11-2014-ukr by Охрана труда

Безпека дорожнього руху в портах

Охорона праці у Львівській філії PepsiCo в Україні

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

А крани все падають... www.ohoronapraci.kiev.ua

Шановні читачі! же третій місяць триває робота над створенням нового органу державної влади, який опікуватиметься питаннями трудових стосунків, охорони та гігієни праці, – Державної служби України з питань праці. Проте дискусії про функції, склад, повноваження та особливості роботи нового інституту влади розгораються все з більшою силою. І це не дивно, адже на відміну від інших контролюючих органів, діяльність яких здійснюється у двосторонньому форматі (держава – суб’єкт господарювання), тут вибудовуються взаємостосунки між трьома ланками: держава – підприємець – найманий працівник. Урахувати інтереси, захистити права, створити умови для повноцінної роботи всіх складових цієї системи дуже непросто. Тим більше що у світлі активної інтеграції України в ЄС робити це необхідно відповідно до вимог міжнародних актів, у тому числі конвенцій Міжнародної організації праці (МОП), які до сьогодні скрізь і всюди порушувалися. Зокрема, йдеться про право наглядових органів на безперешкодний доступ у будь-який час на територію підприємства з метою перевірки умов праці. Складає пазли майбутньої інтегрованої інспекції робоча група, до якої входять представники органів державної влади, наукових установ, організацій роботодавців, профспілок, МОП. Перед фахівцями стоїть надзвичайно складне завдання: ув’язати в одне ціле діяльність трьох контролюючих органів, які, з одного боку, є значною мірою спорідненими (нагляд за дотриманням прав працівників), а з іншого – дуже різними (стосовно відбору об’єктів та методології проведення перевірок). Незважаючи на те що робоча група невтомно засідає, термін подання прем’єр-міністрові проекту Положення про новий державний орган увесь час переноситься. Треба сказати, що протягом останніх років в Україні безрезультатно дискутували на тему створення інтегрованої інспекції праці, замість того щоб здійснювати конкретні кроки в цьому напрямі. А тепер, як студенти, «за одну ніч» повинні підготуватися та скласти іспит на відмінно. Водночас триває робота ліквідаційної комісії з реорганізації Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що має завершитися до кінця поточного року. Кожен її працівник уже ознайомився з наказом про своє майбутнє звільнення. Чи встигне новий державний орган запропонувати досвідченим фахівцям посади у своїй структурі? Інакше може бути втрачений унікальний для сфери охорони праці та промислової безпеки кадровий потенціал. Чи залишаться у Службі напрями, ефективність роботи з яких перевірена часом? Візьмемо, наприклад, розслідування технічних причин нещасних випадків, що сталися під час використання газу в побуті. Починаючи з 2001 р. розслідування таких аварій здійснювали місцеві органи влади. Протягом багатьох років Держгірпромнагляд не мав повноважень установлювати причини трагедій, аналізувати їх, пропонувати шляхи їх усунення та спільно із заінтересованими сторонами вживати заходів, спрямованих на запобігання аваріям. Статистика промовисто ілюструє цю ситуацію: якщо у 2001 р. під час використання газу в побуті загинули 43 особи, то у 2010 р. – уже 120. І ось тепер, коли в результаті зусиль з боку Держгірпромнагляду стан справ у цій сфері поліпшився, Службу знову можуть відсторонити від виконання цих функцій. І ми вкотре ризикуємо наступити на ті самі граблі. Та вже наступаємо! Лише за один тиждень на межі жовтня й листопада в Україні сталося три аварії з баштовими кранами (Дніпропетровськ, Тернопіль, Київська область), причому одна з них призвела до загибелі чотирьох працівників. І на цьому тлі точаться розмови з приводу надмірного тиску на роботодавців і примусової експертизи для отримання дозволів на виконання робіт та експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки. Ну не потрібні нам експертні організації та контроль держави в цій царині! Навіщо? Адже в країні так багато кваліфікованих працівників, життя яких нічого не варте… Чи, може, я помиляюся?

Головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук

Новини

Хороша справа повинна мати продовження абінет Міністрів України скорочує кількість контролюючих органів. Потрапила під реструктуризацію й Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України. Дуже не хотілося б, щоб реформа державного управління негативно позначилася на хорошому проекті, який ось уже чотири роки реалізується в Україні за ініціативою Держгірпромнагляду. Йдеться про конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». Його мета – привернути увагу суспільства, у тому числі й молоді, до проблем у сфері охорони праці,

а також популяризувати превентивні заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням.

Хороша справа повинна мати продовження. Тому редакція журналу «Охорона праці» взяла на себе зобов’язання щодо проведення цього конкурсу в 2015 р. Він проходитиме у два етапи: перший (відбірковий) відбудеться на регіональному рівні в січні-березні наступного року, другий (фінальний) – у квітні 2015 р. Саме тоді й будуть визначені переможці у трьох вікових групах учасників. Пропонуємо всім зацікавленим сторонам взяти участь у конкурсі дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» і фінансово підтримати його проведення. Умови конкурсу будуть опубліковані на сайті та на сторінці журналу в Facebook. В. Бессонов

Опалювальний сезон Виставка «OSН/Охорона праці 2014» без надзвичайних У ситуацій ахівці теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві за підтримкою голови Київської міськдержадміністрації провели низку нарад-семінарів у районах столиці та області з питань забезпечення безаварійної роботи підприємств та закладів бюджетної сфери регіону протягом осінньо-зимового періоду. Наглядовці акцентували увагу на необхідності посилити контроль за технічним станом устатковання та інженерних мереж, забезпеченням працюючих зимовим спецодягом, придбанням посипальних матеріалів, підготовкою снігоочисної техніки тощо. Більш детально вони зупинилися на перевірці електричних мереж, на діях робітників котелень у разі аварійного відключення котлів, а також розповіли про причини аварій у котельнях та заходи щодо недопущення виходу з ладу устатковання під час опалювального сезону. Не обійшли увагою й тему використання газу в побуті. Представники теруправління висловили сподівання, що керівники районів та суб’єктів господарювання забезпечать безаварійну роботу своїх об’єктів в осінньо-зимовий період.

О. Касьян

Києві в середині жовтня відбулася щорічна виставка та конференція «OSН/Охорона праці 2014», що проходили одночасно з XIX міжнародною виставкою індустрії безпеки «Безпека-2014». Цього разу участь у заході взяло лише близько 10 підприємств. Більшість із них – це виробники або офіційні дилери компаній, які виготовляють засоби індивідуального захисту, а також спеціалізовані періодичні видання, що висвітлюють питання охорони праці та промислової безпеки. У рамках виставки відбувся семінар-практикум «Німецькі інноваційні рішення по ЗІЗ від виробника», під час якого йшлося про захисні окуляри, рукавички, беруші, каски, респіратори… Організатори семінару представили рекламний ролик, який показав, що для біди достатньо миті! Кожні дві хвилини у світі травму очей отримує один працівник. І неважливо, де це відбувається: на металургійному підприємстві, у хімічній лабораторії, під час електрозварювання або виконання пакувальних робіт. Травми очей, як правило, найбільш небезпечні, і відновити зір найчастіше не вдається. Ось чому вкрай необхідно, щоб працівник постійно був у захисних окулярах. Крім того, представник однієї відомої німецької компанії відзначив, що окуляри повинні бути не просто захисними, а й легкими, зручними, не спотворювати дійсність, витримувати з лицьового боку удар металевої стружки або крихти, із внутрішнього боку – не запотівати, берегти очі від впливу ультрафіолетових променів тощо. А ще захисні окуляри мають бути виготовлені з любов’ю до людей… Сподіваємося, що в наступному році на виставці буде презентовано набагато більше напрацювань та інноваційних рішень у сфері охорони праці та промислової безпеки. В. Терещенко

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Новини

Всеукраїнська акція з доброчинної передплати рамках передплатної кампанії на 2015 р. УДППЗ «Укрпошта» організовує Всеукраїнську акцію з доброчинної передплати «Подаруй дитині радість читання!», яка триватиме до 20 грудня 2014 р. Мета акції – привернути увагу громадськості до проблем дітей-сиріт в Україні, а також передплатити для шкіл-інтернатів якомога більше дитячих газет і журналів, щоб діти, позбавлені батьківського піклування, мали змогу читати яскраві та цікаві видання. Зробити добру справу може кожен охочий. Для цього потрібно завітати до відділення «Укрпошти» або зайти на сайт www.presa.ua та оформити передплату на вітчизняні видання дитячої або юнацької тематики для будь-якого соціального закладу України.

За матеріалами ЗМІ

ПРИЗНАЧЕННЯ Начальником теруправління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області призначено Івана Луцака. Трудову діяльність Іван Григорович розпочав у 1980 р. після закінчення технікуму, працюючи слюсарем Чернівецького заводоуправління будматеріалів № 3. Після служби в армії працював спочатку слюсарем, потім – інженером-механіком на кондитерській фабриці. З 1987 р. – інженер з комплектації обладнання, головний механік на цегельному заводі. Одночасно навчався в Київському технологічному інституті харчової промисловості, де здобув вищу освіту за спеціальністю «інженер-механік». Працювати в системі державного нагляду за охороною праці почав у 1996 р. на посаді державного дільничного інспектора у легкій та текстильній промисловості Чернівецької ДІОП. У січні 2007 р. його було призначено заступником начальника, а на початку жовтня 2014 р. – начальником теруправління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області.

Семінар з актуальних питань охорони праці

априкінці жовтня в Харкові за ініціативою журналу «Охорона праці» відбувся семінар на тему «Актуальні питання функціонування дозвільної системи та проведення розслідувань нещасних випадків на виробництві». У заході взяли участь представники центрального апарату Служби та теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області, керівники служб охорони праці провідних підприємств області. Місце проведення семінару – промислова Харківщина – обране невипадково і зумовлене збільшенням кількості нещасних випадків зі смер-

www.ohoronapraci.kiev.ua

тельними наслідками в цьому регіоні. Зокрема, станом на 30.10.2014 р. в області на виробництві загинуло 30 працівників, що на 13 осіб більше порівняно з аналогічним періодом 2013 р. Начальник теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Ігор Пантелєєв відзначив, що протягом кількох останніх місяців держава зробила величезні кроки назустріч роботодавцям у питаннях зменшення кількості перевірок та спрощення процедур дозвільного характеру. Проте відповідного кроку від роботодавців – у вигляді додержання вимог законодавства про охорону праці – зроблено не було.

За словами начальника управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду Миколи Радіонова, незначне скорочення показників виробничого травматизму, зафіксоване сьогодні в цілому по Україні, це лише «рух за інерцією», який відбувається завдяки значній попередній роботі, проведеній наглядовцями. Нинішній мораторій на перевірки та недосконалість методів адміністративного впливу на порушників законодавства, наголосив він, ставить систему державного нагляду перед величезними викликами, на які вже зараз потрібно готувати адекватні відповіді. Маючи змогу поспілкуватися з фахівцями Держгірпромнагляду, представники підприємств та Об’єднання профспілок Харківської області ставили складні, дискусійні запитання й отримували на них вичерпні відповіді – зокрема, від начальника відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду Геннадія Лисицького та заступника начальника цього відділу Олега Кисловського. Найбільше присутніх цікавили дозвільні процедури та порядок реєстрації устатковання підвищеної небезпеки. Держгірпромнагляд спільно з журналом «Охорона праці» мають намір у майбутньому проводити подібні семінари в усіх областях України. В. Кобець

Зміст

Управління охороною праці Михайло Зоря Охорона праці в АПК: великі проблеми малих підприємств

Вадим Кобець Що чекає на охорону праці

Недоліки чинного законодавства про охорону праці у сфері АПК

Проблеми у здійсненні нагляду та контролю за станом охорони праці в умовах обмежень на проведення перевірок

Василь Гринюк Кроки до поліпшення

Ірина Калиновська Зміни до Порядку розслідування нещасних випадків

Віталій Цопа Культура безпеки праці в сучасному менеджменті

Ігор Парфенюк Мистецтво виживати без фінансування

Ігор Парфенюк Віват Sandora, віват PepsiCo в Україні!

Ганна Петрачкова Надійний помічник – внутрішній тренінг

Олександр Лисенко OHSAS 18001: крок за кроком

Думка фахівця щодо реалізації державної політики у сфері ОП новою інтегрованою службою з питань праці

Про зміни до Порядку розслідування нещасних випадків, внесені у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України

У статті розкрито суть поняття «культура безпеки праці» та розглянуто одну з моделей розвитку культури безпеки – криву Бредлі

Про основні проблеми бюджетних закладів Львівської області

№ 11 (245)/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ

Досвід роботи з організації охорони праці у Львівській філії PepsiCo в Україні

Досвід навчання персоналу корпоративним стандартам у ТОВ «Метінвест Холдинг»

Науково8виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

У продовженні циклу статей про впроваждення на підприємствах України систем менеджменту професійної безпеки і здоров’я – про найпоширеніші методи оцінки ризиків

На першій сторінці обкладинки колаж Олександра Антоненка

Редакційна колегія Ɇɚɬɜɿɣɱɭɤ Ⱦɦɢɬɪɨ Ʌɚɜɪɟɧɬɿɣɨɜɢɱ ± головний редактор журналу «Охорона праці» Акопян Валерій Григорович – директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Больман Георгій Олександрович – заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук

Зіміна Олена Спиридонівна – Державна інспекція ядерного регулювання України

Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ

Костриця Василь Іванович – Національний координатор (06.1996–02.2013) МОП в Україні

Цопа Віталій Андрійович – докт. техн. наук, професор, міжнародний експерт і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001

Лисюк Микола Олександрович – заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Савчук Сергій Петрович – національний координатор Міжнародної організації праці в Україні

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду (з 2011 по 2014 р.)

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці Степан Дунас Хто догляне за газгольдерами?

Про непросту ситуацію, що склалася у сфері використання зрідженого газу в Україні

Юрій Сагань Ніхто не хотів помирати

Сергій Колесник Ціна порушення

Про нещасні випадки з працівниками підприємств Донбасу, що сталися під час проведення АТО

Наталія Чумакова Експертне обстеження вантажопідіймальних кранів: удосконалення нормативної бази

Про розробку інструкцій з експертного обстеження баштових, портальних і кранів-перевантажувачів

Обставини та причини аварій баштових кранів КБ-403 та КБ-405-2А, особливості їх обстеження, технічного огляду та обслуговування

Микола Федоренко Безпека: поняття та напрями

Вадим Кобець, Сергій Колесник Тенденції опалювального сезону

Про забезпечення безпечної експлуатації портальних кранів в умовах понаднормативної експлуатації, а також про нові методи контролю структурних змін сталей

Про умови та пріоритет застосування терміна «безпека» та його похідних

Про переобладнання котелень для використання пелет та інших видів альтернативного палива

www.ohoronapraci.kiev.ua

Олександр Фандєєв Нещасний випадок у формі Present Perfect

Безпека життєдіяльності Юрій Грімович Вибираємо електроводонагрівник

Про питання безпечної експлуатації електричних водонагрівників у побуті

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Медицина праці

Приймальня 558-74-11 02100, КиївU100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович 296-05-69 перший заступник головного редактора, канд. техн. наук Солодчук Людмила Миколаївна 558-74-18 заступник головного редактора Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла, Антоненко Олександр. Реклама 296U05U65, 296U82U56 Відділ реалізації та маркетингу 559U19U51 Поліграфічні послуги 559U62U79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397U16U77

Про зимові травмонебезпечні виробничі фактори та заходи щодо запобігання травмуванню в цей період

Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах Розміри відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку

Павло Семенов Портальні крани: продовжуємо строк безпечної експлуатації

Редакція журналу

Віталій Коньков Люди, будьте обережні: зима!

Про поневіряння потерпілого внаслідок нещасного випадку, що стався 15 років тому, який і досі доводить своє право на відшкодування заподіяної йому шкоди

Микола Колесник До питання оцінки роботи експертних організацій, або Далі так не можна! 42

Про особливості першої, медичної та домедичної допомоги

Висвітлюємо питання забезпечення підприємств медичними аптечками

Соціальний захист

Особливості організації та контролю за безпекою дорожнього руху в Одеському морському торговельному порту

Ірина Кононова, Інна Луб’янова Ще раз про домедичну допомогу

Наталія Пушкарьова Медична аптечка на підприємстві: бути чи не бути?

Читайте в наступному номері: Особливості розслідування електротравм Протидія туберкульозу на робочому місці

Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632U23U29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, Івано8Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498U66U72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Полтавська та Черкаська обл. – Терещенко Володимир Вікторович (044) 559-97-32 Вінницька, Рівненська та Хмельницька обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.11.2014. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 7121. Зам. № 580 Надруковано в друкарні ТОВ «Інтерекспресдрук». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 12 571 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 44 грн 85 коп.

Управління охороною праці

Справи сільські

ОХОРОНА ПРАЦІ В АПК:

ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ Михайло Зоря, заступник директора Головного галузевого науковонавчально-методичного центру з питань охорони праці Таврійського державного агротехнологічного університету

ГОСПОДАРСТВ БАГАТО, АЛЕ ДРІБНИХ Сучасний етап розвитку сільськогосподарського виробництва в нашій країні характеризується істотним збільшенням кількості суб’єктів господарської діяльності, що використовують найману працю. Згідно з даними Держкомстату, в Україні зареєстровані та функціонують близько 40 тис. фермерських та інших малих підприємств. При цьому значна частина їхніх працівників перебуває поза зоною державного нагляду і контролю за охороною праці. Через малу чисельність персоналу на багатьох з таких підприємств, як правило, немає ні власного, ні стороннього, залученого на договірних засадах і відповідним чином підготовленого спеціаліста з охорони праці. Крім того, існує певна кількість сільськогосподарських товаровиробників, для яких не обов’язкова державна реєстрація підприємницької діяльності, тому що вони не використовують найману працю. Значна кількість аграріїв має справу з різними засобами виробництва, це: машинно-тракторні та інші спеціальні агрегати для переробки сільськогосподарської продукції; транспортні засоби; енергетичні установки та зварювальні трансформатори; будівлі й окремі приміщення для зберігання легкозаймистих, вибухонебезпечних та інших матеріалів; приміщення для вирощування й утримування сільськогосподарських тварин і птахів; водойми для розведення і вирощування риби; різний

Фото з Інтернету

Чинні у сфері АПК і розраховані на великі сільгосппідприємства НПАОП виявилися неприйнятними для тисяч дрібних фермерських господарств. Як же сьогодні зберегти життя і здоров’я трудівника села? електроінструмент, верстати для обробки металу, деревини та інших матеріалів; різні електроустановки та інші об’єкти підвищеної небезпеки. При такому великому арсеналі засобів виробництва вони, природно, виконують і роботи підвищеної небезпеки. Перераховані вище обставини у своїй сукупності призводять до порушення вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та суттєво підвищують імовірність нещасних випадків. Як правило, керівники аграрних підприємств згадують про необхідність поліпшення умов праці на робочих місцях лише після того, як нещасний випадок на виробництві забрав життя людини або скалічив її. Також поліпшення на підприємстві починаються після відвідування його державним інспектором Держгірпромнагляду або страховим експертом з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд). ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ СУОП За наявності яких умов керівник малого сільськогосподарського підприємства без стороннього тиску, а усвідомлено, відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон), буде створювати на кожному робочому місці належні умови праці, а також забезпечувати дотримання ви-

мог законодавства про права працівників у сфері охорони праці? Задля кращого розуміння можна виділити три умови. 1. Роботодавець (керівник) такого підприємства має знати законодавчі й нормативно-правові акти. Виходить, він повинен пройти відповідне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. 2. У його свідомості має бути сформована досить вагома мотивація (економічна, психологічна тощо) для дотримання вимог законодавства про охорону праці. 3. Він повинен мати легко реалізовувану можливість одержати перелік мінімально необхідних і чинних у реальних умовах його підприємства положень, інструкцій та інших актів з охорони праці, а також набір типових (галузевих) норм для розробки на їх основі документів підприємства, що встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках і робочих місцях. Хотілося б, щоб на етапі розробки актів підприємства його керівник мав можливість одержати кваліфіковані консультації та роз’яснення щодо застосування з цією метою типових документів. Іншими словами, потрібна мінімальна база типових актів з охорони праці для розробки актів, що діють у межах будь-якого малого підприємства аграрного сектору економіки, а також відповідні консультаційні центри, куди такі підприємства могли б звернутися з питань охорони праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці СПРОБИ БУЛИ, АЛЕ… Яка ж вона, нормативна база для практичної допомоги керівникам сільськогосподарських підприємств, напрацьована за 23 роки існування нашої держави? Першою ластівкою у вирішенні цього питання стали Методичні рекомендації про систему управління охороною праці на підприємствах і в організаціях, затверджені наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 27.10.1995 № 291. Це була перша спроба визначити роль СУОП в аграрних утвореннях. Але цей документ не був орієнтований на інтереси малого та середнього бізнесу, і на сьогодні його вже скасовано. Далі, у 2007 р. Міністерство аграрної політики за активної участі Українського науково-виробничого інженерного центру з охорони праці в сільському господарстві («Укрсільгоспохоронпраці») намагалося запровадити галузевий нормативний документ «Система самоконтролю безпеки і охорони праці для фермерів і одноосібних підприємців, які не використовують найману працю». Робота була проведена, певні кошти витрачені, але документ так і не набрав чинності через низку об’єктивних причин. От і все. На галузевому рівні більше не було спроб пояснити роботодавцям-аграріям процес практичної реалізації вимог згаданої ст. 13 Закону. Доречно буде сказати, що певні напрацювання щодо управління охороною праці в АПК є у вчених нашого університету. Але спроби Головного галузевого науково-навчально-методичного центру з питань охорони праці, кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності в тісному співробітництві з колегами-ученими Національного університету біоресурсів і природокористування (Київ) співробітничати в цій галузі з Міністерством аграрної політики, на жаль, закінчилися на стадії пошуку джерела фінансування цієї роботи. Нині на всі підприємства, у тому числі й аграрні, поширюється дія Рекомендацій зі створення, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.02.2008 № 35. Таким чином, існує нормативний документ (хоча він і не галузевий і більшою мірою відповідає можливостям великих і середніх підприємств), який дає можливість керівникам фермерських господарств розробити і впровадити положення про СУОП підприємства. Крім того, не

www.ohoronapraci.kiev.ua

Мал. Ю. Судака

слід забувати, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» Фонд надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні та реалізації ними ефективної СУОП.

Потрібна мінімальна база типових актів з охорони праці для розробки актів, що діють у межах будьякого малого підприємства аграрного сектору економіки, а також відповідні консультаційні центри, куди такі підприємства могли б звернутися з питань охорони праці Правда, відкритим залишається питання про те, яким чином, на підставі яких критеріїв слід визначати ефективність наявної у фермерському господарстві СУОП. Відповідаючи на нього, доводиться переважно покладатися на знання, професійний досвід і кваліфікацію державних інспекторів Держгірпромнагляду та страхових експертів з охорони праці Фонду, а не на чіткі вимоги чинних нормативно-правових актів. ПОМИЛКИ РЕФОРМУВАННЯ Після реформування аграрного сектору економіки України і створення майже 40 тис. фермерських та інших малих господарств питанням охорони праці стали приділяти значно менше уваги і на районному та об-

ласному рівнях. Основні зусилля в галузі були спрямовані на підтримку техніко-технологічного рівня аграрного виробництва, часткове відновлення машинно-тракторного парку великих сільськогосподарських підприємств, тоді як малі фермерські господарства та одноосібники, які використовують лише сезонну найману працю, залишилися поза увагою. Крім того, протягом цього періоду реформування в багатьох районах були бездумно ліквідовані посади спеціалістів з охорони праці управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій. Відновити належний контроль за безпекою виконання сільськогосподарських робіт не вдалося й досі. Тому нині перед охороною праці в сільському господарстві стоять важливі завдання – розробити і впровадити галузеве Положення про СУОП, підвищити ефективність працеохоронної діяльності на сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності, забезпечити підприємства нормативно-правовими актами з охорони праці, активізувати контроль за дотриманням вимог безпеки на робочих місцях, звернувши особливу увагу на технічні аспекти охорони праці. Якщо врахувати відсутність забезпечення нормативних умов для виконуваних робіт за критеріями тяжкості, а також засобів колективного та індивідуального захисту, то виявиться, що жителі села є чи не найменш захищеними в державі. Статистика профзахворювань за останні роки свідчить, що із загальної чисельності працівників, які щороку одержують статус професійно хворих (майже 5–6 тис. осіб), тільки близько 0,5% є працівникам сільськогосподарського виробництва. А підтвердити цей статус та оформити на-

Управління охороною праці лежну пенсію вдається лише декільком із них. Виходячи з кількості небезпечних і шкідливих виробничих факторів виробничого середовища в сільському господарстві, ці показники не можна вважати такими, що об’єктивно відображають реальну ситуацію зі станом здоров’я працівників села. Втрачають своє здоров’я механізатори на тракторах і комбайнах застарілих конструкцій, доярки і скотарі, що пересувають важкі вантажі, зварники, не забезпечені ЗІЗОД, а також інші категорії працівників. З різних причин, переважно через обтяженість власним господарством, вони не мають можливості вчасно звернутися за належною медичною допомогою. Профілактика професійних захворювань та їх виявлення на початковому етапі в працівників аграрного сектору економіки неможливі без розгортання належного медичного обслуговування.

проілюстрована прикладами, розкладена на ключові слова і контрольні питання. Але ж персональний комп’ютер без наявності належних знань позитивну оцінку слухачеві не поставить. З одного боку, зрозуміло, в якому випадку навчання буде ефективнішим, а набуті знання – більш міцними. Але, з іншого – подібне навчання передбачає наявність у слухача певного досвіду роботи з комп’ютером, що в умовах сьогоднішнього села багато в чому проблематично. Було б наївно вважати, що будь-який сільськогосподарський працівник від лопати і вил, що вперше сів за комп’ютер, відразу освоїться й різко підвищить свої знання з питань охорони праці. Тому під час організації навчання і вибору конкретних способів його реалізації необхідно враховувати освітній ценз і можливості тих, кого навчають. Якщо дивитися на речі реально, то слід визнати, що повсюдна комп’ютеризація процесів навчання або впровадження інформаційних технологій в управління безпекою праці на підприємствах малого й середнього аграрного бізнесу в наших умовах – далека перспектива.

ЯК УДОСКОНАЛИТИ НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Актуальним для сільського господарства є питання розвитку організації та форм навчання з питань охорони пра-

ці з метою більшої пристосованості до особливостей сільськогосподарського виробництва та підвищення його ефективності. Це навчання не повинно залишатися у сфері інтересів лише Фонду. До його організації та проведення повинні докладати зусиль як керівники підприємств і організацій, так і керівники районної та обласної ланок управління. Навчання з питань охорони праці повинно бути структурованим і поєднувати у відповідних пропорціях залежно від категорії слухачів лекції, практичні заняття (бажано у вигляді ділових ігор), самостійну роботу з освоєнням запропонованого методичного матеріалу та виконанням індивідуальних завдань, а також консультації (індивідуальні або у вигляді круглих столів). Лише після всього цього повинна проводитися перевірка знань. Існує думка, що в процеси навчання з питань охорони праці слід почати впроваджувати сучасні інформаційні технології. Простий приклад: дати працівникові інструкцію з охорони праці для суто формального ознайомлення або використовувати для інструктажу комп’ютерний екзаменатор, в якому та ж інструкція наочно

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці

Прошу слова

Що чекає на охорону праці Вадим Кобець, власкор

Йдучи в Європу, ми все більше і більше віддаляємося від неї. Принаймні у питаннях турботи про людське життя. ряд 13 серпня 2014 р. ухвалив постанову № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами». У ній зазначається, що перевірки суб’єктів господарювання на місцях здійснюються шляхом прийняття Кабміном відповідного розпорядження або за рішенням суду. Куди можна зайти, прямуючи цим шляхом? Не аналізуючи діяльність інших наглядових органів, скажу про Держгірпромнагляд. Усі попередні плани практичної та профілактичної роботи, які були намічені працівниками Служби, фактично розчиняються в повітрі через відсутність повноцінного фінансування, а також заборону перевіряти підприємства. Але ж якраз заходи технічної безпеки та виконавська дисципліна на підприємствах повинні значно посилюватися в умовах ведення в Україні неоголошеної війни! Сьогодні населенню слід надавати якомога більше інформації щодо колективної та особистої безпеки. Уже зараз через замороження повноважень інспекторів Держгірпромнагляду на підприємствах промислово розвиненої Харківщини зафіксовано фактично дворазове збільшення випадків смертельного травмування працівників. Так, за оперативними даними, станом на 20.09.2014 в області зареєстрований 31 випадок загибелі працівників на робочих місцях. Це майже удвічі більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Майже 10 років поспіль у регіоні зберігалася стійка тенденція до зниження рівня смертельного травматизму. І раптом такий сплеск, причому за умов чималого скорочення обсягів промислового виробництва. З чотирьох до п’яти збільшилася кількість групових нещасних випадків, внаслідок яких одержали травми 22 працівники. Це теж удвічі більше за аналогічний показник минулого року. Статистика та обставини загибелі людей

www.ohoronapraci.kiev.ua

на виробництві неабияк непокоять спеціалістів. Усе частіше нещастя стаються не на малих підприємствах, як це було раніше, а на потужних промислових гігантах, залізничному транспорті, підприємствах електропостачання та електрозв’язку. Збільшилася з 55 до 56 випадків і кількість зареєстрованих в області професійних захворювань. Такими неприємними фактами дуже стурбовані в Харківському обласному управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). І не тільки тому, що саме цій структурі доведеться суттєво збільшити свої витрати на виплати родинам потерпілих (це на додачу до того, що

Сьогодні населенню слід надавати якомога більше інформації щодо колективної та особистої безпеки в регіоні продовжують масово реєструватися вимушені переселенці з Донбасу: інваліди праці, шахтарі-регресники та інші потерпілі на виробництві). Зрозуміло, що невдовзі за такого розвитку подій перед структурою може постати питання браку коштів для виплат застрахованим особам. Утім, і це ще не все – скаржаться страховики. Адже тією ж постановою № 408 уряд фактично унеможливив і здійснення профілактичної страхової діяльності. Як пояснила начальник відділу організації профілактики обласного управління Фонду Ірина Шулятєва, як відомо, до середини серпня, до опублікування постанови, страхові експерти Фонду мали право перевіряти стан і умови охорони праці на підприємствах без накладання адміністративних стягнень. Ця обставина хоч і не повною мірою, але давала змогу якось впливати на ситуацію. Страховими експертами Харківщини, які не підпали під дію прийнятого ще старою владою Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що обмежує перевірки, у першому півріччі 2014 р. було проведено 970 перевірок підприємств, установ та організацій, під час яких виявлено 8443 порушення нормативно-право-

вих актів з охорони праці. При цьому страхувальникам було також надано 890 консультацій, розповсюджено в електронному вигляді та на паперових носіях 1898 нормативних актів, плакатів з охорони праці, інформаційних пам’яток тощо. Ці профілактичні дії в умовах суттєвого обмеження заходів впливу на підприємства з боку працівників Держгірпромнагляду та лікарів-гігієністів з Держсанепідслужби певною мірою стабілізували ситуацію. Врешті така активність страхової установи в питаннях профілактики невипадкова, адже головна мета страхового експерта під час відвідання підприємства – не покарання когось із посадових осіб, а проведення методико-роз’яснювальної роботи з керівниками, з працівниками служб охорони праці підприємств. Чим більший ефект від його роботи, тим менше коштів буде витрачено з бюджету Фонду на виплати за страховими випадками. Страхові експерти Харківщини під час відвідань підприємств допомогли удосконалити СУОП 422 суб’єктам господарювання, брали участь у засіданнях 36 комісій з питань охорони праці підприємств, установ та організацій, у 195 засіданнях комісій з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. Так було донедавна. Сьогодні всю цю роботу з профілактики нещасних випадків на виробництві припинено. Дехто з роботодавців не відмовляється від взаємодії, але є й багато таких, повідомила І. Шулятєва, хто погрожує зверненнями до прокуратури в разі, якщо страховий експерт робитиме спроби відвідати підприємство, скажімо, з метою розповсюдження на його території пам’яток для роботодавців і застрахованих осіб, методичних посібників з безпечного виконання робіт, поліграфічної продукції з питань охорони праці, надрукованої коштом Фонду. Цінність людського життя, навіть в умовах ведення в Україні неоголошеної війни, повинна бути незмінним, найбільшим пріоритетом суспільства. Хочеться сподіватися, що подібні перегини державного управління невдовзі залишаться в минулому. Переживаючи сьогодні найважчі часи своєї новітньої історії, Україна повинна стати рівноправним партнером європейської спільноти, державою, де життя людини та її невід’ємне право на гідні та безпечні умови праці надійно оберігатимуться законом.

Управління охороною праці

Є така думка

КРОКИ ДО ПОЛІПШЕННЯ Василь Гринюк, начальник відділу організації державного нагляду та управління охороною праці теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області

Превентивні заходи щодо запобігання аваріям і нещасним випадкам, упровадження на підприємствах систем управління виробничими ризиками, сприяння суб’єктам господарювання у створенні дієвої СУОП та належних умов праці повинні стати пріоритетними завданнями для співробітників новоутвореної інтегрованої інспекції праці. татистичні показники виробничого травматизму, інвалідності та загибелі людей свідчать, що в питаннях безпеки праці Україна значно відстає від розвинених країн світу. Наприклад, у Великобританії, яка виробляє майже вдесятеро більше валового національного продукту, у 2013 р. було зареєстровано всього 148 випадків загибелі працівників на виробництві. В Україні ж цей показник становив 538 осіб. Зрозуміло, що це тільки ті нещасні випадки, які взяті на облік. А скільки гине людей у тих же «копанках», на інших робочих місцях сфери тіньової економіки?! Зрозуміло, що держава, яка формує соціально-ринкову економіку, незважаючи на трагічні події останніх місяців, не повинна втрачати здорових і працездатних громадян, а сім’ї – годувальників. Постає запитання: а що необхідно зробити, яких заходів вжити на рівні підприємства, регіону і в цілому на державному рівні, аби забезпечити ефективне управління охороною праці? Україна – одна з перших республік колишнього Радянського Союзу, яка в перший же рік становлення своєї незалежності законодавчо ввела в дію базовий фундаментальний Закон «Про охорону праці». У цьому Законі, а згодом у затвердженому тексті Конституції було закріплено основ-

ні принципи державної політики в галузі охорони праці, серед яких найголовніший – найвища соціальна цінність держави: людина, її життя і здоров’я; верховенство прав громадян на здорові та безпечні умови праці. Також Законом передбачено створення організаційних структур на рівні держави та відповідних регіонів, підприємств і організацій, які комплексно займаються наглядом, контролем та організацією роботи з охорони праці, спрямованої на створення належних умов та безпеки праці, забезпечення функціонування системи управління охороною праці та промисловою безпекою. Але якщо відштовхуватися від прийнятих раніше у світі моделей управління, то можна стверджувати, що ними була передбачена актуальна на той час, але застаріла на сьогодні виробничо-територіальна модель управління. Саме ця обставина, на мою думку, не дозволяє по всій вертикалі органів державного управління систематизувати, координувати і спрямовувати відповідну діяльність у центрі та на місцях. На жаль, через це і відбуваються постійні реформування, яких зазнавали центральні органи влади, що опікувалися охороною праці. У багатьох випадках замість чіткого, згідно зі ст. 38 Закону «Про охорону праці» комплексного здійснення заходів державного нагляду (конДОВІДКА З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади в результаті реорганізації (шляхом злиття) Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки було створено інтегровану інспекцію праці – Державну службу України з питань праці; на Службу, що утворилася, покладені функції з реалізації державної політики, які виконували ці органи (згідно з постановою Кабінету Міністрів від 10.09.2014 № 442).

тролю) за охороною праці майже всі ці структури центральної влади займалися лобіюванням своїх вузьковідомчих інтересів. Тим часом постійні перепідпорядкування того чи іншого державного наглядового органу тому чи іншому міністерству, скорочення та пертурбації зі штатним розписом, прийняття тимчасових нормативних актів, наприклад щодо накладення мораторію на здійснення перевірок, не могли сприяти необхідним позитивним змінам у питаннях створення безпечних умов праці. Більше того, такі кидання від крайності до крайності унеможливлюють, як це не прикро констатувати, реалізацію основного конституційного права громадян на належні, здорові й безпечні умови праці та не кореспондуються з вимогами ратифікованої Україною Конвенції МОП № 81 «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яка передбачає, що кожна країна, яка її ратифікувала, повинна забезпечувати систему інспекції праці в галузі умов та безпеки праці. Утім, періодично вдаючись до різних тимчасових косметичних заходів, Україна поступово позбувалася закладеного ще від радянського минулого виробничо-територіального принципу державного управління. Але про планомірний цілеспрямований перехід на якусь іншу, більш ефективну систему, що повинна відповідати ринковим умовам, – мова теж не йшла. Тому на нинішньому етапі створення інтегрованої Державної служби з питань праці обов’язковими орієнтирами

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці ції МОП. Затверджуватися до виконання заходи повинні тільки після попереднього розгляду на засіданнях колегій місцевих територіальних органів (управлінь) за консультативною участю заінтересованих представників облдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, профспілкових та інших громадських організацій, організацій роботодавців, робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань тощо. Виходячи з цього функціонального принципу розподілу обов’язків, теруправління новоутворених працеохоронних інспекцій на місцях повинні, на мою думку, вже найближчим часом визначити такі основні пріоритети у своїй діяльності: ☑ здійснення ефективного контролю за виконанням вимог чинного законодавства щодо додержання прав працівників на охорону праці, створення безпечних умов праці, забезпечення безпеки виробничої діяльності та зниження ризиків виникнення випадків виробничого травматизму; ☑ впровадження нових методів здійснення наглядових та контрольних функцій; ☑ застосування комплексного системного підходу до виявлення порушень суб’єктами господарювання чинних нормативно-правових актів з охорони праці, визначення основних причин їх допущення, розроблення заходів щодо їх усунення та контроль за виконанням; ☑ запровадження належної координації, взаємодії та співпраці з місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, соціальними партнерами в ході розробки та прийняття рішень щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці; ☑ визначення основних напрямів у вирішенні завдань охорони праці, які мають реалізовуватися в рамках загальнодержавної та цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально-економічного розвитку областей та районів; ☑ поліпшення якості перевірок за рахунок підвищення кваліфікації державних інспекторів, їх систематичного навчання, самонавчання та підвищення відповідальності за закріпленими напрямами діяльності; ☑ підвищення ефективності здійснення наглядових та превентивних заходів щодо покращання стану охорони праці з проблемних питань і в галузях виробничої діяльності.

повинні бути чітке розмежування функцій та повноважень держави, роботодавців, працівників і соціальних партнерів, запровадження комплексного підходу та механізму щодо реального забезпечення захисту конституційних прав наших громадян на працю та збереження їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності. Для досягнення цих орієнтирів усім заінтересованим сторонам необхідно опрацювати та затвердити на державному рівні нову Концепцію державної політики з питань праці, безпеки та гігієни праці і надалі на основі цього документа опрацьовувати ті чи інші законодавчі та нормативно-правові акти. Усі нові норми і стандарти, що впроваджуватимуться, повинні мати за мету надійний та ефективний механізм реалізації конституційних прав громадян на працю й безпечні та нешкідливі умови праці. Що я маю на увазі? Успішно вирішити питання створення безпечних і здорових умов праці можна лише тоді, коли всі важливі функції та важелі впливу від імені держави належатимуть одному державному інтегрованому органу управління. Рівень інтегрованості й визначення меж повноважень такого наглядового органу – компетенція уряду та соціальних партнерів, які повинні обрати ефективні механізми взаємодії. Але одне тут незаперечне: реальні важелі впливу повинні бути максимально наближені до місцевого рівня. Адже саме компеЗрозуміло, що в кожному регіоні може бути своя специфіка, тентний та кваліфіковано оформлений припис державного інспектора праці, що працює на місці, має бути але в більшості випадків усім теруправлінням, гадаю, слід звернути увагу на підготовку та безпечне функціонування виробголовним орієнтиром для роботодавця в питаннях ництв та об’єктів життєзабезпечення громадян, на безпеку під створення безпечних і здорових умов праці. Іншими словами, територіальні управління новоутворе- час користування газом у побуті, особливо в осінньо-зимовий ного органу центральної виконавчої влади та їх інспектори, період, на належну організацію та функціонування навчальних а не якісь інші виконавчі владні структури, відповідно до закладів з проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, на своєчасну ідентифікацію та дезатвердженого в установленому поряду Положення про діяльність цього нового центрального органу, повинні віді- кларування об’єктів підвищеної небезпеки тощо. Фото з Інтернету гравати основну роль у питаннях реалізації на місцях державної політики в галузі охорони праці. Усе це має відбуватися в руслі проголоДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ шеної децентралізації влади в країні. Цьому на нинішньому етапі розвитку Сучасне суспільство – інформаційне суспільство. Тому зазначену превентивну заперечити не можна, адже аварії та діяльність працівників наглядового органу щодо запобігання нещасним випадкам нещасні випадки стаються саме на підна виробництві та профзахворюванням слід підкріплювати активною участю приємствах місцевих регіонально-тев різних публічних заходах: конкурсах, семінарах-нарадах, круглих столах, теле- та радіориторіальних рівнів. виступах, прямих ефірах і т. д. Усі такі заходи належним чином висвітлюються у ЗМІ. ІнЗрозуміло, що під час планування формаційно-роз’яснювальна робота з питань охорони праці повинна мати системний хаі здійснення наглядової діяльності террактер, а її реалізація має підкріплюватися фінансуванням, у тому числі і в межах зауправління нової інтегрованої інспекції тверджуваних галузевих та регіональних програм як окрема стаття витрат. Тільки широка, мають самостійно визначати пріоритети кваліфікована й цілеспрямована інформаційно-роз’яснювальна робота дасть змогу вплив роботі щодо здійснення наглядових, вати на підвищення свідомості працюючих у питаннях власної безпеки, обізнаності про профілактичних та превентивних заходів. потенційні загрози, шкідливі та небезпечні виробничі фактори, з якими працівники стикаІ за основу діяльності необхідно брати та ються під час виконання своїх обов’язків. впроваджувати вже випробувані конвен-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Нове в законодавстві

Зміни до Порядку розслідування

НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ Ірина Калиновська, начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду

Дві норми Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що стосуються визнання нещасних випадків не пов’язаними з виробництвом, були і залишаються «мертвими» або такими, які неможливо застосовувати. Ситуація ускладнилась у зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якого були внесені зміни і до згаданого Порядку. ВНЕСЕНІ ЗМІНИ Постановою КМУ від 19.09.2012 № 868 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» (далі – Постанова № 868) було внесено зміни до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок). Варто зауважити, що суттєвих змін цей документ не зазнав. Так, у пп. 15, 31, 40 Порядку словосполучення «незалежно від порушення кримінальної справи» замінено на «незалежно від початку досудового розслідування». Певних змін зазнав і п. 16, у якому підп. 5 та 6 викладено в новій редакції. В абзаці 16 Додатку 6 до Порядку словосполучення «незалежно від порушення кримінальної справи» також було замінено на «незалежно від початку досудового розслідування». Вказані зміни відбулися у зв’язку з набранням чинності новим Криміналь-

ним процесуальним кодексом України (далі – КПК), який на думку багатьох правовиків є «революційним». На перший погляд заміна слів «порушення кримінальної справи» на «початок досудового розслідування» начебто нічого не змінила, якби не введення нових підходів у кримінальному процесі. Так, згідно зі ст. 3 КПК під терміном «досудове розслідування» розуміється стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Згідно з цією ж статтею досудове слідство – це форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів. Таким чином, законодавством визначається, що першою стадією кримінального процесу є досудове розслідування. Положення КПК від 28.12.1960 № 1001-05 передбачали, що кримінальний процес розпочинається зі стадії порушення кримінальної справи. Так, згідно зі ст. 4 цього КПК суд, прокурор, слідчий і орган дізнання були зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину та вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання. Отримуючи інформацію про вчинений злочин, слідчий, орган дізнання повинні були її зареєструвати та перевірити, а потім прийняти одне з таких рішень: про порушення чи відмову в порушенні справи або надіслати заяву чи повідомлення за належністю. Ст. 214 чинного КПК передбачає, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будьякого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР.

Отже, незалежно від початку досудового розслідування, а це внесення відомостей до ЄРДР, до обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, належить заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів. Зазначене свідчить лише про одне – нормами Порядку встановлення обставин заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства, окрім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів, покладається на комісію з розслідування нещасного випадку незалежно від внесення відомостей до ЄРДР. Далі, відповідно, виникає запитання, хто ж у Порядку мається на увазі під поняттям «компетентні органи». Оскільки положення згаданого документа не дають визначення цього терміна, а сфера дії нормативно-правових актів, у яких його тлумачення наведено, не розповсюджується на процедуру проведення розслідування нещасних випадків, візьмемо за основу загальноприйняте його розуміння. Так, під поняттям «компетентний орган», як правило, мається на увазі орган, призначений або уповноважений на виконання певних дій або прийняття рішень. Але ж окремого органу, який би встановлював з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, на сьогодні не існує. Отже, враховуючи, що згідно з положеннями Порядку встановлення обставин, за яких стався нещасний випадок, належить до виключної компетенції комісії з розслідування, відповідно і встановлення випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру належить до компетенції комісії, і саме її висновки можуть вважатися висновками компетентного органу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці Для того щоб зрозуміти застосування положень п. 40 Порядку, згідно з яким відомості про обставини і причини катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, що призвели до нещасного випадку, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства, незалежно від початку досудового розслідування передаються органами, які в установленому порядку проводять розслідування, у 10-денний строк після його закінчення голові спеціальної комісії, знову ж таки повернемося до розуміння процесу досудового розслідування. Отже, вище було визначено, що початком досудового розслідування є внесення відомостей в ЄРДР. Закінченням такого розслідування буде прийняття прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків – у формі дізнання в порядку, передбаченому КПК, для якого характерно проведення слідчих (розшукових) дій, які є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Ст. 219 КПК визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Таким чином, незалежно від настання події та початку досудового розслідування визначені в п. 40 Порядку відомості повинні бути передані голові спеціальної комісії в 10-денний строк після завершення досудового розслідування.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Мал. Ю. Судака

ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШИЛИСЬ Що стосується нової редакції підп. 5 п. 16 Порядку, згідно з якою до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, належить вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, необхідно зазначити таке. Відповідна норма кореспондується з положеннями ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Положення ж КПК уточнюють зазначене в цій статті, а саме: особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Згідно зі ст. 373 КПК, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність. Суттєве доповнення міститься у КПК в частині, що стосується набрання законної сили обвинувальним вироком, адже останній набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не

скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення. Отже, комісія з розслідування нещасного випадку може посилатися на обставину як таку, що не пов’язує нещасний випадок з виробництвом, виключно після отримання обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. Як свідчить практика розгляду кримінальних справ у суді, середній строк набрання законної сили вироків може становити 1–2,5 роки. У свою чергу п. 14 Порядку передбачає, що комісія зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб – свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом. Цілком зрозуміло, що для того щоб комісія мала можливість посилатись на підп. 5 п. 16 Порядку щодо обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, потрібно чекати досить довго або змінювати вже прийняте комісією рішення після отримання відповідних документів, що чинним Порядком на сьогодні не передбачено.

Управління охороною праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці

Керівникові підприємства

КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ праці в сучасному менеджменті

Мета статті – розглянути поняття «культура безпеки праці» і розроблені у світі моделі й концепції культури безпеки (охорони) праці. Перша стаття з цього циклу присвячена одній з моделей розвитку культури безпеки – кривій безпеки Бредлі. Автор показує її органічний зв’язок зі стадіями теорії життєвого циклу організації, розробленої гуру менеджменту Іцхаком Адізесом.

Фото Т. Гегельського

Головне завдання менеджера – навчитися визначати, на якій стадії життєвого циклу перебуває його організація і які ризики, що стосуються питання безпеки на цій стадії, її очікують. Виходячи з цього, можна виключати й знижувати ризики. Тобто організація залишатиметься на етапі розквіту стільки, скільки зможе результативно та ефективно управляти змінами й ризиками.

Віталій Цопа, доктор техн. наук, професор Міжнародного інституту менеджменту-Київ, міжнародний експерт і аудитор по системах менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001

ПОНЯТТЯ Й МОДЕЛІ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ Народження поняття «культура безпеки» було пов’язане з трагічними подіями на Чорнобильській АЕС. Термін уперше був уведений міжнародною консультативною групою з ядерної безпеки при генеральному дирек-

торові МАГАТЕ в 1986 р. у підсумковій доповіді INSAG-1, присвяченій розгляду причин і наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1991 р. у звіті INSAG-4 цією групою було запропоновано таке визначення цього терміна: «Культура безпеки – це такий набір характеристик і аттитюдів* організацій та окремих осіб, який установлює, що правилам безпеки атомної станції, які є вищим пріоритетом, приділяється увага, що відповідає їх значущості». З того часу визначень «культури безпеки» було опубліковано десятки, а то й сотні. Одне з найбільш часто використовуваних формулювань за-

ДОВІДКА Іцхак Кальдерон Адізес (Ichak Kalderon Adizes) – ізраїльський і македонський учений, один з експертів в галузі підвищення результативності й ефективності ведення бізнесу та урядової діяльності шляхом управління змінами, які знижують і виключають ризики спаду розвитку та загибелі організацій. За останні 35 років Адізес співпрацював з багатьма комерційними організаціями світу, був консультантом з політичних питань при урядах таких держав: Ізраїль, Швеція, Греція, Бразилія, Гана, Ісландія, Мексика, Македонія та ін. Адізес є засновником і генеральним директором Інституту Адізеса, що має філії в США та ще 14 країнах світу. Автор семи книг, перекладених 22 мовами. Приїзд в Україну Іцхака Адізеса восени цього року був організований Міжнародним інститутом менеджменту (МІМ-Київ) – провідною бізнес-школою в Україні. Першість МІМ у цій сфері визнають і вітчизняні, й західні експерти в галузі бізнес-навчання. Так, на VІІ щорічному міжнародному форумі рейтингового агентства Eduniversal, який проходив 22–25 жовтня в Стамбулі, МІМ-Київ у черговий раз був визнаний кращою школою України. 17 жовтня Іцхак Адізес обраний почесним доктором інституту.

www.ohoronapraci.kiev.ua

пропоновано в 1993 р. комісією Великобританії з охорони здоров’я та безпеки праці (HSC). Згідно з ним «культура безпеки» – це «продукт індивідуальних і групових цінностей, настанов, уявлень, компетенцій і моделей поведінки, які визначають прихильність, стиль та високий професійний рівень у сфері управління здоров’ям працівників і безпекою праці організації». Компанії з високою культурою безпеки праці мають хороші комунікації, засновані на взаємній довірі, загальних уявленнях про важливість безпеки та прихильності до результативності профілактичних заходів через управління небезпеками (ризиками). Визначення культури безпеки від МАГАТЕ й HSC і сьогодні є двома з найбільш відомих і найчастіше використовуваних визначень. Важливо, щоб характеристики, пов’язані з культурою безпеки, включали переконання, цінності й настанови, що впливають на відносини та поведінку персоналу. ______________ *Аттитюди – спеціальні настанови, відносини, позиції, цінності персоналу організації, які визначають його поведінку, форми взаємодії один з одним і способи виконання своєї роботи, міжособистісні відносини і ставлення до своєї роботи та питань безпеки.

Управління охороною праці З 1980-х по 2000-ні рр. було проведено велику кількість досліджень з питань культури безпеки праці та розроблено кілька основних її моделей. 1. Теорія клімату безпеки праці (D. Zohar, 1980; R. L. Brown & H. Holmes, 1986; N. Dedobbeleer and F. Beland; 1991). 2. Трьохтипові культури безпеки праці (Р. Westrum, 1994). 3. Крива безпеки Бредлі (DuPont, 1995). 4. Сходинки зрілості культури безпеки (R. Hudson, 1997). 5. Культура безпеки як культура поінформованості (informed culture) (J. Reason, 1997). 6. Трирівнева висхідна культура безпеки (Mario Roy, 2008).

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ У вересні цього року, за дев’ять років після свого попереднього візиту, Україну відвідав всесвітньо відомий експерт в галузі менеджменту доктор Іцхак Адізес. Його виступ перед українськими менеджерами містив основні положення теорії життєвого циклу організації: розвиток компанії від її народження і до смерті (банкрутства). Доктор Іцхак Адізес у своїй теорії робить висновок: якщо керівництво підприємства знає, на якій стадії життєвого циклу воно перебуває і які небезпеки (ризики) на нього очікують, то можна виключати й знижувати ці ризики та унеможливити загибель (банкрутство) організації. Як результат, компанія зможе усвідомлено досягти свого розквіту й залишатися на цьому етапі стільки, скільки буде результативно та ефективно управляти змінами і ризиками. Життєвий цикл організації – сукупність стадій розвитку, які проходить організація за період свого існування (від народження до банкрутства) (рис. 1) Адізес виділяє п’ять основних стадій у життєвому циклі організації. 1. Зародження (становлення) – підприємницька стадія. Період становлення організації, усвідомлення своїх цілей, творчого підйому. При цьому цілі нечіткі, але творчий підйом високий. 2. Ріст (розвиток) – стадія колегіальності. Період швидкого росту організації, усвідомлення своєї місії і формування стратегії розвитку. Наявність неформальних комунікацій та структури, високі зобов’язання. 3. Зрілість – стадія формалізації діяльності. Період стабілізації росту й розвитку організації. Характерні формалізація ролей, стабілізація структури, акцент на результативність і ефективність.

Таблиця 1 Стадії життєвого циклу організації і ставлення керівництва до питань охорони праці Опис стадії

Питання охорони праці Стадія 1. Зародження

Організація перебуває в стадії становлення, цілі ще нечіткі, творчий процес протікає вільно. Цій стадії притаманні пошук однодумців, підготовка до реалізації ідеї, юридичне оформлення організації, набір операційного персоналу. Основна увага приділяється створенню нового продукту або послуги, завоюванню місця на ринку. Формується життєвий цикл продукції. Фірма намагається визначити й задовольнити потреби споживачів.

1. Контроль за охороною праці здійснюється за особистою участю керівника. 2. Через велике завантаження керівника вимоги нормативно-правових актів з питань охорони праці найчастіше виконуються формально. 3. Через обмеження у фінансових ресурсах керівник заощаджує на питаннях безпеки та навчанні персоналу.

Стадія 2. Ріст Період швидкого росту організації, усвідомлення своєї місії й формування стратегії розвитку (неформальні комунікації і структура, високі зобов’язання та відповідальність). Іде активне освоєння ринку. Цю стадію можна умовно назвати періодом формування базису організаційної культури, коли і успіх, і невдачі організації активно «переробляються» на всіх її рівнях: індивідуальному, груповому, організаційному. На цьому етапі засновники компанії з підприємців повинні перетворитися в професіоналів-менеджерів. Повинен змінитися і стиль їхнього управління, до чого багато підприємців виявляються не готовими. Тому на даному етапі нерідкі випадки залучення в компанію сторонніх професійних менеджерів, яким передаються окремі функції управління, а також звертання до консультантів. Головними завданнями цієї стадії розвитку організації є: створення умов для економічного росту і забезпечення високої якості товарів та послуг, а також розуміння необхідності забезпечення високого рівня охорони праці.

1. Контроль за охороною праці починає делегуватися професійному менеджменту. 2. Вимоги нормативно-правових актів з питань охорони праці виконуються вже не формально, а на практиці. 3. Виділяються засоби на охорону праці. 4. Пошук і впровадження методів запобігання появі небезпечних подій, зокрема, управління ризиками. 5. Навчання персоналу з питань безпеки праці. 6. Приходить розуміння формування корпоративної культури безпеки праці.

Стадія 3. Зрілість Період стабілізації росту. Організація досягає лідируючого положення на ринку. У міру розширення асортименту продукції, що випускається, і комплексу послуг створюються нові підрозділи, структура стає більш складною та ієрархічною. Формалізуються політика й розподіл відповідальності, посилюється централізація. Стає актуальним оцінювання посад, повсюдне впровадження системи управління ефективністю для всіх підрозділів, розробка на її основі системи матеріальної мотивації.

1. Формуються департаменти з охорони праці. 2. Контролюються вимоги нормативно-правових актів з питань охорони праці. 3. Виділяються засоби на охорону праці. 4. Створюється і впроваджується система менеджменту з охорони праці, як правило, за OHSAS 18000. 5. Підвищується культура безпеки.

Стадія 4. Занепад Стадія занепаду характеризується затримкою росту і структурних змін, немає диференціації діяльності та передбачення нових цілей.

1. Початок скорочення штату департаменту з охорони праці. 2. Вимоги нормативно-правових актів з питань охорони праці контролюються й виконуються формально. 3. Засоби на охорону праці виділяються за залишковим принципом. 4. Система менеджменту OHSAS підтримується формально. 5. Формально підтримується управління ризиками. 6. Навчання персоналу практично не проводиться. 7. Культура безпеки знижується.

Стадія 5. Старість Стадія спаду характеризується різким падінням збуту і зниженням прибутку; організація шукає нові можливості та види діяльності, при цьому спостерігається висока плинність кадрів, наростання конфліктів і підвищення централізації управління. Стадія старості організації визначається як протиріччя між нею і навколишнім середовищем, яке проявляється або в появі конкурентів на зайнятому ринку, або у зникненні ринку.

1. Скорочення штату департаменту з охорони праці. 2. Вимоги нормативно-правових актів з питань охорони праці не контролюються і майже не виконуються. 3. Кошти на охорону праці практично не виділяються. 4. Система менеджменту OHSAS не підтримується. 5. Управління ризиками відсутнє. 6. Навчання практично не проводиться. 7. Культура безпеки сягає найнижчого рівня.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці Sustainable Solutions) вона запроРозквіт понувала викориАристократія Юність стовувати криву Нездійсненне безпеки Бредлі для Охота на відьом підприємництво динамічної оцінки Пастка Давай-давай менеджерами різзасновника них підприємств Бюрократія Дитяча смерть поточного стану Дитинство безпеки й візуалізації орієнтирів для Захоплення його поліпшення Смерть Залицяння у своїх компаніях. Рис. 1. Життєвий цикл організації У 1995 р. тодіш ній президент 4. Занепад – стадія реструктурикомпанії «Дюпон» і головний викозації. Період затримки росту навчий директор Ед Вулард сформуі структурних змін. Може розглядавав дослідницьку команду задля тися як позитивний період, якщо відбуваєтьполіпшення показників безпеки на ся диференціація діяльності та ставляться підприємствах компанії. Команда нові цілі. При цьому наявні прагнення до складалася з 30 осіб, включаючи комплексності, децентралізація, диверй Вернона Бредлі, керівника заводів сифікація діяльності. «Дюпон» у м. Бомонт (штат Техас). Дослідження виявило пряму залеж5. Старість – стадія спаду. Період, ність між рівнем культури безпеки що характеризується різким падіні показниками безпеки (загальна ням діяльності і зниженням прибуткількість інцидентів, травм тощо). ків; організація шукає нові можливості і шляДля ілюстрації цієї залежності команхи стабілізації своєї роботи. При цьому спода надала графік, який назвала «Кристерігаються висока плинність кадрів, нарова DuPont Бредлі», або «Крива стання конфліктів і централізація управління. безпеки Бредлі». Це графічне зобраКожна стадія життєвого циклу ор- ження показувало, що в умовах поліпшення й росту культури безпеки ганізації, за спостереженнями автора, характеризується різним ставленням одночасно зменшувалася загальна керівництва і до питань охорони праці кількість інцидентів, травм тощо на підприємстві. Показники безпеки під (табл. 1). Таким чином, результативна час проходження підприємством через підвищення рівнів зрілості кульй ефективна діяльність організації з урахуванням питань охорони праці тури безпеки (1 – реагуючий, 2 – забагато в чому залежить від того, як ме- лежний, 3 – незалежний, 4 – взаєнеджери і працівники розуміють, оці- мозалежний) поліпшуються безпенюють і враховують у своїх діях її жит- рервно (див. рис. 2). У 2009 р. DuPont Sustainable тєвий цикл і кожну його стадію, а таSolutions провела спеціальне дослідкож управляють усім цим. ження, яке підтвердило пряму кореСтабільність Передчасне старіння

Пр

ир

Рівень травматизму

КРИВА БЕЗПЕКИ БРЕДЛІ Компанія «Дюпон» (DuPont), виробник технічних засобів для поліпшення безпеки праці, розробила і пропонує використовувати криву еволюції культури безпеки – криву безпеки Бредлі – як один з ефективних інструментів менеджменту охорони праці. Крива безпеки Бредлі, названа так на ім’я одного з її творців, допомагає визначити, на якому рівні розвитку перебуває культура безпеки того чи іншого підприємства. Модель розвитку культури безпеки була розроблена спочатку для внутрішнього використання в «Дюпон». Однак пізніше компанія стала надавати консалтингові послуги у сфері поліпшення безпеки праці. Починаючи з 1995 р. через своїх консультантів (DuPont

Зовнішня мотивація ВІДПОВІДНІСТЬ ні ін Правила, процедури ст ин кт і протоколи и

од

ляцію між рівнем культури безпеки організації та кількістю інцидентів, травм і т. п. На основі даних, зібраних з 1999 р., у дослідження було включено 427 тис. оцінок, що охоплюють 64 галузі, 41 країну і понад 1800 підприємств, у тому числі «кращих» і «гірших» з погляду безпеки праці, що реально довело залежність зменшення кількості інцидентів при підвищенні рівня культури безпеки відповідно до кривої безпеки Бредлі. Сьогодні в базі даних DuPont Sustainable Solutions є більш як 750 тис. оцінок. Крива безпеки Бредлі, власне кажучи, є життєвим циклом культури безпечної праці організації. Її суть у наступному: чим більше спільних зусиль докладено для забезпечення безпечних умов праці, навчання персоналу, зміни мислення кожного співробітника компанії, тем менша ймовірність виникнення інцидентів і одержання травм. Якщо співробітники опікуватимуться своєю працею не тільки під впливом природних інстинктів виживання і наглядом керівників, але й проявляючи особисту активність і навички командної роботи, то рівень безпеки праці значно підвищиться. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧЕРЕЗ КРИВУ БЕЗПЕКИ БРЕДЛІ Якщо поєднати стадії життєвого циклу організації і стадії еволюції безпеки за кривою Бредлі, то вони повністю збігуться як за характеристиками загального менеджменту, так і менеджменту охорони праці (див. табл. 2). У порівняльній таблиці для кращого розуміння цього органічного зв’язку стадія росту поділяється на дві стадії: дитинство і юність. Внутрішня мотивація ПРИХИЛЬНІСТЬ Усвідомлене лідерство, зразок для наслідування Вплив і залучення

Наг

ляд Самостійн

Командна робота

Реагуючий

Залежний

Незалежний

Взаємозалежний

➢ Інстинктивна безпека ➢ Мета – формальне дотримання норм ➢ Обмежена залученість керівництва

➢ ➢ ➢ ➢ ➢

➢ Особисті знання, прихильність і стандарти ➢ Особиста цінність ➢ Турбота про себе ➢ Практика, звички ➢ Визнання особистих заслуг

➢ Допомога іншим у дотриманні норм ➢ Інтереси інших ➢ Вклад у загальну справу ➢ Турбота про оточуючих ➢ Колективна гордість

Прихильність керівництва Страх/дисципліна Правила/інструкції Нагляд з боку керівництва Навчання

у правила, тому що мушу» «Я виконую Коригувальні дії

«Я виконую правила, тому що хочу» Попереджувальні дії Рис. 2. Крива безпеки Бредлі

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Таблиця 2

Порівняння життєвого циклу організації й кривої безпеки Бредлі Життєвий цикл організації за Адізесом Стадія 1. Народження організації Мета стадії

Характеристики

Виживання

• керівництво здійснюється однією особою; • основне завдання – вихід на ринок, щоб заробити засоби для погашення кредитів, узятих під нову ідею, продукт або послугу; • економія на всьому Стадія 2. Дитинство

Початок одержання прибутку

• стиль керівництва жорсткий; • основне завдання – зміцнення позицій і захоплення ринку; • планування прибутку; • збільшення заробітної плати; • надання різних пільг персоналу

Стадія 3. Юність Стабільне одержання прибутку

Ріст

• ефект керівництва досягається за рахунок делегування повноважень; • основне завдання – зростання за різними напрямами діяльності, завоювання ринку; • в організації праці – поділ і кооперація; • преміювання відповідно до індивідуальних результатів Стадія 5. Старіння організації

Збереження досягнутих результатів

• ефект керівництва досягається за рахунок координації дій; • забезпечення стабільності, вільний режим організації праці, участь у прибутку

Стадія 6. Відродження або зникнення (смерть) Пожвавлення всіх функцій

• ріст організації досягається за рахунок згуртованості персоналу, колективізму; • головне завдання – омолодження, впровадження інноваційного механізму; • впровадження наукової організації праці; • колективне преміювання

Цикл культури безпеки за Бредлі Стадія 1. Реагування Домінуюча риса стадії

Характеристики

Інстинкти

• інстинктивна безпека; • формальне дотримання вимог і норм; • низьке залучення керівництва; • економія на питаннях охорони праці

Стадія 2. Залежність

Інстинкти + Нагляд

• прихильність керівництва; • страх/дисципліна; • правила, інструкції; • навчання; • початок неформального підходу; • менше економії на питаннях охорони праці; • початок впровадження процедур з охорони праці

Стадія 3. Незалежність Інстинкти + Нагляд + Особиста ініціатива

• особисті знання, прихильність і стандарти; • особиста цінність; • турбота про себе; • практика, звички; • визнання особистих заслуг

Стадія 4. Взаємозалежність Інстинкти + Нагляд + Особиста ініціатива + Командна робота

• допомога іншим у дотриманні норм; • інтереси інших; • внесок у загальну справу; • турбота про оточуючих; • колективна гордість

Стадія 5. Незалежність Інстинкти + Нагляд + Особиста ініціатива – Командна робота

• жорсткість керівництва; • повернення до страху та дисципліни; • формальне виконання правил та інструкцій; • формальне навчання; • повернення до економії на питаннях охорони праці

Стадія 6. Залежність Інстинкти + Нагляд – Особиста ініціатива – Командна робота

1. РЕАГУВАННЯ Керівництво боїться перевірок наглядових органів, болісно реагує на зупинки виробництва і штрафні санкції; персонал на рівні набутих рефлексів виконує правила безпеки, різною мірою інстинктивно не порушує правила з почуття самозбереження, а не тому, що їх знає. 2. ЗАЛЕЖНІСТЬ Керівництво розуміє, що є законодавство, яке потрібно виконувати. Того ж вимагає від підлеглих. Персонал формально навчений, але якщо начальство не бачить, то може порушувати правила безпеки за відсутності безпосередньої небезпеки. 3. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Керівництво особистим прикладом демонструє прихильність ідеям безпеки, освоює інструменти менеджменту (управління ризиками, ігрове навчання), добровільно впроваджує стандарти безпеки, не передбачені законодавством (наприклад, BS OHSAS 18001, 5С (упорядкування), ощадливе виробництво), розглядає охорону праці як економічну категорію. Працівники виконують правила безпеки самі і стежать за колегами, дотримуються безпечної поведінки на робочому місці.

4. ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ

• повернення до інстинктивної безпеки; • формальне дотримання вимог і норм; • низьке залучення керівництва до питань охорони праці; • економія на питаннях охорони праці

Примітка. У табл. 2 «+» означає додавання домінуючої риси, а «–» – втрату домінуючої риси.

Згідно з кривою Бредлі, можна виділити чотири типи культури безпеки на підприємстві, або чотири стадії її еволюції.

Керівництво бачить безпеку серед цінностей підприємства і висуває при виборі партнерів такі ж вимоги, проводить політику відкритості – готове поділитися досвідом і напрацюваннями в галузі охорони праці. Персонал щиро пишається причетністю до спільної справи – безпеки праці, прагне працювати без травм. У процесі розвитку підприємство обов’язково пройде всі ці стадії: і згідно з теорією Адізеса, і згідно з кривою безпеки Бредлі. Особливості розвитку компанії на тій або іншій стадії залежать також від типу керівника, який очолює компанію в цей період. Про тип керівників, що найбільш підходять для різних стадій розвитку компанії (моделі P-A-E-I, розробленої Іцхаком Адізесом), ми поговоримо на сторінках журналу в 2015 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці ВИСНОВКИ Корпоративна (організаційна) культура і культура безпеки організації пов’язані одна з одною в неподільне ціле. Два підходи – теорію життєвого циклу Іцхака Адізеса і криву безпеки Бредлі – необхідно враховувати при розробці, впровадженні, розвитку й удосконаленні систем менеджменту охорони праці. Формування й розвиток культури безпеки – це більше ніж усунення небезпечних факторів і встановлення правил з охорони праці. Безпека стосується людей, їх ставлення до себе і до праці, їхніх думок і вчинків. Люди є визначальним чинником при реалізації програм підвищення безпеки на робочому місці. РЕКОМЕНДАЦІЇ Вищий менеджмент підприємства повинен вимагати від працівників безпечної поведінкі шляхом розвитку культури безпеки і формування системи управління охороною праці, яка міс тить у собі низку основних компонентів. До них належать: 1) дійсні цінності підприємства, у тому числі безпека праці; 2) політика у сфері безпеки; 3) мета у сфері безпеки – «0 інцидентів»: 4) принципи забезпечення безпеки праці та управління нею; 5) формування прихильності персоналу до питань охорони праці; 6) система поведінкових реакцій персоналу; 7) навчання й мотивація персоналу в поліпшенні безпеки; 8) практичні процедури, які втілюють у життя і значно підсилюють основні принципи забезпечення безпеки праці та управління нею; 9) система менеджменту безпеки праці; 10) управління ризиками у сфері безпеки праці; 11) модель розвитку культури безпеки (наприклад, крива безпеки Бредлі).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Мистецтво виживати без фінансування Ігор Парфенюк, власкор

емі, що винесена в заголовок, було приділено особливу увагу на семінарі, присвяченому актуальним питанням охорони праці та промислової безпеки, який відбувся 9 жовтня за сприяння теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області для керівників підприємств різних форм власності, бюджетних установ та організацій, а також голів сільрад Пустомитівського району. Це вже дев’ятий подібний захід, проведений у райдержадміністраціях Львівщини протягом двох останніх років. Гострі проблеми наглядової діяльності висвітлив у своєму виступі заступник начальника теруправління Ігор Терех. Він нагадав присутнім, що повідомлення про нещасні випадки на виробництві необхідно надавати своєчасно, без запізнень, щоб не змушувати наглядовців застосовувати штрафні санкції, відповів на актуальні питання стосовно отримання дозволів на виконання робіт та експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки, надав роз’яснення щодо застосування окремих НПАОП тощо. Головний інженер ДП «Західний ЕТЦ» Ярослава Макар розповіла про особливості проведення експертного обстеження устатковання підвищеної небезпеки, техоглядів та опосвідчення технологічного обладнання, обстеження будівель і споруд. Доповідач акцентувала увагу учасників семінару на незадовільній ситуації, що склалася в області з електрообладнанням, електроустановками, трансформаторами. За її словами, на балансі кожної сільради є значна кількість морально й фізично застарілих трансформаторів, стан яких ніхто не контролює, експертного обстеження не проводить. Те ж саме стосується «нічийних» аварійних будівель і споруд. Начальник державної інспекції нагляду в СКС, АПК, легкій та деревообробній промисловості Віктор Курило проаналізував залежність частоти нещасних випадків від стажу роботи

людини та розглянув причини їх виникнення, зокрема недоліки в навчанні працівників безпечним прийомам праці. Головною проблемою соціальнокультурної сфери та бюджетних організацій В. Курило назвав відсутність державного фінансування заходів з охорони праці, при тому що ніхто не знімає з цих установ відповідальності за безпечну експлуатацію будівель і споруд. Комісія підприємства чи організації повинна два рази на рік проводити обстеження таких об’єктів, визначати ділянки, що перебувають у технічно незадовільному або аварійному стані та забо-

роняти перебування людей у небезпечній зоні. Адже, якщо станеться аварія, ніхто не зважатиме на те, що бюджетній організації не виділяли на це коштів. Окремо В. Курило зупинився на проблемах забезпечення життєдіяльності бюджетних закладів протягом осінньо-зимового періоду. У цю пору року спостерігається різке збільшення кількості травм внаслідок падіння, тому заходам щодо профілактики таких нещасних випадків потрібно приділяти особливу увагу. На запевнення учасників семінару, незважаючи на проблеми з фінансуванням бюджетної сфери, у навчальних закладах і сільрадах Пустомитівського району розроблено відповідну документацію з охорони праці, є паспорти на котли, інструкції в котельнях, проводиться навчання операторів. Але й проблем вистачає. Так, Міністерство освіти і науки розробило новий штатний розпис, згідно з яким у кожному навчальному закладі повинні бути посади електрика та відповідального за комп’ютерну техніку. Але фінансування на їх утримання передбачено з місцевого бюджету...

Управління охороною праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці

Школа охорони праці

Віват SANDORA, віват PEPSIСO в Україні!

Ігор Парфенюк, власкор

У драматичному сьогоденні України ще є підприємства, які досить успішно не тільки працюють, але й піклуються про охорону праці, демонструючи високу ефективність місцевого (локального) контролю в цій царині. Чималий позитивний досвід тут має компанія PepsiCo в Україні і, зокрема, один з її підрозділів – Львівська філія ТОВ «Сандора».

ПОВНОВАЖЕННЯ ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЕЛЕГУВАЛИ Компанія «Сандора» була заснована 28 вересня 1995 р. в обласному центрі Миколаєві як проект заводу дитячого харчування з виробництва соків. Її основні виробничі потужності і зараз розташовані на Миколаївщині, що пов’язано з багатою місцевою сировинною базою. Компанія активно й успішно розвивалася, а в 2007 р. приєдналася до міжнародної корпорації PepsiCo. PepsiCo має широку мережу своїх підрозділів по всій країні: 5 виробничих майданчиків, 6 департаментів продажів, 12 філій – регіональних логістичних комплексів, суміщених з підрозділами продажів, є також і логістичні партнери. Львівська філія PepsiCo (відділ продажів у Львові) – один з найбільших у західному регіоні сучасних логістичних комплексів із за-

Головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук, керівник департаменту продаж «Захід» Григорій Сосновський та начальник відділу охорони праці, продажів і логістики компанії PepsiCo в Україні Ірина Шевчук (зліва направо) під час зустрічі

www.ohoronapraci.kiev.ua

гальною площею складських приміщень близько 8 тис. м2 і територією 12 га. Тут працює близько 220 осіб. Очолює підрозділ керівник департаменту продаж «Захід» Григорій Сосновський. Особливістю компанії є те, що тут не у всіх окремих підрозділах з колективом понад 50 осіб призначено спеціалістів з охорони праці. Немає їх і у львів’ян, оскільки в компанії інша структура СУОП, де ієрархія відповідальності, у тому числі за питання безпеки, вибудувана з урахуванням особливостей регіональних підрозділів. Головний критерій при визначенні необхідності в окремій посаді інженера з охорони праці – складність виробництва та його структура. Кожен керівник того чи іншого рівня відповідає за ці питання у своїх підрозділах як «власник» стандартів певного процесу безпеки. Усі керівники проходять постійні онлайн-навчання у внутрішній корпоративній системі, зокрема, отримують знання та навички щодо побудови систематизованого процесу безпеки, а також підвищують кваліфікацію. Загальний нагляд та контроль за охороною праці на всій території України здійснює департамент з охорони праці та екологічної безпеки під керівництвом Станіслава Бусійка. Департамент працює за двома функціональними напрямами: виробництво; логістика і продажі. «На кожному виробничому майданчику за охорону праці відповідають окремі спеціалісти – інженер з охорони праці і начальник підрозділу, – каже начальник відділу охорони праці, продажів і логістики компанії PepsiCo в Україні Ірина Шевчук. – Виробничі потужності потребують максимальної уваги з боку спеціаліста з охорони

Управління охороною праці праці. А в логістиці і продажах на місцях відповідальними за ці питання призначаємо регіональних керівників, які обізнані з небезпеками у своєму підрозділі і відповідно підготовлені, щоб їх уникати». Завдання ж спеціаліста з охорони праці в логістиці і продажах – впровадження політики, стандартів, систем відповідно до корпоративних вимог безпеки та аудиту відповідності, відслідковування показників ефективності безпеки на місцях, оцінка ризиків. Звичайно, силами одного фахівця з охорони праці контролювати такий обсяг завдань було б складно, тому в компанії впроваджена система постановки і контролю цілей KPI (ключові показники ефективності, які є пріоритетом для керівників усіх рівнів, для кожного співробітника). Крім того, кожен керівник певного напряму корпорації PepsiCo International має свої показники результативності з охорони праці – так званий річний PDR (про нього трохи пізніше), який визначає мету та напрями розвитку підрозділу, конкретні заходи щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня працездатності. СТАНДАРТИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕЙМАЮТЬ І ПАРТНЕРИ На стіні в коридорі офісу Львівської філії поруч з інформаційним стендом з охорони праці розміщена скринька «Near miss report. Випадки, які могли призвести до травматизму». Біля скриньки – бланки анкет, куди працівники записують інформацію про помі-

чені на власній території чи у клієнтів-партнерів фактори, які загрожують безпеці праці та трудовому процесу. Заповнені бланки кидають у скриньку, а далі з усіма цими ризиками працює команда, яка впроваджує відповідні заходи щодо зниження або повного усунення негативних факторів. Ця практика виявлення небезпек уже виходить за межі підрозділів PepsiCo. Про ефективність такої роботи свідчить показовий випадок, про який розповів Григорій Сосновський. У їхніх партнерів по бізнесу на Львівщині були під’їзні рампи без поручнів, які становлять потенційну загрозу життю та здоров’ю співробітників. Відреагувавши на анкету зі скриньки «Near miss report», керівництво департаменту продаж «Захід» спільно з керівником відділу охорони праці, продажів і логістики проаналізували цю загрозу щодо можливості існування подібного ризику на інших майданчиках контрагентів. Після чого письмово звернулися до партнерів з проханням усунути цей фактор ризику згідно з вимогами додаткової угоди з охорони праці, яка передбачає ведення бізнесу та взаємодію відповідно до вимог чинного законодавства з охорони праці та пріоритету компанії у гарантуванні безпечних умов праці. Отримавши вичерпні аргументи стосовно можливих негативних наслідків виявлених ризиків, партнери йдуть назустріч та усувають недоліки. Адже, наприклад, установивши поручні, вони в першу чергу гарантують безпеку своїм співробітникам, а PepsiCo, як відповідальний партнер, завжди охоче

допомагає та ділиться досвідом щодо впровадження найкращих практик. Так, у компанії широко використовують різноманітну наочну агітацію, яка, поміж іншого, допомагає поширювати передовий досвід серед відвідувачів, партнерів та органів контролю. У Львівській філії інформаційні стенди з охорони праці різної тематики розташовані в офісі і на складі. Для того щоб запобігти ризикам, кожному працівникові повідомляється інформація про негативні чинники, які виявлені, наприклад, в іншій країні і можуть також виникнути на локаціях українського бізнесу PepsiCo, з повним описом події, пропозиціями щодо усунення виявлених недоліків, коригувальними заходами тощо. Таку інформацію доводять до всіх працівників за допомогою електронної розсилки, під час нарад та на зборах. ДО ПІДРЯДНИКІВ ЯК ДО СПІВРОБІТНИКІВ Корпорація PepsiCo International створила стандарт роботи та взаємодії з підрядниками, де передбачено їхні обов’язки та вимоги, зокрема щодо повної відповідності їхніх дій вимогам законодавства з охорони праці та корпоративним, глобальним стандартам PepsiCo. Під час проведення тендерів партнери, вивчивши перелік усіх вимог, погоджуються з умовами і усувають недоліки у власній організації ще до початку підписання договору. Усі етапи співробітництва контролюються на різних рівнях керівництва компанії. До партнерів тут ставляться як до співробітників, турбуючись про їхнє здоров’я та створюючи відповідні умови праці. Тож міжнародні стандарти виробничої безпеки, якими керується PepsiCo, переймають і партнери, усвідомлюючи, що низький рівень виробничого травматизму та відповідність стандартам, які підвищують безпеку праці, також є свідченням ефективності підприємства. PepsiCo охоче ділиться з партнерами набутим досвідом, адже, як сказано в політиці компанії, важлива кожна людина, здоров’я будь-якого працівника. І це діє, адже вимоги до себе компанія пред’являє більш жорсткі, і вона завжди відкрита до діалогу. Партнери вже звикли, що, заїхавши на територію будьякого офісу PepsiCo, вони повинні ходити тут тільки в захисному жилеті, ставити під колеса вантажівки противідкатні башмаки тощо. А перед тим як взятися до роботи, працівники підрядника проходять відповідний інструктаж.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці Обов’язкове на PepsiCo щоденне проходження алкотестів для водіїв автомобілів та навантажувачів. Також перед кожним рейсом медсестра вимірює артеріальний тиск, вислуховує скарги і при виявлених відхиленнях у стані здоров’я не допускає водія до виїзду. Усі ці процедури тут проходять близько 30 як власних водіїв, так і водіїв компанії-підрядника. Тобто, у PepsiCo не перекладають відповідальність за стан здоров’я працівника виключно на підрядника, а беруть на себе додатковий контроль та організаційну роботу з питань медоглядів працівників. Компромісів у питаннях виробничої безпеки у PepsiCo бути не може. Більше того, в додатку до договору з охорони праці з підрядниками чітко врегульовані питання штрафних санкцій до порушників. За фактом зафіксованих випадків порушень можливі такі заходи, як письмове попередження, значні грошові компенсації та розірвання контракту. Зазвичай не надто сумлінні підрядники після першого ж попередження виправляються. Контроль за дотриманням цього алгоритму здійснює керівник відділу, куди прибув підрядник, або підрозділ-замовник послуг. До речі, Ірина Шевчук, якій часто доводиться бувати у службових відрядженнях в різних куточках України, проводячи аудити та аналіз відповідності, зауважила, що в процесі запровадження міжнародних стандартів у Західній Україні такі нововведення краще сприймають, люди легко адаптуються і прагнуть жити та працювати по-європейськи. Ключову роль відіграє і керівник, який зацікавлений якнайшвидше запровадити та успішно використовувати в роботі прогресивні новації. Такими рисами наділені керівники Львівської філії продаж – Григорій Сосновський, Рівненської філії логістики – Людмила Семеренко, Криворізької – Олександр Завадський та Харківської – Володимир Усенко. Хоча в будь-якому випадку стандарти впроваджуються у повному обсязі по всій країні, а передовий досвід рівно мірно поширюється на всі підрозділи. За словами Ірини Шевчук, три найбільш ризикованих напрями, де потрібен постійний контроль у компанії, – це робота з підрядниками, використання транспортних засобів і виконання робіт на висоті. Усі вони описані в політиці, кодексі і в корпоративних стандартах компанії PepsiCo. «Ми розуміємо, що не можемо не враховувати ризики, і тому

www.ohoronapraci.kiev.ua

У складських приміщеннях

в нас є чіткі напрями, щоб пропагувати безпечні умови праці», – додає вона. Про ефективність локального контролю за охороною праці та виробничою безпекою у PepsiCo свідчить те, що незважаючи на велику кількість працівників, наявність робіт підвищеної небезпеки, машин, механізмів, велику площу складських комплексів, тут вкрай рідко стаються нещасні випадки на виробництві. Наприклад, останній такий інцидент у Львівській філії стався торік – це була ДТП з торговим агентом. Комісія з розслідування нещасного випадку провину агента не визнала, з’ясувавши, що він не порушував правил дорожнього руху, і у підсумку винною визнано третю сторону. Хоча ДТП сталася не на території підприємства і не на транспортному засобі компанії, але під час виконання працівником службових обов’язків, при розслідуванні нещасного випадку компанія взяла цей випадок на свій облік. Було проведено розслідування згідно з Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також внутрішнє, більш деталізоване, яке допомогло визначити корінні причини та розробити коригувальні заходи щодо запобігання аналогічним інцидентам. Як зауважила Ірина Шевчук, компанія зацікавлена розслідувати всі без винятку нещасні випадки, не приховуючи їх, адже скрупульозне вивчення причин та поширення інформації про них – важливий внесок у запобігання інцидентам та ризикам. Для зниження потенційних ризиків під час експлуатації автотранспорту працівники PepsiCo, які користуються власним чи службовим транспортом, один раз на два роки проходять спеціальне навчання

і тренінг з безпечного водіння, який включає теоретичну і практичну частини. З метою профілактики ДТП у компанії також налагоджена система сезонних інструктажів (на час різкої зміни та складності погодних умов). Пильно стежать тут і за заміною літньої гуми на зимову і навпаки, за регламентними профілактичними, ремонтними роботами на транспортних засобах компанії, а також на особистих автомобілях працівників, які використовуються в службових інтересах. При виявленні недотримання вимог стандартів з експлуатації транспорту до порушників застосовують відповідні санкції, як, наприклад: тимчасова заборона керування, повторне складання екзаменів, проходження курсу екстремального водіння (для учасників ДТП) і повне припинення компенсації пально-мастильних матеріалів та амортизації у випадках використання власного автотранспорту. ОПОВІЩЕННЯ ТА РЕАГУВАННЯ НА ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ У день, коли автор цього матеріалу та головний редактор журналу «Охорона праці» перебували у Львівській філії PepsiCo, тут проводилася перевірка дієздатності системи оповіщення та сигналізації на території. Виглядало все досить професійно – з гучномовців українською, російською та англійською мовами повторювали оголошення: «Увага! Шановні працівники та гості! Адміністрація повідомляє, що у приміщенні виникла пожежа. Просимо вас, зберігаючи спокій, спуститися сходами на перший поверх та вийти на вулицю». Про перевірку були попереджені не тільки працівники, а й сусідня військова части-

Управління охороною праці на. Навчальну евакуацію цього разу не проводили, хоча періодично її відпрацьовують. Що ж стосується протипожежної безпеки, тут на неї витрачено чимало коштів. Усі приміщення офісу та складу оснащені пожежною сигналізацією, системами пожежогасіння та димовиведення. Є первинні засоби пожежогасіння – гідранти, вогнегасники тощо. Пожежна сигналізація виведена на центральний пульт Галицького районного ВДСО Львова. Словом, усе зроблено згідно з вимогами страхових компаній та для уникнення появи можливих осередків пожежі по всій території складського комплексу. Нагадаємо, що серед основних виробничих ризиків у Львівській філії PepsiCo – ризики, пов’язані з роботами на висоті. Цікаво, що згідно зі стандартами корпорації PepsiCo робота на висоті починається з 1,2 м, а не з 1,3 м, як передбачено вітчизняними НПАОП. Тож працівники, які розвантажують товар з машин, де є платформа висотою 1,2 м, вважаються такими, що працюють на висоті. Щодо робіт на таких рампах проводиться попередня оцінка ризиків. Якщо, наприклад, відсутня загороджувальна система, її виставляють, а під’їзд автомобіля виконується так, щоб уникнути ризиків падіння. Атестація робочих місць у цьому логістичному комплексі проводиться вчасно. Остання була торік і стосувалася робочого місця акумуляторника. Робіт підвищеної небезпеки тут мало, шкідливі фактори майже відсутні. Нещодавно побудовано сучасну акумуляторну, обладнану відповідними вентиляційними витяжками, іншими засобами для безпечного заряджання акумуляторних батарей та уникнення ризиків. Перше, що роблять, увійшовши сюди, – вмикають витяжку, бо без цього не працюватиме жоден електричний елемент, не вмикатиметься навіть світло. Це зроблено спеціально, щоб у приміщенні не лишалося кислотних випарів. Автомобілі заїжджають сюди самостійно, безпосередньо до місця підзарядки. Підлога тут зміцнена і витримує навантаження від постійних проїздів транспортних засобів, тому не потрібно переміщувати акумуляторні батареї – все це задля уникнення ризиків падіння та виливання кислоти. Усі водії автонавантажувачів пройшли кілька курсів навчання – з експлуатації навантажувачів, роботи з акумуляторними батареями, з інструментами та пристроями, з електробезпеки (з присвоєнням відповідної групи), пожежної безпеки, з надання домедичної допомоги. Усі екстремальні моменти тут вирахувані

на рівні світових показників безпеки і зведені практично до нуля, оскільки все регламентовано. Кожен працівник добре знає, що і як має зробити. НАЙКРАЩИМ – ВИЗНАННЯ Згідно з корпоративним кодексом PepsiCo, у компанії діють мотиваційні програми, зокрема «Віват» – визнання за певні досягнення в різних сферах діяльності компанії. У ній беруть участь усі працівники. За позитивні результати діяльності та ініціативу їх можуть номінувати на «Віват». Наприклад, на складі запровадили певну процедуру, яка дала можливість за-

Стенд програми «Віват»

ощадити кошти, чи хтось провів якісні переговори і уклав угоду, отримавши стратегічно важливого клієнта, чи працівники виявили ініціативу з благоустрою території в позаробочий час тощо. «Віват» стимулює колектив не просто добре працювати, виконуючи свої трудові обов’язки, а й бути новаторами, проявляти ініціативу, у тому числі й у галузі виробничої безпеки. Переможців програми визначають щомісяця, щокварталу і щороку, розміщуючи їхні фото на спеціальних стендах та в корпоративних журналах. Отримують вони і матеріальну винагороду. Часто переможцями визнають працівників, які вчасно помітили певні ризики та вжили заходів щодо уникнення негативних ситуацій. Важливо, коли люди наочно відчувають турботу керівництва і самі включаються в процес поліпшення умов праці. Поліпшенню стану охорони праці у компанії сприяють мотиваційні програми. Періодично тут обирають кращих серед кращих працівників. Під час святкування Всесвітнього дня охорони праці цього року серед іншого було названо кращих робітників, керівників, кращу філію за показниками з охорони праці, якою було визнано Львівську. Заохочували не стільки за відсутність травматизму, скільки за проведені за-

ходи щодо його запобігання. Та компанія на цьому не зупиняється: культуру безпеки починають виховувати змалечку, запроваджуючи конкурси дитячої творчості на найкраще розуміння охорони праці. Сприяють підвищенню безпеки та ефективності праці програми PDR (Пі Ді Ар) та Speak Up (Спік Ап). PDR – це персональні показники ефективності, у тому числі й з охорони праці. Оцінки тут виставляють щопівроку та щорічно. Програма Speak Up – найефективніша оцінка. Будь-який працівник, який чимось незадоволений чи має підозри в якійсь невідповідності, може зателефонувати, написати, передати анонімне повідомлення про це в Speak Up. Проте, як сказала Ірина Шевчук, багато років жодних негативних відгуків з боку персоналу на неякісний підхід компанії до охорони праці не надходило. «Очевидно, це свідчить, що ми рухаємось у правильному напрямку і ця система дійсно ефективна, – додає вона. – Звичайно, ми розуміємо: потрібно ще докласти багато зусиль, щоб рівень безпеки праці відповідав європейському рівню, оскільки до великої міжнародної сім’ї PepsiCo ми приєдналися порівняно недавно. Але в тому є й свої переваги, бо ми можемо сміливо користуватися світовим досвідом і вчитися на чужих помилках». ЛЮДИНА – НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ ТА НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ РЕСУРС Плинність кадрів у Львівській філії PepsiCo низька. Середній вік працівників – 30–35 років, хоча працюють і пенсіонери. Дуже багато тут жінок. Працюють також інваліди, де це можливо згідно з посадовою інструкцією та умовами праці. У компанії культивується корпоративний дух – тімбілдінг. Тут існує великий соціальний пакет, до якого входить чимало з того, що передбачено не тільки законодавством України, політикою компанії, а й колективним договором. Працівники отримують матеріальну допомогу, мають відпустку – 24 дні, а для окремих професій і додаткову, відповідно до умов праці. Усі співробітники проходять медогляд. Періодичність мед оглядів суворо дотримується. Офісні працівники забезпечені комплексними обідами, а також додатково певними продуктами харчування, зокрема молоком тривалого зберігання власного виробництва.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці агентів – оптові бази, магазини та заклади громадського харчування. У Львівській філії усіляко пропагується здоровий спосіб життя. Наприк лад, ті, хто працюють за комп’ютерами, щогодини на кілька хвилин можуть виходити на вулицю. Біля будинку офісу своїми силами обладнали спортивний майданчик із тренажерами та тенісним столом. Посадили сад, установили вулики з бджолами, облаштували місця для відпочинку та прогулянок. Щороку компанія проводить футбольний чемпіонат серед своїх працівників. Торік у ньому взяли участь 25 команд. Усі витрати, пов’язані з організацією, трансфером та проживанням спортсменів і вболівальників, компанія бере на себе. PepsiCo в Україні реалізує багато соціальних ініціатив по всій країні. Наприклад, Львівська філія опікується Львівською обласною дитячою спеціалізованою клінічною лікарнею («Чорнобильська лікарня»). Сюди придбали медичне обладнання, надають різноманітну матеріальну допомогу, зокрема і власну продукцію. Компанія допомагає дитячим сиротинцям, інтернатам тощо. Звичайно, не відмовляють у допомозі і власним працівникам.

НЕ ЧАС ДИКТУЄ ПРАВИЛА РОБОТИ, А НАШІ ПРАГНЕННЯ ЖИТИ І ПРАЦЮВАТИ В КРАЩИХ УМОВАХ На жаль, поки що в Україні мало таких корпорацій, як PepsiCo. Тому їхній передовий досвід для нас особливо цінний. Узагальнюючи секрет успіху свого колективу, Ірина Шевчук та Григорій Сосновський кажуть, що серед основних його складових – вдалий менеджмент та підбір кадрів, неухильне дотримання вимог чинного законодавства, ведення прозорого бізнесу, всебічна турбота про кожного працівника, яких тут вважають найціннішим ресурсом, і заохочення ініціатив. А щоб досягти хороших результатів, радять починати з малого, прагнути до поліпшення, поступово запроваджуючи найкращі передові практики, модернізуючи не тільки техніку, а й свідомість усіх членів колективу. Необхідно створювати такі умови праці, коли кожний співробітник відчуватиме себе дійсно захищеним і впевненим, що його здоров’ю ніщо не загрожує, коли розумітиме, що має виконувати свою роботу перш за все безпечно. Адже низький рівень виробничого травматизму і профзахворюваності є найкращим свідченням ефективності сучасного виробництва. Фото автора та Д. Матвійчука

Водіям та експедиторам, які виїжджають у дорогу, видають із собою пайок. Медичне страхування працівників охоплює майже всі напрями, ліміти існують тільки на стоматологію і хронічні захворювання. За словами Ірини Шевчук, основний меседж медичного страхування – компанія PepsiCo дійсно турбується про своїх співробітників і в першу чергу прагне, щоб вони були абсолютно здоровими, пропагуючи здоровий спосіб життя. Людина має ефективно лікуватись, тому корпорація йде на значні затрати, бажаючи, щоб її працівникам надавали найкращу медичну допомогу в хороших клініках. Працівник повинен якомога швидше та якісніше відновити здоров’я та працездатність. Адже людину в компанії вважають найціннішим скарбом та найкращим об’єктом капіталовкладення. Є у Львівській філії PepsiCo свій автобус, яким працівників возять на роботу та додому. Тут працюють у дві зміни по 8 годин, але є проміжок часу, коли на підприємстві залишаються чергові працівники. Вдень зустрічають вантажівки і відправляють товар, а вночі – готують заявки на наступний ранок. Вантажі партнерам доставляють по області протягом 24 годин. Серед партнерів-контр-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Увага: досвід

Надійний помічник – внутрішній тренінг Ганна Петрачкова, начальник управління впровадження корпоративної системи охорони праці ТОВ «Метінвест Холдинг»

У ТОВ «Метінвест Холдинг» налагоджено навчання персоналу корпоративних стандартів, у тому числі і в галузі охорони праці та промислової безпеки. Допомагають проводити внутрішні тренінги пенсіонери – колишні співробітники холдингу. ОСНОВА – КОРПОРАТИВНИЙ СТАНДАРТ У процесі виробництва кожен його учасник – чи то рядовий робітник, чи керівник структурного підрозділу – припускається помилок, пов’язаних з недостатнім рівнем знань у галузі охорони праці. Для того щоб зменшити вплив таких помилок на виникнення ризиків, необхідно поповнювати знання працівників, засновані на корпоративних стандартах. Вирішенням цієї проб леми ми й опікуємося впродовж уже кількох років. Кожен корпоративний стандарт містить розділ, в якому визначається цільова аудиторія й відповідальні за організацію та проведення навчання сторони. Матеріали для навчання за корпоративними стандартами в галузі охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища розробляються співробітниками Дирекції з промислової безпеки та екології ТОВ «Метінвест Холдинг».

Після затвердження стандарту відповідальні особи складають спис ки працівників, які повинні пройти навчання, готують проекти наказів або розпоряджень. ЯК МИ НАВЧАЄМО? Навчання вищих посадовців проводиться співробітниками Дирекції або запрошеними консультантами за принципом зверху вниз, тобто спочатку навчаються керівники вищої ланки, потім середньої і т. д. Саме такий підхід є найбільш ефективним. Якщо керівник не знайомий зі змістом стандарту, не розуміє, для чого він розроблений і як використовувати ті або інші інструменти, запропоновані стандартом, він не зможе вимагати від підлеглих його виконання. Як побудовано навчання ІТП і робітників? Керівників середньої та початкової ланок, а також працівників, які залучаються до заміщення відсутніх керівників на час їхньої відпустки або хвороби, як правило, навчають внутрішні тренери. У деяких випадках (наприклад, навчання за стандартом «Аналіз безпеки виконання робіт» у ПАТ «Харцизький трубний завод») вони також проводять навчання всіх робітників. Але переважно це роблять їхні безпосередні керівники, оскільки добре знають спе цифіку роботи і можуть розповісти про застосування стандарту прямо на робочому місці. НАВЧАТИ ВИКЛАДАЧІВ Внутрішніх тренерів, відібраних з-поміж пенсіонерів – колишніх працівників підприємства, навчають співробітники Дирекції. Для цього за кожним корпоративним стандартом ми створюємо детальні навчаль-

ні матеріали, що включають презентацію, вправи, ролеві ігри, а також тестування, яке учасники проходять після закінчення навчання. Також ми розробляємо і видаємо тренерам методичні вказівки щодо проведення семінарів, де детально написано, що й коли говорити, якою повинна бути схема занять тощо. У ході навчання тренери також отримують матеріали з основ андрагогіки, розвитку навичок презентації та публічних виступів. Після навчання тренери роблять «прогін» семінару без аудиторії в присутності представника Дирекції, отримують зворотний зв’язок і рекомендації про те, що вийшло добре, а що і яким чином слід змінити. У подальшому представник Дирекції також присутній на перших семінарах, що проводяться внутрішніми тренерами, і за необхідності вносить корективи в їх роботу. При виборі внутрішніх тренерів до кандидатів висуваються такі вимоги: ☑ досвід роботи в галузі, у тому числі на виробництві; ☑ досвід керівної роботи; ☑ гнучкість, здатність до сприйняття нового; ☑ робота з ПК; ☑ навички міжособового спілкування; ☑ уміння переконувати, здатність розмовляти як з начальством, так і з підлеглими; ☑ бажана наявність викладацького досвіду, навичок наставництва.

Одним з головних критеріїв є також бажання працювати й розвиватися. Перевага віддається «неформальним лідерам» – людям, які не обов’язково обіймали високі посади в організаційній ієрархії, але користуються повагою та авторитетом у колег. Навчання проводиться у формі семінарів із застосуванням сучасних методик. Обов’язкова умова – використання презентаційних матеріалів,

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці відео- та анімаційних фільмів, створених силами Дирекції. У ході семінару учасникам пропонується виконати вправи та практичні завдання, максимально наближені до умов виробництва, взяти участь у ролевих іграх. Обов’язковою умовою є інтерактив (учасники семінару залучаються до палких дискусій та обговорень запропонованої ситуації). Такий підхід є найбільш ефективним. Чим відрізняється навчання тренерами від звичайного профнавчання з питань охорони праці? Обов’язкове навчання з питань охорони праці, на жаль, зазвичай проходить у вигляді нудних лекцій, тоді як внутрішні тренери ведуть живий діалог із слухачами, під час якого учасники не лише отримують інформацію про те, «як повинно бути», але й з’ясовують, чому повинно бути саме так, яку користь це принесе, як краще досягти тих або інших результатів. При цьому теоретичні знання підкріплюються практичними заняттями. Наприклад, під час семінару з аудитів безпеки його учасники разом з тренерами йдуть на діючу виробничу дільницю, де проводять навчальний поведінковий аудит безпеки з робітниками. Внутрішні тренери за необхідності вносять корективи, звертають увагу на

www.ohoronapraci.kiev.ua

ті чи інші недоліки. Потім учасники семінару повертаються в аудиторію, заповнюють картку поведінкового аудиту і разом з тренерами аналізують як позитивні, так і негативні моменти навчального аудиту. Під час проведення навчання учасникам пропонується провести розслідування «реального» нещасного випадку на виробництві. При цьому група спочатку опитує свідків і «потерпілого», потім будує шкалу хронології подій, а також дерево причин за допомогою методу «П’ять чому?», визначає головні причини настання нещасного випадку й розробляє заходи щодо їх усунення. Групи формуються за рівнями керівного складу: вище керівництво, керівники середньої ланки (начальники та заступники начальників цехів) і керівники початкової ланки (старші майстри, начальники дільниць, майстри). Під час проведення семінару учасників розсаджують в аудиторії за підгрупами по 5–6 осіб, причому намагаються це робити таким чином, щоб у підгрупі були

працівники різних підрозділів або підприємств (це сприяє більш жвавій дискусії, обміну думками та досвідом). Наприкінці кожного семінару учасники проходять тестування. Тих, хто показав незадовільні результати, відправляють на повторне навчання. Проблеми ж мають переважно організаційний характер: складно відкликати працівника з виробництва, навіть на чотиригодинний семінар. Періодично доводиться аналізувати рівень знань працівників, оскільки приходять нові, ще не навчені кадри. Наші внутрішні тренери з великих підприємств залучаються для проведення навчання на невеликих підприємствах холдингу, крім того, вони є експертами і можуть бути задіяні як консультанти в питаннях впровадження корпоративних стандартів у сфері охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища. Фото з сайту www.metinvestholding.com

Управління охороною праці

Школа охорони праці

OHSAS 18001: крок за кроком

Олександр Лисенко, провідний експерт НААУ, провідний викладач IRCA, провідний аудитор «Бюро Верітас», технічний директор навчально-наукового центру «Ощадливе виробництво»

Цикл статей, присвячених практиці впровадження на підприємствах України систем менеджменту професійної безпеки і здоров’я, продовжує матеріал про найпоширеніші методи оцінки ризиків.

КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ* Кількісні методи оцінки ризиків можуть бути прямими й непрямими. Прямі методи оцінки ризиків передбачають виявлення потенційних небезпек, оцінювання ймовірності реалізації кожної небезпеки в різних варіантах Р*i та передбачуваної тяжкості наслідків реалізації кожного i-го варіанта C*i:

де R* – ризик завдання збитків, пов’язаних з можливою реалізацією i-го варіанта однієї з виявлених небезпек. Такі розрахунки слід зробити по кожній з виявлених небезпек на кожному робочому місці. Проблема полягає не тільки в тому, що оцінити з прийнятною точністю ймовірність настання таких нечастих з погляду статистики подій, як нещасний випадок на виробництві (робочому місці), практично неможливо. Крім цього, необхідно обчислити ймовірність настання одного з варіантів реалізації кожної небезпеки. Водночас оцінити прямий матеріальний збиток для роботодавця й для працівника в результаті певного фіналу можна досить точно. Наприклад, при роботі маляра на будівельному риштованні можливе його падіння. З якою ймовірністю? З якою ймовірністю в результаті падіння маляр вивихне руку (невеликий збиток), а з якою – зламає ногу (великий збиток)? З якою ймовірністю працівник у результаті падіння загине? При цьому значення ймовірностей будуть змінюватися від поверху до поверху…

Продовження. Початок у № 8–10/2014

МЕТОД ОЦІНКИ РИЗИКІВ НА ОСНОВІ МАТРИЦІ «ІМОВІРНІСТЬ – ЗБИТОК» Можливість прямої кількісної оцінки ризику без безпосереднього обчислення ймовірностей подій реалізована в широко відомому методі оцінки ризиків на основі матриці «імовірність – збиток». Суть методу полягає в тому, що експерт для кожної ситуації визначає ранг імовірності її настання (наприклад: низька, середня або висока ймовірність) і відповідний цій ситуації потенційний збиток (наприклад: малий, середній, великий). На перетині відповідного стовпця й рядка знаходимо шукану умовну величину ризику. При цьому величина ризику може бути представлена і в кількісному виразі (табл. 1). Таблиця 1. Визначення величини ризику Великий збиток (1,0)

0,3

0,7

Середній збиток (0,7)

0,2

0,5

0,7

Малий збиток (0,3)

0,1

0,2

0,3

Низька ймовірність (0,3)

Середня ймовірність (0,7)

Висока ймовірність (1,0)

Цей метод найчастіше застосовується в розвинених країнах завдяки своїй простоті. Крім того, оскільки в більшості розвинених країн оцінка ризиків на робочих місцях є законодавчим обов’язком роботодавця, застосування такого простого методу дозволяє йому виконати державну нормативну вимогу охорони праці з найменшими витратами. Очевидним недоліком цього методу є його абсолютна суб’єктивність. Зрозуміло, що різні експерти оцінюватимуть одну й ту саму ситуацію по-різному, ґрунтуючись на особистих знаннях, досвіді, відчуттях, навіть особистому настрої. Та й той самий експерт згодом може оцінити той же ризик на тому ж робочому місці по-іншому. МЕТОД ВЕРБАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ Суть цього підходу полягає в тому, що кожному кількісному значенню ймовірності настання події ставиться у відповідність вербальний опис цілком певної ситуації (табл. 2). При цьому щораз при описі тієї або іншої ймовірності необхідно керуватися низкою правил.

______________________ * Продовження Кроку 6.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці Таблиця 2. Визначення ймовірності настання події Визначення ймовірності

Імовірність

Умова настання події

0,1

1. Вжиті конструктивні заходи, що унеможливлюють прояв небезпечного виробничого фактора (НВФ). 2. Теоретично можливий прояв НВФ унаслідок украй малоймовірної аварії або поломки устатковання. 3. Відсутні відомості про відповідні аварії або поломки та пов’язані з ними нещасні випадки в самій організації або інших організаціях. 4. …

Дуже мала

0,2

1. Можливі прояви НВФ, але вжиті конструктивні заходи, що виключають вплив НВФ на працівника, у тому числі намір самого працівника. 2. Відомо, що в інших організаціях мали місце відповідні нещасні випадки. 3. …

…

Украй мала

1. Будь-яка ситуація, що не відповідає цьому опису, відповідає іншому опису. 2. Жодна реальна або віртуальна ситуація не може одночасно відповідати двом або більше описам. 3. Формулювання певної умови виникнення небезпечної ситуації має бути пов’язане з певним захисним заходом, який слід передбачити для повного усунення цієї умови. 4. При реалізації захисного заходу, пов’язаного з елементом опису (у результаті усунення однієї з умов настання події), ситуація переходить на більш високий рівень (імовірність настання події зменшується).

Звичайно, отримана оцінка не є ризиком у точній відповідності до визначення. Більше того, можна стверджувати, що ця оцінка буде свідомо завищеною, а повне виключення ризику може бути досягнуте тільки в результаті усунення джерела ризику. МЕТОДИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ НА ОСНОВІ ОЦІНКИ СТУПІНЯ ВИКОНАННЯ ВИМОГ БЕЗПЕКИ Цей підхід базується на припущенні про можливість обліку всіх (або більшої частини) небезпек у загальних нормативних актах з охорони праці, промислової й пожежної безпеки (державних, галузевих, локальних). Крім того, передбачається, що виконання всіх установлених вимог безпеки забезпечує відсутність ризиків на робочому місці. Очевидно, що останнє твердження помилкове, оскільки відповідно до аксіоматики безпеки життєдіяльності ризик, пов’язаний з об’єктом чи діяльністю, не може бути усунений повністю без ліквідації самого об’єкта або припинення діяльності. Проте на найперших етапах цілеспрямованої діяльності з поліпшення умов праці це припущення може розглядатися як прийнятне («Кінцева мета – ніщо, рух – усе». Е. Бернштейн). МЕТОД ОЦІНКИ РИЗИКІВ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ ЕЛМЕРІ Одним з непрямих методів кількісної оцінки виробничих ризиків є метод Елмері. Систему Елмері розробили Інститут професійної охорони здоров’я Фінляндії та Управління з охорони праці при Міністерстві соціального забезпечення й охорони здоров’я Фінляндії. У системі Елмері рівень ризиків у підрозділі й на підприємстві оцінюється за так званим індексом безпеки (індекс Елмері): Індекс Елмері =

У цьому разі вдосконалення конструкції (захисних властивостей) устатковання (від «унеможливлення впливу НВФ на працівника» при існуючій можливості його прояву до повного «унеможливлення прояву НВФ» у навколишньому середовищі) зменшує ймовірність впливу з 0,2 до 0,1. Зрозуміло, що одна й та сама ситуація може призвести до різних фіналів: від легкої травми до смертельного випадку (подія «відсутність нещасного випадку» не враховується). Щоб не заплутатися в надмірі можливих варіантів, можна скористатися підходом, який застосовується при оцінці ризиків, пов’язаних з експлуатацією небезпечних виробничих об’єктів, тобто взяти до уваги тільки два результати: найімовірніший та найнесприятливіший. Ризики оцінюються для кожного результату. До уваги береться більший ризик. Якщо для зниження обох ризиків необхідно вжити різні захисні заходи, то слід ураховувати обидва ризики. Відмінна риса запропонованого підходу полягає в його виразній проактивності (спрямованості на оволодіння ситуацією для досягнення поставленої мети). У цьому разі ризик оцінюється без урахуваня частоти передбачуваної події. Суть підходу полягає в такому: якщо не гарантується виключення несприятливого фіналу, то цей фінал раніше або пізніше, але обов’язково настане. Завдання тільки в тому, щоб оцінити суму потенційних збитків від не виключених повністю фіналів. Оцінювана ймовірність настання події насправді позначає величину, зворотну інтервалу часу, який можна запланувати для вживання заходів управління ризиком.

www.ohoronapraci.kiev.ua

пункти «добре» ______________________________ u

пункти «добре» + пункти «погано»

Індекс визначає відсоткове співвідношення, значення якого може варіюватися від 0 до 100. Наприклад, результат 60% показує, що 60 пунктів зі 100 відповідають вимогам. Недоліком системи Елмері є те, що всі фактори, які впливають на безпеку праці, приймаються як рівнозначні. Наприклад, по одному балу в скарбничку невідповідностей принесуть відсутність огороджень при роботі на висоті й недостатньої ширини проходи між столами в бухгалтерії, робота на заточувальному верстаті без захисних окулярів і порушення сигнального пофарбування на кнопці «Стоп». Це деякою мірою спотворює дійсну картину ризиків організації й не дозволяє планувати заходи з ОП з урахуванням значущості ризиків і пріоритетності захисних заходів. Попри це застосування системи Елмері дозволяє планувати заходи з охорони праці не просто так, а з конкретною метою: для усунення виявленої невідповідності. Формування в персоналу прогресивних поглядів на цільове планування діяльності в галузі охорони праці – одна з найважливіших умов упровадження сучасної системи управління ОП в організації. Таким чином, система Елмері є найпростішим непрямим методом кількісної оцінки ризиків, який не стосується процесів виявлення та ідентифікації реальних небезпек на робочих місцях. У зв’язку із цим роботодавець не має можливості, наприклад, інформувати працівника про наявні на його робочому місці ризики для

Управління охороною праці здоров’я й життя, а може лише повідомити його, які вимоги охорони праці на його робочому місці виконуються, а які – ні. МЕТОД БАЛЬНОЇ ОЦІНКИ РИЗИКІВ Оцінка ризику здійснюється за формулою: R = S u E u P, (1) де: R – ризик; S – серйозність наслідків потенційної небезпеки; E – схильність до впливу небезпеки; P – імовірність небезпеки. Для кожного виду небезпеки визначаються оцінки серйозності наслідків, схильності до впливу небезпеки й імовірності її виникнення за табл. 3, 4 і 5. Обчислене за формулою (1) значення ризику для цієї небезпеки порівнюється з величинами, наведеними в табл. 6, і йому надається відповідна категорія. Якщо певний ризик R менше або дорівнює значенню 2000, то він вважається прийнятним і заходи не розробляються. У разі перевищення значення ризику R 2000 робоча група розробляє заходи щодо його зниження. У разі перевищення значення ризику R 4000 робоча група розробляє заходи щодо його зниження, які є першочерговими. Приклад ідентифікації небезпеки й оцінки ризику Підрозділ: доменний цех Дільниця: ливарний двір ДП-4 Процес: виробництво чавуну Операція (вид роботи): випуск чавуну Професія: горновий

Таблиця 3. Серйозність наслідків потенційної небезпеки Типи Величина важливості S Аварія 100 першої категорії Аварія 50 другої категорії 25

Інцидент

Характеристика серйозності наслідків Загибель п’яти й більше або травмування десяти й більше працівників Загибель п’яти й більше або травмування десяти й більше працівників Загибель одного або травмування двох і більше працівників Травмування одного працівника з важкими наслідками (можлива інвалідність, профзахворювання) Травмування одного працівника з тимчасовою втратою працездатності

Погіршення Надання першої допомоги здоров’я

Таблиця 4. Схильність до впливу небезпеки Величина E 20 10

Характеристика схильності Постійна схильність до небезпеки – 100% робочого часу Часта (щоденна)

Вимушена (один раз на тиждень)

Нечаста (один раз на десять днів)

Випадкова (один раз на місяць)

Короткочасна (до одної години на день)

Мінімальна (кілька разів на рік)

Ізольована (один раз на рік і рідше)

Таблиця 5. Імовірність небезпеки Величина P

Характеристика небезпеки

100

Дуже ймовірна (відбувається в t 50% випадків)

Середня ймовірність (10–50%)

Імовірна (1–10%)

Малоймовірна (0,1–1%)

Імовірно можлива

Практично неможлива

Можлива тільки теоретично

Таблиця 6. Ризик Величина R

1. Ідентифікуємо небезпеки Небезпеки, наявні на робочому місці (згідно з табл. 3): підвищена температура продуктів плавки та повітря; пил, аерозоль; газ або дим; підвищена яскравість світла.

2. Оцінюємо базовий ризик Приклад оцінки ризику за видом небезпеки «підвищена температура продуктів плавки» при нормальній роботі (Н). Визначення серйозності наслідків потенційної небезпеки S Можливі наслідки за табл. 3: загибель одного або травмування двох і більше працівників, величина S у балах – 25. S = 25.

Рівень ризику

R d 2000

Прийнятний (П)

R > 2000

Неприйнятний (НП)

R > 4000

Неприпустимо високий ризик (НВ)

Визначення схильності до впливу небезпеки E Тривалість впливу небезпеки (згідно з табл. 4): часта (щоденна), величина E у балах – 10. E = 10. Визначення ймовірності небезпеки P За табл. 5 оцінюємо ймовірність виникнення небезпеки як «імовірна»: за умови нормального перебігу технологічного процесу ситуація можлива при падінні робітника, потраплянні на нього бризок розплавленого чавуну тощо. Величина P у балах – 20. P = 20. Розраховуємо ризик за формулою (1): R = S u E u P = 25 u 10 u 20 = 5000.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Управління охороною праці Отримане значення ризику R порівнюємо зі значенням R з табл. 6 і доходимо висновку, що для даної операції це «неприпустимо високий ризик». Для «неприпустимо високого ризику», як і для «неприйнятного ризику», розробляються заходи щодо зниження ризику. Вони можуть мати технічний та (або) організаційний характер і повинні розроблятися з урахуванням можливості зменшення: серйозності наслідків потенційної небезпеки; імовірності небезпеки; тривалості впливу небезпеки. Розробляємо заходи щодо зниження рівня даного ризику. 1. При капремонті першого розряду передбачити покривний ливарний двір. 2. Керівникам, професіоналам, спеціалістам і службовцям під час випуску чавуну здійснювати контроль над використанням горновими спецодягу, ЗІЗ і дотриманням вимог технологічних інструкцій та інструкцій з ОП. 3. Розмістити на ливарному дворі таблички з попереджувальними написами.

Розроблені заходи 1–3 є запобіжними і знижують імовірність небезпеки «одержання термічного опіку» до величини P* = 5 («імовірно можлива»).

Розраховуємо ризик з урахуванням розроблених заходів з ОП: R* = S* u E* u P* = 25 u 10 u 5 = 1250. Отримане значення ризику R* порівнюємо зі значенням R з табл. 6 і доходимо висновку, що для даної операції за умови контролю над виконанням розроблених заходів ризик «прийнятний».

Заповнюємо Реєстр ідентифікації й оцінки ризиків підрозділу. Результати проведеної на всіх робочих місцях оцінки ризиків вносяться до Реєстру ідентифікації й оцінки ризиків з подальшим їх обговоренням у робочому колективі цієї дільниці. Протокол робочих зборів складається в довільній формі й додається до Реєстру ідентифікації й оцінки ризиків. За наявності інформації від робочого колективу про невраховані джерела небезпеки Реєстр ідентифікації й оцінки ризиків доповнюється. Реєстр ідентифікації небезпек і оцінки ризиків складається у двох ідентичних примірниках і підписується керівником структурного підрозділу. Реєстр ідентифікації небезпек і оцінки ризиків надається в електронному й паперовому виді в СОП для перевірки повноти ідентифікації небезпек і правильності оцінки ризиків.

Приклад заповнення Реєстру ідентифікації небезпек і оцінки ризиків РЕЄСТР неприйнятних ризиків ___________________________ (структурний підрозділ)

Необхідні заходи щодо управління ризиком

Категорія ризику

Наслідки небезпеки

Професія

Небезпека

Умова виникнення

Операція

Джерело небезпеки

№ з/п

Базовий ризик

Категорія ризику

Керівник структурного підрозділу: ________________________ (П. І. П.) Дата: «___» _____________ 20___ р. _________________________________ (підпис) Погоджено: _____________________________________ (керівник робочої групи, підпис, дата)

Підприємство: ВАТ «ССССС» Структурний підрозділ: доменний цех Дільниця: ливарний двір ДП-4 Процес: виробництво чавуну Склад робочої групи: _____________________________

1250

Ризик після впровадження заходів щодо управління ним

1. При капремонті першого розряду передбачити покривний ливарний двір.

Підвищена ПроВипуск чи знижена Горновий дукти чавуну температура плавки матеріалів

Опіки

5000

НВ

2. Керівникам, професіоналам, спеціалістам і службовцям при випуску чавуну здійснювати контроль над використанням горновими спецодягу, ЗІЗ та дотриманням вимог технологічних інструкцій і інструкцій з ОП. 3. Розмістити на ливарному дворі таблички з попереджувальними написами.

Примітка: Реєстр неприйнятних ризиків складається на основі Реєстру ідентифікації небезпек і оцінки ризиків. До нього мають бути включені неприпустимо високі й неприйнятні ризики (згідно з проведеною оцінкою).

ВИСНОВОК Оцінка й управління ризиками, безсумнівно, більш складний процес, ніж просте дотримання встановлених вимог, нехай навіть і «державних», нехай навіть і «написаних кров’ю». Зараз багато сперечаються про те, чи є стандарти ССБП, правила й типові інструкції з охорони праці, будівельні норми й правила та інші нормативні акти, що містять державні нормативні вимоги з охорони праці, обов’язковими до виконання. Для управління ризиками це не має значення. Важливо те, що в них містяться вказівки на можливі небезпеки й методи управління ризиками. Перехід від бездумного виконання вказівок до осмисленого управління ризиками вимагає дуже складного світоглядного перелому. Цей перелом у свідомості фахівців і керівників аналогічний переходу від свідомості раба до свідомості вільної людини. Більша міра волі передбачає й більшу міру відповідальності. Волі треба навчати. Знання нормативних актів для фахівця з охорони праці, безумовно, важливо. Але необхідно пам’ятати й про те, що чим більш розвиненою є країна, тем менше в ній обов’язкових державних вимог у галузі охорони праці й тим вищий рівень відповідальності роботодавців за завданий збиток життю і здоров’ю працівника в результаті недостатньо кваліфікованого управління ризиками. Якщо оцінювати за цією шкалою, то наша країна тільки на самому початку шляху. Шлях здолає той, хто йде. Продовження в № 12/2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

Новини Безпека праці

Теруправління у Луганській області змінило адресу ериторіальне управління Держгірпромнагляду у Луганській області тимчасово розташоване за адресою:

93100, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1а. Тел. (06451) 7-37-49. Е-mail: dudnikins11@mail.ru

Адмінпослуги на території проведення АТО ержгірпромнагляд продовжить дію ліцензій та документів дозвільного характеру суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VІІ ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився в період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції». Ведеться робота щодо налагодження механізму реалізації цього Закону.

Семінари-практикуми з оцінки ризиків

Працюємо в нових умовах а початку жовтня у Львові відбулася нарада працівників служб охорони праці органів місцевої виконавчої влади та самоврядування області за участю представників теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області, обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань та ін. Начальник відділу охорони праці, використання трудових ресурсів та зайнятості населення Департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації Сергій Кравченко зазначив, що за 8 місяців поточного року фахівці служб здійснили моніторинг з питань охорони праці на 445 підприємствах регіону. За його результатами керівникам цих структур було запропоновано виконати близько 2 тис. заходів щодо поліпшення умов праці. Також працівники служб ОП взяли участь у 8 комплексних та 100 спільних обстеженнях підприємств. Крім цього було проведено 161 нараду з охорони

а базі ДП «Головний навчально-методичний центр» відбулися семінари-практикуми на тему «Удосконалення системи управління виробничою безпекою на підприємстві. Оцінка ризиків на робочих місцях». У них взяли участь керівники та спеціалісти служб охорони праці, внутрішні аудитори, а також експерти технічні з промислової безпеки. Проводили заняття співробітники науково-дослідної лабораторії Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, AТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», аудитори ТОВ «Хелікс» та ТОВ «ТЮФ Райнланд Україна». Під час семінарів розглядалося широке коло питань, пов’язаних з охороною праці на підприємствах: методи з’ясування причин виникнення ризиків; методологія визначення основних питань, які необхідно враховувати під час обробки та узагальнення інформації щодо ризиків на робочих місцях; пошук ключових причин травматизму на виробництві, організація системи управління охороною праці на підприємстві. Лекції були підкріплені практичними заняттями, а один із тренінгів пройшов у AТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна». Крім того, учбовий центр «Новатор» провів семінар «Практичні методи ідентифікації небезпек та оцінки ризиків», учасниками якого були фахівці з охорони праці підприємств. Спікером семінару виступила заступник директора департаменту сертифікації ТОВ «ТЮФ Рейнланд Україна», провідний аудитор TUV Rheinland Cert ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001, ISO 50001 Наталія Данько. Слухачі ознайомилися з перевагами використання ризик-орієнтованого підходу в системах управління охороною праці, навчилися оцінювати ризики за допомогою методів FMEA, Кінні та HAZOP. У рамках семінару учбовий центр «Новатор» провів також тренінги, що стосувалися посилення впливу на колег, підлеглих і керівництво; надання долікарської допомоги потерпілим при нещасному випадку та гасіння вогнища пожежі первинними засобами пожежогасіння.

Власна інформація

праці, 8 засідань ради з питань безпеки життєдіяльності населення, організовано 23 навчальні групи, у складі яких 527 керівників і спеціалістів пройшли навчання та атестацію з питань охорони праці тощо. Разом з тим, за словами С. Кравченка, ця профілактична робота потребує значної активізації. На нараді було обговорено низку важливих питань, зокрема взаємодію наглядових та контролюючих структур Львівщини в умовах їх реорганізації та тимчасового обмеження наглядових функцій. Роботу служб охорони праці місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування визнано задовільною. І. Парфенюк

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці

Актуальна тема

Хто догляне за ГАЗГОЛЬДЕРАМИ?

Степан Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

БЕЗПЕКА – КАТЕГОРІЯ ЕКОНОМІЧНА Лі Девіс, автор довідника «Рукотворні катастрофи», проаналізував причини, які найчастіше призводять до виникнення усяких аварій, і розставив їх у порядку першочерговості: безглуздість, недбальство, користь. Від цих причин, які в сукупності складають так званий людський чинник, залежать стан економіки та безпека людей. Ситуація на ринку споживання зрідженого газу цілком підтверджує цю думку. Людський чинник, зокрема несанкціоноване наповнення балонів газом в АГЗП, є причиною від 80 до 90% усіх аварій і нещасних випадків в Україні, пов’язаних із використанням газу в побуті. Під час використання зрідженого газу в побуті протягом 2011– 2014 рр. зареєстровано 26 нещасних випадків, внаслідок яких постраждали 34 особи, у тому числі 5 осіб смертельно. У закладах громадського харчування протягом 2007–2013 рр. зареєстровано 7 нещасних випадків, у результаті яких постраждали 67 осіб, у тому числі 13 осіб смертельно. Під час наповнення балонів на АГЗП лише в поточному році сталося 2 нещасних випадки. Постраждали 12 осіб, у тому числі 6 осіб смертельно.

www.ohoronapraci.kiev.ua

У зв’язку з дефіцитом і «неспокійними» цінами на природний газ в Україні підвищується інтерес до опалення житла зрідженим газом. Проте наскільки безпечним є споживання населенням цього виду палива? Адже одночасно зі збільшенням його обсягів зростає кількість аварій і нещасних випадків у всіх сферах його застосування: під час перевезення, експлуатації автогазозаправних станцій (АГЗС) і пунктів (АГЗП), у комунальнопобутовій сфері. Основні причини трагедій: відсутність проектно-виконавчої документації на використання газобалонного обладнання в закладах громадського харчування; самовільне улаштування та експлуатація індивідуальних газобалонних установок (ІГБУ); несанкціоноване наповнення балонів у АГЗП із грубим порушенням норм (переповнення); необізнаність споживачів у питаннях безпечного використання зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ) у балонах. За цими цифрами криються горе і страждання десятків людей. Але ж трагедій могло б не бути, якби учасники ринку зрідженого газу – продавці та покупці (споживачі) – сумлінно дотримувалися вимог нормативно-правових актів, які регламентують питання безпеки щодо наповнення та експлуатації балонів ЗВГ. Трагічний приклад такої безвідповідальності – вибух газоповітряної сумід ші ЗВГ на території автозаправної станції в Київській області 22 квітня цього року. Через розгерметизацію трубопроводу стався витік зрідженого вуглеводневого газу, що й призвело до вибуху. Постраждали 12 осіб, 6 із них – смертельно. Основна причина трагедії полягає в порушенні вимог державних будівельних норм – під час проектування й будівництва та нормативно-правових актів – під час експлуатації автозаправного комплексу. За свідчен-

нями потерпілих, запах газу в підвалі відчувався протягом двох днів до нещасного випадку, проте відповідальні особи не вжили необхідних заходів. І це попри те, що АЗС є об’єктом підвищеної небезпеки. Завдано значних збитків потерпілим, власнику підприємства, державі. Тільки Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань були здійснені страхові виплати травмованим і сім’ям загиблих у сумі майже мільйон гривень. Не кажучи вже про збитки внаслідок руйнування АЗС і витрати на ліквідацію наслідків аварії. На цьому прикладі ми маємо усвідомити, що безпека – це категорія економічна. І що витрати на організацію безпечної експлуатації тих же АГЗС, виведення з обігу морально та фізично застарілих газових балонів не йдуть ні в яке порівняння з витратами у разі аварії чи загибелі людини.

ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ Про причини травматизму та шляхи підвищення безпеки у сфері використання зрідженого газу йшлося на конференції LPG Ukraine 2014, проведеній на початку жовтня Українською асоціацією скрапленого газу (далі – Асоціація). Представники Держгірпром нагляду вкотре звернули увагу членів Асоціації, що саме вони (як керівники, так і працівники АГЗП) створюють передумови для виникнення небезпечних ситуацій. Ще 3-4 роки тому працівники Служби зверталися до операторів ринку зрідженого газу з пропозицією встановити засоби контролю, у тому числі відеоспостереження, за операторами, щоб не допускати випадків наповнення на АГЗП побутових балонів. Проте ця ганебна практика триває й донині. Така ситуація багато в чому обумовлена суттєвим скороченням обсягів надання населенню послуг із постачання зрідженого газу через спеціалізовані підприємства газового господарства (СПГГ). В Україні зменшується кількість газонаповнювальних станцій і пунктів, проміжних складів балонів, спеціалізованих магазинів із продажу газу в побутових балонах. СПГГ, замість того щоб ставати якомога ближче до споживачів, дистанціюються від них все далі, при цьому якість їхніх послуг є вкрай низькою. Станом на червень 2014 р. в Україні не було проведено жодного спеціалізованого аукціону з продажу зрідженого газу для потреб населення, покупцями на якому виступають спеціалізовані суб’єкти господарювання, що отримали дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки і реалізують такий зріджений газ виключно населенню через власні або орендовані майнові об’єкти (крім автомобільних газозаправних станцій). Єдине у столиці спеціалізоване підприємство ВАТ «Київпропангаз» припинило свою діяльність, а ПАТ «Одесагаз» не реалізує блакитне паливо для побутових потреб населення з квітня 2013 року. Як наслідок, значна кількість побутових споживачів, суб’єктів господарювання, які використовують газобалонне обладнання (заклади громадського харчування, торгівлі тощо), сьогодні позбавлені реальної можливості здійснювати обмін балонів, їх належну експлуатацію та зберігання. Враховуючи умови життя та менталітет більшості наших громадян, неважко здогадатися, що вони, порушуючи вимоги законодавства, наповнюють балони на найближчих АГЗП.

Фото з Інтернету

Безпека праці

ЧАС МІНЯТИ БАЛОНИ ТА… ЗАКОНОДАВСТВО Самовільний монтаж, ремонт або заміна ІГБУ, несанкціоноване наповнення балонів на АГЗС і АГЗП без зважування, перевірки їх технічного стану – основні причини нещасних випадків під час використання зрідженого газу.

Так, у 2014 р. сталося вже п’ять вибухів газоповітряної суміші через самовільне улаштування ІГБУ та наповнення балонів на АГЗП. 10.02.2014. Закарпатська область. У с. Косівська Поляна вибух стався у приватному будинку; постраждала одна людина. 15.02.2014. Закарпатська область. У м. Колочава у багатоквартирному будинку стався вибух через самовільно улаштовану ІГБУ у квартирі на 2-му поверсі; постраждала одна людина. 30.05.2014. Житомирська область. У с. Кікова Новоград-Волинського району стався вибух у приватному будинку; постраждали дві людини. 01.08.2014. Одеська область. У м. Котовськ у багатоквартирному будинку стався вибух; постраждав один місцевий мешканець, а також двоє працівників ПАТ «Одесагаз», які виїхали на аварійний виклик. 21.08.2014. Одеська область. У смт Затока вибух стався у багатоквартирному будинку; постраждали три особи. За даними Держгірпромнагляду (який не уповноважений здійснювати нагляд за балонним парком, проте контролює безпечне використання балонів ЗВГ опосередковано – під час

проведення перевірок суб’єктів господарювання), в Україні експлуатується понад 5 млн балонів. У більшості з них закінчився термін придатності, вони не перевіряються в разі наповнення на АГЗП. Необхідно поступово виводити з обігу морально та фізично застарілі газові балони, що перебувають у населення, суб’єктів господарювання, у закладах соціально-культурної сфери. Держгірпромнагляд підтримує впровадження новітніх технологій, що підвищують безпеку під час використання ЗВГ, і наголошує, що цей процес має відбуватися в межах правового поля. Настав час заміни застарілого парку газових балонів на більш досконалі та надійні, з автоматикою безпеки й контролем наповнення. У подальшому, за умови дотримання вимог безпеки та внесення відповідних змін до нормативної бази, можна буде наповнювати їх на АГЗП – як у багатьох країнах Європи та світу. Це зручно для споживачів, і, крім того, саме на цьому наполягають учасники ринку зрідженого газу. Однак, щоб зробити такий дійсно прогресивний крок, потрібно докласти зусиль усім – і підприємцям, і державі. В Україні вже діють Технічний регламент безпеки обладнання, що працює під тиском, і Технічний регламент безпеки простих посудин високого тиску – тож давайте виконувати прийняті норми. За умови дотримання всіх вимог безпеки, у першу чергу підприємствами – членами Асоціації, використання газових балонів не повинно становити загрози для споживачів. Головне – не допускати їх переповнення та перегрівання, тобто утворення надмірного тиску.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці Щодо питання безпеки автономного газопостачання зрідженим вуглеводневим газом у промисловому й побутовому секторах. В Україні експлуатується значна кількість житлових будинків понад два поверхи, газопостачання яких передбачалося здійснювати від групових резервуарних установок зрідженого газу. Вже тривалий час більшість із цих резервуарних установок виведено з експлуатації. Проте з’явилась інша проблема: неузгодженість дій місцевої влади і СПГГ щодо переведення цих будинків на альтернативні джерела тепло- та газопостачання призвела до того, що мешканці стали самовільно встановлювати у своїх квартирах ІГБУ. Цей процес ніким не контролюється і створює реальну загрозу для людей.

Лише в Житомирській області виявлено численні факти улаштування газобалонних установок у багатоповерхових будинках: смт Володарськ-Волинський – 18 будинків, смт Нова Борова – 9, с. Головине – 3, с. Тетерівка – 1, смт Городок – 15 будинків.

Також невирішеною є доля тих автономних систем газопостачання, що залишаються без нагляду та обслуговування. Ці резервуари не дегазуються, а системи не демонтуються. Що стосується встановлення нових систем автономного газопостачання ЗВГ у приватному секторі, то Держгірпромнагляд вважає, що їх монтаж і прийняття в експлуатацію як закінчених будівництвом об’єктів має відбуватися за участю фахівців Служби. З огляду на те, що, за прогнозами експертів, кількість нових резервуарних установок, які будуть уведені в дію в 2014–2015 рр., може сягнути майже 20 тис., це дуже актуальне питання. В іншому разі є реаль на загроза безпеці життєдіяльності населення. У червні 2014 р. до органів Держгірпромнагляду звернулися мешканці приватного сектора мікрорайону Жуків острів у м. Києві щодо улаштованого поряд з їхніми будинками підземного газосховища об’ємом 5 м3 для пропан-бутану (це так звані газгольдери). Монтаж і заправляння об’єкта газом здійснювала спеціалізована організація, що виготовляє таке обладнання. Будь-яка документація на час

www.ohoronapraci.kiev.ua

перевірки Службою цього об’єкта була відсутня, участі в роботі комісії з прийняття його в експлуатацію представники Держгірпромнагляду також не брали. Сьогодні нам відомі й інші аналогічні випадки улаштування резервуарних установок, на яких вже виникали аварійні ситуації (зокрема, в Івано-Франківській області в селищі Поляниця, що межує з курортом Буковель). На жаль, ніхто не повідомляє про їх монтаж ні Держгірпромнагляд, ні СПГГ, ні органи місцевого самоврядування. ПРІОРИТЕТИ ВИЗНАЧЕНО Відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 № 254, зареєстрованих у Мін’юсті 15.05.1998 за № 318/2758, внутрішній огляд і гідравлічне випробування підземних резервуарів провадиться один раз на 10 років, внутрішній огляд надземних резервуарів із ЗВГ – один раз на 4 роки, а гідравлічне випробування – один раз на 8 років. У разі встановлення та використання системи автономного газопостачання власник несе відповідальність за її безпечну експлуатацію і повинен укладати угоди із СПГГ або іншою спеціалізованою організацією на технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкової системи газопостачання, надземних та підземних газопроводів, наповнення й технічне обслуговування та опосвідчення резервуарів, перевірку спрацьовування запобіжних пристроїв тощо. Ці вимоги стосуються всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності. Однак при цьому виникає питання: хто виконуватиме технічне обслуговування й опосвідчення посудин, що залишаються ззовні, та перевірятиме спрацьовування їх запобіжних клапанів? І це не зайве запитання, оскільки є непоодинокі випадки, коли газові господарства, що встановлюють таке обладнання, відмовляються від його обслуговування під час подальшої експлуатації власниками автономних систем газопостачання. Навіть якщо газове господарство й береться за цю роботу, але згодом з якихось причин згортає свою діяльність, то як надалі експлуатуватиметься це обладнання? Хто контролюватиме питання безпеки? І головне: скільки наповнених посудин під тиском внаслідок такої діяльності, а точніше – бездіяльності, можуть залишитися занедбаними?

Держгірпромнагляд вважає, що автономні системи газопостачання ЗВГ повинні перебувати на комплексному обслуговуванні СПГГ – починаючи з їх установлення у приватному секторі та постачання газу і закінчуючи технічним обслуговуванням. Це дасть можливість гарантувати безпеку для населення під час експлуатації цих об’єктів підвищеного ризику. Непроста ситуація у сфері використання зрідженого газу в Україні склалася передусім через недосконалість або відсутність необхідної нормативно-правової бази. І очевидно, що в сьогоднішніх умовах держава неспроможна профінансувати розробку нових нормативних актів у цій царині. Відтак членам Асоціації, іншим заінтересованим суб’єктам господарювання треба зосередити свою діяльність саме на цьому пріоритетному напрямі. Що стосується ринку закупівель зрідженого газу, то механізми його регулювання мають стати прозорими, а забезпечення населення газом – жорстко регламентованим та контрольованим з боку держави. Також необхідно підвищувати відповідальність роботодавців за невиконання вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Адже саме низький рівень менеджменту, відсутність культури виробництва, порушення виробничої та технологічної дисципліни окремими суб’єктами господарювання – членами Асоціації є причинами більшості аварій, пов’язаних із споживанням ЗВГ. Встановивши елементарний контроль за підлеглими та заборонивши наповнення балонів на АГЗП, ми збережемо життя десятків людей та матеріальні цінності. Якщо Асоціація весь час апелює до Євросоюзу, то її ставлення до організації та ведення бізнесу також має бути європейським. Починати треба перш за все із себе. Бізнес, побудований на крові та людській біді, – сумнівна й безперспективна справа. Підготувала Людмила Солодчук

Безпека праці

Чужої біди не буває

НІХТО Юрій Сагань, власкор

За даними Держгірпромнагляду, станом на 01.11.2014 р. під час виконання трудових обов’язків внаслідок ведення бойових дій постраждали 147 осіб, 54 з них загинули. Враховуючи, що АТО триває, ці дані можуть змінитися будь-якої хвилини.

ойові дії, почавшись несподівано, шокували жителів Донбасу. Люди просто не могли собі уявити, що збройні зіткнення між бойовиками самопроголошених ДНР/ЛНР та українськими воєнізованими формуваннями переростуть у тривалий конфлікт, що обидві сторони спішно озброюватимуться, протиставляючи одна одній не лише стрілецьку зброю, але й танки з важкою артилерією.

Мирні жителі опинилися не просто в зоні бойових дій, а в самому пеклі. За півроку з початку проведення АТО осколки снарядів, випущених із «Градів», та випадкові кулі обірвали життя кількох сотень здорових і ще вчора благополучних людей. «ВНАСЛІДОК ПЕРЕБУВАННЯ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ» Спочатку було дико чути про те, що донеччани гинуть під час виконання службових обов’язків. Причому не через те, що начальство не подбало про забезпечення безпечних умов праці, а через значно серйозніші, непередбачувані й страшні обставини. В актах, які складають комісії зі спеціального розслідування, що створюються теруправліннями Держгірпромнагляду у Донецькій і Луганській областях, вказується: внаслідок «перебування в зо ні бойових дій, не виконуючи роботи військового характеру». Одне з перших повідомлень про жертви серед цивільних осіб на Донбасі під час виконання ними виробничих завдань, не пов’язаних з бойовими діями, надійшло

Фото з Інтернету

НЕ ХОТІВ ПОМИРАТИ

з каналу Сіверський Донець – Донбас. 10 червня 2014 р. у результаті артилерійського обстрілу смертельні поранення одержали двоє працівників КП «Компанія «Вода Донбасу». Потім були жертви в районі залізничного вокзалу в Донецьку. У той період реєструвалися окремі випадки загибелі людей на виробництві в ході АТО. Донеччани ховали загиблих і сподівалися на краще. Однак повідомлення з місць продовжували надходити. Під час чергового артобстрілу від вибуху снаряда, що потрапив на проммайданчик шахти «Привольнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля», загинула робітниця, що виконувала свої повсякденні обов’язки. Ще одна жінка отримала осколкове поранення коліна. Крім того, через пошкодження підстанції сталося зне-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці струмлення підприємства, у зв’язку з чим видобуток вугілля довелося тимчасово припинити. На шахті ім. О. Г. Стаханова ДП «Червоноармійськвугілля» гірники після відпрацьованої зміни змушені були пробути під землею ще шість годин, оскільки внаслідок влучення в підстанцію снаряда сталося відключення електроенергії. У зв’язку з ситуацією, що склалася, на ДП «Макіїввугілля» вирішили придбати дизель-генератори, щоб в екстрених випадках забезпечити підйом шахтарів на поверхню. Робота тривала навіть у найтяжчих умовах збройного протистояння. Із міркувань безпеки на ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 26 липня на аварійний режим роботи були переведені шахти «Трудівська», ім. Челюскінців, ім. О. О. Скочинського». Видобуток вугілля на цих підприємствах тимчасово призупинили. Як показали подальші події, цей захід був своєчасним і доцільним: шахти ДУЭК неодноразово обстрілювали з важкої артилерії. А повідомлення про жертви серед цивільних осіб під час виконання ними виробничих завдань продовжують надходити. 7 серпня внаслідок артобстрілів у різних районах Донецька загинули двоє працівників ККП «Донецькміськтепломережа». 4 вересня осколкові поранення, несумісні з життям, отримали дві робітниці станції Оленівка ДП «Донецька залізниця». ОСТАННЄ ЗАВДАННЯ Маючи за плечима 35 років виробничого стажу, 12 із них слюсар з ремонту та обслуговування устатковання котелень і теплових мереж Сергій Бачурін пропрацював на ККП «До нецькміськтепломережа». Він усе робив розсудливо, без метушні та у призначений термін. Ось і 7 серпня прийшов на роботу до котельні НікопольМаріупольська, як завжди, вчасно. Почалася підготовка до осінньозимового, а отже, й опалювального сезону, і, незважаючи на воєнні дії, що тривають, необхідно було терміново впорядковувати дуже зношене устатковання котелень і теплових мереж. Від старшого майстра Куйбишевського теплового району С. Бачурін удвох з Віталієм Сидельниковим отримали завдання виконати ревізію запірної арматури в теплових колодязях. У процесі роботи виникли проблеми і знадобилися додаткові інструменти, по які треба було піти до котельні. С. Бачурін подався за ними сам.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Артобстріл почався несподівано. І вже наступної миті напарник побачив, що його товариш лежить на асфальті. Тридцять метрів відділяло С. Бачуріна від будівлі котельні, в якій можна було б сховатися. Але він не встиг їх подолати. Це трапилось о 13 годині. Роботи з проведення ревізії запірної арматури в теплових колодязях були припинені. Загинув С. Бачурін майже миттєво. Як пізніше написали в Донецькому обласному бюро судово-медичної експертизи, «смерть настала в результаті численних осколкових поранень голови, тулуба, кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, несумісних із життям». Наступного дня після трагедії почала роботу комісія зі спеціального розслідування, створена теруправлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області, яка й вказала однуєдину причину нещасного випадку зі смертельним наслідком: перебування в зоні бойових дій під час виконання робіт, не пов’язаних з воєнними діями.

Того ж дня, 7 серпня, у Київському тепловому районі ККП «Донецькміськтепломережа» сталася ще одна трагедія. Артобстріл почався, коли електрослюсарі Євгеній Катранжі та Кирило Слищенко підходили до котельні на вулиці Рози Люксембург, 77, щоб здійснити пробний запуск. З усіх ніг робітники кинулися до стоматологічного корпусу міської лікарні № 1, де розміщено бомбосховище. До рятівного укриття Є. Катранжі не добіг 10 метрів. Він був поранений у груди осколком снаряда. Стікаючому кров’ю, йому намагалися надати першу медичну допомогу лікарі та медсестри лікарні, але отримане поранення виявилося несумісним із життям. Пізніше комісія зі спеціального розслідування склала висновок, що дослівно повторює формулювання щодо С. Бачуріна. Станом на 01.11.2014 р.

державним інспекторам довелося видати 54 подібних документи. Проте все могло скластися інакше, і тоді Є. Катранжі, якому мало виповнитися 40 років, та 53-річний С. Бачурін і далі б жили та працювали. Як і багато інших загиблих жителів Донбасу. ЧЕРЕЗ БОЇ, ЩО НЕ ПРИПИНЯЮТЬСЯ… З об’єктивних причин ми не можемо розповісти про всі трагедії, які сталися в зоні АТО, оскільки через бойові дії, що не припиняються, виникають ускладнення з розслідуванням. У багатьох випадках члени комісії просто не мають можливості виїхати в район, де стався нещасний випадок зі смертельним наслідком, оскільки там стріляють. Результати експертиз надходять із великою затримкою, через це доводиться подовжувати строки розслідування. За словами заступника начальника відділу спеціальних розслідувань нещасних випадків теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області Руслана Дегтяра, вкрай складно організувати доставку

матеріалів, скажімо, із Краматорська, Маріуполя чи якого-небудь іншого віддаленого міста або району повз безліч блок-постів, де будь-якої миті може спалахнути стрілянина. «Ми не маємо права ризикувати здоров’ям і життям наших співробітників», – говорить Р. Дегтяр. Наразі колектив теруправління, перебуваючи в зоні активних бойових дій, працює переважно в дистанційному режимі. Тим більше що сучасний рівень технологій це дозволяє. А час від часу інспектори, як і керівники інших підрозділів, все-таки вважають за можливе виїжджати на місця трагедій – туди, де стаються нещасні випадки. P. S. Гадаю, що більш повну інформацію можна буде отримати й опублікувати трохи пізніше, коли країна та Донбас повернуться до мирного життя.

Безпека праці

Профілактика травматизму

ЦІНА ПОРУШЕННЯ

Особливості О Ос Особ об о обл бливос вос во ості орга о ор організації р анізац нз за аціїї та а ко контролю он о нтролю нтр ро ю за за безпеко б безпекою ез е ою доро ез до дорожнього оро ожн жнього ньо ьо о р руху у уху ух ху у в порту. п

Сергій Колесник, власкор

ериторія Одеського морського торговельного порту (ДП «ОМТП») і розташовані на ній виробничі, службово-побутові й адміністративні будівлі та споруди спроектовано і зведено відповідно до чинних будівельних, санітарних норм і правил з урахуванням забезпечення безпеки руху транспорту й пішоходів. Так, прокладено дороги й пішохідні доріжки, облаштовано проїзди та проходи між штабелями складованого вантажу на території кожного причалу, а також пішохідні переходи через автомобільні, залізничні й кранові шляхи. Проходи через колії мають настили врівень з рейками; на всіх пішохідних переходах установлено відповідні дорожні знаки. Задля безпечного руху транспорту й пішоходів на всіх дорогах, що проходять територією порту, у місцях їх перетинання та перед в’їздом у порт розміщені дорожні знаки й інформаційні таблички, які освітлюються в темний час доби. Основні залізничні переїзди обладнані, крім знаків безпеки, ще й попереджувальною звуковою і світловою сигналізацією. Усі дороги, проходи та проїзди систематично очищуються від сміття, снігу і льоду. Для

паркування автотранспорту відведені спеціальні майданчики осторонь від місць ведення перевантажувальних робіт, складання вантажів, руху транспорту та пішоходів. За головні дороги, проїзди і стоянки автотранспорту відповідає Адміністрація Одеського морського порту (філія ДП «Адміністрація морських портів України»). Нею розроблена схема безпечного руху транспорту та пішоходів, яка розміщена на видних місцях при в’їзді в порт, на пішохідних прохідних, а також (разом з іншими документами з безпеки руху та перебування в порту) на офіційному сайті Адміністрації. Перед в’їздом у порт водії транспортних засобів знайомляться із зазначеною схемою та основними вимогами Положення про організацію дорожнього руху на території філії, а також правилами поведінки й основними заходами безпеки. Під час руху водії орієнтуються за розвішаними на території порту інформаційними покажчиками. Усі причали, рампи, естакади та інші місця, де здійснюється рух транспорту, обладнані міцними колесовідбійними пристроями, що запобігають падінню машин. У разі проведення ремонтних робіт на шляхах проходження транспортних засобів і пішоходів ці місця, а також відкриті люки, колодязі, траншеї тощо огороджуються в темний час доби й освітлюються, як і вся територія порту. Протяжність головних автомобільних доріг в Одеському морському

порту становить 12,3 км, залізничних колій – 21 км. Крім цього, прокладено кілометри пішохідних доріжок, під’їздів, причалів (довжина причальної лінії – 9,9 км) й інших шляхів руху транспорту та пішоходів. У порту побудована й успішно функціонує унікальна транспортна естакада (довжиною більш ніж 6 км), що з’єднує перевантажувальні комплекси і заміські траси та обминає завантажені транспортним потоком міські вулиці. Крім внутрішнього транспорту (автомобільний, залізничний і технологічний) до порту щодня в’їжджають і ви-

Плакати з безпеки – шляхопровід на території порту

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці їжджають близько 1,4 тис. вантажних автомобілів клієнтів порту, до того ж дорогами рухається й легковий транспорт. До поділу ДП «ОМТП» на два державних підприємства (Одеська філія ДП «АМПУ» і ДП «ОМТП») в Одеському морському торговельному порту діяла єдина служба безпеки дорожнього руху (далі – СБДР), яка нараховувала більше 10 осіб, була укомплектована автотранспортом, спеціальними приладами й устаткованням. Її співробітники носили спецодяг і мали відповідні повноваження. Приміром, згідно з діючим на підприємстві Положенням про організацію дорожнього руху, а також договорами зі стивідорними компаніями та компаніями-перевізниками, водіям або пішоходам, що порушували ПДР, блокувався доступ на територію підприємства. Дозвіл надавався тільки

виконанням на підприємстві вимог ПДР, належним станом доріг, пішохідних доріжок, дорожніх знаків і інших об’єктів, пов’язаних з рухом транспортних засобів і пішоходів, проводить інструктажі з особами, що одержують постійні перепустки для в’їзду на територію порту, й порушниками ПДР. Другий інженер з БДР прикріплений до технічної служби й забезпечує проведення профілактичної роботи виключно з водіями транспортних засобів Адміністрації. І третій інженер з БДР перепідпорядПішоходи-порушники кований службі логістики й обробки автотранспорту Адміністрації. До йо- значку про порушення в шляховому го команди входять шість оператив- листі. Також її можна зробити в талоних працівників, що цілодобово здій- ні попереджень у посвідченнях, які снюють регулювання дорожнього ру- є у всіх працівників філії. До того ху і супровід вантажів. Фахівці цієї ж останні можуть бути притягнуті до групи, використовуючи спеціальний дисциплінарної відповідальності або транспорт і прилади, контролюють частково позбавлені премії. Спеціарух транспорту й пішоходів, вносять лісти вищевказаних служб мають пропозиції щодо блокуван- право за фактом порушення скласти ня перепусток на терито- відповідний акт і направити його рорію підприємства за пору- ботодавцеві. За грубі або системашення ПДР, які викладено тичні порушення начальник філії мов Положенні про організа- же заборонити водієві в’їзд на терицію дорожнього руху на те- торію порту або звернутися в органи риторії Одеської філії ДП ДАІ щодо вжиття заходів, передбаче«АМПУ», затвердженому них законодавством. Якщо ж у ренаказом начальника філії зультаті порушення підприємству бу26 вересня 2013 р. (далі – ло завдано матеріальний збиток, Положення). Вимоги без- транспортний засіб затримується до пеки розроблено для всіх вирішення питання щодо відшкодуучасників дорожнього руху вання збитку або оформлення відпо(пішоходів, водіїв і паса- відних гарантійних листів. Інформація жирів). В окремий розділ про всі порушення заноситься Контролер Олександр Парфенюк (зліва) та інженер з безпеки руху служби охорони праці ОФ ДП «АМПУ» винесено вимоги безпеки в комп’ютерну базу даних. Олександр Ільчишин перед початком, під час За період з 13 червня 2013 р. (дата і по закінченні роботи. Та- створення Одеської філії ДП після проведення СБДР позапланово- кож визначені вимоги до технічного «АМПУ») зареєстровано 230 поруго інструктажу з безпеки дорожнього стану транспортних засобів, перелі- шень ПДР і вимог Положення. Щодо руху, причому платного, відповідно до чені дії учасників дорожнього руху них проведена відповідна профілаквстановленого тарифу (у межах в разі їх несправнотична робота. Після реформування 250 грн для водіїв і 80 грн для пішохо- сті, в аварійних сиКерівництво дів). Крім інструктажу, з порушниками туаціях, вказано п і д п р и є м с тв а підприємства в червні проводилася певна профілактична номери телефонів 2013 р. була трансформована та спеціалізой виховна робота. Щорічно фіксувалота інші координати вані служби роі служба безпеки дорожнього ся приблизно 300 порушень ПДР во- служб підприємблять усе можруху діями (основні: недотримання швид- ства, які треба заливе для забезкісного режиму, правил паркування та діяти у випадку допечення безпепроїзду залізничних переїздів) і 50 – рожньої пригоди. Положення перед- ки праці, у тому числі в місцях руху пішоходами (переміщення проїзною бачає блокування перепустки на те- транспорту. Однак, на думку начальчастиною при наявності пішохідної риторію підприємства за порушення ника служби охорони праці філії доріжки, рух у небезпечних зонах ро- викладених у ньому вимог і її розбло- Андрія Куликова, система організації боти перевантажувальних машин). кування тільки після проведення по- й контролю за БДР, що діяла до реЦей порядок був дуже ефективним ме- запланового інструктажу з БДР формування, коли всі спеціалісти бутодом профілактики ДТП. у службі охорони праці. Також доку- ли сконцентровані в одній службі, Після реформування підприєм- ментом обумовлені заходи впливу на мала свої переваги. Тому зараз служства в червні 2013 р. була трансфор- осіб, що порушили вимоги безпеки бою охорони праці підготовлена низка мована і СБДР. Кількість фахівців, дорожнього руху. Працівники загону пропозицій з упорядкування роботи, що вирішують питання БДР, не змен- охорони морського порту й служби які дозволять підвищити її ефектившилася, завдання і специфіка роботи охорони праці філії мають право зу- ність щодо забезпечення безпечного залишилися ті ж самі, але структура пинити будь-який транспортний засіб руху транспорту й пішоходів. служби видозмінилася. Один інженер або пішохода, що порушили ПДР або з БДР зараз перебуває в службі охо- вимоги Положення, провести з ними Фото з архіву Одеської філії рони праці та здійснює контроль за роз’яснювальну бесіду і зробити поДП «АМПУ»

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Наука – виробництву

Експертне обстеження вантажопідіймальних кранів: удосконалення нормативної бази ☑ у разі введення устатковання в ексНаталія Чумакова, завідувачка науководослідної лабораторії нормативно-правових актів ДУ «ННДІПБОП»

Науковці підготували проект Інструкції з експертного обстеження портальних кранів і кранів-перевантажувачів, яка передбачає необхідні вимоги до організації, методів та обсягів експертного обстеження такого устатковання з метою визначення його технічного стану, умов і строків подальшої безпечної експлуатації з урахуванням режиму роботи. Проект документа найближчим часом буде розміщено на офіційному сайті Держгірпромнагляду.

станнім часом в Україні значно уповільнився процес переоснащення промислових підприємств. Результатом цього є фізичний та моральний знос використовуваного парку техніки, що, в свою чергу, призводить до зниження його експлуатаційної надійності, до відмов та аварій. Це спонукає до пошуку ефективних методів контролю технічного стану (технічного діагностування) устатковання підвищеної небезпеки. На сьогоднішній день чинним законодавством України передбачено здійснення контролю технічного стану машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за таких умов: ☑ перед введенням устатковання в експлуатацію; ☑ під час експлуатації (у строки, передбачені нормативно-правовими актами з охорони праці та експлуатаційною документацією);

плуатацію після ремонту, реконструкції або модернізації; ☑ після перерви в експлуатації більш як на рік; ☑ у разі демонтажу та встановлення устатковання на новому місці; ☑ за умови закінчення граничного строку експлуатації; ☑ у разі експлуатаційної чи деградаційної відмови, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення; ☑ у разі аварії або пошкодження устатковання, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення. Відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 687 (далі – Порядок № 687), контроль технічного стану устатковання підвищеної небезпеки здійснюється шляхом технічного огляду та експертного обстеження (технічного діагностування), який проводять атестовані в установленому порядку фахівці спеціалізованої, експертної та уповноваженої організації, які безпосередньо не беруть участі у проектуванні, виготовленні, постачанні, придбанні, володінні, користуванні, монтажі, налагоджуванні, технічному обслуговуванні, ремонті, модернізації, реконструкції чи заміні цього або аналогічного устатковання. Проте Порядок № 687 визначає лише механізм здійснення такого контролю і встановлює певні умови провадження цієї діяльності, але не деталізує обсягів та методів контролю технічного стану устатковання. Він застосовується до всього переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (в контексті додатка 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпе-

ки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107), контроль технічного стану яких може суттєво відрізнятися. Базовою складовою всіх характеристик надійності устатковання є строк служби (експлуатації), визначений ще на етапі проектування та за результатами випробувань, проведених заводом-виробником, з урахуванням розрахунків напрацювань до відмови. Цей показник, зазвичай, відображає лише вплив фізичного зносу та економічну доцільність проведення ремонту устатковання, тобто фактично є строком корисного використання (експлуатації). Проте на практиці заміна устатковання після закінчення цього строку є фінансово недоцільною. Після настання цього моменту важливим є своєчасне проведення контролю технічного стану (експертного обстеження) устатковання та розрахунку його залишкового ресурсу. Наразі, відповідно до чинного законодавства, залишковий ресурс устатковання визначається відповідно до організаційно-методичних документів з підтвердженням фактичної величини ресурсу за допомогою відповідних засобів вимірювальної техніки, а висновки із зазначенням залишкового ресурсу або продовженого строку безпечної експлуатації устатковання складає експертна організація. Утім, якщо питання стосовно вимог до спеціалізованих та експертних організацій, передбачених Порядком № 687, врегульовано на рівні нормативно-правового акта (тобто в разі порушення його норм винна особа нестиме відповідальність згідно зі ст. 44 Закону України «Про охорону праці»), то питання щодо обсягів, методів та засобів контролю під час проведення експертних обстежень регулюються лише на рівні організаційно-методичних документів (а в цьому разі можна покладатися лише на сумління фахівців експертної організації).

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці Між іншим, на сьогодні це питання вже нормативно врегульовано стосовно устатковання нафтопереробних, нафтохімічних та хімічних виробництв у НПАОП 0.00-6.09-10 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження обладнання установок гідрогенізаційних процесів у нафтопереробному, нафтохімічному та хімічному виробництвах». До того ж вже розроблено проект НПАОП «Порядок проведення експертного обстеження технологічного обладнання нафтопереробних, нафтохімічних та хімічних виробництв». Зрештою, аналіз та пошук неврегульованих відносин є одними із складових наукового забезпечення реалізації державної політики в галузі промислової безпеки та охорони праці. Процес удосконалення нормативної бази з охорони праці є безперервним, тому й опрацювання проектів нормативно-правових актів здійснюється поступово – у разі необхідності регламентування певних суспільних відносин чи для усунення правових прогалин. Для підвищення ефективності державного управління охороною праці та здійснення державного нагляду за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів Держгірпромнаглядом було прийнято рішення про внесення до Плану підготовки проектів регуляторних актів на 2014 р. (зміни до Плану затверджені наказом від 16.07.2014 № 103) позицій щодо розроблення Інструкції з експертного обстеження портальних кранів і кранів-перевантажувачів та Інструкції з експертного обстеження баштових кранів. Статистика свідчить, що рівень аварійності, пов’язаної з експлуатацією вантажопідіймальних кранів, є найвищою серед підіймальних споруд. Зазвичай основними її причинами є незадовільний технічний стан та експлуатація устатковання з понаднормативним строком служби, що й призводить до трагічних наслідків. Так, у 2010 р. три особи були травмовані внаслідок падіння портового крана в Миколаєві. У 2013 р. у Херсоні через шквальний вітер до річки впало два крани. У першому півріччі цього року в Києві та Харкові внаслідок падіння баштових кранів загинуло чотири особи та було травмовано ще три людини. На сьогоднішній день вже опрацьовано першу редакцію Інструкції з експертного обстеження портальних кранів і кранів-перевантажувачів. Вона передбачає встановлення вимог до

www.ohoronapraci.kiev.ua

організації, методів та обсягів експертного обстеження кранів портальних і кранів-перевантажувачів з метою визначення їх технічного стану, умов і строків подальшої безпечної експлуатації з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні їх з експлуатації. Інструкція складається з чотирьох розділів: «Загальні положення», «Вимоги щодо проведення основних робіт з експертного обстеження», «Вимоги щодо проведення додаткових робіт з експертного обстеження», «Оформлення результатів експертного обстеження». Зауважимо, що до Інструкції внесено розділи, які стосуються основних (проводяться за умов, визначених п. 21 Порядку № 687) та додаткових робіт з експертного обстеження (виконуються в разі, якщо строк експлуатації кранів перевищує 36 років).

Держгірпромнаглядом було прийнято рішення про внесення до Плану підготовки проектів регуляторних актів на 2014 р. позицій щодо розроблення Інструкції з експертного обстеження портальних кранів і кранівперевантажувачів та Інструкції з експертного обстеження баштових кранів Розділ «Вимоги щодо проведення основних робіт з експертного обстеження» містить такі глави: «Вимоги щодо обстеження металоконструкцій», «Вимоги щодо обстеження механізмів, канатно-блокових систем», «Вимоги щодо обстеження гідравлічного приводу», «Вимоги щодо обстеження електрообладнання, приладів і пристроїв безпеки», «Вимоги щодо проведення випробування кранів», «Вимоги щодо обстеження рейкових підкранових колій», «Вимоги щодо обстеження та випробування протиугінних пристроїв».

Розділом «Вимоги щодо проведення додаткових робіт з експертного обстеження» передбачено здійснення: ☑ контролю геометричних параметрів розрахункових металоконструкцій; ☑ контролю наявності руйнувань (тріщин) від утомленості в місцях їх багаторазового утворення, визначення причин втрати несучої спроможності металоконструкцій; ☑ контролю якості зварних з’єднань в місцях багаторазового проведення ремонтних робіт, визначення причин втрати несучої спроможності металоконструкцій; ☑ магнітного контролю напружено-деформованого стану розрахункових металоконструкцій; ☑ визначення ступеня деградації розрахункових металоконструкцій. Крім цього Інструкція передбачає введення єдиної форми висновку експертизи (адже п. 32 Порядку № 687 встановлює лише позиції, які має містити висновок експертизи), а також протоколів, які необхідно оформляти за результатами виконаних робіт з визначення технічного стану крана. У даний час проект Інструкції направлено на розгляд заінтересованим організаціям, які здійснюють діяльність з експертного обстеження устатковання підвищеної небезпеки. Після цього його буде оприлюднено на офіційному сайті Держгірпромнагляду для отримання зауважень та пропозицій від громадськості. Що стосується проекту Інструкції з експертного обстеження баштових кранів, то її опрацювання ще триває. Набуття чинності згаданими інструкціями не означатиме скасування положень щодо виконання певних видів робіт згідно з організаційно-методичними документами та експлуатаційною документацією. Цими нормативно-правовими актами планується встановити необхідні вимоги щодо обсягів, методів та засобів контролю під час проведення експертних обстежень кранів, якими в обов’язковому порядку повинні керуватися експертні організації з метою подальшої можливості контролю їх діяльності. Якщо ж організаційно-методичними документами встановлено більш жорсткі вимоги до обсягів контролю технічного стану устатковання, а їх застосування передбачено Порядком № 687 або актами вищої юридичної сили, використання таких документів можливе без порушення вимог чинного законодавства України.

Безпека праці

Промислова безпека

До питання оцінки роботи експертних організацій,

або Далі так не можна! Про обставини та причини аварій баштових кранів КБ-403 та КБ-405-2А, особливості їх обстеження, технічного огляду та обслуговування. Микола Колесник, заступник начальника Державної інспекції нагляду за об’єктами котлонагляду та підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

ЩОДО АВАРІЙ БАШТОВИХ КРАНІВ КБ-403

Баштові крани КБ-403 виготовлялися в СРСР на восьми підприємствах: Московському кранобудівному заводі ВО «Строймаш», Уральському крановому (м. Челябінськ), Нязепетровському кранобудівному, Запорізькому енергомеханічному, Карачаровському механічному заводах, Донському ремонтно-механічному заводі «Ремстроймаш», Калузькому заводі кранового устатковання та Київському заводі ім. Паризької Комуни. Аварії кранів КБ-403 мали місце починаючи з 1980–1990-х років, тобто ще в той час, коли строк їх служби не був вичерпаний. Що стосується повної статистики таких аварій, то вона, на жаль, відсутня, тому пропоную детально розглянути одну з останніх аварій, що сталася 20.03.2014 р. у Києві на будівельному майданчику по вул. Регенераторній, 4. Аварія сталася через незадовільний технічний стан баштового крана КБ-403А, а саме: наявність тріщин в основному металі верхнього листа кільцевої рами;

Відрив башти крана КБ-403А від ходової рами

відрив 24 діафрагм по всій довжині зварних з’єднань від верхнього листа кільцевої рами; утомленість металу, що призвело до розриву основного металу верхнього листа кільцевої рами в зоні приварювання кільця болтового кріплення опорно-поворотного пристрою (ОПП); незабезпеченість утримання вантажопідіймального крана у справному стані. При цьому було порушено вимоги: ☑ п. 2.1.1 НПАОП 0.00-5.07-94 «Типова інструкція для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані»; ☑ п. 2.1.1 Інструкції з охорони праці № 59 для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, затвердженої наказом голови правління ПАТ «КСУМ» від 03.01.2013 р.

ОБСТАВИНИ О 21:15 за допомогою вантажопідіймального крана КБ-403А проводилося розвантаження автобетонозмішувача. Після підняття четвертої бадді місткістю 2 м3 на рівень третього поверху машиніст мала повернути стрілу крана ліворуч для подачі бадді на перекриття. Однак до місця вивантаження бетону стріла не повернулася, оскільки під час виконання її повороту сталася відмова крана. Кранівником та стропальником було прийнято рішення підвести баддю до місця розвантаження шляхом переміщення крана. Як тільки він почав пересуватися крановою рейковою колією, почувся гуркіт і скрегіт, баддя з бетоном впала на перекриття другого поверху будинку, а башта крана разом з опорно-поворотним пристроєм та стрілою впала на землю кабіною кранівника вниз. Ходова рама залишилась стояти на рейках кранової колії. Унаслідок падіння башти була смертельно травмована машиніст крана.

Фахівцями було встановлено, що до аварії призвело стрічкове руйнування верхнього листа ходової рами крана, яке виникає в разі паралельного утворення тріщин та зломів металу і можливе лише за наявності надлишкової деформації (верхнього листа) між защемленими краями (стінками кільцевої рами). У згаданому випадку руйнування металу відбулося у дві паралельні лінії: перша – на відстані від 16 до 22 мм від зварного з’єднання верхнього листа ходової рами із кільцем кріплення ОПП, друга – паралельно першій лінії, на відстані 58–63 мм від зварного з’єднання верхнього листа з ОПП. Причинами виникнення надлишкової деформації стало: ☑ руйнування зварних з’єднань верхнього листа з діафрагмами ходової рами. Саме ці з’єднання виконують функцію ребра жорсткості, унеможливлюючи деформацію верхнього листа, в тому числі його відрив; ☑ недостатня товщина верхнього листа (11 мм), що визнав один із заводів-виробників; ☑ відпрацювання нормативного строку служби (утомленість, деградація металу). Фахівцями Московського кранобудівного заводу ВО «Строймаш» у 1990 р. були розроблені рекомендації щодо підсилення кріплення верхнього листа ходової рами крана та його зварних з’єднань із внутрішньою

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці та зовнішньою обичайками. Однак це вирішило проблему лише частково. Жодна підсилююча пластина не була зруйнована у випадку, який ми розглядаємо. Як зазначалося вище, формування тріщин та руйнування металу можливе лише за наявності надлишкової деформації. Тому її виявлення, а також тріщин у металоконструкціях, є одним з основних завдань під час експертних обстежень баштових кранів. Однак інколи вони проводяться формально або не проводяться взагалі. Експерт на свій розсуд складає программу такого обстеження, при цьому не завжди в матеріалах експертизи наводиться обгрунтування того, чому обстеження проведено не в повному обсязі, як цього вимагає Методика проведення експертного обстеження (технічного діаг ностування) баштових кранів (ОМД 13801244.001-2005) (далі – Методика). Що стосується питання виявлення надлишкової деформації, то за допомогою мікрометра фахівцями нашого теруправління та уповноважених організацій було проведено низку конт рольних вимірювань деформації верхнього листа ходової рами баштових кранів КБ-403 з товщиною верхнього листа 11 та 16 мм. А саме: вимірювання деформації ділянки верхнього листа в різних місцях по колу на відстані 20 мм від зварного з’єднання верхнього листа із кільцем кріплення ОПП по відношенню до зовнішньої обичайки кільцевої рами при максимально допустимому навантаженні в різних положеннях стріли. У підсумку були отримані такі результати: ☑ у кранів КБ-403 з листом завтовшки 16 мм деформація складає максимум 0,06 мм, надлишкова деформація при знятті навантаження не зафіксована;

Вимірювання надлишкової деформації

www.ohoronapraci.kiev.ua

☑ у кранів КБ-403

з листом товщиною 11 мм деформація без наявності залишкової становить 0,167 мм. Разом із тим із семи перевірених кранів у шести була виявлена деформація до 0,402 мм, при цьому після зняття навантаження надлишкова деформація станоОзнаки руйнування зварних з'єднань вила від 0,1 до листа та діафрагми 0,25 мм. Найбільші значення показника деформації були зафіксовані при позачергового повного технічного розміщенні стріли та противаги огляду таких кранів уповноваженив положенні за напрямком розташу- ми організаціями з обов’язковим вання флюгерів ходової рами крана. вимірюванням деформації верхньоПри візуальному огляді тріщин ви- го листа при максимальному навантаженні в різних положеннях стріявлено не було. Детальний аналіз підтверджує, що ли, особливо в напрямку флюгерів. зниження якості металу з наступним У разі виявлення тріщин або надлишкової деформації подальша експлуаформуванням у ньому невидимих тріщин розпочинається саме в напрямку тація кранів КБ-403 має бути призурозташування флюгерів, про що пинена. Також хотів би звернути увагу на йдеться і в рекомендаційному листі ще один важливий момент: під час ВО «Строймаш». Візуальний та неруйнівний конт- розробки та перегляду нормативних роль місць можливого руйнування документів, що стосуються провебез зняття ОПП, тобто часткового дення експертних обстежень та техдемонтажу крана, в повному обсязі нічних оглядів, потрібно розглянути здійснити немає змоги. Оскільки зна- питання щодо необхідності поліпчна кількість кранів перебуває шення процесу забезпечення спеців змонтованому (зібраному) стані, та- алізованих та уповноважених оргаке обстеження провести неможливо, нізацій вимірювальною технікою. тому потенційна небезпека під час На мою думку, експлуатація башподальшої роботи кранів КБ-403 збетових кранів КБ-403 з товщиною рігається. Вважаю, що з метою запобігання верхнього листа менше 16 мм має бути заборонена з таких причин: аваріям під час експлуатації башто1. Неможливо передбачити місце вих вантажопідіймальних кранів КБ-403, товщина верхнього листа руйнування вузла (верхній лист ходояких становить 11 мм, суб’єкти гос- вої рами – ОПП). Як свідчить аналіз аварій та місць виявлення тріщин, подарювання повинні створити умови для термінового проведення руйнування відбувається: ☑ у місцях зварних з’єднань верхнього листа ходової рами із внутрішньою та зовнішньою обичайками; ☑ у місці зварного з’єднання верхнього листа із кільцем кріплення ОПП; ☑ подовжнє руйнування фіксується в напрямку флюгерів; ☑ кругове стрічкове руйнування відбувається по всьому листу. 2. Неможливо якісно провести обстеження зварних з’єднань діафрагм з верхнім листом у закритому коробі ходової рами. 3. Неможливо визначити, скільки часу мине від формування тріщини до розриву металу.

Безпека праці ЩОДО АВАРІЙ БАШТОВИХ КРАНІВ КБ-405-2А Сімнадцятого травня 2014 р. у м. Харкові під час експлуатації реконструйованого баштового вантажопідіймального крана КБ-405-2А, який був установлений на території будівельного майданчика, що розміщувався на проспекті Перемоги, 59, стався груповий нещасний випадок, у результаті якого загинуло три особи.

ОБСТАВИНИ На час аварії баштовий вантажопідіймальний кран КБ-405-2А не працював (не було виробничої потреби), і машиніст залишив будівельний майданчик у першій половині робочої зміни. О 20:20 посилився вітер, під дією сили якого сталося самовільне переміщення баштового крана по рейковій колії з подальшим руйнуванням тупикових упорів та сходженням крана з колії. У результаті сталося падіння башти та стріли крана на прилеглу до будівельного майданчика територію та торговельні споруди.

У період з 19 по 21 травня 2014 р. експертною комісією, сформованою теруправлінням Держгірпромнагляду у Харківській області, із залученням фахівців уповноважених організацій було проведено огляд місця події, зокрема кранової рейкової колії та пересувного баштового вантажопідіймального крана. Фахівцям була надана експлуатаційна документація (паспорт, технічний опис та інструкція з експлуатації крана), де, зокрема, зазначалося, що пересувний баштовий вантажопідіймальний кран КБ-405-2А був виготовлений Ржевським кранобудівним за-

Падіння крана КБ-405-2А через сходження з рейкової колії

водом у 1986 р., а його власником є ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс». Вказувалися і основні технічні характеристики крана: ☑ вантажопідіймальність – 9 т; ☑ висота підйому – 63,4 м; ☑ максимальний виліт стріли –25 м. До 2007 р. кран експлуатувався відповідно до технічних характеристик, визначених заводом-виробником. У цей же період проводилися ремонти крана, у т. ч. зварювальні роботи, технічні огляди та експертні обстеження. У 2007 р. Міжгалузевим інститутом післядипломної освіти при Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (МІПО НТУ «ХПІ») було проведено технічне діагностування крана у зв’язку з його реконструкцією та розроблено повний комплект документації на реконструкцію згідно з Матеріалами по реконструкції баштового крана КБ-405-2А зав. № 718 ТОВ «Науково-дослідний проектний конструкторсько-технологічний інститут баштового кранобудування (ТОВ «НДІБК»). Технічні умови на кран, розроблені ТОВ «НДІБК» (м. Ржев), як і проект реконструкції МІПО НТУ «ХПІ», передбачали доопрацювання вузлів та заміну деталей крана: башти, стріли, поворотної платформи, стрілового розчалу, вантажного канату, кулачка для датчика кута обмежника вантажопідіймальності, шкали покажчика вильоту стріли, електрообладнання та ходових візків крана. У результаті реконструкції змінилися основні технічні характеристики крана:

☑ ☑ ☑

вантажопідіймальність – 7 т; висота підйому – 68 м; максимальний виліт стріли – 30 м. Утім, кран був уведений в експлуатацію ще до завершення всіх робіт, пов’язаних з його реконструкцією. Факт проведення випробувань після її закінчення як згідно з робочою програмою та методикою, розробленою та затвердженою ТОВ «НДІБК», так і згідно з проектом реконструкції МІПО НТУ «ХПІ», не підтверджено актом. Після реконструкції крана зміни до його паспорта не вносилися, новий паспорт також не був виготовлений. Тобто вимоги п. 5.2.7 НПАОП 0.0-1.01-07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» не були виконані. Таким чином, причиною аварії крана є порушення вимог експлуатаційної документації та технічних умов на проведення реконструкції крана КБ-405-2А. А саме: після закінчення роботи крана не виконано укріплення ручними протиугінними упорами, відсутні додаткові механічні протиугінні захвати (оскільки дія сили вітру посилилася за рахунок збільшення довжини стріли баштового крана) та два гальма механізму переміщення крана, у незадовільному стані перебувала кранова рейкова колія, зменшене порівняно з паспортним зусилля гальм механізму переміщення крана. Не можна залишити без уваги і той факт, що вже після виконання робіт з реконструкції проводилися експертні обстеження та технічні огляди баштового крана, під час яких факт проведених робіт з реконструкції не був виявлений, про що свідчать матеріали обстежень. Хоча для встановлення вищезазначеного було достатньо лише візуального огляду. Згідно з вимогами Держгірпромнагляду було проведено перевірку якості виконання: експертною організацією – експертного обстеження крана після відпрацювання нормативного строку служби; уповноваженою організацією – позачергового повного технічного огляду крана. Комісія, вивчивши експертний висновок ТОВ «НВП «АВІОР» від 12.03.2013 р., яке виконувало експертне обстеження крана, встановила, що воно було проведено з грубими порушеннями як вимог нормативних документів, що регламентують виконання експертних обстежень, так і ви-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці крана КБ-405-2А, який проводився 15.03.2013 р. експертом ДП «Східний ЕТЦ», вищезазначені роботи не виконувалися або виконувалися неякісно. Зокрема, при складанні Регламенту технічних оглядів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на продовження строку експлуатації після закінчення граничного строку експлуатації були допущені грубі порушення, а саме: ☑ відсутні дані щодо проведення видів робіт, що не виконувалися під час експертного обстеження; ☑ не визначено вантажопідіймальність крана та строк його можливої продовженої експлуатації. Зруйновані тупикові упори

мог нормативно-правових актів з охорони праці. Наведемо деякі з виявлених порушень: ☑ у розділі 3 «Загальні відомості про кран» відсутні дані про об’єкт, на якому встановлено кран, про попередні експертні обстеження, а також про суб’єкт господарювання, що зареєстрував кран; ☑ у розділі 5 подано неповний перелік технічної, експлуатаційної та нормативної документації (інструкції з монтажу та експлуатації, журнали, накази, СТТУ НК 01-03, РД 22-205-88, СОУ МПП 53.020-158:2006); ☑ у розділі 8 «Результати експертного обстеження» замість крана помилково вказаний підйомник; ☑ у розділі 9 «Висновок за підсумками обстеження» сам висновок не відповідає вимогам п. 34 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 687, тобто його тлумачення є неоднозначним; ☑ у протоколі ультразвукової товщинометрії помилково вказаний НПАОП 0.00-1.36-03 «Правила будови і безпечної експлуатації підйомників» та відсутня схема місць виконання товщинометрії (неможливо визначити, в яких місцях вона проводилася); ☑ у протоколі ультразвукового контролю якості зварних з’єднань помилково вказані Правила будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03), відсутнє посилання на СОУ МПП 53.020-158:2006 та не надана схема місць виконання ультразвукового контролю (немож-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ливо визначити, в яких місцях він здійснювався). Якість зварних з’єднань оцінено в 4 бали, хоча згідно з РД 22-205-88 вона визначається за двобальною системою; ☑ відсутній протокол вимірювання відхилення форми основних елементів металоконструкцій крана (невиконання вимог додатку 10 Методики). І це, на жаль, далеко не повний перелік виявлених порушень. Що стосується технічних оглядів вантажопідіймальних кранів, то вони включають огляд та перевірку в роботі всіх механізмів, у тому числі гальм, приладів та пристроїв безпеки, гідропристроїв та електроустатковання, сигналізації, а також перевірку розмірів, регламентованих НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів». Однак під час позачергового повного технічного огляду

Отже, причини аварій баштових кранів свідчать не лише про незадовільну роботу посадових осіб і спеціалістів, відповідальних за їх технічний стан та безпечну експлуатацію, а й про неякісну роботу експертних організацій, на яких покладено комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строків подальшої безпечної експлуатації устатковання з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації. Тому, на мій погляд, настала нагальна потреба підвищити відповідальність суб’єктів господарювання та експертів, які проводять експертні обстеження й технічні огляди; переглянути нормативну базу, що регламентує проведення вищезазначених робіт, та технічне забезпечення з урахуванням проблем сьогодення. Фото надані автором

ВІД РЕДАКЦІЇ Під час підготовки матеріалу до друку сталися ще три аварії кранів: • 28 жовтня у м. Дніпропетровську на будівельному майданчику ТОВ «КЦФК «Дніпро» під час нарощування секції башти крана КБ-674А відбулося руйнування монтажної секції крана, після чого башта та стріла впали на підкранову колію разом з робітниками, які перебували на крані. Унаслідок падіння з висоти четверо монтажників отримали травми, не сумісні з життям. • 31 жовтня у м. Тернополі під час виконання будівельних робіт сталося падіння баштового крана КБ-308, власником якого є ТОВ «Тернопільбуд». У результаті аварії машиніст крана отримала незначні травми. За попередніми даними, падіння було спричинене перевантаженням крана.

•

3 листопада в м. Обухові Київської області на будівництві житлового комплексу Comfort House сталося падіння стріли самохідного крана МКГ-25БР. Людських жертв немає. За попередніми даними, до аварії призвело висмикування з-під затискачів одного кінця страхувального канату відтяжки стріли. За матеріалами ЗМІ

Безпека праці

Наукові дослідження

ПОРТАЛЬНІ КРАНИ:

продовжуємо строк безпечної експлуатації Павло Семенов, канд. техн. наук, технічний директор Спеціалізованого експертно-технічного центру Фірми «Діалаб» ЛТД

Про забезпечення безпечної експлуатації портальних кранів в умовах понаднормативної експлуатації, а також про нові методи контролю структурних змін сталей читайте у статті. итання технічного стану й безпечної експлуатації портальних кранів у морських і річкових портах України неодноразово обговорювалися на різних нарадах і конференціях, відповідні статистичні дані наводилися у профільних виданнях. Проте ще багато завдань залишаються невирішеними, а це потребує додаткових досліджень, введення нових та перегляду чинних норм і критеріїв оцінки технічного стану кранів.

17 кранів

41 кран

4 крани

Херсонський

Південний

Ялтинський

Скадовський

4 крани

Севастопольський

17 кранів

6 кранів

Ренійський

1 норм. строк 12 років

Феодосійський

51 кран

Октябрський

3 норм. строки 36 років

2 норм. строки 24 роки

Усть-Дунайський

88 кранів

20 кранів

Одеський

Миколаївський

22 роки

32 роки

34 роки

30 років

32 роки

30 років

32 роки

33 роки 62 крани

37 кранів

Маріупольський

33 крани

53 крани Ізмаїльський

108 кранів

4 крани Євпаторійський

Іллічівський

7 кранів Дніпро-Бузький

Керченський

35 кранів Бердянський

28 років

39 років

35 років

31 рік

34 роки

35 років

31 рік

34 роки 22 крани Б.-Дністровський

Середній строк служби кранів по підприємству

Середній строк служби портальних кранів морських портів (станом на 2013 р.)

На сьогодні знос парку портальних кранів перевищує 90%, при цьому процес оновлення значно відстає від їх фізичного та морального спрацювання. Середній строк служби портальних кранів (див. діаграму) сягає 30 і більше років (майже три нормативних строки експлуатації!), що призводить до зростання кількості аварійних відмов унаслідок накопичення зносу й утомленості основних елементів кранів. У більшості портів система планово-запобіжних ремонтів перейшла в систему усунення аварійних відмов, за якої ремонту підлягає тільки вузол, що вийшов з ладу, а капітальні й поточні ремонти в повному обсязі майже не проводяться. Отже, експлуатація кранів в умовах понаднормативних строків служ-

би зобов’язує до перегляду чинних вимог, удосконалення нормативної бази і вирішення питань, пов’язаних з їх безпечним використанням. Зокрема, експертним організаціям на підставі поглибленого вивчення й комплексної оцінки параметрів технічного стану кранів необхідно встановити межі продовження строків їх безпечної експлуатації. Аналіз аварійності кранів у морських і річкових портах свідчить, що в умовах понаднормативної експлуатації виникають проблеми, що потребують розробки додаткових методик діагностування нових параметрів технічного стану, що впливають на безпечне використання кранів. Це стосується не лише портальних кранів, а й інших об’єктів підвищеної небез-

пеки, експлуатаційний ресурс яких у кілька разів перевищує розрахунковий, установлений заводом-виробником або нормативними документами. Одним із важливих завдань є визначення залишкового понаднормативного ресурсу та запобігання аварійним руйнуванням унаслідок втрати несучої здатності розрахункових металоконструкцій у результаті деградації механічних характеристик сталей в умовах понаднормативної експлуатації. Ця проблема виникла протягом останніх десятиліть через значне зношення основних фондів, і стосується вона не лише металоконструкцій кранів (портальних, баштових, мостових, козлових), а й інших об’єктів підвищеної небезпеки (наприклад, металоконструкцій магістральних газопроводів і нафтопроводів, котлів, посудин, що працюють під тиском, тощо). Наведемо кілька прикладів аварійних руйнувань об’єктів підвищеної небезпеки, що сталися внаслідок втрати несучої здатності металоконструкцій через деградацію сталей при відсутності в металоконструкціях дефектів, які виявляються за допомогою звичайних дефектоскопічних методів: миттєве руйнування стрілової системи портального крана під час роботи у звичайних розрахункових експлуатаційних умовах (фото 1);

Фото 1. Руйнування стрілової системи портального крана «Альбатрос»

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці миттєве руйнування тяги рухомої противаги портального крана за відсутності в тязі якихось дефектів, які виявляються стандартними приладовими методами (фото 2);

Фото 2. Руйнування шарнірного з’єднання «тяга противаги – стріла» стрілової системи портального крана «Сокіл»

руйнування труби магістрального газопроводу (фото 3). Швидкість поширення тріщини вздовж трубопроводу сягала 300 м/с.

Фото 3. Руйнування труби магістрального газопроводу

Аналіз результатів досліджень причин виникнення подібних аварійних відмов свідчить, що руйнування стаються через порушення структури й зниження механічних характеристик сталей несучих металоконструкцій у результаті тривалої експлуатації в середньому й важкому режимах навантаження. Одним з головних показників деградації структури металу є ударна в’язкість, зниження якої призводить до окрихчування сталей і крихкого руйнування конструкції, у тому числі за відсутності в металоконструкціях якихось дефектів або тріщин від утомленості. Фірмою «Діалаб» ЛТД спільно з Фізико-механічним інститутом ім. Г. В. Карпенка НАН України були

www.ohoronapraci.kiev.ua

проведені дослідження із застосуванням руйнівних методів для визначення ступеня зміни характеристик сталей відповідальних металоконструкцій портальних кранів, що відпрацювали понад 40 років, після аварійних руйнувань. Зразки сталей для досліджень вирізалися з найбільш напружених ділянок несучих металоконструкцій і випробовувалися на стандартних стендах за програмами відповідно до чинних ГОСТів. Результати досліджень показали зниження ударної в’язкості сталей на 8,1–53,2% порівняно з паспортними значеннями та зниження характеристик міцності й пластичності до 23%. Установлено, що основною причиною миттєвого, крихкого руйнування металоконструкції кранів є зниження ударної в’язкості сталей, що в більшості випадків перевищує 50% від початкового значення, та підвищення їх крихкості. Оцінка деградації механічних властивостей відповідальних металевих конструкцій в умовах тривалої експлуатації є не лише важливим аспектом сучасного матеріалознавства, а й актуальним завданням діагностування їх технічного стану й розрахунку залишкового ресурсу. Це обумовлено появою впродовж останнього часу низки досліджень, що свідчать про значну експлуатаційну деградацію механічних і корозійно-механічних властивостей конструкційних матеріалів, які визначають їх працездатність. З’ясовано, що в результаті тривалої, протягом десятків років, експлуатації конструкційних сталей у них розвиваються процеси деформаційного старіння й пошкодженості, які, насамперед, суттєво знижують опір матеріалів крихкому руйнуванню, особливо конструкцій, що використовуються в агресивних середовищах у різних кліматичних умовах. Чутливими показниками ступеня деградації сталей виявилися характеристики опору крихкому руйнуванню, ударна в’язкість і тріщиностійкість. У зв’язку з цим під час проведення експертизи технічного стану металоконструкцій важливо враховувати не лише наявність експлуатаційних дефектів типу корозійних пошкоджень, руйнувань від утомленості, природного зношення, а й оцінювати стан сталей з урахуванням можливої деградації їх механічних властивостей, що визначають працездатність конструкції.

В інженерній практиці при оцінці зміни структури сталей застосовуються руйнівні та неруйнівні методи контролю структурних змін сталей. Руйнівні методи грунтуються на вирізанні ділянок металу з найбільш напружених зон несучих елементів металоконструкцій і проведенні досліджень зразків відповідно до чинних стандартів. Метод є найбільш достовірним, але потребує тривалого часу й значних витрат. Він застосовується для обґрунтування необхідності списання крана на вимогу замовника, експертної організації або наглядового органу. Застосування неруйнівних методів з необхідним метрологічним і методичним забезпеченням та застосуванням на практиці представлено поодинокими випадками. В Україні й за кордоном проводяться дослідження щодо створення й удосконалення до рівня масового використання згаданих методів за такими напрямами: ☑ магнітний метод – грунтується на кореляційній залежності між магнітними параметрами структури сталі й залишковими механічними напруженнями металу; ☑ поляризаційний метод – базується на оцінці корозійної стійкості металу, зв’язку параметрів поляризаційного опору й ударної в’язкості; ☑ метод контролю зміни механічних характеристик сталі по зміні швидкості проходження ультразвуку; ☑ метод контролю механічних характеристик сталі за параметрами твердості (метод академіка Лебедєва).

У даний час ці методи перебувають на стадії дослідження. Приладове забезпечення знаходиться на рівні макетних і дослідних розробок, а отримані результати метрологічного й методичного забезпечення не мають. Одним з найбільш ефективних методів контролю технічного стану несучої здатності металоконструкцій кранів, що відпрацювали розрахунковий строк експлуатації, є метод контролю дефектності кранових металоконструкцій по зміні загальних геометричних параметрів. Він розроблений фахівцями Фірми «Діалаб» ЛТД і грунтується на дослідженні геометричних параметрів кранових металоконструкцій на предмет визначення залишкових загальних деформацій, що не підлягають відновленню, і виявлення ступеня відхилення фактичних параметрів від паспортних або нормативних в умовах тривалої експлуатації (рис. 1).

Безпека праці

Рис. 1. Контроль геометричних параметрів основних металоконструкцій портального крана: а – приклад можливих порушень геометричних форм основних елементів металоконструкції крана; б – головні площини контролю геометричних форм основних елементів металоконструкції крана.

залишковою пластичною деформацією при статичному й циклічному навантаженні металоконструкції в експлуатаційний період. За своєю природою коерцитивна сила й залишкова пластична деформація є взаємозалежними параметрами, які збільшуються при навантаженні. У разі наявності кореляційних залежностей між коерцитивною силою й залишковою пластичною деформацією по величині коерцитивної сили можна контролювати накопичення пошкоджень у металі, пружно-пластичну деформацію металу,

Фото надані автором

Позамежні відхилення геометричних параметрів спричинені зміною несучої здатності металоконструкцій. Вони впливають на експлуатаційні показники, зношення систем, механізмів, шарнірних з’єднань тощо, а також є підставою для виведення крана з експлуатації. Також у даний час застосовується неруйнівний метод магнітного контролю напружено-деформованого стану сталей розрахункових металоконструкцій кранів. За основний контрольований параметр була взята величина коерцитивної сили, оскільки вона водночас пов’язана із

а також прогнозувати утомну довговічність металу. Методи контролю загальних геометричних параметрів кранових металоконструкцій і магнітного контролю напружено-деформованого стану сталей металоконструкцій мають відповідне методичне й метрологічне забезпечення, внесені до переліку обов’язкових робіт з експертного обстеження портальних кранів, що відпрацювали три й більше нормативних строків експлуатації. Головним завданням експертного обстеження є комплексне дослідження технічного стану портального крана з метою встановлення можливості його подальшої безпечної експлуатації в межах залишкового нормативного або понаднормативного розрахункового ресурсу. Тобто необхідно визначити сумарне напрацювання крана з моменту контролю його технічного стану до переходу в граничний стан, за якого подальша його експлуатація або відновлення неможливі або недоцільні. Вибір методу прогнозування залишкового ресурсу крана залежить від характеру того процесу деградації, що переважає: знос, корозійне пошкодження, утомленість, зниження механічних характеристик матеріалу тощо, а також від необхідної точності й достовірності прогнозу. При звичайних вимогах до точності й достовірності застосовують спрощені методи. Якщо ж потрібні гарантовані оцінки – використовують уточнені методи, у тому числі ті, що базуються на теорії надійності.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці

Термінологічна абетка

Безпека: поняття та напрями Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

итання безпеки по своїй суті є політехнічними, формуються уповноваженими на їх розробку органами та спрямовані на підвищення безпеки життєдіяльності людини. Залежно від умов і напрямів господарювання безпека ґрунтується на таких поняттях: охорона праці, промислова безпека, санітарно-епідеміологічна безпека, радіаційна безпека, енергетична безпека, транспортна безпека, екологічна безпека, техногенна безпека, безпека життєдіяльності тощо. Основною метою, спільною для даних сфер, є мінімізація впливу на людину можливих небезпек, перелік яких містить понад 150 найменувань. Джерелами (носіями) небезпек можуть бути природні процеси та явища, техногенне середовище та дії людини. Для розробки заходів щодо запобігання небезпекам чинне законодавство передбачає проведення ідентифікації об’єктів. У державних стандартах при визначенні надзвичайних ситуацій поширеною є класифікація небезпек за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціальнополітичні та комбіновані. Перші три належать до елементів життєвого середовища, що оточує людину, – природного, техногенного та соціального, а до четвертої групи входять природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки,

Про умови і пріоритет застосування терміна «безпека» та його похідних: безпека праці, охорона праці, гігієна праці... джерела яких комбінаційно поєднують різні елементи життєвого середовища. У понятті «безпека» можна виділити три основні структурні рівні (напрями): локальна (особиста, індивідуальна) безпека – захищеність життєдіяльності та здоров’я кожної окремої особистості; глобальна (територіальна) безпека – захищеність інтересів держави (суспільства); глобально-локальна (колективна) безпека – захищеність інтересів окремих суб’єктів господарювання, груп населення. Безпекою на найвищому рівні є система державної (національної) безпеки, що містить такі основні напрями: ☑ безпека конституційного ладу держави; ☑ безпека державних органів влади та управління; ☑ безпека цілісності та суверенітету країни; ☑ антитерористична безпека; ☑ економічна безпека; ☑ інформаційна безпека; ☑ безпека національної культури.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013 № 1277, складовими економічної безпеки є виробнича, демографічна, енерге-

ДОВІДКА Існують ГОСТ 12.0.230-2007 «ССБП. Система управління охороною праці. Загальні вимоги» (аналог ILO-OSH 2001 «Керівництво із систем управління безпекою та охороною праці»), ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системи управління безпекою та гігієною праці», ДСТУ-П OHSAS 18002:2006 «Система управління безпекою та гігієною праці. Основні принципи виконання OHSAS 18001», назви яких грунтуються на таких поняттях, як безпека праці, охорона праці, гігієна праці.

www.ohoronapraci.kiev.ua

тична, зовнішньоекономічна, інвестиційно-інноваційна, макроекономічна, продовольча, соціальна, фінансова безпека. «Національна безпека – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності й оборони, міграційної політики, охорони здоров’я, освіти і науки, науковотехнічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова й інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків й обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту і зв’язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних і водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам» (ст. 1 Закону «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 № 964-IV). Характерні визначення напрямів діяльності людини, пов’язаних із безпекою, наведено в таблиці.

Безпека праці Визначення напрямів діяльності людини, пов’язаних із безпекою № з/п 1

Термін

Визначення

Нормативне посилання

відсутність загрози життю, здоров’ю людей, майну, тваринам, рослинам і довкіллю, що перевищує граничний ризик

Безпека

стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та шкоди визначення основних понять»

Охорона праці

система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності

Промислова безпека

стан захищеності життєво важливих інтересів людини та суспільства від аварій на потенційно небезпечних об’єктах і наслідків цих аварій

Техніка безпеки

система організаційних заходів, технічних засобів і ме- п. 6 таблиці ГОСТ 12.0.002-80 «ССБТ. тодів, що запобігають впливу на працюючих небезпечних Термины и определения» виробничих чинників (складова частина охорони праці)

Пожежна безпека

відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвит- п. 33 ст. 2 Кодексу цивільного захисту ку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шко- України від 02.10.2012 № 5403-VI ди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю

Екологічна безпека

стан навколишнього природного середовища, при якому ст. 50 Закону України «Про охорону навкозабезпечується попередження погіршення екологічної лишнього природного середовища» від обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей 25.06.1991 № 1264-XII

Техногенна безпека

відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф п. 43 ст. 2 Кодексу цивільного захисту на потенційно небезпечних об’єктах, а також у суб’єктів України від 02.10.2012 № 5403-VI господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення

Радіаційна безпека

дотримання допустимих меж радіаційного впливу на ст. 1 Закону України «Про використання персонал, населення та навколишнє природне середови- ядерної енергії та радіаційну безпеку» від ще, встановлених нормами, правилами та стандартами 08.02.1995 № 39/95-ВР з безпеки

Санітарні та протиепідемічні заходи

комплекс організаційних, адміністративних, інженер- ст. 1 Закону України «Про забезпечення но-технічних, медичних, нормативних, екологічних, ве- санітарного та епідемічного благополуччя теринарних та інших заходів, спрямованих на усунення населення» від 24.02.1994 № 4004-XII або зменшення шкідливого впливу на людину факторів середовища життєдіяльності, запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та їх ліквідацію

Транспортна безпека (безпека руху)

характеристика аварійністю

дорожнього

руху,

що

визначається розділ 2 Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті (на всіх рівнях – міністерство – підприємство), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 12.11.2003 № 877

стан захищеності руху залізничного рухомого складу, який характеризується відсутністю граничного ризику виникнення транспортних подій і їх наслідків, які можуть заподіяти шкоди життю та здоров’ю громадян, навколишньому середовищу, майну фізичних або юридичних осіб

п. 1. 4 Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 01.04.2011 № 27

Безпека

Енергетична безпека

Виробнича безпека

п. 1.4 Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 01.04.2011 № 27

стан електроенергетики, який гарантує технічно та еко- ст. 1 Закону України «Про електроенергеномічно безпечне задоволення поточних і перспектив- тику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР них потреб споживачів в енергії та охорону навколишнього природного середовища стан економіки, що сприяє ефективному використанню енергетичних ресурсів країни, наявності на енергетичному ринку достатньої кількості виробників та постачальників енергії, а також доступності, диференційованості та екологічності енергетичних ресурсів

розділ 2 Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013 № 1277

стан виробничої сфери країни, за якого забезпечується максимально ефективне використання наявних виробничих потужностей у країні, їх модернізація та розширене відтворення, зростання рівня інноваційності виробництва та підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці В якості суб’єктів забезпечення зазначених напрямів безпеки в нашій країні виступають Рада національної безпеки і оборони України, яка, згідно із Законом «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 № 964-IV, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування безпеки громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, та Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, що, відповідно до п. 1 Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення, затвердженого постановою КМУ

від 15.09.1993 № 733, реалізує державну політику у сфері охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, створення системи державного управління цією галуззю. Для встановлення вимог безпеки розробляються норми, правила, стандарти, положення, регламенти, інструкції тощо, а також існує сфера технічного регулювання, яке згідно зі ст. 1 Закону «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 № 3164-IV визначається як «правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов’язкових вимог до продукції або пов’язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та ор-

ганів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду». Прикладом технічного регулювання умов та засобів виробництва є Державні будівельні норми, Державні стандарти Єдиної системи конструкторської документації. До цього часу в Україні питаннями забезпечення різних видів безпеки опікувалося майже два десятки державних контролюючих органів. Найближчим часом у зв’язку з реорганізацією центральних органів виконавчої влади, що зараз триває, їх кількість буде скорочено. Нижче наведено узагальнену блок-схему поняття «безпека» із зазначенням відомств, які досі контролювали певні напрями безпеки.

Блок-схема поняття «безпека» Напрями безпеки

Державні контролюючі органи

Державна (національна) безпека

Рада національної безпеки і оборони України

Безпека праці

Локальна (особиста, індивідуальна) безпека

Безпека життєдіяльності людини Глобально-локальна (колективна) безпека

Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення

Глобальна (територіальна) безпека

Прокуратура, Міністерство внутрішніх справ

Промислова безпека (техніка безпеки)

Охорона праці

Держгірпромнагляд, Держпраці, Держсільгоспінспекція

Пожежна безпека

Техногенна безпека

ДСНС

Виробнича санітарія (гігієна праці)

Санітарно-епідеміологічна безпека

Держсанепідслужба, Держветфітослужба

Радіаційно-ядерна безпека

Екологічна безпека

Держекоінспекція, Держлісагентство

Безпека руху

Транспортна безпека

Укртрансінспекція, Укрморрічінспекція, Державіаслужба

Електробезпека

Енергетична безпека

Держенергонагляд, Держатомрегулювання

Інструкції (експлуатаційні, з охорони праці, робочі); технологічні карти тощо

Норми, правила, стандарти, положення, регламенти, проектнотехнологічна документація тощо

Уповноважені органи Мінекономрозвитку (ДП «УкрНДНЦ» – стандарти, наприклад ДСТУ), Мінрегіонбуду (державні будівельні норми, ДСТУ), МОЗ (ДСН, ДСанПіН) тощо

ЦЕ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ФАХІВЦЮ 1. Визначення понять, пов’язаних з безпекою, не є однозначними: безпека – стан захищеності суб’єктів та об’єктів від впливу небезпечних чинників виробничого чи природного середовища; безпека – відсутність ризику (загрози) для суб’єктів та об’єктів внаслідок впливу небезпечних чинників виробничого або природного середовища; безпека – система (комплекс) заходів та засобів, спрямованих на зменшення на суб’єкт та об’єкт впливу небезпечних чинників виробничого або природного середовища (техніка безпеки, охорона праці, санітарно-епідеміологічна безпека).

www.ohoronapraci.kiev.ua

2. У більшості випадків під безпекою розуміють стан захищеності або відсутність ризику (загрози) для суб’єкта чи об’єкта. Але це не означає, що, наприклад, якщо суб’єкт господарювання отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки або декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, то для забезпечення безпеки достатньо простого дотримання відповідних вимог. Безпека може бути досягнута лише за наявності на підприємстві СУОП (здійснення організаційно-технічних заходів), а стан захищеності або відсутність ризику (загрози) для суб’єкта чи об’єкта

Держархбудінспекція, Інспекція з благоустрою населених пунктів

є кінцевим результатом функціонування цієї системи. Таким чином, на думку автора, безпека – це наявність системи заходів та засобів, спрямованих на усунення ризику негативного впливу на суб’єкт та об’єкт виробничого або природного середовища, тобто ключовим у понятті «безпека» має бути саме функціонування системи управління ризиками. 3. У зв’язку з реформою центральних органів виконавчої влади найближчим часом зміняться кількість і функції державних уповноважених контролюючих органів, діяльність яких пов’язана із забезпеченням захисту (безпеки) суб’єктів та об’єктів від впливу небезпечних чинників виробничого або навколишнього природного середовища.

Безпека праці

Актуально

ТЕНДЕНЦІЇ опалювального сезону Вадим Кобець, Сергій Колесник, власкори

Підприємства, у тому числі заклади соціально-культурної сфери, активно переобладнують котельні для використання пелет та інших видів альтернативного палива. ередбачаючи ускладнення з централізованим теплопостачанням, керівництво ВАТ «Турбоатом» (Харків) до зими готувалося заздалегідь. Ще влітку в столярно-модельному цеху було встановлено два автономних котли, що працюють на тирсі з відходів виробництва. Для зменшення тепловитрат виробничі приміщення обладнали сучасними ефективними тепловими завісами, замінили вікна в інженерному корпусі тощо. На виробничих дільницях поставили понад 800 потужних (до 5 кВт) інфрачервоних обігрівачів, які працюють від електричного струму. Крім того, в цехах тривають роботи з удосконалення наявного централізованого опалення, яке забезпечує лише мінімальну температуру теплоносія в батареях, та модернізації встановлених раніше газових конвекторів й іншого опалювального обладнання. Адміністрація підприємства закупила для працівників додаткові комплекти спецодягу, спецвзуття. Також на випадок непередбачених погодних ускладнень і різких знижень температури повітря в усіх

структурних підрозділах товариства були обладнані спеціальні кімнати обігріву та відпочинку. У ПАТ «Харківобленерго» два роки тому відмовилися від централізованого теплопостачання в адміністративних корпусах і встановили опалювальні електричні котли. Причому основне навантаження на ці котли припадає вночі, коли діє знижений на 60% тариф на електроенергію. Аналогічно вирішуються проблеми з теплопостачанням і в районних структурних підрозділах підприємства. Проведений комплекс заходів щодо підвищення енергоефективності зменшив витрати підприємства на опалювання у 5–6 разів. Харківське АТ «Новий стиль», що випускає офісні меблі, взяло у «теплообіг» власні відходи виробництва: тирсу та інші непридатні до подальшого використання відходи деревини. У приміщеннях підприємства встановлено сучасні високоефективні твердопаливні котли, що забезпечують цехи достатньою кількістю тепла. Ретельно підготувалися до настання холодів і в харківському ТОВ «Техноком». Ще до початку опалювального сезону виробничі приміщення підприємства обшили спеціальним теплоізоляційним матеріалом, а газову котельню перевели на дизельне паливо. На випадок сильних морозів тут за рахунок прибутку закупили додаткові (не передбачені нормами видачі) комплекти вовняних жилетів і теплого взуття.

Майже всю осінь підприємство працювало в тризмінному режимі всі сім днів на тиждень, щоб забезпечити запас продукції, якщо взимку виникнуть проблеми з електропостачанням. Адже свої зобов’язання перед замовниками потрібно виконувати за будьякої погоди. У Черкасах на сесії районної ради депутати ухвалили рішення про заміну котлів у дев’яти котельнях на більш енергоефективні. Зокрема, в одній зі шкіл установлено котел, що працює на пелетах. Такі котли сьогодні виготовляють у Рівному,

Паливні гранули (пелети, англ. pellets) – біопаливо, яке отримують з торфу, деревних відходів і відходів сільського господарства. Це циліндричні гранули стандартного розміру

Пробний пуск оновленої котельні в Миколаївській ЦРЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека праці а в Житомирській, Чернігівській і Вінницькій областях вже працюють потужності для виробництва пелет. Одним словом, під час переходу на альтернативне опалення країна може розраховувати на вітчизняного виробника. У Миколаївській центральній районній лікарні 15 жовтня проведено пробний пуск оновленої котельні на твердому паливі, в якій було встановлено сучасне обладнання. Два застарілих котли замінили двома новими потужністю 300 кВт/год кожен, було вмонтовано нові труби. Також установлено систему відеоспостереження та дистанційного збору даних лічильника. Вже заготовлено 630 м3 дров, яких вистачить на весь опалювальний сезон. На реконструкцію котельні під альтернативне паливо витрачено близько 1 млн грн. Цього року в рамках програми з енергозбереження 50 зі 138 котелень Одеської залізниці буде переведено на альтернативні види палива. Вже 15 років тут функціонує спеціальна інспекція з енергозбереження. За цей час їй вдалося досягти щорічної економії як мінімум 4 тис. т умовного палива (з них 2,5 тис. у тязі поїздів і 1,5 тис. – у стаціонарній енергетиці) вартістю понад 20 млн грн. У Кіровоградській області реалізуються заходи, передбачені Програмою енергоефективності на період до 2015 р., затвердженою рішенням обласної ради від 27 липня 2012 р. За період дії Програми в бюджетній сфері області реалізовувалися проекти щодо заміни вікон, утеплення будівель і реконструкції котелень із заміною котлів на нові, більш енергоефективні. Зокрема, на об’єктах бюджетної сфери встановлено 93 котельні, які використовують альтернативні види палива. До кінця поточного року планується встановлення таких котлів ще на 54 об’єктах бюджетної та комунальної сфери області. Відповіді на кросворд «СПІВРОБІТНИЦТВО» По горизонталі: 1. Відповідальність. 8. Устатковання. 11. Снігопад. 13. Бомба. 14. Плювок. 15. Осад. 16. Гімн. 18. Кварц. 19. Знаряддя. 20. Підвіска. 21. Кілобайт. 22. Деревонасадження. По вертикалі: 1. Відпустка. 2. Держгірпромнагляд. 3. Обезболювання. 4. Дитсадок. 5. Співробітництво. 6. Олія. 7. Захист. 9. Кваліфікація. 10. Нормативи. 12. Захворювання. 17. Пияцтво. 19. Закис.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у жовтні 2014 р. в Україні на виробництві загинуло 48 осіб – на 1 більше, ніж за такий самий період минулого року; внаслідок ведення бойових дій – 7 осіб; сталося 22 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 57 осіб, у тому числі 22 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: • ДТП, наїзд транспортних засобів – загинуло 25%; • ведення бойових дій – 17%; • падіння потерпілих – 17%; • падіння предметів, матеріалів, обрушення, обвалення породи, ґрунту тощо – 11%; • дія предметів і деталей, що рухаються, обертаються – 11%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків. 01.10. Донецьк Під час артобстрілу школи в Київському районі міста учитель, евакуюючи учнів, отримав осколкові поранення, внаслідок яких помер.

нання робіт з демонтажу вишки зв’язку «Київстар», розташованої на даху виробничої будівлі ВКФ «Дельта» (м. Золотоноша). Трагедія сталася внаслідок обрушення вишки. 10.10. Дніпропетровськ На території виробничої бази ТОВ «Гідробудпроект» під час робіт з роз’єднання секцій стріли крана МКГ-25БР стріла впала, зачепивши стропальника ТОВ «Гідрофундаментбуд». Потерпілий одержав травми, несумісні з життям. 15.10. Чернівецька область Під час виконання трелювальних робіт на лісосіці Банилівського лісництва (Сторожинецький район) трактор перекинувся. Тракторист ДП «Сторожинецьке лісове господарство» був затиснутий у кабіні і від одержаних травм помер на місці події.

01.10. Львів 23.10. Київська область Перебуваючи в службовому відрядженні в Польщі, працівники ПАТ «Іскра» на автомобілі «Шевроле» потрапили в ДТП біля м. Войнич і загинули. 03.10. Запоріжжя Водій ТОВ «Торговий Дім «Вігор» при спробі підняти ролет на тенті причепа автомобіля «Рено» для розвантаження на території цеху ПАТ «Дніпроспецсталь» упав з висоти 6 м і помер на місці події. 08.10. Київ Двоє працівників ПП «Бенефіт» (м. Київ) були травмовані, причому один з них – смертельно, під час вико-

Закінчивши навантаження сосновим сортиментом піввагона на нижньому складі ДП «Тетерівське лісове господарство», стропальник оступився і впав з естакади на залізничні рейки. Травми виявилися несумісними з життям. 24.10. Донецьк Електромонтер Донецької філії ПАТ «Укртелеком» згідно з нарядом їхав перевіряти абонентські лінії в АТС с. Орлівка і біля автобусної зупинки «Коксохімзавод» (м. Авдіївка) внаслідок ведення бойових дій одержав смертельне осколкове поранення шиї.

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Релаксація У будь-якій інструкції з охорони праці є пункт про те, що робочі інструменти необхідно тримати в порядку, а переносити в спеціальній сумці або ящику. В іншому разі можна опинитися в такій же ситуації...

Мал. Ю.Судака

ТРУДОВИЙ КОДЕКС ПО-РАДЯНСЬКИ

У сорокові роки в Радянському Союзі існував такий термін, як загальна трудова повинність. Це означало, що кожна людина була зобов’язана постійно працювати на благо країни. Ледарів і дармоїдів радянська система не жалувала. Не працювати було дозволено лише дітям, вагітним жінкам та інвалідам. У країні було впроваджено восьмигодинний робочий день і семиденний робочий тиждень. Існували лише дві «поважні причини» відсутності на робочому місці: або людина за висновком лікарсько-трудової експертної комісії визнавалася непридатною до роботи (унаслідок хвороби чи інвалідності), або вступала до ВНЗ. Усі інші причини серйозними та поважними не вважалися. За тимчасову відсутність або прогул – виправно-трудові роботи строком на півроку. Згідно з указами уряду працівник був зобов’язаний любити свій завод! Саме зобов’язаний, а якщо не любить – отримає табірний строк від двох до чотирьох місяців. Звільнятися за власним бажанням – не можна, самовільно переводитися до іншої установи – не можна. Будь-якого інженера, майстра або кваліфікованого робітника могли без його згоди направити працювати в будь-який куточок неосяжного СРСР. Відповідно до радянського законодавства робітник ніс кримінальну відповідальність за випуск неякісної продукції. За брак у роботі можна було отримати від п’яти до восьми років, а за дрібні крадіжки на виробництві та хуліганство – один рік ув’язнення. Таким чином, у громадян Радянського Союзу був тільки один варіант: якісно працювати, повністю дотримуючись робочого графіка й усіх вимог до праці. пр рац а і. і Семиденний робочий тиждень скатижд сували в 1946 році, а кримінальну крим відповідальність, пов’язану з порушенням трудової дисципліни, – дисцип у 1956-му. П’ятнадцять років потому було прийнято новий Коно декс законів про працю, який установив робочий тиждень тривалістю три 41 година, нові годи свят свя кові дні та пільги.

НЕСКУЧНІ ДУМКИ ПРО РОБОТУ Багато хто став песимістом, фінансуючи оптимістів. *** Єдина професія, в якій починають відразу згори, це копання ям. *** Професіонали будують «Титанік», аматори – Ноїв ковчег. *** Краще зробити маленьку справу, ніж подавати великі надії. *** Молоді фахівці не вміють працювати, а досвідчені фахівці вміють не працювати.

У ФОКУСІ ТРАВМОНЕБЕЗПЕЧНА ЧИСТОТА

Сучасний клінінг – це професійне прибирання, засноване на передових технологіях, проте воно пов’язане з безліччю небезпечних і ризикованих ситуацій: слизька підлога, піднімання та перенесення важких речей, спроби дістатися до незручних місць тощо. Працівники клінінгових компаній частіше за інших наражаються на ризик отримати порізи, забиття, опіки (у тому числі хімічні). Як повідомляє Управління безпеки та гігієни праці США, серед прибиральників та технічного персоналу один з найвищих показників щодо виробничих травм: за статистикою, щорічно 262 людини з 10 тис. травмуються під час виконання робіт із прибирання приміщень. Ця цифра вдвічі вища за середній показник по країні для всіх працівників, зайнятих у приватному секторі. Вчені з Франції зі свого боку повідомляють, що прибирання приміщень може призвести до таких професійних захворювань, як риніт, астма, астматичний синдром тощо. ощо. В Україні, з огляду на те, що для нас це відносно сно новий вид бізнесу, травматизмом і профзахворююваннями працівників клінінгової сфери поки що ніхто не переймається.

ЩО НАПИСАНО ПЕРОМ… Із запису в листку непрацездатності: «Діагноз попередній: потертість лівої п’яти. Діагноз остаточний: перелом правої ноги». *** Із протоколу: «У руках у дівчинки тріснув посуд і розлетівся на скляні частини, частково вп’явшись у її організм із метою травмування». *** Оголошення на дверях лікарні: «Немає грошей – бувай здоров!»

54 5 4

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2014

Релаксація МАЙЖЕ ПОЕЗІЯ ВІН І ВОНА Чоловік відкрив для себе зброю і придумав полювання. Жінка відкрила для себе полювання та придумала шубу. Чоловік відкрив для себе кольори і придумав живопис. Жінка відкрила для себе живопис та придумала макіяж. Чоловік відкрив для себе слово і придумав бесіду. Жінка відкрила для себе бесіду та придумала балачки. Чоловік відкрив для себе сільське господарство та придумав їжу. Жінка відкрила для себе їжу і придумала дієту. Чоловік відкрив для себе дружбу і придумав любов. Жінка відкрила для себе любов та придумала шлюб. Чоловік відкрив для себе обмін і придумав гроші. Жінка відкрила для себе гроші… і тут чоловік зрозумів, якої помилки він припустився.

АНЕКДОТИ Батько виховує сина-студента: – Замість того щоб учитися, ти, дурню, все по дівках бігаєш! – Розумієш, тату... – Мовчи! Хто тут батько – ти чи я? – Вже обоє, тату. *** Мені двічі пояснювати не треба – марно...

КРОСВОРД «СПІВРОБІТНИЦТВО» «ПОВІТРООБМІН»

Журнал «Охорона праці» продовжує конкурс

«ОБ’ЄКТИВНИЙ ФОТООБ’ЄКТИВ» Умови конкурсу такі: протягом року в кожному номері журналу розміщується кумедна або незвичайна фотографія, до якої треба придумати цікавий підпис. Особливо цінуються гумор, актуальність, лаконічність. Результати конкурсу будуть опубліковані в №1, 2015 р.

УВАГА! КОНКУРС! Маска для відмазки від вимог безпеки.

ДЕМОТИВАТОР МІСЯЦЯ

ПЕРЕМОЖЦІ ОДЕРЖАТЬ ПРИЗИ: I місце – смартфон; II – мобільний телефон; III – річна передплата на журнал «Охорона праці». Надсилайте на електронну пошту редакції свій варіант підпису до фото з позначкою в темі листа: КОНКУРС. Обов’язково вказуйте П.І.Б., точну адресу місця проживання, рід занять, контактний телефон або свою електронну пошту. Редакція також готова розміщувати авторські знімки та історії від наших читачів, пов’язані з охороною праці. Надсилайте їх на електронну пошту журналу, вказуючи в темі листа: СМІХ І СЛЬОЗИ. Роздільна здатність фотографій повинна бути не менше ніж 2500×2500 пікселів. Надіслані тексти можуть редагуватися.

У психіатра: – Давайте почнемо з простих асоціацій. Я говорю: день, а ви… – Пройшов даремно. *** Зустрічаються двоє однокласників: – Як справи? – Та все як і раніше: працюю фінансовим аналітиком, підвищення нема... – А в мене просування: починав на

автостоянці, потім великий супермаркет, потім банк, холдинг, тепер ось доріс до міжнародної корпорації. – Як тобі це вдається? – Розумієш, гарні охоронці всюди потрібні. *** Коридор лікарні був настільки довгий і світлий, що Федір про всяк випадок перевірив пульс.

ЦИТАТА ДНЯ: Чим важча робота, тим легше на неї влаштуватися По горизонталі: 1. Вона передбачена за порушення законодавчих й інших нормативних актів з охорони праці. 8. Сукупність механізмів, приладів, пристроїв тощо, потрібних для чого-небудь. 11. Зимове атмосферне явище, що зазвичай призводить до проблем на автошляхах. 13. Інформація чи новина, яка може спричинити великі неприємності для когось або призвести до збитків. 14. … у душу — образа, зневага, що зачіпає найдорожче. 15. Дрібні частки твердих речовин, що не розчиняються у воді та осідають на дно. 16. Один із трьох державних символів будь-якої країни. 18. Кристал, покладений в основу механізма певного типу годинників. 19. Сукупність приладів, механізмів і т. ін., що використовуються у виробництві. 20. Система пристроїв у транспортному засобі, що пов’язує колеса з рамою та призначена для зменшення динамічних навантажень. 21. Одиниця вимірювання обсягу інформації, що передається чи зберігається. 22. Ділянка посаджених дерев.

Відповіді на с. 53

www.ohoronapraci.kiev.ua

По вертикалі: 1. Законне право працівника на щорічний оплачуваний відпочинок. 2. Наглядовий орган, який згідно з постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 в результаті реорганізації входить до складу Державної служби України з питань праці. 3. Те саме, що анестезія. 4. Освітній заклад для дітей дошкільного віку. 5. Спільна з ким-небудь діяльність, спільна праця. 6. Жирова речовина, яку виробляють із соняшника, кукурудзи тощо. 7. Згідно з Конституцією кожний громадянин має право на соціальний … 9. Професійна підготовленість працівника, що передбачає наявність теоретичних знань і практичних навичок для якісного виконання трудових обов’язків. 10. Економічні або технічні показники, згідно з якими здійснюється яка-небудь робота, програма. 12. Причина для отримання листка непрацездатності. 17. Хвороблива пристрасть до зеленого змія. 19. Нижчий, перший ступінь окислення елементів.

Медицина праці

Школа охорони праці

Ще раз

ПРО ДО

МЕДИЧ

ДОПОМ

НУ

ОГУ

Яка різниця між швидкою, невідкладною та домедичною допомогою? Головна відмінність полягає в тому, що неспеціалістам під час надання першої допомоги потерпілим не рекомендується використовувати медикаменти. Ірина Кононова, канд. мед. наук, старший науковий співробітник відділу епідеміологічних досліджень

Інна Луб’янова, канд. мед. наук, провідний науковий співробітник відділу профпатології (ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»)

часно та правильно надана перша домедична допомога в умовах виробництва значною мірою дає змогу зберегти життя і здоров’я в разі нещасних випадків та гострих професійних захворювань. Під час раптового погіршення здоров’я, нещасних випадків, травм, гострого отруєння, гострої фази професійного захворювання може бути надано медичну або домедичну допомогу. Домедичну в більшості країн світу прийнято називати першою допомогою. Термін «перша допомога» (first aid) є міжнародним (див. табл.). Варто зазначити, що перша допомога не є одним з різновидів медичної. Потерпілі отримують її до надання медичної допомоги від людей, які перебувають поряд, або ж осіб, зобов’язаних надавати таку допомогу. Всі інші громадяни можуть надати першу допомогу потерпілому добровільно, у міру своїх можливостей і вміння. Однак, якщо оточуючі не можуть чи не бажають її надати (через об’єктивні причини), вони принаймні зобов’язані

викликати фахівців для надання кваліфікованої медичної допомоги, яка теж розцінюється як перша допомога. Читачі часто звертаються в редакцію журналу із запитанням: у чому різниця між швидкою, невідкладною і домедичною допомогою? На сьогодні перелік заходів щодо надання домедичної або першої допомоги затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», більшість з яких може статися саме в умовах виробництва. Наказ розроблено відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (Відомості Верховної Ради (ВВР)), 2013, № 30, с. 340 (зі змінами, внесеними згідно з Кодексом № 5403–VI від 02.10.2012: ВВР, 2013 № 34–35, с. 458, Законами № 333–VII від 18.06.2013: ВВР, 2014 № 14, с. 242, № 1197–VII від 10.04.2014: ВВР, 2014 № 24, с. 883). У Законі «Про екстрену медичну допомогу» дається визначення окремим термінам. Так, невідкладний стан Країна Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ Ɏɟɞɟɪɚɰɿɹ Ⱥɜɫɬɪɚɥɿɹ ɋɒȺ Ʉɚɧɚɞɚ ȱɪɥɚɧɞɿɹ ȼɟɥɢɤɨɛɪɢɬɚɧɿɹ ɇɿɦɟɱɱɢɧɚ ɑɟɯɿɹ Ⱦɚɧɿɹ ȱɫɩɚɧɿɹ Ɏɿɧɥɹɧɞɿɹ Ɏɪɚɧɰɿɹ ȱɧɞɨɧɟɡɿɹ ȱɬɚɥɿɹ ɇɿɞɟɪɥɚɧɞɢ ɉɨɥɶɳɚ ɉɨɪɬɭɝɚɥɿɹ Ȼɪɚɡɢɥɿɹ Ɋɭɦɭɧɿɹ ɋɥɨɜɟɧɿɹ ɋɥɨɜɚɱɱɢɧɚ ɒɜɟɰɿɹ Ɍɭɪɟɱɱɢɧɚ

Термін «перша допомога» ɉɟɪɜɚɹ ɩɨɦɨɳɶ )LUVW $LG (UVWH +LOIH 3UYQt SRPRF )¡UVWHKM OS 3ULPHURV DX[LOLRV (QVLDSX 3UHPLHUV VHFRXUV 3HUWRORQJDQ 3HUWDPD 3DGD .HFHODNDDQ 3ULPR VRFFRUVR (HUVWH +XOS ELM 2QJHOXNNHQ 3LHUZV]D SRPRF 3ULPHLURV VRFRUURV 3ULPXO DMXWRU 3UYD SRPRþ 3UYi SRPRF )|UVWD KMlOSHQ øON\DUGÕP

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2014

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

На сьогодні вимоги та порядок надання домедичної допомоги з 28 позицій викладено в наказі Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах». Навчання осіб, що не мають медичної освіти, не було стандартизоване і здійснювалося безсистемно та за різними програмами. При цьому найчастіше давалися рекомендації мати в аптечці медикаменти й використовувати їх у певних ситуаціях. Сьогодні в більшості країн світу неспеціалістам не дозволяється (або не рекомендується) використовувати медикаменти під час надання першої допомоги потерпілим. Але ж допомога має бути своєчасною й послідовною!

Медичну допомогу мають право надавати тільки професійно підготовлені медичні працівники, що перебувають у трудових відносинах з установами охорони здоров’я, в яких є відповідна ліцензія Своєчасність полягає в дотриманні оптимальних строків надання певних видів домедичної та медичної допомоги й лікування потерпілих. Ну а послідовність – у поступовому розширенні обсягу медичної допомоги потерпілим після надання домедичної допомоги. Першу долікарську допомогу може надавати фельдшер або медсестра здоровпункту (медико-санітарної частини) на підприємстві. Першу лікарську допомогу надає лікар медико-санітарної частини або швидкої допомоги («103»), а також лікар приймального покою установи охорони здоров’я. Необхідно пам’ятати, що за ненадання першої допомоги особи, які відповідно до зазначених законодавчих актів зобов’язані її надавати, можуть нести адміністративну і навіть кримінальну відповідальність. Слід зауважити, що введення в дію наказу Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» дуже актуальне і має бути враховане при подальшому внесенні змін у програму навчання з питань охорони праці. Разом з тим доцільно розширити перелік станів, за яких надається домедична допомога. Зокрема, необхідно включити в перелік порядків надання домедичної допомоги випадки гострих професійних захворювань і отруєнь (електроофтальмія, гострі отруєння клоаковими газами тощо).

людини – це «раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин». Екстрена медична допомога – це «медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я». Домедична допомога – це «невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до зако ну зобов’язані здійснювати такі дії та заходи». Медичну допомогу мають право надавати тільки професійно підготовлені медичні працівники, що перебувають у трудових відносинах з установами охорони здоров’я, в яких є відповідна ліцензія. У ст. 12 згаданого Закону визначено осіб, які зобов’язані надавати домедичну допомогу. Це рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, працівники органів та підрозділів міліції, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги. Як бачимо, інші особи не уточнюються. Імовірно, роз’яснення є в інших (у тому числі відомчих) підзаконних актах. У ст. 12 зазначено також, що порядок підготовки та підвищення кваліфікації з надання домедичної допомоги осіб, які зобов’язані її надавати, визначається Кабінетом Міністрів України. У 2005 р. Держнаглядохоронпраці було затверджено (зі змінами та доповненнями у 2007 р.) Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05). Його було спрямовано на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій (п. 1.2). Напевне, тут ішлося про надання першої або домедичної допомоги на місці виникнення невідкладного стану людини. Це підтверджується й тим, що в п. 3.1 вказується, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи за рахунок роботодавця проходять інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. Неоднозначність термінології створює складнощі як для тих, хто проводить навчання, так і для тих, кого необхідно навчати. У Типовій програмі навчання з питань охорони праці посадових осіб (Додаток 4 до п. 5.1 Типового положення) передбачено тему № 7 «Надання першої допомоги потерпілим у разі нещасного випадку». Перелік питань, запропонованих для навчання за цією темою, вимагає перегляду й адаптації з урахуванням нового законодавства.

Медицина праці

Здоров’я працівників

Медична аптечка на підприємстві:

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ? Питання забезпечення підприємства медичними аптечками кожен керівник вирішує на свій розсуд. Утім, не дуже дбайливому роботодавцю про це мають нагадати в трудовому колективі. До того ж якщо працівники письмово звернуться до нього з пропозицією придбати лікарські засоби для аптечок, бухгалтерія матиме більше підстав віднести витрати на їх закупівлю до складу загальновиробничих. Наталія Пушкарьова, викладач-інструктор учбового центру «Новатор» з курсу «Долікарська допомога постраждалим»

акон України «Про охорону праці» встановлює відповідальність керівників підприємств за неналежні умови праці. Так, відповідно до цього Закону роботодавець повинен вживати термінових заходів для надання допомоги потерпілим, а це передбачає, зокрема, і наявність медичних аптечок на робочих місцях. Утім, питання забезпечення підприємств медичними аптечками чинним законодавством поки ще не врегульоване: не існує нормативно-правового акта, який би зобов’язував підприємства витрачати кошти на придбання певних, затверджених Міністерством охорони здоров’я, лікарських засобів для медичних аптечок. Винятком є розроблений на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 № 291-р Перелік лікарських засобів, які повинні бути в медичних аптечках першої допомоги для пасажирських легкових з кількістю па-

сажирів до дев’яти осіб та вантажних транспортних засобів, затверджений наказом МОЗ України від о 07.05.1998 № 187. Тобто ють для підприємств, які мають асні транспортні засоби (власні чи орендовані), придбання необхідних медикаментів згідно із затвердженим переліком є обов’язком, закріпленим законодавчо. Для всіх інших підприємств такі витрати є правом, а не обов’язком. На невеликих підприємствах рішення щодо придбання лікарських засобів для медичних аптечок може бути прийнято безпосередньо керівником (власником) самостійно або згідно з пропозицією трудового колективу. Остання оформляється у вигляді доповідної записки, в якій вказується на необхідність придбання орієнтовного переліку медикаментів для укомплектування аптечок першої допомоги. Такий документ може бути підписаний або уповноваженими членами колективу, або всіма працівниками. Приймаючи рішення самостійно або керуючись доповідною запискою чи колективним договором, керівник підприємства має видати певні розпорядчі документи про призначення відповідальної особи та виділення коштів на придбання медикаментів для аптечок. Наприклад, такими документами можуть бути наказ та затверджений керівником список необхідних медикаментів (див. додаток 1 і 2), що має складатися з урахуванням специфіки діяльності підприємства. Насамкінець потрібно підготувати фінансові документи про витрати на придбання лікарських засобів: у разі безготівкового розрахунку – це рахунок на оплату від аптечного управління, платіжне доручення на перерахування коштів, накладна на отримання медикаментів; у разі придбання за готівку – чек про сплату готівкою та авансовий звіт працівника, який купував медикаменти.

• •

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Фармацевтична продукція, у якої закінчився строк придатності, належить до однієї з найбільш специфічних категорій відходів, оскільки в разі неправильної утилізації завдає величезної шкоди довкіллю. У розвинених країнах її вивезення та утилізацію здійснюють спеціальні компанії, які мають відповідні дозволи та матеріальну базу. В Україні недосконале законодавство у сфері екології дозволяє викидати невикористані лікарські препарати, окрім наркотичних засобів і вакцин, як побутові відходи. Фахівці Управління США з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (FDA) вважають, що більшість ліків можна викинути, дотримуючись при цьому певних правил

з метою гарантування безпеки довкілля та людей. Так, таблетки й капсули, строк придатності яких закінчився, слід дістати із вторинного упакування, подрібнити і змішати з будь-якими відходами, щоб вони втратили товарний вигляд і стали непривабливими для дітей чи тварин. Отриману суміш потрібно зібрати в поліетиленову, пластикову або скляну посудину та щільно закрити. Ліки в жодному разі не можна змивати в каналізацію. Екологи стверджують, що в міських водоймах розчинені мало не терапевтичні дози гормональних контрацептивів, антидепресантів і багатьох інших медикаментів. Згідно з Правилами проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, затвердженими наказом МОЗ України від 08.07.2004 № 349, до

відходів лікарських засобів належать: • лікарські засоби, у яких закінчився строк придатності (за даними, зазначеними в сертифікаті якості та на упаковці виробника відповідної серії лікарського засобу); • неякісні лікарські засоби, які вилучені з обігу; • лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання; • незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України; • лікарські засоби, щодо яких виявлені раніше невідомі небезпечні властивості, зафіксована серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище; • фальсифіковані лікарські засоби.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2014

Медицина праці Відповідно до ст. 19 Закону «Про охорону праці» фінансування заходів з охорони праці, у тому числі з надання першої допомоги потерпілим, здійснює роботодавець. При цьому для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менш як 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менш як 0,2% від фонду оплати праці. Водночас ст. 162 КЗпП визначає, що витрачати ці кошти на інші цілі забороняється. Недосконалістю чинного законодавства є неврегульованість питання щодо відображення витрат на придбання медикаментів у податковому обліку. Під час проведення перевірок працівники податкових органів вимагають первинні документи, які підтверджують зв’язок витрат з господарською діяльністю підприємства. Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Отже, при оподаткуванні враховуються лише ті витрати підприємства, які безпосередньо стосуються діяльності, пов’язаної з отриманням доходу. Як зазначалося, витрати на придбання лікарських засобів для медичних аптечок можна віднести до витрат на охорону праці, що безпосередньо пов’язано з отриманням доходу. Разом з тим ст. 19 Закону «Про охорону праці» містить норму, яка обумовлює, що суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, визначаються згідно з Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994. Ⱦɨɞɚɬɨɤ

ɌɈȼ ©Ɇɪɿɹª ɇȺɄȺɁ

ɦ Ʉɢʀɜ

ɉɪɨ ɩɪɢɞɛɚɧɧɹ ɦɟɞɢɤɚɦɟɧɬɿɜ ɬɚ ɫɬɜɨɪɟɧɧɹ ɦɟɞɢɱɧɨʀ ɚɩɬɟɱɤɢ ɩɟɪɲɨʀ ɞɨɩɨɦɨɝɢ

ɇȺɄȺɁɍɘ Ⱦɨɪɭɱɢɬɢ ɫɟɤɪɟɬɚɪɸ Ɋɭɞɟɧɤɨ Ɉ Ɇ ɩɿɞɝɨɬɭɜɚɬɢ ɡ ɭɪɚɯɭɜɚɧɧɹɦ ɫɩɟɰɢɮɿɤɢ ɪɨɛɨɬɢ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚ ɬɚ ɩɨɝɨɞɢɬɢ ɡ ɤɟɪɿɜɧɢɰɬɜɨɦ ɫɩɢɫɨɤ ɦɟɞɢɱɧɢɯ ɩɪɟɩɚɪɚɬɿɜ ɧɟɨɛɯɿɞɧɢɯ ɞɥɹ ɧɚɞɚɧɧɹ ɩɟɪɲɨʀ ɞɨɩɨɦɨɝɢ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ ɬɚ ɦɿɫɰɟɡɧɚɯɨɞɠɟɧɧɹ ɚɩɬɟɱɨɤ Ƚɨɥɨɜɧɨɦɭ ɛɭɯɝɚɥɬɟɪɭ Ʉɭɡɶɦɟɧɤɨ ȼ Ʌ ɜɢɞɿɥɢɬɢ ɤɨɲɬɢ ɞɥɹ ɫɬɜɨɪɟɧɧɹ ɦɟɞɢɱɧɢɯ ɚɩɬɟɱɨɤ ɩɟɪɲɨʀ ɞɨɩɨɦɨɝɢ ɜ ɦɟɠɚɯ ɜɢɬɪɚɬ ɧɚ ɨɯɨɪɨɧɭ ɩɪɚɰɿ ɚ ɫɚɦɟ ɜɿɞ ɮɨɧɞɭ ɨɩɥɚɬɢ ɩɪɚɰɿ ɡɚ ɦɢɧɭɥɢɣ ɡɜɿɬɧɢɣ ɪɿɤ ɍ ɦɟɠɚɯ ɜɢɞɿɥɟɧɢɯ ɤɨɲɬɿɜ ɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ ɩɨɝɨɞɠɟɧɨɝɨ ɫɩɢɫɤɭ ɞɨɪɭɱɢɬɢ ɫɟɤɪɟɬɚɪɸ Ɋɭɞɟɧɤɨ Ɉ Ɇ ɩɪɢɞɛɚɬɢ ɧɟɨɛɯɿɞɧɿ ɦɟɞɢɱɧɿ ɩɪɟɩɚɪɚɬɢ ɞɥɹ ɭɤɨɦɩ ɥɟɤɬɭɜɚɧɧɹ ɦɟɞɢɱɧɢɯ ɚɩɬɟɱɨɤ ȼɿɞɩɨɜɿɞɚɥɶɧɢɦ ɡɚ ɡɛɟɪɟɠɟɧɧɹ ɬɚ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɚɩɬɟɱɨɤ ɩɪɢɡɧɚɱɢɬɢ ɡɚɜɿɞɭɜɚɱɚ ɤɚɧɰɟɥɹɪɿʀ ɒɟɜɱɟɧɤɚ Ɇ ɉ Ʉɨɧɬɪɨɥɶ ɡɚ ɜɢɤɨɧɚɧɧɹɦ ɧɚɤɚɡɭ ɡɚɥɢɲɚɸ ɡɚ ɫɨɛɨɸ

Ⱦɢɪɟɤɬɨɪ

ɨɫɨɛɢɫɬɢɣ ɩɿɞɩɢɫ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ДОВІДКА Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету. У ній, зокрема, передбачено можливість придбання медичних аптечок для організацій та установ, які фінансуються за рахунок бюджету. Так, підпункт 2.2.1. Код 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» передбачає видатки на придбання аптечок та їх поповнення (у тому числі дорожніх), якщо установа (організація) не має медичного кабінету чи пункту, а також видатки на придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, які використовуються медичними навчальними закладами в навчальному процесі.

Поряд із системою оподаткування юридичних осіб існує система оподаткування фізичних осіб. Незалежно від того, чи належать витрати на закупівлю медпрепаратів до загальновиробничих, якщо фахівцями контролюючих податкових органів буде встановлено, що працівники використовували кошти підприємства в особистих цілях (наприклад, медикаменти за рахунок роботодавця були придбані для конкретних працівників), то фізична особа – працівник підприємства, яка придбала за його рахунок лікарські засоби, з точки зору податкового законодавства отримала дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню. Отже, для уникнення непорозумінь, що можуть виникнути під час перевірки контролюючими органами, необхідно документально обгрунтувати доцільність забезпечення підприємства медичними аптечками та правильно оформити витрати на придбання лікарських засобів.

ДОВІДКА Про необхідність забезпечення підприємств медичними аптечками йдеться в листі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 16.08.2005 № 261-05-3. У ньому, зокрема, зазначено, що перелік лікарських засобів, якими повинні комплектуватись медичні аптечки, визначається характером шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які можуть виникнути на робочому місці. Ⱦɨɞɚɬɨɤ

Ɂ ɦɟɬɨɸ ɡɚɛɟɡɩɟɱɟɧɧɹ ɛɟɡɩɟɱɧɢɯ ɬɚ ɡɞɨɪɨɜɢɯ ɭɦɨɜ ɩɪɚɰɿ ɧɚɞɚɧɧɹ ɜ ɪɚɡɿ ɧɟɨɛɯɿɞɧɨɫɬɿ ɩɟɪɲɨʀ ɞɨɩɨɦɨɝɢ ɩɪɚɰɿɜɧɢɤɚɦ ɬɚ ɤɟɪɭɸɱɢɫɶ ɫɬɚɬɬɹɦɢ ɬɚ Ɂɚɤɨɧɭ ɍɤɪɚʀɧɢ ©ɉɪɨ ɨɯɨɪɨɧɭ ɩɪɚɰɿª ɬɚ ɫɬɚɬɬɟɸ ɄɁɩɉ ɍɤɪɚʀɧɢ

Ɂ ɧɚɤɚɡɨɦ ɨɡɧɚɣɨɦɥɟɧɿ ɝɨɥɨɜɧɢɣ ɛɭɯɝɚɥɬɟɪ ɨɫɨɛɢɫɬɢɣ ɩɿɞɩɢɫ ɡɚɜɿɞɭɜɚɱ ɤɚɧɰɟɥɹɪɿʀ ɨɫɨɛɢɫɬɢɣ ɩɿɞɩɢɫ ɫɟɤɪɟɬɚɪ ɨɫɨɛɢɫɬɢɣ ɩɿɞɩɢɫ

На жаль, зазначений документ не містить норми про включення витрат на придбання лікарських засобів для медичних аптечок до складу загальновиробничих. Отже, підприємство може здійснювати такі витрати, однак при формуванні даних податкового обліку з податку на прибуток і податку на додану вартість вони не враховуватимуться.

Ⱦ ȱ ȼɨɥɨɲɢɧ ȼ Ʌ Ʉɭɡɶɦɟɧɤɨ Ɇ ɉ ɒɟɜɱɟɧɤɨ Ɉ Ɇ Ɋɭɞɟɧɤɨ

ɌɈȼ ©Ɇɪɿɹª ȱɞɟɧɬɢɮɿɤɚɰɿɣɧɢɣ ɤɨɞ ɡɚ ȯȾɊɉɈɍ BBBBBBBBBB

ɁȺɌȼȿɊȾɀɍɘ Ⱦɢɪɟɤɬɨɪ ɌɈȼ ©Ɇɪɿɹª BBBBBBBBBBBB Ⱦ ȱ ȼɨɥɨɲɢɧ ɩɿɞɩɢɫ

©BBBBª BBBBBBBB ɪ

ɋɉɂɋɈɄ ɦɟɞɢɱɧɢɯ ɩɪɟɩɚɪɚɬɿɜ ɧɟɨɛɯɿɞɧɢɯ ɞɥɹ ɧɚɞɚɧɧɹ ɩɟɪɲɨʀ ɞɨɩɨɦɨɝɢ ʋ ɡ ɩ

ɇɚɡɜɚ

Ʉɿɥɶɤɿɫɬɶ ɭɩ ɬɚɛɥ

ɉɪɢɡɧɚɱɟɧɧɹ Ɂɧɟɛɨɥɸɜɚɥɶɧɟ

Ⱥɧɚɥɶɝɿɧ ɬɚɛɥɟɬɤɢ

Ɋɨɡɱɢɧ ɣɨɞɭ

ɭɩ

Ⱦɟɡɢɧɮɿɤɭɸɱɟ

Ɋɨɡɱɢɧ ɚɦɿɚɤɭ

ɭɩ

Ɂɚɫɿɛ ɳɨ ɞɿɽ ɧɚ ɪɟɫɩɿɪɚɬɨɪɧɭ ɫɢɫɬɟɦɭ

(… ) ɋɟɤɪɟɬɚɪ

ɨɫɨɛɢɫɬɢɣ ɩɿɞɩɢɫ Ɉ Ɇ Ɋɭɞɟɧɤɨ

Медицина праці

Трибуна страхового експерта

Люди, будьте обережні:

ЗИМА!

Про травмонебезпечні виробничі фактори Прийшло похолодання, а за ним заморозки та ожеледиця. Зима, звичайно, чудова пора року, але дороги й тротуари перетворюються в зимових умовах на суцільну ковзанку. Та й падіння бурульок, а також льодових (снігових) наростів і крижаних брил не дає особливо розслабитися. Адже життя вчить, що треба з належною увагою і обережністю ставитися до так званих зимових травмонебезпечних виробничих факторів.

Віталій Коньков, страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Запорізькій області

ідповідно до п. 4.18 ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» «небезпечний (виробничий) чинник – це виробничий чинник, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми, гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров’я або до смерті». Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» до характерних фізично небезпечних виробничих факторів, які проявляються в зимовий період року, належать: знижена температура поверхонь устатковання, матеріалів; підвищена температура поверхонь устатковання (окремих елементів опалювальних приладів); знижена температура повітря робочої зони (при роботі на відкритому повітрі та в неопалюваних приміщеннях); підвищена рухливість повітря (у вітряний день); підвищена напруга в електричному колі, замикання якого може статися через тіло людини (при контакті з несправними, саморобними електричними обігрівальними приладами); недостатня освітленість робочої зони (території, робочих місць, проходів і проїздів у темний час доби); підвищена яскравість світла, відбита блискість (крижаних і снігових поверхонь у яскравий сонячний день); предмети, що обрушуються і падають (бурульки, крижані/снігові нарости, крижані брили). Особливу загрозу для пішоходів (ризик травмування під час падіння) являють собою слизькі, зледенілі та ледь вкриті снігом поверхні на території підприємств і населених пунктів

• • • • • • • •

(дороги, тротуари тощо), особливо в умовах недостатньої освітленості. Не слід скидати з рахунку і ймовірність отримання опіків, отруєння продуктами горіння і навіть пожеж унаслідок недодержання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям. Несприятливі погодні умови (значні коливання температури повітря, чергування відлиг і заморозків, сильний вітер тощо), дія зниженої температури повітря і предметів можуть призвести до обмороження та різних захворювань. Значну небезпеку отримання серйозних травм у період танення льоду і снігу становлять бурульки і брили льоду, що падають з дахів будинків і споруд, а також з гілок дерев. Заходи щодо профілактики несприятливого впливу холоду мають передбачати збереження тепла, тобто запобігання надмірному вистиганню виробничих приміщень, раціональний режим праці та відпочинку, використання засобів індивідуального захисту, заходи з підвищення захисних сил організму. Власникам, керівникам підприємств, а також комунальним службам необхідно своєчасно очищати території від снігу та льоду, посипати дороги, пішохідні доріжки піском, сіллю тощо. Роботодавцям, власникам житлових і адміністративних будинків слід організувати заходи з очищення дахів від снігу, усунення бурульок і крижаних наростів. У разі неможливості позбутися їх необхідно забезпечити обмеження доступу працівників та сторонніх громадян до небезпечних ділянок, тобто огородити небезпечну територію. Найбільше підпадають під вплив сезонних погодних умов такі види робіт: на відкритих майданчиках; у приміщеннях, що не обігріваються; пов’язані з пересуванням до об’єкта (між об’єктами) обслуговування або будь-якого об’єкта на відкритому повітрі; на транспортних засобах, що рухаються; ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів надворі;

• • • • •

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2014

Медицина праці охоронна діяльність тощо. • Слід зазначити, що цілком безпечних і нешкідливих умов праці не існує. Виробничим умовам властива наявність деяких небезпечних і шкідливих виробничих факторів, наслідком впливу яких є профзахворювання і травматизм. Тому треба пам’ятати про власну безпеку й берегти себе. Для того щоб зменшити ризик травмування предметами, що падають, і уникнути падіння в ожеледицю, працівникам треба дотримуватися таких порад: у період танення льоду слід бути особливо уважними, проходячи біля будинків і високих дерев. Спочатку потрібно переконатися у відсутності загрози падіння бурульок, крижаних наростів і снігових брил. Також необхідно обминати ділянки, на яких звисають бурульки, триматися на відстані 3–5 метрів від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху. Категорично забороняється заходити за спеціальні огородження поблизу домів або дерев; ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю ступню. Намагайтеся не переносити вагу тіла з опорної ступні на виставлену вперед під час кроку ногу. Спочатку переконайтеся, що вона не буде ковзати; у руках не повинно бути зайвих речей; якщо ви відчули, що втрачаєте рівновагу, швидко присядьте. Це найбільш реальний спосіб утриматися на ногах; намагайтеся, коли падаєте, присісти. Згрупуйтеся, а коли впали на землю, обов’язково перекотіться. Таке падіння набагато безпечніше; під час падіння горілиць спробуйте нахилити голову вперед і притиснути підборіддя до грудей. Так є більше шансів уберегти потиличну частину голови від небезпечного травмування; не тримайте руки в кишенях. Це збільшує ймовірність падіння і ризик одержати більш важкі травми. Не намагайтеся, падаючи, замортизувати силу удару об землю виставленими в бік падіння руками, оскільки в такому випадку можливий вивих або перелом. Безпечніше буде, падаючи, щільно притиснути руки до тіла;

•

• • • • • •

•

обминайте металеві кришки каналізаційних та інших люків – вони, як правило, вкриті льодом. Крім того, часто кришки погано закріплені; не пересувайтеся тротуаром, газоном уздовж краю проїзної частини. Це завжди небезпечно, а на слизьких дорогах – тим паче;

•

Заходи щодо профілактики несприятливого впливу холоду мають передбачати збереження тепла, тобто запобігання надмірному вистиганню виробничих приміщень, раціональний режим праці та відпочинку, використання засобів індивідуального захисту, заходи з підвищення захисних сил організму

•

не перебігайте проїзну частину дороги під час снігопаду й ожеледі. Це небезпечно удвічі. Пам’ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях транспортних засобів. Зіткнення з автомобілем (або наїзд) може суттєво ускладнити травму від падіння на слизькій дорозі, а то й призвести до загибелі; в ожеледицю не виходьте на вулицю без необхідності. Почекайте, поки приберуть сніг і розкидають пісок на зледенілий тротуар; дуже небезпечно пересуватися в ожеледицю, перебуваючи в нетверезому стані, тому що люди напідпитку часто одержують більш важкі травми, всупереч переконанню, що п’яний падає завжди вдало. Просто люди нетверезі менш чутливі до болю і за наявності травми вчасно не звертаються до лікаря, що згодом призводить до додаткових проблем і неприємностей; якщо ви впали і згодом відчули головний біль, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися гулі, слід терміново звернутися по медичну допомогу, інакше можуть виникнути ускладнення з тяжкими наслідками.

• •

•

ДОВІДКА Вимоги щодо запобігання, регламентування або зменшення впливу зимових травмонебезпечних факторів викладено в низці нормативно-правовових актів. 1. Стаття 13 Закону України «Про охорону праці»: •роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці; •роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме... забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються... забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання, моніторинг за їх технічним станом. 2. Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 № 32/28:

www.ohoronapraci.kiev.ua

•п. 2.1 – виробничі будівлі та споруди в процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об’єктів; • п. 2.29 – благоустрій території підприємства (озеленення, прибирання, поливання тощо), а також ремонт проїздів і тротуарів здійснюється господарськими службами підприємства або іншими ремонтно-будівельними організаціями на договірних засадах. 3. Пункт 3.14 НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 15.11.2004 № 255 – здійснення контролю над… дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок. 4. Закон України «Про благоустрій населених пунктів»: •ст. 17 – громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані: утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визна-

чену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію; •ст. 18 – підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані: утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об’єкти благоустрою (їх частини); усувати на закріплених за ними об’єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; усувати на закріплених за ними об’єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку. 5. Пункт 1.3 розділу III Загальних вимог щодо забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС від 25.01.2012 № 676: рівень пожежної безпеки робочих зон приміщень та інженерного устатковання повинен відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 № 126.

Медицина праці

На правах реклами

ЗАХИСТ НАДІЙНІСТЬ КОМФОРТ ТОВ «Консафеті» – офіційний дистриб’ютор компанії 3М – продовжує серію статей про засоби індивідуального захисту. ьогодні ми представляємо лінійку високоякісних респіраторів виробництва компанії 3M™, які добре зарекомендували себе на підприємствах України. Компанія 3М – світовий лідер з розробки та виробництва респіраторних систем. Найбільш відомими є респіратори зі змінними фільтрами на основі півмасок серії 3М 6000 і 3М 7500. Маски та півмаски виробництва компанії 3М можуть використовуватися з великим асортиментом фільтруючих елементів. Фільтри виробництва компанії 3М для захисту від газів і парів, як правило, забезпечують захист від одного або декількох видів шкідливих речовин.

Фільтри 3М серії 6000, що призначені для захисту від газів і парів, поділяються на два класи залежно від їхньої здатності видаляти шкідливі речовини із вдихуваного повітря. Клас 1 • для півмасок – при максимальній концентрації 1000 ррм (0,1% vol) або 200 ГДК, залежно від того, яка величина менше (ГДК – гранично допустимі концентрації шкідливих речовин); • для повних масок – при максимальній концентрації 1000 ррм (0,1% vol) або 200 ГДК, залежно від того, яка величина менше. Клас 2 • для півмасок – при максимальній концентрації 5000 ррм (0,5% vol) або 200 ГДК, залежно від того, яка величина менше; • для повних масок – при максимальній концентрації 5000 ррм (0,5% vol) або 200 ГДК, залежно від того, яка величина менше.

Класифікація та позначення протиаерозольних фільтрів

Варіанти комплектації респіраторів

Типи протигазових фільтрів, що відповідають європейським стандартам 1. Тип фільтра А – коричневий: захищає від парів органічних речовин з температурою кипіння вище +65 °С, має високі сигналізуючі властивості. 2. Тип фільтра В – сірий: захищає від неорганічних газів та парів, має високі сигналізуючі властивості. 3. Тип фільтра Е – жовтий: захищає від кислих газів, має високі сигналізуючі властивості. 4. Тип фільтра К – зелений: захищає від парів аміаку або його органічних похідних, має високі сигналізуючі властивості. 5. Тип фільтра А1 + формальдегід – оливково-зелений: захищає від парів формальдегіду. 6. Тип фільтра АХ – коричневий: захищає від парів органічних речовин з температурою кипіння до +65 °С, парів формальдегіду, має високі сигналізуючі властивості. 7. Тип фільтра Hg – червоний: захищає від парів ртуті. Фільтри типу АХ призначені тільки для одноразового використання. Фільтри типу Hg здатні забезпечувати захист протягом 50 годин.

Клас Р1 – максимальні концентрації: ɬɪɢɦɚɱ для півмасок – 4 u ГДК; для повних масок – 5 u ГДК. Клас Р2 – максимальні концентрації: для півмасок – 12 u ГДК; для повних масок – 16 u ГДК. Клас Р3 – максимальні концентрації: для півмасок – 50 u ГДК; для повних масок – 200 u ГДК. Строк служби фільтрів залежить від інтенсивності використання, рівня забрудненості повітря робочої зони, часу перебування в забрудненій атмосфері тощо. Про закінчення строку служби фільтра для захисту від газів і парів може свідчити відчуття запаху чи присмак забруднюючої речовини всередині лицьової частини маски. Протиаерозольні фільтри та предфільтри необхідно міняти при значному зростанні опору подиху. Види протиаерозольних фільтрів:

• 5911 Р1 / 5925Р2 / 5935 Р3 – захист від твердих і рідких аерозольних часток; • 2125 Р2 / 2135 Р3 – захист від твердих і рідких аерозольних часток; • 2128 Р2 / 2138 Р3 – захист від твердих і рідких

аерозольних часток, озону, подразнюючих концентрацій органічних парів і кислих газів; • 6035 Р3 – захист від твердих і рідких аерозольних часток;

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2014

Медицина праці

•6038 Р3 – захист від твердих і рідких аерозольних часток, від фтороводню та подразнюючих концентрацій органічних парів і кислих газів. Фільтри серії 6000 приєднуються безпосередньо до маски або півмаски. Фільтри 6098 та 6099 використовуються винятково з повнолицевими масками. Фільтри серії 2000 приєднуються безпосередньо до маски. Фільтри серії 5000 використовуються за допомогою платформи 603 і тримача 501. Фільтри 6035 Р3 і 6038 Р3 у пластиковому корпусі приєднуються безпосередньо до маски або півмаски.

Комбінований захист від газів/парів і аерозольних часток

Фільтр

Рівень захисту

Захист від шкідливих речовин

6035

Тверді та рідкі аерозольні частки. Пластиковий корпус захищає фільтр під час використання у важких умовах праці

6051

Органічні гази та пари з температурою кипіння вище +65 °С

6054

Аміак і похідні речовини

6055

Органічні гази та пари з температурою кипіння вище +65 °С

6057

ABE1

6059

ABEK1

6075

A1 + формальдегід

Органічні, неорганічні й кислі гази та пари Органічні, неорганічні й кислі гази та пари, аміак і похідні речовини Органічні пари та формальдегід

Комбіновані фільтри

Протиаерозольні фільтри серії 5000 можуть використовуватися з протигазовими фільтрами серії 6000 (крім фільтрів 6035, 6038, 6096, 6098 та 6099) за допомогою тримача 501. Подача очищеного повітря в маску серії 6000 або півмаску серій 6000 і 7500 може проводитися за допомогою регулятора подачі стисненого повітря S-200.

6096

Hgp3

Пари ртуті та аерозольні частки

6098

AXP3

Органічні пари, речовини з точкою кипіння до +65 °С та аерозольні частки

6099

ABEK2P3

Органічні, неорганічні й кислі гази та пари, аміак і похідні речовини, аерозольні частки

60928

P100

Органічні, неорганічні й кислі гази та пари, аміак і похідні речовини, аерозольні частки, радіоактивний йод

ПІВМАСКИ СЕРІЇ 3М 6000 і 3М 7500 Ɇ

Півмаски 3МТМ серії 6000

Півмаски багаторазового використання 3МТМ серії 7500

Основні характеристики: – багаторазова півмаска, що не вимагає особливого технічного обслуговування; – м’який, легкий обтюратор з еластичного полімеру забезпечує комфорт під час тривалої роботи; – універсальність застосування – захист від газів і парів і/або часток плюс можливість подачі під маску стисненого повітря.

Основні характеристики: – міцна півмаска багаторазового використання, повністю розбірна й нескладна в обслуговуванні; – легкий силіконовий матеріал знижує тиск на обличчя, забезпечуючи комфорт при тривалій роботі; – універсальність застосування – захист від газів і парів та/або шкідливих часток плюс опція примусової подачі повітря; – просте й зручне регулювання маски з можливістю зсуву вниз дає додаткову зручність.

Детальну інформацію про використання респіраторів ЗМ можна дізнатися, зателефонувавши до офісу ТОВ «Консафеті» – офіційного дистриб’ютора компанії 3М. Ми завжди раді проконсультувати вас з усіх питань застосування засобів індивідуального захисту.

Офіційний дистриб’ютор Засоби індивідуального захисту

www.ohoronapraci.kiev.ua

ТОВ «КОНСАФЕТІ» www.consafety.com.ua м.Київ, вул. С. Скляренка, 9, оф. 505 vlad@consafety.com.ua Тел. (044) 379-11-90, факс (044) 580-21-45

Соціальний захист

Є проблема

Нещасний випадок у формі Present Perfect Олександр Фандєєв, спецкор

В англійській мові стільки граматичних часів, що в них легко заплутатися, проте вони передають усі часові нюанси. Ця історія вкладається, напевне, у Present Perfect (теперішній доконаний час), що пояснює дію, яка відбулася в минулому, але безпосередньо стосується сьогодення. Судіть самі: нещасний випадок з киянином Олексієм (прізвище він попросив не називати) стався 15 років тому, але потерпілий і досі доводить своє право на відшкодування заподіяної йому шкоди. КАМІНЬ СПОТИКАННЯ Олексій закінчив Київський політехнічний інститут. За фахом – інженер в галузі енергетичних та охоронних систем. Загальний трудовий стаж 35 років. На роботу у фінську компанію Are Oy – субпідрядника фірми Quatro-Gemini (Гельсінкі), влаштувався 15 років тому підсобним робітником. Оформився із записом у трудову книжку. Щоправда, її, як розповів Олексій, адміністрація Are Oy не повернула, бо загубила. За його словами, 11 січня 1999 р. він працював на будівництві офісного центру на вул. Хрещатик, 19а: монтував пластмасові труби під кабелі, стоячи на підмостках. Під час виконання роботи відчув, як «земля вислизнула з-під ніг», і впав на бетонну підлогу з висоти 4,5 м. Після падіння звернувся до травмпункту, де медики зафіксували струс і забій головного мозку, перелом кістки носа, тріщину лівої скроневої кістки. Запис про це зроблено в акті про нещасний випадок за формою Н-1. У цьому ж документі було засвідчено, що інструктажі (первинний, повторний, цільовий), а також навчання, перевірка знань з питань охорони праці за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної небезпеки), на підприємстві з потерпілим не проводилися. Далі у п. 6 «Обставини, за яких стався нещасний випадок» записано, що потерпілий «самовільно наростив стійки підмостків. Під час виконання роботи стійка підмостків підкосилася, бо була прибита одним цвяхом, і потерпілий впав на бетонну підлогу, отримавши при цьому травму». Причинами нещасного випадку

в акті названо «Порушення вимог безпеки під час експлуатації підмостків» та «Допуск потерпілого до роботи без навчання та інструктажу з питань охорони праці». Твердження про самовільне нарощування стійки Олексій категорично відкидає та вважає, що таким чином в Are Oy намагалися перекласти на нього відповідальність за нещасний випадок. Лікувався Олексій кілька місяців. Каже, що компанія Are Oy сплатила йому під час лікарняного близько 300 грн. Через тиждень після нещасного випадку він звернувся з письмовою заявою до теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві. Після чого теруправління вжило заходів та змусило роботодавця скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок (витяги з якого наведені вище). За словами Олексія, оформлення акта генпідрядник Quatro-Gemini затягнув на чотири місяці. Саме цей документ і став одним з каменів спотикання на шляху до відшкодування киянину шкоди внаслідок нещасного випадку. Шлях виявися тернистим. ПОМИЛКИ НЕРЕЗИДЕНТА Упродовж 15 років Олексій звертався до керівників кількох міністерств і відомств, у тому числі до посольства Фінляндії, Держгірпромнагляду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд). Сказати, що всі його зусилля були марними, не можна. Олексій розповів, що йому оформили ІІІ групу інвалідності і він отримує відповідну допомогу від держави. Проте з відшкодуванням Are Oy та Фондом шкоди, заподіяної працівникові внаслідок травмування на виробництві, виникли серйозні проблеми. Фінська фірма, незважаючи на те що Держгірпромнагляд звертався через МЗС України до Генеральної прокуратури Фінляндії щодо реалізації прав українського громадянина, а також надіслав усі матеріали справи на адресу компанії Are Oy в Гельсінкі, з допомогою не поспішає. У Фонді також не склалося: нещасний випадок тут страховим не визнають, отож і виплачувати страхове відшкодування відмовляються. Одна з причин, за словами потерпілого, – грубі помилки в акті за формою Н-1. Зокрема, у п. 2.3 не зазначено міністерство, орган, до сфери якого належить підприємство; у п. 11 не вказано по батькові свідка нещасного випадку, відсутнє обов’язкове кодування (акт за формою Н-1 складається з текстової та кодової частин, які заповнюються відповідно до міжгалузевих, галузевих класифікаторів з використанням установлених термінів) тощо. Виправити ці помилки можна лише за участю представників фінської Are Oy, проте в Україні компанія давно не працює. Чому в акті, який було складено 15 років тому, спливли прикрі помилки, а ситуація зайшла в глухий кут? На думку спеціалістів Держгірпромнагляду, це пояснюється кількома причинами. Зокрема тим, що фірму Are Oy генпідрядник Quatro-Gemini найняв для виконання електромонтажних робіт тимчасово, тож вона не була зареєстрована в Україні та ознайомлена з українським законодавством, під час складання акта упустила багато деталей, тому оформила його з помилками. Крім того, Фонд не визнає акта за фор-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Соціальний захист мою Н-1, оскільки компанія Are Oy не є резидентом України, тобто юридичною особою, яка створена та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території або за її межами. Отже, цей документ сьогодні не має юридичної сили. Згадані обставини є вирішальними сьогодні, тоді як у 1999 р. Фонду й нинішньої системи соціального страхування від нещасного випадку на виробництві ще не існувало і компенсувати шкоду, заподіяну внаслідок нещасного випадку на виробництві, зобов’язане було підприємство. Тому того часу не мало особливого значення, наскільки юридично грамотно складено акт про нещасний випадок, а також є Are Oy резидентом чи ні. Для виплати підприємством компенсації потерпілому було достатньо документа, який складений самим підприємством, підтверджує травму і завірений печаткою. Проблема виникла вже після створення Фонду, який перебрав на себе функції щодо відшкодування шкоди у результаті нещасного випадку на виробництві і став вимагати, щоб акт розслідування відповідав чинному законодавству. Враховуючи численні скарги Олексія, Держгірпромнагляд у 2010 р. зобов’язав теруправління у Київській області та м. Києві провести спеціальне розслідування нещасного випадку. На його підставі було складено новий акт за формою Н-1. Проте через припинення діяльності Are Oy в Україні до розслідування не були залучені представники цієї компанії. Складнощі виникли також через відсутність свідків і будь-яких матеріалів попереднього розслідування. Отже, в новому акті за формою Н-1 була відображена та сама інформація, що і в попередньому. У результаті Фонд подав позов до суду, який скасував цей акт. Виникає логічне запитання: якщо ситуація зайшла у безвихідь, то чому б не спробувати захистити свої права в суді? Небажання судитися потерпілий пояснює тим, що листування з Генпрокуратурою Фінляндії та фірмою Are Oy затягується на півроку–рік і він не вірить, що суд зможе зобов’язати роботодавця приїхати в Україну. (На думку редакції, є ще одна обставина, яка здатна вплинути на прийняття судового рішення не на користь позивача: відсутність трудової книжки, де б фігурував запис про його трудові відносини з компанією Are Oy). До того ж Олексій переконаний, що більшість чиновників не має бажання обстоювати інтереси своїх громадян у своїй державі, не кажучи вже про проблеми, пов’язані з іншими країнами. Отже, Олексій усвідомлює, що отримати відшкодування від фінської компанії та Фонду – справа майже безнадійна, і все ж продовжує боротися. «З якою метою?» – запитав його автор цієї статті. На що той відповів, що йому, у принципі, від Фонду вже нічого не треба. Держава надає йому соціальну допомогу по інвалідності у зв’язку з наслідками травми і втратою 20% працездатності. Інша справа, що європейська компанія Are Oy уникає відповідальності, хоча в Європі захист прав людини, верховенство права – найвищі цінності. Крім того, він хоче привернути увагу до байдужості чиновників, бо за 15 років дуже мало зустрічав серед них тих, хто здатен поспівчувати, порадити, допомогти, хоча захищати права громадян є їхнім професійним обов’язком. ФОНД – ЗАЯВНИКУ Чому справа Олексія у Фонді не вирішується і як цьому зарадити? Досить детальну інформацію з цих питань дав перший заступник директора виконавчої дирекції Фонду Сергій Нестеров. У письмовій відповіді, яку отримав від нього наш журнал, йдеться про те, що звернення потерпілого розглядалися в установі неодноразово. При цьому Фонд своєчасно надавав роз’яснення заявнику, проводив консультації, у тому числі й на особистих прийомах.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Рис. Ю. Судака

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 105-XIV (далі – Закон № 1105) підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами. На підтвердження нещасного випадку, що стався із заявником 11 січня 1999 р., він надав до виконавчої дирекції Фонду копії актів про нещасний випадок за формою Н-1 від 26.04.1999 і 12.12.2000 та актів за формами Н-1 і Н-5 від 02.02.2010. Акт від 26.04.1999 складено з порушенням Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.06.1998 № 923 (далі – Положення № 923), яке було чинне на час настання нещасного випадку. Зокрема, акт містить такі недоліки: у п. 2 акта зазначено, що потерпілий працював на фірмі Are, а сам акт затверджений печаткою підприємства Are Oy. Пункти акта не містять кодування, як це передбачено Положенням № 923 та поясненнями щодо заповнення акта за формою Н-1, які є додатком до Положення № 923. Акт підписаний лише двома членами комісії, а не трьома, як це передбачено п. 12 Положення № 923. Акт про нещасний випадок від 12.12.2000 також складено з порушенням Положення № 923, оскільки його пункти не мають кодування, а сам акт не підтверджений печаткою підприємства, зазначеного у п. 2 акта. Крім того, у лівому куті акта наявна печатка підприємства Are Oy, яка скріплює запис: «Взамен Акта от 26.04.1999. Акт от 26.04.1999 считать недействительным». Така процедура заміни чи виправлення акта не передбачена Положенням № 923 та є неприпустимою з правової точки зору. Двадцять першого січня 2010 р. теруправління Держ гірпромнагляду у Київській області та м. Києві

Соціальний захист створило комісію з розслідування нещасного випадку. На момент проведення розслідування був чинним Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 № 1112 (далі – Порядок № 1112). Відповідно до роз’яснень Держгірпромнагляду щодо застосування процедури розслідування нещасних випадків, які сталися під час дії названих вище Порядків розслідування, які вже втратили чинність, для встановлення факту події застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце, а процедурні заходи щодо організації розслідування здійснюються відповідно до чинного нормативно-правового акта. Таким чином, Держгірпромнагляд під час проведення розслідування нещасного випадку застосовував Порядок № 1112. Згідно з цим Порядком організація розслідування та затвердження актів за формами Н-1 і Н-5 є обов’язком роботодавця. Випадки, за яких Держгірпромнагляд проводить спеціальне розслідування, перелічені в п. 40 Порядку № 1112, а п. 46 визначено, що спеціальна комісія зобов’язана обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з’ясувати обставини та причини нещасного випадку, визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Спеціальне розслідування було проведено за відсутності представника роботодавця. Комісією зі спеціального розслідування не були виконані всі дії, які відповідно до Порядку № 1112 були обов’язковими. Крім того, підстав для проведення спеціального розслідування у Держгірпромнагляду не було. Недодержання вимог Порядку № 1112 комісією зі спеціального розслідування стало підставою для звернення управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про скасування акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 від 02.02.2010. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2011 ці акти було скасовано. Таким чином, сьогодні управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві не має правових підстав для призначення заявнику страхових виплат. Нещасний випадок, який стався з потерпілим ще до створення Фонду, повинно було поставити на облік підприємство, в якому він працював, відповідно до п. 20 Положення № 923. До відкриття Фонду відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, здійснювалося безпосередньо власником або уповноваженим ним органом відповідно до Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 23.06.1993 № 472. Саме підприємство, на якому працював потерпілий, повинно було поставити на облік цей нещасний випадок та відшкодовувати шкоду, заподіяну його здоров’ю внаслідок трудового каліцтва.

З моменту набрання чинності Законом № 1105, тобто з 01.04.2001, функції щодо відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві покладено на Фонд. Пунктом 3 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону № 1105 встановлено: передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату та інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється підприємствами Фонду. Від підприємства Are Oy, яке перебувало на обліку у Фонді до 09.02.2003, документів, що підтверджують право заявника на страхову виплату, до Фонду не надходило. Крім того, заявник не надав жодних документів, які підтвердили б наявність трудових відносин між ним та підприємством Are Oy та факт оформлення й оплати лікарняного листка у зв’язку з отриманою на виробництві травмою. Враховуючи ще й той факт, що акт про нещасний випадок за формою Н-1 від 26.04.1999 та акт про нещасний випадок за формою Н-1 від 12.12.2000 складено з грубими порушеннями Положення № 923, сам факт настання нещасного випадку на виробМал. Ю. Судака ництві є сумнівним і документально не підтверджений. Пунктом 23 чинного Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30.11.2011 № 1232, передбачено, що в разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається в судовому порядку. Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи, до якої входять представник територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії) за місцем настання нещасного випадку та представники Фонду і місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку і первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або представник територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки. Таким чином, заявник має можливість установити факт нещасного випадку на виробництві в судовому порядку. ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ Спершу про позитив. Деякі держслужбовці, як визнав сам Олексій, усе-таки добросовісно виконували свою роботу, вислуховували, допомагали йому порадами, консультаціями, зрештою – провели повторні розслідування нещасного випадку. Якби було інакше, він не отримав би пенсію за інвалідністю. Отже, не все так безнадійно. Уся ця історія на перший погляд здається банальною. Можна здогадуватися, як сприймають «дивака», який 15 років ходить владними кабінетами, їхні господарі. І їх певною мірою можна зрозуміти. Можна зрозуміти й Олексія, який має незаперечний доказ свого травмування на виробництві, проте не в змозі захистити свої права. Подібних історій в Україні чимало. І вони свідчать про те, що «інтерфейс» державної машини не надто дружньо налаштований до своїх користувачів, себто до громадян. Удосконалення потребують, зокрема, і Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, і система соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань. Очевидно, вони мають бути більш чіткими, зрозумілими та відповідати вимогам часу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека життєдіяльності

Актуально

ВИБИРАЄМО електроводонагрівник Юрій Грімович, експерт технічний з промислової безпеки

Останніми місяцями тема придбання та установки електричних водонагрівників активно обговорювалася в суспільстві та ЗМІ. От тільки питання безпечної експлуатації цієї техніки залишилися поза увагою споживачів. магазинах продавці радісно інформують покупців про всі д параметри електричних водонагрівників, від естетичних (колір, форма, розмір) до експлуауадтаційних (потужність, швидкість нагрівання, утворення накипу) і технічних характеристик (споживаний струм, стійкість до корозії, максимально допустимий тиск у водопроводі, діапазон регу-влювання температури, наявднак ність магнієвого анода). Однак небагато споживачів ставлять собі запитання, як правильно вибирати водонагрівники з позицій безпеки під час експлуатації в побуті. Є два основних види безпеки, на які варто було б звернути увагу під час вибору, покупки та монтажу водонагрівника. Це персональна безпека користувача та енергетична безпека для електропроводки квартири чи будинку, енергосистеми населеного пункту і країни загалом. За принципом нагрівання води водонагрівники розподіляються на проточні та накопичувальні. Позитивні характеристики проточних водонагрівників – невеликі габарити та мала вага, а недоліки – велика споживча електрична потужність, що робить їх застосування в побуті практично не-

www.ohoronapraci.kiev.ua

можливим. Споживаний струм проточних нагрівників стартує від 20 А. Ц величина приблизно дорівнює Ця проп пропускній здатності домашньо електропроводки, тож ньої в більше нічого ввімкнути ви не зможете (або відключиться автомат, або перегріється і вийде з ладу електропроводка, внаслідок чого, до речі, м може виникнути пожежа). Тож відразу перейдемо накопичувальних во додо н нагрівників. У них споживана потужність прийнятна (від 1,5 до 2 кВт). Треба зауважити, що під час вибору накопичувального водонагрівача потріб но звернути увагу на нагрівальний елемент. Водонагрівники

і за типом нагрівального елемента поділяються на: електродні, в яких нагрівання води відбувається безпосередньо від протікання струму через воду. З погляду електробезпеки такі нагрівачі є найбільш небезпечними. Єдиний бар’єр, що захищає людину від поразки струмом, – заземлення. Застосування інших видів захисту від поразки електрикою унеможливлює сам принцип роботи цих електроводонагрівників. Імовірність поразки струмом можна розглядати як п’ятдесят на п’ятдесят. Назвати такий рівень безпеки допустимим не можна, так що відразу відмовляємося від електродних водонагрівників; з нагріванням ніхромовою спіраллю, що безпосередньо перебуває у воді. Такий водо-

Безпека життєдіяльності нагрівник майже нічим не кращий за попередній. Застосування пристроїв диференційного захисту від поразки струмом (як і на електродних водонагрівниках) неможливе через істотні витоки струму навіть за повної справності устатковання; із трубчастими електричними нагрівниками (далі – ТЕНами). Це водонагрівники, які претендують на певний рівень безпеки під час експлуатації. Конструктивно в них нагрівальний елемент складається з ніхромової спіралі, розміщеної всередині металевої трубки, засипаної кварцовим піском. Для забезпечення безпеки користувачів металева трубка ТЕНа ізолюється, однак є деякі тонкощі, про які необхідно пам’ятати. Для ізоляції можна використовувати дешеву технологію (нітроабо пентафталевий лак) з природним сушінням. Але при цьому споживач отримає на виході товар з ізоляційним покриттям невідомої товщини та незрозумілою зносоі термостійкістю. Адже для виготовлення дешевих ТЕНів працівники високої кваліфікації не потрібні. Контроль якості, як правило, вони проходять суто візуально, у кращому разі це перевірка на працездатність. А можна, якщо виробник хоче випускати надійний, безпечний і довговічний товар, придбати ТЕН, в якому повністю дотримано технологію виробництва. Для ізоляцій ного покриття такого ТЕНа застосовуються високоякісні й термостійкі (читай – дорогі) лаки з подальшим «запіканням» (сушінням за температури понад 100 0С у спеціальних печах). Звичайно, продукція з дотриманням технології виробництва коштує значно дорожче, оскільки тут задіяно енергоємне сушін ня, дорогі компоненти та високо кваліфіковану працю. Натомість у результаті ми маємо надійнішу і менш небезпечну продукцію. Тепер переходимо до найважливішого. На що насамперед треба звертати увагу при купівлі водонагрівника? Передусім на наявність сертифіката на товар, гарантійний строк експлуатації (він повинен бути не менше року), наявність і кількість гарантійних центрів технічного обслуговування устатковання. Більш детальну інформацію про водонагрівник ви знайдете на упа-

ковці, шильдику (табличці на корпусі пристрою), у паспорті на продукцію.

На що насамперед треба звертати увагу при купівлі водонагрівника? Передусім на наявність сертифіката на товар Споживач може запитати: навіщо потрібні гарантійні майстерні, якщо можна повністю вдосконалити технологію, використовуючи високоякісні матеріали, і створити водонагрівник, який би не ламався? Так, технології можна поліпшувати до нескінченності, але залишаться два фізичні явища, які усунути неможливо або немає сенсу. ПЕРШЕ – явище неоднакового тепло вого розширення матеріалів. Під час нагрівання спіраль розширюється, а під час подальшого охолодження стискується. Зусилля, що виникають при тепловому розширенні, значно перевищують межі міцності не тільки ізоляції, але й металів. Це призводить в остаточному підсумку до виходу з ладу нагрівального елемента. ДРУГЕ – процес передачі тепла і контролю температури нагрівання, який рознесений у просторі та здійснюється за допомогою самої води, що нагрівається. Власне, у цьому й криється небезпека. За відсутності в резервуарі води процес нагрівання стає неконтрольованим, що призводить до виходу ТЕНа з ладу. Використання водонагрівників з ТЕНами передбачає, крім обов’язкового заземлення корпуса й водопроводу, обов’язковий періодичний (згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів – один раз на шість місяців) контроль ізоляції пристрою підвищеною напругою і підключення до живильної електромережі через пристрій захисного відключення (далі – ПЗВ). ПЗВ контролює наявність струмів витоку в устаткованні й під час погіршення (зауважте: ще не порушення, а лише погіршення) ізоляції вимикає електроживлення. Час спрацьовування ПЗВ нормується від 0,025 до 0,04 с. Струми витоку, на які ПЗВ спрацьовує, для людини чут-

ливі, але не смертельні. Таким чином, використання цих трьох заходів безпеки дасть вам змогу насолоджуватися гарячою водою без побоювання одержати небезпечний удар струмом. Хочу зазначити, що такі бойлери, як правило, необхідно встановлювати або точно вертикально, або точно горизонтально, щоб виключити «осушення» ТЕНа. І ще одна незручність: за відсутності у водопроводі тиску ви зможете злити з бойлера максимум половину об’єму води. Також до мінусів ТЕНів можна віднести малу теплопередавальну поверхню й високу концентрацію тепла на їх поверхні. Вода у місці контакту з трубчастим електронагрівником кипить з утворенням накипу, а значить, коефіцієнт передачі тепла набагато менший, ніж у води, і в цих місцях нагрівальний елемент може перегрітися й вийти з ладу. Тому ТЕНові бойлери потребують періодичного профілактичного обслуговування з розбиранням та очищенням від накипу.

Давайте тепер розглянемо бойлери з так званим сухим ТЕНом, в яких немає зазначених недоліків. У цих ємнісних водонагрівачах ТЕН поєднано з датчиком контролю температури в одній колбі, заповненій або очищеною водою, що не дає накипу, або маслом. Також до позитивних якостей «сухих» ТЕНів можна віднести універсальність установки і можливість злиття всього об’єму води (за необхід-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2014

Безпека життєдіяльності ності) без ризику вивести з ладу пристрій. Дана конструкція за умови дотримання всіх технологічних аспектів монтажу вважається найбільш досконалою й безпечною. ПОДБАЛИ ПРО СЕБЕ – ПОДБАЙТЕ ПРО КРАЇНУ… Процеси, що відбуваються в електричних мережах і проводках, невидимі. А використання електроприладів стало настільки масовим, що тепер обов’язково необхідно враховувати коефіцієнт одночасності використання електроенергії та біологічні ритми населення, тобто періоди найбільшої активності людини: ранковий пік, коли ми приймаємо душ, готуємо сніданок і прасуємо одяг. Він, до речі, збігається з ранковим виробничим максимумом, коли нестача природного освітлення компенсується вмиканням максимальної кількості світильників, а також запуском верстатів та іншого технологічного устатковання. Електрифікований транспорт у цей час максимально завантажений. Ранковий пік споживання електроенергії – з 7:00 до 10:00; денний пік припадає на період виконання виробничих завдань; вечірній пік споживання – з 18:00 до 23:00. У цей час ми готуємо вечерю, приймаємо душ, перемо, прасуємо, дивимося телевізор. Також у споживанні електроенергії в цей період вельми значною є транспортна складова. Додається і споживання електроенергії установами культури, торговими центрами тощо. У періоди біологічного відпочинку населення (з 24:00 до 6:00) споживання електрики мінімальне. У цей час при постійній потужності виробництва електроенергії та мінімальному споживанні в мережі значно підвищується напруга. Електроенергія не затребувана. І оскільки процес виробництва електроенергії безперервний (зупинити атомну або гідроелектростанцію швидко неможливо), потрібно кудись її надлишок дівати. А в періоди максимального споживання енергії її необхідно звідкись брати. У зв’язку з цим хотів би звернути увагу на ті резерви регулювання режимів роботи енергосистеми, які залежать від кожного з нас. Коли цього літа з метою економії споживання газу відключили гарячу воду в кількох районах Києва, населення скупило річний запас бойлерів

www.ohoronapraci.kiev.ua

(десятки тисяч одиниць). У максимально короткий термін ці пристрої були змонтовані й почалася їх активна експлуатація. Фахівці, які відстежують роботу систем електропередачі, відразу відчули всі «принади» такої ситуації та стали бити на сполох. Пікове споживання електроенергії досягло значень, які раніше фіксувалися тільки за сильних морозів. При цьому температура повітря на вулиці була 15–16 0С. Цікаво, що ж буде під час зниження зовнішньої температури?! Дієвих важелів впливу на населення, крім примусового відключення, в енергетиків немає. Тому цілком можливі віялові відключення споживачів, коли по черзі будуть знеструмлюватися цілі квартали. А оскільки найбільш ефективним такий захід є саме в години максимального споживання, то люди лишатимуться без світла на одну-дві години в найбільш затребуваний час – увечері або вранці. Як відомо, люди поділяються на оптимістів і песимістів. – Що я можу? – запитає песиміст і буде приречено чекати на подальший розвиток подій. – Як я можу вплинути на ситуацію, щоб змінити її на краще?! – з вогником надії вигукне оптиміст і спробує зробити все, що від нього залежить. Одним і другим хочу сказати: ви можете в даній ситуації зробити дуже багато!

Якщо кожний, хто встановив собі ємнісний електроводонагрівник, буде вмикати його переважно вночі (з 24:00 до 6:00), загальний внесок у регулювання режимів споживання електроенергії, як в окремо взятій квартирі, так і в енергосистемі країни загалом, буде дуже істотним. З точки зору зручності користування гарячою водою ніхто не постраждає. Адже теплоізольований корпус зберігає воду гарячою від двох до п’яти діб. А незначне зниження температури води вранці буде практично непомітним або ж легко відрегулюється поворотом важеля управління крана. Проте з точки зору розподілу обсягів споживання електрики ви зробите неоціненну послугу енергопостачальним організаціям. Таким чином ви перерозподілите значну частину споживання електроенергії з години пік на годину «провалу» споживання, а електропроводки, кабелі, повітряні ЛЕП і силові трансформатори не будуть зазнавати перевантажень, тож строк їх експлуатування подовжиться. Можливо, так навіть можна буде уникнути віялових відключень, що дуже важливо. Один бойлер, який працює тільки в нічний час, погоди не зробить. А ось ввімкнення ночами сотень тисяч електроводонагрівників – це мегавати споживання електроенергії, перенесені з години пік на годину мінімального споживання!

Учбовий центр

ǙǚǎǌǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій 70

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2014

Безпека дорожнього руху в портах

Охорона праці у Львівській філії PepsiCo в Україні

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

А крани все падають! www.ohoronapraci.kiev.ua

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 1 1 /2014

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ɉɪɨ ɡɚɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ ɩɨɪɹɞɤɿɜ ɧɚɞɚɧɧɹ ɞɨɦɟɞɢɱɧɨʀ ɞɨɩɨɦɨɝɢ ɨɫɨɛɚɦ ɩɪɢ ɧɟɜɿɞɤɥɚɞɧɢɯ ɫɬɚɧɚɯ Ɋɨɡɦɿɪɢ ɜɿɞɲɤɨɞɭɜɚɧɧɹ ɲɤɨɞɢ ɜɧɚɫɥɿɞɨɤ ɧɟɳɚɫɧɨɝɨ ɜɢɩɚɞɤɭ www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ Олександр Назаренко

Новини законодавства

Технічна допомога українській інфраструктурі якості EuropeAid/126112/C/SER/UA/8

Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах

Олег Моисеенко

Службе охраны труда небольшого предприятия (пособие)

Микола Федоренко

Розміри відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку

Запитували – відповідаємо

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 11 /2014 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Останні зміни до Господарського кодексу України внесено до ст. 63 «Види та організація форм підприємств» та ст. 259 «Види господарської діяльності та їх класифікація» Внесено зміни до ст. 17 «Вимоги до продовольчої сировини і харчових продуктів, умов їх транспортування, зберігання та реалізації» Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» від 22 липня 2014 р. № 1602-VII. Внесено зміни до Законів України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», «Про захист справ споживачів», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», «Про питну воду та питне водопостачання», Господарського кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» викладено у новій редакції. Закон набирає чинності через один рік з дня, наступного за днем його опублікування. Варто зазначити, що пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що протягом трьох років з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, дослідження (випробування) об’єктів санітарних заходів для цілей державного контролю може проводитися атестованими центральними органами виконавчої влади – лабораторіями, реєстр яких веде компетентний орган та оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті. Внесено зміни до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності,» зокрема, виключено пункт 79 Переліку, а пункт 80 викладено в новій редакції. У зв’язку з цим замість двох експлуатаційних дозволів, необхідність отримання яких передбачалося попередньою редакцією Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», залишиться тільки один. Зміни наберуть чинності 20 вересня 2015 р. Також 20 вересня 2015 р. наберуть чинності зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 р. № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію», згідно з якими положення Декрету не поширюватимуться на продукцію, що є харчовим продуктом. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Указ від 10 вересня 2014 р. № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 27 серпня 2014 р. № 445 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 919». Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 919 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)». Постанова від 10 вересня 2014 р. № 437 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 р. № 347». Змінами встановлено, що дія Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 р. № 347 «Деякі питання реалізації статті 26 та частини другої статті 27 Закону України «Про зайнятість населення», не поширюється на роботодавців, які є бюджетними установами. Відповідно до внесених змін право на компенсацію має роботодавець, який є суб’єктом малого підприємництва та працевлаштовує зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості. Перелік пріоритетних видів економічної діяльності для створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва, а також форму довідки, що подається до центру зайнятості, викладено у новій редакції. Постанова від 17 вересня 2014 р. № 469 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1207». Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1207 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ з проведенням робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)». Постанова від 23 вересня 2014 р. № 480 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 р. № 565». Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 р. № 565 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження охоронної діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)». Постанова від 01 жовтня 2014 р. № 526 «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 408». Рахункову палату виключено з Переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами». МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 20.08.2014 № 578 «Про затвердження Правил охорони праці для водних господарств у чорній металургії». Наказ від 20.08.2014 № 579 «Про затвердження Правил охорони праці під час оброблення і використання алюмінієвих і титанових сплавів». Наказ від 20.08.2014 № 580 «Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури». Наказ від 20.08.2014 № 581 «Про затвердження Правил охорони праці при нанесенні металопокриттів». МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Наказ від 18.08.2014 № 831 «Про затвердження Порядку організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій». Порядок визначає основні правові, організаційні та соціальні засади медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Наказ від 16.09.2014 № 661/1541/5 «Про внесення змін до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників». Відповідно до внесених змін записи до трудових книжок, внесені фізичною особою, підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від місця реєстрації трудового договору, і засвідчуються його печаткою. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Наказ від 11.08.2014 № 552 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я». Наказ набирає чинності та застосовується з 1 вересня 2016 року. Підготував Олександр Назаренко, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

1 грудня – 5 грудня – 6 грудня – 7 грудня – 12 грудня – 14 грудня – 15 грудня 17 грудня 19 грудня 20 грудня 22 грудня

– – – – –

24 грудня

–

Крім того, в закладах охорони здоров’я є чинною Інструкція зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни у закладах охорони здоров’я, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.04.2014 № 293

ВІДЗНАЧАЄМО У ГРУДНІ

День працівників прокуратури День працівників статистики День Збройних Сил України День місцевого самоврядування День Сухопутних військ України День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС День працівників суду День працівника державної виконавчої служби День адвокатури День міліції День працівників дипломатичної служби День енергетика День працівників архівних установ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТЕХНІЧНА ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ ЯКОСТІ EUROPEAID/126112/C/SER/UA/8

ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ТА АКРЕДИТАЦІЇ * Навчальний посібник Складено на основі документів ЄС, EA, ISO/CASCO Євангелос Вардакас для EUROPEAN PROFILES S.A. та AENOR

2. СТРУКТУРА СИСТЕМИ АКРЕДИТАЦІЇ 2.1. Необхідність сприяння імпортерам та експортерам Очевидно, що оцінка відповідності є основним видом діяльності у застосуванні багатьох технічних регламентів. Однак можливість запроваджувати у країнах регламенти або технічні вимоги, що істотно відрізняються від регламентів і технічних вимог, які існують в інших країнах, може призвести до виникнення технічних бар’єрів у торгівлі. Такі бар’єри ускладнюються за відсутності у країни-імпортера основи для прийняття результатів оцінки відповідності від іноземних органів. В ідеалі регулятивні органи будуть використовувати у своїх регламентах єдині або стандартні технічні вимоги та зможуть оцінити результати оцінки відповідності, проведеної компетентними органами в інших країнах. Це завдання спрощується, якщо органи з оцінки відповідності працюють згідно з погодженими на міжнародному рівні стандартами, довіра стає міцнішою, якщо органи з оцінки відповідності пройшли незалежну оцінку на предмет їх компетентності із застосуванням відповідного процесу. Традиційно таким процесом була експертна оцінка, тобто оцінка від спеціалістів у тій же галузі, де використовують однакові величини та особливості. У наш час, за необхідності швидкого відкриття ринків, проведення оцінки було б дуже повільним і тривалим. Із цих причин в усьому світі була впроваджена та розвинена система акредитації. Механізми скорочення технічних бар’єрів у торгівлі викладені в угоді ВТО з технічних бар’єрів у торгівлі. Якщо регулятивні органи в різних країнах вносять зміни до базових технічних стандартів, то органи, які здійснюють випробування, контроль та сертифікацію, що діють від імені експортерів на ці ринки, приступаючи до оцінки відповідності, повинні бути інформовані про всі зміни та їх значимість. Такі додаткові зміни, внесені регулятивними органами, можуть істотно збільшити витрати експортерів та імпортерів і накласти додаткову відповідальність на органи з оцінки відповідності, які повинні бути в курсі кожної зміни базового стандарту, необхідної для задоволення потреб численних ринків. 2.2. Базова термінологія (на підставі ISO/IEC 17000) Відповідно до стандарту ISO/IEC 17000:2004 «акредитація» визначається як «підтвердження третьою стороною відповідності відносно органу з оцінки відповідності, що служить офіційним підтвердженням його компетентності для виконання конкретних завдань з оцінки відповідності». Ключові слова у наведеному вище визначенні – «компетентність» і «конкретні завдання з оцінки відповідності». Вони визначають основні відмінності між акредитацією та сертифікацією. Відповідно до визначення стандарту ISO/IEC 17000:2004 «сертифікація» – це «підтвердження третьою стороною відповідності, що стосується продукції, процесів, систем або персоналу». У тому ж стандарті «проведення випробувань» визначається як «визначення однієї або декількох характеристик об’єкта оцінки відповідності відповідно до методики». Типове проведення випробувань застосовне до матеріалів, продукції або процесів. Згідно з відповідними міжнародними стандартами вираз «об’єкт оцінки відповідності» застосовується до продукції (що включає в себе послуги відповідно до визначення), процесів, систем і персоналу, а також органів, що виконують послуги з оцінки відповідності. * Продовження. Початок див. у № 10, 2014 р. 4

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Термін «контроль» визначений у стандарті ISO/IEC 17000:2004, а також у стандарті ISO/IEC 17020:1998, як «перевірка конструкції продукції, продукції, послуги або процесу чи установки (підприємства) та визначення їх відповідності спеціальним вимогам або на підставі професійного судження, загальним вимогам». «Експертна оцінка» визначена в ISO/IEC 17000:2004 як «оцінка органа відносно заданих вимог представниками інших органів, об’єднаних у погодженій групі, або кандидатів у члени такої групи». Інші терміни, на які посилаються в стандарті ISO/IEC 17000:2004, що стосуються процедури акредитації, такі: X Інспекційний контроль Систематичне повторення дій з оцінки відповідності як основи підтримки дійсності заяви про відповідність. X Припинення Тимчасове позбавлення законної чинності заяви про відповідність для всієї або частини зазначеної сфери підтвердження відповідності. X Відкликання Відкликання/анулювання заяви про відповідність. X Апеляція Прохання сторони, що надає об’єкт оцінки відповідності органу з оцінки відповідності або органу з акредитації, про перегляд цим органом рішення стосовно прийнятого ним цього об’єкта. Інші важливі терміни, визначені в стандарті ISO/IEC 17011, такі: X Свідоцтво про акредитацію Офіційний документ або комплект документів, що свідчить про надання акредитації у певній галузі. X Логотип органу з акредитації Логотип, що використовується органом з акредитації для його позначення. X Символ акредитації Символ, що надається органом з акредитації для використання акредитованими органами з оцінки відповідності (ООВ) для позначення їхнього статусу як таких, що отримали акредитацію. X Оцінка Процес, виконаний органом з акредитації для оцінки компетентності ООВ, що ґрунтується на конкретному стандарті (стандартах) та/або інших нормативних документах, для певної галузі акредитації. X Оцінювач Особа, призначена органом з акредитації для проведення оцінки ООВ самостійно або у складі групи оцінювачів. X Консультування Участь у будь-яких діях акредитованого ООВ, що підлягають акредитації. X Експерт Особа, призначена органом з акредитації для надання спеціальних знань або кваліфікації відносно галузі акредитації, що має бути оцінена. X Зацікавлені сторони Сторони, прямо або непрямо зацікавлені в акредитації. X Провідний оцінювач Оцінювач, на якого покладена загальна відповідальність за зазначені дії з оцінки. X Галузь акредитації Спеціальні послуги з оцінки відповідності, на акредитацію для яких був наданий запит або акредитація була надана. X Спостереження Спостереження за тим, як ООВ виконує послуги з оцінки відповідності в рамках галузі акредитації. 2.3. Органи до запровадження акредитації, їх розвиток до органів з акредитації та роль ISO, ВТО та ILAC Угоду Всесвітньої організації торгівлі про технічні бар’єри у торгівлі (Угода ВТО по ТБТ) було створено для забезпечення того, щоб технічні регламенти та стандарти, а також процедури оцінки відповідності їм не створювали непотрібних перешкод для міжнародної торгівлі. Всесвітня організація торгівлі усе більше визнає, що технічні бар’єри в торгівлі є одними з основних перешкод для вільного потоку товарів і послуг. Угода ВТО по ТБТ просуває результати оцінки відповідності, проведеної іншими, як спосіб скорочення бар’єрів для торгівлі. Вона підкреслює, що впевненість у постійній надійності результатів оцінки відповідності є необхідною умовою для визнання оцінок.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В Угоді говориться, що відповідність міжнародним стандартам або настановам, що може бути перевірена, для роботи органів з акредитації, проведення випробувань, контролю та сертифікації розглядається як ознака відповідної технічної компетентності. Багато з відповідних стандартів і настанов є публікаціями ISO/IEC, виданими під егідою CASCO, комітету ISO з оцінки відповідності. ISO та Всесвітня організація торгівлі все тісніше співпрацюють для забезпечення реалізації вищезгаданих вигод. Важливість міжнародних стандартів і настанов з оцінки відповідності, розроблених CASCO, для подолання технічних бар’єрів у торгівлі та сприяння потоку товарів і послуг, визнається Всесвітньою організацією торгівлі. Угоду ILAC було підписано 2 листопада 2000 р. у Вашингтоні, округ Колумбія, 36 органами з акредитації лабораторій, повноправними членами Міжнародної кооперації з акредитації лабораторій (ILAС) з 28 країн світу, з метою просування прийняття даних технічних випробувань і калібрування для експортованих товарів. Угода набула чинності 31 січня 2001 р. Угода ILAC створює значну технічну основу для міжнародної торгівлі. Ключовим аспектом домовленості є розвиток глобальної мережі акредитованих випробувальних та калібрувальних лабораторій, оцінених та визнаних компетентними органами з акредитації, що підписали Угоду ILAC. 2.4. Запровадження акредитації органів із сертифікації та контролю Акредитація – це процес визнання органом з акредитації компетентності організації у виконанні конкретних завдань. Акредитація передбачає оцінку технічної компетентності організації при виконанні дій з оцінки відповідності, таких як випробування, калібрування, сертифікація, контроль тощо. на підставі відповідних національних, регіональних або міжнародних стандартів і настанов. Акредитація є синонімом доказу визнання технічної компетентності і отже, може бути інструментом для подолання технічних бар’єрів у торгівлі (TБ). Акредитація забезпечує прийняття та визнання результатів процедур оцінки відповідності серед торговельних партнерів з метою сприяння вільного потоку товарів і послуг з однієї країни в іншу, тобто оцінка відповідності, виконана в одній країні, може бути прийнята всюди. Відповідність вимогам підтверджується у формі сертифіката, звіту про випробування, результату контролю, або знака, що наноситься на продукцію. Сертифікація – синонім відповідності стандарту. Сертифікація охоплює продукцію, системи (наприклад, управління якістю, управління охороною навколишнього середовища, управління інформаційною безпекою, управління охороною праці та промисловою гігієною), процеси та персонал. Сертифікація відповідно до міжнародних правил є процедурою, за допомогою якої визнаний орган сертифікації надає письмову гарантію того, що продукція, процес або вимірювання відповідає заданим вимогам. 2.5. Акредитація в національному та міжнародному контексті Крім її важливої ролі для торгівлі та бізнесу, акредитація в багатьох країнах також має особливу регуляторну роль відносно певних питань захисту інтересів суспільства, таких як законодавча метрологія, збереження навколишнього середовища та безпека продукції. Для того щоб виконати ці ролі: •Акредитація повинна бути останнім рівнем оцінки відповідності з технічної точки зору (немає «акредитації акредитуючого органу») для забезпечення впевненості в усій системі оцінки відповідності, для створення додаткової цінності (а не тільки додаткових витрат) і для підтримання та ефективності інфраструктури. •Акредитація повинна бути безприбутковою діяльністю, вільною від комерційного інтересу. Комерційна конкуренція між органами з акредитації не повинна заохочуватися, оскільки така конкуренція може чинити неправомірний «нетехнічний» тиск на органи та призвести до знецінювання акредитації. •Акредитація повинна бути діяльністю в інтересах суспільства та бути визнаною як діяльність державного органу. Щонайменше, у тому, що стосується ролі акредитації на підтримку регуляторної оцінки відповідності, цей орган повинен мати урядове походження. «Діяльність в інтересах суспільства» означає, що приватні та комерційні інтереси не приймаються. 2.6. Відносини в торгівлі Процедури гармонізації оцінки відповідності в усьому світі мають далекоглядні переваги для міжнародної торгівлі взагалі. Угоди між країнами або регіонами про взаємне прийняття вимог, методів оцінки, результатів контролю або випробувань тощо, можуть допомогти скоротити або усунути технічні бар’єри в торгівлі. Це процедури або вимоги, що стосуються імпорту та доступу на ринок, які 6

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ варіюються від однієї країни до іншої та можуть перешкоджати потраплянню в країну продукції іноземного походження. 2.7. Піраміда зміцнення довіри Піраміда зміцнення довіри складається з таких елементів: • Еквівалентність свідоцтв про акредитацію та результатів акредитованої оцінки відповідності в усьому світі Поставки і закупівлі продукції та послуг стають усе більшою мірою міжнародними. Споживачі повинні мати впевненість у тому, що акредитований орган з оцінки відповідності буде діяти відповідно до загального очікування або згідно із визначеним стандартом, незалежно від того, де або яким органом з акредитації він був акредитований. Для забезпечення еквівалентності свідоцтв про акредитацію та результатів акредитованої оцінки відповідності одним вимогам, акредитація повинна: – забезпечити відповідний рівень високої компетентності акредитованих ООВ на підставі відповідних міжнародних стандартів щодо ООВ; – надати впевненість у цілісності, неупередженості та технічній компетентності органів з оцінки відповідності та прозорості їх дій; – створити однорідне конкурентне середовище для органів з оцінки відповідності та уможливити чесну конкуренцію між ними; – полегшити вибір компетентних органів з оцінки відповідності потенційними споживачами та промисловістю; – здійснюватися в рамках регіональних та міжнародних багатосторонніх угод для забезпечення регулярного проходження органами з акредитації експертної оцінки на підставі відповідного міжнародного стандарту для органів з акредитації та достатніх критеріїв компетентності для технічної сфери їх діяльності з акредитації. • Сувора і узгоджувана оцінка та інспекційний контроль ООВ Користувачі повинні бути впевнені у процесі акредитації та у її результаті. Вони повинні мати можливість вважати доведеним, що: – всі вимоги, що містяться у відповідних і визначених нормативних документах для галузі акредитації (стандарти, регламенти, застосовувані документи та ін.), піддаються ретельній оцінці, виходячи із принципу «ні більше ні менше»; – оцінювачі є технічно компетентними в конкретній сфері технології, на яку поширюється галузь акредитації, та діють неупереджено та незалежно; – надається достатній час для оцінки та прийняття рішення з акредитації; – акредитовані ООВ регулярно беруть участь у перевірках спеціальних знань та досвіду, міжлабораторних порівняльних експериментах залежно від ситуації; – ретельно виконуються вказівки; – проблемні галузі в ООВ розкриваються, їх усунення контролюється; – негативні рішення належним чином виконуються, включаючи відкликання або припинення акредитації у разі потреби. • Прийняття результатів оцінки відповідності (звіти про випробування/контроль, сертифікати) На підставі розумної впевненості у компетенції акредитація повинна надавати основу для: – прийняття результатів оцінки відповідності акредитованими органами без повторної оцінки, зокрема, регуляторними органами; – взаємного прийняття результатів оцінки відповідності акредитованими органами з боку регуляторних органів іноземних держав у «регульованій сфері» для оцінки продукції та послуг на ринку; – загального прийняття результатів оцінки відповідності акредитованими органами у бізнесі в ситуаціях комерційної та договірної діяльності, наприклад, при закупівлях. • Підвищення прозорості Результати акредитації мають бути доступними. Багато ООВ працюють з міжнародною, деякі – з національною акредитацією, інші – з акредитацією в усьому світі або регіональною. Дії одного органу з акредитації в окремій країні, зокрема стосовно відкликання або припинення акредитації, повинні бути швидко доведені до відома користувачів. Розміщення інформації на єдиному веб-сайті сприяло б цьому. Коли очікується, що регуляторні органи будуть використовувати діяльність з оцінки відповідності, здійснюваної акредитованими органами для захисту споживачів повинні бути розроблені заходи з акредитації для створення застосовних домовленостей, щоб дати можливість регуляторним органам спілкуватися з органами з акредитації, ООВ і користувачами сертифікації та контролювати їх у міру необхідності . НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 3. ПРИНЦИПИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АКРЕДИТАЦІЇ 3.1. Основні принципи ISO і ISO/CASCO ISO/CASCO – комітет з розвитку політики ISO, підзвітний Раді ISO. CASCO, як його зазвичай називають, був заснований у 1970 р. для вивчення засобів оцінки відповідності, підготовки документів, що стосуються практики та здійснення оцінки відповідності, і для сприяння їх застосуванню. Коло повноважень і завдань CASCO призначене для: •вивчення засобів оцінки відповідності продукції, процесів, послуг і систем менеджменту відповідним стандартам або іншим технічним умовам; •підготовки стандартів і настанов, що стосуються практики проведення випробувань, контролю та сертифікації продукції, процесів і послуг, а також оцінки систем менеджменту, випробувальних лабораторій, органів контролю, сертифікації та акредитації та їх дій і прийняття; •просування взаємного визнання та прийняття національних і регіональних систем оцінки відповідності, належного застосування міжнародних стандартів з випробувань, контролю, сертифікації, оцінки та пов’язаних із цим цілей. 3.2. Переваги акредитації Акредитація може бути корисною як для державного, так і для приватного сектора. Фактично існує багато способів, якими акредитація може надавати підтримку органам державного управління та взаємодіяти з ними. Найчастіше національні органи з акредитації належать органам державного управління своїх країн. В інших країнах і регіонах може існувати поєднання державних і недержавних органів з акредитації, або винятково недержавні органи. Навіть у цьому випадку органи з акредитації повинні мати офіційну підтримку та визнання їх ролі з боку держави. Це обумовлено тим, що, відповідно до Регламенту 765/2008/ЄC, акредитація розглядається як діяльність, що стосується суспільного інтересу. Результатом такого визнання, серед іншого, є непоширення антимонопольних правил на акредитацію. Крім того, відповідно до регламенту, не повинно бути комерційної конкуренції між органами з акредитації в жодній формі, оскільки вони повинні працювати на некомерційній основі. Коли держава користується послугами органів з акредитації, провівши акредитацію діяльності своїх власних лабораторій, органів контролю та/або сертифікації, вона надає своїм клієнтам (або іншим залученим сторонам) і широкій громадськості гарантію того, що власні можливості уряду з оцінки відповідності пройшли незалежну оцінку та отримали визнання їх технічної компетентності. З іншого боку, коли уряд є споживачем та/або покупцем товарів і послуг, що пройшли процедури оцінки відповідності, виконаної акредитованими органами, це надає додаткову впевненість у тому, що відповідність технічним умовам було підтверджено компетентними органами. Часто державні установи, регуляторні органи та агентства визначають використання акредитованих органів. Посилання на акредитовані органи можна побачити в їхніх документах про принципи державної політики та регламентах. Це знову ж таки надає державним органам додаткової впевненості у тому, що споживачі та суспільство в цілому захищені залученням компетентних органів при визначенні відповідності законам, регламентам і технічним умовам. Акредитація також може служити засобом створення основи для міжурядових угод про взаємне визнання діяльності з оцінки відповідності. Як обговорювалося раніше, деякі уряди визнали (або визначили) свої національні органи з акредитації як органи, які демонструють компетентність в оцінці відповідності у своїй країні стосовно конкретних регульованих секторів, на які поширюються міжурядові угоди про взаємне визнання. Нарешті, акредитація може відігравати значну роль у питаннях, що стосуються торговельних зв’язків і технічних бар’єрів у торгівлі. Деякі уряди тісно співпрацюють зі своїми органами з акредитації, з різними рівнями офіційності, у своїх переговорах про торгівлю та технічні бар’єри у торгівлі із закордонними урядами. Наявність солідних органів з акредитації також забезпечує уряд засобами демонстрації того, що їхня країна володіє процесом для досягнення прийняття іноземних сертифікатів оцінки відповідності та даних, як того прагне Угода ВТО про технічні бар’єри у торгівлі. Акредитація також різними способами надає підтримку приватному сектору. По-перше, для акредитованих органів з оцінки відповідності, що працюють у приватному секторі, акредитація надає таку підтримку: • Як еталон для роботи Багато органів з оцінки відповідності працюють ізольовано від аналогічних органів. Отримуючи оцінки експертів щодо відповідності критеріям акредитації, ці органи можуть одержати незалежне підтвердження того, що вони працюють на рівнях, оцінених іншими як компетентні. У випадку виявлення недоліків у процесі акредитації такі органи також мають можливість ініціювати заходи для їх усунення і вдосконалити у такий спосіб свою поточну роботу. 8

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ •Як визнання компетентності Акредитація надає загальнодоступне визнання спеціальної компетенції акредитованих органів з оцінки відповідності. Це сприяє прийняттю результатів роботи акредитованих органів регулятивними органами, постачальниками, покупцями, споживачами та ін., у тому числі як прямими замовниками органів з оцінки відповідності, так й іншими сторонами, які можуть бути зацікавлені в їхніх звітах, сертифікатах, кваліфікації персоналу тощо. • Як маркетингова перевага Акредитація може забезпечити маркетингову перевагу для органів з оцінки відповідності. Клієнти акредитованих органів з оцінки відповідності матимуть більшу довіру до них, знаючи, що такі органи пройшли незалежну оцінку їх компетентності за допомогою процесу акредитації. • Для міжнародного визнання Якщо органи з оцінки відповідності акредитовані органами, що підписали багатосторонні угоди Міжнародного форуму з акредитації (IAF), Міжнародної кооперації з акредитації лабораторій (ILAC) або її регіональних органів з кооперації (APLAC, EA, ILAC, PAC і SADCA), вони можуть отримати міжнародне визнання як компетентні органи на численних закордонних ринках. По-друге, інші групи в приватному секторі, які не здійснюють свою власну діяльність з оцінки відповідності, також побічно користуються перевагами процесу акредитації. До них належать: • Органи з специфікацій та закупівель у приватному секторі Такі органи зменшують свої ризики, якщо користуються послугами акредитованих органів з оцінки відповідності. Вони також можуть уникнути дорогих повторних випробувань, контролю або сертифікації, якщо результати неакредитованого органу не приймаються. Залучення акредитованих органів також повинне сприяти зростанню довіри власних клієнтів покупця до їх товарів і послуг. • Імпортери та експортери Експортери зможуть скоротити дороге дублювання оцінки відповідності експортованих ними товарів та послуг, якщо їхню відповідність вимогам іноземних держав підтверджено акредитованими органами з оцінки відповідності. Аналогічним чином імпортери зможуть приймати імпортовані товари та послуги з вищою довірою, якщо вони охоплені акредитованими органами з оцінки відповідності іноземних держав. Часто це буде навіть ще простішим, якщо іноземний орган з акредитації є учасником багатосторонніх угод ЕA, ILAС або IAF. • Торговельні об’єднання, галузеві організації, професійні організації та асоціації споживачів Торговельні об’єднання та органи, що представляють галузеві групи, професійні асоціації та асоціації споживачів можуть підтримуватися акредитацією кількома способами. Часто, наприклад, такі органи можуть бути представлені в урядових органах, а також у консультаційних і технічних комітетах органів з акредитації. Таким чином, вони мають можливість сприяти в роботі органів з акредитації для того, щоб інтереси їх членів були враховані при наданні відповідних послуг органами з акредитації та органами з оцінки відповідності, акредитованих ними (Стандарт ISO/IEC 17011:2004 вимагає від органів з акредитації при застосуванні зберігати відповідний баланс інтересів). 3.3. Принципи політики акредитації Основні принципи політики акредитації: • Визнання на національному рівні Органи з акредитації повинні бути визнані на національному рівні. • Неприбутковість Для захисту незалежності та неупередженості акредитація повинна здійснюватися як неприбуткова діяльність. Орган з акредитації вважається неприбутковим, якщо він не приносить прибутку його власникам, незалежно від того, чи є він державним або приватним. • Орієнтація на замовника Діяльність з акредитації повинна бути організована таким чином, щоб надавати ефективні послуги з гарантованою якістю, що відповідають потребам ринку оцінки відповідності (тобто промисловості, органам з оцінки відповідності, органам державної влади, споживачам та ін.). Органи з акредитації повинні на національному рівні тісно співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами та бути підзвітними своїм зацікавленим сторонам. • Останній рівень акредитації Органи з акредитації повинні зобов’язатися здійснювати свою діяльність таким чином, щоб акредитація залишалася останнім рівнем контролю діяльності з оцінки відповідності з погляду технічної компетентності, неупередженості та цілісності. Органи з акредитації повинні зобов’язатися не здійснювати жодної діяльності, що підлягає акредитації. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ • Заборона конкуренції Беручи до уваги характер акредитації як діяльності, здійснюваної органами з акредитації з відповідальністю та повноваженнями, отриманими від своїх національних державних органів, та для забезпечення належного захисту своєї місії як служби суспільного інтересу, конкуренція між органами з акредитації та непотрібне дублювання послуг з акредитації повинні бути виключені, оскільки це може призвести до підриву незалежності органів акредитації та довіри до них. 3.4. Застосування принципів акредитації Застосування принципів акредитації органами з акредитації підлягає регулярній оцінці з боку регіональних та міжнародних організацій шляхом проведення експертних оцінок. Питання незалежності, неупередженості, цілісності, а також технічної компетентності повинні розглядатися повністю в контексті таких оцінок. Крім того, ці організації передбачають стратегію з декількох спеціальних питань для сприяння застосуванню принципів акредитації. Наприклад, зовнішньоторговельна політика ЕA встановлює вимоги для усунення конкуренції між органами з акредитації та зміцнення їх тісного співробітництва, уникаючи у такий спосіб дублювання діяльності з акредитації. 3.5. Роль акредитації в інфраструктурі якості Зростання торгівлі за останні кілька десятиліть вимагає більшої впевненості, що сягає за межі країн стосовно цілісності результатів оцінки відповідності. Акредитація є одним із засобів надання такої гарантії, оскільки вона являє собою підтвердження незалежності та технічної компетентності органу з оцінки відповідності. Це може значно підвищити цінність результатів роботи органу з оцінки відповідності – його звітів про випробування або про результати контролю, свідоцтва про перевірку та сертифікати систем або продукції. Акредитація відіграє роль в подоланні технічних бар’єрів у торгівлі в багатьох галузях. Упевненість, що дає акредитація, цінна і для сприяння економічному прогресу, і для захисту інтересів суспільства – як у нерегуляторній, так і у регуляторній сферах. Її переваги можуть сприяти: • створеню визнаних на міжнародному рівні послуг з оцінки відповідності; • відкриття експортних ринків для галузей вітчизняної промисловості; • створення основ індустріального розвитку за допомогою посиленої конкуренції; • забезпечення прозорості на ринках за допомогою чіткого опису сфер компетентності та міжлабораторних порівнянь; • реалізація антикорупційних заходів через простежуваність результатів, щорічних інспекційних аудитів, оцінок на об’єкті, експертних оцінок і ведення реєстрації кожного етапу процесу. Одним із вирішальних аспектів є неупередженість і незалежність органу з акредитації, результатом чого є необхідність відокремлення його від інших організацій інфраструктури якості, щоб уникнути будь-яких реальних або сприйманих конфліктів інтересів. Отже, при створенні інфраструктури якості варто врахувати такі моменти: • функція акредитації не може здійснюватися організацією, що проводить також оцінку відповідності, тобто контроль, проведення випробувань та/або сертифікацію; • національний орган із стандартизації може також стати національним органом з акредитації, але в такому випадку він не може надавати послуги з оцінки відповідності; • хоча фундаментальна метрологія та акредитація самі по собі не представляють конфлікту інтересів (відповідно до визначень Міжнародного бюро мір і ваги, ILAC та IAF), вони вважаються близькими до цього. 3.6. Експертна оцінка у порівнянні з акредитацією: за і проти Експертна оцінка – це процес, застосовуваний для підтвердження відповідності органу ряду вимог для членства в групі, до якої орган бажає приєднатися. Оцінка проводиться членами групи, інакше кажучи, спеціалістами у тій же галузі, що й кандидат. Для оцінки відповідності процес визначений у стандарті ISO/IEC 17040:2005 і застосовується групами органів, які хочуть мати можливість приймати результати оцінки відповідності один одного. Наприклад, група, що перевіряє компетентність і незалежність випробувальної лабораторії для певних асортиментів продукції та застосування конкретної серії стандартів, буде задіяна з інших лабораторій, які можуть проводити аналогічні випробування. Зазвичай члени групи, що проводять оцінку, набираються з кількох різних лабораторій, і навіть із кількох країн, якщо система, до якої належить лабораторія, є міжнародною. Аналогічний процес застосовується для органів із сертифікації. Хоча членами групи будуть співробітники організацій, які можуть конкурувати з оцінюваною організацією, взаємний характер системи буде стимулювати старанність та чесність при проведенні оці10

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ нок. Це обумовлено тим, що їх власна організація пізніше пройде аналогічне оцінювання за участю її конкурентів. Додатковою перевагою є те, що члени групи імовірно будуть досвідченими фахівцями саме з тих питань, які вони повинні перевіряти з метою оцінки, оскільки їхня повсякденна робота пов’язана з тими ж аспектами. Експертна оцінка вимагає певних елементів, таких як: • компетентні оцінювачі, набрані з членів групи; • критерії членства, чітко визначені групою; • методична оцінка відповідності організації-кандидата цим критеріям; • звіт про результати, що містить достатню інформацію для того, щоб група могла прийняти рішення відносно відповідності організації-кандидата вимогам для отримання членства. Група ухвалює рішення щодо необхідності періодичного аудиту та переоцінки членів групи. У разі потреби виконуються відповідні частини процесу. Члени груп угод про експертну оцінку загалом усі є фахівцями в конкретних технічних галузях, охоплюваних угодою, і отже, забезпечують високий рівень технічної компетентності для проведення експертної оцінки. У той же час органи можуть конкурувати один з одним і можуть не бути цілком неупередженими. Схема експертної оцінки повинна бути добре керованою для того, щоб забезпечити її ефективність у підвищенні довіри до роботи її членів. Одним з аспектів експертної оцінки у багатосторонній домовленості є забезпечення того, щоб групи оцінювачів комплектувалися з учасників домовленості, та не залучали б оцінювачів з двох різних організацій-учасників, які оцінюють організації один одного. Акредитація – це механізм оцінки відповідності, конкретно пов’язаний з оцінкою відповідності органів з оцінки відповідності органом третьої сторони, загальновідомим як орган з акредитації, що одержав повноваження на такі дії – у більшості випадків – від уряду. Вимоги до органів з акредитації визначені в стандарті ISO/IEC 17011:2004. Акредитація зазвичай передбачає використання методик аудиту групами оцінювачів, до складу яких входять фахівці з організаційних аспектів, таких як система менеджменту, незалежність, а також у технічній діяльності (компетентність, кваліфікація) органу. Наприклад, для випробувальної лабораторії до складу групи повинні входити один або кілька фахівців із проведених видів вимірювань та випробувань. Акредитація, надана органам з оцінки відповідності, тоді слугуватиме основою для взаємного визнання результатів оцінки відповідності один одного, а також для прийняття ринком цих результатів як високоякісних. Самі органи з акредитації використовують метод експертної оцінки для встановлення довіри між собою як основу для домовленостей про взаємне визнання.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКІВ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ОСОБАМ ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 750/25527

Відповідно до абзацу одинадцятого частини другої статті 6 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та з метою удосконалення надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах наказую: 1. Затвердити такі, що додаються: 1) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця; 2) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі; 3) Порядок проведення серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора; 4) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта; 5) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма); 6) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота; 7) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт; 8) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки; 9) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок; 10) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею; 11) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації; 12) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин; 13) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок; 14) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів – обтурації стороннім тілом; 15) Порядок надання домедичної допомоги при наявності декількох постраждалих; 16) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною; 17) Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації; 18) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з опіками; 19) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням; 20) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні; 21) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні; 22) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей; 23) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах; 24) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти; 25) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах; 26) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою; 27) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії); 28) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості. 2. Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги (М. Хобзей) у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Р. Салютіна. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Міністр

О. Мусій

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ СЕРЦЕВОМУ НАПАДІ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 751/25528

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «серцевий напад» вживається у такому значенні – це інфаркт міокарда, крайній ступінь ішемічної хвороби серця, який характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки міокарда, що виник внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки (симптоми) прояву серцевого нападу: дискомфорт в центрі грудної клітки; стискаючий, тягнучий біль за грудиною; біль у лівій руці з проекцією в лікоть, мізинець, шию, нижню щелепу; відчуття страху; часте дихання (більше ніж 30 дихальних рухів за хвилину); холодний піт, нудота, запаморочення. 4. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі немедичними працівниками: 1) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику; 2) перемістити постраждалого на спину чи надати зручне для нього положення; 3) розстібнути одяг у постраждалого; 4) забезпечити надходження свіжого повітря в приміщення; 5) запитати у постраждалого про прийом фармакологічних препаратів, які рекомендовані його лікуючим лікарем. У випадку їх наявності – допомогти прийняти постраждалому ліки; 6) при можливості дати постраждалому розжувати таблетку аспірину (незалежно від прийому інших препаратів) за умови відсутності у нього алергічної реакції; 7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим; 8) при втраті свідомості здійснювати послідовність дій, передбачених Порядком надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 червня 2014 року № 398. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВОЇ РЕАНІМАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ АВТОМАТИЧНОГО ЗОВНІШНЬОГО ДЕФІБРИЛЯТОРА Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 752/25529

1. Цей Порядок визначає механізм проведення серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «автоматичний зовнішній дефібрилятор» вживається у такому значенні – це медичний виріб, призначений для ліквідації порушення серцевої діяльності шляхом впливу на серце електричного імпульсу. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при проведенні серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 2) визначити наявність свідомості – обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»; 3) якщо постраждалий реагує: а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні; б) з’ясувати характер події, що сталася; в) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки; ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо постраждалий не реагує: а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою; б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта; в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє; 5) якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості: а) перемістити постраждалого в стабільне положення; б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 6) якщо дихання відсутнє, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації та принести зовнішній автоматичний дефібрилятор; 7) відкрити кришку дефібрилятора. Якщо автоматичний дефібрилятор не вмикається автоматично, увімкнути його самостійно; 8) виконувати голосові вказівки автоматичного дефібрилятора: а) приклеїти електроди на грудну клітку постраждалого; б) зачекати доки апарат не здійснить аналіз ритму; в) натиснути кнопку розряду для проведення дефібриляції за умови, що до постраждалого ніхто не торкається; 9) після виконання дефібриляції розпочати/продовжити проведення серцево-легеневої реанімації у співвідношенні 30 натискань на грудну клітку, 2 штучних вдихи; 10) дотримуватись голосових вказівок зовнішнього автоматичного дефібрилятора протягом всього часу проведення серцево-легеневої реанімації; 11) при відновленні ознак життя у постраждалого забезпечити постійний нагляд до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Електроди залишити на грудній клітці; 12) при повторній зупинці серця до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги здійснювати послідовність дій, передбачених підпунктами 7–11 цього пункту. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ РАПТОВІЙ ЗУПИНЦІ СЕРЦЯ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 750/25527

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «раптова зупинка серця» вживається у такому значенні – це природна (ненасильницька) смерть, що настала несподівано в межах 6 годин від початку гострих симптомів. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця немедичними працівниками: 14

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки; 2) визначити наявність свідомості – обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З Вами все гаразд? Як Ви себе почуваєте?»; 3) якщо постраждалий реагує: а) якщо постраждалому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні; б) з’ясувати характер події, що сталася; в) викликати бригаду екстреної медичної допомоги; г) повідомити диспетчеру інформацію про постраждалого відповідно до його запитань та виконати його вказівки; ґ) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо постраждалий не реагує: а) звернутися до осіб, які поряд, за допомогою; б) якщо постраждалий лежить на животі, повернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, вважати, що у постраждалого є травма в шийному відділі хребта; в) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати». Наявність дихання визначати протягом 10 секунд. Якщо виникли сумніви, що є дихання, вважати, що дихання відсутнє; 5) якщо постраждалий дихає, при відсутності свідомості: а) перемістити постраждалого в стабільне положення; б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; в) забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 6) якщо дихання відсутнє: а) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; б) розпочати проведення серцево-легеневої реанімації: виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину; виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд; після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведеної схеми у цьому підпункті; 7) змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини; 8) припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги при відновленні у постраждалого дихання, рухової активності. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ПОШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 753/25530

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «пошкодження хребта» вживається у такому значенні – це патологічний стан, що виникає внаслідок прямого та непрямого травмуючого фактора. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки пошкодження хребта: сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї або спині; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області хребта; судоми; ускладнене дихання; втрата рівноваги. 4. Травму хребта слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання – відновити прохідність дихальних шляхів, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходження безпечне: а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація); б) залишити у початковому положенні; в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; г) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; ґ) забезпечити психологічну підтримку; 6) якщо місце події небезпечне: а) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація); б) перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері тощо); в) зафіксувати постраждалого на довгій транспортувальній дошці перед транспортуванням; г) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; ґ) перемістити постраждалого в безпечне місце; д) провести повторний огляд; е) надати домедичну допомогу постраждалому залежно від наявних пошкоджень (пов’язки, фіксація переломів тощо); є) надати психологічну підтримку; ж) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ТРАВМУ ГОЛОВИ (ЧЕРЕПНО-МОЗКОВА ТРАВМА) Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 754/25531

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма) немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «черепно-мозкова травма» вживається у такому значенні – це стан, що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонок, судин, кісток черепа та зовнішніх покривів голови. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки черепно-мозкової травми: рани, синці в області голови та обличчя; сонливість; сплутаність або втрата свідомості; сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї; поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг; втрата рухових функцій кінцівок; деформація в області голови; судоми; утруднене дихання; порушення зору; нудота; блювота; стійкий головний біль; втрата рівноваги; виділення крові та/або ліквору (прозора рідина) з ротової та/або носової порожнини та вуха. 4. Травму голови слід підозрювати за таких обставин: падіння з висоти; стрибки у воду; сильний удар по голові або тулубу; дорожньо-транспортні пригоди; ураження блискавкою; ураження електричним струмом; вибух. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма) немедичними працівниками: 16

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) зафіксувати шийний відділ хребта (шийний комірець, м’яка шина, фіксація руками); 3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 6) якщо у постраждалого відсутні рани в області голови та інші пошкодження: а) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; б) підтримати постраждалого психологічно; в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; г) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій; ґ) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці; 7) якщо у постраждалого наявні рани в області голови та інші пошкодження: а) накласти пов’язки на рани; б) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; в) підтримати постраждалого психологічно; г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; ґ) при погіршенні стану постраждалого зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги, дотримуватись його рекомендацій; д) за наявності небезпеки евакуювати постраждалого на довгій транспортувальній дошці. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ПОШКОДЖЕННЯ ЖИВОТА Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 755/25532

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: закрита травма живота – травма, при якій шкіра, підшкірна клітковина та апоневроз залишаються непошкодженими, а на шкірі живота та прикордонних ділянках спостерігаються підшкірні крововиливи; проникаюча травма живота – травма, при якій канал рани проникає у черевну порожнину. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки проникаючої травми живота: наявність рани; біль у рані та в черевній порожнині; нудота; блювота; слабкість; відчуття тиску, «розпирання» в животі; наявність сторонніх предметів у рані (ніж, арматура тощо); наявність в рані кишківника чи сальника (евентерація). 4. Ознаки закритої травми живота з можливою внутрішньою кровотечею: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття хвилювання або неспокою; часте дихання; бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; втрата свідомості. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) при закритій травмі живота: а) надати постраждалому зручне положення; б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА в) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; ґ) при погіршенні стану постраждалого до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги зателефонувати до диспетчера екстреної медичної допомоги; 6) при проникаючій травмі живота: а) надати постраждалому зручне положення; б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення; в) накласти чисту, стерильну пов’язку на рану та зафіксувати її за допомогою лейкопластиру; г) не вправляти внутрішні органи в черевну порожнину; ґ) не виймати з рани сторонні предмети; д) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ТРАВМУ ГРУДНОЇ КЛІТКИ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 757/25534

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: проникаюча травма грудної клітки – пошкодження, при якому канал рани має сполучення з плевральною порожниною; травма грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу – пошкодження, при якому немає сполучення плевральної порожнини з навколишнім середовищем. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки проникаючої травми грудної клітки: наявність рани; утруднене дихання; кровотеча з рани (кров може бути яскраво-червоною, пінистою); звук всмоктування повітря при кожному вдиху; можливе кровохаркання. 4. Ознаки травми грудної клітки з підозрою на внутрішню кровотечу: посиніння шкіри (утворення синця) на місці травми; відчуття крепітації при пальпації грудної клітки; утруднене дихання; можливе кровохаркання; часте дихання (більше 20 вдихів за хвилину); бліда, холодна або волога на дотик шкіра; нудота; блювота; відчуття спраги; порушення свідомості. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію; 5) при проникаючій травмі грудної клітки: а) попросити постраждалого зробити глибокий видих; б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та матеріал, який не пропускає повітря (наприклад, шматок поліетиленового пакета, пластикова обгортка тощо); в) зафіксувати пов’язку лейкопластиром, залишивши один її край вільним; г) при вогнепальному пораненні грудної клітки перевірити місце можливого виходу кулі. Якщо виявлено другий отвір, накласти пов’язку, як описано вище, та зафіксувати її з усіх боків; ґ) надати постраждалому напівсидяче положення; 18

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 6) якщо у постраждалого закрита травма грудної клітки: а) надати постраждалому напівсидяче положення; б) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ПЕРЕЛОМ КІСТОК КІНЦІВОК Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 758/25535

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили: насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок патологічного процесу, пухлини, запалення; відкритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покровів у проекції перелому; закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покровів у проекції перелому; іммобілізація (знерухомлення) – фіксація перелому кістки шляхом використання стандартних шин чи імпровізованих засобів. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки відкритого перелому кісток кінцівки: наявність рани в місці перелому; кровотеча з рани; біль в області рани; порушення функції ушкодженої кінцівки; неприродне положення кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому; наявність уламків кістки в рані. 4. Ознаки закритого перелому кісток кінцівки: неприродне положення кінцівки; біль в області рани/ деформації кінцівки; патологічна рухливість у кінцівці; крепітація (хрускіт) в місці перелому; гематома в області перелому (збільшення кінцівки в об’ємі); порушення функцій ушкодженої кінцівки. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію; 5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому: а) розрізати одяг над раною; б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану; в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю); г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів; ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому: а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю); б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів; в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ІНСУЛЬТ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 756/25533

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «інсульт» вживається у такому значенні – це гостре порушення мозкового кровообігу, що спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки інсульту: раптова асиметрія або оніміння обличчя; раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; раптове порушення мовлення/розуміння простих команд/запитань; погіршення зору в одному або в обох очах; порушення ходи; запаморочення, втрата рівноваги або координації; головний біль без наявної причини; втрата свідомості. 4. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт немедичними працівниками: 1) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, пояснити диспетчеру причину виклику; 2) надати постраждалому горизонтальне положення, підвести голову та плечі; 3) якщо постраждалий перебуває без свідомості, але дихає нормально, перевести постраждалого в безпечне положення; 4) не давати постраждалому їсти та пити; 5) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 6) при відсутності у постраждалого дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію; 7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ РАНІ КІНЦІВКИ, В ТОМУ ЧИСЛІ УСКЛАДНЕНІЙ КРОВОТЕЧЕЮ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 759/25536

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, немедичними працівниками. 20

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 2. У цьому Порядку термін «кровотеча» вживається у такому значенні – це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу. 4. Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі: а) одягнути рукавички; б) надати кінцівці підвищене положення; в) накласти на рану чисту, стерильну серветку; г) накласти на рану бинтову пов’язку; ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення; д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі: а) одягнути рукавички; б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану; в) надати кінцівці підвищене положення; г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та за можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані; ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут; д) надати постраждалому протишокове положення; е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі: а) одягнути рукавички; б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану; в) надати кінцівці підвищене положення; г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку; ґ) надати постраждалому протишокове положення; д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ТРАВМАТИЧНІЙ АМПУТАЦІЇ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 760/25537

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації немедичними працівниками. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 2. У цьому Порядку термін «травматична ампутація» вживається у такому значенні – це відсікання, відторгнення частини або всієї кінцівки (або іншої частини тіла) у результаті механічної дії. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду (екстреної) швидкої медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) за наявності артеріальної кровотечі накласти джгут; 6) накласти чисту, стерильну пов’язку на культю; 7) надати постраждалому протишокове положення; 8) знерухомити культю; 9) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; 10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 11) знайти ампутовану частину тіла; 12) завернути ампутовану частину тіла в стерильну марлю/чисту тканину; 13) помістити ампутовану частину в поліетиленовий пакет (за можливості видалити з нього повітря); 14) помістити пакет в ємність, заповнену холодною водою/льодом; 15) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПОЗИЦІЙНОМУ СТИСКАННІ М’ЯКИХ ТКАНИН Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 761/25538

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «позиційне стискання м’яких тканин» вживається у такому значенні – це вид травми, при якій до певної частини тіла постраждалого припиняється кровопостачання, внаслідок чого розвиваються її ішемія та ушкодження. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) якщо постраждалий у свідомості: а) виконати фіксацію шийного відділу хребта; б) з’ясувати час стискання частини тіла; в) якщо з моменту стискання пройшло менше ніж 10 хвилин, звільнити стиснену частину тіла; г) за можливості обробити рани, іммобілізувати ушкоджену кінцівку та виконати інші маніпуляції залежно від наявних пошкоджень; ґ) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення; д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; е) якщо з моменту стискання пройшло більше ніж 10 хвилин, дочекатися приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 22

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА є) підтримати постраждалого психологічно; 6) якщо постраждалий без свідомості, але в нього наявне правильне дихання і не відомо, скільки часу пройшло з моменту стискання, вважати, що пройшло більше ніж 10 хвилин; 7) у випадку, коли необхідно терміново евакуювати постраждалого, але з моменту стискання пройшло більше ніж 10 хвилин, перед звільненням стисненої частини тіла накласти джгут; 8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ГОСТРЕ ОТРУЄННЯ НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 765/25542

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «гостре отруєння» вживається у такому значенні – це швидке порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрути чи токсинів, що проникли в організм або утворилися в ньому. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами: 1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини); 2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо); 3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо); 4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин. 4. Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна). 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо; 3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий; 4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА них вод: дорослому необхідно випити 500–700 мл (2–3 склянки) чистої, холодної (18 °С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод; 9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 г активованого вугілля) та проносне (дорослим – 50 мл вазелінового масла). Однак при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого; 10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18 °С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку; 11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 766/25543

1. Цей Порядок визначає механізм надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «надзвичайна ситуація» вживається у такому значенні – це обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації немедичними працівниками: 1) надавати психологічну підтримку в безпечному місці; 2) характерні ознаки психологічних розладів: втрата фізичної сили; безглуздий і хаотичний руховий неспокій; відчуття виснаженості та нереальності; емоційна віддаленість від оточення, рідних; почуття провини; ворожі дії до оточуючих; 3) вивести постраждалого за межі місця пригоди та ізолювати його від надлишкової уваги оточуючих; 4) заспокоїти постраждалого, сказати, що Ви прийшли, щоб надати допомогу, що будете поруч та не залишите його до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 5) постійно підтримувати візуальний контакт з постраждалим; 6) спілкуватись з постраждалим спокійно, адекватно оцінюючи його побажання та дії; 7) при розмові уникати слів, які можуть викликати відчуття провини у постраждалого; 8) відволікати його від негативних думок та намірів; 9) переконати постраждалого, що необхідна допомога буде надана вчасно та професійно; 10) за можливості накрити постраждалого ковдрою; 11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПІДОЗРІ НА ШОК Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 762/25539

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «шок» вживається у такому значенні – це стан між життям та смертю; загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Ознаки шоку у постраждалого: бліда, холодна і волога шкіра; слабкість; неспокій; сухість у роті, відчуття спраги; часте дихання (більше ніж 20 вдихів за хвилину); порушення свідомості; непритомність. 4. Причинами виникнення шоку можуть бути: зовнішня кровотеча; внутрішня кровотеча; травми різного ґенезу; опіки; серцевий напад тощо. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) усунути причину виникнення шокового стану: зупинити кровотечу, іммобілізувати перелом тощо; 6) надати постраждалому протишокове положення: а) перевести постраждалого в горизонтальне положення; б) покласти під ноги постраждалого ящик, валик з одягу тощо таким чином, щоб ступні ніг знаходились на рівні його підборіддя; в) підкласти під голову постраждалого одяг/подушку; г) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом; 7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПОРУШЕННІ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ – ОБТУРАЦІЇ СТОРОННІМ ТІЛОМ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 763/25540

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів – обтурації стороннім тілом немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «порушення прохідності дихальних шляхів» вживається у такому значенні – це патологічний стан, викликаний повним або частковим закупорюванням трахеї та бронхів стороннім тілом. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Розрізняють повне та неповне порушення прохідності дихальних шляхів: НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 1) ознаки неповного порушення прохідності дихальних шляхів стороннім тілом: постраждалий може говорити, кашляти, дихати; 2) ознаки повного порушення прохідності дихальних шляхів стороннім тілом: постраждалий не може говорити, не може дихати, хрипить, здійснює безмовні спроби кашляти, може втратити свідомість. 4. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів – обтурації стороннім тілом немедичними працівниками: 1) при неповній обструкції дихальних шляхів: а) заохочувати постраждалого продовжувати кашляти; б) у випадку, якщо спроби відкашлятись були вдалими, прохідність дихальних шляхів відновлено, оглянути постраждалого, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 2) при повній обструкції дихальних шляхів: а) нанести п’ять ударів по спині; б) якщо обструкція дихальних шляхів не усунена, виконати п’ять абдомінальних поштовхів; в) якщо обструкція дихальних шляхів не усунена, почергово повторювати п’ять ударів по спині та п’ять абдомінальних поштовхів; 3) при втраті свідомості постраждалим: а) перемістити постраждалого в горизонтальне положення; б) визначити наявність дихання та за його відсутності розпочати серцево-легеневу реанімацію; 4) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ З ОПІКАМИ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 767/25544

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим з опіками немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «опік» вживається у такому значенні – це травма м’язової тканини або шкіри, викликана дією тепла, електроенергії, хімічних речовин, тертя або випромінювання. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів: 1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль; 2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль з інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною; 3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини; 4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток. 4. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня: а) охолодити місце опіку прохолодною водою; б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою; в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку; 6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня: 26

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою; б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення; 7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце ураження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ З ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯМ/ВІДМОРОЖЕННЯМ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 768/25545

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: переохолодження – загальний стан людини, коли на всю поверхню тіла впливає холод, а температура тіла при цьому падає нижче 35 °C. відмороження – ушкодження тканин організму з розвитком місцевих та системних змін під дією холоду. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Переохолодження/відмороження може виникнути при таких обставинах: тривалий вплив холоду, вітру, підвищеної вологості на особу в тісному або мокрому взутті, нерухомому положенні; незадовільний загальний стан постраждалого (хвороба, виснаження, алкогольне сп’яніння, крововтрата тощо). 4. При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження: 1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня; 2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження; 3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія; 4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити уражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг); 6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла; 7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку; 8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення; 10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою; 11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ УКУСАХ ТВАРИН ТА КОМАХ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 772/25549

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах немедичними працівниками: 1) при укусах домашніх тварин: а) переконатися у відсутності небезпеки; б) за можливості ізолювати тварину; в) провести огляд постраждалого; г) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; ґ) за наявності рани без кровотечі промити рану мильним розчином та накласти чисту, стерильну пов’язку; д) за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити кровотечу та накласти на рану чисту, стерильну пов’язку; е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; є) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги; 2) при укусах диких тварин: а) переконатися у відсутності небезпеки; б) запам’ятати вид тварини, за можливості сфотографувати; в) провести огляд постраждалого; г) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; ґ) за наявності рани без кровотечі промити рану мильним розчином та накласти чисту, стерильну пов’язку; д) за наявності рани та інтенсивної кровотечі зупинити кровотечу та накласти на рану чисту, стерильну пов’язку; е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; є) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги; 3) при укусах отруйних змій: а) переконатися у відсутності небезпеки; б) при можливості запам’ятати вигляд змії, що вкусила (колір, розміри, візерунок на її спині тощо); в) забезпечити постраждалому спокій та положення лежачи; г) при укусах в область кінцівки знерухомити її; ґ) дати постраждалому випити багато рідини (вода, чай тощо); д) накласти на місце укусу чисту, стерильну пов’язку; 28

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА е) не намагатися видалити отруту шляхом розрізання та припалювання місця укусу, не накладати на місце укусу холодний компрес; є) якщо впевнені, що дія отрути нейротоксична (викликає параліч м’язів), накласти пов’язку, що тисне, вище місця укусу; ж) за можливості терміново транспортувати постраждалого до лікувального закладу; з) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги чи при транспортуванні до лікарні; и) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги; 4) при укусах отруйних павуків необхідно здійснювати послідовність дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ УТОПЛЕННІ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 769/25546

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «утоплення» вживається у такому значенні – це гострий патологічний стан, що розвивається при випадковому або навмисному зануренні у воду чи інші рідини, з подальшим розвитком ознак дихальної недостатності, причиною виникнення якої є попадання рідини в дихальні шляхи. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при утопленні немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) якщо постраждалий у воді: а) кинути рятувальний засіб (рятувальний круг, м’яч тощо); б) підпливаючи до постраждалого, користуватись рятувальним жилетом або іншими засобами, що дозволять утримуватись на воді (рятувальний круг, надувний матрац тощо). Підпливати до постраждалого зі спини. При наближенні до постраждалого попросити його заспокоїтись та пояснити, що ви в змозі надати допомогу; в) якщо постраждалий без свідомості та перебуває у воді, перевернути його на спину, перевірити наявність дихання; г) якщо постраждалий дихає, транспортувати його до берега. При витягуванні постраждалого з води за можливості залучати 2–3 особи, фіксувати шийний відділ хребта; 3) на березі у постраждалого без свідомості перевірити наявність дихання; 4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 6) якщо постраждалий дихає, до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги фіксувати шийний відділ хребта, забезпечити прохідність дихальних шляхів; 7) якщо постраждалий не дихає, не видаляти воду з легень, розпочати серцево-легеневу реанімацію. При наявності автоматичного зовнішнього дефібрилятора – наклеїти електроди, попередньо витерти шкіру грудної клітки; 8) якщо постраждалий у воді і не дихає, швидко транспортувати до берега, натиснення на грудну клітку у воді не ефективне; 9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

М. Хобзей

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПЕРЕГРІВАННІ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 770/25547

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «перегрівання» вживається у такому значенні – це патологічний стан організму, що виникає внаслідок порушення терморегуляції та/або дії зовнішнього тепла. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар. 4. При перегріванні слід розрізняти такі ознаки: 1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки); 2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість; 3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання. 5. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні немедичними працівниками: 1) при теплових судомах: а) перемістити постраждалого в прохолодне місце; б) дати постраждалому випити прохолодної води; в) за можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом; 2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі: а) перемістити постраждалого в прохолодне місце; б) дати постраждалому випити прохолодної води; в) розстебнути одяг постраждалого; г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі; ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду; 3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ТРАВМАХ ТА ПОШКОДЖЕННЯХ ОЧЕЙ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 771/25548

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «пошкодження очей» вживається у такому значенні – це вплив на орган зору різних пошкоджуючих факторів, що може викликати порушення його функції або втрату зору. 30

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 4) допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення; 5) при потраплянні в очі дрібних сторонніх тіл, наприклад, бруду, піску, дерев’яних, металевих стружок, постраждалий може відчувати сильний біль і не в змозі відкрити очі в такому випадку: а) попросити постраждалого покліпати; б) обережно промити око теплою проточною водою; в) прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку закріпити лейкопластиром; 6) при пошкодженні очей та наявності стороннього предмета: а) не видаляти сторонній предмет; б) накласти чисту, стерильну серветку на око навколо предмета, закріпити лейкопластиром, накладати пов’язку слід одночасно на два ока; 7) при потраплянні в очі хімічних розчинів промивати очі теплою проточною водою до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 8) якщо з очного яблука відбувається витік рідини, не промивати та не накладати пов’язки, не тиснути на очі з метою зупинки кровотечі. Постраждалому надати зручне положення; 9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ НАЯВНОСТІ ДЕКІЛЬКОХ ПОСТРАЖДАЛИХ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 764/25541

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги при наявності декількох постраждалих немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги при наявності декількох постраждалих немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) визначити причину надзвичайної ситуації та повідомити службу екстреної (швидкої) медичної допомоги та інші служби, чітко описати ситуацію і місце події; 3) визначити кількість постраждалих, залучити до надання допомоги осіб, які поряд; 4) якщо постраждалих декілька і вони не потребують надання домедичної допомоги: а) евакуювати постраждалих з місця пригоди у безпечне місце; б) забезпечити постійний нагляд за постраждалими до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; в) надати постраждалим психологічну підтримку; 5) якщо постраждалих декілька і частина з них потребує надання домедичної (медичної) допомоги: а) голосно запитати: «Хто може ходити?»; б) вивести постраждалих, які можуть ходити, в безпечне місце; в) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА г) на місці події надати допомогу постраждалим, які її потребують: зосередитись на зупиненні інтенсивної кровотечі; забезпечити всім постраждалим фіксацію шийного відділу хребта; іммобілізувати переломи кінцівок; ґ) за можливості евакуювати постраждалих на довгій транспортувальній дошці з місця події; 6) після прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги слід надати їм повну інформацію про кількість постраждалих та об’єм наданої їм домедичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПРИГОДАХ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 774/25551

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «дорожньо-транспортна пригода» вживається у такому значенні – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої є травмовані або загиблі люди. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 3) за можливості заблокувати проїзд дорогою за допомогою свого автомобіля або попереджувальних знаків, наприклад, аварійного трикутника (позаду автомобіля на відстані 50 м); 4) якщо автомобіль стоїть під ухилом, заблокувати колеса (камінням, дошками), щоб попередити його рух; 5) якщо двигун продовжує працювати, вимкнути його; 6) залучити оточуючих до надання домедичної допомоги; 7) вважати, що в усіх постраждалих внаслідок дорожньо-транспортних пригод є травма шийного відділу хребта; 8) забезпечити нерухомість голови, шиї та хребта постраждалого за допомогою шийного комірця або руками; 9) вияснити у свідків чи постраждалих (якщо це можливо) причини та деталі аварії; 10) надати домедичну допомогу постраждалому відповідно до наявних ушкоджень; 11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ТА БЛИСКАВКОЮ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 775/25552

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою немедичними працівниками. 32

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 2. У цьому Порядку термін «електротравма» вживається у такому значенні – це місцеві і загальні пошкодження, що виникають у результаті впливу електричного струму великої сили або розряду атмосферної електрики (блискавки). Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу; 3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільне положення; 7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки; 8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ ПАДІННІ З ВИСОТИ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 773/25550

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «падіння з висоти» вживається у такому значенні – це переміщення у просторі зверху вниз тіла людини та удар об поверхню приземлення, що призводить до утворення різноманітних механічних пошкоджень. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 3) зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця чи руками; 4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання; 5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації; 6) за наявності свідомості у постраждалого та відсутності зовнішніх пошкоджень уточнити його основні скарги та висоту падіння; 7) при відсутності небезпеки залишити постраждалого у попередньому положенні до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 8) за наявності у постраждалого інтенсивної зовнішньої кровотечі зупинити її, при цьому уникати зайвих рухів та мінімізувати переміщення постраждалого; 9) за відсутності свідомості та збереженому диханні у постраждалого підтримувати прохідність дихальних шляхів, фіксувати шийний відділ хребта; 10) при положенні постраждалого на животі, відсутності свідомості та підозрі на відсутність дихання фіксувати шийний відділ хребта та перемістити постраждалого на спину; 11) переміщення постраждалого виконувати за допомогою присутніх осіб; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА 12) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 13) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ПРИ СУДОМАХ (ЕПІЛЕПСІЇ) Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 776/25553

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії) немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «судома» вживається у такому значенні – це довільне скорочення м’яза або групи м’язів, яке зазвичай супроводжується різким болем. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії) немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 3) надавати домедичну допомогу на місці випадку, крім ситуацій, коли місце є небезпечним; 4) не намагатися насильно стримувати судомні рухи постраждалого; 5) покласти постраждалого на рівну поверхню, підкласти під його голову м’які речі з метою попередження травм голови; 6) розстебнути одяг постраждалого; 7) повернути постраждалого на бік для попередження потрапляння до верхніх дихальних шляхів слини, крові тощо; 8) не слід розкривати рот у постраждалого за допомогою підручних засобів; 9) не потрібно силоміць вливати рідину та будь-які ліки до рота постраждалого під час судом; 10) після припинення судом оглянути постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання. За відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію; 11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

М. Хобзей

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ БЕЗ СВІДОМОСТІ Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від16.06.2014 № 398 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2014 р. за № 777/25554

1. Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості немедичними працівниками. 2. У цьому Порядку термін «втрата свідомості» вживається у такому значенні – це невідкладний стан, що виникає внаслідок короткотривалої недостатності кровообігу головного мозку. 34

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Основах законодавства України про охорону здоров’я та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я. 3. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим без свідомості немедичними працівниками: 1) переконатися у відсутності небезпеки; 2) раптова втрата свідомості у присутності свідків: а) визначити наявність дихання; б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; в) за відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію; г) за наявності дихання перемістити постраждалого у стабільне положення; 3) постраждалий без свідомості, свідків немає: а) визначити наявність дихання. Якщо постраждалий лежить на животі, перевернути його на спину, фіксуючи шийний відділ хребта; б) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; в) за відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію; г) за наявності дихання провести огляд з метою виявлення наявних травм, за їх відсутності перемістити постраждалого у стабільне положення. За необхідності надати домедичну допомогу відповідно до наявних травм; 4) залучати до надання домедичної допомоги свідків; 5) за можливості з’ясувати причину виникнення невідкладного стану; 6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги; 7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги. Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

М. Хобзей

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я

СЛУЖБЕ ОХРАНЫ ТРУДА НЕБОЛЬШОГО ПРЕДПРИЯТИЯ* ПОСОБИЕ Моисеенко О. В.

5.6.9. Положение о нарядной системе предприятия С целью обеспечения безопасных условий выполнения наиболее потенциально опасных работ, перечисленных в Перечне 2.01, соответствующие нормативно-правовые акты требуют оформления их проведения нарядом-допуском. Нарядом-допуском называют составленное на специальном бланке распоряжение на безопасное проведение работы, определяющее ее содержание, место, время начала и окончания, необходимые меры безопасности, состав бригады и лиц, ответственных за безопасное выполнение этой работы. Круг видов работ, при проведении которых в соответствии с законодательством оформляется наряд-допуск, довольно обширен. Некоторые из них встречаются редко, а некоторые – широко известны, как например, работы на высоте или электросварочные работы на временных рабочих местах. Также обширен и перечень нормативно-правовых актов, которые требуют оформления нарядов-допусков. Приведем лишь некоторые из них. Пункт 7.4 ПБСГУ на выполнение газоопасных работ требует выдавать наряд-допуск по форме, приведенной в приложении 8 к этим Правилам, с приложением инструкции по мерам безопасности. В пункте 7.5.26 ПУиБЭГК сказано, что установка и работа крана стрелового типа вблизи охранной зоны ВЛ на расстоянии меньше 40 м от ОРУ и крайнего провода ВЛ, который может находиться под напряжением, проводится только по наряду-допуску, форма которого приведена в приложении 15 к этим Правилам. Работы в электроустановках, выполняемые по наряду-допуску, оформляются на специальном бланке, форма которого приведена в приложении 4 к ПБЭЭП. Среди приложений к ПОТВРВ также имеется форма наряда-допуска, а в приложении Ж к ОТиПБвС – еще одна форма. Подобный пункт (п. 8.1.18) был в прошлой редакции ПБРИиП**, в котором требовалось выполнять временные сварочные и другие огневые работы в производственных зданиях, сооружениях, на территории предприятий при ремонте оборудования или монтаже строительных конструкций, на электростанциях и в электрических сетях в соответствии с требованиями Правил ПБУ по наряду-допуску на выполнение временных огневых работ, форма которого приведена в приложении 8 к этому нормативно-правовому акту (приложение 4 к Правилам ПБУ). К сожалению, в новой редакции Правил НПАОП 0.00-1.71-13, утвержденных приказом Министерства энергетики и угольной промышленности от 19.12.2013 № 966, такие требования отсутствуют. Однако никто не запрещает руководителю службы охраны труда для организации указанных работ использовать форму наряда-допуска из приложения 4 к Правилам ПБУ, если она в установленном порядке утверждена соответствующим положением на предприятии. При внимательном рассмотрении всех этих многочисленных форм бланков нарядов-допусков выясняется странная и очень неудобная с практической точки зрения их особенность – они существенно отличаются друг от друга и по оформлению, и по содержанию, как и соответствующие им формы журналов учета их выдачи. Указанная разница форм не имеет значения, когда на предприятии выполняется всего один вид работ повышенной опасности, который необходимо оформлять нарядом-допуском, да и то – изредка, или несколько видов работ, но в разных службах (по одному виду в каждой). В этом случае проблем не возникает. Достаточно предприятию (службе) обзавестись одной формой соответствующих бланков наряда-допуска и журнала их выдачи и соблюдать при их оформлении требования всего одного нормативно-правового акта. А вот что делать, когда одна служба, одна ее бригада будет выполнять работу повышенной опасности, которая одновременно подпадает под требование сразу 2–3 нормативно-правовых актов? Требованиям какого из них отдать предпочтение при выборе формы наряда-допуска и журнала учета, по каким критериям? Или на одну бригаду, на один и тот же срок оформлять сразу наряд-допуск 2–3 форм и вести их учет в соответствующем количестве журналов? Подобная * Продолжение. Начало в № 4, 5, 6, 8, 10 за 2014 г. ** НПАОП 0.00-1.30-01 утратили силу в связи с принятием НПАОП 0.00-1.71-13 36

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я неоднозначная ситуация далеко не редкость, например, в энергетической службе (электросварочные или газопламенные работы в колодце или камере; огневые работы на высоте по демонтажу трубопровода с использованием грузоподъемного крана вблизи от действующей электроустановки; ремонт электрооборудования на конструкциях мостового крана и т. п.). Как отразить в описываемом документе меры безопасности по предотвращению воздействия всех присутствующих на конкретном рабочем месте опасных и вредных производственных факторов, если, например, в бланке наряда-допуска на выполнение временных огневых работ предусмотрены строки для описания мероприятий по обеспечению пожарной безопасности, но не предусмотрены требования по вопросам охраны труда? Форма наряда-допуска другого образца предусматривает мероприятия по электробезопасности, но в ней нет места для мероприятий и мер по обеспечению пожарной безопасности и предотвращению падения с высоты и т. д. А если предприятие, организация выполняет подобные работы повышенной опасности, на которые распространяются требования нормативно-правовых актов об оформлении этих работ нарядами-допусками, на территории другого действующего предприятия, то описанная ситуация усугубляется еще необходимостью согласования множества нарядов-допусков с ответственными лицами предприятия – владельца территории. Такую ситуацию трудно назвать удобной, оперативной и радужной! С большим сожалением приходится констатировать наличие еще одной существенной прорехи в современной нормативно-правовой базе охраны труда – отсутствие Типового положения о нарядно-допускной системе предприятия и единого, универсального бланка формы наряда-допуска, подходящего для оформления любых видов работ повышенной опасности или любых их сочетаний. Попытаться закрыть эту брешь на уровне предприятия необходимо разработкой и утверждением Положения предприятия о нарядной системе (далее – Положение). Данное Положение является еще одним системообразующим актом предприятия или главой, разделом общего положения о СУОТ предприятия. Оно должно установить единый порядок организации и оформления нарядно-допускной системы предприятия с целью обеспечения безопасного выполнения тех работ повышенной опасности, при проведении которых в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов должен оформляться наряд-допуск. Положение должно содержать: описание организационных мероприятий, обеспечивающих безопасность указанных работ; перечень работников, ответственных за безопасность этих работ; описание порядка выдачи и оформления наряда; подготовку рабочего места; надзор во время проведения работ; описание процедуры их окончания, принятия рабочего места, закрытия наряда и некоторые другие моменты. За помощью при разработке Положения предприятия можно обратиться к требованиям ПБЭТОЭиТС. На основе требований последнего и некоторых других нормативно-правовых актов было разработано несколько лет назад положение одного небольшого металлообрабатывающего предприятия, текст которого приведен в приложении 14. Характерной особенностью этого положения является то, что оно предусматривает оформление единой формы наряда-допуска на любые виды работ повышенной опасности. Насколкоь она универсальна, удачна и удобна – судить читателям. По мнению автора, главным является суть документа – отображение в нем в удобном и лаконичном виде всей необходимой информации для обеспечения безопасного выполнения указанных работ, а форма документа – вопрос вторичный. 5.6.10. О некоторых других системообразующих нормативных актах по охране труда В качестве отдельных самостоятельных документов или глав в единое положение о СУОТ предприятия могут быть внесены и некоторые другие аспекты деятельности службы охраны труда. Например, с целью совершенствования порядка разработки собственных инструкций на некоторых предприятиях утверждают соответствующее положение по этому вопросу. Для небольшого промышленного предприятия, на котором служба охраны труда состоит всего из одного-двух человек, наличие положения предприятия о разработке инструкций по охране труда представляется автору не обязательным, так как существует и действует достаточно универсальное и подробное ПоРИОТ.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я Приложение 14 (название предприятия) ______________________________________________________

(название предприятия)

______________________________________________________

(название предприятия)

УТВЕРЖДЕНО Приказом директора ______________ _____________________________ (название предприятия) от (дата) № ______

НОРМАТИВНЫЙ АКТ ПО ОХРАНЕ ТРУДА

О НАРЯДНОЙ СИСТЕМЕ ПРЕДПРИЯТИЯ

ПОЛОЖЕНИЕ

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

СОДЕРЖАНИЕ 1.Введение 2. Область применения 3. Перечень основных НПАОП, требующих наличия на предприятии нарядной системы 4. Организационные мероприятия, обеспечивающие безопасность работ 5. Работники, ответственные за безопасность работ 6. Выдача наряда (распоряжения) 7. Порядок выдачи и оформления наряда 8. Подготовка рабочего места и допуск бригады к работе

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

9. Надзор во время проведения работ. Изменения в составе бригады 10. Оформление перерывов в работе 11. Окончание работ. Принятие рабочего места. Закрытие наряда 12. Работа подрядных организаций (ремонт, реконструкция, наладка и т. д.) на территории действующего предприятия 13. Приложение 1 14. Приложение 2 15. Приложение 3

ПОЛОЖЕНИЕ О НАРЯДНОЙ СИСТЕМЕ ПРЕДПРИЯТИЯ Введение Положение «О нарядной системе предприятия» (далее – Положение) определяет комплекс организационных и технических мероприятий, обеспечивающих безопасное производство отдельных видов работ повышенной опасности в тех случаях, которые предусмотрены действующими нормативно-правовыми актами по охране труда (далее – НПАОП). Технические мероприятия выполняются при подготовке рабочего места. Данное Положение является составной частью Системы управления охраной труда (СУОТ) в (название предприятия) (далее – предприятие). 2. Область применения 2.1. Действие Положения распространяется на все структурные подразделения предприятия. 2.2. Требования Положения являются обязательными для соблюдения всеми работниками предприятия. 3. Перечень основных НПАОП, требующих наличия на предприятии нарядной системы: 3.1. НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов». 3.2. НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охраны труда при выполнении работ на высоте». 3.3. НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безопасности систем газоснабжения Украины». 38

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я 3.4. НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила безопасной работы с инструментом и приспособлениями». 3.5. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типовое положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда». 3.6. НПАОП 40.1-1.02-01 «Правила безопасной эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций и тепловых сетей». 3.7. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безопасной эксплуатации электроустановок потребителей». 3.8. НПАОП 45.2-1.12-01 «Правила безопасности при реконструкции зданий и сооружений промышленных предприятий». 3.9. НПАОП 60.1-1.01-04 «Правила охраны труда при эксплуатации водопроводно-канализационных сооружений на железнодорожном транспорте». 4. Организационные мероприятия, обеспечивающие безопасность работ 4.1. Работы повышенной опасности, выполняемые на предприятии, по степени убывания их потенциальной опасности и по их организации разделяются на выполняемые: – по наряду-допуску (далее – наряд) – наиболее потенциально опасные виды работ; – по распоряжению; – в порядке текущей эксплуатации – наименее потенциально опасные виды работ. 4.2. Наряд-допуск (наряд) – составленное на специальном бланке распоряжение на безопасное проведение работы, определяющее ее содержание, место, время начала и окончания, необходимые меры по безопасности, состав бригады и лиц, ответственных за безопасное выполнение работы. 4.3. В общем видеорганизационными мероприятиями, обеспечивающими безопасность производимых работ, являются: – утверждение перечней работ, выполняемых по нарядам, распоряжениям и в порядке текущей эксплуатации; – назначение лиц, ответственных за безопасное ведение работ (выдающий наряд, распоряжение; дающий разрешение на подготовку рабочего места; подготавливающий рабочее место, допуск; допускающий к работе (далее – допускающий); руководитель работ; наблюдающий за безопасным выполнением работ (далее – наблюдающий); члены бригады); – оформление работ нарядом, распоряжением или утверждением перечня работ, выполняемых в порядке текущей эксплуатации; – подготовка рабочих мест; – допуск к работам; – надзор во время ведения работ; – перевод на другое рабочее место; – оформление перерывов в работе и ее окончание. 5. Работники, ответственные за безопасность работ 5.1. Работник, выдающий наряд, устанавливает возможность безопасного выполнения работ. Он отвечает за достоверность и правильность указанных в наряде мер безопасности, за качественный и количественный состав бригады и назначение руководителя работ и наблюдающих. 5.2. Работник, который дает разрешение на подготовку рабочего места и на допуск, несет ответственность за достаточность технических мер, предусмотренных нарядом, и возможность их осуществления. 5.3. Руководитель работ отвечает за: – назначение исполнителя работ (наблюдающего); – количественный состав бригады, который определяется с учетом обеспечения возможности надзора за бригадой со стороны исполнителя работ (наблюдающего); – достаточность квалификации работников, которые включены в состав бригады; – четкость и полноту инструктажа исполнителю работ (наблюдающему) и членам бригады; – выполнение мер безопасности, предусмотренных нарядом, и за их достаточность; – наличие и возможность применения средств защиты, инструмента, инвентаря и приборов, необходимых для проведения работ; – ежедневный осмотр подмостей перед допуском бригады к работе; – организацию и безопасное выполнение работы, соблюдение требований НПАОП. Руководитель работ совместно с исполнителем работ обязан принимать рабочее место от допускающего и проверять выполнение мер безопасности, которые указаны в наряде. Руководитель работ должен осуществлять периодический контроль за работой бригад относительно соблюдения требований правил безопасности и отстранять от работы тех членов бригады, которые нарушают требования безопасности или пребывают в состоянии алкогольного или наркотического опьянения. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я Руководителями работ должны назначаться опытные руководители и специалисты структурных подразделений. 5.4. Исполнитель работ отвечает за: – выполнение мер безопасности, предусмотренных нарядом, и за их достаточность; – соблюдение им самим и членами бригады требований инструкций по охране труда и выполнение мер безопасности, определенных нарядом, проектом проведения работ (далее – ППР), технологическими процессами и техническими условиями; – четкость и полноту инструктажа и указаний, которые он дает членам бригады непосредственно на рабочем месте; – наличие, пригодность и правильность использования средств защиты, инструмента, инвентаря и приспособлений в процессе проведения работ; – состояние сохранности установленных на рабочем месте ограждений, знаков безопасности, запорных приспособлений на протяжении рабочей смены. Исполнитель работ, который осуществляет руководство бригадой, не должен принимать непосредственное участие в работе, если ее выполнение потребует непрерывного наблюдения за членами бригады, а наблюдающий не назначен или отсутствует. Исполнителями работ по нарядам должны назначаться работники структурных подразделений предприятия и подрядных организаций, которые имеют квалификацию не ниже IV разряда. В случае ремонта вспомогательного оборудования допускается назначать исполнителями работ работников, которые имеют III разряд. 5.5. Дежурный или работник из числа оперативно-производственных работников, который готовит рабочее место, отвечает за правильное и точное выполнение указанных в наряде мероприятий по подготовке рабочего места. 5.6. Допускающий отвечает за: – правильность подготовки рабочих мест, полноту примененных мер безопасности, необходимых для выполнения работы, и соответствие их месту проведения работы; – правильность допуска к работе и полноту инструктажа руководителя работ и исполнителя работ (наблюдателя). 5.7. К работе по общим нарядам на ремонт оборудования должен допускать начальник смены цеха (участка). В случае отсутствия должности начальника смены цеха (участка) допускающим к работе может быть старший дежурный данного цеха (участка). 5.8. Допускается совмещение одним работником обязанности двоих работников, если этот работник имеет право выполнять обязанности работников, которых замещает, с занесением в каждый из списков, который устанавливает эти полномочия. Во время проведения работ допускается совмещение обязанностей: – работника, который выдает наряд, и руководителя работ; – руководителя работ (в случае если у него выдан только один наряд) и исполнителя работ; – руководителя работ и допускающего. 5.9. Наблюдающий назначается для надзора за бригадой строителей, разнорабочих, такелажников и других рабочих, если они выполняют работы по наряду в непосредственной близости от действующего оборудования. 5.10. Принимая рабочее место от допускающего, наблюдающий проверяет правильность его подготовки и выполнение необходимых для проведения работ мер безопасности согласно данному Положению. Наблюдающий отвечает за: – безопасность членов бригады от влияния на них производственных факторов со стороны действующего технологического оборудования (следит, чтобы работники не приближались на опасное расстояние до работающего оборудования и коммуникаций, создает безопасные условия для прохождения оперативных работников к рабочему месту и т. п.); – соответствие подготовленного рабочего места указаниям наряда; – наличие и сохранность установленных на рабочем месте ограждений, средств защиты, плакатов и предупреждающих знаков безопасности. Ответственным за безопасность работников, связанную с технологией работ, во время выполнения самой работы является исполнитель работ, который должен постоянно находиться на рабочем месте. Наблюдающему запрещается совмещать надзор с выполнением любой другой работы. Наблюдающий подчиняется только руководителю работ. 5.11. Члены бригады отвечают за: – выполнение ими требований инструкций по охране труда и указаний относительно мер безопасности, полученных ими во время инструктажа перед допуском к работе и во время ее проведения; 40

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я – использование средств защиты, спецодежды и исправность используемых инструмента и приспособлений; – четкое соблюдение условий безопасного проведения работ. 5.12. Руководитель работ по общему наряду отвечает за: – правильность выдачи промежуточных нарядов и выдачу распоряжений в рамках действующего общего наряда; – правильность и полноту указанных им в промежуточных нарядах мер безопасности во время проведения самой работы; – назначение руководителей работ на промежуточные наряды; – четкость и полноту инструктажа руководителям работ по промежуточным нарядам и их допуск; – организацию безопасного проведении совмещенных работ; – организацию надзора и допуск бригад. С момента допуска руководителя к работе по общему наряду этот наряд считается открытым, и разрешается выдавать промежуточные наряды. 6. Выдача наряда (распоряжения) 6.1. Форма наряда-допуска приведена в приложении 1 к данному Положению. 6.2. В зависимости от объема предстоящих работ и организации их проведения бланк наряда может быть оформлен в виде: – наряда на выполнение любой конкретной работы на одном рабочем месте или на последовательное выполнение однотипных работ на нескольких рабочих местах одной схемы присоединения оборудования к электрической или тепловой сети; – общего наряда на выполнение работ в целом на агрегате, на нескольких рабочих местах и участках сетей; – промежуточного наряда на выполнение работ на отдельных узлах агрегата, оборудования. Промежуточный наряд выдается только при наличии общего наряда. 6.3. Наряд выдается на срок, необходимый для выполнения работы, но не более чем на 15 календарных дней со дня начала работы. Наряд может быть продлен один раз на срок не более 15 календарных дней со дня продления. Наряд может продлить работник, который его выдал, а в случае его отсутствия – другой работник, который имеет право выдавать наряды. В этом случае в обоих экземплярах наряда в строке «Наряд продолжил» следует сделать запись про новый срок действия наряда. Срок действия промежуточных нарядов не должен превышать срока действия общего наряда. 6.4. По нарядам необходимо проводить, например, такие виды работ: – газоопасные работы; – ремонт конвейеров, питателей, элеваторов, дробилок, грохотов; – ремонт насосов (питательных, циркуляционных, сетевых, подпитывающих и др.); – ремонт вращающихся механизмов (вентиляторов, мельниц и т.п.); – временные сварочные, другие огневые и газоопасные работы на оборудовании, в зоне действующего оборудования и в производственных помещениях, сооружениях, на территории предприятия при ремонте оборудования или монтаже строительных конструкций; – установка и съем заглушек на трубопроводах; – реконструкция, модернизация или ремонт грузоподъемных машин, крановых тележек, подкрановых путей, перегрузчиков, подъемников; – демонтаж, монтаж оборудования в зоне действующего оборудования и оснащения; – установка, съем проверка и ремонт аппаратуры автоматической регулировки, дистанционного управления, защиты, сигнализации и контроля, которые требуют остановки, изменения (смены) схем и режимов работы оборудования; – ремонт трубопроводов и арматуры без снятия ее с трубопроводов; – наладка схем автоматики, защиты, сигнализации и испытание комплектов автоматики; – гидропневматическая промывка трубопроводов; – работы в колодцах, баках, резервуарах и ямах; – теплоизоляционные работы; – сборка и разборка подмостей высотой более 2,0 м; – укрепление стенок траншей и котлованов; – земляные работы в зоне подземных коммуникаций; – строительно-монтажные и работы по реконструкции действующих производств и сооружений, а также в местах, где имеется производственная опасность, не связанная с характером выполняемых работ; – в электроустановках подстанций и на кабельных линиях напряжением выше 1000 В; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я – в электроустановках напряжением до 1000 В на сборных шинах РУ, распределительных щитов, сборок, а также на их присоединениях; – протирка изоляции на подстанции, подтягивание зажимов, отбор проб и доливка масла, переключение ответвлений трансформаторов, проверка устройств релейной защиты, автоматики, измерительных приборов, проверка изоляторов измерительной штангой и т.п. – работы на концевых муфтах и заделках КЛ, расположенных в РУ и на КЛ, проходящих по территории и в кабельных каналах РУ; – работы в цепях электроизмерительных приборов и счетчиков, включенных через измерительные трансформаторы без испытательных блоков или специальных зажимов, позволяющих шунтировать цепи тока и выключать цепи напряжения; – обслуживание осветительных устройств, расположенных на потолке цеха и другие аналогичные работы с тележки мостового крана; – установка и работа подъемников на расстоянии менее 40 м от ОРУ или крайнего провода ВЛ или ВЛС; – работы на высоте, которые с учетом местных условий и особенностей производства включены в перечень работ, выполняемых по нарядам-допускам. 6.5. Списки работников, которые имеют право выдавать наряды, быть исполнителями, руководителями работ и допускающими, должны ежегодно утверждаться директором. Списки следует корректировать, если изменяется состав работников. 6.6. Руководитель работ по общему наряду определяет количество промежуточных нарядов. В промежуточном наряде следует указывать необходимые меры безопасности для создания безопасных условий труда на данном рабочем месте. 6.7. Списки работников из числа руководителей и специалистов подрядных организаций (ремонтных, наладочных, монтажных и т.д.), которые могут быть руководителями и исполнителями работ по нарядам, должны утверждаться руководителями этих организаций и передавать предприятиям, на которых будут выполнять работы командированные работники. 6.8. По распоряжению выполняются: – работы, которые не указаны в п. 6.4 данного Положения; – работы, которые не требуют осуществления технических мер по подготовке рабочих мест, в том числе и работы, выполняемые единолично. Перечень работ, которые могут выполняться единолично по распоряжению, должен составляться с учетом местных условий, и этот перечень работ должен утверждаться директором предприятия. 6.9. Выдавать распоряжения должны работники, которые имеют право выдавать наряды, и руководители работ по общим нарядам в рамках действия общего наряда. 6.10. Распоряжение имеет разовый характер, срок его действия определяется продолжительностью рабочего дня (смены) исполнителя. В случае необходимости продолжения работ распоряжение необходимо выдавать и оформлять заново. 6.11. Учет и регистрацию работ по нарядам и распоряжениям следует вести в журнале, форма которого приведена в приложении 2 к данному Положению. В журнале следует регистрировать только первичный допуск к работе и полное ее окончание с закрытием наряда (распоряжения). Страницы журнала необходимо пронумеровать, а журнал прошнуровать и скрепить печатью. Срок хранения журнала после последней записи – 6 месяцев. Первичный и ежедневные допуски к работе по нарядам следует оформлять записью в оперативном журнале. В этом случае указывают только номер наряда. 7. Порядок выдачи и оформления наряда 7.1. Наряд на работу выписывается в двух экземплярах. В обоих экземплярах наряда записи должны быть выполнены чернилами, шариковой ручкой и т. п. Записи должны быть четкими и разборчивыми. Не разрешается выписывать наряд карандашом, делать в нем исправления, зачеркивать написанный текст. Второй экземпляр наряда разрешается выписывать с помощью средств множительной техники. Во время проведения плановых ремонтных работ оба экземпляра наряда передаются для подготовки рабочего места оперативным (оперативно-производственным) работникам цеха не позднее чем за одну смену до начала проведения работ, указанных в наряде. В непредвиденных случаях разрешается выдавать наряд в день проведения работ. Для выполнения газоопасных работ следует выдавать отдельный наряд согласно требованиям НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безопасности систем газоснабжения Украины». 7.2. Наряд выдается на одного исполнителя работ (наблюдателя) с одной бригадой на одно рабочее место, за исключением случаев, указанных в пп. 7.3 и 7.7 этого Положения. 42

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я На руки исполнителю работ выдается только один экземпляр наряда. 7.3. Допускается выдавать один наряд на несколько рабочих мест одной схемы присоединения, на несколько однотипных рабочих мест одного агрегата. В этом случае работу следует выполнять, соблюдая следующие условия: – все рабочие места подготавливают оперативные (оперативно-производственные) работники одновременно, а принимает подготовленные рабочие места руководитель работ (наблюдающий); – переводит бригаду на другое рабочее место допускающий или с его разрешения руководитель работ; – перевод бригады оформляется в таблице наряда подписями допускающего (или руководителя работ в графе допускающего) и исполнителя работ с указанием даты, времени и места работы; – перевод бригады руководитель работ оформляет в экземпляре наряда, который должен быть у исполнителя работ. При осуществлении перевода бригады руководитель работ сообщает начальнику смены цеха, который делает запись во втором экземпляре наряда и в оперативном журнале. 7.4. Расширять рабочее место без выдачи нового наряда, изменять количество рабочих мест и условия проведения работы, а также заменять руководителя работ или исполнителя работ (наблюдающего) запрещается. Разрешается один раз заменить руководителя работ по общему наряду (на период заболевания, вынужденных отлучек и т. п.) – без выдачи нового общего наряда или с соблюдением всех требований первичного допуска. 7.5. В случае проведения работ по наряду бригада должна состоять не менее чем из двух работников, включая исполнителя работ. Разрешается включать в состав бригады практикантов и учеников, а также вновь принятых работников, которые проходят практическое обучение и которые еще не прошли проверку правил безопасности, в количестве: один практикант или ученик на каждого основного члена бригады. Практиканты и ученики должны закрепляться персонально за работниками бригады. Ответственность за безопасность практикантов, учеников и вновь принятых работников несут исполнитель работ, а также члены бригады, за которыми они закреплены, что должно быть указано в строке «Состав и инструктаж бригады (целевой)». 7.6. Ремонтировать оборудование, которое принадлежит другим цехам, или расположено в зоне действия общего наряда, необходимо по нарядам, которые выдаются цехами – владельцами этого оборудования, с разрешения руководителя работ по общему наряду. Руководитель работ должен расписаться в строке наряда «Меры безопасности другими цехами (участками) выполнены». 7.7. В общем наряде можно указать несколько исполнителей работ. Количество исполнителей определяет руководитель работ в зависимости от объема и сменности работ и предусмотренного количества промежуточных нарядов. 7.8. Во время выписывания наряда в строках таблиц, которые не требуют заполнения, следует писать «Не назначается», «Не предусмотрено» и «Нет необходимости». 7.9. В строке «Выполнение мероприятий по подготовке рабочих мест» наряда необходимо перечислить мероприятия по подготовке рабочих мест и меры безопасности, в том числе и те, которые должны выполнить оперативные работники других цехов. Разрешается на типовые работы в строке наряда «Выполнение мероприятий по подготовке рабочих мест» указать номер пункта типовых безопасных условий проведения работ. Перечень типовых работ с указанием безопасных условий труда во время выполнения каждой работы за подписью начальника цеха должен быть у допускающего и руководителя работ. Если не хватает места в строке наряда«Выполнение мероприятий по подготовке рабочих мест», то к наряду можно добавить отдельный лист с изложением условий проведения работ, подписанный работником, который выдает наряд, о чем необходимо сделать запись в строке «Выполнение мероприятий по подготовке рабочих мест». 7.10. Во время проведения огневых работ в строке «Выполнение мероприятий по подготовке рабочих мест» следует указать также требования пожарной безопасности. Во время проведения огневых работ на взрывоопасном оборудовании меры пожарной безопасности, указанные в наряде, должны быть согласованы и завизированы (подписаны) в этой самой графе наряда ответственным работником пожарной безопасности. 7.11. Работник, который выдает наряд, указывает в строке «Особые условия» наряда дополнительные меры безопасности, а именно: о недопустимости использования открытого огня или проведения любых операций только под непосредственным надзором руководителя работ; об установке специальных ограждений; об условиях безопасного проведении совмещенных работ, которые выполняются по нарядам и распоряжениям; о необходимости использования бригадой средств индивидуальной защиты; о порядке использования грузоподъемных и других механизмов; о последовательности проведения отдельных операций и т. д. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я 7.12. Работник, который выдает наряд, указывает в строке «допускающему» фамилию, инициалы, должность допускающего из состава оперативно-производственных работников или руководителя работ из числа производственных работников. Если допускающим является оперативный работник, следует записать слова «оперативный работник» без указания фамилии. 8. Подготовка рабочего места и допуск бригады к работе 8.1. После выполнения в полном объеме необходимых условий, которые обеспечивают проведение работ (в том числе на оборудовании других цехов), оперативный руководитель цеха или ответственный работник из числа оперативно-производственных работников участка должен поставить свою подпись в соответствующей строке наряда. 8.2. Работник, который расписался в наряде или уведомил о выполнении необходимых мероприятий для выведения из работы оборудования других цехов (участков), соединенного с ремонтируемым оборудованием, отвечает за полноту и точность выполнения их. Работники других цехов, которые выполняют указанные в наряде мероприятия, должны расписаться в соответствующей строке наряда. 8.3. Первичный допуск бригады к работе по наряду на оборудовании, выведенном из работы для ремонта по заявке, а также по общим нарядам, выданным в целом на агрегат или узел оборудования, на несколько участков сети, необходимо производить с разрешения начальника смены соответствующего цеха, о чем необходимо сделать отметку в соответствующей строке наряда перед допуском к работе. 8.4. Руководитель работ и исполнитель работ совместно с допускающим перед допуском бригады к работе должны проверить полноту выполнения необходимых мероприятий по подготовке рабочих мест, указанных в наряде. 8.5. Допуск необходимо проводить после проверки подготовки рабочего места. Допускающий должен провести инструктаж: указать границы рабочего места и подходы к нему; показать, какое ближайшее к рабочему месту оборудование находится под напряжением, под действием высокой температуры, взрывоопасно и т. д. Допускающий должен проверить удостоверения о проверке знаний у руководителя и исполнителя работ. Допуск к работе запрещен, если удостоверение о проверке знаний отсутствует или срок действия очередной проверки знаний правил безопасности заканчивается. 8.6. Проверку подготовки рабочих мест и допуск к работе по наряду необходимо оформлять подписями допускающего, руководителя работ и исполнителя работ в соответствующих строках наряда. Первичный допуск к работе по наряду и промежуточным нарядам необходимо оформлять также и в таблице ежедневного допуска к работе; для работ по общему наряду такое оформление не нужно. Один экземпляр наряда следует передать исполнителю работ, второй остается у допускающего и хранится в папке действующих нарядов или передается на сохранение оперативному работнику цеха. Допуск к работе по общему наряду, если в наряд внесено несколько исполнителей работ, необходимо оформлять подписями допускающего и руководителя работ. Один экземпляр общего наряда передается руководителю работ. 8.7. Проверку удостоверений членов бригады, инструктаж и допуск к работе должен проводить руководитель работ. Если выявлено, что срок очередной проверки знаний правил безопасности заканчивается, работников необходимо вывести из состава бригады. Исполнитель работ осуществляет допуск к работе и инструктаж каждого члена бригады непосредственно на его рабочем месте. 8.8. Если при получении наряда у оперативных работников или исполнителя работ возникает любое сомнение в достаточности и правильности мероприятий по подготовке рабочего места и возможности безопасного выполнения работы, они обязаны потребовать разъяснения у руководителя работ или работника, выдавшего наряд. 8.9. Дата первичного допуска к работе должна соответствовать дате начала работы, указанной в наряде, кроме наряда на выполнение работы, которая не связана с выведением в ремонт оборудования. Несоответствие даты первичного допуска к работе в 1-2 дня разрешается в особых случаях: в случае задержки выведения в ремонт оборудования, аварийной ситуации и т. д. 8.10. Допуск к работе по нарядам на проведение ремонта вентиляторов, насосов, фильтров и другого оборудования, которое приводится в движение электродвигателями, а также для проведения ремонта механической части и очищения секций электрофильтров должны осуществлять оперативные работники цеха, в распоряжении которых находится оборудование, которое ремонтируется. 8.11. Первичный допуск к одновременной работе нескольких бригад других цехов и подрядных организаций на одном участке цеха (сетей) должен осуществлять начальник смены цеха (мастер сети) с разрешения начальника своего цеха (диспетчера сети), о чем необходимо сделать соответствующую запись в оперативном журнале. 44

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я 9. Надзор во время проведения работ. Изменения в составе бригады 9.1. С момента допуска бригады к работе надзор за ней с целью проверки выполнения требований правил безопасности возлагается на исполнителя работ (наблюдающего). Исполнитель работ обязан организовать свою работу, а наблюдающий – надзор так, чтобы постоянно следить за тем, как каждый член бригады выполняет условия безопасности. 9.2. Исполнитель работ (наблюдающий) обязан все время находиться на месте проведения работ. Если исполнитель работ (наблюдающий) должен временно покинуть рабочее место, а руководитель работ не может его заменить на период отсутствия, исполнитель работ должен приостановить работу бригады и вывести ее с места работы в безопасную зону. Временный выход членов бригады с места проведения работ допускается только с разрешения исполнителя работ, который до возвращения отсутствующих или восстановления их места пребывания и предупреждения их не имеет права одновременно с бригадой покинуть рабочее место. 9.3. Руководитель работ, оперативные работники обязаны периодически, не реже двух раз в смену, проверять соблюдение членами бригады требований правил безопасности. В случае нарушения данного Положения или выявления других обстоятельств, которые угрожают безопасности членов бригады, бригаду необходимо вывести с рабочего места и у исполнителя работ отобрать наряд. Повторный допуск к работе следует проводить с разрешения начальника цеха (подразделения) или работника, выдавшего наряд, если: – устранены выявленные нарушения и выполнены все требования первичного допуска к работе с соответствующим оформлением наряда; – проведен внеочередной инструктаж по правилам безопасности работ, которые выполняла бригада; – сделана запись в оперативном журнале о причинах повторного допуска. 9.4. Изменения в составе бригады должны быть оформлены в обоих экземплярах наряда. Если количественный состав бригады такой, что запись об изменении ее состава не вмещается в таблицу наряда, к наряду разрешается добавлять отдельный лист с указанием изменений и записью в таблице о сделанных изменениях согласно со списком, который добавляется к наряду. Вновь введенные в состав бригады работники должны допускаться к работе только после проведения руководителем работ и исполнителем работ инструктажа о мерах безопасности при выполнении работ. 10. Оформление перерывов в работе 10.1. Во время перерывов в работе на протяжении рабочего дня (на обед, по условиям проведения работ) бригаду необходимо вывести с рабочего места, а наряд оставить у исполнителя работ. Ни один из членов бригады не имеет права после окончания перерыва начинать работу самостоятельно. После окончания перерыва исполнитель работ обязан повторно проверить подготовку рабочих мест и осуществить допуск бригады к работе – без оформления в наряде. 10.2. Во время перерыва в работе бригад, а также на протяжении рабочего дня оперативные работники не имеют права вносить в схему установки изменений, которые влияют на условия проведения работ, касающихся мер безопасности. В случае аварии или возникновения чрезвычайных ситуаций разрешается изменять схему или вводить в действие выведенное в ремонт оборудование, – если ремонтная бригада отсутствует, и при условии, что руководитель и исполнитель работ будут немедленно оповещены о сделанных изменениях. В этом случае эти работы можно производить с разрешения руководителя цеха. До прибытия исполнителя работ и возвращения им наряда на месте проведения работы следует расставить работников, которые обязаны не допустить бригаду до продолжения ремонта. 10.3. Пробное введение в действие оборудования до полного окончания ремонта разрешается осуществить только после выведения бригады с места работы, возвращения руководителем работ наряда ответственному работнику из числа оперативных работников цеха с оформлением в таблице ежедневного окончания работы и снятия временных ограждений, запорных устройств и знаков безопасности. Подготовку рабочего места и допуск бригады к работе после пробного введения в действие оборудования следует проводить так же, как в случае первичного допуска. Это должно быть отражено в наряде, а именно: руководитель работ должен поставить свою подпись в той самой строке наряда, в которой расписывается исполнитель работ, а оперативные работники других цехов (участков), которые принимают участие в повторной подготовке рабочего места, должны расписаться в строке наряда как допускающие по наряду. 10.4. В случае необходимости во время проведения работ осуществлять балансирование вращающихся механизмов с электроприводом, опробовать секции электрофильтров, а также выполнять другие работы, которые требуют многоразовых пробных включений электрооборудования, разрешается НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я перерывы в наряде не оформлять, но каждый раз точно выполнять необходимые технические мероприятия по включению электрооборудования. На период включения электрооборудования и его пребывания под напряжением наряд должен быть в оперативных работников. Все эти работы необходимо проводить под непосредственным надзором руководителя работ. По его требованию через начальника смены (энергетика) работники электроцеха должны разбирать и собирать электрическую схему, а включать и выключать механизмы должны работники, которые обслуживают эти механизмы. 10.5. После окончания рабочего дня место работы необходимо убрать, а знаки безопасности, ограждения и запорные устройства оставить на месте. Наряд необходимо сдать оперативному работнику (допускающему). Необходимость возвращения промежуточного наряда определяет руководитель работ по общему наряду. 10.6. Ежедневный допуск к работе должны оформлять в таблице наряда собственными подписями допускающий и исполнитель работ. Оформлять ежедневный допуск к работам, которые выполняются по общим нарядам, не нужно. Ежедневный допуск и окончание работы по промежуточным нарядам письменно не оформляются. 10.7. На следующий день бригада, которая выполняет по наряду приостановленную работу, должна допускаться к работе только после того, как допускающий и исполнитель работ осмотрят рабочее место, проведут инструктаж с членами бригады и проверят выполнение требований безопасности. 11. Окончание работ. Принятие рабочего места. Закрытие наряда 11.1. После полного окончания работ и уборки рабочего места исполнитель работ должен вывести бригаду с рабочего места, поставить свою подпись в наряде и сдать его руководителю работ. 11.2. Руководитель работ, принимая рабочее место от исполнителя после полного окончания работ должен проверить объем и качество ее выполнения, отсутствие посторонних предметов, надлежащую чистоту рабочих мест и после этого поставить свою подпись в строке наряда «Работа полностью завершена», указать дату и час. В случае необходимости вместо руководителя работ принять рабочее место и поставить подпись в наряде об окончании работ может работник, который выдавал или продолжил наряд. 11.3. Ответственный работник из числа оперативных работников (оперативно-производственных) должен закрывать наряд и указать час и дату его закрытия – после личного осмотра рабочих мест или осмотра подчиненными работниками, проверки отсутствия на них работников, сторонних предметов и после того, как руководитель работ поставит свою подпись в строке наряда «Работа полностью завершена». 11.4. Наряды, работа по которым полностью завершена, должны храниться на протяжении 30 суток, а наряды на проведение газоопасных работ – на протяжении1 года со дня их закрытия. 12. Работа подрядных организаций (ремонт, реконструкция, наладка и т. д.) на территории действующего предприятия 12.1. Перед началом работ на территории действующего предприятия или цеха заказчик (предприятие) и подрядная организация (подрядчик) обязаны оформить акт-допуск по форме приложения 3. Ответственность за соблюдение мероприятий, предусмотренных актом-допуском, несут руководители подрядчика и действующего предприятия. 12.2. До начала работ при совместной работе на одном участке заказчика и подрядчика, а также в местах, где есть производственная опасность, не связанная с характером выполняемых работ, ответственному исполнителю работ необходимо выдать наряд-допуск на производство работ повышенной опасности, определяющий безопасные условия работ, с указанием в нем опасных зон и необходимых мероприятий по безопасности труда. 12.3. Наряд-допуск подписывается ответственным лицом подрядчика и ответственным представителем предприятия. Ответственность за полноту и обеспечение указанных в наряде-допуске мер безопасности несут руководители действующего предприятия и подрядчика. Начальник отдела охраны труда

(Ф. И. О.)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я Приложение 1 к Положению «О нарядной системе предприятия» УТВЕРЖДАЮ: Заместитель директора (подпись)

(Ф.И.О.)

201…г.

НАРЯД-ДОПУСК № ________ I. НАРЯД 1. Ответственному исполнителю работ

__________________________________________ (должность или квалификация, фамилия, имя, отчество)

с бригадой в составе ___ человек поручается выполнить следующие работы:________________ ________________________________________________________________________ (наименование, характер и содержание огневых или других видов работ)

2. Место выполнения работ_____________________________________________________ (цех, участок или установка, аппарат, помещение, территория и т. п.)

3. Для выполнения работ необходимы: Материалы _______________________________________________________________ Инструмент _______________________________________________________________ Защитные средства __________________________________________________________ Первичные средства пожаротушения______________________________________________ ________________________________________________________________________ 4. При подготовке, выполнении и после окончания работ обеспечить следующие меры пожарной безопасности и охраны труда: ____________________________________________________ ________________________________________________________________________ (перечень основных мероприятий и средств по обеспечению пожарной безопасности и охраны труда)

________________________________________________________________________ 5. Особые условия:__________________________________________________________ ________________________________________________________________________ 6. Начало работы: _________г. ____ч ____мин. Окончание работы: ________г. ___ч ____мин. Режим работы:_____________________________________________________________ (одно-, двух-, трехсменный)

Наряд продолжил до: ________г. ____ч ____мин. __________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ (фамилия, инициалы, должность, подпись)

7. Ответственным руководителем работ назначить:____________________________________ ________________________________________________________________________ (должность, фамилия, имя, отчество)

8. Лицо, ответственное за пожарную безопасность по месту проведения работ _______________ ________________________________________________________________________ (должность, фамилия, имя, отчество)

9. Наряд выдал ____________________________________________________________ (должность, фамилия, инициалы, подпись, дата)

10. Наряд принял ответственный руководитель работ __________________________________ ________________________________________________________________________ (должность, фамилия, инициалы, подпись, дата)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я 11. Мероприятия по обеспечению пожарной безопасности, охраны труда и порядок выполнения работы согласованы*): _________________________________________________________ ________________________________________________________________________ (должность, фамилия, инициалы, подпись, ответствен. лица действующего преприятия (цеха,участка), на котором выполняются работы, в случае

________________________________________________________________________ необходимости указываются дополнительные мероприятия, которые необходимо выполнить для обеспечения пожарной безопасности и охраны труда)

II. ДОПУСК 12. Инструктаж о мерах пожарной безопасности и охраны труда на рабочем месте по ________________________________________________________________________ (наименования правил, инструкций по ОТ или краткое содержание инструктажа)

________________________________________________________________________ провели: ответств. руководитель работ ___________________________________________________ (должность, фамилия, инициалы, подпись, дата)

ответств. лицо действующего предприятия (цеха, участка*) _____________________________ ________________________________________________________________________ (должность, фамилия, инициалы, подпись, дата)

13. Целевой инструктаж по охране труда и пожарной безопасности получили, с перечнем противопожарных мероприятий члены бригады ознакомлены: Профессия, разряд (группа по эл.безопасности)

Фамилия, имя, отчество

Подпись прошедшего инструктаж

Дата

14. Рабочие места и условия труда проверены. Меры безопасности, указанные в наряде, обеспечены. Разрешаю приступить к работе__________________________________________________ ________________________________________________________________________ (должность, фамилия, инициалы ответственного лица действующего предприятия, подпись, дата, время)

Ответственный руководитель работ _____________________________________________ (фамилия, инициалы, подпись, дата, время)

Ответственный исполнитель работ

_____________________________________________ (фамилия, инициалы, подпись, дата, время)

15. Работы начаты ____ ч ____ мин _______________ 201__ г. Ответственный исполнитель работ

____________________________________________ (фамилия, инициалы, подпись, дата, время)

16. Ежедневный допуск к работе, ее начало и окончание Бригада проинструктирована и допущена на рабочее место

Работа закончена, бригада выведена

Должность, фамилия, инициалы, подпись Наименование работы, рабочего места

Дата, время

ответственного исполнителя работ

ответственного руководителя работ

Дата, время

Фамилия, инициалы, подпись ответственного исполнителя работ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я 17. Целевой инструктаж членов бригады в случае изменения ее состава Фамилия, инициалы работника, введенного в состав бригады

Разряд (группа)

Подпись работника, которому проведен инструктаж

Подпись (фамилия, инициалы) ответственного руководителя работ

исполнителя работ

Дата, время

18. Список работников, которые выведены из состава бригады Работники, выведенные из состава бригады фамилия, инициалы

подпись

Подпись (фамилия, инициалы) ответственного исполнителя работ

Дата, время

19. Работы полностью закончены, рабочие места проверены (материалы, инструменты, приспособления и т. п. убраны) и приведены в пожаробезопасное состояние, бригада выведена. Наряд-допуск закрыт ____ ч ____ мин ________ 201___г. Ответственный исполнитель работ_______________________________________________ (фамилия, инициалы, подпись, дата, время)

Порядок и пожаробезопасное состояние места, где проводились огневые работы, проверил ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ (должность, фамилия, инициалы, подпись ответственного лица (пожарная безопасность) действующего предприятия (цеха, участка), дата)*

Примечания: * Заполняется только при выполнении работ на территории (в цехе, на участке) действующего предприятия. * Наряд-допуск выдается руководителем предприятия (его заместителем, главным инженером) или руководителем структурного подразделения предприятия, где проводятся временные огневые работы (помещение склада, цех, лаборатория, мастерская и т. п.). * Проведение работ и их продолжение должно согласовываться с пожарной охраной объекта или со специалистом по пожарной безопасности предприятия, а при их отсутствии – со службой охраны труда. * Проверка приведения в порядок рабочего места и пожаробезопасное состояние осуществляется лицом, ответственным за пожарную безопасность по месту проведения временных огневых работ.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

(название предприятия)

№ нарядадопуска

Наименование работ

Кому выдан наряд-допуск (должность, Ф.И.О.) начало

оконч.

факт. оконч.

Срок выполнения работ выдавшего наряд-допуск

ответствен. руководителя

Должность, Ф.И.О., подпись

подразделение ________________________________________________________________________ Наряд-допуск продлен до (дата)

ЖУРНАЛ УЧЕТА ВЫДАЧИ НАРЯДОВ-ДОПУСКОВ НА ПРАВО ПРОИЗВОДСТВА РАБОТ ПОВЫШЕННОЙ ОПАСНОСТИ В _____________________________________________________________

Ответствен. исполнитель работ

Продливший наряд-допуск

Приложение 2 к Положению «О нарядной системе предприятия»

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ від А до Я Приложение 3 к Положению «О нарядной системе предприятия»

АКТ-ДОПУСК для производства работ повышенной опасности на территории действующего предприятия «___» ____________ 201___г. . ______________________________________________________________________ (наименование предприятия (цеха, участка)

Мы, нижеподписавшиеся начальник цеха (участка) ________________________________ (Ф.И.О.)

и представитель подрядчика, ответственный за производство работ ______________________ (Ф.И.О.,

______________________________________ составили настоящий акт о нижеследующем. должность) Предприятие выделяет участок, ограниченный координатами __________________________ (номера осей, отметок и номера чертежей) для производства на нем ____________________________________________________ (наименование работ)

под руководством технического персонала – представителя подрядчика на следующий срок: начало «____» ________ 201___г., окончание «___» _____________ 201__г. До начала работ необходимо выполнить следующие мероприятия, обеспечивающие безопасность проведения работ: № п/п

Срок выполнения

Наименование мероприятий

Исполнитель

Начальник цеха (участка) __________________________ (подпись)

Ответственный представитель подрядчика ______________ (подпись)

Примечание. При необходимости ведения работ после истечения срока действия настоящего акта-допуска необходимо составить акт-допуск на новый срок.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

РОЗМІРИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ВНАСЛІДОК НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

Базовою соціальною гарантією держави для осіб або членів сімей потерпілих від нещасного випадку є відшкодування заподіяної внаслідок нещасного випадку шкоди. Так, відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV, окрім коштів на організацію поховання померлого та відшкодування вартості пов’язаних з цим ритуальних послуг,+ передбачаються такі виплати йому або особам, які перебували на його утриманні: – допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; – одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; – щомісячна грошова сума у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; – пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; – пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на дитину. Непрацездатними членами сім’ї вважаються особи (п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV): чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Автор розглянув вимоги чинного законодавства щодо розмірів відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку у різних сферах діяльності, які зведено у таблицю. Для порівняння наведено вимоги щодо розмірів відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України, Угоди про порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, що сталися з працівниками під час перебування їх поза державою проживання, Конвенції Міжнародної організації праці № 121. № з/п

Розміри відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку

Нормативне посилання

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Ст. 9 Закону «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XIІ; ст. 21, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV;

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ 1

У разі коли за обстеженням МСЕК потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності, сума одноразової виплати визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток ступеня втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50%. Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим не може бути меншою (на місяць) від: • розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); • половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на постійний сторонній догляд; • чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу), при цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Розділ XI «Прикінцеві положення» «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року»

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266

У разі загибелі (смерті) працівника дипломатичної служби під час виконання покладених на нього службових обов’язків сім’ї загиблого здійснюються компенсаційні виплати в розмірі десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку обіймав працівник в органах державної влади, а у разі перебування у довготерміновому відрядженні – за останньою його посадою до направлення у довготермінове відрядження. У разі заподіяння працівникові дипломатичної служби під час виконання ним службових обов’язків каліцтва або іншої шкоди здоров’ю, що виключає можливість продовження ним професійної діяльності, йому здійснюються компенсаційні виплати в розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку обіймав працівник в органах державної влади, а у разі перебування у довготерміновому відрядженні – за останньою його посадою до направлення у довготермінове відрядження. Крім того, такому працівникові щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між втраченою заробітною платою і призначеною пенсією без урахування одноразової страхової суми. У разі загибелі (смерті) Надзвичайного і Повноважного Посла України або Постійного представника України, Представника України при міжнародній організації під час виконання ним службових обов’язків витрати, пов’язані з організацією поховання і проведенням ритуалу, а також із спорудженням на могилі надгробку, здійснюються за рахунок держави згідно з Порядком організації поховання Надзвичайного і Повноважного Посла України або Постійного представника України, Представника України при міжнародній організації в разі його загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012. № 746

Ст. 39 Закону України «Про дипломатичну службу» від 20.09.2001 № 2728-III

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

Журналістам гарантуються права на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров’ю при виконанні службових обов’язків, та права на відповідні відшкодування на підставі і за нормами Закону України «Про охорону праці» при обов’язковому врахуванні в колективних договорах особливих і специфічних рис журналістської діяльності та запровадженні відповідних заходів. Власником (засновником, співзасновниками) засобу масової інформації у разі смерті журналіста його сім’ї надається матеріальна допомога та допомога в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов’язків, ритуальні послуги, спорудження надгробка повністю здійснюються за рахунок власника (засновника, співзасновників) засобу масової інформації

Ст. 13, 18 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 №540/97-ВР

Учасникам бойових дій забезпечується виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу», а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років): спорудження на могилі померлого (загиблого) незалежно від часу смерті надгробка за встановленим Урядом України зразком; виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу. Щорічна виплата разової грошової допомоги до 5 травня (у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України)

П. 11 ст. 12; пп. 24, 25 ст. 16; ст. 12, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі: • загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста у випадку: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби; • смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; • загибелі (смерті) військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби.

Ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ 1

Не менше 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби 6

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Управління державної охорони України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Ст. 21 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» від 04.03.1998 № 160/98-ВР

У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв’язку з виконанням службових обов’язків, прокурор, слідчий прокуратури одержує компенсацію в розмірі від річного до п’ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати працездатності, а у разі його загибелі із зазначеної причини сім’ї або утриманцям загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою, що складається з посадового окладу та надбавки за класний чин, і призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника в розмірі його місячного посадового окладу. За сім’єю загиблого зберігається право на одержання благоустроєного жилого приміщення на умовах і підставах, які існували на час загибелі працівника. Членам сімей прокурора або слідчого (батькам, дружині, чоловіку, дітям, які не досягли 18 років або старшим цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення ними 18 років, а тим, які навчаються, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку), які були на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім’ї, 80 відсотків – на двох і більше членів сім’ї

Ст. 49, 50 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII

У разі загибелі (смерті) судді, що сталася у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків, сім’ї загиблого виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов’язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою. За сім’єю загиблого зберігається право на отримання і придбання жилого приміщення на умовах і підставах, які мали місце до загибелі судді, незалежно від стажу його роботи. У разі заподіяння судді у зв’язку з виконанням відповідно до закону службових обов’язків каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров’я, що виключає можливість продовження професійної діяльності, йому виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов’язковому державному особистому страхуванню суддів у розмірі п’ятирічного заробітку. Крім того, йому щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між втраченим заробітком і призначеною пенсією без врахування одноразової страхової суми. Коли заподіяне каліцтво чи інше ушкодження здоров’я не призвело до стійкої втрати працездатності, виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов’язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі річного заробітку. У разі загибелі (смерті) судді, в тому числі судді у відставці, внаслідок тілесного ушкодження чи іншого ушкодження здоров’я, пов’язаного з виконанням відповідно до закону службових обов’язків, непрацездатним членам сім’ї, що перебували на його утриманні, щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, що припадала на їх частку, і призначеною пенсією у зв’язку з втратою годувальника без урахування одноразової допомоги

Ст. 45 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ

Працівники органів доходів і зборів підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, у порядку, встановленому законом. У разі загибелі посадової особи органів доходів і зборів у зв’язку з виконанням службових обов’язків сім’ї загиблого або особам, які перебували на його утриманні, виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за його останньою посадою, яку він обіймав, за рахунок коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб. У разі заподіяння посадовій особі органів доходів і зборів тяжких тілесних ушкоджень під час виконання службових обов’язків, що перешкоджають зайняттю професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога у розмірі п’ятирічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб. У разі заподіяння посадовій особі органів доходів і зборів легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов’язків такій особі виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб

Ст. 590 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції Закону від 04.07.2013 № 405-VII)

У разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов’язків з охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю сім’ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності – його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров’я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. У всіх випадках розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум. Якщо працівник міліції та члени його сім’ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат

Ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Служби безпеки України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Ст. 29 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ 1

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Державної прикордонної служби України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Ст. 26 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV

У разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям – незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім’ї – 90 відсотків

Ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII

У випадку смерті народного депутата призначається пенсія у разі втрати годувальника непрацездатним членам сім’ї, які були на його утриманні, за їх заявою (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі 70 відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата на день звернення за пенсією з урахуванням усіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на одного непрацездатного члена сім’ї, та 90 відсотків – на двох і більше членів сім’ї за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України

П. 12 ст. 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 № 2790-XII

Страхові суми виплачуються*: у разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім’ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100 % страхової суми; у разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності: • I групи – 90 % страхової суми; • II групи – 75 % страхової суми; • III групи – 50 % страхової суми; у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності за кожну добу – 0,2 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми.

П. 8 Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959

___________________________ * Поширюється на працівників, безпосередньо зайнятих на транспортних перевезеннях, а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів); машиністів поїздів метрополітену, провідників пасажирських вагонів, начальників (бригадирів) поїздів; поїзних електромонтерів; кондукторів; працівників вагонів-ресторанів, водіїв дрезин та інших одиниць рухомого складу; механіків (начальників) рефрижераторних секцій (поїздів); працівників бригад медичної допомоги, а також пасажирів (слід враховувати, коли особа перебуває у відрядженні, пов’язаному з виконанням службових обов’язків). Якщо нещасні випадки сталися внаслідок неправомірних або навмисних дій застрахованого, вони не вважаються страховими

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ 1

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого

Періодичні виплати типовим одержувачам № з/п 1

Випадок

Типовий одержувач

Відсоток

Тимчасова втрата працездатності або непрацездатність у початковій стадії

Чоловік з дружиною і двома дітьми

Повна втрата здатності заробляти або відповідна втрата фізичної повноцінності

Чоловік з дружиною і двома дітьми

Удова з двома дітьми

Смерть годувальника родини

Возмещение вреда, причиненного работнику вследствие трудового увечья, иного повреждения здоровья (в том числе при наступлении потери трудоспособности в результате несчастного случая на производстве, связанного с исполнением работниками трудовых обязанностей, после переезда пострадавшего на территорию другой Стороны), смерти производится работодателем Стороны, законодательство которой распространялось на работника в момент получения увечья, иного повреждения здоровья, смерти. Работодатель, ответственный за причинение вреда, производит его возмещение в соответствии со своим национальным законодательством. Возмещение вреда производится работодателем Стороны, законодательство которой распространялось на работника во время его трудовой деятельности, вызвавшей профессиональное заболевание, и в том случае, если указанное заболевание впервые было выявлено на территории другой Стороны. В тех случаях, когда работник, получивший профессиональное заболевание, работал на территории нескольких Сторон в условиях и областях деятельности, которые могли вызвать профессиональное заболевание, возмещение вреда осуществляется работодателем Стороны, на территории которой в последний раз выполнялась указанная работа

Ст. 1187 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV

Таблиця ІІ Конвенції Міжнародної організації праці № 121 «Про допомоги у випадках виробничого травматизму» (дата набуття чинності – 28.07.1967)

Ст. 2, 3 Соглашения о взаимном признании прав на возмещение вреда, причиненного работникам увечьем, профессиональным заболеванием или иным повреждением здоровья, связанными с исполнением ими трудовых обязанностей от 09.09.1994

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ВИСНОВОК Узагальнюючи дані таблиці, можна зробити висновок: якщо під час виконання потерпілим функціональних (службових) обов’язків стався нещасний випадок, відшкодування шкоди здійснюється у таких розмірах: 1. У разі смерті потерпілого під час виконання ним функціональних (службових) обов’язків розмір одноразової допомоги представникам сім’ї потерпілого становить: – п’ятирічна заробітна плата потерпілого + однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого (Закони України «Про охорону праці»; «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»); – десятирічна заробітна плата (Закони України «Про дипломатичну службу»; «Про статус суддів»; «Про прокуратуру», «Про міліцію», Митний кодекс України); – 500-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб (далі – прожитковий мінімум) (Закони України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»; «Про службу безпеки України»; «Про Державну прикордонну службу України»); – п’ять прожиткових мінімумів (у розрахунку на місяць на одну особу) (для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) (Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); – 100 % страхової суми (для застрахованих від нещасних випадків на транспорті перевізників). 2. У разі встановлення потерпілому ступеня втрати професійної працездатності розмір одноразової допомоги становить: – з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати професійної працездатності (Закони України «Про охорону праці»; «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»), при цьому якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений, але не більш як на 50 %. Згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» одноразова виплата не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків; – п’ятирічну заробітну плату (Закони України «Про дипломатичну службу», «Про статус суддів», «Про міліцію»; Митний кодекс України – не менше 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум); – 250-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб,–І група інвалідності; 200-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, – ІI група інвалідності; 150-кратний прожитковий мінімум – ІІI група інвалідності; 70-кратний прожитковий мінімум –без групи інвалідності (Закони України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»; «Про Службу безпеки України»; «Про Державну прикордонну службу України»); – у розмірі річного заробітку (у разі коли заподіяне каліцтво чи інше пошкодження здоров’я не призвело до стійкої втрати працездатності) (Закон України «Про статус суддів»; Митний кодекс України); – 90 % страхової суми – І група інвалідності; 75 % страхової суми – ІI група інвалідності; 50 % страхової суми – ІІI група інвалідності; за кожну добу – 0,2 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми, – у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності (для застрахованих від нещасних випадків на транспорті перевізників). 3. Періодичні виплати особам, які перебували на утриманні потерпілого (у разі втрати годувальника): – 100 % середньої заробітної плати (незалежно від стажу роботи) (Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»); НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ – за наявності стажу роботи потерпілого в органах прокуратури: не менше 10 років, на одного члена сім’ї –у розмірі 60 % від середньомісячного заробітку, на двох і більше членів сім’ї – 80 % (Закон України «Про прокуратуру»); – за наявності стажу державної служби не менше 10 років (для народного депутата України –незалежно від стажу): на одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70 % суми заробітної плати потерпілого, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (до 1 січня 2011 р. – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування), на двох і більше членів сім’ї – 90 % (Закони України «Про статус народного депутата України»; «Про державну службу»); – у розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, що припадала на частку утриманців (частина втраченого заробітку потерпілого) (Закони України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; «Про дипломатичну службу»; «Про статус суддів»). 4. Відшкодування витрат на похорон потерпілого та ритуальні послуги (Закони України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» + спорудження надгробка; «Про дипломатичну службу» – тільки для Надзвичайного і Повноважного Посла України або Постійного представника України, Представника України при міжнародній організації + спорудження надгробка; «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – тільки для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною + спорудження надгробка). 5. Сума місячних витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на необхідний догляд за потерпілим не може бути менше: – розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо); – половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на постійний сторонній догляд; – чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо). 6. Відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків з 1 січня 2008 року припинено. 7. Згідно з Цивільним кодексом України суб’єкт господарювання звільняється від відшкодування шкоди, якщо буде доведено, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. 8. Відповідно до вимог Міжнародної організації праці розмір періодичних виплат типовим одержувачам у разі смерті годувальника (удова з двома дітьми) становлять 50 % від загальної суми попереднього заробітку, а у разі втрати працездатності (чоловік з дружиною і двома дітьми) – 60 % від загальної суми попереднього заробітку. 9. Для держав учасників СНД відшкодування шкоди здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника на момент настання нещасного випадку, відповідно до свого національного законодавства. У тих випадках, коли працівник отримав професійне захворювання на території кількох держав учасників СНД, відшкодування шкоди здійснює та держава, на території якої в останній раз проводилась робота, що викликала професійне захворювання. 10. На думку автора, не є однозначною вимога ст. 590 Митного кодексу України: працівники органів доходів і зборів підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, при цьому, наприклад, у разі загибелі посадової особи органів доходів і зборів у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків сім’ї загиблого або особам, які перебували на його утриманні, виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за його останньою посадою, яку він обіймав, за рахунок коштів державного бюджету з подальшим стягненням цієї суми з винних осіб.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Інспектор Держгірпромнагляду прибув на підприємство для здійснення перевірки, маючи при собі зброю. Представникам підприємства він пояснив, що на носіння зброї для самозахисту він має дозвіл. Чи є правомірними такі дії посадовця? За зверненнями читачів журналу

Питання носіння зброї регулюється спеціальними нормативно-правовими актами, якими визначаються вимоги щодо придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання зброї. Разом з цим повідомляємо, що відповідно до п. 9.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 р. за № 637/3077, дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв та патронів до них для вказаних потреб видаються тільки за наявності законодавчого або іншого нормативно-правового акта про надання права працівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, підприємств, установ і організацій користуватися нею при виконанні службових обов’язків лише після вивчення ними матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування. Основні права посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, визначено ст. 39 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, є державними службовцями, і на них поширюється дія Закону України «Про державну службу». Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов’язків.

ПЕРЕВІРКИ

Вихолощена (охолощена – Ред.) зброя – зброя армійських зразків, спеціально пристосована для стрільби холостими зарядами... (наказ МВС від 23.03.1993 № 164, п. 8.5)

В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

У виробничому приміщенні постійно відчувається неприємний запах, що зрештою негативно впливає на самопочуття працівників. Хто, крім служби охорони праці підприємства, має контролювати параметри мікроклімату в приміщенні? Чи може працівник за власною ініціативою організувати проведення незалежної санітарної експертизи стану повітря в приміщенні? За зверненнями читачів журналу

УМОВИ ПРАЦІ

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств та організацій, атестованими органами Держсанепідслужби. Відповідні дослідження можуть проводитись з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу, Державної експертизи умов праці за участю установ Держсанепідслужби. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Як здійснюється віднесення сум витрат на охорону праці до витрат юридичної особи? Чи можна відносити до витрат підприємства витрати на додаткові заходи з охорони праці та засоби індивідуального захисту, які не включені до Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994? ВИТРАТИ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ

Існує проект Закону України «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (реєстр. № 5080), відповідно до якого пропонується вилучити вимоги ст. 19 Закону України «Про охорону праці»: «На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці»

За зверненнями читачів журналу

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про охорону праці» фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці. Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком засобів та заходів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідний Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включається до витрат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994 (далі – Постанова). Відповідно до вимог п. 2 Постанови, зазначені у Переліку заходи та засоби з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат юридичної особи та фізичної особи – підприємця, що відповідно до законодавства використовують найману працю, здійснюються та придбаваються з урахуванням вимог підпункту «є» підпункту 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 та підпункту 140.1.1 ст. 140 Податкового кодексу України. Суми витрат, сплачених (нарахованих) у зв’язку із вжиттям заходів та придбанням засобів з охорони праці, які є складовою частиною підготовки, організації і ведення виробництва, а також суми заробітної плати виконавців робіт або інші витрати на заходи та засоби з охорони праці відповідно до переліку повинні враховуватися у складі витрат лише один раз. У свою чергу абзацом третім ст. 7 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством. Окреслюючи зазначене, фінансування охорони праці здійснюється безпосередньо роботодавцем, що зобов’язаний створити на робочому місці відповідні умови праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. У той же час роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати пільги і компенсації для працівників, що не передбачені законодавством, в колективному договорі підприємства. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Яке покарання повинен нести роботодавець, який не забезпечує найманого працівника засобами індивідуального захисту, відсутність яких може бути пов’язана з ризиком для здоров’я і життя працівника? Який механізм випробовування ЗІЗ? Зокрема, діелектричних? За зверненнями читачів журналу ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗІЗ

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон) на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці і колективного договору. Згідно з вимогами ст. 13 Закону роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відповідно до вимог ст. 44 Закону за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності. Щодо випробування ЗІЗ інформуємо, що вимоги до рівня безпеки ЗІЗ, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, правила маркування ЗІЗ та введення їх в обіг регламентуються Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

У матеріалах статті про періодичні медогляди, надрукованій у додатку до журналу «Охорона праці» № 9, 2014 р., щодо проведення медогляду психіатра дані, наведені в таблиці 4.3, не відповідають переліку категорій працівників та видів діяльності, а також періодичності проведення медоглядів, що вказані в постанові Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 (у редакції постанови від 10.10.2012 № 924). Просимо навести існуючі вимоги до періодичності проведення медоглядів. За зверненнями читачів журналу

Вимоги щодо експлуатації засобів індивідуального електрозахисту визначають Правила експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1-1.07-01) та державні стандарти, наприклад, ГОСТ 4997–75 «Ковры диэлектрические резиновые. Технические условия», ГОСТ 13385–78 «Обувь специальная диэлектрическая из полимерных материалов. Технические условия», ДСТУ IEC 60903:2008 «Робота під напругою. Рукавички з ізоляційного матеріалу»

У таблиці 4.3 (с. 26–27 додатка «На допомогу спеціалісту з охорони праці») наведені не всі дані, оскільки в неї не були внесені зміни і доповнення, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 924. Наводимо таблицю у повному вигляді із змінами та примітками, внесеними цією постановою. ПЕРЕЛІК МЕДИЧНИХ ПСИХІАТРИЧНИХ ПРОТИПОКАЗАНЬ ЩОДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ (РОБІТ, ПРОФЕСІЙ, СЛУЖБИ), ЩО МОЖУТЬ СТАНОВИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЮ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ОСОБИ, ЯКА ПРОВАДИТЬ ЦЮ ДІЯЛЬНІСТЬ, АБО ОТОЧУЮЧИХ Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 (у редакції постанови від 10.10.2012 № 924) Загальними медичними психіатричними протипоказаннями для зазначених у цьому переліку видів діяльності, що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить таку діяльність, або оточуючих є хронічні та затяжні психічні розлади (захворювання), що супроводжуються затьмаренням свідомості, порушенням сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті, які позбавляють або істотно обмежують здатність особи адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку. Додаткові медичні психіатричні протипоказання наведено у графі «Додаткові медичні психіатричні протипоказання» цього переліку. Категорія працівників та види діяльності 1 1. Працівники, зайняті на підземних та відкритих гірничих роботах

Періодичність проведення оглядів 2 Один раз на п’ять років

Додаткові медичні психіатричні протипоказання 3 Епілепсія та інші психічні розлади, які супроводжуються нападами із затьмаренням свідомості

2. Працівники, які працюють на гідрометеорологічних станціях, спорудах зв’язку, розташованих у гірських районах або в особливих природних та географічних умовах

–//–

3. Працівники експлуатаційних підрозділів газовидобувних, газотранспортних та спеціалізованих підприємств газового господарства

–//–

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

МЕДОГЛЯД

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ 1 4. Працівники, які для виконання своїх професійних завдань і обов’язків повинні мати дозвіл на право придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів 5. Працівники пожежної охорони, рятувальних, гірничорятувальних, газорятувальних служб, служб запобігання виникненню відкритих газових і нафтових фонтанів; екстреної медичної допомоги та спеціалізованих медичних бригад 6. Працівники, зайняті на підприємствах атомної енергетики та атомної промисловості

Один раз на рік

Усі форми психічних розладів (у тому числі на стадії ремісії)

Один раз на два роки

8. Водії транспортних засобів, у тому числі: категорії А1, А, В1, В, ВЕ, С1, С, С1Е, СЕ

Один раз на два роки

–//– –//– Один раз на два роки

10. Працівники плавскладу суден 11. Авіаційний персонал, який підлягає медичній сертифікації в лікарсько-льотних сертифікаційних комісіях закладів цивільної авіації 12. Інші види професійної діяльності: працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, молочних кухонь, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання і реалізації медичні працівники закладів охорони здоров’я, які здійснюють безпосереднє обслуговування хворих працівники навчальних закладів всіх типів та форм власності працівники дитячих оздоровчих закладів, у тому числі сезонних працівники будинків дитини, дитячих будинків працівники лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків інтернатів, які безпосередньо пов’язані з організацією харчування

Усі форми психічних розладів (у тому числі на стадії ремісії)

Один раз на п’ять років

9. Працівники залізничного транспорту та метрополітену

Один раз на три роки

7. Працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки

категорії D1, D, D1E, DE, Т

Безпосередні вимоги щодо проведення психіатричних оглядів визначає Інструкція про проведення обов’язкових попередніх і періодичних психіатричних оглядів, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.2002 № 12. За результатами проведення психіатричного огляду оформлюється Довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду

Один раз на рік

Один раз на п’ять років

–//– Епілепсія та інші психічні розлади, які супроводжуються нападами із затьмаренням свідомості –//– Усі форми психічних розладів (у тому числі на стадії ремісії) –//– Епілепсія та інші психічні розлади, які супроводжуються нападами із затьмаренням свідомості Усі форми психічних розладів (у тому числі на стадії ремісії) Епілепсія та інші психічні розлади, які супроводжуються нападами із затьмаренням свідомості

–//–

Примітки: 1. Працівники, які провадять види діяльності, зазначені у графі «Категорія працівників та види діяльності» цього переліку, перед влаштуванням на роботу проходять обов’язковий попередній психіатричний огляд. 2. Обов’язкові попередні та періодичні психіатричні огляди працівників, зазначених у пунктах 1–7, 9–12 цього переліку, проводяться за списками виробництв, робіт, професій і посад, що затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців. 3. Особи, які вступають на службу до Збройних Сил, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших утворених відповідно до законів військових формувань, у тому числі ті, що призиваються на строкову військову службу, на службу в Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації, органи МВС, ДПС, митні органи та вступають до навчальних закладів зазначених державних органів, проходять психіатричний огляд за наказами Міноборони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших органів військового управління, інших утворених відповідно до законів військових формувань, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, МВС, ДПС, Держмитслужби. 4. Інваліди всіх категорій для визначення медичних психіатричних протипоказань для керування транспортними засобами проходять огляд у медико-соціальних експертних комісіях. Анатолій Стовбун, канд. мед. наук, головний спеціаліст – довірений лікар відділу охорони здоров’я Департаменту охорони праці ФПУ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 11/2014

Пан АБО ПРОПАВ...