12-2011ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор

247-30-32

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Дєньгін Анатолій Петрович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України 206-31-09 Костриця Василь Іванович – Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні

289-85-28

Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук 440-30-80 Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України

591-63-91

Солодчук Людмила Миколаївна –заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

558-74-11

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296-05-69

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501-33-51

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України

226-29-37

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Теличко Костянтин Едуардович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано4Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558>74>11 558>74>11 559-60-63 558>36>03

(056) 761>00>43 (057) 397>16>77 (051) 632>23>29 (098) 498>66>72 (0382) 55>83>33

Шановні читачі! Рік, що минає, відзначився значними здобутками, у тому числі, у нормотворчій діяльності. Всі ці досягнення – плід сумлінної колективної праці всіх нас, а отже, є впевненість, що спільними зусиллями ми подолаємо всі негаразди у сфері охорони праці та промислової безпеки. 2012 рік принесе нові завдання, нові проблеми, які треба буде вирішувати, але нехай новий рік буде щасливим і успішним для кожного з нас, новорічні свята та Різдво Христове сповнять наші серця радістю й новою надією, принесуть у кожну родину мир і злагоду, добробут і затишок. Зичу кожному з вас міцного здоров’я, бадьорості, довголіття, благополуччя, творчої наснаги та особистого щастя! Нехай всі негаразди залишаться у минулому році, а Новий рік сповнить ваші серця надією та оптимізмом, життя – радістю, душу – любов’ю. Хай Новий рік принесе у кожну родину щасливу долю, мудрість і розважливість! Процвітання вам і вашим родинам, успіхів у ваших справах! Всім Божого благословення, приємних свят, добрих справ і натхнення на нові звершення! З Новим роком та Різдвом Христовим!

559-97-32 (048) 748>97>31 (062) 304>34>53 296-05-66 559>48>31 296>05>65, 296>82>56 559>19>51, 558>74>27 559>62>79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 12.12.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7297. Зам. № 687. Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 045 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ>100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

З повагою, Голова Держгірпромнагляду

Олександр Хохотва

Роботодавці об’єднались. Тільки заради своїх інтересів? № 12 (210) / 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ

Хоч процес і пішов...

Науково>виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст З’їзд Федерації роботодавців України

Владислав Соколов Мета – пропаганда охорони праці

Акція «Охорона праці очима дітей» у Криму

Василь Сопільняк Працювати на випередження

Засідання обласної координаційної ради з питань БЖД на Вінниччині

В’ячеслав Березуцький Систему навчання треба реформувати

Олег Моісеєнко Роздуми над планом-графіком навчання

Проблеми навчання з питань охорони праці у ВНЗ Харкова

Управління охороною праці Володимир Терещенко Роботодавці об’єднались. Тільки заради своїх інтересів?

Вадим Кобець Студентська столиця опановує охорону праці?..

Думки та пропозиції щодо реформування предмету охорони праці у вищих навчальних закладах

Недоліки в системі навчання з питань охорони праці на виробництві

Безпека праці 10

Леонід Безуглий Досвід заслуговує на поширення

Заходи щодо оновлення засобів виробництва у ВАТ «Дніпроспецсталь»

Людмила Солодчук У новий рік зі старими проблемами та з надією на їх вирішення

Віктор Вітряк Хоч процес і пішов...

Наталія Осипчук «У нас не курять...»

Ігор Парфенюк Вибух газу в Ужгороді – закономірна випадковість? 32

Вадим Кобець Кременчуцькі автоскладальники – на висоті

Про стан нормотворчої діяльності з охорони праці в деяких органах управління охороною праці

Прес-тур з питань охорони праці в АТ «Оболонь»

СУОП на автоскладальному заводі

Костянтин Теличко Бути чи не бути?

Незадовільна робота ПАТ «Закарпатгаз» щодо утримання систем газопостачання

Сергій Колесник Газове беззаконня

Микола Федоренко Неметалевому стропу – ні!

ПАТ «Херсонгаз» ставить під загрозу безпеку населення Каховки

Чи буде займатися профілактикою Фонд соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань?

Зустрінемося біля «Захарія», о восьмій...

Про роботу теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області з нагляду за охороною праці

Безпека праці під час виконання робіт на висоті

«Дві великі різниці...»

Вибух газу в Ужгороді – закономірна випадковість?

Віктор Келембет Вчимося на своїх помилках

Олександр Ніконов Один вибух – одне життя

Робота з охорони праці на ДП «Придніпровська залізниця»

Валерій Барташ Резерви відновлення здоров’я

Досвід медичної реабілітації потерпілих на виробництві

Аналіз обставин і причин нещасного випадку, який не був пов’язаний з виробництвом

Василь Ховко Пронесе – не пронесе...

Питання безпечної експлуатації кранів-маніпуляторів

Володимир Безсонов Зустрінемося біля «Захарія», о восьмій... Аварія, що сталася з найбільшим у Європі плавучим краном

Соціальний захист Сергій Колесник Досвід України може бути корисним Європі

Людмила Пластун Громадський контроль буде удосконалюватися

Про роботу Євпаторійського центру реабілітації інвалідів

Досвід роботи галузевої профспілки щодо створення здорових і безпечних умов праці працюючих

Безпека життєдіяльності

Геннадій Щуров Запрацювала «метанова електростанція»

Про електростанцію, що працює на шахтному газі

Вадим Кобець «Дві великі різниці...»

Про використання медичного кисню в лікувальних закладах Харківської, Сумської та Полтавської областей

Володимир Петренко Ялинко, гори! Але не загоряйся!

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Анатолій Мазуренко Щоб у роботі виходило, її треба любити

Про кращого інженера з охорони праці ВАТ «ЛУКОЙЛ»

Заходи пожежної безпеки в новорічні свята

Охорона праці через об’єктив фотоапарата

Володимир Пашинський Тихоокеанський Чорнобиль

Про аварію на атомному підводному човні

Вадим Кобець Про охорону праці тут навіть не чули

Конвенція міжнародної організації праці № 155 Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки

¾ Читайте у наступному номері: y Інтерв’ю з Головою Держгірпромнагляду

Медицина праці

О. Хохотвою

Ігор Отвага Не заощаджувати на здоров’ї

Медичні огляди як основа профілактики профзахворювань

Тихоокеанський Чорнобиль

Один вибух – одне життя

y Розробка проектів монтажу та реконструкції електромереж

y Газова безпека українців очима державних чиновників 56

Ялинко, гори! Але не загоряйся!

Управління охороною праці

Знання – запорука безпеки У Кіровоградському районі Кіровоградської області проведено навчання та перевірку знань з питань охорони праці керівників сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та посадових осіб, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного проведення робіт. Лекції з електро- та пожежної безпеки, промислової санітарії, надання першої допомоги читали спеціалісти Кіровоградського ЕТЦ, управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області, страхові експерти з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, міської СЕС тощо. Подібні заходи відіграють важливу роль у профілактиці нещасних випадків на виробництві, тому посадові особи відповідно до вимог Закону «Про охорону праці» проходять їх кожні три роки. Нинішнього року поповнили свої знання та одержали відповідні посвідчення більш як 200 працівників. Останні 6 років, завдяки підтримці керівництва адміністрації Кіровоградського району та райради, навчання проводилось у навчальному класі райдержадміністрації. Навчання допомагає поліпшити ситуацію, пов’язану з виробничим травматизмом. Ситуація з травматизмом у районі в цілому задовільна. Якщо в 2010 р. тут було зареєстровано один нещасний випадок, то в 2011 р. травм на виробництві допущено не було. А за даними управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області, нещасних випадків зі смертельними наслідками в районі не було впродовж останніх 5 років. К. Цвігун

Обрано нового Голову 11.11.2011 р. на IV засіданні Ради Федерації профспілок України члени Ради більшістю голосів обрали на посаду Голови ФПУ Кулика Юрія Миколайовича. Ю. Кулик народився 13 квітня 1949 р. у м. Запоріжжі. Закінчив Запорізький державний педагогічний інститут за спеціальністю вчитель української мови та літератури. Працював на журналістській роботі – літпрацівником, завідувачем відділу, заступником редактора районної газети «Сільське життя» у Софіївському районі Дніпропетровської області. З 1972 р. – на комсомольській роботі: перший секретар Софіївського райкому комсомолу, керівник лекторської групи Дніпропетровського обкому комсомолу, відповідальний організатор ЦК ЛКСМУ. З 1980 по 1993 р. перебував на профспілковій роботі: був інструктором секретаріату, помічником Голови Укрпрофради, керівником пресцентру Федерації незалежних профспілок України. У подальшому працював на державній службі: заступником керівника управління Державної податкової адміністрації України, головним редактором журналу «Вісник податкової служби України», заступником керівника Головного управління організаційно-кадрової роботи та взаємодії з регіонами – керівником Управління взаємодії з центральними та місцевими органами державної влади Адміністрації Президента України, заступником керівника групи радників Прем’єр-міністра України. З 2005 р. знову перейшов на профспілкову роботу: працював керівником управління організаційної роботи апарату Федерації профспілок України, секретарем ФПУ, радником Голови ФПУ. У березні 2009 р. обраний заступником Голови ФПУ. У березні 2011р. – першим заступником Голови ФПУ. Має почесне звання «Заслужений журналіст України». Нагороджений нагрудним знаком «Заслужений працівник профспілок України», Почесними грамотами Кабінету Міністрів та Головдержслужби. Медіа-центр ФПУ 4

1 грудня –

Всесвітній день боротьби зі СНІДом Упереджене ставлення та страх є щоденною реальністю багатьох людей, які живуть з такою небезпечною хворобою, як ВІЛ. Ці явища також значною мірою поширені на робочих місцях і у сфері праці. У багатьох країнах СНІД має руйнівний вплив на сферу праці. Десять років тому МОП заснувала Програму з ВІЛ/СНІД у сфері праці (ILO/AIDS). Як доповнення до програми були розроблені два важливих документи, які стали провідниками дій у відповідь на епідемію на глобальному рівні. У 2001 р. видано практичний посібник МОП з ВІЛ/СНІД та сфери праці. Пізніше, у 2010 р., Міжнародною конференцією праці було ухвалено перший міжнародний трудовий стандарт з ВІЛ та СНІД та сфери праці (рекомендація № 200). Вона містить важливі принципи вирішення питань, пов’язаних з правами людини, забезпеченням зайнятості та доступу до медичних послуг з точки зору сфери праці. Рекомендація № 200 є однозначним зобов’язанням максимально використовувати потенціал сфери праці, який може стримати розвиток епідемії. Вона швидко отримала глобальний резонанс. У липні 2011 р. на спеціальній сесії Генеральної асамблеї ООН було ухвалено політичну декларацію з ВІЛ/СНІД, яка «враховує усі відповідні конвенції Міжнародної організації праці, а також принципи, що закладені у відповідних Рекомендаціях МОП, включаючи рекомендацію № 200». Тристоронні партнери МОП – уряди, роботодавці та працівники – у співпраці з людьми, які живуть з такими хворобами як ВІЛ та СНІД, демонструють, що можна зробити для запобігання новим випадкам інфікування цими небезпечними хворобами, дискримінації та смертності від СНІДу за допомогою програм на робочих місцях. Принципи гідної праці не передбачають дискримінації та приниження осіб, які живуть із ВІЛ/СНІДом. Давайте використовувати надзвичайний потенціал сфери праці для формування консолідованої відповіді на епідемію як один з напрямів політики та стратегії запобігання новим випадкам ВІЛ-інфікування, дискримінацій та смертей від такої небезпечної хвороби, як СНІД. Зі звернення Генерального директора МОП Хуана Сомавіа ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці

Оголошено конкурс Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України оголошує конкурс із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої та другої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України: Голова (комплексне управління). Перший заступник Голови (організація та здійснення державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці у вугільній і торф’яній промисловості, геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини, діючим фондом нафтогазових та газових свердловин нафтогазовидобувних підприємств; гірничорудній та нерудній промисловості). Заступник Голови (організація та здійснення державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в металургійній, машинобудівній промисловості, в енергетиці, будівництві; в нафтогазовидобувній, хімічній, нафтопереробній, газовій промисловості; в аграрно-промисловому комплексі; на транспорті та у зв’язку, у соціально-культурній сфері). До участі в конкурсі допускаються особи, які: є громадянами України; вільно володіють державною мовою; мають повну вищу освіту відповідного спрямування до сфери діяльності органу; мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування не менш як п’ять років та займають (займали) посади в державних органах чи органах місцевого самоврядування не нижче четвертої категорії. Особи, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії заяву про участь у конкурсі; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України, заповнену особову картку форми П-2 ДС, фотокартку розміром 4 u 6 см. Відбір претендентів здійснюється у формі співбесіди, яка буде проведена конкурсною комісією у січні 2012 р. Строк подачі документів – протягом 30 календарних днів після опублікування оголошення за адресою: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10. Додаткова інформація: відділ кадрового забезпечення та режимно-секретної роботи за тел. (044) 289-03-32.

Затверджено нову редакцію Порядку Кабінет Міністрів України постановою від 30.11.2011 р. № 1232 затвердив нову редакцію Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Порядком передбачено врегулювання питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до сучасних вимог законодавства України, а також забезпечення належного соціального захисту потерпілих на виробництві в частині своєчасного призначення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат та послуг. Порядок буде опубліковано в наступному номері журналу. Прес-служба Держгірпромнагляду www.ohoronapraci.kiev.ua

Замість оцінки – управління ризиками В Росії підписано федеральний закон про внесення змін у Трудовий кодекс Російської Федерації, який вводить нові поняття професійного ризику та управління професійними ризиками. Спеціалісти з охорони праці Бюро МОП у Москві впродовж кількох років просували внесення цих поправок, пропагуючи принципи та положення Конвенції МОП № 155 1981 року про безпеку та гігієну праці, Конвенції № 187 2006 року про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці та Керівництва з систем управління охороною праці МОПСУОП 2001. «Це означає початок практичного застосування підходу МОП до управління професійними ризиками замість системи оцінки ризиків, що застосовується в Росії, спрямованої на забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, виплату надбавок за шкідливість та видачу «молока за шкідливість»,– зазначив Вікінг Хусберг, головний спеціаліст з охорони праці Бюро МОП у Москві. Вісник субрегіонального Бюро МОП у Москві

Новинки для читачів

Фото К. Теличка

На засіданні редакційної колегії журналу «Охорона праці», яке відбулося 1 грудня, обговорювались підсумки роботи колективу редакції за 2011 р. та завдання на 2012 р. Були визначені основні напрями подальшого розвитку журналу та тематика авторських матеріалів, які розроблятимуться власними кореспондентами та постійними авторами у наступному році. Члени редакційної колегії відзначили актуальність та якість опрацювання публікацій журналу, різноплановість у підборі тем, новизну у дизайнерському оформленні видання. Звучали і критичні зауваження, зокрема стосовно висвітлення деяких питань, що входять до тематики журналу. Головний редактор Дмитро Матвійчук розповів членам редакційної колегії про ті новинки, які готує журнал для читачів у наступному році. Зокрема, стосовно збільшення кількості матеріалів, які нестимуть практичну користь для фахівців з охорони праці. Вагомі пропозиції щодо тематичного наповнення журналу внесли члени редколегії – виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко та Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні Василь Костриця. У роботі засідання активну участь взяли також заступник Голови Держгірпромнагляду України Степан Дунас та завідувач сектора охорони праці Центру організації управління оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України Юрій Осадчий. За результатами обговорення питань порядку денного редакційна колегія ухвалила відповідне рішення.

Управління охороною праці Наші вітання

Міжнародні контакти

ЯНКУ Станіславу Васильовичу виповнилось 70 років Свою трудову діяльність С. Янко розпочав у вугільній промисловості після закінчення інституту. За 34 роки пройшов шлях від гірничого майстра до міністра. З 1998 р. присвятив себе науковій діяльності. Доктор технічних наук, С. Янко є одним із засновників Академії гірничих наук України, а в 2003 р. був обраний її віце-президентом. На цій посаді він працює й до цього часу. Сьогодні Станіслав Васильович також очолює Всеукраїнське об’єднання роботодавців вугільної промисловості, є членом Європейської асоціації вугілля та лігнітів. Його виробнича, наукова й громадська діяльність відзначена багатьма державними та відомчими нагородами. Вітаємо ювіляра з днем народження. Бажаємо міцного здоров’я, благополуччя та довгих років активного життя на благо України.

РОБОТОДАВЦІ ОБ’ЄДНАЛИСЬ.

Тільки заради своїх інтересів? «Зроби для України більше» – під таким девізом пройшов 29 листопада Об’єднавчий з’їзд Федерації роботодавців України (ФРУ). У ньому взяли участь близько 400 делегатів і учасників – власників і директорів великих українських компаній і підприємств, що представляють бізнес і промисловість України. Володимир Терещенко, власкор Фото автора

Півстоліття в охороні праці 52 роки – саме стільки залишається на своєму посту позаштатний газотехнічний інспектор АЛЄКСЄЄВА Ніна Федорівна. Навіть перебуваючи на заслуженому відпочинку, вона читає лекції в Сумському ЕТЦ. За сумлінну багаторічну працю в органах Держгірпромнагляду, принциповість, особистий вагомий внесок у становлення та розвиток системи охорони праці на об’єктах газопостачання, з нагоди 80-річчя від дня народження Голова Держгірпромнагляду О. Хохотва нагородив Н. Алєксєєву найвищою нагородою Служби – нагрудним знаком «За доблесну службу» І ступеня. Колектив управління Держгірпромнагляду по Сумській області щиро вітає Ніну Федорівну з нагородою. Бажає міцного здоров’я, щастя та довгих років життя. 6

очесними гостями з’їзду були Прем’єр-міністр України Микола Азаров, Віцепрем’єр-міністр – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, перший заступник глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова. На з’їзді були представлені делегації організацій роботодавців з 15 країн, у тому числі Росії, Польщі, Грузії, Естонії, Латвії, Туреччини.

Українські роботодавці обговорили питання забезпечення економічного зростання, поліпшення умов ведення бізнесу та підвищення інвестиційної привабливості України. Вітання учасникам з’їзду від Президента України Віктора Януковича зачитала Ірина Акімова. Сергій Тігіпко зазначив, що об’єднання роботодавців посилює цю організацію. Але це не означає, що тепер можна буде диктувати свої умови владі. Влада вела і вестиме постійні конструктивні переговори як з ро-

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці ботодавцями, так і з профспілками. Адже тільки в компромісах знаходяться єдино правильні рішення. Після об’єднання організацій роботодавців ФРУ тепер представляє близько 8000 підприємств, на яких працюють понад 5 млн. осіб. Головою Ради Федерації роботодавців України обрано Дмитра Фірташа. Його заступниками на новий звітний період обрано Ганну Безлюдну, Дмитра Олейника, Олексія Мірошниченка, В’ячеслава Биковця і Олега Шевчука. Новообраний Голова ФРУ Дмитро Фірташ у своєму виступі акцентував увагу на важливості захищеності українського бізнесу. «Наші компанії повинні бути успішними, працювати для себе і для України. Ми пишатимемося нашими досягненнями і нашою Батьківщиною. Об’єднання роботодавців – це історична подія для України. Цей шлях пройшли Франція, Бельгія, Англія, Німеччина та більшість інших країн. На рівні ЄС існує єдиний орган роботодавців. Це говорить про те, що ми йдемо у правильному напрямі. Сьогодні Європа бореться з кризою завдяки сильному бізнесу. І лише сильний бізнес може допомогти Україні вийти із складної економічної ситуації»,– зазначив Дмитро Фірташ. Він також підкреслив, що голос українських роботодавців повинен бути почутим і буде почутий в Україні та в світі. При цьому він зазначив, що Федерація буде сильною і впливовою лише тоді, коли поставить чіткі завдання і зуміє досягти конкретних результатів. «Ми зафіксуємо свої обов’язки й виконаємо їх. Ми об’єдналися серйозно і надовго. Це говорить про те, що ми повинні чітко розуміти, що ми збираємося робити в майбутньому, і чого ми чекаємо від цієї організації»,– додав Дмитро Фірташ. У рамках Об’єднавчого з’їзду ФРУ було підписано двосторонні угоди про співробітництво з роботодавцями Польщі, Грузії та Естонії. Порушувались на з’їзді й питання охорони праці. Те, що високопоставлені доповідачі говорили про необхідність диференційованих відрахувань роботодавцями до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, вселяє надію на їх введення хоча б у 2012 р. – Ми вважаємо,– заявив Сергій Тігіпко,– що вже сьогодні можна говорити про те, що ті, хто не займається питаннями охорони праці – платять більше до Фонду соціального страхування, а у кого немає травматизму на виробництві – платять менше. www.ohoronapraci.kiev.ua

РОБОТОДАВЦІ РІЗНИХ КРАЇН про охорону праці

Олексій Мірошниченко, виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України:

– Сьогодні перед державою і роботодавцями стоїть завдання забезпечення виробництва кваліфікованими кадрами. Ми повинні довести нашим співгромадянам, що працювати металургом, хіміком, слюсарем, токарем не тільки почесно, але й економічно вигідно. Охорона праці кожного працівника – це пріоритетне завдання не тільки держави, але й кожного роботодавця. Навіть наше суворе законодавство, яке діє сьогодні, не вирішує проблеми. Тому ми пропонуємо вирішити ці завдання шляхом мотивації роботодавця вкладати гроші в охорону праці зменшенням страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Разом з профспілками добиватися того, щоб самі працівники були зацікавлені у додержанні правил охорони праці. Адже сьогодні 70% усіх нещасних випадків стається через неорганізованість працівника, невиконання ним своїх обов’язків. Необхідно також вирішити комплекс проблем, пов’язаних з атестацією робочих місць за умовами праці. Атестація саме робочого місця, а не професії повинна стати пріоритетом у нашій роботі. Анджей Маліновський, Президент Роботодавців Польщі:

– У Польщі досить суворе законодавство про охорону праці. У мене часом складається враження, що його суворість набагато більша, ніж вимагає необхідність. Проблема полягає у тому, що подібна законодавча база створювалась для великих суб’єктів господа-

рювання. А сьогодні в Польщі 99% – це малі й середні підприємства, і 95% з них – мікропідприємства. Тому нині стоїть завдання спільно з урядом адаптувати наше законодавство до реальних умов. Тим більше, що багато нових технологій, які у нас застосовуються на виробництві, вже враховують питання підвищення рівня охорони праці. Більше уваги ми стали приділяти питанням навчання працівників. Цей процес повністю покладений на роботодавців і лише контролюється державою. Не дає нам розслаблятися і Державна інспекція охорони праці та інші державні контролюючі органи. Олександр Муричев, виконавчий Віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців:

– Сьогодні в Росії дуже сильна законодавча база в питаннях охорони праці та промислової безпеки. Передбачено суттєві виплати у разі втрати здоров’я або смерті працюючого. На ці цілі роботодавці щороку перераховують більш як 40 млрд. рублів. Приховати нещасний випадок на виробництві, а тим більше загибель працівника, на мій погляд, неможливо. Дуже багато людей задіяно в контролі: це і профспілки, і трудові колективи, і ЗМІ. Припускаю, що у невеликому колективі, де 20–25 робітників, роботодавець ще може домовитися й приховати виробничу травму. На великому підприємстві це неможливо зробити, сенсу немає, адже все одно доведеться платити. Одна з головних причин травматизму на підприємствах РФ – це застаріле обладнання. Завдання нашого Союзу – мотивувати роботодавців переходити до використання сучасних верстатів і механізмів. Тут наші інтереси перетинаються з інтересами держави. Нам необхідно пояснити владі, що це робиться не тільки для одержання прибутків, але й для поліпшення робочих місць. Отже, і для підвищення рівня охорони праці. На жаль, знайти взаєморозуміння з урядом поки не вдається. Але ми над цим працюємо. Адже користь буде обопільною.

Мистецтво створює хороших людей, формує людську душу. К. Паустовський

Управління охороною праці Вісті з регіонів

Мета – ПРОПАГАНДА

ОХОРОНИ ПРАЦІ

Всеукраїнська акція «Охорона праці очима дітей» набирає темпів. У 2011 р. школярі міст Південного берега Криму подали до організаційного комітету конкурсу понад дві тисячі художніх робіт – майже втричі більше, ніж у попередньому році. Організатори вирішили продовжити прийом заявок від конкурсантів, адже головна мета заходу – привернути до питань охорони праці якомога більше учасників з числа підростаючого покоління.

Владислав Соколов, завідувач сектору з охорони праці та безпеки життєдіяльності управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради Фото автора

ревні говорили: «Ясність думки веде до ясності у малюнку», тому малюнок – краща перевірка одержаних людиною знань. Навіть якщо дитина не має у своєму розпорядженні необхідної інформації про предмет, поставивши собі за мету намалювати роботу на конкурс, вона буде змушена заглибитись у цю тему. Наприклад, багаторічний досвід проведення в регіоні конкурсу «Податки очима дітей» показав, що учні шкіл стали більш свідомо підходити до теми оподаткування, краще розуміти призначення податків. Тому і конкурс «Охорона праці очима дітей» повинен обов’язково одержати подальший розвиток, щоб стимулювати появу у дітей інтересу до вивчення охорони праці. У 2011 р. спільним рішенням органів місцевого самоврядування міст Ялта, Алушта і Алупка створено організаційний комітет з проведення щорічного конкурсу на кращу художню роботу (малюнок, плакат) на тему «Безпечна праця та збереження

На занятті з безпеки життєдіяльності 8

здоров’я у моєму житті». Згідно з розробленим положенням, заявки на участь у конкурсі приймалися до 30 вересня, а підбиття підсумків і нагородження переможців планувалося провести напередодні Нового року. Інформацію про проведення конкурсу було розміщено у місцевих ЗМІ, розіслано у всі дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади й коледжі, по ялтинському телеканалу демонструвалась спеціальна програма. Уже станом на 1 жовтня до оргкомітету надійшло 2144 дитячих малюнки з більш як 80 закладів освіти, у т. ч. з Ялти – 1323 роботи, Алушти – 668, з Алупки – 153. Конкурс викликав величезний інтерес у дітей, їхніх батьків і викладачів. Заявки на участь у конкурсі надійшли від організацій дітей-інвалідів, церковно-парафіяльної школи, спеціальної школи-інтернату для розумово відсталих дітей, дітей, які виховуються вдома тощо. Було прийнято рішення продовжити термін приймання заявок до грудня і приймати всі роботи дітей. Адже мета конкурсу – не пошук талановитих художників, а пропаганда охорони праці серед дітей, викладачів і батьків. Дітям дозволили виконувати малюнки олівцями, фломастерами, гуашшю, тушшю, аквареллю тощо. Не рекомендувалося тільки через складності техніки виконання виконувати роботи масляними фарбами. Дітей орієнтували виконувати роботи у плакатному стилі. Це, по-перше, найшвидший і найдоступніший спосіб сприйняття. Подруге, згодом їх можна використовувати для навчання з питань охорони праці.

Положення про проведення конкурсу в регіоні у 2011 р. дещо відрізняється від попереднього. Конкурс проводиться вже не окремо по містах, а як спільний для Ялти, Алупки і Алушти. Це дало змогу створити більш компетентне журі з числа найбільш кваліфікованих спеціалістів у галузі охорони праці, художньої творчості та педагогіки, представників Спілки художників України. До його складу входить народний художник України Степан Джус, методичну допомогу надають викладачі, магістрати Кримського гуманітарного університету (м. Ялта). До складу журі увійшли також заступники мерів Ялти, Алушти та Алупки. Особлива подяка за організацію конкурсу – ректорові Кримського гуманітарного університету Олександру Глузману, а також завідувачу кафедри образотворчого мистецтва, методики викладання та дизайну цього вузу Георгію Гребенюку. Щоб більше зацікавити дітей, у цьому університеті було підготовлено й випущено збірки статей з історії малюнка, історії фарб тощо. За активну підтримку в організації конкурсу дитячого малюнка мер Ялти Олексій Боярчук висловив подяку університету і нагородив його викладачів грамотами. У 2011 р. вдалося без особливих проблем залучити спонсорів, зкооперувати кошти для організації конкурсу, що дає можливість нагородити дітей більш цінними призами. Крім ще більшої зацікавленості, у дітей з’явився додатковий стимул – це змагання між ровесниками найближчих міст. У 2011 р. у конкурсі взяли участь не три вікові категорії, як раніше, а чотири: ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці

Стенд з БЖД у дошкільному навчальному закладі № 19 м. Ялти Відповідно до нинішнього положення оргкомітет конкурсу та органи місцевого самоврядування інформуватимуть про результати конкурсу заклади освіти, у яких навчаються переможці, з метою обліку рівня знань з охорони праці та БЖД під час їхнього оцінювання у ході навчального процесу. Надаватимуться рекомендації керівникам цих закладів щодо заохочення викладачів, які надали методичну допомогу конкурсантам, а також тим, хто взяв активну участь у роботі з пропаганди норм і правил безпеки праці та безпеки життєдіяльності. Виставка кращих малюнків та інформаційних плакатів, а також нагородження переможців проводитимуться у виконкомі Ялтинської міськради. У разі неможливості прибуття

для нагородження переможця конкурсу представник оргкомітету в урочистій обстановці проведе нагородження у навчальному закладі, де навчається переможець. Питання про хід конкурсу «Безпечна праця та збереження здоров’я у моєму житті» буде розглянуто на найближчому засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності населення Ялтинського міськвиконкому. Немає сумнівів, що нинішній конкурс дитячої творчості стане одним з найбільш ефективних заходів щодо профілактики травматизму, найбільш масовим і дієвим способом пропаганди безпечної поведінки не тільки серед дітей, але й серед дорослого працюючого населення і, звичайно, буде радісним, веселим і приємним.

1 категорія – учні й вихованці навчальних закладів віком від 5 до 9 років; 2 категорія – учні шкіл і позашкільних навчальних закладів віком від 10 до 14 років; 3 категорія – учні шкіл і позашкільних навчальних закладів віком від 15 до 18 років; 4 категорія – учні професійнотехнічних училищ, ліцеїв, коледжів віком від 15 до 18 років. Остання категорія – це підлітки, які вивчають предмет «Основи охорони праці», вони підходитимуть до конкурсу більш професійно. Їм рекомендовано показати у малюнках принципи управління охороною праці, контролю за безпечним веденням робіт тощо. Таке нововведення високо оцінено й підтримано Ялтинською радою роботодавців, оскільки діти цієї категорії незабаром прийдуть на виробництво, і знання з питань безпеки сприятимуть профілактиці виробничого травматизму, вихованню у них дбайливого ставлення до особистої безпеки. Під час виконання художніх робіт дітям рекомендується зображати також знаки безпеки, знаки дорожнього руху, сигнальні кольори, у які фарбують частини й поверхні машин і механізмів, що становлять підвищену небезпеку.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці та місцева влада

ПРАЦЮВАТИ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ

Літинська районна держадміністрація на Вінниччині стала місцем проведення розширеного засідання обласної координаційної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, яке проводиться 4–5 разів на рік. Незважаючи на методичну допомогу, яку надають роботодавцям місцеві органи влади з питань створення здорових та безпечних умов праці, деякі з них відверто ігнорують настанову посадовців. Складається таке враження, ніби вони навіть не чули, що в Україні діє Закон «Про охорону праці». Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Фото автора

продовж 2009–2011рр. на підприємствах, в установах та організаціях (далі – підприємства) усіх форм власності Літинського району, що на Вінниччині, завдяки проведенню профілактичних заходів, спрямованих на подолання шкідливих і небезпечних факторів, вчасному та кваліфікованому наданню медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків вдалося уникнути людських втрат. Що стосується виробничих травм із тимчасовою втратою працездатності, то якщо у 2009 р. їх було 4, у 2010 р.– 3, то з початку поточного – жодної. Та чи означає це, що на підприємствах району зроблено все необхідне для запобігання ушкоджень здоров’я працівників? Незважаючи на позитивну динаміку виробничого травматизму, органи державного управління охороною праці області провели комплексну перевірку стану реалізації державної політики в галузі охорони праці в Літинському районі. Забігаючи наперед, зазначу, що зроблено це було вчасно, оскільки, як потім з’ясувалося, далеко не всі роботодавці дбали про створення здорових і безпечних умов праці (у всякому випадку, на момент перевірки). Це тим більш прикро, бо на засіданнях районної координаційної ради з

питань безпечної життєдіяльності населення регулярно розглядалися питання щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці на підприємствах, хід виконання власних, раніше прийнятих, рішень з цих питань, а також окремих доручень голови місцевої держадміністрації. Крім цього, в районі регулярно проводилося навчання з питань охорони праці. Упродовж 2007–2011 рр. його пройшли 338 роботодавців та посадових осіб, 44 оператори котельного обладнання, 33 працівники, які є відповідальними за безпечну експлуатацію електрогосподарств. Для перевірки знань з питань охорони праці створена постійно діюча комісія. В районі проводиться певна робота щодо втілення в життя адаптованих до міжнародних норм ДСТУ-П ОНSAS 18001 Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці (СУОП), затверджених Держгіпромнаглядом 07.02.2008 р. Однак попри ці та інші заходи, що вживалися місцевими органами влади та їх соціальними партнерами щодо реалізації державної політики в сфері охорони праці, на ряді підприємств великих зрушень у цьому плані не відбулося. Більше того, на окремих з них, як кажуть, ще кіт не вмивався. Складається враження, що деякі керівники перебувають зовсім в іншому вимірі, а тому не знають і не відають, що в Україні ще 19 років тому було прийнято Закон «Про охорону праці». Бо інакше як пояснити, що

окремими суб’єктами господарювання, зокрема, агропромислового комплексу, навіть не розроблялися комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів з безпеки, гігієни праці і виробничого середовища; відсутній належний відомчий контроль за станом охорони праці на робочих місцях; до виконання робіт підвищеної небезпеки допускалися працівники, які не пройшли відповідного навчання; з грубими порушеннями вимог безпеки експлуатувалися машини та механізми. Особливу тривогу у державних інспекторів, які здійснювали перевірки, викликав технічний стан котельних установок, вантажопідйомних механізмів та безпечність, з якою вони експлуатувалися. І це зрозуміло, оскільки будь-яка несправність чи необережність при поводженні з цими засобами виробництва могли призвести до групових нещасних випадків з людьми. З усього видно, що на дочірньому підприємстві «Уланівський спиртзавод» корпорації «Укрспирт», де було виявлено порушення правил експлуатації котельної установки, роботодавець відповідне навчання якщо і проходив, то лише формально, а тому не зробив для себе відповідних висновків, не усвідомлював своєї відповідальності за стан безпеки на цьому об’єкті. Це ж саме можна сказати і про приватного підприємця Юрія Пухлика, у господарстві якого був допущений до експлуатації автомобільний кран без реєстрації в місцевому ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці органі державного нагляду за охороною праці, без проведення експертного обстеження Вінницьким експертно-технічним центром чи іншою уповноваженою організацією; без позачергового технічного огляду; без покажчика кута нахилу автокрана; без розроблених технологічних карт безпечного виконання робіт, з непрацюючими обмежувачами вантажопідйомності, сигналізатором небезпечних напруг тощо. Деякими суб’єктами господарювання допускалися грубі порушення правил електробезпеки. В першу чергу це стосується ТОВ «Літинський м’ясокомбінат», філії «Літинський райавтодор» ДП «Вінницький облавтодор», приватного підприємства (ПП) «Літинбудматеріали». Тут на момент перевірки не було проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок, допускався вільний доступ до електрощитів, рубильників. На підприємствах не було паспортів на заземляючі пристрої, розробленого положення про енергетичну службу, обслуговуючий персонал не забезпечувався справними засобами захисту тощо. Не все робилося для запобігання нещасним випадкам, пов’язаним з експлуатацією газопроводів району. Досить сказати, що в ході перевірки на цій ділянці було виявлено 34 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, допущених Хмільникським міжрайонним управлінням газового господарства публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Вінницягаз». Об’єктивності ради слід зазначити, що окремі порушення були зумовлені низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення товариства. Це, в свою чергу, не давало змогу газовикам своєчасно проводити відповідні ремонти та обслуговування обладнання. Проте проблема, на думку автора, не тільки в низькому рівні забезпеченості товариства відповідними матеріалами та запасними частинами. Справа в тому, що з боку роботодавця допускалися порушення не тільки технічного, а й організаційного характеру, а це означає, що для їх своєчасного усунення не потрібно було додаткових матеріальних затрат, а лише злагоджена і чітка робота фахівців відповідних служб (в тому числі, з охорони праці). Результати перевірки засвідчили незадовільну організацію виконання вимог постанови Кабінету Міністрів від 05.05.1997 р. № 409 «Про забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж». На деяких підприємствах роками не проводилося обстеження стану будівель та споруд. В той www.ohoronapraci.kiev.ua

же час окремі з них експлуатувалися та безпечні умови праці, функціонує з ознаками аварійності. Зокрема, такі СУОП тощо. Крім цього, керівник факти були виявлені у ПП «Літин- державної установи гостро розкритибудматеріали» та підприємстві «Ула- кував керівників підприємств, зокрема, директорів ТОВ «Багринкерам» – нівський спиртзавод». Всього державними інспекторами Івана Білого, «Бут-Т» – Василя Бебуло виявлено понад 500 порушень драка, ПП «Літинбудматеріали» – нормативно-правових актів з охорони Миколу Остапчука, керівника ферпраці, частина яких була усунута в хо- мерського господарства (ФГ) «Брусді перевірки. У зв’язку із загрозою ленівське» – Володимира Семенюка життю та здоров’ю працюючих у 60 за недбале ставлення до вирішення випадках призупинялося виконання проблем охорони праці. робіт та експлуатація основних фон«Незважаючи на неодноразове дів, з них 44 одиниці обладнання, надання методичної допомоги,– 6 вантажопідйомних механізмів тощо. сказав він,– ці керівники відверто Натомість до адміністративної відпо- ігнорують вимоги нормативно-правідальності було притягнуто 30 поса- вових актів з охорони праці, фінандовців. сують комплексні заходи щодо доЗ огляду на виявлені порушення сягнення встановлених нормативів вимог нормативно-правових актів з з безпеки, гігієни праці і виробниохорони праці, результати перевірки чого середовища за залишковим були розглянуті на виїзному розши- принципом». Далі голова місцевої реному засіданні обласної координа- держадміністрації, підвищивши інтоційної ради з питань безпечної життєдіХочеться сподіватися, що присутній яльності населення на засіданні прокурор району Юрій під головуванням заФормуга дасть правову оцінку бездіяльності ступника її голови, роботодавців, адже для цього начальника управнеобов’язково чекати, коли трапиться біда. ління Держгірпромнагляду, депутата обласної ради Анатолія Коваля. Після націю, попередив зазначених рободоповіді, яку від імені місцевого орга- тодавців про те, що хід усунення вину державного нагляду за охороною явлених порушень перебуватиме у праці зробив Володимир Боковець, нього на контролі до тих пір, поки на трибуну почергово піднімалися ке- вони не будуть усунуті. Більше того, рівники підприємств, на яких були стан дотримання законодавства про виявлені порушення, і давали свої по- охорону праці на тих підприємствах, яснення, намагаючись при цьому що не потрапили в поле зору державякось виправдатися. них інспекторів, буде перевірено відПроте нікому це не вдалося зро- повідними фахівцями району. бити, оскільки головуючий достеменЗ огляду на виявлені порушення но знав ситуацію на кожному підпри- законодавства про охорону праці та ємстві, а відтак своїми зауваженнями враховуючи думку голови місцевої та уточненнями змушував роботодав- держадміністрації В. Хімічука, члени ців визнавати свої упущення. Слідку- колегіального органу визнали роботу ючи за змістом розмови головуючого вищезазначених керівників щодо із порушниками, присутній на засі- профілактики виробничого травмаданні заступник голови обласної дер- тизму незадовільною та зобов’язали жадміністрації Олександр Прокопчук їх та інших роботодавців, які допускалише скрушно хитав головою, ніби ли порушення, забезпечити безумовдавав цим зрозуміти, що у цьому ви- не виконання виданих приписів дерпадку будь-які виправдання недбай- жавних інспекторів, рекомендували ливих працівників є зайвими, оскіль- притягти до дисциплінарної відповіки результати перевірки показали, дальності посадових осіб, з вини яких чого кожен з них вартий у питаннях люди наражалися на небезпеку тощо. охорони праці. Оскільки окремі порушення мали Добре розуміючи все це, слово ознаки злочинів щодо безпеки виробвзяв голова місцевої держадміністра- ництва, то хочеться сподіватися, що ції Володимир Хімічук. Він розповів присутній на засіданні прокурор рапро роботу, що проводиться місцеви- йону Юрій Формуга дасть правову ми органами влади щодо реалізації в оцінку бездіяльності роботодавців, районі державної політики в сфері адже для цього необов’язково чекати, охорони праці, а також назвав під- коли трапиться біда. Необхідно праприємства, зокрема, ТОВ «Маріо», цювати на випередження, так, як це приватне акціонерне товариство «Лі- роблять органи з нагляду за охороною тинський молочний завод», ТОВ праці, місцева державна адміністрація «Видавництво «Поділля» та деякі ін- та обласна рада з питань безпечної ші, де, на його думку, створені здорові життєдіяльності населення.

Управління охороною праці У міністерствах та відомствах

У новий рік зі СТАРИМИ ПРОБЛЕМАМИ т На порозі нового року журнал «Охорона праці» спробував зібрати інформацію про те, що нового очікувати у 2012 році фахівцям з охорони праці, зокрема, у площині нормативно-правового забезпечення їхньої роботи. Редакція зробила ряд запитів до центральних органів виконавчої влади та до причетних до охорони праці інституцій з наступними запитаннями: які зміни ініційовані ними до нормативно-правових актів з питань промислової безпеки та охорони праці та які актуальні питання і проблеми вони мають на меті вирішити?

і ідразу відзначимо, і що, згідно з Законом України «Про охорону праці», здійснення нормотворчої діяльності у цій царині покладено на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці, яким сьогодні виступає Держгірпромнагляд. Саме він опрацьовує, приймає, переглядає і скасовує чинні нормативно-правові акти з охорони праці, ініціює та подає до Уряду пропозиції щодо змін чи прийняття нових законів і підзаконних актів із цих питань. Всі ці дії провадяться за тісної участі професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Саме ця норма закону і стала приводом для формальних відповідей з боку цілого ряду державних установ, які не виявили бажання поділитися своїми думками із зазначених питань або просто перенаправили запити на адресу відповідального за ці питання органу. Наше опитування збіглось у часі з підготовкою проекту Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011– 2016 роки (далі – Загальнодержавна програма). Тож більшості опитаних міністерств було про що повідомити редакцію журналу. Так, Міністерство аграрної політики та продовольства надало свої пропозиції щодо розроблення та перегляду близько 30 нормативноправових актів. Ситуація зі зростанням рівня травматизму в аграрному сек12

торі непокоїть як управлінців цієї галузі, так і наглядовий орган. Про це ми докладно писали в № 11, 2011 р. (стаття В. Ткачова «На сільськогосподарському фронті ситуація погіршилась»). Частина нормативно-правових актів стосуватиметься розроблення та впровадження системи управління охороною праці на галузевому рівні, інша частина покликана врегулювати питання безпечного виконання окремих видів робіт та норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і засобів індивідуального захисту деяким категоріям працівників. У Міністерстві внутрішніх справ нам повідомили, що протягом 2010– 2011 рр. воно опрацювало та надало пропозиції до проектів законів «Про міліцію», «Про основні засади державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру», «Про внесення змін до деяких законів України щодо подання невідкладної допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя і здоров’я стані», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва чи інвалідності військовослужбовців та деяких інших осіб», а також постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском», «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» тощо.

Міністерство екології та природних ресурсів спільно із Чернігівським відділенням Українського державного геологорозвідувального інституту у 2010–2011 рр. розробило та подало на затвердження Держгірпромнагляду такі нормативні акти: Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям, зайнятим на геологорозвідувальних, геофізичних, топографо-геодезичних, пошукових, землевпорядних роботах, у картографічному виробництві, роботах на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду; Правила безпеки на геологорозвідувальних роботах. Крім того, міністерством надані пропозиції до проекту Загальнодержавної програми. Зокрема, розробити: систему управління безпекою руху на транспорті підприємств, організацій та установ Мінприроди України; правила охорони праці під час виконання інженерногеологічних морських робіт; систему управління охороною праці на підприємствах, в організаціях та установах Мінприроди України; систему навчання з питань охорони праці у природоохоронній галузі. Водночас міністерство занепокоєне проблемою дефіциту кваліфікованих фахівців у цій галузі. Так, у Чернігівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту після значного скорочення штатної чисельності був ліквідований сектор з розробки нормативних документів з охорони праці, де на даний час залишився один ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці

И та з НАДІЄЮ НА ЇХ ВИРІШЕННЯ фахівець з графіком роботи один день на тиждень. Така тенденція характерна для багатьох підприємств, організацій та установ галузі. Так, до 2011 р. у міністерстві існував окремий сектор охорони праці, який налічував три спеціалісти, однак після реорганізації ці функції виконує один головний спеціаліст. Труднощі виникають і з фінансуванням розробок нормативно-правових актів з охорони праці. У Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства повідомили, що 1 січня 2012 р. набирає чинність ДБН А.3.22-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», що встановлює вимоги охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт. Щодо законодавчих ініціатив, Мінрегіон пропонує доповнити ст. 7 Закону України «Про страхування» пунктом, за яким буде здійснюватись обов’язкове страхування посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю від нещасних випадків, пов’язаних з виконанням ними професійних обов’язків. Крім того, міністерство пропонує економічними важелями стимулювати підприємства розвивати служби охорони праці, а на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, збільшити норми витрат на охорону праці та передбачити обов’язкове внесення цієї норми до колективних договорів. Міністерство надзвичайних ситуацій повідомило, що у липні 2011 р. було проведено навчально-методичні збори з фахівцями з охорони праці органів і підрозділів, навчальних закладів, підприємств системи МНС. За результатами цього заходу розроблено План реалізації заходів, спрямованих на удосконалення діяльності з питань охорони праці в системі МНС України. www.ohoronapraci.kiev.ua

Зокрема, передбачено розроблення положення про службу охорони праці в системі МНС, в якому визначатимуться основні завдання, функції служби, які будуть спрямовані на зниження рівня виробничого травматизму серед осіб рядового і керівного складу МНС. Цим Планом визначено також інші пріоритетні завдання і заходи служби, зокрема, щодо недопущення скорочення спеціалістів з охорони праці при проведенні організаційноштатних заходів в системі МНС. З урахуванням структурних змін, що відбулися в системі, та змін у чинному законодавстві, заплановано розробити проект наказу про внесення змін і доповнень до Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Міністерство охорони здоров’я розробляє проект Галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011–2015 роки. Одним із розділів програми є розробка нормативних актів з питань охорони праці, а саме правил охорони праці для працівників: операційних блоків, протитуберкульозних установ, харчоблоків установ охорони здоров’я, стоматологічних поліклінік і кабінетів, патологоанатомічних відділень і моргів, клініко-діагностичних лабораторій лікувально-профілактичних установ, а також норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, санітарного одягу і санітарного взуття працівникам закладів, установ та підприємств системи охорони здоров’я України. Підлягають перегляду правила охорони праці для працівників: фізіотерапевтичних відділень (кабінетів), рентгенологічних відділень (кабінетів), інфекційних лікарень (відділів), протилепрозних закладів, психоневрологічних та психіатричних лікарень, лабораторій (відділень, відділів) санітарно-епідеміологічних закладів системи МОЗ України та для працівників автоклавних; правила охорони праці при транспортуванні, зберіганні та експлуа-

тації кисневих балонів для закладів та установ МОЗ України; при експлуатації кисневих систем в закладах та установах системи МОЗ України; Інструкція щодо влаштування та ведення рентгенівських архівів тощо. Необхідність перегляду вищезазначених документів пов’язана з тим, що ці нормативи розроблені ще в 1959 р., 1964 р., тому їх зміст не відповідає вимогам сьогодення. Великий обсяг нормативно-правових документів з охорони праці готується за ініціативи Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Зокрема, опрацьовано та надано до Держгірпромнагляду для затвердження доповнення і зміни до НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безпеки у вугільних шахтах», які зараз перебувають на реєстрації у Мін’юсті України. Розробляються такі нормативно-правові акти: проект постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін та доповнень до постанови Кабінету Міністрів від 17.05.2002 р. № 644 «Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами»; проект спільного наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про внесення доповнень до Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об’єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами»; проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів щодо обов’язкового особистого страхування рятувальників»; проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов обов’язкового особистого страхування рятувальників»; проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку аварійно-рятувальних робіт, що здійснюються Державною воєнізованою гірничорятувальною службою, витрати на проведення яких підлягають відшкодуванню, та Порядку відшкодування цих витрат»;

Управління охороною праці проект Закону України «Про внесення доповнень до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Крім того, робочою групою з питань охорони праці та безпеки постачання енергоресурсів, створеною в міністерстві, зібрано та узагальнено пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань безпеки газопостачання, безпечної експлуатації та технічного обслуговування в енергетиці. Також проводяться підготовчі процедури щодо перегляду: СОУ-Н МПЕ 40.1.03.107-2004 «Система управління охороною праці на підприємствах електроенергетики Міненерговугілля України» (перегляд у зв’язку із втратою чинності); СОУ МПЕ 40.1.12.104-2005 «Організація роботи з персоналом підприємств електроенергетики. Положення»; ГНД 34.03.205-2004 «Особливі умови безпечного виконання робіт на підприємствах електроенергетики. Положення»; НАПБ 05.005-2009 «Інструкція з організації протипожежних тренувань на підприємствах Мінпаливенерго України»; Положення про Службу пожежної безпеки апарату Міненерговугілля (виконання вимог ДСТУ 1.2 та вимог Закону України «Про пожежну безпеку»); СОУ МПЕ 40.1.03.702-2005 «Інструкція по наданню першої допомоги потерпілим внаслідок нещасного випадку, що стався під час обслуговування енергетичного обладнання». Міненерговугіллям ініційовано перед Міністерством охорони здоров’я України розроблення Порядку проведення психофізіологічної експертизи, який є вкрай потрібним для організації роботи з добору персоналу на підприємствах ПЕК. Однак, як зазначається в листі центрального органу влади, робота щодо удосконалення нормативної бази з питань охорони праці затримується певним чином через відсутність належного фінансування. І безперечний лідер серед авторів змін у нормативно-правовому полі з питань охорони праці – Державна служба з гірничого нагляду та промислової безпеки України. Так, зокрема, Службою за участю соціальних партнерів розроблено та направлено на розгляд до Міністерства економічного розвитку та торгівлі проект окремого розділу «Реформування системи забезпечення 14

безпеки праці в Україні» для врахування при підготовці Стратегії розвитку України. Серед найбільш актуальних завдань Держгірпромнагляду – вивести державний нагляд у сфері промислової безпеки та охорони праці з поля дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вимоги зазначеного Закону, який набув чинності у 2007 р., суперечать нормам міжнародних договорів, ратифікованих Україною, вони не дають змоги наглядовому органу дієво та повною мірою впливати на зниження рівня виробничого травматизму через значні обмеження повноважень державних інспекторів з охорони праці. Відповідний проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці» внесений на розгляд до Верховної Ради України народними депутатами В. Хара та Т. Єгоренком. Службою опрацьовано проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр», який передбачає збільшення адміністративних стягнень (штрафів) з роботодавців за невиконання працеохоронного законодавства. З метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів з охорони праці Держгірпромнаглядом розроблено проект Закону «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 р. про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище», який уже ухвалений Верховною Радою 2 листопада 2011 р. Конвенція МОП № 155 спрямована на впровадження в національне законодавство й реальне життя прийнятих міжнародних норм з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. І майже готовий до подання у парламент ключовий, програмний документ з охорони праці на найближчі 5 років – проект Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 роки. Він спрямований на комплексне вирішення проблемних питань у галузі охорони праці, формування безпечного та здорового виробничого середовища, мінімізацію ризиків виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій на виробництві, що сприятиме збереженню трудового потенціалу і сталому зростанню економіки.

Щодо вдосконалення організації роботи з підготовки та оприлюднення нормативно-правових документів з охорони праці Держгірпромнагляд своїм наказом від 18.07.2011 р. № 110 доручив Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці здійснити підготовку, опрацювання та супроводження розгляду проектів законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Для вироблення єдиного підходу щодо вдосконалення порядку інформування працівників про умови та безпеку праці за допомогою сучасних комп’ютерних комплексів також наказом Держгірпромнагляду від 15.09.2011 р. № 79 створено робочу групу з розроблення пілотного проекту відповідної інформаційної системи. В майбутньому вона дасть можливість забезпечити вільний доступ до інформації з охорони праці як працівників, так і роботодавців. З актуальних напрямів діяльності в працеохоронному полі, на яких потрібно зосередити увагу усіх зацікавлених сторін, висловився і Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці. Там вважають назрілим ухвалення Закону України «Про промислову безпеку», який перебував на розгляді у Верховній Раді України з 2008 р., але так і не був прийнятий. Важливим, на думку науковців, є врегулювання питання нормотворчості на рівні держави шляхом прийняття спеціального Закону «Про нормативно-правові акти», який сприятиме реалізації принципу верховенства права та встановить основоположні вимоги щодо законотворчості, зокрема й для галузі охорони праці. Серед інших актуальних питань – поступове впровадження основ ризикоорієнтованої системи управління охороною праці, ефективність якої підтверджена досвідом країн Європейського Союзу, та нормативноправове врегулювання проведення аудиту з охорони праці суб’єктами господарювання. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці готовий централізувати діяльність з підготовки нормативноправових актів з охорони праці з урахуванням наукового підходу та на основі досвіду європейських держав і держав-учасниць СНД. Підготувала заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Людмила Солодчук ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці Досвід, який варто перейняти

Ǽʢ ː˃˔ ːˈ ˍ˖˓ˢ˕˟ǤǤǤǽ Зменшення кількості нещасних випадків на виробництві з десяти до двох на рік – такий результат функціонування системи управління охороною праці в АТ «Оболонь». Сьогодні АТ «Оболонь»– найбільший виробник напоїв в Україні з об’ємом випуску в 13,3 гектолітра, який працює виключно з українським капіталом. Тож не дивно, цього року підприємство стало місцем проведення престуру, при свяченого питанням профілактики виробничого травматизму.

Наталія Осипчук, член Національної спілки журналістів України Фото автора

рганізувала захід виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд), яка прозвітувала про свою роботу. Так, Фонд щорічно витрачає понад 75% свого бюджету на компенсацію шкоди, завданій здоров’ю людини виробничими травмами та профзахворюваннями. У 2011 р. ця сума становила вже близько 4,3 млрд. грн. У першому півріччі 2011 р. робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 5562 потерпілих від нещасних випадків на виробництві (з них 264 – зі смертельними наслідками). Кількість страхових випадків, порівняно з таким же періодом минулого року, зменшилася на 13,6%. «Велику увагу приділяємо навчанню,– говорить радник директора виконавчої дирекції Фонду Сергій Ксьондз.– Так, у 2010 р. за кошти Фонду пройшли підготовку майже 11 тис. інженерів з охорони праці, у 2011 р. – вже 14 тис. Наша мета – домогтися, аби роботодавець вкладав гроші в охорону праці, адже відомо, що вкладена одна гривня економить п’ять». Низький рівень свідомості працівників підприємств щодо власної безпеки – одна із тем, що обговорювалась під час прес-туру. «Цей захід проходить на підприємстві з високою культурою праці,– говорить начальник управління із звернень громадян виконавчої дирекції Фонду у Києві Ірина Протченко.– На жаль, на підприємствах малого і середнього бізнесу роботодавці не дбають про охорону праці». За її словами, вражає безвідповідальне ставлення працюючих до власного здоров’я. Непокоїть і те, що більшість потерпілих – у віці від 20 до

www.ohoronapraci.kiev.ua

43 років. Отримавши травму, молоді люди надовго «вибувають» із трудового процесу. Підприємство несе збитки, бо треба навчити іншого працівника. А головне – втрачене здоров’я людини. Непокоїть і таке ганебне явище, як пияцтво на робочому місці. За даними Фонду, цього року травми на виробництві у стані алкогольного сп’яніння отримала 81 особа (близько 1,6% від загальної кількості травмованих в Україні), із них 28 осіб – зі смертельними наслідками. Роботодавець часто-густо заплющує на це очі. Виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко вважає, що навчати дбайливому ставленню до свого здоров’я потрібно, насамперед, школярів і студентів. Власне, курс «Безпека життєдіяльності» у навчальних закладах якраз і передбачає висвітлення цих питань. Головне, щоб його викладання не було формальним. В АТ «Оболонь», на якому запроваджені європейські стандарти менеджменту, здоров’ю працівників приділяється особлива увага. Під час прес-туру неодноразово зазначалося, що на території корпорації не курять. На жартівливе запитання одного з журналістів: «А що робити курцям?» – начальник відділу корпоративних комунікацій товариства Оксана Пирожок порадила... дотримуватися здорового способу життя. Щодо фінансування заходів з охорони праці в АТ «Оболонь», то, за словами голови наглядової ради товариства Сергія Блощаневича, витрати на підприємстві кожного року збільшуються. Так, у 2010 р. вони зросли на 49% і становили близько 5,2 млн. грн. «У поточному році ми повністю виключили вірогідність професійних захворювань від фільтруючих матеріалів у цеху ферментації, знизили рівень загазованості внаслідок проведеної реконструкції навантажувально-розвантажувального майданчика

складу реклами. Також вдалося нівелювати ризики для персоналу виробничої лабораторії після встановлення пробовідбірника зерна та солоду». Під час екскурсії цехами підприємства журналістів супроводжував помічник генерального директора з питань охорони праці підприємства Петро Атаманенко. Він розповів, що у 2005 р. на підприємстві була запроваджена сучасна система управління безпекою і гігієною праці. В її рамках здійснюється триступінчаста система контролю та моніторингу за умовами праці. Перший рівень контролю та моніторингу за умовами праці передбачає участь майстра разом з уповноваженим трудового колективу (кожної зміни); на другому етапі підключається начальник цеху (один раз на тиждень); найвідповідальнішим є третій етап, яким безпосередньо опікується генеральний директор (наради відбуваються один раз на місяць). «Зауваження, які виникають, обговорюємо на днях якості,– відзначає Петро Атаманенко.– Винні у порушеннях несуть за це відповідальність (позбавляємо частини зарплати). В той час збільшуємо коефіцієнт, щоб стимулювати персонал. Атестацію робочих місць за умовами праці проводимо один раз на п’ять років. Результатом такого підходу стало зниження рівня травматизму – з десяти до двох нещасних випадків на рік». Позитивний досвід АТ «Оболонь» має розповсюдитися на інші підприємства – переконаний Олексій Мірошниченко. Чимало роботодавців у цій сфері економлять на всьому, нехтуючи здоров’ям людини. Та чи варті ці економічні здобутки людського життя?

Управління охороною праці Повідомляють власкори

Кременчуцькі автоскладальники –

на висоті

Виконавчий директор заводу М. Черниш

Від уважності і пильності працівників автоскладальних конвеєрів значною мірою залежить безпека руху на автодорогах. Виготовлення автомобільної техніки потребує підвищеної уваги й до питань безпеки праці самих працюючих. ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод» відповідає цим вимогам, успішно вирішує питання створення сучасних автомобілів і безпечних умов праці для своїх працівників.

Вадим Кобець, власкор Фото автора

а околиці Кременчука, що у Полтавській області, у грудні 1995 р. були зроблені перші кроки у справі складання на вітчизняних виробничих потужностях серійних легкових автомобілів та мікроавтобусів. Спочатку це були автомобілі добре відомих російських марок. З 2005 р. завод почав співпрацювати з корейською компанією «Ssang Yong Motors», а з 2007 р.– з китайською корпорацією «GEЕLY». Це співробітництво продовжує успішно розвиватися і нині. Десятки ти-

На головному конвеєрі кипить робота 16

сяч зібраних у Кременчуці позашляховиків непогано зарекомендували себе серед українських автовласників. Переконливим же свідченням динаміки розвитку автоскладального виробництва став випуск підприємством у серпні 2008 р. 100-тисячного автомобіля. Автомобілі складаються у трьох цехах: складання легкових, комерційних та вантажних автомобілів. Існуючі потужності дають підприємству можливість випускати автомобілі різних класів загальною кількістю до 40 тис. на рік. З дня заснування заводом керує виконавчий директор Микола Черниш, який за ці роки став заслуженим машинобудівником України та почесним громадянином Кременчука. Сформована Миколою Костянтиновичем команда однодумців відзначається високим професіоналізмом, креативним мисленням та відповідальністю. Усі ці якості допомагають трудовому колективу підприємства у стислі терміни налагоджувати складання на конвеєрах сучасних зразків автомобільної техніки. У розмові з автором цієї статті технічний директор заводу Володимир Харкун пояснив, що в найближчих планах акціонерного товариства – перехід до дрібновузлового складання, що передбачає в тому числі зварювання кузовів легкових автомобілів та їх фарбування. У перспективі – 50-відсоткове комплектування виготовлюваних на підприємстві легковиків та вантажівок деталями і вузлами вітчизняних виробників. Лише тоді не на словах, а на ділі можна говорити про автомобіль вітчизняного виробництва. Реалізації намічених планів неабиякою мірою сприяє служба охорони праці підприємства, яку очолює Микола Ковган. На прохання розповісти про свою роботу

Микола Іванович запропонував спочатку оглянути виробничі приміщення, в яких протягом останніх трьох років було проведено значну роботу щодо поліпшення умов праці та виробничого побуту працюючих. Зокрема, в цеху складання легкових автомобілів минулого року повністю переоснастили новим обладнанням складальний конвеєр, цим самим підвищили не тільки якість збирання вузлів та агрегатів, а й суттєво поліпшили умови праці 30 слюсарів-складальників. На дільниці антикорозійної обробки автомобілів провели модернізацію існуючої системи вентиляції. Крім цього, в технологічний процес впровадили новий антикорозійний матеріал для обробки днища кузовів автомобілів. Завдяки цим заходам у повітрі робочої зони дільниці значно зменшився вміст шкідливих речовин (формальдегіду, фенолу), тож суттєво поліпшились умови праці 38 фарбувальників. Поруч з дільницею антикорозійної обробки було обладнано нову дільницю з усунення дефектів фарбувального покриття автомобілів. Тут встановили фарбувально-сушильну камеру італійського виробництва. У всіх цехах підприємства реконструювали систему освітлення. Кожний робочий день М. Ковган починає з обходу виробничих приміщень та виявлення порушень. Підвищена увага приділяється стану технологічного обладнання. Перевіряється своєчасність та якість проведення інструктажів з охорони праці, справність робочого інструменту. Навіть найменші відхилення від встановлених правилами норм не проходять повз його пильної уваги. У виявленні порушень вимог безпеки допомогу М. Ковгану надає уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці твердженням ефективності функціонування цієї системи можна вважати сертифікат відповідності за оновленою версією ДСТУ ІSО 9001:2009. Розроблені і діють тут згідно з цим стандартом і багато інших організаційних заходів, які позитивно впливають на безпеку виробництва та побутові умови працюючих. Це положення про порядок проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці, про профілактичні та передрейсові медичні огляди. Для кожної посадової особи затверджені посадові інструкції, за всіма професіями та видами робіт розроблені та своєчасно переробляються інструкції з охорони праці. Багато уваги приділяється атестації робочих місць за умовами праці та медичному обслуговуванню членів трудового колективу. Щодо останнього, то варто відзначити, що тільки в першому півріччі 2011 р. на підприємстві проведено 1202 передрейсових медичних огляди водіїв та 734 амбулаторних прийоми працівників. Піклування керівників підприємства про безпеку та здоров’я людей заслуговує на схвалення і підтримку. І це не просто нічим не підкріплені слова, а повсякденна реальність. Певно, достатнім підтвердженням цьому є і той факт, що протягом чотирьох останніх років у цехах автоскла-

Державний інспектор з охорони праці у машинобудуванні управління Держгірпромнагляду по Полтавській області В. Коваленко, Г. Тищенко і М. Ковган (зліва направо) під час перевірки автоскладального цеху

дального заводу не було зареєстровано жодного випадку виробничого травматизму або професійного захворювання. Керівництво заводу має намір і надалі турбуватись про людей, адже кошти, вкладені в охорону праці, в покращання санітарно-побутових умов працюючих,– важлива запорука успіху сучасного виробництва.

начальник служби транспорту Г. Тищенко. За характером своєї роботи Григорій Борисович також постійно відвідує виробничі об’єкти, перевіряє правильність оформлення журналів інструктажів, слідкує за забезпеченістю та використанням працівниками ЗІЗ. Передрейсові медогляди його безпосередніх підлеглих та стан дорожньої розмітки на території підприємства – його прямі обов’язки. І, схоже, з огляду на ідеальну чистоту та порядок на території заводу Г. Тищенко з ними відмінно справляється. На початку кожного робочого дня у першого керівника підприємства М. Черниша відбувається оперативна нарада, на якій керівники структурних підрозділів, звітуючись з виробничих питань, обов’язково мають проінформувати присутніх також і про стан охорони праці. Усі ці моменти виробничої діяльності передбачені положенням про СУОП, що ефективно функціонує у товаристві. Діє у ньому також триступінчаста система адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці, екології та пожежної безпеки. Ще у 2006 р. ТОВ «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод» отримав сертифікат відповідності на систему управління якістю за стандартом ДСТУ ІSО 9001:2001. Під-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Профілактика травматизму

Бути чи не бути?

Чи займатиметься профілактикою травматизму Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд)? Таке питання постало після аналізу результатів виконання бюджету Фонду у 2010 р. Рахунковою палатою України.

омітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України на своєму засіданні у жовтні 2011 р. заслухав інформацію Рахункової палати щодо результатів аналізу формування і виконання у 2010 р. бюджету Фонду. З результатами попередньо були ознайомлені усі зацікавлені центральні органи виконавчої влади та установи. Рахункова палата дійшла висновку, що система загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є недостатньо ефективною, що призводить до розбалансування бюджету Фонду та ускладнює виконання ним своїх функцій. А основними завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів; відновлення здоров’я та працездатності потерпілих; відшкодування шкоди. Саме в такій послідовності викладено ці завдання в ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». На першому місці, як бачимо, стоїть профілактика. Постановою правління Фонду від 03.10.2008 р. № 49 передбачено, що під час складання бюджету виконавча дирекція Фонду планує видатки на забезпечення фінансування заходів з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі до 5% від надходжень коштів наступного планового бюджетного періоду з урахуванням фінансових можливостей Фонду. А 18

Фото К. Теличка

В той же час результати аналізу фінансові можливості у 2010 р. залежали від суми надходжень від підпри- Рахункової палати свідчать, що за ємств, які складали 4 150 716,0 тис. 2002–2010 рр. майже 30% коштів, грн. З цих коштів на відшкодування спрямованих з бюджету Фонду на шкоди, заподіяної працівникам вна- профілактичні заходи, використано слідок ушкодження здоров’я або у ра- неефективно через непроведення на зі смерті, витрачено 3 470 963,9 тис. виробництві заходів з охорони праці грн., що становить 85,7 % від надхо- та незавершення запланованих робіт. джень, а витрати на профілактику не- Тому Рахункова палата пропонує щасних випадків на виробництві – вжити заходів, але яких? 8021,1 тис. грн. (тобто 0,2 %). На медичну, професійну та «Потребує законодавчого врегулювання соціальну реабілітацію потерпіпитання щодо звільнення Фонду як страховилих на виробництві витрачено ка у сфері загальнообов’язкового державно218 638,2 тис. грн. (5,4%), а на го соціального страхування від невластивих йому функцій із фінансування профілактичорганізацію роботи Фонду у них заходів у сфері охорони праці». 2010 р. витрачено 322 654,4 тис. грн. (8,0% від надходжень). (З листа Рахункової палати України Голові Верховної Ради України На думку фахівців ДержЛитвину В. М. від 06.07.2011 № 07-1300) гірпромнагляду, аналіз діяльності Фонду свідчить про те, що величезні суми витрачаються на інКерівництво Фонду з цим погодші потреби, замість вкладання ко- жується: «З огляду на викладене, штів у виконання основної функції вважаємо за можливе внесення відФонду – профілактики травматизму повідних змін до законодавства щодо (лист Держгірпромнагляду до Комі- звільнення Фонду, як страховика у тету з питань соціальної політики та сфері загальнообов’язкового дерпраці Верховної Ради України від жавного соціального страхування, 12.09.2011 р. №1/01-6.2-6893). від функцій фінансування заходів з За інформацією Рахункової пала- охорони праці, спрямованих на ствоти, відсутність встановлених законо- рення технологій, засобів виробнидавчих обмежень розміру видатків на цтва, матеріалів, іншої наукоємної матеріально-технічне забезпечення продукції» і планує підготувати віддіяльності Фонду стала фактором по- повідне звернення до Міністерства дальшого зростання їх частки у по- соціальної політики України у IV точних надходженнях – з 5,6% у кварталі 2011 р. Про це йдеться у 2005 р. до 7,8% у 2010 р. «Заходах щодо усунення недоліків та Бюджет Фонду у 2010 р. за дохо- порушень, виявлених при проведені дами перевиконано на 6,2%, а за ви- аналізу формування і виконання у датками недовиконано на 7,4%. Пе- 2010 р. бюджету Фонду соціального ревищення доходів над видатками страхування від нещасних випадків становило 138,9 млн. грн. При цьому на виробництві та професійних запоказники видаткової частини не ви- хворювань України Рахунковою паконано за жодною із статей бюджету. латою України», затверджених наІз 194 виконаних у повному обсязі казом виконавчої дирекції Фонду від договорів не впроваджено 30 (15%). 19.07.2011 р. № 495. ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці Між тим, пропозиція стосовно звільнення Фонду, як страховика у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, від фінансування профілактичних заходів у сфері охорони праці суперечитиме вимогам ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Слід зазначити, що у разі звільнення Фонду від витрат на охорону праці стане на потребі в цілому перегляд вищезгаданого базового Закону та частково Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Рахункова палата вважає, що профілактикою травматизму повинен займатися виключно роботодавець, згідно зі ст. 19 Закону України «Про охорону праці». За розрахунками, у 2010 р. роботодавці зобов’язані були спрямувати на заходи з охорони праці майже 4 млрд. грн. Проте внаслідок відсутності законодавчо визначеного механізму контролю та відповідальності зазначена норма законодавства фактично не діє, що не стимулює роботодавців спрямовувати власні інвестиції в охорону праці. Не виходить нічого у Фонду з профілактикою – отже, треба її відмінити? Але ми бачимо, що і в роботодавців не все гаразд у цьому напрямі. То чи не змінити законодавство і для них за тим самим принципом? Відомо, що управління охороною праці здійснюється на трьох умовних рівнях: виробничому, галузевому та державному. Дійсно, на виробничому рівні з травматизмом повинен впоратись сам роботодавець. На галузевому – можливо, об’єднання роботодавців. А хто ж буде вирішувати питання фінансування профілактичних заходів в масштабі країни? Всі сподівання на Державний бюджет? Роботодавець є платником єдиного (консолідованого) внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, і він має право розраховувати на допомогу у сфері безпеки праці як на державному, так і на галузевому рівнях. Відмовляючись від профілактики, Фонд позбавляє себе інструменту впливу на стан травматизму і разом з тим – впливу на зменшення витрат на відшкодування шкоди потерпілим. Натомість для Фонду головним інструментом щодо створення безпечних і здорових умов праці на підприємствах повинна стати диференційована тарифна політика, яка б еконоwww.ohoronapraci.kiev.ua

мічно зацікавлювала страхувальників йдеться вже чомусь про 9 «Правил у створенні безпечних умов праці на охорони праці…», на шість з яких передбачено витратити 1140,0 тис. грн. робочому місці. Дуже слушна пропозиція, проте І виявляється – розробка правил впродовж майже 11 років роботи виконується у межах реалізації проФонду так і не запрацювала система філактичних заходів Фонду на 2010– знижок та надбавок до страхового та- 2012 рр., затверджених постановарифу в рамках одного класу профе- ми правління від 13.04.2010 № 15 зі змінами та доповненнями від сійного ризику виробництва. Варто ставити питання не про не- 20.07.2011 № 39. Що ж, все за народною мудрістю, обхідність внесення змін до законів в частині фінансування Фондом профі- коли на обіцяне три роки чекають, холактичних заходів, а про їх фінансу- ча кількість нормативних актів, за нескладними підрахунками, за цей період вання у повному обсязі. Одним з профілактичних напрямів могла б бути втричі більшою. З жовтня поточного року, згідно з державного значення, який може суттєво вплинути на стан безпеки на ви- затвердженим планом-графіком, робництві, є розробка нормативно- Держгірпромнагляд проводить переправових актів з охорони праці вірку виконавчої дирекції Фонду та (НПАОП). За інформацією виконав- його робочих органів щодо проведенчої дирекції Фонду по Національній, ня ними профілактичних заходів, галузевих програмах, Програмі засобів індивідуального захисту, Стаття 19. Фінансування охорони праці у 2010 р. залишилось 37 незаФінансування охорони праці здійснюється вершених договорів із залишком роботодавцем. фінансування на 1614,4 тис. грн. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавПо 24 із них закінчився строк дії, ної, галузевих та регіональних програм порішення щодо них буде прийняліпшення стану безпеки, гігієни праці та вито інвентаризаційною комісією робничого середовища, інших державних під час проведення річної інвенпрограм, спрямованих на запобігання нещастаризації. ним випадкам та професійним захворюванПо Програмі робіт Фонду на ням, передбачається, поряд з іншими джере2010 р. не завершено роботу по лами фінансування, визначеними законодав13 договорах з розробки НПАОП, ством, у державному і місцевих бюджетах. укладених на загальну суму Для підприємств, незалежно від форм 1052,0 тис. грн. Станом на власності, або фізичних осіб, які відповідно 01.09.2011 р. було виконано та до законодавства використовують найману профінансовано робіт на суму працю, витрати на охорону праці становлять 750,3 тис. грн. Залишок фінансуне менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. вання становить 301,7 тис. грн. На підприємствах, що утримуються за Виконавцями не виконано останні рахунок бюджету, витрати на охорону праці етапи робіт – не надано Фонду звітпередбачаються в державному або місцевих ні матеріали з розробки НПАОП, бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка затверджених Мін’юстом. від фонду оплати праці… За інформацією МінсоцпоЗакон України «Про охорону праці» літики та Фонду, затримка виконання договорів сталася через зміни у складі Кабінету Міністрів спрямованих на усунення шкідливих і України відповідно до Указу Пре- небезпечних виробничих факторів, зидента України від 09.12.2010 р. запобігання нещасним випадкам на № 1085/2010 «Про оптимізацію виробництві, професійним захворюсистеми центральних органів вико- ванням та іншим випадкам загрози навчої влади», суттєві зміни у назвах здоров’ю застрахованих осіб, виклита функціях органів державної вла- каним умовами праці; фінансування ди, з якими необхідно узгодити оста- Національної, галузевих і регіональних програм поліпшення стану безточну редакцію НПАОП. Привертає увагу той факт, що 13 но- пеки, гігієни праці та виробничого вих НПАОП держава мала отримати середовища. Можливо, результати лише за один 2010 р. профілактичної цієї перевірки засвідчать позитивні діяльності Фонду. Проте термін дії зрушення у ставленні керівництва цих договорів було продовжено до Фонду щодо проведення профілактигрудня 2011 р. шляхом підписання ки травматизму. додаткових угод. Здавалося б, у 2011 р. За матеріалами засідання Комітена виробництва України хлине потік свіжих нормативних документів… Та ту з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України підговже минув і 2011 р., а їх все немає. Редакція журналу отримала листа тував заступник головного редактора виконавчої дирекції Фонду від журналу «Охорона праці» Костянтин 16.11.2011 р. №593-10-2, в якому Теличко

Управління охороною праці Проблеми та міркування

Студентська столиця

опановує охорону праці?.. Хто не вчився, не буде знати. Українське прислів’я

Адміністрації вищих навчальних закладів, як правило, не виділяють для предмета «Охорона праці» достатню кількість годин. Про це свідчить дослідження кореспондента, проведене у студентській столиці України – Харкові. А тим часом в Україну приходять іноземні компанії, які висувають високі вимоги як до фахівців з охорони праці, так і до працівників щодо їхньої кваліфікації в питаннях особистої безпеки. Вадим Кобець, власкор

на всіх курсах навчання, а також форми контролю знань, диференційовані заліки та іспити. Слід зазначити, що цитований доаприкінці жовтня минулого року (а саме 21.10.2010 р.) кумент був виданий з метою удосконабув виданий спільний на- лення чинного раніше, який теж пеказ МОН, МНС та Держ- редбачав вивчення дисциплін охорони гірпромнагляду за № 969 «Про ор- праці та БЖД студентами усіх вищих ганізацію та вдосконалення навчан- навчальних закладів країни. Проте чи ня з питань охорони праці, безпеки вдалось досягнути поставленої мети і життєдіяльності та цивільного за- поліпшити навчання з цих питань у вихисту у вищих навчальних закладах щих навчальних закладах? Наш журнал вже писав про те, України». В ньому, зокрема, зазначено, що «нормативні навчальні дис- яка сумна доля спіткала кафедру «Охорони праці та безпеки життєдіяльності» ХарківПротягом багатьох років у Харкові ського національного агфункціонує найбільша кількість вищих рарного університету імені навчальних закладів, навчається найбільВ. В. Докучаєва, викладаша кількість студентів. Згідно зі статисчів якої переводили з однотичними даними, нині в місті функціонують го факультету на інший. понад 90 ВНЗ І–ІV рівнів акредитації, у яких Згодом ця кафедра взагалі отримують знання близько 260 тис. студентів. Це була розформована, а її кебільше ніж 10% від усіх вищих навчальних зарівник В. Дьяконов, який кладів і студентів країни. звернувся по допомогу до нашої редакції, був змушеципліни «Безпека життєдіяльності», ний шукати іншу роботу. Утім, і після «Основи охорони праці», «Охорона нашої публікації цей навчальний запраці в галузі» та «Цивільний за- клад не відвідувала жодна інспекторхист» повинні вивчатися всіма сту- ська перевірка ні з МОН, ні з Міндентами, курсантами та слухачами агрополітики (останньому міністервищих навчальних закладів України, ству ВНЗ підпорядковується). Жодні крім навчальних закладів Міністер- сигнали, жодні скарги щодо поруства внутрішніх справ». Підписаний шень з боку колишнього завідувача трьома керівниками центральних ліквідованої кафедри до уваги не державних виконавчих органів доку- бралися! Навіщо згадуємо цю доволі немент також передбачає певну кількість академічних годин, що відво- приємну конфліктну історію? Для тодяться для вивчення цих дисциплін го, щоб якомога яскравіше змалюваФото автора

ти існуючу картину. Викладачі цих дисциплін, як і раніше, відстоюють інтереси своєї справи у спорах з адміністраціями вищих навчальних закладів. Завідувачі кафедр, рядові викладачі цих дисциплін, академічні години яких ось уже стільки часу першими потрапляють під скорочення, доводять своїм ректорам, деканам факультетів про важливість вивчення охорони праці. Однак довести свою правоту керівникам ВНЗ у подібних випадках неможливо, адже перевіряють і питають з них про навчальні плани, які розглядаються та затверджуються у профільних міністерствах один раз на п’ять років! При цьому ці навчальні плани з часом можуть коригуватися. Спробуй потім щось довести. Вдаються у деяких харківських ВНЗ і до інших порушень під час організації вивчення студентами предметів «Охорона праці» та «Безпека життєдіяльності». Так, в одному з найбільших та найавторитетніших із них для студентів-п’ятикурсників минулого року було запроваджено вивчення нового предмета – «Соціальна та екологічна безпека». При цьому години, необхідні для вивчення цієї нової дисципліни, викроїли за рахунок нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі». Її ж лекційні години почали суміщувати із годинами, відведеними для вивчення БЖД та цивільного захисту. Жодних заперечень з боку викладачів працеохоронної кафедри, кількох працівників якої довелося скорочувати, до уваги не ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці бралися. Якими міркуваннями при цьому керувався ректорат навчального закладу? Важко сказати... Хіба що йому зовсім нічого не було відомо про існування наказу № 969. І це не дивно. У відділі вищої освіти Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації про існування такого наказу справді ніхто не чув. «А чому тут дивуватись!» – повчали мене його співробітники, адже у цьому управлінні «немає відповідних повноважень, аби здійснювати хоч якісь наглядові функції щодо вищих навчальних закладів, які розташовані на території області». Куди в такому разі, запитав я, звертатися зі скаргами викладачам, години яких безпідставно скорочують, а також завідувачам кафедр охорони праці, які ліквідовуються? Невже відразу скаржитися до міністерств? Чи, може, звертатися до ЗМІ? «В організації викладання дисциплін охорони праці й БЖД чимало залежить від особистих стосунків ректорів та керівників кафедр,– пояснив мені докт. техн. наук, завідувач кафедри охорони праці Харківського національного університету радіоелектроніки Б. Дзендзюк.– Чим вищим є особистий авторитет завідувача кафедри в очах ректора, тим легше йому спілкуватися з керівництвом. Хоча від вимушених маневрів, інших неприємних несподіванок,– вів далі мій співрозмовник (до речі, викладач із більш ніж 40-річним стажем),– ані він сам, ані хтось з його колег не застрахований». Свого часу Борису Васильовичу доводилося навіть погрожувати керівництву свого ВНЗ судовими позовами! Йшлося, зокрема, про те, що дипломи, які одержували його студенти, були... недійсними. А все тому, що в дипломних проектах випускників були відсутні розділи «Охорона праці» та інші. Як бачимо, все не так просто, коли йдеться про опанування дисципліни «Охорона праці» у студентській столиці. І хоча у ВНЗ мають забезпечувати усі умови для вивчення дисциплін, пов’язаних із безпекою життєдіяльності, на практиці виникають перешкоди. Хіба має так бути? Звісно, що ні, адже вимоги наказу № 969 стосуються всіх без винятку вищих навчальних закладів країни. А якщо так, то курс «Безпека життєдіяльності» на першому чи другому курсах має становити 54 академічні години (ще стільки ж – «Основи охорони праці» на другому чи третьому курсах). Для студентів четвертого та п’ятого курсів мають читатися 36-годинний курс «Охорона праці в галузі» (і такий самий за кількістю академічних годин курс «Цивільний захист» замість колишньої «Цивільної оборони»). І жодних запитань ні в кого, навіть у www.ohoronapraci.kiev.ua

керівників ВНЗ гуманітарного про- мання дозволу МОН на підготовку філю, не повинно виникати! Утім, на майбутніх спеціалістів, пішло близьпрактиці виходить навпаки, а з лек- ко двох років. А ще ж потрібно було ційними годинами відбуваються не- обладнати навчальні лабораторії, зрозумілі маніпуляції! При цьому ці скласти й узгодити з усіма інстанціяприкрі речі відбуваються також у тех- ми відповідні навчальні плани. Тож не дивно, що в межах України нічних ВНЗ. Яке ж тоді ставлення буде сформоване у молодих спеціа- підготовку спеціалістів з охорони лістів до питань промислової безпе- праці здійснюють ВНЗ, кількість яких ки та охорони праці, коли їхні рек- можна перерахувати на пальцях одтори і декани не тільки не дбають нієї руки. Хоча це досить дивно, якщо про вивчення дисциплін цього про- врахувати, якого суспільного розгофілю, а усіляко намагаються при- лосу набувають у державі повідомменшувати їх роль та значення? лення про резонансні аварії на шахЩе більш відповідально потрібно тах із численними людськими жертпідходити до забезпечення підготовки вами, про техногенні катастрофи, які у вищих навчальних закладах тих фа- трапляються дедалі частіше. хівців, які повинні безпосередньо виЯк зазначив завідувач кафедри рішувати на виробництві завдання, «Охорона праці та навколишнього пов’язані з охороною праці. Мова йде середовища» Національного технічпро майбутніх працівників служб ного університету «Харківський поохорони праці, співробітників дер- літехнічний інститут» докт. техн. наук жавних наглядових органів, які бу- В. Березуцький, ми є свідками того, дуть здійснювати нагляд за безпекою як західні компанії, що мають віддіпраці на виробництві. Важко навіть лення та виробничі потужності у наприблизно підрахувати, скільки спе- шій країні, впроваджують на них свої ціалістів цього напряму І хоча у ВНЗ мають забезпечувати потребують нині галузі усі умови для вивчення дисциплін, України! Ще у 2000 р. на базі пов’язаних із безпекою кафедри «Безпека життєжиттєдіяльності, на практиці діяльності» Харківської виникають перешкоди. національної академії Хіба має так бути? міського господарства відбувся випуск студентів за двома спеціальностями: «Охорона стандарти. Зокрема й такі, що праці в будівництві» та «Охорона пра- пов’язані і з безпекою виробництва. ці на транспорті». Наш журнал приві- Вимоги до спеціалістів служб охоротав тоді із знаменною подією тих ни праці у них не йдуть ні в яке по«перших ластівок». З того часу в на- рівняння із вітчизняними. Крім того, вчальному закладі щороку випуска- що інженерно-технічні працівники ється близько 50 випускників, які у таких компаній мають вільно володіти своїх дипломах мають запис – «Охо- англійською мовою, працівники рона праці». Зараз кількість навчаль- служб охорони праці у них повинні них предметів збільшилась, адже спів- мати ще й відповідні міжнародні серробітники кафедри почали підготовку тифікати з безпеки. Тобто вимоги до майбутніх фахівців за напрямом «За- них приблизно такі, які висуваються гальний менеджмент охорони праці». до наших технічних експертів з проОдинадцять років тому всім зда- мислової безпеки. Важко говорити, валося, що досвід із підготовки пра- наскільки це доцільно в наших умоцеохоронних спеціалістів, набутий в вах, але успішно розвивати економіку Харківській академії, буде широко і не помічати цих тенденцій просто використовуватись технічними ВНЗ неможливо. Порушуючи питання підне лише Харкова, а й усієї країни. готовки фахівців з охорони праці, Однак минув деякий час, і вияви- треба вже зараз орієнтуватися на згалось, що за десять років підготовка дані тенденції, упевнений В. Береспеціалістів з охорони праці була зуцький. Необхідно готувати таких організована лише в Академії ци- спеціалістів згідно із міжнародними вільного захисту (яка підпорядкову- стандартами. Зрештою, цим збирається МНС та готує кадри винятково ються займатися у Харківській полідля спеціалізованих і воєнізованих техніці, залучаючи до читання лекцій підрозділів цього міністерства). От- американських та інших закордонних же, «перші ластівки» так і лишилися викладачів, які мають право видавати без належної підтримки. Чому так? ті чи інші сертифікати з безпеки. Вже Колишній завідувач кафедри, що пер- зараз професор В. Березуцький читає шою в країні здійснила випуск фахів- лекції англійською мовою. У планах ців за спеціальністю «Охорона пра- на майбутнє у керівництва одного з ці», Б. Коржик розповів про те, яких найбільших технічних ВНЗ країни зусиль довелося докласти йому осо- (нині в Харківській політехніці навчабисто, аби започаткувати цю нову ється близько 15,5 тис. студентів) – справу. Тільки на виконання ліцензій- організація навчання за спеціальнісних умов, які виставлялися для отри- тю «Охорона праці».

Управління охороною праці Прошу слова

Систему навчання

Той, хто звертається до старого, здатен відкривати нове, здатен бути вчителем. Конфуцій

ТРЕБА РЕФОРМУВАТИ Україні вкрай необхідна сертифікація спеціалістів з охорони праці. Вони, як і викладачі цієї дисципліни у вищих навчальних закладах, мають постійно підвищувати і підтверджувати свій професійний рівень.

П В’ячеслав Березуцький, завідувач кафедри охорони праці та навколишнього середовища Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», голова спілки спеціалістів безпеки життєдіяльності м. Харкова, докт. техн. наук, професор

опри те, що Україна рухається шляхом економічних реформ, вона все ще залишається країною з високими ризиками виробничого травматизму. Аналіз ситуації, що стосується стану охорони праці на виробництві, свідчить про те, що проблеми у цій сфері здебільшого пов’язані з якістю базової освіти фахівців. Треба визнати, що система навчання з питань охорони праці в Україні опинилася фактично на роздоріжжі, адже ніхто на державному рівні не вживає цілеспрямованих дієвих заходів, щоб відповідно до сучасних вимог поліпшувати чинні стандарти навчання. Система управління охороною праці, яка діяла за часів колишнього Радянського Союзу, хоча і була загалом недосконалою, але виявилася достатньо… дієздатною. Її функціонування забезпечувалося широкою підтримкою профспілкових організацій та партійних органів. Декларуючи чимало гасел соціального характеру, тодішня держава була просто змушена приділяти значну увагу питанням підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з охорони праці. Хоча чіткої системи професійної освіти цих спеціалістів у колишньому СРСР так і не було напрацьовано, однак проблема вирішувалась завдяки всебічному сприянню вирішення питань з охорони праці. В умовах планової економіки у системі вищої технічної освіти було налагоджено потужну систему підвищення кваліфікації викладачів з охорони праці за відповідними групами: завідувачі ка-

федр університетів, професори та доценти, молоді викладачі. Відповідним чином діяли й системи навчання у проектних та науково-дослідних інститутах. На особливу увагу заслуговувала система підготовки кадрів для технічних інспекцій праці профспілок, працівники яких періодично відвідували різноманітні республіканські та загальносоюзні семінарипрактикуми, на яких, крім підвищення кваліфікації, здійснювався корисний обмін набутим досвідом, взаємовигідний міжрегіональний та міжгалузевий обмін інформацією тощо. Після розпаду Радянського Союзу усі ці напрацювання, як і система навчання з охорони праці у вищій школі, були фактично втрачені. Щоправда, деякий час система діяла за інерцією, адже в ній лишалося чимало кваліфікованих кадрів старої школи. Передача функцій, що здійснювалися технічними інспекціями праці профспілок, у підпорядкування новоствореного Держнаглядохоронпраці (яка відбулася в Україні на початку 90-х років минулого століття), змусила шукати тодішніх керівників новоутвореного наглядового органу нових підходів до навчання фахівців з питань охорони праці. Зокрема, для цього було розроблено Положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці, згідно з яким… викладачі цієї дисципліни вищих навчальних закладів повинні були проходити навчання та перевірку знань у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду.

Ні для кого не секрет, що посади керівників та спеціалістів служб охорони праці на промислових підприємствах, в установах та організаціях – це «прерогатива» працівників, які не здобули базової освіти з охорони праці. Той мізер фахівців, що його окремі навчальні заклади країни намагаються випускати, поки що жодним чином не впливає на поліпшення ситуації. Разом з тим стабільний економічний розвиток країни в умовах сучасного глобалізованого світу неможливо уявити без функціонування на підприємствах сучасної системи управління охороною праці. Логічно постає запитання: чи можуть розробляти, а потім належним чином забезпечити функціонування СУОП фахівці, що не отримали навіть базового рівня знань з численних дисциплін цієї науки? Я вважаю, що зробити це неможливо. Як змінити цю ситуацію? Керівники та викладачі кафедр охорони праці, щоб відповідати вимогам, що постійно зростають, повинні дбати про підвищення своєї кваліфікації. Вони пишуть наукові дисертації, видають монографії, виступають на спеціалізованих конференціях, семінарах, різних методичних заходах... Зрештою, це їхній безпосередній професійний обов’язок – займатися науковою роботою, в тому числі і зі студентами. Усі ці чинники разом визначають рівень професійної підготовки викладачів. Утім, як свідчить практика, цього зовсім не вимагається від керівників та інженерів служб охорони праці. А це ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці означає, що їхній професійний рівень не відповідає вимогам сьогодення. На мою думку, у цьому криються наші негаразди, пов’язані з безпекою та умовами праці на багатьох підприємствах. Звичайно, набагато легше в цьому звинуватити працівників з охорони праці, аніж знайти вихід із ситуації. Їхньої провини немає! Винна недосконала система навчання. А саме – відсутні механізми, які б дали змогу перевірити рівень кваліфікації фахівців, що мають організовувати роботу з охорони праці, тобто мають опікуватися найголовнішим – життям і здоров’ям людей. Процес навчання з охорони праці в нашій країні нагадує поїздку по битій дорозі. Хоча їхати по такій дорозі некомфортно та небезпечно, але можна… В той же час спеціалісти, які ознайомилися з тим, як вирішуються питання, пов’язані з небезпекою виробництва та навчанням з питань охорони праці в країнах Заходу, констатують: у цьому плані усе дуже відмінне. Замість

для розробки нормативів та стандартів зі створення безпечного робочого місця та збереження здоров’я працюючих. Безперечно, що Україні, яка рухається до європейських стандартів безпеки праці, теж необхідна сертифікація фахівців з охорони праці. Усі ми маємо усвідомити, що рівень навчання та базові знання, кваліфікація спеціалістів з охорони праці підприємств має відповідати світовим стандартам. Питаннями організації роботи з охорони праці не можуть займатися випадкові люди. Наведу такий приклад. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» уклав комплексний договір з управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Харківській області, один із пунктів якого передбачає надання допомоги фахів-

Саме постановка в один ряд загальних питань управління безпекою виробництва і конкретного вирішення (реалізації) охоронних заходів, на думку західних фахівців, є хибним у нашій системі навчання з питань охорони праці.

розбитих доріг – чудові автобани із багатьма смугами руху цілковито безпечні як для водіїв, так і для пасажирів. Для прикладу можна взяти систему професійного навчання фахівців із питань безпеки праці у Сполучених Штатах Америки. Протягом багатьох десятиліть у цій країні діє система сертифікації спеціалістів із безпеки (сеrtified safety professional (CSP)). Підготовка цих спеціалістів здійснюється за дуже чіткими критеріями, і промислові підприємства не можуть укладати контракти зі спеціалістами, які не мають відповідних сертифікатів. Варто додати, що перебуваючи в штаті підприємств, ці спеціалісти цілковито незалежні у своїх рішеннях та діях, тісно співпрацюють зі співробітниками державної адміністрації з питань професійної охорони праці та здоров’я (Оссupeational Safety and Health Administration (OSHA)). Ця наглядова структура є агенцією Міністерства праці США, яку було створено Конгресом Сполучених Штатів у 1970 р. з метою запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, а також www.ohoronapraci.kiev.ua

цям, які хочуть мати високий рівень кваліфікації. Роботи, пов’язані з організацією підготовки до іспиту на отримання сертифіката СSР, проводитимуться спільно із фахівцями Американського державного університету штату Індіана на чолі з професором цього навчального закладу Б. Блюхером, який протягом першого півріччя 2011 р. викладав на кафедрі охорони праці та екології Харківського політехнічного інституту дисципліну «management safety». Протягом багатьох років професор Б. Блюхер займається підготовкою фахівців країн Східної Європи щодо отримання ними відповідних сертифікатів із безпеки (ASP, CSP, CQE). Аналізуючи систему навчання з питань охорони праці в Україні, провідний американський спеціаліст в цій галузі неодноразово зазначав, що система навчання з питань охорони праці в нашій країні недосконала, насамперед тому, що намагається об’єднувати два незалежних напрями: management safety та management engіnеerіng. Саме постановка в один ряд загальних питань управління безпекою виробництва і конкретного вирішення (реалізації) охоронних захо-

дів, на думку західних фахівців, є хибним у нашій системі навчання з питань охорони праці. У США та інших країнах Заходу спеціалісти з охорони праці та питань промислової гігієни вирішують, насамперед, завдання управління безпечною поведінкою працівників. Питання, пов’язані з напрямом management engineering, вирішують тільки відповідні фахівці (з електробезпеки, ергономіки, вентиляційних систем та інших напрямів). Підсумовуючи вищевикладене, доходимо до висновку, що в українській системі навчання з питань охорони праці необхідні кардинальні зміни. Стосується це як підготовки майбутніх інженерно-технічних працівників і виконавців робіт, так і тих фахівців підприємств, установ та організацій, які з огляду на свої посадові обов’язки мають щоденно вирішувати поточні питання організації роботи з охорони праці. Проблему ніяк не можна відкладати на завтра, адже чимало підприємств країни потребують уже зараз фахівців з охорони праці, що мають відповідні міжнародні сертифікати. Тому державним структурам потрібно терміново вносити зміни до наявної системи навчання та перевірки знань з питань охорони праці. На часі – розробка нового, співзвучного з вимогами часу, Положення про навчання фахівців з охорони праці. Крім наглядових державних органів, до розробки нового Положення необхідно залучити також фахівців із науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, профспілок, громадських організацій. Суттєве підвищення якісного рівня фахівців, які займаються питаннями безпеки праці на виробництві, повинно базуватися на розробці та впровадженні у широку практику системи сертифікації цих спеціалістів, що має відповідати аналогічним міжнародним зразкам і визнаватися за кордоном.

Управління охороною праці Продовжуємо тему

Роздуми над

планом-графіком навчання Відсутність логічності та однозначності в трактуванні вимог Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці призводить до формальності у роботі. Для охорони праці це неприпустимо.

Олег Моісеєнко, начальник служби охорони праці ТОВ «НІКТІМСІЛЬГОСПМАШ» (м. Запоріжжя)

п. 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (далі – Положення) сказано: «Працівники... у процесі роботи проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці...» (виділено автором). Природно, що в умовах ринкової економіки, будь-який роботодавець захоче знати, в які витрати підприємству виллється виконання цієї норми Положення. Для наочності звузимо та спростимо це завдання до оцінки витрат на проведення щорічного спеціального навчання працівників. Уявімо собі добросовісного інженера з охорони праці невеликого підприємства металообробної галузі (з чисельністю працюючих до 100 осіб, 60 робітників (17 професій), що підлягають спеціальному навчанню та перевірці знань з питань охорони праці), який вирішив організувати в наступному році зазначене навчання у повній відповідності до вимог Положення. На підприємстві проводяться електрозварювальні роботи, роботи на висоті, на кабельних лініях і в діючих електроустановках, навантажувально-розвантажувальні роботи за допомогою механізмів і машин, роботи, пов’язані з керуванням наземним транспортом, обслуговування верстатів з обробки металу, ковальсько-пресового устаткування, посудин, що працюють під тиском, транспортування балонів з газами тощо. Усього 12 позицій. Початкова інформація є. Тепер, діючи послідовно, наш інженер повинен з урахуванням структури й конкретних

умов підприємства сформувати плани-графіки проведення спеціального навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими повинні бути ознайомлені працівники (п. 3.2 Положень). Припустимо, що після заповнення нескладної таблиці, інженер одержує підсумкові цифри плану-графіка. Загалом згідно з вимогою п. 4.1 Положення у двох цехах підприємства треба провести 20 видів щорічного спеціального навчання та перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (сформувати 20 навчальних груп чисельністю від 2 до 30 осіб, цифри одержані з реальних шляхом їх округлення для простоти сприйняття). Усього в ході цього процесу повинно бути проведене навчання 210 робітників, деякі з яких повинні пройти всього один вид навчання, а інші, наприклад, слюсар-ремонтник, який суміщує свої обов’язки з обов’язками водія електровізка,– 9 видів навчання. Для підрахунку витрат часу на проведення усіх видів навчання необхідно визначитися з тривалістю одного навчання. На жаль, Положення з незрозумілої причини не містить навіть орієнтовних значень його тривалості. Наш інженер розуміє, що вона безпосередньо пов’язана з професією працівника, специфікою підприємства, застосовуваною технологією, устаткуванням та іншими факторами. Але на які значення тривалості спеціального навчання на підприємстві орієнтуватися під час розробки його навчальних планів і програм, що враховують конкретні види робіт, виробничі умови та функціональні обов’язки працівників (п. 4.3 Положення)? Абсолютно неясно. Наприклад, обсяг про-

Известно, что не слаще редька хрена. И любопытным отщемляют нос. А правда лишь тогда имеет цену, Когда есть на нее высокий спрос. Э. Севрус

грам спеціального навчання, що проводиться у встановленому Положенням порядку «іншими суб’єктами господарської діяльності» – навчальними центрами (п. 4.2 Положення), коливається у межах кількох десятків годин. Думаю, наш інженер буде дещо скромніший і зупиниться на середній округленій цифрі у 10 год для одного виду спеціального навчання. У цьому випадку тільки робітники підприємства витратять на проведення щорічного навчання 2100 люд./год (або близько 12,6 люд./міс.). До останньої цифри слід додати час, необхідний на розробку навчальних планів і програм 12 видів спеціального навчання. Оцінимо його у 1,5 люд./міс. Витрат робочого часу потребує підготовка викладачів з числа спеціалістів підприємства, організація навчального процесу (матеріально-технічне забезпечення, формування навчальних груп, ведення навчальної документації), навчання членів екзаменаційної комісії у навчальному центрі, їх робота у складі екзаменаційних комісій, оформлення протоколів перевірки знань та інші питання. У результаті наш інженер дійде висновку, що витрати робочого часу на проведення навчання безпосередньо на підприємстві можна оцінити у 1,5–2 люд./роки. Сумлінність нашого інженера вимагатиме від нього оцінити витрати підприємства на проведення спеціального навчання своїх працівників «іншими суб’єктами господарської діяльності» – навчальними центрами. У цьому випадку, з одного боку, підприємство звільняється від усіх складнощів, пов’язаних з організацією навчального процесу, а з іншого боку, цей шлях ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці призводить до значного збільшення фінансових витрат. Наш інженер знає, що вартість спеціального навчання однієї людини у навчальних центрах коливається від 150–400 грн. Прийнявши для оцінки цифру в 200 грн., він одержує, що за весь курс запланованого щорічного спеціального навчання робітників підприємство повинне буде заплатити навчальним центрам: 210 осіб u 200 грн. = 21 000 грн. До цієї суми він додасть втрати підприємства, зумовлені відсутністю працівників у виробничому процесі під час їх навчання. Прийнявши тривалість одного курсу навчання у 20 год (реально вона у 1,5– 2 рази більше), він одержить загальні втрати робочого часу на підприємстві: 210 осіб u 20 год = 4200 год. Помноживши округлену до 20 грн. за 1 год робочого часу величину трудовитрат на підприємстві на загальний час навчання, вийде на цифру 84 тис. грн. Підсумовуючи, наш інженер доходить висновку, що витрати підприємства на проведення щорічного навчання своїх працівників у навчальних центрах перевищать 100 тис. грн. Про результати своїх оцінок він доповідає роботодавцю. Який варіант з двох можливих обирати – вирішувати нашому гіпотетичному роботодавцю. Сподіватимемося, що людина він мудра. Подумавши, скаже: «Закони та нормативно-правові акти треба поважати. Життя, здоров'я та безпека людей понад усе». Тому проводити спеціальне навчання працівників, навчати їх безпечному виконанню робіт підвищеної небезпеки ми будемо. Далі, вже від себе хотілося б зупинитися на кількох «туманних» моментах чинного Положення. 1. Викликає подив те, що його розділ 4, присвячений питанням спеціального навчання з питань охорони праці, є найкоротшим і лаконічнішим (усього 4 пункти), хоча для підприємства та його працівників роль цього виду навчання є чи не найвагомішою, об'ємнішою, значущою, витратною і такою, що безпосередньо забезпечує їхню безпеку. Тому хотілося б висловити побажання, щоб аналогічний розділ нового Положення або якогось іншого нормативно-правового акта містив би вичерпну і однозначну інформацію з цього питання, а також чіткий алгоритм і перелік усіх необхідних документів для здійснення обох шляхів проведення спеціального навчання – безпосередньо на підприємстві та у навчальних центрах. 2. З тексту пп. 4.2 і 4.3 Положення випливає, що спеціальне навчання з питань охорони праці працівників одного підприємства www.ohoronapraci.kiev.ua

Малюнок Ю. Судака

не тільки може проводитися двома шляхами (безпосередньо на підприємстві та у навчальному центрі), але й за навчальними планами та програмами, що суттєво відрізняються одна від одної . Під час навчання безпосередньо на підприємстві вони повинні враховувати конкретні види робіт, виробничі умови підприємства і навіть функціональні обов'язки його працівників. Під час навчання у навчальному центрі, коли в одній групі, часто навчаються працівники різних підприємств з суттєво різними виробничими умовами, різних професій з суттєво різними функціональними обов'язками, облік виробничих особливостей конкретних підприємств раптом втрачає обов'язковість. У результаті проведення спеціального навчання працівників двома шляхами, що суттєво відрізняються, виявляється правомочним допускати їх до виконання однакових робіт підвищеної небезпеки на одному й тому ж обладнанні конкретного підприємства. Такий підхід здається позбавленим логіки. 3. Остаточно заплутує ситуацію зі спеціальним навчанням перший абзац п. 4.4 Положення: «Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства». А якщо навчання проходило у навчальному центрі, то все одно – «комісією підприємства»? Навчали одні, а знання перевіряють інші спеціалісти, абсолютно не знайомі з тією програмою, за якою навчали тих, кого екзаменують. Що робити такій комісії, якщо вона не виявить у когось із слухачів навчального центру задовільних знань? Кому

пред’являти претензії – нетямущому працівникові чи навчальному центру? Оскільки Положення більше не містить з цього питання ніяких додаткових пояснень, то зрозуміти цю вимогу важко, і тлумачити її можна як завгодно. 4. Такі посадові особи малих підприємств, як механік або енергетик, є одночасно численними відповідальними особами і членами комісії підприємства з перевірки знань з питань охорони праці. Хотілося б зрозуміти, як, наприклад, енергетик – член комісії, під час навчання зі своїми керівниками підприємства та працівниками служби охорони праці відповідно до п. 5.1 Положення в одній групі одного навчального центру, може разом з ними скласти іспит одній екзаменаційній комісії, а також примудритися прослуховувати в ці ж дні ще 5–10 курсів, як відповідальна особа, і скласти за ними іспити такій же кількості різних екзаменаційних комісій? Можливо, слова «під час навчання» у контексті Положення слід розуміти якимось незвичайним чином? Яким, у які терміни? Положення не містить пояснень з цього питання і однозначних відповідей. Там, де немає логічності й однозначності у трактуванні вимог, з’являється місце для відмінності в їх трактуваннях і тлумаченнях, з яких дійсно правильною, істинною є тільки одна, а інші – помилкові. Для нормативно-правових актів з охорони праці такий стан справ – недозволена розкіш! Як відомо, помилки в охороні праці обходяться дуже дорого. Сподіваюсь, що вичерпні роз’яснення спеціалістів допоможуть уникнути їх під час вирішення порушених у цій статті питань.

Безпека праці

Безпеку судноплавства забезпечить РІС

Для безпеки залізниць Український ДНТЦ «Енергосталь» спільно з групою «Метінвест» розробив та випробував технологію виготовлення транспортного металу із киснево-конверторної сталі. Випробування відбулися у ПАТ «Азовмаш» за участю представників «Укрзалізниці», які дали добро на виробництво залізничних рейок із киснево-конверторної сталі.

В Україні функціонуватиме найсучасніша система збирання, обробки та аналізу інформації стосовно повного комплексу забезпечення річкового судноплавства. Її фрагмент презентовано та апробовано у басейні Дніпра. «Річкова інформаційна система (РІС), яку ми демонструємо, спрямована на забезпечення безпечної навігації на внутрішніх водних шляхах України та надання інформаційно-логістичних послуг судноводіям, судновласникам, портовим операторам, експедиторам, які спрямовані для забезпечення якісних вантажних та пасажирських перевезень»,– зазначив заступник начальника служби регулювання руху суден ДП «Дельта-лоцман», координатор проекту річкових інформаційних служб України Сергій Хлєбніков. За його словами, в Україні очікується зростання вантажного та пасажирського потоків на внутрішніх водних шляхах, у першу чергу – напередодні чемпіонату Євро–2012. Отже, одне з основних завдань РІС – створення належних умов для безпечного руху суден по Дніпру. Система РІС, що працює на базі Київського та Канівського шлюзів, дає змогу не лише контролювати рух суден, але й мати можливість встановлювати зв’язок з ними, надавати всю необхідну для оптимального та безпечного судноплавства інформацію. У подальшому така схема буде створена по усій річці. РІС басейну Дніпра збиратиме, оброблятиме та надаватиме підрозділам Мінінфраструктури та іншим зацікавленим організаціям і фізичним особам інформацію про судноплавні шляхи, рух суден та перевезення в режимі реального часу. РІС створюється на виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань як учасника керівного комітету з реалізації проекту Річкових інформаційних служб IRIS Europe II. В Україні у складі РІС – центр в Одесі, субцентри на річках Дніпро та Дунай, автоматичні пости на Дніпрі. РІС складатиметься з низки техніко-технологічних систем та інформаційного веб-порталу, який фактично є сервером Е-навігації та інтегруватиме інформацію від різних підсистем РІС з наданням її судноводіям та іншим користувачам системи.

Перехід на цю передову технологію дасть змогу знизити операційні витрати, енергоємність і підвищити ефективність роботи комбінату в цілому. Виготовлення рейок з кисневоконверторної сталі, вакумованої та легованої ванадієм, дає можливість суттєво підвищити якість металу. Передова технічна розробка харківських науковців та маріупольських виробничників ставить за мету суттєво підвищити якість металу вітчизняних залізничних рейок, адже зазначена технологія не тільки значно здешевлює виробництво, а й виключає наявність мікротріщин та нерівностей на поверхні рейок, що позитивно впливатиме на безпеку руху. Істотні переваги нова технологія має і стосовно безпеки та умов праці персоналу металургійного гіганта.

Прес-служба Міністерства інфраструктури

В. Кобець

Кишкова паличка – дітям Спеціалісти Горлівської санепідстанції (Донецька область) виявили небезпечну інфекцію у воді «Малятко» та заборонили її реалізацію. Ця вода викликала підозру після того, як у місті захворіло кілька дітей. Медики одразу ж провели розширений вибірковий контроль води і, на жаль, їх побоювання підтвердились. Спеціалісти санепідслужби Горлівки відібрали та дослідили 9 проб питної фасованої негазованої води «Малятко», виробленої ТОВ «Еконія» (м. Золотоноша Черкаської області), з яких три проби не відповідали вимогам нормативної документації за показниками мікробіологічної безпеки. У воді з датою виробництва 28.07.2011 р. було виявлено перевищення кількості бактерій групи кишкової палички. З метою недопущення зараження дітей головний санітарний лікар міста виніс постанову про заборону реалізації небезпечної води. 26

Продукція цієї марки вже «засвітилась» у Донецьку рік тому. У двох партіях води «Малятко» (розлитої 26.04.2010 р. і 01.06.2010 р., пляшки ємкістю 1,5 і 0,33 л) було виявлено P. Aeruginosa (синьогнійна паличка). Вона відома тим, що має надзвичайну здатність до виживання та поширення. При цьому, за визнанням медиків, існують такі її штами, на які практично не діє жоден з відомих антибіотиків. За завданням Донецької облСЕС спеціалісти відділу гігієни Маріупольської санепідстанції вибірково перевірили у своєму місті воду «Малятко» того самого виробника. На щастя, вона виявилася в нормі. Крім того, в Маріуполі перевірили всі підприємства, які виробляють фасовану воду, а також 213 торговельних пунктів, де її реалізовують. При цьому було виписано 23 штрафи та знято з реалізації більш як 3,5 т води. Г. Щуров ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці

У вас запитання? У нас – відповідь Гуртом – Моніторинг запитань, з якими проти небеззвертаються громадяни на «гарячу» телефонну лінію Держгірпромна- печного газу гляду, показав, що сьогодні підприємців понад усе цікавить новий порядок одержання дозволів у Службі. Тому керівництвом було прийнято рішення про проведення в регіонах силами територіальних управлінь й експертних центрів семінарів з роз’яснення постанови Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів і обладнання підвищеної небезпеки». Уже 1 грудня в теруправлінні Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву було проведено семінар «Зменшення тиску на підприємців і спрощення дозвільної системи». Участь у семінарі взяли представники Держгірпромнагляду, Асоціації незалежних експертів України «Укрспецексперт», Головного управління з питань регуляторної політики та підприємництва КМДА, міських районних держадміністрацій, міських організацій та асоціацій роботодавців, суб’єктів господарювання. Керівник теруправління Олег Румежак проінформував присутніх про зміни, які сталися у порядку видачі дозволів. Суттєво зменшено перелік робіт підвищеної небезпеки, на які передбачено одержання дозволів – з 88 до 26 видів. Зменшено з 27 до 20 перелік машин, механізмів та обладнання підвищеної небезпеки. Передбачено подання роботодавцем декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Раніше таких вимог не було. Ці зміни, за словами О. Румежака, дадуть змогу суттєво зменшити адміністративне навантаження на підприємців і підвищити їх відповідальність за виконання вимог з охорони праці та промислової безпеки. Нагадаємо, що можного вівторка з 14 год 30 хв до 15 год 30 хв на «гарячій» телефонній лінії Держгірпромнагляду перебувають спеціалісти Служби, які консультують з питань охорони праці усіх тих, хто зателефонує.

спостерігати за змінами у гірському масиві під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. В Україні запущено штучний супутник Землі, який здійснюватиме дистанційне зондування Землі (ДЗЗ). Використання у моніторингу фізичних параметрів навколишнього середовища сучасних даних ДЗЗ значно підвищить якість прогнозів та окреслить перспективи для реалізації проекту. Наступний його крок – прогнозування поведінки земного масиву у просторі і у часі. Ці дані використовуватимуть у паливно-енергетичному комплексі, будівництві, екології та інших галузях. Проект був розглянутий на засіданні бюро Донецького наукового центру і одержав позитивну оцінку. Проте для того, щоб він дав максимальну користь, йому необхідно надати статус національного.

Підбито підсумки місячника безпеки під час використання газу в побуті, який було проведено Держгірпромнаглядом у жовтні цього року за дорученням Кабінету Міністрів України. За результатами перевірок призупинено експлуатацію 1140 об’єктів систем газопостачання та виконання робіт підвищеної небезпеки, притягнено до адміністративної відповідальності 154 посадових особи. Всього перевірено стан промислової безпеки і охорони праці 317 суб’єктів господарювання. З’ясовано, що спеціалізовані підприємства газового господарства не вживають достатніх заходів щодо запобігання самовільному втручанню абонентів у системи газопостачання, конструкцію газових приладів, димових і вентиляційних каналів. Житлово-експлуатаційні організації не забезпечують своєчасного технічного обслуговування димових і вентиляційних каналів у житлових будинках. У той же час основними причинами нещасних випадків серед населення є саме отруєння чадним газом внаслідок незадовільного стану димових та вентиляційних каналів. Станом на 07.11.2011 р. під час використання газу в побуті у країні загинуло 69 осіб, з них від отруєння продуктами згорання – 66. Всього у поточному році під час планового технічного обслуговування через несправність або самовільне втручання в системи газопостачання чи конструкцію газових приладів, димових і вентиляційних каналів відключались майже 100 тис. абонентів зі складанням відповідних актів та приписів. Представники територіальних органів Держгірпромнагляду взяли участь у 167 засіданнях обласних і районних комісій з питань безпеки життєдіяльності населення, на яких розглянуто стан безпеки використання газу та посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення. Проведено понад 2000 лекцій та семінарів у навчальних закладах.

М. Пархоменко

Прес-служба Держгірпромнагляду

В. Терещенко

Моніторинг техногенної безпеки Донецькі вчені пропонують унікальний проект, який здатний стати базою для створення українського центру техногенної безпеки гірників. Керівники проекту вважають, що завдяки розробленій ними багаторівневій інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) з’явилась можливість ефективно прогнозувати стійкість регіональної природно-промислової системи. Вчені вже розробили геоінформаційну систему Донеччини, включили в цю базу даних інформацію про населені пункти, промислові та водні об’єкти, комунікації тощо. Це універсальна комплексна модель, яку можна буде у перспективі використати для будь-якого регіону України. Реалізація цього проекту дає перспективу для аналізу та узагальнення даних постійного моніторингу різних факторів, що впливають на стійкість природно-промислової системи регіону. Згадана модель дасть змогу www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Коротко про важливе

Наглядова практика

Перевірила прокуратура У листопаді прокуратура Херсонщини перевірила стан експлуатації магістральних газо-, нафто- і аміакопроводів на території області. Виявлено факти неналежного здійснення контрольних функцій обласними підрозділами МНС, інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю, органами влади. Наприклад, траси проходження магістральних газопроводів не нанесені на мапи землеустрою. З’ясовано, що два підприємства, які експлуатують магістральні газо- і нафтопроводи, не забезпечили безпечну експлуатацію об’єктів. Виявлено порушення і у виконанні заходів, пов’язаних з роботою в умовах надзвичайного стану (дані заходи повинні розроблятися спільно з органами влади). За результатами перевірки складено 15 документів прокурорського реагування.

Будівництво гіпермаркету заборонено За результатами позапланової перевірки інспектор Кримської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в будівництві, котлонагляді і за підйомними спорудами видав розпорядження про заборону будівельно-монтажних робіт на об’єкті будівництва гіпермаркету «Епіцентр» в мікрорайоні «Свобода» м. Сімферополя. Як пояснили в інспекції, на об’єкті відсутні дозвіл Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки та план виконання робіт, не призначені посадові особи, відповідальні за охорону праці і виконання робіт підвищеної небезпеки. Начальника будівельно-монтажної дільниці притягнено до адміністративної відповідальності. Матеріали перевірки передані до прокуратури АР Крим.

ДОСВІД ЗАСЛУГОВУЄ НА ПОШИРЕННЯ

У журналі «Охорона праці» (№ 7, 2011 р.) у статті «На що очікувати «Дніпроспецсталі?» мова йшла про необхідність оновлення цього унікального запорізького підприємства. Нещодавно з роботою електрометалургійного підприємства ознайомився Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва. Керівник наглядового органу поставив питання категорично: або капітальний ремонт і модернізація, або зупинка основних цехів!

Леонід Безуглий, власкор Фото автора

передувала цій заяві комплексна перевірка державними інспекторами минулої весни 28 основних підрозділів акціонерного товариства, внаслідок чого було зафіксовано 427 порушень вимог безпеки праці. З огляду на загрозливі висновки, заводчани запропонували компромісний варіант: вони взяли зобов’язання оновити устаткування, не зупиняючи виробництво. Держгірпромнагляд погодився, але встановив жорсткі терміни: основну роботу завершити до 1 жовтня 2011 р. Треба сказати, що колектив підприємства свого слова дотримав і вийшов з О. Хохотва (у центрі) важкої ситуації з честю. Свідченням цього серед учасників наради є спеціальна відзнака ВАТ «Дніпроспецсталь» Європейським банком реконструкції і розвитку в листопаді 2011 р. Справді, протягом кількох місяців було виконано величезний обсяг робіт щодо експертного обстеження та капітальних ремонтів 11 локомотивів, капітального ремонту димових труб конвертора сталеплавильного цеху, колодязів для термообробки злитків ще одного сталеплавильного цеху. Крім того, було здійснено оновлення чотирьох похилих газоходів газоочисних установок від печей та печі-ковша, виконано інші оновлювальні роботи. Про цю роботу під час осінньої зустрічі О. Хохотви з керівниками та інженерно-технічним персоналом підприємства доповів головний інженер «Дніпроспецсталі» Олександр Панченко. В. о. генерального директора товариства Віталій Корнієвський доповнив цей звіт інформацією про те, що лише протягом 9 місяців 2011 р. на оновлення виробничих потужностей заводу витрачено понад 47,5 млн. грн., з них на вирішення питань промислової безпеки та охорони праці – майже 26,5 млн. грн. Завдяки вжитим заходам вдалося значно зменшити рівень забруднення атмосфери. Лише нинішнього року у колектив підприємства влилося ще 1000 робітників та інженерно-технічних працівників. Обсяги виробництва у вартісному обрахуванні зросли удвічі, а у фізичному – на 12–14%. В. Корнієвський подякував представникам теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області на чолі з Віктором Вітряком за консультативну допомогу під час капремонту та модернізації виробничих потужностей. Заступник голови облдержадміністрації Петро Гончарук назвав оновлення об’єктів і устаткування підприємства яскравим зразком співпраці облдержадміністрації та Держгірпромнагляду в рамках виконання угоди про співробітництво. Досвід, який у 2011 р. набуто у ВАТ «Дніпроспецсталь», сказав, підбиваючи підсумки зустрічі, О. Хохотва, заслуговує на поширення в інших областях України. ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці Це непокоїть

Хоч процес і пішов… Держгірпромнагляд та його структури знову перебувають у стадії перманентної реорг а н і з а ц і ї з т и м , щ о б д е р ж а в н и й н а гл я д з а охороною праці піднявся на вищий щабель. Чи може він зіткнутися з якимись перешкодами? Які питання т урбують безпосередніх учасників цього процесу?

Віктор Вітряк, начальник теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області Фото М. Семеняги

останні роки місцеві наглядові органи потрапили у хвилю судових позовів, у яких роботодавцями висуваються претензії до управлінь Держгірпромнагляду з приводу призупинення роботи окремих промислових об’єктів чи підрозділів, або ж відносно принципової позиції щодо захисту інтересів потерпілих на виробництві працівників. Якщо відкинути всі емоційні нагромадження, то можна зробити висновок: роботодавець шукає можливості поставити державного інспектора поза межами виробничого процесу, охарактеризувати його як такого, що заважає створювати суспільні матеріальні цінності. А як у дійсності? Почну з резонансних нещасних випадків, які сталися ще в 2009 р. у ВАТ «Дніпроспецсталь» і для двох сестер-працівниць закінчились каліцтвом. Трапилося так, що під час роботи збилася подача заготівок до верстату, внаслідок чого той був автоматично заблокований. Одна з сестер, не поставивши до відома керівника, вирішила самотужки усунути неполадку і таким чином зекономити робочий час, адже останній безпосередньо пов’язаний з продуктивністю праці. Вона розблокувала верстат і потяглась рукою до обертових механізмів. Вони ж миттєво захопили руку жінки і по лікоть відрізали. Державні інспектори не тільки прискіпливо розібралися з обставинами й причинами цієї травми, а й виявили цілу низку серйозних недоліків, пов’язаних з безпекою праці в цеху. Зокрема, вказали на конструктивні недоліки обладнання, на низький рівень управління охороною праці, на www.ohoronapraci.kiev.ua

незадовільний стан трудової та ви- виробничих приміщень, поновленконавчої дисципліни, видали відпо- ня обладнання тощо, то тут зрушень відні приписи. Крім того, допомогли дуже мало, навіть на провідних позаводчанам розробити конкретні тужних підприємствах. заходи, спрямовані на усунення неСправа дійшла до того, що у тому доліків. Словом, витратили багато самому ВАТ «Дніпроспецсталь» під часу і провели корисну роботу. І що загрозою падіння опинилися димові ж? Через місяць на цьому ж верста- труби, обладнання для подачі газу, ті точнісінько за таких же обставин тому могла статися серйозна аварія. втратила руку друга сестра. Чому? Під час всебічної перевірки цього підТому що до напрацювання інспек- приємства наші інспектори виявили торів керівники підприємства й цеху понад 400 порушень вимог безпеки поставилися абияк. Тобто робота праці. На підписання акта перевірпрацівників теруправління робото- ки у березні 2011 р. приїхали Голова давцю виявилася непотрібною. Ми Держгірпромнагляду Олександр Ховирішили вдатися до крайнього за- хотва, заступник голови Запорізької ходу – призупинити роботу цеху. І облдержадміністрації Петро Гончатільки після цього верстати модер- рук. Попередження власникам піднізували, були виконані всі наші ви- приємства були категоричними: або усунення проблем, або призупинка моги стосовно безпеки праці. На незадовільне ставлення Протягом 11 місяців 2011 р. у Запорізькій області керівників підпринайбільше працівників травмовано на підприємствах ємств до вимог Замашинобудування – 100 випадків, однак кількість кону «Про охорону нещасних випадків зі смертельними наслідками праці» не могли збільшилась в агропромисловому комплексі до 7. не звернути увагу Для порівняння, у СКС – 76 (з них загинув – 1), й органи прокурау металургії – 62 (хоча рівень смертельного травматури. За їх вимотизму знизився на 2 випадки) та у хімічній промислогами державними вості – 20, з яких 3 – зі смертельними наслідками. інспекторами теруправління Держгірпромнагляду за 11 місяців 2011 р. роботи цехів, де використовується було здійснено 295 позапланових пе- аварійне обладнання. Уявіть собі – ревірок стану охорони праці на підпри- подіяло! На підприємстві знайшли кошти і всі заходи виконали на півтоємствах області. Сьогодні багато керівників під- ра місяці раніше визначеного терміну. З причини слабкого впровадження приємств різних форм власності так чи інакше намагаються обійти, не у виробництво прогресивних техноловиконати зовсім чи виконати лише гій в області гальмується і атестація частково вимоги державного інспек- робочих місць. Рівень профзахворютора. Якщо ж роботодавець і готовий ваності залишається високим, адже в співробітничати, то переважно щодо складних металургійних, хімічних, маусунення поточних, маловитратних шинобудівних виробництвах області недоліків. Щодо удосконалення іс- задіяна техніка, яка вже відпрацювала нуючих технологічних процесів чи 40–60 років. По суті, це металобрухт, запровадження нових, прогресивних, який потребує підвищеної уваги. Тобякі максимально виключають втру- то потребує людського втручання, чання в них людини, реконструкції яке завжди є потенційним джерелом

Безпека праці

О. Хохотва (в центрі) під час відвідування ВАТ «Дніпроспецсталь» нещасних випадків. І треба сказати, що такі речі не залишаються поза увагою інспекторського складу теруправління (нехай навіть з обмеженими сучасним законодавством правами і обов’язками). За результатами всебічних перевірок було дано незадовільну оцінку стану охорони праці у ВАТ «Запорізький кабельний завод», «Запорізький завод будматеріалів», у ДП «Зірка». Оцінку «незадовільно» одержали такі відомі підприємства, як ВАТ «Дніпроспецсталь», Запорізький та Пологівський райони електричних мереж ВАТ «Запоріжобленерго», Кам’янсько-Дніпровське управління газового господарства ВАТ «Запоріжгаз», ДП «Запорізький облавтодор», ТОВ «Хіт-технологія», Запорізьке комунальне підприємство «Запоріжелектротранс». Як же бути далі? Яким чином організувати наглядову діяльність, коли, з одного боку, переважна більшість роботодавців так чи інакше намагається обійти положення Закону «Про охорону праці», а з іншого – керівництво Держгірпромнагляду вимагає від наглядових органів суттєво підвищувати якість роботи і тримати власників підприємств у законодавчому руслі? Як на мене, то я не бачу іншого виходу, як вжити рішучих заходів до роботодавця з тим, щоб виключити потенційні ризики травмування працівників. Це не тільки гуманно, а й соціально виправдано. Адже сьогодні одна працююча людина утримує не тільки себе, а ще й двох пенсіонерів. Тож від того, як ми зберігатимемо трудовий потенціал працездатного населення, залежить рівень соціального забезпечення нашого суспільства. 30

Очевидно, що така пропозиція викличе нові запитання. По-перше, як такий підхід «вписується» в концепцію партнерства, згідно з якою представник Держгірпромнагляду для роботодавця перш за все порадник, помічник, консультант? Саме у таких рамках вже сформувалась громадська думка, яка, зокрема, знайшла своє відображення у Законі «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». По-друге, чи достатньо ми маємо професіоналів, котрі готові вживати рішучих заходів до порушників чинного законодавства про охорону праці і нести за це відповідальність? Питання на часі. Вони зумовлені зростанням цілком слушних вимог до якості роботи інспекторського складу, а також пов’язані з унікальними спеціалістами, які досягли певного віку. Тому протягом 2010 р. нами проведено 7 конкурсних відборів на заміщення вакантних посад державних службовців. З 17 претендентів 11 призначено на посади. В той же час звільнено 11 осіб, з яких четверо – у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на держслужбі. Протягом наступних двох-трьох років залишить теруправління ще 25% його складу. Отож, мусимо прискорено шукати нові кадри. Причому надійних, досвідчених, психологічно адаптованих до наглядової роботи, до спілкування з людьми різного рівня кваліфікації. Не секрет, що сама поява інспектора на підприємстві вже спричиняє певні конфлікти. А тим часом сьогодні вже немає можливості «няньчити» молоді кадри, відривати від роботи старших, досвідчених і давати їм у підмогу, разом посилати їх на перевірки

тощо. Нині вимога така: прийшов, пройшов випробувальний термін і приступай до активної самостійної роботи! Одночасно вчись, читай, запитуй, займайся самоосвітою. Для прикладу, візьмемо відділ з розслідування нещасних випадків, який очолює досвідчений спеціаліст Олександр Ніконов. Разом з ним працюють два головних державних інспектори. В активі цього маленького колективу – велика кількість непростих справ. Ось одна з них: у 2010 р., напередодні другого туру президентських виборів, прорвало тепломережу, на яку було «начіплено» 4 дитсадки, кілька шкіл, у яких, головне,– були створені виборчі дільниці. Зрозуміло, якою б була реакція міської влади на цю подію. Підняли на ноги відповідальний за тепломережу підрозділ. Звідти прислали майстра, якого відразу обступив гурт амбітних начальників, і почали вимагати терміново полагодити тепломережу, посилаючись на політичний момент і відповідні наслідки. Закінчилося все тим, що, не дочекавшись прибуття аварійної бригади, працівник сам почав спускатися по драбині у колодязь тепломережі, оступився і, потрапивши у гарячу воду, ошпарив ноги. Було проведено спеціальне розслідування цього нещасного випадку, виявлені численні порушення, що стали причинами травмування. Ми добре пам’ятаємо надзвичайну подію у Луганську, коли у міській лікарні вибухнули балони з киснем. Вона вкотре доводить: там, де немає системного держнагляду за охороною праці,– чекай резонансних нещасть. А яка ситуація з ліфтами? На 1 липня 2011 р. в Запорізькій області експлуатувався 4361 ліфт, з них 2283 вичерпали свій амортизаційний ресурс і не пройшли експертизу, бо мають зношені канати, шківи, пошкоджене електронне начиння, зв’язок тощо. Однак експлуатуються! На якій підставі? І як бути представнику державного нагляду? «Зрозуміти» власника, прислухатися до бідкання міської влади щодо відсутності коштів на ремонт ліфтів, враховувати соціальну напругу у випадку опломбування останніх або заборонити їх роботу? І що дасть за таких умов декларація відповідальності за охорону праці керівника підприємства? Зокрема, малого, куди інспектор до цього навідувався раз у 3–5 роки? Певен, час внесе свої корективи і спонукає нас до нового вдосконалення наглядової системи. Головне, щоб у цьому процесі ми, як кажуть, разом з водою не вихлюпнули дитину.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Надзвичайна подія

Бур, що спричинив аварію

Вибух газу в Ужгороді – Пройшло майже чотири місяці з часу резонансної аварії в Ужгороді, коли в результаті пошкодження газопроводу під час земляних робіт стався вибух газу. Тоді від опіків постраждало троє осіб, одна з яких – жінка – невдовзі померла. Однак, як виявилось, ця трагедія не стала уроком для ПАТ «Закарпатгаз».

Ігор Парфенюк, власкор Фото з архіву управління Держгірпромнагляду

Від порушення до порушення

варія на газопроводі середнього тиску в Ужгороді 29 серпня поточного року була спричинена низкою грубих порушень, які збіглись у часі.

Головний винуватець – ВАТ «Свемон-Захід». Підприємство отримало від ПАТ «Закарпаттяобленерго» замовлення прокласти силовий кабель на території міста (під вул. Анкудінова), в охоронній зоні підземних газопроводів. Отримавши дозвіл на проведення земляних робіт, підприємство, по-перше, порушило терміни виконання робіт, по-друге, технологію їх проведення (не мало дозволу на проведення робіт установкою горизонтального буріння), по-третє, не погодило ці роботи з усіма причетними до цього службами (зокрема з ПАТ «Закарпатгаз»), почетверте, не запросило для контролю за виконанням земляних робіт представників енерго- та газового господарств. Другий винуватець – ПАТ «Закарпатгаз». Хоча роботу компанії з ліквідації наслідків аварії було визнано задовільною, вся її попередня діяльність з обслуговування газових мереж в області була, м’яко кажучи, недостатньою. І «вилізло» це на поверхню тільки 29 серпня. По-перше, підприємство не змогло перекрити подачу газу на локальну частину газопроводу через те, що не закривались засувки. Тож довелося більш ніж на тиждень відключати від газопостачання понад 48 тис. абонентів Ужгорода та 26 населених пунктів Ужгородського району. По-друге, план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) не був узгоджений з усіма зацікавленими сторонами, в тому числі – МВС, МНС, управлінням Держгірпромнагляду, місцевими органами влади тощо. Саме цей факт ледь не призвів до ще більшої трагедії. Адже швидкість, з якою газ розповсюджувався комунікаціями міста, несла загрозу більш масштабного вибуху.

Не було терміново проведено загальної обов’язкової евакуації населення із небезпечної зони. Наприклад, у кафе «Шериф», розташованому поруч з місцем аварії, і яке стало епіцентром вибуху, до самого вибуху газу перебували двоє відвідувачів і бармен. А було ж більше двох годин, щоб вивести людей з приміщення. Ще один винуватець аварії – ПАТ «Закарпаттяобленерго», яке розпочало роботи із прокладання кабелю без належної проектно-кошторисної документації, узгодженої із усіма зацікавленими сторонами в установленому порядку. Вже після аварії управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області провело розслідування та розробило заходи щодо усунення причин нещасного випадку. Були названі і конкретні порушники нормативних актів з охорони праці, некомпетентність яких призвела до аварії з груповим нещасним випадком. Матеріали розслідування направлені до Закарпатської облпрокуратури, яка порушила кримінальну справу по факту порушення правил безпеки.

Уроки історії тільки для історії Журнал «Охорона праці» поцікавився, що змінилось в Ужгороді та області після цієї аварії та як реалізовані згадані заходи щодо усунення причин нещасного випадку, термін виконання більшості з яких закінчився 1 жовтня. Серед виконавців – ПАТ «Закарпатгаз», ВАТ «Свемон-Захід», ПАТ «Закарпаттяобленерго» та міський голова Ужгорода. Переважна більшість пунктів цього документа стосується ПАТ «Закарпатгаз». Про виконання своєї частини заходів уже повідомили ВАТ «Свемон-Захід» та ПАТ «Закарпаттяобленерго». А ось газовики, за словами заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Богдана Дороша, який очолював комісію з розслідування, проігнорували вказівки наглядового органу. Всупереч рішенню комісії, вони надіслали лише копії власних наказів, виданих після аварії, власні розроблені заходи щодо усунення причин аварії

та запобігання виникнення їх у майбутньому. Тож в обласному управлінні Держгірпромнагляду вважають, що відсутність вичерпної відповіді свідчить про невиконання поставлених завдань. «Мало того, що не виконали, вони ставлять під сумнів розроблені комісією з розслідування заходи»,– додає Б. Дорош. Наприклад, у відповідь на те, що особам, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвело до аварії з людськими жертвами, необхідно пройти позапланове навчання та перевірку знань з питань охорони праці, газовики стверджують, що їхні працівники діяли згідно з вимогами плану. І зауважень з боку керівництва до виконавців робіт з ліквідації аварії не було. Тобто зауважень до себе вони не мають… Про те, що керівник ПАТ «Закарпатгаз» Ю. Рибачок не відповідає займаній посаді, було сказано під час засідання обласної комісії з надзвичайних ситуацій, яке відбулося 19 вересня під головуванням першого заступника голови Закарпатської облдержадміністрації Івана Бушка. На засіданні пролунало чимало критики на адресу ПАТ «Закарпатгаз». Серед іншого, тут визнали ненормальним відсутність у підприємства належних схем газових мереж та небажання надати комісії план дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. Невдовзі було також підготовлено звернення до керівництва НАК «Нафтогаз України» щодо невідповідності Ю. Рибачка займаній посаді. Звичайно, газовики навели порядок на місці аварії, утім це не означає, що така сама картина спостерігається по всій області. Характеризуючи ситуацію у газовому господарстві Закарпаття вже на кінець листопада, І. Бушко повідомив, що обласна комісія з надзвичайних ситуацій об’їздила усі райони з перевіркою додержання техніки безпеки у газових господарствах. Там було виявлено цілу низку недоліків, матеріали про які комісією направлено до прокуратури. Однак і це не вплинуло на зміни у кадровому складі ПАТ «Закарпатгаз» – тут поки що усі залишаються на своїх посадах, до відповідальності ніхто не притягався. ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці

Ліквідація наслідків аварії

закономірна випадковість? ріальних органів та прокуратури. Отворів у колодязях для збору проб газоповітряної суміші на наявність метану немає, засувки у колодязях замулені і залиті водою. Слюсарі, які мають відслідковувати наявність витоків газу, цього не роблять. А на папері – все, як має бути. Так, ніби обслуговування газових мереж відбувається повним ходом. Тож кошти споживачів газу йдуть на оплату фактично невиконаної газовиками роботи. Але ж ризики аварійних ситуацій при цьому зростають». Не працює у Невже для того, щоб у суспільстві ПАТ «Закарпатгаз» і відомзрозуміли важливість питань безпеки чий контроль. А раніше у газовому господарстві України у сфері споживання газу, Україні діяло чітке положення, яке потрібні масштабні катастрофи або зобов’язувало усіх керівників, починаючи від майстра і гучні кримінальні справи проти включно з начальником філії, власників газового бізнесу? проводити регулярні перевірки якості роботи своїх підлеглих із виходом на лінію. Загалом, за словами С. Дунаса, це закільцювання газової труби довкола характерна для всієї України ситуація. Ужгорода, для чого потрібно близько Проблема полягає в тому, що з часу 8 млн. грн. У НАК «Нафтогаз України» акціонування і приватизації підприємств пообіцяли виділити ці кошти. газового господарства, які займаються І ще одна проблема турбує керівнигазопостачанням сільських населених цтво області. Тут вважають небезпечнипунктів і міст, не приділяється належної ми не тільки газопроводи, побудовані у уваги техобслуговуванню систем, їх насімдесятих роках минулого століття, але лежному утриманню, забезпеченню безй ті, що побудовані з кінця вісімдесятих аварійного і безперебійного газопостадо середини дев’яностих. Тоді у Закарчання. До управління мережами припатті масово створювали кооперативи із ходять нові команди, які, перш за все, газифікації. Щоправда, нормальних труб «оптимізують» структуру, скорочують бракувало, тому переважно використопрацівників, але не займаються органівували некондиційні. А зараз вони почизацією безпечної експлуатації. І цілком нають про себе нагадувати аваріями. закономірно, що це призводить до аварій. Редакція журналу намагалася поТаких як, наприклад, у Дніпропетровську, спілкуватись і з керівництвом ПАТ «ЗаЯлті, Івано-Франківську та Ужгороді. карпатгаз». На відміну від інших опитаСпільною ознакою цих аварій є безвідних нами організацій, тут відмовилися повідальна організація обслуговування відповідати телефоном, а відповідь на систем газопостачання. Відпрацювавши письмовий запит ми чекали більше трьох чимало років у сфері газопостачання, тижнів. І, на жаль, безрезультатно. При Степан Васильович вважає, що зараз цьому нас щодня переконливо запевнякоштів, які закладені в тарифах на транли, що надішлють відповідь «завтра». спортування газу, цілком достатньо для Платимо за перебування належного обслуговування газопроводів. Ужгородська аварія нагадала про ще на пороховій діжці? одну проблему газового господарства – це «Ми в Ужгороді не бачили ознак обнадійність, безперебійність, безаварійність слуговування газопроводів,– коментує газових систем. Йдеться про необхідність свої враження від стану справ у газовозакільцювання систем газопроводів у вему господарстві Закарпаття заступник ликих населених пунктах з метою диверГолови Держгірпромнангляду Степан сифікації джерел газопостачання та підДунас.– Пройшли об’єктами газопоставищення рівня їх безпеки. Це особливо чання разом з керівниками ПАТ «Закарактуально для міст з кількістю населення патгаз», представниками наших теритопонад 100 тис. Сьогодні по одній трубі гаЩо стосується надання дозволів на подібні роботи, то тепер в області це відбувається жорсткіше. А міськвиконкомам та райдержадміністраціям доручено затвердити плани заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям на інженерних комунікаціях своїх адміністративнотериторіальних одиниць. На засіданні комісії з надзвичайних ситуацій, коли приїжджав Міністр МНС, серед іншого порушували питання щодо

www.ohoronapraci.kiev.ua

зопостачання є, наприклад, в Ужгороді, Житомирі, Черкасах, Чернівцях та Білій Церкві. Держгірпромнагляд неодноразово звертав на це увагу і НАК «Нафтогаз України», і Міненерговугілля, і місцевих органів влади. Однак у цьому напрямі досі нічого не було зроблено. Ще одним негативним фактором, що підвищує ризики в газовому секторі, є відсутність нормативних актів, які б передбачали чітку і жорстку відповідальність власників і акціонерів за неналежну організацію експлуатації газових систем та виникнення аварійних ситуацій. Держгірпромнагляд не має реального впливу на цю ситуацію. Адже постачання газу, монополія на яке належить державі, це безперервний процес, який не можна зупиняти і через ризики техногенного характеру, і через зобов’язання перед добросовісними споживачами блакитного палива. За словами С. Дунаса, сьогодні за кожним серйозним фактом порушень у газовому секторі Держгірпромнагляд направляє матеріали до прокуратури, ставить питання про відповідність займаним посадам тих чи інших посадовців, ініціює розгляд питань перед НАК «Нафтогаз України», Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Кабінетом Міністрів України.– Поєднавши зусилля усіх зацікавлених сторін, ми повинні напрацювати відповідні зміни до законодавства, – стверджує С. Дунас.– Необхідно знайти вагомий, досконалий механізм економічного, адміністративного впливу на підприємства, що займаються експлуатацією газових мереж. Для прикладу, вважає заступник Голови Держгірпромнагляду, можна повернутись до розробленого ще кілька років тому законопроекту, який передбачає можливість заміни оператора управління газовими мережами, якщо він не виконує зобов’язання щодо їх обслуговування. На жаль, цей законопроект не був прийнятий. Кожна аварія на газових мережах – це величезні збитки, втрата здоров’я та життя наших співгромадян. Це постійний ризик для кожного – і для звичайної людини, і для можновладця, адже є загроза у будь-який момент опинитись на пороховій діжці. І невже ж для того, щоб у суспільстві зрозуміли цю просту істину, Україні потрібні масштабні катастрофи або гучні кримінальні справи проти власників газового бізнесу?

Безпека праці Повідомляють власкори

ГАЗОВЕ БЕЗЗАКОННЯ

Влада Каховки звинувачує місцевий орган Держгірпромнагляду у зриві програми газифікації Херсонської області. Мовляв, Каховська філія ПАТ «Херсонгаз» вишукує найбільш економні варіанти газифікації населених пунктів, а ось наглядовці демонструють бюрократизм, не дозволяючи відступати від встановленого порядку у газовому секторі. А в управлінні Держгірпромнагляду наполягають – ПАТ «Херсонгаз» ставить під загрозу безпеку усього міста. Адже спрощення існуючої гідравлічної схеми газопостачання, яке практикують у компанії, збільшує ризик виникнення аварійної ситуації.

іська рада Каховки виділила близько 3 млн. грн. на реконструкцію та розширення газових мереж у рамках виконання Програми газифікації населених пунктів Херсонської обСергій Колесник, ласті у 2011 р. Але у власкор процес втрутився місцевий підрозділ Держгірпромнагляду – він заборонив підключення до газопостачання багатоквартирних будинків, населених пунктів і виробничих об’єктів. Зрозуміло, що необізнані з причинами такої позиції наглядового органу жителі Каховського району були обурені. Ця досить непроста ситуація склалася після проведення ще у квітні 2011 р. всебічної перевірки Каховської філії ПАТ «Херсонгаз». Тоді управління Держгірпромнагляду заборонило газовому господарству здійснювати проектування, будівництво та приймання в експлуатацію об’єктів газового господарства, без чого неможливий подальший розвиток системи газопостачання Каховського району,– до усунення виявлених ними порушень. Як було виявлено у ході перевірки, ще у 2005 р. ПАТ «Херсонгаз» перевів газопроводи високого тиску протяжністю 27 км у Каховці в категорію газопроводів середнього тиску і передбачив подальший розвиток газопостачання населеного пункту, керуючись вже вимогами нормативних актів для 34

газопроводів середнього тиску. Однак новий статус газові мережі отримали лише на підставі одного папірця, а у реальності компанія не здійснила ні організаційних, ні технічних заходів, передбачених у цьому випадку чинним законодавством. На думку керівників наглядового органу, тим самим були грубо порушені вимоги Правил безпеки систем газопостачання України. Після прийняття зазначених рішень товариством ще й до сьогодні не внесено змін до проектів існуючих газопроводів високого тиску; не введено їх в експлуатацію державною приймальною комісією як газопроводи середнього тиску; не виконано належний гідравлічний розрахунок системи газопостачання міста; не проведено перереєстрацію об’єктів у Держгірпромнагляді; не відкоригована належним чином виконавча документація. Такі порушення Державних будівельних норм та чинних правил безпеки тягнуть за собою ризик виникнення аварійних ситуацій. Згідно з існуючими актами приймання в експлуатацію, всі переведені в категорію середнього тиску газопроводи фактично ще й досі є газопроводами високого тиску другої категорії. Вони, в свою чергу, підключені до газопроводу високого тиску першої категорії, який також на папері змінив свій статус. У зв’язку з цим у місті було демонтовано 6 ГРП, у яких високий тиск понижувався до середнього. Де гарантія того, що, враховуючи людський чинник, упевнившись, що газопровід за документами експлуатується з високим тиском, туди не

буде поданий газ більшого тиску ніж 3 кг/см2 ? І якщо під час відомої аварії на ГРП у Дніпропетровську газ під високим тиском потрапив до одного багатоповерхового будинку, то при нинішній схемі у Каховці вибух газу загрожує усьому місту. А такий розвиток подій цілком можливий. Адже у газопровід високого тиску (згідно з існуючими документами) газ під середнім тиском (3 кг/см2) подається тільки згідно з заявкою, поданою до управління магістральних газопроводів «Херсонтрансгаз». Порушуючи затверджену в установленому порядку гідравлічну систему розподілу газу, каховські газовики видали технічні умови на проектування і будівництво систем газопостачання 2337 приватних абонентів, 50 комунально-побутових об’єктів та 17 промислових підприємств. Це створило ще одну проблему – через подачу газу під низьким тиском у зимовий час на тупикових газопроводах спостерігається нестача блакитного палива. Через це жителі багатоквартирних будинків змушені за власні кошти проводити реконструкцію газових мереж (прокладати газопроводи більшого діаметру, встановлювати додаткові шафні регуляторні пункти, «закільцьовувати» газопроводи тощо). Ця ситуація, крім погіршення умов проживання абонентів, додаткових витрат, також несе додатковий ризик виникнення аварій і нещасних випадків, оскільки споживачі газу змушені встановлювати додаткові прилади обігріву, самостійно втручатися в автоматичну систему захисту газоОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці вих приладів, робота яких налаштована тільки при певних мінімальних параметрах тиску газу та ін. Під час перевірки інспектори Держгірпромнагляду виявили ряд порушень вимог законодавства про охорону праці. Згідно з наданими повноваженнями, крім заборони проведення робіт із газифікації, управління Держгірпромнагляду видало компанії кілька приписів про усунення виявлених порушень. Групу посадових осіб, у тому числі голову правління ПАТ «Херсонгаз» Альберта Зангієва, притягнено до адміністративної відповідальності. Протягом майже двох місяців після проведення всебічної перевірки на адресу управління Держгірпромнагляду з боку компанії не надавалась інформація про виконання заходів. Тому у серпні 2011 р. було здійснено позапланову перевірку ПАТ «Херсонгаз» щодо виконання вимог раніше виданих приписів та розпоряджень. У ході перевірки з’ясувалося, що вимоги наглядового органу щодо заборони подальшого розвитку системи газопостачання Каховського району проігноровано. Керівництво управління Держгірпромнагляду по Херсонській області розглянуло це питання на засіданні ради управління, що відбулося 24 жовтня 2011 р., на яке були запрошені відповідальні працівники ПАТ «Херсонгаз» та його Каховської філії. Як доповів начальник Каховської філії ПАТ «Херсонгаз» Ігор Колюх, 90% порушень вже усунені. Проте ситуація з експлуатацією згаданих газопроводів не змінилася. Організаційні та технічні рішення виходу з цієї ситуації не запропоновані, адміністрація ПАТ «Херсонгаз» проблему вирішує тільки шляхом звернень до Мінрегіонбуду за роз’ясненнями. Йдеться про подальшу експлуатацію газопроводу без зміни режиму. А ось про відновлення затвердженої схеми, демонтованих регуляторних пунктів навіть не йдеться. За результатами обговорення, рада управління знову зобов’язала ПАТ «Херсонгаз» розробити план щодо усунення порушень з конкретними заходами та встановила терміни їх виконання. Припинено реєстрацію об’єктів, які живляться від вищеназваних газопроводів, відповідне подання направлено до обласної прокуратури. Голова Херсонської облдержадміністрації Микола Костяк, розуміючи складність цього питання і з метою недопущення у подальшому подібних ситуацій, видав розпорядження про створення робочої групи з питань будівництва підвідних газопроводів на території області, яку очолив його заступник Анатолій Хоменко. До складу групи включені представники управління капітального будівництва та управління ЖКГ облдержадміністрації, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК), управління Держгірпромнагляду, ПАТ «Херсонгаз» та інші посадові особи. Причина цього газового конфлікту криється в тому числі й у неурегульованих правових питаннях щодо діяльності підприємств газового господарства. Нині не тільки у Херсонській області, але й в інших областях країни підприємства недержавних форм власності, у тому числі й такі, як ПАТ «Херсонгаз», не маючи у власності газових мереж і об’єктів газопостачання (а лише право на їх обслуговування і експлуатацію), практично самостійно проектують, будують, проводять реконструкцію, здійснюють технічний нагляд за будівництвом і вводять в експлуатацію об’єкти газопостачання. Належний контроль за цим видом діяльності з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, інспекції ДАБК не забезпечується. Більше того, така діяльність протирічить чинним державним будівельним нормам щодо порядку проектування, будівництва, приймання в експлуатацію об’єктів. У подальшому це може стати приводом для суперечок при визнанні балансоутримувача об’єктів газопостачання, визначенні їх вартості, адже фінансування таких робіт здійснюється з різних джерел (Держбюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств і населення). Хочеться сподіватися, що компроміс у вирішенні цього питання буде досягнуто керівництвом ПАТ «Херсонгаз». Розуміючи законність вимог наглядового органу і не прикриваючись лише турботою про добробут населення, буде вжито необхідних заходів, що сприятимуть безпечному і безперебійному газопостачанню на Херсонщині. www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Профілактика травматизму

Неметалевому стропу

Автор цієї статті робить аналіз чинних нормативних актів щодо безпечного виконання робіт на висоті та порушує питання про заборону виконання робіт за допомогою різального інструменту з використанням запобіжного пояса з неметалевим стропом. Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

апобіжний пояс є засобом індивідуального захисту від падіння працюючого з висоти. Обов’язковим елементом запобіжного пояса є строп. Згідно з визначенням п. 3.6 ДСТУ 4304:2004 «Пояс запобіжний монтерський. Загальні технічні умови» строп – «нерознімний елемент пояса, який складається з фала та одного карабіна, закріпленого на його кінці, призначений для безпосереднього (або через з’єднувальний елемент) закріплювання працівника до опори і обмежування висоти падіння».

Місця кріплення запобіжного пояса визначає проектно-технологічна документація (проект виконання робіт, технологічна карта), прив’язана до конкретних умов виробництва, або безпосередній керівник робіт перед початком виконання робіт. Строп може виконуватись як з неметалевих матеріалів (наприклад, поліамідної стрічки), так і з металу (каната, ланцюга). Норми і правила охорони праці в умовах, де існує загроза пошкодження неметалевого стропа, вогневі роботи і наявність гострих країв на елементах конструкцій передбачають використання тільки металевого стропа. Але як це не дивно, інструкції заводів-виготівників та ДСТУ (ГОСТ) роботу з різальним інструментом під час використання запобіжного пояса з неметалевим стропом не забороняють. Розглянемо характерні нещасні випадки, пов’язані з використанням різального електроінструменту та запобіжного пояса з неметалевим стропом. 18.08.2006 р. на об’єкті будівництва стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з арматурником М., який проводив роботи з відрізання горизонтальних випусків арматури, що виходила за межі внутрішнього каркасу стіни сходово-ліфтової споруди. Арматурник, перебуваючи на саморобному настилі ліфтового прорізу, заліз на арматурний каркас над прорізом, пристебнув карабін стропа до кільця ременя запобіжного пояса, попередньо просунувши строп через арматурний каркас. Під час різання арматури різальним кругом відрізної кутової машинки робітник випадково відрізав строп запобіжного пояса, що призвело до його падіння в проріз ліфтової шахти. Падаючи з висоти, М. проламав дошки настилу та впав у приямок ліфтової шахти з висоти 20 м. За результатами розслідування основною причиною нещасного випадку було визнано «невідповідність ви-

№ з/п

Нормативні вимоги

Найменування нормативного документа

Потребитель обязан обеспечить эксплуатацию предохранительных поясов в строгом соответствии с инструкцией, разработанной для пояса конкретного вида

П. 6.2 ГОСТ 12.4.059–89 «Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные»

В процесі експлуатації пояса на висоті не дозволено закріплюватись карабіном безпосередньо за фал після охоплення ним елементів конструкції або інших опор. У такому випадку необхідно прикріплюватись до спеціальних пристроїв

П. 10.10 ДСТУ 4304:2004 «Пояс запобіжний монтерський. Загальні технічні умови»

У разі проведення вогневих робіт (електрозварювальних, газорізальних і т.д.) повинен застосовуватись пояс тільки з ланцюговим стропом або стропом з металевим канатом. Забороняється кріплення стропами із синтетичних матеріалів за елементи конструкцій з гострими різальними кромками

Запобіжний пояс під час виконання будівельно-монтажних і ремонтних робіт повинен мати строп з синтетичних матеріалів, а під час виконання вогневих робіт (під час електрозварювання, газорізання тощо) – з металевого каната або ланцюга

Пп. 3.4.2, 3.4.4 Керівництва з експлуатації поясів запобіжних серії ПБ (завод-виготівник ПромЗІЗ). Наприклад, пояс запобіжний безлямковий зі стропом з капронової стрічки 4ПБ П. 7.2.49 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01)

У разі виконання вогневих робіт (електрозварювання, газорізання тощо) необхідно застосовувати запобіжні пояси зі стропом, виготовленим із сталевого каната або ланцюга. Умови застосування запобіжних поясів зі стропами із синтетичних матеріалів у разі виконання зварювальних робіт повинні зазначатись в інструкції з експлуатації поясів конкретних конструкцій

П. 17.2.3 Правил експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1-1.07-01)

За наявності гострих кромок на елементах конструкції, за які має здійснюватися страхування (самострахування) працівника, застосовуються металеві зачіпи, стропи з ланцюга або металевого каната. При виконанні робіт у безопорному просторі не дозволяється: ...виконувати газоелектрозварювальні роботи, роботи із застосуванням механічного й електричного різального інструменту, гарячих бітумних мастик з використанням неметалевого стропа й без виконання додаткових заходів захисту працівника, опорних і страхувальних канатів, робочого сидіння. При виконанні робіт з використанням відкритого вогню (електрозварювальних, газозварювальних), різальних, обертових інструментів тощо в наряді (ПВР) передбачають додаткові заходи безпеки: захист опорних і страхувальних канатів (металевим броньованим шлангом, іншими пристроями). Довжина ділянки каната, що захищається, у зоні проведення робіт має бути не менше 0,5 м залежно від виду виконуваних робіт та визначається нарядом (ПВР); застосування стропа ПЛ (пояса запобіжного лямкового) з ланцюга або сталевого каната з амортизатором

Розділ 7.10, пп. 7.10.1.11, 7.10.1.16, 7.10.6.3.6 «Вимоги безпеки під час виконання робіт на висоті в безопорному просторі та на конструкціях (елементах конструкцій) споруд, будівель тощо з використанням верхолазного спорядження» Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07)

Для выполнения огневых работ следует применять пояса со стропом из цепи или стального каната. В процессе эксплуатации пояса на высоте не допускается производить закрепление карабином непосредственно за фал после обхвата им элементов конструкций или других опор. В этих случаях необходимо закрепляться за специальное приспособление

П. 8.3, п. 8.5.4 ГОСТ Р 50.849–96 (2000) «Пояса предохранительные строительные. Общие технические условия. Методы испытания»

484. Строп (фал) пояса для электрогазосварщиков и других работников, выполняющих огневые работы, должен быть изготовлен из стального каната или цепи. 485. Условия безопасного применения стропа (фала) должны быть указаны в технических условиях на пояса конкретных конструкций. 621. Электросварщики и газосварщики должны применять предохранительный пояс со стропом из металлической цепи

«Правила охраны труда при работе на высоте» (затверджені постановою Міністерства праці Республіки Білорусь від 28.04.2001 р. № 52)

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

–

Безпека праці

– НІ!

могам безпеки технологічного процесу виконання арматурних робіт – виконання робіт над прорізом ліфтової шахти за відсутності його перекриття суцільним настилом». 26.10.2011 р. на іншому об’єкті будівництва стався аналогічний нещасний випадок зі смертельним наслідком з арматурником К., який, перебуваючи на робочому настилі без захисного огородження, улаштованому на межі перепаду по висоті фасадної частини будівлі, проводив роботи з відрізання горизонтальних випусків арматури, які заважали монтажу будівельної опалубки. Арматурник пристебнув карабін стропа до кільця ременя запобіжного пояса, попередньо просунувши строп через арматурний каркас. Під час різання арматури різальним кругом відрізної кутової машинки робітник випадково відрізав строп запобіжного пояса, що призвело до його падіння з висоти 18 м. Безпечні умови використання засобів захисту при роботі на висоті стосовно умов їх використання, що вимагають чинні нормативні документи з питань охорони праці, зведено в таблиці (для порівняння наведено витяги з правил Російської Федерації та Республіки Білорусь). Єдина вимога заборони роботи із застосуваннями механічного та електричного різального інструменту з використаннями неметалевого стропа наведена в п. 7.10.1.16, п. 7.10.6.3.6 «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті» (НПАОП 0.00-1.30-01). ДСТУ ЕN 365-2001 «Індивідуальне спорядження для захисту від падіння з висоти. Загальні вимоги до інструкції із застосування і маркування» та ДСТУ ЕN 358:1992 «Індивідуальне захисне спорядження для функцій утримування та для запобігання падінню з висоти» не містять прямих вказівок щодо заборони користування неметалевими стропами під час роботи з різальним інструментом, що, на думку автора, є недопустимим та не сприяє створенню безпечних умов праці. Вимога використання запобіжного пояса з металевим стропом у таких умовах повинна бути обов’язковою, що в першу чергу потребує відповідного корегування заводами-виготівниками інструкцій з експлуатації засобів захисту для виконання робіт на висоті. Крім того, в процесі експлуатації запобіжного пояса повинно бути заборонено закріплення карабіном безпосередньо за фал після охоплення ним елементів конструкції або інших опор, оскільки це зменшує робочу довжину стропа, збільшуючи ризик його пошкодження.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у листопаді 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 44 особи – на 3 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 22 групов и х н е щ а с н и х в и п а д к и , п і д ч а с я к и х т р а в м о в а н о 5 8 осіб, у тому числі 9 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортних засобів – загинуло 28% від загальної кількості загиблих на виробництві; падіння потерпілих – загинуло 23%; падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо та дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, – загинуло по 15% від загальної кількості загиблих на виробництві. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 09.11. м. ЛЬВІВ. На будівельному майданчику по вул. Любінській муляр ТОВ «Корпорація «Колійні ремонтні майстерні» під час роботи на висоті оступився і, не втримавшись на перекритті споруди, впав з висоти. Потерпілий помер у лікарні. 10.11. м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. На будівельному майданчику на території Чумаківської сільської ради в Амур-Нижньодніпровському районі під час виконання робіт з монтажу металоконструкцій покрівлі складу електрозварник ТОВ «Будівельна компанія» упав з висоти 12 м і отримав травми, не сумісні з життям. Причина падіння – не застосування запобіжного поясу. 20.11. КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ. У Світловодському районі на майдані токового господарства робітник ПП «Олдер» під час руху автомобіля перелазив через дишель причіпа. Не втримавшись, він упав під переднє колесо причіпа і отримав смертельну травму. 25.11. ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ. У смт Тарутине під час навантаження на тракторний причіп сміття двірник посковзнувся, впав і потрапив під колесо причіпа, що рухався. Потерпілий отримав смертельну травму. 26.11. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. У цеху рудозбагачувальної фабрики № 1 ПАТ «Інгулецький ГЗК» під час виконання ремонтних робіт на підкрановій колії мостовий кран здійснив наїзд на електрозварника. Через отриману політравму потерпілий помер. 27.11. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. На ВП «Групова збагачувальна фабрика «Слов’яносербська» ДП «Луганськвугілля» під час відкривання люка металевого піввагона, навантаженого вугіллям, сталося випадіння кришки люка. Обвалене вугілля завдало вантажнику смертельної травми. 27.11. ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ. Тракторист Калинівської філії товариства «Зернопродукт МХП» проводив обробіток грунту на полі поблизу с. Жигалівка Козятинського району. Під час здійснення розвороту тракторист не впорався з керуванням, внаслідок чого трактор перекинувся і впав у меліоративний канал. Потерпілий загинув на місці події. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Вісті з місць

Вчимося на своїх ПОМИЛКАХ На Придніпровській залізниці звільнили кількох керівників структурних підрозділів, де рівень травматизму стабільно високий. Останні нещасні випадки на підприємстві свідчать, що їх причини полягають у безвідповідальності і недоопрацюванні керівників середньої ланки управління.

механіка, лінійного інженера, інших посадових осіб – людей, яких не один рік навчали, готували до відповідальної роботи, але які не виконали у повному обсязі свої виробничі обов’язки, не забезпечили належний Віктор Келембет, контроль за виконанням робіт, також начальник служби сприяли порушенням. охорони праці ДП «ПридніпровА 23 серпня стався груповий неська залізниця» щасний випадок з обхідниками колії та штучних споруд Криворізької дистанції УОП на ДП «Придніпровська колії Світланою Погорєлою та Ольгою залізниця» відпрацьовувалась Голобородько. Перед початком роботи роками. Однак низка нещас- бригадир В. Фомічов провів цільовий них випадків, які сталися у інструктаж з безпечного виконання структурних підрозділах протягом робіт. Після виконання робіт на стрі2010–2011 рр., змусила і керівників лочних переводах № 25, 31,19 вони самого підприємства, і керівників від- перейшли на стрілочний перевід № 15. повідного управління «Укрзалізниці» Але саме у цей час тут проводилися шукати відповіді щодо вирішення пи- маневрові роботи – тепловоз ЧМЕ-3 тань найбільш слабких ланок у системі. штовхав 8 вагонів. Про пересування Скажімо, 9 червня цього року було рухомого складу робітниць попередисмертельно травмовано електромон- ли через гучномовець. У той же час тера тягової підстанції «Сухачівка» на колію № 2 заходив вантажний поВерхівцевської дистанції електро- тяг, гуркіт від якого приглушував звук постачання Миколу Футкова. Робіт- оголошень на місці роботи колійників. ник мав 38 років стажу, з них 3 – за Внаслідок наїзду потягу постраждали професією. Того дня бригада робітни- обидві жінки. С. Погорєлая від отриків згідно з нарядом проводила реві- маних травм померла у лікарні. О. Гозію шинного роз’єднувача Л-318-0 лобородько залишилася живою, але з ВРУ-35 кВ. Було отримано дозвіл на пораненням голови та правого передпідготовку робочого місця та допуск пліччя. Розслідування групового нещасноробітників до роботи. Виконання завдання планувалося розпочати після го випадку вказало на неякісну органіобіду. Член бригади М. Футков на час зацію робіт – старша групи О. Голобородько не зв’язалася з черговою по станції Тішить надія і настрій тих, Інгулець по гучномовнохто працює поряд: зробивши му зв’язку й не отримала дозволу на початок робіт висновки, все ж дивимося у день на стрілочному перевозавтрашній з оптимізмом. ді № 15, не встановила дерев’яний вкладиш між рамною рейкою та обідньої перерви вийшов за межі роз- гостряком. У свою чергу керівник роташування бригади, а згодом його то- біт бригадир колії В. Фомічов не вжив вариші побачили, як він підійшов до заходів щодо збереження до прибутшинного роз’єднувача і через деякий тя комісії з розслідування нещасночас упав. З’ясувалося, що робітник го випадку інструменту, переносного торкнувся частини електроустанов- червоного щита на тих місцях, де це все перебувало на момент нещасного ки, яка перебувала під напругою. Розслідування нещасного випадку випадку. Викликає сумнів і той факт, виявило цілу низку причин, які призве- що хтось із потерпілих спостерігав за ли до трагедії. Зокрема, несвоєчасно пересуванням рухомого складу. Склаоформлено наряд на роботу з ревізії дається враження, що про ці речі пороз’єднувачів, підготовку робочого міс- страждалим не говорили ні під час ця розпочато без наряду та проведення навчання з питань охорони праці, ні цільового інструктажу, а також були на інструктажах. Виникає запитанвідсутні технологічні карти з безпеч- ня: можливо, вони взагалі не провоного виконання робіт під час ревізії дились або проводились формально? роз’єднувачів на ВРУ-35 кВ. Звісно, не Аби попередити подібні випадки, з обійшлося без порушення технологіч- 25 серпня по 25 вересня 2011 р. у коної дисципліни. лійному господарстві залізниці було Бездіяльність, недбалість в. о. на- оголошено особливі умови контролю чальника тягової підстанції, електро- за станом охорони праці.

» 38

Ситуацію зі станом виробничого травматизму на початок вересня мало назвати тривожною. У тій же службі колії маємо 7 нещасних випадків проти 2 минулого року, вагонному господарстві – 1 проти 0, локомотивному господарстві – 2 проти 1, пасажирській службі – 2 проти 0. Може виникнути цілком логічне запитання: «Чому увесь цей час працівники служби охорони праці залишалися у ролі статистів?» Тут треба сказати, що статистами вони все ж таки не були. Лише протягом липня-серпня 2011 р. ними проведено перевірки щодо безпечного виконання робіт на колії. Ось приклади. Під час 1105 перевірок виявлено 2100 порушень, 51 порушнику оголосили догани, вилучили 51 талон попередження, а 374 робітників направили на позапланову перевірку знань з питань охорони праці. З порушниками вимог інструкцій з охорони праці повторно вивчено Правила і технологію виконання робіт при поточному утриманні залізничної колії, Технічні вказівки з улаштування, укладання й утримання безстикової колії на залізницях України. Всього заняттями було охоплено 4409 працівників. Проведено позапланову перевірку знань керівників середньої ланки щодо знання вимог безпеки і технології робіт при розрядженні температурних напружень у рейках безстикової колії. Всього перевірку знань пройшли 932 особи. Крім того, керівництво підприємства вдалося до непопулярних заходів: аби підвищити відповідальність працівників на місцях, було вирішено провести кадрові зміни у тих підрозділах, де рівень травматизму стабільно високий. Виходячи з цього, в Мелітопольському вагонному депо було звільнено із займаних посад головного інженера, інженера з охорони праці та начальника пункту технічного обслуговування вагонів Дніпрорудне. Оголошено догани дев’ятьом працівникам Верхівцевської дистанції електропостачання, вісьмом працівникам ПМС-137 Новоолексіївка. На нашому підприємстві, де, здавалося б, протягом багатьох років відшліфовувалися грані СУОП, трагічні пригоди виникли, як кажуть, на рівному місці. Що й казати – неприємно. Але на помилках учаться. Погано, що коли на своїх. Та тішить надія і настрій тих, хто працює поряд: зробивши висновки, все ж дивимося у день завтрашній з оптимізмом. ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці Розслідування показало

ОДИН ВИБУХ – ОДНЕ ЖИТТЯ

Фото М. Семеняги

Стаття 14 Закону «Про охорону праці» покладає на працівника зобов’язання дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

Олександр Ніконов, начальник відділу з розслідування нещасних випадків теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області

люсарю з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин механізації вантажного району ДП «Бердянський морський торговельний порт» О. Партіну та всій бригаді, яку очолював В. Шарапов, ранок того дня приніс незапланований перепочинок. Робітникам було поставлено завдання готувати тепловоз ТГМ-23В на заміну тепловоза ТГМ-4А, оскільки останній вийшов з ладу. Та роботу на деякий час довелося відкласти, бо саме пішов рясний дощ. Бригадир і троє робітників тимчасово залишалися у приміщенні залізничного депо, чекаючи, доки дощ закінчиться. Троє чоловіків сиділи біля столу, а О. Партін сів на табуретку осторонь і почав колупатися шматком дроту в якомусь невеликому жовтому металевому предметі циліндричної форми. Цьому ніхто не надав значення – «бавиться», то й хай собі! Несподівано там, де сидів О. Партін, глухо хлопнуло. Слюсар підхопився з табуретки і побіг до воріт депо, при цьому встиг вигукнути, що йому необхідно перев’язати руку. Вже біля воріт він упав, немов підкошений. Двоє робітників кинулися на допомогу і, побачивши розтрощену кінцівку лівої руки потерпілого, перетягли руку джгутом вище ліктя. О. Партіна, який втратив свідомість, відправили до травматологічного відділення міської лікарні, де він помер. Як згодом стало відомо – від прямого попадання осколка в серце. У ході перевірки працівникам міліції та прокуратури не вдалося встановити, коли і де О. Партін придбав бойовий бронебійний снаряд патронного спорядження калібром 14,5 мм. Саме його вибух спричинив смерть слюсаря. Під час обшуку в квартирі матері, де мешкав загиблий, подібних предметів виявлено не було. Працівники, які перебували у момент пригоди в приміщенні депо, від вибуху не постраждали. Пізніше вони також будуть стверджувати, що не знали, чим займався загиблий, поки всі чекали закінчення дощу. Розряджання бойового снаряда було особистою ініціативою потерпілого, який до того ж перебував у стані алкогольного сп’яніння. Вміст етилового спирту у його крові становив 0,3 ‰. Таким чином, для комісії з розслідування нещасного випадку головними доводами стало те, що на потерпілого не впливали небезпечні та шкідливі фактори виробництва, він не виконував завдання роботодавця, тобто не діяв в інтересах підприємства.

www.ohoronapraci.kiev.ua

На підставі цього комісія дійшла висновку, що потерпілий не подбав про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих під час перебування на території порту, чим не виконав вимоги інструкції з охорони праці та порушив ст. 14 Закону «Про охорону праці». Отже, нещасний випадок, що стався зі слюсарем О. Партіним, комісія з виробництвом не пов’язала. Однак не всі члени комісії розділили цю позицію. Страховий експерт з охорони праці робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бердянську О. Виноградов висловив окрему думку. Суть її полягала в тому, що «нещасний випадок трапився під час перебування потерпілого на території підприємства, на робочому місці, про тягом робочого часу. Можливо, потерпілий і не діяв в інтересах підприємства, але контролю за його діями з боку посадових осіб не було. Таким чином, є наявність організаційного фактора, який став однією з причин нещасного випадку. Факт скоєння злочину потерпілим рішенням суду не встановлено, отже, згідно зі ст. 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, підстав визнати цей нещасний випадок не пов’язаним з виробництвом немає». Комісія з розслідування розглянула окрему думку страхового експерта, але враховувати її не стала. Адже, згідно із Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. Крім того, згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України, кримінальна справа не може бути порушена у зв’язку із смертю О. Партіна, в діях якого є ознаки злочину (носіння, зберігання, придбання бойових припасів), передбачені частиною першою ст. 263 Кримінального кодексу України. Закон «Про охорону праці» передбачає обов’язки як роботодавця, так і найманого працівника. У свої 37 років О. Партін не міг не знати, що своїми діями наражав на небезпеку не лише себе, а й тих, хто перебував поруч. Закон на те він і закон, щоб його ніхто не порушував.

Безпека праці Трибуна держінспектора

Пронесе – не пронесе…

Дорогами Черкаської області курсують десятки, якщо не сотні, одиниць різної вантажопідйомної техніки: крани, вишки, крани-маніпулятори та інші об’єкти підвищеної небезпеки. Точна їх кількість невідома, бо документ, що встановлює порядок їх обов’язкової реєстрації та технічного огляду в органах Держгірпромнагляду є, а ось механізм виконання цього документа недосконалий. Допомогу могла б надати ДАІ, але...

рани-маніпулятори, які так часто можна бачити не тільки на будівельних майданчиках, а й під час роботи з вантажами на дорогах, сьогодні становлять серйозну небезпеку для оточуючих. Державні інспектори Держгірпромнагляду неодноразово мали можливість переконатись у тому, що багато вантажопідйомних механізмів, установлених на автомобільних шасі, не відповідають вимогам безпеки. Наприклад, на одному з приватних підприємств Умані під час Василь Ховко, головний обстеження крана-маніпулятора, державний інспектор встановленого на шасі автомобіля з охорони праці управління КамАЗ-4310, було виявлено ряд Держгірпромнагляду порушень. Мало того, що кранпо Черкаській області маніпулятор не пройшов первинного технічного огляду в управлінні Держгірпромнагляду і не одержав дозволу на експлуатацію, ТОВ «Спецтехсервіс» у м. Сколе, що монтувало обладнання, не забезпечило вантажопідйомний механізм інструкціями з експлуатації, монтажу, пуску, регулювання та обкатки. До чого це призводить, показують приклади. Кілька років тому під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт на проспекті Хіміків у Черкасах краном-маніпулятором, встановленим на автомобілі ЗІЛ-137СЛ, що належав приватному підприємцю, загинув вантажник. Розслідування встановило, що технічний огляд крана не проводився, машиніст і вантажники не проходили навчання з питань охорони праці, було порушено технологічний процес вивантаження деревини. Або зовсім недавній випадок. На Бориспільському шосе поблизу Києва наприкінці серпня поточного року в результаті падіння працюючого автокрана загинув молодий робітник. У причинах нещасного випадку розбираються правоохоронні органи та Держгірпромнагляд. А причини-то – на поверхні... Ще у вересні 2007 р. було введено в дію Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі – Правила), затверджені наказом Держгірпромнагляду № 132 і зареєстровані у Міністерстві юстиції 09.07.2007 р. № 784/14051. Згідно з Правилами, вантажопідіймальні крани усіх типів, включаючи крани-маніпулятори на шасі автомобіля вантажопідйомністю понад 1 т чи з вантажним моментом більш як 40 кН м, підлягають реєстрації у територіальних органах Держгірпромнагляду. 40

У Правилах визначено, що вантажопідіймальні крани та машини підлягають первинному технічному огляду і періодичним оглядам у процесі експлуатації впродовж установленого терміну служби: повний – не рідше одного разу на три роки, частковий – не рідше 1 разу на 12 місяців. Здається, усе ясно й зрозуміло, та... Якщо раніше співробітники ДАІ не проводили технічного огляду транспортного засобу з краном, краном-маніпулятором, підйомником тощо без довідки від управління Держгірпромнагляду, яка підтверджувала, що крани, підйомники, крани-маніпулятори у них зареєстровані та пройшли відповідний технічний огляд, то сьогодні цього немає. На наше звернення до органів державтоінспекції про неприпустимість такого підходу до перевірки технічного стану транспортного засобу нам нагадали про постанову Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 р. № 606. Пунктом 26 цієї постанови передбачено чіткий перелік документів, які необхідно подати для техогляду транспортного засобу. І там справді немає згадки про необхідність подання довідки від Держгірпромнагляду про реєстрацію і технічний огляд кранів і підйомників. Саме це й створює проблему фактично напівлегального обігу на ринку небезпечних транспортних засобів. Більше того, сьогодні все більше приватних підприємців, які займаються бізнесом у сфері вантажно-розвантажувальних робіт, купують техніку не нову і частинами: окремо шасі, окремо кран або маніпулятор. Адже так дешевше. Добре, якщо складання такого обладнання проводиться у заводських умовах. Та, як показує практика, зазвичай складання здійснюють «спеціалісти», які часто навіть не мають ліцензій на виконання такого виду робіт. Головне їх достоїнство – «дешево й сердито». І нікому немає діла, що не тільки порушення технології складання крана-маніпулятора, а навіть неправильний підбір елементів для кріплення може призвести до серйозних наслідків – травм, а часом і смерті працівників, які згодом експлуатуватимуть цю техніку. Перевіряти відповідність технічного стану вантажопідйомних механізмів, змонтованих на шасі вантажних автомобілів, повинні інспектори Держгірпромнагляду, тобто ми. Та добровільно до нас ніхто не звертається, а примусити нема кому. Ось вам і проблема. До речі, довідки про технічний стан такої техніки ми даємо безплатно за запитом суб’єктів господарювання. ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці Як це було

ǫȗȕȖȔȩȑȉȐȒȕȣ ȅȩȏȣ ©ǫȄșȄȔȩȣª Ȓ ȆȒȕȠȐȩȍ Падіння крана «Захарій» 18 листопада на будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу через Дніпро ще раз довело, що створювати високотехнологічну техніку ми вміємо, а ось працювати на ній поки що не навчились. Ні! Володимир Безсонов, журналіст Фото Є. Ципленкова

Києві під час переведення з робочого стану у транспортний перекинувся й затонув найбільший в Європі плавучий кран «Захарій». Його технічні характеристики вражають: маса – 3 тис. т, вантажопідйомність – 680 т, висота – 93 м, маса стріли – 400 т. Зібране це чудо на київському заводі «Ленінська кузня», належить компанії «Планета-Мост». Того листопадового дня «Захарій» уже закінчив роботи на об’єкті. Усе заплановане на цей рік було виконано: змонтовано чотири секції аркового прогону через Дніпро. Подальше використання крана на будівництві мостового переходу – монтаж ще двох арок – планувалось на наступний рік. Спеціалісти компанії готували кран до транспортування до місця зимової стоянки. Тут і сталася аварія чи, як говорять будівельники, нештатна ситуація. Кран завалився на правий бік, чудом не зачепивши набережну,

www.ohoronapraci.kiev.ua

по якій у цей час, як звичайно, курсував автотранспорт, і частково пішов під воду. За щасливою випадковістю, ніхто з восьми будівельників, які працювали на крані, не постраждав: п’ятеро вибралися з води на берег самостійно, трьох живими й неушкодженими дістали рятувальники. У річку вилилось близько півтонни нафтопродуктів. Під час падіння крана серйозно постраждала його стріла, а також вузли її кріплення до крана. Розслідуванням причин аварії займаються дві відомчі комісії та столична прокуратура. Як нам вдалось з’ясувати у працівників Реєстру судноплавства України, попередня причина падіння плавучого крана – порушення правил його експлуатації з боку судновласника. Під час переведення крана у транспортне положення стріла крана не була опущена на необхідний кут – менше 30°. Більше того, правий понтон крана був вже відведений, його потім доганяли буксирами, а на лівому віддано скоби фіксування. Через

ці помилки плавучий кран втратив остійність і перекинувся. Коли ви читатимете цей матеріал, висновки експертних комісій, скоріше за все, будуть вже озвучені. Зараз можна тільки припустити, що судновласник погодиться з тим, що аварія сталася з вини робітників, які експлуатували кран. Це побічно підтвердив генеральний директор «ПланетаМост» Олександр Циганок в інтерв’ю для представників ЗМІ. Зокрема, він сказав: «Ми прийняли рішення під час проведення ремонтних робіт додатково оснастити «Захарій» дублюючими рівнями захисту від можливих непрофесійних дій команди чи впливу зовнішніх факторів». У компанії сподіваються встигнути за три зимових місяці виконати необхідний ремонт плавучого крана, і в 2012 р. «Захарій» знову братиме участь у монтажі решти арок Подільсько-Воскресенського мостового переходу через Дніпро. А кияни, які щиро переживають за долю «Захарія», вже призначають біля нього побачення...

Безпека праці Нові технології

ЗАПРАЦЮВАЛА «метанова електростанція» У ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», що на Донеч чи ні, почали перетворювати на електроенергію газ метан, що виділяється з надр. Тут 21 листопада запрацювала потужна когенераційна установка. Геннадій Щуров, власкор Фото автора та з сайту підприємства

АТ «Шахтоуправління «Покровське», раніше широко відоме як ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1», завжди було в числі лідерів не тільки за кількістю видобутого палива – тут накопичено безцінний досвід щодо організації ефективної системи управління охороною праці, створення здорових і безпечних умов праці для шахтарів. І головне серед інших заходів профілактики – не допускати вибухонебезпечної концентрації метану, грамотно вентилювати гірничі виробки. Але до останнього часу, проводячи дегазацію, найцінніший продукт – газ метан – тут, як практично і на більшості вітчизняних шахт, просто викидали в атмосферу, тим самим лише отруюючи її, погіршуючи й без того складний екологічний стан у регіоні. Спочатку на шахті було введено в експлуатацію котел, що обігрівався бросовим газом. Але цього було замало. Пошуки повного та ефективного використання метану тривали й потребували копіткої роботи. Результатом роботи практично всього колективу і стала введена в експлуатацію когенераційна електростанція (КГЕС). А початок всьому було покладено ще в 2008 р. реалізацією проекту «Енергетичні блоки на базі газопоршневих когенераційних модулів». Сьогодні стала до ладу поки що перша черга КГЕС, яка утилізує шахтний метан і видає на-гора електричну і теплову енергію. Топки електростанції спалюють не тільки метан, добутий з виробок, але й газ, який одержують під час дегазації шахтних глибин за допомогою бурових свердловин, що йдуть у надра землі з її поверхні. Таким чином, працюють шість когенераційних модулів загальною електричною потужністю 18,2 МВт, тепловою потужністю 18 МВт і факельна установка HOFGAS. Учасники урочистого відкриття когенераційної станції за традицією відвідали Свято-Покрово-Нікольський храм,

який розташований біля входу на комбінат. Потім на моніторі їм був наочно продемонстрований весь процес перетворень видобутого газу – від його одержання до повної переробки. Роботу високотехнологічної апаратури, всі її показники контролюють два фахівці. Установка, введена в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», є більш досконалою, ніж та, що вже кілька років діє на шахті імені О. Ф. Засядька, і дає змогу звести шкідливі викиди практично до нуля. За попередніми розрахунками, КГЕС окупить себе протягом двох років.

Голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький запускає КГЕС

Пускову кнопку в день відкриття «метанової електростанції» натиснув голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький. Він сказав: «Серед основних завдань, поставлених Президентом України – вирішення проблеми безпеки шахт. Це поліфункціональний, економічно вигідний проект. Завдяки йому ми вирішимо відразу кілька проблем. Найголовніша з них – безпека людей. На першому місці для нас усіх – підвищення безпеки робіт у шахтах. Завдяки проекту також з’явиться можливість виробляти додаткову електроенергію. Це нові можливості для промисловості регіону і кращі умови життя для населення Донеччини». Загальна вартість проекту оцінюється на суму більш як 240 млн. грн.

Реалізація його в повному обсязі дасть змогу добувати з надр і переробляти близько 53,1 млн. м3 метану на рік. При цьому собівартість одержуваної електроенергії у 7 разів нижча, ніж закладена у діючі державні тарифи, а теплова енергія обходиться у 10 разів дешевше, ніж сума, визначена комунальними тарифами. Проект, який реалізується в Красноармійську, зареєстрований у Секретаріаті Рамкової конвенції про зміну клімату ООН. Проект буде включений до реєстру одиниць скорочення викидів. Розрахункова кількість зменшення викидів забруднюючих речовин становитиме до 1 млн. т СО2 на рік і відповідатиме нормативам Євросоюзу. Когенераційна електростанція, що стала до ладу, за обсягом шахтного метану, що використовується для виробництва електричної енергії, друга в нашій країні. За оцінками фахівців, експлуатація електростанції дасть змогу не тільки поліпшити екологічну обстановку в Красноармійському районі, але й підвищити безпеку праці. Знизити рівень аварійності й травматизму на виробництві завдяки підземній дегазації. А це є особливо важливим для ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», що належить до числа надкатегорійних за метаном, небезпечних за вибухами вугільного пилу та газу. На шахті, безумовно, вдасться помітно підвищити продуктивність праці за рахунок скорочення простоїв, пов’язаних з небезпечною концентрацією метану. І, окрім інших вигод, ще одна, суто економічна: «метанова електростанція» наполовину знижує витрати на енергозабезпечення шахти. А незабаром вона зможе повністю забезпечити шахту власною енергією. За словами генерального директора – голови правління ПАТ «Донецьксталь-метзавод» Олександра Риженкова, проект КГЕС – не єдина інновація, яку планує здійснити компанія. Сьогодні фахівцями ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» розглядаються можливість утилізації вентиляційного метану концентрації 0,2–0,7% із застосуванням нової ефективної технології, заснованої на принципі регенеративного термального окислювання. Крім того, «Донецьксталь-метзавод» планує почати промисловий видобуток метану з тонких шарів піщанику на великих глибинах, що вже роблять на шахті імені О. Ф. Засядька. Попереду – ще грандіозніші перспективи. ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» спільно з однієї з американських компаній планує пробурити п’ять розвідувальних газових свердловин. Зараз у роботі вже дві бурові установки. Поки ведуться роботи на глибинах до 1,5 км, але обладнання дає змогу бурити свердловини до 4 км. Уперше в Україні ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» реалізує пілотний проект щодо попередньої дегазації всього породно-вугільного масиву на площі 240 км2. Усі технології світових лідерів у питаннях дегазації та одержання метану з породновугільних шарів – США, Австралії, Канади – узято на озброєння в Красноармійську. ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Через два роки після трагедії

«Дві великі різниці…» Рятуючи життя людей, головні лікарі медичних установ ідуть на порушення правил експлуатації балонів з киснем, які заносять просто до палат і відділень із хворими. Адже на заміну чи переобладнання кисневих установок у лікарень немає коштів. Вадим Кобець, власкор

киснем! За такі кричущі порушення головні лікарі зазначених ЛПЗ були притягнені до адміністративної відповідальності. Дещо пізніше вони давали пояснення на засіданні ради управління Держгірпромнагляду в Сумській області, яка й зобов’язала їх розробити конкретні заходи (з поетапним виконанням вимог нормативних документів) щодо безпечного утримання та експлуатації кисневого обладнання.

ибух кисневого балона, що стався у січні 2010 р. у Луганській міській лікарні № 7, став для працівників медичної галузі, та й не тільки для них – справжнім гірким уроком. Як засвідчили результати перевірок, проведених в цьому році органами Держгірпромнагляду, медичній галузі в цілому вдалося навести належний порядок у питаннях безпечної експлуатації, зберігання та транспортування кисню. Внаслідок вибуху кисневого балона у Перевірками, що проводилиміській лікарні № 7 м. Луганська 18 січся державними інспекторами в ня 2010 р. було зруйновано конструкції першому півріччі поточного року стін та міжповерхових перекриттів 2, 3, 4 в Харківській області, встановта 5 поверхів п’ятиповерхової будівлі лено, що переважна більшість лікарні, що призвело до загибелі 16 раніше виявлених порушень сьота травмування 6 осіб. годні в основному усунена. Вісім лікарень взагалі відмовились від використання кисню в медичних та інших цілях. В області триває проУтім, як зазначають спеціалісти, цес переходу значної частини ЛПЗ якраз тут і виникають запитання. на використання безпечного стаціо- Найперше звучить так: як виконанарного кисневого обладнання. Цю ти запропоновані заходи у намічені складну і фінансово затратну роботу терміни? Адже цілком очевидно, здійснили близько десяти установ. що мова тут йде про повну заміну Винести балони з медичним кис- несправного, зношеного, морально нем за межі лікувальних закладів або застарілого обладнання цих ліказабезпечити їх стаціонарними кисне- рень на нове, сучасне і безпечне. вими установками із централізованою Нині, як пояснюють фахівці, для подачею намагаються і працівники того, щоб обладнати одну районмедичної галузі Сумщини. Нині мож- ну лікарню сучасною стаціонарна констатувати, що керівництвом ною кріогенною установкою (чи лікарень в основному розроблені за- хоча б тим же концентратором ходи щодо планомірного усунення кисню на основі короткоциклової виявлених раніше порушень. Проб- адсорбції), необхідно не менше лемним залишається виконання тих 150–200 тис. грн. Ні в обласних, пунктів приписів, для реалізації яких ні тим більше у районних бюджетах потрібні значні кошти. Щоправда, у таких коштів, звісно, немає. Ось деяких лікувальних закладах області, чому головні лікарі окремих лікузокрема, у Глухівській, Лебединській вальних закладів, аби не припинята Путивльській центральних район- ти роботу анестезіологічних віддіних лікарнях до розробки проектно- лень, беруть відповідальність на технічної документації кисневих стан- себе. Таким чином, продовжують цій ще не приступали. Навіть більше «гратися з вогнем», дозволяючи того: на момент перевірки у відділен- заносити балони із киснем до віддінях та палатах з хворими там продо- лень і палат із хворими. При цьому вжували використовувати балони з порушують правила безпеки. 44

Під час перевірок виявляються й інші порушення: зберігання кисневих балонів у непристосованих приміщеннях; відсутність інструкцій та невиконання робіт із знежирювання кисневого обладнання; виявлення балонів з киснем, які не пофарбовані і не мають написів «кисень медичний». У багатьох кисневих пунктах ЛПЗ ще й досі відсутня документація на схеми підключення балонів. Стурбованість співробітників Держгірпромнагляду у цьому зв’язку продовжує викликати й та обставина, що спеціалісти служб охорони праці ЛПЗ недостатньо впливають на ситуацію та практично не використовують своє право видавати керівникам структурних підрозділів приписи щодо усунення наявних порушень. Як бачимо, факти є невтішними. І все-таки кількість і характер порушень, які виявлялися останнім часом співробітниками Держгірпромнагляду, у жодному разі не можна порівняти із тим безладом, що мав місце у переважній більшості закладів медицини півтора-два роки тому. Таку думку висловила заступник начальника відділу державного нагляду в нерудній, хімічній промисловості та машинобудуванні управління Держгірпромнагляду по Полтавській області Ірина Зоріна, яка понад 15 років контролює питання безпеки у медичній галузі області. Для підтвердження цього факту вона навела такі дані. Так, на початку 2010 р. в Полтавській області налічувалися лише одиниці ЛПЗ, де було встановлене сучасне кисневе обладнання. Тільки 4 із 56 ЛПЗ області, що використовували кисневе обладнання, мали дозволи органів Держгірпромнагляду на його експлуатацію. Решта не мали, нерідко експлуатуючи при цьому технічно несправне обладнання кисневих станцій. Траплялися випадки, коли кисневі балони навіть заносили до відділень! Як це відбувалося? За допомогою усіляких підручних імпроОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці вищеної небезпеки) не проходив навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Не було в наявності книг обліку та приймання зміни персоналом, який обслуговував кисневі рампи та трубопроводи кисню; майже повсюдно допускалася експлуатація манометрів з простроченими термінами повірок. Одним словом, як характер, так і сама кількість порушень були такими, що необхідно було вживати відповідних заходів. Державні інспектори лише встигали видавати приписи про заборону експлуатації кисневих балонів у приміщеннях ЛПЗ, згідно з якими заборонялося їх використання у палатах, де перебували хворі. Нині, говорить Ірина Олександрівна, про такі порушення вже не йдеться. Переважна більшість ЛПЗ на Полтавщині має необхідні дозволи. Вже один цей факт свідчить, що сьогодні до виконання робіт У багатьох медичних закладах із кисневим обладнанням поки що не вирішене питання щодо залучаються навчені прапризначення осіб, відповідальних цівники. Протягом перза стан та безпечну експлуатацію шого півріччя 2011 р. у навчальних закладах обкисневого обладнання на час відпустки, відрядження, хвороби або ласті пройшли навчання перевірку знань з пив інших випадках у разі їх відсутності. та тань охорони праці 234 особи, відповідальні за візованих транспортних засобів або стан та безпечну експлуатацію посувручну (варто нагадати, що маса тіль- дин, що працюють під тиском. У відки одного балона із киснем переви- повідних комісіях медичних закладів щує 70 кг). таке навчання та перевірку знань Майже половина складських пройшли й безпосередні виконавці приміщень для зберігання балонів з робіт. Щоправда, у багатьох медичмедичним киснем та кисневих рамп них закладах поки що не вирішене експлуатувалися до 2010 р. в ліку- питання щодо призначення осіб, вальних закладах області без проек- відповідальних за стан та безпечну тної документації. Персонал (у тому експлуатацію кисневого обладнанчислі й посадові особи, до функці- ня на час відпустки, відрядження, ональних обов’язків яких входила хвороби або в інших випадках у разі організація та виконання робіт під- їх відсутності. Отже, є необхідність

у підготовці та атестації такої особи, яка б замінила постійного працівника. Очевидно, що останнє порушення не можна порівняти з тими, що масово фіксувалися в 2010 р. Як кажуть в Одесі, це – «дві великі різниці». Також треба мати на увазі, що досягнуті позитивні зрушення у питанні щодо забезпечення додержання вимог правил безпеки були досягнуті не самі по собі, а завдяки спільній цілеспрямованій роботі усіх зацікавлених осіб. Як повідомила І. Зоріна, одразу після трагедії у Луганську вона запропонувала усім керівникам, профспілковим активістам та фахівцями служб охорони праці ЛПЗ, відповідальним працівникам органів місцевої влади щоквартально проводити в містах і райцентрах області семінари-наради з питань безпечної експлуатації кисневого обладнання. Кожен із таких семінарів-нарад (а їх тут відбулося уже шість) присвячувався тому чи іншому конкретному питанню. Значну підтримку надавав цьому процесу начальник головного управління охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації В. Лисак. Отже, які можна зробити висновки? Хоча останнім часом у вітчизняних закладах медицини в питаннях безпеки праці намітилися певні успіхи, говорити про подолання усіх проблем зарано. А найбільшою перешкодою у наведенні належного порядку залишається недостатнє бюджетне фінансування медичної галузі. Саме ця обставина і не дає змоги ані головним лікарям, ані керівництву органів місцевої влади скеровувати необхідні кошти для встановлення у міських та районних лікарнях сучасного і безпечного кисневого обладнання. Тому роботу треба продовжувати.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Фотозвинувачення

Про охорону праці тут навіть не чули Вадим Кобець, власкор Фото автора

Очам страшно, а руки роблять. Українська приказка

пеціалістам добре відомо, що навіть на зразкових об’єктах будівництва порушень вимог охорони праці знайдеться чимало. Вочевидь, ця не дуже втішна істина якнайкраще характеризує будівельників Харкова, які упродовж кількох останніх місяців зводять нові будівлі міської інфраструктури, наводять порядок на його автомагістралях, прикрашають фасади тощо... Усе робиться для того, аби місто гідно зустріло численних зарубіжних гостей під час проведення футбольного чемпіонату «Євро–2012». Одначе мова йде зовсім не про дрібні зачіпки, котрі помічають прискіпливі державні інспектори з охорони праці, а про те, що видно неозброєним оком. Лише за півгодини, які автор цих рядків провів на кількох вулицях міста, об’єктив фотоапарата зафіксував чимало порушень. Так, на фото 1 та 2 бачимо процес заливання з автомобілябетоновоза бетонної суміші під опору шляхопроводу на проспекті Гагаріна. Роботу працівники виконують без спецодягу, без огородження робочих місць поруч із проїжджою частиною дороги та знаків безпеки. Абияк працювали і харківські будівельники на вулиці Полтавський шлях. Про те, у який спосіб виконувалися роботи, добре видно на фото 3, 4, 5. Лише в одного з шести робітників, які працювали на висоті, був у наявності запобіжний пояс. Утім, і в нього, як і у колег, не було спецодягу, спецвзуття, каски. А засоби підмощування не витримують жодної критики. Спілкуючись із будівельниками, що мали виконувати аналогічні роботи на висоті на протилежному боці вулиці і теж були одягнуті, як кому заманеться, я поцікавився: чи не страшно їм на десятиметровій (і більше) висоті, на абияк облаштованих риштованнях працювати без ЗІЗ? Чи є у них керівники та чи проводили вони із ними передбачені нормативними актами інструктажі з питань охорони праці? Відповідей на запитання, на жаль, так і не довелося почути. Зрозуміло, що кожен хоче заробити і викручується, як може. Таким був загальний лейтмотив їхніх пояснень. Цікаво, а які пояснення знайдуться з цього приводу у представників міської влади Харкова, яка і є основним замовником виконуваних робіт?

1 46

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека праці Людина та її справа

Щоб у роботі виходило, ȴȴ ȠȞȓȏȎ șȬȏȖȠȖ

Інженер з охорони праці відділу промислової безпеки та охорони праці ПАТ «ЛУКОЙЛ – Одеський НПЗ» Світлана Богатюк стала лауреатом VI конкурсу на звання «Кращий молодий фахівець року». Лідируючі позиції вона отримала у номінації «Інженер з промислової безпеки та охорони праці». Світлана Богатю к

Анатолій Мазуренко, журналіст Фото автора

– Світлано, вітаємо Вас з перемогою у конкурсі. Як Ви думаєте, за рахунок чого вдалося досягти такого успіху? – Чим керувались у Москві, зупинившись на моїй кандидатурі, не знаю. Але перемога ця по праву належить усьому нашому невеликому, але згуртованому колективу: начальникові відділу Лілії Скибінській, провідному інженерові Андрію Якименку, інженерові Сергію Зайцю і мені теж. Мені дуже пощастило з колегами. Вкрай важливо, щоб колектив працював, як єдина команда. У нас команда – високопрофесійна та дружна. У цьому я переконалась у перші ж дні роботи у відділі. – Де ж Ви працювали до цього? – Після закінчення Одеського національного політехнічного університету (хіміко-технологічний факультет, спеціальність – інженер-еколог) прийшла в 2007 р. на завод. Тут у цеху водопостачання та каналізації під час навчання проходила практику, використовувала одержані знання під час написання та захисту диплома. Отже, про роботу підприємства знала. Починала у центральній заводській лабораторії лаборантом хімічного аналізу нафтопродуктів, потім була інженером-лаборантом дослідницької групи лабораторії з дослідження нафти, присадок. На підприємстві щороку проводиться перевірка знань технологічного персоналу. І ось після іспиту Лілія Скибинська запропонувала мені перейти до неї у відділ. Мабуть, чимось я їй сподобалась. Я погодилася перейти на нову посаду й аніскільки про це не шкодую. До моїх обов’язків входять організація розробки інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки, проведення вступних інструктажів, участь у перевірці знань технологічного персоналу, контроль за виконанням робіт підвищеної небезпеки на території заводу. Слідкую, щоб дозвільні документи були правильно оформлені, щоб додержувались усі www.ohoronapraci.kiev.ua

вимоги згідно з цими документами і багато чого іншого. – І як же проявляла себе молодий інженер з охорони праці, стикаючись за видом діяльності з досвідченими робітниками? – Ой, розумію, про що ви. Спочатку було важко. Було якесь несерйозне ставлення – молода дівчина, ходить, посміхається... Але досить швидко ставлення змінилось. Пев-

Російське ВАТ «ЛУКОЙЛ» – одна з найбільших міжнародних вертикально інтегрованих нафтогазових компаній. Вона має нафтопереробні потужності у шести країнах світу, у тому числі й в Україні. ПАТ «ЛУКОЙЛ – Одеський НПЗ» з 2000 р. є одним із структурних підрозділів цієї нафтової імперії. ну допомогу з перших днів надавали Л. Скибинська і А. Якименко. Зараз деякі працівники мене навіть бояться. Боятися, звичайно, не треба, потрібно чітко додержуватись вимог з охорони праці. Адже робота у нас дуже серйозна. Отже, якщо і виникають конфлікти, то виключно у робочому порядку, ніяких образ бути не може. Адже через якусь, на перший погляд, дрібницю може статись нещасний випадок. У 2008 р., коли я тільки перейшла до відділу, механік установки ізомеризації технологічного цеху № 2 розкручував фланцеве з’єднання, не застосувавши засобів індивідуального захисту. В результаті розчин лугу бризнув йому в обличчя, працівник одержав опік. На щастя, обійшлося без тяжких наслідків. Ми ретельно розслідували цей випадок, було зроблено серйозні висновки та вжито суворих заходів. Більше нічого подібного на заводі не ставалось, слава Богу. – Які з підрозділів заводу доставляють найбільше клопоту? – За мною закріплено технологічний цех № 1, дільницю послуг і санітарну лабораторію навколишнього середовища. Природно, найбільш проблемна дільниця – технологіч-

ний цех. Це й зрозуміло, адже тут розташовані три технологічні установки. У разі аварії, бувало, доводилось виходити у будь-який час доби. Адже вночі вимоги до безпечного виконання робіт більш суворі. Процес необхідно постійно контролювати. Зараз виробництво не працює, але вимоги залишились тими самими, нічого не змінилось. І інструктаж треба проводити, і знання працівників перевіряти (днями приймали іспити у персоналу одного з підрозділів), і обхід території здійснювати, і устаткування оглядати – обов’язків вистачає. Чи справляюся? Якщо в ЛУКОЙЛі відзначили, то, мабуть, справляюсь. Цікаво, що в інших номінаціях переможців – по кілька осіб, а в моїй – тільки моє прізвище названо. А так хотілось би поспілкуватися з колегами-номінантами – обмінятися досвідом, порівняти умови роботи. – Перспективи професійного зростання є? – Вони завжди є, потрібно лише прагнути до вдосконалення. У 2010 р. я у рідному політеху здобула другу освіту – за фахом «Облік і аудит». Здавалось би, навіщо? Але ж у наш час без бухгалтерії – нікуди. Ось і захотілось більш впевнено себе відчувати і розширити знання. – Світлано, Ви, як я бачу, справжній трудоголік. А на дозвілля час залишається? – Дуже люблю подорожувати. У нас ще в університеті сформувалась компанія – їздимо у Карпати, Крим. Особливо люблю Карпати. Взагаліто дивно виходить: усе життя прожила біля моря, а гори люблю більше. Люблю екстрим. Минулого року, наприклад, з друзями їздили на Південний Буг – штурмували на байдарках річкові пороги. Теж адреналіну вистачало. Із задоволенням беру участь у більш «спокійних» заходах, які організовує Рада молодих спеціалістів. Просто мені подобається бути серед людей, у колективі. І добре, коли пощастило з командою – і в роботі, і на відпочинку. А взагалі, щоб у роботі виходило, її треба любити.

Медицина праці Коротко про важливе

Думка фахівця

Оздоровлено вісім тисяч громадян

Часткове утримання на Дніпропетровщині 20 санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надало можливість у 2011 р. оздоровити майже 3 тис. працюючих і понад 5 тис. студентів ВНЗ і профтехучилищ. На оздоровчі цілі було виділено майже 9,2 млн. грн.

Умови праці та статистика Станом на кінець 2011 р. на підприємствах і в установах Харківської області на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці було зайнято близько 85 тис. працівників, що складає близько 21% від загальної кількості працівників регіону. Найбільша кількість зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах налічується на підприємствах машинобудування та переробної промисловості, на транспорті та зв’язку, у будівельній галузі.

Відновлено фінансування будівництва Уряд АР Крим відновив фінансування будівництва Кримського республіканського територіального центру екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф у м. Сімферополі, яке було заморожене ще у 1988 р. Тут планується розмістити приймальне відділення з відділенням невідкладної допомоги, діагностичні служби, відділення нейрохірургії й політравм, токсикології і інтенсивної терапії, а також навчально-тренувальний центр. У складі центру також буде працювати відділення екстреної медичної допомоги, призначене для надання консультативної і спеціалізованої допомоги в містах і районах Криму. 48

НЕ ЗАОЩАДЖУВАТИ НА ЗДОРОВ’Ї Якісний попередній медичний огляд працівників під час прийняття на роботу не тільки збереже здоров’я людини, але і зекономить суттєві кошти роботодавця та відповідних фондів соціального страхування, які витрачаються на компенсацію лікарняних та виплати за інвалідністю. Які саме обстеження потрібно зробити працівникові перед початком його роботи в умовах дії шкідливих виробничих факторів – у матеріалі нашого постійного автора. Ігор Отвага, канд. мед. наук., головний спеціаліст з питань професійних захворювань виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Медичні огляди як основа профілактики профзахворювань

системі заходів щодо поліпшення стану здоров’я працівників підприємств із несприятливими умовами праці та збереження працездатності в своїй професії велику роль відіграють обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди. В медичну практику вони були введені ще у 1925 р. наказом Наркома охорони здоров’я Миколою Семашком. До цього часу (майже 90 років) при розгляді питання щодо проведення медичних оглядів працівників постійно зверталася увага на їх низьку організованість, якість, інформативність. Це особливо відчувається під час засідань Центральної лікарсько-екс-

пертної комісії Інституту медицини праці АМН України за участі представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України при розгляді медичних справ працівників різних підприємств з несприятливими умовами праці щодо встановлення зв’язку захворювання з умовами праці. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону праці» 1992 р. зі змінами та доповненням (далі – Закон), «Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Медицина праці охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягти працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки. На час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток». Як випливає з наведених положень Закону, роботодавець бере на себе такі зобов’язання: фінансування та організацію проведення обов’язкових медичних оглядів працівників, що працюють в умовах впливу несприятливих умов праці; проведення відповідних оздоровчих заходів (витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійне захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань). Лікувально-профілактичним закладам залишається лише укласти договір з роботодавцем про проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників підприємств з несприятливими умовами праці, видати наказ про створення медичної комісії з проведення медоглядів із залученням лікарів, які мають підготовку з профпатології та обізнані з умовами праці працюючих, провести якісне обстеження кожного працівника з визначенням оздоровчих заходів.

Реалії вітчизняних профоглядів Інститутом медицини праці НАМН України протягом 2008–2010 рр. було проведено медико-соціальне дослідження щодо оцінки ефективності періодичних медичних оглядів працюючих у шкідливих та небезпечних умовах за показниками анкетування лікарів із гігієни праці та профпатологів (Соколова М. П. «Український журнал з проблем медицини праці», № 1, 2011 р.). За даними автора, процедура організації та проведення www.ohoronapraci.kiev.ua

періодичних медичних оглядів, що наразі проводяться в Україні, не повністю відповідає «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 (далі – Порядок). Зокрема, спостерігається неповне охоплення контингенту працівників; не забезпечуються єдині методичні підходи до організації та проведення медичних оглядів; не виконуються в повному обсязі необхідні лабораторні, інструментальні та функціональні дослідження; не всі члени комісії мають кваліфікаційний рівень підготовки з профпатології. Проведене анкетування лікарів із гігієни праці та профпатологів засвідчило наступне: наявність кваліфікації з профпатології у голови комісії, що має ліцензію на проведення періодичних медичних оглядів, складає лише 63,1%; наявність кваліфікації з профпатології мала місце менш ніж у половини членів комісії – 48,7%; проведення під час медичних оглядів усіх необхідних інструментальних досліджень складає 67,1%, необхідних лабораторних досліджень – 70,0%; наявність усіх необхідних спеціалістів у складі комісії складає лише 60,6%. Як видно з наведених даних, третина працівників не проходить періодичні медичні огляди на належному рівні; половина лікарів не мають достатньої кваліфікації з профпатології, тому при проведенні обов’язкових медичних оглядів не знають, на що звертати увагу при обстеженні працівників підприємств з різними несприятливими умовами праці. Таким чином, низький рівень організації проведення обов’язкових медичних оглядів призводить до їх низької якості.

Тонкощі професії Роботодавцям та медичним працівникам необхідно звернути особливу увагу на необхідність підвищення якості попереднього (під час прийняття на роботу) медичного огляду осіб, які висловлюють бажання працювати в умовах впливу несприятливих умов праці. Зокрема, при проведенні попереднього медичного обстеження необхідно обов’язково звернути увагу на стан бронхо-легеневого та опорнорухового апарату, серцево-судинної та нервової систем, органів слуху та зору, а кожного, хто бажає працювати в шахті, – з обов’язковим проведенням електрокардіографії, рентгенографії органів грудної порожнини та поперекового відділу хребта,

визначенням функції зовнішнього дихання, проведенням аудіометрії, холодової проби, альгезіметрії, динамометрії, реовазографії периферичних судин (рук і ніг), аналізів крові, сечі. На нашу думку, роботодавець не повинен заощаджувати на витратах, пов’язаних із застосуванням перерахованих методів амбулаторного обстеження. Адже, як відомо, захворюванню легше запобігти, ніж його лікувати. У подальшому, під час проведення періодичних медичних оглядів працівників згаданих професій, результати поглибленого попереднього медичного огляду кожного працівника можуть розглядатись як вихідні та дозволять встановити динамічний нагляд, моніторинг за станом здоров’я кожного конкретного працівника з метою своєчасного виявлення початкових проявів професійного захворювання та обов’язкового проведення відновлюваного лікування з метою збереження працездатності працівника в своїй професії. Враховуючи тяжкі умови праці шахтарів – комплексний вплив вугільно-породного пилу, значного фізичного навантаження, роботи у вимушеній позі, вплив шуму, вібрації, охолодження або перегрівів, які значно перевищують санітарно-гігієнічні нормативи і призводять до найвищого рівня професійної захворюваності у працівників вугільно-добувної промисловості Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Львівської областей – їх медичне обстеження повинно бути поглибленим і охоплювати усі органи та системи організму з обов’язковим використанням інструментальних та лабораторних методів, зазначених в Порядку. Під час оформлення на роботу за вібронебезпечними професіями скарг на оніміння верхніх і нижніх кінцівок у особи, як правило, немає, а при проведенні реовазографії та альгезіметрії рук і ніг виявляються порушення кровообігу та больової чутливості в кінцівках, викликаних дією не професійних факторів, а побутових. У разі оформлення такої людини на роботу через кілька років ці порушення можуть помилково розглядатись як прояви вібраційної хвороби – професійно обумовленої вегето-сенсорної поліневропатії. Негативний вплив шуму в невиробничих умовах (особливо у молоді) може призвести до розвитку нейросенсорної приглухуватості. Якщо не перевірити стан слуху за допомогою аудіометрії під час оформлення на роботу в «шумовій» професії, то через декілька років роботи в умовах впливу виробничого шуму, який перевищує санітарно-гігієнічні нормативи, при проведенні періодичного медичного

Медицина праці проводити рентгенографію легень (не флюорографію!) та функціональні дихальні проби, які можуть виявити у особи пневмосклеротичні прояви, що викликані неодноразовим гострим бронхітом, запаленням легень, курінням та впливом інших (не професійних) факторів. Звичайно, особи, які оформлюються на роботу, повинні мати при собі амбулаторну карту, в якій мають бути відображені всі перенесені захворювання та терміни перебування на лікарняному листі. Таким чином, поглиблене обстеження людей під час оформлення їх на роботу з несприятливими умовами праці допоможе кожній конкретній особі зробити правильний вибір професії та на тривалий час зберегти здоров’я і працездатність за умови, звичайно, обов’язкового додержання правил техніки безпеки, гігієни праці та порад лікарів під час проходження періодичних медичних оглядів. Проблема, пов’язана з високою професійною захворюваністю працівників, що призводить до чисельних страхових виплат, не була б такою болючою сьогодні, якби: усім працівникам підприємств з несприятливими умовами праці проводився поглиблений, прискіпливий попередній медичний огляд (під час оформлення на роботу) і

регулярно та кваліфіковано (при 100% відвідуванні працівниками медичної комісії) проводився поглиблений періодичний медичний огляд з виявленням перших ознак професійного захворювання та подальшим обов’язковим проведенням курсів відновлюваного лікування в медико-санітарній частині, медичному профілакторії підприємства або в поліклініці за місцем проживання; усі працівники на робочому місці не ігнорували, а у необхідних випадках використовували б засоби індивідуального захисту. У цьому випадку професійні захворювання проявлялися б лише початковими клінічними формами, які (не враховуючи поодиноких випадків) не викликають втрати працездатності в своїй професії. Який же висновок? На жаль, він невтішний. Третина працівників не проходить періодичні медичні огляди так, як це передбачено відповідними нормативними актами. Половина лікарів, що беруть участь у проведенні обов’язкових медичних оглядів, не знають, на що звертати увагу під час обстеження працівників підприємств з різними несприятливими умовами праці. Проблему потрібно вирішувати на рівні Міністерства охорони здоров’я України наполегливо і оперативно.

огляду виявлені порушення слуху помилково будуть розглядатись як професійне захворювання. Встановлення професійного характеру попереково-крижового радикуліту часто буває важким, суперечливим. При відсутності специфічних клінічних ознак професійного характеру цього захворювання вкрай важливо мати вичерпну санітарногігієнічну характеристику умов праці із докладним зазначенням характеру роботи та стажу в професії з важкими умовами праці, докладну виписку з амбулаторної карти та історії хвороби із зазначенням динаміки загострення радикуліту та терміну перебування на лікарняному листі при кожному його загостренні. Вважаю абсолютно необхідними проведення рентгенологічного обстеження попереково-крижового відділу хребта до оформлення на роботу з важкими умовами праці. Це особливо необхідно робити, якщо особа, яка бажає працювати, наприклад, в шахті, або трактористом, екскаваторником чи бульдозеристом не поскаржиться на біль в поперековому відділі хребта, суглобах рук, ніг та інших відділах організму, бо розраховує на порівняно високу зарплату. У цьому випадку людина має на меті отримати роботу, а не зберегти здоров’я. При оформленні на роботу в «пилових» професіях треба обов’язково

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Медицина праці Є така практика

РЕЗЕРВИ ВІДНОВЛЕННЯ

ЗДОРОВ’Я

На Криворіжжі щороку зменшується кількість працівників, яким вперше встановлюється інвалідність! Одним із резервів поліпшення медико-соціальної реабілітації потерпілих на виробництві може стати відкриття в області власної лікувальної бази.

Фото Л. Безуглого

ема потреби говорити про специфіку Кривбасу та його підприємств, що містять очевидні і потенційні небезпеки. Не випадково питома вага потерпілих на виробництві криворіжців традиційно становить третину (26– 28%) від загальної кількості травмованих на підприємствах Дніпропетровської області. Високий рівень у регіоні і професійних захворювань (38%). До останніх належать: полірадикулопатія, вібраційна хвороба, вегетосенсорна полінейропатія, пиловий бронхіт, туговухість (85%). Дається Валерій Барташ, начальник взнаки запиленість робочих відділу медичного обслугову- місць, вібрація, підняття важкого вання відділення виконавчої обладнання і деталей, шум, токдирекції Фонду соціального сичні речовини. страхування від нещасних Ефективне запобігання виробвипадків на виробництві ничим травмам і професійним зата профзахворювань хворюванням – важлива складова у Кривому Розі сталого розвитку області. Ми це розуміємо і, як кажуть, на людській біді не економимо. Ось статистика: за шість місяців поточного року на медико-соціальні послуги відділення виконавчої дирекції Фонду у Кривому Розі витратило 6,8 млн. грн. Зокрема, на стаціонарне лікування – 1 млн. 336,5 тис. грн., на амбулаторне – 1 млн. 828,5 тис. грн. Крім того, у першому півріччі до приморських санаторіїв на лікування направлено 210 інвалідів. Загальна вартість путівок склала майже 1,8 млн. грн. Нараховуючи у штаті лише чотирьох лікарів, ми все ж таки відслідковуємо як циклічність проходження медичних оглядів на підприємствах, так і їхню масовість та якість. Адже їхнє значення у запобіганні профзахворювань та інвалідності безперечне. Крім того, неодмінно беремо участь у складанні санітарно-гігієнічних характеристик умов праці. Фахівці відділу профілактики нещасних випадків на виробництві відділення Фонду контролюють виконання заходів з охорони праці. Все це, де прямо, а де і опосередковано, впливає на поліпшення здоров’я працюючих. І якщо ще 3–4 роки тому вихід на первинну інвалідність для регіону супроводжувався великою кількістю інвалідів з втратою працездатності в обсязі 50–60% (це, по суті, безповоротно втрачений людський капітал), то нині ці процеси уповільнилися. Спостерігається тенденція до зменшення кількості інвалідів, яким вперше МСЕК встановлена інвалідність. Та все ж робота з підприємствами потребує посиленої уваги й аналізу, бо коли з одного підприємства маємо 10 направлень на МСЕК, а з іншого, йому подібного,– всі 20 – постає логічне запитання: «У чому ж річ?». У по-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Будь-який шлях, який веде до здоров’я, я не наважився би назвати ані занадто важким, ані надто коштовним. Мішель де Монтень

шуку відповіді кожен випадок встановлення профзахворювання уважно аналізуємо. Також, не рідше одного разу на рік, збираємо головних лікарів СЕС, заступників лікарів з експертизи тимчасової втрати працездатності, завідуючих поліклінік і разом аналізуємо стан захворюваності на підприємствах. Системного аналізу і удосконалення потребують медико-соціальні послуги потерпілим. Серед цих послуг провідною є відновлювальна терапія, що включає поетапно: шпитальне, амбулаторне та санаторно-курортне лікування. Щодо останнього, то хоча воно користується найбільшим попитом, але є найбільш витратним. Так, у 2010 р. ним скористалися 316 осіб, що обійшлося Фонду понад 2,7 млн. грн. Зрозуміло, що хворі прагнуть потрапити до санаторіїв, їх реабілітаційних відділень. Регулярне їх відвідання протягом перших чотирьох-п’яти років дає чудовий ефект, бо до повноцінного життя повертається значна кількість потерпілих. Найчастіше наші підопічні користуються послугами санаторіїв Криму, Бердянська, Донеччини та Придніпров’я. З жовтня 2010 р. лікування у реабілітаційних відділеннях санаторіїв «Славутич» та «Кримські зорі» отримали 88 потерпілих на виробництві. Якщо вже заговорили про недоліки у нашій діяльності, то назву ще один – це відсутність у Фонду загалом, і у нашого відділення зокрема, власної лікувальної бази чи то у Кривому Розі, Павлограді, чи то у Дніпропетровську. Такі лікувальні заклади вкрай необхідні для літніх людей (55–60 років), які фізично не можуть поїхати до віддаленого курорту. Та попри все, ми шукаємо резервні можливості допомогти потерпілому. Одна з них – практика укладання дирекцією відділення договорів на лікування та доліковування підопічних у стаціонарних відділеннях місцевих лікарень. Це позбавляє потерпілих від зайвого клопоту у пошуках необхідних лікарських засобів та коштів на їх придбання. Хоча, і ця практика потребує вдосконалення. Медикаментозне забезпечення наших підопічних повністю взяло на себе КП «Фармація», яке має найбільшу мережу аптек в області. За 6 місяців 2011 року його послугами скористалося 1180 осіб, для яких ми придбали медичної продукції на 1,828 млн. грн. Щодо соціальної реабілітації, то ця справа для нас є непростою. Переважна більшість потерпілих – чоловіки середнього та зрілого віку, яким вже складно оволодіти новими професіями. Деякі взагалі відмовляються це робити. Утім, роботодавці не завжди переймаються працевлаштуванням інвалідів! Намагаємося знайти вихід. Під егідою міської влади та теруправління Держгірпромнагляду, за участю керівників підприємств, лікарів, інспекторів теруправління проводимо тематичні семінари, наради з метою знайти додаткові резерви для збереження життя працюючих і відновлення здоров’я потерпілих.

Cоціальний захист Коротко про важливе

Турбота про ветеранів За довгорічну сумлінну працю звання «Почесний ветеран праці ПАТ «Кривбасзалізорудком» нещодавно присвоєно 68 працівникам комбінату. Кількість заохочених такою відзнакою на підприємстві тепер становить 656 осіб. Почесні ветерани підприємства користуються пільгами і матеріальною допомогою, порядок і розмір яких визначений колективним договором. Скажімо, той, хто виходить на пенсію, отримує додатково матеріальне заохочення у розмірі одного середньомісячного заробітку. Заслужені люди комбінату мають право на оздоровлення у профілакторії за 10% вартості путівки, а ті, кому дозволяє стан здоров’я, отримують безкоштовні путівки в санаторій «Солоний Лиман». Тільки у жовтні до цього лікувального закладу було направлено 9 ветеранів праці.

3 грудня – Міжнародний день інвалідів

Досвід України

може бути корисним Європі «Сюди треба привозити керівників усіх рангів, щоб вчилися, як потрібно працювати»,– сказав Голова Верховної Ради АР Крим В. Константинов, побувавши в Євпаторійському центрі реабілітації інвалідів. За 6 років роботи цей Центр дав нові професії більш як 1000 інвалідам, з них 73% були працевлаштовані. Сергій Колесник, власкор Фото автора та з архіву закладу

Про грошову допомогу інвалідам З метою посилення соціального захисту осіб, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України постановою від 30 листопада 2011 р. № 56, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2011 р. за № 1390/20128, постановило надати разову грошову допомогу в 2011 р. особам, інвалідність яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на 1 грудня 2011 р. для осіб, які втратили працездатність: – інвалідам І групи – 800 грн., що становить 100% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; – інвалідам ІІ групи – 400 грн., що становить 50% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; – інвалідам ІІІ групи – 240 грн., що становить 30% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду мають виплатити цю допомогу разом із щомісячною страховою виплатою до 31 грудня 2011 р. 52

ати можливість працювати, утримувати себе та свою сім’ю, а отже, бути повноцінним членом суспільства – таке бажання особливо гостре у людей з обмеженими фізичними можливостями та особливо у тих, хто став інвалідом внаслідок трудового каліцтва. Інваліди мають право на повноцінне життя та рівні можливості – це доведено республіканським закладом «Міжрегіональний центр трудової, медико-соціальної та професійної реабілітації інвалідів» (далі – Центр). Він почав працювати в Євпаторії в 2005 р. Заклад створено для тимчасового перебування інвалідів І–ІІІ груп працездатного віку, які не потребують сторон- Директор Центру нього догляду, для одержання професійної освіти Л. Щавинська на рівні курсового професійно-технічного навчання за 21 робочою професією. За 6 років професії одержали 1040 осіб, працевлаштування випускників становило 73%, чим може похвалитися не кожний навчальний заклад в Україні. Центр розрахований на одночасне навчання 250 слухачів, тут є гуртожиток для іногородніх на 110 місць, їдальня. Зміст навчального процесу й терміни навчання визначаються відповідно до ліцензій Міністерства освіти та науки, молоді і спорту України і відповідають державним стандартам. У Центрі відкрито й укомплектовано сучасним обладнанням навчальні класи та навчально-виробничі майстерні. Вражає те, що навчання та перебування для інвалідів тут зовсім безплатне. У процесі навчання педагоги Центру для кожного слухача підбирають оптимальні методи навчання, використовують індивідуально-особистісний підхід. Зокрема, для інвалідів з порушенням слуху, які перебувають у групі

Заняття з охорони праці ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2011

Соціальний захист

поряд з інвалідами з порушенням інших функцій, застосовується вивчення нового теоретичного матеріалу за допомогою роздавального опорного конспекту з елементами модульної системи. Для інвалідів з порушенням опорно-рухового апарата, яким не рекомендується тривале статичне положення, у навчальних заняттях передбачено частіші перерви. Центр також впровадив у себе досвід спеціалізованих закладів Австрії щодо створення транзитних робочих місць, де людей з обмеженими фізичними можливостями навчають різним професіям. Випускникам курсів пропонують у тому ж закладі транзитні робочі місця – оплачувана робота за спеціальністю. Після закінчення року інвалід, одержавши усі необхідні навички та хороші стартові умови, поступається своїм робочим місцем наступному випускникові. Величезну увагу у Центрі приділяють питанням безпеки праці. Під час проектування та будівництва Центру були додержані вимоги нормативних документів – ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров’я» і НП 1.6-81 «Будинки-інтернати для інвалідів». Для входу (виходу) у будинок Центру передбачено пандуси для інвалідів-колясочників з розсувними дверима, що автоматично відкриваються. Для піднімання (спуску) на 0, 2 і 3 поверхи використовують ліфти, обладнані надійними поручнями, зі спеціальною панеллю управління та розміщенням кнопок на рівні, зручному для інвалідів-колясочників. Також передбачено уповільнене закривання дверей ліфтів. Ширина дверних прорізів у класних кімнатах і гуртожитку дорівнює 900 мм – цілком достатньо для заїзду коляскикрісла. У дверних прорізах відсутні пороги. Двері обладнано спеціальними ручками довжиною 750–800 мм, які встановлені на висоті 900 мм, що забезпечує інваліду можливість вільного відкривання та закривання дверей. Під час визначення габаритів житлових кімнат враховані площі, які займає коляска-крісло під час поворотів на 90, 180 і 360°. У Центрі передбачено поручні, штанги, сидячі душові, умивальники, прикріплені до несучих конструкцій. У санвузлах поручні та штанги виконані діаметром 250– 300 мм, що дає змогу вільно на них спиратися. Особливої уваги заслуговує пляж закладу площею 2 тис. м2, на території якого в 2010 р. було піднято блакитний прапор. Це означає, що пляж відповідає вимогам Міжнародної федерації екологічної освіти. В Україні цього високого статусу удостоєні лише два євпаторійських і два ялтинських пляжі. Під’їзд до моря для інвалідів-колясочників виконано з дерев’яного настилу, спеціалізовані спуски у воду відповідають вимогам безпеки: гумова неслизька доріжка завширшки 1,5 м із спеціальним спуском, піщана доріжка з двома поручнями, горизонтальна лебідка з двома сидіннями для інвалідів-колясочників. Пляж оснащено роздягальнями, навісами, шезлонгами, душовими відкритого типу та душовими для інвалідів-колясочників, ногомийкою, фонтанчиками з питною водою. На території пляжу www.ohoronapraci.kiev.ua

У класі для навчання швачок розміщено модулі з медичним і масажним кабінетами, реабілітаційний, рятувальний модулі, де є інструкції з безпечного поводження на воді та правила рятування потопаючих, а також засоби рятування тощо. Під час перебування відпочиваючих на пляжі обов’язково присутні медпрацівники та постійно – матроси-рятівники. Створення здорових і безпечних умов навчання та праці з самого початку стало головним пріоритетом у діяльності Центру. У кожному навчальному класі та майстерні розташований куточок охорони праці з детальною інформацією та інструкціями. Під час набору нових груп на навчання в навчальних планах передбачаються години навчання охороні праці. Ці питання потім обов’язково входять у підсумкову атестацію слухачів. Якість комплексної реабілітації в умовах Центру поставлена на високий рівень. Це дає змогу всім особам, які пройшли реабілітацію, бути впевненими у своїх професійних знаннях і почуватися конкурентоздатними в умовах ринкової економіки. Центр очолює директор Людмила Щавинська, яка нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Саме завдяки її наполегливості, цілеспрямованості та небайдужості вдалось досягти таких вражаючих результатів. Якось побувавши у Центрі з візитом, Голова Верховної Ради АР Крим В. Константинов сказав, що «сюди треба привозити керівників усіх рангів, щоб вчилися, як потрібно працювати». Євпаторійський центр відомий далеко за межами України. Його досвід роботи Рада Європи розповсюджує в усіх європейських державах. На базі Центру постійно проводяться міжнародні, всеукраїнські та республіканські семінари та конференції. Центр бере участь у відповідних заходах і виставках, у т. ч. за кордоном. Експозиції Центру завжди викликають великий інтерес, удостоюються високих нагород. Приємно відчувати, що й Україні є що показати гостям з європейських країн. Європі також є чому у нас повчитися.

Навчаються майбутні взуттьовики

Cоціальний захист Охорона праці та профспілки

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ буде удосконалюватися

На Харківщині проводиться системна робота щодо захисту прав працівників соціальної сфери, створення здорових і безпечних умов праці. Однак, на думку очільників галузевої профспілки, для покращання цієї роботи необхідно створити структурний підрозділ у Міністерстві соціальної політики, який би займався вдосконаленням СУОП у соціальній сфері. Людмила Пластун, голова Харківської обласної профспілки працівників соціальної сфери Фото В. Кобця

ромадський контроль за станом безпеки та умов праці в установах соціальної сфери області з боку галузевої профспілки набуває останнім часом дедалі більшої активності, оскільки поліпшення умов праці для фахівців системи відбувається, на жаль, повільно. Найефективнішим шляхом задля досягнення цієї мети є конструктивний соціальний діалог, позитивні приклади якого є майже у кожному з районів та міст області. Працюючи над проектом галузевої угоди на 2011– 2013 роки, наша обласна профспілкова організація підготувала низку пропозицій повноважним представникам сторін колективних переговорів щодо обговорення та укладання цього важливого документа. Якомога повніше вирішення проблем у цій сфері можливе, на нашу думку, шляхом створення відповідного структурного підрозділу в Міністерстві соціальної політики України для розробки та здійснення заходів, спрямованих на удосконалення діючої системи управління охороною праці, поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища для соціальних працівників. На мій погляд, саме в цьому підрозділі міністерства мають бути зосереджені аналітичні матеріали про стан захворюваності працівників галузі із з’ясуванням причин виникнення захворювань та тривалості тимчасової втрати працездатності. Такий аналіз сприятиме розробці ефективних комплексних організаційно-технічних заходів, що мають увійти до відповідних колективних договорів з метою захисту права громадян на здорові та безпечні умови праці. Не менш важливим чинником, який впливає на поліпшення ситуації з охорони праці працівників соціальних закладів, є на сьогодні проведення широкої інформаційнопросвітницької роботи, спрямованої на неухильне додержання роботодавцями вимог чинного законодавства про охорону праці, пропаганди здорового способу життя, протидії поширенню таких соціально-небезпечних хвороб, як ВІЛ/СНІД, туберкульоз та інші. Окремі з цих моментів знайшли своє місце в галузевій угоді, яка була підписана у березні 2011 р. між нашою профспілковою організацією і Головним управлінням праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації. Суттєву допомогу при розробці цього програмного документа надало управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків 54

на виробництві та професійних захворювань у Харківській області, яке разом з Науково-дослідним інститутом гігієни праці та профзахворювань Харківського медичного університету, виходячи з набутого досвіду та знання особливостей економіки регіону, запропонувало першочергові заходи для його розвитку в питаннях збереження трудового потенціалу. Важливим також є питання періодичного навчання фахівців, які відповідають за стан охорони праці в соціальних закладах регіону, в тому числі і тих, які здійснюють ці обов’язки на громадських засадах. Завдяки регіональній угоді на 2011–2012 рр. досягнута домовленість з обласним управлінням виконавчої дирекції Фонду про їх безкоштовне навчання. Крім того, свій фаховий рівень зазначені працівники підвищують на щомісячних заняттях постійно діючого семінару з охорони праці, який організовує об’єднання профспілок Харківської області. Спектр питань, які висвітлюються в ході роботи семінару, сприяє досягненню мінімізації рівня виробничих ризиків і допомагає фахівцям у підготовці змістовних комплексних інженерно-технічних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, в першу чергу тих, що не вимагають значних матеріальних затрат. У зв’язку з цим значну увагу обласна профспілка працівників соціальної сфери продовжує приділяти різним загальнодержавним працеохоронним акціям. Зокрема, Тижню охорони праці, що сприяє значному підвищенню рівня свідомості роботодавців і працюючих щодо необхідності уважного ставлення до вимог Закону України «Про охорону праці». Необхідно також поновлювати набуті знання, наповнюючи їх новим інформаційним навантаженням. Нинішнього року з нагоди Всесвітнього дня охорони праці було проведено конкурс на найкращу організацію роботи серед управлінь праці та соціального захисту населення, територіальних центрів соціального обслуговування, будинків-інтернатів зі створення безпечних умов праці для фахівців системи. Серед управлінь праці та соціального захисту населення переможцями визнані управління Чугуївської (начальник – О. Лисянський, голова профспілки – Т. Куценко) та Золочівської (начальник – В. Лівець, голова профспілки – Н. Гнатенко) райдержадміністрацій. Серед територіальних центрів соціального обслуговування – територіальний центр Московського району м. Харкова (директор – І. Мироненко, голова профспілки – Н. Слома) та територіальний центр Богодухівської райдержадміністрації (директор – Т. Козаченко, голова профспілки – О. Шитоха). Серед інтернатних установ – КУ «Липецький психоневрологічний інтернат» (директор – Т. Семененко, голова профспілки – А. Воронкова) та КУ «Харківський пансіонат ветеранів праці» ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2011

Соціальний захист Підбиття підсумків першого етапу конкурсу відбулося у Харкові на засіданні круглого столу: «Завдання соціальних партнерів із реалізації на підприємствах ВО «Укрпротез» положень галузевої угоди і колективних договорів щодо охорони праці». У його роботі взяли участь в. о. генерального директора ВО «Укрпротез» В. Петросов, перший заступник генерального директора П. Тертичний, заступник голови ЦР профспілки працівників соціальної сфери України Г. Башкірєва, директори 14 протезних підприємств України, члени медико-технічних рад та голови профкомів підприємств. Відбувся жвавий та корисний обмін думками учасників засідання. У ході роботи круглого столу були прийняті рекомендації для визначення напрямів подальшої роботи з удосконалення чинної системи охорони праці на протезних підприємствах ВО «Укрпротез». Було дано відповідні доручення посадовцям, головам первинних організацій профспілки. Зокрема, прийнято рішення про звернення з окремих питань до Міністерства соціальної політики України. За рішенням конкурсної комісії Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (директор – Г. Прудников, голова профспілки – Л. Падалка) у Всеукраїнському оглядіконкурсі посіло ІІ місце. Підприємству вручено диплом від Центральної ради профспілки та грошову винагороду на суму 2 тис. грн. Обласна організація профспілки продовжує й надалі на всіх рівнях влади порушувати питання щодо забезпечення виконання Закону України «Про охорону праці», яке протягом останніх років не мало відповідного розуміння та фінансування. Тому спільна цілеспрямована робота в регіоні над вирішенням проблем безпечної праці працівників соціальної сфери буде й надалі продовжуватися та удосконалюватися.

(директор – О. Акулова, голова профспілки – Н. Кулакова), які нагороджені Почесними грамотами Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації та обласної ради профспілки працівників соціальної сфери України. Традиційно велику увагу обласна організація профспілки, плануючи перспективу розвитку профспілкового руху галузі, приділяє дітям. Адже саме вони невдовзі розпочнуть трудовий шлях. Тому вкрай важливо, щоб з юних років вони усвідомили, що будь-яку роботу необхідно й можливо виконувати, додержуючись вимог безпеки. Обком профспілки спільно з теруправлінням Держгірпромнагляду по Харківській області брав активну участь в оцінюванні робіт учасників Всеукраїнської акції «Охорона праці очима дітей». Порушуючи питання створення безпечних і здорових умовах праці в галузі, окремо хочеться зупинитися на конкретному підприємстві, яке виробляє широкий асортимент засобів малої механізації для людей із обмеженими можливостями, використовуючи різноманітні види сучасного обладнання. За ініціативи президії ЦР профспілки працівників соціальної сфери в нинішньому році оголошено Всеукраїнський огляд-конкурс серед протезних підприємств на найкращу організацію роботи з охорони праці, створення соціально-побутових умов для працівників. У ньому взяли участь первинна членська організація профспілки працівників соціальної сфери і Харківське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство. У ході підготовки до участі у конкурсі на підприємстві оновлені інструкції з охорони праці, проведені зустрічі з профспілковим активом підприємства, обстежені робочі місця, де наявні шкідливі виробничі чинники. Проаналізовано також стан виконання колективного договору.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Уроки історії

На Рівненщині готові до природних катаклізмів

У листопаді пройшли командноштабні навчання єдиної системи цивільного захисту Рівненщини. Їхньою метою було вдосконалення навичок та практичних дій керівного складу, органів управління та галузевих ланок з організації аварійнорятувальних робіт. Відпрацьовувались дії рятувальників за умов буревію, аварії у ПАТ «Рівнеазот», на Рівненській АЕС та прориву греблі на Хрінницькому водосховищі. У навчаннях взяли участь працівники структурних підрозділів Рівненської облдержадміністрації, виконкомів Рівненської та Кузнецовської міськрад, управління МНС у Рівненській області, окремих територіальних управлінь центральних органів влади, керівний склад цивільного захисту області, а також група науковців та фахівців Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

Кількість отрутохімікатів зменшилась

За повідомленням Управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, на Львівщині тривають роботи з очищення території від непридатних до використання у сільському господарстві пестицидів. Станом на 25.10.2011 р. за межі Львівської області вивезено понад 290 т отрутохімікатів. Повністю очищено 8 районів області. За рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища з території області заплановано вивезти ще 402 т непридатних для використання пестицидів. 56

Тихоокеанський Чорнобиль 14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Чорнобильської трагедії могло б не статися, якби в СРСР повсюдно не приховували інформацію про аварії та катастрофи, у тому числі й ядерні. Якби про вибух реактора атомного підводного човна у Приморському краї в 1985 році було відомо спеціалістам Мінатому, можливо, і на Чорнобильській АЕС теж тричі подумали б, перш ніж розпочинати свій експеримент, що призвів до катастрофи планетарного масштабу. Адже аварія на підводному човні сталась усього за 10 місяців(!) до чорної дати 26 квітня 1986 року. Володимир Пашинський, член Національної спілки журналістів України Фото з архіву В. Шепеля та інтернету

а судноремонтному заводі ВМФ СРСР № 30 10 серпня 1985 р. у бухті Чажма (Приморський край, 130 км від Владивостока) стався вибух реактора атомного підводного човна, в результаті якого загинуло 10 осіб. Уряд країни, цивільні фахівці-атомники про цю подію, її причини та масштаби нічого не дізналися – керівництво флоту прикрило все завісою таємності. Обговорення цього питання пройшло кулуарно у вузькому колі військово-морських фахівців. Правда, було розроблено і затверджено план, що передбачав низку заходів щодо запобігання аваріям на атомних підводних човнах, підвищення їх безпеки. Та про людей, які поплатилися своїми життями та здоров’ям за чужі помилки,– забули. У документі не було жодного пункту, що стосувався допомоги та участі у подальшій долі людей, які потерпіли під час ліквідації аварії.

Як це було Атомний підводний човен Тихоокеанського флоту проекту 675 «К-431» стояв біля причальної стінки судноремонтного заводу – проводилась опера-

ція № 1. Саме так у військово-морському флоті називається перезавантаження реакторів, під час якого відпрацьоване ядерне паливо замінюється новим. Над реакторним відсіком було вирізано ділянки легкого і міцного корпусів і встановлено спеціальний технологічний будиночок. Перезавантаження виконували 10 військовослужбовців беВ. Шепель регової технічної бази (БТБ). Оскільки основний екіпаж човна, яким командував капітан 1 рангу Валерій Шепель, після бойової служби відбув у відпустку, на борту в цей час перебував резервний (298-й) екіпаж під командуванням капітана 2 рангу Лук’яна Федчика. Заміна активної зони реактора є досить складною операцією, що належить до категорії ядерно-небезпечних робіт. Проводилася вона під керівництвом заступника начальника комплексу перезавантаження атомних реакторів бази перезавантажень капітана 3 рангу В’ячеслава Ткаченка. Для моряків технічної бази така робота була звичайною справою, що не потребує великих витрат часу. Проте, реактори «К-431» перезавантажуваОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека життєдіяльності

Бухта Чажма

Підводний човен у процесі утилізації ли більше трьох місяців, починаючи з травня. 9 серпня, у п’ятницю, роботи на реакторі лівого борту були виконані без зауважень. Успішно перезарядили фахівці й реактор правого борту, але під час проведення гідравлічних випробувань з’ясувалося, що він негерметичний. Тим не менш по всіх інстанціях пройшла доповідь, що операцію з перезавантаження закінчено. На підставі цього командир 29-ї дивізії підводних човнів капітан 1 рангу Леонід Шаіпов підписав наказ про надання командирові резервного екіпажу Л. Федчику чергової відпустки з 10 серпЛ. Федчик ня. Офіцер поїхав до сім’ї, у селище Ракушку, з наміром через кілька днів вилетіти «на материк», в Україну. Той факт, що через чиюсь халатність на корпусі реактора залишився якийсь сторонній дрібний предмет, здавався не таким уже й важливим. Тому заступник начальника електромеханічної служби дивізії капітан 2 рангу В. Целуйко разом з капітаном 3 рангу В. Ткаченком прийняли рішення трохи «підірвати» кришку реактора і подивитись, у чому там справа. Операцію запланували на суботу, коли на заводі був вихідний, людей трохи менше і працювати спокійніше. Через кришку атомного реактора проходять приводи всіх стержнів-поглиначів і компенсуючої решітки – органів, що поглинають запас реактивності. Оскільки зазор між втулками і стержнями дуже маленький, то у разі щонайменшого перекосу разом з кришкою вгору може піднятися і компенсуюча решітка, що, у свою чергу, може призвести до неконтрольованого запуску реактора. Конструкцією човнового реактора для надійного заwww.ohoronapraci.kiev.ua

кріплення решітки у нижньому положенні передбачено простий механічний пристрій. З його допомогою вручну, навіть за відсутності електроживлення або тиску в системі гідравліки, потрібно було поставити решітку на надійні фіксатори. Зараз залишається тільки припускати, з яких причин цього не зробили... Підіймали краном кришку обережно, міліметр за міліметром, строго вертикально, при цьому уважно стежили, щоб не сталося перекосу, але він, швидше за все, з’явився – рух кришки сповільнився. Оскільки всім хотілось швидше закінчити роботу (субота, якне-як!), вирішили трохи ризикнути і збільшити навантаження на кран. Моряки не знали, що у цей момент разом з кришкою з активної зони слідом за стрілою крана поповзла вгору і компенсуюча решітка... Пролунав потужний вибух. Багатотонна кришка реактора, як пушинка, злетіла вгору, перелетіла через плавказарму, підводні човни, що стояли поруч, і впала далеко на березі. Над реакторним відсіком піднялися язики полум’я та клуби бурого диму, в повітрі виразно відчувся різкий запах озону (як після сильної грози) – перша ознака потужного радіоактивного випромінення. Десять офіцерів і матросів, які перебували біля реактора, немовби щезли – їхні тіла розірвало на дрібні шматки й розкидало по берегу та акваторії бухти. Упродовж кількох днів вони спливали на поверхню, понівечені настільки, що їх неможливо було ідентифікувати. За знайденим на третій день пальцем із золотою обручкою одного із загиблих вдалось встановити, що на момент вибуху рівень радіації досягав 90 тис. рентген/год. З перевантажників уцілів тільки В. Ткаченко – він стояв на верхній палубі, над реакторним відсіком. Йому сильно обпалило ліву сторону тіла та вибуховою хвилею відкинуло далеко в море. На щастя, офіцера з води швидко підібрали.

Ліквідували пожежу військовослужбовці й пожежники, які прибули на завод. Останні, треба віддати їм належне, ще не знаючи причин, але враховуючи, що НП сталася на атомному підводному човні, вдягнули наявні засоби захисту. Вони зуміли приборкати вогонь і практично не постраждали. Через отвір у розірваному борту всередину корабля ринула вода. Човен водотоннажністю більш як 5 тис. т почав тонути. Насилу за допомогою морського буксира його все ж таки вдалось підтягнути до берега і посадити на мілину. Пізніше воду з його корпусу разом із залишками ядерного пального відкачали прямо в море. З об’єднання підводних човнів до місця події прибула аварійна партія, укомплектована досвідченими офіцерами й мічманами. Разом з нею приїхали й офіцери служби радіаційної безпеки. Зашкалювали всі радіаційні прилади, що були на кораблях і на заводі. «Світилися» не тільки кораблі та підводні човни, але й стіни, дахи цехів, пірси та інші заводські споруди. Внаслідок аварії була заражена практично вся територія заводу і бухти. Відразу після вибуху пройшов невеликий дощик, вітер якраз дув з моря, і радіоактивна хмара накрила 15-тисячне селище Дунай та інше, трохи менше – Тихоокеанський (м. Шкотово-17). Проте жителів евакуювати не стали. На заводі лише посилили охорону, доступ робітників у цехи заборонили. На думку В. Шепеля, усвідомлення того, що сталося, прийшло до людей трохи пізніше, коли перед їхніми очима з’явилася картина зруйнованого ядерного реактора. Аварійні роботи безпосередньо на кораблі тривали до 23 серпня. Прибулим на ліквідацію наслідків катастрофи військовослужбовцям довелось працювати у спецодязі за температури більш як +23°С, багато хто з них непритомнів. Матросів і солдатів гнали в ядерне пекло, не жаліючи. Щодня групу, яка побувала в зоні аварії, відправляли в госпіталь для за-

Безпека життєдіяльності підрозділів і служб ТОФ, хімполка, екіпажі інших підводних човнів. Роботи з дезактивації, зняття зараженого грунту велися аж до кінця 1987 р. Згідно з висновками комісії, основними причинами несанкціонованого запуску реактора стали порушення вимог керівних документів з перезавантаження активних зон реакторів і відсутність належного контролю за цим процесом. Усе це, звичайно, мало місце. З ядерною установкою і тоді, і сьогодні треба розмовляти на Пам’ятник загиблим «ви», панібрату бухті Чажма в 1985 році ства й відчайдушбору крові на аналізи. Усього у цих ро- ності вона не терпить. Техніка у ті роки ботах брали участь більш як 150 осіб. експлуатувалася до зношення, правила Подію було засекречено, і буквально безпеки порушувались. Про людей і через тиждень у матросів, мічманів і говорити не доводилось – вони повинофіцерів почали брати розписки про ні були витримувати все. те, що вони були свідками вибуху не Інформація про цю катастрофу осіреактора, а акумуляторної батареї. ла у надрах ВМФ, багато начальників Техніки було мало, а головними ін- прикрили свої погони й теплі місця реструментами ліквідаторів були кайло і жимом надсекретності. Вибух реактора лопата. Спочатку всім видавали змін- назвали тепловим, а це одразу міняло ний робочий одяг і взуття, а потім і це справу. Яке тут ядерне паливо, яке робити перестали. Щось вдалося де- опромінення? зактивувати, але багато що, у тому чисЗаради об’єктивності треба зазналі й тисячі кубометрів знятого забруд- чити, що безпосередні учасники ліквіданеного грунту, необхідно було терміно- ції аварії з числа військовослужбовців во захоронити. Сховищ для цієї мети не перебували під постійним медичним було, а обстановка вимагала негайних контролем, найбільш тяжких було надій, тому всю багатотонну радіоактивну правлено на лікування у Військово-мемасу розмістили в трьох величезних дичну академію до Ленінграда. Правда, ямах, виритих у сопках, обгородивши їх про жителів селищ ніхто не потурбувавколючим дротом у два ряди. ся, спочатку їм щось обіцяли, але потім Флагманський лікар, якому ставили вибухнула Чорнобильська АЕС, яка зазапитання про дози опромінення, від- тьмарила тихоокеанську трагедію. мовчувався. Йому та іншим фахівцям Винними у події зробили командубуло наказано мовчати. Про загиблих вача 4-ю флотилією підводних човнів говорили пошепки, їхні прізвища нама- Тихоокеанського флоту контргалися не згадувати. Радіоактивні адмірала Віктора Храмцова, його заостанки моряків помістили в спеціальні ступника з електромеханічної частини свинцеві капсули й поховали не на кла- капітана 1 рангу Олега Надточого, довищі, а на території перевантажу- командира 29-ої дивізії атомних підвальної бази. Більш ніж скромний обе- водних човнів капітана 1 рангу Л. Шаіліск, встановлений на братській могилі пова і командира резервного екіпажу загиблих, зберігає імена вісьмох офіце- капітана 2 рангу Л. Федчика – усі ворів і двох матросів. ни одержали суворі дисциплінарні та партійні стягнення. Причини та наслідки Усі безпосередні учасники події загинули, тому судили тільки одного – Лише через місяць після вибуху бу- керівника робіт капітана 3 рангу В. ло призначено комісію для розбирання Ткаченка, який дивом залишився жита ліквідації наслідків аварії, хоча робо- вим. Перед судом прокурори ще раз зати йшли вже повним ходом – у них бу- питали медиків про стан його здоров’я, ло задіяно особовий склад багатьох і ті відповіли – не жилець! За ст. 44 УК 58

РСФСР офіцера засудили до позбавлення волі на три роки умовно з випробним терміном на один рік. Трибунал Тихоокеанського флоту врахував, що він свою провину визнав повністю, одержав величезну дозу радіації, діяв без злого наміру в надії, що все обійдеться. Офіцера з флоту було звільнено, і за наявною інформацією він живий. Зараз проживає десь в Україні. Незважаючи на те, що на флоті ставалися НП і до 1985 р., коли човни повністю виходили з ладу, а кількість жертв була значно більшою, аварію на «К-431» фахівці оцінили як найбільшу атомну катастрофу на флоті наприкінці минулого століття. Відбудовувати корабель з ряду причин не стали, тому після того, як реакторний відсік було залито бетоном, його відвели в бухту Павловськ очікувати своєї черги на утилізацію. І ще. У лютому 1965 р. у Сєверодвінську (Архангельська обл.) на заводі «Звездочка» під час перезавантаження реакторів на одному з перших радянських атомних підводних човнів «К-11» сталося майже те ж саме, що і на «К431», але тоді ніхто, на щастя, не загинув. Аварію ціною здоров’я людей ліквідували, човен через кілька років відбудували. Офіцери – перевантажники ТОФ про цей випадок, звичайно, знали, але...

Замість епілогу Валерій Шепель після цих подій командував підводним човном «К-127» того ж проекту, потім був переведений на посаду начальника відділу в штаб ТОФ, служив у Генеральному штабі Збройних Сил України, після звільнення у запас працював у системі МНС, потім якийсь час у Мінтрансзв’язку, сьогодні проживає у Києві. Лук’ян Федчик сьогодні живе в Луцьку, дуже хворіє. 10 серпня, в роковини трагедії, автор цих рядків зателефонував ветерану-підводнику, і той розповів, що у червні 1986 р. його звільнили зі служби через хворобу. Він поїхав з дружиною і трьома маленькими дочками спочатку до Білорусії, а потім на малу батьківщину – до Луцька. Влаштувався на роботу. В 1995 р., після прийняття в Україні закону про те, що до ліквідаторів і потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть бути віднесені й ті, кого обпалило «мирним атомом» в інших місцях колишнього Союзу, зробив запит в архів, у Павловськ. Коли зібрав усі необхідні документи, поїхав до Львова на засідання територіальної комісії. Там йому вручили посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліда III групи. Встановленими пільгами ветеран користується. Учасники цих подій, особливо ті, хто проживає на захід від Уралу, приїжджають у Чажму рідко. Дуже далеко, дорого і важко... ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Безпека життєдіяльності Безпечні свята

оворічне свято – найяскравіший, найрадісніший і найчарівніший день року – не за горами. У ці дні наші співгромадяни відвідують базари та магазини в надії купити симпатичну ялинку, підібрати до неї цікаві іграшки, гірлянди, а деякі – і потужну піротехніку. Щоб свято пройшло без неприємних сюрпризів, треба про це заздалегідь належним чином подбати. Насамперед це стосується піротехнічних виробів. Торгівля зазначеними товарами дозволена тільки у спеціалізованих магазинах. Висока чутливість цих виробів до механічних ушкоджень, впливу тепла й світла може стати причиною вибуху і пожежі, а тому продавці всіх «вибухових» іграшок: хлопавок, бенгальських вогнів, петард – повинні мати сертифікат, що підтверджує їхнє право на торгівлю піротехнікою. Під час купівлі продавець зобов’язаний надати не тільки сертифікат, але й докладну інструкцію про правила користування виробом російською чи українською мовами, а також докладно розповісти, як поводитися з кожним із феєрверків. Усі види піротехніки призначені тільки для використання на вулиці, причому не біля будинку. Під час запуску ракет або феєрверків у дворах при недодержанні техніки безпеки може статися пожежа (якщо феєрверк або ракета залетить на чужий балкон), можна пошкодити сусідське майно (наприклад, автомобіль, що стоїть у дворі), заподіяти якусь іншу шкоду. Можна також одержати й серйозні травми очей, обличчя, рук. Подібні події фігурують у медичній новорічній статистиці досить часто. Бувають і смертельні випадки. У новорічні свята кількість пацієнтів травматологічних відділень та опікових центрів різко збільшується. За медичною допомогою звертаються дорослі й діти, травмовані в результаті використання піротехнічних виробів. Останніми роками в Україні спостерігається «подорослішання» цієї категорії потерпілих. Місію з «випробування» новорічних забав усе частіше беруть на себе дорослі чоловіки. Саме вони, як правило, потрапляють у лікарні з опіками кистей, травмами очей тощо... Радимо – запускайте феєрверки та ракети тільки на пустирях або у скверах, не довіряйте підпалювання гнота дітям і нетверезим людям. Запускаючи «вогненні» вироби, не тримайте їх у руках: поставте у сніг або на стійкий майданчик. Не поспішайте підбігати до загаслих салютів або, на ваш погляд, тих, що повністю відстріляли. Вони можуть зненацька вистрілити вам прямо в обличчя. Палаюча різнобарвними, переливними вогниками ялинка – цариця новорічного свята. Але щоб воно не було затьмарено, варто додержуватися елементарних правил безпеки: не треба прикрашати ялинку справжніми свічками, інакше існує ризик, що ялинка дійсно займеться; ялинку треба встановлювати на стійкій основі так, щоб гілки не торкалися стін і стелі; ілюмінація повинна бути заводського виготовлення. Під час використання електричної освітлювальної мережі без знижувального трансформатора на ялинці можуть застосовуватися гірлянди тільки з послідовним увімкненням лампочок напругою до 12 В, а потужність їх не повинна перевищувати 25 Вт. При виявленні несправності в ілюмінації (нагрівання проводів, миготіння лампочок) її треба негайно знеструмити; особливо ретельно необхідно перевіряти електрообладнання (воно підводить найчастіше), цілісність ізоляції проводів електрогірлянд і пристроїв, які обертають ялинку.

ЯЛИНКО, АЛЕ НЕ ЗАГОРИ! ГОРЯЙСЯ!

www.ohoronapraci.kiev.ua

За повідомленням МВС, напередодні святкування Нового, 2011 р. в Україні правоохоронцями було перевірено 1056 торговельних установ, що мають ліцензії МВС на реалізацію піротехнічної продукції. У ході перевірок було виявлено понад 14 тис. місць стихійної реалізації небезпечного товару, а також документально зафіксовано 896 випадків продажу піротехнічних виробів без відповідних документів і ще 707 випадків торгівлі ними у невстановлених місцях. За порушення правил торгівлі піротехнічними засобами до адміністративної відповідальності було притягнено 1349 осіб, ще 214 осіб було притягнено до відповідальності за протиправне застосування піротехніки. Крім того, в Україні до адміністративної відповідальності було притягнено 2,2 тис. осіб, пійманих на незаконній вирубці лісу. У них було вилучено майже 29 тис. хвойних дерев на загальну суму 681,1 тис. грн.

Забороняється: застосовувати у приміщенні свічки та хлопавки, запалювати феєрверки, бенгальські вогні, піротехнічні вироби, які можуть спричинити пожежу; прикрашати ялинку целулоїдними іграшками, а також марлею та ватою; одягати дітей у костюми з легкозаймистих матеріалів; використовувати віконниці на вікнах для затемнення приміщень; залишати наодинці з ялинкою маленьких дітей, оскільки вони можуть перевернути її на себе, проковтнути мішуру або навіть погризти іграшки, а також пошкодити гірлянду й одержати удар електрострумом. Новорічне свято з нетерпінням чекають усі – і діти, і дорослі. У запалі веселощів не забувайте, а ще краще – суворо додержуйтесь правил безпеки. Тоді свято пройде без втрат. Щасливого та безпечного вам Нового року! Підготував Володимир Петренко

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011