12-2012-ukr by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 12/2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – радник Прем’єр-міністра України, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Шановні читачі! 14 грудня Україна вшановувала учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Цього дня у 1986 р. державна комісія прийняла в експлуатацію комплекс захисних споруд четвертого енергоблоку АЕС, і світ дізнався, що надлюдськими зусиллями було приборкано атом, який із мирного перетворився на смертельно небезпечний. Ми вдячні тим людям, які, жертвуючи своїм здоров’ям і життям, гасили пекельне ядерне полум’я, захоронювали заражені радіацією залишки та ізольовували зруйнований енергоблок атомної станції, таким чином запобігаючи його шкідливому впливу на населення та оточуюче середовище. Уроки найбільших радіаційних катастроф світ аналізує з підвищеною увагою: аварія на атомній станції Три-Майл-Айленд у штаті Пенсильванія у США – 1979 р., вибух на Чорнобильській АЕС в Україні – 1986 р., пожежа на реакторі японської «Фукусіми-1» – 2011 р. Наслідки кожної з цих надзвичайних подій спонукають світову спільноту по-новому переосмислити, змінити підходи до питань безпеки стратегічно важливих, але водночас надзвичайно небезпечних об’єктів атомної енергетики. У середині листопада редакція журналу взяла участь у IV Міжнародній науково-практичній конференції, організованій ДП НАЕК «Енергоатом». Два насичені надзвичайно цікавою інформацією дні, що ми провели на конференції, наштовхнули на думку, що атомну енергетику сьогодні без перебільшення можна назвати лідером в Україні з питань пропаганди культури безпеки. Адже кількість та зміст заходів, спрямованих на вирішення питань безпечної експлуатації атомних електростанцій та охорони праці працівників, що постійно і системно проводяться на ДП НАЕК «Енергоатом», вражає навіть обізнаних у цих питаннях спеціалістів. Кілька штрихів для ілюстрації. На ДП НАЕК «Енергоатом» діє галузева програма підвищення рівня культури безпеки, відповідно до якої розробляються програми конкретних дій на певний період. На кожній атомній станції працюють ради з культури безпеки, що займаються стратегічним плануванням та координацією дій підприємства у цьому напрямі. Один раз на два роки в структурних підрозділах компанії проводиться оцінка стану культури безпеки як власними зусиллями, так і з залученням сторонніх фахівців тощо. Показовим є те, що у цій низці заходів безпеки ключовою фігурою є працівник: його професійна підготовка, рівень особистої відповідальності та культури у ставленні до питань безпеки праці. Інакше кажучи, поняття культура – як ставлення людини до цінностей життя, здоров’я свого і своїх колег – стоїть у центрі поняття безпеки у її широкому значенні. І такий підхід, мені здається, має бути основою, орієнтиром і запорукою успіху у вирішенні питань охорони праці у будь-якій сфері діяльності, тож за приклад можна взяти досвід атомників. Шановні читачі! У ці святкові дні я від імені редакції журналу вітаю вас з наступаючим Новим роком. Бажаю успіхів у збереженні життя та здоров’я, стабільної безаварійної роботи, удачі та всіх благ людям, від яких залежить безпека у процесі трудової діяльності. Бажаю також, щоб результати вашої праці стали міцним фундаментом для нових здобутків. Благополуччя, щастя та міцного здоров’я вам і вашим родинам! Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївB100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296B05B65, 296B82B56 Відділ реалізації та маркетингу 559B19B51 Поліграфічні послуги 559B62B79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Полтавська, Сумська та Харківська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397B16B77 Автономна Республіка Крим, Миколаївська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632B23B29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, ІваноBФранківська, Львівська та Рівненська обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498B66B72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Черкаська та Чернігівська обл. – Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 Кіровоградська та Одеська обл. – Цвігун Катерина Михайлівна (048) 74897B31 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.12.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 8140. Зам. № Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 15 916 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Від пошуку порушень – до виявлення ризиків № 12 (222) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

Ліс валять – життя летять

НауковоBвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст Стан охорони праці в Київському регіоні

Андрій Мусійовський Ліс валять – життя летять

Виробничий травматизм у Держлісагентстві

Михайло Ковалюк Суворий вчитель

Про роботу інспекції державного нагляду теруправління в Івано-Франківській області

Ігор Парфенюк За охорону праці – кубок

СУОП на ДП «Рахівське лісове дослідне господарство»

Сергій Колесник Порядок із запахом коньяку

Впровадження системи «Бережливе виробництво»

Олександр Масюкевич Аналіз та оцінка тяжкості шкоди від нещасних випадків

Тетяна Антонюк Як організувати ефективне навчання

Пропозиції ученого щодо визначення тяжкості шкоди від нещасних випадків

Навчання з питань охорони праці на ДП «Рівненський ЕТЦ»

Безпека праці

Вадим Кобець Працювати безпечніше, коли на території – порядок і чистота

Аварії made in... і людський фактор

Культура виробництва в конотопському вагонному депо

Катерина Цвігун Інспектор в енергетиці – це відповідально Про роботу одеської інспекції

Ігор Парфенюк Лісу – порядок і безпеку

Охорона праці в лісовому господарстві Закарпаття

Досвід роботи з охорони праці на фірмі «Аргон-люкс ЛТД»

Управління охороною праці Олег Румежак Від пошуку порушень – до виявлення ризиків

Юрій Жабко Охорона праці на малих підприємствах

Костянтин Теличко Аварії made in... і людський фактор

Олег Моісеєнко Безпека починається з обліку

Аварії на АЕС світу

Нарада з питання створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку устаткування підвищеної небезпеки на підприємствах хімічного комплексу

Безпека починається з обліку

Лісу – порядок і безпеку Юрій Сагань Добрий результат

12 34

Про підсумки спільної роботи Держгірпромнагляду і Луганської облдержадміністрації

Владислав Мельников Ризики робіт на малій висоті

Досвід безпечного виконання робіт на малій висоті

Олег Моісеєнко Вдала заміна

Медичні заклади Запоріжжя відмовились від кисневих балонів

Вадим Кобець Темні плями за спалахом газу

Григорій Передерій Про здоров’я потурбуємося потім

Розробка донецьких учених – шлях до покращання профілактики профзахворювань

Єлизавета Денисова Обережно! Аутсорсинг персоналу

Вадим Кобець Аварія літака Ан-140 в Ірані: десять років по тому 56 Про аварію літака та соціальний захист сімей загиблих на виробництві

Повідомлення керівництва ТОВ «Укртунельбуд»

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Правила охорони праці під час роботи з абразивним інструментом Оцінка ризиків

¾ Читайте у наступному номері: 46

Охорона праці охоронців

Робота під прицілом

Думка спеціаліста про відновлення здоров’я працюючих шахтарів

Слідами наших публікацій

АЗС – об’єкти підвищеної небезпеки

Микола Федоренко Організовуємо охорону

Ігор Отвага Регулярне відновне лікування шахтарів – шлях до збереження їхньої працездатності у професії

Безпека життєдіяльності

Небезпека, яку становлять снігопади для покрівель споруд з каркасним покриттям

Сергій Колесник Робота під прицілом

Медицина праці

Чим небезпечний новий порядок працевлаштування?

Нещасні випадки, що сталися під час виконання лісосічних робіт

Сергій Колесник Чистимо дах

Соціальний захист

Груповий нещасний випадок на компресорній станції ГПУ «Шебелинкагазвидобування»

Іван Зеленський Більше уваги навчанню

Порядок із запахом коньяку

¾ Розслідування нещасних випадків у Великобританії ¾ Як захиститися від електричної дуги ¾ Ідентифікація ризиків при експлуатації вантажопідйомних машин

Аварія літака Ан-140 в Ірані: десять років по тому 56

Управління охороною праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Працюємо як 7 грудня Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва та Голова Федерації профспілок України Юрій Кулик підписали документ про спільні заходи, що розроблені відповідно до Угоди про співпрацю у здійсненні державного нагляду і громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, підписаної 28 квітня 2011 р. Серед основних заходів – спільні перевірки суб’єктів господарювання та розслідування нещасних випадків на виробництві. Продовжиться співпраця у сфері вдосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці та промислової безпеки. Підписаним документом передбачено також проведення регіональних і галузевих навчальних семінарів для представників профспілок і служб охорони праці підприємств з питань оцінки та управління ризиками на робочих місцях, аналізу економічних втрат

єдина команда

від можливих аварій на виробництві, нещасних випадків та профзахворювань тощо. Сторони обмінюватимуться інформацією про стан охорони праці на підприємствах, у галузях та регіонах, а також матеріалами і нормативними документами з питань охорони праці, отриманими в рамках міжнародного співробітництва. Серед першочергових планів на 2013 р.– підготовка на основі наукових досліджень рекомендацій для впровадження на вітчизняних підприємствах Методики оцінювання збитків від виробничого травматизму. У травні 2013 р. Держгірпромнагляд та ФПУ запланували провести

на окремих підприємствах у регіонах спільні консультативно-інформаційні заходи для роботодавців і профспілкових організацій. – Об’єднання зусиль нашої державної установи та ФПУ, як найчисельнішої громадської організації, сприятиме ефективності контролю за дотриманням трудового законодавства у сфері забезпечення безпечних умов праці, – зазначив Олександр Хохотва. – У нас єдині погляди з цих питань і ми працюємо як єдина команда. Після підписання домовленостей Олександр Хохотва та Юрій Кулик вручили технічним інспекторам праці та представникам профспілок з питань охорони праці, які пройшли у ФПУ з 26 листопада по 7 грудня двотижневий курс навчання, кваліфікаційні посвідчення і побажали успішного застосування набутих знань на робочих місцях. О. Фандєєв

Угода на Вінниччині Н априкінці листопада перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан та заступник голови Вінницької облдержадміністрації Роман Аксельрод підписали Угоду про співробітництво у сфері промислової безпеки та охорони праці. Тож Вінниччина стала дев’ятим регіоном України, де Держгірпромнагляд скріпив документом наміри тісно співпрацювати з місцевими органами влади у питаннях створення безпечного та здорового виробничого середовища. Основна мета Угоди – проведення спеціалістами теруправління та облдержадміністрації узгодженої політики з питань промислової безпеки на об’єктах підвищеної небезпеки, розробка і виконання спільних заходів щодо запобігання

аваріям і нещасним випадкам на підприємствах області. Теруправління Держгірпромнагляду у Вінницькій області одне з перших в Україні почало роботу у цьому напрямі ще у 2006 р. На той час у держави ще не було напрацювань щодо розробки на регіональному рівні Положення про СУОП. Першу в Україні регіональну Програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2007–2011 рр. прийняли у 2007 р. Набутий за роки виконання цієї програми досвід було використано для розробки наступної програми на 2012–2016 рр., що була прийнята у лютому 2012 р. О. Шмигельська

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці

Питання поставлені

Сила – у навчанні

озвиток внутрішнього виробництва та створення нових робочих місць стали головними темами IX з’їзду Федерації роботодавців України, що відбувся 27 листопада в Києві. В ньому взяли участь понад 500 роботодавців та представники уряду. З доповіддю перед присутніми виступив Голова ФРУ Дмитро Фірташ. Він, зокрема, зазначив, що на сьогодні українська економіка перебуває в непростій ситуації. В Україні майже зупинено інвестиційний процес, є загроза безробіття. Для нормалізації економічної ситуації роботодавці запропонували уряду реалізувати у 2013 р. низку важливих заходів, зокрема, щодо: випуску ПДВ-облігацій; спрощення доступу бізнесу до кредитних ресурсів; скорочення імпорту, розвитку інфраструктури; реформування ринку праці; поліпшення інвестиційного клімату та умов ведення бізнесу, а також підтримки експортерів на зовнішніх ринках. Найбільш ефективно ці заходи, вважають роботодавці, можуть бути реалізовані на базі Національної тристоронньої соціально-економічної ради – постійно діючого органу для ведення соціального діалогу уряду, роботодавців і профспілок. «Ми з урядом повинні вибудувати відносини не молодшого і старшого брата, а рівних партнерів. А якщо партнери рівні, то вони і перемоги і проблеми ділять на двох», – сказав Дмитро Фірташ. В. Безсонов

ехнічні інспектори праці та інші представники профспілок пройшли на базі Федерації профспілок України (ФПУ) двотижневе навчання щодо підвищення ефективності та дієвості громадського контролю за станом охорони праці. Ще в березні цього року ФПУ проголосила курс на масове навчання представників профспілок. Адже людей, які можуть реально впливати на стан охорони праці на виробництві, у профспілках – сотні тисяч. І якщо взяти всіх на облік, озброїти знаннями та постійно поновлювати їх «боєздатність» через підвищення фахового рівня, вони кваліфіковано і результативно захищатимуть права та інтереси працюючих на виробництві. Програма навчання була тематично насиченою, напруженою і цікавою. Адже лекції, семінари та практичні заняття зі слухачами провели найкращі фахівці ФПУ, Держгірпромнагляду, ННДІПБОП, Національного авіаційного університету, МНС. Після посиленої «спецпідготовки» вони стануть провідниками знань для інших членів профспілок. Загалом навчання представників профспілок, які здійснюють громадський контроль за станом охорони праці, проводитиметься на усіх рівнях: виробничому (орієнтовно 296 тис. осіб), обласному (4,6 тис.), республіканському (50–55 осіб), а також навчання технічних інспекторів (196 осіб). Навчання відбудеться на базі Академії праці і соціальних відносин, головного навчально-методичного центру ФПУ та регіональних центрів, відомчих навчальних закладів, курсів підвищення кваліфікації та на рівні підприємств. О. Фандєєв

Атомній енергетиці України – 35 років

Києві в середині листопада відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція з культури безпеки на АЕС. Такі конференції (з незмінною тематикою), починаючи з 2002 р., раз на два роки проводить ДП НАЕК «Енергоатом». На цей форум збираються керівники і спеціалісти по забезпеченню безпеки АЕС з України, Російської Федерації та країн Європи, щоб обговорити різноманітні аспекти розвитку культури безпеки на атомних станціях. Цього року в конференції взяли участь також атомники з Іспанії та Болгарії. Як відзначив у своєму виступі генеральний інспектор – директор з безпеки ДП НАЕК «Енергоатом» Данко Білей, сьогодні для України атомна енергетика є базовою складовою національної енергетичної

www.ohoronapraci.kiev.ua

системи, постійне та надійне функціонування якої – запорука не лише гарантованого забезпечення національної економіки електроенергією, а також чинником економічного зростання та поліпшення добробуту громадян. На чотирьох діючих АЕС України експлуатуються 15 енергоблоків, що виробляють близько половини електроенергії країни за ціною, яка вдвічі нижча порівняно з традиційною тепловою генерацією. Ядерна галузь забезпечує роботою майже 35 тис. чоловік. Учасники конференції у своєму відкритому зверненні наголосили, що забезпечення та підвищення рівня безпеки АЕС може бути гарантоване лише за умови розуміння специфіки ядерної галузі, а також від-

повідального ставлення до неї на всіх рівнях – від органів державної влади до кожного працівника АЕС. Цього року атомній енергетиці України виповнилося 35 років. Саме у 1977 році 26 вересня на Чорнобильській АЕС було введено в промислову експлуатацію перший енергоблок. К. Теличко

Управління охороною праці Час реформ

Від пошуку порушень – до виявлення ризиків Зменшення кількості перевірок наглядовими органами та одночасне підвищення ролі відомчого контролю за охороною праці, орієнтація роботодавця на впровадження системи управління ризиками на виробництві – цей шлях у сфері промислової безпеки та охорони праці для України є найбільш прийнятним. Такий підхід підвищує роль і відповідальність роботодавця за забезпечення безпечних умов праці на виробництві. Олег Румежак, начальник теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

Працюємо у зв’язці Наскільки ефективною є наглядова діяльність, яку здійснює наше теруправління, можна визначити, проаналізувавши стан промислової безпеки та охорони праці в регіоні: за останні десять років (2002–2011 рр.) рівень виробничого травматизму у Києві та області знизився майже у 2 рази. Незважаючи на роботу, що проводиться, в окремих галузях рівень травматизму залишається досить високим, зокрема, в будівництві, соціально-культурній сфері, на транспорті, у ЖКГ. Під час розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками ми проводимо перевірку підприємства, а її результати розглядаємо у виробничому колективі, аналізуємо порушення та рекомендуємо шляхи їх усунення. Якщо порушень багато – викликаємо керівників підприємства на засідання колегії і слухаємо звіт про те, що зроблено для підвищення безпеки праці. З початку 2012 р. на засіданні колегії теруправління заслухано 25 керівників підприємств, на яких були допущені нещасні випадки. Якщо керівництво інертно реагує на видані приписи, ми застосовуємо більш жорсткі заходи – анулюємо дозволи на ведення робіт (з початку року анульовано вже 10 дозволів). Але це, як ви розумієте, крайній захід. Здійснюючи наглядову діяльність, інспектори теруправління тісно співпрацюють з органами місцевої влади та громадськими організація-

ми. Підписали Угоду про співробітництво та взаємодію з Київською міською організацією профспілок, а також з Солом’янською у Києві та Броварською райдержадміністраціями. Представники профспілок і роботодавців є членами колегії теруправління. Спільно проводимо перевірку знань з питань охорони праці на підприємствах, розслідуємо нещасні випадки. Ми маємо намір і надалі співпрацювати на галузевому та регіональному рівнях.

«Такий біль...» Одна з найбільш проблемних галузей у Київському регіоні – будівельна. Високий рівень виробничого травматизму на будівельних об’єктах пов’язаний з низькою кваліфікацією працюючих. Але між тим, завдяки щоденній копіткій, принциповій роботі фахівців теруправління, впродовж останніх трьох років у галузі спостерігається тенденція зниження рівня травматизму при зростанні обсягів виконуваних робіт. У 2010 р. обсяги виробництва у м. Києві та Київській області зросли майже до 12,9 млрд. грн., у 2011 р. – до 16,7 млрд. грн., а смертельний травматизм залишився на рівні 2009 р. Зменшення кількості загиблих на виробництві спостерігається і в поточному році. Аналізуючи обставини та причини нещасних випадків, ми встановили, що більшість з них сталася на будівництві будинків, що зводяться монолітно-каркасним методом, а основним фактором травмування є падіння з висоти. Досягти зниження рівня травматизму нам вдалося, в

першу чергу, завдяки проведенню цільових перевірок стану охорони праці на будівельних майданчиках методом «будівельного патруля». Увага інспекторів теруправління акцентувалася на наступних питаннях: наявність і додержання вимог проектно-технологічної документації на безпечне ведення будівельно-монтажних робіт; наявність і додержання умов дозволу Держгірпромнагляду на початок проведення робіт підвищеної небезпеки під час будівництва та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки; виконання будівельно-монтажних робіт на висоті; наявність інвентарних поручневих огороджень на горизонтальній і вертикальній щитовій опалубці, згідно з передбаченим у технологічних картах проектом для монолітно-каркасного методу будівництва; безпечне виконання земляних робіт і робіт у підземних спорудах; забезпечення робітників засобами колективного та індивідуального захисту. За підсумками проведених перевірок і розслідування нещасних випадків було встановлено, що професійна підготовка інженерно-технічного персоналу, який відповідає за виконання робіт, є незадовільною. Отже, потрібно шукати нові, технічні рішення для забезпечення безпеки робіт. У зв’язку з цим теруправління ініціювало додати у ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» вимоги про застосування вертикальних суцільних захисних огороджувальних сис-

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці

тем конструкцій на трьох останніх поверхах. Як показала практика, застосування цих систем на об’єктах будівництва у Києві – повністю виключає випадки падіння працівників і будматеріалів з висоти. Для поліпшення стану безпеки праці на будівельних майданчиках ми систематично проводимо навчання, наради, семінари з керівниками будівельних підприємств і організацій, спеціалістами служб охорони праці, з безпосередніми виконавцями робіт. Також налагодили роботу з Інспекцією архітектурнобудівельного контролю, з профспілковою організацією будівельників Києва.

У зоні ризику – АПК, малий і середній бізнес З метою профілактики виробничого травматизму в агропромисловому комплексі теруправління багато уваги приділяє інформаційнороз’яснювальній роботі. До вирішення цих питань залучаються й органи місцевої влади. У поточному році на спільних засіданнях було розглянуто питання про проведення весняно-польових і зернозбиральних робіт; експлуатацію балонів, що працюють під тиском; використання газу у побуті. У ефективності такої роботи ми переконалися, проаналізувавши рівень травматизму в цій галузі на тлі збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Так, у 2007 р. в АПК травмовано 39 осіб, з них зі смертельними наслідками – 11 (продукції виготовлено на суму 6418,7 млн. грн.). У 2011 р. травмовано 20 працівників, з них 2 – смертельно, а продукції виготовлено на суму 7803,8 млн. грн. Таких результатів досягнуто завдяки проведенню системної роботи; тісній співпраці з райдержадміністраціями, Держсільгоспінспекцією та іншими організаціями; забороні експлуатації тракторної техніки без електро-

www.ohoronapraci.kiev.ua

стартерного запуску двигуна з кабіни; заміні застарілої сільськогосподарської техніки на більш сучасну та високопродуктивну. Наведу кілька цифр: у 2007 р. на сільгосппідприємствах Київської області працювало 10 115 тракторів і 3241 комбайн, а в 2011 р. – 9028 тракторів і 2276 комбайнів, з яких 913 – нові, що становить 40 % від загальної кількості. Це ще раз підтверджує, що введення в експлуатацію сучасних технологій і техніки приносить позитивний результат. І роботодавець, який діє так,– наш союзник у створенні безпечних умов праці. Що стосується суб’єктів господарювання середнього та малого бізнесу, вважаю, що тут потрібні посилення відомчого нагляду та активізація просвітницької роботи. Одержуючи від нас інформацію про обставини та причини нещасних випадків та аварій, роботодавець може вжити заходів щодо запобігання аналогічним порушенням на своєму підприємстві. І якщо у нього недостатньо коштів для придбання нових технологій і устаткування для заміни застарілих, він зобов’язаний розробити додаткові заходи для максимального усунення травмонебезпечних факторів.

Нагляд по-новому Уже сьогодні необхідно закладати основи для посилення відомчого, внутрішнього контролю паралельно з державним наглядом. Упровадження системи управління професійними ризиками на підприємствах – це принципово новий метод у системі управління охороною праці. Він передбачає виявлення, оцінку ризиків і виконання заходів щодо мінімізації нещасних випадків на виробництві самими роботодавцями. Це дасть змогу зменшити кількість травм, поліпшити умови праці, сприятиме підвищенню продуктивності праці.

До складу теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві входить 9 державних інспекцій. Під його контролем – майже 200 тис. підприємств і понад 667 тис. виробничих об’єктів.

На державному рівні розподіл підприємств за ступенем і групами ризику залежно від виду господарської діяльності сприятиме зменшенню адміністративного тиску на підприємців. Переорієнтація тотального контролю на проведення перевірок на найбільш травмонебезпечних підприємствах і профілактичну роботу – ефективна практика у країнах з розвиненою економікою. Зрозуміло, що таку систему у масштабах країни впровадити за рік або два не можна. Але коли економічні важелі у сфері охорони праці запрацюють на повну силу, роботодавці будуть самі зацікавлені у безпечній і безаварійній роботі. Вони повинні знати: як інтегрувати результати атестації робочих місць за умовами праці у процес оцінки ризиків на робочих місцях; як проводити процедуру оцінки та управління ризиками: визначати, що таке небезпека, якими є ймовірність настання та наслідки нещасних випадків; що таке людський фактор і як знизити його вплив на виникнення ризиків, чому люди ігнорують правила та інструкції з охорони праці, як впливати на горезвісний «людський» фактор; що одержує підприємство від упровадження такої системи, наскільки вона є вигідною для бізнесу. Підготувавши роботодавця з питань оцінки та управління ризиками, теруправління також повинно допомогти йому одержати практичні навички та змінити менталітет: «від пошуку винного – до пошуку істинних причин, від пошуку порушень – до ідентифікації небезпек і ризиків».

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Ліс валять – життя летять Лісосічні роботи – роботи підвищеної небезпеки, і кожне дерево, яке звалюють, таїть у собі смертельну небезпеку. Впродовж останніх двох років на підприємствах лісового та мисливського господарства України сталося 24 нещасних випадки зі смертельними наслідками. Андрій Мусійовський, головний спеціаліст відділу охорони праці Держлісагентства України

иробнича діяльн і с т ь держлісгоспів, на жаль, забрала людські життя і в поточному році. Станом на 20.11.2012 р. на підприємствах Держлісагентства стався 41 нещасний випадок, у тому числі 8 – зі смертельними наслідками. За аналогічний період минулого року зареєстровано 57 випадків, 15 з них були смертельними. Згідно з висновками спеціального розслідування основними причинами нещасних випадків є організаційні: невиконання вимог інструкції з охорони праці потерпілими; невиконання обо в’язків у сфері безпеки праці посадовими особами. З огляду на це, керівництво Держлісагентства видало розпорядження щодо проведення позапланового навчання з питань охорони праці керівників структурних підрозділів лісгоспів. Відповідне навчання цього року вже пройшли 1157 лісничих. Впродовж останніх трьох років у галузевому навчальному закладі «Український центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства» навчання та перевірку знань з питань охорони праці пройшли 1842 особи. До складу комісії входять спеціалісти Держлісагентства та Держгірпромнагляду. Перевірку знань працівників проводять на комп’ютерному навчально-контролюючому комплексі «Автоекзаменатор «Охорона праці».

На підприємствах лісового та мисливського господарства Держлісагентства діє Положення про оперативний адміністративногромадський контроль за станом охорони праці. Впродовж 2011 р. 330 працівників служб підприємств і облуправлінь провели понад 11 тис. перевірок, під час яких було виявлено близько 47 тис. порушень. Проводять перевірки стану та роботи з питань охорони праці і спеціалісти Держлісагентства. Протягом 2012 р. проведено перевірки окремих підприємств Львівського, Сумського та Чернівецького обласних управлінь лісового та мисливського господарства, під час яких виявлено низку порушень в організації роботи, для їх усунення розроблено відповідні заходи. У березні в Івано-Франківській області, а в серпні в Закарпатській проведено комплексні перевірки, якими була охоплена майже половина підприємств цих областей. У вересні поточного року Держлісагентство спільно з ЦК профспілки працівників лісового господарства України провело засідання комісії з оперативного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці, на якому роботу Закарпатського, Сумського та Чернівецького обласних управлінь щодо виконання Закону України «Про охорону праці» визнано незадовільною. Згідно з наказами Держлісагентства за неналежне виконання посадових обов’язків у сфері охорони праці до дисциплінарної відповідальності притягнено заступника начальника Закарпатського облуправління, п’ятьом керівникам державних підприємств оголошено догани. Загалом у 2011 р. керівниками підприємств за порушення норматив-

них актів з охорони праці було притягнено до дисциплінарної відповідальності 1114 працівників лісозаготівельних підприємств, а 44 – звільнено із займаних посад. Вже стало правилом, коли Держлісагентство інформує підпорядковані підприємства про обставини та причини нещасних випадків зі смертельними наслідками виробничого характеру, що сталися на підприємствах галузі. Щороку проводяться змагання вальників лісу та операторів гідроманіпуляторів, підприємства беруть активну участь у проведенні Всесвітнього дня охорони праці. Проблеми галузі непокоять також і Держгірпромнагляд. Під час недавньої спільної наради Служба прийняла рішення направити до Держлісагентства листа з пропозицією, щоб під час оголошення тендерів на розробку лісосік і укладання договорів підряду зазначати в них, як обов’язкові, вимоги щодо погодження технологічних карт розробки лісосік із лісгоспами. Також рекомендовано чіткіше визначати у цих договорах відповідальність за безпечне проведення робіт та експлуатацію машин (механізмів) підвищеної небезпеки. Як бачимо, незважаючи на проведену роботу, рівень виробничого травматизму залишається досить високим, проте впевнені, що за допомогою працівників Держгірпромнагляду ми зможемо покращити роботу, зменшити кількість нещасних випадків у лісовій галузі.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Суворий вчитель

Ще в 2011 р. Івано-Франківська область «лідирувала» за кількістю загиблих на виробництві у лісовому господарстві України. А цьогоріч, після низки заходів, проведених інспекцією Держгірпромнагляду, ситуація значно змінилася на краще.

Михайло Ковалюк, начальник інспекції державного нагляду в АПК і СКС теруправління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області Фото І. Парфенюка

ержавний нагляд за станом охорони праці в 31 установі, причетній до ведення лісового господарства Івано-Франківщини, та більш ніж на 200 суб’єктах господарювання, що займаються лісосічними роботами, з травня 2012 р. здійснює головний державний інспектор нашої інспекції. У 2011 р. у суб’єктів господарювання під час виконання лісозаготівельних робіт сталося 9 нещасних випадків (удвічі більше порівняно з 2010 р.), у тому числі 6 – зі смертельними наслідками (загинуло 7 осіб). Це майже третина від загальної кількості нещасних випадків, що сталися в цій галузі в Україні. Звичайно, для нас це був шок – в історії лісозаготівельних робіт в області такої кількості загиблих за один лише рік ще не було. На мою думку, це сталося тому, що, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», було призупинено державний нагляд на підприємствах галузі. У ситуації, що склалася, незадовільно спрацювала служба охорони праці обласного управління лісового і мисливського господарства (далі – управління). У 2011 р. інженер з охорони праці самостійно не провів жодної перевірки стану охорони праці на підпорядкованих підприємствах. У 2010 р. перевірено усього чотири лісосіки, а інформація про виконання приписів надійшла тільки від двох держлісгоспів! Аналогічна ситуація стосовно перевірок склалася і в інженерів з охорони праці підприємств лісового господарства.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Перевірка інспекції Держгірпромнагляду також виявила недоліки у діючій в управлінні СУОП. Усі зауваження було викладено у приписі, який видали керівникові управління. Його виконали. Тепер служба охорони праці має досвідченого і кваліфікованого інженерно-технічного працівника. Результати перевірок підприємств галузі було розглянуто на нараді за участю керівників, головних інженерів підприємств і безпосередньо суб’єктів господарювання, які займаються лісосічними роботами, та на засіданні колегії теруправління. Рішенням колегії їх зобов’язали усунути виявлені порушення, а також: встановити порядок, за якого проведення лісосічних робіт та зняття завислих дерев треба здійснювати тільки у присутності майстра; привести положення про СУОП, що діє в управлінні, у відповідність до вимог галузевого, передбачивши у ньому функції галузевих відділів управління щодо здійснення контролю за дотриманням працівниками нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання робіт; передбачити механізм проведення четвертого ступеня оперативного контролю за станом охорони праці, здійснення комісійних перевірок підприємств та об’єктів; перед проведенням третього і четвертого ступенів оперативного контролю проводити перевірки підпорядкованих підприємств і об’єктів, організувати якісне проведення першого та другого ступенів зазначеного контролю; не залучати до проведення робіт підвищеної небезпеки осіб за договорами цивільно-правового характеру; поновити (за необхідності) дозволи на виконання робіт і експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Приємно відзначити, що проведена робота дала результат – позитивних змін у лісовому господарстві області у 2012 р. відбулося чимало. До того ж мав місце лише один нещасний випадок. Під час перевірок державні інспектори виявили тільки один факт проведення лісосічних робіт за договорами цивільно-правового характеру. Одразу людей оформили згідно з вимогами трудового законодавства. Зараз жоден суб’єкт господарювання не допускається до участі у тендерах на виконання лісосічних робіт без наявності дозволу на виконання лісосічних і трелювальних робіт та експлуатацію технологічних транспортних засобів. Утім, «спочивати на лаврах» ніхто не збирається. За чотири місяці 2012 р. (починаючи з червня) головний державний інспектор провів 43 перевірки, під час яких було виявлено 619 порушень, призупинено роботи на 28 лісосіках. До адміністративної відповідальності притягнено 41 особу, у тому числі 32 – перші керівники. Під час кожної перевірки в середньому було виявлено близько 15 порушень, а до адміністративної відповідальності притягнено одну посадову особу і майже кожного першого керівника. Проблемною залишається недосконалість Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості. Зокрема, невизначеність порядку розробки, складання та погодження приватними суб’єктами господарювання, які виконують лісосічні роботи, з державними підприємствами лісового господарства технологічних карт на виконання лісосічних робіт; обов’язків та відповідальності безпосередніх організаторів виконання лісосічних робіт. До речі, нагадаю, що за часів СРСР лісозаготівлею займалися лісопункти – спеціалізовані підрозділи. Тому виникла пропозиція повернутися знову до цієї системи. Оскільки догляд за лісом – це одна сфера діяльності, а лісорозробка – зовсім інша, пов’язана зі значними ризиками, то їх необхідно розділити.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Лісу – порядок

і безпеку

Протягом 15 років на підприємствах Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства не було зареєстровано жодного нещасного випадку зі смертельними наслідками. А після того як посаду обійняв новий начальник управління Ігор Фізик, було вирішено багато господарських проблем: погашена заборгованість із зарплати, активізувалося виробництво, зросли витрати на охорону праці. Проте… почали гинути працівники. Ігор Парфенюк, власкор Фото автора та з архіву управління

ісове господарство – одна з найбільш травмонебезпечних галузей промисловості України. Причин цьому чимало і повністю уникнути каліцтв та смертей поки що неможливо. Нашим лісівникам лишається лише заздрити західним колегам, у яких, приміром, лісосічні роботи механізовано на 70–80% і в найнебезпечніших місцях потужні комбайни-харвестери заміняють лісорубів з ручними бензопилами. Проте навіть найдосконаліша техніка далеко не завжди може працювати у гірських умовах, тож і надалі вирішальним має бути людський фактор.

Місцеві особливості Закарпатському обласному управлінню підпорядковано 16 держлісгоспів і національний парк «Зачарований край», що розташовані на території 484,5 тис. га. Вони забезпечують повний цикл робіт – від збирання врожаю насіння до заготівлі деревини під час рубок головного користування.

Лісова дорога у Ясінянському лісгоспі

Начальником управління працює Ігор Фізик, Будівництво лісової дороги головою профу Мокрянському лісгоспі кому – Ярослав Управління було створене у 1995 р. Гоголюк, головним спеціалістом Тоді ж, шляхом виділення частки з охорони праці – Омелян майна з колишніх закарпатських Бровдій. А загалом тут пралісокомбінатів, створили і держлісцює понад 2650 осіб. госпи. Щоправда, вони отримали Основні напрями діяльностільки лісовий фонд, тому техті управління – відновленнічний парк довелося збирати ня лісів, охорона їх від фактично з нуля, а до лісозапожеж та самовільного готівлі залучати приватні вирубування, захист структури з власною технівід шкідників та хвоОмелян Бровдій кою. Своїми силами лісгосроб, надання послуг у пи заготовляють 57,4 % делісовому господарстві ревини, а решту – приватники. та лісозаготівлі, а також будівництво лісових автодоріг (у 2011 р.– Кризовий менеджмент – у дії понад 14 км, а у 2012 р.– 29,5 км з твердим покриттям та 40 км було Ігор Фізик очолює управління «нарізано» земляного полотна, яке понад два роки. А до цього 12 років наступного року стане дорогою). Лібув директором Клеванського сове господарство фінансується за держлісгоспу, що на Рівненщині. рахунок держбюджету (8–10 % ) та На Закарпатті Ігорю Фізику довеза власні кошти підприємств (90– лося виконувати роль кризового 92 % ). Головне джерело формуванменеджера – на момент його приня власних коштів – реалізація зазначення на нинішню посаду заготовленої деревини. Особливістю боргованість із зарплати та сплазакарпатських лісів є переважання ти податків становила близько бука (до 60 % ), який дуже небез5 млн. грн., що негативно відбивапечний при спилюванні. Тож керулося і на фінансуванні заходів з охоються тут принципом: менше дерерони праці. Не бракувало й інших вини заготовляти і більш ефективно проблем, серед яких – «діяльність» її використовувати.

Ігор Фізик

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці тих, хто звик незаконно наживатися на лісових багатствах. Однак з призначенням нового керівника все змінилося завдяки низці рішень і оптимізації виробництва. Заборгованість ліквідовано, зарплата працівників зросла вдвічі і продовжує підвищуватися. Якщо у 2010 р. на охорону праці було виділено близько 600 тис. грн., то у 2011 р.– 2 млн. 40 тис. грн., а за 10 місяців 2012 р.– понад 980 тис. грн. за річного плану 479 тис. грн.! Обласне управління працює відповідно до вимог чинних державних нормативно-правових актів з охорони праці: функціонує СУОП, активно заохочується сумлінна та безпечна праця, а кращі колективи нагороджують перехідним кубком. У 2012 р. його отримав Виноградівський держлісгосп. На підприємствах діє Положення про оперативний адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці, який складається з кількох рівнів. Перший рівень – проведення оперативних перевірок робіт підвищеної небезпеки безпосередніми керівниками, другий – керівниками структурних підрозділів, третій – керівниками підприємств. Четвертий рівень здійснює обласне управління. П’ятий – Держлісагентство України. З ним у лісівників Закарпаття налагоджена плідна співпраця, яка полягає у наданні методичної допомоги, регулярному інформуванні про обставини та причини нещасних випадків зі смертельними наслідками, що стаються на підприємствах галузі тощо. У держлісгоспах проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці особи, що зайняті на роботах підвищеної небезпеки. З метою пропаганди безпечних методів праці, підвищення професійного рівня у Закарпатті щорічно проводяться змагання лісорубів та операторів гідроманіпуляторів. Працівники підприємств забезпечені ЗІЗ, а більшість лісорубів – ще й дорогим імпортним спецодягом, який захищає від ланцюга бензопили. На зміну старим «Уралам» та «Дружбам» прийшли сучасні бензопили «Husqvarna», поліпшуються побутові умови. Наприклад, у 2012 р. у Ясінянському лісгоспі було виготовлено 10 санітарно-побутових вагончиків для лісорубних бригад. Загалом у держлісгоспах управління є 52 таких вагончики. В подальшому передбачається довести цю цифру до 100.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Незважаючи на проблеми… Держлісгоспи Закарпаття працюють давно, але і зараз їм бракує сучасної лісозаготівельної техніки. На відміну від колег із сусідніх областей, тут немає нижніх складів для зберігання деревини, залізничних тупиків та відповідних вантажопідіймальних кранів для завантаження продукції у вагони. Тож доводиться реалізовувати деревину із верхніх складів та орендувати майданчики, куди її стягують трелювальні трактори. Гірські умови суттєво ускладнюють роботу. «Все це призводить до проблем з реалізацією деревини і деякою мірою з технікою безпеки», – говорить заступник начальника управління – головний інженер Василь Кий. Найбільш небезпечні роботи у лісовому господарстві – лісозаготівельні. Їх основними етапами є звалювання дерев та трелювання, тобто переміщення до лісовідвантажувального пункту. «Нам доводиться працювати з підприємствами-підрядниками, які мають дозвіл на лісозаготівлю, – додає Василь Кий. – І на цьому юридичному стикові виникають проблеми з охороною праці, оскільки за безпеку технологічних процесів і своїх працівників повністю відповідає підрядник. Він затверджує технологічну карту і погоджує з нами. Але ми, хоча і контролюємо їхню роботу, фактично вплинути на ситуацію не маємо права. Тому у питаннях охорони праці шукаємо золоту середину». Великі надії лісівники Закарпаття покладають на канатні установки, які використовують при розробці лісосік. На сьогодні використовують лише три таких установки. За допомогою цих установок спиляні дерева транспортують вниз, що дозволяє і безпечніше працювати, і зберігати довкілля, не пошкоджуючи трелювальними волоками поверхню землі. Тож одним з пріоритетів є збільшення кількості канатних установок. Щоправда, коштують вони недешево. Через зміну клімату у Карпатському регіоні з’явилася серйозна проблема – всихання близько 1,5 млн. м3 ялинників. Унаслідок значного потепління ялині на висоті бракує вологи. Це питання неодноразово порушували на різних рівнях, але швидкого і ефективного рішення поки що не знайдено. Проблемою є і те, що значна кількість сухостою перебуває у важкодоступних місцях, куди дістатися транспортом практично неможливо. А тим часом ця

деревина втрачає товарну цінність і є потенційно пожежонебезпечною, оскільки під час грози блискавки нерідко влучають саме у такі дерева.

Біда постукала у двері За п’ятнадцять років на підприємствах управління з працівниками не сталося жодного нещасного випадку зі смертельним наслідком. Але, на жаль, і в їхні двері постукала біда – у 2011 р. загинув один працівник, а у 2012 р.– чотири. Ці трагедії стали серйозним випробуванням для колективів, адже виробництво тільки почало налагоджуватися, хороші були перспективи... Перевірки додержання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці виявили низку порушень у цій сфері. У теруправлінні Держгірпромнагляду у Закарпатській області основними з них назвали: недотримання вимог щодо оформлення карт технологічного процесу розробки лісосік; допуск окремими керівниками лісгоспів до розробки лісосік бригад, які недостатньо забезпечені допоміжними пристроями; порушення підготовки волоків до трелювання деревини; експлуатація трелювальної техніки без проведення техогляду, реєстрації та обліку у відповідних державних органах; недотримання вимог правил безпеки щодо гарантування промбезпеки на майданчиках первинної обробки деревини; відсутність навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію електрогосподарств підприємств. Залишається також неврегульованим питання допуску лісгоспами до розробки лісосік суб’єктів господарської діяльності, які не мають відповідно навченого персоналу та трелювальної техніки, стан якої, реєстрація та облік відповідали б вимогам чинних нормативних актів з питань охорони праці, а також відповідно оформлених карт технологічного процесу розробки лісосік. Тож чимала робота, проведена лісівниками Закарпаття, на жаль, виявилася недостатньо ефективною, щоб запобігти трагедіям на виробництві. Комісії зі спецрозслідування нещасних випадків розробили заходи, які необхідно провести в управлінні, щоб уникнути у подальшому нещасних випадків. Їх було реалізовано у встановлені терміни. Робота щодо удосконалення виробничої безпеки та зміцнення законності у лісовому господарстві Закарпаття триває.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

За охорону праці – КУБОК На державному підприємстві «Рахівське лісове дослідне господарство» стало традицією нагороджувати підрозділ, який визнано найкращим за підсумками року з охорони праці, не тільки премією, а й перехідним кубком. Торік цей почин перейняло і Закарпатське обласне управління лісового і мисливського господарства. Найкращим з 18 лісгоспів Закарпаття тоді було визнано Рахівський, який першим і одержав перехідний кубок.

Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

а ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» є служба промислової безпеки та охорони праці у складі інженера та інспектора з охорони праці і цивільної безпеки. Лісгосп працює відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, тут впроваджено СУОП, згідно з якою діє триступінчастий оперативний контроль за станом безпеки та умовами праці. На підприємстві введено 5 штатних одиниць майстрів лісозаготівельних робіт, запроваджено посади бригадирів з доплатою 10 % від середнього заробітку працівника. Майстер на лісосіках головного користування контролює роботу і стан охорони праці не більше ніж у двох бригадах. Майстри лісу контролюють роботу на лісосіках проміжного користування. «Наше підприємство є базовим з питань охорони праці у системі обласного управління лісового та мисливського господарства, призначення якого – впровадження передового досвіду роботи, культури виробництва, розробки та пропаганди безпечних методів праці,– каже інспектор з охорони праці і цивіль-

Кабінет охорони праці

Перехідний кубок Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства

ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» створено у 1995 р. Основними напрямами його діяльності є відновлення лісів та лісонасіннєва справа, охорона лісового фонду від пожеж та самовільного вирубування, надання послуг у лісовому господарстві та лісозаготівлі, а також будівництво лісових автодоріг. Колектив підприємства налічує 278 осіб. Його директор – Володимир Приступа, профспілкову організацію очолює Олеся Лофердюк, інженер з охорони праці і цивільної оборони – Ігор Васильків. До складу підприємства входять 7 лісництв та виробничий цех. Понад 40 тис. га становить лісовий В. Приступа фонд, розташований на мальовничих схилах Чорногори, Гуцульських Альп і Свидовецьких гір, у долинах рік Чорної та Білої Тиси. На підприємстві використовуються 92 одиниці машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки. Основні планові показники тут виконують.

ної оборони Михайло Грапенюк.– На його базі проводяться обласні та районні науково-практичні конференції, семінари та інші заходи». Тут функціонує сучасний навчально-методичний кабінет охорони праці, обладнаний стендами, відео- та комп’ютерною технікою, у наявності – спецлітература, нормативно-правові акти, макети, зразки спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ. Кабінети і куточки охорони праці є в усіх підрозділах лісгоспу. У навчально-методичному кабінеті проходять навчання керівники підприємств, інші працівники, які відповідають за охорону праці, а також спеціалісти, робітники різних професій, що зайняті на роботах підвищеної небезпеки. Із Закарпатським навчальним центром підготовки та перепідготовки кадрів, навчально-курсовим комбінатом Закарпатського ОЖКУ та Сторожинецьким лісовим коледжем укладено угоду про проходження на базі Рахівського лісгоспу професійно-практичної підготовки за такими спеціаль-

ностями, як тракторист (лісозаготівельні роботи), оператор маніпулятора, вальник лісу, верстатник тощо. У 2011 р. новим спеціальностям тут навчено 22 особи, підвищили кваліфікацію 8 керівників та 8 робітників. За вісім місяців поточного року новим спеціальностям уже навчено 36 осіб і підвищено кваліфікацію десяти. За направленням лісгоспу 10 осіб навчаються у вищих навчальних закладах та коледжах. Підприємство частково оплачує їхнє навчання і в майбутньому забезпечить молодих спеціалістів роботою. Турбота про колектив і довкілля на підприємстві відчувається в усьому – охайні, відремонтовані адміністративні та виробничо-побутові будівлі, упорядкована територія. Тут зведено будинки для обігріву лісорубів, поновлено річкові перепади, підпірні стінки, упорядковано джерела, побудовано перехідні мости тощо. У належному санітарному стані вся територія лісництв, зросла культура виробництва у лісовому фонді. «У колективному договорі передбачено розділ «Охорона праці і здоров’я», який налічує 26 пунктів,– каже директор підприємства В. Приступа.– Відповідно до нього, розроблено програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.,

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці цього року вже проведено 38 обстежень і видано 112 приписів і актів. Усі названі заходи дають відповідний ефект – у Рахівському лісгоспі майже не буває нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Утім, повністю уникнути їх не вдається. Вперше за п’ять останніх років 17 лютого поточного року на підприємстві сталася трагедія – під час проведення лісосічних робіт загинув лісоруб. (Критичний матеріал про цей нещасний випадок – на с. 40). Минуло більше ніж півроку з часу загибелі лісоруба. Теруправління Держгірпромнагляду у Закарпатській області, управління виконавчої дирекції Фонду у Закарпатській області, обласне управління лісового та мисливського господарства та Держагентство лісових ресурсів України кілька разів перевіряли підприємство. Перевірки показали, що виявлені раніше порушення усунені. Начальник теруправління Михайло Саварин позитивно оцінює діяльність директора Рахівського лісгоспу В. Приступи. Тож перехідний кубок обласного управління підприємство, незважаючи на нещасний випадок, одержало заслужено.

а також комплексний план організаційно-технічних заходів щодо запобігання на виробництві аваріям і нещасним випадкам, який деталізує цю комплексну програму». Підприємство витрачає на заходи з охорони праці 0,5 % від фонду зарплати. Витрати на охорону праці торік становили 145 тис. грн., а за 9 місяців нинішнього – понад 120 тис. грн. Працівники під-

приємства забезпечені спецодягом, спецвзуттям, захисними штанами від травмування ланцюгом бензомоторної пилки, касками та іншими ЗІЗ. Щороку, за поданням служби охорони праці, працівники, які відзначилися у виконанні заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці, одержують премії. На підприємстві розроблено понад 40 інструкцій з охорони праці для всіх професій. Виробничі процеси тут здійснюються за технічними картами, графіками роботи і відповідними схемами, забезпечується технічний і науково-методичний рівень, згідно з нормами і нормативами створюються належні умови праці та виробничого побуту. З робітниками регулярно проводяться інструктажі усіх видів. При прийнятті на роботу вони проходять стажування на робочому місці, згідно з визначеним переліком посад і професій. Щороку з робітниками, які зайняті на роботах підвищеної небезпеки, проводять навчання та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки. За минулий рік служба охорони праці підприємства провела 58 обстежень, видала 114 приписів та актів. За 8 місяців

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Вісті з місць

ПОРЯДОК із запахом коньяку У ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» (Нова Каховка, Херсонська обл.) впроваджується система «Бережливе виробництво». Вона сприяє зниженню витрат, підвищенню рівня безпеки, а також стимулює працівників краще організовувати свої робочі місця. Сергій Колесник, власкор Фото автора та з архіву підприємства

ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» – підприємство з понад віковою історією, яка веде свій початок з 1889 р. Знаменний той факт, що батьківщина коньяку, як відомо,– французьке місто Коньяк, адже Нова Каховка перебуває зі столицею коньяку на тій самій 46-й паралелі! Може, саме тому понад 30 сортів винограду, що вирощується за євростандартом на 1300 га своїх виноградників, мають такий дивний, незвичний і неповторний смак та аромат. Тепер про саме підприємство. Небезпечні виробничі процеси, пов’язані з експлуатацією старих центробіжних дробарок, насосних установок, пресів, резервуарів, транспортерів і конвеєрів, на «Таврії», відходять у минуле: – Щоб досягти головної мети – стати повноправним лідером галузі, забезпечити працівників повним соціальним пакетом, гарантіями, високими зарплатами, а акціонерів – дивідендами, потрібно відмовлятися від звичних, застарілих норм праці та йти у ногу з часом, думати і діяти прогресивно, що ми й робимо,– говорить директор ПАТ «Дім марочних коньяків (ДМК) « Та в р і я » Віталій Кошелєв. Й о г о слова красномовно В. Кошелєв підтверд-

жує той факт, що у лютому цього року на підприємстві запустили нову для України лінію розливу. Унікальність – у технічній складності оформлення виробленої на ній продукції: в оригінальності геометрії пляшки, довжині та розміщенні поясків, що оперізують, використанні шильд тощо. За інформацією компаній, які приймали участь у тендері на постачання цього обладнання, ця лінія розливу – одна з найунікальніших за всю історію їх постачання. Головна її мета – посилення контролю якості готової продукції на всіх етапах виробництва – від подачі тари для розливу до випуску готової продукції, що в кінцевому підсумку сприяє покращанню безпеки виробництва. Електронні, телекомунікаційні та інші найсучасніші системи, якими насичена лінія, дають змогу виконувати складні та небезпечні операції без участі людини. Процес розливу коньяку повністю автоматизований. Нова лінія значно покращила комфорт та безпеку робіт у цеху розливу порівняно з устаткуванням старого покоління. Паралельно із введенням нової лінії, у ПАТ «ДМК «Таврія» почалося впровадження системи «Бережливе виробництво» (такий порядок організації виробництва набуває останнім часом все більшу популярність). На «Таврії» помітно трансформувався менталітет працівників і керівників, які навчилися виявляти втрати і постійно працюють над їх усуненням. Одним із перших кроків до розвитку «Бережливого виробництва» було впровадження системи 5С, виховання у персоналу здатності здійснювати постійне удосконалення виробничого середовища (Кайзен) і

підтримувати досягнутий рівень. При впровадженні системи 5С проведена інвентаризація спеціалізованого оснащення. Все незадіяне, що має дефекти і не відповідає вимогам безпеки, спеціальне обладнання та інструменти відремонтували або списали. Зараз на підприємстві впровадили систему моніторингу і контролю роботи насосних станцій, що дає змогу дистанційно керувати режимами роботи і контролювати виникнення аварійних ситуацій. Для забезпечення промислової санітарії почали реконструкцію побутового комплексу в рамках проекту реорганізації інженерної служби. Зазнав змін процес складання гофрокоробів та укладання готової продукції. Для впровадження цієї схеми спеціалісти провели реконструкцію всього ланцюга подавальних конвеєрів із частковим їх демонтажем, що дало змогу скоротити втрати, значно прискорити технологічний процес і зменшити кількість рухомих частин конвеєрів. Це закономірно знизило ризики травматизму обслуговуючого персоналу. На порядку денному – виготовлення спеціальних коробів для впорядкування та складування склобою. Менеджери «Бережливого виробництва» організовують адресне зберігання готової продукції та відвантаження за системою FIFO, що теж позитивно впливає на зниження рівня травматизму. Ефект від впровадження «Бережливого виробництва» спостерігається не тільки у зниженні витрат на виробництво та покращанні стану безпеки, але й у психологічній складовій. Працівники з великим ентузіазмом працюють на ефективно організованому робочому місці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці

Працює дегустаційна комісія

На новій лінії розливу

Звичайно ж, для впровадження таких змін потрібен лідер з гарною командою. Таким лідером проявив себе В’ячеслав Гончаров – екскерівник проекту «Впровадження бережливого виробництва», а нині заступник директора з виробництва ДМК «Таврія». Він самостійно приймає важливі рішення і несе за них відповідальність, а постійну групу з реалізації проекту очолює Андрій Євстафієв. Під їхнім спільним керівництвом організовуються семінари-тренінги для всіх керівників підрозділів, проводяться наради, індивідуально-групові консультації та інші заходи. Втілюють в життя якісні зміни, ідеї та проекти, у т. ч. і з впровадження «Бережливого виробництва», спеціалісти інженерної служби ДМК «Таврія» під керівництвом головного інженера підприємства Андрія Капусти. Завдяки досвіду та злагодженій роботі проекти реалізуються оперативно і в найкоротші терміни. У тісному співробітництві з керівництвом підприємства і профспілковим комітетом працює служба охорони праці, яку очолює головний інженер з охорони праці Тетяна Ларіна. Відсутність останніми роками нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, а також профзахворювань – кращий показник її роботи. На суворому контролі – виконання заходів щодо запобігання випадкам виробничого травматизму у 2012 р., які затверджені наказом директора підприємства. Серед першочергових завдань – проведення щорічних медоглядів, навчання персоналу, забезпечення працівників засобами колективного та індивідуально-

www.ohoronapraci.kiev.ua

го захисту, спеціальним харчуванням, медикаментами, мийними засобами тощо. Механізація та автоматизація виробничих процесів змінила характер праці на підприємстві: підвищилась значущість контролю та управління складною технікою. Нові форми праці пред’являють більш високі вимоги до рівня знань робітників та інженерно-технічних працівників. Для цього на базі Новокаховського навчально-курсового комбінату і Миколаївського ЕТЦ проводяться навчання та перевірка знань з питань охорони праці й спеціальні види навчання спеціалістів, керівників і членів комісії з перевірки знань. Практично з усіх питань, пов’язаних з охороною праці і промисловою безпекою під час модернізації підприємства, Тетяна Сергіївна працює із головним держінспектором теруправління Держгірпромнагляду у Херсонській області Анатолієм Хмельовим. Він здійснює нагляд за дотриманням вимог проектної документації, положень Закону «Про охорону праці», якістю і повнотою виконання налагоджувальних робіт, особливо встановлення блокування та іншого протиаварійного обладнання. Служба охорони праці підприємства слідкує за проведенням у повному обсязі необхідних експертних обстежень, повних і часткових техоглядів обладнання підвищеної небезпеки, техоглядів автотранспорту. Встигаючи контролювати виконання заходів та вимог нормативно-правових актів з охорони праці колективом із більш ніж 500 осіб, Т. Ларіна суворо слідкує за проведенням адміністративно-громадського

контролю за станом охорони праці, оформленням необхідної документації. Регулярно переглядають також і вносять доповнення в інструкції з охорони праці для робіт підвищеної небезпеки, розробляють нові інструкції. Таким чином, у ПАТ «ДМК «Таврія» у повному обсязі функціонує СУОП. Щороку до Дня охорони праці на підприємстві організовують низку заходів щодо запобігання нещасним випадкам і профзахворюванням, підвищенню рівня безпеки праці, забезпеченню на кожному робочому місці належних, здорових та безпечних умов праці. За результатами проведених оглядів-конкурсів кращі підрозділи і працівники преміюються за активну участь, виявлену ініціативу у здійсненні заходів з охорони праці, сприянні підвищенню культури охорони праці. У 2011 р. підприємством в охорону праці було вкладено 2,53 млн. грн., що на 650 тис. грн. більше, ніж у 2010 р., і значно більше передбачених діючим законодавством обсягів фінансування. Із цих коштів тільки близько 45 тис. грн. виділено на преміювання працівників. Впровадження в експлуатацію нової лінії в ПАТ «ДМК «Таврія» спричинить збільшення випуску коньяку до 818 тис. декалітрів вже у 2012 р., що на 20% більше, ніж у 2011 р. Але завдяки проведенню якісного навчання, здійсненню постійного контролю за проведенням технологічних процесів, виконанню робіт згідно з вимогами безпеки керівники структурних підрозділів забезпечують безпечні умови праці, що зводить до мінімуму ризики виникнення аварій і нещасних випадків.

Управління охороною праці Є такий досвід

Працювати безпечніше,

коли на території – порядок і чистота

Фото автора

Саме так вважають у конотопському вагонному депо, одному із найстаріших на Південно-Західній залізниці. Вадим Кобець, власкор

а підприємстві – п’ять пунктів технічного обслуговування (ПТО), які, окрім головної бази, розташовані також на станціях Хутір Михайлівський, Бахмач, Щорс і Ворожба. А часткове технічне обслуговування вагонів здійснюють і на контрольному пункті станції Терещенська. Останнім часом у виробничих приміщеннях конотопських вагонників виробничий травматизм відсутній. За словами головного інженера підприємства Ростислава Васильченка, це є результатом функціонування СУОП, яку розроблено в депо відповідно до Положення про систему управління охороною праці на Південно-Західній залізниці. Безпосереднім вирішенням значної частини працеохоронних питань займається служба охорони праці, яку очолює залізничник зі стажем понад 30 років Микола Андрійчук, а його помічник – інженер з охорони праці Ігор Сільченко. Предмет їхньої особливої уваги – кабінет охорони праці, обладнаний сучасною оргтехнікою та навчальними засобами, укомплектований нормативними актами, методичною і довідковою літературою, навчальними програмами тощо. На всіх ПТО є куточки охорони праці. Основним видом контролю за безпечним виконанням робіт у трудовому колективі є триступінчастий адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці. Щоденно майстри та начальники дільниць здійснюють контроль за першим ступенем. А щотижня за участі співробітників служби охорони праці та представників профспілкового комі-

Майстер Р. Шуляк, І. Біндрім і М. Андрійчук (зліва направо)

тету здійснюються заходи другого ступеня. Питаннями, що підлягають розгляду комісії третього ступеня, займається начальник вагонного депо Володимир Федорко, який вивчає їх та вживає відповідних заходів: після заслуховування доповідей ретельно «екзаменує» підлеглих посадових осіб щодо створення безпечних умов праці на виробничих дільницях. Аби ця робота носила цілеспрямований характер, протягом 10 місяців 2012 р. служба охорони праці підприємства провела близько 300 перевірок дільниць. Було виявлено майже 800 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. За результатами рейдів М. Андрійчук оформив акти, в яких було зафіксовано порушення чинних актів з охорони праці й визначено конкретні вимоги до керівників середньої ланки, через безвідповідальність яких вони були допущені. Також було вжито і відповідних заходів впливу на порушників, визначено терміни усунення порушень. У вагонному депо відповідно до Типового положення розроблено понад 100 інструкцій з охорони праці. Нещодавно було переглянуто 30 та розроблено 5 нових інструкцій. У кожному структурному підрозділі інструкції видали керівникам, розмістили в куточках охорони праці, а також вивісили безпосередньо на робочих місцях. Навчання та інструктаж з питань охорони праці у вагонному депо про-

водять відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці працівників залізниці. Значну кількість питань, пов’язаних з організацією безпечної праці на робочих місцях, вивчають конотопські залізничники також при проведенні технічного навчання. Своєчасність та повноту його організовує і контролює служба охорони праці. Все це викликає тільки схвалення провідного державного інспектора ДІПБОП на транспорті, у зв’язку та машинобудуванні теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві Ігоря Біндріма, який курирує підприємство. На його думку, така практика сприяє не тільки безпечній праці, а й забезпеченню безпеки руху на залізниці. За 10 місяців 2012 р. на охорону праці витратили 380 тис. грн. Працівників вагонного депо повністю забезпечили спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Залізничників, які здійснюють огляд рухомого складу на ПТО та контрольних пунктах напередодні зимового сезону, забезпечують утепленим одягом. Є також на підприємстві їдальня та медпункт. Утім, добре налагоджена робота щодо створення безпечних умов праці та виробничого побуту працівників депо – це лише один бік справи. Все на території підприємства тільки стимулює до порядку й охайності, власної безпеки і безпеки оточуючих. Яскраве підтвердження тому – ідеальна чистота і порядок не тільки в приміщенні основного структурного підрозділу – в колісно-роликовому цеху, а й на всій території підприємства. У зразковому стані тут підтримують: монумент на честь загиблих у Великій Вітчизняній війні воїнів-залізничників, історичний вагон-тренажер, куточок для дітей залізничників та ін. Зрозуміло, що облаштування цих історико-виховних об’єктів обійшлося підприємству в копійку, однак жодні затрати не можна порівнювати з пам’яттю про великий подвиг і славні традиції попередніх поколінь працівників сталевих магістралей.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці Нам пишуть

Охорона праці

на малих підприємствах Стаття «Систему навчання треба реформувати» (автор – завідувач кафедри охорони праці та навколишнього середовища НТУ «Харківський політехнічний інститут» В’ячеслав Березуцький), яку надруковано в журналі «Охорона праці» (№ 12, 2011 р.), викликала жвавий інтерес у наших читачів. Інженер з охорони праці РДФ «Аргон-люкс ЛТД» (Полтава) Юрій Жабко ділиться досвідом стосовно організації роботи та підготовки працівників на малих підприємствах.

урнал «Охорона праці» наше підприємство виписує більше десяти років, і я з задоволенням і цікавістю знайомлюся з його черговим номером. Працюю інженером з охорони праці з 1973 року. До цього працював слюсарем, зварником, механіком, знав виробниче устаткування, механізми, будівельні майданчики тощо і випадково в той час перейшов працювати інженером з охорони праці. Навіть з урахуванням досвіду роботи на виробництві починати мені було складно, бо не знав правових норм та не мав достатніх знань з охорони праці. У 1975–1985 рр. почалося часткове підвищення ролі спеціаліста з охорони праці. Нас навчали, проводили семінари, були й курси підвищення кваліфікації (закінчив піврічні курси у Москві з одержанням диплому), обмін досвідом роботи між спеціалістами галузі тощо. У колишньому СРСР займалися підготовкою інженерів з охорони праці системно та з підвищеними вимогами до їхнього фаху. Це моє особисте бачення, може, в когось воно інше, тоді вибачайте. Спеціалісти з охорони праці починали працювати, як кажуть, з низів, з виробництва. Після закінчення вищого навчального закладу, а також після спеціального навчання з питань охорони праці спеціаліст має пройти стажування, так само, як і робітник на підприємстві. Він повинен практично набути та закріпити свої знання, ознайомитися з підприємством, виробництвом, устаткуванням. Тільки після цього нелегкого шляху його можна допускати до са-

www.ohoronapraci.kiev.ua

мостійної роботи. А якщо йдеться про майбутніх співробітників державних наглядових органів, які здійснюватимуть нагляд за безпекою праці на виробництві, досвід цих спеціалістів має бути на порядок вище ніж у спеціаліста з охорони праці. У системі контролюючих органів, у службах охорони праці на виробництві і зараз працюють люди літнього віку, які пройшли довгий трудовий шлях і мають великий досвід роботи. На малих підприємствах, а на сьогодні вони становлять більшість, таких посадових осіб як механіків, енергетиків, виконробів навчено та атестовано у відповідних навчальних центрах. Ці спеціалісти за розробленими програмами мають проводити заняття з працюючими, потім у складі комісій перевіряти знання і допускати їх до роботи. На нашому підприємстві така робота проводиться роками і є досить ефективною. Робітникові потрібні знання з питань охорони праці в межах його професії, в тому числі електробезпеки, гігієни праці, пожежної безпеки, законодавства про охорону праці. А потім треба під час проведення інструктажів на робочому місці керівниками змін, дільниць згідно з інструкціями та правовими актами поновлювати знання правил безпеки праці. Робітникові досить цих знань для безпечного виконання своїх обов’язків. А щоб працівник був заохочений виконувати свою роботу з додержанням вимог охорони праці, необхідно забезпечити його нормальними умовами праці на робочому місці. На багатьох підприємствах обов’язки інженера з охорони праці покладено на головного інженера

Управління охороною праці Прошу слова

Систему навчання

Той, хто Т х о зв зве вертається ер я до до сттаароггоо, о здате зда н відкри відкриват в и новве, ват ве, е, ззддатен бути вччит ителем. Конфуці Кон Конфуц Конф нфуц фуцій фуц ій

ТРЕБА РЕФОРМУВАТИ

Україні вкрай необхідна сертифікац ія спеціалістів з охорони праці. Вони, як і викладачі цієї дисципліни у вищих навчальних закладах, мають постійно підвищуват и і підтверджу вати свій професійни й рівень.

опри те, що Україна федр університетів, профеНі для кого не секрет, що рухається шляхом сори та доценти, молоді ви- посади керівників та економічних ре- кладачі. Відповідним спеціачином лістів служб охорони праці форм, вона все ще діяли й системи навчання у на промислових залишається країною з висо- проектних та науково-до- ствах, в установах підприємкими ризиками виробничо- слідних та органіго травматизму. Аналіз ситу- ливу інститутах. На особ- заціях – це «прерогатива» увагу заслуговувала працівників, які ації, що стосується стану система не здобули підготовки кадрів базової освіти охорони праці на виробни- для В’ячеслав Березуцький, з охорони пратехнічних завідувач кафедри охорони цтві, свідчить про те, що про- профспілок, інспекцій праці ці. Той мізер фахівців, що праці та навколишнього блеми у цій сфері здебільшо- періодично працівники яких його окремі навчальні закласередовища Національного го пов’язані з якістю базової номанітні відвідували різ- ди країни намагаються виреспублікансь кі пускати, поки технічного університету освіти фахівців. Треба визна- та що жодним загальносоюзні семінари- чином «Харківський політехнічний ти, що система навчання з практикуми, не впливає на поліпінститут», голова спілки питань охорони праці в Укра- підвищення на яких, крім шення ситуації. спеціалістів безпеки Разом з тим стабільн їні опинилася фактично на здійснювався кваліфікації, льний ий життєдіяльності м. Харкова, ся корисний корисний об- економі економічний розвиток країни роздоріжжі д р жі,, адже ніхто раїни ніхто на мін докт. техн.. наук, професор і набутим досвідом,, взає професор взає- в умовах умов сучасного глобалідержавномуу рівні не вживає мовигідний досвідом лі міжрегіон р альний зованого світу цілеспрямовани і неможливо анихх дієвих дієвих захо- та міжгалузевий між обмін ін- уявити без функці дів, і щоб відповідно функціонування д до сучас сучас- формацією тощо. на підприє підприємствах с них вимог поліпшуват у и чинні Після розпаду Радян- системи мствах сучасної стандарти навчання. ст уп управління равління о охороського Союзу Союзу усі ці напра- ною праці. раці. Логічно п Система управління у пос остає охо- цювання, як як і система систе на- запитання:: чи можуть розро роною праці праці, яка діяла розроі за ча- вчанняя з охорони охорони праці праці у ви ви- бляти, а потім сів колишнього отім належним колишнього Радянського належним чиРадян щій школі, були факти фактично ном забезпечити функ Союзу, хоча хоча і була загалом функціонуціонуз втрачені. Щоправда, деякий вання С СУОП недосконал д коналою фахівці,, що не ою, але вияви виявила- час системаа діяла за інерці- отримали навіть ся достатн н тньо… ьо… дієздатною базового дієздатною. Її єю, адже в ній лишалося ося чичи рівня знан з численних дисзнань функціонування ння забез забезпечуд печу- мал мало кваліф фікованих кадрів циплін цієї валося шир цієї науки? наук ? Я вважаю, рокою підтримкою підтримкою старої школи. Переда д ча що зробити це н профспілкових ф неможливо. органі р анізацій зацій функцій, функцій що щ здійснювалися Як змінити цю ситуаці та партійних пар ій ситуацію?? органів. ДеклаД технічними інспекціями інспек і пра- Керівники К рівники та викладачі руючи чимало чима гасел соціаль- ці профспілок викладачі кака профспілок, у підпорядкупід федр др охоро охорони ного характеру характеру, тодішня ни праці, праці щоб і дерр вання ання ново новоствореного створеного Д Держ- відповідати жава була просто змушена наглядохор и вимогам, що попо лядохоронпрац онпраціі (яка (яка відвід стійно зростають, приділяти значну увагу ють, повинні повинні ув пи- булася в Україні країні на початку дбати б про підвищення своєї танням нням підготовки підготовки та підви воєї підви- 90 90-х років минулого нулого століт- кваліфік кваліфікації. Вони пишуть щення квал ліфікації фахівців фахівців тя), ) змусила шукати тодішніх наукові з охорони праці. Хоча чіткої керівників дисертації, видають системи професійної освіти наглядовогоновоутвореного монографії, виступають на органу нових спеціалізовани цих спеціалістів у колишньо- підходів до навчання фахівців ях, семінарах, х конференціму СРСР так і не було на- з різних метопитань охорони і З дичних заходах... Зрештою, це їхній безпосередній професійний обов’язок – займатися науковою роботою, питань з охорони праці. питань охорони праці, згідно в тому числі і зі студентами. В ис- Усі ці чинники разом визнаих чають рівень професійної о- підготовки викладачів. у д щ ння ходити навчання та перевір- як свідчить практика, Утім, кваліфікації викладачів з ку цього знань у Головному на- зовсім не вимагається від н- керівників та інженерів служб охорони праці. А це 22

ехнічногоо працівника. ехнічног прац р цівника івника або іншого технічного гатьох випадках випадках падках д х не мамаАле вони у багатьох охороють достатніх знань з питаньь охороб ни праці та й роботу виконують невідповідально, адже це їхні другорядні обов’язки. Наше підприємство – ремонтнодіагностична фірма «Аргон-люкс ЛТД» – налічує 32 працівники. Директор Віктор Кірдода досить відповідально ставиться до вирішення питань охорони праці. На підприємстві створено нормальні умови праці, працюючі пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, їх атестували відповідно до професії, організували для них питний режим, забезпечили індивідуальними засобами захисту, обладнали кімнату для приймання їжі ( у ній є холодильник, мікрохвильова піч, електрочайник), у душовій – гаряча вода. Щороку у нас розробляють комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, які виконують у встановлені терміни. В цьому питанні багато залежить від роботодавця та інженера з охорони праці. Перший вимагає від відповідальних осіб виконання заходів, другий здійснює контроль за забезпеченням на підприємстві безпечних умов праці. Охорона праці робітника – це обов’язок кожного роботодавця. І якщо на всіх підприємствах будуть створені нормальні умови праці і роботодавці будуть більше піклуватися про працюючих, тоді і працівник буде ставитися відповідально до своїх обов’язків. На підприємствах знизиться рівень травматизму, а це наша спільна мета.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2011

Управління охороною праці 22 грудня – День енергетика

Інспектор в ЕНЕРГЕТИЦІ – це відповідально Державний інспектор повинен працювати так, щоб з боку роботодавців не було опротестувань, скарг і рекламацій. Саме такими принципами керуються працівники державної інспекції нагляду в енергетиці, машинобудуванні та ЖКГ теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області. Катерина Цвігун, власкор

Фото автора

ьогодні в інспекції, створеній у 1992 р., кожний з напрямів нагляду очолюють досвідчені, технічно грамотні спеціалісти, які не один десяток років пропрацювали у наглядових органах. Начальник інспекції – Юрій Миронюк, який працює у теруправлінні з 1999 р. Він пройшов усі сходинки інспекторської кар’єри. Ми живемо у непростий час. Збільшується кількість об’єктів нагляду, в експлуатацію вводяться нові виробництва, постійно змінюється нормативна база з охорони праці, змінюються підходи до здійснення державного нагляду. Тому постійне навчання та підвищення кваліфікації працівників інспекції – це вимога часу. Інакше як правильно і з високою якістю забезпечуватимеш виконання планових завдань щодо кількості проведених перевірок, призупинень експлуатації обладнання, накладених штрафів на посадових осіб? В інспекції робота починається з «азів». Розробляються щоквартальні плани роботи інспекції та кожного інспектора окремо. Ці документи складаються з урахуванням аналізу аварійності та виробничого травматизму в галузі, а також квартальних планів роботи теруправління. Усього в інспекції працює 11 осіб, і всі вони складають особисті плани роботи, які оформляються у спеціальних журналах. У них враховуються дані про технічний стан об’єктів підвищеної небезпеки на підприємствах, додержання законодавства під час експлуатації цих та інших потенційно небезпечних об’єктів. Спеціалісти-енергетики здійснюють нагляд за 120 суб’єктами господарювання і більш ніж 18 000 об’єктами. Чимало уваги приділяється участі у роботі комісій з навчання та перевірки знань з питань охорони праці, прийому відвідувачів для надання консультацій, розгляду

Головні державні інспектори Ігор Анищенко, Катерина Абакшина, Вадим Царелунг, начальник інспекції Юрій Миронюк, державний інспектор Сергій Бурдейний, головні державні інспектори Олександр Баранов, Лариса Вальда, Андрій Пилюгін, Володимир Пахомов (зліва направо)

скарг і заяв від громадян і представників підприємств. І якщо розглянути результати роботи інспекції, то вони загалом непогані. Порівняємо стан виробничого травматизму на підконтрольних підприємствах. Якщо в 2004 р. тут було допущено 10 нещасних випадків, у тому числі один – зі смертельним наслідком, то в 2011 р. – 4, смертельних випадків допущено не було. Інспекцію укомплектовано спеціалістами високої кваліфікації. Це головні інспектори Лариса Вальда, Олександр Баранов. У Котовському відділенні – Володимир Притула, в Ізмаїльському – Володимир Шавловський. Вони працюють в органах нагляду вже більш як 15 років і багато чому можуть навчити молодь. Є в інспекції і своя династія: на місце головного інспектора Данила Ташмана, який пішов на пенсію, прийшов його син Кирило. Добрим словом згадують колеги спеціалістів інспекції, які свого часу її сформували, висували жорсткі вимоги інспекторам і тим самим навчили їх працювати. Це Ігор Власов, який сьогодні очолює центр з навчання енергетиків з питань охорони праці, Сергій Гончаренко, нині покійний. Державні інспектори у своїй роботі активно взаємодіють з директо-

ром з охорони праці ВАТ «Одесаобленерго» Віталієм Мервинським, інженерами з охорони праці Одеських магістральних електричних мереж Валентиною Катаєвою, ТОВ «Енергосервіс» – Віктором Легенченко та ін. Автор не перший рік знає людей, про яких йдеться у статті. Для них цілком досить наявних повноважень, щоб кваліфіковано вирішувати питання безпеки як з керівництвом підприємств, так і з представниками органів місцевої влади. Інспекція нагляду в енергетиці, машинобудуванні та ЖКГ є вірною своєму призначенню – оберігати й захищати життя і здоров’я працюючої людини. Іншими словами – робота у нормальному режимі. *** У грудні Україна відзначає професійне свято енергетиків – День енергетика. Одеські наглядовці до цього дня прийшли з непоганими результатами. Вітаємо працівників державних інспекцій в енергонагляді, інших інспекцій та структур Держгірпромнагляду, які мають відношення до цієї галузі, всіх енергетиків країни з професійним святом. Нових вам успіхів у роботі, міцного здоров’я і благополуччя.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Пропонують учені

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА

ТЯЖКОСТІ ШКОДИ

від нещасних випадків

Однією з складових професійного ризику є шкода, заподіяна під час нещасного випадку, що стався. Як оцінити тяжкість можливої шкоди, щоб вжити необхідних заходів профілактики? Пропонуємо методологію визначення тяжкості шкоди від нещасних випадків (несмертельних) для професій і видів діяльності, а також залежно від причин, що призвели до нещасного випадку. Олександр Масюкевич, канд. фіз.-мат. наук (ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці»)

ільш як 80 % основних фондів підприємств України вже відпрацювали свій ресурс. Природно, що робота на зношеному устаткуванні супроводжується ризиком підвищеної аварійності, а значить і ризиком виникнення нещасних випадків різного ступеня тяжкості. Оцінка ризику виникнення нещасних випадків на виробництві є основою для прийняття рішень з питань управління охороною праці. З цих причин проблема аналізу та оцінки ризиків, управління ними, враховуючи її складність і багатоаспектність, сьогодні стає дуже актуальною і затребуваною. При цьому варто мати на увазі, що ризик визначається не лише кількістю нещасних випадків, але й тяжкістю шкоди від них, тобто необхідно враховувати не просто шкоду, але і її тяжкість. Це зазначено, наприклад, у ГОСТ Р 51898–2002: ризик – вірогідність спричинення шкоди з урахуванням її тяжкості. Для визначення ризику в країнах Європейського Союзу використовується метод Файна і Кенні (США), де ризик визначено як вірогідність одержання травми або захворювання в результаті існуючої небезпеки та їх тяжкості. Тобто, тягар шкоди є однією з умов результативного управління ризиком як одним з основних факторів, що впливає на рівень професійної безпеки та виробничого травматизму. Ефективне функціонування СУОП на державному рівні на сучасному етапі можливе лише з використанням автоматизованої інформаційної бази (системи) з питань охорони праці. Вона, у свою чергу, повинна складатися з підсистем: управління професійними і виробничими ризиками, чому присвячені публікації автора у журналі «Охорона праці»: «Оцінка ступеня ризику від здійснення господарської діяльності» (№ 12, 2007 р., у співавт.) і «Ризикоорієнтований підхід до оцінки професійних ризиків» (№ 10, 2011 р.). Дотепер під час дослідження ризиків виникнення нещасних випадків аналізувалася тільки кількість нещасних випадків. У цій роботі запропоновано методологію визначення критеріїв, за якими необхідно оцінювати ступінь ризику виникнення нещасних випадків (несмертельного випадку) для якої-небудь професії залежно від

тяжкості виробничого травматизму при здійсненні господарської діяльності, визначено значення гранично допустимого рівня тяжкості шкоди і залежно від нього встановлено градації для високого, середнього та незначного ступенів ризиків. У статті розглядаються тільки несмертельні нещасні випадки. Градацію тяжкості шкоди від нещасних випадків пропонується здійснити для трьох варіантів: за професіями; за середніми втраченими днями; за КВЕДами, а також встановити для таких позицій: від 0 до середнього значення (уколи, подряпини, садна аж до сильних розривів мускульних тканин, опіки ІІІ ступеня); від середнього до високого (переломи кісток, струс мозку, опіки ІІ та І ступеня, до настання інвалідності). У загальній градації граничних значень (рівнів) тяжкості шкоди від нещасних випадків для подальшого розгляду становитимуть інтерес рівні 0, середній і високий. Щоб визначити граничні значення тяжкості шкоди для якої-небудь професії, необхідно підсумувати втрачені дні за усіма КВЕДами, в яких зустрічаються нещасні випадки за цією професією, цю суму розділити на кількість КВЕДів з нещасними випадками за цією професією за формулою:

Д ср. проф. к

(6Д ɫɪ ɩɪɨɮ ɤ ɄȼȿȾ T 6

q 1

де Дср.проф.к.КВЕДq – середня кількість втрачених робочих днів працівника за професією «к» внаслідок тимчасової непрацездатності, q – кількість КВЕДів з нещасними випадками за цією професією (q = 1,..., s). Це будуть середні втрачені дні за професією. Порівнюючи кількість середніх втрачених днів за професією з кількістю втрачених днів за цією професією у кожному КВЕДі, можна знайти, до якої області градації значень (рівнів) тяжкості шкоди від нещасних випадків (середній або високий) потрапить кількість втрачених днів у КВЕДі. Градація тяжкості шкоди під час виникнення нещасного випадку для якої-небудь професії, як і кількість нещасних випадків, може бути пов’язана з причиною його виникнення. У наступному варіанті градації значень тяжкості шкоди від нещасних випадків необхідно визначити середню кількість робочих днів на один нещасний випадок Дср.Нв по Україні за формулою:

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці

де Дср.Укр – кількість втрачених робочих днів по Україні (середня кількість втрачених днів за період, що розглядається); Нв.ср.Укр – середня кількість нещасних випадків по Україні за період, що розглядається . Це значення тяжкості шкоди від нещасних випадків можна вважати середнім значенням у градації тяжкості нещасних випадків. Значення тяжкості нещасних випадків на один нещасний випадок для кожного КВЕДа Дср.Нв. визначається за формулою: КВЕДq Дср.Нв.КВЕДq = Д ср.КВЕДq / Нв.ср.КВЕДq,

де Дср.КВЕДq і Нв.ср.КВЕДq – середня кількість втрачених робочих днів і кількість нещасних випадків в одному якомунебудь КВЕДіq. Порівнюючи значення кількості втрачених робочих днів (тяжкості нещасних випадків) на один нещасний випадок для кожного КВЕДа з середнім значенням втрачених робочих днів на один нещасний випадок по Україні, можна визначити, тяжкість яких нещасних випадків Дср.Нв.КВЕДq < Дср.Нв.Укр буде меншою за середнє значення втрачених робочих днів на один нещасний випадок по Україні, тобто значення Дср.Нв.КВЕДq потраплять в область «0 – середній», а для яких Дср.Нв.КВЕДq > Дср.Нв.Укр буде більше, тобто значення Д ср.Нв.КВЕДq потраплять в область «середній – високий». Додержуючись наведеного вище алгоритму, за даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) за 2008–2010 рр. (m = 3 роки), одержимо: середню кількість нещасних випадків – 13 225; середню кількість втрачених робочих днів – 828 025; середню кількість втрачених робочих днів на один нещасний випадок по Україні (середнє у градації значень тяжкості нещасних випадків) – 63 дні. Визначаючи значення кількості втрачених робочих днів на один нещасний випадок для кожного КВЕДа (за тими самими даними Фонду) і порівнюючи з 63 днями, одержимо, що в 236 КВЕДах втрачених днів більше 63, в 342 КВЕДах втрачених днів менше 63, але більше 0, і в 195 КВЕДах кількість втрачених днів дорівнює 0. Такий підхід дає змогу відразу визначити, у яких КВЕДах тяжкість нещасних випадків є великою, отже, необхідно збільшити частоту нагляду і організувати профілактичні заходи. У варіанті градації тяжкості шкоди від нещасних випадків за КВЕДами потрібна середня кількість втрачених робочих днів Дср.Укр по Україні розділити на загальну кількість КВЕДів (773), тобто визначити середню кількість втрачених днів відносно одного КВЕДа за формулою: Дср.КВЕД Укр = Дср.Укр / 773.

На підставі цих розробок пропонується ініціювати перед урядом питання про прийняття постанови, у якій визначалися б граничні значення ризиків на 3–5 років, частота перевірок наглядовими органами підприємств з професійним ризиком у високій і середній зонах (частота і обсяги навчання, збільшення фінансування підприємствами на профілактику нещасних випадків тощо). Цю роботу можна доручити, наприклад, ННДІПБОП спільно з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Нові щорічні дані про ризики виникнення нещасних випадків необхідно порівнювати із затверджуваними урядом як граничні. Це дасть змогу впливати на ефективність управління ризиками на державному рівні.

Ця кількість втрачених днів і буде середньою у градації втрачених днів. Порівнюючи середню кількість втрачених днів для кожного КВЕДа Дср.КВЕДq з Дср.КВЕД Укр, можна визначити, тяжкість яких нещасних випадків Дср.КВЕДq < Дср.КВЕД Укр буде менше за середнє значення втрачених днів Дср.КВЕД Укр по Україні, тобто значення Дср.КВЕДq потраплять до області «0 – середній», а для яких Дср.КВЕДq > Дср.КВЕД Укр буде більше, тобто значення Дср.КВЕДq опиняться в області «середній – високий». Розраховуючи середню кількість втрачених днів на один КВЕД Дср.КВЕДq Укр за формулою (4) (за тими самими даними Фонду), одержимо Дср.КВЕД Укр = 828 025 / 773 = 1071 день – це буде середнім значенням. Порівнюючи це значення з середньою кількістю втрачених днів для кожного КВЕДа Дср.КВЕДq, одержимо, що в 122 КВЕДах втрачених днів більше 1071 дня, у 474 КВЕДах втраче-

www.ohoronapraci.kiev.ua

них днів менше 1071, але більше 0, і в 177 КВЕДах кількість втрачених днів дорівнює 0. Це дає змогу побачити, у яких КВЕДах тяжкість нещасних випадків є великою, отже, необхідно збільшити частоту нагляду і організувати профілактичні заходи. Повністю розрахунки за варіантами 2 і 3 не наведено зважаючи на їх громіздкість, але вони є у Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП). Таким чином, розглянуто і одержано варіанти градації тяжкості шкоди під час виникнення нещасних випадків для: якої-небудь професії і причини, за якої виник нещасний випадок; кількості втрачених днів; видів економічної діяльності. Градація дає можливість побачити величину і місце тяжкості нещасного випадку у запропонованій системі, які в першу чергу наглядові та превентивні заходи варто здійснювати і в яких видах економічної діяльності.

Дср.Нв.Укр = Дср.Укр / Нв.ср.Укр,

Управління охороною праці Є такий досвід

Як організувати

ефективне навчання В умовах недостатнього нормативно-методичного забезпечення діяльності з охорони праці методичні розробки співробітників ДП «Рівненський ЕТЦ» можуть зацікавити не тільки колег, а й фахівців з охорони праці. Тетяна Антонюк, начальник навчально-методичного відділу ДП «Рівненський експертнотехнічний центр» Фото з архіву ДП «Рівненський ЕТЦ»

а базі навчально-методичного відділу ДП «Рівненський ЕТЦ» співробітники створили сучасні умови для навчання керівників і спеціалістів підприємств області. Лекційні та практичні заняття проводяться у навчальних аудиторіях, які обладнані комп’ютерами, проекторами, теле- та відеоапаратурою, плакатами, стендами з охорони праці, є виставка засобів колективного та індивідуального захисту. У процесі навчання використовують відеофільми, слайд-шоу, комп’ю терний навчально-контролюючий комплекс «Автоекзаменатор «Охорона праці». Окрім того, слухачі мають можливість практикуватися у наданні першої допомоги потерпілому внаслідок нещасного випадку на тренажері для навчання прийомам серцево-легеневої реанімації «Фантом». Таким навчальним обладнанням може похвалитися далеко не кожен

Власні методичні розробки центру

навчальний центр. Тренажер допомагає набувати навичок, обов’язкових для успішної реанімації людини на місці нещасного випадку, зокрема, при раптовій зупинці серця, ураженні електричним струмом, утопленні, отруєнні, тяжкому захворюванні серцево-судинної системи. На ньому навчаються визначати стан потерпілого, робити непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легенів, накладати пов’язку та шину. Тренажер виконує функцію контролю за правильністю дій реаніматора. Навчання з питань охорони праці потребує від викладачів спеціальної фахової підготовки, поєднання теорії з практикою, тому для читання лекцій залучаються досвідчені технічні експерти ДП «Рівненський ЕТЦ», державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду у Рівненській області, представники робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд), управління МНС, інспекції Держенергонагляду та інспекції праці. Слухачі мають змогу користуватися нормативно-правовими актами, які є в технічній бібліотеці ДП «Рівненський ЕТЦ». Бібліотека, що нараховує близько 2 тис. примірників нормативної та технічної літератури, постійно поповнюється новими виданнями НПАОП, довідковою та іншою технічною літературою. Навчально-методичний відділ використовує у навчальному процесі і свої власні методичні розробки: Посібник з питань охорони праці для посадових осіб та спеціалістів підприємств, установ та організацій, методичні рекомендації «Впровадження на підприємстві системи управління охороною праці», «Безпечна експлуатація побутових газових приладів», «Безпечна експлуатація навантажувачів».

Для прикладу: у Посібник з питань охорони праці для посадових осіб та спеціалістів підприємств, установ та організацій (автори Т. Антонюк і В. Павлюк) увійшли основні нормативно-правові акти, які найчастіше використовуються працівниками, що відповідають за стан охорони праці на підприємствах різних форм власності. Методичні рекомендації «Впровадження на підприємстві системи управління охороною праці» містять зразки наказів, журналів, інструкцій з охорони праці. Посібник користується популярністю у роботодавців, інженерів з охорони праці, оскільки допомагає їм організувати роботу з охорони праці на підприємстві відповідно до чинного законодавства. Методичні рекомендації «Безпечна експлуатація побутових газових приладів» тих самих авторів розроблені для осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію побутових газових приладів. Методичні рекомендації «Безпечна експлуатація навантажувачів», що містять зразки наказів, журналів, інструкції з охорони праці для водіїв електро-, автонавантажувачів, стануть у нагоді спеціалістам, відповідальним за безпечну експлуатацію навантажувачів. Розробили їх технічні експерти з промислової безпеки ДП «Рівненський ЕТЦ» С. Мулик та А. Бондар. Зараз відділ працює над розробкою методичних рекомендацій з безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (балонів зі зрідженими газами, які широко використовуються у побуті та на виробництві). На замовлення клієнтів працівники відділу надають методичну допомогу з розробки необхідних підприємствам інструкцій, положень та іншої документації. Окрім цього, уже кілька років у навчально-методичному відділі функціонує відділення психофізіологічної експертизи.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Управління охороною праці більше 10 років. Практично щороку Фонд виділяє кошти на навчання спеціалістів та осіб, які виконують функції служби охорони праці на підприємствах. У 2011 р. за його рахунок пройшли навчання 120 працівників. Минулого року відділ одержав нову ліцензію Міністерства освіти та науки України на право підвищення кваліфікації зварників пластмас. У Рівненській області підготовкою та атестацією зварників пластмас займається лише навчально-методичний відділ ДП «Рівненський ЕТЦ». Пройти атестацію та підвищити свій кваліфікаційний рівень на базі відділу можуть як спеціалісти Рівненської, так і сусідніх областей. Згідно з Положенням про атестацію зварників пластмас на право виконання зварювальних робіт під час будівництва та ремонту газопроводів з поліетиленових труб працівники, які виконують ці зварювальні роботи, повинні проходити не рідше одного разу на рік періодичну атестацію. Вона включає відповідний курс теоретичного та практичного навчання, після чого зварники складають іспити з теоретичних знань, у присутності членів комісії зварюють три конт-

Ділова репутація: підтверджено нагородами

рольних з’єднання. З кожного такого з’єднання вирізаються три зразки, що підлягають механічним випробуванням, для визначення границі текучості при розтягненні та характеру руйнування зразків. Будь-який курс навчання обов’язково закінчується перевіркою знань. До складу комісії з перевірки знань входять державні інспектори Держгірпромнагляду, Держенергонагляду та представники Фонду. Після завершення навчання слухачі одержують анкети-запитальники. Відповіді допомагають навчальнометодичному відділу виявити недоліки в організації навчального процесу та врахувати побажання клієнтів.

Минулого року на ДП «Рівненський ЕТЦ» пройшли навчання близько 4 тис. посадових осіб підприємств різних форм власності. Особливу увагу співробітники відділу приділяють навчанню посадових осіб, які організовують проведення робіт, внесених до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, відповідальних за газове господарство, електробезпеку, посудини, що працюють під тиском, котли, вантажопідйомні споруди тощо. Важливим напрямом роботи відділу є навчання інженерів з охорони праці та осіб, на яких покладено функції служби охорони праці. Для допомоги підприємствам, які розташовані за 100 км і більше від обласного центру, навчально-методичний відділ організовує виїзні навчання, тобто не слухачі приїздять за знаннями, а співробітники відділу їдуть до них. У цьому напрямі роботи відділ тісно співпрацює з посадовими особами райдержадміністрацій, які відповідають за здійснення контролю за станом охорони праці в районах, а також з представниками районних відділень Фонду. З робочими органами Фонду ДП «Рівненський ЕТЦ» тісно співпрацює уже

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Зібрали професіоналів

Заспокоюватися рано

14 по 16 листопада у с. Поляна Свалявського району Закарпатської області проходив всеукраїнський семінар-нарада, присвячений питанням поліпшення державного нагляду за охороною праці та промисловою безпекою на підприємствах АПК та СКС. Участь у ньому взяли представники центрального апарату Держгірпромнагляду та його теруправлінь, які здійснюють нагляд у цій сфері. Заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас наголосив, що нинішні позитивні тенденції щодо зниження рівня виробничого травматизму на підприємствах АПК, СКС, деревообробної, легкої і текстильної промисловості – не привід для самозаспокоєння. Життя, як показали групові нещасні випадки зі смертельними наслідками, що сталися минулого літа під час проведення робіт у замкнених просторах, жорстоко карає за найменшу легковажність, ігнорування вимог безпеки праці. Досягти позитивного результату можна лише тоді, коли наглядову роботу кожний інспектор виконуватиме з додержанням трьох основних вимог сьогодення: якості, ефективності та своєчасності. Найбільше критичних зауважень на семінарі було висловлено

на адресу Держлісагентства України, оскільки рівень виробничого травматизму на підприємствах лісового господарства високий, незважаючи на значні зусилля щодо виправлення ситуації. Сумне лідерство у 2012 р. за кількістю загиблих на виробництві – за лісівниками Закарпаття. На нараді також було проаналізовано застосування теруправліннями штрафних санкцій як одного із дієвих заходів додержання законодавства про охорону праці. Учасники наради побували на кількох підприємствах АПК Закарпаття. Висловлені під час семінару-наради пропозиції щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві та підвищення рівня наглядової роботи було опрацьовано та узагальнено створеною комісією.

Група «Метінвест» (Міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група компаній) виступила організатором II Міжнародної конференції з промислової безпеки, охорони праці, здоров’я та навколишнього середовища. Конференція пройшла під девізом: «Безпечне виробництво = успішний бізнес». Її учасниками стали більше трьохсот визнаних спеціалістів з питань промислової безпеки, охорони праці, екологічної безпеки. Це експерти компаній: DuPont, Shell, RAG, ArcelorMittal, Celsa Group, СУЕК, ДТЕК, консалтингових компаній CCS, InfoTech, IPM Advisors, Всесвітньої асоціації виробників сталі та ін. Основну увагу учасники конференції приділили питанням впровадження сучасних методів управління та подолання існуючих бар’єрів ефективності; взаємодії бізнесу, держави і суспільства у вирішенні екологічних проблем. Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва високо оцінив ініціативу проведення подібних конференцій. «Минулого року,– сказав Олександр Іванович,– було зареєстровано 685 смертельних випадків на виробництві, цього року на 60 менше. Але, щоб їх не допускати, потрібна профілактика. І дуже добре, що проводяться такі конференції».

І. Парфенюк

За матеріалами ЗМІ

За «нульовий» показник ВІЛ у сфері праці

нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, яке відзначають 1 грудня, Міжнародна організація праці опублікувала звернення Генерального директора Гая Райдера. У ньому йдеться про те, що, за даними ООН, кількість нових випадків зараження людини вірусом імунодефіциту у 25 країнах світу (у т. ч. 13 африканських країн) за останні два роки скоротилася на 50%. Кількість тих, що отримують лікування, збільшилася на 63%. Смертність зменшилася більш ніж на півмільйона осіб порівняно з 2005 р. На сьогодні МОП робить усе можливе, щоб громадськість зрозуміла, що ВІЛ/СНІД є загрозою для трудового потенціалу. Незважаючи на значні досягнення, говориться у зверненні, проблеми залишаються. Захворювання, асоційовані зі СНІДом, усе ще загрожують життям багатьох працівників і їхнім сім’ям, підприємствам тощо. Нинішня економічна та фінансова криза у багатьох промислово розвинених країнах, а

також пов’язане з нею зниження темпів економічного зростання негативно впливають на обсяги ресурсів, які можуть бути спрямовані на досягнення «нульового» показника у контексті ВІЛ/СНІД. Гай Райдер у своєму зверненні підтверджує зобов’язання МОП використовувати трудові колективи для пропаганди здорового способу життя як шлях до досягнення «нульового» показника нових випадків ВІЛ-інфекції, зменшення дискримінації хворих і смертей від СНІДу у тісному співробітництві з тристоронніми партнерами: урядом, організаціями роботодавців та працівників, громадянським суспільством (з організаціями людей, які живуть з ВІЛ, включно) та партнерами з розвитку. Завдяки визначальній ролі, яку відіграють соціальні партнери та соціальний діалог, політика і програма на робочих місцях мають стати значним внеском у досягненні мети. Рекомендація МОП № 200 щодо ВІЛ/СНІД і сфери праці та Практичний посібник МОП є керівництвом до дій на робочому місці задля досягнення цієї мети. За матеріалами ЗМІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці

На допомогу – юридичні курси Інноваційне рішення для зварників

К Н

а Дніпропетровщині відбувся другий випуск слухачів спеціалізованих курсів у рамках Програми підвищення кваліфікації з юридичних питань державних інспекторів з охорони праці. Разом з 31 минулорічним випускником свідоцтво про підвищення кваліфікації отримали 29 працівників державних інспекцій та відділу з розслідування нещасних випадків на виробництві теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області. Ректор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Сергій Алфьоров висловив упевненість, що отримані фахівцями Держгірпромнагляду знання стануть надійним помічником у їхній відповідальній справі забезпечення державного нагляду за додержанням на підприємствах вимог з промислової безпеки та охорони праці. Як повідомив начальник теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області Віктор Іванко, завдяки угоді про співробітництво з університетом вдалося забезпечити на постійній основі обмін інформацією з фахівцями-правознавцями про актуальні зміни в різних галузях законодавства, нову практику його застосування. «Ми домовилися з керівництвом університету вже найближчим часом отримати фахові методичні рекомендації, алгоритми дій стосовно застосування нового Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Багато нових планів у нас ще попереду»,– зазначив В. Іванко. В. Пашула

омпанія «3М Україна» презентувала нові зварювальні маски 3М Speedglas серії 9100. Їх відмінність – посадка глибша і розміри самого щитка ширші, що забезпечує кращий захист шиї, вух і голови. У масках повністю змінили підмасочний простір і наголов’я, що дало змогу знизити тиск на чутливі точки, оптимізувати баланс щитка і додати ряд регулювань для більш зручної фіксації маски на голові. Розвиток бренду Speedglas почався ще в 1981 р., у Швеції. Протягом 20 років спеціалісти компанії працювали спільно зі зварниками, а також зі спеціалістами з охорони праці та ергономістами, постійно покращуючи характеристики і захисні властивості виробу. «Наші спеціалісти вивчають конкретні умови, в яких використовуються маски, і враховують навіть самі, на перший погляд, незначні побажання споживачів,– говорить генеральний директор «3М Україна» Софія Оліфант. – Тільки в 2011 р. на розвиток інноваційної складової компанія витратила 1,5 млрд. доларів. З року в рік ця сума збільшується. Ми постійно підвищуємо вимоги до якості продукції, яку виробляє наша компанія». Н. Матухно

ПІТ – виставка-форум

останній тиждень листопада у Палаці молоді та студентів Криворізького національного університету (Дніпропетровська область) пройшла XII виставка-форум «Промисловість. Інвестиції. Технології». У початковому списку учасників форуму значилося понад сто фірм, підприємств, організацій, установ. Проте у результаті їх виявилося значно менше, що не дивно. Як відзначає більшість ЗМІ, виставковий формат ділової активності в Україні останніми роками значно знизився. На виставці були представлені цікаві експонати та технології. Наприклад, НВП «Інститут аналітичних методів контролю» демонстрував функціональні можливості своїх рентгенофлуоресцентних аналізаторів EXPERT у лабораторному та портативному варіантах. Популярні нині довгохвильові інфрачервоні обігрівачі привезло на виставку ТОВ «Впроваджувальна фірма «РЕТА», яке займається розробкою та виробництвом електротехнічної продукції у сфері перетворення енергії малих потужностей. Гості виставки з цікавістю розглядали алюмосилікатні, карбідкремнієві вогнетривкі вироби та енергозберігаючу цеглу ПАТ «Часовоярський вогнетривкий комбінат», хитромудрі енергозберігаючі світильники нового покоління з індукційними лампами TM LVD у павільйоні ПП «Кристал». Кризові тенденції у промисловості в першу чергу відбилися в малій експозиції виставки-форуму, присвяченій тематиці охорони праці, навколишнього середовища та промислової безпеки. Всього три павільйони! Найбільш яскравим і барвистим з них був павільйон ТОВ «Фірма «АВ Центр», яке виробляє сучасні промислові засоби індивідуального захисту працівників, спеціальні одяг та взуття. Свою продукцію представив завод HENNLICH ENGINEERING. Він випускає пристрої для безпилового завантаження сипких матеріалів, фільтраційні установки для знепилювання деяких виробничих процесів і туманоутворюючі пушки, які застосовуються для придушення пилу, що виникає на відкритих складських майданчиках або дорогах з грунтовим покриттям. Скромна експозиція Науково-дослідного інституту охорони праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості складалася з кількох макетів апаратів і агрегатів, розроблених в інституті досить давно. О. Моісеєнко

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Культура безпеки

Аварії made in… і людський фактор Культура – найтонша шкірка яблука над вогнедишним хаосом. Фрідріх Ніцше

а VІ Міжнародній науково-практичній конференції з культури безпеки на АЕС одне з пленарних засідань було присвячено темі «Уроки Фукусіми». У доповідях експертів Данко Білея, Костадина Батачі, Бориса Прістера та інших оцінювалася роль людського фактора як причини світових аварій, розглядалися шляхи створення атмосфери прихильності працівників цілям безпеки, їх особиста відповідальність і додержання принципів культури безпеки. Принципи культури безпеки закріплено у законодавстві ядерних країн, у тому числі у законодавстві України. І що ж? Досвід багатьох аварій показує, що принцип пріоритету безпеки не додержується. Ігнорування принципів безпеки керівниками, їх нездатність системно мислити – це вже небезпека. «Залежність інспекторів ядерного нагляду від керівництва АЕС позбавляє наглядовий орган можливості управляти ситуацією» (Булат Нігматулін, РФ). За даними МАГАТЕ, до 2030 р. атомні станції стануть одним з основних джерел електроенергії. Кількість АЕС у світі збільшиться на 60 %. Сьогодні в 30 країнах світу експлуатується 194 АЕС з 435 енергоблоками загальною електричною потужністю 370 049 МВт. 103 блоки знаходяться у США, 59 – у Франції, 55 – в Японії, 33 – в Росії, 15 – в Україні. Сьогодні будується ще 64 енергоблоки, 140 – закрито і ще 5 не працюють – рішення про їх закриття поки не прийнято. На долю атомних станцій сьогодні припадає 16 % усієї електроенергії, що виробляється. По окремих країнах ці показники суттєво відрізняються: у Франції на долю АЕС припадає 78 % усієї електроенергії, що споживається, в Україні – 48 %, а в Китаї – усього 2 %. Сьогодні надійність систем АЕС підвищено конструкторськими рішеннями, створено пастки для розплаву ядерного палива тощо, але це буде реалізовано на нових атомних станціях, що будуються. А поки проблема безпеки діючих АЕС залишається найбільш актуальною.

Made in... Англія 10.10.1957 р. Аварія на атомному комплексі «Селлафілд», графство Камбрія на північному заході Англії. Рівень аварії за Міжнародною шкалою Ядерних Подій – INES 5. Аварія сталася під час виконання програми планового відпалу графітової кладки. Процес контрольованого відпалу використовувався для відновлення структури графіту. Для його ініціації вимикали газодувки охолоджувального контуру, внаслідок чого реактор розігрівався до температури, за якої починала виділятися акумульована у графіті енергія. Внаслідок

конструктивних особливостей Уіндскейльського реактора при цьому залишаються зони не відпаленого графіту, тому розігрівання треба робити повторно. Через відсутність контрольно-вимірювальних приладів і помилки персоналу процес вийшов з-під контролю. У результаті великого енерговиділення уранове паливо в одному з паливних каналів вступило в реакцію з повітрям і загорілося. Перший сигнал про порушення у роботі (підвищення радіоактивності повітря у 10 разів) надійшов об 11 год з пробовідбирача повітря, розташованого на відстані близько 800 м від активної зони. Аналіз повітря поруч з будівлею реактора підтвердив радіоактивний викид. О 16 год 30 хв при візуальному огляді паливних каналів було встановлено, що багато ТВЕЛів (тепловидільні елементи) розжарилися до температури 1400 °C, вивантажити їх не вдалося через розпухання та заклинювання у каналах. Незважаючи на самовіддані дії операторів, які намагалися вивантажити паливні елементи з каналів, прилеглих до зони загоряння, до вечора вогонь перекинувся на 150 каналів, що містили близько 8 т ядерного палива. У ніч з 10 на 11 жовтня робилися безуспішні спроби охолодити активну зону за допомогою вуглекислого газу. У результаті вранці 11 жовтня реактор затопили водою, усвідомлюючи при цьому ризик можливого вибуху. В результаті 12 жовтня реактор було переведено у холодний стан.

Made in… США 28.03.1979 р. Аварія на АЕС «Три-Майл Айленд» Three Mile Island (TMI-2), блок 2, США. Рівень аварії за Міжнародною шкалою Ядерних Подій – INES 5. Першопричиною аварії стала відмова живильних насосів у другому контурі системи охолодження реактора, внаслідок чого припинилася подача води в обидва парогенератори. Автоматично вимкнувся турбогенератор і ввімкнулась аварійна система подачі живильної води у парогенератори, проте, незважаючи на нормальне функціонування усіх трьох аварійних насосів, вода у парогенератори не надходила. Виявилося, що засувки з боку напору на насосах були закриті. Їх забули відкрити після планового ремонту, що проводився на блоці за кілька днів до аварії.

Made in... СРСР 29.09.1957 р. Вибух у сховищі на хімкомбінаті «Маяк» у закритому місті «Челябінськ-40». Рівень аварії за Міжнародною шкалою Ядерних Подій – INES 6.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці

Через вихід з ладу системи охолодження вибухнула ємкість, де містилося близько 80 м3 високорадіоактивних ядерних відходів. За однією з версій у бак-випарник з гарячим розчином нітрату плутонію помилково додали розчин оксалату плутонію. Під час окиснення оксалату нітратом виділилася велика кількість енергії, що призвело до перегрівання та вибуху ємкості, що містила радіоактивну суміш. Вибух, що оцінюється у десятки тонн у тротиловому еквіваленті, повністю зруйнував ємкість, що знаходилася на глибині 8,2 м, зірвав і відкинув на 25 м бетонну плиту перекриття завтовшки 1 м, масою 160 т, у радіусі до 1 км у будівлях вибило скло. Стався викид в атмосферу близько 20 млн. кюрі радіоактивних речовин. Безпосередньо від вибуху ніхто не загинув. 26.04.1986 р. Руйнування 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС, СРСР. Рівень аварії за Міжнародною шкалою Ядерних Подій – INES 7.

що проводилися на ЧАЕС. Перша спроба у 1982 р. показала, що напруга під час вибігу падає швидше, ніж планувалося. Наступні випробування, що проводилися після доопрацювання устаткування турбогенератора в 1983, 1984 і 1985 рр. також, з різних причин, закінчувалися невдало. Випробування повинні були проводитися 25 квітня. Експеримент почався 26 квітня о 1 год 23 хв. Через 35 секунд було зареєстровано сигнал аварійного захисту АЗ-5 на пульті оператора. Поглинаючі стержні почали рух в активну зону, проте внаслідок їх невдалої конструкції та заниженого (нерегламентного) оперативного запасу реактивності реактор не було заглушено. Потім було зареєстровано різні сигнали, що свідчили про швидке підвищення потужності, і реєструючі системи вийшли з ладу. За свідченнями більшості очевидців, сталося два потужних вибухи. Реактор було повністю зруйновано. Згідно із звітом, аварія стала наслідком малоймовірного збігу низки порушень правил і регламентів експлуатаційним персоналом, а катастрофічні наслідки сталися через те, що реактор було приведено у нерегламентний стан. За «Інформацією про аварію на Чорнобильській АЕС та про її наслідки», підготовленою для МАГАТЕ, грубі порушення правил експлуатації АЕС, допущені її персоналом, полягали у наступному: проведення експерименту «за всяку ціну», незважаючи на зміну стану реактора; виведення з роботи справних систем технологічного захисту, які зупинили б реактор ще до того, як він увійшов у небезпечний режим. Згідно з іншим звітом Консультативного комітету з питань ядерної безпеки (INSAG) МАГАТЕ, основними факторами, що стали причинами аварії, є: невідповідність реактора нормам безпеки та наявність небезпечних конструктивних особливостей; низька якість регламенту експлуатації у частині забезпечення безпеки; неефективність режиму регулювання та нагляду за безпекою у ядерній енергетиці, загальна недостатність культури безпеки у ядерних питаннях як на національному, так і на місцевому рівнях; відсутність ефективного обміну інформацією про безпеку між операторами, операторами та проектувальниками. Персонал не володів достатнім розумінням того, що може статися у зв’язку з особливостями станції, які впливають на безпеку; персонал допустив низку помилок, порушив існуючі інструкції та програму випробувань.

Made in... Іспанія

Аварія розцінюється як найбільша за всю історію атомної енергетики. Впродовж перших трьох місяців після неї загинула 31 особа. До кінця 1986 р. з 188 населених пунктів було вивезено 116 тис. осіб. На 25 квітня 1986 р. була запланована зупинка 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС для чергових планово-запобіжних робіт. Під час зупинки було заплановано випробування так званого режиму «вибігу ротора турбогенератора», запропонованого генеральним проектувальником як додаткову систему аварійного електропостачання. Це були вже четверті випробування режиму,

www.ohoronapraci.kiev.ua

19.10.1989 р. Аварія на АЕС «Ванделлос», Іспанія. Рівень аварії за Міжнародною шкалою Ядерних Подій – INES 3. Через раптову зупинку однієї з турбін сталися перегрівання та розкладання мастила. Водень, який утворився при цьому, вибухнув, що й стало причиною займання турбіни на першому енергоблоці АЕС. Оскільки на станції не працювала система автоматичного пожежогасіння, були викликані пожежні підрозділи сусідніх міст, що знаходилися на відстані до 100 км від АЕС. Боротьба з вогнем тривала більш як 4 години. За цей час серйозно потерпіли системи охолодження реактора та енергопостачання турбін.

Безпека праці Пожежники, які працювали на станції, ризикували життям не лише у зв’язку з високою небезпекою об’єкта – вони не знали розташування і функцій її об’єктів, не були ознайомлені з планом ліквідації аварії на АЕС. Застосовували для гасіння електричних систем воду замість піни, що могло призвести до ураження їх електричним струмом. Людей не попередили про ризик роботи у зонах з підвищеним рівнем радіації. Так через три роки після аварії на Чорнобильській АЕС пожежники, вже в іншій країні, стали заручниками небезпечної ситуації. На щастя, цього разу ніхто сильно не постраждав.

Made in... Франція 28.12.1999 р. Проблеми на АЕС Блайє, Франція. З 17 французьких АЕС, що стоять на берегах річок, 14 розташовано у місцях з високою небезпекою сильних повеней і паводків. За останні 10 років на АЕС сталося 136 інцидентів, пов’язаних з повенями та затопленнями майданчиків АЕС. Компанія Electricite de France уперто не бажала підвищувати рівень захисту АЕС Блайє від повеней при тому, що вона раніше одержувала попередження від органів ядерного нагляду. Дамбу було негайно надбудовано лише після злополучної повені – у ніч на 28.12.1999 р. жахливого удару завдали урагани «Мартен» і «Лотар» – тисячами падали дерева, десятками – опори ЛЕП. Вітер, що дув із швидкістю 140 км/год, став причиною повені. З ладу вийшли дві ЛЕП, до яких було підключено устаткування 2-го та 4-го реакторів АЕС Блайє. Операторам АЕС не вдалося перевести їх на мінімальний режим, реактори зупинилися. Робота двох дизельних електрогенераторів упродовж 3,5 год дала змогу уникнути гіршого. Сміття забило водозабірник першого реактора, внаслідок чого його було зупинено. Катастрофі вдалося запобігти завдяки постійним консультаціям з кризовим штабом, терміново створеним під Парижем. Зв’язок з провідними спеціалістами підтримувався по одній з трьох спеціальних ліній зв’язку. Головна з них, розрахована на роботу в умовах війни, відразу ж вийшла з ладу.

Made in... Україна 22.09.2009 р. Аварійна ситуація на 3-му енергоблоці Рівненської АЕС. Під час планово-запобіжних робіт не сів на місце головний клапан, було порушено цілісність 1-го контуру реактора. Інцидент стався через те, що запчастини для клапана німецької фірми Semрell виготовили на вітчизняному заводі. Врятувало ситуацію по суті те, що не було радіаційних наслідків, те, що на цих реакторах є надійна захисна оболонка, що утримує все усередині неї.

Коли верстався номер 03.12.2012 р. Хмельницька АЕС. Один робітник загинув, ще двоє перебувають у лікарні з отруєнням хімічною речовиною у результаті порушення правил безпеки. Трагедія сталася на першому енергоблоці Хмельницької АЕС, відключеному внаслідок прове-

дення планово-запобіжних робіт у шахті мийки реакторного відділення. Як повідомляє ТСН, троє робітників осушували підвальне приміщення блоку за допомогою газоподібного азоту. Після закінчення робіт слюсар енергоремонтного підрозділу вирішив повернутися на робоче місце за речами, але не вдягнув засобів індивідуального захисту і втратив свідомість. Двоє інших працівників цього ж підрозділу намагалися його врятувати і також отруїлися парами хімічної речовини. Потерпілих доставлено до лікарні. Стан їхній стабільний. Знову людський фактор?

Made in... Японія 11.03.2011 р. Аварія на АЕС «Фукусіма-Дайїчі» (FukushimaDaiichi), Японія. Рівень аварії за Міжнародною шкалою Ядерних Подій – INES 7.

У результаті найсильнішого в історії Японії землетрусу і цунамі, що сталося за ним, було виведено з ладу зовнішні засоби електропостачання та резервні дизельні генератори, що спричинило відказ усіх систем нормального та аварійного охолодження і призвело до розплавлення активної зони реакторів на трьох енергоблоках. 12 березня на першому енергоблоці АЕС стався вибух, у результаті якого обвалилася частина бетонних конструкцій. Чотири особи, які працювали на станції, були травмовані та направлені до лікарні. Причина вибуху – утворення водню в результаті пароцирконієвої реакції при високих температурі та паровмісту. 14 березня з тих же причин стався вибух водню на 3-му енергоблоці станції. У результаті травми одержали 11 осіб. 15 березня стався вибух на 2-му енергоблоці АЕС. Одночасно на енергоблоці 4 сталася пожежа у сховищі відпрацьованого ядерного палива, радіоактивні речовини стали надходити в атмосферу. Ще в 1996 р. імовірнісний аналіз безпеки усіх АЕС Японії показав, що для блоків BWR-3 і BWR-4 імовірність ушкодження активної зони, пов’язана з втратою зовнішнього живлення, становить 4–19 %; з відказом подачі води 16–64 %. Побоювання підтвердилися на АЕС «Фукусіма-Дайїчі» в березні 2011 р. Висота захисної стінки становила 6,1 м, а висота цунамі у районі АЕС після землетрусу силою до 9 балів досягла 15 м. Ні компанія-оператор, ні наглядовий орган, ні уряд Японії не вжили заходів для усунення небезпеки. Аварії на АЕС можна було запобігти, провівши відносно недорогі заходи. Також не було враховано досвід аварії на Чорнобильській АЕС. Японські спеціалісти не розробили необхідні нормативи та були недостатньо підготовлені до реагування на можливі аварії, оскільки за заявою компанії-оператора не могли навіть подумки засумніватися у надійності АЕС. Згідно з результатами розслідування, проведеного японською парламентською комісією, причиною катастрофи стали помилки персоналу, викликані неготовністю до такої аварії та безграмотним втручанням у процес ліквідації наслідків аварії прем’єр-міністра Японії Наото Кана. З точки зору «світового спокою», те що сталося в Японії, було незбагненним насамперед для самих японців. Члени спеціального Незалежного комітету з розслідування аварії в Японії, до складу якого увійшли провідні учені університетів у ядерній галузі, сейсміки і цунамі, права та інших напрямів, узяли на себе іні-

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці

ціативу встановити причину того, що сталося. Нездатність компаній Японії здолати міф про безпеку стала, на їхню думку, головною причиною аварії. «Абсолютно очевидно, що причиною аварії стало не стихійне лихо як таке, а помилки, допущені людиною»,– говориться у поданій до парламенту доповіді. «Важко в усіх деталях пояснити – особливо для глобальної аудиторії – що за цією катастрофою стоїть тип мислення і недбалість. Треба визнати, що це була катастрофа «Made in... Японія». Її фундаментальні причини можуть бути знайдені в укоріненій традиції японської культури: нашій рефлекторній слухняності, небажанні ставити під сумнів авторитет керівництва, нашому неухильному правилі додержуватися вказівок, нашій спільності та нашій замкнутості». «Навіть якщо нам знадобиться на це 10 років, потрібно обов’язково винести уроки з «Фукусіми». Хоча головний урок ясний уже сьогодні: те, що здавалось абсолютно неможливим і неймовірним, може тепер статися в атомній енергетиці»,– визнає глава французького Комісаріату з ядерної енергії Філіп Жаме.

А 21.07.2012 р. японська газета «Asahi Shimbun» опублікувала дані, згідно з якими компанія Build-Up під загрозою звільнення під час ліквідації аварії змушувала робітників закривати персональні накопичувальні дозиметри пластинами свинцю. Ні МАГАТЕ, ні Всесвітня асоціація організацій, що експлуатують АЕС, своєчасно не порушили питання про те, що на АЕС «Фукусіма -Дайїчі» не вживаються заходи для підвищення безпеки відповідно до досвіду аварій на «Три Майл Айленд», ЧАЕС і Блайє. МАГАТЕ практично не втрутилося у хід розвитку аварії на АЕС «Фукусіма-Дайїчі» і не забезпечило допуск спеціалістів світової спільноти на станцію у період аварії. Досягнутий у світі рівень безпеки АЕС, прийнятний при найсуворішому аналізі «ризик–користь», зовсім не означає такої самої досконалості кожної станції окремо. Порушення принципу пріоритету безпеки лише однією людиною і всього один раз може звести нанівець усі новітні наукові, конструкторські та технологічні розробки.

Так, Брюссельське видання EUObserver повідомляє про основні результати контролю з боку комісії ЄС з енергетики європейських ядерних реакторів. Обстеження проводилося впродовж 18 місяців у 15 країнах ЄС, у тому числі в Україні. Перевірено 146 ядерних реакторів. Комісія виявила ризики для 62 реакторів у разі сильних землетрусів, неналежне функціонування систем безпеки на 80 реакторах. 34 реактори Бельгії, Чехії, України, Угорщини, Словаччини та Великобританії потребують термінової наладки систем охолодження та стримування високого тиску. У Франції, де атомна енергетика поширена найбільше в ЄС, не відповідає стандартам Міжнародного агентства з атомної енергії жодна АЕС. У проектах діючих в Україні АЕС не передбачено: пасивні системи безпеки і/або мобільні джерела, достатні для забезпечення тривалого (до 72 год) тепловідведення залишкових тепловиділень від активної зони та басейну витримки у разі повного знеструмлення і/або втрати тепловідведення до кінцевого поглинача; технічні рішення з управління важкими аваріями; в оцінці впливу на навколишнє середовище проектів АЕС малоімовірні події та запроектні аварії не розглядаються. В Україні також немає державного центру прогнозування радіаційної обстановки у разі аварії, не забезпечено своєчасне виконання контрзаходів та ефективний захист від йодної атаки. Після аварії відповідь на запитання «Хто винен»? вже не має для людства ніякого значення. Висновок очевидний – потрібний інструмент для реалізації досягнутого світовою спільнотою рівня культури безпеки у цілому. Головний урок аварії на Чорнобильській АЕС, а тепер і на Фукусімі: без забезпечення механізму виконання міжнародних правил безпечної експлуатації АЕС світ залишається заручником чиновників від урядів або навіть від операторів АЕС. Обов’язок учених і спеціалістів заявити про це і не заспокоюватися до того часу, поки на організаційному рівні не буде створено реальний механізм забезпечення безпеки. Законодавства країн-операторів повинні передбачити заходи щодо забезпечення додержання принципу пріоритету безпеки, а не тільки його проголошення. За матеріалами конференції та Інтернет-ресурсів підготував Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Хто наступний?

www.ohoronapraci.kiev.ua

Після аварії на Фукусімі за результатами стрестестів ядерних реакторів Європи у жовтні 2012 р. було зроблено узагальнюючі висновки щодо безпеки діючих АЕС.

Безпека праці Проблеми та міркування

Зовнішній вигляд деяких об’єктів підприємств хімічного комплексу України викликає, м’яко кажучи, стурбованість – чи не становлять вони техногенну загрозу для навколишнього середовища? Відповісти на це запитання допоможе спеціальна інформаційна система, робота над створенням якої вже почалася.

Безпека починається з обліку Олег Моісеєнко, власкор

Про якість експертизи об’єктів хімічної галузі Нарада з питання створення Єдиної інформаційноаналітичної системи обліку устаткування підвищеної небезпеки на підприємствах хімічного комплексу України відбулася у Дніпропетровську в листопаді цього року. Ініціатором її проведення стало ТОВ СП «Товариство технічного нагляду «ДІЕКС» за підтримки теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області. У роботі наради взяли участь працівники теруправлінь та експертно-технічних центрів Держгірпромнагляду кількох областей України. За словами начальника Придніпровської міжрегіональної ДІПБОП у хімічній промисловості Михайла Федія, сьогодні можна констатувати майже повну відсутність комплексного підходу до експертизи устаткування підвищеної небезпеки на об’єктах хімічної промисловості. Це – серйозна проблема у вирішенні питань про продовження терміну експлуатації тієї чи іншої установки. Адже наглядовий орган цікавить не стільки технічний стан конкретної посудини чи трубопроводу, скільки безпечна експлуатація всієї установки у комплексі в конкретних умовах того чи іншого виробництва (стан фундаменту і теплоізоляції, наявність вібраційних навантажень, фізичні та хімічні властивості речовини тощо). За словами М. Федія, іноді складається враження, що експерти зовсім не уявляють і не знають в яких умовах протікають хімічні процеси і в якому стані перебувають речовини на об’єктах, про які вони роблять висновок. Крім того, у інспекторського складу є безліч питань з приводу експертиз, що проводяться: про правомірність і доцільність застосування деяких нових методів технічної діагностики посудин; про цінову політику такої діагностики; про прогалини у нормативній базі щодо нового устаткування та умов його експлуатації тощо. Існуючі проблеми зі своєчасною і реальною діагностикою посудин, що працюють під тиском, призводять до того, що, наприклад, із загальної кількості контейнерів і бочок для хлору, які перебували на обліку в 2003 р., сьогодні технічна діагностика проведена тільки 25 %. «А де

інші 75 % цих контейнерів?– запитує представник наглядового органу.– Термін їх призначеного опосвідчення вже закінчився, а от інформація про їх виведення з експлуатації відсутня». Сумніви інспекторів виникають щодо якості й достовірності результатів технічної діагностики, нібито проведеної тією або іншою експертною організацією. Непоодинокі випадки, коли деякі непрямі ознаки та додаткова інформація дають підстави сумніватись у самому факті проведення тих або інших технічних досліджень, що лежать в основі одержаного експертного висновку. Часто-густо плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що розробляються деякими експертними організаціями, не містять необхідного і достовірного аналізу аварійних ситуацій, що мали місце на аналогічних підприємствах галузі... Доповідач переконливо виклав учасникам наради свою точку зору про необхідність створення в Україні базового еталонного експертного підприємства, на досвід, напрацювання та авторитет якого в експертних оцінках могли б і повинні будуть орієнтуватись інші експертні організації. Наприклад, у питаннях одноманітності підходів до нових видів обладнання та арматури, що ввозиться з-за кордону. Також він говорив про нагальну необхідність збирання, обробки, концентрації та видання усієї потрібної інформації, що стосується питань виробничих неполадок, безпеки, причин і профілактики травматизму, в єдиному регулярному бюлетені. Звичайно ж, ця інформація має бути доступною для усіх зацікавлених споживачів.

Про труднощі експертів Більш ніж про десятирічний досвід роботи в галузі експертизи об’єктів підприємств хімічної промисловості розповів генеральний директор СП «Товариство технічного нагляду «ДІЕКС» Вадим Гудошник. За його словами, під час роботи в умовах ринкової економіки стає великою проблемою зупинка устаткування для проведення будь-якого поточного ремонту, під час якої, як правило, і проводилася технічна діагностика устаткування підвищеної небезпеки. Він також розповів про роботу деяких експертних організацій, сумлінності яких вистачає лише на копіювання попереднього експертного висновку, виданого іншою

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці організацією, замість проведення комплексу необхідних досліджень. «Розрахунок їх простий і примітивний,– говорить експерт,– може пощастить і устаткування витримає ще один термін». Не сприяють проведенню якісної та кваліфікованої технічної діагностики устаткування підвищеної небезпеки тендери, що оголошуються підприємствами. Запорука успіху в тендері – низька вартість робіт. А той, хто заявляє найнижчу ціну, в реальності не здатний, а часто і не планує проводити якісну та кваліфіковану діагностику. Тендерний комітет женеться за дешевизною, а дешеві роботи рідко бувають якісними. Приказка «Скупий платить двічі» виправдовує себе! Учасники наради дійшли спільної думки: оскільки устаткування поступово старішає і відказів у його роботі стає все більше, то об’єднання зусиль експертних організацій, наглядових органів, служб експлуатуючих підприємств і ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (далі – ННДІПБОП) зі створення єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку устаткування підвищеної небезпеки на підприємствах хімічного комплексу зробить суттєвий внесок у підвищення його безпеки та збільшить ефективність роботи зазначених вище організацій, органів і служб. Завідувач лабораторії інформаційних систем ННДІПБОП Володимир Майстренко розповів про існуючий досвід розробки інформаційно-аналітичних систем обліку і баз даних, що стосуються стану різних об’єктів підвищеної небезпеки, технологій їх обробки, а також про особливості впровадження цих систем. Він ознайомив присутніх з напрацюваннями зі створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку устаткування підвищеної небезпеки на підприємствах хімічного комплексу України, з основними принципами формування її баз, з її передбачуваною структурою, функціональними особливостями та переліком полів, а також закликав усіх присутніх і бажаючих до співпраці у цій галузі. Перелічив користувачів системи, завдання, що стоять перед нею (моніторинг, проведення всебічного аналізу, систематизація інформації тощо), і кінцеву мету – створення на її основі всіляких аналітичних документів для тих осіб, яким ця інформація потрібна.

Валерій Морозов, начальник управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду До хімічного комплексу України входить близько 12,5 тис. суб’єктів господарювання і більш як 138 тис. об’єктів підвищеної небезпеки. Державний нагляд за охороною праці та промисловою безпекою у цьому величезному господарстві здійснюють усього 53 інспектори Держгірпромнагляду. Тому й виникла ідея узагальнення, систематизації та зведення інформації з обліку та стану устаткування підвищеної небезпеки на підприємствах хімічного комплексу, інформації про ступінь ризику виникнення аварійних ситуацій на цьому устаткуванні в єдину інформаційно-аналітичну систему. Вона дасть змогу виявляти на ранніх стадіях можливість виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасно розробляти і вживати адекватних профілактичних заходів щодо запобігання їх виникненню.

Вадим Гудошник, генеральний директор товариства «ДІЕКС» Багато запитань виникає щодо первинного опосвідчення імпортного устаткування, вже завезеного в Україну з порушенням вимоги ст. 21 Закону «Про охорону праці». Проблема в тому, що кожна експертна організація веде актуалізацію тільки своєї інформації щодо того устаткування підвищеної небезпеки, з яким вона зіткнулася на підприємствах, які обслуговує. Немає єдиного інформаційного поля. У таких умовах кожна експертна організація змушена «варитись у власному соку» і «винаходити свій велосипед». Це знижує ефективність, гальмує ведення робіт з технічної діагностики у галузі. Відсутність обміну необхідною технічною інформацією призводить до повторюваності аварійних ситуацій на різних підприємствах галузі.

Оголошення

Формування кадрового резерву Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України оголошує конкурс із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої-другої категорії. Призначення на посади здійснює Президент України. Голова (комплексне управління); перший заступник Голови (організація та здійснення державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці у вугільній і торф’яній промисловості; геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; діючим фондом нафтогазових та газових свердловин нафтогазовидобувних підприємств; у гірничорудній та нерудній промисловості; організація ринкового нагляду); заступник Голови (організація та здійснення державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в металургійній, машинобудівний промисловості, енергетиці, будівництві; в нафтогазовидобувній, хімічній, нафтопереробній, газовій промисловості; аграрно-промисловому комплексі; на транспорті та у зв’язку, соціально-культурній сфері).

www.ohoronapraci.kiev.ua

До участі в конкурсі допускаються особи, які: є громадянами України; вільно володіють державною мовою; мають повну вищу освіту відповідного спрямування сфери діяльності органу; мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування не менше п’яти років та займають (займали) посади в державних органах чи органах місцевого самоврядування не нижче четвертої категорії. Особи, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії такі документи: заяву про участь у конкурсі; згоду на обробку персональних даних; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України; заповнену особову картку форми П-2 ДС; фотокартку розміром 4 u 6 см. Відбір претендентів здійснюється у формі співбесіди, яку конкурсна комісія буде проводити у січні 2013 р. Додаткову інформацію надає відділ кадрового забезпечення та режимно-секретної роботи за тел. 289-03-32.

Безпека праці Вирішуємо проблему

Добрий результат 20 місяців дії угоди про співпрацю між Держгірпромнаглядом і Луганською облдержадміністрацією – достатній термін для того, щоб підбити перші підсумки спільної роботи. Особливо приємно звітувати, коли робота виконувалася не для галочки. О. Хохотва дає інтерв’ю

Юрій Сагань, власкор Фото А. Шуркаєвої

а нараді, присвяченій підбиттю підсумків співпраці між Держгірпромнаглядом і Луганською облдержадміністрацією, зібралися представники теруправління Держгірпромнагляду, працівники облдержадміністрації, керівники міст і районів. Перед початком заходу Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва зазначив, що у 2012 році, що минає, Луганська область вийшла на лідируючі позиції у забезпеченні безаварійної роботи: станом на 01.12.2012 р. кількість потерпілих від нещасних випадків зменшилася на 285 осіб, а загиблих шахтарів – на 31 особу порівняно з 2011 р. «Таких результатів останніми роками,– сказав Олександр Іванович,– не добивалася жодна область». Нагадаємо, що договір про співпрацю між Держгірпромнаглядом і Луганською облдержадміністрацією було підписано 29 березня 2011 р. Сьогодні такі договори діють ще у восьми областях України. За словами першого заступника голови Луганської облдержадміністрації Едуарда Лозовського, договір дав змогу залучити до питань охорони праці як владні структури, так і широкі маси населення, які безпосередньо зацікавлені у тому, щоб питання охорони праці на виробництві вирішувалися ефективно. «Саме таке завдання ми ставили перед собою,– підтвердив Олександр Хохотва.– І тепер бачимо, що обрали правильний шлях, тому що робота щодо забезпечення промислової безпеки у цьому індустріальному регіоні значно активізувалася». Для реалізації поставлених завдань було розроблено і затверджено головою Луганської облдержадміністрації Володимиром Пристюком Програму поліпшення

стану безпеки охорони праці на підприємствах, яка включала 22 найбільш актуальних для Луганської області питання. До виконання програми залучено органи місцевого самоврядування, які розпоряджаються коштами місцевих бюджетів, і це дало змогу вирішувати конкретні завдання. Тепер про підсумки співробітництва. У період підготовки та проведення збиральної кампанії між теруправлінням і Біловодською, Сватівською та Краснодонською райдержадміністраціями були підписані угоди про співпрацю в питаннях промбезпеки, а реалізація конкретних заходів дала змогу не допустити жодного випадку смертельного травматизму чи травматизму з тяжкими наслідками. У містах Луганської області, де використовується велика кількість проблемних ліфтів, було прийнято програми з ремонту та оновлення ліфтового господарства, за виконанням яких встановлено постійний контроль з боку державних інспекторів Держгірпромнагляду. За 11 місяців 2012 р. було проведено 147 перевірок суб’єктів господарської діяльності, які експлуатують ліфти, у ході яких було обстежено 1486 ліфтів. В основному перевірялися підйомні механізми, що відпрацювали нормативний термін – 25 років. За результатами перевірок виявлено майже 2,5 тис. порушень, експлуатацію 96 ліфтів було призупинено. До адміністративної відповідальності було притягнено понад 120 працівників, з яких 17 – перші керівники. У результаті проведеної роботи ремонт і оновлення ліфтового господарства активізувалися, але, на жаль, досі майже третина ліфтів простоює через незадовільний технічній стан. Серйозним досягненням у співпраці стала робота з організації безпечного використання медич-

ного кисню у лікувально-профілактичних установах. Завдяки збільшенню щільності нагляду за експлуатацією обладнання зробили все для того, щоб уникнути трагедій, подібних тій, що сталася у січні 2010 р. у Луганській міській лікарні № 7. Ведеться також послідовна робота щодо виведення з експлуатації підвальних котелень. У 2011 р. було виведено з експлуатації 15 таких котелень, а до опалювального сезону 2012–2013 рр.– ще 17, де встановлено 32 котли. Однак 101 підвальна котельня ще залишається в експлуатації. А це означає, що роботу щодо їх ліквідації буде продовжено. Затримуються роботи через недостатнє фінансування, але органи місцевого самоврядування вживають заходів, щоб фінансовий потік не припинявся. До 2014 р. планується ліквідувати ще 17 підвальних котелень, які працюють як на газі, так і на твердому паливі. Активізувалася робота щодо впорядкування діяльності малих вугледобувних підприємств недержавної форми власності. Наголос робиться на тому, щоб власники таких підприємств укладали договори на профілактичне та аварійно-рятувальне обслуговування з підрозділами Державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Паралельно проводиться робота щодо припинення фактів несанкціонованого ведення гірничих робіт на території гірничих відводів. У ході 126 обстежень було виявлено 38 місць несанкціонованого ведення гірничих робіт. Дітищем спільної роботи стане центр, який організує управління гірничими роботами на шахтах, що впровадили систему УТАС. Це буде своєрідна диспетчерська, яка за допомогою засобів космічного зв’язку зможе втручатися в роботу вугільних підприємств у режимі реального часу. Такий центр вже створюється у Луганську.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці Міжнародний досвід

РИЗИКИ РОБІТ ІТ на малій висоті висоті Досвід спеціалістів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в організації безпечного виконання робіт на висоті.

ході аналізу нещасних випадків, що сталися під час роботи на висоті, спеціалісти в галузі охорони праці Британії дійшли висновку, що найбільш небезпечною є висота до 4–5 м, яка, з точки зору більшості працівників, не вважається небезпечною. Тому існує думка, що застосовувати відповідні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) або використовувати спеціальні механізми чи будівельні риштовання немає необхідності. Багато видів робіт на зазначеній висоті десятиліття тому виконувалися з розсувних драбин, драбинок або звичайних помостів без поручнів. Статистика ж нещасних випадків свідчить про протилежне і підтверджує, що небезпеки та ризики робіт на малій висоті серйозно недооцінені як працівниками, так і роботодавцями. Варто зазначити, що застосовувати страхувальні системи захисту працюючих від падіння з малої висоти, наприклад, під час роботи з драбин – складне, іноді просто нездійсненне завдання. Висота падіння незначна і застосування традиційних ЗІЗ від падіння іноді не приносить результату – недостатньо часу для оперативного уловлювання працівника, гасіння надмірної енергії від зупинки падіння до того, як працівник торкнеться твердої поверхні і, можливо, одержить травму. Також для вибору місця кріплення ЗІЗ і мінімізації наслідків падіння місце їх кріплення повинно знаходитися набагато вище за працівника, а цього не завжди можна досягти під час виконання тимчасових робіт. У таких випадках традиційні ЗІЗ є малоефективними. Відповідно до нормативного акта Британії (No. 735 The Work at Height Regulations 2005), будь-яка робота на висоті повинна бути чітко спланована, усі ризики та небезпеки – враховані та проаналізовані. Вона має бути виконана найбезпечнішим шляхом, а роботодавець зобов’язаний забезпечити працівника усім необхідним для безпечного виконання такої роботи. Практика показує, що більшість нещасних випадків стається в результаті неправильної організації вико-

www.ohoronapraci.kiev.ua

нання робіт на висоті. Експерти з охорони праці Британії, уважно вивчивши специфіку та ризики таких робіт, знайшли стандартні рішення щодо їх зниження, прописавши їх у національному законодавстві у такому вигляді: 1. Заборонити використання драбин для виконання робіт на висоті, залишивши їх тільки як засіб доступу до робочого місця на висоті за умови, що верхня частина драбини жорстко закріплена, драбина виступає на 1,2 м від поверхні верхнього виходу і встановлена за формулою 4:1 (на кожні 4 м вгору – 1 м від поверхні). Підйом або спуск по драбині виконується за умови, що руки вільні від інструментів або інших предметів. Обов’язковою є наявність трьох точок стикання людини на драбині (дві руки і нога або дві ноги і рука). 2. Заборонити для використання на тимчасових роботах дробинок і помостів без наявності поручнів навкруги, замінивши їх на легкі алюмінієві мобільні риштовання, стійкі й оснащені поручнями і, якщо необхідно, колесами з блокуванням від безконтрольного руху, а також стійкими драбинами з поручнями та робочою платформою з огородженням, мобільними самохідними підйомниками на електричному приводі з робочою платформою і жорстким огородженням. 3. Для постійних (циклічних) робіт на висоті використовувати стаціонарні анкерні системи з надійною точкою кріплення, звівши потенційну можливість падіння з висоти до нуля. При уважному вивченні небезпек на конкретному робочому місці, підборі оптимального рішення щодо обладнання та забезпечення працюючих усіма необхідними засобами захисту, кількість ризиків падіння з малої висоти і травмувань працюючих можна суттєво зменшити.

Владислав Мельников (Vladislav Melnicov), супервайзер з техніки безпеки IRATA, рівень 3, компанія Abseil Access Ltd, Ірландія

Безпека праці Нові технології

ВДАЛА ЗАМІНА Медичні заклади Запоріжжя замінили кисневі балони на кріоциліндри. Вони не лише безпечні, але й дешевші в обслуговуванні. Олег Моісеєнко, власкор Фото автора

о 2010 р. забезпечення медичним киснем лікувально-профілактичних закладів (далі – ЛПЗ) управління з питань охорони здоров’я Запорізької міської ради провадилося від стандартних кисневих балонів (маса наповненого балона до 90 кг, місткість – 40 л, тиск – 150 атм або 15 МПа), приєднаних до рампи. Річна потреба у кисні для одного ЛПЗ становила 120–150 балонів, а в усіх 12 ЛПЗ міського управління з питань охорони здоров’я, в яких застосовувався медичний кисень, за рік використовувалося близько 10 тис. балонів. Які складнощі та небезпеки існували при такій «балонній» системі постачання киснем? В ідеалі кожне ЛПЗ цікавив тільки сам кисень, але для того, щоб забезпечити його постачання, необхідно було мати достатню кількість власних балонів, піклуватися про їх утримання у справному стані та забезпечувати проведення технічного опосвідчення. Також необхідно було здійснювати підготовку автотранспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу, регулярно проводити його технічний огляд і одержати дозвіл на маршрут цього перевезення. Для виконання важких навантажувально-розвантажувальних робіт вручну треба було не менше двох робітників. Порівняно невеликий обсяг кожного балона обумовлював необхідність щоденних операцій з підключення/відключення та переміщення всередині рампи, а також постійного регулювання подачі кисню для підтримання тиску в мережі на заданому рівні. А над усіма переліченими видами робіт панувала підвищена вибухонебезпека, зумовлена високим тиском газоподібного кисню в балоні (150 атм або 15 МПа), а також його властивостями найпотужнішого окиснювача. До чого може призвести недодержання чинних правил поводження з кисневими балонами добре відомо на прикладі вибуху балонів у Луганській міській лікарні № 7 у січні 2010 р., коли загинуло 16 осіб. Спеціалісти служби охорони праці та інших служб управління з питань охорони здоров’я міської ради, головні лікарі лікувально-профілактичних закладів Запоріжжя, що використовують медичний кисень, ретельно вивчали всі існуючі варіанти забезпечення останнім, порівнювали, зіставляли. Необхідно було знайти найбільш безпечну, зручну й прогресивну технологічну схему постачання медичним киснем. Перечитували листи Держгірпромнагляду про посилення контролю за станом охорони праці у лікувальних закладах, вжиття заходів щодо безпечної експлуатації кисневих балонів, перехід на безпечні технології постачання кисню. Не раз зверталися за порадою до теруправління Держгірпромнагляду в

Запорізькій області. Спільними зусиллями було знайдено оптимальне рішення цієї проблеми. Крім описаної вище технологічної схеми постачання киснем «від балона», існують ще дві: «від газифікатора» і «від концентратора». Але остання з названих технологічних схем заборонена ДСТУ. Таким чином, визначився потрібний напрям пошуку – постачання медичним киснем за технологічною схемою «від газифікатора». Далі треба було детально вивчити перелік фірм, що працюють у цьому напрямі, і асортимент пропонованих ними послуг. У результаті виконаної роботи запорізькі медики зупинили свій вибір на фірмі «Кріогенсервіс» (Київ), у якої великий досвід постачання та безпечного використання кисню у медичних установах України. Для цього вона використовує так звані кріоциліндри. Кожний кріоциліндр – це кріогенна посудина, виконана з нержавіючої сталі, яка заповнюється рідким киснем. Її діаметр – 505 мм, висота – 1530 мм. Вона розміщена у сталевому обрешетованому контейнері на коліщатках, що суттєво полегшує переміщення по підлозі приміщення киснево-розподільної станції (далі – КРС). Цей автономний кріогенний агрегат оснащений екранно-вакуумною ізоляцією та обладнаний запірно-регулюючою арматурою, рівнеміром, економайзером, контрольними приладами, системою регулювання та підтримання тиску. Запобіжний клапан, яким забезпечений кріоциліндр, призначений для захисту посудини від перевищення тиску вище за встановлений (спрацьовує при 16 атм або 1,6 МПа). Другий пристрій – розривна мембрана, що спрацьовує при 25 атм (2,5 МПа) у тому випадку, коли в аварійній ситуації з яких-небудь причин не спрацює запобіжний клапан. За допомогою вбудованого обладнання рідкий кисень переходить у газоподібний стан під заданим робочим тиском у 14 атм (1,4 МПа). За об’ємом газу один кріоциліндр марки DPL-450-175 еквівалентний двадцяти двом 40-літровим кисневим балонам. Фірма «Кріогенсервіс» надала ЛПЗ Запоріжжя 26 кріоциліндрів (з них 22 – безплатно згідно з договорами на їх відповідальне зберігання та експлуатацію) у контейнерах та з заправними шлангами. Кріоциліндри встановлено у приміщеннях КРС. Але на відміну від балонів, їх не потрібно возити на заправку, оскільки вони своєчасно заправляються безпосередньо на рампі станції від спеціального автомобіля зазначеної фірми. Крім того, «Кріогенсервіс» забезпечує увесь спектр послуг зі створення систем лікувального газозабезпечення, таких як: постачання сучасного обладнання, технічне обслуговування систем, проектування систем життєзабезпечення, пусконалагоджувальні та ремонтні роботи, безплатна розробка експлуатаційної документації, комплексний

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці

Кріоциліндри на рампі

Крім того, є ще організаційні та економічні фактори, які також свідчать на користь технологічної схеми постачання ЛПЗ медичним киснем «від кріоциліндрів». Відпала необхідність у підготовці спеціального автомобіля для перевезення небезпечного вантажу, у регулярному проведенні його технічного огляду, в одержанні дозволу на маршрут цього перевезення. Скорочення трудозатрат на ручні вантажно-розвантажувальні та регулювальні операції дало можливість оптимізувати кількість робітників. Трудомісткість з експлуатації посудин зменшилась у 20 разів. Більш як у 7–10 разів зменшилися витрати на доставку кисню. Наприклад, за розрахунками пологового будинку № 3 вартість 1 кг медичного кисню зменшилася більш як на 2 грн., а загальні витрати за рік, пов’язані з його постачанням до цього медичного закладу, зменшилися більше ніж на 55 тис. грн. Тому, переконавшись на своєму досвіді у безпеці та економічній доцільності роботи з малими газифікаторами – кріоциліндрами, керівництво, спеціалісти управління з питань охорони здоров’я Запорізької міської ради, а також головні лікарі його лікарень і пологових будинків упевнені, що одержать у 2013 р. необхідну фінансову підтримку для своїх починань, пов’язаних з новою технологічною схемою забезпечення ЛПЗ медичним киснем «від кріоциліндрів». А ще вони глибоко упевнені в тому, що варто впроваджувати цю технологічну схему і в інших медичних установах України.

монтаж централізованих систем лікувальних газів і безплатне навчання персоналу з питань охорони праці під час роботи з кріоциліндрами. Таким чином, починаючи з жовтня 2010 р. фірма забезпечує дванадцять ЛПЗ Запоріжжя медичним киснем за технологічною схемою «від кріоциліндрів». На думку спеціалістів служби охорони праці управління з питань охорони здоров’я Запорізької міської ради, перехід 12 ЛПЗ міста на зазначену технологічну схему забезпечив суттєве підвищення рівня безпеки постачання медичним киснем кращої якості за рахунок: виключення ручних операцій навантаження-розвантаження кисневих балонів та їх транспортування автотранспортним засобом; 22-кратного зниження кількості і часу операцій підключення/відключення посудин до/від мережі киснезабезпечення на КРС; більше ніж 10-кратного зниження початкового тиску кисню в посудинах; зменшення площі, зайнятої на рампі наповненими та порожніми посудинами (кріоциліндр займає приблизно у 15 разів менше місця, ніж 20 балонів); наявності запобіжних клапанів, розривної мембрани та редукуючих пристосувань на кожному кріоциліндрі; наявності більш досконалої системи забезпечення стабільності тиску кисню у мережі; більшої стійкості кріоциліндрів, виключення необхідності вживати заходи проти їх перекидання.

Заправка кріоциліндра киснем прямо на рампі

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Як це було

ТЕМНІ ПЛЯМИ ЗА СПАЛАХОМ ГАЗУ

Компресор 10ГКНА, на якому сталася аварія

Члени комісії з розслідування нещасного випадку біля компресорної станції

На Червонодонецькій дотискній компресорній станції ГПУ «Шебелинкагазвидобування» ДК «Укргазвидобування» 11 липня 2012 р. спалахнула газоповітряна суміш. Займання спричинило руйнування обладнання станції та травмування сімох працівників. Як причину цього нещасного випадку було озвучено порушення порядку обслуговування обладнання компресорної станції з боку безпосередніх виконавців робіт. Однак про технічний стан морально застарілих газомотокомпресорів ніхто й словом не обмовився. Вадим Кобець, власкор Фото В. Стороженка

Ніщо не віщувало біди Погожого літнього ранку на виробничій нараді, що відбулася під головуванням в. о. начальника Червонодонецької дотискної компресорної станції (ДКС) Федора Пересипкіна, обговорювалося питання про те, як вивести на потрібні параметри роботу трьох газомотокомпресорів (ГМК) марки 10ГКНА. Причому газомотокомпресор № 2 перебував у стані регулювання. Слід зазначити, що від безперебійної роботи Червонодонецької ДКС залежить сталий видобуток вуглеводневої сировини на нафтогазовому промислі. Станція допомагає викачувати газ із свердловин колись найпотужнішого у Східній Європі Шебелинського родовища та транспортує його далі в магістральні газопроводи. Для виконання складних пуско-налагоджувальних газонебезпечних операцій з продувки та встановлення заглушок на компресорних циліндрах ГМК № 2 було призначено бригадира машиністів Олексія Толс-

тоноженка та ще п’ятьох працівників. Перед початком виконання робіт відповідальний за безпеку змінний інженер компресорної станції Олександр Костін провів з робітниками цільовий інструктаж з питань охорони праці. Роботи почалися з відкручування гайок на кришках клапанів компресорних циліндрів. Раптом під час розкручування гайок циліндра № 4 було виявлено незначний витік газу. Бригадир О. Толстоноженко миттєво дав вказівку закрутити гайки. Про витік газу в компресорній він негайно доповів керівнику робіт О. Костіну.

Невиправданий ризик І тут почалися незрозумілі дії змінного інженера О. Костіна, який після повідомлення про витік газу з-під кришки, а відтак і з кранів обв’язки ГМК (гітари) дав вказівку не повністю, а тільки на дві гайки закріпити кришку клапана циліндра № 4 та чекати наступних вказівок, а сам покинув місце виконання робіт. Після того як його вказівку було виконано, О. Толстоноженко та інші машиністи вийшли на перехідні містки з обслуговування кранів. Їхній

керівник тим часом повернувся і спробував за допомогою пульта дистанційного керування ГМК № 2 дозакрити крани. Після кількох безрезультатних спроб він вирішив зробити це за допомогою ручного гідравлічного насосу – і знову ніякого результату... Тривалий час змінний інженер вживав й інших заходів, аби досягти герметичності в кранах газової обв’язки компресора. Навіть посилав за слюсарями КВПіА, аби ті перевірили рівень рідини в ручному насосі управління та долили мастила в бачок вихідного крана – і знову чергова невдача. О. Костін вирішив урешті ризикнути: привідкрив та закрив вхідний та вихідний отвори за допомогою кнопок керування кранів пневмогідроприводу. При цьому газ під великим тиском потрапив безпосередньо до компресорних циліндрів, унаслідок чого зірвалась одна з гайок на кришці клапана четвертого компресорного циліндра. Протягом кількох секунд поблизу місця виконання робіт на ГМК № 2 утворилася вибухонебезпечна газоповітряна суміш, а о 8 год 50 хв стався її спалах. Червонодонецьку ДКС в аварійному порядку зупинили. На місце

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці події прибули начальник Шебелинської ГКС Дмитро Манукало та в. о. начальника Червонодонецької ДКС Ф. Пересипкін, які викликали пожежників та швидку медичну допомогу. Сімох працівників підприємства, в т. ч. змінного інженера О. Костіна, відвезли до опікового відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Тривалий час стан здоров’я робітників Є. Бутка та В. Волошка викликав серйозне занепокоєння лікарів, оскільки вони отримали найбільш важкі комбіновані травми з 45–65 % опіками поверхні тіла, численними різаними ранами голови, шиї, тулуба, вивихами й забиттями кінцівок.

Знову – людський фактор? У ході розслідування групового нещасного випадку, яке провела комісія на чолі із заступником начальника теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Олександром Сохацьким, було встановлено, що причиною наявності газу в компресорі № 2 стала нещільність газових вхідного та вихідного кранів обв’язки. Однією з імовірних причин спалаху газоповітряної суміші «могла стати іскра від удару зірваної гайки об метал корпусу ГМК або іскра від тертя металевих частин обладнання ГМК під дією потоку газу». Окрім технічних причин, комісія встановила й організаційні проколи шебелинських газовидобувників. Як зазначено в актах за формою Н-1, виникненню аварії сприяли: «недостатнє забезпечення правильної організації і безпечного ведення робіт та дотримання робітниками трудової і виробничої дисципліни, правил та інструкцій з безпечного ведення робіт, технологічних режимів і регламентів, застосування безпечних методів праці». У першу чергу це стосується порушень посадової інструкції змінним інженером компресорної станції О. Костіним, у якій визначено, що саме ця посадова особа має: «забезпечувати правильну організацію і безпечне ведення робіт, експлуатацію устаткування, механізмів, інструменту, контрольно-вимірювальних приладів, засобів захисту, утримання робочих місць у належному стані» тощо. До того ж О. Костін порушив Інструкцію з охорони праці щодо організації та безпечного проведення газонебезпечних робіт у структурних підрозділах ГПУ «Шебелинкагазвидобування», в якій визначено, що «відповідальний за проведення газонебезпечних робіт зобов’язаний разом із відповідальними за

www.ohoronapraci.kiev.ua

підготовку об’єкта перевірити повноту виконання підготовчих заходів, готовність об’єкта до проведення робіт». В черговий раз журнал «Охорона праці» акцентує увагу на тому, що посадовець, інженер з вищою освітою, який мусить належним чином усе організувати та наглядати за тим, як його підлеглі дотримуються правил безпечного виконання робіт, сам ігнорує елементарні вимоги безпеки. З метою недопущення подібних ситуацій у майбутньому комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку запропонувала керівництву підприємства: провести позачергове навчання та перевірку знань з питань охорони праці з усіма інженерно-технічними працівниками газокомпресорних служб; посилити контроль за виконанням інженерно-технічними працівниками газопромислового управління посадових обов’язків; провести позапланові інструктажі з питань охорони праці з усіма робітниками управління; розробити технічні заходи з продувки ГМК інертним газом або ж розробити та затвердити у встановленому порядку додаткові організаційні заходи безпеки щодо проведення робіт по дегазації ГМК (без продувки інертним газом) при виконанні газонебезпечних робіт.

За таємничою завісою Через три тижні після описаних подій, виконуючи редакційне завдання, я вирушив до лікарні швидкої та невідкладної допомоги, щоб зустрітися із потерпілими. Тільки-но переступив поріг палати з пропозицією поспілкуватися, як почув різке заперечення від одного з пацієнтів. Ним, до речі, виявився О. Костін, який від імені своїх колег заявив, що вони категорично проти спілкування з представниками ЗМІ, бо таким було розпорядження керівництва підприємства. Вочевидь, через це не вдалося поспілкуватися і з медичним персоналом лікарні. Головний лікар Олена Ковальова відмовилася і письмово, за запитом редакції, відповісти на прості запитання про стан потерпілих і медичну допомогу, яку вони отримали в опіковому відділенні: «Лікарня не може Вам надати інформацію, як саме проходять курс лікування потерпілі...». Далі йшла низка посилань на статті Конституції та Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних». Однак склалося враження, що така одностайна відмова з боку ліка-

рів і потерпілих пояснюється не особистими пересторогами, а передусім застереженням з боку адміністрації підприємства, яка не зацікавлена проливати світло на обставини тієї липневої аварії... Це враження посилилося після спілкування із заступником головного інженера з охорони праці ГПУ «Шебелинкагазвидобування» Олександром Лісковським. Він пояснив, що для спілкування з журналістом йому необхідно отримати згоду першого керівника газопромислового управління. Ще більше обурення О. Лісковського викликали мої запитання щодо уточнення технічних причин нещасного випадку, а саме: з приводу тривалості експлуатації Червонодонецької ДКС, яка ось уже понад 40 років експлуатує 15 агрегатів марки 10ГКНА, що їх ще у 1969 р. виготовили на горьківському заводі «Двигатель революции». Фахівці з нагляду згодом повідомили, що в Україні останню схожу ДКС було виведено з експлуатації на одному з газосховищ Західної України кілька років тому: не тільки з причин морального та фізичного зносу, а й через низький рівень промислової безпеки. Згодом подібні судження я почув від незалежного експерта – головного інженера Харківського науково-дослідного і проектного інституту транспорту газу Володимира Щербини. Він пояснив, що енергоефективність та безпека експлуатації виготовлених більш ніж 40 років тому газомотокомпресорів 10ГКНА і сучасні стандарти промислової безпеки в газовій галузі є несумісними. *** Коли матеріал готувався до дру ку, від керівництва ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на адресу редакції надійшов лист, в якому повідомлялося, що науково-технічною радою підприємства розглянуто питання щодо підвищення рівня безпеки під час виконання газонебезпечних робіт, пов’язаних із розкриттям частини газомотокомпресора, щодо унеможливлення потрапляння газу у компресорну частину ГМК під час виконання ремонтних робіт. Повідомлялося в листі й про наміри підприємства провести реконструкцію газопромислу. Зокрема, планується будівництво нового цеху з сучасними газоперекачувальними апаратами і виведення з експлуатації застарілих газомотокомпресорів. «На даний час розпочато роботи з проектування нового цеху»,– зазначено в листі.

Безпека праці Розслідування показало

Більше уваги НАВЧАННЮ

Недоліки у навчанні з питань охорони праці призводять до порушень вимог безпеки, особливо це стосується робітників, щойно прийнятих на роботу. Саме так сталося цього року у двох господарствах Закарпатської області, де під час виконання лісосічних робіт загинуло двоє вальників.

Іван Зеленський, завідувач відділу редакції журналу «Охорона праці»

Відповідальними за порушення, що стали причинами цього нещасного випадку, комісія з розслідування визнала майстра М. Шемоту, лісничоерший нещасний випадок го М. Зварича, головного лісничого стався у Шаульському А. Угрина і директора підприємства лісництві ДП «Рахівське В. Приступу. Відповідальним визнано лісове дослідне господар- також і потерпілого. ство» з вальником лісу 4-го розряду Другий нещасний випадок стався Василем Леле. Професію вальника на ДП «Великоберезнянське лісо(лісоруба) він здобув в обласному на- ве господарство» з вальником 6-го вчальному комбінаті, мав стаж роботи розряду Юрієм Диковцем. Профеза професією чотири роки. Звалю- сію вальника (лісоруба) він здобув в вання дерев на лісосіці здійснював обласному навчальному центрі ще в вальник 6-го розряду, а до обов’язків 2005 р., а стаж роботи за професією В. Леле входило обрізування сучків і становив лише 10 місяців. Лісосічні розкряжування хлистів на сортименти роботи виконувалися у Бистрицькобензомоторною пилкою. му лісництві. 2 липня на початку змі17 лютого майстер лісозаготівель ни майстер В. Гойза, проінструктуМ. Шемота видав робітникам наряд вавши членів бригади, виїхав разом і поїхав перевіряти роботу на іншу з ними на лісосіку, дав завдання і полісосіку. Цього дня вальника 6-го вернувся у лісництво. Ю. Диковець розряду на роботі не було. В. Леле приступив до звалювання дерев спочатку обрізав сучки на раніше бензомоторною пилкою. Близько звалених деревах, а об 11 год присту- 11 год, не оцінивши небезпеку, яку пив до звалювання сам. становили односторонній розвиток крони та те, що товстомірне дерево може бути Витяг з чинних Правил охорони праці для працівників ліперепрілим і з внутрішсового господарства та лісової промисловості: ньою гнилизною, не п. 15.3.13. Перед початком звалювальних робіт вальник наклавши на стовбур лісу та помічник вальника зобов’язані: бандаж проти можнавкруги дерева в радіусі 70 см врівень із землею вирубаливого розщеплення ти чагарник, прибрати захаращеність; підготувати дві відхідні доріжки довжиною 4–5 м і ширистовбура, вальник зроною не менше 35 см під кутом 45–60° до напрямку, протибив надпил і приступив лежного напрямку звалювання дерева. до спилювання чергоп. 15.3.36. Для запобігання розколюванню і розщепленвого дерева. На той моню відземкової частини товстомірних дерев з внутрішньою мент, коли він зробив гнилизною або надколотими відземками необхідно відземкові розпилину на глибину частини стовбура бандажувати прядив’яним канатом товщи54 см, сталося раптове ною не менше ніж 15 мм або ланцюговим бандажем. розщеплення відземкової частини стовбура, У процесі роботи одне з дерев, яке і звалювання дерева стало некеробуло напередодні підпиляне, але не ваним. Оскільки він не підготував приземлене, падаючи, завдало йому робоче місце – перед початком зватравму голови, не сумісну з життям. лювання потрібно було прибрати Потерпілий працював без захисної навколо дерева підріст, гілки від ракаски, бо залишив її у наметі на верх- ніше зваленого дерева і підготувати ньому складі. Крім того, він порушив відхідні доріжки – Ю. Диковець не технологію, оскільки розпилину стов- встиг відійти на безпечну відстань і бура зробив неперпендикулярно до осі падаюче дерево завдало йому смердерева. тельної травми.

Відповідальними за порушення, що стали причинами нещасного випадку, визнані сам потерпілий Ю. Диковець, майстер В. Гойза, головний лісничий В. Петрунь і директор підприємства О. Олень. Як зазначили комісії, організація виробництва та роботи з охорони праці на підприємствах були на достатньому рівні – на технологічні процеси розроблення лісосік підготовлено карти; працюючі забезпечені необхідними ЗІЗ, інструментами, пристроями тощо; потерпілі пройшли всі види інструктажів, стажування, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, попередній медичний огляд. То чому ж тоді всупереч заходам, що вживаються, загинули лісоруби? Можливо, відповідь на це запитання дадуть матеріали розслідування? Звертає на себе увагу така закономірність: В. Леле загинув на 25-й день роботи на підприємстві, перевірку знань з питань охорони праці пройшов за два дні до загибелі; Ю. Диковець загинув на 27-й день, через 6 днів після перевірки знань. Обидва порушили виробничу дисципліну, вимоги інструкцій з охорони праці, інших нормативних актів, за якими посадові особи підприємств їх так «добре» інструктували, навчали, стажували... Чи не тут криються причини порушень, які допустили потерпілі? А якщо взяти до уваги віддаленість робочих місць, відсутність постійного контролю за виконанням лісосічних робіт, то формалізм у питаннях навчання, недостатня робота з нещодавно прийнятими робітниками можуть бути тими обставинами, що призвели до порушень і коштували потерпілим життя. Тож господарствам потрібно звернути увагу на якість інструктажів вальників, їхнє стажування у перші дні роботи, і особливо – на якість навчання. А службам охорони праці господарств – більше працювати з робітниками цієї професії, боротися з формалізмом у навчанні, активніше вести пропаганду безпеки праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Профілактика травматизму

Сильні снігопади становлять особливу небезпеку для величезних площ покрівель торгових центрів, супер- і гіпермаркетів, інших об’єктів з каркасним покриттям, де перебувають тисячі відвідувачів і працюють сотні людей. Сергій Колесник, власкор Фото В. Богзи

ідповідно до чинних нормативів, навантаження, створюване сніговим покривом, що враховується при проектуванні об’єктів, коливається від 80 кг/м2 у Криму до 180 кг/м2 у північних областях, а 1 м2 сніжного покриву товщиною 15 см важить до 50 кг. Проектанти при розробці конструкцій покрівель користуються ДБН В.1.2-2-2006 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Навантаження і впливи. Норми проектування». Згідно з цим документом, при проектуванні покрівель враховуються маса конструкції покрівлі та очікувані від снігу і поривів вітру навантаження. Але у проекті, виконаному ліцензованою проектною організацією, в обов’язковому порядку вказується, що власник збудованого об’єкта зобов’язаний контролювати снігове навантаження на покриття та забезпечувати, у разі необхідності, очищення покрівлі від снігу. В Україні, слава Богу, поки що не було випадків обвалення під вагою снігу покрівель сучасних об’єктів, що мають великі площі, чого не скажеш про нашого північного сусіда. Згадаймо обвалення «Трансвааль-парку» у Москві в 2004 р., коли загинуло 28 осіб, або падіння покрівлі басейну «Дельфин» у м. Чусовой в 2005 р., де загинуло 14 відвідувачів, а також обвалення даху Басманного ринку в Москві у 2006 р., що забрало життя 65 осіб... У 2007 р. обвалилася покрівля супермаркету в Нижньому Новгороді, дві особи загинули. Прикладів аварій, причиною яких стало перевищення снігового навантажен-

Ось таку гору снігу зняли тільки з одного боку покрівлі супермаркету «Епіцентр» у Миколаєві

Чистимо ДАХ ня, багато. Це і басейн «Спартак» у 2004 р. у Новосибірську, і ринок у Казані у 2006 р., і ковзанка «Охта-Парк» у Ленінградській області, і магазин «Копейка» у Нижньому Новгороді у 2007 р. І це далеко не все. Згадаймо зиму 2011 р. з її п’ятьма резонансними аваріями, пов’язаними з обваленням покрівлі споруд. 10 січня сталося обвалення частини покрівлі спорткомплексу імені Алексєєва в С.-Петербурзі. Також 25 січня у Північній Пальмірі провалилася покрівля супермаркету «О’кей» (понад 1000 м2), а 27 січня в Іванівській області обвалилася покрівля цеху ткацького підприємства, 3 лютого у Новосибірську – покрівля цеху компанії «Дискус Плюс», а в Казані цього ж дня впала частина покрівлі складу домобудівельного комбінату. Особливо вражають своєю масштабністю події 2006 р.– це і руйнування покрівлі виставкової зали в Польщі, і руйнування ковзанки в Німеччині, і супермаркету в Чехії. В Україні в 2010 р. на межі обвалення були торгові центри «Епіцентр» та «Таврія В» у Миколаєві. Однак завдяки терміновій евакуації людей і вжитим заходам з очищення покрівлі вдалося уникнути серйозних проблем. У такій же ситуації опинилися торгові об’єкти в Одесі та інших містах. За матеріалами розслідування, в усіх цих випадках причинами виникнення аварій та аварійних ситуацій було: неналежне виконання обов’язків щодо контролю за сніговим навантаженням з

боку власників будівель, нехтування обов’язками відповідальних за безпечну експлуатацію будівель осіб. До питання безпечної експлуатації покрівлі взимку необхідно підходити дуже відповідально. Особи, відповідальні за цю ділянку роботи, повинні бути навченими. Наприклад, вони повинні знати, що невеликий п’ятнадцятисантиметровий шар снігу може діяти на конструкцію навантаженням не 50 кг/м2, а 150–200 кг/м2, якщо сніг періодично підтавав і замерзав, створивши тим самим льодово-сніговий покрив. Тому до таких речей треба ставитися особливо уважно. Очищення покрівлі від снігу є необхідним профілактичним заходом, що попереджає пошкодження несучих конструкцій покриттів. Адже зараз їх виготовляють в основному з полегшених металевих профілів, які розраховані на несення розрахункових навантажень тільки у певному положенні. При коробленні конструкцій або зміщенні з проектних позначок їх несуча здатність значно зменшується. Цю обставину повинні розуміти і враховувати відповідальні посадові особи. Якщо очищення покрівлі передбачено механічним способом, тобто з використанням засобів малої механізації, найкраще укласти договір з організацією промислових альпіністів, яка забезпечить якість і безпеку виконання робіт. Не варто нехтувати безпекою, наймаючи персонал, що не володіє навичками виконання небезпечних робіт на висоті. Зі спеціалізованою організацією можна

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці

укласти договір на разове виконання роботи, самостійно контролюючи сніговий покрив, а можна домовитися і про абонентське обслуговування протягом усього періоду снігопадів. У такому разі контроль снігового навантаження буде здійснювати сама організація альпіністів. Якщо у роботах на висоті задіяний свій персонал або наймані працівники, необхідно забезпечити суворе виконання вимог безпеки. У жодному разі не можна проводити роботи на даху за ожеледі. Робітники повинні використовувати запобіжні пояси або бути прив’язаними сухою мотузкою діаметром не менше 12 мм, перевіреною на міцність і прикріпленою до міцних конструкцій покрівлі. Розчищення проводиться одночасно з протилежних схилів покрівлі, щоб уникнути однобічного навантаження на загальну її конструкцію. Забороняється скидати сніг на електричні, телефонні та інші проводи. Останнім часом деякі власники великопрогонових будівель вдаються до встановлення антиобледенілих систем, тобто прокладання електричного термокабелю по покрівлі, який за необхідності нагрівається, розтоплюючи сніг. Звичайно, це більш безпечний і досить ефективний спосіб вирішення проблеми, однак при цьому необхідно також забезпечувати постійне спостереження. Бувають випадки, коли за сильного снігопаду навколо термокабеля утворюються пустоти по всій довжині кабелю і внаслідок повітряного проміжку, що утворився, сніг майже не тане, збільшуючи ризик перевантаження покрівельних конструкцій. У цьому випадку на висоті доводиться організовувати проведення деяких ручних робіт. Також останнім часом використовуються системи електронного моніторингу – встановлення у певних місцях покрівлі спеціальних датчиків, які передають інформацію про навантаження на покрівельне покриття. На закінчення хочеться відзначити, що, безперечно, гарні, виблискуючі на сонці білосніжні «шапки» на дахах будівель викликають у людей позитивні емоції. Але тільки ті, хто знає, до яких катастроф і людських жертв можуть призвести снігопади, розуміють, яку велику небезпеку приховує у собі цей пухнастий білий килимок.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у листопаді 2012 р. в Україні на виробництві загинуло 40 осіб – на 7 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 6 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 24 особи, у тому числі 7 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 24 % від загальної кількості загиблих; дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортних засобів – загинув 21 %; дія предметів і деталей устаткування, що рухаються, обертаються,– загинув 21 %; падіння потерпілих – загинуло 15 %. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 12.11. ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ. На автомобіль «Таврія», в якому контролери Зарічанського РЕМ ПАТ ЕК «Житомиробленерго» їхали перевіряти прилади обліку електроенергії побутових споживачів, на перехресті автодороги Житомир– Бердичів здійснив наїзд автомобіль «Мерседес». У результаті ДТП троє потерпілих одержали травми різного ступеня тяжкості. Одна з працівниць померла у лікарні. 12.11. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час ремонту нагрівальних колодязів в обтискному цеху ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» внаслідок самовільного зміщення хрестовини кришки чарунки падаючою колісною парою були тяжко травмовані двоє вогнетривників, один з яких того ж дня помер у реанімаційному відділенні лікарні. 16.11. ЛЬВІВ. Під час переміщення піраміди із склопакетами на будівельному майданчику по вул. Князя Мстислава Удатного склопакети впали, внаслідок чого був смертельно травмований виконроб АТЗТ «Світанок». 16.11. ТЕРНОПІЛЬ. Ремонтуючи автомобіль у зоні технічного обслуговування на території ТОВ «Тернофарм», слюсар відкрив перепускний клапан домкрата, внаслідок чого кузов автомобіля різко опустився і травмував робітника. Потерпілий наступного дня помер у лікарні. 22.11. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. У приміщенні дитячо-юнацької спортивної школи № 5 Кривого Рогу під час заклеювання вікон у спортивному залі робітник цього позашкільного закладу, втративши рівновагу, схопився за незачинену стулку вікна і впав на підлогу. Від одержаних травм потерпілий помер у лікарні. 23.11. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. У районі селища Тацине (м. Ровеньки) під час спуску на крутій ділянці дороги у автобуса ПАЗ, в якому їхали на роботу працівники ВП «Шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит», відмовили гальма. Транспортний засіб з’їхав у кювет і врізався у дерево. У результаті ДТП один гірник загинув, ще семеро з травмами різного ступеня тяжкості були госпіталізовані. 24.11. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час навантаження цукрового буряка на полі СФГ «Добробут» (Ставищенський район) під ківш навантажувача потрапила робітниця фермерського господарства. Потерпіла одержала травми, не сумісні з життям. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці Актуальна тема

Робота

ПІД ПРИЦІЛОМ

Автозаправні станції – об’єкти підвищеної небезпеки не лише через наявність на них вибухопожежонебезпечних речовин. Практично кожного місяця в Україні працівники АЗС одержують травми або гинуть від рук грабіжників.

Сергій Колесник, власкор

ків АЗС залякували вогнепальною зброєю, та, на щастя, усе обходилоФото з Інтернету ся без людських жертв. Є приклась події тільки нинішнього ди, коли власники АЗС, які зазнали року. У лютому було за- нападу, відмовлялися заявляти про стрелено жінку – опера- факт пограбування. В одних випадтора АЗС у селищі Успен- ках – через відсутність потерпілих ка Луганської області. 15 березня і незначну суму збитку, в інших – жорстоко побито бейсбольною би- через бажання самостійно, без затою жінку – оператора АЗС у лучення правоохоронних органів, м. Докучаєвськ Донецької області. знайти грабіжників. Таке стається 22 червня одного працівника за- через те, що на АЗС порушується стрелено, а другого з тяжкими чинне законодавство, і їхні власнитравмами доставлено у лікарню з ки не хочуть, щоб ці обставини були АЗС у смт Доманівка Миколаївсь- розкриті. Наприклад, працівники кої області. 5 липня у с. Чижиков АЗС у смт Доманівка Миколаївської Пустомитівського району Львівської області, одного з яких було убито, області поранено касира та оператора а другого жорстоко побито, працюАЗС, а 1 серпня поранено охоронця вали без оформлення трудових відстанції у Кагарлицькому районі носин. Сьогодні перевірка забезпечення на Київщині. 21 серпня у м. Авдіївка Донецької області на АЗС скоєно безпеки працівників АЗС від можозброєний напад. Але завдяки тому, ливого розбійного нападу – не у що станція перебувала під охороною компетенції Держгірпромнагляду. Чинні державні будівельні норми та інші Як повідомила начальни к прес-служби Департаменту Держнормативно-правові служби охорони при МВС Світлаакти з проектування на Павловська, в Україні близько та будівництва АЗС 2 тис. АЗС (більш як 30% від їх затакож не передбагальної кількості) експлуатуються чають обов’язкового без охорони або застосування сисобладнання заправок тем безпеки персоналу від нападів. У деяких областях цей показник відповідними системастановить від 40 до 70 %. ми безпеки. Експертно-технічні цен три, приватного охоронного агентства і інші організації, що проводять на правильним діям працівників стан- замовлення суб’єктів господарюції, які встигли натиснути кнопку вання експертизу проектів будівництривожного виклику, нападників тва АЗС, експертизу об’єктів перед було затримано і практично ніхто не одержанням дозволу на початок потерпів. робіт підвищеної небезпеки, переІ це далеко не всі випадки на- віряють додержання протипожежпадів на АЗС у поточному році. На них норм, забезпечення безпечної Херсонщині, наприклад, у березні експлуатації посудин, що працюють цього року було затримано банду, під тиском, питання навчання та пеяка кілька місяців поспіль грабу- ревірки знань персоналом, правил вала АЗС. Бандити нападали на ті безпеки систем газопостачання, зазаправки, де немає надійної охорони безпечення ЗІЗ, захисту від статичта відеоспостереження. Працівни- ної електрики тощо. При цьому вони

не звертають ніякої уваги на наявність або відсутність на АЗС пристроїв, систем або організаційних заходів щодо недопущення проникнення сторонніх осіб в операторські, раннього виявлення надзвичайних ситуацій на території АЗС, сповіщення у разі їх виникнення. Таким чином виходить, що захист об’єкта і працівників від посягань грабіжників – справа самих власників автозаправних станцій. Сьогодні проектанти, охоронні фірми та інші спеціалісти пропонують власникам, які бажають запобігти розбійному нападу на АЗС, вжити цілу низку заходів. Насамперед – обладнати робоче місце оператора куленепробивними конструкціями, що зазвичай використовуються у будівлях банків, де зберігаються гроші. Дуже важливі моменти – укладання договорів з державними або приватними охоронними фірмами, забезпечення прямого зв’язку з ними оператора АЗС, використання кнопки тривожного виклику. Доцільно також установити систему відеоспостереження та архівації даних відеозйомки, а також організувати пости фізичної охорони. При цьому дуже важливим є чітке виконання працівниками станцій посадових інструкцій та інших документів, що регулюють роботу АЗС. Наприклад, посадовою інструкцією оператора передбачено, що «під час чергування оператор працює на касовому апараті, відпускає паливо споживачам і нікуди не відлучається з приміщення АЗС». Чи ще: «Оператор зобов’язаний забезпечити безперебійний відпуск товару споживачам. При цьому двері у приміщення операторської повинні бути завжди зачинені». А в деяких вищеперерахованих випадках нападів на АЗС оператори або перебували поза приміщен-

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці

Для оперативного інформування персоналу та клієнтів про позаштатну ситуацію, що виникла або наближається, наприклад, аварію, виникнення пожежі, напад на АЗС широко застосовується система голосового сповіщення. Звичайно, розбійних нападів на АЗС можна було б уникнути і без реалізації недешевого комплексу охоронних заходів. Наприклад, запровадженням безготівкових операцій – розрахунки за кредитними картками або за талонами, які можна було б придбати у спеціальному банкоматі неподалік від АЗС. Саме таким шляхом зараз багато компаній у розвинених європейських країнах реалізують пально-мастильні матеріали. В Україні – це справа майбутнього, а сьогодні власникам АЗС заради збереження не лише свого майна та бізнесу, але й заради збереження життя і здоров’я своїх працівників не варто економити на організації охорони АЗС. Адже на практиці не один раз уже доведено, що така економія неминуче призведе до виникнення серйозних проблем.

появи людини у масці або виникнення інших нестандартних ситуацій. Багато великих паливних компаній, що займаються роздрібною реалізацією палива, вже тренують співробітників АЗС шляхом проведення спеціальних навчальних нападів. Але в усіх цих навчаннях, як правило, усе зводиться до натиснення тривожної кнопки і виклику підЛуганська область: АЗС після нападу бандитів розділу оперативного реагування. Тому, щоб ням, або залишали незачиненими забезпечити безпеку АЗС, особвхідні двері, чим і спровоковували ливо розташованих у глушині та злочинців. ізольованих від зовнішнього світу, Сучасні системи відеоспостере- необхідно думати про спеціалізоження, що встановлюються сьогод- вану охорону. Встановлення сисні на АЗС, дають змогу фіксувати тем відеоспостереження сприяє не увесь транспорт, який проїжджає лише запобіганню нападам, але й через територію АЗС, входи й вихо- дає змогу контролювати внутрішні ди з приміщення, касову зону. Крім операції, додержання працівниками того, можна встановити датчики, посадових інструкцій, правил охощо реагують і забезпечують по- рони праці, запобігати крадіжкам, дачу звукового сигналу у разі не- іншим протизаконним діям з боку правильної зупинки автомобіля, самих працівників АЗС.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Поради спеціаліста

Малюнок Ю. Судака

Організовуємо

ОХОРОНУ

Підприємству потрібна охорона? Перед прийняттям рішення ознайомтеся з правовими основами роботи організацій, що надають відповідні послуги, а також з правилами організації безпечної праці самих охоронців.

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві «Охоронна діяльність – діяльність з надання послуг, пов’язаних з охороною майна юридичних і фізичних осіб та забезпеченням особистої безпеки фізичних осіб на підставі цивільно-правових угод» (п. 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2009 р. № 505 (далі – наказ № 505). До надання охоронних послуг залучаються відомча охорона центральних органів виконавчої влади, підрозділи Державної служби охорони при МВС та суб`єкти господарювання недержавних форм власності.

Нормативна база «Об’єкти охорони – фізичні особи, крім посадових осіб органів державної влади та громадян, щодо яких заходи захисту життя, здоров’я та майна здійснюються відповідно до окремих законів України, а також майно громадян і юридичних осіб усіх форм власності» (п. 1.3 наказу № 505). Об’єкти охорони класифікуються за ДСТУ 78.11.001-98 «Укріпленість об’єктів, що охороняються за допомогою пультів централізованого спостереження Державної служби охорони» за категоріями «А», «Б» та «В». Наприклад, до об’єктів категорії «А» належать: а) об’єкти життєзабезпечення населених пунктів; б) фабрики та центральні сховища грошових знаків і цінних паперів;

в) об’єкти Державного комітету телебачення та радіомовлення; г) державні центральні статистичні управління; д) сховища державних архівів; е) особливо важливі приміщення, де зберігаються, у тому числі кошти, незалежно від дозволеного залишку зберігання; зброя, боєприпаси; наркотичні та психотропні речовини, прекурсори, отрути; дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби з них; історичні та культурні цінності державного значення; вибухові та радіоактивні речовини і матеріали; бази та склади для зберігання цінностей на суму понад 100 тис. мінімальних зарплат. Охоронна діяльність регламентується Законом України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 р. № 4616-VI (набрав чинності з 18.10.2012 р.). Перелік нормативних документів, що регламентують охоронну діяльність суб’єктів господарювання, наведено у додатку 1. Чинним законодавством регламентований порядок організації охорони таких об’єктів: цивільної охорони, залізничного транспорту, авіації та підприємств, що належать до сфери управління Державного космічного агентства, ядерних установок і ядерних матеріалів, лісової та рибної охорони. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками державної охорони України, регламентує Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків в Управлінні державної охорони України, затверджений наказом Управління державної охорони України від 16.12.2003 р. № 65 (із змінами та доповненнями, внесеними наказом Управління державної охорони України від 25.06.2007 р. № 189). Розслідування нещасних

випадків, що сталися з працівниками інших охоронних структур, регламентує Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232.

Вимоги до персоналу Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб’єктом господарювання (ст. 11 Закону України «Про охоронну діяльність»). До охоронних послуг можуть залучатися особи за професією охоронник, охоронець (код професії 5169), а до проведення інспекційних перевірок рівня забезпечення об’єктів (наприклад, авіаційних об’єктів) – інспектор воєнізованої охорони. Працівники охорони повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» (п. 3.2 наказу № 505). Перелік осіб, які не повинні залучатися до охоронної діяльності, наведено у додатку 2. Професійна підготовка працівників воєнізованої охорони Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та підприємств, що належать до сфери управління Державного космічного агентства України, проводиться з розрахунку 50 год на рік у межах робочого часу. Особи,

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці прийняті до підрозділів відомчої воєнізованої охорони, проходять початкову підготовку за встановленою 16-годинною програмою (п. 3.10 наказу № 480; п. 3.11 наказу № 281). Службова підготовка працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України проводиться з розрахунку: персонал підрозділів цивільної охорони, який здійснює охоронні заходи з використанням вогнепальної зброї, – 80 год на рік, а без використання вогнепальної зброї – 40 год на рік (п. 1.13 Інструкції № 1430). Не повинні допускатись до охорони об’єктів особи, які не пройшли спеціальну підготовку відповідно до займаної посади, інструктажі та навчання з питань охорони праці. Працівники охорони повинні «суворо дотримуватися правил особистої безпеки, вимог з охорони праці та пожежної безпеки» (пп. 3.4, 4.2.10 наказу № 480). Особи, які мають доступ у внутрішню зону та особливо важливу зону захисту ядерних установок і ядерних матеріалів, не рідше 1 разу на квартал проходять інструктаж з фізичного захисту та 1 раз на 2 роки проходять перевірку знань з фізичного захисту ядерних установок і ядерних матеріалів (пп. 4.2.11, 5.2.8 наказу № 116). Особам, які завершили курс професійно-технічного навчання або підвищення кваліфікації за професіями «охоронник» («охоронець») і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво встановленого зразка про присвоєння (підвищення) кваліфікації. Зразок свідоцтва та додаток до нього затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1997 р. № 1260 «Про документи про освіту та вчені звання» (із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. № 979 «Про затвердження зразків документів про професійно-технічну освіту»). Організацію та проведення заходів охорони, контроль за виконанням персоналом охорони покладених на нього обов’язків має здійснювати особа, яка відповідає таким вимогам (п. 3.1 наказу № 505): вища освіта та стаж роботи не менше трьох років на посадах офіцерського складу у підрозділах відомчої воєнізованої охорони, охоронних, оперативних та слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки України або стажу не менше трьох років на командних посадах стройових частин та навчальних закладів Збройних Сил, на посадах начальницького складу правоохорон-

www.ohoronapraci.kiev.ua

них органів, військових формувань; вища освіта та стаж роботи на керівних посадах (директора, заступника директора, керівника філії, іншого відокремленого підрозділу) суб’єкта охоронної діяльності не менше трьох років або стажу не менше трьох років на посадах, відповідальних за напрям охорони; вища юридична освіта та досвід роботи за спеціальністю не менше трьох років; вища освіта за спеціальністю «Управління фінансово-економічною безпекою» та досвід роботи за спеціальністю не менше трьох років.

Функції та обов’язки охоронника Охоронники працевлаштовуються та страхуються від нещасних випадків на виробництві відповідно до чинного законодавства України. Тривалість роботи охоронника визначається графіками змінності з додержанням установленої тривалості робочого часу за тиждень або інший обліковий період. Професія охоронника має 6 кваліфікаційних розрядів. Працівникам охорони видається посвідчення та формений одяг встановленого зразка. Вимоги щодо організації пропускного режиму підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України визначено розділом 14, а перелік її службової документації – розділом 15 Інструкції № 1430. До основних обов’язків охоронника входить: візуальний контроль або контроль з використанням спеціального обладнання за територією об’єкта охорони; додержання контрольно-пропускного або внутрішньооб’єктового режиму об’єкта охорони; супроводження матеріальних цінностей, що перевозяться транспортними засобами. Завдання та обов’язки, кваліфікаційні вимоги визначають: охоронника – п. 115 розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців». Випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності». Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336 (далі – наказ № 336); інспектора воєнізованої охорони (наприклад, на авіаційному транспорті) – Випуск 68 «Авіаційний транспорт», Довідник кваліфікаційних характеристик професій праців-

ників, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 17.07.2002 р. № 488. Під час здійснення охоронної діяльності охороннику забороняється (п. 4.6 наказу № 505): удаватися до неправомірних дій, що посягають на права та свободи громадян, ставлять під загрозу їхнє життя, здоров’я, честь, гідність і майно; використовувати формений одяг і знаки розрізнення працівників правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та видавати себе за представників правоохоронних органів; використовувати не сертифіковані в установленому порядку технічні засоби спеціального охоронного призначення, засоби радіозв’язку без наявності дозволів на їх використання на наданих радіочастотах, а також інші технічні засоби, що завдають шкоди життю та здоров’ю громадян, довкіллю. У разі протиправних дій, що сталися на об’єкті охорони, охоронник повинен застосовувати проти порушників «заходи необхідної оборони відповідно до чинного законодавства України» (п. 115 розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців», наказ № 336). Забороняється залучати персонал охорони до виконання завдань, що не належать до його компетенції, за винятком випадків, пов’язаних із надзвичайною ситуацією (стихійне лихо, катастрофа тощо) у місцях несення служби ( п. 1.16 Інструкції № 1430).

Використання вогнепальної зброї Дозвіл на використання зброї одержують у порядку, встановленому Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 р. № 622 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 07.10.1998 р. за № 637/307. За умови наявності законодавчих підстав вогнепальна зброя може видаватися охоронникам

Безпека праці 3–6 розрядів після затвердження керівником підрозділу охорони висновку щодо можливості допуску конкретного працівника до самостійного несення служби зі зброєю. Згідно з п. 1 Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 575, посадові особи, яким відповідно до чинного законодавства дозволено володіння вогнепальною зброєю, мають право застосовувати її як крайній захід у таких випадках: для відбиття групового та збройного нападу на зазначену особу, членів її сім’ї або окремих громадян, якщо їхньому життю чи здоров’ю загрожує небезпека; для захисту від злочинних посягань на своє житло та майно; для затримання особи, яка вчинила злочин і намагається втекти або вчинити збройний опір;

для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного і громадського підприємства, установи та організації, об’єкт, що охороняється, або залізничний рухомий склад, де працює або несе службу зазначена посадова особа; для знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров’ю посадової особи, членів її сім’ї або окремих громадян.

Охорона праці в цивільній охороні Згідно з розділом 17 Інструкції № 1430, для безпосередньої організації робіт зі створення здорових і безпечних умов праці, попередження травматизму, підготовки управлінських рішень та контролю за станом охорони праці в підрозділах цивільної охорони створюється служба охорони праці. Служба охорони праці створюється у підрозділах

цивільної охорони з чисельністю 100 і більше працівників. При чисельності до 100 працівників ці функції можуть виконувати за сумісництвом особи з відповідною професійною підготовкою, вищою інженерно-технічною освітою та стажем роботи за фахом не менше трьох років. Персонал служби охорони праці у своїй діяльності керується нормативними актами Держгірпромнагляду, законодавством про працю, міжгалузевими та галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці. Варто зазначити, що Закон України «Про охорону праці» вимагає, щоб на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створював службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

Додаток 1

Перелік нормативних документів, що регламентують охоронну діяльність суб’єктів господарювання № з/п

Найменування нормативного документа

Ким затверджено

Закон України «Про охоронну діяльність»

Закон від 22.03.2012 р. № 4616-VI

Інструкція з організації служби підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України

Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2003 р. № 1430 (далі – Інструкція № 1430)

Правила організації охорони повітряних суден та об’єктів на авіапідприємствах цивільної авіації України

Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 30.03.2005 р. № 230

Положення про службу авіаційної безпеки авіаційного суб’єкта

Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.03.2005 р. № 188

Положення про відомчу воєнізовану охорону підприємств, що належать до сфери управління Державного космічного агентства

Наказ Державного космічного агентства України від 20.07.2012 р. № 281 (далі – наказ № 281)

Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті

Постанова Кабінету 11.01.1994 р. № 7

Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України

Наказ Міністерства транспорту України від 20.01.1997 р. № 18 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27.06.2012 р. № 363)

Порядок взаємодії підрозділів відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті та лінійних підрозділів транспортної міліції

Спільний наказ Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України від 09.06.2010 р. № 350/236

Інструкція про порядок взаємодії Державної пожежної охорони України та відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті з організації пожежного нагляду, гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварій на об’єктах метрополітенів

Спільний наказ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства транспорту України від 26.12.1996 р. № 885/421 (НАПБ Б.05.014-96)

Положення про відомчу воєнізовану охорону Міністерства палива та енергетики України

Наказ Міністерства палива та енергетики України від 08.10.2007 р. № 480 (далі – наказ № 480)

Положення про державну лісову охорону (у складі Держкомлісгоспу)

Постанова Кабінету 16.09.2009 р. № 976

Міністрів

України

від

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Безпека праці Продовження додатка 1 № з/п 7

Найменування нормативного документа

Ким затверджено

Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2012 р. № 26

Положення про громадських інспекторів рибоохорони

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.02.2012 р. № 83

Правила фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів

Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 04.08.2006 р. № 116 (далі – наказ № 116)

Додаток 2

Перелік осіб, які не повинні залучатися до охоронної діяльності Найменування нормативного документа Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2009 р. № 505 (п. 4.7)

Положення про відомчу воєнізовану охорону Міністерства палива та енергетики України, затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України від 08.10.2007 р. № 480 (п. 3.4)

Інструкція з організації служби підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2003 р. № 1430 (п. 1.10)

Положення про відомчу воєнізовану охорону підприємств, що належать до сфери управління Державного космічного агентства, затверджене наказом Державного космічного агентства України від 20.07.2012 р. № 281 (п. 3.3)

Не досягли повноліття

Не досягли повноліття або не отримали середню освіту

Молодше 21-річного віку

За станом здоров’я і фізичного розвитку відповідно до висновку закладу охорони здоров’я не можуть виконувати обов’язки з охорони майна або громадян

За станом здоров’я відповідно до висновку закладу охорони здоров’я не можуть виконувати обов’язки працівника охорони

За станом здоров’я і фізичного розвитку не можуть виконувати обов’язки працівників персоналу охорони відповідно до вимог, установлених Міністерством охорони здоров’я за погодженням з МВС

За станом здоров’я відповідно до висновку закладу охорони здоров’я не можуть виконувати обов’язки працівника відомчої воєнізованої охорони

Перебувають на обліку в органах охорони здоров’я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії

Перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я з діагнозом психічного захворювання, алкоголізму чи наркоманії

Перебувають на обліку в органах охорони здоров’я з приводу психічного захворювання, алкоголізму чи наркоманії

Визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними

Мають непогашену чи незняту судимість за умисні злочини

Пред’явлено звинувачення у вчиненні злочину – до вирішення питання про їхню винність у встановленому законом порядку

Пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину до вирішення питання про їхню винність у встановленому законом порядку

Пред’явлено звинувачення у вчиненні злочину – до набрання чинності виправдувальним вироком

У судовому порядку заборонено займатися охоронною діяльністю або роботою, пов’язаною з матеріальною відповідальністю

Засуджені за злочини, у тому числі судовими органами інших держав, а також ті, які після відбуття покарання мають непогашену чи не зняту в установленому порядку судимість

В установленому законодавством порядку заборонено займатися охоронною діяльністю або роботою, пов’язаною з матеріальною відповідальністю

Засуджені за злочини, у тому числі судовими органами інших держав, а також ті, які мають непогашену чи не зняту в установленому порядку судимість

Не зареєстровані за місцем проживання в установленому чинним законодавством порядку

Звільнені з правоохоронних органів та військової служби в порядку дисциплінарного стягнення, якщо з дня звільнення не минуло року

Не мають визначеного місця проживання

Ухиляються від призову на строкову військову службу, військового обліку та спеціальних зборів

За вироком суду позбавлено право обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

За вироком суду позбавлено права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Іноземці та особи без громадянства

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Думка спеціаліста

РЕГУЛЯРНЕ ВІДНОВНЕ ЛІКУВАННЯ ШАХТАРІВ –

шлях до збереження їхньої працездатності у професії

Застарілий наказ МОЗ від 05.08.1998 р. № 238 «Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів» передбачає встановлення ступеня інвалідності шахтарям з початковими стадіями цілого ряду професійних захворювань. Однак в таких ситуаціях, як свідчить медична практика попередніх десятиліть, ще можна врятувати людей від інвалідності – відновити здоров’я та зберегти працездатність у професії. Ігор Отвага, канд. мед. наук, головний спеціаліст з питань професійних захворювань виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

ри добуванні вугілля на шахтарів щоденно впливає комплекс несприятливих умов праці: вугільно-породний пил, шум, вібрація, фізичне навантаження, тривале перебування у вимушеній робочій позі, охолодження або перегрівання, підвищена вологість, які значно перевищують санітарно-гігієнічні норми. Як відомо, праця шахтарів небезпечна – нерідкими є вибухи в шахтах метану, обвали породи і т. ін. Причини, що сприяють розвитку професійної патології у шахтарів, – це недосконалість технологій, машин, механізмів, інструментів, неефективність або відсутність засобів індивідуального захисту, профілактичних заходів, допуск до роботи осіб із протипоказаннями, несвоєчасне виявлення та пізня діагностика професійних захворювань. Вплив зазначених несприятливих умов праці на шахтарів призводить до поступового розвитку ряду професійних захворювань: хронічного пилового бронхіту, пневмоконіозу, хронічного обструктивного захворювання легень, вібраційної хвороби, сенсоневральної приглухуватості, вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок, попереково-крижового радикуліту, бурситу. Частіше, ніж в інших професійних групах працівників, у шахтарів діагностують захворювання серцево-судинної системи. У 1987 р. В. Г. Дейнега в своїй монографії «Реабілітація хворих на професійні захворювання у вугільній промисловості» запропонував план проведення реабілітації цих хворих і показав її значну ефективність. Автор звернув увагу на те, що «реабілітація хворих на професійні захворювання повинна починатись якомога раніше, буквально з першої зустрічі з лікарем, та продовжуватись безперервно. На особливу увагу заслуговує створення спадкоємності та єдиної тактики реабілітаційних заходів на етапах: стаціонар, санаторій, поліклініка, дім, підприємство». За період з 1980 по 1990 рр. рівень професійної захворюваності у шахтарів був значно нижчим і складав

600–1500 потерпілих на 10 тис. працюючих. В той час на підприємствах з несприятливими умовами праці (залежно від чисельності працівників) функціонували добре оснащені медико-санітарні частини, санаторії-профілакторії, в яких систематично оздоровлювалися шахтарі. Якість попередніх (при оформленні на роботу) та періодичних медичних оглядів шахтарів і взагалі працівників, які працювали за несприятливих умов праці, була на порядок вищою. За даними монографії Ю. І. Кундієва та А. М. Нагорної «Професійне здоров’я в Україні» (Київ, 2006 р.), в Україні щороку реєструвалося від 6 до 15 тис. професійних захворювань, 22–26 тис. нещасних випадків на виробництві. «Руйнація промислової медицини, що відбулася, призвела до багатьох негативних наслідків, і один з них, певно, найвагоміший, полягає в тому, що професійні захворювання тепер виявляються при виражених стадіях, коли реабілітація стає вже неможливою – виробництво втрачає робітника, натомість, суспільство отримує інваліда». Участь автора статті в роботі Центральної лікарсько-експертної комісії (далі – ЦЛЕК) державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (далі – ІМП) дозволяє стверджувати, що найчастіше в ЦЛЕК розглядали медичні справи та встановлювали діагнози професійних захворювань у шахтарів Донецької, Луганської, Львівської та Волинської областей (у 60–70% потерпілих). Найчастіше у них розвивалися порушення бронхолегеневої системи (хронічний бронхіт, пневмоконіоз, рідше – хронічний обструктивний бронхіт), захворювання периферичного відділу нервової системи (вібраційна хвороба, попереково-крижовий радикуліт, вегето-сенсорна поліневропатія рук) та порушення слухової функції (сенсоневральна приглухуватість). У поодиноких випадках (при тривалому диханні пилом діоксиду кремнію) у шахтарів розвивався рак легень. Цікавим є той факт, що майже у половини обстежених шахтарів у клініці профзахворювань ІМП були встановлені діагнози першої стадії професійних захворювань, які (за винятком силікозу, отруєння марганцем, свинцем, алергічних та онкологічних захворювань) не порушують працездатність працівника в своїй професії. Ця категорія працівників може продовжувати роботу за умови дотримання санітарно-гігієнічних умов праці на робочому місці та своєчасного (1–2 рази на рік) проведення амбулатор-

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Медицина праці ного курсу відновного лікуСенсоневральна приглухуватість – початкові прояви вання в профілакторії під- негативного впливу виробничого шуму на організм проприємства або поліклініці за являються при тональній пороговій аудіометрії: місцем проживання. ознаками впливу виробничого шуму з втратою його Згідно з багаточисельни- на звукових частотах (500, 1000 та 2000 Гц) до 10 дБА, ми даними медичної літера- сприйняттям шепітної мови 5 м; тури, до початкових проявів кохлеарним невритом з легким ступенем зниженпрофесійних захворювань з ня слуху – втратою слуху на звукові частоти до 20 дБА, наступним періодичним та сприйняттям шепітної мови 4 м. обов’язковим проведенням Перелічені ступені зниження слуху не сприймаються курсів відновного лікування працівниками і тому не знижують працездатності в пронайчастіше відносяться: фесії та не потребують переведення на іншу роботу і наI стадія хронічного бронхіту (легко виражений ка- правлення на МСЕК для встановлення відсотків втрати таральний бронхіт, бронхіт подразнення) – невеликий працездатності або групи інвалідності. кашель з виділенням незначної кількості мокротиння Єдине, чого особливо потребують працівники підприслизистого характеру, сухість у горлі. При обстеженні ємств (цехів) з несприятливими умовами праці та початкобронхів – явища трахеобронхіту (слизова бронхів блі- вими проявами професійних захворювань,– це динамічного да, судинний рисунок посилений). Жорсткувате дихан- лікарського нагляду, обов’язкового використання індивідуня, непостійні сухі хрипи. Показники дихальної функції альних засобів профілактики: респіраторів для захисту бронабо не змінені, або характеризуються деяким зниженням хо-легеневого апарату, противібраційних рукавиць для захипоказників вентиляції легень. Звичайно, з приводу таких сту кистей від впливу вібруючих інструментів та охолодження, змін хворі до лікаря не звертаються, на рентгенограмі ле- берушів та антифонів для захисту слухової функції. Крім того, гень зміни не виявляють. Працездатність хворих істотно кожні 6–12 місяців (вирішується індивідуально) працівники не знижується. У прохолодну пору року цих людей більш з початковою стадією професійного захворювання повинуражують простудні захворювання. Куріння тютюну, ат- ні обов’язково приймати в амбулаторних умовах відповідні мосферне забруднення, викривлення носової перегородки, курси відновного лікування (фізіотерапевтичні, теплові гідатрофічний риніт сприяють розвитку хронічного бронхіту. ропроцедури, сухо-повітряний обігрів рук, ніг, ЛФК, масаж, I стадія пневмоконіозу – загальна назва професійно- вітамінізація, медикаментозні препарати). Якщо будуть го захворювання легень, яке зумовлене впливом вироб- систематично використовуватись перелічені засоби профіничого пилу. Характеризується розвитком склеротичних лактики, рівень професійної захворюваності знизиться на змін у легеневій тканині, тобто розвитком пневмоскле- порядок і стане таким, яким він був 30 років тому. розу. Повільно прогресуюча Виникає запитання: чи форма розвивається через слід направляти на МСЕК За статистикою, щороку в світі стається працівників з початковими 10–15 років, переважно проявами зазначених вище за типом інтерстиціального 250 млн. нещасних випадків, приблизно 335 тис. професійних захворювань? фіброзу: нерізко виражені з них – зі смертельними наслідками (кожен 28-й Однозначно ні, в цьому прозміни у вигляді незначної деіз яких – в Україні). За той же час реєструється сто немає потреби. формації легеневого рисунтакож 160 млн. професійних захворювань, унасВже п’ять років у профеку, переважно в середньо- та лідок яких помирає 1,1 млн. працюючих. сійних колах обговорюють нижньолатеральних відділах питання про те, що клінічні легень. Скарги працівників прояви першої стадії вібраційна стан здоров’я відсутні, інколи задишка при великому фізичному напруженні, пе- ної хвороби – периферичний ангіодистонічний синдром ріодично виникає сухий кашель. Рухомість нижніх країв та вегето-сенсорна поліневропатія верхніх, нижніх кінцілегень не змінена, перкуторний звук над легенями часто вок, сенсоневральна приглухуватість I та II стадій, хронічне змінений, інколи поодинокі сухі хрипи. Часто – неви- ний пиловий бронхіт I стадії, ДН 0, 0-1 (ДН – дихальна ражені зміни показників зовнішнього дихання. Ознаки недостатність) та пневмоконіоз I стадії з ДН 0, 0-1 повинні бути вилучені із згаданого вище наказу МОЗ України. серцевої недостатності відсутні. Працівники з початковими проявами професійних Початкові прояви вібраційної хвороби (перша стадія) малосимптомні, стан організму компенсований. Почина- отруєнь у вигляді астенічного, астено-вегетативного ється захворювання повільно – з періодично виникаю- синдрому, сенсорної та вегето-сенсорної поліневропатії чого відчуття затерпання, «мурашок», зябкості, болю у також потребують відповідного амбулаторного лікуванкистях, що виникає після роботи та ночами. При об’єк- ня з подальшим оформленням так званого «трудового» тивному огляді працівника можна виявити легкі пору- лікарняного листка на 1–2 місяці – для закріплення шення вібраційної чутливості на пальцях рук, зниження ефективності проведеного відновного лікування, а не набольової чутливості на кистях, повільне відновлення правлення на МСЕК для встановлення відсотків втрати температури шкіри пальців після їх охолодження, си- працездатності або групи інвалідності. Виникає питання: нюшність, рідше – мраморність, зниження температури а чому це так? Мабуть, тому, що часто змінюються мікистей, інколи сухість долонь. Динамометрія кистей, ре- ністри, всім не до застарілого наказу. Однак це питання овазографія та електронейроміографія верхніх кінцівок треба вирішувати. Початкові прояви профзахворювання виникають побез порушень. Початкові прояви вегето-сенсорної поліневропатії вільно, їх треба своєчасно виявляти та періодично проверхніх кінцівок за своїми клінічними ознаками дуже водити працівникам курси відновленого лікування. Це схожі на першу стадію вібраційної хвороби від дії ло- обійдеться значно дешевше, ніж чекати на поглиблення кальної вібрації. Основною причиною виникнення проявів клінічної картини професійного захворювання з даної форми профзахворювання є систематична мі- необхідним переведенням потерпілого на іншу роботу за кротравматизація кистей, їх фізичне перевантаження станом здоров’я та наданням Фондом соціального страхування чималих страхових виплат. та охолодження.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Думка вченого

ПРО ЗДОРОВ’Я

потурбуємося потім Завдяки новій розробці донецьких учених, яка успішно пройшла випробування на трьох вугільних підприємствах, роботодавці можуть без значних капітальних вкладень організувати моніторинг умов праці та стану здоров’я шахтарів. І вже на його базі приймати рішення про профілактику профзахворювань. Проте ця пропозиція учених-медиків поки не знаходить широкого застосування на практиці.

Григорій Передерій, докт. мед. наук, завідувач лабораторії кафедри гігієни, екології та безпеки життєдіяльності Донецького національного медичного університету імені М. Горького Фото Ю. Саганя

обота групи вчених Донецького національного медичного університету імені М. Горького полягає у розробці та інтеграції технології моніторингу впливу умов праці на здоров’я шахтарів у загальну систему безпеки вугільного підприємства, яка, у свою чергу, спрямована на запобігання аваріям і ліквідацію їх наслідків, профілактику виробничих травм і профзахворювань на основі управління професійними ризиками. Іншими словами, завдання такого моніторингу – забезпечити постійне відстежування стану здоров’я працівників упродовж усієї їхньої трудової діяльності з метою дати повну та об’єктивну інформацію про причини професійних захворювань, вказати на їх конкретні джерела. Складнощі в успішному вирішенні питання зниження рівня профзахворювань серед шахтарів не в останню чергу пов’язані з відсутністю взаємодії між державними установами та підприємствами, що забезпечують безпеку робіт, охорону праці та професійне здоров’я шахтарів. Негативно позначається і відомча роз’єднаність служб охорони і медицини праці, відсутність єдиної концепції та уніфікованих підходів до контролю й управління професійними ризиками. Добитися раціональної взаємодії з цих питань можна тільки за організації запропонованої нами єдиної системи збереження життя і професійного здоров’я шахтарів. Технологія моніторингу досить проста, але у той же час вона передбачає скрупульозний збір даних про умови праці, професійні маршрути, стан здоров’я працюючих за даними протоколів обстежень і карт умов праці, трудових книжок, медичних оглядів, журналів реєстрації диспансерних хворих. Моніторинг також передбачає обмін інформацією між службами охорони праці, здоровпунктами, виробничими дільницями, бухгалтерією, відділами кадрів підприємств, а також Галузевим інформаційно-аналітичним центром управління моніторингом, який ще належить створити,

якщо вказану технологію буде повсюдно впроваджено на вугільних підприємствах. Таким чином, у єдиному банку накопичуватимуться дані, які можна будь-якої хвилини використати з метою визначення ризику захворювання конкретного працівника і методів його лікування. Крім того, зібраний інформаційно-аналітичний матеріал повинен сприяти оптимізації механізмів адміністративного управління процесом видобутку вугілля і підвищувати дієвість заходів щодо профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. І не потрібно створювати на вугледобувних підприємствах якихось спеціальних відділів і служб. Ключовою ланкою управління моніторингом умов праці та стану здоров’я гірників на підприємстві є його функціональні служби та структурні підрозділи з охорони праці, шахтний здоровпункт, бухгалтерія, відділ кадрів і виробничі дільниці. Ці служби та підрозділи організовують проведення медоглядів, атестацію робочих місць за умовами праці, реєстрацію професійних маршрутів, облік професійних захворювань, виробничих травм, випадків раптової смерті. Саме вони формують бази даних про умови праці та стан здоров’я робітників, готують матеріали для ухвалення ефективних управлінських рішень щодо планування заходів для підвищення безпеки робіт, нормалізації параметрів виробничого середовища; зменшення важкості та напруженості праці тощо. У рамках проведення моніторингу на підприємствах формуються наступні бази даних: «Умови праці» – формується за результатами атестації робочих місць або у режимі програмного моделювання (вносяться гігієнічні та ергономічні дані, оцінка санітарної безпеки умов праці за параметрами виробничого середовища і трудового процесу, оцінка рівнів і концентрації виробничих факторів, ступінь їх шкідливості, інтегральний вплив тощо). За результатами аналізу такої бази даних на підприємстві складається перелік робочих місць з вказівкою шкідливих виробничих факторів та їх джерел. Враховується приналежність робочих місць до цієї виробничої дільниці, кількісний і професійний склад працюючих у таких умовах людей. З урахуванням цих факторів розраховується колективний професійний ризик на окремих виробничих дільницях. «Робітники» – готується відділом кадрів підприємства при прийнятті на роботу, а також у разі зміни робочого місця, професії або посади (вноситься інформація з трудової книжки стосовно підприємств, професій або

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Медицина праці посад, робочих місць і тривалості роботи на кожному з них упродовж усього періоду трудової діяльності). Ця база даних використовується щороку для складання реєстру працюючих у шкідливих умовах і списку осіб, що підлягають медичному огляду. «Робочий час» – надається бухгалтерією або начальниками виробничих дільниць щомісяця (вносяться дані табельного обліку і журналу реєстрації нарядів на виконання робіт). «Здоров’я» – готується спеціалістами здоровпункту за результатами профілактичного медичного огляду (вносяться дані опитування шахтаря про стан його здоров’я, антропометричні виміри, функціональні обстеження та висновки спеціалістів). Ця база даних використовується для оцінки адаптаційних можливостей організму та виявлення захворювань. При цьому діагноз виявленого захворювання надається у закодованому виді. До останніх трьох баз даних обов’язково вводиться інформація про паспортні дані (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання), ідентифікаційний і табельний номери робітника. Маючи такі дані, ми одержуємо повну картину про людину, зміни умов її праці упродовж роботи у підземних умовах і вплив їх на стан здоров’я, а також інформацію про професійні ризики. Це і дасть можливість ефективніше вести профілактичну роботу, вчасно попередити людину про можливе захворювання, усунути, якщо це можливо, шкідливі виробничі фактори. Пропонована технологія моніторингу вже сьогодні може застосовуватися на більшості вугільних шахт України, тому що вона легко інтегрується в існуючі нині системи протиаварійного контролю та управління технологічними процесами. Це і комплекс аерогазовий інформаційний (КАГІ), і автоматизована система табельного обліку робочого часу (АСТО), і уніфікована телекомунікаційна автоматизована система контролю та управління машинами і технологічними комплексами (УТАС). А застосування диференційованих за групами ризику оздоровчих, лікувально-діагностичних і реабілітаційних заходів повинно сприяти економнішому і ефективнішому використанню медико-санітарних ресурсів. Іншими словами, пропонований моніторинг вигідний вуглевидобувним підприємствам, закладам охорони здоров’я і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. У мене можуть запитати: чи випробувана ця технологія моніторингу на практиці? Випробувана, і дала, як і очікувалося, добрі результати. Експерименти щодо впровадження цього моніторингу проводили на трьох шахтах: імені С. М. Кірова у Макіївці, імені ХVІІ партз’їзду у Шахтарську та імені В. І. Леніна у Горлівці. Результати одержали позитивні. Але щоб моніторинг став реальністю і його застосовували на всіх діючих вуглевидобувних підприємствах країни, необхідно затвердити Положення про профілактику професійних захворювань гірників вугільних шахт на основі моніторингу та управління професійними ризиками впливу виробничих факторів на здоров’я працюючих. Проект такого Положення підготовлений. Він передбачає, як я уже говорив, створення Галузевого інформаційно-аналітичного центру управління моніторингом на базі існуючого Центру профілактичної медицини та екології людини, який функціонує при Донецькому національному медичному університеті. А це означає, що капітальні вкладення на створення нового центру не потрібні. Гроші знадобляться тільки щоб навчити спеціалістів для роботи у пропонованій системі.

www.ohoronapraci.kiev.ua

На жаль, поки не вдається вирішити організаційні питання, пов’язані із затвердженням Положення. І це незважаючи на те, що розробляли ми цю тему не за власною ініціативою, на свій страх і ризик, а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 182 «Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу». На сьогодні ми вже створили базу даних на 2500 працюючих гірників. Одержані дані дають можливість визначати необхідну частоту профілактичних медоглядів та їх спрямованість на рівні галузевого центру. А це дуже важливо, тому що роботодавці часто намагаються заощадити на здоров’ї своїх працівників, але така економія може призвести до збільшення кількості профзахворювань і посилення соціальної напруженості на окремих підприємствах і у вугільних регіонах у цілому. Анатолій Сазонов, заступник генерального директора з охорони праці та надзвичайних ситуацій ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» Спеціалісти будь-якого вугільного підприємства стикаються зі значними труднощами під час підготовки характеристик умов праці та факторів трудового процесу для встановлення медиками діагнозу «професійне захворювання». Часто складається ситуація, за якої підземний гірник, який пропрацював у галузі «без року тиждень», може претендувати на такий діагноз, а людина з великим стажем підземної роботи повинна доводити, що за сукупністю відпрацьованих років вона одержала професійне захворювання. Згідно з чинним законодавством, підприємство зобов’язане видати робітникові характеристику умов праці та факторів трудового процесу, але видати її з урахуванням усієї професійної діяльності працюючого не уявляється можливим, і тому фактично діагноз про профзахворювання грунтується лише на умовах праці на останньому місці роботи, до того ж незалежно від стажу. А це, м’яко кажучи, некоректно. У зв’язку з цим назріла необхідність пошуку шляхів об’єктивного обліку впливу виробничих факторів підземного робочого місця на стан здоров’я працюючого. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми і є пропонований ученими Донецького національного медичного університету імені М. Горького моніторинг впливу умов праці на стан здоров’я шахтарів. Цим санітарно-гігієнічним моніторингом пропонується новий підхід, при якому враховуються не лише традиційні дані про стан здоров’я працюючого, одержані у ході профілактичних медичних оглядів, але й ризики розвитку основних професійних захворювань з урахуванням усього стажу роботи (профмаршруту). Реалізація такої системи дасть змогу постійно мати об’єктивну інформацію про кожного підземного працюючого стосовно ризиків розвитку профзахворювань, стану здоров’я, групи диспансерного спостереження, необхідності проведення медогляду, у тому числі поглибленого, з урахуванням індивідуальних особливостей організму конкретної людини. Завдяки моніторингу у вугільній промисловості країни буде створено єдиний реєстр даних на кожного працюючого, який у міру збільшення стажу роботи поповнюватиметься, допомагатиме медикам і відповідним службам підприємств проводити більш ефективні заходи щодо запобігання професійним захворюванням.

Cоціальний захист Актуальна тема

Обережно!

Аутсорсинг персоналу Новий Закон України «Про зайнятість населення» передбачає новий порядок працевлаштування – на основі лізингу і аутсорсингу персоналу. Чим небезпечні вони для найманих працівників?

зобов’язується виконувати роботу, визначену договором, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а підприємство зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити необхідні умови праці, надавати передбачені законом пільги та компенсації. Фото В. Кобця У разі ж використання лізингу або аутсорсингу персоналу (позикова праця) найнятий спеціаліст не користується жодним із вищезазначених прав, не претендує ні агато підприємств (компаній) у своїй діяльнос- на які пільги та компенсації, перетворюючись фактично ті стикаються з ситуаціями, коли колектив пе- на «раба», якого можна здати в оренду або продати. Сареобтяжений, приймати у штат нового співро- ме це і тривожить найбільше. бітника нерентабельно, а робота має бути виЦе питання особливо насторожує у зв’язку з «доконана професійно і в установлені терміни. У таких свідом» деяких вітчизняних підприємців, які намагаливипадках може прийти на допомогу лізинг або аутсор- ся і раніше будь-якими шляхами досягати зниження синг персоналу. оплати праці та мінімізації витрат на формування конУ США, Західній Європі аутсорсинг персоналу на- курентного кадрового потенціалу. У зв’язку з положенлежить до числа напрямів, які досить швидко розвива- нями нового Закону «Про зайнятість населення» розються, що приносить аутсорсинговим компаніям дохід ширення використання позикової праці та підміна трубільш як 60 млрд. доларів на рік. Мимоволі виникає за- дових договорів цивільно-правовими угодами постає питання: це мода чи необхідність? тут, на жаль, одним із магістральних напрямів. ПракМи звикли до того, що ст. 43 Конституції України тично для кожного керівника стає дуже принадним скогарантує кожному громадянинові право на працю, що ротити кадри, звільнити багатьох працівників і замінивключає можливість заробляти собі на життя працею, ти їх спеціалістами на основі позикової праці. яку він вільно обирає або на яку погоджується. При Сьогодні багато підприємств залучають працівників цьому держава створює умови для повного здійснення на основі договорів підряду, трудових угод, коли працівгромадянами права на працю. Використання примусо- ник (підрядник) зобов’язується на свій страх і риск вивої праці забороняється. Кожен має право на належні, конати певну роботу за завданням замовника, а замовбезпечні та здорові умови праці, на зароник зобов’язується бітну плату не нижчу від визначеної закоприйняти і оплатити ном. Водночас ст. 46 Конституції встановвиконану роботу. Ці Лізинг персоналу – це оренлює право громадян на соціальний захист, люди не перебувають у да персоналу на довгостроковій що включає право на забезпечення їх у раштаті підприємства-заоснові компанією-наймачем (підзі повної, часткової або тимчасової втрати мовника, не підкоряприємством, установою, організацією) працездатності, втрати годувальника, безються правилам внуу іншої компанії-лізингодавця. робіття з не залежних від них обставин, а трішнього трудового також у старості та в інших випадках, перозпорядку, не корисредбачених законом. При цьому пенсії, інтуються правами з їхші види соціальних виплат та допомоги, що є осно- нього соціальному захисту. Але такий працівник, відвним джерелом існування, мають забезпечувати рі- повідно до ст. 11 Закону «Про загальнообов’язкове вень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, державне соціальне страхування від нещасного випадвстановленого законом. Більше того, працівникам, ку на виробництві та професійного захворювання, які зайнятим на шкідливих і важких роботах, гарантовано спричинили втрату працездатності» має право добропільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 або вільно застрахуватися у Фонді соціального страхуван№ 2. Кожному працівникові підприємства надають ня від нещасних випадків на виробництві та професійщорічні відпустки, а також додаткові відпустки за них захворювань України, сплачуючи йому певні страшкідливі умови праці. Але все це тільки у тому випад- хові внески особисто. При одержанні травми на робоку, якщо працівник уклав з адміністрацією підприєм- ті такий працівник зможе одержувати оплату за листства, установи, організації або уповноваженим ним ком непрацездатності, відшкодування шкоди у разі органом трудовий договір, за яким фізична особа стійкої втрати працездатності. Єлизавета Денисова, завідувачка відділу охорони праці, головний технічний інспектор праці Об’єднання профспілок Харківської області

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 2 /2012

Соціальний захист

Аутсорсинг персоналу – це купівля не праці певного спеціаліста, а послуги, яка необхідна підприємству (компанії) у конкретний період часу. При цьому працівник (орендований або куплений спеціаліст) числиться у штаті компаніїлізингодавця або аутсорсингової компанії, яким компанія-наймач здійснює оплату за використання наданого ними спеціаліста.

спеціаліста певної кваліфікації у будь-який час і за короткий термін, при цьому практично не збільшуючи витрат на компенсаційні пакети персоналу. А якщо присланий спеціаліст з якихось параметрів не підходить підприємству, його можна швидко обміняти. При цьому скорочується обсяг кадрового діловодства, що також важливо. Так що у питаннях найманої праці є і плюси й мінуси. Президія ФПУ 16.02.2012 р. розглянула це питання, визнала за необхідне вимагати від уряду прийняти нормативно-правові акти щодо обмеження використання позикової праці та заборонити укладання трудових договорів в інтересах третіх осіб, добиватися включення до галузевих і регіональних угод, колективних договорів обов’язків роботодавців за узгодженням з профспілкою залучати працівників до виконання робіт на умовах аутсорсингу. Та це... ще попереду. А поки: думайте самі, вирішуйте самі – бути чи не бути аутсорсингу персоналу!

Інша справа з лізингом або аутсорсингом персоналу. Тут договір з підприємством укладає не сам спеціаліст, який виконуватиме якусь роботу, а лізингова або аутсорсингова компанія, у штаті якої перебуває цей спеціаліст і одержує там оплату своєї праці. Та оскільки ці компанії нічого іншого, крім надання послуг, не роблять, навряд чи вони можуть бути зацікавлені у вирішенні питань соціального захисту персоналу, який тимчасово залучається до виконання робіт. І, тим не менше, сьогодні необхідність в аутсорсингу зростає з цілком об’єктивних причин. Плануючи бізнеспроцеси, компанії заздалегідь, а в окремих випадках і «за фактом», виділяють ті завдання, які не будуть постійними упродовж досить тривалого періоду часу. Наприклад, у фінансово-економічній сфері – це проведення внутрішнього аудиту, в управлінні персоналом – це програми реструктуризації, у галузі інформаційних технологій – розробка та впровадження відповідного програмного забезпечення тощо. Потреба у спеціалістах зі сторони виникає під час розробки та впровадження програм розвитку організації (виробництво нового продукту, виведення на ринок бренду тощо), швидкого просування певних напрямів діяльності компанії, навіть у таких, здавалося б, рядових обставинах, як, наприклад, раптове звільнення висококваліфікованого співробітника, і неможливості перекласти їхні обов’язки на інших працівників через їхню перевантаженість... Переваг залучення виконавців зі сторони для виконання тимчасових завдань чимало. Зменшуються витрати підприємства на кадри. За необхідності будь-яке підприємство може одержати

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Уроки історії

Аварія літака Ан-140 в Ірані:

ДЕСЯТЬ РОКІВ ПО ТОМУ Наприкінці 2002 р. українську авіабудівну галузь спіткала страшна трагедія. Неподалік Ісфахана, міста в далекому Ірані, розбився вітчизняний Ан-140, на борту якого перебували провідні спеціалісти галузі. Вадим Кобець, власкор Фото з архіву теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області та Інтернету

сного морозного ранку 24 грудня 2002 р. автор цієї статті уже був на прохідній Харківського авіаційного заводу, щоб зв’язатися з працівниками служби охорони праці підприємства, до яких прибув за попередньою домовленістю, аби написати нарис про їхню роботу. Однак усі заводські телефони не працювали. Згодом з прохідної вийшов начальник державної інспекції у машинобудуванні теруправління Держнаглядохоронпраці по Харківській області Валерій Райко, з яким теж була попередня домовленість про спільний візит на підприємство. Він і повідомив про страшну новину: 23 грудня, близько 19 год 30 хв, не долетівши 60–70 км до аеродрому пункту призначення, розбився літак Ан-140 української авіакомпанії «Аероміст-Харків». Під час аварії на його борту перебувало 44 особи: 6 членів екіпажу та 38 пасажирів. Переважна більшість із них – працівники Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП), які вирушили до Ірану з метою ознайомлення з першим вильотом літака ІrАn-140, спільного проекту українських та іранських інженерів (ліцензійне виготовлення літака Ан-140). Іранське пасажирське судно, зібране на заводі НЕSА в Ісфахані, було аналогом перспективної української розробки. На його пробний виліт (співпраця українських та іранських авіаспеціалістів велася з 1997 р.) з Харкова вирушила представницька делегація… Серед загиблих було 6 громадян Росії з самарського заводу «Авіакор», де також мали наміри збирати Ан-140, які співпрацювали з українськими спеціалістами.

Україна в тому фатальному рейсі зазнала дуже тяжких втрат. Серед загиблих, крім провідних спеціалістів ХДАВП,– заступник генерального директора АНТК «Антонов» Я. Голобородько та заступник генерального конструктора цього підприємства В. Шишков, заступник генерального конструктора Запорізького моторобудівного конструкторського бюро «Прогрес» В. Колесников, заступник генерального директора ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» С. Корзинкін, інші керівники та головні спеціалісти відомих вітчизняних підприємств, що спеціалізувалися на виготовленні електронних приладів авіоніки. Незабаром у ЗМІ з’явилася перша інформація з місця трагічної події. За даними іранських слідчих, які першими прибули до місця падіння літака, причина авіакатастрофи – сильний вечірній туман над Ісфаханом. Через погану видимість екіпаж не справився з керуванням і врізався в гірське пасмо. З цими попередніми висновками не поспішали погоджуватися представники компанії-власника літака. На їхню думку, лайнером керували досвідчені пілоти. Зокрема, командир екіпажу, льотчик-випробувач 2-го класу Геннадій Анцибор мав наліт 2000 год, з них на Ан-140 – близько 160 год; другий пілот – льотчик-випробувач 2-го класу Сергій Чайченко мав загальний наліт 6600 год, з них на Ан-140 – 650 год. Перший здійснив 7, а другий – 16 посадок на аеродром в Ісфахані. Поступово з висновком іранських фахівців погодилися і вітчизняні. Причиною зіткнення літака з горою стало значне відхилення від встановленої схеми заходу на посадку. Про це, зокрема, сказав й Міністр промислової політики Анатолій Мялиця, чия трудова біографія дуже тісно переплетена з історією Харківського авіазаводу. «Розшифровка бортових самописців

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

Безпека життєдіяльності не показала жодної відмови в роботі літака та його систем», – заявив він тоді. Врешті-решт початкову версію причини катастрофи підтвердили й фахівці Міжнародного авіаційного комітету. Серед іншого вони зазначили, що під час зниження й заходу на посадку у екіпажу Ан-140 виникли проблеми із визначенням місцезнаходження. Однак екіпаж не доповів диспетчеру про це, і, не змінюючи схеми заходу літака на посадку, продовжив зниження… за допомогою бортової системи супутникової навігації. А саме цього не слід було робити, адже таке приземлення не передбачено керівництвом з льотної експлуатації Ан-140 та обладнанням аеропорту в Ісфахані. До речі, не було обладнане ісфаханське летовище й радіолокатором, унаслідок чого його диспетчер не міг адекватно оцінити ситуацію та вчасно попередити екіпаж про небезпеку зіткнення з гірським пасмом. До останньої хвилини, судячи із записів у «чорних ящиках», у кабіні лайнера продовжувалася спокійна розмова, у членів екіпажу хвилювання в голосі не було. На жаль, у ці останні хвилини польоту екіпаж припустився ще однієї помилки. Система, що сигналізує про небезпечне зближення з землею, дала аварійний сигнал. У таких випадках пілот, щоб набрати висоту й уникнути зіткнення, має негайно взяти штурвал на себе. Однак пілоти не врахували, що під ними гориста місцевість, і не відреагували вчасно на попереджувальний сигнал. Ще мить – і десятки працівників, які перебували на аеродромі в Ісфахані, стали свідками зіткнення літака з горою. Негайно до місця катастрофи прибули рятувальники. Ось такими були обставини найбільшої в історії вітчизняного літакобудування аварії. Слід відзначити, що керівництво ХДАВП, уся авіабудівна галузь України вживали всіх заходів, аби ця сумна подія не стала на заваді реалізації планів серійного виробництва Ан-140 в Україні та за її межами. Вже 12 квітня новий український літак цієї марки доставив в Ісфахан наступну групу спеціалістів для участі у роботі третьої координаційної ради учасників програми виробництва Ан-140 у Ірані. І справа ніби зрушила з місця, адже після повернення додому харківські авіабудівники констатували: їхнє дітище таки має величезні перспективи на чималому ринку цієї азійської країни. Причому тоді було вирішено, здавалося, не тільки технічні сторони питання (на заводі НЕSА були підготовлені кваліфіковані кадри, які освоїли виготовлення деталей, вузлів та агрегатів), а й узгоджено плани фінансування, намічено графіки поставок комплектуючих деталей з України для нарощування виробництва Ан-140 в Ірані. За оцінками спеціалістів, ємність ринку регіональних пасажирських авіаперевезень цієї країни вже тоді складала більш як 100 машин. Звісно, що значна

www.ohoronapraci.kiev.ua

частина замовлень мала надійти у цьому випадку й до Харкова. У розвиток цих перспективних планів було проведено модернізацію літака. Як результат, з’явилася поліпшена модифікація літака Ан-140-100. Його й запустили в серію російські колеги на самарському заводі «Авіакор». Згодом модернізовані серійні машини цієї марки українського й російського виробництва почала активно й успішно експлуатувати у вкрай несприятливих кліматичних умовах авіакомпанія «Якутія». Її керівництво й досі позитивно відгукується стосовно неперевершених льотних даних цього надійного та невибагливого лайнера, що легко може трансформуватися з пасажирського у вантажопасажирський і навпаки, може злітати з коротких грунтових злітних смуг віддалених й недостатньо підготовлених аеродромів. Враховуючи цю (не останню, як для Росії.– Авт.) обставину, замовило два Ан-140-100 й військове відомство РФ. Однак, незважаючи на такий непоганий старт, з роками просування Ан-140 на ринку Російської Федерації призупинилося. І це попри те, що у наших сусідів є набагато більша потреба в заміні парку застарілих ближньо- та середньомагістральних Ан-24 та Як-42. Врешті й для нашої країни, перед якою стоїть не менш гостре питання щодо розвитку внутрішніх пасажирських авіаперевезень, вкладення коштів у перспективний Ан-140 є чи не найбільш прийнятним виходом із ситуації. Проте скільки вже років із семи Ан-140, якими володіють вітчизняні авіакомпанії, жоден не експлуатується! Навіть іранці, на яких свого часу покладалося стільки надій щодо серійного виготовлення літаків, не виправдали очікуваних сподівань. У них випущено лише вісім літаків Ан-140. На думку фахівців, для того, щоб досягти ефективності у виробництві та експлуатації літака Ан-140, необхідно більш тісно співпрацювати не тільки авіабудівникам та їхнім постачальникам, а й фінансовим установам, які мають бути зацікавлені в просуванні вітчизняних літаків на власний ринок. А гарантом мінімізації всіляких ризиків на цьому шляху має стати держава. Але ніхто рішень з цього приводу на рівні уряду не приймає. Яскраве тому підтвердження – нинішнє вельми скрутне фінансове становище ХДАВП. Повертаючись до трагічної події десятирічної давнини, слід згадати про деякі особливості розслідування згаданого групового нещасного випадку. Його провела державна комісія на чолі із колишнім начальником теруправління Держнаглядохоронпраці по Харківській області Валерієм Сільвестровим. Аби члени родин потерпілих авіабудівників якомога швидше отримали належні їм виплати в зв’язку з втратою годувальників, В. Сільвестров наполіг на тому, щоб відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Безпека життєдіяльності

Квіти до пам’ятника несуть начальник теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Ю. Скрипнік і його заступник К. Денисенко (зліва направо)

та профзахворювань прийняли акти за формою Н-1, не чекаючи експертних висновків фахівців Міжнародного авіаційного комітету. Адже через об’єктивні обставини вони не могли надати свої експертні висновки у терміни, передбачені чинним на той час документом, що встановлював порядок розслідування нещасних випадків на виробництві. Ініціативу начальника теруправління підтримав і колишній Голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак. Трохи більше ніж через місяць після трагічної події всі родини загиблих в авіакатастрофі отримали від Фонду належні їм виплати.

З огляду на високі посади й оклади більшості членів делегації, виплати окремим родинам загиблих перевищили 100 тис. грн. На той час це були достатньо великі гроші. Багатьом родинам Фонд виплачував кошти до настання повноліття дітей загиблих. Тоді ж, під час розслідування нещасного випадку, у голови комісії та представників підприємства виникла думка увіковічнити пам’ять українських авіабудівників, що трагічно загинули в Ірані. Вже у 2003 р., з нагоди Всесвітнього дня охорони праці, на території ХДАВП було встановлено меморіальну дошку. Вона тепер – визначальний елемент алеї загиблих

працівників підприємства: воїнів Великої Вітчизняної війни, льотчиків-випробувачів, інших підкорювачів неба. Починаючи з 2004 р., до вшанування пам’яті загиблих під час виконання службових обов’язків долучилася й широка громадськість. Незважаючи на будь-яку погоду, в День охорони праці керівництво теруправління Держгірпромнагляду, інші небайдужі громадяни відвідують територію авіазаводу, щоб покласти квіти, віддати шану людям, які зміцнювали міжнародний імідж та економічний потенціал нашої держави. Посильну допомогу родинам загиблих надає нині профком Харківського авіазаводу. Чимало нащадків загиблих авіабудівників пішли шляхом батьків: закінчили Харківський авіаінститут, працюють за фахом на ХДАВП. Зрештою, так і має бути, адже справу батьків повинні продовжувати діти. А Україна має й надалі лишатися державою, яка будує літаки!

Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У нашому журналі (№ 11, 2011 р. та № 3, 2012 р.) було надруковано статті «Коли немає вини потерпілого» та «За два місяці – два загублених життя. І жодної реакції?», в яких йшлося про два нещасні випадки з тяжкими наслідками, що сталися у ТОВ «Укртунельбуд» у 2011 р., унаслідок чого два працівники загинули і одного було травмовано. Як повідомив директор ТОВ «Укртунельбуд» Павло Гальчук, після випадку смертельного ураження електричним струмом 15 квітня 2011 р. на будівельному об’єкті «Реконструкція каналізаційного колектора по Столичному шосе» в Голосіївському районі Києва прохідника дільниці № 1 С. Гавриленка під час розвантажувальних робіт під лінією електропередачі, на підприємстві було терміново розроблено та виконано заходи щодо усунення причин нещасного випадку. Відсторонили від роботи безпосереднього виконавця робіт, гірничого майстра В. Цимбала, а також машиніста крана ТОВ «ТМК» О. Добролюбова. Враховуючи обставини, що склалися на об’єкті, подальші роботи до самої здачі в експлуатацію виконували під постійним контролем керівників підприємства та служби охорони праці. Подібних порушень правил з охорони праці на об’єкті більше не було. Голосіївський районний суд Києва 26 березня 2012 р., розглянувши справу, призначив покарання – обмеження волі на три роки винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, а саме: начальнику дільниці ТОВ «Укртунельбуд» А. Куцу, гірничому майстру ТОВ «Укртунельбуд» В. Цимбалу та машиністу крана ТОВ «ТМК» О. Добролюбову.

22 червня 2011 р. на будівельному об’єкті «Реконструкція з розширенням вул. Набережної у Вишгороді. Зовнішні мережі водопроводу» під час прокладання футляру із азбестових труб діаметром 400 мм під водопровідну мережу в траншеї глибиною 3 м стався зсув грунту однієї зі стінок. У результаті було засипано бригадира В. Бондарчука (загинув) і бетоняра В. Клименка (отримав численні травми). На підприємстві розробили та виконали заходи щодо усунення причин і цього нещасного випадку. Було відсторонено від роботи безпосереднього виконавця робіт на об’єкті заступника начальника дільниці О. Петрова. Вишгородський районний суд Київської області 16.02.2012 р., розглянувши справу № 1-70/12, визнав О. Петрова винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 272 ч. 2 КК України, і призначив йому міру покарання – чотири роки обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном на рік. На підставі ст. 75 КК України О. Петров не відбував основного покарання, тільки за умови, що він протягом року не вчинить нового злочину. За вироком суду О. Петрова було звільнено з посади заступника начальника дільниці та переведено на іншу роботу, яка не пов’язана з виконанням робіт підвищеної небезпеки.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2012