12-2014-rus by Охрана труда

Допуск подрядчиков на территорию

Профилактика падений на производстве

НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ

№ 12/2014

ОХРАНА ТРУДА

индекс 74378

ДЕРЕВО ЦЕЛЕЙ

производственной безопасности www.ohoronapraci.kiev.ua ci.kiev.ua

Уважаемые читатели! од, который подходит к концу, без преувеличения можно назвать переломным как в истории Украины, так и в истории всего человечества. Неожиданно для себя наша Родина стала местом столкновения геополитических интересов влиятельных стран мира, разменной монетой в чужих политических играх. Мы превратились в экспериментальную площадку для военных тренировок, испытания оружия и ведения информационных войн. Но самой драматичной для нас оказалась внезапно открывшаяся «правда» о том, кто же для Украины друг, а кто – враг. Военные действия и насыщенные политические процессы в Украине негативно повлияли на динамику промышленного производства, что отразилось и на сфере охраны труда. Внимание большинства работодателей сейчас вряд ли сфокусировано на вопросах безопасности работников. Актуальнее другое: как выжить и сохранить свой бизнес. Сказались на охране труда ограничения государственного надзора и реорганизация надзорных органов. Последняя весьма опасно затягивается, и это расхолаживает не очень законопослушных хозяйственников, за которыми теперь уже не следит государственное всевидящее око. Совсем не хочется, чтобы формирование Государственной службы Украины по вопросам труда ускорялось в связи с промышленной аварией и значительными человеческими жертвами на производстве. Ведь тот арсенал изношенного оборудования, который сегодня продолжают эксплуатировать на большинстве предприятий, является бомбой замедленного действия, и она может взорваться в любой момент… Редакция журнала вместе со своими приверженцами-читателями остается верна своей миссии – беречь жизнь и здоровье людей. Мы неутомимо привлекаем внимание работодателей, власти и всего общества к этим вопросам. Ищем и пропагандируем новые интересные решения, способствующие снижению риска травмирования на рабочих местах, предлагаем читателям опыт коллег – специалистов по охране труда в построении эффективной СУОТ. В 2015 году журнал выступит организатором очередной конференции, посвященной вопросам внедрения на отечественных предприятиях современных, опробованных в мире методик по оценке рисков. Будем рады видеть вас среди ее участников, ведь это уникальная возможность не только получить новые знания, но и пообщаться с коллегами, найти единомышленников и вступить в дискуссию с оппонентами. Кроме этого, журнал «Охрана труда» взял под свою опеку инициированный Госгорпромнадзором еще в 2010 году конкурс детского рисунка «Охрана труда глазами детей». Мы считаем, что этот творческий проект очень важен для общества и будущего Украины. Ведь его цель – воспитание у завтрашних работодателей и работников культуры безопасного поведения на производстве и в быту. А значит, этот проект содействует формированию здоровой и сильной нации. Присоединяйтесь к нашим инициативам. Будем рады сотрудничать с вами в 2015 году, безусловно, сложном и напряженном для Украины и каждого из нас. Впрочем, кризис является шансом для сильных и целеустремленных людей кардинально изменить свою жизнь. Так что будем сильными и целеустремленными, и удачи всем в новом 2015 году!

Дмитрий Матвийчук, главный редактор журнала «Охрана труда»

Новости

Культура безопасности на АЭС конце ноября в Киеве прошла VII Международная научно-практическая конференция по культуре безопасности на атомных электростанциях, организованная ГП НАЭК «Энергоатом». Такие конференции компания проводит с 2002 года. Руководители и специалисты Украины и зарубежных стран, занимающиеся вопросами обеспечения безопасности и развития культуры безопасности на атомных станциях, собираются на конференцию один раз в два года. Цель мероприятия – обмен опытом внедрения культуры безопасности при эксплуатации атомных электростанций, оценка ее текущего уровня, а также подведение итогов работы в данном направлении за 2013–2014 гг. Открывая конференцию, генеральный инспектор, директор по безопасности ГП НАЭК «Энергоатом» Данко Билей сообщил, что по результатам 10 месяцев текущего года доля компании в структуре энергорынка Украины составила 50%, тогда как за аналогичный период прошлого года этот показатель пребывал на уровне 44%. «Действи-

тельно, в отдельные дни наша доля достигала 60%, что связа но с ростом потребления элек троэнергии. Сейчас на украинских АЭС работают 13 энергоблоков, а 2 – в плановом ремонте. К концу зимы ГП НАЭК «Энергоатом» планирует удерживать такое же соотношение, то есть одновремен но в плановом ремон те будет не более 2–3 блоков. Это позволит постоянно поддерживать высокий уровень безопасности эксплуатации энергоблоков», – отметил Данко Васильевич. В начале ноября состоялось заседание координационного комитета по подготовке конференции, на котором лучшей атомной электростанцией в вопросах культуры безопасности в период между двумя конференциями была названа Запорожская АЭС. А лучшими энергоблоками стали: на Запорожской АЭС – энергоблок № 5, на Ровенской – № 4, Южно-Украинской – № 1, Хмельницкой – № 2. В. Бессонов

Промышленная безопасность-2014 11 по 13 ноября 2014 года во Львове проходил ІІ Международный форум «Промышленная безопасность. Лучшие практики-2014. Современные системы управления охраной труда. Внедрение международных и европейских стандартов в этой сфере на основе лучшего мирового опыта», организованный Минэнергоугля при поддержке ПАО «Львовоблэнерго», ГП «Научно-исследовательский институт метрологии измерительных и управляющих систем» (Львов) и Минэкономразвития. В мероприятии принимали участие руководители предприятий и служб охраны труда топливно-энергетического комплекса, эксперты и научные работники. На форуме обсуждались практики построения и функционирования СУОТ, развития культуры безопасности производства национальных компаний ГП НАЭК «Энергоатом», ДТЭК (Украина), ПАО «Укргидро-

www.ohoronapraci.kiev.ua

энерго», «Центрэнерго», представительств ведущих иностранных компаний в Украине «Метинвест» и Shell. Дискуссию вызвал вопрос управления безопасностью подрядных организаций. Особенно аудиторию заинтересовала практика деятельности ведущей немецкой компании в сфере управления рисками Issa Mining – пути достижения нулевого травматизма на производстве. А также практика компании UVEX (Германия) – современные разработки средств индивидуальной защиты органов зрения и слуха. Настоящей «бомбой» назвали участники форума и выступление эксперта-консультанта по управлению рисками Сергея Рябова об особенностях оценивания и управления рисками больших предприятий. В рамках форума проходили заседания отраслевых секций и круглый стол на тему: «Обучение и проверка знаний по вопросам охраны труда». Присутствующих ознакомили с опытом создания Академии ДТЭК и особенностями организации на ее базе подготовки высококвалифицированного персонала предприятий. Также обсуждались проблемные вопросы относительно обучения руководителей компаний, специалистов по вопросам охраны труда и членов центральных комиссий по проверке знаний по охране труда и пути их

решения. В связи с этим участники высказались по поводу необходимости неотложного пересмотра Типового положения о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда (редакция 2005 г.). Отдельное заседание было посвящено состоянию медицины труда. При участии руководящих научных работников-медиков были рассмотрены проблемы функционирования медицины труда в ТЭК, перспективы ее восстановления, профилактики профзаболеваний и смертности на рабочих местах. Не обошли вниманием и вопросы организации и осуществления психофизиологического контроля на предприятиях ТЭК. В выступлениях специалистов ООО «НИИ профилактической медицины» (Харьков) была рассмотрена тема разновидностей методов психофизиологических обследований, особенности их проведения и оформления заключений о профпригодности. При участии представителей ПАО «Львовоблэнерго» и «Харьковоблэнерго» провели и практические занятия с применением современных аппаратно-программных комплексов для психофизиологического обследования. На форуме также презентовали последние разработки СИЗ, после чего состоялся показ анимационных и видеофильмов – победителей Первого всеукраинского фестиваля «Безопасный труд-2014», который проходил в марте в Киеве. И. Парфенюк

Содержание

Управление охраной труда Ольга Богданова Постановка целей в сфере производственной безопасности

О теоретических подходах и практических советах, как формировать цели в сфере производственной безопасности с целью повышения результативности СУОТ

Вадим Кобец Карты контроля «Керамейи»

Внедрение международных стандартов в сфере управления качеством в ООО «Керамейя»

Светлана Гончар Нормативный арсенал

О документах по организации обучения и проверке знаний по вопросам охраны труда на предприятии

Александр Лысенко OHSAS 18001: шаг за шагом 12

В продолжении цикла статей читайте о том, как правильно разработать процедуры управления по всем существенным рискам на всех этапах процесса жизнедеятельности предприятия

Александр Фандеев Выбор консультантов

Исследование журнала относительно того, кому на отечественном рынке консультационных и сертификационных услуг можно доверять и каковы тенденции и перспективы его развития

Олеся Цибульская По-новому об известном, или Читая Закон…

Цикл статей позволит комплексно оценить Закон Украины «Об охране труда» и рассмотреть его взаимосвязь с другими актуальными сегодня НПАОП

Николай Радионов Как воспитать в себе потребность в безопасности 53

№ 12 (246)/2014

Анатолий Романчук Философия безопасности

ОХРАНА ТРУДА

О человеческом факторе на производстве и в повседневной жизни и о формировании навыков безопасного поведения

О закономерностях травмоопасных ситуаций и влиянии человеческого фактора на эффективность охраны труда

Научно&производственный ежемесячный журнал

Издается с июля 1994 г. Перерегистрирован 19.06.95 г. Свидетельство КВ № 1496 Учредители: Государственный комитет Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору; трудовой коллектив редакции журнала «Охрана труда» На первой странице обложки коллаж Александра Антоненко

Редакционная коллегия Матвийчук Дмитрий Лаврентьевич – главный редактор журнала «Охрана труда» Акопян Валерий Григорьевич – директор исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины Больман Георгий Александрович – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт» Деньгин Анатолий Петрович – директор ННИИПБОТ, канд. техн. наук

Владимир Терещенко Отменить нельзя выполнить. Где поставим запятую?

Коллизии вокруг приказа «Об организации и усовершенствовании обучения по вопросам охраны труда, безопасности жизнедеятельности и гражданской защиты в высших учебных заведениях Украины»

Зимина Елена Спиридоновна – Государственная инспекция ядерного регулирования Украины

Украинец Сергей Яковлевич – заместитель Председателя ФПУ

Кострица Василий Иванович – Национальный координатор (06.1996–02.2013) МОТ в Украине

Цопа Виталий Андреевич – докт. техн. наук, профессор, международный эксперт и аудитор систем менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001

Лысюк Николай Александрович – заместитель директора по научной работе ННИИПБОТ, канд. техн. наук Мирошниченко Алексей Валентинович – исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины Савчук Сергей Петрович – национальный координатор Международной организации труда в Украине

Чернюк Владимир Иванович – заместитель директора по научной работе Института медицины труда АМН Украины, докт. мед. наук Шайтан Виктор Анатольевич – первый заместитель Председателя Госгорпромнадзора (с 2011 по 2014 г.)

ОХРАНА ТРУДА 12 /2014

Олег Моисеенко Профессионал в своем деле

Об одном из лучших работников Госгорпромнадзора по итогам работы в 2013 г. Николае Бучике

Ирина Даньшева О чем забывают работодатели

Медицина труда Денис Варивончик Противодействие туберкулезу на рабочем месте

Обзор ситуации с заболеваемостью туберкулезом и советы специалиста относительно путей предотвращения этой болезни

Мнение специалиста относительно ответственности работодателя за создание безопасных и здоровых условий труда

Владимир Абракитов Осведомлен – значит вооружен

О радиоактивности и мероприятиях по уменьшению ее вредного влияния на человека

Безопасность труда

Елена Зимина Когда радиация приносит пользу

Игорь Пантелеев Главное – не потерять рычаги влияния

О тактике надзорных органов в условиях законодательных ограничений на проведение проверок

Юрий Сагань Трудный уголь Донбасса

Ситуация с угледобывающими предприятиями Донбасса, расположенными в зоне проведения АТО

Николай Федоренко Подрядчики и охрана труда

Травматизм на производстве в Украине: национальный профиль за 2009–2013 годы

В помощь специалисту по охране труда

О терминах, использующихся в электротехнической сфере

Анатолий Севрук Киевский КБК: курс на модернизацию

Безопасность жизнедеятельности Наталия Логвиненко Плутоний + торий = революция в ядерной энергетике О развитии атомной энергетики, в частности с использованием тория, как одном из путей преодоления энергетического кризиса

О допуске подрядчика на территорию субъекта хозяйствования и выделении ему рабочей зоны

Николай Федоренко «Заземлювання» или «заземлення»

В статье раскрыты вопросы безопасности персонала, работающего с источниками ионизирующего излучения

Реконструкция системы обеззараживания сточных вод на канализационных очистных сооружениях ПАО «ККБК»

Николай Марфин Особенности расследования электротравм

Опыт расследования несчастных случаев, связанных с эксплуатацией электроустановок

Сергей Колесник Шел, упал… Очнулся – гипс

О личной неосторожности как причине падения человека и поводе для работодателя не углубляться в обстоятельства несчастного случая

Социальная защита

Читайте в следующем номере:

Сергей Колесник Непростой простой

О решении некоторых вопросов социальной защиты работников во время приостановки производства

Редакция журнала

Приемная 558-74-11 02100, КиевT100, ул. Попудренко, 10/1. ГП «Редакция журнала «Охрана труда» 296-05-69 Теличко Константин Эдуардович первый заместитель главного редактора, канд. техн. наук 558-74-18 Солодчук Людмила Николаевна заместитель главного редактора Дизайн Борецкая Анна, Турчанова Алла, Антоненко Александр. Реклама 296T05T65, 296T82T56 Отдел реализации и маркетинга 559T19T51 Полиграфические услуги 559T62T79 mail@ohoronapraci.kiev.ua; www.ohoronapraci.kiev.ua Собственные корреспонденты: Сумская, Харьковская и Черниговская обл. – Кобец Вадим Владимирович (057) 397T16T77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Особенности расследования ДТП Безопасность труда на строительных площадках

Автономная Республика Крым, Николаевская, Кировоградская, Одесская и Херсонская обл. – Колесник Сергей Анатольевич (051) 632T23T29 Днепропетровская и Запорожская обл. – Моисеенко Олег Васильевич (097) 694-01-21 Волынская, Закарпатская, Ивано&Франковская, Львовская, Тернопольская и Черновецкая обл.– Парфенюк Игорь Юрьевич (098) 498T66T72 Донецкая и Луганская обл. – Сагань Юрий Павлович (050) 220-60-16 Житомирская, Киевская и г. Киев, Полтавская и Черкасская обл. – Терещенко Владимир Викторович (044) 559-97-32 Винницкая, Ровенская и Хмельницкая обл. – Фандеев Александр Иванович (044) 296-01-73

Точка зрения редакции не всегда совпадает с мнением авторов материалов. Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, географических названий и прочих сведений несут авторы публикаций. Рукописи не рецензируются. За достоверность рекламы несет ответственность рекламодатель. Подписано к печати 10.12.2014. Формат 60х84/8. Бумага – мелованная глянцевая. Печать – офсетная. Усл. печ. л. – 14,02. Тираж 5424. Зак. № 715 Отпечатано в типографии ООО «Интерэкспресдрук». 03680, Киев, ул. Семьи Сосниных, 3. Журнал издается на украинском и русском языках. Общий тираж – 12 488 экз. Редакция журнала «Охрана труда» – коллективный член Европейской ассоциации по безопасности.

Подписной индекс 74378 Подписная цена – 57 грн 85 коп.

Управление охраной труда

Руководителю на заметку

ПОСТАНОВКА ЦЕЛЕЙ

в сфере производственной безопасности БЕЗОПАСНОСТЬ

Ольга Богданова, менеджер по производственной безопасности труда и охране окружающей среды

Постановка целей в системе управления производственной безопасностью – чрезвычайно мощный инструмент для достижения основной цели – снижения уровня травматизма на производстве. Однако нужно признать, что используется он не всеми специалистами по охране труда. Итак, о теоретических подходах и практических советах, как формировать цели в сфере производственной безопасности, чтобы их достижение повышало результативность СУОТ на предприятии, – читайте в статье. чем заключается сущность целей, философы пытались постичь еще с древнегреческих времен, но непосредственно в производственной сфере понятие «целеполагание» (то есть формирование целей) стали использовать с XX в. Первые эмпирические исследования целеполагания провел британский философ и психолог Сесил Алек Мейс в 1935 г. Он опроверг мнение, что деньги являются основным мотивирующим фактором, побуждающим к работе, и заявил, что людям присуще желание трудиться. Американский психолог Эдвин А. Лок изучал целеполагание с середины 1960-х в течение 30 лет. В своих работах он опирался на предположение Аристотеля, что цель может побуждать к действию, а также исследовал, каким образом

она влияет на деятельность. В 1968 г. в работе «О теории мотивирования и стимулирования целями» Лок заложил основу для теории формирования целей и указал на положительную связь между четко определенными целями и производительностью. Он утверждал, что именно путем описания конкретных задач, которые должны быть выполнены, можно достичь повышения производительности труда на 50%. Два важнейших вывода из этой теории заключаются в том, что установление конкретных целей (например, я хочу зарабатывать в месяц на $500 больше) приводит к высшему уровню производительности, чем просто постановка цели (я хочу зарабатывать больше денег), и что цели, которых трудно достичь, положительно влияют на производительность. То есть чем сложнее цель, тем упорней человек будет работать, чтобы ее достичь. При этом важными факторами, влияющими на производительность, являются обратная связь и восприятие цели личностью. Классическим стал эксперимент, проводившийся с 1979 по 1989 г. в Гарвардском университете, где работал Лок. Группу студентов из одного потока попросили ответить на вопрос: «Ставили ли вы цели на будущее, записывали ли вы их и составляли ли план для их достижения?». Ответы оказались следующими:

3% студентов ставили и записывали свои цели, а также составляли план для их достижения; 12% – ставили цели в устной форме; 85% – не ставили никаких целей. Спустя 10 лет провели повторный опрос тех самых студентов. Оказалось, что 12%, кто ставил, но не записывал целей, зарабатывали в среднем в два раза больше по сравнению с теми, кто целей не ставил (85%), а 3%, кто записывал свои цели, зарабатывали в 10 раз больше. Следовательно, целеустремленность, безусловно, является важным инструментом для достижения цели, но открытым остается вопрос, как правильно его использовать в сфере производственной безопасности?

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда ЦЕЛЕПОЛАГАНИЕ И ЕГО СОСТАВЛЯЮЩИЕ Что нам известно о целях в разрезе системы управления производственной безопасностью? На самом деле, не так уж и много. Целеполагание является требованием стандарта OHSAS 18001:2007 «Системы менеджмента профессиональной безопасности и здоровья», в п. 4.3.3 которого указано, что организация должна установить, внедрить и поддерживать документированные цели в сфере профессиональной безопасности и здоровья для соответствующих функциональных структур и уровней управления организации. Цели должны быть измеримыми, где это возможно, и согласованными с политикой в сфере профессиональной безопасности и здоровья. При постановке целей организация должна учитывать законодательные требования, риски, технологические возможности, мнения заинтересованных сторон и т. п. Также она должна установить, внедрить и поддерживать программу для достижения своих целей, включающую ответственность, полномочия, средства и сроки для достижения целей. Программа должна регулярно анализироваться и корректироваться. Целеполагание является частью цикла непрерывного совершенствования Деминга – Шухарта PDCA (от англ. Plan – Do – Check – Act, то есть планируй – выполняй – проверяй – действуй) на начальном его этапе («Планируй»). Цели должны отвечать пяти критериям, первые буквы слов для обозначения которых составляют аббревиатуру SMART (от англ. Smart – умный). Это такие характеристики, как Specific, Measurable, Attainable, Relevant, Time-bound, что в переводе на русский означает: конкретность, измеримость, достижимость, актуальность, ограниченность во времени. Эта аббревиатура впервые была использована американским специалистом в сфере менеджмента, мотивации, лидерства Полом Мейером в 1965 г.

Specific – конкретность. При определении целей необходимо выяснить, какая цель стоит перед предприятием: увеличить прибыль, приобрести новое оборудование, достичь конкретных показателей в снижении уровня травматизма, провести определенный курс обучения для работников и т. п. Measurable – измеримость. Формулируя цели, необходимо определить, в чем будет измеряться результат – в количественных или качественных показателях. Также следует ответить на такие вопросы: как узнать, достигнут ли нужный результат? Как должен проявить себя промежуточный результат? Attainable – достижимость. Этот критерий объясняет, за счет чего будут достигнуты цели. Имеет ли предприятие необходимые ресурсы (внутренние и внешние) для достижения желаемого результата? Если нет – насколько сложно и возможно ли обеспечение ими? Relevant – актуальность. При постановке целей нужно выяснить, что даст предприятию достижение данной цели? Действительно ли это необходимо? Актуальны ли способы, с помощью которых планируется получить определенный результат? Time-bound – ограниченность во времени. Определите промежуток времени, на который вы бы хотели поставить цели. Чаще всего предприятия отводят для этого год, но некоторые отдают предпочтение ежемесячному планированию или комбинированию разных периодов. Упомянутыми критериями требования к целям не ограничиваются, поскольку в дополнение к классической формулировке (SMART) используется аббревиатура SMARTER, что в переводе с английского означает умнее и образуется добавлением в конце двух первых букв слов Evaluate и Review:

www.ohoronapraci.kiev.ua

Evaluate – оценка. Важно периодически оценивать поставленные цели, ведь может случиться так, что они потеряют свою актуальность или не хватит ресурсов для их достижения и т. п. Review – пересмотр. Этот критерий непосредственно связан с оценкой целей. Следовательно, если существует необходимость их пересмотреть, медлить не следует, поскольку цели ведут за собой исполнителей. Что касается двух последних букв аббревиатуры SMARTER, то их можно расшифровывать по-разному, например, от слов Еthical – этический и Rewarding – полезный. Ведь несмотря ни на что цель должна достигаться с соблюдением моральных норм и без вреда для других людей. А тот, кто принимает участие в этом процессе, должен получить не только удовлетворение, но и вознаграждение. Такой подход побуждает к работе не по принуждению, а по собственной воле. К тому же в сохранении жизни и здоровья работников заинтересованы все – и работодатели, и работники, и польза от этого очевидна.

ЦЕЛЬ П Подцель ль

Подце Подцель

Задачаа Задача З

Задача

Заданиее З

Задание З е

Управление охраной труда НЕКОТОРЫЕ ПОНЯТИЯ И ИХ ОПРЕДЕЛЕНИЯ Для обозначения того, к чему мы стремимся, чего хотим достичь, в русском языке употребляется слово «цель». Возникает вопрос: как оперировать английскими терминами, использующимися в системе целеполагания, если в ней применяются четыре разных слова (Objective, Aim, Target, Goal), которые переводятся на русский одинаково? Попробуем подобрать к ним соответствующие по смыслу слова и расположить их в порядке целеполагания:

Цель (Objective) – то, чего надеемся достичь. Подцель (Aim) – результат, который необходимо получить для достижения цели. Задача (Target) – показатель, насколько успешно подцель способствует достижению цели. Задание (Goal) – индикатор на пути к достижению поставленной цели. Цель Сохранить жизнь ков и здоровье работников

Подцель пВнедрить систему уптравления производстью венной безопасностью на предприятии

Задача ию Пройти сертификацию ндартаа на соответствие стандарта OHSAS 18001 на ода протяжении одного года

Задание ку Разработать политику ска Провести оценку риска Сформировать цели предприятия и т. п.

Объединяет эти понятия процесс целеполагания. При этом нужно помнить, что, как правило, от реализации низших уровней (заданий) можно получить лишь два результата – выполнено или не выполнено. Высший же уровень (цель) имеет своеобразную шкалу, похожую, например, на мишень в стрельбе из лука. То есть можно попасть в мишень, но получить разные баллы в зависимости от точности. ФОРМИРУЕМ ЦЕЛИ: ОПЫТ ПСИХОЛОГИИ Позаимствуем теоретическую основу для целеполагания из психологии, где наиболее распространенными являются два метода, часто использующиеся для постановки целей в жизни и бизнесе, – это «Колесо целей» и «Дерево целей». Но мы применим их для целеполагания в сфере производственной безопасности. «Колесо целей» Разделите круг на 8 секторов (их может быть больше или меньше). Укажите направления работы, которые планируете совершенствовать (они могут быть разными, в зависимости от потребностей вашего предприятия). Цифры от 1 до 10 будут означать степень вашего удовлетворения качеством выполнения работы в том или ином направлении, где 1 – абсолютно недоволен и 10 – полностью удовлетворен. На каждой линии, соединяющей центр круга и определенное направление (назовем ее «спица»), нужно поста-

вить отметку напротив той цифры, которая отвечает вашей оценке этого направления в данное время. После соединения отметок анализируем полученные результаты. Итак, ближе к центру круга оказались те направления, которым нужно уделить внимание в первую очередь. Не следует полагать, что не все направления одинаково важны – низкая оценка одного из них обязательно отрицательно скажется на других. Чтобы колесо катилось, все «спицы» должны быть одинаковой длины и заканчиваться на максимальных оценках. То есть необходимо составить план достижения положительного результата прежде всего для направлений с низкими оценками, ведь именно они не позволяют «колесу целей» быть круглым и двигаться вперед. «Дерево целей» Эта техника также имеет хороший визуальный эффект и позволяет сравнить разные действия, а также разделить цель на промежуточные подцели, задачи – на небольшие действия, задания одного дня. Пример «дерева целей» взят из книги одного из ведущих спе специалистов нейро-лингвистического программирования в сфере бизнеса, управления и обучения персонала доктора Херри Алдера биз «Н «НЛП: современные психотехнологии». Итак, суть построения «дерев целей» по Х. Алдеру: рева Подцели низкого уровня подчинены подцелям более высокого ког уровня. На верхушке – стратегическая цель, внизу – конкретное задание для ее реализации. за Каждая микроподцель или задания способствуют реализации ц большей подцели, а та, в свою очередь, – реализации цели, высшей по иерархии. Низкоуровневые – это уже не подцели, а, по сути, задания – конкретные спланированные действия. ния Высокие подцели, цели – менее ощутимы в повседневной жизни. жи Подцели, связанные с работой, и личные подцели (в нашем слу случае – это подцели работодателя и работника) предлагается объединять так, чтобы не возникало конфликтов и противоречий между ними, что на практике осуществить довольно трудно.

Этапы построения «дерева целей» ☑ Формулировка главной цели. Это верхушка «дерева», где желательно определить стратегическую цель, то есть

Пример «Колеса целей» по направлениям работы

Навыки и опыт

Технология, состояние оборудования

10 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Обучение Средства защиты

Вовлечение руководства

Организация рабочих мест

Травматизм

Законодательство

Текущие оценки

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда направление развития, и глобальную цель, которую в отличие от стратегической можно достичь в конечном результате (например, стратегическая цель – снижение уровня травматизма, глобальная – снижение уровня травматизма по сравнению с прошлым годом; стратегическая – внедрение на предприятии лучших мировых практик по вопросам производственной безопасности, глобальная – внедрение на предприятии системы управления профессиональной безопасностью и здоровьем в соответствии со стандартом OHSAS 18001:2007). Эта цель отвечает на вопрос: что организация хочет получить или получать по истечению определенного срока? Чего хочет достичь или достигать? Ответ нужно записать на верхушке «дерева». ☑ Записываем подцели, способствующие достижению глобальной цели, отвечая на вопросы: при каких условиях возможна реализация поставленной цели? Каких подцелей необходимо достичь, чтобы цель № 1 была воплощена в жизнь? ☑ Разделяем подцели, которые зависят непосредственно от организации и ее работников или подвергаются их косвенному влиянию, и подцели, абсолютно от нас не зависящие, хотя и влияющие на достижение основной цели (например, изменения в законодательстве, военные действия и т. п.). Обычно их указывают как внутренние и внешние условия достижения цели. Однако это не означает, что не следует ставить задач относительно внешних условий. Наоборот, реализация предложений по изменению законодательства или укреплению системы обороны предприятия, если оно расположено в зоне военного конфликта, могут быть важными текущими задачами. ☑ Подцели разбиваем на задачи, а задачи – на задания. Необходимо выстроить последовательную иерархическую систему, в которой бы все подцели были разделены на конкретные мелкие задания – или разовые, или повторяемые. Общие рекомендации по построению «дерева целей» Разделять подцели нужно последовательно, не нарушая их подчиненности друг другу. Важно помнить, что редко когда существует лишь один путь достижения цели, чаще всего есть несколько вариантов ее достижения. Самые мелкие задания должны быть максимально простыми, ведь их реализация должна способствовать воплощению в жизнь более высокой цели. В идеале необходимо дойти до автоматизма при построении «дерева целей». Даже если при этом будет допущена ошибка, воспринимайте это как необходимое условие успешного обучения.

Цель (конкретность)

Повысить уровень безопасности производственного оборудования за счет совершенствования защитных устройств

www.ohoronapraci.kiev.ua

Подцель

Цель

(стратегическая и глобальная)

Подцель

(внутренние условия)

(внешние условия)

Задача Задание

Задание

Задача

Задание

Связь «дерева целей» и критериев SMART По сути, правильное построение «дерева целей» – это поэтапное разделение цели по критериям SMART. Итак: ☑ Конкретность характеризует главную цель – то, чего мы хотим достичь в итоге. ☑ Измеримость является основным свойством подцелей, иными словами – это показатель достижения цели. ☑ Достижимость. Задачи, как правило, описывают средства, ресурсы для продвижения на высшие уровни. ☑ Актуальность и ограниченность во времени – характеризуют конкретные задания, распланированные по времени. РЕЗУЛЬТАТИВНОСТЬ ПОСТАНОВКИ ЦЕЛЕЙ В СФЕРЕ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ Согласно стандарту OHSAS 18001:2007 цели в сфере производственной безопасности и здравоохранения – это цели относительно результативности, которой организация намеревается достичь. В свою очередь результативность – это измеримые результаты управления рисками, осуществляемого организацией в сфере производственной безопасности и здравоохранения. Следует также отметить, что в требованиях к системе управления производственной безопасностью не идет речь об эффективности (соотношение полезного эффекта и затрат для его получения). И хотя существует много исследований, просчитывающих финансовый результат от сохранения рабочей силы при ненаступлении несчастных случаев, однако при разработке требований к системе управления производственной безопасностью было решено не оперировать эффективностью как показателем, ведь невозможно сравнить затраты времени и ресурсов на обеспечение безопасности со спасенными человеческими жизнями.

Задача

(измеримость)

(достижимость)

Модернизация защитных устройств (50% основного фонда оборудования)

Проектные работы по модернизации защитных устройств

Оценка риска новых защитных устройств Обучение по развитию безопасного поведения для 100% персонала

Задача

Организация учебных дней и составление программы обучения

Задание (актуальность и ограниченность во времени) Договор с проектной организацией Монтаж/замена защитных устройств Создание рабочей группы для оценки риска Подбор преподавательского состава

Управление охраной труда Показатели результативности системы управления производственной безопасностью

Ведущие

Ведомые

(Leading indicators)

(Lagging indicators)

Применяются для оценки активных мероприятий, осуществление которых предотвращает несчастные случаи

Реактивные показатели, констатирующие факт определенных событий в системе производственной безопасности, статистика

Пример: количество проверок рабочих мест на предмет оценки состояния охраны труда за определенный период

Пример: количество случаев травмирования, произошедших за определенный период

Ведущие и ведомые показатели Как и во многих других системах показатели результативности системы управления производственной безопасностью делятся на ведущие (Leading indicators) и ведомые (Lagging indicators). Такая классификация была заимствована из сферы экономики. Объединение ведущих и ведомых показателей (индикаторов) для измерения результатов будет способствовать повышению культуры безопасности на предприятии и результативности системы управления производственной безопасностью в целом. Именно измерение результатов является важной частью любого процесса управления и формирует основу для целеполагания. Ведомые показатели являются мерилом прогресса в системе безопасности. Однако они не могут показать, насколько правильно действует предприятие для предотвращения несчастных случаев. Например, когда на производстве фиксируется низкий уровень травматизма, менеджеры исключают вопросы безопасности из списка первоочередных задач (ведь все в порядке!), в то время как факторы риска могут возрастать. Ведущие показатели ориентированы на дальнейшее выполнение требований безопасности и постоянное их совершенствование. Они обозначают превентивные действия и позволяют получить информацию о том, какие меры систематически принимаются сотрудниками для предотвращения травмирования. Значительное количество европейских компаний перешли на такой тип измерения результатов: ведущие показатели демонстрируют, как мы двигались, ведомые свидетельствуют о том, куда мы пришли. Несколько советов ведущих экспертов по производственной безопасности относительно использования этих показателей:

Необходимо отслеживать повышение продуктивности в сфере производственной безопасности, измерять положительные сдвиги. Например, измерять деятельность по сравнению с бездеятельностью. Важно, чтобы показатели (особенно ведущие) отображали уровень влияния осуществляемых мероприятий на работников. Поэтому необходимо вводить показатели постоянной обратной связи от всех заинтересованных сторон, используя тестирование, опросы, информирование по вопросам производственной безопасности. Например, не только отслеживать количество и посещаемость занятий или тренингов по вопросам безопасности, но и измерять влияние обучения на работников. К примеру, определять количество слушателей, успешно прошедших тестирование по вопросам охраны труда и выполнивших поставленные перед ними задачи (это

Примеры ведущих и ведомых показателей Ведущие показатели

Ведомые показатели

Проведение обучения по вопросам безопасности

Количество случаев общего травматизма

Отклонение от эргономичных показателей

Количество случаев травмирования с временной потерей трудоспособности

Снижение факторов риска

Коэффициент тяжести травматизма

Результаты наблюдения и контроля за действиями работников

Количество дней, потерянных из-за несчастных случаев

Количество проведенных аудитов по безопасности по сравнению с запланированными

Компенсационные расходы на одного работника

Количество мероприятий, проведенных по результатам аудитов по безопасности

Частота потенциально опасных случаев1

Скорость текучести кадров

Частота несчастных случаев с потерей трудоспособности и без потери трудоспособности

Количество полученных сертификатов по безопасности

Результаты проверок контролирующими органами

Результаты тестирования сотрудников по вопросам безопасности

Результаты аттестации рабочих мест

Частота внутренних проверок состояния безопасности рабочих мест по сравнению с запланированной

Суммы компенсаций в связи с получением травмы

Количество решенных вопросов за обращениями работников

Сверхурочная работа и работа во вредных условиях

Скорость реагирования на отклонения в системе управления охраной труда2

Зарегистрированные данные медицинского пункта предприятия

Качество проведения расследований и оценка результатов

Количество аварийных ситуаций

Проведение оценки риска, выявление потенциально опасных факторов % использования средств индивидуальной защиты Правильность реагирования на чрезвычайную ситуацию 1 До сих пор идут жаркие дискуссии по поводу того, является ли выявление потенциально опасных случаев (Near Misses) ведущим или ведомым показателем. Что касается реального травматизма – это вроде как ведущий показатель, ведь выявление потенциальной опасности предотвращает реальные травмы, если руководствоваться логикой пирамиды травматизма. Но случай произошел, следовательно, это все-таки констатация факта, то есть ведомый показатель (например, падение груза с вил погрузчика – никто не пострадал, но потенциально такое могло случиться). А вот выявление потенциально опасных факторов, а точнее проведение оценки риска (Risk assessment) – это ведущий и очень важный показатель. 2 Этот показатель очень четко характеризует состояние системы управления охраной труда. Другое его название – промежуток времени, в течение которого сохраняется несоответствие в сфере безопасности.

может быть выявление и устранение нескольких опасных факторов в течение определенного периода). Работники должны хорошо знать значения ведущих показателей и критерии оценки. Для этого следует использовать показатели прикладного характера: например, количество технических совершенствований производственного оборудования для обеспечения безопасности труда. Важно применять прогностическую составляющую, то есть за всеми ведущими показателями мы должны иметь возможность выстроить шкалу оценки и запланировать результаты, которых хотим достичь. А затем отслеживать работу согласно плану. Для наглядности можно использовать «светофор»: например, цветом обозначать количество процентов решенных вопросов по охране труда за обращениями работников (красным – 0–50%, желтым – 51–75%, зеленым – 76–100%).

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда Большинство показателей, приведенных в статье, является лишь примером, поскольку идеальных показателей не существует, и каждое предприятие должно разрабатывать их исходя из собственной деятельности и уровня производственной безопасности. Например, компания Caterpillar успешно использует ведущие показатели для повышения уровня культуры безопасности. Менеджеры компании в статье «Caterpillar: использование ведущих показателей для создания мирового класса безопасности», опубликованной в журнале EHS Today, отмечают: «Традиционные измерения травматизма показывают компаниям, так сказать, счет в конце игры, но они не помогают работодателю понять сильные и слабые стороны своих усилий по обеспечению безопасности и не могут помочь менеджерам прогнозировать будущие достижения». Используя процесс стратегического повышения уровня безопасности, базирующегося на ведущих показателях, компании удалось достичь снижения уровня травматизма на 85%, а также сэкономить 450 млн долларов. Связь ведущих и ведомых показателей с «деревом целей» Ведущие показатели в основном стоят в начале цепи формирования подцелей и отображают направления развития, в то время как ведомые показатели преимущественно занимают место в конце и показывают результаты деятельности, мероприятий, решений, действий и т. п. Часто во время планирования руководство компании по ошибке концентрирует внимание на ведомых показателях, поскольку их легче конкретизировать, а также из-за заинтересованности именно в конечных результатах. В то время как действительно значимыми являются движущие ведущие показатели, ведь они характеризуют качество процесса. Примером такого планирования является подцель «Ноль несчастных случаев». Да, это желаемый результат, но если компанию не интересует, каким образом его достичь, то существует риск, что несчастные случаи с незначительной степенью тяжести будут скрываться, чтобы не портить ожидаемых результатов, тем более если это связано еще и с системой денежных поощрений. Это может означать и сокрытие потенциально опасных случаев, поскольку работник будет остерегаться наказания за неправильные действия. Упомянутое будет свидетельствовать, что система управления производственной безопасностью строится на запугивании и приукрашивании реальной картины, а следовательно, результат «Ноль несчастных случаев» продержится недолго. И уже первый несчастный случай может иметь тяжелые, если не фатальные последствия, а при его расследовании будут выявлены многочисленные нарушения требований производственной безопасности. К сожалению, таких примеров в мировой практике немало. ЧТО СЛЕДУЕТ ПОМНИТЬ ПРИ ЦЕЛЕПОЛАГАНИИ Формула достижения цели Достижение сложных целей требует сосредоточенности, старательности и усилий, отказа от оправданий и отговорок, стопроцентного привлечения руководства и персонала. Иными словами, успех требует определенной зрелости культуры безопасности на предприятии. Существует следующая формула достижения цели: Д = С . М,

www.ohoronapraci.kiev.ua

Характеристики ведущих и ведомых показателей, представленные в работе эксперта по менеджменту С. Шуновера «Лучшие практики управления целями» Ведущие показатели

Ведомые показатели

Проактивные

Реактивные

Планируют действия на будущее

Оценивают прошлое

Ориентированы на процесс

Ориентированы на результат

Больше стратегические

Больше тактические

Долгосрочная перспектива

Фокус на непродолжительных периодах

Качественный

Количественный

Легче добавить критерии SMART

Сложнее добавить критерии SMART

где Д – достижение, С – смышленость, М – мотивация. В нашем случае С означает не только смышленость, но и понимание вопросов безопасности, основывающееся на полученных знаниях по вопросам охраны труда, привычках и безопасном поведении. Если мотивация равна нулю, то и достижения всегда будут равняться нулю, несмотря на уровень смышлености. То же касается и смышлености: если она нулевая, достижения также будут нулевыми. Следовательно, чем выше комбинация смышлености и мотивации, тем выше будут достижения. Закон Мерфи Один из законов Мерфи гласит, что каждое дело требует больше времени (как свидетельствует практика, в среднем на 25%), чем отводится на него вначале. Следует помнить об этом при распределении времени на реализацию программы достижения целей. Можно ли предусмотреть уровень травматизма? Если вы собираете статистические данные и оцениваете их с помощью ведомых показателей, а реализацию текущих программ отслеживаете с помощью ведущих, то да, предусмотреть уровень травматизма возможно. Кроме того, постоянное совершенствование путем постановки правильных целей поможет обеспечить отход от реактивной системы безопасности, когда активные действия на предприятии начинаются только после наступления несчастного случая. Американский эксперт M. Нордер приводит пример отслеживания прохождения тренингов по вопросам охраны труда на одном из производственных предприятий. Как только снижается частота прохождения тренингов, через небольшой промежуток времени возрастает уровень травматизма как без потери, так и с потерей трудоспособности. Поэтому объединение ведущих и ведомых показателей для прогнозирования уровня травматизма вполне оправданно. В завершение хотелось бы отметить, что тему целеполагания невозможно раскрыть в одном материале. В статье мы попытались к английским терминам, использующимся в системе целеполагания, подобрать соответствующие им по смыслу русские слова, и продемонстрировать, как психологические и экономические инструменты для постановки целей и измерения результативности можно применять в системе управления производственной безопасностью. Автор обращается к читателям с просьбой поделиться собственным опытом внедрения системы целеполагания на своих предприятиях.

Управление охраной труда

Есть такой опыт

Карты контроля «Керамейи» Вадим Кобец, собкор

ООО «Керамейя» внедрило на производстве международные стандарты в сфере управления качеством. Под их влиянием претерпела изменения и традиционная СУОТ. Среди новаций – начисление зарплаты работникам в зависимости от интегрального показателя надежности производства. ервая вагонетка с готовой продукцией вышла с территории недавно построенного предприятия «Керамейя» 12 мая 2008 г. С тех пор в коллективе, насчитывающем свыше 700 человек, был зарегистрирован всего один несчастный случай, произошедший с работником участка массозаготовки. По всем параметрам это неплохой показатель, учитывая специфику производства строительных материалов. Таких результатов можно было достичь, лишь имея под собой крепкий фундамент. А в том, что он крепкий, автор убедился лично, посетив «Керамейю» и пообщавшись с ее работниками. Зарубежный инвестор еще на этапе становления предприятия ввел жесткие эффективные критерии систем управления качеством, охраной труда и производственной санитарией. Сертификат международного образца о соответствии системы управления качеством компании стандарту ІSО 9001:2008 предприятие получило еще до изготовления первых партий продукции. А когда началось массовое производство, ООО «Керамейя» получило и Сертификат на систему контроля производства, соответствующий директивам Европейского союза по строительным материалам. Ныне на предприятии выпускают около 120 наименований продукции, большую часть которой отправляют за границу. Одновременно с налаживанием производства начала функционировать и комиссия по надзору в составе главного инженера, главного механика, главного технолога, начальника службы охраны труда и экологии, менеджера по управлению качеством. Ее основная задача – осуществление контроля за работой структурных подразделений по соблюдению ими норм Закона «Об охране труда». Комиссия планомерно и целенаправленно работает под руководством генерального директора Ивана Телющенко (на снимке).

Также члены комиссии оформляют карту контроля, в которой выставляют баллы за соблюдение требований системы управления качеством, системы управления охраной труда и производственной санитарией. На основании этой оценки по специальной формуле рассчитывается интегральный показатель надежности производства. В конце месяца карты контроля оформляются по всем участкам и структурным подразделениям. Полученные интегральные показатели утверждает генеральный директор, а потом их передают в бухгалтерию, которая корректирует заработную плату начальников производственных участков и руководителей структурных подразделений. Конечно, большую часть работы выполняет служба охраны труда и экологии предприятия, которую возглавляет Сергей Зленко. Состояние функционирования системы управления качеством оценивается по пяти показателям, а системы управления охраной труда и санитарного состояния структурных подразделений и участков (внешней и внутренней территории) – по девяти.

Экскурсию для детей проводит С. Зленко

Относительно оценивания состояния функционирования системы управления охраной труда в карте контроля есть такие пункты: несвоевременное проведение первичного, повторного, внепланового инструктажей и стажировки работников; допуск к работе не оформленных согласно порядку работников; невыполнение в установленные сроки приказов, предписаний по охране труда; неприменение работниками предусмотренной для данного вида работ спецодежды, спецобуви и других СИЗ; использование в работе инструментов и приспособлений, не отвечающих нормативам по охране труда; отсутствие, небрежное ведение сменной документации или же ее ведение с нарушением требований охраны труда; применение и эксплуатация неисправных инструментов (электроинструмента), механизмов и оборудования или их использование без испытаний; пребывание работников на рабочих местах в состоянии алкогольного или наркотического опьянения.

Не менее наглядно и оценивание внешней и внутренней территорий относительно соблюдения санитарных норм в структурных подразделениях, на участках и рабочих местах. Его проводят по ряду показателей.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда

вающие данные о тех или иных недостатках на рабочих местах, в работе оборудования. Что интересно, все записи делают не проверяющие, а работники, которые заметили неполадки. Кого-то, например, не устраивает что-то в технологии, а кого-то – ее несоблюдение. Кому-то не нравится, что в углу стоит неизвестно чья открытая банка краски. Кто-то обратил внимание на оголенные участки электроВнутренняя территория: проводки и т. д. Сведения об обнаруженных недостатках мусор, просыпы глины, посторонние предметы на территоработники заносят в журнал в любое время. Конечно, туда рии участка; записывают и более важные предложения. К примеру, о не подтекание масла; обходимости устранения каких-то проблемных и опасных хаос на стеллажах и площадках; производственных факторов на рабочем месте, участке. непроведение влажной уборки пола помещений (один раз Все сведения находятся в поле зрения первого руководив сутки), шкафов управления агрегатами, самих агрегатов, теля предприятия. Каждый понедельник записи рассматриваступенек, ограждений; ются на производственном совещании, после чего предлага неопрятность спецодежды работников. ются пути решения проблем. И это закономерно, поскольку Во время мероприятий контроля свои подписи ставят не в «Керамейе» имеют твердое намерение сохранять лидертолько проверяющие, но и те должностные лица, зона от- ские позиции в изготовлении прочной клинкерной строительветственности которых проверяется. ной продукции, а также быть лидером в создании безопасных В отдельных случаях за небрежное отношение к выполи благоприятных условий труда среди предприятий отрасли. нению должностных обязанностей руководители среднего Молодому трудовому коллективу предприятия есть что звена, другие управленцы, не обеспечившие соблюдения сказать и о своих достижениях в вопросах социальной защитребований нормативно-правовых ты работающих. ООО «Кераактов по охране труда в своих подразмейя» за свой счет застраховало Первая вагонетка с готовой делениях и на участках, могут лиработников в компании «Универпродукцией вышла из ООО шиться от трети до половины зарасальная». Пластиковая карточка «Керамейя» 12 мая 2008 года. ботной платы. от страховой компании позволяКроме этих достаточно жестких ет бесплатно лечиться в стациоС того времени в коллективе, подходов к обеспечению требований нарах медицинских учреждений насчитывающем свыше законодательства об охране труда на протяжении 10 дней, прово700 человек, был зарегистрирован дить амбулаторное лечение у стов ООО «Керамейя» проводится плавсего один несчастный случай номерная превентивная работа, матолога и т. д. в частности по обучению и проверке Для работников обустроены знаний по вопросам охраны труда. Ведь прежде чем спро- современные бытовые помещения: раздевалки, душевые, сить с работника и наказать его за нарушение норм охраны комнаты для отдыха. Отдельно следует сказать об обеспетруда, его нужно научить. чении персонала спецодеждой, спецобувью и другими Помимо мероприятий, предусмотренных соответствую- СИЗ. Их здесь в случае необходимости выдают всем. А нещим положением о порядке проведения обучения, на пред- которые работники в силу специфики производства рукаприятии проводятся разные тренинги по безопасному пове- вицы получают едва ли не каждый день (например, садчидению работников на производстве и в быту. С. Зленко ки, упаковывающие готовые изделия вручную). Причем отметил, что это дает свои положительные результаты, это не дешевые отечественные изделия, а очень качественпотому что какая разница, где травмирован человек: на ра- ный импортный товар стоимостью до 50 грн за пару, потоботе или дома? Ведь в результате он потом долго не сможет му что все другие СИЗ приходят в негодность еще до конца исполнять свои обязанности, а это убытки для предприя- полной смены. тия. Поэтому очень важно во время тренингов дать как На предприятии имеется столовая. Работники с тяжелыможно больше новых знаний, предоставить интересную ми условиями труда обеспечены бесплатным спецпитанием. информацию и привить навыки безопасного поведения. В «Керамейе» с отдыхом и оздоровлением тоже все Это, безусловно, тоже является значимой составляющей в порядке. Работники получают льготные путевки на оздоработы службы охраны труда предприятия. ровление, а их дети могут отдохнуть в областных детских Что касается других нетрадиционных мер профилактики лагерях. Кстати, фасады административных зданий и других производственного травматизма, повышения уровня без- сооружений на территории большинства этих оздоровиопасности труда на конкретных рабочих местах, то здесь тельных учреждений сделаны из эстетически привлекательнельзя не упомянуть о журналах сбора информации, которые ной и качественной продукции «Керамейи». Фото автора и с сайта www.kerameya.com.ua ведут в структурных подразделениях. В них заносят исчерпыВнешняя территория: мусор, загромождение территории посторонними предметами; просыпы глины; не поддерживаются в надлежащем состоянии газоны, прилегающие к закрепленным зданиям.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Школа охраны труда

Нормативный арсенал Светлана Гончар, начальник учебнометодического центра ГП «Кировоградский ЭТЦ»

Информация о перечне документов, регламентирующих организацию обучения и проверку знаний по вопросам охраны труда, которые должны быть в службах охраны труда предприятий всех форм собственности. роведение обучения по вопросам охраны труда на предприятии регламентирует Закон «Об охране труда», в ст. 18 которого сказано: «Работники при приеме на работу и в процессе работы должны проходить за счет работодателя инструктаж, обучение по вопросам охраны труда, по оказанию первой медицинской помощи потерпевшим от несчастных случаев и правилам поведения в случае возникновения аварии. Работники, занятые на работах с повышенной опасностью или там, где есть необходимость в профессиональном отборе, должны ежегодно проходить за счет работодателя специальное обучение

и проверку знаний соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда». Основным нормативным документом, устанавливающим требования относительно организации и проведения обучения по вопросам охраны труда, является Типовое положение о порядке проведения обучения и проверке знаний по вопросам охраны труда, утвержденное приказ о м Го с н а д з о р о х р а н т р у д а о т 26.01.2005 № 15 (далее – Типовое положение).

Приводим примерный перечень документов по организации обучения и проверке знаний по вопросам охраны труда на предприятии: Положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда предприятия (п. 3.2 Типового положения); тематические планы и программы обучения по вопросам охраны труда (п. 3.4 Типового положения); план-график обучения работников по вопросам охраны труда на 20__ год (п. 3.2 Типового положения); Перечень работ с по вышенной опасностью, утвержденный приказом Госнадзорохрантруда от 26.01.2005 № 15, и Перечень работ, где необходим профессиональный отбор, утвержденный Минздравом и Госнадзорохрантруда от 23.09.1994 № 263/121); перечень профессий работников, которые выполняют работы с повышенной опасностью и должны проходить специальное обучение по вопросам охраны труда (п. 4.1 Типового положения); перечень должностных лиц, занятых на работах с повышенной опасностью, которые должны проходить специальное обучение по вопросам охраны труда (п. 4.1 Типового положения); перечень профессий и должностей работников, обучение и проверка знаний по вопросам охраны труда которых проводится на предприятии (пп. 3.1, 5.1 Типового положения); перечень должностных лиц, обучение по вопросам охраны труда которых проводится в учебных заведениях (пп. 5.2, 5.3 и 5.4 Типового положения); приказ о создании комиссии по проверке знаний по вопросам охраны труда (п. 3.10 Типового положения);

перечень вопросов для провер-

ки знаний по охране труда работников (п. 3.12 Типового положения); экзаменационные билеты для проверки знаний по вопросам охраны труда (п. 3.13 Типового положения); протокол заседания комиссии по проверке знаний по вопросам охраны труда (п. 3.14, приложение 1 Типового положения); удостоверение о проверке знаний по вопросам охраны труда (п. 3.14, приложение 2 Типового положения) выдается каждому работнику на руки; журнал протоколов проверки знаний по электробезопасности (п. 2.1.4 Правил безопасной эксплуатации электроустановок потребителей, утвержденных приказом Госнадзорохрантруда от 09.01.1998 № 4); программа вводного инструктажа по вопросам охраны труда (п. 6.3 Типового положения); перечень вопросов вводного инструктажа по охране труда (п. 6.3 Типового положения); журнал регистрации вводного инструктажа по вопросам охраны труда (п. 6.3, приложение 5 Типового положения); перечень вопросов первичного инструктажа на рабочем месте (п. 6.9 Типового положения); журнал регистрации инструктажей по вопросам охраны труда на рабочем месте (п. 6.10, приложение 6 Типового положения); перечень профессий и должностей работников, которые освобождаются от повторного инструктажа по вопросам охраны труда (п. 6.11 Типового положения); перечень должностей и профессий работников, которые должны проходить стажировку (дублирование) (п. 7.4 Типового положения); приказ о допуске к стажировке (дублированию) (п. 7.3 Типового положения); приказ (распоряжение) руководителя предприятия (или руководителя структурного подразделения) о допуске работника к самостоятельной работе после прохождения стажировки (дублирования) (п. 7.9 Типового положения).

Учебная документация – приказ о начале обучения, приказ об организации проверки знаний по вопросам охраны труда, приказ о выпуске группы, журнал учета теоретического обучения – оформляется согласно требованиям действующего законодатель-

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда ства (п. 3.4 Типового положения). Формы документов об обучении и порядок их ведения нормативно-правовыми актами по вопросам охраны труда не установлены, поэтому работодатель имеет право выбрать их самостоятельно с учетом общепринятых форм, определенных МОН и Минсоцполитики Украины. Перечень документов по разработке инструкций по охране труда на предприятии: перечень инструкций по охране труда, действующих на предприятии, утвержденный работодателем (п. 4.3.2 Положения о разработке инструкций по охране труда, утвержденного приказом Госнадзорохрантруда от 29.01.1998 № 9) (далее – Положение); приказ работодателя об утверждении инструкций по охране труда (п. 4.3.8 Положения); журнал регистрации инструкций по охране труда (п. 5.1, приложение 6 Положения); журнал учета выдачи инструкций (п. 5.3, приложение 7 Положения).

при изменении законодательства Украины о труде и охране труда; при введении в действие новых или пересмотренных государственных нормативных актов по охране труда; по указанию директивных органов, вышестоящих организаций, органов госу-

дарственного управления и надзора за охраной труда; в случае аварийной ситуации или несчастного случая, вызвавших необходимость пересмотра (изменения) инструкции; при внедрении новых технологий, изменении технологического процесса или условий труда, а также при внедрении новых видов оборудования, машин, механизмов, материалов, аппаратуры, приспособлений и инструментов, видов энергии и т. п.

В последнем случае пересмотр инструкции проводится до указанных внедрений или изменений. Фото из Интернета

Пересмотр инструкций по охране труда, действующих на предприятии, проводится в сроки, предусмотренные государственными нормативными актами по охране труда, на основании

которых они разработаны, но не реже одного раза в 5 лет, а для профессий или видов работ с повышенной опасностью – не реже одного раза в 3 года (п. 6.1 Положения). В соответствии с требованиями п. 6.2 Положения инструкции по охране труда пересматриваются до окончания ранее указанных сроков:

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Школа охраны труда

OHSAS 18001: шаг за шагом

Александр Лысенко, ведущий эксперт НААУ, ведущий преподаватель IRCA, ведущий аудитор «Бюро Веритас», технический директор учебно-научного центра «Бережливое производство»

В предыдущем материале этого цикла статей шла речь о самых распространенных в мире методах оценки рисков. Теперь вы узнаете о том, как правильно разработать процедуры управления по всем существенным рискам на всех этапах процесса жизнедеятельности предприятия.

ШАГ 7 УПРАВЛЕНИЕ ОПЕРАЦИЯМИ Основная функция системы управления – установить всесторонний контроль над существенными рисками, свойственными конкретному предприятию, и обеспечить условия для его деятельности в заданных параметрах. Без эффективной системы управления контроль над рисками, собственно деятельность предприятия и ее улучшение будут иметь спонтанный характер. OHSAS 18001 предъявляет базовые требования к видам деятельности, связанным со значительными рисками: необходимо планировать их, обеспечивая выполнение в заданных (то есть управляемых) условиях. Для контроля над рисками нужно разработать процедуры управления операциями и, в отдельных случаях, локальные инструкции в отношении значительных рисков. В процедурах и инструкциях следует описать, как выполнять соответствующие виды работ, операций, переходов. При необходимости – включать в них рабочие критерии, например допустимые уровни шума или выбросов. Процедуры, кроме того, должны указывать, какие действия следует предпринять в случае превышения таких критериев. Важно разрабатывать систему с учетом официально установленных требований (соответствие официально установленным нормам – требования п. 4.3.2 стандарта OHSAS), поэтому рабочие критерии (их числовые значения) рекомендуется устанавливать несколько ниже официально допустимых уровней. В этом случае, если возникнет превышение допустимого уровня, у компании останется возможность предпринять действия по поддержанию официально установленного соответствия. Если же рабочие критерии совпадают с официально установленными, компания нарушит официально установленное соответствие, не успев предпринять каких-либо действий. Кроме рабочих критериев необходимо также поддерживать основные параметры безопасности и постоянно ими управлять. Основные параметры безопасности – это параметры, превышение уровня которых парализует работу модели системы безопасности. 16

Продолжение. Начало в № 8–11/2014

Организация должна разработать и внедрить процедуры управления по всем существенным рискам на всех этапах процесса: при запуске, остановке, нормальных условиях работы, вводе в действие и обслуживании. При этом особое внимание уделяется нестандартным действиям и передаче по сменам. OHSAS 18001 не указывает конкретно, какие этапы процессов подлежат рассмотрению, однако предполагается, что анализ риска, выполненный компанией, будет включать все необходимые рабочие состояния. А это, в свою очередь, найдет отражение в объеме принимаемых мер по управлению операциями. Следует отметить, что хотя в процессе обслуживания могут возникнуть существенные риски, обслуживание само по себе является формой управления и процедуры управления должны включать ссылки на проверку обслуживания. Ниже приведены примеры элементов, которые могут быть включены в процедуры управления операциями для снижения рисков: уменьшение контакта с опасными материалами – системы экстрагирования, процедуры обращения с материалами и их хранения, индивидуальное защитное оборудование и т. п.; защита от поражения электрическим током – проверка состояния токоведущих частей оборудования и электрической арматуры, проверка отсутствия короткого замыкания, установка выключателей, правильное заземление, изоляция оборудования, предупреждающие знаки и т. п.; защита от падающих объектов – защитные сетки, шлемы, идентификация опасных зон и т. п.; предупреждение падений – проектирование рабочего места, предупреждающие знаки, ограждения, нескользящее покрытие полов и т. п.; защита от облучения – герметичное хранение материалов, специальные процедуры обращения, индивидуальное защитное оборудование, предупреждающие знаки и т. п.; защита от высоких температур – изоляция источника, предупреждающие знаки, предохранительные приспособления, индивидуальное защитное оборудование и т. п.; снижение шумового воздействия – изоляция оборудования, глушение, наушники, предупреждающие знаки и т. п.; уменьшение контакта с биологически опасными веществами – изоляция источника, дезинфекция, фильтрация, безопасная утилизация, автоклавная обработка и т. п.; предупреждение травм – предохранительные приспособления, блокировки, техобслуживание инструмента и оборудования, процедуры безопасного выполнения работ, защитные ограждения и т. п.; предупреждение пожара/взрыва – инструктаж, работа с безопасными материалами, изоляция источника, системы обнаружения и пожаротушения – огнетушители и т. п.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда

Очевидно, что к одному виду деятельности можно применить несколько различных видов управления. Например, при работе на токарном станке могут потребоваться процедуры предупреждения травм, снижения риска поражения электрическим током и управления контактом с эмульсионным маслом и пылью, уборки рабочего места. Кроме управления процессами руководство организации должно осуществлять управление идентифицированными существенными рисками, связанными с товарами и услугами, которые использует организация. OHSAS 18001 требует сообщать поставщикам и подрядчикам о соответствующих процедурах управления операциями, например: необходимо осуществлять оценку поставщиков и подрядчиков на предмет их способности выполнять согласованные требования в области промышленной безопасности и здоровья; проводить консультации с подрядчиками по поводу изменений, которые влияют на гигиену и безопасность труда; документировать и рассылать поставщикам требования в области промышленной безопасности и здоровья к закупкам.

вать в актуальном состоянии результаты оценки риска и влияния соответствующих элементов управления, а также в п. 4.6. Формальный подход имеет больше преимуществ, обеспечивая выявление воздействий на систему при внедрении организационных изменений (например, при реструктуризации управления). OHSAS 18001 (пункт об идентификации и оценке рисков 4.3.1(j) содержит дополнительное требование установить процедуры, которые учитывают конструктивное решение рабочих участков, процессов, установок, машин/оборудования, операционных процедур и организации работы, включая их адаптацию к человеческим возможностям. Руководство должно учитывать требования гигиены и безопасности выполнения работ при обустройстве рабочего места для персонала, который, например, перемещается с места на место (на автомобиле, самолете, корабле или поезде), работает в помещении клиента (заказчика) или дома. Это можно рассматривать как вариант исключения рисков в системе, присущих материалам и техническим средствам, используемым в организации и принятым в работе. Подобное управление на этапе проектирования может рассматриваться как соответствующее средство улучшения СМПБиЗ. При аудите проверяющий должен убедиться в эффективности управления существенными рисками, связанными с поставщиками и подрядчиками. Для этого требуется не только проверка внедрения документированных процедур, но и проверка управления. Необходимо также получить подтверждение оценки и изменения элементов управления при внесении изменений в процесс и появлении новых опасностей и рисков. Продолжение следует

OHSAS 18001 лишь подразумевает необходимость принятия таких мер, но не объясняет, как это сделать. Для эффективного управления также необходим хорошо подготовленный персонал, выполняющий проверку и мониторинг в соответствии с рабочими критериями. Разумеется, если деятельность организации или какие-либо аспекты меняются, соответственно должны меняться и связанные с ними элементы управления операциями. OHSAS 18001 не предусматривает формальной процедуры анализа управления при организационных изменениях, однако о необходимости рассмотрения таких случаев косвенно говорится в п. 4.3.1, который требует поддержи-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Школа охраны труда

Выбор консультантов Александр Фандеев, спецкор

Внедрение международных стандартов для улучшения управления производством или же его сертификации и дальнейшего выхода предприятия на международные рынки – это выбор работодателя. Журнал провел собственное исследование: каким игрокам на отечественном рынке консультационных и сертификационных услуг можно доверять и каковы тенденции и перспективы его развития. Этот материал продолжает тему внедрения отечественными предприятиями международных стандартов в сфере охраны труда (статьи от ведущих специалистов в этой области Е. Годнева, № 7; М. Левицкого, № 8; А. Лысенко, № 8, 9; Н. Данько, № 10 (все – 2014 г.) и др.). ИХ КОНТРОЛИРУЕТ РЫНОК По оценкам экспертов, украинский рынок консультационных и сертификационных услуг в области внедрения международных стандартов качества, безопасности, гигиены труда и экологии освоен примерно на 3%. Причина – пока еще низкий спрос и слабая информированность о таких услугах со стороны потенциальных клиентов. По данным Европейской федерации

консультантов по управлению, достаточным считается уровень объема консультационных услуг, когда они составляют около 1% ВВП страны. Таких показателей достигли Австрия, Швеция, Германия. В Украине – лишь 0,3%. К сожалению, деловой, а не рекламной информации о реалиях отечественного рынка как консалтинговых, так и сертификационных услуг в Украине очень мало. К примеру, последнее известное журналу исследование рынка консультационных услуг, проведенное инвестиционно-консультационной группой «Астарта-Танит», было обнародовано Группой поддержки малого бизнеса Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) в 2010 г. По результатам этого исследования специалисты пришли к выводу, что развитие рынка консультационных услуг ограничивается по ряду причин. Среди них – слабая осведомленность предприятий о том, что такое консалтинг; недоверие к нему, обусловленное, в частности, не всегда достаточным уровнем профессионализма консультантов; сложности в получении объективной информации; невысокий уровень интеграции украинских кон-

сультационных компаний в международные консультационные структуры и объединения; низкая активность профессиональных объединений на консультационном рынке. Мировые лидеры в области консультирования занимают, в зависимости от сегмента, от 25 до 40% украинского рынка. У таких компаний больше сотрудников, они работают, как правило, с крупными предприятиями или иностранными представительствами в Украине. Заказчики отечественных консультантов – это в основном небольшие предприятия малого и среднего бизнеса. Преимущество отечественных консультантов – невысокая по сравнению с иностранными компаниями стоимость услуг. Численность большинства консалтинговых компаний – не более 10 сотрудников. При этом 80% рынка консультационных услуг сосредоточено в Киеве. К услугам консультантов прибегают всего 28% опрошенных предприятий. Не пользуются ими – 72% малых и средних предприятий. Примерно 50% руководителей объяснили низкий уровень обращения в консалтинговые компании тем, что их предприятия не нуждаются в кон-

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда сультационных услугах. Еще 19,7% и рады бы, да тяжелая экономическая ситуация не позволяет. Между тем небольшие отечественные предприятия могли бы воспользоваться услугами консультантов на приемлемых условиях, если бы обратились к проекту Группы поддержки малого бизнеса ЕБРР, специально созданному для того, чтобы малые и средние предприятия имели возможность нанять высококвалифицированных консультантов для качественного улучшения бизнеса. Механизм несложный: ЕБРР предоставляет гранты (безвозмездную финансовую помощь) с целью частичной (до 75%) компенсации оплаты услуг консультантов. Основные критерии для участников: это должен быть частный жизнеспособный бизнес, в котором свыше 50% капитала принадлежит гражданам Украины, успешно работающий на рынке более двух лет; количество сотрудников – максимум 250. Подробная информация – на сайте www.ebrd.com/sbs/ukraine/ukraine. К участию в проекте ЕБРР, как рассказала менеджер национальной программы Группы поддержки малого бизнеса ЕБРР Екатерина Ригг, допускаются только проверенные консалтинговые компании, чей опыт реализации проектов, компетентность и профессионализм консультантов не вызывают сомнений. Таким образом, ЕБРР выступает гарантом качественных консалтинговых услуг, предоставляемых предприятию. В свою очередь для консалтинговой компании участие в проекте ЕБРР означает высокую оценку ее профессиональной деятельности. Сегодня в базе данных проекта находится около 20 консалтинговых компаний, работающих с системами менеджмента на основе международных стандартов ISO. По словам Екатерины Ригг, в последние несколько лет наблюдается тенденция к увеличению количества обращений представителей малого и среднего бизнеса к услугам внешних консультантов с целью ускорения своего роста и поддержания конкурентоспособности. Предприятия стараются внедрять интегрированные системы менеджмента, соответствующие стандартам качества, безопасности и гигиены труда, экологии и др. Увеличивается также число предприятий, которые внедряют системы менеджмента и сертифицируют их не только ради имиджа, а и с целью конкретного повышения качества продукции и безопасности труда. Очень важно также, отметила представитель ЕБРР, чтобы поглощенные работой консалтинговые компании не забывали, что они тоже представители бизнеса и должны

www.ohoronapraci.kiev.ua

МНЕНИЕ ЭКСПЕРТА Евгений Годнев, сертифицированный консультант по управлению, директор ООО «Хеликс»

азрешение на консультационную деятельность в области внедрения систем менеджмента профессиональной безопасности и здоровья (стандарт BS OHSAS 18001:2007) и на открытие консалтинговой компании в виде ООО осуществляется на общих основаниях. Каких-либо дополнительных требований нет. Также консультант может работать как физическое лицо – предприниматель. Для ведения консультационной деятельности нужны те же разрешительные документы, что и для регистрации ООО: устав, свидетельство о регистрации, справка из статуправления; также выбирается удобная форма налогообложения. При заключении договора клиенты, как правило, запрашивают документы о регистрации ООО. Других, специальных юридических и законодательных требований, которые должна выполнить консалтинговая компания, чтобы получить право на свою деятельность, нет. Но есть рынок консалтинговых услуг, есть требования рынка, и им должны соответствовать консалтинговая компания и консультант. При выборе консультанта можно использовать стандарт ISO 10019:2005 «Руководство по выбору консультантов по системам управления качеством и использование их услуг». Для продвижения и развития единого рынка услуг по управленческому консультированию Европейским комитетом по стандартизации (CEN) (Технический комитет CEN/TC 381) разработан стандарт обслуживания EN 16114 «Услуги по управленческому консультированию». Его целью является достижение прозрачности и понимания между клиентами и поставщиками услуг по управленческому консультированию (консультанты, консалтинговые компании). Это должно привести к улучшению результатов консультационных проектов и сокращению барьеров в сфере услуг по управленческому консультированию. Успешное внедрение стандарта даст возможность оказывать клиентам услуги лучшего качества и сократит риски при предоставлении управленческих консультаций. Стадарт EN 16114 основан на передовом опыте управленческого консультирования. В него входят рекомендации по усовершенствованию спецификации, предоставлению и принятию услуг по управленческому консультированию. Поставщики услуг получают свободу в выборе средств и подходов.

Основополагающие принципы стандарта: а) разработан в виде инструкции; б) не нуждается в сертификации; в) нацелен на поставщиков услуг, а не на клиентов; г) нацелен на поставщиков услуг, а не на отдельные внутренние ресурсы; д) касается всех поставщиков услуг; е) основан на результатах, часть которых может быть требованиями; ж) обеспечивает инновацию и дифференциацию; з) подчеркивает важность понимания потребностей клиентов; и) доступно изложен. Наряду с EN 16114 «Услуги по управленческому консультированию» существует стандарт The Common Body of Knowledge («Общая совокупность знаний»), который используется ICMCI (Международным советом ассоциаций консультантов по управлению). Всеукраинская ассоциация консультантов по управлению «IMC Украина» является членом ICMCI и представляет в нем Украину. Сертифицированный консультант по управлению (СМС) соответствует строгим сертификационным требованиям ICMCI. СМС означает, что квалификация консультанта отвечает мировому уровню стандартов компетенции, этики и независимости и дает ему право на признание его квалификации во всех национальных ассоциациях – членах ICMCI (52 страны мира). В мире менее 1% консультантов по управлению достигли этого уровня квалификации. В Украине – 25 человек, есть группа консультантов, которые прошли соответствующее обучение и являются асессорами по оценке компетенции руководителей и консультантов. Деятельность консультационных компаний контролируется рынком. Такую функцию также выполняет Всеукраинская ассоциация консультантов по управлению «IMC Украина». Работа членов ассоциации мониторится. Есть этический кодекс консультанта, Этический комитет. Прекращение (приостановка) деятельности консалтинговой компании – прерогатива рынка. Это может произойти как по причине невостребованности ее услуг, так и в связи с тем, что за компанией тянется шлейф негативных отзывов клиентов. Работа украинских компаний, которые входят в состав зарубежных, контролируюется материнскими компаниями. В остальном их деятельность не отличается от работы национальных организаций. То же правовое поле, та же реакция рынка, те же возможности повышения квалификации персонала и доступа к информации при условии владения иностранным языком.

Управление охраной труда применять к себе те же высокие стандарты, маркетинговые инструменты, бизнес-процессы и т. д., которые они рекомендуют своим клиентам, для успешного развития собственного бизнеса. КОНСУЛЬТАЦИЯ ОТДЕЛЬНО, СЕРТИФИКАЦИЯ ОТДЕЛЬНО Право на проведение работ по сертификации систем менеджмента дает национальный орган по аккредитации. В Украине это Национальное агентство по аккредитации Украины (НААУ). В нем нашей редакции разъяснили, что согласно ст. 1 Закона Украины «Об аккредитации органов по оценке соответствия» НААУ выполняет работы по аккредитации органов по оценке соответствия (ООС). Иными словами – удостоверяет, что ООС отвечает требованиям национальных стандартов, гармонизированных с соответствующими международными и европейскими стандартами, а также, в случае необходимости, – иным дополнительным требованиям. При этом согласно ст. 5 этого же Закона основным принципом деятельности по аккредитации является ее добровольность. Полный перечень аккредитованных НААУ органов сертификации систем менеджмента на соответствие требованиям ISO/IEC 17021:2011 «Оценка соответствия. Требования к органам, обеспечивающим аудит и сертификацию систем менеджмента» размещен на сайте агентства (www.naau. org.ua). В этом перечне на момент написания материала насчитывалось 39 компаний с действующими аттестатами аккредитации. По словам ведущего эксперта НААУ Александра Лысенко, один орган по сертификации может иметь несколько десятков аккредитаций от агентств различных стран, что позволяет им выда ɇɚ ɪɢɧɤɭ ɡ ɪɨɤɭ

ɉɿɞɝɨɬɨɜɤɚ ɬɚ ɫɟɪɬɢɮɿɤɚɰɿɹ: 9 ɋɢɫɬɟɦɢ ɭɩɪɚɜɥɿɧɧɹ ɹɤɿɫɬɸ ȾɋɌɍ ISO 9001:2009 9 ɋɢɫɬɟɦɢ ɟɤɨɥɨɝɿɱɧɨɝɨ ɤɟɪɭɜɚɧɧɹ ȾɋɌɍ ISO 14001:2006 9 ɋɢɫɬɟɦɢ ɦɟɧɟɞɠɦɟɧɬɭ ɨɯɨɪɨɧɢ ɡɞɨɪɨɜ'ɹ ɬɚ ɛɟɡɩɟɤɢ ɩɪɚɰɿ OHSAS 18001:2007 9 ɋɢɫɬɟɦɢ ɭɩɪɚɜɥɿɧɧɹ ɛɟɡɩɟɱɧɿɫɬɸ ɯɚɪɱɨɜɢɯ ɩɪɨɞɭɤɬɿɜ ȾɋɌɍ ISO22000:2007, FSSC 22000:2010, IFS, BRS

Ɍɟɥ.: (044) 361 94 37, ɦɨɛ. (050) 357 81 24

МНЕНИЕ ЭКСПЕРТА Александр Лысенко, технический директор учебно-научного центра «Ощадливе виробництво», ведущий эксперт НААУ сли предприятие решило обратиться к услугам консультантов или органа по сертификации, прежде всего нужно внимательно изучить рынок консалтинговых или сертификационных услуг. При этом следует обратить внимание на опыт работы компании, ее репутацию, уровень квалификации сотрудников, обязательно встретиться с представителями компании. Аккредитация организации желательна, но она, как показывает опыт, не всегда гарантирует высокое качество работ. Лучше ориентироваться на компетентность консультанта (аудитора), определить которую можно с помощью наводящих вопросов: «Где можно оценить результаты вашей работы?», «Есть ли у вас опыт работы в отрасли, к которой относится наше предприятие?»

вать сертификаты соответствия от имени других государств. Например, у Бюро Веритас 36 аккредитаций. Разрешительным документом для органа по сертификации является сертификат на право проведения работ по сертификации систем менеджмента от одного или нескольких национальных органов по аккредитации. Деятельность органов по сертификации регламентирует международный стандарт ISO/IEC 17021:2011 «Оценка соответствия. Требования к органам, обеспечивающим аудит и сертификацию систем менеджмента». Этот же стандарт устанавливает четкие и однозначные требования

Наведите справки о компании и сотрудниках на предприятиях, где они работали. Недобросовестных сотрудников выявить несложно. Довольный заказчик поделится своей удачей с тремя–четырьмя потенциальными заказчиками. А вот недовольный более разговорчив и расскажет двадцати. Вывод: имидж трудно зарабатывается, зато теряется в пять раз быстрее. Чего ждать от изменений стандарта OHSAS 18001 и повлияет ли это на состояние производственной безопасности в Украине? В чистом виде стандарт OHSAS 18001 применяется редко. Как правило, в паре с ISO 14001 либо ISO 9001, то есть в виде интегрированной системы менеджмента. Думаю, что с разработкой новой версии стандарта ISO 9001:2015 OHSAS 18001 будет частично им поглощен, однако интеграция систем менеджмента станет проще. Что касается прогнозов развития рынка консалтинговых и сертификационных услуг в ближайшей перспективе, то, по нашей оценке, за последние 15 лет он освоен на 2–3%. Так что есть куда развиваться, и в этом плане подписание соглашения об ассоциации с Евросоюзом обнадеживает.

в части разграничения сертификационных и консультационных услуг (менеджмент беспристрастности). Так, орган по сертификации и любое подразделение того же юридического лица не имеют права консультировать по системе менеджмента, предлагать внутренние аудиты своим сертифицированным клиентам и т. д. Деятельность аккредитованных органов по сертификации и качество их услуг с установленной периодичностью контролирует национальный орган по аккредитации. Он же имеет право приостановить работу либо лишить права деятельности орган по сертификации за нарушения. В то же

Ɍɨɜɚɪɢɫɬɜɨ ɡ ɨɛɦɟɠɟɧɨɸ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɥɶɧɿɫɬɸ ©ɏȿɅȱɄɋª

ɇɚɜɱɚɧɧɹ: 9 ɚɭɞɢɬ ɩɨɫɬɚɱɚɥɶɧɢɤɚ 9 ɩɪɨɰɟɫɢ, ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ, ɞɨɤɭɦɟɧɬɭɜɚɧɧɹ, ɜɢɦɿɪɸɜɚɧɧɹ 9 ɦɟɬɨɞɢ ɜɞɨɫɤɨɧɚɥɟɧɧɹ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ

E-mail: godnev@helix.com.ua www.godnev.com.ua

ɋɜɿɞ. ɩɪɨ ɪɟɽɫɬɪɚɰɿɸ ʋ 1 072 102 0000 003008 ɜɿɞ 19.04.2005

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда дарту, обладает компетентностью и беспристрастностью. Вторая задача IAF – заключение многосторонних соглашений о признании (Multilate Recognition Arrangement – MLA) между своими членами. Цель таких соглашений – обеспечивать взаимное признание сертификатов, выданных аккредитованными органами, между сторонами, подписавшими MLA. Один сертификат может быть признан по всему миру, что уменьшает стоимость сертификации и снижает риски неприятия продукции или услуг международными торговыми партнерами. По состоянию на 2012 г. в мире насчитывалось 40 органов по аккредитации, которые связаны соглашением о единых правилах деятельности, выработанных IAF. Таким образом, сертификаты соответствия требованиям стандарта ISO 9001:2008, OHSAS 18001:2007, ISO 14001:2004 и др., выданные любой сертифицирующей организацией из этой группы, признаваемы во всех странах мира. КТО ЖЕ ЛУЧШЕ Эксперты рынка, с которыми общался автор, были весьма осторожны в определении наиболее авторитетных и надежных консалтинговых компаний

и органов по сертификации. Одни говорили о том, что это некорректно и может вызвать конфронтацию между компаниями, другие – о субъективизме суждений. Хотя и признавали, что можно выделить лидеров в той или иной области исходя из таких критериев, как занимаемый компанией объем рынка, перечень и качество услуг, уровень квалификации кадров, ценовая политика и т. д. Но, чтобы получить объективную картину, нужно проводить серьезные маркетинговые исследования. А для составления рейтинга – независимую оценку деятельности участников рынка на основании опроса не менее 1000 организаций – пользователей услуг. При выборе консалтинговой компании или органа по сертификации стоит прислушаться к мнению экспертов, работающих в этой сфере. Фото из Интернета

время орган по сертификации может добровольно отказаться от ранее полученной аккредитации. Деятельность органов по сертификации, независимо от того, украинские они или представляют зарубежные компании, на территории нашей страны регулируется законами Украины. Органы по сертификации, работающие в составе ведущих иностранных компаний, отличаются тем, что их сертификаты пользуются международным признанием и имеют аккредитации от органов, которые входят во всемирную ассоциацию органов по аккредитации IAF (Международный аккредитационный форум). IAF – это глобальная ассоциация органов по аккредитации и других органов по оценке соответствия в различных областях, включая системы менеджмента, продукцию, услуги, персонал и т. д. Основная задача IAF – развитие единой всемирной программы оценки соответствия, что позволяет уменьшить риски для бизнеса и потребителей, гарантируя надежность сертификатов, выданных аккредитованными органами. Аккредитация подтверждает, что орган по оценке соответствия, выполняющий сертификацию на соответствие стан-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Школа охраны труда

ПО-НОВОМУ ОБ ИЗВЕСТНОМ, или Читая Закон… Олеся Цибульская, заведующая научно-исследовательской лабораторией анализа систем управления охраной труда ГУ «ННИИПБОТ»

Новый цикл статей под общим названием «По-новому об известном…» поможет специалистам по охране труда не только комплексно оценить Закон Украины «Об охране труда», но и рассмотреть его взаимосвязь с другими актуальными на сегодняшний день нормативно-правовыми актами в этой сфере. акон Украины «Об охране труда» (далее – Закон) был принят Верховной Радой Украины 14 октября 1992 г. и вступил в силу с 24 ноября того же года. Он определя-

ет основные положения по реализации конституционного права работников на охрану их жизни и здоровья в процессе трудовой деятельности, на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда (ст. 3, 24, 43–46, 49, 57, 60, 121 Конституции Украины), регулирует при участии соответствующих органов государственной власти отношения между работодателем и работником по вопросам безопасности, гигиены труда и производственной среды и устанавливает единый порядок организации охраны труда в Украине. В Законе учтены основные требования конвенций и рекомендаций Международной организации труда (МОТ) по безопасности, гигиене труда и производственной среды, правовое регулирование отношений в сфере охраны труда в передовых промышленно развитых странах и опыт по охране труда в Украине за предыдущие годы. Со дня вступления в силу Закон насчитывает 20 редакций, последняя из которых является действующей на сегодняшний день. В процессе работы над новой редакцией Закона в 2002 г. были учтены требования Конституции Украины от 28.06.1996 № 254к/ 96-ВР и тре-

СТАТЬЯ 1. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОНЯТИЙ И ТЕРМИНОВ Ȅȑ Ȍ

ȋȄȚȌȒȑȑȒ-ȖȉșȑȌțȉȕȎȌ

ȌȖȄ

ǵȄȑ

ȕȎ Ȍ ȉ

ȇȌȉȑ ȔȑȒ-ȇȌ ȌțȉȕȎȌȉ ȉȅȑ

ǯȉț

ǵȒȚ

ǳȔȄ Ȇ

ȉ ȒȆȟ

ȌȄȏȠȑȒ-ȡȎ Ȓȑ

Ȍ țȉ ȒȐ

ǲȔȇ

Охрана труда – это система...

Ȓ-ȓȔȒȘȌȏȄȎȖȌțȉȕȎȌȉ

СПРАВКА По данным официального веб-портала Верховной Рады Украины по состоянию на 01.12.2014 г., с Законом Украины «Об охране труда» связано около 1200 нормативно-правовых актов (НПА), из которых 73 – прямой связи (Закон либо стал причиной их принятия, либо отсылает к ним), а 1127 – обратной (Закон либо изменяется ими, либо вводится в действие, либо имеет отсылку из них). Следует отметить, что это общее количество документов, без учета того, являются ли они действующими в настоящее время. Сегодня данный интернет-ресурс предоставляет свободный доступ к 529 НПА, из которых 48 – прямой связи, а 481 – обратной.

бования директив Европейского Союза1. В результате этого 49 статей упомянутого Закона были трансформированы в 44 и Заключительные положения. РАЗДЕЛ І. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ Статья 1. Определение понятий и терминов В первой редакции Закона эта статья имела название «Понятие охраны труда» и содержала определение только понятия «охрана труда». Для него согласно ДСТУ 2293-99 «Охрана труда. Термины и определения основных понятий» был установлен один стандартизированный термин, который был неизменным до 2002 г. В 2002 г. Закон был приведен в соответствие с требованиями действующего законодательства Украины, в результате чего вышла его четвертая редакция, вступившая в силу с 27.12.2002 г. Благодаря этим изменениям статья 1 получила нынешнее название и согласно Конституции Украины пополнилась еще двумя дефинициями 1

Рис. Ю. Судака

...мероприятий и средств, направленных на сохранение жизни, здоровья и трудоспособности человека в процессе трудовой деятельности.

В то время в Украине активно велась работа по адаптации национального законодательства в части безопасного выполнения работ к законодательству ЕС. Еще в 1994 г. Президентом Украины был определен курс на Европу, и охрана труда была в перечне приоритетных направлений.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда в сфере трудового законодательства: «работодатель» и «работник». Они не являются новыми для отечественного законодательства, поскольку характеризуют правовые институты, наработанные законодателем и практикой правоприменения за много лет. Однако после введения в Украине института собтвенников, которые имели возможность использовать наемный труд, но де-факто находились за рубежом и практически сняли с себя ответственность за все, что происходит на предприятии, необходимо было определить уровень ответственности и права обеих сторон трудовых правоотношений именно на законодательном уровне. Следовательно, с 2002 г. именно тот, кто принимает на работу и имеет право утверждения приказов и подписи финансовых документов (работодатель), несет ответственность за создание безопасных условий труда. Определение понятия «охрана труда» почти не изменилось, за исключением последних слов: «в процессе труда» заменили на «в процессе трудовой деятельности», что отвечает неизменной преамбуле к Закону и исключает двойное трактование. Следовательно, охрана труда как институт трудового права – это система относительно обособленных от других и связанных между собой норм трудового права, которые регулируют пять видов мероприятий и средств, направленных на сохранение жизни, здоровья и трудоспособности человека в процессе трудовой деятельности. Рассмотрим их подробнее. Правовые мероприятия – законодательство Украины об охране труда, включающее законы Украины, которые определяют основные положения по охране труда, и принятые в соответствии с ними нормативно-правовые акты, а именно: межотраслевые и отраслевые НПАОП (государственные стандарты системы стандартов безопасности труда, государственные строительные нормы, государственные санитарные нормы и правила, правила, положения, регламенты, инструкции и т. п.) 2. Социально-экономические мероприятия предусматривают экономические методы управления охраной труда: создание Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины (далее – Фонд), кото______________________ 2

Подробнее о правовых мероприятиях читайте в комментарии к ст. 3 Закона Украины «Об охране труда», который будет опубликован в следующей статье цикла.

www.ohoronapraci.kiev.ua

СТАТЬЯ 1. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОНЯТИЙ И ТЕРМИНОВ

ȒȖȒȈȄȖȉȏȠ ǴȄȅ

Работодатель – собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган, независимо от форм собственности, вида деятельности, хозяйствования, и физическое лицо, использующее наемный труд.

ǴȄȅȒȖȑȌȎȌ

Работник – лицо, работающее на предприятии, в организации, учреждении и выполняющее обязанности или функции в соответствии с трудовым договором (контрактом). Рис. Ю. Судака

рый является правопреемником государственного, отраслевых и региональных фондов охраны труда, предусмотренных ст. 21 первой редакции Закона; общеобязательное государственное социальное страхование всех работников от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших потерю трудоспособности (ст. 5 Закона); сохранение среднего заработка за работником за период простоя по причинам, возникшим не по его вине (если создалась производственная ситуация, опасная для его жизни или здоровья или для людей, его окружающих, или для производственной среды или окружающей среды) (ст. 6 Закона); выплата выходного пособия при разрыве трудового договора по собственному желанию, если работодатель не выполняет требований законодательства или условий коллективного договора по охране труда (ст. 6 Закона); бесплатное обеспечение лечебно-профилактическим питанием и друСПРАВКА С обретением независимости Украина одной из первых среди республик бывшего СССР приняла адекватный мировой практике Закон «Об охране труда». Сегодня, спустя 22 года, наша страна снова находится на пороге серьезных изменений. Ряд реформ, направленных на обеспечение евроинтеграции Украины, в частности реформа контролирующих органов, предусматривающая реструктуризацию центральных органов исполнительной власти и находящаяся в стартовой стадии, напрямую повлияет на нормативно-правовую базу по охране труда.

гие льготы и компенсации работникам, занятым на роботах с тяжелыми и вредными условиями труда (ст. 7 Закона); бесплатное обеспечение работников спецодеждой, другими средствами индивидуальной защиты, моющими и обезвреживающими средствами на роботах с вредными и опасными условиями труда, а также роботах, связанных с загрязнением или неблагоприятными метеорологическими условиями (ст. 8 Закона); возмещение Фондом и работодателем (согласно коллективному или трудовому договору) ущерба, причиненного работнику вследствие нанесения вреда его здоровью или в случае его смерти (ст. 9 Закона). Впервые в законодательное регулирование охраны труда этот Закон (редакция от 1992 г.) ввел понятие «моральный ущерб» и установил обязанность собственника или уполномоченного им органа возместить моральный ущерб потерпевшему, если опасные или вредные условия труда привели к нарушению его нормальных жизненных связей и требуют дополнительных усилий для организации его жизни. В 2002 г. статья относительно возмещения работникам морального ущерба была изъята из Закона. Теперь указанные правоотношения регламентируются Гражданским кодексом Украины от 16.01.2003 г. № 435-IV (ст. 1167–1168, 1171–1172 §1 и §2 главы 82). Организационно-технические мероприятия и средства призваны обеспечить такой уровень организации труда на предприятии и такие технические (инженерные) решения по охране труда для всего технологического процесса, отдельно-

Управление охраной труда го оборудования и инструментов, которые бы исключали влияние на работников опасных производственных факторов, а также исключали или уменьшали до уровня допустимых нормативных значений влияние на работников вредных производственных факторов (ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация»). К основным организационным мероприятиям необходимо отнести следующие: создание соответствующих служб и назначение должностных лиц, обеспечивающих решение конкретных вопросов по охране труда и установление их обязанностей по вопросам охраны труда; разработка и утверждение положений, инструкций, других актов по охране труда, действующих в пределах предприятия, и установление правил выполнения работ и поведения работников на территории предприятия, в производственных помещениях, на строительных площадках, рабочих местах согласно нормативно-правовым актам по охране труда; организация обучения по вопросам охраны труда, пропаганды безопасных методов труда и сотрудничество с работниками в сфере охраны труда; разработка и реализация комплексных мероприятий для достижения установленных нормативов, повышение существующего уровня охраны труда и обеспечение выполнения необходимых профилактических мероприятий согласно изменяющимся обстоятельствам; обеспечение контроля за соблюдением работником технологических процессов, правил обращения с машинами, механизмами, оборудованем и другими средствами производства, использованием средств коллективной и индивидуальной защиты, выполнением работ согласно требованиям по охране труда. К основным техническим мероприятиям можно отнести такие: обеспечение надлежащего содержания зданий и сооружений, производственного оборудования, мониторинг их технического состояния; организация лабораторных исследований условий труда; оценка технического состояния производственного оборудования; аттестация рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда в порядке и сроки, которые определяются законодательством, и осуществление по ее итогам мероприятий по устранению опасных и вредных для здоровья производственных факторов.

Термин «охрана труда» впервые появился в 1821 г. в Великобритании и означал в то время защиту работников от чрезмерной их эксплуатации со стороны работодателей. В Украине в этот термин был вложен более широкий понятийный аппарат и более сложное содержание. В настоящее время идет дискуссия по поводу употребления термина «безопасность и гигиена труда» вместо «охрана труда». Кто-то объясняет такую позицию необходимостью соответствия украинских терминов тем, что используются в странах Евросоюза (чаще всего такой подход связан с внедрением международных стандартов по системам менеджмента гигиены и безопасности труда). Кто-то обосновывает свое мнение по этому вопросу, ссылаясь на понятийный аппарат и раскладывая обычное «охрана труда» на составляющие. Согласно ДСТУ 2293-99 «Охрана труда. Термины и определения основных понятий»:

• безопасные условия труда; безопасность труда – это состояние условий труда, при котором влияние на работника опасных и вредных производственных факторов устранено, или влияние вредных производственных факторов не превышает предельно допустимых значений; • гигиена труда – это область практической и научной деятельности, изучающая состояние здоровья работников в его обусловленности условиями труда и на этой основе обосновывающая мероприятия и средства по сохранению и укреплению здоровья работников, профилактике неблагоприятного влияния условий труда. В ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системы управления гигиеной и безопасностью труда» указано, что гигиена и безопасность труда – это условия и факторы, влияющие или способные влиять на здоровье и безопасность работников, временных работников, персонал подрядчика, посетителей и любых других лиц на рабочем месте*. * В организации могут быть применены правовые требования по гигиене и безопасности труда в отношении лиц, не находящихся непосредственно на рабочем месте, или тех лиц, на которых влияют действия, выполняемые на рабочем месте.

Из учебной программы МУЦ МОТ «Развитие современных и эффективных систем инспекции труда» (модуль 8 «Безопасность и гигиена труда»): «Безопасность и гигиена труда (БГТ) является объединением многих дисциплин, направленных на прогнозирование и предотвращение несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний. Однако БГТ – это не только работа по предупреждению производственного травматизма, это также активное поощрение безопасности и здоровья на рабочем месте. <…> Таким образом, БГТ означает: • предотвращение ущерба и негативных последствий для здоровья работников через условия их труда, независимо от сектора их занятости и статуса занятости, пола, расы или этнического происхождения; • адаптацию производственной среды для работников с тем, чтобы она как можно лучше отвечала их физическим и умственным потребностям; • наличие надлежащих служб безопасности и гигиены труда для поощрения и поддержания благосостояния работников; • эффективное управление безопасностью и гигиеной труда с предоставлением им приоритета наравне с другими бизнес-требованиями». Есть также сторонники термина «охрана здоровья работников на производстве» вместо «охрана труда» в узком понимании (создание для работников здоровых и безопасных условий труда), поскольку фактически целью мероприятий, указанных в ст. 1 Закона Украины «Об охране труда», является именно охрана здоровья работника, сохранение его трудоспособности на производстве при выполнении трудовых обязанностей.

Санитарно-гигиенические мероприятия предусматривают исследование влияния производственных факторов на работника и установление их допустимых значений на рабочих местах, определение фактических значений конкретных параметров производственных факторов на рабочих местах, а также определение соответствия условий на рабочих местах требованиям нормативных документов.

С этой целью в Национальной программе улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2001–2005 годы, утвержденной постановлением Кабинета Министров Украины от 10.10.2001 № 1320, была предусмотрена разработка методики проведения гигиенических исследований и оценки условий труда, методики исследования тяжести и напряженности трудового процесса для внедрения

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда гигиенической классификации труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса. Результатом проведенной работы стал приказ Министерства здравоохранения от 27.12.2001 № 528 «Об утверждении Гигиенической классификации труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса». Сразу обращаем ваше внимание на то, что указанный документ утратил силу согласно приказу Минздрава Украины от 12.05.2014 № 320 и на смену ему в соответствии с приказом Минздрава от 08.04.2014 № 248 были утверждены Государственные санитарные нормы и правила с аналогичным названием.

СТАТЬЯ 2. СФЕРА ДЕЙСТВИЯ ЗАКОНА

ǯȈȒȖȕ

ǻȒȘȈ

Ȑȕȣ ©

Ƕȉ Ȗȝ

ȘȈȕȍ Ț

ȘțȌȈª

Действие настоящего Закона распространяется на всех юридических и физических лиц, которые в соответствии с законодательством используют наемный труд, и на всех работающих. Рис. Ю. Судака

Лечебно-профилактические мероприятия предусматривают предварительный и периодические медицинские осмотры работников, перевод их на более легкую работу по состоянию здоровья, бесплатное обеспечение лечебно-профилактическим питанием работников на роботах с тяжелыми и вредными условиями труда, особые требования к охране труда женщин, несовершеннолетних и инвалидов. несоверш р енноле Статья 2. Сфера действия Закона д Принимая во внимание преамбулу Закона, его действие распространяется на всех юридических (независимо от форм собственности и видов деятельности) и физических лиц, которые согласно законодательству используют наемный труд, и на всех работающих. Гражданин Украины считается работающим, если он находится в трудовых правоотношениях с предприятием, учреждением, организацией или физическим лицом (ст. 21 Кодекса законов о труде Украины). Закон распространяется также на иностранных граждан и лиц без гражданства, работающих на предприятиях, в учреждениях и организациях, расположенных на территории Украины. Они имеют такие же права на охрану труда, как и граждане Украины (ст. 5 Закона в первой редакции). В 2002 г. указанная статья была изъята из текста Закона, однако согласно ст. 26 Конституции Украины и ст. 3 Закона Украины «О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства» от 22.09.2011 № 3773-VI иностранцы и лица без гражданства, находящиеся в Украине на законных основаниях, пользуются такими же правами и свободами,

www.ohoronapraci.kiev.ua

а также имеют такие же обязанности, как и граждане Украины, за исключениями, установленными Конституцией, законами или международными договорами Украины (например, иностранцы не могут назначаться на отдельные должности или заниматься определенной трудовой деятельностью). Следовательно, на иностранцев распространяются нормы трудового законодательства относительно заключения, изменения и прекращения трудового договора, рабочего времени и времени отдыха, заработной платы, гарантий и компенсаций, охраны труда, труда женщин, несовершеннолетних, а также относительно разрешения трудовых споров. Иностранные работники имеют право на возмещение ущерба, причиненного увечьем, профессиональным заболеванием или другим повреждением здоровья, связанным с выполнением ими трудовых обязанностей, а также на медицинское обслуживание. Этот Закон распространяется также на граждан Украины и иностранных граждан, входящих в состав экипажей, бригад на морских и речных судах, самолетах, средствах железнодорожного и автомобильного транспорта, находящихся за границей (порты, доки, станции, корабельные заводы, мастерские и т. п.). Действие Закона Украины «Об охране труда» не распространяется на правоотношения между Заказчиком и Исполнителем по гражданско-правовым договорам (договор подряда, договор на предоставление услуг), поскольку они направлены на получение конкретного результата, а вся ответственность за организацию труда при этом, как правило, ле-

жит на самом Исполнителе. И хотя такие правоотношения находятся в сфере действия Гражданского кодекса Украины, все же следует отметить, что система управления охраной труда международного образца предусматривает тесное взаимодействие между Заказчиком и Исполнителем (подрядчиком) в сфере безопасности и гигиены труда Также действие Закона не распространяется на военнослужащих Министерства обороны Украины, Министерства внутренних дел Украины, Службы безопасности Украины, Службы внешней разведки Украины, Государственной пограничной службы Украины, Национальной гвардии Украины. Однако несчастные случаи, произошедшие с лицами, которые согласно законодательству о труде работают по трудовому договору (контракту) в военных частях (подразделениях) или на предприятиях, в учреждениях и организациях, принадлежащих к сфере управления Минобороны, МВД, Госспецтрансслужбы, СБУ, Службы внешней разведки, Администрации Госпогранслужбы, Государственной пенитенциарной службы, Государственной службы по чрезвычайным ситуациям, Госспецсвязи, расследуются и берутся на учет по правилам, установленным Порядком проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, который утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 30.11.2011 № 1232 на выполнение Закона Украины «Об охране труда». Продолжение следует

Управление охраной труда

Прошу слова

Как воспитать в себе потребность в безопасности Причины несчастных случаев со смертельным исходом

Николай Радионов, начальник управления организации государственного надзора Госгорпромнадзора

организационные технические психофизиологические 12%

О «человеческом факторе» на производстве и в повседневной жизни, или как сформировать в себе навыки безопасного поведения.

23% 65%

братимся к всемирно известной катастрофе «Титаника». Напомним, что, несмотря на высокую вероятность столкновения судна с айсбергом, капитан выбрал более высокую скорость, чем требовалось для безопасного плавания. К этому фактору риска прибавились и другие: отсутствие биноклей у команды корабля, темное время суток, плохие погодные условия и еще много чего. Но, по моему мнению, главная причина крушения «Титаника» – это 100%ная уверенность экипажа в непотопляемости корабля. Приведу пример из личного опыта. Более 10 лет тому назад я возглавлял комиссию по специальному расследованию несчастного случая с тяжелыми последствиями на одном из дерево-

обрабатывающих предприятий Луганской области. Потерпевшему во время работы циркулярной пилой отрезало большую часть правой руки. Отвечая на вопросы членов комиссии, он поразил всех, когда сказал, что был абсолютно уверен: с ним никогда ничего подобного не произойдет ввиду его многолетнего стажа работы. Тогда я пришел к выводу: из-за излишней самоуверенности в своей безопасности у человека притупляется чувство страха за свою жизнь и нивелируется инстинкт самосохранения, заложенный природой. Человек отодвигает от себя все барьеры безопасности, которые должны сохранять ему жизнь и здоровье. По моему мнению, и в этом и в подавляющем большинстве других не-

счастных случаев, унесших человеческие жизни либо повлекших инвалидность потерпевших на производстве, имеют место: •неправильное мышление, приводящее к банальным ошибкам; • неосторожные или халатные действия (не только потерпевшего, но и косвенно либо напрямую связанных с ним людей: через выпускаемую ими продукцию, с которой впоследствии соприкасаются другие, либо из-за выполнения определенных действий, причиняющих вред человеку). Рассмотрим пример. Если человек, поднимающийся по лестнице, вдруг падает с нее, держа в руках оторвавшийся поручень, то лицами, действия или бездействие которых привели к несчастному случаю, являются прежде всего СПРАВКА

человек ! 4000 ежегодно погибают на дорогах Украины в ДТП

40 000 ч е л о в е к

получают в результате автокатастроф травмы различной степени тяжести

129 и н ц и д е н т о в

произошло в течение прошлого года на железнодорожном транспорте, из них 5 – серьезных. В сфере железнодорожных перевозок зарегистрировано 20 ДТП, в которых 14 человек были травмированы

За 10 месяцев 2014 года: на предприятиях Украины зафиксировано 1110 несчастных случаев со смертельным исходом, из них 417 связаны с производством; 4891 человек получил травмы различной степени тяжести, что повлекло за собой почти 115 тыс. человеко-дней утраты трудоспособности. А количество неотработанных в прошлом году человеко-дней вследствие несчастных случаев составило более 220 тыс. – колоссальный экономический ущерб для страны; в результате ведения боевых действий на Донбассе погибли 47 работников предприятий, выполнявших работы в интересах своих работодателей.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда сварщик, некачественно приваривший поручень к поверхности металла, или лицо, ответственное за осмотр и испытание металлической лестницы на предприятии, ну и, безусловно, сам потерпевший, недостаточно позаботившийся о личной безопасности и не удостоверившийся в надежности используемых средств подмащивания. Из вышесказанного напрашивается вывод, что первопричиной практически каждого несчастного случая становится опасная деятельность человека. Однако источником опасности для человека являются не только его действия, но и мысли, которые со временем приводят к трагическим последствиям. Возьмем, например, дорожно-транспортное происшествие. Здесь причины несчастных случаев очевидны: незнание Правил дорожного движения Украины или их осознанное невыполнение, а также игнорирование элементарных мер безопасности. Далеко не каждый из пострадавших в ДТП участников дорожного движения постоянно думал о своей безопасности и здоровье окружающих. Мягко говоря, оставляет желать лучшего скоростной режим автомобилей и их маневрирование на улицах городов, автодорогах Украины, а также выполнение Правил дорожного движения. Хочу призвать каждого: начните с себя, сформируйте собственную психологию безопасности. Для одного она начинается с пристегивания ремня безопасности, перехода дороги в специально отведенном месте на зеленый свет. Для другого может означать кардинальный пересмотр жизненных принципов: отказ от опасных и вредных привычек, осмысление и анализ жизненных приоритетов («пить или не пить» на работе и в быту), формирование новых способов безопасной жизнедеятельности. Ведь «безопасность всегда должна оставаться безопасной». И если гражданин Украины рискует на производстве и травмируется или погибает, то кто от этого выиграет? Да никто! Зато проиграют все: и семья, лишившаяся кормильца, и работодатель, и страна, потратившая средства на обучение и воспитание гражданина, на финансовые компенсации иждивенцам. Проиграл и сам потерпевший, утративший трудоспособность, а то и жизнь. Возвращаюсь к теме дорожно-транспортных происшествий. Никого уже не удивит автомобиль, движущийся по дороге со скоростью 150 и более километров в час, например по автомагистрали Киев – Борисполь, где максимально разрешенная скорость 130 км/ч. Вдруг в одно мгновение мозг

www.ohoronapraci.kiev.ua

человека, управляющего автомобилем на такой дороге, устанавливает для себя «порог безопасности» не 90, а 130 км/ч. Следовательно, реакция водителя на события на дороге должна быть быстрее. Данный временно установленный самим же человеком «порог безопасности» не более чем самовнушение, причем очень опасное. Ведь водителю уже довольно-таки проблематично вернуться к обычному скоростному режиму. Я думаю, каждый, кто ехал со скоростью 130 км/ч после пересечения границы населенного пункта и резко ее снижал до установленного норматива, обращал внимание на ощущение, что его автомобиль как бы стоит на месте. И человеку автоматически и неосознанно хочется вернуться к прежнему скоростному режиму. Так вот, это желание и есть наш «внутренний противник», которого нужно победить.

Для того чтобы у человека сформировалось мировоззрение и навыки безопасного поведения (необходимость учитывать все риски в окружающем мире), ему следует: 1) перед выполнением каких-либо действий неизменно помнить, к каким последствиям может привести неосторожное обращение с огнем, переход дороги в неустановленном месте или неиспользование средств защиты и т. д.; 2) выработать четкое понимание, что лучше безопаснее, чем быстрее; 3) постоянно учиться на ошибках других людей (потерпевших, травмированных, погибших); 4) понять, что после влияния на организм человека вредных и опасных факторов возврата к здоровому и полноценному образу жизни уже может и не быть; 5) развивать инстинкт самосохранения как естественный способ избежать опасности при возникновении экстремальных ситуаций.

Управление охраной труда

Мнение специалиста

Философия безопасности Анатолий Романчук, специалист по охране труда

Когда у американцев спросили, чего они в жизни больше всего боятся, большинство из опрошенных ответили: потерять здоровье. У нас в Украине в результате производственного травматизма ежегодно теряют не только здоровье, но и жизни сотни людей. огласно статистике, абсолютное количество несчастных случаев постепенно уменьшается, хотя и происходит это крайне медленно, к тому же остается высокой степень тяжести травм. И это несмотря на то, что потребность в безопасности, по теории А. Маслоу (автор известной пирамиды потребностей – пирамиды Маслоу. – Авт.), стоит на втором месте после физиологических потребностей, что свидетельствует о достаточно высокой мотивационной значимости этой категории жизнедеятельности. Высокий уровень травматизма связан с наличием серьезных проблем в трудоохранной деятельности как на предприятиях, в отраслях (в объединениях), так и в целом в стране. Причин сложившегося по-

Рис. Ю. Судака

ложения много. Не ставя задачу ответить на все вопросы, хотелось бы остановиться на некоторых аспектах, связанных с человеческим фактором, ролью персонала в охране труда. Ключевыми в охране труда считаются такие вопросы: каковы исходные предпосылки высокого уровня травматизма и связано ли это с объективно существующими обстоятельствами или является следствием других причин? Насколько предсказуемы и управляемы процессы формирования травмоопасных происшествий и возникновения несчастных случаев? Являются ли они фатально неизбежными или закономерно обусловленными? Что необходимо сделать (делать), чтобы свести к минимуму риск травмирования? Как выстраивать политику, ориентированную на решение целевых задач, обеспечивающих сохранение жизни и здоровья людей в процессе трудовой деятельности? Чтобы ответить на поставленные вопросы, коротко рассмотрим исходные предпосылки, формирующие травмоопасные процессы (происшествия, инциденты).

Целенаправленную политику в любой области, в том числе и в охране труда, можно выстраивать только на основе определенных аксиоматических утверждений и закономерностей, если они есть. К таким утверждениям, которые могут служить базой для определения алгоритма профилактических (предупредительных) действий по повышению промышленной и профессиональной безопасности, относятся две аксиомы, сформулированные российским ученым Ф. Клебановым в рамках нового направления науки о безопасности – адейлогии.

Первая аксиома безопасности гласит: нет и не может быть абсолютной безопасности, или иначе: опасность никогда не равна нулю, а безопасность – единице.

Вторая аксиома гласит, что любая опасность реализуется в два этапа: возникновение опасной ситуации (предшествующий этап) и свершение опасного события.

То есть опасные события находятся в причинно-следственной связи с опасными ситуациями, которые могут быть результатом наличия как объективных, так и субъективных факторов. На основе этой теории Ф. Клебановым были сформулированы еще несколько важных выводов: целевая задача охраны труда, которая заключается в уменьшении частоты (вероятности) опасных ситуаций (например, нарушений установленных норм и правил), способных перерасти в опасные события, и целевая задача безопасности, которая состоит в уменьшении частоты (риска) свершения опасных событий, то есть уменьшения частоты совпадения опасных ситуаций во времени.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда Однако эти аксиомы не дают ответа на вопрос, почему возникают травмоопасные ситуации, перерастающие затем в опасные события, и каким образом их можно предотвратить. ОПАСНОЕ ЗВЕНО Человек в системе охраны труда является многофункциональным звеном. Кроме того что это самая многочисленная, наименее надежная и предсказуемая, а значит, наиболее опасная составляющая, он еще субъект и объект управления, фактор и объект риска. Именно человек в силу различных обстоятельств своими неадекватными действиями, которые заключаются в нарушении установленных норм и правил, или бездействием создает риск травмирования себя и окружающих. Вся предшествующая практика и имеющаяся статистика свидетельствуют о прямой связи нарушений установленных регламентов, совершаемых человеком, и последующих несчастных случаев, результатом которых является травмирование работников. По многочисленным данным, от 30 до 80–90% травм происходит из-за преднамеренных опасных действий или непреднамеренных ошибок персонала. Аксиома, назовем ее третьей, открытая еще одним российским ученым А. Фроловым, подтверждает тезис о том, что именно человек является наиболее опасным звеном в системе «охрана труда», так как значительная часть опасностей и рисков находится внутри него самого. Он не только «носит» в себе индивидуальный риск, но и программирует его. Учитывая это обстоятельство, некоторые авторы утверждают, что на основе системы мониторинга, диагностики и коррекции физиологического состояния трудовых ресурсов предприятия значение вероятности опасного события для каждого индивидуума может быть точно просчитано. Поэтому с точки зрения минимизации негативного влияния этого риск-фактора на общую надежность функционирования системы охраны труда в целом все предупредительные действия должны быть направлены на человека, на персонал. Этот вывод позволяет перейти к вопросу о случайности и закономерности несчастных случаев и мерам по их предотвращению.

www.ohoronapraci.kiev.ua

СЛУЧАЙНОСТЬ ИЛИ ЗАКОНОМЕРНОСТЬ? Вопрос далеко не праздный: от ответа на него зависит, насколько прогнозируем (предсказуем) и управляем процесс формирования травмоопасных ситуаций и возникновения травмоопасных событий, являются ли не-

Область травмоопасной ситуации

Поле опасности (условия труда)

Поле нарушений правил и норм

ня однозначно признано, что абсолютно безопасных производств не существует, всегда присутствует некоторый риск травмирования, исходящий от самого человека, его неправильных (опасных) действий, а также от различных источников, обладающих определенным энергетическим потенциалом. При этом чем больше энергетическая мощность источника, тем он опаснее для людей, которые его окружают или взаимодействуют с ним. С другой стороны, исследование обстоятельств и причин несчастных случаев свидетельствует, что в большинстве из них присутствует так называемый человеческий фактор, выражающийся в совершении персоналом неправильных, ошибочных, преднамеренных или непреднамеренных опасных действий или проявлений опасного бездействия, каждое из которых может завершиться, но, к счастью, не завершается несчастным случаем. Вместе с тем наличие опасного производственного фактора (источника) или совершение работающим опасного действия (нарушение установленных регламентов) сами по себе

счастные случаи фатально неизбежными или существует определенная зависимость от каких-либо факторов и событий. Словосочетание «несчастный случай» (или иначе – случайное несчастье), по-видимому, следует понимать как «случайное происшествие». Если рассматривать несчастный случай как единичное событие в его временном проявлении, По многочисленным данным, то он действительно носит случайный характер, его нельзя от 30 до 80–90% травм предсказать. Однако если происходит из-за взглянуть на него в связи преднамеренных опасных с другими случаями с позиции действий или непреднамеренных определенной общности, ошибок персонала однородного массива событий, которые предшествовали могут и не привести к травме. Если же травмоопасному аватакие нарушения приобретают систерийному инциденту или матический характер в условиях обънесчастному случаю, то ективно существующей опасности, то может быть установлена по законам статистики они в какой-то определенная закономернепредсказуемый момент из травмоность обстоятельств, дейопасной ситуации могут перерасти ствий и событий, приведших в травмоопасное событие. Это видно к негативному исходу. Иначе из рисунка: в месте пересечения поля говоря, сам факт несчастноопасности (условий труда) с полем наго случая как случайное сорушений норм и правил формируется бытие по времени, как правило, явобласть травмоопасной ситуации ляется по своей природе далеко не с различной степенью вероятности ее случайным, а вполне закономерным реализации. следствием предшествующих взаимно- или причинно-обусловленных событий, которые можно с опреНЕ ЗАКОН, деленной степенью достоверности не А ЗАКОНОМЕРНОСТЬ ХЕНРИХА предсказать, но спрогнозировать. Статистика подтверждает этот тезис. Наличие закономерности подИсследования показывают, что однотверждается повторяемостью обстому смертельному несчастному случаю ятельств, причин и последствий. предшествуют 10–30 тяжелых травм, В чем же заключается законооколо 100–300 легких (с потерей трумерность? доспособности на один день и более), Процессы, связанные с опасностью приблизительно от одной до трех тыдля человека при осуществлении трусяч микротравм или 10–30 тысяч довой деятельности, зарождаются опасностей, которые имеются на прои происходят на рабочем месте. Сегод-

Управление охраной труда жестко детерминированный характер объективной необходимости, а лишь ту или иную степень вероятности проявления. В случае статистического проявления наиболее употребительным является понятие закономерности. То есть мы приходим к окончательному выводу, что несчастные случаи являются случайными по времени проявления, но закономерно связанными с условиями труда (производственным риском) и соблюдением (или нарушением) работающими мер безопасности. Их нельзя предсказать, но можно спрогнозировать с определенной вероятностью на основе статистических законов. Отсюда вытекает возможность и необходимость прогнозировать на основе статистических зависимостей частоту и периодичность опасных ситуаций и событий, а также планировать мероприятия по улучшению условий труда и уменьшению количества нарушений. Учитывая, что наибольший риск исходит от человека, все предупредительные (противодействующие опасностям) мероприятия должны быть направлены на персонал предприятия.

Таким образом, изложенное позволяет сделать вывод, что:

понимание и использование в практической деятельности закономерностей, присущих социальным системам, позволяют оценить влияние личностных факторов на надежность функционирования сложной социально-производственной (эргатической) системы, коей является охрана труда; закономерный (детерминированный) характер возникновения травмоопасных ситуаций и наличие причинно-следственной зависимости между величиной производственного риска и неадекватностью действий персонала, участвующего в технологических процессах, позволяют прогнозировать эти события и проводить целенаправленную работу по их предотвращению;

при расследовании обстоятельств и анализе причин несчастных случаев нужно рассматривать их не как единичные, независимые события, а как часть целого, принадлежащего определенной общности, для чего следует использовать такие методы исследования, как анализ и синтез.

изводстве. В этот же диапазон, по-видимому, могут входить и нарушения установленных правил. Другие аналогичные соотношения приведены в статье О. Богдановой «Крах пирамиды Хенриха» («Охрана труда», № 3, 2014 г.). Вместе с тем я не могу согласиться с трактовкой подобного соотношения как закона Хенриха. Отсюда вытекает закономерный характер взаимозависимости вероятности травмирования человека от наличия (характера и количества) совершенных им нарушений регламентированных правил безопасности. Таким образом, основной вывод состоит в следующем: там, где есть опасные производственные факторы и нарушения правил безопасности, всегда присутствует вероятность несчастного случая. Чем опаснее условия труда и чем чаще нарушаются установленные регламенты, тем выше риск и степень тяжести травм. По-видимому, этот вывод не может быть возведен в ранг закона, поскольку в философии закон определяется как единственный, устойчивый, регулярный и необходимый тип связи между явлениями. В отличие от закона закономерность отражает не

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Актуально

ОТМЕНИТЬ НЕЛЬЗЯ ВЫПОЛНИТЬ.

ǏǰǱ ǻǺǽǾǬǮǴǸ ǳǬǻȋǾǿȊ" Владимир Терещенко, собкор

Пока страна готовилась к войне, в правительстве решали, нужны ли студентам глубокие знания по вопросам гражданской защиты, безопасности жизнедеятельности и охраны труда. Как оказалось – не нужны. ередо мной – распечатанный стандартный лист формата А4 с распоряжением Кабинета Министров Украины от 30.05.2014 № 590-р. Его суть – отменить совместный приказ Министерства образования и науки, Министерства по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы, Государственного комитета по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору «Об организации и усовершенствовании обучения по вопросам охраны труда, без опасности жизнедеятельности и гражданской защиты в высших учебных заведениях Украины». Этот документ в пять строк взбудоражил всю вузовскую среду: кто-то довольно потирал руки, ктото хватался за голову, а кое-кто крестился со вздохом облегчения. В чем причина такого неоднозначного восприятия документа профессорско-преподавательским составом и студентами? Давайте разбираться.

ПОД ШУМОК И ГРОХОТ КАНОНАДЫ Совместный приказ трех центральных органов исполнительной власти был подписан в октябре 2010 г. Все, с кем мне довелось общаться, а это большинство членов учебно-методической

комиссии по гражданской защите Учебно-методического совета Министерства образования и науки Украины, говорили, что данный приказ был своеобразным обобщением законов и нормативных документов, которые действовали по состоянию на 2010 г. в вышеперечисленных сферах. Он устанавливал количество часов для изучения студентами вузов нормативных учебных дисциплин «Безопасность жизнедеятельности», «Основы охраны труда», «Охрана труда в отрасли» и «Гражданская защита». К примеру, предмет «Основы охраны труда» изучался младшими специалистами на 2-м или 3-м курсе, а бакалаврами – на 4-м. На все про все было отведено 54 академических часа. Через год после издания совместного приказа чиновники МОН начали рассматривать возможность его отмены. Мол, не нужно изучать вопросы охраны труда студентам гуманитарных вузов. Ну не для них это! И тем более не нужно включать целый раздел об охране труда в дипломную работу. Где творчество Леси Украинки, а где охрана труда на рабочем месте. Касательно дипломных работ гуманитариев… Вполне очевидно, что тема охраны труда в них – явный перебор. Чего не скажешь о других обязательных требованиях, изложенных в оговоренном приказе. Прошел еще год. Первая и вторая попытки отменить закон опять ничем не закончились, поэтому была подключена «тяжелая артиллерия». Вопросы о целесообразности изучения охраны труда и безопасности жизнедеятельности начали поднимать некоторые депутаты Верховной Рады. И, как говорится, процесс пошел. Ведь продвигали его заинтересованные лица Министерства образования и науки, которые точно знали, когда и в какой кабинет занести нужную «бумагу». И вот 30 мая 2014 г. усилия противников приказа увенчались успехом. На заседании Кабинета Министров Украины (!) было принято решение: совместный приказ отменить. Обратите внимание на дату. Уже два месяца шли военные действия на

юго-востоке Украины!!! Своевременный документ, не правда ли? Многие ректоры вузов восприняли отмену приказа как прямое руководство к действию – сократили часы обучения, количество педагогов, ликвидировали целые кафедры. Но дело даже не в сиротской доле охраны труда, которая всегда была нелюбимой падчерицей у государства. Больше всего удивило отношение к вопросам гражданской безопасности людей.

Вполне очевидно, что тема охраны труда в дипломных работах гуманитариев – явный перебор. Чего не скажешь о других обязательных требованиях, изложенных в оговоренном приказе Страна ускоренными темпами из мирной жизни погружалась в военное положение. При этом отечественная система образования посчитала ненужными самые важные знания: как вести себя в чрезвычайных ситуациях, как оказать первую помощь пострадавшим, как сохранить свою жизнь и жизнь своих близких. Действительно, на сегодняшний день намного актуальнее (читай – прибыльнее) перераспределить отобранные у этих четырех дисциплин учебные часы для получения знаний в области юриспруденции, экономики, управления... Безусловно, это очень важно, если, конечно, выпускники вузов смогут выжить в пекле боевых действий. ЧТО ДЕЛАТЬ? Так или почти так стоял вопрос на заседа нии учебно-методической комис сии по гражданской защите Учебно-методического совета Министерства образования и науки Украины (далее – УМК), которое состоялось 29 октября текущего года. Опытные руководители кафедр и преподаватели, вошедшие в состав комиссии, решали, как сберечь арсенал знаний и опыта, наработанный годами, как не дать зарубить на корню обучение нынешних студентов и завтрашних потенциальных руководителей предприятий, инженерно-технических работников по вопросам охраны тру-

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда да, безопасности жизнедеятельности и гражданской защиты. Предложения были разные, ведь это очень животрепещущий вопрос. Однако председатель комиссии Александр Запорожец перевел разговор в несколько иное русло. – Да, на сегодняшний день отменен совместный трехсторонний приказ. Но что это меняет? Распоряжением Кабинета Министров его отменили, однако остаются действующими законы и другие нормативные документы, на которых приказ базировался! Это Закон Украины «Об охране труда», Закон Украины «О правовых принципах гражданской защиты» и другие. Наша главная задача, как я ее вижу, – не дать ректорам вузов наломать дров, пояснить, что нормативные дисциплины никто не отменял. Значит, типовые программы работы по-прежнему необходимо выполнять: Положение об организации учебного процесса в высших учебных заведениях, утвержденное Министерством образования Украины 02.06.1993 № 161, тоже никто не отменял. Члены комиссии долго спорили, как довести до сведения ректоратов позицию УМК и чья подпись должна быть на документе, разъясняющем такую «политику». К сожалению, пока идут кадровые перестановки в правительстве, рассчитывать на подпись министра образования не приходится. Да и чиновники министерства, выступившие инициаторами отмены приказа, будут всячески тормозить процесс… РАССТАВИМ ВСЕ ТОЧКИ На несколько вопросов мне любезно ответил председатель УМК Александр Запорожец. – Александр Иванович, объясните, пожалуйста, для чего гуманитарию изучать вопросы охраны труда? – У нас нет нормативных документов, которые закрепляют положение о том, что руководителем предприятия может быть специалист с техническим образованием. Наоборот, сегодняшняя тенденция такова, что руководители все чаще имеют гуманитарное образование. Представьте себе, что они не изучали в вузе вопросы охраны труда. Тогда какая польза от такого руководителя, чему он научит, как спросит с подчиненных, если сам «не в теме»? Кстати, мы проводили мониторинг состояния охраны труда на отдельных предприятиях Украины. И оказалось, что там, где в последние годы существенно возрос уровень травматизма, руководители преимущественно имеют дипломы гуманитарных вузов. – Почему так много было противников у совместного приказа: чиновники министерства, народные депутаты?

www.ohoronapraci.kiev.ua

В распоряжении редакции оказался следующий документ (приводим на языке оригинала): Ректорам вищих навчальних закладів України Копія: Раді національної безпеки і оборони України Шановні ректори вищих навчальних закладів України! Науково-методична комісія з цивільної безпеки Науково-методичної ради МОН України (НМК) розглянула лист Ради національної безпеки і оборони України від 2 жовтня 2014 року № 1626/226 щодо стану готовності єдиної державної системи цивільного захисту до роботи в умовах особливого періоду і вважає розглянуту проблему надзвичайно актуальною в сучасних умовах. У зв’язку зі скасуванням наказу Міністерства освіти і науки, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 жовтня 2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» (Розпорядження КМУ від 30.05.2014 р. № 590-р) НМК звертає увагу керівників на необхідність виконання у вищих навчальних закладах вимог чинних Закону України «Про охорону праці» (21.11.2002 № 229-ІV), ст. 18, та нормативних актів України: Кодекс цивільного захисту України (№ 5403-VІ від 02.10.2012 р.), ст. 39, 41; Постанова КМУ від 26.06.2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», пп. 5, 19, 20; Постанова КМУ від 09.01.2014 № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту», п. 7 та додаток 1 – в частині щодо створення і діяльності в МОН функціональної підсистеми навчання дітей дошкільного віку, учнів і студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності); а також нормативно-правовим актам з охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», п. 2; Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (наказ МОН від 18.04.2006 № 304). Відповідальність за їх виконання покладається на керівників вищих навчальних закладів. Усі зазначені статті та пункти законодавчо-нормативних актів спрямовані на формування культури безпеки життєдіяльності населення України через обов’язкове вивчення у навчальних закладах нормативних дисциплін циклу безпеки: «Безпека життєдіяльності» (БЖД), «Основи охорони праці» (ООП), «Охорона праці в галузі» (ОПГ) та «Цивільний захист» (ЦЗ). Ліквідація одного з наказів МОН (№ 969/922/216) стосовно упорядкування навчального процесу з цих дисциплін не означає вилучення зазначених дисциплін як таких. Нормативні навчальні дисципліни визначаються стандартом вищої освіти для кожної спеціальності, їх необхідність у навчанні є невідворотною і обов’язковою. Навчальний процес має організовуватися в усіх вищих навчальних закладах відповідно до Типових навчальних програм цих нормативних дисциплін, затверджених в установленому порядку Міністерством освіти і науки України (18.03.2011 р (ООП, ОПГ) та 31.03.2011 р. (БЖД, ЦЗ)). Також повідомляємо, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 р. № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» підготовка студентів вищих навчальних закладів до дій у надзвичайних ситуаціях здійснюється за нормативними навчальними дисциплінами «Безпека життєдіяльності» – при підготовці бакалаврів та «Цивільний захист» – при підготовці спеціалістів та магістрів. На основі викладеного НМК рекомендує не допускати виключення із навчальних планів підготовки бакалаврів і магістрів або об’єднання нормативних дисциплін: «Безпека життєдіяльності» (БЖД), «Основи охорони праці» (ООП), «Охорона праці в галузі» (ОПГ) та «Цивільний захист» (ЦЗ). З повагою, голова НМК з цивільної безпеки, д.т.н., професор – На этот вопрос трудно ответить. Мы в совместном приказе не придумали ничего нового. Просто обобщили уже имеющиеся законодательно-нормативные документы. А о чем думают чиновники от образования – это загадка. В 2011 году мы проверили, как соблюдаются требования приказа в вузах. Из 37 университетов полностью выполнили все требования только в одном! Наша комиссия пытается выступать как помощник министерства

О. І. Запорожець в профильных вопросах, но уже кото рый год подряд мы не можем найти там сторонников. Такой факт: на два моих письма министру как председателя УМК я не получил ни одного ответа. – Что планируете делать в ближайшее время? – Главное – не опускать руки. Прошлый приказ готовили и согласовывали несколько лет, теперь будем готовить новый. Это наша работа как членов УМК.

Управление охраной труда

Человек и его дело

ПРОФЕССИОНАЛ в своем деле О лучшем работнике Госгорпромнадзора – 2013, главном государственном инспекторе государственной инспекции надзора в АПК, СКС, на транспорте и в связи теруправления Госгорпромнадзора в Запорожской области Николае Бучике. иколай Васильевич Бучик родился в белорусском селе. Мать работала в полеводстве и животноводстве, а отец – механизатором, потом – бригадиром машинно-тракторной бригады. Для маленького Николая он был примером для подражания. Благодаря ему сформировалась детская мечта сельского паренька – стать механиком сельскохозяйственной техники. Своей мечте Николай Бучик не изменил и поступил в Марьиногорский сельскохозяйственный техникум на факультет «Механизация сельского хозяйства» (Пуховический район, Минская область), который успешно окончил в 1973 г., получив специальность «техник-механик». По распределению уехал в совхоз «Калиновка» Любанского района Минской области, где стал работать инженером по механизации животноводческих ферм. Молодой инженер-механик ответственно относился к своему делу и старался изо всех сил. Поэтому механизмы и оборудование у него всегда работали стабильно и без сбоев, что по достоинству оценивали сельские труженики. Позднее была служба в рядах Советской армии, а по ее завершении – первое рабочее место в Украине на должности инженера по охране труда совхоза «Днепровский» Каменско-Днепровского района Запорожской области. Благодаря полученному образованию и опыту работы механиком Н. Бучик уже имел определенные знания и навыки решения вопросов охраны труда. Но на новой должности этого было недостаточно. Пришлось серьезно заняться повышением уровня своих знаний и приобретением новых – специалиста службы охраны труда. Как говорится, дорогу осилит идущий. Было бы желание, придут и знания. Заочное обучение на факультете общетехнических дисциплин Бердянского педагогического института имени П. Д. Осипенко он окончил в 1982 г. по специальности «преподаватель об-

щетехнических дисциплин». Несмотря на смену мест работы, привязанность и интерес к охране труда сохранились. Когда работал ведущим специалистом по охране труда Бердянского дорожно-эксплуатационного участка Запорожского «Облавтодора», теруправление Госгорпромнадзора в Запорожской области проводило комплексную проверку предприятия. Комиссию тогда возглавлял начальник государственной инспекции в машиностроении, строительстве, транспорте и в связи теруправления. Он и предложил Николаю Васильевичу принять участие в конкурсе на должность государственного инспектора. Н. Бучик подумал и согласился. Это был сознательный выбор. С одной стороны, он продолжал заниматься вопросами охраны труда, а с другой – они уже стали иными, более сложными, требующими новых знаний. Первые впечатления от новой службы запомнились постоянным поиском свежих методических наработок для улучшения качества надзора. Еще одна характерная черта новой службы – постоянные контакты, общение с людьми, причем не только с коллегами по инспекции, управлению, но и с руководителями, специалистами поднадзорных предприятий. Все это требовало умения слушать и слышать собеседника, аргументированно отвечать на многие вопросы, отстаивать свою позицию, разъяснять политику государства в сфере обеспечения безопасности производства, а также досконально знать нормативно-правовую базу охраны труда. Нельзя было стоять на месте, следовало развиваться, творчески подходить к решению профессиональных вопросов. В сегодняшней своей работе Николай Васильевич прежде всего выделяет профилактическую составляющую. Ему нравится оказывать работодателю квалифицированную помощь в виде консультаций по созданию безопасных

условий труда на конкретном предприятии, по обеспечению сохранения жизни и здоровья его персонала. Нравится видеть и чувствовать значимость и необходимость своей работы для трудовых коллективов предприятий, а также знать, что всегда есть простор для поиска новых методик осуществления надзора и новых подходов к организации охраны труда в условиях реального производства. Достижение хороших результатов в надзорной деятельности в значительной степени обусловлено наличием современной законодательной и нормативно-правовой базы. Жаль, что ее пересмотр отстает от потребностей производства – внедрения на нем нового импортного оборудования. Кроме того, Н. Бучик считает, что в настоящее время оформление результатов каждой проверки предприятия очень усложнено. Вместо реального дела инспекторы вынуждены тратить значительную часть рабочего времени на оформление «вороха» различных документов по каждой проверке, а хватило бы, по его мнению, «одного предписания, и не более того». Он уверен, что повышению качества надзора способствовало бы и закрепление предприятия всего за одной инспекцией Госгорпромнадзора в соответствии с кодом его экономической деятельности. За годы работы в инспекции у Николая Васильевича появились опыт, наработки, приемы осуществления надзорной деятельности, например по проведению семинаров по вопросам охраны труда на поднадзорных предприятиях или свой алгоритм проведения специального расследования, методики оформления отдельных документов в материалах и т. д. Несколько слов о семье Николая Бучика. Его жена более 40 лет проработала воспитателем в детском саду, сейчас – на заслуженном отдыхе. Одна дочь пошла по стопам матери – она также воспитатель, другая работает бухгалтером. Свободное время Николай Васильевич посвящает работе в саду и на огороде, рыбалке, спортивным играм и прогулкам с любимыми внуками. Кроме того, он продолжает заниматься проблемами все той же охраны труда: готовит семинары и материалы для средств массовой информации по профилактике травматизма на производстве. Так что и в часы досуга он верен своей основной мечте – как можно дольше приносить людям пользу, быть нужным и востребованным! Олег Моисеенко, собкор

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда

Прошу слова

О ЧЕМ ЗАБЫВАЮТ РАБОТОДАТЕЛИ

Работодателю не следует забывать, что в соответствии с Законом Украины «Об охране труда» именно он несет ответственность за создание безопасных и здоровых условий труда на предприятии.

Ирина Даньшева, главный специалист отдела политики охраны труда Госгорпромнадзора

публикованные в Приложении к журналу «Охрана труда» № 6, 2014 г. («Бизнес-процессы. Обучение») материалы начальника отдела охраны труда компании PepsiCo Ирины Шевчук о бизнес-процессах в системе охраны труда являются достаточно гибкими в применении для создания системы управления охраной труда на любом предприятии. Работодатель должен быть благодарен автору статьи за опыт, который можно использовать в ходе обучения по данной теме. Однако следует обратить внимание на конкретный вопрос, освещенный в части пятой «Ответственность» раздела «Бизнес-процессы. Обучение». Респондент распределяет «ответственность» по соответствующим категориям специалистов или структурным подразделениям компании. В частности: «Сотрудник несет ответственность за:

несвоевременное прохождение инструктажей по ОТ и ПБ (вступительного (правильно – вводного. – Ред.), первичного, повторного, внепланового и целевого); несвоевременное прохождение обучения по ОТ, ПБ и ППРПО; хранение оригиналов удостоверений и копий протоколов о прохождении обучения».

Анализ материалов показывает, что понятие «сотрудник» рассматривается как «работник предприятия, который непосредственно занят в каком-либо производственном процессе и, в соответствии со спецификой производства, должен в установленном законодательством порядке проходить обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда». Вопрос об ответственности должностных лиц и работников за нарушение законодательства об охране труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

регулируется соответствующими нормативно-правовыми актами. Ст. 13 Закона Украины «Об охране труда» устанавливает обязанность работодателя создать на рабочем месте в каждом структурном подразделении условия труда согласно нормативно-правовым актам, а также обеспечить соблюдение требований законодательства о правах работников в области охраны труда. С этой целью работодатель обеспечивает функционирование системы управления охраной труда. Составляющими указанной системы являются определенные Законом обязательства по созданию работодателем на предприятии службы охраны труда (Типовое положение о службе охраны труда, утвержденное приказом Госнадзорохрантруда от 15.11.2004 № 255), к функциональным обязанностям которой относится организация обучения по вопросам охраны труда. Обязательность прохождения обучения по вопросам охраны труда работниками при приеме на работу и в ее ходе предусмотрена ст. 18 Закона «Об охране труда», согласно требованиям которой обучение работников по вопросам охраны труда, по оказанию первой медицинской помощи потерпевшим от несчастных случаев и правилам поведения в случае возникновения аварии проводится за счет работодателя. Организация проведения такого обучения определена Типовым положением о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда, утвержденным приказом Госнадзорохрантруда от 26.01.2005 № 15 (далее – Типовое положение). Порядок обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда на предприятии определен в разделе 3 Типового положения. Эту функцию осуществляют сотрудники кадровой службы или другие специалисты, которым работодатель поручил организацию этой работы. Проверка знаний работников по вопросам охраны труда проводится комиссией по проверке знаний по

вопросам охраны труда предприятия, состав которой утверждается приказом руководителя. В пункте 3.2 Типового положения отмечено, что на предприятиях на основе Типового положения, с учетом специфики производства и требований нормативно-правовых актов по охране труда, разрабатываются и утверждаются соответствующие положения, формируются планы-графики проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда. В разделе 6 Типового положения определен порядок проведения инструктажей по вопросам охраны труда. По характеру и времени проведения инструктажи делятся на вводный, первичный, повторный, внеплановый и целевой. Вводный инструктаж проводится специалистом службы охраны труда или другим специалистом в соответствии с приказом (распоряжением) по предприятию. Программа и длительность инструктажа утверждаются руководителем предприятия. Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи проводит непосредственный руководитель работ (начальник структурного подразделения, мастер) или физическое лицо, использующее наемный труд. Процедура и порядок проведения инструктажей предусматривают внесение соответствующей записи в журналы регистрации всех видов инструктажей на рабочем месте. Сказанное свидетельствует о том, что законодательством Украины ответственность за организацию проведения инструктажей, обучения и проверки знаний работников по вопросам охраны труда возлагается именно на работодателя. Так должен ли работник (сотрудник) предприятия нести ответственность за несвоевременную организацию обучения по вопросам охраны труда, непроведение или запоздалое проведение ответственными должностными лицами предприятия инструктажей по вопросам охраны труда?

Управление охраной труда

5 1 0 2

Год Синей Деревянной Козы (Овцы)

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Управление охраной труда

Апрель Пн 6 Вт 7 Ср 1 8 Чт 2 9 Пт 3 10 Сб 4 11 Вс 5 12 Июль Пн Вт Ср 1 Чт 2 Пт 3 Сб 4 Вс 5

6 7 8 9 10 11 12

Октябрь Пн 5 Вт 6 Ср 7 Чт 1 8 Пт 2 9 Сб 3 10 Вс 4 11

12 13 14 15 16 17 18 13 14 15 16 17 18 19 13 14 15 16 17 18 19 12 13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25 20 21 22 23 24 25 26 20 21 22 23 24 25 26 19 20 21 22 23 24 25

26 27 28 29 30 31

27 28 29 30

27 28 29 30 31

26 27 28 29 30 31

Февраль Пн 2 9 Вт 3 10 Ср 4 11 Чт 5 12 Пт 6 13 Сб 7 14 Вс 1 8 15 Май Пн 4 Вт 5 Ср 6 Чт 7 Пт 1 8 Сб 2 9 Вс 3 10 Август Пн 3 Вт 4 Ср 5 Чт 6 Пт 7 Сб 1 8 Вс 2 9 Ноябрь Пн 2 Вт 3 Ср 4 Чт 5 Пт 6 Сб 7 Вс 1 8

11 12 13 14 15 16 17 10 11 12 13 14 15 16 9 10 11 12 13 14 15

02100, Киев, ул. Попудренко, 10/1 Тел./Факс: (044) 559-19-51, (044) 558-74-11 www.ohoronapraci.kiev.ua

БУ

ДЕР Ж

16 17 18 19 20 21 22 18 19 20 21 22 23 24 17 18 19 20 21 22 23 16 17 18 19 20 21 22

БЛ

Январь Пн 5 Вт 6 Ср 7 Чт 1 8 Пт 2 9 Сб 3 10 Вс 4 11

ЗА

«Охорона праці» – 74377; «Охрана труда» – 74378

НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ

ПРОМНА ГІР

ЯД ГЛ

Подписные индексы журнала:

ЕСНУ С

ЛУ

ОХРАНА ТРУД А

Март Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс 1

2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12 13 14 15

16 17 18 19 20 21 22

25 26 27 28 29 30 31

Июнь Пн 1 Вт 2 Ср 3 Чт 4 Пт 5 Сб 6 Вс 7

8 9 10 11 12 13 14

15 16 17 18 19 20 21

22 29 23 30 24 25 26 27 28

24 31 25 26 27 28 29 30

Сентябрь Пн 7 14 Вт 1 8 15 Ср 2 9 16 Чт 3 10 17 Пт 4 11 18 Сб 5 12 19 Вс 6 13 20

21 28 22 29 23 30 24 25 26 27

23 30 24 25 26 27 28 29

Декабрь Пн 7 Вт 1 8 Ср 2 9 Чт 3 10 Пт 4 11 Сб 5 12 Вс 6 13

21 22 23 24 25 26 27

23 24 25 26 27 28

14 15 16 17 18 19 20

23 30 24 31 25 26 27 28 29

28 29 30 31

http://ohoronapraci.kiev.ua E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua 37

Безопасность труда Новости

«Нет» травматизму в строительстве!

еруправление Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве провело совещание, на котором обсуждались особенности эксплуатации грузоподъемных кранов и состояние травматизма в строительстве. В нем принимали участие: началь ник управления надзора в метал лургии, машиностроении, энергетике, строительстве и котлонадзора Госгорпромнадзора Олег Назаренко, представители свыше 210 строительных и экспертных организаций Киевщины, представители профсоюзов строительной отрасли и т. д. Актуальность проведения совещания обусловлена тем, что в этом году на строительных площадках Киевщины погибло 33 работника. По словам Олега Назаренко, такой всплеск травматизма со смертельным исходом наблюдался в 2006–2007 гг., когда одновременно возводилось почти 200 многоэтажек. На сегод няшний день объемы строительства значительно сократились, и возводится не более 50 многоквартирных домов. Поэтому высокий уровень травматизма свидетельствует о безответствен-

ном отношении работодателей, а также субъектов хозяйствования к вопросам создания безопасных условий труда в строительстве. Сейчас участились аварии, связанные с эксплуатацией грузоподъемных башенных кранов. С начала года произошло четыре аварии, в результате которых 11 человек травмированы, из них 7 – смертельно. А в предыдущие годы более одного случая падения кранов в год не фиксировалось. Все аварии произошли по техничес ким причинам, поэтому внимание участников было сосредоточено на необходимости повысить качество экспертизы и технических осмотров кранов. Также на совещании подчеркивалось, что поблизости от многих строительных площадок столицы, где строительство ведется в условиях уплотненной застройки, от перемещения грузов кранами формируются опасные зоны, что создает угрозу для жизни и здоровья людей. Заместитель начальника теруправления Наталия Емельянова, которая проводила совещание, отметила, что на сегодняшний день болез-

ненным вопросом является невыполнение работодателем требований нормативно-правовых актов по установке защитных экранных ограждений с целью предотвращения травматического действия опасных производственных факторов от перемещения грузов, когда они происходят за пределами строительных площадок. Присутствующих проинформировали, что согласно материалам проверок, проведенных по обращениям субъектов хозяйствования, каждый второй проект выполнения работ, который определяет организацию безопасного перемещения грузов кранами, нуждается в доработке, что свидетельствует о низком качестве экспертизы и создания проектов. Во время мероприятия отмечалось, что основной причиной отсутствия ограждений на строительных площадках является игнорирование работодателями требований НПАОП. Вместе с тем сейчас, как сообщил О. Назаренко, есть много новых интересных технических решений по организации безопасного труда. И затраты на применение этих технологий значительно меньше, чем компенсационные выплаты на пострадавших и ликвидацию последствий несчастных случаев. Не обошли вниманием и новые технические решения по проектированию, изготовлению, монтажу и обслуживанию защитных сплошных экранных ограждений, которые появились на отечественном строительном рынке. О. Касьян

Превентивные мероприятия в действии конце ноября в Харькове по инициативе местного теруправления Госгорпромнадзора был проведен очередной, уже четвертый семинар из цикла «Школа руководителя службы охраны труда». На этот раз руководителей служб предприятий региона принимало ООО «Техноком», которое входит в группу компаний Nestle. Мероприятие было посвящено актуальному вопросу охраны труда, от которого зависят показатели производственного травматизма. Освещение положительного опыта по организации безопасного выполнения работ подрядчиками стало очередным шагом в новой форме сотрудничества надзорного органа и промышленников. Представители свыше 60 предприятий смогли получить подробную информацию о стандартах по безопасности труда, которые соблюдаются на предприятиях Nestle в случае привлечения к выполнению работ подрядных организаций. Все участники семинара получили в качестве презента полную электронную версию документа, регламентирующего порядок выполнения указанных работ. «Каждый раз гостей семинара приглашало предприятие региона, имеющее надежную службу охраны труда, специалисты которой могут и хотят поделиться интересным опытом

работы. А задача органа надзора – поддержать общее направление дискуссии в пределах избранной тематики. Именно такой подход дает возможность свободно высказывать мысль, получая при этом необходимую информацию от коллег по работе и представителей надзорного органа», – подытожил завершающее в этом году собрание руководителей служб охраны труда начальник отдела организации государственного надзора и управления охраной труда теруправления Госгорпромнадзора в Харьковской области Александр Одаренко. В. Кобец

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда

Анонс

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

приложении к этому номеру журнала опубликован информационно-аналитический обзор «Травматизм на производстве в Украине: национальный профиль за 2009 – 2013 годы»*, автором которого является главный специалист – доверенный врач отдела здравоохранения департамента охраны труда Федерации профсоюзов Украины, канд. мед. наук Анатолий Стовбун. Это первая работа такого масштаба, проведенная за годы независимости Украины. Ее ценность состоит в том, что она основана на данных государственной статистики по производственному травматизму. К сожалению, госстатистика не охватывает 4,8 млн лиц, которые работают без оформления трудовых договоров в так называемой теневой экономике. Однако именно в этой сфере происходит сокрытие несчастных слу-

в приложении к журналу

чаев от расследования и учета, и эта проблема требует решения. Уникальность проделанной работы заключается в том, что в данном обзоре впервые проведен сравнительный анализ причин наступления происшествий и несчастных случаев, приводящих к травмированию и гибели работников при выполнении ими трудовых обязанностей. Такой анализ призван помочь работодателям сконцентрировать силы и ресурсы на наиболее важных направлениях, формирующих общую картину травматизма, с целью предотвращения несчастных случаев на производстве. Что касается сопоставления соответствующих статистических данных за период до 2013 г. с показателями за 2014-й и последующие годы, то проведение такого анализа в дальнейшем будет несколько затруднено по целому ряду причин. Во-первых, в 2013 г. произошли изменения в национальном классификаторе «Классификация видов экономической деятельности» (КВЭД), что создает определенные трудности при проведении сравнительного анализа. Во-вторых, до сих пор непонятно, как правильно классифицировать случаи производственного травматизма и гибели людей в зоне АТО. В-третьих, в настоящее время согласно последним изменениям в законодательстве (закон от 05.04.2007 № 877-V, закон от 22.07.2014

№ 1600-VII, закон от 31.07.2014 № 1622-VII и постановление КМУ от 13.08.2014 № 408) существенно ограничена деятельность контролирующих органов, в частности в сфере охраны труда. И в-четвертых: в связи с реорганизацией Госгорпромнадзора и созданием новой Государственной службы Украины по вопросам труда в системе государственного надзора за охраной труда могут произойти коренные изменения. К сожалению, как показал анализ, говорить о снижении уровней производственного травматизма не приходится: в течение последних лет эти показатели в Украине остаются стабильно высокими, значительно превышая показатели европейских стран. Поэтому хочется надеяться, что этот информационно-аналитический обзор откроет глаза новой власти на состояние производственного травматизма в стране и заставит всерьез взяться за сферу охраны труда. Безусловно, это окажет положительное влияние на деятельность работодателей, органов исполнительной власти, других заинтересованных сторон, направленную на сохранение жизни и здоровья работающего населения, и станет решительным шагом на пути развития трудового потенциала Украины. Редакция журнала

* К сведению читателей: обзор не содержит анализа статистических данных за 2014 г., поскольку они будут обнародованы только в 2015 г.

Читайте

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда

Проблемы и суждения

Главное – не потерять РЫЧАГИ ВЛИЯНИЯ Игорь Пантелеев, начальник теруправления Госгорпромнадзора в Харьковской области

течение последнего времени правительством сделаны огромные шаги навстречу работодателям. Речь идет о существенном уменьшении количества видов работ и оборудования, которые требовали прохождения различных разрешительных процедур. А начиная со второго полугодия 2014 г. практически до нуля сокращено проведение плановых и внеплановых проверок. Естественно мы, как представители надзорного органа рассчитывали на встречную положительную реакцию со стороны работодателей, но этого не произошло. Следует отметить, что и до введения в действие ограничений на проверки государство располагало минимальным набором рычагов влияния на нерадивых работодателей, эффективность которых была недостаточной. За нарушение нормативно-правовых актов по охране труда на должностных лиц предприятий налагались штрафы. Иными словами, инспектор наказывал нарушителя, преимущественно руководителя среднего звена предпри-

ИНФОРМАЦИЯ В 2014 г. представители Объединения организаций работодателей Харьковской области «Гранит», входящие в состав коллегии теруправления, принимали активное участие в ее работе. В частности, были проведены три совместных заседания, на которых рассматривались результаты всесторонних проверок семи предприятий региона. Причиной послужили случаи смертельного травмирования работников на рабочих местах. Проведенная работа возымела определенное действие. Несчастные случаи со смертельным исходом на предприятиях, руководство которых приглашалось на заседание коллегии, не повторяются.

«Режим ожидания» в работе надзорных органов стал невольной предпосылкой к росту уровня смертельного травматизма в отдельных регионах. Как не потерять рычаги влияния на ситуацию? ятия, обычного гражданина – наемного работника. Высшее руководство, а тем более собственники предприятий, оставались в стороне. Тем временем проведенный анализ свидетельствует, что от 7 до 9% нарушений действующего законодательства об охране труда допускают непосредственно работодатели, для которых административный штраф – нечто сродни комариному укусу. Остановки же (запрет на выполнение работ или эксплуатацию оборудования) осуществляются сегодня, как известно, по решению суда, которое раньше чем через месяц-полтора получить на руки не удается. Все это время оборудование используется, чаще всего неся прямую угрозу жизни и здоровью работающих. За 9 месяцев 2014 г. на предприятиях Харьковской области погибли 30 человек (в прошлом году – 17), то есть налицо рост практически в два раза. И тот факт, что 70% инспекторского состава тер управления до конца года отправлены в отпуск без содержания и проверок никто проводить не будет, не добавляет оптимизма. Увеличение количества погибших на производстве, начавшееся с сентяб ря в ряде областей Украины, а в нашей области больше, чем в других, обозначило сегодня тревожную тенденцию, которая при дальнейшем сохранении текущего положения может только усугубиться!.. Рост показателей производственного травматизма зафиксирован в наиболее насыщенных промышленностью административных единицах региона: г. Харькове, Харьковском районе (рост в 4 раза по сравнению с аналогичным периодом прошлого года), в Балаклейском районе

и в г. Лозовой. Анализ показателей по отраслям промышленности свидетельствует, что определенный рост травматизма наблюдается в производстве электромашин и генераторов (+13 несчастных случаев), производстве машин и оборудования для сельского хозяйства (+ 12 случаев), на транспорте (+ 9 случав). Если в прежние годы в области бесспорное «лидерство» по производственному травматизму уверенно удерживала машиностроительная отрасль, то сегодня уровень травматизма здесь практически сравнялся с уровнем травматизма в организациях и учреждениях социально-культурной сферы. Например, если за 9 месяцев 2014 г. на предприятиях машиностроения было зарегистрировано 55 несчастных случаев, то в СКС – 51 (по итогам 2013 г. в машиностроении – 67, в СКС – 41). В СКС на производстве погибли 1 6 работников (за аналогичный период прошлого года – 3). Что можно сказать более детально по этому поводу? Всем, наверное, хорошо запомнился трагический случай, произошедший в самом начале 2014 г.: пожар на ювелирной фабрике в Харькове. Восемь (!) погибших харьковчан, работавших на относительно небольшом предприятии. Все они оказались сотрудниками аутсорсинговых компаний, относящихся по кодам своей деятельности к социально-культурной сфере. Аутсорсинг – это когда два работодателя заключают договор о предоставлении один другому работника в «аренду», а вот кто в этом случае отвечает за обучение, процедуру допуска к работам повышенной опасности, организацию рабочего места, инструктажи – разобраться очень сложно. В действующих

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда нормативных документах по охране труда подобная ситуация вообще не предусмотрена. Более того, технологические операции на таких предприятиях распределяются между различными юридическими лицами. В конечном итоге получается, что инспектор проверял основное предприятие, а предприятия- подрядчики, пользующиеся услугами аутсорсинговых компаний, из проверки практически выпадают. Именно эта ситуация и имела место на ювелирной фабрике. Не скажу ничего нового, утверждая, что 70–80% несчастных случаев произошли по организационным причинам. Это и недостатки в обучении персонала, и неудовлетворительная организация безопасного выполнения работ, и обеспечение необходимыми инструкциями, технологическими картами и многое другое. Именно на этом и необходимо сосредоточиться работодателям

в период, когда органы государственного надзора, по сути, переведены в режим ожидания. В прошлом году за средства Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний прошли обучение около 700 профсоюзных работников. Каждый из них получил необходимый первичный объем знаний, который может служить базой для проведения общественного контроля за состоянием охраны труда. Это достаточно большая сила. Объединив усилия работодателей, их технических служб, служб охраны труда, профсоюзов, можно поставить мощный заслон халатности работников и бездействию должностных лиц предприятий. Но такая работа

даст результат только при желании и непосредственном участии работодателей. На период ограничения проверок можно создать институт дежурных по охране труда, патрулей промышленной безопасности и т. д. Инспекторы Госгорпромнадзора могут принять посильное участие в ежегодном обучении по вопросам охраны труда, которое проводится на том или ином предприятии, в организации или учреждении. Перечень подобных шагов навстречу друг другу можно продолжить. Было бы, как говорится, желание работодателей. Работники Госгорпромнадзора всегда готовы откликнуться на каждое предложение о сотрудничестве, в основе которого лежит обеспечение безопасности работающих.

ОПЕРАТИВНЫЕ ДАННЫЕ О СОСТОЯНИИ ПРОИЗВОДСТВЕННОГО ТРАВМАТИЗМА СО СМЕРТЕЛЬНЫМ ИСХОДОМ за 10 месяцев 2014 г. по сравнению с аналогичным периодом 2013 г. (без учета несчастных случаев со смертельным исходом, которые произошли вследствие ведения боевых действий) По регионам, травмировано человек Административная единица

По направлениям надзора, травмировано человек

2014

2013

+ / –

Украина

422

434

–12

АР Крым*

–9

г. Севастополь*

–2

Винницкая область

Волынская область

Днепропетровская область

Донецкая область

105

–24

Житомирская область

Закарпатская область

Запорожская область

Ивано-Франковская область

Киевская область

г. Киев

–4

Кировоградская область

–5

Луганская область**

–6

Львовская область

Николаевская область

–5

Одесская область

–6

Полтавская область

–2

Ровенская область

Сумская область

–3

Тернопольская область

Харьковская область

Херсонская область

Хмельницкая область

Черкасская область

–2

Черновицкая область

Черниговская область

* Информация по АР Крым и г. Севастополю обобщена за 1-й квартал 2014 г. ** Информация по Луганской области обобщена за 7 месяцев 2014 г. При выполнении рабочих обязанностей вследствие ведения боевых действий погибло 54 человека, это работники предприятий: Днепропетровской области – 3 человека; Донецкой – 37; Киевской – 2; Луганской области – 12 человек.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Направления надзора

2014

2013

+ / –

Угольная промышленность

Горнорудная и нерудная промышленность

–10

Нефтегазодобыча и геологоразведка

Энергетика

Строительство

–3

Котлонадзор, подъемные сооружения

–1

Машиностроение

–6

Металлургическая промышленность

–7

Химическая промышленность

–3

Транспорт

–1

Связь

Газовая промышленность

Жилкоммунхоз

–18

Агропромышленный комплекс

Деревообрабатывающая промышленность

Легкая и текстильная промышленность

–2

Социально-культурная сфера и торговля

422

434

–12

Всего

При выполнении рабочих обязанностей вследствие ведения боевых действий погибло 54 человека, это работники предприятий: угольной промышленности – 10 человек; энергетики – 2; строительства – 1; машиностроения – 2; металлургической промышленности – 10; транспорта – 7; связи – 1; жилкоммунхоза – 3; агропромышленного комплекса – 6; социально-культурной сферы – 12 человек.

Безопасность труда

Вести из регионов

ТРУДНЫЙ уголь Донбасса Юрий Сагань, собкор

По состоянию на ноябрь 2014 г. только на 14 шахтах из 93, подконтрольных Донецкому горному округу, продолжают добывать уголь. Остальные предприятия работают в режиме поддержания жизнеобеспечения или находятся в аварийном состоянии. ШАХТЫ-ПРИЗРАКИ В ОП «Шахта «Октябрьский рудник» ГП «Донецкая угольная энергетическая компания» автор последний раз побывал весной 2014 г. Коллектив тогда жил надеждами: шахта проработала только 40 лет, и поскольку уголь добывался в меньших объемах, чем это предусматривалось проектом, его запасов было достаточно для работы предприятия еще в течение как минимум лет 60-ти. Все надежды рухнули во время очередного артобстрела… Вначале, когда боевые действия вблизи предприятия только начинались, шахтеры держались, как бы пытаясь доказать, что они

могут жить и работать всем смертям назло. Но когда под взрывами снарядов рухнул копер и полностью был разрушен поверхностный технологический комплекс шахты, стало ясно, что ее уже не восстановить, во всяком случае в обозримом будущем. В настоящее время здесь не только не добывается уголь, но и не проветриваются подземные выработки и не откачиваются шахтные воды. Даже пребывание на территории этого предприятия считается опасным для жизни. Вот так и превратилось оно в шахту-призрак… То обстоятельство, что угледобывающие предприятия Донбасса оказались в зоне боевых действий, отразилось как на уровне жизни горняков, так и на производственных показателях, которые в настоящее время сведены практически к нулю. Работа на большинстве таких шахт была остановлена по разным причинам: из-за невозможности вернуть в рабочее состояние вышедшее из строя оборудование, вследствие затопления горных выработок, из-за нехватки взрывчатки для их прохождения или невозможности восстановить электросеть… К примеру, на ГП «Орджоникидзеуголь», несмотря на значительные промышленные запасы угля на шахтах этого предприятия, на сегодняшний день в полном объеме не функционирует ни одна из них. В частности, работа в ОП «Шахта имени Карла Маркса» и «Шахта «Ольховатская» остановлена, поскольку они оказались в прямом смысле слова на линии фронта. ОП «Шахта «Углегорская» остановлена из-за подтопления одного

из горизонтов. В ОП «Шахта «Енакиевская» и «Шахта «Полтавская» не только не добывается уголь, но и не проветриваются горные выработки, не откачиваются подземные воды изза нарушения системы энергоснабжения. Почти остановлена работа на государственных предприятиях «Дзержинскуголь» и «Артемуголь». Из-за подтопления не функционируют ОП «Шахта «Прогресс» ГП «Торезантрацит» и шахта «Иловайская» ГП «Шахтерскантрацит». Но несмотря на сложную ситуацию, некоторым шахтам все же удается работать высокопроизводительно. Например, на шахте имени А. Ф. Засядько добывают по 1500 т угля в сутки, а на Щегловской-Глубокой – 1800 т. Таких объемов угледобычи даже в благополучные времена добивался далеко не каждый коллектив. И это с учетом того, что оба предприятия находятся на территории, наиболее приближенной к Донецкому аэропорту, и постоянно обстреливаются. Добывают уголь также на шахте «Заря» ГП «Снежноеантрацит» и в ОП «Шахта имени Л. И. Лутугина» ГП «Торезантрацит». Примечательно, что последняя поднимает на-гора уголь вот уже 83 года, и несмотря на это ее коллектив намерен и дальше работать. Что касается «Зари», то в умении наладить технологический процесс угледобычи ее коллектив вряд ли найдет себе равных даже среди более молодых и перспективных. Даже находясь в зоне постоянных артиллерийских обстрелов горняки продолжают работать, соблюдая тре-

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда бования безопасности труда. Во всяком случае, в 2014 г. аварий, приведших к тяжелым последствиям, на этих предприятиях зафиксировано не было. ЗОНА АТО На подконтрольной силам АТО территории расположены ГП «Добропольеуголь», «Красноармейскуголь» и «Селидовуголь», на которых добыча угля не прекращалась даже несмотря на начало боевых действий. А такие предприятия, как шахта имени А. Г. Стаханова ГП «Красноармейскуголь», ОП «Шахта «Новодонецкая» ГП «Добропольеуголь» и ГП «Угольная компания «Краснолиманская» ежесуточно поднимают на-гора от 1500 до 2000 т. Но и здесь функционируют не все предприятия (например, шахта «Белицкая» в Доброполье). Некоторые шахты работают не на полную мощность, добывая по 100–200 т угля в сутки (шахта «Белозерская» в том же Доброполье или шахта «Родинская» ГП «Красноармейскуголь»). Однако причины низких объемов угледобычи здесь несколько иные, чем в зоне, подконтрольной боевикам, и связаны они в основном с кризисными явлениями, а также с тем, что некоторые шахты просто не способны выжить без государственной поддержки и рано или поздно они будут реорганизованы или ликвидированы. Но даже в такой ситуации ни одна из этих шахт не остается без внимания: на них организованы проветривание горных выработок, откачка шахтных вод и т. п. Даже несмотря на то, что ежесуточная добыча угля сократилась по сравнению с началом 2014 г. в три раза, а объемы реализации продукции снизились наполовину, наладить полноценный производственный процесс на упомянутых угледобывающих предприятиях вполне возможно. Примером может послужить ГП «Орджоникидзеуголь», несколько шахт которого во время Второй мировой войны были затоплены – в горных выработках тогда собралось до 20 млн т воды. И хотя времена также были сложные, шахты удалось не только восстановить, но и построить новые. Поэтому хотелось бы надеяться, что после наступления мира подобные планы вновь удастся воплотить в жизнь. СОКРАЩЕНИЕ НА ФОНЕ РАЗВАЛА Итоги работы коллектива теруправления Госгорпромнадзора в Донецкой области за 9 месяцев 2014 г. подведены. Они свидетельствуют, что тенденция к снижению уровня производственного травматизма в регионе сохраняется. Количество потерпевших уменьшилось по сравнению с аналогичным периодом 2013 г. на 513 человек. С одной стороны, это говорит о том, что в трудовых коллективах ответственно подходят к вопросам охра-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ны труда. С другой – не следует забывать об уменьшении количества работающих на предприятиях региона, а это почти на 200 тыс. человек меньше по сравнению с 2013 г. Упомянутое объясняется снижением объемов производства, полной или частичной остановкой предприятий в результате артобстрелов, разрушением транспортной инфраструктуры и частичным разрывом экономических связей. Многие шахты бездействуют, вследствие чего количество работающих горняков уменьшилось более чем на 7 тыс. человек. Отметим, что численность работников сокращается во всех отраслях промышленности региона: в металлургии, машиностроении, энергетике, химическом производстве, в сфере жилищно-коммунального хозяйства. То же касается и строительного комплекса, поскольку работы на объектах, расположенных в зоне проведения АТО, приостановлены на неопределенный период. Донецкую область условно можно разделить на две части: одна – это территория, контролируемая украинскими военизированными формированиями (Мариуполь, Селидово, Доброполье, Красноармейск, Славянск, Краматорск, Константинов-

ных случаев зачастую проводится с задержками, с продлением срока из-за невозможности получить результаты технических или судебно-медицинских экспертиз. В отношении надзорной деятельности теруправления отметим, то за 9 месяцев 2014 г. количество поднадзорных предприятий уменьшилось более чем на 800 и в настоящее время составляет 48,5 тыс., а число поднадзорных производственных объектов сократилось более чем на 98 тыс. За это время было проведено проверок субъектов хозяйствования на 548 меньше по сравнению с аналогичным периодом 2013 г., в том числе внеплановых на 170 меньше. Объясняется это прежде всего невозможностью осуществлять проверки на территориях, которые постоянно подвергаются обстрелам. Уменьшилось также количество случаев приостановки работы предприятий и отдельных производств, а также количество обращений инспекторов с исковыми заявлениями в суд. Выявлено меньше нарушений требований законодательных и других нормативно-правовых актов по охране труда: если в 2013 г. их было зафиксировано свыше 345 тыс., то в 2014-м – около 251 тыс. Раньше такой показа-

ка…). Здесь артиллерийские залпы раздаются разве что на учебных полигонах. Люди заняты повседневными делами, уцелевшие предприятия работают в штатном режиме. Несколько иная картина наблюдается на территории, подконтрольной боевикам самопровозглашенной ДНР. Здесь люди вынуждены жить под постоянными артобстрелами. Предприниматели практически покинули такие города, как Донецк, Макеевка, Торез и другие. Многие промышленные предприятия, в том числе и угледобывающие, по разным причинам приостановили свою работу. Что касается теруправления, то его структурные подразделения работают здесь в основном в дистанционном режиме. Расследование несчаст-

тель стал бы подтверждением как результативности работы надзорных органов, так и эффективности функционирования системы управления охраной труда, но сегодня уменьшение количества нарушений свидетельствует совсем о другом… В завершение следует отметить, что даже в таких непростых условиях руководству теруправления Госгорпромнадзора в Донецкой области удалось сохранить коллектив и управленческую вертикаль. Несмотря на сложившуюся в регионе ситуацию инспекторы продолжают выполнять свои обязанности, понимая и принимая всю меру ответственности, возложенную на них в такой непростой период экономических и социальных потрясений.

Безопасность труда

Школа инженера по охране труда

ПОДРЯДЧИКИ и охрана труда Николай Федоренко, главный государственный инспектор теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве

Все, что необходимо знать о допуске подрядчика на территорию субъекта хозяйствования и выделении ему рабочей зоны в условиях действующего предприятия, включая сведения об ответственности за состояние охраны труда и особенностях расследования несчастных случаев. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ Согласно ст. 67 Хозяйственного кодекса Украины от 16.01.2003 № 436-IV взаимоотношения предприятия с другими предприятиями, организациями, гражданами во всех сферах хозяйственной деятельности осуществляются на основе договоров, при этом предприятия свободны в выборе предмета договора, определении обязательств, других условий хозяйственных взаимоотношений, не противоречащих законодательству Украины. Сторонами любого договора являются заказчик и подрядчик. В разделе 4 Национального классификатора Украины ДК 009:2010 «Классификация видов экономической деятельности», утвержденного приказом Государственного комитета Украины по вопросам технического регулирования и потребительской политики от 29.11.2010 № 530, определено: «заказчик – это субъект, вступающий в договорные отношения с другим субъектом (подрядчиком), которые предусматривают выполнение подрядчиком определенных заданий, в том числе части производственного процесса или полного производственного процесса, предоставление услуг по подбору персонала, вспомогательных функций»; «подрядчик (субподрядчик) – это субъект, выполняющий определенные задания,

в том числе часть производственного процесса или полный производственный процесс, предоставление услуг по подбору персонала, вспомогательные функции». Один из первостепенных вопросов – получение подрядчиком допуска на территорию субъекта хозяйствования и выделение ему территории в условиях действующего предприятия. Порядок заключения договора (контракта) регулируется законодательством в зависимости от условий проведения и видов работ (услуг), например, в сфере строительства – Общими условиями заключения и выполнения договоров подряда в капитальном строительстве, утвержденными постановлением КМУ от 01.08.2005 № 668. В случае проведения работ подрядчиком на основании договора с заказчиком их координация возлагается на заказчика, если другое не определено договором (например, координация работ может быть возложена на генерального подрядчика). В качестве подрядчиков могут выступать как организации (юридические лица), так и отдельные граждане (физические лица). Количество подрядчиков действующим законодательством не ограничено.

ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ПОДРЯДЧИК – подрядчик, который привлекает к выполнению работ третьих лиц (субподрядчиков), оставаясь ответственным перед заказчиком за результаты их работы (п. 3 Общих условий заключения и выполнения договоров подряда в капитальном строительстве, утвержденных постановлением КМУ от 01.08.2005 № 668).

Привлечение подрядчика предусматривает разработку мероприятий по обеспечению безопасности труда (охраны труда, пожарной безопасности, производственной санитарии, экологической безопасности). Мероприятия, касающиеся охраны труда на объектах строительства, содержатся в п. 4.13 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартов безопасности труда. Охрана труда и промышленная безопасность в строительстве. Основные положения» (НПАОП 45.27.02-12), п. 1.10 ДБН А.3.1-5:2009 «Управление, организация и технология. Организация строительного производства», п. 4.18 Правил безопасности при реконструкции зданий и сооружений промышленных предприятий (НПАОП 45.2-1.12-01), в п. 6.1.2 Правил охраны труда при строительстве и ремонте объектов жилищно-коммунального хозяйства (НПАОП 45.2-1.02-90). Согласно Типовому положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда (НПАОП 0.00-4.12-05), с работниками подрядчика, которые прибыли на предприятие и принимают непосредственное участие в производственном процессе на его территории, должны проводиться вступительный и первичный инструктажи по вопросам охраны труда. В случае выделения подрядчику отдельного участка на территории действующего предприятия инструктаж с его работниками может не проводиться. Также не нужен инструктаж тем работникам подрядчика, которые находятся на территории предприятия по делам, не связанным с непосредственным осуществлением производственного процесса (например, решение организационных вопросов, участие в совещаниях, общественных, спортивных и других мероприятиях, которые проводятся на территории предприятия).

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда Пунктом 26 Порядка проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве (далее – Порядок), утвержденного постановлением КМУ от 30.11.2011 № 1232, определено: «Несчастный случай, произошедший с работником при выполнении работы под руководством должностных лиц предприятия, на котором он работает, на выделенной территории, объекте, участке другого предприятия, расследуется и берется на учет предприятием, работником которого является потерпевший, а в расследовании такого случая принимает участие представитель предприятия, на котором произошел несчастный случай». Согласно п. 25 Порядка «несчастный случай, произошедший с работником, который временно переведен в установленном порядке на другое предприятие или выполнял работу по совместительству, расследуется и берется на учет предприятием, на которое работник переведен или на котором он выполнял работу по совместительству».

ВЫДЕЛЕНИЕ ТЕРРИТОРИИ ПОДРЯДЧИКУ В зависимости от условий проведения работ могут использоваться различные формы документов, дающие право на ведение работ на территории действующего предприятия, ссылки на которые приведены в таблице. В документе, регламентирующем порядок допуска подрядчика на территорию действующего предприятия (акте, акте-допуске, разрешении, ордере), должно указываться конкретное ответственное лицо – представитель действующего предприятия и содержаться организационно-технические мероприятия, выполнение которых является обязательным для привлеченных подрядчиком лиц. К таким мероприятиям относятся, например, следующие: соблюдение режима работы действующего предприятия; информирование об опасных и вредных производственных факторах в прилегающих к месту выполнения работ зонах, а также о предельно допустимых концентрациях вредных веществ в воздухе и уровне шума при

проведении работ; ознакомление с дополнительными требованиями относительно профессионального отбора привлеченных подрядчиком лиц (с учетом специфики действующего предприятия); принятие мер и применение средств защиты от повреждений прилегающих к рабочей зоне зданий и сооружений; организация передвижения привлеченных подрядчиком транспортных средств и лиц; установление дополнительных требований к эксплуатации средств производства, хранению материалов и использованию энергоресурсов, инженерных коммуникаций, помещений или мест общего пользования на территории действующего предприятия; определение видов работ, которые необходимо согласовывать с ответственным лицом действующего предприятия, собственниками инженерных коммуникаций или ведомственными (государственными) органами. Участие ответственного лица действующего предприятия в согласовании этих мероприятий обусловлено прежде всего тем, что только его

Формы документов, дающих право на ведение работ на территории действующего предприятия № п/п 1 1.1

1.2

1.3

1.4

1.5

2 2.1 2.2

2.3

2.4

2.5

3 3.1

3.2

Форма документа, дающего право на допуск подрядчика на территорию субъекта хозяйствования Нормативная ссылка (в зависимости от видов работ) АКТ (ДОПУСК) Акт (передачи подрядчику объекта строительства или Пункт 69 Общих условий заключения и выполнения договоров фронта работ) подряда в капитальном строительстве, утвержденных постановлением КМУ от 01.08.2005 № 668 Акт-допуск на выполнение строительно-монтажных работ Приложение Д к ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартов безопасности труда. Охрана труда и промышленная на территории действующего предприятия безопасность в строительстве. Основные положения» (цеха, участка) (НПАОП 45.2-7.02-09) Допуск на проведение тушения пожара (вблизи проводов Приложение 2 к Правилам безопасности для работников контактной сети электрифицированных линий железных железнодорожного транспорта на электрифицированных линиях (НПАОП 60.1-1.48-00) дорог) Акт сдачи объекта в капитальный ремонт Пункт 5.9 Положения о капитальном ремонте основных (для предприятий черной металлургии) промышленно-производственных фондов предприятий системы Министерства черной металлургии СССР (НПАОП 27.0-4.02-90) Акт-допуск на выполнение работ по ремонту Приложение 11 (лист 4) к Положению о плановопортальных кранов предупредительных ремонтах портовых кранов морских портов, утвержденному приказом Министерства транспорта и связи Украины от 17.06.2005 № 317 РАЗРЕШЕНИЕ Разрешение на выполнение строительных работ Статья 24 Закона Украины «О планировании и застройке территорий» от 20.04.2000 № 1699-ІІІ Приложение 1 к Правилам безопасности для работников Разрешение на работу в зоне контактных сетей железнодорожного транспорта на электрифицированных и воздушных линий, находящихся под напряжением, линиях (НПАОП 60.1-1.48-00) электрифицированных линий железных дорог Приложение к Правилам охраны электрических сетей, Разрешение на выполнение (земляных) работ утвержденных постановлением КМУ от 04.03.1997 № 209: в охранной зоне кабельной (воздушной) линии «Условия проведения работ в пределах охранных зон электропередачи электрических сетей» (приложения 1, 2) Разрешение на работы на опорах при совместном Приложение 11 к Правилам безопасности при работах подвешивании проводов на воздушных линиях связи и проводного вещания (НПАОП 64.2-1.06-98) Пункты 4.3.40, 4.9.30 Правил безопасности систем Разрешение на строительные, ремонтные и земляные газоснабжения Украины (НПАОП 0.00-1.20-98) работы на расстоянии менее чем 15 м от действующего газопровода Ордер или разрешение (работы на кабельных линиях в пределах красных линий улиц и полос отчуждения автодорог) Ордер на работы на автомобильных дорогах, улицах и железнодорожных переездах

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОРДЕР Пункт 12 Правил охраны электрических сетей, утвержденных постановлением КМУ от 04.03.1997 № 209 Пункт 6.1.99 Правил безопасной эксплуатации электроустановок потребителей (НПАОП 40.1-1.21-98); ст. 26 Закона Украины «О дорожном движении» от 30.06.1993 № 3353-ХІІ

Безопасность труда представитель обладает достоверной информацией о специфике эксплуатации инженерных коммуникаций, зданий, сооружений и других объектов на территории предприятия. Нормативные документы не требуют наличия журнала по учету документов, регламентирующих допуск подрядчика на территорию действующего предприятия. При первичном допуске работников подрядчика ответственное лицо действующего предприятия (допускающий) должно проводить инструктаж по вопросам охраны труда. К сожалению, нормативные документы не содержат однозначного указания относительно вида инструктажа и названия журнала, где должен регистрироваться этот вид инструктажа. Но в случае проведения подрядчиком работ по наряду-допуску допускающий должен провести инструктаж работников подрядчика с регистрацией в наряде-допуске подрядчика, поэтому такой инструктаж является целевым. Наряд-допуск не относится к таким документам, которые выделяют подрядчику территорию в пределах предприятия. При отсутствии документа, разрешающего ведение работ на выделенной территории (например, акта-допуска), подрядчик не имеет права допуска на территорию действующего предприятия. Ответственность за оформление допуска подрядчика на территорию действующего предприятия несет допускающий, а в случае, если такое лицо не определено, – лицо, заключившее с подрядчиком договор. На промышленных предприятиях металлургической и энергетической отраслей при совмещении основной деятельности с проведением ремонта (реконструкции) или если через зону работ подрядчика проходят действующие токо-, газо-, тепло-, растворо-, кислотопроводы и другие коммуникации, а также работают технологические грузоподъемные краны, эта рабочая зона не может быть выделена подрядчику и, соответственно, не может быть оформлен акт-допуск (п. 1.10 Положения о применении нарядов-допусков при проведении работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР (НПАОП 27.0-4.02-90); глава 8 раздела V Правил охраны труда при эксплуатации тепломеханического оборудования электростанций, тепловых сетей и теплоиспользующих установок, утвержденных приказом Министерства энергетики и угольной промышленности Украины от 02.12.2013 № 892. В таких случаях наряд-допуск на проведение работ на территории действующего предприятия должен оформляться ответственным лицом действующего предприятия.

ТИПОВОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ОБЯЗАННОСТЕЙ В СФЕРЕ ОХРАНЫ ТРУДА МЕЖДУ ЗАКАЗЧИКОМ И ПОДРЯДЧИКОМ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ РАБОТ НА ТЕРРИТОРИИ ДЕЙСТВУЮЩЕГО ПРЕДПРИЯТИЯ ОБЯЗАННОСТИ ЗАКАЗЧИКА 1. Заказчик контролирует наличие у подрядчика пакета предусмотренных действующим законодательством учредительных документов (свидетельство о регистрации, лицензия, документы разрешительного характера и т. п.), наличие рабочей силы, опыта и квалификации для выполнения предусмотренных договором работ. Заказчик имеет право требовать предоставления информации (например, в форме приказа) о назначении ответственных лиц на объекте подрядчика. 2. Заказчик выделяет подрядчику рабочую зону (территорию) в пределах действующего предприятия для выполнения предусмотренных договором работ с оформлением документа, дающего право на ведение работ на территории действующего предприятия (например, акта-допуска). В случае проведения работ в стесненных условиях заказчик организовывает мониторинг (контроль) прилегающих к рабочей зоне зданий, сооружений и территории. 3. Заказчик может предоставлять подрядчику по акту необходимую для выполнения работ организационнотехнологическую (проект выполнения работ, технологические карты и т. п.) и эксплуатационную документацию, по необходимости – средства производства. 4. Заказчик разрабатывает Правила внутриобъектового режима, которые распространяются на всех лиц, привлеченных подрядчиком на территорию объекта. Заказчик организовывает пожар но-сторожевую охрану прилегающей к объекту подрядчика территории (в пределах предприятия), обеспечивает регистрацию допущенных на территорию действующего предприятия привлеченных подрядчиком лиц. На заказчика возлагается ответственность за содержание территории общего пользования (путей передвижения, информационных указателей и т. п.). По условиям договора такая ответственность может быть возложена на конкретного подрядчика. 5. Заказчик разрабатывает и доводит под роспись до ответственного лица подрядчика план мероприятий по безопасности труда, которые должны распространяться на всех лиц, при-

влеченных подрядчиком на территорию действующего предприятия. 6. В случае использования подрядчиком энергоресурсов (кроме подрядчиков, имеющих раздельный учет расхода энергоресурсов) уполномоченное лицо заказчика оформляет так называемый Акт разграничения эксплуатационной ответственности сторон с определением допустимых объемов потребления энергоресурсов. В случае отсутствия у заказчика энергоресурсов он предоставляет уполномоченному лицу подрядчика документы, предусмотренные нормативными требованиями (например, Правилами пользования электрической энергией, утвержденными постановлением Национальной комиссии по вопросам регулирования электроэнергетики от 31.07.1996 № 28 (в редакции постановления НКРЭ от 17.10.2005 № 910); Правилами пользования тепловой энергией, утвержденными постановлением КМУ от 03.10.2007 № 1198). 7. В случае привлечения нескольких подрядчиков к работе с использованием одного и того же средства производства повышенной опасности (например, энергоустановки) уполномоченным лицом заказчика разрабатывается совмещенный график работ и дополнительные мероприятия по обеспечению безопасности труда. 8. Уполномоченные лица заказчика на всех этапах производства имеют право контролировать (в пределах своей компетенции) ход и качество производимых подрядчиком работ, не вмешиваясь в процесс их выполнения, а также соблюдение требований по безопасности труда и Правил внутриобъектового режима. Заказчик несет ответственность перед подрядчиком за невыполнение или ненадлежащее выполнение своих обязательств по договору. ОБЯЗАННОСТИ ПОДРЯДЧИКА 1. Подрядчик выполняет только те работы, которые предусмотрены договором, в том числе может определять порядок обеспечения материальнотехническими ресурсами и выбора поставщиков. 2. Подрядчик согласовывает с уполномоченным лицом заказчика привлечение на территорию объекта третьих (юридических или физических) лиц. Привлекать к выполнению работ таких лиц подрядчик должен в порядке, определенном действующим законодательством об охране труда (что предусматривает прохождение медосмотров, обучения, инструктажей по вопросам охраны труда, стажировки и т. п.).

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда 3. Подрядчик должен соблюдать Правила внутриобъектового режима и требования работников пожарно-сторожевой охраны заказчика. Пребывание работников подрядчика на территории объекта в нерабочее время действующего предприятия и вывоз подрядчиком средств производства или материалов с территории объекта возможен по разрешению уполномоченного представителя заказчика. Подрядчик не должен допускать проживания подконтрольных ему лиц на территории объекта. 4. Подрядчик организовывает выполнение работ согласно требованиям нормативных документов по безопасности труда, в том числе определяет лиц на объекте, ответственных за организацию безопасной эксплуатации используемых средств производства повышенной опасности (электроустановок, грузоподъемных механизмов, сосудов, работающих под давлением, и т. п.). Подрядчик предоставляет по требованию уполномоченного представителя заказчика копию приказа о назначении своих ответственных лиц на объекте. Ответственность за техническое состояние и безопасную эксплуатацию средств производства повышенной опасности, выполнение совмещенного графика работ и мероприятий по безопасности труда возлагается на ответственных лиц подрядчика. 5. Подрядчик содержит выделенную рабочую зону в надлежащем состоянии, не допуская ее захламления, способствует сохранению материальных ценностей и экономии энергоресурсов. Подрядчик обеспечивает мониторинг технического состояния используемых на объекте средств производства и контроль за их эксплуатацией.

6. Подрядчик согласовывает с уполномоченным представителем заказчика отклонения от проектных решений. Подрядчик получает от уполномоченного представителя заказчика разрешение «на выполнение» специальных видов работ, которые производятся им на объекте (например, испытательные работы). Подрядчик согласовывает с заказчиком необходимость временного демонтажа средств защиты, устроенных заказчиком, при этом ответственность за содержание мест с демонтированными средствами защиты возлагается на подрядчика, их восстановление осуществляется также за счет подрядчика. В случае проведения работ по наряду-допуску этот документ должен быть согласован с уполномоченным лицом действующего предприятия. 7. Подрядчик несет ответственность перед заказчиком за невыполнение или ненадлежащее выполнение своих обязательств по договору.

8. Подрядчик должен информировать уполномоченного представителя заказчика об аварии, несчастном случае, случаях краж и других чрезвычайных ситуациях, произошедших на территории действующего предприятия.

ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ «В журнале № 10 за 2014 г. на с. 51 приведена таблица оборудования повышенной опасности, подлежащего регистрации в органах Госгорпромнадзора. В п. 1.4 таблицы, где содержатся сосуды, работающие под давлением, для которых регистрация обязательна, необходимо конкретизировать исключения из этого перечня – то есть перечислить сосуды, работающие под давлением, которые не подлежат регистрации. Такие сосуды указаны в п. 6.2.2 Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением. Чтобы избежать недоразумений при определении владельцами сосудов необходимости их регистрации, прошу дать соответствующее уточнение в ближайших номерах журнала». Энергетик котлонадзора ПАО «МК «АЗОВСТАЛЬ» А. В. Сташевский В ответ на просьбу, изложенную в письме, приводим перечень оборудования повышенной опасности (согласно п. 6.2.2 Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением), не подлежащего регистрации в органах Госгорпромнадзора: 1) сосуды 1-й группы, работающие при температуре не выше 200 °С, у которых произведение давления в МПа (кгс/см2) на вместимость в м3 (литрах) не превышает 0,05 (500), а также сосуды 2-й, 3-й, 4-й групп, работающие при указанной выше температуре, в которых произведение давления в МПа (кгс/см2) на вместимость в м3 (литрах) не превышает 1 (10000); 2) аппараты воздухоразделительных установок и разделения газов, расположенные внутри теплоизоляционного кожуха (регенераторы, колонны, теплообменники, конденсаторы, адсорберы, отделители, испарители, фильтры, пароохладители и подогреватели); 3) сосуды холодильных установок и холодильных блоков в составе технологических установок; 4) резервуары воздушных электрических выключателей;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Должен ли заказчик требовать расследования несчастного случая, который произошел с лицом, привлеченным к выполнению работ в рабочей зоне подрядчика? Этот вопрос может решаться в рамках заключенного договора и согласованных между заказчиком и подрядчиком мероприятий по безопасности труда. Но очевидно, что заказчик заинтересован в расследовании несчастного случая, поскольку указанные в акте расследования обстоятельства и причины несчастного случая могут стать основной версией происшествия, а материалы расследования могут быть оперативно предоставлены на запрос следователей или контролирующих органов. Другой вопрос, насколько эта версия будет убедительной. Здесь все зависит от объективности проведенного расследования. Отсутствие согласованных между заказчиком и подрядчиком мероприятий по обеспечению безопасности труда распределяет ответственность за наступление чрезвычайной ситуации (несчастного случая, аварии) на всех причастных к происшествию участников производства. Взаимодействие заказчика и подрядчика предусматривает содействие со стороны заказчика в решении вопросов безопасности труда. Однако это не освобождает подрядчика от обязанности соблюдать требования нормативных документов. Невыполнение мероприятий по безопасности труда подрядчиком или третьими лицами, которые им привлекаются, считается нарушением условий договора и может быть основанием для применения заказчиком санкций, предусмотренных условиями договора, Хозяйственным кодексом Украины и другими законодательными актами.

5) сосуды, входящие в систему регулирования, смазки и уплотнения турбин, генераторов и насосов; 6) бочки для перевозки сжиженных газов, баллоны вместимостью до 100 л включительно, установленные стационарно, а также предназначенные для транспортировки и (или) хранения сжатых, сжиженных и растворенных газов; 7) генераторы (реакторы) для получения водорода, используемые гидрометеорологической службой; 8) сосуды, включенные в закрытую систему добычи нефти и газа (от скважины до магистрального трубопровода); 9) сосуды для хранения или транспортировки сжиженных газов, жидкостей и сыпучих тел, находящихся под давлением периодически при их опорожнении; 10) сосуды со сжатым и сжиженным газами, предназначенные для обеспечения топливом двигателей транспортных средств, на которых они установлены; 11) сосуды, установленные в подземных горных выработках; 12) висциновые и другие фильтры, установленные на газораспределительных станциях и пунктах; 13) сушильные, сукносушильные, холодильные цилиндры бумагоделательных, картоноделательных и сушильных машин. В более поздней редакции Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.07-94) «сушильные, сукносушильные, холодильные цилиндры бумагоделательных, картоноделательных и сушильных машин» были исключены из перечня. В свою очередь он был дополнен следующими пунктами: 1) конденсатосборники на линейной части магистральных газопроводов; 2) устройства (метанольницы) для ввода ингибитора гидратообразования в газопроводах; 3) пневмогидроприводы механизмов управления запорной арматуры; 4) входные буферные сосуды, буферные сосуды на выходе всех ступеней масловлагоотделителей компрессорных установок, автомобильных газонаполнительных компрессорных станций, которые смонтированы на общем с компрессорными установками фундаменте и не имеют отключающей запорной арматуры.

Безопасность труда

Терминологическая азбука

«Заземлювання» или «заземлення»

Николай Федоренко, главный государственный инспектор теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве

оссийскую электротехническую терминологию определяют «Правила устройства электроустановок» (далее – ПУЭ) в редакции 1986 г., где используются термины «заземление», «заземляющее устройство», «заземлитель», «заземляющий проводник». Украинскую электротехническую терминологию определяет ДСТУ 3429-96 «Электрическая часть электростанции и электрической сети. Термины и определения», согласно которому: заземление (укр. заземлення; англ. grounding, earth connection) – это действие, которое состоит в установлении «электрического соединения любой части электроустановки с заземляющим устройством»; заземлитель (укр. заземлювач; англ. ground electrode) – «проводник (электрод) или совокупность электрически соединенных между собой проводников, которые находятся в надежном контакте с землей»; заземляющий проводник (укр. заземлювальний провідник; англ. earthing conductor; USA – grounding conductor) – «проводник, соединяющий заземляемые части с заземлителем»; заземляющее устройство (укр. заземлювальний пристрій; англ. earthing device) – «совокупность электрически соединенных заземлителя и заземляющих проводников».

В украинском языке для обозначения соответствующего действия существуют два глагола: «заземлювати» (незавершенный процесс) и «заземлити» (завершенный процесс). От них образовано три отглагольных существительных: «заземлення» – действие по значению «заземляти»; «заземлювання» – действие и состояние по значению «заземлити»; «заземлювач» – любой металлический проводник для заземления. В п. Г.5.1.1 ДСТУ 3966-2009 «Терминология. Принципы и правила разработки стандартов на термины и определения понятий» подчеркивается: «украинский язык, в отличие от русского, имеет свойство не только в глаголах, но и в отглагольных существительных различать названия незавершенного и завершенного процессов, а также их последствий». Согласно п. Г.5.1.2 ДСТУ 3966-2009 отглагольные украинские существительные на «-ння», обозначающие незавершенный процесс, нужно употреблять только в единственном числе (например, заходи заземлювання – рус. меры заземления), однако существительные, обозначающие завершенный процесс, употребляют в множественном числе, если объем выполняемых операций определенным образом определен (например, група заземлень – рус. группа заземлений). В некоторых современных словарях была предложена замена украинских терминов с приставкой за- на у- (Російсько-український науково-технічний словник / Уклад.: В. Перхач, Б. Кінаш; Науч. ред. В. Перхач. – Львів, 1997. – 456 с.; Новий російсько-український політехнічний

Исходя из требований ДСТУ 3966-2009, соответствующие электротехнические термины в украинском языке нужно употреблять таким образом: для определения завершенного процесса намеренного электрического соединения электроустановки или ее части с заземляющим устройством – заземлення; для определения незавершенного процесса – заземлювання; соответствующие устройства – заземлювач, заземлювальний пристрій; причастие совершенного вида / завершенного процесса – заземлений (рус. соответствие заземленный); причастие несовершенного вида / незавершенного процесса – заземлюваний (рус. соответствие заземляемый). Примечание. В украинских нормативных документах также распространен термин «заземлюючий пристрій» (например, ДБН В.2.523:2010 «Инженерное оборудование домов и сооружений. Проектирование электрооборудования объектов гражданского назначения». Но он не соответствует нормам украинского словообразования, поэтому употреблять его не рекомендуется.

словник / Укладач М. Зубков. – Х.: Гриф, 2005. – 952 с.). В них употребляются соответствующие украинские отглагольные существительные «уземлювання», «уземлення», «уземлювач». Так, термин «уземлення» использован в ДСТУ IEC 60745-1:2010 «Инструмент ручной электромеханический. Безопасность. Часть 1. Общие требования». Процитирую п. 3.7 этого документа: «Інструмент ІІ класу – інструмент, у якому захист від ураження електричним струмом забезпечує не тільки основна ізоляція, але й додаткові застережливі заходи безпеки, зокрема подвійна чи посилена ізоляція, у цьому разі захисне уземлення відсутнє, а умови встановлення не забезпечують додаткової гарантії». Сегодня в базовых украинских нормативных документах, определяющих требования по эксплуатации электротехнических устройств, принято использовать термины «заземлення», «заземлювальний пристрій», «заземлювач». В частности, речь идет о Правилах безопасной эксплуатации электроустановок потребителей (НПАОП 40.1-1.21-98); ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Инженерное оборудование домов и сооружений. Устройство молниезащиты зданий и сооружений»; «Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок» (НПАОП 40.1-1.32-01); Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей, утвержденные приказом Министерства энергетики и угольной промышленности Украины от 13.02.2012 № 91; ПУЭ «Заземление и защитные меры от поражения электрическим током» (глава 1.7), утвержденные приказом Министерства энергетики и угольной промышленности Украины от 31.03.2011 № 36.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Техника и технология

Б езопасность труда труда Безопасность

Киевский КБК: курс на модернизацию После завершения реконструкции системы обеззараживания сточных вод на канализационных очистных сооружениях ПАО «Киевский картонно-бумажный комбинат» этот комплекс был исключен из Государственного реестра объектов повышенной опасности. Какова цена вопроса, касающегося безопасности целого города? асположенное в живописном городе Обухове, что на Киевщине, ПАО «Киевский картонно-бумажный комбинат» (ККБК) выпускает треть всей картонно-бумажной продукции в Украине. Являясь промышленным гигантом, предприятие большое внимание уделяет вопросам экологической безопасности производства. Основным природоохранным объектом ККБК являются общеузловые канализационные очистные сооружения мощностью 69 тыс. м3 сточных вод в сутки, куда поступают для очистки стоки не только самого комбината, но также предприятий Трипольского промышленного узла и города Обухова. Для обслуживания системы очистных сооружений был введен в эксплуатацию цех водоснабжения и очистки промышленно-бытовых стоков (далее – ВОПС).

ОЧИЩЕНИЕ ХЛОРОМ – ВЧЕРАШНИЙ ДЕНЬ Длительное время на ККБК применялась технология хлорирования очищенных сточных вод газообразным хлором. Комплекс очистных сооружений включал хлораторную, зарегистрированную как объект повышенной опасности I класса, со складом для хранения контейнеров с хлором. Хлораторная работала круглосуточно 365 дней в году в четыре смены по 6 ч. Исходя из производительности хлораторов и суточной потребности в хлоре (160 кг), необходимое количество этого вещества на 15 суток с учетом оперативного запаса составляло 3 т. Поэтому на складе всегда хранилось четыре контейнера с хлором массой 1 т каждый. Один из них был рабочим, из которого осуществлялся текущий отбор химиката для обеззараживания стоков. На случай аварии (разгерметизации контейнера с хлором) для изоляции аварийного резервуара в помещении склада был установлен пенал-автоклав, а также сосуды с кальцинированной содой и тиосульфатом натрия. Был разработан план локализации и ликвидации аварийных ситуаций и аварий.

РЕАЛИИ В ночь на 12 января 2012 г. в китайской провинции Аньхой произошло ДТП, вследствие которого из грузового автомобиля, перевозившего жидкий хлор, произошла утечка более чем 24 т токсичного вещества. В целях обеспечения безопасности около 1000 жителей ближайшего от места аварии населенного пункта были эвакуированы.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото А. Севрука

Анатолий Севрук, главный инженер по охране труда – начальник отдела охраны труда ПАО «Киевский картонно-бумажный комбинат»

Согласно проведенным расчетам, в случае возможной аварии на хлораторной с выбросом 986 кг хлора радиус распространения токсичной волны составлял до 2640 м. В такой ситуации, при неэффективной работе водяных завес, существовала вероятность травмирования (интоксикации) большого количества людей как среди персонала сторонних предприятий и организаций, так и среди жителей городов Обухова и Украинки. Число потерпевших могло достигать 454 человек среди населения, в том числе 160 – со смертельным исходом, и 16 человек среди персонала сторонних организаций, в том числе 5 – со смертельным исходом. К этому нужно добавить риски, существовавшие при транспортировке автомобилем из Днепропетровской области в Обухов опасного груза – четырех контейнеров с хлором. РЕКОНСТРУКЦИЯ В ДЕЙСТВИИ Работы по замене оборудования системы обеззараживания сточных вод канализационных очистных сооружений цеха ВОПС были завершены в апреле 2012 г. Результатом реконструкции стал переход от технологии обеззараживания стоков хлором на технологию с применением 12-процентного раствора гипохлорита натрия марки «Б», который производит ПАО «ДнепрАзот» (Днепропетровская область). Продукция сертифицирована и допущена Минздравом и СЭС для применения при обеззараживании очищенных сточных вод. Раствор гипохлорита натрия подается насосами-дозаторами из трех рабочих резервуаров объемом 1 м3 каждый в действующий трубопровод очищенных сточных вод. В свою очередь наполнение этих резервуаров осуществляется самотеком из трех запасных цистерн объемом 10 м3 каждая, расположенных выше на помосте. С целью обеспечения гарантированного обеззараживания сточных вод в случае аварийного отключения электроэнергии установлен источник бесперебойного электропитания для насосов-дозаторов. Для обеззараживания 1000 м3 очищенных стоков необходимо в среднем 38 л 12-процентного раствора гипохлорита натрия. Один раз в 10 – 14 дней завозится очередная партия раствора массой от 10 до 12 т. Доставку осуществляет перевозчик, имеющий соответствующее разрешение на перевозку опасных грузов. Общая стоимость работ по реконструкции хлораторной составила 655 тыс. грн. Вследствие перехода на новую технологию удалось решить проблему выделения газообразного хлора в окружающую среду. Благодаря модернизации оборудования значительно улучшились условия и безопасность труда рабочего персонала цеха ВОПС, а также экологическая ситуация не только в пределах канализационных очистных сооружений, но и на территории предприятий, расположенных в непосредственной близости и в городской черте Обухова и Украинки.

Безопасность труда

Есть такой опыт

Особенности расследования ЭЛЕКТРОТРАВМ Николай Марфин, канд. техн. наук (Полтава)

Автор в качестве судебно-технического эксперта неоднократно принимал участие в расследовании несчастных случаев, связанных с эксплуатацией электроустановок, и хочет поделиться своим опытом с читателями журнала.

настоящей статье речь пойдет о расследовании несчастных случаев, произошедших при эксплуатации электроустановок. Согласно официальным статистическим данным количество связанных с воздействием электрического тока несчастных случаев с летальным исходом, приходящихся на 1 млн жителей, в мире составляет от 4 до 10 в год. В России, в частности в Сибири, на предприятиях и в организациях за год с производственным персоналом происходит от 7 до 100 случаев электротравматизма со смертельным исходом. При этом на электротехнический персонал с группой ІІ и выше по электробезопасности приходится 47– 51% несчастных случаев, а на неэлектрический персонал – 49–53%, чуть больше (из-за непрофессионализма потерпевших), но примерно поровну.

В ФРГ за период с 1978 по 1993 гг. случаи электротравматизма составляли 1% от общего числа несчастных случав на производстве. Однако количество несчастных случаев со смертельным исходом от электротравматизма равнялось 45% от общего числа погибших на производстве. Динамика смертельного травматизма, связанного с эксплуатацией електроустановок, в Украине в период с 2007 по 2011 гг. характеризуется следующими показателями. Показатели, % от общего количества погибших на производстве

Годы

2007

2008

2009

2010 2011

Электрики

6,9

5,3

6,2

3,9

Электросварщики

4,6

1,8

2,5

3,3

Всего

11,5

7,1

8,7

7,2

Приведенные данные свидетельствуют о том, что профессия электрика (электромонтажника, электромеханика, электрослесаря и др.) – одна из наиболее опасных. Известно также, что примерно 83% потерпевших погибает при эксплуатации электроустановок напряжением до 1000 В (наиболее распространенных), а 17% – свыше 1000 В. Основными причинами поражения человека при эксплуатации электроустановок являются: ненадежная изоляция токоведущих частей и соединительных проводов (механическое повреждение проводов при их доставке к месту работы и про-

кладке, особенно в местах изгибов и проходов через стены помещений; естественное старение изоляции в процессе длительной эксплуатации; световое старение изоляции под влиянием ультрафиолетового спектра солнечного излучения; воздействие на изоляцию агрессивной среды (запыленность, загазованность); нарушение изоляции у входа в штепсельные розетки и приборы, а также нарушение изоляции соединительных проводов, особенно это касается переносных электроприборов и электроинструментов; несовершенство системы заземлений электроустановок и даже отсутствие заземлений (осенью 2007 г. в Полтаве во время игры на игровом автомате погиб молодой человек. Он стоял на токопроводящем полу, касаясь одновременно одной рукой клавиш автомата, а второй – расположенных поблизости заземленных металлоконструкций); работа в помещениях с повышенной опасностью (наличие большого количества токопроводящей пыли по условиям производства, которая, оседая на проводах, проникая внутрь электрических машин и аппаратов, разрушает их изоляцию). Во время работы в таких условиях не исключена вероятность одновременного прикосновения человека к корпусам электрооборудования, аппаратам и проводам с поврежденной изоляцией и к металлоконструкциям зданий, технологическим аппаратам и т. п., имеющим соединение с землей; работа в особо опасных помещениях с относительной влажностью воздуха почти 100% (по-

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда толок, стены, пол покрыты влагой), которые характеризуются химической или органической средой, действующей разрушающе на изоляцию и токоведущие части электрооборудования (в Полтавской области в животноводческом комп лексе погибли 50 дойных коров в результате неудовлетворительной работы защитного отключения и системы выравнивания потенциалов, а также загазованности помещения и высокой проводимости полов из-за их влажности); случаи ошибочного или самопроизвольного включения приводов разъединителей, отделителей и выключателей нагрузки (в электроустановках с напряжением свыше 1000 В) и контакторов или других коммутационных аппаратов с автоматическим приводом и дистанционным управлением (в установках с напряжением до 1000 В); работа с автокранами вблизи или под ЛЭП и т. д. Расследование обстоятельств и причин электротравм проводится в соответствии с действующим Порядком проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, утвержденным постановлением Кабинета Министров от 30.11.2011 № 1232. При выявлении причин возникновения электротравм должно быть собрано и систематизировано множество материалов, достоверно отображающих картину произошедшего. Каждая мелочь в таких случаях способствует раскрытию причины электротравмы. Объем исследований зависит от тяжести электротравмы: ☑ электрический удар, то есть электротравма, не сопровождающаяся потерей трудоспособности; ☑ электротравма, не приведшая к летальному исходу, но вызвавшая потерю трудоспособности; ☑ электротравма со смертельным исходом. Очевидно, чтобы оценить характер электротравмы и степень ее тяжести, необходимо досконально изучить условия, в которых оказался потерпевший. Оценка характера электротравмы позволит выявить механизм поражения. Как известно, в соответствии с Правилами безопасной эксплуатации электроустановок потребителей (НПАОП 0.00-1.21-98) для подготовки рабочего места при работе, требующей снятия напряжения, не-

www.ohoronapraci.kiev.ua

обходимо выполнить ряд технических мероприятий, обеспечивающих безопасность работ. 1 Отключить электроустановку и принять меры, препятствующие подаче напряжения к месту работы в результате ее ошибочного включения или включения посторонними лицами. 2 На приводах ручного и ключах дистанционного управления коммутационной аппаратуры вывесить плакаты, запрещающие подачу напряжения на отключенную электроустановку, и при необходимости оградить рабочее место от соседнего электрооборудования, находящегося под напряжением. 3 Присоединить к «земле» переносные заземления и убедиться в отсутствии напряжения (с помощью указателей напряжения) на токоведущих частях, на которые должны быть наложены заземления. 4 Наложить переносные заземления (или включить заземляющие ножи) на токоведущие части электроустановки. Опыт эксплуатации электроустановок, расследования и анализ причин несчастных случаев показывают, что вероятность их возникновения значительно возрастает, если персонал не выполняет хотя бы одно из вышеперечисленных технических мероприятий. Примеров можно привести множество. Так, 10.12.2007 на подстанции «Новомакеевка –110 кВ» Донецких электрических сетей электрослесарь во время выполнения работы находился вблизи не огражденных токоведущих частей высоковольтной установки и был поражен электрическим током. Причина – нарушение п. 2 приведенных выше мероприятий. 16.12.2007 в агломерационном цехе Днепропетровского металлургического комбината при устранении неполадок на экскаваторе без отключения напряжения машинист экскаватора был поражен электрическим током. Причина – нарушение п. 1 мероприятий. Известен случай, когда диспетчер допустил линейную бригаду к работе по замене изолятора на одной из фаз ВЛ-35 кВ, не отключив линию от напряжения (нарушение п. 1), а один из членов бригады, верхолаз, находясь в корзине автовышки, коснулся провода ВЛ, не проверив указателем отсутствие напряжения (нарушение

п. 3). В результате этих грубейших нарушений верхолаз погиб. Он забыл, а может быть, и пренебрег тем, что и после отключения линии на ней, при большой ее емкости, может сохраниться заряд, опасный для жизни человека, и что обезопасить линию после проверки отсутствия напряжения способно только ее надежное заземление. Говоря о невыполнении технических мероприятий в приведенных выше примерах, нельзя не отметить, что они явились следствием нарушения требований организационных мероприятий, обеспечивающих правильную подготовку рабочего места. В первом случае ответственный руководитель работ допустил к работе электрослесаря по наряду, в котором не было предусмотрено ограждение токоведущих частей, а наблюдающий, в свою очередь, должен был обеспечить надлежащий надзор за работой электрослесаря, что исключило бы вероятность его приближения к токоведущим частям. Во втором случае машинист экскаватора, находясь одновременно в роли руководителя работ (допускающего) и наблюдающего, нарушил целый ряд требований организационных мероприятий, выполнение которых могло бы гарантировать его безопасность. Нечто подобное можно сказать и о нарушениях организационных мероприятий, допущенных в третьем случае. Это прежде всего допуск диспетчером линейной бригады к работе по замене изолятора на одной из фаз ВЛ-35 кВ без отключения линии от напряжения, а также прикосновение одного из членов бригады (верхолаза) к проводу без предварительной проверки напряжения в ЛЭП. Расследование несчастного случая, произошедшего при эксплуатации электроустановки, начинается с изучения ситуации, предшествующей ему, и подробного описания его обстоятельств. Для этого проводится поиск точного места входа электрического тока в организм потерпевшего. Следует исходить из того, что в большинстве случаев это конечности человека: в первую очередь руки – в результате соприкосновения с токоведущими частями электроустановки, и ноги – при воздействии шагового напряжения. Нередко потерпевший касается токоведущих частей открытой шеей, как правило, всегда ничем не защищенной. По месту входа тока, так называемой метке (по ее внешнему виду – величине, цвету кожи, состоянию, в част-

Безопасность труда ности, рваной ткани, глубине раны, ожогу электрической дугой и т. д.), можно определить, какие жизненно важные органы человека пострадали больше всего. Поиск метки обычно проводят два эксперта (специалиста) – технический и медицинский. Задача врача – определить место поражения конкретной части (желательно точки) тела и выявить степень опасности для жизни потерпевшего, а также при необходимости оказать ему первую помощь, особенно в первые минуты после электротравмы. Практика расследования несчастных случаев при эксплуатации электроустановок показывает, что на предприятиях, где есть медицинские пункты, это вполне возможно. Спасение человека с электротравмой в большинстве случаев зависит от быстроты устранения воздействия тока, а также от оперативности и правильности оказания первой помощи. Промедление может повлечь за собой гибель потерпевшего. Однако в ряде случаев квалифицированную медицинскую помощь, особенно на предприятиях, где отсутствуют медпункты, оказать вовремя не всегда удается, а вызов врача и его приезд к месту происшествия занимают много времени, вследствие чего потерпевшие погибают. В медицинской практике не исключены случаи недостаточного опыта по реанимации потерпевших и даже его отсутствия у медработников. Часто симптомы предсмертной агонии (всхлипывания, подрагивание тела, попытки произнести какие-то слова и т. п.) ошибочно принимаются за признаки оживления организма, а медперсонал, даже зная бесперспективность своих действий в данных конкретных условиях, делает укол в область сердца и увозит потерпевшего, практически покойника, в больницу. Нельзя также забывать и о том, что квалифицированное медицинское заключение о характере и степени опасности электротравмы для здоровья потерпевшего позволит впоследствии (и при необходимости) правильно установить ему группу инвалидности. Задача технического эксперта – по характеру внешнего рисунка метки и ее расположению на теле потерпевшего (ладонь, тыльная сторона ладони, пальцы, между пальцами, чаще всего – между большим и указательным пальцами руки, открытая часть шеи и т. п.) определить конкретное место контакта тела человека с поверхностью электроустановки, находившейся под опасным напряжением.

Известен случай поражения электрическим током парня, который при входе в троллейбус прикоснулся правой рукой к дверям. Это было установлено по метке между большим и указательным пальцами его руки и оставшемуся соответствующему рисунку на дверях. После проведения необходимых в таких случаях технических исследований выяснилось, что причиной появления напряжения в контактной сети 600 В на корпусе (на кузове) троллейбуса явился пробой обмотки якоря тягового двигателя пос тоянного тока, имеющего металлическую связь с корпусом троллейбуса. На предприятии (независимо от формы собственности), где был зафиксирован несчастный случай, технический эксперт должен провести проверку состояния электроустановки и особенно тех узлов и мест, неисправность которых послужила его причиной. Прежде всего это заземляющие устройства: возможен обрыв заземляющих проводников, то есть проводится проверка наличия цепи между контуром заземления и заземляемыми элементами электроустановки. Проверяется также наличие последних документальных данных об измерении сопротивления заземляющего контура, а при необходимости проводится инструментальная проверка его реальной величины. Важна также проверка состояния изоляции электропроводов, в частности силовых и осветительных сетей. Особое внимание уделяется техническому состоянию аппаратов напряжением до 1000 В, при эксплуатации которых также происходят несчастные случаи. В частности, проверяется наличие актов об измерении сопротивления изоляции катушек контакторов, магнитных пускателей, распредустройств, электрощитов и токопроводов. При необходимости технический эксперт проводит лабораторные исследования технического состояния указанных аппаратов и обязательно тех, из-за которых произошел несчастный случай. Измеряется также величина напряжения прикосновения и шагового напряжения. Нельзя при этом пренебрегать напряжениями 65, 36, 12 В. Известно, что поражение ими человека может привести к летальному исходу лишь в случае возникновения электрической цепи через уязвимые места тела человека (тыльная сторона ладони, шея и т. д.) при внезапном воздействии тока. Электротравмы, связанные с воздействием малых напряжений, не

всегда заканчиваются смертью или утратой трудоспособности. Однако их обязательно следует регистрировать. Это позволит своевременно выявлять уязвимые места в электросети: износ ее изоляции; дефекты в работе средств электрозащиты; высокую проводимость полов на рабочих местах, особенно в помещениях, где чаще всего применяются электросети с пониженным напряжением (бытовые и производственные подвалы, овощехранилища, осмотровые канавы автогаражей и т. д.) и принимать соответствующие меры по устранению неисправности. В перечень исследований, осуществляемых техническим экспертом, входит также обследование помещений по степени их электрической опасности: измеряется температура, влажность окружающей среды, загазованность и запыленность. Не стоит забывать при этом о токопроводимости пола помещений и обязательном изучении состояния одежды и особенно обуви потерпевшего (влажность, загрязненность, изношенность, проводимость и пр.) Акцентирует внимание технический эксперт также на изучении организации труда потерпевшего (и членов бригады) в данный рабочий день, в частности на технических и организационных мероприятиях, обеспечивающих безопасность работ с частичным или полным снятием напряжения, и на самом процессе выполнения этих мероприятий. Вполне понятный и обоснованный интерес в таких случаях вызывает и личность потерпевшего: состояние его здоровья, уровень квалификации, отношение к правилам безопасности и трудовой дисциплины, к употреблению спиртных напитков, склонность к браваде и показному бесстрашию, присущая некоторым верхолазам при работе на высоте (что нередко приводит к их падению). Обычно о психологической уравновешенности и морально-этических принципах любого члена бригады хорошо знают как сами ее члены, так и их руководители. К этому стоит добавить, что за последние годы в организации труда и непосредственно выполнении трудовых операций значительную роль играют особенности так называемого человеческого фактора, присущие как отдельной личности, в частности личности потерпевшего, так и коллективу, в котором он находился. Все это позволит комиссии по расследованию несчастного случая выявить характерные, а может, даже повторяющиеся закономерности причин электротравм, разработать целенаправленные профилактические мероприятия, предупреждающие возникновение подобных несчастных случаев.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда

Профилактика травматизма

Шел, упал... ОЧНУЛСЯ – ГИПС ным случаям, первое место занимают падения потерпевших во время передвижения:

Сергей Колесник, собкор

Личная неосторожность как причина падения человека – хороший повод для работодателя не «погружаться» в обстоятельства несчастного случая. А еще – не приводить в порядок рабочие места и территорию предприятия с целью предотвратить падение других людей. асто банальные падения человека практически на ровном месте становятся причиной серьезных травм. Значительное количество несчастных случаев на производстве происходит именно в результате падения. Однако простые и сравнительно недорогие, но эффективные меры помогут защитить персонал предприятий от травмирования. Анализ несчастных случаев, произошедших на производстве в Украине, показывает, что среди основных происшествий, приведших к несчаст-

www.ohoronapraci.kiev.ua

☑ ☑ ☑ ☑ ☑

2010 г. – 24,4 % (3010 человек) 2011 г. – 21,4 % (2154 человека) 2012 г. – 19,5 % (2109 человек) 2013 г. – 20,5 % (1889 человек) I полугодие 2014 г. – 21,0 % (792 человека)

что пик падений приходится на осенне-зимний период. Столь частые происшествия регулярно приводят к серьезным травмам, требующим неотложной медицинской помощи, длительной госпитализации и значительных выплат на возмещение ущерба и лечение потерпевших. Характер повреждений от таких несчастных случаев – переломы, сотрясение головного мозга, повреждение опорно-двигательного аппарата. Кроме возможных осложнений, падение очень дорого обходится пос и пострадавшему, и предприятию, и общ обществу в целом. Вы Вышеприведенная статистика застав заставляет абсолютно по-другому взгля взглянуть на такие банальные точ зрения повседневного исс точки пол пользования вещи, как поверхно ность, по которой мы передвиг гаемся, геометрия рабочего п пространства (размещение б оборудования, пути следования и др.) и обувь. 28.03.2014 г. врач-эндокринолог Николаевской областной больницы в рабочее время шла по коридору отделения в обуви на высоких каблуках, подвернула ногу и упала, ощутив при этом сильную боль в области бедра. В травматологическом отделении Николаевской городской больницы, куда ее привезли, поставили диагноз – перелом шейки правого бедра со смещением. Комиссия по расследованию предложила мероприятия по устранению причин наступления несчастного случая: усовершенствовать инструкцию по охране труда, где указать необходимость использования удобной и безопасной обуви, так как это не было предусмотрено в соответствующей инструкции.

Еще больше травм в результате падения фиксируется в непроизводственной сфере (45–50%). В странах Евросоюза, согласно статистике, производственные и бытовые травмы, связанные 450 График несчастных случаев на производстве, 420 связанных с падением, по Николаевской области с падением на ровном за период с 2002 по 2013 гг. 400 месте, являются причиной несчастных слу353 чаев, в том числе со 350 смертельным исходом, в масштабе, практиче- 300 283 ски идентичном дорож270 258 но-транспортным про250 234 исшествиям. Кривая несчастных случаев на производ- 200 177 стве, связанных с паде144 нием, по Николаевской 150 134 121 области за период 100 с 2002 по 2013 гг., как 100 92 88 видно из графика, сни66 66 64 62 49 жается, но менее интен43 50 39 29 27 сивно, чем кривая обще25 23 го количества несчаст0 ных случаев на произ2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 водстве. А это значит, Количество НС на производстве. что число падений не Количество НС на производстве в результате уменьшается. Статистипадения во время передвижения. ка также показывает,

Безопасность труда

Очень часто во многих учреждениях мы видим красивые блестящие плиточные половые покрытия, полы из мрамора, каменной плитки, керамики, гранита и других скользких материалов, по которым ежедневно «расстилаются» работники и посетители современных маркетов, салонов, банков, офисов, других учреждений и организаций. Классификатор видов происшествий, приведших к несчастному случаю (приложение 4 к действующему Порядку проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве (далее – Порядок), определяет три вида падений потерпевшего: во время передвижения, с высоты и в колодец, емкость, яму. Преобладающее количество падений происходит во время передвижения. Их тоже можно разделить на два подвида: падение на текущей поверхности перемещения и с одного уровня на другой. Первое чаще имеет место при спотыкании о неровности поверхности или геометрию проходов, а также при проскальзывании подошвы обуви в результате недостаточного сцепления с поверхностью. Второе происходит на лестничных маршах, крыльце, пандусах, при наличии перепадов половых покрытий, эстакад и других возвышенностей. Поэтому такие объекты, как лестничные пролеты, ступеньки и платформы, эстакады, мостики, – все являются объектами потенциальной опасности. Результаты расследования несчастных случаев, связанных с падением во время передвижения, показывают, что значительное их количество вызвано психофизиологическими причинами, а именно – личной неосторожностью потерпевшего. Далее идут организационные причины (нарушение трудовой и производственной дисциплины, в том числе невыполнение требований инструкции по охране труда). Куда меньшее число падений обусловлено техническими причинами,

в основном неудовлетворительным техническим состоянием производственных объектов, зданий, сооружений, инженерных коммуникаций, территории. Характерно, что до 2012 г. (начала действия Порядка) причины преобладающего количества падений относили к организационным. Это объясняется тем, что в Классификаторе причин наступления несчастных случаев Порядка появился п. 32 – личная неосторожность потерпевшего. В предыдущем Порядке, действующем с 2004 по 2012 г., такого пункта не было. С одной стороны, действительно, факт личной неосторожности при падении присутствовал всегда. Но установление организационной и тем более технической причины несчастного случая требует принятия определенных мер, которые нуждаются в финансировании, а также поиска ответственных за допущенные нарушения. А при расследовании падения по неосторожности потерпевшего в перечень мероприятий по устранению причин наступления несчастного случая вносятся в основном только два пункта: провести внеплановый инструктаж с потерпевшим и проинформировать работников о несчастном случае. К сожалению, особенно в последнее время при этом упускаются другие причины наступления несчастных случаев, что снимает ответственность за ненадлежащее состояние территории и зданий, некачественное проведение инструктажей и т. п., тем самым увеличивая риск повторного травмирования. 11.01.2014 фельдшер станции скорой медицинской помощи г. Николаева, выходя из здания для следования по вызову к больному, оступилась на крыльце и упала, ударившись спиной о нижнюю ступеньку. В больнице скорой медицинской помощи, куда ее доставили, диагностировали «компрессионный перелом тела позвонка І–ІІ степени». Причиной несчастного случая комиссия по расследованию назвала невыполнение инструкции по охране труда (в инструкции прописано, что фельдшер обязан смотреть внимательно под ноги, быть осторожным при посадке и высадке из транспортного средства и т. д.). Но о том, не было ли крыльцо скользким, соответствовали ли его покрытие и конструкция требованиям безопасности, – ни слова. В мероприятиях по устранению причин наступления несчастного случая предусмотрели только два пункта: довести информацию о несчастном случае до сведения работников и провести внеплановый инструктаж с потерпевшей. А ведь самые простые мероприятия способны эффективно снизить производственные риски. К примеру, посыпание зимой скользких дорожек песком, установление поруч-

ней на крыльце и другие, не требующие особых затрат, действия. Поэтому основной задачей инженеров по охране труда должен стать поиск способов снижения вероятности скольжения по поверхности, оптимизация геометрии проходов, предупреждение о разнице в уровнях, повреждениях ступенек и поверхности проходов и других опасностях, которые могут привести к падению. И только после того, как такие мероприятия будут выполнены, можно с чистой совестью обвинять потерпевшего в его личной неосторожности. 24.05.2014 аппаратчица ООО «Николаевский глиноземный завод», обнаружив течь возле насосного агрегата, вызвала по селекторной связи механика и осталась его ожидать, чтобы предупредить о возможных инцидентах. При этом аппаратчица была одета в спецодежду, спецобувь, имела каску и очки. Однако идя навстречу появившемуся механику, оступилась, упала и получила травму. Заводской машиной скорой помощи ее доставили в Октябрьскую районную больницу, где госпитализировали с диагнозом «перелом-вывих правого голеностопного сустава со смещением отломков». Никаких повреждений поверхности, выступающих, торчащих и других элементов, мешающих свободному и безопасному передвижению, комиссия по расследованию не обнаружила, а причиной несчастного случая назвала невыполнение инструкции по охране труда, где четко предусмотрено, что аппаратчица обязана быть предельно внимательной и осторожной. Функционирующая на этом предприятии СУОТ предусматривает выполнение мероприятий по устранению рисков падения во время передвижения. К примеру, опасные участки, которые могут стать причиной падения, обязательно обозначаются нанесением соответствующей окраски, установкой предупреждающих знаков или табличек. Об обнаруженных повреждениях на путях передвижения все работники обязаны немедленно докладывать ответственному за охрану труда работнику. Такое участие в профилактике травматизма на предприятии поощряется.

Среди основных моментов, на которые следует обращать внимание во избежание падения, можно выделить следующие: состояние обуви работников. Она должна быть прочной, удобной и на нескользкой подошве. Даже если поверхность будет скользкая, увеличение трения между ней и подошвой обуви значительно снизит риск скольжения; освещенность проходов, проездов, дорожек, перекрестков, железнодорожных переездов. Освещение должно

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность труда быть достаточным и не ослепляющим. Резкий перепад световых режимов отдельных зон также приводит к увеличению риска падения из-за постепенного привыкания глаз к другому уровню освещенности; свободная проходимость путей передвижения. Проходы, коридоры, дорожки должны быть не только соответствующей ширины, но и не заставлены, не захламлены разными предметами, изменяющими геометрию установленного и привычного маршрута, что является частой причиной столкновения работников и их падения; переноска грузов. Переносимые грузы и способы их перемещения не должны ограничивать обзорность, быть слишком тяжелыми, что может приводить к смещению центра тяжести и, соответственно, к падению; остаточная влажность поверхности. Этот фактор является наиболее опасным при передвижении, так как влажная поверхность часто не может быть идентифицирована визуально и создает скользкую поверхность. Поэтому все разлитые жидкости, мокрые поверхности половых покрытий и дорожек следует немедленно убрать. При невозможности это сделать тающую поверхность обледеневших дорожек, проливы трудносмываемых масел в гаражах необходимо посыпать песком для улучшения сцепления; пути движения к предметам, находящимся на высоте. Пути движения и площадки перед стеллажами, полками и другими возвышениями, где находятся предметы, которые нужно убрать и перенести, не должны быть с уклоном и недостаточным сцеплением. При необходимости использования стремянки она должна быть исправной и безопасной. При этом нельзя использовать стулья, столы, другие случайные предметы.

Конечно же, на каждом предприятии есть и другие риски, на которые следует обращать внимание. При помощи организационных и технических мероприятий их можно устранить или же минимизировать. И хотя падения сложно предугадать, их вполне можно предупредить.

Горькая статистика

ЭТОГО

МОГЛО НЕ СЛУЧИТЬСЯ По оперативным данным, в ноябре 2014 г. в Украине на производстве погибло 22 человека – на 28 меньше, чем за аналогичный период прошлого года; вследствие ведения боевых действий – 2 человека, а всего с начала года – 58 человек; произошло 14 групповых несчастных случаев, в результате которых травмировано 42 человека, в том числе 7 – смертельно. Основными видами происшествий, во время которых произошли несчастные случаи со смертельным исходом, связанные с производством, были следующие: • ДТП, наезд транспортных средств – 21% от общего количества погибших; действие двигающихся • и вращающихся предметов и деталей – 18%; • падение потерпевших – 16%; • воздействие вредных и токсичных веществ – 16%. Коротко – об обстоятельствах некоторых несчастных случаев. 03.11. Запорожская область Тракторист-машинист ООО «Агрофирма «Злагода» (с. Уральское Вольнянского района) во время работы покинул кабину трактора, не выключив вал отбора мощности. Потеряв бдительность, потерпевший попал в опасную зону работающего трактора, вследствие чего получил многочисленные переломы костей с повреждениями внутренних органов, несовместимыми с жизнью. 07.11. Донецкая область

Фото из Интернета Ответы на кроссворд «Минздрав предупреждает…» По горизонтали: 1. Газоанализатор. 4. Герц. 7. Моро. 8. Ультрафиолетовое. 10. Перелом. 11. Фоторобот. 13. Станок. 15. Рефлекс. 19. Норматив. 20. Винтокрыл. 21. Двадцатиминутка. 23. Вето. 24. Физкульт-привет. По вертикали: 1. Гипотенуза. 2. Заповедник. 3. Инфракрасные. 4. Голосование. 5. Цементовоз. 6. Водоподогреватель. 9. Люминесцентная. 12. Операционная. 14. Минздрав. 16. Клещи. 17. Скнылив. 18. Выкрест. 22 Депо.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Вечером 6 ноября 2014 г. маломерное судно СМБ-40 «Геничанин», принадлежащее КП «Генический рыбколхоз «Ревхвыля», стало на якорь вблизи о. Бирючий в Азовском море. Утром следующего дня рыбаки соседнего судна обнаружили в кубрике «Геничанина» его экипаж в составе трех человек без признаков жизни. Вероятная причина гибели людей – отравление угарным газом от самовольно установленной печки-буржуйки.

10.11. Одесская область Электромонтер Измаильского районного союза потребительских обществ (с. Броская Измаильского района), находясь на крыше здания универсальной базы райпотребсоюза в г. Измаил, потерял равновесие и упал на землю. От травм, полученных вследствие падения, пострадавший умер на месте происшествия. 11.11. Днепропетровск Слесарь ПАО «Евраз – ДМЗ им. Петровского» при выполнении ремонтных работ в кислородно-конверторном цехе поднялся на подкрановую галерею и, чтобы добраться до балки хода сталеразливочного стенда, перелез через перильное ограждение. Потерпевший оказался зажат между посадочной площадкой крана и посадочной галереей, вследствие чего погиб на месте происшествия. 14.11. Донецкая область Во время артиллерийского обстрела центральной промплощадки ПАО «ДТЭК Шахта «Комсомолец Донбасса» (г. Кировское) было разрушено здание центральной вакуумнасосной станции. Трое работников, выполнявших работы на крыше здания, получили травмы, один из них – несовместимые с жизнью. 19.11. Херсон В ООО «Механический завод» на уборщицу производственных помещений, которая производила уборку центрального пролета в металлургическом цехе, наехал автопогрузчик. От полученных травм потерпевшая скончалась на месте происшествия.

Подготовила главный специалист Госгорпромнадзора Галина Мельник

Релаксация

Рис. Ю.Судака

МЕГАПРОЕКТЫ СОВРЕМЕННОСТИ

К 2030 году энергетические потребности человечества вырастут на 50 – 60%. Чтобы обеспечить такой рост и не погубить при этом экосистему планеты, необходимы новые методы получения энергии. Во Франции ведется строительство экспериментального термоядерного реактора ITER (что на латыни означает «путь»), с помощью которого можно избавиться от вредных выбросов ТЭС и обеспечить энергией растущее население Земли. Коренное отличие ITER от обычных ядерных реакторов заключается в том, что здесь протекает процесс слияния атомных ядер водорода, а не их расщепления. По сравнению с цепной ядерной реакцией, которая используется на традиционных АЭС и в водородных бомбах, такой процесс считается гораздо более управляемым. В природе термоядерный синтез протекает на Солнце и других звездах. Именно он, по сути, дал нашей планете все, что у нее есть. Строительство планируется закончить в 2023 году. Проект потребует инвестиций в размере 13 млрд евро и позволит создать 3000 рабочих мест. *** Одним из главных чудес индустриального мира является знаменитый мост Мийо, проходящий через долину реки Тарн во Франции. Виадук Мийо открыт 14 декабря 2004 года и считается конструктивно самым высоким транспортным сооружением на планете. Высота некоторых опор моста составляет 343 м, что на 19 м выше Эйфелевой башни. Кстати, в создании гиганта были задействованы и мастерские Густава Эйфеля. Дорожное полотно имеет форму перевернутого крыла самолета, благодаря чему меньше подвергается воздействию ветра. Все составные части моста – опоры, полотно и т. д. – оснащены большим количеством датчиков для отслеживания наименьших изменений состояния виадука и оценки его устойчивости.

ГВОЗДИ В ЗАБОРЕ (притча о гневе) ил-был очень вспыльчивый молодой человек. Однажды отец дал ему мешочек с гвоздями и велел каждый раз, когда он не сможет сдержать свой гнев, вбивать один гвоздь в столб забора. В первый день в заборе появилось несколько десятков гвоздей. Спустя неделю молодой человек уже старался сдерживать себя, и с каждым днем число забиваемых в столб гвоздей стало уменьшаться. Юноша понял, что контролировать свою вспыльчивость легче, чем вбивать гвозди. Наконец наступил день, когда он ни разу не потерял самообладания. Молодой человек рассказал об этом своему отцу, и тот позволил сыну каждый раз, когда ему удастся сдержаться, вытаскивать из столба по одному гвоздю. Шло время, и наконец юноша сообщил о том, что в столбе не осталось ни одного гвоздя. Тогда отец взял сына за руку и подвел к забору: «Ты неплохо справился, но видишь, сколько в столбе осталось дыр? И он уже никогда не будет таким, как прежде. Так же и с человеком: когда ты говоришь ему что-то злое, у него в душе остаются такие же шрамы, как эти дыры. И даже если ты потом извинишься – все равно эти шрамы останутся навсегда».

Подготовил Олег Моисеенко

НЕСКУЧНЫЕ МЫСЛИ О РАБОТЕ Труд искореняет недостатки, вызванные бездельем. *** Если дело в твоих руках – не опускай руки. *** Самая полезная для здоровья работа – это пересчитывание денег: снимает боль в суставах, нормализует давление, полностью избавляет от зубной и головной боли, улучшает зрение, аппетит, внешний вид, гардероб и жилищные условия. *** Тот, кто не уважает чужой труд, чаще всего им пользуется. *** Если речь идет о том, чтобы больше получать и меньше работать, то все мы – члены одного профсоюза. *** Производительность сизифова труда увеличится, если его механизировать и автоматизировать. *** Если никто не знает, что вы делаете, никто не догадается, что вы делаете это неправильно.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Релаксация СМЕШИНКИ ПРОФЕССИЯ ВЫСОКОГО НАПРЯЖЕНИЯ

Короткая молитва электрика: «Господи! Спаси и заземли». *** «Начну жизнь с нуля», – сказал электрик, втыкая отвертку в щиток. *** Нет соединения более постоянного, чем временная скрутка. *** «Не подведу!» – сказал прораб народу. И не подвел: ни электричество, ни воду. *** – Степаныч, здесь на табличке написано: «Осторожно! Не копать – кабель связи». – А что будет? – А будет то, что при повреждении кабеля: придет монтер и вступит с тобой в связь. Прислал инспектор Николай Повар

АНЕКДОТЫ На презентации: – А это, господа, наша последняя модель. Заменяет труд пяти человек. Ее обслуживают шесть специалистов среднего звена и два руководителя проекта. *** – Где ты был так поздно? – Милая, я задержался на работе.

КРОССВОРД «МИНЗДРАВ ПРЕДУПРЕЖДАЕТ…»

Журнал «Охрана труда»продолжает конкурс

«ОБЪЕКТИВНЫЙ ФОТООБЪЕКТИВ»

ВНИМАНИЕ! КОНКУРС! Я не я, когда пить хочу!

ДЕМОТИВАТОР МЕСЯЦА

Условия конкурса таковы: в течение года в каждом номере журнала размещается смешная или необычная фотография, к которой нужно придумать интересную подпись. Особенно ценятся юмор, актуальность, лаконичность. Результаты конкурса будут опубликованы в № 1, 2015 г. ПОБЕДИТЕЛИ ПОЛУЧАТ ПРИЗЫ: I место – смартфон; II – мобильный телефон; III – годовая подписка на журнал «Охрана труда». Присылайте на электронную почту редакции свой вариант подписи к фото с пометкой в теме письма: КОНКУРС. Обязательно указывайте Ф.И.О., точный адрес места проживания, род занятий, контактный телефон или свою электронную почту. Редакция также готова размещать авторские снимки и истории от наших читателей, связанные с охраной труда. Присылайте их на электронную почту журнала, указывая в теме письма: СМЕХ И СЛЕЗЫ. Разрешение фотографий: не менее 2500×2500 пикселей. Присланные тексты могут подвергаться редактированию.

– Не ври! – Хорошо, не буду врать. Вредная, я задержался на работе. *** Директор, зайдя в отдел: – В чем дело? Третий день до вас невозможно дозвониться – постоянно занято! Я пришел лично, чтобы прекратить это безобразие! – Понимаете ли, в наш традицион-

но мужской отдел три дня назад приняли женщину... *** Самая вредная еда – это чай. К нему всегда найдутся пряники, пирожные и бутерброд с колбасой. *** – О чем это наш начальник больше часа говорил в цехе? – Об экономии рабочего времени.

ЦИТАТА ДНЯ:

Если проблему можно решить за деньги – это уже не проблема, а расходы. Еврейская мудрость По горизонтали: 1. Прибор, определяющий количественный и качественный состав газовой смеси. 4. Единица измерения частоты. 7. Роман Герберта Уэллса «Остров доктора …». 8. Невидимое глазом электромагнитное излучение, занимающее в спектре интервал между фиолетовыми и рентгеновскими лучами. 10. Повреждение кости. 11. Портрет преступника, составленный со слов очевидцев. 13. Машина для обработки каких-либо материалов и изготовления изделий. 15. Реакция организма на внешние или внутренние раздражения. 19. Экономический, технический или временной показатель норм в какой-либо сфере. 20. Гибрид вертолета и самолета. 21. Совещание, производственная гимнастика или любой другой процесс, который укладывается в 1/3 часа. 23. Запрет в государственном праве. 24. «Бонжур» по-спортивному.

Ответы на с. 55

www.ohoronapraci.kiev.ua

По вертикали: 1. Сторона прямоугольного треугольника. 2. Охраняемая природная территория 3. В физике: невидимые лучи, представляющие собой часть спектра, простирающуюся дальше видимой части от красного его конца. 4. Тайный либо открытый способ выборов. 5. Бетономешалка на колесах. 6. Аппарат для нагревания воды паром, горячей водой с помощью нагретых тел. 9. Лампа, представляющая собой заполненную газом стеклянную трубку, внутренняя поверхность которой покрыта люминофором. 12. Рабочее место хирурга. 14. Ведомство, которое постоянно предупреждает, что курение опасно для здоровья.16. Металлические щипцы. 17. Военный аэродром подо Львовом, на котором во время авиашоу в 2002 году произошла трагедия. 18. Тот, кто принял христианство, отказавшись от другой религии. 22. Территория для стоянки и ремонта рельсового подвижного состава.

Социальная защита

Безопасность труда в зоне АТО

Непростой ПРОСТОЙ Сергей Колесник, собкор

Как решаются некоторые вопросы социальной защиты работников во время приостановки производства и что должны учесть службы охраны труда при возобновлении деятельности предприятия. памяти людей еще свежи воспоминания о лихих 90-х, когда не работали предприятия и годами не выплачивалась зарплата. Нынешняя ситуация в стране не так страшна, как тогда, но из-за военных действий, дефицита топлива, сокращения заказов и других факторов некоторые предприятия вынуждены временно приостанавливать работу. Нужно отметить, что законодательство Украины не предусматривает понятия «временная приостановка деятельности предприятия». Есть термин «простой», который трактуется как приостановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, действием неотвратимой силы или другими обстоятельствами. По характеру причин возникновения простои делятся на: экономические (отсутствие оборотных средств, заказов и покупателей, невыполнение обязательств между поставщиками и т. д.); технические (поломка оборудования и пр.); технологические (модернизация, реконструкция и т. д.); вынужденные (военные действия, стихийные бедствия, эпидемии и др.).

Простой может возникать планово, по вине руководителей или отдельных работников, или по независящим от них причинам. Исходя из обстоятельств, простой может быть на определенный или неопределенный период. Несмотря на имеющийся огромный опыт, в трудовом законодательстве Украины не предусмотрено четких шагов и требований к документальному

оформлению простоев. Различными учреждениями и организациями рекомендуется составлять три документа: акт простоя, в котором фиксируются причины, обусловившие приостановку работы, и ФИО временно не работающих лиц; приказ собственника или м органа уполномоченного им стоя об объявлении простоя ои листок учета простоя. С приказом об объявлении простоя необходимо ознакомить всех работающих подд роспись. акоВ действующем законодательстве также не оговорено, где должны находиться работники во время простоя: на рабочих местах или вне территории предприятия. Этот вопрос может быть отражен в приказе об объявлении простоя или в правилах внутреннего трудового распорядка. Важно, чтобы руководители предприятия и структурных подразделений позаботились о работниках, обеспечили им условия для возвращения в строй после налаживания производства. Как показывает практика, во время простоя риск получить производственные травмы не уменьшается, а порой даже увеличивается. Это объясняется тем, что, оставшись на рабочих местах, рабочие без дела слоняются по предприятию, используют средства производства и инструменты не по назначению. В это время обычно отключены системы вентиляции, очистные сооружения и другие средства коллективной защиты. Легче, когда известна дата окончания простоя. Тогда можно спланировать порядок пребывания работников на предприятии или их отпуска на дан-

ный период. Хуже, когда это сложно предугадать. В 1990-е годы работодатели, ссылаясь на ч. 2 ст. 26 Закона Украины «Об отпусках» от 15 ноября 1996 г. №504/96, предоставляли работникам бессрочные отпуска без сор р хранения заработной платы. Однако это противоречило прот ст. 21, 113 141 КЗоТ в части 113, об обеспечения работод дателем условий труда, его правильной организации и оплаты времени п простоев, произоше шедших по независимым от работников причинам В этих случаях за ничинам. ми должен был сохраняться средний заработок. В нынешних условиях согласно ч. 1 ст. 113 действующего КЗоТ время простоя не по вине работников оплачивается из расчета не ниже 2/3 тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). В соответствии с Законом «Об отпусках», минимальный срок оплачиваемого отпуска должен составлять 24 календарных дня. Отдельным категориям работников установлен больший период такого отпуска. Без сохранения зарплаты, согласно ст. 25 этого Закона, отпуск сроком до 30 календарных дней предоставляется инвалидам ІІІ группы, до 60 дней – І и ІІ групп, до 14 дней – одиноким родителям. По семейным и другим обстоятельствам отпуск за свой счет до 15 календарных дней может предоставляться любому работнику. Однако, если предприятие длительный период времени не функционирует, долги по зарплате и другим выплатам будут накапливаться, что

ОХРАНА ТРУДА 1 2 /2014

Социальная защита в конечном итоге может привести его к банкротству. Решение этой проблемы также законодательством не урегулировано. К примеру, для выхода из ситуации, которая сложилась в Донецкой и Луганской областях, Минсоцполитики своим письмом рекомендовало предприятиям, расположенным в зоне проведении АТО, оформлять работникам отпуска, как оплачиваемые, так и без сохранения заработной платы по соглашению сторон, на неопределенный период, хотя это и противоречит действующему законодательству. Также в письме указано, что работники, покинувшие территорию АТО, не могут быть уволены по п. 4 ч.1 ст. 40 КЗоТ как за прогул.

Простой может возникать планово, по вине руководителей или отдельных работников, или по независящим от них причинам. Исходя из обстоятельств, простой может быть на определенный или неопределенный период В настоящее время предприятия различных форм собственности в условиях ограниченного финансирования, сокращения лимитов потребления газа и электроэнергии по-разному решают вопросы оплаты труда и режима работы. На одних работники увольняются в связи с сокращением штатов, на других уходят по собственному желанию с условием последующего восстановления в должности, некоторым устанавливается неполный рабочий день или рабочая неделя или выплачивается определенный процент от ставки. Применяются и иные способы сохранения коллектива специалистов, имеющих опыт и необходимую квалификацию. По словам сотрудников ГП «Николаевский ЭТЦ», с которыми общался автор статьи, не менее сложным является процесс восстановления производственной деятельности предприятия, и здесь большую роль играет служба охраны труда. На основании приказа работодателя об окончании простоя она должна незамедлительно составить перечень мероприятий по обеспечению безопасности работы персонала. И первое, на чем следует сфокусировать внимание, – это пересмотр всей разрешительной документации, а именно сроков действия разрешений на выполнение работ и эксплуатацию машин и оборудования повышенной опасности. Далее нужно проверить сроки действия и пересмо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

тра инструкций, приказов, положений и прочей документации, касающейся обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда. Также надо проанализировать и при необходимости откорректировать список лиц, подлежащих периодическим медицинским осмотрам, приказы о назначении ответственных лиц за охрану труда, паспорта и прочую техническую документацию на оборудование повышенной опасности, здания и сооружения. Во всех этих документах указаны определенные сроки их действия и периоды пересмотра. К примеру, медосмотры работников, выполняющих работы повышенной опасности, во вредных и опасных условиях труда, а также лиц моложе 21 года и инвалидов проводятся ежегодно. Для остальных работников эти сроки, в соответствии со списками, согласованными с органами санэпиднадзора, другие. Поэтому следует проверить и уточнить графики медосмотров, при необходимости определить круг лиц, которым нужно пройти периодический медосмотр, подготовить соответствующий приказ. Списки этих работников передать в медучреждение для прохождения медосмотров и только после получения заключительного акта медучреждения с замечаниями и рекомендациями по каждому работнику они могут приступить к работе. Согласно НПАОП 0.00-4.15-98 сроки пересмотра инструкций по охране труда также разные, на работы повышенной опасности это один раз в 3 года, для других видов работ –1 раз р в 5 лет. Важно знать, что в Типовом положении о порядрядке проведения обучеения и проверки зна-ний по вопросам охраны труда сказано, что в случае простояя предприятия или оттсутствия по разным причинам отдельных работников ботников на рабочем месте внеплановый инструктаж нужно проводить, если перерыв в ведении работ с повышенной опасностью составляет более 30 дней, а работ, не связанных с повышенной опасностью, – более 60 дней. Также если в результате простоя изменился состав работников, то новичков следует допускать к исполнению обязанностей только после обучения, проверки знаний, инструктажа по вопросам охраны труда, медосмотра и стажировки. Если предприятие простаивало больше года, все должностные лица, а также лица, занятые на работах с повышенной опасностью или там, где есть потребность в профотборе, должны пройти специальное обучение, проверку зна-

ний по вопросам охраны труда и пожарной безопасности. Также следует уточнить сроки обучения должностных лиц, членов комиссий предприятия по проверке знаний. Все вышеперечисленные действия оформляются приказом по организации. Важно также знать, что в случае замены лица, упомянутого в ранее выданном приказе, этот приказ необходимо переутвердить, внеся соответствующие изменения. Вместе со службой охраны труда должна работать и служба надзора за безопасной эксплуатацией оборудования, зданий и сооружений. При этом нужно просмотреть техническую документацию и паспорта на оборудование повышенной опасности, где указаны сроки действия разрешений на их эксплуатацию, проведения полных и частичных технических осмотров, в том числе и после простоя. К примеру, газовое оборудование подлежит ежегодной проверке. То же касается обследования зданий и сооружений. Особенно внимательно следует решать этот вопрос при возобновлении работы предприятия, подвергшегося обстрелам или простаивающего из-за аварий и стихийных бедствий. В любом случае должен быть издан приказ о создании комиссии по осмотру зданий и сооружений. Составлены акты осмотров конструктивных элементов и разработаны мероприятия по обеспечению их безопасной эксплуатации. Все объекты при этом должны быть паспортизированы. Необходимо также помнить: если на производстве во время простоя р произошел несчастный слупроизош пр чай, ч ча й, он должен быть расследован и взят р ра на учет. н Конечно же, работа службы охраны б ттруда при возобновле лении деятельности пред предприятия не ограничивается вышесказанным. Не менее важны и другие вопросы, связанные с аттестацией рабочих мест по условиям труда, обеспечением работающих средствами коллективной и индивидуальной защиты, пересмотром коллективного договора и т. д., и их нельзя откладывать в долгий ящик. Поэтому руководство предприятия должно заблаговременно, до запуска производственного процесса, позаботиться о том, чтобы служба охраны труда определила и разработала мероприятия по решению вопросов, связанных с обеспечением надлежащего функционирования СУОТ на предприятии. И конечно же, по возможности не отправлять ее работников в отпуск без содержания, ибо им есть чем заняться в период простоя.

Медицина труда

Актуально

Противодействие туберкулезу

НА РАБОЧЕМ МЕСТЕ СПРАВКА

В условиях недостаточного финансирования противотуберкулезных мероприятий со стороны государства работодатели могут приложить все силы, чтобы спасти своих работников от опасной болезни. И при этом сэкономить средства. Денис Варивончик, зав. кафедрой медицины труда, психофизиологии и медицинской экологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика

о критериям ВОЗ, эпидемия ТБ в Украине началась в 1995 г., что выразилось в повышении уровня первичной заболеваемости, распространении этой патологии и росте показателей смертности от нее. По оценочным данным Минздрава Украины, каждый час в стране регистрируется четыре новых случая заболевания ТБ и один случай смерти от этой болезни. Ежегодно регистрируется 30– 50 тыс. больных, из них 6–8 тыс. становятся инвалидами, 6,5–10 тыс. человек умирают. Такая ситуация обус-

ловлена социально-экономическими и медицинскими факторами, в частности снижением уровня жизни населения и наличием большого числа больных, находящихся в местах лишения свободы, недостаточным финансированием противотуберкулезных мероприятий, нехваткой квалифицированных медицинских работников, распространением химиорезистентного ТБ и ВИЧ-инфекции. Основные факторы эпидемии ТБ в Украине – значительное количество давнишних форм среди впервые выявленных больных, распространение поликавернозных процессов, большой объем бактериовыделений, что приводит к снижению качества лечения, повышению уровня химиорезистентности возбудителя заболевания, росту смертности от него. Каждый больной, у которого развивается наиболее опасная для окружающих форма заболевания, на своем веку может заразить приблизительно 20 человек. До недавнего времени за многие национальные программы противодействия заболеванию (реализация мероприятий по ТБ – диагностирование и лечение) чаще всего отвечали государственные службы здравоохранения. Однако, чтобы сделать действенные мероприятия доступными для всех, кому они необходимы, нужно работать

Туберкулез (ТБ) – социально опасная хроническая инфекционная болезнь человека, вызываемая патогенными микобактериями туберкулеза. В мире ТБ является второй по значимости причиной смерти от инфекционных заболеваний, уступая лишь ВИЧ-инфекции/СПИДу. По оценкам ВОЗ, только в 2012 г. 8,6 млн человек заболели ТБ и 1,43 млн – умерли от этой болезни (16,6%). Более 95% случаев смерти от ТБ фиксируется в странах с низким и средним уровнем дохода. Эта болезнь – одна из трех основных причин смерти женщин в возрасте от 15 до 44 лет.

с теми, кто оказывает лечебно-профилактические услуги, и с заинтересованными сторонами – в том числе с государственными лечебно-профилактическими учреждениями, неправительственными организациями, частными практикующими врачами, религиозными организациями, общественными группами, работодателями. Часто возникает вопрос: почему работодатели должны быть заинтересованы в вопросах профилактики и лечения больных ТБ, и особенно в принятии мер, направленных на содействие в борьбе с этим заболеванием? Во-первых, ТБ – это снижение экономической производительности в государстве, большие расходы предприятий. Это заболевание поражает главным образом людей в возрасте от 15 до 54 лет, то есть в расцвете сил. Оно не только приводит к страданиям и потере доходов работников, но и разрушает трудовой процесс, снижает производительность труда, повышает как прямые расходы, связанные с уходом и лечением, так и непрямые, такие, например, как расходы на замену

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Медицина труда и переподготовку кадров. Подсчитано, что каждый случай заболевания ТБ среди неквалифицированных работников обходится предприятию в 410 долларов вследствие потери рабочего времени. Без эффективного лечения работники, больные ТБ, часто отсутствуют на работе в течение нескольких месяцев (в Украине обычно от 6 до 9 мес.). Если обеспечить эффективное лечение, то многие из них смогут благополучно вернуться в строй за более короткий период (через 3 мес.). Во-вторых, если работодатели принимают меры для содействия борьбе с туберкулезом, они защищают экономическую производительность, получают выгоду от наличия здоровой и дееспособной рабочей силы, а также от своего взноса в социальное обеспечение в рамках своей корпоративной ответственности, от более здорового и состоятельного общества. При этом большинство работодателей могут способствовать реализации основных мер по противодействию заболеванию: •выявление работников с подозрением на ТБ; •направление работников с подозрением на заболевание на диагностику; • оказание больным помощи в прохождении лечения. Наконец, макроэкономическое влияние ТБ следует рассматривать не только с точки зрения возможных негативных последствий для валового национального продукта страны, но и того, как это заболевание сказывается на человеческом капитале и доходах общества в целом. Безусловно, больная рабочая сила способствует ослаблению экономики. На глобальном уровне заболевание ТБ приводит к падению производительности труда, которое выражается суммой в 12 млрд долларов в год. Исследования дают основание считать, что в среднем теряется 3–4 месяца рабочего времени на одного больного работника, что приводит к потенциальной потере 20–30% ежегодного дохода хозяйств. Кроме того, имеет место дальнейшее снижение доходов хозяйств приблизительно в течение последующих 15 лет как результат преждевременной смерти больных ТБ. ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ РИСК ЗАБОЛЕВАНИЯ ТБ Повышенный риск заражения ТБ может быть следствием проживания работников в тесных помещениях, где санитарное состояние не удовлетворяет санитарным нормам, а также действия особых факторов риска, присущих определенным производствам. Есть ряд отраслей, в которых производственная среда и/или вид выпол-

www.ohoronapraci.kiev.ua

няемой работы вызывают повышенный риск заболевания ТБ. В некоторых отраслях, практикующих вахтовый или сезонный режим работ (например, в нефтегазовой, добывающей промышленности, электроэнергетических компаниях, здравоохранении и сельском хозяйстве), люди могут временно проживать в тесных помещениях и работать в плохих санитарных условиях. В добывающей промышленности работники часто сталкиваются с действием кремнезема (кристаллического силиция диоксида), вызывающего силикоз и являющегося фактором высокого риска заболевания ТБ. Исследования подтвердили, что действие кремнеземной пыли повышает риск развития ТБ даже при отсутствии силикоза. Последние исследования свидетельствуют об очень высокой и быстрорастущей частоте возникновения комбинации силикоза, рака легких и ТБ у горняков, углекопов, работников, занятых на подземных работах, работников металлургической промышленности, производителей фарфора и керамики, рабочих каменоломен. К профессиональным группам с повышенным риском заболевания ТБ в Украине относятся работники: •лечебных учреждений, клинических (бактериологических и патолого-анатомических) лабораторий; •ритуальных служб; •служб спасения, правоохранительных органов и исправительных учреждений; •социальных служб, заведений образования, коммунальных услуг, государственного управления; •пассажирского транспорта; •сельского, лесного и охотничьего хозяйств, зоопарков и ветеринарной службы; •добывающей отрасли (горнодобывающая и нефтегазовая промышленность), где рабочие подвергаются воздействию кристаллического силиция диоксида (SiO2), оксида железа (Fe2О3); •мигранты; •сферы общественного питания; •военнослужащие. ПРОГРАММА ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ЗАБОЛЕВАНИЮ ТБ НА ПРЕДПРИЯТИИ Любой работодатель может предоставлять некоторые или все нижеприведенные услуги, включающие меры противодействия заболеванию ТБ: •просвещение и повышение уровня осведомленности работников о ТБ в рамках мероприятий относительно

общего или профессионального образования в области здравоохранения; • пропагандистская работа по противодействию заболеванию; •направление работников с симптомами ТБ в ближайшее медицинское учреждение на предмет диагностики и лечения; •поддержка больных во время лечения, в частности непосредственное наблюдение за их лечением. Если на предприятиях есть медико-санитарные части, работодатели могут обеспечивать проведение курса лечения от ТБ под медицинским контролем непосредственно на рабочем месте. Они могут также привлечь волонтеров для оказания больным ТБ поддержки во время лечения. Кроме того, работодатели могут заключать соглашения об аутсорсинге, например с местными практикующими врачами, на предмет направления людей с подозрением на ТБ на диагностику и лечение, а также предоставлять работникам программу медицинского страхования. В этом случае необходимо, чтобы она охватывала диагностику и лечение ТБ. В стране, где общий уровень заболеваемости туберкулезом составляет 300 случаев на 100 тыс. населения, среди рабочей силы численностью 20 тыс. человек можно ожидать 60 случаев в год. Работодатель с таким количеством рабочей силы мог бы организовать программу лечения ТБ на предприятии в сотрудничестве с лечебным учреждением. Работодатели должны также обеспечивать стабильность мер противодействия заболеванию (для того чтобы снизить риск развития химиорезистентного ТБ) путем: •содействия способности организации к сотрудничеству с ответственными медицинскими учреждениями; •разработки планов делегирования ответственности за меры противодействия заболеванию на случай прекращения работодателем своей деятельности; • взятия на себя обязательств о сохранении ответственности за меры противодействия заболеванию ТБ. СОЗДАНИЕ БЕЗОПАСНОЙ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СРЕДЫ Для успешной борьбы с заболеванием ТБ на производстве работодатель должен обеспечить контроль за состоянием окружающей среды путем реализации мер вмешательства экологического характера с целью предотвращения или уменьшения заражения туберкулезом через воздух от работающих, больных ТБ (которые не подозревают о наличии у них заболевания или у ко-

Медицина труда торых диагностирован ТБ), здоровых работников. Большинство случаев ТБ – результат передачи инфекции воздушно-капельным или воздушно-пылевым путем. Экологическими факторами, усиливающими передачу, являются: •небольшие замкнутые помещения (пространства); •участки, где нет достаточной вентиляции для очистки воздуха путем разбавления или удаления инфекционных капелек; •вентиляционные системы с рециркуляцией воздуха. Итак, общей целью экономически эффективных мероприятий по профилактике заболевания на рабочем месте должен быть контроль за распространением ТБ путем минимизации концентрации инфекционных капель, содержащих возбудитель туберкулеза, в воздухе. Достижение этой цели требует наличия систем, обеспечивающих интенсивный приток свежего воздуха в производственную среду: •установка вентиляции с направленным потоком воздуха, системы централизованного кондиционирования воздуха или отопления; •установка устройств дезинфекции воздуха (ультрафиолетовых бактерицидных излучателей); •установка систем фильтрации воздуха (HEPA-фильтров) в существующих системах отопления, кондиционирование воздуха; •использование работниками защитных респираторов с HEPA-фильтрами (во время продолжительной работы с большим количеством людей); •уборка помещений с использованием дезинфицирующих средств; •установка защитных экранов (во время продолжительной работы с большим количеством людей); •открывание окон и дверей для содействия циркуляции воздуха (проветривание). ВЫЯВЛЕНИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ТБ НА РАБОЧЕМ МЕСТЕ Больные легочным ТБ являются источником заражения. Поэтому приоритетной задачей должно стать немедленное выявление заболевания: чем раньше это будет сделано, тем быстрее больные смогут начать лечение. В странах с высоким уровнем заболеваемости туберкулезом наиболее экономически эффективный подход к его выявлению заключается в обнаружении признаков заболевания у лиц, которые обращаются в медицинские учреждения с соответствующими симптомами. Диагностирование заболевания состоит из двух шагов: выявление лиц с подозрением на ТБ

СИМПТОМЫ ТБ

стойкий кашель в течение трех и более недель

ночное потение

недомогание (усталость и слабость), снижение работоспособности

потеря аппетита, веса

повышение температуры

и подтверждение правильности предварительного диагноза. Выявление лиц с подозрением на туберкулез предусматривает опрос пациентов медицинских учреждений на предмет наличия у них соответствующих симптомов. Наиболее распространенные признаки легочного ТБ: •стойкий кашель в течение трех и более недель; •мокрота, особенно с пятнами крови; •боль в грудной клетке и одышка; •недомогание (общая усталость и слабость), снижение работоспособности; •потеря аппетита, веса; •повышение температуры ночью, ночное потение. ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ Образование имеет решающее значение в том, чтобы люди с подозрением на ТБ осознали важность симптомов и необходимость обратиться за медицинской помощью. Для того чтобы поставить диагноз «туберкулез» людям, определенным как лица с подозрением на ТБ, необходимо направить их на диагностический тест. Первичным диагностическим тестом для подтверждения наиболее заразной формы легочного ТБ является микроскопия мазка мокроты. Важное значение имеет также флюорография грудной клетки, которая в большинстве случаев показывает наличие легочного ТБ. Работодатели могут иметь собственные медицинские средства для диагностирования ТБ или заключать соглашения со сторонними организациями о направлении лиц с подозрением на ТБ на диагностирование. Там, где программы борьбы с ТБ достигают заметных результатов в лечении, полезно интенсифицировать выявление заболевания, сосредоточив усилия на группах повышенного риска. В частности, на ВИЧ-инфицированных людях и работниках, занятых на работах с высокой степенью риска заболевания ТБ. Способы противодействия заболеванию ТБ на рабочем месте позволяют одновременно достичь двух целей. Во-первых, предприятие получает возможность сделать предпринимаемые меры удобными и доступными для инфицированных работников. Во-вторых, работники имеют право действовать в среде, которая не создает чрезмерных рисков для здоровья, а работодатели несут ответственность за внедрение мер, снижающх профессиональный риск заболевания ТБ. Эти меры охватывают контроль за состоянием окружающей среды и шаги по определению и обеспечению лечения работников, больных ТБ.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Медицина труда

Опасности и «вредности»

ОСВЕДОМЛЕН –

значит вооружен Один из самых опасных и вредных производственных факторов (согласно ГОСТ 12.0.003-74*) – повышенный уровень ионизирующих излучений в рабочей зоне. Влияние этого фактора на организм работающих возрастает в связи с развитием ядерной энергетики, использованием источников ионизирующих излучений в различных областях науки, техники и производства. Итак, что такое радиоактивность и как уменьшить ее вредное влияние на человека?

Владимир Абракитов, канд. техн. наук, доцент кафедры безопасности жизнедеятельности Харьковской национальной академии городского хозяйства имени профессора Алексея Бекетова

1896 г. Антуан Анри Беккерель случайно открыл радиоактивность, исследуя фосфоресценцию в солях урана. Позже на это явление обратили внимание Пьер и Мария Кюри, которые провели более глубокое исследование. За это открытие в 1903 г. Шведская королевская академия наук присудила супругам Кюри и профессору Анри Беккерелю Нобелевскую премию по физике. Эта супружеская пара ученых и стала первой жертвой своего открытия. Пьер Кюри носил образец радия в кармане плаща, чтобы показывать его всем желающим, а его жена держала соли радия на столике в головах кровати, чтобы любоваться их сиянием в темноте. За несколько лет работы с радиоактивными веществами от облучения на руках у женщины-исследовательницы образовались язвы, поэтому она вынуждена была носить черные перчатки. Умерла Мария от лейкемии, вызванной радиацией. Физик Вильгельм Рентген, изобретатель диагностического устройства, названного в его честь, также умер от рака. Запатентованные им рентгеновские кабинеты не были изолированными, а больных во время медицинских исследований не накрывали свинцовыми передниками. Постепенно за счет таких (и многих других) жертв начало складываться предположение об опасности радиоактивного излучения. Первым забил тревогу венгерский химик Дьердь де Хевеғши. Именно он обратил внимание на то, что радиация пагубно влияет на живые клетки. Ученые провели

www.ohoronapraci.kiev.ua

специальные исследования вреда, причиняемого облучением. И оказались правы! Первое определение явления радиоактивности более века тому назад дал Ю. Залькинд, русский советский химик-органик: «Радиоактивность есть свойство непрерывно и без видимого источника внешней энергии испускать в виде лучей материальные частицы». Позже, в «Технической энциклопедии» 1932 г. издания, в статье «Радиоактивность» приводится уже следующее определение: «Действие радиоэлементов на живой организм сказывается в виде местных и общих явлений и сильно зависит от дозы. Действие радиоактивных излучений выражается в общем утомлении организма, изменении состава крови (уменьшение числа белых кровяных шариков и др.). При местном воздействии β-лучей больших количеств радиоэлементов может получиться ожог, трудно поддающийся излечению. Молодые клетки наиболее чувствительны к действию излучений. Введение внутрь организма больших количеств радиоэлементов влечет за собой смерть». Таким образом, уже в 1932 г. радиация считалась смертоносной. Но полномасштабные научные и практические сведения, необходимые для создания полного представления о страшном вреде, причиняемом радиацией живым организмам, добывались медленно, ценой больших жертв,

СПРАВКА В биосфере Земли существует более 60 природных источников ионизирующего излучения. Радиоактивные изотопы (калий-230, уран-238, торий-232 и т. д.) содержатся в горных породах, широко используемых в строительстве и других отраслях хозяйства. Кроме того, есть искусственные источники ионизирующего излучения, широко применяемые в различных сферах деятельности человека.

Медицина труда

Дозиметрический контроль –

система мероприятий по контролю за соблюдением норм радиационной безопасности и основных санитарных правил работы с источниками ионизирующих излучений непоправимого вреда здоровью, в том числе значительного количества загубленных человеческих жизней. Это сейчас мы знаем о путях проникновения ионизирующего излучения в организм: можно, например, и не глотать радиоактивную пищу, но получить так называемую приведенную радиоактивность – при облучении обычных, нерадиоактивных веществ ионизирующим излучением. Вследствие соответствующих преобразований эти вещества также становятся радиоактивными. Сам человек, болеющий лучевой болезнью, представляет реальную опасность для окружающих. Например, во время его транспортирования в лечебное учреждение, или в процессе оказания медицинской помощи. И даже после смерти, если захоронение проводилось без соблюдения требований радиационной безопасности... По окончании Великой Отечественной войны в Сибири развернулось секретное строительство. По директиве И. Сталина и под личным контролем Л. Берии возводили химкомбинат «Маяк» (г. Озерск). Это научно-производственное объединение стало первым в СССР комплексом по производству плутония для атомной бомбы. Рассказывают, что капсулу с первыми граммами смертоносного элемента И. Курчатов вынес из реактора в собственных ладонях! Ведь о последствиях облучения тогда было мало что известно. Работали с радиоактивными веществами прежде всего заключенные, которые массово погибали, не только не имея никаких средств защиты, но и ничего не зная о причине, по которой умирают. И только тогда, когда заговорили о потерях среди охранников из НКВД, ученых и специалистов, начались детальные исследования явления радиоактивности. Вред, причиненный радиацией, многогранен. Так, к середине XX века в быту использовали светящиеся радиоактивные краски (например, для стрелок часов). Поэтому рак ротовой полости был профессиональным заболеванием женщин, работавших на предприятиях по производству часов. Не будем здесь вспоминать о последствиях Чернобыльской катастрофы, однако заметим, что чуть ли не самый большой вред людям нанес режим секретности относительно событий на атомной станции. Ни 26-го, ни 27 апреля 1986 г. жители прилегающих к Чернобыльской АЭС населенных пунктов не были предупреждены об опасности. Не последовало никаких рекомендаций о том, как себя вести, чтобы уменьшить влияние радиоактивного из-

лучения. Первое официальное сообщение было сделано по телевидению лишь 28 апреля под давлением обстоятельств и международного сообщества, но и оно содержало очень мало информации о произошедшем. И создавалось впечатление, что угроза локализована, хотя на самом деле это было не так. Конечно, горькие уроки Чернобыля и других трагедий не прошли зря. Сегодня в Украине существует запрет на ограничение доступа к информации об опасностях. Так, в соответствии со ст. 6 Закона «О доступе к публичной информации» и ст. 21 Закона «Об информации» не могут быть отнесены к информации с ограниченным доступом следующие данные: •о состоянии окружающей среды, качестве пищевых продуктов и предметов быта; •об авариях, катастрофах, опасных природных явлениях и других чрезвычайных ситуациях, которые произошли или могут произойти и представляют угрозу безопасности людей; •о состоянии здоровья населения и т. д. Это значит, что умышленное сокрытие данных или искажение сведений об экологическом состоянии или заболеваемости населения, в том числе об опасности ионизирующего излучения, наказывается по ст. 238 Уголовного кодекса Украины. А ст. 237 требует наказания в случае непринятия мер по ликвидации последствий экологического загрязнения. Таким образом, возникает необходимость в системе мероприятий для контроля радиоактивного облучения населения и определения степени радиоактивного загрязнения техники, производственного оборудования, продовольствия, воды и т. д. ДОЗИМЕТРИЧЕСКИЙ КОНТРОЛЬ «Википедия» дает следующее толкование понятия дозиметрического контроля: «Система мероприятий по контролю за соблюдением норм радиационной безопасности и основных санитарных правил работы с источниками ионизирующих излучений». Дозиметрия – это область прикладной физики, в которой изучаются физические величины, характеризующие действие ионизирующих излучений на объекты живой и неживой природы, в частности, дозы облучений, а также методы и приборы для измерения этих величин. Дозиметрический контроль включает контроль облучения и контроль радиоактивного загрязнения. Контроль облучения проводится с целью своевременного получения информации о поглощенных дозах излучения. По данным контроля устанавливается факт внешнего влияния ионизирующих излучений, оценивается работоспособность людей и определяется наличие радиационного поражения, что позволяет решить вопрос о необходимости их лечения в медицинских учреждениях. Контроль облучения подразделяется на групповой и индивидуальный. Индивидуальный контроль проводится, чтобы получить данные о дозах облучения каждого человека (при помощи индивидуального дозиметра), определить степень внутреннего радиоактивного загрязнения. Для этого каждому выдается индивидуальный дозиметр. Групповой контроль позволяет получить данные о средних дозах облучения групп населения, находящихся в одинаковых условиях, и определить их категории работоспособности. 1–2 дозиметра выдаются на группу из 14–20 человек. В зависимости от полученной дозы и длительности облучения устанавливаются следующие категории работоспособности: полная, сохраненная, ограниченная и существенно ограниченная. Учет полученных доз ведется в индивидуальной карточке учета доз облучения и в журнале контроля облучения (дозы записываются по нарастающему итогу).

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Медицина труда НОРМИРОВАНИЕ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ИЗЛУЧЕНИЯ Основными документами, регламентирующими радиационную безопасность в Украине, являются Нормы радиационной безопасности Украины (НРБУ-97). Ниже приведены некоторые пояснения относительно принципов нормирования, предусмотренных настоящим нормативным актом. Повреждения, вызванные в живых организмах облучением, тем существеннее, чем больше энергии передано их тканям. Количество такой энергии называется дозой. Дозу ионизирующего излучения человек может получить от любого радионуклида или их смеси независимо от того, содержатся они вне организма или внутри него. Количественное выражение энергии излучения, полученной единицей массы облученного тела (составной экосистемы, ткани организма и т. д.), называют поглощенной дозой, которая в системе СИ измеряется в греях (1 Гр = 1 Дж энергии, поглощенному массой 1 кг). До 50-х годов ХХ ст. для измерения уровня радиации широко использовали другие внесистемные единицы поглощенной дозы – рентген (Р) и рад. Один рентген соответствует эффекту действия одного грамма радия в течение часа на расстоянии одного метра, что определяется по степени покраснения кожи. Один рад равен 0,01 Гр. Если количество поглощенной энергии γ- или рентгеновского излучения рассматривать не для вещества, а для воздуха, то следует ввести понятие его ионизации. Причем для атмосферы существует специальная единица, соотносящая заряд ионов каждого знака в 1 см3 сухого воздуха, возникающего в процессе его ионизации, с дозой этого излучения. Общий объем излучения, вызывающего ионизацию, называют экспозиционной дозой, которая в системе СИ измеряется в кулонах на килограмм (Кл/кг). Наряду с этим существует внесистемная единица измерения – рентген (1 Р = 2,58 х 10-4 Кл/кг). Значительную роль в действии излучения играет не только количество ионизирующего излучения, поглощенного телом, но и его качество. Качественная характеристика излучения определяется показателем линейной плотности ионизирующего потока. Считается, что плотность β-, γи рентгеновского излучения одинакова, условно она принимается за единицу. Тогда показатель плотности медленных нейтронов равен 5, обычных нейтронов – 10, а α-частичек и сверхбыстрых нейтронов – 20. Пересчитанную таким образом дозу облучения называют эквивалентной дозой. Ее в системе СИ измеряют в зивертах (Зв). Известна и внесистемная единица эквивалентной дозы – бэр (1 бэр = 0,01 Зв). Вместе с тем важно учесть и то, что не все части тела человека (органы, ткани) или других организмов имеют одинаковую чувствительность. Например, при одинаковой эквивалентной дозе облучения возникновение у человека рака легких более вероятно, чем щитовидной железы. Именно поэтому дозы облучения для разных органов и тканей необходимо пересчитывать по разным коэффициентам. Просуммировав эти коэффициенты по всем тканям человека, получают эффективную эквивалентную дозу. Наименее чувствительны к облучению – кожа и поверхность костей человека, а наиболее – яичники и семенники. В НРБУ-97 выделяют три категории лиц относительно риска ионизирующего облучения: • категория А – персонал, непосредственно работающий с радиоактивными веществами; • категория Б – персонал, который непосредственно не работает с радиоактивными веществами, но при условии размещения их на рабочих местах или местах проживания может попасть под действие облучения; • категория В – все население страны.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Для лиц категорий А и Б НРБУ-97 устанавливают лимиты эффективной и эквивалентной доз за календарный год. Ограничение облучения категории В (населения) осуществляется путем введения лимитов годовой эффективной и эквивалентной доз для критических групп лиц категории Б. Последняя значит, что значение годовой дозы облучения лиц, входящих в критическую группу, не должно превышать лимита дозы, установленного для категории В (табл. 1). Таблица 1 ЛИМИТЫ ДОЗ СУММАРНОГО ВНУТРЕННЕГО И ВНЕШНЕГО ОБЛУЧЕНИЯ Лимиты доз, мЗ за год-1

Категория облучаемых лиц А

– для хрусталика глаза

150

– для кожи

500

– для кистей и стоп

500

–

Лимит эффективной дозы Лимиты эквивалентной дозы:

Все это характеризует лишь индивидуальные дозы ионизирующего излучения. Проссумировав индивидуальные эффективные эквивалентные дозы, полученные определенной группой людей, мы устанавливаем коллективную эффективную эквивалентную дозу, измеряемую в человеко-зивертах (чел-Зв). Большинство известных радионуклидов распадаются чрезвычайно медленно, следовательно, они останутся радиоактивными надолго. Коллективную эффективную эквивалентную дозу, которую получат многие поколения людей от какого-либо радиоактивного источника за все время его дальнейшего существования, называют ожидаемой (полной) коллективной эффективной эквивалентной дозой. Для прогнозирования интенсивности радиоактивного влияния на окружающую среду и человека введено понятие мощности дозы. Соответствующие мощности поглощенной, экспозиционной или эквивалентной дозы равны количеству энергии, полученной каким-либо веществом за единицу времени от источника радиации. Например, дозиметр показывает мощность эквивалентной дозы гранитной лестницы – 0,8 мкЗв/час. При условии, что человек просидит на этой лестнице 5 час, он получит дозу радиационного облучения: 0,8 мкЗв/час х 5 час = 4 мкЗв (400 мкбэр), что в 25–50 раз выше дозы, полученной им от солнечной радиации за аналогичный период времени. Кроме лимитов эффективной и эквивалентной годовых доз, НРБУ-97 устанавливают допустимые уровни попадания радионуклидов в организм человека за календарный год, мощности эквивалентной дозы, концентрации радионуклидов в воздухе, питьевой воде и пище, также плотности потока частиц, загрязнения кожи, спецодежды, рабочих поверхностей и т. д. Значение отдельного допустимого уровня рассчитывается при условии, что созданная им годовая доза не должна превышать лимит соответствующей дозы. При многократном радиационном облучении допустимые уровни определяются при условии, чтобы годовая суммарная доза от всех источников излучения не превышала соответствующий лимит дозы. Таким образом, радиационная безопасность требует четкого соблюдения существующих норм. Сделать так, чтобы не произошло увеличения доз облучения людей, техники и окружающей среды – важная цель, которая состоит в реализации конституционного права на жизнь и здоровье человека в Украине.

Медицина труда

Опасности и «вредности»

Когда радиация

ПРИНОСИТ ПОЛЬЗУ Использование ядерной энергии в современном мире направлено в основном на повышение качества жизни человека. Где применяется искусственная радиация? Кто и как контролирует вопросы безопасности персонала предприятий, работающих с источниками ионизирующего излучения (ИИИ), и населения при потреблении товаров и услуг, полученных с использованием ИИИ?

Елена Зимина, помощник председателя по вопросам охраны труда Государственной инспекции ядерного регулирования Украины

дерная энергия используется во всех сферах жизнедеятельности человека: в быту – для обеспечения потребности в электро- теплоснабжении, в промышленности – для производства высококачественной продукции, в науке – для проведения исследований, в медицине – для диагностики и лечения тяжелых заболеваний. В конце концов, энергия атомных электростанций имеет непосредственное отношение к производству продуктов питания. В Украине использовать ИИИ и радиационные технологии начали еще в 30-х гг. прошлого века. С того времени было изобретено множество новых видов и типов радионуклидных источников и генерирующих устройств, которые находят все более широкое применение в жизни человека. В наше время оборудование с ИИИ используется в геологоразведке нефти и газа, в промышленном производстве – для контроля качества технологических процессов, обнаружения и определения размеров дефектов в металлических изделиях, строительных конструкциях, для проведения дефектоскопии трубопроводов, технологического оборудования, качества сварных швов и т. п. На табачных фабриках ИИИ используются для контроля качества сырья и готовой продукции (измерение содержания смол в каждой сигарете). В пищевой промышленности с помощью ИИИ контролируют массу и качество фасованных продуктов (молока,

Радиация (лат. radiatio) – это процесс, при котором излучается энергия, переносимая в пространстве электромагнитными волнами или бесконечно малыми частицами. Радиация бывает естественной или искусственной. Радиационная безопасность – соблюдение допустимых пределов радиационного воздействия на персонал, население и окружающую природную среду, установленных нормами, правилами и стандартами по безопасности (согласно Закону Украины «Об использовании ядерной энергии и радиационной безопасности»).

кефира, йогурта и т. д.). При этом очень важно, чтобы при обработке продуктов ионизирующим излучением не допускалось появления в них радиации – этот процесс должен контролироваться непосредственно производителем (лицензиатом), а проверяться – Государственной инспекцией ядерного регулирования Украины (Госатомрегулирования). ЛИЦЕНЗИРОВАНИЕ И КОНТРОЛЬ Любая деятельность, связанная с использованием и обслуживанием ИИИ, подлежит обязательному лицензированию в Госатомрегулирования. Каждый работодатель перед началом работы с ИИИ должен ознакомиться с основными принципами обеспечения радиационной безопасности, мерой ответственности, которая ложится на него в случае невыполнения установленных требований, и получить соответствующую лицензию в Госатомрегулирования (согласно Закону «О разрешительной деятельности в сфере использования ядерной энергии» от 11.01.2000 № 1370-XIV). ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ОБЕСПЕЧЕНИЯ РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ: • принцип оправданности предусматривает запрещение тех видов деятельности с использованием ИИИ, когда полученная польза не превышает риска возможного вреда для человека и общества, который может быть причинен излучением; • принцип оптимизации устанавливает, что дозы облучения отдельного человека, количество облучаемых людей и вероятность их облучения должны быть на максимально низком уровне с учетом ограничивающих социальных и экономических факторов;

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Медицина труда • принцип нормирования гласит о недопустимости превышения пределов индивидуальных доз облучения, установленных действующими нормами радиационной безопасности. Данным принципом должны руководствоваться все организации и лица, от которых зависит уровень облучения людей. Руководители и специалисты предприятия, от знаний и квалификации которых зависит уровень радиационной защиты персонала, должны пройти специальное обучение по вопросам радиационной безопасности и иметь соответствующий сертификат еще до предоставления субъектом хозяйствования документов на получение лицензии на проведение определенного вида деятельности, связанной с использованием ИИИ. Перечень лицензированных организаций размещен на сайте Госатомрегулирования. Государственные инспекторы Госатомрегулирования проводят предлицензионное обследование, а потом контролируют деятельность лицензиата (организации, учреждения, предприятия) согласно Порядку осуществления государственного надзора за соблюдением требований ядерной и радиационной безопасности, утвержденному постановлением КМУ от 13.11.2013 № 824. Производители, применяющие в процессе изготовления продукции оборудование и технологии, связанные с ионизирующим излучением, несут персональную ответственность за соблюдение правил, норм и стандартов использования ИИИ, определенных действующим законодательством. Госатомрегулирования реализует государственную политику в сфере использования ядерной энергии согласно Положению о Государственной инспекции ядерного регулирования Украины, утвержденному постановлением КМУ от 20.08.2014 № 363. В систему Госатомрегулирования входят восемь региональных инспекций по ядерной и радиационной безопасности и пять инспекций по ядерной безопасности на площадках АЭС, главная функция которых – инспектирование объектов по вопросам безопасности использования ядерной энергии и обеспечения радиационной безопасности. За І – ІІІ кварталы 2014 г. было проведено 703 предлицензионных и инспекционных обследования таких объектов. В частности, центральным аппаратом – 21, государственными инспекциями на площадках – 57 и региональными – 625 обследований (согласно приказу Госатомрегулирования от 01.12.2005 № 137 «Об утверждении новой редакции Положения о планировании и отчетности»). ИИИ В МЕДИЦИНЕ Сегодня в Украине более 3000 медицинских учреждений (без учета стоматологических кабинетов) используют в своей работе ИИИ. В частности, новейшие радиационные технологии позволяют проводить как диагностику заболеваний на ранних стадиях, так и сложные операции по удалению раковых опухолей (с помощью гамма-ножа) и т. д.

СПРАВКА Нормы радиационной безопасности Украины (имеющие также специализированное название ДНАОП 00.3-3.24-97) устанавливают два принципиально различных подхода к обеспечению противорадиационной защиты. Первый рассчитан на все виды практической деятельности в условиях нормальной эксплуатации индустриальных и медицинских источников ионизирующего излучения. К таким видам деятельности относятся: производство источников излучения; использование источников излучения и радиоактивных веществ в медицине, исследованиях, промышленности, сельском хозяйстве, образовании, производстве ядерной энергии, включая все элементы топливно-энергетического цикла; хранение и транспортировка источников ионизирующего излучения; обращение с радиоактивными отходами. Второй подход применяется при вмешательстве, связанном с облучением населения в условиях аварийного облучения, а также при хроническом облучении за счет техногенно-усиленных источников естественного происхождения.

В связи с этим посетители и пациенты медицинских заведений должны знать, что имеют полное право потребовать у администрации документ (лицензию), который подтверждает, что деятельность этого медицинского учреждения отвечает всем требованиям, правилам и нормам, касающимся использования ядерной энергии и обеспечения радиационной безопасности. Если вам отказались предоставить такой документ, необходимо обратиться с заявлением в Госатомрегулирование или записаться на прием к руководству (по тел. +380 44 254-33-47). В международной медицинской практике сформирована определенная культура обслуживания населения с использованием ИИИ. Скажем, если для уточнения диагноза пациенту необходимо сделать рентген какой-либо части тела (органа), то сначала он направляется к медицинскому физику, который рассчитывает для него индивидуальную дозу облучения, учитывая пол, возраст и массу тела. По завершении диагностической процедуры пациенту выдают билет о полученном облучении в двух экземплярах: первый подшивается к медицинской карте, второй остается у него на руках. Таким образом, контролируется суммарное облучение, которое человек получает в течение каждого года жизни, с тем чтобы избежать превышения допустимой дозы. В настоящее время в Украине, ставшей на путь реформ и стремящейся к мировым стандартам, в частности в сфере медицинского обслуживания, продолжается работа по совершенствованию нормативно-правовой базы. И уже сейчас при содействии Госатомрегулирования медицинские работники, отвечающие за состояние радиационной безопасности в учреждениях здравоохранения, проходят соответствующее обучение за границей, принимают участие в семинарах и совещаниях по изучению передового международного опыта. Ведь в любой стране главная ценность – это здоровье человека.

ВНИМАНИЕ: ОПАСНО! Никогда не прикасайтесь и не берите в руки металлические предметы, если не знаете, что это такое. Любое оборудование, которое выглядит как имеющее определенную ценность, может представлять собой смертельную опасность, если оно содержит ИИИ. В случае обнаружения подозрительных предметов, имеющих признаки радиационной опасности, не разбирать их и немедленно сообщить об этом в правоохранительные органы, Государственную инспекцию по ядерной и радиационной без-

www.ohoronapraci.kiev.ua

опасности, местную СЭС и в местный орган исполнительной власти. При появлении ожогов кожи непонятного происхождения необходимо немедленно обратиться в медицинское учреждение. Государственная инспекция ядерного регулирования Украины и Государственная инспекция по ядерной и радиационной безопасности в случае необходимости консультируют граждан, обратившихся в эти органы, по вопросу расшифровки предупреждающих знаков, этикеток и маркировок на подозрительных предметах.

Этот знак наносится на контейнеры или оборудование, содержащие радиоактивные материалы

Безопасность жизнедеятельности

15 декабря – День чествования участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС

ПЛУТОНИЙ + ТОРИЙ = революция в ядерной энергетике Наталия Логвиненко, старший научный сотрудник ГУ «НИИПБОТ»

На фоне дефицита и дороговизны традиционных энергоресурсов развитие альтернативных источников энергии становится для Украины приоритетной задачей. Но, по мнению экспертов, в ближайшие 20–30 лет их мощности будет недостаточно для удовлетворения потребностей всей страны. Развитие атомной энергетики, в частности с использованием тория, – один из путей преодоления энергетического кризиса. орий открыт в 1828 г. шведским химиком Берцелиусом и назван в честь скандинавского бога войны Тора. По распространению в земной коре он занимает 35-е место. Геологи считают, что запасы тория в недрах в разы превосходят запасы урана. Основным промышленным источником добычи тория служат морские и континентальные монацитовые россыпи. Известно 12 собственных минералов тория. Его с успехом применяют в металлургии, придавая сплавам жаропрочность и механическую проч-

ность. Оксид тория имеет наивысшую из всех оксидов температуру плавления (3350 К) и используется, например, в авиапромышленности и других областях народного хозяйства. Торий и его соединения широко применяют в составе катализаторов в органическом синтезе и крекинге нефти, а также при получении жидкого топлива из угля. Способность превращения тория-232 в уран-233 открывает более чем серьезные перспективы для атомной энергетики (уран-ториевый топливный цикл, реакторы на быстрых нейтронах). Карбид, оксид и фторид тория применяют в высокотемпературных жидкосолевых (MSR) реакторах, хотя они и не получили массового распространения (несмотря на огромные запасы сырья и небольшой объем отходов) по причине того, что торий не использовался как сырье для производства ядерного оружия. Механические и физические свойства тория в значительной степени определяются его чистотой, поэтому его твердость и предел прочности варьируются в большом диапазоне. Торий малотоксичен, однако как природный радиоактивный элемент постоянно присутствует в тканях растений и животных, вносит свой вклад в естественный фон облучения. Поэтому при проведении работ с использованием тория следует соблюдать правила радиационной безопасности. Торий настолько распространен, что считается побочным продуктом добычи редкоземельных металлов. Проблема лишь в том, что природный торий не содержит в достаточ-

СПРАВКА Торий (лат. Thorium) – радиоактивный химический элемент, серебристо-белый пластичный металл, атомный номер 90. Чистый металлический торий был получен лишь в 1882 г. шведским химиком Ларсом Фредериком Нильсоном. В 1898 г. одновременно Мария Склодовская- Кюри и немецкий ученый Герберт Шмидт обнаружили, что торий радиоактивен.

ном количестве расщепляемый изотоп – торий-231 – для поддержания критической массы. И вот тут-то в схеме нового вида топлива появляется плутоний, который является побочным продуктом используемых в современных реакторах урана-235 и урана-238. Ежегодно количество отходов ядерного топлива, находящегося в ТВЭЛах, для реактора электрической мощностью 1 ГВт составляет: 25 тонн для водо-водяного энергетического реактора и 47 тонн для реактора большой мощности канального. Жидкосолевой уран-ториевый реактор сократит объемы радиоактивных отходов в тысячи раз. Именно по этой причине норвежские ученые занялись исследованиями в этой области. Они нашли оптимальное соотношение керамического оксида тория (ThO2) и оксида плутония (то есть радиоактивных отходов) 90:10 и получили ториевое МОКС-топливо. Оксид тория в данном случае выступает в качестве матрицы, удерживающей плутоний на предназначенном ему месте. Эта технология может произвести революцию в ядерной энергетике. Ториевое МОКС-топливо может быть превращено в энергетические стержни и использоваться в ядерных реакторах текущего (второго) поколения с минимальными доработками. Керамический торий имеет более высокую теплопроводность и точку плавления, чем уран, а это значит, что он может работать при более низкой и безопасной внутренней температуре гранул с меньшим шансом расплавления, меньшим выбросом газов и более продолжительными топливными циклами. И что еще более важно, торий не превращается в плутоний – фактически, дело обстоит с точностью до наоборот. В данном технологическом процессе плутоний уничтожается. Разумеется, система расщепления тория создает собственные отходы, но радиоактивный торий не окисляется и остается более стабильным на протяжении всего периода своего распада.

ОХРАНА ТРУДА 12/2014

Безопасность жизнедеятельности НОРВЕГИЯ в начале апреля 2007 г. объявила о планах строительства двух ториевы ториевых АЭС. Они должны быть введены в эксплуатацию в 2017 г. Представляя планы по строительству АЭС, президент норвежской компании Thor Energi Алф Бжоэрсет сообщил, что в реакторах, работающих на тории, никогда не произойдет авария с расплавлением активной зоны. Такой реактор производит минимальное количество ядерных отходов и не может быть использован для создания ядерного оружия. Кстати, Норвегия владеет сегодня самыми крупными запасами тория в мире. Алф Бжоэрсет отметил, что доля двух ториевых АЭС составит в энергоснабжении страны 15%. Российский ученый Л. Максимов разработал проект модернизации АЭС с использованием тория вместо урана. Это пользование снимает с повестки дня вопросы опасности радиоактивного загрязнения при возможных авариях реакторов. Одновременно решается самая глобальная экологическая проблема – утилизация отработанного ядерного топлива. Максимов утверждает, что модернизация одной АЭС для работы на новой элементной базе оценивается примерно в 100 млн долларов, но мощность станции при этом увеличивается как минимум в два раза. Строительство АЭС с нуля обходится обычно в 2–3 млрд долларов. По мнению ученого, ториевый цикл произведет революцию в атомной энергетике и сделает АЭС совершенно безопасными. ИНДИЯ тоже намерена начать строительство усовершенствованного ториевого реактора реакто (AHWR-300). Модель разработана индийскими учеными из Центра ядерных исследований Бхабха. Председатель Комиссии по ядерной

AHWR-300

энергетике Анил Какодкар заявил, что строительство реактора мощностью 300 МВт будет завершено в течение пяти лет. По его словам, AHWR-300 станет первым в мире реактором на ториевом топливе, срок работы которого составит 100 лет. КОНГРЕСС США выделил миллиарды долларов на ускоренное проведение ядерному циклу. работ по ториевому то В ноябре 2003 г. Джордж Буш подписал закон о государственной программе развития ториевой энергетической технологии. КИТАЙ в конце января 2011 г., всего за полтора месяца до землетрясения о запуске новой в Японии, Японии объявил о программы развития ториевой ядерной энергетики. К 2016 г. было запланировано создание рабочего прототипа, который мог бы генерировать энергию стоимостью не более 6,8 цента за 1 кВт·ч, а к 2030 г. предполагается ввод в эксплуатацию первой ториевой АЭС. После аварии на «Фукусиме» о тории заговорили и многие специалисты отрасли. Важным преимуществом реактора LFTR (от англ. liquid fluoride thorium reactor, тип ядерных реакторов, использующих торий и уран-233 в качестве топлива) является возможность создания установок малой мощности –

ЗАПАСЫ ТОРИЯ Индия 24,9 %

США 14,6 %

Австралия 25%

Другие 14,6 % Бразилия 1%

www.ohoronapraci.kiev.ua

Норвегия 14,6 %

Канада 9%

Южная Африка 3%

вплоть до единиц мегаватт. Такие небольшие реакторы, размещенные под землей, можно использовать в качестве городских или районных электростанций, способных работать годами при минимальном присмотре. Стоимость 1-мегаваттного реактора составит около 250 000 долларов, а для его работы будет достаточно всего 20 кг тория в год. ИНТЕРЕС К ТОРИЮ ОБЪЯСНЯЕТСЯ ТЕМ, ЧТО: ториевые реакторы типа LFTR значительно безопаснее, чем традиционные урановые. Им не угрожают разрывы трубопроводов высокого давления охлаждающих систем из-за отсутствия таковых. Они позволяют полностью избежать использования воды, которая может разложиться на кислород и взрывоопасный водород. Они дают меньше радиоактивных отходов. Наконец, ториевый реактор, в отличие от уранового, не может «пойти вразнос»; тория в мире гораздо больше, чем урана. Именно опасность исчерпания резервов последнего служит мощным стимулом к развитию ториевой энергетики в Китае и Индии, где в ближайшие четверть века планируется построить по несколько десятков ядерных реакторов; потенциально использование тория может дать миру дешевую энергию.

Полный отказ от ядерной энергии человечеству пока не грозит, но использование тория может сделать ее более дешевой и безопасной. А что же у нас в Украине? О ториевой энергетике в Общегосударственной программе развития минерально-сырьевой базы Украины на период до 2030 года, утвержденной Законом Украины от 21.04.2011 № 3268-VI, нет ни слова, несмотря на богатое месторождение монацитовых песков (монацит – самый распространенный минерал тория, содержащий до 10% металла): это титано-циркониевые россыпи на юге Донецкой области. Украине с ее сократившимся за последние 20 лет научным потенциалом в настоящее время вряд ли под силу самостоятельные исследования в области ториевой энергетики, хотя база для них имеется. Однако есть и другие возможности: благодаря Будапештскому меморандуму 1994 г. Украина сегодня – единственное государство, добровольно отказавшееся от ядерного оружия. Этот статус дает стране право требовать участия в ядерном клубе и программах по освоению ториевых реакторов, а также говорить о специальных финансовых программах помощи. Наконец, он позволяет Украине возглавить движение за отказ от ядерного оружия во всем мире. Вопрос лишь в том, воспользуется ли этими возможностями Украина.

Учбовий центр

ǙǚǎǌǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій 70

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХРАНА ТРУДА 1 2 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

ОХРАНА ТРУДА 1 2 /2014

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 1 2 /2014

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ɍɪɚɜɦɚɬɢɡɦ ɧɚ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɿ ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ ɧɚɰɿɨɧɚɥɶɧɢɣ ɩɪɨɮɿɥɶ ɡɚ ɪɨɤɢ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ Олександр Назаренко

Новини законодавства

Анатолій Стовбун

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ В УКРАЇНІ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ЗА 2009-2013 РОКИ Вступ Розділ 1. Загальна характеристика травматизму на виробництві Розділ 2. Нещасні випадки на виробництві та проблеми, що виникають під час їх розслідування 2.1. Динаміка загальної кількості нещасних випадків 2.2. Проблеми, що виникають під час розслідування нещасних випадків на виробництві 2.3. Про групові нещасні випадки Розділ 3. Основні види подій, що призводять до травмування і загибелі працівників 3.1. Розподіл потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами подій, які призводять до травмування працівників 3.2. Розподіл загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками за основними видами подій, які призводять до загибелі працівників 3.3. Порівняльна роль подій у травмуванні і загибелі працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у 2013 році Розділ 4. Причини настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом 4.1. Розподіл потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними причинами травмування працівників 4.2. Розподіл загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками за основними причинами загибелі працівників 4.3. Порівняльна роль причин у травмуванні та загибелі працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у 2013 році Розділ 5. Показники частоти і тяжкості травмування працівників та соціально-економічні наслідки виробничого травматизму в Україні 5.1. Показник частоти травмування працівників 5.2. Показник частоти смертельного травмування (загибелі) працівників 5.3. Показник тяжкості травмування працівників 5.4. Про соціально-економічні наслідки виробничого травматизму в Україні Розділ 6. Стан виробничого травматизму серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності у 2009–2013 роках 6.1. Про нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, виявлені серед працівників підприємств різних видів економічної діяльності 6.2. Про віднесення нещасних випадків без смертельних наслідків, виявлених у різних галузях, до таких, що пов’язані з виробництвом 6.3. Про віднесення нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що пов’язані з виробництвом 6.4. Про співвідношення нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків 6.5. Про роль окремих видів подій у травмуванні і загибелі працівників різних галузей у 2013 році 6.6. Порівняльний розподіл кількості потерпілих та загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за причинами їх настання 6.7. Про рівні частоти та тяжкості травмування працівників підприємств різних видів економічної діяльності у 2009–2013 роках Висновки та пропозиції НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 12 /2014 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

4 4 5 8 8 12 16 17 17 19 21 22 22 26 29 31 31 36 37 39 40 40 43 43 44 44 54 58 62

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 1 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

До Постанови КМУ № 532 «матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання, а у разі відсутності таких документів – на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування»

Проект протипожежного захисту шахт коригується та погоджується з підрозділами державної аварійно-рятувальної служби (Державної воєнізованої гірничорятувальної служби Мінвуглепрому) двічі на рік спільно з планом ліквідації аварій (п.1 підрозділу 2 розділу IX Правил безпеки у вугільних шахтах)

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ z Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 р. № 1669-VII. Згідно зі ст. 3 Закону органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Стаття 5 Закону визначає, що ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 1 жовтня 2014 р. № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Постанова визначає порядок надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції. z Постанова від 16 жовтня 2014 р. № 543 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з медичної практики і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством охорони здоров’я». z Постанова від 22 жовтня 2014 р. № 562 «Про внесення зміни до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби». Відповідно до внесених змін до стажу державної служби включається також час проходження військовослужбовцями військової служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції в особливий період, у трикратному розмірі. z Постанова від 30 жовтня 2014 р. № 575 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною архівною службою». z Постанова від 30 жовтня 2014 р. № 580 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 р. № 140». Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 р. № 140 «Про затвердження Порядку фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій». z Постанова від 5 листопада 2014 р. № 593 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і визначається періодичність здійснення планових заходів державного контролю Державною службою геології та надр». z

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 24.09.2014 № 661 «Про внесення змін до Правил безпеки у вугільних шахтах». Внесено зміни до розділів IV «Загальні вимоги безпеки», VI «Рудникова аерологія», VII «Шахтний транспорт і підйом», VIII «Електротехнічне господарство» та IX «Протипожежний захист і пожежна безпека». Розділ ІІ «Визначення термінів» Правил доповнено двома новими термінами: «єдина система моніторингу» та «автоматизована система протиаварійного захисту». z

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ z Наказ від 27.08.2014 № 232 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури». Ліцензійні умови доповнено новими додатками 2–7, якими затверджено форми заяви про видачу ліцензії; відомостей про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт, про виконані заявником будівельно-монтажні роботи; заяв про переоформлення ліцензії, про видачу дубліката ліцензії, про анулювання ліцензії, про внесення змін до переліку робіт провадження господарської діяльності. МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ Наказ від 15.09.2014 № 444 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса». Положення встановлює особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса на підприємствах міського електричного транспорту. Вимоги цього Положення є обов’язковими під час складання розкладу руху та графіків роботи (змінності) водіїв. z

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Наказ від 04.09.2014 № 905 «Про затвердження Вимог до переліку та змісту документів для надання експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації». z Наказ від 11.09.2014 № 934 «Про затвердження Порядку організації та проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту». z Наказ від 11.09.2014 № 935 «Про Порядок затвердження програм навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки, організації та контролю їх виконання». Порядок розроблений відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444, та встановлює базові вимоги до структури і змісту програм навчання посадових осіб з пожежної безпеки, процедуру затвердження та контроль їх виконання. z Наказ від 29.09.2014 № 1005 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МНС України від 29 вересня 2003 року № 368». Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 р. № 368 «Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України». z

Хоча втратив чинність наказ МНС України від 29.09.2003 № 368, але є чинною частина 5 статті 40 Кодексу Цивільного захисту України, а саме: «особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки»

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 16.09.2014 № 660 «Про внесення змін до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260». Внесено зміни до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 р. № 260, та до Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. Зміни внесені з метою спрощення порядку зняття з реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю. z

Підготував Олександр Назаренко, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

1 січня 7 січня 22 січня 27 січня

ВІДЗНАЧАЄМО У СІЧНІ

– Новий рік – Різдво Христове – День соборності України – День пам’яті жертв Голокосту

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ В УКРАЇНІ: НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ЗА 2009–2013 РОКИ Інформаційно-аналітичний огляд

Існує три види брехні: брехня, відверта брехня і статистика. Марк Твен Статистика – це все одно що купальник-бікіні. Те, що вона показує, дуже привабливо, але куди цікавіше те, що вона приховує.

Анатолій Стовбун, головний спеціаліст – довірений лікар відділу охорони здоров’я департаменту охорони праці ФПУ, канд. мед. наук

Народна мудрість

ВСТУП Огляд підготовлено у департаменті охорони праці апарату ФПУ з використанням інформації членських профспілкових організацій та офіційних джерел державної статистики з виробничого травматизму. Рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності є основним показником стану охорони праці в тій чи іншій сфері економічної діяльності, регіоні та в державі у цілому. Нинішній його стан у країні профспілки оцінюють як критичний. Незважаючи на щорічну оптимістичну динаміку зниження кількості нещасних випадків, виявлених серед працівників підприємств різного виду економічної діяльності, за даними Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі – Держгірпромнагляд) і Державної служби статистики України (далі – Держстат), рівень травматизму на виробництві в Україні залишається високим. Серед багатьох причин, які зумовлюють такий стан речей, можна виділити основні: 1. Незадовільні умови праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Станом на 31.12.2013 в Україні в таких умовах працювало 1 млн 186,7 тис. працівників, або 29,5% від штатної кількості працівників, охоплених державним статистичним спостереженням щодо умов праці. Важливо зауважити, що на роботах із важкими та шкідливими умовами праці у 2013 році працювало 252,6 тис. жінок. Це негативно позначається на стані їхнього здоров’я, викликає порушення перебігу вагітності, вади розвитку плоду та патологію серед новонароджених, що в цілому призводить до погіршення демографічної ситуації в Україні. Дані відповідних статистичних спостережень за останні 9 років засвідчують, що при зменшенні майже на 420 тис. штатних працівників на підприємствах, де проводяться ці спостереження, питома вага працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, стабільно зростає – з 27,4% (2005 р.) до 29,5% (2013 р.), або на 7,7%. У 2013 році кількість працівників, зайнятих в умовах, що не відповідали санітарно-гігієнічним нормам, становила: у добувній промисловості – 71,3% від штатної кількості працюючих; на виробництві коксу та продуктів нафтопереробки – 59,0%; готових металевих виробів, окрім машин і устатковання – 52,8%; на виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – 41,9%; у промисловості – 35,8%; у постачанні електроенергії, газу, пару та кондиційованого повітря – 33,0%. 4

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Украй незадовільна ситуація із забезпеченням належних умов праці спостерігається на підприємствах приватної форми власності, малого і середнього бізнесу та індивідуальної зайнятості, більшість з яких не охоплені державним статистичним спостереженням щодо умов праці. Там, де працівники працюють у незадовільних умовах праці, часто фіксуються істотні недоліки у проведенні атестації робочих місць за умовами праці. Це виявили представники членських організацій Федерації професійних спілок України (ФПУ) під час проведення у 2010–2012 роках Всеукраїнської профспілкової акції «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок». Ці недоліки призводять до грубих порушень соціальних прав працівників, особливо у питанні надання їм пільг і компенсацій, передбачених статтею 7 Закону України «Про охорону праці», статтею 7 Закону України «Про відпустки» та статтею 168 Кодексу законів про працю України. Недотримання роботодавцями Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, термінів і методики, зокрема, хронометражу робочого часу зайнятості у важких і шкідливих умовах праці та здійсненні санітарно-гігієнічних досліджень небезпечних і шкідливих виробничих факторів, украй негативно впливає на встановлення працівникам розміру надбавок і доплат, тривалості додаткової оплачуваної відпустки та підтвердження працівникам права на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах. 2. Надзвичайно великі обсяги тіньової зайнятості. В Україні близько 4,8 млн працівників працюють без офіційного оформлення трудових відносин із роботодавцем. Це сектор, який не охоплений ані державним наглядом у сфері праці та охорони праці, ані державним статистичним спостереженням щодо умов праці та виробничого травматизму. Саме тут спостерігається масове приховування нещасних випадків на виробництві, у результаті чого Україна має чи не найгірше у світі співвідношення кількості загиблих на виробництві до загальної кількості потерпілих від нещасних випадків на виробництві (у середньому за останні роки 1 ÷ 10), тоді як у країнах Євросоюзу цей показник коливається в межах 1 ÷ 150 – 1 ÷ 1000 і більше. Це означає, що понад 4 млн працівників не захищені системою охорони праці, тисячі потерпілих і членів їхніх сімей (у разі смерті працівника внаслідок травми чи професійного захворювання) не отримують належного відшкодування заподіяної шкоди від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд), а про справжній стан виробничого травматизму не знає ніхто. За оцінками представників Світового банку, які здійснювали в Україні відповідні дослідження, рівень травматизму на українських підприємствах вищий від офіційних статистичних даних у десятки разів. 3. Наявність значних недоліків: – під час реалізації державної політики та дотримання вимог законодавства з охорони праці органами виконавчої влади і суб’єктами господарювання; – під час формування державної системи управління охороною праці як в окремих галузях, так в адміністративно-територіальних одиницях України (далі – місцевості України); – при запровадженні економічних методів стимулювання роботодавців щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві; – під час виконання центральними органами виконавчої влади і роботодавцями вимог законодавства щодо фінансування заходів і засобів з охорони праці, перелік яких передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат». Події на шахтах Донецької і Луганської областей у 2011 році, аварія у ПАТ «Концерн «Стирол» у м. Горлівці у 2013 році показали, що для запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві та зниження рівня виробничого травматизму потрібно вживати більш дієві, спеціальні цілеспрямовані заходи, що мають спиратися на ретельний аналіз рівнів травматизму, видів подій, що призводять до травмування і загибелі працівників, а також причин настання нещасних випадків на виробництві. В інформаційно-аналітичному огляді, який є результатом цього аналізу, наведені дані про національну ситуацію (профіль) одного з найважливіших показників стану охорони праці – травматизму на виробництві в Україні за 2009–2013 роки. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАВМАТИЗМУ НА ВИРОБНИЦТВІ Загальну характеристику травматизму на виробництві наведено у табл. 1. Її матеріали свідчать, що в Україні впродовж зазначених років у середньому щороку на виробництві реєструвалося 12,7 тис. нещасних випадків, у яких травмувалося 13,0 тис. працівників. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 1 Загальна характеристика виробничого травматизму в Україні впродовж 2009–2013 років № з/п

Характеристики виробничого травматизму

Роки

У середньому*

2009

2010

2011

2012

2013

Кількість нещасних випадків

14 633

14 180

12 792

11 723

10 185

12 703

Кількість потерпілих, осіб

15 028

14 481

13 009

12 077

10 405

13 000

Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками

1311

1323

1299

1287

1125

1269

Кількість загиблих, осіб

1352

1364

1337

1327

1163

1309

Питома вага нещасних випадків зі смертельними наслідками у загальній кількості нещасних випадків,%

9,0

9,3

10,2

11,0

10,1

Питома вага загиблих у загальному числі потерпілих від нещасних випадків на виробництві,%

9,0

9,4

10,2

11,0

11,2

10,2

Питома вага нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у загальній кількості зареєстрованих нещасних випадків,%

84,5

84,2

77,6

83,0

81,8

83,6

Питома вага нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних з виробництвом у загальній кількості зареєстрованих нещасних випадків зі смертельними наслідками,%

42,3

40,4

43,2

42,6

38,9

41,5

1 ÷ 11,2

1 ÷ 10,7

1 ÷ 9,8

1 ÷ 9,1

1 ÷ 9,2

1 ÷ 10,0

Кількість групових нещасних випадків (коли потерпіло або загинуло 2 і більше працівників)

194

189

207

219

151

192

Кількість працівників, які потерпіли в результаті настання групових нещасних випадків

592

492

425

577

374

492

Кількість групових нещасних випадків зі смертельними наслідками

Кількість працівників, які загинули в результаті настання групових нещасних випадків зі смертельними наслідками

117

116

101

1,4

1,3

1,2

1,1

1,3

12,5

13,1

13,0

12,8

12,3

12,7

Відношення числа нещасних випадків зі смертельними наслідками до загального числа нещасних випадків

Частота травмування працівників на 1000 працюючих, Кч Частота смертельного травмування (загибелі) працівників на 100 000 працюючих, Кчс

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1

1 ÷ 11,1

1 ÷ 10,6

1 ÷ 9,7

1 ÷ 9,1

1 ÷ 9,0

1 ÷ 9,9

Відношення числа загиблих до числа травмованих

Кількість людино-днів тимчасової непрацездатності, зумовленої травмуванням в результаті настання нещасного випадку на виробництві, тис.

547,3

529,2

482,0

451,6

393,0

480,6

Коефіцієнт тяжккості травмування, Кт

33,7

36,5

37,1

37,4

37,8

36,5

Установлена інвалідність, усього осіб, у т.ч.:

–*

995

916

–

І групи

–*

48 (5%)*

49 (5%)

–

II групи

–*

224 (22%)

213 (23%)

–

III групи

–*

723 (73%)

654 (72%)

–

а) відшкодування потерпілим, членам сімей та утриманцям померлих:

21,3

21,1

22,8

22,4

22,1

21,9

– у тому числі за перші 5 днів тимчасової непрацездатності, що оформлені листком непрацездатності

10,3

11,5

12,7

12,0

11,8

– інші виплати потерпілим, членам сімей та утриманцям померлих, здійснені за рахунок коштів підприємства

11,0

9,6

10,1

9,6

10,0

10,1

б) вартість зіпсованого устаткування, зруйновнаних будівель, споруд (нараховано)

15,0

4,3

5,5

6,5

5,1

7,3

в) сума штрафів за настання з вини підприємства нещасних випадків на виробництві або їх приховування (нараховано)

0,2

0,1

0,3

0.2

0,2

Окремі матеріальні наслідки нещасних випадків на виробництві (виплачено протягом звітного року), млн грн:

Примітки. У середньому * – із заокругленням (до цілих чисел або до першого знаку після коми); –* – дані відсутні, тому середні показники не розраховувались; 5%*– у відсотках до загальної кількості інвалідів (із заокругленням до цілого числа).

Майже кожний десятий нещасний випадок на виробництві закінчувався смертельним наслідком, причому питома вага таких випадків у загальній кількості нещасних випадків на виробництві протягом зазначених років постійно зростала: з 9,0% (2009 р.) до 11,0% (2013 р.). Аналогічно зростала і питома вага загиблих у загальній кількості потерпілих від цих нещасних випадків: від 9,0% (2009 р.) до 11,2% (2013 р.). Визнавалися такими, що пов’язані з виробництвом, від 77,6% (2011 р.) до 84,5% (2009 р.), у середньому 82,2% нещасних випадків на виробництві без смертельних наслідків. Натомість такий показник для нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками становив лише від 40,4% (2010 р.) або 43,2% (2011 р.). У 2013 р. сталося різке його зменшення до 38,9% – на 9,5% порівняно з показником 2012 р. Це призвело до того, що середнє значення цього показника за період 2009–2013 років становив лише 41,5%.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Співвідношення нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості зареєстрованих нещасних випадків на виробництві постійно погіршувалося: з 1 ÷ 11,2 (2009 р.) до 1 ÷ 9,1 (2012 р.). В Україні щорічно реєструвалося від 151 (2013 р.) до 219 (2012 р.), у середньому 192 групових нещасних випадки, у тому числі від 47 (2009 р.) до 79 (2011 р.), у середньому 61 – зі смертельними наслідками. У групових нещасних випадках потерпіло від 425 (2011 р.) до 592 (2013 р.) працівників, у середньому 492, майже п’ята частина з яких – загинула. Протягом зазначеного періоду показники частоти травмування працівників в Україні становили: а) коефіцієнт частоти травмування на 1000 працюючих (Кч) – від 1,1 (2013 р.) до 1,4 (2009 р.), у середньому 1,3; б) коефіцієнт частоти смертельного травмування на 100 000 працюючих (Кчс) – від 12,3 (2013 р.) до 13,1 (2010 р.), у середньому– 12,7; в) коефіцієнт тяжкості травмування – середня тривалість тимчасової непрацездатності в людино-днях, зумовленої травмуванням одного потерпілого внаслідок настання нещасного випадку на виробництві (Кт), який постійно збільшувався: з 33,7 (2009 р.) до 37,8 (2013 р.), що становило в середньому 36,5. У 2012 р. після травмування внаслідок настання нещасних випадків на виробництві залишилися інвалідами 995 працівників (8,5% від загальної кількості травмованих); із них інвалідами І групи стали 48 працівників, II групи – 224, III групи – 723 працівники. У 2013 р. аналогічні цифри становили відповідно 916, 49, 213 і 654 особи, а питома вага інвалідів різних груп у загальній їх кількості практично не змінилася. Щорічні загальні витрати на відшкодування потерпілим унаслідок нещасних випадків на виробництві становили (млн грн): – від 21,1 (2010 р.) до 22,8 (2011 р.), у середньому – 21,9, з яких понад половину було спрямовано на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (оформлених листком непрацездатності), яка зумовлена травмуванням працівника; – від 9,6 (2010 і 2012 рр.) до 11,0 (2009 р.), у середньому 10,1 – сума інших виплат потерпілим, членам сімей та утриманцям померлих, здійснених за рахунок коштів підприємства; – від 0,1 (2011 р.) до 0,3 (2012 р.), у середньому 0,2 – сума нарахованих штрафів за настання з вини підприємства нещасних випадків на виробництві або їх приховування. Слід зазначити, що в Україні протягом 2009–2013 років спостерігається постійне зменшення кількості працівників, охоплених державним статистичним спостереженням щодо травматизму на виробництві – з 10,8 млн (2009 р.) до 9,4 млн осіб (2013 р.). Цим певною мірою можна пояснити зменшення показників виробничого травматизму у 2013 році (оскільки зменшилася кількість працівників, які мають ризик травмування внаслідок нещасного випадку на виробництві), а також хибність проведення аналізу виробничого травматизму за абсолютними цифрами кількості нещасних випадків, які зареєстровані в окремих адміністративно-територіальних одиницях України або серед працівників підприємств певних видів економічної діяльності. Для такого порівняльного аналізу потрібно застосовувати відносні показники (коефіцієнти). РОЗДІЛ 2. НЕЩАСНІ ВИПАДКИ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ЇХ РОЗСЛІДУВАННЯ Ми проаналізували матеріали щодо кількості нещасних випадків, зареєстрованих в окремих місцевостях України, аби вказати на недоліки, які виявили під час розслідування (спеціального розслідування). Ми також намагалися підтвердити наявність таких недоліків матеріалами державного статистичного спостереження щодо виробничого травматизму, зокрема – показниками визнання нещасних випадків такими, що пов’язані з виробництвом (для нещасних випадків без смертельних наслідків та нещасних випадків зі смертельними наслідками), а також показником співвідношення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків. Одночасно ми намагалися також пояснити – за оцінкою профспілок – причини настання та існування цих недоліків і певну роль у цьому державних наглядових та інших органів. 2.1. Динаміка загальної кількості нещасних випадків Дані про нещасні випадки на виробництві, зареєстровані в окремих областях та містах України протягом 2009–2013 років, наведено у табл. 2,1.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 2,1 Нещасні випадки в окремих місцевостях України Кількість нещасних випадків № з/п

Місцевість України (республіка, область, місто)

1 1

2 АР Крим

Вінницька

Волинська

Дніпропетровська

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Роки усього

3 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С**

4 391 363 309 353 271 337 359 299 329 334 263 317 329 273 234 173 167 235 1140 1081 952 1019 938 1026 4714 4646 4104 3700 3119 4050 228 256 220 202 198 221 104 76 81 69 33 73

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками

у т.ч. пов’язаних з виробництвом: усього абс. ч. – % до загального числа 5 292 – 74,7 254 – 70,0 223 – 72,2 265 – 75,1 196 – 72,3 246 – 73,0 298 – 89,7 259 – 86,6 245 – 74,5 247 – 74,0 194 – 73,8 249 –78,6 295 – 89,7 238 – 87,2 206 – 88,0 152 – 87,9 152 – 91,0 209 –89,0 1010 – 88,6 933 – 86,3 819 – 86,0 858 – 84,2 777 – 82,8 879 – 85,7 4352 – 92,3 4271 – 91,9 3746 – 91,3 3337 – 90,2 2817 – 90,3 3704 –91,3 208 – 91,2 234 – 91,4 197 – 89,5 170 – 84,2 164 – 82,8 195 – 88,2 62 – 59,6 56 – 73,7 49 – 60,5 56 – 81,2 23 – 69,7 49 – 67,1

6 60 82 59 31 35 53 49 23 43 47 24 37 18 23 26 15 10 18 115 131 105 117 113 116 160 181 179 170 159 170 21 29 17 27 34 26 18 23 26 13 7 17

Відношення нещасних випадків зі смертельними у т.ч. пов’язаних наслідками з виробництвом: до загальної абс. ч. – % до кількості загального числа нещасних випадків 7 21 – 35,0 21 – 25,6 13 – 33,3 12 – 38,7 10 – 28,6 15 – 28,3 10 – 20,4 9 – 39,1 20 – 46,5 21 – 44,7 10 – 41,7 14 – 37,8 13 – 72,2 10 – 43,5 10 – 38,5 11 – 73,3 6 – 60,0 10 – 55,6 44 - 38,3 54 – 41,2 44 –41,9 47 – 40,2 42 – 37,2 46 – 39,7 110 – 68,8 111 – 61,3 110 – 61,4 104 – 61,2 99 – 62,3 107 – 62,9 15 – 71,4 16 – 55,2 10 – 58,8 13 – 48,2 10 – 29,4 13 – 50,0 7 – 38,9 11 – 47,8 13 – 50,0 8 – 61,5 2 – 28.6 8 – 47,1

8 1 ÷ 4,9 1 ÷ 4,4 1 ÷ 5,2 1 ÷ 11,4 1 ÷ 7,7 1 ÷ 6,4 1 ÷ 7,3 1 ÷ 13,0 1 ÷ 7,6 1 ÷ 7,1 1 ÷ 11,0 1 ÷ 8,6 1 ÷ 18,3 1 ÷ 11,9 1 ÷ 9,0 1 ÷ 11,5 1 ÷ 16,7 1 ÷ 13,1 1 ÷ 9,9 1 ÷ 8,2 1 ÷ 9,1 1 ÷ 9,4 1 ÷ 8,3 1 ÷ 8,8 1 ÷ 29,5 1 ÷ 25,7 1 ÷ 22,9 1 ÷ 21,8 1 ÷ 19,6 1 ÷ 23,8 1 ÷ 10,9 1 ÷ 8,8 1 ÷ 12,9 1 ÷ 7,5 1 ÷ 5,8 1 ÷ 8,5 1 ÷ 5,8 1 ÷ 3,3 1 ÷ 3,1 1 ÷ 5,3 1 ÷ 4,7 1 ÷ 4,3

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1 8

2 Запорізька

ІваноФранківська

Київська

Кіровоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

3 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013*

4 489 476 483 471 417 467 140 130 139 132 116 131 256 271 276 294 233 266 240 224 199 140 94 179 1912 1814 1804 1309 1211 1610 437 453 337 357 314

5 388 – 79,3 405 – 85,1 401 – 83,0 372 – 79,0 322 – 72,2 378 –80,9 95 – 67,9 97 – 74,6 94 – 67,6 106 – 80,3 90 – 77,6 96 – 73,3 192 – 75,0 223 – 82,3 237 – 85,9 244 – 83,0 193 – 82,8 218 –82,0 217 – 90,4 193 – 86,2 165 – 82,9 124 – 88,6 82 – 87,2 156 – 87,2 1771 – 92,6 1701 – 93,8 1615 – 89,5 1214 – 92,7 1112 – 91,8 1483 – 92,1 377 – 86,3 392 – 86,5 289 – 85,8 296 – 82,9 248 – 79,0

6 65 58 55 63 51 58 44 31 42 26 28 34 45 31 32 42 38 38 31 21 26 20 18 23 100 94 117 96 80 97 50 52 40 53 57

7 18 – 27,7 20 – 34,5 18 – 32,7 27 – 42,9 13 – 25,5 19 – 32,8 15 – 34,1 7 – 22,6 13 – 31,0 10 – 38,5 10 – 38,5 11 – 32,4 20 – 44,4 12 – 38,7 15 – 46,9 20 – 47,6 18 – 47,4 17 – 44,7 20 – 64,5 6 – 28,6 10 – 38,5 10 – 50,0 10 – 55,6 11 – 47,8 50 – 50,0 57 – 60,6 80 – 68,4 60 – 62.5 46 – 57,5 59 – 60,8 15 – 30,0 30 – 57,7 14 – 35,0 17 – 32,1 18 – 31,6

8 1 ÷ 7,5 1 ÷ 8,2 1 ÷ 8,8 1 ÷ 7,5 1 ÷ 8,2 1 ÷ 8,0 1 ÷ 3,2 1 ÷ 4,2 1 ÷ 3,3 1 ÷ 5,1 1 ÷ 4,1 1 ÷ 3,8 1 ÷ 5,7 1 ÷ 8,7 1 ÷ 8,6 1 ÷ 7,0 1 ÷ 6,1 1 ÷ 7,0 1 ÷ 7,7 1 ÷ 10,7 1 ÷ 7,6 1 ÷ 7,0 1 ÷ 5,2 1 ÷ 7,8 1 ÷ 19,1 1 ÷ 19,3 1 ÷ 15,4 1 ÷ 13,6 1 ÷ 15,1 1 ÷ 16,6 1 ÷ 8,7 1 ÷ 8,7 1 ÷ 8,4 1 ÷ 3,8 1 ÷ 5,5

С*

380

320 –84,2

19 – 38,0

1 ÷ 7,6

2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011

185 175 160 130 116 153 385 356 311

143 – 77,3 138 – 78,9 122 – 76,2 95 – 73,1 87 – 75,0 117 – 76,5 248 – 64,4 227 – 63,8 218 – 70,1

28 30 37 34 32 32 91 77 55

4 – 14,3 9 – 30,0 12 – 32,4 9 – 26,5 7 – 21,9 8 – 25,0 23 – 25,3 18 – 23,4 19 – 34,5

1 ÷ 6,6 1 ÷ 5,8 1 ÷ 4,3 1 ÷ 3,8 1 ÷ 3,6 1 ÷ 4,8 1 ÷ 4,2 1 ÷ 4,6 1 ÷ 5,7

2012

322

211 – 65,5

20 – 24,1

1 ÷ 3,9

2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С**

266 328 302 326 287 296 241 291

175 – 65.8 216 – 65.8 248 - 82,1 276 – 84,7 236 – 82,2 236 – 79,7 190 – 78,8 237 –81,4

64 74 40 46 43 52 30 42

18 – 28,1 20 – 27,0 14 – 35,0 21 – 45,6 18 – 41,9 15 – 28,8 10 – 33,3 16 – 38,1

1 ÷ 4,2 1 ÷ 4,4 1 ÷ 7,6 1 ÷ 7,1 1 ÷ 6,7 1 ÷ 5,7 1 ÷ 8,0 1 ÷ 6,9

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1 17

2 Рівненська

Сумська

Тернопільська

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

4 180 181 158 130 153 160 355 292 205 238 194 257 145 150 87 82 132 119 537 584 481 400 385 477 334 300 258 219 165 255 258 204 181 197 170 202 213 227 169 149 179 187 72 80 66 61 53 66 172 177 191 167 146 171

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

5 145 – 80,6 134 – 74,0 129 – 81,6 116 – 89,2 114 – 74,5 128 –80,0 300 – 84,5 225 – 77,3 154 – 75,1 178 – 74,8 146 – 75,3 201 –78,2 78 – 53,8 72 – 48,0 65 – 74,7 60 – 73,2 83 – 62,9 72 –60,5 390 – 72,6 402 – 68,8 348 – 72,3 297 – 87,1 284 – 73,8 344 –72,1 125 – 37,4 126 – 42,0 122 – 47,3 94 –42,9 75 – 45,4 108 – 42,3 215 – 83,3 166 – 81,4 139 – 76,8 157 – 79,7 140 – 82,4 163 – 80,7 157 – 73,7 178 – 78,4 140 – 82,8 114 – 76,5 116 – 64,8 141 – 75,4 67 – 93,1 64 – 80,0 54 – 81,8 52 – 85,2 32 – 60,4 54 – 81,8 141 – 82,0 139 – 78,5 149 – 78,0 134 – 80,2 113 – 77,4 135 – 79,0

6 25 19 27 23 21 23 36 34 29 34 34 33 13 19 20 15 5 14 60 75 84 77 81 75 23 37 40 33 32 33 42 35 43 35 31 37 39 30 25 31 47 34 8 10 13 13 9 11 17 28 15 15 14 18

7 14 – 56,0 8 – 42,1 9 – 33,3 14 – 60,9 5 – 23,8 10 –43,5 16 – 44,4 12 – 35,3 5 –17,2 12 – 35,3 10 – 29,4 11 – 33,3 7 – 53,8 11 – 57,9 13 – 65,0 9 – 60,0 4 – 80,0 9 – 64,3 24 – 34,8 16 – 21,3 23 – 27,4 21 – 27,3 19 – 23,5 21 –28,0 9 – 39,1 9 – 24,3 8 – 20,0 9 – 27,3 7 – 21,9 8 – 24,2 20 – 47,6 16 – 45,7 16 –37,2 14 – 40,0 11 – 35,5 12 – 32,4 12 – 30,8 6 – 20,0 15 –60,0 10 – 32,3 9 – 19,2 10 – 29,4 6 – 75,0 5 – 50,0 7 –53,8 8 – 61,5 3 – 33,3 6 – 54,6 4 – 23,5 8 – 28,6 9 – 60,0 5 – 33,3 7 – 50,0 7 – 38,9

8 1 ÷ 7,2 1 ÷ 9,5 1 ÷ 5,8 1 ÷ 5,6 1 ÷ 7,3 1 ÷ 7,0 1 ÷ 9,9 1 ÷ 8,6 1 ÷ 7,1 1 ÷ 7,0 1 ÷ 5,7 1 ÷ 7,8 1 ÷ 11,2 1 ÷ 7,8 1 ÷ 4,3 1 ÷ 5,5 1 ÷ 26.4 1 ÷ 8,5 1 ÷ 9,0 1 ÷ 7,8 1 ÷ 5,7 1 ÷ 5,2 1 ÷ 4,8 1 ÷ 6,4 1 ÷ 14,5 1 ÷ 8,1 1 ÷ 6,4 1 ÷ 6,6 1 ÷ 5,2 1 ÷ 7,7 1 ÷ 6,1 1 ÷ 5,8 1 ÷ 4,2 1 ÷ 5,6 1 ÷ 5,5 1 ÷ 5,5 1 ÷ 5,5 1 ÷ 7,6 1 ÷ 6,8 1 ÷ 4,8 1 ÷ 3,8 1 ÷ 5,5 1 ÷ 9,0 1 ÷ 8,0 1 ÷ 5,1 1 ÷ 4,5 1 ÷ 5,9 1 ÷ 6,0 1 ÷ 10,1 1 ÷ 6,3 1 ÷ 12,7 1 ÷ 11,3 1 ÷ 10,4 1 ÷ 9,5

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1 26

2 м. Київ

м. Севастополь

Всього в Україні

Примітки.

3 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С** 2009 2010 2011 2012 2013* С**

4 689 692 670 701 544 659 67 74 101 78 67 77 14 633 14 180 12 792 11 723 10 185 12 703

5 509 – 73,9 492 – 66,8 479 – 71,5 494 – 70,5 357 – 65,6 466 – 70,7 49 – 73,1 52 – 70,3 64 – 63,4 53 – 68,0 48 – 71,6 53 – 68,8 12 372 – 84,5 11 947 – 84,2 10 705 – 77,6 9732 – 83,0 8330 – 81,8 10 617 – 83,6

6 100 92 91 105 75 93 13 12 10 17 5 11 1311 1323 1299 1287 1125 1269

7 44 – 44,0 35 – 38,0 32 – 35,2 38 – 36,2 33 – 44,0 36 – 38,7 0 – 0,0 5 – 41,7 5 – 50,0 4 – 23,5 1 – 20,0 3 – 27,3 555 – 42,3 534 – 40,4 561 – 43,2 548 – 42,6 438 – 38,9 527 – 41,5

8 1 ÷ 6,9 1 ÷ 7,5 1 ÷ 7,4 1 ÷ 6,7 1 ÷ 7,2 1 ÷ 7.1 1 ÷ 5,2 1 ÷ 6,2 1 ÷ 10,1 1 ÷ 4,6 1 ÷ 13, 4 1 ÷ 7,0 1 ÷ 11,2 1 ÷ 10,7 1 ÷ 9,8 1 ÷ 9,1 1 ÷ 9,0 1 ÷ 10,0

2013* – включено дані про нещасні випадки за місцем реєстрації підприємств, що викликано зміною статистичного обліку нещасних випадків за звітами юридичних осіб; С** – середнє значення протягом 2009–2013 років (із заокругленням до цілого числа або до першої цифри за комою).

Дані табл. 2,1 свідчать про те; що протягом зазначеного періоду в окремих місцевостях України на виробництві було зареєстровано від 33 (Закарпатська обл., 2013 р.) до 4714 (Донецька обл., 2009 р.) нещасних випадків (пов’язаних і не пов’язаних з виробництвом), а також від 2 (Закарпатська обл., 2013 р.) до 181 (Донецька обл., 2010 р.) – нещасних випадків зі смертельними наслідками. У 2013 р. порівняно з 2012 р. збільшилась кількість нещасних випадків на виробництві тільки у Рівненській (на 17,7%) і Тернопільській (у 1,6 разу) областях. В інших регіонах України щороку реєструвалася різна кількість нещасних випадків на виробництві. Це пояснюється наявністю та неоднорідністю на підприємствах, що розміщені у них, факторів виробництва, які істотно впливають на вірогідність виникнення нещасних випадків і ризик травмування або загибелі при цьому працівників, а саме: – неоднаковою кількістю у підприємств певного виду економічної діяльності; – відмінностями у чисельності, статевому та віковому складі працівників цих підприємств; – різними ризиками травмування залежно від застосування різноманітних видів виробничої технології, сировини, виконання окремих видів робіт, особливо робіт підвищеної небезпеки, а також різним технічним станом виробничого обладнання, у т. ч. обладнання підвищеної небезпеки; – неоднаковими умовами праці, які істотно впливають на види подій, що призводять до травмування або загибелі працівників, та причини настання нещасних випадків. Саме тому давати оцінку рівню виробничого травматизму, а тим більше порівнювати окремі області України та окремі галузі за такою характеристикою виробничого травматизму, як кількість нещасних випадків, що їх зареєстровано (як роблять, наприклад, на засіданнях щоквартальних колегій Держгірпромнагляду) – неправильно, а з точки зору статистики – неправомірно. Для порівняльного аналізу стану виробничого травматизму в окремих місцевостях і серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності слід використовувати тільки відносні показники (коефіцієнти) травматизму на виробництві, матеріали про які наводяться у третьому та інших розділах цього інформаційно-аналітичного огляду. 2.2. Проблеми, що виникають під час розслідування нещасних випадків на виробництві Порівняльний аналіз опрацьованих матеріалів державного статистичного спостереження підтверджує наявність в Україні істотних недоліків під час проведення розслідувань нещасних випадків на виробництві, про що свідчать нижче подані матеріали. 2.2.1. Про показник віднесення нещасних випадків без смертельних наслідків до таких, що пов’язані з виробництвом У середньому по Україні цей показник становив 83,6%, а в окремих областях протягом 2009– 2013 років – від 37,4% (Херсонська, 2009 р.) до 93,8% (Луганська, 2010 р.), відмінність у цих 12

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ показниках становить 2,5 разу. Оскільки різниця середніх показників в Україні протягом зазначених років є статистично недостовірною (t < 2), можна говорити не тільки про стабілізацію цього показника в середньому по Україні, а й про недостатню ефективність заходів наглядових органів країни щодо поліпшення розслідування нещасних випадків у цей період. Необхідно зазначити, що менші за середній показник по Україні фіксувалися щорічно аналогічні показники у 13–18 місцевостях України, а найгірші– у Закарпатській, Одеській, Тернопільській, Херсонській областях та у м. Севастополі. Протягом 2009–2013 років відбувалося постійне погіршення цього показника тільки у двох областях: Вінницькій – із 89,7% (2009 р.) до 73,8% (2013 р.), або на 21,5%, та Дніпропетровській – із 88,6% (2009 р.) до 82,8% (2013 р), або на 7,0%. За період з 2011 по 2013 рр. найбільше погіршився цей показник у Запорізькій – із 83,0% до 72,2% – на 15,0%; Тернопільській – із 74,7% до 62,9% – на 18,8% і Черкаській областях – із 82,9% до 64,8% – на 27,9% та у м. Києві – з 71,5% до 65,6% – на 9,0%. У ці ж роки показник віднесення нещасних випадків до таких, що пов’язані з виробництвом, покращився у Луганській – із 89,5% до 91,8% – на 2,3% та Хмельницькій областях – із 76,8% до 82,4% – на7,3%. 2.2.2. Про показник віднесення до таких, що пов’язані з виробництвом, нещасних випадків зі смертельними наслідками Набагато гіршим протягом періоду, що аналізується, виглядає в Україні показник віднесення до таких, що пов’язані з виробництвом, нещасних випадків зі смертельними наслідками. У цілому по Україні цей показник становив від 40,4% (2010 р.) до 43,2% (2011 р.), а у 2013 р. сталося його зменшення до 38,9% (на 9,5% порівняно з показником 2012 р.), коли він уперше протягом періоду спостереження знизився менш як на 40,0%. Це зумовило те, що у середньому протягом п’яти років цей показник становив лише 41,5%, тобто з 10 українських сімей, що втратили годувальника внаслідок нещасного випадку зі смертельним наслідком на виробництві, тільки 4 сім‘ї можуть отримати у повному обсязі виплати, що передбачені для них державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та мають бути забезпечені Фондом. Оскільки відмінності між цими показниками у зазначені роки є статистично недостовірними (t< 2), можна говорити про стабілізацію на низькому рівні показника віднесення до таких, що пов’язані з виробництвом, нещасних випадків на виробництві, які закінчилися смертельними наслідками. Причому стабілізація цього показника переконливо свідчить про відсутність будь-якого прогресу у питаннях поліпшення проведення спеціального розслідування таких нещасних випадків. В окремих областях України зазначений показник становив від 14,3% (Миколаївська, 2009 р.) до 80,0% (Тернопільська, 2013 р.) – відмінність у цих показниках становить 5,6 разу. Необхідно зазначити, що менші (гірші) за середні по Україні показники відмічалися щороку у 14–16 місцевостях України, а найгірші – зареєстровані в АР Крим, Івано-Франківській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях, а також у містах Києві та Севастополі. Протягом 2011–2013 років цей показник щороку погіршувався у восьми областях України, а найбільше – у Житомирській – із 58,8% до 29,4% (у 2,0 разу), Миколаївській – із 32,4% до 21,9% (у 1,5 разу), Черкаській – із 60,0% до 19,2% (у 3,1 разу) областях та у м. Севастополі – з 50,0% до 20,0% (у 2,5 разу). У ці ж роки збільшення (покращення) показника віднесення нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що пов’язані з виробництвом, сталося тільки у двох місцевостях України: у Кіровоградській обл. – із 38,5% до 55,6% (у 1,4 разу) та у м. Києві – з 35,2% до 44,0% (на 25,0%). Низькі показники віднесення нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що пов’язані з виробництвом, розкривають доволі небезпечну для України тенденцію, у разі збереження якої вона може перетворитися чи не в єдину у світі країну, в якій на виробництві реєструються тільки нещасні випадки зі смертельними наслідками. Крім того, віднесення нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що не пов’язані з виробництвом, залишає без належного матеріального відшкодування Фондом тисячі сімей загиблих, які із втратою годувальника фактично залишаються без засобів для існування. 2.2.3. Про показник співвідношення нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків на виробництві Співвідношення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків на виробництві (коефіцієнт відношення Кв) є важливою характеристикою стану НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ виробничого травматизму, що свідчить про повноту обліку нещасних випадків, зокрема нещасних випадків, під час яких працівники отримують легкі травми і травми середньої тяжкості. За даними Міжнародної організації праці, це співвідношення в середньому у світі становить 1 ÷ 730 (і це при тому, що у більшості країн статистичні спостереження враховують нещасні випадки з втратою працездатності три доби і більше). У країнах Європи відповідний показник становить: у Німеччині – 1 ÷ 1280, Словаччині – 1 ÷ 280, Польщі – 1 ÷ 140. Проте відношення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків на виробництві в Україні протягом 2009–2013 рр. (див. табл. 2.1) щороку погіршувалося – з 1 ÷ 11,2 у 2009 р. до 1 ÷ 9,0 у 2013 р. і становило в середньому 1 ÷ 10,0. В окремих областяхУкраїни протягом зазначеного періоду цей показник становив від 1 ÷ 3,1 (Закарпатська, 2011 р.) до 1 ÷ 29,5 (Донецька, 2009 р.), відмінність у цих показниках становить 9,5 разу. Гірші за середній показник по Україні щороку фіксувалися показники у 20–22 місцевостях України, а найгірші – в АР Крим, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській, Тернопільській, Одеській, Хмельницькій та Черкаській областях. Ці показники свідчать про те, що на більшості території України до сфери державного статистичного спостереження протягом 2009–2013 років не потрапляли численні випадки легкого травмування і пошкодження середнього ступеня тяжкості в результаті настання нещасних випадків на виробництві. Тому в 14 областях України коефіцієнти співвідношення кількості нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків були щороку гіршими, ніж середні по Україні. Тільки у Донецькій та Луганській областях у зазначений період показник співвідношення нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків був щороку кращий за середній показник по Україні, хоча у Донецькій області показник Кв знизився з 1 ÷ 29,5 до 1 ÷ 19,6, або у 1,5 разу. У 2011–2013 роках відбувалося динамічне погіршення цього показника у 9 областях України, причому найбільше у Житомирській – з 1 ÷ 12,9 до 1 ÷ 5,8 – у 2,2 разу, Кіровоградській – з 1 ÷ 7,6 до 1 ÷ 5,2, або у 1,5 разу, та Черкаській областях – з 1 ÷ 6,8 до 1 ÷ 3,8, або у 1,8 разу. Поліпшення зазначеного співвідношення відбулося за цей період тільки у Волинській – із 1 ÷ 9,0 до 1 ÷ 16,7 – у 1,9 разу та Тернопільській областях – із 1 ÷ 4,3 до 1 ÷ 26,4 – у 6,1 разу. Про незадовільний стан обліку легких випадків травмування працівників на виробництві свідчать і матеріали про співвідношення кількості загиблих до кількості травмованих, яке в Україні протягом періоду, що аналізується, постійно погіршувалося – від 1 ÷ 11,1 (2009 р.) до 1 ÷ 9,0 (2013 р.). 2.2.4. Основні недоліки у розслідуванні нещасних випадків на виробництві Показники віднесення нещасних випадків на виробництві до таких, що пов’язані з виробництвом, дають змогу констатувати, що в Україні спостерігаються численні випадки упередженого розслідування нещасних випадків на виробництві, особливо комісіями зі спеціального розслідування. Саме низькі показники питомої ваги нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних з виробництвом, мають бути у центрі уваги та прискіпливого аналізу керівників територіальних управлінь Держгірпромнагляду, оскільки їхні працівники, що беруть участь у роботі комісії зі спеціального розслідування, пояснюють низькі показники віднесення нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що пов’язані з виробництвом, тим, що більшість таких випадків викликана природною смертю працівника. Проте в матеріалах спеціального розслідування цих нещасних випадків відсутні дані, які б дали відповідь на такі запитання: – Чому саме працівник помер на своєму робочому місці? Чому він не помер у цей день по дорозі на роботу або з роботи, або вдома? – Чи все зробив роботодавець для того, щоб запобігти смерті працівника? – Чи були виконані медичні рекомендації Заключного акта? Чи було проведене додаткове позапланове медичне обстеження працівника або його огляд за ініціативи роботодавця? – Чому у разі смерті працівника, що викликана загостренням хвороби або різким погіршенням здоров’я, роботодавець не висуває до закладу охорони здоров’я, який обслуговує працівників, законні вимоги щодо поліпшення якості медичних оглядів з метою запобігання випадкам смерті працівників на робочому місці? Таким чином, випадки природної смерті працівника на робочому місці повинні, на нашу думку, розглядатися насамперед як бездіяльність роботодавця щодо запобігання таким випадкам, отже, цей випадок потрібно пов’язати з виробництвом через наявність організаційної причини його настання. 14

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Про наявність серйозних недоліків у розслідуванні (спеціальному розслідуванні) нещасних випадків на виробництві свідчать також і численні скарги потерпілих та членів сімей загиблих до профспілок щодо: а) надання потерпілими комісіям з розслідування неправдивих свідчень та пояснень про те, що цей нещасний випадок трапився не на виробництві, а у невиробничій сфері (побуті, на дозвіллі тощо). Такі неправдиві свідчення зумовлені тиском на потерпілих з боку роботодавців і посадових осіб підприємства, які входять до складу комісії, щодо можливості їхньої подальшої роботи на підприємстві. В умовах існуючого в Україні безробіття – понад 1,5 млн осіб – потерпілі вимушені погоджуватися з цим тиском і давати неправдиві свідчення. Про ці факти свідчать, зокрема,спеціальні публікації у журналі «Охорона праці», а також матеріали скарг, які надсилають до Федерації професійних спілок України члени галузевих профспілок. У цих матеріалах звертається увага на те, що проведення розслідувань (спеціальних розслідувань) нещасних випадків на виробництві відбувається з грубими порушеннями положень Порядку проведення розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», із змінами у 2012 і 2013 роках (далі – Постанова КМУ № 1232). Під час спеціального розслідування нещасних випадків, що закінчилися смертельними наслідками, такі неправдиві свідчення дають посадові особи підприємства і свідки нещасного випадку – працівники того ж підприємства (через той самий тиск на виробництві), підтверджуючи позицію керівників або посадових осіб підприємства щодо причин настання нещасного випадку та обставин, які призвели до загибелі працівника. Тому на підставі формального, а у деяких випадках упередженого розслідування комісіями, а також на підставі неправдивих свідчень під час спеціальних розслідувань не встановлюються дійсні види подій, що призвели до травмування або загибелі працівника, а також причини настання нещасних випадків на виробництві. Саме через ці недоліки нещасні випадки на виробництві не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, або взагалі не відображаються у державній статистиці виробничого травматизму. Це негативне явище профспілки України викрили ще у 2007 році під час проведення Всеукраїнської профспілкової акції «Рік боротьби з прихованим травматизмом». Під час акції технічні інспектори праці галузевих профспілок і територіальних профспілкових об’єднань виявили майже 700 прихованих від розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, у тому числі 6 – нещасних випадків зі смертельними наслідками; б) прийняття упередженої позиції при розслідуванні нещасних випадків, особливо тих, що закінчилися смертельними наслідками, представниками Фонду. Вишукуючи різноманітні причини (перебування потерпілого у стані алкогольного сп’яніння, визнання, що у настанні нещасного випадку винен сам потерпілий тощо), вони намагаються не визнати нещасний випадок страховим, не пов’язати його з виробництвом, максимально зменшити страхові виплати відшкодувань потерпілим на виробництві та сім’ям загиблих або взагалі уникнути таких виплат. Про який соціальний захист працівників і членів сімей загиблих з боку Фонду при цьому може йтися? Підтверджує цей негативний висновок майже цілковита відсутність окремої думки представників Фонду в актах спеціального розслідування нещасних випадків за формою Н-5, де б вони висловлювали незгоду з рішенням комісії про визнання нещасного випадку таким, що не пов’язаний з виробництвом. Позицію представників територіальних відділень Держгірпромнагляду, які очолюють комісії із спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, та представників територіальних виконавчих дирекцій Фонду, які беруть участь у роботі комісій, можна пояснити тим, що кількість зареєстрованих нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних з виробництвом, серед працівників підприємств, які перебувають під їхнім наглядом, є одним з основних показників у оцінці їхньої діяльності. Підтверджує ці дані абсолютна відсутність у актах за формою Н-5 із розслідування (спеціального розслідування) нещасних випадків, які не пов’язані з виробництвом, окремої думки представників Держгірпромнагляду щодо визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом. Показники віднесення нещасних випадків до таких, що пов’язані з виробництвом, особливо щодо нещасних випадків зі смертельними наслідками, свідчать про те, що комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку: – навмисно спотворюють дійсну ситуацію з віднесенням нещасних випадків до таких, що пов’язані з виробництвом; – неправильно встановлюють види подій, що призводять до травмування і загибелі працівників, а також дійсні причини настання нещасних випадків на виробництві; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ – розробляють хибні та неефективні заходи щодо запобігання аналогічним нещасним випадкам на виробництві не тільки серед працівників підприємства, де стався нещасний випадок, а й серед працівників інших підконтрольних підприємств. Неповні дані та хибні висновки щодо причин настання нещасного випадку та видів події, що призвели до травмування та загибелі працівників, стають головними чинниками того, що за результатами таких помилок при розслідуваннях складаються неповні (або навіть формальні) переліки заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві. До речі, висновки комісій зі спеціального розслідування рідко доводяться до центральних і місцевих органів виконавчої влади, широкого загалу спеціалістів з охорони праці інших підприємств, що призводить до виникнення майже аналогічних нещасних випадків на підприємствах України. Недостатньо інформується про нещасні випадки на виробництві через засоби масової інформації і громадськість. 2.3. Про групові нещасні випадки Про незадовільний стан виробничого травматизму та неефективність заходів роботодавців щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві свідчить і те, що в Україні протягом 2009–2013 років на виробництві щороку реєструвалися групові нещасні випадки. Аналітичні матеріали про групові нещасні випадки наведено у табл. 2,3. Таблиця 2,3 Групові нещасні випадки в Україні протягом 2009–2013 років Роки

№ з/п 1 2 3 4

6 7

Показники Кількість групових нещасних випадків Питома вага групових нещасних випадків у загальній кількості нещасних випадків, % Кількість потерпілих під час настання групових нещасних випадків Питома вага потерпілих під час групових нещасних випадків у загальній кількості потерпілих від нещасних випадків, % Кількість групових нещасних випадків зі смертельними наслідками Питома вага групових нещасних випадків зі смертельними наслідками у загальній кількості групових нещасних випадків, % Кількість працівників, що загинули під час настання групових нещасних випадків зі смертельними наслідками, абс. чис. Питома вага загиблих під час групових нещасних випадків у загальній кількості потерпілих від групових нещасних випадків, % Питома вага загиблих при настанні негрупових нещасних випадків у загальній кількості потерпілих від нещасних випадків,%

2009

2010

2011

2012

2013

У середньому

194

189

207

219

151

192

1,3

1,6

1,9

1,4

1,5

592

492

425

577

374

492

3,9

3,4

3,3

4,8

3,6

3,8

24,2

28,0

38,2

34,7

34,4

31,9

117

116

101

14,9

19,1

27,5

20,1

24,1

21,1

9,0

9,1

10,3

11,0

11,2

10,1

Матеріали табл. 2.3 свідчать про те, що у зазначений період в Україні щороку реєструвалося від 151 (2013 р.) до 219 (2012 р.), у середньому 192 групових нещасних випадки. Під час таких випадків потерпіло від 374 (2013 р.) до 592 (2009 р.), у середньому – 492 працівники, загинуло – від 88 (2009 р.) до 117 (2011 р.), у середньому – 101 працівник. Питома вага групових нещасних випадків у загальній кількості нещасних випадків становила від 1,3% (у відсотках до загальної кількості нещасних випадків) у 2009 і 2010 рр. до 1,9% (2012 р.), у середньому 1,5%, групових нещасних випадків зі смертельними наслідками у загальній кількості групових нещасних випадків – від 24,2% (2009 р.) до 38,2% (2011 р.), у середньому – 31,9%. Питома вага загиблих у результаті настання групових нещасних випадків зі смертельними наслідками у загальній кількості потерпілих від групових нещасних випадків становила від 14,9% (2009 р.) до 27,5% (2011 р.), у середньому – 21,1%. 16

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Звертає на себе увагу факт, що питома вага працівників, які загинули під час групових нещасних випадків, протягом усіх п’яти років постійно перевищувала аналогічний показник при настанні негрупових нещасних випадків (у 2009 р. – в 1,7 разу, в 2010 р. – в 2,1, у 2011р. – у 2,7, у 2012 р. – в 1,8, у 2013р. – у 2,2 разу). Це можна пояснити тим, що групові нещасні випадки стаються, як правило, за наявності на підприємствах більш грубих порушень вимог безпеки праці, що призводить до травмування або загибелі одночасно більшої кількості працівників. Наведені у другому розділі матеріали свідчать про наявність в Україні серйозних недоліків в обліку та розслідуванні нещасних випадків на виробництві, віднесенні їх до таких, що пов’язані з виробництвом, а також низьку (практично нульову) ефективність діяльності територіальних органів Держгірпромнагляду щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, що призводить до постійної реєстрації групових нещасних випадків, у тому числі групових нещасних випадків зі смертельними наслідками. Підтвердженням цього є, наприклад, істотні розбіжності між даними про кількість потерпілих та загиблих від нещасних випадків на виробництві Держстату (матеріали роботодавців), Держгірпромнагляду (матеріали територіальних управлінь) та Міністерства охорони здоров’я України (матеріали статистичного обліку закладів охорони здоров’я, до яких за допомогою звернулися потерпілі від нещасних випадків), а також Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. В окремі роки протягом періоду, що аналізується, ці розбіжності сягали більше ніж кілька тисяч випадків. На нашу думку, саме ці розбіжності мають бути предметом підвищеної уваги працівників територіальних управлінь Держгірпромнагляду, які повинні з’ясувати: а) причини різних даних про травмованих на виробництві на певній адміністративній території або серед працівників підприємства, які перебувають під їхнім наглядом; б) наявність фактів приховування нещасних випадків від обліку та розслідування; в) причини відмінностей показників частоти травмування працівників порівняно з показниками по Україні або на сусідніх територіях, чи на підприємствах аналогічного виду економічної діяльності. У разі виявлення порушень нормативних актів щодо розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві потрібно частіше застосовувати до винних заходи адміністративного впливу. Ці матеріали підтверджують також нагальну необхідність створення єдиного Національного державного реєстру потерпілих і загиблих на виробництві з метою їх повного обліку та належного соціального захисту. РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ВИДИ ПОДІЙ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ТРАВМУВАННЯ І ЗАГИБЕЛІ ПРАЦІВНИКІВ Важливим для аналізу стану виробничого травматизму та розроблення заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві є встановлення під час проведення розслідування нещасного випадку виду події, яка призвела до травмування працівників. Роль окремих видів подій у травмуванні працівників ми оцінили на підставі аналізу даних про питому вагу потерпілих від кожного виду події при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. 3.1. Розподіл потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами подій, які призводять до травмування працівників Дані про питому вагу потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами подій, які призвели до травмування працівників, та її динаміку протягом 2009–2013 років наведені у табл. 3,1. Протягом зазначених років найбільшу питому вагу серед потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, мали працівники, які травмувалися через такі види подій, як: а) падіння потерпілого: від 21,4% (2011 р.) до 24,1% (2010 р.), у середньому – 23,1% працівників, що за даними розслідування таких нещасних випадків зумовлено в основному власною необережністю потерпілих, незадовільним утриманням та освітленістю переходів і сходових маршів, території підприємств, установ і організацій, особливо у зимовий період. Необхідно зазначити, що ця подія у 2012 і 2013 роках призводила до травмування майже четвертої частини всіх потерпілих при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом; б) падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту: від 18,8% (2012 р.) до 21,9% (2009 р.), у середньому – 20,7% працівників (кожний п’ятий). Це зумовлено порушенням на підприємствах вимог нормативних актів з безпеки праці при проведенні земляних і будівельних робіт, а також робіт у добувній промисловості. У 2013 р. порівняно з 2012 р. питома вага потерпілих від цієї події збільшилась на 11,2%; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ в ) дія предметів, що розлітаються: від 15,2% (2010 р.) до 16,0% (2011 р.), у середньому – 15,5% працівників (майже кожний шостий). Це пояснюється порушенням роботодавцями вимог міждержавних стандартів безпеки праці, а також державних стандартів і нормативно-правових актів з охорони праці України щодо утримання виробничого обладнання, зокрема, метало-, деревообробних та абразивних верстатів. Сприяє травмуванню неналежне дотримання працівниками підприємств нормативних актів з охорони праці при виконанні виробничих завдань на цьому обладнанні; Таблиця 3,1 Питома вага потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами подій, що призвели до травмування працівників, та її динаміка протягом 2009–2013 років № з/п

Події, що призвели до настання нещасного випадку

1 1 2

Питома вага потерпілих від зазначеної події у відсотках до загальної кількості травмованих за відповідні роки 2009 2010 2011 2012 2013 3 4 5 6 7 21,9 24,1 21,4 24,0 24,0

У середньому

2 Падіння потерпілого Падіння, обрушення, обвалення, предметів, матеріалів, породи, грунту тощо Дія предметів, що розлітаються

Дорожньо-транспортні пригоди

6,9

6,2

6,3

9,3

8,7

7,5

Падіння потерпілого з висоти

6,4

6,2

6,6

6,3

6,2

6,3

Навмисна травма, заподіяна іншою особою

2,7

2,4

2,6

2,3

3,2

2,6

Дія підвищених температур (крім пожеж)

1,4

1,8

1,6

1,5

1,2

1,5

Ураження електричним струмом

1,3

1,1

1,4

1,2

1,3

1,2

1,3

1,4

1,1

1,3

Ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, флори Дія шкідливих і токсичних речовин

1,1

1,0

0,9

1,5

1,3

1,2

Вибух

0,7

0,4

0,7

1,0

0,1

0,6

Пожежа

0,5

0,4

0,5

0,3

0,4

Показники важкості праці

0,1

0,0

0,1

0,0

0,1

Показники наруженості праці

0,1

0,0

0,1

Асфіксія

0,1

Утоплення

0,1

0,0

0,1

Стихійне лихо

0,1

0,0

0,1

0,0

0,1

Інші види подій

18,0

18,6

19,5

16,0

15,0

17,4

100,0

99,1*

98,7*

99,9*

Усі події

8 23,1

21,9

20,8

20,9

18,8

20,9

20,7

15,5

15,2

16,0

15,3

15,4

15,5

Примітка. * – за 2012 і 2013 роки не включено кілька поодиноких випадків, які спричинила подія, що не внесена у таблицю (наприклад, газодинамічне явище).

г) дорожньо-транспортні пригоди, які призвели до травмування від 6,2% (2010 р.) до 9,3% (2012 р.), у середньому – 7,5% працівників. Це свідчить про недоліки у дотриманні вимог правил безпеки праці на автотранспортних підприємствах та в автотранспортних підрозділах підприємств, а також недостатністю заходів роботодавців із дотримання правил дорожнього руху як водіями, так і працівниками підприємств. Проте в 2013 р. порівняно з 2012 р. питома вага потерпілих від цієї події дещо зменшилася (на 6,9%); д) падіння потерпілого з висоти спричинило травмування від 6,2% (2010 і 2013 рр.) до 6,6% (2011 р.), у середньому – 6,3% працівників. Ці показники підтверджують наявність на підприємствах порушень нормативних актів з безпеки праці при виконанні робіт на висоті, а також недостатнє забезпечення працівників, зайнятих на таких роботах, і застосуванням ними колективних та індивіду18

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ альних засобів захисту (поясу запобіжного) від падіння з висоти. Слід зазначити, що у 2012 і 2013 рр. показник питомої ваги потерпілих від цієї події практично стабілізувався. Варто зауважити, що тільки ці п’ять зазначених подій викликали щороку травмування від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, майже 3/4 потерпілих, а саме: 72,6% – у 2009 р., 72,5% – у 2010, 71,2% – в 2011, 73,7% – у 2012 і 75,2% – у 2013 р., у середньому – 73,1%. Дещо меншу питому вагу у загальній кількості мали працівники, які травмувалися внаслідок таких подій, як: – навмисна травма, заподіяна іншою особою – від 2,3% (2012 р.) до 3,2% (2013 р.), у середньому – 2,6% працівників. Це зумовлено переважно тим, що працівники під час робочої зміни грубо порушували вимоги трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку. Спровокувало таке травмування вживання алкогольних напоїв під час робочої зміни, психологічна несумісність працюючих тощо. Певну роль відіграють напади родичів хворих на працівників служби швидкої допомоги, які надають медичну допомогу у помешканнях. Слід зазначити, що у 2013 р.порівняно з 2012 р. питома вага потерпілих від цієї події збільшилася на 39,1%; – дія підвищених температур (крім пожеж) – від 1,2% (2013 р.) до 1,8% (2010 р.), у середньому – 1,5% працівників. Це зумовлено порушенням вимог стандартів безпеки праці та нормативно-правових актів з охорони праці на металургійних підприємствах, у паливноенергетичній галузі, при проведенні вогневих робіт. Необхідно відзначити, що питома вага потерпілих від цієї події має тенденцію до зниження протягом 2010–2013 рр. (показник зменшився у 1,5 разу); – ураження електричним струмом – від 1,1% (2010 р.) до 1,4% (2011 і 2012 рр.), у середньому – 1,3% працівників, що зумовлено грубими порушеннями на підприємствах Правил безпечної експлуатації енергоустановок споживачів, а також невиконанням працівниками вимог безпеки праці під час здійснення ремонтних електротехнічних робіт, при роботі на електрообладнанні та з електроінструментом; – ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками флори і фауни – від 1,1% (2013 р.) до 1,4% (2012 р.), у середньому – 1,3%. Ця подія спричиняє травмування працівників при неналежному нагляді роботодавцем за станом утримання території підприємств, унаслідок чого на ній трапляються місця виплоду шкідливих комах (оси, шершні та ін.), а також членистоногих (павуки, кліщі, скорпіони тощо), плазунів (гадюки); перебувають бродячі собаки; проростають шкідливі та отруйні рослини; – дія шкідливих і токсичних речовин – від 0,9% (2011 р.) до 1,5% (2012р.), у середньому–1,2% працівників. Це пов’язано з порушенням вимог безпеки праці на хімічних підприємствах, при роботі з хімічними речовинами, під час виконання ремонтних робіт у закритих ємностях. Сприяє травмуванню працівників недостатня забезпеченість засобами індивідуального захисту і рятувальними засобами, а також неправильне користування ними. Інші події, що наведені у табл. 3,1, спричинили травмування менше ніж 1,0% працівників. Значна питома вага інших (невизначених) видів подій у травмуванні працівників – від 15,0% (2013 р.) до 19,5% (2011 р.), у середньому – 17,4%, підтверджує недоліки у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві, хоча у Класифікаторі видів подій, що призвели до травмування працівників під час настання нещасного випадку на виробництві (додаток 3 до Постанови №1232), їх нараховується 23. Необхідно зазначити, що у 2013 році з 18 видів подій, внесених до табл. 3,1, порівняно з 2012 роком збільшилася питома вага тільки двох видів подій: падіння, обрушення, обвалення, предметів, матеріалів, породи, грунту тощо (на 11,2%) та навмисна травма, заподіяна іншою особою (на 39,1%). Оскільки інші показники динаміки питомої ваги потерпілих від певних видів подій протягом 2009–2013 рр. відрізняються меншою мірою (різниця між цими показниками є статистично недостовірною (t < 2), можна зробити висновок про стабілізацію питомої ваги працівників, які травмуються від зазначених видів подій. Це зайвий раз підтверджує відсутність або низьку ефективність цілеспрямованих заходів роботодавців щодо усунення можливості настання на підприємствах зазначених видів подій для запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві. 3.2. Розподіл загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками за основними видами подій, які призводять до загибелі працівників Зовсім іншим був розподіл загиблих за основними видами подій при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками. Дані про цей розподіл та його динаміку протягом 2009–2013 років наведено у табл. 3,2. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 3,2 Питома вага загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами подій, що призвели до загибелі працівників, протягом 2009–2013 років № з/п

Події, що призвели до настання нещасного випадку

1 2 3

Дорожньо-транспортні пригоди Падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо Дія предметів, що розлітаються

Падіння потерпілого з висоти

Питома вага загиблих від зазначеної події у відсотках до загальної кількості загиблих у відповідні роки 2009 2010 2011 2012 2013 19,8 20,9 15,2 25,5 24,1

У середньому 21,1

17,1

16,2

19,6

12,6

16,7

16,4

11,9

11,6

11,2

11,1

11,0

11,4

10,4

10,5

10,6

9,4

12,9

10,8

Ураження електричним струмом

6,7

7,8

8,2

9,2

6,5

7,7

Падіння потерпілого

5,4

4,7

3,5

5,1

3,1

4,4

3,4

1,2

2,0

1,7

3,0

2,3

Навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою Пожежа

2,4

1,5

1,9

1,5

1,9

Вибух

2,0

2,6

5,0

3,6

2,1

3,1

Асфіксія

1,8

1,9

1,8

1,0

2,3

1,8

Дія шкідливих і токсичних речовин

1,5

2,4

2,0

4,9

3,4

2,8

1,0

0,2

0,7

0,2

0,5

Загибель внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, флори Утоплення

0,8

1,7

0,8

1,5

0,6

1,1

Дія підвищених температур (крім пожеж)

0,7

1,0

1,3

0,7

0,6

0,9

Стихійне лихо

0,5

0,2

0,7

0,0

0,3

Показники напруженості праці

0,0

0,3

0,0

0,1

Інші види подій

14,6

14,7

15,6

9,0

6,3

12,0

100,0

97,4*

94,3*

98,6*

Усі події

Примітка. * – у 2012–2013 рр. внаслідок інших встановлених подій, не внесених у таблицю, загинуло: газодинамічне явище – 1,5%, погіршення стану здоров’я – 4,0% працівників.

Протягом зазначених років найбільшу питому вагу мали працівники, що загинули внаслідок таких видів подій, як: а) дорожньо-транспортні пригоди, які призвели до загибелі від 15,2% (2011 р.) до 25,5% (2012 р.), у середньому – 21,1% працівників (кожний п’ятий). У 2013 р. порівняно з 2012 р. цей показник знизився на 5,8%; б) падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо: від 12,6% (2012 р.) до 19,6% (2011 р.) , у середньому – 16,4% працівників (кожний шостий). Потрібно звернути увагу, що у 2013 р. порівняно з 2012 р. цей показник збільшився на 32,5%; в) дія предметів, що розлітаються: від 11,0% (2013 р) до 11,9% (2009 р.), у середньому – 11,4%. Протягом років статистичного спостереження фіксується стійка тенденція щодо зниження питомої ваги цієї події у загибелі працівників (показник 2013 р. менший, ніж 2009 р., на 8,1%); г) падіння потерпілого з висоти: від 9,4% (2012 р.) до 12,9% (2013 р.), у середньому – 10,8% (кожний десятий). У 2013 р. порівняно з 2012 р. цей показник збільшився на 37,2%; д) ураження електричним струмом: від 6,5% (2013 р.) до 9,2% (2012 р.), у середньому – 7,7%. У 2013 р. порівняно з 2012 р. цей показник зменшився в 1,4 разу. Слід зазначити, що тільки ці п’ять видів подій спричиняли щороку загибель від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками близько двох третин працівників, а саме: 66,8% – у 2009 р., 67,0% – у 2010 р., 64,8% – у 2011 р., 67,8% – у 2012 р. і 71,2% – у 2013 р. (у середньому – 67,4% працівників). Необхідно наголосити, що протягом останніх трьох років (2011– 2013 рр.) питома вага цих подій у загибелі працівників збільшилася на 9,9%. 20

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Меншу питому вагу мали працівники, що загинули внаслідок таких подій, як падіння потерпілого – від 3,1% (2011 р.) до 5,4% (2009 р.), у середньому – 4,4%; вибух – від 2,0% (2009 р.) до 5,0% (2011 р.) , у середньому– 3,1%. Протягом 2011–2013 рр. спостерігається стійка тенденція до зменшення питомої ваги цієї події у загибелі працівників у 2,4 разу; дія шкідливих і токсичних речовин – від 1,5% (2009 р.) до 4,9% (2012 р.), у середньому – 2,8%. У 2013 р. порівняно з 2012 р. цей показник зменшився в 1,4 разу; навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою, – від 1,2% (2012 р.) до 3,4% (2009 р.), у середньому – 2,3%; пожежа – від 1,5% (2012 і 2013 рр.) до 2,4% (2009 і 2010 рр.) , у середньому – 1,9%; асфіксія – від 1,0% (2012 р.) до 2,3% (2013 р.), у середньому – 1,8% (у 2013 р. порівняно з 2012 р. цей показник збільшився у 2,3 разу); утоплення – від 0,6% (2013 р.) до 1,7% (2010 р.), у середньому – 1,1%. Решта подій, внесених до табл. 3.2, спричинили загибель менше 1,0% працівників. Значна питома вага інших (невизначених) видів подій у загибелі працівників – від 6,3% (2013 р.) до 15,6% (2011 р.), у середньому – 12,0%, підтверджує недоліки у роботі комісій зі спеціального розслідування нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками щодо встановлення конкретного виду події, яка викликала загибель працівника, з 23, зазначених у додатку 3 до Постанови № 1232. Необхідно зауважити, що у 2013 р. з 17 видів подій, які викликали загибель працівників та внесені у табл. 3,2, порівняно з 2012 р. збільшилася питома вага таких чотирьох подій, як падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо (на 11,2%), падіння потерпілого з висоти (на 37,2%), навмисна травма, заподіяна іншою особою (у 1,8 разу), та афіксія (у 2,3 разу). Матеріали статистичних бюлетенів свідчать, що в різних адміністративно-територіальних одиницях України спостерігаються доволі істотні відмінності щодо ролі зазначених видів подій у загибелі працівників. 3.3. Порівняльна роль подій у травмуванні та загибелі працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у 2013 році Нашу увагу привернули дані про відмінності у питомій вазі потерпілих працівників при виникненні нещасних випадків на виробництві та загиблих при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками через одну і ту саму подію. Матеріали про ці відмінності за даними про нещасні випадки, які були виявлені у 2013 році та визнані такими, що пов’язані з виробництвом, наведено у табл. 3,3. Таблиця 3,3 Порівняльна роль основних видів подій у травмуванні та загиблих працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у 2013 році

№ з/п

Найменування події, що призвела до травмування або загибелі працівника при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом

1 1

Падіння потерпілого

Падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо Дія предметів, що розлітаються

Дорожньо-транспортні пригоди

Падіння потерпілого з висоти

Навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою Дія підвищених температур (крім пожеж)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

Питова вага потерпілих або загиблих від зазначеної події настання нещасного випадку у відсотках до загальної кількості потерпілих або загиблих при травпри загибелі муванні 3 4 24,0

3,1

20,9

16,7

15,4

11,0

8,7

24,1

6,2

12,9

3,2

3,0

1,2

0,6

Відмінності у показниках питомої ваги працівників, які травмувалися або загинули: більше, менше, разів, відсотків 5 Менше у 7,7 разу Менше на 25,1% Менше у 1,4 разу Більше у 2,8 разу Більше у 2,1 разу Менше на 6,7% Менше у 2,0 разу

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1 8

2 Ураження електричним струмом

Ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, флори

Дія шкідливих і токсичних речовин

Вибух

Пожежа

Асфіксія

14 15

Утоплення Інші види подій

Усі події

1,2

6,5

1,1

0,2

1,3

3,4

0,1

2,1

0,3

1,5

0,1

2,3

0,0

0,6

15,0

6,3

100,0

5 Більше у 5,4 разу Менше у 5,5 разу Більше у 2,6 разу Більше у 21,0 разу Більше у 5,0 разу більше у 23,0 разу – Менше у 2,4 разу –

Матеріали табл. 3,3 свідчать, що питома вага працівників, які загинули від певних видів подій, порівняно з питомою вагою потерпілих від тих самих подій, була більшою при дорожньо-транспортних пригодах – у 2,8 разу, падінні потерпілого з висоти – у 2,1 разу, ураженні електричним струмом – у 5,4 разу, дії шкідливих і токсичних речовин – у 2,6 разу, вибуху – у 21,0 разу, пожежі – у 5,0 разу, асфіксії – у 23,0 (!) разу. Статистичний аналіз матеріалів табл. 3,3 дав змогу вперше в Україні встановити наявність прямого кореляційного зв’язку високого ступеня між травмуванням і загибеллю працівників від видів подій під час настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, – коефіцієнт кореляції, визначений методом рангів, дорівнює 0,7. Не можна виключити, що одним із чинників, який зумовлює таку відмінність у питомій вазі між травмованими і загиблими при дії однакової події під час настання нещасних випадків на виробництві, є відсутність на підприємствах закладів охорони здоров’я, працівники яких змогли б надати травмованому кваліфіковану медичну допомогу для запобігання ускладненню травмування, що надалі призводить до загибелі працівника. Певну негативну роль відіграє і недостатня підготовка під час навчання з питань охорони праці працівників підприємств про їхні дії щодо порядку надання потерпілим домедичної допомоги. До речі, на самих підприємствах немає спеціалістів необхідної кваліфікації, які змогли б навчити працівників цим діям. Зазначені особливості питомої ваги різних видів подій при травмуванні та загибелі працівників потрібно обов’язково брати до уваги роботодавцям при плануванні та здійсненні заходів щодо усунення можливості настання цих подій при виникненні нещасних випадків на виробництві. З огляду на ризик настання цих подій під час здійснення технологічних процесів на виробництві, використання працівниками виробничого обладнання та виконання робіт, особливо робіт підвищеної небезпеки, повинні здійснюватися більшість профілактичних заходів. РОЗДІЛ 4. ПРИЧИНИ НАСТАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ВИРОБНИЦТВОМ Для визначення та оцінки причин настання нещасних випадків на виробництві були використані матеріали статистичних бюлетенів про розподіл кількості потерпілих (загиблих) від певного виду причин при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у тому числі нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, зі смертельними наслідками. 4.1. Розподіл потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними причинами травмування працівників Дані про розподіл потерпілих (у відсотках до загальної кількості травмованих) за основними видами причин настання зазначених нещасних випадків та його динаміка протягом 2009–2013 років наведено у табл. 4,1. X Матеріали табл. 4,1 свідчать, що під час настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, через організаційні причини, усунення яких не потребує значних матеріальних витрат з боку роботодавців, в Україні наставало травмування більше двох третин працівників, зокрема: 22

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 4,1 Питома вага потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за основними видами причин їхнього травмування

№ з/п

Причини настання нещасного випадку

1 1

2 Порушення трудової та виробничої дисципліни 2 Порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устатковання, машин, механізмів 3 Порушення технологічного процессу 4 Порушення правил дорожнього руху 5 Недоліки під час навчання безпечних прийомів праці 6 Невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченність ними 7 Порушення режиму праці та відпочинку 8 Відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профдобору) 9 Інші організаційні причини Усього через організаційні причини 10 Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва 11 Недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки праці 12 Незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів 13 Інші технічні причини Усього через технічні причини 14 Алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння 15 Інші психофізіологічні причини Усього через психофізіологічні причини 16 Інші причини (без урахування організаційних, технічних і психофізіологічних) Усі причини

Питома вага потерпілих від зазначеної причини у відсотках до загальної кількості травмованих у відповідні роки

У середньому

2009

2010

2011

2012

2013

17,3

18,7

18,8

19,0

20,0

18,8

15,0

13,4

13,7

12,9

11,9

13,4

10,2 4,5

9,3 4,3

9,1 4,1

7,0 5,1

6,0 3,8

8,3 4,4

2,1

1,8

2,0

1,6

1,5

1,8

2,1

1,7

1,2

1,6

1,7

0,6

0,4

0,6

0,5

0,8

0,6

0,1

0,2

0,1

0,3

0,2

18,0 72,0

19,4 69,1

21,5 71,7

20,4 67,8

19,2 65,1

19,7 69,2

2,1

1,6

1,9

1,8

1,9

1,7

2,0

1,6

1,7

1,5

1,7

5,9

6,9

6,1

5,7

6,9

6,3

3,2 12,9

3,6 14,1

3,0 12,6

2,5 11,8

2,4 12,6

2,9 12,8

0,7 2,7 3,4

0,7 2,5 3,2

0,8 2,5 3,3

0,5 7,6 8,1

0,7 9,8 10,5

0,7 5,0 5,7

13,8

13,6

12,4

12,3

11,8

12,8

100,0

72,0% – у 2009 р., 69,1% – у 2010, 71,7% – в 2011, 67,8% – у 2012 та 65,1% – у 2013 р., у середньому – 69,2%. Причому з 2011 по 2013 рр. сталося зниження питомої ваги цих причин у травмуванні працівників – на 10,1%, що можна пояснити першими результатами масової підготовки працівників і профактиву підприємств з питань охорони праці. Серед організаційних причин найбільше травмування працівників траплялося при порушенні ними трудової і виробничої дисципліни, роль якої в останні три роки постійно зростала: з 18,8% (2011 р.) до 20,0% (2013 р.) – на 6,4%, у середньому – 16,9% працівників. Ці дані ще раз підтверджують відсутність належного контролю за дотриманням працівниками вимог нормативних актів з безпеки та охорони праці, а також трудового законодавства під час виконання виробничих завдань з боку керівників первинної ланки та посадових осіб виробничих підрозділів підприємств, зокрема бригадирів, майстрів, начальників цехів, завідувачів відділів та ін. Очевидно, що вимоги посадових інструкцій з охорони праці, положення правил внутрішнього трудового розпорядку та розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства, установи або організації не доводяться до працівників, залишаючись надбанням папірців, на яких вони викладені. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Слід зазначити, що під час масової приватизації підприємств на більшості з них були ліквідовані профспілкові організації, не прийняті колективні договори, не виконані приватизаційні зобов’язання та положення приватизаційних договорів. Це свідчить про наявність значних недоліків у діяльності державної інспекції праці, працівники якої мають здійснювати належний нагляд за виконанням роботодавцями положень приватизаційних договорів і вимог трудового законодавства. Поширення в останні три роки принципу дерегуляції бізнесу, ослаблення державного нагляду за станом безпеки праці як з боку Держгірпромнагляду, так і Державної санітарно-гігієнічної служби (далі – Держсанепідслужба) також сприяло порушенню як роботодавцями, так і працівниками приватизованих, середніх і малих підприємств, а також підприємств приватної форми власності вимог трудового законодавства та нормативно-правових актів з безпеки праці. На другому місці серед організаційних причин настання нещасних випадків можна назвати порушення вимог безпеки праці під час експлуатації обладнання, устатковання, машин, механізмів, у результаті чого травмувалося від 11,9% (2012 р.) до 15,0% (2009 р.), у середньому – 13,4% працівників. І хоча спостерігається позитивна тенденція зменшення питомої ваги цієї причини в останні три роки (2011–2013) на 15,1%, висока її роль у травмуванні працівників може свідчити про незадовільне виконання роботодавцями вимог стандартів безпеки праці щодо утримання виробничого обладнання, особливо обладнання підвищеної небезпеки. Третє місце серед організаційних причин належить порушенням технологічного процесу, які були причиною травмування від 6,0% (2013 р.) до 10,2% (2009 р.), у середньому – 9,5% працівників. Це також може свідчити про недостатній контроль з боку посадових осіб за виконанням працівниками під час здійснення виробничих завдань вимог посадових інструкцій з охорони праці та безпечного виконання працівниками технологічного процесу за розробленими технологічними регламентами підприємств. Необхідно зауважити, що під час складання інструкцій не повною мірою використовуються положення міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТів), правил безпеки праці під час виконання певного виду робіт, особливо робіт підвищеної небезпеки, та інших нормативних актів колишнього Союзу РСР, дія яких продовжена на території України постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР». Дещо меншою була питома вага працівників, які травмувалися внаслідок таких причин настання нещасних випадків на виробництві, як порушення правил дорожнього руху, в результаті чого травмувалося від 3,8% (2013 р.) до 5,1% (2012 р.), у середньому – 4,8% працівників; недоліки під час навчання безпечних прийомів праці, які призвели до травмування від 1,5% (2013 р.) до 2,1% (2009 р.), у середньому – 1,8% працівників; невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними спричинило травмування від 1,2% (2012 р.) до 2,1% (2009 р.), у середньому 1,7% працівників (необхідно звернути увагу, що цей показник 2013 р. перевищує аналогічний 2012 р. на 33,3%); порушення режиму праці та відпочинку призводило до травмування від 0,4% (2010 р.) до 0,8% (2013 р.), у середньому – 0,6% працівників, а відсутність або неякісне проведення медичного обстеження – від 0,1% (2009,2010 і 2012 рр.) до 0,3% (2013 р.), у середньому – 0,2% працівників, що підтверджує наявність недоліків з боку роботодавця і медичних працівників під час організації та проведення попередніх при прийнятті на роботу і періодичних профілактичних медичних оглядів. Протягом 2011–2013 років зменшилась на 12,0% роль інших організаційних причин травмування працівників. Це також можна пояснити першими результатами масової підготовки працівників і профспілкового активу підприємств із питань охорони праці, що її розпочали профспілки в Україні за підтримки Фонду. X Через технічні причини настання нещасних випадків на виробництві у 2009 р. травмувалося 12,9% працівників, 2010 – 14,1%, 2011 – 12,6%, 2012 – 11,8%, у 2013 р. – 12,6%, у середньому – 12,8%. Так, найбільше травмується працівників через незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, виробничого обладнання та транспортних засобів підприємств, установ і організацій: від 5,7% (2012 р.) до 6,9% (2010 р.), у середньому – 6,3%. Це є наслідком порушення роботодавцями вимог відповідних міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТів) на виробниче обладнання і види робіт, державних та галузевих стандартів України і нормативно-правових актів з безпеки праці (НПАОП). Зростання цього показника у 2013 р. порівняно з 2012 р. (на 21,0%) можна пояснити недостатнім наглядом роботодавців за станом виробничих будівель і споруд, а також зношеністю та застарілістю виробничого обладнання, у тому числі обладнання підвищеної небезпеки, на якому працюють робітники. Сприяє такому стану справ різке послаблення у ці роки державного санітарного нагляду та нагляду з боку територіальних управлінь Держгірпромнагляду за промисловими та іншими підприємствами, 24

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ що викликане прийняттям Верховною Радою поправок до Закону України від 05.04.2001 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до положень цього Закону, прийнятого на догоду роботодавцям, зупинення виробництва та виконання робіт, які, за висновком органу з нагляду за охороною праці, створюють безпосередню загрозу життю та здоров’ю людей, можна здійснювати лише за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову зазначеного органу. Потрібно відразу наголосити, що у 2013 р., за даними Держгірпромнагляду, з 861 такого позову було прийнято відповідне рішення лише по 233 позовах (27,1%). Про незадовільний у цілому технічний стан виробничого обладнання на підприємствах України переконливо засвідчили й узагальнені матеріали відповідної щорічної галузевої статистичної звітності за формою № 1-УБ «Умови і безпека праці». На жаль, цю звітну форму за «наполегливими пропозиціями» представників роботодавців і центральних органів виконавчої влади у 2013 р. було скасовано. Зумовлюють травмування працівників також і відсутність на виробничому обладнанні захисних, гальмівних, блокувальних та огороджувальних пристроїв, захисного фарбування механізмів, що рухаються, порушення термінів проведення поточних і капітальних ремонтів виробничого обладнання та передбачених нормативно-правовими актами з безпеки праці випробовувань і опосвідчень. На підприємствах України надзвичайно повільними темпами здійснюється заміна виробничих машин і механізмів, що використовуються при технологічних процесах. Поволі впроваджуються в економічну діяльність підприємств передові, зокрема енергозберігаючі та екологічно чисті технології, не повною мірою здійснюється автоматизація та механізація трудових процесів. X Психофізіологічні причини призвели до травмування 3,4% працівників у 2009 р.; 3,2% – у 2010, 3,3% – в 2011, 8,1% – у 2012 та 10,5% – у 2013 р., у середньому – 5,7%. Слід наголосити, що протягом 2009–2013 рр. унаслідок цієї причини працівники травмувалися більше у 3,1 разу. Украй негативну роль у травмуванні відіграє перебування працівників у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння та токсикологічного отруєння. У 2009–2013 роках цей показник практично не змінювався (різниця у 2011 і 2012 рр. статистично недостовірна (t < 2) і становив у середньому 0,7%. Це зайвий раз підтверджує неналежний контроль керівників виробничих підрозділів підприємств, установ та організацій за: а) виконанням працівниками положень правил внутрішнього трудового розпорядку підприємств та колективних договорів щодо дотримання трудової дисципліни (прибуття на роботу у нетверезому стані, вживання алкогольних напоїв протягом робочої зміни); б) допуском підлеглих до виконання виробничих завдань, включаючи виконання робіт підвищеної небезпеки у стані алкогольного сп’яніння; в) своєчасним відсторонення від роботи працівників, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння, та направленням їх на експертизу для підтвердження цього стану. Сприяє травмуванню працівників через психофізіологічні причини поширення серед працюючого населення хронічного алкоголізму, наркоманії та інших захворювань центральної нервової системи, що супроводжуються розладами психіки і поведінки (за даними медичних оглядів Інституту медицини праці АМН України, кількість осіб з такою патологією становить близько 1,3 млн). Негативно впливають на збільшення питомої ваги психофізіологічних причин у травмуванні працівників такі чинники: а) реформа охорони здоров’я, під час якої була практично знищена цехова медицина і профпатологічна служба, а також медико-санітарні частини та інші заклади охорони здоров’я на підприємствах, які здійснювали оперативний нагляд за станом здоров’я працівників; б) значні недоліки у проведенні періодичних профілактичних медичних оглядів і особливо психофізіологічної експертизи, яка здебільшого проводиться поза закладами охорони здоров’я, які, практично, самоусунулися від цього виду медичних оглядів. Тільки в умовах України існує надзвичайне явище, коли оцінка стану психічного здоров’я працівника та функціонального стану його вищої нервової діяльності здійснюється здебільшого в експертно-технічних центрах Держгірпромнагляду; в) формальне проведення попереднього медогляду під час прийняття на роботу і проведення періодичних медичних оглядів у психіатра і нарколога відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих» та постанови Кабінету Міністрів України від 6.11.1997 № 1238 «Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення». НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ X Висока питома вага працівників, які потерпіли від інших причин настання нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом: 13,8% у 2009 р., 13,6% – у 2010, 12,4% – у 2011, 12,3% – у 2012 і 11,8% – у 2013 р., у середньому – 12,8%, свідчить швидше про наявність певних недоліків у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, коли члени комісії підприємства з розслідування не можуть (або не хочуть) визначити конкретну причину настання нещасного випадку і травмування працівника. І це незважаючи на наявність у Класифікаторі 31 виду причин настання нещасного випадку (додаток 3 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112, яка діяла протягом 2009–2011 років (далі – Постанова № 1112), та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі – Постанова № 1232). Стабілізація більшості показників питомої ваги потерпілих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за причинами їх настання укотре переконливо свідчить про низьку ефективність заходів, які вживають роботодавці, зокрема організаційних, щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві. Ці матеріали, крім того, підтверджують практичну відсутність протягом періоду статистичного спостереження впливу діяльності працівників територіальних відділень Держгірпромнагляду на роль окремих причин у травмуванні працівників підприємств. Ця діяльність не спрямована на усунення зазначених вище причин настання нещасних випадків на виробництві та на зміну питомої ваги працівників, які травмувалися при цьому внаслідок кожної з них.

4.2. Розподіл загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками за основними причинами загибелі працівників Дещо іншим виглядає розподіл працівників, які загинули під час настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками за причинами їх настання, а також його динаміка у 2009–2013 роках. Відповідні аналітичні матеріали наведено у табл. 4,2. X Дані табл. 4,2 свідчать, що серед нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками унаслідок організаційних причин загинуло 58,6% працівників у 2009 р., 61,2% – у 2010, 56,6% – у 2011, 62,9% – у 2012 і 52,9% – у 2013 р., що в середньому за роки статистичного спостереження становить 58,4%, або більше половини. Серед організаційних причин найбільша кількість працівників загинула внаслідок порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устатковання, машин і механізмів. Питома вага працівників, які загинули внаслідок цієї причини, становила від 13,1% (2009 р.) до 15,9% (2010 і 2012 р.), у середньому – 14,7% (кожний сьомий). Це зайвий раз засвідчує наявність недоліків в утриманні виробничого обладнання, хоча показник 2013 р. порівняно з 2012 р. зменшився лише на 7,4%. Таблиця 4,2 Питома вага загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками за основними видами причин, що призвели до загибелі працівників № з/п 1 1

2 3 4 5 6 7 8

Причини настання нещасного випадку зі смертельним наслідком 2 Порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устатковання, машин, механізмів тощо Порушення правил дорожнього руху Порушення технологічного процессу Порушення трудової і виробничої дисципліни Невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченність ними Порушення режиму праці та відпочинку Недоліки під час навчання безпечних прийомів праці Відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профдобору) 26

Питома вага загиблих від зазначеної причини у відсотках до загальної кількості загиблих за відповідні роки 2009 2010 2011 2012 2013 3 4 5 6 7

У середньому 8

13,1

15,9

13,6

15,9

14,8

14,7

12,1

11,6

8,5

12,9

10,5

11,1

11,3

8,3

5,7

7,5

6,5

7,9

10,6

13,3

11,4

12,3

11,8

11,9

1,8

0,5

1,3

1,5

1,1

1,2

1,4

0,2

1,4

0,2

0,9

0,8

1,0

0,5

0,9

0,6

0,8

0,3

1,4

0,7

0,3

0,4

0,6

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1 9

2 Інші організаційні причини

Усього через організаційні причини 10

11 12 13

Незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території; засобів виробництва; транспортних засобів Недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки праці Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва Інші технічні причини

Усього через технічні причини 14 15

Алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння Інші психофізіологічні причини

Усього через психофізіологічні причини 16

Інші причини (без урахування організаційних, технічних і психофізіологічних)

Усі причини

3 7,4

4 7,8

58,6

61,2

4,5

5 14,6

6 10,2

7 7,0

8 9,4

56,5

62,9

52,9

58,5

9,3

7,9

6,8

9,1

7,5

3,4

3,6

5,0

4,3

4,6

4,2

1,7

2,9

3,2

1,5

2,5

2,4

5,7

3,4

3,9

4,4

5,7

4,6

15,3

19,2

19,1

17,0

21,9

18,5

5,9

5,0

5,9

3,9

3,2

4,8

3,5

2,9

2,4

3,6

7,0

3,9

9,4

7,9

8,3

7,5

10,2

8,7

16,7

11,7

15,2

12,6

15,0

14,3

100,0

Друге місце серед причин загибелі працівників займають порушення трудової і виробничої дисципліни, що стало наслідком загибелі від 10,6% працівників (2009 р.) до 13,3% (2010 р.) – у середньому 11,9% (кожний восьмий). У 2013 р. спостерігається недостовірне зменшення цього показника на 4,2% проти рівня 2012 р. Проте значна питома вага працівників, які загинули від цієї причини, підтверджує недостатність контролю з боку роботодавців та керівників виробничих підрозділів підприємств за дотриманням працівниками вимог нормативних актів з безпеки та охорони праці, а також трудового законодавства під час виконання виробничих завдань. Іншими словами, на більшості підприємств практично не діє триступінчастий контроль з охорони праці. На третьому місці серед організаційних причин загибелі працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками – порушення правил дорожнього руху, які спричинили загибель від 8,5% (2011 р.) до 12,9% (2012 р.), у середньому – 11,1% працівників (кожний дев’ятий), що можна пояснити не тільки недоліками в дотриманні вимог нормативних актів для автотранспортних підприємств та відповідних підрозділів підприємств, установ і організацій, а й загальною незадовільною ситуацією з дорожнім травматизмом в Україні. Необхідно наголосити, що у 2013 р. порівняно з 2012 р. сталося зменшення цього показника на 22,9%. Порушення технологічного процесу спричинило загибель від 5,7% (2011 р.) до 11,3% (2009 р.), у середньому – 7,9% працівників. Це також може свідчити про недостатній контроль з боку посадових осіб підприємств за виконанням працівниками при здійсненні виробничих завдань вимог посадових інструкцій з охорони праці та міждержавних стандартів безпеки праці, а також безпечного здійснення працівниками технологічного процесу за розробленими технологічними регламентами підприємств. У 2013 р. цей показник порівняно з 2012 р. зменшився на 15,4%. У результаті невикористання працівниками засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними загинуло від 0,5% (2010 р.) до 1,8% (2009 р.) працівників, у середньому – 1,2% працівників. Це є одним із проявів недостатнього фінансування роботодавцями заходів і засобів з охорони праці відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення яких включаються до витрат» (далі – Постанова № 994) щодо придбання засобів індивідуального захисту. За даними технічної інспекції праці членських організацій Федерації професійних спілок України, вкрай негативно позначилося на забезпеченні працівників засобами індивідуального захисту прийняття у 2011 р. Верховною Радою України змін до статті 19 Закону України «Про охорону праці» щодо встановлення мінімальних витрат роботодавців на охорону праці – Закон України «Про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» від 2.06.2011 № 3458-VІ (далі – Закон № 3458-VІ). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Прийняття цього Закону зменшило виділення роботодавцями коштів на охорону праці, включаючи придбання спеціального одягу, спеціального взуття та засобів індивідуального захисту, в кілька разів, особливо на підприємствах металургії, металообробки та добувної промисловості, рівень виробничого травматизму на яких найбільший в Україні. Слід зазначити, що порівняно з 2002 роком, коли був прийнятий у новій редакції базовий Закон України «Про охорону праці», роздрібні ціни на спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту зросли у кілька разів. Тому визначення Законом № 3458-VІ мінімального розміру витрат на охорону праці не дозволяє на підприємствах виконувати у повному обсязі вимоги Постанови № 994. До речі, факти, що підтверджують такий стан справ із забезпеченням працівників переліченими засобами індивідуального захисту, були отримані ФПУ під час проведення у 2010–2012 рр. Всеукраїнської профспілкової акції «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок» (далі – Акція). Під час Акції членські організації ФПУ також встановили, що на багатьох підприємствах України роботодавці систематично порушують вимоги Типових галузевих норм забезпечення працівників підприємств різного виду економічної діяльності засобами індивідуального захисту, особливо органів дихання, слуху, зору, а також шкіри. Надто незадовільно забезпечуються працівники спеціальними засобами індивідуального захисту та рятувальними засобами під час роботи у закритих ємностях, на висоті та в агресивних і небезпечних за газовим складом повітря середовищах. Критичний стан забезпечення працівників зазначеними захисними засобами разом із незадовільним їх застосуванням негативно впливає не тільки на травмування і загибель працівників при виникненні нещасних випадків на виробництві, а й на розвиток у працівників професійних захворювань. Необхідно наголосити, що тільки п’ять зазначених вище організаційних причин спричинили загибель протягом періоду статистичного спостереження (2009–2013 роки) від 40,5% (2011 р.) до 50,1% (2012 р.), у середньому – 46,7% працівників. Окремо слід наголосити, що однією із причин загибелі працівників стали виявлені недоліки під час навчання безпечних прийомів праці, в результаті чого загинуло від 0,5% працівників (2011 р.) до 1,0% (2010 р.), у середньому – 0,8%. Це переконливо свідчить про наявність серйозних недоліків у проведенні навчання з охорони праці працівників підприємств, особливо роботодавців, керівників і посадових осіб та керівників служб і виробничих підрозділів підприємств. Можна припустити, що для запобігання нещасним випадкам зі смертельними наслідками на виробництві на підприємствах неналежним чином проводяться вступні, попередні, періодичні і особливо цільові інструктажі з охорони праці. Здебільшого вони проводяться формально, за застарілими інструкціями з охорони праці, без практичного закріплення працівниками здобутих під час навчання теоретичних знань. Украй рідко використовуються під час проведення навчання та інструктажів системи автоматичної підготовки та контролю знань з охорони праці за комп’ютерними програмами, наприклад, розробленими у ТОВ «Протек». У разі виникнення на підприємствах певного виду економічної діяльності нещасного випадку зі смертельним наслідком на інших підприємствах галузі для запобігання таким нещасним випадкам позапланові та цільові інструктажі проводяться час від часу. X Через технічні причини настання нещасних випадків на виробництві у 2009 р. загинуло від 9,2% до 21,9% у 2010 р., у середньому – 18,5% працівників. Найбільше загинуло працівників через незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, виробничого обладнання і транспортних засобів підприємств, установ і організацій: від 4,5% (2009 р.) до 9,3% (2012 р.), у середньому – 7,5% працівників. Причини такого стану речей розкриті нами при поясненні ролі цієї причини у травмуванні працівників. Потрібно звернути увагу на негативну тенденцію зростання в останні роки (2011–2013) у 1,5 разу інших технічних причин загибелі працівників. X Психофізіологічні причини призводили до загибелі від 7,5% (2012 р.) до 10,2% (2013 р.), у середньому – 8,9% працівників. Необхідно зазначити, що у 2013 р. цей показник збільшився порівняно з 2012 р. у 1,4 разу. Алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння спричинило загибель від 3,2% працівників (2013 р.) до 5,9% (2009 і 2011 рр.), у середньому – 4,8%. Слід зауважити, що питома вага працівників, які загинули у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, зменшилася з 5,9% у 2011 році до 3,2% у 2013 році, тобто у 1,8 разу. Аналіз стану виробничого травматизму в Україні 28

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ протягом 2011–2013 років, а саме матеріали про нещасні випадки, не пов’язані з виробництвом, дає змогу припустити, що у разі виявлення у крові загиблого алкоголю комісії із спецрозслідування приймають здебільшого рішення про те, що цей нещасний випадок зі смертельним наслідком не пов’язаний з виробництвом. Тому відповідні показники щодо нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, слід сприймати критично. Щодо оцінки ролі психофізіологічних причин у загибелі працівників, то слід зазначити, що у цьому разі не можна не враховувати поширеність серед працюючого населення хронічного алкоголізму, наркоманії, а також формальне проведення медичних оглядів у психіатра та нарколога. В результаті цього такі працівники допускаються навіть до виконання робіт підвищеної небезпеки, що нерідко є основною причиною виникнення на підприємствах аварій. Світовий досвід показує, що у 80,0% аварій головним чинником є людський фактор. X Висока питома вага працівників, які загинули від інших причин настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, а саме: від 11,7% (2011 р.) до 16,7% (2009 р.), у середньому – 14,3%, свідчить також про певні недоліки під час проведення спеціальних розслідувань таких випадків, коли комісії не докладають усіх можливих зусиль і засобів для встановлення дійсної причини загибелі працівника при настанні нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом. Стабілізація більшості показників питомої ваги загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за причинами їх настання переконливо свідчить про необхідність вжиття роботодавцями більш дієвих, цілеспрямованих заходів для усунення зазначених причин травмування і загибелі працівників. 4.3. Порівняльна роль причин у травмуванні та загибелі працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у 2013 році Звертає увагу різна питома вага працівників, які травмуються або гинуть на виробництві від однієї і тієї самої причини настання нещасного випадку. Матеріали про цю відмінність, які ґрунтуються на аналізі даних статистичного бюлетеня «Травматизм на виробництві» за 2013 рік, наведено у табл. 4,3. Дані таблиці свідчать, що у 2013 році в результаті дії всіх організаційних причин питома вага працівників, які загинули, була на 23,1% менше питомої ваги працівників, які травмувалися. Проте серед організаційних причин настання нещасних випадків питома вага загиблих перевищувала питому вагу травмованих у результаті: порушення правил дорожнього руху – у 2,8 разу; відсутності або неякісного проведення медичного обстеження (профдобору) – на 33,3%; порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо – на 24,4% та порушення технологічного процесу – на 8,3%. Першим незаперечним підсумком проведення протягом 2012 і 2013 рр. масового навчання представників і профактиву підприємств, у якому активну участь брали профспілки, став позитивний вплив цього навчання на зменшення питомої ваги працівників, які загинули від організаційних причин у результаті настання нещасних випадків на виробництві, порівняно з травмуванням працівників. Так, питома вага працівників, які загинули, була меншою, ніж питома вага працівників, які травмувалися: через порушення режиму праці і відпочинку – у 4,0 разу; у результаті недоліків під час навчання безпечних прийомів праці – у 2,5 разу; через порушення трудової і виробничої дисципліни – у 1,7 разу; у результаті невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними – у 1,4 разу; дії інших організаційних причин – у 2,7 разу. Натомість технічні причини, на які меншою мірою впливає навчання з охорони праці, відіграють значно більшу роль у загибелі працівників, ніж у травмуванні, оскільки питома вага працівників, які загинули через усі технічні причини, була більшою, ніж травмованих, у 1,7 разу, в результаті недосконалості технологічного процесу, його невідповідності вимогам безпеки – у 3,1 разу; дії інших технічних причин – у 2,4 разу; конструктивних недоліків, недосконалості, недостатньої надійності засобів виробництва – на 38,9%, незадовільного технічного стану виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів – на 31,9%. Щодо психофізіологічних причин настання нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, слід наголосити, що питома вага працівників, які загинули, перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, токсикологічного отруєння, перевищувала питому вагу працівників, які травмувалися у такому стані, у 4,6 разу. Це можна пояснити неправильною оцінкою працівником, який перебуває у стані алкогольного сп’яніння, виробничої ситуації, нехтуванням вимогами нормативних актів з охорони праці, недооцінкою ступеня ризику настання нещасного випадку. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 4,3 Порівняльний аналіз питомої ваги потерпілих і загиблих від нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, за причинами їх настання у 2013 році

№ з/п

Причини настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у т.ч. нещасних випадків зі смертельними наслідками

1 1

2 Порушення трудової і виробничої дисципліни

2 3

Порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устатковання, машин, механізмів тощо Порушення технологічного процессу

Порушення правил дорожнього руху

Недоліки під час навчання безпечних прийомів праці

Невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченність ними Порушення режиму праці та відпочинку

7 8 9

Відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профдобору) Інші організаційні причини

Усього через організаційні причини 10

11 12 13

Незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території; засобів виробництва; транспортних засобів Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва Недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки Інші технічні причини

Усього через технічні причини 14 15

Алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння Інші психофізіологічні причини

Усього через психофізіологічні причини 16

Інші причини (без урахування організаційних, технічних і психофізіологічних)

Усі причини

Питова вага потерпілих та загиблих від зазначеної причини настання нещасного випадку у відсотках до загальної кількості потерпілих або загиблих

Відмінності у показниках питомої ваги працівників, які травмувалися, та які загинули: більше, менше, разів, відсотків

при травмуванні

при загибелі

20,0

11,8

Менше у 1,7 разу

11,9

14,8

6,0

6,5

3,8

10,5

1,5

0,6

1,6

1,1

0,8

0,2

0,3

0,4

19,2

7,0

65,1

52,9

Менше на 23,1%

6,9

9,1

Більше на 31,9%

1,8

2,5

1,5

4,6

2,4

5,7

12,6

21,9

0,7

3,2

9,8

7,0

10,5

10,2

11,8

15,0

Більше на 27,1%

100,0

–

Більше на 24,4% Більше на 8,3% Більше у 2,8 разу Менше у 2,5 разу Менше у 1,4 разу Менше у 4,0 разу Більше на 33,3% Менше у 2,7 разу

Більше на 38,9% Більше у 3,1 разу Більше у 2,4 разу Більше у 1,7 разу Більше у 4,6 разу Менше у 1,4 разу Менша на 2,9%

Статистичний аналіз матеріалів табл. 4,3 дає змогу встановити наявність у 2013 році прямого кореляційного зв’язку високого ступеня між травмуванням і загибеллю працівників від причин настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом: коефіцієнт кореляції, визначений методом рангів, дорівнює 0,97. 30

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Зазначені матеріали про основні причини настання нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, підкреслюють нагальну необхідність урахування особливостей травмування і загибелі працівників від окремих причин настання цих випадків, що потрібно обов’язково враховувати під час розроблення та здійснення заходів із запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві. До того ж усунення організаційних причин, які спричинили загибель майже 2/3 працівників під час настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, не потребувало від роботодавців виділення значних коштів на усунення цих причин, швидше проблема лежить у площині дотримання працівниками вимог елементарної виробничої дисципліни та відповідальності керівників усіх рівнів. РОЗДІЛ 5. ПОКАЗНИКИ ЧАСТОТИ І ТЯЖКОСТІ ТРАВМУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В УКРАЇНІ У першому розділі наголошувалося, що давати оцінку стану виробничого травматизму, а тим паче порівнювати його рівень у різних областях України та на підприємствах різного виду економічної діяльності за кількістю зареєстрованих нещасних випадків – неправильно, а з точки зору статистики – неправомірно. Оскільки структура виробництва і статево-віковий склад працівників підприємств в окремих регіонах України далеко не однакові, то для порівняльного аналізу рівнів і тяжкості виробничого травматизму, включаючи травматизм зі смертельним наслідком, були систематизовані та проаналізовані відповідні дані статистичних бюлетенів Держстату «Травматизм на виробництві» за 2009–2013роки. Із матеріалів бюлетенів були вибрані та статистично опрацьовані дані про відносні показники, які характеризують частоту травмування і загибелі працівників на виробництві в Україні, а також показники тяжкості перебігу травм, отриманих працівниками в результаті настання нещасних випадків на виробництві, зокрема: – частоти травмування працівників на виробництві – за коефіцієнтом частоти травматизму на 1000 працюючих (Кч); – частоти травмування працівників зі смертельним наслідком (частоти загибелі працівників) – за коефіцієнтом частоти смертельного травматизму на 100 000 працюючих (Кчс); – тяжкості травмування – за середнім коефіцієнтом тяжкості (Кт) у людино-днях тимчасової непрацездатності на одного потерпілого (включно з померлими), непрацездатність яких закінчилася у звітному році. Рівні зазначених показників виробничого травматизму в окремих адміністративно-територіальних одиницях України протягом 2009–2013 років наведено у табл. 5,1. 5.1. Показник частоти травмування працівників Матеріали табл. 5.1 свідчать, що в цілому по Україні коефіцієнт частоти травмування працівників (Кч)становив 1,4 (2009 і 2010 рр.), 1,3 (2011р.), 1,2 (2012 р.) та 1,1 (2013 р.), що у середньому протягом періоду статистичного спостереження становить 1,3. Оскільки щорічні відмінності значень цього показника є статистично недостовірними, можна дійти висновку, що рівень виробничого травматизму в Україні протягом 2009–2013років стабілізувався на високих цифрах, які значно перевищують аналогічні показники країн СНД та Європейської співдружності. Таблиця 5,1 Рівні частоти і тяжкості травмування працівників в окремих місцевостях України за 2009–2013 роки № з/п

Місцевість України (республіка, область, місто)

АР Крим

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

Роки 3 2009 2010 2011 2012 2013 С*

Кч 4 0,9 0,9 0,8 0,9 0,9 0,9

Рівні травматизму Кчс 5 14,1 20,2 15,3 8,0 11,0 13,7

Кт 6 36,7 30,5 31,6 31,7 37,0 33,5

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1

Вінницька

Волинська

Дніпропетровська

Донецька

Житомирська

Закарпатська

Запорізька

ІваноФранківська

Київська 10

3 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С*

4 1,1 1,0 1,2 1,1 1,1 1,1 1,6 1,4 1,3 1,0 1,0 1,3 1,2 1,1 1,0 1,1 1,0 1,1 4,2 4,2 3,8 3,6 3,1 3,8 0,9 1,0 0,9 0,8 1,1 0,9 0,9 1,0 0,9 0,4 0,3 0,7 1,0 1,0 1,1 1,1 1,1 1,1 0,6 0,6 0,7 0,6 0,6 0,6 0,7 0,8 0,8 0,8 0,6 0,7

5 14,8 7,1 14,8 15,3 9,5 12,3 8,7 12,6 13,3 8,0 6,0 9,7 11,5 13,8 10,7 11,9 12,3 12,0 15,8 17,1 17,8 17,3 16,6 16,9 8,4 11,0 6,5 10,9 19,8 11,3 8,4 11,0 6,5 6,4 5,9 7,6 13,1 12,1 11,8 15,1 13,3 13,1 18,5 13,7 20,1 11,9 14,8 15,8 13,5 9,2 8,9 11,2 9,8 10,5

6 42,8 41,2 45,1 42,2 51,1 44,5 29,1 27,8 34,4 44,6 46,8 36,5 34,8 39,0 40,6 38,9 39,7 38,6 38,2 37,1 37,9 38,6 35,6 37,5 39,1 37,0 38,6 40,2 42,7 39,5 39,1 37,0 38,6 32,1 62,2 41,8 30,6 33,0 35,5 29,9 30,3 31,9 37,7 31,5 32,4 42,4 41,0 37,0 32,7 37,5 36,2 34,5 34,4 35,1

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1

Кіровоградська

Луганська

Львівська

Миколаївська

Одеська

Полтавська

Рівненська

Сумська

Тернопільська

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

4 1,1 1,0 1,0 0,7 0,7 0,9 3,5 3,6 3,5 2,6 2,8 3,2 0,8 0,9 0,7 0,8 0,7 0,8 0,7 0,7 0,7 0,6 0,6 0,7 0,7 0,7 0,6 0,6 0,6 0,6 0,8 0,9 0,8 0,8 0,8 0,8 0,9 0,9 0,8 0,7 1,0 0,9 1,4 1,3 0,9 1,1 1,0 1,1 0,8 0,8 0,5 0,5 0,9 0,7

5 18,5 9,9 12,5 10,7 13,9 13,1 18,5 19,8 22,7 19,6 18,4 19,8 9,0 9,8 7,8 10,6 11,7 9,8 16,9 11,9 14,6 13,7 15,9 14,6 10,6 14,1 10,1 15,3 13,8 12,8 12,8 12,7 12,2 14,3 9,8 12,4 14,5 9,1 13,4 11,9 13,0 12,4 7,4 14,2 12,7 15,5 16,3 13,2 9,8 11,0 12,7 8,3 3,2 9,0

6 33,2 34,3 37,4 38,2 47,1 38,0 32,5 34,8 36,0 38,4 32,4 34,8 41,9 38,5 40,4 39,8 37,5 39,6 43,8 46,2 36,3 38,8 39,6 39,6 30,8 37,7 35,0 36,8 33,2 34,7 44,7 38,5 39,9 34,8 48,0 44,3 44,3 38,5 41,8 40,7 56,3 44,3 29,6 33,7 32,3 34,6 35,1 33,1 43,8 36,6 30,3 43,8 41,3 39,2

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1

Харківська

Херсонська

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Чернігівська

м. Київ

м. Севастополь

У середньому по Україні

4 0,9 1,0 0,8 0,7 0,7 0,8 1,7 1,7 1,4 1,2 1,1 1,4 1,1 0,9 0,8 0,9 0,9 0,9 0,8 0,9 0,7 0,6 0,9 0,8 0,5 0,6 0,5 0,5 0,5 0,5 0,7 0,8 0,9 0,7 0,8 0,8 0,6 0,7 0,7 0,6 0,4 0,6 1,0 1,2 1,6 1,2 1,1 1,2 1,4 1,4 1,3 1,2 1,1 1,3

5 11,6 12,5 13,8 13,4 14,3 13,1 17,2 21,3 22,5 17,4 20,6 19,8 14,3 14,7 19,4 15,6 16,4 16,1 14,3 12,5 10,5 12,1 22,6 14,4 5,9 6,8 9,9 9,2 8,3 8,0 6,9 13,4 6,5 6.6 8,3 8,3 9,2 9,2 8,9 9,3 5,6 8,4 19,6 18,7 16,1 25,9 8,0 17,7 12,5 13,1 13,0 12,8 12,3 12,7

6 36,5 32,5 34,2 30,0 37,8 34,2 27,3 27,7 23,8 23,1 26,0 25,6 46,6 50,6 47,3 49,9 53,7 49,6 39,0 40,7 44,1 35,0 36,6 39,1 55,7 43,3 32,4 40,1 71,2 48,5 34,5 37,9 32,1 38,5 37,9 36,2 34,5 34,8 37,5 34,3 41,4 36,5 31,3 58,0 33,7 49,6 35,3 41,6 36,4 36,5 37,1 37,4 37,8 37,0

Примітка. С*– середні показники за п’ять років із заокругленням до першого знаку після коми. 34

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ В окремих місцевостях України протягом зазначеного періоду цей показник становив від 0,3 (Закарпатська обл., 2013 р.) до 4,2 (Донецька обл., 2009, 2010 рр.), відмінність у цих показниках становить 14,0 разу! В інших місцевостях України протягом 2009–2013 років зафіксовано різні коефіцієнти частоти травмування працівників на виробництві (Кч), відмінності у рівнях яких – статистично недостовірні (t < 2). Необхідно зазначити, що протягом 2009–2013 років щорічне перевищення цього коефіцієнта порівняно із середніми по Україні спостерігалося тільки у таких областях: Донецька – у 3,0 разу (2009, 2010 і 2012 рр.), у 2,9 разу (2011 р.) та у 2,8 разу (2013 р.); Луганська – у 2,5 разу (2009 і 2013 рр.), у 2,6 разу (2010 р.), у 2,7 разу (2011 р.), у 2,2 разу (2012 р.) і Херсонська – на 21,4% (2009 і 2010 рр.), на 16,7% (2011 р.). Серед інших областей перевищення середнього по Україні показника фіксувалося тільки у Волинській області – на 14,3% (2009 р.). Протягом 2011–2013 років спостерігається постійне зменшення показника Кч у п’яти місцевостях України, у тому числі найбільше – у Закарпатській області (з 0,9 до 0,3 – у 3,0 разу), у м. Києві (з 0,7 до 0,4 – у 1,8 разу) та у м. Севастополі (з 1,6 до 1,1 – у 1,5 разу). Стабілізація показника Кч протягом цих років спостерігається у Запорізькій (на рівні 1,1), Житомирській (0,6), Одеській (0,6), Полтавській (0,8) і Чернігівській (0,5) областях. Середні рівні показника частоти травмування працівників на виробництві протягом зазначеного періоду в окремих місцевостях України наведені на рис.1, а їх ранги за цим показником – на рис. 2.

Волинська Рівненська Кч – 0,9 Кч – 1,3

Чернігівська Кч – 0,8

Житомирська м. Київ Кч – 0,6 Кч – 0,9

Сумська Кч – 1,1

Україна Кч – 1,3

Львівська Київська Хмельницька Кч – 0,8 Кч – 0,7 Полтавська Кч – 0,9 Харківська Тернопільська Кч – 0,8 Луганська Кч – 0,8 Кч – 0,7 Черкаська Кч – 3,2 ІваноКч – 0,8 Вінницька Франківська Закарпатська Кч – 1,1 Кч – 0,6 Кч – 0,7 Дніпропетровська Кіровоградська Чернівецька Кч – 1,1 Донецька Кч – 0,9 Кч – 0,5 Кч – 3,8 Легенда Миколаївська Показник Кч – більше 1,4 Запорізька Одеська Кч – 0,7 Кч – 1,1 Показник Кч – від 1,0 до 1,4 Кч – 0,6 Показник Кч – менше 1,0 Херсонська Кч – 1,4 Кч – показник загиблих на 100000 працюючих (коефіцієнт частоти травмованих працівників)

м. Севастополь Кч – 1,2

АР Крим Кч – 0,9

Рис. 1. Картограма середніх показників частоти травмування працівників на виробництві (Кч) на підприємствах у різних місцевостях України протягом 2009–2013 років (за даними Держстату)

Рис. 2. Ранжування адміністративно-територіальних одиниць України за середнім значенням Кч протягом 2009–2013 років

Як видно з рис. 2, перевищення середнього показника Кч спостерігається лише у чотирьох областях України. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 5.2. Показник частоти смертельного травмування (загибелі) працівників Набагато гіршими виглядають протягом зазначеного періоду в Україні показники частоти смертельного травмування (загибелі) працівників на виробництві (Кчс), тобто рівня виробничого травматизму зі смертельним наслідком (див. табл. 5.1). У цілому по Україні у 2009 р. цей показник становив 12,5, у 2010 –збільшився до 13,1 (на 4,8%), у 2011 – склав 13,0 (недостовірне зменшення на 0,7%), у 2012 – 12,8 (аналогічне зменшення на 1,5%), а у 2013 р. – 12,3 (також недостовірне зменшення на 4,1%), складаючи в середньому за 5 років – 12,7. Щорічне зменшення цього показника з 2010 р. до 2013 р. (з 13,1 до 12,3 – на 6,5%) є також статистично недостовірним (t < 2). Тому знову потрібно зробити висновок, що рівень виробничого травматизму зі смертельним наслідком в Україні протягом останніх років стабілізувався на високому рівні. В окремих місцевостях України протягом 2009–2013 років зазначений показник складав від 3,2 (Тернопільська обл., 2013 р.) до 25,9 (м. Севастополь, 2012 р.), відмінність між цими показниками становить 8,1 разу. Перевищення середнього по Україні показника смертельного травматизму щороку спостерігалось у 12–15 місцевостях, найбільше – в АР Крим, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській областях та у м. Севастополі. Щорічне перевищення цього коефіцієнта в порівнянні із середнім по Україні протягом усього періоду статистичного спостереження відбувалось тільки в Донецькій, Луганській та Херсонській областях. При цьому постійне зменшення цього показника спостерігалось у Донецькій (з 3,8 до 3,1 – на 22,6%), Закарпатській (з 0,9 до 0,3 – у 3,0 разу), Херсонській (з 1,4 до 1,1 – на 27,3%) областях та у м. Києві (з 0,7 до 0,4 – у 1,8 разу). У 2011–2013 роках територія, на якій показник смертельного травматизму (Кчс) перевищує середній по Україні, розширилась із 11 до 13 місцевостей. Протягом 2011–2013 років відбувалось постійне зменшення (поліпшення) цього показника в шести областях, зокрема: Волинській (з 13,3 до 6,0 – у 2,2 разу), Донецькій (з 17,8 до 16,6 – на 7,2%), Закарпатській (з 6,5 до 5,9 – на 10,2%), Луганській (з 22,7 до 18,4 – на 23,4%), Тернопільській (з 12,7 до 3,2 – у 4,0 разу) та Чернігівській (з 9,9 до 8,3 – на 19,3%). Щорічне збільшення (погіршення) показника Кчс спостерігалось у п’яти областях: Дніпропетровській (з 10,7 до 12,3 – на 15,0%), Житомирській (з 6,5 до 19,8 – у 3,0 разу), Львівській (з 7,8 до 11,7 – у 1,5 разу), Сумській (з 12,7 до 16,3 – на 28,3%), Черкаській (з 10,5 до 22,6 – у 2,2 разу) та Чернігівській (з 6,5 до 8,3 – на 27,7%). Середні рівні показника частоти смертельного травмування працівників на виробництві протягом зазначеного періоду в окремих місцевостях України наведені на рис. 3, а їх ранги за цим показником – на рис. 4.

Волинська Рівненська Кчс – 9,7 Кчс – 12,4 Житомирська м. Київ Кчс – 11,3 Кчс – 8,4

Чернігівська Кчс – 8,3

Сумська Кчс – 13,2

Україна Кчс – 12,7

Львівська Київська Хмельницька Кчс – 9,8 Кчс – 10,5 Полтавська Кчс – 16,1 Харківська Тернопільська Кчс – 12,4 Луганська Кчс – 13,1 Кчс – 6,2 Черкаська Кчс – 19,8 ІваноКчс – 14,4 Вінницька Закарпатська Франківська Кчс – 12,3 Кчс – 15,8 Кчс – 7,6 Дніпропетровська Кіровоградська Чернівецька Кчс – 12,0 Донецька Кчс – 13,1 Кчс – 8,0 Кчс – 16,9 Легенда Миколаївська Показник Кчс – більше 12,7 Запорізька Одеська Кчс – 14,6 Кчс – 13,1 Показник Кчс – від 10,0 до 12,6 Кчс – 12,8 Показник Кчс – менше 10,0 Херсонська Кчс – 21,3 Кчс – показник загиблих на 100000 працюючих (коефіцієнт частоти смертельного травмування працівників) АР Крим Кчс – 13,7 м. Севастополь Кчс – 17,7

Рис.3. Картограма середніх показників частоти травмування зі смертельними наслідками на виробництві (Кчс) на підприємствах в різних місцевостях України протягом 2009–2013 років (за даними Держстату) 36

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ

Рис. 4. Ранжування адміністративно-територіальних одиниць України за середнім значенням Кчс протягом 2009–2013 років

На рис. 4 видно, що перевищення середнього по Україні показника Кчс зареєстровано – на відміну від показника Кч – вже у 14 місцевостях України (більше половини її території). Звертають на себе увагу факти перевищення середнього по Україні показника частоти смертельного травмування (Кчс) у тих областях, де показники частоти травмування (Кч) працівників не перевищують середні по Україні, що підтверджує наявність недоліків у обліку і розслідуванні нещасних випадків на виробництві із смертельними наслідками. Наприклад, у 2009 р. Кч у Київській області становив 0,7 (у 2,0 разу менше, ніж у середньому по Україні), а Кчс – 13,5 (на 8,0% більше, ніж середній в Україні); у 2010 р. у Чернігівській області Кч становив 0,8 (у 1,8 разу менше, ніж середній в Україні), а Кчс – 13,4 (на 2,3% більше). На зазначені вище недоліки в обліку працівників, які потерпіли і загинули внаслідок настання нещасних випадків на виробництві, а також наявність в Україні фактів приховування нещасних випадків від розслідування й обліку вказує показник співвідношення кількості працівників, які загинули на виробництві, до загальної кількості травмованих на виробництві (див. табл. 2.1). Необхідно підкреслити, що в Україні протягом 2009–2013 років цей показник погіршився з 1:11,2 (2009 р.) до 1:9,0 (2013 р.) або на 24,4%, складаючи у середньому 1:10,0. 5.3. Показник тяжкості травмування працівників Підтверджують наші невтішні висновки щодо наявності серйозних недоліків у обліку та розслідуванні нещасних випадків на виробництві також матеріали аналізу такого показника, як коефіцієнт тяжкості травмування (Кт) (див. табл. 5.1). Матеріали табл. 5.1 переконливо свідчать, що протягом зазначеного періоду цей показник в цілому по Україні щорічно збільшувався і становив: 36,4 людино-дня (2009 р.), 35,5 (2010 р.), 37,1 (2011 р.), 37,4 (2012 р.) і 37,8 (2013 р.), складаючи у середньому 37,0 людино-дня. Зважаючи на те, що відмінності у рівнях цих показників статистично недостовірні (t < 2), потрібно також зробити висновок, що показник тяжкості травмування працівників в Україні протягом 2009–2013 рр. стабілізувався на високому рівні. В окремих місцевостях України протягом цих років величина цього показника становила від 23,1 (Херсонська обл., 2012 р.) до 71,2 людино-дня (Чернівецька обл., 2013 р.), відмінність між цими показниками становить 3,1 разу. Перевищення середнього по Україні показника щорічно спостерігалося у 11–17 місцевостях, найбільше у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях та у м. Севастополі, а перевищення цього коефіцієнта в порівнянні із середнім по Україні протягом всіх років – у чотирьох областях: Вінницькій, Львівській, Рівненській та Хмельницькій. У 2011–2013 роках відбувалося постійне зростання коефіцієнта тяжкості травмування у восьми областях України, найбільше у Волинській – з 34,4 до 46,8 (в 1,4 разу), Кіровоградській з 37,4 до 47,1 (на 25,9%) та Чернівецькій з 32,4 до 71,2 (у 2,2 разу). Зменшення (поліпшення) цього показника спостерігалося у Київській з 36,2 до 34,4 (на 5,2%) та Львівській з 40,4 до 37,5 (на 7,7%) областях. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Середні значення цього показника в окремих місцевостях України наведені на рис. 5, а їх ранги за цим показником – на рис. 6.

Волинська Рівненська Кт – 44,3 Кт – 36,5

Чернігівська Кт – 36,2

Житомирська м. Київ Кт – 39,5 Кт – 36,5

Сумська Кт – 33,1

Україна Кт – 36,5

Львівська Київська Хмельницька Кт – 39,6 Кт – 35,1 Полтавська Кт – 49,6 Харківська Тернопільська Кт – 44,3 Луганська Кт – 34,2 Черкаська Кт – 39,2 Кт – 34,8 ІваноКт – 39,1 Вінницька Закарпатська Франківська Кт – 44,5 Кт – 41,0 Дніпропетровська Кт – 37,0 Кіровоградська Чернівецька Кт – 38,6 Донецька Кт – 38,0 Кт – 48,5 Кт – 37,5 Легенда Миколаївська Показник Кт – більше 40,0 Запорізька Одеська Кт – 39,6 Кт – 31,9 Показник Кт – від 36,5 до 40,0 Кт – 34,7 Херсонська Показник Кт – менше 36,5 Кт – 25,6 Кт – показник загиблих на 100000 працюючих (коефіцієнт тяжкості травмування на виробництві)

м. Севастополь Кт – 41,6

АР Крим Кт – 33,5

Рис. 5. Картограма середніх показників тяжкості травмування на виробництві (Кт) на підприємствах в різних місцевостях України протягом 2009–2013 років (за даними Держстату)

Рис.6. Ранжування адміністративно-територіальних одиниць України за середнім значенням Кт протягом 2009-2013 років

На рис. 6 видно, що перевищення середнього по Україні показника тяжкості травмування працівників спостерігається вже у 18 місцевостях або 2/3 її території. Високі коефіцієнти тяжкості травмування разом з його зростанням в цілому по Україні, перевищення середніх по Україні показників на більшості її території переконливо вказують на те, що до офіційної державної статистики щодо травматизму на виробництві потрапляють, в основному, потерпілі з тяжкими видами пошкоджень, що зумовлює тривалу непрацездатність. Сотні тисяч так званих легких травм не обліковуються, що в свою чергу призводить не тільки до високого показника тяжкості виробничого травматизму, а й до одного з найгірших у світі співвідношень кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками (кількості загиблих) до загальної кількості випадків виробничого травмування (кількості травмованих). Тривала непрацездатність травмованих разом з незадовільною в цілому їх медичною та професійною реабілітацією призводять до того, що частина з них стають інвалідами. Так, у 2012 р. в Україні через отримані пошкодження внаслідок нещасних випадків на виробництві стали інвалідами праці 995 осіб, з яких 48 – І групи, 224 – ІІ, 723 – ІІІ групи; а у 2013 р. аналогічні цифри становили відповідно: 916, 49, 213 і 654. 38

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Травмування і загибель працівників на виробництві супроводжуються такими негативними наслідками, як втрата підприємствами кваліфікованих працівників, кадрового потенціалу країни в цілому й натомість отримання членів суспільства, які потребують значного соціального забезпечення з боку держави. Сприяє такому становищу практична ліквідація на підприємствах, в установах та організаціях під час реформи охорони здоров’я в Україні закладів охорони здоров’я (фельдшерських пунктів, амбулаторій сімейної медицини, медико-санітарних частин та ін.), працівники яких надавали першу медичну допомогу травмованим при настанні нещасних випадків на виробництві. Ця допомога зменшувала кількість ускладнень у травмованих, що в свою чергу скорочувало період непрацездатності внаслідок травмування працівника при настанні нещасного випадку. 5.4. Про соціально-економічні наслідки виробничого травматизму в Україні Необхідно наголосити, що травматизм на виробництві в Україні протягом 2009–2013 років призводив до вкрий негативних соціально-економічних наслідків: а) для держави – у вигляді: – безповоротного вибуття через інвалідність або загибель економічно активних, кваліфікованих працівників (наприклад, протягом тільки 2012–2013 років – 4411 осіб); – втрат невідпрацьованого часу через тимчасову непрацездатність (всього за вказаний період 2 млн 408 тис. робочих людино-днів, у середньому – 481,6 тис. щорічно) та невироблених і нереалізованих у зв’язку з цим продукції і послуг; – великих обсягів виплат відшкодувань потерпілим, а також членам сімей та утриманцям померлих, які склали 109,7 млн грн, у середньому щорічно 21,9 млн грн). З Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на компенсації та щомісячні виплати потерпілим щороку витрачається понад 6,0 млрд грн; б) для роботодавців – у вигляді: – відчутних витрат на ліквідацію наслідків нещасних випадків та аварій, які, за даними офіційної статистики, сягнули 36,4 млн грн, у середньому щорічно – 7,3 млн грн, що, на нашу думку, є дуже заниженою цифрою; – погіршення інвестиційної складової економіки країни, виробничого іміджу українських підприємств та їх продукції; в) для потерпілих працівників і членів сімей загиблих – у вигляді: – втрати заробітку і засобів до існування у вигляді матеріального відшкодування заподіяної шкоди здоров’ю або у зв’язку із втратою годувальника (у разі невизнання комісією з розслідування нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, або в результаті приховування менеджментом підприємства самого факту такого випадку, що, як видно з матеріалів огляду, є надзвичайно поширеними явищами в Україні); – фізичних і моральних страждань від часткової чи повної втрати працездатності, соціальної несправедливості, обмеження власних фізичних і матеріальних можливостей. Втрати роботодавців через виробничий травматизм майже у десятки разів перевищують вартість профілактичних заходів, які дають можливість істотно знизити його рівень та попередити негативні наслідки, проте більшість роботодавців у гонитві за надприбутками ігнорують проведення дієвих заходів щодо запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві. Наведені дані про кількість осіб, що загинули від нещасних випадків на виробництві, тривала непрацездатність травмованих, значні витрати роботодавців на оплату листків непрацездатності травмованих, а також виплату відшкодувань травмованим і сім’ям загиблих переконливо свідчать про надзвичайно велику соціальну значущість виробничого травматизму в Україні та його вкрай негативний вплив на збереження трудового потенціалу країни. Ми переконані, що при нинішньому рівні охоплення виробничої сфери державним статистичним спостереженням щодо виробничого травматизму, величезних обсягах тіньової зайнятості, наведених у огляді недоліках у розслідуванні та обліку нещасних випадків на виробництві, вказані негативні наслідки і втрати є набагато більшими. Стабілізація в Україні протягом 2009–2013 років показників частоти і тяжкості травмування працівників унаслідок настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, дає змогу висунути серйозні претензії до керівників управлінь Держгірпромнагляду в АР Крим, областях та містах України щодо цілеспрямованої роботи з їх зменшення. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Стає очевидним, що кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, зареєстрованих на підприємствах у місцевостях, які перебувають під їхнім наглядом, не може бути головним показником в оцінці їх діяльності. У сучасних умовах потрібно переходити до цілеспрямованих заходів запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві, що грунтуються на підставі оцінки ризику травмування працівників, детального аналізу видів подій, що призводять до травмування і загибелі працівників, а також причин виникнення нещасних випадків на виробництві. РОЗДІЛ 6. СТАН ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 2009–2013 РОКАХ Матеріали Держстату «Травматизм на виробництві» за 2009–2013 роки привернули до себе увагу особливостями виробничого травматизму серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності. Серед працівників, зайнятих у таких галузях, як діяльність домашніх господарств, екстериторіальних організацій та об’єктів, які на момент обробки звітності не мали коду Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), згідно з даними Держстату, нещасних випадків не виявлено і не зареєстровано. Тому в усі таблиці аналізу стану виробничого травматизму серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності України за 2009–2013 роки внесені тільки 15 з 18 видів такої діяльності, включених до офіційного державного спостереження щодо травматизму на виробництві. Необхідно зазначити, що статистичний бюлетень «Травматизм на виробництві» за 2013 рік було складено з урахуванням нової Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД 009:2010), затвердженої наказом Держстату від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ № 396) і введеної в дію з 2013 року. Тому для можливості порівняння багаторічних даних нами проведено вибірку статистичних даних за 2013 рік у відповідних секціях та розділах оновленого КВЕДу. Відмінності показників виробничого травматизму серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності проаналізовані також за основними показниками травматизму на виробництві в цілому по Україні, зокрема такими, як: а) кількість зареєстрованих нещасних випадків на виробництві, включаючи нещасні випадки зі смертельними наслідками, та віднесення їх до таких, що пов’язані з виробництвом; б) питома вага працівників, які травмувалися або загинули від окремих видів подій та з різних причин настання нещасних випадків (за матеріалами 2013 року); в) рівні частоти травмування, загибелі та тяжкості травмування працівників. При проведенні аналізу стану виробничого травматизму серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності галузеві показники порівнювалися з відповідними середніми показниками по Україні. 6.1. Про нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, виявлені серед працівників підприємств різних видів економічної діяльності Дані про кількість нещасних випадків, зареєстрованих у різних галузях України в 2009– 2013 роках, питому вагу нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, а також питому вагу нещасних випадків зі смертельними наслідками, та співвідношення нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості зареєстрованих нещасних випадків наведено у табл. 6,1. Матеріали табл. 6,1 свідчать, що серед працівників підприємств різних видів економічної діяльності у цей період зареєстровано від 8 – рибальство та рибництво (2013 р.) до 5464 – добувна промисловість (2009 р.) нещасних випадків на виробництві, в тому числі від 2 – рибальство, рибництво (2009 р.) до 309 – переробна промисловість (2010 р.) нещасних випадків зі смертельними наслідками. Необхідно зазначити, що із загальної кількості зареєстрованих в Україні нещасних випадків у 2009 році в п’яти галузях: сільське господарство, мисливство; добувна промисловість; переробна промисловість; будівництво; діяльність транспорту та зв’язку було зареєстровано 11 258 (77,1% від загальної кількості виявлених нещасних випадків); у 2010 р. в цих же галузях було виявлено 10 738 (75,7%), 2011 р. – 9686 (75,7%), 2012 р. – 8688 (68,3%), а у 2013 р. – 7132 (70,0%), що складає в середньому протягом цих років 73,3%, або майже 3/4 всіх нещасних випадків. Ці дані показують, серед яких галузей потрібно в першу чергу проводити роботу щодо запобігання травматизму на виробництві.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 6, 1 Кількість нещасних випадків, виявлених серед працівників підприємств різних видів економічної діяльності Кількість нещасних випадків

№ з/п

Види економічної діяльності підприємств України Роки

усього

у т.ч. пов’язаних з виробництвом: абс. ч. – % до загального числа

Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками у т.ч. пов’язаних з виробусього ництвом: абс. ч. – % до загального числа 6 7

Співвідношення нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

2009

962

733 – 76,2

143

72 – 50,3

1 ÷ 6,7

2010

893

670 –75,0

146

69 – 47,3

1 ÷ 6,1

2011

832

625 – 75,1

162

84 – 51,8

1 ÷ 5,1

2012

750

584 – 77,9

135

75 – 55,6

1 ÷ 5,6

2013

616

427 – 69,3

150

55 – 36,7

1 ÷ 4,1

С*

809

608 –75,2

147

71 – 48,3

1 ÷ 5,5

2009

14 – 77,8

2 – 50,0

1 ÷ 4,5

2010

9 – 64,3

2 – 33,3

1 ÷ 6,1

2011

10 – 66,7

3 – 37,5

1 ÷ 1,9

2012

4 – 40,0

1 – 50,0

1 ÷ 5,0

2013

3 – 37,5

1 – 16,7

1 ÷ 1,3

Рибальство, рибництво

Добувна промисловість

Переробна промисловість

Виробництво та розподілення електроенергії газу та води

Будівництво

Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

С*

8 – 61,5

2 – 40,0

1 ÷ 2,6

2009

5464

5217 – 95,5

204

143 – 70,1

1 ÷ 26,8

2010

5118

4889 – 95,5

168

121 – 72,0

1 ÷ 30,5

2011

4601

4306 – 93,6

210

146 – 69,5

1 ÷ 21,9

2012

3853

3613 – 93,8

164

117 – 71,3

1 ÷ 23,5

2013

3534

3319 – 93,9

150

106 – 70,7

1 ÷ 23,6

С*

4514

4269 – 94,6

179

127 – 71,0

1 ÷ 25,2

2009

3147

2623 – 83,3

268

86 – 32,1

1 ÷ 11,7

2010

3209

2684 – 83,6

309

115 – 37,2

1 ÷ 10,4

2011

2840

2406 – 84,7

260

84 – 32,3

1 ÷ 10,9

2012

2729

2283 – 87,7

300

103 – 34,3

1 ÷ 9,1

2013

2166

1776 – 82,0

207

76 – 36,7

1 ÷ 10,5

С*

2818

2354 – 83,5

269

93 – 34,6

1 ÷ 10,5

2009

560

377 – 67,3

104

27 – 26,0

1 ÷ 5,4

2010

580

386 – 66,6

114

27 – 23,7

1 ÷ 5,1

2011

449

302 – 67,3

28 –32,2

1 ÷ 5,2

2012

449

301 – 67,0

101

30 –29,7

1 ÷ 4,4

2013*

352

246 – 70,0

17 – 21,8

1 ÷ 4,5

С*

478

322 – 67,4

26 – 26,8

1 ÷ 4.9

2009

828

650 – 78,5

130

72 – 55,4

1 ÷ 6,4

2010

667

525 – 78,7

129

71 – 55,0

1 ÷ 5,2

2011

653

547 – 83,8

115

69 – 60,0

1 ÷ 5,7

2012

581

468 – 80,6

120

68 – 56,7

1 ÷ 4,8

2013

402

320 – 79,6

35 – 50,7

1 ÷ 5,8

С*

626

502 – 80,2

113

63 – 55,8

1 ÷ 5,5

2009

397

329 – 82,9

36 – 61,0

1 ÷ 6,8

2010

387

329 – 85,0

29 – 58,0

1 ÷ 7,7

2011

374

316 – 84,5

35 – 67,3

1 ÷ 7,2

2012

392

315 – 80,4

32 – 64,0

1 ÷ 7,8

2013

309

249 – 80,6

23 – 54,8

1 ÷ 7,4

С*

372

308 – 82,8

31 – 60,8

1 ÷ 7,3

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1

Діяльність готелів та ресторанів

Діяльність транспорту та зв’язку

Фінансова діяльність

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

Державне управління

Освіта

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури і спорту

Всього по Україні

3 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013* С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013* С* 2009 2010 2011 2012* 2013* С*

4 40 50 54 78 56 56 857 851 760 775 714 791 76 64 56 47 50 59 437 452 405 426 130 370 669 609 639 559 524 600 405 467 396 366 326 392 544 574 466 489 513 517 229 245 252 215 99 208 14633 14180 12792 11723 10185 12703

5 33 – 82,5 34 – 68,0 47 – 88,7 45 –57,7 47 – 83,9 41 – 73,2 606 – 70,7 587 – 69,0 531 – 69,9 570 – 73,5 513 – 71,8 561 – 70,9 59 – 77,6 57 – 89,0 46 – 82,1 35 – 74,5 42 – 84,0 48 – 81,4 316 – 72,3 324 – 71,7 302 – 74,6 282 – 66,2 79 – 60,8 261 – 70,5 544 – 81,3 490 – 80,4 448 – 70,1 391 – 70,0 364 – 69,5 447 – 74,5 289 – 71,4 307 – 65,7 288 –72,7 264 –72,1 208 – 63,8 271 – 69,1 431 – 79,2 485 – 84,5 364 – 78,1 409 – 83,6 404 – 78,8 419 – 81,0 151 – 69,9 171–69,8 167 – 66,3 165 – 76,7 64 – 64,6 144 – 69,2 12372 - 86,1 11947 - 84,2 10705 - 83,7 9732 – 83,0 8330 – 81,8 10617 - 83,6

6 4 5 3 3 5 4 159 166 160 168 169 164 9 7 4 6 3 6 77 59 64 80 21 62 47 53 55 56 54 53 45 51 51 41 51 48 31 38 37 35 58 40 27 22 31 25 13 24 1311 1323 1299 1287 1125 1269

7 2 – 50,0 2 – 40,0 0 – 0,0 1 –33,3 2 – 40,0 1 – 25,0 46 – 28,9 51 – 30,7 48 – 30,0 55 – 32,7 62 – 36,7 52 – 31,7 4 – 44,4 4 – 57,1 2 –50,0 3 – 50,0 2 – 66,7 3 – 50,0 23 – 29,9 14 – 23,7 24 – 37,5 19 – 23,8 6 – 28,6 17 – 27,4 19 – 40,4 15 – 28,3 12 – 21,8 15 – 26,8 10 – 18,5 14 – 26,4 12 – 26,7 7 – 13,7 12 –23,5 4 – 9,8 5 – 9,8 8 – 16,7 7 – 22,6 10 – 26,3 5 –13,5 9 –25,7 11 – 19,0 8 – 20,0 4 – 14,8 6 – 27,3 9 –29,0 16 – 64,0 4 – 30,8 8 – 33,3 555 – 42,3 543 – 41,0 561 – 43,2 548 – 42,6 438 – 38,9 529 –41,7

8 1 ÷ 10,0 1 ÷ 10,0 1 ÷ 18,0 1 ÷ 26,0 1 ÷ 11,2 1 ÷ 14 1 ÷ 5,2 1 ÷ 5,1 1 ÷ 4,8 1 ÷ 4,6 1 ÷ 4,2 1 ÷ 4,8 1 ÷ 19,0 1 ÷ 9,1 1 ÷ 14,0 1 ÷ 7,8 1 ÷ 15,7 1 ÷ 9,8 1 ÷ 5,7 1 ÷ 7,7 1 ÷ 6,3 1 ÷ 5,3 1 ÷ 6,2 1 ÷ 6,0 1 ÷ 14,2 1 ÷ 11,5 1 ÷ 11,6 1 ÷ 10,0 1 ÷ 9,7 1 ÷ 11,3 1 ÷ 6,4 1 ÷ 9,2 1 ÷ 7,8 1 ÷ 8,9 1 ÷ 6,4 1 ÷ 8,2 1 ÷ 13,9 1 ÷ 15,1 1 ÷ 12,6 1 ÷ 14,0 1 ÷ 8,8 1 ÷ 12,9 1 ÷ 8,5 1 ÷ 11,5 1 ÷ 8,1 1 ÷ 8,6 1 ÷ 7,6 1 ÷ 8,7 1 ÷ 11,2 1 ÷ 10,7 1 ÷ 9,8 1 ÷ 9,1 1 ÷ 9,0 1 ÷ 10,0

Примітки. 2012* – у цьому році зареєстровано чотири нещасних випадки, з яких один зі смертельним наслідком, серед працівників підприємств, що на момент обробки звітності не мали коду КВЕД; три нещасні випадки були пов’язані з виробництвом; 2013* – дані про нещаснівипадки наведені з урахуванням нової класифікації видів економічної діяльності.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Водночас ці особливості практично не враховуються при розробці заходів щодо запобігання травматизму на виробництві в рамках Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки, а також при розробці проектів щорічних витрат Фонду на профілактичну роботу, зокрема щодо запобігання нещасним випадкам серед працівників підприємств цих п’яти зазначених видів економічної діяльності. Встановлені особливості також свідчать про вочевидь недостатню роботу центральних органів виконавчої влади, зокрема профільних міністерств України (Мінагропрому, Міненерго, Мінрегіонбуду, Мінтранспорту, Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я та ін.) щодо виконання державної політики у сфері запобігання нещасним випадкам на виробництві та поліпшення стану охорони праці на піднаглядних підприємствах відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про охорону праці» та інших чинних в Україні законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. На нашу думку, недостатню увагу проблемам запобігання нещасним випадкам на виробництві та соціального захисту потерпілих працівників приділяють Федерація роботодавців України, Федерація незалежних профспілок України, Комітет Верховної Ради України з питань підприємництва, Комітет Верховної Ради України з питань праці та соціальної політики та інші організації, що опікуються питаннями діяльності підприємств, зокрема середнього та малого бізнесу і приватної форми власності. 6.2. Про віднесення нещасних випадків без смертельних наслідків, виявлених у різних галузях, до таких, що пов’язані з виробництвом Із числа зареєстрованих у різних галузях нещасних випадків без смертельних наслідків з виробництвом було пов’язано від 37,5%, рибальство і рибництво (2013 р.) до 95,5% – добувна промисловість (2009 і 2010 рр.), відмінність у цих показниках становить 2,5 разу. Нижчі (гірші) за середні по Україні показники щорічно спостерігались серед працівників 11–14 галузей. Необхідно зазначити, що на підприємствах таких восьми видів економічної діяльності, як: сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство та рибництво; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; діяльність транспорту та зв’язку; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; державне управління; освіта; надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури і спорту протягом 2009–2013 рр. показники віднесення нещасних випадків до таких, що пов’язані з виробництвом, були меншими (гіршими), ніж у середньому по Україні. Саме на підприємствах цих видів економічної діяльності необхідно кардинально поліпшити стан розслідування нещасних випадків. У 2011–2013 рр. негативна тенденція до зменшення кількості нещасних випадків, які віднесені до таких, що пов’язані з виробництвом, спостерігається в п’яти галузях, зокрема: рибальство і рибництво (з 66,7% до 37,5 – у 1,8 разу), будівництво (з 83,8% до 79,6% –на 5,3%); операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (з 74,6% до 60,8% – на 22,7%); державне управління (з 70,1% до 69,5% – на 0,9%) та освіта (з 72,7% до 63,8% – на 13,9%). Практична стабілізація питомої ваги нещасних випадків без смертельних наслідків, які визнані такими, що пов’язані з виробництвом, сталася тільки в добувній промисловості (з 93,6% до 93,9% – більше на 0,3%), що підтверджує належний стан розслідування нещасних випадків на виробництві комісіями підприємств у цій галузі. 6.3. Про віднесення нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що пов’язані з виробництвом Набагато гіршими на підприємствах різних видів економічної діяльності були показники віднесення до таких, що пов’язані з виробництвом, нещасних випадків, які закінчилися смертельними наслідками. Цей показник протягом 2009–2013 рр. становив від 9,8% – освіта (2012 і 2013 рр.) до 72,0% – добувна промисловість (2010 р.); відмінність у цих показниках становить 7,3 разу. Протягом усього періоду статистичного спостереження (2009–2013 рр.) цей показник був меншим (гіршим) за середній по Україні серед працівників таких семи видів економічної діяльності, як: переробна промисловість; виробництво та розподілення електроенергії газу та води; діяльність транспорту та зв’язку; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям; державне управління; освіта; охорона здоров’я та надання соціальної допомоги. Навпаки, в таких п’яти видах економічної діяльності, як: добувна промисловість; будівництво; торгівля, ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку; фінансова діяльність показники віднесення нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що пов’язані з виробництвом, були протягом зазначених років вищими (кращими), ніж у середньому по Україні. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Протягом 2011–2013 років сталолося зменшення (погіршення) цього показника в таких галузях, як: виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (з 32,2% до 21,8% – у 1,5 разу), будівництво (з 60,0% до 50,7% – на 18,3%), торгівля, ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку (з 67,3% до 50,7% – на 32,7%), натомість його збільшення (поліпшення) у такій сфері, як діяльність транспорту та зв’язку – з 30,0% до 36,7% – на 22,3%. Матеріали цього підрозділу свідчать про наявність серйозних недоліків у проведенні спеціальних розслідувань нещасних випадків на виробництві, що сталися з працівниками зазначених галузей. 6.4. Про співвідношення нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків Зазначені недоліки у визнанні нещасних випадків такими, що пов’язані з виробництвом, особливо щодо нещасних випадків зі смертельними наслідками, а також в обліку нещасних випадків підтверджують матеріали про відношення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків, зареєстрованих серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності. Цей показник протягом 2009–2013 рр. (див. табл. 6,1) в окремих галузях становив від 1:1,3 – рибальство та рибництво (2013 р.) до 1:30,5 – добувна промисловість (2010 р.), тож відмінність між цими показниками становить 23,5 разу! Менші (гірші) за середні по Україні показники щорічно спостерігаються в 9–10 галузях, а найгірші – серед працівників семи видів економічної діяльності, таких як: сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво; виробництво та розподіл електроенергії, газу і води; будівництво; діяльність транспорту і зв’язку; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг; надання послуг підприємцям. Протягом 2009–2013 рр. зазначений показник був нижчим (гіршим) за середній по Україні у восьми таких галузях, як: сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво; виробництво та розподіл електроенергії, газу і води; будівництво; торгівля, ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку; діяльність транспорту і зв’язку; операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг; надання послуг підприємцям; освіта. У 2011–2013 рр. спостерігалася негативна тенденція зменшення (погіршення) цього показника в таких галузях, як: діяльність транспорту і зв’язку (з 1:4,8 до 1:4,2 – на 14,3%) та державне управління (з 1:11,6 до 1:9,7 – на 19,6%); натомість поліпшення (зростання) – у добувній промисловості (з 1:21,9 до 1:23,6 – на 7,8%). Зазначені відмінності у віднесенні нещасних випадків зі смертельними наслідками до таких, що пов’язані з виробництвом, та у співвідношенні кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків серед працівників підприємств окремих видів економічної діяльності переконливо свідчать про наявність серйозних недоліків у обліку нещасних випадків на виробництві, їх масове приховування від розслідування, в результаті чого члени сімей загиблих працівників зазначених галузей та їх утриманці залишаються без належного соціального захисту та відшкодувань з боку Фонду соціального страхування. 6.5. Про роль окремих видів подій у травмуванні і загибелі працівників різних галузей у 2013 році Роль окремих видів подій у травмуванні або загибелі працівників підприємств різних видів економічної діяльності при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, оцінювалась на підставі аналізу матеріалів статистичного бюлетеня «Травматизм на виробництві» за 2013 рік щодо розподілу (питомої ваги) травмованих і загиблих за видами подій. Слід зазначити, що при цьому порівняльному аналізі застосовувались оновлені види економічної діяльності, затверджені Наказом № 396. Систематизовані дані цього аналізу наведено у табл. 6,5. 6.5.1. Пригоди (події) на транспорті були подією, що призвела до травмування в середньому по Україні 8,7% працівників, а в окремих галузях економіки – від 2,7% (добувна промисловість) до 45,1% (фінансова діяльність). Відмінність між цими показниками становить 16,6 разу! Перевищення середнього показника по Україні спостерігається серед працівників 12 галузей. Особливо високі показники зареєстровані серед працівників підприємств таких галузей, як: оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 23,7% (більше у 2,7 разу), інформація та телекомунікації – 31,4% (у 3,6 разу), фінансова та страхова діяльність – 45,1% (у 5,2 разу). Не було зареєстровано потерпілих від цієї події на підприємствах тимчасового розміщування й організації харчування. 44

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Натомість ця подія призвела до загибелі в середньому по Україні 24,1% працівників, а в окремих галузях – від 9,9% (добувна промисловість) до 58,3% (охорона здоров’я та надання соціальних послуг) – відмінність між цими показниками складає 5,9 разу! Перевищення середнього показника по Україні спостерігається серед працівників 11 галузей. Особливо високі показники зареєстровані серед працівників підприємств таких галузей, як: транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 40,6% (у 1,7 разу), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 50,0% (у 2,1 разу), охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 58,3% (у 2,4 разу). Натомість серед працівників підприємств тимчасового розміщування й організації харчування не зареєстровано загиблих унаслідок пригоди (події) на транспорті. Високі показники питомої ваги пригоди (події) на транспорті (у попередні роки ця подія називалася порушенням правил дорожнього руху) у травмуванні та загибелі працівників різних галузей економіки України можуть свідчити про серйозні недоліки у виконанні на підприємствах зазначених видів економічної діяльності вимог нормативних актів щодо безпеки праці на автотранспортних підприємствах (дільницях, цехах тощо). Ці показники підтверджують низьку ефективність профілактичної роботи в трудових колективах підприємств, установ та організацій представників відповідних органів виконавчої влади щодо запобігання дорожньо-транспортному травматизму. Значне перевищення цього показника серед працівників такої галузі, як охорона здоров’я та надання соціальних послуг, підтверджує загальний незадовільний стан дорожнього травматизму в Україні, зокрема дотримання дисципліни руху водіями. Таблиця 6,5 Розподіл травмованих та загиблих за основними видами подій в результаті настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у 2013 році

№ з/п

1 1

Вид економічної діяльності

2 Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів

Переробна промисловість

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

Водопостачання, каналізація, поводження з відходами

Вид нещасного випадку

Розподіл кількості травмованих та загиблих за видами подій, що призвели до травмування або загибелі працівників (у % до загальної кількості потерпілих або загиблих) падіння, обрушення, обвападіння дія ураження пригоди падіння лення на транпотерпілого предметів, електричпотерпіпредметів, спорті з висоти що розліним лого матеріалів, таються струмом породи, грунту тощо 4 5 6 7 8 9

НВ*

17,2

14,7

9,9

13,5

17,8

0,7

НВс*

31,3

7,0

12,3

21,1

8,8

3,5

НВ НВс НВ НВс

2,7 9,9 5,6 17,3

20,6 1,7 18,5 2,4

2,4 6,6 6,6 12,2

37,4 29,6 13,4 15,9

12,0 16,5 32,9 14,6

0,5 1,7 2,0 7,3

НВ

11,2

25,1

9,1

6,4

5,3

8,6

НВс

15,5

0,0

15,4

7,7

46,1

НВ

15,0

23,5

8,7

11.8

15,7

0,8

НВс

35,9

0,0

7,1

0,0

Будівництво

НВ НВс

8,2 15,4

13,8 2,5

23,6 38,5

24,8 12,8

15,1 7,7

2,1 7,7

Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

НВ

22,4

23,4

7,1

9,0

11,8

0,4

НВс

41,6

4,2

12,5

8,3

12,5

4,2

НВ

23,7

21,6

11,2

7,6

2,2

3,1

НВс

40,6

13,2

10,9

7,8

12,5

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1

Тимчасове розміщування й організація харчування

НВ

0.0

55,3

0,0

4,1

2,0

20,4

Інформація та телекомунікації

Фінансова та страхова діяльність

Операції з нерухомим майном

Професійна, наукова та технічна діяльність

НВс НВ НВс НВ НВс НВ НВс НВ НВс

0,0 31,4 33,3 45,1 33,3 7,3 20,0 23,6 40,0

0,0 37,0 0,9 35,3 0,0 36,4 60,0 32,6 20,0

0,0 8,6 33,3 2,0 0,0 21.8 0,0 4,5 0,0

0,0 5,7 0,0 7,8 0,0 3,6 0,0 5,6 0,0

0,0 0,0 0,0 2,0 0,0 5,5 0,0 6,7 20,0

50,0 0,0 0,0 0,0 0,0 1,8 0,0 1,1 0,0

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

НВ

19,6

30,7

5,5

1,8

7,4

0,6

НВс

36,3

0,0

9,1

0,0

НВ

12,3

44,9

7,6

3,3

0,5

НВс

30,0

0,0

10,0

0,0

Державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування

Освіта

НВ НВс

5,7 20,0

54,0 0,0

12,0 20,0

5,3 0,0

6,2 20,0

0,5 20,0

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

НВ

18,1

43,6

4,3

1,2

1,0

0,5

НВс

58,3

8,4

8,3

0,0

8,3

НВ НВс НВ НВс НВ

9,8 50,0 8,3 0,0 8,7

31,3 0,0 41,7 0,0 24,0

9,8 25.0 6,7 0,0 6,2

9,8 25,0 8,3 0,0 20,9

5,9 0,0 8,3 0,0 15,4

0,0 0,0 0,0 0,0 1,2

НВс

24,1

3,1

12,9

16,7

11,0

6,5

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

Надання інших видів послуг

У середньому по Україні

Примітка. НВ* – нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, без смертельного наслідку; НВс* – нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, зі смертельним наслідком.

6.5.2. Падіння потерпілого було подією, що призводила до травмування у середньому по Україні 24,0% працівників, а в окремих галузях – від 13,8% (будівництво) до 51,4% (освіта), відмінність у показниках становить 3,7 разу. Перевищення середнього показника по Україні спостерігається серед працівників 12 галузей, особливо таких, як: державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування – 44,9% (більше в 1,9 разу), освіта – 54,0% (у 2,2 разу) та будівництво – 55,3% (у 2,3 разу). Водночас ця подія призвела до загибелі в середньому по Україні 3,1% працівників, а в окремих галузях – від 1,7% (добувна промисловість) до 60,0% (операції з нерухомим майном), відмінність між цими показниками становить 36,3 разу! Перевищення середнього показника по Україні спостерігається серед працівників восьми галузей. Особливо високі показники зареєстровані в таких галузях, як: транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 13,2% (у 4,3 разу), професійна, наукова та технічна діяльність – 20,0% (у 6,4 разу) та операції з нерухомим майном – 60,0% (у 19,4 разу). Натомість серед працівників підприємств дев’яти видів економічної діяльності не зареєстровано працівників, які загинули внаслідок падіння потерпілого. Значна питома вага потерпілих і загиблих від падіння може свідчити про певні недоліки в утриманні роботодавцями в належному стані території підприємств (особливо в зимовий період), підлоги виробничих цехів та приміщень, а також недостатню освітленість переходів між виробничими цехами та дільницями, допоміжних приміщень. У травмуванні або загибелі від падіння значна роль належить особистій необережності працівників підприємств при пересуванні в цехах і на території підприємств, особливо в стані алкогольного сп’яніння. 6.5.3. Падіння потерпілого з висоти було подією, під час якої травмувалися в середньому по Україні 6,2% працівників, а в окремих галузях – від 2,0% (фінансова та страхова діяльність) до 23,6% (будівництво), відмінність між цими показниками становить 11,8 разу, що зумовлено різною вірогідністю настання цієї події під час виконання виробничих завдань. 46

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Перевищення середнього по Україні показника спостерігалося серед працівників 13 галузей (більше половини), особливо в таких, як: освіта – 12,0% (більше за середній показник у 1,9 разу), операції з нерухомим майном – 21,8% (у 3,5 разу), будівництво – 23,6% (у 3,8 разу). Не зареєстровано травмованих унаслідок падіння з висоти серед працівників такої галузі, як тимчасове розміщування й організація харчування. Одночасно падіння з висоти призвело до загибелі в середньому по Україні 12,9% працівників (кожного восьмого), а серед працівників окремих галузей – від 6,6% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів) до 38,5% (будівництво), відмінність між цими показниками становить 5,8 разу. Перевищення середнього по Україні показника спостерігається серед працівників п’яти галузей, особливо таких, як: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 25,0% (більше у 1,9 разу), інформація та телекомунікації – 33,3% (у 2,6 разу) та будівництво – 38,5% (у 3,0 разу). Серед працівників п’яти галузей не було зареєстровано працівників, які загинули внаслідок цієї події. Незважаючи на різний ризик настання цієї події у працівників підприємств зазначених видів економічної діяльності, наведені показники можуть свідчити про явно недостатнє забезпечення їх: – колективними та індивідуальними захисними засобами від падіння з висоти; – табельними риштованнями, підмостками та драбинами для виконання ремонтних робіт на висоті (наприклад, у працівників закладів освіти та охорони здоров’я). Певну роль у травмуванні та загибелі працівників зазначених галузей відіграє їх недостатнє забеспечення при виконанні робіт на висоті захисними засобами голови. 6.5.4. Падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту були подіями, що призвели до травмування в середньому по Україні 20,9% працівників (кожний п’ятий), а в окремих галузях – від 1,2% (охорона здоров’я та надання соціальних послуг) – до 37,4% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів), відмінність між цими показниками становить 28,9 разу! Перевищення середнього по Україні показника спостерігалось тільки серед працівників будівництва – 24,8% (на 18,7%) та добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 37,4% (у 1,8 разу), що пояснюється особливостями технологічних процесів у них. Натомість ці події призвели до загибелі в середньому по Україні 16,7% працівників (кожного шостого), а в окремих галузях цей показник становив від 7,1% (водопостачання, каналізація, поводження з відходами) до 29,6% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів), відмінність між цими показниками становить 4,2 разу. Перевищення середнього по Україні показника було характерним для працівників чотирьох галузей, особливо таких, як: сільське, лісове та рибне господарство – 21,1% (більше на 26,3%), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 25,0% (у 1,5 разу), добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 29,62% (у 1, 8 разу). Серед працівників 10 галузей не було зареєстровано таких, що загинули внаслідок зазначених подій. Незважаючи на різний ризик настання цих подій у працівників підприємств зазначених видів економічної діяльності, високі значення цього показника можуть свідчити про порушення правил та стандартів безпеки праці при проведенні гірничих, земляних робіт у будівництві, а також сільськогосподарських та лісозаготівельних робіт. Травмуванню та загибелі працівників при настанні цієї події на виробництві сприяє також недостатнє забезпечення працівників цих галузей колективними та індивідуальними засобами захисту голови, а також рятувальними засобами (лямками, поясами та ін.). Певну негативну роль у загибелі працівників внаслідок цих подій відіграє недостатня їх обізнаність щодо особливостей проведення рятувальний дій при настанні нещасного випадку та надання домедичної допомоги травмованому. 6.5.5. Дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються та обертаються була подією, що призвела до травмування в середньому по Україні 15,4% працівників, а в окремих галузях – від 1,0% (охорона здоров’я та надання соціальної допомоги) до 32,9% (переробна промисловість), відмінність між цими показниками становить 32,9 разу! Перевищення середнього по Україні показника спостерігалося серед працівників таких галузей, як: сільське, лісове та рибне господарство – 17,8% (більше на 15,6%), водопостачання, каналізація, поводження з відходами – 15,7% (на 2,0%) та переробна промисловість – 32,9% (у 2,1 разу). Натомість питома вага загиблих від цієї події становила в середньому по Україні 11, 0%, а в окремих галузях – від 7,1% (водопостачання, каналізація, поводження з відходами) до 20,0% (професійна, наукова та технічна діяльність, а також освіта), відмінність між цими показниками становить 2,8 разу. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Серед працівників п’яти галузей зазначений показник перевищував середній по Україні, особливо в переробній промисловості – 14,6% (більше на 32,7%), добувній промисловості і розробленні кар’єрів – 16,5% (більше у 1,5 разу), професійній, науковій та технічній діяльності, а також освіті – по 20,0% (у 1,8 разу). Серед працівників дев’яти видів економічної діяльності не зареєстровано загиблих унаслідок настання цієї події. Значна питома вага травмованих і загиблих від дії предметів, що розлітаються, може свідчити про порушення роботодавцями підприємств зазначених видів економічної діяльності нормативно-правових актів з безпеки праці, особливо міждержавних стандартів, щодо: – безпечного утримання та використання виробничого обладнання, машин і механізмів, особливо ручного пневматичного та електричного інструменту, порушення термінів його випробовування, поточних і капітальних ремонтів; – наявності на виробничому обладнанні захисних засобів, гальмівних та блокувальних пристроїв; – належного забезпечення працівників і використання ними колективних та індивідуальних захисних засобів (для голови, очей та рук). 6.5.6. Ураження електричним струмом було подією, що призвела до травмування в середньому по Україні 1,2% працівників, а в окремих галузях – від 0,5% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів) до 20,4% (тимчасове розміщення й харчування), відмінність між цими показниками становить 40,8 разу! Зазначений показник перевищував середній по Україні серед працівників шести галузей, особливо транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 3,1% (більше в 2,6 разу), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 8,6% (у 7,2 разу), тимчасового розміщення й організації харчування – 20,4% (у 17,0 разу). Серед працівників чотирьох галузей ця подія не призводила до травмування працівників. Значно вищими були показники питомої ваги працівників, які загинули внаслідок ураження електричним струмом. В середньому по Україні ця подія спричинила загибель 6,5% працівників, а в окремих галузях – від 1,7% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів) до 50,0% (тимчасове розміщування й організація харчування), відмінність між цими показниками становить 29,4 разу! Перевищення середнього по Україні показника спостерігалось у працівників семи галузей, особливо таких, як: освіта – 20,0% (більше в 13,1 разу), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 46,1% (у 7,1 разу), тимчасове розміщування й організація харчування – 50,0% (у 7,7 разу). Серед працівників семи галузей ця подія не призводила до загибелі працівників. Значна роль ураження електричним струмом у травмуванні та загибелі працівників окремих галузей економіки України переконливо свідчить про наявність істотних недоліків у: – підготовці працівників зазначених галузей з питань електробезпеки під час навчання з охорони праці, хоча ця дисципліна є однією із складових програми навчання з охорони праці. Далеко не всі навчальні центри та курсові комбінати України після закінчення навчання з охорони праці присвоюють слухачам відповідну групу допуску з електробезпеки; – забезпеченні працівників, особливо електротехнічного персоналу підприємств, колективними й індивідуальними захисними засобами від ураження електричним струмом, зокрема діелектричними засобами захисту, хоча цей показник був одним з головних у звітній формі підприємства з умов та безпеки праці за формою № 1-УБ «Звіт з безпеки та умов праці», яку було відмінено за пропозицією роботодавців; – проведенні періодичних профілактичних медичних оглядів, зокрема огляду у психофізіолога, та професійного добору електротехнічного персоналу підприємств, установ та організацій; – дотриманні вимог з електробезпеки при проведенні електротехнічних ремонтних робіт на системах електропостачання підприємств, електричному обладнанні, особливо при здійсненні робіт підвищеної небезпеки; – навчанні працівників правил та прийомів надання першої допомоги при ураженні електричним струмом, зокрема проведенню реанімаційних заходів з відновлення дихання та діяльності серця. Необхідно зазначити, що тільки шість наведених вище видів подій, за яких настали нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, у 2013 р., були подіями, що призвели до травмування 70,8% (більше 2/3) та загибелі – 74,3% (майже 3/4) працівників. Матеріали про роль інших подій у травмуванні та загибелі працівників підприємств різних видів економічної діяльності при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у 2013 р. наводяться у продовженні табл. 6,5. Вони свідчать про таке: 48

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Продовження табл. 6,5

№ з/п

1 1

Вид економічної діяльності

2 Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство Добувна промисловість і розроблення кар’єрів Переробна промисловість Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

Розподіл кількості травмованих та загиблих за видами подій, що призвели до травмування або загибелі працівників (у % до загальної кількості потерпілих або загиблих) навмисне Вид не- дія внаслідок погірвбивство дія щасного підвипожежа/ контакту інші шення або щених шкідливих випадку вибух асфікз тваривиди стану травма, темпе- і токсичсія нами здоподій заподіяна ратур них (рослинаров’я іншою (крім речовин ми) особою пожеж) 3 10 11 12 13 14 15/16 17 18 НВ*

0,5

2,0

8,1

0,2

4,1

0,5/1,1

0,0

9,7

НВс*

0,0

1,8

1,5

1,8/1,8

0,0

5,3

НВ

0,2

2,0

0,0

0,1

0,2

0,1/0,8

0,5

22,1

НВс

0,0

2,5

0,0

0,0/5,0

9,1

12,4

НВ

3,7

4,1

0,4

0,1

0,3

0,8/0,4

0,3

10,9

НВс

2,4

12,2

0,0

2,4

0,0

1,2/2,4

2,4

3,7

НВ

8,0

1,1

7,5

0,0

9,6

1,6/1,1

0,0

5,4

НВс

0,0

0,0/0,0

0,0

Водопостачання, каналізація, поводження з відходами

НВ

1,6

7,1

1,6

0,0

6,3

0,0/0,8

0,8

5,5

НВс

0,0

35,7

0,0

0,0/0,0

0,0

7,1

Будівництво

НВ

0,9

0,6

0,3

0,6

0,0

0,0/0,6

0,6

8,8

НВс

2,6

0,0

5,1

0,0

0,0/0,0

2,6

5,1

НВ

1,2

0,8

0,0

0,4

9,4

1,2/0,0

0,0

12,9

НВс

0,0

4,2

8,3/0,0

0,0

НВ

0,6

0,2

2,5

0,2

5,7

1,0/0,2

0,2

10,0

НВс

0,0

1,6

3,1

3,1/0,0

0,0

6,3

НВ

20,4

0,0

6,1

2,0/0,0

2,0

НВс

0,0

0,0/0,0

33,3

0,0

НВ

0,0

2,9

0,0

0,0/0,0

2,9

8,6

НВс

0,0

НВ

0,0

7,8

1,8/0,0

0,0

НВс

0,0

0,9

66,7

0,0/0,0

0,0

НВ

3,6

0,0

10,9

1,8/0,0

0,0

7,3

НВс

0,0

20,0/0,0

0,0

НВ

4,5

0,0

3,4

0,0

2,3

0,0/1,1

1,1

13,5

НВс

0,0

0,0/20,0

0,0

НВ

0,6

3,1

0,6

0,0

0,0/0,0

0,6

17,2

НВс

0,0

9,1

0,0

9,1

18,2

0,0/0,0

9,1

НВ

0,3

0,5

0,0

7,4

0,3/0,3

0,5

17,7

НВс

0,0

20,0

0,0/0,0

0,0

10,0

Оптова та роздрібна торгівля, ремонт атотранспортних засобів і мотоциклів Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність Тимчасове розміщування й організація харчування Інформація та телекомунікації Фінансова та страхова діяльність Операції з нерухомим майном Професійна, наукова та технічна діяльність

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

Державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1 16

2 Освіта

Охорона здоров’я та надання соціальної дпомоги

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

Надання інших видів послуг

15/16

НВ

1,9

0,0

5,7

0,0/1,0

0,0

7,7

НВс

0,0

20,0

0,0/0,0

0,0

НВ

0,5

2,1

0,0

20,2

0,0/0,0

0,0

7,6

НВс

0,0

16,7

0,0/0,0

0,0

НВ

0,0

3,9

0,0

9,8

0,0/0,0

0,0

17,7

НВс

0,0

0,0/0,0

0,0

НВ

0,0

16,7

0,0/0,0

0,0

НВс

0,0

0,0/0,0

0,0

НВ

1,5

1,3

1,1

0,1

3,2

0,3/0,6

0,4

15,0

НВс

0,6

3,4

0,2

2,3

3,0

1,5/2,1

4,0

6,3

У середньому по Україні

Примітка. НВ* – нещасний випадок без смертельного наслідку; НВc*– нещасний випадок зі смертельним наслідком.

6.5.7. Дія підвищених температур (крім пожеж) у середньому по Україні призвела до травмування 1,5% працівників, а в окремих галузях – від 0,2% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів) до 20,4% (тимчасове розміщування й організація харчування), відмінність між цими показниками становить 102,0 разу! Більші за середній по Україні показники спостерігаються серед працівників семи галузей, а найбільше у: професійна, наукова та технічна діяльність – 4,5% (у 3,0 разу), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 8,0% (у 5,3 разу) і тимчасове розміщування й організація харчування – 20,4% (у 13,6 разу). Серед працівників чотирьох галузей не було зареєстровано працівників, які б травмувались від цієї події. Дія підвищених температур (крім пожеж) призвела до загибелі в середньому по Україні 0,6% працівників, більші показники спостерігаються лише в двох галузях, таких як переробна промисловість – 2,4% (більше у 4,0 разу) та будівництво – 2,6% (у 4,3 разу). Серед працівників чотирьох галузей не було зареєстровано працівників, які б травмувались від цієї події. Це зумовлено порушенням вимог правил безпеки праці при виконанні технологічних робіт на металургійних комбінатах, вогневих робіт у будівництві, а також отриманням опіків у закладах харчування. На нашу думку, в загибелі працівників від цієї події певну роль відіграють також недоліки в наданні домедичної допомоги тим, хто отримав опіки. Це є ознакою недоліків у навчанні з охорони праці, зокрема щодо особливостей надання домедичної допомоги таким потерпілим. Серед працівників підприємств інших 17 видів економічної діяльності не було загиблих від цієї події. 6.5.8. Дія шкідливих і токсичних речовин була подією, внаслідок якої в Україні травмувалися у середньому 1,3% працівників, а в окремих галузях – від 0,2% (транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність) до 7,1% (водопостачання, каналізація, поводження з відходами), відмінність між цими показниками становить 35,5 разу! У п’яти галузях спостерігались більші за середні по Україні показники, зокрема найбільше у: інформація та телекомунікації – 2,9% (більше в 2,2 разу), переробна промисловість – 4,1% (у 3,2 разу), водопостачання, каналізація, поводження з відходами – 7,1% (у 5,5 разу). Серед працівників семи галузей не було виявлено працівників, які травмувались внаслідок цієї події. У той же час дія шкідливих і токсичних речовин призвела до загибелі в середньому по Україні 3,4% працівників, а в окремих галузях – від 9,1% (діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування) до 35,7% (водопостачання, каналізація, поводження з відходами), відмінність між цими показниками становить 3,8 разу. Перевищення середнього по Україні показника сталося тільки в трьох галузях, таких як: діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 9,1% (більше у 2,7 разу), переробна промисловість – 12,2% (у 3,6 разу) та водопостачання, каналізація, поводження з відходами – 35,7% (у 10,5 разу). Серед працівників інших 16 галузей не було загиблих від цієї події. 50

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Зазначені показники травмування та загибелі працівників від дії шкідливих і токсичних речовин свідчать про: – низьку ефективність заходів роботодавців щодо поліпшення стану гігієни праці та виробничого середовища через облаштування надійних систем припливно-витяжної вентиляції та запобігання викидам шкідливих хімічних речовин у повітря робочої зони; – недостатню забезпеченість працівників підприємств зазначених видів економічної діяльності та застосування ними засобів індивідуального захисту органів дихання, зокрема ізолювальних (шлангових протигазів) або автономних засобів. До них, наприклад, належать: апарат дихальний на стисненому повітрі АСП-2, апарат дихальний для рятувальних служб хімічних підприємств АПХ, апарат повітряний ізолювальний для пожежників АІР-317, респіратори з хімічно зв’язаним киснем РХ-4П або РХ-4Е, респіратор ізолювальний регенеративний Р-30, саморятівник шахтний малогабаритний ШСМ-30, саморятівники шахтні ізолювальні ШСР-1П, ШСР-1Н або ШСР-ІVта ін.; – вочевидь недостатню забезпеченість працівників та застосування ними при проведенні робіт у колодязях або закритих ємностях з наявністю у їх повітрі шкідливих і токсичних речовин таких рятувальних засобів, як лямкові пояси різних модифікацій (ПЛ, 1ПЛ-К, 2ПЛ-К, фали рятувальні стрічкові та ін.); – порушення працівниками вимог безпеки й охорони праці при застосуванні хімічних і токсичних речовин та проведенні ремонтних робіт, особливо під час виконання виробничих завдань у колодязях та замкнутих ємностях із шкідливим складом повітряного середовища, недостатнє відображення у нарядах-допусках на ці роботи питань безпеки праці, а також неповне або нечітке виконання ремонтниками приписів нарядів-допусків; – недостатню обізнаність працівників щодо правил та методики надання домедичної допомоги потерпілим унаслідок ураження шкідливими і токсичними речовинами, що свідчить про недоліки у вивченні зазначеної теми під час навчання з охорони праці. 6.5.9. Внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори отримали ушкодження в середньому по Україні 1,1% працівників, а в окремих галузях – від 0,3% (будівництво) до 8,1% (сільське, лісове та рибне господарство), відмінність у цих показниках становить 7,4 разу. Перевищення середнього по Україні показника спостерігалось серед працівників восьми галузей, особливо у таких як: мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 3,9% (більше у 3,5 разу), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 7,5% (у 6,8 разу), сільське, лісове та рибне господарство – 8,1% (у 7,4 разу). Серед працівників восьми галузей не було потерпілих від настання цієї події. Зазначена подія призвела до загибелі в середньому по Україні 0,2% працівників, а у такій галузі, як сільське, лісове та рибне господарство – 1,8 %. Серед працівників інших 18 галузей не було загиблих від цієї події. Зазначена подія спричиняє травмування або загибель працівників найчастіше через присутність безпритульних собак на території підприємств, будівельних майданчиків і населених пунктів, а також невиконання вимог правил безпеки праці при догляді за сільськогосподарськими тваринами. Певним чином на настання цієї події впливає неналежний нагляд за санітарним станом території підприємств з боку роботодавців і представників Держсанепідслужби, недостатнє знищення роботодавцями місць виплоду та життя шкідливих членистоногих (оси, шершні, павуки, скорпіони тощо) та плазунів (змії), проростання на території підприємств отруйних та небезпечних рослин. 6.5.10. Асфіксія була подією, що призвела до травмування в середньому по Україні 0,1% працівників, а в окремих галузях – від 0,1% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів, переробна промисловість) до 0,6% (будівництво, діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування), відмінність у цих показниках становить 6,0 разу. Перевищення середнього показника по Україні відмічено в п’яти галузях, таких як: сільське, лісове та рибне господарство; транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – по 0,2% (більше у 2,0 разу); оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 0,4% (у 4,0 разу), будівництво, діяльність у сфері адміністративнрго та допоміжного обслуговування – по 0,6% (у 6,0 разу). Серед працівників 12 галузей не було зареєстровано травмованих унаслідок цієї події. . Асфіксія була подією, що призвела до загибелі в середньому по Україні 2,3% працівників, а в окремих галузях – від 1,6% (транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність) – до 9,1% (діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування), відмінність у цих показниках становить 5,7 разу. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Перевищення середнього показника по Україні спостерігалось у чотирьох галузях, а найбільше у: оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 4,2 (більше у 1,8 разу), будівництво – 5,1% (у 2,2 разу) та діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 9,1% (у 4,0 разу). Серед 11 галузей не було зареєстровано працівників, які загинули внаслідок цієї події. З наведених показників зрозуміло, що головним чинником у загибелі працівників від асфіксії є порушення трудової дисципліни, збільшення серед працюючого населення осіб з порушеннями діяльності центральної нервової системи, таких, що зловживають алкогольними напоями та наркотичними речовинами, а також недоліки у наданні таким працівникам домедичної допомоги. 6.5.11. Травма, заподіяна іншою особою, призвела до травмування в середньому по Україні 3,2% працівників, а серед працівників окремих галузей – від 0,2% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів) до 20,2% (охорона здоров’я та надання соціальних послуг), відмінність між цими показниками становить 101,0 разу! Перевищення середнього по Україні показника спостерігалося серед працівників 13 галузей, особливо таких, як: операції з нерухомим майном – 10,9% (більше у 3,4 разу), надання інших послуг – 16,7% (у 5,2 разу), охорона здоров’я та надання соціальних послуг – 20,2% (у 6,3 разу). Серед працівників двох галузей не було осіб, які травмувалися внаслідок цієї події. Натомість навмисне вбивство, заподіяне іншою особою, було подією, що призвела до загибелі в середньому по Україні 3,0% працівників, а серед працівників окремих галузей – від 1,5% (сільське, лісове та рибне господарство) до 66,7% (фінансова та страхова діяльність), відмінність між цими показниками становить 44,5 разу. Перевищення середнього по Україні показника мало місце серед працівників 11 галузей, особливо таких, як діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 18,2% (більше у 6,1 разу); освіта, а також державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування – по 20,0% (у 6,7% разу), фінансова та страхова діяльність – 66,7% (у 22,2 разу). Серед працівників 11 галузей не було загиблих від навмисного вбивства або травми, заподіяних іншою особою. Травмування та загибель працівників від цієї події відбувається внаслідок: – порушення ними або особами, які вчинили зазначені протиправні дії по відношенню до потерпілих, правил внутрішнього трудового розпорядку, правил поведінки та трудової дисципліни, в тому числі через зловживання алкогольними напоями; – нападів громадян чи їх родичів на медичних працівників бригад швидкої допомоги при наданні медичної допомоги, а також протиправних дій іншими особами на працівників фінансових органів та установ; – психологічної несумісності працівників, особливо серед будівельників, транспортників, та працівників сільського господарства; – недоліків у проведенні періодичних профілактичних медичних оглядів, зокрема огляду психофізіолога та психіатра. 6.5.12. Пожежа була подією, що призвела до травмування в середньому по Україні 0,3% працівників, а в окремих галузях цей показник становив від 0,1% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів) до 2,0% (тимчасове розміщування й організація харчування), відмінність між показниками становить 20,0 разу! Перевищення середнього по Україні показника мало місце серед семи галузей, особливо таких, як: постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 1,6% (більше у 5,3 разу), фінансова та страхова діяльність, а також операції з нерухомим майном – по 1,8% (у 6,0 разу), тимчасове розміщування й організація харчування – 2,0% (у 6,7 разу). Серед працівників дев’яти галузей не було зареєстровано потерпілих від цієї події. Водночас пожежа була подією, що призвела до загибелі в середньому по Україні 1,5% працівників, а в окремих галузях – від 1,2% (переробна промисловість) до 20,0% (операції з нерухомим майном), відмінність між цими показниками становить 16,7 разу. Перевищення середнього показника по Україні постерігалося серед працівників п’яти галузей, особливо таких, як: транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 3,1% (більше у 2,1 разу), оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 8,3% (у 5,5 разу), операції з нерухомим майном – 20,0% (у 13,3 разу). Серед працівників 14 галузей не зареєстровано загиблих від цієї події. Травмування і загибель працівників унаслідок пожежі свідчить про наявність на підприємствах порушень вимог нормативних актів з пожежної безпеки щодо: 52

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ – утримання, експлуатації, застосування роботодавцями та працівниками підприємств засобів пожежогасіння, включаючи централізовані та первинні, залежно від виду економічної діяльності підприємства та типу виробничих приміщень щодо пожежобезпеки, видів вогневих робіт, класу пожежі тощо; – проведення засобами пожежогасіння випробувань, опосвідчень та своєчасної їх заміни; – експлуатації електрообладнання при проведенні фарбувальних, газозварювальних та інших вогневих робіт, а також при роботі з легкозаймистими речовинами під час виконання виробничих завдань; – підготовки персоналу з пожежної безпеки, формування добровільних пожежних дружин, розробки планів дій персоналу підприємства під час виникнення пожежі (інформація, евакуація, первинні протипожежні заходи тощо), а також з ліквідації пожежі; – дотримання працівниками, особливо особами охорони, вимог протипожежної безпеки під час нічних чергувань, що також супроводжуються вживанням алкогольних напоїв. 6.5.13. Вибух спричинив травмування в середньому по Україні 0,6% працівників, в окремих галузях – від 0,2% (транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність) до 1,1% (сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; професійна наукова та технічна діяльність), відмінність між цими показниками становить 5,5 разу. Вищі за середній по Україні показники зареєстровані в п’яти галузях, найвищі – у зазначених галузях, де вони перевищували середній по Україні у 5,5 разу, а також в освіті – 1,0% (у 5,0 разу). У дев’яти галузях не було працівників, які травмувалися під час вибуху. В середньому по Україні від вибуху загинули 2,1% працівників, а в окремих галузях – від 1,8% (сільське, лісове та рибне господарство) до 20,0% (професійна наукова та технічна діяльність), відмінність між цими показниками становить 11,1 разу. Перевищення середнього показника по Україні відмічено серед працівників трьох таких галузей, як: переробна промисловість – 2,4% (більше на 14,3%), добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 5,0% (більше у 2,4 разу) і професійна наукова та технічна діяльність – 20,0% (у 9,5 разу). Травмування і загибель працівників унаслідок вибуху переконливо підтверджують наявність на підприємствах грубих порушень вимог нормативних актів з безпеки й охорони праці (міждержавних стандартів з безпеки праці, державних стандартів України, нормативно-правових актів з охорони праці та ін.) щодо: – утримання, експлуатації, застосування роботодавцями та працівниками підприємств посудин, що працюють під тиском (газових балонів, балонів з киснем та компресорного обладнання); – проведення на газозварювальному обладнанні, компресорних установках та іншому обладнанні, де застосовується збільшений тиск, випробувань, опосвідчень та різних видів ремонту; – проведення робіт підвищеної небезпеки, зокрема фарбувальних, газо- та електрозварювальних, вибухових та гірничих, а також застосування вибухових матеріалів. 6.5.14. Погіршення стану здоров’я було подією, що призвела до травмування в середньому по Україні 0,4% працівників, а в окремих галузях – від 0,2% (транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність) до 2,9% (інформація та телекомунікації), відмінність між цими показниками становить 14,5 разу. Перевищення середнього показника по Україні мало місце у восьми галузях, особливо таких, як: професійна наукова і технічна діяльність – 1,1% (більше у 2,8 разу), тимчасове розміщування й організація харчування – 2,0% (у 5,0 разу), інформація та телекомунікації – 2,9% (у 7,0 разу). Серед працівників дев’яти галузей не зареєстровано травмованих унаслідок погіршення стану здоров’я. Необхідно зазначити, що погіршення стану здоров’я було подією, що спричинила загибель у середньому по Україні 4,0% працівників. Причому в окремих галузях цей показник становив від 2,4% (переробна промисловість) до 33,3% (тимчасове розміщення й організація харчування), відмінність між цими показниками становить 13,9 разу. Перевищення середнього по Україні показника мало місце серед працівників трьох галузей: добувна промисловість і розроблення кар’єрів; діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – по 9,1% (більше у 2,3 разу) та тимчасове розміщування й організація харчування – 33,3% (у 8,3 разу). Серед працівників 13 галузей не було загиблих унаслідок цієї події. Значна роль погіршення стану здоров’я у травмуванні і загибелі працівників зумовлена: а) зростанням захворюваності серед працюючого населення, поширенням соціально небезпечних хвороб; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ б) негативними наслідками реформи охорони здоров’я, що призвели до практичної ліквідації не тільки закладів охорони здоров’я на підприємствах, а й цехової медицини та профпатологічної служби; в) наявністю істотних недоліків у проведенні працівникам попередніх при прийомі на роботу та періодичних профілактичних медичних оглядів, основними з яких є: – недооцінка стану здоров’я майбутнього працівника та негативного впливу на нього небезпечних і шкідливих виробничих факторів; – недостатнє врахування виду шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які впливають на працівника під час виконання ним виробничих завдань, що призводить до скорочення програми проведення медичного огляду; – неналежне виконання роботодавцями медичних пропозицій Заключних актів медогляду щодо амбулаторного та стаціонарного лікування працівників, їх працевлаштування за станом здоров’я, проведення працівникам, які мають захворювання, диспансерного нагляду, реабілітації та санаторно-курортного лікування; – згортання мережі відомчих санаторіїв-профілакторіїв, які забезпечували регулярне профілактичне оздоровлення працівників; – непроведення працівникам у разі погіршення здоров’я позачергових медичних оглядів за ініціативою роботодавця для запобігання виникненню у працівників загострень і ускладнень наявних захворювань; – ліквідація більшості закладів промислової (цехової) медицини, які давали можливість оперативно виявляти у працівників захворювання на ранніх стадіях. 6.5.15. Інші (крім зазначених) види подій спричинили травмування в середньому по Україні 15,0% працівників, а в окремих галузях – від 2,0% (тимчасове розміщування й організація харчування) до 22,1% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів), відмінність між цими показниками становить 11,0 разу. Перевищення середнього показника по Україні мало місце серед працівників п’яти галузей, особливо таких, як: діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 17,2% (більше на 14,7%), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – по 17,7% (на 18,0%), добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 22,1% (у 1,5 разу). Тільки серед працівників такої галузі, як надання інших послуг, не було травмованих унаслідок інших подій. Інші види подій призвели до загибелі в середньому по Україні 6,3%, а в окремих галузях – від 3,7% (переробна промисловість) до 12,2% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів), відмінність між показниками становить 3,3 разу. Перевищення середнього показника по Україні спостерігалося серед працівників чотирьох галузей, особливо таких, як: діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 9,1% (більше у 1,4 разу), державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування – 10,0% (у 1,6 разу) та добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 12,4% (у 2,0 разу). Значна питома вага працівників, які травмувалися і загинули внаслідок інших видів подій, свідчить про наявність серйозних недоліків у проведенні розслідувань та спеціальних розслідувань нещасних випадків, що сталися на підприємствах цих галузей. Необхідно зазначити, що в Україні спостерігаються також поодинокі випадки травмування та загибелі працівників (питома вага цих подій не перевищує 0,1% в цілому по Україні та в деяких галузях) у зв’язку з настанням таких подій, як: дія іонізуючого випромінювання, показники напруженості праці, утоплення, стихійне лихо та ін. 6.6. Порівняльний розподіл кількості потерпілих та загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за причинами їх настання Порівняльний розподіл потерпілих та загиблих за видами причин, що призвели до настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у різних галузях України в 2013 р., наведено в табл. 6,6. 6.6.1. Про роль окремих причин у травмуванні працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, без смертельних наслідків У 2013 р. при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, без смертельних наслідків показник питомої ваги працівників, які потерпіли внаслідок організаційних причин, у середньому по Україні складав – 65,1%, а в окремих галузях – від 20,4% (тимчасове розміщування й організація харчування) – до 74,8% (добувна промисловість і розроблення кар’єрів), відмінність між цими показниками становить 3,7 разу. 54

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 6,6 Розподіл потерпілих та загиблих від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за причинами травмування і загибелі працівників підприємств різних видів економічної діяльності у 2013 році

№ з/п

Вид економічної діяльності

Вид нещасного випадку

1 1

2 Сільське, лісове та рибне господарство

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів Переробна промисловість

НВ

74,0

12,7

7,5

5,8

НВс

61,0

25,6

6,1

7,3

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

НВ

49,0

14,9

20,6

15,5

НВс

61,5

30,8

0,0

7,7

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

НВ

60,5

10,3

16,6

12,6

НВс

57,3

21,3

7,1

14,3

Будівництво

НВ

72,0

11,7

7,2

9,1

НВс

58,9

18,0

10,3

12,8

Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

НВ

62,7

7,5

9,0

20,8

НВс

50,0

16,7

0,0

33,3

НВ

60,3

11,8

15,3

12,6

НВс

56,2

18,8

12,5

НВ

20,4

4,1

14,3

61,2

НВс

50,0

3 4 5

3 НВ*

Розподіл кількості потерпілих* та загиблих** за причинами настання нещасних випадків (у % до загальної кількості потерпілих або загиблих) психофізіоорганізаційні технічні інші причини логічні 4 5 6 7 61,0 15,7 7,0 16,3

НВс*

47,3

21,1

15,8

НВ

74,8

14,3

7,8

15,8 3,1

НВс

48,8

31,5

9,8

9,9

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

Тимчасове розміщування й організація харчування

50,0

0,0

Інформація та телекомунікації

НВ

28,6

17,1

11,4

42,9

НВс

33,3

33,4

0,0

33,3

Фінансова та страхова діяльність

НВ

49,0

15,7

23,5

11,8

НВс

33,3

0,0

66,7

0,0

11 12 13

Операції з нерухомим майном

НВ

56,4

7,3

14,5

21,8

НВс

80,0

0,0

20,0

Професійна, наукова та технічна діяльність

НВ

50,5

13,5

22,5

НВс

80,0

20,0

0,0

0.0

НВ

52,1

4,3

12,3

1,3

НВс

72,7

0,0

16,2

9,1

НВ

32,7

8,5

16,1

42,7

НВс

10,0

0,0

20,0

70,0

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

Державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування

Освіта

17 18 19

НВ

35,8

11,5

21,1

31,6

НВс

20,0

40,0

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

НВ

31,6

7,6

23,8

37,0

НВс

58,3

0,0

41,7

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

НВ

39,2

7,8

27,5

25,5

НВс

0,0

50,0

Надання інших видів послуг

НВ

25,0

33,4

8,3

33,3

Усього по Україні

НВс

0,0

НВ

65,1

12,6

10,5

11,8

НВс

53,0

21,9

10,1

15,0

Примітки. НВ* – нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, без смертельного наслідку; НВс* – нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, зі смертельним наслідком; потерпілі*– від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, без смертельних наслідків; загиблі ** – від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Перевищення середнього показника по Україні (65,1%) мало місце серед працівників трьох галузей: будівництво – 72,0% (більше на 10,6%), переробна промисловість – 74,0% (на 13,7%) та добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 74,8% (на 14,9%). Найменші показники питомої ваги працівників, які травмувалися з організаційних причин, спостерігалися у таких галузях, як: тимчасове розміщування й організація харчування – 20,4% (менше у 3,2 разу), надання інших послуг – 25,0% (у 2,6 разу), інформація та телекомунікації – 28,6% (у 2,3 разу). Технічні причини у 2013 році призвели до травмування в середньому по Україні 12,6% працівників, а в окремих галузях – від 4,1% (тимчасове розміщування й організація харчування) до 33,4% (надання інших послуг), відмінність між цими показниками становить 8,1 разу. Перевищення середнього показника по Україні мало місце серед працівників дев’яти галузей, особливо таких, як: постачання електроенергії, пари та кондиційованого повітря – 14,9% (більше на 18,2%), сільське господарство, лісове господарство, рибне господарство, а також фінансова та страхова діяльність – по 15,7% (на 24,6%) та надання інших послуг – 33,4% (у 2,6 разу). Психофізіологічні причини зумовили травмування в середньому по Україні 10,5% працівників, а в окремих галузях – від 8,3% (надання інших послуг) до 27,5% (мистецтво, спорт, розваги та відпочинок), відмінність між цими показниками становить 3,3 разу. Перевищення середнього показника по Україні мало місце серед працівників 13 галузей, особливо таких, як: фінансова та страхова діяльність – 23,5% (більше у 2,3 разу), охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 23,8% (у 2,3 разу), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 27,5% (у 2,6 разу). Менші за середній по Україні показники спостерігалися серед працівників п’яти видів економічної діяльності. Інші причини (без урахування організаційних, технічних і психофізіологічних) зумовили травмування в середньому по Україні 11,8% працівників, а в окремих галузях – від 1,3% (діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування) до 61,2 % (тимчасове розміщування й організація харчування), відмінність між цими показниками становить 47,1 разу! Перевищення середнього показника по Україні спостерігалося серед працівників 14 галузей, особливо таких, як: державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування – 42,7% (більше у 3,6 разу), інформація та телекомунікації – 42,9% (у 3,6 раза), тимчасове розміщування й організація харчування – 61,2% (у 5,2 разу). 6.6.2. Про роль окремих причин у загибелі працівників при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками Дещо іншим було розподілення загиблих за видом причин при настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками. Питома вага працівників, які загинули внаслідок організаційних причин, у середньому по Україні складала 52,9%, а в окремих галузях – від 10,0% (державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування) до 80,0% (операції з нерухомим майном, а також професійна наукова та технічна діяльність), відмінність між цими показниками становить 8,0 разу. Перевищення середнього показника по Україні відмічено серед працівників дев’яти галузей, особливо таких, як: постачання електроенергії, пари та кондиційованого повітря – 61,5% (більше на 16,2%), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 72,7% (у 37,4 разу), операції з нерухомим майном; професійна наукова та технічна діяльність – по 80,0% (у 1,5 разу). Менші за середній по Україні показники мали місце у восьми галузях. Серед працівників таких галузей, як мистецтво, спорт, розваги та відпочинок; надання інших послуг не зареєстровано загиблих внаслідок організаційних причин. Висока питома вага працівників, що травмувалися та загинули на виробництві внаслідок організаційних причин, також свідчить про наявність на підприємствах істотних недоліків у здійсненні роботодавцями заходів у сфері охорони та безпеки праці, зокрема: а) відсутність служб охорони праці (особливо на малих і середніх підприємствах та підприємствах приватної форми господарювання) або незадовільне функціонування системи управління охороною праці на цих же підприємствах; б) недоліки під час навчання безпечних прийомів праці (відсутність або формальне чи неякісне проведення різного виду інструктажів з охорони праці, особливо перед виконанням робіт підвищеної небезпеки) та допуск працівників до їх виконання без навчання і перевірки знань з охорони праці та без наряду-допуску; 56

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ в) відсутність або неякісне розроблення посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці, в яких недостатньо враховані та визначені: – функціональні обов’язки працівника, виходячи з Довідника кваліфікаційних характеристик професій, стандартів безпеки праці на виробниче обладнання та види робіт, які він буде виконувати за своєю професією; – особливості технологічного процесу, небезпечні та шкідливі фактори виробництва, ризики виникнення нещасних випадків; – особливості надання домедичної допомоги при травмуванні працівників; – вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (міждержавних стандартів з безпеки праці, державних стандартів України, правил охорони праці при виконанні різного виду робіт, особливо підвищеної небезпеки); г) недостатнє забезпечення та застосування працівниками колективних засобів захисту (захисних ширм та екранів, систем блокування, сигналізації, вентиляції, опалення, освітлення тощо) та засобів індивідуального захисту, особливо голови, очей, органів дихання, від падіння з висоти, діелектричних, а також рятувальних засобів (поясів, лямок, шлангових протигазів, ізолюючих протигазів та ін.), при виконанні робіт підвищеної небезпеки в ємкостях, колодязях, ямах, колекторах, у повітрі яких містяться токсичні або отруйні речовини; д) порушення трудової, виробничої та технологічної дисципліни, режимів праці та відпочинку, залучення працівників до виконання надурочних робіт та робіт не за спеціальністю або всупереч роботам, передбаченим за його спеціальністю згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників; е) порушення технологічного процесу та вимог безпеки праці при виконанні виробничих завдань, експлуатації виробничого обладнання, особливо підвищеної небезпеки, чому сприяє незадовільний або формальний триступінчастий контроль за станом охорони праці у виробничих підрозділах з боку посадових осіб підприємств, зокрема початкової ланки (бригадирів, начальників цехів та виробничих дільниць, начальників служб та ін.). Технічні причини у 2013 році зумовили загибель в середньому по Україні 21,9% працівників, а в окремих галузях – від 16,7% (оптова і роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів) до 31,5% (добувна промисловість й розроблення кар’єрів), відмінність між цими показниками становить 1,9 разу. Перевищення середнього показника по Україні мало місце серед працівників тільки двох галузей: постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 30,8% (більше у 1,4 разу) та добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 31,5% (у 1,4 разу). Серед працівників восьми галузей не було загиблих від технічних причин. Значна роль технічних причин у настанні нещасних випадків на виробництві, що призводять до травмування та загибелі працівників, зумовлена: – недоліками в безпечному утриманні роботодавцями виробничих будівель та території підприємств; – незадовільним у цілому технічним станом, недостатньою надійністю та незадовільним утриманням засобів виробництва (виробничого обладнання), систематичними порушеннями термінів проведення поточних і капітальних ремонтів, випробувань та опосвідчень обладнання; – умовами праці, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, що зумовлено недоліками в застосуванні колективних засобів захисту та вкрай негативно впливає на працездатність, стан здоров’я працівників, запобігання нещасним випадкам на виробництві та виникнення у них професійних захворювань; – масовими порушеннями роботодавцями порядку, термінів та методики проведення атестації робочих місць за умовами праці, що вкрай негативно впливає на соціальний захист працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, зокрема надання їм передбачених законодавством пільг і компенсацій. Наприклад, усього в умовах праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, станом на 31.12.2013 працювало 1 млн 186,7 тис. працівників (29,5% штатної кількості працівників, охоплених державним статистичним спостереженням щодо умов праці), а доплати до заробітної плати отримували тільки 17,5% працівників, що суперечить чинному нормативно-правовому акту з цього питання. 0,6% працівників отримують лікувально-профілактичне харчування, хоча значно більша їх кількість працюють в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці. Зазначені недоліки в проведенні атестації були висвітлені членськими організаціями під час проведення у 2010–2012 рр. Всеукраїнської акції профспілок «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок», підсумки першого етапу якої були підбиті на засіданні Президії ФПУ 14 березня 2012 р. (Постанова № П-11-8). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Незадовільні умови праці супроводжуються також масовою ліквідацією на більшості приватизованих підприємств закладів соціально-побутової сфери (їдалень, оздоровчих центрів, санітарно-побутових приміщень, магазинів, дитячих дошкільних установ, оздоровчих закладів (баз вихідного дня, санаторіїв-профілакторіїв тощо) та закладів охорони здоров’я (медико-санітарних частин, оздоровпунктів, медичних амбулаторій та ін.), що вкрай негативно впливає на збереження здоров’я і працездатність працівників та їх оздоровлення. Такий стан зумовлений невиконанням або недостатнім виконанням роботодавцями на більшості підприємств приватизаційного договору та приватизаційних зобов’язань, а також недостатнім контролем за їх виконанням з боку відповідних державних наглядових органів, зокрема Держпраці, Держсанепідслужби та Держгірпромнагляду. Психофізіологічні причини зумовили загибель у середньому по Україні 10,2% працівників, а в окремих галузях – від 6,1% (переробна промисловість) до 66,7% (фінансова та страхова діяльність), відмінність між цими показниками становить 10,9 разу. Перевищення середнього показника по Україні мало місце серед працівників дев’яти галузей, особливо таких, як: державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування, а також освіта – по 20,0% (більше в 2,0 разу), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – 50,0% (у 4,9 разу) і фінансова та страхова діяльність – 66,7% (у 6,5 разу). Серед працівників семи галузей не було загиблих від психофізіологічних причин. Менші за середній по Україні показники спостерігалися серед працівників трьох видів економічної діяльності: переробна промисловість – 6,1% (у 1,7 разу), водопостачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 7,1% (у 1,4 разу) та добувна промисловість й розроблення кар’єрів – 9,8% (на 4,1%). Роль у травмуванні та загибелі працівників психофізіологічних причин підтверджує наявність серйозних недоліків у організації та проведенні попередніх при працевлаштуванні і періодичних профілактичних медичних оглядів працівників підприємств зазначених видів економічної діяльності. Особливо формально здійснюються медогляди у нарколога, психіатра, психофізіологічна експертиза. Неповністю виконуються програми медогляду відповідно до шкідливих факторів виробництва, що впливають на працівника. Роботодавцями рідко виконуються повною мірою медичні рекомендації Заключних актів медичного огляду. Інші причини зумовили загибель в середньому по Україні 15,0% працівників, а в окремих галузях – від 9,1% (діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування) до 70,0% (державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування), відмінність між цими показниками становить 7,7 разу. Перевищення середнього по Україні показника мало місце серед працівників 10 галузей, особливо таких, як: охорона здоров’я та надання соціальних послуг – 41,7% (більше в 2,8 разу), тимчасове розміщування й організація харчування, а також мистецтво, спорт, розваги та відпочинок – по 50,0% (у 3,3 разу) та державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування – 70,0% (у 4,7 разу). Менші за середній по Україні значення цього показника спостерігалися серед працівників шести видів економічної діяльності. Натомість серед працівників трьох видів економічної діяльності: фінансова та страхова діяльність; професійна наукова та технічна діяльність; надання інших видів послуг не було загиблих унаслідок інших причин настання нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними наслідками. Висока питома вага інших причин у травмуванні та загибелі працівників укотре свідчить про наявність істотних недоліків у роботі комісій з розслідування (спеціального розслідування) нещасних випадків на підприємствах таких галузей, як: діяльність готелів та ресторанів, рибальство та рибництво, державне управління. 6.7. Про рівні частоти та тяжкості травмування працівників підприємств різних видів економічної діяльності у 2009–2013 роках Зазначені показники для працівників підприємств 15 видів економічної діяльності України наведено в табл. 6,7. Для визначення відповідних показників частоти і тяжкості травмування працівників окремих галузей у 2013 році використано відповідні дані по секціях та розділах оновлених видів економічної діяльності.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ Таблиця 6,7 Рівні частоти і тяжкості травмування працівників окремих галузей України за 2009 – 2013 роки Показники травматизму на виробництві

№ з/п

Вид економічної діяльності

Роки

К ч

2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С* 2009 2010 2011 2012 2013 С*

1,3 1,3 1,3 1,2 1,2 1,3 1,6 1,8 2,1 1,4 1,5 1,7 11,7 11,0 10,0 8,7 7,8 8,3 1,7 1,8 1,6 1,6 1,3 1,6 1,1 1,1 0,9 0,9 0,8 1,0 2,1 2,0 2,0 1,9 1,5 1,9 0,5 0,5 0,5 0,5 0,4 0,5 0,5 0,6 0,7 0,9 0,6 0,7 0,9 1,0 0,8 0,9 0,7 0,9

19,4 21,6 24,2 21,2 29,3 23,1 35,0 73,0 121,7 28,2 115,6 74,1 47,6 37,2 47,9 38,4 36,1 41,4 14,1 17,0 14,5 17,3 12,8 15,1 19,6 21,9 16,9 19,2 17,8 18,9 32,4 37,7 36,3 39.3 27,2 34,6 6,7 6,5 6,7 6,0 5,1 6,2 4,5 5,8 3,6 3,3 5,1 4,5 17,3 18,8 17,5 19,1 22,0 18,9

40,2 42,0 38,4 37,3 40,9 39,8 22,2 11,5 22,5 16,6 10,9 16,7 34,0 33,8 35,2 35,9 32,7 34,3 37,1 38,8 39,7 38,6 42,3 39,3 39,7 34,6 33,6 33,9 30,6 34,5 41,4 34,9 46,2 53,5 53,3 45,9 41,1 35,8 37,8 46,0 39,6 49,2 39,6 26,5 19,9 21,9 19,0 25,4 36,5 40,8 37,4 37,5 41,5 38,7

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

Рибальство, рибництво

Добувна промисловість

Переробна промисловість

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Будівництво

Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

Діяльність готелів та ресторанів

Діяльність транспорту та зв’язку

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

чс

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 1

Фінансова діяльність

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

Державне управління

Освіта

14 Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

Усього по Україні

4 0,4 0,3 0,3 0,2 0,3 0,3 0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,7 0,5 0,5 0,5 0,5 0,4 0,5 0,4 0,4 0,4 0,3 0,4 0,4 0,5 0,5 0,4 0,5 0,5 0,5 0,5 1,0 1,0 0,9 0,8 0,8 1,4 1,4 1,3 1,2 1,1 1,3

5 4,8 3,6 1,8 2,5 1,8 2,9 12,3 10,0 10,5 12,7 11,0 11,3 3,7 4,3 4,5 4,4 3,9 4,2 4,1 4,4 4,7 3,6 3,9 4,1 2,6 3,8 3,2 3,1 5,3 3,6 10,3 9,1 12,2 11,1 10,1 10,6 12,5 13,1 13,0 12,8 12,3 12,7

6 31,2 28,8 27,7 29,8 42,9 32,1 33,6 39,1 36,7 37,0 37,0 37,0 36,4 38,5 32,2 31,7 38,9 36,6 41,8 32,2 35,5 35,7 40,2 37,1 36,8 37,8 40,1 32,7 33,0 36,1 33,8 41,8 32,3 34,8 38,2 36,2 37,4 36,5 37,1 37,4 37,8 37,2

Примітка. С* – середнє значення показника за період 2009–2013 рр.

6.7.1. Показник частоти травмування Матеріали табл. 6,7 свідчать, що показник частоти травмування працівників на виробництві (Кч) становив у середньому по Україні 1,3, а серед працівників окремих галузей – від 0,2 (фінансова діяльність, 2012 р.) до 11,7 (добувна промисловість, 2009 р.), відмінність між цими показниками становить 58,5 разу! Необхідно зазначити, що протягом 2009–2013 років щорічне перевищення середнього коефіцієнта порівняно із середнім по Україні спостерігалось тільки у чотирьох галузях: рибальство, рибництво; добувна промисловість; переробна промисловість, будівництво. Саме тому на підприємствах цих галузей необхідно в першу чергу проводити цільові та ефективні заходи щодо запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві. Серед працівників підприємств інших видів економічної діяльності України протягом 2009– 2013 років зареєстровані різні коефіцієнти частоти травмування, відмінності в яких статистично недостовірні (t < 2). Протягом 2011–2013 років відбувалася позитивна тенденція щорічного зменшення частоти травмування працівників добувної промисловості (з 10,0 до 7,8 – на 28,2%), будівництва (з 2,0 до 1,5 – на 33,3%) і сфери надання комунальних та індивідуальних послуг; культури та спорту (з 1,0 до 0,8 – на 25,9%). Ранг різних галузей за середнім коефіцієнтом частоти травмування (Кч) їх працівників протягом 2009–2013 років наведено на рис. 7, з якого видно, що перевищення середнього показника по Україні відмічається у п’яти галузях. 60

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ

Рис. 7. Ранжування галузей України за середнім показником частоти травмування (Кч) працівників протягом 2009–2013 років

6.7.2. Показник частоти смертельного травмування Серед працівників окремих галузей виробничої діяльності набагато гіршим був показник частоти смертельного травматизму (Кчс), тобто частоти їх загибелі. Матеріали табл. 6,7 свідчать, що показник частоти смертельного травмування працівників на виробництві (Кчс) становив у середньому по Україні 12,7, а серед працівників окремих галузей – від 1,8 (фінансова діяльність, 2012 р.) до 121,7 (рибальство, рибництво, 2011 р.), відмінність між цими показниками становить 67,6 разу! Необхідно зазначити, що протягом 2009–2013 років щорічне перевищення цього коефіцієнта порівняно із середнім по Україні спостерігалось серед працівників підприємств семи таких видів економічної діяльності, як: сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво; добувна промисловість; переробна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії,газу і води; будівництво, діяльність транспорту та зв’язку. Серед працівників підприємств інших галузей України протягом 2009–2013 років зареєстровані різні коефіцієнти частоти смертельного травмування (Кчс), відмінності яких статистично недостовірні (t < 2). Протягом 2011–2013 років спостерігалася позитивна тенденція щорічного зменшення частоти смертельного травмування працівників добувної промисловості (з 47,9 до 36,1 – на 32,7%); сфери надання комунальних та індивідуальних послуг; культури та спорту (з 12,2 до 10,1– на 20,8%). Збільшення коефіцієнта смертельного травмування протягом цього періоду відбулося тільки серед працівників такої галузі, як діяльність транспорту і зв’язку (з 17,5 до 22,0 – на 25,7%). Ранг різних галузей за середнім коефіцієнтом частоти смертельного травмування працівників протягом 2009–2013 років наведено на рис. 8, з якого видно, що перевищення середнього показника по Україні відмічено у семи галузях.

Рис. 8. Ранжування галузей України за середнім показником частоти травмування зі смертельним наслідком (Кчс) працівників протягом 2009–2013 років НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 6.7.3. Показник тяжкості травмування Цей показник становив у середньому по Україні 37,2, а серед працівників окремих галузей – від 10,9 (рибальство, рибництво, 2013 р.) до 53,5 (будівництво, 2012 р.), відмінність між цими показниками становить 4,9 разу. Щорічно перевищення середнього показника по Україні протягом 2009–2013 років мало місце у 6–8 галузях. Необхідно зазначити, що протягом 2011–2013 років відбувалося щорічне збільшення цього коефіцієнта серед працівників підприємств чотирьох галузей: діяльність транспорту та зв’язку (з 37,4 до 41,5 – на 11,0%), фінансова діяльність (з 27,7 до 42,7 – у 1,5 разу), освіта (з 35,5 до 40,2 – на 13,2%) та надання комунальних та індивідуальних послуг (з 32,3 до 38,2 – на 18,3%). У цей же період спостерігалося зменшення цього показника в галузі рибальство, рибництво (з 22,5 до 10,9 – у 2,1 разу). Серед працівників підприємств інших видів економічної діяльності України протягом 2009–2013 років спостерігалися різні коефіцієнти тяжкості травмування, динаміка яких статистично недостовірна (t < 2). Ранг різних галузей за середнім коефіцієнтом тяжкості травмування їх працівників наведено на рис. 9, з якого видно, що перевищення середнього показника по Україні відмічено у п’яти галузях.

Рис. 9. Ранжування галузей України за середнім показником тяжкості травмування (К ) працівників протягом 2009–2013 років т

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 1. Протягом 2009–2013 років в Україні, згідно з офіційними даними державного статистичного спостереження щодо травматизму на виробництві, зареєстровано 63 513 нещасних випадків на виробництві (щорічно в середньому 12,7 тис.). Під час настання зазначених нещасних випадків травмувалися 65,0 тис. працівників (щорічно в середньому 13,0 тис). 6461 нещасний випадок закінчився смертельним наслідком (щорічно в середньому 1269), під час настання цих випадків загинуло 7706 працівників (щорічно в середньому – 1309). 2. Питома вага нещасних випадків на виробництві, зареєстрованих серед працівників підприємств таких п’яти видів економічної діяльності, як: сільське господарство, мисливство, лісове господарство; добувна промисловість, переробна промисловість; будівництво; діяльність транспорту та зв’язку щорічно становить у середньому 76,2% від загальної кількості. 3. З виробництвом протягом зазначеного періоду статистичного спостереження було пов’язано в середньому 83,6% нещасних випадків без смертельних наслідків і лише 41,5% нещасних випадків зі смертельними наслідками, що вкрай негативно впливає на проблеми соціального захисту травмованих та членів сімей загиблих на виробництві. 4. Показник частоти травмування на виробництві на 1000 працівників (Кч) протягом 2009–2013 років в середньому по Україні становить 1,3; в окремих адміністративно-територіальних одиницях України – від 0,3 (Закарпатська обл., 2013 р.) до 4,2 (Донецька обл., 2009, 2010 рр.); а серед працівників підприємств певних видів економічної діяльності – від 0,2 (фінансова діяльність, 2012 р.) до 11,7 (добувна промисловість, 2009 р.). 62

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ 5. Показник частоти смертельного травмування на виробництві на 100 000 працюючих (Кчс) протягом зазначеного періоду в середньому по Україні становить 12,7; в окремих адміністративно-територіальних одиницях – від 3,2 (Закарпатська обл., 2013 р.) до 25,9 (м. Севастополь, 2012 р.), а серед працівників окремих галузей – від 1,8 (фінансова діяльність, 2012 р.) до 121,7 (рибальство, рибництво, 2011 р.). 6. Показник тяжкості травмування працівників (Кт) – кількість людино-днів непрацездатності у розрахунку на одного потерпілого з утратою працездатності на 1 робочий день і більше (включно з померлими), непрацездатність яких закінчилася у звітному році – протягом 2009–2013 років в середньому по Україні становить 37,0 людино-дня; в окремих адміністративно-територіальних одиницях – від 23,1 (Херсонська обл., 2012 р.) до 71,2 (Чернівецька обл., 2013 р.); а серед працівників певних галузей – від 10,9 (рибальство, рибництво, 2013 р.) до 53,5 (будівництво, 2012 р.). 7. Протягом 2009–2013 років зазначені показники виробничого травматизму в Україні практично стабілізувались на високих рівнях, що значно перевищують аналогічні показники інших європейських країн. 8. Основними подіями, що призвели до травмування і загибелі працівників унаслідок настання нещасних випадків, були: падіння потерпілого; падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту; дія предметів, що розлітаються; дорожньо-транспортні пригоди (порушення правил руху), падіння потерпілого з висоти. При настанні нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, ці п’ять видів подій викликали травмування майже 3/4 працівників (72,2%), а загибель – майже 2/3 (62,8%). 9. Основними причинами настання нещасних випадків в Україні були: організаційні, що в середньому призвели до травмування 70,9% працівників і до загибелі – 58,8; технічні – відповідно 13,2% і 17,9%; психофізіологічні, що викликали травмування 3,3% працівників, а загибель – 8,5% та інші (невстановлені) причини, що призвели до травмування 13,2%, а загибелі – 14,5% працівників. 10. Показники рівнів виробничого травматизму серед працівників підприємств різних видів економічної діяльності; розподілу працівників за основними видами подій, що призводять до травмування і загибелі працівників; ролі окремих видів причин у настанні в галузях нещасних випадків на виробництві різняться між собою у кілька разів (а за окремими показниками – в десятки разів), що не співпадає з ризиками травмування працівників на виробництві, виникнення подій та причин. Ці показники в деяких галузях значно перевищують середні по Україні, що потребує власного детального вивчення й аналізу, особливо працівниками Держгірпромнагляду. 11. Виробничий травматизм в Україні має значні негативні соціально-економічні наслідки: а) для держави (вибуття економічно активних, кваліфікованих працівників; втрати невідпрацьованого часу через тимчасову непрацездатність і нереалізовані у зв’язку з цим продукцію та послуги; великі обсяги виплат відшкодувань потерпілим, а також членам сімей та утриманцям померлих); б) для роботодавців (відчутні витрати на ліквідацію наслідків нещасних випадків та аварій; погіршення інвестиційної складової економіки країни, виробничого іміджу українських підприємств та їх продукції); в) для потерпілих працівників і членів сімей загиблих (втрата заробітку і засобів до існування у вигляді матеріального відшкодування заподіяної шкоди здоров’ю або у зв’язку з втратою годувальника; фізичні і моральні страждання від часткової чи повної втрати працездатності, соціальної несправедливості, обмеження власних фізичних і матеріальних можливостей). 12. У зв’язку із зазначеними соціально-економічними наслідками виробничого травматизму виникає нагальна потреба активізації та об’єднання зусиль сторін соціального діалогу на всіх рівнях його ведення, спрямованих насамперед на реалізацію запланованих профілактичних заходів, передбачених, зокрема, у: – Загальнодержавній соціальній програмі поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки; – діючих Генеральній і галузевих угодах, колективних договорах, відповідних регіональних програмах. Виникає нагальна потреба врахування наведених у цьому інформативно-аналітичному огляді показників травматизму на виробництві, видів подій, що призводять до травмування або загибелі НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ працівників та причин настання нещасних випадків, а також їх наслідків як при поточному виробничому плануванні відповідних заходів, так і при формуванні відповідних розділів нових програм, колективних угод і договорів. 13. Стану виробничого травматизму та охорони праці, реалізації конкретних профілактичних заходів необхідно приділяти постійну увагу на засіданнях колегій і громадських рад центральних та місцевих органів виконавчої влади, виборних органів членських організацій ФПУ за участю представників сторін соціального діалогу, зосереджуючи увагу на галузях і навіть окремих підприємствах з високим рівнем виробничого травматизму. 14. Рекомендуємо використовувати матеріали аналітичного огляду при складанні на підприємствах комплексних заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, планування і здійснення атестації робочих місць за умовами праці, здійснення громадського контролю за охороною праці на підприємствах, проведення навчання з охорони праці працівників і профактиву. 15. На нашу думку, потребують значного коригування напрями витрат на профілактику нещасних випадків на виробництві з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з урахуванням кількості нещасних випадків, рівнів травматизму, видів причин, що призводять до настання нещасних випадків, та видів подій, що призводять до травмування і загибелі працівників підприємств окремих видів економічної діяльності, ґрунтуючись на матеріалах статистичного аналізу травматизму. 16. Статутна захисна функція профспілок у сфері безпеки праці та запобігання нещасним випадкам передбачає не тільки забезпечення належного рівня громадського контролю за дотриманням роботодавцями законодавства у галузі охорони праці, а й проведення консультативно-дорадчої і навчальної роботи серед членів профспілок, безпосередню участь у підготовці та реалізації відповідних заходів державних (Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки) і регіональних програм, колективних угод і договорів, здійснення експертних оцінок проектів актів законодавства, захист працівників від порушень роботодавцем їхніх прав, у тому числі у судах. Необхідно підбирати, навчати і забезпечувати роботу штатних відповідних фахівців – технічних і правових інспекторів праці; забезпечити виконання постанови Ради ФПУ з цих питань від 12.12.2012 № Р-6-3 «Про завдання профспілкових організацій щодо забезпечення громадського контролю за дотриманням трудового законодавства». Профспілкам потрібно постійно привертати увагу до проблем травматизму на виробництві та необхідності їх вирішення не тільки представників центральних та місцевих органів влади, роботодавців, органів державного нагляду, а й широкої громадськості шляхом використання можливостей засобів масової інформації.

Шановні читачі! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб за вказаною нижче адресою. Ваші запитання будуть розглянуті компетентними фахівцями, а їхні відповіді опубліковані на сторінках додатка. Адреса для письмової кореспонденції: ДП «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: mail@ohoronapraci.kiev.ua

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 12/2014

Пан АБО ПРОПАВ...