2008-01-ukr by Охрана труда

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 1 (163 ) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці А. КОЖУШКО ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК К. ТЕЛИЧКО ВАДИМ КОБЕЦЬ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК О. ЛОЖНИКОВ, КАТЕРИНА ЦВІГУН Б. ОСАДЧА М. СТОЛИНЕЦЬ

Посилити нагляд за об’єктами газопостачання Він хотів розпочати нове життя... Результат турботи про людей Невизначеність тривалістю 15 років Проблеми миколаївських автодорожників

3 6 8 10 12

Укріплюються морські ворота України Допомогти і змусити працювати безпечно На підприємствах м’ясо"молочної промисловості працювати небезпечно

14 15 16

Безпека праці Є. БЄЛОБРОВ, КАТЕРИНА ЦВІГУН ГЕННАДІЙ ЩУРОВ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК В. КЛИМЕНКО С. СТЕПАНЕНКО, О. ГРЕБЕНЮК НАДІЯ БЕЗУГЛА СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАДИМ КОБЕЦЬ В. КЛИМЕНКО ІГОР ПАРФЕНЮК О. ОМЕЛЬЧЕНКО, А. ПОГОРЄЛЬСЬКИЙ, О. КОЛЕНДОВСЬКИЙ

Рівень травматизму знижується, проблеми залишаються Дієва науково"технічна підтримка Граніт — порода тверда Наступили на ті самі граблі Безпечна праця — в руках самого працівника Пробка не винна. А хто? Напружена робота кабельної служби Самих лише умовлянь недостатньо Стан безпеки газопостачання на Тернопільщині Львівські ліфти: проблеми «похилого віку»

17 19 22 24 26 27 29 30 32 33

Про застосування електроустаткування в зонах, небезпечних за вибухами горючого пилу та волокон

Школа інженера з охорони праці М. ФЕДОРЕНКО

Засоби захисту під час роботи на висоті

Медицина праці О. ІВАНЧЕНКО О. САМОЙЛЕНКО

Прогрес, який нікого не радує Атестація робочих місць — шлях до поліпшення умов праці

39 41

Соціальний захист В. ПЛЄШКОВ ВАДИМ КОБЕЦЬ КАТЕРИНА ЦВІГУН

Від аналізу виробничого травматизму до проведення профілактичних заходів Поліпшити умови праці інвалідів Заслужена подяка

43 45 46

Офіційний розділ У Держгірпромнагляді За листами читачів

47 48

Правові консультації Бібліотека спеціаліста з охорони праці На першій сторінці обкладинки (зліва направо): машиніст компресорних установок О. Руденко, майстер В. Довгодько і головний інженер М. Слєсар Бориспільської нафтобази ПІІ «Лукойл"Україна» на газонаповнювальній станції © ОХОРОНА ПРАЦІ

Фото К. ТЕЛИЧКА

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.01.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 11 199 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 21 819 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

ПІДПИСАНО УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ 5 грудня 2007 р. між Федерацією профспілок України та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачовою було підписано Угоду про співпрацю. Уго" дою передбачено, що ФПУ буде надавати Уповноважено" му інформацію про порушення трудових, соціально"еконо" мічних прав працівників, у тому числі прав на захист від не" законного звільнення, своєчасне отримання заробітної плати, забезпечення належних безпечних і здорових умов праці, достатній життєвий рівень, а також готувати пропо" зиції про внесення змін до законів, інших нормативно"пра" вових актів щодо вдосконалення захисту, посилення відпо" відальності за порушення законодавства про працю. Уповноважений за інформацією ФПУ про порушення тру" дових прав працівників готуватиме подання до органів дер" жавної влади, місцевого самоврядування, об’єднань гро" мадян, юридичних осіб, їх посадових осіб для вжиття відпо" відних заходів щодо усунення порушень прав і свобод лю" дини і громадянина. У своєму виступі на засіданні Ради ФПУ Н. Карпачова зазначила, що не вперше бере участь у профспілкових за" ходах, і будь"яка подібна співпраця завжди є ефективною і результативною. Вона також сказала, що постійно пору" шувала і порушуватиме питання про те, що контроль за безпекою праці — це біль України. Після трагедій у Дніпро" петровську і на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька» вона зверталася до уряду з поданням про негайне вжиття заходів щодо унеможливлення подібних аварій. В Україні створено державну структуру з нагляду за промисловою безпекою і охороною праці, але те, що робили свого часу профспілки, важко переоцінити. Ця най" більша і наймасовіша громадська організація фактично мала вплив на кожне підприємство, чого зараз не може зробити жодна державна структура. Тому це питання ми зобов’язані вирішувати спільно. На засіданні також виступив голова Постійної комісії Ради ФПУ з питань охорони праці і здоров’я С. Тесленко. Він підкреслив, що за останні 15 років на реалізацію двох Національних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища Уряд зовсім не виділяв коштів, хоча в цілому асигнування на охорону праці за ра" хунок інших джерел фінансування щорічно збільшуються. На багатьох підприємствах 70—80% обладнання і вироб" ничих об’єктів експлуатуються з серйозними порушеннями правил безпеки. За офіційними даними, чисельність працю" ючих в умовах, що не відповідають вимогам охорони пра" ці, в основних галузях економіки щороку зростає. Якщо в 1995 р. кількість працюючих у цих умовах становила 22,6% від загальної кількості працюючих, то в 2006 р. — 27%. Він вважає, що основним завданням роботодавців, державних наглядових органів, Фонду соціального страхування від не" щасних випадків, профспілок є максимальне виключення умов і обставин, що можуть призвести до нещасного ви" падку або профзахворювання.



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович — начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

289 70 09

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — 289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 724 22 13

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ?100, вул. Попудренка, 10/1. E?mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ АКТУАЛЬНО

Коротким рядком Менше ніж 50 осіб — підприємства з такою кількістю працюючих становлять понад 94% у Монастирищенському районі Черкаської області. Крім того, 346 роботодавців очолюють колективи, чисельність яких не перевищує 5 осіб. І практично на кожному відсутня особа, на яку покладено обов’язки спеціаліста з охорони праці. Тим часом стан охорони праці в районі такий: на 91 перевіреному підприємстві силами страхових експертів та інспекторів теруправління Держгірпромнагляду виявлено майже 500 порушень законодавчих актів з охорони праці. Зокрема, на Монастирищенському лісгосппідприємстві, у ТОВ «Преміям/Пак/Україна», СТОВ «Леськово» і «Людмила», СФГ «Матвіїха» та ін. відсутній перелік робіт підвищеної небезпеки, не проведене навчання працівників, які зайняті на роботах підвищеної небезпеки, члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці не пройшли підготовку у навчальних закладах, що мають відповідний дозвіл. *** Впродовж 5—10 грудня 2007 р. інспекторами Держгірпромнагляду перевірено стан промислової безпеки на 21 газонебезпечній шахті Донецької області, які видобувають вугілля на глибині 1000 м і більше. Через виявлені порушення пилогазового режиму, паспортів кріплення і правил експлуатації стрічкових конвеєрів на 17 шахтах робота лав призупинялася. Оштрафовано 392 посадові особи, у тому числі 20 перших керівників. Станом на 13 грудня заборонено ведення робіт у небезпечних лавах на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька» і шахті імені М. І. Калініна ДП «Донецька вугільна енергетична компанія». Усього, починаючи з 19 листопада — часу аварії на шахті імені О. Ф. Засядька, проведено перевірку 248 шахт, ведення робіт на 85 з них було заборонено, оштрафовано 1179 посадових осіб.

П О С И Л И Т И НАГЛЯД

ЗА ОБ’ЄКТАМИ ГАЗОПОСТАЧАННЯ Світ стрясають ка тастрофи. Але одна справа, коли це природ на стихія, і зовсім ін ша, якщо люди потер пають від біди техно генного характеру: ви буху ядерного реакто ра на Чорнобильській АЕС, вибуху побуто вого газу у житлових будинках, такого, який стався у жовтні 2007 р. у Дніпропетровську, та ін. За роки, що про лягли між цими подія ми, починаємо усвідом лювати: технічна сфе ра діяльності людини не стала безпечнішою. Але чому сьогод ні однією з найгостріших проблем є безпечне постачання по бутового газу населенню, і яким має бути її розв`язання? Спробуємо з`ясувати.

истемам газопостачання Дніпро% петровська — понад 50 років. Але ж вони є і в багатьох інших промислових центрах або просто на% селених пунктах, де блакитне паливо використовується вже багато десяти% літь. І як свідчать результати проведе% них по всій Україні перевірок стану їх обслуговування, подібна аварія мо% гла статися будь%де. Чому робиться такий категорич% ний висновок? Підтвердженням цього слугують результати перевірок, про% ведених Держгірпромнаглядом разом з представниками прокуратури на виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 15.10.2007 р. № 870%р, щодо додержання вимог законодав% ства стосовно безпечних режимів по% стачання та додержання норм про% мислової безпеки під час забезпечен% ня споживачів природним газом. На Дніпропетровщині перевірка проводилась на підприємствах газопо% стачання ВАТ «Дніпрогаз», «Дніпропет% ровськгаз» і «Криворіжгаз». Як з`ясу% валось, власники не повною мірою виконують комплекс заходів з ремон%

ту, технічного обслуговування та під% тримання систем газопостачання у справному стані. Перевірками зафік% совано непоодинокі випадки незадо% вільного технічного стану обладнання газорегуляторних пунктів (ГРП) — за% пірної арматури, регуляторів тиску, за% побіжних клапанів, порушення термі% нів їх технічного обслуговування, не переглянуті режимні карти на відповід% ність режиму тиску в газових системах. Відтак неодноразово виявлялися й ви% токи газу на технологічному облад% нанні. У незадовільному стані перебу% вають й самі приміщення ряду ГРП — стіни не захищені від газопроникності, пошкоджено елементи системи венти% ляції, нещільна покрівля приміщень. Через відсутність належного захисно% го покриття подекуди мають значну ко% розію зовнішні поверхні газопроводів. За результатами перевірок заборо% нялась експлуатація 48 об`єктів си% стем газопостачання ВАТ «Дніпрогаз», 20 — у ВАТ «Дніпропетровськгаз», 6 — у ВАТ «Криворіжгаз». До адміні% стративної відповідальності притягне% но 86 працівників цих підприємств.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У процесі комплексних перевірок підприємств газопостачання прово% дилися також перевірки дій служби «04», іншими словами — оголошен% ня про умовну аварію. Цей вид пере% вірки входить у практику роботи фа% хівців теруправління Держгірпром% нагляду. Інспектор разом з май% стром дільниці перебуває на одному з ГРП, звідки повідомляє про умовну аварію — витік газу. На місце, не зна% ючи про перевірку, виїжджає аварій% на бригада. Там їй пояснюють мету виклику і пропонують показати наяв% ні засоби індивідуального захисту, обладнання машин необхідними при% строями, чи достатньо людей для ви% конання цих робіт, і взагалі, чи існує план дій під час ліквідації аварії. Пі% сля вивчення цих питань вони оціню% ють, наскільки служби здатні викону% вати роботи з усунення причин ава% рії. І як свідчить практика, нерідко аварійні бригади виїжджали на об’єкти не тільки у неповному складі, а й за% галом без необхідного інструменту та засобів індивідуального чи колек% тивного захисту. Крім того, ми маємо можливість хоча б суб’єктивно порівнювати стан безпеки з точки зору наглядової діяльності протягом певного періоду. Наприклад, до середини 90%х років контроль за виконанням власниками мереж газопостачання вимог правил безпечної експлуатації як самих си% стем газопостачання, так і систем димових і вентиляційних каналів нале% жав до функцій інспекторів колишньо% го Держнаглядохоронпраці. Нам до% водилося розслідувати й технічні при% чини нещасних випадків, пов’язаних із використанням газу в побуті, однак пізніше ці функції вийшли з компе% тенції нашої державної структури. У 2001 р. було прийнято постанову Кабінету Міністрів №270 «Про роз% слідування нещасних випадків неви% робничого характеру», в якій чітко бу% ло вказано, що нещасні випадки без смертельних наслідків повинні роз% слідувати місцеві органи влади, ви% падки загибелі людей — органи вну% трішніх справ і прокуратури. Трагедія ж у Дніпропетровську засвідчила, що таких заходів недостатньо, аби на% звати і, головне, запобігти істинній причині біди. Саме тому з 15 жовтня 2007 р. за рішенням Кабінету Міні% стрів функції технічного розслідуван% ня обставин і причин аварій, пов’яза%

4 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

них з використанням газу у побуті, знову передано інспекторам та тех% нічним експертам тепер уже Держгір% промнагляду. Але у будь%якому випадку розслі% дування трагічної події або аварії — не головне. Насамперед потрібне по% єднання зусиль і власника, і держав% них органів, і споживачів газу, щоб запобігти аварії. Для цього перше, що передбачає зробити уряд уже найближчим часом, — створити спеціа% лізовані газотехнічні інспекції і збіль% шити чисельність державних інспек% торів, які контролюватимуть спеціалі% зовані підприємства газового госпо% дарства. Дійсно, стан газових об`єктів ре% гіону, включаючи ГРП, контролю% вався планово%вибірково у межах можливостей існуючої чисельності державних інспекторів. При цьому ін% спектор розглядав стан справ на під% приємстві з точки зору безпеки персо% налу — як забезпечено рівень охоро% ни праці під час виконання робіт, як ведеться журнал проведення цих ро% біт, чи регулярно здійснюється ревізія обладнання технічними службами. Наприклад, лише на балансі ВАТ «Дніпрогаз» перебуває понад 5 тисяч стаціонарних ГРП, не враховуючи ін% ших об`єктів, планове обслуговуван% ня яких має здійснюватись один раз на півроку, а для певного типу облад% нання — й частіше. Певно, що взяти на себе функції технічних служб, та ще й здійснювати їх кількома «парами рук» інспекторів, як було до цього ча% су, погодьтеся, неможливо. Сьогодні ж ситуація, яка склалась у газовій га% лузі, змушує контролюючі органи йти на такий крок, аби інспектору нада% валося право за підтримки фахівців експертно%технічних організацій пе% ревіряти не тільки обслуговування приладів, але й їх реальний технічний стан, відключати за певних умов той чи інший прилад і дивитись — безпеч% ний він чи небезпечний, і чи дійсно проводилася підприємством необхід% на профілактична робота. Звичайно, за послуги спеціалізованих експерт% них організацій, яким доручено такі обстеження, власникові доведеться платити. Проте це краще, ніж розпла% чуватися за втрачені людські життя. Однак у відповідь вже довелося почу% ти: «Немає грошей!» Але хіба можна, щоб весь час люди були заручниками чиєїсь безгосподарності або неба%

жання додержуватися вимог законо% давства? Адже саме на власника під % приємства законодавчо покладено відповідальність за належний техніч % ний стан, безаварійну роботу об`єкта власності, за безпечні умови праці пра% цюючих, зрештою, за безпеку мешкан% ців населених пунктів і навколишнього середовища. Втім, одним лише збільшенням кількості інспекторів бажаного ре% зультату не досягти. Аналіз ситуації, яка склалась у країні з постачанням побутового газу населенню, свідчить, що протягом останніх років відбулося скорочення більше ніж наполовину порівняно із нормативно%розрахун% ковою фактичної чисельності вироб% ничо%технічного персоналу спеціалі% зованих газових підприємств. Подеку% ди на місця, які потребують фахово підготовлених людей, прийшли нові працівники, досвід роботи яких стано% вить 2 — 4 роки, але в такій галузі, як газова, цього недостатньо. Звісно, й вони можуть працювати, але якщо поряд з ними є більш досвідчені спе% ціалісти. Однак недопустимо, щоб обслуговування об`єктів підвищеної небезпеки, якими є газові мережі, самостійно здійснювали працівники з таким невеликим досвідом роботи! І для відповідних побоювань наразі є підстави. Тому й обгрунтована сьогодні змі% на самих принципів професійної під% готовки у газовій сфері та забезпе% чення необхідного рівня знань праців% ників газопостачальних підприємств, зокрема керівників середньої ланки. Не випадково на останньому засі% данні державної комісії, яка назвала причини трагедії у Дніпропетровську, одним із рішень була ухвала про створення регіональних навчальних центрів з питань безпечної експлуа% тації систем газопостачання. Для цьо% го цілком виправданим є завдання, поставлене перед виконавчою дирек% цією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України — виділити кошти на забезпечення цент% рів навчальним приладдям. Доречно поставити запитання й таким чином: «Ви чули про трагедії, подібні до Дніпропетровської, у краї% нах Західної Європи?» Однозначно скажете: «Ні!» Оскільки там давно іс% нують інші норми, стандарти викори% стання природного газу, інша зако%

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

нодавча база, в першу чергу щодо кримінальної відповідальності за по% рушення визначених державою вимог експлуатації газових мереж. І якщо ми хочемо долучитися до європейської спільноти, то треба запозичити собі цей досвід. Це ж стосується і нових підходів до рівня безпеки використан% ня газу в побуті. Тому абсолютно правильним рі% шенням є внесення змін і доповнень до існуючих Правил безпеки систем газопостачання України (ДНАОП 0.00%1.20%98), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.97 р. № 254. У пропозиціях, наданих фа% хівцями теруправління по Дніпро% петровській області до нових Пра% вил, порушується багато питань сто% совно змін підходів до контролю. Наприклад, ми пропонуємо доповни% ти п. 3.21 Правил реченням: «Приєд% нання до діючої системи газопоста% чання новоспоруджених газопрово% дів і газовикористовуючих об’єктів, які не прийнято приймальною комісією, з а б о р о н я є т ь с я!» Сьогодні ми ставимо питання про позбавлення інспектора таких наван% тажень, які не вирішують основну проблему. Це стосується участі ін% спекторів у роботі державної комісії, яка приймає в експлуатацію систе% ми газопостачання житлових будин% ків, підприємств соціально%культурної сфери, житлово%комунального і побу% тового обслуговування, де потужність встановленого газовикористовуючо% го обладнання не перевищує 30 кВт (п. 3.17 вищезазначених Правил). Що малося на увазі? Наприклад, у сільсь% кому районі, за сотні кілометрів від обласного центру, здається в експлу% атацію газопровід, збудований за ра% хунок дольових внесків мешканців. Організація, яка виконала монтажні роботи, випробувала систему. Інспек% тору залишається лише засвідчити своїм підписом готовність об’єкта. Однак таких об`єктів, які здаються в експлуатацію, щомісяця набирається навіть не один десяток. Перебуваючи увесь цей час у роз`їздах, інспектор не займається безпосередньою на% глядовою роботою. Тому ми ставимо питання, щоб ці об’єкти приймали в експлуатацію фахівці експертно%тех% нічних центрів, адже саме вони, відпо% відно до чинних правил, проводять експертизу проектів споруджуваних газопроводів на відповідність вимо%

АКТУАЛЬНО гам охорони праці та промислової безпеки. То чому б не передати пра% во приймати такі об’єкти в експлуа% тацію саме тим фахівцям, які схвалю% вали його проект? Переконаний, що таке рішення є логічним. Правила сьогодні передбачають, що коли на підприємство приходить новий працівник, який виконує ро% боти підвищеної небезпеки, напри% клад, газонебезпечні, то на першому екзамені на право допуску його до роботи у складі комісії навчального закладу або підприємства повинен обов’язково брати участь державний інспектор. Але як повинні ущільнюва% ти свій робочий час 3—4 галузевих інспектори, щоб на додаток до ос% новної роботи встигнути побувати з цією метою на кожному підприємстві? Відповіддю на це запитання також може стати перегляд чинних Правил, надання повноважень та підвищення відповідальності за якість навчання персоналу керівникам цих закладів і підприємств.

Втім, питання наглядової діяльно% сті стосовно використання побутово% го газу та його постачання спеціалі% зованими підприємствами — лише ча% стина проблеми, яка існує сьогодні в державі. У промисловості використо% вуються й інші гази — хлор, аміак та багато інших, і вихід технології з%під контролю може призвести до непе% редбачуваних наслідків. Особливо якщо свою, часом негативну, роль ві% діграє людський фактор. Досі оста% точно не вирішена багаторічна проб% лема утилізації непридатних контей% нерів з%під хлору. Цю небезпечну ре% човину Дніпропетровщина постачає на підприємства майже усіх областей України. Причому завод відправляє контейнери, що, як і належить, прой% шли технічне опосвідчення, а замість них споживачі повертають ємкості, які побували у Росії (навіть у Забайкаллі) і технічний стан їх не перевірявся ро% ками. Оскільки вирішення цього пи% тання сьогодні має державне значен% ня, ми запропонували внести його до

Для запобігання нещасним випадкам і аваріям на об’єктах газопостачання потрібне поєднання зусиль і власника, і державних органів, і споживачів газу. Також пропонуємо доповнити п. 4.4.12 Правил. Зокрема, регулю% вання обладнання ГРП та ГРУ і пере% вірка параметрів спрацювання за% побіжно%скидких та запобіжно%запір% них клапанів має здійснюватися не рідше одного разу на місяць, технічне обслуговування — не рідше одного разу на 6 місяців, якщо згідно з пас% портом заводу%виготівника для цього обладнання не потрібне проведення технічного обслуговування (або ре% монту) протягом коротших термінів. Експлуатація регуляторів тиску та за% побіжних пристроїв ГРП та ГРУ, що відпрацювали встановлений термін або відпрацювали понад 10 років, допускається тільки після проведен% ня комплексної оцінки їх технічного стану з визначенням наступного до% зволеного ресурсу. Роботи з ком% плексної експертної оцінки мають здійснюватися спеціалізованими ор% ганізаціями, які мають дозвіл Держгір% промнагляду.

загальнодержавної програми поліп% шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008— 2012 рр. з пропозицією створити спе% ціалізований центр для проведення цих робіт. Теруправління занепокоєне також станом аміачних холодильних устано% вок регіону, безпекою коксохімічного виробництва, де гази не менш небез% печні, ніж газ природний. Ми стоїмо на позиції абсолютної заборони ви% користання балонів зі скрапленим газом у місцях масового перебуван% ня людей: кафе, кінотеатрах, на рин% ках, в інших місцях, замінивши балони сучасними безпечними електропри% ладами. Для контролю цих питань за рі% шенням Держгірпромнагляду створю% ються спеціалізовані регіональні хі% мічні інспекції. Скажімо, Дніпропе% тровська інспекція, якій будуть підна% глядові також виробництва Кірово% градської та Запорізької областей,

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

здійснюватиме нагляд не тільки на су% то хімічних виробництвах, але й на окремих дільницях та об`єктах інших галузей промисловості. Зокрема, во% на буде орієнтована на коксохімічне виробництво, оскільки на кожному такому підприємстві є цех хімічного вловлювання, в якому з коксового га% зу виготовляють компоненти мінераль% них добрив, мазут, основу для автомо%

більного пального тощо. І контроль за роботою таких об’єктів повинні здійснювати інспектори%хіміки, фахів% ці, які можуть оцінити за технологіч% ними картами реальне дотримання вимог безпечного ведення хімічних процесів, що під силу далеко не кож% ному. Тому спеціалізація державного нагляду — це новий, правильний на% прям, обраний Держгірпромнагля%

НОТАТКИ ЖУРНАЛІСТА

ВІН ХОТІВ РОЗПОЧАТИ НОВЕ ЖИТТЯ...

Ч Наприкінці липня 2007 р. в одному з міст на Поділлі при спорудженні фундаменту під кафе магазин, яке вів приват ний підприємець на виділеній йому земельній ділянці, під час переміщення приєднаної до джерела живлення бетономі шалки був уражений електрич ним струмом молодий хлопець, який нещодавно повернувся з місць позбавлення волі. Через кілька днів він помер у лікарні. Оскільки, за свідченням одного з працюючих та роботодавця, а також матері потерпілого, бідолаха опинився на будівель ному майданчику випадково і в трудових відносинах з даною фізичною особою не перебував, то комісії зі спеціального роз слідування не залишалося ні чого іншого, ніж визнати да ний нещасний випадок таким, що не пов’язаний з виробниц твом. Проте, як пізніше з’ясу валося, в цій сумній історії було не все так просто, як здалося з самого початку чле нам комісії.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ерез півтора місяця після того, як акт спеціального розслідуван% ня за формою Н%5 та акт про не% щасний випадок за формою НПВ були затверджені керівництвом тери% торіального управління, на адресу місцевого органу з нагляду за охоро% ною праці надійшов лист з міської прокуратури, в якому повідомлялося, що потерпілий був на будівельному майданчику не сторонньою особою, оскільки вже тиждень працював на спорудженні об’єкта і що цей факт роботодавцю був дуже добре відо% мий. (Як пізніше з’ясувалося, до тако% го висновку правоохоронний орган прийшов після проведеного дізнан% ня та встановлення особи очевидця трагедії, який теж виконував тут бу% дівельні роботи, та зізнання матері загиблого). Після надходження такого повідо% млення в теруправлінні було видано наказ про проведення додаткового спеціального розслідування обста% вин та причин загибелі юнака, що упродовж 10 днів і було зроблено. Для того, щоб детальніше ознайоми% ти читачів з перебігом подій до і після трагедії, процитую пояснення, яке дав з цього приводу встановлений проку% ратурою свідок С. і яке було взято ко% місією зі спеціального розслідування за основу при відтворенні обставин нещасного випадку:

дом, головною метою якого був і є пріоритет здоров’я та життя людини. А. КОЖУШКО, начальник тер% управління Держгірпромнагляду по Дніпро% петровській області На знімку: А. Кожушко відповідає на запитання представників ЗМІ.

«...На роботу до приватного під% приємця Г. я влаштувався на почат% ку червня 2007 р. При цьому трудо% вого договору чи цивільної угоди я з ним не укладав, тобто працював у нього неофіційно. Зарплату Г. платив мені через бригадира З. Наскільки мені відомо, без укладання трудових угод тут працювали й інші робітники, в тому числі А., який загинув. ...24 липня 2007р. близько 16 год я під час роботи влаштував собі пере% кур. Бригадир разом з потерпілим тим часом продовжували працювати… Коли вони в процесі роботи поча% ли переставляти бетономішалку, то З. взявся, було, за обмотану ізоляційною стрічкою ручку, що була поряд з пу% сковою кнопкою, а хлопчина — за ба% рабан з протилежного боку. В ту ж мить А. несамовито закричав і, втра% тивши свідомість, упав додолу. Після цього бригадир вимкнув бетономі% шалку і викликав «швидку допомогу»... Коли ми разом з приватним під% приємцем та бригадиром поверта% лись з лікарні, куди був доставлений потерпілий, З. сказав мені, щоб я тиж% день не виходив на роботу, поки все не втихне. Крім цього, попередив, щоб я нікому не розповідав про те, що ми з потерпілим працювали на будівництві у Г... З приводу технічного стану бето% номішалки хочу повідомити, що при% близно за 1,5 місяця до нещастя був випадково обірваний шнур живлення в місці його з’єднання з пусковим меха% нізмом. Пізніше він був приєднаний електриком, але після цього струм по% чав пробивати на корпус. Про це ми з А. неодноразово попереджували бри% гадира, але той у відповідь на це ра% див нам переставляти вилку в розет% ці… Бетономішалка не була обладна%

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

на заземленням, це було зроблено ли% ше після нещасного випадку... На мо% мент трагедії на будівельному майдан% чику працювала ще одна бригада ро% бітників, але їхніх прізвищ я не знаю, оскільки ми з ними не знайомилися...» До слів свідка треба додати, що бетономішалка була власністю З. Він купив її за два місяці до трагедії у при% ватної особи, яка проживала у сусід% ній області. Що стосується пояснення матері потерпілого, то за її словами 10 лип% ня (2007 р.) вона забрала сина з Бе% режанської трудової виховної коло% нії, де він відбував покарання, а вже 16 липня працевлаштувала його у місцевого бізнесмена, якому потрібні були працівники, оскільки він закла% дав фундамент для будівлі. Хлопець роботи не цурався. Разом з іншими будівельниками заливав опалубку, носив цеглу, порався біля бетономі% шалки. Хоча додому приходив дуже стомленим, але не скаржився. Навпа% ки, був задоволений роботою, добре відгукувався про господаря новобу% дови, мовляв, «хороший мужик». Юнак гордився перед однолітка% ми, що мати ставиться до нього як до дорослого, намагався забути про ми% нуле, хотів розпочати нове життя... Як не прикро, це йому не вдалося. Чу% же невігластво, бажання зекономити на витратах, пов’язаних зі створен% ням здорових і безпечних умов праці, спровадили 17%річного хлопця в моги% лу... За поясненням матері, після не% щасного випадку, коли син перебу% вав у тяжкому стані, бізнесмен, якого юнак вважав «хорошим мужиком», поставив їй умову, що він допомага% тиме в лікуванні грішми, якщо вона ні% кому не повідомлятиме, що хлопець працював у нього. Сподіваючись, що за допомоги приватного підприємця сина вдасться поставити на ноги, сердешна, за її словами, погодилась на таку пропозицію. Це відповідним чином вплинуло на кваліфікацію не% щасного випадку, про що вже було сказано на початку публікації. Але повернемось до аналізу об% ставин і причин загибелі юнака. За вис% новком експертно%технічного центру, бетономішалка, від доторкання до якої був уражений електричним стру%

мом потерпілий, саморобна, недоско% налої конструкції, до того ж технічно несправна, не була обладнана захи% стом. Оскільки проведені електротех% нічною лабораторією виміри показа% ли, що опір ізоляції конденсаторів, що використовувалися для запуску три% фазного електродвигуна в однофаз% ному режимі, по відношенню до землі дорівнював нулю, то виходить, що об% слуговуючий персонал був прирече% ний на ураження струмом. За висновком комісії з додатково% го розслідування, до нещасного ви % падку призвела бездіяльність приват% ного підприємця, який допустив на споруджуваному об’єкті експлуата % цію саморобної технічно несправної бетономішалки, розпочав будівниц % тво без отримання дозволу Держгір% промнагляду на виконання робіт під% вищеної небезпеки відповідно до ви% мог постанови Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, допустив до роботи неповнолітнього юнака без відповідного навчання та інструктажу з питань охорони праці. Виходячи з названих у матеріа% лах додаткового розслідування обста% вин та причин трагедії, бізнесмен мав би на колінах вимолювати у матері загиблого прощення, що не вберіг її сина від біди, але він заперечує вста% новлений прокуратурою факт пере% бування потерпілого у трудових від% носинах з ним, натомість продовжує стверджувати, що хлопець опинився на будівельному майданчику випад% ково і взявся допомагати у перемі% щенні смертоносного механізму з власної ініціативи. Відповідальність за стан бетономішалки приватний під% приємець, посилаючись на ст. 16 За% кону «Про захист прав споживачів», покладає на виробника (продавця), в якого З. придбав механізм. Це, зви% чайно, добре, що бізнесмен знає про відповідальність виробника (продавця) за якість свого товару, але було б ще краще, якби він пам’ятав та свято ви% конував обов’язки роботодавця, виз% начені ст. 13 Закону «Про охорону пра% ці». До речі, як з’ясувалося в ході ком% плексної перевірки, яка зазвичай про% водиться у разі нещасного випадку зі смертельним наслідком на об’єктах юридичних та фізичних осіб, будівель%

ний майданчик — далеко не єдине міс% це, де могла статись трагедія. У всяко% му випадку державними інспекторами тоді було заборонено та обмежено експлуатацію п’яти об’єктів, що ство% рювали безпосередню загрозу життю та здоров’ю людей. Незважаючи на те, що бізнесмен є власником кількох торговельних закладів, ним не була створена служба охорони праці, тут ніхто, в тому числі приватний підпри% ємець, не пройшов навчання та пере% вірку знань з питань охорони праці, не було призначено відповідальну за електрогосподарство особу, праців% ників не забезпечували інструкціями з охорони праці тощо. Нещасного випадку та ігноруван% ня бізнесменом вимог нормативно% правових актів вдалось би не допусти% ти, якби в місті функціонувала система управління охороною праці, якби міс% цева влада при проведенні державної реєстрації приватних підприємців при% щеплювала їм повагу до Закону, дба% ла про організацію навчання фізичних осіб, які в переважній більшості є ди% летантами в питаннях охорони праці, надавала їм правову та методичну до% помогу, здійснювала контроль за до% держанням вимог безпеки праці. Біді можна було б запобігти, якби додер% жанням бізнесменом вимог безпеки праці переймався місцевий робочий орган Фонду соціального страхуван% ня від нещасних випадків на виробниц% тві та професійних захворювань, ос% новним завданням якого, як ми зна% ємо, є проведення профілактичних за% ходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та іншим ушкод% женням здоров’я працюючих. Проте кого і скільки б автор не кри% тикував, хлопця вже не воскресити, як не воскресити сотень тих неборак, які через чужу та свою особисту не% обачність і невігластво щорічно гинуть на виробництві та в побуті. Оскільки за результатами додатко% вого розслідування нещасного випад% ку зі смертельним наслідком складено акти за формою Н%5 та Н%1, то сім’я потерпілого вправі розраховувати на отримання від Фонду передбачених у таких випадках страхових виплат. Василь СОПІЛЬНЯК

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

РЕЗУЛЬТАТ

Одним з п’яти перемож ців Міжнародного рейтингу «Золота Фортуна» у 2007 р. у номінації «Краще підпри ємство з промислової безпе ки та охорони праці» стало підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) «Лукойл Україна».

ТУРБОТИ ПРО ЛЮДЕЙ

ідприємство працює на українсь% кому нафтовому ринку з 1999 р. Усі об’єкти (а це 240 автозаправ% них станцій (АЗС), ще 23 працюють під брендом «Лукойла», 7 власних і 3 орендованих бази зберігання нафто% продуктів) належать до потенційно небезпечних і об’єктів підвищеної не% безпеки. Кількість працівників — понад три тисячі осіб. Підприємство постійно веде ціле% спрямовану роботу в структурних під% розділах щодо додержання вимог законодавства в галузі промислової безпеки та охорони праці. Завдяки створенню безпечних умов праці, функціонуванню ефективної системи управління охороною праці за весь період роботи підприємства неща% сних випадків виробничого травматизму зі смертельни% ми наслідками не було. Як зазначив В. Томін, пер% ший заступник генерального директора, «Лукойл%Україна» — соціально орієнтована ком% панія. Охорона праці є одні% єю з основних складових со% ціального захисту працівників підприємства. Керівництво розуміє, що люди — це основ% на цінність компанії, і, крім гід% ної заробітної плати, праців% ників забезпечують медичним і недержавним пенсійним страхуван% ням. Очолює напрям роботи з соці% ального захисту О. Божко, заступник генерального директора по роботі з персоналом та із загальних питань. За наданими ним даними, кожного спів% робітника, який відпрацював більше одного року, «Лукойл%Україна» страхує.

8 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

У 2007 р. було застрахова% но 2646 осіб, а в 2008 р. ця цифра досягне понад три тися% чі. Щороку страховій компа% нії перераховується близько 5,5 млн. грн. на медичне стра% хування. Випереджаючи час, підприємство фактично пе% рейшло на обслуговування страхо% вою медициною. Партнерські відно% сини склалися з клінічною лікарнею працівників нафтопереробної проми% словості. Тут проводяться і регулярні профогляди. Кожний, кому довелося звернутися за допомогою, переко% нався у якості послуг, що надаються. Страхова компанія додатково здій% снює також і страхування від нещасних випадків. Але сьогодні за виплатами

доводилося звертатися лише у випад% ках побутового травматизму. Щорічні платежі за цей вид послуг страховикам становлять майже 200 тис. грн. З 2004 р. на ПІІ «Лукойл%Україна» введено недержавне пенсійне забез% печення. Понад 800 тис. грн. щороку перераховується до недержавного

пенсійного фонду. Кожний співробіт% ник фірми має свій пенсійний раху% нок. Звичайно, розмір пенсії залежить від стажу роботи й трудового внеску в розвиток підприємства. Максималь% на пенсія становить сьогодні близько 2 тис. грн. на місяць. Крім того, підпри% ємство надає працівникові матеріаль% ну допомогу при народженні дитини, у разі смерті близьких родичів. Відмічаючи очевидні успіхи в со% ціальній політиці, треба сказати про грамотно організовану роботу групи промислової безпеки, протипожежно% го захисту і охорони праці ПІІ «Лу% койл%Україна», яку очолює А. Геліх. Усі співробітники під час прийому на роботу проходять, крім медичного ог% ляду, ще й професійне навчання. Воно проводиться у навчально%курсовому підрозділі на території нафтобази в м. Борисполі. Тут проводиться також навчання і перевірка знань з питань охорони праці та пожежної безпеки. Для успішної роботи в регіонах, нав% чання персоналу, мобільності контро% лю безпеки об’єктів компанії терито% рію країни умовно розбито на чотири зони: північ, південь, схід, захід. За кож% ний регіон відповідають керівник і провідний інженер або інженер групи промислової безпеки підприємства. Вони проводять навчання і перевірку знань у складі регіональних комісій.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Як влучно підмітив А. Геліх, комен% туючи значущість процесу спеціаль% ного навчання персоналу АЗС і наф% тобаз: «Ненавчений азам безпечної експлуатації об’єктів підвищеної не% безпеки працівник чимось нагадує мавпу з гранатою. Нескладно уявити, що може статися, якщо працівник не ознайомлений з пожежонебезпечни% ми властивостями нафтопродуктів, порушує через незнання порядок і послідовність заземлення бензовоза перед наливанням і зливанням пали% ва, не вміє у випадку загоряння за% стосувати вогнегасник або інші пер% винні засоби пожежогасіння. У цих та інших подібних ситуаціях один крок від простої людської безтурботності до злочинної недбалості. А прикладів того в житті, на жаль, безліч». ПІІ «Лукойл%Україна» не шкодує коштів на підвищення професійних навичок, а значить і на підви% щення професійної безпеки своїх співробітників. Кажуть, усе нове — це добре забуте старе. А старе — ще не зна% чить погане. От і огляд%кон% курс професійної майстерно% сті серед співробітників «Лу% койла» за звання «Кращий за професією» не винахід. У ра% дянські часи важко було ним здивувати кого%небудь. Сьо% годні ж цей випробуваний стимул до професійного само% вдосконалення практично зник. Конкурс проводиться в шести номінаціях з основних професій. Кон% курсанти у всіх номінаціях проходять теоретичне та практичне тестування професійних знань, при цьому пере% віряються їхні теоретичні знання в пи% таннях промислової безпеки та охо% рони праці. Враховуючи те, що персоналу доводиться виконувати свої трудові обов’язки на об’єктах підвищеної не% безпеки, до програми огляду окремо включено номінацію з перевірки прак% тичних навичок працівників з ліквідації аварійних ситуацій. Зокрема, їм ста% виться завдання за допомогою пер% винних засобів пожежогасіння ліквіду% вати імітоване горіння. Основна мета здобуття практич% них навичок — перебороти в людини страх перед небезпекою відкритого вогню. Ці навички стали в нагоді опе%

2. Зам. №

ДОСВІД ЛАУРЕАТІВ «ЗОЛОТОЇ ФОРТУНИ» раторам у Київській та Львівській об% ластях, коли вдалося оперативно за% гасити й врятувати приватні легкові автомобілі під час їх заправки на АЗС ПІІ «Лукойл%Украина». У 2007 р. було проведено ще й міжнародний конкурс професійної майстерності, на який з’їхалися лу% койлівці з 18 країн. Зазвичай це кор% поративне свято професіоналізму бу% ває один раз на два роки. Відбіркові змагання проводяться у трудових ко% лективах АЗС і нафтобаз ПІІ «Лукойл% Україна». На цьому етапі може про% явити себе кожен співробітник, тому на чергових змаганнях серед пере% можців з’являються нові імена. Провідну роль у вирішенні питань соціального захисту працівників ПІІ

«Лукойл%Україна» відіграє профспіл% кова організація, яку очолює голова ради профспілки А. Мерлян — радник генерального директора з соціально% трудових питань і взаємодії з орга% нами виконавчої влади. Профспілка підприємства має всеукраїнський ста% тус. Організація — член Федерації профспілок України. «Кількість АЗС з кожним роком збільшується, і збіль% шується кількість членів профспілки. І завдання профспілкової організа% ції,— підкреслив А. Мерлян,— не зни% зити рівень їхньої соціальної захище% ності. Соціальні пільги та гарантії по% винні стосуватися кожного». Профспілки ПІІ «Лукойл%Україна» стали ініціатором багатьох заходів, які взяв на озброєння центральний «Лу% койл» для запровадження в інших кра% їнах. АЗС — обличчя компанії та осе% редок профспілкової організації. Тому

за підсумками конкурсу на кращу АЗС профспілкою вручаються пере% хідні прапор і приз. Профспілка висту% пила ініціатором заснування медалі «За трудову доблесть» трьох ступенів. За її ініціативи проводяться різні кон% курси, спартакіади, туристичні зльоти. Не стоять профспілки й осторонь від вирішення питань охорони праці. Завдяки їхній наполегливості розши% рюється перелік професій працівни% ків, які можуть одержувати зимову форму одягу. Всі досягнення закрі% плюються у колективному договорі підприємства. І звичайно думка про компанію, про її бренд на ринку нафтопродуктів складається за якістю її палива. Кон% троль за якістю реалізованої продук% ції здійснюється спеціально створе% ною групою контролю якості. На оз% броєнні управління є чотири атесто% вані пересувні експертні лабораторії, оснащені сучасним обладнанням. Протягом двох%трьох хвилин можна одержати висновок про якість палива за 25 параметрами. Для оперативно% го реагування на можливі нарікання на якість палива на підприємстві пра% цює гаряча лінія, телефон якої вказа% но на кожному чеку АЗС. При надход% женні скарг клієнтів у якості незалеж% ного експерта залучаються фахівці технаглядової компанії Bureu Veritas Certification. На підприємстві впрова% джено систему наскрізного контролю якості нафтопродуктів від заводу%виго% тівника до бака автомобіля. Якість усього — і палива, і турботи про людей — ось секрет успіху ПІІ «Лукойл%Україна». К. ТЕЛИЧКО, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» На знімках: перший заступник генерального директора ПІІ «Лукойл%Україна» В. Томін; президент НАН України академік Б. Патон вручає нагороду рейтингу «Золота Фортуна» керівникові центральної групи промислової безпеки, протипожежного захисту та охорони праці А. Геліху; учасник конкурсу заміряє густину нафтопродуктів, що приймаються.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Сьогодні існують різні, най частіше суперечні одна одній, оцінки ролі органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються здійснення дер жавної політики в галузі охо рони праці. Звідси й різне ба чення завдань, меж повнова жень органів місцевої влади з питань поліпшення охорони праці, й відсутність у регіо нах цільових програм щодо поліпшення безпеки та умов праці. Тому й не дивно, що ор гани місцевої влади в цьому ва жливому питанні практично відіграють роль статистів, які ні на що не впливають. «Але ж ніхто в органів місцевого самоврядування покладених повно важень в галузі охо рони праці не від бирав»,— вважає на чальник відділу з питань праці уп равління праці та соціального захи сту населення Хар ківської міськради А. Голота.— «Тим більше, що й сам час сьогодні вима гає серйозного переосмислення підходів до вирішення проб лем охорони праці на місце вому рівні, переоцінки та ви роблення пріоритетів, що мають привести до форму вання оновленої цілісної кон цепції функціонування систе ми управління охороною пра ці, якими і будуть керуватися виконавчі органи територі альних громад». Про своє бачен ня роботи органів місцевого самоврядування він поділився з нашим власним кореспон дентом Вадимом КОБЦЕМ.

10 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

˝¯´¨˙˝ ¯˝† ТРИВАЛІСТЮ 15 РОКІВ

итання охорони праці та про% мислової безпеки завжди мали першорядне значення в планах соціально%економічного розвитку кожного регіону. Проте практика роботи останніх років показує, що істинне їх значення виявляється й оцінюється одностайно усіма, на жаль, лише у випадках резонансних НП, великих техногенних аварій, і це не може не насторожувати, часто%гу% сто і через відсутність координова% них дій різних органів державної влади в роботі з охорони праці, що проводиться. Власне, тому і допускають% ся численні по% рушення вимог нормативно% правових ак% тів з охорони праці. Безсумнів% но, роль ор% ганів місцево% го самовряду% вання, які за логікою повин% ні нести відпо% відальність за те, що відбу% вається на їхній території, переоціни% ти тут важко. Взагалі, це й зафіксова% но законодавцем у ст. 31 Закону «Про охорону праці», перша редак% ція якого набрала чинності 15 років тому. Вона встановлює органи дер% жавного управління охороною праці, до числа яких входять й органи місце% вого самоврядування. У ст. 35 Закону визначені повно% важення органів місцевого самовря% дування в галузі охорони праці. Для виконання цих повноважень сільська, селищна, міська ради повинні ство% рювати в складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ — служ% бу охорони праці. Природно, що ор% ганізаційно в межах своєї компетенції вона має бути вищою, ніж інші струк%

турні підрозділи виконавчих органів рад, стати координатором роботи щодо забезпечення зазначених пов% новажень. Разом з тим ст. 30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, що до відання виконавчих органів місцевих рад належать такі делеговані повноваження: здійснен% ня відповідно до законодавства контролю за належною експлуата% цією та організацією обслуговуван% ня населення підприємствами жит% лово%комунального господарства, торгівлі та громадського харчуван% ня, побутового обслуговування, транспорту і зв’язку, контролю за технічним станом, використанням та утриманням інших об’єктів нерухо% мого майна всіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об’єктах. Таким чином, законодавець до% сить чітко визначив для органів місце% вого самоврядування функції в галузі охорони праці. Усе, здавалося б, тут просто й зрозуміло... Однак на практиці все трохи інак% ше. Ось уже котрий рік у штаті Хар% ківської міської ради передбачено% го Законом підрозділу немає. Це оз% начає, що органи місцевого само% врядування не можуть виконувати у повному обсязі покладені на них пов% новаження щодо питань державного управління охороною праці. Не вирі% шує проблеми а, по суті, заплутує си% туацію практика часткового вирішен% ня питання на підставі ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування в Ук% раїні» («Повноваження у сфері со% ціального захисту населення»). В ос% новному саме цю картину ми й спо% стерігаємо сьогодні, коли делеговані повноваження місцевих органів вла% ди щодо контролю за охороною пра% ці намагаються якось здійснювати в управліннях праці та соціального за% хисту населення місцевих органів влади.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Зрозуміло, що пріоритет у них надається лише захисту соціальних ін% тересів працівників підприємств, зай% нятих на роботах зі шкідливими та не% безпечними умовами праці. Певна частка уваги приділяється також про% веденню атестації робочих місць за умовами праці, наданню працівни% кам пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці тощо. Але ж очевидно, що функції забез% печення належного утримання, ефек% тивної та безпечної експлуатації об’єктів міської інфраструктури і здій% снення контролю за охороною пра% ці, забезпеченням соціального захи% сту працівників, зайнятих у шкідливих і важких умовах праці, є самостійними (хоча і з елементами взаємодії між собою) напрямами діяльності вико% навчих органів місцевого самовряду% вання. Адже в основі їх самостійності — різні цілі й повноваження в роботі, що у свою чергу вимагає від кожного з працюючих певних знань. Тобто проблема існує давно, але вона не вирішується. Практика остан% ніх років, коли функції в галузі охоро% ни праці в органах місцевої влади по% кладено на управління праці та со% ціального захисту населення, є пов% сюдною. Не є винятком, зрозуміло, і Харківська міська рада. Не треба бути великим спеціалі% стом, аби зрозуміти, що вирішення перерахованих вище цілей і завдань у рамках діяльності управлінь праці та соціального захисту населення, сила% ми відділу з питань праці та єдиного працюючого в ньому фахівця з охо% рони праці, дуже погано поєднується з колом наявних у цій сфері проблем. Тим часом за існуючого підходу до формування штатної структури ство% рюються передумови для перевищен% ня службових повноважень саме управ% лінням праці та соціального захисту населення. Оскільки воно, маючи у своєму штаті фахівця з охорони праці, повинно контролювати діяльність інших управлінь і департаментів виконкому. В свою чергу, через це у низки держав% них наглядових органів формується під% става для цілком обгрунтованих заува% жень на його адресу. Як з приводу здій% снення контролю за охороною праці, так і з приводу виконання невластивих цій соціальній структурі функцій.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Наочним прикладом є недавнє розпорядження вищого керівництва щодо проведення управлінням праці та соціального захисту населення пе% ревірок безпечної експлуатації місь% кого транспорту, а також здійснення профілактичної роботи в газовому господарстві (після відомих подій у м. Дніпропетровську) з наданням від% повідних звітів. Але яким чином відділ з питань праці управління праці та со% ціального захисту населення може виконати це завдання, не маючи при цьому потрібних фахівців? Що пови% нен у цьому випадку зробити конкрет% ний виконавець? Не виконати вказів% ку взагалі чи вчинити службову фаль% сифікацію, видаючи роботу однієї з інспекцій Держгірпромнагляду за вла% сну? Питання риторичні. Безумовно, з таким станом речей далі миритися не можна. Як на місце% вому, так і на загальнодержавному рівні необхідно ініціювати розгляд пи% тань визначення повноважень і штат% них розписів структур з охорони праці у виконавчих органах терито% ріальних громад. Навіть поверховий аналіз усіх видів витрат, які роблять роботодавці, міські влади, бюджет держави через незадовільний стан охорони праці, доводить, що ігнору% вати питання охорони праці на міс% цевому рівні не тільки економічно невигідно, але й морально безвідпо% відально. На початку 2007 р., а потім і в жовтні Кабінетом Міністрів на адресу облдержадміністрацій було розісла% но підготовлені Держгірпромнагля% дом проекти постанов «Про затвер% дження типових положень про відділи (сектори) охорони праці обласної, Київської та Севастопольської місь% ких адміністрацій і про відділи (секто% ри) охорони праці районних, район% них у містах Києві та Севастополі дер% жавних адміністрацій». Опрацьовува% лися в облдержадміністраціях також і конкретні пропозиції щодо зміни своїх штатних структур у плані ство% рення самостійних відділів охорони праці. Мені, як представнику органу місцевого самоврядування, зовсім не% зрозуміло: чому виконавчі органи місь%

ких і селищних рад, районних у містах рад зовсім не згадуються в цих проек% тах постанов? Адже саме у великих містах, у райцентрах, де на міські та селищні ради покладено основну від% повідальність за питання життєзабез% печення, розташована і більшість промислових підприємств. Невже ство% рення самостійних відділів охорони праці в містах і селищах є менш необ% хідним, ніж створення їх при обл% і райдержадміністраціях? Не враховано також й інші, на мій погляд, важливі питання. Хто повинен займатися координацією роботи з про% філактики невиробничого та побуто% вого травматизму? Коли вже йдеться про комплексний підхід до вирішення питань охорони праці людини в ме% жах тих чи інших адміністративних одиниць і територіальних громад, то цілком логічно, що й повноваження тут повинні концентруватися в руках місцевих органів влади. Звичайно, для вироблення най% більш ефективного шляху вирішення наявних проблем потрібно добре по% міркувати усім зацікавленим сторо% нам. Висловлю в цьому зв’язку і свої пропозиції. Для того, щоб ефективно викону% вати делеговані повноваження у сфе% рі державного управління охороною праці, місцевим органам державної влади та місцевого самоврядування насамперед необхідно розробити регіональні системи управління охо% роною праці, скласти й затвердити відповідні перспективні програми по% ліпшення стану безпеки та умов пра% ці. Посильну участь у розробці цих документів повинно брати максималь% но широке коло зацікавлених осіб, кращі практики й науковці в галузі охорони праці. Поєднувати ж зусилля та координувати дії могли б ради з пи% тань безпечної життєдіяльності насе% лення кожного з органів влади. На знімку: начальник відділу з питань праці управління праці та соціального захисту населення Харківської міськради А. Голота. Фото В. КОБЦЯ

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Аналіз виробничого травматизму у Миколаївській області за 8 місяців 2007 р. показав, що найбільша кількість нещасних випадків, у тому числі зі смертельними наслідками, сталася внаслідок ДТП. Як завжди, основною причиною є порушення Правил дорожнього руху. Серед причин ДТП — незадовільний стан автодоріг. У зв’язку з цим органами Держгірпромнагляду були проведені цільові перевірки організації безпечного виконан ня робіт під час ремонту міських та міжміських доріг.

ПРОБЛЕМИ

МИКОЛАЇВСЬКИХ АВТОДОРОЖНИКІВ

сновним генеральним підрядни% ком виконання робіт з ремонту загальнодержавних та комуналь% них доріг на території Миколаївської області, їх утримання є Миколаївсь% кий облавтодор. За словами дирек% тора ДП «Миколаївський облавто% дор» В. Гетуна, держава останніми роками приділяє особливу увагу ста% ну автошляхів. Діяльність підприєм% ства постійно перевіряють контро% люючі організації не тільки щодо стану використання бюджетних кош% тів, а й стану безпеки на дорогах і на самому підприємстві. До складу ДП «Миколаївський облавтодор» вхо% дить 24 філії, що розташовані в Ми% колаєві та у районах області. За% гальна кількість працюючих стано% вить 1200 осіб, з них близько 400 по% стійно працюють у шкідливих для здо% ров’я умовах . У п’яти філіях, де в кожній працює понад 50 осіб, введено посади спе% ціаліста з охорони праці, на решті підприємств ці обов’язки покладено на головних інженерів райавтодорів. Практично всі дороги загального ко% ристування області перебувають на утриманні облавтодору. Під час роз% слідування кожної ДТП з’ясовується, чи не були її причинами незадовіль% ний стан проїжджої частини, облаш% тування та обладнання доріг, зелених насаджень. Відділ охорони праці під% приємства очолює С. Ященко, який до цього багато років пропрацював у системі державного нагляду за охо% роною праці, і підвідомчими в нього

12 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

були підприємства саме такого на% пряму діяльності. Зараз тут чітко функціонує триступенева система ад% міністративно%громадського контро% лю. Щотижня керівники філій підпри% ємства інформують головного інжене% ра облавтодору про стан безпеки на підприємствах. На підставі аналізу стану умов праці складаються прото% коли, розробляються заходи, спрямо% вані на покращання умов та безпеки праці. У разі необхідності до вирішен% ня питань підключається директор. Розроблено комплексну програму покращання умов праці на період до 2010 р., на виконання якої заплано% вано відповідні кошти. Так, у 2007 р. було передбачено витратити майже 400 тис. грн. Усі кошти освоєно. Зок% рема, закуплено літній та зимовий спецодяг на суму 122 тис. грн., прид% бано 600 пар зимового спецвзуття. Кошти на фінансування програми згідно з законодавством передбача% ються в розмірі не менше ніж 0,5% від виділених з державного бюджету асигнувань. Крім того, філії облавто% дору виконують роботи за договора% ми із замовниками з ремонту, будів% ництва доріг, благоустрою, транспор% тування тощо. Наказом по підприєм% ству встановлено, що 10% від зароб% лених таким чином коштів повинні направлятися на фінансування захо% дів з охорони праці та покращання умов праці. Вирішено питання щодо створення в кожній філії необхідних санітарно%побутових умов. Облад% нано кімнати для відпочинку, роздя%

гальні, душові, забезпечено гаряче водопостачання приміщень у зимо% вий період. У колективному договорі, який за оцінкою Миколаївської обласної ра% ди профспілок визнано одним з най% кращих в області, передбачено до% плату за роботу в шкідливих умовах. На забезпечення робітників молоком у 2007 р. вже витрачено 23 тис. грн. У 2003 р. проведено атестацію робо% чих місць за умовами праці. Праців% ники відділу охорони праці постійно проводять перевірку стану охорони праці у філіях. Так, у 2006 р. було здій% снено 47 перевірок, у першому пів% річчі 2007 р. — 27. За результатами перевірок складаються відповідні ак% ти, видаються приписи. Інформація про результати перевірок та усунен% ня виявлених порушень постійно роз% глядається на засіданнях комісії з пи% тань охорони праці, пожежної без% пеки та безпеки дорожнього руху, створеної на підприємстві. Викликає занепокоєння відсутність у багатьох філіях підприємства дієвого внутрішнього контролю за станом охорони праці. У них низька якість про% ведення інструктажів, а також рівень навчання працівників. Служби охоро% ни праці, механіки, особи, відповідаль% ні за електрогосподарство, нерегуляр% но проводять обстеження дільниць, по% садові особи не виконують у повному обсязі функціональні обов’язки. З метою покращання роботи пе% реглянуто посадові інструкції фахівців усіх рівнів, у них внесено обов’язки з питань охорони праці, пожежної без% пеки та безпеки дорожнього руху на відомчому транспорті. Оформлено пам’ятки, які видані кожному майстру і бригадиру, де розписано кожен крок, кожен захід, що його повинен прове%

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

сти відповідальний за охорону праці працівник до початку виконання робіт, у процесі виконання та після їх закін% чення. Вирішено питання щодо забез% печення філій журналами, інструкція% ми, нормативною документацією єди% ного зразка, що дало змогу покра% щити контроль за їх додержанням і полегшити роботу відповідальних за організацію роботи з охорони праці. Під час проведення ремонтно%бу% дівельних робіт на автошляхах часто виникає необхідність застосування електричних приладів та устаткуван% ня. Це завжди створювало велику проблему, оскільки енергопостачаль% ні організації не давали дозволів на підключення до електромереж без розробки відповідної документації та розрахунків. Сьогодні це питання ви% рішено. Миколаївською філією Хер% сонського експертно%технічного цен% тру проведено обстеження всіх тран% сформаторних підстанцій, які розмі% щені поруч з автодорогами, розроб% лено необхідну документацію. Тепер за необхідності використання елек% троенергії достатньо повідомити енер% гопостачальну організацію, і вона здійснить необхідні підключення. Останніми роками рівень вироб% ничого травматизму на ДП «Микола% ївський облавтодор» стабільно низь% кий. У 2005 р. стався один нещасний випадок, на жаль, зі смертельним на% слідком. Причиною був несправний стан вантажного автомобіля, який без гальм на великій швидкості заїхав у зону роботи бригади на автошляху, збивши всі огородження та попере% джувальні знаки, смертельно травму% вавши майстра. У 2006 р. стався один нещасний випадок з тимчасовою втра% тою працездатності. У 2007 р., як ка% жуть, Бог милував. Основною небезпекою під час виконання робіт на дорогах є нехту% вання Правил дорожнього руху водія% ми, для яких і працюють люди на до% розі, ризикуючи життям. Якщо біля місця роботи присутній інспектор ДАІ, то водії дотримуються вимог ПДР, як% що його немає, більшість з них руха% ється, навіть не знижуючи швидкості.

ДОРОГА. ТРАНСПОРТ. ПІШОХІД Звичайно, безпека на дорогах значною мірою залежить від того, як якісно побудовано або відремон% товано дорожнє покриття, встано% влено дорожні знаки, нанесено до% рожню розмітку. Держава постійно виділяє значні кошти на утримання та ремонт доріг загального користу% вання. Набагато гірша участь доріг, що перебувають у комунальній влас% ності. За весь час незалежності Укра% їни тільки останні два роки виділяють% ся кошти на ремонт і будівництво та% ких доріг. Середня вартість капіталь% ного ремонту одного кілометра до% роги з асфальтобетонним покриттям становить у середньому 100 тис. грн., будівництва — 1млн. грн., а на ко% жен район області виділяється в се% редньому по 2—4 млн. грн. Щоб від% ремонтувати всі дороги в населених пунктах, які багато років взагалі не ремонтувались, необхідні сотні міль% йонів. Коштів, які отримують органи місцевого самоврядування від спла% ти податку власниками транспорт% них засобів, теж недостатньо для ре% монту всіх доріг. Тому ремонтують у першу чергу найбільш завантажені транспортом дороги, аварійні ділян% ки доріг, мости і шляхопроводи. Стан же решти доріг залишається незадо% вільним. Значних ушкоджень зазнали доро% ги на території Миколаївської області в минулому році. Враховуючи геогра% фічне положення регіону та наявність великої кількості доріг, по яких транс% портуються важкі вантажі до морсь% ких портів, і спекотну погоду, дорож% нє покриття на багатьох дорогах силь% но пошкоджено, а деякі ділянки стали аварійно небезпечними. Одним із факторів, що впливає на утримання автодоріг у належному стані, є забезпеченість дорожніх організацій спеціальною технікою, стан оновлення парку машин, меха% нізмів і обладнання. На жаль, техніка та обладнання на ДП «Миколаїв% ський облавтодор» дуже застаріла.

Свого часу, коли на узбіччях доріг висаджували дерева, в першу чергу думали про красу, а не про безпеку. Сьогодні дерева створюють певну не% безпеку, через зіткнення з якими або падіння гілля трапляється багато ава% рій, гинуть люди. Дозвіл, який видаєть% ся екологічними службами дорожньо% му підприємству, дає змогу здійснюва% ти розчищення дерев від сухих гілок та порослі, а вирішити питання спиля% ти дерево дуже складно і викликає обу% рення екологів. Звичайно, це не всі причини, що впливають на безпечний стан авто% мобільних доріг. На жаль, і нинішня ситуація у виробничо%економічних відносинах заважає підприємству працювати краще. Під час оголо% шення тендера на ремонтно%буді% вельні роботи найпотужніше і най% досвідченіше підприємство в області в цій галузі програє через те, що йо% го діяльність прозора, сплачуються всі податки і відрахування, тому і вартість робіт вища, ніж на приват% ному підприємстві. А у разі виграшу тендера на роботи, де необхідно за% лучати субпідрядну організацію, вже облавтодор оголошує тендер на субпідрядні роботи, а це додатковий час і витрати. Приватне підприєм% ство здійснює ці операції набагато простіше, й іноді облавтодору дово% диться працювати субпідрядником у підрядної організації, в якої немає навіть виробничої бази і засобів ви% робництва. Проблеми є, і їх необхідно вирішу% вати в законодавчому полі. Від робо% ти працівників дорожніх організацій, які створюють умови для безпечного руху транспорту, великою мірою зале% жить стан виробничого (і невиробни% чого) травматизму на наших шляхах, і чим кращі та безпечніші будуть умо% ви їхньої праці, тим якіснішими будуть умови для водіїв і пасажирів. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

У К Р І П Л Ю Ю Т Ь С Я МОРСЬКІ ВОРОТА УКРАЇНИ ДП «Одеський морський торговельний порт» — одне з найстаріших підприємств Одеси, що з’явилося одночасно із заснуванням міста. Впро довж усього часу свого існуван ня порт постійно розвива ється, тут удосконалюють ся технології переробки ван тажів, зокрема, зараз буду ється причал, за допомогою якого можна буде переробля ти будь які види вантажів.

но. Робота йде згідно з графіком — планомірно, спокійно, без перебоїв. На будівельному майданчику панує порядок, тут звикли до жорсткої дис% ципліни. Кожний займається своєю справою, відповідає за безпеку на своєму робочому місці чи ділянці. У генпідрядника ВАТ «Мостобуд» є дозвіл на проведення робіт підвище% ної небезпеки, виданий Держгірпром% наглядом. В організації діє система навчання з питань охорони праці усіх, хто зайнятий на роботах підвище% ної небезпеки. Навчання проводиться відповідно до вимог Закону «Про охо% рону праці» і Типового положення

либина причалу № 29/1, що спо% руджується, становитиме 13,5 м, довжина — 224 м. Він доповнить собою вже існуючий причал № 29, їх загальна довжина становитиме 480 м. — Причалу такої довжини та гли% бини в нашому порту ще не було,— розповідає головний інженер порту В. Полухін.— Це буде універсальний причал, плануємо переробляти ван% тажі в контейнерах, що безпечно і нешкідливо, та й зручніше, швидше. Ідея будівництва нового причалу виникла в 2005 р. Договір на проекту% вання було укладено з ТОВ «Проект% Україна», проектна документація пройшла експертизу в Центральній службі «Укрінвестекспертиза», де бу% ло отримано комплексний висновок від державних органів нагляду: МНС, Держнаглядохоронпраці, держсан% епіднагляду, державної інспекції охоро% ни Чорного моря та ін. У 2006 р. про% ект було затверджено Кабінетом Мі% ністрів. Дозвіл на будівництво споруди дала Головна інспекція архітектурно% будівельного контролю України. Тен% дер на будівництво причалу виграв колектив Київського ВАТ «Мостобуд». В Одеському порту фахівці ВАТ «Мостобуд» не новачки: у 1995— 2003 рр. ця організація побудувала 4 км транспортної естакади, причал № 29. Тому ніхто не сумнівається, що будівництво причалу № 29/1, що по% чалося в середині 2006 р., завер% шиться в 2008 р., і буде виконано якіс%

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. У Києві організація має свій навчально%курсовий комбі% нат, де робітники, підви% щуючи свою кваліфікацію, навчаються і питань охоро% ни праці. Керівники вищої ланки підприємства прохо% дять навчання і перевірку знань з питань охорони праці в Головному навчально%мето% дичному центрі. Роботи на будівництві причалу ве% дуться вахтовим методом. У кожній вахті — близько 50 осіб. Перед почат% ком роботи проводиться інструктаж. Обов’язки з охорони праці відобра% жені в посадових інструкціях усіх ке% рівників. Служба охорони праці здій% снює постійний контроль.

Для робітників, зайнятих на будів% ництві нового причалу, порт створив добрі умови: є упорядковані побутові приміщення, кімнати для приймання їжі. Працюючі забезпечені високо% якісними ЗІЗ. Керівництво ВАТ «Мостобуд» пік% лується про промислову безпеку своїх працівників. Уся техніка, устат% кування, що використовується на бу% дівництві причалу,— підіймальні кра% ни, бульдозери, вібронавантажувачі та ін.— сертифіковані. Більшість робіт механізовано. Втручання людини в процес зведено до мінімуму: тільки контроль за роботою устаткування. Будівництвом причалу займається і підприємство% субпідрядник — ВАТ «Чор% номортехфлот», яке також має дозвіл від Держгірпром% нагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки. Якщо потрібні днопоглиблювальні роботи, портовики зверта% ються до цього підприєм% ства, знаючи, що роботи будуть виконані з відмінною

якістю, вчасно. У ВАТ «Чорномортех% флот» працює близько 40 суден. — І працюють відмінно,— говорить начальник Одеської державної інспек% ції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті, що ку% рирує Одеський порт з питань охорони праці, І. Васильєв.— Служба охорони праці підприємства на чолі з начальни% ком О. Лападою постійно контролює

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

стан безпеки в кожному підрозділі та на кожному судні підприємства. Працівники ВАТ «Чорномортех% флот», зайняті на роботах підвищеної небезпеки, проходять попереднє спе% ціальне навчання, обов’язкове стажу% вання. Порт не має претензій до органі% зацій, що будують причал. Служба охорони праці Одеського порту на чолі з заступником начальника з охо% рони праці порту О. Коваленком по% стійно проводить перевірки стану охо% рони праці на майбутньому причалі. На самому початку будівництва було підписано акт допуску на проваджен% ня будівельних робіт між Одеським портом і генпідрядником — ВАТ «Мос% тобуд», під яким стоять підписи керів% ників усіх зацікавлених структурних підрозділів порту, в тому числі й керів% ника служби охорони праці. В акті, поряд з іншими питаннями, було викла% дено вимоги в галузі охорони праці.

вступному слові першого заступни% ка голови Черкаської облдержад% міністрації П. Гамана прозвучала серйозна стурбованість станом охоро% ни праці на цих підприємствах. Він за% значив, що кожний четвертий неща% сний випадок стався на підприємствах з кількістю працюючих до 50 осіб. Ана% ліз причин виробничого травматизму на цих підприємствах свідчить, що май% же 80% його зумовлені незадовільною організацією роботи з охорони праці. Як наголосив у своєму виступі начальник теруправління Держгір% промнагляду по Черкаській області В. Онишко, не секрет, що для ба% гатьох підприємців охорона праці — terra inkognito. Більшість з них не має елементарних знань з організації охорони праці на виробництві. Від% сутність на підприємствах служб охо% рони праці або недоукомплектова% ність їх відповідними спеціалістами мотивується фінансовою неспро% можністю їх утримання. Насправді ж роботодавці просто не розуміють важливості функціонування такої служ% би. Тому в роботі з підприємцями од% не з найважливіших завдань — допо% могти, проконсультувати, надати пот%

Питання охорони праці на будів% ництві нового причалу — одні з го% ловних, що розглядаються на нара% дах і планерках у присутності на% чальника порту М. Павлюка. Він ро% зуміє і вникає в питання безпеки пра% ці. Фахівцям служби охорони праці також створено добрі умови для ро% боти. Є кабінет охорони праці, роз% роблено програми навчання, підіб% рано велику бібліотеку норматив% ної літератури. У підрозділах порту є куточки охорони праці, де завжди можна знайти копії статей з журналу «Охорона праці», пам’ятки, накази начальника порту тощо. Добрий по% мічник у роботі — багатотиражна га% зета «Портовик», де постійно публі% куються матеріали про охорону пра% ці, у тому числі про будівництво но% вого причалу. Словом, ДП «Одеський морський торговельний порт» постійно наро% щує обсяги виробництва, у резуль%

таті чого зростають його прибутки, значимість для міста. А на підприєм% стві поліпшуються умови праці та по% буту, з’являється можливість краще організувати дозвілля портовиків та їхніх родин. Тож безумовно, розвиток порту — вагомий внесок у розвиток України. О. ЛОЖНИКОВ, головний дер% жавний інспектор Одеської ДІПБ і ОП на морському транспорті і зв’язку, Катерина ЦВІГУН, наш власкор На знімках: головний інженер Одеського порту В. Полухін (ліворуч) і головний державний інспектор Одеської держінспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті і зв’язку О. Ложников; йде будівництво нового причалу. Фото К. ЦВІГУН

ДОПОМОГТИ І ЗМУСИТИ ПРАЦЮВАТИ БЕЗПЕЧНО У теруправлінні Держгірпромнагляду по Черкаській обла сті відбулася нарада, на якій розглядалися проблеми проми слової безпеки та охорони праці у малому і середньому бізне сі та шляхи їх подолання. На нараду були запрошені власни ки та керівники підприємств Черкащини з кількістю праців ників до 50 осіб. Таких підприємств в області налічується по над 90% від загальної кількості. У нараді взяли участь також заступники голів райдержадміністрацій області, страхові експерти з охорони праці, представники санітарно епідеміо логічної служби та громадських організацій. рібну інформацію, навчити, врешті% решт, змусити працювати безпечно. Учасники наради звертали увагу на те, що в умовах активізації проце% сів роздержавлення і приватизації, створення численних підприємств, фермерських та інших господарств з недержавними формами власності водночас зі стрімким входженням у бізнес фізичних осіб, що використову% ють найману працю і не мають галузе%

вого підпорядкування, зростає роль і відповідальність місцевих органів вла% ди в реалізації державної політики в га% лузі охорони праці та здійсненні конт% ролю за додержанням суб’єктами під% приємницької діяльності нормативно% правових актів з охорони праці. В обговоренні стану роботи з охо% рони праці активну участь взяли пред% ставники Державного комітету Украї% ни з питань регуляторної політики та

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

підприємництва, Державної інспекції праці, Федерації профспілок України. У виступах учасників наради не% одноразово висловлювалася думка, що одним з оптимальних варіантів надання практичної допомоги керів% никам малого та середнього бізнесу у сфері промислової безпеки та охо% рони праці можуть стати створені при відділеннях Фонду соціального страху%

вання від нещасних випадків на ви% робництві, які є в кожному районі, кон% сультаційні пункти, в яких працювати% муть члени Асоціації спеціалістів з охо% рони праці Черкащини. У зверненні, яке стало підсумковим документом зустрічі, прозвучав за% клик підтримати цю ініціативу, а також висловлено переконаність, що тільки спільні зусилля наглядових та конт%

ролюючих органів і роботодавців при% ведуть до покращання стану безпеки та умов праці на підприємствах мало% го та середнього бізнесу, збереження життя та працездатності працівників підприємств області. Б. ОСАДЧА (прес%служба теруправ% ління Держгірпромнагляду по Черкаській області)

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

НА ПІДПРИЄМСТВАХ М’ЯСО МОЛОЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРАЦЮВАТИ НЕБЕЗПЕЧНО Нині на території Чернігівської області функціонує по над 120 підприємств з переробки м’яса та молока. Впро довж усього 2007 р. там проводилися перевірки стану без пеки та умов праці. Крім того, державні інспектори тер управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області входили до складу комісій з перевірки стану техногенно екологічної безпеки на цих підприємствах. На жаль, там виявлено численні факти порушення вимог законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці.

а більшості перевірених підпри% ємств не функціонує СУОП. Украй повільно проводиться паспорти% зація будівель і споруд, хоча багато які з них перебувають в аварійному стані. Встановлено факти відсутності організації навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадо% вих осіб і працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. З гру% бими порушеннями експлуатувалися об’єкти, машини та устаткування. Дозвіл на виконання робіт і експлу% атацію об’єктів, устаткування підвище% ної небезпеки не одержали ТОВ «Ко% зелецький маслозавод», «М’ясопере% робний комплекс «Альянс» (м. Чернігів), ЗАТ «Маслозавод «Прилуки». У ТОВ «Носівський міськмолза% вод» і ВАТ «Куликовський льоноза% вод» не створено служби охорони праці. У ТОВ «Козелецький маслоза% вод» за чисельності працюючих по% над 100 осіб обов’язки інженера з охорони праці покладено на голов% ного інженера. На більшості підприємств м’ясо% молочної галузі промисловості вияв%

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

лено випадки експлуатації об’єктів, машин і устаткування, що не відпові% дали вимогам безпеки праці. Усього виявлено 1800 порушень законодав% чих і нормативно%правових актів з охорони праці, призупинено експлуа% тацію 368 об’єктів, машин, механіз% мів. 116 посадових осіб і працівників підприємств оштрафовано. Викликає тривогу ситуація зі станом виробничого травматизму. Так, впро% довж 2007 р. були травмовані 24 пра% цівники, двоє з них — смертельно (ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» і ТОВ «М’ясо% переробний комплекс «Альянс»). Особливу увагу державні інспек% тори приділяють аміачно%холодиль% ним установкам. Тільки випадково ні% хто не постраждав під час обвалення частини стіни холодильника з наступ% ним пошкодженням трубопроводу і витоком аміаку у ЗАТ «Чернігівський м’ясокомбінат». За два останніх роки в області ви% ведено з експлуатації 5 аміачно%холо% дильних установок, що відпрацювали нормативні терміни. Треба сказати, що на ряді підприємств проведено

реконструкцію холодильних устано% вок із заміною хладагента аміаку на фреон. Матеріали перевірок підприємств галузі було розглянуто на засіданні обласної ради з питань безпечної жит% тєдіяльності населення. Рада вказала представникам місцевих органів вла% ди на недостатній рівень організацій% ної та практичної роботи з питань промислової безпеки, охорони та гігіє% ни праці на промислових об’єктах, що розташовані на їх територіях. Міським і районним комісіям з питань безпечної життєдіяльності населення запропоновано провести відповідні засідання з обов’язковою участю пер% ших керівників м’ясо%молочних під% приємств. Складено і конкретні плани практичних заходів щодо усунення виявлених порушень. М. СТОЛИНЕЦЬ, в. о. начальни% ка Державної інспекції промислової без% пеки та охорони праці в АПК, промисло% вості та соціально%культурній сфері тер% управління Держгірпромнагляду по Чер% нігівській області

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

Коротким рядком Пересувна лабораторія «Віброшум» створена при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області. Вона атестована регіональним центром стандартизації, метрології та сертифікації на проведення вимірювань рівнів шуму та вібрації. У 2007 р. лабораторією проведено вимірювання шкідливих факторів виробництва на робочих місцях 17 підприємств агропромислового комплексу. За результатами роботодавцям надано консультації щодо усунення цих факторів. *** На Одещині щороку гинуть рибалки. Тільки у Білгород/ Дністровському районі за три останніх роки потонули 5 осіб, які працювали на рибодобувних підприємствах. Керівництво району ще на початку 2007 р. видало розпорядження про створення комісії з нагляду за безпекою судноплавства та реєстрацією суден, проте до цього часу жоден пірс не відповідає необхідним параметрам. У результаті експлуатацію причалів заборонено інспекторами теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області. Особливу тривогу викликають підприємства «Кедровський В. Д.», «Мальцев», «Красний рибак», «Тритон» та ін. Тут не ведеться облік плавзасобів, не призначено відповідальних осіб. Вибірковий огляд маломірного флоту, який веде промисел, показав повну відсутність рятувальних засобів, що є грубим порушенням правил безпеки мореплавства. До того ж підприємства «Красний рибак» і «Холодсервіс» експлуатують судна флоту без щорічного техогляду.

3. Зам. №

РІВЕНЬ ТРАВМАТИЗМУ ЗНИЖУЄТЬСЯ,

ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ

На підприємствах Укрморрічфлоту за 9 місяців 2007 р. ста лося 66 нещасних випадків — на 3 випадки менше порівняно з аналогічним періодом 2006 р. Проте викликає серйозне занепо коєння зростання рівня травматизму зі смертельними нас лідками. Кількість смертельних випадків збільшилась на 75%: 7 випадків проти 4, що сталися в 2006 р. Керівництво Укрморрічфлоту і профспілки занепокоєні станом охорони праці на підприємствах галузі. Тому пред ставники служб охорони праці підприємств зібралися на се мінар нараду «Стан охорони праці на підприємствах Укр моррічфлоту за 9 місяців 2007 року. Заходи щодо вдоскона лення системи управління охороною праці». Захід було орга нізовано державним Департаментом морського та річкового транспорту, Інститутом післядипломної освіти керівних працівників і спеціалістів водного транспорту України, Цент ральною радою профспілок працівників морського транспор ту України, Центральною СЕС на водному транспорті. У роботі семінару взяли участь 4 доктори і 3 кандидати наук, представники відомчих науково дослідних інститутів і Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяль ності.

сновними причинами нещасних випадків є недодержання інструк& цій з охорони праці, порушення трудової та технологічної дисципліни виконавцями робіт, а також невико& нання обов’язків з охорони праці з боку посадових осіб. Якби кожний працівник на своєму робочому місці додержувався вимог законодавства про охорону праці, випадків травма& тизму, безумовно, було б менше. Ця думка червоною ниткою пройшла в

доповіді начальника відділу охорони праці та пожежної безпеки Укрмор& річфлоту О. Серебрякова. У доповіді було зазначено, що збільшилася кількість випадків вироб& ничого травматизму в Одеському, Іл& лічівському, Ренійському, Ялтинсько& му, Херсонському та Ізмаїльському морських торговельних портах. Змен& шилася кількість нещасних випадків на ДП «Білгород&Дністровський мор& ський торговельний порт», у Маріу&

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

польському і Бердянському морських торговельних портах. Впродовж 9 мі& сяців 2007 р. не було нещасних ви& падків на ДП «Укркомфлот», «Морсь& кий торговельний порт «Усть&Ду& найськ», «Дніпро&Бузький морський торговельний порт», «Укркрюїнг», у ДСК «Чорноморське морське паро& плавство», «Керченська поромна пе& реправа» та інших. Викликає тривогу те, що деякі не& щасні випадки в 2006 і 2007 рр. ста& лися за однакових обставин і мають одні й ті самі причини. На підставі цьо& го можна зробити висновок: або на підприємствах не до кожного дово& диться інформація про нещасні ви& падки, що сталися, або працівники швидко забувають про них. Як показують перевірки підпри& ємств, спеціалісти з охорони праці ду& же часто виконують невластиву їм ро& боту, їх завантажують обов’язками, не передбаченими Типовим положен& ням про службу охорони праці, а са& ме: організацією безпеки дорожнього руху, цивільної оборони, пожежної безпеки тощо. Це негативно позна& чається на роботі з організації охоро& ни праці. На роботі колективів, у тому числі й на стані охорони праці, нега& тивно позначається часта зміна керів& ників підприємств (портів), а також по& двійне підпорядкування: Укрморпорту і Мінтрансзв’язку. Проблемі удосконалення системи управління охороною праці були присвячені виступи багатьох учасни& ків семінару&наради. Особливий інте& рес у слухачів викликали доповіді за& ступника начальника з охорони пра& ці та екології Іллічівського морського торговельного порту Ю. Яковищенка і завідувача кабінету охорони праці порту А. Романчука, які, зокрема, від& значили провідну роль контролю в си& стемі забезпечення безпеки праці, виділивши три його складові: конт& роль за функціонуванням системи управління охороною праці, реаліза& цією прийнятих управлінських рішень; технологічний і технічний нагляд за безпечним провадженням робіт і про& цесів; аудит охорони праці. У своїх виступах багато заступни& ків начальників портів з охорони пра& ці підтримали пропозицію доктора медичних наук Є. Бєлоброва про пе& реробку існуючих санітарних правил для портів і необхідність організації ві& домчого контролю за станом повітря&

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ного середовища виробничої зони під час перевантаження небезпечних вантажів у морських і річкових портах України. Професор Л. Шафран по& рушив дуже важливу проблему орга& нізації психофізіологічного забезпе& чення безпеки праці не тільки спеціа& лістів — операторів транспортних процесів, але й працівників інших спе& ціальностей, пов’язаних з ризиком психологічної дії в специфічних умо& вах роботи з небезпечними вантажа& ми в портах. На семінарі було зазначено, що практично на всіх підприємствах з ве& ликими недоліками здійснюється пер& ший ступінь оперативного контролю за станом охорони праці. Цей вид контролю, на жаль, проводиться фор& мально, про що свідчать порушення вимог безпеки, що виявляються в ході перевірок. Тільки за перше півріччя 2007 р. службами охорони праці під& приємств галузі було виявлено 9137 порушень правил безпеки, видано 1385 приписів, заборонено експлуа& тацію понад 1240 одиниць устатку& вання. До відповідальності за пору& шення вимог нормативно&правових актів з охорони праці притягнено 448 працівників.

ському, Ренійському, Скадовському, на ДП «Укрводшлях» та інших. Учасники семінару&наради прий& няли резолюцію, в якій намітили шля& хи та заходи щодо поліпшення стану охорони праці й профілактики трав& матизму на підприємствах галузі, за& пропонували Одеському інституту пі& слядипломної освіти працівників вод& ного транспорту внести необхідні змі& ни та доповнення до програм нав& чання і перевірки знань з питань охорони праці керівників і спеціалі& стів підприємств з метою їх удоскона& лення та підвищення результативно& сті; передбачити в навчальному про& цесі проведення практичних занять і ділових ігор, навчання слухачів прак& тичних навичок з розробки СУОП. Українському НДІ морського фло& ту запропоновано у зв’язку з невиді& ленням виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від неща& сних випадків на виробництві фінан& сових коштів на цілі охорони праці іні& ціювати через Міністерство транс& порту і зв’язку та здійснити розробку Правил безпеки праці в морських портах за рахунок коштів пайової участі. Також необхідно організувати сайт в Інтернеті з питань наявності ді&

На семінарі було зазначено, що практично на усіх підприємствах зі значними недоліками здійснюється перший ступінь оперативного контролю за станом охорони праці. На ряді перевірених підприємств робота служб охорони праці зали& шає бажати кращого. Кількість припи& сів, що видаються, знизилася в Ізма& їльському, Херсонському морських торговельних портах, у ВАТ «Укра& їнське Дунайське пароплавство» та ін. Знижено показник роботи щодо заборони експлуатації устаткування, інструментів, механізмів, які не відпо& відають вимогам безпеки, в Ізмаїльсь& кому, Маріупольському, Севасто& польському та інших портах. У деяких портах зменшилася кількість накладе& них дисциплінарних стягнень за допу& щені порушення вимог охорони пра& ці. Разом з тим є підприємства, де кіль& кість наказів, спрямованих на поліп& шення стану охорони праці, збільши& лася: у ДСК «Керченська поромна переправа», морських торговельних портах — Керченському, Миколаїв&

ючої нормативно&правової бази в га& лузі охорони праці та змін до неї, під& готувати пропозиції щодо розробки на підприємствах і в портах необхід& ної нормативно&правової документа& ції, що регламентує перевантаження небезпечних і шкідливих вантажів. ДП «ЧерноморНДІпроект» запро& поновано розглянути питання роз& робки Посібника з проведення ідентифікації, декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки та впровадження Системи раннього вияв& лення та оповіщення про надзви& чайні ситуації з урахуванням особли& востей експлуатації об’єктів у морсь& кій галузі. Керівникам підприємств галузі за& пропоновано звільнити спеціалістів з охорони праці від виконання обов’яз& ків і функцій, не передбачених Типо& вим положенням про службу охорони

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

праці, за підсумками роботи за рік ви& дати накази про заохочення праців& ників, які зробили внесок у поліпшен& ня стану охорони праці та профілак& тики травматизму. Учасники семінару&наради відзна& чили корисну діяльність ДП «УкрНДІ медицини транспорту» МОЗ України з надання практичної допомоги служ& бам охорони праці портів, а також

ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА ни», іншим портам рекомендовано використовувати досвід Керченсько& го порту. Також схвалено ініціативу ДП «УкрНДІ медицини транспорту» щодо переробки санітарних Правил для морських і річкових портів. Службам охорони праці портів запропоновано

Керівникам підприємств Укрморрічфлоту рекомендовано звільнити спеціалістів з охорони праці від виконання обов’язків, не передбачених Типовим положенням про службу охорони праці. допомоги в розробці нормативних документів. Схвалено ініціативу Кер& ченського морського торговельного порту і ДП «УкрНДІ медицини транс& порту» щодо розробки Стандарту підприємства «Організація відомчо& го контролю за станом повітряного середовища виробничої зони під час перевантаження небезпечних ванта& жів у морських і річкових портах Украї&

подати свої пропозиції до проекту но& вої редакції цього документа. З метою обміну досвідом учасники семінару&наради запропонували продовжити практику організації взає& моперевірок підприємств галузі, за їх результатами інформувати підприєм& ства не тільки про виявлені недоліки, але й про позитивний досвід роботи. Вирішено також продовжити практи&

ку проведення щорічних оглядів&кон& курсів серед підприємств на кращу організацію охорони та умов праці. Враховуючи серйозну ситуацію з травматизмом, учасники семінару& наради прийняли звернення до доке& рів&механізаторів морських і річкових портів України, працівників підпри& ємств, організацій та установ Укр& моррічфлоту, членів екіпажів суден морегосподарського комплексу Ук& раїни, профспілкових комітетів і проф& активу галузі. Є. БЄЛОБРОВ, докт. мед. наук, керівник наукового центру небезпеч& них вантажів і аварійних ситуацій ДП «УкрНДІ медицини транспорту», Катерина ЦВІГУН, наш власкор На знімку: робоча президія семінару&наради. Виступає начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки Укрморрічфлоту О. Серебряков. Фото К. ЦВІГУН

В ЕКСПЕРТНО&ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ

ДІЄВА НАУКОВО ТЕХНІЧНА

ПІДТРИМКА 15 років тому Держнаглядохоронпраці дозволив ряду інспек цій теруправління по Донецькій області надавати платні по слуги, в основному підприємствам вугільної промисловості, за розгляд і узгодження планів розвитку гірничих робіт, проек тів на гірничі відводи, а також інших робіт, що належать до охорони надр і об’єктів, розташованих на територіях, що підробляються гірничими роботами. Так починалася історія експертно технічних центрів, без яких сьогодні неможливо уявити систему науково технічної підтримки державного на гляду в сфері промислової безпеки та охорони праці. З началь ником найбільшого з них, Донецького експертно технічного центру (ЕТЦ), створеного в березні 1995 року, В. Бойченком розмовляв наш власний кореспондент Геннадій ЩУРОВ. — Що являє собою Донецький експертно&технічний центр і чим він ві дрізняється від інших організацій, що надають подібні послуги? — Почну з головного: Донецький ЕТЦ — невід’ємна складова системи

державного нагляду. Це — державне підприємство. І мета його діяльності — максимальне сприяння наглядовим органам у реалізації державної полі& тики в галузі промислової безпеки, а не досягнення максимального при&

бутку, чим переймаються фірми, що обрали сферою своєї комерційної діяльності експертні послуги. Саме з державних позицій ми здій& снюємо оцінку стану охорони праці та безпеки виробництв, об’єктів ви& робництва, відповідності вимогам нормативно&правових актів у галузі охорони праці, безпеки устаткування, машин, механізмів підвищеної небез& пеки і матеріалів, а також проектно& конструкторської документації на но& ві технології та устаткування. До сфери діяльності нашого ЕТЦ входить експертиза: робіт і устатку& вання підвищеної небезпеки; шахтно& го стаціонарного й електротехнічного устаткування, у тому числі такого, що відпрацювало ресурсний термін; про& ектів електропостачання підприємств та автоматизації виробничих проце& сів; проектів або робочої документа& ції на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення виробничих об’єктів, інженерних інфраструктур

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

об’єктів соціально&культурного приз& начення; виготовлення та впрова& дження нових для даного підприєм& ства технологій і засобів виробниц& тва. Крім того, ми даємо експертну оцінку роботам, пов’язаним з об’єк& тами котлонагляду, газовим комплек& сом, об’єктами електроенергетики та будівництва, підйомними спорудами, металоконструкціями, робимо екс& пертні висновки про причини аварій і нещасних випадків. Виконуємо та& кож роботи з ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки. Центр проводить навчання з пи& тань охорони праці посадових осіб і спеціалістів, а також психофізіологіч& ну експертизу працівників. У нас виконується неруйнівний контроль якості металу і зварних з’єд& нань конструкцій і деталей обладнан& ня, проводиться експертиза об’єктів гірничого виробництва, атестація ро& бочих місць за умовами праці... У цілому Центр здійснює 28 видів діяльності в галузі оцінки безпеки та охорони праці підприємств і організа& цій. І для цього наші відділи та лабо& раторії оснащені найсучаснішим устаткуванням і приладами. — Розкажіть про це докладніше: наскільки досконале технічне осна & щення вашого ЕТЦ? — Експертно&технічний центр ос& нащений усім комплексом необхідно& го устаткування, вимірювальними та діагностичними приладами. Чотири наші лабораторії мають державну акредитацію. Як приклад скажу, що для виконання робіт, пов’язаних з ді& агностикою устаткування підвищеної небезпеки, контролем якості зварних з’єднань, проведенням неруйнівного контролю деталей машин і метало& конструкцій лабораторії Центру ос& нащені ультразвуковими дефектоско& пами, комплектом дефектоскопічним МАГЭКС&3, комплектом для кольоро& вої дефектоскопії, телевізійним відео& ендоскопом та низкою інших діагно& стичних апаратів. Сьогодні Центр веде роботу з ос& нащення лабораторій приладами й

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

апаратурою закордонного виробниц& тва, що не виготовляються в Україні. — Але на сучасному устаткуванні повинні працювати майстри своєї справи? Розкажіть, будь ласка, про кадри. Наскільки авторитетні у своїх галузях знань спеціалісти, які у вас працюють? — У Центрі 184 співробітники, 80% з них мають вищу освіту з різних напрямів, у тому числі 88 технічних експертів, 86 з яких пройшли спе& ціальне навчання й атестацію. У його структурі — 18 виробничих відділів і лабораторій. Три комплексних відділи розташовані в Маріуполі, Краматор& ську, Горлівці. Нині винятково важливу роль ми відводимо науково&дослідному відді& лу, що зумовлено надзвичайно склад& ною обстановкою з безпекою праці на підприємствах, особливо у вугіль& ній промисловості. Досить назвати трагедію, яка сталася на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. За& сядька», що забрала життя 106 гірни& ків і гірничорятувальників, при цьому більш як 160 осіб одержали травми. Необхідність створення наукового під& розділу в Центрі зумовлена ще й згортанням (з різних причин) дослі& джень з питань промислової безпеки в науково&дослідних інститутах Мін& вуглепрому України. Таким чином, одним з основних завдань Донецького ЕТЦ сьогодні є й проведення наукових досліджень в га& лузі охорони праці у вугільній проми&

словості. Вони передбачають: роз& робку профілактичних заходів щодо запобігання аваріям у шахтах за ре& зультатами аналізу причин травма& тизму і стану техніки безпеки; удоско& налення способів управління газови& діленням у шахтах і провітрювання гірничих виробок; створення та удос& коналення способів і засобів контро& лю складу рудникової атмосфери; за& побігання і локалізацію вибухів мета& ну та вугільного пилу; розробку спо& собів прогнозу і запобігання газоди& намічним явищам; створення й удосконалення способів і засобів безпечного ведення вибухових робіт у шахтах; удосконалення наявних і створення нових засобів індивідуаль& ного захисту гірників. Ми також ведемо розробку мето& дичних і нормативних документів з охорони праці у вугільних шахтах, ви& конуємо науково&технічні експертизи та надаємо методичну допомогу ву& гільним підприємствам при виборі для конкретних умов засобів і способів забезпечення безпеки та покращан& ня умов праці. Для вирішення всіх цих завдань у ЕТЦ є досить сильний науковий потен& ціал. У нас працюють чотири доктори та вісім кандидатів наук, три професо& ри. Основна спрямованість атеста& ції цих спеціалістів — «Охорона пра& ці» і «Технологія виробництва». Трьом співробітникам за створення нової техніки і технологій присвоєно звання Лауреата Державної премії України і СРСР. Є серед співробітників Центру й ті, хто раніше керували галузевими науково&дослідними інститутами, де ведуться дослідження в галузі промис& лової безпеки та розробки передо& вих технологій, посідали керівні поса& ди в промисловості та в органах Держ& гірпромнагляду. Наукові дослідження в Центрі ве& дуться в суворій відповідності до за& твердженої програми науково&дос& лідних робіт на 2001—2010 рр. щодо удосконалення методичного забезпе& чення наглядової діяльності за охоро& ною праці. — Розкажіть про останні роботи

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Донецького ЕТЦ. Над чим сьогодні працює колектив, які у нього плани, перспективи? — ЕТЦ узяв безпосередню участь у підготовці нових Правил безпеки у вугільних шахтах, Посібника з аеро& газового контролю в шахтах, Правил

безпеки під час проведення вибухо& вих робіт. Виконані в нашому ЕТЦ науково& дослідні роботи одержали гідну оцін& ку. Так, роботу «Про зв’язок дефор& мацій генетичного повернення на& пружених гірничих порід з їх вологі& стю», підготовлену спільно з Донець& ким національним університетом, оцінено на рівні наукового від& криття. Нині тільки в одній вугільній галузі діють понад півтори тисячі норматив& них документів, що потребують скасу& вання чи переробки. З метою впоряд& кування нормативно&правової бази в ЕТЦ за узгодженням з Держгірпром& наглядом створено спеціальний відділ з підготовки нормативних документів. На основі аналізу діючої норматив& ної бази підготовлено програму з пе& реробки та підготовки основних нор& мативних документів. — Сьогодні усе частіше ми чуємо про випуск підприємствами продукції, яка відповідає світовому рівню якості. Чи сприяєте ви їм у цьому? А наскіль& ки цьому рівню відповідає продукція Донецького ЕТЦ? — Основою роботи Центру є не тільки додержання законодавства Ук& раїни, але й виконання вимог міжна&

В ЕКСПЕРТНО&ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ родних стандартів у галузі промисло& вої безпеки, охорони праці та систем управління якістю продукції, а саме — стандартів ISO. Роботи Центру здобули міжна & родне визнання. Цен & тру видано сертифікат ISO 9001:2000 «Си & стеми менеджменту якості». Завершено роботу щодо акредитації Цен& тру з міжнародних норм як органу з сертифіка& ції систем управління професійною безпе & кою та здоров’ям — OHSAS 18001. Донець& кий ЕТЦ став першим в Україні профільним між& народним органом з сер тифікації систем управління професійним здоров’ям і промисловою без & п е кою. Торгово&про& мислова палата України, згідно з даними Держав& ного комітету стати& стики України, при& судила в 2006 р. Донецькому ЕТЦ статус лідера на& ціонального біз& нес&рейтингу за сумарним балом в номінаціях «Обсяг реалізованої про& дукції», «Прибуток», «Продуктивність праці», «Заробітна плата» у галузі «Технічний контроль і аналіз» (КВЕД& 74.3). Статус лідерства підтверджено відповідними нагородами та відзна& ками. — Що дає підприємствам співро& бітництво з вами в економічному пла& ні, чи вигідно їм це? Є хоча б приблиз& ні оцінки такої взаємодії? Які най & більш відповідальні експертизи вико& нував ЕТЦ останнім часом? — Роботи, які виконує Центр, в ос& новному мають соціальний ефект, що

пов’язано із запобіганням аваріям, зниженням рівня травматизму. Разом з тим є й економічний ефект. Напри& клад, на підставі експертного обсте& ження (технічного діагностування) стану устаткування, машин і механіз& мів підвищеної небезпеки продовже& но термін служби великої кількості об’єктів підвищеної небезпеки, що відпрацювали встановлений термін служби. Зокрема, термін служби устаткування, що експлуатується на підприємствах Донецької області, продовжено у середньому на 3—4 роки. Економічний ефект від продов& ження терміну служби кожної одиниці устаткування підвищеної небезпеки становить 200—250 тис. грн. Таким чином можна з упевненістю сказати, що підприємства, співпрацю& ючи з Донецьким ЕТЦ, не тільки одержують кваліфіковану науково& технічну підтримку у вирішенні питань

промислової безпеки та охорони праці, а мають від цього й певний еко& номічний ефект. На знімках: начальник Донецького експертно& технічного центру В. Бойченко; знаки визнання лідерства, яких удостоєний ЕТЦ; заступникові начальника ЕТЦ А. Боброву вручають міжнародний сертифікат акредитації та статус міжнародного органу з сертифікації Систем управління охороною праці та промисловою безпекою. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

Кажуть, що граніт — ка мінь науки, а вислів «гризти гра ніт науки» зазвичай означає старанно вчитися, вперто на бувати досвіду, знань, пізнавати нове. Так вважається тому, що гра ніт дуже тверда гірська порода. Відшліфований та відполірований граніт дуже гарний, але оскільки процес обробки граніту дуже важкий, то обробляється в основному тільки один бік породи, а інший залишається не обробленим і має звичайний вигляд каменя. Приблизно таку ж картину спостерігали учасники комплексної перевірки стану безпеки, умов праці та використання надр на Пер вомайському гранітно щебеневому кар’єрі концерну «JHMACOM» Республіки Молдова, що розташований у Первомайському районі Миколаївської області.

ПОРОДА ТВЕРДА

ідприємство веде розробку Чау& сівського родовища гранітів від& критим способом згідно з розроб& леним і затвердженим проектом та відповідним планом розвитку гірни& чих робіт. Одним з основних техно& логічних процесів розробки кар’єру є застосування буровибухових робіт. Ці роботи здійснює на умовах підря& ду спеціалізоване підприємство ЗАТ «Украгровибухпром». Отримана в ре& зультаті вибухових робіт гірнича маса транспортується у дробильно&сорту& вальне відділення для подальшої її пе& реробки на щебінь. При цьому вико& ристовується значна кількість спе& ціальної техніки, автотранспорту, ван& тажопідйомних механізмів та іншого устаткування. На підприємстві працює 156 осіб, у тому числі 20 жінок. Проаналізувавши стан виробни& чого травматизму та попередньо ознайомившись із структурою служ& би охорони праці на підприємстві, члени комісії побачили «відполірова& ний бік граніту». За період з 1998 р. на підприємстві не зареєстровано жодного нещасного випадку, пов’я& заного з виробництвом, і випадків профзахворювань. Для забезпечен& ня безпечних умов праці впровадже& но СУОП: створено відповідні служ& би, призначено посадових осіб, від& повідальних за вирішення конкрет& них питань охорони праці. Щороку

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

укладається колективний договір, розробляються заходи щодо досяг& нення встановлених нормативів і під& вищення існуючого рівня охорони праці. Затверджено правила внут& рішнього трудового розпорядку. Витрати на охорону праці у 2006 р. склали 20,9 тис. грн., а в 2007 р. — близько 75 тис. грн., що набагато більше передбачених Законом «Про охорону праці». На жаль, після більш детального ознайомлення з підприємством комі& сією було виявлено, що «необробле& ною поверхнею граніту» є тут не тіль& ки зворотний його бік, але й решта граней. 126 порушень законодавчих та інших нормативно&правових актів з охорони праці — результат перевір& ки комісії. На підприємстві допуска& ються до роботи особи, які не про& йшли у встановленому порядку інст& руктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, машини і обладнання експлуатуються з пору& шенням інструкції технологічних карт або несправні. Головний інженер підприємства Ю. Степанов не контролює наявність і якість технологічної документації на види робіт, що виконуються, нерегу& лярно здійснює перевірки стану охо& рони праці на робочих місцях, не за& цікавлений у впровадженні на під& приємстві стандартів безпеки праці.

Головний енергетик М. Безуля до& пускає експлуатацію електроустано& вок з багатьма порушеннями. Він є також відповідальним за технічний стан машин, механізмів, технологіч& ного устаткування, їх ремонт та об& слуговування, не будучи фахівцем у цьому напрямі. Служба головного ме& ханіка на кар’єрі взагалі не створена. Як результат — не проводиться техніч& ний огляд бульдозерів, вантажопідій& мальних кранів. Маркшейдерська служба, яку очо& лює О. Свердлик, не проводить спосте& реження за станом бортів кар’єру, від& косів добувних та розкривних уступів. У службі відсутні необхідні документи на відведення землі під кар’єр та про& ведення розробок. Немає необхідних для виконання маркшейдерських робіт обладнання та інструментів, а сам марк& шейдер і лінійні інженерно&технічні працівники не пройшли навчання та пе& ревірку знань з питань охорони праці. Крім вищенаведених порушень, комісією також встановлено, що по& садові інструкції та інструкції з охоро& ни праці взагалі не розроблені, ста& жування працівників на робочих міс& цях не проводиться, не проведено атестацію за умовами праці 25 робо& чих місць, не здійснюється контроль за технічним станом будівель і споруд виробничого призначення, не роз& роблено заходи щодо покращання

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У грудні 2007 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) майже 600 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ОЛЕЙНИК О. В . — директор ТОВ «Севпивзавод», м. Севастополь; ЯРОШЕНКО С. А. — директор МП «Вектор», Сакський район, Автономна Республіка Крим; ДМИТРЕНКО О. О. — директор філії «Руно» ТОВ «Комас», м. Луцьк; ГАРКУША Ю. В. — директор шахти «Прогрес» ДП «Торезантрацит»,

АНИ

м. Торез Донецької області; КИРИК О. В. — генеральний директор ТОВ «Укр& БєлРос», м. Донецьк; ГАРМАШ В. В. — директор ТОВ «Круг», м. Житомир;

ЯЦЕНКО М. В. — директор ТОВ «Барви Полісся», м. Радомишль Житомирсь& кої області; ХИМИНЕЦЬ В. М. — директор ТОВ «Європейська фабрика», м. Хуст Закарпатської області; УЛИГАНИНЕЦЬ Г. П. — директор ТОВ «Євро&

ПОШ

БудСервіс», м. Свалява Закарпатської області; БОЖКО В. А. — директор ТОВ

«Автогосподарство «Козацька лаво», м. Запоріжжя; РЯБЕНЬКИЙ Ю. А. — дирек& тор ТОВ «Газтехсервіс», м. Мелітополь Запорізької області; СЕМОТЮК Р. Ф. — ТОВ «Компанія&Рома», м. Калуш Івано&Франківської області; ЦИБУЛЬКО К. Г. — директор ТОВ «Техноаналітик», м. Київ; МАНДЗЯК П. Й. — директор ТОВ «Те& мара», Стрийський район Львівської області; БОГДАНОВ А. В. — директор

КА не

ТОВ «Петрамет», м. Львів; НІКІФОРЕНКО В. І. — директор ДП «Чорноморви& бухпром», м. Первомайськ Миколаївської області; БОБИНІН В. І. — голова правління ВАТ «Коблеве», Березанський район Миколаївської області;

ЛУЦЮК С. М. — директор ТОВ «Монтаж&23», м. Одеса; ГРУШКІН О. О. — ди& ректор ТОВ «Рубікон&ІІ», Біляївський район Одеської області; ДЕМІНА С. О. — директор ТОВ «Троянда», м. Кременчук Полтавської області; КОДНЄВ В. В. — директор ТОВ «Миргородм’яспром», Полтавська область; ОБЛАТА О. М. —

ДОШ

умов праці на підставі результатів проведених у 2007 р. лабораторних досліджень параметрів шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища на робочих місцях. Про рівень відповідальності керів& ників кар’єру може свідчити і такий факт: не були виконані раніше видані приписи органів державного нагля& ду за охороною праці, хоча в них не вимагалося діставати зірок з неба, а організувати проведення щорічного огляду транспортних засобів, вдос& коналити систему пилоподавлення на дробильно&сортувальній дільниці, привести у відповідність до існуючих вимог маркшейдерську документа& цію, забезпечити службу охорони пра& ці відповідними нормативно&правови& ми актами з охорони праці тощо. Стан виробничої безпеки, що по& стійно загрожує життю і здоров’ю пра& цівників Первомайського гранітно&ще& беневого кар’єру, став приводом для призупинення гірничих робіт на двох горизонтах, заборони експлуатації технологічних конвеєрів, вантажних автомобілів, одного бульдозера, се& ми вантажопідіймальних кранів, транс& форматорної підстанції. Заборонено виконання електрозварювальних ро& біт. За допущені порушення до адміні& стративної відповідальності притягне& но 17 працівників кар’єру, у тому числі генерального директора С. Баранова. За результатами комплексної пе& ревірки видано 15 приписів, в яких пе& редбачено виконання раніше вияв& лених порушень і ще багато «свіжих». Очевидно, що керівництву і власни& кам Первомайського гранітно&щебе& невого кар’єру треба звернути сер& йозну увагу на безпеку виробництва, щоб система управління охороною праці була міцна, як граніт, який тут видобувають. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

директор ТОВ «Токмар», м. Сарни Рівненської області; ТЮТЮННИК П. О. — директор ТОВ «Колос», м. Лебедин Сумської області; ЗАЄЦЬ В. В. — дирек& тор ЗАТ «Технологія», м. Суми; КОРОСТИЧЕНКО А. О. — директор ТОВ

«Стронг&Агро», м. Харків; ІВАКІН І. М. — голова правління ЗАТ «Херсонводпро& ект», м. Херсон; СІКОРСЬКИЙ А. Ф. — директор ТОВ «Сікаф», м. Хмельниць&

кий; СІНЬКЕВИЧ О. В. — директор ТОВ «Фортеця», м. Умань Черкаської області;

КОВАЛЬОВ В. О. — приватний підприємець, м. Чернівці; ТЕРЕЩЕНКО О. В. — директор ЗАТ «Зоря», Козелецький район Чернігівської області.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

Цей груповий нещасний випадок стався у жовтні 2007 р. на комунальному під приємстві (КП) «Тернопіль водоканал» управління жит лово комунального господар ства та екології Тернопіль ської міської ради.

люсар&ремонтник, майстер та провідний інженер&технолог під& приємства усували аварію в коло& дязі каналізаційних очисних споруд гли& биною 5,5 м. Першим по стаціонарній металевій драбині спускався майстер. Під час його спуску обірвався щабель драбини, і майстер впав на дно коло& дязя. Він намагався дотягнутися до необірваних щаблів драбини, щоб са& мотужки вибратися догори, потім по& просив допомогти і... знепритомнів. Слюсар, який почув крик майстра, вирішив йому допомогти. Оскільки стаціонарна драбина була несправ& на, він, щоб спуститись у колодязь, приніс приставну драбину, повідо& мивши інженера&технолога про неор& динарну ситуацію. Інженер&технолог терміново при& був на місце події і також спустився в злощасний колодязь. У колодязі ра& зом зі слюсарем взяли майстра під руки, щоб підняти його. Але слюсар раптово знепритомнів і впав облич& чям у воду на дно колодязя. Інженер& технолог, піднявши голову слюсаря з води, попередив машиніста насосної станції, який перебував нагорі, щоб ніхто в колодязь не спускався, бо він загазований, і тут же знепритомнів. Виникає закономірне запитання: чому знепритомніли майстер, слю& сар, інженер&технолог? А відповідь до банального проста: всі вони спуска& лися в загазований колодязь без про& тигазів та інших засобів індивідуаль& ного захисту. Звичайно, працювати в протигазі не зовсім комфортно. Знаю про це не з розповідей. Свого часу під час на&

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

НАСТУПИЛИ

НА ТІ САМІ ГРАБЛІ вчання у військовій школі кожної п’ятни& ці у нас був день протиатомного і про& тихімічного захисту. День, як звично, після підйому починався із зарядки, але перед її початком у п’ятницю зву& чала команда: «Гази!» Ми швидко одя& гали і знімали маски протигазів, щоб вкластися в норматив відведеного часу. Потім були стройові заняття, фі& зична підготовка, навчання у навчаль& них класах, на аеродромі, самопідго& товка, пересування в колонах, і весь час — у протигазах. Впродовж семи годин. А ще був марш&кидок на 10 км з подоланням загазованої місцевості. І якщо хтось без дозволу, самовільно знімав протигаз, то на нього чекала гауптвахта. Все це тривало впродовж нелегкого року навчання, незважаючи на пору року та погодні умови. Але повернемося до перебігу по& дальших подій, за яких стався групо& вий нещасний випадок на комуналь& ному підприємстві. Машиніст насос& ної станції, який перебував на місці нещасного випадку, повідомив про це оператора хлораторних устано& вок. Той терміново приніс страхуваль& ний канат і протигаз, і за допомогою інших працівників потерпілих підняли на поверхню. Лікарі швидкої допо& моги надали їм першу медичну допо& могу і доправили до лікувального закладу. В обласній комунальній клінічній лікарні потерпілі лікувалися з діагно& зами: гостре інгаляційне отруєння ка& налізаційним газом (метаном), ток& сичний бронхіт, набряк та запалення легень, загальне переохолодження організму. У майстра до того ж ви&

явили закриту черепно&мозкову трав& му, струс головного мозку. Комісія, призначена наказом тер& управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області, ретельно вивчила обставини цього групового нещасного випадку. Головною його причиною визначено незадовільний стан виробничого середовища (пе& ревищення гранично допустимих концентрацій небезпечних і шкідли& вих газів). Майстер перед проведен& ням робіт у каналізаційному колодя& зі не забезпечив його вентиляцію. Стаціонарна металева драбина, встановлена в колодязі, була в не& справному стані. Порушено вимоги безпеки під час експлуатації каналі& заційних споруд: виконання май& стром самовільно і одноосібно не& безпечних робіт, незастосування за& собів індивідуального захисту. Особ& ливе здивування викликає та обста& вина, що стаж роботи за професією 57&річного майстра становить понад 35 років. На жаль, багаторічний дос& від не допоміг йому запобігти нещас& ному випадку. На очисних спорудах КП «Терно& пільводоканал» проведено цільове обстеження стану охорони праці. За допущені порушення забороне& но експлуатацію 7 об’єктів і устатку& вання, притягнено до адміністратив& ної відповідальності начальника ка& налізаційних очисних споруд, інших посадових осіб. За результатами матеріалів роз& слідування групового нещасного ви& падку директором КП «Тернопіль& водоканал» видано наказ, яким ке&

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

рівників структурних підрозділів зо& бов’язано провести позаплановий інструктаж з охорони праці з робіт& никами, організувати навчання і надалі щоквартально проводити з працівниками підрозділів навчаль& но&тренувальні заняття з імітацією ліквідації аварій та наданням до& помоги потерпілим у разі нещасного випадку в колодязях. Такі навчання будуть оформлятися протоколами з підписами працівників, які брали в них участь. Цим же наказом зобо& в’язано начальників відповідних відділів перевірити наявність і комп& лектність протигазів і запобіжних поясів. У стислі терміни мають бути відремонтовані несправні драби& ни, а спуск у колодязі для проведен& ня робіт і рятування людей без засо& бів індивідуального захисту та вида& чі наряду&допуску заборонений. Доведено до відома, що за недодер& жання вимог Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопоста& чання і водовідведення населених пунктів та інструкцій з охорони пра& ці спільно з працівниками особисто будуть відповідати майстри і началь& ники відділів підприємства. Розмірковуючи над цим випад& ком, мимоволі пригадуєш філософсь& ку сентенцію. Старший брат вийшов з хати і наступив на граблі, середній — також, молодший дивиться через вік& но і мовить: «Сумно, але й мені дове& деться йти». Чи не нагадує вона си& туацію, за якої стався цей груповий нещасний випадок? Адже всі троє по& терпілих, знаючи про небезпеку, яка могла чатувати на них, спускалися в колодязь без протигазів. Тож граблі для тих, хто грубо нехтує вимоги з охорони праці, для тих, хто спочатку робить, а думає потім, завжди в ро& бочому стані, очікують на чергову жертву. Будьте обережними, не на& ступайте на них! В. КЛИМЕНКО, керівник прес& служби теруправління Держгірпромна& гляду по Тернопільській області

4. Зам. №

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у грудні 2007 р. в Україні на ви робництві загинуло 98 осіб — на 14 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 20 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 56 осіб, у тому числі 6 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

01.12

у 3&й східній лаві ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» (Донецька область) під час транспортування лісоматеріалу по штреку зійшла з колії пло& щадка зі шпальним брусом, при цьому було травмовано гірничого майстра.

0 2 . 1 2 у західному відкотному штреку ВП «Шахта «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» (Луганська область) під час руху секційного потягу, наван& таженого гірничою масою, гірничого робітника було затиснено між вагоном потягу і вагоном, який стояв на рейковому шляху розминки. Потерпілий помер від одержаних травм у лікарні. 10.12

на підстанції «Ново&Макіївка 110 кВт» Донецьких електричних ме& реж (Донецька область) електрослюсар ТОВ «Сервіс&Інвест» під час виконан& ня робіт перебував поблизу струмоведучих частин і був уражений електрич& ним струмом.

16.12

в агломераційному цеху ВАТ «Дніпровський металургійний комбі& нат імені Дзержинського» (Дніпропетровська область) під час усунення непо& ладки на екскаваторі без відключення електроенергії машиніст екскаватора був уражений електричним струмом.

17.12

на КП «Дорожній сервіс» (м. Стаханов Луганської області) внаслі& док вибуху котла сталося обвалення елементів будівлі котельні. Загинув до& рожній робітник.

17.12

в автогаражі СФГ «Білик» (Сахновщинський район Харківської області), переобладнаного під склад зерна, сталося обвалення внутрішньої стіни. Загинув один робітник.

20.12

на сортуванні ЦОФ «Росія» ТОВ «Донбасвуглепереробка» (м. Но& вогродівка Донецької області) під час зачищення бункера № 15 був засипа& ний гірничою масою і загинув чистильник.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТІВ

Питання створення безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму та профзахворювань були і є важ ливими і актуальними на будь якому підприємстві. Гостро та їх обумовлюється експлуатацією вкрай застарілих та зно шених основних фондів, недостатньою увагою до їх оновлення при формуванні державної політики інвестування перспек тивних програм розвитку. Нещасний випадок на виробництві чи професійне захворю вання з нічого не виникають. Це подія, яка проходить послідов ні стадії, що характеризуються переходом від нормального стану виробничої системи до кризового чи недостатньою ке рованістю виробничими процесами.

БЕЗПЕЧНА ПРАЦЯ — В РУКАХ САМОГО ПРАЦІВНИКА

наліз виробничого травматизму свідчить, що переважна більшість нещасних випадків виникає через організаційні причини, серед яких на першому місці стоять порушення ви& мог інструкцій, правил експлуатації, а усунення їх не потребує значних ви& трат. Отже, потрібно змінювати став& лення до безпеки праці як з боку ро& ботодавців, так і з боку працівників. Основним завданням роботодав& ця згідно зі ст. 13 Закону «Про охоро& ну праці» є створення безпечних умов праці, забезпечення працівників за& собами індивідуального та колектив& ного захисту. В такій ситуації важли& во правильно оцінити ризики, які є на конкретному виробництві, і вжити необхідних заходів щодо їх запобіган& ня або зменшення. Вся профілактич& на робота повинна бути спрямована на першочергове вирішення якраз цього завдання. Не менш важливим фактором за& побігання виробничому травматизму та профзахворюванням є особисте усвідомлення своєї ролі працюючим у процесі виконання робіт. Ст. 14 За& кону «Про охорону праці» чітко ви& значає обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно&пра& вових актів з охорони праці. На зако& нодавчому рівні визначено, що пра& цівник зобов’язаний: дбати про особисту безпеку і здо& ров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконан&

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ня будь&яких робіт чи під час перебу& вання на території підприємства; знати і виконувати вимоги норма& тивно&правових актів з охорони пра& ці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та інши& ми засобами виробництва, користу& ватися засобами колективного та ін& дивідуального захисту; проходити у встановленому по& рядку попередні та періодичні медич& ні огляди. Причому Закон робить на& голос, що працівник несе безпосе& редню відповідальність за порушення зазначених вимог. Усі ці вимоги повинні бути внесені в посадові інструкції, в інструкції з охорони праці для кожної професії та виду робіт. У свідомості кожного працюючого потрібно виробити розуміння, що по& рушення вимог нормативно&правових актів з охорони праці — це прямий шлях до виробничої травми чи про & фесійного захворювання, і за ц е він буде покараний. У зв’язку з цим зміст нормативних документів підприєм& ства повинен бути максимально дета& лізований та конкретизований, ос& кільки вони є основними документа& ми під час розслідування нещасних випадків на виробництві чи професій& них захворювань. Нормативна база з питань охо& рони праці постійно оновлюється, і при цьому, на наш погляд, нерідко створюється ситуація, коли певні по&

ложення нормативних актів вступа& ють у протиріччя. Пункт 7 ст. 40 КЗпП передбачає право розірвання трудового догово& ру з ініціативи власника або уповно& важеного ним органу у випадку появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або ток& сичного сп’яніння. На жаль, в українському законо& давстві досі не існує порядку відсто& ронення від роботи працівника, який перебуває у стані алкогольного, нар& котичного або токсичного сп’яніння. Для прийняття рішення суду акт, який підписали три особи, про відсторо& нення працівника від роботи не є до& кументом для невизнання зв’язку не& щасного випадку з виробництвом. Ця проблема кілька років тому пору& шувалася на шпальтах журналу, але, як&то кажуть, віз і нині там. Пункт 18 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачає, що не визна& ються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з пра& цівниками внаслідок отруєння алкого& лем, наркотичними засобами, токсич& ними речовинами, якщо до нещасно& го випадку потерпілий був відсторо& нений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового роз& порядку підприємства або колектив& ного договору, у разі підтвердження відповідним медичним висновком ал& когольного, наркотичного чи токсич& ного сп’яніння, не зумовленого ви& робничим процесом, яке стало ос& новною причиною нещасного випад& ку за відсутності технічних та органі& заційних причин його настання. На наш погляд, такі застереження не відповідають законодавчим нор& мам. Вже поява на роботі чи при& ймання в робочий час алкоголю, ток& сичних або наркотичних речовин (див. ст. 40 КЗпП) є серйозним пору& шенням трудового законодавства, за яке працівник може бути звільнений з роботи, а якщо з ним у такому стані стався нещасний випадок, то ні про яке пов’язання його з виробництвом не повинно бути мови. Випадок по& винен визнаватися нестраховим, і листок непрацездатності не підля& гає оплаті. У ВАТ «Сумихімпром», на жаль, був нещасний випадок, коли електромонтер на робочому місці прийняв наркотики і, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, здій&

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

снював не притаманні для здорової людини дії, внаслідок чого був смер& тельно травмований. Цей випадок розслідувано у встановленому по& рядку, і він відповідно до Порядку розслідування визнаний пов’язаним з виробництвом у зв’язку з тим, що по& терпілого не встигли відсторонити від роботи. У цьому ж п. 18 Порядку не визна& ються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з пра& цівниками під час скоєння ними зло& чину, що встановлено обвинуваль& ним вироком суду. А якщо нещасний випадок стався під час спроби кра& діжки майна підприємства і потерпі& лий не встиг винести крадене? Хто в такому випадку винесе обвинуваль& ний вирок? На що спиратися комісії, щоб не пов’язати цей випадок з ви& робництвом?

У ВАТ був нещасний випадок, ко& ли при спробі крадіжки нержавіючого металу працівник упав з висоти 12 м. Але, як&то кажуть, народився у сороч& ці, падіння пом’якшив газохід, на який він упав, отримавши при цьому забит& тя внутрішніх органів. Ми письмово зверталися в органи міліції. Але там відповіли, що працівник лише зробив спробу вкрасти матеріальні цінності, то на нього кримінальної справи за& ведено не буде, і тому ніякого вироку суду підприємство не отримає. Таких невідповідностей у Порядку та інших нормативних документах з охоро& ни праці багато. Але, на нашу думку, в них не розкрито найголовніше питання: якщо працівникові видані засоби індиві& дуального захисту, він навчений безпеч& них прийомів праці і проінструктований, тобто всі «папери» у порядку і він пору& шив вимоги безпеки праці, то чому при

настанні нещасного випадку обов’язко& во потрібно шукати відповідальних за нещасний випадок серед посадових осіб, починаючи з майстра, аж до на& чальника цеху? Чому з часів СРСР у нас і досі діє кругова порука? Були часи, коли вину потерпілого в акті розсліду& вання нещасного випадку ні в якому ра& зі не можна було вказувати, мовляв, він і так уже покараний. Може, досить гра& тися у вихователів і усвідомити, що без& пека праці в першу чергу перебуває в руках самого працівника. Від нього на& самперед залежить, прийде він додому цілим і неушкодженим чи ні. Бог створив людину без запчастин — про це вико& навцю робіт потрібно пам’ятати завжди. М. СТЕПАНЕНКО, начальник служби з охорони праці та цивільної обо& рони, О. ГРЕБЕНЮК, начальник від& ділу охорони праці (ВАТ «Сумихімпром»)

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

ПРОБКА НЕ ВИННА. ...20 липня... Обідня пора... Пеке& льна спека... Та саме тоді екскаватор& нику ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» С. Тонконогу, який має по& свідчення водія, випадає на закріпле& ному за ним бортовому УАЗі везти начальника служби залізничних ван& тажних перевезень О. Коваленко на залізничну станцію. Проїхавши десь кілометри три, С. Тонконіг помітив, що температура охолоджуючої рідини у радіаторі досягла позначки 95 °С. Він з’їжджає на узбіччя у затінок, зупиняє автомобіль, глушить двигун, одягає бре& зентову рукавицю, піднімає кришку ка& пота і переконується, що жалюзі ра& діатора відкриті. Що на це сказати? Молодець! Ви& моги безпеки витримані бездоганно. А далі, як кажуть, лихий поплутав. У ту хвилину, коли О. Коваленко намірила& ся вийти з кабіни автомобіля, С. Тонко& ніг взявся відкручувати пробку радіа& тора. Водії знають конструктивні особ& ливості згаданого автомобіля: двигун і радіатор містяться у кабіні між міс& цем водія і пасажира. Отож як тільки пробку було знято, з горловини раді& атора миттєво вдарив гарячий гей& зер. Його бризки вкрили О. Коваленко,

А ХТО? обпікши практично всю ліву частину тіла. Перемагаючи біль, вона по мо& більному телефону викликала «швид& ку допомогу» та повідомила цехове керівництво про подію. А С. Тонконіг тим часом намагався утримати проб& ку на горловині радіатора, аби при& пинити викид гарячої води, й отримав при цьому опік великого пальця пра& вої руки. Пізніше на запитання членів комісії зі спецрозслідування нещас& ного випадку: «Чому ви не наполягли на тому, щоб пасажирка залишила кабіну перед тим, як відкручувати пробку?», С. Тонконіг відповів: «...Я не думав, що вода вже закипіла, а тому не передбачив її викиду». О. Коваленко відправили до лікар& ні, а водій разом із заступником началь& ника цеху повернувся на комбінат. Після роботи, не повідомивши адміні& страцію цеху про травму, С. Тонконіг звернувся в опіковий центр, де йому надали медичну допомогу і видали відповідну довідку. Наступного дня він

на роботу не вийшов, а взяв листок непрацездатності у Вільнянській ЦРЛ, в якому лікар не вказав первинний ді& агноз і його причини. Лише на п’ятий день після означених подій, за напо& ляганням адміністрації цеху, С. Тонко& ніг подав заяву на ім’я генерального директора комбінату з проханням роз& слідувати обставини і причини свого травмування. Обставини і причини групового нещасного випадку, як того вимагає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професій& них захворювань і аварій на вироб& ництві, ретельно дослідила комісія зі спецрозслідування під головуванням держінспектора Запорізької держін& спекції промислової безпеки й охоро& ни праці в машинобудуванні, на бу& дівництві та в енергетиці В. Тищенка. Головну причину біди вона побачила у... конструктивних недоліках УАЗу, а супутню — у недосконалості інструк& ції з охорони праці для водія транс& портних засобів, у якій її розробники не заборонили водію відкручувати пробку перегрітого радіатора. Однак три члени комісії з п’яти — голова проф& кому ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» Л. Сидоренко, начальник управління охорони праці підприєм& ства А. Мотуз і страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страху&

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

вання від нещасних випадків на ви& робництві у м. Запоріжжі В. Штенге& лов — скористалися своїм правом на окрему думку. Суть її така: розділи актів за формами Н&5 і Н&1 «Причи& ни нещасного випадку» потрібно до& повнити ще одним пунктом такого змісту: невиконання вимог інструк& ції з охорони праці С. Тонконогом, який, попри навчання й інструктажі з охорони праці, порушив правила особистої безпеки, а також не по& турбувався про безпеку пасажира, що є порушенням вимог п. 3.6 Ін& струкції з охорони праці для водіїв транспортних засобів. Крім того, ці члени комісії вважають за потріб& не вказати прізвище С. Тонконога серед осіб, чиї дії спричинили нещас& ний випадок. Нагадаємо: було вста& новлено, що професійна підготовка С. Тонконога відповідає виконуваній роботі, він був забезпечений ЗІЗ від& повідно до нормативних вимог з охо& рони праці, автомобіль УАЗ технічно справний, про що свідчить акт пере& вірки його технічного стану. Щодо керування цим транспортним засо& бом, то ця робота для С. Тонконога не новина, про що свідчать численні подорожні листи. Чи можна відмовити у слушності такої позиції? І чому думка переваж& ної більшості членів комісії не врахо& вана у її висновках? Наводимо міркування членів комі& сії, висловлені на запитання автора статті. В. Тищенко, державний інспектор Запорізької державної інспекції про& мислової безпеки й охорони праці у машинобудуванні, на будівництві та в енергетиці: — Почнемо з того, що С. Тонконіг не порушив вимог інструкції з охоро& ни праці для водіїв транспортних за& собів. Адже в ній не враховані кон& структивні особливості бортового УАЗу, як того вимагають Правила охорони праці на автомобільному транспорті, а відтак не виписано від& повідну норму поведінки водія. По& друге, манометр на момент означе& них вище подій показував 95 °С, що не є точкою кипіння води. Тобто водій не міг передбачити викид гарячої во& ди. Тому формально підстав звинува& чувати його у причетності до скоєння нещасного випадку немає. — А до кого ж тоді можна висуну& ти претензії? Адже наголос комісії на конструктивних недоліках УАЗу як на

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

першопричині нещасного випадку ні& чого не вирішує, бо фактично не спо& нукає до цілеспрямова ної профілак & тичної роботи. — Ні, спонукає. Хоча б перегляну& ти практику використання автотранс& порту. Так, за зазначеним УАЗом, крім С. Тонконога, закріплено ще кіль& кох водіїв, значить, справжнього гос& подаря в автомобіля немає. За його технічним станом наглядає механік. Але тут є своя заковика. Скажімо, у Правилах охорони праці на автомо& більному транспорті немає такої ви& моги, як випробування приладів, зо& крема манометра, на стенді під час техогляду автомобіля. — Відтак справність самого мано& метра і достовірність його показань під сумнівом? — Не моя справа — припущення і гіпотези. Я спираюся лише на норма& тивну базу, якою б недосконалою вона не була. — Тоді звернімося до такої нор & ми, як ст. 14 Закону «Про охорону праці». Не секрет, що сьогодні вона працює не в повну силу, а тим часом питання відповідальності працівни & ка — виконавця робіт вже переросло у справжню проблему. Як Ви диви & теся на це? — Мені важко коментувати згада& ну статтю, бо вона дуже розпливча& ста, як, до речі, і ст. 13 того ж Закону «Про охорону праці». Можу лише од& нозначно сказати: вони потребують деталізації, уточнення з тим, щоб за& побігти їх довільній інтерпретації. А. Мотуз, начальник управління охорони праці ВАТ «Запорізький аб& разивний комбінат»: — Чим зумовлена моя окрема думка щодо цього нещасного випад& ку? Насамперед, Законом «Про охо& рону праці», де чітко вказано, що від& повідальність за порушення вимог нормативно&правових актів з охоро& ни праці лежить як на роботодавцеві (ст. 13), так і на виконавцеві робіт (ст. 14). Зокрема, на С. Тонконогові, який, маючи за плечима більш ніж 20&річний стаж роботи водія, пройшов& ши навчання, всі належні інструктажі з охорони праці, допустився грубої професійної помилки. Тобто: загнав& ши УАЗ у тінь, не дав охолонути дви& гуну, а відразу почав оглядати пере& грітий радіатор. — Але водій посилається на той факт, що манометр не показував критичної температури — 100 °С.

— А хто чи що може підтвердити його слова? Це по&перше. А по&дру& ге — я переконаний, що С. Тонконіг не випадково одяг брезентову рукавицю, бо він передбачав викид окропу, що, зрештою, і сталося. До речі, пробки від радіатора не знайшли ані в маши& ні, ані поблизу неї. Також не випадко& во С. Тонконіг протягом 5 днів не да& вав знати ні про себе, ні про обпече& ний палець адміністрації цеху, бо від& чував свою провину. Також не випад& ково він не розповів про справжню причину свого травмування і в район& ній лікарні, бо ми знаємо, який листок непрацездатності там йому видали. До речі, коли інший водій цеху почав переганяти УАЗ з місця події на ком& бінат, то мусив долити в радіатор аж 6 літрів води. Оце так С. Тонконіг огля& дав машину перед виїздом з гаража. — Але державний інспектор стоїть на іншій позиції, по суті, натякаючи Вам на незнання норм і правил без& пеки? — Я не збираюся з ним сперечати& ся. Як кажуть, собі дорожче. Однак хочу наголосити на тому, що фор& мальний підхід до розслідування того чи іншого нещасного випадку дефор& мує поняття соціальної справедливо& сті у колективі. Бо той, хто травмуєть& ся через власну необережність чи відверте нехтування вимогами безпе& ки, нерідко отримує від держави че& рез Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробниц& тві значну матеріальну допомогу, що зазвичай негативно сприймається добросовісними працівниками. Що ж стосується ставлення адміністрації підприємства до порушників законо& давства про охорону праці, то ситуа& ція така: за 10 місяців 2007 р. у нас до відповідальності притягнено 12 осіб. Журналістський коментар щодо позицій учасників спецрозслідуван & ня такий: чим більше спірних питань між роботодавцем і виконавцем, між членами комісії зі спецрозслідування, тим більше усвідомлюєш, що, з од & ного боку, наявна недосконалість нормативних актів з охорони праці, а з іншого — неефективність багато& ступеневого контролю усіх і за всіма. Ці обставини і заважають виявляти реальні тенденції у працеохоронному процесі, а відтак робити правильні висновки. Надія БЕЗУГЛА, наш власкор

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

олектив кабель& ників цього вели& кого підприємства очолює С. Новаковський. Так сталося, що кілька ро& ків тому він змінив на поса& ді начальника кабельної служби свого попередника, який за& гинув внаслідок нещасного випадку на виробництві. Звичайно, не існує більш переконливого аргументу для того, щоб на новій посаді на перше місце поставити питання забезпечен& ня безпеки праці працюючих. На& чальнику кабельної служби підпоряд& ковані 35 осіб, у тому числі три ре& монтні бригади кабельників, праців& ники двох лабораторій та обхідники. Вони постійно стежать за утриманням кабельних мереж, яких на обслугову& ванні більш як 4 тисячі загальною дов& жиною понад 4,6 тис. км, і забезпечу& ють їх експлуатацію. Обслуговувати таке господарство і при цьому постій& но забезпечувати безпеку на робо& чих місцях дуже складно, але С. Нова& ковський з цим завданням справляєть& ся: став у нагоді 13&річний досвід ро& боти майстром. За період роботи на посаді начальника нещасних випадків тут не було. Ремонт кабельних ліній, переважна більшість яких підземна, доводиться проводити в умовах підви& щеної вологості, а в деяких районах міста, наприклад, на Намиві, рівень грунтових вод дуже високий, тому де& які кабелі лежать просто у воді. Тож ремонтні роботи часто доводиться виконувати у важких і небезпечних умовах, хоч і зрозуміло, що на період робіт необхідні відрізки лінії повністю знеструмлюються. Виконувати роботу, від результа& тів якої залежить і власне життя, і без& пека людей, повинні тільки підготов& лені та навчені працівники. Тому пи& тання підготовки кадрів тут поставле& но на високому рівні. Кожен робітник філії постійно має при собі посвідчен& ня, в якому відмічено дані про пере& вірку знань з охорони праці, пожеж& ної безпеки, технології робіт і відпо& відних правил. Навчання та індивіду& альну перевірку знань працівники служби проходять щороку. Якщо пра& цівник, прийнятий на роботу, успішно пройшов перевірку знань, він допуска& ється до стажування протягом 2 — 15 змін, потім дублювання на робочому місці. Лише після цього наказом керів& ника філії ремонтному працівникові

на виконання робіт. Начальник кабельної служби або інша особа, яка згідно з наказом ди& ректора філії має право видавати наряд&допуск, уже на місці ремонту проводить цільовий інструктаж з членами брига& ди. Після проведення лабораторією необхідних вимірювань, визначення точного місця пошкодження допус& кач дозволяє розпочати ремонт. Ро& боту ремонтної бригади постійно контролює керівник підприємства, на& чальники служб, інженер служби охо& рони праці. Це, образно кажучи, ніби один бік медалі, який видно і який по& зитивно впливає на стан безпеки пра& ці кабельної служби. Але є ще й зво& ротний. По&перше, кабельні мережі дуже застарілі. На обслуговуванні є кабелі, прокладені ще в 1913 р. Згідно з нор& мами амортизації, майже 70% ка& бельних ділянок мають нульову вар& тість. Часті аварійні відключення не тільки призводять до зупинки вироб& ничих процесів, а й створюють ситуа& ції, які можуть стати причиною нещас& них випадків. Національною комісі& єю регулювання електроенергетики (НКРЕ) щороку виділяються кошти на заміну зношених кабельних мереж, але це далеко не достатні обсяги фі& нансування, щоб забезпечити заміну необхідної кількості таких мереж. По&друге, спеціальна техніка та автотранспорт у філії також застарі& лі, потребують ремонту побутові при& міщення. Нещодавньою перевіркою підприємства державною інспекцією охорони праці в металургії, машино& будуванні, енергетиці, будівництві, котлонагляду та підйомних споруд тер& управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області в приміщенні акумуляторної, гаражах служби вияв& лено невідповідність вимогам безпе& ки електропроводки, освітлювально& го обладнання, відсутність належного порядку у побутових і підсобних при& міщеннях. Як розповів заступник голови прав& ління з охорони праці ВАТ«ЕК «Ми& колаївобленерго» В. Тафтай, на жаль, НКРЕ не виділяє передбачених Зако& ном «Про охорону праці» 0,5% від су& ми реалізованої продукції (електро& енергії) на охорону праці, пояснюючи це тим, що ринкова вартість електро& енергії утворюється з багатьох скла&

НАПРУЖЕНА РОБОТА КАБЕЛЬНОЇ СЛУЖБИ Понад 3,5 тис. працівни ків ВАТ «ЕК «Миколаївобл енерго» забезпечують належ не електропостачання ви робничих, соціально куль турних, житлових та ін ших об’єктів Миколаївської області. Багато чого зале жить від надійної роботи електричних мереж, у тому числі і безпека на виробниц тві, в побуті та інших сфе рах життєдіяльності насе лення. Найбільшим підпри ємством, що входить до складу обленерго, є Микола ївська міська філія. оформляється допуск до самостійної роботи. Не рідше одного разу на рік під керівництвом С. Новаковського всі працівники кабельної служби бе& руть участь в протиаварійних трену& ваннях на робочих місцях, де від& працьовують способи та прийоми за& побігання порушенням у роботі об& ладнання, швидкої ліквідації несправ& ностей і аварій. Не випадково на нещодавно проведеному конкурсі про& фесійної майстерності, організовано& му ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго», пе& реможцями стали працівники кабель& ної служби. Їм створено необхідні умови для безпечної роботи: вони за& безпечені ЗІЗ, обладнано побутові приміщення. Всі засоби захисту ви& пробовуються безпосередньо на під& приємстві. Робота кабельної служби налаго& джена до автоматизму. За наявності заявки на проведення планового, аварійного або термінового ремонту диспетчер повідомляє начальника ка& бельної служби про підготовку до ви& конання робіт. Начальник визначає основні технічні заходи щодо безпеч& ного ведення робіт, оформляє наряд& допуск, повідомляє про це диспетчер& ській службі, яка підготовляє робоче місце (проводить відключення, зупинку роботи обладнання тощо) і дає дозвіл

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

дових, а робота компанії пов’язана з реалізацією тільки частини з них, від чого й повинно відрахуватися не менше 0,5%. Якби на відповідні за& ходи виділялося не менше ніж 0,5% від загальної вартості реалізованої електроенергії, на чому і наполя& гають постійно інспектори Держгір& промнагляду, то тоді можна було б створити на підприємстві ефективну СУОП і забезпечити її належне функ& ціонування. Характерним порушенням є неза& стосування ЗІЗ робітниками кабель& ної служби під час виконання ремонт& них робіт. Начальник служби охоро& ни праці філії В. Рябцев сказав, що у разі виявлення таких порушень або неправильно оформлених нарядів&

допусків на виконання робіт (це ос& новні порушення вимог охорони пра& ці на підприємстві) складаються відпо& відні протоколи та акти, працівників позбавляють премії, вони отримують догани, призначаються позачергові перевірки знань з питань охорони праці, але домогтися додержання ро& бітниками вимог особистої безпеки поки що не вдається. Технічний директор ВАТ «ЕК «Ми& колаївобленерго» Ю. Васильєв роз& повів, що для покращання роботи підприємства, створення безпечних умов праці на виробництві згідно з ін& вестиційною програмою, затвердже& ною НКРЕ у 2007 р., на реконструк& цію мереж, заміну обладнання, тех& нічне переоснащення філій обленер&

го виділено 30,3 млн. грн. Спрямова& ні вони на розвиток мереж, покра& щання транспортування електро& енергії, вирішення питань відведення землі під електромережі, встановлен& ня додаткових трансформаторних підстанцій, на інші цілі. У 2008 р. перед& бачено виділити вже 64,3 млн. грн. на розвиток філій, заміну електро& мереж, у тому числі 7,2 км кабельних ліній, 84 тис. приладів обліку. Буде закуплено нову техніку (трактори, автомобілі, спецтехніку). Погодже& но всі розрахунки і обгрунтування, і, без сумніву, програма буде реалі& зована. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

ЛЮДИНА ТА ВИРОБНИЦТВО

САМИХ ЛИШЕ УМОВЛЯНЬ НЕДОСТАТНЬО Понад 30 років життя віддав рідному підприємству (нині ВАТ «Чернігівське хімволокно») Сергій Федорович Іваницький. Прийшовши на виробництво робітником, він успішно закінчив технікум, потім вищий навчальний заклад. Сьогодні працює змінним майстром у цеху витягання корду. Чимало різних труднощів довелося пережити йому разом із трудовим колективом підприєм ства. Особливо складно було після розпаду Союзу, у період стагнації вітчизняної економіки. Тепер усе це, на щастя, далеко позаду. Сьогодні трудовий колектив чернігівчан, де зайняті близь ко 4,5 тис. осіб, знову посідає провідні позиції з виробництва капронових та анідних технічних ниток, кордних тканин, ниток текстильного і трикотажного призначення. Не тільки в Украї ні, але й на всьому пострадянському просторі мало знайдеться доріг та полів, де б автомобілі й трактори не були «взуті» у шини з чернігівським кордом.

ьогоднішній курс підприємства — подальше нарощування обсягів виробництва, освоєння нових енергозберігаючих технологій і самих передових видів продукції, що відпо& відають сучасним світовим вимогам. У ВАТ «Чернігівське хімволокно» не& щодавно проведено реконструкцію енергетичного устаткування: встанов& лено сучасні парові та водяні котли. Ще в 2003 р. виробництво було при& ведено у відповідність до міжнарод& них стандартів ISO 9001:2000. Ос& таннім часом на підприємстві про& ведено реконструкцію виробництва «Анід», став до ладу новий, обладна& ний найсучаснішою технікою, каланд&

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ровий цех просочення й термооброб& ки кордної тканини. Цех витягання корду, в якому пра& цює С. Іваницький,— не тільки най& більший підрозділ підприємства, але й основа виробництва. Саме в ньому з сирого синтетичного напівфабри& кату виробляються високоміцні корд& ні нитки — більш як 100 т готової про& дукції щодоби відправляється спо& живачам. Дільниця цеху, де працює С. Іва& ницький, щодо забезпечення безпе& ки та умов праці є однією з кращих: впродовж останніх років тут не було допущено жодного нещасного ви& падку.

У цеху використовується багато різного устаткування, що становить потенційну загрозу травмування працю& ючих. Досить сказати, що на кожній із застосовуваних для витягання техніч& ної нитки машин марки КВ&111&250 нараховується більше сотні деталей, що обертаються з величезною швид& кістю (наприклад, веретена оберта& ються зі швидкістю понад 5 тис. об/хв). За одну хвилину крізь направляючі прут& ки шпулярників з величезною швидкі& стю проходить до 200 м гострої, як ле& зо бритви, анідної нитки, яку до того ж через малу товщину майже не видно. …Достатньо комусь з операторів виявити неуважність, зазіватися, усу&

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ваючи обрив нитки, підсунути пальці чи кисть руки під намотувану нитку — і... травми не уникнути. Набагато гір& шими, зрозуміло, будуть наслідки, як& що когось з обслуговуючого персо& налу захопить за поли одягу оберто& ва деталь механічної передачі. Тому до своїх посадових обов’язків Сергій Федорович ставиться з граничною відповідальністю. Адже саме він у пер& шу чергу відповідає за безпеку праці людей на дільниці. Щораз, приймаючи зміну, С. Іва& ницький уважно вивчає записи в жур& налі оперативного контролю з охорони праці, потім обходить кожне робоче місце. Перевіряє роботу устатку& вання, у першу чергу — справ& ність вентиляторів високого тиску. Їх надійна робота дає змогу до мі& німуму зводити обрив ниток під час намотування. Перевіряє май& стер справність підвісного транс& порту, на якому доставляються до машин напівфабрикати, виво& зиться готова продукція. Чимало зусиль довелося докласти свого часу С. Іваницькому, щоб на діль& ниці не було затримок із транс& портуванням напівфабрикатів го& тової продукції. Усі пересувні під& вісні візки — в ідеальному технічному стані й не становлять загрози для жит& тя і здоров’я працюючих. Перед початком зміни з робітни& ками проводяться «п’ятихвилинки». На них С. Іваницький аналізує причи& ни тих чи інших збоїв, неполадок у роботі устаткування. На жаль, уник& нути їх поки що не можна. Дуже вже специфічне, трудомістке в обслугову&

навіть таких простих операцій, як зрі& зання залишків ниток і ліквідація обри& вів на веретенах, на цьому виробниц& тві — ціла наука. Не можна тут, напри& клад, зрізати намотування й обривки ниток з робочих органів працюючої машини металевим ножем рухом на себе. Все необхідно робити тільки згідно з інструкцією. Тобто ножі для цих цілей повинні бути спеціальними: текстолітовими чи дерев’яними, без тріщин і сучків. Рухи оператора в про& цесі обслуговування машини повинні бути вивіреними. Інакше кажучи — ні& якої самодіяльності допускати під час роботи не можна.

Добиватися цього досить склад& но. Адже в тій же інструкції для опе& раторів крутіння та витягання корду тільки заборонних пунктів під час об& слуговування машини для витягання майже сорок. Тому й доводиться май& стру дивитися (і не тільки за новачка& ми), як кажуть, «в обидва ока». Бути гранично уважним і... суворим до по& рушників.

У працівників, які порушили вимоги інструкції з правил безпеки, вилучається талон попередження, служба охорони праці аналізує порушення, а керівник підрозділу подає службову записку про притягнення порушника до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, передбаченої колдоговором. ванні устаткування дільниці. А якщо ще додати відомий «людський фак& тор», елементарну неуважність, нех& тування вимог безпеки, то турбот, як кажуть, не оберешся. Здійснюючи керівництво робота& ми на дільниці, майстер суворо сте& жить за додержанням підлеглими ін& струкцій з охорони праці та пожежної безпеки. Особливо багато доводить& ся приділяти уваги новачкам, які не мають досвіду роботи з машинами для витягання нитки. Адже виконання

Уже давно (ще з часу роботи в си& стемі Мінхімпрому) на підприємстві діє талонна система попереджень. Тало& ни, що вилучаються у викритих у пору& шеннях працівників, направляють до служби охорони праці підприємства. У випадку коли керівник підрозділу вважає за потрібне притягнути поруш& ника до дисциплінарної чи матеріаль& ної відповідальності, у порушника бе& реться пояснення та оформляється службова записка керівника. Служба охорони праці готує проект наказу

про накладення стягнення на винних, проводить аналіз порушень, узагаль& нює всю наявну з цього приводу ін& формацію для прийняття рішень, спря& мованих на запобігання порушенням, профілактику виробничого травматизму. Звичайно, краще добиватися до& держання вимог безпеки за допомо& гою проведення навчання та перевір& ки знань з питань охорони праці, за допомогою цільових і позапланових інструктажів, проте іноді таких заходів недостатньо, вважає С. Іваницький. Тому й доводиться вилучати у поруш& ників талони попереджень, застосову& вати заходи, передбачені колдогово& ром. Ось конкретний приклад. Перевіряючи роботу обслуговую& чого персоналу, майстер помітив, що оператор порушила вимоги інструкції: неправильно усувала порив нитки на веретені. На пер& ший раз обійшлося зауваженням та усним інструктажем. А через зміну&другу він помічає вже інше, більш грубе порушення: заливан& ня масла у замаслювач під час ро& боти машини. За це порушення інструкції С. Іваницький був змушений скла& сти службову записку і направити вилучений талон до служби охорони праці, що позбавило недбайливу робітницю частини місячної премії. Якщо подібне станеться знову, то по& рушниця одержить догану і буде по& збавлена премії у значно більших роз& мірах. А якщо не подіють і ці заходи, то з таким працівником підприємство, як правило, розстається. Може, це й суворо, але все&таки себе виправдовує, переконаний мій співрозмовник. Адже робота в зміні напружена, а відповідальності за жит& тя і здоров’я людей, які у нього в під& порядкуванні, з майстра ніхто не зні& мав. І головне — він сам добре усвідом& лює цю відповідальність. Тому й ро& бить усе можливе, щоб ніяких пору& шень, а значить і травм, на виробництві не виникало. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімку: перевірка виконання припису, виданого раніше керівництву цеху витягання корду (зліва направо): майстер зміни цеху С. Іваницький, заступник голови правління з охорони праці товариства Л. Козаков і заступник начальника цеху Н. Мирна. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

СТАН БЕЗПЕКИ

ГАЗОПОСТАЧАННЯ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ Нещодавно в Тернополі відбулося засідання Прес клубу реформ, на якому було обговорено пи тання «Газове господарство Тернопільщини: проб леми, безпека, робота в осінньо зимовий період». У його роботі взяли участь начальник теруправ ління Держгірпромнагляду по Тернопільській області П. Хрущ, начальник державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на вироб ництвах і об’єктах підвищеної небезпеки тер управління В. Паславський, перший заступник голови правління ВАТ «Тернопільгаз» В. Ємяшев, головний інженер ВАТ «Тернопільміськгаз» В. Дат кун, а також 20 журналістів електронних і друко ваних засобів масової інформації регіону.

далекого дитинства пам’ятаємо оте гордовито&хвастливе: «А у нас в квартирі газ...» Так, тоді для багатьох недосяжним був газ в оселі, адже у повоєнному житті після страшної розрухи, матеріальних не& статків повільніше, ніж хотілося, залі& ковувалися рани, пробивалися па& ростки добробуту, кращого життя. У Тернополі, який практично пов& ністю був зруйнований під час війни, газифікацію почали у 1948 р. Тепер в області газифіковано 799 населених пунктів, експлуатується 10,7 тис. км газорозподільних газопроводів, по& бутовим газом користуються жителі 182 216 квартир. Експлуатацію систем газопоста& чання у Тернопільській області здій& снюють три організації: ВАТ «Тeрно& пільгаз» і «Тернопільміскгаз», а також Кременецьке відділення з постачання та реалізації газу управління газових магістралей «Львівтрансгаз». На їх технічному обслуговуванні 354 газо& регуляторних пунктів (ГРП), 1578 ша& фових газорегуляторних пунктів (ШГРП). Ось така статистика. Можливо, нецікава для пересічного читача, але важлива для тих, хто обслуговує і пе& ревіряє ці об’єкти підвищеної небез& пеки. І життєво важлива для тих, хто користується газом на виробництві та в побуті. Звичайно, блакитне паливо — благо цивілізації. Але це благо мож& на порівняти з духмяною, запашною трояндою, яка не лише милує око своєю неповторною красою і ніжним незрівнянним ароматом, а й має бо&

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

лючі колючки. «Колючки газової циві& лізації» — в тій небезпеці, якою може обернутися необережне або недба& ле користування вибухонебезпечною сумішшю. Адже вибухи зрідженого га& зу зі смертельними випадками в Лу& ганську, Одесі, Ялті, Івано&Франків& ську, резонансна трагедія в Дніпро& петровську спонукають серйозно за& мислитись усіх тих, хто нехтує прави& лами безпеки під час користування газом. Впродовж останніх років у Терно& пільській області не було нещасних випадків на підприємствах газової га& лузі. Два «свіжих» випадки вибуху по& бутового газу трапилися в області 28 жовтня 2007 р. У Старому Вишнівці Збаразького району внаслідок пору& шення правил експлуатації газових приладів стався вибух в оселі 72&річ& ного місцевого жителя. Власника са& диби з опіками тіла І—ІІ ступенів до& ставлено до лікарні. А через три годи& ни цього самого дня ще один вибух побутового газу стався у квартирі в м. Копичинці Гусятинського району. Внаслідок вибуху отримала травми власниця квартири. Трагедія, що сталася в Дніпропет& ровську, змусила більш серйозно і відповідально здійснювати перевірки газових підприємств. Оскільки була відома попередня причина вибуху по& бутового газу в Дніпропетровську, то держінспектори особливу увагу при& діляють перевірці стану газорегуля& торних пунктів. На жаль, інспектори не можуть охопити перевірками всі об’єкти газового господарства, тож

контроль за їх безпечною експлуата& цією мають здійснювати їхні власники. В цілому система газопостачання області — у належному технічному стані, проте окремі порушення все ж мають місце. Про найбільш суттєві з них і вів мо& ву начальник державної інспекції В. Паславський. Уже перевірено 90 ГРП і ШГРП, при цьому виявлено 141 по& рушення нормативно&правових актів з охорони праці. До адміністративної відповідальності притягнено 15 поса& дових осіб. Проведено також спільні перевірки за участі помічників проку& рорів Бережанського, Збаразького, Теребовлянського, Підволочиського районів. Проаналізувавши найбільш суттє& ві порушення, В. Паславський зупи& нився на питанні укомплектованості слюсарями районних управлінь ек& сплуатації газових господарств обла& сті. У багатьох з них стан речей у цій дуже важливій справі викликає сер& йозне занепокоєння. Приміром, у За& ліщицькому управлінні експлуатації газового господарства за норми 40 штатних одиниць є лише 5 слюсарів, у Підгаєцькому за норми 22 — 8, у Кре& менецькому замість 14 працюють 5 слюсарів. У чому ж причина? А вона дуже проста і банальна. Не вистачає коштів. За словами першого заступ& ника голови правління ВАТ «Терно& пільгаз» В. Ємяшева, середня заробіт& на плата слюсаря становить 600 грн. Тож не дивно, що при стрімкій дорож& нечі життя така платня не задоволь& няє спеціалістів, і за 9 місяців 2007 р. вже звільнився 201 слюсар. З цієї

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

причини звільняються з роботи не ли& ше слюсарі, а й висококваліфіковані інженери. А було ж затрачено нема& лі кошти і зусилля на їхню підготовку, навчання. На думку В. Ємяшева, пот& рібно переглянути тарифи оплати за газ у бік їх зростання, щоб поліпшити фінансовий стан і рентабельність га& зової галузі. Хоча населення області з початку 2007 р. заборгувало за газ 13 млн. грн. Головний інженер ВАТ «Тернопіль& міськгаз» В. Даткун також пов’язує од& ну з головних проблем з відсутністю коштів. Йдеться про те, що обласний центр має лише один магістральний газопровід, який обслуговує Терно& піль і ще 20 населених пунктів. Тож як& що станеться аварія, місто може тим& часово залишитись без газу. Вже під& готовлено відповідний проект, кошто& рисну документацію на спорудження другого магістрального газопроводу. Справа лише за грошима, яких пот& рібно більше 30 млн. грн. А місто, зви& чайно, таких коштів не має, тому цю проблему потрібно вирішувати на державному рівні. В. Даткун розповів журналістам про те, що ВАТ «Тернопільміськгаз», встановлюючи індивідуальне опален&

ня мешканцям обласного центру, взя& ло на себе зобов’язання не лише що& до забезпечення високоякісного мон& тажу обладнання, а й гарантувати замовникам цілодобові послуги ава& рійно&диспетчерської служби. Това& риство пропонує гарантію на три ро& ки, крім того, передбачено безоплат& ний ремонт обладнання, що вийшло з ладу, його щорічний профілактичний огляд і 10 років сервісного обслугову& вання. Перевага приладів, які пропо& нує ВАТ «Тернопільміськгаз», — це при& стосованість устаткування до умов експлуатації, зокрема до перепадів тиску газу. Устаткування одного з ки& ївських підприємств, з яким укладнено договір, має необхідні сертифікати відповідності, на всі котли є позитив& ний висновок санітарно&епідеміоло& гічної служби. Спеціалісти ВАТ «Тернопільміськ& газ» обстежили газопроводи, які ек& сплуатувалися 50 років, і з’ясувалося, що вони у кращому стані, ніж прокла& дені 25 років тому. У газових трубах немає корозії, такі газопроводи мож& на експлуатувати ще не один десяток років. Звичайно, проводячи відповідні технічні обстеження у визначені тер& міни.

А там, де необхідно замінювати газові труби, за словами В. Ємяшева, використовують поліетиленові труби. Впродовж останніх 5 років в області укладено й експлуатується 6 тис. км поліетиленових труб, гарантія надій& ності яких — 50 років. На прес&конференції було пору& шено чимало питань, пов’язаних з безпекою газового господарства Тернопільщини. Зокрема, щодо важ& ливості перевірок інтенсивності за& паху природного газу, що подається в газову мережу населених пунктів, профілактичного обстеження газоре& гуляторних пунктів, своєчасної опла& ти і погашення боргів споживачами газу — і населенням, і виробничими підприємствами, безпечної, надійної роботи систем газопостачання в осін& ньо&зимовий період 2007—2008 рр. В. КЛИМЕНКО, керівник прес& служби теруправління Держгірпромнагля& ду по Тернопільській області На знімку: засідання прес&клубу. Фото автора

ІНФОРМАЦІЯ

ЛЬВІВСЬКІ ЛІФТИ: ПРОБЛЕМИ «ПОХИЛОГО ВІКУ» На Львівщині експлуатується близько 4,5 тис. ліфтів комунальної власності, з них понад 1,8 тис. — в обласному центрі. Більше ніж 700 львівських ліфтів уже відпрацювали свій нормативний термін — 25 років. У 2004 р. було ухвалено програму технічної експертизи, модернізації, ремонту, заміни та диспетчери зації ліфтів у житлових будинках, які перебу вають у власності територіальної громади Львова, на період 2004—2008 рр. Проте з різних причин вона виконана менше ніж на 20%.

2004 р. програмою було передбачено провести капі& тальний ремонт 80 ліфтів, проте практично зроблено лише косметичний ремонт 41 ліфта. Наступного року таким же чином було відремонтовано ще 92 ліфти. На 2006 р. програмою було передбачено привести до на& лежного технічного стану 81 ліфт, проте фактично відре& монтовано лише 50 і 4 замінено. До того ж замінені ліфти досі не здані в експлуатацію. Якщо на капітальний ремонт одного ліфта необхідно близько 50—60 тис. грн., то на косметичний — 10—12 тис. Зрозуміло, що після такого ре&

монту ліфт служитиме не 18—20 років, як після капітально& го, а лише 2—3... Стан ліфтового господарства Львова та області викли& кає занепокоєння у керівництва теруправління Держгір& промнагляду по Львівській області, яке неодноразово звер& талося з цього приводу до місцевої влади. «Ми звертаємо увагу перш за все міського голови та служб, які відповіда& ють за експлуатацію ліфтового господарства, на те, що ке& рівництво теруправління з такою ситуацією миритися не бу& де,— сказав заступник начальника теруправління Я. Кі& мак.— Якщо найближчим часом керівництво міста не поста& виться серйозно до цієї проблеми, ми змушені будемо вжи& вати адекватних заходів, аж до відключення ліфтів. Іншого виходу у нас немає». На щастя, серйозних аварій, пов’яза& них з експлуатацією ліфтів, у Львові не зареєстровано. Років через 8—10 майже всі ліфти, що експлуатуються у Львові, відпрацюють свій нормативний термін. І якщо сьогодні не вжити термінових заходів, матимемо сумну картину. Тому програму модернізації ліфтів треба пере& глянути. Якщо у Львові така програма принаймні існує на папері, то на обласному рівні вона взагалі відсутня... Нещодавно у Львівській мерії проходила нарада, при& свячена вирішенню проблемних питань, пов’язаних з без& печною експлуатацією ліфтів у житлових будинках міста. Після активного діалогу усіх причетних сторін було ухвале& но низку рішень, які, будемо надіятись, сприятимуть вирі& шенню цієї проблеми. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ В ЗОНАХ, НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗА ВИБУХАМИ ГОРЮЧОГО ПИЛУ ТА ВОЛОКОН Під час розробки глави 7.3 «Електроустановки у вибухонебезпечних зонах» Правил улашту вання електроустановок (ПУЕ 76) за пропозицією Українського науково дослідного, проектно конструкторського і технологічного інституту вибухозахищеного і рудникового елек троустаткування з дослідно експериментальним виробництвом (УкрНДІВЕ) до п. 7.3 63 бу ло внесено вимогу про те, що у вибухонебезпечних зонах класів В ІІ і В ІІа рекомендується застосовувати електроустаткування, призначене для вибухонебезпечних зон із сумішами горючого пилу з повітрям.

шов час, але таке електроустат& кування, очевидно, з економічних міркувань у країні не розробля& лося і не випускалося. Проте наведе& на вище вимога включалася до на& ступних видань ПУЕ, а в Україні — до ДНАОП 0.00&1.32&01. Тому в них бу& ло допущено застосування у вибухо& небезпечних зонах класів 20 і 21 (ко& лишня зона В&II) вибухозахищеного електроустаткування, а в зоні класу 22 (колишня зона В&IIа) — електро& устаткування загального призначен& ня без засобів вибухозахисту, але та& кого, що має захист від зовнішніх впливів не нижче IР54, за умови до& держання неперевищення макси& мально допустимої температури на& грівання зовнішніх поверхонь вказа& ного електроустаткування. Ця темпе& ратура визначається для кожного кон& кретного виду пилу і волокна, де може експлуатуватися електроустаткуван& ня. Для шару горючого пилу (волок& на), що осів, товщиною 5 мм дослід& ним шляхом визначають температуру самозапалювання і з одержаного значення віднімають 75 °С. Для шару пилу товщиною 12,5 мм теж визна& чають температуру самозапалюван& ня, яку зменшують на 25 °С. Ці зна& чення вважаються максимально до& пустимою температурою нагрівання поверхні застосовуваного електро& устаткування. Для завислого пилу чи волокна (аерозолю) максимально припустима температура зовнішньої поверхні електроустаткування не повинна пе& ревищувати 2/3 температури само& запалювання аерозолю конкретного

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

пилу чи волокна. У тих випадках, коли на оболонку електроустаткування ося& де пил товщиною більш як 12,5 мм, по& винні проводитися спеціальні випро& бування. Крім того, багато організацій та підприємств не мають даних про температури самозапалювання го& рючого пилу і волокон. Тому випро& бування аерогелів та аерозолів горю& чого пилу і волокон проводяться на установках і за методиками згідно із стандартом МЕК 61241&2—1&99 у Державному дослідному сертифіка& ційному центрі вибухозахищеного і рудникового електроустаткування (ДДСЦ ВЕ) за заявками зацікавлених організацій та підприємств будь&якої форми власності.

не призводило до підпалювання зов& нішнього шару випробовуваного пи& лу. Додатковим засобом захисту від проникнення пилу в металеві оболон& ки електроустаткування з видом вибу& хозахисту «вибухонепроникна обо& лонка» є покриття вибухозахисних щі& лин антикорозійним змащенням, на яке прилипає горючий пил і волокно, що проникає, а також наявність елас& тичних прокладок, які забезпечують необхідний ступінь захисту оболонок від зовнішніх впливів. Для вибухонебезпечних зон кла& су 22, що можуть бути на відкритому просторі для умов, небезпечних за вибухом пилу, застосовуються елек& тротехнічні вироби у виконанні «руд&

На відміну від України у світовій практиці широко використовуються пристрої для цільового застосування у вибухонебезпечних пилових середовищах, які віднесені до електроустаткування групи ІІІ. Незважаючи на те, що в Україні ще не випускається електроустатку& вання, призначене для використання в зонах, небезпечних за вибухом пи& лу і волокон, в УкрНДІВЕ було прове& дено роботи з дослідження вибухоза& хисних властивостей щілин у фланце& вих з’єднаннях оболонок під час го& ріння в них пилу. Результати цих дос& лідів показали, що за нормованих значень вибухонепроникної довжи& ни і ширини щілини, рознімних части& нах оболонок вибухонепроникного електроустаткування горіння в обо& лонці пилу (борошно пшеничне, цук& рова пудра, крохмаль картопляний, каніфоль, нафталін, ксиліт та ін. пил)

никове нормальне» — РН2 за ГОСТ 24754—81, призначені для підзем& них виробок рудників (крім вугіль& них шахт), безпечних за вибухом га& зу, кар’єрів з добування корисних копалин відкритим способом, оскіль& ки мають ступінь захисту від зовніш& ніх впливів не нижче ІР54. Також мо& же застосовуватися відремонтоване вибухобезпечне електроустаткуван& ня, яке застосовується у вугільних шахтах, якщо воно після ремонту з яких&небудь причин не відповідає нормативним вимогам з вибухоза& хисту. Маркування такого електро& устаткування змінюється на РН1 або РН2.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

На багато типів виробів у вико& нанні РН1 і РН2 є технічна документа& ція, і великих труднощів щодо вироб& ництва запитуваних промисловістю виробів не виникає. Проведений ДДСЦ ВЕ аналіз мі& німальних енергій аерозолів, а пізні& ше й аерогелів багатьох видів горю& чого пилу з метою застосування ви& бухозахищеного електроустаткуван& ня з видом вибухозахисту «іскробез& печний ланцюг» за ГОСТ 22782.5 показав, що коефіцієнт вибухонебез& пеки розглянутих пилоповітряних су& мішей (відношення мінімальних енер& гій підпалювання пилу до енергій під& палювання контрольних дослідних вибухонебезпечних сумішей повітря з воднем чи ацетиленом) значно пе& ревищує допустиме значення — 1,5. Це вказує на те, що все іскробезпеч & не електроустаткування, що випуска & ється серійно, можна застосовувати в середовищі вибухонебезпечних су & мішей горючого пилу в суміші з повіт& рям у разі додержання допустимих рівнів вибухозахисту залежно від класів вибухонебезпечних зон (20, 21, 22) згідно з ДНАОП 0.00&1.32&01. На відміну від України у світовій практиці широко застосовуються при& строї для цільового застосування у вибухонебезпечних пилових середо& вищах, які віднесені до електроустат& кування групи III. Відповідно до при& роди вибухонебезпечного середови& ща електроустаткування групи III під& розділяється на три підгрупи: підгрупа ІІІА — для горючих завис& лих часток; підгрупа ІІІВ — для струмонепро& відного пилу; підгрупа IIIС — для струмопровід& ного пилу. З огляду на перспективність вико& ристання цього електроустаткування вимоги до нього включено до п’ятої редакції стандарту IЕС 60079.5&Еd.5, що сьогодні готується. Відповідно до цього стандарту електроустаткування групи III усіх видів вибухозахисту має маркуватися залежно від максималь& ної температури його поверхні, яка без шару пилу не повинна перевищу&

НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ вати привласненої максимальної тем& ператури і температури підпалюван& ня шару чи хмари конкретного горю& чого пилу, для якого воно призначено. Крім цього, може визначатися мак& симальна температура поверхні для заданої товщини шару пилу Т1, що охоплює електроустаткування. У цьо& му випадку для вказівки на спеціальні умови застосування електроустат& кування маркується символом «Х». Додаткова інформація про застосу& вання електроустаткування в умовах, де можливе утворення шару пилу тов& щиною більш як 50 мм, наведена в ІЕС 61241&14. Оболонки, що можуть відкривати& ся раніше часу, необхідного для роз& рядки вбудованих конденсаторів, заряджених напругою 200 В і вище, до залишкової енергії 0,20 мДж, по& винні мати попереджувальний напис про необхідний час затримки під час відкривання. Електроустаткування з оболонка& ми з пластмаси повинно конструюва& тися таким чином, щоб за нормаль& них умов експлуатації виключалася небезпека підпалювання, викликано& го китичними розрядами. Це досяга& ється застосуванням пластмас, що не мають основи з струмопровідного ма& теріалу. У протилежному разі вони по& винні відповідати одній чи більше з на& ведених нижче вимог: поверхневий опір дорівнює чи мен& ше 109 Ом; електрична міцність ізоляції дорів& нює чи менше 4 кВ; товщина зовнішнього шару ізоляції металевих частин більше або дорівнює 8 мм, що робить практично неможли& вим поширення китичних розрядів. Матеріали, що використовуються для оболонок електроустаткування групи III, не повинні містити за масою більше: для рівнів вибухозахисту 0 і 1 — 7,5% магнію і титану; для рівня вибухозахисту 2 — без об& межень (крім вентиляторів, їх кожухів

і вентиляційних жалюзі, що повинні від& повідати вимогам для рівня вибухо& захисту 1). Отже, у процесі багаторічної ек& сплуатації в зонах, небезпечних за ви& бухами горючого пилу і волокон вибу& хозахищеного електроустаткування та виробів загального призначення без засобів вибухозахисту, але таких, що мають ступінь захисту від зовнішніх впливів не нижче ІР54 і максимально допустиму температуру зовнішніх по& верхонь, що відповідає температурі самозапалювання горючого пилу і во& локон у їх осілому і завислому стані, не було зафіксовано випадків вибухів чи ударів навколишнього вибухоне& безпечного середовища. Для підвищення рівня вибухобез& пеки підприємств, де є зони, небез& печні за вибухом пилу і волокон, ре& комендується: мати дані про температуру самоза& палювання аерозолів та аерогелів пи& лоподібних речовин, що є у вибухоне& безпечних зонах. Ці дані можуть бути визначені шляхом дослідження пилу за спеціальними методиками у ДДСЦ ВЕ; захист електроустаткування за& гального призначення зі ступенем за& хисту ІР54 і, звичайно, вибухозахище& ного від електричних ушкоджень і пе& ревантажень, повинен відповідати ви& могам розділу 4.10 «Електричні спо& соби захисту», а також 4.11 «Захисні заходи безпеки і захист від небезпеч& ного іскріння» ДНАОП 0.00&1.32&01. З огляду на перспективність вико& ристання в приміщеннях, небезпеч& них за вибухом пилу, спеціалізовано& го електроустаткування, що має під& вищені техніко&економічні показни& ки, доцільно ввести в гармонізовані з міжнародними стандарти вимог до його конструювання і випробування. О. ОМЕЛЬЧЕНКО, перший заступник директора УкрНДІВЕ; А. ПОГОРЄЛЬСЬКИЙ, канд. техн. наук, керівник ДДСЦ ВЕ, О. КОЛЕН) ДОВСЬКИЙ, канд. техн. наук (ДДСЦ ВЕ)

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

З А С О Б И З А Х И С Т У ПІД ЧАС РОБОТИ НА ВИСОТІ Робота на висоті — це робота, під час виконання якої працівник перебуває на відстані менше ніж 2 м від межі неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, пере криття або робочого настилу, при цьому основним засобом індивідуального захисту є запобіж ний пояс. У разі наявності похилої* робочої поверхні (наприклад, під час виконання покрівельних робіт) зоною роботи на висоті є вся робоча поверхня, тому за таких умов запобіжний пояс по винен використовуватись незалежно від відстані до межі перепадів по висоті та наявності їх огородження.

наліз виробничого травматизму на будівництві свід& чить, що під час виконання робіт на висоті все часті& ше допускаються нещасні випадки, пов’язані з недо& держанням вимог користування засобами захисту. Вимо& ги щодо експлуатації засобів захисту під час робіт на ви& соті визначені ГОСТ 12.4.089—86 «Пояса предохрани& тельные», ГОСТ 12.4.107—82 «Канаты страховочные», Правилами охорони праці під час виконання робіт на ви& соті (НПАОП 0.00&1.15&07), Правилами безпечної робо& ти з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00&1.30&01), ДСТУ 4304:2004 «Пояс запобіжний монтерський» (за& мість ГОСТ 14185—77), Правилами експлуатації елек& трозахисних засобів (НПАОП 40.0&1.07&01). Зокрема, ГОСТ 12.4.089—86 поширюється на безлямкові і лямкові пояси, які застосовують для захисту працюючих при падін& ні з висоти під час ведення будівельно&монтажних робіт, ДСТУ 4304:2004 — на запобіжні пояси, які використовують& ся як опорний засіб утримування для захисту працівників у разі падіння з висоти під час виконання монтажних та ре& монтно&відновлювальних робіт в енергетичній галузі, зо& крема у відкритих розподільних установках та на повітря& них лініях електропередачі, а чинний ГОСТ Р 12.4.184—95 — на пояси запобіжні, які застосовуються в будівництві для запобігання падінню людини з висоти або її евакуації з небезпечних зон (замкнуті простори, траншеї, котловани тощо) під час ведення будівельно&монтажних, ремонтно& відновлювальних чи інших видів робіт. Згідно з п. 2.1 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00&1.15&07) «пояс запобіжний лямковий — засіб індивідуального захисту від падіння з ви& соти, призначений для підтримки людини під час роботи та в разі падіння»; «пояс запобіжний безлямковий — засіб ін& дивідуального захисту, призначений для виконання функції тримання працівника на робочому місці під час виконання роботи на висоті, а також при підніманні (на щоглах, опо& рах повітряних ліній електропередачі тощо) до робочого місця та спуску з нього». ГОСТ 12.4.089—86 конкретизує конструкцію запобіжного пояса: «безлямковий пояс — це пояс, який має один елемент, що охоплює талію та грудну клітку людини», а «лямковий пояс — це пояс, який має два і більше елементів (лямок), що охоплюють тіло людини». Для забезпечення безпечного виконання робіт, де існує ризик падіння працюючого з висоти, в Україні найчастіше

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

використовують запобіжні пояси типу ПБ (безлямковий) та ПЛ (лямковий). Їх виготовляють різних розмірів, з ураху& ванням кліматичних умов, вони мають певну категорію (за ГОСТ 15150). Найпоширеніші модифікації запобіжних поясів безлям& кових вітчизняного та російського виробництва наведено в таблиці. Для зручності використання запобіжний пояс безлямковий забезпечується необхідним спорядженням (приладдям) — карабінами, запобіжним стропом, регуля& тором довжини стропа, страхувальним канатом та інши& ми спеціальними елементами засобів страхування. Модифікації запобіжних поясів безлямкових вітчизняного та російського виробництва Характеристика запобіжного пояса безлямкового

Тип пояса «ПромСИЗ» (Україна) 1ПБ2 2ПБ2

«Торнадо» (Україна) ПБ ПБ&1

Росія

Без стропа ПП&І З ланцюговим стропом ПП&ІГ З канатним стропом (синтетичні або 3ПБ2 ПБ&3 ПП&ІВ натуральні волокна) З стрічковим стропом (синтетичні волокна — 4ПБ2 ПБ&2 ПП&ІА поліамідні, капронові) З тросовим стропом 5ПБ2 ПБ&4 ПП&ІБ (стальним) З коротким стропом, м (розмір пояса 1) Від 0,64 до 1,0 Від 0,64 до 1,1 Від 0,74 до 1,04 Зі стропом середньої довжини, м (розмір пояса 2) Від 0,85 до 1,3 Від 0,9 до 1,3 Від 0,94 до 1,24 З довгим стропом, м (розмір пояса 3) Від 1,1 до 1,5 Від 1,2 до 1,5 Від 1,14 до 1,44 Строк експлуатації, років 7 7 5 (з дня виготовлення)

Запобіжний пояс безлямковий використовують під час зведення несучих конструкцій — з використанням страху& вального каната або без нього. Згідно з нормативними вимогами запобіжні безлямко& ві пояси повинні використовуватись тільки для фіксації працюючого на робочому місці в умовах, що виключа& ють його падіння, але ці умови не є однозначними в чин& ному правовому полі. Так, інструкції з експлуатації під& приємств&виготівників вказують на те, що спосіб закріп& лення стропом пояса повинен бути таким, щоб можли& ва висота вільного падіння людини не перевищувала 0,5 м. Одночасно з цим п. 4.2.6 НПАОП 0.00&1.15&07 до& пускає висоту вільного падіння людини не більше ніж 1 м

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

у випадку кріплення стропа за опору, що перебуває на рівні ступнів ніг, а п. 8.5.3 ГОСТ Р 12.4.184—95 визначає, що способи закріплення стропом пояса повинні бути такими, щоб величина вільного падіння людини з висоти не перевищувала однієї максимальної довжини стропа (тобто не більше ніж 2 м). На жаль, неоднозначними є вимоги щодо закріплення стропа запобіжного пояса за опори. Так, вимоги розді& лу 4.2 НПАОП 0.00&1.15&07 щодо порядку закріплення стропа запобіжного пояса за опори є незрозумілими. Пункт 1.4 ГОСТ 12.4.107—82 визна& чає, що страхувальний канат необхідно закріплювати на рівні площини опори для ступнів ніг, а при переході працюючого по ниж& ніх поясах ферм і ригелях канат повинен закріплятися на висоті не менше 1,5 м від площини опо& ри для ступнів ніг, а при перехо& ді по підкранових балках — на висоті не більше 1,2 м. Чинний у Росії ГОСТ Р 12.4.184—95 (п. 8.5.5) визначає, що під час ро& боти на висоті менше ніж 3 м від землі чи перекриття точка закріп& лення карабіном повинна бути розташована не менше ніж на 1,5 м вище рівня ступнів ніг. На думку автора, однозначно можна встановити, що під час виконання ви& сотно&верхолазних робіт місце закріплення стропа запобіжного пояса повинно розташовува& тись не нижче рівня пояса, в ін& ших випадках строп не повинен закріплюватись за опору нижче від площини опори для ступнів ніг у положенні стоячи, а карабін стропа не повинен закріплюва& тись безпосередньо за строп піс& ля охоплення ним елементів кон& струкції або інших опор. Необхідно зазначити, що згід& но з п.1.3 ГОСТ 12.4.089—86 довжина стропа визначається тех& нічними умовами на пояс конкрет& ної конструкції. За результатами перевірок об’єктів будівництва та аналізу нещасних випад& ків, пов’язаних з використанням запобіжних поясів, най& більш поширені безлямкові запобіжні пояси з довжиною стропа до 1,5 м. Враховуючи вимоги п. 2.26 СНиП ІІІ&4&80* (НПАОП 45.2&7.02&80), працівник повинен використову& вати запобіжний пояс на відстані не ближче ніж 2 м від ме& жі перепаду по висоті, але безпечне виконання операцій «закріплювання&відкріплювання» стропа за опору, розта& шовану на монтажному перекритті, можливе лише за на&

явності стропа довжиною не менше 2 м. Таким чином, з метою підвищення рівня безпеки операцій «закріплю& вання&відкріплювання» стропа за опору повинен викорис& товуватись безлямковий запобіжний пояс з довжиною стропа до 2 м, а безпечне використання безлямкового запобіжного пояса з довжиною стропа до 1,5 м можли& ве лише в парі зі страхувальним канатом, який дасть змо& гу здійснити закріплювання&відкріплювання стропа по& яса на відстані 2 м від межі перепаду по висоті. До відома: п. 4.3.12 ГОСТ Р 12.4.184—95 встановлює нормативну дов& жину стропа від 1,2 до 2,0 м, а при довжині стропа понад 1,6 м повинна передбачатись можливість регулювання його довжини. Крім безлямкових поясів, використовуються лямкові за& побіжні пояси типу ПЛ&2 (ви& робник «ПромСИЗ») та ПЛ (ви& робник ТОВ «Торнадо»), а та& кож їхній російський аналог — запобіжний пояс типу ПП&ІІ. Наприклад, запобіжні пояси лямкові типу ПЛ випускають у таких модифікаціях: 1ПЛ, 1ПЛ&К, 2ПЛ, 2ПЛ&К (їх використовують для всіх видів висотно& верхолазних робіт), 3ПЛ&К (для робіт методом промисло& вого альпінізму). Лямковий запобіжний пояс забезпечуєть& ся необхідним спорядженням (приладдям) — верхніми (напліч& ними) та нижніми (стегновими) лямками, ременем, D&кільцями, карабінами, амортизатором, регулятором довжини стропа та іншими елементами засобів страхування. Під час виконання монтаж& них і ремонтно&відновлюваль& них робіт в енергетичній галу& зі, нафтогазовому комплексі та на залізничному транспорті використовується запобіжний пояс** (т. зв. монтерський по& яс, наприклад, пояс російсько& го виробництва типу ПМ&Н). Монтерський пояс використовується як опорний під час піднімання працівника на споруди за допомогою спеціаль& них пристроїв (наприклад, кігтів, лазів) або драбин, при цьому виконувати роботи на опорах ліній електропереда& чі, що перебувають під напругою, допускається тільки з монтерським поясом без амортизатора та з коротким стропом. Монтерський пояс може комплектуватися двома стропами (коротким — довжиною 1,2 м та довгим — дов& жиною до 2 м).

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Кожен запобіжний пояс повинен мати інвентарний но& мер, випробовуватись перед видачею в експлуатацію та під час експлуатації кожні 6 місяців. Випробування запо& біжного пояса здійснюється шляхом його витримування під статичним навантаженням протягом 5 хв підвішеного за пояс (через гак вантажопідйомного механізму) вантажу масою 400 кг (допускається навантаження здійснювати за допомогою лебідки, використовуючи динамометр ДПУ&1). Необхідно зазначити, що вимоги щодо випробування амортизатора стропа не є однозначними. Так, п. 4.2.5 НПАОП 0.00&1.15&07 вказує на те, що «амортизатори, які використовуються як елементи страхувальних систем, пе& ред введенням в експлуатацію, а також під час їх експлуа& тації кожні 6 місяців проходять випробування статичним навантаженням 1470 Н протягом 60 с», але заводи&ви& готівники запобіжних поясів вказують, що амортизатор запобіжного пояса не підлягає експлуатаційним випробу& ванням, а лише періодичному візуальному огляду. На підприємстві повинна бути розроблена інструкція з експлуатації запобіжних поясів (з урахуванням видів вико& нуваних робіт) та призначено особу, відповідальну за облік, проведення оглядів, випробувань, зберігання поясів і спорядження до них, з реєстрацією результатів випробу& вань та періодичних оглядів поясів у відповідному журналі (формулярі). Запобіжні пояси повинні зберігатись у підві& шеному стані або укладеними в один ряд у провітрюва& ному приміщенні, захищеному від прямої дії сонячного світла. Разом з поясом не повинні зберігатись речовини, які можуть його забруднити або пошкодити. Варто зауважити, що деякі запобіжні пояси мають об& меження в умовах використання. Наприклад, пояс з кап& роновим стропом (4ПБ2) не повинен використовуватись в умовах, де існує загроза ушкодження стропа (під час ви& конання вогневих робіт, наявності гострих країв на еле& ментах конструкцій, використанні ріжучого інструменту то& що) — в подібних умовах повинен використовуватись за& побіжний пояс із сталевим або ланцюговим стропом (5ПБ2, 2ПБ2 або ПБ&4, ПБ&1). Також не повинні викорис& товуватись пояси, які зазнали динамічних дій або з само& вільно внесеними конструктивними змінами. Крім того, працівник, який виконує будівельні або електромонтажні роботи на висоті, може забезпечуватись спеціальною пе& реносною сумкою, виконаною з натуральної шкіри або її замінника, брезентової або джинсової тканини. Крім засобів захисту під час роботи на висоті, існують засоби захисту, що використовуються під час виконання ро& біт у колодязях, цистернах, ємкостях, інших наземних (підземних) замкнених просторах — це рятувальні пояси.*** Вони повинні мати як мінімум дві лямки. Використання під час виконання робіт у колодязях безлямкових запобіжних поясів є недопустимим. Тому універсальність пояса запо& біжного безлямкового зі стропом з капронового каната типу ПБ&3 (підприємство&виготівник — ТОВ «Торнадо»), де в інструкції з експлуатації вказано, що пояс «застосо& вується для забезпечення безпеки при виконанні будівель&

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

них, монтажних, ремонтних, аварійно&рятувальних робіт на висоті або в колодязях, підземних та наземних резер& вуарах і комунікаціях, де існує ризик падіння робітників, які виконують ці роботи», — необхідно розуміти тільки як рек& ламний трюк і не більше. До відома: японські будівельники під час виконання ро & біт на висоті мають можливість використовувати спеціаль& ні рятувальні жилети фірми «Kajima Corporation», з вмон & тованими сенсорами, що у разі падіння людини негай & но реагують на непередбачене прискорення її падіння. За даними фірми, знадобиться всього 0,2 с для того, щоб надулась повітряна подушка, яка зробить м’якішим удар та захистить шию, хребет і поперек людини. Проблема по& лягає в тому, що вартість такого жилета становить 1500 $ (у цінах 2004 р.). Будівельні роботи пов’язані з використанням засобів захисту під час роботи на висоті. Порушення технологічно& го регламенту, низька культура виробництва та недостат& ній контроль за використанням засобів захисту сприяють виробничому травматизму. На думку автора, оптималь& ною технологією будівельних робіт можна вважати таку, яка зводить до мінімуму тривалість, пов’язану з перебуван& ням працівників на висоті, в тому числі кількість працівників, залучених до робіт на висоті. Підтвердженням цього мо& жуть бути вимоги чинного ГОСТ Р 12.4.184—95, де в п. 8.1 вказано, що запобіжний пояс потрібно застосовувати як засіб забезпечення безпеки робіт на висоті і запобігання падінню людини у випадках, коли для організації робочого місця встановлення засобів підмощування або огороджень неможливе, утруднене або недоцільне (робота виконуєть& ся протягом короткого проміжку часу — до 30 хв)». * «Похила поверхня» — це поверхня, що має кут нахилу до го& ризонтальної площини 20о і більше. ** У нормативних документах, крім терміну «пояс запобіж& ний», зустрічаються інші терміни. Наприклад, «пояс монтажний», «пояс монтерський», в інформаційному полі — «пояс для монтаж& ників», «пояс для будівельників», «пояс для електриків», «пояс для залізничників»; крім того, поряд з терміном «пояс» використову& ється термін «ремінь», а з терміном «канат» — «мотузка», «фал» (хоча фал є елементом стропа). *** У нормативних документах використовується термін «рятувальний пояс», в інформаційному полі — «пояс для колодя& зя»; рятувальні пояси та спорядження до них, а також страхуваль& ні (рятувальні) мотузки під час експлуатації кожні 6 місяців прохо& дять випробування статичним навантаженням 200 кг протягом 15 хв (пп. 7.69—7.71 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00&1.20&98).

М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві На знімках: способи кріплення пояса запобіжного безлямкового: за допомогою стропа; за допомогою стропа з використанням страхувального каната.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротким рядком У Луганській області прийнято програму вдосконалення та розвитку медичної допомоги населенню регіону «Здоров’я луганчан» на 2007—2011 рр. У числі основних її завдань — будівництво травматологічного пункту міської лікарні № 9 і центральної підстанції станції «швидкої допомоги». Це дасть змогу значно поліпшити надання екстреної допомоги потерпілим, а відновлювати своє здоров’я вони будуть у комфортних умовах, що відповідають сучасним вимогам. Для реалізації програми потрібно понад 90 млн. грн., при цьому значна частина коштів піде на ремонт діючих закладів охорони здоров’я. *** На 882 підприємствах, в організаціях та установах Черкаської області зайнято близько 87 тис. осіб, з яких трохи більше 40% — жінки. 27,7% працюючих зазнають впливу шкідливих виробничих факторів, 9882 з них працюють на державних і 14 215 — на приватних, акціонерних, орендних, малих тощо підприємствах. Гігієнічна оцінка умов праці засвідчує, що перевищення нормативів становить: пилу — 11,3% , хімічних факторів — 4,9%, шуму — 22,4%, вібрації — 5,7%. Вплив цих факторів часто супроводжується значним психоемоційним напруженням. *** Понад 90% уперше виявлених випадків професійних захворювань на Дніпропетровщині реєструється серед працівників промислових підприємств Кривого Рогу, Павлограда та Першотравенська. У першу чергу — це підприємства вугільної та гірничовидобувної промисловості. Протягом останніх шести років практично не зазнала змін і структура самої професійної патології: захворювання органів дихання та опорно>рухового апарату, кохлеарний неврит та вібраційна хвороба.

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

ПРОГРЕС, ЯКИЙ НІКОГО НЕ РАДУЄ Професійна захворюваність у Дніпропетровській області викликає дедалі більше занепокоєння суспільства, оскільки рівень її продовжує залишатися ви0 соким як у кількісних показниках, так і в показниках інтенсивності. Сподіван0 ня бажаної стабілізації, на що чекали у 2005 р., залишилися, на жаль, нездій0 сненними. У 2006 р. кількість вперше виявлених випадків профзахворювань перейшла вже за тисячу (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка професійної захворюваності в Дніпропетровській області Роки

Кількість виявлених профзахворювань

Показник профзахворювань на 10 тис. працівників

618 1142 1271 967 1043

11,9 19,6 22,1 17,05 18,8

2002 2003 2004 2005 2006

2007 р. теж не виправдав сподівань і не зменшив цю цифру. Подібна тенденція спостерігається на фоні зменшення кількості населення, зайнятого у виробництві. Чисельність осіб, зайнятих на робочих місцях зі шкід0 ливими умовами праці, залишається високою (табл. 2).

Таблиця 2 Кількість працівників Дніпропетровскої області, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці

Роки

Чисельність працюючого населення, тис.

Всього працює у шкідливих умовах, тис.

Чисельність працюючих жінок, тис.

Кількість жінок, які працюють у шкідливих умовах, тис.

2002

608,8

259,6

227,9

73,4

2003

580,7

238,4

207,8

62,9

2004

573,5

235,7

206,1

62,9

2005

567,3

245,7

203,0

66,0

2006

556,2

233,0

197,7

62,4

За результатами моніторингу, який проводить державна санепідслужба, стан професійної патології в області традиційно визначають підприємства базових галузей економіки — гірничовидобувної та вугільної. Тому профілак0 тична робота щодо запобігання профзахворюванням повинна здійснюватись у першу чергу на підприємствах Криворіжжя й Західного Донбасу. Щороку на промислових підприємствах області проводяться тисячі оздоровчих заходів (табл.3). Завдяки цьому понад 200 тис. працюючих покращили свої умови пра0 ці впродовж останніх п’яти років.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Таблиця 3 Вплив оздоровчих заходів на умови праці працюючих

Роки

Виконано оздоровчих заходів

2002 2003 2004 2005 2006

Покращено умови праці працівникам усього

у т. ч. жінкам

5359

36 169

13 957

4374 6530 7218 6689

35 734 47 432 47 361 47 929

13 284 16 077 15 222 15 664

Однак на робочих місцях працівників основних профе0 сій фактори виробничого середовища та трудового про0 цесу, як і раніше, багаторазово перевищують гігієнічні нормативи. А це — важка фізична праця, високі концен0 трації запиленості та загазованості повітря робочої зони, підвищені рівні шуму, вібрації тощо. Ось чому показники захворюваності повністю нівелюють ефективність оздо0 ровчих заходів. На жаль, ця проблема не нова. І вирішення її лежить у площині комплексного підходу до розробки ефективних оздоровчих заходів на виробництві за участі галузевих та науково0дослідних інститутів гігієнічного профілю. Необ0 хідно забезпечити реабілітацію хворих з ранніми ознака0 ми професійної патології, впровадити професійний психо0 фізіологічний добір під час прийому на роботу, систему постійного динамічного спостереження за хворими на про0 фесійне захворювання, проводити повний комплекс об0 стежень робітників під час попередніх і періодичних ме0 дичних оглядів, вивільняти хворих з робіт з ранніми озна0 ками професійного захворювання зі збереженням заро0 бітної плати за основною професією. Питання, які постали останнім часом перед працівни0 ками державного санітарного нагляду та фахівцями ліку0 вальних закладів щодо впливу на ситуацію, дуже непро0 сті. Наприклад, хто може повірити у відсутність протягом десятиліть професійної патології серед працюючих ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК»? Як це пов’язується з тим фак0 том, що під час періодичних медоглядів тут виявляють значну кількість хворих на енцефалопатію, яку згідно з по0 становою Кабінету Міністрів від 08.11.2000 р. № 1662 віднесено до переліку профзахворювань, які виникають внаслідок впливу марганцю та його сполук. Проте видобувників марганцю практично не направ0 ляють до клініки Українського НДІ промислової медици0 ни (Кривий Ріг) для підтвердження професійного характе0 ру захворювання. З цього приводу можна говорити і про робітників шахт Західного Донбасу, у яких той же антра0 косилікоз підтверджується вже на незворотніх хронічних стадіях. Доводиться ставити під сумнів і об’єктивність даних стосовно стану профзахворюваності в агропромислово0 му комплексі, де виявляються лише поодинокі випадки профзахворювань. Аналогічна ситуація у великих промислових містах області — Дніпропетровську та Дніпродзержинську. І не0

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

має жодного сумніву в тому, що сьогодні необхідна повна і абсолютно правдива інформація про стан здоров’я кожного працюючого. Це змушує нас ставити питання про моніторинг професійної захворюваності. Програма, за якою він проводиться в області, морально і технічно за0 старіла. А фахівець, котрий займався розробкою цієї про0 грами та її технічним забезпеченням, в Українському НДІ промислової медицини уже не працює. Але безвихідних ситуацій не буває. Пілотний проект та0 кої програми можна реалізувати на рівні Дніпропетров0 ської облсанепідстанції, яка має необхідні технічні можливо0 сті. Проте потрібна фінансова підтримка, передусім з боку виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від не0 щасних випадків на виробництві та професійних захворю0 вань України. Можливо, тоді як реабілітаційний центр ак0 тивніше використовуватиметься база Дніпропетровської міської лікарні № 4, де діє кафедра профпатології. Навіть поверховий погляд на ситуацію, що має сьогод0 ні місце в процесі встановлення професійної захворю0 ваності, свідчить про певну зміну пріоритетів. Скажімо, останнім часом санітарно0гігієнічній характеристиці умов праці штучно надано статусу основного документа. Чо0 му? Відповіді не знаходжу. Зате робота фахівців держав0 ної санепідслужби стала справжньою притчею во язицех серед потерпілих, роботодавців і структур, причетних до питань професійної патології. Але ж додатком № 13 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробниц0 тві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, чітко прописано процедуру вста0 новлення зв’язку захворювання з умовами праці. А саме: професійний характер захворювання (отруєння) встанов0 люється на підставі клінічних, функціональних досліджень з урахуванням відомостей, зазначених у копії трудової книжки, виписці з амбулаторної картки чи історії хворо0 би, медичного висновку головного спеціаліста з профпа0 тології. Враховуються також дані санітарно0гігієнічної ха0 рактеристики умов праці, яку і складає фахівець санепід0 служби, та ін. Однак на практиці, особливо коли діагноз профзахво0 рювання не підтвердився, нарікання зводяться до якості санітарно0гігієнічної характеристики. Останнім часом з цього приводу зросла і кількість скарг. Чому це все відбу0 вається? Вважаю, що головна причина — у недостатній принциповості і твердості позиції представників кожної причетної до встановлення профзахворювання установи. Починаючи з 2006 р., Дніпропетровська облсан0 епідстанція проводить спільні наради з працівниками міс0 цевих відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про0 фесійних захворювань, лікарями0профпатологами, пред0 ставниками МСЕК. Ми вважаємо, що лише об’єднавши зусилля, маючи необхідну законодавчу базу, можна збе0 регти чи повернути людині її трудову активність, прово0 дити послідовну роботу з профілактики професійної захворюваності. О. ІВАНЧЕНКО, завідувач відділення гігієни праці Дніпропетровської облСЕС

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Атестація робочих місць за умовами праці — це комп лексна оцінка усіх факто рів виробничого середовища і трудового процесу, супут ніх соціально економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працюючих. У ході атеста ції проводиться санітарно гігієнічне дослідження ви робничого середовища, вста новлюються параметри хі мічних і фізичних факторів, а також показники важкос ті та напруженості праці, що існують на даному робо чому місці.

півробітники санітарної лабо0 раторії ТОВ «Харківський науко0 во0дослідний інститут профілак0 тичної медицини» мають досвід прове0 дення санітарно0гігієнічних досліджень під час атестації робочих місць. При виявленні на робочому місці хімічних факторів, особливо якщо кількість виявлених хімічних речовин перевищує гранично допустимі кон0 центрації (ГДК), встановлені для даної речовини згідно з ГОСТ 12.1.005—88 ССБТ. «Общие санитарно0гигиениче0 ские требования к воздуху робочей зоны», співробітники НДІ попереджа0 ють роботодавця, що у працюючого в даних умовах працівника можуть виникнути професійні чи професій0 но зумовлені захворювання верх0 ніх дихальних шляхів, слизових оболо0 нок або шкіри, можливе виникнення алергійних реакцій. При заповненні протоколів дослідження повітря ро0 бочої зони співробітники санітарної лабораторії вказують класи небез0 пеки речовин, які досліджуються, а також особливості дії речовин на ор0 ганізм працюючих. При цьому вра0 ховується, що хімічні речовини поді0 ляються на такі, що мають гостро0 спрямований механізм дії (виклика0 ють подразнення дихального тракту, слизових оболонок); здатні викликати алергійні захворювання (розчинники та лаки на основі нітросполук тощо);

Є ТАКИЙ ДОСВІД

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ — ШЛЯХ ДО ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ канцерогени, що можуть викликати отруєння всього організму (бензол і його сполуки, арсен, нікель, силіка0 товмісний пил, сажа), а також на ре0 човини, які мають на організм людини фіброгенний вплив, викликають по0 дразнення слизової оболонки, не потрапляючи у кров (пил металів, пластмасовий, деревний, наждако0 вий, скляний та інші). Співробітники лабораторії при виявленні переви0 щень ГДК обов’язково видають кон0 кретні рекомендації щодо зниження вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Добре відомо, що під час роботи з речовинами гостроспрямованої дії, алергенами та канцерогенами необхідно використовувати спеціаль0 ні респіратори із змінними фільтрами, які розраховані на захист працюючих від конкретних речовин, що є в повітрі робочої зони, а також спецодяг, за0

Перевищення гранично допусти0 мих рівнів шуму на робочому місці чи навіть рівнів, що не перевищують гра0 нично допустимі параметри, але ма0 ють систематичну дію на людину, як ві0 домо, може призвести до шумової па0 тології не тільки окремих органів, але

Багатофакторний аналіз під час проведення атестації робочих місць за умовами праці дає змогу максимально підвищити ефективність проведення досліджень, спрогнозувати можливе виникнення профзахворювань у працівників і рекомендувати шляхи зниження ризику їх виникнення. хисні рукавички і креми для захисту шкіри рук. А під час роботи з речови0 нами фіброгенної дії необхідно вико0 ристовувати протипилові респіра0 тори, бо в результаті впливу шкідли0 вих речовин фіброгенної дії можуть виникнути професійні захворювання, найтяжчим з яких є силікоз, який з’яв0 ляється в результаті вдихання пилу, що містить двуоксид кремнію. Вико0 ристання результатів аналізу повітря робочої зони допомагає правильно підбирати засоби індивідуального чи колективного захисту.

й всього організму: до виникнення професійних захворювань (ураження органів слуху і зору, розлад серцево0 судинної та нервової системи, шлун0 ково0кишкового тракту, зниження ро0 зумової здатності та працездатності). Залежно від рівня та характеру шуму, його тривалості й індивідуальних особ0 ливостей людини шум може мати різ0 ний вплив. Навіть невеликий шум, що дорівнює 60 дБА, створює наванта0 ження на людину. Причина — вік, стан здоров’я, характер праці. Рівень шуму до 70 дБА може спричиняти серйозні

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

фізіологічні зміни, 90 дБА — знижує слухову чутливість в області високих частот. Звукові коливання можуть сприйматися не тільки вухом, але й безпосередньо через кістки черепа (кісткова провідність). Шум, впливаю0 чи на кору головного мозку, має по0 дразнюючу дію, прискорює процес втоми, сповільнює реакцію. Залежно від отриманих парамет0 рів рівнів шуму фахівці санітарної лабораторії рекомендують викорис0 товувати методи і засоби колектив0 ного чи індивідуального захисту. За0 соби колективного захисту повинні забезпечувати зниження рівнів шуму в джерелі виникнення; зміну спрямо0 ваності випромінювання, знижувати рівень шуму на шляху його поширен0 ня. А для зниження шкідливого впливу підвищених рівнів шуму безпосе0 редньо на організм працюючих реко0 мендуємо, як правильно підібрати за0 соби захисту органів слуху. Так, при рівнях шуму 75—90 дБА краще вико0 ристовувати протишумові вкладиші різних типів, що знижують рівні шуму на 5—10—15 дБА, а при рівнях шуму вище 90 дБА необхідно використову0 вати протишумові навушники, які зни0 жують рівні шуму на 10—30 дБА. Метеорологічні умови на вироб0 ництві характеризуються такими па0 раметрами: температура повітря, від0 носна вологість, швидкість руху повіт0 ря, тиск. І на підставі наших напрацю0 вань, а також наукової літератури можна з впевненістю сказати, що нормальне самопочуття працюючо0 го забезпечується при дотриманні теплового балансу, в результаті яко0 го температура людини залишаєть0 ся постійною і дорівнює 36,6 °С. Ця здатність людини підтримувати температуру тіла постійною при зміні параметрів навколишнього середо0 вища називається терморегуляцією. При високій температурі повітря на робочому місці кровоносні судини розширюються, в результаті чого від0 бувається підвищений приплив крові до поверхні тіла, і тепловіддача у на0 вколишнє середовище зростає. Проте при температурі навколишнього се0 редовища, що дорівнює 35 °С, відда0 ча теплоти конвекцією і випроміню0 ванням припиняється. При зниженні

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

температури кровоносні судини зву0 жуються, і приплив крові до поверхні тіла сповільнюється, отже, тепловід0 дача зменшується. Вологість повітря також впливає на терморегуляцію організму: висока від0 носна вологість (понад 85%) утруднює терморегуляцію внаслідок зменшення випаровування поту, а занадто низь0 ка (менш як 20%) викликає пересихан0 ня слизової оболонки дихальних шля0 хів. Оптимальна величина відносної вологості — 40—60%. Швидкість руху повітря також впливає на самопочуття людини. У жаркому приміщенні вона сприяє збільшенню тепловіддачі орга0 нізму та поліпшує його стан. У зимову пору року швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2—0,5 м/с, а влітку — 0,2—1,0 м/с. Швидкість ру0 ху повітря може несприятливо вплива0 ти на поширення шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони. Маю0 чи дані санітарно0гігієнічних дослід0 жень метеорологічних факторів на ро0 бочому місці, співробітники санітарної лабораторії НДІ профілактичної меди0 цини допоможуть підібрати методи для оптимізації його параметрів. Особливу увагу хотілося б зверну0 ти на показники важкості та напруже0 ності трудового процесу. Адже під час виконання фізичної роботи від0 буваються зміни в працюючих орга0 нах (м’язи, нервові центри, аналізато0 ри) і в так званих обслуговуючих си0 стемах — дихальній, серцево0судин0 ній, центральній нервовій тощо. У більшо0 сті випадків фактор важкості можна прибрати, механізувавши працю. Це ж стосується фактора робочої по0 зи. При піднятті робочої поверхні над рівнем підлоги змінюється кут нахилу тулуба працюючого, отже, мінімізу0 ється шкідливий вплив. На підставі багаторічних дослід0 жень, а також наукових і статистич0 них даних можна з впевненістю сказа0 ти, що переважній більшості сучасних професій властива напруженість тру0 дового процесу, що характеризується п’ятьма блоками показників: інтелек0 туальний, сенсорний, емоційний, а та0 кож показники монотонності та ре0 жимні. Часто діючи одночасно, вони формують особливе нервово0психіч0 не навантаження. На жаль, повністю

знизити рівень напруженості праці для багатьох професій неможливо. Можливе лише часткове зниження монотонності праці шляхом введення обов’язкових технологічних перерв. Співробітники санітарної лабора0 торії нашого інституту, на відміну від інших аналогічних лабораторій, про0 водять оформлення проекту Карт умов праці, куди вносяться отримані дані, враховується зайнятість робітника у шкідливих умовах праці. Відповідно, маючи повну картину умов праці, включаючи важкість, робочу позу та напруженість, робляться висновки про віднесення робочого місця до ка0 тегорії зі шкідливими та небезпечни0 ми умовами праці третього класу першого, другого чи третього ступе0 нів або до допустимих умов праці. Також дається оцінка технічного й ор0 ганізаційного рівня та можливість від0 несення отриманих умов праці до та0 ких, що відповідають Списку № 1 чи Списку № 2 виробництв, робіт, про0 фесій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Також до проекту Карти вносяться рекомендації щодо поліпшення умов праці на конкретно0 му досліджуваному робочому місці. За наявними показниками видаються рекомендації щодо видачі спеціаль0 ного харчування чи молока. Під час проведення атестації ро0 бочих місць за умовами праці співро0 бітники нашого інституту використо0 вують системний підхід, застосовують багатофакторний аналіз. Це дає змо0 гу максимально підвищити ефектив0 ність проведених досліджень, що до0 помагає спрогнозувати можливе ви0 никнення професійних захворювань у працівників і рекомендувати шляхи зниження ризику їх виникнення за ра0 хунок використання необхідних засо0 бів індивідуального чи колективного захисту. Все це у кінцевому підсумку і дає можливість зменшити вплив шкід0 ливих виробничих факторів на здо0 ров’я працюючого. О. САМОЙЛЕНКО, завідувачка санітарної лабораторії ТОВ «Харківський НДІ профілактичної медицини» Фото В. КОБЦЯ

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

Коротким рядком У 2007 р. в Миколаївській області влаштовано на роботу 160 інвалідів, причому 20 з них пройшли перенавчання за рахунок Центру зайнятості населення. Для інвалідів з обмеженими фізичними можливостями безперешкодним доступом обладнано 314 об’єктів соціальної інфраструктури та житла, що становить 77% від потреби. Всього в 2001— 2007 рр. обладнано 2391 об’єкт житлового та громадського призначення. Минулого року інваліди отримали 467 інвалідних колясок, у тому числі 24 — з електроприводом, і 5318 одиниць засобів малої та побутової реабілітації. *** Страхові експерти з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Херсонській області протягом 11 місяців 2007 р. перевірили 1031 страхувальника, після чого внесено 23 подання до обласних інспекцій Держгірпромнагляду щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці. *** На обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Звенигородка Черкаської області перебувають 240 потерпілих. Усі вони своєчасно отримують страхові виплати, забезпечуються протезами, засобами пересування та санаторно< курортними путівками. А в 2007 р. вперше шестеро потерпілих отримали в користування автомобілі.

ВІД АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ Виходячи з вимог чинного законодавства про охорону праці, до кола завдань, що по винні вирішуватись управлін ням виконавчої дирекції Фон ду соціального страхування від нещасних випадків на ви робництві та професійних захворювань у Миколаївській області (далі — Фонд), вхо дять облік та аналіз виробни чого травматизму і професій них захворювань по галузях та здійснення профілактич них заходів, спрямованих на зниження їх рівня. Ці питання є пріоритетними у діяльності страхових екс пертів з охорони праці, вирішуються вони насамперед шляхом перевірки стану умов та охорони праці на підприємствах. Аналізуючи, які зміни відбуваються у стані охорони праці, можна впливати на події для досягнення бажаного результату — подальшого зниження рівня травматизму та профзахворю ваності в усіх галузях виробництва.

управлінні виконавчої дирекції Фонду в Миколаївській області аналіз виробничого травматиз+ му проводиться за матеріалами роз+ слідування нещасних випадків, ре+ зультати якого надалі використову+ ються для планування профілактич+ них заходів щодо запобігання вироб+ ничому травматизму. В управлінні та відділеннях складаються щорічні та квартальні плани проведення профі+ лактичної роботи. Для аналізу виробничого травма+ тизму застосовуються різноманітні методи, найпоширенішим з яких є статистичний. Просте порівняння ста+ тистичних даних свідчить, що рівень виробничого травматизму в області починаючи з 2001 р. знизився на 28%. Але без аналітичного підходу це порівняння може призвести до невір+ них висновків. Особлива увага під час аналізу статистичних даних звер+ тається на нещасні випадки зі смер+ тельними наслідками та ті, що закін+

чуються інвалідністю. Хоч як би знизи+ лись коефіцієнти частоти травматиз+ му (Кч) та тяжкості (Кт), але якщо став+ ся нещасний випадок зі смертельним наслідком або нещасний випадок з можливою інвалідністю, стан охоро+ ни праці на підприємстві не може розглядатися як задовільний. У Миколаєві кілька підприємств займаються будівництвом і ремонтом суден. Якщо порівняти статистичні да+ ні про стан виробничого травматиз+ му за 2006 р., то у ВАТ «Дамен Ши+ пярдс Океан» з середньообліковою чисельністю працюючих (Р) 2664 осо+ би сталося 18 нещасних випадків (Т), а у державній акціонерній холдинго+ вій компанії «Чорноморський судно+ будівний завод» (1447 осіб) — 2 не+ щасних випадки. Взявши за основу тільки вищенаведені дані, побачимо, що рівень виробничого травматизму вищий у ВАТ «Дамен Шипярдс Оке+ ан», але ці дані можуть не відобража+ ти дійсний стан речей.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Якщо порівняти рівень травматиз+ му з урахуванням коефіцієнта частоти (Кч = Т.1000/Р), то виявиться, що у ВАТ «Дамен Шипярдс Океан» К ч = 6,8, а у ДАХК «Чорноморський судно+ будівний завод» він дорівнює 1,38. Коефіцієнт частоти дає змогу співста+ вити рівень травматизму на підприєм+ ствах з різною чисельністю працюю+ чих. Наведені значення Кч зазначе+ них підприємств відображають дій+ сний стан травматизму: на першому у розрахунку на 1000 працюючих він майже в 5 разів вищий. Високий рі+ вень коефіцієнта частоти розглядаєть+ ся як явище негативне, його знижен+ ня — як позитивний результат роботи щодо профілактики виробничого травматизму. При цьому часто не звертається увага на тяжкість травма+ тизму. Якщо проаналізувати коефіці+ єнт тяжкості (Кт = Д/Т, де Д — загаль+ на кількість робочих днів утрати пра+ цездатності), який визначає середню кількість робочих днів непрацездат+ ності на один нещасний випадок, то в компанії «Чорноморський суднобу+ дівний завод» Кт = 24,5 проти Кт = 46,5 у ВАТ «Дамен Шипярдс Океан». Зростання коефіцієнта тяжкості та+ кож неприпустиме. Статистичний метод аналізу трав+ матизму має велике значення під час оперативного планування роботи щодо перевірки стану профілактичної роботи та охорони праці на підприєм+ ствах. Він дає можливість виявити не+ сприятливі з точки зору охорони праці підприємства. Аналіз засвідчив, що у 2005 р. рівень травматизму зріс у си+ стемі освіти, насамперед у школах. Після поглибленого аналізу з’ясу+ валось, що основні причини нещас+ них випадків — організаційні, зокре+ ма, низький рівень підготовки спеціа+ лістів, які вирішують питання охорони праці. Для виправлення ситуації, що склалася, управлінням Фонду у 2006 р. було приділено більше уваги навчан+ ню саме цих працівників не тільки в школах, де сталися нещасні випад+ ки, а також в інших закладах освіти області. Перевага топографічного методу аналізу травматизму полягає в його

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

наочності. Він дає можливість встано+ вити місце, де нещасні випадки відбу+ ваються найчастіше. На підставі цьо+ го аналізу проводиться обстеження стану, умов та охорони праці на не+ благополучних ділянках, аналізують+ ся причини травматизму. Все це ви+ користовується страховими експер+ тами з охорони праці при розробці конкретних організаційно+технічних заходів щодо попередження нещас+ них випадків на підприємстві. Для цього не обов’язково проводити та+ кий аналіз щомісяця і по всіх підроз+ ділах. Достатньо його застосувати під час обстеження цехів та вироб+ ництв одного профілю, де сталися не+ щасні випадки. Статистичний та топографічний методи аналізу дають загальне уяв+ лення про кількість нещасних випад+ ків, про те, як вони розподіляються по підприємствах і галузях, про динамі+ ку травматизму за певний період. Однак знання цих даних не дає від+ повіді на запитання, що потрібно для розробки заходів щодо профілакти+ ки виробничого травматизму серед робітників певних професій та віко+ вих груп, ефективності заходів, що здійснюються для їх запобігання то+ що. Тому в управлінні, починаючи з 2002 р., проводиться поглиблений аналіз нещасних випадків. Залежно від поставлених завдань виконуємо його за узагальненою (щокварталь+ но) та розширеною (щорічно) схе+ мою. Це дає змогу досить швидко от+ римати необхідні вихідні дані для практичного вирішення питань про+ філактики виробничого травматиз+ му, особливо для підприємств та ор+ ганізацій, де відсутній виробничий травматизм. Встановлюється час, коли стався нещасний випадок. Послідовність не+ щасних випадків (за часом) може вва+ жатися закономірністю, викликаною відповідними причинами. Проводить+ ся аналіз розподілу нещасних випад+ ків щоденно та по місяцях, кварталах, за півріччя, 9 місяців та рік. Поглибле+ ний аналіз травматизму припускає вивчення причин нещасних випадків, планування заходів щодо їх попере+

дження по професіях потерпілих, за часом пригоди, статтю та стажем ро+ боти. Щороку аналізуємо відомості про потерпілого. Аналіз розподілу нещасних випад+ ків за загальним стажем роботи по+ терпілих показав, що за абсолютною кількістю і частотою найчастіше трав+ муються робітники зі стажем роботи понад 30 років, а за основною про+ фесією — до 3 років. Цей аналіз дає можливість під час участі страхових експертів з охорони праці у роботі комісій з перевірки знань з питань охорони праці на підприємствах звертати увагу на рівень знань пра+ цівників залежно від стажу роботи. Важливо встановити, робітники яких професій найчастіше одержують травми. Для цього всі нещасні випад+ ки групуються залежно від професії тих, хто отримав травми. Передусім виділяються спеціалісти за фахом і робітники за професіями. Після цього ці дані аналізуються. Таким чином з’ясовуємо, робітники яких професій найчастіше одержують травми, що дає можливість визначити найбільш небезпечні робочі місця. Мета аналі+ зу за віком — визначити, серед якої ві+ кової групи рівень травматизму най+ більший. Останніми роками частота травматизму зросла серед осіб віком від 46 до 60 років. Аналізуючи розподіл випадків травматизму за статтю потерпілих, виділяємо виробництва, де сталися нещасні випадки з жінками. Під час обстеження ретельно перевіряємо, як використовується жіноча праця на ос+ новному виробництві. Аналіз свід+ чить, що більшість нещасних випадків (75%) сталися з організаційних при+ чин: порушення трудової і виробничої дисципліни, недоліки у навчанні без+ печних прийомів праці. З технічних причин (незадовільний технічний стан виробничого устаткування, будівель, споруд, території, конструктивні не+ доліки, недосконалість і недостатня надійність засобів виробництва, за+ старілі технологічні процеси тощо) сталося 20% нещасних випадків. З психофізіологічних причин ста+ лося 5% нещасних випадків.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Організаційні причини є, як прави+ ло, наслідком недоліків навчання та інструктажу з питань охорони праці або організації виробництва. Аналі+ зуючи під час участі в розслідуванні нещасних випадків технічні та органі+ заційні недоліки виробництва, стра+ хові експерти також з’ясовують при+ чини та характер порушень, що допус+ каються з боку потерпілих, вивчають причини порушень. На часі — ретельний перегляд По+ рядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захво+ рювань і аварій на виробництві. Пот+ рібно конкретно визначити, які нещасні випадки підлягають розслідуванню, а які ні, які з них не вважаються пов’язани+

Актуальність питань соціального захисту, тру дової реабілітації, створен ня безпечних і сприятливих умов праці на робочих міс цях інвалідів ні в кого сьогод ні не викликає сумнівів. Сус пільство, органи державної влади та місцевого самовря дування зобов’язані постій но приділяти належну увагу цим гострим, найчастіше важко вирішуваним пробле мам людей з обмеженими фі зичними можливостями.

пецифічні питання, пов’язані з ви+ користанням праці інвалідів на ді+ ючих підприємствах, завжди були об’єктом пильної уваги різних со+ ціальних служб Харкова. Станом на 01.08.2007 р. на 278 підприємствах цього великого промис+ лового центру працювали 4254 ін+ валіди. З них на семи спеціалізованих учбово+виробничих підприємствах (УВП) УТОГ і УТОС — 894 інваліди, серед яких — 499 жінок. Впродовж 2006—2007 рр. для по+ кращання умов праці інвалідів вико+ нано певні заходи. Зокрема, на Харківському УВП № 1 «Електросвітло» УТОС проведено ревізію та ремонт вентиляційних си+ стем на ливарній дільниці, на Харків+ ському УВП № 1 УТОГ відремонтова+ но каналізаційну систему, збудовано нові санітарно+побутові приміщення.

ми з виробництвом. Зокрема, ті, що скоєні у стані алкогольного сп’яніння, або у разі смерті потерпілого внаслідок загального захворювання. Дуже важливе питання, яке необхід+ но вирішити на рівні Кабінету Міні+ стрів,— це питання розслідування не+ щасних випадків органами державно+ го нагляду за безпекою руху, які стали+ ся під час дорожньо+транспортних при+ год, та узгодити, в який термін повинно проводитись розслідування. Це дасть можливість своєчасно призначати ви+ плати з відшкодування шкоди потерпі+ лим. Порядок повинен відповідати ви+ могам Законів «Про охорону праці» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професій+ ного захворювання, які спричинили втрату працездатності». До цієї роботи доцільно залучити найбільш досвідче+ ний інспекторський склад Держгір+ промнагляду та спеціалістів робочих органів Фонду, які безпосередньо бе+ руть участь у роботі комісій з розсліду+ вання нещасних випадків. В. ПЛЄШКОВ, завідувач сектора страхових експертів з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду со+ ціального страхування від нещасних ви+ падків на виробництві та профзахворю+ вань у Миколаївській області Фото С. КОЛЕСНИКА

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ПОЛІПШИТИ УМОВИ ПРАЦІ ІНВАЛІДІВ Серед заходів, спрямованих на поліпшення умов праці працюючих ін+ валідів, слід відзначити реконструкцію витяжних вентиляційних систем на лі+ ніях оксидування гальванічних діль+ ниць апаратних цехів на ДП «Елек+ троважмаш», «Харківський електро+ механічний завод». У Харківському АТ «Стома» в цеху № 2, де трудяться в основному інва+ ліди, завдяки змонтованій сучасній вентиляційній системі значно зменше+ но концентрацію етилену оксиду і формальдегіду. Сьогодні ГДК цих шкідливих речовин у повітрі робочої зони відповідають діючим нормам. Нещодавно для поліпшення умов праці робітників+обмотувальників елек+ тродвигунів (переважно інвалідів по слуху) у ВАТ «ХТЗ» у тракторному елек+ тросиловому цеху для механізації по+ дачі та зняття електродвигунів змон+ товано кран+балку. На шихтовому подвір’ї чавуноливарного цеху № 1 цього ж підприємства змонтовано май+ данчик для перевалки та сортування сипучих матеріалів. Упровадження су+ часних контрольно+вимірювальних приладів на радіальній сушарці в зва+

рювальному цеху заводу дало змогу значно поліпшити умови праці малярів. Проте виконаних останнім часом за+ ходів, на думку фахівців Харківського від+ ділення Фонду соціального захисту інва+ лідів, усе+таки явно недостатньо. На під+ приємствах обласного центру в шкідли+ вих умовах ще працюють 186 інвалідів. Близько 30 робочих місць, де лікарі+гігіє+ ністи відмічають наявність шкідливостей, залишилося і на спеціалізованих учбово+ виробничих підприємствах інвалідів. Набагато більше справедливих до+ рікань як у представників профспілко+ вих організацій інвалідів, так і у фахів+ ців різних міських соціальних служб викликає і сам процес працевлашту+ вання людей з обмеженими фізичними можливостями. З одного боку, багато хто з бажаючих працювати інвалідів не можуть працевлаштуватися. З іншо+ го, багато хто з працевлаштованих, здавалося б, на цілком благополучних підприємствах, змушені найчастіше ви+ конувати найнекваліфікованішу, мало+ оплачувану роботу. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

«Хочу висловити щиру подяку виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц тві та професійних захворювань України, а також працівни кам управління виконавчої дирекції Фонду в Одеській області, які оперативно оформили та безплатно вручили автомобілі інвалідам». Так пише інвалід III групи внаслідок трудового ка ліцтва В. Журов, який у числі 60 осіб, що багато років стояли на черзі в Головному управлінні праці та соціального захисту населення облдержадміністрації на одержання автомобіля, став його власником. «Ви повертаєте нам радість життя»,— висловлюють подяку Фонду інваліди М. Байдан (I група) і П. Пейчев (II група) з м. Іллічівська Одеської області.

ЗАСЛУЖЕНА ПОДЯКА

аступник начальника відділу від+ шкодування шкоди потерпілим і медичного обслуговування обла+ сного відділення виконавчої дирекції Фонду Г. Новосельцева розповіла, що впродовж майже 7 років роботи Фонду цілеспрямовані виплати потер+ пілим провадяться за 19 видами. Це і лікування потерпілих на виробництві у лікувально+профілактичних закладах, з якими управління Фонду укладає до+ говори, і безплатне забезпечення ме+ дикаментами, протезування, і витрати на догляд за хворими тощо. Договори на лікування потерпілих укладаються з центральними районними лікар+ нями, обласною лікарнею, Інститутом очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова, обласним Центром профпатології, всіма санаторіями, куди дає направлення ЛКК поліклінік. У санаторії «Золота Нива», що розташований в с. Сергіївка Білго+ род+Дністровського району, щороку оздоровлюється 350 потерпілих на виробництві. Це багатопрофільний санаторій. У ньому лікують захворю+ вання органів дихання, опорно+рухо+ вого апарату, нервової системи, шлун+ ково+кишкового тракту тощо. Інвалі+ ди І групи (спинальники) одержують путівки до санаторіїв м. Саки (АР Крим) і Слов’янська (Донецька область). У 2007 р. тут пройшли необхідне ліку+ вання 29 потерпілих на виробництві. Інваліди успішно відновлюють здо+ ров’я в спеціалізованих санаторіях Немирова, Трускавця, Моршина (Львівська область), Хмільника (Він+ ницька область). Усього в 2007 р. у санаторіях оздоровилися 404 потер+ пілих на виробництві.

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

Хоча щороку первинна інвалід+ ність встановлюється 80—100 особам, загальна кількість інвалідів становить у середньому 3390 осіб. А не збільшу+ ється їхня кількість за рахунок кваліфі+ ковано проведеної медико+соціаль+ ної реабілітації. В області найнижчий показник первинної інвалідності внас+ лідок нещасних випадків — 0,4 на 10 тис. працюючих (по Україні цей показник у 2,5 разу вищий). Невисокий показник і по професійній захворюваності — 0,01 на 10 тис. працюючих. Завдяки кваліфіковано організо+ ваній спеціалістами Фонду реабіліта+ ції на 50% зменшилася кількість інва+ лідів II групи: люди перейшли на III чи групу взагалі було знято. За 9 місяців 2007 р. на медичну, професійну та соціальну реабіліта+ цію потерпілих було виділено майже 3,7 млн. грн. Ці кошти пішли на оздо+ ровлення 760 осіб, з яких 80 лікува+ лися стаціонарно, 404 пройшли са+ наторне лікування. Щороку майже 100 інвалідам за рахунок Фонду ви+ готовляють протези органів руху. У 2005 р. 101 інваліду були виготов+ лені протези на суму 353 тис. грн., протягом 2006 р. 110 інвалідам — на суму 453 тис. грн. У 2007 р. понад 300 тис. грн. було витрачено на придбання медикамен+ тів. Оплачувалося додаткове харчу+ вання інвалідам І і II груп. 56 інвалідів I групи одержали спеціалізований ме+ дичний догляд на суму мінімальної за+ робітної плати; багатьом інвалідам було оплачено послуги по догляду. У 2007 р. було придбано 13 колясок для інвалідів, яким потрібний спеціаль+ ний засіб пересування.

Тим, хто одержав безплатні авто+ мобілі, також компенсуються витрати на придбання бензину і на технічне обслуговування транспортних засо+ бів. Шість інвалідів у 2007 р. безплат+ но пройшли навчання з водіння авто+ мобіля: Фонд уклав договір з відповід+ ними курсами. Кваліфіковано вирішуються пи+ тання реабілітації потерпілих на ви+ робництві в Приморському район+ ному відділенні Фонду м. Одеси та у м. Ізмаїлі. Велику турботу про людей виявляють лікарі Приморського відді+ лення М. Іванова та м. Ізмаїла К. Че+ глакова. Усі медпрацівники відділень Фонду пройшли курси підвищення кваліфікації при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Проте, як вважає Г. Новосельцева, у робочих органах Фонду Одеської області налічується всього 5 медпра+ цівників. З огляду на великі обсяги реа+ білітаційних заходів, добре було б мати свою медичну службу для поліп+ шення роботи з потерпілими щодо відновлення їхнього здоров’я. Катерина ЦВІГУН, наш власкор На знімку (зліва направо): заступник начальника Одеського обласного управління виконавчої дирекції Фонду В. Самойленко та заступник начальника відділу відшкодування шкоди потерпілим і медичного обслуговування обласного відділення виконавчої дирекції Фонду Г. Новосельцева обговорюють питання допомоги інвалідам. Фото автора

ОФИЦИАЛЬНЫЙ РАЗДЕЛ Короткой строкой Федерация профессиональных союзов Украины обратилась с открытым письмом к работодателям Украины. В нем обращается внимание на нарушение трудовых прав членов профсоюзов. В частности, увеличивается количество незаконно уволенных с работы, получили массовое распространение факты заключения гражданско#правовых соглашений вместо трудовых, весьма высоким остается уровень нарушений прав по режиму рабочего времени. Нарушения прав членов профсоюзов зафиксированы на каждом предприятии, 62% из них приходится на оплату труда. Два миллиона работников остаются вне сферы колдоговорного регулирования, работодатели не уделяют должного внимания созданию здоровых и безопасных условий труда. Как следствие — на производстве погибают и травмируются люди. Сегодня почти каждый третий работник работает в условиях, которые не отвечают требованиям действующего законодательства. Допускаются гонения членов профсоюзов, преследования и увольнения их за профсоюзную деятельность. ФПУ требует от работодателей безусловного соблюдения требований законодательства о труде, обеспечения трудовых прав членов профсоюзов и прав профсоюзных организаций. *** Фильм «Безопасность на дороге» снят по заказу и за средства управления исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний в Днепропетровской области. В нем рассказывается, как правильно действовать участникам дорожного движения, пассажирам в рабочих и экстремальных ситуациях, как оказать первую помощь потерпевшим во время ДТП. Фильм будет распространен среди работодателей, занимающихся грузопассажирскими перевозками.

В ГОСГОРПРОМНАДЗОРЕ

СОГЛАСОВАНИЕ ПЛАНОВ РАЗВИТИЯ ГОРНЫХ РАБОТ В конце 2007 г. в Госгор промнадзоре состоялось со гласование планов развития горных работ ряда предприя тий страны. Главная цель со гласования — еще до начала разработки месторождений устранить технические и организационные причины, которые могут стать при чиной аварии либо травмиро вания работников. Процедура согласования предусматривает предварительное изучение документов и экспертизу проектов. Особо опасные производства и крупные предприятия согласовывают планы в центральном аппарате Комитета, остальные — в теруправ лениях Госгорпромнадзора. Всего должны согласовать планы ведения горных работ на 2008 г. более 1950 предприятий (без уче та угольных шахт).

ля того, чтобы реально улучшить уровень промышленной безопас% ности на производстве, нужно не только принимать технические меры, а в первую очередь менять ментали% тет первого руководителя, подчерк% нул Председатель Госгорпромнадзо% ра С. Сторчак во время согласования планов развития горных работ на 2008 год крупных горно%обогатитель% ных предприятий Украины. Он также отметил, что согласно Закону «Об ох% ране труда» именно собственник или уполномоченное им первое лицо не% сет ответственность за состояние без% опасности на производстве. У нас есть примеры, когда наши специали% сты работают по самым лучшим ми% ровым стандартам организации про% изводства и безопасности труда. В этом контексте опыт Николаевского глиноземного завода является неоце% нимым и должен служить наглядным примером, дополнил руководитель надзорного органа. Обращаясь к руководителям Кри% ворожского железорудного бассей% на, С. Сторчак подчеркнул, что горно% обогатительная отрасль была и оста% ется приоритетом в работе Госгор% промнадзора. Именно поэтому планы развития горных работ в карьерах горно%обогатительных комбинатов и на шахтах региона рассматриваются и утверждаются центральным аппара% том. Особое внимание во время со% гласования, как и раньше, уделяется вопросам безопасного ведения ра% бот, анализу объемов и сроков под% готовительных и вскрышных работ,

планам технического переоборудо% вания, внедрению новых технологий разработки месторождений и средств механизации работ и т. д. Уже при рассмотрении планов ве% дения работ мы должны предотвра% тить возможную аварию. Только тогда можно гарантировать, что безопас% ность производства стала надежнее, подытожил Председатель Комитета. Всего были согласованы планы ве% дения горных работ для восьми пред% приятий: ОАО «Северный горно%обо% гатительный комбинат», «Централь% ный горно%обогатительный комбинат», «Ингулецкий горно%обогатительный комбинат», «Южный горно%обогати% тельный комбинат», «Полтавский гор% но%обогатительный комбинат», «Орджо% никидзевский горно%обогатительный комбинат», «Горно%обогатительный комплекс «АрселорМиттал Кривой Рог» и ЗАО «Крымский титан» филиа% ла «Вольногорский горно%металлур% гический комбинат». Согласование прошло при уча% стии первых руководителей этих пред% приятий, представителей Минпром% политики, Минприроды, ассоциации «Укррудпром», проектных и отрасле% вых научно%исследовательских учреж% дений, командира Криворожского военизированного горноспасатель% ного отряда. На снимке: Председатель Госгорпромнадзора С. Сторчак (слева) рассматривает план развития горных работ одного из горно%обогатительных комбинатов.

ОХРАНА ТРУДА 1/2008

ОФИЦИАЛЬНЫЙ РАЗДЕЛ

ПО ПИСЬМАМ ЧИТАТЕЛЕЙ

СПРАШИВАЛИ? ОТВЕЧАЕМ! В момент получения сообщения о несчастном случае рабо тодатель не может знать о тяжести травмы, т. к. степень тя жести устанавливается с учетом Классификатора распределе ния травм по степени тяжести (приказ Минздрава Украины от 04.07.2007 г. № 370) лечебным учреждением по запросу работо дателя. Что делать работодателю при получении сообщения о несчаст ном случае: немедленно создавать комиссию или делать запрос в лечебное учреждение о степени тяжести травмы, а затем на ос новании ответа принимать решение, и с какого момента вести отсчет трех суток, в течение которых комиссия предприятия должна расследовать несчастный случай? (В. Быстров, начальник управления охраны труда ОАО «Павлоградхиммаш», Днепропетровская область)

В соответствии с п. 10 Порядка расследования и ведения учета не% счастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производ% стве, утвержденного постановлением Кабинета Министров от 25.08.2004 г. № 1112 (далее — Порядок), работо% датель, получив сообщение о несчаст%

ном случае, обязан немедленно соз% дать приказом комиссию по расследо% ванию и организовать расследование. В случае, если на запрос работо% дателя и/или председателя комиссии по расследованию несчастного слу% чая на производстве врачебно%экс% пертная комиссия (ВЭК) лечебно%

Относятся ли современные электронно вычислительные ма шины к оборудованию повышенной опасности? (В. Павловский, главный специалист по охране труда акционерного коммерческого банка «Форум», г. Киев)

Согласно приложению 2 к Порядку выдачи разрешений Государственным комитетом по надзору за охраной тру% да и его территориальными органами,

утвержденному постановлением Ка% бинета Министров от 15.10.2003 г. № 1631, к объектам, машинам, меха% низмам, оборудованию повышенной

В Правилах устройства и безопасной эксплуатации грузо подъемных кранов издания 2002 г. в п. 10.3.26 указывалось, что без наряда допуска могут производиться профилактический осмотр кра на, а также устранение повреждений по вызову машиниста крана, а в п. 5.2.13 Правил устройства и безопасной эксплуатации грузо подъемных кранов издания 2007 г. такие требования отсутствуют. Необходима ли все таки выдача наряда допуска на устранение возникших мелких неисправностей во время работы крана, ко торые не требуют значительных затрат времени: замена пред охранителей, катушек контакторов, регулировка тормозов и т. д. по вызову машиниста крана? (В. Волвенкин, заместитель председателя правления по охране труда и экологии ОАО «Кременчугский сталелитейный завод», Полтавская область)

Требования п. 5.2.13 Правил уст% ройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов (НПАОП

48 ОХРАНА ТРУДА 1/2008

0.00%1.01%07) в части оформления на% рядов%допусков на выполнение ра% бот при проведении ремонтов грузо%

профилактического учреждения, где проводится лечение пострадавшего, предоставила медицинское заключе% ние и отнесла травму к тяжелой со% гласно п. 3 Классификатора распре% деления травм по степени тяжести, утвержденного приказом Минздрава Украины от 04.07.2007 г. № 370, то о данном случае работодатель сооб% щает территориальному органу Гос% горпромнадзора, который согласно пп. 40, 42 Порядка принимает реше% ние о проведении специального рас% следования и своим приказом назна% чает комиссию по специальному рас% следованию. В соответствии с п. 13 Порядка ко% миссия по расследованию несчастно% го случая обязана составить акты расследования несчастного случая по форме Н%5, Н%1 (или НПВ) в течение трех суток со дня издания приказа. опасности относится оборудование, в котором используется лазерное, иони% зирующее или радиационное излучение. К такому оборудованию относят% ся и электронно%вычислительные машины. Г. СУСЛОВ, первый заместитель Председателя Госгорпромнадзора

подъемных кранов и машин на месте их эксплуатации распространяют% ся только на ремонты, указанные в п. 5.2.2 Правил, то есть это те рабо% ты, которые не предусмотрены руко% водством по эксплуатации. Оформ% ление нарядов%допусков на выпол% нение работ по техническому обслу% живанию грузоподъемных кранов и машин согласно требованиям руко% водства по эксплуатации Правила% ми не требуется, если иное не пред% усмотрено работодателем. П. ПОШКУРЛАТ, начальник отде% ла надзора в строительстве, за подъем% ными сооружениями и котлонадзора Гос% горпромнадзора

ОФИЦИАЛЬНЫЙ РАЗДЕЛ

ОАО «СМУ «Запорожстальстрой 1» согласно заключенному до говору с комбинатом «Запорожсталь» является генеральным под рядчиком по выполнению строительно монтажных и ремонтных работ на комбинате. Субподрядные организации, которые привле каются генподрядчиком, заключают с ним договор субподряда. Должностные лица комбината «Запорожсталь» требуют, что бы наряд допуск на производство работ повышенной опасности (НД 90) в действующих цехах комбината субподрядным организа циям выдавал генподрядчик. В связи с вышеизложенным прошу разъяснить порядок допуска субподрядных организаций к выполнению строительно монтаж ных, ремонтных и наладочных работ в цехах комбината при от сутствии прямых договоров между субподрядной организацией и комбинатом «Запорожсталь». (И. Фуклев, заместитель председателя правления по охране труда ОАО «СМУ «Запорожстальстрой01», г. Запорожье)

В соответствии с требованиями п. 1.10 НПАОП 27.0%4.02%90 «Поло% жение о применении нарядов%допус% ков при выполнении работ повышен% ной опасности на предприятиях и в организациях Министерства метал% лургии СССР» (далее — Положение) производственные участки, техноло% гические линии или отдельно распо% ложенное оборудование, здания и со% оружения, а также участки, располо% женные вне действующих цехов, кото% рые предоставлены подрядным орга%

низациям для выполнения работ, пе% редаются последней по акту%допуску. В этом случае выдачу нарядов%допус% ков в соответствии с этим Положени% ем проводит подрядная организация. Если через участок, выделенный под% рядной организации для выполнения работ повышенной опасности, прохо% дят действующие токопроводы, газо% проводы, теплопроводы или другие ком% муникации, а также работают техно% логические грузоподъемные краны, то объект не может быть передан подряд%

Я работаю в колледже с 1968 г., за эти годы работал препода вателем, заведующим отделением, заместителем директора по воспитательной работе. В 2000 г. мне предложили должность ин женера по охране труда, но администрация колледжа не предупре дила меня, что должность инженера по охране труда не входит в перечень должностей, предусмотренных постановлением Кабине та Министров от 14.06.2000 г. № 963, на которые начисляются 30% за выслугу лет. Мой должностной оклад составляет 730 грн., что меньше долж ностного оклада заведующего отделением (760 грн. + 30%). Статьей 15 Закона «Об охране труда» определено, что руково дители и специалисты службы охраны труда по своей должности и заработной плате приравниваются к руководителям и специалис там основных производственно технических служб. Правомерны ли действия администрации колледжа? (А. Лысенко, инженер по охране труда технолого0экономического колледжа, г. Белая Церковь, Киевская область)

В соответствии с Законом «Об ох% ране труда» (с изменениями) Государ% ственный комитет Украины по над% зору за охраной труда приказом от 15.11.2004 г. № 255 утвердил Типо% вое положение о службе охраны труда и признал утратившим силу приказ Госнадзорохрантруда от 03.08.93 г. № 73 «О Типовом положении о служ% бе охраны труда». Согласно п. 1.5 Типового положе% ния о службе охраны труда, утверж% денного приказом Государственного комитета Украины по надзору за ох% раной труда от 15.11.2004 г. № 255, руководители и специалисты службы охраны труда по своим должностям и заработной плате приравниваются

к руководителям и специалистам ос% новных производственно%технических служб. Следовательно, исходя из этой нормы, должности инженеров по ох% ране труда по своей должности и размерам окладов приравниваются к специалистам соответствующей ка% тегории основных производственно% технических служб заведения, учреж% дения, организации, а не к руководи% телям этих служб. То есть если в штатном расписа% нии есть структурное подразделение по охране труда, а инженер по охра% не труда в одном лице является его руководителем и когда в штатном расписании есть должность инжене%

ной организации по акту%допуску, и работы должны выполняться с оформ% лением наряда%допуска в соответст% вии с требованиями этого Положения. Положение не распространяется на работы, указанные в приложе% нии 3 Положения, при выполнении которых безопасность работы регла% ментируется другими нормативными документами. Согласно п. 3.1 Положения на% ряд%допуск оформляется в цехе за% казчика, в котором предполагается проведение работ повышенной опас% ности, или в подрядной организации, если работы проводятся на принятом по акту%допуску объекте. Выдача на% ряда%допуска регистрируется в спе% циальном журнале. Таким образом, на все работы повышенной опасности в действую% щих цехах наряд%допуск оформляет% ся всем строительным организациям заказчиком. А. ИГНАТОВ, главный специалист управления организации государствен% ного надзора в металлургии, машино% строении, энергетике, строительстве и котлонадзора Госгорпромнадзора

ра по охране труда, но служба по охране труда как отдельное струк% турное подразделение не определе% на, должностной оклад этому спе% циалисту должен быть установлен в соответствии с занимаемой должно% стью, предусмотренной в штатном расписании заведения, учреждения, организации. Согласно ст. 57 Закона «Об об% разовании» выплата надбавки за вы% слугу лет предусмотрена педагогиче% ским и научно%педагогическим работ% никам. Работник, занимающий должность инженера по охране труда, права на получение этой выплаты не имеет, по% скольку Перечнем должностей пе% дагогических и научно%педагогиче% ских работников, утвержденным по% становлением Кабинета Министров от 14.06.2000 г. № 963, эта долж% ность не отнесена к педагогическим работникам. Что касается правомерности дей% ствий администрации при переводе работников на другую работу, то в этом случае необходимо соблюдение норм ст. 32 Кодекса законов о труде Украины, в частности согласие ра% ботника. А. ЛИТВИН, заместитель директо% ра Департамента по вопросам государ% ственного регулирования заработной пла% ты и условий труда, начальник отдела Ми% нистерства труда и социальной политики

ОХРАНА ТРУДА 1/2008

ОФИЦИАЛЬНЫЙ РАЗДЕЛ

Наша прачечная еждедневно обрабатывает 800 кг постельного белья, спецодежды и т. д. Выстиранное белье выгружается из стиральных машин в тач ку вручную. Тачку с мокрым бельем работница катит к центри фугам. Загрузка мокрого белья в барабан центрифуги и выгрузка из нее выполняются вручную. Отжимщица белья на центрифуге вручную «перебрасывает» за смену все поступившее в прачечную белье (сухим оно весит более 800 кг). Можем ли мы при проведении аттестации рабочего места отжим щицы руководствоваться позицией 67 раздела ХХІІ (...стирка белья и спецодежды ручным способом) Списка производств, работ, профессий и должностей, занятость работников в которых дает право на еже годные дополнительные отпуска за особый характер труда? (В. Слепкан, инженер по охране труда детского клинического санатория Минобороны Украины, г. Евпатория, АР Крым)

Записи в трудовых книжках работ% ников проводятся в соответствии с Инструкцией о порядке ведения тру% довых книжек работников, утверж% денной приказом Минтруда, Минюста и Минсоцзащиты от 29.07.93 г. (с изме% нениями). Согласно п. 2.14 этой Инструкции записи о наименовании работы, про% фессии или должности, на которую принят работник, выполняются для рабочих и служащих в соответствии с наименованием профессий и долж% ностей, указанных в Классификаторе профессий. Профессиональное название ра% боты «отжимщик» Классификатором профессий ДК 003:2005 не предус% мотрено, под кодом КП 8264.3 в нем находится профессия «отжимщик белья на центрифугах». Квалификационная характеристи% ка на эту профессию предусмотрена выпуском 88 «Бытовое обслуживание населения» Справочника квалифика% ционных характеристик профессий работников. Следовательно, прежде всего наз% вание профессии, о которой идет речь в обращении, в зависимости от фактически выполняемой работы, следует привести в соответствие с Классификатором профессий. Согласно п. 2.6 вышеуказанной Инструкции в случае выявления не% правильной или неточной записи сведений о работе, исправление вы% полняется собственником или упол% номоченным им органом, которым была сделана соответствующая запись.

50 ОХРАНА ТРУДА 1/2008

Право работников на ежегодный дополнительный отпуск за работу с вредными и тяжелыми условиями тру% да и за особый характер труда опре% деляется в строгом соответствии со Списками производств, цехов, про% фессий и должностей, занятость ра% ботников в которых дает право на ежегодный дополнительный отпуск за работу с вредными и тяжелыми усло% виями труда и за особый характер труда, утвержденными постановлени% ем Кабинета Министров от 17.11.97 г. № 1290 (в редакции постановления КМУ от 13.05.2003 г. № 679 с изме% нениями). Позиция 67 «...стирка белья и спец% одежды ручным способом...» разде% ла ХХІІ «Общие профессии по всем отраслям хозяйства» Списка произ% водств, работ, профессий и должно% стей работников, работа которых связана с повышенной нервно%эмо% циональной и интеллектуальной на% грузкой или выполняется в особых природных и геологических условиях и условиях повышенного риска для здоровья, что дает право на ежегод% ный дополнительный отпуск за осо% бый характер труда, утвержденного постановлением Кабинета Мини% стров от 17.11.97 г. № 1290 (прило% жение 2 в редакции постановления КМУ от 13.05.2003 г. № 679 с изме% нениями), не может быть применена в данном случае, поскольку, как вид% но из Вашего обращения, стирка в прачечной санатория проводится в стиральных машинах и центрифугах. Рабочие прачечных, в том числе и отжимщик белья на центрифугах,

предусмотрены поз. 176 раздела ХХІІ «Общие профессии во всех отраслях хозяйства» Списка произ% водств, цехов, профессий и должно% стей с вредными и тяжелыми усло% виями труда, занятость работников на роботах в которых дает право на ежегодный дополнительный отпуск (приложение 1 к постановлению). Ежегодный дополнительный отпуск за работу с вредными и тяжелыми условиями труда предоставляется им продолжительностью до 4 кален% дарных дней. Конкретная продолжительность такого отпуска устанавливается кол% лективным или трудовым договором в зависимости от результатов аттеста% ции рабочих мест по условиям тру% да и времени занятости работника в этих условиях (ст. 8 Закона «Об от% пусках»). В соответствии с пунктами 9 и 10 Порядка применения вышеуказанно% го Списка, утвержденного приказом Министерства труда и социальной политики от 30.01.98 г. № 16 и заре% гистрированного Министерством юстиции 30.01.98 г. под № 57/2497 (с изменениями, утвержденными при% казом Минтруда от 04.06.2003 г. № 150 и зарегистрированными в Мин% юсте 18.06.2003 г. под № 496/7817), дополнительный отпуск за работу с вредными и тяжелыми условиями тру% да предоставляется пропорциональ% но фактически отработанному вре% мени. В расчет времени, дающего право работнику на такой отпуск, за% считываются дни, когда он фактиче% ски был занят на этих роботах не ме% нее половины продолжительности рабочего дня, установленного для работников таких производств, це% хов, профессий, должностей. Учет времени, отработанного в указанных условиях, проводится соб% ственником или уполномоченным им органом. О. ЧЕРНЕТЕНКО, главный спе% циалист Государственной экспертизы ус% ловий труда Украины Министерства тру% да и социальной политики

ОФИЦИАЛЬНЫЙ РАЗДЕЛ

Разделом ХХХІІІ «Общие профессии (во всех отраслях хозяй ства)» Списка № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей, занятость в которых дает право на пенсию по воз расту на льготных условиях, предусмотрено, что таким правом пользуются рабочие и специалисты, занятые с источниками из лучений электромагнитного поля ультравысоких и сверхвысоких частот. Для проведения аттестации рабочих мест просим разъяснить, относятся ли к таким медицинские работники поли клинического отделения нашей больницы, которые в течение ра бочей смены проводят лечебные процедуры на высокочастотных аппаратах. Работающим на каких аппаратах медицинского пред назначения обязательно применение средств индивидуальной за щиты? (Л. Житенко, заместитель главного врача центральной городской больницы, г. Снежное, Донецкая область)

Согласно требованиям ст. 13 За% кона «О пенсионном обеспечении» право на пенсию по возрасту на льготных условиях имеют работники, занятые полный рабочий день на робо% тах с особо вредными и особо тяже% лыми и с вредными и тяжелыми усло% виями труда, по Спискам № 1 и № 2 производств, работ, профессий, долж% ностей и показателей, утверждаемым Кабинетом Министров, и по резуль% татам аттестации рабочих мест. Разделом ХХХІІІ «Общие профес% сии (во всех отраслях хозяйства)» Списка № 2 производств, работ, профессий, должностей и показате% лей с вредными и тяжелыми усло% виями труда, занятость в которых да% ет право на пенсию по возрасту на льготных условиях, утвержденного постановлением Кабинета Мини% стров от 16.01.2003 г. № 36, предус% мотрены работники и специалисты, занятые на роботах с источниками

УКВ%, УВЧ%, СВЧ%излучений, выполне% ние которых требует обязательного применения средств индивидуальной защиты от этих излучений. К установкам УКВ и УВЧ относятся высокочастотные установки, частота электрического поля которых состав% ляет более 30 МГц, а установок СВЧ — 300 МГц и выше. Условия труда работников, за% нимающихся изготовлением, эк% сплуатацией, обслуживанием и ре% монтом оборудования, во время работы которого возникают по% стоянные магнитные поля и элек% тромагнитные излучения в диапазо% не частот от 50,0 Гц до 300,0 ГГц, должны отвечать требованиям, установленным Государственными санитарными нормами и правилами при работе с источниками электро% магнитных полей, утвержденными приказом Минздрава Украины от 18.12.2002 г. № 476.

Специалист по охране труда предприятия работает по совме стительству (численность работающих на предприятии менее 20 человек). Как должен оплачиваться его труд? (Ю. Назаров, инженер по охране труда, Черниговская область)

Статьей 102 КЗоТ Украины уста% новлено, что работники, работаю% щие по совместительству, получают заработную плату за фактически вы% полненную работу. Следовательно, обязательным ус% ловием является ведение учета вы% полнения норм труда. Единый порядок организации ох% раны труда в Украине установлен Законом «Об охране труда».

В соответствии с абзацем 5 ст. 15 вышеуказанного Закона специали% сты службы охраны труда по своей должности и заработной плате при% равниваются к специалистам основ% ных производственно%технических служб. При этом предприятия самостоя% тельно решают вопрос, какая произ% водственно%техническая служба яв% ляется основной на предприятии

Средства защиты используются при выполнении всех видов работ, если условия труда на соответствую% щем рабочем месте не отвечают тре% бованиям раздела 4 «Предельно до% пустимые уровни электромагнитных полей» указанных выше санитарных норм и правил. К средствам индивидуальной за% щиты относятся защитные очки, щит% ки, шлемы, защитная одежда (ком% бинезоны, халаты из металлосодер% жащей ткани, очки с металлосодер% жащим стеклом). На работников учреждений здра% воохранения, занятых на роботах в физиотерапевтических кабине% тах (отделениях) с медицинскими ап% паратами УКВ и УВЧ, указанная вы% ше позиция Списка не распростра% няется. Право на пенсию по возрасту на льготных условиях медицинских ра% ботников определяется в соответ% ствии с разделом ХІХ «Охрана здоро% вья» Списка № 1 и ХХІV «Охрана здо% ровья и социальная помощь» Списка № 2. Поскольку вышеуказанными разделами младшие специалисты с медицинским образованием (меди% цинские сестры) физиотерапевтиче% ских отделений не предусмотрены, поэтому права на соответствующую пенсию они не имеют. Т. ХОРОМСКАЯ, главный спе% циалист Государственной экспертизы условий труда Украины Министерства труда и социальной политики

(зависит от специфики производства, от того, какие производственно%тех% нические службы есть на предприя% тии), и соответственно к должностям каких специалистов этой службы от% нести должности работников службы охраны труда. Указанное должно быть отображено в коллективном до% говоре. А. ТОВСТЕНКО, директор Де% партамента по вопросам государствен% ного регулирования заработной платы и условий труда Министерства труда и со% циальной политики

ОХРАНА ТРУДА 1/2008

ФІЛЬТРОВЕНТИЛЯЦІЙНЕ УСТАТКУВАННЯ ПП «НВФ «ДЖМІЛЬ» ПРИЗНАЧЕНО ДЛЯ УЛОВЛЮВАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ВІД ЗВАРЮВАЛЬНОГО АЕРОЗОЛЮ ТА ПИЛУ Застосування фільтровентиляційного устаткування у зварювальному виробництві – поліпшує умови праці працюючих; – підвищує продуктивність праці; – сприяє зниженню профзахворюваності; – зменшує витрати на вентиляцію та обігрівання приміщень.

«ШМЕЛЬB1500 М» — пересувний фільтровентиляційний агрегат з механічним змінним фільтром, призначений для уловлювання та очищення повітря від зварювального аерозолю, пилу та інших шкідливих частинок.

 Продуктивність видалення повітря не менше  Ступінь очищення повітря  Діаметр повітроводу  Площа поверхні змінного фільтра  Напруга живлення

1730 м3/год 99,0% 160 мм 8—10 м2 ≈ 380 В

 Споживана потужність  Радіус обслуговування  Маса агрегату  Габаритні розміри

1,5 кВт 3м 59 кг висота 820 мм база шасі 650×650 мм

«ШМЕЛЬB2500 М» — переносний низьковольтний вентиляційний агрегат, призначений для видалення забрудненого повітря під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших робіт з великим виділенням пилу у недостатньо вентильованих приміщеннях невеликого об’єму (у трюмах суден, всередині цистерн, посудин, магістральних трубопроводів).  Продуктивність видалення повітря не менше 2450 м3/год  Розряджання на вході 1500 Па  Діаметр повітроводу 160 мм  Напруга живлення вентилятора фіксатора повітроводу 18 В  Споживана напруга 1,2 кВт  Напруга живлення адаптера ≈220 В

 Зусилля відриву фіксатора повітроводу 600 Н  Маса вентилятора 12 кг  Маса фіксатора повітроводу 1,5 кг  Габаритні розміри вентилятора 390×390×390 мм  Габаритні розміри електромагнітного фіксатора 265×220×160 мм

«ШМЕЛЬB40 ФП» — автоматичний пристрій для очищення та подачі повітря у зону дихання робітника, призначений для захисту органів дихання під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших видів робіт з великим виділенням пилу.  Регульована кількість повітря, яке подається під напівмаску мінімальна 15 л/хв максимальна 110 л/хв  Тиск, який розвиває пристрій 100 Па  Площа фільтруючого елемента 0,2 м2

 Час безперервної роботи пристрою  Час заряджання акумуляторної батареї  Маса пристрою  Габаритні розміри

8—9 год 10—13 год 1,1 кг 130×100×80 мм

ПП «НВФ «Джміль», Одеса. Тел./факс: (0482) 37B43B46

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПРАЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн. 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 1,80 2 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 2. Палити заборонено (знак, 115 см ) 1,80 ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ (знак, 265 см ) 2,40 вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 2,40 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 2,40 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 34,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 3,00 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) 1,80 2 (знак, 230 см ) 2,40 Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 2,40 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 2,40 1. Робота з інструментами 8. Перша допомога потерпілим та пристроями 9. ВантажноBрозвантажувальні 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 1,80 2. Металообробка роботи 10. Вогнегасник (знак) 2,40 3. Деревообробка 10. Відеодисплейні термінали 11. Вихід (табличка) наліво; направо 3,00 4. Автотранспортне підприємство (ВДТ) 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 3,00 Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку 5. Автотранспорт (ТО і ПР) (комплект) формату А2 (42 ×60). 6. Електробезпека приміщень (плакат) 6,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 52,00 грн. 14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 6,00 3,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 3,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,48 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ9100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559919951, 558974911

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ9ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

Тел.: (044) 296905968, 559962979

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

АНАЛІЗАТОР АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ «АЛКОТЕСТ

6510» —

ГІДНА АЛЬТЕРНАТИВА ГАЗОВОМУ ХРОМАТОГРАФУ!

ід час проведення тестування пра цівників постає питання про швидке, точне і достовірне одержання ре зультату тестування. Фірма «Дрегер Сейфті» вже 56 років випускає вимірю вальні засоби контролю алкогольного сп’яніння людини. З 1999 р. ці алкотести внесено до Державного реєстру Держ стандарту України і єдині, які внесено до Держреєстру медичної техніки МОЗ Ук раїни, що мають допуск до застосуван ня в медичній практиці, тобто ними мо жуть користуватися і лікарі наркологи. Основні переваги « А л к о т е с т у 6510»: простота використання — досить одного видиху людини для взяття проби. Алкотест з високою точністю (відносна погрішність менше 1,7%) зробить пере рахунок вмісту алкоголю у повітрі, що видихається, на вміст його в крові та ви дасть інформацію (з точністю до 0,01‰) на цифровий дисплей. Така точність порівнянна з показниками га зового хроматографа. Усі повідомлен ня виводяться на дисплей російською мовою. Керування алкотестом здійсню ється лише трьома кнопками;

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

висока швидкість тестування (менше 6 с між вимірами) дає змогу проводити велику кількість тестів безпосередньо перед робочою зміною на автотран спортних і залізничних підприємствах, прохідних великих заводів, персоналу атомних станцій тощо; можливість взяття пасивної проби дає змогу зробити якісний аналіз наяв ності алкоголю у випадках симуляції, відмови від проходження тестування або якщо людина перебуває в непри томному стані; висока вірогідність результату за безпечується застосуванням електрохі мічних сенсорів, що реагують тільки на пари алкоголю, тобто не реагують на інші гази, наприклад кислі, що виділя ються після вживання лимонаду, кефіру, квасу, а також на пари ацетону після приймання людиною лікарських препа ратів. З р у ч н и й у з а с т о с у в а н н і «Алкотест 6510» має розміри мобільного телефону (маса 195 г), може працювати при мінусо вих температурах (–10°С), оснащений вбудованою пам’яттю (10 тестів), підсві чуванням дисплея, автоматичним каліб

руванням нуля. Електро живлення від двопальчи кових батарейок (АА) за безпечує проведення 1500 тестів. Великий термін служ би й економічність ал котестів фірми «Дрегер Сейфті» підтверджуються багаторічною їх експлуатацією на таких найбільших підприємствах Ук раїни, як металургійні комбінати «Азов сталь» та імені Ілліча в Маріуполі, Пів денноукраїнській АЕС, ВАТ «Концерн «Стирол» у Горлівці, порт «Южний», ВАТ «Одеський припортовий завод» і багатьох інших підприємствах. Термін служби Алкотесту — понад 10 років. Мундштуки можуть застосовуватися багаторазово.

Генеральний дистриб’ютор — ТОВ «Технологія для життя». Донецьк, тел./факс: (062) 311 73 47, 311 74 38

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

Ізолюючі

СКЛОПЛАСТИКОВІ різноманітні ДРАБИНИ пересувні ВИШКИ оперативні ШТАНГИ заземлення для ПЛ і РУ ТРУБКИ, СТЕРЖНІ

НИ ЦІ ІД ИКА В Н Б РО ВИ

Навчальний центр

МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держгірпромнагляду З питань охорони праці Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) Правил безпеки систем газопостачання України Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Вартість навчання від 120 грн. 03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької).

Тел.: 241 77 60, 241 95 55 тел./факс 241 77 59

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання, в тому числі короткострокове, за модульною системою за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні; слюсар КВПіА;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів.

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 442 82 50 Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

та інше Україна, 61171, м. Харків, Салтівське шосе, 250, к. 24. Тел./факс (057) 711903998. Моб. 8 050 300957907. E mail: proksima@ukr.net

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху. 03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495 78 69, моб.: 8 (050) 977 30 70, 8 (095) 457 88 12 E mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464B22B07, тел. 205B84B95. ЕBmail: ltv@i.kiev.ua

ПРОПОНУЄ  Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту  Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір)  Журнали обліку з будівництва ПРОВОДИТЬ  Навчання з питань охорони праці посадових осіб Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 66.05.30—80.42.0 вид. 03.11.2005 р.

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280B74B20, 254B34B55, 592B27B67.

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, монтажників електрич них підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001 у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.