2008-02ukr

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 2/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

ПОРТАТИВНI ПРИЛАДИ ДЛЯ САНIТАРНОГО ТА ЕКОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ власного виробництва:  Кульовий термометр Тензор 41 (визначник iндексу теплового навантаження середовища);  Радiометри, дозиметри УФ діапазону;  Радiометр IЧ опромiнювання РАТ 2П;  Люксметр яскравомiр ТЕС0693,

а також прилади закордонного виробництва для вимiрювання:

 шуму та вiбрацiї;  електромагнiтного випромiнювання (ЕМВ), у т. ч. радiочастотного дiапазону;  мiкроклiмату виробничих примiщень;  iонiзуючого випромiнювання.

НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФIРМА "ТЕНЗОР". УКРАЇНА, 58013, м. ЧЕРНIВЦI, вул. Червоноармiйська, 226. Тел./факс: (0372) 57 50 52, тел. (03722) 7 28 62, www.tenzor.org.ua

Науково9виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.

Про це глава держави заявив 31 січня цього року під час зустрічі з пред ставниками профспілкових організацій у Києві. Він також зазначив, що дер жава повинна застосовувати найжорсткіші заходи — кримінальне покарання і економічні санкції проти тих власників і керівників підприємств, які нехту ють норми безпеки праці й допускають виробничий травматизм, а тим біль ше — зі смертельними наслідками. У 2007 р. на виробництві загалом травмовано майже 18,2 тис. осіб, у тому числі 1176 — смертельно (у 2006 р. травмовано майже 19 тис. осіб). Тому В. Ющенко вважає, що ніяких змін на краще в цьому питанні в країні немає. «Нам потрібно розробити конкретний план дій з питання безпеки праці — що може зробити уряд, що зроблять профспілки та роботодавці»,— сказав Пре зидент. Він додав, що рівень безпеки на виробництві у європейських країнах принаймні вдвічі вищий, ніж у нашій державі. Президент України окреслив три основних пріоритети співпраці влади та профспілкових організацій. Зокрема, це забезпечення розвитку національ ного соціального діалогу по всій його вертикалі, повернення до питання по гашення заборгованостей по заробітній платі, підвищення рівня безпеки та охорони праці. В. Ющенко закликав профспілки до активної участі у формуванні соціаль ної політики. «Профспілки повинні стати більш активною стороною під час вироблення політики, яку формує влада на поточний рік. Слово профспілок повинно бути чітко сформульоване»,— наголосив Президент, зазначивши, що профспілки можуть докласти зусиль до формування основ соціальної, економічної, бюджетної та гуманітарної політики. Глава держави підтримав вимогу профспілок якнайшвидше відновити ро боту Національної тристоронньої соціально економічної ради при Прези дентові України. Він, зокрема, висловив пропозицію щодо проведення Все української конференції членів Національної, а також регіональних та облас них рад, аби реанімувати роботу цього дорадчо консультативного органу при Президентові України, який є важливим майданчиком для діалогу ін ституцій влади та профспілок. Президент та профспілки займають солідар ну позицію щодо прийняття нової Генеральної угоди, а також укладення ко лективних договорів на усіх без винятку підприємствах незалежно від фор ми власності, які б дали змогу ефективно відстоювати права та інтереси працівників. Голова Федерації профспілок України О. Юркін звернув увагу Президента на спроби приховування нещасних випадків. За його словами, торік активіс ти профспілок виявили понад 500 таких випадків. Профспілки за свої кошти ввели в кожній області посади технічних інспекторів праці. О. Юркін звернув ся до В. Ющенка з проханням посприяти внесенню змін до законодавства і повернути профспілкам повноваження щодо контролю за безпекою праці на виробництві. Під час зустрічі було також обговорено широкий спектр питань, що стосу ються, зокрема, проблем Держбюджету 2008, боротьби з бідністю, забез печення гідної праці та заробітної плати трудівників. За підсумками проведеної зустрічі В. Ющенко дав відповідні доручення ке рівникам центральних органів виконавчої влади.

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 2 (164 ) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці В. ТУРЯНИЦЯ ІГОР ПАРФЕНЮК ГЕННАДІЙ ЩУРОВ С. САБАНЮК М. ГОНЧАРОВ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК С. ШАБАРДІН М. ФЕДОРЕНКО

Надаєш роботу — забезпеч умови праці Міжнародне визнання Гвардія промислової безпеки Ситуація під контролем народних обранців Усунути порушення на будівельних об’єктах Навчання з усіма зручностями Боротьба з приховуванням нещасних випадків триває Йти в ногу з часом

3 5 6 9 10 12 13 14

Безпека праці НАДІЯ БЕЗУГЛА П. ХРАПАК О. ВОЛИНЕЦЬ ВАДИМ КОБЕЦЬ Д. ТАНСЬКИЙ НАДІЯ БЕЗУГЛА ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК ЛЮДМИЛА СКОМАРОВСЬКА В. ПАШИНСЬКИЙ М. МАРФІН

Рушійна сила прагматизму Результат перевершив сподівання Як змусити роботодавця поважати закон Ланки одного ланцюга Як захиститися від газових монстрів Триптих про невдячного бичка Не можна замовчувати проблему Підніжка для інспектора Обійшлося без людських жертв Висота як фактор небезпеки

17 19 22 24 26 27 29 32 33 34

Медицина праці О. КОНОВАЛОВ Л. БАТІКОВА ВАДИМ КОБЕЦЬ

Хто просвітить роботодавця? Найбільший ризик захворіти... у медпрацівника Знайти шляхи вирішення «болючого питання»

37 39 40

Соціальний захист НАДІЯ БЕЗУГЛА ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК

Регіональна специфіка профілактики Точки зору різні, суть одна

41 43

Офіційний розділ Нормативні документи За листами читачів

45 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки: ветерани теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області (зліва направо): у першому ряду — старші державні інспектори О. Черкашина, А. Коваленко та Н. Пилипенко; у другому ряду — старший державний інспектор В. Орлик, колишній заступник начальника теруправління В. Крапчатов та старший державний інспектор О. Дубовик Фото Г. ЩУРОВА © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 11.02.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 11 514 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 22 443 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

ПОЗИЦІЯ УРЯДУ



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

а засіданні урядової комісії з розслідування причин аварії на шахті імені О. Ф. Засядька її голова — ПерL ший віцеLпрем’єрLміністр України О. Турчинов, заL явив, що «ми маємо дати чіткий сигнал суспільству: жартуL вати з безпекою на виробництві, нехтувати правила безL печного ведення робіт ніхто не дозволить... Ми не могли погодитись із тим, що причиною трагедії на шахті є лише стихія, тому провели додаткове розслідування. Це безL прецедентна аварія в історії України, під час якої загинуL ло 107 гірників. І ми не будемо робити реверансів перед тими, хто порушив або не виконав своїх функціональних обов’язків». Він дав доручення Держгірпромнагляду і наL далі залишати шахту імені О. Ф. Засядька під особливим контролем. «Питання безпечного ведення робіт у шахтах на глиL бинах понад 1000 метрів, небезпечних за газовим факL тором,— надзвичайно важливі для держави. Ми маємо зробити все можливе на рівні Мінвуглепрому, профільL ної науки, державного нагляду перш за все для того, щоб уникнути подібних аварій у майбутньому»,— підкреслив голова урядової комісії. Він додав, що Уряд підтримає всі ініціативи Держгірпромнагляду, спрямовані на забезпеL чення безпечних умов праці шахтарів, а також у питанL нях, що стосуються статусу та соціального захисту дерL жавних інспекторів. «Ті дослідження і проблеми, з якими ми зіткнулися, мають стати серйозним поштовхом для гаL лузевої науки, для напрацювання тих кроків, які треба зробити для створення дійсно безпечних умов праці шахL тарів»,— зазначив О. Турчинов. Перший віцеLпрем’єрLміністр також наголосив на тоL му, що всі попередні доручення Уряду, особливо ті, що стосуються вирішення соціальних проблем потерпілих під час аварії та членів їхніх родин, мають бути безумовно виконані. Це питання перебуває під особистим контроL лем Прем’єрLміністра України. Він запевнив, що створеL на Урядом робоча група не припинить свою роботу до тих пір, поки не будуть вирішені всі проблеми родин поL терпілих шахтарів. Проблему шахтного метану О. Турчинов назвав надL звичайно актуальною для вугільної галузі і в цілому для України. «Метан повинен не вибухати в шахтах, а працюL вати на вирішення енергетичних проблем держави»,— підкреслив він. Підсумовуючи результати роботи урядової комісії, Перший віцеLпрем’єрLміністр подякував усім, хто чесно виконував свої обов’язки під час розслідування причин аварії, тим, хто ризикуючи власним життям, рятував шахL тарів, а також експертам, які провели величезну роботу.

Н

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович — начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

289 70 09

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — 289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 724 22 13

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ?100, вул. Попудренка, 10/1. E?mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Коротким рядком На ДП «Закарпатський експертно технічний центр» придбано прилади, обладнання та автотранспорт, акредитовано випробувально діагностичну, електровимірювальну, санітарно гігієнічну та хіміко аналітичну лабораторію мінеральних вод, розроблено необхідну нормативно технічну документацію, отримано ліцензії та дозволи на основні види діяльності. Це дає можливість на високому рівні проводити технічну експертизу, діагностику устаткування, навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб. *** З метою посилення взаємодії у сфері врегулювання і стабілізації соціально трудових відносин на підприємствах, в установах і організаціях Миколаївської області між обласною радою профспілок і відділенням Національної служби посередництва і примирення в Миколаївській області підписано угоду про співпрацю. Цей документ стане надійним фундаментом для подальшої роботи, спрямованої на запобігання трудовим конфліктам, а також для забезпечення додержання законодавства про охорону праці. *** Впродовж 2007 р. інспекторським складом теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області проведено 9390 перевірок стану охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах регіону. Було виявлено 115 462 порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці, заборонено експлуатацію 17 017 одиниць устаткування, машин і механізмів. За допущені порушення до адміністративної відповідальності притягнено 4891 посадову особу. Серед оштрафованих – 1259 перших керівників підприємств.

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

НАДАЄШ РОБОТУ —

ЗАБЕЗПЕЧ УМОВИ ПРАЦІ Таким повинно бути кредо кожного ро ботодавця. Поки що, на жаль, маємо абсо лютно протилежну картину. На будмай данчик, лісосіку чи за кермо автомобіля власник приватного підприємства, а не рідко й керівник виробництва з державною часткою власності, намагається залучи ти працівників на «тіньових» умовах чи людей взагалі некваліфікованих і навіть ви падкових. Це дає можливість, отримавши добрі прибутки, уникнути зайвих ви трат у податковій сфері, та — головне — відповідальності за людину, яка набувала для роботодавця матеріальні цінності, у випадку втрати нею здоров’я або й життя на виробництві. Про здобутки 2007 р. у працеохоронній царині та завдання щодо створення для закарпатців гарантованих Конституцією умов праці в майбутньому наша розмова з начальником теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області М. Савариним. Вік бережись — вік працюватимеш

— Михайле Васильовичу, на + скільки актуальна, на Вашу думку, народна мудрість «На світі живучи, довіку вчись», коли йдеться про без+ пеку на робочому місці?

— Не перебільшу, якщо скажу, що навіть дуже. Як з огляду на те, що протягом років незалежності ми практично втратили систему підго+ товки кваліфікованих кадрів з вузь+ коспеціалізованих профілів, а світо+ вий технічний прогрес пішов уперед семимильними кроками, закинувши на виробництва України обладнан+ ня, яке хай і не останнє слово у сві+ ті високих технологій, та все ж таке, до якого нам ще довго призвичаю+ ватись. Так і з огляду на головний постулат працеохоронної роботи: нещасний випадок на виробництві — це не що інше, як ланцюг не поміче+ них вчасно роботодавцем пору+ шень, тобто небажання останнього змусити себе і своїх підлеглих засво+ їти ази законодавчих та норматив+ но+правових актів з охорони праці як «Отче наш», аби керуватися ними на кожному кроці. Хоча стосовно на+ шої сфери я б цю мудрість, не відки+

даючи, звісно, ролі знань, трішечки перефразував: «Вік бережись — вік працюватимеш». Бо, як свідчить жит+ тя, уберегтися від травм на робочо+ му місці можна, тільки керуючись на+ працюваннями з основ безпечної життєдіяльності...

— Якщо порівнювати з 2006 р., чи зросли в 2007 р. показники трав+ матизму на виробництвах області? І які галузі економіки у нас найбільш травмонебезпечні?

— Рівень загального травматиз+ му 2007 року в порівнянні з 2006 р. зріс з 87 до 99 нещасних випадків, під час яких потерпіло 107 працюю+ чих (у 2006 р. — 82). З 2 до 6 збіль+ шилась кількість групових нещасних випадків (потерпіло 14 осіб проти 4). Є й незначне зростання рівня трав+ матизму смертельного: з 14 випад+ ків (2006 р.) до 15 (2007 р.). Все це — на більш як 15,5 тис. підприємств різ+ них форм власності, зареєстрова+ них в області, з чисельністю понад 250 тис. працюючих. Найтравмонебезпечніша — ав+ тотранспортна галузь. Якщо у 2006 р. на різних видах транспорту зареєст+ ровано 11 нещасних випадків, 3 з яких — зі смертельними наслідками, то минулого року лише в 5 ДТП, що

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

сталися з працівниками автотранс+ портної, деревообробної, будівель+ ної галузей, зв’язку та соціально+ культурної сфери, травмовано 18 осіб, 6 з яких — смертельно. Ні в яко+ му разі не знімаємо з себе відпові+ дальності за наглядову роботу в цій сфері. Контролюємо як вантажних, так і пасажирських перевізників, ви+ магаємо від приватних власників транспортних організацій запрова+ дження медичного контролю перед виїздом водіїв у рейс. Хоча найви+ щий ризик травмування тих, хто працює на транспорті,— обстави+ на, з непередбачуваністю якої не можна не рахуватися.

— У 2006 р., пригадується, най + більше потерпілих від виробничих травм було у провідних для регіону галузях економіки — лісозаготівель + ній та лісопереробній: 25 випадків, 2 з яких — зі смертельними наслідка + ми. Що маємо у 2007 р.?

— Показник загального травма+ тизму тут, на жаль, також збільшив+ ся: зареєстровано 33 нещасні ви+ падки. Правда, зі смертельним нас+ лідком — тільки один. Проте останнім фактом себе не заспокоюємо. Ви+ робництва цієї галузі постійно пере+ бувають під нашою пильною увагою. Протягом року, що минув, нами пе+ ревірено 314 підприємств лісозаготі+ вельної та деревопереробної галу+ зей. Стан безпеки виробництва та охорони праці оцінювався комплекс+ но на семи з них. Недостатньою виз+ нано цю роботу в ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат». Особливу увагу при+ діляємо безпеці праці верстатників, адже серед травмованих — більше половини представників цієї профе+ сії. Проте ліси — це не тільки зона роботи наших земляків, а й просто середовище їхнього життя. І людей, що знайшли свою смерть у лісі, прав+ да, не перебуваючи в офіційних трудових відносинах з тим чи іншим роботодавцем, набагато більше. Тут гостро дошкуляють, так би мови+ ти, напівлегальні виробництва.

— Закарпаття переживає справ+ жній будівельний бум. Чи охоплені вашою опікою люди, що працюють на будмайданчиках?

— Тенденцію зростання рівня травматизму на згаданих суб’єк+ тах господарської діяльності як дер+ жавного, так і приватного сектора ми відслідковуємо ще з 2006 р. По+ заминулого року тут сталося 9 не+

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

щасних випадків, 3 з яких були смертельними. Незважаючи на введений з 8 серп+ ня — з метою запобігання випадкам травматизму на будмайданчиках — особливий режим державного на+ гляду в будівельній галузі, підсумок 2007 р. по Закарпаттю невтішний: зареєстровано 10 випадків травму+ вання будівельників на робочих міс+ цях, 4 з них — зі смертельними нас+ лідками. Безпечне газопостачання — спільними зусиллями

— Михайле Васильовичу, як Ви, уособлюючи собою і керівника на + глядової структури, і пересічного споживача, дивитесь на безпечне газозабезпечення?

— Як керівник наглядового орга+ ну я скеровував своїх підлеглих на фахові, послідовні та виважені кроки під час проведення цільових переві+ рок об’єктів підприємств газопоста+ чання щодо додержання ними чин+ них законодавчих актів, дотримання режимів постачання та вимог техніки безпеки в процесі забезпечення споживачів природним газом. Але — без фанатизму, бо розумів, що на початку опалювального сезону на+ ша робота і так викликатиме спра+ ведливі нарікання. Проте як пере+ січний споживач я з власного досві+ ду знаю: жартувати з газом — небез+ печно, тут краще, як кажуть росіяни, «перебдеть», ніж випустити з поля зору той чи інший аспект ризику, що може спричинити трагедію.

— Особисто Вам місяць, що від+ водився урядом на ревізію безпеки газопостачання населення, необ + хідність якої довів вибух у Дніпро + пе т р о в с ь к у , н е в и д а в с я ч е р г о в о ю кампанією?

— Поглядів на цю роботу є чи+ мало. Фактом залишається одне: ад+ міністрація, газовики, комунальники на вимогу наших інспекторів — хай подеколи й не з особливим ентузіаз+ мом — зосередились на цій проблемі спільно. Усі вони, причетні до ретель+ ної ревізії газового господарства, для себе зробили висновок: закривати очі на проблему до певного часу можна, але неодмінно настане мо+ мент, коли цю проблему таки дове+ деться вирішувати. Що стосується газозабезпечення, а в даному ви+ падку воно тісно пов’язане з водо+ і

теплозабезпеченням, то, аби такий момент не настав ніколи, братися за профілактику не на словах, а на ділі треба відразу ж по закінченні опа+ лювального сезону.

— Результатами зробленого Ви задоволені?

— Потреба в ретельній ревізії га+ зового господарства давно назріла: окремі його складові експлуатують+ ся мало не півстоліття, тож про їх не+ безпечність говорити не доводиться. Інспектори нагляду ознайомились з роботою 197 об’єктів газозабезпе+ чення в регіоні, виявили 798 пору+ шень вимог нормативно+правових актів, притягнули до адміністратив+ ної відповідальності 25 посадових осіб. Довелося також у складних умовах початку опалювального се+ зону призупиняти роботу 13 газо+ регуляторних пунктів Мукачівської, Перечинської, Виноградівської та Ір+ шавської філій ВАТ «Закарпатгаз». Ми вказали й на характерні по+ рушення на об’єктах ВАТ «Закар+ патгаз»: експлуатацію ГРП без запо+ біжно+скидних та запобіжно+запір+ них клапанів, самовільні приєднання новозбудованих газопроводів до ді+ ючих, порушення термінів технічно+ го огляду ГРП, непроведення повір+ ки манометрів тощо. Виявили недолі+ ки в освоєнні фінансових ресурсів: на капітальний ремонт із запланова+ них 1878 тис. грн. освоєно лише 383,25 тис. грн., проведено його на 84 (з 92 запланованих) установках засобів електрохімзахисту метале+ вих газопроводів; із запланованих 2,41 км газопроводів замінено 1,5 км (не виконано ці роботи у Тячівській та Міжгірській філіях). На 24 перевірених інспекторами ГРП Закарпатського та Хустського лі+ нійних виробничих управлінь магі+ стральних газопроводів виявлено 102 порушення, серед яких: недо+ опрацювання планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, відсутність заглушок на незадіяних вентилях та імпульсних лініях та ін. Укомплектованість ВАТ «Закар+ патгаз» кваліфікованими кадрами сьогодні становить всього 45—60%, і це найсерйозніша з проблем. У хибності сентенції «незамінних лю+ дей немає» переконуєшся лише тоді, коли розумієш: неспеціаліст у газо+ вій галузі не те що якісного ремонту не зробить, об’єктивно оцінити за+ грозу тієї чи іншої аварійної ситуації

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

не зможе. Тож підготовка та навчан+ ня кадрів у ВАТ «Закарпатгаз» — пи+ тання, без вирішення якого надійної та безпечної роботи системи газо+ постачання населення годі чекати. Надія вмирає останньою?

— Михайле Васильовичу, в охо + роні надр, як і в будь+якій іншій сфе+ рі, є проблеми меншої і більшої ва+ ги. На вирішення яких — архіважли+ вих для регіону — не пошкодували б граничних зусиль?

— Прикро визнавати, але тут є проблеми «з бородою». Сконцен+ тровані вони, в основному, у сфері грамотного освоєння природних ба+ гатств краю. І оскільки багатства ці є скарбницею як сучасного, так і прийдешніх поколінь, розпоряджа+ тися ними потрібно не тільки ефек+ тивно, а й по+господарськи. У нас же, через мало залежні від фахівців теруправління причини, погане гос+ подарювання власників згаданих суб’єктів господарської діяльності не тільки не приносить суспільству очі+ куваних матеріальних дивідендів, а й створює екологічні катаклізми. Кот+ рий рік говоримо про біль наш — со+ лерудник. У зв’язку з аварійною си+ туацією на ньому введено особли+ вий режим державного нагляду. Проте заходи, що вживаються керів+ ництвом Солотвинського солерудни+ ка, вочевидь не ефективні, якщо рі+ вень ропи в копальні не знижується, а

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ з кожним днем зростає. Ситуація — критична. Загрожує втратою під+ земного відділення Української алергічної лікарні та унікального родовища солі, а то й можливістю жертв з+поміж жителів селища у ра+ зі їх потрапляння до карстових про+ валів, що дедалі збільшуються у розмірах... З довідки в довідку, що відправ+ ляються нами у різні інстанції, «ко+ чує» й проблема припинення будів+ ництва об’єктів в санітарній зоні Го+ лубинського родовища мінеральних вод. А віз і нині там: самовільна за+ будова площ залягання корисних копалин продовжується. Матеріали ж за позовом прокуратури Сваляв+ ського району «заблукали» у папе+ рових нетрях Свалявського район+ ного суду. Додався ще один клопіт: підтри+ мання в безпечному стані підземних гірничих виробок Мужіївського ро+ довища золотополіметалевих руд ТОВ «Закарпатполіметали», експлу+ атацію якого тимчасово призупини+ ли. Тож, виконуючи передбачені за+ конодавчими та нормативними доку+ ментами вимоги щодо проблем на+ глядової діяльності в сфері геологіч+ ного вивчення, охорони надр і переробки мінеральної сировини, сподіваємось на їх якнайшвидше ви+ рішення. Надія, кажуть, живе най+ довше...

— А чи стикаєтеся у своїй діяль + ності зі спробами роботодавців при+ ховати від розслідування та обліку випадки виробничого травматизму та як діє теруправління у таких ви + падках?

— У 2007 р. цій проблемі приді+ лили максимум уваги, оскільки Пре+ зидія ФПУ оголосила 2007 р. Роком боротьби з приховуванням нещас+ них випадків. Таких виявили п’ять: у ТОВ «Ено+Меблі ЛТД», у ВАТ «Пе+ речинський лісокомбінат», ТОВ «За+ карпатбудпостач» та ВАТ «Закар+ патгаз», а також — в ужгородському ТОВ «Фамідофф». Винні у несвоєчас+ ному повідомленні про нещасні ви+ падки покарані в адміністративному порядку. Про факти неінформуван+ ня стосовно нещасних випадків, які сталися на підприємствах, повідом+ ляються й правоохоронні органи. Хотілося б наголосити на вирі+ шальній ролі у цій роботі служб охо+ рони праці підприємств та безпосе+ редньо роботодавців: доки вони не усвідомлять особисту відповідаль+ ність за безпеку на виробництві, стійких змін на краще на цій ділянці годі чекати... В. ТУРЯНИЦЯ, керівник прес+ служби теруправління Держгірпромна+ гляду по Закарпатській області Фото автора

ІНФОРМАЦІЯ

МІЖНАРОДНЕ

сті, розроблених аудиторами — представниками цих

ВИЗНАННЯ

підприємств і вагонної служби Львівської залізниці.

Ш

ість вагонних депо Львівської

для підвищення ефективності роботи депо. На Львівській

залізниці на початку січня цьо+

залізниці першим аналогічний документ у грудні 2006 р.

го року отримали сертифікати

отримало вагонне депо Дрогобич. Сертифікація систе+

міжнародного зразка ISO 9001:2000. Торік представ+

ми менеджменту ISO 9001:2000 дала можливість ство+

ники компанії Бюро Верітас Сертифікейшн, лідера сві+

рити оптимальні умови праці та підвищити її продуктив+

тового ринку послуг із впровадження корпоративних си+

ність, знизити рівень травматизму і профзахворювано+

стем QHSE+менеджменту (якість, здоров’я, безпека,

сті, підняти корпоративну культуру, підвищити якість ви+

навколишнє середовище), провели передсертифікацій+

конання робіт, знизити негативний вплив виробництва

ні та сертифікаційні аудити вагонних депо Здолбунів,

на навколишнє середовище.

Клепарів, Ковель, Коломия, Тернопіль та Ужгород. Було підтверджено високий рівень систем менеджменту яко+

Отримані сертифікати відкривають нові можливості

Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ГВАРДІЯ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ Теруправлінню Держгірпромнагляду по Донецькій області — 60 років 25 лютого 1948 р. наказом Головного управління державно го гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР було утворено Управління Донецького гірничого округу. До нього увійшли п’ять управлінь гірничих районів: Сталінське (м. Сталіно, нині Донецьк), Ворошиловградське (м. Ворошиловград, нині Луганськ), Шахтинське (м. Шахти), Горлівське (м. Горлівка) і Краснолуцьке (м. Красний Луч). Так було покладено початок найбільшому в нашій країні територіальному управлінню Держ гірпромнагляду по Донецькій області, а в подальшому — і всій нинішній державній службі промислової безпеки в Україні, яка відзначає у травні цього року своє 50 річчя. На початок 2008 р. у теруправлінні, яке здійснює нагляд більш як на 37 тис. підприємств у 30 галузях економіки (зайнято близько 2 млн. осіб), працювало 564 спеціалісти.

Д

овідавшись, що журнал готує статтю до річниці теруправління, його працівники висловлювали сумніви: чи доречно говорити про ювілей після аварії, що сталася на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька»?.. Доречно! Справжні подвижники створювали систему державного нагляду за промисловою безпекою в Донбасі. Люди з високим почуттям обов’язку, професіонали, які мають величезний досвід. Їхня, невидима багатьом, діяльність не раз відзна+ чалася урядовими та відомчими на+ городами. А головне, без пафосу і гучних слів вони й сьогодні вико+ нують нелегку роботу, втілюючи в життя державну політику в галузі охорони праці, і, без перебільшен+ ня, перебувають на передовій лінії

промислової безпеки. Їхні досвід і знання, накопичені за десятиріччя, здобули по+ вагу й вдячність тисяч і тисяч людей. Взагалі+то історія станов+ лення нагляду за додер+ жанням безпечних умов праці на території Донбасу не обмежується шістьма де+ сятиріччями, а сягає у віки. Так, ще Петро I заснував 10 грудня 1719 р. Берг+ко+ легію. А перший Гірничий

статут було розроблено таланови+ тим інженером, мудрим адміністра+ тором В. Татіщевим. Він же підготу+ вав і керівний документ для гірничо+ го нагляду — «Наказ шихтмейстеру» (1734 р.) — фактично першому в країні гірничому інспектору. Багато принципів, покладених в основу цих документів, не втрати ли свого значення і сьогодні. Так, врахо+ вуючи специфіку гірничого вироб + ництва, воно розглядалося в тісному зв’язку з облаштованістю промисло+ вих селищ, відкриттям у них ш к і л , п р и т у л к і в д л я с т а р и х т а і н в а лідів, говорячи сучасною мовою — з вирі+ шенням широкого комплексу со + ціальних питань.

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

У XIX ст. гірничий нагляд було доручено спеціально створеній не+ залежній гірничозаводській інспекції. У 1899 р. керівництво наглядовою діяльністю було централізовано — гірнича і фабрична інспекції пере+ дані у підпорядкування Головному з фабричних і гірничозаводських справ присутствію. У 1918 р. здійснення гірничого нагляду було покладено на інспек+ цію праці Наркомпраці. Згодом цим займалися Вища рада народного господарства, гірничотехнічна ін+ спекція ЦК профспілок, гірничотех+ нічна інспекція Народного коміса+ ріату важкої промисловості... Нові проблеми постали перед наглядовими органами після Великої Вітчизняної війни, коли необхідно бу+ ло в найкоротший термін відновити промисловість. Без централізовано+ го контролю за додержанням захо+ дів безпеки обходитися далі було неможливо.

17 жовтня 1947 р. при Раді Міні+ стрів СРСР було створено Головне управління державного гірничого нагляду. А 16 грудня того ж року Го+ лова Ради Міністрів СРСР Й. В. Ста+ лін підписав постанову № 4048, якою було затверджено Положення про Головне управління державного гірничого нагляду і дозвіл на органі+

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЮВІЛЕЇ

зацію в його складі 18 управлінь гірничих округів. 25 лютого 1948 р. утворено Управління Донецького гірничого округу, а 20 бе+ резня його начальником бу+ ло призначено В. Щукіна. Фахівцям добре відомі ба+ гато його робіт з різних пи+ тань безпеки гірничих робіт і маркшейдерської справи.

5 липня 1954 р. утворе+ но Держгіртехнагляд СРСР. У Донбасі було створено управління Сталінського округу Комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірни+ чого нагляду при Раді Міні+ стрів СРСР. А незабаром, 30 травня 1958 р., з урахуванням промислового потенціалу України, було організовано Держгіртехнагляд УРСР. У 1955 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову № 1263 про передачу до складу управління Ста+ лінського округу Держгіртехнагляду 16 гірничотехнічних інспекцій Міні+ стерства вугільної промисловості СРСР. У травні 1966 р. начальником управління Донецького гірничого округу було призначено А. Лює+ ва, який до цього протягом 11 років пропрацював головним інженером управління. Багато чого зробив для подаль+ шого становлення і зміцнення авто+ ритету управління Держгіртехнагля+ ду України новий начальник його Донецького округу М. Васильчук. Ко+ леги по роботі характеризували йо+ го як авторитетного фахівця. Наступні 6 років (серпень 1979 — жовтень 1985 рр.) гірничим округом керував досвідчений організатор П. Пономарьов. Протягом 1985—1989 рр. на чо+ лі гірничого округу стояв С. Ткачук. Пізніше він став одним з тих, хто за+ кладав основи Державного комітету України з нагляду за охороною пра+ ці, й очолював його аж до виходу на пенсію.

А в Донецьку начальни+ ком теруправління став П. Бігма, який вміло керував ним з грудня 1989 р. по бе+ резень 1995 р. З березня 1995 р. тер+ управління Держнагляд+ охоронпраці по Донецькій області очолював С. Лу+ ньов. Згодом він — один із заступників голови Держна+ глядохоронпраці, до кінця своїх днів курирував нагляд за під+ приємствами вуглевидобувної галузі нашої країни.

Сьогодні теруправління Держ+ гірпромнагляду очолює М. Малєєв. Завдання, які доводиться тепер ви+ рішувати, порівнянні з тими, що стояли перед наглядовими органа+ ми в перші роки їх станов+ лення. Адже в нашому краї зосереджена найбільша кількість вуглевидобувних підприємств України. Із 148 шахт, що перебувають під наглядом теруправління, понад 80% є надкатегорій + ними за газом і небезпеч + ни м и з а р а п т о в и м и в и к и + д а м и в у г і л л я і газу, вибухо + вістю вугільного пилу. 26 шахт мають глибину роз + робок від 1000 до 1350 м. Із 12 провідни и х у к р а ї н с ь +

ких металур гійних заводів і комбі + натів 7 також розташовані в До + нецькій області. Тут же працюють 7 великих ГРЕС, а також 3 ТЕЦ, по + тужні підприємства машинобудівної та хімічної галузей, об’єкти газотех+ нічного господарства… Немає потреби наводити тут циф+ ри, що показують кількість проведе+ них перевірок, притягнених до адміні+ стративної відповідальності керів+ ників і зупинених через порушення норм безпеки об’єктів. Головне — завдяки планомірній роботі працівни+ ків теруправління кількість травмова+ них, у тому числі смертельно, щороку неухильно зменшується. Так, у 1993 р. (рік створення Держнаглядохорон+ праці) у Донецькій області загинули 383 особи, у 1994 р.— 425, 1995 р.— 363, 1996 р.— 346, 1997 р.— 307, у 1998 р.— 345... У 2006 р. — 201 осо+ ба. Загибель же наприкінці 2007 р. відразу 107 осіб на шахті імені О. Ф. Засядька звела всі зусилля пра+ цівників теруправління нанівець і від+ кинула його за рівнем смертельного травматизму на 10 років назад! Безумовно, відповідальність за стан промислової безпеки несуть роботодавці. З них спитають у пер+ шу чергу. Але… «Так, у нас недостатньо повноважень для того, щоб змусити роботодавців орга+ нізувати працю на підприєм+ ствах безпечно,— говорив Голова Держгірпромнагля + ду С. Сторчак 18 вересня 2007 р. на нараді в Донець+ ку.— Але якщо немає госпо+ дарських важелів впливу на технологічні впровадження, то є абсолютно все, щоб не допустити небезпечної кон+ центрації рудникового газу в гірничих виробках і появи фаталь+ ної іскри. Необхідно тільки інспектор+ ському складу професійно та відпо+ відально, у повному обсязі виконува+ ти свої обов’язки».

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

На жаль, запобігти нещастю не вдалося... Рішенням Урядової комісії, яка розслідувала причини аварії на орендному підприємстві «Шахта іме+ ні О. Ф. Засядька», передбачено за+ безпечити щодобовий нагляд на цьому підприємстві. Враховуючи ви+ нятковий характер і масштаби тра+ гедії, унікальність самої шахти, яка розташована безпосередньо в об+ ласному центрі та видобуває пали+ во на великих глибинах, вирішено створити самостійну інспекцію, яка б здійснювала нагляд як за ходом лік+ відації наслідків аварії, так і за ста+ ном діючих виробок. Виділено кошти на оснащення шахти уніфікованою телекомуніка+ ційною автоматизованою системою диспетчерського контролю та управління гір+ ничими машинами й тех+ нологічними комплексами (УТАС). Останніми роками обласне теруправління Держ+ гірпромнагляду багато ро+ бить для вивчення та впро+ вадження у практику досвіду організації безпечної робо+ ти на вугільних підприєм+ ствах США. ...Щоб уявити, в якій об+ становці живуть і працюють працівники теруправління сьогодні, наведу лише кілька корот+ ких повідомлень, що, на жаль, над+ ходять дуже часто:

«14 грудня 2007 р. 400 гірників евакуйовано через пожежу на шахті «Краснолиманська» у Донецькій області...

26 грудня в конвеєрному штреку цієї шахти виникла задимленість. Під землею перебували 853 особи. Всіх їх оперативно було піднято на по+ верхню...

6 січня 2008 р. у Донецьку стала+ ся пожежа на шахті імені М. І. Калі+ ніна. За сигналом тривоги 21 особа самостійно вийшла на поверхню...

31 січня 2008 р. на приватній шахті фірми «Карбон» у місті Шах+

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

тарську стався вибух пило+ газової суміші. Шістьох гір+ ників доставлено до ліку+ вальних закладів. Четверо з них — у тяжкому стані...

4 лютого на кілометро+ вій глибині почалася поже+ жа на шахті «Куйбишев+ ська» у Донецьку. 108 гірни+ ків виведено на поверхню, один пропав безвісти»... На щастя, більшій части+ ні подібних НП держінспек+ торам удається запобігти. З огляду на специфіку їхньої роботи, на розгляд державної комі+ сії, яка розслідує причини аварії на шахті імені О. Ф. Засядька, внесено пропозиції про підвищення їхнього

тими, в ім’я кого ви працюєте. Усім працівникам теруправління Держгір+ промнагляду по Донецькій області — спокійного, без потрясінь і НП, свя+ та, здоров’я на довгі роки та успіхів у найгуманнішій роботі щодо забез+ печення промислової безпеки та здорових умов праці. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

статусу. Це сприятиме підвищенню рівня промислової безпеки. Держін+ спектор — це не чиновник, який про+ сиджує день у затишному кабінеті. Якщо директору шахти належить спускатися під землю 8 разів на місяць, то держінспектор буває в ній до 18 разів! При цьому йому не зараховується під+ земний стаж. І зарплата у нього у багато разів менша. Інспектор повинен одержа+ ти право на рівну з керівни+ ками шахт зарплату і пільго+ ве пенсійне забезпечення нарівні з шахтарями. Витра+ ти на вирішення цих питань — ніщо порівняно зі збитками, яких доводиться зазнавати під час ліквідації наслідків аварій. …Закінчити статтю хочу рядками з «Гімну Держгірпромнагляду», напи+ саного начальником Донецької ін+ спекції котлонагляду І. Пантелєєвим, і присвяченого колегам: Госнадзор — для безопасного труда. Госнадзор — чтобы не нагрянула беда! Госинспектор знает службу и Закон — Он на страже, неподкупен и умен.

Щиро бажаємо, щоб саме так і було. І успіх завжди буде з вами і з

На знімках: підписаний Петром I перший документ про охорону праці та промислову безпеку в Росії; перший начальник Донецького гірничого округу В. Щукін; Герої Соціалістичної Праці І. Стрельченко, М. Телитченко і О. Стаханов під час зустрічі новаторів шахтарської праці в Донецьку; комплексна перевірка під землею. Другий ліворуч — колишній начальник Красноармійської ДІОП В. Дьомін; разом з гірниками на кілометрову глибину спускаються (у центрі групи зліва направо) начальник інспекції з контролю за провітрюванням і пилогазовим режимом шахт О. Симонов і начальник Пролетарської інспекції у вугільній промисловості В. Цимбаленко; начальник теруправлінняя М. Малєєв (у центрі) з держінспекторами, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, після вручення їм нагород; за досвідом у Донбас неодноразово приїжджали колеги з Китаю та інших держав. У центрі — начальник теруправ+ ління М. Малєєв, крайній праворуч — його заступник В. Король; у цеху металургійного комбінату «Азовсталь» колишній заступник начальника теруправління О. Кузьменко і начальник Маріупольської інспекції промислової безпеки та охорони праці Б. Мамонтов; головний конструктор системи УТАС Є. Жмакін, Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак і начальник Донецького гірничого округу Ю. Скрипник вивчають можливості «розумної машини»; Президент України В. Ющенко розмовляє з гірниками шахти імені О. Ф. Засядька про створення безпечних умов їхньої праці. Фото автора та з архіву теруправління

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА МІСЦЕВА ВЛАДА

СИТУАЦІЯ ПІД КОНТРОЛЕМ НАРОДНИХ ОБРАНЦІВ

З

аслухавши інформацію Депутати обласної ради Розробити обласну програму по начальника теруправлін+ ліпшення стану безпеки, гігієни праці схвалили звернення до Кабіне+ ту Міністрів стосовно приско+ ня Держгірпромнагляду та виробничого середовища на 2008— рення запровадження механіз+ по Рівненській області М. Но+ са, депутати обласної ради 2010 рр. та звернутися до Кабінету му економічного стимулюван+ визнали, що в регіоні впро+ Міністрів з проханням прискорити ня суб’єктів господарювання довж останніх років певна запровадження механізму економіч до поліпшення умов і охорони робота щодо провадження ного стимулювання суб’єктів госпо праці. Такий крок дуже важли+ державної політики у галузі дарювання до поліпшення умов і охо вий, оскільки на території Рів+ охорони праці приводилася. рони праці — таке рішення прийняли ненської області розміщена Проте рівень виробничого депутати на сесії Рівненської облас значна кількість об’єктів підви+ щеної небезпеки (підприємства травматизму залишається ще ної ради. атомної енергетики, хімічної високим, особливо зі смер+ джено заходи, спрямовані на поліп+ промисловості, трубопровідного тельними наслідками. Так, протягом 9 місяців 2007 р. на шення стану промислової безпеки, транспорту та ін.), рівень промисло+ Рівненщині стався 181 нещасний ви+ охорони праці, зниження виробни+ вої безпеки яких становить загрозу падок на виробництві, в той час як чого травматизму в Рівненській у вигляді техногенних аварій не тіль+ за аналогічний період минулого ро+ області. Їх виконання повинні забез+ ки працівникам даних підприємств, ку —191. Але водночас із зменшен+ печити місцеві органи виконавчої але й населенню прилеглих терито+ ням загальної кількості травмувань влади та місцевого самоврядування. рій. Така небезпека посилюється й Серед першочергових завдань — тим, що на переважній більшості під+ працюючих збільшилася кількість не+ щасних випадків зі смертельними перевірка виконання колективних приємств експлуатуються гранично наслідками. За звітний період на ро+ договорів у частині створення без+ зношені основні фонди та застосо+ бочих місцях з різних причин загину+ печних умов для працюючих на під+ вуються застарілі технології. приємствах, сприяння лікувальним В умовах ринкової економіки, ло 18 осіб проти 11 у 2006 р. Щорічно через несприятливі закладам і роботодавцям у прове+ йдеться у тексті звернення, коли на умови праці, незадовільне забезпе+ денні профілактичних медичних перше місце виходять економічні ме+ чення працівників засобами колек+ оглядів працюючих, ведення за їх тоди управління, прийняття вищезаз+ тивного та індивідуального захисту в результатами окремого реєстру начених нормативних актів буде по+ області реєструється близько 10 ви+ груп ризику працівників, де вівся тужним важелем економічного впли+ падків профзахворювань та понад облік професійних захворювань, ву на роботодавців і власників під+ 40 нещасних випадків, що призво+ проведення відповідних лікувально+ приємств і призведе до покращання дять до стійкої втрати працездатно+ профілактичних заходів щодо про+ стану промислової безпеки та охо+ фесійної реабілітації таких осіб. рони праці на підприємствах, а від+ сті (інвалідності). Понад 80% основних виробни+ При проведенні тендерів щодо за+ так безпеки населення області. Тому депутати просять доручити чих фондів на багатьох підприєм+ лучення суб’єктів господарювання ствах експлуатується з істотними від+ до виконання будівельно+монтаж+ компетентним органам центральної хиленнями від вимог безпеки. А це — них робіт за рахунок державного виконавчої влади терміново розроби+ потенційна загроза для працюючих. бюджету передбачено врахувати ти Порядок встановлення знижок і Такий стан справ значною мірою є наявність у них дозволів Держгір+ надбавок до страхових тарифів, як це наслідком залишкового принципу промнагляду на право виконання передбачено ст. 47 Закону «Про за+ фінансування профілактичних захо+ робіт підвищеної небезпеки. Будуть гальнообов’язкове державне соціаль+ також вжиті невідкладні заходи що+ не страхування від нещасного випад+ дів з охорони праці. Зважаючи на це та з метою за+ до виконання попередніх рішень ку на виробництві та професійного безпечення конституційних прав обласної ради в частині забезпе+ захворювання, які спричинили втрату громадян на безпечні та нешкідливі чення безпеки ліфтового господар+ працездатності», а також прискорити умови праці, рішенням сесії обла+ ства. Передбачається проведення їх розгляд і введення в дію. сної ради від 14 грудня 2007 р. паспортизації будівель і споруд ко+ С. САБАНЮК (прес+служба № 544 та відповідно до Законів мунальної власності, які перебува+ «Про місцеве самоврядування в Ук+ ють у незадовільному технічному теруправління Держгірпромнагляду по Рівненській області) раїні» та «Про охорону праці» пого+ стані.

2. Зам. №

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

УСУНУТИ ПОРУШЕННЯ НА БУДІВЕЛЬНИХ ОБ’ЄКТАХ Будівельний бум, що спостерігається у великих містах країни, супроводжується, на жаль, неприпустимо високим рівнем виробничого травматизму. Восени 2007 р. органи прокуратури Харківської області провели цільову перевірку додержання чинного законодавства суб’єктами господарської діяльності регіону, які задіяні на виконанні будівельних робіт. Про деякі її підсумки, вжиті за ходи для запобігання випадкам порушення чинного законодав ства розповів старший прокурор Харківської обласної проку ратури, юрист 2 го класу М. ГОНЧАРОВ.

О

б’єкти, що споруджуються, ор+ ганізації та підприємства буді+ вельної галузі Харківської області ніколи не залишалися без пильної уваги органів прокуратури. На виконання намічених планів на III квартал 2007 р. співробітники обласної прокуратури провели пе+ ревірки додержання Законів «Про охорону праці», «Про ліцензування деяких видів господарської діяльно+ сті», чинних нормативно+правових актів у цій сфері, якими зобов’язані керуватися суб’єкти господарської діяльності, контролюючі їх місцеві органи Держгірпромнагляду, управ+ ління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації. У ході перевірок було встановлено, що рівень виробничого травма+ тизму в будівельній галузі регіону залишається невиправдано висо+ ким. Так, за 9 місяців 2007 р. на бу+ дівельних майданчиках Харківщини сталося 40 нещасних випадків, у то+ му числі п’ять — зі смертельними наслідками. Впродовж 2006 р. на будівельних об’єктах загинуло 8 бу+ дівельників.

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

Аналіз нещасних випадків свідчить, що основними причинами виробничо+

го травматизму в галузі як і раніше є: порушення виробничої і трудової дисципліни посадовими особами та робітниками, незадовільний техніч+ ний стан машин і механізмів, недо+ статнє забезпечення роботодавця+ ми безпечних і нешкідливих умов праці працюючих. На багатьох буд+ майданчиках не проводилися ін+ структажі, навчання та перевірка знань з питань охорони праці. У хо+ ді перевірок ЗАТ «Фінпрофіль», ПП «Екотон Буд», ТОВ «Харківелітбуд» і ВБК «Харківбудмонтаж» було вста+ новлено, що посадові особи зазна+ чених підприємств на порушення Правил будови і безпечної експлуа+ тації вантажопідіймальних кранів до+ пустили експлуатацію несправних баштових кранів, інших вантажопід+ йомних механізмів зі зношеними ка+ натами. Прокуратурою Фрунзенського району Харкова було внесено від+ повідні приписи, порушено адміні+ стративні провадження щодо винних посадових осіб за допущені пору+

шення вимог законодавства про охорону праці. Аналогічні порушення було вияв+ лено прокурорами Дзержинського, Київського районів Харкова (цен+ тральні райони обласного центру, де зводиться багато нових будівель і споруд), Чугуївським міжрайонним прокурором. З метою усунення по+ рушень також було вжито заходів прокурорського реагування. Прокуратурою Орджонікідзев+ ського району Харкова було встанов+ лено, що у ТОВ «Енергетик» і «Фо+ ра+Схід» не оформлялися належним чином посадові інструкції відпові+ дальних осіб. На цих підприємствах існувала практика допуску до робо+ ти керівників структурних підрозді+ лів, які не пройшли навчання з охо+ рони праці. Для усунення виявлених порушень прокуратурою внесено приписи стосовно посадових осіб, які допустили виявлені порушення. На жаль, подібні порушення не поодинокі. Майже на всіх підприєм+ ствах будівельної галузі, які перевіри+ ли працівники прокуратури, відпові+ дальними посадовими особами не виконуються вимоги ст. 8 Закону «Про охорону праці», внаслідок чого багато робітників+будівельників не забезпечені спецодягом, спецвзут+ тям, іншими ЗІЗ. Найбільшу кількість подібних порушень виявлено Ізюмсь+ ким, Лозівським, Куп’янським міжра+ йонними прокурорами, співробітни+ ками Комінтернівської та Орджо+ нікідзевської прокуратур Харкова. Органи прокуратури серйозно турбує той факт, що багато керівни+ ків підприємств будівельної галузі не піклуються про проведення атестації робочих місць за умовами праці. Це свідчить про те, що відповідні поса+ дові особи місцевих органів держав+ ної влади та місцевого самовряду+ вання на порушення вимог ст. 34, 35 Закону «Про охорону праці» належ+ ним чином не виконують покладені на них функції. Зокрема, не здійсню+ ється контроль за додержанням за+ конодавства про охорону праці на підприємствах, які зареєстровані та працюють у межах тих чи інших адмі+ ністративних одиниць, за реаліза+ цією державної політики в галузі

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

охорони праці на територіях сільсь+ ких, селищних і міських громад. Міс+ цеві органи державної влади та міс+ цевого самоврядування фактично самоусунулися від виконання покла+ дених на них обов’язків щодо здій+ снення контролю за додержанням чинних нормативно+правових актів з охорони праці. Підтвердженням того і є численні порушення, виявлені ор+ ганами прокуратури на підприєм+ ствах будівельної галузі. З метою усунення порушень і не+ доліків місцевим органам державної влади та місцевого самоврядування внесено відповідні подання. Ряд претензій в органів прокура+ тури є і до працівників державних ін+ спекцій котлонагляду, підйомних споруд і з нагляду за охороною пра+ ці у будівництві теруправління Держ+ гірпромнагляду по Харківській об+ ласті. Було встановлено, що дер+ жавні інспектори П. Іщенко та І. Тим+ ченко не здійснювали належний кон+ троль за виконанням виданих раніше приписів. Так, до моменту перевірки, що проводилася напри+ кінці жовтня, профільна інспекція не одержала інформації від ВАТ «Трест «Житлобуд+1» про виконання раніше виданого припису від 25.07.2007 р.; від ВБК «Прогрес» — про виконан+ ня припису від 24.07.2007 р.; від ТОВ «Укрмонтажбудінвест» — про виконання припису від 25.01.2007 р., а також від інших підприємств. Крім того, у більшості випадків контроль+ ні перевірки усунення виявлених по+ рушень, викладених у приписах, дер+ жавними інспекторами вищевказа+ ної інспекції не проводяться. Багато відповідей підприємств мають фор+ мальний характер, у них немає відо+ мостей про конкретні заходи, спря+ мовані на виконання приписів (відпо+ віді ТОВ «Будальянс» від 06.03.2007 р., ВАТ «ЮСАЕМ» від 08.02.2007 р. і ряд інших). Вивченням матеріалів справ про адміністративні правопорушення встановлено, що в діяльності держін+ спекцій котлонагляду, підйомних споруд та нагляду за охороною пра+ ці в будівництві допускаються пору+ шення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення

2*

В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ при притягненні винних осіб до адмі+ ністративної відповідальності. Зо+ крема, співробітниками прокурату+ ри виявлено порушення ст. 254 КпАП, що зводяться до необгрунто+ ваної відмови щодо складання про+ токолів про адміністративні право+ порушення у випадках, коли в ході перевірок держінспектори виявляли факти порушень нормативно+право+ вих актів з охорони праці. Напри+ клад, державним інспектором А. Зай+ цем під час перевірки ВК «Дизель+ буд+8» було виявлено відсутність проекту провадження робіт, дозво+ лів на виконання робіт підвищеної небезпеки (припис № 22/1 від 28.02.2007 р.), проте протокол про адміністративне правопорушення щодо голови правління цього коопе+ ративу О. Черняєва складено не було. Крім того, інспектором не бу+ ло складено протоколи про адміні+ стративні правопорушення щодо винних у порушеннях посадових осіб ТОВ БК «Суміш», де також було виявлено грубі порушення (на буд+ майданчику підприємства не було проекту провадження робіт, праців+ ники працювали без спецодягу та ін+ ших ЗІЗ, виявлено випадки порушен+ ня правил поводження з електро+ інструментами). Наведені факти свідчать про те, що окремі посадові особи, наділені державою певними повноваження+ ми, не в повному обсязі виконують покладені на них обов’язки. Не на належному рівні здійснюють свої повноваження також і посадові осо+ би управління містобудування та ар+ хітектури Харківської облдержадмі+ ністрації. Прокурорською перевір+ кою, зокрема, встановлено, що від+ ділом ліцензування будівельної діяль+ ності управління під час прийому документів від підприємств і органі+ зацій, які є підставою для видачі лі+ цензій, на порушення ст. 20 Закону «Про ліцензування деяких видів гос+ подарської діяльності» не перевіря+ лася достовірність поданих докумен+ тів на відповідність їх ліцензійним умовам для того чи іншого виду діяльності.

Первомайською міжрайонною прокуратурою встановлено, що управлінням містобудування та архі+ тектури Харківської облдержадміні+ страції видано ліцензію ТОВ «Регіон+ Знак», згідно з якою воно могло здій+ снювати будівельну діяльність, але фактично в товаристві не було май+ стра та робітників деяких будівель+ них професій. Не було оформлено трудові відносини з тими з них, хто був допущений до роботи. Чому ж виявлене грубе порушення не було взято до відома під час видачі ліцен+ зії посадовими особами відділу лі+ цензування будівельної діяльності управління? Під час перевірки ТОВ «ДЕСА+ ДА» було встановлено, що посадо+ ві особи підприємства подали зая+ ву на видачу ліцензії в управління містобудування та архітектури обл+ держадміністрації, до якої було додано документи, що підтверджу+ ють рівень освіти та відповідну ква+ ліфікацію 14 штатних працівників (мулярів, малярів+штукатурів, слю+ сарів тощо). Тим часом на момент перевірки та розгляду заяви вияви+ лося, що фактично підприємство не мало у своєму розпорядженні цих кадрів. Усіх працівників підприєм+ ства було звільнено, про що свідчи+ ли видані накази... Безумовно, органи прокуратури не можуть миритися з такими волаю+ чими фактами порушення законо+ давства. За результатами перевірки ТОВ «ДЕСАДА» порушено кримі+ нальну справу за ст. 366 ч. 1 Кримі+ нального кодексу України. Усього за результатами цільових перевірок додержання законодав+ ства про охорону праці на об’єктах будівельної галузі області було вне+ сено 34 подання і приписи, 3 протес+ ти. За актами прокурорського реа+ гування 75 посадових осіб було при+ тягнено до відповідальності. Будівельні майданчики не повин+ ні бути об’єктами, де працівники не+ виправдано ризикують своїм життям і здоров’ям. Чинного законодавства повинні додержуватися неухильно всі без винятку!

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НАВЧАННЯ

З УСІМА ЗРУЧНОСТЯМИ Стаття 18 Закону «Про охорону праці» передбачає, що «не допуска ються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці». В Автоном ній Республіці Крим нині нарахову ється близько 40 тис. підприємств, установ та організацій. Якщо враху вати, що на кожному з них необхідно один раз на три роки забезпечити навчання та перевірку знань з пи тань охорони праці щонайменше трьох осіб, то їх загальна кількість становитиме 120 тисяч. Як забезпе чити виконання цієї норми Закону, якщо у Криму діє всього лише 11 нав чально методичних центрів і комбі натів, і як вирішуються ці питання в одному з найвідоміших і найповаж ніших у своїй галузі — Ялтинському навчально методичному центрі еко логії, де за 20 років існування про йшли навчання 15 тис. осіб, з’ясо вував наш власний кореспондент Сергій КОЛЕСНИК.

У

середині листопада 2007 р. Ял+ тинський навчально+методичний центр екології відзначив своє 20+річчя. У 1987 р. за рішенням Уряду СРСР з метою підготовки спеціалістів на базі теплонасосної станції «Друж+ ба» та діючого геліополігону на даху чотириповерхової будівлі у сел. Міс+ хор розпочав свою діяльність багато+ профільний навчальний заклад. Ще з 1989 р. центр проводить навчання по+ садових осіб, спеціалістів з охорони праці та експлуатації об’єктів підвище+ ної небезпеки (котли, трубопроводи, посудини, що працюють під тиском, вантажопідйомні механізми, газове господарство, електроустаткування), тому і має достатній досвід у цьому на+ прямі. Розташування біля підніжжя го+ ри Ай+Петрі за 200 м від моря дає мож+ ливість поєднувати корисне з приєм+ ним, адже у корпусі загальною пло+ щею 1300 м2 є готель на 40 місць, їдальня, аудиторії, обладнані необхід+ ними ортехнікою та засобами для нав+ чання, бібліотека з фондом понад 1,5 тис. книг, необхідні методичні та ін+ структивні матеріали. На виконання Закону «Про охоро+ ну праці» за період з 1995 р. тут про+

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

йшли навчання більш як 11 тис. осіб, з них з питань електробез+ пеки — 1,6 тис., працівників електротехнічних лаборато+ рій —1,1 тис., з питань безпеч+ ної експлуатації об’єктів підви+ щеної небезпеки — 0,4 тис. та за іншими напрямами. Постій+ ними партнерами центру вже понад 12 років є Федерація профспілок Укра+ їни, міністерства АР Крим, підприємства паливно+енергетичного комплексу (НЕК «Укренерго», «Крименерго», «Теплоко+ муненерго» та інші), Фонд соціального страхування від не+ щасних випадків на виробництві та про+ фесійних захворю+ вань України, ВАТ «Укртелеком», ЗАТ «Укрпрофоздоров+ ниця», райдержадмі+ ністрації. У 2006 р. заклад став відкритим акці+ онерним товари+ ством і отримав но+ вий дозвіл Держгір+ промнагляду. Було поновлено договір про співпрацю з Го+ ловним навчаль+ но+методичним цен+ тром Держгірпромнагляду, згідно з яким йому делеговані права щодо про+ ведення навчання та перевірки знань заступників міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади

Ради міністрів АР Крим, керівників і спеціалістів служб охорони праці, чле+ нів комісії з перевірки знань з питань охорони праці. Тоді ж при центрі було створено Ялтинське відділення Центру психофізіологічної експертизи. Сьогод+ ні слухачі курсів мають можливість оз+ найомитися зі всією існуючою законо+ давчою базою. Для цього навчальний процес проводиться з використанням найновіших комп’ютерних технологій, ліцензійних навчальних і контролю+ ючих програм НВП «ПРОТЕК». Елек+ тронна база центру налічує понад

200 інструкцій з охорони праці. Нор+ мативна база постійно поновлюється, на що витрачається щорічно 15—20% від загальних витрат установи. Як повідомила незмінний директор

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

центру К. Курдюмова, спочатку в Держ+ гірпромнагляді, Кримському тер+ управлінні існувала думка, що цей за+ клад є більше санаторний, ніж на+ вчальний, адже розміщений центр у розкішному прибережному Місхорсь+ кому парку з хвойними та вічнозелени+ ми рослинами, морське повітря, поряд канатна дорога Місхор — Ай+Петрі, а там гірське повітря, катання на лижах. Але вже після кількох проведених кур+ сів навчань, поспілкувавшись із слуха+ чами, взявши участь у роботі комісій з перевірки знань, така думка зміни+ лась. Тому що до якості навчання тут ставляться з повною відповідальністю. Особлива увага приділяється навчан+ ню з питань електробезпеки та без+ печної експлуатації об’єктів підвище+ ної небезпеки, що високо цінується Держгірпромнаглядом і Держенерго+ наглядом. У Ялтинському центрі запо+ чаткована така система навчання, ко+ ли слухачі до екзамену допускаються тільки після того, як пройдуть тест на знання відповідних правил. Для цього їм

ЗНАННЯ — ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ надається можливість вивчити нор+ мативні акти, користуючись комп’ю+ терною базою, Інтернетом, існуючою нормативною літературою. Для по+ стійного оновлення нормативної бази центр уклав договори з видавництва+ ми, які друкують нормативно+правові акти з охорони праці, зміни до них і надсилають відповідну кількість екзем+ плярів. Викладачами запрошуються найдосвідченіші спеціалісти, вчені, працівники наглядових органів. Тому якісне навчання ніяк не може бути де+ шевим. І прикро, коли при проведенні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України тендерів на навчання враховується тільки вар+ тість послуг з навчання, а не головна їх складова — якість. А коли навчання проводиться формально, то й ставлен+ ня до самої охорони праці буде ана+ логічним. Тому колектив центру вчить своїх слухачів підвищувати вимогли+

вість з боку керівництва райдержадмі+ ністрацій, селищних та сільських рад до керівників підприємств та організа+ цій усіх форм власності щодо суворо+ го додержання вимог Закону «Про охорону праці». Наприкінці зустрічі Клавдія Якимів+ на побажала, щоб уряд АР Крим та+ кож більше уваги приділяв питанням охорони праці. Адже ще з 2006 р. у Криму не розроблена і не затвердже+ на Регіональна програма покращан+ ня стану безпеки, гігієни праці і вироб+ ничого середовища. А це значить, що не передбачаються кошти для фінан+ сування заходів з охорони праці, в то+ му числі на проведення навчання з пи+ тань охорони праці. На знімку: слухачі курсів проходять тест+контроль з електробезпеки. Фото автора та з архіву Ялтинського навчально+методичного центру екології

Г Р О М А Д С Ь К И Й К О Н Т Р О Л Ь У ДІЇ

БОРОТЬБА З ПРИХОВУВАННЯМ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

ТРИВАЄ Завершився 2007 рік — Рік боротьби з прихову ванням нещасних випадків на виробництві, прого лошений Федерацією профспілок України. За ін формацією управління охорони праці та здоров’я ФПУ у першому півріччі 2007 р. профспілкові організації деяких областей, у тому числі і Мико лаївської області, цю роботу організували не на належному рівні. Про причини та заходи реагу вання на критику розповів головний спеціаліст — технічний інспектор праці ФПУ при Миколаїв ській облпрофраді С. ШАБАРДІН.

З

часу утворення Фонду соціально+ го страхування від нещасних ви+ падків на виробництві та профе+ сійних захворювань України підприєм+ ства та організації, незалежно від форм власності, сплачують відповідні страхові внески до Фонду, який у разі нещасного випадку на виробництві фі+ нансує потерпілому витрати на ліку+ вання, реабілітацію, спеціальний до+ гляд, здійснює відповідні виплати сім’ї у разі загибелі годувальника внаслідок нещасного випадку тощо. Здавалося б, причин приховувати нещасні випад+ ки на виробництві немає, навпаки, ке+ рівники повинні отримувати моральне задоволення від повернення певної

частини сплачених страхових внесків до Фонду своєму працівникові. На жаль, так відбувається не скрізь. Ре+ зультати роботи профспілок України у першому півріччі минулого року пока+ зали, що майже 1,5 тис. потерпілих на виробництві не одержали або одер+ жали не в повному обсязі передбаче+ ні законодавством виплати і компен+ сації. Багато таких фактів виявлено і в Миколаївській області. Так, за вимо+ гою представників профспілок було призначено нові розслідування неща+ сних випадків, по яких були складені акти за формами НПВ або НТ у ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», Новобузькому палаці культури, ВАТ

«Інгул» та на інших підприємствах. За результатами повторних розслідувань були складені акти за формою Н+1, потерпілі одержали належні виплати. За ініціативи профспілок було виз+ нано необ’єктивним проведення спе+ ціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався у серпні 2007 р. на ДП «Завод імені 61 комунара». Технічний інспектор праці оформив подання до теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області, родина за+ гиблого звернулася до суду. Серед причин недостатнього впли+ ву профспілок на виявлення фактів приховування нещасних випадків є і

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

те, що кількість членів профспілок з кожним роком зменшується. Зараз в області 237 тис. членів профспілок. Це 90% від кількості працюючих на під+ приємствах, де створені профспілкові організації. Згідно з даними обласно+ го управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань всього застрахова+ них 338,6 тис. осіб, а зайнятих на ви+ робництві (за даними обласного упра+ вління статистики) — 542,7 тис. осіб. Тобто більше половини працюючих в області не є членами профспілкових організацій. І якщо нещасний випадок стався на підприємстві, де відсутня профспілкова організація, до складу комісії з розслідування нещасного ви+ падку не включаються ні представни+ ки профспілки цього підприємства, ні технічний інспектор праці ФПУ. Тому профспілкам у таких випадках вплину+ ти на об’єктивність розслідування не+ щасного випадку неможливо. На жаль, нині спостерігається тен+ денція до ліквідації профспілкових орга+ нізацій на підприємствах, де вони існу+ вали раніше, небажання керівників но+ востворених підприємств та організа+ цій утворити профспілкову організацію. А навіщо? Щоб хтось вимагав від влас+ ника або керівника забезпечити пра+ цівників засобами індивідуального за+ хисту, припинити роботи, що викону+ ються з порушеннями вимог безпеки, проводив незалежну експертизу умов праці, що передбачається ст. 41 Зако+

ну «Про охорону праці»? Звичайно, для них це зайві клопоти. Тільки тоді, коли будуть створені незалежні профспілки, керівник профспілки зможе ефективно впливати на незаконні дії роботодав+ ців. А сьогодні на це можна сподівати+ ся лише там, де власник пройшов нав+ чання з питань охорони праці не фор+ мально, а чомусь+таки навчився. З метою виявлення фактів прихову+ вання нещасних випадків на вироб+ ництві представники профспілкових організацій, технічний інспектор праці ФПУ тісно співпрацюють з терупра+ влінням Держгірпромнагляду по Мико+ лаївській області, управлінням Фонду. Так, у 2007р. представники профспі+ лок тільки у рамках Всесвітнього Дня охорони праці здійснили 118 переві+ рок стану охорони праці, в ході яких виявили 468 порушень вимог законо+ давства про охорону праці. Робото+ давцям вручено 78 подань. Державні інспектори теруправління за поданням працівників профспілок оштрафували 11 посадових осіб. Хід виконання заходів у рамках Ро+ ку боротьби профспілок з приховуван+ ням нещасних випадків розглядався у жовтні 2007 р. на засіданні президії і в листопаді на засіданні обласної ради профспілок. Підсумки роботи обгово+ рювались у листопаді на семінарі за участі представників обласного тер+ управління, управління виконавчої ди+ рекції Фонду, головного управління праці та соціального захисту населен+ ня облдержадміністрації, представни+

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ЙТИ В НОГУ З ЧАСОМ У нашій країні керівни ки більшості підприємтв, як правило, не мають до статніх навичок у вирі шенні питань безпеки ви робництва. Знайти фахів ців, які володіють цими пи таннями, з кожним роком все важче. Дефіциту фахів ців з охорони праці сприяє зниження практичного дос віду розробників програм та викладачів закладів осві ти (у зв’язку із зміною поко лінь). У цих умовах велике значення має якість про грам навчання з питань охорони праці.

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

Д

исципліна «Охорона праці» по своїй суті є політехнічною, ос+ кільки базується на знаннях, отриманих з різних галузей, за різ+ них умов виробництва та напрямів виробничої діяльності (від технічних, медичних до юридичних). Розумінню питань безпеки вироб+ ництва мають сприяти навчальні за+ клади та навчальні посібники з охо+ рони праці, основною метою яких є надання об’єктивних базових знань про організаційно+технічні умови без+ печного ведення робіт та заходи що+ до запобігання виникненню аварій, нещасним випадкам та професій+ ним захворюванням на виробництві.

ків профспілок. Протягом року підпри+ ємствам надавалась практична допо+ мога у вирішенні питань, спрямованих на виконання заходів у рамках Року боротьби з приховуванням нещасних випадків. Проведено чотири семінари з представниками профспілок різних галузей з метою вивчення методичних рекомендацій щодо реалізації зав+ дань Року боротьби профспілок з приховуванням нещасних випадків. Представники облпрофради, обкомів профспілок постійно звертаються до лікувальних закладів області з метою виявлення звернень потерпілих від не+ щасних випадків на підприємствах. Як+ що таке звернення зареєстроване, представники профспілок перевіряють наявність повідомлень від лікувально+ го закладу до робочих органів Фонду і на підприємства. Під час відвідування підприємств з’ясовується, розслідува+ но нещасний випадок чи ні. Не можна сказати, що робота профспілок Миколаївщини щодо вия+ влення фактів приховування нещасних випадків активізувалась саме у 2007 р. Вона постійно проводилася і раніше, надалі також перебуватиме на по+ стійному і жорсткому контролі. Адже профспілка — керівний орган, який найбільше наближений до учасників виробничого процесу, більше відчуває біль та потреби тих, хто працює, а зна+ чить, має законне право на належний соціальний захист з боку держави. Фото С. КОЛЕСНИКА

Навчальні посібники з охорони пра+ ці підлягають постійному коригуванню, оскільки повинні реагувати як на змі+ ни чинного законодавства про охоро+ ну праці, так і оновлення технологіч+ них процесів тієї галузі виробництва, на яку вони розраховані. Необ’єк+ тивність у викладі питань, на яких ба+ зується безпека виробництва, впли+ ває на фаховий рівень випускників навчальних закладів і в подальшому може вплинути на результати вироб+ ництва, призвести до збитків, стати причиною виробничого травматизму. У більшості навчальних посібни+ ків не розкрито різниці між малим і великим, приватним і державним під+ приємством, але передбачено одна+ ковий підхід до питань безпеки ви+ робництва незалежно від сфери діяльності та структури управління підприємством. Типові програми (від+

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

повідно і навчальні посібники) на+ вчання з питань охорони праці все більше орієнтуються на організацій+ ні питання, що формалізує сам про+ цес виробництва та зменшує особи+ сту відповідальність працівників за виконання робіт. Розробники типо+ вих програм та навчальних посібни+ ків все більше віддаляються від ви+ робничої діяльності, що впливає на рівень практичних знань випускників. Відповідно до чинних норм і пра+ вил охорони праці на будь+якому промисловому підприємстві із знач+ ними обсягами виробництва, крім служби охорони праці, повинно бути призначено понад 10 відповідальних осіб, які здійснюють нагляд за експлу+ атацією виробничих будівель (спо+ руд) та виробничого устаткування на об’єктах енергетичного, водопровід+ но+каналізаційного, хімічного, газо+ вого, вентиляційного, вантажопід+ йомного та ліфтового господарства, котлового господарства і посудин, що працюють під тиском, транспорт+ них засобів тощо. Крім того, відпові+ дальна особа повинна мати значну кількість оперативної документації (положень, стандартів, наказів, актів, журналів, інструкцій тощо), що ре+ гламентує виробничу діяльність. А як+ що взяти малі підприємства, кількість яких збільшується з кожним роком і де фактично відповідальність за стан виробничого устаткування покла+ дена на одного+двох працівників, то виникає закономірне запитання — як особа, яка не є фахівцем з охоро+ ни праці, спроможна організувати ефективну роботу з охорони праці на підприємстві без належного базо+ вого навчання та інформаційної під+ тримки з питань охорони праці? Враховуючи практичний досвід, потрібно внести зміни (доповнення) у чинну типову програму навчання з нормативної дисципліни «Основи

охорони праці», яка розрахована на студентів загальноінженерних, економічних, педагогічних та інших гу+ манітарних спеціальностей вищих за+ кладів освіти України. Одним із шляхів реалізації програми є висвітлення питань охорони праці в навчальних посібниках, за якими навчаються сту+ денти вищих навчальних закладів. Але ж з часу написання ряду посібни+ ків нормативна база з охорони праці зазнала суттєвих змін, крім того, їх ав+ тори не розкрили деякі питання чи оперували недостовірними даними. Наведемо основні питання, які, на думку автора, мають бути внесе+ ні (уточнені) у посібники і відповідно у типову програму навчання з нор+ мативної дисципліни «Основи охо+ рони праці». У розділах «Терміни і визначення з охорони праці», де є посилання на ДСТУ 2293+99, не розглядаються такі

вого колективу з роботодавцем (а як бути з підприємствами, де відсутні профспілкові комітети, яких сьогодні переважна більшість?). Розглядаєть+ ся тільки трудовий договір, але не розглянуто особливості цивільно+ правового договору, поняття «від+ сторонення від роботи»; не розгля+ нуто основні вимоги Господарсько+ го кодексу України (наприклад, хоча б види підприємств). Коли йдеться про працю жінок та молоді (маються на увазі неповно+ літні), про охорону праці інвалідів — ні слова. Немає жодного посилання на нормативні документи, що вста+ новлюють порядок проведення на+ вчання неповнолітніх, організацію праці інвалідів та перелік робіт, до яких заборонено залучати жінок, підлітків та інвалідів. Розглядаються питання про три+ ступеневий адміністративно+громад+

Розумінню питань безпеки виробництва мають сприяти навчальні заклади та навчальні посібники з охорони праці, основною метою яких є надання об’єктивних базових знань про організаційно+технічні умови безпечного ведення робіт та заходи щодо запобігання виникненню аварій, нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві. базові поняття, як роботи підвище+ ної небезпеки, робота на висоті, верхолазні роботи, виробнича бу+ дівля; уповноважена найманими працівниками особа з питань охо+ рони праці; дозвіл на початок робо+ ти (ліцензія); посадова інструкція; ви+ ди інструкцій (з охорони праці, екс+ плуатаційні (робочі), технологічні), а також визначення таких базових термінів, як установка, устаткування, машина, механізм, агрегат, апарат, пристрій, інвентар тощо. Указується, що колективний дого+ вір укладається профспілковим комі+ тетом підприємства від імені трудо+

ський контроль за станом охорони праці на виробництві. (А як же хол+ динги, компанії, об’єднання, де, як правило, маємо до п’яти рівнів управ+ ління?) Деякі повноваження дер+ жавних інспекторів і контролерів ор+ ганів державного нагляду (напри+ клад, відвідувати виробництво в будь+який час) є застарілими; розгля+ нуто тільки кілька структур держав+ ного нагляду (органи прокуратури, Держгірпромнагляду, СЕС, пожеж+ ний нагляд тощо) та одну структуру регіонального нагляду (місцеві орга+ ни влади). А на практиці, наприклад, у будівельній галузі сьогодні маємо

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

до 30 органів державного та гро+ мадського нагляду і контролю за безпекою виробництва. Немає жодного посилання на форму 7+тнв «Звітність про виробни+ чий травматизм». У розділі «Гігієна праці та вироб+ нича санітарія» немає посилань на Гігі+ єнічну класифікацію праці за показни+ ками шкідливості та небезпечності фак+ торів виробничого середовища, важ+ кості та напруженості трудового про+ цесу (наказ МОЗ від 27.12.2001 р. № 528) або хоча б на Гігієнічну класи+ фікацію праці за показниками шкід+ ливості та небезпечності факторів ви+ робничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (за+ тверджена Головним санітарним лі+ карем СРСР 12.08.86 р. № 4137+86), де визначені вимоги до організації робочих місць. У розділі «Охорона праці кори+ стувачів ПК» немає жодного поси+ лання на Правила охорони праці під час експлуатації електронно+обчи+ слювальних машин (НПАОП 0.00+ 1.31+99). Йдеться про ЕОМ старо+ го покоління, які вже не використо+ вуються (детальніше див. статтю «ЕОМ: настав час переробити нор+ мативний акт». — «Охорона праці», № 11, 2006 р.). Не визначено поняття «електро+ технічний персонал», «електротех+ нологічний персонал» та «неелек+ тротехнічний персонал», «група з електробезпеки» (детальніше див. статтю «Кваліфікаційні вимоги до працівників, які виконують роботи в електроустановках». — «Охорона праці», № 1, 2007 р.). Не вказується на необхідність опосвідчення електроустановок спо+ живачів та їх експертизи — різниця між ними є специфічною, і у такі тон+ кощі для гуманітарних спеціально+ стей можна не вдаватись.

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

У розділі «Системи, що працю+ ють під тиском» є незрозумілим по+ рядок організації служби безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, у тому числі тепловико+ ристовувальних установок і тепло+ вих мереж. Про необхідність випро+ бування ресиверів — посудин, що працюють під тиском (наприклад, компресори), не згадується взагалі. В одному з посібників у розділі «Правила безпеки під час виконан+ ня вантажних і транспортувальних робіт» — «Граничні норми підіймання та переміщення вантажів однією людиною» вказано: для чоловіків ві+ ком 18 років і старших — 50 кг (допу+ скається до 80 кг при одноразовому перенесенні на відстань по горизон+ талі до 35 м за умови, якщо вантаж укладається на спину і знімається ін+ шими вантажниками), що є допусти+ мим тільки для однієї категорії робіт+ ників — вантажників і недопустимо для всіх інших категорій працівників (норми наведено у табл. 4.1.7 Гігіє+ нічної класифікації праці за показни+ ками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу). Не розкрито загальноприй+ няте поняття «технологічний транс+ портний засіб», основні вимоги що+ до порядку реєстрації та технічного огляду транспортних засобів цієї ка+ тегорії. Не розглянуто вимоги без+ пеки під час виконання вантажно+ розвантажувальних робіт з викори+ станням автотранспорту (наприклад, норми складування, перевезення вантажів), що більш пріоритетно для студентів гуманітарних спеціально+ стей, ніж експлуатація спеціалізова+ них транспортних засобів (наприк+ лад, конвеєрів, рольгангів). Перелік медикаментів наводить+ ся незмінним з часів СРСР, у тому числі вимоги «змащувати обморо+

жені ділянки жиром, мазями не ре+ комендується», що на сьогодні є ана+ хронізмом. Не визначено основні вимоги щодо безпечної експлуатації буді+ вель і споруд (виробничих, громадсь+ ких, житлових) та внутрішньобудин+ кових інженерних мереж. Не розглянуто вимоги щодо ба+ зової оперативної документації з охорони праці (журналів), що мають бути на всіх рівнях управління охо+ роною праці підприємства. Йдеться лише про журнали реєстрації ін+ структажів з питань охорони праці. Не вказується на необхідність веден+ ня оперативних журналів для реє+ страції обліку та огляду устаткуван+ ня підвищеної небезпеки. Навчальні посібники і типова програма навчання з нормативної дисципліни «Основи охорони праці» не є адаптованими до вимог чинно+ го законодавства про охорону пра+ ці (законодавства про працю), не відтворюють сучасних змін у про+ мисловому виробництві (технології, умови і засоби виробництва), зде+ більшого мають теоретичний харак+ тер та орієнтовані на систему уп+ равління охороною праці великого (державного) підприємства. Для якіс+ ного навчання студентів вищих за+ кладів освіти з питань охорони пра+ ці до програм необхідно внести змі+ ни, які об’єктивно відтворювали б су+ часні умови розвитку виробництва та чинне законодавство про охоро+ ну праці (законодавство про працю). Потрібно більше підручників, розрахованих на конкретну аудито+ рію, орієнтованих на певну галузь ви+ робництва, виходячи з обсягів вироб+ ництва, кількості працюючих тощо . М. ФЕДОРЕНКО, головний дер+ жавний інспектор Київської державної інспекції з промислової безпеки та охо+ рони праці у будівництві

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Т Е М А ДЛЯ О Б Г О В О Р Е Н Н Я

Коротким рядком Нині у Харківській області експлуатуються 550 залізничних і 1000 автомобільних мостів.

12% залізничних мостів перебувають у незадовільному технічному стані, близько 5% потребують капітального ремонту або реконструкції.

84% автомобільних мостів загального користування не відповідають технічним вимогам. Майже 1000 житлових будинків в області (близько 5% від загальної кількості) належать до категорії аварійних. З наявних 9544 ліфтів 4392 відпрацювали встановлені терміни експлуатації. *** В Одеському шкірно* венеричному диспансері, обласному шпиталі інвалідів Великої Вітчизняної війни, міській поліклініці № 20, ЦРЛ смт Сарата і Комінтернівське, пологовому будинку в Білгород*Дністровському, санаторіях імені Чкалова та «Зелена гірка» незадовільно працюють вентиляційні системи. П р и ч и на — в і д с у т н і с т ь належного технічного нагляду за їх станом і експлуатацією. *** З метою забезпечення безпеки газопостачання ВАТ «Івано* Франківськгаз» у 2007 р. провело заміну 12,4 км газопроводів, у тому числі 4,04 км газопроводів, у яких закінчився термін експлуатації, капітальний ремонт обладнання 112 ГРП, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання майже 18 тис. громадських будівель і підприємств побутового та комунального призначення.

3. Зам. №

РУШІЙНА СИЛА

ПРАГМАТИЗМУ Прагнучи якнайшвидше запровадити європейські стан дарти нагляду за безпекою виробництва, Держгірпромна гляд все частіше акцентує увагу начальників теруправлінь на підвищенні якості роботи, спонукаючи їх до пошуку більш ефективних і часом навіть жорстких форм і мето дів управління колективом. Разом з цим постає руба кадро ве питання. Адже не секрет, що сьогодні держслужба зі скромними зарплатами і таким же соціальним пакетом втратила привабливість для молодих, перспективних про фесіоналів, особливо у промислово розвинених регіонах. Хоча Черкащина більше спеціалізується на сільськогосподарсько му виробництві, однак вона жодним чином не випадає із за гальних процесів. Тому покращання держнагляду за безпе кою праці на часі і для теруправління цієї області. Як тут вирішують ці питання? Нашому власному кореспонденто ві Надії БЕЗУГЛІЙ розповідає начальник теруправління Держгірпромнагляду по Черкаській області В. Онишко.

Ч

им зумовлений поступ будь якої системи? Реформами? Так, але до певної міри. Бо можна ту си стему краяти на всі боки, як охрімо ву свиту, і разом з тим тупцювати на місці. Інша річ, коли в основі тих чи інших перемін лежить не тільки від чуття поточного моменту, а й перед чуття завтрашніх проблем. Головна з них — підняття держнагляду на принципово новий якісний рівень, який би узгоджувався з європейсь кою практикою, де немає тотально го контролю всіх за всіма, а домінує персональна відповідальність вико навця будь якого рівня, що є складо вою його професійної підготовки. Саме цей принцип і ліг в основу створення в теруправлінні системи персональної відповідальності кож ного працівника. Можливо, він десь і перегукується з армійською дисци пліною, та у цьому, як показала не давня газова трагедія у Дніпропет ровську, є значний сенс. Наша довідка: у Черкаському тер управлінні працюють 33 інспектори, чий середній вік близько 50 років. Вони здійснюють нагляд за охоро ною праці і промисловою безпекою майже на 20 тис. підприємств різних форм власності і спеціалізації, 161 з яких експлуатують 224 об’єкти підви щеної небезпеки.

Однак, як каже прислів’я, у кож ної Домашки свої замашки. Так, ска жімо, ми запровадили детальний щомісячний аналіз роботи кожного працівника, який базується на що денному системному контролі з бо ку начальника теруправління, його заступників чи начальника відділу організації державного нагляду та управління охороною праці. Переві ряємо, на який об’єкт, коли і з якої причини виїжджав інспектор, що він там перевіряв, які зробив висновки, наскільки якісні його приписи, чи мо тивовані штрафні санкції тощо. Що це нам дає? По перше, накопичуєть ся достовірна інформація про робо ту як кожного працівника, так і ко лективу в цілому, що є підставою для об’єктивних оцінок і прийняття ра ціональних рішень. По друге, ство рюється така атмосфера вимогливо сті, коли всі працівники без зайвого нагадування неухильно і якісно вико нують свої посадові обов’язки. В ре зультаті структура працює як хоро ший годинниковий механізм. І мені, як її керівникові, немає потреби за микати на собі усі поточні виробни чі питання. Бо кожен начальник ін спекції — господар у межах своїх повноважень. Він не біжить за вирі шенням дрібних питань до начальни ка теруправління, не розводить ру

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

17

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ками, а бере відповідальність на се бе. І це відмінна мотивація до само дисципліни, самоосвіти, підвищення кваліфікації. Не менш важлива складова якіс ної роботи — системне навчання ін спекторського складу. Не буду гово рити про планові поїздки за знання ми на комітетські семінари, конфе ренції тощо. Вони ні для кого не ди вина і дають свій ефект. Скажу про те, що робимо своїми силами. Я маю на увазі щомісячне навчання у стінах теруправління, яке пов’язане не тіль ки з «розбором польотів», а й з вирі шенням конкретних проблем. Зрозу міло, що у короткій статті не перелі чити всіх прикладів, але один наве ду. Так, коли минулого року в обла сті почалося масове переведення зерносушарок на природний газ, ми зрозуміли, що давно заведена прак тика введення в експлуатацію цих об’єктів підвищеної небезпеки вже не узгоджується з вимогами сього дення. В чому вона полягала? Не зважаючи на те, що інспектор галу зевої інспекції давав дозвіл на ек сплуатацію лише газопроводу, су шарка автоматично також ставала до ладу. Нонсенс! Підняли норма тивні документи, методики і побачи ли, що цілий ряд їх застарів, особли во ті, які стосуються газопостачання. Як бути? Скажімо, у себе в регіоні ми знайшли вихід, та він локальний, а тому не дає принципового вирішен ня проблеми. Воно — за Держгір промнаглядом і підпорядкованими йому науковцями галузевого науко во дослідного інституту. Тільки доб ре було б, якби вони обов’язково враховували думку практиків. Наша довідка: атестація, прове дена в 2007 р., підтвердила відповід ність інспекторів теруправління зай маним посадам. Усі вони мають ви щу освіту, а ще двоє незабаром здо будуть другий вузівський диплом. Семеро працюють у системі держ нагляду за охороною праці понад 15 років, зокрема начальник тер управління — понад 24 роки. Третя складова покращання держнагляду — правова підготовка інспектора, який має справу не тіль ки з грамотним роботодавцем, але і з його юристами, котрі останнім ча сом почали спеціалізуватися на пра цеохоронному законодавстві. Пе вен, коли посилиться економічний тиск на роботодавця за незадовіль ний стан охорони праці і промисло

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

вої безпеки, працеохоронні конфлік ти загостряться. Тому ми посилаємо інспекторів по черзі без відриву від виробництва вчитися чи то у юридич ні навчальні заклади, чи на юридич ні факультети вищих навчальних за кладів. Бо практика показала, що правник зі сторони, та ще й такий, що працює у нас за сумісництвом, важко і довго входить у суть справи. Крім того, і в судах ще немає достат ньої практики розв’язання судових працеохоронних колізій. Тож питан ня правового захисту мусимо брати у свої руки. Ми не ставимо питання про набуття інспектором звання ма гістра. Достатньо і бакалаврських знань. Що дає нам така практика? Мож ливість найближчим часом створи ти відділ юридичної підтримки держ нагляду. Його призначення — не тільки запобігти судовим позовам чи взяти участь у судових засіданнях, а й юридичний аналіз роботи інспек тора з тим, щоб застерегти його від прийняття необдуманих рішень, до помогти йому, а за потреби, коли роботодавець пропускає повз вуха приписи, грамотно поставити питан ня і примусити правового нігіліста взяти у руки Закон «Про охорону праці». Наша довідка: за 11 місяців 2007 р. працівниками теруправління обсте жено 2649 підприємств, виявлено 30 105 порушень нормативних актів з охорони праці, видано 3708 при писів, притягнено до адміністратив ної відповідальності 2819 осіб, з них 805 — перші керівники. Всього за фіксовано 199 нещасних випадків, з них 16 — зі смертельними наслідка ми. Найвищий рівень виробничого травматизму в області у галузях ма шинобудування, АПК, соціально культурній сфері. У середньому ко жен інспектор взяв участь у перевір ках 82 підприємств. Є ще один, як на мене, досить важ ливий фактор впливу на якість держнагляду — моральний. Як на чальник теруправління я прагну, щоб підлеглий не лише добросовіс но виконував свої посадові обов’яз ки, але і вболівав за колектив, його реноме. Адже ми — державні служ бовці, тому наша поведінка — від жесту до тону розмови — мимоволі асоціюється з державою, з її вико навчою владою. Тому я категорично застерігаю наших працівників: ніякої пихатості, панських замашок у сто

сунках з людьми. Особливо з відві дувачами з райцентрів чи з села. Не ганяйте їх по кабінетах, а вислухай те, дайте пораду, зрештою, допомо жіть за можливості. Прикро говори ти, але одного з інспекторів, чия зне вага до людей перекреслила увесь його професіоналізм, довелося на віть звільнити з роботи. Разом з тим, говорячи про необхідність внутрішньоструктурних змін, ми повинні пам’ятати, що з одного квіту вінка не сплетеш. Пери ферійним органам Держгірпромна гляду потрібна підтримка і розуміння на місцях. Тут на часі реанімувати регіональну систему управління охо роною праці. Яким чином? Питання непросте. Сьогодні до її функціону вання причетні держадміністрації, органи місцевого самоврядування, теруправління Держгірпромнагляду, управління виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проф спілки та ін. На жаль, у регіонах ще немає єдиного центру управління охороною праці. Як бути? Зрозумі ло, що у кожного регіону — свій ре цепт. Скажімо, на Черкащині всі структури, причетні до захисту життя і здоров’я працюючої людини, об’єд налися під егідою ради з питань без печної життєдіяльності населення облдержадміністрації. Кілька років такої співпраці підтвердили її ефек тивність. І зумовлена вона прагма тизмом обговорюваних питань, кон кретністю рішень, контролем за їх виконанням і гласністю роботи. Ось витяг з матеріалів засідання ради від 20 грудня 2006 р. Слухали питання про стан виробничого травматизму в області. Було відзначено збільшен ня кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками в буді вельній галузі (5 проти 4 у 2005 р.). Було прийнято таке рішення : запро вадити режим особливого нагляду на будівельних підприємствах. Отож протягом 2007 р. це питання стояло у порядку денному не тільки, підкре слю, теруправління, а й управління виконавчої дирекції Фонду, головного управління будівництва та архітекту ри облдержадміністрації, яке щомі сяця надавало нам інформацію про суб’єкти господарської діяльності, що отримали ліцензію на будівельну діяльність. Як результат — будівель на галузь Черкащини працювала в 2007 р. без людських жертв.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Ще один приклад. 22 березня 2007 р. на засіданні ради серед ін ших стояло питання про виконання постанови Кабінету Міністрів від 1 серпня 1992 р. «Про порядок про ведення атестації робочих місць за умовами праці» в області. Було констатовано, що в цілому на під приємствах області налічується 30 300 робочих місць, які підляга ють атестації. Зайнятість людей на 5980 з них дає право на пільгову пенсію. Разом з тим атестовано ли ше 75,7% таких робочих місць. Не задовільно просувається справа на підприємствах АПК, на будівельних і малих підприємствах. Рада ухва лила ввести при ряді райдержадмі ністрацій посаду експерта з умов праці, зобов’язала бюджетні уста нови запланувати кошти для від шкодування витрат на проведення необхідних лабораторно інстру

Т Е М А ДЛЯ О Б Г О В О Р Е Н Н Я ментальних досліджень з метою атестації робочих місць за умова ми праці. Були поставлені завдан ня і перед головним управлінням праці та соціального захисту насе лення, і облСЕС, яких зобов’язано контролювати виконання даного рішення. Крім того, при управлінні виконавчої дирекції Фонду було створено пересувну лабораторію з дослідження умов праці. Свою роботу вона розпочала на підпри ємствах АПК. І таких прикладів, де слово збіга ється з ділом — реальним захистом працюючої людини, охороною її праці,— безліч. Скажімо, торік рада переймалася питаннями безпечної експлуатації спеціальних транспорт них засобів підвищеної небезпеки,

охороною надр, пожежною безпе кою навчальних закладів і об’єктів масового відпочинку, поліпшенням роботи ліфтового господарства, навчанням з охорони праці голів райдержадміністрацій, міськвикон комів, сільрад, забезпеченням надій ної і безпечної експлуатації буді вель, споруд та інженерних мереж. На засіданні ради з питань безпеч ної життєдіяльності населення звіту ють керівники підприємств, установ, організацій, районів. Однак як за ступник голови ради запевняю, що кожен учасник засідання має право на ініціативу, критику, допомогу. Мож ливо, тому рада набула авторитету й популярності, її робота висвітлю ється у пресі, її охоче підтримує ке рівництво облдержадміністрації.

РОЗРОБКИ ВТІЛЕНО В ЖИТТЯ

Починаючи з 2003 р. журнал «Охорона пра ці» постійно знайомить читачів з новими розробками начальника Регіонального на вчально методичного центру Подільського ЕТЦ П. ХРАПАКА та результатами їх впро вадження. Сьогодні автор розширює діапазон дії своїх новацій, що дає можливість значно знизити рівень не лише смертельного, а й за гального виробничого травматизму. Але про це, як кажуть, з перших уст.

Р Е З У Л Ь Т А Т ПЕРЕВЕРШИВ СПОДІВАННЯ

І

дея гарантувати (технічно регла ментувати) безпечне виконання робіт заволоділа мною ще у 2000 році. Людство вступило в чер гове тисячоліття, фантастика стає реальністю, можливості людини ся гають на тисячоліття вперед. Чому ж допускається загибель людей, у т. ч. на виробництві, адже в країні діють тисячі нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки? Ризик... Проведені дослідження підтверджують, що за певних обста вин люди ризикують навіть тоді, коли

3*

ризик є невиправданим, коли ризи кувати немає жодної необхідності. Запобігти ж ризику можна. Уже наприкінці 2002 р. був роз роблений, а на початку 2003 р. у ВАТ «ЕК «Хмельницькобленерго» впроваджений Технічний регламент підприємства з безпечного виконан ня робіт щодо усунення дефектів на роз’єднувачах у розподільних мере жах. Технічний регламент схвалено Держнаглядохоронпраці і запропо новано Мінпаливенерго для впрова дження в інших обленерго України.

Це сталося всього через кілька міся ців після впровадження регламенту в «Хмельницькобленерго», коли ще не було жодних результатів. Була го стра необхідність призупинити масо вий травматизм в енергопостачаль них компаніях України. Новація викликала жвавий інте рес фахівців не лише в Україні, ос кільки грунтується на дослідженнях, урахуванні глибоких психологічних аспектів проблеми, дає відповідь на запитання, в чому природа ризику, що йому передує, спонукає до пору

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

19

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

шень. І ось результат: якщо за остан ні 8 років до впровадження Технічно го регламенту (до 2003 р.) у «Хмель ницькобленерго» було допущено 9 нещасних випадків ураження елек трострумом напругою 10 кВ під час виконання даного виду робіт (70% від усіх уражень струмом), то після впровадження таких нещасних ви падків взагалі не допущено. У статті «Технічний регламент: безпека без ілюзій» (журнал «Охо рона праці», № 8, 2003 р.) ствер джувалося, що впровадження Тех нічного регламенту сприятиме недо пущенню електротравматизму і при інших видах робіт. І це підтверди лося. Вже в 2004 р. на енергетич них підприємствах Мінпаливенерго вперше за останні десятиліття досяг нуто зниження рівня смертельного травматизму на 17%, у 2005 р. рі вень електротравматизму на цих під приємствах знизився у 2,7 разу, а в «Хмельницькобленерго» не було до пущено електротравм взагалі. У 2004 р. досить актуальною бу ла розробка Технічного регламенту підприємства з безпечного виконан ня робіт у колодязях, камерах, ко лекторах, інших підземних спорудах та замкнутих просторах. Вибухи, отруєння, асфіксії десятиліттями за бирали життя співгромадян під час виконання робіт у підземних спору дах, і не лише на виробництві. Ми змусили замкнутий простір стати безпечним! Технічний регламент схвалено Хмельницькою облдержад міністрацією, його впровадження на підприємствах області дало можли вість викорінити причини травматиз му у цій галузі. Регламент був опублі кований у журналі «Охорона праці» (№ 11, 2004 р.), і вже у 2005 р. Держнаглядохоронпраці вперше не приймав рішення щодо оголошення надзвичайного стану нагляду, як це було в попередні роки після низки гучних групових нещасних випадків у замкнутих просторах. Характерною особливістю нова

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

ції було те, що в ній набула подаль шого розвитку ідея органічного по єднання технічних та психологічних аспектів у вирішенні проблеми. У Технологічній карті, яка є додатком до Технічного регламенту, тут впер ше поряд з небезпечними фактора ми, які можуть впливати на працівни ка в процесі роботи, в окремому розділі наведено психологічні аспек ти, що спонукають до порушень і мо жуть бути причинами нещасних ви падків. Надзвичайна дієвість такого підходу випробувана часом. Орга нічне поєднання технічних та психо логічних аспектів сприяє миттєвому уявленню працівником можливих наслідків ризику, викликає відчуття небезпеки, боротьбу в його свідомо сті на користь безпеки праці. В умовах різкого збільшення об сягів будівельно монтажних робіт нагальною стала проблема недопу щення відповідного зростання рівня травматизму в будівництві. Нова розробка мусила враховувати спе цифіку багатопрофільного будівель ного виробництва, адже на буді вельному майданчику, як правило, працюють різні організації, спеціалі зовані та комплексні бригади, ряд робіт власник намагається вести господарським способом, частково виконувати функції генпідрядника... А тут ще й дефіцит фахівців та робіт ників будівельних професій. У таких умовах йшов пошук спільного зна менника, точніше — визначника без пеки виробництва. Зупинилися на ідеї, що в центрі розробки мусить бу ти найболючіше — допуск до без печного виконання робіт на основі проекту виконання робіт (ПВР). Ал горитм допуску поєднував проблеми підготовки виробництва та персона лу, визначав рівень розробки ПВР, функції керівників та спеціалістів у проведенні аудиту з охорони праці, роль майстра у цій системі. Рівень розробки ПВР явно не за довольняв. Нас вкотре підтримала облдержадміністрація. Досвід впро

вадження Алгоритму допуску до без печного виконання робіт на буді вельному майданчику на КП «Цивіль житлобуд» схвалила рада з питань безпечної життєдіяльності населення при Хмельницькій облдержадміні страції. Впровадження Алгоритму поширилося як на великих, так і на малих будівельних підприємствах. Смертельний травматизм на буді вельних майданчиках призупинено! У статті «Так і повинно бути» (жур нал «Охорона праці», № 2, 2007 р.) стверджувалося, що такий підхід дасть можливість знизити рівень трав матизму щонайменше удвічі. На од ній із нарад начальник теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області А. Гольник, аналізуючи рівень травматизму, повідомив, що за 8 мі сяців на підприємствах області допу щено 9 нещасних випадків зі смер тельними наслідками проти 19 за аналогічний період минулого року. Такого зниження рівня травматизму в області досягнуто вперше! Але на цьому можливість методу технічного регламентування не ви черпана. Не помилюся, якщо скажу, що впровадження Технічних регла ментів сьогодні — найдемократичні ший метод викорінення першопри чин травматизму. Технічний регла мент може бути впроваджений лише з ініціативи підприємства. Це дає мо жливість керівникам, спеціалістам, безпосереднім виконавцям робіт зважити всі «за» та «проти», перебо роти інертність, дійти висновку, що альтернативи немає. Інша справа, що для такої ініціативи потрібно го тувати грунт, вміти її викликати, сприяти впровадженню новації. У цьому і суть демократичності ідеї. В Україні, як і в світовій практиці, рівень ризику визначається кількістю смертельних нещасних випадків на 10 тис. працюючих. Зниження рівня смертельного травматизму більш як у два рази, безумовно, успіх. Але ми пішли далі, адже загальний травма тизм також небажаний, і його рівень

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

знижується надто повільно. Ви являється, що метод технічного регла ментування досить ефективний і тут. Наведу лише один приклад. В інспек ції завершено розробку і ведуться роботи з впровадження Технічного регламенту з безпечного виконання механоштампувальних робіт на низ ці підприємств машинобудівної галу зі. Так, тут не було смертельних не щасних випадків, але є інша стати стика. На Красилівському агрегат ному заводі — 50, а в окремі роки 100% нещасних випадків трапляли ся саме з штампувальниками. Ще більш критична ситуація на Краси лівському машинобудівному заводі. У ВАТ «Кам’янецьподільськавтоагре гат» за останні 14 років допущено

РОЗРОБКИ ВТІЛЕНО В ЖИТТЯ два нещасних випадки, і сталися во ни саме під час виконання штампу вальних робіт. Тому необхідність впровадження Технічного регламен ту очевидна. На Красилівському аг регатному заводі Подільським ЕТЦ вже проведено експертне обсте ження пресового устаткування, не щодавно завершено навчання із здобуттям професії «штампуваль ник» працівників цеху № 74. Пере вірка знань проводилася за участю інспектора теруправління Держгір промнагляду. Таке ж навчання штам пувальників провели на Кам’янець подільському ДП «НТК «Завод точної механіки». На Красилівському ма

шинобудівному заводі, заводі точної механіки як перший крок до впрова дження Технічного регламенту авто ром розробки погоджено Алгоритм допуску до безпечного виконання механоштампувальних робіт. Результати впровадження Техніч них регламентів перевершили всі очікування, і я сподіваюсь, що це ли ше проміжний результат. На знімку: засідання круглого столу з впровадження Технічного регламенту з керівниками підрозділів Хмельницької АЕС: П. Храпак (ліворуч) та начальник навчально тренувального центру станції В. Ісупов.

У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

СТВОРЕНО НОВУ ІНСПЕКЦІЮ

П

ісля аварії, що сталася 18 ли стопада 2007 р. на орендно му підприємстві «Шахта іме ні О. Ф. Засядька», за ініціативи Державного комітету з промисло вої безпеки, охорони праці та гір ничого нагляду з метою посилення державного нагляду на одному з найнебезпечніших підприємств ву гільної галузі в структурі теруправ ління Держгірпромнагляду по До нецькій області створено нову дер жавну інспекцію. До її складу увій шли досвідчені фахівці спеціалі зованих інспекцій пилогазового

режиму, охорони надр та інших гір ничотехнічних інспекцій регіону. Її очолює К. Прилепський, який рані ше контролював стан промислової безпеки на цьому підприємстві у складі групи інспекторів. На сьогоднішній день створення інспекції, яка здійснює нагляд лише на одному підприємстві,— випадок безпрецедентний. Нагляд за безпеч ним веденням робіт здійснювати меться безперервно в усі робочі змі ни. Проте посилення державного нагляду передусім має підвищити від повідальність власника за життя і

здоров’я працівників шахти та її без аварійну роботу.

— Головне завдання інспектора — не підміняти собою відомчий нагляд, а спонукати власника до виконання своїх обов’язків згідно з Законом «Про охорону праці»,— наголошує К. Прилепський.— Крім того, необхід но забезпечити функціонування у повному обсязі системи управління охороною праці на підприємстві. Пріоритетними напрямами в ро боті створеної інспекції визначено додержання пилогазового режиму, забезпечення виробок розрахунко вою кількістю повітря, посилений кон троль за безпечною експлуатацією стаціонарного устаткування тощо.

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ У журналі «Охорона праці» (№ 10, 2007 р.) у статті «Круглий стіл у Харкові» (с. 43) вміщено неправдиву інфор мацію на адресу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб ництві та професійних захворювань в Харківській області. У статті без перевірки і без наведення фактів власний кореспондент журналу зазначив, що під час роботи круглого столу «були висловлені цілком обгрунтовані претензії з приводу часто протиправних дій окремих працівників Фонду, які.., виявляють украй бюрократичне ставлення під час прийому і розгляду справ потерпілих». Повідомляємо, що службовим розслідуванням цього інциденту, проведеним редакцією журналу, ніяких фактів, що підтверджують негативне висловлювання кореспондента, не виявлено. Інформація про звинувачення працівників дирекції Фонду у протиправних і бюрократичних діях недостовірна і безпідставна. Редакція журналу приносить вибачення дирекції Фонду за ненавмисне оприлюднення недостовірної інформації.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ЯК ЗМУСИТИ РОБОТОДАВЦЯ

ПОВАЖАТИ ЗАКОН Упродовж 11 місяців 2007 р. на під приємствах Іллінецького району, що на Вінниччині, сталося 5 нещасних ви падків, у тому числі один зі смертель ним наслідком — відповідно на 7 і 2 менше, ніж за аналогічний період ми нулого року. Незважаючи на це, тер управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області вирішило провес ти тут разом із Держпожнаглядом та санепідслужбою району комплекс ну перевірку стану охорони праці.

Я

к показали результати, перевір ка була конче необхідною, ос кільки місцева влада хоч і перей малася питаннями охорони праці, обговорюючи її стан на засіданнях районної координаційної ради з пи тань безпечної життєдіяльності насе лення та оперативних нарадах з ке рівниками підприємств, але не зумі ла повною мірою добитись від робо тодавців неухильного додержання вимог нормативно правових актів з охорони праці. Найбільш затятими порушниками Закону «Про охорону праці» виявились Іллінецький район електричних мереж (РЕМ), СТОВ «Камсит», «Авангард», ТОВ «Агро фірма «Дар». Саме на цих підприєм ствах було виявлено найбільше по рушень вимог безпеки, окремі з яких створювали безпосередню загрозу життю і здоров’ю працюючих. У РЕМ, наприклад, їх було зафіксова но 52, з них 12 — порушення вимог електробезпеки. Під час перевірки виявлено ряд серйозних недоліків щодо організа ції навчання працівників безпечних прийомів праці. Так, із 887 праців ників, робота яких була пов’язана з підвищеною небезпекою, 103 ви явились допущеними до роботи без перевірки знань з питань охорони праці. У питаннях профілактики вироб ничого травматизму пасивну пози цію займали служби охорони праці окремих підприємств. В Іллінецько му територіальному медичному

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

об’єднанні, СТОВ «Дружба», «Кам сит», «Авангард», ТОВ «Іллінецький цукровий завод», філії «Райагроліс» упродовж 2006—2007 рр. спеціалі сти з охорони праці не видали ке рівникам виробничих підрозділів жодного припису на усунення пору шень нормативно правових актів з охорони праці. У той же час, як з’ясу валося в ході перевірки, тут їх було, як мовиться в таких випадках, хоч греблю гати. На більшості перевірених підпри ємств не на належному рівні прово дилися технічні огляди сільськогоспо дарської техніки. Як слід про його ор ганізацію подбали лише на ДП «Да шівське лісомисливське господар ство» та у СТОВ «Дружба», у решті технічні огляди пройшло лише 80— 90% техніки. Недбале ставлення до технічного стану сільськогосподарсь ких машин призвело до того, що в ря ді господарств причіпний інвентар і самохідні машини перебували в за пущеному стані. Механізатори допус калися до роботи на тракторах без відповідних посвідчень, а ті, які їх ма ли, не завжди додержували Правил дорожнього руху. Чи не найбільше порушень такого плану було зафік совано у СТОВ «Камсит», «Аван гард», на приватному орендному під приємстві «Якубівка». У районі не було належним чином організовано виконання постанови Кабінету Міністрів від 05.05.97 р. № 409 «Про забезпечення надій ності та безпечної експлуатації буді

вель, споруд та інженерних мереж» щодо проведення обстеження та паспортизації цих об’єктів. У ході пе ревірки виявилось, що із 309 об’єк тів їх проведено лише на 77 (4 спо руди перебували в аварійному ста ні). Не кращий стан справ з вико нанням постанови Кабінету Міні стрів від 15.10.2003 р. № 1631, якою передбачено порядок видачі дозволів на виконання робіт та ек сплуатацію устаткування підвище ної небезпеки. Згідно з результата ми перевірки в районі їх отримали лише 8 суб’єктів господарювання, в той же час виконання робіт та ек сплуатація устаткування підвищеної небезпеки проводилися майже на кожному підприємстві. На окремих підприємствах, зо крема у СТОВ «Камсит», «Аван гард», не організовувалось прохо дження працівниками медичних огля дів, не видавався спецодяг. У ході проведення комплексної перевірки державні інспектори ви явили понад 600 порушень вимог дію чих нормативно правових актів з охорони праці, заборонили експлу атацію 87 одиниць машин, механіз мів, устаткування, в тому числі 16 тракторів, до адміністративної відпо відальності притягнено 42 працівни ків, з них 5 перших керівників, до дис циплінарної — 16 посадових осіб. Зважаючи на істотні недоліки в реалізації державної політики в га лузі охорони праці, рада теруправ ління Держгірпромнагляду та облас

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У січні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 335 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ОСМАНОВ С. Ш. — директор ТОВ «Андроніка», м. Алушта, Автономна Республіка Крим; ЗАЄЦЬ М. Й. — директор ТОВ «Старк Агро», Луцький ра йон Волинської області; ЛЕВЧЕНКО В. І. — голова СФГ «Калаус», Софіїв ський район Дніпропетровської області; ДЕНИСЕНКО О. В. — генеральний директор ТОВ «Оптитрейд», м. Дніпропетровськ, ЛАНДА М. О. — директор ДП «Укрспецбудмонтаж—Дніпро», м. Дніпропетровськ; ПІДКОВА В. Я. — дирек тор ТОВ «Контакт плюс», м. Єнакієве Донецької області; ГЕРАЩЕНКО Л. І. — директор КП «ЖЕК № 6», м. Донецьк; ОСИКА М. П. — директор СТОВ «Нива», м. Бердичів Житомирської області; ГОРДІЙЧУК З. Ф. — директор СТОВ «Обрій», Новоград Волинський район Житомирської області; СЛИВКА М. І. — директор ТОВ «Алеф», м. Свалява Закарпатської області; ЗАВГОРОДНЯ Н. В. — директор ТОВ «Аванта», м. Бердянськ Запорізької області; КОВТУН П. В. — директор ТОВ «Магістраль сервіс», м. Мелітополь Запорізької області; ОСТЯК Р. А. — генеральний директор ВАТ «Дятківці», м. Коломия Івано Франківської області; КОВАЛЬОВ І. М. — директор ТОВ «Фортекс», м. Київ; ШОВКУН М. І. — директор ТОВ «Нова Україна», Київ ська область; ЙОЛКІН О. І. — директор ТОВ «Фенікс», м. Артемівськ Луганської області; БАРЦИШОК В. М. — директор ТОВ «Надра 2003», м. Луганськ; АНДРІЙЧУК В. Я. — генеральний директор ПП «Астро», м. Львів; ОПРИШКО Р. Я. — директор ТОВ «Лемберг ЛТД», Миколаївський район Львівської області; КОРЖ П. М. — директор ТОВ «Дружба», Вознесенський район Миколаївської області; БАРБАЛАТ Л. В. — директор ТОВ «Астра зв’язок», м. Миколаїв; ДОВБУШ С. В. — директор ТОВ «ПП Довбуш С. В.», м. Одеса; ГАРБУЗОВ Г. О. — директор ТОВ «Астропринт», м. Одеса; ЦЮРЮПА Л. І. — директор Остап’євської ЗОШ, Великобагачанський ра йон Полтавської області; ПОЛІЩУК О. Б. — директор СФОГ «Маленький оазис», Гощанський район Рівненської області; ПЄХОТІН П. Ф. — голова ТОВ «Фірма «Фундамент», м. Рівне; НОВІКОВ О. І. — директор ТОВ «Про мінь», Краснопільський район Сумської області; БОГДАНОВ М. Д. — дирек тор ТОВ «Ліганд», м. Суми; КОЗАК В. А. — директор ПП «Еней 1», м. Шум ське Тернопільської області; АГАНОВ О. М. — директор ТОВ «Міраж», м. Хар ків; ЗАВАДСЬКИЙ М. В. — директор Херсонської гімназії № 6, м. Херсон; КУБОВ В. М. — директор ТОВ «Нейл», м. Хмельницький; МАМЕДОВ Н. Р. — директор ТОВ «Смачний хліб», м. Черкаси; САХНО В. М. — директор ЗАТ «Ніжинський завод продтоварів», м. Ніжин Чернігівської області.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

на координаційна рада з питань безпечної життєдіяльності населен ня розглянули питання про стан охо рони праці в районі на спільному виїзному засіданні, намітили ряд за ходів щодо усунення виявлених по рушень. Здавалось би, що вже після цього в районі закипить робота, але... Як показали повторні перевір ки, в ТОВ «Агрофірма «Дар», СТОВ «Авангард», «Камсит» значна части на порушень залишилась не усуну тою. Виходить, керівники згаданих підприємств не пройнялися відпові дальністю навіть після того, як на їх ню адресу була висловлена критика членів двох поважних в області ко легіальних органів управління. Зви чайно, роботу обладнання, яке не відповідало вимогам безпеки, було зупинено, порушники Закону були притягнені до адміністративної від повідальності. Але чи змусять ці заходи повернути роботодавців обличчям до охорони праці, адже сума штрафу, якому вони піддають ся в таких випадках, становить лише кілька відсотків від їхнього місячного заробітку? За моїм глибоким переконан ням, економічний важіль впливу на кишеню роботодавця має бути більш відчутним, щоб спонукав його до реальної роботи щодо створен ня здорових і безпечних умов праці. Це — вимога часу, адже наскільки відомо з публікацій журналу «Охо рона праці», керівників порушників, які ігнорують ст. 13 Закону «Про охорону праці», немало і в інших ре гіонах України. Було б доцільно та кож ввести норму Закону, яка б да вала право органам з нагляду за охороною праці у разі нещасного випадку накладати штраф за його настання на відповідальних осіб, у тому числі на роботодавця, причо му в 10 кратному розмірі, адже сьо годні прямі винуватці трагедій прак тично не несуть ніякої відповідально сті за каліцтво та загибель людей на виробництві (в тому числі криміналь ної). Лише в такий спосіб можна змусити роботодавця та підлеглих йому посадовців поважати Закон і цінити людське життя. О. ВОЛИНЕЦЬ, начальник Він ницької ДІОП в АПК та соціально куль турній сфері Фото В. СОПІЛЬНЯКА

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

ЛАНКИ ОДНОГО ЛАНЦЮГА

К

ілька років тому на поля забиватися соломою, чи то просто бажаючи зупинити району прийшов інве агрегат, щоб знову сісти в стор в особі київського кабіну трактора, забувши ТОВ «Крок УкрзалізБуд». про заходи перестороги, Нині підприємство оброб наблизився до працюючої ляє понад 4650 га орної ланцюгової передачі, і був землі. Має власний комбі захоплений ланцюгом за кормовий завод, експлуа одяг. Краї спецодягу намо тує понад 50 одиниць авто талися на привідний вал ниж тракторної техніки. Майже нього вальця преса підби усю цю техніку придбано за рача, в результаті чого тіло останні 2—3 роки. В. Горносталя було затягне Того фатального дня го ловний інженер підприєм Журнал «Охорона праці» неодноразово но у вузький проміжок між лівим ходовим колесом і ка ства М. Яременко відпра друкував матеріали про нещасні випадки зі мерою пресування. В. Мо вив різноробочого В. Гор смертельними наслідками, що сталися з ляр не помітив цього і про носталя допомагати трак довжував працювати, поки тористу В. Моляру пакува працівниками сільськогосподарських під ланцюг передачі не зіско ти солому на полі № 8. приємств внаслідок несправностей техні чив, і підбирач остаточно Підбирання валків соломи ки, яка пропрацювала багато років. Сьогод не забився соломою. провадилося пресом підби ні, коли до аграрного сектора економіки Згідно з висновком При рачем рулонним марки приходять серйозні інвестори, які мають луцької районної судмед ППР Ф 1,8 (2003 р. випу можливість оновлювати парк сільськогос експертизи, смерть В. Гор ску), агрегатованим з трак подарської техніки, здавалось би, рівень ви носталя настала внаслідок тором МТЗ 1025 (2006 р. робничого травматизму в галузі повинен гострої кровотечі, виклика випуску). Згідно з інструк ної одержанням відкритих цією з експлуатації обслуго суттєво знизитися. Проте цього, на жаль, ран грудної клітки та живо вувати ППР Ф 1,8 повинен не відбувається. Адже крім суто техніч та. У крові потерпілого вияв був сам тракторист. Проте них причин травматизму під час виконан лено 1,4‰ алкоголю. ще три дні тому в роботі ня сільськогосподарських робіт існують й В акті спеціального роз підбирача щось не залади продовжують нагадувати про себе органі слідування нещасного ви лось. Солома стала заби заційні причини. Яскравим підтверджен падку комісія вказала при вати його робочі органи. ням того є нещасний випадок, що стався в чини того, що сталося. Се Зіскакував із зірочок лан одному з господарств Прилуцького району ред них — порушення тех цюг, кілька разів виходили з нологічного процесу паку ладу підшипники робочих Чернігівської області. вання соломи, а саме: органів сільгоспмашини. Різноробочий повинен був, на дум мі В. Горносталя. Незабаром той допуск до роботи на пресі підбира ку головного інженера, допомогти відпросився у В. Моляра на дві годи чі робітника, який не мав необхідних справлятися трактористу з усіма ни і пішов разом із знайомими до лі професійних навичок. Згідно з ін сопосадки. О 17 год на поле привез струкцією з експлуатації агрегат має проблемами, що виникають. Так чи інакше процес пакування ли вечерю. Після вечері В. Моляр і обслуговуватися виключно тракто соломи впродовж трьох днів про механізатори розійшлися по своїх ристом. Не було, на жаль, і будь якої сувався. Тюки соломи на полі заван робочих місцях, а В. Горносталь за документації на виконання робіт, де тажувалися навантажувачем і виво лишився один біля лісопосадки на були б зазначені обов’язки загибло го різноробочого. З потерпілим ні зилися трактором Т 150К з приче місці приймання їжі. О 17 год 30 хв тракторист В. Мо хто не проводив ніяких інструктажів, пом на ферму. До обідньої перерви у день тра ляр зробив розворот у бік лісопо оскільки на підприємстві не було ін гедії прес підбирач працював без садки, і в той же час прес підбирач струкцій з охорони праці для різно поломок. В. Горносталь був з В. Мо знову забився соломою. Зупинивши робочих і під час роботи на пресі ляром в кабіні трактора. Після обіду трактор, він вийшов з кабіни і підій підбирачі. Комісія визнала винними у нещас В. Моляр вирішив у польових умовах шов до підбирача, щоб почистити укоротити дворядний ланцюг пере його... Побачене його шокувало: у ному випадку головного агронома дачі, оскільки він знову сильно про вузькому просторі між лівим ходовим ТОВ «Крок УкрзалізБуд» М. Мики висав. Крім В. Горносталя, допома колесом підбирача і камерою пре тенка, який не забезпечив безпечно гали йому в цьому два механізатори, сування було скалічене тіло його на го виконання робіт під час пакуван ня соломи, не визначив місця відпо які навантажували та відвозили тюки парника без ознак життя. Комісія, яка розслідувала нещас чинку на полі № 8 (порушення ч. 1 соломи з поля на ферму. Близько 15 год, уже після закін ний випадок, дійшла висновку, що, п. 4.2, ч. 2 п. 3.2 Правил охорони пра чення ремонтних робіт, до підбира відпочивши, В. Горносталь, чи то по ці в сільськогосподарському вироб ча під’їхали сторонні люди — знайо бачивши, що підбирач знову почав ництві); головного інженера підпри

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ємства М. Яременка, який не забез печив проведення інструктажу з охорони праці з різноробочим В. Горносталем, розробку відповідних інструкцій з охорони праці. Зрозуміло, порушив правила внутрішнього трудового розпорядку й сам потерпілий. У ході розслідування цього не щасного випадку державний інспек тор Чернігівської державної інспек ції промислової безпеки та охорони праці в АПК, промисловості й со ціально культурній сфері Г. Пух про вів цільову перевірку стану охорони праці на підприємстві. У складеному ним приписі зазначено, що посадо ві особи підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з пи тань охорони праці. Не пройшли навчання та перевірку знань також робітники, зайняті на роботах підви щеної небезпеки, на підприємстві взагалі немає програм навчання. З новоприйнятими робітниками не проводиться стажування. Підприєм ство недостатньо забезпечено ін струкціями з охорони праці. Немає інструкцій під час роботи з отрутохі мікатами тощо. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони пра ці на робочому місці не відповідає встановленому зразку. Навряд чи треба продовжувати перелік організаційних недоліків. Досить і вищенаведених, щоб зро бити висновок: керівництво підпри ємства не справляється з покладени ми на нього обов’язками щодо ство рення безпечних умов праці. Навіть факт випуску на поле несправного преса підбирача, що спричинило необхідність його ремонту в польо вих умовах, свідчить про незадо вільну роботу адміністрації підпри ємства. І навряд чи варто дивуватися чис ленним порушенням технічного ха рактеру в ремонтних майстернях і гаражі підприємства, де свердлильні й токарні верстати працюють без захисних огороджень, оглядові ка нави не обладнано колесовідбійни ми пристроями тощо. Усе це, як ка жуть, ланки одного ланцюга, які ра но чи пізно можуть дати збій. Адже біда завжди трапляється там, де не приділяють належної уваги питан ням охорони праці. Хочеться сподіватися, що нещас ний випадок з різноробочим, який стався у ТОВ «Крок УкрзалізБуд», стане уроком для його керівників, і вони зроблять правильні висновки. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

4. Зам. №

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у січні 2008 р. в Україні на ви робництві загинуло 66 осіб — на 10 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 29 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 72 особи, у тому числі 13 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 2 . 0 1 на під’їзній колії ВАТ «Алчевський металургійний завод» (Лугансь ка область) під час спроби зупинити лафет, що відчепився разом із чавуно візним ковшем, за допомогою башмака складач поїздів був притиснутий до тепловоза, внаслідок чого отримав травми, від яких помер на місці події.

0 4 . 0 1 під час гасіння пожежі в адміністративній будівлі лісництва в Іван ківському районі Київської області начальник варти ППЧ 55 ГУ МНС Укра їни по Київській області був скинутий з драбини вихлопом газоповітряної суміші продуктів горіння, який стався на третьому поверсі. Від отриманої че репно мозкової травми потерпілий помер.

08.01

у методичному кабінеті Сумського будівельного коледжу під час заміни електролампочки світильника електрик втратив рівновагу і впав з драбини. Помер у лікарні через три доби.

1 1 . 0 1 на приватному підприємстві «Підрядник» (Чернігів) внаслідок об риву каната впала стріла баштового крана КБ 100. При цьому був смер тельно травмований один з робітників.

13.01

в пункті обміну валюти філії АКБ «Золоті ворота» (Київ) у резуль таті розбійного нападу, який вчинили невідомі особи, загинула касир.

14.01

в управлінні механізації № 4 Донецької залізниці (Донецьк) під час розпалювання паяльної лампи саморобного виготовлення стався викид палива. Робітник отримав опіки, від яких помер через 6 діб у лікарні.

19.01

у вентиляційному штреку пласта Н8 похилого центрального поля ВП «Шахта «Шахтарська Глибока» ДП «Шахтарськантрацит» (м. Шахтарськ Донецької області) під час розробки лунки для встанов лення ніжки аркового кріплення за допомогою ломика робітники на штовхнулися на заряд вибухової речовини, який раніше не спрацював. В результаті вибуху чотирьох прохідників було травмовано, двох з них — смертельно.

21.01

на території цеху гумотехнічних виробів ТОВ АПП «Львівське» (м. Городок Львівської області) робітниця, яка проходила поряд з автомобі лем, була травмована великим куском гуми, що впав з нього. Потерпіла отримала травми, від яких померла в автомобілі «швидкої допомоги».

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРЕС СЛУЖБА ПОВІДОМЛЯЄ

ЯК ЗАХИСТИТИСЯ Чимало людського горя і матеріальних збитків приносять порушення правил безпеки під час постачання та викори стання газу в побуті. Це зайвий раз засвідчила трагедія, що сталася внаслідок вибуху газу в багатоповерховому будинку у Дніпропетровську. Щоб запобігти подібному лиху, згідно з урядовою постановою держав ним інспекторам було доручено здійснити пе ревірку об’єктів газового господарства, що по стачають голубе паливо населенню.

Н

аділені такими повноваженнями державні інспектори терупра вління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області протягом жовтня—листопада 2007 р. провели перевірки стану охорони праці 39 підприємств управлінь газового гос подарства області. За виявлені по рушення наглядовці заборонили або тимчасово призупинили експлу атацію 17 одиниць устаткування та механізмів, притягли до адміністра тивної відповідальності 16 посадо вих осіб. Найбільше недоліків вияв лено у роботі служб, які обслугову ють внутрішньобудинкове облад нання, штат яких недоукомплектова ний спеціалістами, де відсутні прилади для виявлення витоків газу, не проводиться перевірка димо вих і вентиляційних каналів, слюсарі працюють без інструкцій з прове дення робіт з ремонту та обслугову вання газового устаткування. У біль шості газифікованих райцентрів і се лищ області місцеві ради та ЖЕКи не укладають угоди з управліннями га зових господарств на обслуговуван ня систем газопостачання багато поверхових будинків. Саме за такої неузгодженості та безконтрольності і виникають нещасні випадки під час використання газу у побуті. І вони склали не одну трагічну сторінку іс торії, яку творить газове лихо в на шій області. Вражає своєю тупиковою безви хідністю той факт, що подібні неща сні випадки трапляються по кілька разів на рік. Наприклад, у грудні 2005 р. під час користування водо нагрівачем у приватному секторі

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

отруїлося п’ятеро мешканців будин ку у Світловод ську. Життя чо тирьом із них ме дикам вдалося врятувати, а жін ка середнього ві ку померла у ван ній, зачинені двері якої запізно виби ла сусідка. 9 травня 2007 р. у цьому ж місті від самовільно встановленого водона грівача отруїлися гості, які за згоди гостинного власника будинку кори стувалися ванною. Закінчилося ку пання тим, що трьох із них «швидка допомога» у тяжкому стані відвезла до міської лікарні, а чоловіка се реднього віку врятувати не вдалося. Зовсім недавно, 15 грудня 2007 р., у Світловодську в одному із будинків по вул. Котовського трагічно обір валося життя 31 річного чоловіка. Отруївся чадним газом власник квартири, який самовільно встано вив у ванній кімнаті газовий водона грівач. Газ до приладу надходив із сусідньої кімнати через шланг, який потерпілий підвів від зовнішнього га зопроводу і ретельно замаскував у кухні підлоговим покриттям. Чоловік навіть не підозрював, чим може за кінчитися його старання. Практично приміщення ванної кімнати пере творилося на газову камеру, адже хазяїн не подбав про наявність ди могазового вентиляційного каналу, до того ж перед купанням він щільно зачинив усі вікна і двері в квартирі. Чому побутові газові прилади, які

стали монстрами, що гублять людей, не забороняють реалізовувати в торговельній мережі? Як відкрити очі користувачам таких приладів на їх ню небезпечність і який кардиналь ний захист шукати проти них? З таки ми запитаннями автор звернувся до першого заступника головного інже нера ВАТ «Кіровоградгаз» І. Бородь ко. Вона розповіла, що проблема підвищеного ризику небезпеки, пов’язаного з використанням га зових приладів, зокрема заве зених з країн Азії та Близько го Сходу, виникла років три то му. За своїми технічними ха рактеристиками водонагрівачі з виходом продуктів згоряння в приміщення призначені для короткочасної роботи, скажі мо, для підігрівання води, щоб помити посуд. Заборонити їх продаж не дозволяють ДБН В.2.5 20 2001 «Газопостачан ня», які затверджені Держбу дом України. В них вказується, що експлуатація газового при ладу потужністю до 10 кВт до пускається за умови забезпе чення неодночасного користу вання водонагрівачем з газовою плитою, що дає змогу користуватися одним газовим приладом і при цьому об’єм кухні повинен бути не менше ніж 21 м3, а кількість повітря, що ви даляється з приміщення кухні, повин на бути не менше ніж 90 м3 на годи ну. Згідно з вимогами СНиП 2.08.01 у приміщенні має бути димовідвідний канал і встановлено сигналізатор мі кроконцентрації оксидів вуглецю з автоматичним відключенням подачі газу до водонагрівача. Але, як ка жуть, закони пишуться та не чита ються, а якщо й читаються, то не ви конуються. Багато хто з користува чів думали у першу чергу про за ощадження в сімейному бюджеті, адже придбати безпечний євро пейський водонагрівальний котел і провести автономне опалювання в квартирі по кишені далеко не кожно му. Часто трапляється, що завезені мимо митниці вироби не укомплекто вані, зокрема, хоча б сигналізатора ми, технічні паспорти або інструкції з безпечного користування ними від сутні. Звідси й починається само діяльна творчість, яка й призводить до трагічних наслідків.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Проконтролювати стан експлуа тації газових приладів у квартирах усіх домовласників практично не можливо. Працівники підприємств газового господарства бувають з перевірками там, де ці прилади за реєстровані, та які належить за гра фі ком періодично обслуговувати. В інших випадках вони для людей просто непрошені гості. Але серед на селення районів постійно проводить ся широка роз’яснювальна робота щодо запобігання небезпеці. Для цього використовуються засоби ма сової інформації, поширюється дру кована інформація у вигляді листі вок, буклетів і плакатів, проводяться бесіди з учнівською та студентською аудиторією. Щороку на ці заходи витрачається до 35 тис. грн., за які

можна було б придбати не один прилад для обстеження газопрово дів, пошкодження ізоляції та витоків газу. На жаль, далеко не всі газоспо живачі прислуховуються до цієї ін формації. Проблема, як захистити людей від небезпечних газових монстрів, обговорювалася на всіх рівнях дер жавного управління, у профспілко вих та громадських організаціях області. Зокрема, у березні 2007 р. учасники прес конференції, органі зованої теруправлінням Держгір промнагляду спільно з федерацією профспілок області, за участі керів ників місцевих органів управління та начальників управлінь газового гос подарства області обговорили ряд пропозицій щодо недопущення ава

рій і нещасних випадків під час вико ристання газу в побуті. Зокрема, до урядових інстанцій направлено про позиції про вилучення з торговельної мережі та заборону продажу небез печних газових водонагрівачів, ство рення спеціальної служби контролю і нагляду за газовим устаткуванням і приладами у комунальному та при ватному секторах населених пунктів. Залишається сподіватися, що ново створений уряд не забариться з ви рішенням цієї проблеми, адже життя і здоров’я людини — найдорожчі цін ності в державі. Д. ТАНСЬКИЙ, керівник прес служби теруправління Держгірпромна гляду по Кіровоградській області

СПРАВИ СІЛЬСЬКІ

ТРИПТИХ ПРО НЕВДЯЧНОГО БИЧКА

Сакральне 15 квітня 2007 року. Якраз минув тиждень після Великодня, і населення Бубнівської Слобідки Золотоніського району Черкаської області традиційно рушило на цвинтар, щоб віддати шану померлим. Підтримала усталену традицію і части на працівників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воля», які відповідно до внутрішнього трудового розпорядку мали право на післяобідній відпочинок. Серед них був і завідувач молочно товарної ферми В. Кошіль.

Д

ень хилився до вечора. Поки не обтяжені виробничими клопота ми бубнівці частувалися «на гробках» стравами та напоями, на фермі розпочалося вечірнє доїння корів. Але швидко з’ясувалося, що з прив’язі зірвався бугай плідник по кличці Кирило. Доярки спробували загнати тварину у стійло — та дзусь ки! Чорно рябий бугай масою 490 кг ніяк не вкладався у характеристику, дану йому головними ветлікарем і зоотехніком: «Має спокійний норов, жвавий темперамент». Він агресив но кидався у бік жінок, змушуючи їх злякано кричати й ховатися за ого рожею скотопрогонів. В. Кошіль по чув цей лемент і поспішив на допо могу. Кирило ж, помітивши завфер

4*

ми, перестав наступати на жінок і рвонув до нього. Рятуючись від бугая, чоловік що сили побіг по скотопрогону. Однак тварина виявилася прудкішою: до гнавши, почала товкти і брати на ро ги завідувача. Фуражирові також не вдалося загнати бугая у стійло. Аж ось з’явилися начальник охорони й заступник директора підприємства з рушницею. Тільки 11 пострілів утихо мирили Кирила. Трагічною була й доля В. Кошіля: наступного дня він помер у Золотоніській центральній районній лікарні від множинних пе реломів ребер, рваних ран і травма тичного шоку. Комісія зі спецрозслідування пов’язала даний нещасний випадок

з виробництвом на підставі того, що потерпілий діяв в інтересах вироб ництва. Чи можна що додати до цьо го вердикту? Ні. Але привід для роз думів є: «...а невченому — тьма». І стоїть вона за, здавалось би, цілком благополучними фразами, що мі стяться в матеріалах спецрозсліду вання: «організовано (на підприєм стві) службу охорони праці...», «по садові особи та спеціалісти про йшли навчання та перевірку знань з охорони праці...», «проведено ате стацію робочих місць»... А що за ни ми? Дивіться самі. В. Кошіль як завідувач ферми му сив би не тільки сам знати назубок правила безпеки, а й прищеплювати їх своїм підлеглим. Та він ані за 26 ро

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ків роботи на цьому підприємстві, ані за 13 з них, перебуваючи на посаді завідувача ферми, жодного разу не проходив навчання й перевірку знань з охорони праці. В. Кошіль всупереч п. 13.4.30 НПАОП 01.2 1.10 05 «Пра вила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба», де підкрес лено: «...усі плідники виявляють не гативну реакцію на різкі запахи та одяг червоного, білого чи яскравого кольору», будучи напідпитку, кинувся приборкувати розлюченого бугая. Дивно, але завідувач ферми не по трапив до списків посадових осіб і спеціалістів, яких директор товари ства «Воля» П. Олійник у січні 2006 р. направив на навчання з охорони праці. Звідси випливає принципове запитання: яка якість відповідних знань і профпідготовки у самого П. Олійника, на котрого Закон «Про охорону праці» покладає пряму від повідальність за створення безпеч них умов праці для кожного трудівни ка? Втім, претензії не тільки до нього. Головний зоотехнік господарства О. Тарнавський також прямо причет ний до питань безпеки виробництва. І що з того? Простір від місця утримання бу гая плідника до краю годівниць за битий сіном. З протилежного боку на відстані 5,5 м прив’язані телята. Куди тікати у критичній ситуації? Ні куди! Острівків безпеки ані в при міщенні ферми, ані на її території нема. На чому утримували бугая? Ні, не на міцній двосторонній прив’язі — ланцюзі з канатного дроту діамет ром 8 мм, як того вимагають прави ла безпеки, а на трьох ланцюгах, найдовший з яких був усього 1,1 м, і які кріпилися одним кінцем то до де рев’яного бруса, то до стояка моло копроводу та до труби водогону. Не дивно, що коли молода сильна тва рина рвонулася на повну силу, вся ця «конструкція» зруйнувалася вмить. І Кирило побіг на волю по скотопрогону. А що він собою являє? Це ас фальтобетонне покриття шириною 3 м, обабіч якого встановлено де рев’яні опори висотою 1,1 м, з’єдна ні між собою повздовжніми жерди нами товщиною не більше 6—12 см. Навались на них бугай — полетіли б тільки одні цурпалки. Тож не дарма доярки перелякано кричали і навіть плакали, сховавшись за такою «сті

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

ною безпеки». Однак плач плачем, та як він співвідноситься з тим, що всі 30 працівників ферми начебто та кож пройшли навчання й перевірку знань з охорони праці? Питається, який же сенс такого навчання? Яка якість самого навчального процесу? І кому потрібні справні папери за наявності працеохоронного бедла му? Більше того, смерть В. Кошіля ще раз підкреслила не тільки не ефективність, але і згубність «мерт вих» знань. Гуляй душа без кунтуша А тепер подивимося на ціну оз начених знань. Так, загинула люди на 1959 року народження. Зазначи мо, чоловік репродуктивного віку, активний учасник виробничого про цесу. І це втрата не тільки для сім’ї, але й для України в цілому, бо сьо годні, як ніколи, перед державою стоїть проблема людських ресурсів, а відтак, і продуктивних сил. Підкрес лимо, що наше суспільство втрачає свій трудовий потенціал не тільки че рез об’єктивні демографічні проце си. Складовою збереження трудо вого потенціалу є безумовне додер жання законодавства про працю та створення гідних умов праці на кожному робочому місці. Жаль, що П. Олійник та іже з ним не дуже пе реймаються цією державною проб лемою. Є ще й інша сторона того, що сталося,— матеріальна. Ні, мова не про штрафи, накладені держінспек тором на П. Олійника та О. Тарнав ського. Річ в іншому: завдяки наявній системі страхування від нещасних випадків на виробництві та профза хворювань відповідний Фонд переби рає виключно на себе виплату ком пенсацій потерпілому чи членам йо го сім’ї, а тим часом прямі й опо середковані «творці» нещасних випадків відбуваються легеньким пе реляком. Особливо негативного за барвлення набрали ці процеси в АПК, де підприємства роблять у Фонд мізерні внески, зате сповна покривають коштом інших галузей свої працеохоронні негаразди. Зро зуміло, що за таких «зручних» обста вин керівники сільгосппідприємств не скоро по справжньому візьмуться за охорону праці. Події у ТОВ «Воля» яскравий тому приклад. Хто ж чи що змінить ситуацію, що

склалася? Заскорубле питання, на яке ніхто толком не дає відповіді, ко тра, по всьому, лежить у площині економічних стимулів і санкцій. Але поки тривають дебати, чи можна хоч якось стати на заваді виробничому травматизму вже сьогодні? Чия справа спасіння потопаючих? Сьогодні один статистичний держ інспектор на селі має опікуватися в середньому 400 господарствами різ них форм власності. Реально ж він може відслідкувати стан охорони праці тільки на тих підприємствах, де трапився нещасний випадок зі смер тельним наслідком, груповий нещас ний випадок і нещасний випадок із тяжкими наслідками. Тому сьогодні безліч фермерських господарств, то вариств, кооперативів тощо продов жують виключно малоефективним методом проб і помилок рухатися до реальної охорони праці. ТОВ «Воля» — одне з них. Тільки після смерті В. Кошіля тут почали розроб ляти технологічну документацію що до утримання бугаїв плідників, облад нувати острівки безпеки, огороджу вати вигульні майданчики та ін. А якби хтось раніше навернув керівництво даного товариства до охорони праці, чи була б від того користь? Безсумнівно. Причому на Черкащині це є кому зробити. Тут є асоціація спеціалістів з охорони праці, результативно діє обласна рада з питань безпечної життє діяльності населення при облдерж адміністрації, є когорта пенсіоне рів — спеціалістів саме з питань охорони праці та промислової без пеки, які пройшли вишкіл у систе мах Держгірпромнагляду, Держ технагляду, профспілок, санепід станцій тощо, і котрі могли б ефек тивно займатися питаннями безпе ки праці на малих і середніх підприємствах АПК у разі відповід ної оплати їхньої праці. Справа за малим — за організатором цього процесу. А тут, як кажуть, карти в руки регіональній владі, яку, до ре чі, чинне законодавство не просто закликає, а й зобов’язує до актив ного впровадження в життя праце охоронної політики держави. Надія БЕЗУГЛА, наш власкор

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

НЕ МОЖНА ЗАМОВЧУВАТИ

ПРОБЛЕМУ Упродовж 2007 р. у відкритому акціонерному товаристві «Енергопостачальна компанія «Хмельницькобленерго» під час виконання трудових обов’язків отримали травми 5 праців ників, у тому числі 2 — зі смертельними наслідками. Рада тер управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області на своєму засіданні, що відбулось 18.12.2007 р., факт наявно сті виробничого травматизму, зокрема, зі смертельними наслідками, чого у товаристві не було упродовж кількох останніх років, пов’язала з низьким рівнем профілактичної роботи у ВАТ. Відтак, визнавши стан охорони праці незадо вільним, запропонувала директору розглянути питання про відповідність займаним посадам кількох посадовців, у тому числі інженерів з охорони праці Віньковецького, Шепетівсько го районів електричних мереж (РЕМ) та притягнути до дис циплінарної відповідальності заступника директора з охо рони праці товариства. Але чи можна сподіватися, що після цього в товаристві будуть вирішені всі проблеми, що поро джують травматизм? Чи завжди вказані посадовці мали змо гу належним чином впливати на їх вирішення і цим самим за побігати трагедіям на виробництві?

В

ізьмемо, до прикладу, нещасний випадок зі смертельним наслід ком, що стався у Віньковецькому РЕМ минулого літа. Вранці того дня диспетчер М. Коровіцький отримав телефоном повідомлення від одного з жителів с. Станіславівка про від сутність напруги на повітряних лі ніях (ПЛ), що живляться від комп лектної трансформаторної під станції (КТП 10/0,4 кВ, № 35). Провівши цільовий інструктаж, диспетчер видав розпорядження бригаді електромонтерів у складі В. Тарнаруцького (керівник робіт), С. Калінова та С. Лисого виїхати службовим автомобілем на місце для з’ясування причин відсутності напруги. На під’їзді до села В. Тар наруцький зв’язався по рації з дис петчером і попросив його вимкнути та заземлити ПЛ 10 кВ, № 26 на підстанції 35/10 кВ «Зіньків», яка жи вить КТП 10/0,4 кВ, № 35. Диспет чер виконав прохання свого колеги. Прибувши до КТП 10/0,4 кВ, № 35, електромонтери почали її огляд. З’ясувалося, що один із двох автоматичних вимикачів низьковольт ної шафи (всього їх у даному випад ку мало бути три) був у вимкнено му положенні. Оскільки через по

шкодження однієї з клем вимикача попередня бригада, яка обслугову вала цю КТП, перемкнула, було, фа зи В і С, то електромонтери не ста ли обтяжувати себе обстеженням ПЛ, вважаючи, що аварійне вим кнення напруги сталося через пере вантаження, викликане вищезазна ченим перемиканням. Переванта жень, втім, зазнав й інший вимикач, ос кільки за допомогою перемичок до однієї з фаз були під’єднані дві лінії. Це в свою чергу призвело до на грівання і пошкоджен ня ізоляції одного з проводів, внаслідок випадкового дотор кання до якого (після подачі напруги дис петчером), за версією членів комісії, отри мав смертельне вра ження струмом мон тер С. Лисий. Обста вини, за яких це ста лося, є доволі дивними і, як на мене, незрозумілими. Розсудіть самі, ша новні читачі. За словами очевидця трагедії

С. Калінова, після того, як за вказівкою В. Тарнаруцького він увімкнув автома тичний вимикач, керівник робіт пі шов до машини, аби по рації повідо мити диспетчера про результати огляду та про можливе відновлення подачі живлення на КТП 10/0,4 кВ, № 35. Коли це було зроблено, В. Тар наруцький, не відходячи від рації, зве лів С. Калінову перевірити на вихо дах вимикачів наявність напруги. Той зробив це, повідомивши, що напру га є. Що стосується С. Лисого, то він, мовляв, стояв поруч, а коли С. Калі нов відвернувся, щоб покласти до чохла покажчик напруги, раптом упав на землю без ознак життя. Су дячи з пояснень В. Тарнаруцького та С. Калінова, вони не знали, що їхній колега отримав електротравму: ду мали — в нього стався серцевий на пад. Треба сказати, що, як свідчать результати проведеної судмедекс пертизи, потерпілий в момент нещас ного випадку перебував у стані ал когольного сп’яніння (середня сту пінь), проте В. Тарнаруцький та С. Калінов запевнили членів комісії, що вони про це навіть не здогадува лися. Хоча по дорозі в село «завер тали до кафе за пиріжками», але ніх то з них, мовляв, і краплі спиртного в рот не брав... Однак залишимо свід чення колег потерпілого на їхній со вісті та перейдемо до аналізу причин нещасного випадку. На думку членів комісії зі спе ціального розслідування, трагедія сталася через незадовільний техніч ний стан КТП 10/0,4 кВ, № 35, пору

шення ряду вимог нормативно пра вових актів з електробезпеки з боку диспетчера та керівника робіт, пере бування потерпілого в нетверезому

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

стані. Як на мене, то в дано му випадку останній фактор є першопричиною нещастя. У тому стані, в якому був С. Лисий, трагедія з ним мо гла статися де завгодно... Звичайно, передумов для нещасного випадку бу ло б значно менше, якби оперативний персонал РЕМ свого часу не під’єднав три ПЛ до двох апаратів за хисту (нагадаю: один з них був з дефектом). Логіка тут проста: не була б впрова джена ця «рацпропозиція» — не було б перевантаження вимикача, не було б перевантажен ня вимикача — не було б відключен ня, не було б відключення — не було б виїзду в село, а не було б виїзду в село — не було б і трагедії. Члени ко місії не встановили осіб «раціоналіза торів», але це в даному випадку не так важливо, бо така халтура у разі виходу з ладу автоматичних вимика чів робилася дуже часто, щоправда, не від доброго життя. Справа в втому, що РЕМ упро довж тривалого часу майже не за безпечувався запасними комутацій ними апаратами та матеріалами. На день підготовки цієї публікації по требували заміни 152 автоматичні в имикачі, 106 рубильників, 65 роз рядників грозових, 12 роз’єднувачів, що вийшли з ладу. Що стосується підстанцій та ПЛ, то в незадовільно му стані перебувають відповідно 49 штук та 60 км. Експлуатуються во ни тут з 60 х років минулого століття. За час, що минув, дерев’яні опори протрухлявіли настільки, що з них повилазили гаки, на яких кріпляться ізолятори з проводами. Та що там гаки! Залишивши свої давно обжиті гнізда, опори покинули навіть гороб ці, які були їх постійними мешканця ми упродовж багатьох років. Щоб вберегти своє потомство від біди (опори будь якої миті можуть впасти на землю, оскільки тримаються в ос новному на проводах, що зависли на гіллях дерев), пташки переселили ся в інші, безпечніші місця. В аналогічному стані перебува ють не тільки ПЛ Віньковецького РЕМ. Вулицями окремих населених пунктів (особливо сільських) Хмель ниччини, Вінниччини, Тернопільщини стало просто страшно ходити, особ ливо в темну пору доби. До речі, в публікаціях, вміщених на шпальтах журналу «Охорона праці», не раз розповідалось про випадки обриву проводів та спричинені ними трагіч

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

ні наслідки, але, схоже, керівників енергетичної галузі це хвилює мало. Упродовж кількох останніх років у районах електричних мереж скла дають плани першочергових робіт, які, кров з носа, потрібно виконати для підвищення надійності електро мереж, і подають керівництву това риств, сподіваючись, що за надход ження внутрішніх інвестицій вони за куплять необхідну апаратуру, ма теріали та виділять якусь дещицю для затикання хоча б однієї двох «дірок», але часто густо все на цьому й закін чується. І справа тут не в тому, що ВАТ не бажають дбати про стан сво го електрогосподарства, а в фінан суванні галузі. Тих інвестицій, що ви діляються державою, надто замало, щоб вирішувати нагальні проблеми, що накопичилися упродовж останніх десятиліть. І все це тому, що власник підприємства, у даному випадку од ним з них є держава, якій належить 70% акцій ВАТ «ЕК «Хмельницьк обленерго», не вкладає достатніх коштів в оновлення основних фондів, не дбає про проведення своєчас ного ремонту та реконструкції роз подільних електромереж. Це тим більш прикро, бо починаючи з 1998 р. товариство має чималі прибутки (за винятком 2001 р., коли внаслідок обмерзання в листопаді—грудні 2000 р. були великі збитки), які перед усім мали бути спрямовані на роз виток електрогосподарства регіо ну, але... Сьогодні для оновлення електромереж Хмельниччини, спо руджених понад 40 років тому за ра хунок державного бюджету, потріб но понад 500 млн. грн. Але, здаєть ся, цією проблемою зараз ніхто особ ливо не переймається, крім трудо во г о к о л е к т и в у , н а п л е ч а х я к о г о лежать витрати, пов’язані з утриман ням і реконструкцією електромереж. Через незадовільний технічний стан підстанцій, ПЛ та природні ка

таклізми РЕМ змушені пра цювати переважно в аварій ному режимі, тобто займа тись, як кажуть у таких ви падках, латанням дірок. Ча су та ресурсів на проведен ня планових виїздів на місця, як правило, не вистачає. Цим і пояснюється вкрай за грозливе становище, яке склалось в енергетичній га лузі стосовно питань надій ності обладнання ТП та ПЛ, велика кількість порушень нормативно правових актів з електробезпеки. Місцеві органи Держгірпромнагля ду вважають зайвим глибоко вника ти в причини незадовільного техніч ного стану розподільних мереж. В актах комплексних перевірок дер жавними інспекторами не завжди ві дображається достовірна картина. Щоправда, час від часу на засідан нях колегіальних органів вони при обговоренні питань додержання ви мог електробезпеки визнають стан охорони праці в товариствах неза довільним, після чого інколи навіть вводиться особливий режим нагляду, але ці заходи на поліпшення техніч ного стану електромереж майже не впливають, бо ніхто після цього кош тів на придбання опор, проводів чи обладнання підстанцій, як правило, не виділяє. А якщо так, то про що тут можна вести мову? Органи нагляду за охороною праці вважають, що питаннями тех нічного стану електромереж тут має більше опікуватися Держенергона гляд, оскільки саме на цю установу, мовляв, покладено здійснення кон тролю, але вся біда в тому, що там тешні посадовці перебувають у пов ній відомчій залежності від профіль ного міністерства. А якщо так, то на позитивні зрушення годі сподіватися, бо на наявні проблеми в регіонах тамтешні чиновники, з усього видно, вже давно махнули рукою. Тож вихо дить, що, крім Держгірпромнагляду, більше нікому вплинути на ситуацію. Проте і йому це зробити непросто, адже його статус дещо принижений порівняно з іншими органами цен тральної виконавчої влади, зокре ма, міністерств. До речі, в сусідній Польщі наглядовий орган з охорони праці підпорядкований сейму, тобто вищому законодавчому органу кра їни. Незалежність цієї структури в і д центральної виконавчої влади сприяє більш ефективному здійснен ню наглядових функцій, а звідси — вирішенню проблем, пов’язаних з

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

безпекою людей, що виникають у тій чи іншій галузі. Щоправда, в справу могла б втрутитись прокуратура, адже йдеться про життя та здоров’я людей, але вона також вважає, що це не її питання.

Проте якщо не вживати ніяких за ходів, то ситуація чимраз буде заго стрюватись. Врешті решт може дій ти до того, що проводи падатимуть людям просто на голови. Схоже на те, що державних мужів, які б уболі вали за стан енергетичної галузі та безпеки людей, в Україні вже не за лишилося. Бо ж якби це було не так, то хіба б вони замовчували пробле му і цим самим «заганяли хворобу усередину»? Хіба б мирилися з таким станом справ? Відсутність належного фінансу вання стримує вирішення не тільки питань, пов’язаних з технічним ста ном електромереж. Відповідно до ст. 5 Закону «Про охорону праці» працівники, які залучаються до вико нання робіт підвищеної небезпеки (а це в даному випадку — оперативний та оперативно виробничий персонал товариства), мали б проходити пси хофізіологічну експертизу. Однак ці єї вимоги нормативно правового ак та тривалий час тут не додержували через обмеженість коштів, необхід них для оплати проведення такої експертизи. Разом з тим є всі підста ви сумніватись, що окремі потерпілі мали відповідні психофізіологічні да ні для того, щоб виконувати ті чи ін ші роботи підвищеної небезпеки. Вже давно стукає у двері пробле ма якісного добору кадрів за рівнем загальноосвітніх знань, сумлінного ставлення до виконання дорученої справи, почуття особистої відпові дальності тощо. Пов’язана вона та кож з нестачею фінансових ресур сів, а точніше, з низькою зарплатою електротехнічного персоналу. Не кожен тямущий спеціаліст погодить ся працювати в екстремальних умо

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ вах за мізерну зарплатню. Відсут ність вибору призводить до того, що на роботу беруть випадкових лю дей, серед яких немало таких, що не можуть обійтись без чар ки другої. А звідси — по ловина всіх бід. Що стосується служ би охорони праці това риства, керівника якої ра да теруправління Держ гірпромнагляду по Хмель ницькій області запро понувала притягнути до відповідальності, то її

верхня ланка в основному виконує покладені на неї функції, хоча не без окремих упущень. Упродовж мину лого року служба, зокрема, провела 164 перевірки, в ході яких виявлено 2286 порушень вимог нормативно правових актів з охорони праці, що стало причиною відсторонення від роботи 238 працівників та заборо ни виконання 148 видів робіт. За наслідками перевірок підготовлено 14 проектів наказів, за якими притяг нено до дисциплінарної відпові дальності 20 осіб, 218 — позбавле но преміальних виплат. Проте цих заходів, як свідчать результати пере вірок, замало для того, щоб дати лад охороні праці. Кожного разу під час чергових перевірок посадовці нагля дового органу виявляють багато порушень, причому не всі вони

пов’язані з недостатнім фінансуван ням галузі. І так буде доти, допоки близько 700 інженерно технічних працівників ВАТ, на яких покладено обов’язки щодо організації та кон тролю за безпечним веденням робіт, не візьмуться за їх виконання. З приводу порушень, які виявля ють державні інспектори, треба особ ливі претензії висловити на адресу начальників РЕМ, які, маючи в руках усі важелі впливу на підлеглих, не за безпечують додержання ними вимог нормативно правових актів навіть там, де це можна зробити. А це в свою чергу створює передумови для нещасних випадків. Для посилення відомчого контролю, на думку авто ра, необхідно, щоб спеціалісти з охорони праці виробничих підрозді лів були підпорядковані не началь никам РЕМ, як це є сьогодні, а служ бі охорони праці товариства, яку очолює заступник директора з охо рони праці. Справа в тому, що за дорученнями своїх керівників їм ча сто доводиться займатись виконан ням робіт, які не мають ніякого від ношення до охорони праці. Що стосується виконання своїх безпосе редніх обов’язків, то сьогодні ці спе ціалісти (за окремим винятком) без згоди начальників РЕМ, де факто, не можуть заборонити експлуатацію того чи іншого устаткування (навіть якщо воно створює безпосередню загрозу життю та здоров’ю праців ників), оскільки це може негативно позначитись на економічних показ никах та іміджі РЕМ в очах спожи вачів. Як бачимо, проблем у створенні здорових і безпечних умов праці у ВАТ «ЕК «Хмельницькобленерго» чи мало. І чим швидше вони будуть ви рішені, тим швидше тут будуть вико рінені причини, що породжують травматизм. Василь СОПІЛЬНЯК На знімках: електрошафа, в якій встановлено лише два автоматичні вимикачі, один з яких несправний,— на виході до нього під’єднано два проводи замість трьох; перемикання фазних проводів, спричинене відсутністю третього вимикача та дефектом одного з наявних; у такому стані перебувають опори ПЛ у деяких РЕМ Хмельниччини. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОШУ СЛОВА

ПІДНІЖКА ДЛЯ ІНСПЕКТОРА Ледь набравши чинності, Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» викликав у інспекторського складу теруправ лінь Держгірпромнагляду синдром другорядності своєї роботи. Деякі з них, з «останнього набору», вирішили на далі не пов’язувати свою долю з наглядовим органом і шви денько подали заяви про звільнення. Ті ж, хто причетні до справи охорони праці багато років, знають, що так не по винно бути. Переконана в цьому і головний державний ін спектор Дніпропетровської державної інспекції промис лової безпеки і охорони праці в металургії та машинобу дуванні Людмила СКОМАРОВСЬКА.

Щ

об утвердити істину — не обов’язково ставити себе на місце того, хто її формулюва тиме. Щоправда, перед цим необ хідно грунтовно вивчити деталі, з яких складається цілісність задуманого. Тож перш ніж винести на засідання Верховної Ради України проект За кону «Про основні засади дер жавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», його необхідно було всебічно обговорити на місцях з тими, для кого вказівними є кожна стаття, кожне слово. Я спів чуваю роботодавцеві, коли одночас но (чи з невеликою перервою) на підприємство прибувають державні інспектори пожежного, санепідеміо логічного, екологічного наглядів, на гляду за охороною праці та ін. І справа не лише в адміністратив них покараннях, які супроводжують кожну перевірку, — у цьому разі від волікаються від роботи працівники, бо певна частина персоналу підпри ємства повинна деякий час бути по ряд з інспектуючими, готувати доку менти, давати пояснення. В цілому ідея, викладена у п. 4 ст. 5 «Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)»,— письмово повідомляти про прове дення перевірки не пізніше як за 10 днів, дає суб’єкту господарської діяльності можливість подивитися на ситуацію у підрозділах, ліквідувати слабкі місця. Ще краще, коли напе редодні тут буде проведено аудит охорони праці. Тоді державному ін

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

спектору тільки й залишиться, що подивитися на рівень вико нання власником чи роботодав цем Закону «Про охорону праці». Але що ж відбувається насправді? Не так давно (у листопаді 2007 р.) відбулася планова перевірка ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод». На конвеєрі не працювали тросики аварійної зупинки. Були несправними також кнопки аварій ної зупинки механізмів. Ми прийняли справедливе для цього випадку рі шення — заборонили експлуатацію конвеєра. На іншому підприємстві — АК «Демос» під час оперативної пе ревірки було зупинено роботу у ви бої № 9, бо над екскаватором, який вибирав з відвалів шлак, утворився козирок, який міг обвалитися. До то го ж персонал проклав високовольт ний кабель по землі. В обох випадках інспектори приймали рішення і діяли самостій но. Відтепер же, згідно з новим Законом, перевіряючий зобов’яза ний повідомити про небезпеку для життя і здоров’я виробничників сво го безпосереднього керівника, а той мусить видати письмове розпо рядження про зупинку машин чи ме ханізмів. Та для цього особисто ме ні треба добратися з Дніпродзер жинська до Дніпропетровська за 30 км, вирішити питання стосовно розпорядження і знову їхати на під приємство. Але ж за цей час на не безпечному виробництві може ста тися трагедія! Робітники у цій ситуа ції фактично стають заручниками паперової заметілі. І це лише частина народжених

документом проблем. Адже Закон уже діє, а Кабінет Міністрів до цього часу не встановив критерії, за якими визначається ступінь ризику та пе ріодичність планових перевірок у га лузі промислової безпеки та охоро ни праці. Для прикладу візьмемо об’єкт, який споруджується. Держав ного інспектора запрошують уже то ді, коли роботи завершено і об’єкт треба приймати в експлуатацію. А якщо під час монтажу обладнання чи його капітального ремонту були до пущені технологічні порушення? Їх виправити тоді вже неможливо, та й виявити важко. Ми, інспектори, не знаємо, яким чином діяти, коли будів лі і споруди перебувають в аварій ному стані. Після прочитання Закону вини кає й таке запитання: «Хто може правильно і на підставі яких доку ментів визначити ступінь загрози життю і здоров’ю людей, спричине ної тим чи іншим порушенням?» Не розв’язані руки в державного інспектора і тоді, коли на підконт рольному підприємстві стався не щасний випадок. Прибувши після повідомлення до ВАТ, ЗАТ, ТОВ і т. д., я маю право перебувати тільки в ад міністративному приміщенні (за умо ви, якщо дозволять!) А щоб вийти на дільницю — треба знову писати зая ву на ім’я роботодавця. На моє переконання, найпра вильніше було б призупинити дію названого Закону, провести його широке обговорення в низових лан ках наглядових органів, а вже після цього прийняти нову, життєздатну редакцію.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

П О В І Д О М Л Я Є МНС

Цієї зими в Азовському мо рі та Керченській протоці затонуло півдюжини суден, майже стільки ж сіли на мілину, при цьому загинуло 17 членів їх екіпажів. Ряту вальники вже говорять про новий Бермудський трикут ник, який утворився не десь там далеко, а зовсім поряд — біля наших південних берегів. Судна в цій зоні продовжу ють тонути, але останній випадок, на щастя, закінчив ся благополучно — і судно, і моряків, які потрапили у бі ду, вдалося врятувати. Ось хроніка цих подій.

Д

о МНС України 18 січня о 19 год 40 хв надійшло повідомлення про те, що в Азовському морі на відстані 35 миль від Керченського пів острова теплохід «Сергей Скадов ский» (довжина 113 м, ширина 12 м, екіпаж 13 осіб, вантаж 3149 т зер на), що у складі каравану з 10 суден, який проводили криголам «Капитан Белоусов» і морський буксир (МБ) «Портовик», прямував з порту Ма ріуполь у Керченську протоку, в ре зультаті стиснення льоду одержав пошкодження баластових танків правого борту, внаслідок чого в кор пус судна почала надходити вода. Як розповів заступник начальни ка Державної спеціалізованої ава рійно рятувальної служби на водних об’єктах України В. Давидов, зв’язку з аварійним судном, криголамом і буксиром практично не було — НП сталася в самому центрі Азовського моря, через велике віддалення від Керчі (40 миль) УКХ радіостанції працювали нестабільно, а мобільні телефони і зовсім виявилися непри датними, доводилося користуватися в основному послугами суден, що проходили мимо. З’ясувалося, що судно типу «ріка море», збудоване у 1985 р., нале жить державній судноплавній ком панії «Український комерційний флот» (м. Одеса). Вантаж (пшеницю) належало доставити в ліванський порт Бейрут. У цистернах на борту було 83 т дизпалива. Судно сильно накренилося на пра вий борт і почало тонути. За вказівкою капітана 6 членів екіпажу відразу ж бу ло пересаджено на борт МБ «Порто вик», а 7 осіб, які залишилися, почали боротися за живучість корабля. Було ввімкнено всі насоси відкачування за бортної води, видаляти воду судну до помагали своїми засобами також екі пажі криголама і буксира.

ОБІЙШЛОСЯ

БЕЗ ЛЮДСЬКИХ ЖЕРТВ Крен трохи зменшився, але си туація залишалася критичною. Суд но загерметизували, і о 2 год 45 хв у ніч на 19.01.2008 р. за рішенням ка пітана і судновласника команда в повному складі евакуювалася на борт морського буксира. Витоку нафтопродуктів не спостерігалося. З настанням світанку криголам повів караван у напрямку Керчі. Суд на віддалилися від місця події вже на три милі, і тут надійшов наказ Мін трансзв’язку: каравану зупинитися, а криголаму повернутися до «Сергея Скадовского» і «Портовика». Треба віддати належне керівни кам відомства — на долі теплохода ставити крапку не поспішали. Було прийнято рішення розпочати опера цію щодо рятування судна. А кілька годин, поки у «верхах» вирішували, як бути далі, криголам обколював навколо аварійного судна важкий для Азовського моря (товщиною до 30—40 см) лід. «Сергей Скадов ский», хоча і в притопленому стані, завдяки закупореному в корпусі по вітрю усе ж таки утримувався на по верхні відносно стабільно. Поряд з іншими розглядався і та кий варіант — спробувати відбукси рувати судно до найближчої мілини, посадити його на неї і потім відкача ти паливо та зняти хоча б частину вантажу. Правда, ближче ніж за 15— 20 миль придатних для цього мілин на морській карті позначено не було. Нарешті було прийнято рішення — криголаму проламувати лід, а букси ру слідом за ним обережно про штовхувати аварійне судно у напрям ку Керченської протоки. Рішення вия вилося правильним: маленький кара ван, щоправда, зі швидкістю всього 4— 4,5 вузла, просувався вперед. Як повідомив черговий капітан — наставник Керченського морського рятувального координаційного під

центру ДП «Дельта лоцман» М. Ки сельов, 20 січня опівночі судна увій шли в Керченську протоку. Ще че рез півтори години криголам «Капи тан Белоусов» одержав команду йти до залишеного в морі каравану, а морські буксири «Иван Красносель ский» і «Бора», які підійшли з Керчі на допомогу «Портовику», о 7 год 05 хв благополучно посадили ава рійний теплохід на мілину неподалік від поромної переправи Керч — Та мань на відстані 700 м від берега.

— Головне, що під час цієї аварій но рятувальної операції не постраж дав жоден член екіпажу, практично вдалося врятувати й судно,— підбив підсумки президент «Укркомфлоту» В. Дехтерєв. — Сподіваємось, що мі німально постраждав і вантаж — це заслуга досвідченого екіпажу та йо го капітана, які при сильному вітрі, мі нусовій температурі та качці відчай душно боролись за судно й за таких нелегких умов перемогли. У форс мажорних обставинах високий про фесіоналізм проявили також екіпажі криголама «Капитан Белоусов» та морського буксира «Портовик».

Коли верстався номер, до редак ції надійшло повідомлення про те, що на судні перебувають уже 11 членів екіпажу. Його корпус огляда ють водолази, щоб визначити харак тер пошкоджень і вжити заходів що до їх усунення. Є надія, що паливо та частина вантажу буде із судна знято, а воду, що потрапила в корпус,— відкачано. Після цього «Сергей Ска довский» піде в доковий ремонт, а ще через кілька тижнів розпочне трудову вахту в морі. В. ПАШИНСЬКИЙ, оператив ний черговий Державної спеціалізованої аварійно рятувальної служби на водних об’єктах України

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИСОТА Спорудження висотних об’єктів ведеться здавна. На жаль, у ряді випадків вико нання цих робіт супроводжується людськими втратами. Серед основних наслідків впливу фактора висоти значну частку становлять падіння.

Ф

актори, які впливають на пра цездатність, безпеку робітни ків під час роботи на висоті, до кінця ще не вивчені. Невирішени ми залишаються аспекти проблеми, пов’язані з особливостями впливу на організм верхолазів так званих зов нішніх факторів (погодні умови, об меженість простору робочих місць та інші). Проблема ускладнюється ще й психологічною та професійною непідготовленістю спеціалістів (як організаторів робіт, так і безпосе редніх виконавців) до виконання ро біт на висоті. У вітчизняній та зару біжній спеціальній літературі питан ням організації роботи на висоті увага практично не приділяється. Необхідно зауважити, що жур нал «Охорона праці» неодноразо во висвітлював питання безпеки праці під час виконання робіт на ви соті (насамперед — на будівельних об’єктах), але, вважаю, цього недо статньо. Першопричиною нещасних ви падків під час виконання робіт на ви соті є фактор висоти, коли утворю ється сукупність супровідних причин, що зумовлюють певні обставини, які й призводять до падіння з висоти. Зважаючи на цю обставину, треба виділити кілька основних факторів: нервово емоційні навантаження внаслідок впливу висоти на організм робітника; технічна та технологічна особли вість робочих місць, що пов’язано з обмеженістю у просторі робочих ру хів й пересування робітника по ро бочій площадці, а також з незручні стю пози робітника під час виконан ня ряду операцій; вплив атмосферних явищ: соняч

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

ної активності та випромінювання, дощу, вітру, снігу, ожеледиці, гроз, високих та низьких температур пові тря, різкої зміни атмосферного тиску тощо; забруднення повітря; шум від роботи цехового устатку вання; електромагнітне випромінюван ня від ліній електропередачі високої напруги; конфліктні ситуації у колективі; психологічна та професійна не підготовленість верхолазів до робо ти на висоті; порушення вимог техніки без пеки. Кожен з цих факторів потребує докладного аналізу з урахуванням особливостей того чи іншого трудо вого процесу, який виконується на висоті. У цій статті обмежимося лише коротким описом впливу на працю ючих деяких з цих факторів. Фактор висоти є причиною висо кого нервово емоційного напружен ня працюючого. Автор протягом ря ду років проводив спостереження за станом здоров’я робітників верхо лазів, зайнятих на будівництві ліній електропередачі та зв’язку. Встанов лено, що у монтажників 22—28 річ ного віку піднімання на висоту поро джує страх, а у деяких, особливо мо лодих робітників початківців, страх спричинює нервозність і сумніви у правильності виконання операцій та може бути причиною низької якості роботи і навіть падіння з висоти. По стійна робота верхолазів під час монтажу ліній електропередачі та зв’язку з автомобільних підйомників (або із застосуванням монтерських лазів) зумовлює поступове зниження

нервово емоційного напруження. Встановлено, що під час система тичної роботи на висоті функція рів новаги у верхолазів внаслідок вироб лення навички поліпшується, нор малізується частота пульсу та дихан ня. Крім того, спеціальне тренування на висоті 5—6 м щодня протягом 30 хв знижує несприятливий нерво во емоційний вплив фактора висоти. Фактор обмеженості простору робочого місця під час виконання робіт на висоті . Він пов’язаний з неможливістю вільного пересування робітника по робочій площадці. Так, перебування на робочій платформі автопідйомника вимагає вибору зручного положення тіла робітника. Зазвичай це відповідає положенню центра ваги тіла, який переноситься на відставлену назад, як правило, праву ногу. При цьому для підтри мання рівноваги тіла більше зусилля припадає в основному на гомілко востопний суглоб. Крім того, внаслі док коливання тіла робітника у ко лисці додається фактор висоти, кот рий позначається на регуляції зусиль під час виконання тієї чи іншої техно логічної операції. Впродовж усієї робочої зміни, а особливо наприкінці, спостерігаєть ся накопичення напруженості. По вільність виконання операцій, викли кана обережністю, потребує докла дання великих зусиль. Швидкість та точність здійснення трудових опера цій також пов’язана з необхідністю докладання значних зусиль. У різноманітних фізичних станах виділяється комплексний розлад функцій опорно рухового апарату наприкінці робочої зміни: відчуття важкості у ногах, біль у суглобах,

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ікроножних м’язах (особливо у лю дей, які страждають варикозним розширенням вен), зниження загаль ного м’язового тонусу, у ряді випад ків поява відчуття втрати вертикаль ної стійкості. Причинами цього мо жуть бути обмеженість простору, в якому перебуває верхолаз впро довж усієї робочої зміни, необхід ність фіксації тіла відносно опорної конструкції за допомогою стропа запобіжного пояса, а також трива лість часу роботи на ногах. Робота на висоті з допомогою монтерських лазів характеризується перевантаженням приплюснення зон передньої та частково се редньої частини ступні та накопи ченням втоми ніг наприкінці роботи. Треба зазначити, що під час роботи на висоті з робочої платформи під йомника втома м’язів ступнів менша, ніж у разі виконання робіт на лазах, бо площа її дає можливість змінюва ти навантаження тіла на різні ділян ки стопи. Тому, організовуючи робо ти на висоті, за можливості слід від давати перевагу саме підйомникам. Технічна непідготовленість робо чих місць до роботи на висоті. Вона пов’язана передусім із технічною не досконалістю чи несправністю при строїв і механізмів, що їх використо вують працівники. Відомі випадки раптового опускання телескопічних пристроїв автомобільних підйомни ків з працівниками в колисці внаслі док несправності механізму підйому, обриву тросів підвісних колисок, об валення риштовань, падіння робіт ників разом з драбинами, обвален ня балконів разом із людьми, обри ву стропа запобіжного пояса. Підготовка робітника для роботи на висоті. Психологічна та професій на підготовка робітників для роботи на висоті нерозривно пов’язані. Це можна пояснити виключно впливом фактора висоти на організм працю ючого. Відомий досвід роботи психоло гічних служб деяких виробничих під приємств, де вирішують проблеми психологічної та професійної підго товки робітників для виконання ро біт на висоті. Успішно функціонують

ДУМКА ВЧЕНОГО наукові заклади, в яких вирішуються подібні проблеми, наприклад, під час підготовки льотчиків і космонав тів. На жаль, цього не можна сказа ти про підготовку робітників, які ви конують будівельно монтажні, ре монтно відновлювальні роботи на висоті та рятувальні роботи під час ліквідації наслідків стихійного лиха. Підготовка спеціалістів для робо ти на висоті повинна здійснюватися стосовно двох категорій працівників: керівників робіт (начальники, май стри дільниць) і робітників верхола зів (безпосередні виконавці робіт). До роботи на висоті слід готува ти не тільки монтажників, але й інже нерів і техніків. Для цього в навчаль ному процесі необхідно передбача ти проходження практики на спе ціальних висотних конструкціях і механізмах того чи іншого виду ви робництва залежно від спеціалізації навчального закладу. Фахова підготовка робітників для роботи на висоті. Найбільш міц ні та стійкі знання й навички робіт ник набуває в практичних умовах. Перед початком навчально трену вальної практики учні ПТУ проходять медичне обстеження, під час якого встановлюються особи, які відповід но до медичних протипоказань (не стійкий вестибулярний апарат) не можуть бути допущені до виконання робіт на висоті. Однак не всі молоді робітники проходять навчання у ПТУ. Інколи вони залучаються до верхолазних робіт після закінчення загально освітньої школи. Психологічна й професійна підготовка таких робіт ників безпосередньо у бригаді по винна відбуватися поступово. Фор сувати цей процес не можна. Брига дир (наставник) повинен організува ти трудовий процес таким чином, щоб молоді робітники початківці (та ких у бригаді повинно бути не більше 10—15%) упродовж перших кількох тижнів (для деяких видів робіт, мож ливо, і місяців) виступали лише в ролі спостерігачів за роботою на висоті інших, більш досвідчених вер

холазів. І лише після того, як брига дир переконається, що новачок спроможний виконувати ту чи іншу найпростішу роботу або для почат ку просто піднятися на висоту, він може бути допущений до виконання цієї операції, але ненадовго. Можна почати з 5—10 хвилинно го перебування на висоті, напри клад, у колисці підйомника або з під німання на гратчасту металеву кон струкцію та спуску з неї. Щодня тре ба збільшувати час перебування на висоті — спочатку на 10—15 хв, а потім на 1—2 год. Добрі побажання та товариська підтримка допомо жуть робітникові повірити в себе і стануть запорукою його успішної та безпечної праці на висоті. Такий по чаток трудової діяльності майбут нього верхолаза поступово привчає його дбати про безпеку праці та дає змогу отримувати моральне задово лення від виконуваної роботи. Зрозуміло, основним докумен том, який дозволяє допуск робітника до роботи на висоті, з урахуванням його вікових даних, є висновок ліка ря, одержаний на підставі комплекс ного медичного обстеження. Дуже важливо також створити на підприємстві службу психофізіологіч ного забезпечення професійного добору. Основним завданням цієї служби має стати ведення реєстру осіб, які відповідно до своїх психофі зіологічних особливостей можуть за лучатися до виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки, у тому числі й до робіт на висоті. На думку автора, слід налагоди ти систематизований облік випадків падіння з висоти не тільки працівни ків виробничої сфери, а також тих, які сталися у побуті, що дало б змо гу розробити необхідні технічні та організаційні заходи щодо запобі гання подібним випадкам. М. МАРФІН, канд. техн. наук, доцент Військового інституту телекому нікації та інформатизації Національного технічного університету України «КПІ» (м. Полтава)

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

35

РЕКЛАМА

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

МЕДИЦИНА ПРАЦІ ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

Коротким рядком У Херсонській області зменшується рівень професійної захворюваності (31 випадок у 2007 р. проти 42 у 2006 р.). Разом з тим залишається несприятливим становище з профзахворюваннями працівників у ВАТ «Південелектромаш», де зареєстровано 12 випадків, ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» — 7. Основні причини — недосконалість технологічних процесів, недостатня увага роботодавців до створення здорових і безпечних умов праці. *** Страхові експерти з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області проводять певну профілактичну роботу, спрямовану на усунення шкідливих і небезпечних факторів виробництва. У результаті в 2007 р. порівняно з 2006 р. зменшилася кількість профзахворювань у Добропіллі та Торезі, у Будьонівському м. Донецька і Совєтському м. Макіївки районах. *** У Сумській області станом на 01.01.2008 р. на виробництві в умовах, що не відповідають санітарно< гігієнічним нормам, було зайнято понад 30 тис. працівників. Погіршення умов праці, незадовільне забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту стали причиною того, що в області щорічно реєструється близько 20 випадків профзахворювань і понад 250 нещасних випадків, внаслідок яких потерпілі на виробництві стають інвалідами.

ХТО

ПРОСВІТИТЬ РОБОТОДАВЦЯ?

Катастрофа на Чорно бильській АЕС, загибель те плохода «Адмирал Нахимов», пасажирських лайнерів Ту 154, трагедія на аеродро мі Скнилів... Причиною цих катастроф були помилки операторів, диспетчерів, льотчиків, капітанів. Ці по милки визначаються понят тям «людський фактор», який є причиною більш як 50% нещасних випадків зі смертельними наслідками, що стаються щороку в Україні. Сучасні психологічні дослідження свідчать про залежність професійної діяльності від психофізіологічних якостей пра цівників. Відповідність цих якостей людини вимогам профе сійної діяльності — запорука її безпеки, збереження праце здатності та багаторічної трудової активності.

Н

ині спеціалісти Головного на! вчально!методичного центру Держгірпромнагляду в сферу промислової безпеки та охорони праці впроваджують систему профе! сійного психофізіологічного добору працівників, які виконують роботи під! вищеної небезпеки. Дію цієї систе! ми спрямовано на зниження рівня виробничого травматизму і проф! захворюваності, скорочення кілько! сті аварій, що сталися через помил! ки працівників. У реальних виробничих умовах у роботі найдосконаліших і налаго! джених технічних систем, незалежно від рівня їх автоматизації, тією чи ін! шою мірою необхідна участь люди! ни. А там, де в технологічному про! цесі бере участь людина, виникають помилки, які можуть допускатися не! залежно від рівня підготовки, квалі! фікації чи досвіду виконавця. Як уникнути помилок людини в професійній діяльності, особливо в екстремальних ситуаціях? Як прогно! зувати, передбачати та запобігати їм у виробничій сфері? Для цього й іс! нує система визначення ступеня від! повідності індивідуальних психофізіо! логічних якостей людини конкретно! му виду професійної діяльності. Значення психофізіологічного профдобору для вирішення пробле!

ми людського фактора у виробничо! му середовищі загальновідомо. Цей метод давно успішно застосовуєть! ся у розвинених країнах для визна! чення професійної придатності, і йо! го ефективність підтверджена бага! торічною практикою. Джерела про! фесійного добору в сучасному розу! мінні слова беруть початок від результатів досліджень професора Кембріджського університету К. Пір! сона, який створив перше бюро профорієнтації в Бостоні (США). Його книжка «Вибір професії» від! криває перелік наукових праць з профдобору. Інтенсивного розвитку професійний добір набув у роки Другої світової війни. У діючих війсь! ках США під час управління склад! ними технічними системами поза бойовими діями з вини персоналу траплялися аварії. У зв’язку з цим військові психологи США провели глибокий психологічний аналіз діяль! ності військових спеціалістів і здій! снили розробку наборів тестів, які давали змогу об’єктивно визначати професійну придатність військово! службовців, від яких вимагалося на! дійне виконання службових обов’яз! ків у складних напружених умовах і екстремальних ситуаціях (персонал авіаносців, екіпажі підводних човнів і торпедних катерів, льотчики морсь!

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

кої авіації та інші спеціальності). Го! ловною метою їхньої діяльності було виявлення осіб з ознаками нервово! психічної нестійкості. Під час тесту! вання кандидатів відсів непридатних становив понад 50%. Як результат — у відносно короткий період часу кількість аварій з вини персоналу знизилася на 40—70%. Подібні тести успішно застосову! ються психологами і в наш час у си! стемі цивільної профорієнтації. Бага! торічний досвід проведення психофі! зіологічного добору кадрів у США показав його високу ефективність, яка підтверджується такими резуль! татами: відсів працівників, не придатних до виконання обов’язків у екстре! мальних умовах, у процесі навчання знижується з 40 до 8%; аварійність з вини персоналу знижується на 40—70%; надійність систем управління під! вищується на 10—25%; витрати на підготовку спеціалі! стів знижуються на 30—40%. Яскравим прикладом економіч! ної доцільності профдобору є систе! ма набору та підготовки курсантів в авіаційних училищах США. Шляхом економічного аналізу було встано! влено, що при підготовці 100 моло! дих льотчиків, прийнятих в училище після проведення психофізіологічно! го добору, відбувався мінімальний відсів непридатних. Економія коштів на їхнє навчання становила 6 млн. доларів. Нині в США діють понад 1200 бюро профорієнтації, де моло! ді люди одержують кваліфіковані ре! комендації, в яких професіях вони можуть виявити свої здібності пов! ною мірою. Психофізіологічний добір кадрів дає змогу підвищити надійність і без! пеку діяльності спеціалістів, поліпши! ти їхнє навчання, знизити рівень профзахворюваності та плинність кадрів, створити умови для психоло! гічної сумісності працівників у колек! тиві. Особи, які пройшли тестування та одержали висновок з максималь! но високою оцінкою, становлять ін! терес як потенційні лідери робочих колективів. Ці дані набагато полег! шують завдання роботодавця під час раціональної розстановки кад! рів з урахуванням специфіки вироб! ництва. Один з основних принципів ра! ціонального використання людських ресурсів полягає у ставленні до людського фактора як до визначаль! ної, стратегічної ланки в ланцюгу економічного зростання та успішної діяльності підприємства. В Україні в умовах соціально!економічної пере! будови та інтенсивного розвитку

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

промисловості, пов’язаного з науко! во!технічним прогресом і впрова! дженням нових технологій, вирі! шального значення набуває питан! ня раціонального використання людських ресурсів. З цього випливає потреба в соціально!спрямованій державній політиці у розвитку систе! ми профдобору та психофізіологіч! ної експертизи в техносфері. Зростаюча жорсткість вимог до професій, де помилка працівника під час виконання робіт у напруже! них і складних умовах може призве! сти до людських жертв і аварій з ве! ликими матеріальними втратами, націлюють роботодавця на пошук надійних кадрів, здатних забезпечу! вати безаварійну роботу в екстре! мальних ситуаціях. Але де і як їх знайти? І тут для пошуку працівників з необхідними професійними яко! стями альтернативи психофізіологіч! ному профдобору немає, і для цьо! го не потрібні докази. Роботодавець повинен розуміти головний принцип профдобору — добір відповідної людини на відпо ! відне місце. На жаль, більшість ро! ботодавців мало обізнані та не уяв! ляють собі значення й економічної вигоди профдобору. Спеціалісти, які займаються становленням системи психофізіологічного профдобору в Україні, стверджують, що цей про! цес буде непростим і довгим з різних причин, але головними з них є: від! сутність законодавчої та норматив! но!правової бази і низька психоме! трична культура роботодавців — чи! сленних потенційних замовників на профдобір. Як відомо, агітація зверху часто викликає скептичну реакцію, тим більше, що психофізіологічна екс! пертиза — процедура платна. Так хто ж просвітить роботодавця і до! веде йому ефективність вирішення проблеми людського фактора на його підприємстві шляхом проведен! ня профдобору? А чи не пряме це завдання інженера служби охорони праці, який, знаючи специфіку ви! робництва та стан промислової безпеки, може визначити список професій та видів робіт найбільшо! го ризику і видати керівництву під! приємства обгрунтовані рекомен! дації, запропонувати шляхи вирі! шення проблем безпеки виробниц! тва, зокрема проблеми «людський фактор» під час прийняття працівни! ків шляхом профдобору? Але для цього треба всебічно підготувати самого інженера з охорони праці. Вивчення методу профдобору в тех! нічних вищих навчальних закладах у програмі дисциплін з охорони праці сьогодні просто необхідне. Ці знан!

ня мають величезне значення для сьогоднішніх студентів — майбутніх професіоналів, розробників нових теорій і технологій, керівників під! приємств і галузей. Вони визначати! муть ефективність вирішення про! блем промислової безпеки та охо! рони праці. Тому сьогодні їх треба озброїти знаннями в галузі психоло! гії, психодіагностики, психофізіоло! гії, психології безпеки, щоб, прий! шовши на виробництво, вони не бу! ли сірими, безликими, безініціатив! ними виконавцями, а з перших днів самостійної роботи ставали гене! раторами ідей у вирішенні найва! жливішої проблеми безпеки — людського фактора. На жаль, у жодному з дев’яти тех! нічних вищих навчальних закладів Дніпропетровської області, де ви! кладається дисципліна «Основи охо! рони праці» та «Охорона праці в га! лузі», такий метод студентам не ви! кладається. Це пояснюється відсут! ністю цієї теми у навчальній програ! мі, затвердженій Міністерством освіти та науки України. Але ж вища школа завжди була рупором усього прогресивного, передового, вона, освоюючи нові теорії та відкриття, вітчизняний і закордонний досвід, трансформувала нові знання до студентського середовища, про! суваючи таким чином ці знання в суспільство. Мета цієї статті — звернути увагу вчених і педагогів вищої школи, від! повідальних працівників Міністер! ства освіти та науки на актуальність вивчення методики психофізіологіч! ного профдобору у технічних вищих навчальних закладах і ввести цю ме! тодику до навчальної програми дис! ципліни з охорони праці вже на на! вчальний 2008—2009 рік. Своєчасне освоєння нових на! прямів науки і техніки набуває особ! ливого значення в технічних вищих навчальних закладах, де досягнутий у процесі навчання рівень професіо! налізму молодих спеціалістів дасть змогу їм вирішувати багатофакторні завдання безпеки праці в системі «людина—машина—середовище». Найважливішою метою цього про! цесу є формування головного прин! ципу — безумовність пріоритету без! пеки людини при вирішенні будь! яких інженерно!технічних проблем. Немає найбільш гуманного зав! дання, ніж турбота про збереження здоров’я та життя людини праці. Спеціалістам треба знати шляхи йо! го вирішення. О. КОНОВАЛОВ, заступник на! чальника теруправління Держгірпром! нагляду по Дніпропетровській області

МЕДИЦИНА ТРУДА

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ

Аналіз профзахворювань у Миколаївській області свідчить, що незважаючи на зменшення їх кількості у 2006 р. порівняно з 2005 р. у 1,3 разу (6 випадків проти 8), за 10 місяців 2007 р. цей показник уже перевищив рівень 2005 р.

(9 випадків профзахворювань). Якщо ж порівняти рівень профзахворюваності у розрахунку хворих на 10 тисяч працюючих, то в 2007 р. порівняно з 2005 р. він зріс у 1,5 разу.

НАЙБІЛЬШИЙ РИЗИК ЗАХВОРІТИ...

Н

а жаль, найбільша кількість по! терпілих зареєстрована в уста! новах Міністерства охорони здоров’я — 5 випадків (56% від за! гальної кількості профзахворювань ). Це — Миколаївський обласний і міський протитуберкульозні диспан! сери (3 і 1 випадок відповідно), Ми! колаївське обласне бюро судово! медичної експертизи — 1 випадок. Інші випадки — в ДП «Зоря—Маш! проект» — 2, ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» — 1, АТЗТ «Промбуд!2» — 1. Найбільша питома вага в струк! турі професійної захворюваності припадає на захворювання легень, зокрема туберкульоз органів дихан! ня — 5 випадків, хронічний бронхіт — 2 випадки, пневмоконіоз — 1 випа! док. На вібраційну патологію припа! дає 1 випадок. У 2007 р. профпатологія вияв! лялася як під час медичних оглядів (3 випадки), так і при зверненні хво! рих за медичною допомогою (6 ви! падків). У складі виявленої патології висока питома вага з втратою пра! цездатності — 6 із 9. Вищенаведений аналіз викликає стурбованість у працівників санітар! но!епідеміологічної служби області. Такий стан потребує вжиття терміно! вих заходів щодо покращання си! туації. Особливо прикро, що най! більшу увагу необхідно приділити наведенню належного порядку в установах охорони здоров’я, де пе!

реважна більшість працюючих — ме! дичні працівники, які як ніхто інший повинні розуміти і бачити шкідливі фактори діяльності, вживати суворих заходів щодо недопущення зара! ження інфекційними хворобами. То! му на виконання Порядку розсліду! вання та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві обласна сан! епідслужба постійно бере участь у розслідуванні випадків професійних захворювань із складанням актів за формою П!4, здійснює контроль за виконанням заходів щодо усунення причин професійних захворювань на підприємствах. Так, у ДАХК «Чор! номорський суднобудівний завод» згідно з пропозицією санепідслужби розроблено заходи щодо покра! щання умов праці працівників цеху № 11 і забезпечено контроль за їх виконанням. За перевищення ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, рівнів шуму та вібрації на ро! бочих місцях у цехах, де раніше були зареєстровані випадки професійних захворювань, оштрафовано на! чальників деяких цехів. Видано при! писи щодо розроблення комплекс! них заходів, спрямованих на покра! щання умов праці, здійснюється та! кож контроль за їх виконанням. Згідно з пропозиціями санепід! служби на ДП «Зоря—Машпроект» проведено ремонт вентиляції на мо! дельній дільниці цеху № 5, заготі! вельній та слюсарній дільницях цеху

№ 110; придбано та встановлено пересувні вентиляційні установки для використання під час виконання зва! рювальних робіт. За невиконання приписів санепідслужби протягом року оштрафовано п’ять керівників підрозділів заводу, призупинено екс! плуатацію двох виробничих діль! ниць. У міському протитуберкульозно! му диспансері також виконано захо! ди, передбачені приписами санепід! служби: придбано бактерицидні ультрафіолетові опромінювачі, орга! нізовано прання спецодягу, облад! нано кімнату для приймання їжі, про! ведено навчання працівників з при! готування дезінфекційних розчинів, додатково придбано спецодяг. Звичайно, заходи, спрямовані на ліквідацію причин виникнення професійних захворювань, дуже ва! жливі і необхідні, але вони не дадуть необхідного ефекту, якщо самі пра! цівники не цінуватимуть своє життя і здоров’я, нехтуватимуть застосуван! ням необхідних ЗІЗ, мовчки спостері! гатимуть за несправним вентиляцій! ним та іншим обладнанням, пору! шенням мікроклімату виробничих приміщень та іншими факторами, які видно на робочих місцях, як кажуть, навіть неозброєним оком. Л. БАТІКОВА, завідувачка відділу гігієни праці Миколаївської облСЕС Фото С. КОЛЕСНИКА

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

31 січня у Харкові відбулося засідання обласної комісії з пи тань безпечної життєдіяльності населення. Велику увагу було приділено розгляду питання щодо професійної захворю ваності в регіоні.

ЗНАЙТИ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ «БОЛЮЧОГО ПИТАННЯ»

Щ

е років п’ять тому профзахво! рювання реєструвалися в ос! новному у працівників великих промислових підприємств Харкова. Останнім часом ситуація дещо змі! нилася. В інформації головного сані! тарного лікаря Харківської області І. Кратенка зазначалося, що нині по! мітно розширилося коло підпри! ємств регіону, де є ризики форму! вання профзахворювань. Напри! клад, якщо в 2006 р. профзахворю! вання було встановлено у праців! ників 29 підприємств області, то в 2007 р.— вже на 33 підприємствах. Усього ж за останні три роки на Харківщині було зареєстровано 540 випадків професійних захворю! вань, з них: у 2005 р.— 161 випадок, у 2006 р.— 171 і в 2007 р.— 208. Досі своєрідними лідерами з профе! сійної захворюваності на Харківщині залишаються такі підприємства об! ласного центру, як: ДП «Завод імені В. О. Малишева» — 81 випадок, ВАТ «ХТЗ» — 46, «Турбоатом» — 16, «Хар! ківський плитковий завод» — 10, ДП «Електроважмаш» — 6 випадків. На думку головного санітарного лікаря області, головною причиною ситуації, яка склалася, є відсутність на підприємствах належного фінан! сування для створення сприятливих і нешкідливих умов праці. Так, за весь 2007 р. у регіоні з цією метою було витрачено всього 2,28 млн. грн.— яв! но недостатньо для вирішення проб! леми. Внаслідок цього на більшості підприємств, у тому числі й на тих, де реєструється найбільша кількість профзахворювань, практично нічо! го не робиться для зниження рівнів шуму і вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Органи держ!

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

санепіднагляду постійно притягають до адміністративної відповідальності винних посадових осіб. Санітарними лікарями в 2007 р. було навіть за! крито до усунення порушень 5 вироб! ничих цехів. Робітники багатьох підприємств, як і раніше, змушені працювати в умовах, коли параметри шкідли! вих речовин перевищують ГДК у 10 і більше разів, рівні локальної вібра! ції — у 3—5 разів. Погіршується ста! новище й тим, що на багатьох під! приємствах експлуатується зношене, морально застаріле устаткування, незадовільно використовуються на! явні вентиляційні системи. Багато з них просто не обслуговують, не чис! тять пилові фільтри тощо. Працівни! ки, які зазнають впливу шкідливих ви! робничих факторів, також здебіль! шого не забезпечені чи не користу! ються засобами індивідуального за! хисту органів дихання і слуху. Заступники директорів з охорони праці та екології ДП «Завод імені В. О. Малишева» М. Орєхов і ВАТ «ХТЗ» О. Прокопенко, які виступали на засіданні, на жаль, лише скаржи! лися на труднощі та різні несприят! ливі обставини. Вказували на той факт, що серед працівників, які впер! ше одержали профзахворювання, є й чимало пенсіонерів, колишніх ро! бітників їхніх підприємств. І все!таки якихось ефективних і реальних захо! дів, спрямованих на зменшення кіль! кості випадків професійної захворю! ваності, судячи з дискусії, що виник! ла на засіданні, адміністрації цих підприємств не вживають. Більше того, в інформації на! чальника управління виконавчої ди! рекції Фонду соціального страху!

вання від нещасних випадків на ви! робництві та профзахворювань у Харківській області В. Предка про! лунало, що впродовж 2007 р. адмі! ністрацією ДП «Завод імені В. О. Ма! лишева» в рахунок страхових внес! ків до Фонду перераховано усьо! го... 47 тис. грн. Тоді як Фондом бу! ло виплачено колишнім і нинішнім працівникам підприємства, які одер! жали профзахворювання, і потерпі! лим у результаті нещасних випадків понад 4,66 млн. грн. ДП «Завод іме! ні В. О. Малишева» сьогодні має ве! личезний, понад 1,4 млн. грн., борг перед Фондом, з яким не збираєть! ся розраховуватися... На більшості промислових під! приємств Харківщини, зазначалося на засіданні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населен! ня, ліквідовано цехові медичні служ! би. Немає сьогодні в регіоні й повно! цінної профпатологічної служби. Якість медичних оглядів працюючих у шкідливих умовах праці часто не від! повідає сучасним вимогам. Багато організацій, що беруться за надання послуг з медоглядів пер! соналу, найчастіше не мають ані необхідної для цього апаратури, ані спеціалістів належного рівня. Біль! шість голів комісій з проведення ме! дичних оглядів, а також самі члени цих комісій, мають недостатній рівень підготовки з питань професійних па! тологій. Ознаки професійної пато! логії виявляються лише на останніх стадіях. Уже сьогодні майже полови! на зареєстрованих в області проф! захворювань виявляється під час ак! тивного звернення потерпілих до лі! кувально!профілактичних установ, а не під час проведення медоглядів. Безумовно, закривати очі на пи! тання, пов’язані з профзахворювані! стю, не можна. Необхідно приділяти цій проблемі більше уваги — таким був лейтмотив виступу головуючого на засіданні заступника голови Харків! ської облдержадміністрації І. Тере! хова. На усунення наявних недоліків і було спрямоване прийняте на засі! данні ради рішення. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

Коротким рядком На обліку у відділеннях виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Херсонській області перебувають 3046 потерпілих на виробництві, з них 1872 — інваліди. У 2007 р. вперше за рахунок коштів Фонду 57 інвалідів внаслідок трудового каліцтва з 95, які перебували на черзі, отримали ключі від легкових автомобілів. Загальна сума витрат становила майже 1,6 млн. грн. *** За рішенням судів м. Миколаєва та області особами, з вини яких сталися нещасні випадки на підприємствах у 2007 р., до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України перераховано майже 41 тис. грн. *** Впродовж 2007 р. на адресу теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області надійшло 124 письмових звернення громадян, половина з яких стосувалася порушень діючого Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Внаслідок вжитих заходів за 29 зверненнями нещасні випадки було визнано пов’язаними з виробництвом.

РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ПРОФІЛАКТИКИ На Черкащині склалася дивна ситуація — із 26 413 заре єстрованих страхувальників лише 16 244 звітують вико навчій дирекції Фонду соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань України і ведуть господарську діяльність. Тільки на 1318 (або 8,1%) з них зайнято по 50 і більше працівників. Решта — це юридичні та фізичні особи, які використовують найма ну працю не більше 50 осіб. Тобто на переважній більшості підприємств області немає звільнених посад інженерів з охорони праці. Здебільшого їх функції перебрали на себе спе ціалісти за сумісництвом, чий рівень підготовки з охорони праці, як стверджують у регіональному теруправлінні Держгірпромнагляду, низький. За таких умов гостро по стає проблема профілактики виробничого травматизму. Вона ускладнена тим, що переважна більшість малих під приємств займається діяльністю у соціально культурній сфері й АПК, де давно вже немає ні галузевого, ні громадсько го контролю за охороною праці. Начальник управління ви конавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області (далі — Фонд) В. Драченко та наш власний кореспондент Надія БЕЗУГЛА ведуть розмову про те, як бути з цією проблемою.

— Василю Миколайовичу, гро мадськість переконана, що саме Фонд повинен перейматися питан нями профілактики виробничого травматизму. Підстава є: ст. 22 За кону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,

на чому постійно загострюють увагу громадськості й роботодавці, й ін спектори теруправлінь Держгір промнагляду, й профспілки, дорі каючи тим самим працівникам Фон ду. Але не будемо розгортати з цьо го приводу дискусію. Мабуть, до ціль ніше поговорити про шляхи підвищення якості профілактичної роботи. Зокрема, на Черкащині, де

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

41

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

налічується всього 17 страхових екс пертів з охорони праці, що стано вить 15% від загальної кількості пра цівників, зайнятих у робочих органах обласного управління виконавчої дирекції Фонду. Тим часом аналіз показує, що з квітня 2007 р. в регіо ні хоч і несуттєво, але таки зріс рі вень виробнич ого травматизму по рівняно з 2006 р. Причому якраз на тих підприємствах, де немає служб охорони праці або вони дуже слаб кі. Як же впливати на цю ситуацію ?

— Хоч я також проти дискусій, та все ж мушу вкотре застерегти і гро мадськість, й опонентів від хибної думки про те, що Фонд — панацея від недолугої нинішньої профілакти ки виробничого травматизму. Це клопіт, насамперед, роботодавця, обумовлений ст. 13 Закону «Про охорону праці». Отож нехай він спо чатку як добра господиня береться за віник і вимітає власні працеохо ронні негаразди. Фонд же керується вже згадуваною ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне со ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...» Ось пер ше, що від нас вимагається: надан ня страхувальникам консультацій, сприяння у реалізації ефективної СУОП. Якщо у 2001 р. на виконання цієї вимоги ми провели 217 заходів, то у 2007 р. — 2186. З року в рік збільшується кількість підприємств, де наші експерти перевіряють стан охо рони праці та профілактики вироб ничого травматизму: 2003 р. — 1449 підприємств, 2007 р. — 1714. Робо тодавці дедалі більше отримують нормативних актів з охорони праці: 2001 р. — 126, 2007 р. — 4604. Тіль ки торік наші спеціалісти взяли участь у навчанні 1137 працівників, причет них до охорони праці, 370 з них бу ло навчено за кошти Фонду. Що стосується фінансування ре гіональної програми, спрямованої на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, то торік ми вклали в неї понад 63 тис. грн. Для порівняння скажу, що у 2001 р. — ані копійки, а у 2006 р. — 30 тис. грн.

— Що сказати? Цифри тішать. Але зважаймо і на таке: хоча за останні 10 років кількість травмова них на робочому місці зменшилася, однак вона немала — понад 3000 осіб, з яких майже 300 пішли з жит

42

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

тя. Для регіону, не багатого на людські ресурси, це суттєво.

— А я хочу навести інші цифри. Так, в основі 80% усіх нещасних ви падків на виробництві з року в рік лежать одні й ті самі причини. По перше, це незадовільний стан ви робничої і трудової дисципліни пра цівників і неналежний контроль з бо ку посадових осіб (56% нещасних випадків). По друге, поганий техніч ний стан засобів виробництва (29,2% травмувань). Далі можна го ворити про недоліки у навчанні з пи тань охорони праці, про порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, машин, механізмів, устаткування тощо (10,6% нещасних випадків). Звідси випливають при наймні два висновки. Перший: сьогодні роботодавці практично не зацікавлені у зниженні рівня виробничого травматизму. А успішна профілактика просто немис лима без «залізного» порядку на під приємстві. Він же, зрозуміло, голов ний біль зовсім не Фонду. Другий висновок полягає в тому, що має змінитися сама філософія нагляду за безпекою праці. Бо оче видно: практика контролювати всіх і вся неприйнятна для епохи високих технологій, які активно впроваджу ються у всіх сферах трудової діяль ності українського працівника, і ма ло узгоджується з європейською практикою, де кожен працівник на своєму місці несе повну відповідаль ність за свої дії. Саме за цим — висо ка культура виробництва, яка вклю чає й ефективну профілактику ви робничого травматизму, до якої ми так прагнемо.

— У своїй позиції Ви не одинокі. Та як прискорити кращі тенденції пра цеохоронного процесу? До речі, як що вже згадали про Європу, то вар то придивитися до досвіду Ваших ні мецьких колег. Так, за висновками керівників PR — департаменту Об’єд нання промислових фондів соціаль ного страхування від нещасного ви падку Німеччини, які спираються на багаторічний досвід, дуже ефектив ним інструментом покращання робо ти нашого українського Фонду є по силення його зв’язків з громадськістю. А Ваші британські колеги взагалі вважають, що тісний зв’язок з гро мадськістю — єдиний ефективний спосіб зниження рівня виробничого

травматизму та профзахворюваності в Україні з огляду на недосконалість чинного законодавства.

— Можливо, зарубіжні порадни ки і передають куті меду, та все ж ма ють сенс. Адже й досі Фонд практич но позбавлений можливості по справжньому впливати на підприєм ство за допомогою застосування гнучких страхових тарифів, штрафів, призупинення в необхідних випадках робіт, об’єктів… Громадськість — велика сила. Як ми з нею взаємодіємо? Щомісяця у регіональному журналі «Безпека життєдіяльності» друкуються матері али про роботу Фонду щодо профі лактики виробничого травматизму. Тут же подаємо широку інформацію про семінари та наради з цього пи тання, публікуємо результати розслі дування нещасних випадків, переві рок стану охорони праці та промис лової безпеки. За ініціативою Фон ду на Черкащині створено асоці ацію спеціалістів з охорони праці. Сьогодні у кожному районі вони об’єднані у мобільні групи по 8—15 осіб. Більше того, асоціація влилася до регіональної спілки підприємців і промисловців України. Таким чином ми зі своїми порадами, пропозиція ми наблизилися до власника підпри ємства, трудового колективу. Крім того, у 21 з 24 районів області пра цюють кабінети охорони праці. І це ще не все. При кожному ра йонному відділенні Фонду організо вані консультаційні пункти, які очо люють начальники відділень. Тут щодня, без вихідних, і спеціаліст з охорони праці, і роботодавець, і працівник може отримати потрібну інформацію, спеціально розроблені пам’ятки. За рахунок Фонду переве дено в електронний вигляд понад 900 нормативних актів з охорони праці. Нині ця робота триває. Зрозуміло, що Фонд тісно спів працює з органами державного на гляду за охороною праці, профспіл ками, органами місцевого самовря дування. Це — семінари наради, за сідання круглих столів, за матеріала ми яких виносяться відповідні спільні рішення, приймаються звернення до місцевих органів виконавчої влади, роботодавців, керівників підпри ємств малого та середнього бізнесу. Фонд традиційно бере активну участь у проведенні Дня охорони

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

праці в рамках Всесвітнього дня охо рони праці. В області стають тради ційними конкурси серед підприємств, спеціалістів з охорони праці, про під сумки яких інформуємо черкащан. Як виміряти ефективність цих на ших зусиль? Скажімо, торік ми внесли понад 1700 подань роботодавцям стосовно порушення ними законо давства про охорону праці, на понад 1300 з них отримали відповіді про ви конання. П’ять років тому про таке ми не могли і мріяти. Крім того, внесено 70 подань до органів виконавчої вла ди. Це — новий ефективний засіб у нашій практиці. З його допомогою райдержадміністрації активніше вни кають у працеохоронні процеси і ста ють нашими спільниками у боротьбі з порушниками чинного законодав ства. Завдяки такій співпраці ми уза гальнюємо й поширюємо, особливо

ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА на периферії, позитивний досвід що до створення безпечних і нешкідливих умов праці. Якщо у 2001 р. з цього приводу було здійснено всього 25 за ходів, то торік — 80. У грудні 2007 р. Черкаська облас на організація промисловців і під приємців, обласне об’єднання орга нізацій роботодавців, теруправління Держгірпромнагляду по Черкаській області та управління виконавчої ди рекції Фонду соціального страху вання уклали угоду про співробіт ництво. Її мета — об’єднати і спряму вати зусилля на захист законних ін тересів роботодавців у відносинах з теруправлінням Держгірпромнагля ду, управлінням виконавчої дирекції Фонду, а також зміцнення правових відносин між державою та учасника

ми виробництва щодо забезпечення промислової безпеки, охорони пра ці, збереження здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, ство рення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, формування у працівників свідомого ставлення до своєї безпеки і безпе ки оточуючих, впровадження нових і удосконалення наявних механізмів управління в галузі охорони праці. На знімку: начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області В. Драченко. Фото О. ІВАНЮТИ

У ПОШУКАХ ІСТИНИ

На сторінках журналу «Охорона праці» вже не раз друку валися матеріали про конфлікти між робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви робництві та професійних захворювань України (далі — Фонд) і теруправліннями Держгірпромнагляду під час квалі фікації нещасних випадків. Незважаючи на те, що в опонентів майже завжди є можливість, зваживши всі «за» і «проти», прийняти єдино правильне рішення, непорозуміння продов жують мати місце. Не обходиться без них і на Буковині. Що правда, тут суперечка точиться не з приводу причин та об ставин нещасного випадку, що стався минулого літа, а з при воду наявності причинного зв’язку між отриманими тілес ними ушкодженнями та фактом смерті потерпілого. Саме про це і піде мова у цій публікації.

ТОЧКИ ЗОРУ РІЗНІ,

СУТЬ ОДНА

Н

ещасний випадок зі смертель ним наслідком, навколо кваліфі кації якого упродовж кількох мі сяців тривають перипетії, стався по близу деревообробного цеху одно го з лісових господарств. Один з робітників був травмований вантаж ним автомобілем, який подавався для навантаження до заповненого тирсою бункера. Перебуваючи у ку зові, робітник був затиснутий між корпусом бункера та бортом авто

мобіля. Незважаючи на те, що не щасний випадок всіма членами комі сії було кваліфіковано як такий, що стався на виробництві, робочий ор ган Фонду досі не здійснив сім’ї за гиблого страхових виплат. На зава ді стала звичайна казуїстика, яка чітко проглядається у матеріалах, що мають безпосереднє відношення до справи, та й не тільки вона. Для того, щоб переконатись, чи дійсно це так, давайте ознайоми

мось з подіями, які розвивалися з мо менту травмування робітника, ха рактером тілесних ушкоджень, яких він зазнав, та висновками судово медичної експертизи. Після надання в центральній районній лікарні пер шої лікарської допомоги — виведен ня з плевропульмонального шоку — потерпілого доправили до торакаль ного відділення обласної клінічної лі карні. В процесі обстеження йому було поставлено діагноз: множинні переломи ребер з ушкодженням ле гень, забій спинного мозку та лівого стегнового суглоба, підшкірна емфі зема, правобічний пневмогемото ракс, флотуюча грудна клітка, ди хальна недостатність II ступеня. Че рез тиждень потерпілий був переве дений в обласну психіатричну лікар ню, де через день помер. За висновком судово медичної експертизи, в ході проведення якої, крім вищезазначених травм, у по терпілого було виявлено ще й пере лом 5 го грудного хребця, «смерть настала внаслідок набряку та набу хання речовини головного мозку, які розвинулися як ускладнення наявної при житті хвороби Гайє Верніке.» Що стосується тілесних ушкоджень,

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

то вони, на думку судмедекспертів, «перебувають в опосередкованому причинному зв’язку з фактом на стання смерті». Як на мене, то висновки експер тизи є цілком зрозумілими: потерпі лий помер не безпосередньо від травм, а від ускладнення хвороби, яке вони спровокували. До речі, на думку фахівців від медицини, набряк і набухання головного мозку може розвинутися не тільки як ускладнення хвороби Гайє Верніке, а й як усклад нення пневмогемотораксу, що на ступило внаслідок травматичного ушкодження легень. Але давайте по вернемось до основної теми публі кації, тим більше, що після проведен ня судово медичної експертизи події почали розвиватися за класичними законами театру абсурду. Ознайомившись з матеріалами спеціального розслідування, прове деного комісією, призначеною тер управлінням Держгірпромнагляду, висновками судмедекспертів, на чальник відділення виконавчої ди рекції Фонду у Вижницькому районі О. Семирозум звернувся до МСЕК з проханням дати свій висновок про наявність причинного зв’язку між травмами, отриманими внаслідок нещасного випадку, та смертю по терпілого. Невдовзі звідти надійшла відпо відь за підписом голови та трьох чле нів обласної МСЕК. Оскільки її зміст є доволі своєрідним і певним чином вплинув на позицію керівників ро бочих органів Фонду при кваліфіка ції нещасного випадку, процитуємо окремі фрагменти цього листа: «…У поданому Вами пакеті документів,— йдеться в посланні,— немає по смертного епікризу лікувально про філактичного закладу, в якому пере бував на лікуванні потерпілий, ори гіналів медичних карт амбулаторно го хворого з описом їх змісту.., до від к и М С Е К п р о в и з н а н н я й о г о інвалідом... Згідно з актом судово медичного дослідження... смерть на стала ... 09.08.2007 р. (насправді по

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

терпілий помер 10.07.2007 р., тобто на 31 день раніше.— Прим. автора) внаслідок набряку та набухання ре човини головного мозку, які розвину лися як ускладнення наявної при жит ті хвороби Гайє Верніке, а не внаслі док пошкоджень, які потерпілий от римав… Прямого зв’язку смерті з наслідками виробничої травми в по даних документах не прослідковуєть ся. З огляду на викладене обласна МСЕК не має підстав для розгляду поставленого Вами питання...» Як бачимо, обласна МСЕК, по при все, не дала свого висновку що до зв’язку між отриманими тілесни ми ушкодженнями та фактом смерті потерпілого, а лише процитувала акт судово медичного дослідження. Щоправда, зроблено це, на думку автора, не без бюрократичного ви верту, оскільки в надісланому листі ні слова не сказано про те, що тілес ні ушкодження (в тому числі множин ні переломи ребер, 5 го грудного хребця та ін.) «перебувають в опосе редкованому причинному зв’язку з фактом настання смерті», як це за значено в заключній частині акта су дово медичного дослідження. Зате наголошується на тому, що в пода них документах «прямого зв’язку смерті з наслідками виробничої травми... не прослідковується». Не зважаючи на те, що в даному випад ку лист не є висновком (зробити йо го МСЕК не змогла через відсутність повних медичних даних), на адресу керівництва обласного теруправлін ня Держгірпромнагляду надійшов лист з управління виконавчої дирек ції Фонду, в якому його керівник М. Розман, посилаючись на зміст відповіді, що надійшла начальнику відділення Фонду у Вижницькому ра йоні з обласної МСЕК, попросив «скасувати висновки комісії зі спе ціального розслідування та призна чити додаткове розслідування»... При цьому задля більшої перекон ливості того, що тілесні ушкодження не могли призвести до смерті потер пілого, Михайло Йосипович навів у

листі висновок судмедекспертизи, в якому сказано, що після отриманих травм потерпілий «міг вчиняти ціле спрямовані дії (ходити, рухатись та і н . ) » Невдовзі з територіального управління надійшла відповідь, в якій, зокрема, повідомлялося, що ос кільки, за даними судово медичної експертизи, отримані тілесні ушко дження є супутніми у настанні смер ті потерпілого, то підстав для скасу вання висновків комісії зі спеціально го розслідування немає. Ознайомившись з причинами непорозуміння між двома установа ми, автор з’ясував, що представник робочого органу Фонду при підпи санні акта спеціального розсліду вання не висловлював своєї окре мої думки. У розмові зі мною лікар управління виконавчої дирекції Фонду повідав, що люди з такими травмами, які отримав потерпілий, як правило, помирають на місці при годи, а в даному випадку в медич них документах все зводиться до то го, що основною причиною його смерті є хвороба. Робочий орган Фонду спочатку готовий був взяти даний нещасний випадок на облік як страховий, але висновок судово медичної експертизи та лист МСЕК завадили це зробити... Серцем від чуваю, що лікар сказав те, в чому глибоко переконаний. Як бачимо, навіть у робочому ор гані Фонду існують різні точки зору щодо причинного зв’язку тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий, з фактом його смерті. Проте про блема тут, як на мене, не тільки в розходженні думок, а в причинах, що їх породили. Хочеться сподівати ся, що врешті решт істина про при чини смерті потерпілого встановить ся і цим самим захистяться інтереси трьох дітей, які перебували на його утриманні. Це було б дуже гуманно в даній ситуації і допомогло б очи ститись від скверни тим, хто став на її шлях. Василь СОПІЛЬНЯК

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ВІТАЄМО

Голова Держгірпромнагляду 16.01.2008 р. затвердив Реко мендації щодо організації роботи кабінету промислової без пеки та охорони праці. Рекомендації було опрацьовано у зв’язку з тим, що наказ Державного комітету України по на гляду за охороною праці від 18.07.97 р. № 191 «Про затвер дження Типового положення про кабінет охорони праці» втратив чинність згідно з наказом Держгірпромнагляду від 02.10.2007 р. № 235. МЕРЖЕВУ Федору Костянтиновичу, начальнику теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області, виповнилося 60 років. Після закінчення технікуму Ф. Мержев працював гірничим майстром на шахті «Донецька» у м. Торезі. Потім працював на інженерних посадах на виробництві у Запоріжжі, з 1975 р. по 1993 р. — технічним, головним технічним інспектором праці ЦК профспілки робітників місцевої промисловості та комунально2побутових підприємств по Запорізькій області. З 1993 р. Федір Костянтинович працював у системі державного нагляду за охороною праці — державним інспектором, заступником начальника, а з 1998 р. — начальником обласного теруправління Держнаглядохоронпраці. Колеги по роботі, всі, з ким співпрацює Федір Костянтинович, відзначають його людяність, уміння розв’язувати «гордієві вузли» нестандартних питань. Особистий внесок Ф. Мержева у поліпшення стану охорони праці та промислової безпеки в регіоні оцінено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та відзнакою Держгірпромнагляду «За доблесну службу». Щиро вітаємо ювіляра з днем народження. Бажаємо здоров’я на довгії літа, щастя та плідної праці на користь суспільству. Співробітники, колеги та друзі Редакція журналу приєднується до привітань

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці 1. Загальні положення 1.1. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпе* ки та охорони праці (далі — Рекомендації) можуть використовуватись робо* тодавцями як один з інструментів забезпечення функціонування системи управління охороною праці, передбаченої статтею 13 Закону України «Про охорону праці», а саме: для проведення навчання з питань охорони праці та пропаганди безпечних методів праці.

1.2. Кабінет промислової безпеки та охорони праці є організаційним та навчально*методичним осередком пропаганди знань з питань промислової безпеки та охорони праці серед працюючих, поширення позитивного дос* віду з профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій тощо.

1.3. В Рекомендаціях пропонується порядок створення та організації ро* боти кабінетів промислової безпеки та охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, видів діяльності, гос* подарювання (далі — підприємства), пропозиції щодо їх оснащення і напря* мів використання.

1.4. Залежно від специфіки виробництва, чисельності працівників, поряд* ку утворення, територіального розташування об’єктів, галузевого спряму* вання та інших чинників даними Рекомендаціями пропонується створення стаціонарного кабінету (куточка) промислової безпеки та охорони праці або пересувного кабінету (куточка) промислової безпеки та охорони праці, регіонального або галузевих кабінетів промислової безпеки та охорони праці, кабінету (куточка) охорони праці (для підприємств невиробничої сфе* ри діяльності).

1.5. На підприємствах з чисельністю 100 і більше працівників, а також на підприємствах, специфіка виробництва яких вимагає проведення з персона* лом великого обсягу робіт з питань охорони та безпеки праці, рекоменду* ється створення кабінету промислової безпеки та охорони праці. На невеликих підприємствах та в структурних підрозділах підприємства може бути створено куточок промислової безпеки та охорони праці. На підприємствах, виробнича діяльність яких має пересувний характер або працівники перебувають на тимчасових ділянках роботи (наприклад, при роботі вахтово*експедиційним методом), доцільно обладнати пересув* ні кабінети чи куточки промислової безпеки та охорони праці. На підприємствах, діяльність яких не пов’язана з виробничою діяльністю, виконанням робіт підвищеної небезпеки, може створюватися кабінет чи ку* точок охорони праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

45

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

1.6. Кабінет промислової безпеки та охорони праці рекомендується розміщувати в окремому приміщенні, до складу якого входить одна або кілька кімнат, оснащених технічними засобами, навчальними посібниками і зраз* ками, наочними та інформаційними матеріалами з пи* тань охорони праці та промислової безпеки. Приміщення для розміщення кабінету промислової безпеки та охорони праці має відповідати вимогам буді* вельних норм і правил. Для нових виробничих об’єктів або тих, що рекон* струюються, місце розташування кабінету промислової безпеки та охорони праці доцільно визначати на стадії проектування.

1.7. Куточок промислової безпеки та охорони праці може бути у вигляді стенда, екрана, комп’ютера з відпо* відним програмним забезпеченням тощо. Для куточка промислової безпеки та охорони праці може виділятися як окреме приміщення, так і обладнува* тися частина приміщення загального призначення.

1.8. Зміст роботи та оснащення кабінету промисло* вої безпеки та охорони праці визначається з урахуван* ням специфіки діяльності підприємства.

1.9. Рекомендації можуть також використовуватися під час створення регіональних та галузевих кабінетів промислової безпеки та охорони праці.

1.10. Галузевий кабінет промислової безпеки та охо* рони праці може створюватися з метою організаційної та методичної допомоги підприємствам галузі за рішен* ням міністерства, іншого центрального органу виконав* чої влади, об’єднання підприємств у приміщенні певного галузевого науково*дослідного інституту, підприємства галузі або навчального закладу системи перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних працівників та спе* ціалістів підприємств галузі.

1.11. Регіональний (обласний, міський чи районний) кабінет промислової безпеки та охорони праці може створюватися за рішенням відповідного органу місцево* го самоврядування. Регіональний кабінет промислової безпеки та охоро* ни праці може бути спеціалізованим за певним галузе* вим спрямуванням виробництв, провідних для даного ре* гіону, або міжгалузевим, функціональні завдання та зміст якого охоплюють всі або пріоритетні види виробництв регіону незалежно від їх галузевого спрямування. Регіональний кабінет промислової безпеки та охоро* ни праці може створюватися в приміщенні певного під* приємства або професійно*технічного навчального за* кладу, навчального комбінату підприємства тощо.

1.12. Витрати на створення, оснащення та оформ* лення кабінету промислової безпеки та охорони праці підприємства включаються до валових витрат підприємства відповідно до Переліку заходів та засо* бів з охорони праці, витрати на здійснення та при* дбання яких включаються до валових витрат, затвер* дженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 994.

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

1.13. Створення, оснащення та оформлення регіо* нальних та галузевих кабінетів промислової безпеки та охорони праці може здійснюватись шляхом включення відповідних заходів до регіональних та галузевих про* грам поліпшення стану безпеки, гігієни праці та вироб* ничого середовища.

2. Основні завдання та напрями використання ка * бі н е т у п р о м и с л о в о ї б е з п е к и т а о х о р о н и п р а ц і 2.1. Основними завданнями кабінетів промислової безпеки та охорони праці підприємств є пропаганда безпечних умов праці, інформування працівників про їх* ні права та обов’язки в галузі охорони праці, поширен* ня позитивного досвіду щодо створення здорових і без* печних умов праці, профілактика аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань, а також ме* тодична підтримка під час навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці.

2.2. Кабінет промислової безпеки та охорони праці рекомендується використовувати для: створення системи інформування працівників про: їхні права і обов’язки в галузі безпеки і охорони праці; стан умов і охорони праці на підприємстві, на конкрет* них робочих місцях; засоби колективного та індивідуаль* ного захисту; випадки виробничого травматизму і про* фесійних захворювань та вжиті заходи щодо їх попере* дження; прийняті нормативно*правові акти з охорони праці тощо; проведення лекцій, бесід, консультацій, оглядів*кон* курсів, перегляду тематичних кіно* та відеофільмів, роз* повсюдження друкованого та інших засобів наочної агі* тації, розміщення інформаційних стендів, що пропагують позитивний досвід роботи створення здорових і безпеч* них умов праці та профілактики аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань; проведення вступного та позапланового інструкта* жів з питань охорони праці з працівниками; проведення тематичних занять, лекцій, семінарів та консультацій для працівників перед перевіркою їхніх знань з питань охорони праці; навчання і перевірки знань працівників з питань охо* рони праці, правил поведінки під час виникнення аварій, надання першої медичної допомоги потерпілим від не* щасних випадків; формування та утримання бібліотечного фонду з пи* тань охорони праці підприємства (законодавчі та нор* мативно*правові акти, акти підприємства з питань охо* рони праці, підручники, методична і довідкова літерату* ра з охорони праці тощо); експозиції засобів індивідуального та колективного захисту.

2.3. Куточок промислової безпеки та охорони праці, кабінет чи куточок охорони праці рекомендується вико* ристовувати для тих же потреб, що й кабінет промисло* вої безпеки та охорони праці.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

2.4. Куточок промислової безпеки та охорони праці структурного підрозділу підприємства може додатково містити інформацію про: плани роботи кабінету промислової безпеки та охо* рони праці підприємства; графіки проведення інструктажів і розклад навчаль* них занять з охорони праці; накази і розпорядження підприємства, що стосують* ся питань охорони та безпеки праці; виконання заходів з поліпшення стану умов і безпеки праці, передбачених у колективних договорах та угодах; наявні шкідливі і небезпечні виробничі фактори на робочих місцях структурного підрозділу (ділянки) та засо* би захисту від них; випадки виробничого травматизму і професійні за* хворювання та вжиті заходи щодо усунення причин їх виникнення; прийняття нових нормативно*правових актів з охоро* ни праці та промислової безпеки; надходження методичної літератури, навчальних фільмів з питань охорони праці та промислової безпеки тощо.

2.5. З метою організаційної та методичної допомоги підприємствам з питань пропаганди безпечних та нешкід* ливих умов праці, поширення позитивного досвіду робо* ти з профілактики аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань регіональні та галузеві кабіне* ти промислової безпеки та охорони праці можуть містити: узагальнену інформацію про позитивний досвід спо* ріднених підприємств щодо запобігання аваріям, нещас* ним випадкам та професійним захворюванням; пропозиції щодо удосконалення організаційної і ме* тодичної роботи кабінетів промислової безпеки та охо* рони праці підприємств; тематичні виставки, посібники, наочні, друковані, тех* нічні та інші засоби пропаганди, комп’ютери з відповід* ним програмним забезпеченням, методичні посібники та рекомендації щодо нових форм і методів роботи з про* паганди безпечних та нешкідливих умов праці; законодавчі та нормативно*правові акти з охорони праці; інформаційні та довідкові матеріали.

3. Організація роботи та оснащення кабінету про * мислової безпеки та охорони праці 3.1. Для організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці доцільно призначити відпові* дальну особу. Такою особою може бути спеціаліст служ* би охорони праці підприємства або інша особа, яка ви* значатиметься наказом роботодавця.

3.2. До повноважень цієї відповідальної особи мож* на віднести: організацію і забезпечення належного функціону* вання та обладнання кабінету промислової безпеки та охорони праці;

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ організацію забезпечення кабінету промислової безпеки та охорони праці інформаційними матеріала* ми, чинними актами законодавства та нормативно* правовими актами з охорони праці, посібниками, на* очними, друкованими, технічними та іншими засобами навчання та пропаганди, спеціальною літературою та періодичними виданнями, спеціальним програмним за* безпеченням для комп’ютерів, методичними посібни* ками та рекомендаціями щодо нових форм і методів цієї роботи; складання плану роботи кабінету промислової без* пеки та охорони праці, що включає розробку конкрет* них заходів на певний термін, з вказівкою осіб, відпові* дальних за їх проведення, та організація проведення планових заходів; забезпечення ефективного використання кабінету промислової безпеки та охорони праці та збереження навчально*наочних і методичних посібників, довідково* інформаційних матеріалів, технічних засобів тощо; підготовку пропозицій щодо вдосконалення форм і методів виконуваних завдань та поліпшення оснащення кабінету промислової безпеки та охорони праці; налагодження зв’язків з іншими підприємствами, за* кладами освіти та науковими установами з питань нав* чання та пропаганди безпеки та охорони праці, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на ви* робництві та професійних захворювань України, тери* торіальними органами спеціально уповноваженого цен* трального органу виконавчої влади з нагляду за охоро* ною праці, організацію впровадження відповідних реко* мендацій; організацію проведення нарад, семінарів з питань проблем безпеки та охорони праці тощо.

3.3. До оснащення кабінету промислової безпеки та охорони праці можна віднести: бібліотечний фонд, який включатиме законодавчі та нормативно*правові акти з охорони праці, акти підпри* ємства з питань безпеки та охорони праці, підручники, методичну та довідкову літературу, спеціалізовані періо* дичні видання та інші інформаційні матеріали; наочні посібники, плакати, стенди, схеми, макети, мо* делі, тренажери, кіно*, відео* і діафільми, комп’ютерне обладнання з відповідним програмним забезпеченням тощо; зразки засобів індивідуального та колективного захи* сту; знаки безпеки, що застосовуються на підприємстві, прилади та пристрої безпеки тощо; засоби та пристрої для проведення практичних за* нять з безпечного ведення робіт тощо.

3.4. Рекомендується забезпечити вільний доступ пра* цівників до кабінету промислової безпеки та охорони праці протягом робочого часу, принаймні упродовж од* нієї робочої зміни.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Працівникам робочих професій: слюсарям ремонтникам, слюсарям електрикам, столярам та іншим видаємо безплатно спецодяг і спецвзуття згідно з Типовими галузевими нормами. Головному механіку, енергетику, інженеру з будівництва, ін женеру з охорони праці досить часто під час виконання своїх функціональних обов’язків доводиться забруднювати свій влас ний одяг. Чи передбачена чинним законодавством видача спецодягу і взуття вищеперерахованим працівникам? (Р. Лукін, інженер з охорони праці ВАТ «Маяк ПО», Чернігівська область)

Положення про порядок забез* печення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та інши* ми засобами індивідуального захи* сту, яке затверджено наказом Дер* жавного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96 р. № 170 (далі — Положення), встанов*

лює порядок видачі, використання та догляду за спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі — ЗІЗ). Відповідно до Положення Типові галузеві норми безплатної видачі працівникам спеціального одягу,

На нашому підприємстві (штатна чисельність працю ючих — до 20 осіб, роботи з підвищеною небезпекою не прова дяться) за результатами перевірки інспектор Держгірпромна гляду зобов’язує створити постійно діючу комісію з перевірки знань з питань охорони праці, а також розробити Положення про навчання, плани графіки проходження навчання з урахуван ням специфіки виробництва. Чи є НПАОП 0.00 4.12 05, на який посилається перевіряючий, обов’язковим для всіх підприємств, і чи зобов’язані ми, додер жуючись цього нормативного акта, створювати комісію з пере вірки знань з питань охорони праці? (Приватне підприємство «Банс», м. Херсон)

Згідно з п. 1.3 Типового положен* ня про порядок проведення навчан* ня і перевірки знань з питань охо* рони праці, затвердженого нака* зом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 та зареєстрова* ного в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511 (НПАОП 0.00*4.12*05, далі — Типо* ве положення), вимоги цього Типово* го положення є обов’язковими для виконання усіма суб’єктами госпо* дарської діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. Пунктом 3.2 Типового положен* ня передбачено, що на основі цього положення, з урахуванням специфі* ки виробництва та вимог норматив* но*правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємства про навчання з питань охорони пра*

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

ці, а також складаються плани*гра* фіки проведення навчання та пере* вірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники. Перевірку знань працівників з питань охорони праці здійснює комі* сія з перевірки знань з питань охо* рони праці підприємства, склад якої затверджується наказом керівника (п. 3.10 Типового положення). Відповідно до частини четвертої ст. 18 Закону «Про охорону праці» та п. 3.17 Типового положення не допускаються до роботи працівни* ки, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. Стосовно навчання з питань охорони праці посадових осіб ма* лих підприємств, де немає можливо*

спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту або відпо* відні галузеві норми визначають для власника або уповноваженого ним органу обов’язковий мінімум без* платної видачі ЗІЗ, але у разі необхідності з урахуванням специфі* ки виробництва, вимог технологічних процесів і нормативних актів з охо* рони праці, за погодженням з пред* ставниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства працівникам можуть видаватися спецодяг, спецвзуття та інші засоби ЗІЗ понад передбачені норми. Г. СУСЛОВ, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

сті провести навчання безпосе* редньо на підприємстві та створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці, то відповідно до п. 5.4 Типового положення посадові особи проходять навчання у нав* чальних закладах та установах, які в установленому Типовим положен* ням порядку проводять відповідне навчання. А перевірка знань з питань охо* рони праці посадових осіб таких під* приємств проводиться комісією, створеною місцевим органом вико* навчої влади або теруправлінням спеціально уповноваженого цент* рального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці за уча* стю представників інших органів державного нагляду за охороною праці. Звертаємо увагу на те, що відпо* відно до ст. 15 Закону «Про охоро* ну праці» на підприємствах з кількі* стю працюючих менше 50 осіб функ* ції служби охорони праці можуть ви* конувати в порядку сумісництва осо* би, які мають відповідну підготовку, а на підприємствах з кількістю працю* ючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці мо* жуть залучатися сторонні спеціалі* сти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Якими є повноваження посадових осіб місцевого самовряду вання з питань охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях некомунальної форми власності, а саме: чи мають вони право здійснювати перевірки (обстеження) щодо додержан ня законодавства про охорону праці (складати відповідні акти, довідки, видавати приписи, рекомендації) і в чому полягають де леговані повноваження, надані органам місцевого самоврядуван ня відповідно до п. 8 ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», адже відповідно до ст. 35 Закону «Про охорону праці» органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції ма ють чітко визначені напрями роботи? (О. Данилко, інженер з охорони праці Криворізького ботанічного саду НАН України)

У ст. 35 Закону «Про охорону праці» визначено лише основні пов* новаження органів місцевого само* врядування в галузі охорони праці в межах їх власних (самоврядних) пов* новажень, а саме: забезпечення на* лежного утримання, ефективної і безпечної експлуатації об’єктів жит* лово*комунального господарства, побутового, торговельного обслуго* вування, транспорту і зв’язку, що пе* ребувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах. У Законі «Про місцеве самовря* дування в Україні» (далі — Закон) визначено усі повноваження орга* нів місцевого самоврядування в га* лузі охорони праці (власні та деле* говані). Згідно зі ст. 1 цього Закону деле* говані повноваження — це повнова* ження органів виконавчої влади, на* дані органам місцевого самовряду* вання законом, а також повнова* ження органів місцевого самовряду* вання, які передаються відповідним державним адміністраціям за рішен* ням районних, обласних рад. Відповідно до підпункту 1 пункту «а» ст. 30 цього Закону до власних (са* моврядних) повноважень органів місцевого самоврядування належать управління об’єктами житлово*кому* нального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебува* ють у комунальній власності відпо* відних територіальних громад, за* безпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації. Стосовно інших об’єктів госпо*

дарювання, то відповідно до під* пункту 2 пункту «б» цієї самої статті до делегованих повноважень орга* нів місцевого самоврядування нале* жать здійснення відповідно до зако* нодавства контролю за належною експлуатацією та організацією об* слуговування населення підприєм* ствами житлово*комунального гос* подарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслугову* вання, транспорту, зв’язку, за тех* нічним станом, використанням та утриманням інших об’єктів нерухо* мого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здорови* ми умовами праці на цих підприєм* ствах і об’єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозво* лу на експлуатацію об’єктів у разі порушення нормативно*правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог за* конодавства. Згідно з підпунктом 8 пункту «б» ст. 34 Закону до делегованих повно* важень органів місцевого самовря* дування належить здійснення кон* тролю за охороною праці, забезпе* ченням соціального захисту праців* ників підприємств, установ та орга* нізацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідли* вими та небезпечними умовами пра* ці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно*правовим актам з охо* рони праці, за наданням працівни* кам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах. Делегування повноважень ра* йонних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям

з питань охорони праці визначено в ст. 44 Закону. Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприєм* ствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіаль* них громад, з питань здійснення де* легованих їм повноважень органів виконавчої влади. На підставі вищезазначеного до повноважень посадових осіб вико* навчих органів місцевого самовря* дування належать повноваження щодо здійснення перевірок (обсте* жень) з питань охорони праці на під* приємствах, в установах і організа* ціях, розташованих на відповідних територіях, які й не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, тобто усіх форм власності. Організація здійснення переві* рок у межах делегованих повнова* жень з питань охорони праці має від* повідати вимогам Закону «Про ос* новні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та в межах повноважень посадових осіб місцевого самовря* дування, визначених Законом «Про місцеве самоврядування в Україні». Крім того, слід зазначити, що згід* но зі ст. 35 Закону «Про охорону праці» для виконання функцій, за* значених у частині другій цієї статті, сільська, селищна, міська рада ство* рює у складі свого виконавчого ор* гану відповідний підрозділ або приз* начає спеціаліста з охорони праці. У свою чергу обласні та районні ради відповідно до п. 2 ст. 10 Зако* ну «Про місцеве самоврядування в Україні» є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних гро* мад сіл, селищ, міст у межах повно* важень, визначених Конституцією України, цим Законом та іншими за* конами, а також повноважень, пе* реданих їм сільськими, селищними, міськими радами. А. ДЄНЬГІН, заступник Голови Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

рони праці для покрівельника рулон* них покрівель та покрівель із штуч* них матеріалів» розміщено на сайті (в мережі Інтернет) професійної нормативно*правової бібліотеки «Норматив pro — охорона праці» —

Нині існують технології покрівельних робіт з євроруберой дом, що розігрівається на плоских дахах пальниками з газовими балонами. Де можна придбати Типову інструкцію з охорони праці для ве дення таких робіт? (В. Нагорна, провідний інженер з охорони праці КП житлово комунального сервісу «Північний», м. Одеса)

http://normativ.com.ua/types/tdoc13216.php

Наказом Державного комітету України з питань житлово*комуналь* ного господарства від 25.12.2002 р. № 91 затверджено перелік інструк* цій з охорони праці для застосуван* ня у виробництві під час виконання

В. ЛІСОВСЬКИЙ, головний спеціаліст управління організації дер* жавного нагляду в металургії, машино* будуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

ремонтно*будівельних робіт на об’єктах житлово*комунального гос* подарства, в тому числі й для покрі* вельника. Текст документа «ПІ 9.0.20*224* 2003 — Примірна інструкція з охо*

Будівельна організація, в якій я працюю, виконує роботи в ді ючих цехах і на території гірничо збагачувальних комбінатів у м. Кривий Ріг. Керівництво діючого підприємства здало нам за актом допу ском дільницю для виконання будівельних робіт. Ми, як генпід рядники, залучаємо до реконструкції цеху субпідрядні організа ції. Чи маємо ми право передати субпідрядникам цю дільницю та кож за актом допуском після виконання всіх намічених із замов ником заходів, продублювавши перший акт допуск із зазначен ням додаткових заходів? (І. Величутина, заступник директора з охорони праці будівельної організації, м. Кривий Ріг)

Відповідно до п. 1.5 СНиП ІІІ*4*80* «Техника безопасности в строитель* стве» (НПАОП 45.2*7.02*80) перед початком виконання будівельних ро* біт на території діючого підприєм* ства (цеху, дільниці) представники замовника (начальник цеху або діль* ниці) та генпідрядної організації зо* бов’язані оформити «Акт*допуск на виконання будівельно*монтажних робіт на території діючого підприєм* ства» за формою додатку 3, де виз* начаються робоча зона виконання

робіт, види та заходи щодо безпеч* ного виконання робіт. У разі нескла* дання акта*допуску відповідальність за допуск на територію діючого під* приємства несе керівник відповідної служби замовника. Повторне оформ* лення акта*допуску генпідрядником для субпідрядників не є правомір* ним, оскільки п. 1.4 НПАОП 45.2* 7.02*80 у разі виконання робіт кіль* кома організаціями передбачає оформлення спільних заходів з без* пеки праці відповідно до Положення

Громадянина за рішенням суду позбавлено на певний термін свободи, але ніхто не позбавляв його права на охорону праці, до якої його залучають у закладі відбування покарання, і продукція якого реалізується на ринку України. Яким законодавчим або нормативним актом регулюється розслідування нещасних випадків, що сталися із засудженими громадянами України і які працюють на підприємствах Держав ного департаменту з питань виконання покарань? Хто і яким чином визначає процент втрати їхньої праце здатності, якщо таке сталося? (Л. Гудим, начальник служби охорони праці СТОВ «Штурм Перекопу», АР Крим)

Розслідування нещасних випад* ків, які сталися із засудженими, про* водяться відповідно до порядку, встановленого наказом Департа* менту від 05.07.2002 р. № 156 «Про застосування в територіальних ор* ганах управління Державного де* партаменту України з питань вико* нання покарань, установах вико* нання покарань, слідчих ізоляторах,

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

навчальних закладах Державної кримінально*виконавчої служби та на підприємствах установ виконання покарань Положення про порядок розслідування та ведення обліку не* щасних випадків, професійних за* хворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабіне* ту Міністрів від 21.08.2001 р. № 1094» (далі — Порядок). Вказаний Порядок

про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників з субпідряд* ними організаціями, затвердженого наказом Державного комітету Укра* їни у справах містобудування і архі* тектури від 14.12.94 р. № 4. Необхідно зазначити, що згідно з п. 23.1.1 Правил безпечної експлуа* тації електроустановок (НПАОП 40.1*10.1*97) перед проведенням будівельних робіт в діючих елек* троустановках та охоронній зоні лі* ній електропередачі (на території балансової або експлуатаційної від* повідальності енергопередавальної організації) замість акта*допуску оформлюється дозвіл на виконання робіт за формою додатку 1 або до* датку 2 Правил охорони електрич* них мереж, затверджених постано* вою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 р. № 209. М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор Київської держав* ної інспекції промислової безпеки та охорони праці в будівництві

погоджено з Державним комітетом України з промислової безпеки, охо* рони праці та гірничого нагляду. Відповідно до положень постано* ви Кабінету Міністрів від 04.04.94 р. № 221 «Про затвердження Порядку організації та проведення медико* соціальної експертизи втрати пра* цездатності» відсоток постійної втрати працездатності засуджени* ми, яка настала під час відбування ними покарання, може бути визна* чено медико*санітарними експерт* ними комісіями (МСЕК) органів охо* рони здоров’я після звільнення засу* джених з місць позбавлення волі та звернення їх до лікувальних закладів за місцем проживання. А. ОЛЕНЦЕВИЧ, заступник Голови Державного департаменту Укра* їни з питань виконання покарань

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Обласний протитуберкульозний диспансер № 4 (ОПТД № 4) споживає електроенергію згідно з договором про постачання електричної енергії з АК «Харківобленерго». На території ОПТД № 4 розташована ТП 6/0,4 кВ № 559, яка забезпечує електроенергією ОПТД № 4, каналізаційно насосну станцію Ізюмського водоканалу, котельню Ізюмського підприєм ства теплових мереж. Чи повинна електропередавальна організація нести відпові дальність за належний технічний стан та безпечну експлуата цію ТП 6/0,4 кВ № 559, і яким нормативним документом регулю ються питання щодо розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін? (О. Максименко, головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру, м. Ізюм, Харківська область)

Вищезазначена підстанція по вул. Ентузіастів, 100 була введена в експлуатацію в 60*ті роки минулого століття та призначалась для елек* тропостачання Ізюмської централь* ної районної лікарні.

22 лютого 2003 р. протитуберку* льозне відділення вийшло зі складу Ізюмської центральної районної лі* карні, а комплекс споруд було пере* дано тубдиспансеру. При передачі комплексу споруд ТП № 559, вбудо* вана у будівлю пральні, окремою одиницею не виділялась. Згідно з договором про постачання електричної енергії від 26.08.2004 р. № 61*733, укладеного з АК «Харків* обленерго», та оформленим актом розмежування балансової належно* сті електромереж та експлуата* ційної відповідальності сторін від 21.05.2004 р. № 137, власником ТП № 559 є тубдиспансер. Відповідно до вимог п. 5.1.2 Правил технічної експлуатації елек* троустановок споживачів (далі — Правила), затверджених наказом

Мінпаливенерго України від 25.07.2006 р. № 258 та зареєстро* ваних у Міністерстві юстиції України за № 1143/13017 від 25.10.2006 р., власник електроустановки повинен забезпечити організацію: експлуатації електроустановок згідно з вимогами Правил, інших нормативних документів та Правил користування електричною енергією (далі — ПКЕЕ), затверджених поста* новою Національної комісії регулю* вання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (у редакції поста* нови НКРЕ від 17.10.2005 р. № 910); надійної роботи електроустано* вок і безпечного їх обслуговування; виконання заходів щодо запобі* гання використанню технологій і ме* тодів роботи, які негативно вплива* ють на навколишнє природне сере* довище; дотримання встановлених режи* мів споживання електричної енергії та потужності; виконання приписів органів дер* жавного нагляду.

Чи має право на пільгову пенсію за віком молодша медична се стра без медичної освіти (санітарка), якщо її стаж роботи в ін фекційному відділенні становить десять років (п’ять із яких під тверджені атестацією робочих місць за умовами праці), і вік — п’ятдесят років, на підставі змін до Списку № 2 виробництв, ро біт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умо вами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міні стрів від 13.12.2004 р. № 1644? (О. Чумаченко, інженер з охорони праці Великомихайлівської центральної районної лікарні, Одеська область)

Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо* вах мають працівники, зайняті пов* ний робочий день на роботах із особ* ливо шкідливими і особливо важки* ми та із шкідливими і важкими умо* вами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабі* нетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць. Положеннями позиції 24а розді* лу ХХІV «Охорона здоров’я та со* ціальна допомога» Списку № 2, за* твердженого постановою Кабінету

Міністрів від 16.01.2003 р. № 36 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 13.12.2004 р. № 1644), передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умо* вах мають молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри*господині, молодші спеціалісти з медичною освітою, які повний робочий день безпосе* редньо обслуговують хворих у ту* беркульозних та інфекційних закла* дах, відділеннях, кабінетах, у разі підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Крім того, від ТП № 559 отриму* ють електропостачання котельня, яка передана на обслуговування під* приємству теплових мереж, та кана* лізаційно*насосна станція, яка об* слуговується Ізюмським водокана* лом. Згідно з вимогами п. 1.5 ПКЕЕ у разі постачання споживачеві елек* тричної енергії в точці продажу на межі балансової належності цього споживача та власника електричних мереж, який не є постачальником електричної енергії, між споживачем та цим власником електричних ме* реж на основі типового договору (додаток 1 ПКЕЕ) укладається договір про технічне забезпечення електро* постачання споживача, а між елек* тропередавальною організацією та цим власником електричних мереж укладається договір про спільне ви* користання технологічних електрич* них мереж споживача на основі ти* пового договору (додаток 2 ПКЕЕ). На підставі викладеного власник ТП № 559 (тубдиспансер) повинен забезпечити належний технічний стан власних електроустановок та організувати їх експлуатацію відпо* відно до вимог чинних нормативних документів. Крім того, слід зазначити, що у разі відсутності персоналу для тех* нічного обслуговування та експлуа* тації електроустановок тубдиспан* сер має право на підставі відповід* ного договору залучити спеціалізо* вану організацію, яка має право на виконання таких робіт. В. ЛУШКІН, головний держав* ний інспектор України з енергетичного нагляду Міністерства палива та енерге* тики

При цьому відповідно до п. 4.1 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пен* сію за віком на пільгових умовах, за* твердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, при приз* наченні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5*річного періоду роботи із шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бу* ти підтверджено за результатами атестації. Оскільки у зверненні відсутні да* ні щодо періоду роботи молодшої медичної сестри та дати проведення атестації її робочого місця за умова* ми праці, надати більш конкретну відповідь щодо порушеного питання неможливо. Т. ХОРОМСЬКА, головний спе* ціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

51

РЕКЛАМА

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

53

РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

59

РЕКЛАМА

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання, в тому числі короткострокове, за модульною системою за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні; слюсар КВПіА;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням

спеціальних страхувальних засобів (висотно верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77

Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495 78 69, моб.: 8 (050) 977 30 70, 8 (095) 457 88 12 E mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

ПРОПОНУЄ  Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту  Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір)  Журнали обліку з будівництва ПРОВОДИТЬ  Навчання з питань охорони праці посадових осіб Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 66.05.30—80.42.0 вид. 03.11.2005 р.

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280 74 20, 254 34 55, 592 27 67.

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, монтажників електрич них підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2008

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36 24 57, 36 24 58, тел./факс: (0562) 39 87 96

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 2/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

ПОРТАТИВНI ПРИЛАДИ ДЛЯ САНIТАРНОГО ТА ЕКОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ власного виробництва:  Кульовий термометр Тензор 41 (визначник iндексу теплового навантаження середовища);  Радiометри, дозиметри УФ діапазону;  Радiометр IЧ опромiнювання РАТ 2П;  Люксметр яскравомiр ТЕС0693,

а також прилади закордонного виробництва для вимiрювання:

 шуму та вiбрацiї;  електромагнiтного випромiнювання (ЕМВ), у т. ч. радiочастотного дiапазону;  мiкроклiмату виробничих примiщень;  iонiзуючого випромiнювання.

НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФIРМА "ТЕНЗОР". УКРАЇНА, 58013, м. ЧЕРНIВЦI, вул. Червоноармiйська, 226. Тел./факс: (0372) 57 50 52, тел. (03722) 7 28 62, www.tenzor.org.ua

Науково9виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.