2008-03ukr

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 3/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково9виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПР АЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 1,80 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 1,80 2. Палити заборонено (знак, 115 см2) ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ 2,40 (знак, 265 см ) вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 2,40 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 2,40 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 34,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 3,00 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 1,80 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) 2 ) 2,40 (знак, 230 см Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 2,40 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 2,40 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. ВантажноBрозвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 1,80 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 2,40 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 3,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 3,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку × 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 60). приміщень (плакат) 6,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 52,00 грн.

14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 6,00 3,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 3,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,48 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ9100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559919951, 558974911

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУ ДЬ9ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

Тел.: (044) 296905968, 559962979

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 3 (165 ) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці ІГОР ПАРФЕНЮК ГЕННАДІЙ ЩУРОВ ВАДИМ КОБЕЦЬ Н. РУСИЧ М. БОРКУТА ВАДИМ КОБЕЦЬ В. ПАЛЬНА М. ФЕДОРЕНКО

Вдосконалювати наглядову діяльність Розвиваємо позитивні тенденції та нові напрями діяльності Безпека металургів у руках професіоналів Успіх приходить, коли до нього прагнуть На службі у слова Безпечна робота — це кожного турбота Щоб не сталося лиха на сталевих магістралях Вступні інструктажі множаться Технічний огляд чи технічне опосвідчення?

3 6 8 10 13 14 16 18 19

Безпека праці СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАДИМ КОБЕЦЬ Д. ТАНСЬКИЙ О. СЕРЕДА ІГОР ПАРФЕНЮК Н. ВАСИЛЕВСЬКА, КАТЕРИНА ЦВІГУН ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК

Проблеми галузі Стоїмо на варті Закону Чому охорона праці на заводі почала кульгати на обидві ноги? Заручникам гарантії не надаються Недержавній експертизі — державний контроль За життя і здоров’я шахтарів — без жодного компромісу

21 23 25 28 30 32

«Пам’ятники» байдужості Псевдораціоналізація та її сумний наслідок

33 36

Медицина праці А. ЄНА, В. МАСЛЮК, Д. ТІМОШИНА

Психофізіологічна експертиза — для працівника і роботодавця

39

Соціальний захист СЕРГІЙ КОЛЕСНИК М. ЗЯКУН

На шляху до змін на краще Подяка за людяність і порядність Реабілітації інвалідів — особливу увагу

43 44 45

Офіційний розділ Офіційно За листами читачів

47 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки: начальник відділення профілактичної роботи відділу ДАІ в Дніпропетровську І. Снітько (ліворуч) та старший інспектор відділу зв’язку з громадськістю УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області Л. Бочарова Фото Л. БЕЗУГЛОГО © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 11.03.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 11 658 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 22 780 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

КРАЩІ ПРАЦІВНИКИ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович — начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

289 70 09

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович —

а особисті досягнення у здійсненні завдань, спрямоL ваних на реалізацію державної політики у сфері проL мислової безпеки та охорони праці, сумлінне та висоL копрофесійне виконання службових обов’язків, постійне вдосконалення організації своєї роботи та підвищення професійного рівня наказом Голови Держгірпромнагляду С. Сторчака присвоєно звання «Кращий працівник ДержL гірпромнагляду» 2007 року із врученням грошової винаL городи: ЄМЕЛЬЯНОВІЙ Н. А. — начальнику управління оргаL нізації державного нагляду та обліку травматизму ДержL гірпромнагляду; БАСАКІНУ Г. М. — начальнику теруправління ДержгірL промнагляду по Луганській області; ВАКАРУ В. В. — першому заступнику начальника ДП «Запорізький експертноLтехнічний центр»; НАЗАРЕНКУ В. І. — заступнику начальника теруправL ління Держгірпромнагляду по Сумській області; ВАЛЄЄВІЙ Н. В. — начальнику державної інспекції терL управління Держгірпромнагляду по Автономній РеспубL ліці Крим і місту Севастополю; КЛАДКУ В. О. — начальнику державної гірничотехнічL ної інспекції теруправління Держгірпромнагляду по ЛуL ганській області; ШУБІ М. Ф. — начальнику державної інспекції терL управління Держгірпромнагляду по Харківській області; РОЗДОРОЖНОМУ О. Г. — заступнику начальника державної інспекції теруправління Держгірпромнагляду по Житомирській області; ВАСИЛИШИНУ П. Я. — заступнику начальника дерL жавної інспекції теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області; ДОЛБУСІНУ В. В. — начальнику відділу теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області; ЄРЬОМІНУ В. П. — головному державному інспектоL ру теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області; АВРАМЧУКУ Ю. М. — головному державному інспекL тору теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву; ОЗЕРЯНУ В. І. — головному державному газотехнічноL му інспектору Криворізького гірничопромислового терL управління Держгірпромнагляду; ЮРКІВУ В. П. — головному державному гірничотехнічL ному інспектору теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області; МИКИТКУ В. М. — головному державному інспектору теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області.

З

На знімку: кращі працівники 2007 р. з Головою Держгірпромнагляду С. Сторчаком.

заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — 289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 724 22 13

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ?100, вул. Попудренка, 10/1. E?mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком

ВДОСКОНАЛЮВАТИ

На 222 підприємствах Херсонської області у 2007 р. створено служби охорони праці та впроваджено системи управління охороною праці. Дієву допомогу при цьому надавали страхові експерти з охорони праці обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, працівники теруправління Держгірпромнагляду та служб місцевих держадміністрацій Херсонської області. *** У квітні 2008 р. буде проведено всеукраїнський форум з питань безпечних і гідних умов праці, приурочений до Всесвітнього дня охорони праці. Захід відбудеться в рамках реалізації спільного проекту МОП та Федерації роботодавців України. Передбачено обговорення питань про шляхи перебудови роботи інспекцій праці на європейських засадах. Довідки за телефоном: 8(044)251970932. *** З метою консолідації зусиль підприємств усіх форм власності для удосконалення експертної діяльності в Україні створено Раду з питань формування політики в сфері промислової безпеки та охорони праці. До її складу увійшли представники Держгірпромнагляду, експертних організацій недержавних форм власності, інших установ і підприємств. Інформація на сайті Комітету: www.dnop.kiev.ua

НАГЛЯДОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Н

а розширеному засіданні колегії Державного комітету України з промис лової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 29 лютого було роз глянуто результати діяльності Держгірпромнагляду та його структурних підрозділів за 2007 рік. Заслухавши та обговоривши доповідь першого заступника Голови Комі тету Г. Суслова «Про підсумки роботи Держгірпромнагляду за 2007 рік та завдання щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці», колегія відзначила, що в Україні у 2007 р. за зростання обсягів промислового виробництва на 10,2% рівень загального травматизму на виробництві у порівнянні з 2006 р. знизився на 4,2% (травмовано 18 192 особи проти 18 992 у 2006 р.). Разом з тим кіль кість нещасних випадків зі смертельними наслідками збільшилась на 9,2%, або на 99 (загинуло 1176 осіб проти 1077 у 2006 р.). На шахтах України у 2007 р. сталося 16 групових нещасних випадків, що на 4 менше, ніж у 2006 р., але їх наслідки були значно тяжчими. У 2006 р. під час групових випадків було травмовано 159 осіб, з яких 37 — смертель но, тоді як у 2007 р. — 306, з яких смертельно — 132 особи. Найбільш резонансними за своїми наслідками стали 3 аварії з велики ми людськими жертвами, що сталися 18 листопада, 1 та 2 грудня 2007 р. на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька» через вибухи мета ну, під час яких загинули 101 гірник шахти та 5 працівників гірничорятуваль ної служби. Зниження рівня смертельного травматизму у 2007 р. відбулося на під приємствах газової промисловості — на 71%, у машинобудуванні — на 21%, на об’єктах котлонагляду та підйомних спорудах — на 10%, у соціально культурній сфері, в енергетиці та на підприємствах зв’язку — на 5%, в агро промисловому комплексі — на 3%. Натомість допущено зростання кількості нещасних випадків зі смер тельними наслідками майже вдвічі на підприємствах нафтогазовидобутку та геології; на 60% — у вугільній промисловості, у гірничорудній та неруд ній — на 42%, у хімічній — на 40%, у металургії — на 14%, на транспорті — на 7%, на підприємствах житлово комунального господарства — на 6%, у будівництві — на 2%.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Кількість загиблих збільшилась на підприємствах До нецької, Житомирської, Івано Франківської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської областей, у Ки єві та Кривому Розі. Майже 66% нещасних випадків зі смертельними наслідками сталося з організаційних при чин, з технічних — 18%, з психофізіологічних — 16%. З метою підвищення рівня промислової безпеки в усіх галузях економіки України у 2007 р. проведено 2374 ком плексні перевірки, понад 214 тис. оперативних обстежень підприємств. У разі загрози життю та здоров’ю працівни ків посадові особи Держгірпромнагляду призупиняли ек сплуатацію понад 258 тис. об’єктів та виконання робіт. До адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства з охорони праці та охорони надр притягнено понад 106 тис. працівників підприємств. Разом з тим зазначалося, що у ряді теруправлінь та інспекцій знизились показники наглядової діяльності по рівняно з 2006 роком. Не всі керівники й державні ін спектори у своїй роботі повністю використовують свої права, не пред’являють достатніх вимог до керівників під приємств щодо забезпечення безпечних умов праці. З метою подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони пра ці наказом Голови Держгірпромнагляду С. Сторчака визначено невідкладні вимоги до керівників теруправ лінь, інспекцій, експертно технічних центрів щодо підви щення ефективності державного нагляду в усіх галузях економічної діяльності, посилення вимогливості до керів ників підприємств, відповідальності працівників держав ного нагляду за виконання службових обов’язків. З огляду на зниження ефективності наглядової діяль ності, що призвело до зростання рівня виробничого травматизму на піднаглядових підприємствах, роботу тер управлінь Держгірпромнагляду по Донецькій та Лугансь кій областях за 2007 р. визнано незадовільною. Недостатньою визнано роботу начальників теруправ лінь Держгірпромнагляду по Полтавській, Житомирсь кій, Івано Франківській областях та Криворізького гірни чопромислового управління, які не використали надані їм повноваження щодо організації належного рівня дер жавного нагляду та забезпечення належного стану про мислової безпеки на піднаглядових підприємствах, що призвело до зростання виробничого травматизму. Заступникам Голови Комітету, начальникам управ лінь та самостійних відділів наказано забезпечити без умовне виконання Робочого плану реалізації Указу Пре зидента України від 19.11.2007 р. № 1119 «Про невід кладні заходи щодо подолання наслідків аварії на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька», а також виконання заходів, запропонованих Урядовою комісією в протокольних рішеннях і акті спеціального розслідування цієї аварії. Зокрема, забезпечити систем ний контроль за виконанням завдань, визначених Про грамою підвищення безпеки праці на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах, затвердженою постано

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

вою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р. № 374, в тому числі щодо реалізації Комплексної програми де газації вугільних пластів та впровадження ефективної си стеми запобігання вибухам метану. Начальникам теруправлінь по Донецькій, Луганській та Львівській областях запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності або попередити на чальників державних інспекцій по нагляду у вугільній про мисловості, які послабили вимогливість до інспекторів щодо виконання ними службових обов’язків, допустили погіршення показників наглядової діяльності або неза довільно виконували вказівки Комітету стосовно органі зації посиленого нагляду. Начальника управління організації державного на гляду у вугільній промисловості Держгірпромнагляду С. Крутенка, зокрема, зобов’язано: з метою створення еталонного зразка новітньої си стеми контролю виробничого процесу на вуглевидобув них підприємствах визначити спільно з Мінвуглепромом вугільні шахти, на яких будуть впроваджувати у 2008 р. протиаварійні системи з максимальним використанням їх функціональних можливостей; забезпечити підготовку та внесення змін до Правил безпеки у вугільних шахтах стосовно обов’язкового обладнання шахт, небезпечних за газом, автоматизова ними системами аерогазового контролю з керуючими функціями, функціями «чорної скриньки» та визначення втручання в роботу таких систем. З метою посилення нагляду за безпечним веденням робіт у будівництві запропоновано: забезпечити протягом 2008 р. роботу міжвідомчих мобільних груп з перевірки дотримання вимог норматив но правових актів з питань охорони праці на будівельних майданчиках та об’єктах; спільно з Міністерством регіонального розвитку та будівництва забезпечити опрацювання Правил промис лової безпеки та охорони праці у будівництві. Національному науково дослідному інституту промис лової безпеки та охорони праці з метою активізації функціонування Єдиної системи науково технічної під тримки державного нагляду запропоновано розробити проекти структури та програми діяльності цієї системи на 2008—2010 роки. Начальники теруправлінь Держгірпромнагляду зо бов’язані проаналізувати стан виробничого травматиз му на піднаглядових підприємствах та наглядову діяль ність за 2007 рік і притягнути до відповідальності поса дових осіб, які не вжили заходів щодо підвищення ефек тивності наглядової діяльності, що сприяло зростанню виробничого травматизму. Колегія запропонувала начальникам теруправлінь розвивати подальшу взаємодію з представниками Фе дерації роботодавців України та Федерації роботодав ців гірників шляхом залучення їх до спільної роботи що до поліпшення промислової безпеки на виробництві.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

28 КВІТНЯ — ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Тема акції згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці на 2008 рік «Управління професійними ризиками» під девізом «Моє життя, моя робота, » моя безпечна праця»

ЗВЕРНЕННЯ Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні заходів з нагоди Дня охорони праці до центральних і місцевих органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ, організацій України

Шановні колеги! Організаційний комітет з нагоди Дня охорони праці, установленого Указом Президента України від 18 сер пня 2006 р. № 685/2006, звертається до всіх суб’єктів господарювання, керівників і працівників підприємств, установ, організацій різних форм власності, централь них і місцевих органів виконавчої влади, органів місце вого самоврядування, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілкових організацій, об’єднань ро ботодавців, засобів масової інформації із закликом об’єднати зусилля для забезпечення на кожному підпри ємстві, у виробничому підрозділі, на робочому місці на лежних, здорових і безпечних умов праці. Державна політика України в галузі охорони праці здійснюється згідно з міжнародною практикою і націо нальним законодавством та базується на засадах пріо ритетності життя і здоров’я людини відносно результатів виробничої діяльності. Отже, нормами життя мають ста ти додержання законів та інших нормативно правових актів з охорони праці, своєчасне виявлення і усунення на явних недоліків, посилення відповідальності за стан охо рони праці та порушення встановлених норм і правил, що зумовлюють численні нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві. На жаль, докорін них позитивних змін у цьому напрямі не відбувається. В Україні щороку на виробництві травмується близь ко 20 тисяч осіб, з них майже кожний двадцятий — зі смертельним наслідком. Зокрема, у 2007 р. загинуло 1176 працівників, допущено низку резонансних аварій із значними людськими і матеріальними втратами. В ці лому ризик загибелі або травмування працівників у га лузях національної економіки залишається значно ви щим, ніж у розвинених європейських країнах. Через не задовільні санітарно гігієнічні умови праці щороку май же на 7 тисяч зростає кількість осіб, які одержали про фесійні захворювання. На відшкодування шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію потерпі лих витрачено в минулому році близько 2,3 млрд. грн. Поряд з організаційно технічними причинами вироб ничих травм і аварій переважна їх частина трапляється через порушення трудової і технологічної дисципліни, недостатню підготовку кадрів з питань безпечних мето дів праці, відсутність контролю за додержанням праців никами вимог охорони праці та з інших причин, що не потребують для їх усунення значних фінансових витрат. З нагоди Дня охорони праці Організаційним коміте том ухвалено рішення про проведення в період з 21 по 28 квітня 2008 р. Тижня охорони праці, а також про підтрим ку рекомендацій МОП щодо основної теми цьогорічної акції — «Управління професійними ризиками». Програма МОП «За гідну працю» відповідає прагненню працівників жити й працювати у сприятливих і безпечних умовах.

Головною метою заходів Тижня є привернення уваги кожного роботодавця і працівника до усунення або до сягнення мінімально можливого (допустимого) рівня ви робничих ризиків, до профілактики виробничого трав матизму і професійної захворюваності, формування за гальної культури охорони праці та свідомого ставлення до цих питань. Слід подбати про належну мотивацію працівників до безпечної праці, посилити відповідаль ність керівних працівників, спеціалістів та інших осіб за порушення, що створюють підвищений ризик для життя і здоров’я людей. У рамках Тижня передбачається провести на націо нальному, галузевому, регіональному, виробничому рів нях семінари, конференції, виставки, круглі столи, теле та радіоінтерв’ю, дискусії, організувати відвідання під приємств з метою поширення позитивного досвіду, на дання допомоги в усуненні наявних недоліків у сфері без пеки, гігієни праці, захисту прав та інтересів потерпілих на виробництві працівників. Організаційний комітет звертається до центральних і місцевих органів виконавчої влади, об’єднань робото давців, профспілкових організацій усіх рівнів та керівни ків підприємств підтримати зазначене рішення і взяти ак тивну участь у проведенні Тижня на кожному підприєм стві, в установі, організації, залучити до акції кожного працівника (студента, учня), визначити та впровадити до даткові заходи щодо виключення або зменшення вироб ничих ризиків, усунення причин нещасних випадків і профзахворювань, приділити належну увагу інформа ційному забезпеченню акції шляхом розміщення на сво їх веб сайтах, у профільних та відомчих газетах, журна лах, листівках, буклетах змістовних матеріалів про хід та результати Тижня. Оргкомітет пропонує протягом Тижня вшанувати пам’ять працівників, які загинули на виробництві, відві дати сім’ї потерпілих, вишукати можливості для надання їм допомоги у розв’язанні матеріальних, соціально по бутових або інших проблем. Доцільно також за підсум ками відповідних оглядів конкурсів заохотити працівників за активне сприяння підвищенню рівня безпеки та поліп шенню умов праці, виявлену ініціативу й плідну роботу в цих напрямах. Оргкомітет звертається до представників засобів ма сової інформації України з пропозицією забезпечити всебічне висвітлення вищезазначених заходів у газетах, журналах, інших періодичних виданнях, на радіо й теле баченні. Закликаємо роботодавців, посадових осіб і працівни ків усіх галузей економічної діяльності, органів державної виконавчої влади, профспілкових та інших громадських організацій активно провести Тиждень охорони праці й домогтися виконання головних завдань цієї акції.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

РОЗВИВАЄМО ПОЗИТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА НОВІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ Віктор Шайтан працює начальником теруправління Держ гірпромнагляду по Львівській області більше року. До цього був генеральним директором державного підприємства «Львів вугілля». Про стан промислової безпеки і охорони праці на Львів щині з начальником теруправління веде розмову наш власний кореспондент Ігор ПАРФЕНЮК.

— Вікторе Анатолійовичу, чи має робота Львівського теруправління якусь специфіку порівняно з іншими регіонами? Як оцінюєте можливості свого колективу?

— Львівський регіон складний у техногенному плані, бо тут видобу вається чимало корисних копалин, є великі промислові підприємства, різноманітні оздоровниці з міне ральними водами тощо. А минулого року роботи нам додалося ще й у зв’язку з переходом під наш нагляд вуглевидобувних підприємств Волині. Проте до своїх обов’язків ставимося з максимальною відповідальністю і особливих проблем з їх виконанням не маємо. Нашим колективом я за доволений — тут працюють справ жні фахівці. Перспективу вбачаємо у збереженні кваліфікованих кадрів, створенні максимально сприятливих умов для якісної, оперативної праці. Підтримуємо у колективі взаємини доброзичливості і разом з тим прин циповості та вимогливості.

— Що вважаєте пріоритетним у своїй роботі?

— Проблеми забезпечення без печних умов праці на Львівщині, до держання протиаварійної безпеки на підприємствах усіх форм власності особливо актуальні у наш час. Сер йозний суспільно політичний резо нанс ця тема викликала у світлі остан ніх сумнозвісних подій на шахті імені О. Ф. Засядька і особливо у зв’язку з жорсткою позицією з цього питання Кабінету Міністрів. Усе це ще раз на гадує кожному з нас, працівникам

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

Держгірпромнагляду, що найголовні ше у нашій роботі — турбота про здоров’я і життя людини праці. Робота нашого теруправління протягом 2007 р. була логічним про довженням напрацьованих пози тивних тенденцій попередніх років у поєднанні з новими напрямами діяльності. Ми послідовно впрова джуємо нові підходи до системної організації державного нагляду за веденням робіт, поєднуємо питання управління і нагляду за охороною праці. У підсумку — знизились показ ники виробничого травматизму по рівняно з 2006 р., особливо у вугіль ній промисловості. Одним із наших пріоритетів є змі на ставлення до безпеки праці не лише керівників підприємств, а й ря дових робітників. Адже саме пере січний працівник найчастіше ризикує заплатити власним життям за неба жання виконувати вимоги з охорони праці. І тут не обійтися без співпра ці з усіма структурами місцевої вла ди — ми разом повинні змінювати психологію робітника. У центрі нашої уваги — запобі гання вибухам газу та вугільного пи лу на шахтах, нагляд за безпечною експлуатацією стаціонарного устат кування, підйомних комплексів і вен тиляторів головного провітрювання, підземного конвеєрного транспорту тощо. Нагляд за станом протипо жежного та протиаварійного захи сту вугільних шахт, додержанням тех нології відкатки вантажів локомоти вами. Не випускаємо з поля зору пи

тання приведення до вимог норма тивних актів промислової безпеки під час експлуатації установок ви добування нафти, факельних госпо дарств нафтових та газових промис лів, охоронних зон магістральних трубопроводів. Контролюємо також ведення оперативної роботи енер гопостачальними компаніями, орга нізовуємо роботу оперативно виїз них бригад, приділяємо увагу поряд ку підготовки та проведення ре монту енергетичного устаткування тощо. Ну і, звичайно ж, одним із го ловних напрямів нашої діяльності є контроль за роботою газового гос подарства області. Проте, незважаючи на вжиті за ходи, недоліки у роботі керівників деяких піднаглядових підприємств бу дівельної галузі, автотранспорту, ву гільної промисловості, агропромис лового комплексу, соціально куль турної сфери Львівщини призвели до випадків з невиправними наслід ками. А на підприємствах будівель ної та вуглевидобувної галузей з ме тою зниження рівня травматизму на виробництві та посилення держав ного нагляду довелось навіть запро ваджувати особливий режим кон тролю...

— Наскільки ефективним є запро вадження особливого режиму?

— Особливий режим на підна глядових підприємствах будівельної галузі було запроваджено наказом по нашому теруправлінню. За пе ріод його дії перевірено стан промис лової безпеки та охорони праці на

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

97 будівельних майданчиках. Ми призупинили експлуатацію 138 оди ниць устаткування, машин і меха нізмів. До адміністративної відпові дальності притягнено 74 посадовців, у тому числі — 16 перших керівників. Сьогодні теруправління вимогливо і жорстко відстежує оперативну ін формацію про будь який об’єкт ще задовго до початку будівництва. У цьому ми співпрацюємо з усіма без винятку місцевими владними струк турами. На підприємствах, де були випадки порушення правил безпеки з трагічними наслідками, проведено позачергові комплексні перевірки, зокрема, у ЗАТ «Львівський кераміч ний завод», ТОВ «Стрийбудмонтаж», на ПП «ОлімпПлюс», СП ТОВ «Тех нобуд», у ТОВ «Гідробуд М», на шахті «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» тощо. Наше теруправління активно кон тролює стан промислової безпеки та охорони праці також у гірничорудній та нерудній галузях. Ми здійснюємо посилений нагляд за додержанням вимог законодавства про охорону праці та надр під час проведення ро біт з ліквідації сірчаних кар’єрів Роз дільського ДГРП «Сірка», Новояво рівського ДГХП «Сірка» та ДГРП «По дорожнянський рудник». На жаль, змушений констатувати, що там че рез відсутність належного державно го фінансування не виконується вча сно обсяг робіт, передбачених про ектами ліквідації кар’єрів. Особливу увагу приділяємо стану промислової безпеки на Стебницькому хімічному підприємстві «Полімінерал», де через відсутність належного фінансування з держбюджету і невиконання у вста новлені терміни робіт, передбачених сітковим графіком «Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених земель», існує загроза виникнення критичної техногенної ситуації. Втім, є у нас і чимало підприємств, де промислова безпека та охорона праці забезпечені належним чином, як от: філія «Магістральні нафтопро води «Дружба» ВАТ «Укртранснаф та», НАК «Нафтогаз України», ДК

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ «Укртрансгаз», філія УМГ «Львів трансгаз», НПК «Галичина», Мико лаївський цементний завод та інші.

— Одним із напрямів вашої діяль ності є інформаційно роз’яснювальна робота. Як тут складаються справи?

— На Інтернет сайті теруправлін ня постійно висвітлюється стан промис лової безпеки на піднаглядових під приємствах. Ця інформація також спрямовується на сайт Держгірпром нагляду. Представники теруправління постійно виступають у друкованих за собах масової інформації, беруть участь у передачах на телебаченні та радіо. Інформування суспільства про стан справ із безпекою праці та охо роною здоров’я людини — невід’ємна складова наших зусиль, спрямованих на запобігання нещасним випадкам.

— Як вам працюється з місцеви ми органами влади? Чи завжди зу стрічаєте розуміння?

— Ми досить успішно і активно співпрацюємо з місцевою владою. Адже питань, які потребують спіль них зусиль і спільного вирішення, ви никає чимало. Як приклад — забез печення діяльності ліфтового госпо дарства. Рішенням виконкому Львів ської міськради ще в 2003 р. було прийнято Програму технічної екс пертизи, модернізації, ремонту, за міни та диспетчеризації ліфтів у жит лових будинках, які перебувають у власності територіальної громади. Зараз із більше ніж 1800 ліфтів у житлових будинках Львова понад 700 відпрацювали 25 і більше років. І згідно з правилами необхідно про вести їх технічну експертизу, капре монт та модернізацію. Ми вважаємо таку ситуацію близькою до критич ної. Адже послугами ліфтів щодоби користуються десятки тисяч львів’ян, наражаючись на певну небезпеку… Зокрема хочу підкреслити, що ми постійно контролюємо виконання Ре гіональної програми модернізації та заміни ліфтів у житлових будинках. І я вкотре змушений зазначити, що справи з ремонтом ліфтів у Львові є

незадовільними, і виконання назва ної програми можна вважати зірва ним. Однією з причин цього є незадо вільне фінансування робіт. Щоб ви йти з глухого кута, керівництво тер управління ініціювало проведення у міській держадміністрації технічної наради щодо цього питання з керів никами комунальних служб Львова. Залучили організації, які обслугову ють і ремонтують ліфти. Запросили представників прокуратури, управ ління з питань надзвичайних ситуа цій та цивільного захисту населення. І завдяки нашій наполегливості ми зрушили проблему з критичної точки. З цих та інших нагальних питань ми підготували проект Програми безпечної життєдіяльності у Львів ській області на наступні роки. Торік було проведено 17 засідань ради теруправління, заслухано 19 керів ників піднаглядових підприємств, де сталися трагічні випадки. Таким чи ном постійно підвищуємо планку особистої відповідальності керівни ка за життя та здоров’я людини пра ці. Всі невідкладні проблеми ми по стійно обговорюємо з фахівцями держадміністрацій усіх рівнів, опра цьовуємо необхідні документи. Проб лемні питання пропонуємо виноси ти на розгляд комісій, а потім — роз раховуємо на підтримку і затверд ження сесією обласної ради. Ми тіс но співпрацюємо з профспілками, Федерацією роботодавців, Фондом соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та про фесійних захворювань України. Підсумовуючи сказане, ще раз хочу зауважити, що з боку влади, місцевих органів самоврядування ми завжди знаходимо розуміння. Бо ли ше завдяки спільним зусиллям мож на досягти бажаної мети. На знімку: начальник теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області В. Шайтан. Фото М. ГУЦУЛЯКА

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

БЕЗПЕКА МЕТАЛУРГІВ У РУКАХ ПРОФЕСІОНАЛІВ

Про роботу ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (ВАТ «АМК»), що на Луганщині, його історію, трудові тради ції та досвід роботи зі створення здорових і безпечних умов праці ми вже розповідали нашим читачам (стаття «Роботи підвищеної небезпеки — роботи без ризику», № 7, 2006 р.). Сьо годні йтиметься про останні завоювання колективу, що досяг, завдяки реконструкції та модернізації основних фондів, від новленню виробництва, застосуванню найсучасніших техно логій і чіткому функціонуван ню СУОП, кращих у галузі по казників за рівнем промислової безпеки та охорони праці. І закономірно, що саме в номінації «Краще підприємство з промислової безпеки та охорони праці» досягнення ВАТ «АМК» відзначені в 2007 р. у Міжнародному академічному рей тингу популярності та якості «Золота Фортуна». Захопленість, помножена на знання, досвід, віру в себе і ко лектив,— така рушійна сила, що дає змогу АМК успішно на ближатися до мети, визначеної генеральним директором під приємства, Героєм України Т. Шевченком: «Разом — до світо вих стандартів!» Так назвав він одну зі своїх публікацій у ЗМІ, що розповідала про досвід колективу. Зрозуміло, стандарти, навіть світові — не самоціль. Вони лише окреслюють досягну ті сьогодні чергові рубежі ефективності виробництва, вирі шення соціальних питань, створення безпечних і здорових умов праці. За цими показниками алчевські металурги сьогод ні перші серед споріднених підприємств.

В

основі успіхів АМК, за слова ми Тараса Григоровича,— ціле спрямована, глибоко продумана новаторська політика керівництва корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», основного акціонера під приємства. А воно — головне в Ал чевську, яке наповнює міський бюд жет. І те, що зроблено для підви щення рівня життя металургів, по значається на добробуті жителів усього міста. Вони з оптимізмом дивляться в майбутнє — своє і своїх дітей, які, без сумніву, знайдуть своє місце в житті. А коли так, то й жити хочеться енергійно, не миритися з недоліками та порушеннями. При цьому, природно, загострюється пра

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

гнення зберегти здоров’я, подбати про безпеку. …Під’їжджаючи до Алчевська, звертаєш увагу на те, що над гро мадами заводських труб, що упира ються в небо, у просвітах між смуга ми диму яскраво синіє березневе небо. Раніше воно було безпросвіт но закрите сморідними викидами. Це зримі зміни, що сталися останнім часом. Тільки подекуди піднімається сліпучо білими стрічками чи збира ється клубами пара й тягнуться про зорі смужки диму. Легко дихається металургам не тільки в місті, на території комбінату, але й безпосередньо в цехах, на найбільш «гарячих» робочих місцях,

де аж ніяк не відчуваєш спеки. Тут встановлено найсучасніші пило та газоочисні системи, які й на Захо ді впроваджено далеко не скрізь. «Вони спроектовані так,— розпові дає заступник генерального дирек тора комбінату з охорони праці та навколишнього середовища М. Ан тонов,— що у випадку відмови в ро боті буде зупинено плавку, припи ниться виробництво. Таким чином, ми на ділі довели, що найвищою цін ністю на АМК є люди, їхнє здоров’я, а не метал, яким би дорогим і потріб ним він не був». Микола Панасович ділиться сво їми думками про подальше поліп шення умов праці на робочих міс

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

цях. Головний і перевірений прин цип, яким керуються на комбінаті: чим більше людей виведено з про мислової зони, тим меншим є ризик одержання травм і професійних за хворювань. До речі, вони останніми роками на АМК не реєструються взагалі. І це багато в чому завдяки профілактичній роботі, що прово диться спільно з медсанчастиною комбінату, якою керує головний лі кар Л. Бендюкова. Леніана Миколаївна розповіла про підсумки медогляду, проведено го в минулому році. Його пройшли 9920 осіб. При цьому 302 з них за пропоновано пройти дообстеження в обласній лікарні та у профільних відділеннях медичних закладів. Були виявлені працівники, яким протипо казана робота за деякими спеціаль ностями. Завдяки профілактичній ро боті, проведеній у цехах, осіб, які по требують направлення на МСЕК для встановлення відсотка втрати пра цездатності, не виявилося. Цеховий терапевт під час огляду рекоменду вав пройти курс амбулаторного лі кування 246 працівникам і стаціо

нарного лікування — 100. Видано санаторно курортні карти 838, ре комендовано дієтичне харчування 4073 працівникам. На «вогнедишному» підприєм стві, де навіть метал плавиться, ви сока імовірність пожеж. І тому про філактичні заходи щодо їх запобі гання — головна турбота начальни ка бюро протипожежної безпеки відділу охорони праці комбінату О. Матвієнко. Проводиться оброб ка небезпечних щодо загоряння місць та устаткування вогнезахисною сумішшю, встановлення протипо жежної автоматики, змонтовано по тужний водопровід. Придбано до статню кількість вогнегасників, по жежних рукавів...

2. Зам. №

ДОСВІД ЛАУРЕАТІВ «ЗОЛОТОЇ ФОРТУНИ» Як зазначали члени однієї з деле гацій, які є нерідкими гостями алчев ських металургів, умови на робочих місцях сталеварів не гірші, ніж у ка бінеті директора. Адже керування процесом виплавлення металу здій снюється з головного пульта, де під тримуються комфортні для людсько го організму умови. У прокатному цеху № 2 ста ну «3000» неможливо відірва ти погляд від того, як з піддатли вих волі людини сліпучих злив ків сталі народжуються вели чезні, спочатку малинові і, зда ється, такі, що просвічуються наскрізь, а потім поступово тем нішають, листи металу. Тільки рівний гул від роботи потужно го устаткування, і...— ніде ні ду ші. Говорю про це М. Антоно ву. Він пояснює: «Саме завдяки цьому тут відсутні передумови для травматизму та профзахво рювань. Керування всім технологіч ним процесом здійснюється з пульта. Раніше, коли прокатні валки були не настільки досконалі, у цеху вистача ло ручної роботи. Тепер її повністю виключено». На головному пульті керування перед безліччю моніторів, що відо бражають технологічний процес,— кілька молодих людей. Це і є «воло дарі металу» в сучасному розумінні. На жаль, вони заглиблені в роботу, зосереджені й не можуть приєднати ся до розмови, відмовляються фото графуватися. І тільки моє наполегли ве прохання, підтримане заступни ком генерального директора з охо рони праці, переконує їх погодитися на знімок для журналу. На комбінаті немає проблем з кадрами. Адже тут нормальні умови праці, робота добре оплачується. Молодь здобула хорошу освіту, лю бить сучасну техніку. Щоб опанува ти її, багато хто навчився не тільки найсучаснішим професіям, але й досконало вивчив іноземні мови, по бував за кордоном на стажуванні. Показово, що з 18 тис. працівників лише близько однієї тисячі — люди пенсійного віку. Начальник відділу охорони праці комбінату В. Міняйло повідомив, що третя частина працюючих на під приємстві — люди з вищою освітою. Інакше і не можна, оскільки «керу ють вони автоматикою, а не оруду ють лопатами». З гордістю розповів Валентин Олександрович і про те, що тільки в 2007 р. поліпшено умови праці 2478 працівникам, у тому числі

753 жінкам, що становить третю час тину від тих, хто потребує цього. Минулого року в 38 з 55 цехів комбінату не допущено жодного нещасного випадку. Ще в 13 цехах і структурних підрозділах знизився рівень травматизму. Але, на жаль, без нещасних випадків не обійш

лося. Всього їх сталося 33. Причини — порушення виробничої дисципліни, інструкцій з експлуатації машин і механізмів. Тобто, реконструюючи цехи і зводячи найсучасніші об’єкти, підвищуючи дієвість служби охоро ни праці, приділяючи постійну увагу навчанню всіх категорій працівни ків комбінату питанням промисло вої безпеки, необхідно рішуче під вищувати рівень культури вироб ництва. Залишається лише побажати, щоб світло «Золотої Фортуни», що ося яло алчевських металургів у 2007 р., і надалі супроводжувало їхню ро боту щодо створення безпечних і здорових умов праці на рідному комбінаті. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: генеральний директор ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», Герой України Т. Шевченко; заступник генерального директора з охорони праці та навколишнього середовища М. Антонов; головний лікар медсанчастини комбінату Л. Бендюкова; біля пульта керування процесом виплавлення металу в прокатному цеху № 2 (зліва направо): оператор В. Ющук, контролер ВТК Т. Голубєва, обліковець О. Мірошник і оператор О. Шорохов. Фото автора та А. КОЛЧИНА

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

УСПІХ ПРИХОДИТЬ,

КОЛИ ДО НЬОГО ПРАГНУТЬ

У 1946 р. у невеликому містечку Корюківка, що на Черні гівщині, на місці зруйнованого війною цукрового заводу поча лося будівництво фабрики технічних паперів. Уже через три роки тут було виготовлено першу партію кольорово го паперу. В наступні роки фабрика стає одним із флагма нів паперової промисловості колишнього СРСР. Саме тут на початку 70 х років минулого століття було освоєно ви пуск крейдованого та антикорозійного паперу. В 1985 р. на фабриці, що входила до складу об’єднання підприємств целюлозно паперової промисловості України «Укрпапір пром», було випущено перший рулон українських шпалер. Сьогодні підприємство — не тільки найбільший серед країн СНД виробник товару, що користується незмінним попитом у населення, але й головний законодавець моди у сфері шпалерного виробництва. Кожний оригінал макет шпалер під відомою торговою маркою «Слов’янські шпале ри» — це унікальна авторська розробка художників дизай нерської групи фабрики. Різноманітний асортимент і якість продукції ВАТ «Корюківська фабрика технічних па перів» здатні задовольнити вишуканий смак споживачів як в Україні, так і в країнах СНД, Балтії, у країнах далекого зарубіжжя. В 2004 р. на фабриці вперше випущено понад 50 млн. рулонів шпалер.

Б

езумовно, досягти високих еко номічних і виробничих показни ків було не просто. Дуже гостра конкуренція на ринку, в тому числі й з провідними світовими виробниками, підказала адміністрації єдиний пра вильний шлях подальшого розвитку підприємства. У чому він полягав? Якщо спробувати відповісти коротко, то насамперед — в одностайності трудового колективу, який, маючи за плечима багаті й славні традиції, ні на мить не розгублювався у важкі хвили ни випробувань, у всьому прагнув до досягнення успіху. І досягав його.

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

Завдяки продуманим і злагодже ним діям акціонерів і керівництва, усього колективу, а це близько 1000 осіб, на фабриці практично безпе рервно впродовж останніх 15 років провадиться модернізація вироб ництва. Закуповується найпередові ше технологічне устаткування. Підприємство освоїло техноло гію 10 колірного друку, а на початку нового тисячоліття тут впроваджено новітні технології виробництва віні лових й акрилових шпалер. Це дало змогу постачати на ринки високо якісний товар європейського рівня.

Вся продукція підприємства сертифі кована в системі УкрСЕПРО (Держ стандарт України), у системі ГОСТ Р (Держстандарт Росії). На фабриці діє система управління якістю ДСТУ ІSО 9001:2001.

— Добиваючись максимального задоволення запитів споживачів, ви соких європейських показників якості продукції, що випускається,— гово рить генеральний директор фабрики Н. Якович,— ми продовжуємо ставити перед собою не менш важливе зав дання: досягти в кожному структурно му підрозділі європейського рівня культури виробництва, створити на кожному робочому місці сприятливі умови праці. Виконання вимог Закону «Про охорону праці» завжди буде для нас найважливішим пріоритетом. Сприяти забезпеченню цього стратегічного напряму, задавати за гальний настрій у питаннях безпечно го виконання робіт і ведення техно логічних процесів покликана служба охорони праці, яку очолює досвідче ний фахівець Дар’я Ткаченко. Робота служби базується на діючому поло женні «Про систему управління охо роною праці». Крім різних організа ційних моментів, це положення також передбачає здійснення технічного нагляду за об’єктами котлонагляду та вантажопідйомними механізмами. Такий підхід до вирішення проблем безпеки виробництва уявляється ціл ком виправданим. Адже здійснюю чи технічний нагляд за безпечною ек сплуатацією котлів, посудин, що пра цюють під тиском, вантажопідйомних механізмів, інженер з охорони праці та технічного нагляду С. Коваленко обов’язково цікавиться станом іншого устаткування, що експлуатується на підприємстві, безпекою тих чи інших технологічних процесів. Звичайно, сьогодні, коли весь асортимент продукції, що випуска ється, виготовляється на найсучасні шому устаткуванні, забезпечити ро боту без травм і аварій набагато легше, ніж раніше. Сучасні шпалер но друкарські машини мають по кілька ступенів захисту, всілякі бло кувальні пристрої, що призупиняють роботу у разі неправильної експлу атації. Але це не знижує ролі служби охорони праці.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Навпаки, вважає Д. Ткаченко, автоматизація технологічних про цесів часто притупляє увагу, зни жує обережність працівників. То му дуже важливо переконати пра цівників у тому, що безпека на ви робництві повинна стати їх осо бистою, а не чиєюсь, потребою і турботою. Останнє у свою чергу, на дум ку Дар’ї Миколаївни, означає, що саме вона, як керівник служби охо рони праці, повинна постійно бра ти участь у своєрідному вихованні членів трудового колективу, при щеплювати їм розуміння важ ливості пріо ритету особис тої безпеки та безпеки ото чуючих на ви робництві. Власне, цим стратегіч ним напрямом і керується служ ба охорони праці фабрики. У роботі вико ристовуються напрацювання, що добре зареко мендували себе. Зокрема, ті норма тивні та розпорядчі документи, які в часи перебування підприємства у складі об’єднання «Укрпапірпром» доводилися до служби охорони пра ці в централізованому порядку й чіт ко виконувалися... Саме з того часу і дотепер в усіх структурних підрозділах фабрики здійснюється триступінчастий адмі ністративно громадський контроль за станом охорони праці. Для кож ного ступеня контролю (наприклад, для безпосередніх керівників робіт — майстрів, механіків тощо) затвер джено примірні переліки питань, на які повинні звертати увагу ці поса дові особи щодня перед початком робочої зміни. Якщо майстер або механік виявляє будь які порушен ня чи недоліки, він, у разі неможли вості негайного їх усунення, допові дає про це начальникові виробниц тва, цеху, дільниці, робить відповід ний запис у журналі оперативного контролю.

2*

ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА Безпосередні керівники робіт ретельно стежать впродовж робочої зміни за додержанням працюючими технологічної та трудової дисциплі ни, контролюють використання за собів індивідуального та колективно го захисту, особливу увагу приділя ють технічному стану устаткування і пристроїв, а також проведенню по зачергових інструктажів з порушни ками (якщо такі є). Другий ступінь один раз на тиж день проводять начальники підрозді

лів разом з головами профкомів це хів, уповноваженими трудових ко лективів. Згідно з примірним пере ліком перевіряється якість прове дення першого ступеня на довіреній їм дільниці виробництва. Контро люються терміни усунення виявле них порушень, своєчасність та якість проведення інструктажів, наявність інструкцій з охорони праці на робо чих місцях, ефективність роботи вен

тиляційних установок, справність світильників місцевого освітлення, освітленість робочих місць і багато чого іншого. В міру необхідності (у разі не можливості негайного усунення пору шень) результати таких перевірок аналізуються й обговорюються на розширених нарадах керівників це хів чи дільниць. Прийняті рішення оформлюються протоколом чи роз порядженням по структурному під розділу підприємства. У зв’язку зі значним зменшенням кількості цехів основного виробниц тва третій ступінь адміністративно громадського контролю проводить ся один раз на квартал комісією на чолі з технічним директором. До складу комісії входять головний ме ханік, головний енергетик, головний метролог, фахівці служби охорони праці, представники профспілково го комітету підприємства. Переві ряються при цьому відразу кілька структурних підрозділів. За резуль татами перевірки проводяться на ради у першого керівника, де за слуховуються звіти начальників пе ревірених це хів і дільниць, аналізується стан охорони праці в цілому по підприєм ству. У разі по треби за під сумками засі дань прийма ються не тільки рішення, спря мовані на усу нення виявле них порушень, але й видають ся накази про притягнення до відпо відальності тих чи інших посадо вих осіб. Підвищуючи відповідаль ність посадових осіб, адміністрація підприємства сьогодні вже не бере до уваги аргументи типу «заванта женість поточною роботою», «від сутність випадків виробничого трав матизму в бригаді, на дільниці, в цеху...». Головне — хто і як у цеху чи на дільниці реально дбає про без

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

печні умови праці, як виконуються комплексні заходи щодо поліпшення умов праці, чи додержуються вста новлені нормативи гігієни праці та виробничого середовища. Поза сумнівом, налагоджена за багато років система адміністратив но громадського контролю значною мірою сприяє виконанню службою охорони праці покладених на неї обов’язків і повноважень: забезпе чення безпечних і нешкідливих умов праці, контроль за належним ста ном технологічного устат кування, виробничих буді вель і споруд. Звичайно, про всі се крети успішної роботи служби довідатися не вда лося. Часу, як мовиться, не вистачило. Тому перше, на що звернув увагу,— це те, що робота, яка проводить ся на підприємстві з органі зації охорони праці, здій снюється досить грамотно з організаційної точки зо ру. Планово й цілеспрямо вано, відповідно до річних і квартальних графіків і пла нів. Із затверджуваними щороку ком плексними заходами щодо поліп шення умов праці та виробничого середовища колективного договору між адміністрацією і трудовим колек тивом підприємства. Другою важливою складовою успішної роботи служби охорони праці підприємства є виняткова по інформованість про поточний стан справ і щодо безпечної експлуатації устаткування, і щодо рівня знань з питань охорони праці посадових осіб та рядових працівників, і щодо усіх інших аспектів, що впливають на стан безпеки праці. Тому праців ники служби завжди досягають по ставленої мети, визначаючи напев не, де варто спільними зусиллями проводити перевірку за третім сту пенем, а де можна ще якийсь час обійтися без неї. Все логічно, все взаємозумовлено. Хоча взагалі то розслаблюватися не можна, якщо прагнеш добитися успіху в такій спе цифічній працеохоронній роботі, що залежить від безлічі всіляких факторів.

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

Принциповість і вимогливість стосовно питань додержання вимог безпеки постійно відчувають і робіт ники фабрики. Наприклад, коли фа хівці відділу охорони праці бачать на робочому місці ті чи інші порушення інструкцій з охорони праці. Якщо виявляються порушення, що могли сприяти виникненню нещасного ви падку чи аварійної ситуації, то з та ким працівником (після написання ним пояснювальної записки) обов’яз ково буде проведено роз’яснюваль

но виховну роботу. Якщо працівни ка викрито в порушенні вперше, то заходи впливу обмежуються усним попередженням і позаплановим ін структажем. Якщо ж порушник попа дається вдруге, то тут уже поясню вальною запискою не обходиться,— готується проект наказу про оголо шення догани. Варто зазначити, що сьогодні цей жорсткий, хоча й справедливий, метод впливу на порушників засто совується все рідше, оскільки рівень свідомості робітників помітно зріс. І все таки відмовлятися від практики, що добре зарекомендувала себе, не має сенсу. На те й служба, щоб ні в кого не з’являлося бажання по рушити інструкції з охорони праці чи безпечної експлуатації устатку вання. Впродовж 2007 р. служба охоро ни праці фабрики багато уваги приді ляла контролю за виконанням робіт підвищеної небезпеки, які на терито рії підприємства провадилися підряд никами. На такі роботи (на висоті, вогневі роботи, роботи в колодязях

тощо) тут обов’язково оформляються наряди допуски з реєстрацією в служ бі охорони праці. Маючи ці відомості, фахівці служби завжди можуть відві дати ту чи іншу дільницю, щоб пере конатися, як виконуються викладені в наряді допуску вимоги, як керівник робіт контролює їх виконання. Адміністрація щороку вкладає чималі кошти в поліпшення санітар но гігієнічних умов праці, на заходи щодо захисту навколишнього сере довища. Працівників підприємства у повному обсязі забезпе чено спецодягом, спец взуттям та іншими ЗІЗ. На фабриці цілодобо во працює здоровпункт, де функціонують різні про філактичні кабінети, в яких встановлено найсучасні ше медичне обладнання. Є їдальня. Підприємство в місті побудувало чудовий тренажерний зал. На фаб ричному стадіоні «Аван гард» регулярно прово дяться спортивні змаган ня. Традиційним став від починок працівників фаб рики на Чорному та Азовському морях. Коштів для оздоровлення ад міністрація не шкодує. Бо всі витра ти в ім’я безпеки та блага людей обов’язково повернуться сторицею! Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімках: змінний майстер дільниці з виробництва шпалер О. Марченко (праворуч) проводить інструктаж з машиністом шпалерно друкарської машини О. Стукало; фельдшер здоровпункту фабрики Н. Хуторна проводить передрейсовий медогляд машиніста тепловоза С. Матвієнка; начальник відділу охорони праці фабрики Д. Ткаченко (праворуч) та інженер з охорони праці і технічного нагляду С. Коваленко обговорюють підсумки перевірки шпалерного виробництва. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДО МІЖНАРОДНОГО ЖІНОЧОГО ДНЯ

Воістину говорять: людина планує, а Господь вирішує! Доля Любові Ганжі — ще один тому приклад. Вивчилася на філо лога, планувала поставити барвисте, соковите слово на службу поезії, літературі, а натомість випало мати справу з сухими текстами звітів, доповідей, нормативних докумен тів, актів спецрозслідувань тощо. Бо так неждано й негада но «лягла карта» у розпалі успішної кар’єри в одному з чер каських рекламних агентств місцевої телерадіокомпанії.

НА СЛУЖБІ У СЛОВА

Й

шов 2002 рік. Тоді, як і нині, кра їна жила парламентськими ви борами. Не стояли осторонь і черкаські журналісти. Одного лют невого дня майже увесь колектив агентства на чолі з директором ви рушив автомобілем до Києва за «га рячим» матеріалом. На господарстві залишилася практично одна Любов Едуардівна. Попрощавшись з коле гами, почала складати план роботи. Та ось настирно й голосно задзво нив телефон: «Ваші попали в ава рію!» Що? Як? Кинулася в міліцію. Виявилося, в ДТП загинув директор агентства, а два оператори й жур наліст отримали травми. Так в одну мить, по суті, розпався колектив. Бо вже ніхто з потерпілих не вернувся на своє місце роботи. Перед Любою постало питання про працевлашту вання. І знову — справа випадку чи закономірність долі? Почнемо з того, що Л. Ганжі випа ло бути свідком спеціального розслі дування групового нещасного випад ку, який стався внаслідок зазначе ної дорожньо транспортної пригоди. Вона бачила, як ретельно, зі знан ням справи представники досі не чу ваного нею теруправління (тоді ще Держнаглядохоронпраці) по Черкась кій області вивчають обставини не щасного випадку, опитують свідків, оперують нормативними документа ми. Л. Ганжа вперше в житті наочно переконалася, що сухі рядки правил техніки безпеки, про яку чула на сту дентській лаві, таки справді написані кров’ю. Більше того, ця трагічна подія загалом перевернула її уявлення про безпеку праці та життя людини. Така непідробна зацікавленість новою темою не пройшла повз увагу начальника галузевої інспекції тер управління В. Шаповала, який очо лював комісію зі спецрозслідування. Саме він, коли заступник начальника теруправління В. Ілюшин впритул зай

нявся добором кадрів у редакцію но воствореного регіонального журналу «Безпека життєдіяльності», порадив запросити Л. Ганжу. Адже вона як ніх то інший відповідала вимогам, що ви суваються до цієї роботи. По перше, має філологічну освіту. Значить, лю бить і відчуває слово. Плюс журна лістський досвід. Отже, зуміє як слід опрацювати будь який матеріал і до нести його зміст до читача. По друге, Л. Ганжа — серйозна, сімейна жінка, а не якесь дівчисько, котре швидень ко вискочить заміж, піде у декретну відпустку і... прощавай, журнал. А по третє, претендентці до пенсії — ой як далеко. Отже, не відсиджуватиметь ся, а буде добросовісно й енергійно працювати. Отак Л. Ганжа понад п’ять років тому розпочала свою діяльність у си стемі державного нагляду за охоро ною праці, обійнявши посаду відпо відального секретаря вже згадува ного регіонального видання. До ре чі, єдиного в Черкаській області, яке безперебійно виходить у світ з 2002 р. І в цьому велика заслуга колективу редакції. Журнал об’єднав зусилля практич но всіх регіональних структур, що опі куються охороною здоров’я та життя людини праці: теруправління Держгір промнагляду по Черкаській області, обласного управління виконавчої ди рекції Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на вироб ництві та професійних захворювань, Черкаського державного центру нау ково технічної та економічної інфор мації. На сторінках видання система тично виступають працівники облдерж адміністрації та її периферійних струк тур, депутати різних рівнів, лікарі СЕС, МСЕК, пожежники, рятувальники, екс перти і навіть священики. Та перший і головний за обсягом і змістом розділ видання — промис лова безпека і охорона праці. З но

мера у номер він наповнюється кон кретними матеріалами, в яких інспек тори теруправління, журналісти, по садові особи та спеціалісти різних промислових підприємств аналізу ють обставини та причини нещасних випадків на виробництві, висловлю ють свої пропозиції й зауваження. Тут же зацікавлений читач знайде тексти останніх постанов Кабінету Міністрів, наказів Держгірпромна гляду, зразки різноманітної докумен тації, що стосується охорони праці та промислової безпеки. Крім означеного, журнал містить і такі розділи: «Соціальне страхуван ня», «Цивільний захист та техногенна безпека», «Служба здоров’я», «Дов кілля» та інші.

— Ми друкуємо все те, що ціка во й корисно знати людям,— гово рить Любов Едуардівна.— Не ви падково читач активно пише і те лефонує в редакцію. І жодне його звернення не залишається без ува ги. Бо, як не втомлюється повторю вати В. Ілюшин: «Всі люди вчителі, хоч погані, хоч хороші». Він, як і на чальник теруправління В. Онишко,— перші порадники й генератори ціка вих ідей щодо популяризації праце охоронної політики в регіоні. Однак копітка, часом просто таки маруд на редакційна робота лежить на жіночих плечах відповідального се кретаря. Суто по жіночому, терпляче з дня на день вона дає лад усьому творчо му процесу. Причому, як кажуть, без зайвого «пилу і шуму». Таким чином, професіоналізм, помножений на чу дові людські якості, робить Любов Едуардівну Ганжу не тільки приємним і бажаним співрозмовником, сорат ником, а й цінним працівником у си стемі держнагляду. І це головне. Н. РУСИЧ

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Донбас — край індустрі альний, промислове серце кра їни. Жителям регіону є чим пишатися, продукція його підприємств відома далеко за межами України. Є у м. Хар цизьку Донецької області за вод, що має славну історію і є унікальним у своєму роді під приємством. Цього року йо му виповнюється 110 років. Це ВАТ «Харцизький труб ний завод» — один з найбіль ших у світі виробників ста левих електрозварних труб великого діаметру з триша ровим антикорозійним по ліетиленовим покриттям. Усього завод виробляє понад 500 типорозмірів труб для трубопровідного транспор ту, енергетики і будівництва.

У

2007 р. на Харцизькому трубно му заводі без зупинки виробниц тва було завершено масштаб ний інвестиційний проект, у результа ті якого в трубоелектрозварюваль ному цеху № 2 введено в експлуа тацію нову технологічну лінію із встановленням обладнання вироб ництва провідних європейських фірм. Це дало змогу розширити сортамент продукції, що випускається, яка на ринку користується найбільшим по питом,— електрозварних труб діа метром 508—1422 мм з одним пря мим швом і товщиною стінки до 40 мм. На заводі функціонує інтегрова на система управління якістю про дукції. Якість харцизьких труб здобу ла визнання у споживачів країн Схід ної та Західної Європи, Середньої і Південно Східної Азії, Латинської Америки. Тут працюс понад 5000 працівників. Щоб таке масштабне виробництво, до того ж підвищеної небезпеки, функціонувало безпе ребійно, аби не виникали аварійні ситуації, що є причинами нещасних випадків, потрібна чітко налагодже на система управління охороною праці. З позитивним досвідом харцизь ких трубників ми вирішили ознайо митися ближче. У першу чергу ціка вили люди, які займаються організа

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

БЕЗПЕЧНА РОБОТА — ЦЕ КОЖНОГО ТУРБОТА

цією роботи щодо забезпечення безпечних умов праці на цьому ви робництві,— співробітники управ ління охорони праці, яке адміні стративно й функціонально підпо рядковується генеральному дирек торові ВАТ «Харцизький трубний за вод», а методично — технічному директорові. В його штаті — 7 осіб, колектив згуртований, досвідчений. Начальник управління В. Брайко пра цює на цій посаді вже 30 років, інже нер з охорони праці Г. Внукова — 25 років. Практично всі співробітни ки управління прийшли з цехів заво ду, які добре знають виробництво, як кажуть, зсередини. Тому і став ляться до своєї роботи відповідаль но й творчо. До речі, нелегкі турбо ти з охорони праці (а справа ця кло пітка) лягли в основному на жіночі плечі. Це інженери з охорони праці Ірина Добриніна, Галина Внукова, Тетяна Бойко, Наталя Городничук, провідний спеціаліст з пожежної безпеки Алла Садовська. У підроз ділах заводу питаннями охорони праці займаються ще 14 фахівців — інженерів з охорони праці. З роботою управління охорони праці ознайомив заступник началь ника В. Шанько. Завдання у служби стандартні — контроль за додер жанням працівниками підприємства законодавчих актів з охорони праці, організація роботи, спрямованої на зниження рівня травматизму, поліп

шення умов праці. Але сухі формулювання не відображають реаль ного підходу до роботи на різних підприємст вах, і тим приємніше, що на трубному заводі люди, які стоять на вар ті безпеки праці, став ляться до своїх обов’яз ків сумлінно, з душею. Адже від них багато в чому залежить збере ження здоров’я і життя працівників цього склад ного виробництва. Во лодимир Павлович вважає дуже важ ливим те, що фахівці управління пройшли хороше загартування в це хах заводу, працюючи майстрами, інженерами, у тому числі й з охоро ни праці (він сам раніше очолював трубний цех № 3). Знаючи небезпеч ні дільниці виробництва, його «вузь кі» місця, вони можуть визначати прі оритети своєї роботи, знають, на що потрібно звертати увагу в першу чергу. І як люди, які душею прикипіли до рідного заводу, дуже пережива ють за безпеку праці своїх колег. Адже неформальне ставлення до своїх обов’язків видно відразу — жін ки натхненно й зацікавлено розпові дали про те, як проходив огляд кон курс з охорони праці, показували плакати, емблеми та вірші учасників конкурсу. Огляд конкурс з охорони праці на заводі проходив з 12 листопада по 12 грудня 2007 р. У період його проведення увагу було сконцентро вано на додержанні працівниками правил безпечного ведення робіт, зміцненні виробничої дисципліни, пропаганді безпечних методів праці, забезпеченні оптимальних режимів праці та відпочинку працівників. До авторитетної комісії, перед якою стояло нелегке завдання — визначи ти переможців, увійшли представни ки керівництва заводу, профкому, управління охорони праці, державної інспекції, що курирує підприємство.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Цього разу огляд, який став уже традиційним, проходив трохи незвич но. Наголос було зроблено на актив ній участі працівників заводу — кожний бажаючий міг проявити свої творчі здібності. Виявилося, що охорона праці (для багатьох тема нудна і невра жаюча) і таланти — цілком сумісні речі. Від кожного підрозділу заводу в кон курсі «Кращий слоган і плакат з охо рони праці» і у віршованому конкурсі на тему «Людина — фактор і об’єкт ризику на виробництві» могли брати участь кілька груп бажаючих. Для за охочення команд пере можниць і окремих учас ників передбачили пре міальний фонд (як гово риться, людина повинна одержати і моральне за доволення, і матеріальну винагороду). Скільки талантів від крилося в колективі харцизьких трубників! Читаючи часом нехитрі рядки віршів, розглядаючи барвисті плакати, розумієш — у будь якій справі потрібен оригінальний, твор чий підхід. Нічого, здавалося б, не звичайного — конкурс як конкурс, та якщо люди так жваво відгукнулися, виходить, «зачепило», зацікавило. А, отже, буде результат — той, хто створював свої «твори», придумував і втілював на папері свої задуми, вже не покладатиметься на «либонь», не махне рукою на вимоги безпеки, а буде суворіше додержуватися ін струкцій, думати про власне здо ров’я, поважати охорону праці. Задавши тему віршованого кон курсу «Людина — фактор і об’єкт ри зику на виробництві», організатори ставили за мету зміцнити у свідомості кожного працівника думку про те, що саме від нього самого залежить його безпека. Хоча не варто забувати і про те, що для людини мають бути створені оптимальні умови праці, без ризику для здоров’я, а часом і життя (але це вже турбота роботодавця). З роботами своїх колег могли оз найомитися всі бажаючі — щотижня і вірші, і малюнки публікувалися на сторінках заводської газети «Хар цизький трубник». Так що можна бу ло і повболівати за своїх товаришів, і обговорити їхню творчість, а ба гатьох побачене підштовхнуло й до участі в конкурсі. Адже тут ще й дух

Є ТАКИЙ ДОСВІД змагання був присутній — конкурен ція між підрозділами заводу. А здо рове суперництво — це завжди сти мул прагнути до кращого. Нелегко довелося журі. Гаряче обговорення, суперечки, сумніви, пошук спільної думки, і в результаті — винесення вердикту: хто ж гідний називатися переможцем? Під час підбиття підсумків огляду конкур су комісія враховувала оригіналь ність і акту альність ідей, яскравість виконання, повноту відо браження конкурсної теми.

Перше місце в кон курсі «Кращий слоган і пла кат з охорони праці» посіла команда цеху з ремонту бу дівель і споруд (О. Романюк, О. Жахалова, О. Лазутков). А в конкурсі «Кращий вірш на тему «Людина — фактор і об’єкт ризику на виробництві» переміг О. Полянський, плакувальник полімерних матеріалів на метал тру бозварювального цеху № 4. За словами заступника началь ника управління охороною праці В. Шанька, обговорення результатів огляду конкурсу в колективі покаже його ефективність, відкриє нові перс пективи в роботі служби охорони праці — які заходи знаходять відгук у людей, над якими нововведеннями в роботі потрібно подумати. Колектив управління охорони праці розуміє, що їхня праця — дуже важлива ланка в ланцюзі якісної безперебійної роботи всього під приємства. Начальник державної ін спекції промислової безпеки та охо рони праці в металургії теруправлін ня Держгірпромнагляду по Донець

кій області В. Полєтаєв на похвали скупий, але відзначає, що у ВАТ «Харцизький трубний завод» став лення працівників управління охо рони праці до своїх обов’язків — сумлінне, люди дійсно працюють не для галочки, а ставлять конкретні ці лі й добиваються позитивних резуль татів. Адже виробництво це унікаль не, єдине в Україні, досить складне, і ризики виникнення травмонебезпеч них ситуацій тут високі. А ще на цьому заводі розуміють, що наглядові органи допомагають в організації безаварійного вироб ництва, у боротьбі з травматизмом. Державних інспекторів там поважа ють, адже перевірки проводяться для виявлення недоліків, що заважа ють роботі. Висновки комісій да ють можливість проаналізувати недоробки, усунути їх, внести необхідні корективи. Адже ме та в органу держнагляду і ке рівництва підприємства одна — забезпечення безпеки вироб ництва. Напевно, одержати хорошу оцінку за роботу з охорони праці можна тільки в тому ви падку, якщо на підприємстві не має смертельного травматиз му, а загальний зведено до міні муму. У ВАТ «Харцизький труб ний завод» нещасні випадки, незважаючи на всі докладені зусилля, ве таки стаються. Отже, управлінню охорони праці ще нале жить чимало попрацювати, щоб на рідному заводі для кожного праців ника були створені оптимальні умо ви праці, щоб кожен знав і додержу вався правил безпеки. Не з примусу, а за особистим переконанням у то му, що по іншому не можна. М. БОРКУТА, заступник началь ника відділу інформаційного забезпе чення та зв’язку з засобами масової ін формації теруправління Держгірпром нагляду по Донецькій області На знімках: співробітники управління охорони праці ВАТ «Харцизький трубний завод» (у центрі — В. Шанько); роботи учасників конкурсу. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Понад 8 років на Південній залізниці функціонує Навчаль но методичний центр охо рони праці. З року в рік під вищується його роль у питан нях функціонування на цьо му стратегічно важливому підприємстві системи нав чання з питань охорони праці.

ЩОБ НЕ СТАЛОСЯ ЛИХА НА СТАЛЕВИХ МАГІСТРАЛЯХ

У

2007 р. Центр очолила досвід чений працівник охорони праці, залізничник з більш як 20 річним стажем, Тетяна Тиртишна. Разом з інженером 1 ї категорії Оленою Ва рюхіною, за допомогою кращих у регіоні лекторів, яких залучають до навчального процесу, вона робить усе можливе, щоб навчання було ор ганізовано планомірно й цілеспря мовано, а рівень одержуваних знань з питань охорони праці керівників структурних підрозділів сталевої ма гістралі та фахівців підприємства від повідав найвищим вимогам. У 1988 р. Тетяна Володимирівна відразу після закінчення з відзна кою Харківського інституту інженерів залізничного транспорту прийшла працювати на Південну залізницю (ПЗ). Причому не на якесь тепленьке місце в апараті управління, а на най важчу дільницю. Два роки очолюва ла бригаду колісного цеху вагонного депо станції Харків Сортувальний, а ще два роки була заступником начальника з ремонту цього ж депо. У 1999 р. її було призначено на посаду провідного інженера з охо рони праці пасажирської служби ПЗ. З величезним старанням і знан ням справи розпочала Т. Тиртишна організаційну та практичну роботу в структурних підрозділах паса жирської служби ПЗ. Її завзятість і наполегливість незабаром увінчали ся успіхом. Кілька разів начальник за лізниці В. Остапчук нагороджував працівників служби охорони праці пасажирської служби грамотами. У 2005 р. пасажирська служба ста

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

ла переможцем у Всеукраїнському огляді конкурсі на кращу службу «Укрзалізниці» з питань навчання та перевірки знань з охорони праці. І ось новий етап у житті Тетяни Во лодимирівни — Навчально методич ний центр охорони праці. Школа під готовки кадрів, без якої сьогодні не можливо уявити повсякденну діяльність такого величезного (понад 50 тис. працюючих) життєзабезпечуючого підприємства, як ПЗ. Багато пріори тетів і напрямів його діяльності закла далися там її вчителем і наставником, у минулому — начальником служби охорони праці ПЗ Л. Бауліним. Очоливши Центр, Т. Тиртишна постаралася продовжити й розви нути ті напрацювання свого учителя, що добре зарекомендували себе. Разом з тим необхідність вирішення нових працеохоронних завдань у галузевих службах і структурних під розділах підприємства потребує, вважає вона, підвищення кваліфіка ції працюючих там інженерів з охо рони праці. Адже саме цей досить численний (близько 200 осіб) загін спеціалістів залізниці повинен бути важливою сполучною ланкою, яка зобов’язана постійно стежити за неухильним виконанням вимог чин ного законодавства про охорону праці та відомчих нормативно правових актів. У цьому Тетяну Во лодимирівну активно підтримує на чальник служби охорони праці ПЗ В. Шевченко, який особисто прово дить теоретичні заняття з інженера ми з охорони праці структурних під розділів.

Щопонеділка під час занять у навчальному класі Центру слухачам видаються методичні посібники. Пі сля їх ретельного опрацювання на прикінці кварталу проводяться одно денні семінари. Робота семінарів будується за галузевим принципом із залученням керівників, головних ін женерів галузевих служб. Планами проведення семінарів також перед бачається аналіз обставин і причин нещасних випадків, що сталися в службах, на залізниці, в «Укрзалізни ці» тощо за квартал, за рік. Найде тальнішим чином аналізується також стан профілактичної роботи, яка проводиться в структурних підрозді лах, вивчаються нові нормативні та законодавчі документи. Що стосується періодичного нав чання та перевірки знань (1 раз на три роки) керівників і спеціалістів функ ціональних служб і структурних під розділів, то їх ефективність у Центрі забезпечується використанням різ номанітних програм навчання, що пов’язані з профілем роботи слуха чів, зі специфікою того чи іншого до рожнього господарства. Усі категорії тих, хто навчається: начальники та заступники служб, ке рівники структурних підрозділів, го ловні інженери служб і структурних підрозділів, члени постійно діючих комісій з перевірки знань з охорони праці, а також посадові особи се редньої ланки структурних підрозді лів навчаються в Центрі з викори станням сучасних комп’ютерних си стем навчання та перевірки знань. Залізничники мають можливість по

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

дивитися навчальні фільми, а також відеоматеріали, що були зняті без посередньо на робочих місцях: у де по та ремонтних майстернях, на ди станціях колій. Таким чином слухачі, аналізуючи конкретні ситуації, влас ні недоліки в роботі з охорони пра ці, мають можливість розглянути нас лідки різних порушень, необереж них, ризикованих дій, що можуть ста ти причинами нещасних випадків. Окремо варто зупинитися на пи танні перевірки знань керівників се редньої ланки. Саме у ці єї, найчисленнішої ка тегорії слухачів, вважає Т. Тиртишна, на жаль, частіше, ніж хотілося б, можна виявити поверхо ві знання правил безпе ки. Тому застосовувати до цієї категорії праців ників тільки комп’ютери зовану систему перевір ки знань не зовсім ра ціонально. По перше, під час комп’ютерного тесту вання немає можливості ставити додаткові запи тання. По друге, недо цільно відмовлятися від практики, коли інспектор Держгірпромнагляду, який екзаменує, згадує про конкретні, вияв лені ним особисто порушення у під розділі чи на дільниці, очолюваних керівниками або спеціалістами, які відповідають на його запитання. Але ж саме таке навчання та перевірка знань дорогого варті, переконана Тетяна Володимирівна. Тому найре тельнішим чином підбирає вона запи тання для екзаменаційних білетів, залучає до роботи в екзаменацій них комісіях якнайбільше інспекто рів Держгірпромнагляду, що переві ряють підприємство. Ще однією особливістю роботи Центру є те, що навчання багатьох посадових осіб і спеціалістів прово диться у базових кабінетах охорони праці, які обладнані на всіх великих залізничних вузлах — у локомотивних депо і на залізничних станціях Лозо ва, Полтава, Суми, Кременчук, Гре бінка, Прилуки, Ромодан, Куп’янськ тощо. Нині створено 11 таких кабі нетів. Усі вони, як і навчальний клас в управлінні ПЗ, оснащені сучасними засобами навчання, нормативною

3. Зам. №

ДО МІЖНАРОДНОГО ЖІНОЧОГО ДНЯ літературою та наочним приладдям, мобільною відеоапаратурою, що дає змогу проводити заняття на віддале них станціях, де немає можливості створювати кабінети охорони праці. У Центрі розроблено графіки виїзду та програми навчання працівників середньої керівної ланки на таких дільницях дороги, і вони завжди вико нуються.

Кожний захід планується в суво рій відповідності до річного, квар тальних та місячних планів, які роз робляються спільно зі службою охо рони праці підприємства. Річний і квартальні плани затверджуються го ловним інженером ПЗ В. Шестако вым. На залізниці в принципі не може бути такого, щоб ті чи інші посадові особи вчасно не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Добре налагоджено у Центрі й процес видачі посвідчень. За всім цим пильно стежить О. Варюхіна, яка працює в Центрі з дня його відкриття. Ні для кого не секрет, що зміни в нормативно правовій базі відбува ються дуже часто. Інколи й простежи ти не встигаєш за скасуванням одних, введенням нових правил. Але ж пер сонал повинен бути навчений згідно з найновішими нормативними актами. Ось і з введенням у дію нових Правил технічної експлуатації електроустано вок споживачів протягом березня— квітня 2007 р. у Центрі в екстреному порядку були проведені навчання та

перевірка знань 450 спеціалістів, відповідальних за електрогосподар ство структурних підрозділів, 465 по садових осіб, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуа тацією вантажопідіймальних кранів, і відповідальних за утримання у справ ному стані вантажопідіймальних кра нів, посудин, що працюють під тиском, парових і водогрійних котлів. Навчати нових Правил у терміновому порядку довелося тих спеціа лістів, які самі згодом повин ні стати членами постійно діючих комісій з перевірки знань у робітників. Тобто роль Навчально методичного центру охоро ни праці в питанні впро вадження вимог нових нор мативних актів у службах, у структурних підрозділах, на дільницях залізниці без пе ребільшення можна назва ти вирішальною. З цим не простим завданням Т. Тир тишна успішно справилася. По іншому на залізниці, де всі розуміють, що рівень ви робничого травматизму пря мо залежить від якості навчання працюючих тут, бути не може. Під твердженням цього є й стан виробни чого травматизму на ПЗ — його рі вень постійно знижується. Хочеться побажати працівницям Навчально методичного центру охо рони праці Південної залізниці по дальших успіхів, подякувати за зроб лений ними внесок у забезпечення безпеки на транспорті. А ще приві тати представниць прекрасної поло вини людства, які працюють на за лізницях України, з Міжнародним жіночим днем — 8 Березня. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімку (зліва направо): інженер 1 ї категорії О. Варюхіна, начальник Навчально методичного центру охорони праці Т. Тиртишна та ветеран Південної залізниці Л. Баулін. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ВСТУПНІ ІНСТРУКТАЖІ МНОЖАТЬСЯ

З

азначеним положенням перед бачено проведення з усіма но воприйнятими працівниками, працівниками, які перебувають у від рядженнях, учнями та студентами практикантами вступного інструкта жу з питань охорони праці. У додат ку № 5 наведено примірний перелік питань для проведення вступного ін структажу. Запис про проведення вступного інструктажу робиться у журналі реє страції вступного інструктажу з пи тань охорони праці. Відповідно до наведеного при мірного переліку питань вступного інструктажу та з урахуванням особ ливостей виробництва служба охо рони праці розробляє програму вступного інструктажу з питань охо рони праці з працівниками підприєм ства. У програмі враховуються в необхідному обсязі питання пожеж ної безпеки, запобігання аварійним ситуаціям і аваріям, захисту праців ників від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів. У зв’язку з внесенням змін до Ти пового положення наказом Держна глядохоронпраці від 17.02.99 р. № 27 воно стало називатися Типовим по ложенням про навчання з питань охорони праці. Примірний перелік питань вступного інструктажу став називатися Орієнтовним переліком питань вступного інструктажу для працівників. Наступні зміни до Типового поло ження були внесені й затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, тепер воно ста ло називатися Типовим положенням про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці. При внесенні цих змін з Типо вого положення було виключено Орієнтовний перелік питань вступно го інструктажу для працівників. Вимо га ж про розробку програми вступ ного інструктажу збереглася. Розроб лена на підприємстві на базі пер шої редакції Типового положення програма вступного інструктажу з питань охорони праці з працівника

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

Після прийняття Вер ховною Радою Закону «Про охорону праці» та надання йому чинності з 24.11.92 р. настав період розробки під законних нормативних ак тів. У числі перших було роз роблено Типове положення про навчання, інструктажі та перевірку знань праців ників з питань охорони пра ці, затверджене наказом Дер жавного комітету України з нагляду за охороною праці 04.04.94 р. № 30 (далі — Типо ве положення). ми продовжує діяти дотепер. Її зміна не планується і в подальшому. Наказом Держгірпромнагляду від 16.11.2007 р. № 273 були внесе ні незначні зміни і до останньої ре дакції Типового положення.

14.06.95 р. в. о. головного дер жавного інспектора України з по жежного нагляду — в. о. начальника Управління Державної пожежної охорони МВС України затверджено Правила пожежної безпеки в Украї ні. Обов’язковий додаток № 2, за тверджений наказом МВС України від 22.06.95 р. № 400, містить Типо ве положення про спеціальне нав чання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на під приємствах, в установах та органі заціях України. До нього (у додатку № 1) додається Приблизний перелік питань, з якими необхідно ознайо мити працівників під час проведен ня вступного, первинного та повтор ного протипожежних інструктажів. Наведений перелік в основному повторює перелік питань з пожежної безпеки, передбачений під час про ведення вступного інструктажу з пи тань охорони праці. Крім того, по ложенням допускається поєднання вступного інструктажу з питань про типожежної безпеки з вступним ін структажем з питань охорони праці.

Запис про проведення вступного протипожежного інструктажу перед бачається робити в журналі реє страції всіх 4 видів (вступного, пер винного, повторного і позаплано вого) інструктажів з питань пожежної безпеки, форма якого практично не відрізняється від форми журналу реє страції вступного інструктажу з пи тань охорони праці. Минулого року наказом МНС України від 15.08.2007 р. № 557 за тверджено Правила техногенної без пеки в сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, уста новах і на небезпечних територіях. Пунктами 4.5.1 і 4.5.2 зазначених Правил передбачено навчання та інструктажі новоприйнятих праців ників у системі охорони праці відпо відно до Типового положення про порядок проведення навчання та пе ревірки знань з питань охорони пра ці діям і способам захисту під час виникнення аварійних ситуацій та аварій. Про це в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань тех ногенної безпеки робляться відпо відні записи. Перелік питань для про ведення вступного інструктажу з пи тань охорони праці містить і питання про дії працівників і способи захисту під час виникнення аварійних ситуа цій та аварій. Форма журналу реє страції вступного інструктажу з пи тань техногенної безпеки відповідає формі журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці. Зазначені документи зобов’язу ють керівників підприємств покласти обов’язки щодо проведення всіх трьох видів вступних інструктажів на відповідних працівників і вести три журнали реєстрації вступних ін структажів, два останні з яких повто рюють форму журналу вступного ін структажу з питань охорони праці. З наведеної інформації видно, що питання для проведення вступно го протипожежного інструктажу і вступного інструктажу з питань тех ногенної безпеки входять до перелі ку питань для проведення вступного інструктажу щодо питань охорони

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

праці, а це означає, що працівники одержують необхідну інформацію під час проведення вступного ін структажу з питань охорони праці. На мій погляд, необхідно: усі три види вступних інструктажів об’єднати в один і покласти обов’яз ки з його проведення на спеціалістів служби охорони праці; реєстрацію вступного інструкта жу проводити в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охо рони праці, назву якого доповнити

після коми словами: «пожежної і тех ногенної безпеки», що дасть змогу скоротити кількість документації, встановити нормальний порядок і унеможливить формалізм під час йо го проведення; розробку нових нормативних ак тів з охорони праці, внесення змін і доповнень до них проводити, за мож ливості додержуючись десятиріч ного терміну перегляду відповідно до Положення про розробку, прий няття, перегляд і скасування держав

них міжгалузевих і галузевих норма тивних актів про охорону праці, за твердженого наказом Держнагля дохоронпраці від 16.03.94 р. № 19 і зареєстрованого в Мін’юсті України 12.05.94 р. під № 94/303, та з ураху ванням уже чинних норм, закладе них в інших нормативних актах з охорони праці. В. ПАЛЬНА, провідний інженер відділу охорони праці ОКП «Компанія «Луганськвода»

ТЕХНІЧНИЙ ОГЛЯД

ЧИ ТЕХНІЧНЕ ОПОСВІДЧЕННЯ? Однією з умов безпеки ви робництва є контроль ста ну засобів виробництва (да лі — об’єкти виробництва). В чинних нормативно пра вових актах використову ються різноманітні тер міни для визначення функ цій контролю технічного стану об’єктів виробниц тва, а саме: технічне опо свідчення, огляд (технічний, профілактичний, візуаль ний), обстеження (технічне, експертне, інструмента льне), випробування, діагно стування (технічне, екс пертне), перевірка (техніч на, готовності), паспорти зація, ревізія, оцінка, повір ка тощо. Ці терміни близькі за змістом, але різні за сво їм функціональним призна ченням. На жаль, визначення цих термінів у ДСТУ 2293 99 «Охорона праці. Терміни та визначення» та однознач них тлумачень в інших нор мативних актах не існує, тому приходиться їх сприй мати в тому розумінні, в якому їх визначають галу зеві нормативно правові ак ти, хоча їхні визначення не завжди є однозначними.

3*

П

рикладом міждержавного до кумента, який визначає термі нологію щодо контролю техніч ного стану об’єктів виробництва, є постанова від 06.12.97 р. № 10 5, прийнята на 10 му пленарному засі данні міжпарламентської Асамблеї держав — учасниць СНД «Модель ний закон про промислову безпеку небезпечних виробничих об’єктів», де в ст. 9 визначається, що «органі зація, яка експлуатує небезпечний виробничий об’єкт, зобов’язана… забезпечити проведення експертизи промислової безпеки будівель, а та кож проводити діагностику, випро бування, опосвідчення споруд і тех нічних пристроїв, що їх використову ють на небезпечному об’єкті». Базовим міжгалузевим докумен том, який встановлює порядок про ведення державними органами кон тролю технічного стану об’єктів ви робництва підвищеної небезпеки, є Порядок проведення огляду, випро бування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (постанова Кабінету Міні стрів від 26.05.2004 р. № 687), в яко му маємо такі визначення термінів: огляд — контроль технічного ста ну, що здійснюється переважно з ви

користанням органолептичних мето дів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено орга нізаційно методичними документами; технічний огляд — комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється переважно з викорис танням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, но менклатуру яких встановлено орга нізаційно методичними документа ми, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки огляд (частковий технічний огляд), що проводяться у строки, у випадках та в обсязі, визначених нормативно правовими актами з охорони праці, організаційно методичними та ек сплуатаційними документами; експертне обстеження (технічне діагностування) — комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлу атації устаткування з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, мо дернізації, реконструкції або виве денні з експлуатації. Прикладом галузевого докумен та, який встановлює порядок кон тролю за технічним станом засобів виробництва, є Положення про тех нічне обслуговування устаткування

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

19

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

підприємств гірничо металургійно го комплексу (наказ Міністерства промислової політики України від 15.06.2004 р. № 285), який встанов лює такі визначення термінів: технічний стан (об’єкта) — стан, який характеризується в певний мо мент часу, за певних умов зовніш нього середовища значеннями па раметрів, установлених технічною документацією на об’єкт; технічний огляд — захід, який ви конується ручним чи автоматичним способом з метою спостереження за станом об’єкта; технічне діагностування — визна чення технічного стану об’єкта з оз наченою (заданою) точністю; контроль (технічного стану) — пе ревірка відповідності значень пара метрів об’єкта вимогам технічної до кументації та визначення на цій ос нові одного із заданих видів техніч ного стану в даний момент часу; ревізія — комплекс операцій з тех нічного обслуговування з установлен ня ступеня зношення об’єкта вироб ництва або його окремих частин з ме тою визначення потреби проведення ремонту, перевірки роботоздатності, безпеки, надійності вузлів і деталей та підтримки справного стану об’єкта. Розглянемо термінологію, що стосується контролю технічного ста ну об’єктів виробництва в базових чинних нормативно правових актах з експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки. Історично так склалося, що для контролю технічного стану об’єктів котлонагляду використову ється термін «технічне опосвідчення», підйомних споруд та транспортних засобів — «технічний огляд». У буді вельних нормах і правилах викорис товується як термін «технічне опо свідчення», так і термін «технічний огляд» (в окремих випадках практи кується таке визначення — «перед початком експлуатації вантажопід

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

йомних механізмів здійснюють тех нічний огляд та опосвідчення»). Технічне опосвідчення або техніч ний огляд (далі — технічне опосвід чення) об’єктів виробництва прово диться перед його реєстрацією, пе ререєстрацією, зняттям з обліку або зміною функціонального призначен ня, і є періодичним. Технічне опосвід чення проводиться на договірній (платній) основі уповноваженими особами експертно технічного цен тру Держгірпромнагляду (іншою ор ганізацією, яка отримала відповідний дозвіл) і власника об’єкта виробниц тва за програмою робіт, технологіч ною картою, методичними вказівка ми та іншими організаційно мето дичними документами, які визнача ють зміст і обсяги виконуваних робіт. Крім оцінки (шляхом огляду) технічно го стану об’єкта виробництва під час технічного опосвідчення, проводить ся його випробування (технічне діаг ностування) з метою визначення фактичного технічного стану об’єкта (справне, несправне, роботоздатне, нероботоздатне), визначення місць можливої відмови (несправності) об’єкта та прогнозування його тех нічного стану. Результати технічного опосвідчення оформлюються актом і заносяться в технічний паспорт (фор муляр) об’єкта виробництва з визна ченням терміну його наступного тех нічного опосвідчення. Класифікація видів технічного опосвідчення різних об’єктів вироб ництва також не є однозначною. Умовно можна виділити технічне опосвідчення: засобів виробництва — первинне, періодичне, позачергове; повне, часткове; зовнішнє, внутріш нє (об’єкти котлонагляду); умов ви робництва — загальне, комплексне, часткове, вибіркове; їх обстеження — детальне, попереднє, спеціальне, суцільне, вибіркове, планове, поза чергове.

На думку автора, очевидним є те, що терміни «технічне опосвід чення» та «технічний огляд» мають один і той же зміст, оскільки перед бачають як проведення огляду об’єкта виробництва, так і його ви пробування (діагностування) з одні єю метою — встановлення доцільно сті, умов і термінів подальшої без печної експлуатації об’єкта, а також його відповідності організаційно методичним (експлуатаційним) доку ментам. Формула «технічне опо свідчення = технічний огляд + випро бування» є, на мій погляд, більш прийнятною, ніж формули «техніч ний огляд = огляд + випробування» або «технічне діагностування = огляд + діагностування», оскільки виникає необхідність пояснювати тонкощі між «технічним оглядом» та «оглядом», «технічним діагностуван ням» та «діагностуванням». Інші тер міни, такі як обстеження, ревізія, оцінка, повірка, паспортизація, є частковим випадком технічного опо свідчення і визначають деякі його функції. Технічне опосвідчення сприяє підвищенню рівня безпеки техноло гічних процесів. На думку автора, необхідно встановити однозначну термінологію щодо контролю техніч ного стану об’єктів виробництва, ос кільки неоднозначність у цих питан нях може призвести до плутанини і вплинути на безпеку виробництва. Слід відзначити, що робота в цьому напрямі вже проводиться на держав ному рівні. Наприклад, нині в стадії розробки перебувають проекти за конів «Про впорядкування термінів і понять України», «Про єдиний дер жавний реєстр», а також «Терміно логія законодавства України». М. ФЕДОРЕНКО, головний дер жавний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охоро ни праці у будівництві

БЕЗПЕКА ПРАЦІ В І С Т І З ФПУ

Коротким рядком ВАТ «Дніпрогаз» (Дніпропетровськ) не має достатньої кількості персоналу для виконання робіт з ремонту та технологічного обслуговування газопроводів, а також споруд на них. У трьох виробничо"експлуатаційних службах підприємства за нормативної чисельності 1146 осіб працюють лише 426. *** Київська міська держадміністрація профінансувала заміну газових плит і колонок, які вичерпали встановлений термін експлуатації, у житлових будинках киян. У 2007 р. замінено 5668 газових плит і 354 колонки. На жаль, є ще багато недоліків, які стосуються утримання газових мереж столиці у належному стані. Зокрема, із 165 станцій катодного захисту газопроводів, які потребують капітального ремонту, було відремонтовано лише 14. *** Під час перевірки стану охорони праці в закладах культури Магдалинівського району, що на Дніпропетровщині, державні інспектори обласного теруправління Держгірпромнагляду виявили 58 порушень вимог охорони праці, видали 11 приписів, призупинили роботу 11 об’єктів, оштрафували 11 працівників. Особливі претензії представників наглядового органу — до стану сільських (Дмухайлівського, Котовського, Казначеївського) та районного будинків культури. Тут у незадовільному стані перебуває електрогосподарство, будівлі мають тріщини.

ПРОБЛЕМИ ГАЛУЗІ У лютому відбувся VIII пленум ЦК профспілки працівників вугільної промисловості України. З доповіддю «Про стан і заходи щодо поліпшення охорони праці на підприємствах ву% гільної промисловості та завдання проф% спілки з цього питання» перед присутніми виступив голова ЦК профспілки В. Турманов.

У

роботі пленуму взяли участь го лови первинних профспілкових організацій з усіх вугільних ре гіонів країни. Позицію своїх відомств з порушених проблем висловили Міністр вугільної промисловості В. Полтавець, перший заступник Го лови Держгірпромнагляду Г. Суслов, заступник голови ФПУ С. Українець. У доповіді було зазначено, що в 2007 р. у галузі травмовано 6950 осіб, з них 268 — зі смертельними наслідками. І це на 75 млн. т річного видобутку вугілля. За рівнем смер тельного травматизму Україну ви переджає тільки Китай. У США, де видобувається близько 1 млрд. т ву гілля, за рік гине 20 осіб. У Польщі під час видобування 100 млн. т гине до 10 осіб. В Австралії під час видо бування 350 млн. т — 1—2 особи. У нас же в 2007 р. тільки на ДП «Ву гільна компанія «Краснолиманська» загинуло 7 осіб, «Ровенькиантра цит» — 6, «Луганськвугілля» — 5. На ДП «Первомайськвугілля», де видобуток вугілля становив усього 450 тис. т вугілля, за минулий рік заги нуло 4 особи. А трагедія на шахті іме ні О. Ф. Засядька забрала 106 життів. Незважаючи на те, що на дер жавному рівні вживалися заходи що до поліпшення стану охорони праці на підприємствах вугільної проми словості, проте Укази Президента України від 13.07.2001 р. № 515 «Про невідкладні заходи щодо запо бігання виробничому травматизму та професійним захворюванням» і від 16.01.2002 р. № 26 «Про невід кладні заходи щодо поліпшення умов праці та вдосконалення дер жавного нагляду за її охороною на підприємствах вугільної промислово сті», постанова Кабінету Міністрів від 29.03.2006 р. № 374 «Про за твердження Програми підвищення

безпеки праці на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах» не реалізуються через недостатнє бюд жетне фінансування. У 2007 р. план бюджетних асиг нувань на охорону праці було скори говано з 175 до 105 млн. грн. У бюд жеті країни на 2008 р. також перед бачено 105 млн. грн., що, на думку профспілки, явно недостатньо. Одним з основних завдань тех нічних інспекторів праці має бути ор ганізація системи громадського кон тролю на виробництві. Проте на ба гатьох підприємствах громадських інспекторів з охорони праці до цьо го часу не обрано, а обраних — на лежним чином не навчено. Дуже ма ло теркомів, де робота проводиться належним чином. Важливою є безпосередня участь представників профспілки у розслідуванні нещасних випадків. Адже нерідко у нещасних випадках звинувачують самих потерпілих. Проте представники профспілки не завжди використовують можливість висловити свою окрему думку під час розслідування нещасних випад ків. Минулого року за наполяганням профспілки в галузі було знято необ грунтоване звинувачення з потерпі лих у 94 випадках, у 24 випадках від хилено наміри адміністрації не пов’язувати нещасні випадки з ви робництвом. Ще одним фактором, який нега тивно впливає на стан охорони пра ці, є тяжке становище галузевої на уки. Виходячи з цього, ЦК профспілки ініціював перед Кабінетом Міністрів і особисто перед Президентом Ук раїни необхідність значного збіль шення бюджетних коштів на гірничу науку, а також створення Гірничої академії при Національній академії наук України.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

В. Турманов висловився за рівно правні партнерські стосунки між ЦК профспілки та керівництвом Мінву глепрому. Сьогодні ж багато наказів міністерства не узгоджуються з профспілкою, розробка норматив ної документації відбувається без участі її спеціалістів.

— Після прийняття Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», розробленого без участі профспілок, роль технічної інспекції праці профспілки фактично зведено до нуля, та й державну інспекцію позбавлено багатьох з наглядових функцій, які покладалися раніше на неї,— заявив голова ЦК профспіл ки.— Ми вимагатимемо надання тех нічній інспекції всіх повноважень державного контролю за охороною праці, а також посилення системи нині діючого державного нагляду за станом охорони праці. Найважливішим напрямом діяль ності профспілки є контроль за вико нанням вимог законодавства та зо бов’язань колективних договорів у частині забезпечення працівників га лузі засобами індивідуального захи сту. Але не на всіх підприємствах ви конується встановлена Галузевою угодою вимога в частині спрямування не менш як 3% коштів, одержаних від реалізації вугільної продукції, на придбання засобів індивідуального та колективного захисту, у тому числі не менш як 1% на засоби індивідуаль ного захисту. Нині тільки на підприєм ствах Мінвуглепрому не вистачає по над 10 тис. комплектів спецодягу, в тому числі на ДП «Сніжнеантрацит» — понад 3 тис., «Донбасантрацит» — 2 тис. Практично на всіх державних

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

підприємствах — недокомплект спец взуття, по галузі його нестача стано вить понад 120 тис. пар. Не закупову ються в необхідній кількості навіть рукавиці, їх не вистачає більш як 500 тис. пар. Такий самий стан справ і з респіраторами, недокомплект яких становить 18 тис. штук. Не вистачає також більш як 2,5 тис. саморятівників і 6 тис. світильників. Підприємствам нав’язується необ хідність провадити закупівлю засобів індивідуального захисту за тендера ми, в результаті чого працівники одержують неякісні й дорогі засоби індивідуального захисту. Так, на шах ті імені Леніна ДП «Артемвугілля» за купили рукавиці, в яких взагалі не можливо працювати, а респіратори були куплені по 50 грн. за середньої їх вартості 25 грн. Таке відбувається тому, що на більшості підприємств не має комісій з приймання спецодягу та інших засобів індивідуального захи сту, що передбачено нормативними актами та Галузевою угодою. Ще одним наслідком недостат ньої роботи з охорони праці є висо кий рівень професійної захворюва ності, який у галузі підвищується з кожним роком. За останні 20 років рі вень профзахворюваності зріс май же в 20 разів. За професійною за хворюваністю вугільна промисловість є «лідером» серед усіх галузей мате ріального виробництва в Україні, на долю якої припадає майже 80% усіх виявлених профпатологій. За останні 10 років при загальному зниженні майже вдвічі чисельності працюючих у вугільній галузі кількість інвалідів внаслідок трудового каліцтва збільши лася в 2,2 разу — з 84 тис. до 185 тис. осіб. І зараз на одну тисячу працю

ючих припадає 500 інвалідів. Спеціа лісти підрахували, що загальні еконо мічні витрати у вугільній промислово сті України, пов’язані з порушенням здоров’я шахтарів, становлять понад 1,1 млрд. грн. на рік. При цьому не на належному рів ні проводиться атестація робочих місць. Майже повністю знищено цехову медицину. Охоплення періо дичними медичними оглядами пра цівників вуглевидобувних підпри ємств, які найчастіше є лише фор мальним актом, знизилося з 96% у 1991 р. до 80% нині. На деяких шах тах медогляди робітників не прово дяться роками. Щороку на шахтах стається до 50 випадків так званої природної смерті на робочому місці. Проте з них офіційно реєструється менше половини. У найбільш трав монебезпечній галузі країни на більшості шахт зникли підземні здо ровпункти (з 165 шахт вони залиши лися лише на 70). Профспілка вва жає, що Мінвуглепрому спільно з МОЗ необхідно вжити всіх заходів, щоб відновити мережу підземних здоровпунктів на всіх шахтах. Спостерігається збільшення кіль кості профзахворювань, а також раннього розвитку та швидкого про гресування серцево судинних за хворювань гірників. У той же час за 15 років фінансування профілактич них і лікувально оздоровчих заходів зменшилося більш як у 3 рази. У зв’язку з цим 95% професійних зах ворювань припадає на гірничі про фесії, а загальна захворюваність у шахтарських регіонах збільшилася в 13—17 разів порівняно з 1991 р. Глибоке занепокоєння викликає також зменшення можливостей для кваліфікованого лікування та оздо ровлення трудящих у зв’язку з ко мерціалізацією охорони здоров’я. За останні 16 років збільшення вар тості санаторно курортної путівки випередило зростання середньої за робітної плати у вугільній промисло вості у п’ять разів. Забезпеченість санаторними путівками працівників шахт прирівняли до інших галузей економіки. Для вугільної промисло вості норматив був 50 путівок на 1000 працюючих, фактична забез печеність сьогодні становить 10 путі вок. Кількість санаторіїв профілакто ріїв з 1991 р. зменшилася на трети ну. І якщо в 1991 р. в них було оздо ровлено понад 90 тис. осіб, то в 2007 р. — усього 15 тис. Хорошим починанням в цьому

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

напрямі стало відкриття Регіонального медико реабілітаційного центру в мі сті Красний Луч Луганської області. В цьому лікувальному закладі відно вили здоров’я 1,5 тис. осіб. В. Турманов зупинився також на питанні про так звану погодинну оплату праці. Він детально обгрунту вав питання, чому в реаліях сього дення таку оплату праці в шахтах за стосовувати не можна. Голова ЦК профспілки висловив надію, що заходи, які вживаються з боку власників, роботодавців, проф спілкових органів, дадуть змогу до

В І С Т І З ФПУ битися відчутних результатів у питан нях поліпшення охорони праці та со ціальної захищеності потерпілих на виробництві.

VIII пленум ЦК профспілки прий няв постанову, в якій, зокрема, виз нав роботу, яку проводять Мінвугле пром, власники підприємств вугіль ної промисловості та ЦК профспілки щодо виконання вимог законодав ства, Генеральної та Галузевої угод, колективних договорів у питаннях охорони праці, недостатньою.

Для вирішення розглянутих проб лем у постанові викладено низку конструктивних пропозицій Верхов ній Раді, Кабінету Міністрів і Міні стерству вугільної промисловості. На знімку: робоча президія VIII пленуму ЦК профспілки працівників вугільної промисловості України. Фото К. РУДИКА

В ОРГАНАХ ПРОКУРАТУРИ

СТОЇМО НА ВАРТІ З А К О Н У Прокурорський нагляд за вико% нанням законодавства про охорону праці був і залишається одним з найефективніших методів забезпе% чення безпеки виробництва та запо% бігання нещасним випадкам. Як здій% снюється прокурорський нагляд на території Миколаївської області, нашому власному кореспондентові Сергію КОЛЕСНИКУ розповідає старший прокурор відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держа% ви прокуратури Миколаївської обла% сті Д. Плетеньов.

— Дмитре Михайловичу, яким чи ном здійснювався прокурорський нагляд органами прокуратури у 2007р.?

— Протягом 2007 р. за участю представників місцевих органів Держ гірпромнагляду, СЕС, МНС, Фонду соціального страхування від неща сних випадків на виробництві та профзахворювань органи прокура тури постійно проводили перевірки додержання законодавства про охорону праці на підприємствах, в установах і організаціях області, в ході яких виявлені численні порушен ня законодавства. За всіма фактами розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками органами прокуратури та внутрішніх справ області проведено перевірки в по

рядку ст. 97 КПК України. За їх ре зультатами порушено 8 криміналь них справ, з яких 7 направлено до суду. Зокрема, прокурор Заводсько го району м. Миколаєва у вересні 2007 р. направив до суду криміналь ну справу за ознаками злочину, пе редбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, за фактом смерті працівника одного з підприємств під час виконання ван тажно розвантажувальних робіт. У даному випадку зафіксовано пору шення ст. 29 КЗпП України, ст. 5 За кону «Про охорону праці». Посадо ві особи підприємства під час укла дання трудового договору не проін формували потерпілого про умови праці та наявність на робочому міс ці небезпечних виробничих факто рів, можливі наслідки їх впливу та

про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умо вах відповідно до законодавства. До того ж потерпілому посадовими осо бами підприємства на порушення вимог статей 31, 153 КЗпП України було дано вказівку про виконання вантажних робіт, які не входили до його функціональних обов’язків, а також не проведено з ним необхід ний інструктаж. За такими ж ознаками злочину прокурором Ленінського району м. Миколаєва спрямовано до суду кримінальну справу за фактом пору шення вимог законодавства про охорону праці відповідальними осо бами підприємства, що спричинило загибель працівника внаслідок па діння з висоти під час виконання га ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

зозварювальних робіт. Посадові особи цього підприємства на пору шення вимог п. 3.17 Типового поло ження про порядок проведення на вчання і перевірки знань з питань охорони праці допустили до вико нання робіт працівників, які не прой шли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Аналогічні справи порушені прокурорами Єланецького району, Очаківським міжрайонним прокуро ром, прокурором м. Южноукраїнсь ка та Миколаївським транспортним прокурором.

— Зрозуміло, що посадовець, який скоїв злочин, в результаті чого потерпіла людина, обов’язково по винен нести відповідальність. Але ва жливіше не допустити порушення, уберегти від трагедії працівника, а відповідального за стан охорони праці — від судимості.

— Звичайно, фактам виявлення та усунення порушень законодав ства про охорону праці до настання нещасного випадку органи проку ратури приділяють особливу увагу. Протягом 2007 р. з метою усунення виявлених порушень органами про куратури області внесено 314 доку ментів прокурорського реагування керівникам контролюючих органів, підприємств, установ і організацій, за наслідками розгляду яких до від повідальності притягнено 227 поса дових осіб. Перевірки проводились на підприємствах, діяльність яких пов’язана з виконанням робіт та ек сплуатацією об’єктів, машин, меха нізмів, устаткування підвищеної не безпеки. Наприклад, прокурором м. Южноукраїнська перевірено три та ких підприємства. За наслідками пе ревірок виявлені порушення статей 8, 13, 21 Закону «Про охорону пра ці» щодо організації на підприєм ствах роботи з питань охорони пра ці, навчання та перевірки знань ке рівників структурних підрозділів, на явності у повному обсязі необхідної документації, забезпечення праців ників ЗІЗ. Аналогічні порушення виявлені під час перевірок підприємств, які бу ли проведені прокурорами Баш

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

танського, Березанського, Весели нівського, Врадіївського, Єланецько го, Жовтневого, Казанківського, Ми колаївського, Снігурівського районів та Очаківським міжрайонним проку рором. На вимогу зазначених про курорів посадовими особами під приємств, установ і організацій ра йонів вжито заходів щодо усунення виявлених порушень, причин, що їм сприяли, а керівників, які допустили порушення законодавства, притя гнено до адміністративної відпові дальності.

— На початку розмови Ви сказа ли, що перевірки в рамках проку рорського нагляду проводяться за участю контролюючих органів. Яким чином здійснюється така взаємодія?

— Тісна взаємодія з органами Держгірпромнагляду, СЕС, МНС, Фонду налагоджена як на обласно му, так і на районному рівнях. Згідно зі статтями 8, 20 Закону «Про проку ратуру» органи прокуратури можуть залучати до перевірок будь які кон тролюючі органи, але в області так ультимативно питання не ставляться. Життя людини — найцінніше, тому за необхідності сприяння у здійсненні перевірки будь якого підприємства чи організації органом прокуратури або іншим контролюючим органом питання безвідмовно вирішуються навіть по телефону. Не виникало не порозумінь навіть під час перевірок прокуратурою самих контролюючих органів або ж контролюючими орга нами — прокуратур щодо дотриман ня необхідних санітарних, протипо жежних та інших вимог безпеки.

— Статтями 34, 35 Закону «Про охорону праці» передбачаються повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в галузі охорони праці. Чи здійсню ється перевірка виконання вищезаз наченими органами передбачених Законом повноважень?

— На жаль, до 2008 р. положен нями про обласну та районну держ адміністрації не передбачалося здійснення повноважень в галузі охорони праці. Тому представники органів виконавчої влади у 2007 р. не залучалися до перевірок підпри

ємств та організацій, і робота цих органів у галузі безпеки виробниц тва зводилася лише до розробки програм та заходів з охорони праці, промсанітарії та безпечної життє діяльності. Що стосується органів місцевого самоврядування, то згідно зі ст. 30 Закону «Про місцеве само врядування» на них покладено обов’язок щодо здійснення контро лю за належною експлуатацією бу дівель і споруд, організацією обслу говування населення тощо. Тому в грудні 2007 р. — січні 2008 р. проку ратури області та районів проводи ли перевірки сільських, селищних та міських рад щодо виконання ними вищезазначеного Закону. Основне, на що зверталася увага,— виконан ня прийнятих програм і затвердже них заходів.

— Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» де що ускладнив роботу органів Держ гірпромнагляду. Чи сприяє проку ра тура здійсненню належного кон тролю за станом охорони праці?

— Так, сьогодні теруправління Держгірпромнагляду по Миколаїв ській області переведено з ряду на глядових органів у контролюючі, а відповідно унеможливлюється здій снення оперативних перевірок. Щоб провести перевірки стану охо рони праці, необхідно попередньо погодити це питання з керівниками підприємств та організацій, визначи ти дату перевірки та ін. Але поки що складнощів з перевірками інспекто рами теруправління підприємств не виникало. Є офіційна домовленість, що у разі виявлення на підприємстві будь якої форми власності пору шень Закону «Про охорону праці» або інших нормативно правових ак тів прокуратура за листом керівника теруправління терміново ініціювати ме перевірку такого підприємства.

На знімку: старший прокурор прокуратури Миколаївської області Д. Плетеньов. Фото автора

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Стрімкість, з якою про% тікає наше життя, при% вносить численні зміни й у виробництво, й у трудові колективи. Зміни в більшо% сті випадків пов’язані з приходом нових власників. Вони, маючи у своєму роз% порядженні контрольні пакети акцій, відразу замі% няють одних керівників ін% шими. Цілими командами. Тих, хто не справився з покладеними обов’язками, знову заміняють... Проте є в цьому явищі і щось таке, з чим важко ми% ритися. Наприклад, коли нові власники доручають очолювати важливі напря% ми роботи фахівцям, які не мають належного досвіду й відповідних знань.

П

одібне сталося на легендарному первістку першої п’ятирічки — Харківському тракторному за воді (ОАО «ХТЗ»). Впродовж усього 2007 р. трудовий колектив цього під приємства (близько 5,5 тис. працю ючих) лихоманило через часті зміни перших керівників і команд, які вони із собою приводили. Усе почалося з того, що колиш ній власник підприємства — вітчизня ний олігарх О. Ярославський — до мовився з представниками російсь кої структури, яка входить до групи компаній «ГАЗ», про те, що вона почне здійснювати у ВАТ «ХТЗ» фі нансово економічну консультаційну діяльність. Уже на початку 2007 р. до Хар кова з цією метою прибули фахівці з «Ростсільмашу» на чолі з новим ди ректором. Трохи пізніше, коли трак торний завод було продано російсь ким структурам, відбулося ще кілька замін команди керівників. Зрозуміло, не обійшлося й без змін у службі охорони праці під приємства. Багато фахівців на чо лі з колишнім заступником гене рального директора В. Віхляєвим пішли на заслужений відпочинок. Керувати ж службою охорони праці було доручено О. Проко пенко, яка очолювала до цього відділ екології...

4. Зам. №

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

Ч О М У ОХОРОНА ПРАЦІ НА ЗАВОДІ ПОЧАЛА

КУЛЬГАТИ НА ОБИДВІ НОГИ? Те, що відбувалося у ВАТ «ХТЗ», викликало серйозну стурбованість керівництва галузевої профспілки. Приводом для цього стала відсут ність у раніше прийнятому колектив ному договорі розділу «Охорона праці» з комплексними заходами, спрямованими на підвищення рівня безпеки, гігієни праці та виробничо го середовища. Впродовж останнього часу на підприємстві помітно зріс (з 20 нещас них випадків у 2006 р. до 25 — за 10 місяців 2007 р.) рівень виробни чого травматизму. Збільшилася з 36 (2006 р.) до 46 (2007 р.) і кількість ви падків професійних захворювань. Перераховані обставини і стали приводом для проведення на підпри ємстві в листопаді—грудні минулого року комплексної перевірки стану охорони та умов праці, яку організу вала Харківська ДІПБ і ОП у маши нобудуванні. Що ж вдалося виявити в резуль таті перевірки? У багатьох структур них підрозділах підприємства перес тали вести журнали за 1 і 2 ступеня ми адміністративно громадського контролю за станом охорони праці. Служба охорони праці виявилася не забезпеченою в повному обсязі га лузевими нормативно правовими актами. Але ж коли флагман вітчиз няного тракторобудування перебу вав у державній власності, такого навіть уявити собі було неможливо... Безліч порушень було зафіксова но практично в усіх структурних під розділах підприємства. Робітники пресово зварювального виробниц

тва: термісти, травильники і налагод жувальники не навчені, не пройшли інструктаж з професій, які вони сумі щають. Газо і електрозварники до пускаються до роботи без посвід чень про проходження спеціального навчання та перевірки знань з пи тань охорони праці. Не пройшли навчання та перевірку знань також робітники верстатники. На токарних і різенарізних верстатах відсутні за хисні огородження частин, що обер таються. Робітники не забезпечені в пов ному обсязі спецодягом і респірато рами, відсутній журнал експлуатації вентиляційних систем, не проводить ся раз на квартал аналіз повітряно го середовища на робочих місцях малярів. У механоскладальному вироб ництві малих серій робітники, зайня ті на виконанні робіт підвищеної не безпеки, не пройшли навчання та перевірку знань. На деяких токарних верстатах немає захисних екранів. Відсутні документи, що підтверджу ють проведення ремонту фарбу вальних камер і вентиляційних при строїв. Механоскладальне виробництво гусеничних тракторів не укомплекто вано необхідною кількістю обслуго вуючого персоналу, не проведено щорічну перевірку знань у робітни ків, які виконують роботи підвищеної небезпеки, у гусеничному цеху не надано журнал обліку та оглядів вантажопідіймальних кранів і знім них вантажозахоплювальних при строїв.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

У механоскладальному вироб ництві серійних тракторів посадовим особам, керівникам середньої лан ки не видані посадові інструкції. На чальник цього виробництва не зміг надати повний комплект інструкцій з охорони праці. Робітникам, які об слуговують технологічне устаткуван ня, не присвоєно групу I з електро безпеки. Не надано протоколи пе ревірки знань з питань охорони пра ці працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. У підрозділі немає посадової особи, відповідаль ної за безпечне переміщення ванта жів вантажопідіймальними кранами, керованими з підлоги, утримання у справному стані знімних вантажоза хоплювальних пристроїв і тари. На ряди допуски на виконання таких робіт у підрозділі не видаються. Ба гато працівників працюють без спец одягу та інших ЗІЗ. Низку порушень виявлено в енергетичному цеху підприємства. У ньому також не оформляються наря ди допуски. Сантехнічна дільниця не забезпечена газоаналізатором, за побіжними поясами. Машиніст мос тового крана, інші робітники, які ви користовують крани, керовані з під логи, а також персонал, що обслуго вує гідравлічні преси, не мають інструкцій з охорони праці. Газорі зальники і термісти не забезпечені робочими інструкціями. Працівники обох цехів не забезпечені спец одягом. Велику кількість порушень вияв лено в чавуноливарному цеху № 2: тут не проведено експертне обсте ження пошкоджених конструкцій, на несучих балках і плитах перекриття плавильної дільниці обсипається за хисний шар бетону, підвісна захисна металева сітка зруйнована корозі єю. Не очищені від пилу комутаційні прилади і струмоведучі частини в розподільних мережах. Розливні ковші не оглядаються. Відсутній жур нал реєстрації оглядів і паспортів ковшів. Під час роботи дробоме тальної установки допускається виліт дробу з камери. На дільниці форму вання заготовок литва, у місцях роз ташування проходів під стрічковими конвеєрами і транспортерами не огороджено нижні гілки транспорт них стрічок. Посадові особи, які без посередньо організовують виконан ня ливарних робіт, не пройшли пе

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

ріодичне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. У термічному цеху № 2 є пошко дження покрівлі, тому дощова і тала вода потрапляє у приміщення. Кон трольно вимірювальні прилади та прилади автоматики не пройшли щорічну перевірку. В установках во доохолождення відсутня сигналіза ція, що подає сигнал про припинен ня надходження води. Гартівні конту ри на установках для загартовуван ня сталі експлуатуються без захис них огороджень, що захищають від розбризкування охолоджувальної рідини. Обгрунтовані претензії переві ряючі пред’явили з приводу експлуа тації виробничих будівель і споруд підприємства, енергетичних об’єктів, стану безпеки в підрозділах, де ви користовується природний газ. Як газова, так і енергетична служби не укомплектовані навченим персона лом. З’ясувалося, що у ВАТ «ХТЗ» взагалі немає дозволу органів Держ гірпромнагляду на виконання деяких робіт підвищеної небезпеки: із застосуванням балонів зрідженого газу, газополуменевих видів оброб ки металів. На заводі відсутній перелік ви робництв, цехів і окремих об’єктів, для яких розробляється ПЛАС. Наяв ний ПЛАС не узгоджено ні з тер управлінням Держгірпромнагляду, ні з місцевим органом МНС. На під приємстві кілька років не проводять ся навчально тренувальні заняття, у персоналу відсутні передбачені ЗІЗ, прилади і матеріали, необхідні для проведення ремонтних, газонебез печних аварійних робіт. Деякі газопроводи середнього тиску, що проходять по території під приємства, не захищені від електро хімічної корозії чи вже перебувають в аварійному стані. Мабуть, читач уже втомився від переліку порушень. Автору цих ряд ків уперше довелося зіткнутися з та ким об’ємним, на 25 сторінок дріб ного густого тексту, документом, що містить перелік виявлених порушень і недоліків. Висновок про те, що на момент перевірки у ВАТ «ХТЗ» система управ ління охороною праці діяла не ефективно, а робота з охорони пра ці адміністрації підприємства не мо же витримувати ніякої критики, на

прошується сам по собі. Зміни, пов’язані з приходом нових власни ків, призвели в кінцевому підсумку до того, що адміністрація, багато керів ників структурних підрозділів фак тично самоусунулися від контролю за безпечною експлуатацією машин і механізмів, за додержанням вимог безпеки під час виконання робіт. Підтвердженням того є 418 пору шень нормативно правових актів з охорони праці, що були виявлені працівниками наглядових органів під час комплексної перевірки підприєм ства. У ході її було видано 38 припи сів щодо усунення порушень, призу пинено експлуатацію 114 одиниць обладнання, машин і механізмів, що створювали загрозу для життя і здо ров’я обслуговуючого персоналу. До адміністративної відповідальності притягнено понад 30 посадових осіб. Результати перевірки було роз глянуто на виїзному засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області. Першому ке рівникові підприємства (на той час — в. о. гендиректора М. Пушкарьова) запропоновано вжити невідкладних заходів щодо забезпечення на ви робництві безпечних умов праці, розробити план усунення виявлених порушень. У другій половині січня 2008 р. Харківська ДІПБ і ОП у машинобу дуванні одержала копію наказу «Про підсумки комплексної перевір ки з питань охорони праці» за підпи сом генерального директора С. Се ребрякова. За словами заступника начальника інспекції М. Волошина, у цьому документі навіть не згадується про необхідність забезпечення без печної експлуатації обладнання, а замість терміна «порушення» згаду ється термін «недоліки». У наказі та кож не вказані конкретні відпові дальні особи і терміни виконання за ходів. Але ж новим власникам ВАТ «ХТЗ», якщо вони мають намір успіш но втілювати в життя свої комерційні плани, у першу чергу варто дбати про налагодження роботи служби охорони праці. Адже від цього не в останню чергу залежить сьогодні найголовніше — життя і здоров’я лю дей, рядових трудівників, працівників підприємства. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

БУДІВЕЛЬНИК. ЦЕ ЗВУЧИТЬ ГОРДО?! Змінюється все. Країна, люди... Змінилася Україна, змінилися міста, милують око сучасні споруди, архітек турні рішення, поєднання стилів і технологій, яскравість кольорів і розкіш дизайну. Змінилося багато чого, крім зовнішнього вигляду будівельників...

П

арадоксально, але факт. Будівельники європейської столиці, які своїми руками зводять елітні житлові бу динки та бізнес центри, вартість 1 м2 яких перевищує європейські ціни та обчислюється цифрами з трьома ну лями, найчастіше виглядають як добровольці БАМу… І це при тому, що сумарний прибуток ріелторів і буді вельників за 2007 р. становив 32,7 млрд. грн., що в 5 ра зів більше, ніж у 2006 р. Проте підхід і критерії вибору спецодягу залишилися ті ж самі, далеко не європейські, найчастіше для «галочки» та подешевше. При цьому основними вимогами, які підприємства став лять до спецодягу для захисту від загальновиробничих забруднень (ЗВЗ), є: стійкість до механічних навантажень, міцність на розрив і стійкість до стирання, легке видален ня забруднень, відсутність усадки після прання та хімчи щення, збереження первісного кольору і розмірності ви робів. А головне — довговічність в експлуатації зі збере женням захисних і споживчих властивостей протягом усього терміну служби. Задовольнити всі ці вимоги, давши змогу підприємству підвищити ефективність вкладених коштів на спецодяг і скоротивши витрати на його ремонт і позапланову замі ну, може тільки використання спецодягу з високоякісних сучасних тканин європейського виробництва. Компанія ТЕКСТАЙМ для будівельних компаній реко мендує спецодяг, який відповідає всім заявленим вимогам: 1. Для захисту від ЗВЗ: · тканини Томбой (67Пэ/33Хл, 245 г/м2) і Трайдент (67Пэ/33Хл, 300 г/м2) для важких умов праці з підвищени ми механічними навантаженнями; · тканини Атлас (40Пэ/60Хл, 300 г/м2) і Култекс (50Пэ/50Хл, 275 г/м2) — підвищений вміст бавовни, за хист від дрібнодисперсного нетоксичного пилу.

2. Сучасні костюми зварника: · з тканини Флеймшилд (100Хл, вогнестійка технологія Proban®, 400 г/м2) як альтернатива брезентовому костю му. Використання вогнестійкої бавовняної тканини забез печує максимальний комфорт в експлуатації. А завдяки спеціальному гладкому переплетінню ниток іскри і бриз ки металу скочуються з одягу, не пропалюючи тканину. Гарантовано незмінність вогнестійких властивостей після 200 промислових прань при температурі 75 °С. Рекомен дується костюм для таких видів робіт: дугового, плазмово го, газового зварювання та різання металу; · з тканини Флеймшилд з накладками з термостійкої тканини Термошилд П (70% Панокс, 30% Кевлар, 290 г/м2) — зміцнений костюм зварника як альтернатива брезентово му костюму зі спилком. Рекомендується для робіт підви щеної інтенсивності: понад 6 год зварювальних робіт, у замкнутому просторі, механічне різання металу, шліфу вання зварних швів.

3. Зимовий і всепогодній одяг: · використовується багатофункціональна тканина Фореман (67Пэ/33Хл, 250 г/м2) — підвищене розривне навантаження, стійкість до низьких температур, надійний захист від вітру, вологи та снігу, МВО обробка Teflon® забезпечує максимальний захист від масляних забруд нень і розчинів кислот до 50%; · використовується курткова тканина із шовковистою фактурою Нортсі (100% мікрополіефір, обробка Teflon®, 155 г/м2). Поліуретанова мембрана забезпечує надійний захист від дощу, вітру, снігу та морозу до –60 °С. Водо стійкі захисні властивості у 5 разів перевищують норму. На відміну від багатьох синтетичних матеріалів тканина «дихає» і не шарудить.

4. Сигнальний одяг: використання сигнальних флуо ресцентних кольорів тканин і СВП стрічки Retrolux (Італія). Матеріали розроблені з урахуванням промислового прання, стійкі до температурних коливань, абразивного стирання та світлопогоди. Переваги виробів з високотехнологічних сучасних тканин європейських виробників Carrington (Англія) і Concordia (Бельгія): 1. Робочий одяг буде завжди чистим: тканини дають змогу прати вироби при температурі від 60 до 85 °С, що забезпечує його максимальне очищення від усіх промис лових забруднень.

2. Стабільність первісних розмірів і кольору: за раху нок примусової усадки тканини механічним шляхом на етапі виробництва і застосування кубових барвників.

3. Довговічність в експлуатації: збереження міцності виробів за рахунок високих міцнісних показників на роз ривання, роздирання і стійкості до стирання (перевищу ють норму в 2—3 рази).

4. Усі тканини мають обробку «легкий догляд», що дає змогу уникнути дорогого процесу прасування спецодягу після сушіння в розправленому вигляді.

5. Наявність широкої кольорової гами дає змогу втіли ти в одязі розроблений корпоративний стиль підприємства. Погодьтеся, що вже настав час відмовитися від обрид лих тілогрійок і доморощених роб. Час подумати про імідж будівельників — творців майбутнього, переодягнути їх у спецодяг європейського рівня, який дасть змогу орга нічно поєднувати підвищений захист і комфорт, презен табельність і функціональність. Зробити це просто — варто лише розмістити індивіду альне замовлення на виготовлення у наших партнерів — виробників спецодягу чи оперативно закупити готову про дукцію зі складу в компанії «Анкон Трейд». Ще в середині XIX ст. в Англії Джон Раскін писав: «Закони економіки не дають змоги одержати щось цінне задешево. Якщо ви зважуєтеся на користь найдешевшої пропозиції, ви повинні враховувати і ризик, на який ви йдете. А якщо ви на нього йдете, то у вас достатньо гро шей, щоб заплатити за щось краще».

Ірина ШИЛЯКІНА,

Генеральний директор ТОВ «ТЕКСТАЙМ»

ЯКІСТЬ СПЕЦОДЯГУ ВИЗНАЧАЄ ТКАНИНА! Україна, м. Київ пр. Перемоги, 67, корп. АПК 3, оф. 414 Тел. (044) 200 16 44, (050) 330 94 90 iris@textime.ru

4*

Виробники спецодягу:

ВАШ ЕКСПЕРТ З ТКАНИНИ

www.textime.ru

Анкон Трейд 501 13 29 Восток Сервіс 422 95 30 ПромСИЗ 390 40 90 Промфасон (048) 760 19 97 Торнадо 451 89 32 Укртекстиль 242 37 18 Униформа (048) 718 00 55

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

ЗАРУЧНИКАМ ГАРАНТІЇ

НЕ НАДАЮТЬСЯ Груповий нещасний випадок, що трапився наприкінці робочої зміни 15 травня минулого року під час виконання робіт у каналізаційному колодязі біля приміщення загальноосвітньої школи, надовго залишиться в пам’яті жителів смт Компаніївка, що на Кіровоградщині. Двоє чоловіків середнього віку, слюсар%сантехнік та оператор Голубієвицького сільського кому% нального підприємства (СКП) загинули від отруєння сірководнем.

Н

азване підприємство приступи ло до обслуговування у райцен трі мереж водовідведення жит лового сектора та об’єктів культпо буту після банкрутства колишнього комунгоспу. Сталося це після угоди, складеної між керівництвом СКП та Компаніївською райдержадміністра цією. Варто зауважити, що ні та, ні інша сторона не були у захопленні від цієї угоди: компаніївські керівни ки, що були змушені без ніякого вибору приймати обслуговування слабенької за ресурсами комуналь ної служби, а голубієвицькі кому нальники через те, що мережі, які вони почали обслуговувати, були в занедбаному стані, до того ж деякі з них споруджені з порушеннями про ектної документації, що утруднюва ло їх обслуговування. Як показала комплексна пере вірка, проведена інспекторами тер управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області, через тиж день після згаданого групового не щасного випадку на СКП внаслідок високої плинності кадрів і частої змі ни керівників питаннями промисло вої безпеки та охорони праці ніхто практично не займався. Ні керівни ки, ні спеціалісти не проходили попе реднього спеціального навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Тому ніяких нормативно пра вових актів, що регламентують поря док і правила виконання небезпеч них робіт та здійснення контролю відповідальними особами за такими роботами, на підприємстві не було виявлено. З’ясувалося і те, що по терпілі в останній день у їхньому житті спускалися в колодязь глибиною 2 м, порушуючи вимоги інструкції з

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

охорони праці, а саме — без наряду допуску на виконання роботи, без відповідних захисних засобів (пояси, канати, протигази) і спостерігача, який би на поверхні підстраховував їх і координував їхні дії. Очевидці по яснювали, що так вони працювали постійно, і ніхто з керівництва засто совувати якісь там засоби не вима гав. Власне, не було підстав і вима гати, якщо на виробництві були ли ше протигази, які для виконання ро біт у колодязях за стандартами не підходили. До певного часу все об ходилося благополучно, та нещастя таки трапилося. І хоча людей не по вернеш, за їхню загибель хтось по винен нести відповідальність. У дано му випадку це стосується робото давця, який порушив ст. 13 Закону «Про охорону праці», де йдеться про забезпечення здорових і без печних умов праці на виробництві. Тому після завершення розслідуван ня слідчими органами справу про загибель двох виробничників пере дано на розгляд суду. З метою запобігання нещасним випадкам теруправління Держгір промнагляду ввело особливий ре жим нагляду на підконтрольних під приємствах, в організаціях та устано вах комунального господарства області. Було розроблено графік пе ревірок інспекторами підприємств, на яких допущено випадки виробни чого травматизму. А про результати перевірок передбачено періодично інформувати обласну раду з питань безпечної життєдіяльності населення. Перевірки показали, що пору шення на більшості підприємств та кі ж, як у вищезгаданих Голубієвичах. Спеціалісти не навчені основам за

конодавства про охорону праці. Зрозуміло, що про систему управ ління охороною праці тут говорити нічого: вона не діє. Знову ж таки, крім Онуфріївського райсількомун госпу, на підприємствах відсутні до зволи на виконання робіт підвище ної небезпеки. Лише на окремих із них — на комунальному підприємстві «Оберіг», що в смт Олександрівка, у с. Дмитрівка Знам’янського району та в смт Онуфріївці працівники част ково забезпечені засобами колек тивного та індивідуального захисту. «За допущені порушення,— розпові дає один з інспекторів,— я був зму шений притягнути до адміністратив ної відповідальності 8 керівників під приємств і накласти заборону на ви конання небезпечних робіт у каналі заційних колодязях. Але ні я, ні хто інший не може дати гарантію, що люди знову не спустяться в колодязь і виберуться з нього без негативних для себе наслідків. Особливо небез печна ситуація склалася для меш канців восьми п’ятиповерхових жит лових будинків робітничого селища поблизу с. Липняжка Добровеличків ського району, комунальне обслуго вування яких припинилося після лік відації цукрового заводу. В них зали шилися проживати люди похилого ві ку, безробітні та інваліди, яким не має іншого притулку. Всі системи опалення, каналізації та електропо стачання в їхніх квартирах відключе ні. Мешканці самовільно пробива ють отвори у підлозі і всі нечистоти зливають у підвальні приміщення, що загрожує зруйнуванню фундаменту і в цілому будинку, і тоді без людсь ких жертв не обійтися. У с. Степово му Кіровоградського району через

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

зруйновані водоканалізаційні мере жі житлових будинків нечистоти по чали скидати у ставок, що створює небезпеку, пов’язану з поширюван ням захворювань домашніх тварин, птиці і людей. У цьому ж районі в аварійному стані водоканалізаційні системи та очисні споруди у примісь кому селищі Созонівка, що поблизу обласного центру. Посадовій особі в комунальному господарстві вида вався на руки ряд приписів про по рушення, двічі виписувався штраф, а справи з місця не зрушуються. На сьогодні в селищній раді більше стурбовані, як погасити борг за спо живану мешканцями питну воду, за яку не розрахувалося близько 70% споживачів».

— Така непроста ситуація склала ся на більшості сільських комуналь них підприємств області,— вислов лює думки з цього приводу голова ВАТ «Кіровоградоблсількомунгосп» В. Кобузенко.— Вони на договірних умовах підпорядковані органам міс

Більш ніж десять років тому в розпорядженні колишніх райсілько мунгоспів, які займалися переважно сільськогосподарським будівниц твом і розквітали за рахунок пайо вих внесків колгоспів, були потужні машинно тракторні парки, дерево обробні цехи, майстерні, млини, пе карні. Вони бурили свердловини пит ної води на тваринницьких фермах і колодязі селянам. З розпаюванням господарств і зміною форм власно сті вони розпалися, після чого й по чалося успішне розбазарювання матеріально технічних цінностей цих підприємств. Трактори, інша тех ніка і обладнання опинилися в гара жах та на майданчиках новоспече них підприємців, котрі більше дбають про власний бізнес, ніж про ство рення умов для безпечної праці най маних робітників. Багато сподівань сільські трудів ники покладали на Укази Прези дента України «Про невідкладні за ходи щодо реформування аграрно

Сільську комунальну власність необхідно передати державі, як це було раніше, адже одними зусиллями місцевих рад проблем не вирішити. цевого самоврядування, які ще не достатньо займаються вирішенням наболілих проблем комунальників. За договірними зобов’язаннями ми розподіляємо кошти, які нам направ ляє Міністерство агропромислової політики на розвиток підприємств. Та ці кошти мізерні. На 2007 р. нам виділили 600 тис. грн. Ми поділили їх на 21 район, а в окремих районах таких сількомунгоспів налічується по 3—5 одиниць, а то й десяток, то рахуйте — їм дістаються крихти. Якось ми звернулися до одного із керівників райдержадміністрації за допомогою у створенні базо вого райсількомунгоспу. Але під тримки з його боку ми не одержали. Це ще раз засвідчує, що окремі ке рівники райдержадміністрації закри вають очі на насущні проблеми пра цівників сільської комунальної служ би, що негативно впливає на стан безпеки праці у цих виробничих під розділах.

го сектора економіки» від 3 грудня 1999 р. № 1552/29 та «Про невід кладні заходи щодо поліпшення умов господарювання недержав них сільськогосподарських підпри ємств» від 9 березня 2000 р. № 398, де порушувалися питання про передачу від реформованих сіль госппідприємств до комунальної власності територіальних громад житла, об’єктів соцкультпобуту з мережами соціальної інфраструкту ри. У спішному порядку райдержад міністрації передали селищним ра дам будинки і споруди, а про те, за допомогою якої матеріально тех нічної бази їх доведеться обслуго вувати, ніхто не потурбувався. Так на голому місці за участі ентузіастів і з’явилися виробничі ланки і підроз діли сільської комунальної служби. Отримати дозволи, скажімо, на зем ляні, бурові, електрозварювальні та інші види небезпечних робіт їм сьогодні не вдається, бо немає кош

тів на придбання техніки і необхід ного обладнання. Тому і сфера їх ніх послуг звузилася до мінімуму. Вони займаються обслуговуванням мереж водопостачання, каналізації та поточним ремонтом будинково го обладнання. І зараз на віднов лення роботи сількомунгоспів по трібен не тільки час, а й підтримка держави. Начальник обласного управлін ня містобудування, архітектури та житлово комунального господар ства О. Романюк вважає, що сільсь ку комунальну власність необхідно передати державі, як це було рані ше, адже, скажімо, надрам, де ко рисною копалиною є у тому числі й вода, потрібен єдиний господар. А одними зусиллями місцевих рад проб лем не вирішити. Особисто він вітає вихід ряду кардинальних змін в основах зако нодавства про надра, але, на його думку, одні органи місцевого само врядування у сільській місцевості з місією, покладеною на них стосов но ліцензування свердловин, дослід ження якості та вивчення запасів води ближчим часом самостійно не впораються, і їм потрібна підтримка держави. А поки що їм необхідно у першу чергу інвентаризувати свої засоби виробництва, поставити на облік те, що залишилося безгоспо дарним і бездоглядним і що може принести користь людям. Скажімо, ті ж самі кинуті свердловини на міс ці колишніх розорених тваринниць ких містечок колективних госпо дарств. Проблем у працівників кому нальних служб багато. А серед них була і залишається пріоритетною — створення безпечних умов праці на виробництві та соціального захисту виробничників. Ми не можемо допус тити, щоб люди ставали заручника ми небезпеки, на яку вони змушені щоденно наражатися, бо за них не турбуються ні керівники підприємств, ні наша держава. Д. ТАНСЬКИЙ, керівник прес служби ДП «Кіровоградський експерт но технічний центр» і теруправління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

З огляду як на значне зношення вітчизняних засобів виробництва, так і на інтенсивне завезення з%за кордону різноманітної техніки, гостро стоїть питання високо% якісного технічного огляду та експертного обстеження машин, механізмів, устаткування підви% щеної небезпеки. Нині в Україні його вирішують десятки спеціалізованих підпри% ємств, установ, організацій різних форм власності та економічної діяльності. Які ж плюси та мінуси такого підходу? Слово — начальни% ку лабораторії технічної діагно% стики та неруйнівного контролю ДП «Черкаський експертно%тех% нічний центр» О. СЕРЕДІ.

НЕДЕРЖАВНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ —

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ

С

еред іншого наш центр прово дить технічні огляди устаткуван ня перед введенням його в ек сплуатацію, зокрема, первинні та позачергові (як уповноважена Держ гірпромнаглядом України органі зація). При цьому виявлено чимало випадків ігнорування як власниками цього устаткування, так і монтажни ми та експертними організаціями ви мог чинних нормативно правових актів з охорони праці та промисло вої безпеки. А саме: устаткування не підготовлене до технічного огляду, як правило, відповідних документів сто совно результатів монтажних, ре монтних чи налагоджувальних робіт або взагалі немає, або вони оформ лені зі значними порушеннями. То му нашим фахівцям доводиться не тільки займатися технічним оглядом, а ще й проводити працеохоронний «лікнеп» для представників власни ка, монтажних, ремонтних, налаго джувальних, експертних і спеціалізо ваних організацій. Крім того, є чимало випадків, ко ли спеціалізовані та експертні орга нізації залучають до технічного огля ду устаткування малокваліфікованих спеціалістів, які не мають достатніх знань про допустимі режими й умо

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

ви його безпечної експлуатації в конкретних умовах роботи. Є й інші випадки поверхового підходу до тех огляду з боку спеціалізованих і екс пертних організацій, внаслідок чого важливий процес запобігання ава ріям, виробничому травматизму пе ретворюється на формальність. Що спричинює таку ситуацію? Так, щоб отримати дозвіл на проведення техогляду, спеціалізова ним організаціям достатньо пройти

ного, зате надається право прийма ти рішення щодо можливості про довження експлуатації устаткування підвищеної небезпеки й визначати його технічний стан. Проблемою спеціалізованих та експертних організацій, котрі вхо дять до підприємства як структурний підрозділ, є їх залежність від власни ка цього підприємства. І він часто гу сто наполегливо рекомендує своїм підлеглим, які проводять техогляд чи

Є чимало випадків, коли спеціалізовані та експертні організації залучають до технічного огляду устаткування малокваліфікованих спеціалістів, які не мають достатніх знань про допустимі режими й умови його безпечної експлуатації в конкретних умовах роботи. обстеження й отримати позитивний висновок експертизи, який би під твердив, що вони спроможні забез печити дотримання вимог чинних за конодавчих і нормативно правових актів з охорони праці. При цьому від них, на відміну від експертних органі зацій, не вимагається ні чіткої вироб ничої структури, ні навіть мінімаль ного забезпечення робіт, зокрема документального й інструменталь

експертне обстеження, приймати позитивне рішення, замовчуючи по рушення нормативних актів з охоро ни праці і промислової безпеки та недопустимі дефекти устаткування. Ось приклад. Наприкінці листопада 2007 р. Черкаський ЕТЦ як організація, уповноважена Держгірпромнагля дом, провів позачерговий технічний огляд кількох вантажопідіймальних

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

кранів, що належали одній з органі зацій залізниці. Результат невтішний. Кран козловий електричний, реє страційний № 4509 мав такі недолі ки: гнилість шпал рейкової колії, роз комплектоване електрообладнання в кабіні та в шафі на мосту, демонто ваний блокувальний контакт люка, хвірточки, дверей кабіни. Крім того, демонтовано анемометр, не працю вали прилади безпеки (обмежувач вантажопідйомності, блокувальні контакти тощо). Прикро те, що нещодавно було проведено експертне обстеження цього крана фахівцями експертно технічного центру Одеської залізни ці, які підтвердили його справність і дозволили подальшу експлуатацію. Мало того, що представники цієї ор ганізації неякісно виконали свою ро боту і неграмотно оформили висно вок експертизи, вони ще й не прове ли експертне обстеження крана відповідно до організаційно мето дичних документів. А саме: не обсте жили кранові колії, не перевірили роботу крана без вантажу, роботу приладів безпеки, не провели на лежні випробування (статичні та ди намічні). Тому спеціалісти Черкаського ЕТЦ видали власнику відповідний висновок експертизи за результата ми проведеного позачергового тех нічного огляду та зробили запис у паспорті крана. У такому випадку власник крана, маючи два висновки експертизи що до одного і того самого крана (пози тивний і негативний), постає перед дилемою: що робити? І все ж приве денню устаткування до справного стану, аби забезпечити його без аварійну роботу,— альтернативи немає. Таке ж недбале ставлення пред ставників експертно технічного цент ру Одеської залізниці до експерт ного обстеження виявлено і під час позачергового техогляду крана ав томобільного КС 3562, що нале жить тому ж власнику. Недобросовісністю грішать не тільки відомчі спеціалізовані та екс пертні організації, а й незалежні, які виступають як самостійні структури. Тривожить те, що вони беруться за роботи, пов’язані з експертним об стеженням і технічним оглядом устат

В ЕКСПЕРТНО ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ кування, яке навіть не має технічної та експлуатаційної документації, за водських табличок, намагаються скласти дублікати паспортів на свій розсуд, що обертається трудноща ми під час прийняття рішень за ре зультатами позачергового технічно го огляду. Не простіша ситуація з устатку ванням, що ввозиться з за кордону, незалежно від того, нове воно чи бу ло вже в експлуатації. Документація або зовсім відсутня, або не відпові дає вимогам чинних нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Так, під час первинного технічного огляду крана баштового виробництва Китайської Народної Республіки (власник — ПП «Євгенія») виявлено, що надана тех нічна документація не містить усіх необхідних вимог чинних норматив но правових актів. Крім того, виявле но численні невідповідності вимогам ДНАОП 0.00 1.03 02, зокрема, кран не обладнаний реєстратором робочих параметрів, вертикальні сходинки виходу на кран влаштова ні під люками тощо. Є випадки монтажу кранів ком плектуючими з кількох різних машин. Не так давно ДП «Черкаський ЕТЦ» провело експертне обстеження та позачерговий технічний огляд крана баштового КБ 674А, виготовленого у 1998 р. Було встановлено, що кран змонтований з частин кранів різних типів, причому з грубими по рушеннями вимог заводу виготівни ка, не налагоджено роботу ряду приладів і пристроїв безпеки. Крім того, значну частину приладів без пеки, покажчиків і сигналізаторів взагалі не змонтовано. Більше того, без погодження з заводом виготів ником змінені як самі моделі прила дів безпеки, електросхема механіз му переміщення крана, так і кон струкції деяких вузлів. Замість за водської — зовсім інша панель у ка біні, внаслідок чого не працюють сигналізатори, перемикачі, датчики, покажчики, передбачені заводом виготівником. З порушенням чинних нормативно правових актів оформ лена документація за результатами проведеного монтажу та ремонту крана.

Звичайно, спеціалісти Черкась кого ЕТЦ вжили всіх заходів, щоб власник крана, який, до речі, має всі належні дозволи на проведення монтажних і налагоджувальних ро біт, усунув недоліки. Та мова не про це, а про те, що до технічного огля ду й експертного обстеження устат кування підвищеної небезпеки пови нен застосовуватися особливий під хід, який би поклав край втручанню в цей процес малокваліфікованих і безвідповідальних спеціалістів. Впев нений, що мене підтримають колеги з інших регіонів. Потрібні тільки за конодавчі підстави для здійснення таких прагнень. Не останнім, а інколи і визна чальним для власника устаткування при виборі спеціалізованої чи екс пертної організації стає фінансовий фактор. Нерідко він переважає і при прийнятті рішень на основі тендерів і конкурсів. Та як свідчить багаторіч на практика, при однакових дозвіль них документах різниця цін визначає (як не прикро) і різну якість проведе них робіт. Який же вихід з ситуації, що скла лась? Поряд з іншими першочергови ми завданнями і рішеннями вважаю суттєвим і значимим якнайшвидше розроблення та затвердження По рядку складання дублікатів втраче них паспортів на машини, механіз ми, устаткування підвищеної небез пеки з чітким і однозначним викла дом у ньому всіх необхідних вимог до організації цього процесу. Крім то го, суттєвим стимулом для забезпе чення виконання необхідної якості робіт спеціалізованими і експертни ми організаціями було б доповнення чинних законодавчих і нормативно правових актів положеннями про по рядок призупинення та скасування дії виданих дозволів. Та все ж ключова відповідаль ність лежить на фахівцях, які прово дять експертне обстеження та тех нічний огляд. І визначається вона їх німи знаннями, досвідом і прагнен ням до постійного самовдоскона лення, зрештою, почуттям власної професійної гідності, що і є основою виважених, об’єктивних і технічно мотивованих рішень.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

Наприкінці грудня минулого року відбулось засідання ради теруправління Держгірпромна% гляду по Львівській області. Було розглянуто ре% зультати позапланових комплексних перевірок стану промислової безпеки та охорони праці на шахтах державних підприємств «Львіввугілля» та «Волиньвугілля», які проходили з 22 листопада по 24 грудня.

ЗА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ШАХТАРІВ —

БЕЗ ЖОДНОГО КОМПРОМІСУ

В

ідкриваючи засідання ради, на чальник теруправління В. Шай тан, зокрема, підкреслив, що під час перевірок було виявлено чимало проблем, які потребують негайного вирішення. Наприклад, на ДП «Львів вугілля» представники Червоноград ської державної гірничотехнічної ін спекції (ДГТІ) у вугільній промислово сті виявили 2025 порушень, 150 разів призупинялося ведення робіт, до ад міністративної відповідальності при тягнено 167 осіб. Найбільше пору шень (357) зафіксовано на шахті «Степова». Для повної характеристики стану охорони праці треба сказати також про результати перевірки, проведеної силами самих працівників ДП «Львівву гілля». Контроль за станом охорони праці здійснювався ними цілодобово протягом двох тижнів. Було виявлено 599 порушень, видано 59 приписів, 15 разів призупинялося ведення робіт, притягнено до відповідальності 15 осіб. На ДП «Волиньвугілля» працівники Нововолинської ДГТІ у вугільній про мисловості виявили 662 порушення законодавчих і нормативно правових актів з промислової безпеки, охорони праці та надр. Заборонено виконан ня робіт та експлуатацію 52 машин, механізмів, іншого гірничого устатку вання. У трьох випадках виявлено не повне виконання раніше виданих при писів на шахтах — № 1 «Нововолинсь ка» та «Бужанська». Технічний директор ДП «Львіввугіл ля» О. Акімов зазначив, що у 2007 р. на придбання засобів індивідуального та колективного захисту працівників було витрачено понад 9,6 млн. грн. На

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

виконання акта комплексної перевірки та для поліпшення стану охорони праці по ДП «Львіввугілля» готується відпо відний наказ і розробляються заходи щодо усунення порушень нор мативних актів з охорони праці. На час проведення засідання ради вияв лені під час перевірок порушення, які не потребували значних капіталовкла день та термінів, переважно було усу нено. Окремі питання вирішувати муться відповідно до розроблених гра фіків. Обговоривши результати поза планових комплексних перевірок на шахтах ДП «Львіввугілля» та «Волинь вугілля», рада теруправління загалом роботу їх адміністрацій щодо додер жання вимог законодавчих і норматив но правових актів з промислової без пеки та охорони праці визнала задо вільною. З метою запобігання аваріям і виробничому травматизму, поліп шення відомчого контролю, посилен ня ефективності державного нагляду керівникам названих державних під приємств та наглядових органів було запропоновано здійснити низку невід кладних заходів. Генеральним дирек торам ДП «Львіввугілля» В. Гарбузюку та ДП «Волиньвугілля» А. Заболотному належить забезпечити ефективний контроль за повним і своєчасним ви конанням заходів, запропонованих комісіями. Перший заступник начальника тер управління — начальник гірничого округу Ю. Царик наголосив, що й на далі треба детально аналізувати ре зультати проведених перевірок. Роз робляти і погоджувати з гірничотехніч ними інспекціями комплекс заходів що до покращання стану промислової безпеки та охорони праці на піднагля дових підприємствах з визначенням конкретних термінів і відповідальних

посадовців. Потрібно також притягну ти до відповідальності керівників вугіль них підприємств, інших посадових осіб, які не виконали вимоги законодавчих і нормативно правових актів під час ве дення гірничих та інших робіт. Рада відзначила належний рівень організації наглядової роботи керів ним та інспекторським складом Чер воноградської ДГТІ у вугільній промис ловості при проведенні позаплано вих перевірок на шахтах під час за провадження локального особливого режиму державного нагляду з 19 лис топада по 5 грудня 2007 р. на шах тах «Степова», «Межирічанська», «Від родження», «Зарічна» і «Лісова». Оперативна інформація про цю ро боту була належно підготовлена та своєчасно надана теруправлінню і Держгірпромнагляду. Начальникам Червоноградської та Нововолинської ДГТІ у вугільній про мисловості вказано на необхідність здійснення чіткої організації держав ного нагляду на підприємствах вугіль ної галузі. Не допускати прийняття жодних компромісних рішень з питань, що стосуються протиаварійного і про типожежного захисту вугільних підпри ємств, провітрювання гірничих виро бок шахт, експлуатації вентиляторів головного провітрювання і вентиляцій них споруд, пилогазового режиму та вибухонебезпечності електроустатку вання тощо. На завершення В. Шайтан наголо сив, що й надалі кожен керівник усіх без винятку підприємств Львівщини від чуватиме жорсткий контроль з боку тер управління Держгірпромнагляду до повного усунення порушень законів, які стоять на сторожі безпеки на вироб ництві та життя кожного працівника. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЩО КОЇМО!

БАЙДУЖОСТI Є в Одесі школи%ліцеї, де діти поряд із загальноосвітньою одержують певну спеціальну ос% віту. Все це похвально і добре. Але давайте подивимося, в яких умовах доводиться вчитися на% шим дітям і працювати викладачам. Чи тепло їм? Затишно? Комфортно? Безпечно для життя? Зруйнувалася... перед здачею в експлуатацію

Ц

ікавий лист надійшов на ім’я го лови Одеської обласної ради М. Скорика. Його автор — жи тель смт Лиманське Роздільнянсько го району В. Лазарєв. У центрі сели ща, пише він, розташоване учили ще, в якому навчають випускників шкіл різним спеціальностям. 15 років тому на його території почали зво дити двоповерхову будівлю, але не встигли закінчити, як вона завалила ся. «Руїна» стоїть всі ці роки, і нікому до неї немає діла... Йдеться про Лиманський профе сійний аграрний ліцей, на території якого справді знаходиться аварійна будівля адміністративно побутового корпусу. Цю будівлю готували до здачі в експлуатацію в грудні 1994 р., а зруйнувалася вона у вересні цьо го ж року, в результаті чого загинув працівник будівельної організації. Протягом усіх цих років будівля постійно руйнувалася. Тому в листо паді 2007 р. представники тер управління Держгірпромнагляду по Одеській області провели оператив ну перевірку стану охорони праці в аграрному ліцеї. Було виявлено низ ку серйозних порушень. У навчаль ному закладі створено службу охо рони праці в особі інженера з охо рони праці, проте він не планує свою роботу і не складає графіків перевірок, не видає приписів керів никам підрозділів. А якщо немає пе ревірок, значить, усю роботу щодо забезпечення безпеки дітей і викла дачів пущено на самоплив. Не роз роблено графік проведення навчан ня та перевірки знань посадових осіб і працівників закладу. Не скла дено тематичні плани та програми навчання, перелік питань і білети для перевірки знань. Як же проводити

заняття і чому навчати людей при та кому ставленні до роботи? Виходить, усе це для «галочки»? Для «галочки» створено й комісію з перевірки знань з питань охорони праці, але, як з’ясувалося, не всі її члени самі пройшли навчання та перевірку знань. Керівництвом закладу не ство рено службу спостереження за без печною і надійною експлуатацією будівель і споруд. Низку серйозних порушень вимог законодавства про охорону праці виявлено під час ек сплуатації електро і газового устат кування. Протягом багатьох років адміні страція ліцею неодноразово зверта лася до різних інстанцій з питання ліквідації аварійної будівлі: до Роздільнянської держадміністрації, Одеського обласного управління освіти і наукової діяльності, яке в свою чергу зверталося за допомо гою до Міністерства освіти і науки України, та ін. Але питання не вирі шено до цього дня. Поруч з ліцеєм — кірха, збудова

на німцями колоністами ще в ХІХ сто літті. Будівля кірхи є пам’яткою архі тектури. Тому щороку в селище при їжджають німці з різних країн — по дивитися, як жили їхні предки. Йдучи повз ліцей, вони бачать інший «пам’ятник» — пам’ятник безгоспо дарності та байдужості не тільки до селища та області, але й до автори тету України. А як інакше назвеш цю аварійну, зруйновану будівлю, що знаходиться на території навчально го закладу і становить реальну не безпеку для життя дітей? Автор листа В. Лазарєв пише про розвалену будівлю: «Сьогодні діти бігають по ній, чи далеко до но вого нещастя...» «Латки» на фасаді «Шановний Станіславе Мико лайовичу! Адміністрація Одеського професійного ліцею технологій та дизайну одягу звертається до Вас із проханням про підтримку життєдіяль ності нашого навчального закладу,

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

що здійснює професійну підготовку молоді з 1955 р. За цей час підгото влено понад 25 тис. спеціалістів для легкої промисловості. З 1998 р. наш навчальний заклад, не будучи спе ціальним, здійснює також професій ну підготовку дітей з обмеженими фі зичними можливостями...» Подібні листи, і не тільки на адре су міністра освіти і науки, а й до різ них владних структур країни та області надсилало і шле керівництво Одеського професійного ліцею тех нологій та дизайну одягу з проханням про допомогу. Справа в тому, що в червні 2006 р. над входом навчаль ного корпусу ліцею обвалилося сім бетонних плит перекриття. Ще в 1977 р. було завершено будівництво 10 поверхового будин ку та громадсько побутового блоку ПТУ № 5 (на той час швейного об’єднання імені Воровського Міні стерства легкої промисловості СРСР). Як писала обласна газета «Комсомольская искра», будівниц тво велося з грубими порушеннями техніки безпеки та проектних розро бок. Незважаючи на те, що на грубі порушення в будівництві неоднора зово вказувалося, будівлю нового навчального корпусу було здано в 1977 р. А через рік сталася аварія. Обвалилися залізобетонні плити пе рекриття козирка над центральним входом. Ліву частину козирка укріпи ли, відремонтували, підлатали — і за лишили.

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

Худо бідно «латки» трималися 28 років. А в червні 2006 р. знову ста лася аварія. О 7 год ранку обвали лося 10 т бетонних плит будівлі на вчального корпусу колишнього ПТУ, а тепер уже ліцею. У результаті була зруйнована конструкція перекриття, з’явилися тріщини на фасаді будівлі та інші дефекти. Завдяки щасливому випадку ніхто не постраждав. У серпні 2006 р. науково вироб ничий центр «Екобуд» провів експер тизу технічного стану цієї будівлі. Бу ло встановлено, що обвалення ста лося з кількох причин, серед яких — неякісно виконані роботи під час бу дівництва та природне фізичне зно шення будівлі за час тривалої ек сплуатації без своєчасного прове дення ремонтних робіт. За минулі роки директор учили ща Н. Шапошникова неодноразово зверталася до управління освіти Одеської міської та обласної адміні страцій, до Міністерства освіти і нау ки за фінансовою допомогою на проведення ремонту, проте у біль шості випадків їй відмовляли. Для від новлення зруйнованого фасаду та усунення причин руйнування необхідні цільові кошти в сумі 657 тис. грн. У 2007 р. на капіталь ний ремонт ліцею було виділено усього 40 тис. грн. Жодна підрядна організація за таку мізерну суму ви конувати роботи не погоджується. Н. Шапошникова ще в 1997 р. зверталась до вищих організацій з

питанням про те, що через обме ження в штатному розписі порушу ється Закон «Про охорону праці». Відповідно до Типового положення про службу охорони праці в на вчальних закладах неприпустимо су міщення виконання обов’язків керів ника цієї служби іншими посадовими особами при чисельному складі по над 100 працівників. В училищі з’явився інженер з охорони праці, який справлявся зі своїми обов’язка ми, але вже півроку як він звільнився через те, що зарплата у нього була всього близько 500 грн. Навчальний заклад поки функ ціонує, поєднуючи з наданням про фесійної освіти соціальний розвиток дітей інвалідів з ушкодженнями слу ху. З 1998 р. у ліцеї пройшли навчан ня професіям близько 90 глухих дітей і тих, хто погано чує, яким допомогли працевлаштуватися на підприєм ствах легкої промисловості та в службах побуту регіону. А віз і нині там... В області функціонує Фонтанська загальноосвітня школа соціальної реабілітації, розрахована на 150 місць. Протягом 2000—2005 рр. че рез неї пройшли більш як 400 хлоп чиків віком від 10 до 14 років. Проте дітям у цій школі не тільки неком фортно і незатишно, тут взагалі пе ребувати небезпечно. У грудні 2004 р. представники теруправління Держ гірпромнагляду по Одеській області провели в школі перевірку стану охо рони праці. Виявилося, що керівниц тво школи не забезпечує належне утримання будівель та споруд, моні торингу за їх технічним станом. У лютому 2005 р. Причорномор ським державним регіональним гео логічним підприємством України бу ло проведено візуальне обстеження будівель та споруд школи та приле глої до неї території на предмет роз витку небезпечних екзогенних про цесів та їх впливу на стан будівель них конструкцій. У результаті було виявлено, що підвали під навчаль ним і виховним корпусами затоплені, з’явилися тріщини в підлозі та на сті нах. Їх видно неозброєним оком: на зовнішній стіні двоповерхового на вчального корпусу — серія наскрізних тріщин завширшки 2—3 см, між дру гим поверхом і дахом тріщина зав ширшки 5—10 см, величезні тріщини

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У лютому 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно%правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 530 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: АЛЕКСЄЄНКО В. В. — директор ТОВ «Райсількомунгосп», м. Джанкой, Автономна Республіка Крим; НОСОВА Т. А. — директор загальноосвітньої школи № 1, м. Погребище Вінницької області; ОСТАПЕНКО В. В. — дирек тор ТОВ «ОКСІДЖЕН», м. Луцьк; В’ЮН І. М. — директор ТОВ «Теплофіка тор», м. Дніпропетровськ; ГАЛАЙКО Т. В. — директор ЗАТ «Кришталь», м. Павлоград Дніпропетровської області; ТКАЧУК В. І. — директор ТОВ «Сварон», м. Донецьк; ЗУБЕНКО Л. Ю. — директор ТОВ «Любава люкс», м. Дружківка Донецької області; МЕНСЬКИЙ В. І. — директор КП «Катіль», м. Житомир; БАЗАРНИЙ Д. М. — голова правління ВАТ «ОЗЕФ», м. Олевськ Житомирської області; ОБЕРТЮХ Т. Л. — директор ТОВ «Мукачівська швейна фабрика», м. Мукачеве Закарпатської області; КОБАК О. Ю. — голова СВК «Світанок», Веселинівський район Запорізької області; БОЙКОВИЧ В. Є. — директор ТОВ «Реал Сервіс Буд», м. Калуш Івано Франківської області; КУЗЬМЕНКО Л. І. — директор ТОВ «Майстер Трейд», м. Київ; БАЛАНОВСЬКИЙ Ф. В. — директор ТОВ «Екобудмонтаж», м. Київ; ТАРАТУТА О. В. — директор ТОВ «Укрбудінвест», Кіровоградська область; АННЕНКО О. О. — голова АФГ «Альона», Антрацитівський район Лугансь кої області; ЛЕВУС Л. П. — директор ТОВ «Компанія ЛЦ», м. Львів; ПРИЩЕПА Р. В. — директор ТОВ «Західкабель», Пустомитівський район Львівської області; КАПЛИНСЬКИЙ В. С. — директор ЗАТ «Перлина», м. Миколаїв; ГУБАН П. В. — директор ТОВ «Тара», м. Одеса; ГАДЖИЄВ І. М. — директор ТОВ «Одеса хліб», м. Одеса; АРУТЮНЯН В. О. — директор ТОВ «Молочна рів’єра», Чутівський район Полтавської області; ГОДИНА О. А. — директор ТОВ «Сніжинка», м. Здолбунів Рівненської області; ЖАРЕНКО А. В. — директор ПП АФ «Верес», м. Суми; КЛЮК В. І. — голова правління СФГ «Надія», Козівський район Тернопільської області; КОТЕНКО О. І. — дирек тор КП «Вода», Валківський район Харківської області; ШЕВЧЕНКО О. І. — директор ТОВ «Форт пост», м. Харків; ЗАВАДСЬКИЙ М. В. — директор гім назії № 6, м. Херсон; ХМЕЛЮК М. П. — голова правління ВАТ «Ізяславське АТП 16808», м. Ізяслав Хмельницької області; КУЦЕВІЛ В. І. — директор ТОВ «Автошкола «Богдан», м. Черкаси; БРОВКО І. В. — директор ТОВ «Гонта», м. Монастирище Черкаської області; ВОЛОЩУК М. М. — директор ТОВ «Факел», м. Чернівці; ХАРИТОН І. С. — директор ПП «Володимир Буд», Кіцманський район Чернівецької області; ЄЖЕВСЬКИЙ О. І. — генеральний директор ТОВ «Чернігів Петрол», м. Чернігів; ТЕРЕЩЕНКО О. В. — дирек тор ЗАТ «Зоря», Козелецький район Чернігівської області.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

на стінах спортзалу. У вестибюлі навчального і виховного корпусів і в кабінетах першого поверху дефор мовано підлоги. Провалилися підло ги в кімнатах медсанчастини, які зго дом були абияк відремонтовані. На території школи каналізація вигріб на: стічні води скидаються в колиш ній пожежний резервуар з наступ ним відкачуванням асенізаторською машиною. Описуючи аварійний стан примі щень школи і просячи про допомогу, директор школи В. Баранов неодно разово звертався до різних інстан цій: до заступника Міністра освіти і науки України А. Богомолова, ди ректора департаменту економіки і фінансів Міністерства освіти і науки П. Куликова, колишнього голови обласної держадміністрації І. Плач кова, який направив листа В. Януко вичу, який був на той час Прем’єр міністром України. Проте справа просувається важко. Міністерство освіти і науки фінансує ремонт зак ладу погано: у 2005 р. було виділе но 165,6 тис. грн., у 2006 р.— 200 тис. грн., хоча на ремонт необхідно 5,8 млн. грн. Зважаючи на аварійний стан бу дівель навчального закладу, дітей з Одеської області змушені везти в аналогічний заклад Херсонської області, через що з причини значно го збільшення кількості дітей погір шуються умови їхнього перебуван ня. Крім цього, втрачено колектив відданих своїй справі працівників — викладачів і вихователів і набутий багаторічний досвід перевиховання дітей з нелегкою долею. Ось про такі «пам’ятники» ми розповіли в нашому матеріалі. «Пам’ятники» байдужості до дітей, які навчаються в подібних закладах, кожен з яких становить загрозу травмування. Н. ВАСИЛЕВСЬКА, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Одеській об ласті, Катерина ЦВІГУН, наш власкор

На знімках: будівля на території Лиманського професійного аграрного ліцею, що зруйнувалася перед здачею в експлуатацію; такий вигляд має тепер фасад Одеського професійного ліцею технологій та дизайну одягу. Фото Н. ВАСИЛЕВСЬКОЇ

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

ПСЕВДОРАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ТА ЇЇ СУМНИЙ НАСЛІДОК Як випливає з результатів спеціального розслідування, однією з причин трагедії у відкри% тому акціонерному товаристві «Подільський цемент» (м. Кам’янець%Подільський Хмель% ницької області) стало самовільне встановлення в огородженні привідного барабана стрічко% вого конвеєра люка, не передбаченого заводом%виготівником. Характерно, що навіть після то% го, як усі крапки над «і», здавалось би, були розставлені, відповідальна особа продовжує стоя% ти на тому, що, даючи розпорядження на улаштування люка, вона діяла в межах норматив% но%правового поля. Парадокс полягає у тому, що вимоги правил, на які при цьому посилається посадовець, є недосконалими, а тому не можуть убезпечити працю найманих працівників у ринкових умовах. А тепер про це детальніше.

Т

ого грудневого дня відповідно до укладеного з ВАТ «Подільський цемент» договору бригада робіт ників одного з дочірніх підприємств обслуговувала встановлений у гале реї стрічковий конвеєр, очищуючи при цьому його лотки від налипання сировини, що подавалася на склад. Оскільки механізм почав пробуксо вувати, один з робітників відкрив змонтований у суцільному огоро дженні привідного барабана люк і з метою збільшення коефіцієнта зчеп лення між стрічкою і барабаном просунув між ними шматок руберой ду. Коли конвеєр знову почав пра цювати, робітник вирішив, було, просунути ще шматок матеріалу, але при цьому його руку захопило і намотало пасовою передачею на привідний барабан, а потім відірва ло від тулуба разом з лопаткою… По дорозі до лікарні потерпілий помер від травматичного шоку. У ході проведення спеціального розслідування цієї жахливої трагедії було, зокрема, встановлено, що люк, через який потерпілий підкла дав між стрічкою та привідним бара баном шматки руберойду, не був передбачений конструкцією конвеє ра. Його було змонтовано (без від повідного погодження із заводом ви готівником) у серпні 2007 р. за вка зівкою начальника підрозділу заліз ничних перевезень і підготовки виробництва нібито «для спостере ження за положенням конвеєрної стрічки на барабані». Проте, як свід чать обставини нещасного випадку, так званий оглядовий люк мав й інше призначення, а саме — доступ до пасової передачі, щоб усувати про буксовування, підкладаючи між при відним барабаном та стрічкою смо лянисті матеріали. Коли б це було не так, то тут був би змонтований не люк, а, скажімо, сітчасте віконце. Цього було б цілком достатньо «для

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

спостереження за положенням кон веєрної стрічки на барабані». За логікою, пробуксовування стрічки може відбуватись через тех нічну несправність конвеєра або че рез його перевантаження. Оскільки в ході спеціального розслідування члени комісії не встановили несправ ностей, які могли призводити до пе ріодичних пробуксовувань, то вихо дить, що єдиною його причиною було перевантаження. І це цілком ймовірно, оскільки конвеєр часто ви користовувався не за призначенням (зокрема, для переміщення кам’яно го вугілля). Таке явище є доволі роз повсюдженим і зазвичай вписується в схему гонитви за надприбутками, що притаманна більшості нинішніх власників вітчизняних підприємств, та зайвий раз свідчить про небажан ня власника вкладати кошти у засо би виробництва, вдосконалення тех нологічних процесів тощо. Але давайте повернемось до об ставин трагедії. За переконанням членів комісії зі спеціального розслі дування, відповідальність за траге дію в першу чергу лягає на вищезга даного посадовця, який дав вказівку на улаштування у суцільному огоро дженні привідного барабана так званого оглядового люка. Оскільки відповідальна за нещасний випадок особа вважає, що її «раціоналіза ція» не суперечить вимогам пп. 13.25 та 13.26 Правил техніки безпеки і виробничої санітарії в промислово сті будівельних матеріалів, якими во на при цьому керувалася, давайте ознайомимось з їх змістом. Принагід но зазначу, що згаданий норматив но правовий акт був затверджений Міністерством промисловості буді вельних матеріалів СРСР понад 30 років тому, а точніше 21.12.1977 р. і, як не дивно, залишається чинним в Україні й досі. Отже, у пп. 13.25 та 13.26 Пра

вил записано: «Для провадження ре монтних і регулювальних робіт, а та кож для нагляду за технологічним процесом і роботою механізмів в огородженнях допускається перед бачати вікна або люки, що закрива ються. Конструкція оглядових вікон і люків повинна забезпечувати зруч ність спостереження та безпеку об слуговуючого персоналу… Знімні, відкидні та розсувні ого родження, а також дверцята.., щит ки, які відкриваються, в цих огород женнях або в корпусах повинні бути обладнані пристроями, що уне можливлюють їх випадкове знімання або відкривання (замки, зняті за до помогою інструменту, тощо)». З огляду на процитовані вимоги нормативно правового акта необ хідно зауважити, що вони не дають права власнику на переоблад нання конвеєра без згоди на те за воду виготівника. Втім, якби навіть така згода була не обов’язковою, то вищезазначена «раціоналізація» не вирішила б проблему, оскільки наяв ність на змонтованому люку замка, запірного пристрою, які можна зня ти чи відкрити за допомогою інстру менту, не гарантувала б безпеку працівникові, котрий за встановле ним на виробництві порядком мав робити те, що робив потерпілий у момент отримання травми. І замок, і запірний пристрій у разі пробуксо вування конвеєра були б зняті обслу говуючим персоналом для того, щоб мати змогу просувати між привідним барабаном і стрічкою руберойд чи якийсь інший матеріал з тим, щоб налагодити роботу механізму ( що, до речі, і було зроблено того фа тального дня). Запобігти біді в даній ситуації, як на мене, могло лише встановлення відповідно до погодженого із заво дом виготівником проектного рішен ня системи блокування змонтовано

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

го люка з пусковою кнопкою конве єра. (У всякому випадку, воно б поз бавило потерпілого можливості під час роботи механізму засовувати руку у небезпечну зону). Але такої вимоги в згаданих Правилах не за кладено. Воно й зрозуміло, в той час, коли ці Правила розроблялись, їх ав тори — міністерські чиновники — про необхідність встановлення системи блокування пуску ще не думали, ма буть, не хотіли завдавати собі зайво го клопоту. Але упродовж часу, що минув, вимоги до організації безпеч ної експлуатації машин і механізмів зросли. До того ж було прийнято Закон «Про охорону праці», після набрання чинності яким з’явились но ві підходи до питання щодо створен ня безпечних умов праці… До речі, на сьогодні в Україні діє ще чимало застарілих нормативно правових актів з охорони праці, розроблених ще за часів СРСР, але, здається, це мало кого турбує. Невже за 16 років незалежності в країні, де державна політика в галу зі охорони праці базується на прин ципах пріоритету життя і здоров’я працівників, нікому було зайнятись створенням своєї власної норматив но правової бази, невже в нас пе ревелися державні мужі, професі онали, які могли б взятися за цю справу?.. Проте як би там не було, траге дія, що сталася, перш за все на со вісті посадовців ВАТ «Подільський цемент». Адже якби вони перейма лися питаннями підвищення рівня безпеки на виробництві, додержу валися технологічної дисципліни, то стрічковий конвеєр, при обслугову ванні якого сталося нещастя, не пе ревантажувався. А не було б пере вантаження — не було б пробуксо вування стрічки привідного бараба на. А не було б пробуксовування — не було б необхідності збільшувати коефіцієнт зчеплення. А не було б необхідності збільшувати коефіцієнт зчеплення — не встановлювався б люк. А не встановлювався б люк — не було б трагедії. А якщо так, то по терпілий топтав би ряст і досі. Хочеться сподіватися, що описа ні в цій публікації обставини нещас ного випадку та його причини ста нуть пересторогою для тих команди рів виробництва, які замість вирі шення конкретних питань, пов’яза них з підвищенням рівня безпеки на виробництві, своїми недолугими рі шеннями лише знижують його. Василь СОПІЛЬНЯК

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у лютому 2008 р. в Україні на виробництві загинуло 58 осіб — на 24 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 18 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 55 осіб, у тому числі 5 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 5 . 0 2 у ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» (Донецька область) під час демонтажу вентилятора градирні обірвався ван товий канат вантажопідіймального крана МКГ 35БР. При цьому був смер тельно травмований монтажник ТОВ «Коксохімтепломонтаж».

0 5 . 0 2 на автодорозі Суми — Краснопілля — Богодухів під час розчи щення лісосмуги обламався трактор Т 150, що належав Краснопільському райавтодору (Сумська область). Під час ремонту трактора при невимкнено му двигуні він почав самовільно рухатися і правим колесом наїхав на трак ториста. Внаслідок отриманих травм потерпілий помер на місці.

12.02

на ДП «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтосервіс» під час проходжен ня техогляду мікроавтобус «Рута» наїхав на механіка, який піднімався по драбині з оглядової канави. Потерпілий одержав травми, не сумісні з життям.

12.02

у м. Сєверодонецьку Луганської області під час виконання ро біт у кварталі № 36 на об’єкті будівництва муляр ТОВ «Нові технології», втративши рівновагу, впав у неогороджений отвір на сходову площадку між поверхами. Від отриманих травм потерпілий через три дні помер у лікарні.

13.02

у Києві на дільниці № 7 станції метро «Деміївська» електрозвар ник БМУ № 3 ВАТ «Київметробуд» упав через перила огородження в котло ван глибиною 13,5 м. Потерпілий помер наступного дня у лікарні.

13.02

на тваринницькій фермі ПСП «Нива» (Шишацький район Полтав ської області) знайдено сторожа в обгорілому одязі, з опіками та ознаками отруєння чадним газом. Наступного дня він помер.

15.02

у другому західному вентиляційному штреку ВП «Шахта «Чайкі но» ДП «Макіїввугілля» сталося обвалення породи покрівлі. Загинуло двоє працівників ТОВ «Альянс Л.Т.Д.» (Луганська область), ще один отримав по літравму.

16.02

у гірничотранспортному цеху ВАТ «Полтавський ГЗК» під час де монтажу шин вантажного автомобіля розгерметизувалося внутрішнє коле со, внаслідок чого зірвало шину крайнього колеса, яка травмувала трьох робітників. Від отриманих травм один з них помер.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

37

РЕКЛАМА

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротким рядком Державна санепідслужба України вручила в 2007 р. Ясинуватському машинобудівному заводу Знак санітарного та епідемічного благополуччя. Віднині підприємство може наносити зображення Знака на комбайни, які випускає, що працюватиме на його імідж. Техніка заводу відповідає допустимим нормам за шумом, запиленістю, вібрацією тощо. На підприємстві висока культура виробництва, налагоджено медобслуговування працюючих, їх своєчасно забезпечують всіма засобами захисту. І як результат — на заводі вже понад п’ять років немає випадків профзахворювань. *** Найбільшого ризику виникнення і розвитку професійних захворювань на Дніпропетровщині і досі зазнають робітники вугільних шахт Західного Донбасу. Тут показники рівня втрати здоров’я в 2007 р. у 4,5 разу перевищують аналогічні показники, зафіксовані на усіх підприємствах гірничовидобувної галузі, та у 10,5 разу — загальнообласний показник. *** У 2007 р. в Херсонській області зареєстровано 34 випадки профзахворювань — на 8 менше, ніж у 2006 р., та 224 страхових нещасних випадки, пов’язаних з виробництвом,— на 1 менше, ніж у попередньому році.

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА — ДЛЯ ПРАЦІВНИКА І РОБОТОДАВЦЯ Європейська модель охорони праці чітко визначає заходи щодо покращання безпеки праці та охорони здоров’я на робо чому місці. Відповідно до директиви № 89/391/ЄЕС, з одно го боку, роботодавець повинен брати до уваги придатність працівника до роботи, яку йому довірили, з погляду забезпе чення безпеки праці та збереження його здоров’я, а з іншого — підвищення рівня безпеки людини на виробництві залиша ється актуальною проблемою держави.

Н

езважаючи на технічний прогрес, професійна діяльність працівників ба. гатьох галузей промисловості залишається небезпечною, бо пов’язана з мобілізацією функціональних резервів, і в багатьох випадках проходить в екстремальних і аварійних ситуаціях. Саме такі працівники, які зазнають підви. щеного ризику для здоров’я, потребують особливої уваги з боку держави. Як свідчить аналіз стану промислової безпеки, за кількістю смертельних випадків на 1000 працюючих Україна суттєво (негативно) вирізняється серед економічно розвинених країн та колишніх соціалістичних країн Європи (Україна — 0,104, країни з ринковою економікою — 0,038, колишні соціалі. стичні країни Європи — 0,053). Заступник Генпрокурора Т. Корнякова на розширеному засіданні коле. гії Генпрокуратури України 29.02.2008 р. зазначила, що в державі склався «жахливий стан» із травматизмом і смертністю на виробництві: Україна по. сідає друге місце після Португалії за травматизмом і 20 місце після Китаю за загибеллю людей на виробництві. На жаль, більшість аварій є безпосереднім наслідком неадекватної діяль. ності людини. Результати аналізу виробничого травматизму і смертності від нещасних випадків на виробництві за 2000—2006 рр. в Україні підтверджу. ють, що причиною великої кількості нещасних випадків є помилки самих пра. цівників, через що кожного року травмувалися до 75% і гинули близько 80% усіх потерпілих, групові нещасні випадки також траплялись з вини «людського фактора» — 75—85% (за статистичними матеріалами бюлетенів Держгірпромнагляду України). Аварійність і травматизм з вини «людського фактора» зумовлені, як пра. вило, низьким рівнем професійної підготовки з питань безпеки працюючих; недостатньою установкою на дотримання безпеки; допуском до виконання небезпечних робіт осіб з підвищеним ризиком травматизму, професійно важ. ливі психофізіологічні якості яких не відповідають вимогам професійної діяльності; перебуванням працівника у стані, що знижує надійність і безпеку діяльності (стомлення, виснаження, збудження тощо). Матеріальні збитки від аварій в Україні на кілька порядків перевищують витрати на заходи з охорони праці та профілактики аварійності й виробни. чого травматизму. Звичайно, фінансові витрати важливо враховувати під час реалізації будь.яких заходів, але набагато важливіше акцентувати увагу на соціальних наслідках аварій та катастроф — втраті здоров’я, життя громадян і трудово. го потенціалу країни, збільшення кількості неповних сімей та дітей.сиріт. Пот. рібно також вказати на соціально.психологічну напруженість населення, спровоковану аваріями та їх наслідками, а також на погіршення міжнарод. ного іміджу держави загалом.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Поєднання екологічних і професійних факторів з нер. вово.психічними перевантаженнями, за даними ВООЗ, є причиною більшості захворювань. Приблизно 30—50% працівників розвинених країн скаржаться на стрес і пе. ревантаження, пов’язані з порушеннями сну, депресією, кардіоваскулярною патологією. Наукові дослідження та аналіз практичних результа. тів, які провадяться у різних країнах світу, свідчать про ви. сокий ступінь залежності стану здоров’я та працездатно. сті працівників від їхніх психофізіологічних якостей. Ці да. ні підтверджують доцільність запровадження на підприєм. ствах із підвищеним рівнем виробничої небезпеки психо. фізіологічного добору і психофізіологічної експертизи. Застосування професійного психофізіологічного до. бору, як свідчить досвід розвинених країн і дані вітчизня. них авторів, приводить до зменшення рівня аварійності технічних систем залежно від видів і умов діяльності на 40—70%, зменшення кількості техногенних катастроф — на 20—25%, зниження рівня травматизму через «людсь. кий фактор» — на 40—45%. Професійний психофізіологічний добір і психофізіо. логічна експертиза (як його кінцевий результат) якраз і є тими заходами, що спрямовані на вирішення проблеми «людського фактора» на виробництві, істотно впливають на підвищення рівня безпеки на виробництві, збережен. ня здоров’я працюючих. Психофізіологічний добір та експертизу необхідно проводити у разі наявності високої ціни можливої помил. ки фахівця (небезпека для життя оточуючих людей і само. го фахівця, заподіяння матеріальних й моральних збит. ків, пошкодження обладнання тощо). У розвинених країнах психофізіологічна експертиза давно стала обов’язковою складовою безпеки на ви. робництві. Практично жодна провідна фірма не наймає на роботу людей без попереднього психофізіологічного обстеження. В Україні протягом десятиріч послідовно формується нормативно.правова база щодо проведення професій. ного психофізіологічного добору і психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки. Над проблемою професійного добору працю. ють наукові установи МОЗ та АМН України, які мають відповідну матеріально.технічну базу і досвідчених спе. ціалістів, Українська військово.медична академія готує фахівців з психофізіології (спеціалізація, тематичне удос. коналення, підвищення кваліфікації). З 2005 р. за ініціа. тиви Держнаглядохоронпраці функціонує Центр психо. фізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, який на сьогодні є координацій. ним, експертним, навчально.методичним і науково.прак. тичним підрозділом з питань психофізіологічної експер. тизи і психофізіологічного добору працівників для вико. нання робіт підвищеної небезпеки. Психофізіологічна експертиза спрямована на вияв. лення відповідності працівника професійним вимогам до виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки чи такої, що потребує професійного добору: наявність і рівень розвитку певних професійно важливих психофі.

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

зіологічних якостей, що визначають спроможність пра. цівника діяти адекватно і надійно (увага, пам’ять, швид. кість та точність реакції, здатність приймати адекватні рі. шення у напружених умовах діяльності та ін.). Нижче наведено значення деяких психофізіологічних професійно важливих якостей з погляду безпеки праці. Психомоторні якості (координація, швидкість реакції). Безпека багатьох трудових процесів залежить саме від точної, швидкої та правильної реакції працівника на пев. ні явища, що виникають під час трудового процесу. Стійкість до впливу стресів (здатність приймати рі. шення та дії в екстремальних умовах). Емоції відіграють важливу роль у керуванні трудовою діяльністю. Нездат. ність регулювати емоційні процеси призводить до пору. шення уваги та перебоїв у діях, наслідком чого можуть бути нещасні випадки. Увага (концентрація, стійкість, розподіл, швидкість переключення, обсяг). Виконання роботи вимагає пев. ної уваги. Це означає, що психічна діяльність працівника має бути спрямована на конкретне трудове завдання. Якщо в ході роботи почнуть діяти несподівані сильні впли. ви на працюючого (наприклад, звукові або світлові), ста. неться мимовільне відволікання уваги. У таких випадках нерідко допускається невиконання дії або неправильна дія, що призводить до нещасних випадків. Пам’ять. Під час навчання трудових операцій відбу. вається їх стабільне закарбування у пам’яті. Швидкість і обсяг запам’ятовування, тривалість збереження інфор. мації, точність її відтворення безпосередньо впливають на безпеку діяльності. Роботи підвищеної небезпеки характеризуються на. явністю психофізіологічних факторів виробничої небез. пеки — фізичних (статичні й динамічні перевантаження, гіподинамія) і нервово.психічних (розумове перенапру. ження, монотонність праці, емоційні перевантаження, перенапруження аналізаторів). Зазначені фактори спричинюють зміни в стані людини під впливом важкості та напруженості праці. Виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що по. требують професійного добору, як правило, передба. чає наявність постійного чи тимчасового екстремально. го режиму діяльності. Зазначений екстремальний режим може бути зумовлений: фізіологічним дискомфортом — невідповідністю умов праці нормативним вимогам; дефі. цитом часу для прийняття рішень і виконання дій; наявні. стю реальної загрози життю чи здоров’ю; підвищеною складністю завдання; підвищеною ціною помилкових дій; дефіцитом інформації для прийняття рішень; недованта. женням інформації (сенсорною депривацією); переван. таженням інформації. За таких умов виконання професійних обов’язків супроводжується максимальним напруженням фізіоло. гічних і психічних функцій, що нерідко різко виходять за межі фізіологічної норми. У разі невідповідності психо. фізіологічних професійно важливих якостей працівни. ка вимогам професії швидко знижується працездат. ність, допускаються грубі порушення, помилкові дії, зриви діяльності тощо. Така діяльність характеризуєть.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ся зниженою надійністю й ефективністю, а стан праців. ника — підвищеним ризиком виникнення нещасного випадку. Деякий проміжок часу виконання професій. них обов’язків може відбуватись без порушень і зривів за рахунок постійного перенапруження регуляторних систем організму. Але результатом такого стану до. сить швидко може стати розвиток стійких функціональ. них зрушень, межових розладів, які важко виявити під час звичайного медичного огляду. Тривале збережен. ня такої несприятливої ситуації спричинює розвиток психосоматичних захворювань. Таким чином замика. ється патологічне коло: окрім підвищеного ризику ви. никнення розладів здоров’я працівників, психофізіоло. гічні якості яких не повністю відповідають вимогам про. фесії, спостерігається підвищений ризик виникнення нещасного випадку. Наприклад, підвищений ризик виникнення нещасно. го випадку спостерігається у працівників з порушеннями зв’язку між сенсорними і руховими центрами вищих від. ділів нервової системи. Внаслідок таких порушень втра. чається здатність з належною швидкістю й точністю реа. гувати на зовнішні впливи. І навпаки, переживання від. чуття небезпеки може підсилювати дефекти, що виника. ють у погодженості, координації рухів. Такі порушення часто з’являються в координації особливо точних і склад. них рухів рук. На ймовірність виникнення нещасного випадку впли. ває також неврівноваженість емоційних процесів. На. приклад, підвищена емоційна нестійкість, несподівані зміни радості та злості, гостра емоційна реакція на не. значні зовнішні подразнення підсилюють схильність робіт. ника до загрози нещасного випадку і зменшують його захищеність. Оцінити професійно важливі психофізіологічні якості працівника можна лише з допомогою психофізіологічних тестів — спеціального інструмента оцінки індивідуальних властивостей людей. За спеціальними статистично об. грунтованими алгоритмами ухвалення рішення можна отримати ймовірнісну прогнозовану оцінку успішності та надійності діяльності працівника під час виконання кон. кретної роботи підвищеної небезпеки чи такої, що по. требує професійного добору. Сучасний етап розвитку психофізіологічного добору характеризується накопиченням фактичного матеріалу та широким застосуванням цього напряму науки для ви. рішення практичних завдань. Так, вперше офіційно в Ук. раїні Перелік робіт, де є потреба у професійному добо. рі, був затверджений наказом МОЗ та Держнаглядохо. ронпраці від 23.09. 94 р. № 263/121. Важливим етапом впровадження системи професій. ного добору став наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медич. них оглядів працівників певних категорій». Використання до цього часу традиційних медичних оглядів давало мож. ливість з достатньою ймовірністю виявляти патологію у працівників, але вони не діагностували осіб, які не вкла. далися у визначені рамки патології, і водночас не в змо. зі були забезпечити надійність в роботі. Завдяки цьому

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ наказу психофізіологічна експертиза з суто рекоменда. ційного заходу стала однією із складових медичних огля. дів працівників. Як передбачено цим наказом, загальний медичний висновок про профпридатність до роботи має бути зроб. лений на підставі проведеного медичного огляду з ураху. ванням психіатричного, наркологічного та психофізіоло. гічних обстежень. Так, пунктом 2.13 передбачено, що «працівники, зайняті на роботах, що потребують профе. сійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить ме. дичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи». Питання щодо психофізіологічної експертизи є при. кладом міждисциплінарної проблеми, що об’єднує ме. дичну, біологічну та психологічну галузі науки і практики. Тому для нормативного врегулювання організації та по. рядку здійснення психофізіологічної експертизи дуже до. цільною стала розробка окремого нормативного акта — «Порядок організації та проведення психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвище. ної небезпеки та тих, що потребують професійного добору» із затвердженням його спільним наказом МОЗ та Держгірпромнагляду. Проект цього наказу розміщено 19.02.2008 р. на сайті МОЗ: www.moz.gov.ua. Як визначено у проекті Порядку, психофізіологічна експертиза проводиться для працівників підприємств, організацій, установ (далі — підприємств) незалежно від форм власності та господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання передбачають ви. конання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребу. ють професійного добору. Порядок організації та проведення психофізіологіч. ної експертизи передбачає: визначення переліку робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору; визначення об’єктів і суб’єктів психофізіологічної екс. пертизи; затвердження Головним державним санітарним ліка. рем України та введення в дію наказом Міністерства охорони здоров’я України номенклатури та обсягів пси. хофізіологічних досліджень, методик (комплексу мето. дик), програмних тестових комплексів для психофізіоло. гічного обстеження та критеріїв за окремими видами ро. біт і професіями (розглядаються профільною проблем. ною комісією МОЗ та АМН України і Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України); психофізіологічне обстеження працівника і визначен. ня рівня його професійно важливих психофізіологічних якостей; встановлення відповідності працівника за психофізіо. логічними критеріями професійним вимогам до виконан. ня роботи підвищеної небезпеки та такої, що потребує професійного добору, на підставі оцінки результатів пси. хофізіологічного обстеження; результати психофізіологічного обстеження праців. ника оформляються протоколами за формами МОЗ України та реєструються в журналах;

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

41

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

за результатами психофізіологічної експертизи за формою складається Висновок психофізіологічної екс. пертизи, в якому вказується відповідність (невідповідність) професійним вимогам до виконання (назва робіт) та мо. жливість (неможливість) бути допущеним до виконання конкретного виду робіт; протоколи, Висновок психофізіологічної експертизи надаються працівнику та суб’єкту господарювання (за. мовнику), який зберігає їх 10 років; на початку діяльності та в подальшому не рідше одного разу на три роки за рахунок суб’єктів системи психофі. зіологічної експертизи комісія, створена Центром екс. пертизи ДП «Головний навчально.методичний центр» за участю фахівців Комісії з фізіолого.гігієнічного регламен. тування важкості і напруженості праці Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України здійснює кон. трольну перевірку дотримання стандартних умов прове. дення психофізіологічного обстеження, психофізіологіч. них методик і критеріїв суб’єктами системи психофізіоло. гічної експертизи, про що складається відповідний Акт пе. ревірки. У разі виявлення під час контрольної перевірки суттєвих недоліків Центр експертизи ДП «ГНМЦ» ініціює перед Держгірпромнаглядом і МОЗ питання про припи. нення повноважень суб’єкта системи психофізіологічної експертизи з проведення психофізіологічної експертизи. У разі виявленої невідповідності професійно важливих психофізіологічних якостей працівника професійним ви. могам до виконання конкретної роботи підвищеної небез. пеки чи такої, що потребує професійного добору, необ. хідно зауважити, що це не ставить крапку у професійній діяльності працівника, а надає йому можливість усвідоми. ти свої слабкі сторони та вжити профілактичних заходів. По.перше, необхідно провести додаткове поглибле. не медичне обстеження для виявлення можливих функ. ціональних відхилень чи початкових проявів розладу здо. ров’я, оптимізувати свою виробничу діяльність шляхом відпрацювання (тренування) робочих поз і рухів, розмі. щення інструменту чи устаткування, ідеомоторного тре. нування, тренування пам’яті та уваги, координації рухів, вестибулярного апарату, коригування психоемоційних розладів і відхилень. По.друге, здійснити заходи, спрямовані на зниження потенційного ризику виникнення нещасних випадків. Це можуть бути: переведення працівника на менш відпові. дальну ділянку роботи або, якщо є можливість і його зго. да,— навіть на іншу посаду, не пов’язану з виконанням робіт підвищеної небезпеки, проведення додаткових тренувань та інструктажів з метою формування індивіду. ального стилю діяльності, що може частково компенсу. вати невідповідність певних професійно важливих яко. стей. Крім того, доцільним є проведення додаткової пе. ревірки знань з питань охорони праці відповідно до ви. мог нормативно.правових актів щодо дотримання по. рядку і виконання небезпечних робіт. Висновки.

1. На виробництві є багато професій, пов’язаних з виконанням робіт підвищеної небезпеки або таких, що потребують професійного добору. Працівники таких

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

професій займають ключові посади в основних галузях промисловості, виконують найбільш відповідальні та не. безпечні роботи.

2. Необхідно не тільки відбирати працівника для ви. конання конкретної роботи, але й підтримувати його професійно важливі функції, здійснювати заходи щодо збільшення функціональних резервів організму, забез. печення професійної надійності, збереження здоров’я і трудового довголіття.

3. Наведені дані підтверджують доцільність упрова. дження на підприємствах із підвищеним рівнем виробни. чої небезпеки психофізіологічної експертизи як складо. вої комплексу державних заходів профілактики аварій. ності, виробничого травматизму, формування психоло. гії й культури виробництва під час виконання робіт підви. щеної небезпеки.

4. Правильно організований психофізіологічний до. бір надасть можливість роботодавцю уникнути можли. вих ризиків, що загрожують професійній діяльності та здоров’ю працівників, зменшити ризик нещасних випад. ків, пов’язаних з «людським фактором», прийняти більш ефективні рішення, пов’язані з найманням та розміщен. ням персоналу; працівникам — зменшити ризик виник. нення нещасного випадку, зберегти здоров’я та праце. здатність.

5. В Україні створено передумови для впровадження загальнодержавної системи психофізіологічної експер. тизи, яка б мала єдині підходи до нормативно.методич. ного забезпечення, уніфіковані організаційні підходи до проведення психофізіологічної експертизи, вибору най. більш інформативних психофізіологічних характеристик та аналізу критеріїв ефективності діяльності, інформацій. ного забезпечення.

6. Обсяг психофізіологічних досліджень, методики (комплекс методик), Програмні тестові комплекси для психофізіологічного обстеження та критерії за окреми. ми видами робіт і професіями повинні розглядатися про. фільною проблемною комісією МОЗ та АМН України і Комітетом з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, затверджуватися Головним державним санітар. ним лікарем України та вводитися в дію наказом Міні. стерства охорони здоров’я України.

7. Потрібно і надалі проводити наукові розробки, спрямовані на удосконалення технології психофізіоло. гічного тестування, моніторингу психофізіологічного ста. ну та реєстру працівників для виконання робіт підвище. ної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, з метою своєчасного виявлення осіб зі знижени. ми функціональними резервами та їхньою наступною психофізіологічною реабілітацією. А. ЄНА, докт. мед. наук, професор, начальник кафедри авіаційної, морської медицини та психофізіології Української військово.медичної академії, В. МАСЛЮК, канд. мед. наук, начальник Центру психофізіологічної експертизи працівників ДП «Головний навчально.методичний центр» Держгірпромна. гляду, Д. ТІМОШИНА, канд. мед. наук, старший науковий співробітник Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ У МІНІСТЕРСТВАХ ТА ВІДОМСТВАХ

Коротким рядком Кабінет Міністрів України видав розпорядження про виділення з резервного фонду держбюджету 5,9 млн. грн. для придбання та ремонту житла сім’ям гірників, які загинули на шахті імені О. Ф. Засядька. 158 членів сімей загиблих уже пройшли медичне обстеження та лікування, найближчим часом ще 15 осіб зможуть поїхати у лікувальні та оздоровчі заклади, розташовані не тільки в Україні, а й у Польщі та на Кубі. *** Впродовж 2007 р. страхові експерти з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Херсонській області взяли участь у 1124 перевірках стану охорони праці підприємств, установ та організацій, під час яких було виявлено 17 950 порушень нормативних актів з охорони праці. *** Державні підприємства «Ровенькиантрацит» і «Первомайськвугілля», що на Луганщині, успішно виконали в 2007 р. план щодо забезпечення побутовим паливом пільговиків. ДП «Ровенькиантрацит» відвантажило майже 118 тис. т вугілля, забезпечивши 21 131 особу, ДП «Первомайськвугілля» — понад 43 тис. т вугілля (7596 осіб). Соціальні завдання щодо забезпечення земляків паливом виконали також ДП «Свердловантрацит», «Луганськвугілля», «Антрацит», ВАТ «Лисичанськвугілля» та «Краснодонвугілля», шахта «Білоріченська».

НА ШЛЯХУ ДО ЗМІН

НА КРАЩЕ Якнайшвидше вивести вугільну галузь із затяжної кризи — таке непросте завдання поставив перед собою новий уряд. Практичним кроком для цього має стати Закон «Про підви$ щення престижності шахтарської праці», проект якого бу$ ло схвалено на одному з останніх засідань Кабінету Міні$ стрів України.

П

роект Закону прокоментував Міністр вугільної промисловості В. Полтавець. За його словами, значення ухвалення цього Закону парламентом важко переоцінити. Адже ситуація, яка склалася впродовж останніх років у галузі, є критичною. Нині на вугільних підприємствах здебільшого працюють спеціалісти пенсійного віку. За останні 7 років чисельність працівників, зайнятих на видобутку вугілля, скоротилася на 40% і становить менше 300 тис. осіб. Проект цього Закону передбачає запровадження погодинної оплати праці, що є нормою для більшості країн, які мають вуглевидобувні підприємства. Передбачено підвищення пенсій для шахтарів. Законопроект пропонує призначати пенсії за особливі заслуги шахтарям, стаж роботи яких становить не менше 15 років. Працівникам, що зайняті повний робочий день на підземних роботах і мають трудовий стаж на цих роботах 10 років, пенсії за віком або державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, призначені членам сімей зазначених осіб, підвищуватимуться на 25% прожиткового мінімуму, визначеного на відповідний рік для осіб, що втратили працездатність. Особи, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти загиблих шахтарів, шахтарів-інвалідів будуть зараховуватися до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів поза конкурсом. Діти шахтарів, батько (мати) яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, матимуть право навчатися у вищих навчальних закладах України за рахунок пільгової по-

зики, наданої підприємством, на якому працює (працював) батько (мати). Передбачається й низка преференцій для молодих спеціалістів, а також шахтарів, які не мають житла. Українська влада має намір встановити спеціальну державну нагороду — орден «За доблесну шахтарську працю», яким відзначатимуть кращих працівників галузі.

— Особлива турбота уряду,— наголосив В. Полтавець,— надання державної соціальної підтримки сім’ям працівників, які постраждали на виробництві. Задля цього міністерство спільно з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади і, звичайно ж, профспілками розроблятиме соціальні програми, які будуть спрямовані на надання підтримки кожній сім’ї працівників, що постраждали на виробництві. Фінансування соціальних програм здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств та інших джерел. Прийняття цього Закону потребуватиме щорічно з держбюджету близько 500 млн. грн. додаткових витрат. Однак такі видатки себе виправдають. Адже в умовах, коли запаси вугілля в Україні становлять 96% паливно-енергетичного балансу, вугільна галузь стає стратегічною основою економіки. «Нині ж склалося явне протиріччя між надзвичайно важливим значенням вугільної промисловості України для енергетичної безпеки держави й украй важким станом нашої галузі з огляду на її технічні, економічні, фінансові і соціальні показники. Тому й ставлення держави до проблем шахтарів повинно бути особливим,— підсумував керівник Мінвуглепрому.— Новий Закон, який, сподіваємося, підтримають народні депутати України, відкриває багато перспектив». Прес-служба Мінвуглепрому

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ЧУЖОЇ БІДИ НЕ БУВАЄ

ПОДЯКА ЗА ЛЮДЯНІСТЬ І ПОРЯДНІСТЬ На Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України покладено функції медичної, професійної та соціальної реабілітації по$ терпілих на виробництві. Якщо ці функції виконувати$ муться з душею, співчуттям до кожного потерпілого, то це не тільки компенсує фізичну та моральну травму людини, а й надихне на бажання жити і працювати ще краще, навіть втративши значний відсоток працездатності.

М

икола Бобров з дитинства мріяв бути комбайнером. Тому після закінчення школи, пройшовши відповідне навчання,

працював механізатором у місцевому радгоспі. Кожного літа він пересаджувався на комбайн і з радістю виконував свою роботу. Особисте життя Миколи, як і багатьох інших односельчан, не відрізнялося нічим особливим. Одружився, народилась донька, з сім’єю жив біля батьків. Але в житті, як відомо, є не лише світлі, а й темні смуги. І от така темна смуга у 2003 р. настала у М. Боброва. Працюючи комбайнером на комбайні ДОН-1500 у приватній фірмі, під час збирання сої 19 вересня 2003 р. з ним стався нещасний випадок. Не зупинивши двигуна комбайна, він вирішив прочистити та налагодити його робочий орган. Внаслідок порушення правил безпеки Миколі відрізало пра-

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

ву руку вище ліктьового суглоба. Тривале лікування, відчуття втрати повноцінності у молодому віці, думки про те, як далі заробляти на життя, виховувати дитину, не давали спокою ні вдень ні вночі. Працівники Снігурівського районного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Миколаївській області, який очолює Г. Зайцева, дбали про нього як про свого рідного, турбувалися про його долю. Були створені необхідні умови для надання своєчасного лікування потерпілого. Працівники відділення постійно цікавилися станом його здоров’я, забезпеченістю необхідними ліками та лікарськими засобами. За рахунок коштів Фонду було замовлено протез руки. Після лікування у стаціонарі потерпілий ще деякий час перебував на лікарняному, але дома упав, отримавши перелом плеча тієї ж правої руки. Після одужання директор ПВТФ «Агроділо» перевів М. Боброва на посаду майстра буді-

вельної бригади, але 13 жовтня 2004 р. він знову отримав виробничу травму. Внаслідок падіння з висоти він потрапив у лікарню з компресійним переломом першого поперекового хребця. І знову майже 5 місяців у лежачому стані потерпілий лікувався з думками про те, що, можливо, у подальшому не зможе самостійно навіть пересуватися. У цей тяжкий період на річці ледь не загинула його донька. І в цій ситуації начальник, усі працівники районного відділення Фонду не залишались осторонь від долі Миколи. Постійні зустрічі з потерпілим, його сім’єю, родичами, піклування дало результати. У Миколи ніби відкрилося друге дихання. Його відправили на Харківське державне протезне підприємство, де згідно з планом індивідуальної реабілітації йому виготовили протез руки, потім у Київ, де проходив медичну і соціальну реабілітацію, вчився користуватись штучною рукою. Побував Микола і в санаторії для людей з обмеженими фізичними можливостями в Одесі. Невідомо, як би склалася доля нашого героя, якби він не був застрахований у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Чи зміг би він отримати таке лікування, піклування, дорогий протез, який замінюватимуть йому кожні три роки, отримувати щороку ортопедичне взуття, щомісячні страхові виплати внаслідок втрати 50% працездатності тощо? Мабуть, навряд. Сьогодні Микола справляється з домашнім господарством не гірше від господарів, які мають цілі руки, ноги, має постійне місце роботи. Всі

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

внутрішні роботи в будинку, опалення та ремонти подружжя виконує самостійно. Микола продемонстрував нам свою майстерню, укомплектовану багатьма пристосуваннями, електричними та іншими інструментами та приладами, і користується ними господар з додержанням усіх вимог безпеки. Своїми руками виготовляє чудові полиці, планує найближчим часом добудувати третій поверх будинку і обладнати в ньому бібліотеку, побудувати сауну та ще багато чого виготовити своїми рука-

ми. А найголовніше — вони з дружиною підготували ще одну дитячу кімнату, бо чекають на поповнення. Побажаємо ж Миколі та його сім’ї всього найкращого, щоб не було більше у його житті тих випробувань і страждань, які він пережив, і в подальшому світла смуга життя вже не змінювалася на іншу. На прощання Микола, його рідні просили не забути в статті висловити їхню вдячність Фонду, особисто начальнику, всім працівникам Снігурівського районного відділення виконав-

чої дирекції Фонду за людяність і порядність при виконанні своєї роботи. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор На знімках: начальник Снігурівського районного відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Миколаївській області Г. Зайцева приїхала провідати М. Боброва; М. Бобров у своїй майстерні. Фото автора

ПРОШУ СЛОВА

РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ —

ОСОБЛИВУ УВАГУ Одним з пріоритетів соціальної по$ літики нашої держави є реабілітація інвалідів. Створення однакових з ін$ шими членами суспільства можливо$ стей для реалізації ними політичних, економічних, соціальних, інших прав і свобод, а також для якнайповнішого розвитку індивідуальних здібностей та задоволення особистих потреб є об’єктивними передумовами стано$ влення сучасної системи реабілітації інвалідів.

П

ереорієнтація вже існуючих і поява нових завдань соціальної політики у цьому напрямі спонукає до вдосконалення правового регулювання цих відносин. Правовому, організаційному та матеріально-фінансовому забезпеченню реалізації інвалідами своїх прав, потреб та інтересів слугує напрацьована нормативно-правова база, яка, на жаль, є недосконалою. У наш час, зумовлений різким зростанням рівня інвалідності серед потерпілих на виробництві, актуальною є не лише проблема медико-соціальної реабілітації потерпілих, а й підвищення дієвості її механізму та системного підходу до організації всього процесу. Робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України (далі — Фонд) здійснюють як медичну, так і соціальну реабілітацію інвалідів внаслідок трудового каліцтва. В процесі організації реабілітаційних заходів склалися різноманітні їх форми та методи роботи. Відділення Фонду в Запоріжжі має певні напрацювання у проведенні медико-соціальної реабілітації травмованих на виробництві. Сьогодні відділення надає потерпілим послуги щодо санаторно-курортного лікування, протезування, відшкодування та фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення за висновком МСЕК, забезпечує автомобілями, оплачує витрати на придбання палива та на транспортне обслуговування. Завданням Фонду на етапі здій-

снення медичної реабілітації є забезпечення та організація умов для своєчасного повноцінного лікування потерпілого, відновлення його працездатності. У 2007 р. відділенням Фонду у Запоріжжі було надано санаторнокурортні путівки до оздоровчих закладів Приазов’я, Західної України та Південного берегу Криму 115 особам. Всього додатковими видами допомоги у частині здійснення медичної реабілітації забезпечено 426 осіб. На це витрачено близько 1 млн. грн. На соціальну реабілітацію витрачено 1,6 млн. грн. За нашого сприяння 44 інваліди одержали автомобілі «Славута». Але найболючішим місцем є лікування потерпілого безпосередньо після його травмування. Відповідно до частини 7 ст. 13 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» підставою для оплати витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат потерпілому є акти розслідування нещасного випадку або професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Та всім відомо, що розслідування нещасного випадку чи профзахворювання та скла-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

45

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

дання відповідних актів займає певний час, а лікувати потерпілого потрібно негайно. Без акта Фонд ніяких виплат робити не може. Ось тут і починаються проблеми. Незважаючи на те, що між робочим органом Фонду і медичним закладом укладено договір про організацію цілеспрямованого лікування потерпілих на виробництві з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованих, заклад не погоджується лікувати потерпілих за власний рахунок, вимагає від підприємства або сімей потерпілих оплачувати лікування чи купувати лікарські засоби та вироби медичного призначення за власний рахунок. Це при тому, що після складання актів за формами Н-5 та Н-1 медичний заклад згідно з договором повинен надати робочому органу Фонду рахунок на оплату за лікування потерпілих, який буде оплачено. Якщо потерпілий або його родичі спроможні заплатити за лікування, то після отримання актів за формою Н-5 та Н-1 робочі органи Фонду відшкодовують їм понесені витрати. А що робити тим, хто не має коштів на оплату лікування? Незрозуміла в цьому питанні позиція медичних закладів, адже ніхто не відміняв дію ст. 49 Конституції України, яка визначає, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Згідно з офіційним тлумаченням, наданим рішенням Конституційного суду № 10-рп/2002 від 29.05.2002 р., положення частини третьої ст. 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно» треба розуміти так, що у цих закладах медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу, без попереднього, поточного або наступного розрахунку за надання такої допомоги. Не з усіма медичними закладами вдається укласти договори про організацію цілеспрямованого лікування потерпілих на виробництві. Справа в тому, що відповідно до вимог Зако-

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

ну та відповідних постанов правління Фонду робочими органами Фонду провадиться оплата тільки за ендопротези, лікарські засоби, вироби медичного призначення, додаткове харчування, постійний сторонній догляд за тяжкохворими відповідно до державних розцінок. А головні лікарі медичних закладів і деякі роботодавці вважають, що Фонд повинен оплачувати лікування потерпілого в повному обсязі, тобто, крім перерахованого, ще й оплачувати вартість операцій, розміри якої ними ж і встановлені, дезінфекцію приміщень лікарні, компенсувати заробітну плату всього персоналу — від прибиральниці до лікаря, та оплатити комунальні послуги лікарні. Тобто, вони намагаються вирішити питання фінансування закладу, а страждає потерпілий. При цьому з позиції роботодавця винним у такій ситуації вважається Фонд. На щастя, сказане стосується не всіх роботодавців. Наприклад, на одному з металургійних підприємств Запоріжжя серйозно постраждав молодий робітник, якого госпіталізували до медичного закладу, з яким у відділення Фонду було укладено договір. Хірурги з першого дня почали вимагати від родичів оплати лікування. А у хлопця батьки — інваліди, грошей на лікування немає. До відділення Фонду звернулися представники роботодавця з проханням надати допомогу у вирішенні питання оплати лікування, доки буде складено акти розслідування нещасного випадку. Ми не могли не піти назустріч: спеціалісти відділення Фонду підказали представникам підприємства, які документи необхідно отримати від лікувального закладу, як правильно оформити документи на оплату лікування потерпілого. Після того, як були складені акти за формами Н-5 та Н-1, підприємство звернулося з листом до відділення Фонду щодо відшкодування зазначених витрат і надало відповідні документи. Витрачені підприємством кошти на лікування потерпілого було повернуто. Тобто, якщо є бажання, то, не-

зважаючи на недосконалість нормативно-правової бази, завжди можна знайти порозуміння у вирішенні будь-якого питання. Основним механізмом здійснення повноцінної реабілітації інваліда є розроблена МСЕК індивідуальна програма реабілітації (далі — ІПР). Вона є обов’язковою для виконання установами, організаціями всіх форм власності. Інвалід також зобов’язується активно сприяти реалізації програми реабілітації. Обов’язковими складовими програми мають бути експертна діагностика, заходи медичної, соціально-побутової та професійної реабілітації. Виконання ІПР здійснюється реабілітаційними закладами за наявності ліцензії на право займатися цим видом діяльності. Розробка ІПР інвалідів, її впровадження, наступний контроль і коригування потребують зусиль, взаємозв’язку виконавців як робочих органів Фонду і лікувально-профілактичних закладів, так і МСЕК. Тому ефективність заходів медико-соціальної реабілітації може бути досягнута лише внаслідок злагодженої роботи цих трьох сторін. У відділенні виконавчої дирекції Фонду у Запоріжжі функціонує відділ з питань медико-соціального забезпечення. Зараз у нас на обліку перебуває близько 5000 осіб, які потребують реабілітації. Для обслуговування такої кількості людей потрібні значний обсяг робочого часу та увага спеціалістів відділення. З огляду на постійне зростання обсягів роботи і на те, що у відділенні працює лише чотири економісти та один лікар, зрозуміло, що це ускладнює ситуацію та не дає можливості ефективно вирішувати проблеми кожного інваліда і приділяти їм достатньо часу, залишає негативний відбиток на загальній картині роботи відділення. М. ЗЯКУН, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Запоріжжі

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ОФІЦІЙНО

ВІТАЄМО

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (Витяг)

КРАВЦЮ Володимиру Юрійовичу, заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Держгірпромнагляду України, у березні виповнилося 60 років. Трудова діяльність В. Кравця пов’язана з вугільною промисловістю країни. Він пройшов шлях від робітника очисного вибою до начальника дільниці шахти. Обіймав відповідальні посади в комсомольських і партійних органах. Працював у Міністерстві вугільної промисловості та на ДП «Укрвуглепостачкомплект». З 1999 р. Володимир Юрійович працює в Держгірпромнагляді: головним державним інспектором, заступником начальника управління організації державного нагляду у вугільній промисловості. З 2007 р. відає кадровими та адміністративними питаннями. На всіх посадах В. Кравець зарекомендував себе кваліфікованим спеціалістом, відповідально ставиться до виконання обов’язків. Гірничий інженер за фахом, він зробив вагомий внесок у розвиток вугільної промисловості, організацію державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в галузі. За сумлінну працю нагороджений знаками «Шахтарська слава» та «Шахтарська доблесть» усіх ступенів, відзнакою Держнаглядохоронпраці «За доблесну службу». Від щирого серця вітаємо ювіляра, бажаємо міцного здоров’я, довгих років життя, щастя та добробуту.

43. Статтю 1 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’яз" кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (Відо" мості Верховної Ради України, 2001 р., № 17, ст. 80; 2003 р., № 26, ст. 192; 2006 р., № 9—11, ст. 96; 2007 р., № 7—8, ст. 66) викласти в такій редакції: «Стаття 1. Встановити відповідно до класів професійного ризику вироб" ництва такі страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво" рювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхування від неща" сного випадку): Клас професій" ного ризику ви" робництва

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Страховий Клас професій" тариф ного ризику ви" (у відсотках до робництва фактичних витрат на опла" ту праці найма" них працівників) 0,66 0,67 0,68 0,69 0,70 0,72 0,73 0,75 0,76 0,78 0,80 0,82 0,83 0,85 0,90 0,94 0,96 1,03 1,06 1,07 1,08 1,09 1,16

24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46

Страховий Клас професій" тариф ного ризику ви" (у відсотках до робництва фактичних витрат на опла" ту праці найма" них працівників) 1,20 1,23 1,29 1,35 1,41 1,48 1,50 1,51 1,55 1,56 1,67 1,68 1,76 1,77 1,86 1,87 1,89 1,90 1,93 1,95 2,00 2,01 2,09

47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на опла" ту праці найма" них працівників) 2,14 2,16 2,18 2,35 2,37 2,42 2,44 2,47 2,56 2,64 2,91 2,92 3,00 3,38 3,66 3,80 4,09 4,30 6,51 6,62 13,60’’

44. У Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво" рювання, які спричинили втрату працездатності» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 46—47, ст. 403; 2001 р., № 17, ст. 80; 2006 р., № 27, ст. 234; 2007 р., № 7—8, ст. 66, № 22, ст. 292): 1) абзац десятий пункту 7 частини сьомої статті 17 і пункт 7 частини пер" шої статті 22 виключити; 2) у пункті 3 розділу ХІ «Прикінцеві положення»: у абзаці третьому виключити слова «і моральної (немайнової)»; після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року». У зв’язку з цим абзаци четвертий—сьомий вважати відповідно абзацами п’ятим—восьмим.

Президент України м. Київ, 28 грудня 2007 року № 107 — VI

В. ЮЩЕНКО

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! У п. 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних ви падків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00 6.02 04) передбачено ситуацію, коли член комісії з розсліду вання нещасного випадку притримується іншої думки, ніж інші члени комісії. Вона викладається письмово і додається до акта розслідування. Чи зобов’язаний член комісії в цьому випадку підписувати ак ти за формами Н 1 (або НПВ), Н 5, якщо він підписує виклад зміс ту окремої думки, чи це означає, що підписавши окрему думку, він не зобов’язаний підписувати основний акт? (Ю. Закржевський, начальник відділу охорони праці групи «Лукойл Нафтохім» ТОВ «Карпатнафтохім», Івано Франківська область)

Відповідно до п. 51 Порядку роз" слідування та ведення обліку нещас" них випадків, професійних захворю"

вань та аварій на виробництві, за" твердженому постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112,

21 листопада 2007 р. о 8 год 30 хв начальнику дільниці зате лефонував працівник і повідомив, що напередодні він травмував ногу на робочому місці і йде до лікаря. Через 10 робочих днів пра цівник приніс листок непрацездатності, в якому було зазначено причину непрацездатності як «нещасний випадок на виробниц тві та його наслідки», а також встановлено діагноз: «пошкод ження зв’язок суглоба ноги». За дорученням директора було проведено опитування началь ника дільниці і працівників бригади, в складі якої працював цей пра цівник, в результаті якого було виявлено, що того дня, коли пра цівник, за його словами, травмував ногу, від нього не надходило ні яких нарікань на здоров’я, ніхто з працівників бригади не бачив, щоб він падав чи спотикався. Після закінчення робочого дня вони всі разом йшли до зупинки громадського транспорту і цей праців ник йшов не кульгаючи. Всі ці обставини працівники бригади і на чальник дільниці виклали в своїх пояснювальних записках. На пись мове звернення підприємства до травмпункту була надана довід ка, що працівник 21 листопада звертався до лікаря о 9 год. 20 хв. Яким актом потрібно документально оформити цей випадок? (О. Тимощик, інженер з охорони праці, Київ)

Відповідно до п. 10 Порядку роз" слідування та ведення обліку нещас" них випадків, професійних захво" рювань і аварій на виробництві, за" твердженого постановою Кабінету

Міністрів від 25 серпня 2004 р. № 1112 (далі — Порядок) робото" давець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’яза" ний негайно утворити наказом комі"

Чи повинно підприємство сьогодні одержувати дозвіл на технічний огляд і випробування вантажопідіймальних кранів і машин, якщо після прийняття постанови Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, яка затвердила Порядок видачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, підприємство не купувало но вих кранів і машин і чи обов’язково на підприємстві створюва ти окремий незалежний підрозділ з технічного огляду та випро бування вантажопідіймальних кранів і машин? (А. Кобець, Харків)

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

примірники актів за формами Н"5, Н"1 (або НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п’яти днів після оформ" лення матеріалів спеціального роз" слідування. У разі незгоди із змістом акта за формами Н"5, Н"1 (або НПВ) член комісії письмово викладає окре" му думку, яка додається до акта і є йо" го невід’ємною частиною, про що за" значається в акті за формою Н"5. Отже, член комісії обов’язково повинен підписати складені комісією із спеціального розслідування акти за формами Н"5 і Н"1 (або НПВ) та викладену окрему думку. сію з розслідування нещасного ви" падку (а не проводити опитування). Висновок про те, чи пов’язаний цей випадок із виробництвом, нале" жить до компетенції комісії, яка ро" бить його на підставі опитування по" терпілого, свідків, причетних осіб, з’ясування обставин та причин. Якщо за результатами роботи комісії не підтверджено факт трав" мування працівника у робочий час при виконанні трудових обов’язків, у такому випадку не складається акт за формою Н"1 (або НПВ). Про зазна" чені обставини комісія із спеціаль" ного розслідування робить відповід" ний висновок в акті за формою Н"5. Г. СУСЛОВ, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Суб’єктам господарювання, які були утворені, виконували роботи під" вищеної небезпеки та/або експлу" атували об’єкти підвищеної небезпе" ки до набрання чинності Порядку ви" дачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охороною пра" ці та його територіальними орга" нами, затвердженого постановою

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, отримувати дозволи на по" чаток виконання цих робіт та початок експлуатації об’єктів підвищеної не" безпеки не потрібно. Разом з тим якщо суб’єкт госпо" дарювання має намір розпочати ви" конання робіт, на які раніше не ви" магалось отримання дозволу, він по" винен отримати відповідний дозвіл. Отримання дозволу на експлуата"

цію вантажопідіймальних кранів і машин, які були введені в експлуата" цію до 15.10.2003 р., не потрібно, оскільки введення їх в експлуатацію уже було здійснено згідно з відповід" ними рішеннями. Порядок проведення огляду, ви" пробування та експертного обсте" ження (технічного діагностування) ма" шин, механізмів, устаткування під" вищеної небезпеки, затверджений

Українсько російське ВАТ «Дружківський завод газової апара тури» 09.08.2006 р. одержало дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки. Дозвіл дійсний до 09.08.2011 р. На за гальних зборах акціонерів 18 квітня 2007 р. було прийнято рі шення про перейменування заводу на ВАТ «ГРЕТА», на підставі чо го було одержано свідоцтво № 180303 від 13.06.2007 р. на нову назву заводу. При зміні назви підприємства не змінилися ні вид економічної діяльності, ні перелік робіт підвищеної небезпеки, ні керівництво товариства, ні адреса підприємства. На наше звер нення з проханням внести до вищевказаного дозволу нову назву підприємства територіальне управління Держгірпромнагляду по Донецькій області відмовилося внести зміну на підставі того, що постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631 не передбачено процедуру переоформлення дозволів у разі зміни наз ви підприємства. Нині нас зобов’язують оформляти новий дозвіл і знову оплачувати усі необхідні платежі. Чи правомірно це? (В. Аннєнков, директор ВАТ «ГРЕТА», м. Дружківка, Донецька область)

Якщо новоутворений суб’єкт гос" подарювання ВАТ «ГРЕТА» є право" наступником українсько"російського ВАТ «Дружківський завод газової апаратури» і це зазначено у відпо"

відних документах (статуті, протоко" лі, наказі тощо) і якщо воно продов" жуватиме виконувати роботи підви" щеної небезпеки та/або експлуату" вати об’єкти, машини, механізми,

постановою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687, та інші норма" тивно"правові акти установлюють порядок проведення технічних оглядів та вимоги до фахівців і підприємств, які проводять зазначені роботи. П. ПОШКУРЛАТ, начальник відділу нагляду у будівництві, за підйом" ними спорудами та котлонагляду Держ" гірпромнагляду

устаткування підвищеної небезпеки на підставі виданого раніше україн" сько"російському ВАТ «Дружківський завод газової апаратури» дозволу тим же складом навчених працівни" ків, на тому ж самому устаткуванні без зміни технологічних процесів, умов та місця виконання робіт (ек" сплуатації об’єктів) тощо з дотри" манням вимог законодавства про охорону праці, то на підставі норм Цивільного кодексу України (ст. 108) та Господарського кодексу України (п. 5 ст. 59) вищезазначений дозвіл вважається дійсним для ВАТ «ГРЕТА» до закінчення терміну його дії без переоформлення. Г. БОЛЬМАН, начальник управ" ління науково"технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду

У журналі № 8 за 1998 р. було опубліковано Перелік підпри ємств і об’єктів, робота на яких становить підвищену небезпе ку і де встановлюється безпосередній інспекторський нагляд за станом безпеки праці. У п. 11 (Котлонагляд і нагляд за підйомними спорудами) цього Переліку сказано, що ця вимога не стосується парових котлів з тиском пари до 0,07 МПа та водогрійних котлів з температу рою нагрівання води не вище 115 °С. Чи діє ця норма нині і чи підлягають реєстрації в інспекції котлонагляду водогрійні котли з температурою нагрівання во ди не вище 115 °С? (С. Чуприн, головний механік ДП «Донбасантрацит», м. Красний Луч, Луганська область)

наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 р. № 125, за" реєстрованими у Міністерстві юс" тиції 05.11.96 р. за № 655/1680 (НПАОП 0.00"1.29"96), із змінами та доповненнями (далі — Правила). Котли, на які поширюються вимо" ги Правил, до пуску в роботу підля" гають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду, за ви" нятком парових і водогрійних котлів з поверхнею нагріву менше 6 м2.

Вимоги до безпечної експлуата" ції парових і водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою на" гріву води не вище 115 °С встанов" лено Правилами будови і безпеч"

С. БАБЕНКО, головний спеціаліст управління організації державного на" гляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

ної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кг/см2), водогрійних котлів і водо" підігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С, затвердженими

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Чи мають право лаборанти та інженерно технічні праців ники санітарно промислової лабораторії на безплатне одержан ня молока? В обов’язки лаборанта входить проведення різних хімічних досліджень як у межах виробництва, так і в лабора торних умовах при використанні різних кислот та хімічних препаратів. Чи є якісь інші нормативні документи, крім тих, що стосу ються атестації робочих місць, що передбачають безплатну видачу молока для працівників вищевказаних професій? (А. Пастух, начальник відділу охорони праці ВАТ «Текстерно», Тернопіль)

Статтею 7 Закону «Про охоро" ну праці» визначено, що право на пільги і компенсації, у тому числі на безплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів, ма" ють працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвердженому постано" вою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та не" безпечності факторів виробничого середовища, важкості та напру" женості трудового процесу, яка за" стосовується під час проведення атес" тації робочих місць за умовами праці, визначено, що шкідливі умови

праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або йо" го потомство. Умови і характер пра" ці, при яких рівень шкідливих вироб" ничих факторів не перевищує гігіє" нічних нормативів, вважаються до" пустимими. Пільги і компенсації, пе" редбачені за роботу із шкідливими умовами праці, за роботу з допусти" мими умовами праці не надаються. Перелік хімічних речовин, під час роботи з якими з профілактичною метою рекомендується вживання молока або інших рівноцінних хар" чових продуктів, затверджений Міні" стерством охорони здоров’я СРСР 04.11.87 р. за № 4430"87, а постано" вою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П"13 затверджено Порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних

Порядок проведення обов’язкового профілактичного нарко логічного огляду затверджений постановою Кабінету Міністрів від 06.11.97 р. № 1238, а Порядок проведення обов’язкових попе редніх та періодичних психіатричних оглядів — постановою Ка бінету Міністрів від 27.09.2000 р. № 1465. У цих документах від сутні вимоги стосовно обов’язків роботодавця організовувати та проводити визначені медогляди за свої кошти. Основним джерелом фінансування діяльності підприємств з газопостачання та газифікації є транспортний тариф, що встановлює НКРЕ. За чий рахунок повинні проводитись первинний і періодичний наркологічний та психіатричний огляди, і чи може підприємство з газопостачання та газифікації включати до собівартості про дукції, робіт, послуг (при визначенні транспортного тарифу) ви трати на проходження працівниками газового господарства профілактичних наркологічних та психіатричних оглядів? (Г. Жусов, заступник голови правління з охорони праці відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», Луганськ)

Відповідно до ст. 169 Кодексу за" конів про працю України та ст. 17 Закону «Про охорону праці» робо" тодавець зобов’язаний за свої кош" ти забезпечити фінансування та ор"

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

ганізувати проведення попередньо" го (під час прийняття на роботу) і пе" ріодичних (протягом трудової діяль" ності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, робо"

харчових продуктів робітникам і служ" бовцям, зайнятим на роботах із шкід" ливими умовами праці. Тобто слід розрізняти поняття «рекомендується вживати молоко» всім працівникам, які застосовують або виробляють хімічні речовини, зазначені у Переліку, і поняття «без" платно надається» за роботу із шкід" ливими умовами праці. Якщо ж концентрація хімічних ре" човин на робочому місці не переви" щує гранично допустимих концен" трацій (умови праці допустимі), без" платна видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів мож" лива в порядку, встановленому ко" лективним договором, лише з при" бутку, що залишається на підприєм" стві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету (ст. 7 Закону «Про охорону праці»). Відповідно до п. 3 постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П"13 у разі забезпечення нормальних умов праці адміністрація та проф" спілковий комітет за погодженням з радою трудового колективу підпри" ємства (об’єднання) приймають рі" шення щодо припинення видачі молока. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спе" ціаліст Державної експертизи умов пра" ці України Міністерства праці та соціаль" ної політики

тах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є по" треба у професійному доборі, що" річного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я від 21 травня 2007 р. № 246. Згідно з цим Поряд" ком при проходженні попереднього та періодичного медичних оглядів працівники, для яких є обов’язковим первинний і періодичний профілак" тичні наркологічні огляди, повинні надати комісії з проведення медич" них оглядів сертифікат про прохо" дження профілактичного нарколо" гічного огляду, а працівники, для яких є обов’язковими попередній та пе" ріодичні психіатричні огляди,— до" відку про проходження поперед" нього (періодичного) психіатричного огляду.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Виходячи із сказаного, прохо" дження профілактичних наркологіч" них та психіатричних оглядів у таких випадках по суті є невід’ємною час" тиною попереднього та періодич" ного медичних оглядів. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Зако" ну «Про оподаткування прибутку підприємств» платнику податку на" дано право включати до валових ви" трат суми витрат, сплачених (нара" хованих) протягом звітного періоду у зв’язку з охороною праці. Перелік заходів та засобів з охо" рони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до вало" вих витрат, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 27.06.2003 р.

№ 994. Зокрема, до таких заходів включається проведення обов’язко" вого попереднього, періодичного (по" запланового) медичного огляду пра" цівників. Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону до складу валових витрат не належать будь"які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, пла" тіжними та іншими документами, обо" в’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, платник податку має право включити до складу вало" вих витрат витрати на організацію заходів з охорони праці відповідно

до постанови Кабінету Міністрів від 27.06.2003 р. № 994 за умови їх належного документального оформ" лення. Одночасно зазначаємо, що від" повідно до підпункту 4.4.2 ст. 4 За" кону України «Про порядок пога" шення зобов’язань платників подат" ків перед бюджетами та державни" ми цільовими фондами» надання роз’яснення окремих положень по" даткового законодавства та поряд" ку їх застосування належить до пов" новажень Державної податкової ад" міністрації України. В. МАТВІЙЧУК, заступник Міні" стра фінансів України

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ ! На адресу редакції продовжують надходити листи без зазначення прізвища, місця проживання, не підписані ав" торами, а також надіслані факсом або електронною поштою. Нагадуємо, що відповідно до вимог ст. 5 Закону «Про звернення громадян» у зверненні повинно бути чітко сфор" мульовано запитання, на яке ви хочете отримати роз’яснення, має бути повністю вказано прізвище, ім’я, по бать" кові (а не ініціали), адреса проживання (або роботи); звернення має бути підписаним (із зазначенням дати) та наді" слано до редакції поштою. Звернення, що не відповідають таким вимогам, не розглядаються державними органами, за роз’ясненнями до яких звертається редакція з вашими запитаннями. Редакція просить надсилати свої листи, оформивши їх належним чином, і тільки через поштові відділення зв’язку.

Оперативні дані про стан виробничого травматизму за 2007 р. порівняно з 2006 р. По напрямах нагляду

По регіонах 2007 Адміністративні одиниці

2006

+/–

Кількість нещасних випадків У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смертель" Усього смертель" Усього смертель" них них них

Україна 18 192 АР Крим 574 Вінницька обл.

434 Волинська обл.

265 Дніпропетровська обл. 1175 Донецька обл.

6300 Житомирська обл.

371 Закарпатська обл.

107 Запорізька обл.

731 Івано"Франківська обл. 208 Київська обл.

976 Кіровоградська обл.

295 Луганська обл.

2206 Львівська обл.

743 Миколаївська обл.

234 Одеська обл.

362 Полтавська обл.

436 Рівненська обл.

239 Сумська обл.

512 Тернопільська обл.

157 Харківська обл.

649 Херсонська обл.

227 Хмельницька обл.

332 Черкаська обл.

275 Чернівецька обл.

99 Чернігівська обл.

285

1176 45 29 20 96 308 24 15 35 22 153 15 98 40 16 35 34 22 20 18 47 12 24 22 10 16

18 992 555 504 297 1305 6166 375 90 776 246 1046 323 2453 765 256 432 474 256 514 173 744 211 341 273 106 311

1077 47 30 20 97 201 17 13 46 17 131 15 88 47 15 42 27 17 22 33 49 16 26 26 12 23

–800 19 –70 –32 –130 134 –4 17 –45 –38 –70 –28 –247 –22 –22 –70 –38 –17 –2 –16 –95 16 –9 2 –7 –26

99 –2 –1 0 –1 107 7 2 –11 5 22 0 10 –7 1 –7 7 5 –2 –15 –2 –4 –2 –4 –2 –7

2007

2006

+/–

Кількість нещасних випадків

Напрям нагляду Усього Вугільна промисловість 6569 Гірничорудна та нерудна промисловість 538 Нафтогазовидобуток і геологорозвідка 41 Енергетика 336 Будівництво 1260 Котлонагляд, підйомні споруди 73 Машинобудування 2053 Металургійна промисловість 966 Хімічна промисловість 351 Транспорт 843 Зв’язок 164 Використання газу для промислових потреб 107 Житлокомунгосп та побутове обслуговування 375 Агропромисловий комплекс 2165 Деревообробна, легка, текстильна промисловість 315 Соціально"культурна сфера і торгівля 2036 Усього 18 192

У т. ч. У т. ч. У т. ч. смер" Усього смер" Усього смер" тельних тельних тельних 268

6749

168

–180

100

37

556

26

–18

11

9 36 155

53 353 1176

5 38 152

–12 –17 84

4 –2 3

28 48

111 2026

31 61

–38 27

–3 –13

48 28 106 18

1098 459 901 161

42 20 99 19

–132 –108 –58 3

6 8 7 –1

4

115

14

–8

–10

38

402

36

–27

2

192

2479

197

–314

–5

15

308

15

7

0

146 2045 1176 18 992

154 1077

–9 –800

–8 99

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

51

Навчальний центр МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держгірпромнагляду З питань охорони праці Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) Правил безпеки систем газопостачання України Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Вартість навчання від 120 грн. У зв'язку з розширенням навчальної бази центру для навчання посадових осіб підприємств з питань охорони праці, а також професійного навчання робітників з професій будівельної галузі запрошуємо на роботу Методистів Викладачів Вимоги: вища технічна або педагогічна освіта. Заробітна плата за результатами співбесіди.

03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької, 12). Тел.: 241 77 60, 241 95 55 тел./факс 241 77 59

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

РЕКЛАМА

РЕКЛАМА

ВАТ «УНДІПП ім. Т. Г. Шевченка» розробив НПАОП 22.1#1.02#07 «Правила охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості», зареєстровані в Мін'юсті 26.12.2007 за № 1395/14662, та «Довідкові відомості» до них на заміну НПАОП 1.9.40#1.01#96. З питань придбання звертатися: ВАТ «УНДІПП ім. Т. Г. Шевченка», вул. Володимира Великого, 4, м. Львів, 79026 Тел. (032) 242 15 34; E#mail: inpolshevch@ukr.net

ДП «Подільський експертно технічний центр» проводить спеціальну підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі. За довідками звертатися: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 74, каб. № 3, тел.: 8 (0382) 69#95#11, 79#73#83

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

53

РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

РЕКЛАМА РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

59

РЕКЛАМА

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання, в тому числі короткострокове, за модульною системою за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально#побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні; слюсар КВПіА;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням

спеціальних страхувальних засобів (висотно#верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77

Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

РЕКЛАМА

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36 24 57, 36 24 58, тел./факс: (0562) 39 87 96

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495#78#69, моб.: 8 (050) 977#30#70, 8 (095) 457#88#12 E#mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно#охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

ПРОПОНУЄ  Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту  Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір)  Журнали обліку з будівництва ПРОВОДИТЬ  Навчання з питань охорони праці посадових осіб Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 66.05.30—80.42.0 вид. 03.11.2005 р.

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280 74 20, 254 34 55, 592 27 67.

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, монтажників електрич них підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2008

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПР АЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 1,80 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 1,80 2. Палити заборонено (знак, 115 см2) ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ 2,40 (знак, 265 см ) вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 2,40 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 2,40 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 34,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 3,00 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 1,80 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) 2 ) 2,40 (знак, 230 см Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 2,40 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 2,40 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. ВантажноBрозвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 1,80 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 2,40 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 3,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 3,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку × 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 60). приміщень (плакат) 6,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 52,00 грн.

14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 6,00 3,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 3,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,48 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ9100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559919951, 558974911

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУ ДЬ9ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

Тел.: (044) 296905968, 559962979

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 3/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково9виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.