2008-05rus

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 5/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Научно9производственный журнал «ОХРАНА ТРУДА»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.

Их все меньше и меньше, кажущихся сегодня леген дарными людей, принесших Победу. И в мирной жизни они находятся на передовой. Таким всегда был и остается поныне Александр Петрович Романченко, бывший заместитель начальника теруправления Гос надзорохрантруда по Донецкой области, отметив ший в начале нынешнего года свое 80 летие. Он родился в работящей, дружной семье, которая жила в селе Новоандреевка Волновахского района на Донетчине. Три брата и три сестры было у Алек сандра. Отец Петр Никитович и мать Мария Андре евна (Мать Героиня!) учили детей труду и чести. И когда началась война, они стали частичкой той си лы, которая сломала хребет гитлеровской орде. Один из братьев участвовал еще в 1938 г. в боях на озере Хасан, затем в войне с Финляндией. Полу чил тяжелые увечья, долго болел и умер. Второй по гиб в 1944 г. Александр, как и его ровесники, стал бойцом трудового фронта. Вместе с женщинами, заменившими в цехах и на хлебных нивах своих от цов, мужей и братьев, работали подростки и дети... У Александра всегда была тяга к «железкам». Они и привели его в Донецкий металлургический техникум. Здесь он встретил Победу. Никогда в жизни не видел большего ликования. Центральная площадь города, все примыкающие к ней улицы за полнены людьми. Пение, смех, слезы, танцы… Незнакомая женщина ухватила парнишку за ру ку и никак не хотела отпустить. Сказала, что он очень похож на ее сына, который погиб на войне. Настойчиво звала к себе. В честь Победы и в память о ее не вернувшемся домой сыне выпил он тогда впервые в жизни сто грамм. После окончания техникума А. Романченко напра вили на знаменитый металлургический комбинат «Азовсталь», которому и отдал половину своей жиз ни. В Мариуполе (тогда — Жданов) получил высшее образование. Здесь же нашел себе спутницу жизни.

Несколько лет назад они с Анной Ивановной, рабо тавшей до ухода на пенсию заместителем началь ника центральной заводской лаборатории коксо химзавода, скромно отметили золотую свадьбу. Ну а вторая половина жизни — это технадзор. С «Азовстали» не отпускали, пока не вмешалась Москва: шло укрепление промышленной безопас ности. В органы технадзора подбирали проверен ных на производстве специалистов. Сначала рабо тал начальником Мариупольской инспекции, а за тем как заместитель начальника теруправления воз главлял надзор над всеми объектами повышенной опасности, в том числе и родной «Азовсталью». «Надеюсь, она Вас тоже не забывает?» — спраши ваю у ветерана. Впрочем, ответа не жду: другие вре мена, новые люди… Александр Петрович бла годарит за жур нал со статьей о 60 летии тер управления, которому от дал десятиле тия жизни. По казывает позд равление и Почетную грамоту, полученные в день 80 летия. Увы, сейчас у него и Анны Ивановны, которая пе ренесла инсульт и не встает с постели, трудные дни. Своих детей у них нет. Поддерживают племянник Валерий и его жена Нина. Подрастает их сын Алек сандр. Добрые слова говорит А. Романченко о Га ле, чуткой женщине, помогающей в быту по направ лению собеса. С Днем Победы вас, дорогие Александр Петрович и Анна Ивановна! Вам и всем участникам Великой Отече ственной войны искренне желаем здо ровья, бодрости духа и сил, достатка и бла гополучия, признания и душевной благо дарности от новых поколений за ваш вклад в дело мира и защиты людей труда. Геннадий ЩУРОВ, наш собкор На снимках: участник Великой Отечественной войны А. Романченко; Александр Петрович и Анна Ивановна Романченко с родственниками; поздравления и Почетная грамота юбиляру в честь 80"летия. Фото автора

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 4 (166 ) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці ІГОР ПАРФЕНЮК О. ЛАТУШКО, СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ М. БОРКУТА ІГОР ПАРФЕНЮК В. КЛИМЕНКО В. ГЛУЩЕНКО

Почути проблеми працівників День охорони праці в Україні Шахта «Лісова»: на шляху від трьох «С» до лідерства Головне — бажання, а результати будуть Є перший, регіональний! Викорінити формалізм у роботі Про охорону праці у проблемних галузях виробництва Львівщини Така вона — формула щастя Необхідно засукати рукава та працювати

3 5 7 9 10 11 12 13 15

Безпека праці ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК ВАДИМ КОБЕЦЬ І. ВАСИЛЬЄВ, КАТЕРИНА ЦВІГУН ВАДИМ КОБЕЦЬ ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК М. ГАЙТУКІЄВА В. ЯКИМЕНКО Т. ДУДКОВСЬКИЙ Т. НАЗАРЕНКО

Проблем на селі багато, але не скрізь ними переймаються Продовжуючи славні традиції Рибалки працюють з ризиком для життя Навести порядок на об’єктах газового господарства Газопроводи шукають господарів Ходимо по порохових бочках Чи варто випробовувати Боже довготерпіння? Смерть на руїнах, або Коли мародерство стає бізнесом Якщо немає контролю Убивча ініціатива Нормативно@правова база в сфері поводження з вибуховими матеріалами Погляд крізь роки

17 19 21 23 24 24 26 27 28 30 31 32

Медицина праці С. ВЄТРОВ С. ДНІСТРЯН

Підстав для оптимізму немає Сумне лідерство триває

37 39

Соціальний захист ГЕННАДІЙ ЩУРОВ

Про основні показники бюджету Фонду на 2008 рік Допомогти в біді, та головне — запобігти їй

41 42

Офіційний розділ У Федерації профспілок України За листами читачів

45 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки: перевірка заходів у рамках проведення Всесвітнього дня охорони праці (зліва направо): бурильники Роменської експедиції ДП «Чернігівнафтогазгеологія» О. Бандоля та М. Садовничий, заступник начальника експедиції з охорони праці І. Івасин, буровий майстер В. Бородуля та державний гірничотехнічний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Сумській області М. Войтенко © ОХОРОНА ПРАЦІ

Фото В. КОБЦЯ

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.04.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 11 437 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 22 329 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

ТРУДОВИЙ СПІР В И Р І Ш Е Н О



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович — начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

289 70 09

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович —

а засіданні Президії Федерації профспілок України 3 квітня 2008 р. підписано Угоду про вирішення ко@ лективного трудового спору між Кабінетом Міністрів та Федерацією профспілок України. Угодою передбачено врегулювання питань, що сто@ суються збільшення величини прожиткового мінімуму, внесення змін до Методики обчислення сукупного дохо@ ду сім’ї, а також внесення змін до нормативних актів Ка@ бінету Міністрів України в частині забезпечення соціаль@ ного діалогу. Колективний трудовий спір вважається вирішеним, враховуючи, що Кабінет Міністрів взяв зобов’язання: 1) розглянути питання щодо актуалізації наборів при визначенні величини прожиткового мінімуму для соціаль@ но@демографічних груп населення під час формування проекту Державного бюджету України на 2009 рік; 2) разом із профспілковою стороною розглянути мож@ ливість збільшення вартості величини прожиткового міні@ муму на розмір ставки податку з доходів фізичних осіб або удосконалення порядку стягнення податку на дохо@ ди фізичних осіб під час формування проекту Державно@ го бюджету України на 2009 рік; 3) під час формування проекту Державного бюджету України на 2009 рік розглянути можливість внесення змін до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї, що за@ стосовується для призначення державної соціальної до@ помоги, без урахування в ньому сум сплачених податків і внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; 4) у квітні 2008 р. затвердити зміни до постанови Ка@ бінету Міністрів України від 28.12.92 р. № 731 «Про за@ твердження Положення про державну реєстрацію нор@ мативно@правових актів міністерств, інших органів вико@ навчої влади, органів господарського управління та кон@ тролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер» у частині по@ дання відомостей щодо проходження проектом норма@ тивно@правового акта, що стосується соціально@трудової сфери, процедури узгодження із всеукраїнськими профе@ сійними спілками та їх об’єднаннями та всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців. У присутності голови Національної служби посеред@ ництва та примирення України О. Окіса документ підпи@ сали: від профспілок — Голова Федерації профспілок Ук@ раїни О. Юркін, від Кабінету Міністрів України — Міністр праці та соціальної політики України Л. Денісова.

Н

Фото К. РУДИКА

заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — 289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 724 22 13

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ?100, вул. Попудренка, 10/1. E?mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Коротким рядком Теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області передало до прокуратури матеріали про грубе порушення норм безпеки на шахті «Вугіллясервіс» у Шахтарську. Через відсутність охорони та контролю з боку керівництва у виробки шахтодільниці цього приватного підприємства проникли три особи, які внаслідок спалаху метану одержали опіки обличчя та рук. Незважаючи на те, що заборона на ведення тут гірничих робіт діяла з 19 лютого поточного року, несанкціоноване видобування палива на дільниці велося 13—15 березня. При цьому у виробці зафіксовано недопустимий вміст метану. *** Теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області занепокоєно станом охорони праці на підприємствах деревообробної промисловості. Цільова перевірка у ТОВ «Атиква», «Столяр», «Галатея», «Карат6М» та ін. (всього 20 підприємств) виявила 395 порушень нормативно6правових актів з охорони праці. Призупинено експлуатацію 51 одиниці обладнання. До адміністративної відповідальності притягнено 14 посадових осіб, з них 4 — перші керівники. *** Теруправління Держгірпромнагляду по Івано6Франківській області здійснює нагляд за роботою майже 28 тис. суб’єктів господарської діяльності. В 2007 р. було виявлено 43 тис. порушень нормативно6правових актів з охорони праці, призупинено роботу 7862 об’єктів. Накладено штрафи на 2139 посадових осіб, у тому числі — на 1104 перших керівників на загальну суму 180 тис. грн.

19 матеріалів на керівників підприємств направлені в органи прокуратури.

У ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ПОЧУТИ ПРОБЛЕМИ ПРАЦІВНИКІВ

У Федерації профспілок України 3 квітня 2008 р. відбулась зустріч представників профспілок з Прем’єр міністром Ук раїни Юлією Тимошенко. Під час зустрічі було обговорено питання розвитку соціального діалогу в державі.

З

устріч відкрив Голова ФПУ О. Юркін. Він наголосив, що Президія Феде) рації профспілок України ще в грудні минулого року визначила основні напрями співпраці з Урядом і подала конкретні пропозиції до проекту програми його дій. З метою пошуку взаємоприйнятних рішень керівництво ФПУ провело зустрічі з Головою Верховної Ради України та членами Уряду. Було створено робочу групу з представників ФПУ і Кабінету Міністрів. На її засіданні обговорено ініціативи ФПУ, пов’язані з бюджетом на 2008 рік, зо) крема, питання оплати праці, цінової політики, інфляційних процесів тощо. У своєму вступному слові Прем’єр)міністр України наголосила, що роз) початий діалог не формальність, а початок справжньої співпраці влади з профспілками. Уряд готовий підписати Генеральну угоду, яка відкриє нові можливості для співпраці обох сторін, оскільки нині продовжує діяти Гене) ральна угода, підписана ще у 2004 р. Ю. Тимошенко пообіцяла відстоювати соціальну справедливість перед заангажованими чиновниками та представниками бізнесу. У відповідь представники профспілок поділились своїми сподіваннями на результати спільних дій з Урядом. Не залишилися поза увагою й питання охорони праці. Так, голова профкому шахти «Трудівська» державного підприємства «До) нецька вугільна енергетична компанія» В. Кузьменко наголосив на тому, що охорона праці є одним з найважливіших питань для кожного працівника, зайнятого у сфері суспільного виробництва. Шахтарі, як ніхто інший, знають це, розплачуючись щодня за недоліки та прорахунки в цій сфері своїм жит) тям і здоров’ям. За оцінками спеціалістів, у країні склався кризовий стан з безпекою та умовами праці, який потребує предметного аналізу та оцінки на спеціаль) ному засіданні Уряду.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Йдеться не тільки про численні аварії зі значними людськими жертвами, які стали непоодиноким явищем в Україні. Простих людей — членів профспілок, зайнятих біля верстата чи у вибої, тривожить загальна політика держави, яка лише на папері нібито забезпечує належні, здорові та безпечні умови праці, а насправді відбувається зовсім інше. Профспілкові організації усіх рівнів позитивно відгук) нулися на рішення Президії ФПУ про проведення Року боротьби профспілок з приховуванням виробничого травматизму. Цю роботу необхідно продовжувати і про) водити постійно, послідовно, наполегливо. Проте вини) кає лише одне запитання до Уряду: чому ініціатива у ви) рішенні такої важливої для людей проблеми повинна бути за профспілками, а не зведена в ранг державної політики, яка реалізується відповідними державними інститутами із застосуванням властивих їм владних пов) новажень? Профспілки ще раз наполягають на поверненні їм деяких функцій нагляду в сфері охорони праці. Цю про) позицію ФПУ було офіційно внесено під час зустрічі профспілок з Президентом України в січні цього року. Можливість виконання профспілками частини повно) важень держави передбачено Конвенцією 150 Міжна) родної організації праці. Треба спільно з Урядом підго) тувати необхідні зміни до законодавства, які, зокрема, передбачатимуть можливість фінансування потрібної кількості технічних інспекторів праці за рахунок Фонду соціального страхування. В. Кузьменко висловив думки робітників, у тому числі й тих, яких він тут представляє, про те, що в період до 1993 р., коли функції нагляду за охороною праці вико) нувалися технічними інспекторами профспілок, політика держави в цій сфері була соціально орієнтованою та за)

Він звернувся до Прем’єр)міністра України з пропози) цією підтримати статус Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагля) ду як окремого центрального органу виконавчої влади. Багато виступаючих звертали увагу на проблеми, що їх хвилюють. Уважно вислухавши всіх, Ю. Тимошенко ска) зала, що має намір заручитися підтримкою представни) ків профспілок у вирішенні соціальних питань стратегіч)

безпечувала вищий рівень захисту прав та інтересів людини праці, тобто краще втілювала в життя основну вимогу ст. 43 Конституції України, згідно з якою кожний має право на належні, здорові та безпечні умови праці! Питання охорони праці також були порушені у ви) ступі голови Конфедерації вільних профспілок, народно) го депутата України М. Волинця.

На знімках: виступає голова профкому шахти «Трудівська» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» В. Кузьменко; на трибуні — голова Конфедерації вільних профспілок, народний депутат України М. Волинець.

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

ного значення. На її думку, захист людей, які ввірили профспілкам свої долі, свої життя, сьогодні є завданням номер один. І страхова медицина, коли роботодавці му) сять купувати страховки, а держава платити за страху) вання тим, хто не має достатніх доходів, щоб їх купува) ти,— це є однією з ключових наших цілей. І все, що стосу) ється профзахворювань, профілактики, все, що стосу) ється тих речей, які пов’язані зі спеціальним доглядом за здоров’ям людей, які працюють у відповідних галузях, по) винно бути безкоштовним. Це є справа держави і спра) ва роботодавців, які мають сьогодні у власності шкідливі виробництва. Тут потрібно працювати. Прем’єр)міністр висловила сподівання, що спільно можна швидко попра) вити цю ситуацію. З метою узгодження спільної позиції у вирішенні найгостріших проблем вона запропонувала проводити на постійній основі консультаційні зустрічі. На завершення зустрічі відбулося підписання Мемо) рандуму про партнерство та співробітництво між Кабі) нетом Міністрів України та всеукраїнськими профспілка) ми і профоб’єднаннями. Від Кабінету Міністрів України цей документ підписала Прем’єр)міністр України Ю. Ти) мошенко, від всеукраїнських профспілок і профоб’єд) нань — Співголова Національної тристоронньої соціаль) но)економічної ради при Президентові України від все) українських профспілок та їх об’єднань О. Юркін.

Фото К. ТЕЛИЧКА

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

28 КВІТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ З нагоди Дня охорони праці в Україні в рамках Всесвітнього дня охорони праці теруправління Держгірпромнагляду разом з управлін нями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб ництві та профзахворювань, місцевими органами виконавчої влади, об’єднаннями роботодавців, профспілок, керівниками підприємств, установ та організацій взяли активну участь у проведенні з 21 по 28 квітня Тижня охорони праці. Основна тема акції — «Управління професійними ризиками» під девізом «Моє життя, моя робота, моя безпечна праця».

Н

а більшості підприємств машино) будування Харківської області проходять збори, на яких роз) глядаються актуальні питання стану охорони праці. У заводських багато) тиражних газетах підприємств маши) нобудівної галузі (ВАТ «Турбоатом» і «Світло шахтаря», державних підпри) ємств «Комунар», ХМЗ «ФЕД» та ін.) публікуються спеціальні матеріали про стан промислової безпеки та охорони праці на великих спорідне) них підприємствах обласного центру. З широким розмахом і великою активністю проводяться заходи, при) свячені Всесвітньому дню охорони праці на підприємствах АПК і пере) робної галузі Харківської області. У більшості трудових колективів під) приємств і в управліннях агропромис) лового розвитку райдержадміні) страцій проводяться семінари та на) ради з пропаганди і контролю за за) стосуванням працюючими безпечних методів праці під час підготовки та проведення весняних польових робіт. На базі Харківського обласного управління лісового господарства проводяться змагання серед бригад лісників. Переможцям конкурсу — кращим структурним підрозділам і окремим працівникам вручаються почесні грамоти й цінні призи. «Додержуючись традицій, набу) ваємо досвіду...» — ці слова прозву) чали на першому засіданні організа) ційного комітету з підготовки та про) ведення у Донецькій області Всесвіт) нього дня охорони праці. Не задо) вольняючись Тижнем охорони праці, багато хто проводить однойменні де) кади та місячники. Не забуто й мину) лорічний девіз служби охорони пра) ці Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча: «День охоро) ни праці — сьогодні та завжди!» Власне, у цьому й полягає головна мета акції. Саме таку ціль мають на

меті семінари)наради, присвячені профілактиці нещасних випадків, які проходять у ці дні, комплексні обсте) ження і цільові перевірки стану охо) рони праці та ефективності роботи відповідних служб на підприємствах. На заключному засіданні оргко) мітету, яке транслюватиметься по телебаченню, будуть названі пере) можці обласного конкурсу на зван) ня «Кращий роботодавець року» та «Кращий роботодавець року з орга) нізації безпечного ведення робіт», а також у змаганні на кращий кабі) нет охорони праці та стенд. Вони бу) дуть відзначені нагородами. Вперше велику увагу приділено школярам, студентам і навіть малю) кам, які відвідують дитячі садочки. З ни) ми, відповідно до віку, проводяться уро) ки, лекції, бесіди про безпечну життє) діяльність та охорону праці, проводять) ся екскурсії на кращі підприємства. На знімку: профілактична робо ) та управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за ) хворювань у Донецькій області та йо) го відділень висвітлюється на стен ) дах, присвячених Всесвітньому дню охорони праці.

проводяться огляди)конкурси. На за) вершення цих заходів на підсумко) вих зборах трудових колективів зао) хочуються кращі підрозділи («Краща виробнича бригада») та окремі пра) цівники. З великою активністю і на високому організаційному рівні ці заходи проводяться також на під) приємствах нафтогазовидобувної галузі регіону, зокрема у нафтогазо) видобувному управлінні «Охтир) канафтогаз» ВАТ «Укрнафта». У виробничих приміщеннях ба) гатьох підприємств Сумщини оформ) ляються та оновлюються сотні яскра) вих куточків і стендів з охорони праці, розробляються та розповсюджують) ся сотні найменувань інформацій) них листків з профілактики виробни) чого травматизму. На кількох великих спеціалізова) них підприємствах Сумської області були організовані ярмарки з прода) жу спецодягу, спецвзуття, інших за) собів індивідуального та колективно) го захисту працюючих. На знімку: засідання ради тер ) управління Держгірпромнагляду по Сумській області, присвячене за ) твердженню заходів до Всесвітнього дня охорони праці.

У Сумській області в рамках Тиж) ня охорони праці на великих підпри) ємствах машинобудування, енерге) тики, переробної та інших галузей

До дня охорони праці на Дніпро ) петровщині готуються, виходячи з досвіду попередніх років. Передба) чено вже традиційні заходи: відвіду)

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

вання керівниками і представника) ми підприємств сімей загиблих на виробництві, матеріальна допомо) га тим, хто внаслідок каліцтва став інвалідом. Напередодні буде підбито під) сумки оглядів)конкурсів роботи з охорони праці у виробничих підроз) ділах. Нинішнього року багато під) приємств пішло шляхом металургій) ного комбінату «Міттал Стіл Кривий Ріг», організувавши відвідини цехів сім’ями персоналу, конкурси кращих за професією, а також конкурси ди) тячого малюнка. Про це все вперше мова йтиме на урочистих зборах в Палаці ме) талургів Нижньодніпровського тру) бопрокатного заводу (Дніпропе) тровськ). А вже безпосередньо пе) ред 28 квітня у Преображенському соборі обласного центру відбудеть) ся панахида по загиблих на вироб) ництві (тільки минулого року на Дні) пропетровщині з роботи додому не повернулися 83 працівники). На) стоятель храму отець Ярослав підго) тував спеціальне звернення до при) хожан.

27 квітня на одному з телекана) лів місцевого телебачення передба) чається провести розширене засі) дання круглого столу. Його учасники в прямому ефірі дадуть відповіді на запитання глядачів. У рамках відзначення Всесвітньо) го дня охорони праці в Чернігові вже вшосте проводиться міський конкурс з безпеки життєдіяльності та охоро) ни праці для школярів. Його заснов) никами та спонсорами стали тери) торіальне управління та ДП «Черні) гівський ЕТЦ», які надають заходу організаційну, фінансову та інфор) маційну підтримку. Зокрема, саме на кошти ДП «Чернігівський ЕТЦ» придбано заохочувальні призи для команд)переможниць фінального ета) пу конкурсу. Згідно з положенням про кон) курс, затвердженим управлінням ос) віти Чернігівської міської ради та уз) годженим з теруправлінням, участь у заході беруть учні 9—10)х класів. На перших етапах конкурсу, які про) йдуть у квітні в школах та районах мі) ста, визначаються команди)пере) можниці. А найкращих виявить тре) тій, заключний етап, що відбудеться 23 травня в школі № 11. Цього року, як і минулого, фінал конкурсу пройде у вигляді інтелекту) альної гри «Клуб веселих та кмітли) вих». Традиційно серед уболівальни) ків та глядачів багато вчителів дисци) пліни «Основи безпеки життєдіяль) ності», які вважають цей захід чудо)

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

вою нагодою для обміну досвідом, обговорення сучасних методик нав) чання та отримання нових знань. В Одеському консультаційно) навчальному центрі охорони праці, яким керує Ю. Гаджій, напередодні Всесвітнього дня охорони праці від) бувся семінар на тему «Актуальні проблеми промислової безпеки та охорони праці на підприємствах мі) ста й області». У ньому взяли участь представники підприємств різних га) лузей. З цікавими повідомленнями з проблем безпеки виступили началь) ник відділу державного нагляду за промисловою безпекою та охоро) ною праці теруправління Держгір) промнагляду по Одеській області В. Марущак, головний інспектор від) ділу Н. Василевська, викладачі Ю. Осадчий та Ю. Новак. На знімку: обговорення плану за) ходів з нагоди Всесвітнього дня охоро) ни праці (зліва направо): начальник відділу державного нагляду за про ) мисловою безпекою та охороною праці теруправління Держгірпром ) нагляду по Одеській області В. Ма) рущак, начальник теруправління М. Логвинов і заступник начальника відділу державного нагляду за про ) мисловою безпекою та охороною праці В. Андреєв.

Напередодні Всесвітнього дня охорони праці в Кіровоградському будівельному технікумі відбулася конференція з охорони праці, в якій взяли участь власники, керівники та спеціалісти з охорони праці підпри) ємств області — всього близько 500 осіб. На конференції нагороджено більш як 20 кращих працівників під) приємств, які постійно додержують правил безпеки і не допускають порушень вимог охорони праці на своїх робочих місцях, а також жур) налістів, які пропагують безпечну і нешкідливу працю, серед яких — го) ловний редактор газети «Кірово) градська правда» В. Бєлінський. У ході конференції було відкрито виставку спецодягу, спецвзуття, ін) ших засобів індивідуального захисту.

Подано зразки нормативно)право) вої літератури з охорони праці, в то) му числі із записом на CD)дисках. Теруправління Держгірпромна) гляду по Кіровоградській області під) готувало випуск інформаційного бю) летеня з охорони праці, присвячено) го Всесвітньому дню охорони праці. На Луганщині майже в кожно) му місті та селищі, на підприємствах усіх форм власності, в культурних, медичних та навчальних закладах пройдуть засідання круглих столів, конкурси, семінари, присвячені темі безпеки життєдіяльності. «Ми плануємо дещо змінити і внести «зелену» ноту в своє профе) сійне свято,— коментує керівник Лу) ганського теруправління Держгір) промнагляду О. Труфанов. — Протя) гом Тижня охорони праці фахівці державного нагляду і Луганського ЕТЦ посадять у Луганську алею пам’яті. Минулого року на підприєм) ствах області загинуло 98 працівни) ків. Саме стільки лип та горобин і бу) де висаджено». Приблизна дата «зе) леного десанту» — 24 квітня. В Івано)Франківській області особливе місце займає проведення комплексних обстежень та цільових перевірок стану промислової безпе) ки та охорони праці на підприємствах області, організація оглядів)конкурсів у номінаціях «Краще підприємство з охорони праці», «Кращий працівник», «Кращий за професією». У рамках Тижня охорони праці заплановані тематичні виставки) презентації з питань охорони праці та промислової безпеки, засідання круглих столів, семінари)наради, зо) крема на тему «Школа інженера з охорони праці». З метою вшануван) ня пам’яті загиблих на виробництві проводитимуться поминальні літургії в церквах, надаватиметься мате) ріальна допомога їхнім сім’ям. На Волині теруправлінням Держ) гірпромнагляду та інспекціями запла) новано організувати у Луцьку, Ново) волинську, Володимир)Волинському та Ковелі Тиждень відкритих дверей з охорони праці, провести лекції на тему «Проблеми охорони праці сьогодення в області» у технічних вузах, технікумах, профтехучили) щах, направити листи в релігійні громади і конфесії з роз’ясненням необхідності звернення до громадян щодо першочерговості особистої безпеки на виробництві. 22—23 квіт) ня в Радошинському кар’єроуправ) лінні відбудеться виїзне засідання круглого столу оргкомітету з прове) дення Дня охорони праці у Ковель) скому районі.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

ШАХТА «ЛІСОВА»: НА ШЛЯХУ ВІД ТРЬОХ «С» ДО ЛІДЕРСТВА До 2005 р. шахта з поетичною назвою «Лісова», що побли зу містечка Великі Мости, була найбільш проблемною на ДП «Львіввугілля». План видобутку вугілля тут хронічно не ви конували, соціально побутові питання вирішували в остан ню чергу, була великою плинність кадрів, низьким рівень трудової дисципліни. На підприємстві сумно жартували, що тут можна заробити лише три «С» — стаж, силікоз і сором. Ситуація на шахті почала докорінно змінюватися з прихо дом нового директора — І. Дзіка.

Д

иректором шахти «Лісова» І. Дзі) ка було призначено у квітні 2005 р. З командою однодумців він рішуче взявся за виведення під) приємства у передові. Ігор Григоро) вич вже мав досвід такої роботи, загалом відпрацювавши на шахтах 26 років. Розпочавши свою трудову біографію у 1977 р. гірничим робіт) ником на потужній шахті «Межирі) чанська» (на тоді № 3 «Великомос) тівська»), працював слюсарем, на) чальником дільниці прохідниць) ких робіт. Потім був головним інженером на шахті № 10, за) ступником технічного директо) ра ДП «Львіввугілля». Пізніше повернувся начальником шахти на «Межирічанську», яка на той час мала проблеми з виконан) ням плану. За рік Ігорю Григо) ровичу вдалося вивести підпри) ємство у передові й працювати з прибутком. Ця шахта і досі працює стабільно. Після п’яти років керівництва «Межирічансь) кою» І. Дзік був призначений на посаду технічного директора ДП «Львіввугілля». А згодом Ігореві Григоровичу запропонували очоли) ти «Лісову». Розпочав новий директор свою діяльність з наведення порядку, ого) лосивши війну пияцтву — відтепер працівники напідпитку до роботи не допускалися. Практикували різні ме) тоди впливу на таких осіб — і за) слуховували на зборах, і звільняли. Вирішуючи кадрову проблему, зро) били ставку на молодь — керівни) ками ставали 30)річні. Сьогодні се) редній вік працівників «Лісової» становить близько 36 років. Посту)

пово сформувався надійний колек) тив. «Одним з найбільших наших досягнень вважаю вирішення кадро) вої проблеми, — говорить І. Дзік. — На сьогодні у нас повністю укомп) лектований штат працівників (1182 особи). А коли я сюди прийшов, їх було близько 800. Приємно, що де) які наші працівники вже намагають) ся влаштувати до нас на роботу сво) їх дітей чи родичів. А раніше звідси тікали...»

Проте тільки)но почали працю) вати по)новому, змонтували нову лаву, як 25 червня 2005 р. в монтаж) ній камері лави № 522 вибухнув ме) тан, загинули люди... Це був дуже сильний удар для всього колективу, але його витримали. Після цієї аварії на «Лісовій» почали особливо сер) йозно ставитися до питань, пов’яза) них з газом, оскільки раніше вважа) ли, що на вугільних підприємствах Львівщини небезпека по загазова) ності не може бути високою. І тепер, тільки)но десь виявляється наявність метану, одразу вживають запобіж)

них заходів. Особливо контролюють режим провітрювання. Для покра) щання газового контролю у 2005 р. шахта отримала нову апаратуру. Було змонтовано нові установки по) жежогасіння. Для контролю кількості повітря в тупикових виробках та) кож отримали нову апаратуру АКТВ. У 2006—2007 рр. замінили зношене прохідницьке обладнання. На шахті функціонує СУОП, на) рядна система. Для покращання знань з питань охорони праці в 2007 р. пройшли навчання 9 керівників середньої ланки та двоє осіб старшого інженерно) технічного персоналу. Керівни) ки структурних підрозділів шах) ти розробили інструкції з охо) рони праці. Протягом минулого року на шахті відбулося 24 засі) дання постійно діючої комісії з питань охорони праці, на яких розглядалися питання про стан техніки безпеки на дільницях. Зараз працівники повністю за) безпечені засобами індивіду) ального захисту. А для кабінету охорони праці придбали комп’ютер) ну техніку. Після введення на «Лісо) вій» особливого режиму державного нагляду у зв’язку з аварією на шах) ті імені О. Ф. Засядька інспектори Держгірпромнагляду не виявили тут жодного порушення пилогазового режиму. Покращився також стан охорони праці, знизилась кількість травмованих і зареєстрованих проф) захворювань. Серед пріоритетів нового дирек) тора було і вирішення санітарно) побутових питань, зокрема, ремонт занедбаної робітничої лазні та її по)

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

стійне забезпечення гарячою во) дою. Тут облаштовано сауну, яка наприкінці кожної робочої зміни го) това прийняти чергових відвідува) чів. Було оновлено також котельню. Навели порядок і в побутових при) міщеннях, відремонтували роздя) гальні, а також лампову. Хоча шах) та і не кондитерська фабрика, тут намагаються постійно підтримувати чистоту. Нинішнім колективом шахти директор задоволе) ний. Особливо відзначає досвідченого начальника дільниці С. Грицака. Серед інших керівників — С. Кор) нила, В. Смагу, В. Басюка, А. Прокопика та ін. Колектив підприємства також задоволений новим керівництвом і позитивними змінами, що тут відбувають) ся, тож перші позитивні зру) шення викликали активну підтримку. Шахтарі цінують і звичай) не людське спілкування з керівни) ками шахти та профспілкової ор) ганізації, яке традиційно відбуваєть) ся щочетверга у день безпеки, під час зустрічей з черговою зміною. На кожній такій зустрічі не тільки обговорюють проблеми безпеки на виробництві, вдосконалення профе) сійної майстерності, але й можуть звернутися з будь)яким питанням до керівництва. У кабінеті І. Дзіка зберігається чи) мало нагород, одержаних за спор) тивні досягнення колективу шахти. Коли проводяться міські чи на рівні «Львіввугілля» спортивні заходи, «Лі) сова» обов’язково виставляє свої команди, які завжди посідають при) зові місця з футболу, шахів, гирьово) го спорту, армрестлінгу. Велику ува) гу приділяють на шахті оздоровлен) ню працівників. Вони відпочивають за путівками на Шацьких озерах, Чорному морі, лікуються у Трускавці та Моршині. Завдяки цілеспрямованим зусил) лям вже у 2005 р. «Лісова» почала виконувати план. Успішно виконав) ши планові завдання 2006 р., через брак обладнання не змогли своє) часно ввести в експлуатацію лаву № 534 і виконати завдання 2007 р. Зараз за добу шахта видає на)гора близько 1,2 тис. т вугілля. Торік на підприємстві нарізали лаву з висо) коякісним низькозольним вугіллям. До кінця нинішнього року на «Лісо) вій» хочуть мати дві лави, одна з яких

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

буде на високозольному пласті, а ін) ша — на низькозольному. Це дасть змогу збалансувати економічні по) казники підприємства. Проте для проходження двох штреків шахта має лише один комбайн. «Ми допо) відали про свої плани Міністрові вугільної промисловості В. Полтав) цю, — каже І. Дзік. — Він підтримав нас і пообіцяв допомогти».

Наприкінці січня нинішнього ро) ку на шахті проходила комплексна перевірка стану промислової безпе) ки, охорони праці та надр, яку про) водили працівники Червоноградсь) кої державної гірничотехнічної ін) спекції під керівництвом заступника начальника теруправління Держгір) промнагляду по Львівській області — начальника гірничого округу Ю. Ца) рика. Участь у заході також взяли представники ДП «Львіввугілля», Львівсько)Волинського воєнізовано) го гірничорятувального загону, Чер) воноградської санепідстанції, облас) ного управління виконавчої дирек) ції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц) тві та профзахворювань, а також технічної інспекції праці профспілки працівників вугільної промисловості. Було виявлено 469 порушень нор) мативно)правових актів з охорони праці, 17 разів призупинялося ве) дення гірничих робіт. До відповідаль) ності притягнено 32 посадові особи.

Однак жодного порушення пилога) зового режиму та провітрювання, експлуатації електрообладнання та вибухобезпеки не зафіксовано. Стан протипожежного захисту шахти бу) ло визнано задовільним. Основні об’єкти, що забезпечують ритмічну роботу підприємства, не зупинялися. Комісія вказала на поліпшення ста) ну охорони праці на дільниці шахт) ного транспорту. У завершальний день комплекс) ної перевірки було проведено нав) чальну тривогу з гасіння умовної пожежі у розвідувальному штреку. Інспектори перевіряли роботу Львів) сько)Волинського воєнізованого гірничорятувального загону, який із поставленим завданням впорався успішно. На нараді за підсумками пере) вірки, яка проходила на «Лісовій», Ю. Царик, серед іншого, зазначив, що на шахті порівняно з 2006 р. відбулись значні позитив) ні зрушення. Але колекти) ву ще є над чим працюва) ти. Юрій Володимирович звернувся до представни) ків ДП «Львіввугілля» з ре) комендацією допомогти «Лісовій» у ремонті ста) ціонарного обладнання. Директор шахти І. Дзік відзначив, що частковим свідченням досягнень його колективу у роботі стала зміна ставлення до їхньо) го підприємства у кращий бік. Тож колектив і надалі керуватиметься принципом: хоч потрохи, але руха) тись уперед. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімках: директор шахти «Лісова» І. Дзік; працівники дільниці підготовчих робіт № 1 шахти (зліва направо): електрослюсар підземний Б. Мацібора, начальник дільниці В. Басюк і машиніст А. Литвинюк; гірничорятувальне відділення № 10 готується до гасіння умовної пожежі у розвідувальному штреку; заступник начальника теруправління — начальник гірничого округу Ю. Царик аналізує результати комплексної перевірки стану охорони праці на шахті «Лісова». Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ГОЛОВНЕ — БАЖАННЯ, Запитайте у дорослої людини чи навіть у будь якого школяра, що вони мо жуть розповісти про Авто номну Республіку Крим. Біль шість, звичайно, скажуть, що це півострів на Чорному морі з широко розвинутою туристичною сферою, вели кою кількістю курортів і са наторіїв. Багато знають та кож, що Крим — край з роз винутим агропромисловим комплексом, де вирощують зернові культури, виноград, тютюн, є підприємства з їх переробки.

З

розуміло, значна частка правди у цьому є. Але якщо характери) стику АР Крим даватимуть люди, які детальніше знають її географію, економіку, наприклад, працівники теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю, то знання пересічного громадянина про півострів дещо зміняться. На) приклад, небагато людей знають, що на території автономії нарахову) ється більше трьохсот машинобудів) них підприємств. Із загальної кількості виробленої продукції тільки 10% за) лишається для потреб населення АР Крим, решта є вагомою часткою за) гальнодержавної економічної систе) ми України. Тут налічується 32 родо) вища нафти, газу, конденсату, 195 підприємств морського транспорту, є 3 потужних хімічних заводи, мета) лургійні підприємства. А всього в ав) тономії є понад 52 тис. підприємств та організацій, постійний нагляд за якими здійснюють 56 державних ін) спекторів п’яти держінспекцій тер) управління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю. Багато позитивного було зроб) лено щодо покращання стану охо) рони праці в минулому році. Зокре) ма, організовано міжнародні, рес) публіканські, місцеві конференції та наради, розроблено та ухвалено на бюро Республіканської ради з пи) тань безпечної життєдіяльності насе) лення проект Республіканської про) грами покращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо)

2. Зам. №

А РЕЗУЛЬТАТИ БУДУТЬ вища на 2008—2011 роки. Проект програми буде розглянуто на засі) данні Ради міністрів АР Крим та на) дано для затвердження Верховною Радою АР Крим. До підготовки про) грами, розроблення якої передба) чено Законом «Про охорону праці», були залучені представники Ради мі) ністрів, наукових і громадських орга) нізацій. Теруправлінням Держгірпром) нагляду спільно з регіональним уп) равлінням виконавчої дирекції Фон) ду соціального страхування від не) щасних випадків на виробництві та профзахворювань підготовлено пропозиції щодо внесення змін до Закону «Про охорону праці», а са) ме: передбачити відшкодування ке) рівником, з вини якого сталася резо) нансна аварія або смертельний не) щасний випадок, частини або всіх коштів, витрачених на відшкодуван) ня шкоди потерпілим. Адже поки що

одного інспектора, наприклад, при) падає 800 підприємств будівельної галузі або 7 тис.(!) підприємств со) ціально)культурної сфери, практич) но неможливо. Якраз ці галузі остан) нім часом розвиваються найбіль) шими темпами в автономії. На жаль, і виробничий травматизм залиша) ється там високим. Зростання темпів будівництва у Криму можна порівняти тільки з Киє) вом. У 2007 р. будівельними орга) нізаціями Криму виконано робіт майже на 2,5 млрд. грн. У цьому се) зоні завершилось будівництво кіль) кох нових комфортабельних готелів у Ялті, Алушті, Феодосії, введено в дію басейни, нові аквапарки, об’єк) ти громадського харчування, бага) топоверхові житлові будинки та інші об’єкти. Сьогодні у АР Крим функ) ціонує майже 4 тис. підприємств бу) дівельної галузі, де загальна чисель) ність працюючих становить близько

Якщо власник чи керівник підприємства ставляться до безпеки як до чогось другорядного, навіть зайвого, то й підлеглі їм відповідальні працівники до цих питань будуть ставитися відповідно. Україна — єдина в світі держава, де власники практично не несуть мате) ріальної відповідальності за безпеку найманих працівників. І підвищення їхньої свідомості можливе тільки пі) сля прийняття відповідних змін до Закону та запровадження диферен) ціації страхових внесків по принци) пу — чим вищий рівень травматизму, тим більші суми внесків. Неприпус) тимо, що з 574 нещасних випадків, які зареєстровано у 2007 р. на під) приємствах АР Крим, 370 сталися внаслідок організаційних причин. Риба, як відомо, гниє з голови. Якщо власник чи керівник підприєм) ства ставляться до безпеки як до чо) гось другорядного, навіть зайвого, то й підлеглі їм відповідальні праців) ники до цих питань будуть ставитися відповідно. Якісно ж проконтролю) вати все виробництво інспекторсь) ким складом теруправління, де на

59 тис. осіб. Крім того, на території АР Крим ведуть роботи будівельні організації з Києва, Донецька, Дні) пропетровська, Харкова, Луганська тощо. Загальна кількість травмова) них у 2007 р. в галузі, на жаль, була великою — 81 особа, у тому числі 9 з них — смертельно. І це тільки на зареєстрованих у ДІОП в будівниц) тві та котлонагляді теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю підприємствах. Якщо ж врахувати кількість нещасних ви) падків, які сталися й на незареєстро) ваних підприємствах і на стихійних будовах, кількість яких значно зро) сла останнім часом, то цей показник набагато вищий. Не можна не сказати про робо) ту «Будівельного патруля», в рамках якого минулого року проведено 45 рейдів. Як результат — припинення роботи 20 будмайданчиків, де вияв)

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

лено грубі порушення вимог законо) давства про охорону праці, 40 по) садових осіб притягнено до адміні) стративної відповідальності. Що стосується соціально)куль) турної сфери, де зайнято більше 400 тис. працівників, то у 2007 р. тут зареєстровано 220 осіб, травмо) ваних внаслідок нещасних випадків на виробництві, у тому числі 12 — смертельно. Цей показник, на жаль, найгірший з)поміж інших галузей господарства Криму. І все це через неможливість здійснення якісного контролю з боку працівників тер) управління, велику роздрібненість підприємств і відсутність на більшо) сті з них відповідальних за організа) цію роботи з охорони праці, велику кількість сезонних працівників, які не мають ні досвіду роботи, ні кваліфі)

кації, а головне — належного рівня знань з питань охорони праці. Але не все так погано на вироб) ництвах Криму. Доказом того є від) сутність вже четвертий рік поспіль смертельних нещасних випадків в аг) ропромисловому комплексі. Взагалі останніми роками рівень виробни) чого травматизму в цій галузі має тенденцію до зниження. І це навіть з огляду на те, що технологічне облад) нання, машини і механізми в АПК ав) тономії мають найбільший відсоток спрацьованості. Тому навіть незва) жаючи на деякі недоліки в організа) ції роботи механізаторів, водіїв, охо) ронників, робіт, пов’язаних з залу) ченням тимчасових робітників, ро) боту щодо створення безпечних умов праці у цій галузі можна реко) мендувати як приклад для насліду)

ЗНАННЯ — ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ

Є ПЕРШИЙ, РЕГІОНАЛЬНИЙ! На Дніпропетровщині розпочав роботу перший в Україні регіональний навчальний центр з питань безпечної експлуа тації систем газопостачання. Пропозиція щодо його створення виникла у трагічні жовтне ві дні після вибуху в Дніпропетровську багатоповерхового будинку по вул. Мандриківській, 127. А вже через чотири місяці, 18 лютого, у центрі розпочала навчання перша група з 25 осіб. Це заступники генерального директора ВАТ «Дніпрогаз», про відні спеціалісти, відповідальні керівники робіт і члени постій но діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

О

рганізатором центру виступив Держгірпромнагляд України. Він працюватиме у приміщеннях, орендованих у ВАТ «Дніпрогаз». Передбачається, що навчання та перевірку знань з питань без) печної експлуатації систем га) зопостачання в регіональному центрі щорічно проходитимуть близько 2 тис. посадових осіб та спеціалістів. Орієнтовна вар) тість послуг за навчання одного слухача — в межах 200 грн. Але вона може змінюватися, оскіль) ки тривалість навчання плану) ється від 2 до 7 днів. У центрі надаються також фахові консультації з питань безпечного ви) конання робіт для всіх спеціалізова) них підприємств, які пов’язані з будів) ництвом, експлуатацією, технічним обслуговуванням, налагодженням,

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

ремонтом, реконструкцією, технічним переоснащенням систем газопоста) чання й газового обладнання, димо)

вання в інших сферах виробничої діяльності автономії. Введення в дію Закону «Про ос) новні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» дещо ускладнило роботу теруправління Держгірпромнагляду. Доведеться, як мовиться, перебудо) вуватися на марші. Буде застосова) но нові методи контролю, у тому чи) слі: створення мобільних груп, залу) чення представників місцевих держ) адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прокуратури, внут) рішніх органів та інших контролю) ючих організацій. Головне — бажання працювати, а результати будуть. О. ЛАТУШКО, начальник прес) служби Кримського ЕТЦ, Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор випадок на виробництві трапляється внаслідок незадовільного навчання персоналу. До виконання робіт часто допускаються непідготовлені люди. Звідси і такі наслідки. Навчальні класи створеного цен) тру оснащено необхідною програм) но)методичною документацією, те) матичними стендами та наочним при) ладдям. Найближчим часом передба) чається збільшення кількості аудито) рій та використання комп’ютерних програм НВП «Протек», відеомате) ріалів, мультимедійного проектора. До читання лекцій у центрі запроше) но фахівців ДП «Головний навчально) методичний центр», технічних експер) тів з промислової безпеки ДП «При) дніпровський ЕТЦ», газотехнічних ін) спекторів теруправління Держгір) промнагляду по Дніпропетровській області та провідних спеціалістів під) приємств газової промисловості, яких атестовано з питань охорони праці на відповідному рівні. Ну, а щоб у слухачів не виникало сумнівів щодо доцільності навчання, в коридорі центру розміщено фото) монтаж знімків з місця трагедії на Мандриківській, 127. Одного погля) ду на них достатньо: це не повинно повторитися! Леонід БЕЗУГЛИЙ, наш власкор

відвідних пристроїв, вентиляційних си) стем і каналів. Як зазначив заступник директора ДП «Головний навчально) методичний центр» О. Семко, в цьо) му плані повинна діяти єдина ідеоло) гія, оскільки кожен шостий нещасний

На знімку: у навчальному класі регіонального навчального центру. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Традиційно в січні у ВАТ «Маріупольський металур гійний комбінат імені Іллі ча» підбивають підсумки ро боти з охорони праці за ми нулий рік. Не став винят ком і нинішній січень. У залі заводського палацу культу ри зібралися керівники ком бінату і структурних під розділів, спеціалісти, були присутніми заступник на чальника теруправління Держгірпромнагляду по До нецькій області І. Буряк, на чальник Маріупольської дер жавної інспекції охорони пра ці на виробництвах підвище ної небезпеки Б. Мамонтов, представники громадських організацій.

З

доповіддю на нараді виступив за) ступник генерального директора з охорони праці комбінату В. До) манов. Він повідомив, що у 2007 р. на підприємстві сталося 128 нещасних випадків — на 24 менше, ніж у 2006 р. Знижено коефіцієнт частоти вироб) ничого травматизму з 2,6 у 2006 р. до 2,2 у 2007 р., дещо знизився кое) фіцієнт тяжкості і на 8% — кількість днів втрати працездатності. Водно) час, за словами Валерія Анатолійо) вича, позитивні тенденції в роботі затьмарені зростанням рівня смер) тельного травматизму — 6 нещасних випадків у 2007 р. проти 4 у 2006 р. В. Доманов докладно проаналі) зував стан травматизму в структур) них підрозділах комбінату, зазна) чивши, що основними причинами нещасних випадків стали невиконан) ня інструкцій з охорони праці працю) ючими та невиконання посадових обов’язків посадовими особами і спеціалістами комбінату. При цьому керівництво комбінату, розуміючи пріоритетність питань охорони пра) ці, виділяє на ці цілі достатню кіль) кість матеріальних коштів. У цілому по підприємству в 2007 р. на забез) печення безпечних умов праці було витрачено майже 78,7 млн. грн., що відповідає нормі, встановленій Зако) ном «Про охорону праці». Служби цехів у 2007 р. виявили 37 268 порушень. За недодержання вимог правил безпеки притягнено до відповідальності 2807 осіб, 27 045 — позбавлено премії.

2*

ВІСТІ З МІСЦЬ

ВИКОРІНИТИ ФОРМАЛІЗМ У РОБОТІ За словами начальника Маріу) польської державної інспекції охо) рони праці на виробництвах під) вищеної небезпеки Б. Мамонтова, у 90% нещасних випадків, що сталися на комбінаті, криються причини ор) ганізаційного плану. Знову горезвіс) ний «людський фактор» — нехтуван) ня власною безпекою, надія на «мо) же пронесе», недостатнє розуміння важливості додержання інструкцій з охорони праці та правил безпеки. І — недопрацювання середньої лан) ки управління, формальний підхід до роботи з боку деяких безпосередніх керівників виробництва. Як повідомив Б. Мамонтов, у 2007 р. державна інспекція, якою він керує, виявила на комбінаті 4 тис. порушень, а по області із загальної кількості штрафів, накладених на по) садових осіб, 60% припадає на його працівників. Причому деякі праців) ники комбінату були оштрафовані неодноразово. Мабуть, цей захід вже не діє. Висновок напрошується сам по собі — посилити покарання для тих, хто продовжує халатно ста) витися до своїх обов’язків, нара) жаючи на ризик людей, які працю) ють на комбінаті. І таким заходом впливу може стати передача матері) алів до прокуратури. Заступник начальника теруправ) ління Держгірпромнагляду по До) нецькій області І. Буряк у своєму ви) ступі підкреслив: «Ми з вами колеги, у нас спільне завдання — забезпе) чити роботу підприємства без ава) рій і травм, гарантувати кожному працівникові його законне право на безпечну працю». Він нагадав, що після чотирьох смертельних випад) ків у першому кварталі минулого року у ВАТ «ММК імені Ілліча» було введено особливий режим держна) гляду. Близько 80 посадових осіб було притягнено до дисциплінарної відповідальності, на комбінаті про) ведено виїзне засідання ради тер) управління. Результат спільних зу) силь очевидний — жодного смертель) ного випадку за більш як півроку ро) боти. І лише наприкінці року — зно) ву дві НП.

Із заключним словом на нараді виступив перший заступник генераль) ного директора — головний інже) нер ВАТ «ММК імені Ілліча» С. Мат) вієнков. Він зазначив, що в питаннях охорони праці однією з проблем є недосконалість законодавства, від) сутність зацікавленості керівників структурних підрозділів. Мається на увазі система регресів і внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України за прин) ципом складності чи категорійності підприємства. Неможливо, щоб ця система залишалася такою, як за) раз. Неприпустимо перекладати ма) теріальну відповідальність нехлюїв на плечі тих підприємств, де безпе) кою займаються не за залишковим принципом. А на самому підприємстві справж) нім головним болем С. Матвієнков назвав формалізм у роботі. Напри) клад, відкриваєш щоденник майстра чи журнал оперативного контролю і виявляєш, що впродовж 3—4 місяців там зроблено лише один запис, про) сто для галочки, щоб відчепились. Це неприпустима практика. Часом виходить парадоксальна ситуація — на комбінаті охороною праці займа) ється величезна спеціальна служба, керівники цехів, майстри, старші май) стри, а приходить інспектор держна) гляду і виявляє 4 тис. порушень, зупи) няє 600 об’єктів, що експлуатуються з порушеннями. На закінчення перший заступник генерального директора ВАТ «ММК імені Ілліча» зажадав від працівників виключити формалізм у питаннях охорони праці та промбезпеки, пла) ново, конструктивно займатися цією роботою, не від випадку до випад) ку, не від наради до наради. Робо) та — це коли є система. «Нам усім потрібний кінцевий результат — ро) бота без травм і аварій»,— підбив підсумок наради С. Матвієнков. М. БОРКУТА, заступник началь) ника відділу інформаційного забезпе) чення і зв’язку зі ЗМІ теруправління Держ) гірпромнагляду по Донецькій області

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

У грудні минулого року уп равління виконавчої дирекції Фонду соціального страху вання від нещасних випадків на виробництві та професій них захворювань у Львівській області провело чотири се мінари. Розглядався стан охо рони праці при автопереве зеннях, у будівництві, у лісо вому господарстві та дере вообробній промисловості, а також вуглевидобуванні та суміжних видах економічної діяльності.

У

кожному семінарі взяли участь близько сотні учасників, перед якими виступили представники облдержадміністрації, теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області, ДП «Західний експертно) технічний центр», обласного управ) ління лісового та мисливського гос) подарства, санепідслужби, представ) ники кафедр охорони праці львів) ських вищих навчальних закладів. Найбільше питань (19) було у по) рядку денному першого семінару. Серед них — стан дорожньо)транс) портного травматизму на Львівщині, профілактика аварійності, умови на) дання ліцензій на право пасажирсь) ких і вантажних перевезень, санкції за порушення ліцензійних умов. Йшлося також про вплив галузевої профспілки на умови праці, стан ви) робничого травматизму на підпри) ємствах)перевізниках, вантажовід) правниках і вантажоодержувачах. Жвавий відгук аудиторії викли) кала надзвичайно актуальна для Львівщини тема про стан автошля) хів, умови праці водіїв на лінії, про) фесійну підготовку, підвищення ква) ліфікації водіїв. На семінарі зазначалось, що кількість ДТП на Львівщині залиша) ється високою, незважаючи на певні заходи, покликані поліпшити ситуа) цію. За рівнем виробничого травма) тизму галузь посідає третє місце в області. Друге місце за станом виробни) чого травматизму в області посідає будівельна галузь. На семінарі йшло) ся про умови та порядок отримання

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ У ПРОБЛЕМНИХ ГАЛУЗЯХ ВИРОБНИЦТВА ЛЬВІВЩИНИ ліцензій на право ведення окремих видів діяльності, пов’язаної з будів) ництвом, контроль за додержанням умов ліцензійної діяльності та про необхідну для виконання робіт доку) ментацію. Під час оформлення ліцензій на ведення будівельних робіт нерідко трапляються випадки надання під) приємствами неправдивої інформа) ції щодо наявності достатньої кілько) сті кваліфікованого персоналу, тех) нічного оснащення, наявності нор) мативно)правових документів, дер) жавних будівельних норм і правил. У разі розслідування нещасних ви) падків на таких підприємствах вияв) ляється, що у штатному розписі є лише три працівники — директор, бухгал) тер і менеджер, а дозвіл на виконання будівельно)монтажних робіт відсут) ній. Діяльність таких підприємств поля) гає в отриманні коштів для зведення об’єкта, а для виконання будівельних робіт укладаються договори з субпід) рядниками. Часто у ролі останніх виступають некваліфіковані праців) ники, які не мають посвідчень на пра) во виконання робіт підвищеної не) безпеки на будівництві. Нерідко у проектній документації відсутні про) екти провадження робіт. Трапляють) ся випадки, коли на виконання буді) вельно)монтажних чи ремонтно)буді) вельних робіт одним підприємством на території іншого діючого підпри) ємства не оформляється акт)допуск. На одному з семінарів також розглядалося питання про стан ви) робничого травматизму та забезпе) чення умов праці у лісовому госпо) дарстві. Галузь поділяє з будівельни) ками третє місце в області за рівнем травматизму. Більше ніж у половині лісових гос) подарств лісозаготівлю передано до рук приватних підприємців, що приз) вело до скорочення чисельності працюючих у лісових господарствах. Приватні підприємці залучають гро)

мадян до виконання лісосічних робіт за договорами підряду, на таких осіб не поширюється дія законодав) ства про державне соціальне страху) вання від нещасного випадку на ви) робництві та профзахворювання. Такі працівники, крім того, наража) ються на небезпеку через пошире) не несанкціоноване вирубування лісу та незадовільну розробку техно) логічних карт. Найпоширенішими порушення) ми у деревообробці та меблевому виробництві є незадовільний техніч) ний стан виробничого устаткування, допуск непідготовленого персоналу до експлуатації та обслуговування засобів виробництва. Найвищий рівень виробничого травматизму на Львівщині спостері) гається на підприємствах вугільної галузі. Найбільш поширена причина нещасного випадку — невиконання потерпілим вимог інструкції з охо) рони праці. У цій галузі є найвищим і рівень професійної захворювано) сті. За 11 місяців 2007 р. на вугіль) них підприємствах Львівщини стався 241 нещасний випадок на вироб) ництві. Рівень загального виробни) чого травматизму порівняно з ана) логічним періодом 2006 р. знизив) ся на 44 нещасних випадки, хоча показник смертельного травматиз) му (4 випадки) залишається незмін) ним. Як позитив було відзначено те, що акценти в питаннях підвищен) ня рівня промислової безпеки сьо) годні перенесені з органів держ) нагляду за охороною праці на влас) ника підприємства і на саме підпри) ємство. Учасники семінару схвалили кон) кретні пропозиції ДП «Львіввугілля» щодо недопущення виробничого трав) матизму на шахтах і запобігання про) фесійним захворюванням. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДО 50)РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Після виходу на заслужений відпочинок Тарас Опанасо вич Литвиненко думав, що з ним за його вимогливість, прин циповість, безкомпромісність у роботі деякі керівники під приємств, до яких він вживав дієві заходи адміністратив ного впливу щодо дотримання вимог безпеки, поліпшення умов праці на виробництві, навіть вітатися не будуть. Тож дивувався, коли з ним не лише люб’язно віталися, а й щиро казали: «Дякуємо Вам за те, що Ви нас контролюва ли, не давали розслаблятися». Ці слова були дуже приємними для нього, колишнього на чальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Терно пільській області — першого керівника державного наглядо вого органу з охорони праці в області, біля витоків створен ня якого він стояв і який очолив у 1996 р.

ТАКА ВОНА — Ф О Р М У Л А

Д

итинство і юність Тараса Опана) совича випали на важкі воєнні і повоєнні роки. Після закінчення школи працював робітником на Дні) пропетровському хлібокомбінаті, Нижньодніпровському заводі мета) левих виробів у Дніпропетровську. Здібний, допитливий юнак у 1964 р. успішно закінчив Дніпропетровсь) кий інженерно)будівельний інститут. Молодий енергійний інженер)меха) нік спочатку працював механіком спеціалізованого будівельного управ) ління тресту «Укрособовуглемонтаж» Мінбуду УРСР, згодом — виконро) бом будівельного управління «Стеб) никпромбуд» у Львівській області, а пізніше — головним механіком цьо) го управління. Про масштабність, розмах будівельних робіт можна тільки уявити, якщо в Стебнику на спорудженні комбінату калійних доб) рив працювало понад 1700 осіб, було задіяно 24 субпідрядні органі) зації. За один рік освоювали робіт на 240 млн. крб. Тільки у відділі го) ловного механіка працювало 200 осіб. Отже, молодий інженер про) йшов добру школу становлення ке) рівника, організатора виробництва . У 1971—1972 рр. Тарас Опана) сович працював головним інже) нером управління механізації тре) сту «Тернопільбуд», а згодом майже

п’ять років очолював управління ме) ханізації тресту «Тернопільсільбуд».

— Ставлення до вимог охорони праці,— згадує ветеран,— тоді було дуже серйозним. Нас контролювали і технічні інспектори праці профспі) лок, які здійснювали державний на) гляд за охороною праці, і державні інспектори Держгіртехнагляду УРСР, адже ми працювали з вантажопідій) мальними кранами, іншими об’єкта) ми підвищеної небезпеки. Працюва) ли тоді в основному на новій техніці, кожного року за рознарядкою нам виділяли 5—6 нових вантажопідій) мальних кранів. Тепер, на жаль, дуже багато зно) шеної техніки, що відпрацювала свій ресурс. Приміром, котли, які розра) ховані на 25 років експлуатації, працюють уже 50 років. Це за умо) ви, якщо технічні експерти ЕТЦ про) довжують їм терміни експлуатації, гарантуючи надійність. Маючи солідний досвід керів) ника, з 1977 р. по 1993 р. Тарас Опанасович був начальником Тер) нопільської обласної газотехнічної інспекції Львівського округу Держгір) технагляду УРСР. У зв’язку з реорга) нізацією у 1993—1994 рр. працю) вав начальником Тернопільської га) зотехнічної інспекції Подільського теруправління Держнаглядохорон)

праці України, начальником Терно) пільської державної інспекції охоро) ни праці в енергетиці. З 1994 р. по лютий 1996 р. він — заступник на) чальника Подільського теруправлін) ня — начальник Тернопільської дер) жавної інспекції охорони праці в енергетиці. З лютого 1996 р. по бе) резень 2000 р. — начальник тер) управління Держнаглядохоронпраці по Тернопільській області. На відповідальній посаді началь) ника теруправління Тарас Опанасо) вич домігся суттєвого зниження рівня виробничого травматизму в області. За чотири роки кількість нещасних ви) падків зі смертельними наслідками зменшилася більш як утричі. Це був результат координації зусиль безпо) середніх виконавців — державних ін) спекторів, а також служб охорони праці місцевих державних адміністра) цій, працівників Державтоінспекції, Держпожнагляду, які теж здійснюва) ли відповідну наглядову роботу, бра) ли активну участь у проведенні ком) плексних перевірок на підприємствах області. Особливу увагу приділяли збільшенню кількості перевірок під) приємств. Впродовж місяця інспекто) ри оформляли 12—13 приписів, вия) вляли на підприємствах по 20—25 по) рушень вимог нормативно)правових актів з охорони праці .

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У ті роки, коли заробітна плата була, приміром, 80 крб., розміри штрафів за порушення були від 1 до 10 крб. Тоді Комітет мав право оштрафувати на 50 крб. — відчутну на ті часи суму.

— А якось,— згадує Тарас Опа) насович,— я оштрафував одного ке) рівника на 1 карбованець. Як же він образився! Чому на таку незначну суму? Але в тому був неабиякий ви) ховний момент. І згодом цей керів) ник, попри всі свої амбіції, правиль) но зрозумів мене і намагався на під) приємстві, яке очолював, не допу) скати порушень вимог охорони праці. У повсякденній роботі дуже до) помагали нам інформаційні листки Комітету, в яких повідомлялося про аварії, нещасні випадки, обставини та причини, за яких вони сталися. І ми особливу увагу приділяли об’єк) там підвищеної небезпеки, примі) ром, газорегуляторним пунктам, ін) шим об’єктам газового господар) ства. Бувало, що один і той же об’єкт контролювали 5—6 років, доки не знімали його з контролю. І, звичайно ж, профілактиці виробничого трав) матизму, вдосконаленню наглядової діяльності значною мірою сприяло вивчення, впровадження та поши) рення передового досвіду з питань охорони праці. Як керівник і організатор, Тарас Опанасович на своєму трудовому шляху пізнав чимало корисних для себе істин. Зокрема, що умови, а не керівники мають змушувати людей працювати. Тож постійно дбав про створення здорових, безпечних умов, про моральні і матеріальні стимули заохочення їхньої праці. Мистецтво організувати людей полягає в тому, щоб спочатку оціни) ти ситуацію, а вже потім ставити кон) кретні, продумані завдання. І звичай) но ж, зміцнювати віру підлеглих у важ) ливість дорученої їм справи, тоді вони зроблять неможливе можливим. Тарас Опанасович накопичував цінний досвід — справжній скарб знань, умінь, які щедро передавав колегам по роботі. Серед колиш) ніх його підлеглих — ветерани праці

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

М. Розумний, який згодом очолив теруправління Держнаглядохорон) праці по Тернопільській області, ниніш) ній керівник теруправління П. Хрущ, державні інспектори М. Репета, Б. Ко) ропатницький, В. Коріньовський. Після виходу на пенсію не зміг Т. Литвиненко насолоджуватися спо) кійним життям. За його глибоким пе) реконанням, душа повинна труди) тися, доки б’ється серце. Тож з ли) стопада 2000 р. він став працюва) ти головним інженером ДП «Терно) пільський експертно)технічний центр». Він уміло здійснює зв’язок ЕТЦ з тер) управлінням, безпосередньо кон) тролює роботу підпорядкованих йому відділів з навчання з питань охорони праці, діагностики, елек) тротехнічної лабораторії, а також лабораторії неруйнівного контро) лю. Під контролем головного інже) нера спеціалісти ЕТЦ виконують широкий спектр складних і відпо) відальних робіт, проводять оцінку технічного стану обладнання, ма) шин, механізмів підвищеної небез) пеки. Завдяки високопрофесійним і скрупульозним обстеженням і тех) нічним оглядам працівники ЕТЦ га) рантують надійну роботу засобів виробництва. Це дуже важлива і від) повідальна робота, адже в області близько 80% промислового облад) нання відпрацювало свій граничний термін експлуатації, а тому є висо) кий ризик аварій через його фізич) не зношення. Добре усвідомлюючи, що на) вчання посадових осіб і спеціалістів значною мірою позначається на профілактиці виробничого травма) тизму, головний інженер надає цій роботі важливого значення. У 2001 р. Головний навчально) методичний центр Держнаглядохо) ронпраці присвоїв Т. Литвиненку кваліфікацію технічного експерта з промислової безпеки об’єктів газової промисловості. У колективі з відно) сно невеликою кількістю працівників завдяки сумлінному виконанню Тара) сом Опанасовичем своїх обов’язків заощаджуються кошти на оплату праці такого спеціаліста.

— Це людина глибоко порядна, совісна і дуже відповідальна,— таку оцінку своєму заступнику дає началь) ник ЕТЦ Л. Слободянюк.— Його про) фесійний і життєвий досвід допомагає молодшим колегам служити справі створення належних умов для висо) копродуктивної безпечної праці. У 2007 р. виповнилося 30 років трудового стажу ветерана праці в системі охорони праці. За сумлінну багаторічну працю, вагомий внесок у реалізацію державної політики в галузі охорони праці Тарас Опана) сович нагороджений медаллю «За доблесну працю». Праця ветерана відзначена багатьма грамотами, по) дяками, преміями. У вільний час він з насолодою працює в саду, плекає зелене диво. Йому допомагає вірна подруга жит) тя і порадниця — дружина. Пролітають роки... Летять, наче восени журавлі. Але журавлі повер) таються і приносять на своїх крилах теплі зірки, сповнені особливої ча) рівності. А роки, на жаль, спливають безповоротно, і з кожною весною їх стає все менше і менше. І тоді люди) ні хочеться згадати, а які вони, ті ро) ки, що назавжди залишилися за го) ризонтом. Згадати і розповісти про них. І якщо ця пам’ять серця запалить полум’я в інших серцях, людина тихо скаже собі: «Я щаслива». На моє запитання, чи він щасли) вий, ветеран ствердно відповів: «Так». Щастям нелегких доріг, ви) пробуванням долі, життям за себе й за старшого брата Миколу, який дев’ятнадцятирічним у 1942 р. заги) нув під Сталінградом. Щасливий, що сумлінно трудиться під мирним небом понад п’ятдесят років. Ща) сливий пошаною людей. Тим, що зроблено. І тим, що сподівається ще зробити для людей. В. КЛИМЕНКО, керівник прес) служби теруправління Держгірпромна) гляду по Тернопільській області На знімку: Т. О. Литвиненко. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОФСПІЛКИ

Згідно із ст. 41 Закону «Про охорону праці» Федерація профспілок Одеської області, обласні організації галузевих профспілок і первинні профспілкові організації здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Питання стану охорони праці в Одеській області та роль профспілок у створенні безпечних і здорових умов праці були розглянуті на засіданні ради Федерації профспілок Одеської області, що відбулося 19 грудня 2007 р. Про це розповідає го ловний спеціаліст — технічний інспектор праці Федерації профспілок України при Федерації профспілок Одеської обла сті В. ГЛУЩЕНКО.

НЕОБХІДНО ЗАСУКАТИ РУКАВА ТА ПРАЦЮВАТИ

Д

ержавний нагляд за охороною праці в Одеській області здій) снюється на 22 471 підприєм) стві, у тому числі на 17 976 підприєм) ствах — відомчий контроль, на 4987 підприємствах — громадський, тоб) то контроль з боку профспілкових організацій, а там, де немає проф) спілкового комітету, громадський контроль покликані здійснювати уповноважені трудових колективів. Але, на жаль, як показують перевір) ки, вони практично не працюють. З другого півріччя 2007 р. робота з охорони праці проводиться відпо) відно до Угоди про спільну роботу ФПУ і Держгірпромнагляду України від 26.03.2006 р. та Угоди між Феде) рацією профспілок Одеської області (ФПО) і теруправлінням Держгір) промнагляду по Одеській області від 29.01.2007 р. Розпорядженнями по теруправлінню до складу ради тер) управління введено головного спе) ціаліста — технічного інспектора праці ФПУ при ФПО, а державні ін) спекції теруправління зобов’язали включати його до складу комісій з розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками і прове) дення комплексних перевірок райо) нів та підприємств області. По поне) ділках проводиться узгодження з держ) інспекціями дат спільних перевірок підприємств на поточний тиждень.

Під час розгляду підсумків комплекс) них перевірок на засідання ради тер) управління запрошуються голови га) лузевих обкомів профспілки. У зв’язку із зростанням рівня травматизму в будівництві проводи) лися цільові перевірки стану охорони праці на будівельних майданчиках спільно з інспекціями Держгірпром) нагляду. Було проведено 83 опера) тивні перевірки, у ході яких заборо) нено виконання робіт, експлуатацію 201 одиниці машин, механізмів і ус) таткування. Проведено наради з ке) рівниками і спеціалістами ТОВ «Про) грес)Буд», «Стікон», «Головбуд», «Кон) соль», «Будівельна фірма» та ін. Про) водилися перевірки будівельних об’єктів і у вихідні дні. За результа) тами перевірок чотири будівельних майданчики було відключено від ме) реж електропостачання до усунення порушень з охорони праці. Відбулося засідання круглого сто) лу з роботодавцями, представника) ми Федерації профспілок і терупра) вління Держгірпромнагляду, де було розглянуто питання профілактики травматизму. У розробленому фахівцями ФПО типовому зразку колективного дого) вору на 2008 р. є 19 додатків з питань охорони праці. Деякі з них роз’ясню) ють, які витрати на охорону праці спрямовуються на валові витрати.

Зараз усі виплати з відшкодування шкоди внаслідок нещасних випадків на виробництві проводить Фонд со) ціального страхування від нещасних випадків на виробництві, тому ми окремим додатком дали роз’яснення, як це робиться і які для цього потрібні документи. В окремому додатку за) значено, які документи повинні бути в службі охорони праці підприємства. Профспілкова організація є ініціа) тором внесення до колективного до) говору зобов’язань, що стосуються додаткових виплат або інших видів соціальної допомоги потерпілим на виробництві або членам їхніх сімей за рахунок коштів роботодавця. Під час укладання колдоговорів одним з найбільш принципових питань є пра) вильне формування комплексних за) ходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, ви) робничого середовища та підвищен) ня рівня охорони праці, а також ви) значення достатнього фінансування робіт, пов’язаних з їх реалізацією. Перевірки показали, що колективні договори укладено на всіх перевіре) них підприємствах — відіграло свою роль введення державної реєстрації. Але, на жаль, комплексні заходи з охорони праці є лише у 50% укладе) них колдоговорів, та й то різної якості. Представники профспілок бе) руть участь у розслідуванні неща) сних випадків, контролюють питання соціального захисту членів проф) спілки, які одержали травми на ви) робництві та профзахворювання. Для вирішення цих питань ФПО, її членські організації, профкоми під) приємств, організацій, установ об) ласті спільно з інспекторським скла) дом теруправління працюють над посиленням контролю за умовами праці, сприяють об’єктивному роз) слідуванню нещасних випадків з ме) тою захисту інтересів потерпілих, об’єктивного визначення причин трав) мування. Слід відзначити, що неща) сні випадки розслідуються комісіями підприємств найчастіше неякісно чи взагалі не розслідуються.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Федерацією профспілок України 2007 рік був оголошений Роком бо) ротьби профспілок із приховуван) ням нещасних випадків на вироб) ництві. Перед усіма членськими ор) ганізаціями було поставлено зав) дання — добитися істотного поси) лення впливу профспілкових органів усіх рівнів, їхніх представників з пи) тань охорони праці на забезпе) чення своєчасного, об’єктивного та якісного розслідування виробничих травм, правильного їх оформлення та обліку. Профспілкові організації області провели комплекс робіт у цій сфері з метою досягнення кон) кретних результатів. Особлива ува) га приділялася потерпілим і сім’ям загиблих, стосовно яких було допу) щено порушення прав на одержан) ня страхових виплат, інших видів со) ціальної допомоги, передбачених законодавством або колективним договором. Тут слід відзначити, що ми зо) бов’язані захищати права людини праці відповідно до законодавства. Закон передбачає однакову відпові) дальність і працівника, і роботодав) ця. Я не випадково про це говорю, адже деякі працівники ще живуть за старим звичаєм, коли й Закону «Про охорону праці» не було. Представ) ники профспілкових комітетів погано знають законодавство про охорону праці. Тут непочатий край роботи, і в цьому плані з деякими обкомами профспілки вже проведена певна робота. Кожний факт порушення ді) ючого Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професій) них захворювань і аварій на вироб) ництві, виявлений під час перевірки, супроводжується конкретними діями представників профспілок щодо від) новлення справедливості. При цьому застосовуються усі права, що нада) ні профспілкам законодавством, у тому числі винесення подань робо) тодавцеві, звернення за допомогою до теруправління Держгірпромна) гляду по Одеській області, управлін) ня виконавчої дирекції Фонду со) ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профза)

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

хворювань, прокуратури, ініціювання розгляду виявлених фактів на засі) даннях комісій з питань охорони праці на підприємствах тощо. Обкоми профспілки різних галу) зей також проводять певну роботу з охорони праці. Так, обком профспіл) ки працівників автомобільного транс) порту і дорожнього господарства за участі представника ФПО провів се) мінар з охорони праці з профакти) вом та інженерами з охорони праці, обком профспілки працівників енер) гетики й електротехнічної промисло) вості — пленум з порядком денним з охорони праці. Аналогічні заходи пройшли в обкомі профспілки пра) цівників текстильної та легкої проми) словості. Обком профспілки праців) ників агропромислового комплексу впродовж 2005—2007 рр. провів шість засідань президії з питань охо) рони праці; багато чого було зро) блено в обкомі профспілки працівни) ків охорони здоров’я та інших. У 2006 р. на підприємствах Оде) ської області сталося 432 нещасних випадки, у 2007 р. зареєстровано 362 нещасних випадки на виробниц) тві з тимчасовою втратою працездат) ності. Як бачимо, є суттєве зниження загального рівня травматизму, але передумов для заспокоєння немає, адже кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками ще велика: у 2007 р.— 35 проти 42 у 2006 р. Під час комплексної перевірки Комінтернівського району головний технічний інспектор праці разом з державним інспектором відвідали 10 підприємств і установ. На чотирьох з них роботу з охорони праці не ор) ганізовано взагалі, на п’ятьох стан охорони праці незадовільний, і тіль) ки в Петровському технікумі Одесь) кого державного аграрного універ) ситету питаннями охорони праці займаються належним чином. Відповідно до ст. 18 Закону «Про охорону праці» працівники та поса) дові особи повинні проходити нав) чання та перевірку знань з питань охорони праці, і треба зазначити, що ця робота у навчально)курсових комбінатах організована добре.

Але навчання та перевірка знань робітників на більшості перевірених підприємств не ведеться. Згідно з законодавством (ст. 17 Закону «Про охорону праці»), робо) тодавець зобов’язаний за свої кош) ти забезпечити фінансування та ор) ганізувати проведення попередньо) го (під час прийому на роботу) і пе) ріодичних медичних оглядів. Пере) вірки показали, що попередні огляди під час прийому на роботу прово) дяться на більшості підприємств, але за рахунок тих, хто влаштовується на роботу, а не за рахунок робото) давця, а ось періодичні медичні огля) ди працівників проводяться тільки на 75% підприємств. На засіданні ради ФПО було виз) начено основні напрями роботи в 2008 р. Це посилення спільної робо) ти з питань охорони праці з теруправ) лінням Держгірпромнагляду і управ) лінням виконавчої дирекції Фонду со) ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профза) хворювань; забезпечення реалізації концепції управління охороною пра) ці, функціонування системи управлін) ня охороною праці на підприємствах, в установах і організаціях; контроль за виконанням заходів, передбаче) них Національною, галузевими про) грамами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо) вища; посилення контролю за забез) печенням безпеки праці механізато) рів, сторожів, виконанням сільсько) господарських робіт, а також за охо) роною праці в організаціях невироб) ничої сфери, у місцях скупчення великої кількості людей; активізація роботи громадських інспекторів з охорони праці на підприємствах; на) вчання профспілкового активу. Учасники засідання висловили спільну думку, що підняти рівень культури виробництва, промислової безпеки та охорони праці можна тільки спільними зусиллями всіх учасників процесу. І, звичайно ж, необхідно шукати нові шляхи й під) ходи до вирішення цих питань. А це значить — треба засукати рукава та працювати.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ СИТУАЦІЯ В АПК

Коротким рядком Органи держнагляду перевірили додержання режимів газопостачання населення Львівщини — обстежено 269 газорегуляторних пунктів і внутрішньобудинкових систем газопостачання у 70 багатоповерхівках. Виявлено 375 порушень вимог безпеки, притягнено до адміністративної відповідальності 22 працівників ВАТ «Львівгаз». Крім того, проведено комплексні перевірки усіх філій ВАТ «Львівгаз» і головного підприємства. Результати перевірки головного підприємства заслухано на засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області. Роботу головного підприємства з питань безпечної експлуатації систем газопостачання було визнано незадовільною. Результати комплексної перевірки також розглянуті на нараді у заступника голови Львівської облдержадміністрації. *** На Львівщині на вимогу органів державного нагляду вжито заходів щодо безпечної експлуатації аміачних холодильних установок (АХУ). Наприклад, у ВАТ «Львівський холодокомбінат» встановлено 9 компресорних АХУ фірми «Grasso», що дало змогу зменшити використання аміаку з 42 до 16 т. Замінено компресорні установки на фірмі «Світоч», у ЗАТ «Ензим» і «Галичина», а у ВАТ «Львівський міський молокозавод» і ТОВ «Львівморепродукт» аміачні установки замінено на фреонові. *** У 2007 р. в Одеській області найбільшу кількість нещасних випадків на виробництві зареєстровано в Приморському, Малинівському та Суворовському районах м. Одеси, у м. Іллічівську, а також в Ізмаїльському та БілгородDДністровському районах. Тут сталося 68% нещасних випадків, допущених в області. В 16 районах досягнуто зниження рівня виробничого травматизму.

3. Зам. №

ПРОБЛЕМ НА СЕЛІ БАГАТО, АЛЕ НЕ СКРІЗЬ НИМИ ПЕРЕЙМАЮТЬСЯ

Нещодавно в актовому залі санаторію «Медобори», що в Теребовлянському районі Тернопільської області, відбувся семінар нарада з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху в системі агропромислового комплексу України. В ході проведення цього заходу було під бито підсумки роботи відповідних служб головних управ лінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій щодо здійснення ними функцій, визначених Законом «Про охорону праці», намічено завдання щодо поліпшення профі лактики виробничого травматизму в сільськогосподарсько му виробництві.

С

емінар нараду відкрив заступ ник директора департаменту Міністерства агропромисло вої політики П. Гринько. У вступному слові Павло Васильович, зокрема, повідомив, що на сьогодні агропро мисловий комплекс є однією з най більш травмонебезпечних галузей народного господарства України. Перше місце за кількістю працівни ків, загиблих на виробництві в 2007 р., утримує Київська область (17 осіб). За нею йдуть Дніпропетровська, Пол тавська, Тернопільська, Вінницька та Черкаська області, де під час вико нання трудових обов’язків поклали свої голови по 8—9 селян. За сло вами П. Гринька, сьогодні більшість роботодавців галузі не дбають про створення здорових і безпечних умов праці, тож не дивно, що в сільському господарстві надзвичайно низький рівень культури виробництва. Він поремствував на те, що велика кіль

кість нормативно правових актів з охорони праці уже застаріла, ви словив сподівання, що в ході прове дення семінару наради її учасники (а це заступники начальників голов них управлінь агропромислового роз витку облдержадміністрацій та спе ціалісти з охорони праці цих уста нов, представники Держгірпром

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

17

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

нагляду, Держпожнагляду, Держав тоінспекції, Фонду соціального стра хування від нещасних випадків на ви робництві та професійних захво рювань України) внесуть конкретні пропозиції щодо шляхів вирішення наболілих проблем, пов’язаних зі ство ренням здорових і безпечних умов праці хліборобів, що накопичилися в сільському господарстві упродовж останніх 10 років. З доповіддю «Про стан праце охоронної роботи в АПК України» ви ступила завідувачка сектору охоро ни праці, пожежної безпеки та без пеки дорожнього руху Мінагрополі тики В. Гаврилюк. Нагадавши при сутнім про вступ України 5 лютого поточного року до СОТ, Валенти на Іванівна зазначила, що це є од ним із кроків входження нашої дер жави до світових виробничо комер ційних, наукових і навчальних струк тур. А це значить, що Україна взяла на себе певні зобов’язання дотри муватись високих міжнародних стан дартів, у тому числі в галузі охо рони праці, деякі з яких є досить жорсткими. До таких нормативно правових актів належить Конвенція № 184 про безпеку та гігієну праці у сільському господарстві, ухвалена 5 червня 2001р. на 89 й сесії Гене ральної конференції Міжнародної організації праці, в якій йдеться про вимоги безпеки під час механізова них виробничих процесів. В. Гаврилюк відзначила, що не зважаючи на велику кількість загиблих під час дорожньо транспортних при год (а це — 25% від загальної кілько сті нещасних випадків зі смертельни ми наслідками), далеко не в кожному головному управлінні агропромисло вого розвитку облдержадміністрацій переймаються як слід питаннями про філактики дорожнього травматизму. Вона піддала критиці головне управ ління агропромислового розвитку Ки ївської облдержадміністрації, в штаті якої немає спеціаліста з питань без пеки дорожнього руху. Працівники аграрного вироб ництва все ще зазнають впливу та ких шкідливих факторів, як монотон ність праці, недотримання парамет рів виробничого довкілля, недостат ня освітленість робочої зони, високі рівні шуму, вібрації. Праця багатьох з них пов’язана з впливом психоло гічних факторів, таких як перенапру ження зорових і слухових аналізато рів, емоційні перевантаження. Все це негативно позначається на здо ров’ї хліборобів, нерідко призводить до його ушкодження.

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

З утворенням приватних агро формувань ситуація з додержанням вимог нормативно правових актів з охорони праці ще більш загострила ся, оскільки новоспеченим робото давцям не вистачає відповідних знань. Крім того, вони не зацікавле ні у створенні належних умов праці, оскільки всі витрати, пов’язані з від шкодуванням шкоди, заподіяної здо ров’ю працівника, лягають на Фонд соціального страхування від нещас них випадків. Велику загрозу життю і здоров’ю хліборобів становлять пожежі. Торік в агроформуваннях України сталося 170 пожеж, під час яких загинуло 8 працівників. Прямі матеріальні збит ки, завдані вогнем, становили понад 6,8 млн. грн. Незважаючи на втрату великої кількості людей та значних матеріальних цінностей, лише в Міні стерстві аграрної політики Автоном ної Республіки Крим, головних управ ліннях агропромислового розвитку Запорізької, Харківської та Херсон ської облдержадміністрацій є спеціа лісти, які переймаються питаннями пожежної безпеки і можуть відповід ним чином впливати на її поліпшення в агроформуваннях регіону. Якщо го ворити про укомплектування спеціа лістами підрозділів районної ланки, то в ряді управлінь місцевих держад міністрацій Закарпатської, Київської, Житомирської та Полтавської обла стей цього не зроблено. На сьогодні найактуальнішими питаннями в галузі охорони праці в системі Мінагрополітики, за переко нанням доповідачки, є: боротьба з приховуванням нещасних випадків на виробництві, посилення відпові дальності роботодавців за функціо нування СУОП, стимулювання ро боти щодо зменшення ризику трав мування на виробництві та профе сійної захворюваності, налагод ження дієвого відомчого контролю, якісного навчання безпечних прийо мів праці тощо. Здійснення цих та ін ших заходів не потребує значних ма теріальних витрат, і в той же час во ни сприяли б збереженню життя і здоров’я хліборобів, зменшенню ма теріальних і моральних збитків. У ході обговорення доповіді ви ступив начальник відділу організації державного нагляду в АПК та со ціально культурній сфері Держгір промнагляду В. Ткачов. Він повідо мив, що державні інспектори, які здій снюють нагляд у галузі, минулого ро ку провели понад 24 тис. перевірок стану охорони праці в агроформу ваннях, під час яких призупинялася

робота близько 50 тис. машин та устаткування, експлуатація яких ство рювала безпосередню загрозу жит тю та здоров’ю хліборобів. За до пущені порушення вимог норматив но правових актів з охорони праці 15,1 тис. працівників притягнено до адміністративної відповідальності, з них 5,6 тис. керівників агроформу вань. Завдяки проведеній роботі вдалося добитися зменшення кілько сті нещасних випадків на виробниц тві. Торік на підконтрольних підпри ємствах отримали травми 2165 пра цівників, що на 314 менше, ніж по заминулого року. Найбільш травмонебезпечними є такі категорії працівників: підсобні робітники (30 смертель них нещасних випадків, в основному внаслідок падіння та наїзду транс портних засобів); водії автомобілів (загинуло 28 осіб, в основному внаслідок дорож ньо транспортних пригод); механізатори (загинуло 24 осо би, в основному внаслідок дорож ньо транспортних пригод та наїзду транспортних засобів); сторожі та охоронники (загинуло 18 осіб, в основному внаслідок по жеж та вбивств зловмисниками). Більшість нещасних випадків зі смертельними наслідками сталося внаслідок дорожньо транспортних пригод — 23,4%; падіння потерпілих — 15,1%; падіння, обвалення предме тів, матеріалів тощо — 13,5%; наїз ду транспортних засобів — 12%. Основними причинами нещасних випадків є порушення Правил до рожнього руху, трудової і виробни чої дисципліни, незадовільний техніч ний стан транспортних засобів. На підприємствах сільського гос подарства смертельно травмовано 60% від усіх загиблих в АПК праців ників. Аналіз матеріалів розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками свідчить, що в 10% ви падків потерпілі не проходили вступ ного інструктажу, а в 40% до вико нання робіт підвищеної небезпеки допускалися робітники, які не про йшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Понад 30% загиблих були допущені до роботи без проходження попереднього мед огляду, ще гірший стан справ з про веденням періодичних медоглядів. Кожний четвертий смертельно травмований працівник перебував у стані алкогольного сп’яніння. Нещасних випадків було б наба гато менше, якби до профілактики

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

виробничого травматизму як слід долучилися відповідні служби управ лінь агропромислового розвитку районних держадміністрацій. На превеликий жаль, значна кількість фахівців з охорони праці цих уста нов працює за сумісництвом, а тому не в змозі взяти ситуацію під належ ний контроль. Сьогодні поза увагою цих служб залишився стан охорони праці в селянсько фермерських гос подарствах, кількість яких з часом продовжує збільшуватися. Держгір промнагляд уже звертав увагу Мін агрополітики на необхідність створен ня повноцінних служб охорони пра ці районної та обласної ланок, але все залишається без змін. Найбільш типовими порушеннями залишаються відсутність на тракто рах електростартерного запуску дви гуна з кабіни, експлуатація самохід них машин і механізмів без огоро джень карданних, пасових передач, посівні та садильні машини не облад нані пристроями двосторонньої сиг налізації, причіпні агрегати не облад нані гальмами та страхувальними пристроями. Зважаючи на ці та інші недоліки, сказав наостанок В. Тка

чов, Мінагрополітики запропонова но вжити відповідних заходів щодо налагодження функціонування відом чого контролю за станом охорони праці в сільському господарстві. На семінарі нараді виступили та кож завідувач кафедри охорони праці та інженерної екології Націо нального аграрного університету (м. Київ) О. Войналович, головний дер жавний інспектор з пожежного на гляду Тернопільської області О. Ба лан, начальник відділу з проведення технічних оглядів транспортних за собів Державтоінспекції УМВС в Тернопільській області В. Погрібний, директор Головного галузевого нав чально методичного центру з питань охорони праці Таврійського держав ного агротехнологічного університе ту В. Петров, начальник теруправ ління Держгірпромнагляду по Терно пільській області П. Хрущ, завідувач сектора головного управління агро промислового розвитку Черкаської облдержадміністрації М. Чигирин, головний спеціаліст головного управ ління агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації М. Босецький.

Після прийняття відповідної ре золюції щодо втілення в життя вис ловлених учасниками семінару наради пропозицій, побажань і кри тичних зауважень вони ознайо мились з функціонуванням СУОП в агроформуванні «Дзвін» Чортків ського району та селянсько фермер ському господарстві «Коваль» Гуся тинського району, де, до речі, крім виробництва елітного насіння кар топлі та зернових культур, освоєно виготовлення біологічного дизельно го пального. Хочеться сподіватись, що прове дений захід стане хорошим поштов хом для того, аби підняти охорону праці в АПК України на якісно новий рівень. Василь СОПІЛЬНЯК На знімках: у президії семінару наради; в обговоренні доповіді взяв участь начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально культурній сфері Держгірпромнагляду В. Ткачов. Фото автора

ДО ДНЯ ГЕОЛОГА

ПРОДОВЖУЮЧИ

СЛАВНІ ТРАДИЦІЇ

Серед трудових колективів українських геологорозвід ників великим досвідом роботи і славними традиціями ви різняється Роменська нафтогазорозвідувальна експедиція. Сьогодні це один з кращих, стабільно працюючих структур них підрозділів ДП «Чернігівнафтогазгеологія» НАК «Надра України». І це не випадково, адже саме з невеликим містечком Ромни, що на Сумщині, пов’язані перші кроки в справі розвід ки вітчизняних родовищ цінної вуглеводневої сировини. Саме тут, на горі Золотій у 1937 р. було видобуто першу в Ра дянській Україні нафту.

С

вого нинішнього статусу під приємство набуло в 1981 р., коли з метою виконання геоло гічних завдань з приросту запасів

3*

нафти та газу в північній приборто вій частині Дніпровсько Донецької западини Роменська нафтогазо розвідувальна експедиція глибокого

буріння увійшла до складу вироб ничого геологічного об’єднання «Чернігівнафтогазгеологія». Це стало потужним імпульсом для розвитку підприємства, у складі якого в ті ро ки працювали 10 бурових бригад, вишкомонтажний цех, ремонтно будівельна дільниця. Усього за час діяльності у складі підприємства «Чер нігівнафтогазгеологія» експедицією пробурено понад 350 тис. м сверд ловин.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

19

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Складними з точки зору збере ження накопиченого потенціалу вия вилися для трудового колективу екс педиції 90 ті роки минулого століття. Багато спеціалістів залишило буро ві бригади, перестала оновлюватися матеріально технічна база підпри ємства. І все ж економічний безлад, пов’язані з ним труднощі не зломили розвідників підземних багатств. За вагомий внесок у розвиток мі нерально сировинної бази країни працівники Роменської експедиції неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами Держкомгео логії та НАК «Надра України». Ми нулого року за досягнуті підприєм ством успіхи був удостоєний звання «Почесний розвідник надр» його ке рівник В. Бородуля. Працівники бурових бригад не похитно додержують вимог норма тивних документів, що стосуються ви конання геологічного розрізу і кон струкції свердловини. Дуже суворо контролюється проведення та геофі зичне дослідження стволів свердло вин. Велика увага приділяється спо лукам бурових розчинів на полімер но калієвих основах. Їх застосуван ня дає змогу добиватися не тільки швидкого безаварійного проведення свердловин, а й практично не завдає шкоди навколишньому середовищу. Намічених цілей було б неможли во досягти без суворого додержання вимог нормативно правових актів з охорони праці. Без системної та ці леспрямованої (такою вже є специ фіка геологорозвідки) роботи служ би охорони праці. Понад 25 років очолює цю відповідальну ділянку ро боти заступник начальника з охоро ни праці експедиції І. Івасин. Робота з охорони праці ведеться згідно з єдиною для всіх структурних підрозділів НАК «Надра України» СУОП, згідно з перспективними, річними та поточними планами, які затверджуються начальником експе диції. Поточні плани керівники струк турних підрозділів підприємства складають щомісяця, після чого їх за тверджує головний інженер і заступ ник начальника з експлуатації експе диції. Першого робочого дня міся ця головні спеціалісти й керівники структурних підрозділів на планерці у головного інженера проводять об говорення запланованих до вико

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

нання заходів з охорони праці. На ній же підбиваються підсумки зроб леного за минулий місяць. Оперативний контроль за ста ном охорони праці в експедиції, згід но з галузевою СУОП, здійснюєть ся на двох рівнях. На першому його проводять керівники структурних під розділів і об’єктів, на другому — го ловні спеціалісти й керівництво екс педиції. Також працюють дві постій но діючі комісії з питань охорони праці. Першу очолює головний інже нер (вона щоквартально обстежує стан охорони праці на бурових), другу — заступник начальника з ви робництва експедиції (щокварталь но перевіряє роботу допоміжних служб і дільниць підприємства). Кожної п’ятниці в кабінеті началь ника експедиції проводиться день охорони праці. Зібрані матеріали узагальнюються та аналізуються служ бою охорони праці. На таких засі даннях у кабінеті першого керівника заслуховується не тільки питання про виконання завдань попереднього пе ріоду, а й доводиться до відома усіх різна актуальна інформація, що стосу ється стану травматизму на спорід нених підприємствах і в регіоні. Велику увагу в експедиції приділя ють питанням навчання та перевір ки знань з питань охорони праці. Розроблено програми вступного, первинного та повторного інструк тажів, а також стажування з охоро ни праці. Після завершення стажу вання працівники проходять пере вірку знань, і тільки після цього вони одержують допуск до самостійної роботи. Навчання ведеться без від риву від виробництва згідно з дію чим на ДП «Чернігівнафтогазгеоло гія» положенням у спеціалізованих навчальних центрах. Відповідально (особливо на буро вих експедиції) ставляться до оформ лення нарядів допусків на виконан ня вогневих та інших видів робіт під вищеної небезпеки. Підсумовуючи свої спостережен ня, автор цих рядків стверджує, що турботі про охорону праці працівни ків в експедиції приділяється найпиль ніша увага. З цим згоден державний гірничотехнічний інспектор теруправ ління Держгірпромнагляду по Сум ській області М. Войтенко, з яким ми відвідали бурові бригади у період

проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню охорони праці. За його словами, керівництво експеди ції завжди прагне підтримувати діло ві стосунки з контролюючими орга нами, намагаючись не допускати по рушень нормативно правових актів з охорони праці. Як, власне, запобіга ти й самим нещасним випадкам. Та ких, до речі, не було зареєстровано на підприємстві починаючи з 2001 р. Робітники й ІТП Роменської екс педиції забезпечені згідно з діючими нормами спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Вчасно проводяться тут також атестація робочих місць за умовами праці, медичні огляди пра цівників. Заслуговує на увагу й досвід створення сприятливих соціально побутових умов. Трохи більше гекта ра землі, що займає експедиція, ви стачає для вирощування власними силами овочів (зелені, капусти й кар топлі, моркви та буряків). Ними за безпечують їдальню управління та котлопункти на бурових, тому й вар тість харчування в них є чисто симво лічною. Приємно порадувала також чистота у польових містечках геоло горозвідників, затишок і санітарно побутові умови в їхніх пересувних помешканнях — вагончиках. Піклується керівництво підприєм ства і про оздоровлення працюю чих. Бажаючі мають змогу покращи ти своє здоров’я у профілакторії, що належить ДП «Чернігівнафтогазгео логія», який розташований на мальовничому березі Десни. При профкомі діє каса взаємодопомоги, пенсіонерам експедиції надається безвідплатна допомога під час ре монту житла. Виділяються кошти для лікування, транспортні засоби. Так тримати!!! Саме ці слова хо четься сказати, вітаючи геологороз відників з днем їхнього професійного свята. Побажати їм здоров’я й успі хів в особистому житті, чергових тру дових звершень. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімку: начальник Роменської експедиції ДП «Чернігівнафтогазгеологія» В. Бородуля. Фото автора

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

РИБАЛКИ ПРАЦЮЮТЬ З РИЗИКОМ ДЛЯ ЖИТТЯ

У вересні 2007 р. теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області провело комплексну перевірку стану охо рони та умов праці на риболовецьких підприємствах Білго род Дністровського району. Результати перевірки вияви лися невтішними.

В

економіці району провідне міс це посідає сільське господар ство, основу якого становлять 60 сільськогосподарських підпри ємств і 275 фермерських госпо дарств, серед яких зареєстровані і риболовецькі підприємства. Аналіз стану умов та охорони праці, проведений за результатами перевірки, показав, що причини зро стання рівня травматизму треба шу кати насамперед у тому, що керів ництво Білгород Дністровської рай держадміністрації не в повному об сязі здійснює організацію і контроль роботи з охорони праці на цих під приємствах. В управлінні агропроми слового розвитку райдержадміні страції створено службу охорони праці, яка курирує тільки сільськогос подарські підприємства та фермерсь кі господарства. Функціональними обов’язками головного спеціаліста з охорони праці райдержадміністрації також не передбачено контроль за роботою риболовецьких підпри ємств, що ведуть промисел. Скільки подібних підприємств діє в районі, з’ясувалося лише в ході проведення комплексної перевірки: у списку під

приємств, що підлягають перевірці, їх нараховувалось 24, а фактично заре єстрованих набагато більше. Тож цілком зрозуміло, що багато хто з них випадає з поля зору районної влади. Перевірка показала, що на під приємствах відсутні інструкції з охо рони праці за професіями і видами робіт. Про навчання з електробезпеки керівники підприємств поняття не ма ють. Немає програм проведення вступного інструктажу. Інструктажі з питань охорони праці або не прово дяться взагалі, або проводяться формально. Журнали реєстрації ін структажів не ведуться або ведуться з порушеннями. Якщо проблемами охорони пра ці на підприємствах з вилову риби в районі займаються не в повному об сязі, виходить, робота з контролю за додержанням нормативних актів з охорони праці ведеться далеко не на всіх підприємствах. Лише на де яких з них (ТОВ «Істок», РА (рибо аграрне) ЗАТ «Красний рибак») є ін женери з охорони праці. Керівники підприємств слабко знають законо

давчі акти з питань охорони праці. У ТОВ «Трансгрупп фінанс» (дирек тор Є. Верба), ПП «Мальцев» (керів ник К. Мальцев), КРАП «Зоря» (голо ва Н. Лапчик) інженери з охорони пра ці, інші відповідальні посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Чи варто дивуватися, що і рибал ки, зайняті безпосередньо виловом риби, поняття не мають про питання безпеки. Адже риболовецькі підпри ємства посідають не останнє місце в економіці району. Було виявлено, що на підприємствах, які займаються ви ловом риби, з кількістю працюючих понад 50 осіб посадові особи, які відповідають за організацію роботи з охорони праці, працюють за суміс ництвом, що є порушенням вимог за конодавства про охорону праці. Безвідповідальне ставлення до пи тань безпеки на місцях базування під приємств багато в чому є наслідком недостатнього контролю з боку рай держадміністрації. Було видано роз порядження голови Білгород Дні стровської райдержадміністрації від 19.01.2007 р. № 62/2007 про за твердження районної комісії з нагля ду за безпекою судноплавства і ре єстрацією суден, своєчасним облаш туванням причалів і пунктів базування плавзасобів. Згідно з ним представ ники адміністрації перевірили при чали — місця базування суден мало мірного флоту і склали відповідні акти, які були затверджені головою рай держадміністрації. Проте в ході ком плексної перевірки з’ясувалося, що жоден причал не відповідає даним, зазначеним в акті обстеження. Прича ли ПП «Гавань», «Кедровський В. Д.», «Кедровський П. Д.», «Мальцев», РА ЗАТ «Красний рибак», ТОВ «Тритон», МПП «Гавань» та інші не обладнані згідно з наказом Мінагрополітики від 13.11.2000 р. № 226, не мають по жежних щитів. Тут не ведеться облік плавзасобів, не призначено відпові дальних осіб, які контролюють вихід

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

плавзасобів на воду і відповідно не має необхідних наказів і посадових інструкцій. Під час вибіркового огляду плавзасобів, що ведуть промисел, було виявлено відсутність рятуваль них засобів, що є грубим порушен ням безпеки мореплавства. Ряд ор ганізацій (РА ЗАТ «Красний рибак», ТОВ «Холод сервіс» та ін.) експлуатує плавзасоби без проведення щоріч ного техогляду. Мабуть, не випадко во у 2007 р. саме у ТОВ «Холод сер віс» стався один нещасний випадок, причому зі смертельним наслідком. Ще гірше виконуються вимоги з охорони праці та безпеки море плавства на водоймах загальнодер жавного значення — на ставках. З більш як 30 водойм, розташованих на території району, було оглянуто ставки ТОВ «Істок», «Трансгруп фі нанс», ПП «Свищ», РА ЗАТ «Красний рибак» та ін.— усі вони відведені під рибогосподарську діяльність без уз годження з Держкомрибгоспом. Ко ристувачі ставків поняття не мають про вимоги охорони праці та безпе ки мореплавства в цій галузі, а плав засоби на ставках використовують ся ними на порушення вимог безпе ки мореплавства. РА ЗАТ «Красний рибак» і ПП «Золота рибка» — потенційно небез печні підприємства, що використову ють аміак. На цих підприємствах не створено локальну систему виявлен ня загрози виникнення надзвичайних ситуацій, оповіщення персоналу і на селення, не створено пост радіацій ного та хімічного спостереження і диспетчерську службу. На риболо вецьких підприємствах не організо вано чітке оповіщення рибалок, які перебувають на суднах, про прогноз погоди і штормові попередження. Немає дозволу на експлуатацію ри боприймального пункту. ТОВ «Істок» не одержало дозвіл Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки. Не про ведено ідентифікацію об’єктів підви щеної небезпеки. На колективному рибоаграр ному підприємстві «Зоря», у ТОВ

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

«Трансгруп фінанс» та інших осо бливе занепокоєння викликає фор мальний підхід до укладання дого ворів найму (оренди) плавзасобів. У договорах відсутні зобов’язання щодо забезпечення плавзасобів від повідно до табеля постачання, не визначається балансова вартість плавзасобів, не відрегульовано форс мажорні ситуації. Рибалки прибе режного вилову не використовують засоби індивідуального захисту за їх наявності: рятувальні жилети, на грудники тощо. Комісія виявила, що тільки у ТОВ «Істок» є список належних праців никам ЗІЗ. Організовано тут і вида чу засобів індивідуального захисту за картками обліку. Разом з тим ці картки ведуться з порушеннями. Догляд за ЗІЗ на жодному підприєм стві не організовано. У РА ЗАТ «Красний рибак» спецодягом за безпечуються тільки водії, трактори сти, токарі, зварники, мотористи й комірники. Рибалки спецодягом за рахунок підприємства не забезпечу ються взагалі, а купують його за свої гроші. Схожа картина на ПП «Золота рибка»: майже всі працівники під приємства працюють у домашньому одязі, не маючи рукавиць, фартухів. Облік видачі спецодягу не ведеться, потреба в ньому не розраховується, карток обліку немає. Багато проблем на риболовець ких підприємствах району і з орга нізацією проведення медоглядів. Практично на кожному з них на ро боту приймають людей, які не пройшли медогляд. На багатьох підприємствах вста новлено факти серйозного пору шення санітарного законодав ства. У РА ЗАТ «Красний рибак», ТОВ «Істок», на ПП «Золота рибка» та ін. відомчий контроль свіжої риби та всієї готової продукції веде вете ринарна служба замість СЕС, що є грубим порушенням Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». У ході перевірки було призупине

но експлуатацію 63 об’єктів. До ад міністративної відповідальності при тягнено 18 посадових осіб, з них 7 перших керівників. Видано 43 при писи. Рада теруправління Держгір промнагляду по Одеській області визнала роботу Білгород Дністров ської райдержадміністрації щодо додержання Закону «Про охорону праці» незадовільною. За підсумками комплексної пере вірки комісія дійшла висновку: керів ництво Білгород Дністровської рай держадміністрації самоусунулося від контролю за станом умов і безпеки праці на риболовецьких підприєм ствах. Серед заходів, спрямованих на усунення порушень і недоліків, комісія запропонувала закріпити ри боловецькі підприємства за упра влінням агропромислового розвитку в частині контролю за станом охо рони праці та промислової безпеки або ввести до штату працівника, від повідального за цей напрям роботи. Під час контрольної перевірки ри боловецьких підприємств Білгород Дністровського району, що відбулася в листопаді 2007 р., було встановле но, що після закінчення двох місяців для усунення раніше виявлених пору шень не зроблено практично нічого. Голова Білгород Дністровської рай держадміністрації В. Зінченко відмо вився від підписання акта контрольної перевірки і висловив заперечення з приводу висновків комісії. У квітні 2008 р. заплановано провести повторну контрольну пе ревірку. Начальник теруправління Держ гірпромнагляду по Одеській області М. Логвинов проінформував голову Одеської облдержадміністрації М. Сердюка про незадовільний стан безпеки праці на риболовецьких під приємствах Білгород Дністровського району. І. ВАСИЛЬЄВ, начальник Одесь кої державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морсько му транспорті і зв’язку, Катерина ЦВІГУН, наш власкор

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

З

НАВЕСТИ ПОРЯДОК

окрема, багато ГРП не інтернівської філії кому нального підприємства «Хар забезпечені необхідною ківські теплові мережі», ком кількістю обслуговуючого панії «Теплоенергія» Чугуїв персоналу, первинними засо ського району, ЗАТ «Укрелек бами пожежогасіння, там не троремонт». Тут відсутні пас має виробничих інструкцій з порти газових об’єктів, перевірки скидальних та запо проектна та виконавчо тех біжних клапанів. У паспортах ГРП не відображалися повні Саме на ці цілі спрямовані зусил нічна документація. Не роз переліки робіт, що виконува ля керівництва та інспекторського роблено плани локалізації та лися за нарядами допусками складу теруправління Держгірпром ліквідації аварійних ситуацій під час їх обслуговування. На нагляду по Харківській області. На та аварій, приміщення коте деяких технологічних лініях га виконання раніше виданих розпоря лень не обладнано газовими зових мереж виявлено запо джень Комітету в області за період з сигналізаторами, відсутні ре біжні клапани, що відпрацюва 16.10.2007 р. по 15.11.2007 р. проведено жимні карти роботи ГРУ, на ли амортизаційні терміни та 216 цільових перевірок підприємств кази керівників про призна чення осіб, відповідальних за підлягають заміні... ВАТ «Харківгаз» і «Харківміськгаз», технічний стан та безпечну На більшості з перевірених інших підрозділів щодо забезпечення експлуатацію систем газопо ГРП відсутнє освітлення й опа ними безпечних режимів газопоста стачання. У багатьох праців лення. Багато споруд ГРП та вимощення навколо них пере чання та додержання техніки безпе ників, які здійснюють технічну ки під час постачання споживачам експлуатацію газового госпо бувають в аварійному стані. дарства, немає посадових і Серед підрозділів ВАТ природного газу. Інспекторами Харківської ДІОП у виробничих інструкцій. Кар «Харківгаз» найбільшу кількість порушень виявлено в Мере газовій та хімічній промисловості тина, скажемо прямо, мало фянській та Дергачівській фі виявлено 550 порушень нормативно втішна. Головний висновок, який ліях, в управлінні газового гос правових актів з охорони праці. зробили після перевірок на подарства Октябрського ра йону м. Харкова. За результатами ло виявлено, що там немає інструк глядові органи,— це низький, такий, перевірки 22 посадових осіб цих під цій з обслуговування, відсутнє освіт що не відповідає вимогам норматив лення та опалення, а самі вони не них актів, рівень технічного обслуго приємств було оштрафовано. Сьогодні на ГРП, інших об’єктах укомплектовані (не більш як 60% вування газового обладнання та га газового господарства більшість за від норми) навченими працівника зових мереж, який, як бачимо, зумов ходів, запропонованих державними ми. Експлуатацію ГРП усіх перера лений як недостатньою кваліфіка інспекторами, вже виконано. Крім хованих вище підприємств і органі цією обслуговуючого персоналу, так того, комісія з перевірки знань на зацій було заборонено. Перших ке і недостатньою чисельністю самих чолі з першим заступником началь рівників та посадових осіб притягне працівників. Сидіти склавши руки і ні ника теруправління Держгірпром но до адміністративної відповідаль чого не робити нікому в цій ситуації права не дано. Адже до великої бі нагляду по Харківській області В. Пе ності. Інспекторами також проведено ди, як свідчить практика, у цьому ви дановым проекзаменувала перших керівників, головних спеціалістів та перевірки додержання вимог нор падку — рукою подати. Саме тому керівників середньої ланки ВАТ «Харківміськгаз», які після трагедії в житловому будинку, що сталася в Головний висновок, який зробили після перевірок Дніпропетровську, пройшли поза наглядові органи,— це низький, такий, що не відповідає планове навчання з питань охорони вимогам нормативних актів, рівень технічного праці в спеціалізованих закладах о б с л у г о в у в ання газового обладнання та газових мереж. освіти. Не менше претензій накопичило ся у контролюючих органів під час перевірки й тих підприємств, які утри мативно правових актів з охорони перевірки додержання вимог промис мують власне газове господарство, праці на теплопостачальних під лової безпеки та охорони праці на мають на балансі газове котельне приємствах. Роботу 28 із 36 переві підприємствах постачальниках і під обладнання. Зокрема, у ВАТ «Сана рених підприємств було призупине приємствах споживачах природного торій Рай Оленівка», в/ч А 0534, но. До адміністративної відпові газу не припиняться до закінчення ВАТ «Завод «Електродвигун», ТОВ дальності притягнено 17 посадових опалювального сезону. «Альтек», Харківський військовий уні осіб. Особливо неблагополучна верситет повітряних сил, ТОВ «ТРТ», ситуація склалася у котельнях під Вадим КОБЕЦЬ, на виробничому сільськогосподар приємства «Житлокомсервіс» Ле наш власкор ському підприємстві імені Щорса бу нінського району м. Харкова, Ком

НА ОБ’ЄКТАХ ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВІСТІ З РЕГІОНІВ

Г А З О П Р О В О Д И ШУКАЮТЬ ГОСПОДАРІВ

Х

оч правильніше — господарів га зопроводам шукає Дніпропе тровська обласна комісія з пи тань техногенно екологічної безпеки. За останні 50 років, з початку актив ного створення розгалуже них мереж транспортування голубого палива, на Дні пропетровщині прокладено 1568 км магістральних, 20 000 км розподільних га зопроводів, споруджено 47 газорегуляторних і 2 га зокомпресорні станції, 4230 газорегуляторних пунктів. На Дніпропетровщині кількість газопроводів, які ви черпали свій термін експлу атації, з кожним роком збіль шується. На початок 2008 р. ВАТ «Дніпрогаз» використовує до 25% розподільних газопроводів та споруд, які експлуатуються близько 40 років. Ось чому далеко не в іде альному стані перебуває обладнан ня ГРП — запірна арматура, регуля тори тиску, запобіжні клапани.

За протокольним дорученням Ка бінету Міністрів проведено інвентари зацію газопроводів. Встановлено, що значна частина з них не має господа ря. Як правило, це майно ліквідованих

колгоспів, радгоспів, підприємств та організацій. Скажімо, у Царичансько му районі таких розподільних газо проводів аж 177. Їх загальна дов жина — 136 км. У Покровському районі — 131 протяжністю 161 км, у Ва сильківському — відповідно 39 і 26 км.

ВІСТІ З МІСЦЬ

ХОДИМО ПО ПОРОХОВИХ БОЧКАХ Свого часу, коли багато поверхові житлові будинки на Херсонщині ще не були газифіковані, з метою за безпечення безпеки жит тєдіяльності населення використання побутових газових балонів у кварти рах було заборонено. Біля житлових будинків та ін ших об’єктів соціальної сфери будувалися газголь дери — металеві підземні ємкості об’ємом 2—4 м3, які заповнювалися скрапле ним газом, що під тиском подавався у централізовані газові системи будинків. Тоді це був вагомий крок у напрямі безпеки.

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

С

ьогодні до житлових будинків по дається природний газ, але на початку 2007 р. на Херсонщині було ще близько 400 газгольдерів, які вже тривалий час не експлуату ються, розташовані у постійно воло гому середовищі, а значить іржаві ють. Головна небезпека в тому, що ємкості містять залишки скрапленого газу, і внаслідок корозії цей газ мо же випаровуватися, створюючи за грозу для населення. Біля деяких бу динків, де розміщені газгольдери, запах газу відчувається постійно, особливо в літній період. Питання щодо термінової дега зації та демонтажу цих ємкостей неодноразово виносилося теруп равлінням Держгірпромнагляду по Херсонській області на розгляд обла сної комісії з техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За її рішенням, прийнятим ще у трав ні 2007 р., підрозділам ВАТ «Херсон газ», органам місцевого самовряду вання та виконавчої влади, на ба лансі або утриманні яких перебува ють дані об’єкти підвищеної небез

У межах обслуговування мереж ВАТ «Дніпропетровськгаз» взято на облік газопроводи, які не мають господарів, протяжністю 1500 км. Подібна ситуація і на Криворіжжі. Тут 547 км газопроводів та 58 ГРП не мають господарів. Підприємства газопостачання проводять технічне обслуговування таких газопрово дів, однак навіть на дрібні ре монти кошти не передбача ються. Загальний стан справ у ВАТ «Дніпрогаз», «Дніпропетровськ газ» і «Криворіжгаз» склад ний через кадрову проблему. Протягом останніх 7 років тут дуже складне становище і з ви платою заробітної плати. Це зумовило серйозну плинність кадрів. На місце тих, хто звіль нився, прийшли люди малоква ліфіковані. Тому й було допу щено недоліки. І хоч після вибуху житлового будинку у Дніпро петровську зроблено відповідні ви сновки, проблему за кілька місяців не вирішити. На засіданні комісії виступили начальник теруправління Держгір промнагляду по Дніпропетровській

пеки, необхідно було здійснити дега зацію та демонтаж усіх наявних єм костей до 1 жовтня 2007 р. Рік давно закінчився. Відповідна робота проведена в Херсоні, Новій Каховці, Білозерському, Великоле петиському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому, Новотроїць кому та Чаплинському районах. Де які газгольдери ще не демонтовано, але вони вже не є небезпечними, оскільки проведено їх повну дегаза цію. Але ще близько половини об’єктів не знешкоджено. За інфор мацією обласного теруправління Держгірпромнагляду, найбільша кількість небезпечних підземних єм костей у Генічеському (73) та у Ка ховському районах (62 об’єкти). Проте в цих районах керівники ор ганізацій та установ, які відповідаль ні за ліквідацію аварійно небезпеч них об’єктів, незадовільно викону ють поставлені завдання. Посадов ці Іванівського району взагалі проіг норували вимоги обласної комісії та теруправління, тому що за рік з 14 існуючих газгольдерів жодного на віть не дегазовано.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Леонід БЕЗУГЛИЙ,

наш власкор

На знімку: у залі засідань обласної комісії з питань техногенно екологічної безпеки. Фото автора

Теруправлінням, членами облас ної комісії було враховано, що мину ле спекотне літо стало причиною тим часового призупинення необхідних робіт, бо їх проведення було вкрай небезпечним. Але у більшості керівни ків все ж була можливість виконати необхідні заходи до кінця року. Як повідомив начальник держав ної інспекції промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі, енергетиці та машинобу дуванні теруправління Держгір промнагляду по Херсонській області С. Бурлака, на керівників Генічесь кого, Каховського та Іванівського районів будуть складені протоколи про адміністративні правопорушен ня, видано повторні приписи з вста новленням жорстких термінів лікві дації небезпечних об’єктів та забез печено контроль за їх виконанням. А поки посадовці збиратимуться, жителі деяких районів Херсонщини так і ходитимуть по газгольдерах, як по порохових бочках. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

4. Зам. №

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У березні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 610 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ПИЛИПЕНКО І. М. — директор ТОВ «Інтерпорт Сервіс», м. Севастополь; НЕРЕГА О. В. — директор ТОВ «Автолайн», м. Судак, Автономна Респуб ліка Крим; БОНДАРЕНКО О. Ю. — директор ТОВ «Агропродсервіс», м. Вінниця; МАРТИНЕНКО В. І. — директор ТОВ «Гранітний кар’єр», Жме ринський район Вінницької області; ЛІПЯНІНА О. М. — директор ПП «Охо ронна фірма», м. Луцьк; КОСОНОГОВ О. О. — директор ТОВ «Прайд», м. Дніпропетровськ; ГАЛЬЧЕНКО Г. О. — генеральний директор ТОВ «Павло градспецмаш», м. Павлоград Дніпропетровської області; СИЧОВ М. М. — голова правління ТОВ «Дніпронафтогаз», м. Дніпропетровськ; ОСТАПЕН КО О. А. — директор ТОВ «Граніт», м. Донецьк; ОДНОВОЛ В. Ф. — дирек тор ТОВ «Кедр», м. Дружківка Донецької області; КИРИЧЕНКО В. В. — директор ТОВ «Квінта», м. Малин Житомирської області; ФІШБЕЙН М. М. — директор ТОВ «Ліда Холдинг», м. Житомир; РУБІШ В. В. — директор ТОВ «Перечинська швейна фабрика», м. Перечин Закарпатської області; СОЛОВ ЙОВ Р. В. — генеральний директор ТОВ «Запорожець», Новомиколаївсь кий район Запорізької області; КУКУЙ О. С. — директор ТОВ «Сведа ЛТД», м. Запоріжжя; КАФКА В. В. — генеральний директор ВАТ «Будсервіс», м. Іва но Франківськ; КАЗАНКО Р. М. — генеральний директор ТОВ «Арма Мо торс», м. Київ; ДОНЕЦЬ С. І. — директор ПП «Донець», Кіровоградська область; КОЗЕНКО Р. С. — директор КП «Проектбуд», м. Краснодон Лу ганської області; МОРОЗОВ М. С. — директор ДП «Луганськвантажтранс», м. Луганськ; АНДРІЇВСЬКИЙ В. В. — директор ТОВ «Конекс», м. Миколаїв; КАПЛИНСЬКИЙ В. С. — директор ВАТ «Перлина», м. Миколаїв; ШУРДА М. В. — директор ТОВ «Метекс», м. Іллічівськ Одеської області; ЮХИМЕНКО І. О. — директор ТОВ «Дія», м. Кременчук Полтавської області; РОМАНЕНКО Ю. О. — директор ДП «Кролевецький агролісгосп», м. Кролевець Сумської області; КОЛОС О. С. — директор ТОВ «Інтеграл», м. Тернопіль; ВОЗНЯК Д. С. — генеральний директор ВАТ «Втормет», м. Харків; ГЛУЩЕНКО О. М. — директор ПП «Зоря», м. Харків; ВАКУЛЕНКО В. П. — директор ТОВ «Фе нікс», м. Херсон; МАРТИШЕВСЬКА Р. О. — директор ТОВ «Варанта», м. Хмельницький; КРИМОВСЬКА Т. Г. — директор КП «Монтажник», м. Воло чиськ Хмельницької області; ГОЛОВАТИЙ А. В. — директор ЗАТ «Бахмачгаз буд», м. Бахмач Чернігівської області; МОВЛЯН А. В. — директор ТОВ «Вер тикаль», м. Чернігів.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

області А. Кожушко, заступник на чальника Дніпропетровської дер жавної інспекції промислової без пеки та охорони праці у хімічній, газовій промисловості і ЖКГ О. Пу зіков, головний інженер Дніпропет ровського управління магістраль них газопроводів О. Шеремет, за ступник начальника Криворізької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на ви робництвах підвищеної небезпеки В. Озерян, технічний директор ВАТ «Дніпропетровськгаз» В. Ващинсь кий. Було прийнято рішення за пропонувати найближчим часом механізм передачі «безгоспних» газопроводів у комунальну влас ність підприємствам, що обслуго вують газові мережі. До питання про стан безпечної експлуатації систем газопостачання комісія має намір повертатися через кожні 6 місяців.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ФОТОЗВИНУВАЧЕННЯ

ЧИ ВАРТО ВИПРОБОВУВАТИ БОЖЕ ДОВГОТЕРПІННЯ? В інтерв’ю журналу «Охорона праці» (№ 11, 2001 р.) Блаженній ший Володимир, Митрополит Київ ський і всієї України, зазначив, що будь яке порушення правил безпеки праці на виробництві — великий гріх, навіть якщо воно допущено через неуважність працівника. Прикро, але, як видно з фотографій, будівель ники Подільського краю, зокрема міст Тернополя та Хмельницького, допускаючи порушення, гріха не бо

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

яться. І це незважаючи на те, що об’єкти, які вони зводять, розташова ні поряд з діючими культовими спору дами, де проводиться служба Божа. На фото 1, 2 видно, як під час спорудження багатоквартирного житлового будинку, що ведеться на вул. Микулинецькій у Тернополі, бу дівельники працюють без засобів ін дивідуального захисту. Аналогічна картина спостеріга ється на будівельних майданчиках у

Хмельницькому. На будівництві супер маркету по вул. Молодіжній (фото 3) робітники працюють без ЗІЗ. На даху будівлі автозаправної станції, що споруджується по вул. Львів ське шосе поряд з автокефальною церквою, вогневі роботи ведуться без дотримання встановленої відстані до балона із зрідженим газом, працівни ки працюють без спецодягу (фото 4). На будівництві автомийки поряд з ав тозаправною станцією в зоні роботи вантажопідіймального крана робітни ки працюють без захисних касок (фо то 5,6). Що вже говорити про огоро дження небезпечних зон? Їх немає на жодному з будівельних об’єктів. Василь СОПІЛЬНЯК

1

2

3

4

5

6

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НОТАТКИ ЖУРНАЛІСТА Про плачевні наслідки не долугих реформ народного господарства України і, зо крема, її агропромислового комплексу, що супроводжу ються розбазарюванням, роз укомплектуванням і роз краданням основних фондів сільськогосподарських, пере робних та інших підпри ємств, упродовж останнього часу з високих трибун, на сторінках різних видань, у тому числі журналу «Охоро на праці», сказано вже немало. Однак, незважаючи на те, що ці явища завдають величезної шкоди національним інтере сам нашої країни та створю ють передумови для виробни чого травматизму, вони тривають і досі, залишаючи на руїнах колишніх об’єктів госпо дарської діяльності свій кривавий слід. Не винятком є і Хмельниччина, де не так давно під час демонтажу будівельних конструкцій колишнього ВАТ «Деражнянський цукровий за вод» внаслідок обвалення перекриття головного корпусу отримали травми п’ятеро найма них працівників, двоє з них — смертельні.

СМЕРТЬ НА РУЇНАХ,

АБО КОЛИ МАРОДЕРСТВО СТАЄ БІЗНЕСОМ

Я

к пізніше з’ясувалося, цей цукро вий завод був одним з наймо лодших в Україні — він введений в експлуатацію понад 20 років тому для вирішення проблеми переробки цукрових буряків, обсяги вирощу вання яких з року в рік у регіоні збіль шувалися. З огляду на те, що цукро ва галузь на Хмельниччині, як і в дея ких інших областях, була стратегіч ною, оскільки давала високі прибут ки, та те, що у створення виробничої бази переробного підприємства вкладено величезні матеріальні ре сурси, завод міг би експлуатуватися ще не один десяток сезонів, тим біль ше, що кількість родючих подільських чорноземів, придатних для вирощу вання цукрової сировини, з того ча су не зменшилась. Проте чи то в ко лишнього керівництва товариства не вистачило хисту для господарю вання в нових економічних умовах, чи то ці умови виявились надто ка бальними для трудового колективу, чи то з якихось інших причин еконо мічне становище підприємства поча ло занепадати. Відтак товариство було визнано банкротом і пущено з молотка, як, до речі, і ряд інших цук

4*

рових заводів Подільського краю, спроможних переробляти цукрову сировину. Характерно, що викупля лись переробні підприємства ділка ми різної масті виключно для того щоб, розпродавши наявне там тех нологічне обладнання, якому, до ре чі, немає ціни, кольоровий та чорний метал, виробничі приміщення (якщо, звичайно, вони в процесі демонтажу устаткування не розвалювалися), зірвати солідний куш. Тим більш обур ливо, бо спустошення основних фондів (вважайте, мародерство), яке, до речі, часто супроводжувало ся грубими порушеннями вимог нор мативно правових актів з охорони праці, проводилося під боком у міс цевої влади, яка відповідно до по кладених на неї функцій повинна денно і нощно дбати про соціально економічний розвиток підвідомчої території, здійснювати контроль за додержанням суб’єктами підприєм ницької діяльності Закону «Про охо рону праці» та ін. Так було і з колишнім ВАТ «Де ражнянський цукровий завод». Не зважаючи на те, що в минулому це був потужний промисловий ком

плекс із своєю інфраструктурою, ТОВ «Таврійська продовольча ком панія» (м. Херсон), яке стало госпо дарем частини виробничих потужно стей заводу, взялося не за те, аби відновити їхню роботу або перепро філювати під виробництво продукції чи надання послуг населенню, ство ривши цим самим додаткові робочі місця, а щоб отримати з цієї сумнів ної угоди відповідну вигоду. Врахо вуючи той факт, що в Україні мета лобрухтова лихоманка ще не скінчи лася, а обладнання та конструкцій, виготовлених із стального прокату на колишній цукроварні, як кажуть, хоч греблю гати, то зиск обіцяв бути непоганим. Отож вигідно розпро давши наявне в головному корпусі технологічне обладнання, новоспе чений господар майна знайшов клі єнта в особі приватного підприємця з Черкащини, який викупив у нього металоконструкції (причому в неро зібраному стані). Відповідно до укладеного дого вору купівлі продажу їх демонтаж було покладено на покупця, який зо бов’язувався здійснити його власни ми силами і засобами з дотриман

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ням вимог правил безпеки. Однак уся біда в тому, що зробити це, як то го вимагають нормативно правові акти з охорони праці, приватний під приємець не мав змоги, оскільки він хоч і не перший рік займався демон тажем металоконструкцій на збан крутілих і розорених підприємствах України, але не мав для цього відпо відних знань, ліцензії, дозволу на ви конання робіт підвищеної небезпе ки, кваліфікованих працівників (крім трьох газорізальників), проекту ви конання робіт, відповідних вантажо підйомних механізмів та ін. Того дня бригада тимчасово най нятих приватним підприємцем робіт ників відповідно до виданого ним на ряду проводила демонтаж етажер ки, каркас якої був виконаний з еле ментів стального прокату (колон, ба лок перекриття). Проводився він вручну на висоті близько 17 м. Вони обвалювали залізобетонне пере криття, роз’єднували та вивільняли вузли кріплення стальних балок і ски дали їх на нижнє перекриття на висо ті 14,4 м. Після цього балки через влаштований у перекритті отвір ски дали додолу. Подача елементів ме талоконструкцій до отвору проводи лась теж вручну. Під час переміщен

ня однієї з балок масою 0,7 т (канту ванням), яке здійснювали 10 робіт ників, виникло непередбачене дина мічне навантаження на перекриття, внаслідок чого воно обвалилося. При цьому п’ятеро членів бригади впали на перекриття, що знаходило ся на висоті 7,8 м. Це в свою чергу призвело до його руйнування та па діння вниз уламків залізобетону та конструкцій перекриття разом з людьми, які при цьому отримали травми різного ступеня тяжкості, в тому числі двоє — смертельні. Як показали результати експер тизи, проведеної Подільським ЕТЦ, неконтрольоване обвалення кон струкцій перекриття сталося внаслі док порушення приватним підприєм цем вимог безпеки під час їх демон тажу, а також відхилення від проект них рішень, допущених ще під час монтажу етажерки спеціалізовани ми будівельними підприємствами. Аналіз причин трагедії (а їх, за вис новком комісії зі спеціального роз слідування, було встановлено аж п’ять) показує, що навіть за відсутно сті належного контролю з боку міс цевої держадміністрації за додер жанням приватним підприємцем ви мог нормативно правових актів з

охорони праці біди можна було б уникнути, якби ТОВ «Таврійська про довольча компанія», яке є власником об’єкта, не допустило до демонтажу металоконструкцій фізичну особу, яка не мала відповідних дозволу та ліцензії, розробленого плану вико нання робіт, без належної інженер ної підготовки до виконання таких робіт, їх супроводу. Для усунення причин нещасного випадку комісія зі спеціального роз слідування намітила відповідні захо ди. Але навряд чи вони можуть запо бігти аналогічним трагедіям на інших цукрових заводах, адже серйозні не доліки під час їх приватизації, постій ний перепродаж контрольних паке тів акцій, штучне доведення окремих переробних підприємств до бан крутства, байдуже ставлення до цих явищ місцевої влади створило сьо годні всі умови для безперешкодно го заволодіння основними фондами спритними ділками, для яких звичай не мародерство стало бізнесом. У той же час безконтрольне прове дення демонтажних робіт, що супро воджується грубими порушеннями будівельних норм і правил, створює безпосередню загрозу життю та здоров’ю наших співвітчизників.

ЩО КОЇМО!

ЯКЩО НЕМАЄ КОНТРОЛЮ

С

воє робоче місце на відмітці +63,75 стометрової залізобетон ної димової труби № 1 другої аглофабрики ВАТ «Дніпровський ме талургійний комбінат імені Дзержинсь кого» штукатур ПП «Ткаченко Л. А.» Ю. Баранцев обладнав ще у липні. Особисто до одного зі щаблів сходів прикріпив міцний канат, за допомо гою якого в разі необхідності можна було підняти чи опустити інструмент. Загалом відновлювати тридцяти метрову (до відмітки +33,75) ділянку труби методом торкретування підря дилося ТОВ «Будремсервіс» з Пав лограда. Але, як це часто густо бу ває, безпосередніх виконавців робіт знайшли вже на місці — у ПП «Тка ченко Л. А.». Контроль же за дотри манням технологічного процесу та якістю робіт здійснював у першу чергу майстер ТОВ «Будремсервіс» В. Ревкач. Він також допомагав готу вати внизу бетонний розчин. Було підготовлено необхідну до кументацію, випробувано устатку вання, люди пройшли інструктаж, от римали дозвіл на використання

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

електроінструменту. Проект веден ня робіт передбачав дії на висоті ли ше ланками по дві особи. Справа пішла. Зовні було все га разд. Протягом двох тижнів бетону

вальники відновили 20 м труби. Але... Ні спеціалісти товариства, ні керівники приватного підприємства, які бували на об’єкті, не звертали уваги на те, що тут не видавалися розпорядження стосовно підготовки робочих місць, та й самі вони не зав жди реєструвалися у відповідному журналі. І найголовніше, члени ком бінованої бригади не додержували вимог з охорони праці, зазначених у проекті ведення робіт, яким перед бачено підніматися до місця роботи і спускатися лише сходами, під страховуючись примкненням до них по черзі двох строп. Цю вимогу, за словами самих членів бригади (зо крема, В. Василенка), майже відразу порушив Ю. Баранцев. З висоти він став спускатись по канату за допо могою відомої альпіністам «вісімки». А як же застережливе: «Працю вати лише ланками по двоє лю дей!»? А де ж очі майстра? З цього приводу можна розмірковувати та ким чином: або ж майстер дійсно не бачив, що Ю. Баранцев використо вує канат для спуску вниз, а бригада свідомо приховувала подібні витівки штукатура від В. Ревкача, або ж останній все бачив, але не реагував

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

18 травня 2005 р. під час парла ментських слухань при обговоренні питань законодавчого забезпечен ня розвитку галузі зверталась увага керівників цукрової промисловості та місцевих органів влади на стихій ну неконтрольовану ліквідацію цук рових заводів, ставились питання про необхідність прийняття Закону «Про введення мораторію на де монтаж або розукомплектування цукрових заводів», зниження подат кового тиску тощо. Однак, як свід чить факт банкрутства з наступним розбазарюванням основних фондів ТОВ «Деражнянський цукровий за вод», вищезазначений Закон так і не був прийнятий. Щодо інших за уважень і пропозицій учасників слу хань, то до них теж не дослухались ті, кому це належить. І це все дуже прикро, адже якби свого часу було покладено край цьому мародер ству, то не було б і трагедії. Василь СОПІЛЬНЯК На знімку: усе, що залишилося від одного з цехів ВАТ «Деражнянський цукровий завод» після діяльності мародерів.

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у березні 2008 р. в Україні на вироб ництві загинула 71 особа — на 10 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 26 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 93 особи, у тому числі 12 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 1 . 0 3 у Борщівському районі Тернопільської області під час укладання бетонної плити на березі ставка за допомогою вантажопідіймального кра на робітник ПП «Галеан» був смертельно травмований гаком знімного ван тажозахоплювального пристрою.

03.03

у м. Волочиську Хмельницької області на будівництві житлового будинку під час засипання шахти ліфта щебенем обірвався вантажний ка нат крана КС 5363. Стрілою крана було смертельно травмовано робітника ТОВ «Домобудівна компанія» (м. Хмельницький).

Фото автора

06.03

на витівки тридцятирічного батька двох дітей. Принаймні завершення трудово го дня 6 серпня 2007 р. не може свідчити про те, що у висотників з дисципліною було все гаразд. Близь ко 18 год, коли Ю. Баранцев зали шився нагорі, всі пішли переодяга тися. Свідком того, що трапилося че рез кілька хвилин, випадково став слюсар ремонтник агломераційно го цеху О. Чеснов. Ю. Баранцев упав приблизно з 15 метрової висо ти. Того вечора він також за звич кою спускався по канату, який напів шляху розв’язався... Медичний пер сонал «швидкої допомоги» прибув через кілька хвилин. Але травми, от римані висотником, виявилися смер тельними... На виробництві подібні трагедії рідко виникають безпідставно. Як правило, за ними стоять певні пра цівники. Особливо там, де відсутній контроль з боку керівників за вико нанням робіт.

10.03

М. ГАЙТУКІЄВА, головний державний інспектор відділу організації нагляду та управління охороною праці теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області

у ВАТ «Авдіївський завод «Буддеталь» (Донецька область) під час демонтажу кабелю на висоті 2 м робітник упав з драбини. Від отриманих травм голови він помер 14.03.2008 р. в лікарні. в автогаражі ТОВ АПК «Розкішна» (Голованівський район Кіро воградської області) під час обслуговування гідросистеми підіймання кузо ва автомобіля самоскида без встановлення упору сталося його опускання. Водія притисло до рами автомобіля, внаслідок чого він отримав смертельні травми.

18.03

у м. Миколаєві під час навантаження лісом судна «Ладога 7» один кінець стропа зірвався з гака і вантаж упав на стропальника. Потер пілий, який був робітником ТОВ «Кредо Океан», від отриманих травм помер на місці події.

18.03

у м. Києві на будівництві 16 поверхового будинку під час спуску колиски на рівні 14 го поверху зламалася консоль. Колиска, в якій перебу вав робітник ТОВ «БК «Сакура», впала донизу, внаслідок чого робітник отримав травми, не сумісні з життям.

19.03

на ДП «Корюківське лісове господарство» (Чернігівська область) лісоруб помилково випив хімічну рідину «Діазінон», яка застосовується для обробки саджанців. Потерпілий помер у лікарні від гострого отруєння.

22.03

у м. Запоріжжі під час буксирування автобуса, що належав ТОВ «Еталон», з метою запуску двигуна за допомогою приватного автомобіля, водій потрапив під колеса транспортного засобу і отримав смертельну травму.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

УБИВЧА ІНІЦІАТИВА Сімнадцятирічного Руслана Костюкова на виконання різ них робіт у тракторну бригаду ВАТ «Гадяцьке бурякогоспо дарство» прийняли за письмової згоди матері. Власне вироб ничі функції хлопця полягали у тому, щоб бути при досвід чених слюсарях: подати потрібного ключа чи притримати деталь. За юнаком наказом по господарству на перші два тижні закріпили відразу двох відповідальних за проходження стажування — досвідчених слюсарів В. Киричка та М. Лой ченка. При першій ліпшій нагоді за діями майбутнього слюса ря наглядав і бригадир В. Косенко. Однак через три тижні — 11 серпня 2007 р. трапилося значно гірше, ніж йдеться у ві домому прислів’ї про сімох няньок і дитя…

В

ранці 11 серпня бригадир трак торної бригади В. Косенко зро бив начебто все правильно: дав завдання слюсарям відремонтувати кормороздавач. Особисто ж з Р. Ко стюковим провів п’ятихвилинний ін структаж з питань охорони праці. Ще раніше, о 6 год 30 хв, тракто рист О. Клюс замінив на іншому кормороздавачі несправне колесо і поставив його під стіну приміщення цеху. Тут і залишалося воно до 14 год, доки не повернувся з обіду тракто рист В. Парня, який у першій полови ні дня брав участь у ремонті кормо роздавача. Руки ніби самі потяглися зробити добре діло — відремонтува ти пошкоджене колесо. Тим більше, що несправність, на думку трактори ста, була дріб’язковою: тріщини на дискові під одним з болтів. Чому б сюди не підкласти шайбу, тим біль ше, що є досить часу! Тут однодум цем В. Парні став слюсар М. Лой ченко, який відразу ж відправився до майстерні і швидко виготовив по трібну деталь. Всупереч вимогам правил без пеки, шиномонтажні роботи прово дилися не на спеціально відведеній

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

дільниці, оснащеній устаткуванням, пристроями та інструментом, а на подвір’ї. Р. Костюков, подавши необхідні інструменти, сів за півтора метра від В. Парні, спостерігав за роботою. Важко сказати, на яких моментах зосереджував увагу бри гадир В. Косенко, інструктуючи під леглих. Але залишається очевидним фактом незнання ні В. Парнею, ні М. Лойченком (закріпленим настав ником Р. Костюкова) інструкції з охо рони праці під час виконання шино монтажних робіт, затвердженої на казом директора господарства, яка зобов’язує перед демонтажем шини (з диска колеса) повністю випустити повітря з камери. Ви переконалися, що В. Парня ні в якому разі не мав права розпочи нати ремонт колеса, піддаючи за грозі не лише своє життя, а й тих, хто перебував поруч. Його найкращі наміри вже через кілька секунд пе ретворилися на непоправну біду. Як тільки В. Парня послабив один з бол тів, інші пройшли крізь зношені крі пильні отвори. Під тиском камери диски розлетілися з величезною си лою. Один з них смертельно трав

мував неповнолітнього Р. Костю кова… В основі нещасного випадку лежить невиконання бригадиром В. Косенком і трактористом В. Пар нею вимог інструкції. Але є й інший момент, про який ніколи ніхто не зга дає. Це — менталітет рядового пра цівника сільгосппідприємства. Він по чав формуватися багато десятиліть тому під впливом популярної серед керівників середньої ланки фрази: «Невже ти не бачив, що це треба зробити?» Чи потрібен великий ро зум, щоб дорікнути людині за її без ініціативність, за нібито ухиляння від роботи. У селі ж, де немає вибору роботи і доля людини може залежа ти від настрою керівника чи власни ка, ніхто не посилається на відсут ність тих чи інших розпоряджень, за конодавчої основи, не відстоює твердо право відмовитися від вико нання інших обов’язків. Тому самі обставини змушують людей готувати розчини гербіцидів без застосуван ня засобів індивідуального захисту, механізатора — виконувати обов’яз ки електрика, а працівника ферми — братися за слюсарний інструмент. Той, хто працював у сфері сільсь кого господарства, бачив такі речі на кожному кроці. На жаль, такий під хід час від часу наздоганяє нас і зараз. Його не зупинити одними лише адмі ністративними покараннями по лінії Держгірпромнагляду після нещасно го випадку. Бо вирішення проблеми лежить у площині взаємодії трьох сторін: роботодавця, представниц тва Держтехнагляду та місцевих ор ганів виконавчої влади, чий вплив на галузь охорони праці останніми ро ками відчутно послабився. І справа тут не тільки у необхідності технічно го переозброєння галузі, величезних фінансових вливаннях в АПК. Перед усім необхідне неформальне, систе матичне навчання безпечних прийо мів праці механізаторів, водіїв, ре монтників, сільських будівельників, щоб не було виробничих помилок, які забирають людські життя! В. ЯКИМЕНКО, головний дер жавний інспектор державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК, на транспорті, у зв’язку та соціаль но культурній сфері теруправління Держ гірпромнагляду по Полтавській області

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

НОРМАТИВНО ПРАВОВА БАЗА В СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВИБУХОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ Вибухові роботи є однією з основних технологічних операцій у про цесі видобування корисних копалин, значною мірою визначають їх еко номічну ефективність і безпеку. Ці роботи також широко використо вуються під час будівництва, руйнування будівель, споруд, обробки матеріалів вибухом тощо. В Україні щороку використовується понад 100 тис. т вибухових матеріалів більш як 100 найменувань. При цьому кількість організацій і чисельність працівників, які мають справу з вибуховими матеріала ми, постійно збільшується і сьогодні досягає кількох десятків тисяч. Динамічний розвиток вибухових технологій, впровадження значної кількості нових вибухових матеріалів, особливо місцевого виготовлен ня, і засобів механізації вибухових робіт, що відбувається одночасно з ринковими перетвореннями в економіці, загострили питання про необхідність розробки та впровадження сучасної нормативно правової бази в сфері поводження з вибуховими матеріалами.

Д

ержнаглядохоронпраці відпо відно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України спільно з іншими зацікавленими міні стерствами, ученими НАН України і фахівцями Міжвідомчої асоціації «Укрвибухпром» розробив Закон «Про поводження з вибуховими ма теріалами промислового призна чення» (далі — Закон), який набрав чинності 23 грудня 2004 р. Цей Закон став основою для побудови єдиної системи нормативних актів, переходу від адміністративного до правового способу регулювання відносин, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріа лами (ВМ). При цьому вирішуються актуальні питання, що стосуються: вдосконалення системи держав ного нагляду і контролю за безпе кою поводження з ВМ; спрощення дозвільної системи; встановлення су часних вимог до безпечного (на всіх стадіях) поводження з ВМ; сприяння розвитку технічного рівня вибухової справи; створення необхідного рів ня безпечних умов праці на всіх ста діях поводження з ВМ; впроваджен ня вимог міжнародних конвенцій та інших міжурядових актів у цій сфері тощо. На виконання вимог Закону Ко мітет розробив такі нормативні ак ти, що вже зареєстровані в Міні стерстві юстиції України: Порядок обліку вибухових мате ріалів промислового призначення; Вимоги до працівників, які здій

снюють керівництво вибуховими ро ботами; Порядок реалізації надлишків ви бухових матеріалів промислового призначення чи таких, потреба у ви користанні яких відпала; Порядок знищення вибухових матеріалів промислового призна чення; Порядок затвердження проект но технічної документації на веден ня вибухових робіт; Порядок включення (виключення) вибухових матеріалів промислового призначення до Переліку вибухових матеріалів промислового призна чення, допущених до постійного ви робництва та застосування; Вимоги безпеки до місць збері гання вибухових матеріалів промис лового призначення; Порядок проведення випробу вань розроблених, завезених в Ук раїну та конверсійних вибухових ма теріалів, обладнання для їх виготов лення, засобів механізації, при строїв та апаратури для вибухових робіт. На виконання ст. 10 Закону ви дано другий наказ Держгірпромна гляду від 26.12.2007 р. № 328 «Про перелік вибухових матеріалів про мислового призначення, допущених до постійного виробництва і засто сування», складений з урахуванням вимог сертифікації, який у порівнян ні з першим наказом від 05.02.2007 р. № 21 збільшився на 24 наймену вання і складається з 98 ВМ. Перелік

містить у собі 26 видів засобів ініцію вання, 34 найменування ВМ за водського виготовлення, 24 види ВМ, виготовлених за місцем викори стання, 6 найменувань детонаторів проміжних, 1 заряд для спецробіт, 7 видів емульсійних ВМ. Згідно з п. 2 ст. 9 Закону «Про лі цензування певних видів господарсь кої діяльності» від 01.06.2000 р. ви робництво ВМ промислового при значення здійснюється за вказаним вище переліком. Для виконання цих вимог Комітет розробив послідовну схему видачі ліцензій на вироб ництво ВМ промислового призна чення. Так, із 17 підприємств виготів ників 13 уже мають ліцензії та 4 по дали документи на їх одержання. Дотепер суб’єкти господарюван ня, що мають справу з ВМ промис лового призначення, користуються Єдиними правилами безпеки під час вибухових робіт (1992 р.). Цей доку мент дещо застарілий, а окремі йо го вимоги суперечать чинному зако нодавству. У зв’язку з цим прово диться робота з розробки проекту Правил безпеки під час ведення ви бухових робіт з урахуванням сучас них вимог, впровадженням нових ВМ і технологій ведення вибухових робіт, що замінять існуючі Єдині правила і разом із Законом стануть правовою основою ефективного та безпечного розвитку вибухової спра ви в Україні. Також Комітет активно працює над створенням інших нормативних ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

актів, спрямованих на правове вре гулювання відносин між суб’єктами господарювання на всіх етапах по водження з ВМ — від їх розробки та виготовлення до використання і зни щення. Загалом в умовах інтенсивного розвитку вибухової справи, з ураху ванням постійного збільшення різ номанітності ВМ і засобів механіза ції, залучення до ведення вибухових робіт значної кількості підприємств із різними організаційними формами, створення сучасного правового по ля дасть змогу забезпечити необхід ний рівень ефективності, технічної та суспільної безпеки в цій сфері. Розроблено проект постанови «Про затвердження Технічного ре

гламенту для вибухових матеріалів цивільного призначення», що пере буває в стадії узгодження. Згідно з вимогами ст. 4 Закону «Про поводження з вибуховими ма теріалами промислового призна чення» розроблений і перебуває на розгляді в Кабінеті Міністрів України проект положення про Міжвідомчу раду з вибухової справи. Міжві домчу раду під головуванням Віце прем’єр міністра буде створено як дорадчий орган Кабінету Міністрів з метою розробки пропозицій щодо визначення основних напрямів дер жавної політики в сфері поводження з ВМ та їх реалізації. Склад Міжвідомчої ради буде сформовано з представників заці

кавлених центральних органів вико навчої влади та фахівців підпри ємств, установ і організацій, що здій снюють роботи, пов’язані з пово дженням із ВМ. Міжвідомча рада сприятиме виз наченню пріоритетних напрямів і ці льових програм розвитку вибухової справи в Україні та оперативній роз робці рекомендацій щодо підвищен ня рівня суспільної, технічної та еко логічної безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами. Т. ДУДКОВСЬКИЙ, провідний спеціаліст відділу організації державного нагляду в гірничовидобувній промисло вості та за вибуховими роботами Держ гірпромнагляду

В ЕКСПЕРТНО ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ

Перші кроки...

КРІЗЬ РОКИ Відомо, що зі зростанням по тужності певного підприєм ства збільшується ризик як для працівників, так і для лю дей, які мешкають або працю ють поряд, отримати трав му або ушкодити здоров’я. По яснюється це тим, що на ба гатьох виробництвах експлуа туються об’єкти підвищеної небезпеки, використовуються застаріле устаткування, не безпечні речовини тощо. Як за таких умов звести ри зик до мінімуму, вчасно запобіг ти виробничому травматизму? Однією з основних гарантій безпечної експлуатації засобів виробництва є їх справний технічний стан, який можна визначити шляхом проведення технічної експертизи. Біль шість роботодавців Херсонщини за цими та іншими послу гами звертається до Херсонського експертно технічного центру. За словами багатьох підприємців, перевагу Херсонському ЕТЦ вони надають насамперед завдяки високій якості робіт, досвіду, професіоналізму фахівців. До цих здобутків організа ція йшла 12 років. Херсонський ЕТЦ було утворено у 1996 р. на базі Херсонсь кої філії Чорноморського експертно технічного центру як державне підприємство в управлінні Держнаглядохоронпра ці України. Діяльність організації насамперед спрямовано на технічну підтримку державного нагляду за охороною праці на виробництві.

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

У новоствореній організації працювало 8 осіб, які провадили експертизу проектів та опосвідчен ня об’єктів підвищеної небезпеки. Тоді ж було створено лабораторію неруйнівного контролю металу та зварних з’єднань. Начальником цен тру було призначено технічного екс перта об’єктів котлонагляду С. Анань їна, який очолює організацію і сьо годні. «На початку нашої діяльності виникало чимало труднощів,— ді литься спогадами Сергій Павло вич.— Для виконання робіт потрібні були прилади, обладнання для ла бораторії, яку щойно почали ство рювати, існувала гостра потреба у працівниках, спеціалістів потрібно було навчати. До того ж раніше по дібного контролю за розробкою проектів та експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки у державі не було. Тому ми часто стикалися з тим, що клієнти не розуміли призначення нашої організації. Реалізуючи вимоги нормативно правової бази, яка діяла на той час, ми навчалися на власному досвіді, самі розробляли також методологію виконання робіт, адже на держав ному рівні її ще не було запрова джено. Фактично ми йшли незвіда ним шляхом, але він був вірним: зроблені внаслідок експертиз заува ження змушували проектні органі зації більш точно дотримуватись ви

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

мог нормативних актів з охорони праці. Саме на це спрямували основні зусилля спеціалісти з вели ким досвідом роботи — Л. Бойчук, О. Сарвіна, В. Ніколаєв, П. Долець кий та інші, які працюють в Херсон ському ЕТЦ і тепер. Саме вони за кладали фундамент, який зміцнював ся і вдосконалювався в процесі по стійного розвитку».

Час розвитку і вдосконалення Мабуть, розвиток, долання нега раздів, внаслідок чого приходить досвід,— це і є життя. З перших днів діяльності Херсонський ЕТЦ розширював сфери діяльності, тут створювали нові відділи, до роботи за лучали фахівців, які потім ставали майстрами своєї справи. Це питання для ЕТЦ є принциповим, адже експерт — не просто спе ціаліст з вищою технічною освітою, це — спеціаліст високого класу. Кроком вперед у роз ширенні сфери діяльності організації стало створен ня у 1999 р. санітарної ла бораторії. Основним її призначенням є проведен ня санітарно гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища та трудового процесу для атестації робочих місць за умо вами праці. Сьогодні тут проводять ще й аналіз води, контроль за водо підготовкою в котельнях, спеціалістів лабораторії залучають і до розслі дування нещасних випадків. З часу заснування ЕТЦ послуги надавались двома відділами: техніч них експертиз і технічної діагностики та технічного огляду. У 1998 р. кар динальною зміною в роботі центру стало створення нового структурно го підрозділу — Міжгалузевого ре гіонального навчально консульта ційного центру. Спочатку тут прово дилось лише навчання посадових осіб та працівників з питань охорони праці, в тому числі — з електробез пеки. Пізніше було організовано професійне навчання працівників. У 2000 р. було отримано ліцензію Мі ністерства освіти і науки України на проведення професійної підготовки операторів заправних станцій та

машиністів холодильних установок. Рік потому у навчально консульта ційному центрі почали готувати ще й операторів хлораторних установок та операторів товарних. У 2005 р. було запроваджено спеціальне нав чання посадових осіб з питань по жежної безпеки. Звичайно, така під готовка проходить у співпраці з ор ганами пожнагляду. Введення цього виду навчання зумовлене численни ми пропозиціями організацій. Наступним кроком до вдоскона лення роботи навчально консульта ційного центру стало створення відді лу психофізіологічних досліджень

працівників. Його діяльність полягає у доборі спеціалістів для виконання ро біт підвищеної небезпеки, який про вадиться на основі психофізіологічної експертизи осіб за видами робіт.

Назустріч підприємцеві Додержання законодавчих та нормативно правових актів з охоро ни праці вимагає від роботодавців немалих зусиль. Методична допомо га, консультація, забезпечення нор мативними актами — необхідні речі, та підприємці з віддалених районів області не мають можливості часто бувати в обласному центрі. З огляду на це у 2002 р. було від крито першу дільницю центру у Но вій Каховці, потім — у Генічеську та Скадовську. Отже, тепер на місці ви рішуються питання проведення екс пертизи проектної документації, екс пертного обстеження підприємства щодо спроможності виконувати ро боти підвищеної небезпеки, експлу

атації машин, механізмів та устатку вання підвищеної небезпеки, прохо дження навчання посадовими осо бами та приватними підприємцями з охорони праці.

Шлях до досконалості З вирішенням проблемних пи тань, які виникали в процесі роботи центру, вдосконалювалась і якість послуг. Та деякі проблеми були ха рактерними не тільки для Херсонсь кого ЕТЦ, а й для інших подібних під приємств. Це призвело до перегляду та поступового вдосконалення нор мативно правової бази, а отже, сприяло підвищен ню якості послуг. У 2004 р. підприємство отримало сертифікат якості, який за свідчує, що тут побудова на і функціонує система управління якістю викону ваних робіт, яка відпові дає вимогам ДСТУ ISO 9001:2001, тобто вимо гам державного стандар ту України. Таким чином, Херсонський ЕТЦ став третім з поміж 27 ЕТЦ Ук раїни, де було впрова джено систему управління якістю. Трохи більше ніж через рік тут було прове дено наглядовий аудит, але вже на підтвердження сертифіката. Деталь но перевірено всі структурні підроз діли підприємства. Підсумовуючи проведену робо ту, керівник системи якості на під приємстві, заступник начальника ЕТЦ С. Єременко зазначає: «Під твердження сертифіката на систему управління якістю стало ще одним доказом того, що якість послуг, які надає Херсонський експертно тех нічний центр, відповідає держав ним, а отже, і міжнародним стан дартам». Т. НАЗАРЕНКО, начальник прес центру теруправління Держгір промнагляду по Херсонській області На знімках: начальник Херсонського ЕТЦ С. Ананьїн; у навчальному класі ЕТЦ. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СТОРІНКА ВІДПОЧИНКУ

КРОСВОРД ДО ДНЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ — 28 КВІТНЯ 28

к в і т н я д е н ь о х о р о н и п р а ц і

1. Можливість (вірогідність) больового ушкодження або 2 втрати.

3 2. Неприємний наслідок не щасного випадку, пов’язаний із 4 ушкодженням.

5 3. Процес, що здійснюється 6 призначеною комісією, під час 7 якого встановлюються причини нещасного випадку.

8 4. Набір медикаментів для 9 надання першої допомоги потер 10 пілому.

5. Назва спеціально уповно 11 важеного центрального органу 12 виконавчої влади з нагляду за 13 охороною праці.

6. Процес, під час якого ви 14 значається стан здоров’я праців 15 ника.

16 7. Систематична перевірка 17 відповідності виконання міжна родних стандартів ISO (буває 18 внутрішній і зовнішній).

19 8. Дії працівника щодо неви 20 конання нормативних документів з охорони праці, які призводять 21 до підвищення ризиків травму 22 вання.

9. Особа, яка працює на підприємстві та виконує обов’язки або функції згідно з укладеним договором.

10. Власник підприємства або уповноважений ним орган, який використовує найману працю.

11. Застосовується працівниками на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами.

12. Один із можливих наслідків для здоров’я працівника при невикористанні засобів захисту.

13. Спільний документ профспілки та адміністрації підприємства щодо врегулювання виробничих, трудових, соціально економічних відносин, у тому числі видів трудових виплат, гарантій, компенсацій, пільг, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, умов і охорони праці.

14. Документ, у якому описується певний порядок безпечних дій працівників.

15. Наука, яка намагається знайти спосіб улаштування робочого місця з найбільш комфортними умовами відпо відно до індивідуальних особливостей працівника.

16. Документ, у якому викладені основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охо рону їхнього життя і здоров’я у процесі трудової діяльності.

17. Нормативно правовий акт, який встановлює вимоги з безпеки праці під час експлуатації обладнання.

18. Можливе джерело травмування.

19. Робітник, який отримав травму.

20. Примусове стягнення за порушення вимог охорони праці.

21. Її дотримання вимагається Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

22. Санітарія та ...... праці.

1

П. БОНДАРЕНКО

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

МЕТАЛУРГ: ЧИ ДІЙСНО ТИ ЗАХИЩЕНИЙ?! Який спецодяг носять українські металурги у ХХІ сто літті? В основному це костюми з вогнетривкого молескі ну, брезенту і сукна. Звичайно, у цих костюмів є свої пе реваги: у них більш звично працювати, вони перевірені часом і коштують недорого. Але молескін після хімчист ки перетворюється на звичайну бавовну, брезент до крові натирає шкіру, а грубе важке сукно — додаткове випробування на «міцність». Додайте ще канцерогенні накладки з азбесту... Чи здатний такий спецодяг забез печити працюючому високий рівень захисту, можливість гігієнічного очищення та необхідний комфорт у важких умовах праці?

К

омпанія ТЕКСТАЙМ, ексклюзивний представник євро пейських виробників тканин — Carrington і Concordia, представила на ринок України повний пакет матеріа лів для виготовлення сучасного одягу для металурга. Для заміни костюма з молескіну на підприємствах кольорової та чорної металургії, а також у виробництві скла справжньою знахідкою стали костюми з вогнеза хис ної тканини 3111 Пробан ® виробництва компанії Carrington (Англія). Виготовлена за технологією Proban®, тканина забезпечує відмінні вогнезахисні властивості, що зберігаються навіть після 200 разового прання і хімчи щення на початковому рівні, а також при тривалому збері ганні впродовж 10 років. Підвищена міцність та зносо стійкість тканини 3111 Пробан® значно збільшує термін служби костюма — до 2—3 років. Найвищий рівень гігіє нічності за стандартом ОЕКО ТЕХ гарантує відсутність формальдегіду і дає змогу носити спецодяг на голе тіло. Щоб забезпечити підвищений рівень захисту від теп лових потоків, а також від вибризкування розплавлено го металу, найефективнішим вирішенням є сучасний ко стюм з вогнезахисної тканини Флеймшилд виробництва Carrington і накладок з термостійкої тканини Термо шилд П виробництва Німеччини. Використання в осно ві костюма вогнезахисної 100% ної бавовняної тканини Флеймшилд за технологією Proban® забезпечує макси мальний комфорт під час експлуатації. В той же час спе ціальне гладке сатинове переплетення дає змогу іскрам і бризкам розплавленого металу скочуватися з костю ма, не пропалюючи тканину. Для захисту від вибризку вання розплавленого металу костюм підсилений наклад ками з Термошилд П. Захисні властивості цієї тканини забезпечуються поєднанням термостійких волокон Pa nox® (70%) і Kevlar® (30%). Волокно Panox® сьогодні є найбільш термостійким: температура його плавлення становить 885 °С (для порівняння: найбільш популярне волокно Nomex® руйнується вже при 426 °С). Макси мальна міцність волокна Kevlar® надає тканині Термо шилд П високих міцнісних характеристик. Разом з тим тканина Термошилд П — легка (260 г/м2), м’яка, нетоксична і дихає. При цьому високі термозахисні властивості тканини забезпечують захист не тільки від вибризкування розплавленого металу, але й від теплового випромінювання понад 5 кВт/м2, а також при контакті з

нагрітими поверхнями до 500 °С. Завдяки високому кис невому індексу (55) ця тканина не горить і не тліє не тіль ки після винесення з полум’я, але й у самому полум’ї. Стає очевидним, що сьогодні комплект Флеймшилд + Термошилд П є кращим вирішенням для виготовлення захисного костюма для працюючих, зайнятих на підпри ємствах кольорової і чорної металургії. У той же час тка нина Флеймшилд у поєднанні з накладками з Термо шилд П являє собою чудовий комплект матеріалів для посиленого костюма зварника різальника металу. Найвищий рівень захисту, необхідний для роботи безпо середньо в зоні печей, забезпечить комплект з двох виробів: костюм з вогнезахисної тканини 3111 Пробан® і костюм, плащ чи фартух з термостійкої тканини Термошилд АЛ. Тканина Термошилд АЛ завдяки спеціалізованому алюмінованому покриттю працює за принципом «тер моса», екранує теплове випромінювання до 80 кВт/м2. Комплект — костюм з тканини 3111 Пробан® і плащ з Термошилд АЛ є сучасною заміною суконного костюма, в тому числі з азбестовими накладками. Проведені випробування тканини Термошилд на вплив електроліту (температура 1260 °С) показали висо кі захисні властивості та викликали великий інтерес з бо ку представників металургійних підприємств. Окремої уваги заслуговує тканина «ПР97», що за воювала світове визнання і репутацію кращої для забез печення захисту від бризок і вибризкувань розплавлено го алюмінію та кріоліту. «ПР97» впродовж 10 років є все світнім еталоном захисту працюючих на підприємствах кольорової металургії. Створена з суміші овечої вовни в поєднанні з вогнестійким волокном Lenzing FR ®, ткани на має здатність моментально відкидати частки розплав леного металу, надійно ізолює робітника від впливу високих теплових потоків, при цьому повітропроникна та гігроскопічна, що паралельно з максимальним захи стом забезпечує комфорт під час роботи в умовах висо ких температур. Люди, які через небезпечні умови праці потребують ЗАХИСНОГО СПЕЦОДЯГУ, мають право розраховува ти на максимальний ЗАХИСТ!

Невже українські металурги не заслужили поваги до своєї нелегкої праці та гідних захисних засобів, які не будуть шкідливо позначатися на їхньому здоров’ї? Адже у промисловців України вже є унікальна можливість запозичити європейський досвід і досвід російських колег з експлуатації сучасного спецодягу і не проходити заново цей шлях експериментів, втрачаючи грошові кошти і ри зикуючи здоров’ям, а іноді й життям людей. Погодьтеся, що саме увага до охорони праці й турбота про праців ників підприємства є основним критерієм, що характери зує соціально відповідальну компанію ХХІ століття, я к а перспективно розвивається. Ірина ШИЛЯКІНА,

Генеральний директор ТОВ «ТЕКСТАЙМ»

ЯКІСТЬ СПЕЦОДЯГУ ВИЗНАЧАЄ ТКАНИНА! Україна, м. Київ пр. Перемоги, 67, корп. АПК 3, оф. 414 Тел. (044) 200 16 44, (050) 330 94 90 iris@textime.ru

Виробники спецодягу:

ВАШ ЕКСПЕРТ З ТКАНИНИ

www.textime.ru

Анкон Трейд 501 13 29 Восток Сервіс 422 95 30 ПромСИЗ 390 40 90 Промфасон (048) 760 19 97 Спецодежда ТМ (056) 790 04 77 Укртекстиль 242 37 18 Униформа (048) 718 00 55

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

ВЗУТТЯ ОЗОН ЛЕМЕТР Чи доросла Україна до європейського ставлення до питань створення безпечних умов праці робітників? Зро стання обсягів виробництва, введення новітніх і складні ших технологій, ускладнення виробничих циклів, упровад ження нових матеріалів і технологічних процесів в Укра їні, як і в усьому світі, безумовно, веде до збільшення ви робничих ризиків і навантажень на працівників підприєм ства. Тому в розвинених країнах відбувається постійне вдосконалення засобів індивідуального захисту, що да ють змогу не тільки надійніше захищати працівника від впливу небезпечних і шкідливих факторів виробництва, але й використовувати їх набагато довше, бути ком фортнішими, зручнішими і якщо так можна сказати — більш інтелігентними. Причому засоби захисту мають ці лий комплекс захисних властивостей, терміни служби збільшуються в кілька разів.

В

Україні ще мало відомо про досягнення в цій галузі, тому небагато підприємств використовують нові ЗІЗ. Розглянемо докладніше питання про спецвзуття. Та ке взуття призначене для захисту від загальновиробни чих забруднень, агресивних середовищ, механічних впливів, високих або низьких температур і ще цілого комп лексу небезпек. На ринку України є спецвзуття різної якості й ціни, може, не дуже комфортне й красиве, таке, що не дуже задовольняє всі запити споживача, але воно є. Згідно з нормами спецвзуття видається працівникові терміном на один рік. Відповідно взуття, що поставляєть ся на підприємства, виготовляється із запасом амортиза ції на один рік. Це в тому випадку, якщо це взуття відо мих торгових марок України, а в інших випадках термін використання необхідно зменшувати вдвічі. Провідні європейські виробники робочого взуття до цього питання підходять зовсім по іншому. Продукція європейського лідера у виробництві робочого взуття — французької науково виробничої фірми ЛЕМЕТР СЕК’Ю РІТІ («Lemaitre Securite») відповідає світовим стандартам. Ця компанія займається виробництвом взуття з 1974 р. З першого дня своєї роботи вона поставила перед со бою високі вимоги — стати найкращою, найбільш пере довою та прогресивною у своїй галузі. Через кілька ро ків компанія стала визнаним світовим лідером у вироб ництві робочого (захисного) взуття. На сьогодні «Lemai tre Securite» має цілий ряд лабораторій, що виконують дослідження з розробки високотехнологічного робочо го взуття. Різноманітність технологічних рішень, пропо нованих компанією, забезпечує її торговій марці попу лярність в усьому світі. Продукція «Lemaitre Securite» екс портується в більш як 85 країн. З 2006 р. добре відома в Україні компанія OZON, що спеціалізується на виробництві різноманітних ЗІЗ, стала акціонером компанії «Lemaitre Securite», і тепер це спецвзуття поставлятиметься і в Україну під торговою маркою «OZON by Lemaitre». Відмітною ознакою цього взуття є неперевершена європейська якість, надійний за хист, оптимальний комфорт і найголовніше — взуття Продовження див. у наступному номері

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

«OZON by Lemaitre» розраховано на термін експлуата ції 5 років і має один рік гарантії. Тобто якщо впродовж цього часу після придбання взуття «OZON by Lemaitre» ви знайшли який небудь дефект чи виникла будь яка проб лема з вини виробника (лопнула підошва чи верх тощо), то протягом двох тижнів це взуття буде замінено на ана логічне, нове. Такі незвичні для України умови можливі завдяки упевненості виробника в якості своєї продукції. Що є підставою для такої впевненості в якості взуття «OZON by Lemaitre»? Особливості взуття «ОZОN by Lemaitre»: • для верху взуття ОZОN використовується виключ но натуральна шкіра бика товщиною 2,2 мм, що має найкращі зносостійкі якості; • підошва й усі без винятку допоміжні матеріали ви конані на основі комплектуючих провідних технологічних компаній світу, таких як Bayer, Dupont, що забезпечує високу надійність кінцевого продукту; • спеціально розроблена форма підошви Parabolic забезпечує найменше ковзання на слизькій поверхні та забезпечує найбільший комфорт під час використання взуття ОZОN. Для прикладу розглянемо одну з більш ніж 20 моде лей робочого взуття «OZON by Lemaitre» HI VARD S3. Характеристика верху: • шкіра: водостійка натуральна товщи ною 2,2 мм • підкладка: спеціальний матеріал Cambrelle • підносок: широкий під носок витримує наванта ження в 200 Дж відповідно до стандарту EN 345 1 Характеристика підошви: • устілка: антистатична, з матеріалу Тексон товщи ною 2,0 мм • матеріал підошви: двошаровий поліуретан — товщина внутрішнього шару — 0,5 мм — товщина зовнішнього шару — 1 мм • підошва стійка до впливу жирів і кислот, а також до впливу температур до 180 °С • спеціальна вставка з нержавіючої сталі надійно за хищає від проколів • виготовлена відповідно до вимог стандартів EN 344 1 і EN 345 1 Переваги: водовідштовхуючий нубук; підошва, що надійно ізолює від холоду; легке взуття із сучасним дизайном; комфортне навіть за найважчих умов використання; підошва Раrаbоlіс: увігнута структура забезпечує комфорт і найкраще зчеплення з поверхнею; винятковий захист від ковзання: профіль підошви адаптується до різних видів поверхні; пружний ефект дає змогу досягти більшої динаміки під час ходьби. А. ФЕДОРЧЕНКО, регіональний представник компанії «Lemaitre Securite» Дистриб’ютори в Україні: Укртекстиль Київ, вул. Волинська, 53 Донецьк Дніпропетровськ Запоріжжя Кременчук Миколаїв Одеса Харків

www.ozon.com.ua

8(044) 243 23 24 8(044) 494 49 63 8(062) 349 31 66 8(0562) 35 07 15 8(061) 701 07 09 8(0536) 79 11 66 8(0512) 45 20 67 8(0482) 32 80 47 8(057) 757 18 71

ozon@ozon.com.ua

МЕДИЦИНА ПРАЦІ СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

Коротким рядком За період 2001—2008 рр. в Автономній Республіці Крим зареєстровано 158 випадків профзахворювань, причому якщо у 2001 р. — 2 випадки, у 2002 р. — 7, то у 2006 р. і 2007 р. — 55 і 52 випадки відповідно. Найкритичніша ситуація склалася у ВАТ «Суднобудівний завод «Залив», де починаючи з 2003 р. зареєстровано 139, або 88% від усіх випадків профзахворювань в автономії. *** У Дніпропетровській області найбільш вірогідним розвиток пилової патології є у бурильників, прохідників, кріпильників, робітників ливарного виробництва. Серед працівників підприємств області найбільше ризикують отримати професійне захворювання шахтарі через недосконалість технології видобутку кам’яного вугілля, застосування техніки, робота якої супроводжується високим рівнем пилоутворення. У 2007 р. на Дніпропетровщині вперше встановлено інвалідність та відсотки втрати працездатності 1715 потерпілим на виробництві (у 2006 р. — 1740), у тому числі 808 — внаслідок професійного захворювання (у 2006 р. — 782 особам). *** У 2007 р. в Одеській області зареєстровано 10 профзахворювань (у 2006 р. — 2). Усі вони допущені у ТОВ «Одеський ливарний завод» (6) і «Цемент» (4).

ПІДСТАВ ДЛЯ ОПТИМІЗМУ НЕМАЄ Соціальні пріоритети в суспільстві формуються і реа лізуються через закони, ука зи, постанови та інші норма тивні акти. Серед них необ хідно відзначити ті, які спря мовані на створення здорових і безпечних умов та охорони праці, соціального захисту тру дящих. Насамперед це Закон «Про охорону праці», Указ Прези дента України «Про струк турну перебудову вугільної промисловості» від 07.02.96 р. № 116 і постанова Кабінету Міністрів «Про хід струк турної перебудови вугільної промисловості» від 28.03.97 р. № 280, Закон «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105 ХІ, спрямовані на подолання кризи у вугільній промисловості, вдосконалення процесів соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

О

фіційна статистика професійної захворюваності як одного з ос( новних показників здоров’я на( селення України свідчить про недо( статню дієвість вищеперерахованих державних актів. Серед країн СНД за рівнем професійної захворюва( ності, згідно з даними Інституту ме( дицини праці АМН України, наша країна посідає друге місце, посту( паючись Таджикистану. За кількістю хворих з діагнозом професійної патології серед регіонів України перше місце посідає До( нецька область. Вона «лідирує» се( ред адміністративних територій зі стійким високим рівнем професійної патології, яку формує вугільна про( мисловість. Із загальної кількості усіх вперше встановлених у 2007 р. ви( падків професійної захворюваності 96,3% становлять захворювання, виявлені у працюючих на вугільних підприємствах. Згідно з положеннями Міжна( родної організації праці та Всесвіт( ньої організації охорони здоров’я кожний вид роботи й життєдіяльно(

сті у виробничих умовах і навколиш( ньому середовищі пов’язаний з по( тенційною небезпекою і впливом шкідливих факторів на людину. Це особливо актуально для населення нашої області, оскільки Донецький регіон є зоною екологічного небла( гополуччя. Становище ускладнилося через поспішну ліквідацію шахт за спроще( ними технічними рішеннями, а фак( тично — через примітивне тотальне затоплення гірничих виробок, без урахування екологічних і соціаль( но(економічних наслідків для грунту, гідрологічної та гідрографічної си( стеми. Саме ці екологічні системи формують вміст токсичних елементів у продуктах харчування, що вирощу( ються на підроблюваних шахтами те( риторіях. Забруднювачами є важкі метали, хімічні й токсичні речовини зі складу неочищених шахтних вод, що дренуються із затоплених підзем( них виробок шахт у грунти й водо( носні горизонти сільськогосподар( ських угідь, колективних і приватних городніх і садових ділянок.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Перспективи кардинального роз( професійної захворюваності серед но також у машиністів гірничих виїм( витку і модернізації галузі відсут( шахтарів. Дані за 2002—2007 рр. кових машин — 197 (9,23%), гірників ні. Не виправдалися надії лікарів( подані на графіку. підземних — 174 (6,65%), електро( гігієністів та інших фа( слюсарів підземних — хівців охорони здоро( 139 (6,54%), майстрів Кількість випадків в’я, пов’язані з виходом гірничих підземних — 3500 Гірничого закону, а та( 174 (8,15%). На інші кож постанови Кабі( професії припадає не 3443 нету Міністрів «Про хід більше як по 2% від 3000 2977 структурної перебудо( загальної кількості 2818 ви вугільної промисло( професійних захво( 2500 2447 вості» від 28.03.97 р. рювань.

2134 2233 № 280, спрямованої Особливу стурбо( 2000 на подолання кризи у ваність викликає те, 2002 2003 2004 2005 2006 2007 вугільній промислово( що у 24,3% праців( сті, модернізацію ви( ників шахт розвиток Динаміка професійної захворюваності робництва, підвищен( професійних захво( серед шахтарів Донецької області ня рівня безпеки праці рювань до моменту шахтарів. Розподіл кількості хворих на про( офіційного встановлення стався в З початку 90(х років минулого фесійні захворювання серед праців( період роботи менш як 4 і до 10 ро( століття в Донецькій області не вве( ників галузей промисловості підтвер( ків, при середньому стажі роботи дено в експлуатацію жодного ново( джує закономірність впливу шкідли( 15,7 року. Це свідчить про високий го вуглевидобувного підприємства, вих виробничих факторів на здо( ступінь інтенсивності впливу шкідли( яке б працювало ефективно і без( ров’я працівників з урахуванням їх вих факторів виробничого середо( печно. Сьогодні стан шахтного фон( інтенсивності (див. таблицю). вища і недостатній рівень медичної ду області, як і в Укра( профілактики захво( їні в цілому, характе( рювань. Динаміка професійної захворюваності ризується подальшим У структурі про( в Донецькій області за 2002—2007 рр. погіршенням гірничо( фесійної захворюва( геологічних умов видо( ності понад 90% зай( 2002 2003 2004 2005 2006 2007 Роки бування вугілля, по( мають хронічні хво( ганим станом гірни( Кількість роби, у зв’язку з чим чошахтного устатку( профзахворювань особливе значення вання, незадовільним по області: 3519 3054 2910 2319 2559 2134 має їх своєчасне вияв( станом умов праці, лення. у т.ч. у вугільній санітарно(побутового Наказом МОЗ Ук( 3443 2977 2818 2233 2447 2134 промисловості і медико(профілактич( раїни «Про затверд( ного обслуговуван( Питома вага ження Порядку про( ня гірників. Зберіга( профзахворювань ведення медичних ється дефіцит бюд( у вугільній оглядів працівників 97,8 97,5 96,8 96,3 95,7 96,3 певних категорій» від жетного фінансуван( промисловості, % ня галузі. 82% шахт є 21 травня 2007 р. надкатегорійними за раптовими ви( Максимальну кількість потерпі( № 246 на роботодавця покладено кидами вугілля й газу. На 23 шахтах лих зареєстровано в містах Донець( обов’язки щодо організації щорічних видобування вугілля проводиться на ку (31,5%), Горлівці (16,9%), Єнакіє( профоглядів, контроль за їх прове( глибині понад 1000 м. Шахти недо( вому (14,5%), Макіївці (9,8%), Шах( денням у встановлені терміни, від( статньо забезпечені контрольно(ви( тарську (5,9%). На ці міста припадає сторонення від роботи осіб, які ухи( мірювальними приладами, засоба( майже 79% усіх випадків профпато( ляються від профогляду. Крім того — ми колективного та індивідуального логії, зареєстрованих у Донецькій проведення оздоровчих заходів і ра( захисту. Через хронічну кризу не( області. ціональне працевлаштування осіб, платежів власники деяких підпри( Найбільшу кількість профзах( яким за результатами профоглядів ємств практично не фінансують за( ворювань у 2007 р. зареєстровано протипоказана робота в шкідливих ходи з охорони праці чи роблять це на шахтах імені О. Ф. Засядька — умовах. за залишковим принципом.

179 (8,08%), імені Леніна — 110 У 2007 р. показники охоплення Таке ставлення до питань безпе( (4,96%), Південно(Донбаська № 1 — працюючих у шкідливих і небезпеч( ки праці не могло не позначитися на 69 (3,11%), Південно(Донбаська них умовах праці періодичними проф( здоров’ї шахтарів — ці питання ши( № 3 — 53 (2,39%), «Комсомолець оглядами трохи покращилися. Ни( роко висвітлюються в журналі «Охо( Донбасу» — 132 (5,96%), імені Ка( ми було охоплено 96% від загаль( рона праці». Одна з публікацій го( лініна — 73 (3,29%), «Щоглівська( ної кількості працівників шахт, які під( ловного редактора журналу так і Глибока» — 55 (2,48%). лягають медоглядам (у 2006 р.— називалася — «У зоні постійного ри( За професіями найбільша кіль( 93,3%). Проте для ряду керівників це зику». Дійсно, навіть умови перебу( кість професійних захворювань реєст( питання, як і раніше, залишається вання людини в підземних виробках рується у гірників очисного вибою — другорядним. Наприклад, на шахтах шахт належать до категорії екстре( 547 (25,13%) і прохідників — 503 імені Ткачука та імені Чапаєва об’єд( мальних, тому перебування в таких (23,57%). Велику кількість випадків нання «Шахтарськантрацит» робіт( умовах визначає високий рівень професійної патології зареєстрова( ники медогляд не проходили взагалі.

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

У Донецьку вже 4 роки не оглядали працівників шахти імені О. Ф. Зася( дька. У той же час при обстеженні в Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань 166 потерпілих в аваріях 18 листопада та 1—2 грудня минулого року у 19 з них (тобто у кожного восьмого) виявлено загаль( ні захворювання, які є абсолютно протипоказаними для роботи в під( земних умовах. Органами держсаннагляду До( нецької області за фактами невико( нання наказу про організацію пе( ріодичних медичних оглядів на шах( тах імені О. Ф. Засядька та «Путилів( ська» (Донецьк), імені С. М. Кірова (Макіївка) передано матеріали до прокуратури. На сьогодні медогляд проведено в повному обсязі лише на шахті «Путилівська». На шахті імені О. Ф. Засядька медогляд до цього часу не проведено. Матеріа( ли про порушення санітарного зако( нодавства в частині непроведення

В одній з інформацій, вмі щеній кілька років тому на шпальтах журналу «Охо рона праці», йшлося про зна чне зростання рівня про фесійної захворюваності на Тернопільщині. А як тут справи тепер, що робиться для того, щоб звести до мі німуму кількість робочих місць, де є передумови для їх виникнення? Про це роз повів головний державний санітарний лікар області C. ДНІСТРЯН.

П

рофесійна захворюваність є серйозною проблемою, оскіль( ки пов’язана з несприятливими умовами праці і призводить до со( ціальних, економічних і матеріальних втрат. Що стосується Тернопільщи( ни, то упродовж останніх семи років вона становить 0,1—3,1% від за( гальної кількості профзахворювань в Україні. Як показує аналіз, профе( сійні захворювання в регіоні голов( ним чином виникають на підприєм( ствах текстильної промисловості (80,4%), тобто там, де для цього є

обов’язкових періодичних медогля( дів на шахті імені О. Ф. Засядька що( року передаються до прокуратури протягом трьох років, проте, як ка( жуть, віз і нині там. За поданням органів держсанна( гляду Донецької області за ухилян( ня від проходження медичних огля( дів у 2007 р. відсторонено від ро( боти більш як 2000 осіб, у тому чи( слі в Торезі — 1342, Макіївці — 274, Донецьку — 270 осіб. За порушення санітарного законодавства з розді( лу гігієна праці в 2007 р. до адміні( стративної відповідальності притяг( нено 558 посадових осіб. Припиня( лася експлуатація більш як 150 ви( робничих цехів, дільниць, у тому числі підземні технологічні виробки й тех( нологічне обладнання. Також до ор( ганів прокурорського нагляду пере( дано матеріали за виявленими фак( тами порушення законодавства в частині організації питного водопо( стачання на шахтах імені 1(го Травня

і «Шахтарська(Глибока» (Шах( тарськ); «Ударник» і «Північна» (Сніж( не); імені С. П. Ткачука (Харцизьк). Безумовно, питання профілакти( ки профзахворюваності на підпри( ємствах області потребує комплекс( ного підходу. І як сказано вище, ор( гани державного санітарного нагля( ду, діючи в рамках законодавчої та нормативно(правової бази, викону( ють свої обов’язки щодо збережен( ня професійного і загального здо( ров’я шахтарів. Проте вирішувати питання забезпечення здорових і нешкідливих умов праці, комплекс( ного медико(профілактичного обслу( говування в першу чергу зобов’яза( ні власники підприємств. На вирішення цих питань і повин( ні бути спрямовані зусилля органів управління всіх рівнів. С. ВЄТРОВ, канд. мед. наук, заві( дувач відділення гігієни праці Донецької облСЕС

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ

ТРИВАЄ найбільше передумов. Друге місце в цьому сумному лідерстві посідають, як не прикро, лікувально(профілак( тичні заклади (питома вага профе( сійних захворювань тут становить 2,28%), третє — агропромисловий комплекс та заклади освіти, четвер( те — сільськогосподарське машино( будування. Щоправда, минулого року кількість ушкоджень здоров’я, зумовлених шкідливими умовами праці в текстильній промисловості, різко скоротилася. Якщо в 2005 та 2006 рр. тут було зареєстровано відповідно 183 та 97 професійних захворювань, то торік — лише 17 (усього в області минулого року їх було зареєстровано 20). Якщо вести мову про види ушко( джень здоров’я,зумовлених умовами праці, то це, перш за все, сенсоне(

вральна приглухуватість з різним сту( пенем втрати слуху як наслідок ро( боти в умовах підвищених рівнів шу( му. До речі, на згадану патологію припадає 92,1% від загальної кілько( сті професійних захворювань, що

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

реєструються. Звертають на себе увагу такі захворювання, як хроніч( ний бронхіт (в основному пилової етіології), варикозна хвороба нижніх кінцівок, що пов’язана з довгочасним статичним навантаженням, гіперпла( стичний ларингіт, який розвивається внаслідок тривалого голосового на( вантаження. Нас дуже турбує також виникнення такої хвороби, як профе( сійний туберкульоз, який реєструєть( ся серед обслуговуючого персоналу відповідних лікувально(профілактич( них закладів внаслідок контакту з хворими. На цю патологію припадає 1,78% від загальної кількості професійних захворювань. Основними професіями в текстильній галузі, серед яких були зареєстровані випадки ушкодження здоров’я, пов’яза( ні з умовами праці, є ткалі, май( стри та їх помічники, чистильни( ки, прядильниці, слюсарі(ре( монтники та деякі інші. Як пока( зує аналіз, стаж роботи цих потерпілих у даній галузі стано( вить, як правило, 10—20 років. Оскільки основним об’єктом формування професійних захворю( вань на Тернопільщині є ВАТ «Текс( терно», то умови праці на ньому пе( ребувають у центрі уваги міської та обласної санітарно(епідеміологічних служб, робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страху( вання від нещасних випадків на ви( робництві та професійних захворю( вань в області, державної експертизи умов праці головного управління пра( ці та соціального захисту населення облдержадміністрації, теруправління Держгірпромнагляду. Відповідно до виданих санітарно(епідеміологічною службою приписів з метою вжиття за( ходів щодо створення здорових і без( печних умов праці у прядильно(ткаць( кому цеху ВАТ «Текстерно» призупи( нено експлуатацію ткацьких верста( тів П(125, що генерували шум з рів( нем понад 100 дБА. Крім цього, тут

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

проведено модернізацію обробного та прядильного виробництв, посиле( но контроль за використанням пра( цівниками засобів захисту органів слуху тощо. Минулого року нашими фахівця( ми було проведено 6224 обстежен( ня щодо дотримання чинного зако( нодавства з гігієни праці. У 2047 ви( падках вони проводилися із засто( суванням лабораторно(інструмен( тальних досліджень. У процесі таких перевірок було встановлено, що в шкідливих умовах працює 13 181 осо( ба. У зв’язку з виявленими порушен(

нями вимог законодавства з гігієни праці торік до адміністративної від( повідальності було притягнено 831 посадову особу, призупинено екс( плуатацію 288 цехів, дільниць, ви( робництв, тимчасово відсторонено від роботи 1911 працівників, пере( дано в правоохоронні органи 7 справ для вирішення питання щодо притяг( нення винних до кримінальної відпо( відальності. Завдяки принциповій позиції лі( карів і добрій волі керівників ВАТ «Булат», «Підвисоцький завод буді( вельних матеріалів», дочірнього під( приємства «Шумський торф’яний за( вод», цегельного заводу ЗАТ «Буд( матеріали», філії склозаводу вироб( ничо(комерційної фірми «Декор» та деяких інших підприємств упродовж 2007 р. від роботи з шкідливими умо( вами праці було вивільнено 367 пра(

цівників, у тому числі 84 жінки. Однак, незважаючи на заходи, що вживають( ся санітарно(епідеміологічними служ( бами, на Тернопільщині ще далеко не на кожному підприємстві створено на( лежні умови праці. Сьогодні неблаго( получними в питаннях дотримання чин( ного законодавства з гігієни праці є 446 суб’єктів підприємницької діяль( ності, з яких 392 належать до вироб( ничої сфери недержавних форм власності. Серед них ремонтно(ви( робниче підприємство «Агропром( техніка», що в м. Скалат Підволо( чиського району, ТОВ «Нива», «Сві( танок», «Юстинівське», що в Підгаєцькому районі, ВАТ «Завод порошкової мета( лургії», малі підприємства «Залозецький цегельний за( вод», «Захід» та деякі інші. Все це зобов’язує нас під( вищувати ефективність і діє( вість санітарно(епідеміоло( гічного нагляду з тим, щоб домогтися від роботодавців максимального скорочення кількості робочих місць, які не відповідають вимогам зако( нодавства з гігієни праці. Хоча, якщо розібратись, зробити це не так про( сто, бо вони після набрання чинності Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не несуть матеріальної відповідально( сті за наслідки ушкодження здоров’я працівників, отриманого під час вико( нання ними своїх трудових обов’язків. На знімку: провідний інженер лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів Г. Букачевський та лаборант лабораторії гігієни праці О. Білоник (праворуч) проводять заміри рівня шуму та мікроклімату на робочих місцях ТОВ «Борднеце(Україна». Фото з архіву Тернопільської облСЕС

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЯ

Коротким рядком У 2007 р. понад 40 працівників, потерпілих на виробництві, в Центральному районі м. Миколаєва за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань було безкоштовно забезпечено медикаментами на суму 31,9 тис. грн., ще 14 потерпілих — інвалідів внаслідок трудового каліцтва оздоровлено в санаторно% курортних закладах. *** Левова частка загальної суми страхових виплат з відшкодування шкоди внаслідок нещасних випадків і профзахворювань по Дніпропетровській області, що становить майже 52%, припадає на міста Західного Донбасу. Зокрема, у Тернівці — 18,6%, Першотравенську — 17%, Павлограді — 16,2%. Найвищий середньомісячний розмір страхових виплат також зафіксовано у цих містах: у Тернівці — близько 1460 грн., Першотравенську — 1440 грн., Павлограді — 1132 грн. *** У лютому 2008 р. між Центральним районним центром зайнятості, міським територіальним центром по соціальному обслуговуванню незахищених верств населення, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Центральному районі м. Миколаєва та організацією інвалідів цього району укладено угоду про співробітництво та координацію дій, спрямованих на виконання чинного законодавства з питань створення нових і забезпечення наявних робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями, сприяння реалізації конституційних прав громадян на професійну орієнтацію, навчання, освіту та зайнятість.

ПРО ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ БЮДЖЕТУ ФОНДУ НА 2008 РІК

Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю! вань України від 14 грудня 2007 р. № 63 затверджено його бюд! жет на 2008 рік. Основні показники бюджету розраховані на підставі фак! тичного виконання бюджету Фонду за попередній рік та ос! новних прогнозних макропоказників економічного та соціаль! ного розвитку України на поточний рік, затверджених по! становою Кабінету Міністрів від 27.07.2007 р. № 976, зі змі! нами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 21.11.2007 р. № 1340.

Р

озрахунок доходної частини бюд жету зроблено на підставі роз міру страхових тарифів, які вста новлені згідно із Законом «Про Дер жавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких за конодавчих актів України». Заплановано надходження до Фонду у сумі 3 869 675,8 тис. грн., з них страхові внески роботодавців — 3 858 185 тис. грн., що на 28,4% біль ше від фактичних показників вико нання бюджету за 2007 р.

27 лютого 2008 р. у бюджет Фонду було внесено зміни в частині уточнення розміру оборотно касо вої готівки на початок бюджетного періоду за підсумками виконання бюджету за 2007 р. Відповідно роз мір доходної частини бюджету Фон ду на 2008 р. встановлено у розмірі 4 004 945,7 тис. грн. Видатки на виконання статутних напрямів роботи Фонду в 2008 р. збільшено відповідно до основних показників виконання бюджету Фон ду за 2007 р. таким чином: видатки на профілактику нещас них випадків на виробництві та про фесійних захворювань збільшено на 100,8 млн. грн. і становлять 132 млн. грн. (див. діаграму). Розмір заплано ваних видатків за цією статтею ста новить 3,3% від доходів Фонду. При цьому кошти у розмірі 102 млн. грн. передбачені на виконання заходів з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захво

рювань на 2008 р., затверджених постановою правління Фонду від 27.04.2007 р. № 20, та 30 млн. грн. — на фінансування укладених у попе редні роки договорів на виконання Національної (2001—2005 рр.), га лузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничо го середовища; Програми розвитку та виробництва засобів індивідуаль ного захисту працівників на 2001— 2004 роки та програм робіт Фонду на 2006 та 2007 рр.; видатки на медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпі лих на виробництві збільшено на 62,1 млн. грн., або на 42,7%, та ста новитимуть понад 207,7 млн. грн. Відповідно видатки за цією статтею у 2008 р. становитимуть 5,2% від до ходів Фонду. При цьому заплановано значне збільшення видатків на придбання са наторно курортних путівок для ліку вання та реабілітації потерпілих, на придбання автомобілів для 1576 по терпілих, що дасть змогу ліквідувати чергу. Також передбачено кошти для проведення страхування автомобілів, придбаних за рахунок коштів Фонду; видатки на відшкодування шко ди, заподіяної працівникам внас лідок ушкодження здоров’я або в разі смерті, збільшуються на 540 млн. грн., або на 21,5% до фактич них показників виконання бюджету за 2007 р., і становитимуть понад 3053,2 млн. грн. Це становить 76,2%

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

41

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

50 483,8 1,3% 28 951,3 0,7%

384 202,8 9,6%

132 000,0 207 734,5 5,2% 3,3%

3 053 211,2 76,2%

Видатки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2008 р. (тис. грн.): — профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; — медична, професійна та соціальна реабілітація потерпілих на виробництві; — відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті; — видатки з перерахування коштів (обслуговування банківськими установами та УДППЗ «Укрпошта»); — інші видатки на виконання статутних напрямів роботи Фонду; — видатки на організацію роботи Фонду.

від доходів Фонду. При цьому запла новано провести перерахування щомісячних страхових виплат потер пілим (членам їхніх сімей) на коефіці єнт зростання реальної заробітної плати працівників у 2007 р.; інші видатки на виконання ста

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

тутних напрямів роботи Фонду ста новлять 2% від доходів Фонду, при цьому на 2008 р. заплановано їхнє збільшення лише за рахунок збіль шення індексу споживчих цін. Для реалізації Концепції основ них засад забезпечення лікувально

профілактичною допомогою та ре абілітацією осіб, інвалідизацію яких пов’язано з професійною діяльністю, в бюджеті Фонду передбачено нову статтю видатків — «Видатки для ство рення лікувально профілактичної бази Фонду» та заплановано на ці цілі 40,5 млн. грн. Передбачено створення резер ву коштів для забезпечення виконан ня завдань страхування від неща сного випадку на кінець бюджетного періоду у сумі 82,6 млн. грн., що за безпечує дев’ятиденну потребу фі нансування страхових виплат та ме дико соціальних послуг. Бюджет Фонду на 2008 р. дасть можливість виконавчій дирекції Фон ду забезпечити виконання основних завдань страхування від нещасних випадків на виробництві та професій них захворювань, що спричинили втрату працездатності, своєчасно здійснювати страхові виплати потер пілим на виробництві та членам їхніх сімей, фінансувати виконання заходів з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

ДОПОМОГТИ В БІДІ,

За даними управління ви! конавчої дирекції Фонду со! ціального страхування від нещасних випадків на вироб! ництві та профзахворювань у Донецькій області, у 2007 р. у регіоні сталося 6069 нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у тому числі 193 — зі смертельними наслідками, і 57 групових нещасних випадків, у яких постраждала 161 особа (34 — смертельно). Зареєстрова! но 2296 професійних захворювань. Усім потерпілим виплачено передбачену законодавством компенсацію, надано медичну допомогу. В управлінні виконавчої дирекції Фонду вважають, що основне завдання їхнього колективу — не тільки надавати допомогу самим потерпілим, сім’ям загиблих, тим, хто став інвалідом, а в першу чергу оберігати працівників від нещасних випадків і травм. Якби так було в реальності, вдалося б уникнути багатьох людських трагедій, не довелося б зазнавати колосальних витрат на ліквідацію наслідків аварій. На жаль, рішучого перелому в цьому напрямі поки що не відбувається. І справа, в першу чергу, в тому, що кошти, які мож! на було б спрямувати на підвищення рівня промислової безпеки, як і раніше, «з’їдають» ава! рії та нещасні випадки. Як розірвати це замкнуте коло? Що робиться в цьому напрямі пра! цівниками управління виконавчої дирекції Фонду?

ТА ГОЛОВНЕ — ЗАПОБІГТИ ЇЙ

Б

есіди з керівниками та спеціалістами, ознайомлен ня з документами переконали автора цієї статті, що робиться в цьому плані багато дечого. Так, страхові експерти з охорони праці беруть участь у роз слідуванні всіх нещасних випадків на виробництві, у то му числі — зі смертельними наслідками і тих, які можуть призвести до інвалідності. І це не тільки для того, щоб установити, наскільки ця НП дійсно пов’язана з трудо вою діяльністю потерпілого, покласти край можливим

42

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

зловживанням, а й для того, щоб зрозуміти причини, що призвели до нещастя, і зробити все можливе для їх усунення. Загалом по області проведення профілактичних за ходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних факторів виробництва, запобігання нещасним випадкам дало змогу в 2007 р. зменшити порівняно з 2006 р. кіль кість одержаних прац і в н и к а м и н а в и р о б н и ц т в і т р а в м і професійних захворювань на 215 випадків.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Причинами високого рівня профзахворюваності шахтарів є незадовільні умови праці, зношення основних виробничих фон дів, відсутність на лежних засобів за хисту. Як резуль тат — важка фі зична праця, за пиленість, протяги, висока вологість і температура, що значно переви щують на вели ких глибинах до пустимі санітарні норми. Для поліпшен ня умов праці на підприємствах з високим рівнем профзахворюваності страхові експерти взяли під конт роль забезпечення працівників засобами індивіду ального захисту. На підставі аналізу виробничого травматизму вони виз начають профілактичні заходи для усунення шкідливих і небезпечних факторів, запобігання нещасним ви падкам і профзахворюванням. Пи тання про стан виробничого трав матизму за ініціативи відділень Фон ду в містах і районах області що квартально розглядаються на засі даннях обласної, міських і районних рад з питань безпечної життєдіяль ності населення. Щоб мати уявлення про той обсяг завдань, який виконується управлінням Фонду, наведемо лише кілька прикла дів і цифр. Так, упродовж 2007 р. стра ховими експертами на підприємствах

області проведено 3002 перевірки. У результаті було виявлено 15 300 по рушень законодавства про охорону праці, внесено 2878 подань керівни кам цих підприємств. При цьому більш як у двохстах поданнях порушувалося питання про заборону робіт, умови праці на яких не відповідали нормам, встановленим законодавством. Спеціалісти управління Фонду і його робочих органів регулярно бе руть участь в роботі комісій з перевір ки знань з охорони праці, у випро буванні та введенні в експлуатацію нових об’єктів та обладнання, засо бів індивідуального та колективного захисту. Окремо треба сказати про участь у роботі комісій, що проводи ли комплексні перевірки, яких у минулому році було понад 560. Спільно з представниками Держгірпромна гляду, виконавчої влади, управління праці та соціаль ного захисту на селення облдерж адміністрації, санітарно епіде міологічних стан цій страхові екс перти перевіря ли, як на підприємст вах проводиться робота щодо за побігання нещас ним випадкам і профзахворю ванням. Однією з ефе ктивних форм роботи Фонду та його впливу на знижен ня рівня травматизму є співробітництво страхових екс

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

пертів з постійно діючими комісіями з питань охорони праці підприємств. Таким чином удається добиватися до держання термінів проведення попе редніх і періодичних медичних оглядів, ефективного розгляду невідкладних питань на засіданнях комісій. Страхові експерти проводять на підприємствах перевірку укомплекто ваності служб охорони праці відпо відними спеціалістами, періодичності їхнього навчання та підвищення рів ня кваліфікації. У відділеннях Фонду введено облік наявності служб і спе ціалістів з охорони праці на основ них травмонебезпечних підприєм ствах. У Фонді контролюють терміни проходження ними навчання та під вищення кваліфікації відповідно до вимог нормативних актів. При цьому управління Фонду допомагає вирішу вати проблеми, що виникають, виділяючи необхідні кошти. Так, упродовж 2007 р. за рахунок коштів Фон ду пройшли навчання 819 спеціалістів підприємств, які займаються питаннями охорони праці. На це було витрачено 207,4 тис. грн.

нагляду. Напевне, такий монополізм за наявності в обла сті профільних навчальних закладів, Науково дослідно го інституту гірничої механіки, Макіївського науково дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промис ловості тощо не виправданий і значно ускладнює орга нізацію та проведення навчання спеціалістів відповід них категорій. В обласному управлінні Фонду вважають за необхідне прийняття но вого Порядку розслідування та ве дення обліку нещасних випадків, про фесійних захворювань і аварій на ви робництві з урахуванням поданих ра ніше пропозицій. Окремо має бути розроблено і затверджено Порядок розслідування професійних захворю вань. Таким чином у роботу страхо вих експертів буде внесено більшу визначеність, і вони зможуть працю вати з більшою віддачею та результа тивністю. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

Завдяки цим і ряду інших заходів, вжитих управлінням Фонду у виключно складних умовах минулого року, вда лося дещо знизити рівень загального травматизму та професійної захворюваності в області. Але є, на думку страхових експертів, деякі моменти, які не дають змоги проводити профілактичну роботу більш успішно. Так, згідно з вимогами п. 5.2 діючого Типового поло ження про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці керівники підприємств з чисельністю працюючих понад 1000 осіб, керівники та спеціалісти служб охорони праці, члени комісій з пере вірки знань з питань охорони праці цих підприємств по винні проходити навчання та перевірку знань в Голов ному навчально методичному центрі Держгірпром

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

На знімках: начальник обласного управління Фонду В. Крот (ліворуч) під час зустрічі з гірниками ДП «Артемвугілля»; навчання спеціалістів з питань охорони праці в Кіровському районному відділенні Фонду м. Макіївки; покладання квітів до пам’ятника загиблим шахтарям у Макіївці у Міжнародний день інвалідів; начальник Слов’янського відділення Фонду М. Земляк і головний спеціаліст з медичного обслуговування М. Костенко (у центрі) у санаторії «Слов’янський», де проходять реабілітацію інваліди; працівники одного з найкращих, Артемівського, відділення Фонду. Фото автора та з архіву обласного управління Фонду

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ У ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ВІТАЄМО

БОРОТЬБА ТРИВАЄ ЧЕРНЕЗІ Петру Тихоновичу, першому заступникові начальника теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області, виповнилося 60 років. П. Чернега після закінчення навчання в Одеському політехнічному інституті працював на Одеському припортовому заводі інженером і начальником цеху, в об’єднанні «Одесбудматеріали» — старшим інженером відділу техніки безпеки. З 1982 р. по 1991 р. Петро Тихонович — технічний інспектор праці ЦК профспілки працівників будівництва та промбудматеріалів. У 1993 р. перейшов на роботу у Чорноморське теруправління Держнаглядохоронпраці, де пройшов шлях від державного інспектора до першого заступника начальника теруправління. Досконале знання законодавства про охорону праці допомагає Петру Тихоновичу легко орієнтуватися у складних питаннях. Його принциповість, професіоналізм, високе почуття обов’язку поєднуються з людяністю, м’якістю душі, простотою і скромністю, чуйним ставленням до людей, він вміє підняти настрій вчасно сказаним добрим словом. У теруправлінні знають: у складні хвилини варто поговорити з Тихоновичем — і він завжди дасть добру пораду. П. Чернега — постійний і добре знайомий читачам автор статей, опублікованих у журналі «Охорона праці». Щиро вітаємо ювіляра з днем народження! Бажаємо міцного здоров’я, щастя, благополуччя та подальших успіхів у праці. Співробітники, колеги й друзі Редакція журналу приєднується до привітань

На початку квітня відбулось засідання Президії Федера" ції профспілок України. У роботі Президії взяли участь представники Генеральної прокуратури України, Держав" ного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гір" ничого нагляду, Федерації роботодавців України, Міністер" ства охорони здоров’я, Конфедерації роботодавців України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

О

дним з перших було розглянуто питання про підсумки роботи, яку провели членські організації ФПУ, первинні та територіальні ор. ганізації профспілок у 2007 р. щодо виконання заходів у рамках Року бо. ротьби профспілок із приховуван. ням нещасних випадків на вироб. ництві від розслідування й обліку. С. Українець, заступник голови ФПУ, у своєму виступі зупинився на витоках такого ганебного явища у нашому суспільстві, як приховуван. ня нещасних випадків на виробниц. тві. На його думку, факти впродовж останніх 15 років свідчать про те, що в умовах економічного розвитку проблеми охорони праці набува. ють все більшої гостроти. Серед причин такого явища промовець назвав відсутність ефективного по. єднання державного нагляду і гро. мадського контролю за охороною праці. Плануючи перехід до ринкової економіки, автори реформ повинні були передбачити, що вільний бізнес виявлятиме інше, більш «легке» став. лення до свого обов’язку щодо охорони і безпечних умов праці, ніж на державних підприємствах. А тому

сьогодні треба значно посилити кон. троль та відповідальність у цій сфері. Запровадження обов’язкового соціального страхування від неща. сних випадків на виробництві та про. фесійних захворювань, крім пози. тивного впливу, мало один вагомий негативний фактор — перекладання матеріальної відповідальності перед потерпілими на страховий фонд. Саме за таких умов, за словами за. ступника голови Федерації профспі. лок, набуло поширення явище, яке за радянських часів у таких масшта. бах було неможливим, — масове приховування нещасних випадків. На виконання заходів Року бо. ротьби з приховуванням нещасних випадків з боку Федерації профспі. лок було задіяно понад 170 технічних інспекторів і десятки тисяч активістів, уповноважених первинними проф. спілковими організаціями. Успішно пройшли своє перше серйозне ви. пробування 26 фахівців з охорони праці, яких ФПУ за профспілковий кошт поставили на штатну роботу в кожній області. Саме вони разом з центральними комітетами галузевих профспілок, обласними профоб’єд. наннями здійснювали координацію

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

45

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

цієї роботи на місцях. У 354 з 683 вияв. лених профспілками прихованих не. щасних випадків не складалося жод. ного акта, а 6 смертельних випадків лише після втручання профспілок були пов’язані з виробництвом. Настав час докорінно змінювати підходи до співпраці профспілок, держави і організацій роботодавців. Ця робота має стати системною і добре скоординованою. Необхідно переглянути роль ор. ганів виконавчої влади і місцевого самоврядування в організації охо. рони праці та відповідного контро. лю. Спеціальні підрозділи з охорони праці в обласних і районних держав. них адміністраціях мають закрити ве. личезну прогалину — інформаційно та організаційно дійти до сотень ти. сяч суб’єктів середнього і малого біз. несу, де немає профспілкових орга. нізацій, і які не можуть охопити на. лежним чином через обмеженість штатів органи Держгірпромнагляду. Настав час масштабніше й ефек. тивніше розгорнути профілактику нещасних випадків і професійних захворювань. Завдяки ініціативі пред. ставників роботодавців і профспілок правлінням Фонду соціального стра. хування від нещасних випадків на ви. робництві цього року на профілакти. ку спрямовано близько 130 млн. грн. страхових коштів, хоча ще в 2006 р. на цю важливу роботу витрачалось лише 6 млн. грн. «Ми бачимо в особі Федерації роботодавців та Конфедерації робо. тодавців України представників чес. ного і цивілізованого бізнесу. Ми не розходимося з вами у думці, що чес. ний і цивілізований бізнес не може, не має права будувати свій економіч. ний успіх на горі вдів і сиріт загиблих на виробництві, на стражданнях ін. валідів, які не по своїй вині втратили можливість заробляти собі на життя. Ми повинні разом підготувати зако. нодавчі пропозиції щодо посилення економічної відповідальності робо. тодавця за завдання шкоди здоров’ю або загибель працівника»,— наголо. сив заступник голови ФПУ. С. Сторчак, Голова Держгір. промнагляду, у своєму виступі зупи. нився на стані промислової безпеки в країні та на пріоритетах, які Комі. тет окреслив у своїй діяльності на 2008 рік. 2007 рік, сказав він, був ду. же непростим для системи держав. ного нагляду. З одного боку, це був

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

період стабілізації діяльності. З ін. шого — він став справжнім випро. буванням на зрілість та міцність. Ми отримали нові повноваження, і як наслідок — нову відповідальність. Перелік наших завдань доповнився проведенням технічного розсліду. вання обставин та причин аварій під час використання газу в побуті. Першочерговими були і залиша. ються питання вугільного нагляду. До рангу пріоритетних увійшли й пи. тання безпеки газопостачання насе. лення. Запроваджується також удос. коналення системи науково.техніч. ної підтримки державного нагляду. Значно посилюється управління охо. роною праці. Комітет подав на розгляд до Ка. бінету Міністрів пакет законопроек. тів та постанов, спрямованих на під. вищення відповідальності робото. давця за забезпечення належного рівня промислової безпеки на під. приємстві. Зокрема, ініційовано вне. сення змін до Закону про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві з метою впровад. ження механізму диференціації стра. хових внесків залежно від стану без. пеки, рівня виробничого травматиз. му та професійної захворюваності. Запропоновано зміни та доповнен. ня до Адміністративного кодексу з метою збільшення майже в 6 разів (до 1400 грн.) суми штрафів за неви. конання вимог з промислової безпе. ки та охорони праці. Комітет підготував також проект постанови Кабінету Міністрів, згідно з яким передбачається обов’язкове створення в структурі місцевих держ. адміністрацій самостійного відділу охорони праці. Минулого року Комітет підтри. мав ініціативу профспілок щодо про. ведення Року боротьби з прихову. ванням нещасних випадків. Впро. довж 2007 р. теруправліннями було виявлено 155 прихованих нещасних випадків, які підлягають розслідуван. ню та обліку. Всі випадки за участю представників профспілок, Фонду соціального страхування від нещас. них випадків на виробництві та обл. держадміністрацій було розсліду. вано та складено відповідні акти. Одним з актуальних напрямів спільної діяльності з профспілками С. Сторчак виділив контроль за ви. конанням колективних договорів і угод. Адже далеко не завжди робо.

тодавці у повному обсязі виконують зобов’язання за колективними дого. ворами. І хоча за це законодавст. вом передбачено як адміністратив. ну, так і дисциплінарну відповідаль. ність аж до звільнення з посади, фак. тично порушники до відповідальності не притягаються. Голова Комітету висловив споді. вання, що найближчим часом буде підписано оновлену угоду про спів. робітництво між Держгірпромна. глядом та Федерацією профспілок України, в якій будуть відображені всі порушені питання. Обговоривши підсумки роботи, проведеної в рамках Року боротьби профспілок із приховуванням нещас. них випадків на виробництві від розслідування та обліку, Президія ФПУ прийняла постанову, в якій, зо. крема, запропоновано членським організаціям ФПУ: посилити взаємодію з територі. альними органами Держгірпромна. гляду України, прокуратури, охоро. ни здоров’я, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украї. ни, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самовряду. вання, організаціями роботодавців з метою створення належних і безпеч. них умов праці, ефективного поєд. нання державного і громадського контролю за охороною праці, запо. бігання виробничому травматизму і профзахворюванням, соціального захисту потерпілих і сімей загиблих на виробництві; не допускати безпідставного зви. нувачення потерпілого, використо. вувати всі можливості щодо захисту його прав та інтересів, у тому числі під час роботи представників проф. спілок у комісіях з розслідування не. щасних випадків; визначити подальші заходи щодо підвищення ефективності цієї роботи в 2008 році. Керівництву ФПУ забезпечити розроблення в першому півріччі 2008 р. і внесення через суб’єкта за. конодавчої ініціативи до Верховної Ради України змін до чинного зако. нодавства щодо посилення відпові. дальності роботодавців, у тому числі кримінальної, за приховування не. щасних випадків на виробництві. Фото К. ТЕЛИЧКА

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ВІДОМОСТІ

про стан травматизму невиробничого характеру зі смертельними наслідками за 2007 р. порівняно з 2006 р. За основними травмуючими факторами

По регіонах Адміністративні одиниці Україна Автономна Республіка Крим Вінницька обл. Волинська обл. Дніпропетровська обл. Донецька обл. Житомирська обл. Закарпатська обл. Запорізька обл. Івано.Франківська обл. Київська обл. Кіровоградська обл. Луганська обл. Львівська обл. Миколаївська обл. Одеська обл. Полтавська обл. Рівненська обл. Сумська обл. Тернопільська обл. Харківська обл. Херсонська обл. Хмельницька обл. Черкаська обл. Чернівецька обл. Чернігівська обл. м. Київ м. Севастополь

2007

2006

+/–

Фактор

64 326

63 665

+661

2943 2322 1244 5403 7200 2157 1235 2695 1222 2545 1968 3520 2254 1864 3884 2615 1194 1998 949 3758 1783 1699 1902 903 2166 2374 529

2946 2158 1200 5475 7300 1938 1171 2625 1174 2629 1880 3526 2370 1742 3898 2524 1229 2014 946 3802 1826 1637 1858 840 2136 2297 524

–3 +164 +44 –72 –100 +219 +64 +70 +48 –84 +88 –6 –116 +122 –14 +91 –35 –16 +3 –44 –43 +62 +44 +63 +30 +77 +5

Нещасні випадки, пов’язані з транспортом Випадкові отруєння алкоголем Інші випадкові отруєння Випадкові падіння Нещасні випадки, викликані дією вогню та полум’я Випадкові утоплення та занурення у воду Нещасні випадки, пов’язані із загрозою диханню Нещасні випадки, спричинені дією електричного струму Нещасні випадки, пов’язані з дією природних факторів Самогубства та самопошкодження Вбивства та навмисні ушкодження Нещасні випадки під час лікування Інші нещасні випадки Разом

Від травмування у невиробничій сфері людські втра. ти держави становлять близько 99% від загальної кілько. сті загиблих від зовнішніх причин. За попередніми статистичними даними, у 2007 р. сталося 64 326 нещасних випадків невиробничого характеру зі смертельними наслідками, що на 661 випа. док більше, ніж у 2006 р. На превеликий жаль, серед смертельно травмованих у побуті — 1505 дітей віком до 14 років, що на 19 більше, ніж у минулому році. Рівень смертельного травматизму у побуті зріс у 14 областях, у містах Києві та Севастополі, зокрема, у Він. ницькій області — на 13,7%, Житомирській — на 11,3, Миколаївській — на 7%. Перше місце посідає травматизм, пов’язаний з транспортом, рівень якого зріс порівняно з минулим ро. ком на 16,5%. Високим, з тенденцією до зростання, залишається рі. вень самогубств та самопошкоджень — 10 020 осіб, що становить 15,6% від загальної кількості загиблих. Незважаючи на зменшення, залишається великою кількість смертельних нещасних випадків, пов’язаних з отруєнням алкоголем,— 8007 осіб.

2007

2006

+/–

11 290

9688

+1602

8007

8654

–647

3124 3365

3516 2928

–392 +437

2789

2617

+172

4274

3868

+406

2720

2625

+95

521

522

–1

4149

4967

–818

10 020

10 013

+7

4203

4178

+25

66

65

+1

9798 64 326

10 024 63 665

–226 +661

Викликає занепокоєння збільшення кількості смер. тельних нещасних випадків від падінь. Тільки у минулому році загинуло 3365 осіб, що на 14,9% перевищує показ. ники 2006 р. Понад 4 тис. осіб утопилося внаслідок необережно. го поводження на воді, що на 406 осіб (або на 10,5%) більше, ніж у 2006 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 8 листопада 2007 р. № 980 «Про затвердження плану першочерго. вих заходів з профілактики травматизму невиробничого характеру» передбачена розробка проектів концепцій: Основних засад державної політики у сфері профі. лактики травматизму невиробничого характеру; Державної програми профілактики травматизму не. виробничого характеру на період до 2015 р.; Закону України «Про безпеку життєдіяльності населення». Вищезазначеним планом передбачається також створення в Україні ефективної системи державного управління у цій сфері. Л. ЖУКОВА, канд. наук держ. управління, чл..кор. МАБЖД, головний спеціаліст МНС України

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! До керівництва нашого підприємства звернулися з заявами кілька колишніх працівників з проханням розслідувати нещасні випадки, які сталися з ними наприкінці 70 х — на початку 80 х рр. минулого століття. За давністю років встановлення причин та обставин нещасних випадків, що сталися, ускладнено. Який порядок розслідування вищезазначених нещасних випадків, скла дання актів за формою Н 1 та взяття їх на облік і якими норма тивними документами керуватися під час їх розслідування? (В. Качко, заступник голови правління ВАТ «Марганецький ГЗК», Дніпропетровська область)

Згідно з вимогами п. 26 Поряд. ку розслідування та ведення облі. ку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на вироб. ництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі — Порядок), нещасний випадок, про який своєчасно не бу.

ло повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпі. лого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згі. дно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпіло. го чи особи, яка представляє його

Просимо роз’яснити, якими термінами подачі документів керуватися роботодавцеві, якщо нещасний випадок стався у чет вер чи п’ятницю робочого тижня? При п’ятиденному робочо му тижні, як на нашому підприємстві, комісія з розслідування нещасного випадку практично не має змоги вкластися у відведе ний триденний термін: скласти акти за формами Н 5 та Н 1, уз годити з членами комісії, затвердити у генерального директора підприємства та надіслати акти у відповідні органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Держгірпромнагляду. Крім того, як бути із заповненням п. 9 акта за формою Н 1 щодо діагнозу травми та коду відповідно з МХК 10, коли листок непрацездатності потерпілому на руки не видається, на теле фонний запит щодо діагнозу травми лікувальний заклад відпові ді не дає, а на офіційний запит листом до головного лікаря ліку вального закладу відповіді не надходить? (М. Заворотний, начальник відділу охорони праці ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод»)

Відповідно до п. 13 Порядку роз. слідування та ведення обліку неща. сних випадків, професійних захво. рювань і аварій на виробництві, за. твердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі — Порядок), комісія, склад якої затверджено роботодавцем, зо. бов’язана протягом трьох діб (кален. дарних) провести розслідування не. щасного випадку. У разі настання нещасного ви. падку комісія проводить розсліду. вання також у вихідні та святкові дні,

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

незважаючи на те, що на підприєм. стві запроваджений 5.денний робо. чий тиждень. Це пов’язано з необхід. ністю в найкоротші строки провести розслідування, виявити причини, що призвели до нещасного випадку, розробити заходи щодо запобіган. ня подібних нещасних випадків, а та. кож своєчасно призначити страхові виплати потерпілому. У випадках, зазначених у п. 35 цього Порядку, або у разі виникнен. ня потреби проведення лаборатор. них досліджень, експертизи, випро.

інтереси (незалежно від строку, коли він стався). У разі реорганізації підприєм. ства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквіда. ції підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку. Якщо нещасний випадок розслі. дується вперше, застосовується нор. мативно.правовий акт, чинний на час проведення розслідування. У ра. зі проведення повторного розсліду. вання нещасного випадку застосо. вується нормативно.правовий акт, який був чинний на момент, коли стався нещасний випадок, і відповід. но до якого проводилось попереднє розслідування. бувань для з’ясування обставин і причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовже. но за погодженням з територіаль. ним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприєм. ства, але не більше ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ. Відповідно до п. 9 Порядку ліку. вально.профілактичний заклад про. тягом доби повинен про кожне звер. нення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві передати підприємству, де працює потерпілий, з використанням засо. бів зв’язку екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1. У п. 5 екстреного повідомлення повинен бути зазначений поперед. ній діагноз, який у разі необхідності уточнюється відповідно до довідки лікувально.профілактичного закла. ду, де здійснюється лікування потер. пілого. Медичні заклади зобов’язані на запит голови комісії безоплатно на. давати відповідні матеріали та вис. новки, що стосуються нещасного ви. падку, у визначені Порядком строки. Г. СУСЛОВ, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У Правилах будови та безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів (НПАОП 0.00 1.01.07) встановлено коефіцієнти запасу міцності стосовно руйнівного навантаження для стро пів з ланцюгів, канатів стальних, з синтетичних матеріалів і натуральних волокон. На пакетах металопрокату використовуються разові ван тажонесучі стропи з металевого дроту. Яким є коефіцієнт запасу міцності стосовно руйнівного на вантаження для цих стропів? (В. Красножон, головний інженер ДП «Севастопольський морський рибний порт»)

ровки прокатной продукции», за. твердженої Міністерством чорної металургії 21.05.81 р. (далі — Інст. рукція). Відповідно до «Типовой методики расчета хомутов для транспорти. ровки пакетов металлопродукции», яка є невід’ємною частиною Інструк. ції, коефіцієнт запасу розривного зу. силля кожної нитки дроту має бути не меншим 6.

Виготовлення та застосування хомутів для транспортування про. катної продукції має здійснюватися

П. ПОШКУРЛАТ, начальник відділу нагляду у будівництві, за підйомни. ми спорудами та котлонагляду Держгір. промнагляду

відповідно до положень «Типовой инструкции по изготовлению и при. менению хомутов для транспорти.

Чи правомірна вимога галузевого державного інспектора з охорони праці про те, що робітники основних професій — вер статники, як працівники, що виконують роботи підвищеної не безпеки, підлягають перевірці знань з питань охорони праці при прийнятті на роботу за участю державного інспектора, і чи потрібна його присутність на засіданні комісії при присвоєнні професії учням після проходження виробничого навчання? (Є. Кесельман, заступник генерального директора з охорони праці і екології ВАТ «Дрогобицький долотний завод», Львівська область)

Навчання і перевірка знань з пи. тань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі тру. дової діяльності, а також учнів, кур. сантів, слухачів та студентів навчаль. них закладів під час трудового і про. фесійного навчання проводяться відповідно до вимог Типового поло. ження про порядок проведення на. вчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі — Типове поло. ження), затвердженого наказом Дер.

жавного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 та зареєстрованого в Міні. стерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511. Згідно з п. 3.10 перевірка знань працівників з питань охорони праці на підприємстві здійснюється комісі. єю з перевірки знань з питань охо. рони праці (далі — комісія) підприєм. ства, склад якої затверджується на. казом керівника. Головою комісії

У додатку «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» до жур налу «Охорона праці» (№ 8, 2007 р.) вміщено Примірну інструкцію з охорони праці при обробці виробничих приміщень і обладнання дезінфікуючими розчинами, яка опрацьована Державним науко вим центром лікарських засобів. У п. 3.3.1 розділу 3 вищезазначеної інструкції рекомендується щоденну обробку виробничих приміщень А, В класів чистоти ви конувати 3% ним розчином перекису водню з миючими засобами. У п. 3.3.3 розділу 3 рекомендується підготовку приміщень С, Д класів чистоти проводити аналогічним засобом з масовою часткою перекису водню — 1%. Просимо роз’яснити, які виробничі приміщення треба відно сити до А, В класу чистоти, а які до С, Д? (О. Тимченко, головний лікар Новотроїцької центральної районної лікарні, Херсонська область)

Примірна інструкція з охорони праці при обробці виробничих при. міщень і обладнання дезінфікуючи. ми розчинами (ПІ 1.9.10.018.1999)

призначена для підприємств фарма. цевтичної промисловості. У цій інструкції вимоги до вироб. ничих приміщень залежать від класу

призначається керівник підприєм. ства або його заступник, до службо. вих обов’язків яких входить організа. ція роботи з охорони праці, а в разі потреби створення комісій в окре. мих структурних підрозділах їх очо. люють керівник відповідного підроз. ділу чи його заступник. Участь представника спеціально уповноваженого центрального орга. ну виконавчої влади з нагляду за охо. роною праці або його територіально. го управління у складі комісії обов’яз. кова лише під час первинної перевір. ки знань з питань охорони праці у працівників, які залучаються до вико. нання робіт підвищеної небезпеки. В. ІЛЮШИНА, головний спе. ціаліст управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

чистоти приміщень. Залежно від вмісту механічних частинок та мікро. організмів у повітрі приміщень вони поділяються на А, В, С, Д класи чи. стоти. Таким чином, вищезазначена ін. струкція не поширюється на ліку. вально.профілактичні заклади, до яких належить Ваша лікарня. Разом з тим інформуємо, що застережні заходи при застосуванні конкретних дезінфекційних засобів вказані у від. повідних Методичних вказівках, за. тверджених МОЗ України. Л. НЕКРАСОВА, головний лікар Центральної санітарно.епідеміологічної станції МОЗ України

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

На комбінаті є компресорний цех, газова котельня, електро цех, служба КВПіА та інші службові підрозділи, працівники яких виконують роботи підвищеної небезпеки. Згідно з наказом по під приємству осіб, які йдуть у відпустку, захворіли або перебува ють у відрядженні, повинні замінити працівники, що мають від повідні посвідчення про знання правил роботи в умовах підвище ної небезпеки. Чи правомірно на час тимчасової відсутності працівника по кладати виконання його обов’язків на іншого спеціаліста без до даткової оплати або ж з додатковою оплатою, але в менших роз мірах, ніж передбачено колективним договором? (Ю. Милокостий, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат», Черкаська область)

Статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визна. чено, що працівник має право реа. лізувати свої здібності до продуктив. ної і творчої праці шляхом укладан. ня трудового договору на одному або одночасно на кількох підприєм. ствах, якщо інше не передбачено законодавством, колективним дого. вором або угодою сторін. Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприєм. ства або уповноваженим ним орга. ном, за якою працівник зобов’язуєть. ся виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник під. приємства або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забез. печувати умови праці, необхідні для виконання роботи, що передбачені законодавством про працю, колек. тивним договором і угодою сторін. Так, обов’язок виконувати робо. ту, обумовлену трудовим догово.

ром, передбачає погодження питан. ня, яку саме роботу має виконувати працівник. Ці обов’язки можуть бути виписані посадовою інструкцією, з якою працівник має бути ознайом. лений. Посадовою інструкцією мо. же бути розширено зміст функцій за посадою (професією), яку займає працівник, за рахунок внесення до неї робіт, що не стосуються спеціа. льності, посади. У випадку, коли по. садовою інструкцією визначено, що працівник виконує обов’язки іншого працівника підрозділу, в якому він працює, на час його тимчасової від. сутності, то за виконання цієї робо. ти він отримує заробітну плату згід. но з умовами трудового договору. Згідно зі ст. 31 КЗпП власник не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Разом з тим чинним законодав. ством, зокрема ст. 105 КЗпП, перед. бачено виплату доплати за виконан. ня обов’язків тимчасово відсутнього

Якими нормативними документами визначається допусти ме фізичне навантаження для працюючих і яке воно повинно бу ти конкретно для чоловіків віком від 40 років? (С. Ілясевич, інженер з охорони праці Кам’янець4Подільської міської поліклініки № 1, Хмельницька область)

В Україні діють Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками (затверджені нака. зом МОЗ від 10.12.93 р. № 241), Граничні норми підіймання і пере. міщення важких речей неповнолітні. ми (затверджені наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59).

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

У таблиці 4.11.7 Гігієнічної класифі. кації праці ГН 3.3.5—3.3.8; 6.6.1—083— 2001 р., затвердженої наказом МОЗ від 27.12.2001 р. № 528, наведено показники важкості трудового проце. су, за якими можна визначити класи умов праці: «оптимальний» (легке фі. зичне навантаження), «допустимий»

працівника без звільнення від своєї основної роботи. Ця доплата встановлюється за заміну працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, від. рядженням і з інших причин, коли від. повідно до чинного законодавства за ним зберігається місце роботи (посада). Розміри доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умо. вах, передбачених колективним до. говором з урахуванням ст. 15 За. кону «Про оплату праці», ст. 97 КЗпП і Переліку доплат і надбавок до та. рифних ставок і посадових окладів працівників об’єднань, підприємств і організацій, що мають міжгалузе. вий характер, визначених у додатку № 3 до Генеральної угоди на 2004— 2005 роки між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднан. нями організацій роботодавців і під. приємців та всеукраїнськими проф. спілками і профоб’єднаннями. У випадку коли працівник вико. нує обов’язки відсутнього працівни. ка, необхідно видати наказ (розпо. рядження) по підприємству, в якому вказується назва посади (професії), за якою він буде виконувати обо. в’язки відсутнього працівника, і роз. мір встановленої доплати. О. ТОВСТЕНКО, директор Де. партаменту з питань державного регулю. вання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики

(середнє фізичне навантаження) та «шкідливий» (важке фізичне наванта. ження). Саме в цьому розділі класифі. кації наведені діючі нормативи фізич. ного навантаження для працюючих. Допустиме фізичне навантажен. ня для працюючих чоловіків та жінок з урахуванням віку законодавчо не визначено. В. ЧЕРНЮК, докт. мед. наук, професор, заступник директора з нау. кової роботи Інституту медицини праці АМН України

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Чи має право підприємство приймати на роботу працівників для виконання газополуменевих робіт стисненим газом, які ма ють запис у трудовій книжці «Електрогазозварник 2 розряду», але не мають диплома, і чи повинні ми цим працівникам та поса довим особам, які відповідають за безпечне виконання газополу меневих робіт, організувати проведення навчання у навчальному закладі для отримання допуску для виконання газонебезпечних робіт? (В. Папян, генеральний директор ТОВ «Мотордеталь4Конотоп», Сумська область)

Згідно з п. 8.1.1.17 Правил по. жежної безпеки в Україні (НАПБ А. 01.001.2004) не дозволяється до. пускати до зварювальних робіт та інших вогневих робіт осіб, які не ма. ють кваліфікаційних посвідчень. Виходячи з викладеного, праців. ник, який не має кваліфікаційного посвідчення (диплома), не може пра. цювати за спеціальністю електрога. зозварника. Відповідно до Переліку посад, при призначенні на які особи зо. бов’язані проходити навчання і пе. ревірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструкта. жі, спеціальне навчання та перевір. ку знань з питань пожежної безпе. ки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджено. го наказом МНС від 29.09.2003 р. № 368, зареєстрованого в Міні.

стерстві юстиції 11.12.2003 р. за № 1147/8468 (далі — Типове поло. ження), електрогазозварники та осо. би, які експлуатують балони з кис. нем, повинні проходити попереднє спеціальне навчання (пожежно.тех. нічний мінімум). Порядок, форма, місце проведення пожежно.техніч. ного мінімуму, а також конкретний перелік робіт та спеціальностей, з яких проводять таке спеціальне навчання, встановлюються нака. зом керівника підприємства з ураху. ванням специфіки виробництва, характеру та виду робіт, вимог від. повідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів та зазначеного Типового положення. Посадові особи підприємств, установ та організацій, виробничих і науково.виробничих об’єднань незалежно від форми власності та характеру виробничої діяльності,

їх структурних підрозділів, які вико. нують обов’язки, пов’язані із забез. печенням пожежної безпеки, зо. бов’язані проходити навчання і пе. ревірку знань з питань пожежної безпеки до початку виконання своїх обов’язків у навчальних закладах МНС України, Добровільного по. жежного товариства України, на ін. ших підприємствах і в організаціях, які мають досвідчених фахівців з пи. тань пожежної безпеки та необ. хідне програмно.методичне забез. печення. Разом з тим повідомляємо, що більш докладна інформація стосов. но переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, місця їх прове. дення, вимог до програм навчання, необхідності їх погоджень з відповід. ними органами державного пожеж. ного нагляду та видів інструктажів, міститься у зазначеному Типовому положенні.

Е. УЛИНЕЦЬ, начальник Дер. жавного департаменту пожежної безпе. ки МНС України

ПАМ’ЯТІ ТОВАРИША

К

олектив теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області з глибо. ким сумом повідомляє, що на 77 році життя помер ветеран органів державного нагляду з охорони праці Михайло Омелянович У СИЧКО . Висококваліфікований гірничий інженер, принциповий керівник, він про. йшов трудовий шлях від помічника начальника дільниці шахтоуправління імені Фелікса Кона до заступника начальника управління Донецького округу Держгіртехнагляду України. За плечима М. Усичка — 50 років служби в органах державного нагляду, і всі ці роки — у Донецькому теруправлінні. Життя і здоров’я людини праці, додержання техніки безпеки на виробництві завжди були на першому місці для Михайла Омеляновича. Йому завжди були притаманні сміливість і без. компромісність у боротьбі за безпеку праці. Цьому він учив своїх колег, передаючи багатий досвід і знання, своє ставлення до роботи. Чесним, порядним, небайдужим, справжнім професіоналом — таким був Михайло Усичко і в роботі, і в житті. Висловлюємо щире співчуття сім’ї та близьким покійного. Біль втрати назавжди залишиться в серцях його колег і друзів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

51

РЕКЛАМА

АНАЛІЗАТОР АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ «АЛКОТЕСТ

6510» —

ГІДНА АЛЬТЕРНАТИВА ГАЗОВОМУ ХРОМАТОГРАФУ!

П

ід час проведення тестування пра цівників постає питання про швидке, точне і достовірне одержання ре зультату тестування. Фірма «Дрегер Сейфті» вже 56 років випускає вимірю вальні засоби контролю алкогольного сп’яніння людини. З 1999 р. ці алкотести внесено до Державного реєстру Держ стандарту України і єдині, які внесено до Держреєстру медичної техніки МОЗ Ук раїни, що мають допуск до застосуван ня в медичній практиці, тобто ними мо жуть користуватися і лікарі наркологи. Основні переваги « А л к о т е с т у 6510»: простота використання — досить одного видиху людини для взяття проби. Алкотест з високою точністю (відносна погрішність менше 1,7%) зробить пере рахунок вмісту алкоголю у повітрі, що видихається, на вміст його в крові та ви дасть інформацію (з точністю до 0,01‰) на цифровий дисплей. Така точність порівнянна з показниками га зового хроматографа. Усі повідомлен ня виводяться на дисплей російською мовою. Керування алкотестом здійсню ється лише трьома кнопками;

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

висока швидкість тестування (менше 6 с між вимірами) дає змогу проводити велику кількість тестів безпосередньо перед робочою зміною на автотран спортних і залізничних підприємствах, прохідних великих заводів, персоналу атомних станцій тощо; можливість взяття пасивної проби дає змогу зробити якісний аналіз наяв ності алкоголю у випадках симуляції, відмови від проходження тестування або якщо людина перебуває в непри томному стані; висока вірогідність результату за безпечується застосуванням електрохі мічних сенсорів, що реагують тільки на пари алкоголю, тобто не реагують на інші гази, наприклад кислі, що виділя ються після вживання лимонаду, кефіру, квасу, а також на пари ацетону після приймання людиною лікарських препа ратів. З р у ч н и й у з а с т о с у в а н н і «Алкотест 6510» має розміри мобільного телефону (маса 195 г), може працювати при мінусо вих температурах (–10°С), оснащений вбудованою пам’яттю (10 тестів), підсві чуванням дисплея, автоматичним каліб

руванням нуля. Електро живлення від двопальчи кових батарейок (АА) за безпечує проведення 1500 тестів. Великий термін служ би й економічність ал котестів фірми «Дрегер Сейфті» підтверджуються багаторічною їх експлуатацією на таких найбільших підприємствах Ук раїни, як металургійні комбінати «Азов сталь» та імені Ілліча в Маріуполі, Пів денноукраїнській АЕС, ВАТ «Концерн «Стирол» у Горлівці, порт «Южний», ВАТ «Одеський припортовий завод» і багатьох інших підприємствах. Термін служби Алкотесту — понад 10 років. Мундштуки можуть застосовуватися багаторазово.

Генеральний дистриб’ютор — ТОВ «Технологія для життя». Донецьк, тел./факс: (062) 311 73 47, 311 74 38

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

53

РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

РЕКЛАМА РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

59

РЕКЛАМА

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання, в тому числі короткострокове, за модульною системою за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні; слюсар КВПіА;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням

спеціальних страхувальних засобів (висотно верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77

Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495 78 69, моб.: 8 (050) 977 30 70, 8 (095) 457 88 12 E mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464@22@07, тел. 205@84@95. Е@mail: ltv@i.kiev.ua

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, монтажників електрич них підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2008

Мы не ошибемся даже ни на йоту, сказав, что ГП «Конструкторское бюро «Южное» является одним из самых знаменитых предприятий мирового уровня в области разработки ракетно"космической техники. Его история – величественная и звучная, наполнен" ная легендарными делами. КБ «Южное» свой путь начало в мае 1951 г. с конструкторского отдела автозавода № 586, только что подчиненного Министерству вооружения СССР. Именно тогда молодой коллектив отдела Главного конструктора этого предприятия разработал прин" ципиально важные направления создания ракет стратегического назначения. В 1954 г. на его базе было организовано Особое конструкторское бюро № 586, которое в 1966 г. получило название КБ «Южное». Его возглавляли одержимые люди – Ва" силий Будник, Михаил Янгель, Владимир Уткин. С 1991 г., в самые сложные для предприятия годы, у руля 4,5"тысяч" ного коллекти" ва находится Станислав Ко" нюхов. Более чем за полстолетия идеи днепропет" ровцев вопло" тились в четы" рех поколениях боевых балли" стических ра" кет, многочис" ленных косми" ческих аппара" тах, обеспечи" вавших надежный оборонный щит государства. В конце восьмидесятых на порог КБ «Южное» пришла конверсия. Уникальный конструкторский по" тенциал в значительной степени был направлен на разработку конструкций троллейбуса, автобуса, вет" ряного генератора электроэнергии, оборудования для пищевой промышленности. Вместо выполнения заказов военно"промышленного комплекса при" шлось переориентироваться на проектирование си" стем для мирного освоения космоса. Так родилась ра" кета"носитель «Зенит"3SL». Выбрали эту ракету для обеспечения международного проекта «Морской старт» не только из"за высоких экологических стан"

дартов. «Зенит» оборудован автоматизированной системой подготовки к пуску (так называемый без" людный старт), когда все необходимые работы вы" полняются благодаря дистанционному управлению. Таким образом исключается риск для обслуживаю" щего персонала. Сегодня коллектив ГП «КБ «Южное» вместе с ГП «Производственное объединение «Южный ма" шиностроительный завод имени А. М. Макарова» успешно работает над проектом «Циклон"4». Это совместная работа с бразильскими специалиста" ми. Пуск систем будет проходить с наземного кос" модрома «Алькентаро», расположенного на эква" торе. На ГП «КБ «Южное» есть небольшие производ" ственные подразделения. Поэтому здесь в 1993 г. был создан отдел охраны труда и экологической без" опасности. Структурно он состоит из секторов охра" ны труда, экологической безопасности и химической лаборатории, которая отслеживает состояние окру" жающей среды. Всего к этой работе привлечены 20 специалистов. На предприятии действует система стандартов безопасности труда, трехступенчатая си" стема адми" нистративно" общественно" го контроля за состоянием охраны труда. Работни" кам созданы хорошие условия тру" да. Коллектив предприятия готов, как и в предыдущие годы, рабо" тать на благо страны, надеется на новые заказы. Днепропетров" цы, как и раньше, держат марку! Искренне поздравляем создателей косми ческой техники с профессиональным празд ником. Желаем новых успешных стартов, новых открытий. Здоровья, счастья, мира и достатка. Леонид БЕЗУГЛЫЙ, наш собкор На снимках: генеральный конструктор – генеральный директор ГП «КБ «Южное» С. Конюхов; на совещании у главного инженера – первого заместителя генерального директора В. Василины (сидит в центре). Слева направо: начальник отдела охраны труда, экологической безопасности Г. Бедняк, заместитель начальника отдела охраны труда, главный эколог А. Шейко, начальник отдела охраны труда Е. Пустовойт, начальник комплекса композиционных материалов А. Потапов и начальник комплекса обеспечения прочности В. Федоров; легендарная SS018 («Сатана») – разработка ГП «КБ «Южное». Фото автора и из архива предприятия

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 4/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Научно9производственный журнал «ОХРАНА ТРУДА»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.