2008-05ukr

Page 1

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 5/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково9виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.


Їх все менше й менше — людей, які здаються сьо годні легендарними і які здобули Перемогу. І в мир ному житті вони перебувають на передовій. Таким завжди був і залишається до цього часу Олександр Петрович Романченко, колишній заступник началь ника теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області, який відзначив на початку ни нішнього року своє 80 річчя. Він народився у роботящій, дружній сім’ї, яка про живала в селі Новоандріївка Волноваського райо ну на Донеччині. Троє братів і троє сестер було у Олександра. Батько Петро Микитович і мати Марія Андріївна (Мати Героїня!) навчали дітей праці та гід ності. І коли почалася війна, вони стали часткою тієї сили, яка зламала хребет гітлерівській орді. Один з братів брав участь ще в 1938 р. у боях на озері Хасан, потім у війні з Фінляндією. Одержав тяжке каліцтво, довго хворів і помер. Другий заги нув у 1944 р. Олександр, як і його однолітки, став бійцем трудового фронту. Разом з жінками, які за мінили у цехах і на хлібних нивах своїх батьків, чо ловіків і братів, працювали підлітки й діти... Олександра завжди вабили «залізячки». Вони й привели його у Донецький металургійний технікум. Тут він зустрів Перемогу. Ніколи в житті не бачив більшої радості. Центральна площа міста, усі при леглі до неї вулиці заповнені людьми. Пісні, сміх, сльози, танці... Незнайома жінка вхопила хлопчину за руку і ніяк не хотіла відпускати. Сказала, що він дуже схожий на її сина, який загинув на війні. Настійливо клика ла до себе. На честь Перемоги і на спомин про її сина, який не повернувся додому, випив він тоді вперше у житті сто грамів. Після закінчення технікуму О. Романченка напра вили на знаменитий металургійний комбінат «Азовсталь», якому й віддав половину свого життя. У Маріуполі (тоді — Жданов) одержав вищу осві

ту. Тут же обрав собі супутницю життя. Кілька років тому вони з Ганною Іванівною, яка працювала до виходу на пенсію заступником начальника цен тральної заводської лабораторії коксохімзаводу, скромно відзначили золоте весілля. Ну а друга половина життя — це технагляд. З «Азовсталі» не відпускали, поки не втрутилася Москва: зміцнювалася промислова безпека. До органів технагляду відбирали перевірених на ви робництві спеціалістів. Спочатку працював началь ником Маріупольської інспекції, а потім як заступ ник начальника теруправління очолював нагляд над усіма об’єктами підвищеної небезпеки, у тому числі й рідною «Азовсталлю». «Сподіваюсь, вона Вас також не забуває?» — за питую у вете рана. Втім, на відповідь не очікую: інші часи, нові лю ди... Олександр Петрович дя кує за журнал із статтею про 60 річчя тер управління, якому віддав десятиріччя життя. Показує привітання й Почесну грамоту, одержані на день 80 річчя. На жаль, зараз у нього та Ганни Іванівни, яка пе ренесла інсульт і не встає з ліжка, важкі дні. Своїх дітей у них немає. Надають підтримку племінник Валерій і його дружина Ніна. Підростає їхній син Олександр. Добрі слова говорить О. Романченко про Галю, чуйну жінку, яка допомагає в побуті за направленням соцзабезу. З Днем Перемоги вас, дорогі Олександре Петровичу і Ганно Іванівно! Вам і всім учасникам Великої Вітчизняної війни щиро бажаємо здоров’я, бадьорості духу і сил, добробуту й благополуччя, ви знання й душевної вдячності з боку нових поколінь за ваш внесок у справу миру й за хисту людей праці. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: учасник Великої Вітчизняної війни О. Романченко; Олександр Петрович і Ганна Іванівна Романченки з рідними; привітання й Почесна грамота ювіляру на честь 80"річчя. Фото автора


Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 5 (167 ) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці

ГЕННАДІЙ ЩУРОВ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК М. ОЛІЙНИК ІГОР ПАРФЕНЮК

Сергій Сторчак: «Головне для нас — допомогти роботодавцю уникнути виробничих аварій» Мета одна — позиції різні 90 років на захисті людини праці Діалог соціальних партнерів Україна відзначила День охорони праці Не одноденна акція, а постійна Виставка&форум «Безпека праці — 2008» у Ялті Спільні зусилля — позитивний результат Упевнені кроки гіганта нафтохімії

КАТЕРИНА ЦВІГУН Н. РУСИЧ В. КЛИМЕНКО ІГОР ПАРФЕНЮК В. МАЦІЯКО СЕРГІЙ КОЛЕСНИК Д. ЗЕРКАЛОВ

Засідання колегії «Проблеми охорони праці приймаю близько до серця...» Руйнування стереотипу Щоб безпечно провести весняно&польові роботи Пекельний фургон Два кольори часу, або Де ти, колишня славо Магдалинівки? Щоб міцнішали знання Комплексне нормативне забезпечення охорони праці

СВІТЛАНА ІСАЧЕНКО К. ТЕЛИЧКО В. ПЕТРОВ К. ТЕЛИЧКО

3 6 10 12 13 16 18 19 21

Безпека праці 23 24 26 27 28 30 32 32

Школа інженера з охорони праці М. ФЕДОРЕНКО

Територіальний чинник в організації безпеки праці

34

Медицина праці С. РИЖЕНКО ВАДИМ КОБЕЦЬ

Під наглядом санепідслужби Що призводить до сплесків профзахворюваності?

39 41

Соціальний захист СЕРГІЙ КОЛЕСНИК Г. ГЕЗЬ С. ГОНЧАР

Створено громадську раду Профспілковий комітет у дії Прийнято важливе рішення

43 45 46

Офіційний розділ Слідами наших публікацій За листами читачів

47 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки (зліва направо): начальник виробництва «Поліолефін» ТОВ «Карпатнафтохім» М. Ковальчук, заступник генерального директора з виробництва В. Слюзар і начальник управління охорони праці та навколишнього середовища товариства Р. Венгльовський обговорюють питання безпеки виробництва Фото І. ПАРФЕНЮКА © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 12.05.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 11 576 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 22 573 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки


ГЕНЕРАЛЬНУ УГОДУ ПІДПИСАНО

З

метою поглиблення соціального діалогу як механіз& му збереження злагоди у суспільстві, розвитку демо& кратії, забезпечення збалансованості інтересів пра&

цівників, роботодавців і держави та захисту їхніх прав Кабінет Міністрів України, всеукраїнські профспілки та їх об’єднання і всеукраїнські об’єднання організацій робо& тодавців і підприємців підписали Генеральну угоду на 2008—2009 рр. Сторони взяли зобов’язання перед суспільством щодо сприяння забезпеченню конкурентоспроможності націо& нального виробництва, створенню високоефективних робочих місць, реалізації визначеного МОП курсу на за&

Яковенко Микола Григорович —

директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

нодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, розробити за участю Сторони профспілок та всеукраїнських об’єднань органі& зацій роботодавців і підприємців Порядок проведення

начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

умов праці, санітарно&побутових умов та вносити відпо& відні подання керівникам підприємств. У Зверненні до народу України Сторони пропонують усім профспілковим організаціям, органам виконавчої влади, суб’єктам господарювання активно включитися у

256 72 20 501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Осіянов Анатолій Якович

Редактори:

тань охорони праці, створенням безпечних і нешкідливих

296 05 69

Чернюк Володимир Іванович —

ших ЗІЗ.

мадський контроль за додержанням законодавства з пи&

289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

платної видачі працівникам спецодягу, спецвзуття та ін&

Сторона профспілок зобов’язується здійснювати гро&

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович —

Завідувачка редакційного відділу

нічних норм.

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович —

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

праці на робочих місцях у відповідність до санітарно&гігіє&

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович —

но&правовим актам з охорони праці, завершити до 1 січ&

ти і здійснювати заходи, спрямовані на приведення умов

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович —

Заступник головного редактора

Сторона власників зобов’язується щороку розробля&

289 70 09

Кріса Іван Якимович —

атестації робочих місць щодо їх відповідності норматив& ня 2009 р. перегляд та затвердження нових форм без&

558 74 18

Капланець Микола Едуардович —

Цибульник Олексій Владиленович —

нами соціального діалогу у розробленні проекту Загаль&

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович —

кладенню принципів реалізації активної політики у сфері

Уряд зобов’язується забезпечити співпрацю із Сторо&

558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович —

безпечення належних умов праці та її гідної оплати, за&

волення їхніх духовних потреб.

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна —

Теличко Костянтин Едуардович —

соціального захисту непрацездатних громадян та задо&

Редакційна колегія

559 60 63

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 724 22 13

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

соціального діалогу та приєднатися до переговорного

Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

процесу на відповідному рівні.

02100, КиївA100, вул. Попудренка, 10/1. EAmail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

роботу з реалізації Генеральної угоди, стати учасниками


СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю

Коротким рядком Цільові перевірки стану провітрювання та пилогазового режиму на малих вуглевидобувних підприємствах недержавних форм власності, проведені державними інспекціями у Донецькій та Луганській областях, виявили серйозні порушення. Не відповідають вимогам безпеки вентиляційні споруди, відсутні технологічні схеми безпечного виймання вугілля та засоби малої механізації. Нерідко не додержуються правила протипожежного та протиаварійного захисту. Загальна кількість виявлених порушень перевищує 2,7 тис. Про серйозність ситуації свідчать трагічні цифри: тільки у першому кварталі 2008 р. на малих шахтах Донбасу загинуло 10 осіб — у 2,5 разу більше, ніж за такий самий період 2007 р. Ні приписи, ні заборони на ведення гірничих робіт, ні штрафи, накладені на роботодавців, не діють. На думку багатьох спеціалістів, треба внести зміни у чинне законодавство, передбачивши матеріальну відповідальність роботодавців за незадовільний стан промислової безпеки. *** Напередодні Всесвітнього дня охорони праці проведено ІV розширене засідання Миколаївської обласної ради профспілок спільно з теруправлінням Держгірпромнагляду України по Миколаївській області, обласним управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на якому розглянуто питання «Про створення здорових і безпечних умов праці та посилення впливу профспілок на питання охорони праці на підприємствах області». Прийнято рішення щодо посилення ефективності колдоговірної роботи та громадського контролю за станом охорони праці на виробництві.

СЕРГІЙ СТОРЧАК:

«ГОЛОВНЕ ДЛЯ НАС — ДОПОМОГТИ РОБОТОДАВЦЮ УНИКНУТИ ВИРОБНИЧИХ АВАРІЙ» Сергій Олександрович СТОРЧАК — Голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, доктор технічних наук, професор, член президії, академік Акаде мії гірничих наук України, заслужений працівник промисловості України. Він є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за наукове обгрунту вання видобутку корисних копалин під ді ючими промисловими об’єктами та рудо породними масивами, що дало змогу за провадити сучасні методи розробки ро довищ з використанням комплексного освоєння мінеральних ресурсів і підштовх нуло до розвитку гірничо металургійного комплексу країни на вітчизняних сировин них запасах залізних руд. Автор понад 70 наукових праць, 16 винаходів. Нагороджений усіма знаками «Шахтарська слава» та «Шахтарська доблесть».

П

ромислова безпека зі всіма своїми проблемами і наслідками давно ви йшла за межі виробництва — і в територіальному, і в соціальному плані. Трагедія в Дніпропетровську, що сталася у жовтні 2007 р., коли вибух газу висадив у повітря житловий будинок, поховавши під уламками десятки людей, ще раз довела: виробничі аварії рикошетом б’ють по всьому суспіль ству. Це не тільки втрата основних фондів і кваліфікованих кадрів. Це зав жди — сльози вдів і осиротілих дітей, покалічені долі та зруйновані сім’ї. За великим рахунком, Державний комітет України з промислової без пеки, охорони праці та гірничого нагляду стоїть на сторожі не лише консти туційних прав громадян на безпечну працю, але й права на життя кожного з нас. Від його діяльності багато в чому залежить соціальний спокій країни, не кажучи вже про стан і розвиток економіки. Втім події останніх днів свід чать, що, схоже, цьому центральному органу виконавчої влади самому непогано було б отримати право на спокійну діяльність, перш ніж забезпе чувати її іншим. Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак напередодні Всесвітнього дня охорони праці чутки про чергову хвилю реорганізації очолюваної ним струк тури не підтверджує і не спростовує, однак вважає таку хронічну нестабіль ність одним із основних чинників, що далеко не кращим чином позначається на роботі наглядової структури, зокрема й на стані промислової безпеки країни загалом. — Останніми роками ми пережили не одну реорганізацію,— розповідає Сергій Олександрович. — Комітет двічі ліквідовували, передаючи його

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

3


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

функції то Міністерству праці та соціальної політики, то МНС. Потім після того, як країна здригалася від черго вої промислової катастрофи, знову відновлювали. Але ж поки триває реорганізація, державний нагляд за про мисловою безпекою у країні практично паралізований. Він не може виконувати свої функції. Звідси, до певної міри, й аварії, і травматизм. А потім все необхідно роз починати «з нуля». З системи держнагляду йшли дос відчені спеціалісти в ті структури, де була стабільність. Це на тривалий час негативно позначалося на якості нагляду, де ключовою фігурою є інспектор, на підготов ку якого йдуть роки, оскільки він повинен знати вироб ничі процеси і технології навіть краще від головного інженера підприємства. Про нас взагалі згадують, коли вдарить грім. Взяти хоча б дніпропетровську трагедію. Свого часу наша структура контролювала питання профілактики неви робничого травматизму, до яких, власне, і належать пи тання використання газу у побуті. Потім цю функцію пе редали Міністерству з надзвичайних ситуацій. Коли ж ви бухнув житловий будинок у Дніпропетровську, саме на ші спеціалісти, і тільки вони, змогли миттєво відреагува ти на критичну ситуацію та виконати поставлені урядом завдання. Комітет узяв на себе технічне розслідування обставин аварії (тепер такі розслідування — знову у на шому віданні). Ми оперативно провели тотальні перевір ки всіх спеціалізованих підприємств газопостачання. Те, що побачили, можна назвати одним словом — жах! До такого стану доведені ці підприємства. Проінформу вали Кабінет Міністрів, «Нафтогаз» про виявлені пору шення. Зі свого боку терміново розробили і ввели в дію нові нормативні документи щодо держнагляду за вико ристанням газу у побуті. Така структура, як Держгірпромнагляд, сприяючи за безпеченню в державі промислової безпеки, виконує водночас з наглядовою ще й стабілізуючу функцію. А також, я б сказав, модернізуючу, оскільки вирішення питань безпеки праці передбачає введення прогресивних су часних технологій. Тому надзвичайно важливо, особливо в сьогоднішніх реаліях, коли країна вибудовує цивілізо вану ринкову економіку, щоб ця структура була дієздат ною, а отже — незалежною від політичних розкладів. Її, навпаки, варто підсилювати новими повноваженнями, надавати нові функції, як це роблять, приміром, у Росії. — Сергію Олександровичу, Ви працюєте в цій струк турі вже багато років. Однак був період (знову ж таки, між черговими реорганізаціями), коли довелося попрацю вати і в бізнесі. Чим займалися?

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

— Я прийшов у систему державного нагляду з вироб ничої сфери. Працював на шахтах виробничого об’єд нання «Кривбасруда». Починав крипільником, потім став гірничим майстром, начальником дільниці, головним інже нером і начальником шахти «Першотравнева 1». Тому пі сля чергової ліквідації Комітету у 2005 р., природно, пішов знову на виробництво. Займався дуже цікавим для мене, як для гірничого інженера, питанням — пошуком нової тех нології збагачення окислених руд. Сьогодні ця справа надзвичайно актуальна для України, адже в її надрах роз відано мільярди тонн гематитових руд з великим вмістом заліза. Технології збагачення цього неоціненного ресур су існували давно, однак вони не були економічно вигід ними. Коли ж загострилася ситуація на ринку залізоруд ної сировини, всіх дуже зацікавила проблема збагачення саме гематитових руд. Були напружені пошуки, поїздки за кордон, де ці технології давно вивчені і дуже ефективно працюють. Ми запрошували в Україну наших колег — гірників із Сполучених Штатів Америки. І схему було знай дено. Тепер гірничо збагачувальні комбінати окислених руд можуть на базі цієї схеми впровадити нову технологію переробки і збагачення гематитових кварцитів — удоско налену і набагато рентабельнішу, ніж традиційна магніт на сепарація. З огляду на те, що проблема застосування такої технології в Україні не вирішувалась протягом багатьох років, вважаю це своїм великим успіхом.

— Повернімось до теми Комітету. Що сьогодні най більш актуальне в діяльності очолюваної Вами структури? — Підвищити відповідальність роботодавців. Адже сьо годні Україна — чи не єдина країна в світі, яка звільнила власників від фінансової відповідальності за стан безпеки і травматизму на виробництві. З часу створення Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробниц тві та профзахворювань України (далі — Фонд) після ава рій усі виплати бере на себе не роботодавець, а Фонд. Тому ми ініціювали низку нормативно правових актів, спрямованих саме на реалізацію цієї мети. По перше, розробили проект Закону «Про промислову безпеку», який законодавчо визначає це нове для нашої країни по няття. Пропонуємо також зміни до закону про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві, якими буде впроваджено механізм диференційованих страхових тарифів, коли внески у Фонд залежатимуть не тільки від фонду заробітної плати, як зараз, а й від стану виробни чої безпеки: чим вищий рівень травматизму на підприєм стві, тим більше коштів воно сплачує до Фонду. І навпаки.


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Поки такі тарифи не запроваджені, пропонуємо, як альтернативний варіант, зобов’язати роботодавців ком пенсувати виплати Фонду після резонансних аварій. Запропоновані нами зміни та доповнення до Кодексу Ук раїни про адміністративні правопорушення передбача ють суттєве (майже у 7 разів) збільшення розміру штрафу щодо порушника законодавства. Цими законодавчими нововведеннями ми змусимо керівників підприємств зай вий раз замислитись над тим, що власність — не тільки ба гатство, а насамперед велика відповідальність за життя і здоров’я тих, хто своєю працею забезпечує їм прибутки.

— Певно, Держгірпромнагляд, як будь яка наглядова структура, перебуває в постійних конфліктах із власни ками і керівниками підприємств? — Зовсім ні. Якщо такі конфлікти і виникають, то це — винятковий випадок, який часто свідчить про те, що власник в гонитві за прибутками відверто нехтує пра вила безпеки. Головне для нас — не покарати робото давця, а, виявивши недоліки, вказати йому, що необ хідно зробити, аби на виробництві було наведено по рядок з безпекою. Ми з ним не вороги, а навпаки — партнери в намаганні зробити усе можливе, аби в краї ні не гриміли вибухи, не калічились і не гинули люди в промислових катастрофах. Розумний керівник обов’яз ково прислухається до наших рекомендацій. Ще й бу де за них вдячний. Адже це в першу чергу вигідно для нього самого — нещасні випадки на виробництві тяг нуть за собою суттєві матеріальні збитки та економіч ні витрати.

— Однак зараз, коли набрав чинності новий Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», керована Вами структура виму шена кардинально змінювати методи своєї діяльності? — Норми цього Закону, певною мірою, — перші кро ки до встановлення в Україні європейських стандартів взаємовідносин між державою і роботодавцями. Чи ціл ком готові ми до цього? Риторичне запитання. Закон, безумовно, прогресивний, він захищає суб’єк ти господарської діяльності від надмірної «уваги» фіс кальних органів. Але з точки зору безпеки праці й ви робництва чи доцільно, коли наглядовий орган має пра во перевіряти підприємство раз на 5 років, ще й за 10 днів попереджати про наступну перевірку? Одна спра ва, коли йдеться про підприємства, скажімо, сільськогос

подарські. А якщо це вугільна шахта, металургійний або хімічний комбінат, де наші інспектори часто вимушені брати на себе повноваження відомчого нагляду і цілодо бово тримати ситуацію під контролем? У жодній цивілізованій країні світу нема таких законо давчих обмежень. У Конвенції Міжнародної організації праці чітко зазначено, що державні інспектори, які здій снюють нагляд за безпечними умовами праці, мають право без попереднього повідомлення, у будь який час безперешкодно приходити на підконтрольне інспекції підприємство. Тому ми підготували пропозиції щодо вне сення до цього Закону змін, які б виключили зі сфери йо го впливу здійснення державного нагляду за промисло вою безпекою на об’єктах підвищеної небезпеки. Діяльність Держгірпромнагляду завжди була спрямо вана на запобігання аваріям, а не на ліквідацію їх нас лідків. Запропоновані нами зміни до законодавства як раз дозволять тримати під контролем держави стан без пеки в промисловому секторі.

— Яким зараз є цей стан? — Аналіз стану промислової безпеки за минулий рік свідчить, що за промислового зростання на 10,2% за гальний рівень травматизму знижено на 4,2%, або на 800 нещасних випадків. При цьому смертельний травма тизм зріс на 9,2%, або на 99 нещасних випадків. За перший квартал 2008 р., за умови сталого зро стання виробництва, загальний рівень травматизму зни зився на 6,8%, а смертельного — на 8,5 %. Минулого року протягом однієї доби на виробництві траплялося в середньому майже 50 (49,8) нещасних ви падків, у тому числі 3,2 — зі смертельними наслідками. За підсумками І кварталу цього року — у середньому 43 ви падки, у тому числі 2,2 — зі смертельними наслідками. Тобто безумовно можна говорити про тенденцію до зниження рівня виробничого травматизму. Про це свід чить і аналіз за останні 10 років. З 1996 р. в Україні рі вень виробничого травматизму знизився у 3,5 разу, а смертельного — більше ніж у 1,5 разу. Як кажуть класики, головне — поставити собі мету. І тоді обов’язково до неї прийдеш. Так ось, наша доволі амбітна, але абсолютно реальна мета — за постійного зро стання промислового виробництва рівень виробничого травматизму в країні має не зростати, а знижуватись. І ми впевнені, що доведемо його до рівня розвинених країн. Світлана ІСАЧЕНКО

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

5


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

МЕТА ОДНА — ПОЗИЦІЇ РІЗНІ У листопаді 2007 р. на зустрічі Президента України В. Ющенка та Генерального секретаря Міжнародної організації роботодавців (МОР) А. Пеньялози було обговорено проблеми безпеки праці, високо' го рівня виробничого травматизму на підприємствах України, кри' тичної ситуації, що склалася у вугільній промисловості. У резуль' таті було досягнуто домовленості про впровадження спільного проекту Міжнародної орга' нізації праці (МОП) та Федерації роботодавців України (ФРУ) «Програма безпеки та гігієни праці МОП 2001 у вугледобувній галузі України». У рамках реалізації першого етапу зазначеного проекту 22 квітня 2008 р. відбувся форум «Гідні умови праці та запобігання небезпеці — шлях до економічного зростання і соціальної стабільності», приурочений до Всесвітнього дня охорони праці.

У

роботі форуму взяли участь Гене ральний секретар МОР А. Пенья лоза, керівник офісу діяльності роботодавців субрегіонального бю ро МОП по Центральній та Східній Європі Енн Ноулз, виконавчий сек ретар панєвропейської регіональ ної ради Міжнародної конфедерації профспілок Г. Градів, Національний координатор МОП в Україні В. Ко стриця, депутати Верховної Ради, фахівці Кабінету Міністрів України, керівники та фахівці міністерств, ін ших органів виконавчої влади, керів ники та експерти організацій робо тодавців, фахівці з питань охорони праці підприємств, керівники та спе ціалісти професійних спілок, пред ставники громадськості, наукових кіл та засобів масової інформації. Головна мета форуму — на ос нові оцінки стану організації гідних умов праці на підприємствах України, нормативно правової бази у сфері охорони праці, стану виробничого травматизму та професійної за хворюваності виробити рекоменда ції щодо вдосконалення системи управління охороною праці в країні, впровадження на підприємствах між народних стандартів та принципів організації безпечних і гідних умов праці, зокрема рекомендацій МОП — СУОП 2001 (ILO—OSH 2001), а та кож діяльності наглядових органів на засадах превентивності та запобі гання небезпекам. Позиції роботодавців у вирішен ні цих питань висловив у своїй вступ ній промові Генеральний директор ФРУ В. Грищенко. Він наголосив на тому, що забезпечення безпеки та

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

гідних умов праці виходить сьогодні на головний план як складова націо нальної безпеки та збереження тру дового потенціалу нації. Безпека працівників — один з ключових фак торів трудових відносин, оскільки впевненість працівника у своїй без пеці та захищеності у непередбачу ваних випадках є чи не найголовні шим, що визначає його відповідаль не ставлення до роботи та позитив но впливає на продуктивність праці.

Безумовно, трудові відносини визначаються обопільною зацікав леністю як роботодавця, так і пра цівника, що вимагає від соціальних партнерів виважених дій щодо зба лансування витрат на забезпечення безпеки робітників. У соціально від повідальному бізнесі роботодавець головною цінністю визначає здо ров’я та життя працівника.

І саме з цієї позиції роботодавець повинен розуміти, що інвестиції у безпеку та захищеність працівників мають за мету навіть не стільки со ціальні аспекти, скільки захист під приємства від збитків через аварії та простої, хвороби працівників, від ви трат, пов’язаних з відшкодуванням та компенсаціями шкоди і неотри манням можливих прибутків. Аналіз сумної статистики захво рюваності та смертності на вироб ництві в Україні свідчить про недос коналість національної системи охо рони та гігієни праці. І головний її не долік полягає у неприйнятті простих, проте визначальних принципів, на працьованих світовим досвідом. В. Грищенко вважає, що діяль ність державних інспекцій праці є ре активною, інертною, бо вони за мість активних, превентивних дій ли ше реагують на вже скоєні порушен ня та трагічні випадки. Проте саме необхідність запобігання та змен шення ризиків, визначених конвен ціями МОП, повинна бути головним напрямом національної політики у сфері безпеки праці. Інспекції праці відмежувались бар’єрами законо давства, норм та правил від іншого базового принципу МОП — обо в’язкового безперервного діалогу, співробітництва та консультацій між роботодавцями, працівниками та службами державного нагляду. Це фактично виключило роботодавців та працівників із процесу напрацю вання та прийняття рішень на дер жавному рівні. Органи нагляду не беруть участі у вирішенні проблем на рівні підприємства.


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Міжнародний досвід свідчить, що лише за допомогою діалогу на рівні підприємства, в якому інспекція праці виступає консультантом та порадни ком, а у спірних питаннях і арбітром, вирішується безліч проблем. І тут ба гато залежить від первинних проф спілкових організацій — чи буде це ді алог соціальних партнерів чи це бу де, як зараз,— монолог інспектора. В Україні, на погляд роботодав ців, не застосовується принцип комп лексного вирішення завдань безпе ки та гігієни праці. Як мінімум п’ять ін спекцій праці, без будь якої коорди нації з боку адміністрації, керуючись власними нормативними актами, здійснюють кожна свою особисту політику, не узгоджену із загально державними інтересами. Тому присутнім було запропоно вано під час дискусії висловити своє ставлення до необхідності сконцен трувати всі контрольні функції в од ному органі, як це робиться в усьому світі,— в інтегрованій інспекції праці, підпорядкованій одному органу дер жавної влади — Міністерству праці. Разом з тим В. Грищенко об’єк тивно визнав незаперечним той факт, що вирішення проблем без печної праці є прерогативою робо тодавців і, безумовно, працівників відповідного підприємства. І жодна інспекція не здатна вирішити ці проб леми. Він підкреслив, що тільки со ціальний діалог — виключно добра воля всіх суб’єктів цього діалогу — має ту рушійну силу, яка дасть змогу громадянам України з упевненістю та безпечно працювати на користь собі та державі. Національний координатор МОП в Україні В. Костриця нагадав присутнім, що питання охорони пра ці є серцевиною програми гідної праці МОП, яка складається з чо тирьох основних компонентів. Це гід на зайнятість, гідне соціальне за безпечення, гідні умови праці, вклю чаючи безпеку праці та здоров’я, а також, як механізм реалізації ключо вих напрямів гідної праці,— постій ний соціальний діалог сильних не залежних організацій роботодавців і профспілок. Ухвалена у 2006 р. Конвенція 187 МОП присвячена тому, що в країнах — членах МОП повинні бу ти розроблені та ухвалені націо нальні політики щодо охорони праці та безпеки, і вони мають базувати ся на формуванні високої превен

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО тивної культури у сфері охорони праці щодо запобігання нещасним випадкам, запобігання або мінімі зації ризиків у сфері праці.

Девіз Всесвітнього дня охорони праці: «Моє життя, моя робота, моя безпечна праця» цього року повинен стати не тільки лозунгом, а повсяк денно реалізовуватися на практиці і роботодавцями, і профспілками, і кожним працівником, і, звичайно, урядовими структурами для того, щоб національна політика у сфері охорони праці, безпеки праці та здоров’я базувалася на самому го ловному — цінності життя і здоров’я людини. А. Пеньялоза визнав, що в Украї ні відбувається конструктивний діа лог, в якому всі сторони об’єднують свої зусилля. Свідченням того є нещо давно підписана Генеральна угода на 2008—2009 рр. між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнським

об’єднанням організацій роботодав ців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями. Здоров’я і безпека людей є спіль ною метою для уряду, роботодавців і профспілок. Це є найкращою інве стицією, яку можна отримати. Тому і докладати треба колективних зусиль. Держава повинна створити законо давчі рамки щодо безпеки праці та здоров’я, в межах яких кожне підпри ємство має прописати свою систему управління безпекою праці, впрова джувати її під наглядом відповідних органів. І якщо роботодавці несуть відповідальність, то вони також по винні мати слово під час вибору за побіжних заходів для їх компанії. Просування фізичного, морального і соціального благополуччя на роботі — це не лише завдання роботодавця. Культура безпеки повинна починати ся вдома, в школі. Важливо розпочи нати навчання з ранніх років. Культу ра безпеки — це коли люди індивіду ально і колективно розуміють і пова жають безпеку свою і всіх навколо себе. Це солідарність, а також інди відуальна відповідальність і для пра цівника, і для роботодавця. Робото давець повинен забезпечити робоче місце безпечним устаткуванням, за собами індивідуального захисту, а працівник зобов’язаний безпечно працювати на цьому устаткуванні і обов’язково користуватися засоба ми індивідуального захисту. Інспекція повинна допомагати, а не просто вживати санкцій. Інспекто ри з охорони праці мусять поводи тись, як друзі компанії, давати пора ди, націлювати, а не бути контроле ром, поліцейським. Роботодавець та інспектор мають бути партнерами — людьми, які намагаються поліпшити культуру безпеки. Якщо ми прагне мо, щоб бізнес був успішним, то тре ба об’єднати зусилля роботодавців і профспілок. Це наше спільне зав дання. Тому треба створити на ви робництві умови для соціального ді алогу. Як позитивний приклад того, де соціальний діалог приніс очікува ні результати, А. Пеньялоза навів транснаціональну корпорацію в Америці — Дюпон. Там, кажуть, умо ви праці такі, що безпечніше працю вати на робочому місці, ніж бути удома. Таке відчуття повинно бути в кожного працівника.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

7


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Енн Ноулз охарактеризувала форум, як каталізатор для майбут нього соціального діалогу щодо без пеки на виробництві. Що б ви не робили, ризик зав жди є, завжди є небезпека. Треба оцінити цю небезпеку. Цією небез

пекою треба управляти. Якраз полі тика на національному рівні повин на прописати, що буде більш дієвим саме для України. Потрібна націо нальна програма щодо охорони здоров’я і безпеки праці, яка вклю чатиме всі досягнення прогресу. Ключовою метою є забезпечення національної культури безпеки. На закінчення Енн Ноулз відзна чила позитивні кроки, які зроблені в Україні. Нагадала про тренінги під егідою МОП, які допомогли проф спілкам та роботодавцям зрозуміти концепцію, як управляти ризиками і небезпеками. Г. Градів акцентував увагу при сутніх на комплексному впливі со ціального діалогу. Досвід постсоціа лістичних держав свідчить про те,

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

що соціальний діалог надає можли вості для результативного розвитку країни. Україні на шляху до Євро пейського співтовариства потрібно підтримувати соціальний діалог, тому що соціальні проблеми є цент ром уваги політики ЄС. Міжнарод на конфедерація профспілок заці кавлена у розвитку адекватної від повідної політики охорони здоров’я та запобігання нещасним випадкам в Україні, і готова взяти участь у цих починаннях. Національні аспекти та проблем ні питання створення гідних умов праці розглянули народні депутати України М. Папієв, В. Турманов, пред ставники роботодавців В. Лісецький та З. Беляк. Стан виробничого травматизму та профзахворюваності в Україні було висвітлено С. Українцем — за ступником голови ФПУ та Ю. Кунді євим — академіком АМНУ, директо ром Інституту медицини праці. Проблеми вугільної галузі, як най більш травмонебезпечної, порушили у своїх виступах В. Турманов, Ю. Ла ворко — заступник директора де партаменту з охорони праці та над звичайних ситуацій Мінвуглепрому, О. Брюханов — директор Макіїв ського науково дослідного інституту та С. Янко — голова об’єднання ор ганізацій роботодавців вугільної про мисловості «Укрвуглероботодавці». Однак обговорення питань що до створення гідних умов праці час від часу переходило в дискусію про створення інтегрованої інспекції праці. С. Українець, проаналізувавши п’ятнадцятирічний відрізок часу, протягом якого діє Закон України «Про охорону праці», наголосив на тому, що для вдосконалення систе ми управління охороною праці тре ба перш за все виконати те хороше, що записано в цьому Законі. В ньо му гармонійно поєднані повнова ження уряду, центральних органів виконавчої влади, місцевої влади, місцевого самоврядування, відпові дальність роботодавців, профе сійних спілок і самого працівника. Необхідно залучити до роботи всі передбачені у Законі суб’єкти, особ ливо обл , райдержадміністрації, місцеві ради. Без їх участі сотні тисяч малих і середніх підприємців можуть і не дізнатись, що є Закон про охо рону праці. Підприємець не знатиме, за що він відповідає у питаннях охо

рони праці. Саме тому профспілки підтримали ініціативу Держгірпром нагляду щодо запровадження у міс цевих органах влади спеціальних підрозділів з охорони праці. Міністерству праці нарешті по трібно визначити порядок і забезпечи ти контроль за якістю атестації робо чих місць на відповідність норматив но правовим актам з охорони праці. Це те, що від нього вимагає Закон. Міністерству освіти і науки треба згадати про ст. 18 Закону і організу вати підготовку дипломованих спеціа лістів з охорони праці за державним замовленням для державних органів, підприємств, для тих же місцевих держ адміністрацій і місцевих рад і забез печити підвищення їхньої кваліфікації. Хтось має постійно координува ти роботу з охорони праці. Такі повноваження Закон дає Держгір промнагляду. І ними треба користу ватися повною мірою — примушу вати працювати всі органи влади, в тому числі через рішення уряду.

Профспілки в середині 90 х років минулого століття підтримували ідею створення єдиної інтегрованої ін спекції. І я певен, сказав С. Украї нець, що вона буде реалізована в Україні. Однак щодо негайного за провадження ми маємо дуже великі сумніви. Запроваджувати інтегрова ну інспекцію потрібно, але умов для цього немає. Тому в сфері охорони праці треба зберегти сильну, жор стко централізовану структуру дер жавного нагляду, готуючи поступо вий перехід до більш ліберальної ін тегрованої інспекції, яка не зможе працювати без юридично і соціаль но відповідального роботодавця. На думку директора Держна глядпраці — Головного державного


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

інспектора праці України В. Лося, розпорошеність функцій адміністра ції праці не сприяє формуванню в Україні ефективної політики стосов но інспекції праці. Мінпраці України, яке по суті має виконувати функції адміністрації праці в розумінні Кон

венції 150 МОП про адміністрацію праці, не відповідає за формування та реалізацію політики у сфері охо рони та гігієни праці. Реформування системи інспекції праці в Україні має йти не революційним, а еволюцій ним шляхом. Проведення лише адмі ністративної інтеграції без виділення інспекції праці необхідних ресурсів не дасть бажаних результатів. Однак, незважаючи на величезні проблеми, які нас очікують на шляху реформування системи інспекції праці, глибоко переконаний, що цю справу потрібно розпочинати вже сьогодні. Необхідно запозичити дос від інших країн, які пройшли цим шляхом, спільно із соціальними парт нерами на основі тристоронніх кон сультацій прийняти політичне рішен ня, визначити конкретні заходи і тер міни реформування та розпочати їх реалізацію. Г. Суслов, перший заступник Го лови Держгірпромнагляду, у своєму виступі, зокрема, зазначив, що проб лема промислової безпеки серед інших проблем безпеки життєдіяль ності людей віднесена керівництвом нашої держави до категорії особли вої державної суспільної значимості, а її вирішення визначено одним з пріоритетних завдань національної безпеки, адже від цього залежить збереження найвищої соціальної цінності держави — людини, її життя та здоров’я, а значить, і збереження трудового потенціалу.

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО Комітет занепокоєний тим, що мобілізація зусиль інспекторським складом на додержання норма тивних актів з промислової безпе ки та охорони праці не знаходить зустрічних кроків з боку інженерно технічних працівників відомчих служб і керівників структурних під розділів підприємств. Послаблен ня вертикалі управління охороною праці, безвідповідальне ставлення деяких керівників підприємств до створення безпечних умов праці свідчать про функціонування не на належному рівні відомчого контро лю та контролю на рівні підпри ємств. Згідно з Законом «Про охо рону праці» саме роботодавець не се повну відповідальність за ство рення належних безпечних і здоро вих умов праці. Держгірпромнагляд підтримує готовність ФРУ взяти на себе відповідальність за здійснення дієвого впливу на підприємців, що входять до її організації, з метою впровадження на цих підприємствах міжнародних стандартів та принци пів організації безпечних і гідних умов праці.

На думку Г. Суслова, акцент з основної теми форуму зовсім не плавно перейшов на обговорення необхідності реформування існую чої і створення інтегрованої інспек ції праці. Кожен має поставити собі запитання і чесно на нього відпові сти, наголосив Г. Суслов. Сьогодні ми створимо інтегровану інспекцію праці. І що? У нас на підприємствах одразу оновляться основні фонди, будуть впроваджені нові безпечні

технології, з’являться кваліфіковані кадри, запрацюють служби управ ління охороною праці і системи, які не будуть допускати нещасних випадків? Давайте відверто скаже мо: «Ні». Державний нагляд мусить бути адекватним тому стану, в яко му, на жаль, перебувають наші під приємства, їх стану промислової безпеки, ступеня їх ризику, ступеня їх забезпеченості тощо. У євро пейських країнах все розвивалось паралельно і поступово — оновлен ня виробництва, впровадження но вих технологій, навчання кадрів. Не можна витягувати одну ланку з комплексного підходу і сподіватися, що все зміниться на краще. Комітет застерігає, що не можна цього ро бити. Чергова сьома реорганізація забере 7—8 місяців на ліквідацію державного органу і стільки ж часу на утворення нового. Чи можемо ми таке собі дозволити, враховую чи наявний рівень травматизму? Затримується розробка норматив ної документації, прийняття нових законів. Сьогодні рано ще робити такі кроки. І якщо робити, то вива жено, у комплексі. У виступах учасників форуму чіт ко визначились основні позиції со ціальних партнерів з порушеної проблеми. Незважаючи на різні точки зору щодо функцій та методів роботи на глядових органів, утворення інтегро ваної інспекції праці з метою комп лексного підходу до організації на гляду за умовами праці, загальною для всіх стала думка про необхід ність внесення змін до законодав ства про охорону праці з урахуван ням рекомендацій МОП щодо орга нізації безпечних умов праці. Жод них заперечень не викликала пропо зиція про проведення постійного діалогу між соціальними партнера ми як на рівні підприємства, так і на державному рівні про створення безпечних і гідних умов праці, впро вадження профілактичних заходів щодо запобігання аваріям, нещас ним випадкам і профзахворюванням на виробництві. К. ТЕЛИЧКО, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото К. РУДИКА

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

9


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Виповнилося 90 років з того часу, коли Декретом Ради Народних Комісарів (РНК) від 17 травня 1918 р., підписаним В. І. Лені' ним, була утворена інспекція праці, яка формувалася і здійснювала свою діяльність за безпосередньої участі профспілок.

90 РОКІВ НА ЗАХИСТІ ЛЮДИНИ ПРАЦІ

З

утворенням інспекції праці фабрична інспекція, яка діяла на підставі Статуту про промислову працю, а також гірнича інспекція були скасовані. І хоча ця інспекція спочатку була підпорядкована На родному комісаріату праці та його місцевим органам, однак інспектори обиралися радами професійних спілок та загальноміськими або окружними страховими касами за їх згодою. На інспекцію праці було покладено нагляд і контроль за впровадженням у життя декретів, постанов та інших актів радянської влади з питань охорони праці, а також безпосереднє вжиття відповідних заходів з охорони жит тя і здоров’я осіб, зайнятих будь якою господарською діяльністю. Причому функції інспекції поширювалися на всю сукупність умов життя трудящих як на їх місцях робо ти, так і поза ними, у тому числі — на місця відпочинку та проживання. За невиконання або порушення декретів, постанов та інших актів виконавчої влади і за невжиття відповідних заходів щодо безпеки праці, охорони життя і здоров’я трудящих інспектори праці мали право притягати винних до суду, а також накладати на них грошове стягнення. З метою покращання роботи з охорони праці і техні ки безпеки безпосередньо на виробництві та посилення контролю робочої громадськості за впровадженням у життя заходів з охорони праці постановою РНК СРСР від 30 червня 1931 р. на всіх державних підприємствах, на транспорті, в будівництві і радгоспах були запрова джені громадські інспектори з охорони праці, які обира лися фабрично заводськими і місцевими комітетами (ФЗМК) профспілок з кращих робітників та інженерно технічних працівників і були членами профспілок, але не займали адміністративно господарських посад. Про свою роботу громадські інспектори праці систе матично звітували як перед ФЗМК профспілок, так і пе ред державними інспекторами. Доцільно підкреслити, що зазначеною постановою громадським інспекторам з охорони праці надавалися певні права, яких навіть сьогодні не мають не тільки гро мадські, а й технічні інспектори праці профспілок. Наприклад, за узгодженням з державними інспекто рами праці громадські інспектори мали право видавати адміністрації підприємств обов’язкові до виконання при

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

писи про усунення порушень норм і правил з охорони праці та техніки безпеки, а також притягати їх до відпо відальності за ці порушення. Від дня свого утворення інспекція праці пройшла не простий шлях становлення, розвитку, трансформації і підпорядкування. Враховуючи пропозиції профспілкових робочих ор ганів та з метою покращання виконання покладених на Народний комісаріат праці СРСР обов’язків, Централь ний виконавчий комітет (ЦВК) СРСР, РНК СРСР та ВЦРПС 23 червня 1933 р. прийняли постанову «Про об’єднання Народного комісаріату праці СРСР з Все союзною центральною радою професійних спілок». Відповідно до постанови РНК СРСР та ВЦРПС від 10 вересня 1933 р. «Про порядок об’єднання Народного комісаріату праці СРСР з Всесоюзною центральною ра дою професійних спілок» до ВЦРПС були передані всі кадри органів праці, у тому числі й інспектори праці (технічні, правові та санітарні), а також соціального страхування. Згідно з цією постановою загальне керівництво інспек ціями праці було покладено на ВЦРПС, а на місцях — на місцеві ради професійних спілок. Було також визначе но, що інспекція праці повинна будуватися за галузевим принципом при усіх центральних комітетах профспілок та їх місцевих органах, а правила і норми з техніки безпеки та виробничої санітарії встановлюються відповідними ЦК профспілок за узгодженням з зацікавленими відомствами. Однак у 1936 р. гірничотехнічну інспекцію було виведе но з підпорядкування профспілок, а з 1 червня 1937 р. — також інспекцію з котлонагляду з підпорядкуванням їх від повідним галузевим наркоматам. А раніше постановою РНК СРСР від 22 квітня 1937 р. ВЦРПС було запропоно вано вжити заходів щодо посилення громадського кон тролю за станом котельного господарства. З передачею санітарного нагляду від профспілок до Державної санітарної інспекції при РНК СРСР і покла данням правових питань на технічних інспекторів було завершено створення єдиної технічної інспекції праці профспілок. Створення, становлення та удосконалення діяльності технічної інспекції праці профспілок України, яка налі чувала понад 1,2 тис. осіб, пов’язано з ім’ям Георгія


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Васильовича Лесенка, який з 1957 р. і до виходу на пен сію у 1987 р. працював завідувачем відділу охорони праці — головним технічним інспектором праці Українсь кої республіканської ради профспілок. Першочергову увагу Г. Лесенко приділяв добору та навчанню кадрів технічних інспекторів праці. Жоден з них не затверджувався на посаді інспектора без попе редньої співбесіди та офіційної згоди відділу охорони праці Укрпрофради. Усі особи, які приймалися на робо ту в технічну інспекцію праці, в обов’язковому порядку на відповідний термін часу (до 3 х місяців) закріплювалися за кваліфікованими спеціалістами, які передавали їм свій досвід роботи — у першу чергу щодо обстеження під приємств, розслідування нещасних випадків, оформлен ня актів, приписів, протоколів про накладання штрафів тощо. Після такого стажування зазначені особи направ лялися на навчання терміном до 1,5 місяця, як правило, на республіканські курси у Харкові, де проводилася та кож їхня атестація. Чергове двотижневе навчання та ате стація технічних інспекторів праці профспілок проводи лися через кожні 3 роки їхньої роботи. Особливе значення приділялося якості розслідуван ня нещасних випадків і розробці заходів щодо їх запобі гання. Всі матеріали спеціального розслідування аналі зувалися фахівцями відділу охорони праці Укрпрофради, у необхідних випадках на місця надсилалися відповідні зауваження і вимоги. Треба підкреслити, що чимало форм і методів робо ти технічної інспекції праці профспілок України бралися на озброєння і практичне втілення в життя багатьма ін спекціями інших республік колишнього СРСР. Це стосу ється, перш за все, обов’язкової комплексної перевір ки підприємств, на яких повторно траплялися нещасні ви падки з тяжкими наслідками; особливого контролю за підприємствами, де сталося два або більше нещасних випадків зі смертельними наслідками; вимог до розроб ки та реалізації довгострокових програм щодо доведен ня до нормативів санітарно побутових приміщень, кабі нетів охорони праці; укомплектування служб охорони праці кваліфікованими фахівцями тощо. Про підсумки роботи інспекцій головні технічні ін спектори праці всеукраїнських профспілок і територіаль них профоб’єднань щорічно звітували у відділі охорони праці Укрпрофради. Аналіз стану умов праці, виробни чого травматизму, забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, санітарно побутовими примі щеннями, хід виконання програм з питань охорони пра ці, а також вплив технічної інспекції праці і профспілок в цілому на вирішення цих питань обговорювались на що річних семінарах нарадах за участі всіх головних тех нічних інспекторів праці і секретарів (заступників голів) галузевих і територіальних профспілкових органів, які ку рирували питання охорони праці. На жаль, сьогодні з нами вже немає багатьох колиш ніх головних технічних інспекторів праці, які внесли знач ний вклад в удосконалення та здійснення нагляду і кон тролю з боку профспілок за додержанням законодав

ЮВІЛЕЇ ства про охорону праці. Від територіальних профоб’єд нань це такі особи, як Оборонько О. К., Новиков М. П., Седишев М. С., Савицький В. Є., Лук’янов П. З., Буд нев І. Д., Вищик І. О., Холодов Ю. М., Деєв Л. П., Лисиця В. С., Софилканич І. М., від галузевих профспілок — Зубрій Г. П., Косяк Л. У., Гладишев П. Ю., Петренко В. М., Воробей В. Т., Соболь Е. А. і чимало інших. Перебуваючи у віданні профспілок, технічна інспек ція разом з відповідними державними органами понад 60 років здійснювала державний нагляд за охороною праці і водночас забезпечувала захист трудових прав, здо ров’я і життя працюючих у суспільному виробництві. Тоб то увесь цей період часу профспілки виконували дві функ ції: з одного боку, вони захищали працюючих від можли вого зазіхання на їхні права в галузі охорони праці з бо ку роботодавця та держави, а з іншого — самі здійсню вали управління і нагляд за вирішенням цих питань. З прийняттям і введенням у дію в 1992 р. Закону Ук раїни «Про охорону праці» функції профспілок з цих пи тань значно змінилися. Згідно з Законом з 1 січня 1994 р. держава в повно му обсязі взяла на себе як управління, так і нагляд за умо вами і безпекою праці на виробництві, внаслідок чого чи сельність технічних інспекторів праці було скорочено в 10—12 разів. Однак все це зовсім не означає, що проф спілки були усунуті від вирішення зазначених питань. Нав паки, відповідно до законодавства про охорону праці та про профспілки вони беруть участь у вирішенні майже усіх питань, що стосуються охорони праці, починаючи від розробки нормативно правових актів і закінчуючи роз слідуванням нещасних випадків на виробництві і профе сійних захворювань та розробкою заходів щодо їх про філактики. Тобто вони позбавлені тільки тих прав, якими раніше володіли профспілки, коли здійснювали держав ний нагляд за вирішенням цих питань. Враховуючи те, що питання охорони праці поряд із зайнятістю людей та оплатою їхньої праці є пріоритетни ми в повсякденній роботі профспілок багатьох країн, цій дуже важливій соціальній проблемі ФПУ приділяє чима ло уваги. З метою посилення громадського контролю за до держанням роботодавцями вимог законодавства про охорону праці рішенням Президії ФПУ від 26 квітня 2005 р. в кожному територіальному профоб’єднанні за рахунок ФПУ запроваджено посади головних спеціалі стів — технічних інспекторів праці. На жаль, це не стало хорошим прикладом для багатьох членських організацій щодо поновлення посад технічних інспекторів праці у відповідних профспілкових органах. Сьогодні технічна інспекція праці профспілок, яка на лічує понад 170 осіб, продовжує стояти на варті прав людини на безпечні та здорові умови праці. В. ПЕТРОВ, головний спеціаліст — технічний інспектор праці Федерації профспілок України

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

11


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

Д І А Л О Г СОЦІАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ

ють проблеми з точки зору робото давців. У той же час їх турбує кількість і розмір уже існуючих обов’язкових видатків на охорону праці. Вони суттєво впливають на собівартість продукції. Співголова Національної ради

закликав до співпраці в опрацю

Напередодні Дня охорони праці відбувся круглий стіл на тему: «Сучасна державна політика у сфері промислової без' пеки та охорони праці. Ініціативи Держгірпромнагляду, спрямовані на підвищення відповідальності власника, та застереження роботодавців щодо посилення державного контролю». Сторони представляли С. Сторчак — Голова Держгір' промнагляду та О. Мірошниченко — співголова Національної тристоронньої соціально'економічної ради при Президен' тові України. У заході також взяли участь керівники підрозділів Комі' тету та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

П

ід час діалогу між соціальними партнерами обговорювались питання відповідності державної політики у сфері безпеки праці вимо гам сьогодення, яких змін вона по требує, що зроблено та що плану ється впровадити найближчим часом для того, щоб наблизити стан про мислової безпеки в Україні до євро пейських стандартів. Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак детально зупинився на законодавчих ініціативах Комітету. До Кабінету Міністрів направлено на розгляд цілий пакет законопроек тів та постанов уряду, які спрямова ні на підвищення відповідальності роботодавця за забезпечення на лежного рівня промислової безпеки на підприємстві. «Проблема промислової безпе ки на сьогодні є дуже гострою і по требує значної уваги не тільки дер жави, а й суб’єктів господарювання в першу чергу. Вирішення цієї проб леми можливе лише шляхом консо лідації спільних зусиль на створення та запровадження належних і без печних умов праці та зниження рівня виробничого травматизму»,— за значив С. Сторчак.

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

Перший заступник Голови Держ гірпромнагляду Г. Суслов підкрес лив, що приведення форм і мето дів наглядової діяльності Комітету у відповідність до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є першими кроками встановлення євро пейських стандартів взаємовідносин між державою та роботодавцем. Співголова Національної тристо ронньої соціально економічної ради при Президентові України О. Мірош ниченко подякував організаторам за можливість зустрітися і відверто обговорити ті болючі проблеми, які хвилюють роботодавців. Він зазна чив, що більшість роботодавців, які очолюють соціально відповідальні компанії, зацікавлені у безпечному веденні робіт. Роботодавців також непокоять окремі положення проекту Закону «Про промислову безпеку». Повин на бути взаємна відповідальність як бізнесу перед суспільством і владою, так і навпаки. Спроба запровадження обов’яз кової цивільної відповідальності за шкоду третім особам, додаткових виплат після великих аварій створю

ванні нормативно правової бази у галузі охорони праці. Вже є певний досвід такої роботи. Проте докумен ти повинні бути вичерпними, зручни ми для користування на виробниц тві. Наприклад, Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва обсягом 38 сторінок мають понад 60 посилань на інші документи. Представники роботодавців про понували посилити відповідальність робітника за порушення правил безпеки, запровадити більш жорсткі вимоги безпеки до устаткування на етапах його розробки та впрова дження на виробництві, зобов’язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків забезпечувати підприємства нормативними доку ментами з охорони праці. Під час розмови роботодавці неодноразово висловлювали думки з приводу необхідності створення постійно діючого спільного робочо го органу для продовження розпо чатого діалогу між бізнесом і вла дою у сфері охорони праці. С. Сторчак запевнив у відкрито сті Комітету до співпраці і пообіцяв надалі ширше залучати представни ків роботодавців до роботи у громад ській раді та колегії Держгірпромна гляду. Учасники засідання круглого сто лу як соціально відповідальні парт нери прийняли рішення, в якому ви знали необхідність побудови ком плексної збалансованої системи на гляду у сфері безпеки виробництва, яка б передбачала максимальну ефективність при мінімально можли вому фінансовому навантаженні суб’єктів господарювання та ство рювала сприятливі умови для по дальшого розвитку конкурентоздат ного виробництва. Для цього сторо ни домовились найближчим часом підписати Угоду про співпрацю, а та кож створити постійну робочу групу, яка має узагальнити напрацьовані пропозиції та зауваження до пакету законодавчих ініціатив Держгір промнагляду. К. ТЕЛИЧКО, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото К. РУДИКА


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ВІСТІ З РЕГІОНІВ

УКРАЇНА ВІДЗНАЧИЛА ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Н а Д н і п р о п е т ровщині вінцем чи сленних заходів ста ли урочисті збори у Палаці культури нижньодніпровських трубопрокатників. Важких і гнітючих доповідей не було. Зате звучали щирі слова подяки за чесну працю з уст заступника Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгіна, заступника голови облдержадміністрації Г. Вербицького, заступника голови обласної ради А. Шипка, начальника теруправління Держгірпромнагляду А. Кожушка, ще ба гатьох керівників державних і громадських організацій. І приймали ці слова разом з квітами, грамотами, подарун ками люди, які буденно скромно, щоденно і щохвилинно роблять свою справу: Герой України, голова агрофірми «Дружба» Новомосковського району А. Вуйчицький, керівники служб охорони праці великих і малих підпри ємств, державні інспектори, профспілкові активісти, представники відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань. Було багато пісень і танців у виконанні і професійних артистів, і чудових ди тячих ансамблів — «Антарес», «Щасливе дитинство», «Іскринка». Протоієрей Ярослав Дейнека, настоятель Спасо Преображенського кафедрального собору (Дніпро петровськ) виступив перед прихожанами із зверненням. Дорогі брати і сестри! На жаль, нема того дня, щоб не йшли з життя у роз квіті сил наші співвітчизники внаслідок чи то техногенних катастроф, чи то нещасних випадків, зокрема на робочо му місці. Тож сьогодні ми у молитовному стоянні перед Богом з надією, що Господь прийме загиблих у свої обій ми і вселить їхні душі в оселях праведників. А ще проси мо Господа наставити нас на путь істинний з тим, щоб ми сприймали своє перебування на цьому світі як безцінний дар і дорожили ним, у тому числі і на роботі. Адже стіль ки прикрих прикладів, коли люди легковажать як своїм, так і чужим здоров’ям і життям. А тим часом до роботи з усіма її аспектами слід ставитися як до важливої Божої заповіді й шукати у ній і хліба насущного, і радості. Бо близько 80% свого життя людина проводить на роботі.

Хто наш перший помічник і заступник на шахті, на заводі, за комп’ютером чи за плугом у полі? Господь! Йдеш на роботу — помолися Йому. Нехай коротко, але щиро. Адже на все і на всіх вистачає часу, то чому ж так важко знайти кілька хвилин для Того, у чиїх руках наше земне буття? Особливі вимоги — до керівника, власника підприєм ства, бо особлива їхня відповідальність і перед земним, а найперше перед Божим законом. Ніщо ніколи не ми нає без наслідків. Бо всі ми взаємозалежимо один від од ного. Не тільки у поточному моменті, але і в часі, і в про сторі. Де вже, здавалося б, той Чорнобиль, а й досі тисячі людей роз плачуються за ви робничі помилки проектантів, опе раторів, керівни ків АЕС. А вервеч ка трагедій на до нецьких шахтах! А вибух газу на Мандриківській, 127 у Дніпропетров ську! Чи не знева га до людськ о г о ж и т т я , щ о про росла із зневаги того чи іншого пра цівника до своїх Протоієрей Ярослав Дейнека. обов’язків, лежить в основі тих чи інших трагедій? Про що це свідчить? Про відсутність любові між людьми. А тим часом Гос подь засуджує таку позицію. Вона йому огидна як така, що не має перспективи ані для будь якого суспільства, ані для планети загалом. Бо спрямована на примножен ня зла. Господь же не втомлюється закликати нас до доб ра. Він каже: нову заповідь даю вам: любіть один одно го. За тією любов’ю — гостре відчуття совісті, що, зреш тою, і робить людину людиною, створеною за Божою подобою. То нехай же наша молитва буде і застереженням, і попередженням. І потребою серця, аби Господь упо коїв загиблих, за кого молимось, а живим дарував свою милість!

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

13


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У Луганську фахівці теруправління і ЕТЦ напере додні свята у припарковій зоні біля залізничного вокза лу висадили липи та горобини в пам’ять про загиблих на виробництві. «Луганщина — великий і складний промисловий регіон, де майже на 21 тисячі підприємств працює 850 тисяч людей,— прокоментував подію начальник тер управління О. Труфанов,— тому існує, на жаль, і сумна статистика — 98 загиблих, у тому числі 55 гірників. Вша новуючи пам’ять про них, ми привернули увагу суспіль ства до проблем промислової безпеки. Крім того, зроби ли конкретну справу на захист «зелених» легенів міста. Ця паркова зона буде постійно нами оновлюватися».

монтовано устаткування, видано додатковий спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту працівникам, які виконують роботи підвищеної небезпеки, вшановано пам’ять загиблих на виробництві та надано матеріальну допомогу їхнім сім’ям. Такий широкий комплекс заходів здійснено на провідних підприємствах різних галузей економіки Прикарпаття (НГВУ «Надвірнанафтогаз», «Долинанафтогаз», ВАТ «Івано Франківськгаз», «Тисме ницягаз», Долинському газопереробному заводі, в УМГ «Прикарпаттрансгаз», ЗАТ «Лукор», «Завод «Барва», ВАТ «Івано Франківськцемент», ТОВ «Карпатнафтохім», «Стандарт ІФ», «Карпати Сервіс», ПП «Вімакс Техсервіс», «Добробуд», СКП «Івано Франківськоблагроліс», ТОВ «Кроно Україна», СВК «Агрофірма «Дружба», ПФГ «По точище», ЗАТ «Авангард», ВАТ «Івано Франківський хлі бокомбінат», ДП «Івано Франківський комбінат хлібо продуктів», Івано Франківській філії ВАТ «Укртелеком» і «Укрпошта») та на інших.

Учасники акції під час благоустрою паркової зони.

Завершилась акція спортивними змаганнями між працівниками теруправління і ЕТЦ. Перемогла корпора тивна єдність. У Миколаєві в рамках проведення Тижня охорони праці управлінням виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і теруправлінням Держ гірпромнагляду по Миколаївській області на семінарі нараді були підбиті підсумки конкурсу серед учнів про фесійно технічних навчальних закладів і загальноосвіт ніх шкіл на кращий твір з питань охорони праці. З наго ди Дня охорони праці пам’ятними вимпелами управління освіти і науки облдержадміністрації та обкому профспіл ки працівників освіти і науки нагороджено шість відділів освіти райдержадміністрацій та 14 навчальних закладів, грамотою відзначено 22 спеціалістів, які займаються питаннями охорони праці. В Івано Франківській області на підприємствах було проведено огляди конкурси на кращу бригаду, дільницю, цех, будівельний майданчик; збори трудових колективів, круглі столи, семінари, наради в структурних підрозділах підприємств різних форм власності, де йшлося про стан охорони праці, висловлювались пропозиції щодо покра щання умов праці. Було впорядковано території, відре

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

Засідання круглого столу у ВАТ «Житлобуд» (Івано Франківськ).

У Харкові групі працівників ВАТ «Харківський маши нобудівний завод «Світло шахтаря» були вручені гра моти теруправління Держгірпромнагляду. Вітаючи наго роджених, керівник регіональної наглядової структури М. Денисенко сказав, що на цьому підприємстві прово дяться суттєві заходи щодо підвищення рівня промисло вої безпеки та культури виробництва. Так, минулого ро ку на ці цілі було використано 1,7 млн. грн., у тому числі на придбання спецодягу та спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту майже 400 тис. грн. Державні інспекції провели комплексні обстеження і цільові пе ревірки стану охорони праці найбільш травмонебезпеч них підприємств регіону, зокрема, газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування», ДП «Електро важмаш», комунальних підприємств Харківської міськ ради «Вода» та «Міськелектротранс». На засіданні ра ди територіального управління заслухано питання про технічну готовність паркових атракціонів Харкова до початку нового сезону.


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У Хмельницькому 25 квітня відбулася зустріч працівни ків теруправління Держгірпромнагляду, управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому, обко му профспілки працівників комунального господарства і побутового обслуговування населення з трудовим колек тивом міського комунального підприємства «Хмельницьк водоканал». За великий особистий внесок у створення здорових та безпечних умов праці директор підприєм ства О. Іванов був нагороджений Почесною грамотою міськвиконкому та цінним подарунком. Примітно, що за день до цього за виробничі досягнення та високий рівень промислової безпеки голова облдержадміністрації І. Гав чук нагородив трудовий колектив Почесною грамотою. В Обухівському міжрайонному управлінні водного господарства (Київська область) уже третій рік виклада чі Нікопольської технічної школи проводять навчання електриків і машиністів насосних станцій та з охорони праці. Напередодні Дня охорони праці було проведено перевірку знань. Також відбулося засідання круглого столу, на якому були присутні працівники підприємства, члени профкому та спеціалісти райдержадміністрації. Було підбито підсумки огляду конкурсу «За безпечну працю».

ВІСТІ З РЕГІОНІВ це основний осередок енергопостачальної компанії, і наша мета — створити максимально сприятливі умови праці для її працівників, а також навчити їх нових мето дів роботи.

Ідуть теоретичні заняття. На Сумщині пройшов фінал відкритого чемпіонату області серед команд КВК промислових підприємств з питань промислової безпеки та охорони праці. Пе реможцем стала команда клубу веселих та кмітливих «Дихайте глибше» ВАТ «Сумихімпром». Крім хіміків, у Палаці культури ВАТ «СНВО імені Фрунзе» почесний трофей виборювали ще чотири гур ти: збірна команда КВК концерну «Укрросметал», дебю

Навчання електриків і машиністів насосних станцій у кабінеті охорони праці.

У ВАТ «Чернігівобленерго» на базі Носівського РЕМ у рамках Тижня охорони праці було проведено День майстра. Програму його проведення, як і в попередні роки, було узгоджено з теруправлінням Держгірпромна гляду по Чернігівській області. Оскільки однією з голов них тем Дня майстра на цей раз були трансформаторні підстанції, учасників проінформували про сучасні ви моги до їх конструкції, експлуатації, організації ремонт них робіт. Представники районних РЕМ дізналися бага то цікавого про перспективні напрями в експлуатації та ремонті трансформаторних підстанцій. На навчальному полігоні присутні ознайомилися з ефективними методами організації монтажу та ремон ту підстанцій. Наприкінці заступник генерального дирек тора з охорони праці Л. Приступа зазначив, що РЕМ —

Учасники змагань. танти — учні Сумського машинобудівного коледжу, гості з Харкова — представники тресту «Харківшляхбуд» та досвідчені гравці — чвертьфіналісти Асоціації КВК України — команда «МОБІ», яка представляла ВАТ «СНВО імені Фрунзе». За словами начальника теруправління Держгірпром нагляду по Сумській області О. Головащенка, такий турнір має стати традиційним. Наступного року спільно з Лігою КВК Сумщини планується провести аналогічний захід, запросивши на нього команди промислових під приємств з усіх областей України.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

15


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Для того щоб успішно управляти професійними ризика' ми, а точніше, навчитися зводити їх до мінімуму, потріб' но не тільки спиратися на законодавчу базу, а навчити пра' цівника дорожити своїм життям. І якщо в ньому щось не ладиться, говорити людині про додержання заходів безпеки на роботі може бути даремно. Якщо ж удома панує злагода, є можливість реалізувати себе й у цеху, і на клубній сцені, і на заняттях поетичного клубу, то життя не тільки вияв' ляється цікавим, але й набуває нового сенсу. Ним починають дорожити й охоче вчаться його берегти — як своє власне, так і працюючих поруч. Можливо, це і є головною мотива' цією, що спонукає працівників до безпечної праці.

НЕ ОДНОДЕННА АКЦІЯ,

А ПОСТІЙНА

Т

акі думки виникли у мене напе редодні Дня охорони праці після ознайомлення з умовами життя, роботи і реальною дієвістю систе ми управління охороною праці у ВАТ «Алчевський коксохімічний за вод» («Алчевськкокс»). Опубліковане в журналі «Охорона праці» у зв’яз ку з Днем охорони праці звернен ня Оргкомітету дуже точно розстав ляє акценти, розглядаючи у взає мозв’язку життя, роботу і виробничу безпеку. Не тільки адміністратором, у ру ках якого перебувають важелі управ ління виробництвом, але й душею колективу на заводі став генераль ний директор В. Кривонос. Що ж стосується ефективності роботи служби охорони праці ВАТ «Алчев ськкокс», то про неї переконливіше за все говорить той факт, що з 1997 р., ось вже більш як 10 років, на підпри ємстві не було аварій, нещасних випадків зі смертельними наслідка ми, а також випадків професійних захворювань. За досить великої чи сельності працівників (3741 особа) минулого року тут допущено 5 нещас

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

них випадків. Це — на коксохімічному виробництві, на якому підвищена вогне , газо і вибухонебезпека, з великою кількістю механізмів, що ру хаються. З 88 видів робіт підвищеної не безпеки, визначених переліком до Порядку видачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охо роною праці та його територіальни ми органами, у ВАТ «Алчевськкокс» їх виконується 40! На заводі впроваджуються най досконаліше обладнання, передові технології. Але і В. Кривонос, і його команда розуміють, що ніяка техніка не гарантує безпеки, якщо її не за безпечать люди. І тому їм, задово ленню їхніх соціальних потреб на підприємстві приділяється першоряд на увага. Напередодні Дня охо рони праці на заводі бу ло проведено черговий огляд сил, що забезпе чують здорові умови та безпечну працю колек тиву. Начальник відділу охорони праці А. Семе новський, розповідаю чи про те, як проходила Декада охорони праці, додав: «У нас щодня — День охорони праці». Крім великої інфор маційної роботи, що охопила всі підрозді ли, публікацій у газеті «Коксохімік», оформлення стендів, куточків охоро ни праці постаралися дійти до кож ного робочого місця і людини. Про ведено загальнозаводський і цехові

огляди охорони праці. Організова но консультації стосовно правиль ного добору та використання засо бів індивідуального захисту органів дихання, зору та слуху. До Декади було приурочено по чаток періодичного медогляду пра цівників. Водночас було проведено цільові перевірки виконання ремонт них і будівельно монтажних робіт сторонніми підприємствами, освітле ності робочих місць, маршрутів пі шохідного руху та всієї виробничої території в темний час доби. Величезний інтерес викликав кон курс електрогазозварників струк турних підрозділів підприємства. Зрозуміло, поряд із професійною майстерністю оцінювалося й додер жання заходів безпеки.

Було переглянуто маршрути без печного руху в кожному цеху, на кожній дільниці. Оновлені схеми роз міщено у всіх приміщеннях, де про водяться змінно зустрічні збори. Під


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

готовлено й направлено до струк турних підрозділів інформаційно аналітичний бюлетень про стан охо рони праці у I кварталі 2008 р. і про підсумки Декади охорони праці. Оновлено попереджувальні на писи, плакати й знаки безпеки на те риторії заводу та на всіх виробничих майданчиках. Громадські інспектори з охорони праці у своїх колективах провели роз’яснювальну роботу щодо забезпечення особистої без пеки (самоконтролю) на робочому місці та під час руху по території під приємства. Приємно читати у звіті: «належа ло пройти профогляд — 2590 осіб, пройшло — 2590», а в графі «кіль кість виявлених професійних захво рювань» бачити прочерки. За цими цифрами та короткими рисками — величезна щоденна праця медиків.

Про неї розповіла головний лікар заводської поліклініки Т. Войнова. Вона познайомила зі своїми колега ми, показала сучасне обладнання, яким оснащено кабінети й лабора торії. Наприклад, фельдшер лабо рант Г. Філіппенко на новітньому ге молітичному аналізаторі робить аналіз крові менше ніж за 10 хв, при чому «точніше, ніж під мікроскопом», і відразу апарат видає надрукова ний результат дослідження. Здавалося б, що в усьому цьому дивного? Пам’ятається, на момент розпа ду СРСР у нас широко пропагував ся закордонний досвід капіталізму «з людським обличчям». Розповідалося, як піклуються про свої кадри японсь кі та інші роботодавці. Чомусь ми в них не стали переймати цей досвід. Багато новоспечених власників ук раїнських підприємств поспішили позбутися соціальної сфери, цехової медицини, будинків культури...

2. Зам. №

ВІСТІ З РЕГІОНІВ А на Алчевському коксохімзаводі мене познайомили з началь ником цеху... культури. Так, так! Таку назву має посада, яку обіймає Л. Клеван. Вона разом з бібліотекарем Палацу культури, в якому працю ють гуртки художньої самодіяльності, подару вала мені книгу віршів, написаних працівника ми заводу й опубліко вану за рахунок коштів підприємства... Пощастило ознайомитися і з ба гатою експозицією музею заводсь кої історії. В. Шаров, шанований ветеран, любовно збе рігає пам’ять про лю д е й , я к і створювали завод — славу і гордість колективу. Звичайно ж, дорожать своїм підпри ємством, щасливі при четністю до його справ й ті, хто трудиться на ньому сьогодні. Чи не обтяжливі такі витрати на невиробничі цілі? В Алчевську мене переконали: вони оку паються сторицею. Лю ди відчувають і цінують турботу про себе. Вони відповідають взаємністю, дбайливим ставленням і до устаткування, на якому працюють, і, зрозуміло, до свого здоров’я. Їм хочеться повно цінно жити. А для цього потрібно до держувати норм безпеки. Заводу ж у багато разів ефективніше і приємні ше витрачати кошти на медицину, культуру, спорт — фактично, на про філактику профзахворювань і зміц нення здоров’я, ніж компенсувати потерпілому його втрату. Колективний договір на коксохім заводі — це закон. Так, у 2007 р. ви конано всі 34 пункти розділу «Охо рона праці». Працівників підприєм ства повністю забезпечено спец одягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці безплат но одержують молоко, лікувально профілактичне харчування, газовану воду. Профспілковий комітет здійс нює громадський контроль за станом безпеки та умов праці, виробничої

санітарії. Впродовж 2007 р. навчено 102 громадських інспектори. «Звичайно,— визнає А. Семенов ський,— зробити треба ще дуже ба гато. Минулого року працівниками Луганської державної інспекції про мислової безпеки та охорони праці в металургії під час комплексної пере вірки на заводі в окремих цехах були виявлені порушення. Видано 26 при писів на їх усунення, 7 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності...» Відзначаючи самокритичність співрозмовника, я подумав і про ін ше. Самі керівники та спеціалісти структурних підрозділів заводу не чекали, коли до них прийдуть з пере віркою інспектори держнагляду, а виявили минулого року 3470 пору шень нормативно правових актів з охорони праці, видали 1180 тало нів попередження їх порушникам. І в цьому запорука успіху, якого вда лося добитися алчевським коксохімі кам, про що вони й розповіли на під сумковому засіданні комісії з прове дення Дня охорони праці. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

На знімках: генеральний директор ВАТ «Алчевськкокс» В. Кривонос; начальник цеху культури Л. Клеван, А. Семеновський і бібліотекар М. Низова (зліва направо) ознайомлюються з книжковими новинками; робітницю залізничного цеху О. Куценкову консультують головний лікар Т. Войкова і лікар Л. Єпішева (зліва направо); завідувач музею заводської історії В. Шаров біля бюста першого директора підприємства В. Козирєва. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

17


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ІНФОРМАЦІЯ

Рада міністрів Автономної Республіки Крим у рамках заходів до Дня охорони пра' ці 27—28 березня провела міжрегіональну виставку'форум «Безпека праці — 2008». В її ро' боті взяли участь перший заступник Голови Ради міністрів, голова республіканської ради з питань безпечної життєдіяльності населення Е. Гривковський, депутати Верховної Ра' ди автономії, керівники Міністерства праці та соціальної політики, теруправління Держ' гірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю, республіканської СЕС, ФПУ, виконавчої ди' рекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профза' хворювань, Кримського республіканського центру зайнятості. На виставку'форум були та' кож запрошені керівники підприємств, організацій, навчальних закладів. Генеральним спон' сором заходу виступила українсько'австрійська страхова компанія «ЕККО», яка успішно працює в Україні вже понад 16 років.

ВИСТАВКА ФОРУМ «БЕЗПЕКА ПРАЦІ — 2008» У ЯЛТІ

П

ід час відкриття виставки у виступах доповідачів під креслювалось, що незва жаючи на те, що пріоритетом державної політики в країні є забезпечення промислової безпеки, стійкої тенденції до зниження рівня виробничого травматизму не спостеріга ється. Серед основних причин зростання рівня смертельного травматизму вказувалось на недостатню обізнаність керів ників підприємств із сучасними методами профілактичної ро боти щодо запобігання не щасним випадкам, на що й було націлено даний захід. Більше десяти кримських компаній і фірм продемон стрували учасникам виставки форуму свою друковану про дукцію з тематики охорони праці та промислової безпе ки, сучасні засоби індивіду ального захисту та колектив ної безпеки, контрольно ви мірювальні прилади, лабо раторне та випробувальне обладнання. Велику зацікав леність викликали прилади та обладнання для забезпечення безпеки робочих зон, автоматизації систем управління технологічними процесами.

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

промислової безпеки та охорони праці в АР Крим, зокрема, щодо організації проведення контролю тех нічного стану підіймальних споруд, котлів і посудин, що працюють під тиском, за безпечення безпечного стану конструкцій будівель та споруд, загальних вимог до організації і проведення медоглядів працівників, а також щодо ролі медогля дів у виявленні профзахво рювань на ранніх стадіях. Лекції читали відомі в регіо ні фахівці з питань охорони праці, викладачі, лікарі. Всі учасники виставки фо руму погодились з тим, що проведення такого заходу — дуже важлива, корисна спра ва, а головне, це сприятиме покращанню роботи щодо створення безпечних умов праці працюючих, збере женню їх здоров’я та життя. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

Після проведення пленарної ча стини та огляду експозицій з присут німи було проведено практичні за няття з розглядом актуальних питань

На знімках: учасники виставки форуму ознайомлюються з її експонатами. Фото автора


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Є ТАКИЙ ДОСВІД

Комунальне підприємство (КП) «Вінницьке трамвайно' тролейбусне управління» — одне з найбільших в області. Тут працює близько 2 тис. працівників. Хоча його директо' рові В. Бугайчуку ще не вдалося добитись повного викорінен' ня виробничого травматизму, все ж у питаннях організації безпечного ведення робіт тут напрацьовано чимало пози' тивного, вартого для наслідування досвіду.

СПІЛЬНІ ЗУСИЛЛЯ — ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

З

апорукою успіху в справі збере ження життя і здоров’я людей у процесі їхньої трудової діяльності є впроваджена тут СУОП, до розроб лення якої доклали багато зусиль не тільки відомча служба охорони пра ці та спеціалісти робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд), а й теруправління Держгір промнагляду по Вінницькій області. Невід’ємною частиною СУОП на да ному підприємстві є чотириступене вий оперативний контроль за станом охорони праці. Перший його ступінь проводять майстри дільниць щоден но, перед початком роботи: з’ясову ють відповідність робочих місць ви могам безпеки, стан здоров’я підле глих працівників, забезпечення їх справним інструментом, спецодягом тощо. Другий ступінь оперативного контролю проводять один раз на тиждень начальники цехів: перевіря ють стан умов праці, санітарно по бутових приміщень і засобів захисту, своєчасність проведення інструкта жів з охорони праці, якість проведен ня першого ступеня контролю. Тре тій ступінь проводиться раз на місяць комісією того чи іншого виробничого підрозділу (депо), у складі якої — ке рівник підрозділу (голова комісії), на чальник технічного відділу, представ ник служби охорони праці та голова профспілкового комітету підрозділу. При цьому перевіряється робота з організації охорони праці, своєчас ність та якість проведення першого та другого ступенів оперативного контролю, наявність і зміст виявлених при цьому порушень, їх усунення. Ре зультати проведення третього ступе ня розглядаються на дні охорони праці (кожної першої середи).

Що стосується четвертого ступе ня оперативного контролю, то він проводиться один раз на квартал комісією підприємства під безпосе реднім керівництвом головного ін женера. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, ін женер з пожежної безпеки, голов ний енергетик, голова комітету пер винної профспілкової організації,

юрист, завідувач медичного пункту. Перевіряється ефективність СУОП, якість і своєчасність проведення третього ступеня контролю, навчан ня та інструктажів з питань охорони праці, забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту, стан виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нор мативів безпеки, гігієни праці та ви робничого середовища, стан охорони

праці, робота щодо запобігання ви падкам виробничого травматизму, професійним захворюванням та аваріям. Після ознайомлення з результа тами проведення четвертого ступе ня оперативного контролю дирек тор підприємства проводить нараду за участі керівників цехів і депо, де дається оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах, намічаєть ся конкретний план дій щодо усунен ня виявлених недоліків у вказані тер міни та ін. Високій ефективності та результативності проведення чоти риступеневого контролю великою мірою сприяє той факт, що в поса дових інструкціях задіяних у цьому процесі командирів виробництва чітко визначені їхні конкретні обов’яз ки, права та відповідальність у галузі охорони праці. Звичайно, досягти належного функціонування оперативного конт ролю та й у цілому СУОП без доб рої волі на те керівника підприєм ства було б практично неможливо, адже це пов’язано не тільки з вико нанням його підлеглими своїх обо в’язків щодо створення здорових і безпечних умов праці, а й з фінан суванням заходів з охорони праці, яке може здійснюватися лише за рі шенням директора. До речі, упро довж останніх трьох років на ці цілі на підприємстві було витрачено по над 1,5 млн. грн. Завдяки виділен ню адміністрацією коштів на охо рону праці в приміщеннях тролей бусного депо вдалось довести до норми температурний режим, про вести реконструкцію освітлення в мийному відділенні, змонтувати площадки для проведення ремонту та обслуговування кран балок на агрегатній дільниці та в ремонтно

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

19


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

заготівельному цеху тощо. З метою підвищення надійності колії та зни ження рівнів шуму під час руху, в тому числі в кабіні водія трамваю, проведено заміну 1000 м рейок (монтаж колії здійснено за чеською технологією, тобто на широкопло щинних плитах). У поточному році в рамках вико нання комплексних заходів з охоро ни праці передбачено проведення реконструкції вентиляції в малярному відділенні, освітлення оглядових ка нав у цехах планових ремонтів і тех нічного обслуговування трамваїв. Планується також силами залученої експертної організації здійснити діаг ностику автомобільних кранів, що ви користовуються під час ремонту ліній контактних мереж трамваїв і тролей бусів, довести до норми температур ний режим у цеху планових ремонтів. На підприємстві регулярно, раз на п’ять років, проводиться атестація робочих місць за умовами праці, впроваджуються стандарти безпеки праці (на день підготовки матеріалу було впроваджено 38 таких стандар тів). Завдяки наполегливості директо ра та турботі міської влади підприєм ству вдається час від часу поновлю вати рухомий склад і цим самим підвищувати рівень безпеки перевезень. Упродовж 2006— 2007 рр. його парк поповнився п’ятьма новими тролейбусами на загальну суму 4,3 млн. грн. Крім цього, за сприяння Вінниць кого міського голови В. Гройс мана колеги електротранс портники з м. Цюріха (Швейца рія) презентували підприємству 13 трамвайних поїздів (по два вагони кожний). Усвідомлюючи, що безпека працівників великою мірою залежить від того, наскільки добре вони обізнані з вимога ми нормативно правових актів з охорони праці, адміністрація підпри ємства приділяє велику увагу органі зації та проведенню навчання і пе ревірки знань. Директор, головний інженер та керівник служби охорони праці проходять їх при Державній академії житлово комунального гос подарства (м. Київ). Члени комісій з перевірки знань, а їх на підприємстві налічується 13 осіб, проходять відпо відну підготовку у навчальних закла дах обласного центру. Решта поса дових осіб і рядові працівники на вчаються безпосередньо на під приємстві, де для цього створено від повідні умови. Організатором роботи в питан нях профілактики виробничого трав

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

матизму на підприємстві є служба охорони праці, яка складається з чо тирьох осіб. Високого рівня охорони праці, який сьогодні є на підприємстві, важко було б досягти, якби тут не велася цілеспрямована боротьба з

тими, хто піддає невиправданому ризику своє життя та здоров’я, не справляється з виконанням покла дених на нього службових обов’яз ків та не застосовувались заохо чення за створення здорових і без печних умов праці. Упродовж мину лого року за допущені порушення вимог нормативно правових актів з охорони праці було депремійова но сімох працівників: двох майстрів ремонтних дільниць — за непра вильне ведення журналів реєстра ції інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, майстра з ремонту контактних мереж — за допуск до роботи працівників, які не пройшли періодичної перевірки знань з питань охорони праці, чо

тирьох слюсарів — за виконання робіт підвищеної небезпеки без за стосування засобів індивідуального захисту. Разом з тим за сумлінне виконання обов’язків щодо убез печення праці своїх підлеглих 17 майстрам було виплачено премії. З метою покращання культури ви робництва в кожному цеху прово дяться щомісячні конкурси з охорони праці. Дбає адміністрація і про належ не санітарно гігієнічне та медичне обслуговування працівників. До їхніх послуг — гардеробні приміщення, душові кімнати, сауни, спортивні за ли, кімнати відпочинку та приймання їжі, буфети, їдальні, які обладнані відповідно до діючих норм. Для здій снення динамічного контролю за станом здоров’я працівників, надан ня їм у разі необхідності лікарської допомоги на підприємстві відкрито медичний пункт, сім кабінетів якого укомплектовані сучасним устатку ванням. Працівникам, яким необхід не оздоровлення, підприємство виді ляє путівки на базу відпочинку, яку має на березі Чорного моря, причо му за символічну ціну. Минулого ро ку в такий спосіб своє здоров’я по правили 850 працівників разом зі своїми сім’ями. За значний внесок у со ціально економічний розвиток підприємства в 2006 р. дирек тора В. Бугайчука було наго роджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Не має ніякого сумніву в тому, що турбота про людей праці, яку ось уже 22 роки виявляє Воло димир Іванович, працюючи на КП «Вінницьке трамвайно тро лейбусне управління» на різних посадах, буде гідно оцінена не тільки урядом. М. ОЛІЙНИК, начальник управ ління виконавчої дирекції Фонду соці ального страхування від нещасних ви падків на виробництві та профзахворю вань у Вінницькій області На знімках: начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Вінницькій області М. Олійник; аварійна бригада КП «Вінницьке ТТУ» під час ремонту контактної мережі; на дільниці відновлення колісних пар трамваїв; медичний огляд водія перед виїздом на лінію. Фото автора та В. СОПІЛЬНЯКА


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

УПЕВНЕНІ КРОКИ

ГІГАНТА НАФТОХІМІЇ

П

роблем з виконанням плану у «Карпатнафтохімі» не мають. До того ж значна частина про дукції, виробленої зусиллями майже п’ятитисячного колективу, йде на ек спорт. «Незважаючи на роботу з небезпечними хімічними речовина ми, нещасних випадків на вироб ництві чи професійних захворювань за останні чотири роки на «Карпат нафтохімі» зареєстровано не бу ло, — розповідає начальник тер управління Держгірпромнагляду по Івано Франківській області З. Кулик. — І це не просто щаслива випадковість, а закономірний ре зультат копіткої роботи колективу підприємства, яке постійно оновлю ється, впроваджує передові техно логії, дбає про безпеку виробниц тва, охорону праці та навколишньо го середовища. Це одне з найкра щих підприємств області». У 2001—2007 рр. на ре конструкцію і відновлен ня виробництв «Карпат нафтохіму» інвестовано 1,26 млрд. грн. У 2006 р. замість застарілої діаф рагмової технології було розпочато будівництво но вого виробництва хлору і каустичної соди мемб ранним методом вартістю 210 млн. доларів США. Потужність виробництва з випуску каустичної соди — 200 тис. т, хлору — 180 тис. т на рік. А минулого року на підприємстві розпоча ли реалізацію інвестицій ного проекту з виробництва

Найбільшим підприєм' ством м. Калуша, що на Івано'Франківщині, є ТОВ «Карпатнафтохім». Ство' рене воно у жовтні 2004 р. на базі ЗАТ «ЛУКОР» і ком' панії «LUKOIL Chemikal B.V.» (дочірнього підприємства відомої російської компанії «Лукойл»), виготовляє ети' лен, пропілен, бензол, полі' етилен, вінілхлорид, каустич' ну соду і хлор. суспензійного полівінілхлориду по тужністю 300 тис. т на рік і загальною вартістю 250 млн. доларів США. Тож у Калуші будується два унікаль них нафтохімічних виробництва. «Компанія «Лукойл» вкладає зна чні кошти в охорону праці нашого підприємства, — говорить заступник

генерального директора з вироб ництва «Карпатнафтохіму» В. Слю зар.— Завдяки цьому покращився стан охорони праці, працюючі за безпечуються спецодягом, іншими засобами захисту. Це ж стосується харчування і спецхарчування тощо». Сказане найкраще ілюструє ста тистика. Витрати на заходи з охо рони праці на підприємстві у 2007 р. становили понад 3,1 млн. грн. За окремою програмою заходів щодо гарантування промислової безпеки торік було використано ще майже 41,4 млн. російських рублів. У І квар талі цього року на виконання про грами промислової безпеки вже витрачено майже 10,7 млн. рублів. На підготовку кадрів, у тому числі й на навчання з питань охорони пра ці, витрачено майже 140 тис. грн. (навчання пройшли 277 посадових осіб та 201 робітник). З приходом компанії «Лукойл» на підприємстві почалось впровадження міжнародних стандартів системи якості OHSAS 18001, ISO 14001, ISO 9000. Зараз з’явилася но ва версія OHSAS 18001 (2007 р.), і керівництво «Лукойл Нафтохім» має намір ресертифікувати підприємство на відповід ність новому стандарту. У структурі «Карпат нафтохіму» працює управ ління з охорони праці та охорони навколишнього середовища, яке налічує понад 30 осіб. До його

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

21


УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

складу входять відділи охорони праці, промбезпеки і корпоративного на гляду, охорони навколишнього сере довища і надзвичайних ситуацій, є та кож санітарна лабораторія. Кабінет охорони праці підприємства добре обладнаний, серед іншого тут є тре нажери з надання першої допомоги потерпілим, комп’ютерні системи, які визначають правильність надання першої допомоги. Робочі місця інже нерів з охорони праці також облад нані комп’ютерами. Передбачається, що нова техно логія мембранного методу виготов лення хлору і каустичної соди забез печить стабільну діяльність виробниц тва. Після введення її в дію величезні обсяги продукції — хлору — не будуть зберіга тися у резервуарах (як було раніше), створюючи загро зу людям і навколишньому середовищу, а одразу ж по даватимуться на установку з виготовлення хлорвінілу, що дасть значний економіч ний ефект. До того ж це дасть змогу відмовитися від завезення хлору зі сторони. А ще якість основної про дукції — каустичної соди і хлору — буде доведено до світових стандартів. Уста новка мембранного елек тролізу працюватиме за програмою HAZOP, розроб леною на початку 90 х років мину лого століття у Великобританії у зв’яз ку з аваріями із серйозними наслідка ми, що сталися на кількох потужних нафтохімічних і хімічних підприєм ствах Європи. Новий метод електролізу дасть змогу значно скоротити енергоза трати під час виготовлення продукції. Наприклад, обсяги витрат пари зменшаться у п’ять разів, а електро енергії — на 30%. Суттєво зросте безпека праці, поліпшаться еколо гічні показники — серед іншого буде впроваджено безстічну систему ви робництва. У чотири рази також зменшиться площа виробничих при міщень. Раніше це виробництво було для Калуша своєрідною пороховою бочкою. Збудоване ще за радянсь ких часів, воно давно потребувало оновлення, оскільки значна кількість устаткування експлуатувалася 30— 40 років. Лише один раз за час йо

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

го експлуатації (у 1989—1995 рр.) міняли електролізери в цеху з ви робництва каустичної соди діаф рагмовим методом. Відновлення ж устаткування в цехах з виробництва електролітичних лугів, хлору та каус тичної соди практично не проводи лось. Окремі електролізери вже від працювали по два і більше аморти заційних терміни. За час інтенсивної експлуатації фізично і морально зносилися усі споруди та комуніка ції. Такі фактори становили реальну загрозу для усього живого навкруги, тож проблема створення нового виробництва була надзвичайно ак туальною. Оскільки реконструю

вати старе, за словами генераль ного директора «Карпатнафтохіму» С. Чмихалова, було рівноцінним лі куванню безнадійно хворого. Старий завод — це забруднені повітря і во дойми, збитки від його експлуатації. Оновлення виробництва на «Кар патнафтохімі» відбувається за техно логією німецької фірми UHDE. Вона є світовим лідером розробки проек тів з виробництва хлору і вже збуду вала понад 50 таких заводів. Про масштаб і значення цього контракту свідчить те, що у день його підписан ня між компанією «Лукойл Нафтохім» і UHDE у Києві відбулась зустріч Президента України В. Ющенка з президентом НК «Лукойл» В. Алекпе ровим, віце президентом компанії О. Смирновим і головою правління фірми UHDE В. Ессигом. Група спеціалістів «Карпатнаф тохіму» стажувалася на фірмі UHDE, адже досі програма, яку вона за пропонувала, в Україні ще не вико

ристовувалась. Калуські спеціалісти взяли активну участь у роботі над проектом і запропонували понад 50 різних змін і доповнень, більшість з яких німецькі спеціалісти визнали слушними. Нове виробництво у Ка луші сприятиме також розвитку мі ста, адже це підприємство — основ ний платник податків до його бюд жету. Крім того, будуть створені нові робочі місця. «Карпатнафтохім» має потужні сучасні очисні споруди, які обслуго вують не тільки власне виробництво, але й міську систему каналізації. Темпи будівництва на «Карпат нафтохімі» суттєво зросли за останні місяці. Завершуються ро боти, пов’язані з бетону ванням, улаштуванням фундаментів під естака ди, устаткування, резер вуари, металоконструкції майбутніх корпусів. За галом завершено мон таж естакад і встановлен ня перетворювачів на електропідстанції. У бе резні розпочався монтаж устаткування, на 1 серпня заплановано розпочати пусконалагоджувальні роботи, а 4 листопада — ввести виробництво в екс плуатацію. Нещодавно на під приємстві розпочалися роботи зі спорудження виробництва поліхлорвінілової смоли. А в березні в Калуші було зареєстровано ТОВ «Лукойл Енергія і Газ Калуш». Цим передбачається створення у складі «Карпатнафтохіму» власного енер годжерела загальною вартістю близько 100 млн. доларів США по тужністю 120 МВт. Отже, калуський хімічний гігант продовжує рости, і хай йому щастить у всіх починаннях. Вітаємо працівників хімічної галу зі з Днем хіміка, бажаємо здоров’я, щастя та роботи без травм і аварій. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімках: виробництво «Поліолефін»; очисні споруди ТОВ «Карпатнафтохім». Фото автора та з архіву газети «Калуський нафтохімік»


БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком Серед головних організаційних причин виробничого травматизму на підприємствах Запорізької області 40% — невиконання обов’язків і нехтування вимогами інструкцій з охорони праці самими потерпілими. Це свідчить про недостатню ефективність СУОП: відсутність заохочення та досвіду опрацювання подібних питань, неякісні навчання та інструктажі з питань охорони праці (15% від усіх причин). У цілому на запорізьких підприємствах різних форм власності організаційні причини лежать в основі 77% усіх виробничих травм. *** На розширеному засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області відзначено, що більше половини працівників підприємств області, які одержали в 2007 р. смертельні травми,— шахтарі (55 з 98 загиблих). При цьому найбільш небезпечною виробничою ланкою виявився підземний транспорт, де кількість смертельно травмованих зросла більше ніж удвічі. До органів прокуратури передано 86 матеріалів для притягнення до відповідальності винних у порушенні норм безпеки. *** Інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Івано=Франківській області провели перевірки десяти підприємств, які виконують будівельно=монтажні роботи. За результатами перевірок виявлено 53 порушення правил безпеки, заборонено експлуатацію 11 вантажопідіймальних кранів, до адміністративної відповідальності притягнено сім посадових осіб. Серед оштрафованих — директор ТОВ «Цитадель» В. Санда, головний інженер ТОВ «Хода» М. Омельяненко, головний інженер ТОВ «Карпати=Сервіс» Я. Маланчук, виконроб ТОВ «Авалон» І. Чорній, головний механік ДП «Болехівське лісове господарство» В. Петровський та інші.

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ У квітні 2008 р. на засіданні колегії Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду розглянуто підсумки роботи за І квартал 2008 р.

З

аслухавши та обговоривши інформа" цію про стан виробничого травма" тизму в Україні у І кварталі 2008 р., вжиті Держгірпромнаглядом заходи щодо підвищення ефективності дер" жавного нагляду та поліпшення стану охорони праці, колегія відзначила, що за сталого зростання внутрішнього ва" лового продукту рівень виробничого травматизму в Україні знизився на 6,8%. За 3 місяці поточного року кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 284 порівняно з відпо" відним періодом минулого року, в тому числі випадків зі смертельними наслід" ками — на 8,5%. Рівень смертельного травматизму знизився на підприєм" ствах металургійної промисловості, енергетики, будівництва, транспорту, агропромислового комплексу, со" ціально"культурної сфери та житлово" комунального господарства. Разом з тим у І кварталі збільши" лась кількість загиблих на виробництві у 10 областях, а у Волинській, Запо" різькій та Херсонській областях стало" ся збільшення загальної кількості ви" падків виробничого травмування. Кількість травмованих збільшилась у хімічній, деревообробній промислово" сті та на підприємствах нафтогазови" добування і геології. Аналіз причин нещасних випадків свідчить, що 65% випадків зі смертель" ними наслідками сталося з організа" ційних причин, з технічних — 21%, з психофізіологічних — 14%. Здійснення державного нагляду від" повідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» призвело до погіршення де" яких показників наглядової діяльності по більшості теруправлінь порівняно з аналогічним періодом минулого року. На 15% зменшилась кількість проведе" них оперативних перевірок підпри" ємств, на 10% менше притягнено до адміністративної відповідальності по" садових осіб за порушення правил безпеки. Кількість призупинок експлуа" тації об’єктів або виконання робіт у не" безпечних умовах зменшилась на 44%. Колегія зазначила, що теруправ" ліннями недостатньо використовують" ся такі важелі впливу на суб’єкти гос" подарювання, як подання до органів прокуратури матеріалів про порушен" ня посадовими особами підприємств вимог законодавства про охорону праці (у разі виявлення фактів загрози

життю та здоров’ю працівників), а та" кож заслуховування на засіданнях рад теруправлінь керівників підприємств, на яких виявлено такі порушення. З метою підвищення ефективності державного нагляду, зниження рівня виробничого травматизму на підпри" ємствах усіх галузей економіки Украї" ни, забезпечення виконання покладе" них на Держгірпромнагляд завдань та усунення порушень, виявлених Ген" прокуратурою України, наказом Го" лови Держгірпромнагляду від 18 квітня 2008 р. начальникам управлінь Комі" тету та територіальних управлінь за" пропоновано вжити ряд конкретних заходів щодо посилення й удоскона" лення наглядової діяльності. Зокрема, начальники управлінь центрального апарату Комітету зо" бов’язані: забезпечити виконання спільних з Мінвуглепромом та галузевими проф" спілками Першочергових заходів що" до посилення державного нагляду, ві" домчого контролю та ролі профспілок під час його здійснення на підприєм" ствах вугільної галузі України; щоквартально проводити аналіз причин нещасних випадків зі смер" тельними наслідками, аварій у вугіль" ній галузі, на підставі якого надавати пропозиції теруправлінням щодо по" силення державного нагляду; доопрацювати до 01.07.2008 р. нову редакцію Положення про поря" док надання гірничих відводів; забезпечити розроблення та за" твердження у 2008 р. Правил промис" лової безпеки та охорони праці у бу" дівництві. Начальникам теруправлінь Держ" гірпромнагляду наказано: притягнути до відповідальності по" садових осіб, які у І кварталі 2008 р. не вжили дієвих заходів щодо поліп" шення наглядової діяльності та змен" шення рівня травматизму на піднагля" дових підприємствах. Вжити заходів щодо посилення державними інспек" торами ефективності нагляду за до" держанням вимог законів та норма" тивно"правових актів з охорони праці; з метою організації державного нагляду відповідно до вимог Закону України «Про основні засади держав" ного нагляду (контролю) у сфері госпо" дарської діяльності» до 14.05.2008 р. надати Комітету пропозиції щодо пе" ребудови структури теруправлінь та інспекцій, а також періодичності пере"

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

23


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

взяти під особистий контроль вико" нання Планів розвитку робіт стосовно промислової безпеки та охорони надр на 2008 рік підприємств, які проводять роботи з геологічного вивчення та розробки нафтогазоносних надр; до 01.07.2008 р. організувати пе" ревірки дотримання вимог норматив" но"правових актів з охорони праці під час проведення газонебезпечних ро" біт на підприємствах хімічного, нафто" хімічного та нафтопереробного ком" плексів; зобов’язати державних інспекто" рів під час кожного обстеження під" приємств перевіряти організацію кон" тролю технічного стану транспортних засобів, проведення передрейсових медоглядів водіїв, механізаторів, а та"

кож організацію навчання та інструк" тажів працівників з питань охорони праці. Національному науково"дослідно" му інституту промислової безпеки та охорони праці запропоновано пере" глянути систему аналізу наглядової діяльності з урахуванням виявлених причинно"наслідкових зв’язків між ефективністю нагляду та рівнем ви" робничого травматизму. На засіданні колегії також було розглянуто результати перевірки Ге" неральною прокуратурою України наглядової діяльності Держгірпром" нагляду. Колегія ухвалила Робочий план усунення недоліків, виявлених органами прокуратури під час пере" вірки.

«П Р О Б Л Е М И О Х О Р О Н И П Р А Ц І П Р И Й М А Ю БЛИЗЬКО ДО СЕРЦЯ…»

залишаються підприємства агропро" мислового комплексу, хоча минуло" го року рівень смертельного трав" матизму знизився там вдвічі, соціаль" но"культурної сфери та машинобу" дування. Однією з причин такого становища є значне зношення ос" новних засобів виробництва. Стан технологічного устаткування, машин і механізмів нині — одна з найна" гальніших проблем. В області пере" важають в основному сільськогоспо" дарські підприємства. На багатьох з них сталися помітні позитивні зміни. Відрадно, що в 2007 р. аграрні гос" подарства придбали 1,5 тис. оди" ниць техніки на суму 187,3 млн. грн., з яких 363 трактори, 91 зерновий комбайн тощо. Проте непокоїть те, що зношен" ня автотракторного парку агрофор" мувань області становить 82%, а 75% будівель та споруд підприємств АПК потребують ремонту. На підприємствах вугільної, гірни" чорудної та нерудної промисловості удосконалення процесів, спрямова" них на забезпечення безпеки праці в ході переробки продукції, про" сувається повільними темпами. Звичайно ж, про всі тривожні факти ми неодноразово інформува" ли Кіровоградську облдержадміні" страцію, з якою працюємо в тісному контакті, голів райдержадміністра" цій, виконкомів міських рад. У разі коли виявлені порушення безпосе" редньо становили загрозу життю та здоров’ю людей, могли призвести до аварії, експлуатація об’єктів призу" пинялася. Так сталося, наприклад, з

вірок піднаглядових підприємств до проекту Критеріїв оцінки ступеня ризи" ку від здійснення господарської діяль" ності для безпеки життя і здоров’я на" селення, навколишнього природного середовища у сфері промислової без" пеки та охорони праці; забезпечити посилений держав" ний нагляд за суб’єктами господарю" вання, які здійснюють технічне обслу" говування димових та вентиляційних каналів побутових та комунально"по" бутових об’єктів; посилити ефективність державного нагляду за організацією та виконан" ням ремонтних, регламентних і газо" небезпечних робіт на підприємствах хімічного комплексу та водопровідно" каналізаційних господарств;

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

Володимир Олексійович Береслав$ ський очолює теруправління Держ$ гірпромнагляду по Кіровоградській області трохи більше року. Проте проблеми охорони праці йому близькі й зрозумілі, оскільки до цього він пра$ цював начальником Кіровоградського експертно$технічного центру. Ці дві організації, розташовані в одному приміщенні, завжди тісно співробітни$ чали одна з одною, бо завдання ЕТЦ — технічне забезпечення державного нагляду. Про роботу теруправління і нагальні проблеми, що виникають під час здійснення наглядової діяльності, В. Береславський розповів нашому власному кореспондентові Катерині ЦВІГУН.

З

охороною праці пов’язаний уже багато років, тому розумію, як складно нашим інспекторам ви" конувати покладену на них важливу функцію. Інспекції, яких у теруправ" лінні всього три, контролюють стан охорони праці більш як на 15 тис. підприємств, де працює близько 400 тис. осіб. У 2007 р. було прове" дено 38 комплексних, 4190 опера" тивних перевірок, під час яких ви" явлено 61 246 порушень норматив" но"правових актів з охорони праці, призупинено експлуатацію 6210 дільниць, цехів, підприємств, машин, механізмів, робота яких становила загрозу життю та здоров’ю людей.

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

За порушення законодавства про охорону праці притягнено до адміні" стративної відповідальності більш як 3100 посадових осіб, серед яких 1569 керівників підприємств. Аналіз виробничого травматиз" му на підконтрольних теруправлін" ню підприємствах свідчить про тен" денції до зниження його рівня. Впро" довж 2007 р. в області було травмо" вано 295 осіб проти 323 у 2006 р. Це результат копіткої роботи нашо" го колективу. На жаль, травматизм зі смертельними наслідками залишив" ся на рівні 2006 р. — на виробництві загинуло 15 осіб. Найбільш травмонебезпечними


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

двома автомобільними газона" повнювальними компресорними станціями, роботу яких було призу" пинено через порушення законо" давства про охорону праці. Зараз, після усунення порушень, їхню робо" ту відновлено. Звичайно, не можна не відзначи" ти підприємства, де уважно ставлять" ся до питань охорони праці, постій" но оновлюють парк устаткування. ВАТ «Капустянський граніт», ТОВ «Елгран» обладнали нові лінії з об" робки каменю, ЗАТ «Радій», єдине підприємство в Україні, що випускає устаткування для безпечної експлуа" тації атомних реакторів, також піклу" ється про стан промислової безпеки. Завдання колективу теруправлін" ня — нагляд за додержанням зако" нодавчих й інших нормативно"пра" вових актів з охорони праці на під" контрольних підприємствах. Але, на жаль, цю проблему не вирішити тіль" ки нашими силами. В нашій області на одного інспектора припадає по 500—600 підприємств, а з урахуван" ням торгівельної сфери то й усі 3 ти" сячі. Інспектор у кращому випадку зможе потрапити на підприємство один раз на 10 років. Тому вважаю, що основну увагу треба приділяти перш за все діяльності служби охо" рони праці на підприємстві. Згідно з діючим Положенням про службу охорони праці такі служби створено на всіх підприємствах, які мають об’єкти підвищеної небезпе" ки: АФ «Маріампільська», ЗАТ «Олександрійський цукровий за" вод», ТОВ «Світловодський масло" сиркомбінат» та ін. Добре справля" ються зі своїми функціями служби охорони праці ВАТ «Кіровоград" олія», ЗАТ «Радій», ТОВ «Елгран» та ін. Проте є підприємства, які мають проблеми зі створенням служб. На" приклад, на заводі «Червона зірка» в результаті торішньої комплексної перевірки було виявлено низку сер" йозних порушень. Комісія прийняла рішення направити подання керів" ництву підприємства про невідповід" ність займаній посаді керівника служби охорони праці. Нині на цій посаді працює новий працівник. Сподіваємося, що робота піде на лад. Складне становище зі службами охорони праці в агропромисловому комплексі. Тут багато підприємств,

де обов’язки інженера з охорони праці виконують спеціалісти за су" місництвом. Важко працювати з сільськими комунальними підприєм" ствами: на утримання служб охоро" ни праці не вистачає бюджетних коштів. Багато проблем із забезпе" ченням технічного стану каналізацій" них і водопровідних мереж. Робота в котлованах часто проводиться з по" рушенням вимог безпеки. Так стало" ся в ході заміни каналізаційної труби працівниками КП «Дніпро—Кірово" град» у міській лікарні № 4 наприкін" ці 2007 р.: у котловані, де працюва" ли люди, не були встановлені щити. У результаті обвалення стінок котло" вана було смертельно травмовано працівника. Після групового нещасного ви" падку зі смертельним наслідком у смт Компаніївка, де в каналізаційно" му колодязі отруїлися газами праців" ники Голубієвицького сільського ко" мунального підприємства, у травні 2007 р. було введено особливий ре" жим нагляду в житлово"комунально" му господарстві. Держгірпромнагляд доручив тер" управлінню провести перевірку без" пеки газопостачання населення, необхідність якої посилила трагедія в Дніпропетровську в жовтні 2007 р. Спеціалісти теруправління разом з працівниками газового та комуналь" ного господарства спільно вирішу" вали цю проблему. Було проведено цільові перевірки 39 підприємств га" зового господарства області. За виявлені порушення було тимчасово призупинено або заборонено ек" сплуатацію 17 одиниць обладнання та механізмів, притягнено до адміні" стративної відповідальності 16 поса" дових осіб. Було встановлено, що деякі фірми, які експлуатують газове устаткування, не вважають за по" трібне укладати договір з організа" цією, що має право на обслугову" вання димових і вентиляційних кана" лів. Слюсарі працюють без інструк" цій щодо проведення робіт з ремон" ту та обслуговування газового устаткування. Нерідко використову" ються газові нагрівачі, що не мають сертифіката, тобто нелегальну про" дукцію. А все це діє в комплексі, призводячи до нещасних випадків. Саме так і сталося недавно у м. Світ" ловодську, коли чадним газом смер" тельно отруїлися дві особи.

Теруправління тримає на постій" ному контролі стан охорони праці у ВАТ «Кіровоградгаз». Після наших перевірок колектив товариства врахував зауваження, порушення були усунені. Тепер один раз на 2— 3 тижні керівництво підприємства обов’язково доповідає нам про ро" боту в галузі охорони праці. Розповідаючи про проблеми охорони праці, які завжди звик сприймати близько до серця, не можу не сказати про те, що болить у кожного з нас. А саме — про но" вий Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності». Що ж виходить — робота органів нагляду другорядна? А як інакше її назвеш, якщо інспектор не може тепер проводити раптові перевірки стану охорони праці, не може від" разу ж зупинити устаткування, ек" сплуатація якого на даний момент може призвести до трагедії? Якщо, наприклад, я побачу кран, що працює під лінією електропереда" чі, як бути? Поки з’їжджу оформля" ти документи, його вже й сліду нема. А причину"то не усунено. Піду я — кран може знову повернутися на те саме місце, і тут уже трагедії не уникнути. Вважаю, що дію зазначеного За" кону треба призупинити, провести його обговорення в наглядових ор" ганах і дійти разом до певного вис" новку: як зробити його більш дієвим і наближеним до життя. Ось так ми й працюємо. Справ багато, вистачає й проблем — но" вих, які з’являються щодня, і старих, які доводиться вирішувати день за днем і які ми вирішуємо у взаємодії з місцевими органами влади. З ними ми завжди знаходимо взаєморозу" міння. Дуже люблю свою роботу і пи" шаюся нею. Хто сказав, що робота інспектора другорядна? Ми турбує" мося про життя та здоров’я людей, сприймаємо їхні біди й радощі близько до серця. А це головне. На знімку: начальник теруправління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області В. Береславський. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

25


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

РУЙНУВАННЯ СТЕРЕОТИПУ Що, власне, сталося 11 лютого 2008 р. у ЗАТ «Птахо$ комбінат «Дніпровський», що у Нікопольському районі Дніпропетровської області? ...Апаратники дільниці виробниц" тва технічної продукції О. Ворожбит, О. Сердюк та Ю. Василін, не пере" конавшись у надійності закриття лю" ків, через які вивантажується готова продукція, почали вкидати сировину у котли марки КВ"4.6М. Через дея" кий час з"під кришки люка одного з котлів стала витікати рідина. Огля" нувши люк, апаратники побачили, що притискний ролик механізму зак" риття люка не увійшов своєю про" точкою у паз скоби. Замість того, щоб доповісти про нештатну ситуа" цію начальникові цеху, О. Ворожбит та О. Сердюк розвинули активну са" модіяльність. А саме: відключили ко" тел, знизили тиск до нуля і почали закривати люк. Та під час підтягуван" ня вже згадуваного ролика кришка люка раптом почала відкриватися під тиском сировини, що містилася у котлі. О. Ворожбит відсахнувся від киплячого розчину, однак не втри" мався на ногах і почав падати в бік котла. О. Сердюк, який стояв поруч, кинувся підхоплювати товариша. Та тієї ж миті люк повністю відкрився і апаратників обдало паром. Ю. Ва" силін на той час перебував за 5 м від них. Він і вивів потерпілих на вулицю та терміново доповів про нещасний випадок начальнику забійного цеху Ф. Плахотті. Той викликав медсе" стру, потім — «швидку допомогу», що доставила обох потерпілих до центральної районної лікарні. Тер" мічні опіки в обох робітників стано" вили до 13% поверхні тіла. Історія банальна до оскоми. Бо

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

скільки такого! «Ти йому кажеш: не роби цього! А він робить»,— дуже часто можна почути від майстрів і на металургійних гігантах, і на малих підприємствах. Коли ж цьому буде край? І чи загалом це можливо? Пи" тання не риторичне. Досвід розвине" них європейських країн свідчить: мож" ливо. Причому позитивна відповідь зумовлена не тільки високим рівнем автоматизації технологічних проце" сів на підприємстві, де людина прак" тично не має контактів з небезпеч" ними та шкідливими факторами ви" робництва, а й високою культурою виробництва, що передбачає свідо" ме і відповідальне ставлення праців" ника будь"якого рівня до своїх ви" робничих обов’язків. Що стосується останнього, то з цим у нас просто національна біда, бо, практично, який нещасний випадок не візьми,— зачепишся за людський фактор. А за ним обов’язково проглядається нех" тування власною і чужою безпекою. Його феноменальна живучість по" яснюється різними причинами. Та мало чути про це. Як же з цим ефективно боротися? Органи нагля" ду стоять на тому, що корінь зла — у нелюбові роботодавця до охорони праці. Однак посилення тиску на ро" ботодавця, зрештою, обернулося тим, що він успішно пролобіював у Верховній Раді Закон «Про основні засади державного нагляду (контро" лю) у сфері господарської діяльно" сті», і тим самим (не секрет) усклад" нив роботу інспектора. А ще — спо" нукав його керуватися при визна"

ченні винних у скоєнні того чи іншо" го нещасного випадку не лише ст. 13 Закону «Про охорону праці», а й ча" стіше заглядати у ст. 14, де визначе" но обов’язки працівника щодо до" держання вимог нормативно"право" вих актів з охорони праці. До речі, цей, поки що нетиповий приклад поведінки інспектора, мож" на відслідкувати й під час розсліду" вання подій у ЗАТ «Птахокомбінат «Дніпровський». Так, комісія зі спец" розслідування згадуваної пригоди визнала рядових виконавців — апа" ратників О. Ворожбита та О. Сер" дюка — прямими винуватцями неща" стя. Крім того, вона відійшла від сте" реотипного звинувачення у скоєнні нещасного випадку посадових осіб того чи іншого рівня. Чи мала для цього комісія вагомі підстави? Ди" віться самі. Котел КВ"4.6М, який об" слуговували потерпілі, отримав по" зитивний висновок експертизи з пи" тань охорони праці за результатами технічного діагностування у 2005 р. Наступне опосвідчення мало відбу" тися у 2009 р. Тобто технічних при" чин нещасного випадку не могло бути. Що ж стосується підготовки О. Ворожбита та О. Сердюка з пи" тань охорони праці, то вони про" йшли вступний, первинний та пов" торний інструктажі. Крім того, як свідчать самі апаратники, вони доб" ре знали інструкцію апаратника, що регламентує виробничий процес та дотримання норм з охорони праці. Це підтверджує і підпис потерпілих у графі «З інструкцією ознайомлений». До речі, у розділі 2 «Завдання і обов’язки» цієї інструкції йдеться про таке: «Налагодження і регулювання обладнання проводяться згідно з технологічним процесом під контро" лем майстра"технолога». Крім того, зазначено, що апаратник повинен «суворо дотримуватися вимог охо" рони праці». І це ще не все. У розді" лі 5 «Зобов’язаний знати» вказані не тільки вимоги до режиму роботи в аварійній ситуації, а наголошується,


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

зокрема, і на тому, що працівник по" винен суворо додержуватися вказа" них вимог. Подібний зміст має й ін" струкція № 45 з охорони праці для апаратників з виробництва технічної продукції, які працюють на вакуум" них котлах КВ"4.6М. Та як би там не було, комісія пов’язала даний нещасний випадок

з виробництвом. Отож, попри оче" видну вину апаратників, вони отри" мають чимале матеріальне відшко" дування шкоди. Нічого не отримає тільки той, хто сумлінно додержував" ся вимог інструкцій з охорони праці та технологічного процесу. Пара" докс? Так. Але скільки їх буває у на" шому житті. То коли, нарешті, за"

працюють важелі економічного впливу стосовно порушників вироб" ничої дисципліни, які обіцяли нам ав" тори Закону «Про охорону праці» ще в 1992 р., бо саме тоді було вве" дено в дію цей нормативний акт? Н. РУСИЧ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

ЩОБ БЕЗПЕЧНО ПРОВЕСТИ В Е С Н Я Н О П О Л Ь О В І Р О Б О Т И «Безпечна праця — весни окраса» — таке твердження є цілком слушним. Адже успіш$ не проведення весняно$польових робіт — це серйозний екзамен не тільки для керівників підприємств, а й для всіх відповідальних за охорону праці у сільськогосподарському ви$ робництві. Бо ці роботи, крім належного ор$ ганізаційного рівня, повинні виконуватися без ризику для здоров’я і життя працівників.

Ц

ього року в Тернопільській області для проведення весняно"польових робіт планується задіяти понад 18 тис. тракторів, 14 тис. із яких є в особистих і фермерсь" ких господарствах, а також майже 72 тис. грунтооброб" ної та посівної техніки. Враховуючи те, що виробництво в агропромислово" му комплексі є одним із найбільш травмонебезпечних, стан справ щодо безпечного виконання усього комплек" су робіт у сільгоспформуваннях постійно тримають під особливим контролем інспектори Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК та со" ціально"культурній сфері теруправління Держгірпром" нагляду по Тернопільській області. З метою поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці при підготовці та проведенні весняно" польових робіт у березні ц. р. значно збільшено щіль" ність перевірок. Зокрема, проведено перевірки 49 гос" подарств, виявлено 454 порушення вимог нормативних актів з охорони праці, призупинено роботу 34 об’єктів. За допущені порушення до адміністративної відпові" дальності притягнено 16 посадових осіб, у т. ч. — 10 ке" рівників. Під час перевірок особливу увагу державні інспекто" ри звертали на проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці механізаторів, а також осіб, які будуть зайняті на роботах із пестицидами та отрутохімі" катами; організацію належного контролю за технічним станом машин і механізмів до початку робіт (особливо щодо справності системи електростартерного запуску двигуна з кабіни, наявності блокувальних пристроїв для запобігання запуску двигуна при увімкненій передачі); організації передрейсових медоглядів трактористів"ма" шиністів і водіїв автомобілів; організацію місць відпочин" ку і приймання їжі в польових умовах, забезпечення пе" ресувними вагончиками; обладнання транспортних за" собів для безпечного перевезення працівників; розроб" ку маршрутів безпечного руху сільгосптехніки по терито"

рії підприємств і на землях із складним рельєфом; забез" печення засобами індивідуального захисту. Серед найбільш характерних порушень — незабез" печення працівників підприємств у достатній кількості нормативно"правовими актами з охорони праці; в окре" мих господарствах не завершено проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб середньої ланки, а також робітників, зайнятих на робо" тах підвищеної небезпеки; не забезпечено своєчасне проведення інструктажів з питань охорони праці тощо. Про усунення цих та інших порушень велася принци" пова розмова з керівниками підприємств під час семіна" рів"нарад за участю представників Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК та СКС тер" управління, а також керівників райдержадміністрацій, управлінь агропромислового розвитку. В. КЛИМЕНКО, керівник прес"служби теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області На знімку: начальник Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально"культурній сфері теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області М. Решетняк перевіряє готовність сільськогосподарської техніки до проведення весняно"польових робіт у господарстві «Дзвін» Чортківського району. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

27


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДОРОЖНЬО"ТРАНСПОРТНИЙ ТРАВМАТИЗМ

Ця трагічна історія сталася у червні 2005 р., але ос$ таточну крапку у ній поставлено лише недавно. Неспо$ дівана і безглузда загибель від вогню двох робітників місь$ кого комунального підприємства «Львівводоканал» ви$ світлила типові проблеми багатьох підприємств кому$ нальної сфери і для багатьох стала жорстоким уроком. Про результати спеціального розслідування цього гру$ пового нещасного випадку, його наслідки і заходи, що бу$ ли вжиті для запобігання аналогічним порушенням, на$ шому власному кореспондентові Ігорю ПАРФЕНЮКУ розповів заступник начальника Львівської державної ін$ спекції промислової безпеки та охорони праці у соціаль$ но$культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості В. Стащишин.

С

онячного ранку 1 червня 2005 р. бригада служби каналізації КП «Львівводо" канал» на прохання керівниц" тва обласного ендокриноло" гічного диспансеру виїхала для ремонту каналізаційного ко" лектора поблизу цього медич" ного закладу. До 15 год про" рив колектора було ліквідова" но. Для перевірки щільності закриття люків каналізаційної ме" режі інженер служби каналізації М. Романів і слюсар аварійно"від" новлювальних робіт І. Будункевич залишилися на місці виконання робіт. А три слюсарі — М. Василів, В. Ступаков та І. Лядик поверталися на базу КП «Львівводоканал» авто" мобілем"фургоном служби аварій" но"відновлювальних робіт, яким ке" рував водій В. Дубик. Поруч нього у кабіні сидів І. Лядик, у фургоні були М. Василів та В. Ступаков. Душі трьох слюсарів зігрівало не тільки почуття виконаного обов’язку, а й чимала доза алкоголю, випитого не" задовго до цього... Щоб не нудитись під час поїздки у похмурому та захаращеному буд" матеріалами і промасленим ган" чір’ям фургоні, його пасажири вирі" шили закурити. Можливо, на тверезу голову вони цього і не зробили б — поряд у півторалітровій пляшці та п’ятилітровій пластмасовій каністрі, наче зловісний джин, причаївся бен" зин... До того ж через спеку він випа" ровувався з погано закритої пляшки. Тож задоволення від тютюнового ди" му тривало недовго — його змінив дим від тліючого ганчір’я, яке невдов" зі спалахнуло, зайнялася і пляшка з бензином. Як могли, пасажири фур" гона намагалися загасити пожежу підручними засобами, але безре" зультатно — полум’я збільшувалось, загрожуючи перекинутись на п’яти"

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

дик. Останнього ще й відкину" ло вибуховою хвилею від ма" шини. Після лікування вони одужали. Розслідування нещасного випадку розкрило цілу низку порушень, які за інших обста" вин могли б залишитися непо" міченими. На думку комісії, тех" нічних і психофізіологічних причин нещасного випадку не було. Зате організаційних — більш ніж достатньо. Тут і порушення вимог безпеки під час експлуатації автомо" біля — зберігання водієм В. Дубиком у фургоні автомобіля бензину у пласт" масовій тарі, що категорично забо" ронено, і захаращеність фургона, і відсутність у ньому вогнегасника. Тобто було порушено вимоги ін" струкцій з охорони праці для водіїв підприємства. Очевидною є і вина слюсарів, які перебували у стані сп’яніння середнього ступеня на ро" бочому місці. А коли сіли у фургон, почали курити, створивши пожежо" небезпечну ситуацію і загрозу осо" бистій безпеці. Визначена вина й інженерно"тех" нічних працівників підприємства. Зо" крема, механіка Р. Федчука, який ви" пустив автомобіль на лінію, не пере" віривши його комплектацію первин" ними засобами пожежогасіння та справність звукового сигналу зв’язку фургона з кабіною водія. Винні та" кож начальник дільниці каналізацій" них мереж Я. Мазурак та інженер" технолог служби каналізації М. Ро" манів, які після обіду допустили слю" сарів до виконання робіт у нетвере" зому стані. Керівники підприємства — заступник директора із загальних питань А. Цимбалюк, головний інже" нер В. Садовий, заступник головно" го інженера — начальник служби ка" налізації В. Васильченко не забезпе" чили належного контролю за вико"

ПЕКЕЛЬНИЙ ФУРГОН літрову каністру. Ситуацію міг вряту" вати вогнегасник, але він був у кабі" ні водія. Двоє погорільців у паніці сту" кали у стінку фургона, махали рука" ми з його вікна та кричали, нама" гаючись привернути увагу водія. Але авто невблаганно рухалось бруків" кою однієї з найдовших львівських вулиць — Городоцькою, через шум і вібрацію водій нічого не чув. Не працювала і кнопка звукового зв’яз" ку з кабіною. Тож зачинений ззовні фургон перетворився на вогняну пастку... Надія на порятунок з’явилась, ко" ли автомобіль виїхав з бруківки на асфальт — водій почув стукіт за спи" ною і зупинився поблизу прохідної мотозаводу. Відчинивши фургон і миттєво оцінивши ситуацію, В. Дубик кинувся забирати каністру з бензи" ном. Слідом за ним у фургон підій" мався І. Лядик, а з прохідної мотоза" воду вже бігли люди з вогнегасника" ми. Проте тільки"но В. Дубик узяв до рук каністру — вона вибухнула, об" давши його і тих, що були у фургоні, палаючою рідиною... Пожежу у фур" гоні з допомогою вогнегасників бу" ло ліквідовано за лічені хвилини. Ко" ли прибули працівники МНС і по" жежники, робити їм вже було нічого. В. Дубик згорів на місці, а М. Васи" лів, який стояв поруч, отримав опіки 95% поверхні тіла і помер у лікарні за кілька днів. Опіки середньої тяж" кості отримали В. Ступаков та І. Ля"


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

нанням функціональних обов’язків начальником дільниці каналізацій" них мереж Я. Мазураком та інжене" ром"технологом служби каналізації М. Романівим щодо безпечних і здо" рових умов праці на робочих місцях. Усіх осіб, причетних до скоєння групового нещасного випадку, було притягнено до адміністративної від" повідальності. Механік Р. Федчук за вироком суду отримав умовний тер" мін позбавлення волі. Трагедія, що сталася 01.06.2005 р., стала серйозним уроком для колек" тиву КП «Львівводоканал». З того часу тут багато зроблено для запо" бігання подібним випадкам. Було пе" реглянуто всі інструкції з охорони праці та посадові інструкції для інже" нерно"технічних працівників. Зараз на підприємстві новий начальник служби охорони праці. До складу цієї оновленої служби входять чотири особи: начальник, заступник і двоє інженерів. Вони підпорядковані за" ступникові директора, який відпові" дає за роботу з організації охорони праці на КП «Львівводоканал». Ста" тус служби охорони праці на підпри" ємстві значно зріс, вона забезпече" на нормативною базою, двома комп’ютерами та розмножуваль" ною технікою, чого раніше не було. Єдине, чого бракує — автомобіля для оперативних виїздів. На підпри" ємстві посилили контроль за виїздом водіїв на лінію, провели навчання та перевірку знань з питань охорони праці водіїв, які працюють у нічний час за змінним графіком. Заборони" ли перевезення у автомобілях легко" займистих речовин та захаращення фургонів сторонніми предметами. Усі вантажні автомобілі, які перево" зять людей, обладнали звуковою сигналізацією, доукомплектували засобами пожежогасіння. Своєчас" но проводяться періодичні медичні огляди та огляди водіїв перед виїз" дом на лінію. Створено службу без" пеки дорожнього руху, яка безпосе" редньо підпорядкована директору підприємства. Ну і, звичайно ж, те" пер працівники, які перебувають у нетверезому або хворобливому стані, не допускаються до виконан" ня робіт — контроль за цим на під" приємстві жорсткий. На знімку: заступник начальника Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціально"культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості В. Стащишин. Фото автора

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у квітні 2008 р. в Україні на виробниц тві загинуло 88 осіб — на 2 більше, ніж за такий самий період мину лого року; сталося 23 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 69 осіб, у тому числі 15 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 1 . 0 4 у ЗАТ НВО «Екоресурс» (Полтавська область) під час перекачу" вання пально"мастильних матеріалів в автоцистерну регенераторник упав у підземну ємкість, заповнену небезпечною речовиною. Під час спроби ви" тягти потерпілого ще троє регенераторників отруїлися токсичною речови" ною. Всі четверо робітників померли. 0 2 . 0 4 на будівельному майданчику у Феодосії (Автономна Республіка Крим) з 3"го поверху житлового будинку, що зводиться, впав тесля. Потер" пілий одержав перелом шийного відділу хребта, який став причиною його смерті. 03.04

у Білоцерківській філії з експлуатації газового господарства ВАТ «Київоблгаз» під час виконання зварювальних робіт у траншеї стався зсув грунту, внаслідок чого один робітник отримав смертельну травму.

07.04

у ЗАТ «Харківметал"1» (Харківська область) під час ремонту елек" тронавантажувача упав вантажний візок. Слюсар"ремонтник отримав трав" му голови, не сумісну з життям.

08.04

у виробничому підрозділі «Сула» АФ «Діамант» ТОВ «Горобина» (Сумська область) під час запуску двигуна трактора Т"150К за межами ка" біни при ввімкненій передачі тракторист отримав смертельні травми вна" слідок наїзду трактора.

12.04

на Луганському м’ясокомбінаті під час демонтажу у холодильній камері сталося обвалення частини утеплювача з пінобетоном. Від отрима" них політравм робітник ПП «СК"Схід» помер через три доби у лікарні.

17.04

на території елеватора (Полтава) під час підготовки робочого місця для виконання зварювальних робіт електрогазозварник ТОВ «Бурат" Агро» (Решетилівський район Полтавської області) упав з драбини. Внаслі" док отриманих травм потерпілий помер.

18.04

у Вінниці працівники ДП «Вінницьке БУ"126» виконували робо" ти на території колишнього електротехнічного заводу. Внаслідок різкого пориву вітру обвалилася цегляна стіна, яка смертельно травмувала двох робітників.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

29


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СПРАВИ СІЛЬСЬКІ

ДВА КОЛЬОРИ ЧАСУ, АБО ДЕ ТИ,

КОЛИШНЯ СЛАВО МАГДАЛИНІВКИ? Що заважає Магдалинів$ ському району, ще в недав$ ньому минулому показовому у Дніпропетровській обла$ сті, бути знову передовим? На це запитання вичерпну відповідь дала бригада дер$ жавних інспекторів тер$ управління Держгірпромна$ гляду, яка вивчала ситуацію на місцях.

Н

авесні 1985 р. степова перлина Придніпров’я — Магдалинівщи" на — готувалася до приїзду ви" сокого гостя з Москви. Для показу досягнень у тваринництві було обра" но господарство «Дружба». Тут зразково підготували не лише ви" робничі і побутові приміщення, але й розраховували продемонструвати роботу з охорони праці. Двадцять три роки тому, як бачимо, питання безпеки праці перебували на на" лежному рівні. Сьогодні у районі замість 27 ве" ликих господарств діє близько 340 агроформувань: 30 товариств, 3 сільгоспкооперативи, 2 державні та 12 приватних підприємств, 292 фер" мерські господарства. Незважаючи на значне скорочення тваринниць" кої галузі, район зберіг інший на" прям господарювання — вирощу" вання на 123,5 тис. га зернових і со" няшнику. Тож мова піде про потуж" ний машинно"тракторний парк, який потребує до себе постійної уваги. У районі експлуатується 1444 тракто" ри, 340 вантажних автомобілів, 236 зернозбиральних комбайнів. Крім того, функціонує 3 хлібоприймальні підприємства, 27 механізованих то" ків, 22 центральні ремонтні майстер" ні, 21 склад пально"мастильних ма" теріалів і 36 підсобних підприємств. Так довго відволікаємо увагу читачів цим переліком для того, щоб підкре" слити, що матеріально"технічна ба" за сільгоспформувань залишається потужною. До обслуговування техні" ки залучено тисячі людей, для орга" нізації роботи яких Закон «Про охо" рону праці» дає чіткі орієнтири. Скажу без перебільшення: ра" йонні органи виконавчої влади та га" лузеві управління курс на реаліза"

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

цію працеохоронної політики взяли загалом вірний. Проведено навчан" ня з питань охорони праці працівни" ків підприємств і господарств. Пра" цівники, зайняті на роботах з шкід" ливими умовами праці, пройшли ме" дичні огляди. Але ми знаємо, що це лише одна із складових послідовної, щоденної роботи на місцях. Головне ж — на" лагодити систему управління охоро" ною праці, щоб у ній було чітко окреслено роль кожної посадової особи. І таку позицію у районі розді" ляє багато керівників сільгосппідпри" ємств, де діє СУОП. Однак ставлення до питань створення здорових і безпечних умов праці в різних агроформуван" нях і в організаціях — різне. Хоч дис" ципліна і порядок починаються з першого керівника, саме у ТОВ «Агрофірма «Деметра», Котівській сільській раді голови С. Ахтієв та М. Дубровін, а також спеціалісти не пройшли навчання з питань охоро" ни праці. А в СФГ «Ізмаїл» (керівник Р. Рустамов) взагалі не створено службу охорони праці. Не дивно, що тут із робітниками, зайнятими на роботах підвищеної небезпеки, не проведено навчання з питань охорони праці. Час від часу нещасні випадки на" гадують магдалинівцям, що з охоро" ною праці треба бути на Ви. Випад" ки загибелі людей на виробництві

тут зареєстровані у 2004 р. та 2006 р. А якщо проаналізувати всі трагічні пригоди за останні два десятиліття, то можна було б скласти жахливий, але показовий коментар до лекцій під час навчання з питань охорони праці. Адже сільські працівники гину" ли під колесами комбайнового при" чіпа, у перекинутому самоскиді, у вантажному автомобілі, який спала" хнув внаслідок вибуху сталевої діжки при спробі видалення днища газорі" зальною апаратурою. Однак хто вчитиме хліборобів на таких прикла" дах, коли не розроблено навіть по" садові інструкції керівників та спе" ціалістів у ТОВ «Укрсільгосппром», «Агрофірма імені Шевченка», на ПП «Мир» (керівники С. Білохорт, С. Гри" шанцев, В. Нор)? Тому мимо їхньої уваги проходять невідкладні питання охорони праці. Лише у трьох чи чо" тирьох господарствах спеціалісти з охорони праці не залучені до вико" нання сторонніх обов’язків. На ПП «Хлібодар», «Хмара О. Г.», у ТОВ «Світлана» (керівники О. Аветісян, О. Хмара, О. Мостовий) на заходи з охорони праці виділяють менше ніж 0,5% від суми реалізованої про" дукції. А як реагує на це райдержадміні" страція, яка має у своїх руках до" статньо важелів впливу? Невже пот" рібно чекати на приїзд до району ін" спектора Держгірпромнагляду, щоб він указав, що на складах пально" мастильних матеріалів відсутній або несправний блискавкозахист, немає чи пошкоджені контури заземлення паливних резервуарів, несвоєчасно перевіряється опір заземлення, від" сутнє обвалування, несправні ди" хальні клапани тощо? Саме через це під час перевірок у господар" ствах заборонено експлуатацію 8 складів пально"мастильних матеріа" лів. Щоб у черговий раз не перелічу" вати кількість і назви господарств, підкреслю лише, що деякі з них очо" люють люди з досвідом роботи, який обраховується десятками років. Чо" му ж тоді тут не дотримуються осно" ви основ — вимог ст. 13 Закону «Про охорону праці»? Скажу відвер" то: за іншими важливими питаннями районна влада не побачила найго" ловнішого. Адже матеріальні цінно" сті може створювати лише не скалі" чена, фізично здорова людина. Є ще один нюанс, який умовно можна охарактеризувати, як моя ха" та скраю. Представник Держтехна" гляду у регіоні М. Прокапало має добре знати, що на нього покладе" но обов’язки жорстко контролюва" ти технічний стан сільгосптехніки.


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У квітні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно$правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 500 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: МАЙДБУРА Р. В. — директор ДП «Кримгеологія», м. Сімферополь; ЮРЧЕНКО Ю. В. — директор ТОВ «Фокстрот», м. Керч, Автономна Респуб" ліка Крим; ПЕТРОВСЬКИЙ С. В. — директор ВАТ «Керамік», м. Вінниця; БОБРОВСЬКИЙ В. В. — директор ТОВ «Вінгазкомунбуд», м. Вінниця; ОЛЕК" СЮК О. С. — голова правління ВАТ «Волиньагрохім», Волинська область; РАЗУМОВ Д. В. — директор ВАТ «Дніпробудконтакт», м. Дніпропетровськ; СЬОМКІН С. С. — директор ТОВ «Агро"Ком», м. Новомосковськ Дніпропет" ровської області; ЗІНЧЕНКО Г. Л. — директор КП «Мар’янівське», Новомос" ковський район Дніпропетровської області; ФОГЕЛЬ В. Б. — директор ВАТ «Старт ЛТД», м. Донецьк; ПІЦИК В. І. — директор ТОВ «Ресурс», м. Донецьк; ГНЄЗДИЛОВ В. В. — директор шахти «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзеву" гілля», м. Єнакієве Донецької області; ЦАБУН В. О. — директор Баранів" ського молокозаводу, Житомирська область; МІЦКЕВИЧ О. В. — директор СП «Інтеравтомат», м. Житомир; ШТУРИН Я. В. — директор ТОВ «Гори" слав», м. Виноградів Закарпатської області; ГОЛОД Г. П. — директор ПП «Карпат"Буд», м. Мукачеве Закарпатської області; НАУМОВ В. В. — гене" ральний директор ЗАТ «Маршал», м. Київ; КРАСНОНОС К. П. — голова правління ЗАТ «Броварський меблевий комбінат», Київська область; САЛМАНОВ В. О. — директор ПСП «Нива», Слов’яносербський район Луганської області; ОРСИК С. І. — директор ТОВ НВФ «Аеромех», м. Лу" ганськ; КОСТЕЦЬКИЙ Б. Р. — директор ТОВ «Наш стиль», м. Мостиська Львів" ської області; ДЕМОНЕНКО Д. І. — голова правління СП «Капелька», м. Львів; НАРБУТ П. В. — голова ФГ «Прогрес», Братський район Микола" ївської області; МАРЧЕНКО Н. В. — директор ПП «Інтеграл"Агро», м. Юж" ноукраїнськ Миколаївської області; ЛОМЕЙКО А. Є. — директор ТОВ «Форт», м. Одеса; СНІТКОВСЬКИЙ О. І. — директор ТОВ «Шоу», м. Одеса; МИХАЙЛИЧЕНКО В. З. — директор ТОВ «Сервіс», м. Лубни Полтавської області; КОЛЕСНІК В. А. — директор КП «Ремліфт», м. Полтава; АНДРЮ" ШИН М. І. — директор ТОВ «Мінерал», м. Сарни Рівненської області; СЄВЕРИН С. Ф. — директор ТОВ «Будпартнер», Сумська область; СКОРО" БАГАТИЙ І. М. — директор ТОВ «Інтеграл», м. Путивль Сумської області; НОЗДРАЧОВ В. О. — директор ТОВ «Меридіан», м. Скадовськ Херсонсь" кої області; КОЛОТІЙ В. В. — директор ТОВ «Ливень», м. Херсон; МЕДВЕ" ДЄВ В. І. — директор ВАТ «Кредит"Інвест», м. Прилуки Чернігівської області; ПИЩИК С. К. — голова правління ВАТ «Ніжинбудмеханізація», м. Ніжин Чернігівської області; ПАНЧЕНКО В. М. — директор ТОВ «Металоцентр», м. Чернігів.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

Але що ми бачимо на території бри" гад, машинних дворів? А те, що на деяких сільгосппідприємствах ек" сплуатуються трактори, які не прой" шли щорічного технічного огляду, у яких відсутній електростартерний запуск двигуна з кабіни, допуска" ються до експлуатації трактори з несправною блокувальною систе" мою запуску двигуна при ввімкненій передачі. Такі факти виявлено у ТОВ «Батьківщина», «Агрофірма імені Шевченка», СФГ «Зорепад», «Ме" док» (керівники А. Половий, П. Шап" ка, В. Кріпак, О. Гемай). Але на цьому «відкриття» дер" жавних інспекторів не закінчилися. Технічний стан частини тракторного парку інакше, як жахливим, не на" звеш. Технічний огляд не пройшли близько 100 машин! І справа, знову ж таки, не у фінансових можливо" стях. Скажімо, у ЗАТ «Агро"Овен» входять два господарства — з сіл Оленівка та Котовка. Є два керуючі з величезним досвідом роботи — П. Суржко та М. Дробітько. Але як" що перший просто відверто ігнорує вимоги законодавства і цю позицію демонструє під час приїзду держав" них інспекторів, то абсолютна про" тилежність — підхід М. Дробітька. До цього керівника стосовно організа" ції роботи з охорони праці не вини" кло претензій ні у представників на" шої інспекції, ні у працівників енер" гонагляду, пожежної інспекції, сан" епідслужби. Апломбу таких керівників, як П. Суржко, загалом мусив би про" тистояти той же представник Держ" технагляду М. Прокапало, як і пору" шити перед місцевою виконавчою владою болюче питання — створен" ня належної інженерної служби. Адже досвід Покровського, Ніко" польського, Новомосковського ра" йонів свідчить про те, що зробити це реально. Щоправда, за однієї умо" ви: якщо чітко бачити мету і йти до неї через щоденне, послідовне на" повнення задуму конкретними спра" вами! Тож будемо сподіватися на певні зрушення у роботі перерахо" ваних посадовців, а також на те, що Магдалинівський район Дніпропе" тровської області незабаром по" верне втрачені позиції не тільки в питаннях економічних, соціальних, а й у питаннях належної організації роботи з охорони праці. У всіх без винятку господарствах! В. МАЦІЯКО, начальник Дні" пропетровської державної інспекції з нагляду в АПК та соціально"культурній сфері Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

31


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ЩОБ МІЦНІШАЛИ ЗНАННЯ

З

гідно з планами ро" біт і завдяки взаємо" дії місцевих органів виконавчої влади та тер" управління Держгірпром" нагляду по Миколаївсь" кій області в районах об" ласті в лютому—березні 2008 р. пройшли семі" нари"наради з відпові" дальними за електробез" пеку підприємств та ор" ганізацій. Ці заходи проводились під голо" вуванням голів або заступників голів райдержадміністрацій за участю держінспекторів Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в металургії, машинобудуван" ні, енергетиці, будівництві, котлона" гляду та за підйомними спорудами, представників районних управлінь агропромислового розвитку та пра" ці і соціального захисту населення.

Проаналізовано стан виробничого травматизму в районах, виконання заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві. Особли" ва увага зверталася на контрольно" профілактичну роботу, проведення періодичних випробувань і вимірю" вань ізоляції, опору заземлюючих пристроїв, комплектації ЗІЗ тощо. Розглядались питання про організа" цію роботи у діючих електроуста" новках, проведення організаційних і технічних заходів щодо безпечного ведення робіт, додержання правил охорони електричних мереж. По закінченні роботи семінарів" нарад було проведено атестацію відповідальних за елек" тробезпеку господарств із врученням відповідних посвідчень. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор На знімках: під час проведення семінару"наради у Веселинівському районі Миколаївської області. Фото автора

ІНФОРМАЦІЯ

КОМПЛЕКСНЕ НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ Сьогодні дедалі гостріше постає проблема організації забезпечення охорони праці нор$ мативною та законодавчою документацією. Це питання постійно цікавить читачів, але воно не має таких простих засобів вирішення, як може здаватися на перший погляд.

Д

ля правильної організації нормативного забезпе" чення потрібна сама нормативна база з чіткою структурою та набором документів. Крім того, ба" жано мати можливість оперативного пошуку документа за його назвою, ознаками та реквізитами. Нормативна база, що стосується охорони праці, становить сотні НПАОПів, а з урахуванням стандартів, роз’яснень та довідкових матеріалів може нараховувати кілька тисяч документів. І дуже корисно мати їх усіх на робочому сто" лі. Відслідковування змін до нормативних актів, скасуван" ня та затвердження нових документів також є значною складовою процесу нормативного забезпечення, особ"

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

ливо враховуючи загальний дефіцит інформації. Уяв" лення про весь цей комплекс необхідних дій та його со" бівартість не додасть оптимізму. Але є альтернативний підхід, який, можливо, і є вихо" дом з цієї складної ситуації. Це нормативна документа" ція в електронному вигляді — відносно нова технологія, що має багато переваг порівняно з паперовими носія" ми інформації. Собівартість електронної нормативної бази у кілька десятків або навіть сотень разів менша по" рівняно з паперовими документами. У неї є можливість для пошуку, яку може надати тільки комп’ютер. Докумен" тація в електронному вигляді невелика за об’ємом, тому


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

замість використання великого кабінету всю норматив" ну базу можна мати в одному персональному комп’юте" рі. Оперативність змін, доповнень або включення нових документів до нормативної бази також є перевагою електронної версії. І це тільки частина переваг. Переглянувши ситуацію на ринку цільового норма" тивного забезпечення з питань охорони праці, можна побачити лише один продукт, що відповідає вищенаве" деним вимогам. Він досить професійний та розвинений. Це достатньо відомий програмно"інформаційний ком" плекс «Професійна нормативно"правова бібліотека «Норматив pro». Крім того, в мережі Інтернет розміще" ні деякі окремі документи з цієї тематики, але вони ні" яким чином не можуть вирішити проблему забезпечення роботи з охорони праці. Навпаки, під час користуван" ня ними виявляються серйозні недоліки. В Інтернеті є до" кументи, що втратили чинність, але про це не вказано, є нормативні документи, що не діють на території Укра" їни або нормативи без частини тексту, без малюнків, діаграм. Такі великі комп’ютерні системи, як сервер Верхов" ної Ради, Ліга тощо також не вирішують проблему. Ос" новне їхнє спрямування — юридична інформація загаль" ного користування. Частка нормативних документів у них становить кілька відсотків від усієї кількості необхід" них для функціонування процесу охорони праці докумен" тів і не може порівнятися з підбіркою «Норматив pro — охорона праці». Додатковим аргументом на користь нормативно" правової бібліотеки «Норматив pro» є те, що її впрова" дження серед суб’єктів підприємництва, підприємств, установ і організацій рекомендоване листом Держпром" гірнагляду від 12.07.2006 р. № 03/3638. Крім найповнішої бази нормативних, законодавчих і довідкових матеріалів з питань безпеки виробництва та гігієни праці, бібліотека «Норматив pro» містить суміжні «повнометражні» розділи — будівництво, санепіднагляд, пожежна безпека. Використання професійної норматив" но"правової бібліотеки «Норматив pro» рекомендовано також листом Міністерства будівництва, архітектури і

житлово"комунального господарства України від 28.04.2007 р. № 11/9"500. Користувачами бібліотеки «Норматив pro» є структу" ри Держгірпромнагляду, його територіальні управління, експертно"технічні центри, інші державні, в тому числі і контролюючі установи, великі та малі, державні та при" ватні підприємства усіх галузей економіки. Професійна нормативно"правова бібліотека «Нор" матив pro» має найбільшу спеціалізовану нормативну базу: найповніше зібрання нормативних документів, що діють в Україні та стосуються питань охорони і гігієни праці, — від НПАОПів і стандартів ( у тому числі галузе" вих) — до листів, наказів і роз’яснень. До формування нормативної бази «Норматив pro» ор" ганізовано комплексний підхід. Документи ретельно підби" раються, обробляються, перевіряються та структуруються за розділами, проблемами або питаннями. З документами серйозно працює науковий колектив у складі кандидатів наук і фахівців вищої кваліфікації. Всі документи норматив" ної бази є авторськими розробками та мають відповідні авторські свідоцтва, що надає повну ліцензійну чистоту. У «Норматив pro» публікується розширена інформа" ція про кожний документ, включаючи прийняття, затвер" дження, історію, коментарі, зміни, відміни, перехресні посилання на документи та з документів, інформація про наявність в офіційних переліках і реєстрах, посилання на документи, які заміняє, тощо. У «Норматив pro» реалізовано синхронізацію нор" мативної бази через Інтернет. Систематично додаються нові документи. Для тих користувачів, хто не має Інтер" нету, передбачені оновлення на дисках. Сучасна і до" статньо зручна програмна оболонка розроблена з урахуванням досвіду та принципів ергономіки. З переліком нормативних документів, з демонстра" ційною версією «Норматив pro» та умовами його прид" бання можна ознайомитися на офіційному сайті у мережі Інтернет. Д. ЗЕРКАЛОВ, канд. техн. наук

РЕКЛАМА

3. Зам. №

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

33


ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЧИННИК В ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ Відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій», «територія — ча$ стина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним поло$ женням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з по$ вітряним простором та розташованими під нею надрами». У чинних нормативно$правових актах з охорони праці використовуються терміни, які характеризують територіальний чинник суб’єкта господарювання: «виділена територія», «територія діючого підприємства», «прилегла територія», «прибудинкова територія», «територія загального користування», «охоронна зона», а також терміни, які встановлюють межі території (інженерних мереж): «червона лінія», «межа балансової належності», «межа експлуатаційної відповідальності» то$ що. Автор розглядає терміни, від яких залежить порядок допуску працівників сторонніх ор$ ганізацій на територію суб’єкта господарювання (підприємства) та об’єктивність розслі$ дування нещасних випадків (аварій) на «прилеглих» або «спірних» територіях.

Н

а жаль, у чинних нормативно"правових актах з охо" рони праці проблематично знайти визначення по" нять «виділена територія», «територія діючого під" приємства», але очевидним є те, що під «виділеною тери" торією» розуміють територію, закріплену за суб’єктом господарювання на умовах договору (формами виділен" ня території можуть бути оренда, приватизація тощо), а під «територією діючого підприємства»* — територію, яка експлуатується підприємством, де розташовані бу" дівлі, споруди та інженерні комунікації, що введені в ек" сплуатацію (документально оформлені) в установленому чинним законодавством порядку. Наведемо визначення деяких понять, що характери" зують територіальний чинник суб’єкта господарювання (межі території): «прилегла територія»** — територія, що прилягає до краю проїжджої частини та не призначена для наскріз" ного проїзду, а лише для в’їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них (п.1.10 Правил дорожнього руху, введених у дію постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 р. № 1306); «охоронна зона» — територія: а) навколо особливо цінних природних об’єктів, об’єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо (для охорони і захи" сту їх від несприятливих антропогенних впливів); б) уз" довж інженерних комунікацій (ліній зв’язку, електропере" дачі тощо), навколо промислових об’єктів (для забезпе" чення нормальних умов їх експлуатації, запобігання уш" кодженням, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об’єк" ти) (ст. 112 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768"ІІІ); «прибудинкова територія» — територія навколо ба" гатоквартирних будинків, визначена актом на право

власності чи користування земельною ділянкою і призна" чена для обслуговування багатоквартирного будинку (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76); «червона лінія» — геодезично фіксована межа, яка відокремлює територію вулиць і доріг від інших видів ви" користання територій поселень; призначається для за" безпечення регулювання і містобудівного контролю при забудові, реконструкції і благоустрої поселень, при ви" діленні земельних ділянок, встановленні умов їх викори" стання (Правила та порядок розподілу території жит" лового кварталу (мікрорайону), затверджені наказом Держбуду України від 16.09.99 р. № 228); «межа балансової належності» (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розподілу елементів інженерної мере" жі між власниками ділянок (елементів) інженерної мере" жі за ознаками права власності або повного господар" ського відання; «межа експлуатаційної відповідальності» (інженерної мережі) — місце (точка, лінія) розподілу інженерної мере" жі між виконавцем послуг з постачання та споживачем за ознаками договірних зобов’язань з експлуатації діля" нок (елементів) інженерної мережі (за відсутності дого" вірних зобов’язань межа експлуатаційної відповідально" сті збігається з межею балансової належності) (Правила користування електричною енергією, в постанові Націо" нальної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. № 910). Повний перелік територій, що належать до прибу" динкової території та до громадських об’єктів загально" го користування, наведений відповідно в пп. 2.5.1, 2.9.2 Правил та порядку розподілу території житлового квар" талу (мікрорайону), затверджених наказом Держбуду України від 16.09.99 р. № 228.

* У чинному правовому полі під діючим підприємством розуміють підприємство, що здійснює господарську діяльність і пере" буває на обліку як платник податку на прибуток. ** У чинному правовому полі існують інші визначення: «прилегла територія» — територія, яка межує з територією суб’єкта господарювання на відстані 15 м (по периметру) від огородження, споруди або обмежена краєм проїжджої частини вулиці чи до" роги, включаючи прибордюрну частину (0,5 м частини дороги від бордюру, крім магістральних вулиць).

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Одним із важливих питань є порядок допуску праців" ників сторонньої організації на територію іншого підпри" ємства та виділення їй території в умовах діючого підпри" ємства. Згідно з п. 69 Загальних умов укладення та вико" нання договорів підряду в капітальному будівництві (по" станова Кабінету Міністрів від 01.08.2005 р. № 668 ), замовник надає підряднику об’єкт будівництва (фронт робіт) «у порядку, визначеному договором підряду, і оформлює це відповідним актом». В якості подібних ак" тів (залежно від специфіки виконуваних робіт) можуть використовуватись різні форми документів (див. таб" лицю). Кожний нормативно"правовий акт трактує по"своєму документ, що дає право допуску працівників сторонньої організації на територію іншого підприємства. Напри" клад, дозвіл на виконання будівельних робіт — це доку" мент, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будів" ництва до інженерних мереж і споруд, видачі ордерів на проведення земляних робіт (ст. 29 Закону «Про плану" вання і забудову територій»); акт"допуск на підключен" ня електроустановки — документально оформлений у встановленому правилами порядку висновок про мож" ливість безпечної та безаварійної подачі напруги (п.1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2005 р. № 1137). У документі, який визначає допуск сторонньої орга" нізації на територію діючого підприємства (акт"допуск, дозвіл, ордер) повинні визначатися конкретна відпові" дальна особа діючого підприємства та організаційно" технічні заходи, виконання яких передбачається під час перебування працівників сторонньої організації на те" риторії діючого підприємства. До таких заходів можуть, наприклад, належати: додержання режиму роботи на території підприємства; визначення наявності небезпеч" них і шкідливих чинників у прилеглих до місця виконання робіт зонах, гранично допустимих концентрацій шкідли" вих речовин у повітрі, рівнів шуму, додаткових вимог що" до медичних оглядів працівників підрядника з урахуван" ням умов роботи діючого підприємства; захист наявних будівель та інженерних комунікацій від пошкоджень; ор" ганізація руху працівників, механізмів і матеріалів сто" ронньої організації по території діючого підприємства; визначення умов використання інженерних комунікацій, приміщень або території загального користування під" приємства; видів робіт, які необхідно узгоджувати з під" приємством, власниками інженерних комунікацій або державними (відомчими) органами. Участь відповідаль" ної особи діючого підприємства в узгодженні цих заходів базується насамперед на тому, що тільки представник діючого підприємства має найбільш достовірну інформа" цію щодо специфічних умов діяльності підприємства, особ"

ливості експлуатації інженерних комунікацій, будівель, споруд, території. Необхідно відзначити, що в чинних нормативно"пра" вових актах, крім акта"допуску, існує поняття акт"забо" рона. Наприклад, з метою запобігання пошкодженню лінії електропередачі, що може призвести до нещасних випадків, значного недовідпуску електроенергії, пошко" дження обладнання, додатком 4 Правил охорони елек" тричних мереж (постанова Кабінету Міністрів від 04.03.97 р. № 209) передбачено акт"заборону на вико" нання будівельно"монтажних і земляних робіт на ділянці лінії електропередачі. На думку автора, відсутність від" повідного акта"допуску в охоронну зону лінії електропе" редачі не дає підстав для виконання в цій зоні будь"яких робіт. Існують випадки, коли суб’єкт господарювання (як власник території) не повинен виділяти територію (відпо" відно, оформляти акт"допуск), а повинен організовувати роботи разом з підрядником. Такі умови характерні для суміщення роботи виробничого цеху з його ремонтом або реконструкцією (наприклад, для підприємств чорної металургії), коли через дільницю, виділену для виконан" ня робіт підвищеної небезпеки, проходять струмопрово" ди, газопроводи, теплопроводи, розчинопроводи, ки" слотопроводи або інші діючі комунікації, а також працю" ють технологічні вантажопідіймальні крани (п. 1.10 НПАОП 27.0"4.02"90)*. У такому випадку власник тери" торії спільно з підрядником оформлює наряд"допуск, який не належить до таких документів, згідно з якими ви" діляється територія, оскільки за відсутності відповідного акта від власника території підрядник не має права роз" поряджатись його територією. Треба зазначити, що виділення генпідрядником частини території субпідряднику (за наявності) здійсню" ється як шляхом укладання договору, так і шляхом оформ" лення у відповідному журналі (наприклад, журналі ви" конання сумісних будівельно"монтажних робіт за фор" мою додатку 11 НПАОП 45.2"1.12"01). Генпідрядник розробляє та узгоджує з субпідрядником спільні заходи щодо умов безпечного виконання робіт, у тому числі з урахуванням документа, який визначає допуск сторон" ньої організації на територію іншого підприємства. Відповідальність за оформлення допуску на терито" рію суб’єкта господарювання несе особа, яка уклала з підрядником договір підряду. Наявність належним чином оформленого допуску підрядника на територію суб’єкта господарювання надає йому правові підстави для вико" нання робіт, але у разі настання нещасного випадку або аварії, наприклад, пов’язаної з роботою діючого підпри" ємства, вина за відсутність відповідного допуску (акта" допуску, ордера, дозволу) може бути покладена на ке" рівника або іншу уповноважену особу власника терито" рії, який зобов’язаний здійснювати контроль за викори" станням території підприємства.

* Ця вимога не є однозначною: п. 4.4 НПАОП 45.2"1.12"01 вимагає обов’язкового оформлення підприємством"замовником акта"допуску для виконання підрядником будівельно"монтажних робіт на своїй території до початку реконструкції будівель і спо" руд промислових підприємств на території діючого підприємства.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

35


ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

№ з/п 1

Форма документа, який визначає допуск підрядника на територію суб’єкта господарювання (залежно від видів робіт)

Нормативний документ

Акт (допуск)

1.1 Акт"допуск (для провадження будівельно"монтажних робіт на території діючого підприєм" ства (цеху, дільниці) 1.2 Акт"допуск (на підключення електроустановки споживача до електромережі електропе" редавальної організації) 1.3 Допуск на проведення гасіння пожежі (біля проводів контакт" ної мережі електрифікованих ліній залізниць) 1.4 Акт здавання об’єкта в капі" тальний ремонт (для підпри" ємств чорної металургії)

2

Додаток 6. Правила приєднання електроустановок до електричних мереж (постанова Національної ко" місії регулювання електроенергетики України від 14.12.2005 р. № 1137) Додаток 2. Правила безпеки для працівників заліз" ничного транспорту на електрифікованих лініях (НПАОП 60.1"1.48"00) П. 5.9 Положення про капітальний ремонт основних промислово"виробничих фондів підприємств систе" ми Міністерства чорної металургії СРСР (НПАОП 27.0"4.02"90)

Дозвіл

2.1 Дозвіл (на виконання будівель" них робіт) 2.2 Дозвіл (на роботу в зоні кон" тактних мереж та повітряних ліній, що перебувають під на" пругою, електрифікованих лі" ній залізниць) 2.3 Дозвіл (на виконання (земля" них) робіт в охоронній зоні ка" бельної (повітряної) лінії елек" тропередачі) 2.4 Дозвіл (на роботи на опорах при спільному підвішуванні проводів) 2.5 Дозвіл (на будівельні, ремонтні і земляні роботи на відстані менше ніж 15 м від діючого га" зопроводу) 3

Додаток 3. Техника безопасности в строительстве (СНиП* III"4"80)

Ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» Додаток 1. Правила безпеки для працівників заліз" ничного транспорту на електрифікованих лініях (НПАОП 60.1"1.48"00)

Додаток. Умови проведення робіт у межах охорон" них зон електричних мереж (додатки 1, 2). Правила охорони електричних мереж (постанова Кабінету Міністрів від 04.03.97 р. № 209) Додаток 11. Правила безпеки під час робіт на по" вітряних лініях зв’язку і проводового мовлення (НПАОП 64.2"1.06"98) Пп. 4.3.40, 4.9.30 Правил безпеки систем газопо" стачання України (НПАОП 0.00"1.20"98)

П.12 Правил охорони електричних мереж (поста" нова Кабінету Міністрів від 04.03.97 р. № 209 )

Додаток 8. Порядок видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об’єктів сервісу та спеціальних конструкцій на зем" лях дорожнього господарства вздовж автомобіль" них доріг загального користування (наказ Держав" ної служби автомобільних доріг України від 08.07.2003 р. № 314) 3.3 Ордер (на роботи на автомо" П. 6.1.99 Правил безпечної експлуатації елек" більних дорогах, вулицях та за" троустановок споживачів (НПАОП 40.1"1.21"98); лізничних переїздах) ст. 26 Закону «Про дорожній рух»

М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

про конкурс спеціалістів з охорони праці «Збережемо життя» 1. Мета і завдання Конкурс проводиться з метою: · пропаганди безпеки праці; · популяризації та мотивації ді" яльності служб охорони праці; · виховання свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки оточуючих; · посилення поваги до Закону Ук" раїни «Про охорону праці»; · стимулювання творчого само" вдосконалення спеціалістів з охоро" ни праці, підвищення рівня їх тактич" ної та технічної підготовки; · накопичення практичного дос" віду роботи з охорони праці. 2. Час проведення конкурсу

Ордер

3.1 Ордер (на ліквідацію аварій в електричних мережах на ву" лично"дорожній мережі) 3.2 Ордер (на роботи на землях дорожнього господарства вздовж автомобільних доріг загального користування)

ПОЛОЖЕННЯ

Конкурс проводиться з квітня по жовтень 2008 року. 3. Організатори конкурсу Конкурс проводиться ТОВ «Уч" бово"методичний центр «Новатор». До організації та проведення кон" курсу, за їх бажанням, можуть залу" чатися й інші підприємства, органі" зації та установи. Загальне керівництво і безпосе" редню підготовку та проведення конкурсу здійснює Організаційний комітет, склад якого визначає орга" нізатор конкурсу. До участі в робо" ті Організаційного комітету можуть залучатися інші представники. Інформаційне забезпечення кон" курсу здійснюється шляхом розмі" щення інформації про початок, умо" ви проведення, хід, підбиття підсум" ків конкурсу в науково"виробничо" му щомісячному журналі «Охорона праці» та спеціалізованій всеукра" їнській газеті «Охорона праці та со" ціальне страхування від нещасних випадків на виробництві», інших дру" кованих засобах інформації та Ін" тернеті.


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ 4. Визначення переможців та на " городження Конкурс проводиться у кілька ту" рів. Підсумки підбиваються після кожного туру. Учасники, які зайняли останні три місця в черговому турі, до наступного туру не допускають" ся. За результатами конкурсу пе" реможець отримує грамоту Оргко" мітету та грошову премію в розмірі 10 000 грн.; учасники, які зайняли друге та третє місця, отримують гра" моти та грошові премії в розмірі 5000 та 3000 грн. відповідно. Державні та громадські органі" зації, юридичні та фізичні особи, що виявлять бажання взяти участь в ор" ганізації та проведенні конкурсу, мо" жуть встановлювати, за узгоджен" ням з Оргкомітетом, спеціальні пре" мії та призи. 5. Заявки До участі в конкурсі допускають" ся спеціалісти з охорони праці під" приємств, незалежно від форм влас" ності, які безпосередньо виконують будівельні роботи у Київському ре" гіоні. Бажаючі взяти участь в конкурсі подають до Оргкомітету заявку за встановленою формою на адресу: 03148, Київ, вул. Строкача, 1, оф. 19, ТОВ УМЦ «Новатор». Форма заявки буде розміщена в ЗМІ та на сайті: www.ucnovator.kiev.ua Термін подачі заявки до 15 черв" ня 2008 року. Умови конкурсу будуть розміще" ні в журналі «Охорона праці» та в

спеціалізованій всеукраїнській га" зеті «Охорона праці та соціальне страхування від нещасних випад" ків на виробництві» та на сайті: www.ucnovator.kiev.ua УМОВИ КОНКУРСУ СПЕЦІАЛІСТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ «ЗБЕРЕЖЕМО ЖИТТЯ» У конкурсі можуть брати участь спеціалісти з охорони праці підпри" ємств, які займаються будівництвом у Київському регіоні. Конкурс проводиться в чотири ту" ри. Про час та місце кожного з турів конкурсу учасники попереджаються не пізніше ніж за один тиждень. У першому турі учасники повинні знайти в наданих Оргкомітетом нор" мативних документах невідповідно" сті чинним стандартам та неповноту викладення в них вимог безпеки. У другому турі учасники знахо" дять порушення вимог правил та ін" струкцій з охорони праці в запропо" нованих Оргкомітетом ситуаціях. У третьому турі учасники повинні вирішити питання, які пов’язані з на" данням долікарняної допомоги. У четвертому турі учасники по" винні письмово викласти своє бачен" ня вирішення проблемного питання з охорони праці (обсяг реферату не більше трьох сторінок). Підбиття підсумків Оргкомітет підбиває підсумки та визначає переможців у кожному турі.

ЗАЯВКА про участь у конкурсі спеціалістів з охорони праці «Збережемо життя» 1. Прізвище, ім’я, по батькові____________________________________________ 2. Посада, яку займає учасник_______________________________________________ 3. Освіта____________________________________________________________ 4. Назва навчального закладу, який закінчив учасник____________________________ __________________________________________________________________________________________________ 5. Спеціальність за освітою___________________________________________ 6. Стаж роботи в охороні праці_________________________________________ 7. Повна назва підприємства_________________________________________ 8. Місце реєстрації підприємства______________________________________ 9. Вид діяльності підприємства__________________________________________ 10. Рік заснування підприємства_______________________________________

Оцінка завдань, визначення та оголошення переможців здійсню" ються в присутності учасників кон" курсу. У перших трьох турах переможці визначаються за принципом най" більшої суми знайдених невідповід" ностей та порушень у запропонова" них завданнях. Конкурсантам, які от" римали однакову суму, присуджу" ються однакові місця. Учасники, які зайняли останні три місця, до по" дальшої участі в конкурсі не допу" скаються. Завдання на четвертий тур роз" дається учасникам заздалегідь. На його виконання відводиться один тиждень. Виконане завдання учасни" ки передають в Оргкомітет, який протягом одного тижня з моменту от" римання роботи перевіряє її. Оціню" ються оригінальність, професіона" лізм та простота вирішення завдан" ня, відповідність його діючим законо" давчим та нормативно"правовим ак" там, можливість використання в повсякденній роботі. Оцінювання робіт здійснюється за дванадцяти" бальною системою. Своє рішення Оргкомітет оголошує в присутності всіх учасників четвертого туру. Для визначення загальних підсумків бали, отримані в кожному турі, сумуються. Нагородження переможців Учасники, які займають у кожно" му турі перші три місця, нагороджу" ються грамотами Оргкомітету. Учасники, які за підсумками кон" курсу зайняли перше, друге та третє місця, отримують дипломи лауреатів та 10 000, 5000 та 3000 грн. відпо" відно. У випадку отримання однако" вої оцінки кількома учасниками при" зове місце та грошовий приз розді" ляються між переможцями. Оргкомітет та інші державні і громадські організації, юридичні та фізичні особи, які виявляють бажан" ня залучитися до організації та про" ведення конкурсу, можуть встано" влювати, за узгодженням з Оргкомі" тетом, спеціальні премії та призи. *** Оргкомітет залишає за собою пра" во, залежно від реальних умов, вносити зміни та доповнення в умови конкурсу, про які учасникам повідомляють за три дні до початку чергового туру.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

37


БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

*

ВЗУТТЯ ОЗОН ЛЕМЕТР

Високі захисні властивості, надійна якість і відповід " но — термін користування та комфорт під час викори" стання засобів індивідуального захисту — це основні ви" моги, що висувають споживачі до всіх видів ЗІЗ. Взуття «OZON by Lemaitre» найкращим чином відповідає всім перерахованим вимогам. Науковий підхід до розробки нових моделей взуття та великий досвід дали змогу ство" рити спецвзуття неперевершеної якості й комфорту.

Ш

кіра не всіх тварин, яку використовують для вигото" влення взуття, має однакові захисні властивості. Найбільш слабка шкіра — свиняча, потім за міцні" стю йде шкіра корови й найміцніша — шкіра бика. Для виготовлення взуття «OZON by Lemaitre» використову" ється тільки бичача шкіра. Середня товщина такої шкіри становить 3 мм. Використовувати її для виготовлення взуття важко та неекономічно. Тому більшість виробни" ків у всьому світі, в тому числі й вітчизняні, використову" ють шкіру, розрізану вздовж навпіл, тобто товщина шкі" ри для взуття зазвичай 1,5—1,6 мм. Товщина шкіри взут" тя «OZON by Lemaitre» становить 2,2 мм, що є одним з факторів, який дає змогу використовувати робоче взут" тя «OZON by Lemaitre» у п’ять разів довше, ніж те, що ви" користовується нині. Другим фактором, що робить взуття « O Z O N b y Le maitre» більш стійким до агресивних середовищ і більш витривалим до механічного руйнування,— це те, що для його виготовлення використовується тільки верхній шар бичачої шкіри, який щільніший, ніж внутрішній. Підошва будь"якої моделі спецвзуття «OZON by Lemaitre» маслобензостійка, кислотостійка, антистатич" на, термостійка, із захистом від проколів та із захисним підноском, що витримує гарантовано навантаження 200 Дж. Підносок виготовляється за бажанням замовника або зі сталі, або зі спеціального пластику (для спеціальних ви" робництв) згідно з європейськими нормами. Залежно від моделі виготовляється з високоякісного французького подвійного поліуретану (товщина внутрішнього шару 5 мм, зовнішнього — 10 мм). Він витримує вплив концентро" ваних кислот і в той же час маслобензостійкий. Підош" ва без проблем витримує температуру до 180° С. Ан" тистатична підошва придатна для роботи у вибухоне" безпечних приміщеннях. Вона стійка до механічних на" вантажень, особливо на злам, вигин та скручування. Варто відзначити форму підошви та її протектор. Фор" ма підошви взуття «OZON by Lemaitre» — це ноу"хау компанії, її унікальна розробка — ПАРАБОЛІК. Вона має параболічну форму, що дає змогу їй амортизувати вертикальні навантаження під час ходьби та стрибків. У той же час така форма дає змогу ніби залипати на слизь" ких поверхнях, чи то лід, чи калюжа машинного масла. Перед тим як випустити модель, компанія проводить від 3000 до 5000 тестових носінь. Захисна пластина від про" колів, за бажанням замовника, виготовляється зі спе" ціальної сталі чи з устілки з кевлара, що як сталь захищає від найгостріших предметів. Останній варіант устілки призначений для виробництв, де застосовуються детек" тори на виявлення металу або ж у вибухонебезпечних зонах. Захисна устілка в робочому взутті «OZON by Lemaitre» — це не просто шматок металевого листа, ви" готовленого за формою підошви. Вона повторює анато" мічну форму ноги і в цьому розумінні є ортопедичною. * Початок див. у № 4, 2008 р.

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

Для внутрішніх матеріалів взуття застосовують не де" шеві другосортні матеріали. Всі внутрішні устілки, уте" плювачі, підкладка чи м’яка вставка в задник — це мате" ріали провідних світових розробників нових матеріалів. Усі без винятку допоміжні матеріали виконані на основі комплектуючих провідних технологічних компаній світу, таких як Bayer, DUPONT, що забезпечує високу надій" ність кінцевого продукту. Наприклад, підкладка — Cam" brelle, як і петлі та шнурівка, шнурки — поліамідні, стійкі до стирання. Навіть м’яка вставка в задник і через рік, і через п’ять років не змінить своєї форми і виконуватиме свою функцію. Маркування та позначення Спецвзуття «OZON by Lemaitre» має три різних кла" си захисту, що визначає захисні властивості й відповідно — вартість моделей взуття S1 (GRAVITI, ORTOS, MAST"EX), S2 (ITAN, SKYWER), S3 (VARLON, ESENT, TEGRAN"BOOT, зимова серія Safur) і TEGRAN"WOOL. Переваги захисного взуття «OZON by Lemaitre»: • водовідштовхуюча шкіра; • підошва, що надійно ізолює від хо" лоду; • легке взуття з сучасним дизай" ном; • комфортна навіть за найваж" SKYWER S2 чих умов використання; • увігнута структура підошви Раrаbоlіс за" безпечує комфорт і найкраще зчеплення з поверхнею; • винятковий захист від ковзання: профіль підошви адаптується до різ" них видів поверхні; VARLON S3 • коефіцієнт захисту пі" дошви від ковзання — 0,26; • пружний ефект: дає змогу досягти більшої динаміки під час ходьби. Характеристика верху: • шкіра і язичок: водостійка натуральна шкіра товщи" ною 2,2 мм; • союзка: синтетичне волокно, 100% поліефір; SAFUR S3 • підкладка: Cambrelle, петлі та шнурівка; • шнурки: поліамідні, стійкі до стирання (відповідають стандарту DIN4843); • колодка: широка, відповідно до TEGRAN"WOOL концепції НатурФорм; • підносок: витримує навантаження в 200 Дж відпо" відно до стандарту EN 345"1. Характеристика підошви: • устілка: антистатична, з матеріалу Тексон товщи" ною 2,0 мм; • матеріал підошви: двошаровий поліуретан; — товщина внутрішнього шару — 5 мм; — товщина зовнішнього шару — 10 мм; • підошва стійка до впливу жирів і кислот. Стійка до впливу температур до 180° С; • захист: відповідно до вимог стандартів EN 344"1 і EN"345"1. А. ФЕДОРЧЕНКО, регіональний представник компа" нії «Lemaitre Securite» Дистриб’ютори в Україні: Укртекстиль Київ, вул. Волинська, 53 Донецьк Дніпропетровськ Запоріжжя Кременчук Миколаїв Одеса Харків

www.ozon.com.ua

8(044) 243 23 24 8(044) 494 49 63 8(062) 349 31 66 8(0562) 35 07 15 8(061) 701 07 09 8(0536) 79 11 66 8(0512) 45 20 67 8(0482) 32 80 47 8(057) 757 18 71

ozon@ozon.com.ua


МЕДИЦИНА ПРАЦІ ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ

Коротким рядком Колегія Дніпропетровської облСЕС розглянула питання «Про стан професійної захворюваності серед працівників вугільної галузі». Визначено головні завдання найближчого часу: підвищення якості медичних оглядів, а також вивільнення працюючих з підозрою на захворювання з важких і шкідливих умов праці на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля». *** У м. Дружківка Донецької області минулого року понад 400 осіб стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва. Всього ж на обліку майже 6 тис. інвалідів. Недавно на базі міської лікарні відкрито Центр професійної реабілітації, де проходять професійну реабілітацію і освоюють професії швачки, оператора комп’ютерного набору, займаються художньо2прикладною творчістю перші 60 осіб. *** Торік у Дніпропетровській області складено 1104 акти розслідування хронічного професійного захворювання за формою П24 — на 16,8% більше, ніж у 2006 р. Професійну патологію формують вугільні (61%) та гірничодобувні (23,3%) підприємства. Крім того, на кількість профзахворювань впливає той факт, що у більшості випадків діагноз встановлюється не під час проведення періодичних медоглядів, а при безпосередньому зверненні працюючих до медичних закладів. Зафіксовано багато випадків, коли потерпілі, яким встановлено стійку втрату працездатності, продовжують працювати в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, що неминуче призводить до подальшого погіршення стану здоров’я.

ПІД НАГЛЯДОМ САНЕПІДСЛУЖБИ Рівень професійної захворюваності серед працівників про мислових підприємств Дніпропетровської області, зокрема вугільної галузі, зумовлює напружену санітарно епідеміоло гічну ситуацію. На жаль, говорити доводиться про негативні тенденції. Порівняно з 2005 р. кількість захворювань збільшилась на 12,6%. Як свідчить аналіз, головна передумова виникнення і розвитку загальних, виробничо зумовлених захворювань ( і, як наслідок, — хронічних професійних захворювань) пов’язана з роботою видобувних підприємств, особливо вугільної промис ловості. У 2007 р. коефіцієнт частоти захворюваності на 10 тис. працюючих шахтарів Західного Донбасу перевищив аналогічні показники у гірничовидобувній промисловості майже у 5 разів, а середній по області — в 10.

Н

асамперед, це зумовлено спе цифікою та недосконалістю тех нологічних процесів підземно го видобутку кам’яного вугілля. За санітарно гігієнічною класифікацією жодне підпри ємство вугіль ної промисло вості не може бути віднесено до групи об’єк тів із задовіль ними умовами праці. За резуль татами лабо раторно інструментального контро лю вміст пилу в повітрі робочої зони, рівні шуму і вібрації на робочих міс цях шахтарів перевищують гігієнічні нормативи у 14—85% досліджених проб. Незважаючи на проведений комплекс заходів з модернізації ви добувного технологічного устатку вання, рівень пилу на робочих міс цях перевищує гранично допустимі концентрації у 40—45 разів! Унаслі док цього в умовах негативного впливу факторів виробничого сере довища і трудового процесу про довжують перебувати понад 80% шахтарів вугільної галузі. Вплив негативних чинників під час роботи вуглевидобувників під землею є головною причиною виник нення і розвитку професійної пато логії. Високий рівень професійної

захворюваності серед шахтарів За хідного Донбасу викликає серйозне занепокоєння лікарів цехової ме дицини, профпатологів, санітарно епідеміоло гічної служби. Нашу тривогу розділяють і працівники обласного управління ви конавчої ди рекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проф спілок. Навесні нинішнього року ця тема звучала на засіданні колегії держсанепідслужби Дніпропетров ської області. Стисло про те, що губить здо ров’я шахтарів, можна сказати так: високі концентрації в повітрі робо чої зони пилу з вмістом діоксиду кремнію та його фіброгенна дія впливають на захворюваність робіт ників на бронхіти та на інші хвороби бронхо легеневої системи. Підвище ні рівні шуму призводять не тільки до розвитку професійної нейросенсор ної приглухуватості, але й підсилю ють дію інших шкідливих чинників ви робничого середовища. Ці причини характерні для робочих місць на вуг левидобувних підприємствах Павло града, Тернівки, Першотравенська.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

39


МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Так, у Першотравенську розташо вано чотири шахти ВАТ «Павлоград вугілля» — «Степова», «Ювілейна», «Дніпровська», імені М. І. Сташкова. Якщо проаналізувати стан профе сійної захворюваності їх робітників протягом останніх років, то порівня но з 2003 р. вона знизилася на 30%. Однак плескати в долоні не будемо, оскільки у 2007 р. професійна за хворюваність зросла на 15,7% порів няно з 2006 р. А це означає, що твердої стабільності у запобіганні втраті здоров’я від впливу шкідливих речовин у робочих зонах видобув ників не досягнуто. Серед професій них хвороб найбільшу кількість ста новлять хронічні пилові бронхіти (37,4%), на другому місці — хронічні попереково крижові радикулопатії (37%), деформуючі артрози та пері артрози (17,5%). У 2007 р. найбільшу кількість захворювань зареєстровано на шахтах імені М. І. Сташкова — 106, «Ювілейна» — 105, «Степова» — 97, «Дніпровська» — 57. Троє працівни ків захворіло на ремонтно механіч ному заводі та один — у ШБУ № 4.

які одержали професійне захворю вання, зі шкідливих умов праці. Це відбувається на етапі підготовки са нітарно гігієнічної характеристики або ж протягом місяця після розслі дування профзахворювання. Однак суть питання — не тільки у цьому. Через відсутність законо давчої бази, яка б регламентувала максимальний період роботи в умо вах впливу шкідливих факторів на організм працюючих без суттєвих наслідків, ми обмежуємося тіль ки статистичними підрахунками та прогнозуванням кількості профза хворювань у майбутньому. Необхід но внести зміни у систему на дер жавному рівні. Щоб отримати підви щену пенсію, ті, хто працює за ос новними шахтарськими професіями, повинні мати 20 років стажу. Тому вуглевидобувники ідуть на те, щоб приховати під час медоглядів нега тивні зміни у здоров’ї. Нерідко це вдається робити протягом тривало го періоду. Про що свідчить останнє? Про низьку якість медоглядів на підприєм ствах. Як показують результати моні

Для забезпечення належного рівня профілактики професійної захворюваності (до стадії інвалідності) необхідно підвищити якість медичного обслуговування за рахунок введення обов’язкового медичного страхування. Рівень втрати здоров’я працю ючих залежить від їхнього виробничо го стажу. Дослідження показали, що найчастіше професійні захворюван ня розвиваються у підземних робіт ників: гірників очисних вибоїв (67 осіб), машиністів гірничих виїмкових машин (44), прохідників (41), робіт ників з ремонту гірничих виробок (17), електрослюсарів (35), де кон центрація пилу у 30, а то і в 100 ра зів перевищує ГДК, рівні шуму на 8—14 дБА вище ГДР. Захворюваність робітників зале жить від тривалості роботи у шкід ливих умовах. Так, за стажу роботи до 10 років захворювання виявле но в 4 робітників; від 11 до 15 — 27; від 16 до 20 — 63; від 21 до 25 — 144; від 26 до 30 — 100; 30 років — у 31 робітника. Як бачимо, складається тенден ція до розвитку професійної патоло гії у підземних робітників зі шкідли вим стажем роботи більше 20 років. Тут треба зазначити, що на підпри ємствах Першотравенська спрацьо вує чітка система вивільнення осіб,

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

торингу, у разі залучення до медич них оглядів спеціалізованих центрів кількість людей, які вивільняються з робіт у шкідливих умовах у зв’язку з виявленою загальною патологією, різко збільшується. Наприклад, на шахті імені М. І. Сташкова до мед огляду були залучені фахівці Науко во медичного шахтарського центру з Донецька, який спеціалізується на захворюваності робітників підпри ємств Західного Донбасу. Як наслі док — багато вуглевидобувників переведено на роботи на поверхню у зв’язку з хворобами системи кро вообігу. Аналіз умов праці на згаданих вище підприємствах Західного Дон басу свідчить, що ряд головних пи тань, вирішення яких сприяло б по кращанню умов праці (а, отже, і зни женню рівня професійної захво рюваності і захворюваності з тим часовою втратою працездатності), протягом тривалого часу залишаєть ся невирішеним. Загалом же санітарно епідеміо логічна ситуація, яка склалася в ре

гіонах Західного Донбасу, потребує невідкладного проведення відповід них заходів. Це стосується посилен ня державного санепіднагляду за створенням на підприємствах вугіль ної промисловості умов праці, які за безпечать збереження здоров’я і професійне довголіття шахтарів, профілактику виникнення і розвитку професійної патології у працюючих. Також назріла потреба розробити комплексні профілактичні заходи за участю керівників ВАТ «Павлоград вугілля», шахт, лікувально профілак тичних закладів, фахівців Українсь кого науково дослідного інституту промислової медицини, Державного Макіївського НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості. Необхідно раз і назавжди вирі шити питання — обов’язково вноси ти в лікарняні листки шахтарів назву нозологічної форми захворювання, щоб надалі відстежувати стан захво рюваності з тимчасовою втратою працездатності. Для забезпечення належного рівня профілактики про фесійної захворюваності (до стадії інвалідності) необхідно підвищити якість медичного обслуговування за рахунок введення обов’язкового ме дичного страхування. Крім того, в Західному Донбасі давно назріла необхідність створен ня реабілітаційного центру, а також впровадження психофізіологічного добору при прийнятті на роботу. Це все необхідно зробити в ім’я Людини. Людини нелегкої професії — шахтар! С. РИЖЕНКО, головний дер жавний санітарний лікар Дніпропетров ської області На знімку (зліва направо): головний технічний інспектор праці Дніпропетровської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості С. Жилко, головний технічний інспектор праці обласного об’єднання незалежних профспілок гірників України О. Петрівник, заступник головного державного санітарного лікаря області К. Вайнер, завідувач відділу гігієни праці облСЕС О. Іванченко, головний державний санітарний лікар області С. Риженко, головний лікар служби охорони праці ВАТ «Павлоградвугілля» В. Буряк, головний державний санітарний лікар Павлограда Г. Петленко. Фото Л. БЕЗУГЛОГО


МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО СПЛЕСКІВ ПРОФЗАХВОРЮВАНОСТІ? За підсумками 2007 р. у м. Суми зареєстровано 121 проф захворювання. Причому 98 випадків припадає на ВАТ «Сумсь ке машинобудівне науково виробниче об’єднання (СМНВО) іме ні Фрунзе» (зростання порівняно з попереднім роком — 75%). В управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страху вання від нещасних випадків на виробництві та профзахворю вань у Сумській області — структури, покликаної здійснювати профілактичну роботу щодо за побігання профзахворюваності, вживалися певні заходи, спрямовані на зниження показників шкід ливих виробничих факторів, у тому числі й у ВАТ «СМНВО імені Фрунзе». Про те, чому ніякого прогресу в цій роботі на даному підприємстві не відбувається, нашому власному кореспондентові Вадиму КОБЦЮ розповідає начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань управління виконавчої дирекції Фонду В. Єрмоленко.

А

наліз професійної захворюва ності в 2007 р. у ВАТ «СМНВО імені Фрунзе» показав, що біль ше всього (23 випадки) профзахво рювань зареєстровано у ливарному цеху № 1. Ще 11 випадків виявле но в котельно зварювальному цеху № 16, по 5 випадків — у цехах № 7, № 18, № 410. Решта випадків при падає на інші цехи. Серед професій працівників, у яких найчастіше реєструються про фесійно зумовлені захворювання, «лідирують» котельники — 35 випад ків, електро і газозварники — 10, машиністи кранів — 6, ковалі — 5, обрубувачі та стрижневики — по 4 випадки. Ще 32 випадки профзахво рювань (по одному два) виявлено у робітників інших професій. Що стосується розподілу проф хворих за віком, то найбільше їх при падає на вік 50—59 років (55 випад ків); 40—49 років (18 випадків); 30— 39 років (5 випадків). 20 випадків профзахворювань виявлено у пра цівників пенсійного віку. Розподіл профхворих за стажем роботи у несприятливих умовах пра ці виглядає таким чином: 10—20 ро ків — 39 уперше виявлених випадків, 21—29 років — 37, 30 і більше років шкідливого стажу — 22 випадки.

З аналізу видно, що багато пра цівників, які давно відпрацювали «шкідливий» стаж за Списками № 1 і № 2 пільгового пенсійного забез печення, продовжують працювати у шкідливих умовах праці, погіршуючи й без того підірване здоров’я. Із 98 зареєстрованих у 2007 р. на підпри ємстві профзахворювань 29 припа дають на тих працівників, у кого вже є одне, а то й два профзахворюван ня. Наприклад, до пилового бронхі ту додається вібраційна хвороба у обрубувачів, в інших випадках до них додається й приглухуватість. Зазначені працівники перебува ють на обліку, проходять відповідне лікування в Харківському НДІ гігієни праці та профзахворювань. З при воду всіх їх адміністрацією інституту, а також міського відділення Фонду на адресу керівника підприємства направлялися рекомендації — виве сти цих працівників зі шкідливих і важких умов праці. Проте, як бачи мо, дієвих заходів стосовно цього на підприємстві не вживали. Навпаки, страховими експерта ми з охорони праці встановлено, що становище, яке склалося, є резуль татом формального ставлення адмі ністрації підприємства до вимог ме диків щодо виведення цих хворих зі

шкідливих умов праці. Формалізм нерідко виражається в тому, що до кументально (за даними відділу кад рів) працівника виведено з несприят ливих умов праці, проте фактично він продовжує працювати на тому самому робочому місці. Змінено тільки назву його професії у трудовій книжці. Наслідком такого окозамилю вання є те, що лікарі гігієністи зму шені, розглядаючи звернення пра цівників підприємства, направляти до його адміністрації все нові й нові запити стосовно дійсних умов праці на робочих місцях. Адже якщо люди на продовжує працювати у тих са мих шкідливих і важких умовах праці, то стан її здоров’я з кожним роком погіршується, а ті захворювання, що мали слабко виражені форми, набу вають необоротного характеру. Вкрай незадовільним є стан справ з використанням працівника ми підприємства засобів індивідуаль ного захисту органів дихання і слуху, а також захисних дерматологічних засобів. Безвідповідальне ставлення адміністрації, керівників структурних підрозділів підприємства до контро лю за застосуванням працівниками ЗІЗ, на думку страхових експертів, є однією з головних причин того, чому

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

41


МЕДИЦИНА ПРАЦІ

відбувається збільшення кількості ви падків профзахворювань. З іншого боку, високий рівень профзахворюваності — це прямий результат застосування на підпри ємстві застарілих технологічних про цесів, конструктивні недоліки устат кування та інструментів (тих самих ручних пневматичних рубальних мо лотків, шліфувальних машин, пнев мотрамбівок тощо). Суттєве значення для профілак тики професійних захворювань має проходження медичних оглядів. На жаль, доводиться констатувати, що їх якість у ВАТ «СМНВО імені Фрун зе» перебуває на вкрай низькому рівні, що не дає змоги вчасно виявля ти зміни у здоров’ї працівників ні на початкових, ні на більш пізніх стадіях професійно зумовлених захворю

режими та тривалість безперервної роботи з віброінструментом, які не можна порушувати. Але на робочих місцях цих інструкцій немає. У цехах не додержуються режими праці для тих працівників, які працюють в умо вах підвищених рівнів вібрації й шуму і найбільше наражаються на ризик формування профпатології. Не проводяться в цехах зі шкід ливими та важкими умовами праці лікувально профілактичні заходи: ві тамінопрофілактика, фізіопроцеду ри, масаж, що є грубим порушенням державних санітарних норм. Але за це ніхто, по суті, не відповідає. У ливарному цеху № 1, де реєст рується більшість профзахворю вань, багато років порушуються са нітарні норми стосовно кабін маши ніста кранів. Усупереч цим вимогам

Високий рівень профзахворюваності — це прямий результат застосування на підприємстві застарілих технологічних процесів, конструктивні недоліки устаткування та інструментів, а також відсутність у робітників засобів індивідуального захисту органів дихання і слуху. вань. Як не сумно, боротьба з не дугою починається лише тоді, коли в організмі працівників сталися не оборотні патологічні зміни. Судячи з даних аналізу профза хворюваності на підприємстві, най більшу небезпеку становить вібро генеруюче устаткування, зокрема, пневмоінструменти, які широко за стосовуються на багатьох стадіях тех нологічного процесу. Страхові екс перти неодноразово вказували на незадовільну організацію вхідного контролю під час надходження на виробництво цього устаткування. Під час обстеження цехів виявлялось устаткування, що не мало паспортів з його віброхарактеристиками. Не на лагоджено в цехах і належного кон тролю віброхарактеристик ручного пневмоінструменту після ремонту. Безліч порушень подібного роду вияв лено в цехах № 8, № 14, № 16. Обурливим є й такий факт. В об’єд нанні розроблено інструкцію № 144 з охорони праці для роботи з вібро інструментами. У ній чітко визначено

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

у цехах експлуатуються тільки кабіни відкритого типу. І це незважаючи на те, що рівні запиленості й загазова ності повітря під час розливання розплавленого металу спочатку в ковші, а потім у форми перевищують ГДК у десятки й сотні разів. Жінки, які працюють машиністами кранів, ча сто змушені як ЗІЗ використовувати свої хустки, інші підручні засоби. Їм не видаються ЗІЗ органів дихання, оскільки це, мовляв, не передбаче но галузевими нормами. Але ж це питання давно можна було б вирі шити, обладнавши крани пилонепро никними кабінами, а також запрова дивши систему подачі сигналів і вка зівок кранівникам за допомогою ра діозв’язку, забезпечивши кранівниць навушниками. У ВАТ «СМНВО імені Фрунзе» експлуатується понад 1000 вентиля ційних установок. Органами сан епіднагляду, нашими страховими екс пертами встановлено, що в цехах підприємства не додержується пе ріодичність контролю за роботою

вентсистем — в управлінні головно го енергетика не організовано бюро з нагляду за їх роботою, є тільки один інженер. Серйозну занепокоєність викли кають й інші фактори, що впливають на здоров’я працівників. В об’єднан ні використовуються лакофарбові матеріали іноземного виробництва, склад яких не завжди відомий. Тому часом неможливо встановити рівні ГДК шкідливих речовин під час їх за стосування. Контроль за параметрами шкід ливих виробничих факторів в об’єд нанні провадить виробничо санітар на лабораторія. Проте результати досліджень, що проводяться нею, в цехи не направляються. Не направ ляються результати подібних дослі джень і до облСЕС. На неодноразо ві вимоги з боку облСЕС і управлін ня Фонду адміністрація підприєм ства не реагує. Усе перераховане свідчить про те, що на підприємстві не здійсню ється належний контроль за додер жанням норм санітарного законо давства, не вживаються ефективні заходи щодо запобігання професій ним захворюванням. Більше того, підприємство продовжує вирішувати свої проблеми за рахунок Фонду соціального страхування від нещас них випадків на виробництві. У 2007 р. воно перерахувало до Фонду близько 7 млн. грн., а Фонд на відшкодуван ня шкоди, одноразові виплати, ліку вання, реабілітацію та на інші по треби працівників, які втратили здо ров’я на цьому підприємстві, витра тив понад 10 млн. грн. Тому всім зацікавленим сторо нам необхідно вжити таких дієвих заходів, які б дали змогу ефективно боротися з першопричинами виник нення професійних захворювань. На знімку: начальник відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Сумській області В. Єрмоленко. Фото автора


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Є ТАКИЙ ДОСВІД

Коротким рядком У 2007 р. працівники робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дніпропетровській області у рамках профілактики виробничого травматизму провели понад 460 семінарів, 82 засідання круглих столів, 12 конкурсів, опублікували 200 статей у пресі, зробили понад 150 виступів на радіо та телебаченні, надали понад 5000 консультацій страхувальникам, розповсюдили майже 12 000 примірників спеціальної літератури. *** Діти шахтарів, які загинули під час аварії на шахті імені О. Ф. Засядька, матимуть можливість вчитися у вищих закладах освіти за рахунок держави. Міністр освіти і науки І. Вакарчук звернувся з відповідними листами до сімей потерпілих, а ректорам навчальних закладів, у яких діти загиблих шахтарів до цього часу навчалися на платній основі, запропонував переглянути укладені з ними договори. *** У першому кварталі 2008 р. страхові експерти з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві провели перевірки стану охорони праці на 318 підприємствах, в установах та організаціях Херсонської області. Виявлено 5030 порушень законодавчих та нормативно/правових актів з охорони праці.

СТВОРЕНО ГРОМАДСЬКУ РАДУ Тільки об’єднавшись за певними інтересами, можна вирі шити багато спірних питань. Вісім років тому життя спо нукало до об’єднання у ЗАТ «Херсонський суднобудівний завод» (далі — ЗАТ «ХСЗ») 480 осіб у раду потерпілих від не щасних випадків на виробництві та професійних захворю вань. Але все по порядку.

К

оли у 2000 р. за боргованість по зарплаті, пенсіях, інших виплатах та ско рочення чисельності працюючих були загаль нодержавною пробле мою, людям, які частко во втратили працездат ність, стали інвалідами, було чи не найтяжче. То ді обставини вимусили члена профкому заводу В. Сколибог об’єднати потерпілих на виробництві, або як їх називають «регресників», і вивести на площу Свободи у Херсоні, щоб заявити ке рівництву області та міста про свої проблеми. На зустрічі, де був при сутній і генеральний директор ЗАТ «ХСЗ», було прийнято ряд мудрих рі шень. Зокрема, В. Сколибог мала очолити добровільне об’єднання цієї категорії громадян, щоб і надалі спільно з дирекцією і профспілковим комітетом заводу вирішувати проб леми людей, які потерпіли на ви робництві. Після реєстрації потерпілих (при чому більшість з них було скорочено або звільнено з різних причин з за воду), погодження з профспілковим комітетом і затвердження списку гендиректором заводу було прове дено загальні збори, на яких обрали голову, організували ініціативну гру пу з п’яти осіб, які добровільно та безоплатно взяли на себе тягар ви рішення загальних проблем. Щоне ділі ці активісти проводили свої засі дання, на яких розглядалися питання розрахунків по заробітній платі, пенсій, надання медичної допомоги,

санаторного лікування, було нала годжено тісний зв’язок із судовою виконавчою службою, коли забор гованості по зарплаті ліквідовува лись за рахунок проданого майна заводу, та інші питання. На щомісяч них зборах ради вся інформація до водилась до відома кожного її члена та узгоджувалась. Створення на той час такої ор ганізації, робота її ініціативної гру пи мали величезне значення. Обра жені долею люди отримали можли вість зустрічатись на підприємстві, якому вони віддали частину свого здоров’я, спілкуватись між собою, з керівництвом заводу, а головне — відчути, що вони комусь потрібні, що про них піклуються. Вирішенню проб лем потерпілих на виробництві сприяли початок діяльності в 2001 р. управління виконавчої дирекції Херсонського міського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, відновлення виробництва на заводі в зв’язку з появою замовлень на будівництво і ремонт суден. У цей період було повністю погашено заборгованість

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

43


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

по заробітній платі, налагоджено регулярні страхові виплати та ком пенсації. Водночас зі становленням облас ного та міського робочих органів Фонду укріплялись і позиції ради по терпілих від нещасних випадків і профзахворювань у ЗАТ «ХСЗ». То лерантність, порядність і людяність керівництва обласного управління виконавчої дирекції Фонду (особли во його першого керівника, а нині заступника начальника В. Ващенка), Херсонського міського відділення, генерального директора ЗАТ «ХСЗ» В. Федіна, голови та членів проф спілкової організації заводу сприя ють існуванню такої громадської ор ганізації. На сьогодні у раді налічується 442 особи, з них тільки 90 працюють на заводі, решта — непрацюючі ін валіди І, ІІ, ІІІ груп, пенсіонери, деякі працюють на інших підприємствах і в організаціях. Офіційного статусу ра да не має, але, як розповів начальник Херсонського міського відділення Фонду В. Мерінков, у цьому є більше позитивних сторін, аніж недоліків. По перше, механізм придбання офі ційного статусу досить складний і ви магає після реєстрації надання зві тів, ведення бухгалтерського обліку тощо. По друге, на відміну від цен трів соціального захисту населення при кожному органі місцевого само врядування, де чітко регламентова но, кому надається допомога, а кому ні, тут питання вирішуються на за гальних зборах, де знають проблему кожної людини. Наприклад, якщо хтось потребує матеріальної допо моги, то він повинен подати до цен тру ряд довідок, у тому числі про від сутність працездатних близьких, батьків або дітей. Якщо ж такі є, хо ча, можливо, живуть далеко, то пев ний вид допомоги не дозволяється, і в разі перевірки КРУ або іншого контролюючого органу буде вважа тись нецільовим використанням кош тів. У раді ж такі питання вирішують ся як у родині, на загальних зборах. По третє, голова та члени ініціатив ної групи добровільно і безплатно опікуються проблемами кожного

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

свого товариша, за що мають гли боку повагу і вдячність не тільки від них, а й від керівництва заводу, мі ста та області. Якщо ж організація буде легалізована, то тоді на опла чувані, згідно з чинним законодав ством, посади можуть потрапити ви падкові люди, яким байдуже до проб лем людей, які потерпіли на вироб ництві. По четверте, члени ради, на відміну від профспілкової організа ції, не сплачують внесків, що також позитивно сприймається в колективі, де більшість становить найменш за хищена і оплачувана категорія на селення. І хоча Валентині Іванівні та чле нам ініціативної групи часто дово диться телефонувати, їздити на гро мадському транспорті, витрачати власні гроші на отримання довідок та інформацій, щоб вирішити за гальні питання ради або якогось її члена, вони на це не зважають, бо задоволені тим, що їхні клопоти сприятимуть отриманню необхідної допомоги. Щомісяця кожного третього по неділка члени ради збираються на свої засідання. Дирекція заводу, профспілковий комітет безоплатно надають для цього зал засідань, оформляють тим, хто не працює на заводі, перепустки на територію. Кращої моральної підтримки для лю дей, які працювали на підприємстві і сьогодні знову відчувають себе чле нами колективу, напевно, немає. Згідно з рішенням керівництва заво ду раді щомісячно виділяється мате ріальна допомога у розмірі 600 грн. Ці гроші розподіляються за рішен ням ініціативної групи та за погод ження на загальних зборах. Крім того, щороку завод безоплатно ви діляє 10 путівок у пансіонат «Кора бел», де можна відпочити і підлікува тись. Головне — є організація, куди потерпілому на виробництві можна звернутись для вирішення соціаль но економічних, побутових питань. Протягом місяця голова та члени іні ціативної групи реєструють усі пи тання, що надходять від членів ради, та за можливості їх вирішують. В ос новному — це питання пенсійного

забезпечення, лікування, протезу вання, оплати за житлово комуналь ні послуги та ін. Тому, крім дирекції заводу, керівників управління вико навчої дирекції та міського відділен ня Фонду, які постійно бувають на зборах, на них запрошуються відпо відальні представники управління Пенсійного фонду в області, обл держадміністрації, міськради, інших установ і організацій. Усі питання та запити, що розглядаються на засі даннях, заносяться в протоколи. До кументація зберігається у приміщен ні профкому заводу, де голові ради виділено робоче місце. Такий підхід до вирішення питань соціального захисту потерпілих на виробництві з боку дирекції та проф спілкового комітету ЗАТ «ХСЗ», ке рівництва обласного управління ви конавчої дирекції Фонду, Херсонсь кого міського відділення Фонду по винен стати прикладом для інших підприємств. Валентину Іванівну зна ють і поважають в усіх державних і громадських установах області, ку ди їй доводиться звертатись за допо могою або за консультацією. Хоча вона давно вже на пенсії, але мріє, якщо Бог дасть здоров’я, об’єднати потерпілих на виробництві з усіх суднобудівних заводів Херсона. То ді буде можливість не тільки покра щити соціальний захист своїх під опічних, а й вносити пропозиції що до формування місцевих бюджетів, вирішення інших важливих проблем. А законодавча база для такої діяль ності є — стаття 24 Закону «Про охорону праці». Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор На знімку (зліва направо): голова ради потерпілих від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань ЗАТ «Херсонський суднобудівний завод» В. Сколибог та член ради П. Бербенець вирішують з начальником Херсонського міського відділення Фонду В. Мерінковим питання про надання допомоги потерпілим на виробництві. Фото автора


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОФСПІЛКИ

ПРОФСПІЛКОВИЙ КОМІТЕТ

˜†fl Про роль профспілки у проведенні заходів щодо покращання умов праці та вирішення питань соціального спрямування на підприємстві розпо відає голова комітету профспілки ЗАТ «Трест «Дніпродорбуд» Г. ГЕЗЬ. — Нещодавно мене запитали: «Як ви протягом минулого року бо ролися з приховуванням нещасних випадків на виробництві?» Я відповів відверто: «Ніяк! У цьому просто не було потреби!» Питання не тільки у прозорості стосунків адміністрації і профспілко вого комітету підприємства. Набага то важливіше — це той дух спільної турботи про людину, який не лише об’єднує, а й змушує весь час обидві сторони шукати і знаходити. Це вже традиція, характерна для ЗАТ «Трест «Дніпродорбуд» — підприємства, ві домого на Дніпропетровщині таки ми конкретними справами, як спо рудження доріг вздовж каналу «Дніпро—Донбас», реконструкція автодоріг Дніпропетровськ — Кри вий Ріг — Миколаїв та Київ — Лу ганськ — Ізварине, будівництво 32 кілометрової ділянки автодороги Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта, яку введено в експлуатацію на передодні цього року. Однак традиція традицією, а профспілковому комітету необхідно враховувати ту обставину, що 1200 наших працівників представляють різні виробничі і структурні підрозді ли — у містах Новомосковську та Дніпродзержинську, селищі Пере щепине, де маємо сучасну мате ріальну базу. Трест експлуатує ас фальтоукладачі Wogele, Titan, Bitelli, автогрейдери RD 165C, F 156, RV 190, екскаватори CAT 212 BFT, Nobas UB 1233, машини для розміт ки проїжджої частини доріг і багато іншої техніки. Саме вона максималь но механізує працю наших робітни ків. Тому, скажімо, не варто оточу

вати надмірно пильною увагою тих, хто в тресті працює більше 30 років. А це машиністи автогрейдера М. Максименко та М. Сень, маши ніст асфальтоукладача М. Курінний, машиніст навантажувача Д. Кири чок. Справу свою вони знають дос конало, працюють надійно, без ава рій та нещасних випадків. Але приблизно 250 осіб у зв’язку з сезонністю робіт звільняються з ви робництва й приходять сюди лише через чотири місяці. Організацію навчання та перевірку знань з пи тань охорони праці забезпечує служба охорони праці та безпеки руху на чолі з І. Вороніною. Що не кажіть, а за чотири місяці міжсезон ня так званий змінний персонал встигає розслабитися. Ось сюди і спрямовуємо найбільше уваги проф активу. Тому початок робіт на об’єктах — особливо відповідаль на пора для наших представників на місцях — Г. Капрак, В. Биховець, В. Чуйка, Л. Кравченко, уповнова женого трудового колективу з пи тань охорони праці В. Саксонова. Не подумайте, що робота зводить ся лише до засідань профгруп. Контролюємо, як люди використо вують засоби індивідуального за хисту, як почувають себе на робо тах зі шкідливими та важкими умо вами, в якому стані заступають на зміну. Багато чого вдається випра вити відразу. Але ми намагаємося спрямувати роботу профактиву у перспективу, в завтрашній день. Тим більше, що Федерація проф спілок України орієнтує первинні організації на те, аби більше при ділялося уваги питанням безпеки

праці, бережного ставлення до люд ських ресурсів. На жаль, ці питання безпосе редньо стосуються і нашого підпри ємства. Два роки тому під Дніпро дзержинськом з автобусом, який віз додому наших людей, зіштовхнувся легковий автомобіль. Загинуло двоє робітників. Хоч провини підприєм ства у цьому і не було, все одно ви рішили розібратися, як можна засте регтися від травмувань на дорогах. По перше, взяли участь в обгово ренні й затвердженні нових маршру тів руху під час перевезень персона лу. По друге, зосередили увагу на якості медичних оглядів. І беремо на облік тих людей, які потребують оз доровлення. Оскільки своїх баз від починку, санаторіїв ми не маємо, 60—70% путівок отримуємо за раху нок соціального страхування. Решту купуємо у санаторно курортних за кладах. Таким чином минулого року було оздоровлено 30 працівників — всіх, хто цього потребував. Останні три роки на нашому під приємстві вирішено проблему відпо чинку дітей під час літніх канікул. Для них ми купуємо путівки в оздоровчі заклади на узбережжі Чорного та Азовського морів, а також у табір відпочинку на березі мальовничої Орелі. В окремих випадках не відмо вляємо і тим, хто не може через складне матеріальне становище оз доровити внуків. Тут ми маємо повну підтримку з боку генерального ди ректора підприємства В. Губарєва. Більше того, 20 робітників тресту, чиї діти вперше пішли до школи, от римали допомогу на придбання шкільної форми. Під опікою підпри ємства також перебуває П’ятихатсь кий будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів. У 2007 р. на всі ці заходи було витрачено по над 700 тис. грн. Перед колективом нашого під приємства стоять важливі завдання. І які б складні вони не були, ми вирі шимо їх успішно. Що стосується профспілкового комітету, то ми на лаштовані на ділову співпрацю з ад міністрацією. Обов’язково — у на прямі посилення захисту прав членів профспілки на безпечну працю та забезпечення їхніх соціальних га рантій. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

45


СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ПРИЙНЯТО ВАЖЛИВЕ РІШЕННЯ 16 квітня у Запоріжжі відбулося чергове засідання обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, на якому розглядалося питання про те, як реалізуються Зако ни «Про охорону праці» та «Про загальнообов’язкове держав не соціальне страхування від нещасного випадку на виробниц тві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині надання медичної допомоги в гост рий період потерпілим на виробництві.

Н

ачальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних ви падків на виробництві та професій них захворювань у Запорізькій області (далі — Фонд) М. Олійник звітував про роботу Фонду і висло вив свій погляд на проблему та шля хи її вирішення. Було запропонова но укладати договори про надання медичної допомоги потерпілим на виробництві між обласним управлін ням, робочими органами Фонду і лі кувальними закладами, які надають екстрену допомогу. Угоди Фонду з роботодавцями даватимуть гаран тію того, що при документальному підтвердженні зв’язку нещасного ви падку з виробництвом усі витрати будуть відшкодовані як роботодав цю, так і потерпілому. Для узаконен ня подібних дій потрібні зміни у нор мативно правових актах. Начальник теруправління Держ гірпромнагляду Ф. Мержев назвав дві основні причини, які зумовлюють існування проблеми відшкодування шкоди травмованому в гострий пе ріод: недосконалість законодавства і суб’єктивний підхід до цього питан ня чиновників Фонду. Як представ ник спеціально уповноваженого ор гану виконавчої влади з нагляду за охороною праці, він нагадав присут нім, що ефективним методом профі лактики нещасних випадків є саме якісне розслідування — в першу чер

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

гу визначення причин, а потім роз робка заходів щодо їх усунення. При цьому право визначати політику нагляду в сфері охорони праці, а са ме — право тлумачити положення Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професій них захворювань і аварій на вироб ництві — надано виключно Держгір промнагляду та Міністерству охоро ни здоров’я. Питання відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю потерпілого, поширюється на взаємовідносини підприємств із Фондом, який бере участь у кожному розслідуванні. Ча сто причиною нещасного випадку, з погляду чиновників Фонду, є необе режність потерпілого, адже в ін струкціях роботодавець пише, що працівник повинен бути обережним, а отже, про яку профілактику неща сних випадків може йти мова? Необхідно звернути особливу увагу на якість розслідування, а не йти від загальних причин, зваливши основ ну провину на потерпілого, визна чивши його відповідальність і змен шивши витрати Фонду на відшкоду вання шкоди. — У судах дедалі частіше з’явля ються позови Фонду до теруправлін ня Держгірпромнагляду про те, щоб не визнавати нещасні випадки таки ми, що пов’язані з виробництвом. І навпаки, жодного разу Фонд не по дав позов стосовно того, що неща

сний випадок неправильно не пов’язаний з виробництвом. Для оп тимального вирішення питань со ціального захисту людей необхідна конструктивна співпраця фінансової і наглядової структур,— наголосив Ф. Мержев. Питання досить непросте, гос тре. Потерпілий, який опинився у лі карні, у проміжок часу між настан ням нещасного випадку і встанов ленням причетності травми до ви робництва лишається сам на сам з проблемою отримання медичної до помоги з першого моменту. За зако ном, страховим випадком є неща сний випадок на виробництві, з на станням якого виникає право за страхованої особи на отримання матеріального забезпечення та со ціальних послуг, але Фонд компен сує витрати тільки після документаль ного підтвердження зв’язку травми з виробництвом. До того часу весь тя гар витрат лягає на потерпілого і на його родину, інакше, з огляду на мі зерне фінансування медичних по слуг, унеможливлюється надання повноцінної екстреної допомоги, від чого залежить тривалість реабіліта ційного періоду, а часом це — пи тання життя і смерті, як зауважила начальник обласного управління охорони здоров’я Н. Мотовиця. Справедливі претензії і докори, зауваження на адресу Фонду висло вили: заступник технічного директо ра з питань охорони праці ВАТ «Мо тор Січ» В. Мініч, директор депар таменту охорони праці АвтоЗАЗу С. Межебицький, заступник дирек тора ВАТ «Дніпроспецсталь» В. Ко валевський. Начальник головного управління праці та соціального захисту насе лення облдержадміністрації В. Пан кратов закликав усіх причетних до проблеми зблизити позиції і працю вати на кінцевий результат, профе сійно вирішувати питання. Обласна рада з питань безпеч ної життєдіяльності населення прий няла рішення: сформувати чіткі дого вірні відносини між облдержадміні страцією в особі управління охорони здоров’я, тобто органом виконав чої влади, Фондом і роботодавцями. «Від Фонду у першу чергу чекають захисту інтересів не Фонду, а по терпілих»,— підсумував засідання В. Панкратов. С. ГОНЧАР, керівник прес служ би теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області На знімку: на засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності населення у Запоріжжі. Фото автора


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

Офіційно З метою запобігання випадкам виробничого травматизму та професійним захворюванням, забезпечення здорових і безпечних умов праці, збереження життя і здоров’я людини в процесі трудової діяльності Держгірпромнагляд підготував проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008 — 2012 роки». Незважаючи на зниження в останні роки рівня виробничого травматизму, він в Україні все ще залишається досить високим. Викликає серйозну стурбованість наглядових органів проблема професійної захворюваності. Тому проектом Закону пропонується затвердити Загальнодержавну програму, якою буде визначено основні проблеми в сфері промислової безпеки та охорони праці, зроблено аналіз, вказано причини виникнення цих проблем та шляхи їх вирішення, обгрунтовано необхідність реалізації конкретних заходів. Загальний обсяг фінансування Програми на 2008—2012 рр. становить близько 80 млн. грн., з них з коштів Державного бюджету — близько 10 млн. грн., з коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на профілактику травматизму та профзахворюваності — понад 70 млн. грн. На переконання Комітету, прийняття Закону дасть змогу суттєво поліпшити стан промислової безпеки та охорони праці, знизити рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності, зменшити соціальні та економічні втрати від цих подій. Нині проект Закону проходить погодження у центральних органах виконавчої влади, Фонді соціального страхування, Федерації профспілок України, Федерації роботодавців України та доопрацьовується.

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі «Охорона праці» № 1 за 2008 р. було надруко вано статтю нашого власного кореспондента Ігоря Парфе нюка «Львівські ліфти: проблеми «похилого віку», в якій йшлося про незадовільний технічний стан багатьох ліф тів, що експлуатуються у житлових будинках Львова. Департамент житлового госпо ! дарства та інфраструктури Львів ! ської міської ради повідомив ре ! дакцію, що на сьогодні у будинках, які є власністю територіальної громади Львова, нараховується 2000 ліфтів. Ліфтове обладнання з року в рік старіє, його оновлення практично не проводиться. Ліфти, що відпрацювали 25!річний ре! сурс, підлягають технічному обсте! женню для вирішення питання їх ремонту і подальшої експлуатації. Вони потребують заміни чи модер! нізації, оскільки є небезпечними для користувачів. Теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області в окремих випадках забо! роняє експлуатацію таких ліфтів та зупиняє їх. Нині нараховується понад 690 ліфтів, які відпрацювали 25!річний ресурс, і з кожним роком їх кількість збільшується приблизно на 70. Ухвалою міської ради від 01.07.2004 р. № 1630 було затвер! джено Програму технічної експер! тизи, модернізації, ремонту, заміни та диспетчеризації ліфтів у житлових будинках, які є власністю територі! альної громади Львова, на період 2004—2008 рр. Програмою перед! бачено проведення технічної екс! пертизи, модернізації, ремонту, за! міни та диспетчеризації 402 ліфтів і

18 об’єднаних диспетчерських систем на загальну суму 29 780 тис. грн. На 2004 р. Програмою було пе! редбачено ремонт 80 ліфтів на за! гальну суму 5950 тис. грн., однак з міського бюджету було виділено тільки 500 тис. грн. і проведено ре! монт 41 ліфта; на 2005 р. — 80 ліф! тів на суму 6050 тис. грн. — виділе! но 1500 тис. грн. і проведено ре! монт 92 ліфтів; на 2006 р. — 81 ліфт на суму 5965 тис. грн., виділено 1774,3 тис. грн. і відремонтовано 56 ліфтів; на 2007 р. — 81 ліфт на суму 6115 тис. грн., виконано ремонт 16 ліф! тів на загальну суму 1533,2 тис. грн. Одночасно інформуємо, що у 2006 р. невідомими особами спале! но 14 ліфтів, які не потребували ще капітального ремонту. Для приве! дення їх технічного стану до вимог безпеки з державного бюджету бу! ло виділено субвенції. Ці зміни було включено до Програми. Зараз готуються відповідні про! позиції щодо внесення змін та до! повнень до Програми технічної екс! пертизи, модернізації, ремонту, заміни та диспетчеризації ліфтів у житлових будинках, які є власністю територіальної громади Львова, на період 2004—2008 рр., після чого це питання буде винесене на роз! гляд виконавчого комітету Львівської міської ради.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

47


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Чи маю я право при укомплектованому штаті служби охоро ни праці шахти (заступник директора з охорони праці, провід ний інженер з охорони праці, обліку та аналізу травматизму, чо тири начальники зміни служби охорони праці) наказом по шахті призначати головою комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві (загального характеру, тобто не тяжкого) на чальника зміни служби охорони праці, у зміні якого стався нещас ний випадок? (В. Щетинін, заступник директора з охорони праці ВП «Шахта «Північна» ДП «Дзержинськвугілля», Донецька область)

Відповідно до п. 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на вироб! ництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, до складу комісії вклю! чаються керівник (спеціаліст) служ! би охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем по! кладено виконання функцій спеціа! ліста з питань охорони праці (голо! ва комісії), керівник структурного

підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, пред! ставник робочого органу вико! навчої дирекції Фонду соціально! го страхування від нещасних ви! падків на виробництві та професій! них захворювань (далі — Фонд) за місцезнаходження підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповнова! жена найманими працівниками особа з питань охорони праці,

Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випад ків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбаче но, що лікувально профілактичний заклад, куди потрапив по терпілий без направлення підприємства, має протягом доби з ви користанням засобів зв’язку передати підприємству екстрене повідомлення про це за встановленою формою. Яким конкретно способом зв’язку передається це повідомлен ня, з якого моменту настає початок терміну розслідування (з дати одержання підприємством екстреного повідомлення чи з дати нещасного випадку, що стався) і коли підприємству необхідно направляти повідомлення про випадок травмування до відповідних органів? (В. Івкін, спеціаліст з охорони праці республіканського навчального закладу «Феодосійська спеціальна загальноосвітня школа$інтернат І—III ступенів № 2» Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим)

Відповідно до п. 9 Порядку роз! слідування та ведення обліку нещас! них випадків, професійних захворю! вань і аварій на виробництві, затвер! дженого постановою Кабінету Мініс! трів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі — Порядок) лікувально!профілактичний заклад повинен про кожне звернен! ня потерпілого з посиланням на не! щасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати на підприємство протягом доби з ви! користанням засобів зв’язку (теле! фон, факс, електронна пошта тощо) екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1 (з наступним на! данням оригіналу). Роботодавець відповідно до п. 10.1 Порядку, отримавши повідомлення

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

про нещасний випадок (крім ви! падків, передбачених п. 41 цього Порядку), зобов’язаний негайно повідомити з використанням засобів зв’язку про нещасний випадок: робочий орган виконавчої ди! рекції Фонду соціального страху! вання від нещасних випадків на ви! робництві та професійних захворю! вань (далі — Фонд) за місцезнахо! дженням підприємства за встановле! ною Фондом формою; підприємство, де працює потер! пілий,— якщо потерпілий є працівни! ком іншого підприємства; органи державної пожежної охо! рони за місцезнаходженням підпри! ємства — у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

якщо потерпілий не є членом проф! спілки, інші особи. У разі настання нещасного ви! падку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю по! терпілого, до складу комісії обов’яз! ково включається представник ро! бочого органу Фонду за місцезна! ходженням підприємства. До складу комісії не може вклю! чатися керівник робіт, який безпосе! редньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок. Зважаючи на зазначене, началь! ник зміни служби охорони праці, у змі! ні якого стався нещасний випадок, не може бути головою комісії з розсліду! вання нещасного випадку та не вклю! чається до складу цієї комісії у разі, якщо він безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок. установу державної санітарно! епідеміологічної служби, яка обслу! говує підприємство,— у разі виявлен! ня гострого професійного захворю! вання (отруєння). Відповідно до п. 10.2 Порядку роботодавець, отримавши повідом! лення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених п. 41 цього Порядку), зобов’язаний негайно: утворити наказом комісію з роз! слідування нещасного випадку у скла! ді не менше ніж три особи та органі! зувати розслідування. Тобто розслідування нещасного випадку починається з дати видання роботодавцем наказу про утворен! ня комісії з розслідування. Разом з тим звертаємо увагу на те, що наказом Міністерства осві! ти і науки від 31.08.2001 р. № 616, зареєстрованим у Міністерстві юсти! ції 28.12.2001 р. за № 1093/6284, затверджено Положення про поря! док розслідування та ведення об! ліку нещасних випадків, що стали! ся з вихованцями, учнями, студен! тами, слухачами, аспірантами під час навчально!виховного процесу в навчальних закладах на терито! рії України. Г. СУСЛОВ, перший заступник Голови Держгірпромнагляду


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Прохання роз’яснити визначення «граничний строк експлуа тації крана». Після проведення експертного технічного діагно стування крана, що відпрацював граничний строк експлуатації, і при його позитивних результатах експерт продовжує строк експлуатації крана згідно з нормативними документами. Чи бу де цей строк вважатися строком експлуатації крана? Проведен ня повного та часткового технічного опосвідчення крана у цей строк вважається черговим чи позачерговим? (Ю. Галінкін, заступник директора з охорони праці Придніпровської ТЕС, Дніпропетровськ)

Відповідно до Порядку прове! дення огляду, випробування та екс! пертного обстеження (технічного ді! агностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпе! ки, затвердженого постановою Ка! бінету Міністрів від 26.05.2004 р.

№ 687, граничний строк експлуа! тації — це встановлені експлуа! таційними документами строк ек! сплуатації або величина ресурсу, після закінчення (вичерпання) яких експлуатація устаткування припи! няється.

Чи має право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 працівниця нашої лікарні, яка працювала молодшою медичною сестрою в рентгенівському кабінеті з лютого 1990 р. по вересень 1996 р. і з січня 2000 р. по теперішній час? (Н. Токарєва, інженер з охорони праці Артемівської міської лікарні, Луганська область)

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону «Про загально! обов’язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 01.01.2004 р., пенсійне забезпе! чення застрахованих осіб, які працю! вали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результа! тами атестації робочих місць, які від! повідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюватиметь! ся згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпо! ративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами вищезгаданого Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, перед! баченого Законом «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах

4. Зам. №

мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідли! вими і важкими умовами праці за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць. Тобто підставою для призна! чення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, підтвердження шкідливих умов праці впродовж пов! ного робочого дня (не менше ніж 80%), встановленого для даного ви! робництва, а також проведення атес! тації робочих місць. Відсутність хо! ча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442 (набрав чинності з 21.08.92 р.), атестація проводиться атестацій! ною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по під! приємству, організації в строки, пе! редбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 ро! ків. Позачергово атестація прово! диться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи влас!

Згідно з п. 7.3.9 чинних Правил будови і безпечної експлуатації ван! тажопідіймальних кранів після про! ведення технічного огляду (за ре! зультатами експертного обстеження після закінчення граничного строку експлуатації) уповноважена органі! зація розробляє регламент техніч! них оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації. Тобто по! дальші технічні огляди є позачер! говими. П. ПОШКУРЛАТ, начальник відділу нагляду у будівництві, за підйомни! ми спорудами та котлонагляду Держгір! промнагляду

ника або уповноваженого ним ор! гану, профспілкового комітету, тру! дового колективу або його вибор! ного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно!епідеміологічної служби МОЗ. Для зарахування до пільгового стажу певного п’ятирічного періоду роботи за Списками № 1 і № 2 після набуття чинності постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442 вимагається підтвердження права працівника на пільги щодо пенсійного забезпечення впродовж усього цього періоду за результата! ми атестації. Якщо ж атестація не проводилася, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на да! ному підприємстві, в установі чи ор! ганізації до 21.08.92 р. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атеста! ції право на пільгове пенсійне забез! печення не підтвердилось. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покла! дається на керівника підприємства, організації. Контроль за якістю про! ведення атестації, правильністю за! стосування Списків № 1 і № 2 ви! робництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на піль! гове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, здійснюється органами Державної експертизи умов праці. Н. ШАМБІР, директор департа! менту пенсійного забезпечення Міні! стерства праці та соціальної політики

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

49


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» у копровому цеху для вивантаження металобрухту з напіввагонів загально сіткового парку поряд з мостовими електромагнітними крана ми використовуються перевантажувачі моделі «FUCHS MNL 350», обладнані двома змінними вантажозахоплювальними орга нами — електромагнітом і багатощелеповим грейфером. Представники Луганської дирекції залізничних перевезень До нецької залізниці заборонили проводити вивантаження метало брухту з напіввагонів з використанням грейферів. При цьому зроб лено посилання на п. 1.2.10 ГОСТ 2235—76 «Вагоны грузовые ма гистральные на железных дорогах колеи 1520 мм», в якому ска зано, що грейферне розвантаження напіввагонів, як виняток, до пускається при перевантаженні вантажів, що перевозяться в залізнично водному сполученні, за умови забезпечення збережен ня вагонів. Чи правильно це і чи можна вирішити цю проблему позитивно? (Ю. Якушева, інженер з охорони праці ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», Луганська область)

Згідно з вимогами п. 1.2.10 між! державного стандарту «Вагони ван! тажні магістральних залізниць колії 1520 мм. Загальні вимоги щодо за! безпечення збереження при вико! нанні навантажувально!розванта! жувальних та маневрових робіт», «вивантажувати сипкі вантажі з на!

піввагонів необхідно через люки або за допомогою вагоноперевер! тачів. Розвантаження напіввагонів за допомогою грейферів, як виняток, допускається при перевантаженні вантажів, що перевозяться в заліз! нично!водному сполученні, за умови забезпечення збереження вагонів.

У неробочий час (під час обідньої перерви) слюсар ремонтник аварійно ремонтної групи нашої організації вийшов за межі ви робничої бази на обід. Під час переходу проїжджої частини вули ці на нього здійснив наїзд автобус, внаслідок чого працівника бу ло смертельно травмовано. Хто повинен проводити розслідування такого нещасного ви падку? (В. Левандовський, інженер з охорони праці Західного територіального квартирно$експлуатаційного управління МО України, м. Хмельницький)

Постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 «Деякі пи! тання розслідування та ведення облі! ку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробниц! тві» затверджено Порядок розсліду! вання та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, п. 27 якого визначено, що нещасний випадок, який стався з працівником на терито! рії підприємства або в іншому місці роботи під час перерви, що надаєть! ся згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а також під час перебування праців! ника на території підприємства у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної пла!

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

ти, проходженням обов’язкового ме! дичного огляду або проведенням з дозволу чи з ініціативи роботодавця професійних та кваліфікаційних кон! курсів і тренувальних занять, розслі! дується та береться на облік згідно з вимогами цього Порядку. Разом з тим статтею 66 Кодексу законів про працю України передба! чено, що працівникам надається пе! рерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Пе! рерва не включається в робочий час, а працівники використовують час пе! рерви на свій розсуд, і на цей час во! ни можуть відлучатися з місця роботи. Отже, у випадку з працівником підприємства, який в обідню перерву вийшов за межі підприємства та

В інших випадках розвантаження за допомогою грейферів допуска! ється з дозволу державного органу управління залізницями». Для отримання дозволу на роз! вантаження вагонів за допомогою грейфера необхідно: розробити технологію виванта! ження, що забезпечує збереження вагонного парку відповідно до вимог вищезазначеного стандарту; звернутися до управління До! нецької залізниці для проведення об! стеження умов вивантаження фахів! цями залізниці; у разі позитивного рішення до! рожньої комісії із збереження парку вантажних вагонів матеріали обсте! ження з відповідним висновком на! даються в Головне управління вагон! ного господарства «Укрзалізниці» для розгляду питання щодо можли! вості надання такого дозволу. Л. ПОЛЯКОВ, начальник Голов! ного управління охорони і організації праці «Укрзалізниці»

смертельно травмувався, процес ви! конання трудових обов’язків відсут! ній. Якщо впливу на нього небезпеч! ного виробничого фактора не було, то випадок не буде пов’язано з ви! робництвом. Згідно з п. 11 постанови Кабіне! ту Міністрів від 22.03.2001 р. № 270 «Про затвердження Порядку розслі! дування та обліку нещасних випад! ків невиробничого характеру», не! щасні випадки, які сталися з працю! ючими особами, розслідуються ко! місією, утвореною організацією, де працює потерпілий. У разі відмови організації про! вести розслідування нещасного випад! ку потерпілий або особа, яка пред! ставляє його інтереси, може зверну! тися до районної державної адміні! страції (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування. М. БОЛОТСЬКИХ, заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи


ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Під час атестації робочого місця контролера ВТК у виробниц тві чорних металів виявлено шкідливі хімічні речовини: 2 класу небезпеки — бензол і сірчана кислота і 3 класу небезпеки — то луол і сольвент нафта, перевищення ГДК першого ступеня. Про шу дати роз’яснення про односпрямованість чи різноспрямова ність дії шкідливих хімічних речовин у цьому випадку. Скільки до даткових днів до відпустки належить одержати за наявності вищеперерахованих шкідливих речовин і якими документами варто користуватися під час визначення односпрямованої чи різ носпрямованої дії шкідливих хімічних речовин, якщо в карті умов праці такого висновку немає. (Р. Сурін, заступник голови правління з охорони праці та екології ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод», Донецька область)

Згідно з Порядком застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умо! вами праці, зайнятість працівників на роботах у яких дає право на що! річну додаткову відпустку, затверд! женим наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16, конкретна тривалість що! річної додаткової відпустки встанов! люється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками та критеріями, що затверджені нака!

зом Міністерства охорони здоров’я і Міністерства праці та соціальної політики від 31.12.97 р. № 383/55 «Про затвердження Показників та критеріїв умов праці, за якими нада! ватимуться щорічні додаткові від! пустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих ви! робничих факторів» та зареєстрова! ні в Міністерстві юстиції 28.01.98 р. за № 50/2490. Під час гігієнічної оцінки умов праці за наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речо! вин різноспрямованої дії кожну з них

У житловому багатоквартирному будинку міста у нежилих приміщеннях першого поверху, в прибудованих та підвальних приміщеннях цього будинку юридичні та фізичні особи, провівши всупереч законодавству їх переобладнання і перепланування, від крили магазин, кафе бар, аптеку, майстерню, складські примі щення та збираються ще відкривати торговельно розважаль ний комплекс (влаштовуючи додаткові входи в підвали, самовіль но без відповідних дозволів, зруйнували монолітні блоки фунда менту). Чи повинні ці юридичні та фізичні особи одержувати в органах державного пожежного нагляду дозволи на початок роботи та оренду приміщень згідно з Порядком видачі органами державно го пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого постановою Кабінету Мі ністрів від 14.02.2001 р. № 150? (Ю. Бондарчук, головний спеціаліст з питань охорони праці управління праці та соціального захисту населення, м. Мелітополь Запорізької області)

Фізичні та юридичні особи відпо! відно до постанови Кабінету Міністрів від 14.02.2001 р. № 150 «Про за! твердження Порядку видачі органами державного пожежного нагляду до! зволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень» повинні одер! жувати в органах державного пожеж! ного нагляду дозвіл у разі початку ро! боти нового підприємства, введення в

експлуатацію нових і реконструйова! них виробничих, житлових та інших об’єктів, впровадження нових техно! логій, передачу у виробництво зразків нових пожежобезпечних машин, ме! ханізмів, устаткування та продукції, оренди будь!яких приміщень. Також новостворені підприєм! ства, зокрема ті, що розташовані в орендованих приміщеннях, які не змі!

враховують як самостійний фактор, що підлягає кількісній оцінці. За наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речо! вин односпрямованої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК під! сумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкід! ливості даної групи речовин визна! чається, виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речо! вини групи, а вся група оцінюється як одна речовина. Концентрація шкідливих речовин односпрямованої дії визначається за ГОСТ 12.1.005—88. Висновок щодо односпрямова! ності дії шкідливих виробничих фак! торів надається органами санітар! но!епідеміологічної служби. Оцінка умов праці за наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найвищим класом і ступенем. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спе! ціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та со! ціальної політики.

нюють виду своєї діяльності і стану таких приміщень (крім потенційно не! безпечних об’єктів), або не належать до категорії вибухопожежонебез! печних та об’єктів з масовим перебу! ванням людей і не розміщуються на території або всередині зазначених об’єктів, можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом. Разом з тим у разі прийняття в ек! сплуатацію об’єктів нового будівниц! тва, реконструкції, реставрації, капі! тального ремонту державною комісі! єю, утвореною в установленому по! рядку, дозвіл не оформлюється. Одночасно роз’яснюємо, що ко! ли об’єкт розпочав свою діяльність без перерахованих вище докумен! тів дозвільного характеру власник (орендар) несе відповідальність згід! но із законодавством. Е. УЛИНЕЦЬ, начальник Дер! жавного департаменту пожежної безпеки МНС України

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

51


РЕКЛАМА

ФІЛЬТРОВЕНТИЛЯЦІЙНЕ УСТАТКУВАННЯ ПП «НВФ «ДЖМІЛЬ» ПРИЗНАЧЕНО ДЛЯ УЛОВЛЮВАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ВІД ЗВАРЮВАЛЬНОГО АЕРОЗОЛЮ ТА ПИЛУ Застосування фільтровентиляційного устаткування у зварювальному виробництві – поліпшує умови праці працюючих; – підвищує продуктивність праці; – сприяє зниженню профзахворюваності; – зменшує витрати на вентиляцію та обігрівання приміщень.

«ШМЕЛЬB1500 М» — пересувний фільтровентиляційний агрегат з механічним змінним фільтром, призначений для уловлювання та очищення повітря від зварювального аерозолю, пилу та інших шкідливих частинок.

 Продуктивність видалення повітря не менше  Ступінь очищення повітря  Діаметр повітроводу  Площа поверхні змінного фільтра  Напруга живлення

1730 м3/год 99,0% 160 мм 8—10 м2 ≈ 380 В

 Споживана потужність  Радіус обслуговування  Маса агрегату  Габаритні розміри

1,5 кВт 3м 59 кг висота 820 мм база шасі 650×650 мм

«ШМЕЛЬB2500 М» — переносний низьковольтний вентиляційний агрегат, призначений для видалення забрудненого повітря під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших робіт з великим виділенням пилу у недостатньо вентильованих приміщеннях невеликого об’єму (у трюмах суден, всередині цистерн, посудин, магістральних трубопроводів).  Продуктивність видалення повітря не менше 2450 м3/год  Розряджання на вході 1500 Па  Діаметр повітроводу 160 мм  Напруга живлення вентилятора фіксатора повітроводу 18 В  Споживана напруга 1,2 кВт  Напруга живлення адаптера ≈220 В

 Зусилля відриву фіксатора повітроводу 600 Н  Маса вентилятора 12 кг  Маса фіксатора повітроводу 1,5 кг  Габаритні розміри вентилятора 390×390×390 мм  Габаритні розміри електромагнітного фіксатора 265×220×160 мм

«ШМЕЛЬB40 ФП» — автоматичний пристрій для очищення та подачі повітря у зону дихання робітника, призначений для захисту органів дихання під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших видів робіт з великим виділенням пилу.

 Регульована кількість повітря, яке подається під напівмаску мінімальна 15 л/хв максимальна 110 л/хв  Тиск, який розвиває пристрій 100 Па  Площа фільтруючого елемента 0,2 м2

 Час безперервної роботи пристрою  Час заряджання акумуляторної батареї  Маса пристрою  Габаритні розміри

8—9 год 10—13 год 1,1 кг 130×100×80 мм

ПП «НВФ «Джміль», Одеса. Тел./факс: (0482) 37B43B46

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


РЕКЛАМА

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00-1.16-96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957-72-50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32-80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32-80.42.0 від 18.04.2008 р.

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання, в тому числі короткострокове, за модульною системою за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні; слюсар КВПіА;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням

спеціальних страхувальних засобів (висотно верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77

Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

53


РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

55


РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

57


РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


Навчальний центр

МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держгірпромнагляду З питань охорони праці Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) Правил безпеки систем газопостачання України Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Вартість навчання від 120 грн. 03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької, 12).

Тел.: 241 77 60, 241 95 55 тел./факс 241 77 59

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

РЕКЛАМА

ПОРТАТИВНI ПРИЛАДИ ДЛЯ САНIТАРНОГО ТА ЕКОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ

власного виробництва:  Кульовий термометр Тензор 41 (визначник iндексу теплового навантаження середовища);  Радiометри, дозиметри УФ діапазону;  Радiометр IЧ опромiнювання РАТ 2П;  Люксметр яскравомiр ТЕС0693,

а також прилади закордонного виробництва для вимiрювання:

 шуму та вiбрацiї;  електромагнiтного випромiнювання (ЕМВ), у т. ч. радiочастотного дiапазону;  мiкроклiмату виробничих примiщень;  iонiзуючого випромiнювання.

НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФIРМА "ТЕНЗОР". УКРАЇНА, 58013, м. ЧЕРНIВЦI, вул. Червоноармiйська, 226. Тел./факс: (0372) 57 50 52, тел. (03722) 7 28 62, www.tenzor.org.ua

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36-24-57, 36-24-58, тел./факс: (0562) 39-87-96

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

59


РЕКЛАМА

Ізолюючі

СКЛОПЛАСТИКОВІ різноманітні ДРАБИНИ пересувні ВИШКИ оперативні ШТАНГИ заземлення для ПЛ і РУ ТРУБКИ, СТЕРЖНІ

НИ ЦІ ІД ИКА В Н Б РО ВИ

та інше Україна, 61171, м. Харків, Салтівське шосе, 250, к. 24. Тел./факс (057) 711-03-98. Моб. 8 050 300-57-07. E mail: proksima@ukr.net

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

61


РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху. 03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495 78 69, моб.: 8 (050) 977 30 70, 8 (095) 457 88 12 E mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464B22B07, тел. 205B84B95. ЕBmail: ltv@i.kiev.ua

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, монтажників електрич них підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008

63


РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2008


Їх все менше й менше — людей, які здаються сьо годні легендарними і які здобули Перемогу. І в мир ному житті вони перебувають на передовій. Таким завжди був і залишається до цього часу Олександр Петрович Романченко, колишній заступник началь ника теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області, який відзначив на початку ни нішнього року своє 80 річчя. Він народився у роботящій, дружній сім’ї, яка про живала в селі Новоандріївка Волноваського райо ну на Донеччині. Троє братів і троє сестер було у Олександра. Батько Петро Микитович і мати Марія Андріївна (Мати Героїня!) навчали дітей праці та гід ності. І коли почалася війна, вони стали часткою тієї сили, яка зламала хребет гітлерівській орді. Один з братів брав участь ще в 1938 р. у боях на озері Хасан, потім у війні з Фінляндією. Одержав тяжке каліцтво, довго хворів і помер. Другий заги нув у 1944 р. Олександр, як і його однолітки, став бійцем трудового фронту. Разом з жінками, які за мінили у цехах і на хлібних нивах своїх батьків, чо ловіків і братів, працювали підлітки й діти... Олександра завжди вабили «залізячки». Вони й привели його у Донецький металургійний технікум. Тут він зустрів Перемогу. Ніколи в житті не бачив більшої радості. Центральна площа міста, усі при леглі до неї вулиці заповнені людьми. Пісні, сміх, сльози, танці... Незнайома жінка вхопила хлопчину за руку і ніяк не хотіла відпускати. Сказала, що він дуже схожий на її сина, який загинув на війні. Настійливо клика ла до себе. На честь Перемоги і на спомин про її сина, який не повернувся додому, випив він тоді вперше у житті сто грамів. Після закінчення технікуму О. Романченка напра вили на знаменитий металургійний комбінат «Азовсталь», якому й віддав половину свого життя. У Маріуполі (тоді — Жданов) одержав вищу осві

ту. Тут же обрав собі супутницю життя. Кілька років тому вони з Ганною Іванівною, яка працювала до виходу на пенсію заступником начальника цен тральної заводської лабораторії коксохімзаводу, скромно відзначили золоте весілля. Ну а друга половина життя — це технагляд. З «Азовсталі» не відпускали, поки не втрутилася Москва: зміцнювалася промислова безпека. До органів технагляду відбирали перевірених на ви робництві спеціалістів. Спочатку працював началь ником Маріупольської інспекції, а потім як заступ ник начальника теруправління очолював нагляд над усіма об’єктами підвищеної небезпеки, у тому числі й рідною «Азовсталлю». «Сподіваюсь, вона Вас також не забуває?» — за питую у вете рана. Втім, на відповідь не очікую: інші часи, нові лю ди... Олександр Петрович дя кує за журнал із статтею про 60 річчя тер управління, якому віддав десятиріччя життя. Показує привітання й Почесну грамоту, одержані на день 80 річчя. На жаль, зараз у нього та Ганни Іванівни, яка пе ренесла інсульт і не встає з ліжка, важкі дні. Своїх дітей у них немає. Надають підтримку племінник Валерій і його дружина Ніна. Підростає їхній син Олександр. Добрі слова говорить О. Романченко про Галю, чуйну жінку, яка допомагає в побуті за направленням соцзабезу. З Днем Перемоги вас, дорогі Олександре Петровичу і Ганно Іванівно! Вам і всім учасникам Великої Вітчизняної війни щиро бажаємо здоров’я, бадьорості духу і сил, добробуту й благополуччя, ви знання й душевної вдячності з боку нових поколінь за ваш внесок у справу миру й за хисту людей праці. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: учасник Великої Вітчизняної війни О. Романченко; Олександр Петрович і Ганна Іванівна Романченки з рідними; привітання й Почесна грамота ювіляру на честь 80"річчя. Фото автора


ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2008 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 5/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО9ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119 грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». E9mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково9виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.