2008-07ukr

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

№ 7/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Щ

е 20 років тому назва продукції, що вироблялася в трубному цеху № 5 Нікопольсь кого південно трубного заводу, залишалася за сі мома печатками. З моменту пуску (липень 1955 р.) тут виготовляли продукцію спеціального призначення: для надводного і підводного флоту, авіації, космічних апаратів, атомної промисловості. Сьогодні – ЗАТ «Труб ний завод «ВСМВО АВІСМА», утворене після розпаду металургійного гіганта на кілька під приємств, належить до управління Верхньо салдинського металургійного виробничого об’єднання «Росія». Площа виробничого корпусу заводу 54 тис. м2. Тут є дільниці холоднодеформованих і реб ристих труб, виробництва капілярних труб ді аметром від 2 до 153 мм зі сплавів на титано вій основі. Географія постачання – практично всі країни світу. Продукція конкурентоздатна, має високий попит. Останнім часом значно розширилося її використання за кордоном (при виробництві теплообмінників, опрісню вачів морської води і тощо).

630 осіб цілодобово забезпечують функціо нування виробництва. І нехай середня зарпла та по підприєм ству поки що ста новить 1800 грн., керівники переко нані в її обов’яз ковому зростанні. Підставою для цього є обсяги ви робленої продук ції, які порівняно з 2004 р. зросли у 2,5 разу. Зараз значні вкладення спря мовані на модер нізацію облад нання. Підприєм

ство сертифіковане відповідно до міжнарод ної системи менеджменту промислової без пеки та охорони праці OHSAS 18001. Служба охорони праці представлена відділом у складі його начальника та двох інженерів. На заводі діє уніфікована після реформування підпри ємства гіганта СУОП, функціонує триступене ва система адміністративно громадського контролю за станом охорони праці. Причому наголос у роботі перенесено на середню лан ку управління. Саме цим, вважають тут, по яснюється відсутність тяжких травм протягом останніх чотирьох років. А ще – вкладеннями в охорону праці коштів у розмірі 0,6–0,7% від обсягів реалізованої продукції. А це майже 1 млн. грн. щороку. Не забуває керівництво підприємства вете ранів колишнього п’ятого цеху, підтримуючи і духовно, і матеріально. Цим самим підкре слюючи, що через своє минуле «АВІСМА» впевнено окреслює своє майбутнє!

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА II ПІВРІЧЧЯ 2008 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 25 грн. 08 коп.; на квартал — 75 грн. 24 коп.; на півріччя — 150 грн. 48 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001 у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.

Щиро вітаємо зі святом металургів усіх поколінь. Бажаємо всім міцного здоров’я, щастя, добробуту. Леонід БЕЗУГЛИЙ, наш власкор На знімках: начальник цеху № 5 І. Фурманський і старший майстер Ю. Марокко (праворуч); на дільниці технічного контролю; перевірка стану промислової безпеки в День охорони праці (зліва направо): начальник відділу охорони праці підприємства В. Порошин, директор з виробництва А. Журавльов, начальник Криворізької державної інспекції промислової безпеки і охорони праці в металургії О. Нагаєць, перший заступник Криворізького територіального гірничопромислового управління О. Кононенко, заступник директора з виробництва О. Загной, головний державний інспектор Криворізької ДІПБОП у металургії О. Глущенко і технічний директор О. Ягубов. Фото автора

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

№ 7 (169) /2008

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої) Розповідь про те, як лідер став аутсайдером Закон завтрашнього дня. А працювати потрібно сьогодні Лебеді прилітають тільки до чистої води... Які та для чого «качає права» профактив? Чи є безпека праці наріжним каменем? Усвідомлювати свою відповідальність за долю підлеглих Чи варто брати на себе чужі «гріхи»? Охорона праці — поза навчальними планами?

ІГОР ПАРФЕНЮК ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ КАТЕРИНА ЦВІГУН НАДІЯ БЕЗУГЛА В. ТУРЯНИЦЯ П. СМОЛІЙ ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК ВАДИМ КОБЕЦЬ

3 6 8 10 12 13 15 16 18

Безпека праці С. ЛИЗАНЧУК М. ЄРОПУНОВ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК М. СИРОТЕНКО А. СКРИПНИК М. ДАНЧИШАК, Л. МИХАЛЕВИЧ

Підвищенню безпеки праці на вугільних шахтах — першочергову увагу Головне — посилити важелі впливу Поклади — не тільки багатство, а й відповідальність Не виправдали довіри Причина — не тільки «стан сп’яніння» Пройшло кілька років, а ситуація не покращилася Канат не винен У пошуках істини Катастрофа, що сколихнула Європу

21 23 24 26 28 28 30 31 32

Школа інженера з охорони праці М. ФЕДОРЕНКО В. ТУРЯНИЦЯ

Безпечна експлуатація будівельних підвісних колисок Щоб вціліти після... «Сальто»

34 36

Медицина праці СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАДИМ КОБЕЦЬ

Коли за справу беруться разом Лікування хворих потребує особливої уваги

37 38

Соціальний захист Р. ЗАМКОВИЙ, Б. СКАКАЛЬСЬКИЙ Реабілітація інвалідів: проблеми та шляхи їх вирішення ГЕННАДІЙ ЩУРОВ Страхувати від нещасних випадків та запобігати їм

41 42

Офіційний розділ Слідами наших публікацій Людина та її справа За листами читачів

45 47 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки фото Є. КАПІЩУКА © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.07.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 10 458 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 20 632 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович — начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

289 70 09

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович —

РЕФОРМИ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ рем’єрAміністр України Юлія Тимошенко побуваA ла з одноденною робочою поїздкою в Луганській області. У супроводі Міністра вугільної промисловості В. ПолA тавця, керівників вугільного об’єднання, народних депуA татів України глава уряду спустилась на горизонт 980 м шахти імені Фрунзе ДП «Ровенькиантрацит», де поспілA кувалася з працівниками шахтної зміни. Прем’єрAміністр вважає, що починати реформувати вугільну галузь необхідно з ознайомлення з працею шахтарів. «Спустившись у шахту, я набралася вражень на п’ять років роботи для того, щоб підняти цю галузь»,— заявила Юлія Тимошенко. Вона відзначила, що незваA жаючи на те, що на шахті імені Фрунзе створені найкраA щі умови праці, але навіть за таких умов — це пекельна праця. «У мене таке враження, ніби я спустилася до ядра Землі, де неможливі для нормальної роботи температуA ра, вологість, запиленість, але люди там працюють і даA ють Україні вугілля»,— підкреслила вона. Водночас глава уряду висловила жаль, що за 17 роA ків вугільна галузь знизила свою ефективність у два раA зи, а велика кількість шахт ліквідована. Прем’єрAміністр України визначила чотири основних пропозиції з реформування вугільної галузі — це підвиA щення вартості видобутого вугілля; перебудова інвестиA ційної політики, яка передбачає залучення приватного капіталу шляхом приватизації шахт; необхідність приA брати з вугільних підприємств посередників та підвищенA ня зарплати гірникам. Як бачимо, приведення рівня оплати шахтарської праці до європейських стандартів є однією із складових реформування вугільної галузі. Для цього уряд має намір провести експеримент — ввести почасову оплату праці шахтарів на окремих, особливо небезпечних шахтах. «Ми спробуємо відпрацювати почасову оплату праці, але в той же час усі нововведення впроваджуватимемо обережно і поступово»,— сказала Юлія Тимошенко. Перехід від відрядноAпреміальної до почасової оплаA ти праці повинен також підвищити безпеку шахтарської праці. Оскільки рівень заробітної плати більше не залеA жатиме від кількості видобутого вугілля, шахтарі зможуть суворіше дотримуватися передбачених технологій, що у свою чергу підвищить рівень безпеки шахт.

П

відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — 289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 724 22 13

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ@100, вул. Попудренка, 10/1. E@mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Коротким рядком З метою реалізації комплексних заходів щодо зниження рівня виробничого травматизму та профзахворювань працівників за ініціативи теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області та облСЕС Вінницькою обласною радою затверджено регіональну програму покращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008—2011 рр. На виконання заходів програми з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України і Держбюджету заплановано виділити понад 1 млн. грн. *** Під час планової перевірки будівельних майданчиків Чернігова, проведеної співробітниками теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області, виявлено порушення під час виконання будівельних робіт. Найбільш типові з них — відсутність проектів організації будівництва або неякісні технічні рішення щодо забезпечення безпеки виконання робіт, відсутність висновків технічної експертизи на відповідність робочих проектів вимогам нормативно3правових актів з охорони праці. Такі порушення характерні для ВАТ «Київміськбуд32», ДП «Укрсівербуд», ЗАТ «ДБК», ТОВ «Житлобудсервіс». *** Органи прокуратури Донецької області посилили нагляд за додержанням законодавства про охорону праці неповнолітніх. Зараз у виробництві перебуває 10 кримінальних справ у зв’язку з порушенням трудових прав дітей, внесено 18 подань і 17 протестів. На користь неповнолітніх стягнено понад 20 тис. грн. незаконно утриманої заробітної плати. Перевірки продовжуються.

ПРО ХІД ВИКОНАННЯ Саме такій темі були присвячені парламентські слу хання, які відбулися 6 червня у Верховній Раді України. Європейська соціальна хартія (переглянута) мала на меті сприяти підвищенню рівня соціальної захищеності насе лення України, адаптації національного законодавства до європейських норм і стандартів.

Є

вропейська соціальна хартія — один з основоположних міжнародних договорів щодо трудових та соціальних прав людини та контролю за їх додержанням — була прийнята Радою Європи у 1961 р. Україна підписала цей акт 2 травня 1996 р. Проте вже з 3 травня 1996 р. у Страсбурзі було відкрито для підписання Європейську соціальну хартію (переглянуту), яка за своїм змістом є більш досконалим міжнародно-правовим актом, містить ширший перелік соціальних прав (31 гарантоване право, з них 12 — нових) і має більш демократичний механізм приєднання до неї порівняно з Хартією 1961 р. Україна підписала Європейську соціальну хартію (переглянуту) 7 травня 1999 р. З того часу виконавча влада розглядала питання, пов’язані лише з цим договором. Хартію було ратифіковано 14 вересня 2006 р., набула чинності в Україні з 1 лютого 2007 р. Україна приєдналася до 27 статей та 74 пунктів Хартії. Станом на травень 2008 р. Хартію підписали усі 47 країн — членів Ради Європи, а ратифікували — 39. Відповідно до механізму контролю за додержанням прав, передбачених Хартією 1996 р., до 31 жовтня 2008 р. Україна має подати на розгляд Ради Європи свою першу доповідь щодо застосування ст. 3 «Право на безпечні та здорові умови праці», ст. 11 «Право на охорону здоров’я», ст. 14 «Право на користування послугами соціальних служб», ст. 23 «Право осіб похилого віку на соціальний захист», ст. 30 «Право на захист від бідності та соціального відчуження». Вів засідання Голова Верховної Ради України А. Яценюк. У виступах представників від депутатських фракцій у Верховній Раді України, профспілок, роботодавців та інших учасників парламентських слухань порушувалися питання реалізації основних соціальних стандартів та базисних елементів соціального забезпечення в Україні. Йшлося про реформування систем оплати праці, пенсійного забезпечення, підготовки кадрів, розбудову системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, розвиток соціального діалогу та ін.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

З доповіддю за дорученням Кабінету Міністрів України виступила Міністр праці та соціальної політики Л. Денісова. Вона зокрема відзначила, що Європейська соціальна хартія, як і Конвенція про захист прав люди-

ни і основоположних свобод, становить єдиний механізм забезпечення прав людини у Європі. Її положення є складовою частиною системи стандартів Ради Європи у сфері прав людини, що базуються на ідеї відкритого суспільства, повазі прав і свобод людини, забезпеченні верховенства права. Урядом затверджено план заходів щодо виконання положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) на 2007—2010 рр. з постійним моніторингом його реалізації. Розроблено проекти законів України, частину з яких уже внесено на розгляд Верховної Ради України. Серед багатьох соціальних ініціатив уряду були запропоновані зміни до деяких законодавчих актів України щодо посилення вимог до здійснення профілактики виробничого травматизму, страхових виплат та надання соціальних послуг сім’ям загиблих на виробництві. Також підготовлено проект загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008—2012 рр. Міністр праці та соціальної політики констатувала, що без підвищення престижності, безпеки та мотивації до праці, створення економічної зацікавленості роботодавців у розвитку трудового потенціалу та легалізації зайнятості усі зусилля державного регулювання залишатимуться малоефективними. У співдоповіді В. Хара, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, більш детально висвітив проблеми безпеки праці. Він зазначив, що у державі недостатньо реалізується передбачене Хартією право на безпечні та здорові умови праці. Спостерігається негативна тенденція збільшення кількості нещас-

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

них випадків на виробництві зі смертельними наслідками, зокрема, у вугільній, металургійній, хімічній галузях і на транспорті. Крім людських втрат, держава зазнає через це ще й значних матеріальних збитків. Так, у 2007 р. сума на відшкодування шкоди, спричиненої 318 тисячам працівників ушкодженням здоров’я чи в результаті смерті, становила 2,4 млрд. грн. Незважаючи на такий стан справ, в Україні до цього часу немає загальнообов’язкової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Затверджена постановою уряду ще в 2001 р. національна програма була розрахована на 2001—2005 рр., проте не була виконана. Розпорядженням Кабінету Міністрів у 2007 р. термін її продовжено до 1 вересня 2009 р. При цьому змін до національної програми не внесено, нових заходів на 2008—2009 рр. не передбачено. Відсутність такої програми не дає змоги належним чином реалізувати єдину державну політику в сфері охорони праці в Україні. Варто також зазначити, що правила безпеки на вугільних шахтах, з урахуванням вимог європейських норм, введення яких передбачалося спочатку в 2005 р., а потім у 2006 р., Міністерством вугільної промисловості так і не розроблено до цього дня. Однією з причин високого рівня виробничого травматизму є незадовільне фінансування суб’єктами ведення господарства заходів з охорони праці. Відповідно до ст. 19 Закону «Про охорону праці» витрати на зазначені цілі мають становити не менше 0,5% від суми реалізованої продукції, що в переважній більшості випадків не виконується. За даними Держкомстату, в 2006 р. підприємцями реалізовано продукції майже на 2 трлн. грн., а отже, суб’єкти ведення господарства повинні були спрямувати на охорону праці 9 млрд. грн. Фактично такі витрати становили лише 3 млрд. грн. Не кращим чином виглядає й держава, яка зовсім не виділяє кошти на ці цілі бюджетним організаціям. Всупереч вимогам ст. 13, 14 і 18 Закону «Про охорону праці» роботодавці не здійснюють належний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, проведенням медичних оглядів, не проводиться навчання та перевірка знань посадових осіб з питань охорони праці. На підприємствах усіх без винятку галузей мають місце багато фактів приховування випадків виробничого травматизму. Лише Федерація профспілок України минулого року у порядку громадського контролю виявила понад 500 нещасних випадків, прихованих від розслідування та обліку, у тому числі 6 — зі смертельними наслідками. На жаль, ефективність заходів щодо запобігання травматизму, які реалізують відповідні комітети, міністерства та відомства, інші державні контролюючі органи, роботодавці, залишається на низькому рівні, про що свідчить кількість нещасних випадків, яка не зменшується. В. Хара звернув увагу учасників парламентських слухань на те, що Уряд України на прохання показати у звіті реалізовані заходи, програми, плани дій, спрямовані на реалізацію національної політики щодо забезпечення безпеки та здорових умов праці, що стосуються п.

1 ст. 3 Хартії, обмежився заявою, що розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів про затвердження

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

плану правових й організаційно-технічних методів підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки. Проблеми охорони праці знайшли відгук і в роботодавців. Під час свого виступу В. Грищенко, Генеральний директор Федерації роботодавців України, запропонував не заважати бізнесу виконувати свою основну функцію — створення робочих місць з гідними умовами праці та зарплатою, адекватними вимогам сьогодення. С. Українець, заступник голови Федерації профспілок України, звернув увагу присутніх на право працюючих на безпечні та здорові умови праці: «Забезпечити виконання правил техніки безпеки та гігієни праці держава виявилася, на жаль, неспроможною. Причина перша: роботодавці все більше економлять на витратах на охорону праці, більше того, безбожно приховують від розслідування нещасні випадки, що вже сталися на виробництві. Друга причина — слабкий державний нагляд за охороною праці. Наявного штату інспекторів вистачає, щоб охопити ефективними перевірками чверть суб’єктів підприємництва, інші ж органи влади до цієї роботи не залучені. Потрібна послідовна національна політика в сфері охорони праці. Уряд має прискорити затвердження національної програми і вперше за роки незалежності розглянути стан охорони праці на своєму засіданні разом із соціальними партнерами. Більш критичною, ніж зараз, ситуація ще не була». Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак наголосив у своєму виступі, що національне законодавство у сфері промислової безпеки та охорони праці на сьогодні відповідає стандартам Європейської соціальної хартії. Згідно з нормами Хартії в Україні побудовано систему державного нагляду за охороною праці, яка не залежить від будь-яких господарських організацій, громадських об’єднань, політичних формувань, їм не підзвітна і не підконтрольна. Протягом останніх 10 років в Україні спостерігається тенденція до зниження рівня виробничого травматизму, однак він ще надзвичайно високий і не відповідає рівню більшості розвинених країн світу. В країні відбувається стрімке зростання внутрішнього валового продукту, постійно збільшується кількість робочих місць, в тому числі і на об’єктах підвищеної небезпеки, що, безумовно, значно підвищує ймовірність травмування працюючих. І навіть за таких умов Комітет ставить за мету — при сталому зростанні економічної активності рівень виробничого травматизму повинен не тільки не зростати, а й постійно знижуватись. Зрозуміло, що одних тільки наглядових та контролюючих заходів для цього недостатньо. Сьогодні до власників підприємств необхідно застосовувати зовсім інші важелі впливу. Промислова безпе-

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ка та охорона праці повинні стати також економічною категорією, адже Україна чи не єдина країна в світі, де роботодавець хоча і несе персональну відповідальність згідно із законодавством, однак фінансово не зацікавлений у забезпеченні належного стану безпеки і зниженні рівня травматизму. На останньому засіданні Ради національної безпеки і оборони Держгірпромнаглядом були озвучені законодавчі ініціативи, спрямовані в першу чергу на підвищення відповідальності керівника. С. Сторчак торкнувся питань, пов’язаних із дієвістю нагляду за безпекою праці: «Що стосується нещодавно прийнятого, безумовно, прогресивного Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то він у першу чергу повинен стосуватися фіскальних органів. Що ж до нашої роботи, то він принципово суперечить міжнародному законодавству, до речі, ратифікованому в Україні». Потрібен, зауважив він, чіткий механізм застосування міжнародного законодавства, якщо норми національного законодавства йому суперечать. Здійснити ревізію та удосконалити нормативно-правову базу з питань безпеки та охорони праці, підготувати зміни до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» також запропонував В. Яценко, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У заключному слові головуючий А. Яценюк відзначив, що виконання будь-яких соціальних стандартів, у тому числі і виконання Європейської соціальної хартії, залежить тільки від розвитку економіки. Здорова економіка є запорукою високих соціальних стандартів. Тому перше, що повинно бути передбачено в рекомендаціях парламентських слухань, — це макроекономічна стабільність і зростання ВВП, зайнятість населення, продуктивність праці, зниження інфляції. Учасники парламентських слухань відзначили, що багато положень Хартії вже знайшли відображення в українському законодавстві. Інше питання — щодо реалізації цих законодавчих вимог. Потрібно передбачити відповідальність посадових осіб, чиновників усіх рівнів за їх порушення. Для приєднання в майбутньому до всіх статей та пунктів Хартії в Україні вже зараз проводиться робота щодо удосконалення національного законодавства. За результатами парламентських слухань Верховна Рада України повинна прийняти на пленарному засіданні постанову та схвалити прийняті рекомендації з метою подальшої реформи нормативно-правової та

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

РОЗПОВІДЬ ПРО ТЕ, ЯК ЛІДЕР СТАВ АУТСАЙДЕРОМ Однією з сумних реалій нашого сьогодення стала символіч на роль органів місцевого самоврядування у здійсненні держав ної політики в галузі охорони праці. Для виконання цих повно важень, згідно з Законом «Про охорону праці», місцеві ради по винні створювати у складі свого виконавчого органу службу охорони праці. У межах своєї компетенції служба покликана бути координатором роботи структурних підрозділів вико навчих органів рад у цьому напрямі. Проте реально такі служ би створюються далеко не завжди, а ті, що існують, також не завжди знають про істинний стан охорони праці на під приємствах. Сумним прикладом у цьому став Львів. А колись місто та область були засновниками системи управління охороною праці у Радянському Союзі. На жаль, слава лідера залишилась у минулому. У незалеж ній Україні Львів пасе задніх у питаннях охорони праці. Про недалеке минуле та сьогодення у роботі служб охорони праці органів місцевої виконавчої влади і самоврядування Львівщини з нашим власним кореспондентом Ігорем ПАРФЕНЮКОМ вів бесіду начальник відділу охорони праці, використання трудових ресурсів та зайнятості населення Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдерж адміністрації С. Кравченко. На цій посаді він працює з 1995 р. — з часу її заснування.

— Сергію Васильовичу, як створювались служби охоро& ни праці в місцевих органах виконавчої влади та самовря& дування на Львівщині? Чи бу& ли якісь особливості?

— Такі служби в Україні почали створювати після прийняття у листопаді 1992 р. Закону «Про охорону праці». У ст. 34 і 35 Закону йдеться про те, що місцеві органи виконавчої влади і місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці на підвідомчій території. Для цього мають бути створені структурні підрозділи з охорони праці. Необхідність цього була викликана тим, що як у Радянському Союзі, так і після набуття державної незалежності України партійні та місцеві виконавчі органи питаннями охорони праці на територіях особливо не займалися. Адже усі підприємства, установи та організації були у галузевому підпорядкуванні. Після реорганізації (1993 р.) структур охорони праці з 1994 р. процес створення таких служб активізувався, водночас відбувалась реорганізація наглядових органів і створен-

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

ня Держнаглядохоронпраці. Щойно створені служби охорони праці досить активно взялися до роботи, а в деяких областях фактично навіть перехопили ініціативу у наглядових структур. Коли на початку 90-х років минулого століття в органах місцевої виконавчої влади і самоврядування почали реєструватися підприємства, постало питання: а хто для них є органом управління в галузі охорони праці? Оскільки міністерство і відомство для них не указ, а місцеві органи виконавчої влади начебто і повинні контролювати їх роботу, але відповідних структур для цього не мали. На жаль, на Львівщині служби охорони праці почали створювати серед останніх в Україні — у 1995 р. Та й то цей процес відбувався під тиском Західного теруправління Держнаглядохоронпраці та й самого Комітету. Хоча треба зазначити, що у деяких районах області такі служби були створені оперативно. Наприклад, у Жидачівському, а також у містечку Винниках, яке адміністративно входить до складу Львова. Попередній винниківський міський голова

на початку нового століття створив у складі міськвиконкому службу охорони праці. Щоправда, з приходом нового керівництва вона зникла... Найгірша ситуація склалася у містах обласного підпорядкування. І найбільше проблем було у Львові. Але тоді про службу охорони праці у місті не йшлося — її треба було створити принаймні в облдержадміністрації. Коли ж, нарешті, було створено обласний відділ, постало питання про створення служб охорони праці на територіях. На той час відділи охорони праці вже існували практично у всіх районах. Не скажу, що ці структури були повноцінними, оскільки складалися переважно з однієї особи, рідше — з двох. Не було усе гладко, звичайно ж, але нас підтримали голови адміністрацій, у вирішенні цього питання брало участь і теруправління Держнаглядохоронпраці. Так само почалося створення відділів охорони праці в органах місцевого самоврядування міст обласного підпорядкування, яких на той час у нас було 7, а зараз — 9. Невдовзі у шести містах служби охорони праці були створені, лише

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

мери Львова цей процес усіляко ігнорували, посилаючись на відсутність у Законі «Про місцеве самоврядування» відповідних повноважень з охорони праці. Звичайно, тут є упущення з боку нашої законодавчої влади, яка спізнювалась із внесенням відповідних змін до чинних законів — багато років Закон «Про місцеве самоврядування» у цьому сенсі не був відкоригований. Тож на той час керівництво Львова дотримувалось думки, що створення відділу охорони праці у місті не на часі.

— І коли ж цей час мав на& стати?

— Ми усіляко намагалися його наблизити. Щоб змінити ситуацію, написали листи у різні інстанції, залучали теруправління Держнаглядохоронпраці тощо. З часом протидію було подолано і ухвалено рішення про створення у складі Львівського міського управління праці служби охорони праці. До її складу спочатку входила одна особа, потім вдалося збільшити чисельність штату до трьох. Але у Львові зареєстровано близько 60 тис. підприємств та приватних підприємців. У жодному з п’яти тодішніх районів міста не було створено службу охорони праці. Тоді як у кожному районі Львівщини вони існували... Згодом керівництво міста таки почало приділяти більше уваги питанням охорони праці, щоправда, спонукав до цього стан виробничого травматизму. Було залучено компетентні кадри та створено сектор охорони праці. Основне завдання служб охорони праці на територіях — забезпечення реалізації державної політики. Але як цього досягти за умов, коли у нас реєструються тисячі підприємств і приватних підприємців, з-поміж яких є й такі, які взагалі не знають, що таке охорона праці? Їм, у першу чергу, треба це роз’яснювати, починаючи з моменту реєстрації. Якщо раніше людині, щоб стати керівником підприємства, треба було пройти всі щаблі службового росту, то зараз — створю-

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА МІСЦЕВА ВЛАДА ється підприємство, і під час його реєстрації нікого не цікавить, чи орієнтується майбутній керівник у питаннях охорони праці. Про це згадують, коли стається біда. Тому, на мою думку, необхідно, щоб уже з початку створення підприємства його керівник опікувався охороною праці. Щоб представники служби охорони праці місцевої виконавчої влади чи органу самоврядування роз’яснили його елементарні обов’язки, допомогли розробити відповідну документацію, організували проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Буває й таке, що деякі керівники відмовляються займатися охороною праці. Неодноразово вони скаржилися на нас мало не голові облдержадміністрації: чому це наглядові та контролюючі структури «не дають» працювати? Ще раз підкреслюю: служба охорони праці необхідна не тільки у міській адміністрації Львова, але й у районах міста. Адже кожен із нинішніх шести районів за кількістю і населення, і суб’єктів господарювання набагато більший від будь-якого сільського. Тому потреба у цій службі очевидна. Однак за останні роки ситуація у цьому сенсі лише погіршилась — під час реорганізації керівної структури міста служба охорони праці потихеньку зникла. Не з’явилась вона всупереч Закону «Про охорону праці» і у міських районах Львова. На наші неодноразові звернення з цього приводу з відділу економіки міськвиконкому відповідали, що сьогодні забезпечення виконання завдань з охорони праці, відповідно до посадової інструкції, покладено на головного спеціаліста з питань охорони праці та експертиз умов праці відділу управління праці (якого фактично не існує). А створення сектора з питань охорони праці або окремого структурного підрозділу у місті вони вважають неактуальним. Мінялися у нас мери — після

В. Куйбіди ним став Л. Буняк, але ситуація залишалася незмінною. На жаль, і нинішній мер А. Садовий поки що не відчуває потреби у відновленні служби охорони праці. Можливо, його не ознайомили належним чином із ситуацією, можливо, й ми винні, що не змогли переконати у необхідності таких кроків.

— Як справи у місті стосовно виробничого травматизму? Чи є якісь зміни порівняно з поперед& німи роками?

— Найсумніше, що кількість зареєстрованих нещасних випадків на виробництві у Львові збільшується. Про серйозність проблеми, яка дедалі загострюється, красномовно свідчить порівняння статистики 2006 та 2007 років. За рік кількість нещасних випадків збільшилась із 165 до 190, потерпілих — із 178 до 204 осіб. Кількість загиблих також збільшилась — з 8 до 19, а профзахворювань — з 3 до 9 випадків. На пам’яті трагічна загибель 12 листопада 2006 р. будівельників під час роботи на території Львівської цитаделі, коли внаслідок падіння з висоти загинуло троє, а четвертий помер по дорозі до лікарні. Ще один потерпілий став інвалідом. Фактично сьогодні про обсяги будівельних робіт у Львові наглядова структура не знає, а тому й не проводить відповідної профілактичної роботи. Який стан безпеки праці на багатьох підприємствах, також не відомо, оскільки вони часто орендують виробничі площі та обладнання, а інспектори теруправління Держгірпромнагляду фізично не спроможні здійснювати нагляд на всіх цих об’єктах. Про ситуацію там міська влада, на моє глибоке переконання, не знає і не прагне особливо втручатися. Крім того, на більшості невеликих підприємств служба охорони праці відсутня, а між існуючими немає координації діяльності. Тобто міська влада не бере на себе необхідних зобов’язань і не реалізує наданих їй повноважень в

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

галузі охорони праці. Наш обласний відділ не може підмінити собою службу охорони праці кожного міста, адже у нас працює всього, так би мовити, «дві з половиною» людини, якщо врахувати, що начальник відділу переймається ще й питаннями зайнятості населення. Хоча у нас, за розрахунками, має бути сім працівників. Разом з тим треба зазначити, що порівняно з іншими областями України у нас ситуація не найгірша. Серед причин цього, можливо, і те, що нам вдалося зберегти кістяк наших служб у районах області. Не бракує проблем і у служб охорони праці обласної та районних держадміністрацій. З 2000 р. вони входять до складу управлінь праці та соціального захисту населення, які підпорядковані, крім керівництва адміністрацій, Міністерству праці та соціальної політики України, до повноважень якого питання охорони праці не входять. На рівні центральних органів виконавчої влади ці питання не належать до компетенції жодного міністерства, тому й склалося відповідне ставлення до таких служб на місцевому рівні, про що вже неодноразово йшлося і в журналі «Охорона праці». Проте сподіваюсь, що зміни невдовзі з допомогою Держгірпромнагляду таки відбудуться. З часом були реорганізовані наші структури в складі управлінь. Наш відділ об’єднали з відділом, який займається питаннями зайнятості. На користь справі охорони праці це не пішло. Подібні зміни відбулись у містах і районах області. Але найгірше стало в органах місцевого самоврядування, де особливо «відзначився» Львів. Тут провели внутрішню реорганізацію служб. Питання праці передали управлінню економіки Львівського міськвиконкому, забувши про охорону праці. Там у складі департаменту економіки створили відділ праці, хоча охорона праці не належить до категорій економічних — це питання технічне. Під час цієї реорганізації тодішній сектор охорони праці у Львові фактично припинив своє існування. З трьох працівників

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

залишили одного спеціаліста, який займався цими питаннями у 2004— 2006 рр. Проте після чергової реорганізації у міськвиконкомі його практично повністю позбавили повноважень. І закінчилося тим, що цей спеціаліст пішов на інвалідність, і ось вже майже рік його посада у Львівському міськвиконкомі залишається вакантною. До того ж, поки ця людина була місяцями на «лікарняному», її обов’язки взагалі ніхто не виконував. Зараз у всіх містах і районах області служби охорони праці функціонують. Навіть якщо людина і звільняється з роботи, за нашим наполяганням їй обов’язково знаходять заміну. Розуміння ми не знаходимо лише у Львові, у структурі якого служба охорони праці функціонує лише у міському управлінні охорони здоров’я, а в управліннях житлово-комунального господарства та освіти вона практично припинила існування.

— Отже, у Львові вже трива& лий час не виконуються згада& ні статті Закону «Про охорону праці». Як знаходите вихід з цієї ситуації?

— Звичайно, наш відділ разом з колегами з обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань не відгороджується від львівських підприємств. Страхові експерти з охорони праці відділень Фонду, обласні спеціалісти надають їм практичну допомогу, консультації, за кошти Фонду проводиться навчання інженерів з охорони праці підприємств. Але це не вирішує проблеми повністю. До речі, у Львівській області було передбачено створення методичнонавчальних кабінетів охорони праці. З цією метою для Львівського міськвиконкому за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві було придбано різноманітне обладнання на суму понад 30 тис. грн. Кабінет (розрахований на 20—25 осіб) забезпечили меблями та оргтехнікою. Проте після реорганізації міськви-

М

и йдемо в Європу. Тому цілком природно, що й законодавча база у нашій державі мусить спиратися на кращі зарубіжні стандарти, прийняті Міжнародною організацією праці. При цьому не будемо посилатися на досвід тієї чи іншої країни. Наш Закон не є копією якогось зарубіжного. І я абсолютно переконаний, що він потрібний у майбутньому. Але ж ми живемо і працюємо сьогодні. І тут приховано головний конфлікт, який торкається відомого всім моменту, — ставлення роботодавця до охорони праці. Звідси — і стан справ на самому підприємстві, і ставлення до цього державного інспектора нашого наглядового органу. У кожній області, в тому числі і Запорізькій, є великі підприємства (особливо з вкладеним у їхній розвиток іноземним капіталом), де нормою став аудит охорони праці. Як відомо, суть його полягає у тому, що періодично у виробничих підрозділах фабрики, заводу чи комбінату працюють фахівці спеціалізованих організацій, які проводять комплексне обстеження обладнання, дають оцінку його безпечності, перевіряють застосування персоналом на практиці інструкцій, напрацьовують свої рекомендації тощо. Інспектору теруправління тут залишається лише звернути увагу на відповідність організації охорони праці вимогам чинного законодавства. Йому не потрібно відшукувати незаізольовані проводи, неогороджені деталі устаткування, що рухаються, видавати приписи на багато пунктів. На великому підприємстві діє потужна служба охорони праці. Цілком вмотивована в такому разі вимога п. 4 ст. 5 згаданого Закону щодо письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планової перевірки не пізніше як за 10 днів до здійснення цього заходу. Щоправда, вчитуючись у ці рядки, у працівника Держгірпромнагляду (очевидно, і в представника МНС) може виникнути і таке запитання: «А як бути з об’єктами, де не проводиться ау-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Півроку інспекторський склад теруправлінь Держгір промнагляду України працює, керуючись вимогами Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». За цей час ті, хто забезпечує виконання Закону на місцях, вже встигли на практиці оцінити зміст його статей. Враженнями про вплив Закону на наглядову роботу власний кореспондент журналу Леонід БЕЗУГЛИЙ попросив поділитися першого заступника начальника теруправління Держгірпром нагляду по Запорізькій області В. Кучера.

АКТУАЛЬНО

ЗАКОН ЗАВТРАШНЬОГО ДНЯ. А ПРАЦЮВАТИ ПОТРІБНО СЬОГОДНІ дит охорони праці, і несподіваний прихід інспектора може запобігти біді?» Останнє особливо стосується малих (до 50 працюючих) підприємств. А їх тільки у Запорізькій області налічується 21 тисяча! Особливо багато таких підприємств в агропромисловому комплексі. І не є секретом, що там у роботодавця на першому плані не охорона праці. При цьому розмовляти з ним з позиції вимог Закону непросто. Скажімо, надіслав державний інспектор письмове повідомлення про день і час перевірки і сподівається, що перед його приходом там і доріжки підметуть. Але насправді представника державного органу чекає інше. На прохідній налаштованого на перевірку інспектора зустрічає лише охоронець, повідомляючи, що підприємство не працює через брак сировини, хворобу персоналу та інші причини. Розчарований інспектор просить номер телефону директора. Але така інформація виявляється ледве не державною таємницею. Повернувшись в інспекцію, інспектор буде активно шукати вікно у вже розписаному і затвердженому графіку перевірок, аби з другої спроби виконати план роботи. Бувають й інші обставини. Так, термінове завдання прокуратури теруправління не може проігнорувати. Для прикладу: лише протягом трьох місяців цього року тер-

управлінню довелося реагувати на 87 вимог прокуратури, 14 — Служби безпеки України. У середньому кожного дня до цієї роботи було залучено двох інспекторів. А як бути, коли інспектор виявляє порушення, що становить загрозу життю і здоров’ю працюючих? Їхати до Запоріжжя за розпорядженням на призупинення робіт? А якщо за цей час станеться біда? На жаль, Закон «Про основні за-

позапланової перевірки знову лягає на плечі інспектора. І це при тому, що ніхто не скасовує йому запланованих завдань. Ми сподіваємося, що законодавець врахує ті моменти, які визначають можливість невідкладного втручання у виробничий процес з метою запобігання надзвичайним подіям. Бо все одно у разі їх настання всі дивляться у наш бік: «Чому не передбачили, не попереди-

З метою запобігання надзвичайним подіям необхідно внести в Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зміни, що нададуть державному інспектору можливість вільного відвідування підприємства та невідкладного втручання у виробничий про9 сади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» подібні випадки не передбачає. Але ж рішення необхідно прийняти терміново, щоб не сталося непоправне! Будемо відверті: серед тих підприємців, які володіють невеликим виробництвом, ще достатньо таких, що не хочуть працювати у руслі вимог законодавства. У них є капітал, вони його вкладають. Що ж стосується персоналу, то його не навчають питанням охорони праці, там часто-густо не оформляються трудові відносини так, як того вимагає законодавство. І коли трапляється нещасний випадок зі смертельним наслідком, весь тягар

ли?», обминаючи при цьому роботодавця, який просто не бажає брати на себе відповідальність за те, що сталося. Державний інспектор з нагляду за промисловою безпекою та охороною праці також сподівається, що до виконання згаданого Закону залучаться й інші органи влади, особливо на рівні місцевого самоврядування, взявши на себе хоч частинку відповідальності. Не для показовості — для досягнення успіху в нашій спільній справі! На знімку: заступник начальника теруправління

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЛЕБЕДІ ПРИЛІТАЮТЬ

ТІЛЬКИ ДО ЧИСТОЇ ВОДИ… Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» функціонує досить стабільно, нарощуючи обсяги ос новної діяльності та підтримуючи в працездатному стані внутрішню інфраструктуру. Пропускна спроможність порту — 40 млн. т вантажів на рік. Обсяги вантажопере робки за останні роки ста більно зростають, відповідно збільшилась і кількість робо чих місць. Завдяки заходам, що вживаються, намітилася по зитивна тенденція до знижен ня рівня виробничого травма тизму. Про роботу з охорони праці порту, проблеми й плани на майбутнє розповідає нашому власному кореспондентові Ка терині ЦВІГУН начальник пор ту Микола Павлюк.

— З чого починається охорона праці для людини, яка прийшла в порт уперше? Я прийшов у порт у 1960 р. працювати вантажником. Пам’ятаю, нас, новачків, ще під час одержання перепусток ознайомили з правилами поведінки на території порту. Потім був докладний інструктаж у кабінеті охорони праці, а потім — усі необхідні види інструктажів і навчання. З тих пір минуло багато часу, я закінчив інститут, довелося попрацювати стивідором, головним диспетчером, був заступником начальника порту, та з перших днів засвоїв, що додержання вимог безпеки на причалах порту — справа першорядної важливості. Я працював начальником порту в 1985—2002 рр., потім був народ-

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

ним депутатом України. А з 2005 р. повернувся на посаду начальника рідного порту. Тому з упевненістю можу стверджувати, що за останні 10—15 років у порту склалися оптимальна структура управління, певна практика, традиції та підходи до вирішення питань забезпечення безпеки праці. Вживаються конкретні заходи щодо удосконалення організації безпечного виконання робіт. Думаю, що сьогодні, враховуючи реальну обстановку та вихідні передумови, що формують небезпечні ситуації, а також характер виробництва, повністю виключити травми на виробництві складно. Але шукати шляхи вирішення працеохоронних проблем необхідно. Для того, щоб проводити цілеспрямовану політику з питань ство-

рення безпечних умов праці, наші фахівці розробили СУОП. У рамках системи повсякденна діяльність здійснюється за допомогою загальноорганізаційної роботи, проведення навчання та перевірки знань безпечних прийомів робіт, інструктажів з охорони праці, стажування робітників-початківців і фахівців під керівництвом досвідчених наставників. Крім того, ведеться нормативноправове та інформаційне забезпечення, поліпшення умов праці, приведення їх до нормативних вимог. На комплексні заходи, спрямовані на поліпшення стану охорони праці, у 2007 р. було заплановано близько 2,9 млн. грн., фактично витрачено більш як 3,6 млн. грн. Відповідно до Положення про постійний контроль за охороною праці в порту проводиться контроль з охорони праці: щоденний, щомісячний, щоквартальний, починаючи з робітника чи докера-механізатора і закінчуючи заступником начальника порту. Стан охорони праці в цілому по порту, результати діяльності підрозділів, причини порушень і травматичні ситуації, що випливають з цього, ретельно аналізуються. Ці питання обговорюються на всіх виробничих нарадах — щоденних диспетчерських, явочних, на засіданнях трудових колективів. Наприкінці кожного кварталу служба охорони праці, діяльністю якої переймається заступник начальника з охорони праці порту О. Коваленко, надає докладне аналітичне повідомлення з відповідними пропозиціями та постановкою завдань на наступний період. І ще один підсумок роботи за квартал — матеріальне й моральне заохочення працюючих, які добилися позитивних результатів з охорони праці та профілактики травматизму. В 2007 р. було заохочено 12 виробничих колективів — 62 особи. На території порту працює велика кількість підприємств та організацій різних форм власності. Найбільші з них — орендні, що виконують вантажні операції, так звані стивідорні компанії. На жаль, там у 2007 р. було зареєстровано 27 травм. Ретельне розслідування обставин і причин нещасних випадків, а також їх

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

наступний аналіз дає змогу намітити й здійснити конкретні запобіжні заходи. Служба охорони праці порту постійно проводить вступний інструктаж з охорони праці з працівниками цих компаній. Крім того, ми здійснюємо технологічний нагляд за безпекою виконання вантажних робіт стивідорними компаніями, а також технічний нагляд за утриманням у справному стані устаткування і об’єктів, що переведені в оренду й експлуатуються цими підприємствами. Для нас свята справа — навчання з питань охорони праці. На базі Одеського інституту післядипломної освіти керівних працівників і фахівців водного транспорту України кожні три роки проходять навчання та перевірку знань з охорони праці начальник порту, його заступники й помічники, головні фахівці служб, відділів та підрозділів, посадові особи, до обов’язків яких входить організація виконання робіт підвищеної небезпеки. У 2007 р. навчання та перевірку знань пройшли 803 керівних працівники з числа ІТП. Усі при прийнятті на роботу проходять попередній медичний огляд. Щороку, за затвердженим графіком, проводиться періодичний медогляд робітників та службовців, зайнятих на роботах з несприятливими умовами праці. На підприємстві діє спортивний комплекс, у якому є спортивний і тренажерний зали, сауна, фітнес-центр. Функціонують 15 секцій оздоровчого напряму. Все це в комплексі привело до того, що в порту з 1997 р. немає професійних захворювань. Усі портовики забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. У кожному підрозділі є гардеробні, кімнати відпочинку, приймання їжі й душові. Кабінет охорони праці ми постійно поповнюємо нормативною довідковою, спеціальною літературою. Підрозділи забезпечені інструкціями з охорони праці за професіями, видами виконуваних робіт, з безпечної експлуатації устаткування. Тільки впродовж 2007 р. розроблено, перероблено і приведено у відповідність до діючого Положення про розробку інструкцій з охоро-

6 ЛИПНЯ — ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ МОРСЬКОГО ТА РІЧКОВОГО ФЛОТУ ни праці понад 100 інструкцій. На всі види вантажно-розвантажувальних робіт фахівцями виробничого комплексу технологічного забезпечення розробляються робочі технологічні карти. Службою охорони праці розроблено ряд стандартів підприємства, що регулюють загальні питання організації охорони праці. У порту організовано систематичне проведення щорічного технічного огляду об’єктів, машин, механізмів і устаткування. Техніка, що відпрацювала нормативний термін експлуатації, проходить експертне обстеження в спеціалізованих організаціях. За результатами експертизи приймаються рішення про можливість її подальшої експлуатації. У листопаді 2007 р. було отримано дозвіл Держгірпромнагляду на виконання 36 видів робіт і експлуатацію 15 об’єктів, машин і механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Серйозна увага в порту приділяється питанням удосконалення технології перевантажувальних робіт. У нас переробляються нафтопродукти й газ, рослинна олія, технічні масла, металопродукція, навалочні й зернові вантажі, цукор-сирець, рефрижераторні вантажі тощо. Впровадження магнітів у комплекті з розворотними пристроями на металопродукції, кантувачів, автоматичних захоплювачів дає змогу виконувати стропування-розстропування вантажів без перебування людини в небезпечній зоні. Сьогодні вантажопотоком, що найбільш динамічно розвивається, є контейнери — щорічний приріст контейнерообігу порту становить більш як 30%. Одним із сучасних напрямів розвитку нашого порту ми бачимо розширення й удосконалення роботи за допомогою логістичного центру, що зветься «Сухий порт» (ТОВ «Євротермінал»). Центр займає площу понад 10 га. Тут формується комплект вантажів для переправляння на судно — суднова партія. Дуже зручно і для населення, і для підприємства. Це суттєво розванта-

жує площі порту, при цьому набагато знижується ймовірність порушення вимог безпеки під час складування через перевищення висоти складування вантажів, зменшуються навантаження на складські площі. Крім того, зменшується кількість вантажного транспорту в порту, що значно знижує ймовірність ДТП і пов’язаних з ними травм. У 2007 р. через «Сухий порт» пройшло 100 235 автомобілів. Логістичний центр «Сухий порт» продовжує розвиватися, з цією метою ми залучаємо інвесторів. Для транспортного зв’язку «Сухого порту» з контейнерними терміналами Одеського порту будується естакада з подальшим продовженням на окружну дорогу, що дасть змогу згодом зменшити кількість вантажного транспорту на вулицях Одеси й тим самим знизити рівень забруднення повітря. Ми продовжуємо приділяти увагу впровадженню у виробництво нових технологій та проектів, що дає змогу підприємству не допускати негативного впливу на навколишнє середовище. Порт цілком готовий до захисту моря від можливого забруднення, в тому числі у випадку аварійного розливу нафтопродуктів. У нас є збирачі забруднених вод, нафтосміттєзбірники, бонові огородження, портативний нафтозбиральний пристрій «Пауэрвак» для зачищення причалів і берегової лінії. А доказом того, що незважаючи на активне судноплавство та вантажні операції, вода в акваторії порту залишається чистою, є те, що в ній було виявлено 548 видів різних мікроорганізмів та 26 видів риб. З 2000 р. в акваторії порту регулярно зимують лебеді, а останнім часом частими відвідувачами стали чорноморські дельфіниафаліни. Тобто політика з охорони праці, що проводиться в порту, забезпечує впевнений рух підприємства до створення безпечних і нешкідливих умов праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОФСПІЛКИ

ЯКІ ТА ДЛЯ ЧОГО

«КАЧАЄ ПРАВА» ПРОФАКТИВ? Зводити докупи клопоти профспілок довкола охорони праці — химерне заняття. З одного боку, робота начеб то і є: участь у розслідуван ні нещасних випадків беруть, перших керівників підприєм ства чи організації заслухо вують, приховані нещасні ви падки виявляють… З іншого, результат — там, де проф активісти йдуть у фарва тері роботи теруправлінь Держгірпромнагляду, регіо нальної виконавчої дирекції Фонду соціального страху вання від нещасних випадків на виробництві та профзах ворювань, обласних СЕС, про куратури тощо. А чи є наго да говорити про роботу влас не профспілок у царині охо рони праці? І наскільки у них вистачає можливостей про водити справді незалежну і принципову роботу? Відповідь на ці та інші за питання сподівалися знайти на пленарному засіданні між галузевої ради Дніпропет ровського об’єднання проф спілок.

Д

оповідач — заступник голови обласного об’єднання профспілок Ю.Чернов — відразу вдарив на сполох: за останні чотири роки помітного поліпшення умов і охорони праці на підприємствах і в організаціях області не сталося. Чи є підстави для такого висновку? Так. Майже 37% працівників зайняті в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам. На більшості підприємств майже 70% основних фондів вичерпали свій ресурс. Крім того, не додержуються періодичність і порядок капітальних ремонтів технологічного обладнання. Проектна документація на будівель-

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

но-монтажні та ремонтно-будівельні роботи неякісна або взагалі відсутня. В окремих галузях майже зруйновано вертикаль управління охороною праці. Низький рівень знань з питань охорони праці у керівників та спеціалістів. Як наслідок — зростає профзахворюваність. У 2007 р. складено 1104 акти за формою П-4. Це на 70 більше, ніж у 2006 р. Що стосується травматизму на виробництві, то, за даними обласного об’єднання профспілок, картина така: 2006 р.— 1935 нещасних випадків, 2007 р.— 1825. Та Ю.Чернов підкреслив: зниження рівня травматизму — це результат не стільки підвищення рівня безпеки праці, а — приховування значної кількості нещасних випадків від розслідування чи визначення їх як не пов’язаних з виробництвом. Значно категоричнішим у своїх висновках був керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці ФПУ В. Якібчук. Він закликав присутніх не тішитися досягнутим зниженням рівня виробничого травматизму. Спираючись на певні міжнародні схеми обрахунків, він заявив, що на Дніпропетровщині фактичний рівень виробничого травматизму вищий у десятки разів. Виступаючий переконаний: псує реальну статистику гонитва Держгірпромнагляду за справними показниками, внаслідок чого інспектор не зацікавлений у виявленні прихованих нещасних випадків. Коли держава урівняє права профспілок з правами Держгірпромнагляду, то вони покажуть реальний стан справ. Не будемо перейматися категоричністю київського гостя. А ось тема прав і обов’язків профспілок у галузі охорони праці — на часі. За останні роки вона стала справжньою ідеєю-фікс цього громадсько-

го утворення. Однак профактивісти різних підприємств області, взявши слово для виступу, охоче розвивали будь-яку тезу доповідача, тільки не ту, що стосується прав і обов’язків. Випадково? Сьогодні формально у профспілок достатньо відповідних повноважень, закріплених статтею 41 Закону «Про охорону праці», статтями 21, 28 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статтею 247 КЗпП. Але питання в тому, як вони реалізуються. Не секрет, що найдієвішою була і залишається технічна інспекція праці, котра з відповідними держструктурами фактично уособлює профспілковий захист життя і здоров’я людини на робочому місці. Що ж стосується низових профспілкових організацій, то, як прозвучало на зібранні, для більшості з них контроль за виконанням ст. 19 Закону «Про охорону праці» (у ній йдеться про фінансування охорони праці) не став правилом. Вони, як і раніше, ступають слід у слід за роботодавцем, не насмілюючись зайняти принципову позицію. І це не дивно. Адже голови профкомів підприємства, цехів, а тим більше профгрупорги прямо залежать від керівника підприємства. Тож ніхто з них не зацікавлений у загостренні стосунків, бо це, як правило, обертається втратою певного соціального становища і пов’язаних з ним преференцій. Не можна також не визнати, що очевидна пасивність профактиву відверто дратує рядового члена профспілки. Про це він заявив на небагатолюдних, але гучних першотравневих демонстраціях у ряді регіонів країни, спрямованих проти політики керівництва ФПУ. Зрозуміло, що за таких обставин потрібно інтенсивно рухатися не тільки в напрямі пошуку нових форм і методів роботи, але й прагнути до сміливих структурних змін. До їх пошуку закликали і керівники міжгалузевої ради профспілок. На жаль, у залі було багато сивочолих голів і мало конкретних пропозицій, які б відповідали потребам сьогодення. Пожвавити ситуацію взявся начальник теруправління Держгір-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

промнагляду по Дніпропетровській області А. Кожушко, за плечима якого, до речі, багаторічний досвід роботи на посаді технічного інспектора праці. Він переконаний: профспілки можуть і мусять запобігати нещасним випадкам, що стаються з організаційних причин. Сьогодні вони становлять близько 70% у структурі виробничого травматизму на Дніпропетровщині. На багатьох підприємствах, скажімо, у будівництві, транспортних, зайнятих перевезенням пасажирів, у системі освіти, громадського харчування, у переробній галузі взагалі відсутні профспілкові осередки. Дуже складно з гро-

мадським контролем за охороною праці на підприємствах АПК. Начальник теруправління навів ряд прикладів, коли керівники профспілкових організацій підприємств підтримали звинувачення потерпілих у скоєнні ними нещасного випадку, поставили підпис під визнанням того чи іншого нещасного випадку таким, що не пов’язаний з виробництвом. По суті, поза увагою профспілок залишаються працюючі підлітки, від яких надходять скарги до теруправління. Виступаючий запропонував профактиву Дніпропетровщини зробити співробітництво більш дієвим.

За підсумками засідання ради було прийнято відповідну постанову. Серед численних «запропонувати», «організувати», «посилити», «рекомендувати» тощо певною конкретикою відзначається пункт 7, яким передбачено оголосити з 1 червня 2008 р. огляд-конкурс на кращий стан санітарно-побутових умов на підприємствах області під гаслом: «Виробничу санітарію і гігієну — на належний рівень». Що ж стосується посилення впливу низової профспілкової організації на роботодавця, як на основного реалізатора політики в галузі охорони праці та безпеки виробництва згідно з Законом «Про охорону праці»,

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ ...Забути день, коли на ук раїнсько австрійському СП ТОВ «Фішер Мукачеве», що на Закарпатті, сталася тра гедія з верстатником В. Вась ком, у колективі навряд чи зможуть. Адже пішов з жит тя досвідчений працівник, що віддав підприємству шість років, і разом з тим молода людина, в яку було чимало вкладе но, але яка не встигла виконати головної своєї функції — продовжити себе в нащадках. І тіль ки тому, що, освоюючи закордонний верстат — каширувальну установку, призначену для на клеювання плівки на лижі, верстатник понадіявся на притаманну більшості з нас звичку: заходячи в приміщення, зачиняти за собою двері. Зробити таке, перебуваючи у відгородженій сіткою робочій зоні верстата, німецькому робітникові й на думку не спало б. У нас же мен тальність інша. Вона й підвела: після закриття огородження лінія продовжувала працювати, і верстатника, який мав забрати з лінії лижу, що застряла, було затиснуто між робочими частинами устаткування.

ЧИ Є БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАРІЖНИМ КАМЕНЕМ?

А

ле сьогодні мова піде про інше — реакцію і дії роботодавця у форсмажорній ситуації. «Під час першої ж зустрічі з інспекторами державного наглядового органу генеральний директор СП ТОВ «Фішер-Мукачеве» В. Рябич створив атмосферу активного сприяння у з’ясуванні обставин та причин трагедії,— пригадує начальник державної інспекції охорони праці та промислової безпеки Б. Дорош. — Комісії було створено належні умови роботи, надано усі необхідні документи. Відчувалося, що посадовці, причетні до виробничого процесу, щиро хочуть знайти відповіді на запитання: що потрібно зробити для того, щоб у майбутньому таке не повторилося? Тим більше, що кілька років поспіль підприємство працювало без серйозних виробничих

травм...» Розслідування тривало, кожен день додавав запитань, відповіді на які шукали іноді й у гострих суперечках. Було встановлено причини нещасного випадку, що мали організаційний характер: недостатній контроль за проходженням стажування та невиконання вимог інструкції з охорони праці. Комісія з розслідування пов’язала нещасний випадок з виробництвом і назвала винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці. Начальник цеху спортивно-бігових лиж Ю. Коцібан не забезпечив належного контролю за додержанням підлеглим правил та норм охорони праці, виробничої дисципліни, що регламентувалося йому посадовою інструкцією; змінний майстер В. Калинюк не

проконтролював додержання робітником вимог інструкції з охорони праці. Фатальної помилки припустився й сам потерпілий, котрий, не відключивши лінію, зайшов у робочу зону, зачинив за собою двері захисного огородження та спробував дістати лижу, що не дійшла до упору, чим порушив вимоги інструкції з експлуатації каширувальної установки типу А002.00, що категорично забороняє видаляти деталі під час її роботи та закривати за собою огородження, не вийшовши з робочої зони. Було розроблено також заходи, спрямовані на запобігання аналогічним трагедіям. Передбачалося ознайомити з обставинами та причинами нещасного випадку зі смертельним наслідком усіх працівників ТОВ «Фішер-Мукачеве»; про-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

вести позаплановий інструктаж з питань охорони праці з робітниками та позапланове навчання з тими, хто зайнятий на обслуговуванні лінії каширування, та всіма змінними майстрами цеху виробництва спортивно-бігових лиж. Головне ж — до відновлення робіт на лінії каширування головного механіка підприємства О. Масаловича та механіка цеху С. Виговського було зобов’язано встановити додаткове огородження в зоні завантажування плівки та додаткові засоби захисту.

— Але на цьому фахівці підприємства не зупинились,— констатує Б. Дорош.— Служба охорони праці також запропонувала ряд заходів: над входами до робочих зон лінії вивісити додаткові застережні написи; обладнати світловою сигналізацією двері; встановити автоматичне блокування траверси при відчинених дверях. Усі вказані заходи було виконано. Важливо, коли роботодавець усвідомлює свою відповідальність за за& безпечення належного рівня безпеки на підприємстві. На «Фішер&Мукачеве» з цим, зда& ється, склалося...

— Хоч ТОВ «Фішер-Мукачеве» у створенні безпечних умов праці на фоні більшості підприємств регіону й раніше було на передових позиціях,—додає позитивного «фактажу» начальник відділу охорони праці ТОВ «Фішер-Мукачеве» Т. Гутник,— сьогодні в нас роботу щодо створення безпечних умов праці оголошено наріжним каменем соціальної політики. Устаткування на виробництво завозиться найсучасніше. На навчанні з метою його освоєння теж не економимо: кошти виділяються як на навчання на місці, так і на закордонні стажування. Підвищенню фахового рівня працівників з боку адміністрації — повсякчасна підтримка. Згідно зі ст. 19 Закону «Про охорону праці» (вона передбачає для підприємств усіх форм власності та фізичних осіб, що використовують найману працю, витрачати на охорону праці щороку

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

не менше 0,5% від суми реалізованої продукції) в минулому році було освоєно майже 4 млн. грн. На придбання засобів індивідуального захисту виділено понад 515 тис. грн. Обіди за одну гривню в заводській їдальні, підвезення до місця роботи, медичні та побутові послуги — все з турботою про працівника, якої забагато, на мою думку, бути не може. Та чи кожен роботодавець сповідує таку доктрину? Як не сумно це визнавати, але поки що ні. На підтвердження цього — наступна історія. 25-річна А. Акуленко прийшла працювати помічником верстатника у ТОВ «Алеф», що розташоване у Сваляві, 12 жовтня минулого року. Пропрацювала три місяці, і — травма... Ставши до роботи у першу зміну 16 січня 2008 р., вона разом з верстатницею В. Туряницею одержала завдання від майстра цеху на виготовлення лущеного шпону. В обов’язок помічника верстатника входило подавання лущеного шпону для обрізання та відбирання заготовок з-під гільйотинних ножиць. Скориставшись тим, що старша колега пішла на технологічну перерву, А. Акуленко почала нарізати відходи шпону для власних потреб. Пачку з п’ятьма листами шпону вона притисла лівою рукою до столу верстата, а правою рукою та лівим плечем натиснула кнопки опускання та піднімання притискача і рубального ножа. У результаті таких дій опустилися притискач, який притиснув пальці лівої руки разом з листами шпону, і рубальний ніж, який відсік робітниці кінчики пальців лівої руки. Комісія дійшла висновку, що нещасний випадок стався внаслідок порушень організаційного характеру, винні в яких директор ТОВ «Алеф» М. Сливка, котрий допустив експлуатацію несправного верстата; майстер цеху І. Гебеш, що не проконтролювала додержання працівниками вимог охорони праці, виробничої та трудової дисципліни; верстатниця В. Туряниця, котра не вимкнула верстат, пішовши на тех-

нологічну перерву, і сама потерпіла, що на власний розсуд виконувала роботу, яка не мала ніякого відношення до виробництва.

— Прикро вразило ставлення керівництва підприємства до виконання заходів, спрямованих на усунення причин нещасного випадку,— розповідає Б. Дорош.— Якби ро& ботодавець, завдавши шкоди здоров’ю працівника, був зо& бов’язаний відшкодовувати витрати Фонду соціального страхування від нещасних ви& падків.., тобто ніс матеріальну відповідальність, якби діяв ме& ханізм диференціації страхо& вих внесків залежно від стану безпеки виробництва та рівня виробничого травматизму, ми могли б розраховувати на більш відповідальну реакцію. А так — і сьогодні в цьому товаристві не проведено експертизу обладнання підвищеної небезпеки на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та не одержано дозвіл Держгірпромнагляду на його експлуатацію. Довелося звернутися з поданням до прокуратури Свалявського району. ...Україна — єдина країна у світі, яка звільнила власників від матеріальної відповідальності за стан безпеки і травматизму на виробництві. З метою зміни ситуації у цій сфері Держгірпромнагляд підготував і подав до Кабінету Міністрів ряд законодавчих ініціатив. Серед них — внесення змін до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», виключення Комітету зі сфери дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» як такого, який перешкоджає інспекторам нагляду перевіряти підприємства, що суперечить міжнародному праву; внесення доповнень до Адміністративного кодексу України з метою збільшення розмірів штрафів за невиконання вимог з промислової безпеки та охорони праці. Ці кроки, образно кажучи, співзвучні народній мудрості: любиш коня по-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЛЮДИНА ТА ВИРОБНИЦТВО

УСВІДОМЛЮВАТИ СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬ Близько 30 років працює старшим виконробом філії «Тернопільська дорожньо мостова дільниця», що входить до складу Тернопільського облавтодору, Петро Семенович Смолій. Упродовж цього часу під його керівництвом споруджено 89 мостів та 23 шляхопроводи. Зав дяки чіткій організації праці, успішному вирішенню питань, пов’язаних зі створенням здо рових і безпечних умов праці, у філії за останні 13 років не було зареєстровано жодного неща сного випадку чи професійного захворювання. Про те, що конкретно робиться для запобіган ня виробничому травматизму на рівні безпосереднього організатора виконання робіт, і роз повідає П. СМОЛІЙ.

Б

удівництво дорожніх споруд відрізняється від будівництва інших об’єктів тим, що воно здебільшого має безперервний технологічний процес, особливо коли проводиться бетонування свердловин методом вертикального переміщення бетонолитної труби (з укладанням бетону під воду), бетонування ригелів, насадок тощо. Оскільки виконання таких робіт пов’язано з використанням електрифікованого інструменту (вібраторів, шліфувальних машин, відбійних молотків, електропил, електродрилів), то робимо все можливе для створення умов для безпечної експлуатації цих машин, утримання їх у належному стані. Ці питання вирішуються шляхом навчання робітників вимогам електробезпеки, вимірювання опору ізоляції електроінструментів тощо. З огляду на безперервний цикл роботи вживаємо заходів щодо освітлення в темну пору доби робочих місць, проїздів і підходів до них. При цьому робимо все, щоб освітленість була рівномірною по всьому фронту робіт і достатньою для їх виконання, інакше в процесі виконання тих чи інших операцій можна чогось не догледіти, що, в свою чергу, негативно позначиться на надійності об’єкта чи створить передумови для травмування працівників. Виходячи з вимог електробезпеки, для зовнішньої відкритої електропроводки на будівельному майданчику використовуємо кабель та ізольований провід, підвищуючи їх на надійних опорах так, щоб нижня частина проводу перебувала на висоті не менше ніж 2,5 м над робочим місцем, 3,5 м —

над проходами і 6 м — над проїздами. Для керування електричними мережами забезпечуємо можливість їх знеструмлення в межах дільниць роботи. Під час спорудження мостів і шляхопроводів виконується 26 видів робіт підвищеної небезпеки, тому роль молодшого командира виробництва — керівника робіт — у здійсненні контролю за додержанням працівниками вимог нормативноправових актів з охорони праці важко переоцінити. Взяти, до прикладу, таку операцію, як забивання

снаряд мають підніматися окремо. Щоб уникнути розгойдування та крутіння палі під час її піднімання і встановлення в защемлення, використовуємо відтяжки. Працівники, які при цьому утримують їхні кінці, перебувають на безпечній відстані від закріпленого залізобетонного виробу, яка повинна бути не меншою як висота палі плюс 5 м, інакше може статись непоправне. Не менш небезпечним є виконання робіт, що пов’язані з переміщенням елементів конструкцій, особливо тоді, коли воно здійснюється дво-

Керівник робіт, який усвідомлює відповідальність за долю своїх підопічних, завжди повинен бути в центрі основних подій, тобто там, де кипить робота, там, де чатує небезпе9 паль. Для того, щоб не сталось перекидання копра, за допомогою якого це робиться, не виникало інших непередбачуваних ситуацій, що можуть створити передумови для травмування працівників, я як керівник робіт спочатку повинен перевірити величину ухилу майданчика, де має встановлюватися ця машина, стан котлованів, куди мають забиватися палі, вежу копра, на якій через неуважність машиніста можуть випадково залишитись незакріплені деталі, інструмент тощо. Встановивши машину у робоче положення, уважно перевіряю, щоб маса палі не перевищувала маси молота. Піднімання палі разом з надітим на неї палебійним снарядом дозволяю лише за умови достатньої для цього вантажопідйомності лебідки. В іншому випадку паля і палебійний

ма вантажопідіймальними кранами. Такі роботи виконуються за нарядами-допусками. Тут потрібно бути максимально зібраним і уважним не тільки в процесі переміщення вантажу, а й на етапі підготовки до виконання цієї роботи. У зв’язку з тим, що головними дійовими особами при цьому є машиністи, то контроль за їхніми діями повинен бути постійним. Одного разу перед початком роботи я не проконтролював, наскільки надійно один з них встановив утригери (лапи), понадіявшись при цьому на великий досвід машиніста. Оскільки один з цих пристроїв, як пізніше з’ясувалося, виявився не защемленим, то під час підйому балки, маса якої становила 28 т, кран почав повільно хилитися на бік. Проте, зосередившись на переміщенні вантажу, що проводилося двома крана-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ми, машиніст цього не помічав. Лише завдяки вчасно поданому сигналу вдалося уникнути аварії… Під час переміщення вантажів доводиться слідкувати за тим, щоб воно не проводилося над робочими місцями. Додержання цієї вимоги безпеки стало обов’язковим правилом після того, як у 1994 р. через деформацію одного з гаків стропи сталося нещастя. Внаслідок аварії тоді було травмовано одного з будівельників, який перебував у зоні переміщення вантажу.

Обов’язковою умовою виконання будівельно-монтажних робіт є використання засобів індивідуального захисту. Додержання цієї норми в нас теж стало обов’язковим правилом, а тому згадане питання, як мовиться, навіть не обговорюється. Той, хто через свою неуважність чи недисциплінованість порушує її, на перший раз позбавляється квартальної премії, на другий — до нього застосовуються більш серйозні заходи впливу. З цього приводу в адміністрації є відповідна домовле-

ність з профспілковим комітетом — ці питання внесено в колдоговір. Необхідність додержання вимог, закладених в інструкціях з охорони праці, мої підлеглі вже давно усвідомили, а тому іноді під час виконання тих чи інших робіт можна було б повністю покластися на їхній досвід, виробничу кмітливість і здоровий глузд, а самому тим часом зосередитися на вирішенні інших питань. Але керівник робіт, який усвідомлює відповідальність за долю своїх підопічних,

НОТАТКИ ЖУРНАЛІСТА

В інтерв’ю журналу «Охо рона праці», опублікованому в шостому номері за цей рік під заголовком «Орієнтир — підвищення рівня промислової безпеки», начальник теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області М. Денисенко, зокрема, зауважив, що головним критерієм оцінки роботи наглядового органу є відсутність виробничого травматизму на підконтрольних підприємствах. Потрібно за значити, що, як не дивно, але так вважають і в деяких інших державних установах, причет них до здійснення державного управління охороною праці. Як на мене, то, висловивши дану тезу, керівник місцевого наглядового органу цим самим узяв на себе відповідальність за стан профілактики виробничого травматизму, причому не тільки на території підприємств, установ та організацій, а й на дорожньо вуличній мережі, де часто внаслідок аварій гинуть і калічаться працівники, а також у випадку виникнення пожеж. Але чи буде корисним такий підхід до справи? Впевнений, що ні. І ось чому.

ЧИ ВАРТО БРАТИ НА СЕБЕ

ЧУЖІ «ГРІХИ»?

Д

ля того щоб територіальні управління могли належним чином впливати на стан виробничого травматизму на підконтрольних підприємствах, необхідно, щоб у їхніх інспекторів була можливість бувати на кожному з них з перевіркою хоча б двічі на рік (за першим разом — видати приписи на усунення порушень, за другим — перевірити їх виконання). Проте з огляду на кількість суб’єктів підприємницької діяльності, яка за ними закріплена, наглядовці можуть це зробити лише один раз на кілька років. А якщо так, то хіба логічно ставити питання так, як це робить М. Денисенко, тим більше зараз, в умовах дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який суттєво обмежив права Держгірпромнагляду? Оскільки рівень виробничого травматизму залежить в основному

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

від того, наскільки ефективно функціонує на підприємствах система управління охороною праці, то при його зростанні голову попелом мав би посипати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд). Відповідно до Закону саме він, а не наглядові органи, повинен допомагати роботодавцям опрацьовувати СУОП, проводити різні профілактичні заходи, спрямовані на усунення шкідливих виробничих факторів, запобігання випадкам загрози здоров’ю працівників, викликаних умовами праці. Саме в його розпорядженні є призначені для цих цілей кошти. Як не дивно, але наскільки мені відомо, ні правління Фонду, ні його виконавча дирекція, на відміну від Держгірпромнагляду, питання про відповідальність своїх нижчестоящих органів за зростання рівня виробни-

чого травматизму в регіонах не ставили і не ставлять. А жаль, бо ж для цього є всі підстави, адже в більшості регіонів його профілактика перебуває на дуже низькому рівні. Рівень виробничого травматизму в регіонах певною мірою залежить і від ефективності СУОП міста, району, області, а тому при його зростанні стурбованість мали б проявляти органи місцевого самоврядування, державні адміністрації, які несуть відповідальність перед своїми виборцями та Законом за реалізацію державної політики в галузі охорони праці. Однак, скажемо відверто, у цих владних структурах питаннями профілактики нещасних випадків їх чиновники переймаються мало. Засідання міських і районних рад з питань безпечної життєдіяльності населення, де мали б обговорюватися обставини і причини нещасних випад-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ків, намічатися заходи щодо їх недопущення в майбутньому, нерідко проводяться формально, рішення, що приймаються, часто, як мовиться, беззубі, нікого і ні до чого не зобов’язують. Не набагато краще працюють обласні ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Нещодавно в одному з регіонів, на території якого було допущено зростання рівня виробничого травматизму, теруправлінням було підготовлено відповідні матеріали для розгляду їх на засіданні цього колегіального органу. Здавалось би, нарешті з’явилася добра нагода для принципової розмови, але в заступника голови обласної державної адміністрації, який очолює раду і мав би задати тон цій розмові, раптом з’явилися інші, важливіші, ніж життя і здоров’я людей, справи, і він навіть не з’явився на засідання. В організації здійснення профілактичних заходів щодо усунення небезпечних виробничих факторів мали б зіграти створені в складі управлінь праці та соціального захисту населення державних адміністрацій служби охорони праці, але Міністерство праці та соціальної політики, яке раніше спрямовувало їхню роботу, перестало перейматися проблемами цієї галузі, мотивуючи тим, що вони, мовляв, не наділені функціями з питань охорони праці. Наскільки мені відомо, і нині долю цих служб остаточно не вирішено. У

зв’язку з невизначеністю багато спеціалістів звільнились з роботи. Одне слово, служби охорони праці місцевих державних адміністрацій зараз переживають не кращі часи, а тому толку з них дуже мало, причому навіть у тих регіонах, де Держгірпромнагляд уклав з держадміністраціями договори про співпрацю. Однак, незважаючи на ці та інші недоліки у проведенні профілактики виробничого травматизму, наглядовці не повинні підміняти в цій справі робочі органи Фонду, відповідні структури місцевих органів влади, тим більше брати на себе відповідальність за настання нещасних випадків. І не тільки тому, що жменьці інспекторів не під силу протидіяти цьому злу, яке, до речі, є наслідком всього того негативного, що відбувається в суспільстві, а й тому, що це буде розхолоджувати тих, на кого покладено таку місію Законом. За глибоким переконанням автора, той, хто покладає відповідальність за стан виробничого травматизму в регіоні на місцеві наглядові органи, поступає недалекоглядно, оскільки свідомо провокує виникнення проблеми, пов’язаної з об’єктивним розслідуванням нещасних випадків, зокрема зі смертельними наслідками. Будемо відвертими: ні рядовому інспектору, ні його безпосередньому начальнику, ні керівникові місцевого наглядового органу не дуже-то хочеться, щоб через наявність нещасних випадків, яким вони не в змозі

були запобігти, їхня робота визнавалася незадовільною. Тому як тільки крива виробничого травматизму стрімко піднімається вгору, в окремих теруправліннях робиться все можливе, щоб її зупинити. Щоб пересвідчитись у тому, що подекуди порушення Закону, які допускають створені місцевими наглядовими органами комісії, стали не такими вже й рідкими, варто ознайомитися з результатами останнього аналізу матеріалів спеціальних розслідувань нещасних випадків, проведеного Держгірпромнаглядом із залученням Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. Виявляється, окремі комісії для того, аби не пов’язати нещасний випадок з виробництвом, вдаються до перекручення фактів, натомість вину за настання нещасних випадків звалюють на потерпілих. Це тим більш прикро, бо в багатьох випадках згадані неподобства здійснюються при потуранні з боку органів прокуратури, місцевої влади та деяких громадських організацій, які відповідно до свого статусу мали б захищати права членів сімей потерпілих — вдів та осиротілих дітей. Мабуть, ні в кого немає сумніву в тому, що такий стиль роботи шкодить справі, примножує смуток сім’ям загиблих, чим підриває в них віру в торжество Закону в нашій державі. То ж чим швидше будуть переглянуті критерії оцінки роботи міс-

ІНФОРМАЦІЯ

НАГОРОДЖЕНО ПОСЛА США

З

гідно з рішенням колегії Держгірпромнагляд нагородив Надзвичайного та повноважного посла Сполучених Штатів Америки в Україні Вільяма Тейлора нагрудним знаком Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «За доблесну службу» І ступеня. Високої нагороди керівник дипломатичної місії в Україні удостоєний за розвиток та удосконалення співробітництва, спрямованого на підвищення рівня промислової безпеки на вугільних підприємствах України, вагомий особистий внесок у впровадження новітніх технологій щодо забезпечення безпеки праці українських шахтарів. Колегія відзначила, що завдяки активній підтримці Уряду Сполучених Штатів і особисто Вільяма Тейлора стосунки між Україною та США у питаннях промислової безпеки і охорони праці розвиваються дуже динамічно. Надзвичайно важливим для Держгірпромнагляду є те, що співпраця має виключно прикладний характер. Колегія також зазначила, що найбільш успішними є спільні проекти, спрямовані на підвищення рівня безпеки праці на вугільних підприємствах України.

2. Зам. №

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ — ПОЗА НАВЧАЛЬНИМИ ПЛАНАМИ?

У

листі працівників кафедри екології та безпеки життєдіяльності висловлюється стурбованість з приводу нехтування керівництвом університету ліцензійних вимог до викладання дисциплін «Охорона праці» та «Безпека життєдіяльності». Зокрема, на факультетах захисту рослин, агрономічному, лісового господарства в навчальних планах для підготовки спеціалістів і магістрів не передбачено вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі». Викладачі кафедри не призначаються консультантами з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та охорони навколишнього середовища у відповідних розділах дипломних робіт або проектів усіх спеціальностей. Їх не включають до комісій з державної атестації бакалаврів, спеціалістів і магістрів усіх напрямів. В університеті щорічно відбувається скорочення годин на вивчення дисциплін кафедри. Організація вивчення нормативних дисциплін з охорони праці здійснюється з порушенням вимог наказу Міносвіти від 02.01.1998 р. № 420 «Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України». Автор цієї статті зустрівся зі скаржниками, які повідомили, що 25 квітня, згідно з рішенням вченої ради університету, на базі кафедри екології та безпеки життєдіяльності розпочато створення нової кафедри екології та біотехнології. Викладання ж дисциплін «Охорона праці» і «Безпека життєдіяльності» вирішено здійснювати на кафедрі тваринництва, з відповідним прикріпленням до неї викладачів цих предметів. Завідувач нині розформованої кафедри кандидат технічних наук, доцент, відмінник освіти України В. Д’яконов повідомив також, що рішення вченої ради університету було ухвалено без жодних обговорень цього питання. Досить несподіване і незрозуміле рішення, якщо врахувати, що на кафедрі, крім зазначених вище загальнообов’язко-

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

Нещодавно до редакції на дійшла копія листа Уповнова женому Верховної Ради Укра їни з прав людини Н. Карпа човій від групи освітян, котрі викладають предмети охо рони праці і безпеки життє діяльності в одному з най старіших сільськогосподар ських вузів країни — Хар ківському національному аграрному університеті іме ні В. В. Докучаєва. Його зміст, подальші кроки працівників редакції стосовно вивчення фактів, які у ньому наведені, гадається, — привід для сер йозних роздумів не тільки керівництва зазначеного ви щого навчального закладу, а й усіх, хто не байдужий до на лежного додержання законо давства про охорону праці. вих, викладалися ще 11 дисциплін, працювали досвідчені фахівці, в тому числі 3 кандидати наук. Сам В. Д’яконов викладає навчальний курс «Охорона праці» понад 30 років. За шість років існування викладачі кафедри підготували 29 методичних розробок і три навчальних посібники. Щороку співробітниками кафедри публікувалося не менше 12 наукових та навчально-методичних праць з питань охорони праці, екобезпеки тощо. Усі викладачі кафедри є членами громадської організації «Спілка викладачів БЖД та охорони праці Харківщини». На базі кафедри кілька років працював науковий гурток з безпеки життєдіяльності. Його члени-студенти брали участь у наукових конференціях, у Всеукраїнських олімпіадах з БЖД і охорони праці, де неодноразово посідали почесні призові місця. Але, вочевидь, усе це не мало ніякої цінності в очах керівництва вищого навчального закладу (далі — ВНЗ). Мало того, що сьогодні у співробітників кафедри відібрали усі на-

лежні їм раніше кабінети й наочні посібники (все це — відтепер власність кафедри тваринництва, що створюється, інших кафедр). Дійшло до того, що співробітників, які перебувають у невизначених правових стосунках із керівництвом, без будьякої мотивації й необгрунтовано, за їхніми словами, позбавили доступу до користування всесвітньою мережею Інтернет у вузівському комп’ютерному центрі. Мовляв, для цього у навчального закладу не вистачає коштів… До викладання дисципліни «Охорона праці» почали залучати не викладачів кафедри, а сторонніх викладачів. Подібне наприкінці поточного навчального року мало місце, зокрема, на кафедрі захисту рослин. В. Д’яконова та його колег обурює те, що з кожним місяцем у нього самого, у його підлеглих без жодних пояснень відбираються навчальні години, що негативно позначається на умовах оплати праці. І це тоді, коли в окремих групах студентів-заочників на вивчення дисциплін «Охорона праці» і «Охорона праці в галузі» відводиться за весь період навчання аж... дві години! Хіба ж не в сільському господарстві відбувається найбільше нещасних випадків на виробництві? Хіба не тому найчастіше гинуть сільські працівники: механізатори й рільничники, що їх вчасно не навчили, не проінструктували як слід їхні безпосередні керівники, спеціалісти середньої ланки — учорашні випускники аграрних ВНЗ? Хіба нікому не відомі ці факти? Добре відомі. Але що вдієш. Руки опускаються, зізнається В. Д’яконов. Тому вже зараз багато хто з викладачів розформованої кафедри самі почали шукати інші місця роботи. Адже не вбачають можливості продовжити нормальну діяльність в ХНАУ імені В. В. Докучаєва. Такими є сновні факти й аргументи, викладені у зверненні. За правилами журналістської етики автор звернувся за коментарями з цього приводу до керівництва ВНЗ. Зокрема, до першого проректора В. Пузі-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ка. У нього, звісно, знайшлося чимало вагомих причин і пояснень, якими й керувалася вчена рада, приймаючи рішення про реорганізацію кафедри екології та безпеки життєдіяльності. По-перше, такому великому сільськогосподарському навчальному закладу, як ХНАУ імені В. В. Докучаєва, почав пояснювати Володимир Кузьмович, де на шести факультетах навчається понад 6 тис. студентів, аби фінансово вижити,— конче необхідно створити повноцінну кафедру екології та біотехнології, яка б не тільки навчала студентів ВНЗ правил захисту довкілля, що вкрай актуально в наш складний час, а випускала б і відповідних висококваліфікованих спеціалістівекологів та біотехнологів. Щодо викладання охорони праці та БЖД, то тут не треба, запевнив В. Пузік, у всьому довірятися скаржникам на чолі з В. Д’яконовим. На кафедрі не було ні професора, ні чотирьох необхідних для її існування кандидатів наук. Жоден з викладачів кафедри не дотягував до необхідного мінімуму годин викладання. Замість 900, визначених нормативними документами Міносвіти, вони мали всього по 750—800 годин лекцій на рік. Тому власне й було прийнято рішення про реформування кафедри. Проте хіба від викладача залежить його педагогічне навантаження?! У рішенні вченої ради університету від 25.04.2008 р. йдеться також, зазначив В. Пузік, про те, що у ВНЗ передбачається «створити нову кафедру охорони праці і безпеки життєдіяльності починаючи з 2009— 2010 рр.». Тому тимчасово викладання цих дисциплін й здійснюється, пояснив він, поки що на кафедрі тваринництва. А до того часу, ще майже два роки, усі студенти вивчатимуть охорону праці з позицій специфіки тваринництва? Чи такі вже там універсальні фахівці викладають, що можуть замінити на всіх факультетах спеціалізовану кафедру? Щодо звинувачень у безпідставному скороченні годин, відведених на читання лекцій з охорони праці, то всі вони не мають підтвердження. Усі навчальні плани з вивчення загальнообов’язкових дисциплін пого-

ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ джені та затверджені спільно з директором Науково-методичного центру аграрної освіти Мінагрополітики М. Хоменком, а також у департаменті аграрної освіти, науки та тваринництва Міністерства освіти і науки.

— Як же так?— дивуюсь я.— У чинному наказі Міністра освіти від 02.12.98 р. № 420 чітко вказано, що вивчення предмету «Основи охорони праці» «для студентів усіх вищих закладів освіти незалежно від рівня акредитації закладу при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» і «бакалавр» на 3 чи 4 курсі для студентів: технічних, будівельних, сільськогосподарських, транспортних, технологічних, а також педагогічних закладів освіти при підготовці фахівців фізики, хімії, трудового навчання» має забезпечуватися обсягом не менше 54 годин. Форма підсумкового контролю знань — іспит. Відповідно на дисципліну «Охорона праці в галузі» для студентів усіх вищих навчальних закладів освіти 3 та 4 рівнів акредитації на 5 курсі має відводитися ще 27 годин лекцій. Разом більше 80 годин. Не так уже й багато, враховуючи обсяг знань, які повинні отримати майбутні спеціалісти. Наказ також передбачає включення окремих розділів (питань) охорони праці до робочих навчальних програм профілюючих дисциплін, контролюючих завдань, програм виробничої та переддипломної практики, а також до дипломних проектів і робіт молодших спеціалістів, спеціалістів і магістрів. До екзаменаційних білетів державних випускних іспитів бакалаврів і спеціалістів — включати окремі питання з охорони праці. Зрозуміло, що консультантами, членами державних екзаменаційних комісій під час захисту дипломних проектів і робіт, прийому державних випускних екзаменів обов’язково мають включатися й викладачі охорони праці. Так, до речі, й відбувається в іншому, добре відомому в регіоні ВНЗ — Харківському інституті механізації й електрифікації сільського гос-

подарства, де давно вже діє повноцінна кафедра охорони праці. Чому ж до цього дуже далеко в ХНАУ імені В. В. Докучаєва? Дві години занять з охорони праці для студентів-заочників… Чи не надто вже це мало?.. В. Д’яконов та його підлеглі не вміють працювати зі студентами. Не прищеплюють їм зацікавленість до оволодіння знаннями з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Ось студенти з неохотою і відвідують їхні лекції або й зовсім їх ігнорують. Такими були пояснення інших керівників університету, які, долучившись до розмови, стали на захист першого проректора, почавши переконувати мене у тому, що в їхньому навчальному закладі усе гаразд. Усі затверджені в двох Міністерствах, яким підпорядковано ВНЗ, навчальні плани неухильно виконуються. Не можуть не виконуватися, адже на те є відповідні перевіряючі органи, і їм слід порушувати подібні питання, а зовсім не представникові засобу масової інформації… Існують, почали пояснювати мені, й планові завдання для самостійного опанування студентами тих чи інших дисциплін. На них також припадає певна кількість навчальних годин. Тому, якщо якимось групам студентів-заочників не вичитали необхідного мінімуму з охорони праці,— то ніякого відтак порушення наказу № 420 в цьому немає. Тим більше в тому, кого призначати консультантами дипломних проектів, членами державних екзаменаційних комісій… Ці питання вчені ради ВНЗ можуть вирішувати самостійно. Звісно, для того щоб розібратися у складному питанні, в конкретному конфлікті, що виник між керівництвом університету та викладачами розформованої кафедри, дійсно існують відповідні державні органи. Роль засобів масової інформації полягає тільки в тому, щоб привернути громадську увагу, в тому числі й цих органів, до наведених фактів. І лише їм одним дано право робити висновки, вживати відповідних заходів реагування. Утім, після спілкування з викла-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

19

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

дачами інших харківських вузів, котрі викладають охорону праці, великого оптимізму стосовно подальшої викладацької долі тих, хто звертався з листом-скаргою, у автора цих рядків не з’явилося. Навіть на кафедрі охорони праці і безпеки життєдіяльності Харківської державної академії міського господарства, яку очолює професор, відомий у регіоні фахівець, яка щороку випускає кілька груп спеціалістів з охорони праці, мені повідомили, що й у її викладачів також постійно відбирають години, відведені на читання лекцій. Предмет «Охорона праці в галузі» так само, як і в аграрному університеті, часто читається студентам на першому або другому курсі, коли вони ще не мають повного уявлення про свій майбутній фах. Складається враження, що відпо-

НАШІ ВІТАННЯ

Від редакції Для об’єктивного з’ясування правочинності позицій обох сторін конфлікту редакція журналу надіслала копію отриманого листа до Міністерства освіти і науки України та отримала від директора департаменту Я. Болюбаша вичерпну відповідь: «Департаментом вищої освіти розглянуто колективне звернення праців ників кафедри екології та безпеки життєдіяльності Харківського національ ного аграрного університету імені В. В. Докучаєва щодо збереження кафе дри. Повідомляємо, що даний навчальний заклад належить до сфери управ ління Міністерства аграрної політики, тому звернення надіслано за належ ністю до цього міністерства. Разом з тим відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України «Про вищу освіту» кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу». Це все. А що ж належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України в цьому вищому навчальному закладі? Чи діє на його теренах наказ № 420? А може, інспекторам Держгірпромнагляду вже пора поцікавитись, як виконується у вищих школах НПАОП 0.00-4.12.05, складовою якого став наказ № 420, в частині обсягів вивчення дисциплін з охорони

П

рекрасний вік — 60 років. Прожити їх не так вже й просто, особливо коли за плечима досвід виробничника та спеціаліста працеохоронної сфери. Саме з такими здобутками зустрічає свій ювілей начальник Криворізького гірничопромислового теруправління О. Чередніченко. Із своїх 60 років 30 він віддав шахтарській справі. У декого слово «шахта» викликає почуття страху, дехто байдужий до цього слова, а для нашого ювіляра слово «шахта» — це життя. Народившись 31.07.1948 р. у сім’ї шахтаря, він підтримав сімейну традицію і пов’язав свою долю з гірничорудною промисловістю. Знання отримав у Криворізькому гірничорудному інституті, а характер загартував в армії. І почав долати нелегкі сходинки трудової кар’єри від гірничого майстра до директора шахти «Першотравнева» виробничого об’єднання «Кривбасруда». Потім працював заступником генерального директора Криворізького залізорудного комбінату та директором шахти імені Леніна ВАТ «Кривбасзалізрудком». Кожен рік професійної діяльності зміцнював волю, додавав впевненості в собі, збагачував духовний потенціал. У 2003 р. О. Чередніченко став начальником Криворізького гірничого округу, а з січня 2007 р.— начальником Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду. І, можливо, саме здобутий досвід допомагає йому бути принциповим, об’єктивним і авторитетним керівником. Про особисті досягнення в роботі О. Чередніченка свідчать численні нагороди та відзнаки, яких він був удостоєний у різні роки: почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», знак «За доблесну службу», «Шахтарська слава» всіх ступенів, медаль «Ветеран праці» та нагрудний знак «За заслуги перед містом». Але крім почесних звань і нагород, Олег Євгенович здобув доброї слави професіонала своєї справи, вимогливого та справедливого керівника, а ще — прекрасної людини. Колектив редакції журналу, співробітники та друзі вітають ювіляра, бажають довгих років життя, невтомного творчого пошуку, щастя, благополуччя, добробуту.

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком В агроформуваннях Знам’янського району Кіровоградської області у 2007 р. з 375 тракторів 42 експлуатувалися без електростартерного запуску двигуна з кабіни. У цьому році кількість таких тракторів зменшилась до 29. Частково завдяки цьому на сільськогосподарських підприємствах району виробничий травматизм зведено до мінімуму. *** Упродовж 2006 та 2007 рр. на будівельних майданчиках Запорізької області сталося відповідно 62 та 61 нещасний випадок, у т. ч. 5 і 2 — зі смертельними наслідками. І сьогодні серед основних причин травмувань варто назвати проблему залучення до роботи некваліфікованих працівників. Посадові особи багатьох підприємств (торік таких налічувалося близько 500) не тільки не мають фахової підготовки, але й не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Багато порушень вимог безпеки праці у будівельних організаціях з інших регіонів. Як правило, вони не мають дозволів Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, їхні працівники не пройшли відповідне навчання. Не випадково протягом останніх років 30 організацій<замовників, чиїми підрядниками були будівельні підприємства з інших областей, не отримали дозволу на будівельні роботи. *** На вулично<дорожній мережі Буковини зареєстровано 35 місць концентрації дорожньо<транспортних пригод, з них 30 — в обласному центрі — м. Чернівці.

ПІДВИЩЕННЮ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ

НА ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ — ПЕРШОЧЕРГОВУ УВАГУ На засіданні колегії Державного комітету України з про мислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 4 лип ня 2008 р. було розглянуто питання «Про стан виконання Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р. № 374» (далі — Програма). Державними гірничотехнічними інспекціями, фа хівцями гірничих округів і центрального апарату Держгір промнагляду було проведено перевірку здійснення функцій державного управління Мінвуглепромом щодо реалізації цієї Програми, виконання вугледобувними підприємствами конкретних заходів, у тому числі комплексної програми дегазації вугільних пластів і впровадження ефективної системи запобігання вибухам метану. Аналіз узагальненої інформації про стан виконання Про грами засвідчив низький рівень реалізації запланованих на 2006—2010 рр. заходів, що не сприяє вирішенню накопичених у галузі проблем критичного стану промислової безпеки та виробничого травматизму.

У

ході засідання колегії відзначалося, що із 112 заходів підвищення безпеки праці, визначених Програмою, не виконано більше половини, в тому числі передбачених до виконання упродовж 2007—2008 рр. До Комплексної програми підвищення стану безпеки праці на підприємствах, підпорядкованих Мінвуглепрому (далі — Комплексна програма), що розробляється щорічно, не включено 11 заходів на 2007 р. і 24 заходи на 2008 р., які передбачені Програмою, затвердженою постановою Уряду. У Комплексну програму Мінвуглепрому на 2008 р. не внесено, зокрема, найбільш актуальні та важливі заходи, а саме: застосування методу дегазації закритих вугільних шахт з метою запобігання виділенню метану на земну поверхню; запровадження стандарту прогнозування та нормалізації температурних умов праці на вугільних шахтах тощо. Стан виконання 44 заходів, передбачених Комплексною програмою на 2007 р. і 59 — на 2008 р., незадовільний, тому що майже третину з них не реалізовано. На вугледобувних підприємствах на сьогодні ще не впроваджена новітня система управління виробництвом та охороною праці. За останні роки в галузі створено тільки один комп’ютеризований навчально-методичний кабінет охорони праці. Не виконуються графіки проведення навчань працівників підприємств вугільної галузі з питань охорони праці та ведення аварійно-рятувальних робіт. Майже третина із запланованої кількості працівників не пройшли навчання правил поведінки в аварійних ситуаціях і тренувань з використанням засобів індивідуального та колективного захисту. Працівників підприємств Мінвуглепрому не в повному обсязі забезпечено засобами індивідуального захисту. Упродовж 5 місяців цього року на придбання засобів індивідуального та колективного захисту із запланованих 45 млн. грн. фактично спрямовано 12,5 млн. грн., при цьому на придбання саморятівників та спецодягу не надано ніяких коштів, а на придбання шахтних світильників — лише 485 тис. грн. Мінвуглепромом не вжито достатніх заходів, передбачених Програмою, щодо введення в дію комплексів стволового радіозв’язку. Не розпочато роботи щодо вирішення питання із впровадження обладнання високонапірного зрошування для вугільних комбайнів з метою підвищення ефективності боротьби з фрикційним іскрінням і забезпечення пилоподавлен-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ня. Повільно здійснюються заходи щодо нормалізації теплових умов праці у вугільних шахтах з глибиною відпрацювання пластів 1000 м і більше. Нині 12 шахт Луганської області і 18 — Донецької потребують реконструкції вентиляційних систем. Починаючи з 2006 р. у галузі введено в експлуатацію лише 8 нових вентиляційних установок у системі головного провітрювання шахти. Не задіяні для постійних схем провітрювання 10 раніше пройдених стволів і свердловин. У той же час керівники шахт не забезпечують виконання рекомендацій щодо поліпшення провітрювання, розроблених на підставі депресійних зйомок, загальні втрати повітря у вентиляційних системах по окремих шахтах перевищують 60%. Роботи з дегазації та використання метану на шахтах України можна визнати недостатніми. Через неповне фінансування не ведуться роботи з попередньої дегазації свердловинами з поверхні, не виконується в повному обсязі заміна дегазаційних трубопроводів, вакуум-насосів, бурових верстатів. Шахти не повністю забезпечені необхідною апаратурою контролю управління режимами і параметрами дегазації, буровим інструментом. Не вжито заходів щодо введення в дію нових дегазаційних систем і підвищення ефективності існуючих. Галузевою програмою проведення робіт з дегазації вугільних пластів, видобутку та утилізації метану на вугледобувних підприємствах Мінвуглепрому на 2007— 2009 рр. намічено будівництво на 28 підприємствах когенераційних комплексів, які перетворюють шахтний газ метан в електричну енергію, загальною потужністю понад 750 МВт. Для реалізації цієї програми заплановано виділити 964 млн. грн., з яких 164 млн. передбачено за рахунок коштів з держбюджету. Кінцева мета реалізації Галузевої програми спрямована на кардинальне поліпшення промислової безпеки із запобігання вибухам метану і виконання стратегічного завдання щодо використання нових видів енергоносіїв. Але стан виконання завдань Галузевої програми залишається незадовільним, з 62 заходів на 2007 р. виконано або перебуває на різних ступенях виконання лише 12. Із 55 заходів, передбачених до реалізації у 2008 р., виконується поки що один — проведення тендерних торгів щодо придбання бурових верстатів. У своєму виступі на засіданні колегії заступник Голови Держгірпромнагляду О. Румежак наголосив, що рівень виробничого травматизму та аварійності на українських вугільних шахтах один з найвищих у світі. Однією з причин такого стану в галузі є те, що гірничі роботи опустились на глибини понад кілометр, а технології видобутку вугілля залишилися старі, які розраховані для глибин 500—700 м. З другого боку, причину можна шукати і у відсутності стабільності в галузі. Постійна зміна керівників шахт та об’єднань, дефіцит робітників шахтарських спеціальностей та інженерно-технічних працівників, падіння престижу професії шахтаря — все це відбувається на фоні активної зміни форм власності та втрати управління галуззю, в тому числі у питаннях промислової безпеки. Прийняття Кабінетом Міністрів України всебічно обгрунтованої широкомасштабної Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах на 2006—2010 рр.

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

свідчить про те, що Уряд приділяє велику увагу промисловій безпеці та охороні праці у галузі. Для зміни ситуації у вугільній промисловості у червні прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 858, яким затверджено план першочергових заходів щодо підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці. Більшість заходів спрямовано на запобігання катастрофам, а не на ліквідацію їх наслідків. Перший пункт заходів вимагає посилення контролю за виконанням вказаної Програми.

— Звертаю увагу,— підкреслив О. Румежак,— що численні пункти плану передбачають тісну спільну роботу Мінвуглепрому і Держгірпромнагляду, і тому ми сподіваємось на взаєморозуміння в усіх наших починаннях. Колегія визнала роботу Мінвуглепрому щодо реалізації у 2007—2008 рр. заходів Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 29.03.2006 р. № 374, недостатньою та звернула увагу керівництва Мінвуглепрому на недоліки у виконанні Департаментом охорони праці та надзвичайних ситуацій, керівниками відповідних структурних підрозділів і вугледобувних підприємств цієї Програми. Мінвуглепрому запропоновано вжити дієвих заходів для реалізації у визначені терміни завдань зазначеної Програми, зокрема: визначити порядок і періодичність розгляду стану виконання завдань, передбачених Програмою, приділивши особливу увагу вирішенню питань комплексної дегазації вугільних пластів; вжити належних заходів щодо залучення коштів міжнародних фінансових організацій у рамках механізму торгівлі «вуглецевими кредитами» для реалізації проектів дегазації, промислового видобування та утилізації метану вугільних родовищ і шахт; забезпечити доопрацювання та супровід проекту Закону України «Про газ метан вугільних родовищ» з урахуванням обов’язкового проведення попередньої дегазації вуглепородного масиву; розглянути незавершені наукові розробки у сфері охорони праці та промислової безпеки і конкретно визначитися щодо подальшого фінансування найважливіших з них, починаючи з поточного року; забезпечити виконання доручення щодо перегляду МакНДІ разом з галузевими інститутами та впровадження нормативного документу «Керівництво з проектування вентиляції вугільних шахт» з урахуванням застосування на газових шахтах прогресивних схем провітрювання та сучасних вимог безпечної експлуатації високонавантажених очисних вибоїв за результатами аналізу причин аварій на шахтах, що сталися останнім часом, та спрямованістю зазначеної Програми; здійснити необхідні заходи щодо бюджетного фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень за пріоритетними напрямами розвитку вугільної промисловості і, в першу чергу, з вирішення проблем безпеки робіт, особливо при відпрацюванні вугільних пластів з великою газовістю на великих глибинах у складних гірничо-геологічних умовах. Начальникам територіальних управлінь Держгірпромнагляду по Донецькій, Луганській та Львівській областях наказано забезпечити постійний контроль за

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

У діловій та конструк тивній атмосфері про йшла розширена нарада, на якій розглядалися питання стану та профілактики виробничого травматизму на підприємствах Прикар паття. У ній узяли участь представники теруправ ління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській обла сті, управління виконавчої дирекції і районних від ділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань, ради профспілок, спіл ки роботодавців області.

Н

а засіданні були заслухані пояснення керівників тих підприємств, де було допущено найбільше нещасних випадків, зокрема, у ВАТ «Прикарпаттяобленерго» — 11 нещасних випадків, два — зі смертельними наслідками, ТОВ «Даноша» — 7 нещасних випадків, ВАТ «Івано-Франківськцемент» — 6 нещасних випадків, ТОВ «Уніплит» — 4 нещасні випадки. У виступах учасників наради звучав лейтмотив: поєднати та спрямувати всі зусилля на запобігання нещасним випадкам. У результаті обміну думками і досвідом та активної дискусії викристалізувалось і головне завдання: посилити важелі та дієві механізми впливу на роботодавців, які допускають грубі порушення вимог охорони праці, що призводять до виробничого травматизму. Начальник теруправління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області З. Кулик поінформував, що державні інспектори здійснюють нагляд за діяльністю майже 28 тис. суб’єктів господарської діяльності 29 галузей економіки. Ситуація на Прикарпатті в цілому тривожна. При зниженні рівня загального травматизму в 2007 р. порівняно з 2006 р. майже на 16%, на жаль, зафіксовано збільшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками на 30%. Як показує аналіз, рівень трав-

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ГОЛОВНЕ ПОСИЛИТИ матизму високий на тих підприємствах, де виконуються роботи підвищеної небезпеки. Для прикладу: в 2007 р. у будівельній галузі сталося 57 нещасних випадків, сільському господарстві — 36, деревообробній та лісовій галузях — 22, машинобудуванні — 19, нафтогазовидобувній — 14 нещасних випадків. Тому зараз вкрай важливо підвищити не тільки статус інспектора, а й ставлення роботодавців до питань безпеки праці. Основні причини нещасних випадків мають організаційний характер. Це — порушення трудової та виробничої дисципліни (96 нещасних випадків), допуск до роботи без навчання та перевірки знань з питань охорони праці (21), порушення правил дорожнього руху (15), порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, механізмів, транспортних засобів (15), порушення технологічного процесу (10). Актуальним залишається на сьогодні питання про функціонування служб охорони праці. Вони створені тільки на великих підприємствах, і в переважній більшості обов’язки інженерів з охорони праці виконуються за сумісництвом. Свого часу служби охорони праці місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування було ліквідовано. І ці питання нагальні не лише для окремо взятої області чи регіону, а для всієї нашої держави, де як гриби після дощу ростуть приватні підприємства. Низку проблем необхідно розв’язати і профспілкам області. Це стосується в першу чергу тих фактів, коли на діючих приватних підприємствах або на новостворених не організовуються профспілки, не укладаються колективні договори, не розробляються заходи щодо запобігання виробничому травматизму та профзахворюванням. На жаль, широкої практики набула «традиція» укладання цивільних угод між

— роботодавцем і працюючим, що є грубим порушенням чинного законодавства і трудових відносин. Нині основна функція Фонду — профілактика виробничого травматизму, тому в першу чергу повинні фінансувати ті заходи, що працюють на запобігання аваріям, а не відразу закладати кошти на відшкодування шкоди і чекати, коли станеться та чи інша трагедія. Така позиція Держгірпромнагляду. Але поки сам власник не усвідомить особисту відповідальність за безпеку на виробництві, яке він узяв в управління, кардинальних змін очікувати годі. На жаль, досі не застосовується механізм диференційованих тарифів, від яких залежать суми відрахувань коштів підприємствами до Фонду. А це означає, що часто власника в першу чергу цікавить прибуток, і йому абсолютно байдуже, який рівень безпеки на його підприємстві, адже всі виплати після настання нещасного випадку бере на себе Фонд. Сьогодні витрачаються величезні кошти на виплати компенсацій потерпілим, тобто усуваються наслідки травматизму, а його причини практично не усуваються. Також не функціонують важелі економічного впливу як на стан промислової безпеки в умовах ринкових відносин, так і на власника, який не повною мірою усвідомлює особисту відповідальність за здоров’я та життя людей на виробництві. Тому тільки поєднання зусиль усіх органів державного нагляду, Фонду, роботодавців, місцевих органів влади призведе до кардинальних змін щодо покращання стану охорони та умов праці на виробництві. Якщо цього не усвідомити і надалі намагатися впливати на власника тільки адміністративнорепресивними заходами, рівня промислової безпеки розвинених країн нам не досягнути.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Поклади мінеральної сиро вини в надрах частини земної кори, якими природа так щедро наділила Миколаївщину, сьогодні настільки значимі для нас, наскільки можемо розумно ставитися до їх ви користання. У зв’язку зі стрімким зростанням попиту на мінеральну сировину, особливо придатну для виготовлення будівельних матеріалів (щебінь, облицювальні матеріали з гірських порід, цемент, пісок, цегла та ін.) останнім часом різко збільшилась кількість претендентів на отримання в користування ділянки надр з метою видобутку покладів корисних копалин та отримання прибутку. Крім того, деякі землевласники чи землекористувачі допускають несанкціоновану розроб ку покладів корисних копалин місцевого значення.

ПОКЛАДИ —

НЕ ТІЛЬКИ БАГАТСТВО, А Й ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

В

икористовують надра з метою видобутку корисних копалин не тільки підприємства чи громадяни Миколаївщини, а й надрокористувачі з інших областей України та іноземці, які є співвласниками створених в Україні підприємств. Особливим попитом користуються поклади всіх різновидностей граніту та піску, розробка родовищ яких здійснюється відкритим способом. Під будівництво гірничодобувних підприємств та об’єктів виділяються великі земельні ділянки в основному площею 5—40 га. Станом на 01.04.2008 р. в області отримано спеціальні дозволи на користування надрами майже на всі ділянки, що раніше експлуатувалися і з різних причин були законсервовані чи стихійно покинуті попередніми надрокористувачами. Отримано також спеціальні дозволи на користування ділянками надр під будівництво нових кар’єрів на не порушених гірничими роботами земельних ділянках. Лідирують у цій сфері Первомайський (8 нових ділянок), Вознесенський (3 нових ділянки) райони, за ними йдуть Миколаївський, Доманівський, Казанківський та Новобузький райони. В поточному році продовжують надходити нові заявки від підприємств і підприємців на отримання дозволу на користування надрами, цей процес триватиме і надалі. Виникає ряд запитань: скільки треба порушити землі, щоб задовольнити попит на мінеральну сировину, хто регулює цей процес, яка користь від цього народу — власнику природних багатств на відповідних територіях, що робиться для землевпорядкування раніше порушених

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

гірничими роботами ділянок? Довкола проблем надрокористування точиться чимало розмов. Згідно з діючим законодавством України надра можуть надаватися в користування тільки після попереднього погодження цього питання з відповідною радою народних депутатів. Погодження клопотань на розробку покладів корисних копалин місцевого значення віднесено до компетенції сільських, селищних, міських і районних рад, а корисних копалин державного значення — до компетенції обласної ради. Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції повинні здійснювати місцеві ради народних депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його структури на місцях. Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною при видобуванні корисних копалин (гірничий нагляд) здійснюється Держгірпромнаглядом та його органами на місцях. Перевірками, проведеними гірничотехнічними інспекторами Державної гірничотехнічної інспекції в гірничодобувній промисловості та охорони надр теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області в 2007 р. з питань, віднесених до компетенції гірничого нагляду, встановлено, що не всі надрокористувачі додержуються законодавства України про надра, Гірничого Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють гірничі відносини в Україні. Найбільш гру-

бим порушенням є стихійний видобуток корисних копалин із застосуванням технічних засобів землевласниками (землекористувачами) чи, за їх згодою,— іншими фізичними або юридичними особами, і не тільки для власних потреб. Під словами «стихійний видобуток» мається на увазі безконтрольна, несанкціонована розробка покладів корисних копалин, яка ведеться для власних потреб без попереднього погодження з відповідною радою народних депутатів, а у випадках використання технічних засобів — ще й без погодження з місцевим природоохоронним органом; що видобуток покладів корисних копалин в промислових цілях ведеться без ліцензії та гірничого відводу, без додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Стихійний видобуток покладів корисних копалин місцевого значення, питних та технічних вод ведеться на територіях майже всіх селищних, районних і місцевих рад. Стихійна промислова розробка піску допускається в основному в Вознесенському, Кривоозерському, Врадіївському районах і в кількох місцях поблизу Миколаєва. Наслідки стихійної розробки родовищ непередбачені, бо вона серйозно шкодить навколишньому природному середовищу, засмічує родовища, становить загрозу падіння в гірничі виробки людей і тварин, може призвести до непрогнозованих обвалень гірського масиву тощо. Стихійні розробки родовищ корисних копалин виникають там, де місцеві органи самоврядування та

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

виконавчої влади не регулюють і не контролюють стан використання та охорони надр на ввірених територіях. Перевірками виявлено також порушення встановлених термінів введення в експлуатацію родовищ підприємствами, які отримали спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр з метою видобування корисної копалини, а заходи по їх освоєнню (проектування кар’єра, шахти чи свердловини, будівництво гірничодобувного об’єкта, приймання в експлуатацію) своєчасно не виконують. Станом на 01.04.2008 р. в теруправлінні Держгірпромнагляду зареєстровано 49 гірничодобувних підприємств, які отримали 54 спеціальні дозволи на користування надрами, в т. ч.: для видобування покладів корисних копалин — 43 (державного значення — 14, місцевого — 29); для геологічного вивчення, в т. ч. дослідно-промислова розробка — 10; для будівництва водоводів Ташлицької ГАЕС — 1 (підземна виробка, що використовується для господарських потреб). Теруправлінням станом на 16.04.2008 р. розглянуто на предмет погодження 16 планів розвитку гірничих робіт на поточний рік по підприємствах, які ведуть розробку корисних копалин. Гірничодобувними підприємствами розроблені та затверджені 17 планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Впродовж 2007—2008 рр. теруправлінням розглянуто 14 матеріалів стосовно погодження в Держгірпромнагляді отримання спеціальних дозволів на користування надрами, а також 7 матеріалів стосовно погодження отримання у встановленому порядку гірничих відводів на розробку родовищ корисних копалин і 4 проекти землеустрою для гірничодобувних підприємств. На вимогу теруправління було проведено дорозвідку та приріст запасів корисних копалин на 5 підприємствах-надрокористувачах області. Проводиться дорозвідка родовищ корисних копалин з наступним приростом запасів на підприємствах:

ОХОРОНА НАДР ВАТ «Олександрівський гранітний кар’єр» (Олександрівське родовище граніту, Вознесенський район); ТОВ «Прибузький гранітний кар’єр» (Прибузьке родовище граніту, Доманівський район). У 2007—2008 рр. спільно з правоохоронними органами теруправлінням проведено перевірки 18 підприємств-надрокористувачів області щодо законності розробки родовищ корисних копалин. Було виявлено несанкціоновані розробки корисних копалин на 7 підприємствах. Гірничотехнічні інспектори теруправління видали приписи керівникам підприємств на заборону розробки родовищ корисних копалин, винних посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності. Матеріали перевірок направлені до правоохоронних органів для вирішення питання щодо притягнення порушників до кримінальної відповідальності. У 2007 р. теруправлінням проведено 143 перевірки з питань раціонального використання та охорони надр, виявлено 1383 порушення нормативно-правових актів з охорони надр. У І кварталі поточного року під час 39 перевірок виявлено 341 порушення. Аналіз виданих теруправлінням приписів свідчить, що основними порушеннями з охорони надр під час ведення гірничих робіт на гірничодобувних підприємствах (об’єктах) є: несвоєчасне погодження планів розвитку гірничих робіт (ВАТ «Олександрівський гранкар’єр», «Зелений гай», ТОВ «Меотіс», «Прибузький гранітний кар’єр», Арбузинська виправна колонія № 83, Казанківська виправна колонія № 93, ЗАТ «Софія-Граніт»); невиконання деякими підприємствами планових обсягів розкривних робіт (ВАТ «Югцемент», «Олександрівський гранітний кар’єр», Казанківська виправна колонія № 93); несвоєчасний маркшейдерський контроль за виконанням гірничих робіт на підприємствах (Арбузинсь-

ка виправна колонія № 83, Казанківська виправна колонія № 93, ВАТ «Микитівський гранітний кар’єр», «Зелений гай», «Югцемент», ПГЩК концерну «ІНМАКОМ». Разом з тим частина житлово-комунальних підприємств при селищних і районних радах, водопровідно-каналізаційних підприємств не отримали спеціальні дозволи на користування надрами з метою експлуатації родовищ прісних підземних вод. Не всі підприємства розробили проекти зон санітарної охорони, не розроблено та не погоджено в Держгірпромнагляді технологічні схеми (проекти) на розробку родовищ прісних вод. Облік видобутку прісних вод на свердловинах проводиться за продуктивністю по годинах роботи насосів, лічильники-водоміри на більшості водозаборів відсутні. Не менш актуальною проблемою залишається і ліквідація гірничодобувних підприємств, яка в основному проводиться за згодою органів виконавчої влади на місцях з порушенням законодавства України про надра. Зокрема, геологомаркшейдерська документація в державний архів у встановленому порядку на зберігання не здається; проекти ліквідації чи консервації родовищ не розробляються; гірничі виробки в безпечний для населення стан не приводяться; до створених комісій не завжди включаються представники Держгірпромнагляду. Є й інші порушення. Проблема надрокористування в Миколаївській області вже набула критичного характеру. Земна кора, як живий організм, хворобливо переносить втручання людини в її надра, що може призвести до дуже небезпечних наслідків. Відомо, що лікувати потрібно не наслідки, а причини хвороби, тож крапку в цьому питанні зможе поставити розробка, затвердження та реалізація обласної програми розвитку мінеральної сировинної бази, раціонального використання та охорони надр, що віднесено Кодексом України про надра до компе-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

ВАТ «Дамен Шіпярдз Океан» — одне з найпотужніших під приємств суднобудівної галузі в Україні. Власники та дирек ція підприємства намагаються створити тут безпечні умо ви праці, тож їх старання в досягненні цієї мети підтвер джує стан виробничого травматизму (у 2005 р. — 29 нещас них випадків, у 2006 р. — 17, у 2007 р. — 13 нещасних випадків). Але інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Ми колаївській області останнім часом все частіше почали відві дувати територію суднобудівного заводу. В чому причина — з’ясовував наш власний кореспондент Сергій КОЛЕСНИК.

НЕ ВИПРАВДАЛИ ДОВІРИ

С

вого часу на суднобудівному заводі «Океан» працювало близько 8 тис. осіб, і практично весь комплекс робіт виконував власний персонал. Сьогодні у ВАТ «Дамен Шіпярдз Океан» на постійній основі працює трохи більше 2,6 тис. осіб. Світовий досвід свідчить, що набагато вигідніше і надійніше, коли певні види робіт виконують спеціалізовані підрядні організації. Тому розпочавши реорганізацію виробництва, дирекція заводу перш за все уклала договори з десятками підрядних організацій. Але, як говорить менеджер з охорони праці, здоров’я та екології підприємства К. Гурін, якщо на території заводу побачиш робітника без захисної каски або іншого ЗІЗ, то це гарантовано — представник підрядної організації. Хоча серед них є підприємства з чітко налагодженою СУОП, де забезпечено суворе додержання вимог безпеки та необхідний контроль. Проте більшість підрядників — організації з кількістю працюючих до 50 осіб, де зазвичай відсутній належний контроль за станом охорони праці. Державному інспектору теруправління або відповідальному працівнику служби охорони праці ВАТ «Дамен Шіпярдз Океан» важко вживати необхідних заходів щодо запобігання порушенням, оскільки відповідальних за стан охорони праці цих підприємств практично неможливо відшукати. Виробничі бази відсутні,

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

часто юридична адреса підприємства — це домашня адреса квартири в багатоповерхівці його керівника. Зрозуміло, що основною метою такого керівника є отримання розрахунків для оплати праці найманих працівників і вирішення особистих фінансових проблем, а про виділення коштів на придбання ЗІЗ та виконання інших заходів щодо забезпечення належного стану охорони та умов праці тут думають

в останню чергу. Черговим сумним прикладом такого ставлення до питань охорони праці став нещасний випадок, що стався у підрядній організації — ТОВ «Грандес-Юг». А. Баскутіс, який пропрацював на підприємстві лише 17 днів, виконував збирально-рихтувальні роботи на судні, що будувалося в сухому доку заводу. Ні спеціального навчання, ні перевірки знань з питань охорони праці він не проходив. Вищезазначені роботи виконувалися на 5 і 6 ярусах стрижнево-трубчатих риштовань, які були встановлені зовні судна згідно з

проектом і введені в експлуатацію за дозволом техкомісії (акт від 23.11.2007 р. № 7). Металева деталь, яка кріпилася до борту судна, відірвалася та впала на настил риштовань, зрушивши його з місця. Коли А. Баскутіс ступив на цей настил, то не втримався на ньому і впав з висоти 9 м. Від отриманих травм робітник помер. Комісія зі спеціального розслідування встановила, що основною причиною нещасного випадку був незадовільний технічний стан риштовань, а осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку, не визначила. Компетентній комісії, до складу якої входили фахівці з великим досвідом роботи в галузі охорони праці, видніше, але ж людині зі сторони здається дивним, яким чином голова ТОВ «ГрандесЮг» О. Чібісов, не маючи ні офісу, ні виробничої бази, зможе забезпечити робітників ЗІЗ, вести необхідні журнали, іншу документацію. Можливо, пройшовши спеціальне навчання, А. Баскутіс зайвий раз сам перестрахувався б і був би зараз живий. Саме про це повинен був подбати керівник товариства, і не тільки «Грандес-Юг», а й інших подібних організацій. На жаль, цей нещасний випадок є непоодиноким у підрядних організаціях, зайнятих на будівництві суден у ВАТ «Дамен Шіпярдз Океан». Тепер зрозуміло, чому інспектори Державної інспекції з промислової безпеки та охорони праці в енергетиці, металургії, машинобудуванні, будівництві, котлонагляду та за підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області часто відвідують територію заводу. З такою ситуацією керівники теруправління не могли миритись, тому і було заплановано на лютий 2008 р. здійснення комплексної перевірки на суднобудівному заводі, де використовуються сотні машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки. За 20 днів перевірки 10 державних інспекторів перевірили стан та роботу близько 400 з них. Завданням комісії було не тільки проведення детальної перевірки організації роботи всіх структурних підрозділів заводу, а головне — за результатами перевірки визначити і надати конкретні пропозиції дирекції заводу щодо покращання стану охорони праці. Справедлива і, можливо, навіть

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У червні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 700 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: АПОСТОЛОВ О. О. — директор ТОВ «Крим Конкорд», м. Феодосія, АР Крим; ГРИШИНА І. О. — директор ДП «Траншип», м. Керч, АР Крим; НЕ' ДОМОВНИЙ П. В. — директор ТОВ «Райпроменерго», м. Козятин Вінницької області; ЧАЙКА Р. В. — ТОВ «Вінтрансінвест», м. Вінниця; БОБРОВИЧ Л. М. — голова СВК «Любченський», Рожищенський район Волинської області; БЕРЕЗОВСЬКИЙ С. Й. — директор ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», м. Дніпропетровськ; ЖОВАНІК О. М. — директор ЗАТ «Нікопольський завод «Будконструкція», Дніпропетровська область; НОСЕНКО В. В. — директор ПП «Російський хліб», Володарський район Донецької області; ІВЧЕНКО Р. М. — директор ТОВ «Авдіївський завод «Буддеталь», м. Авдіївка Донецької області; РУБАНЕНКО Д. В. — директор ТОВ «Торговий центр «Єлизавета», м. Маріуполь Донецької області; ПАЛАМАРЧУК С. В. — директор ДП «Євротранс», м. Коростень Житомирської області; ДЗЮБЕНКО О. М. — директор ДП «Будкомплектсервіс», м. Житомир; ЙОВЖІЙ І. В. — директор ТОВ «Кераміка», Хустський район Закарпатської області; БОРОЗ' ДІНОВ Е. В. — генеральний директор ТОВ «Алеф», м. Свалява Закарпатської області; КАРА С. А. — директор ТОВ «Бекон-Січ», Василівський район Запорізької області; ЮЖАКОВ О. В. — директор ТОВ «Бердянські ковбаси», м. Бердянськ Запорізької області; КОЗНЮК П. Г. — директор ТОВ «Селко», м. Івано-Франківськ; КОСТИНСЬКА Р. Л. — директор ТОВ «Конкорд», м. Київ; БОЖКО Л. М. — директор ТОВ «Алчевськбудтранс», м. Алчевськ Луганської області; САБІРОВ А. М. — директор ТОВ «Троянда», м. Антрацит Луганської області; КУЛИНЯК Р. С. — директор ТОВ «Єврогазприлад», м. Львів; ДАНЬШИНА Т. В. — директор ТОВ «Чайка», м. Одеса; ОМЕЛІН В. В. — директор ТОВ «Автотранс України», м. Одеса; ШКАРБАНОВ М. П. — директор ТОВ «Аметист-ЛТД», м. Лубни Полтавської області; ГУДНІН П. І. — директор ТОВ «Тарасівський цегельний завод», Оржицький район Полтавської області; ОСАДЧИЙ Г. М. — директор ТОВ «АФ «Хоружівка», Недригайлівський район Сумської області; ЯЦИНА В. А.

— директор ТОВ «Будмех», м. Суми; КІНАШ В. В. — директор ТОВ «Дністер», Монастириський район Тернопільської області; КРАВЧЕНКО О. М.

— генеральний директор ЗАТ «Кераміка», Дергачівський район Харківської області; ЗИКОВ О. С. — директор концерну «Енергія», м. Херсон; ЩЕРБ М. П. — приватний підприємець, м. Чернівці; ДЕМЧИК А. В. — директор ТОВ «Мустанг», м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області; МАКАРЕНКО О. І. — начальник БМУ «Житлобуд-1», м. Чернігів; ТИЩЕНКО О. І. — директор ТОВ «Промінь», Сосницький район Чернігівської області.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

жорстка перевірка показала, що на підприємстві допускаються серйозні порушення законодавства про охорону праці. Роботу 138 машин та механізмів було призупинено, 59 осіб, у тому числі 29 посадовців, притягнено до адміністративної відповідальності. Серед характерних порушень — недотримання встановленого порядку стажування робітників на робочих місцях, відсутність журналів технічного обслуговування і ремонту вантажопідіймальних кранів, не внесено необхідних змін до інструкцій з охорони праці, немає протоколів перевірки заземлюючих пристроїв, журналів обліку робіт за нарядами та розпорядженнями. Виявлено також порушення вимог безпечної експлуатації машин, механізмів та обладнання, будівель і споруд. Серед пропозицій та рекомендацій в остаточному висновку комісії керівництву заводу було запропоновано розглянути питання щодо розірвання договорів з підрядними організаціями, де постійно фіксуються порушення Закону «Про охорону праці», часто трапляються нещасні випадки на виробництві. Всі зауваження та пропозиції комісії були враховані власниками та дирекцією суднобудівного заводу, у тому числі й питання співпраці з підрядними організаціями, які порушують не тільки вимоги з охорони праці, а й взагалі мають сумнівну репутацію. Тому ще під час роботи комісії дирекція уважно вивчила це питання, і з 29 організацій, з якими укладено договори підряду, визначено тільки 5, які мають виробничі бази, колективи працівників достатньої кваліфікації та служби охорони праці, і на яких здійснюється контроль як за якістю робіт, так і за їх безпечним проведенням. Прийнято рішення, що після виконання домовлених обсягів робіт або термінів, передбачених договорами, з рештою підрядників договори пролонговуватись не будуть. Вивільнені в результаті цих заходів працівники матимуть можливість влаштуватись на роботу в тих організаціях, з якими не розірвано договори. Адже тим, хто хоче працювати на суднобудівному заводі «Дамен Шіпярдз Океан», завжди були і будуть раді піти назустріч. На знімку: координатор цеху 4500 Г. Водолага, держінспектор О. Дериглазов, менеджер з охорони праці,

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

ПРИЧИНА — НЕ ТІЛЬКИ

«СТАН СП’ЯНІННЯ» Нещасний випадок зі смертельним наслідком стався у ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» із заготівником абразив ної маси (вантажником) цеху виробництва абразивного інструменту на керамічній зв’язці В. Поповим.

З

а сумісництвом В. Попова було допущено до керування електрокаром, а на період відпустки клеєвара згідно з наказом по цеху заготівник виконував ще і його обов’язки. Зранку 25 квітня, отримавши завдання від майстра на варіння рідкого скла, В. Попов завіз сировину електрокаром на дільницю формування і обробки абразивного інструменту. Стоячи на встановленій на автоклаві пересувній завантажувальній площадці з огородженням

заввишки 740 мм (замість 1 м, як того вимагають правила безпеки), залив у автоклав 450 л холодної води, а при розвантаженні чергового мішка з молотим силікатом натрію упустив його всередину автоклава. Щоб витягти мішок, В. Попов перехилився через огородження, впав у люк автоклава і втопився у холодній воді. Судово-медичною експертизою встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп’яніння. За результатами розслідування

випадок було визнано таким, що пов’язаний з виробництвом, адже незважаючи на те, що В. Попов був напідпитку, він був допущений до роботи і виконував завдання майстра. Комісія зі спеціального розслідування визнала причинами нещасного випадку невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки, конструктивні недоліки, недосконалість, недостатню надійність засобу виробництва (пересувної площадки), а також невиконання посадових обов’язків провідним інженером-технологом і майстром, які не забезпечили належних та безпечних умов праці на робочому місці. Експлуатацію автоклава було заборонено до виконання заходів, запропонованих комісією для усунення причин та запобігання подібним нещасним випадкам. Посадовців, які допустили порушення нормативно-правових актів з питань охорони праці, притягнено до адмі-

ФОТОЗВИНУВАЧЕННЯ

ПРОЙШЛО КІЛЬКА РОКІВ, А СИТУАЦІЯ НЕ ПОКРАЩИЛАСЯ

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

1

3

5

2

4

6

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ністративної відповідальності. На засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області начальник теруправління Ф. Мержев зауважив заступнику генерального директора — технічному директору ВАТ «Запоріжабразив» Г. Певзнеру і начальнику служби охорони праці А. Мотузу, що в першу чергу їм необхідно звернути увагу на технічні та організаційні причини нещасного випадку, адже звинувачення тільки потерпілого є «шляхом в нікуди». В основі державної політики в галузі охорони праці є принцип пріоритету життя і здоров’я працівників, а Законом «Про охорону праці» передбачено повну відповідальність роботодавця за створення безпечних умов праці на кожному робочому місці. Прес'служба Держгірпромнагляду по Запорізькій області

У матеріалі «Без почуття відповідальності та докорів со вісті», опублікованому в журналі «Охорона праці» (№ 12, 2006 р.), ВАТ «Енергокомпанія «Вінниця обленерго» критикувалося за незадовільний стан розподіль них електромереж. Як бачимо, віз і нині там. На фото 1 видно обірваний провід вводу у при ватний будинок. Глянувши на фото 2, можна зробити висно вок, що електромонтер, який під’єднував кабель до повітря ної лінії електропередачі, не знав, як зробити це правильно. Обидві опори установлені у с. Багринівці Літинського райо ну неподалік місцевого дошкіль ного закладу «Веселка». На фото 3 та 4 зафіксовано двірні навіси комплектної трансформаторної підстанції КТП 138, що в с. Окладне Барсь кого району. На фото 5 — КТП 123 у с. Стасюки, шафи та корпус якої покриті суцільним шаром корозії. У той же час у ВАТ «Енергокомпанія «Вінницяобл енерго» бідкаються з приводу нестачі коштів на утримання у справному стані розподільних електромереж. А їх і не виста чатиме, якщо корозія з’їда тиме установки. На фото 6 — ТП 525 у с. Журавлівка. Тут відчинені дверцята, що супере чить вимогам електробезпеки. Василь СОПІЛЬНЯК

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у червні 2008 р. в Україні на виробниц' тві загинуло 75 осіб — на 19 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 18 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 88 осіб, у тому числі 22 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 4 . 0 6 у ВАТ «Північний ГЗК» (Дніпропетровська область) під час виконання монтажу майданчика робітниця впала в лоток, наповнений пульпою, і загинула.

0 4 . 0 6 на шахті «Красноармійська-Західна № 1» (Донецька область) на будівельному об’єкті під час переміщення сходинкового маршу вантажопідіймальним краном обірвався строп. Падаючим вантажем був смертельно травмований робітник ПП ВКФ «Бурпромсервіс».

12.06

на Кременчуцькому водосховищі під час промислового вилову риби блискавкою був смертельно уражений рибалка СФГ «Осипов і К» (Черкаський район Черкаської області).

16.06

на ПП «Баядерка» (смт Гольмівський Донецької області) собака покусала охоронницю. Від отриманих травм потерпіла наступного дня померла в лікарні.

18.06

у м. Кобеляки Полтавської області під час виконання робіт у каналізаційному колодязі отруїлися токсичними речовинами троє працівників КП «Водоканал». Двоє з них померли.

19.06

у Верховинському районі Івано-Франківської області на будівництві мосту кранівник ЗАТ «Мукачівське мостобудівельне управління № 6» (Закарпатська область) виконував роботи стріловим краном, підключеним до електромережі. Під час маневру стрілою було пошкоджено кабель, внаслідок чого робітник отримав смертельну травму від ураження електричним струмом.

2 4 . 0 6 у ВАТ «Урожайненський комбінат хлібопродуктів» (Красногвардійський район, АР Крим) під час перебування працівника на даху навісу зернотоку проламався шифер. Потерпілий упав з висоти 10 м, внаслідок чого загинув на місці події.

27.06

у Львові працівники ДП «Парк «Високий Замок» обрізали пошкоджені внаслідок буревію дерева. Перебуваючи у корзині автовишки, встановленої поблизу повітряної лінії електропередачі, один з робітників намагався відкинути зрізану гілку і був смертельно травмований електричним струмом.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЩО КОЇМО!

КАНАТ НЕ ВИНЕН Рівно через три години після проведення інструктажу старшим виконробом будівельно монтажної дільниці С. Ци булькіним на об’єкті загинуло двоє робітників. Так розпо чався на ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укр річфлот» перший день останнього літнього місяця року. З приводу того, що сталося, можна сказати: «Навіть ко ли б хотів, то не вигадав би…» Дорослі люди, при посадах, з великим виробничим і життєвим досвідом протягом три валого часу створювали обставини, які призвели до трагедії. І якби на цьому шляху принципову позицію зайняла бодай одна людина, то нещастя однозначно вдалося б уникнути.

Б

іда сталася на будівельному майданчику. Керівники вказаного підприємства вирішили збудувати нове адміністративно-побутове приміщення на лівому березі Дніпра, в місці з романтичною назвою «Амур-Гавань». В установленому порядку затвердили проектну документацію, визначилися з проектом виконання робіт. Укладання блоків і переміщення вантажів виконували за допомогою пневмоколісного крана КС-5363Д. Випадкових людей на об’єкті не було. Першого серпня будівельники отримали завдання продовжувати засипати грунт у пазухи між відкосом котловану і стінкою будівлі. З цією метою використовували грейфер, який навісили на гак стріли пневмоколісного крана. Зі всіма робітниками зранку було проведено інструктаж. Але ні машиніст крана С. Радіонов, ні старший виконроб будівельно-монтажної дільниці С. Цибулькін не звернули уваги на те, що виконувати роботи необхідно було на максимальному вильоті стріли. І це було небезпечно, оскільки виникала реальна загроза перевантаження механізмів. Вирішення цього питання мало лише один варіант: перемістити кран ближче до місця виконання робіт. Що, до речі, і було передбачено проектом виконання робіт. Але в такому разі необхідно готувати новий майданчик, витрачати час на переміщення техніки... Можна лише здогадуватися, що про такі речі йшлося, але прикидки «на око» давали підстави продовжувати роботу. Втім, у першу чергу кранівник мусив би звернути увагу на те, в якому технічному стані перебувають механізми крана. І під-

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

стави для цього були серйозні. 23 липня кранівник С. Радіонов пішов у тижневу відпустку. А повернувшись, зробив у вахтовому журналі записи, що оглядав кран кожного дня відпустки, включно до 30 липня, коли знову заступив на зміну. Зроблено це було з метою, щоб не «чіплялися» на випадок перевірок. Насправді ж останній раз кран оглядався три тижні тому, хоч інструкція заводу-виготівника — Одеського виробничого об’єднання важкого кранобудування — вимагала робити це кожні 10 днів. Заводська інструкція зобов’язувала кранівника перевіряти технічний стан канатів та їх кріплення щоденно! Напередодні на час хвороби механіка А. Соболенка відповідальним за технічний стан крана було призначено інженера-механіка С. Болотіна. Він по-своєму зрозумів нові обов’язки. Стан механізмів крана перевірявся візуально, хоч особливу увагу необхідно було зосередити на правильності розташування канатів, а також надійності затискувачів кріплення каната стрілового поліспасту. Формально поставився С. Болотін і до ведення вахтового журналу, і до дій машиніста крана. І тут не треба було нічого вигадувати, а просто уважно перечитати посадову інструкцію інженерамеханіка вантажного району та інструкцію для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, щоб побачити порушення до моменту експлуатації техніки і вчасно йому запобігти. Під час роботи одна з технічних несправностей змусила кранівника призупинити роботу: після першого піднімання кінцевий вимикач спра-

цював не в тому положенні стріли, як цього вимагає норма. На його прохання інженер-механік дав завдання ліквідувати несправність електрику Г. Новицькому. Той швидко впорався із завданням, підрегулювавши планку, яка забезпечує вимикання вимикача. Після 3—4 контрольних перевірок робота крана відновилася. Був ще один непевний момент в організації робіт на згаданому будівництві. Згідно з ПВР весь майданчик мали огородити парканом двометрової висоти. Але його тільки почали ставити. А щоб не зупиняти роботи, будівництво огородили кольоровою стрічкою. Таким чином, після відновлення роботи крана місце розвантаження вказував жестами муляр В. Димов. Кранівник спрацював стрілою «на виліт», і в цей час за його спиною почувся тріск. Тут би С. Радіонову подати сигнал небезпеки! Але звуковий сигнал не працював. Кранівник повернувся, аби подивитися, що сталося. У цю мить упала 20-метрова стріла крана і накрила В. Димова, а також стропальника Ю. Сніду, котрий невідомо чому опинився у зоні роботи крана. Чим займався Ю. Сніда тут, за межами свого робочого місця, дізнатися так і не вдалося. Але не можна заперечити того, що рядки інструкцій з охорони праці для залучених до будівельних робіт в АмурГавані фактично не мали на персонал впливу. Машиніст С. Радіонов бачив, як Ю. Сніда пройшов у небезпечну зону, але не зупинив його і не призупинив роботу. Не дотримувався вимог нормативного документа і сам потерпілий. І з цього можна зробити висновок, що така

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

кількість порушень вимог безпеки стала можливою через відсутність чіткої системи контролю за станом охорони праці, додержанням виробничої дисципліни. Сталевий канат, який вислизнув із затискувачів і впустив на голови двох робітників стрілу, не винен. Причиною біди є все той же людський фактор. І останнє, про що не можна не

сказати. Вимогою, внесеною до інструкції, підтягувати затискувачі каната завод-виготівник не вирішив конструктивної проблеми, а відмежувався від наслідків, подібних до тих, який виник в Амур-Гавані. Річ у тому, що кранівник зобов’язаний оглядати і випробовувати навантаженням механізми крана кожного дня. Він не може це зробити протя-

гом 10 хв перед зміною, бо не завжди дозволяє робочий час. Чи не краще було б конструктивно змінити саму систему кріплення каната, аби в подальшому убезпечити тих, хто експлуатує подібні крани, від неприємностей? М. СИРОТЕНКО, начальник відділу котлонагляду та підйомних спо' РЕЗОНАНС

У П О Ш У К А Х ІСТИНИ

Р

озслідування нещасних ви-

падків (травмувань на виробництві) — складна процедура, яка потребує високого професіоналізму та відповідальності членів комісії. Мета розслідування — пошуки істини: на основі вивчення обставин аварії встановити причини порушень, які були допущені, розробити заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії). А ще кваліфіковане та об’єктивне розслідування значною мірою сприяє підвищенню відповідальності усіх осіб, що мають відношення до виробничого процесу, під час ведення якого сталося травмування. Аналіз обставин і причин нещасних випадків, публікація цих матеріалів на сторінках журналу «Охорона праці» — справа надзвичайно корисна. Цікаву спробу такого аналізу зробила Н. Русич у статті «Руйнування стереотипу» (№ 5, 2008 р.). У матеріалі йдеться про груповий нещасний випадок, який стався у ЗАТ «Птахокомбінат «Дніпровський», що у Нікопольському районі Дніпропетровської області. Травмувалися двоє апаратників дільниці виробництва технічної продукції внаслідок розгерметизації котла марки КВ-4.6М.

Аналіз описаних обставин аварії та травмування робітників свідчить про те, що в даному випадку аварійна ситуація склалася перед початком роботи, тобто не була створена під час виконання роботи. Це дві традиційні ситуації, вони в основному формують високий рівень виробничого травматизму в Україні. Де докази існування аварійної ситуації до початку роботи? Автор публікації зазначає, що апаратники не переконалися в надійності закриття люків, через які вивантажується готова продукція, і почали вкидати сировину в котли. Цей момент, на мій погляд, і був початком формування аварійної ситуації. Виходить, що перед початком роботи небезпека вже існувала — розгерметизувався котел. Це і є технічна причина аварії (нещасного випадку). На жаль, автор не описала порядок завантаження котла, тобто порядок допуску робітників до роботи не встановлено. Відомо лише, що виробничий процес і додержання норм і правил з охорони праці робітниками регламентує інструкція апаратника, яка вимагає налагодження та регулювання устаткування проводити згідно з технологічним процесом під контролем майстра-технолога. Звичайно ж,

налагодження і регулювання відбувається перед початком роботи. Тоді виникає запитання, а де ж у цей час був безпосередній керівник — майстер-технолог? Це дуже важливе для пошуку істини питання в статті Н. Русич не висвітлено, як і питання професійної підготовки апаратників. Вступний, первинний та повторний інструктажі, які пройшли апаратники,— це не професійна підготовка робітників. Про те, що рівень професійної підготовки низький, свідчать дії апаратників у той момент, коли вони встановили, що котел не герметичний. Єдиний вихід з такої нештатної ситуації — призупинення робіт. Вони ж цього не зробили, їхні дії були небезпечними, що й призвело до аварії. Стосовно важелів економічного впливу до порушників виробничої дисципліни, то вони відомі — притягнення винних до матеріальної відповідальності у разі завдання підприємству матеріальної шкоди. Проте ці заходи потрібно застосовувати юридично грамотно. Пов’язання описаного групового нещасного випадку (травмування) з виробництвом відповідає чинному законодавству. А. СКРИПНИК, канд. юрид. наук, доцент Донецького національного технічного університету

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Ювілеї бувають різні. Вони, як відомо, не завжди розкіш, а й сувора необхідність. У цьому році нафтовики згадують подію, яка сталася в червні 1908 р., — найбільшу ка тастрофу на Прикарпатті: відкритий надпотужний нафтовий фонтан свердловини «Ойл Сіті». Під час нумерації свердловин Бориславського родовища, що полягала у заміні їх поімен них назв на власне числові номери, «Ойл Сіті» (у перекладі — «Нафтове місто») було при своєно № 298. Під цим «іменем» вона значиться на всіх сучасних картах родовища. Події цього катаклізму, що виник через втручання людини у природне середовище, свого часу були відомі широкому загалу і багато разів описані в різних виданнях, різними поколін нями бориславців. Зокрема, про цю неординарну подію часто згадувалось на сторінках міс цевого часопису «Нафтовик Борислава». Документи про техногенну катастрофу збереглися в Музеї нафтової та газової промисловості України (м. Борислав Львівської області).

КАТАСТРОФА,

ЩО СКОЛИХНУЛА ЄВРОПУ

В

ибух чи відкритий фонтан на свердловині «Ойл Сіті», що бурилася ударним способом англійською фірмою, стався 13 червня 1908 р. при досягненні глибини 1016 м. Довкола свердловини утворилося нафтове озеро, яке було огороджено з усіх сторін земляним валом і мішками з грунтом. Нинішньої потужної техніки тоді ще не було, тому всі роботи з ліквідації аварії виконувались вручну. До них було залучено велику кількість людей (навіть військових австрійської армії). Спочатку нафту відкачували два парових насоси, а через добу їх було вже вісім. Проте навіть вони не справлялися з потоками нафти, яка під тиском виходила на поверхню. Ріки, що на той літній час обміліли, наповнилися нафтою настільки, що почали працювати млини: «...Чотири дні обертала кип’ячка (нафта) млинськими колесами на ріці Тисьмениця, що в часі кілька> недільної посухи майже зов> сім висохла» [Стефан Ковалів. «Образки з Галицької Каліфорнії». Львів, видавництво наукового товариства ім. Шевченка, 1913]. Щодобовий викид (дебіт) свердловини «Ойл Сіті» становив 3000 т нафти та 900 тис. м3 газу. Тодішня

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

хроніка писала: одна іскра — і центр нафтової промисловості буде знищений. Вже 17 червня 1908 р. ситуацію було взято під контроль, потік нафти було скеровано до земляних збірників. Через катастрофічний викид нафти та газу навко-

лишні поля і ліси були заповнені вуглеводнями. Газ викидався в атмосферу, його з великої відстані було видно неозброєним оком. Багато людей з Галицького краю і Австро-Угорської держави приїжджало дивитися на це незвичне видовище: «...Вся сметанка зі сто> личних міст приїздила поди> витися, як виглядає нафтовий фонтан, що викидає з землі двісті цистерн на добу» [Стефан Ковалів]. Про пожежу, що розпочалася 4 липня 1908 р. від блискавок, що

розрізали небо при небувалій бурі та проливних дощах, теж є багато описів. Ось один з них: «...Під час грози від блискавки свердло> вина разом з земляними збір> никами нафти загорілася. Ве> ликий струмінь палаючих нафти і газу вири> вався з>під землі на висоту до 100 м, створюючи загрозу всьому Борислав> ському басейну. Річкою Лошень плив вогняний потік нафти, охоплений чорною хмарою та> кого диму, що се> ред білого дня жи> телі навколишніх населених пунктів вимушені були ос> вітлювати свої по> мешкання». Кажуть, що пожежу було видно з відстані 50 км, навіть у Самборі. Вона тривала протягом 21 доби. Палаючу свердловину на тоді називали «Галицьким Везувієм». Крім цієї, пожежа охопила ще кілька свердловин, а також прилеглі до них збірники нафти. Для ліквідації пожежі вогняний простір було вкрито бляшаними листами з отворами для відведення горючих газів. Потім їх було засипано землею, нафта ж витікала трубами до земляних резервуарів. Палаючі гази, що гасилися в одному місці, відразу

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

спалахували в іншому. Не допомогли і бомби, наповнені вуглекислотою. Інженери прийняли рішення: почали закріплювати заколонний простір цементним розчином для створення монолітної конструкції. Розробляли і створювали захисне приустяне обладнання, яке було б спроможним скеровувати потік нафти і газу із свердловини у збірники. Почали будувати різного типу резервуари і т. зв. «лапочки» на річках для збору нафти з поверхні води, її акумуляції та утилізації. Робилось все для того, щоб нафта не потрапила у головну водну артерію Прикарпаття — річку Дністер. Свердловина «Ойл Сіті» горіла близько двох місяців. Власники обіцяли велику винагороду тому, хто загасить вогонь. Якісь інженери привезли великий дзвін і хотіли ним накрити вогненний струмінь, погасивши таким чином вогонь. З цього нічого не вийшло — струмінь нафти, що горіла, відкинув цей дзвін. Свердловину загасили старим способом: навколо виходу обсадної труби в землю вставили труби, якими викачували нафту. Потроху вогонь ставав усе меншим, а з часом нафта, що вибухала, вичерпувалася. Нарешті насипали над устям свердловини цілу гору землі й так погасили вогонь. Такий короткий ретроспективний опис подій, що сталися 100 років тому. Уже в 30-х роках ХХ ст. було виготовлено перше коване превенторне обладнання устя, вдосконалено систему з’єднань усіх обсадних колон, які спускались у свердловину. Розпочиналася ера роторного буріння свердловин з використанням промивальних рідин та цементування обсадних колон. Тодішня влада і обставини змусили «інтелектуальну і бізнесову»

3. Зам. №

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

еліту шукати вирішення багатьох проблем, породжених видобутком нафти і газу та продемонстрованих вибухом на свердловині. Зусилля спеціалістів нафтової справи призвело до створення 01.06.1912 р. у Бориславі «Стації Геологічної» (відповідає назві — «Заклад геологічний»). Вона була знищена під час Першої світової війни і відновлена у 1919 р. як Карпатський геологічний інститут нафти у Бориславі.

До описаного слід додати, що Бориславське вуглеводневе родовище розробляється з ХІХ ст. еволюційним шляхом від первісних гірничих споруд (ям-копанок) до свердловин сучасної конструкції. Воно є одним з найбільших у Європі. За проекцією нафтогазоносних об’єктів на поверхню його площа становить майже 30 млн. м2. Це родовище має поклади рідких, газоподібних і твердих вуглеводнів та мінеральної води «Нафтуся». Джерела вуглеводнів тут розташовані на глибинах від 10—150 до 3000 м. До 1908 р. з надр родовища було видобуто понад 5 млн. т нафти, у нафтовиків уже був майже 25-річний досвід буріння ударно-механічним способом. Слід сказати ще й про те, що у 1908 р. свердловина «Ойл Сіті» якраз досягла рубежу з видобутку нафти в обсязі 100 тис. т на рік, а в повоєнні роки була ліквідована. Сьогодні Бориславське нафтове

родовище перебуває на пізній довготривалій стадії розробки. Перманентно здійснюються заходи щодо герметизації устя старих свердловин і вакуумної системи збору газоподібних вуглеводнів, тобто роботи щодо запобігання забрудненню вуглеводнями навколишнього природного середовища. Виконується Галузева програма ліквідації наслідків довготривалого видобування нафти і газу в Бориславському нафтопромисловому районі на 2007—2009 роки. За обсягами видобутку родовище сьогодні на першому місці з видобутку супутнього газу і на другому — з видобутку нафти (серед родовищ Бориславського нафтопромислового району). *** Катастрофи, подібні описаній, траплялися у різних нафтопромислових районах, у різних частинах світу, у різний час і за різних умов буріння... У 1986 р. було приборкано самий грандіозний фонтан — на Тенгізькому родовищі в Казахстані. Газонафтовий потік, якому дали назву «Фонтан віку», палав на свердловині № 37. Дебіт його становив понад 20 тис. т нафти та 12,5 млн. м3 газу на добу. Проте катастрофа з відкритим аномальним фонтаном нафтогазової суміші на свердловині «Ойл Сіті» була однією з подій, що стимулювали розвиток галузі. Це також сприяло створенню надійних засобів облаштування устя свердловин і вжиттю заходів щодо охорони навколишнього середовища. Таке явище, безперечно, потребує всебічного дослідження. М. ДАНЧИШАК, директор Му' зею нафтової та газової промисловості України, Л. МИХАЛЕВИЧ, началь' ник відділу нафтогазовидобувного упра' вління «Бориславнафтогаз»

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

33

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДВІСНИХ КОЛИСОК Безпека будівельного виробництва визначається прийнятою технологією, безпечною орга нізацією робочих місць, засобами виробництва та захисту, що використовуються. Аналіз ви робничого травматизму у будівельній галузі вказує, що значна кількість нещасних випадків сталася внаслідок незадовільного технічного стану засобів виробництва. Серед цих засобів є й такі, використання яких пов’язано з потенційною загрозою життю працівників. До них, перш за все, можна віднести будівельні підвісні колиски, що призначені для ведення фасадних та опо ряджувальних робіт на зовнішній поверхні стін будівель і можуть бути віднесені до засобів підмощування (підвісні колиски не слід плутати з підвісними риштованнями)*.

З

а принципом переміщення колиски бувають самопідіймальні і такі, що піднімаються за допомогою лебідок, розташованих на землі. Колиски існують як у модульному, так і у звичайному («цілісному») виконанні. Найбільш поширеними в Україні є будівельні (фасадні) колиски моделі ЛЕ-100-300, ЛОС-100-200, ЛС-80-250 (перша цифра вказує на максимальну висоту піднімання колиски в м, а друга — вантажопідйомність колиски в кг), ЛП11М, ТП-11, а також модульної моделі ЛМ-1. Серед будівельних колисок закордонного виробництва можуть використовуватися колиски модульної моделі ZLP (500, 630, 800 — цифра вказує на вантажопідйомність колиски в кг) компанії «Wuxi Littie Swan Buiding Mashinery Factory» (Китай), а також моделі GETA АВ (450, 650) (фірми «GETA Dechenreiter», Німеччина), STROS (Чехія), фірми Cokan Makjna Cinnah Cad. Farabi Sok (Туреччина). Максимальна висота піднімання колисок довжиною від 1 до 7,5 м не перевищує 150 м. Як свідчать результати експертних обстежень, деякі конструкції закордонних колисок не завжди відповідають

чинним державним нормативним документам. Так, згідно з висновком експертизи ДП «Херсонський ЕТЦ» від 26.12.2007 р. № 65.02.69.3483.07 колиска будівельна електрична моделі ZLP 630 виготовлена з порушеннями пп. 1.3.8, 1.3.9, 1.3.10 ГОСТ 27372—87 «Люльки для строительно-монтажных работ»**. Згідно з протоколами сертифікаційних випробувань № 207-1/С—07 та № 2072/С—07, проведених випробувальним центром НВЦ «Надійність», колиски фірми Cokan Makjna Cinnah Cad. Farabi Sok (див. фото) з електричним приводом та підйомними пристроями № 04/Е-40 (№ 04/Е-32), ручними підйомними пристроями № 04/К-074 (№ 04/КЕ-86) виготовлені з порушеннями пп. 1.3.2, 1.3.10, 1.3.12. ГОСТ 27372—87. Вимоги безпечної експлуатації будівельних підвісних колисок визначені такими нормативними документами: ГОСТ 27372—87, підрозділами 6.2 та 7.2 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01), підрозділом 4.22 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07), підрозділом 5.6 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90), додатком 19 Правил безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79), підрозділом 7.11.2 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07); вимоги електробезпеки — розділами 6 та 7 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1-1.32-01). Існують також ТУ У В.2.8-29.2-22959884-015-2006 «Колиска з електричним приводом. Загальні технічні умови».

* Згідно з додатком 1 «Нормативна база оснащення будівельних організацій (бригад) засобами механізації, iнструментом і iнвентарем» (ДБН Г.1-5-96) маємо такі визначення термінів: засоби пiдмощування — риштовання, помости, колиски, вишки, які забезпечують безпеку i дають змогу пiдвищувати продуктивнiсть працi під час виконання будiвельно-монтажних робiт; колиски — пiдвiснi, навіснi або пересувнi пристрої для виконання, як правило, зовнiшнiх опоряджувальних робiт на висотi до 80 м; риштовання — багатояруснi пристрої, що встановлюються зовнi i всерединi висотних примiщень (найбiльш поширенi металевi, трубчастi, пересувнi, рамного типу, пiдвiснi, струннi, пiдвiснi пiдйомнi); помости — переноснi пристрої з висотою пiдмощування 0,7 … 2,4 м, що застосовуються, як правило, всередині будинку, в межах одного поверху заввишки до 9 м. Подiляються на збiрно-розбiрнi, панельнi (блочнi), висувнi (ригельнi або гiдравлiчнi); пересувнi будiвельнi вишки — пересувнi пристрої з пiдйомними площадками для розмiщення на них одного або двох робiтникiв з iнструментом i запасом будiвельних матерiалiв для виконання зовнiшнiх або внутрiшнiх робiт на висотi до 25 м (вишки бувають телескопiчними i важільно-шарнiрними). ** Одним із зауважень висновку експертизи ДП «Херсонський ЕТЦ» від 26.12.2007 р. № 65.02.69.3483.07 є те, що лебідка колиски ZLP 630 обладнана одним гальмом замість двох, що діють автоматично і незалежно один від одного при відключенні двигуна лебідки (п. 1.3.10 ГОСТ 27372—87; п. 5.6.11 НПАОП 45.2-1.02-90). На жаль, ця вимога не є однозначною, оскільки п. 4.22.5 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07) допускає експлу-

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Згідно з Переліком продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні (затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28), будівельні колиски підлягають обов’язковій державній сертифікації. Крім того, згідно з п. 3 додатка 1 (п. 67 «Роботи… на висоті, в тому числі з риштовань, підйомними і підвісними колисками…») Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами (НПАОП 0.00-4.05-03) передбачено отримання суб’єктом господарської діяльності дозволу щодо спроможності виконання цих видів робіт. Розглянемо умови безпечної експлуатації будівельних підвісних колисок: 1. Місце улаштування колиски, спосіб кріплення лебідки, розміщення блоків, режими роботи лебідки повинні зазначатись у проектно-технологічній документації (пп. 6.1.4, 6.2.1 НПАОП 0.00-1.30-01), хоча п.

7.5.15 НПАОП 0.00-1.01-07 передбачає наявність проекту виконання робіт тільки у разі використання вантажопідіймальних кранів, до яких лебідки не належать.

2. Для запобігання доступу сторонніх осіб зона, пов’язана з роботою колиски, повинна бути огороджена сигнальним огородженням. При цьому межа небезпечної зони залежить від висоти виконання робіт і становить: для висоти виконання робіт до 6 м — 5 м; 6 … 12 м — 6 м; 12 … 20 м — 8 м; понад 20 м — 9 м (п. 3.5.48 НПАОП 45.2-1.02-90). Проведення будь-яких робіт по одній вертикалі під час монтажу, випробування або експлуатації колиски є недопустимим.

3. Електричні проводи, розташовані в зоні роботи (згідно з п. 7.2.26 НПАОП 0.00-1.30-01 на відстані ближче ніж 5 м від колиски), на період монтажу, випробування й експлуатації підвісної колиски повинні бути зняті (демонтовані), знеструмлені та заземлені (захищені ізоляційним матеріалом) (п. 5.6.34 НПАОП 45.21.02-90).

4. Настил колиски повинен бути суцільним, висота бортового елемента — 0,15 м, огородження з неробочого боку — не менше ніж 1,2 м, з боку фронту робіт — 1,0 м (п. 5.6.14 НПАОП 45.2-1.02-90 вимагає, щоб висота перильного огородження з боку фронту робіт була не менше ніж 1,1 м). Перебування в колисці під час роботи більше двох осіб заборонено. Робочі матеріали та інвентар у колисці повинні розміщуватись рівномірно.

5. Працівник, який виконує роботи з підвісної колиски з електроприводом, повинен мати групу ІІ з електробезпеки (п. 4 додатка 2 ГОСТ 12.1.013—78 «Электробезопасность»), а у разі самостійного приєднання увідного кабелю колиски всередині електрощита — групу ІІІ (п. 6.1.3 НПАОП 0.00-1.30-01).

6. Коли електроустаткування лебідки улаштовано на заземлених елементах конструкції і на опорних поверхнях передбачені захищені і непофарбовані місця для забезпечення електричного контакту, додаткового зазем-

лення не вимагається (п. 6.9.1 НПАОП 40.1-1.32-01). Корпус кнопкового апарата керування колискою виготовляється з ізоляційного матеріалу або заземлюється не менше ніж двома провідниками.

7. Колиска повинна підключатись до електрощита через пристрої захисту з нормативною уставкою. Наприклад, стосовно електроприводів вантажопідйомних механізмів, що використовують увідний силовий кабель з мідними жилами перерізом 2,5 мм2, діють такі вимоги: допустиме навантаження проводу — 30 А (для відкрито прокладеного проводу) та 27 А (для проводу, прокладеного в металорукаві); номінальний струм апарата захисту (розмикача) при ПВ=40% — 16 А; струм уставки захисного реле — 80 А; струм миттєвого відсікання апарата захисту — 100 А.

8. Лебідка, за допомогою якої піднімається колиска, забезпечується кінцевим вимикачем, що автоматично вимикає електропривод при підніманні колиски до верхнього робочого положення — до консолі на відстань 0,5 …0,6 м (п. 1.3.6 ГОСТ 27372—80). Кількість затискачів кріплення канатів колиски повинна бути не меншою трьох.

9. Працівники, зайняті демонтажем і перестановкою консолей колиски, повинні користуватися запобіжними поясами і страхувальними мотузками, місце закріплення яких визначає особа, відповідальна за безпечну експлуатацію колиски. Заборонено використання дерев’яної консолі (пп. 5.6.32, 5.6.33 НПАОП 45.2-1.0290).

10. Колиска підлягає періодичному огляду 1 раз на 10 днів призначеною наказом по підприємству особою, відповідальною за її безпечний (технічний) стан (пп. 5.6.24, 5.6.26 НПАОП 45.2-1.02-90). Передбачається щоденний (перед початком виконання робіт) огляд технічного стану колиски і проведення випробування з імітацією обривання робочого каната, при цьому максимальна висота падіння колиски до зупинення її уловлювачами не повинна перевищувати 0,15 м (п. 7.2.38 НПАОП 0.00-1.30-01)*.

11. Колиска як вантажопідйомний механізм підлягає перевірці технічного стану (технічному опосвідченню) 1 раз на рік, під час якого обладнання колиски підлягає огляду, статичному і динамічному випробуванню із записом уповноваженою особою їх результатів у паспорт колиски (пп. 5.6.21, 5.6.23 НПАОП 45.2-1.0290)**. Аналіз виробничого травматизму та результати перевірок об’єктів будівництва, де використовуються колиски, дають змогу зробити висновок, що потенційна загроза життю працівників під час експлуатації колисок пов’язана також з їх електробезпекою. Наприклад, у п. 5.3.4. Інструкції з експлуатації самопідіймальної колиски ЛЕ-100-300 (виготівник — Херсонський експериментальний ремонтно-механічний завод) вказано, що «у разі виявлення на конструкції колиски напруги мережі живлення необхідно зупинити роботу і від’єднати кабель електроживлення», а в п. 9.19 цієї інструкції вказа-

атацію лебідки з електричним приводом з гальмом (одним), а єдиними умовами є наявність гальма нормального закритого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу, та коефіцієнт запасу гальмування — не менше 2. * Ці вимоги не є однозначними: п. 1.3.9 ГОСТ 27372—80 та пп. 5.6.13, 5.6.23 НПАОП 45.2-1.02-90 не вимагають щоденної перевірки роботи уловлювача колиски, а випробування уловлювача проводиться під час технічного опосвідчення колиски. ** Розділ 2 ГОСТ 27372—80 передбачає випробування тільки щойно виготовлених колисок, а згідно з пп. 6.2.5, 7.2.34,

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

35

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

но, що коли «у разі дотику до корпусу електродвигуна діє струм», то рекомендується викликати електрика та усунути замикання на корпус. Тобто інструкція з експлуатації допускає наявність напруги на корпусі колиски, що свідчить про відсутність захисту від струму витоку. Необхідно зазначити, що наявність напруги на корпусі підвісної колиски допускають і чинні нормативно-правові акти. Наприклад, у п. 4.10.19 НПАОП 45.2-1.0290 вказано, що «у разі виявлення дефектів в електромережі (… відчуття дії струму при дотику до частин лебідки) необхідно негайно закінчити роботу». Як свідчить аналіз нормативно-правових актів з охорони праці, умови використання працівниками засобів захисту (запобіжного пояса, страхувального каната) під час роботи з навісних колисок не є однозначними. Наприклад, у ГОСТ 27372—87 відсутні вимоги щодо використання засобів захисту; «конструкція колисок має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту» (п. 4.22.12 НПАОП 0.00-1.01-07); «працюючі в колисці прив’язуються до страхувального каната або мотузки», при цьому діаметр троса повинен бути не менше 7 мм (п. 5.6.32 НПАОП 45.2-1.02-90); «працівникам на підвісних риштуваннях та колисках слід користуватися страхувальними канатами, місця кріплення яких не збігаються з місцями закріплення тросів приводів лебідок, за допомогою яких переміщуються риштовання та колиски» (п. 7.11.2.5 НПАОП 0.00-1.15-07). Необхідно відзначити, що під час роботи в колисці гідропідйомника (вишки) працівники повинні прикріплюватись монтер-

ським поясом до поручня колиски (п. 4.14.68 НПАОП 45.2-1.02-90). Таким чином, оскільки експлуатація будівельних підвісних колисок пов’язана з потенційною загрозою життю працівників, то єдиним шляхом запобігання виробничому травматизму є посилення вимог щодо їх виготовлення та експлуатації. У зв’язку з відсутністю єдиного нормативного документа (крім ГОСТ 27372— 80), що встановлює вимоги безпечної експлуатації підвісних засобів підмощування (колисок, риштовань тощо), доцільно розробити національний нормативно-правовий акт з охорони праці, який однозначно регламентував би ці вимоги. Крім того, автор хотів би винести на розгляд фахівців з питань охорони праці на перший погляд парадоксальне питання: чи належать до роботи на висоті роботи з настилання навісних засобів підмощування (колисок, риштовань тощо), що мають нормативне («спеціальне») огородження?* До такого запитання спонукала неоднозначність визначень чинних у нормативно-правових актах: «роботи на висоті — роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, в тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше ніж 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше» (розділ 2 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, НПАОП 0.00-1.15-07); «роботи на контактних мережах, пристроях СЦБ та зв’язку, які проводяться з площадок підйомників, що мають спеціальне огородження, роботами на висоті не

* Відповідь на це запитання однозначно якраз і визначить умови використання засобів захисту (запобіжного пояса, страхувального каната) під час виконання роботи з колиски.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ЩОБ ВЦІЛІТИ ПІСЛЯ... « С А Л Ь Т О » ...В атракціонів, до яких у сезон «весна—літо—осінь» у пошуках ейфорійно-адреналінових емоцій активно тягнеться дитячо-молодіжний контингент, завжди інтригуючі назви. Як обминути карколомну металоконструкцію, коли, тільки склавши «іспит» на ній, можеш набрати бали авторитету у ровесників? Тебе поважатимуть, тобою захоплюватимуться! Проте, як це не прикро визнавати, дедалі частіше трапляються випадки, після яких шанувальникам атракціонних розваг залишається лише поспівчувати. А в якому стані перебувають атракціони в Закарпатській області?

— До активізації атракціонних розваг,— розповідає начальник ДП «Закарпатський експертно-технічний центр» А. Горват,— цього року почали готуватись заздалегідь. І оскільки ми з приватними підприємцями — власниками гірок та каруселів — в одному човні (вони замовляють експертизу, а ми її проводимо), принцип, за яким діємо, у нас обопільно прийнятний: не хочеш втрачати кошти на повторних експертизах — зроби якісно ремонт устаткування.

— У вашій практичній діяльності,— запитую в досвідченого технічного експерта М. Сабова,— траплялись випадки: ви підписали експертний висновок на придатність, а техніка підвела?

— Експертна оцінка випробувально-діагностичної лабораторії — процес копіткий,— розповідає Михайло

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

Васильович. — Поясню на прикладі. Я провів експертизу чотирьох атракціонів приватного підприємця, розважальні об’єкти якого — «Сальто», «Літаючі лебеді», «Мала ланцюгова карусель» та «Автодром» — розташовані поблизу кінчеського ринку в Ужгородському районі. Усі атракціони словацькі, виробництва 2003 р., не «Ромашки» й не ті, на яких любителі екстриму звикли довкола осі літати. Тобто не є особливо небезпечними. Спочатку обстежили їх, після аналізу результатів ліквідували недоліки, потім — черговий технічний огляд та випробування. Перевірили все — від стану зварних швів до роботи приладів безпеки на сидіннях. І зробили висновок: усі чотири атракціони перебувають у задовільному стані і можуть бути допущені до експлуатації на сезон 2008 р. Не повинні стояти осторонь у цій справі й міські та районні державні адміністрації, адже їхні керівники несуть персональну відповідальність за надання дозволів на монтаж та експлуатацію атракціонів. Особливо ж важливе усвідомлення відповідальності та серйозний підхід до надання розважальних послуг з боку власника. Як би там не було, та щоб шанувальник екстриму залишився після атракціонних розваг на «Сальто» чи «Автодромі» живим і неушкодженим, потрібне пильне око професіонала, кожен крок якого сприятиме безпеці людей.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротким рядком Протягом першого кварталу цього року відділом медичного обслуговування відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кривому Розі на медико%соціальні послуги було витрачено майже 580 тис. грн. Найбільше коштів пішло на амбулаторне лікування (280 тис. грн.), постійний сторонній догляд (понад 121 тис. грн.) та спеціальний медичний догляд (майже 53 тис. грн.). *** За 6 місяців цього року в Одесі було виявлено 3 випадки професійних захворювань. В області ж не виявлено жодного, хоча тільки на підприємствах АПК 85—90% робочих місць не відповідають вимогам гігієнічних нормативів. У районних поліклініках відсутнє сучасне устаткування, у складі комісій, які проводять профдобір, немає підготовлених лікарів%профпатологів. Як наслідок, якість профоглядів вкрай низька, а виявлення профзахворювань дорівнює нулю. *** На Слов’янському курорті відбулася IV Міжнародна науково%практична конференція з нейронаук. Протягом тижня представники наукових кіл Росії, Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України, Інституту фізіології імені Богомольця НАН України і Донецького медуніверситету обмінювалися думками про одну з найважливіших проблем сучасної медицини. Директор Славкурорта, кандидат медичних наук В. Яковленко підкреслив, що конференції, які стали вже традиційними, сприяють розробці нових методик лікування, поширенню знань у малодослідженій сфері — діяльності центральної нервової системи і мозку людини.

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

КОЛИ ЗА СПРАВУ БЕРУТЬСЯ РАЗОМ Епідемія туберкульозу офіційно зареєстрована в Україні у 1995 р. На сьогодні захворюваність на туберкульоз у країні од# на з найвищих у світі. Випереджають у цьому нас тільки сла# борозвинені країни Африки. На жаль, із зростанням рівня за# гальної захворюваності на туберкульоз збільшується і кіль# кість професійних захворювань на цю хворобу. Але в Херсонсь# кій області змогли переломити таку пропорційну залежність.

С

ерйозно про проблему з проф захворюваннями на туберку льоз на Херсонщині почали го ворити тільки в 2005 р. До цього ча су відповідальні працівники органів виконавчої влади та місцевого само врядування, керівники медичних за кладів, виправних колоній щорічно планували заходи з боротьби з ту беркульозом, підписували інформа ції про їх виконання і засмучено дивилися на цифри, які свідчили: в Херсоні та прилеглому до міста Бі лозерському районі у 2001 р. зах воріли два медпрацівники, у 2002 р.

— 3, 2003 р. — 7, 2004 р. — 14, 2005 р. — 18, 2006 р. — 26. Але у 2005 р. управління виконавчої ди рекції Фонду соціального страх ування від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань у Херсонській області, міське відділен ня Фонду почали бити тревогу. Від повідні листи були направлені керів никам лікарняних закладів, головам облдержадміністрації та облради, теруправлінню Держгірпромнагля ду по Херсонській області, прокуро ру Суворівського району м. Херсо на, на території якого розташований обласний протитуберкульозний дис пансер. Свою пасивну участь у вирі шенні важливого питання боротьби з туберкульозом намагалися по яснювати деякі керівники державних органів, медичних закладів. Одні стверджували, що туберкульоз не є профзахворюванням, оскільки він часто виникає не внаслідок тривало го впливу шкідливих факторів на ор

ганізм людини, а є інфекційним зах ворюванням. Тому вважали, що необхідно внести відповідні зміни до нормативно законодавчих актів. Ін ші пояснювали, що специфіка тубер кульозної інфекції полягає у тому, що у світі не існує надійних методів захисту від неї. Треті стояли на тому, що туберкульоз є соціальним захво рюванням, і належне виконання ни ми вимог нормативно правових до кументів щодо профілактики даного захворювання не зможе змінити со ціально економічних умов у країні, зокрема, особливостей фінансуван ня охорони здоров’я. Враховуючи ситуацію, терупра вління Держгірпромнагляду по Хер сонській області провело ком плексну перевірку стану охорони праці в обласному протитуберку льозному диспансері. Побачене там шокувало членів комісії. Стан при міщень диспансеру незадовільний, порушено цілісність підлоги, стін. Для проведення дезінфекційних за ходів використовувалися суміші, які мають значний вміст хлору і нале жать до 2 го класу небезпеки, а від повідно подразнюють верхні ди хальні шляхи. Відсутність гарячого водопостачання, аварійний стан ка налізаційних мереж, відсутність у необхідній кількості спецодягу, кварцових ламп, холодильників, плит для приготування їжі, посуду і т. д. — все це були обставини, що сприяли поширенню туберкульозу серед працівників протитуберку льозного диспансеру, яким уже бу

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ло заражено майже 2/3 працюю чих. При детальному розгляді з’ясувалося, що головними причинами такого стану було неналежне фінансування як цього медичного закладу, так й інших. У 2004 р. Херсонський обласний протитуберкульоз7 ний диспансер (далі — ПТД ) був профінансований на 11,7%, у тому числі на продукти харчу7 вання — 28% від потреби, по7 точний ремонт — 18,7%, прид7 бання засобів захисту та спецо7 дягу — 10,7%, а на капітальний ремонт, профілактичне харчу7 вання для працівників кошти взагалі не виділялися. Коли начальник відділу органі зації профілактики Херсонського міського відділення Фонду Ю. Сто рожук написав про все це статтю у журнал «Охорона праці» (№ 10, 2005 р.), ситуацію розглянули у Мі ністерстві охорони здоров’я. Як повідомив головний лікар обла сного ПТД В. Бурятинський, уже з грудня 2005 р. фінансування дис пансеру помітно збільшилося, що дало можливість забезпечити вико нання комплексних заходів щодо поліпшення умов праці та запобі гання професійним захворюванням на туберкульоз, ліквідувати пору шення, виявлені в результаті ком плексної перевірки теруправлінням Держгірпромнагляду по Херсонсь кій області. У бюджетах на 2006—2007 рр., затверджених Херсонською обласною радою, було передбаче но 100% не фінансування вищена званих комплексних заходів. Це дало можливість в обласному ПТД провести реконструкцію внутріш ніх мереж водопроводу і каналіза ції, опалення, здійснити ремонт па лат і кабінетів, відновити гаряче во допостачання, встановивши елек тричні водонагрівачі. З’явилася мо жливість користуватись душовими кімнатами, внутрішніми санітарни ми вузлами, кімнатами для прий мання їжі. Крім того, установу пов

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

ністю забезпечено ультрафіолето вими випромінювачами, спецодя гом, відновлено спецхарчування працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, за мінено використання шкідливих дезінфекційних засобів на безпеч ніші — хлорантоїн, дезактин, «жа вельклейд». Проведено також ре конструкцію вентиляційної системи харчоблоку, рентгенвідділення, ви конано інші заходи, спрямовані на покращання умов праці та ліквіда цію причин захворюваності на ту беркульоз у закладі. Як бачимо на даному прикладі, тільки тісна взаємодія облдержад міністрації, облради, управління Фонду, теруправління Держгір промнагляду, облСЕС, обласного управління охорони здоров’я дали позитивні результати. Профзахво рюваність на туберкульоз в обла сному ПТД — основному постачаль нику захворюваності на туберку льоз в області зменшилась з 16 ви падків у 2006 р. до 4 у 2007 р. Від повідне фінансування і виконання заходів здійснено в установах Дер жавного департаменту виконання покарань. Зниження рівня проф захворюваності на туберкульоз у 2007 р. зафіксовано у виправних колоніях № 61, № 7, № 10, на під приємствах деяких галузей еконо міки області. Отже, є надія на те, що цей вид профзахворювань в області поступово відійде до таких, які рідко трапляються. Хотілося б, щоб такими ж спільни ми зусиллями вирішувались не тіль ки питання боротьби з туберкульо зом, а й інші, спрямовані на забез печення належних умов праці та безпеки виробництва, і не тільки на Херсонщині, а й в інших регіонах країни. У першу чергу це стосується найближчого сусіда — Миколаїв ської області, де в 2007 р. рівень профзахворюваності на туберку льоз значно зріс порівняно з мину лими роками і становив 56% від за гальної кількості профзахворю вань. Можливо, комусь з керівників органів виконавчої влади або ме

С

ьогодні клініка науково дослід ного інституту, що входить до складу Харківського національ ного медичного університету, об слуговує хворих на профзахворю вання з Харківської, Сумської, Пол тавської, Миколаївської та Херсон ської областей, а також праців ників, які потерпіли на виробництві, з АР Крим. Маючи величезний досвід, непогану мате ріально технічну базу та високо професійний колектив медичних працівників, лікувальний заклад за лишається базовим у галузі прове дення різноманітних наукових дос ліджень, підготовки та підвищення кваліфікації лікарів профпатологів. У клініці є стаціонар на 140 лі жок. У терапевтичному відділенні є 90 ліжок для пацієнтів з виявленими профзахворюваннями чи з підоз рою на захворювання органів сер цево судинної системи, травлення, дихання, з’єднувальних тканин і шкіри. У неврологічному відділенні на 50 ліжок надають допомогу хво рим з професійно зумовленими захворюваннями опорно рухового апарату і нервової системи. За сло вами головлікаря клініки, головного профпатолога Харківської області, заслуженого лікаря України В. Брика ліна, щороку в стаціонарі медична допомога надається близько 2 тис. пацієнтів. Це набагато більше, ніж 10 років тому. Та хіба тільки з одними профза хворюваннями доводиться мати спра ву лікарям цього лікувального за кладу сьогодні? Адже більшість пацієн тів — це ветерани виробництва, ба гато хто з них вже пенсіонери. Прак тично у кожного, крім основного профзахворювання, яке спричини ло втрату здоров’я і працездатності, є різні супутні захворювання. Їх та кож необхідно вчасно виявляти та лікувати. З чого і випливає, що як самі підходи до лікування, так і кож ний з лікарів профпатологів клініки має бути професіоналом високого рівня. Адже понад 30% пацієнтів мають різні ступені професійно зумовленої інвалідності. Багато хто — по два й три професійних захво

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ПОТРЕБУЄ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ І це цілком закономірно, вважають керівники й фахівці клі# ніки Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань. Це один з найстаріших у країні медичних закладів, що спеціа# лізується на діагностиці та лікуванні професійних захворю# вань у працюючих, зайнятих у провідних галузях промислово# сті кількох областей Сходу й Півдня України. Такі хворі, на думку директора НДІ, професора Є. Ніколенка,— це дуже специфічна, окрема категорія пацієнтів, яким не тільки медики, але й суспільство в цілому повинні приділяти максимум людської теплоти й турботи. рювання. Наприклад, у обрубників, кова лів, шліфувальників, як правило, спочатку виявляються хронічні об структивні захворювання легень. Потім йдуть віброхвороби, в окре мих випадках — ще й приглухува тість. Часто пацієнти поступають у клініку з кількома профзахворю ваннями на другій і третій стадіях, тобто з двома явними ознаками ін валідності. А ось ще кілька не ду же втішних цифр. Якщо в середині 90 х років ми нулого століття в кліні ці НДІ реєструвалося в середньому 160—170 випадків уперше виявле них профзахворювань, то останніми роками — вже понад 400. Поясню ється це просто. Власни ки підприємств мало пі клуються про створення сприятливих умов праці та майже повсюдно від мовилися від утримання виробничої цехової ме дицини. Досить сказати, що в такому насичено му великими промисловими підпри ємствами місті, як Харків, медсанча стини збереглися тільки на двох з них: у ВАТ «Турбоатом» і «ХТЗ». Більшість підприємств відмовляється сьогодні й від утримання своїх са наторно профілактичних оздоров

чих комплексів. У цій публікації хочеться більш докладно спинитися на тому, яким чином лікарям клініки вдається до помагати хворим, відновлювати втрачене на виробництві здоров’я. Усувати наслідки, по суті, безвідпо відального ставлення роботодавців до питань поліпшення умов праці та виробничого середовища. За словами завідувачки невро

логічного відділення Л. Полякової, велику увагу керівництво клініки приділяє навчанню лікарів, а також середнього медичного персоналу методиці застосування більш про гресивного діагностичного та ліку вального устаткування. Напри

клад, в очолюваному нею відділен ні намагаються застосовувати різні комбіновані й комплексні методи обстеження пацієнтів. Особлива увага приділяється раціональному використанню, технічно грамотній експлуатації лікувального устатку вання та інструментарію, доцільно сті застосування медикаментозних засобів і препаратів. Дбають у відді ленні, звичайно ж, і про забезпечен ня належного санітар но гігієнічного режиму в палатах хворих. Показники поточ ної діяльності обох відділень клініки си стематично аналізу ються. Явні недоліки й упущення, виявлені перевіркою, чи скарги пацієнтів негайно роз глядаються на планер ках, які проводяться щодня вранці, та на підсумкових — на прикінці робочого тижня. Варто сказати, що клініка довгі роки не одержувала коштів на придбання нового обладнання. Проте ця обставина не заважала її фахівцям щороку нарощувати кіль кість лабораторних досліджень і ме дичних процедур. Щороку клініко діагностична лабораторія робила понад 100 тис. аналізів, у тому числі

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

клінічних, гематологічних, цитоло гічних, біохімічних та імунологічних. Багаторічні зусилля співробітни ків медзакладу, які змушені працю вати на старій техніці, усе таки не залишилися непоміченими. З почат ку поточного року держава вишу кала можливість надати в розпо рядження лікарів Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань кілька нових, деколи унікальних, медичних приладів. Це цифровий низькодозовий флюорограф «Ин диаскан 01», сучасні високоточні апарати ультразвукової діагно стики та спірографії. Тепер, застосовуючи це обладнання, можна точніше визначати ді агноз захворювань пацієнтів. У клініці продовжу ють удосконалювати нові методи діагности ки та лікування хворих на профзахворюван ня. Це і комп’ютерна спірографія, і електро кардіографія з енце фалографією. Для лі кування хворих з оз наками легеневої гі пертензії та вібраційної хвороби застосовуються антагоністи каль цію. Усі ці методи підкріплені відпо відними патентами. Для безпосе реднього проведення лікувально діагностичного процесу у відділен нях клініки є ряд допоміжних пі дрозділів: кабінет нетрадиційних методів лікування, два кабінети гол корефлексотерапії, два кабінети масажу, кабінет лікувальної фіз культури, інгаляторій тощо. Останнім часом значно поліпши лися показники й ефективність ро боти фізіотерапевтичного кабінету. Тут успішно використовуються елек трохвильова терапія, електрофорез із застосуванням різних лікарських препаратів, ультрафіолетове опро мінення, ультразвук, рефлексотера пія, мікрохвильова резонансна терапія та електромікромасаж. Та кож на повну потужність працює

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

інгаляторій, де щодня десятки хво рих одержують інгаляції з лікуваль ними препаратами й травами. У кабінеті нетрадиційних методів лікування хворим проводять іридо діагностичне обстеження, признача ються індивідуальні комплекси відно влювального лікування. У кабінеті гол корефлексотерапії вони проходять лазеротерапію, електроакупункту ру, традиційну голкорефлексотера пію, банковий і точковий масаж. Усе це в кінцевому підсумку дає

змогу досягати хороших результатів у лікуванні й не може не викликати вдячності пацієнтів. Так, один з них — 52 річний кораблебудівник із Сева стополя О. Рябчук у розмові з авто ром цих рядків висловив свою вдяч ність усьому персоналу клініки, де він кожні два роки проходить курс від новлювального лікування. Понад 25 років пропрацював він чеканником на заводі імені С. Орджонікідзе. У молодості — штангіст першороз рядник, він одержав тяжке віброза хворювання і став інвалідом III групи. Тепер, хоча й переведений на більш легку роботу, практично щороку на магається потрапити в клініку для проходження курсу відновлювально го лікування. І він дуже вдячний ліка рям, рядовому медичному персона лу клініки за людську теплоту й тур боту. Що ж, такі слова багато чого вар

ті... Адже сьогодні дуже рідко пацієн ти наших лікарень задоволені медич ним обслуговуванням, умовами пе ребування в палатах, харчуванням. Важливою складовою роботи клініки є експертна діяльність: пра цює лікарсько експертна комісія, у складі якої 13 фахівців, у тому числі — 3 професори, 5 кандидатів ме дичних наук. Уже п’ять років при клініці діє профпатологічний дис пансер, мета якого — профілактика профзахворювань на підприєм ствах, відділення реабі літації — для роботи з групою ризику. Багато років фахівці медзакла ду працюють за прями ми договорами з підпри ємствами регіону, де ре єструються випадки профзахворювань. Роз робляють і впроваджу ють у цехах заходи, спрямовані на зниження ризику формування у працівників профпато логій. Напрямів роботи й цілей, до яких медикам разом з виробничника ми необхідно прагнути, у керівництва, всього трудового колективу клініки Харків ського НДІ гігієни праці та профзах ворювань багато. Усі вони в полі зо ру добре обізнаних зі своєю спра вою фахівців, які, можна бути впев неними, докладуть усіх зусиль для втілення їх у життя. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімках: директор Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань Є. Ніколенко; завідувачка терапевтичного відділення Т. Миткеєва проводить огляд хворого; у рентгенкабінеті клініки (зліва направо): головний лікар В. Брикалін, завідувачка неврологічного відділення Л. Полякова, завідувачка терапевтичного

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ АКТУАЛЬНА ТЕМА

Коротким рядком На території Попаснянського і Артемівського районів Луганської області планується будівництво шахти з видобутку гіпсового каменю. Робочі місця на новому виробництві в першу чергу надаватимуться місцевим жителям, їм будуть забезпечені безпечні умови праці та оздоровчий відпочинок. *** Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області у 2007 р. на медико-соціальні виплати було використано близько 4,5 млн. грн. Цієї суми вистачило на лікування 100 хворих у стаціонарі, на придбання 361 санаторної путівки, виготовлення протезів для 98 інвалідів, придбання медикаментів для 244 хворих. *** За вісім років реструктуризації в м. Шахтарську Донецької області жодне вуглевидобувне підприємство не ліквідоване повністю. Більшість їх, підкреслив на прес-конференції міський голова О. Наумович, залишилися в так званому підвішеному стані. Як наслідок положення, що склалося,— загострення соціальних проблем. Для їх вирішення мерія має намір укладати з підприємствами міста договори про соціальне партнерство. Добродійні акції, спонсорські вливання не гарантують постійної участі промисловців у житті міста. Тепер Шахтарськ перейде до постійного партнерства з підприємцями у вирішенні численних проблем городян.

РЕАБІЛІТАЦІЯ ІНВАЛІДІВ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕ Одним із завдань соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань є від! новлення здоров’я та працездатності потерпілих на вироб! ництві. Про те, які в цьому питанні існують проблеми та можливі шляхи їх вирішення, розмірковують начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страху! вання від нещасних випадків на виробництві та професій! них захворювань у Тернопільській області Р. ЗАМКОВИЙ та головний спеціаліст з медичної реабілітації робочого ор! гану Фонду, заслужений лікар України Б. СКАКАЛЬСЬКИЙ.

С

истема соціального страхуван ня від нещасних випадків на ви робництві та професійних зах ворювань має базуватися на прин ципах найшвидшого і найповнішого відновлення працездатності потерпі лого, здійснення комплексу заходів з його медичної, професійної та со ціальної реабілітації. Як показує практика, у цій справі існує чимало проблем. Лікувально профілактичні заклади нині не готові до ефективної взаємодії з робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Сьо годні немає чіткого визначення, які послуги слід вважати медичними, яка медична допомога є основною, а яка — додатковою, відсутні крите рії, які дають можливість робочим органам Фонду фінансувати витра ти на медичну допомогу потерпіло му понад існуючі державні гарантії, не розроблено прейскурант на ме дичні послуги, методики їх калькуля ції тощо. На нашу думку, з цього приводу варто було б скористатися міжнарод ним досвідом, який засвідчує доціль ність створення реабілітаційних цен трів, де потерпілому забезпечується надання цілого комплексу заходів щодо відновлення його здоров’я та працездатності. Наша держава має достатньо розвинену санаторно ку рортну базу, яка володіє великим ре

абілітаційним потенціалом та ліку вальною інфраструктурою. Тож, мо жливо, варто було б створити регіо нальну модель розташування реабі літаційних центрів з урахуванням ви робничої спеціалізації, розмірів тери торії регіону, наявності в ньому медичного та санаторно курортного потенціалу. Створення таких центрів доцільно було б проводити одноча сно з розробкою механізму стимулю вання потерпілого до його медичної реабілітації, адже зараз склалася па радоксальна ситуація, коли бути інва лідом вигідно. Можливість працюва ти і одночасно отримувати за спричи нене виробництвом каліцтво страхо ві виплати, соціальні послуги від Фон ду не сприяє активності потерпілого щодо відновлення своєї працездатно сті. Рання реабілітація, ефективне лі кування з метою максимального від новлення працездатності (а звідси — зниження ступеня інвалідності) повинні стати основним завданням лікувально профілактичних закла дів (ЛПЗ), їх лікарсько консульта тивних комісій (ЛКК), медико со ціальних експертних комісій (МСЕК), робочих органів Фонду, роботодавців і держави в цілому. Цій благородній меті служить затвер джене постановою Кабінету Міністрів від 23 травня 2007 р. № 757 Поло ження про індивідуальну програму реабілітації інваліда. Забезпечен

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

41

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ня належного спостереження за станом здоров’я працівни

ків, що працюють у шкідливих умовах праці, проведення пе

ріодичних медичних оглядів — один із важливих напрямів профілактики професійних захворювань, зведення до мі

німуму кількості потерпілих внаслідок професійної пато

логії. Для організації проведення ме дичної реабілітації робочими орга нами Фонду укладено 38 договорів з лікувально профілактичними за кладами нашої області. Крім того, у разі потреби укладаються однора зові договори зі спеціальними ліку вальними закладами Тернополя, Києва, Одеси, Львова. Проблем ними питаннями залишається відсут ність у ЛПЗ коштів для придбання необхідних лікарських засобів і ви робів медичного призначення. Ряд ЛПЗ при укладанні відповід них договорів ставлять питання про відшкодування, крім вартості лікар ських засобів та виробів медичного призначення, вартості послуг, що мають надаватися, та інших наклад них витрат. Нині управління вико навчої дирекції Фонду все частіше провадить відшкодування суми ви трат потерпілим за самостійно придбані ліки та вироби медичного призначення під час стаціонарного, і в першу чергу первинного ліку вання. Робиться це згідно з предста вленими розрахунково касовими чеками та довідками ЛПЗ (із зазна ченням номера історії хвороби, діаг нозу, терміну перебування на ліку ванні, переліку використаних під час лікування лікарських засобів та ви робів медичного призначення, які не передбачені бюджетними асигну ваннями цього закладу). Такі факти є свідченням неналежного виконан ня укладених договорів про лікуван ня потерпілих на виробництві з боку ЛПЗ. На нашу думку, необхід

но посилити фаховий контроль з боку робочих органів Фонду за ефективністю та своєчасні

стю надання медичної допо

моги, зокрема першої медич

ної, якістю стаціонарного ліку

вання потерпілих на вироб

42

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

ництві, в першу чергу в спеціа

лізованих, профільних ЛПЗ. Звичайно, це потребуватиме збіль шення чисельності спеціалістів з ме дичної реабілітації робочих органів Фонду, але справа, якою вони ма ють займатися, того варта. На сьогодні налагоджено тісну співпрацю робочих органів Фонду з МСЕК. Усі засідання, на яких роз глядаються питання щодо потерпі лих, які втратили працездатність внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, про водяться за обов’язкової участі представника управління виконав чої дирекції Фонду. Його думка враховується при встановленні від сотків втрати професійної праце здатності та групи інвалідності, при розробці індивідуальної програми реабілітації інваліда (ІПРІ) тощо. Висновок МСЕК та ІПРІ видаються потерпілому та представнику упра вління виконавчої дирекції Фонду одночасно. З метою уникнення мо жливої плутанини та запобігання зловживанням головним лікарем обласного центру медико соціаль ної експертизи видано наказ про проведення (спільно з робочим ор ганом Фонду) перевірок відповід ності висновків МСЕК змісту прото кольних рішень, прийнятих на її за сіданнях, та відповідним записам у медико експертних справах. Усі складні та конфліктні випадки роз глядаються колегіально на засідан ні розширеної експертної комісії за участю обласних лікарів спеціалі стів та науковців Тернопільського медичного університету. На належ ному рівні в області також і взає модія між робочими органами Фонду і ЛКК. А ось що стосується професійної реабілітації, то це питання в нас по ки що не вирішується. Справа в то му, що на Тернопільщині немає за кладу, в якому інваліди внаслідок трудового каліцтва могли б прохо дити професійне навчання (чи пере навчання), а їхати для цього у Львів чи в Київ, де така можливість є, ніхто з наших підопічних земляків не по спішає. В той же час сьогодні 32 ін валідам внаслідок трудового каліц тва необхідно набути нову фахову

Дружківка — не саме на! сичене промисловими під! приємствами місто До! нецької області. Але впевне! но можна сказати — типове для індустріального регіону. А тому робота місцевого відділення виконавчої ди! рекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань значною мірою може характеризува! ти специфіку діяльності, певні успіхи і, на жаль, бага! то невирішених проблем профілактики травматиз! му, з якими стикається більшість відділень Фонду. Про це нашому власному кореспондентові Геннадію ЩУРОВУ розповів началь! ник Дружківського відділен! ня Фонду І. Чебукін.

С

трахувати людей від нещасних випадків — це не значить лише вчасно й у повному обсязі ма теріально компенсувати потерпіло му втрату здоров’я. «Застрахував ши працівника,— говорить І. Чебу кін,— ми, в першу чергу, беремо на себе зобов’язання уберегти його від лиха, для чого контролюємо, щоб йому були створені здорові та безпечні умови праці». Відділення функціонує з квітня 2001 року. Працюють у ньому 12 фахівців різного профілю. Вони об слуговують більш як 800 потерпілих на виробництві, у тому числі 180 ін валідів, кожний з яких, за великим рахунком, набув свій гіркий статус внаслідок недоробок та упущень з

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ВІСТІ З МІСЦЬ

СТРАХУВАТИ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ боку роботодавців і почасти — фа хівців Фонду. З такою мірою відпо відальності й підходять до оцінки своєї діяльності члени невеликого, але укомплектованого професіона лами, відданого справі колективу. Іван Васильович Чебукін позна йомив мене з кожним із працівників відділення. Розповів і про тих, хто стояли біля витоків його створення, багато зробили для його становлен ня. Так, від дня заснування відділен ня Фонду до березня 2007 р. на по саді страхового експерта з охорони праці тут працював В. Дроздов, який сьогодні є заступником гене рального директора ВАТ «Дружків ське рудоуправління». Ось уже понад рік обов’язки страхового експерта від ділення Фонду виконує Ю. Чернов. Зміна вияви лася гідною. Юрій Олек сійович — грамотний фахівець з питань охо рони праці та протипо жежної безпеки, добре розбирається в механіч ному, енергетичному обладнанні. Глибоко вникає в обставини й причини, що призводять до нещасних випадків і профзахворювань. Пройшов навчання у Ки ївському міжгалузевому інституті підвищення ква ліфікації. Для профілактики нещасних ви падків регулярно, не рідше одного разу на тиждень, проводяться пере вірки стану охорони праці на під приємствах. Нерідко в перевірках беруть участь фахівці міського управління соціального захисту на селення та Держгірпромнагляду. Останнім часом страховий екс перт став більше уваги приділяти не тільки великим промисловим підпри

ємствам, але й невеликим виробни чим дільницям приватних підприєм ців і товариств з обмеженою відпові дальністю, де немає фахівців з охо рони праці. Так, у січні 2008 р. бу ло перевірено ТОВ «Агротех 777». Це невелике підприємство зареєс троване у відділенні Фонду як таке, що займається економічною діяль ністю — оптовою торгівлею автомо білями, тут є і матеріальна база для ремонту автотранспортних засобів. І перевірка саме цього виду діяльно сті виявила безліч порушень вимог законодавства про охорону праці. У поданні страхового експерта за підсумками перевірки було вка зано на 24 порушення. З метою за побігання нещасним випадкам на

цьому виробництві страховий екс перт рекомендував призупинити роботу підприємства, розробити за ходи щодо усунення виявлених по рушень, але під час контрольної пе ревірки виявилось, що не було усу нено суттєві порушення. Виходячи з цього, відділення Фонду звернулось до міської комісії з питань безпечної життєдіяльності населення з пропо зицією заслухати керівництво під

приємства на засіданні комісії. Таким чином вдалося добитися виконання практично всіх запропо нованих заходів. Для надання методичної допо моги у вирішенні питань організації роботи з охорони праці страхуваль никам, особливо невеликим підпри ємствам, а також приватним підпри ємцям відділення Фонду розробило Пам’ятку, в якій даються роз’яснен ня з усіх питань соціального страх ування від нещасних випадків. За рахунок коштів Фонду впро довж останніх двох років підприєм ства міста були забезпечені спе ціальною літературою, іншими дру кованими виданнями (плакати, зна ки тощо) з охорони праці. Вже цьо го року 22 фахівці пройшли навчання за 40 годинною програ мою з відривом від ви робництва при ДП «До нецький експертно тех нічний центр» і одержа ли відповідні посвідчен ня. Особлива увага при діляється якості розсліду вання нещасних випад ків на виробництві, вста новленню їх причин. Ро ботодавець зберігає в недоторканності робоче місце, де стався нещас ний випадок, повідом ляє про нього у відді лення Фонду. Страховий експерт разом з фахівцями страхувальника на місці вивчає ситуацію. А після усунення причин устаткування, як правило, відновлює роботу. Проте у ході подальшого розслідування ви никає необхідність ще і ще раз по бачити первісну обстановку на ро бочому місці, де сталося нещастя. І тут часто допомагає фотоапарат. При використанні цифрового фото

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

апарата страховий експерт, сидя чи за комп’ютером, може у більш спокійній обстановці «прокрутити картинку», збільшити зображення, щоб уважно вивчити кожну деталь. Буває так, що саме за комп’ю тером страховий експерт встанов лює істинну причину, що призвела до травми потерпілого. Так, у ході розслідування нещасного випад ку, що стався з робітницею М. ко вальсько пресового цеху ВАТ «Дружківський метизний завод», уважне вивчення елементів устат кування на комп’ютері дало змо гу страховому експерту встано вити технічні недоліки устатку вання, на якому робітниця одер жала травму. Особливе місце в роботі відді лення Фонду займають питання медичного обслуговування потерпі лих на виробництві та їхньої подаль шої реабілітації. Цю ділянку роботи веде головний фахівець з медично го обслуговування І. Шлапунова. Ірина Геннадіївна має вищу медич ну освіту й багаторічний досвід ро боти лікарем. Це багато в чому зав дяки її старанням не одному потер пілому вдалося перебороти психо логічну кризу після травми, набути впевненості в собі. Ось лише один приклад. Треба було бачити, як у кабінеті начальника відділення танцює жін ка, посміхаючись від щастя! Це Н. Немчинова, яка ще в 1988 р. одер жала тяжку травму лівої ноги й ста ла інвалідом III групи (60% стійкої втрати працездатності безстроко во). Тоді МСЕК чомусь не встанови ла Ніні Андріївні додаткові види со ціальної допомоги. Жінка звернула ся до відділення Фонду з проханням направити її на МСЕК для призна чення протезування ушкодженої но ги. На Харківському державному дослідному протезному підприєм стві так постаралися, що вона тепер ходить без палички, не кульгає і мо же навіть станцювати «бариню». Дуже важливо працівникам Фонду завжди мати під рукою необхідну спеціальну літературу. Так, під час розгляду звернень гро мадян, які потерпіли на виробництві

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

задовго до створення Фонду, неоці ненним виявляється Збірник норма тивних документів з розслідування нещасних випадків на виробництві, підготовлений обласним управлін ням виконавчої дирекції Фонду під керівництвом його начальника В. Крота. Багато необхідних матеріа лів, за словами І. Чебукіна, вдаєть ся знайти в журналі «Охорона пра ці». Зокрема, взято на озброєння досвід полтавчан, про який розпові далося в журналі. За їхнім прикла дом у відділенні Фонду ведеться під готовка до міського брейн рингу з охорони праці. Вже визначено по рядок його проведення, підібрано запитання для команд учасниць з тематики охорони праці, створено електронний пристрій (як на телеві зійних брейн рингах!), що дає мо жливість об’єктивно визначати ліди руючу команду. Мозковим центром тут є головний фахівець з комп’ютерного забезпечення С. Да виденко. Завдяки йому не тільки брейн рингівські програми, але й уся електроніка працює у відділенні як годинник. За рекомендацією відділу стра хових експертів обласного упра вління Фонду у відділенні створю ється кабінет охорони праці, що ви конуватиме роль міського центру пропаганди законодавства з охоро ни праці, надаватиме методичну до

помогу страхувальникам, особли во приватним підприємцям, у ство ренні безпечних умов виробниц тва. Постійний зв’язок з потерпіли ми на виробництві в різні роки під тримують фахівці сектора відшко дування шкоди, в якому працюють завідувачка сектора В. Шаповало ва і головний спеціаліст В. Киящен ко. Забезпечують надходження страхових внесків до скарбнички Фонду фахівці сектора страхових внесків: завідувачка сектора Н. Радченко і головний спеціаліст К. Пшенична. Добрі знання бухгал терського обліку дають їм змогу кваліфіковано проводити перевір ки страхувальників з питання пра вильності й своєчасності розра хунку та перерахування страхо вих внесків на рахунок Фонду, на давати відповідні консультації. Ну, а правою рукою начальника відділення є головний бухгалтер А. Мухіна. Значною мірою завдяки її знанням і досвіду вдається чітко та вчасно розподіляти фінансові кош ти відділення, успішно вирішувати завдання, що стоять перед ним. Як що сказати про них коротко, мовою цифр, то в 2007 р. порівняно з по переднім роком кількість нещасних випадків на підприємствах, застра хованих у відділенні Фонду, вдало ся зменшити. У першому кварталі поточного року сталося 11 нещас них випадків на виробництві, що майже вдвічі менше, ніж за анало гічний період 2007 р. (21 нещасний випадок). Це, вважають у відділенні Фон ду, аж ніяк не підстава для заспоко єння, а лише свідчення того, що шля хи реалізації програми профілакти ки травматизму та створення без печних умов для працівників визна чено вірно, і їх необхідно додержувати неухильно. На знімках: начальник Дружківського відділення Фонду І. Чебукін; колектив співробітників Дружківського відділення Фонду; потерпіла Н. Немчинова завдяки допомозі Фонду тепер

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Коротким рядком З метою підвищення рівня промислової безпеки, вдосконалення нормативно правової бази з охорони праці, впровадження передових форм і методів експертизи, обміну досвідом з вирішення існуючих проблем у цій галузі Держгірпромнагляд проводить ІІІ Міжнародну науково технічну конференцію «Промислова безпека та охорона праці—2008. Проблеми. Перспективи». На конференції планується розглянути питання: 1. Безпека вуглевидобування.

2. Безпека використання газу в промисловості та побуті.

3. Безпека в гірничорудній промисловості.

4. Експертна діяльність у сфері промислової безпеки. Для організації та проведення конференції наказом Держгірпромнагляду створено організаційний комітет, до складу якого увійшли керівники управлінь та відділів Комітету, перший заступник ННДІПБОП, керівник теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим та м. Севастополю, керівники ряду експертно технічних центрів, інші працівники. Головою оргкомітету призначено першого заступника Голови Держгірпромнагляду Г. Суслова. Конференція відбудеться 5—9 жовтня 2008 р. в Ялті (АР Крим) на базі санаторію «Росія». Вартість участі в роботі конференції однієї особи з урахуванням ПДВ — 3500 грн. Подача заявок для участі в конференції та оплата до 5 вересня. За довідками звертатися у Києві за телефоном: 8(044) 592 64 61; факс (044) 440 80 27.

СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 12, 2007 р.) було надруковано статтю В. Сопільняка «Плачевні наслідки недолугих реформ», у якій йшлося про незадовільне виконання вимог чинного законо$ давства про охорону праці на окремих підприємствах Тере$ бовлянського району Тернопільської області, що було уста$ новлено під час проведення комплексної перевірки органами державного нагляду. Перший заступник Теребо влянської райдержадміністра ції І. Галущак повідомив ре дакцію, що на засіданні колегії райдержадміністрації були розгля" нуті питання про результати перевір" ки та стан промислової безпеки і охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах району за участі керівників підприємств та по" садових осіб органів державного на" гляду. Роботу управління агропроми" слового розвитку, управління праці та соціального захисту населення щодо виконання спеціалістами своїх функціональних обов’язків з охоро" ни праці визнано задовільною. Неза" довільну оцінку щодо стану охорони праці на підприємствах дано керів" никам ЗАТ «Агрокомбінат», ОПП «Кровинківське», ТОВ «Теребовля" рембуд», МП «Прайм», приватним підприємцям М. Равлюку, Р. Субча" ку. Недостатньо поставлена робота у ТОВ «Колос», ВАТ «Теребовлягаз», ПП «Пісковик», ТОВ «Домобудів" ник». Спеціалісти служби охорони праці райдержадміністрації розро" били конкретні заходи щодо усунен" ня критичних зауважень, висловле" них членами комісії під час комплекс" ної перевірки сільськогосподарських та промислових підприємств райо" ну. З керівниками вищевказаних

підприємств проведено засідання круглого столу, де доведено до їх" нього відома план комплексних за" ходів щодо додержання норматив" но"правових актів з охорони праці. У практику роботи входить щомі" сячний моніторинг стану охорони праці, травматизму виробничого та невиробничого характеру промисло" вих і сільськогосподарських підпри" ємств району. За підсумками 2007 р. у господарствах АПК та на промис" лових підприємствах району було допущено три нещасних випадки. З метою надання методичної до" помоги щодо поліпшення стану охо" рони праці, виконання вимог Зако" ну «Про охорону праці» за підпри" ємствами закріплено спеціалістів управління агропромислового роз" витку, управління праці та соціаль" ного захисту населення. У листопаді 2007 р. проведено навчання з питань охорони праці ке" рівників та спеціалістів господарств за участі спеціалістів ДП «Терно" пільський експертно"технічний центр». В агроформуваннях ТОВ «Ко" лос», ОПП «Кровинківське», ЗАТ «Агрокомбінат» на технологічному обладнанні, верстатах, сільськогос" подарській техніці встановлені за" хисні огородження пасових, ланцю"

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

45

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

гових та карданних передач, блоку" вальні пристрої, системи сигналіза" ції. Трактори обладнані пристро" ями для електростартерного запу" ску двигунів з кабіни. Наприкінці 2007 р. спільно з ін" спекцією Держтехнагляду проведе" но моніторинг стану проходження технічного огляду тракторів та іншої сільськогосподарської техніки. Було встановлено, що технічний огляд пройшли 96% тракторів. Головний спеціаліст з питань охорони праці управління агропро" мислового розвитку з початку ро" ку провів 12 перевірок стану безпе" ки та умов праці в господарствах, зокрема в ОПП «Кровинківське», ЗАТ «Агрокомбінат», ТОВ «Колос», ПОП «Промінь Скабор». Проаналі" зовано ситуацію по кожному сільсь" когосподарському підприємству з

урахуванням місцевих особливо" стей щодо наявності посад спеціалі" стів з охорони праці. Виконання обов’язків спеціалістів з охорони праці у 15 господарствах суміща" ють головні інженери, у восьми ма" лочисленних колективах ці обов’яз" ки покладено на керівників госпо" дарств. Керівникам ЗАТ «Агрокомбі" нат», ОПП «Кровинківське» та ін" шим при укладанні колективного договору на 2008 р. запропонова" но переглянути обсяги фінансуван" ня заходів з охорони праці. Після комплексної перевірки значно поліпшився стан охорони праці в Микулинецькій фізіотера" певтичній лікарні та санаторії «Ме" добори». У фізіотерапевтичній лі" карні введено в експлуатацію но" возбудовану котельню, що працює

на природному газі. Оператори ко" тельні пройшли навчання з пожеж" ного мінімуму. У санаторії «Медо" бори» проведено випробування манометрів парових котлів та уста" новок, що працюють під тиском. Ви" пробовування на відповідність ек" сплуатаційним нормам проводило" ся Тернопільським експертним цен" тром. У зв’язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств і створенням на їх основі приватних формувань у ряді господарств проти" пожежне господарство передано в комунальну власність (автомобілі, бу" дівлі, обладнання). У районі затвер" джено цільову екологічну програму утилізації заборонених та не при" датних до використання хімічних засобів захисту рослин. Протягом 2008—2009 рр. для проведення ро"

ОФІЦІЙНО

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ЗАМІЩЕННЯ ВАКАНТНИХ ПОСАД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: помічник Голови; головний спеціаліст управління організації держав" ного нагляду; головний спеціаліст, провідний спеціаліст управ" ління нормативно"правового та юридичного забез" печення; завідувач сектора із забезпечення міжнародної діяльності та взаємодії з Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України управління нормативно" правового та юридичного забезпечення; головний спеціаліст управління науково"технічного забезпечення державного нагляду; головний спеціаліст управління організації держав" ного нагляду у вугільній промисловості; головний спеціаліст відділу організації державного нагляду у гірничодобувній промисловості та за вибухо" вими роботами; головний спеціаліст організації державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці у машино" будуванні, на транспорті та у зв’язку;

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

завідувач сектора (газ у побуті), головний спеціаліст у газовій промисловості, головний спеціаліст у нафтога" зовому комплексі управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки; головний спеціаліст управління організації держав" ного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котло" нагляду; заступник начальника управління — начальник відділу — заступник головного бухгалтера, головний спеціаліст упра" вління бухгалтерського обліку, звітності та контролю. Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спря" мування, стаж роботи на державних підприємствах (ба" жано на державній службі) не менш як три роки, доскона" ле володіння державною мовою, вміння працювати на комп’ютері. Повна інформація про перелік посад та умови конкур" су надається за тел. 289"03"32. Адреса: 01023, м. Ки"

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

НАШІ ВІТАННЯ

ЛЮДИНА ТА ЇЇ Застати його на робочому місці можна задовго до початку робочого дня, після його завершення і навіть у вихідні. Його вихідні — ті кілька годин у неділю, коли можна, нарешті, побачити несплячу онучку і здивува$ тися, як вона підросла... А коли часу хронічно не виста$ чає, на допомогу приходить улюблена фраза: «Міня$ ються люди, проходять роки — непорушною є тільки охорона праці».

Н

ачальник теруправління Держ" гірпромнагляду по Дніпропет" ровській області А. Кожушко — один з найдосвідченіших фахівців" виробничників і найбільш неорди" нарна особистість у вітчизняній си" стемі держнагляду за промисловою безпекою та охороною праці. І не тільки тому, що більше трьох десят" ків років працює в цій сфері, до ньо" го прислухаються і в державному нагляді, і в профспілках, і на вироб" ництві. Але й тому, що знання, дос" від, творча й життєва енергія цієї лю" дини, його прагнення не стояти на місці, пізнавати нове, бути лідером й ініціатором дійсно гідні найвищих нагород. У його послужному списку — звання «Кращий працівник Дер" жнаглядохоронпраці України», від" знака «За доблесну службу», подя" ки й грамоти Комітету, Дніпропе" тровської облради та облдержадмі" ністрації, Кабінету Міністрів Украї" ни. Утім, чи цим можна повною мі" рою оцінити властиве йому людино" любство й прагнення відгукнутися на чужий біль, безкорисливість, для нього немає більшої нагороди й сти" мулу, ніж людська подяка. А ті, кому довелося спілкуватися з Анатолієм Петровичем, знають, що це насам" перед професіонал, який вболіває за справу і налаштований відстою" вати інтереси людей. Закінчивши Дніпропетровський хіміко"механічний технікум, а потім хіміко"технологічний інститут, пройшов шлях від учня оператора,

помічника збирача автопокришок до майстра, а потім і начальника змі" ни на Дніпропетровському шинному заводі. Далі він працював технічним інспектором праці ЦК профспілки працівників хімічної та нафтохіміч" ної промисловості по Дніпропе" тровській області та завідувачем відділу охорони праці обласної ра" ди профспілок, а потім і в державно" му нагляді. Тому сьогодні він, керівник тер" управління, приділяє величезну ува" гу організації роботи з ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки на підприємствах, проводить активну роботу як член президії Придні" провського регіонального відділення Міжнародної академії безпеки життє" діяльності. Під його керівництвом у Дніпропетровську створено перший в Україні регіональний навчальний центр з питань безпечної експлуа" тації систем газопостачання. Утім, державний нагляд, вважає Анатолій Петрович, повинен займа" тися не лише питаннями технічними, інженерними, пов’язаними з робо" тою машин, а в першу чергу — пов’язаними з роботою людини. Адже, контролюючи стан обладнан" ня, не можна забувати і про людсь" кий фактор, а також про те, для чо" го і для кого необхідні справний стан механізмів, безпечні умови праці. Саме тому велика відпові" дальність покладається на результа" ти наглядової роботи інспекторів. Але перш ніж спитати з інспектора, його треба навчити, пояснити, як ви"

конати те чи інше завдання. Адже сьогодні відчувається нестача теоре" тичної бази, відсутність норматив" них і практичних напрацювань, які б допомогли працювати в нових про" мислово"економічних умовах. Не випадково керівник теруправління велику увагу приділяє розробці ме" тодичних документів на допомогу інспектору. Уже багато років є беззмінним шеф"редактором журналу «Техно" поліс», приділяє увагу спілкуванню з журналістами регіональних ви" дань і телеканалів, розповідаючи про важливість додержання вимог промислової безпеки, про роботу Комітету й теруправління Держгір" промнагляду. Однією з складових роз’яснювальної роботи вважає участь у семінарах, лекціях, які й до сьогодні є для нього приводом ана" лізувати ті питання, що виникають у фахівців з охорони праці. І тради" ційно кожну нараду, конференцію чи семінар А. Кожушко завершує однією зі своїх «коронних» фраз, які вже напам’ять підхоплює аудито" рія...

8 липня 2008 р. А. Кожушку ви" повнилося 60 років. Цей вік гармо" нійно поєднує життєву енергію, знання та досвід. А тому попереду у ювіляра — нові успіхи, цікаві ініціа" тиви й дуже багато планів, які ще належить здійснити. Колеги по ро" боті від душі вітають його з ювілеєм, бажають здоров’я, щастя й успіхів. Колектив редакції журналу приєднується до привітань.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! У нашій організації є співробітники, які працювали з 1982 по 1997 рр. виконавцями робіт (виконроб) і майстрами буді вельної дільниці. В 1994 р. було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, яка підтвердила право на пільгову пенсію для майстра будівельної дільниці та для виконроба згідно зі Списком № 2. Мені відомо, що раніше був нормативний акт, у якому зазна чалося, що коли в підпорядкуванні майстра чи виконроба працює понад 50% працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (у нашому випадку — муляри, монтажники), то і майстер, і виконроб мають право на таку ж пенсію. Якими нормативними документами підтверджується право на пенсію за віком на пільгових умовах для майстра будівельної дільниці та виконроба за період роботи 1982—1994 рр. (В. Кутейко, директор ТОВ «Словбудсервіс», Донецька область)

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечен" ня» право на пенсію за віком на піль" гових умовах мають працівники, зай" няті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, по" сад і показників, затвердженими по" становою Кабінету Міністрів, і за ре" зультатами атестації робочих місць. Тобто підставою для призначен" ня пенсії за віком на пільгових умо" вах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результа" тами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80%), встановленого для даного вироб" ництва, робіт, професій та посад. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію. Відповідно до п. 3 Порядку за" стосування Списків № 1 і № 2 ви" робництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

віком на пільгових умовах, затвер" дженого наказом Міністерства пра" ці та соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383, при визна" ченні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи працівника. Розділом XXVII «Будівництво, ре" конструкція, технічне переоснащен" ня, реставрація і ремонт будинків, споруд та інших об’єктів» (пункт «б» — Керівники та фахівці) Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого поста" новою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10, були передбаче" ні професії майстрів будівельних та монтажних робіт, виконавці робіт — зайняті на роботах, де більше ніж 50% робітників, які є у його підпо" рядкуванні, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення. Відповідними розділами наступ" н и х Списків № 2, затверджених поста" новами Кабінету Міністрів України від 11.03.94 р. № 162 та 16.01.2003 р. № 36 (чинна) також передбачені виконавці робіт та майстри будівельних і монтажних

робіт (без указаних вище умов). Згідно з зазначеними вище роз" ділами Списків правом на пенсію за віком на пільгових умовах як кори" стувались, так і користуються лише ті виконавці робіт та майстри буді" вельних і монтажних робіт, які впродовж повного робочого дня зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, що має бути під" тверджено за результатами атеста" ції робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затвер" джений постановою Кабінету Мі" ністрів від 01.08.92 р. № 442. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану поса" ду і період виконуваної роботи, ви" писку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідно" му робочому місті та у разі відсутно" сті в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвер" дження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутно" сті трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого поста" новою Кабінету Міністрів від 12.08.93 р. № 637. У довідці має бути вказано: пе" ріоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної ро" боти; розділ, підрозділ, пункт, най" менування списків або їх номери, куди включається цей період робо" ти; первинні документи за час вико" нання роботи, на підставі яких вида" но зазначену довідку. Уточнююча довідка видається підприємством, організацією або правонаступни" ком.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Чи можна вважати навченим працівника, якого приймають на підприємство за професією, виконання робіт за якою входить до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого на казом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. № 15 (працівник не має ніяких документів про проходження навчання, крім запису в трудовій книжці про те, що впродовж кількох ро ків він працював на іншому підприємстві за даною професією)? Дозвіл на право проведення навчання з питань охорони праці інших суб’єктів господарської діяльності, професійну підготов ку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, яких залучають до виконання робіт підвищеної небезпеки, одержаний відповідно до вимог п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, відсутній як за попереднім місцем роботи працівника, так і на нашому підприємстві. (В. Бистров, начальник управління охорони праці ВАТ «Завод «Павлоградхіммаш», Дніпропетровська область)

Відповідно до п. 4.1 Типового положення про порядок проведен" ня навчання і перевірки знань з пи" тань охорони праці, затверджено" го наказом Держнаглядохорон" праці від 26.01.2005 р. № 15, за" реєстрованого в Міністерстві юсти" ції 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове поло" ження), посадові особи та інші пра" цівники, зайняті на роботах, зазна" чених у Переліку робіт з підвище" ною небезпекою та Переліку робіт, де є потреба у професійному добо" рі (далі — роботи підвищеної не" безпеки), проходять щороку спе" ціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно" правових актів з охорони праці. Таке спеціальне навчання прово" диться роботодавцем на підприєм" стві за навчальними планами та програмами, які розробляються з

урахуванням конкретних видів ро" біт, виробничих умов, функціо" нальних обов’язків працівника. Працівникам, які проходять нав" чання і перевірку знань з питань охорони праці та виконують робо" ти підвищеної небезпеки, видача посвідчень є обов’язковою. У п. 3.17 Типового положення зазначено: «Не допускаються до роботи працівники, у тому числі по" садові особи, які не пройшли нав" чання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці». Тобто працівники, які не пройшли відпо" відного навчання та інструктажів, не вважаються навченими і не можуть бути допущені до виконання робіт, зокрема і до робіт підвищеної не" безпеки. Одночасно звертаємо увагу на те, що у зв’язку з набранням чинно" сті з 05.10.2006 р. ст. 41 Закону

Наше підприємство потребує додаткової кількості праців ників за такими професіями: машиніст крана, стропальник, во дій автонавантажувача, налагоджувальник автоматичних ліній і агрегатних верстатів, оператор потоково автоматичних ліній та інші оператори. Чи є обов’язковим отримання ліцензії на надання освітніх послуг суб’єктом господарювання, якщо він бажає навчати пра цівників за вищезазначеними професіями тільки для свого підпри ємства? Відповідна навчально виробнича база та кваліфікований ви кладацький персонал на підприємстві є. (О. Безінська, начальник відділу охорони праці ТОВ «ХЕКРО ПЕТ Лтд», м. Хмельницький)

Підпунктом 4 п. 2 Порядку ліцен" зування діяльності з надання освіт" ніх послуг, затвердженого постано" вою Кабінету Міністрів від 08.08.2007 р. № 1019, передбаче" но необхідність ліцензування діяль" ності з надання освітніх послуг у сфері професійно"технічної освіти:

4. Зам. №

первинної професійної підготовки, перепідготовки робітників, підви" щення їхньої кваліфікації, професій" но"технічного навчання, а також підготовки (зокрема, первинної професійної), перепідготовки та пі" двищення кваліфікації іноземців, що прибули в Україну для навчання.

«Про дозвільну систему у сфері гос" подарської діяльності» необхідність отримання дозволу визначається лише законодавчим актом. Оскільки Законом «Про охоро" ну праці» дозвіл на навчання з пи" тань охорони праці не передба" чено, вимоги, передбачені поста" но вою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631 «Про за" твердження Порядку видачі дозво" лів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його терито" ріальними органами» в частині от" римання дозволу на проведення навчання з охорони праці суб’єкта" ми господарювання не діють. Для проведення навчання з пи" тань охорони праці, у тому числі і спеціального, не вимагається отри" мання підприємствами жодних доз" вільних документів. Наказом Держгірпромнагляду від 16. 11.2007 р. № 273 внесено зміни до пп. 1.4, 4.2, 5.3 та 5.4 Ти" пового положення, які насамперед стосуються тих суб’єктів господа" рювання, які мають намір започат" кувати навчання з питань охорони праці. Стосовно підготовки, перепідго" товки та підвищення кваліфікації працівників за професіями, то цей вид навчання належить до освітньої діяльності. Тому суб’єкт господа" рювання, який має намір проводи" ти будь"яку освітню діяльність, в обо" в’язковому порядку повинен мати ліцензію Міністерства освіти та нау" ки України на право надання відпо" відних освітніх послуг.

Пунктами 4 і 5 вказаного Поряд" ку визначено, що послуги з первин" ної професійної підготовки, перепід" готовки, професійно"технічного нав" чання, підвищення кваліфікації робіт" ників підлягають ліцензуванню за умови, що відповідні професії включе" но до Класифікатора професій ДК 003:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. № 375. Ліцензування діяльності підприємств, установ та ор" ганізацій з професійно"технічного навчання на виробництві проводиться тоді, коли передбачається видача до" кумента про освіту державного зраз" ка. М. МИХАЙЛІЧЕНКО, начальник управління ліцензування, акредитації та

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Якщо у працівника ліквідованого без правонаступника підпри ємства встановлено профзахворювання, одержане за час роботи на цьому підприємстві, хто повинен складати акт за формою П 4? (Д. Філін, м. Ровеньки, Луганська область)

Постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 затвер" джено Порядок розслідування та ве" дення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, згідно з п. 75 якого після встановлення зв’язку захво" рювання з умовами праці хворого спеціалізованими лікувально"про" філактичними закладами стосовно кожного хворого складається пові" домлення за формою П"3, яке про" тягом трьох днів надсилається робо" тодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на яко" му призвели до виникнення профе" сійного захворювання, установі державної санітарно"епідеміологіч" ної служби, яка обслуговує це під" приємство, та робочому органу ви" конавчої дирекції Фонду за місцез" находженням підприємства. У разі реорганізації підприєм" ства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до настання про" фесійного захворювання, зазначе" не повідомлення надсилається пра" вонаступнику, за відсутності остан" нього — ліквідаційній комісії. Згідно з пп. 77, 78 зазначеної постанови роботодавець зобов’яза" ний подати комісії з розслідування дані санітарно"гігієнічних дослі"

джень факторів виробничого сере" довища і трудового процесу, важко" сті та напруженості праці на робо" чому місці, нормативні документи (ДСТУ, ГОСТ тощо), технологічні ре" гламенти виробництва, відомості про професійні обов’язки працівни" ка, забезпечити комісію приміщен" ням, транспортними засобами і за" собами зв’язку, організувати друку" вання, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів роз" слідування. У разі відсутності даних санітар" но"гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудово" го процесу, важкості та напружено" сті праці на робочому місці, шкідли" ві виробничі фактори на якому при" звели до настання професійного за" хворювання, роботодавець за власні кошти негайно організовує дослід" ження умов праці. Якщо робоче місце потерпілого не збереглося, ви" користовуються результати дослід" ження факторів виробничого сере" довища і трудового процесу та сані" тарно"гігієнічна характеристика аналогічного робочого місця. Комісія з розслідування зобов’я" зана скласти акт розслідування хро" нічного професійного захворювання за формою П"4, в якому відобрази"

З 1979 р. по 1998 р. я працював електрозварником ручного зварювання в різних організаціях впродовж повного робочого дня, з 2004 р. і донині також працюю електрозварником. У 2007 р. мені виповнилось 55 років, і я вирішив оформити собі пільгову пенсію за віком. Але в місцевому відділенні Пенсійного фонду у ме не відмовилися прийняти документи, мотивуючи це тим, що атестація моїх робочих місць за умовами праці була проведена тільки на останньому місці роботи з 2004 р. Як мені діяти у цій ситуації? (О. Журавльов, Київ)

Відповідно до Порядку застосу" вання Списків № 1 і № 2 вироб" ництв, робіт, професій, посад і по" казників при обчисленні стажу ро" боти, що дає право на пенсію за ві" ком на пільгових умовах, затвер" дженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383 і зареєстро"

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

ваного у Міністерстві юстиції 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосо" вуються Списки, які чинні на період роботи особи. Згідно зі ст. 100 Закону «Про пен" сійне забезпечення» особам, які пра" цювали до введення в дію цього Зако"

ти заходи щодо запобігання розвит" кові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги зако" нодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епіде" мічного благополуччя населення. Акт за формою П"4 затверджує головний державний санітарний лі" кар, якому підпорядкована установа державної санітарно"епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. Акт за формою П"4 складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб пі" сля закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потер" пілому, лікувально"профілактично" му закладу, що обслуговує це під" приємство, робочому органу вико" навчої дирекції Фонду та первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потер" пілий не є членом профспілки. При" мірник акта надсилається установі державної санітарно"епідеміологіч" ної служби, яка обслуговує підпри" ємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів. У випадку про" цедури ліквідації підприємства — го" лові ліквідаційної комісії. А. ПОНОМАРЕНКО, в. о. пер шого заступника міністра — головного державного санітарного лікаря України

ну на роботах із шкідливими і важки" ми умовами праці, передбачених ра" ніше діючим законодавством, пенсії в розмірах, передбачених цим Зако" ном, призначаються відповідно до ви" мог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Зазначеним вище Порядком за" стосування Списків № 1 і № 2 вста" новлено, що при визначенні пра" ва на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Зако" ну «Про пенсійне забезпечення» застосовуються Списки № 1 і № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на держав" ну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

22.08.56 р. № 1173. Розділом ХХХІІ «Загальні профе" сії» зазначеного Списку № 2, що діяв до 1992 р., передбачені елек" трозварники (у тому числі й електро" зварники ручного зварювання) та їх" ні підручні. Отже, Ви можете мати право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у ра" зі підтвердження уточнюючою довід" кою підприємства (організації) зай" нятості виконанням відповідних ро" біт в умовах, передбачених Спи" ском. Розділом ХХХІІІ «Загальні про" фесії» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10, перед" бачені електрозварники ручного зварювання, як і передбачені вони чинним Списком № 2, затвердже" ним постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 — розділ ХХХІІІ «Загальні професії (у всіх галузях господарства)». Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» пра" во на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими

умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих міс" ць. Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є насамперед наявність професії (по" сади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкід" ливих умов праці працівника за ре" зультатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80%), встановленого для даного виробниц" тва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно з п. 4 Порядку проведен" ня атестації робочих місць за умо" вами праці, затвердженого поста" новою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, атестація ро" бочих місць за умовами праці про" водиться у строки, передбачені ко" лективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності 21.08.92 р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахуван" ня до стажу, який дає право на пен" сію за віком на пільгових умовах,

Комісією підприємства з атестації робочих місць за умовами праці проведено атестацію робочих місць. Проведено лаборатор ні та інструментальні дослідження, складено карти умов пра ці. За результатами атестації складено перелік робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, який узгоджено з профспілковим комітетом. З результатами атестації ознайомлені працівники, зайняті на робочих місцях, що атестувалися. По підприємству видано наказ «Про затверд ження результатів атестації робочих місць за умовами праці», витяг з якого — «Про затвердження результатів атестації ро бочих місць за умовами праці» — додається до трудових книжок працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне за безпечення. Чи необхідно підприємству подавати документи (оригінал або копії) у Державну експертизу умов праці України Міністер ства праці та соціальної політики для перевірки правильності встановлення пільг і компенсацій? (В. Кваша, заступник генерального директора з управління персоналом ВАТ «Гемопласт», Одеська область)

Відповідно до п. 11 Порядку про" ведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого по" становою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, контроль за які" стю проведення атестації, правиль"

ністю застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов

певного п’ятирічного періоду робо" ти зі шкідливими і важкими умова" ми праці після 21.08.92 р., відпо" відне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за ре" зультатами атестації. До зазначеної дати для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах проведення атестації робочих місць за умовами праці не вимагається. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану поса" ду і період виконуваної роботи, ви" писку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідно" му робочому місці та довідку, уточ" нюючу характер пільгової роботи, передбачену п. 20 Порядку підтвер" дження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутно" сті трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого поста" новою Кабінету Міністрів від 12.08.93 р. № 637. У довідці має бути вказано: пе" ріоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної ро" боти; розділ, підрозділ, пункт, най" менування Списків або їх номери, куди включається цей період робо" праці (державні експертизи умов пра" ці Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, що входять до складу головних управлінь праці та соціального за" хисту населення відповідних дер" жавних адміністрацій). Законодавством не визначено обов’язковість подання матеріалів атестації робочих місць за умовами праці на експертизу як до органів Державної експертизи умов праці, так і до Державної експертизи умов праці України, оскільки згідно з п. 4 зазначеного вище Порядку відпові" дальність за своєчасне та якісне про" ведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та со

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

51

РЕКЛАМА

ФІЛЬТРОВЕНТИЛЯЦІЙНЕ УСТАТКУВАННЯ ПП «НВФ «ДЖМІЛЬ» ПРИЗНАЧЕНО ДЛЯ УЛОВЛЮВАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ВІД ЗВАРЮВАЛЬНОГО АЕРОЗОЛЮ ТА ПИЛУ Застосування фільтровентиляційного устаткування у зварювальному виробництві – поліпшує умови праці працюючих; – підвищує продуктивність праці; – сприяє зниженню профзахворюваності; – зменшує витрати на вентиляцію та обігрівання приміщень.

«ШМЕЛЬB1500 М» — пересувний фільтровентиляційний агрегат з механічним змінним фільтром, призначений для уловлювання та очищення повітря від зварювального аерозолю, пилу та інших шкідливих частинок.

 Продуктивність видалення повітря не менше  Ступінь очищення повітря  Діаметр повітроводу  Площа поверхні змінного фільтра  Напруга живлення

1730 м3/год 99,0% 160 мм 8—10 м2 ≈ 380 В

 Споживана потужність  Радіус обслуговування  Маса агрегату  Габаритні розміри

1,5 кВт 3м 59 кг висота 820 мм база шасі 650×650 мм

«ШМЕЛЬB2500 М» — переносний низьковольтний вентиляційний агрегат, призначений для видалення забрудненого повітря під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших робіт з великим виділенням пилу у недостатньо вентильованих приміщеннях невеликого об’єму (у трюмах суден, всередині цистерн, посудин, магістральних трубопроводів).  Продуктивність видалення повітря не менше 2450 м3/год  Розряджання на вході 1500 Па  Діаметр повітроводу 160 мм  Напруга живлення вентилятора фіксатора повітроводу 18 В  Споживана напруга 1,2 кВт  Напруга живлення адаптера ≈220 В

 Зусилля відриву фіксатора повітроводу 600 Н  Маса вентилятора 12 кг  Маса фіксатора повітроводу 1,5 кг  Габаритні розміри вентилятора 390×390×390 мм  Габаритні розміри електромагнітного фіксатора 265×220×160 мм

«ШМЕЛЬB40 ФП» — автоматичний пристрій для очищення та подачі повітря у зону дихання робітника, призначений для захисту органів дихання під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших видів робіт з великим виділенням пилу.

 Регульована кількість повітря, яке подається під напівмаску мінімальна 15 л/хв максимальна 110 л/хв  Тиск, який розвиває пристрій 100 Па  Площа фільтруючого елемента 0,2 м2

 Час безперервної роботи пристрою  Час заряджання акумуляторної батареї  Маса пристрою  Габаритні розміри

8—9 год 10—13 год 1,1 кг 130×100×80 мм

ПП «НВФ «Джміль», Одеса. Тел./факс: (0482) 37B43B46

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПРАЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 1,80 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 2. Палити заборонено (знак, 115 см2) 1,80 ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ (знак, 265 см ) 2,40 вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 2,40 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 2,40 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 34,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 3,00 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) 1,80 2 (знак, 230 см ) 2,40 Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 2,40 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 2,40 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. ВантажноBрозвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 1,80 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 2,40 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 3,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 3,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 ×60). приміщень (плакат) 6,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 52,00 грн.

14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 6,00 3,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 3,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,48 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

Тел.: (044) 296 05 68, 559 62 79

Навчальний центр

МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Проводить навчання:  З питань охорони праці  Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів)  Правил безпеки систем газопостачання України  Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки)  Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Увага! Акція! До 20 грудня 2008 р. проводиться безкоштовне навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці підприємств будівельної галузі.

03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької, 12).

Тел.: 241$77$60, 241$95$55 тел./факс 241$77$59

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

РЕКЛАМА

ТОВ НВП «ЕНЕРГОСЕРВІС» пропонує для реалізації:  Виріб «ФакелD3М»  Стенди для випробовування монтажних поясів та

монтерських кігтів  Шафи металеві електроконвекторні для сушіння

вологого робочого одягу  Ящики обліку газу з редуктором  Двері металеві протипожежні (45 хв та 90 хв)  Виріб «Озон» – для дезінфекції  Ящик пожежний металевий

Тел.: 8B050B469B57B08; 8B096B255B05B27 Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00 1.16 96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957 72 50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32 80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32 80.42.0 від 18.04.2008 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

53

РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

59

РЕКЛАМА

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально9побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням

спеціальних страхувальних засобів (висотно9верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77

Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495978969, моб.: 8 (050) 977930970, 8 (095) 457988912 E9mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

РЕКЛАМА

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, монтажників електрич них підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Щ

е 20 років тому назва продукції, що вироблялася в трубному цеху № 5 Нікопольсь кого південно трубного заводу, залишалася за сі мома печатками. З моменту пуску (липень 1955 р.) тут виготовляли продукцію спеціального призначення: для надводного і підводного флоту, авіації, космічних апаратів, атомної промисловості. Сьогодні – ЗАТ «Труб ний завод «ВСМВО АВІСМА», утворене після розпаду металургійного гіганта на кілька під приємств, належить до управління Верхньо салдинського металургійного виробничого об’єднання «Росія». Площа виробничого корпусу заводу 54 тис. м2. Тут є дільниці холоднодеформованих і реб ристих труб, виробництва капілярних труб ді аметром від 2 до 153 мм зі сплавів на титано вій основі. Географія постачання – практично всі країни світу. Продукція конкурентоздатна, має високий попит. Останнім часом значно розширилося її використання за кордоном (при виробництві теплообмінників, опрісню вачів морської води і тощо).

630 осіб цілодобово забезпечують функціо нування виробництва. І нехай середня зарпла та по підприєм ству поки що ста новить 1800 грн., керівники переко нані в її обов’яз ковому зростанні. Підставою для цього є обсяги ви робленої продук ції, які порівняно з 2004 р. зросли у 2,5 разу. Зараз значні вкладення спря мовані на модер нізацію облад нання. Підприєм

ство сертифіковане відповідно до міжнарод ної системи менеджменту промислової без пеки та охорони праці OHSAS 18001. Служба охорони праці представлена відділом у складі його начальника та двох інженерів. На заводі діє уніфікована після реформування підпри ємства гіганта СУОП, функціонує триступене ва система адміністративно громадського контролю за станом охорони праці. Причому наголос у роботі перенесено на середню лан ку управління. Саме цим, вважають тут, по яснюється відсутність тяжких травм протягом останніх чотирьох років. А ще – вкладеннями в охорону праці коштів у розмірі 0,6–0,7% від обсягів реалізованої продукції. А це майже 1 млн. грн. щороку. Не забуває керівництво підприємства вете ранів колишнього п’ятого цеху, підтримуючи і духовно, і матеріально. Цим самим підкре слюючи, що через своє минуле «АВІСМА» впевнено окреслює своє майбутнє!

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА II ПІВРІЧЧЯ 2008 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 25 грн. 08 коп.; на квартал — 75 грн. 24 коп.; на півріччя — 150 грн. 48 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001 у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.

Щиро вітаємо зі святом металургів усіх поколінь. Бажаємо всім міцного здоров’я, щастя, добробуту. Леонід БЕЗУГЛИЙ, наш власкор На знімках: начальник цеху № 5 І. Фурманський і старший майстер Ю. Марокко (праворуч); на дільниці технічного контролю; перевірка стану промислової безпеки в День охорони праці (зліва направо): начальник відділу охорони праці підприємства В. Порошин, директор з виробництва А. Журавльов, начальник Криворізької державної інспекції промислової безпеки і охорони праці в металургії О. Нагаєць, перший заступник Криворізького територіального гірничопромислового управління О. Кононенко, заступник директора з виробництва О. Загной, головний державний інспектор Криворізької ДІПБОП у металургії О. Глущенко і технічний директор О. Ягубов. Фото автора

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

№ 7/2008