2008-09ukr

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА II ПІВРІЧЧЯ 2008 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 9/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 25 грн. 08 коп.; на квартал — 75 грн. 24 коп.; на півріччя — 150 грн. 48 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.

Перший день роботи третьої сесії Верховної Ради України шостого скликання став справжнім святом для шахтарів. На пленарному засіданні народні де путати одностайно ухвалили законопроект, до опрацьований спільними зусиллями всіх фракцій та Уряду «Про підвищення престижності шахтарської праці». Після ухвалення законопроекту Юлія Тимошенко, яка була присутня у парламенті під час розгляду до кумента, висловила подяку депутатам за унікальну одностайність, а також представникам шахтарської професії – Героям України та Героям Соціалістичної Праці, які своєю присутністю об’єднали парламент, зробили те, що не вдалося багатьом політикам. Уряд разом з шахтарями зробив колосальну справу для вугільної галузі, наголосила Прем’єр міністр. На зустрічі з представниками шахтарських ко лективів Глава Уряду відзначила, що у парламенті був проголосований не лише Закон «Про підвищен ня престижності шахтарської праці», а й Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Дер жавний бюджет України на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавчих актів України», який забезпечує його виконання. Останній збільшує фі нансування вугільної галузі з державного бюджету на 568 млн. грн. Законом передбачено, що 468 млн. грн. будуть спрямовані на реалізацію законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати при обчислен ні фонду оплати праці шахтарів та на виконання зо бов’язань з оплати спожитої електроенергії, тариф якої з другого півріччя 2008 р. підвищуватиметься на 8%, 100 млн. грн. – на здешевлення відсотків за ко ристування кредитними ресурсами. Закон надає державні гарантії за зобов’язаннями державних вугледобувних підприємств на їх техніч не переоснащення у 2008 р. на суму, що не переви щує 3,1 млрд. грн. «Уряд, як і обіцяв працівникам вугільної галузі, провів День шахтаря у Верховній Раді»,– зазначила Прем’єр міністр. Юлія Тимошенко запевнила шахта рів, що ці закони не будуть пустим звуком, а також додала, що саме їхня присутність у залі змусила пар ламентарів зосередитися на цьому питанні та прого лосувати законопроекти не лише в першому читан ні, а й в цілому. Народний депутат М. Волинець, голова Незалеж ної профспілки гірників України, у своєму виступі, підкреслюючи значущість Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці», наголосив, що вперше за 17 років незалежності держави всі питан ня, які стосуються соціального життя шахтарів, заро

бітної плати, пенсій, організації роботи, їхньої безпе ки, охорони праці, були об’єднані в один законо проект. Закон поширюється на працівників, що видобува ють вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкіс них металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств та членів їхніх сімей. Закон передбачає підвищення престижності шах тарської праці шляхом надання додаткових гарантій щодо виплати та підвищення заробітної плати і розв’язання соціально побутових проблем шахтарів (здобуття освіти, забезпеченість житлом). Законом, зокрема, передбачається: формування тарифної сітки на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує законодавчо встановлений рівень мінімальної заро бітної плати на величину не менш як 30%, з ураху ванням поступового переведення всіх шахтарів на погодинну оплату праці та досягнення середньоєвро пейського рівня зарплати шахтарів; встановлення ставки податку на рівні 10% від за робітної плати та інших доходів, які отримують за місцем основної роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. Закон встановлює мінімальний розмір пенсій шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах щонайменше 15 років (для жінок – 7,5 року) за Спи ском № 1 виробництв, робіт, професій, посад і по казників, затвердженим Кабінетом Міністрів, у роз мірі 80% від середньої зарплати. Окремою статтею Закону гарантується державне сприяння розвитку вугільної і гірничодобувної про мисловості та створення умов для високопродуктив ної і безпечної праці на основі механізації та впро вадження новітніх технологій у виробничі процеси. Також законом передбачено надання державної соціальної підтримки сім’ям шахтарів, що постраж дали на виробництві. Членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на ви робництві, до пенсії у зв’язку зі втратою годувальни

ка на кожного непрацездатного члена сім’ї встанов люється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили пра цездатність. Також таким членам сімей шахтарів, які відповідно до законодавства потребують поліпшен ня житлових умов, надається житло. Центральні органи виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у ву гільній і гірничодобувній промисловості разом з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілковими орга нізаціями повинні розробляти в межах визначених законодавством повноважень соціальні програми підтримання сім’ї кожного шахтаря, що постраж дав на виробництві. Передбачається, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2009 р.

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 9 (171) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці ІГОР ПАРФЕНЮК К. ТЕЛИЧКО СЕРГІЙ КОЛЕСНИК СЕРГІЙ КОЛЕСНИК НАДІЯ БЕЗУГЛА ВАДИМ КОБЕЦЬ О. ЛЕОНОВ, В. СЄВРИКОВ О. ЛАГОДА О. НЕГРЕБЕЦЬКА

Засідання колегії Питань, які не можна вирішити, не буває Ринок експертних послуг потребує змін Держтехнагляду — 50 Коли колектив як дружна сім’я Небезпеки і ризики «Вавілонської вежі» Прямуючи наміченим курсом Про проблеми навчання охорони праці та безпеки життєдіяльності Хоча біда і мучить, та розуму не учить Відзначено кращих

3 5 7 8 10 11 13 15 17 18

Безпека праці Коли справі служать фахівці Сподіватимемося, що порядок буде наведений Запобігти травмуванню столярів Не все так гладко в Корюківському лісгоспі Де не функціонує СУОП, там трагедії і безладдя Причина лиха — підземні води чи чиновницька байдужість? НАДІЯ БЕЗУГЛА Ціна службового завзяття СЕРГІЙ КОЛЕСНИК Ніж безпеці не перешкода О. КОНОНЕНКО, В. КИРИЛЕНКО У футбол руками не грають В. ТУРЯНИЦЯ Д. ТАНСЬКИЙ В. КЛИМЕНКО В. ХРАПАЧ, ВАДИМ КОБЕЦЬ ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК ГЕННАДІЙ ЩУРОВ

19 21 22 24 26 28 29 31 32

Школа інженера з охорони праці М.ФЕДОРЕНКО

Безпечна експлуатація навантажувачів

35

Медицина праці Б. ПАНОВ О. ІВАНЧЕНКО

Проблеми залишилися невирішеними Уникають візиту до профпатолога

39 41

Соціальний захист С. КІКОВКА КАТЕРИНА ЦВІГУН

Від чого залежить фінансова стабільність Фонду? Для цього Фонд і створювався

43 45

Офіційний розділ Офіційно За листами читачів

47 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки (зліва направо): начальник Комарнівського газопромислу Б. Іваницький, головний інженер ГПУ «Львівгазвидобування» В. Блізняков і начальник відділу охорони праці та промислової безпеки ГПУ «Львівгазвидобування» Г. Пукаляк обговорюють виробничі питання © ОХОРОНА ПРАЦІ

Фото І. ПАРФЕНЮКА

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.09.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 10 772 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 21 214 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович —

ЗАСІДАННЯ МІЖДЕРЖАВНОЇ РАДИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ

У

м. Душанбе (Республіка Таджикистан) 8—9 серпня відбулося VІІ засідання Міждержавної ради з проB мислової безпеки. Крім представників України, у засіданні Ради взяли участь Повноважні представники — керівники органів державного нагляду за промисловою безпекою АзерB байджанської Республіки, Республіки Вірменія, РеспубліB ки Бєларусь, Киргизької Республіки, Грузії, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан та Республіки Казахстан. Засідання відкрив заступник Генерального директора Державної інспекції з нагляду за промисловою безпеB кою і гірничого нагляду при Міністерстві надзвичайних ситуацій Киргизької Республіки К. Єрматов, який у певB ний період був Головою Міждержавної ради з промиB слової безпеки. Підбивши підсумки роботи за період 2007—2008 рр., учасники засідання також обговорили питання про: проект Регламенту роботи Міждержавної ради з проB мислової безпеки; проект Програми заходів з реалізації Концепції взаєB модії держав — учасниць Угоди від 28 вересня 2001 р. у сфері забезпечення промислової безпеки; можливість реалізації проекту, спрямованого на розB робку регламенту з технічної безпеки транскордонних трубопроводів; проект Угоди про порядок визнання документів, що стосуються підготовки, атестації та сертифікації персоB налу в сфері промислової безпеки; виконання рішень Міждержавної ради з промислової безпеки; проект Основних заходів Міждержавної ради з проB мислової безпеки. Члени Міждержавної ради з промислової безпеки виB словили зацікавленість у широкому обміні досвідом орB ганізації роботи та наглядової діяльності органів промиB слової безпеки держав — учасниць СНД, а також в обміB ні нормативноBправовими документами у цій сфері. Уповноважені члени Міждержавної ради з промислоB вої безпеки підписали Рішення про подальше дієве співB робітництво. Затверджено також План роботи Міждержавної раB ди з промислової безпеки на 2008 р. Повноваження Голови Ради було передано Начальнику Головного управління з безпечного ведення робіт у промисловоB сті та гірничому нагляді при Уряді Республіки ТаджикиB стан М. Джумаєву.

начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

289 70 09

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — 289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ?100, вул. Попудренка, 10/1. E?mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком Указом Президента України від 26.06.2008 р. № 590/2008 вводяться в дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 16.05.2008 р. «Про стан функціонування єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру». Кабінету Міністрів серед іншого доручено розробити та затвердити методику оцінки ризиків об’єктів підвищеної небезпеки, вжити заходів щодо запровадження міжнародного стандарту OHSAS 18000 «Система управління професійною безпекою та здоров’ям». *** У першому півріччі 2008 р. працівники робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Одеській області взяли участь у розробці та впровадженні СУОП на 72 підприємствах міста та області. У кожному відділенні Фонду визначено базові підприємства, на яких діє або впроваджується СУОП. Досвід їхньої роботи використовується для впровадження СУОП на інших підприємствах. *** На початку серпня у вагонному депо Дрогобич Львівської залізниці пройшов конкурс професійної майстерності оглядачів вантажних вагонів. Після напруженої боротьби перше місце у конкурсі посів І. Миколишин із вагонного депо Дрогобич. Це депо не випадково обрали місцем проведення конкурсу — нещодавно його колектив було нагороджено Перехідним прапором «Укрзалізниці» за перемогу в галузевому змаганні за підсумками роботи у першому півріччі.

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

К

олегією Держгірпромнагляду розглянуто обставини та причини аварії з тяжкими наслідками, що сталася 8 червня поточного року на СП «Шахта імені Карла Маркса» ДП «Орджонікідзевугілля» в м. Єнакієвому Донецької області. В результаті аварії постраждало 42 робітники шахти, з них 11 — смертельно, а доля двох невідома. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 червня 2008 р. № 802р було створено Урядову комісію з розслідування причин та ліквідації наслідків аварії, яку очолив Перший віце-прем’єр-міністр України О. Турчинов. Розпорядженням голови Урядової комісії створено експертну комісію під головуванням директора ДонВУГІ Б. Грядущого. В період з 08.06.2008 р. по 17.07.2008 р. Урядова комісія провела розслідування та з’ясувала обставини аварії. На підставі аналізу дільничних книг нарядів, книг гірничого диспетчера та протоколів опитувань свідків встановлено, що: 6 червня 2008 р. розпорядженням № 102 Єнакіївської державної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості за результатами обстеження стану промислової безпеки та охорони праці на підприємстві було заборонено ведення очисних і підготовчих робіт по шахті та встановлено пломбу на барабані підйомної машини скіпового ствола. Незважаючи на заборону робіт, з другої зміни 6 червня на шахті виконувались ремонтні роботи та роботи з обслуговування підземних машин та механізмів. Того ж дня головний інженер шахти через загрозу самозаймання вугілля у бункері дав вказівку старшому механіку на видачу вугілля скіпами та особисто зняв пломбу з барабана підйомної машини. Було з’ясовано, що після заборони ведення гірничих робіт керівники шахти та ДП «Орджонікідзевугілля» не здійснили організацію робіт щодо усунення порушень, виявлених інспекторами. Натомість шахтою було самовільно відновлено ведення виїмкових та прохідницьких робіт. Розслідуванням встановлено, що у період з 15 год 6 червня і до виникнення аварії о 5 год 8 червня 2008 р. на виїмкових дільницях активно застосовувались відбійні молотки, а у підготовчих виробках здійснювалось буріння шпурів. Тобто протягом двох діб відбувався фізичний вплив на гірничий масив, що врешті-решт і могло призвести до раптового викиду вугілля і газу, а у подальшому — до вибуху метаноповітряної суміші. Крім того, видобувні роботи велись без відповідного інженерного, маркшейдерського, прогнозного та інших видів забезпечення, оскільки офіційно видавалися наряди на ремонтні роботи без зазначення конкретних завдань. На підставі вивчення технічної документації, ознайомлення з висновками експертної комісії і доповідної записки ДВГРС та опитування свідків комісія встановила, що аварія сталась у результаті раптового викиду вугілля та газу в західному фланговому квершлазі горизонту 1000 м в місці розкриття пласта l3 «Мазурка — захід», який призвів до загазування і перекиду вентиляційного струменя в гірничих виробках шахти з подальшим вибухом метаноповітряної суміші у верхній частині вантажолюдського ствола № 2. Причиною раптового викиду стало поступове обсипання навислого масиву і збільшення розмірів порожнини, залишеної в закріпленому просторі на перетині західного флангового квершлагу з пластом l3 «Мазурка — захід» горизонту 1000 м у зоні геологічного порушення, що сприяло обваленню вугілля, яке надалі переросло в раптовий викид вугілля та газу. Причиною вибуху у верхній частині вантажолюдського ствола № 2 стало загоряння метаноповітряної суміші від електричного іскріння пошкодже-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ного під час аварії високовольтного кабелю. Груповий нещасний випадок стався внаслідок перебування потерпілих у зоні вражаючих факторів раптового викиду вугілля та газу, вибуху метаноповітряної суміші та падіння кліті в зумпф ствола № 2, спричиненого вибухом. Урядова комісія встановила осіб, діяльність або бездіяльність яких призвела до даної аварії. У зв’язку з тим, що аварійно-рятувальні роботи тривають дотепер, немає можливості провести комплексну перевірку стану охорони праці на шахті. Враховуючи висновки Урядової комісії з розслідування трагедії, а також заслухавши доповіді начальника Донецького гірничого округу Держгірпромнагляду та перших керівників підприємства, члени колегії дійшли висновку, що між самовільним поновленням гірничих робіт на шахті після їх заборони інспекторами Держгірпромнагляду і трагедією, що сталася на підприємстві, відслідковується чіткий зв’язок. Водночас члени колегії висловили сумнів щодо позиції експертної комісії, яка після проведення додаткового розслідування не бачить або не бажає бачити таких причинно-наслідкових зв’язків. При цьому висновок експертної комісії не підписаний більшою частиною її членів. Матеріали щодо самовільного відновлення заборонених робіт по шахті направлено до Генеральної прокуратури України, їх долучено до кримінальної справи, порушеної за фактом аварії на СП «Шахта імені Карла Маркса» ДП «Орджонікідзевугілля» за ч. 2 ст. 272 КК України. Колегія вказала на вкрай низький стан рівня промислової безпеки та охорони праці в структурних підрозділах державного підприємства. Під час перевірок шахт встановлено, що керівники державного підприємства та шахт з року в рік не вирішують питання довгодіючих відступів від Правил безпеки у вугільних шахтах. За сім місяців 2008 р. працівниками Єнакіївської ДГТІ у вугільній промисловості відповідно до покладених на інспекцію функцій і завдань проведено 1159 обстежень, у тому числі 5 комплексних, 14 цільових. У ході перевірок було виявлено 14 309 порушень нормативних документів з охорони праці, 791 раз припинялася експлуатація об’єктів, у тому числі 6 разів заборонялася робота шахт загалом. При цьому 3513 (29%) виявлених порушень становлять порушення паспортів кріплення очисних і підготовчих вибоїв, а причиною 95% зупинок очисних вибоїв і 83% підготовчих вибоїв також є порушення паспортів кріплення. За допущені порушення 551 інженерно-технічного працівника шахт притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано), у тому числі 48 разів — перших керівників шахт. До слідчих органів направлено 43 справи на 48 осіб. На шахтах ДП «Орджонікідзевугілля» експлуатуються: 21 підйомна установка, 27 компресорних установок, 12 вентиляторів головного провітрювання, 90 високовольтних вічок. Під час перевірок стану промислової безпеки та охорони праці на ДП «Орджонікідзевугілля» інспекторами Держгірпромнагляду виявлено ряд кричущих не-

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

доліків. Зокрема, не проведено ревізію і наладку 4 підйомних установок, закінчився нормативний термін служби 11 підйомів, прострочено подовження нормативного терміну служби 5 підйомів. Прострочено ревізію і наладку 7 вентиляторів головного провітрювання, 24 компресорних агрегатів, 90 високовольтних вічок. Закінчився нормативний термін служби 12 вентиляторів головного провітрювання, 14 компресорних агрегатів, 64 вічок, 26 підвісних пристроїв, 17 канатів, які експлуатуються на підйомних установках. Не вирішується питання ліквідації наднормативного відставання пожежозрошувальних трубопроводів довжиною майже 20 км. Як наслідок, перекріплювання та проведення підготовчих виробок здійснюється без пилоподавлення, а буріння шпурів ведеться без промивки. Забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту також перебуває на дуже низькому рівні. Із загальної суми отриманих грошових коштів у 2008 р. тільки 0,8% спрямовано на охорону праці. Укомплектованість шахт світильниками СМС становить 58%. У 2008 р. придбано тільки 20% від необхідної кількості спецодягу і спецвзуття. Шахти не забезпечені засобами первинного пожежогасіння, загалом бракує 752 порошкових та 599 пінних вогнегасників, 139 протипожежних рукавів, 448 протипожежних кранів. Проекти протипожежного захисту на всіх шахтах не пройшли експертизу в НДІГС і не узгоджені з ДВГРС. На всіх шахтах апаратура АГК експлуатується з простроченим терміном служби, проекти АГК не узгоджені з МакНДІ, прилади газового контролю не пройшли держповірку, відсутня перевірочна метаноповітряна суміш. Із 23 очисних вибоїв 15 — дефектні, випередження відкаточних та вентиляційних штреків менше від нормативного, як наслідок — немає необхідної кількості запасних виходів з очисних вибоїв. Підготовчі вибої не забезпечені необхідною кількістю матеріалів: використовується вилучене з відпрацьованих гірничих виробок металеве кріплення, що має понижену несучу здатність, відсутнє міжрамне стягування тощо. Враховуючи вкрай низький рівень промислової безпеки на державному підприємстві, члени колегії визнали організацію робіт з питань промислової безпеки та охорони праці на ДП «Орджонікідзевугілля» незадовільною. Колегія Комітету вирішила ініціювати питання щодо відповідності займаним посадам технічного директора ДП «Орджонікідзевугілля», директора та головного інженера шахти імені Карла Маркса. Крім того, було визнано незадовільною роботу Департамента охорони праці та надзвичайних ситуацій Міністерства вугільної промисловості України, на який відповідно до законодавства покладено функції організації відомчого контролю за промисловою безпекою та охороною праці в галузі. У разі прийняття рішення про можливість відновлення робіт на СП «Шахта імені Карла Маркса» Мінвуглепрому запропоновано здійснити його відповідно до Гірничого Закону України та інших нормативно-правових

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ПИТАНЬ, ЯКІ НЕ МОЖНА ВИРІШИТИ, НЕ БУВАЄ

Д

о 1955 р. Прикарпаття було основним газовидобувним районом не тільки України, але й усього колишнього СРСР. Наприклад, на Стрийське газопромислове управління припадало 48% від загальносоюзного видобутку, який становив 5,9 млрд. м3. Проте після піку видобування газу його рівень у регіоні неухильно знижувався у зв’язку з вичерпанням запасів у найбільших родовищах. На базі виснажених покладів Угерського, Дашавського та Опарського родовищ збудовано підземні газосховища. У повоєнний період у Львові було створено об’єднання «Укргаз», трест якого — «Укргазвидобуток», розташований у Стриї, об’єднував чотири газопромисли. А у 1957 р. Стрийське газопромислове управління охопило всі прикарпатські газопромисли Львівщини. Газова промисловість Івано-Франківщини спочатку підпорядковувалась Долинському та Надвірнянському нафтопромисловим управлінням, а потім — Стрийському газопромисловому управлінню. Після численних реорганізацій на основі ДП «Львівтрансгаз» та ДП «Прикарпаттрансгаз» на початку 1999 р. було створено газопромис-

лове управління (ГПУ) «Львівгазвидобування» як філію ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України». Зараз управління очолює О. Сендега. Півтора року він працює на цій посаді, і за цей час зроблено вже чимало. Наприклад, торік вдалось досягнути стабілізації виробництва, вдосконалити систему управління.

Чітко розмежовано службові обов’язки працівників, окреслено перспективи та стратегічні завдання колективу. У своїй діяльності Олександр Степанович керується гаслом: «Питань, які не можна вирішити, не буває». Керівник задоволений своїм колективом, який нараховує 1219 осіб, і вважає, що їм під силу будь-які завдання. Основні напрями діяльності управ-

Прикарпаття — один із найстаріших нафтогазо промислових районів Європи. У 1924 р. тут було започат ковано українську газовидо бувну промисловість. Про її народження сповістив по тужний фонтан метану зі свердловини поблизу с. Даша ва. Хоча вперше з природним газом у регіоні зустрілись під час буріння та експлуатації нафтових свердловин, а та кож під час розвідування ро довищ солі в районі с. Дашава та м. Калуша у 1912 р. ління — це видобуток природного газу, його підготовка та транспортування в межах регіону. Крім того, тут займаються видобутком конденсату та нафти, капітальним ремонтом свердловин, проводять роботи з інтенсифікації видобутку вуглеводнів. Зараз у розробці налічується 39 газових родовищ, розташованих на території Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської та Волинської областей. Діючий фонд свердловин становить 408 одиниць. Загальна довжина трубопроводів, які використовує ГПУ «Львівгазвидобування»,— 1207 км, експлуатуються 42 установки підготовки газу, 8 газорозподільних і 4 дотискувальні компресорні станції. Сьогодні колектив працює над запуском компресорної станції у с. Хідновичах. Завершуються проектні роботи на нові компресорні станції на Гаївському і Любешівському родовищах. До складу ГПУ «Львівгазвидобування» входять 6 структурних підрозділів — Стрийський, Комарнівський, Хідновицький, Пасічнянський і Локачинський газопромисли та Стрийський цех капітального ремонту свердловин. На Комарнівському газопромислі (ним керує Б. Іваницький), на території якого ек-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

сплуатується 11 газових родовищ і одне нафтогазове (Орховицьке), у 2007 р. почала працювати новозбудована дотискувальна компресорна станція Комарно, оснащена новим американським обладнанням. На стадії пусконалагоджувальних робіт перебуває унікальна установка з виготовлення дистиляційних бітумів з орховицької нафти. Впродовж майже 10 років існування на Комарнівському газопромислі не було жодного нещасного випадку на виробництві. Про те, що це не випадковість, а закономірність, свідчить навіть вигляд території та стан споруд — скрізь чистота і порядок. Більшість виробничих і побутових приміщень відремонтовано, обладнано роздягальні та душові. Зараз відбувається реконструкція лабораторно-виробничого корпусу, де також покращаться умови праці та виробничого побуту працівників. Торік ГПУ «Львівгазвидобування» освоїло 241,14 млн. грн. капіталовкладень, провело капітальний ремонт 43 свердловин. Добрі показники демонструє управління і з охорони праці. Наприклад, у 2007 р. на виконання комплексних заходів з охорони праці, безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки тут витратили понад 2,3 млн. грн. Цього року заплановано використати 2,75 млн. грн., з яких протягом першого півріччя було освоєно поки що 1,1 млн. грн. Протягом останніх років у ГПУ «Львівгазвидобування» не було зареєстровано жодного нещасного випадку на виробництві. Цього досягнуто завдяки зусиллям усього колективу, який неодноразово ставав призером галузевого огляду-конкурсу «Безпека праці та висока культура виробництва». За словами начальника відділу охорони праці та промислової безпеки ГПУ «Львівгазвидобування» Г. Пукаляка, у структурних підроз-

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ділах управління служби охорони праці функціонують у відповідності з Положенням про службу охорони праці, працюють згідно з планами робіт. Працівники підрозділів постійно інформуються про стан охорони праці в ДК «Укргазвидобуван-

ня» і ГПУ «Львівгазвидобування». Інформаційні листи-розпорядження доводяться до відома усіх працівників під розписку, за необхідності проводяться позапланові інструктажі.

У структурних підрозділах регулярно здійснюється оперативний контроль за станом охорони праці на об’єктах газовидобування відповідно до стандарту підприємства. Згідно із розробленими планами-графіками проводяться перевірки стану охорони праці на об’єктах управління з відповідним оформленням

актів-приписів та з наступною розробкою заходів щодо усунення виявлених недоліків. Загалом у першому півріччі 2008 р. було проведено 72 перевірки, виявлено близько 750 недоліків, більшість з яких усунено. Перевірка знань з питань охорони праці інженерно-технічних працівників і робітників проводиться згідно з розробленими графіками. У виробничих підрозділах щомісяця проводиться день безпеки праці. Цього року проведено навчання на спеціальних курсах 232 працівників ГПУ «Львівгазвидобування». Вони пройшли перепідготовку за професією, підвищення кваліфікації, навчання з питань охорони праці, безпеки руху, пожежної та протифонтанної безпеки. Працівники, які влаштовуються на роботу, проходять попередній медогляд. А 883 працівники, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, у першому півріччі пройшли періодичні медогляди та наркологічне обстеження. У квітні нинішнього року в управлінні було запроваджено стандарт «Система управління охороною праці в ДК «Укргазвидобування». Для ознайомлення інженерно-технічних працівників з цим нормативним документом проведено позапланове навчання.

14 вересня працівники наф% тової, газової та нафтопере% робної промисловості відзна% чають своє професійне свято. Вітаємо всіх, зичимо міцного здоров’я, щастя, нових успіхів, роботи без аварій та травм. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімках: начальник ГПУ «Львівгазвидобування» О. Сендега; начальник Комарнівського газопромислу Б. Іваницький (ліворуч) і начальник відділу охорони праці та промислової безпеки

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЕКСПЕРТНО%ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА

РИНОК ЕКСПЕРТНИХ ПОСЛУГ ПОТРЕБУЄ ЗМІН

На нараді експертних організацій (ЕО), яка відбулася у вересні 2007 р., було прийнято рі шення про необхідність створення громадської організації з метою удосконалення систе ми експертизи з промислової безпеки та охорони праці, координації її функціонування, забезпечення неупередженості дій суб’єктів системи; представлення інтересів усіх заін тересованих сторін стосовно питань, пов’язаних з експертизою промислової безпеки та охоро ни праці; підвищення професійного рівня суб’єктів господарської діяльності, які надають послуги та виконують експертні роботи. У результаті було створено Раду з питань фор мування політики в сфері експертизи промислової безпеки та охорони праці (далі — Рада) як дорадчо консультативний орган Держгірпромнагляду.

Д

о складу Ради на пропорційній З кожним роком в Україні погли- у наведенні порядку на ринку ексоснові ввійшли представники блюються євроінтеграційні процеси. пертних послуг зацікавлені всі. Незалежно від форм власності, всіх заінтересованих організа- Наша країна є членом Світової орцій — приватних ЕО, державних ганізації торгівлі, і багато євро- діяльність ЕО має одну мету — підЕТЦ і Держгірпромнагляду. На сьо- пейських норм і вимог стають дер- вищення рівня промислової безпегодні вже вироблено основні страте- жавними. З урахуванням найближ- ки та стану охорони праці в країні гічні напрями діяльності Ради. Згідно чої перспективи розвитку ринку екс- шляхом поліпшення якості експертз Положенням про Раду її основни- пертних послуг Рада має стати, за них робіт. словами В. Гудошника — генеральУ результаті наглядової діяльноми функціями є: розробка рекомендацій з форму- ного директора СП «ТЮФ НОРД- сті, що проводиться, знижується роль людського фактовання політики в сфері експертизи промислової На ВП «Шахта «Красный партизан» ДП «Свердлован, ра серед факторів, які впливають на рівень безпеки та охорони пратрацит» ці; 7 серпня внаслідок зношення дротів внутрішніх ста, аварійності на виробництві. Усе частіше надання рекомендалок причиною аварій на цій щодо утвердження сталося обривання урівноважувального каната експлуатованих об’єкправил і процедур прона скипі підйомної машини. ведення експертних ро- Перед цим у червні було проведено експертно,тех, тах є їхній незадовільний технічний стан. біт; підготовка пропозицій щодо ква- ДІЕКС», заступника голови Ради, мі- Устаткування починає вичерпувати ліфікаційних вимог і порядку атеста- стком, який допоможе скоординува- всі мислимі й немислимі ресурси нації експертів у сфері промислової ти діяльність ЕО в нових ринкових дійності, і ЕО першими стикаються з умовах і без втрат брати участь в ін- цією проблемою. Буд-яка інвестиційбезпеки та охорони праці; підготовка пропозицій щодо теграційних процесах. На ринок на політика в країні не зможе оновиконтролю за здійсненням експерти- прийдуть потужні європейські опе- ти все обладнання за короткий проратори, і тоді невеликі ЕО зали- міжок часу. А це означає, що робози промислової безпеки; підготовка рекомендацій щодо шаться без роботи чи будуть погли- ти на ринку експертних послуг виукладання міжнародних договорів нуті конкурентами. В організаційно- стачить усім, тим більше, що підприпро співробітництво та взаємне виз- му плані у більш вигідному станови- ємець вибирає ЕО на тендерній нання документів дозвільного харак- щі сьогодні перебувають державні основі. Але при цьому з ринку має ЕТЦ завдяки їх централізації. Проте бути усунено недобросовісну контеру.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

куренцію. Діяльність Ради ставить перед собою мету — навести порядок на ринку експертних послуг. Тут не повинні працювати недобросовісні ЕО, оскільки за їхньою діяльністю стоять людські життя. Тому у числі першочергових завдань намічено створити відкритий і доступний реєстр ЕО, розробити порядок і методику проведення контролю ЕО, організувати інформаційний центр для роботи із зверненнями та скаргами як організацій, так і окремих громадян. Удосконалення системи експертизи промислової безпеки припускає вироблення єдиних вимог і критеріїв оцінки роботи для всіх суб’єктів підприємницької діяльності. Життєздатність такої системи багато в чому залежить від забезпеченості правового поля відповідними нормативними документами. І якщо нормативи для проведення експертиз потрібні в першу чергу самим ЕО, чому вони стоять осторонь від їх розробки? Це питання, порушене на одному із засідань Ради, знайшло розуміння у представників багатьох ЕО, адже пасивна позиція може призвести до зниження їхнього прибутку, обігу коштів і в кінцевому підсумку — виходу з ринку експертних послуг. В Україні зареєстровано понад тисячу ЕО. Існують їх різні асоціації. Всі вони спільними зусиллями, знаючи гостроту внутрішніх потреб, можуть брати участь як у розробці планів підготовки й перегляду нормативних документів, методичних вказівок з питань експертних досліджень, так і в розробці самих нормативів. Ця проблема також знайшла своє відображення в планах роботи Ради, і вже зараз робочі групи, куди входять представники недержавних ЕО, вносять зміни у вимоги до методики проведення експертного обстеження вантажопідіймальних кранів та інструкцій з експертного обстеження об’єктів котлонагляду. Підвищенню рівня промислової безпеки в країні також має слугувати створення реєстрів характерних дефектів, що виявляються під час обстежень об’єктів котлонагляду й атракціонної техніки. Сьогодні зроблено перші кроки щодо наведення порядку на ринку експертних послуг. Залишається сподіватися, що ініціатива Держгірпромнагляду й ЕО не вичерпається, а рекомендації Ради і надалі враховуватимуться під час формування дер-

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

А ГЛЯДУ — 50 Н Х Е Т Ж Р Е Д Постановою Ради Міністрів УРСР від 26 вересня 1958 р. № 1370 в Україні були створені ремонтно тех нічні станції, в яких введено посади інспекторів державно го технічного нагляду за станом машино тракторного парку в колгоспах, радгоспах та інших сільськогосподарсь ких підприємствах і організаціях. Сьогодні інспекції Держ технагляду облдержадміністрацій продовжують сприяти забезпеченню безпечної експлуатації не тільки сільгоспма шин і механізмів, а й дорожньо будівельної, меліоративної техніки. Наш власний кореспондент Сергій КОЛЕСНИК побував у Державній інспекції технічного нагляду Микола ївської облдержадміністрації та разом з її начальником І. Клименком взяв участь у технічному огляді тракто рів у Казанківському районі.

У

складі інспекції 25 осіб, у тому числі 19 інженерів-інспекторів, які обслуговують 19 районів Миколаївської області та 5 міст обласного підпорядкування, а це близько 3 тис. сільськогосподарських, промислових підприємств та організацій різних форм власності та майже 7 тис. фізичних осіб, на обліку в яких нараховується 27,7 тис. одиниць техніки.

— Колись,— згадує заступник начальника інспекції В. Мамій,— інспекція налічувала 49 осіб, у районах було по 2—3 інспектори, навантаження на одного інспектора згідно з існуючими тоді нормами — 600—650 одиниць техніки. Сьогодні цей показник перевищений більш ніж у 2 рази. Але незважаючи на таку обставину, свою роботу інспектори виконують так, як цього вимагає чинне законодавство. Особлива увага приділяється колісним тракторам, яких в області налічується 3,5 тис., або 50% усіх машин, що є на обліку. По-перше, їх власники сплачують відповідний податок, що є суттєвим джерелом поповнення місцевих бюджетів. Подруге, колісні трактори частіше використовуються на автодорогах, вулицях, у них більша швидкість, тому вони більш небезпечні, ніж будь-яка інша техніка. Свого часу деякі керівники колгоспів і радгоспів не забезпечували реєстрацію тракторів, комбайнів та іншої техніки, і після реорганізації колективних сільгосппідприємств

майже вся ця техніка була роздана власникам майнових паїв. Вона й досі використовується без державної реєстрації, а значить, не сплачуються податки, існує реальна загроза безпеці виробництва. І такої техніки тільки у Миколаївській області є близько 1,5 тис. одиниць. У 2007 р. інспектори Держтехнагляду виявили 427 незареєстрованих машин (з них 381 трактор), але протягом року було зареєстровано тільки 44 трактори. Причиною такого становища є складний механізм узаконення такої техніки — тільки в судовому порядку, необхідно надати рішення ліквідкомісій, показання свідків, акти обстеження транспортних засобів та інші документи, яких часто немає у власника трактора, на якому вже замінені і двигун, й інші деталі, або ж він не відповідає чинним вимогам. Тому й гальмується вирішення такого важливого питання. Аналогічна ситуація спостерігалась свого часу з мисливською зброєю. Але уряд країни розробив спрощену систему реєстрації, було оголошено місячник реєстрації незаконно утримуваної зброї, і бажаного результату було досягнуто. Можливо, Мінагрополітики чи іншому структурному підрозділу Кабінету Міністрів України варто було б скористатись таким досвідом. Вже четвертий рік інспекція Держтехнагляду проводить на території області показові техогляди тракторів та причепів до них, на які

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

запрошуються перші керівники районів, інші зацікавлені особи. Ця робота сприяє покращанню взаємовідносин між власниками технічних засобів та інспекцією Держтехнагляду. Помітно покращилася підготовка

техніки до огляду, знання інженернотехнічних працівників, тих, хто на ній працює та обслуговує. На показових техоглядах завжди присутні представники ЗМІ, результати перевірок розглядаються на засіданнях районних комісій. Саме такий техогляд було проведено на території колишнього мехзагону в с. Гулак Казанківського району. Чотири десятки колісних тракторів вишикувались у два ряди. Відчувалася особлива відповідальність власників техніки та механізаторів. Начальник обласної інспекції І. Клименко та інженер-інспектор Держтехнагляду у Казанківському районі М. Ликов вимагали демонстрації роботи на тракторах гальмівної та освітлювальної систем, звукової сигналізації, рульового керування, зчіпних, захисних і запобіжних пристроїв. На багатьох тракторах було виявлено розлад гальмів, на деяких тракторах — нестандартні протектори, 2 трактори не були забезпечені електростартерним запуском з кабіни та блокувальними пристроями, що не допускають запуск двигуна при ввімкненій швидкості. На виправлення виявлених порушень І. Клименко дав механізаторам 2 тижні. Взагалі по Миколаївській області у 2007 р. техоглядом було охоплено 16,8 тис. одиниць техніки, у т.ч. 10,8 тис. — у юридичних осіб та 6,1 тис. — у фізичних осіб. Виявлено майже 3 тис. тракторів, 579 самохідних машин, 1163 тракторних причепи, які були несправними. Блокування запуску двигуна було відсутнє на 1440 тракторах. Світло-

НАШІ ВІТАННЯ ва сигналізація була несправною на 1074 машинах, звукова — на 642; 848 тракторів та 251 самохідна машина мали несправне рульове керування, 850 тракторів, 161 самохідна машина та 791 причеп мали проблеми з гальмами. І це при тому, що торік на техогляд взагалі не було представлено майже 4 тис. тракторів, більше 1,5 тис. самохідних машин, 1,7 тис. причепів. Зрозуміло, що більшість з них були несправними, але ж експлуатувалися та й досі експлуатуються. Інспектори Держтехнагляду вживають усіх можливих заходів щодо недопущення експлуатації несправної техніки. У 2007 р. видано 2327

приписів, зроблено 255 просічок в талонах попередження, заборонено експлуатацію більш як 7,5 тис. машин, у т. ч. 5,5 тис. тракторів, направлено понад 800 подань до слідчих органів, прокуратури, райдержадміністрацій. Проводяться спільні з інспекторами ДАІ рейди, під час яких складаються протоколи, незареєстрована техніка відправляється на штрафні майданчики. Такі ж спільні рейди проводяться і з інспекторами теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області. Адже 90% вимог до техніки — це вимоги безпеки, дотримання яких передбачено Законом «Про охорону праці» та іншими нормативно-правовими актами. На розслідування нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією тракторів, інших самохідних машин завжди запрошуються інспектори Держтехнагляду. Багато чого за півстоліття зміни-

лося у роботі Держтехнагляду. Сьогодні інженери-інспектори забезпечені легковими автомобілями, комп’ютерами та іншою оргтехнікою, Інтернет-зв’язком. Але, на жаль, нормативно-правова та інструктивна база вже не відповідають вимогам сьогодення. Не забезпечено належне зберігання та обслуговування машин, власниками яких є фізичні особи. Трактори, причепи, інше обладнання зберігаються на вулицях біля дворів, на присадибних городах, в інших непристосованих місцях, що сприяє швидкому зношенню техніки. Не забезпечуються необхідні умови під час її обслуговування, створюються перешкоди для безпечного руху по вулицях і дорогах в населених пунктах. Останнім часом парк тракторів, комбайнів, іншої техніки постійно поновлюється. Більшість одиниць техніки у Казанківському районі — це нові сучасні колісні трактори. Минулого року у Миколаївській області було знято з обліку 1,38 тис. одиниць застарілої техніки і видано 4,75 тис. нових свідоцтв про реєстрацію. На жаль, тільки 1,5—2% техніки, яку купують наші аграрії, є вітчизняного виробництва. Майже 80% — це техніка білоруських виробників (МТЗ, Гомсільмаш), рідше — німецька, яка якісніша, але набагато дорожча від білоруської. Сучасні трактори МТЗ — багатоцільові, якісні, вони підходять і по ціні. Що й казати, роботи в інспекцій Держтехнагляду вистачає. Це і сприяння поповненню бюджетів і розкриттю злочинів, пов’язаних з незаконними діями з технікою, посвідченнями, іншими документами, гарантійному обслуговуванню нової техніки, проведенню атестації механізаторів тощо. Але головне — всі ці заходи спрямовані на забезпечення належних умов праці, безпечної експлуатації машин і механізмів. Редакція журналу «Охоро% на праці» вітає працівників Державної інспекції технічно% го нагляду України з 50%річним ювілеєм і бажає всього най% кращого в їхній нелегкій, але

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Є ТАКИЙ ДОСВІД

Більше третини свого життя людина прово дить у ліжку. Від того, яким буде відпочинок, зале жить самопочуття, настрій, працездатність наступного робочого дня, а звідси великою мірою і стан виробничого травматизму. Вже 17 років ус пішно забезпечує нам приємний відпочинок вироб ничо торговельна фірма «Велам» з м. Миколаєва, яка спеціалізується на виготовленні матраців, ковдр, подушок та інших постільних речей.

КОЛИ КОЛЕКТИВ

Д

ивлячись на теперішню виробничу базу «Веламу», важко повірити, що у 1991 р. на цьому місці було звалище побутових відходів, яке постійно підтоплювалося грунтовими і зливовими водами. Завдяки ентузіазму М. Хоменка і М. Харьковської — колишніх керівників обласного управління місцевої промисловості, а нинішніх генерального директора та його заступника ВТФ «Велам» сьогодні це підприємство знають в Україні та за її межами. Аналізуючи технікоекономічні показники фірми, незважаючи навіть на пережиті періоди купонізації, бартеризації, заборгованостей по заробітній платі, не було року, за який приріст економічних показників був менший 25%. З п’яти працівників приватного підприємства на початку діяльності до 250 працюючих сьогодні у ВТФ «Велам» — один з важливих показників економічного зростання. «Ми створили не підприємство, ми створили колектив», — говорить М. Харьковська. Стосунки між робітниками, керівниками, власниками підприємства швидше можна назвати родинними. До кожного працівника тут існує індивідуальний підхід. Люди у колективі навчаються, виховуються, привчаються до порядку. Як не парадоксально звучить, але, на жаль, у нас в країні сьогодні не так багато людей, які бажають добре працювати і заробляти. На «Веламі» працювати вміють. Люди бачать, що власники не прагнуть перевести гроші в іноземні банки, побудувати вілли, придбати дорогі іномарки, а бажають покращити

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ЯК ДРУЖНА СІМ’Я

умови праці, підняти авторитет підприємства. Фірма працює самостійно, без інвесторів, не входить до складу корпорацій, холдингів, і люди в колективі розуміють, що вони самі заробляють кошти на покра-

щання умов праці. Практично всі важливі питання, пов’язані з розширенням, технічним переоснащенням підприємства, покращанням умов і безпеки праці, обговорюються у колективі. У минулому році, наприклад, постало питання про незадовільну якість медичного обслуговування, у тому числі і медоглядів у медичних закладах Миколаєва. Започаткований експеримент з медичним страхуванням не дав очікуваного результату. Тоді керівництвом фірми було прийнято рішення укласти договори з медичними закладами. Тепер ВТФ «Велам» надає їм грошову допомогу, фінансує заходи з переоснащення, заміни обладнання. А з їхнього боку гарантується надання якісного та ефективного лікування працівників «Веламу». Ремонт устаткування, улашту-

вання опалення і кондиціювання приміщень із застосуванням сучасних матеріалів і приладів проведено в усіх адміністративних і виробничих приміщеннях. Відповідають необхідним нормам температура, освітленість та інші показники мікроклімату, працівникам надаються безкоштовні обіди. Звичайно, всі тут забезпечені ЗІЗ, виділяються необхідні кошти на виконання комплексних заходів з охорони праці. Дуже важливо, що ВТФ «Велам» має сертифікат відповідності системі менеджменту якості, вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000. Кожен технологічний процес паспортизований, здійснюється суворий облік його відповідності передбаченому у паспорті.

Здавалося б, в існуючій системі виробництва це зайве, але на «Веламі» такі заходи дають позитивні результати. Навіть під час укладання договорів з організаціями, які працюють на території підприємства, визначаються всі технологічні процеси, вимоги з безпеки виробниц-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

тва, екології. Сертифікована тут і система управління охороною праці та екологією. Тому всі заходи з охорони праці, пожежної безпеки виконуються у відповідності з міжнародними стандартами. Працівники фірми розуміють важливість додержання стандартів, і це дисциплінує людей, систематизує і впорядковує виробництво. Щокварталу на нараді у генерального директора підприємства обговорюються питання охорони праці. Виконання необхідних заходів аналізується, планується, прораховується, але ніколи не обмежується обсягами фінансування, передбаченими Законом «Про охорону праці». У 2007 р. на ці заходи витрачено 1 млн. грн. Представники іноземних фірм, які відвідують «Велам», вражаються такому порядку, ставленню до роботи

та умовам праці, які є далеко не на всіх їхніх підприємствах. «І це дійсно так,— говорить М. Харьковська, яка побувала на багатьох подібних іноземних фірмах.— У нас набагато талановитіші, розумніші люди, можливо, тому, що багато з них пізнали скруту, безробіття, затримки зарплат тощо, а тепер «розправили крила». На відміну від іноземців, наші люди вникають у виробництво, технологію, вносять свої рацпропозиції». Це характерно не тільки для «Веламу». Більшість продукції вітчизняних товаровиробників, де налагоджено виробництво і встановлено сучасне обладнання, високої якості. Вона впевнено витісняє з ринку закордонного конкурента не тільки в Україні, а й за її межами. Єдиний за весь період існування фірми нещасний випадок на виробництві стався не з вини підприєм-

ства. Це є доказом успішної організації роботи у ВТФ «Велам», яка є ровесником незалежної України. Створивши підприємство, власники фірми зробили дуже важливу справу для держави, для Миколаєва, для всіх, з ким вони співпрацюють. Вони своїм прикладом показують, як потрібно жити і працювати по совісті. «Ми створили себе і свою фірму. Ми впливаємо на стиль і якість життя співвітчизників. Ми робимо більше, ніж плануємо, і стаємо кращими з кожним днем. Ми створюємо ваші сни»,— кажуть на виробничо-торговельній фірмі «Велам». Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор На знімках: у виробничому цеху; інженер з охорони праці

АКТУАЛЬНО

Перебуваючи на території великих підприємств, обов’яз ково звернеш увагу на незлічен ну кількість технологічного обладнання, десятки кіломет рів складних комунікацій, між якими снують люди. І це все хаотичне на перший погляд господарство повинно працювати як годинниковий механізм. Тому на виробництві весь час тривають планові монтажні й де монтажні робити, ведеться постійне будівництво. Мимоволі згадаєш біблійну оповідь про Вавілонську вежу. Аналогічності ситуації надає участь у даних процесах, як правило, вели кої кількості різнопрофільних підрядних організацій, чиї дії, на жаль, далеко не завжди уз годжені. Як результат — нещасний випадок. Скажімо, такий, що стався в останній день січня цього року у Кривому Розі. Четверо працівників дістали тяжкі термічні опіки. Один з них, на жаль, не вижив. Драма і трагедія разом. Хто в них брав участь?

НЕБЕЗПЕКИ І РИЗИКИ «ВАВІЛОНСЬКОЇ ВЕЖІ»

ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (далі — замовник) — підприємство, яке не потрібно зайвий раз представляти. Ще у березні 2007 р. тут почалося будівництво насосної станції замкненого циклу для охолодження однієї з печей доменного цеху № 1. Генеральний підрядник цієї новобудови — концерн «Стальбудпром». ТОВ КП «Термоізоляція» № 45 — перший субпідрядник, що виконував ізоляційні роботи на турбопроводах та обладнанні насосної станції. Товариство мало дозвіл відповідних наглядових органів на початок роботи та на роботи підвищеної небезпеки. Другий субпідрядник — ТОВ «КР-Автоматика», яке виконує мон-

тажні роботи та встановлення автоматики. Теж має вищеназвані дозволи. Усі учасники подій пов’язані тривалою співпрацею, протягом якої склалися певні стосунки. Які? Розглянемо конкретну ситуацію. Майстер першого субпідрядника, одержавши у замовника наряд-допуск, заходилася розставляти людей по об’єктах. Ланку з чотирьох ізолювальниць відвела на одну з дільниць новобудови, проінструктувала і залишила їх там, а сама продовжила розстановку кадрів. Через те що для якісного і безпечного ведення робіт природного освітлення тут не вистачало, то виникла потреба у додатковому, електрично-

му освітленні. Але не було напруги. Десь через півгодини на висоту піднявся слюсар-монтажник другого субпідрядника — О. Захарченко. Оскільки він перебував біля операторської, одна з ізолювальниць крикнула йому, щоб він увімкнув світло. Чоловік так і зробив. У ту ж мить спецодяг трьох працівниць узявся полум’ям. Жінки підняли крик. На нього прибігли колеги з інших робочих місць насосної станції і заходилися збивати полум’я. На жаль, О. Захарченка, який теж перетворився на смолоскип, рятувальники побачили пізніше, бо він перебував поза полем їхнього зору. Всіх потерпілих вивели на подвір’я і машиною «Швидкої допо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

моги» відправили в лікарню. Найбільше опіків тіла — 75% дістав О. Захарченко, який і помер у лікарні. В О. Єрьоміної обгоріло 35% поверхні тіла, у Н. Шевченко та у К. Водоп’янової відповідно 4 і 3%. Як констатують лікарі, всі вищевказані травми належать до категорії тяжких. Які ж причини групового нещасного випадку? Перша і головна — технічна. Таке резюме комісії зі спецрозслідування, очолюваної першим заступником начальника Криворізького гірничопромислового теруправління О. Кононенком: не був демонтований кисневий трубопровід (чи відключений заглушкою), що не входив до технологічної схеми ведення робіт на новобудові. Внаслідок цього утворилася надмірна концентрація кисню. Як могло таке статися? Адже киснепровід — не дріб’язок. Його не

киснем і ніякого відношення до киснерозподільного пункту не мають. Немає потреби переказувати далі, як посадові особи переконували комісію зі спецрозслідування у тому, що «я не я, і хата не моя». Зрештою, дехто з них зазнав хоч і слабенького, та все ж таки покарання у вигляді штрафів. Та разом з тим з маси протоколів, пояснювальних записок, запитань і відповідей вкотре постає типова у своїй недосконалості і небезпечності система стосунків між замовником і підрядниками, яка не перестає продукувати виробничий травматизм. Особливо у такій сфері співпраці, як будівництво та капітальні ремонти. І жоден регіон тут — не виняток. Скажімо, практично на всіх великих будівельних об’єктах Запоріжжя роботи виконують організації з інших областей, які не реєструються у теруправлінні Держгір-

Типова у своїй недосконалості і небезпечності система стосунків між замовником і підрядниками не перестає продукувати виробничий травматизм. можна не побачити, проігнорувати з огляду на потенційну небезпеку. Однак ціла когорта посадових осіб, перерахованих на початку публікації, саме це і зробила. Так, хоча В. Алімов, заступник начальника доменного цеху № 1, стверджує, що спеціально уповноважена особа щодня оглядала киснепровід, а служба охорони праці кожної зміни перевіряла робочі місця, однак ніхто не вникав у, як тепер кажуть, «легітимність» киснепроводу. С. Зіневич, майстер з ремонту устаткування цього ж цеху, ще в середині січня звернув увагу, що непроектний киснепровід встановлений на новобудові, але нікого про це не повідомив. Гадав, що так треба. О. Маршалов, головний інженер підприємства-генпідрядника, вважає, що киснепровід з’явився на насосній ще десь у серпні-вересні 2007 р. Л. Коваленко, інженер з охорони праці цього ж підприємства, побачила його у жовтні. Крім того, вона стверджує, що саме ще один учасник подій — підприємство «Укрпромсервіс» — самовільно врізало киснепровід, не погодивши своїх дій ні з цехом-замовником, ні з генпідрядником. Однак начальник дільниці даного підприємства твердо стоїть на тому, що його підлеглі користувалися лише балонним

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

промнагляду. Ця обставина ускладнює нагляд за їхньою діяльністю. А тим часом спонтанні перевірки показують, що «заїжджі» підрядники сміливо й активно порушують чинне законодавство про охорону праці. На Дніпропетровщині справжня біда з порядком і періодичністю капітальних ремонтів. Мало того, що вони порушуються, так часто-густо проектна документація на будівельно-монтажні та ремонтно-будівельні роботи або неякісна, або загалом відсутня. Тож підрядники з подачі замовника ліплять, рихтують, монтують на власний розсуд. Є ще одна типова обставина, яка випливає з дослідження не тільки даного нещасного випадку, а й інших, зокрема тих, що трапилися з працівниками підрядних організацій на найбільшому у Запорізькій області замовнику — ВАТ «Металургійний комбінат «Запоріжсталь» і яка знецінює профілактичну роль спецрозслідувань. Це намагання керівника(ів) підрядної організації обминути чи приховати вину замовника. Особливо коли вони мають справу з галузевими гігантами. Бо підрядник, особливо невеличкий, не хоче і не може дозволити собі втратити постійного замовника і солідні обсяги робіт. Як бути далі? Запитання не нове.

Але без відповіді. Тому те чи інше теруправління Держгірпромнагляду діє за принципом: у кожного Федота — своя турбота. Скажімо, в Алчевську Донецької області представник підрядного підприємства на місцевих коксохімічному і хімічному підприємствах до початку робіт звертається у заводську службу охорони праці, яка повідомляє галузевого інспектора теруправління. А той перевіряє у підрядників дозвільні документи, ставить на облік і надалі наглядає за станом безпеки під час виконання ними робіт. У Запорізькій області з початку поточного року інспектори держінспекції промислової безпеки та охорони праці в металургії та котлонагляду здійснюють нагляд за всіма підприємствами, які працюють на території металургійних та інших виробництв, а випадки травмування їх працівників відносять до металургійної галузі. Крім того, теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області знайшло слушним залучити до участі у «Будівельному патрулі» працівників МНС, архітектурно-будівельного контролю, райдержадміністрацій, органів прокуратури. Є думка про доцільність проведення тендерів, де переможець-підрядник визначатиметься за участі держінспектора теруправління і де враховуватиметься стан охорони праці та рівень травматизму у кандидатів на виконання підрядних робіт. На Дніпропетровщині теруправління Держгірпромнагляду намагається впорядкувати підрядну сферу шляхом проведення нарад з охорони праці за участі керівників будівельних підприємств та організацій регіону, галузевої профспілки. Що стосується безпосередньо ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», то сьогодні тут при генеральному директорові підприємства проводяться наради з керівниками підрядних організацій та структурних підрозділів даного акціонерного товариства. Постійна і головна тема таких зустрічей — організація безпеки виробництва, ремонтно-будівельних робіт на об’єктах замовника. Разом з тим чимало держінспекторів, котрі наглядають за безпекою праці у будівництві, порушують питання про нагальний перегляд нормативної бази з охорони праці, яка введена у дію ще за радянських часів і є вкрай застарілою з огляду на

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

ПРЯМУЮЧИ НАМІЧЕНИМ КУРСОМ Згідно з даними статистики сільськогосподарсь ке виробництво усе ще залишається одним з най більш травмонебезпечних. Певною мірою це поясню ється великою кількістю сільськогосподарських і пе реробних підприємств. З іншого боку, високий рівень виробничого травматизму в галузі зумовлений, на жаль, і досить низьким рівнем охорони праці сіль госпвиробників, безвідповідальністю окремих керів ників реформованих агроформувань, які продовжу ють дивитися крізь пальці на порушення чинних норм охорони праці. Стан справ, що стосується безпечного виконання робіт в аграрному секторі та на підприємствах харчової промисловості Харківщини, перебуває під постійним контролем керівництва теруправління Держгірпромнагляду, профільної дер жавної інспекції охорони праці в АПК. Про організацію державного нагляду, про деякі особли вості в справі підвищення рівня безпеки праці сільських трудівників, працівників харчової промисловості регіону розповідь нашого власного кореспондента Вадима КОБЦЯ.

Д

ля поліпшення державного нагляду в галузі керівництвом теруправління та співробітниками Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК постійно проводяться різні заходи. Основа основ у цьому важливому питанні — планування. За словами начальника інспекції М. Шуби, робота очолюваного ним наглядового органу будується на піврічних планах, які розробляються інспекцією спільно з керівництвом теруправління на основі ретельного аналізу даних про стан поточної роботи і виробничого травматизму в тому чи іншому сільському районі, у конкретних господарствах області. Особлива увага при цьому приділяється ефективному використанню робочого часу державних інспекторів. Адже вони відіграють головну роль у здійсненні комплексних перевірок сільських районів, тих же цільових перевірок зернопереробних підприємств, цукрових заводів тощо. На основі затверджуваних теруправлінням піврічних планів в інспекції складаються квартальні та

місячні плани оперативних перевірок підприємств. Значна частина часу йде на виконання різних цільових перевірок, які проводяться в екстреному порядку за завданнями Держгірпромнагляду. Сьогодні 12 державних інспекторів інспекції здійснюють нагляд на 5465 підприємствах АПК регіону, де зайнято понад 210 тис. працюючих. Близько 145 тис. селян Харківщини працює безпосередньо на полях і фермах, добуваючи, як кажуть, для усіх нас хліб насущний. Як добитися того, щоб вимоги державної політики щодо пріоритетності життя й здоров’я трудівників найвіддаленіших полів і ферм чітко дотримувалися в кожному з агроформувань регіону? Існує безліч шляхів вирішення цього завдання. Проте без посилення дієвості державного нагляду за додержанням роботодавцями вимог Закону «Про охорону праці» сьогодні обійтися не можна! Така думка співробітників інспекції, які за родом своєї діяльності щодня стикаються з найрізноманітнішими проблемами й труднощами. Звичайно, усіх їх турбує відсут-

ність чіткої стратегії розвитку аграрного сектора економіки, слабка роль органів місцевого самоврядування у проведенні державної політики в галузі охорони праці. І без того складне становище ускладнилося після набрання чинності Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», коли для державних інспекторів суттєво зменшилися можливості оперативно впливати на різні небезпечні ситуації, що постійно виникають на підприємствах і створюють загрозу життю і здоров’ю працюючих. Усе частіше в багатьох ре% формованих суб’єктах госпо% дарювання на селі доводиться стикатися з відсутністю квалі% фікованих фахівців з охорони праці. Якщо раніше, за планової економіки, у кожному з сільгосппідприємств за кожну одиницю устаткування, за кожен об’єкт підвищеної небезпеки відповідали навчені посадові особи — механіки, майстри й технологи, то тепер уся відповідальність за безпечну експлуатацію машин і механізмів покладається, як правило, на одного головного

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

інженера. Що стосується фахівців з охорони праці, то їхні обов’язки виконують сьогодні переважно сумісники. І ті й інші найчастіше мають поверхове уявлення про нормативно-правову базу в цьому питанні. Внаслідок цього в багатьох господарствах СУОП розробляється й функціонує формально, на папері, чи не діє зовсім. Не розробляються технологічні регламенти й інструкції з охорони праці, несвоєчасно проводиться експертиза технічного стану машин і механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що часто давно вичерпало свій ресурс експлуатації. Останнім часом на селі намітилося ще одне «нововведення». Багато керівників агроформувань стали користуватися послугами різних підрядних організацій. Причому не тільки під час будівництва чи технічного обслуговування тих чи інших об’єктів, що було і раніше, а під час виконання безпосередньо самих сільськогосподарських робіт. Наприклад, під час збирання врожаю, під час обприскування полів пестицидами та отрутохімікатами тощо. З не залежних від них причин дер% жавні інспектори практично не можуть контролювати дії під% рядників, оскільки ті можуть бути зареєстровані де завгод% но чи взагалі працюють неле% гально. Тим часом часто підрядни% ки, порушуючи правила охо% рони праці, наражають на не% безпеку не тільки своїх праців% ників, але й працівників зам% овника. Наприклад, у травні 2008 р. подібний випадок стався в СПД «Тригуб», що у Вовчанському районі, де ненавчений тракторист підрядної організації з ТОВ «Агро Крим Кристал» під час виконання робіт з обприскування полів смертельно травмував трактором місцевого механізатора. Проте досить про труднощі й перепони. Їх завжди було достатньо у роботі державних інспекторів охорони праці. Незважаючи на них, співробітники Харківської ДІОП в АПК планомірно й цілеспрямовано продовжують виконувати свою роботу. У першому кварталі 2008 р. ни-

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ми було проведено 618 цільових і оперативних перевірок підприємств. У цей же період з їхньою допомогою здійснено 6 комплексних перевірок. Було призупинено чи заборонено експлуатацію 1430 одиниць устаткування, що не відповідає вимогам безпеки. За допущені порушення нормативно-правових актів з охорони праці до адміністративної відповідальності притягнено 377 посадових осіб, з них 135 перших керівників. Особливо гарячою для співробітників інспекції видалася пора підготовки до проведення та початок весняно-польових робіт. У цей період вони скрупульозно перевірили найбільш проблемні господарства. У ході весняних перевірок особлива увага зверталася на проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці механізаторів, а також персоналу, зайнятого на роботах з пестицидами та отрутохімікатами; на організацію належного контролю за технічним станом машин і механізмів; організацію передрейсових медоглядів трактористів-машиністів та водіїв автомобілів; організацію місць відпочинку та приймання їжі у польових умовах; обладнання транспортних засобів для безпечного перевезення сільськогосподарських працівників; на розробку маршрутів безпечного руху сільгосптехніки територією підприємств і на землях зі складним рельєфом місцевості. До початку збирання врожаю майже всі порушення, вказані в приписах державних інспекторів, було усунено. По-іншому, взагалі-то, і не могло бути, адже кожен із співробітників інспекції не тільки досвідчений, грамотний, але й сумлінний, вимогливий фахівець, державний службовець. Деякі з них, такі як начальник інспекції М. Шуба, головний державний інспектор А. Хохлов, провідні державні інспектори А. Калюжний, В. Федоряка та Ю. Овсянников, віддали справі охорони праці по 25—30 років. Кому, як не їм, відомі усі тонкощі справи, хто краще за них може знати, де і які механізми задіяти, щоб стан охорони праці на підконтрольному об’єкті було приведено у відповідність до вимог

чинного законодавства. Зрештою, кому, як не їм, передавати свій безцінний досвід молодшому поколінню державних інспекторів охорони праці. Застосовуються для поліпшення якості роботи співробітників наглядового органу й інші перевірені методи. Наприклад, раз на три місяці тут проводяться перехресні групові перевірки (коли кілька закріплених за іншими сільськими районами державних інспекторів перевіряють якість виданих одним із своїх колег приписів). Керівництво теруправління також часто здійснює контроль роботи інспекторів з виїздом до місць дислокації закріплених за ними підприємств. Виходячи з цих та інших корисних дій, керівництву теруправління легше оцінювати, які реальні зрушення відбуваються у стані охорони праці на місцях і як це позначається на стані виробничого травматизму. Велика увага приділяється підвищенню рівня кваліфікації державних інспекторів. Практично щотижня з ними проводяться заняття, на яких вони готують бюлетені про стан загального і смертельного травматизму на підконтрольних підприємствах. Кожен інспектор розповідає про свою роботу щодо взаємодії з районними управліннями сільського господарства, про досвід з пропаганди охорони праці, взаємодії з місцевими ЗМІ. Цілеспрямовані дії співробітників інспекції, схоже, почали давати певні результати. Так, якщо в 2004 р. на підприємствах АПК Харківської області було травмовано 228 працівників, то в 2007 р.— 113. Дещо гірша динаміка смертельного травматизму. В 2004 р. в області на полях і фермах загинуло 12 сільських трудівників, у 2007 р.— 9, причому кілька смертельних випадків припадає на ДТП. В інспекції мають намір і надалі прямувати наміченим курсом. Для цього у її співробітників є необхідна наполегливість, відповідний досвід у досягненні поставлених цілей. Співробітників наглядового органу обнадіюють деякі позитивні зрушення у свідомості керівників окремих агроформувань, які не тільки закуповують

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Одним з найважливіших шляхів зменшення кількості нещасних випадків на вироб ництві та в побуті є навчан ня з питань охорони праці працюючих і безпеки жит тєдіяльності населення. Саме тому ключовий принцип за безпечення безпеки людини стверджує: «Попереджений — значить озброєний». Нині питання навчання є вкрай актуальними та необ хідними. Це не повинно ви кликати сумнівів ні у чинов ника найвищого рангу, ні у рядового працівника. І не тіль ки у зв’язку з вибухами газу в житлових будинках і страш ною трагедією на шахті імені О. Ф. Засядька. Ми маємо пам’я тати, що щороку в нашій країні (за офіційними дани ми) поза виробництвом гине близько 70—75 тис. осіб, більш як 1000 осіб смертельно трав муються на виробництві. Іншими словами, наша дер жава щороку через передчасну смерть втрачає кількість людей, що дорівнює населенню одного міста середніх розмірів.

К

ожному спеціалісту відома аксіома теорії безпеки: «Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною». Саме тому на цьому етапі розвитку людства навчанню методів і засобів захисту від різних небезпек має відводитися найголовніша роль. Без сумніву, таке навчання треба починати з раннього дитинства у дошкільних закладах і вести безперервно протягом всього життя людини. Особливо важливим є вивчення основ охорони праці та безпеки життєдіяльності для бакалаврів, спеціалістів і магістрів у вищих навчальних закладах, тобто людей, які у подальшому стануть керівниками різних рівнів, а отже, відповідатимуть за життя і здоров’я підлеглих працівників. На жаль, зараз у вищій школі спостерігається картина прямо проти-

ДУМКА ВЧЕНИХ

ПРО ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ

ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

лежна, а іноді просто абсурдна. Замість збільшення кількості годин, що відводяться на вивчення зазначених питань, відбувається їх скорочення. У вищих навчальних закладах замість збільшення кількості дисциплін, пов’язаних з безпекою людини, що вивчаються, простежується їх зменшення. При цьому резонно зазначити, що Україна прагне до Євросоюзу і керується Болонською хартією, і в той же час з Переліку спеціальностей і напрямів підготовки спеціалістів і бакалаврів МОН (далі — Перелік) у 1997 р. виключається спеціальність «Охорона праці», яка була введена у 1994 р. за неодноразовими вимогами профспілок, починаючи з радянських часів. Ця спеціальність підміняється пресловутою спеціалізацією з охорони праці в галузях. І звичайно, ніякої якісної підготовки студентів з цієї спеціалізації у вищих навчальних закладах не проводиться. Варто зазначити, що в Україні Перелік включає понад 350 спеціальностей, а в Євросоюзі приблизно 250, серед яких є кілька спеціальностей з безпеки праці та життєдіяльності. Усе це відбувається з мовчазної згоди, а точніше внаслідок бездіяльності Держгірпромнагляду та завідуючих кафедр охорони праці, безпеки життєдіяльності провідних вищих навчальних закладів. Сьогодні в Україні вкрай недостатня кількість спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальності 05.26.01 — «Охорона праці». Більше того, недопустимо мала кількість вищих навчальних закладів у нашій країні готує безпосередньо спеціалістів з охорони праці та безпечної життєдіяльності. Така ситуація не може вважатися нормальною. Зупинимося тільки на деяких фактах. Згідно із п. 2.2 діючого Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердже-

ного наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 і зареєстрованого Мін’юстом 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове положення), вивчення нормативних дисциплін з охорони праці в усіх вищих навчальних закладах повинно проводитися відповідно до наказу Міністерства освіти від 02.12.98 р. № 420 «Про вдосконалення навчання з охорони праці та безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України», зареєстрованого Мін’юстом 03.02.99 р. за № 59/3352 (далі — наказ № 420). На наш погляд, цей наказ — дуже логічний і важливий документ. Нагадаємо, що вимоги цього наказу зводяться до наступного. По-перше, нормативні дисципліни «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці» є обов’язковими для всіх вищих навчальних закладів України, що ведуть підготовку молодших спеціалістів і бакалаврів, а дисципліна «Охорона праці в галузі» в обов’язковому порядку має вивчатися під час підготовки спеціалістів і магістрів. По-друге, зазначений документ встановлює конкретну кількість годин, що планується на вивчення цих навчальних дисциплін. Так, наприклад, загальний обсяг курсу «Безпека життєдіяльності» не може бути менше 54 год з урахуванням самостійної підготовки. Загальний обсяг курсу «Основи охорони праці» для технічних, будівельних, сільськогосподарських, транспортних, технологічних, а також педагогічних вищих навчальних закладів, які проводять підготовку спеціалістів — фізиків, хіміків і трудового навчання,— не менш як 54 год (для всіх інших вищих навчальних закладів, у тому числі педагогічних — не менш як 27 год). Для вивчення останнього курсу має відводитися не менш як 27 год.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

По-третє, питання охорони праці повинні вводитися до навчальних програм профілюючих дисциплін і виробничої практики, а також у дипломні проекти і роботи. Як показує поверховий аналіз, у більшості вищих навчальних закладів України тією чи іншою мірою цей наказ порушується. Більше того, з кожним новим навчальним роком порушень стає все більше. З навчальних планів деяких інститутів і університетів для ряду спеціальностей дисципліни «Основи охорони праці» і «Охорона праці в галузі» просто зникли. У деяких випадках їх підміняють вивченням тільки дисципліни «Безпека життєдіяльності». На порушення зазначеного наказу в багатьох вищих навчальних закладах України не виконується розділ «Охорона праці» в дипломних проектах і роботах, зокрема для економічних спеціальностей. Найчастіше в навчальних планах підготовки магістрів відсутній курс «Охорона праці в галузі».

або доцент, який читає курс «Охорона праці в галузі», «Основи охорони праці» чи «Безпека життєдіяльності», зазначені погодинні рамки не дадуть змоги йому якісно навчити майбутнього керівника чи спеціаліста. Кафедра прикладної екології та охорони праці Севастопольського національного технічного університету офіційно звернулася до Міністерства освіти і науки України за роз’ясненнями щодо повноти дії наказу № 420. Ми одержали вражаючу відповідь відповідального чиновника: «Наказ діє у повному обсязі, але ми його не додержуємося». Коментарі, як кажуть, зайві. Через відсутність чіткого контролю за виконанням п. 2.2 Типового положення і вимог наказу № 420 органами Держгірпромнагляду і МОН у вищих навчальних закладах склалася незрозуміла ситуація з навчанням бакалаврів, спеціалістів і магістрів з питань охорони праці та безпечної життєдіяльності. Зовсім аб-

На жаль, зараз у вищій школі замість збільшення кількості годин, що відводяться на вивчення основ охорони праці та безпеки життєдіяльності, відбувається їх скорочен, Але навіть якщо в навчальних планах ряду вищих навчальних закладів є дисципліни «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», то обсяг аудиторних годин (тобто часу для проведення лекційних, лабораторних і практичних занять), що виділяються викладачам, викликає просто здивування. У середньому на лекції з кожної з дисциплін для денної форми навчання відводиться 15—17 год(!), тобто всього 8 лекційних занять. А для студентів-заочників лекційний курс становить не більш як 6 год, тобто всього 3 лекції. За цей час не те що вивчити, навіть коротко ознайомитися з курсом «Охорона праці» просто неможливо. І якщо економіку і ряд інших дисциплін можна освоювати самостійно, то вивчати методи й засоби забезпечення безпеки на виробництві без достатньої кількості лекційних, лабораторних і практичних робіт немислимо! І яку б педагогічну майстерність і талант не мав професор

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

сурдною є ситуація і в самому міністерстві, бо як розуміти тоді появу в минулому році Галузевого стандарту МОН для вищих навчальних закладів з економічним напрямом підготовки студентів, в якому просто відсутня дисципліна «Основи охорони праці»? Необхідні термінові заходи з боку МОН і Держгірпромнагляду, спрямовані на підвищення ефективності та якості навчання охорони праці у вищих навчальних закладах України. Важливою умовою має стати залучення до розробки навчальних програм з курсів «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі» та «Безпека життєдіяльності» кафедр охорони праці провідних вищих навчальних закладів України і найвідоміших вчених і спеціалістів з питань безпечної життєдіяльності людини. Існуючі типові міністерські програми, м’яко кажучи, потребують докорінної переробки найавторитетнішими вченими. Ще на одному аспекті пробле-

ми, що розглядається, хотілося б зупинитися детальніше. Це підвищення кваліфікації (навчання) професорсько-викладацького складу. Відповідно до Типового положення завідувачі кафедр і викладачі охорони праці повинні проходити навчання один раз на три роки в Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду (приблизна вартість навчання однієї особи становить 600 грн.). У той же час спільний наказ МНС України і МОН від 01.09.2003 р. № 314/586 «Про затвердження Положення про підвищення кваліфікації викладачів навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» визначає, що підвищення кваліфікації викладачів БЖД вищих навчальних закладів України покладено на Інститут державного управління у сфері цивільного захисту. Зазначене навчання викладачі мають проходити один раз на п’ять років (приблизна вартість навчання однієї особи — 750 грн.). У багатьох вищих навчальних закладах викладання охорони праці ведеться тією самою кафедрою, що і безпека життєдіяльності, причому найчастіше ця сама кафедра проводить і навчання студентів з цивільної оборони. Таким чином, якщо викладач читає обидві дисципліни (на практиці саме так і є), а іноді й три, то підвищення його кваліфікації за двома напрямами вищому навчальному закладу обходитиметься як мінімум 1350 грн. (без урахування подвійних витрат на відрядження) кожні п’ять років. І якщо на кафедрі 10 або 15 таких викладачів, то сума для навчального закладу виходить досить обтяжливою. На наш погляд, доцільно поєднати навчання з курсів «Охорона праці» та «Безпека життєдіяльності», проводячи його один раз на три або п’ять років об’єднаними силами викладачів Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду й Інституту державного управління у сфері цивільного захисту. При цьому якість навчання має неодмінно поліпшитися, оскільки сьогодні вона перебуває на вкрай низькому рівні. Крім того, для підвищення ефективності такого навчання необхідно залучати кафедри охорони праці

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЗНАННЯ — ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ

Впродовж останніх 10 років у Запорізькій області спосте рігається стала тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. Якщо, скажімо, у 1997 р. загальна кількість не щасних випадків на підприємствах регіону становила 1370, то у 2007 — 731. Традиційно найбільше калічиться працівни ків у таких галузях, як машинобудування, соціально куль турна сфера, АПК, будівництво, а також металургія. Всього ж торік в області на робочому місці загинуло 35 осіб. А ось 10 років тому цей показник становив 65. Призводять до трав мування працівників найчастіше падіння, дія предметів і де талей, що обертаються, рухаються, розлітаються, дорож ньо транспортні пригоди. Нещасні випадки трапляються, як правило, там, де вико навці усіх рівнів недбало ставляться до виконання своїх обов’язків. Дуже прикро, що розуміння реального стану справ часто приходить тільки після трагедії. Тим часом травмування людей на виробництві не є невідворотним, бо нещасні ви падки стаються не самі по собі, а мають конкретні причини.

ХОЧА БІДА І МУЧИТЬ, ТА РОЗУМУ НЕ УЧИТЬ

А

наліз показує, що головна серед причин — відсутність на підприємстві чіткої організації роботи в галузі охорони праці. Як каже народне прислів’я: «Стук-грюк, аби з рук». Слідом ідуть: низька культура охорони праці, недостатнє опрацювання питання, недостовірна оцінка власного досвіду і практики, відсутність заохочувальної системи, яка б спонукала працівника до неухильного додержання вимог безпеки, слабкий, щоб не сказати ніякий, аналіз причин та обставин нещасних випадків, що трапилися на окремому виробництві та в цілому в галузі. Окремо стоїть вже не питання, а проблема ефективної підготовки спеціалістів з охорони праці та якісного навчання з питань охорони праці працівників підприємства усіх рангів. Так, під час весняно-польових робіт травмувався директор ТОВ «Агрофірма «Правда» Великобілозерського району. Розслідуванням встановлено: після огляду сівалки (посеред поля) директор вирішив її відрегулювати. Він попросив механізатора принести відповідні ключі, взявся за роботу і водночас дав знак водію вантажного автомобіля під’їхати до сівалки, аби завантажити її зерном. Під час руху автотранспорту заднім ходом керівник підприємства опинився поза зоною огляду водія. Як наслідок — трапилося не-

2. Зам. №

щастя. Випадкове воно чи ні? Ні. Те, що потерпілий не вжив заходів особистої безпеки — це по-перше. А подруге, така ситуація є наслідком того, що на підприємстві не діє система управління охороною праці, відсутні будь-які нормативні документи з охорони праці. Немає технологічних карт режиму руху сільськогосподарської техніки під час виконання робіт тощо. Хоча «ініціатор» працеохоронного безладдя пройшов відповідне навчання. Ще один приклад. Під час демонтажу металоконструкцій упав з висоти понад 8 м елетрогазозварник ТОВ «Наталі». Перебуваючи на платформі підйомника, він обрізав черговий швелер, що підтримував ферму. Ферма нахилилася і виникла загроза її падіння на підйомник. Працівник, аби швидше покинути небезпечну зону, взявся перелазити через огородження платформи, та при цьому торкнувся рукою ферми. Остання тут-таки упала, зіштовхнувши працівника з огородження робочої платформи. Де витоки нещастя? Посадова особа не контролювала хід робіт, інструктаж з питань охорони праці з працівником ніхто не проводив. Та й загалом на підприємстві відсутні інструкції з охорони праці. Або таке. Під час монтажу будинку працівник упав з висоти шостого поверху на лоджію п’ятого, от-

римавши при цьому тяжкі травми. Причина падіння — незастосування засобів індивідуального захисту. Розслідуванням встановлено, що потерпілий не проходив спеціального навчання та інструктажу для виконання робіт на висоті. Зафіксовано інші численні порушення щодо безпечної організації робіт, що показало повну некомпетентність посадових осіб з питань безпеки праці. Перелік подібних нещасних випадків можна продовжити не на одну сторінку журнального тексту. Але суть не в їх кількості, а в тім, що вони вкотре свідчать: процвітає нехлюйство серед працівників технічних служб, у тому числі й служб охорони праці, формальне ставлення до навчання та перевірки знань з питань охорони праці, проведення інструктажів, недооцінка ролі стажування працівників, нехтування засобів індивідуального та колективного захисту. Будемо відвертими: якщо з десяти підприємств на двох-трьох робітників періодично таки збирають хоч на кілька хвилин, аби зачитати їм ту чи іншу інструкцію, то на решті інструктаж, як такий, просто відсутній. Звичайно, вміння все правильно організувати, спрогнозувати, передбачити не виникає на порожньому місці. Потрібен досвід. Але ж багато важить і теоретична підготовка.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Бо значно дешевше і гуманніше вчитися на чужих помилках, ніж платити за власний досвід своєю чи чужою кров’ю. Тут вкотре слід загострити увагу на якості навчання фахівців у вищій школі, навчальних центрах, де теорія мусить доповнюватися повноцінною практикою, аналізом травматизму, детальними прикладами із матеріалів спецрозслідувань, узагальненням причин нещасних випадків і корисними посиланнями на вітчизняний та зарубіжний досвід. Саме тому я вважаю, що навчальні центри зобов’язані проводити добір викладачів, віддаючи перевагу тим, чия робота пов’язана зі щоденним практичним використанням нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки, хто власним досвідом може підкріпити теми, що входять до програми курсу. Тобто бажано ширше залучати фахівців служб охорони праці, інспекторів теруправління до цієї справи. Крім того, давно на часі обов’язковий моніторинг якості викладання в навчальних закладах. За нею — не тільки рівень підготовки фахівця

з охорони праці, що потім обернеться реальними справами на виробництві, але й престиж закладу чи центру. Однак ні для кого не секрет, що навіть у навчальних центрах, де проводиться цільове навчання з питань охорони праці для фахівців, останні часто пропускають заняття в силу «службової необхідності», а то і просто не приходять на атестацію. Деякі керівники служб чи підприємств щиро вважають, що оплативши курс навчання, вони цілком законно купують відповідне посвідчення. Така недбалість, а то і відверта зневага до навчання, як правило, обертається зневагою до охорони праці на підприємстві. «Підіть розпишіться у журналі»,— каже такий керівник своїм підлеглим замість того, щоб організувати доброякісний інструктаж. Кожне заняття у навчальному центрі повинно починатися з контролю наявності слухачів із поміткою в журналі. Потім члени комісії з перевірки знань матимуть змогу акцентувати увагу на тій темі, яку пропустив слухач. Загалом, що стосується атестації, то вона мусить проходити у формі іспитів з обов’яз-

ковими білетами. Спеціалісти навчального центру повинні періодично переглядати теми і питання курсу, щоб вони були адаптовані як до чинного законодавства, так і до реалій дня. Важливо добитися, щоб усі учасники навчального процесу, особливо коли це стосується навчання виконавців робіт, осмислювали його юридичну складову. Тобто знали не лише форми і методи організації безпечного ведення робіт, але й свої законні права на безпечну працю, на відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві, уміли відстоювати їх. Окремо стоїть питання використання під час навчання якісних наочних посібників. Якщо сьогодні для більшості наших навчальних центрів є значним досягненням наявність комп’ютеризованого класу, то у багатьох країнах стало ефективною практикою використання не тільки простих автоекзаменаторів, а й яскравих і цікавих засобів мульти-медіа — малюнків, схем, фотографій, анімацій, фрагментів відеофільмів тощо. До речі, програми, насичені відеонаочністю, охоче закуповують не лише навчальні заклади, але й

ІНФОРМАЦІЯ

Н

апередодні Дня шахтаря начальник теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області О. Труфанов нагородив пам’ятними нагрудними знаками «Шахтарська слава» та «Шахтарська доблесть» кращих інспекторів гірничотехнічних інспекцій та багатьох ветеранів-гірників теруправління. Під час проведення цього заходу О. Труфанов зазначив, що в структурі теруправління з 19 інспекцій 10 здійснюють нагляд у вугільній промисловості. «Ми з великою пошаною ставимося до працівників цієї надзвичайно важливої, але дуже небезпечної галузі,— сказав він.— Є всі підстави сподіватися, що українська влада все ж таки подолає кризові явища у вугільній промисловості. Так, 5 серпня 2008 р. Президент України підписав безпрецедентний Указ про введення в дію рішення РНБО «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі». До цього документа увійшли майже всі ініціативи Держгірпромнагляду. За роки не-

18

залежності це перший стратегічний державний циркуляр, де промисловій безпеці вуглярів приділено стільки уваги. Вже зроблено реальний крок — Луганському гірничому округу теруправління збільшено штат інспекторів на 15 осіб. За цією цифрою — не стільки кількість, скільки якість показників наглядової діяльності на шахтах Луганщини». Під час святкування Дня шахтаря в теруправлінні за ініціативи Луганського ЕТЦ презентовано книгу відомого в області фахівця вугільної справи Ю. Шавви «Записки горного инженера». Запрошені на цей захід ветерани вугільної галузі та гірничого нагляду прихильно зустріли видання, адже в ньому історія — на кожній сторінці. А крім того, ще й справжнє професійне ставлення до вугледобувного процесу і безпеки праці. Від імені колективу теруправління О. Труфанов побажав шахтарям Луганщини життєвих гараздів.

ВІДЗНАЧЕНО КРАЩИХ

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

О. НЕГРЕБЕЦЬКА, керівник прес/служби теруправ/

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Коротким рядком В апараті Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) 07.08.2008 р. відбулося засідання робочої групи, яка готує до розгляду на черговому засіданні РНБО питання «Про діяльність органів виконавчої влади щодо дотримання безпечного стану конструкцій, споруд, обладнання та інженерних мереж». За попередніми оцінками фахівців, фізичне зношення обладнання та машин у вітчизняній промисловості перевищує 52%, значна частина несучих металевих і залізобетонних конструкцій вичерпала свій експлуатаційний ресурс і становить загрозу національній безпеці. Учасники засідання висловили зауваження та пропозиції щодо переліку органів виконавчої влади, робота яких має бути перевірена під час підготовки зазначеного питання до розгляду на засіданні РНБО, погодили коло проблем, які мають бути висвітлені у відповідних матеріалах. За результатами засідання членам робочої групи дано низку доручень. *** Теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області провело перевірку стану промислової безпеки та охорони праці в службі колії Одеської залізниці. Низький рівень знань вимог безпеки, порушення трудової й технологічної дисципліни працівниками — основні причини виробничого травматизму, допущеного на виробництві. За результатами перевірки було заборонено експлуатацію 24 одиниць устаткування, до адміністративної відповідальності притягнені 22 працівники, в тому числі 16 посадових осіб.

КОЛИ СПРАВІ СЛУЖАТЬ ФАХІВЦІ Технічний експерт... Можна довго спе речатися про те, які люди і яким шляхом потрапляють на цю посаду. Сумніву не підлягає одне: авторитет на цій роботі матимуть лише висококваліфіковані спе ціалісти, в тому числі вузьких профілів, з багатим як виробничим, так і життє вим досвідом. Тут буде дуже доречною приказка про те, що чоботи найкраще пошиє швець, а пироги спече пекар. Проте реалії життя такі, що на відміну від побутової стихії в ін женерній — з огляду на «штиль» у підготовці кадрів довжи ною у півтора десятки років — скоро (не приведи Господи!) не буде до кого звернутися навіть у екстремальній ситуації. Думками про використання свого «золотого» потенціалу та примноження його, досвідом здобутків колективу ді литься начальник ДП «Закарпатський експертно техніч ний центр» А. Горват, до якого звернулася із запитаннями керівник прес служби теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області В. ТУРЯНИЦЯ.

— Андрію Андрійовичу, у червні виповнився рік, як Ви очолили згадане підприєм ство. Якої тактики дотриму єтесь: підлаштовування до колективу, ядро якого діста лось Вам у спадок від попе редників, чи «ламали» його, бо, як кажуть, «нова мітла ме те на свій лад»?..

— 25 технічних експертів — а їх на нашому підприємстві саме стіль! ки — це 25 характерів, кожен з яких інколи абсолютно зрозумі! лий, а подеколи — тайна за сімома замками. Тож і взаємовідносини різнилися, набували індивідуаль! них рис, бо ж на адресу однієї лю! дини досить брови до перенісся звести, а іншій громи і блискавки найсуворіших розносів — за ніщо. До речі, полегшувало ситуацію те, що деяких експертів, як от, Ф. Бі! ровчака та І. Ромшу, я знав по спільній роботі у працеохоронній царині в попередні роки. Проте й без «інцидентів» не обходилося: колектив — це живий організм! Але завжди керувався основним для керівника правилом: підлеглих треба виховувати, а позбутися —

найпростіше, і завжди встигнеш. А чи знайдеш кращих? Сьогодні та! ких досвідчених і висококваліфіко! ваних фахівців удень зі свічкою треба шукати, це воістину «золо! тий» фонд... Належно оцінював і вагомий внесок у створення та ро! звиток підприємства представників обслуговуючих служб — кадрови! ка Г. Попович і головного бухгал! тера Г. Довгій, адже спромогтися створити таку добру матеріальну базу з сучасними умовами для ро! боти — дорогого коштує. Хоча, пі! дозрюю, м’яким і зручним началь! ником мене мої підлеглі не вважа! ють...

— А можете докладніше розповісти про обов’язки та поле діяльності Ваших підле глих?

— Висока фаховість наших екс! пертів та технічні можливості під! приємства дають змогу: визначати технічний стан, умови і терміни безпечної експлуатації устаткуван! ня з урахуванням режиму роботи; надавати гарантії, що за належних умов експлуатації атестоване устаткування зможе безпечно працювати протягом зазначеного у

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

19

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

висновку строку. Якщо ж потрібні ремонт, модернізація, реконструк! ція устаткування та оснащення чи треба вивести їх з експлуатації — експерт це також обов’язково поба! чить і підкаже подальші кроки. Лише в першому кварталі поточ! ного року випробувально!діагно! стична лабораторія, яку очолює Б. Магарита, обслужила майже пів! сотні організацій!замовників. Діаг! ностували крани, котли, посудини, що працюють під тиском, надавши послуг на 135 тис. грн. До прикла! ду, технічний експерт А. Гвардіо! нов попрацював у концерні «Аль! фа!нафта» на Тячівщині. Результат експертизи — заборона користу! вання двома із трьох резервуарів для зберігання скрапленого газу (пропан!бутану). Звернулося до нас за послугою підтвердити надій! ність і безпечність стріли!авто! крана КС!3562Б з 25!річним тер! міном експлуатації й Королівське кар’єроуправління. Експерти прове! ли діагностування, що включало вивчення технічної документації, аналіз умов експлуатації тощо, ви! міри наявних дефектів, у тому числі тріщин, корозійного зношення. Пе! ревірили роботу крана, провели статичне та динамічне випробуван! ня, розрахунки. І винесли вердикт: кран відповідає вимогам Правил бу! дови і безпечної експлуатації ванта! жопідіймальних кранів і може бути допущений до роботи в режимі пас! портних характеристик... Тішимося, що попит на експертні послуги наших фахівців як на під! приємствах, де використовують складне устаткування, так і в нав! чальних закладах регіону, зростає, адже це показник відвернутих ризи! ків, недопущення будівництва й ек! сплуатації об’єктів та устаткування, що є потенційним джерелом аварій та виробничого травматизму.

— Андрію Андрійовичу, маючи багаторічний досвід керівної роботи, які нові риси відповідно до вимог часу до дали до власного сформова ного образу керівника, прац юючи на нинішній посаді?

— Вміння оперативно реагувати на ситуативні запити. Маю на увазі те, що сьогодні треба гостро відчу! вати, в яких послугах з’явилась по! треба і як найшвидше та найякісні!

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ше її задовольнити. Так було, зокре! ма, з необхідністю атестувати звар! ників, котрі свого часу полишили свою професію, і тих, які щойно її освоюють. Отримали посвідчення в міжгалузевому навчально!атеста! ційному центрі Інституту електроз! варювання імені Є. О. Патона НАН України. Створили атестаційну ко! місію, яку очолив фахівець цієї спра! ви В. Кут. За спеціально затвердже! ними програмами, розробленими на базі типових Українського ате! стаційного комітету зварників, про! водимо первинне та періодичне навчання і даємо допуск до вико! нання зварювальних робіт. Потріб! но це, перш за все, для того, щоб суб’єкти господарської діяльності отримували дозвіл на такого роду роботи вже навченими, підготовле! ними. Вбиваємо двох зайців за раз: маємо серйозні гарантії щодо підго! товки фахівців і певне спрощення для них процедури отримання лі! цензії. Поле діяльності комісії плануємо розширити: перевірятиметься квалі! фікація працівників на здатність ви! конувати складні роботи не тільки у газопостачанні, як це практикува! лося раніше, а й на об’єктах тепло! та водопостачання, каналізації, на вантажопідіймальних кранах, ліф! тах та підйомниках, складних буді! вельних конструкціях. Такий підхід диктує життя. Кажуть, рветься там, де тонко, а в нас, на жаль, саме так майже усюди: дуже вже зношені ос! новні фонди і засоби виробництва на підприємствах області. До того ж, намагаючись навмання реформу! вати ті чи інші сфери, ми паралель! но занедбали підготовку кваліфіко! ваних кадрів з вузькоспеціалізова! них профілів. Непростою справою сьогодні стало знайти добре підго! товленого газовика, кранівника, оператора котельні, тобто спеціалі! ста, котрий би міг не тільки просту операцію виконати чи поточний ре! монт зробити, а й зумів передбачи! ти, об’єктивно оцінити загрозу ава! рійної чи кризової ситуації. Наша мета — змінити ставлення власника і фахівців до проблем, пов’язаних із безпекою праці, адже згідно зі ста! тистикою причина більшості неща! сних випадків криється саме в людському факторі.

— ДП «Закарпатський екс

пертно технічний центр» виді ляється серед аналогічних під приємств України якоюсь «ро дзинкою»?

— Маємо й «родзинку»: єдину в системі Держгірпромнагляду ство! рену три роки тому хімічно!аналі! тичну лабораторію гідрорежимних спостережень. Потреба в її створен! ні виникла в зв’язку з активізацією в останні роки експлуатації розмаїття родовищ мінеральних вод регіону. На свердловинах при санаторно! оздоровчих закладах ЗАТ «Укрпро! фоздоровниця» контроль за дебі! том родовищ та якісними показни! ками мінвод веде Гідрогеологічна режимна експлуатаційна станція (ГРЕС), акредитована при згадано! му акціонерному товаристві Феде! рації профспілок України. Ми ж на! магаємось ринковими методами взяти під контроль діяльність підпри! ємств, які використовують свердло! вини, але не входять у систему ВАТ «Укрпрофоздоровниця». Наразі спостереження полягає у проведен! ні двох видів контролю — скороче! ного та короткого хімічних аналізів. Перший робиться безпосередньо на самій свердловині, другий — на свердловині, а також на лінії розли! ву готової продукції. Постійний не! залежний контроль за станом міне! ралізації води та обсягами її вико! ристання дасть можливість запобігти виснаженню родовищ, контролюва! ти якість води, щоб отримувати від лікування нею бажаний ефект. Сьогодні поле нашої діяльності — Плосківський завод мінвод, ТОВ «Маргіт», де досліджуємо свердло! вину перед введенням в експлуата! цію, ВАТ «Свалявські мінводи», ТОВ «Шаянські мінеральні води». Коло підприємств, яким надаватимемо послуги, плануємо розширювати за рахунок дослідження не тільки сто! лових, а й бальнеологічних родо! вищ вод у регіоні. Перший крок тут — співпраця з ТОВ «Сільгоспрекре! ація. Теплі води» у с. Велятино Хуст! ського району. Про ці лікувальні во! ди широкому загалу відомо мало, проте «сильні світу цього» давно ко! ристуються їхніми цілющими власти! востями. До речі, наша лабораторія, в якій господарює Л. Діус, сертифі! кована в системі ISO 9001:2000, чим систему менеджменту якості приведено у відповідність до євро!

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

СПОДІВАТИМЕМОСЯ,

ЩО ПОРЯДОК БУДЕ НАВЕДЕНИЙ Перед тим, як доручити людині ту чи іншу роботу, її необхідно навчити. Це елементарне правило загальновідоме, але не всі його дотримують. Нерідко роботи, які потребу ють відповідного вміння й навичок, виконують випадкові люди. А це найчастіше закінчується трагедією.

Ц

ей нещасний випадок стався 15 травня нинішнього року на дільниці великих пресів заготі! вельно!пресового цеху № 23 у ВАТ «Червона зірка», що в Кіровограді, відомого в Україні виробника зер! нотукових сівалок. Інженер з інстру! менту О. Дворова вирішила навести порядок на майданчику складуван! ня штампів і одержала дозвіл май! стра задіяти як стропальників двох слюсарів!інструментальників і водія автонавантажувача. Передбачало! ся вивезти з майданчика частину штампів, які не використовувалися або використовувалися дуже рідко. Решту необхідно було розмістити таким чином, щоб для зручності у користуванні цифрові помітки з маркою штампу відразу ж впадали в око спеціалістам. Робота не зайняла багато часу. Небезпека виникла о 10 год 20 хв після закінчення сортування, коли за допомогою мостового крана ро! бітники ставили на місце зберігання останній штамп масою 2100 кг. Ви! йшло так, що один із робітників зі сво! го боку впорався з розстропуван! ням вантажу і відійшов від нього, а інший, що перебував у вузькому проході між штабелями, лише на! близився до гакової підвіски і хотів зняти строп. У цей момент кранів! ниця, не переконавшись, що опера! цію щодо звільнення вантажу за! вершено, без команди «віра» по! чала піднімати вантажозахоплю! вальний пристрій. Штамп, зачепле! ний з одного боку, піднявся, посунувся зі складених у штабель штампів і впав на ноги робітника.

50!річного Ю. Шаброва після на! дання першої допомоги доставили до міської лікарні і госпіталізували. У нього було виявлено переломи обох ніг у районі стегон. Хоча, на перший погляд, усю провину можна покласти на плечі недосвідченої кранівниці, комісія, створена за наказом керівництва теруправління Держгірпромнагля! ду по Кіровоградській області, виз! начила кілька причин, що призве! ли до виникнення нещастя на цехо! вому майданчику складування штампів. Виявилося, що прохід до місця складування штампів був за! харащений. Проходи між штабе! лями заскладованих штампів за розмірами були значно меншими від установлених технічними вимо! гами. Крім того, майстер, який дав вказівку слюсарям!інструменталь! никам виконувати операції з ван! тажопідіймальним краном, пору! шив правила безпеки, адже вони виконували роботу стропальників і для цього необхідно було пройти навчання за професією і перевірку знань з охорони праці. І, нарешті, що стосується вини кранівниці. Вона, звичайно, пору! шила інструкцію з охорони праці, але незрозуміло, чому ж тоді її ке! рівник, знаючи, що вона працює ли! ше два тижні після отримання по! свідчення машиніста мостового кра! на і проходить стажування, не оформив їй відповідного розпоря! дження на допуск до самостійної ро! боти? Кранівницю за приписом дер! жінспектора відсторонили від робо! ти і направили на позачергову пе!

ревірку знань правил безпеки. Виконуючого обов’язки началь! ника механоскладального цеху № 24, майстра та механіка заготівель! но!пресового цеху притягнено до адміністративної відповідальності. Адміністрація ВАТ «Червона зірка» направила лист!реагування на про! ведену оперативну перевірку стану охорони праці та виконання інспек! торського припису щодо усунення виявлених порушень. Технічний ди! ректор ВАТ повідомив, що спеціалі! стами на виробництві розроблено технологічні карти на виконання складських робіт, з працівниками, які виконують роботи з переміщення вантажів, буде проведено спеціаль! не навчання з наступним присвоєн! ням професії стропальника. Такою ціною і такими заходами на «Червоній зірці» завершилося наведення порядку на дільниці вели! ких штампів. Хоча загальний стан охорони праці тут вважається задо! вільним, працівники підприємства вийшли на половину тієї кількості не! щасних випадків (20), що сталися в 2007 р., що, звичайно, не додає диві! дендів до іміджу їхньої марки. Як показує аналіз причин трав мування, на цьому підприєм стві у більшості випадків страждають ненавчені праців ники, яких за відсутності на ставників, як необстріляних новобранців з тилу на фронт, без відповідної підготовки на правляють у виробниче сере довище окремі керівники під розділів. Ще півроку тому після закінчен! ня комплексної перевірки за пропо! зицією теруправління за пасивне ставлення до своїх обов’язків було усунено попереднього керівника служби охорони праці підприєм! ства, і з’явилася надія, що новий ке! рівник служби В. Гаращенко зможе організувати роботу з питань про! мислової безпеки та охорони праці. І перші кроки вже робляться. Напри! клад, за його ініціативи пройшли навчання і в червні нинішнього року склали екзамени з питань охоро! ни праці в Головному навчально! методичному центрі Держгірпром! нагляду генеральний директор ВАТ «Червона зірка» О. Саінсус, його заступники, технічний директор, працівники відділу охорони праці, інші члени комісії з питань перевірки знань з охорони праці підприєм! ства. Одержані ними знання, зви! чайно ж, дадуть свої плоди. Будемо сподіватися.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

ЗАПОБІГТИ ТРАВМУВАННЮ СТОЛЯРІВ Столяр... Робітник, який займається обробкою дереви ни і виготовленням виробів з неї. Фахівець, який працює з сировиною, що вірно слу гувала людині, виділяючи дорогоцінний кисень, да рувала у спекотні дні бла годатну прохолоду, тіши ла очі красою неповторних мальовничих краєвидів. А по тім перетворювалась на добротні сучасні меблі, двері, вікна, різноманітний спортивний інвентар, чарівні скрипки, мело дійні піаніно і роялі... І це перетворення відбувається завдяки професійній майстерності столяра. А чи завжди безпечна його праця?

К

оли знайомишся з обставинами нещасного випадку, що стався 18 червня із столяром приватно! го підприємства «Віктор і Я», зареєс! трованого у Тернопільській райдер! жадміністрації, то мимоволі згадуєш подібні нещасні випадки, які сталися раніше. Думаєш про те, що це вже було. Ось коротка сумна хронологія нещасних випадків на виробництві з цією категорією робітників, що ста! лися в Тернопільській області.

2006 р. 21!річний столяр, що працював у приватного підприємця з м. Зборова, виконуючи розпоря! дження майстра, спеціально пере! обладнав верстат ФСШ!1А, щоб об! робляти більші за розміром деталі. Для цього, поставивши нову фрезу, не закріпив захисне огородження. Під час обробки заготовок пальці робітника потрапили у небезпечну зону — ріжучий інструмент.

35!річний верстатник деревооб! робного цеху ЗАТ «Тернопільська ме! блева фабрика» за завданням бри! гадира цеху на аналогічному верста! ті під час виготовлення фігурних де! рев’яних заготовок при знятому за! хисному огородженні ріжучого інструмента травмував кілька пальців руки. У ТОВ «Експеримент», що у Тер! нополі, столяр отримав аналогічну травму під час розпилювання дошки на верстаті моделі ЦПШ!5,1. Причи! на — знехтував вимоги безпеки пра! ці щодо використання захисного

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

огородження та розклинюючого но! жа.

2007 р. 27!річний верстатник уже названого ЗАТ «Тернопільська меблева фабрика» під час обробки заготовок на деревообробному верстаті при знятому захисному огородженні теж травмував руку.

58!річний столяр ТОВ «Галичан! ка», що в с. Ягільниця Чортківського району, був смертельно травмова! ний під час повздовжнього розпи! лювання дощок. У цьому випадку потерпілий застосував небезпечну «раціоналізацію»: під час розрізан! ня дошки підняв і за допомогою мо! тузки зафіксував у верхньому неро! бочому положенні зубчастий запо! біжний упор і захисний пристрій на огородженні пилки. Ціна такої «ра! ціоналізації» — життя столяра. У червні 2008 р. 34!річний столяр приватного підприємства «Віктор і Я» під час виготовлення зразка нової деталі на круглопи! ляльному верстаті, попередньо вста! новивши на ньому направляючу лі! нійку, подавав заготовку на пилку двома руками, а після пропилюван! ня її за половину довжини правою рукою притримував деталь на вихо! ді після пилки. Під час підходу пил! ки до кінця прорізу столяр прийняв ліву руку з деталі, і тут заготовку ви! кинуло із зони різання, внаслідок чого права рука столяра потрапила на пилку і була травмована. Комісія, створена наказом тер!

управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області, очолювана головним державним інспектором М. Бойком, встановила, що само! робний круглопиляльний верстат не був обладнаний захисним пристро! єм пилки, розклинюючим ножем і запобіжними упорами. У цій сумній хронології, коли по! терпілі втрачали пальці рук або на! віть життя, різними є їхній вік, трудо! вий та професійний стаж, назви під! приємств та географія населених пунктів області. А спільним є знева! га потерпілих до вимог інструкцій з охорони праці. Зокрема, нехтуван! ня вимогою інструкції, згідно з якою «працювати на обладнанні із зня! тим або несправним огородженням забороняється». А в іншому пункті згаданого документа ця вимога ще більш конкретизована: «небезпечні зони на усіх верстатах, механізмах, що експлуатуються на підприєм! ствах, мають бути огороджені захи! сними огородженнями, пристроями і засобами, що запобігають контак! ту рук працівників з рухомими ча! стинами верстата». В усіх наведених випадках гру! бо порушено Правила охорони праці в деревообробній промисло! вості, за додержання яких на кожно! му підприємстві відповідають кон! кретні посадові особи. Впадає в очі така закономірність. Щоб певною мірою полегшити собі вирішення тієї чи іншої ви робничої проблеми, зокрема виготовлення нестандартних деталей, нових зразків, поса дові особи закривають очі на грубі порушення вимог безпе ки праці або ж самі дають роз порядження підлеглим перео бладнати верстат на той чи ін ший лад, ніж це передбачено паспортами та інструкціями з експлуатації обладнання. А щоб виконати те чи інше спеціальне замовлення, потрібно зняти з устат! кування захисне огородження і та! ким чином працювати безпосе! редньо в небезпечній зоні. Так від! бувається націлювання верстатни! ків, образно кажучи — провокуван! ня їх на операції, не завжди безпечні для здоров’я і навіть життя. І тут принагідно слід зазначити, що чимало деревообробних вер! статів свого часу було придбано на різних підприємствах, які в скрутних економічних умовах позбуваються нерентабельного або непотрібного обладнання. Не на всі з них навіть збережено відповідну технічну до!

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

кументацію. Тож щоб уникнути ви! робничих травм із столярами (і не тільки), необхідно на кожен вер! стат, на кожну операцію і особливо з виготовлення нової чи експеримен! тальної продукції, розробляти тех! нологічний регламент з описанням послідовності виконання тих чи ін! ших операцій з обов’язковим до! держанням вимог охорони праці. Це потрібно для того, щоб місцеві умільці!кулібіни на свій розсуд не вдосконалювали устаткування з ри! зиком для здоров’я, життя. На підтвердження цієї думки доцільно навести приклад приват! ного підприємства «Фабрика ме! блів «Нова», яке працює в Тернопо! лі з березня 1999 р. Нині на ньому працюють понад 630 осіб, а влас! них площ, задіяних під виробниц! тво, близько 20 тис. м2. З 2001 р. валовий прибуток підприємства щорічно становить понад 1,6 млн. грн. Служба охорони праці, яку очолює І. Попко, здійснює постій! ний контроль за додержанням пра! цівниками технологічних процесів, широко пропагує безпечні методи праці, бере участь у виборі опти! мальних режимів праці і відпочинку робітників, професійному доборі виконавців для певного виду робіт. На фабриці відбувається постійна заміна обладнання відповідно до зміни сучасних технологій. А про ефективність роботи служби охорони праці яскраво свід! чить те, що впродовж 2006—2008 рр. на підприємстві не зафіксовано жодного нещасного випадку. Не! розривний тандем технології ви! робництва і техніки безпеки дає по! зитивний результат. За випуск на! дійної, високої якості продукції, но! ваторський підхід до вирішення складних виробничих питань і за! безпечення належних умов праці трудовий колектив нагороджено багатьма дипломами всеукраїнсь! ких та міжнародних конкурсів. А ще має десятки подяк, грамот, дипломів від державних органів та громадсь! ких організацій за активну участь у наданні спонсорської допомоги, спрямованої на соціальну реабілі! тацію людей з особливими потре! бами. Тож завжди є щось нове на фаб! риці «Нова», яка успішно випе! реджає своїх колег!конкурентів, по! стійно дбає і про результати робо! ти підприємства, і про безпеку пра! ці своїх працівників. І це нове не тільки на фабриці «Новій». Чимало нового, позитивного є й на інших підприємствах Тернопільщини. Тре! ба тільки його бачити і сміливіше впроваджувати в життя.

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у серпні 2008 р. в Україні на виробниц тві загинуло 90 осіб — на 1 більше, ніж за такий самий період ми нулого року; сталося 19 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 45 осіб, у тому числі 12 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 5 . 0 8 на лісосіці головного користування Мощанського лісництва (Волинська область) під час виконання робіт лісоруба ПП «Укрліссервіс» ужалив шершень, внаслідок чого потерпілий помер під час транспорту! вання до лікарні.

0 5 . 0 8 у Києві на будівництві житлового будинку під час приймання бетону арматурник ТОВ «ІБК «Євротехнології», відстебнувши карабін за! побіжного пояса, став на край шахти ліфта, втратив рівновагу і впав з ви! соти. Від отриманих травм потерпілий помер на місці події.

06.08

у ВАТ «Завод «Коліймаш» (м. Кіровоград) під час виконання ро! біт у бункері бетонозмішувача самовільно включився електродвигун при! відної станції. Лопастями смертельно травмовано приватного підприємця, який був у бункері.

08.08

у ВАТ «Екопласт» (м. Миколаїв) під час виконання робіт з мон! тажу воріт робітник поставив металеву драбину на електричний провід, що лежав на землі. Коли він піднявся на потрібну висоту і доторкнувся до ме! талевої конструкції воріт, то отримав електротравму, внаслідок чого помер на місці події.

08.08

на Бориславській центральній базі виробничого обслуговуван! ня ВАТ «Укрнафта» (Львівська область) під час центрування корпуса засув! ки на токарному верстаті токаря було захоплено за одяг шпильками криш! ки і затягнуто у простір між корпусом і станиною верстата. Потерпілий от! римав травми, не сумісні з життям.

12.08

у смт Мирне Каланчацького району Херсонської області бри! гада слюсарів!сантехніків ВАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» у складі трьох осіб чистила стічну каналізаційну трубу. Під час роботи до колодязя почали раптово надходити стоки з клоачними газами. Оскільки робітники не застосували шлангові протигази (за їх наявності), вони отри! мали смертельні отруєння.

1 3 . 0 8 на полі зернових культур підсобного господарства ВАТ «Часо! воярський вогнетривкий комбінат» (Донецька область) робітниця, не попе! редивши водія, лягла відпочити під вантажний автомобіль. Під час руху ав! томобіля їй було нанесено смертельні травми. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НЕ ВСЕ ТАК ГЛАДКО

В КОРЮКІВСЬКОМУ ЛІСГОСПІ З давніх давен славиться своїми лісами Чернігівщина. Особ ливо багаті на них північні райони цього благодатного краю. Кілька десятиліть на території вкритих великими лісови ми масивами Корюківського та Щорського районів працює один з найбільших у регіоні Корюківський лісгосп. Сьогодні це підприємство підпорядковане Державному комітету лісово го господарства України. До складу ДП «Корюківський ліс госп» входить 10 структурних підрозділів: 7 лісництв, цех з переробки деревини, ремонтно транспортний цех і склад. Загальна чисельність працюючих становить 616 осіб.

П

рацівникам наглядових органів приємно бувати в акуратних чи! стих адміністративних примі! щеннях господарств, на лісорозроб! ках та у виробничих приміщеннях лісозаготівельників. Атмосфера за! тишку й тепла, що панує там, зав! жди налаштовує на розуміння й доброзичливу розмову. Тим часом небезпечних і шкідли! вих виробничих факторів у лісовому господарстві не менше, ніж у будь! якому іншому. Нерідко трапляються тут і випадки травмування працівни! ків, у тому числі й зі смертельними наслідками, особливо під час прове! дення масових лісозаготівель. Як і на будь!якому іншому виробництві, у лісгоспах є устаткування, машини й механізми підвищеної небезпеки. І за усім потрібне, як кажуть, пильне око... Проте далеко не завжди поса! дові особи підприємств лісової галузі з належною відповідальністю ста! вляться до виконання своїх обов’яз! ків. Саме ця обставина й послужила приводом для проведення ком! плексної перевірки ДП «Корюків! ський лісгосп», проведеної співро! бітниками теруправління Держгір! промнагляду по Чернігівській обла!

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

сті. Іншим не менш важливим приво! дом для перевірки послужило й те, що за останні п’ять років на підпри! ємстві сталося 10 нещасних випад! ків. Особливо неблагополучним був початок 2008 р., коли під час вико! нання робіт тут було травмовано троє робітників. Причому один з не! щасних випадків, за безглуздим збі! гом обставин (замість води потерпі! лий ковтнув отруйної рідини для об! прискування лісонасаджень), завер! шився смертельним наслідком. Проте повернемося до перевір! ки. Що ж було виявлено співробіт! никами наглядового органу в ході її проведення? Заради справедливо! сті треба відзначити, що в лісгоспі проводиться певна робота щодо за! безпечення належних умов праці та запобігання виробничому травма! тизму: розроблено положення про СУОП, наказами керівника призна! чено відповідальних за стан охоро! ни праці в структурних підрозділах. Члени комісії з перевірки знань з пи! тань охорони праці пройшли нав! чання та перевірку знань у столич! ному галузевому навчальному цен! трі. Розроблено й затверджено в повному обсязі інструкції з охорони праці, вони є у посадових осіб та на

робочих місцях. На підприємстві діє триступінчаста система адміністра! тивно!громадського контролю з охорони праці. Щомісяця під час підбиття підсумків третього ступеня розглядаються найрізноманітніші питання, аналізуються причини, що призводили і можуть призводити до нещасних випадків. Адміністрація підприємства в повному обсязі забезпечує фінансу! вання профілактичних заходів з охорони праці, стежить за цільовим використанням фінансових коштів, що виділяються. Із запланованих на поточний рік 224 тис. грн. за шість місяців фактично було використано понад 100 тис. грн. Завдяки цьому всі працівники підприємства в пов! ному обсязі забезпечуються спецо! дягом та іншими ЗІЗ. В усіх виробни! чих підрозділах створено належні санітарно!побутові умови. Інженер з охорони праці В. Ми! ронченко проводить перевірки ста! ну охорони праці в структурних пі! дрозділах і видає приписи їхнім ке! рівникам. У 2007 р. як експеримент у цеху переробки деревини було введено в дію положення «Про по! рядок контролю за станом охорони праці», згідно з яким у порушників правил безпеки почали вилучати спеціальні відривні талони. Трохи згодом дію положення було поши! рено на інші підрозділи підприєм! ства. І все!таки, незважаючи на про! ведену роботу, рівень виробничого травматизму на ДП «Корюківський лісгосп» невиправдано високий. Не відповідає вимогам нормативно! правових актів і стан охорони праці в структурних підрозділах, що на думку членів комісії, які брали участь у комплексній перевірці, свід! чить про низьку ефективність діючої у лісгоспі СУОП. Це й було відображено в акті пе! ревірки. У ньому, зокрема, зазначе! но, що служба охорони праці ліс! госпу не використовує своє право на призупинення роботи устатку! вання, машин і механізмів, експлуа! тація яких становить загрозу для життя і здоров’я працюючих. Самі керівники структурних підрозділів не надають інформацію в службу охорони праці про усунення пору! шень, відображених у приписах ін! женера з охорони праці. Записи з першого ступеня опе! ративного контролю ведуться в структурних підрозділах неякісно. У журналі реєстрації нещасних ви!

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

падків не ведеться облік днів непра! цездатності потерпілих. У Новоборовицькому лісництві під час спилювання дерев вальники лісу не завжди залишають передба! чений правилами недопилок; лісо! руби, які звільняють стовбури дерев від гілок, користуються сокирами, що не відповідають вимогам безпе! ки. Тракторні причепи в лісництві не обладнано страхувальними пояса! ми. Низку аналогічних порушень ви! явлено у Корюківському лісництві. Крім цього, тут підпилки дерев діа! метром більш як 12 см виконуються на глибину більше однієї третини від їх діаметру. Трактор для трелюван! ня лісу не укомплектовано вогнегас!

ВІСТІ З МІСЦЬ частина стояків лісонакопичувачів деформувалася, їх необхідно вирів! няти або замінити на нові. Автотракторна техніка, що про! ходить ремонт у ремонтно!транс! портному цеху, не завжди фіксуєть! ся противідкотними упорними ко! лодками. Трактори й автомобільні тягачі, що ремонтуються, встано! влюються не на домкрати й спе! ціальні козелки, як це передбачено правилами, а на випадкові підстав! ки. У приміщенні пожежної команди не вивішено номери телефонів ке! рівників підприємства та відповідних служб. Переносна дерев’яна дра!

Служба охорони праці лісгоспу не використовує своє право на призупинення роботи устаткування, машин і механізмів, експлуатація яких становить загрозу для життя і здоров’я працюючих. ником. У членів бригад, зайнятих лі! сосічними роботами, у медичних ап! течках немає медикаментів. Чимало грубих порушень вия! влено перевіряючими у цеху пере! робки деревини. Тут електрозварю! вальний трансформатор не облад! нано переносним заземленням; під час запуску в роботу лінії перероб! ки деревини не спрацьовує звуко! вий сигнал; автонавантажувач не пройшов технічний огляд. На нижньому складі підприєм! ства майданчики ланцюгових конве! єрів вчасно не очищаються від кори,

бина перебуває в аварійному стані. Металоконструкції автомобіль! ного крана не пофарбовано в жов! тий колір, на гаковій підвісці відсут! ні відповідні написи; запобіжний клапан гідравлічного контуру не опломбовано. Кранівник перед по! чатком роботи не проводить огляд і перевірку механізмів, приладів і пристроїв безпеки та не робить за! писів у вахтовому журналі. Не проведено чергове технічне опосвідчення електротельфера в ре! монтній майстерні. Під час перевірки електротельфера членами комісії не

спрацювали кінцеві вимикачі меха! нізму пересування та кінцевий вими! кач механізму піднімання вантажу. Крім приписів органів Держгір! промнагляду, приписи оформили і представники Держсанепіднагляду, які вимагали обладнати приміщення механічної дільниці, дільниці з ре! монту двигунів та електродільниці припливно!витяжною вентиляцією; створити належні умови для збері! гання отрутохімікатів та агрохіміка! тів, забезпечити працівників, які проводять видачу отрутохімікатів, засобами ЗІЗ. Як бачимо, незначних на перший погляд порушень на ДП «Корюків! ський лісгосп» виявлено чимало. Але дрібниць, як відомо, у питаннях охо! рони праці не буває. Тому роботу адміністрації підприємства з охоро! ни праці визнано недостатньою. Більше того, у ході перевірки співро! бітниками наглядового органу було заборонено експлуатацію 12 оди! ниць устаткування, машин і механіз! мів у структурних підрозділах. За порушення чинних нормативно!пра! вових актів до адміністративної від! повідальності притягнено 4 посадові особи. Комісія запропонувала низку конкретних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень, на забезпечення належного функ! ціонування СУОП, неухильне до! держання чинного законодавства з охорони праці. Хочеться сподівати! ся, що усі вони будуть виконані. В. ХРАПАЧ, провідний держав ІНФОРМАЦІЯ

ЖЕРТВИ НЕСАНКЦІОНОВАНОГО

ВИДОБУТКУ ВУГІЛЛЯ

У

м. Сніжному Донецької області сталася чергова трагедія. 1 липня в органи міської влади надійшло повідомлення, що у виробку колишньої шахти № 19 несанкціоновано проникли дві особи і не піднялись на поверхню. Перший заступник міського голови звернув! ся до гірничорятувальної служби з проханням обстежи! ти копальню. В результаті в непровітрюваній виробці бу! ли знайдені тіла двох мешканців Сніжного без ознак життя. Аналіз проб повітря показав його непридатність для життя (за відсутності метану вміст кисню становив

3,3%). Виробка, в якій стався нещасний випадок, розташо! вана на території гірничого відводу ТОВ ВФП «Рутекс», що вже отримало ліцензію на ведення гірничих робіт, але безпосередньо видобуванням ще не займалось. За! гиблі в трудових відносинах з «Рутексом» не перебува! ли. Згідно з чинним законодавством такі випадки не ви! знаються пов’язаними з виробництвом, не беруться на облік як страхові, і, отже, сім’ї загиблих не мають пра! ва на отримання соціальних виплат. Теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області ще раз звернулося до всіх, хто свідомо чи за не! знання законодавства працює у так званих копанках: робота в надзвичайно небезпечних умовах без офор! млення трудових відносин не тільки ставить під загрозу ваше власне життя, а й наражає на небезпеку залиши!

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЩО КОЇМО!

ДЕ НЕ ФУНКЦІОНУЄ СУОП, ТАМ ТРАГЕДІЇ І БЕЗЛАДДЯ

Т

рагедія, про яку піде Кожного разу, коли на підприємстві внаслідок конання своїх обов’язків мова, сталася під час допущених порушень вимог безпеки гине або калі окремих посадовців, а також проведеної пере! демонтажу чотири! читься працівник, то, за логікою, після цього ро вірки, що висвітлила поверхового приміщен! ня колишнього цеху ботодавець мав би все зробити, щоб подібне біль вкрай низький рівень електротехнічного заво! ше не повторилося. На превеликий жаль, так промислової безпеки, з ду, що у Вінниці. Через трапляється далеко не скрізь. Є підприємства, боку роботодавця все недотримання вимог бу! де людська трагедія не стає гірким уроком на буде зроблено для ство! дівельних норм і правил, майбутнє, а тому порушення вимог норматив рення здорових і без! проекту виконання робіт но правових актів з охорони праці, які можуть печних умов праці. Але стався груповий неща! спричинити повторні нещасні випадки, продов де там! Навіть після цьо! сний випадок, внаслідок жуються. І все це тому, що окремі роботодавці го на підприємстві ста! якого отримали смер! не роблять для себе відповідних висновків, не від влення до питань охоро! ни праці не змінилося. тельні травми двоє ро! чувають відповідальності за збереження життя Про це свідчить факт не! бітників (монтажник і і здоров’я найманих працівників під час виконан виконання вказаних в електрозварник) ДП ВСУ «Стальконструкція! ня ними трудових обов’язків. Так було і на дочір приписах державних ін!

126», яке підрядилося ньому підприємстві «Вінницьке спеціалізоване спекторів вимог, зокре! здійснити демонтаж зга! управління (ВСУ) «Стальконструкція 126», що вхо ма щодо організації без! печної експлуатації ван! даного об’єкта. З огляду дить до складу ВАТ «Центростальконструкція». тажопідіймальних кранів на порушення, що були виявлені на місці події, хід подаль! було належним чином організовано та утримання їх у справному стані. Так, під час повторної перевірки ших робіт було призупинено. Після відомчий контроль за станом про! завершення роботи комісії зі спе! мислової безпеки: незважаючи на було виявлено, що інженерно!тех! ціального розслідування державні наявні порушення нормативно!пра! нічні працівники, які відповідно до інспектори здійснили перевірку дот! вових актів з охорони праці, що мо! покладених на них обов’язків по! римання підрядником не тільки ви! гли спричинити нещасні випадки, винні здійснювати технічний нагляд мог будівельних норм і правил, а й працівником служби охорони праці за утриманням у справному стані та інших нормативно!правових актів з не видавалися приписи на їх усу! безпечною експлуатацією вантажо! охорони праці, причому не лише на нення. На підприємстві не були роз! підіймальних кранів, машин, знім! роблені комплексні заходи щодо них вантажозахоплювальних при! даному об’єкті. З’ясувалося, що з боку посадов! досягнення встановлених нормати! строїв тощо, не пройшли в устано! ців дочірнього підприємства далеко вів і підвищення існуючого рівня вленому порядку вивчення Правил не все робилося для створення здо! охорони праці. Тут не проводилося будови і безпечної експлуатації ван! рових і безпечних умов праці. Так, фінансування заходів з охорони тажопідіймальних кранів, що наб! електрозварювальні роботи вико! праці, як це передбачено ст.19 За! рали чинності з 01.09.2007 р. Крім нувалися за допомогою самороб! кону «Про охорону праці». З огля! цього, на ДП ВСУ «Стальконструк! них електродотримачів, що не за! ду на виявлені порушення, які ство! ція!126» не були розроблені ін! безпечували належної ізоляції рювали загрозу життю та здоров’ю струкції з охорони праці для обслу! працюючих від робочої напруги. Не працівників, теруправлінням Дер! говуючого персоналу, графік пла! було проведено опосвідчення елек! жгірпромнагляду по Вінницькій ново!попереджувальних ремонтів троустановок, огляд і випробування області було притягнено до адміні! вантажопідіймальних кранів, не ве! газозварювальної апаратури, в тех! стративної відповідальності дирек! лися вахтові журнали, в яких кранів! нічно несправному стані експлуату! тора ДП ВСУ «Стальконструкція! ники мали б робити записи резуль! вався заточувальний верстат, грубі 126» І. Цмокалюка та головного татів огляду кранів тощо. На одному з автокранів, що експлуатувався, порушення допускалися під час ек! енергетика В. Федосєєва. Здавалось би, що після трагедії, обмежувач вантажопідйомності, сплуатації вантажопідіймальних кранів. Працівники, які виконували яка, як випливає з висновків комісії кінцевий вимикач обмеження висоти роботи підвищеної небезпеки, не зі спеціального розслідування, ста! піднімання вантажу, сигналізатор пройшли відповідного навчання. Не лась через недбале ставлення до ви! небезпечної напруги, інші пристрої,

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У серпні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 570 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ШЕРЕМЕТЬЄВ О. О. — директор ПП «Шерементьєв», м. Сімферополь; ГРУШКО В. П. — директор ТОВ «Немирівгазсервіс», Вінницька область; ПРОКОПЧУК В. П. — директор ДП «Будівельник!Маяк», м. Вінниця; КНИГА Л. І.

— приватний підприємець, м. Луцьк; КЛИМЕНКО Д. І. — директор ТОВ

ДОШ КА не ПОШ АНИ

що мали б убезпечувати роботу об! слуговуючого персоналу, перебу! вали в неробочому стані. Оскільки окремі крани відпрацювали свій ре! сурс і не пройшли експертного об! стеження щодо визначення можли! вості їх подальшої експлуатації, за розпорядженням керівника місце! вого органу з нагляду за охороною праці їх роботу було заборонено. Такої ж санкції було вжито і стосов! но інших машин і механізмів, що створювали загрозу життю і здо! ров’ю працівників. За невиконання виданих державними інспекторами приписів до адміністративної відпо! відальності було притягнено голов! ного механіка дочірнього підприєм! ства М. Олійника. Усім цим порушенням можна бу! ло б запобігти, якби у ВАТ «Центро! стальконструкція» (Київ), до складу якого входить ДП ВСУ «Сталькон! струкція!126», була створена атмо! сфера вимогливості щодо додер! жання правил безпеки, якби служ! ба охорони праці вищестоящої ор! ганізації добросовісно виконувала покладені на неї функції. На жаль, з усього видно, головному спеціалі! сту з охорони праці товариства П. Іванюті або не вистачає фахових знань, або ж принциповості для того, щоб належним чином впливати на стан охорони праці. Інакше як по! яснити той факт, що навіть після йо! го відвідання дочірнього підприєм! ства виявлені державними інспекто! рами порушення не було усунено? У зв’язку із загрозливим станом промислової безпеки на ДП ВСУ «Стальконструкція!126» його ке! рівництво заслухали на засіданні ради теруправління Держгірпром! нагляду по Вінницькій області. Ко! легіальний орган визнав роботу ке! рівництва підприємства щодо до! держання нормативно!правових актів з охорони праці незадовіль! ною. І це цілком об’єктивна оцінка, адже відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодав! ець зобов’язаний був забезпечити на підприємстві функціонування СУОП. І якби це було зроблено, то не було б групового нещасного ви! падку і того безладдя, з яким дер! жавні інспектори зіткнулися в ході

«Автосвіт», м. Дніпропетровськ; ТИРСА О. І. — директор ПП «Нікопольгаз!

промсервіс», Дніпропетровська область; СЕРГІЄНКО І. В. — директор СП «Шахта «Єнакіївська», м. Єнакієве Донецької області; ГОЛИК Р. В. —

директор ТОВ «Лик», м. Волноваха Донецької області; НЕСТЕРЕНКО К. М.

— директор ТОВ «Донтранс Ойл», м. Донецьк; СЕРДЮК М. Я. — директор СТОВ «Полісся», Овруцький район Житомирської області; ДЗЕВІТКІВСЬКИЙ

О. Е. — директор ТОВ «Маркет Трейд», м. Житомир; ДЕНЕКО І. М. — директор ТОВ «Конфакто», м. Мукачеве Закарпатської області; ШПОНТАК Й. Й. — генеральний директор ВАТ «Закарпаття!Авто», м. Ужгород;

ЗЕЛЕНСЬКИЙ Ю. М. — директор ПП «Церера!Агро!Транс», Київська область; ТИТАРЧУК Ф. Н. — директор ВАТ «Сквирський сирзавод», Київська

область; МОЛОДЕЦЬКИЙ М. С. — директор ПП «Лугбуд», м. Луганськ; ПУЗАНОВ В. В. — голова правління ВАТ «Лутугинське АТП!10906»,

Луганська область; КІХ Я. В. — директор шахти «Степова», Сокальський район Львівської області; ВОЛКОВ В. А. — директор ПП «Вальтер!С», м.

Миколїв; БІЛОВ В. А. — голова правління ЗАТ «Вавілон», Миколаївський район Миколаївської області; ЧИКОТАЙ В. Є. — директор ТОВ

«Прімавтотранс», м. Одеса; ДОНІЧ Ю. П. — директор ВАТ «Дачник», Татарбунарський район Одеської області; ЛАПА О. І. — директор ТОВ

«Будсервіс!Суми», м. Суми; МАТЕКА В. С. — директор ТОВ «Мрія»,

Шосткинський район Сумської області; НЕТРЕБА В. І. — приватний

підприємець, Борщівський район Тернопільської області; ЗАНУРОВА Л. С. —

директор ВАТ «Металіст», м. Цюрупинськ Херсонської області; МАРЦЕНЮК Я. Г. —

директор СТОВ «Родина!2», Голопристанський район Херсонської області;

ШЕВЧУК І. А. — директор ВАТ «Ямпільська ПМК!182», Хмельницька

область; МІСАН Ю. Л. — директор ТОВ «Біотек», м. Черкаси; СІНЬКЕВИЧ О. В. — директор ТОВ «Фортеця», м. Умань Черкаської області; БОЙКО М. І. — голова правління ВАТ «АТП!17743», м. Сторожинець Чернівецької області; ГЕРАСИМЕНКО С. К. — директор АЗС «Саксес», м. Чернігів; НІКОЛЕНКО В. В. — голова правління ВАТ «Племзавод «Тростянець»,

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ТРИВОЖНА СИТУАЦІЯ

ПРИЧИНА ЛИХА — П І Д З Е М Н І В О Д И ЧИ ЧИНОВНИЦЬКА БАЙДУЖІСТЬ? На жаль, це не сюжет для кінобойовика, що лоскоче нер ви, а буденна реальність, яка тримає в постійній напрузі жителів Донецька. Нестримні маси води піднімаються з надр землі по виробках закритої шахти «Заперевальна № 2». Вода вже подолала визначений спеціалістами критичний рівень і продовжує підніматися до поверхні зі швидкістю близько 60 см на добу. Створилася загроза для жителів двох районів обласного центру. Реальне підтоплення виробни чих підприємств, житлових мікрорайонів, підвальних при міщень і, як наслідок, руйнування будівель. Ще трохи — і чорні потоки хлинуть у тунелі метрополітену, що буду ється...

В

ичерпавши доступні засоби впливу на Донецьку виконав! чу дирекцію з ліквідації шахт (ДОДЛШ), відповідальну за стан, що склався у місті, Донецька дер! жавна інспекція охорони праці в ре!

структуризації та шахтному будів! ництві провела в теруправлінні Дер! жгірпромнагляду по Донецькій області прес!конференцію. Необхідно було об’єктивно інфор!

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

мувати громадськість про тривожну ситуацію. Разом з начальником ін! спекції А. Подорвановим і головним державним гірничотехнічним інспек! тором С. Ходюшем у ній взяв участь і головний інженер ДОДЛШ Р. Мімі! ношвілі. Ось яка картина була намальована. Планова пе! ревірка стану промислової безпеки і охорони праці на шахті «Заперевальна № 2», що ліквідується, встановила, що посадові особи ДОДЛШ не забезпечили виконання проектних рішень і кален! дарного графіка будівниц! тва водовідливного ком! плексу. Він призначений для забезпечення гідрологічної без! пеки Пролетарського і Будьоннів! ського районів обласного центру, на території яких розташовані як житлові будинки, так і промислові

підприємства. Тут також проходять гірничі виробки Донецького метро! політену, що будується. У січні й березні звіти керівництва виконавчої дирекції було заслухано на раді інспекції. Роботу дирекції з лік! відації небезпечної ситуації визнано незадовільною. Відповідно до вимог Закону «Про охорону праці» гене! ральному директорові «Укрвугле! торфреструктурізація» направлено лист, в якому пропонувалося виріши! ти питання щодо відповідності займаним посадам керівників ДОДЛШ. Подання про бездіяльність посадових осіб, від яких залежить до! ля двох районів з багатотисячним на! селенням, передано до Пролетарської прокуратури міста. Але результатів немає. У травні поточного року шахтні води перетнули критичну відмітку, створилася реальна загроза гідро! екологічній безпеці міста. Журналісти задали учасникам прес!конференції багато запитань, суть яких зводилася до одного: що робити? На жаль, час для ліквідації загрози упущено. Щоб установити необхідне устаткування і для уник! нення катастрофи розпочати відка! чування підземних вод, залишилося всього лише місяць!півтора. На запитання, чому в Донецьку допущено масштабну передаварій! ну ситуацію, головний інженер ДОДЛШ Р. Міміношвілі змушений був тільки розводити руками і наво! дити на своє виправдання єдиний доказ: відсутність фінансування. Відповідно до нормативів повна ліквідація закритої шахти повинна комплексно здійснюватися у макси! мально короткий термін — 2—3 ро! ки. Це гарантує від багатьох непри! ємних наслідків. В українській же практиці закриття шахт розтягуєть! ся на 5—10 років і більше. Шахту «Заперевальна № 2» по! винні були повністю закрити ще у 2002 р. Проте кошти на проведен! ня необхідних робіт весь цей час ви! ділялися не в повному обсязі. Таким чином, аварійна ситуація в Донець! ку, як найчастіше це у нас і тра! пляється, виявилася рукотворною.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Тепер необхідні кошти потрібно знайти в авральному порядку. Тіль! ки б встигнути це зробити, щоб не довелося незабаром виділяти вели! чезні суми на ліквідацію катастро! фічних наслідків чиновницької бай! дужості. Коли цей матеріал готувався до друку, тривожне повідомлення на! дійшло із Слов’янська. Місту також загрожують підземні води. Вони вже з’явилися у підвалах багатоповер! хових і приватних будинків, рівень

їх місцями сягає півметра. Джерела фонтанують посередині вулиць. За словами міського голови В. Ри! бачука, промислове і цивільне будів! ництво у місті довгий час велося на місці старого русла р. Торець, що бу! ла направлена по новому штучному шляху. Джерела, які раніше напов! нювали Торець, стали пробиватися з! під землі на території всього міста. До того ж зносилися водопровідні труби, і вода з них також почала у великій кількості надходити в грунт замість квартир жителів Слов’янська.

Розроблено проект, реалізація якого допомогла б розв’язати про! блему, проте в міській казні достат! ніх коштів немає, а добитися дер! жавного фінансування не вдається. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: учасники прес конференції (зліва направо): головний державний гірничотехнічний інспектор С. Ходюш, начальник інспекції А. Подорванов

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

З

гідно з наказом по ський знову опустився на дно водойми, смик! Криворізькому нув один раз за сиг! РБУ для технічного нальний кінець, пові! нагляду за об’єктом домляючи тим самим «Газопровід Херсон — товаришів, що з ним Крим — нитка підвод! усе гаразд. У цю мить ний перехід через річ! човен, де були викон! ки Дніпро та Конка» роб та другий водо! було відряджено вже лаз, віднесло поривом згадуваного виконро! вітру на кілька метрів ба, водія та трьох во! убік від газопроводу, долазів, один з яких у який обстежувала відрядження не поїхав бригада. А. Кузнєцов через хворобу. У зв’яз! доповів Ю. Храмцову, ку з тим, що інші члени що сигнальний кінець, бригади вчасно прибу! по всьому, за щось за! ли на місце проведення — Занурення у воду згідно з Єдиними правилами чепився. Щоб його ви! робіт, Ю. Храмцов, во! безпеки праці на водолазних роботах може відбу вільнити, виконроб по! долаз за професією, ватися лише за наявності трьох водолазів. Чому чав щосили веслувати самостійно, не ставлячи ви керували зануренням тільки двох водолазів? до відома керівництво — Тому що третій захворів, а роботу необхід від можливого місця за! чеплення. Головне, що управління, вирішив ви! но було виконати. (З протоколу опитування виконроба Криворізь від видиху працюючого конувати обов’язки кого ремонтно будівельного управління Ю. Храм водолаза на поверхню третього водолаза та цова). води піднімалися буль! керівника робіт одноча! Саме це прізвище буде назване першим серед башки. сно. Він призначив С. посадових осіб, які переступили через норматив Другий водолаз тим Хмелевського працюю! но правові акти з охорони праці, внаслідок чого часом почав вибирати чим водолазом, а А.

24 квітня поточного року пішов з життя 39 річ Кузнєцова — забезпе! ний водолаз С. Хмелевський. А до цього події розви слабину сигнального кінця і витягнув водо! чуючим і страхуючим. валися так. лазний пояс С. Хмелев! Отож, прослухавши ін! веденню робіт, тому приводу для ського. Це вже було серйозним при! структаж з охорони праці та ознай! нервування не було. Десь через 15 водом для тривоги. Виконроб почав омившись з технологією виконання хв працюючий водолаз подав умов! ударяти по металевому дну човна, робіт, водолази зробили відповідні ний сигнал, і його підняли на по! подаючи умовний сигнал С. Хмелев! записи у журналі, і С. Хмелевський верхню. Він доповів про виконану ському: «Виходь на поверхню». Але занурився у воду в повному та якіс! роботу. Але для її повного завер! той не виконав розпорядження і ному спорядженні на глибину 5—6 шення потрібно було пройти під пройшов по дну ще 4—5 м, бажаю! м. Погодні умови цілком сприяли водою ще 10 м. Тому С. Хмелев! чи, напевно, врешті!решт закінчити

Ц І Н А СЛУЖБОВОГО ЗАВЗЯТТЯ

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

роботу. Після цього С. Хмелевський зупинився. Не гаючи часу, керівник робіт почав допомагати А. Кузнєцо! ву одягати дихальний апарат. А на поверхні водойми не стало видно бульбашок, хоча запасу повітря в апараті С. Хмелевського повинно було вистачити ще на 30—40 хв роботи. І тут сталося непередба! чуване: А. Кузнєцов, колишній мо! ряк, професійний водолаз, замість того, щоб швидше кинутися рятува! ти товариша по роботі і давнього друга дитинства, впав у справжню істерику. Йому стало зле. Тож Ю. Храмцов, який намірювався у разі

дачі самого виконроба взялася за роботу без третього водолаза, а страхуючий водолаз виявився не го! товим до негайного одягання споря! дження, занурення у воду та надан! ня допомоги товаришеві. Не були дотримані посадові інструкції і де! якими керівниками Криворізького РБУ. Та попри те, що всі причетні до цього нещасного випадку отримали покарання, все ж не випадає у цій справі ставити крапку. Є сенс пори! нути у витоки нещастя. Бо вони по! лягають не стільки у дисциплінарних прогалинах, скільки у неадекватній

Запровадження на підприємствах, особливо з піG двищеним рівнем виробничої небезпеки, психофізіологічного добору кадрів та психофізіологічної експертизи небезпеки сам зануритися у воду, змушений був покинути працюючо! го водолаза напризволяще і везти А. Кузнєцова до берега та виклика! ти швидку допомогу, аби привести останнього до тями. …С. Хмелевського знайшли на дні ями без однієї ласти, загубника, водолазного пояса та сигнального кінця, з відключеним від балону зі стисненим повітрям компенсатором плавучості. Що трапилося, досте! менно ніхто не знає. Але на підста! ві опитування колег потерпілого, а також його колишньої дружини вер! сію самогубства було відкинено. Тим більше, що молодий чоловік збирався найближчим часом всту! пити у нове подружнє життя. Зрозуміло, що такий нещасний випадок комісія зі спецрозслідуван! ня не могла «спустити на гальмах». Було встановлено конкретні причи! ни нещастя та конкретних його ви! нуватців, включаючи і самого потер! пілого. Очевидно, що головний ко! рінь цієї сумної події — порушення трудової і виробничої дисципліни, а точніше, цілої низки пунктів НПАОП 45.24!1.06!81 «Єдині правила без! пеки праці на водолазних робо! тах», внаслідок чого бригада з по!

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

діяльності учасників події, їх очевид! них грубих помилках. А це дає під! стави говорити про те, що робото! давець (керівник Криворізького РБУ) слабо або зовсім не займаєть! ся професійним добором кадрів для виконання робіт підвищеної небез! пеки, не проводиться якісна психо! фізіологічна експертиза таких вико! навців. Адже наявність у матеріал! ах спецрозслідування медичних до! відок про проходження обов’язко! вого попереднього та періодичного психіатричного огляду з позитивним висновком для Ю. Храмцова, С. Хмелевського та А. Кузнєцова жод! ним чином не узгоджується з їхньою конкретною поведінкою у реальній екстремальній ситуації. На жаль, подібних прикладів мо! ре. Так, результати аналізу вироб! ничого травматизму і смертності внаслідок нещасних випадків на ви! робництві в Україні за 2000—2006 рр. підтверджують, що в основі ве! личезної кількості нещасть — помил! ки самих працівників. Тобто запро! вадження на підприємствах, осо! бливо з підвищеним рівнем вироб! ничої небезпеки, психофізіологічно! го добору та психофізіологічної експертизи давно вже — не працео!

хоронна екзотика, а злоба дня. На її користь і така статистика. Якщо, скажімо, у 2003 р. психофізіологіч! ні причини лежали в основі 10% не! щасних випадків зі смертельними наслідками і 7% — групових, то у 2007 р. ці показники відповідно ста! новлять 16 і 8%. А якщо відійдемо від формальної градації причин ви! робничого травматизму, то мусимо визнати, що практично всі організа! ційні причини нещасних випадків так чи інакше зумовлені людськими поведінкою, психологією, світогля! дом, характером тощо. Знову ж таки, на жаль, в Україні хоч і послідовно, але поки що лише формується нормативно!правова база для проведення професійного психофізіологічного добору та пси! хофізіологічної експертизи і, по су! ті, відбувається накопичення фак! тичного матеріалу та відпрацюван! ня наукових висновків на практиці. Але, даруйте, повільно. Так, у 1994 р. вперше офіційно наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці було затверджено Перелік робіт, де є по! треба у професійному доборі. Ще че! рез 13 років — у 2007 р. — МОЗ ви! дало наказ № 246 «Про затвер! дження Порядку проведення медич! них оглядів працівників певних кате! горій». У лютому цього року МОЗ розмістив на своєму сайті проект ще одного наказу — «Порядок органі! зації та проведення психофізіологіч! ної експертизи працівників для ви! конання робіт підвищеної небезпе! ки та тих, що потребують професій! ного добору». Все це якщо не прорив у вирішен! ні даної проблеми, то все ж таки — очевидний поступ. Та чи можна го! ворити, що в Україні вже створені передумови для впровадження за! гальнодержавної системи психофі! зіологічної експертизи, яка б харак! теризувалася єдиним підходом до нормативно!методичного забезпе! чення, критеріями, оцінками тощо, і яким чином його прискорити з огля! ду на тривожну статистику алогічних людських вчинків, мусять сказати науковці та обов’язково практики. Отож бажаючим продовжити дану

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Є ТАКИЙ ДОСВІД

БЕЗПЕЦІ НЕ ПЕРЕШКОДА

Уміти користуватися ножем — не тільки прикмета хорошого тону. Для робітників обкачувального відділення ковбасного цеху ТОВ «Вознесенська продовольча компанія» (далі — ТОВ «ВПК»), що у Вознесенську Мико лаївської області,— це гарантія безпеки на робочому місці. Про забезпечення безпечної роботи обкачувальників розповіла нашому власному кореспондентові Сергію КОЛЕС НИКУ начальник обкачувального відділення Людмила Кихтань.

— Людмило Андріївно, як сказали у керів ництві компанії, у вашому відділенні майже не трапляються нещасні випадки, пов’язані з ви робництвом. Як захищені обкачувальники від нанесення травм, бо ножі — це небезпечне зна ряддя?

— Незважаючи на те, що обкачувальнику м’яса до! водиться цілий день «махати ножем», що процеси обкачу! вання і жилування м’яса нале! жать до категорії важких робіт, випадки поранень трапля! ються у нашому підрозділі рідко. З 02.06.1997 р., коли підприємство стало називатись ТОВ «ВПК», нещасних випадків у нас не було. У цьому заслуга керівництва компанії, служби охорони праці, відповідальних за стан охорони праці відділен! ня і, звичайно, самих робітни! ків. Усі обкачувальники забез! печені нагрудним металевим фартухом, підібраним за роз! міром, який повністю закриває ділянку грудей, живота та паху, кольчужною рукавицею, халатом, головним убором та ін. Для ручного обкачування м’яса застосо! вуються тільки спеціальні обкачувальні ножі, які захи! щають руку від сковзання. Вимоги до ножів, їх зберіган! ня тут найсуворіші. По!перше, закуповуються ножі тіль! ки виробництва відомих фірм. По!друге, їх заточування

здійснює тільки заточувальник, який пройшов відповід! не навчання і має відповідний досвід роботи. Через кож! ні 25—30 хв роботи обкачувальник самостійно прово! дить правку ножа за допомогою мусата також заводсь! кого виготовлення. Для зберігання ножів використову! ються спеціальні футляри. Після закінчення роботи об! качувальник прибирає своє робоче місце, миє ніж, рукавиці, металевий фартух, обкачувальну дошку! вкладиш. Робочі інструменти зберігаються в спеціальній шафі, яка закривається на замок. Наступної зміни зато! чувальник перевіряє інструмент, за необхідності підто! чує або замінює на новий. Адміністрація забезпечує ро! бітників спецодягом і спецвзуттям. Якщо говорити про взуття, то хотілося б, щоб воно було кращої якості, то! му що те, яким забезпечуються робітники сьогодні, не витримує термінів носіння.

— Хто ж навчає обкачувальників спритно і безпечно володіти ножем?

— У нашому відділенні разом з обкачувальниками зі стажем роботи 10 і більше років працюють молоді ро! бітники, які пройшли навчання на базі нашого підприєм! ства, а з 2007 р. готує обкачувальників і Вознесенський аграрний ліцей. Поряд з досвідченими майстрами моло! ді робітники набувають досвіду і уміння. Плинності кад! рів немає, і цьому сприяє не тільки створення належних і безпечних умов праці та рівень заробітної плати, а й забезпечення соціальних гарантій робітників. Це і до! даткові відпустки, надання до свят продовольчих пайків, належне облаштування роздягалень і душових, забез! печення обідами за символічну плату. Люди відчувають турботу про них з боку керівництва компанії і розумі! ють, що, порушуючи дисципліну, вони тільки створять неприємності для товариства, себе і колективу.

— Робота обкачувальника потребує міцного здоров’я, доброї фізичної підготовки, задовіль ного психологічного стану. Як контролюються ці пи тання у ТОВ «ВПК»?

— Робота обкачувальника дуже важка, змінна норма об! робки м’яса становить 1,5 т на одного робітника. Тому після кожних двох годин роботи во! ни відпочивають протягом 20 хв. Під час перерви можна по! пити чаю або кави, послухати музику. Відпочити можна, відві! давши живий куточок, де в умо! вах не гірших, ніж у справжньо! му зоопарку, живуть фазани, павичі, страуси, косулі та ще багато видів фауни. Майже кожного птаха та звіра працівники підприємства знають по імені, люблять їх і завжди раді бачити. На території м’ясокомбінату є медпункт, де у разі необхідності нада! дуть медичну допомогу. Постійно здійснюється моніто! ринг стану здоров’я кожного працівника. Тим, кому за станом здоров’я забороняється виконувати певну ро! боту, пропонується перейти на інші робочі місця. Також

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

на підприємстві обладнано необхідними медичними приладами фізкабінет, де два дні на тиждень працює лікар!фізіотерапевт. Працівники з початковими ознака! ми захворювань або ті, в яких ще залишились деякі сим! птоми після лікування, можуть отримати профілактичне лікування.

— Як сприяє створенню безпечних умов пра ці обкачувальників служба охорони праці ком панії?

— Л. Буздіну, провідного інженера з охорони праці товариства, знають і поважають усі працівники відділен! ня. Порушення вимог безпеки не залишаються поза ува! гою. На усні зауваження реагуємо дисципліновано, не шукаючи причин відмовитись і не сперечаючись. Тра! пляються іноді й письмові приписи, коли питання безпе! ки необхідно вирішувати з керівництвом компанії. Неу! сунених порушень законодавчих актів з охорони праці немає, усі питання, в тому числі і фінансування, вирішу! ються обов’язково. Щомісяця на засіданні у директора

ТОВ «ВПК» В. Саражалінського розглядаються питання безпеки виробництва, заслуховуються відповідальні за стан охорони праці у підрозділах, і якщо з’ясовується, що з вини когось виконання цих питань зволікалось, вживаються суворі дисциплінарні заходи. Одним з благополучних підприємств з питань охо! рони праці у районі назвали ТОВ «ВПК» і у державній гірничотехнічній інспекції у гірничовидобувній проми! словості та охорони надр, яка здійснює нагляд за ста! ном охорони праці у ТОВ «Вознесенська продовольча компанія», і у Вознесенському відділенні виконавчої ди! рекції Фонду соціального страхування від нещасних ви! падків на виробництві та профзахворювань. Побажаємо всім працівникам комбінату плідної і безпечної праці, щоб їхня продукція (а це більш як 100 найменувань ковбасних і копчених виробів) була зав! жди смачним і якісним продуктом на нашому столі. На знімках:

ТЕМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

У ФУТБОЛ РУКАМИ НЕ ГРАЮТЬ На Дніпропетровщині гостро стоїть питання виробни чого травматизму серед працівників підрядних організацій. Гинуть люди, і досить часто, ремонтуючи обладнання і об’єкти металургійної, хімічної промисловості, на будівниц тві. А якщо на підприємстві одночасно присутні кілька де сятків підрядних організацій, відразу створюється напруга у роботі служби охорони праці підприємства замовника, а також інспекторського складу теруправління. Різні ТОВ, «фірми», ПП за останні 15 ро ків породили велику проблему. Свої погляди на неї викладають заступник начальника Криво різького гірничопромислового теруправління Держгірпром нагляду О. КОНОНЕНКО та директор з охорони праці ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» В. КИРИЛЕНКО.

В

літку нам довелося брати участь у роботі наради, де були при! сутні керівники підрядних орга! нізацій та структурних підрозділів ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», з питань безпечної організації та ви! конання ремонтно!будівельних ро! біт на об’єктах підприємства і прос! лухати виступ генерального дирек! тора цього товариства Жака Жуе! на. Запам’яталися такі слова: — У червні на території підпри! ємства загинув робітник підрядної організації, юнак 22 років. У мене є син — П’єр. Йому також 22... І у багатьох присутніх у залі є діти та!

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

кого віку. Я часто думаю про заги! блого хлопця і загублену найвищу цінність — людське життя! Чи з такої тези починається ор! ганізація роботи у кожній підрядній організації? На жаль, за винятком кількох прикладів, скажемо, що ні. На підприємствах ще не так давно станом охорони праці у підрядника не переймалися. Це залишилося, так би мовити, внутрішньою пробле! мою залученої до виконання певно! го виду робіт організації. Однак до! сить швидко від такої постановки пи! тання довелося відійти. Низька тру! дова і технологічна дисципліна

окремих робітників створювали не! безпеку також для виробничого процесу підприємства!замовника. Коли б це були 1—2 чи навіть 5 організацій, вихід, звичайно, знай! шовся б. Але як бути, коли на різних виробничих майданчиках підприєм! ства протягом року працює до сотні, а то й більше організацій!підрядни! ків? Адже у спеціалістів служби охо! рони праці комбінату чи потужного заводу є свій план роботи — тут хоч би свою ділянку роботи забезпечи! ти! Однак і споглядати спокійно те, що відбувається, ніхто не має намі! ру. На колишній «Криворіжсталі» вихід почали шукати в тому, що ста! ли запрошувати керівників підряд! них організацій на наради з охоро! ни праці. Справа начебто поліпши! лася. Але не такою мірою, аби мож! на було говорити про якийсь успіх. У 2008 р. після перших неща! сних випадків з робітниками підряд! них і субпідрядних організацій служба охорони праці ВАТ «Арсе! лор Міттал Кривий Ріг» провела се! рію рейдів!перевірок стану безпе! ки праці на робочих місцях підряд! ників, бо лише за п’ять перших міся! ців року коефіцієнт частоти травма! тизму тут становив 3,51 проти 0 за такий самий період 2007 р. Причи! ною нещасних випадків стали пору! шення технологічного процесу і по! рядку ведення будівельно!монтаж! них і ремонтних робіт, зокрема на

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

висоті. На жаль, перевіряючі не мо! гли постійно бути поруч з виконав! цями робіт. І нещасний випадок не забарився. 28 травня старший май! стер ТОВ «Терни!Сервісмонтаж» І. Руденко допустив бригаду під ке! рівництвом майстра О. Сиволапа до демонтажу опорних ферм згу! щувача рудозбагачувальної фаб! рики № 2 гірничо!збагачувального комбінату. Протягом дня завдання виконувалося з порушенням проек! ту виконання робіт. Було демонто! вано деякі несучі конструкції. На! ступного дня І. Руденко допустив до виконання робіт газозварника П. Крупенка. Доки майстер ходив по автокран, П. Крупенко з метою по! довження різака приєднав його до дошки, аби дістатися потрібного місця. Що сказати? Такого практи! ка виконання подібних робіт ще не знала! Внаслідок обвалення зріза! них конструкцій зварник упав з ви!

робки заходів щодо безпечних умов ведення робіт. Є ще одна, надзвичайно слабка, ланка в діяльності підрядників. Справа в тому, що несвоєчасно роз! робляється проектно!технічна до! кументація на ремонтні роботи. А в проектах організації та виконання робіт, технологічних картах не пов! ною мірою відображаються заходи, які забезпечують безпеку робіт. Ви! ходячи з цього, комітет з безпеки ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» розробив проект стандарту «Упра! вління підрядниками», який встанов! лює відповідні вимоги до організа! цій, що виконують роботи на тери! торії та об’єктах підприємств корпо! рації. Вимоги згаданого стандарту зобов’язують персонал підрядних організацій вивчати й виконувати стандарти охорони праці та пожеж! ної безпеки підприємств, на яких працюють. На металургійному ком!

Обов’язковою умовою для виконання ремонтних роG біт стала розробка підрядною організацією ремонтноGтехнічної документації, яка надається на перевірку не лише цехуGзамовнику, а й в упраG соти, отримавши травми, не сумісні з життям. На одній з перших своїх нарад з охорони праці у Кривому Розі гене! ральний директор Жак Жуен застос! ував таке порівняння: «У футбол ру! ками не грають!» Бо тоді,— можна продовжити,— на черзі червона картка судді і вилучення з поля. Іс! нують певні прийоми в роботі, які у випадку з газозварником П. Кру! пенком не було застосовано. За цим також треба бачити професі! оналізм як частину загальної куль! тури виробництва. Чи можемо говорити про ці речі на фоні укладання генеральними пі! дрядними організаціями договорів на субпідряд з тими організаціями, які не завжди мають дозволи на ви! конання робіт підвищеної небезпе! ки, у тому числі на висоті? — Не мо! жемо! Бо персонал окремих субпід! рядних організацій не пройшов навчання з питань охорони праці та пожежно!технічного мінімуму. Не виконуються також положення про взаємовідносини організацій — ге! неральних підрядників з субпідряд! ними організаціями в частині роз!

3. Зам. №

бінаті з цією метою провели спільні семінари!заняття з ТОП!менедже! рами підприємств і керівниками під! рядних організацій з пріоритетів «Арселор Міттал» у галузі охорони праці. Які визначили теми? — «Без! пека під час виконання робіт на ви! соті», «Електробезпека на території та виробничих майданчиках під! приємств», «Аудит на рівні цехів». Водночас дирекцією підприємства та керівниками підрядних організа! цій підписано додаткові зобов’язан! ня щодо забезпечення здоров’я лю! дини та виробничої безпеки на об’єктах і території ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг». Але найголовніше — у другому півріччі цього року запроваджено тендерний добір підрядних органі! зацій. Наказом по підприємству право на проведення тендерів нада! но департаменту капітальних ре! монтів, управлінню впровадження інвестицій, механо!ремонтному комплексу та енергетичному депар! таменту. При цьому кожна підрядна організація повинна подати спе! ціальний пакет документів комер! ційної пропозиції, а також пакет до!

кументів, який отримує управління охорони праці та пожежної безпе! ки. В останньому необхідно подати копії договорів з субпідрядними ор! ганізаціями та перелік робіт, які бу! дуть виконуватися. Але й це не все. Субпідрядні організації мусять теж подати аналогічні документи в галу! зі охорони праці та пожежної без! пеки. Таке нововведення, на думку ди! рекції ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», дасть змогу одночасно виріши! ти кілька завдань. По!перше, підви! щити трудову і технологічну дисци! пліну у колективах підрядників. По! друге, посилити особисту відпові! дальність керівника за стан охорони праці, у тому числі й у плані забез! печення якісного контролю. По!тре! тє, забезпечити належну фахову підготовку персоналу підрядних ор! ганізацій. Відразу скажемо, що умови ди! рекції металургійного гіганта не ви! кликали великого оптимізму у керів! ників підрядних організацій. Одні висловлювали думку, що можна бу! ло б обійтися без тендерного добо! ру. Але при цьому необхідно збіль! шити розрахункову частину, в тому числі й фінансування заходів, пов’язаних з охороною праці. Інші спробували шантажувати: залиши! мо об’єкти у Кривому Розі і подамо! ся в інші міста. Мовляв, робота пі! дрядника нагадує експромт: часто її доводиться виконувати з «чистого аркуша». Крім того, як можна готу! ватися до роботи, не знаючи — ви! граєш тендер чи ні? Проте ми виходимо з того, що так думати може тільки той, хто жи! ве одним днем, не дбаючи про ро! звиток. А тоді маємо картину: при! були на виробничу дільницю вранці, не знаючи чітко, що і яким чином необхідно виконувати. Не випадко! во газозварник стає на драбину, яка не може бути робочим місцем, і подовжує різак дошкою. Ми сьогодні добре розуміємо позицію залякування відмовою ви! конувати роботи з боку підрядної організації. Адже необхідно зміни! ти самі підходи до організації ви! робництва. Не просто завести на те! риторію величезного підприємства групи людей, коротко пояснити суть завдань, а далі нехай працюють на свій розсуд. Дирекція ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» ставить обов’яз! ковою умовою для виконання ре! монтних робіт розробку підрядною

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

організацією ремонтно!технічної документації, яка надається на пе! ревірку не лише цеху!замовнику, а й в управління охорони праці та по! жежної безпеки. При цьому в доку! ментації у розділі «Охорона праці» необхідно ідентифікувати небезпе! ки та дати оцінку ризиків на робо! чих місцях, а також вказати заходи контролю над ними. Заходи безпе! ки та ризики мусять бути вказані та доведені до виконавців робіт під розписку. Замовник також вважає обов’язковим перед початком робіт на об’єктах підприємства проходження вступного ін структажу з питань охорони праці та пожежної безпеки усім персоналом генпідрядних та субпідрядних організацій. На це, до речі, не треба вишукувати якихось додаткових джерел фінан! сування. Віднині замовник вимагатиме, аби персонал підрядних організацій не виконував роботи за усними роз!

порядженнями та вказівками відпо! відальних працівників цеху замо! влень, а також за ескізами і схема! ми, не затвердженими відповідно до встановленого порядку. А якщо ці вимоги не будуть вико! нуватися, тоді замовник має право розірвати договір підряду в одно! сторонньому порядку та у випадках, коли персоналом підрядної органі! зації було допущено більше ніж три грубих порушення правил і норм охорони праці та пожежної безпе! ки, або у випадках одноразового порушення, що призвело до неща! сного випадку з персоналом підряд! ної організації. Важливо також те, що замовник вважає обов’язковими для виконан! ня видані представниками служби охорони праці підприємства подан! ня про виявлені порушення та по! рушників правил безпеки. (Це той момент, до якого підходили багато років). Впливати на цей процес має право лише директор з охорони праці акціонерного товариства.

Аби спростити підготовку робіт! ників підрядних організацій, підви! щити їх професійний рівень, ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» від! крив свій центр навчання виконавців робіт на висоті. Вимога тут проста: кожен, хто хоче працювати, пови! нен обов’язково пройти навчання. А керівникам більше приділяти уваги внутрішньому контролю. Впровадження усіх згаданих за! ходів, на наше глибоке переконання, мусить здолати ту обставину, що 90% усіх порушень персоналом пі! дрядних організацій трапляється че! рез безвідповідальність. Безвідпові! дальність, у першу чергу, керівників різних рівнів, починаючи з їх перебу! вання на виробничому майданчику без спецодягу, каски, окулярів, запо! біжного пояса, респіратора, рука! виць тощо. І досягти високого профе! сіоналізму в особі виконавця, аби «на футбольному полі не було гри руками»! На знімках:

НАШІ ВІТАННЯ

ФІЛІПОВ Валерій Михайлович — начальник теруправління Держ! гірпромнагляду по Житомирській області. В. Філіпов спочатку працював слюсарем!електромонтажником на заводі електроприладів у Жи! томирі. Без відриву від виробниц! тва закінчив Київський політехніч! ний інститут. 20 років працював на різних інженерних посадах. У системі держнагляду за охоро! ною праці працює з 1989 р. Почав з посади інспектора котлонагляду Житомирської регіональної державної ін! спекції. У 1994 р. призначений на посаду начальника інспекції, а в 1995 р. обійняв посаду заступника началь! ника теруправління. Починаючи з березня 1996 р. і дотепер Валерій Ми! хайлович очолює теруправління Держгірпромнагляду по Житомирській області. Володіє глибокими знаннями, вміє організувати колектив для виконання поставлених завдань. Вимогливий до себе та підлеглих. Користуєть! ся заслуженим авторитетом і повагою серед представ! ників місцевої влади, піднаглядових підприємств. За високі показники в роботі В. Філіпов нагородже! ний медаллю «За заслуги» ІІ ступеня та нагрудним зна! ком Держгірпромнагляду «За доблесну службу», почес! ною нагородою «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. Йому присвоєно почесне звання «Заслужений праців! ник промисловості України».

ЄРОПУНОВ Микола Леонтійович —

начальник теруправління Держ! гірпромнагляду по Миколаївській області. Свій трудовий шлях М. Єропу! нов розпочав слюсарем!гальвані! ком районного об’єднання «Сіль! госптехніка». Після служби у ла! вах Радянської Армії працював інструктором райкому профспіл! ки працівників сільського госпо! дарства у Баштанському районі Миколаївської області, завідува! чем відділу управління сільського господарства району. З 1976 р. по 2001 р. він на керівних посадах ряду гос! подарств. У 1979 р. без відриву від виробництва закін! чив Одеський сільськогосподарський інститут. Два роки працював радником голови Миколаївської облдержад! міністрації. Починаючи з травня 2003 р. Микола Леонтійович очолює теруправління Держгірпромнагляду по Микола! ївській області. Вимогливість до себе і до підлеглих, наполегливість у досягненні мети, повага до людей і до закону — ці осо! бисті риси характеру стали запорукою успіху в роботі органу управління охороною праці, який він очолює, мі! рилом належного ставлення до охорони праці з боку керівників підприємств та організацій області. М. Єропунов — член Федерації футболу України, го! лова Федерації футболу Миколаївської області. Указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури і спорту Укра!

Щиро вітаємо ювілярів з днем народження, бажаємо міцного здоров’я, родинного щастя, добробуту та невтомності у здійсненні

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ НАВАНТАЖУВАЧІВ Аналіз виробничого травматизму свідчить про високий його рівень під час виконання ван тажно розвантажувальних робіт. Відповідно до пп. 3.3.2, 3.3.3 ГОСТ 12.3.020—80 «Процессы перемещения грузов на предприятиях» роботи з переміщення під час технологічних проце сів вантажів масою понад 20 кг та на відстань понад 25 м повинні бути механізовані. Пункт 17.2.4 Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 60.2 1.28 97) визначає цю межу маси вантажів — 30 кг, а п. 10.1.5 Правил охорони праці при експлуатації баз, скла дів і сховищ, виконанні вантажно розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі (НПАОП 63.12 1.03 96) — 50 кг.

Я

к засоби механізації під час вантажно!розвантажу! вальних робіт можуть використовуватись: засоби малої механізації (штабелеукладач, ручний візок з підйомними пристроями); мобільні транспортно!підйом! ні машини (автонавантажувач або електронавантажу! вач; машини напольного транспорту: авто! або електро! кар, електровізок), стаціонарне вантажопідйомне устаткування (мостовий кран, кран!балка, тельфер, таль). Серед засобів механізації для вантажно!розван! тажувальних робіт і виконання внутрішньоскладських операцій найбільш поширені навантажувачі, які залеж! но від умов використання можуть бути: сільськогоспо! дарські (ГОСТ 28099—89), землерийні (ГОСТ 28635— 90), будівельні фронтальні одноківшові (ГОСТ 16391— 80) або лопати!навантажувачі (ДСТУ 3932!2000), за! гального призначення (ГОСТи 24366—80, 16215—80), для роботи в контейнерних та критих залізничних ваго! нах (ГОСТ 27270—87), а також інші спеціальні наван! тажувачі. Вимоги щодо навантажувачів з платформою з великою висотою піднімання визначені ГОСТ 29249— 91 та міждержавним стандартом ДСТУ ГОСТ 31203:2006; навантажувачів, що працюють з нахиленим вперед вантажопідйомником, — ДСТУ ГОСТ 30867:2006; землерийних навантажувачів, обладна! них бічною стрілою,— ДСТУ ІSО 8813:2003, з наванта! женням спереду — ДСТУ ІSО 7546:2003. Загальні поняття про навантажувачі встановлює ДСТУ 3997!2000 «Автонавантажувачі та електрона! вантажувачі. Терміни та визначення. Основні поняття», згідно з яким навантажувач — це самохідна машина, призначена для навантаження, розвантаження та шта! белювання вантажів. Термінологічна база для фрон! тальних одноківшових навантажувачів визначена ДСТУ 2492!94 «Навантажувачі. Терміни і визначення». Базові вимоги щодо вантажно!розвантажувальних робіт встановлюють ГОСТ 12.3.009—76 «Работы погру! зочно!разгрузочные. Общие требования безопасно! сти» та вищезгаданий ГОСТ 12.3.020—80. Автор має на меті розглянути вимоги безпечної екс! плуатації навантажувачів загального призначення, які є «авто(електро)навантажувачами з фронтально розта! шованим телескопічним вантажопідйомником, з три! або чотириопірним шасі і переднім тяговим мостом» (ДСТУ 3997!2000). Авто(електро)навантажувачі нале! жать до технологічних транспортних засобів, що не під! лягають експлуатації на дорогах загального користу! вання та повинні проходити державну реєстрацію (облік) у порядку, визначеному Правилами державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та ін! ших технологічних транспортних засобів, що не підля! гають експлуатації на вулично!дорожній мережі загаль! ного користування (НПАОП 0.00!1.09!04) та експерт! ному технічному огляду представником спеціалізованої організації в порядку, визначеному Правилами прове!

дення технічного огляду технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично!до! рожній мережі загального користування (НПАОП 0.00!

1.37!04). Крім того, Порядок видачі дозволів Держав! ним комітетом з нагляду за охороною праці та його те! риторіальними органами (НПАОП 0.00!4.05!03) пе! редбачає отримання суб’єктом господарювання дозво! лу щодо спроможності виконання «вантажно!розвантажувальних робіт за допомогою ма! шин і механізмів» (додаток 1, п. 69). Після реконструк! ції, модернізації або технічного переозброєння наван! тажувача проводиться його позачерговий експертний технічний огляд. Згідно з Переліком продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердже ного наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28, кожний наван тажувач підлягає обов’язковій державній сер тифікації. Вимоги безпечної експлуатації навантажувачів ви! значаються нормативно!правовими актами з охорони праці, які встановлюють порядок виконання вантажно! розвантажувальних робіт в окремих галузях промисло! вості, в тому числі розділом 10 НПАОП 63.12!1.03!96; розділом 17 Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 60.2!1.28!97); ОСТ 23.33!86 «За! безпечення безпеки під час експлуатації внутрішньоза! водського транспорту» (НПАОП 63.1!7.26!86). Вимоги безпеки безрейкового напольного транспорту визначе! ні міждержавним стандартом ДСТУ ГОСТ 30871:2006 (ISO 3691!1980) (розділ 14 Правил техніки безпеки і практичних вказівок щодо використання машин наполь! ного транспорту). До керування навантажувачем допускається особа, яка пройшла в установленому порядку спеціальне нав! чання та медичний огляд, а також має посвідчення на право керування відповідною машиною. Водій електро! навантажувача повинен мати групу І з електробезпеки (п. 17.6.2 НПАОП 60.2!1.28!97), а для виконання ро! біт із заряджання та заміни акумуляторних батарей пройти додаткове спеціальне навчання. Навантажувач, як правило, закріплюється наказом по підприємству за конкретним водієм. Якщо навантажувач призначений для роботи в умовах, що відрізняються від нормальних умов експлуатації, то на ньому на видному місці повин! на закріплюватись табличка з даними про спеціальні умови експлуатації та вантажопідйомність для кожної із спеціальних умов експлуатації. Відповідні таблички пе! редбачені на вантажозахоплювальних пристроях, а для електронавантажувачів — на акумуляторних батареях. Роботи на стаціонарних вантажно!розвантажуваль! них площадках повинні проводитись за розробленими відповідно до конкретних умов технологічними карта!

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

35

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ми, технологічними схемами, картами!схемами розмі! щення вантажів з визначення проходів, проїздів, місць розвантажування та зон дії підйомно!транспортних ма! шин. Рух навантажувача на вантажно!розвантажуваль! них площадках здійснюється в межах транспортних смуг, що мають тверде та рівне покриття з шириною проїзду не менше ніж 3 м. Мінімальна відстань проїзду між стінами, устаткуванням і штабелями повинна бути не менше ніж 0,8 м (п. 10.3.13 НПАОП 63.12!1.03!96), хоча п. 3.9 Правил охорони праці під час виконання вантажно!розвантажувальних робіт на залізничному транспорті (НПАОП 63.21!1.22!07) вимагає, щоб «від! стань від межі проїзної частини до елементів конструк! цій будинків і устаткування була не менше ніж 0,5 м». Висота вантажної платформи (рампи) для автотранс! порту повинна бути 1,2 м від поверхні вантажно!розван! тажувальної площадки, а для залізничного транспорту — 1,4 м від рівня головки рейок (п. 6.4.8 НПАОП 63.12!1.03!

96). Рампа з боку під’їзду автомобілів повинна бути обладнана відбійними брусами, що обмежують задній хід автомобіля, і відкидними (знімними) колесовідбійни! ми брусами, що запобігають падінню навантажувача на ділянках рампи, вільних від транспорту; при цьому роз! мір колесовідбійного бруса на рампі повинен бути 150 × 150 мм (п. 6.4.7 НПАОП 63.12!1.03!96). Ширина рампи визначається з урахуванням вантажообігу: при двосторонньому русі — не менше ніж 6 м (п. 6.4.5 НПА! ОП 63.12!1.03!96), при односторонньому — не менше ніж 3,5 м, хоча ширина рампи «у новоспоруджуваних складах повинна бути не менше ніж 3 м з боку заліз! ничної колії і не менше ніж 1,5 м з боку під’їзду авто! транспорту» (п. 3.31 Правил охорони праці під час ви! конання вантажно!розвантажувальних робіт на заліз! ничному транспорті, НПАОП 63.21!1.22!07). Під час руху навантажувача з вантажем на похилих поверхнях (пандусах) з’їзд здійснюється заднім ходом, заїзд — пе! реднім ходом. Максимальний повздовжній уклон шляху руху навантажувача не повинен перевищувати кута на! хилу рами його вантажопідйомника (п. 6.4.10 НПАОП 63.12!1.03!96 визначає кут нахилу пандуса в закрит! их приміщеннях не більше ніж 16% та зовні будівлі — не більше ніж 10%). За наявності на постійних проїздах ку! та нахилу підйомів понад 10% або інших небезпечних місць (наприклад, обмежень по висоті) передбачається улаштування на видному місці попереджувальних напи! сів (п. 14.1.5.1 ДСТУ ГОСТ 30871:2006). За наявності різниці рівнів проїзної частини (напри! клад, між рампою та залізничним вагоном) використо! вують спеціальний місток (настил) відповідної міцності, надійно закріплений та з поверхнею, що унеможливлює

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ковзання коліс навантажувача. Спеціальний місток по! винен мати ручки або інші ефективні засоби для його безпечного переміщення, а також забезпечуватись бор! тиками, що запобігають виходу навантажувача за межі містка (п. 14.1.5.2 ДСТУ ГОСТ 30871:2006). Маса переміщуваного вантажу не повинна переви! щувати допустиму вантажопідйомність для даного типу навантажувача. Установка ширини вантажних вил від! повідно до ширини вантажу здійснюється при перебу! ванні вантажних вил на відстані 0,3 м від кінця вил до штабеля (вантажу) (п. 14.2.2.4 ДСТУ ГОСТ 30871:2006). Вантаж розміщують рівномірно на ван! тажних вилах впритул до вертикальної рами вантажо! підйомника, не допускаючи звисання вантажу більше ніж на 1/3 довжини вил. З метою запобігання переки! данню навантажувача нахил вантажних вил з піднятим вантажем проводиться за наявності опори під вилами. Під час руху вантажні вила навантажувача повинні бу! ти розміщені на висоті від рівня шляхового покриття: для навантажувачів на вантажних шинах — не менше ніж 0,25 м, для навантажувачів на пневматичних шинах — не менше ніж 0,5 м. Піднімання вантажу під час руху на! вантажувача не допускається. Під’їзд до місця наванта! жування (розвантажування) здійснюється на найменшій передачі. Тарно!поштучні вантажі перевозяться на піддонах або в іншій спеціальній тарі, що унеможливлює випа! дання або висипання вантажу під час переміщення. Для перевезення великогабаритних вантажів використову! ють надійно фіксовані спеціальні подовжувачі стандарт! них вилочних захоплювачів; для перевезення вантажів циліндричної форми — спеціальні захоплювачі (напри! клад, для вантажів з наскрізним отвором — штирові за! хоплювачі); для вантажів з нестійкими опорами — під! кладки або спеціальні рамки для упирання вантажу при переміщенні. Довгомірний вантаж попередньо ув’язу! ють у пакет, його переміщення навантажувачем допу! скається тільки на відкритих площадках. Рух наванта! жувача з великогабаритним вантажем, що зменшує ви! димість, здійснюється заднім ходом (допускається рух навантажувача переднім ходом тільки за наявності осо! би, яка супроводжує навантажувач). Гальмівний шлях навантажувача без вантажу повинен бути не менше ніж 0,5 м, за номінального навантаження — 1,0 м, при цьо! му стоянкове гальмо повинне забезпечувати його на! дійну фіксацію. Під час виконання водієм навантажувача робіт із штабелювання вантажів на висоті, з високими та по! штучними вантажами навантажувач повинен мати захи! сний навіс над головою водія та захисну рамку на пли! ті вантажопідйомника. Водій навантажувача не повинен піднімати вантаж за відсутності під ним просвіту для вільного проходу ван! тажних вил; переміщувати вантаж волоком або штов! ханням; збільшувати масу противаги за рахунок іншо! го вантажу або людей; покидати машину при піднятому вантажі; укладати вантаж вантажопідйомним механіз! мом безпосередньо на вила. Водій повинен запобігати створенню додаткових динамічних навантажень шля! хом різкого перемикання органів керування навантажу! вачем і використовувати інвентарні вантажозахоплю! вальні пристрої згідно з технологічною документацією. Навантажувач не повинен використовуватись не за призначенням. Забороняється використовувати наван! тажувач для переміщення залізничних вагонів і переве! зення людей (за винятком такого, де конструкція перед! бачає сидіння поруч з водієм). Забороняється також ста! вити незагальмований навантажувач під уклон. Спільне використання навантажувачів можливе у виняткових ви! падках під наглядом відповідальної особи та за умови

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

проведення цільового інструктажу з питань охорони праці. Заправлення паливом автонавантажувача та за! рядка акумуляторних батарей електронавантажувачів здійснюється в спеціально призначених для цього місцях із забороною паління та використання відкритого во! гню. У місцях, де є скупчення або проходи людей, під час руху навантажувача з місця або заднім ходом водій по! винен подавати звуковий сигнал. У робочій зоні наван! тажувача не повинні перебувати сторонні особи. Швид! кість руху навантажувача територією підприємства має бути не більше ніж 3 км/год (п. 6.3.14 НПАОП 63.12!1.03!96), а дистанція під час руху в один бік кіль! кох навантажувачів — не менше ніж 10 м (п. 10.3.25 НПАОП 63.12!1.03!96). За наявності в робочій зоні ос! вітленості нижче ніж 32 лк на навантажувачі повинно передбачатись додаткове освітлення (п. 14.1.5.3 ДСТУ ГОСТ 30871:2006). Під час перерв у роботі та після її закінчення вантаж, що перебуває на вантажопідйомни! ку, повинен бути опущений та вжито заходів проти ви! падкового або несанкціонованого переміщення наван! тажувача. Інформація про технічний стан навантажувача пе! ред роботою та після неї повинна реєструватись у спе! ціальному журналі реєстрації транспорту (згідно з п.

10.3.1 НПАОП 63.12!1.03!96)*. Навантажувач як технологічний транспортний засіб підлягає періодичному щорічному експертному техніч! ному огляду, за результатами якого оформлюється Акт технічного огляду технологічних транспортних засобів

та видається відповідний талон (пп. 5, 13, 15 НПА! ОП 0.00!1.37!04)**. Періодичний огляд технічного стану навантажувача повинен здійснюватись згідно з графіком, за результатами якого оформляють Картку періодичного огляду технічного стану за формою до! датка А. ДСТУ ГОСТ 30871:2006. Безпека вантажно!розвантажувальних робіт визна! чається рівнем безпеки засобів виробництва, професій! * На жаль, у НПАОП 63.12!1.03!96 не наведено форму цього спеціального журналу реєстрації транспорту. З метою інформування про технічний стан технологічного транспортного засобу перед робо! тою та після роботи нормативні документи (НПАОП, ДБН) передбача! ють інші спеціальні журнали встановленої форми, наприклад, Журнал первинного поточного обліку напрацювання будівельних машин (до! даток 10 ДБН В.2.8!3!95), Вахтовий журнал (додаток 5 НПАОП 0.00!

1.36!03). Крім того, дані обліку поточних i капітальних ремонтів, на! працювання машини заносяться щоквартально в формуляр (паспорт) технологічного транспортного засобу (п. 11.2 ДБН В.2.8!3!95). ** Вимоги щодо безпечної експлуатації ручних гідравлічних візків з піднімальними вилами встановлює ОСТ 22!1467!81 (НПАОП 63.1!7.21!

81), згідно з яким візки підлягають періодичним оглядам 1 раз на 12 мі! сяців уповноваженою особою суб’єкта господарювання із записом ре! зультатів огляду в Журнал періодичних оглядів візків з піднімальними вилами за формою додатку НПАОП 63.1!7.21!81.

ною підготовкою залучених працівників та організацією робіт. Незадовільна організація робіт, використання підйомно!транспортного устаткування в незадовільно! му технічному стані та залучення працівників без до! статньої професійної підготовки можуть спричинити ви! робничий травматизм. М. ФЕДОРЕНКО РЕКЛАМА

КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ

 (044) 451G88G12 (багатоканальний)

КОРТЕКС Запрошуємо Вас взяти участь у консультаційному семінарі «Практика впровадження законодавства про ОХОРОНУ ПРАЦІ в ДОПОВІДАЧІ: керівні працівники та ведучі спеціалісти Держгірпромнагляду України, МНС України, Мінпраці України, Інституту медицини праці АМН України

ня.

• • •

ПРОГРАМА: Шляхи поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці. Дозвільна система. Практика здійснення держнагляду з промислової безпеки та охорони праці. Заходи щодо запобігання травматизму та аварійності на виробництві — практика організації та проведен!

• при!

• • •

Практика впровадження системи якості ISO 9000 як основа безпеки праці та економічної безпеки під! ємства. В яких випадках створюються «власні» СУОТ. Документація по охороні праці, що має бути на підприємстві. Методика проведення внутрішнього аудиту щодо охорони праці. Виключне право підприємства. Робота з Фондом соціального страхування від нещасних випадків (ФСС). Права роботодавця. Обов'язки страхових експертів.

• Фінансування заходів з охорони праці. Можливості залучення коштів ФСС — як це зробити.

• Підготовка спеціалістів, що мають право на проведення технічного нагляду та експертних обстежень.

• Організація та методичні рекомендації щодо проведення атестації робочих місць. Санітарно!гігієнічна оцін! ка умов праці. Пільги та компенсації на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці — практич! ні питання.

• Ідентифікація та декларація об'єктів підвищеної небезпеки. Підготовка планів, ліквідація аварій.

• Паспортизація, реєстрація та держоблік потенційно небезпечних об'єктів. Попередження техногенних ава! Учасники семінару отримають альбом нормативноGметодичних матеріалів (близько 310 стор.), підготовлений доповідачами.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

37

РЕКЛАМА

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

МЕДИЦИНА ПРАЦІ СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

Коротким рядком У новому цеху концерну «Стирол» (м. Горлівка Донецької області) розпочато виробництво гранульованого карбаміду — цінного добрива, що користується великим попитом. Застосування сучасних технологій дало змогу на 40% зменшити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Ще більш грандіозні плани реалізуються в обласному центрі. У Донецьку розпочалося втілення в життя програми щодо очищення атмосфери від забруднень у рамках підготовки до Євро/2012. Впродовж чотирьох найближчих років на ці цілі буде витрачено понад 10 млрд. грн., а кількість шкідливих речовин в атмосфері зменшиться на 70%. Чистішими стануть вода і грунт, збільшиться кількість зелених насаджень. *** Протягом шести місяців цього року у Львівській обласній санітарно/епідеміологічній станції було зареєстровано 195 випадків професійних захворювань, що на 63 менше, ніж за аналогічний період минулого року. Проте станом на 28 серпня показник профзахворюваності сягнув 408 випадків. Якщо такі темпи збережуться і надалі, може бути перевищений минулорічний показник. До 1990 р. на промислових підприємствах області функціонувало близько 100 санітарно/промислових лабораторій, тепер їх лишилося тільки 16. Як і раніше, близько 98% профзахворювань реєструються на підприємствах вугільної галузі.

ПРОБЛЕМИ ЗАЛИШИЛИСЯ НЕВИРІШЕНИМИ «Зароблена... хвороба» — так називалася стаття, опубліко вана в № 4 журналу за 2000 р. У ній йшлося про стан профе сійної захворюваності в Одесі та в цілому по області, про проб леми в організації медичних ог лядів, їх якість тощо. Чи зміни лася на краще ситуація сьогод ні, через вісім років? Про це роз повів Б. ПАНОВ — профпатолог управління охорони здоров’я Одеської міськради, завідувач обласного Центру профпатології Українського НДІ медици ни транспорту.

Д

инаміка професійних захворю вань останніми роками не дуже змінилася, говорить Б. Панов. За даними Інституту медицини пра ці АМН України, показник частоти професійної захворюваності на 10 тис. працюючих у 2005 р. становив 4,61. Серед 38 країн Європи за показниками професійної захво рюваності Україна посідає 21 міс це, тоді як, наприклад, Данія, яка посідає перше місце за частотою професійної захворюваності, реєс трує 438,6 випадків на 100 тис. працюючих. В Одеській області рівень про фесійної захворюваності в період з 2000 р. по 2007 р. практично за лишався незмінним (у середньому 12—15 первинних випадків щоро ку). Проте насторожує той факт, що якщо до 2006 р. вони виявлялися та кож у районах Одеської області, то за 2006—2007 рр. стали реєстру ватися первинні випадки професій ної патології тільки в Одесі. Тобто лі кувально профілактичні заклади обласного підпорядкування при проведенні попередніх під час прийняття на роботу та періодичних медичних оглядів практично не вия вляли осіб, які мають ознаки про фесійних захворювань. Основни ми причинами того, що відбуваєть ся, є відсутність підготовлених ліка рів профпатологів у лікувально

профілактичних закладах, фор мальне проведення медичних огля дів з невиконанням ряду діагностич них досліджень, які є обов’язковими згідно з діючими нормативами. Крім того, новий фахівець з проф патології в обласному управлінні охорони здоров’я недостатньо розбирається у практичних завдан нях, які треба вирішувати. У 2007 р. набрав чинності новий Порядок проведення медичних оглядів працівників певних кате горій, затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246. Документ визначає шляхи реаліза ції державної політики в сфері запо бігання профзахворюванням у но вих соціально економічних умовах господарювання, спрямований на врегулювання відносин між робото давцем, працівником, закладами охорони здоров’я, а також підви щення відповідальності роботодав ця та працівника за збереження здоров’я, а медпрацівників — за повноту і якість медоглядів. Необхід но, щоб цей наказ запрацював у повному обсязі, а всі, хто бере участь у медичному огляді, суворо виконували його вимоги. В Одесі контроль за якістю ро боти медкомісій регулярно здій снює комісія, до складу якої входять фахівці управління охорони здо ров’я міськради, санепідстанцій мі

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ста та міський профпатолог. Згідно з вимогами згаданого наказу упра влінням охорони здоров’я Одеси створено реєстр лікувальних за кладів, які можуть проводити ме дичні огляди працюючих, розро блено критерії відповідності ліку вальних закладів проведенню ме дичних оглядів і план графік пе ревірки цих закладів на 2008 р. Перевірка показала, що не всі лі кувальні заклади виконують вимоги наказу в повному обсязі. І якщо з підготовкою лікарів з професійної патології порядок наведено — вже стало доброю традицією проводити щороку заняття з тематичного удос коналювання профпатологів силами професорсько викладацького скла ду кафедри професійних захворю вань Харківської медичної академії післядипломної освіти, то з повно тою медоглядів проблеми все ще є. Це стосується перш за все лабора

додержанням вимог законодавства: поліклініка № 14 (головлікар В. Борщ), поліклініка № 28 (головлікар О. Виговська), МСЧ ВАТ «Ексімнаф топродукт» (головлікар О. Дзигал). Ще раз зазначу, що процес про ведення медичних оглядів у райо нах області налагоджено погано. І якщо відштовхуватися від статті, опублікованої в 2000 р. у журналі «Охорона праці», то ситуація на краще не змінилася, а деякою мі рою навіть погіршилася. Кількість робочих місць, що не відповідають гігієнічним вимогам, на підприєм ствах області практично не зменшу ється. Наприклад, на підприєм ствах сільського господарства майже 75% робочих місць не відповідають гігієнічним нор мам. А охоплення медогляда ми працюючого у несприятли вих умовах населення є непов

Нерідко під час приймання людей на роботу медпрацівників не цікавить, в яких умовах вони працювали раніше, чи є у них проблеми зі здоров’ям, торно діагностичного процесу, зо крема, проведення специфічних проб, аудіометрії, вібраційної чутли вості та деяких видів лабораторних досліджень біосередовищ. Основ ною проблемою лікувальних закладів є, в першу чергу, не достатня оснащеність необхід ною апаратурою, а також від сутність у деяких лікувальних закладах ліцензій на медичну практику (незважаючи на те, що законодавча вимога ліцензування існує вже 14 років), недостатнє метрологічне забезпечення проведення лабораторно ді агностичних обстежень (чинні документи про метрологічну пере вірку є далеко не в усіх лікувальних закладах, що проводять періодич ні медогляди), непроведення психофізіологічних дослі джень працівників певних професій. За підсумками ком плексної перевірки до порушників наказу було вжито серйозних захо дів впливу, аж до тимчасової забо рони проведення медоглядів. Хотілося б відзначити кращі ліку вально профілактичні заклади Оде си, що проводять медичні огляди з

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ним. За даними обласної СЕС, у Болградському районі — 84%, Кі лійському — 82%, Комінтернівсько му — 89%, Миколаївському — 81%, Савранському — 70%, Фрунзівсько му — 67%, Татарбунарському — 83%. Тому професійна захворюва ність там є безперечно: пневмоконіо зи, отруєння отрутохімікатами, вібра ційна хвороба у механізаторів тощо. А виявляння професійних зах ворювань дорівнює нулю. І це при тому, що на початок 2008 р. в умовах, що не відповідають санітарно гігієнічним нормам, в Одеській області працювало більше 41 тис. осіб. Як таке може бути? Усе дуже просто. Медичних комісій з оглядів працюючих у шкідливих умовах, які б відповідали вимогам законодав ства, в області практично немає. Справа в тому, що залишилося ду же мало фахівців, які розуміються на цих питаннях. Як і раніше, у шта ті лікувальних закладів немає квалі фікованих лікарів профпатологів, а через це нерідко діагноз професій ної хвороби у працюючого встано влюється пізно. Буває й так, що лю дина звертається до лікарів уже то

ді, коли працездатність знижена до рівня інвалідизації. І винні в цьому ті лікарі, які проводять попередній (під час приймання на роботу) медичний огляд працівників: до визначення стану здоров’я своїх пацієнтів вони підходять формально. Особливо це стосується новоприйнятих на ро боту: медпрацівників не цікавить, в яких умовах люди працювали рані ше, чи є у них проблеми зі здо ров’ям і чи не призведе це згодом до тяжкого захворювання. Минає час, і люди, які не одер жали своєчасного лікування, стають інвалідами. Про це свідчить і зро стання в Одеській області первинної інвалідизації працюючих — порівня но з 2000 р. цей показник збільшив ся на 7%. І тут дуже доречною ста ла б допомога спеціалістів профпа тологів, які могли б виявляти захво рювання на ранній стадії. Це відно вило б працездатність людини, не довівши ситуацію до інвалідності. Порядок медичного обстеження порушувати не можна — це знає кожний кваліфікований фахівець медик. Проте у ході проведен ня медоглядів, під час аналізу їх результатів лікарі — члени медичних комісій часто, вия вляючи ознаки захворювань з підозрою на профпатологію, не направляють працівника для поглибленого обстеження до Центру профпатології, а ве дуть під маркою загального захворювання. Є в цьому питанні й інша край ність — гіпердіагностика. Захворю вання нерідко не має відношення до профпатології, проте людина напо легливо намагається пов’язати його з умовами своєї праці. Подібний ви падок був у Іллічівському морському торговельному порту: у докера ме ханізатора Ж. порок серця, але він наполегливо ось вже 2 роки вимагає від медиків пов’язати це захворю вання з професійною діяльністю, пи ше скарги до прокуратури, вимагає направлення до різних лікувальних закладів. Фахівці профпатологи споді валися, що Закон «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра ту працездатності» допомагатиме у вирішенні цієї проблеми. Він до дея

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

кої міри допомагає, але щоб по справжньому налагодити роботу, знадобиться не один рік. А поки що представники районних відділень виконавчої дирекції Фонду в Одесь кій області проводять профілактич ну роботу щодо зниження рівня професійної захворюваності, пе решкоджаючи складанню актів за формою П 4 (акт розслідування хронічного професійного захворю вання). Це стосується насамперед відділення Фонду у Малиновському районі м. Одеси — тут найбільше промислових підприємств та небла гополучно в плані умов праці. За прикладом не треба далеко ходити: у маляра Х. з ВАТ «Автомобильный дом «Одесса» — серйозне онколо гічне захворювання крові. З момен ту встановлення факту наявності професійного захворювання прой шло більше року, акт за формою П 4 до цього часу не складено. І це на совісті роботодавця й районного відділення Фонду. Без цього акта хворий не може пройти опосвідчен ня на МСЕК, неможливо встановити

ступінь втрати професійної працез датності й одержати кошти на ліку вання серйозного захворювання. У статті «Зароблена... хвороба» перераховано заходи, яких треба вживати для поліпшення якості ме дичних оглядів. Пройшов час, а про блеми залишилися невирішеними. Вважаю, що багато в чому може допомогти відродження цехового принципу медично го забезпечення працюючих на підприємствах. Крім того, до штатних розписів лікуваль но профілактичних закладів необхідно ввести штатну (не позаштатну!) посаду профпа толога. Думаю, тоді ситуацію з профзахворюваністю було б легше тримати під контро лем. І, безсумнівно, поліпшило б ситуацію щодо забезпечення ліку вально профілактичних закладів області необхідною лабораторно діагностичною апаратурою. Центр профпатології Українсь кого НДІ медицини транспорту, яким я керую, створений у 1995 р.

Одне з основних наших завдань — поглиблене обстеження осіб, які ма ють підозру на профзахворювання, лікування та динамічне спостере ження. Зараз у нас на обліку пере буває понад 200 осіб, у яких діагно стовано профзахворювання. Фахівці Українського НДІ меди цини транспорту мають можливість робити унікальні аналізи. Напри клад, визначати наявність важких металів у біосередовищах людини, досліджувати тонкі біохімічні проце си (відділ під керівництвом докт. мед. наук, проф. Л. Шафрана). Ни ми розроблено програмний діаг ностичний комплекс для прове дення психофізіологічної експерти зи працюючих певних категорій, що сьогодні є обов’язковою нормою, закладеною в наказі № 246 МОЗ України, про який ми згадували ви ще. Варто зазначити також, що Ук раїнський НДІ медицини транспорту є однією з провідних установ в Укра їні з психофізіологічної експертизи, а керівник цього напряму докт. біол. наук Е. Псядло відомий не тіль СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

УНИКАЮТЬ ВІЗИТУ ДО ПРОФПАТОЛОГА Впродовж останніх 15 років в Україні зафіксовано понад 120 тис. профзахво рювань. Стабільно займаю чи при цьому друге третє місце серед областей, де роз винені вугле та рудодобув на галузі, Дніпропетров щина не є винятком. На жаль, прогресуюча втрата здоров’я шахтарями та гірниками є незаперечним фактом.

Н

а думку фахівців, наведена ас трономічна цифра профзахво рювань є неповною. У нас ви добувна промисловість — одна з найпотужніших у світі, а кількість ме дичних закладів відчутно відстає від світового рівня. З іншого боку, лю ди, які працюють у шкідливих умо вах, не завжди звертаються до служби профпатологів. Після того,

як видобувні підприємства перей шли у різні форми власності, робо тодавець не завжди допускає на ви робничі дільниці лікарів і санітарно епідеміологічну службу. Це є однією з причин того, що 97% від загальної кількості зареєст рованих профзахворювань мають хронічну основу. Наголошую, мова йде не про початкову форму, а про випадки, коли людям треба або змі нювати роботу (професію), або от римувати інвалідність. Закономірно, що найбільшу кіль кість уперше виявлених випадків профзахворювань дають Західний Донбас і Криворіжжя. Там інший рі вень медичних оглядів. А ось сільсь кі райони Дніпропетровської обла сті з цього приводу мають пробле ми. Хоч люди і там хворіють. Однак, прийнявши пацієнта, профпатологи змушені і телефонувати, і листи пи сати на місця, аби отримати відпо відну санітарно гігієнічну характе ристику, інші документи, коли мова йде про встановлення профзахво

рювання. Розпочинаючи працювати з па цієнтами, які мають хронічну форму захворювання, лікарям доводиться, по перше, встановлювати сам факт профзахворювання, а по друге — інвалідність. Що стосується остан нього, то тут маємо такі спостере ження. Протягом останніх двох ро ків на Дніпропетровщині, на жаль, зросла кількість інвалідів І групи. Удвічі більше стало інвалідів ІІ гру пи. Кількість вперше виявлених хво рих з встановленням ІІІ групи інва

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

41

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

лідності практично залишається без змін. Тобто збільшилась кількість хво рих з втратою процентів працездат ності. І ці проценти через деякий час лікарям доводиться підвищувати. Справа у тому, що сьогодні на пер ший план виходять ті захворювання, причиною яких є нервово емоційні та фізичні перенапруження. І якщо сучасна рентген апаратура дає мож ливість якісніше контролювати стан захворювання на пиловий бронхіт, то з’явилися проблеми із захворю ваннями опорно рухового апарату. Маються на увазі остеоартрози. Кількість їх зросла. Останніми роками зусилля ке рівників Дніпропетровської облСЕС спрямовувалися на налагодження діалогу з тими структурами, які ма ють безпосереднє відношення до проблеми професійної захворюва ності. Водночас ми відчуваємо гос

професійного психофізіологічного добору під час прийняття на роботу, як це передбачено Законом «Про охорону праці». Тим більше, що для його організації в області є хороша база — Український НДІ промисло вої медицини (Кривий Ріг). Таким чи ном можна буде не тільки визначи ти придатність особи до роботи за обраною професією. Найголовні ше, що при цьому матимемо зни ження ризику виникнення професій ного захворювання і його подаль шого розвитку, подовження терміну професійної діяльності при збере женні здоров’я працюючих. Сьогодні залишається проблем ним питання підготовки голів комісій з проведення профоглядів. Ми ча сто густо на рівні області змушені констатувати факти, коли ні голова, ні члени комісії не мають достатньої підготовки з профпатології. Якщо говорити про залежність

Пріоритетними напрямами практичної діяльності є відновлення медичного обслуговування працівників за цеховим принципом, обов’язкове диспансерне спостерігання за хворими з ознаками профзахворювань, організація в області центру професійного психофізіологічного добору під час прийняття на ро+ боту, тру потребу в нормативно правовій підтримці на рівні Міністерства охо рони здоров’я. По перше, необхідні розробка і впрова дження новітніх технологій моніторингових програм, ос кільки існуюча програма облі ку професійної захворювано сті фізично і морально застарі ла. Потрібна програма систем ної обробки накопиченої бази лабораторно інструменталь них досліджень, які за певних умов можуть стати інформа ційним продуктом. Необхідно визначити роль і місце СЕС у системі міжнародної сертифі кації. Пріоритетним напрямом прак тичної діяльності вважаємо медичні аспекти профілактики. Важливо за конодавчо закріпити відновлення медичного обслуговування праців ників за цеховим принципом, обов’я зкове диспансерне спостерігання за хворими з ознаками професійних захворювань. Вкрай актуальним залишається питання організації в області центру

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

кількості профзахворювань від яко сті медоглядів і виявлення патології на ранніх стадіях, ми не можемо не торкнутися питання вартості медич них оглядів. Тут маємо таку карти ну. Вартість медичних оглядів далека від реальних цифр. Скажі мо, на одного гірника у Тернівці ви трачається 18 грн., у Павлограді — 19, у Першотравенську — 21 грн.

50 коп. Тоді як, за даними Українсь кого НДІ промислової медицини, середня вартість медогляду стано вить приблизно 80 грн. І низька вартість медоглядів означає, що дослідження і обстеження прово дяться не в повному обсязі. Саме тому ми дуже обережно ставимось до цифр звітності ме дичних оглядів. Охоплення ними 96—98% виробничників насправді нерідко відповідає лише 91 чи 92%. Бо пройти рентген і огляд те рапевта — це ще не означає прой ти справжнє обстеження. Тому до 6% людей «випадають» зі списків. Тобто вони є, але з іншим «облич чям». І реальної картини профпа толог просто не знає.

Деякі люди загалом намагаються приховати своє захворювання, аби зберегти за собою робоче місце і заробітну платню. Так, минулого року в області виявлено 1500 ос іб з підозрою на профзахворюван ня. Встановлено первинну інвалід ність 1107 особам. А 393 особи до служби профпатології «не дійшли». Подивимося на цю статистику з іншого боку. Тих, кого минулого ро ку було переведено на іншу робо ту,— 1381. Також не 1500. Отже, 119 осіб не було переведено на ро боту з легшими умовами праці, й вони продовжують працювати на попередніх місцях. А це — заявка на поповнення групи професійно хворих. Дуже часто це стається в останній рік перед виходом на пенсію. І відбувається це за при близно такою схемою. За 2—3 ро ки до виходу на пенсію людина скаржиться на погіршення стану здоров’я (перед цим медогляди не виявляли підозри на профзахворю вання). Цього пацієнта направляють до спеціалізованого інституту. А там його ставлять перед фактом: «Протягом року у Вас не набира ється необхідної кількості днів пере бування на лікарняному. Тому профзахворювання ніхто оформля ти не має права!» Це сприймається як програма дій на наступний рік. Практично з 1 січ ня людина потрапляє до стаціонар ного відділення тієї чи іншої лікарні і залишає медичний заклад лише для невеликої перерви, аби знову по трапити сюди. І вже через півроку — справу зроблено! Вона має проф захворювання. Тому і немає логіки в інформації, що минулого року у відділеннях ста ціонарів лікарень повинні були про лікуватися 4300 тих, хто підірвав здоров’я на виробництві. Повинні були… Насправді ж у Дніпропетров ській обласній лікарні імені І. І. Меч никова пролікувалися 1200 осіб, а у міському центрі профпатології — 1000. Решта просто «зникла». Як бачимо, і роботодавці, і сан епідслужба, і цехова медицина, і профпатологи мають чітку картину в плані дій щодо захисту здоров’я працюючих. Вже невідворотно на порядку денному постало питання щодо вищого рівня якості медичних оглядів, стовідсоткового контролю за тими, чиє здоров’я викликає три вогу у медиків. Це треба робити сьо годні, не відкладаючи на завтра.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротким рядком Станом на 01.08.2008 р. на обліку у відділеннях Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Миколаївській області перебуває 5201 особова справа потерпілих на виробництві та членів їхній сімей, з яких 3577 — це справи по стійкій втраті працездатності та втраті годувальника. Витрати Фонду на медичну реабілітацію потерпілих на виробництві у 2007 р. в області становили 953,2 тис. грн., у першому півріччі 2008 р. — 418,7 тис. грн. У 2007 р. за рахунок Фонду 58 інвалідів внаслідок трудового каліцтва отримали автомобілі, а у 2008 р. їх мають отримати ще 32 особи. Таким чином, забезпеченість автомобілями цієї категорії громадян становить 81% від потреби. *** Одинокі непрацездатні громадяни+інваліди м. Одеси тепер купуватимуть ліки 19 найменувань за соціальною картою на суму 25 грн. на квартал. Таке рішення прийнято управлінням соціального захисту населення та праці міськвиконкому. *** У м. Сімферополь (АР Крим) 30 серпня відбулась урочиста церемонія вручення ключів від автомобілів «Славута» 10 інвалідам внаслідок трудового каліцтва з міст Білогірськ, Керч, Красноперекопськ, Сімферополь, Феодосія та Ялта, де була присутня Міністр праці та соціальної політики України Л. Денісова. Автомобілі придбано за кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Міністр запевнила присутніх, що держава і надалі сприятиме в одержанні автомобілів усім інвалідам, які мають на це право.

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ

ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ ФОН Кривий Ріг — одне з травмо небезпечніших міст не тіль ки Дніпропетровщини, а й загалом України. Адже тут багато складних металургій них, машинобудівних підпри ємств, шахт… Тільки за пер ше півріччя поточного року тут травмувалося 194 особи, з них 12 — смертельно. Ще більше зареєстровано проф захворювань. Тож працівникам відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на ви робництві та профзахворю вань у м. Кривий Ріг є, з одно го боку, до чого докласти рук, а з другого, є на що витрачати страхові внески. Причому про тягом кількох останніх років страхових внесків, що надхо дять до відділення, для проведення виплат, передбачених за конодавством, недостатньо. Якби не солідарна система аку мулювання та витрачання коштів, відділення давно б уже стало банкрутом. Яким чином не тільки уникнути такого розвитку подій, а й зміцнити фінансову стабільність відді лення, розповідає його керівник С. КІКОВКА.

М

ожливо, забігаючи трохи на перед, все ж хочу закликати колег менше захоплюватися звітуванням про свою роботу, а на полегливіше порушувати питання фінансової стабілізації Фонду зага лом, бо її руйнує насамперед від сутність до цього часу економічних важелів впливу на недобросовісно го роботодавця, котрий не дбає про створення належних умов праці. Адже очевидно, що для багатьох підприємств разовий внесок у Фонд став своєрідною індульгенцією на відпущення працеохоронних «грі хів», більша частина яких цілком ру котворна. Візьмемо наше місто. За перше півріччя 2008 р. причинами виробничого травматизму стали: невиконання інструкцій з охорони праці (47 нещасних випадків), неви конання посадових обов’язків (29), порушення трудової та виробничої дисципліни (24), порушення вимог

безпеки під час експлуатації облад нання, устаткування, машин, меха нізмів, транспортних засобів (11 не щасних випадків)… Сюди слід відне сти і порушення правил дорожнього руху, незастосування ЗІЗ, незадо вільний технічний стан території під приємства, засобів виробництва, за якими зобов’язані наглядати цілком конкретні посадові особи. Така ситуація однозначно свід чить про те, що на багатьох підпри ємствах немає ефективної СУОП, слабка профпідготовка кадрів різ них рівнів, інертні служби охорони праці тощо. Але ж ці прикрощі не ви никають самі по собі. Вони характе ризують ставлення до охорони пра ці роботодавця та його команди, які формують внутрішньозаводську працеохоронну політику. Як приму сити цих посадових осіб докорінно змінити позицію? Практика свідчить, що перевірки з боку державних на

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

глядових органів, штрафування, за лякування працівників криміналь ною відповідальністю не дають ба жаного ефекту. Бо не зачіпають най дорожчого для власника — прибут ку. Проте нехай такий сякий, але досвід впливу на охочих ризикувати життям і здоров’ям найманих пра цівників у нас є. Скажімо, Закон «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. містив норму, що передба чала самостійну сплату штрафу під приємством за кожен нещасний ви падок та профзахворювання, котрі сталися з його вини. У разі ж прихо вування нещасного випадку сума покарання зростала у 10 разів. У листопаді 2002 р. цю норму було скасовано. Сьогодні жодна держава у світі не потурає так роботодавце ві, як Україна. Бо система сплати ди ференційованих внесків у загальний фонд фактично позбавляє робото

ції, то все гаразд. А тим часом не заангажовані держінспектори тер управлінь Держгірпромнагляду, лі карі СЕС, страхові експерти Фонду скажуть в один голос, що оті 0,5% роботодавець часто густо витрачає на косметичні ремонти побутових приміщень, на візуальний антураж цехів, на часткове технічне покра щання виробничого процесу, а не на кардинальне удосконалення чи впровадження принципово нових технологій, устаткування тощо. Треба вимагати від законодавців також чіткого прописання норми, що стосується грошових стягнень з Фон ду. На Криворіжжі у 1992—2001 рр. роботодавцями не раз порушу вався нормативний акт про обчи слення суми виплат з відшкодування шкоди. Тепер, починаючи з дня ство рення відділення, потерпілі зверта ються до суду із заявами про пере гляд нарахованих їм у зазначений

Деякі місцеві суди приймають рішення на користь заявника про відшкодування моральної шкоди у зв’язку зі стійкою втратою працездатності саме давців індивідуальної відповідально сті. З огляду на це видається не тіль ки алогічним, а й відверто шкідли вим для суспільства рішення Верхов ної Ради щодо призупинення дії за конодавчої норми, що надавала Фондові право підвищувати для не добросовісного роботодавця стра ховий тариф на 50% за поданням страхового експерта з охорони праці, і тим самим перешкоджала необгрунтованому вимиванню дер жавних коштів. У цьому контексті ми підтримуємо ініціативи Голови Дер жгірпромнагляду С. Сторчака щодо посилення економічного впливу на роботодавця. Тому справа за одним — швидше внести зміни до норма тивних актів. Є потреба обговорити також пи тання раціонального витрачання роботодавцем коштів на охорону праці. Нас вже привчили до думки, що якщо він вкладається у норматив 0,5% від суми реалізованої продук

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

термін виплат. Суди приймають від повідні рішення, внаслідок чого суми відшкодувань, як правило, підвищу ються. Таким чином утворюється за боргованість перед потерпілим, яка стягується з відділення. Переглянуті суми не включені до страхових тари фів підприємств, що, зрештою, тягне за собою зростання незапланова них витрат. Тобто за колишні помил ки підприємств сьогодні одноосібно відповідає відділення. Ми, спираю чись на певні законодавчі норми, на магалися стягнути ці гроші з підпри ємств, але справу програли. Б’ють по кишені Фонду і заяви про відшкодування моральної шко ди у зв’язку зі стійкою втратою пра цездатності, що, незважаючи на від міну цієї законодавчої норми, про довжують надходити до відділення. Парадоксально, але деякі місцеві суди приймають рішення на користь заявника. Ще раз наголошу, що від повідної статті у чинному законо давстві для цього немає. Але ж мова

йде не про сотню другу гривень, а про тисячі чи десятки тисяч. Скажі мо, у Росії моральну шкоду, заподія ну потерпілому на виробництві, пов ністю компенсує роботодавець. Говорячи про шляхи фінансової стабілізації Фонду, не обминути пи тання профзахворюваності. Ось та кий факт. Торік до відділення надій шли 363 акти розслідування хроніч ного профзахворювання за формою П 4, а за перше півріччя поточного року — вже 206 актів. Зрозуміло, втрата здоров’я сталася не за один день. Очевидно, потерпілі перебува ли на робочих місцях, що давно вже не відповідають санітарно гігієнічним нормам. Таким чином, постає про блема якісної атестації робочих місць за умовами праці. Адже сьогодні во на масово проводиться лише з однією метою — підтвердити пільги працівни кові, а не для того, щоб реально усу нути шкідливі фактори виробництва. Заходи, розроблені підприємствами, не дають належної віддачі. Статисти ка свідчить: умови праці на особливо небезпечних підприємствах погіршу ються. Другий бік даного питання — якість й узгодженість роботи медич них закладів. Один приклад: остан нім часом на пенсію виходить чима ло криворізців у віці 50—60 років, яким після звільнення встановлюють відразу профзахворювання та гру пу інвалідності. Зрозуміло, де вито ки такої ситуації. Адже за багато ос танніх років занедбано медичний контроль за станом здоров’я прац юючої людини. На більшості підпри ємств ліквідовано цехову медицину. Все звелося до медичних оглядів, якість яких сумнівна. У підсумку ви ходить, що базовим документом для встановлення профзахворювання стали медичні картки, де зареєс тровані звернення працівників до територіальних лікарень за місцем проживання, куди люди зверталися протягом багатьох років. Разом з тим у документах профоглядів не має і слова про якісь відхилення від норми у стані здоров’я того чи іншо го хворого. Тому вважаю, що необхідно ввести до законодавчої

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

бази норму, яка б зобов’язувала працюючого під час медогляду на давати свою медичну картку, в якій відображений фактичний стан його здоров’я. Є ще одне наболіле питання. І пов’язане воно з безконтрольністю трудових стосунків у малому бізне сі. Стало поганою практикою, коли окремі підприємці не укладають з найманими працівниками письмо вих трудових угод і не реєструють їх у центрах зайнятості. Тобто най мана особа у разі травмування вважається незастрахованою і від повідно не має права на виплати з Фонду. Однак сьогодні, принаймні

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Одесь кій області понад 7 років обслуговує працівників, які одержали травму на ви робництві чи профзахво рювання. Якими є досяг нення управління Фонду у відновленні здоров’я потер пілих і як провадяться їм страхові виплати внаслі док втрати працездатно сті, дізнавалася наш влас ний кореспондент Кате рина ЦВІГУН.

Р

озповідає голова правління громадської організації товари ства інвалідів Одеського морсь кого торговельного порту В. Котен ко: — Про те, що ми не хотіли визна вати Фонд у перші роки його ство рення, сьогодні згадуємо з посміш кою. Не могли уявити собі, як ми — ветерани Одеського морського тор говельного порту, перейдемо на об слуговування в нікому не відому тоді організацію. Адже порт завжди від повідально ставився до соціального захисту своїх колишніх працівників, які потерпіли на виробництві. А що очікує на нас у Фонді?— думали ми тоді.

— Три роки ми вагались,— до

у Кривому Розі, розглядається ба гато судових справ, пов’язаних з матеріальними претензіями таких потерпілих якраз до відділення. Бо роботодавець не бажає покривати своїм коштом втрату здоров’я сво го ж працівника, мотивуючи це різ ними причинами. Суди такі справи у більшості випадків вирішують на користь потерпілих та їхніх сімей. Знову ж таки, як бути? Та, крім ви трачання часу і нервів на правові «розбірки», є ще один неприємний наслідок — штучне створення со ціальної напруги і формування не гативного образу працівників відді лення. До речі, за час роботи на

шого відділення в судах розглянуто понад 3 тис. позовних заяв з боку потерпілих до відділення щодо за конодавчо неврегульованих пи тань. Фактично кожний п’ятий з тих потерпілих, котрі стоять на обліку у відділенні (12 940 осіб), звертався до суду. Звідси висновок — норма тивна база, що регламентує робо ту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб ництві та профзахворювань Украї ни, потребує оперативного і суттє вого вдосконалення. Звичайно, вищесказаним я не вичерпав усіх нагальних про блем. Тому знову повертаюся до ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ДЛЯ ЦЬОГО ФОНД І СТВОРЮВАВСЯ дає секретар правління В. Жу ров.— А в 2005 р. усе ж таки пе рейшли під опіку Фонду. І з пер ших днів почувалися як удома. Нас оточили піклуванням, увагою. Начальник відділу відшкодуван ня шкоди потерпілим і медичного обслуговування В. Шляхова розпо віла, що на 1 липня 2008 р. в Одеській області налічувалося 4916 потерпілих, з яких інвалідів — 3384 особи. За перше півріччя 2008 р. потерпілим і членам їхніх сімей виплатили 19,5 млн. грн. страхових виплат. Фонд провадить щомісячні страхові виплати 4292 інвалідам, їм протягом першого пі вріччя було виплачено 12,9 млн. грн. Щомісячні страхові виплати одержали 524 особи (діти та вдо ви), які мали на це право у зв’язку з втратою годувальника, на загальну суму 1,7 млн. грн. Одноразову допомогу у випад ку смерті потерпілого на суму 2,7 млн. грн. одержали 23 сім’ї, а одноразо ву допомогу при стійкій втраті працездатності на суму 1,9 млн. грн. — 69 осіб. У справі відновлення здоров’я ін

валідів значну роль відіграють меди ко соціальні виплати. За словами заступника начальника відділу від шкодування шкоди потерпілим і ме дичного обслуговування Г. Ново сельцева, у першому півріччі нинішнього року на медико соціальну реабілітацію по Одеській області витрачено по над 1,3 млн. грн. З цих коштів 60 тис. грн. витрачено на ліку вання хворих у стаціонарі, по над 300 тис. грн. — на сана торно курортне лікування, 100 тис. грн. — на протезуван ня, більш як 200 тис. грн. — на придбання медикаментів.

57 інвалідів I групи одержали спеціалізований медичний догляд на суму 150 тис. грн., понад 300 тис. грн. було витрачено на послуги по догляду за лежачими хворими інва лідами, а 150 тис. грн. — на побуто ве обслуговування.

63 тис. грн. використано на придбання візків для інвалідів, які потребують спеціальних засобів пе ресування, 14 тис. грн. — на компен сацію витрат за використаний бен зин, ремонт і техобслуговування ав томобілів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

45

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Управління не шкодує коштів на лікування та реабілітацію потерпі лих на виробництві. Укладаються договори на лікування інвалідів з лі кувально профілактичними закла дами: обласною багатопрофільною клінічною лікарнею, Інститутом оч них хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова, обласним медичним центром, санаторіями та протезни ми підприємствами. У санаторіях щороку оздоров люється понад 400 інвалідів. Дуже популярний санаторій «Золота Ни ва» у с. Сергіївка Білгород Дні стровського району — багатопро фільний заклад, де лікують захво рювання органів дихання, опорно

рухового апарату, шлунково киш кового тракту тощо. Інваліди I групи — спинальники одержують путівки до санаторіїв, що розташовані в містах Слов’янськ (Донецька область) і Саки (АР Крим), де вони оздоровлюються впродовж 45 днів, забезпечується їхній супровід і доставка в санаторії та назад. Успішно відновлюють здоров’я інваліди в спеціалізованих санато ріях у Трускавці (Львівська область) і Немирові (Вінницька область). За допомогою медико со ціальних виплат успішно про водиться медична, соціальна та професійна реабілітація ін

валідів. В області показник первинної інвалідності у пра цівників, які потерпіли на ви робництві, найнижчий — 0,4 на 10 тис. працюючих (по Ук раїні цей показник становить 1,0). За час існування управління Фонду в Одеській області завдяки успішно організованій реабілітації кількість інвалідів II групи скороти лась на 50% — людей переведе но на III групу інвалідності, а в 26% випадків працездатність відновлено і групу взагалі було знято. Про те, що діяльність Фонду дає позитивні результати, свідчить ве лика кількість подяк, що надійшли

ВІТАЄМО

ЩУРОВУ Геннадію Леонідови чу у вересні виповнилося 70 років. Після закінчення у 1959 р. Донецького тех нікуму культпрацівників працював інспектором Олександрівського ра йонного відділу культури, художнім керівником Бу динку культури шахти в Луганській області, літе ратурним співробітником газети «Железнодорож ник Донбасса» в Донець ку, редактором Магаданської студії телебачення. Закін чивши в 1967 р. Літературний інститут імені О. М. Горь кого (Москва), працював редактором, старшим редак тором, завідувачем редакції художньої літератури у видавництві «Донбасс». З 1976 по 1983 рр. очолю вав Донецьку обласну організацію Спілки письменників України на посаді відповідального секретаря. З 1991 по 1994 рр. був завідувачем відділу в журналі «Дон басс». З 1994 р. і дотепер Г. Щуров — власний кореспон дент журналу «Охорона праці» по Донецькій і Лугансь кій областях. Завдяки літературному таланту, досвіду, знанням, працьовитості та бажанню Г. Щуров освоїв но вий для себе напрям у журналістиці — захищати права працівників на охорону їхнього життя та здоров’я, і в перші ж роки роботи став одним із кращих кореспон дентів журналу. Він не тільки досвідчений журналіст, який глибоко оволодів знаннями з питань промислової безпеки та охорони праці, але й відкрита, щира люди на, завжди готова поділитися накопиченими знаннями

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

з іншими кореспондентами журналу. Ветеран журналістики й зараз вирізняється нев’яну чою енергією. Він часто буває у відрядженнях, прагне бути в центрі подій, спілкуватися з людьми безпосе редньо на робочих місцях. Його аналітичні та критичні публікації в журналі мають об’єктивний, принциповий характер, висловлюють непримиренне ставлення авто ра до будь яких порушень і недоліків в охороні пра ці. Геннадій Леонідович у статтях особливу увагу при діляє важкій, небезпечній праці шахтарів, а також пи танням забезпечення безпеки їхньої праці. За це він користується великою повагою не тільки в редакції жур налу, але й у багатьох працівників наглядових органів, обласних органів влади, організацій та підприємств. За роки своєї літературної діяльності Г. Щуров написав 12 поетичних книг і повість. Його вірші перекладалися на болгарську, польську, німецьку, монгольську мови та на багато мов народів колишнього СРСР. Переклав на ро сійську мову багато віршів Т. Шевченка, П. Тичини, В. Со сюри та інших класиків поезії. На вірші Г. Щурова лау реат Державної премії імені Т. Г. Шевченка О. Костін ство рив «Драматичну ораторію». Лауреат обласних літера турних премій, нагороджений знаком «Шахтарська сла ва». Творчість Г. Щурова високо цінується в літературних колах України, Росії та інших країн. Російський літера турний критик Бор. Леонов (Москва) сказав про нього: «Стихи недавнего времени и разных лет, с которыми Геннадий Щуров выступал в периодике и в сборниках, подчеркнули одну, пожалуй, очень редкую, но такую значимую черту его таланта, как умение переплавлять злободневное, насущное, актуальное — в эстетическое, непреходящее, высокую прозу жизни перевести в раз ряд подлинной гражданской лирики. Дар, прямо ска жем, редкий не только в дне нынешнем, но и вообще в истории поэзии». Щиро вітаємо ювіляра, бажаємо міцного

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ОФІЦІЙНО

ВІТАЄМО

ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» Лист Держгірпромнагляду начальникам територіальних управлінь від 07.07.2008 р. № 01/02%03/5937

Д БОЛЬМАНУ Георгію Олександровичу — начальнику управління науково технічного забезпечення державного нагляду Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у серпні виповнилося 60 років. Після закінчення Київського автомобільно дорожнього інституту Г. Больман кілька років працював конструктором, керівником підрозділу Київської філії СКБ «Газбудмашина» Мінгазпрому СРСР.

17 років перебував на керівних і адміністративно технічних посадах ряду підприємств і товариств. З 2002 р. працював в системі державного нагляду за охороною праці: старшим науковим співробітником Національного НДІ охорони праці, заступником начальника, а з 2003 р. дотепер — начальником управління науково технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду. Георгій Олександрович вніс значний вклад у розвиток науково технічного забезпечення наглядової діяльності Комітету, удосконалення роботи експертно технічних центрів. Він керував розробкою «Порядку видачі дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами», іншої нормативної документації з дозвільної системи та експертно технічної діяльності органів нагляду. За високі показники в роботі Г. Больмана нагороджено грамотою МНС, нагрудним знаком Держгірпромнагляду «За доблесну службу» І ступеня. Вітаємо ювіляра, бажаємо міцного здоров’я, щастя, добробуту і довгих років активного творчого життя.

ержавний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду з метою правильного застосування норм Закону Ук) раїни «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері гос) подарської діяльності» (далі — Закон), норм міжнародного законодавства та з урахуванням роз’яснень Державного комітету України з питань регу) ляторної політики та підприємництва від 30.05.2008 р. № 4551 повідо) мляє: Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори» пе) редбачено, що якщо міжнародним договором, який набрав чинності в уста) новленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у від) повідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжна) родного договору. Абзацами першим, другим та дванадцятим статті 3 Закону держав) ний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпе) ки у питаннях життя і здоров’я людини, функціонування і розвитку суспіль) ства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь)якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності та дотримання умов міжнародних договорів України. Статтею 6 Закону також передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, як) що інше не передбачається законом або міжнародним договором Украї) ни, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Конвенція Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспек) цію праці у промисловості й торгівлі та Конвенція Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, зго) да на обов’язковість яких надана Верховною Радою України згідно із За) конами України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації пра) ці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 08.09.2004 р. № 1985)IV та «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004 р. № 1986)IV передбачають права інспекто рів, які забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, безперешкодно, без попереднього повідо млення і в будь яку годину доби проходити на будь яке підпри ємство, яке підлягає інспекції. Про проведення перевірки суб’єкт господарювання (власник об’єкта контролю) відповідно до Закону має повідомлятися завчасно не завжди, а лише при проведенні планових заходів (пункт 4 статті 5 Закону). Тобто, коли відсутні аварійні, позаштатні ситуації і перевірка здійснюється у звичай) ному, плановому режимі, за відсутності потреби у невідкладній перевірці. У той же час про проведення позапланових заходів територіальні упра) вління Держгірпромнагляду можуть нікого не повідомляти заздалегідь, ос) кільки таке право їм надано Конвенціями № 81 та № 129. Враховуючи зазначене, при здійсненні державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Держгір) промнагляд та його територіальні органи повинні дотримуватись вимог За) кону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфе) рі господарської діяльності» в тій частині, що не суперечить вимогам Кон) венції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію пра)

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Чи має право адміністрація підприємства приймати на робо ту учнями газорізальника для виконання газополуменевих робіт із застосуванням стисненого газу (пропан бутану) працівників, які мають диплом електрогазозварника або запис у трудовій книжці «електрогазозварник 2 розряду», але не мають диплома? Чи обов’язково цим працівникам та посадовим особам, які відпо відають за безпечне виконання газополуменевих робіт, проходи ти навчання в навчальному закладі для отримання допуску на виконання газонебезпечних робіт? Чи необхідно проходити навчання у навчальному закладі для отримання допуску на виконання газонебезпечних робіт робіт никам, які експлуатують балони з киснем? (В. Папян, генеральний директор ТОВ «Мотордеталь Конотоп», Сумська область)

Відповідно до п. 8.1.3 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної по) літики від 05.06.2001 р. № 252, до електрозварювальних, газозварю) вальних та інших вогневих робіт до) пускаються працівники віком не мо) лодше 18 років, які пройшли медич) ний огляд, спеціальну підготовку і перевірку теоретичних знань та практичних навичок з конкретних способів зварювання і визначених видів зварювальних робіт, склали екзамен атестаційній комісії з офор) мленням його результатів у спе) ціальному посвідченні, що передба) чено вимогами Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці № 61 від 19.04.96 р. і зареєстрованих у Міні) стерстві юстиції 31.05.96 р. за № 262/1287. Згідно з даними Правил резуль) тати перевірки теоретичних знань і практичних навичок зварників ате) стаційна комісія оформляє протоко) лом за встановленою формою. До протоколу додаються: копія по) свідчення про присвоєння кваліфіка) ції зварника і довідка відділу кадрів підприємства про стаж роботи звар) ника за спеціальністю (при первин)

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

ній атестації) або копія посвідчення зварника — при інших видах ате) стації; документ навчального закла) ду про проходження зварником спеціального навчання. Відповідно до п. 21 Положення про порядок кваліфікаційної атеста) ції та присвоєння кваліфікації осо) бам, які здобувають професій) но)технічну освіту, затвердженого спільним наказом Мінпраці та Мін) освіти від 31.12.98 р. № 201/496, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.03.99 р. за № 124/3417, особам, які навчалися за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, пов’язаними з ро) ботами на об’єктах підвищеної не) безпеки, що перебувають під нагля) дом спеціально уповноважених державних органів, разом з доку) ментами про професійно)технічну освіту видаються посвідчення про допуск до роботи на зазначених об’єктах. З огляду на вищенаведене, до) пуск працівників до виконання газо) небезпечних робіт провадиться за результатами кваліфікаційної ате) стації за умови наявності відповідної професійної підготовки, яку необхід) но мати для виконання конкретних професійних завдань і обов’язків,

визначених у відповідній кваліфіка) ційній характеристиці робітничої професії. Електрозварювальні, газопо) луменеві роботи включені до Пере) ліку робіт підвищеної небезпеки, який затверджено наказом Держ) наглядохоронпраці 26.01.2005 р. № 15 та зареєстровано в Міні) стерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 232/10512. Відповідно до п. 5.1 Типового по) ложення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого тим же наказом Держнаглядохоронпра) ці, керівники, заступники керівників, головні спеціалісти, керівники ос) новних виробничих та технічних служб підприємств, установ і органі) зацій, об’єднань підприємств неза) лежно від форм власності та харак) теру виробничої діяльності, які без) посередньо пов’язані з організа) цією безпечного ведення робіт, про) ходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці під час прий) няття на роботу і періодично, один раз на три роки, навчаються згі) дно з Типовим тематичним планом і програмою навчання з питань охо) рони праці посадових осіб. Порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці поса) дових осіб визначається з огляду на їхні функціональні обов’язки та чи) сельність працівників підприємства відповідно до розділу 5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Слід також врахову) вати вимоги розділу 4 зазначеного Положення («Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці»).

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Вимогами Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (ДНАОП 0.00 1.07 94) передбачено, що введення в експлуатацію посудин, що підлягають реєстрації в ЕТЦ, здійснюється за наказом власника підприємства (організа ції), виданим за результатами технічного опосвідчення та про веденого експертом ЕТЦ обстеження готовності посудини до ек сплуатації та відповідності обслуговування, нагляду та уста новки вимогам цих Правил і проекту. Введення в експлуатацію яких посудин, що працюють під ти ском, проводиться за наказом власника підприємства (організації): новозмонтованих; посудин, що відпрацювали розрахунковий термін служби (30 років) і пройшли діагностування на можливість їх подальшої ек сплуатації; усіх посудин, що працюють під тиском, за результатами технічного опосвідчення і проведеного експертом ЕТЦ обсте ження готовності посудини до експлуатації? (Л. Золотухін, заступник директора ДП «Сєверодонецька ТЕЦ» з промислової безпеки та охорони праці, Луганська область)

Згідно з п. 6.4.1 чинних Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, зі змінами, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної полі) тики від 22.03.2002 р. № 161 (далі — Правила), пуск в експлуатацію

посудин, що підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду, про) водиться за наказом власника під) приємства (організації), виданим за результатами технічного опосвід) чення і проведеного експертом ЕТЦ обстеження готовності посудини до

Працівник державного підприємства щодня приїздить на ро боту і від’їжджає з роботи додому на власному транспортному засобі (місце роботи розташоване далеко від місця проживання). Коли він ставив машину в гараж після роботи, на нього було вчине но хуліганський напад, у результаті якого працівник отримав знач ні тілесні ушкодження, внаслідок чого тривалий час лікувався у лікарні. Чи потрібно розслідувати такі випадки і якщо так, то за якою формою необхідно скласти акт? Чи є цей випадок страховим? (З листів читачів до редакції)

Відповідно до вимог п. 6 Порядку розслідування та ведення обліку не) щасних випадків, професійних зах) ворювань і аварій на виробництві, за) твердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, проведення розслідування та веден) ня обліку нещасних випадків, що ста) лися з працівниками під час пряму) вання на роботу чи з роботи на влас) ному або іншому транспортному за) собі, що не належить підприємству і

4. Зам. №

не використовується в інтересах під) приємства, здійснюється згідно з По) рядком розслідування та обліку не) щасних випадків невиробничого ха) рактеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 22.03.2001 р. № 270. Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається ке) рівником організації на підставі звер) нення потерпілого, листка непрацез) датності або довідки лікувально)про) філактичного закладу. За результа)

експлуатації і відповідності обслуго) вування, нагляду і установки вимо) гам цих Правил і проекту. Вимоги цього пункту поширю) ються на всі посудини, що працюють під тиском і підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду у ви) падках уведення їх в експлуатацію як уперше, так і після закінчення граничного строку експлуатації. Відповідно до Порядку прове) дення огляду, випробування та екс) пертного обстеження (технічного ді) агностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпе) ки, затвердженого постановою Ка) бінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687, первинний та позачерговий технічний огляд у разі закінчення граничного строку експлуатації по) судин, які працюють під тиском, проводить уповноважена організа) ція. П. ПОШКУРЛАТ, начальник відділу нагляду у будівництві, за підйом ними спорудами та котлонагляду Держ

тами розслідування складається акт за формою НТ (невиробничий трав) матизм). Стосовно запитання, чи є випадок страховим, повідомляємо, що згідно зі ст. 13 Закону «Про загальноо) бов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного зах) ворювання, які спричинили втрату працездатності» страховим випад) ком є нещасний випадок на вироб) ництві, що спричинив застраховано) му професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з на) станням яких виникає право застра) хованої особи на отримання мате) ріального забезпечення або соціаль) них послуг. В. ШЕПЕЛЄВИЧ, начальник відділу аналізу, обліку аварій і виробни

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У Правилах безпеки в ливарному виробництві визначено, що застосування піскоструминних апаратів для сухої піскоочистки литва забороняється. Для виконання яких робіт дозволяється за стосування піскоструминних апаратів і з якою фракцією піску? (А. Киркач, начальник служби охорони праці ВАТ «Словважмаш», Донецька область)

Відповідно до п. 11.11 Правил безпеки у ливарному виробництві (НПАОП 27.5)1.15)97) застосуван) ня піскоструминних апаратів для сухої піскоочистки литва заборо) няється, що обумовлено вимогами

п. 46 СП 1042)73 (Санітарні прави) ла організації технологічних проце) сів і гігієнічні вимоги до виробничо) го устаткування) — «забороняється ведення піскоструминних робіт із застосуванням сухого піску».

Чи зараховується період роботи в інфекційному відділенні до стажу роботи у подвійному розмірі при визначенні права на пен сію, якої тривалості надаються відпустки працівникам цього відділення і чи мають право на пільгову пенсію лікарі зазначено го відділення? Чи повинні нам доплачувати за умови праці, а також за робо ту з дезінфекційними розчинами? (Працівники інфекційного відділення Конотопської центральної районної лікарні, Сумська область)

Відповідно до ст. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» (із змінами від 10.07.2003 р.) робота в лепрозорних і протичумних закла) дах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, зара) жених вірусом імунодефіциту люди) ни або хворих на СНІД, інших ін) фекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патологоана) томічних і реанімаційних відділен) нях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. При визначенні права на при) значення пенсії зазначений порядок зарахування періодів роботи в по) двійному розмірі застосовується як до 01.01.2004 р., так і після цієї да) ти. До страхового стажу для обчис) лення розміру пенсії періоди робо) ти після 01.01.2004 р. зарахову) ються на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі. Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» пра) во на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів, і за результа) тами атестації робочих місць. Тобто підставою для призначен) ня пенсії за віком на пільгових умо) вах є, насамперед, наявність профе)

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

сії (посади) та виробництва у відпо) відному Списку, а також підтверд) ження шкідливих умов праці праців) ника за результатами атестації ро) бочих місць за умовами праці впро) довж повного робочого дня. Відсут) ність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за ві) ком на пільгових умовах. Розділом XXIV «Охорона здо) ров’я та соціальна допомога» Спи) ску № 2 виробництв, робіт, профе) сій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого по) с т а н о в о ю Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36, лікарі інфекційних відділень не передбачені. Отже, права на пен) сію за віком на пільгових умовах во) ни не мають. Згідно зі ст. 6 Закону «Про від) пустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудо) вого договору. Окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово)емоційним та інтелектуаль) ним навантаженням або виконується в особливих природних географіч) них і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, згідно з п. 1 ст. 8 цього Закону нада) ються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Спи) ском виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких

Зважаючи на зазначене, роботи із застосуванням піскоструминних апаратів здійснюються у гідрокаме) рах, гідропіскокамерах тощо за умови забезпечення допустимого рівня концентрації шкідливих речо) вин у робочій зоні. Фракція піску для піскострумин) них апаратів визначається експлуа) таційною документацією устаткуван) ня. О. ІГНАТОВ, головний спеціаліст управління організації державного на гляду в металургії, енергетиці, будівниц

пов’язана з підвищеним нервово) емоційним та інтелектуальним на) вантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах пі) двищеного ризику для здоров’я, затвердженим постановою Кабіне) ту Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 у редакції постанови Ка) бінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679). Згідно з поз. 132, 133 і 134 розділу XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» цьо) го Списку лікарі, молодші спеціалі) сти з медичною освітою, молодші медичні сестри з догляду за хвори) ми, молодші медичні сестри закла) дів та установ охорони здоров’я мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів. Конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колектив) ним або трудовим договором зал) ежно від часу зайнятості працівни) ка в цих умовах. Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Мі) ністерства праці та соціальної полі) тики від 30.01.98 р. № 16 та заре) єстрованого у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498, додат) кова відпустка за особливий харак) тер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, за) раховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особли) вим характером праці не менше по) ловини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

При визначенні умов оплати праці медичного персоналу засто) совують Умови, затверджені спіль) ним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров’я від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкуван) ня умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та уста) нов соціального захисту населен)

ня» (із змінами). Відповідно до п.

2.3 додатку 3 до Умов посадові оклади працівників інфекційних лі) карень (відділень, палат), згідно з переліком, підвищуються на 15%. Згідно з п. 3.4.7 Умов працівникам, які використовують у роботі дезін) фекційні засоби, а також працівни) кам, які зайняті прибиранням туал) етів, установлюється доплата у роз)

мірі 10% посадового окладу (та) рифної ставки). Ця доплата встано) влюється працівникам згідно з пе) реліком посад, затвердженим ко) лективним договором закладу, не) залежно від підвищень посадових окладів, встановлених відповідно до додатка 3 Умов.

Правилами безпечної експлуатації електроустановок спо живачів (п. 2.1.3) та Правилами технічної експлуатації елек троустановок споживачів (пп. 5.2.17, 5.2.18) передбачено вилу чення посвідчення про перевірку знань у працівника в результа ті незадовільної оцінки знань та направлення його на позачерго ву перевірку у термін, визначений комісією, але не раніше, ніж че рез два тижні. Чи дозволяється такому працівникові протягом цього термі ну виконувати будь які роботи в діючих електроустановках, якщо в структурному підрозділі передбачені роботи тільки з обслуговування та ремонту діючого електрообладнання? Яка група з електробезпеки на цей час залишається у працівника? (Н. Владимирова, провідний інженер з енергонагляду КП «Київський метрополітен»)

працівник з групою І може входити в приміщення розподільного устатку) вання та виходити з нього тільки у су) проводі члена бригади з групою не нижче ІІІ або особи, яка має право одноособового огляду електроуста) новок. Якщо під час позачергової пере) вірки знань працівник покаже задо) вільні знання, то згідно з пп. 5.2.17, 5.2.18 Правил технічної експлуата) ції електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністер) ства палива та енергетики 25.07.2006 р. № 258, зареєстро) ваних у Міністерстві юстиції 25.10.2006 р. за № 1143/13017, рішенням комісії йому відразу може бути присвоєна та група з електро) безпеки, що була в нього до вилу) чення посвідчення з електробезпе) ки; у посвідченні робиться відповід) ний запис і воно повертається пра) цівникові. У працівника можуть бути поновлені також оперативні права.

Після вилучення посвідчення з пе) ревірки знань у результаті незадо) вільної оцінки знань до наступної (позачергової) перевірки працівни) кові присвоюється І група з електро) безпеки. Він, згідно з п. 3.4.2 Правил безпечної експлуатації електроуста) новок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 р. № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 10.02.98 р. за № 93/2533 (далі — ПБЕЕС), може виконувати роботи за нарядом (роз)

порядженням) як член бригади за умови наявності в її складі члена бри) гади з групою ІІІ, якщо виконання ним відповідних робіт не суперечить вимогам технологічних процесів або інструкцій з експлуатації. Такий пра) цівник не має права виконувати будь)які роботи в електроустановці одноособово, а також здійснювати оперативне обслуговування елек) троустановок (якщо до перевірки знань він мав оперативні права). Крім того, згідно з п. 3.6.2 ПБЕЕС,

Згідно з додатком 2 наказу МОЗ СРСР № 555 від 29.09.89 р. «Про удосконалення системи медичних оглядів трудящих і водіїв індивідуальних транспортних засобів» водії внутрішньозаводсь кого транспорту (електрокарів) проходили попередній під час прийняття на роботу і періодичний медичні огляди. У наказі МОЗ України № 246 від 21.05.2007 р. «Про затвердження Поряд ку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» у додатку 5 не зазначено роботи, пов’язані з рухом внутрішньоза водського транспорту (електрокарів). Чи обов’язковим є проходження попередніх і періодичних ме дичних оглядів водіями внутрішньозаводського транспорту (електрокарів)? Якщо проходження медичних оглядів є обов’яз ковим, то якими нормативно правовими документами слід ке руватися? (М. Міщенко, інженер з охорони праці ДП «Кремнійполімер», Запорізька область)

Відповідно до п. 1.3 Порядку проведення медичних оглядів пра) цівників певних категорій, затвер) дженого наказом Міністерства охо) рони здоров’я України від

21.05.2007 р. № 246 «Про затвер) дження Порядку проведення ме) дичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованого в Міні) стерстві юстиції 23.07.2007 р. за №

В. ГАЖАМАН, головний спеціаліст управління організації державного на гляду в металургії, енергетиці, будівництві

846/14113, обов’язкові поперед) ній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяль) ності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року. Доводимо до відома, що тим же наказом № 246 визнано такими, що не застосовуються на території України, додатки 1 і 2 до наказу Мі) ністерства охорони здоров’я СРСР від 29.09.89 р. № 555 «Про удос) коналення системи медичних огля) дів трудящих і водіїв індивідуальних транспортних засобів» (із змінами). М. ЖДАНОВА, директор Де партаменту організації медичної допо

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

51

РЕКЛАМА

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

РЕКЛАМА

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00%1.16%96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957%72%50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32%80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32%80.42.0 від 18.04.2008 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

53

РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

59

РЕКЛАМА

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально%побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням

спеціальних страхувальних засобів (висотно%верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77 Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

РЕКЛАМА

ПОРТАТИВНI ПРИЛАДИ ДЛЯ САНIТАРНОГО ТА ЕКОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ

власного виробництва:  Кульовий термометр Тензор 41 (визначник iндексу теплового навантаження середовища);  Радiометри, дозиметри УФ діапазону;  Радiометр IЧ опромiнювання РАТ 2П;  Люксметр яскравомiр ТЕС0693,

а також прилади закордонного виробництва для вимiрювання:

 шуму та вiбрацiї;  електромагнiтного випромiнювання (ЕМВ), у т. ч. радiочастотного дiапазону;  мiкроклiмату виробничих примiщень;  iонiзуючого випромiнювання.

НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФIРМА "ТЕНЗОР". УКРАЇНА, 58013, м. ЧЕРНIВЦI, вул. Червоноармiйська, 226. Тел./факс: (0372) 57 50 52, тел. (03722) 7 28 62, www.tenzor.org.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495%78%69, моб.: 8 (050) 977%30%70, 8 (095) 457%88%12 E%mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно%охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

ПРОПОНУЄ  Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту  Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір)  Журнали обліку з будівництва ПРОВОДИТЬ  Навчання з питань охорони праці посадових осіб Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 66.05.30—80.42.0 вид. 03.11.2005 р.

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280 74 20, 254 34 55, 592 27 67.

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, водіїв навантажувачів, монтажників електричних підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р., № 395028 вид. 14.12.2007 р., № 420333 вид. 28.07.2008 р., №048812 вид. 04.07.2006 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2008

Перший день роботи третьої сесії Верховної Ради України шостого скликання став справжнім святом для шахтарів. На пленарному засіданні народні де путати одностайно ухвалили законопроект, до опрацьований спільними зусиллями всіх фракцій та Уряду «Про підвищення престижності шахтарської праці». Після ухвалення законопроекту Юлія Тимошенко, яка була присутня у парламенті під час розгляду до кумента, висловила подяку депутатам за унікальну одностайність, а також представникам шахтарської професії – Героям України та Героям Соціалістичної Праці, які своєю присутністю об’єднали парламент, зробили те, що не вдалося багатьом політикам. Уряд разом з шахтарями зробив колосальну справу для вугільної галузі, наголосила Прем’єр міністр. На зустрічі з представниками шахтарських ко лективів Глава Уряду відзначила, що у парламенті був проголосований не лише Закон «Про підвищен ня престижності шахтарської праці», а й Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Дер жавний бюджет України на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавчих актів України», який забезпечує його виконання. Останній збільшує фі нансування вугільної галузі з державного бюджету на 568 млн. грн. Законом передбачено, що 468 млн. грн. будуть спрямовані на реалізацію законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати при обчислен ні фонду оплати праці шахтарів та на виконання зо бов’язань з оплати спожитої електроенергії, тариф якої з другого півріччя 2008 р. підвищуватиметься на 8%, 100 млн. грн. – на здешевлення відсотків за ко ристування кредитними ресурсами. Закон надає державні гарантії за зобов’язаннями державних вугледобувних підприємств на їх техніч не переоснащення у 2008 р. на суму, що не переви щує 3,1 млрд. грн. «Уряд, як і обіцяв працівникам вугільної галузі, провів День шахтаря у Верховній Раді»,– зазначила Прем’єр міністр. Юлія Тимошенко запевнила шахта рів, що ці закони не будуть пустим звуком, а також додала, що саме їхня присутність у залі змусила пар ламентарів зосередитися на цьому питанні та прого лосувати законопроекти не лише в першому читан ні, а й в цілому. Народний депутат М. Волинець, голова Незалеж ної профспілки гірників України, у своєму виступі, підкреслюючи значущість Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці», наголосив, що вперше за 17 років незалежності держави всі питан ня, які стосуються соціального життя шахтарів, заро

бітної плати, пенсій, організації роботи, їхньої безпе ки, охорони праці, були об’єднані в один законо проект. Закон поширюється на працівників, що видобува ють вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкіс них металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств та членів їхніх сімей. Закон передбачає підвищення престижності шах тарської праці шляхом надання додаткових гарантій щодо виплати та підвищення заробітної плати і розв’язання соціально побутових проблем шахтарів (здобуття освіти, забезпеченість житлом). Законом, зокрема, передбачається: формування тарифної сітки на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує законодавчо встановлений рівень мінімальної заро бітної плати на величину не менш як 30%, з ураху ванням поступового переведення всіх шахтарів на погодинну оплату праці та досягнення середньоєвро пейського рівня зарплати шахтарів; встановлення ставки податку на рівні 10% від за робітної плати та інших доходів, які отримують за місцем основної роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах. Закон встановлює мінімальний розмір пенсій шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах щонайменше 15 років (для жінок – 7,5 року) за Спи ском № 1 виробництв, робіт, професій, посад і по казників, затвердженим Кабінетом Міністрів, у роз мірі 80% від середньої зарплати. Окремою статтею Закону гарантується державне сприяння розвитку вугільної і гірничодобувної про мисловості та створення умов для високопродуктив ної і безпечної праці на основі механізації та впро вадження новітніх технологій у виробничі процеси. Також законом передбачено надання державної соціальної підтримки сім’ям шахтарів, що постраж дали на виробництві. Членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на ви робництві, до пенсії у зв’язку зі втратою годувальни

ка на кожного непрацездатного члена сім’ї встанов люється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили пра цездатність. Також таким членам сімей шахтарів, які відповідно до законодавства потребують поліпшен ня житлових умов, надається житло. Центральні органи виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у ву гільній і гірничодобувній промисловості разом з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілковими орга нізаціями повинні розробляти в межах визначених законодавством повноважень соціальні програми підтримання сім’ї кожного шахтаря, що постраж дав на виробництві. Передбачається, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2009 р.

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА II ПІВРІЧЧЯ 2008 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 112 сторінок за рахунок додатків: «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» – 32 с., «Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці» – 16 с. Передплатити журнал можна з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів:

№ 9/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 25 грн. 08 коп.; на квартал — 75 грн. 24 коп.; на півріччя — 150 грн. 48 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.