2008-10ukr

ПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 10/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ МФО 320564, ЗКПО 21601181

їх усім найкращим у межах того, що дозволяють фінан си. Відвідувачі з великою ува гою оглянули експонати ук раїнських виробників. Знач на частина вітчизняних виро бів не тільки впритул набли зилася до світового рівня, а нерідко й не поступається йому. Природно, ціни тут значно нижчі. А от продукція ЗАТ «Арте мівський машинобудівний завод «ВІСТЕК», за словами менеджера Т. Малахової, пе ревершує багато закордон них зразків, має міжнародні сертифікати якості й експор тується у багато країн. Це й високоміцні калібровані лан цюги, що застосовуються в гірничій промисловості, і на Майбутнє українського вуглевидобування чи незбутній сон наяву? Таке запитання нерідко ставили собі числен ні відвідувачі 10 ї Міжнародної виставки «Вугілля/Май нінг–2008», що відбулася у вересні цього року в Донець ку. Чи будуть реалізовані в нашій країні досягнення сві тової науки, які були тут представлені і які здатні доко рінно поліпшити умови підземної праці та підвищити її безпеку, чи побачене – поки що солодкі, але нездійснен ні мрії? Розповісти про всі чудеса, зразки рятувального устат втілені у металі кращими кування для шахтарів і гірни умами світової вуглевидоб чорятувальників, одяг, взут увної галузі та представлені тя, інші засоби індивідуаль у Донецьку, неможливо. Та й ного та колективного захи у цьому немає необхідності. сту гірників. Усі зацікавлені керівники ву глевидобувної промислово сті України, фахівці, виклада чі та студенти гірничих вузів, учені, профспілкові праців ники, представники Держ гірпромнагляду з усіх вугле видобувних регіонів побува ли на ній. У виставці взяли участь близько 500 фірм з різних країн – ФРН, США, Росії, Австралії, Великобри танії, Казахстану, Білорусі, Чехії тощо. Голова Донецької облдерж Тут були широко предста адміністрації В. Логвиненко влені не тільки найсучас підкреслив, що умови ринко ніша техніка, але й кращі вої економіки, конкуренції та глобальної кооперації зумовлюють необхідність впровадження нової техніки, застосування новаторських підходів і технологій майбут нього. Заступник міністра вугільної промисловості Ю. Грядущий, сказав, що через нестачу грошей мало що з предста вленого на виставці міністер ство може впровадити на державних шахтах, але зро бить усе можливе для підви щення ефективності вуглеви добування, безпеки праці гірників і буде забезпечувати

дійне гірничорізальне устат кування. Не проходили відвідувачі повз стенд донецького КП «Комунекоресурси», адже во но не тільки випускає гірничо шахтне устаткування, що ко ристується попитом, але й ве де переробку вуглевмісного шламу, що складується в му лонакопичувачах, займається вторинною переробкою сиро вини, виконує підводно тех нічні роботи з профілактично го обслуговування та ремонту гідротехнічних споруд. Виставка вразила багатьох небайдужих до долі галузі ке рівників і фахівців. Хочеться, щоб більша частина райдуж них мрій справдилася. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: менеджер Артемівського заводу «ВІСТЕК» Т. Малахова представляє експонати свого підприємства, відзначені сертифікатами якості; один з експонатів виставки; враженнями про виставку обмінюються (зліва направо) перший заступник Голови Держгірпромнагляду Г. Суслов, начальник управління Комітету С. Крутенко і начальник теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області М. Малєєв. Фото автора

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 10 (172) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці НАДІЯ БЕЗУГЛА М. КОЗЄЛ ГЕННАДІЙ ЩУРОВ КАТЕРИНА ЦВІГУН О. СТРІЛЕЦЬ ІГОР ПАРФЕНЮК

Засідання колегії Перша міжрегіональна: здобутки і перспективи «Чумак» не стоїть на місці Держнагляд по американському Як спровокувати нещасний випадок? Надрам — посилену увагу У Карпатах змагались професіонали

3 5 7 9 10 12 13

Безпека праці ВАДИМ КОБЕЦЬ ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК ВАДИМ КОБЕЦЬ В. КЛИМЕНКО М. МИГУНОВ, ВАДИМ КОБЕЦЬ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК Г. КРИВУЛЯ, КАТЕРИНА ЦВІГУН СЕРГІЙ КОЛЕСНИК С. ГОНЧАР КАТЕРИНА ЦВІГУН ГЕННАДІЙ ЩУРОВ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК В. ЛАЗДІН

Антизаконна політика Не хотів втрачати заробітку... втратив життя Загибель в оглядовій канаві Ціна нехтування вимог безпеки — власне життя Навести порядок у ливарному виробництві Служба — це дуже відповідально Листоноша — професія небезпечна Увага! Небезпечні колиски! Розслідування нещасного випадку потребує об’єктивності «Селевий потік» у галузі навчання з питань охорони праці Захоплене «Ах!» без відтінків жаху Шахтарів захистять сучасні засоби контролю та безпеки Відбулися переляком Про застосування вантажопідіймальних кранів для піднімання людей

15 17 18 20 22 24 25 27 28 29 30 32 34 35

Медицина праці А. БАСАНЕЦЬ, І. ЛУБ’ЯНОВА, Д. ТІМОШИНА

Професійна захворюваність в Україні

39

Соціальний захист ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК А. ТИМОШЕНКО

Небезпечний симбіоз Пункти «швидкого реагування»

43 46

Офіційний розділ Офіційно За листами читачів

47 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки: завідувач відділення гігієни праці Київської міської санепідстанції І. Кононова (ліворуч) і лікар!лаборант санітарно!гігієнічної лабораторії Е. Моісеєва уточнюють результати хроматографічного дослідження факторів виробничого середовища Фото К. РУДИКА © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.10.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 10 677 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 21 028 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович — начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України

289 70 09

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

ГІДНА ПРАЦЯ В УКРАЇНІ —

Мостовий Володимир Миколайович —

ОСНОВА ГІДНОГО ЖИТТЯ

Осіянов Анатолій Якович —

П

ід таким гаслом 7 жовтня 2008 р. у будинку Феде рації профспілок України відбулись громадські слу хання з нагоди Всесвітнього дня дій за гідну працю. Ініціатором проголосити 7 жовтня Всесвітнім днем дій за гідну працю виступила Міжнародна конфедерація профспілок. Організовані у цей день акції продемон стрували реальний внесок світового профспілкового ру ху, національних профцентрів у боротьбу за виконання започаткованої МОП у 1999 р. Програми гідної праці для всіх. Відповідно до визначення МОП, гідна праця — це продуктивна праця чоловіків та жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Вона за безпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці, соціальний захист працівників і членів їхніх сімей, сприяє особистому зростанню працюючих та їхній со ціальній інтеграції, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об’єднуватися для того, щоб впливати на рі шення, що стосуються їхнього життя, гарантує рівне ста влення та рівні можливості для всіх і кожного. Як зазначалося у виступах учасників громадських слухань, сьогодні надзвичайно важливими стають питан ня охорони праці — однієї із складових концепції гідної праці. Допуск до експлуатації небезпечної техніки, за стосування застарілих технологій, зношеність основних фондів зумовлюють високий рівень виробничого травма тизму. Збільшується кількість працюючих в умовах, що не відповідають санітарно гігієнічним нормам. За дани ми Держкомстату, в основних галузях економіки в таких умовах працюють понад 1 млн. 600 тис. працівників, що становить 27,4% їх облікової кількості. Внаслідок погіршення умов праці та незадовільного забезпечення працюючих засобами індивідуального й колективного захисту щороку виявляється понад 7 тис. профзахворювань. Реалізація концепції гідної праці в Україні може віді грати важливу роль у забезпеченні стабільності в сус пільстві. Вимоги учасників громадських слухань у вигляді резо! люції направлені Президенту, до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, всеукраїнським організаціям та об’єднанням роботодавців

440 99 55

заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — 289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ@100, вул. Попудренка, 10/1. E@mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком З нагоди Дня шахтаря Президент України В. Ющенко вручив працівникам єнакіївської шахти імені К. Маркса — механіку Г. Філіну, начальнику дільниці В. Савінову, кріпильникам О. Хрипкову, С. Поздняку, М. Пінчуку, монтажнику М. Лещенку, механіку М. Бур’яну, слюсарю М. Матову та прохіднику Ю. Чуприні медалі «За врятоване життя». Після аварії, яка сталася 8 червня на шахті, вони, використовуючи підвіску для ремонту ствола, ножівками розчищали спуск, пробиралися крізь покручений метал і піднімали на поверхню людей. *** З початку року управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області за участі представників органів влади, профспілок, первинних організацій Асоціації спеціалістів з охорони праці проведено понад 100 заходів з вивчення та поширення позитивного досвіду щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, 121 семінар, засідання круглого столу, наради, розміщено 109 публікацій у районних засобах масової інформації. *** У ході перевірок підприємств<підрядників, що виконують роботи на енергетичних об’єктах Харківської області, інспектори Держгірпромнагляду виявили понад 100 порушень нормативно<правових актів з охорони праці. Багато робітників, які монтують обладнання на Зміївській ТЕС, ЗАТ «ТЕЦ<3», АК «Харківобленерго», не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Не оформляються наряди<допуски на виконання робіт підвищеної небезпеки.

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

Н

а засіданні колегії Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 1 жовтня 2008 р. було розглянуто питання про обставини та причини аварії, що сталася 10.09.2008 р. у кар’єрі рудоуправління ВАТ «Південний гірничо+збагачувальний комбі+ нат», і стан промислової безпеки та охорони праці на комбінаті.

10 вересня 2008 р. о 12 год у кар’єрі під час аварії загинуло троє пра+ цівників, ще троє отримали травми різного ступеня тяжкості. Для розсліду+ вання обставин та причин цього групового нещасного випадку за доручен+ ням Комітету було створено комісію під головуванням начальника Криворізь+ кого гірничопромислового територіального управління О. Чередніченка. За попереднім висновком комісії, аварія сталася через незадовільний технічний стан вантажної автодрезини, а також порушення працівниками комбінату трудової і виробничої дисципліни. Під час руху по залізничній колії автодре+ зина, в якій перебували 10 працівників рудоуправління, зіткнулась з електро+ возом. Комісія отримала висновки медичної експертизи про те, що водій ав+ тодрезини та гірничий майстер комбінату під час аварії перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння (наявність алкоголю у крові загиблих пере+ вищувала 2 ‰). Протягом останнього місяця у ВАТ «Південний ГЗК» це вже другий гру+ повий нещасний випадок зі смертельними наслідками. Тому Комітетом бу+ ло прийнято рішення про введення особливого режиму державного нагля+ ду на виробництвах комбінату. Відповідно до розробленого графіка, почи+ наючи з 13 вересня 2008 р. державні інспектори Криворізького гірничо+ промислового теруправління цілодобово здійснюють позапланові опера+ тивні перевірки стану промислової безпеки та охорони праці на підприємстві. Під час їх проведення були виявлені грубі порушення посадо+ вими особами, іншими працівниками підприємства вимог нормативних ак+ тів з промислової безпеки та охорони праці. Через незадовільний технічний стан призупинено експлуатацію залізничного транспорту у кар’єрі, заборо+ нено роботу рудозбагачувальної фабрики та цеху агломерації. 115 праців+ ників підприємства притягнено до адміністративної відповідальності. На комбінаті не виконується програма технічного переоснащення ви+ робництв на 2008 рік. Керівництвом не здійснюються заходи щодо оновлен+ ня гірничого і транспортного устаткування, проведення капітальних ремон+ тів устаткування, машин і механізмів. Зношення основних виробничих фон+ дів становить понад 72% і щорічно збільшується. На комбінаті експлуату+ ється 23 електровози (68% від загальної кількості), 6 тепловозів (43%) та 217 думпкарів (54%), які відпрацювали нормативний термін і потребують капітальних ремонтів. Заслухавши та обговоривши інформацію начальника Криворізького гір+ ничопромислового територіального управління О. Чередніченка і звіт голо+ ви правління ВАТ «Південний ГЗК», колегія відзначила низьку трудову та виробничу дисципліну на комбінаті, а також недостатню ефективність на+ глядової діяльності Дніпропетровської державної гірничотехнічної інспекції у гірничодобувній промисловості. З метою запобігання аваріям і виробничому травматизму, посилення ефективності державного нагляду за станом промислової безпеки та охо+ рони праці на виробництвах ВАТ «Південний ГЗК» колегія вирішила: визнати роботу керівництва ВАТ «Південний ГЗК» з питань охорони пра+ ці та промислової безпеки на виробництвах комбінату незадовільною; направити рішення колегії Держгірпромнагляду наглядовій раді товари+ ства. Пропонувати наглядовій раді розглянути питання щодо відповідності посаді голови правління комбінату С. Барабанова; за послаблення контролю за здійсненням державного нагляду на підпри+ ємствах гірничорудної промисловості попередити начальника Криворізького гірничопромислового територіального управління про його персональну від+

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

повідальність за ефективність роботи теруправління. Наступним на засіданні колегії Держгірпромнагляду було розглянуто питання «Про попередні результати технічного розслідування аварії, пов’язаної з викори+ станням газу в побуті, що сталася 23 вересня 2008 р. у житловому будинку №109 по вул. Самбірській у м. Дрогобич Львівської області». О 20 год у багатоквартирному житловому будинку стався вибух газоповітряної суміші, внаслідок чого од+ на мешканка загинула, а шестеро отримали травми. Частково зруйновано 9 квартир житлового будинку. Вибух стався внаслідок витоку газу з системи газо+ постачання квартири житлового будинку через не+ герметичність гумотканинного рукава підключення по+ бутової газової плити. До виникнення аварійної ситуації призвело: самовільне виконання робіт власником квартири з під’єднання побутової газової плити до системи газопо+ стачання будинку; застосування для під’єднання побутової газової пли+ ти гумотканинних рукавів, призначених для водопровід+ ної системи; порушення вимог безпеки щодо прокладання гумотка+ нинного рукава для під’єднання побутової газової плити; неперекриття власником квартири газового крана на газопроводі після припинення експлуатації плити. Остаточний висновок може бути наданий після роз+ гляду проектної та експлуатаційно+технічної докумен+ тації Дрогобицького УЕГГ ВАТ «Львівгаз» (документа+ цію вилучено прокуратурою). Заслухавши та обговоривши інформацію начальни+ ка територіального управління Держгірпромнагляду по Львівській області В. Шайтана та начальника Західної між+ регіональної інспекції державного нагляду на виробниц+ твах нафтогазового комплексу І. Ковалика, колегія виз+ нала роботу посадових осіб ВАТ «Львівгаз» з дотриман+ ня вимог нормативно+правових актів з промислової без+ пеки та охорони праці щодо забезпечення безпечного газопостачання споживачів природним газом незадовіль+ ною.

З метою запобігання аваріям і посилення ефектив+ ності державного нагляду за станом промислової без+ пеки колегія, зокрема, вирішила доручити начальни+ кам територіальних управлінь передбачити планами роботи на перший квартал 2009 р. проведення ком+ плексних перевірок спеціалізованих підприємств газо+ вого господарства. Особливу увагу звернути на: дієз+ датність АДС; комплектацію штатів служб; дотримання вимог Типових норм часу на технічне обслуговування та ремонт систем газопостачання природним і зрідже+ ним газом міст, селищ і населених пунктів України; технічне обслуговування внутрішньобудинкового га+ зового обладнання та дотримання встановленої періо+ дичності його проведення; пропаганду безпечного ко+ ристування газом з боку підприємств газового госпо+ дарства; забезпечення працівників засобами індивіду+ ального та колективного захисту. Начальники територіальних управлінь також по+ винні вжити заходів щодо посилення нагляду за здій+ сненням спеціалізованими підприємствами газового господарства перевірок інтенсивності запаху газу в системах газопостачання міст і населених пунктів, що стосувалися встановлення пунктів контролю і періо+ дичності відбору проб залежно від систем газопоста+ чання і витрат газу. На засіданні колегії також розглядалися результа+ ти аудиту, що був проведений контрольною групою Рахункової палати в період з 2 липня по 15 серпня по+ точного року. Метою аудиту було встановлення ефек+ тивності використання коштів Державного бюджету Ук+ раїни, передбачених Держгірпромнагляду для вико+ нання його функцій. Позицію фахівців Рахункової палати висловив ди+ ректор департаменту І. Заремба. Відбувся відвертий ді+ алог, під час якого сторони охарактеризували фактич+ ний стан справ щодо забезпечення Комітетом реаліза+ ції державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці. Керівництво Держгірпромнагляду взяло до відома зауваження та рекомендації аудиторів. На засіданні було прийнято рішення про необхід+

ІНФОРМАЦІЯ

МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ

В

Ялті 6—9 жовтня відбулася ІІІ Міжнародна науково+технічна конференція «Промислова без+ пека і охорона праці — 2008. Про+ блеми. Перспективи». У роботі кон+ ференції взяли участь представни+ ки центральних органів виконавчої влади, об’єднань профспілок Укра+ їни, Фонду соціального страхуван+ ня від нещасних випадків на вироб+ ництві та професійних захворювань України, керівники багатьох підпри+

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

ємств і науково+дослідних інститутів, а також зарубіжні делегації, що представляли наглядові органи Азербайджану, Білорусі, Казах+ стану, Росії, Румунії, Таджикистану. У своєму виступі Голова Дер+ жгірпромнагляду С. Сторчак під+ креслив, що промислова безпека є одним з основоположних чинників стабільності економіки. Учасники конференції ознайомилися з зако+ нодавчими ініціативами Держгір+

промнагляду щодо підвищення економічної зацікавленості робо+ тодавця у забезпеченні безпеки праці на виробництві, розглянули питання безпеки праці у вугільній та гірничорудній промисловості, без+ печного використання газу в про+ мисловості та побуті, експертної діяльності у сфері промислової без+ пеки та інформаційної підтримки державного нагляду, обмінялися передовим досвідом роботи. За результатами розгляду цих питань були розроблені конструк+ тивні пропозиції щодо вдоскона+ лення методів організації держав+ ного нагляду як в Україні, так і в кра+ їнах зарубіжних партнерів.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДО 50+РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

ПЕРША МІЖРЕГІОНАЛЬНА: ЗДОБУТКИ І ПЕРСПЕКТИВИ Ідея створення міжрегіональної інспекції з нагляду за охо роною праці на підприємствах хімічної промисловості заро дилася на Дніпропетровщині у 2000 р., коли тоді ще Держна глядохоронпраці та його структури переживали чергову ре організацію, а найкращі спеціалісти залишали провідні інспек ції. Бо для даного регіону, де сконцентровано понад 180 потужних підприємств хімічного комплексу, 367 хімічно небезпечних об’єктів, такий крок був життєво необхідним. Вдруге цю ідею було запропоновано дніпропетровцями у 2004 р. Однак реальну підтримку вона знайшла лише наприкінці 2007 р. після серії серйозних нещасних випадків та аварій, чашу яких переповнив викид сірчистого ангідриду в Жовтих Водах. Остаточно загострила ситуацію хмара жовтого фосфору, що вирвалася з понівеченого товарного потягу і накрила отруйним крилом добру частину Львівщини. Постало питання: «Як бути далі?» На нього Держгірпромнагляд відповів створенням Придніпровської міжрегіональної державної інспекції промислової безпеки та охорони пра ці у хімічній промисловості. ЇЇ базою стала Дніпропетровська державна інспекція промис лової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості — одна з найкращих у системі Держгірпромнагляду. Має вона понад 40 річний досвід успішної та безкомпромісної роботи та унікальних спеціалістів, яких регіональне теруправління зуміло зберегти. Перший серед них — М. Федій. Останні десять років він успішно очолював стару інспекцію, а нині актив но керує новою. Наскільки доцільний і перспективний цей пілотний проект Держгірпромнагляду, він і роз повів нашому власному кореспондентові Надії БЕЗУГЛІЙ.

— Михайле Михайловичу, чи змінився принципово зміст наглядової роботи нової ін+ спекції? І чим вона відрізняється від інших?

— Є окреме положення про нашу інспекцію, затверджене Держгір+ промнаглядом, згідно з яким вона здійснює (дослівно) «…державний нагляд за додержанням законодав+ ства з промислової безпеки та охо+ рони праці за юридичними та фізич+ ними особами, які відповідно до За+ кону використовують найману працю на виробничих об’єктах хі+ мічного комплексу на території Дні+ пропетровської, Кіровоградської, Запорізької областей та регіону Криворізького гірничопромислового територіального управління». Об’єктивно складається так, що ми працюємо не стільки на якесь окре+ ме теруправління, скільки безпосе+ редньо на Комітет. І залежно від нас+ лідків роботи інспекція може стати

або вдалою моделлю завтрашнього нагляду у будь+якій сфері господар+ ської діяльності, або залишиться пробним проектом. З іншого боку, про міжрегіональ+ ну інспекцію не можна сказати, що вона — абсолютно нове утворення. Бо її попередниця — Дніпропетров+ ська держінспекція промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості — протягом останніх 5—6 років фактично вже мала під своєю опікою складні хімічні підпри+ ємства інших областей: Хмельниць+ кої, Кіровоградської, Вінницької… Сьогодні ж ми взяли під свій на+ гляд виробництва та об’єкти хіміч+ ного комплексу Дніпропетровщи+ ни, Кіровоградщини, Запоріжчини. Загалом їх кількість становить май+ же 2,5 тис.

— А як же складаються стос+ унки між вашим колективом і керівниками регіональних те+ руправлінь? Наскільки я знаю,

дехто з них болісно реагує на втручання у свою, даруйте, «парафію» і воліє бачити у но+ вій інспекції лише корисний «додаток» до очолюваної структури?

— З останнім я ніколи не погоджу+ ся. І хоча нам, ніде правди діти, не всі раді, ми обов’язково у письмовій формі запрошуємо своїх колег з ін+ ших інспекцій взяти участь у спільних перевірках. Бо така співпраця для них — відмінна школа досвіду. Тут не мо+ жу не підкреслити повне порозуміння з начальником теруправління Дер+ жгірпромнагляду по Дніпропетров+ ській області А. Кожушком, який, до речі, є автором ідеї міжрегіональної інспекції і надає їй всебічну підтрим+ ку. Плідно співпрацюємо з начальни+ ком Криворізького гірничопромисло+ вого теруправління О. Чередничен+ ком. Він розуміє критичну ситуацію з кадрами хіміків у держнагляді, про+ фесійно підходить до співпраці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Однак важливими є не внутріш+ ньоструктурні стосунки, а те, що ми потрібні виробничникам. Адже під час перевірок виявляємо просто жахливі порушення вимог безпеки праці і промислової безпеки. Багато працівників різних рангів не тільки не знають, як грамотно поводитися у разі небезпеки, а й загалом того, як слід організовувати роботу у хімічно агресивному середовищі. На ба+ гатьох підприємствах обмаль або зовсім немає нормативної літерату+ ри, внутрішньозаводських норма+ тивних актів, посадових інструкцій. Це означає, що тут вже давно не був з перевіркою хімік+спеціаліст і не на+ ставив тутешніх керівників на путь іс+ тинний. Тому мусимо вводити такі підприємства у потрібне русло робо+ ти.

— Закономірно постає пи+ тання про кадри. Бо хоч сьо+ годні держнагляд у хімічному комплексі здійснюють 90 ін+ спекторів у 23 міжгалузевих інспекціях, однак життя пока+ зало, що ефективний нагляд за хімічними об’єктами під си+ лу тільки спеціалістам+ хімікам. Де ви їх берете?

— Не хочу нікого образити, але не секрет, що нерідко за хімічними підприємствами наглядають далекі від хімії спеціалісти, які не знають елементарного: як до об’єкта підій+ ти, щоб не загинути самому, чому не слід задирати голову догори, ко+ ли щось капає на неї, з якої причини не можна ставати між вентиляційни+ ми установками тощо. Я вже не ка+ жу про те, що потрібно досконало знати хімічні властивості речовин, які використовуються у технологіч+ ному процесі, наслідки їх взаємодії з іншими хімічними елементами чи сполуками… Тому беремо на робо+ ту тільки хіміків з досвідом роботи на підприємстві. Сьогодні у нас у штаті 10 осіб. Вакансій немає, а кандидатів досить — вибираємо найкращого серед кращих. Кожен наш інспектор готовий вести висо+ коякісний державний нагляд.

— Тоді ще одне закономір+ не запитання: як же ці спеціа+ лісти умудряються системно і результативно працювати? Тим більше, як Ви кажете, ін+

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

спекція не має якихось префе+ ренцій перед іншими, зате у неї більше навантаження, від+ повідальність, та й підпоряд+ кування Комітетові.

— Однією з умов створення ін+ спекції було введення за моїм напо+ ляганням посади старшого інспекто+ ра. Він зайнятий, у першу чергу, розробкою методології та методики нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки. Це принципово і важли+ во. Бо саме завдяки такому підходу інспекція працює за конкретними ці+ льовими планами. Тому наш інспек+ тор не оглядає підприємство зага+ лом, а працює за чітким планом, знає, куди йти, що контролювати передусім, де «тонке» місце у тех+ нологічному процесі, устаткуванні, які установки особливо небезпечні та як біля них поводитися тощо.

— Михайле Михайловичу, давайте детальніше про цільо+ ве планування. Як воно вигля+ дає на практиці? Певна, що багатьом Вашим колегам цей досвід буде цікавим і корис+ ним.

— З чого почати? Мабуть, з вибо+ ру теми. Як правило, вона випливає з вивчення аналітичних матеріалів про стан промислової безпеки, охо+ рони праці та травматизму на кон+ кретному виробництві. Так, у 2007 р. кожен четвертий загиблий у систе+ мі підприємств водоканалу знайшов свою смерть у каналізаційних коло+ дязях. Чому? Згадані матеріали да+ вали загальну картину порушень безпеки праці, містили статистичні дані тощо і не торкалися специфіки роботи у хімічно агресивному сере+ довищі, яку самі працівники водока+ налів не беруть до уваги. Керівниц+ твом до дії стала та обставина, що Голова Комітету С. Сторчак своїм листом ще у 2000 р. здійснення держнагляду за безпечним виконан+ ням робіт на системах водопоста+ чання, водопідготовки та каналізації поклав на державних інспекторів хі+ мічного нагляду. Почали з розробки методичних рекомендацій щодо здійснення дер+ жавного нагляду інспекторським складом, а потім стали цілеспрямо+ вано перевіряти підприємства в усіх закріплених регіонах. З’ясовували

не лише типові порушення вимог безпеки праці під час виконання ро+ біт, а й шукали їх реальні, часом приховані за масою різноманітних обставин, причини та визначали ефективні способи їх усунення. Цей процес став поштовхом до творчої роботи, в результаті якої, наголошу, інспектори отримали чіткі методичні рекомендації, відпрацьовані не в ка+ бінетах, а безпосередньо на прак+ тиці. Крім того, очікуємо, що чіткі методичні рекомендації щодо нагля+ ду за безпекою праці у каналізацій+ них системах отримають інспекції Держгірпромнагляду. Сьогодні на+ ша інспекція розробляє тему «Без+ печна експлуатація трубопроводів займистих токсичних і зріджених га+ зів».

— Певно, поштовхом до цього стала недавня аварія у дніпродзержинському ВАТ «ДніпроАзот», внаслідок чого стався витік аміаку? Знаю, що було проведено спецрозсліду+ вання, у якому Ви також бра+ ли участь.

— Брав, але акт не підписав. Бо я принципово не погоджуюсь з голов+ ним висновком комісії про те, що в аварії ніхто не винен. Мовляв — наслідок впливу Сонця і Місяця. То+ му ми проводимо свої перевірки. Керівникам вже видано перші при+ писи. Чесно кажучи, вони самі до пуття не знають, що все ж таки тра+ пилося, бо причини аварії вельми не прості. Потрібні грунтовні дослі+ дження. Все друге півріччя 2008 р. ми будемо займатися перевіркою технічного стану трубопроводів, ор+ ганізацією їх безпечного обслугову+ вання та експлуатації. А довжина згаданих трубопроводів тільки на даному підприємстві понад 100 км. Наші інспектори не лише перевіря+ ють технічну документацію на них, а й одягають ЗІЗ та оглядають тру+ бопроводи з усіх боків впродовж всієї естакади.

— Але такі складні підпри+ ємства, як ВАТ «ДніпроАзот» чи запорізький ВАТ «Кремнійпо+ лімер», чи, скажімо, цех із ви+ робництва сірчаної кислоти на ДП «Східний гірничо+збагачу+ вальний комбінат», повинні мати відповідну службу…

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

— На це я Вам скажу таке: сьо+ годні на багатьох складних хімічних підприємствах практично немає справді високопрофесійних кадрів. Тому я часто+густо вношу до припи+ сів роботодавцям вимогу правил: призначити відповідальну особу з відповідним досвідом роботи. А на+ томість беруть спеціаліста з досвідом в іншій галузі. Тобто на підприємстві не вирішуються основоположні орга+ нізаційні завдання. Така тривожна ситуація не тільки у ВАТ«ДніпроА+ зот», а й у ЗАТ «Дніпропетров+ ський завод мінеральних добрив», на ДП «Смоли», на ДНВП «Цирко+ ній», у ВАТ «Дніпропетровський ла+ кофарбовий завод».

— Як же вплинути на робо+ тодавця, від рішення якого залежить доля не тільки пра+ цівників підприємства, але й жителів району, міста і довкіл+ ля загалом?

— Проводимо жорсткі повторні перевірки і переходимо до тісної співпраці з прокуратурою. Направ+ ляємо їй подання з конкретними прізвищами посадових осіб, вказує+ мо їх конкретну провину перед Законом. Тільки за останні кілька мі+ сяців направлено 4 подання до Дні+ пропетровської, Запорізької, Кірово+ градської обласних прокуратур що+ до порушення кримінальних справ за ст. 272 (частина 1) Кримі+

«ЧУМАК»

нального кодексу України проти по+ садових осіб підприємств ВАТ «Проктер енд Гембл Україна», ДП «Водоканал» (м. Запоріжжя), КП «Верхньодніпровський ВЧ ВКГ» (Дніпропетровська область), КП «Дніпрорудненський водоканал» (Запорізька область). Крім того, на+ правлено подання на відповідність займаній посаді начальника служби охорони праці, який ні разу не спу+ стився у колодязь і не поцікавився умовами праці людей, котрі по 7—8 годин сидять в агресивному хімічно+ му середовищі без респіраторів, спецодягу, запобіжних поясів, газо+ аналізаторів, навіть без звичайної вірьовки.

19 ЖОВТНЯ — ДЕНЬ ПРАЦІВНИ+ КІВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВО+

Місто Каховка Хер сонської області роз ташоване в середи ні «томатного по ясу» Європи, це найкраще місце для виробництва томатних про дуктів. Перші по мідори збирають тут ще у травні, а останні до стигають у жовтні. Систе ма зрошення тут — одна з найбільших у світі. Її канали несуть воду на 2 млн. га землі від Каховки до Керчі. Зрозуміли і побачили це 12 років тому двоє молодих підприємців зі Швеції — Карл Стурен і Йохан Боден, які на пострадянському про сторі підшукували компаньйона для вкладання інвестицій у виробництво якісних продуктів харчування. Близькість виробництва до полів забезпечує безперервне постачання сировини і є безпереч ною перевагою, оскільки скорочення шляху постачання овочів на завод гарантує вищу якість продуктів і значну економію коштів. Так почало свою діяльність ЗАТ «Чумак».

НЕ СТОЇТЬ НА МІСЦІ

С

ьогодні ЗАТ «Чумак» — потуж+ ний український виробник нату+ ральних харчових продуктів. Цінують у регіоні підприємство не тільки за те, що воно є одним з най+ більших платників податків до місце+ вого бюджету, а й за те, що тут по+ стійно покращують умови праці, приділяють особливу увагу безпеці виробництва. За чисельності працюю+ чих 1200 осіб (у сезон — до 2 тис., з яких 350 постійно перебувають у шкідливих умовах та зайняті цілодо+ бово у 4+змінному виробничому процесі) вже протягом 5 останніх

років кількість травмованих на ви+ робництві за рік не перевищує 2 ос+ іб. Службу охорони праці очолює тут заступник генерального дирек+ тора з охорони праці і навколиш+ нього природного середовища В. Прайзнер. Підпорядковується йому відділ охорони праці у кількості 3 осіб. Вивчивши методи ефективного виробництва на найпотужніших світових підприємствах («Тойота», «Панасонік», «Феррарі», «Шелл», «Вольво» та ін.), керівники ЗАТ «Чумак» впровадили програму

ТРМ (Total Prodyctive Maintenance) — в перекладі «Обслуговування обладнання», що забезпечує його найвищу ефективність впродовж усього терміну експлуатації за уча+ сті всього персоналу. Мета ТРМ — створення підприємства, яке прагне до повного і комплексного покра+ щання виробничої системи. Засо+ бом досягнення цієї мети є створен+ ня механізму, орієнтованого на за+ побігання всіх видів втрат, у тому числі й людських, для чого залуча+ ються всі підрозділи, весь персонал від першого керівника до робітни+

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ка низової ланки. До ТРМ входить ряд спеціальних програм, обов’язкове виконання яких передбачається розпоряджен+ нями та наказами дирекції підприєм+ ства. Всі менеджери — це відпові+ дальні за підтримку програми. Осно+ вою ТРМ є програма 5S, а саме: Sort (сортування) — чіткий поділ усього на потрібне і непотрібне та звільнення

від останнього; Seiton (порядок) — організація зберігання всього необхідного, що дає змогу швидко і просто все знайти і використати; Seiso (чистота) — підтримання робо+ чого місця в чистоті та охайності; Sei ketsu (стандартизація) — розробка кінцевих стандартів підтримування порядку і чистоти; Shitsike (дисциплі+ на) — коли дотримання встановле+ них процедур перетворюється на звичку. Виконання цієї програми забез+ печується за рахунок правильного розташування технологічного устат+ кування та належної організації ви+ робничих процесів, призначення від+ повідальних, щомісячного заслухо+ вування звітів, запровадження сам+ оаудитів і перехресних аудитів, стан+ дартів чистоти, розміщення інформації на дошках активності. Дуже цікавою є програма Near Miss (безпека праці та охорона нав+ колишнього середовища). Її основна мета — підвищення культури безпе+ ки та раннє виявлення потенційно небезпечних факторів: дій, які могли б призвести до нещасних випадків, але не призвели; випадків, які тільки за щасливих обставин не призвели до травм; небезпечної поведінки; правил, які не діють. Near Miss дає можливість усім працівникам брати участь у створенні безпечного ви+ робничого середовища і є одним з ключових аспектів управління без+ пекою. У спеціально відведених міс+ цях розміщені картки «Near Miss» — їх заповнюють працівники фірми, які виявили на виробництві небезпечні

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

фактори. Картки залишаються у від+ повідних ящиках або передаються безпосередньому керівникові, чи здаються у відділ організації вироб+ ництва. Керівництво фірми невід+ кладно з ними ознайомлюється й одразу вживаються заходи щодо ліквідації фактора ризику. Щомісяця підбиваються підсумки виконання програми. Особи, які активно забез+ печували її виконання, вия+ вляли потенційно небезпечні фактори, преміюються. За результатами роботи за рік кращим надається можли+ вість відпочити в Ялті за раху+ нок підприємства. Перевага Near Miss по+ рівняно з подібними програ+ мами, які діють на вітчизня+ них підприємствах, у тому, що ніхто з працюючих не проходить повз потенційне джерело небезпеки, кожен може відвернути травмування, а го+ ловне — відбувається швидке реагу+ вання на небезпечну ситуацію. Все

це в комплексі сприяє покращан+ ню умов праці та зменшенню кіль+ кості нещасних випадків. Процес виробництва продуктів харчування без консервантів макси+ мально механізований і автомати+ зований. Є дільниці, де доступ лю+ дини повністю відсутній — процесом керує комп’ютер, оператори лише спостерігають за інформацією на моніторі. Програмою Speedy Kaizen передбачено швидке проведення позитивних змін у конструкції устат+ кування, що покращує ефективність його використання, підвищує якість готової продукції, зменшує втрати і підвищує стан безпеки на робочих місцях. Також заповнюються відпо+ відні картки, проводяться детальні уроки (описання виконання певної операції, за необхідності — з вико+ ристанням креслень, схем чи фото+ графій) задля того, щоб забезпечи+ ти найвищу ефективність роботи

устаткування. Водночас це є інстру+ ментом підвищення рівня знань і на+ вичок робітників. Програма Kaizen передбачає оптимізацію контро+ лю або нанесення фарбою на обладнанні зрозумілих позначок. Наприклад: положення небезпечно+ го відхилення натяжного паса чи від+ хилення затяжної гайки від попе+ реднього положення тощо. Це знач+ но полегшує виявлення під час об+ стежень незначних відхилень, за+ безпечує їх своєчасне усунення, запобігає поломкам устаткування та нещасним випадкам. Постійний моніторинг поломок та їх поглибле+ ний аналіз операторами технологіч+ них дільниць дали можливість змен+ шити їх кількість у порівнянні з 2005 р. більше ніж у 3,5 разу. На підпри+ ємстві чітко налагоджено систему управління технічним обслуговуван+ ням, ремонтами, замовленням і збе+ ріганням запчастин. Застосування сучасних техноло+ гій потребує постійного технічного переозброєння, будівництва нових виробничих об’єктів. У 2007 р. на підприємстві завершено будівництво нового складу потужністю 17 тис. палетоміс+ ць за рахунок обладнання його стелажами 5+ярусного зберігання. У 2008 р. у ЗАТ «Чумак» введено в експлуа+ тацію один з найсучасніших у Європі завод з переробки свіжих томатів. Побудовано також нові офіс, їдальню та побутові приміщення. Значні кошти витрачено й на охоро+ ну праці (у 2007 р. — 1,32 млн. грн.). Продукція ЗАТ «Чумак» постій+ но перемагає в конкурсах, одержує нагороди. Перероблені у Каховці овочі, вирощені на херсонській зе+ млі, подаються до столу у МакДо+ нальдсах України, Росії, Білорусі, Азербайджану, продаються в мага+ зинах багатьох країн світу. Як ка+ жуть, знай наших! М. КОЗЄЛ, начальник державної інспекції промислової безпеки та охоро ни праці в АПК та соціально культурній сфері теруправління Держгірпромнагля ду по Херсонській області На знімках: заступник генерального директора з охорони праці і навколишнього природного середовища ЗАТ «Чумак» В. Прайзнер, начальник інспекції М. Козєл, провідний інспектор інспекції С. Коломоєць і начальник виробництва

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Уже кілька років у нашій країні успішно втілюється в життя програма шахтної безпеки, ініційована урядами Ук раїни та США. Журнал «Охорона праці» з перших днів веде літопис цього плідного співробітництва. У вересні нинішньо го року американські фахівці знову побували у Донбасі. Лекції про досвід створення безпечних умов праці на шахтах США вони прочитали на семінарі за участі інспекторського складу, начальників гірничотехнічних інспекцій і керівників Донець кого та Луганського гірничих округів.

ДЕРЖНАГЛЯД

ПО АМЕРИКАНСЬКОМУ Мабуть, не менше часу, ніж самі лекції, зайняли запи+ тання й відповіді, що стосу+ валися особливостей ор+ ганізації гірничого нагляду в США, обов’язків і прав інс+ пекторів, умов їхньої праці та її оплати. З деякими фраг+ ментами цього діалогу цікаво буде ознайомитися і нашим читачам.

— Якими є розміри штра+ фів у США, що застосову+

Н

ачальник теруправління Держ+ гірпромнагляду по Донецькій області М. Малєєв, який відкрив зустріч, нагадав учасникам семіна+ ру про те, що вже зроблено для ре+ алізації програми шахтної безпеки, зокрема про дегазацію найбільш небезпечних за метаном шахт, і по+ бажав, щоб досвід американських колег допоміг донбасівцям підвищи+ ти ефективність гірничого нагляду. Джеррі Тріплетт, який очолює програму співробітництва з аме+ риканської сторони, повідомив, що уряд США задоволений тим, як на українських шахтах реалізується програма шахтної безпеки, завер+ шення якої намічено на 2010 р. Його співвітчизники інструктори Джо Павлович, Рональд Костлоу, Кен Ілі, Клайд Тернер розповіли про історію та законодавчу основу організації нагляду над безпекою та охороною праці в гірничовидо+ бувній галузі США. Професійний інтерес у донбасівців викликало ознайомлення зі структурою орга+ нів управління наглядом, повнова+ женнями інспекцій з нагляду за охороною праці у США.

МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ ний, що було б краще, якби штрафні суми одержували безпосередньо на+ глядові інстанції.

— Чи регламентована кількість перевірок, проведених на підприєм+ ствах?

— Комплексні перевірки прово+ дяться щокварталу. Додатково до цьо+ го можуть бути призначені цільові пе+ ревірки стану вентиляції, рівня запи+ леності, електроустаткування та інші.

— Як довго триває комплексна перевірка і скільки осіб у ній бере участь?

— Якщо на шахті працюють 30— 40 осіб, то перевірка триває 3—4 тижні і проводити її може одна лю+ дина. Але якщо підприємство вели+ ке, то перевірку здійснюють кілька людей і тривати вона може всі 3 мі+ сяці, до нового кварталу, коли буде призначено нову перевірку. Тобто вона може тривати безупинно.

— Який обсяг документа, що го+ тується за підсумками комплексної перевірки?

— Він залежить від зібраного ма+ теріалу і, буває, сягає 800 сторінок, заповнених дрібним шрифтом... По кожному порушенню видається окремий припис.

— Яку відповідальність і в яких випадках несе інспектор за аварію на піднаглядному підприємстві?

— Інспектор не несе ніякої відпо+ відальності за порушення правил безпеки та аварії, що допускаються на підприємствах.

— Як діє інспектор у разі вия+ влення загрози безпеки?

— Він зобов’язаний негайно зупи+ нити підприємство чи якусь дільницю, де таку загрозу виявлено. Як пра+ вило (а у випадках загибелі працівни+

ються щодо порушників норм безпеки? Куди вони йдуть?

— Максимальний розмір штрафів, що накладаються на вугільні компанії, сягає 60 тис. доларів. Надходять ці за+ соби до державної скарб+ ниці. Хоча,— говорить аме+ риканський фахівець,— коли я був начальником гірничо+ го округу, то був перекона+

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ка обов’язково), призначається розслі+ дування...

— Хто представляє в комісії з розслідування аварії керівництво підприємства? Якими є терміни роз+ слідування?

— Керівники підприємства до складу комісії з розслідування обста+ вин та причин аварії не входять. Во+ ни можуть, ознайомившись з резуль+ татами розслідування, направляти апеляції до вищих органів, звертати+ ся до суду... А терміни розслідування не обмежуються. Якщо ми хочемо докопатися до істини, воно може три+ вати кілька місяців, рік, і більше...

— Чи складно в Америці стати ін+ спектором гірничого нагляду, чи іс+ нує тут спеціальний добір?

— Коли з’являються вакансії, у вуглевидобувних регіонах, безпосе+ редньо на підприємствах про це ро+

бляться оголошення. Претенденти, яких буває дуже багато, складають іспит з математики та проходять співбесіду. З тих, хто успішно витри+ мали іспит, відбираються найбільш гідні. Приблизно із 100 кандидатів для округу може бути відібрано 5— 6 працівників. Вік їх не обмежується.

— Якою є зарплата інспектора?

— Вона відповідає приблизно зар+ платі таких керівників підприємства, як головний технолог... Конкретніше? Це може бути 40—50 тис. доларів на рік, максимум 60—85 тисяч... Американські гості побували ра+ зом з донецькими колегами на вугле+ видобувних підприємствах, де на міс+ ці ознайомилися з умовами праці шахтарів і системою їхньої безпеки. З керівництвом теруправління визна+ чили подальший план співробітниц+ тва.

На думку учасників семінару, спілкування з американськими фа+ хівцями було дуже корисним. Осо+ бливо важливим було те, що досві+ дом роботи органів гірничого нагля+ ду США ділилися люди, які впродовж багатьох років самі займалися нагля+ дом і продовжують робити це сьогод+ ні. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: керівник американської делегації Джеррі Тріплетт (ліворуч) і начальник теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області М. Малєєв; з лекцією виступає американський фахівець Джо Павлович; враженнями від семінару обмінюються начальники Луганського

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ЯК СПРОВОКУВАТИ НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК?

Цікаве запитання? Зму шує задуматися? Саме таку мету ставлять перед собою викладачі Одеської держав ної академії будівництва та архітектури, проводячи зі студентами заняття з охо рони праці.

К

афедра «Організація будівниц+ тва та охорони праці» існує в академії 14 років. Тривалий час її очолював доктор технічних наук, професор Анатолій Іванович Хари+ тонов, який її й створив. Зараз кафед+ ру очолює кандидат технічних наук, доцент Алла Вікторівна Беспалова. Анатолій Іванович керує секцією охорони праці на цій же кафедрі.

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

«Будівництво — особливо небез+ печне виробництво. Травматизм у цій галузі, на жаль, залишається до+ сить високим. І головна причина в тому, що і роботодавці, і виконавці робіт досить часто не розуміють, що безвідповідальне ставлення до до+ держання елементарних вимог без+ пеки може призвести до трагічних наслідків». Саме з цього найчастіше і розпочинає цикл своїх лекцій з охорони праці А. Харитонов. Сту+ денти вивчають дисципліну «Охоро+ на праці», починаючи з третього курсу. І читають її не за шаблоном. А. Харитонов, А. Беспалова, заступ+ ник декана факультету економіки будівництва Наталя Ширяєва полю+ бляють ставити неординарні запи+ тання з проблем безпеки. Напри+ клад, що повинен зробити муляр, щоб спровокувати нещасний випа+ док? Студенти спочатку дивуються, а потім починають задумуватися, робити висновки й узагальнення. Для чого це потрібно? Та для того, щоб випускник будівельної акаде+

мії, прийшовши на виробництво, не почувався новачком, а вмів орієнту+ ватися у позаштатних ситуаціях, прораховувати для себе й інших ступінь небезпеки та вчився убезпе+ чити людей. Саме для цього з ініціа+ тиви Анатолія Івановича викладачі кафедри розробили матричний ме+ тод, що дає змогу розраховувати імовірність походження нещасних випадків — систему забезпечення сприятливих і безпечних умов праці (СЗСБУП) для працюючих на ви+ робництві. Цей метод уже випра+ вдав себе на виробництвах Москви, Риги, Калінінграда, Іркутська та ін. А. Харитонов розповідає, що за роки існування кафедри викладачі разом зі студентами підготували чи+ мало науково+дослідних робіт, роз+ робляючи щороку по 4—5 тем з охо+ рони праці для підприємств: спроек+ тувати будинок, розрахувати денне освітлення робочого місця, вентиля+ цію робочих приміщень тощо. Бу+ ваючи на практиці на різних буді+ вельних підприємствах, студенти ма+

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ють можливість ознайомитися і вико+ ристати в подальшому цінні стати+ стичні дані, цікаві факти, що допома+

гають проаналізувати справжні при+ чини аварій та нещасних випадків і запобігти ймовірним. Так, випускни+ ки академії Ніна Конон і Володимир Русило, які два роки тому були на практиці у ТОВ «Чорноморгідро+ буд», зібрали дані, на основі яких зробили аналіз причин нещасних випадків та їх наслідків... за 24 роки! Причому самі розрахували причини імовірності нещасних випадків зі смертельними наслідками від небез+ печного фактора — наприклад, від вибуху газу чи в разі недодержання вимог безпеки під час монтажних робіт тощо. Це допомогло розрах+ увати потенційну небезпеку травма+ тизму не тільки на цих підприєм+ ствах, але й використовувати цей метод на інших виробничих об’єк+ тах. «Побудова моделі СЗСБУП для робочого місця муляра», подібні розробки для арматурника, вико+ навця земляних робіт тощо — теми курсових і дипломних робіт, підгото+ влених студентами кафедри на ос+ нові реальних розрахунків. При їх підготовці студенти враховують роз+ ташування робочого місця вироб+ ничника, наявність переміщуваних матеріалів, рухливість повітря, тем+ пературу його взимку чи влітку та ін. Майбутні фахівці враховують також наявність небезпечних факторів, знаходять у нормативних докумен+ тах повну кодову характеристику основних і супутніх заходів з охоро+ ни праці. Працюють самостійно: ко+

жен знає, що, необхідні розрахун+ ки й розробки треба робити самим. Крім цього, їх учать, використовую+ чи вже певні розрахун+ ки, визначати показни+ ки ризику травматизму. Після закінчення че+ твертого курсу академії випускники одержують спеціальність бакалав+ ра — інженер+будівель+ ник, після п’ятого — магі+ стра зі спеціалізацією дослідника в будівництві, у тому числі в галузі охо+ рони праці. У кожного дипломни+ ка, крім розділу «Охоро+ на праці», є в роботі розділ «Охо+ рона навколишнього середовища». А. Харитонов звернув особливу ува+ гу на те, щоб студенти вчилися роз+

биратися в небезпеках на виробниц+ тві, правильно використовувати за+ соби індивідуального захисту для се+ бе і працюючих поруч, тим самим до+ биваючись зниження ризику впливу на людей шкідливих і небезпечних факторів у галузі безпеки життєдіяль+ ності. Кафедра «Організація будівниц+ тва та охорони праці» готує квалі+ фікованих фахівців. Під керівниц+ твом досвідчених викладачів захи+ стили кандидатські дисертації ни+ нішній керівник кафедри доцент А. Беспалова, заступник декана фа+ культету економіки будівництва доцент Н. Ширяєва. Готується до захисту дисертації випускник ака+ демії, головний архітектор м. Біл+ города+Дністровського А. Кедь. Розвиваючи та поглиблюючи ме+

тод СЗСБУП, колишні випускники Л. Чебанов, О. Фролов, А. Беспалова та інші написали методичні посібни+ ки. Діяльність кафедри з організації будівництва та охорони праці відо+ ма не тільки в Одесі та області, але й виходить на міжнародний рівень. У вересні 2006 р. тут було прове+ дено Міжнародну конференцію на тему «Підвищення ефективності си+ стеми управління охороною пра+ ці», в якій взяли участь фахівці різ+ них галузей з країн ближнього і далекого зарубіжжя. Нині реко+ мендації з впровадження цього ме+ тоду розглядаються у Держгір+ промнагляді. У відповідь на звер+ нення викладачів Одеської держав+ ної академії будівництва та архі+ тектури й учасників Міжнародної конференції перший заступник Голови Комітету Г. Сус+ лов написав, що питан+ ня охорони праці були й залишаються акту+ альними для кожної лю+ дини. «Добре, що є лю+ ди, яким це небайду+ же,— пише він.— Комі+ тет готовий співробітни+ чати у цьому напрямі». Анатолій Іванович го+ ворить, що дуже хотів би, щоб збулася його мрія щодо створення відповідних нормативних докумен+ тів за методом СЗСБУП. Він також міг би надати суттєву допомогу розробникам. Вітаємо колектив кафедри й всієї державної академії бу+ дівництва та архітектури з Днем працівників освіти! Ба+ жаємо міцного здоров’я, удачі, успіхів у нашій загаль+ ній справі — турботі про безпе+ ку, життя і здоров’я людей! Катерина ЦВІГУН, наш власкор На знімках: доктор технічних наук А. Харитонов, завідувачка кафедри «Організація будівництва та охорони праці» А. Беспалова (в цен

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

Одна з функцій органів Держгірпромнагляду — здійснення гірничого нагляду, контроль за безпечною і раціональною роз робкою родовищ корисних копалин. Як справляються з цим завданням у теруправлінні Держгірпромнагляду по Запорізь кій області, розповідає головний державний інспектор Запо різької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у гірничій промисловості та на об’єктах підвищеної небезпеки О. СТРІЛЕЦЬ.

НАДРАМ — ПОСИЛЕНУ УВАГУ Наша довідка: Згідно з державним балансом у Запорізькій області налічується 25 видів корисних ко палин. Із загальних запасів мінеральної сировини держави у регіоні є: пегматитів — 88,06%, апатитів — 63,4%, марганцевих руд — 69,1%, каолінів — 22,9%, багатих залізних руд — 10%, вогнетривких глин — 8,6%.

Ч

и маємо ми сьогодні достатнє правове забезпечен+ ня своєї діяльності? Так. У нас на руках — Кодекс України про надра, Закон «Про охорону праці», а також чимало нормативних актів з охорони надр, ком+ плексного й раціонального використання корисних ко+ палин у процесі їх видобутку та переробки. Це реальна підстава для ведення державного нагляду на всіх гірни+ чодобувних підприємствах, збагачувальних і перероб+ них фабриках. Нині ми здійснюємо загальний нагляд за двома підприємствами, що підконтрольні теруправлін+ ню з питань охорони надр, а також спеціалізований на+ гляд на 34 підприємствах, де розробляють родовища твердих корисних копалин. З останніх тільки 22 — дію+ чі. Крім того, під нашою опікою об’єкти з видобутку: 4 — мінеральних, 35 — прісних підземних вод та 1 — лі+ кувальних грязей. Торік було проведено три комплекс+ ні перевірки підприємств нерудної промисловості. На жаль, впродовж останніх років на гірничодобув+ них підприємствах спостерігається зростання виробни+ чого травматизму, допускаються порушення законодав+ ства про охорону надр. Одна з причин такого станови+ ща — слабка професійна підготовка, насамперед — ко+ мандирів виробництва. Нема потреби їх персоніфікува+ ти, бо практично кожен другий керівник як першого, так і другого ешелону не знає процесу ліцензування видо+ бувних робіт, своїх прав та обов’язків, зокрема тих, що стосуються охорони праці й промислової безпеки. На багатьох підприємствах немало управлінців, які ніколи не займалися гірничою справою, не знають основ тех+ нологічного процесу. А коли немає гідної профпідготов+ ки, немає і знань з безпечного ведення робіт. Звідси — відповідна організація праці на робочих місцях. Серед кращих підприємств я б виділила ЗАТ «Пром+ вибух», ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр № 3», ВАТ «Запорізьке кар’єроуправління» і «Запоріжнеруд+ пром», де обновляється автопарк, видобувна техніка. А от якщо взяти ВАТ «Гірничовидобувна компанія «Міне+ рал», то картина вже інша. Інструктажі з охорони пра+ ці не проводяться. Спеціалісти середньої ланки поняттям «безпека праці» не володіють. Тому 14 нещасних ви+ падків у 2007 році — це затишшя перед бурею. Звичай+

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

но, інспекція намагається у розрізі своїх повноважень допомогти підприємствам поліпшити стан охорони пра+ ці. Але ж їх керівники повинні усвідомлювати свої обов’язки і свою відповідальність. До речі, її мають роз+ ділити й органи місцевого самоврядування. Попри вимо+ гу ст.10 Кодексу України про надра, вони неохоче кон+ тролюють стан охорони та використання надр. І так са+ мо неохоче реагують на результати перевірок, прове+ дених теруправлінням (Миколаївська сільрада, При+ морська райрада). Треба сказати і про те, що багато керівників підпри+ ємств, де видобувають корисні копалини, а також пріс+ ні підземні води, навіть не підозрюють, що використан+ ня ресурсів регулюється Кодексом України про надра. Звідси — проблема збереження родовищ, пов’язана з ліквідацією чи консервацією гірничодобувних об’єктів: гірничі виробки не приведені до стану, який би гаранту+ вав безпеку людей, збереження майна, довкілля. Геоло+ гічна та маркшейдерська документація, як правило, на момент завершення гірничих робіт не заповнена і не пе+ редана на зберігання у встановленому порядку. А це не дає змоги зберегти родовища для майбутніх поколінь. Не можна обминути і питання затримки видачі спец+ дозволів на розробку родовищ. Причому головна зат+ римка не за підприємствами. Вони якраз вчасно пода+ ють документацію в органи місцевого самоврядування, зокрема до обласної ради народних депутатів. А от остання не поспішає з резолюцією. Що, зрозуміло, не на користь наглядовій роботі. Не додав нашим інспекторам оптимізму і Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».Удвічі зросли обсяги пи+ санини. Та все ж від руки! Бо не те що не маємо ноутбу+ ків, а навіть хоч би один комп’ютер на кожну інспекцію. А потім візьміть ті 10 днів, впродовж яких мусимо попе+ редити власника про свій плановий візит на підприєм+ ство. Ми і раніше ніколи не турбували його без дзвінка чи попереднього узгодження дати зустрічі. Та сьогодні значна частина власників, насамперед неблагополуч+ них підприємств, свідомо маніпулює цими 10 днями, аби уникнути приходу інспектора: спеціально в призначе+ ний день закривають підприємства, просто йдуть з кабі+ нету... Підключаємо прокуратуру, розшукуємо пра+ цівників, а час минає. І знову вичікуємо наступні 10 днів, щоб здійснити перевірку стану безпеки праці на підприємстві. Звичайно, які б складнощі не виникали, ми будемо й надалі робити все, щоб стан охорони праці та промис+ лової безпеки на піднаглядових підприємствах поліпшу+ вався. Однак проблеми є, і про них треба говорити.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

У КАРПАТАХ ЗМАГАЛИСЬ ПРОФЕСІОНАЛИ Професійна майстерність є однією з найважливіших складових безпеки вироб ництва. Необхідність постійного вдоско налення майстерності працівників лиша ється актуальною й у наш час загальної автоматизації та високих технологій. Так вважають й у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського госпо дарства. Вже чимало літ тут проводяться змагання серед вальників лісу — представ ників однієї з найважливіших і найнебезпеч ніших професій галузі.

Н

инішнього року це яскраве видовище проходило 20 червня на карпатській полонині у Климецькому лісництві ДП «Славське лісове господарство». Раду+ вали краєвиди, погода та організація змагань. Серед кількох десятків учасників були і ветерани, і молодь — пе+ реможці у районних змаганнях своїх держпідприємств. Приїхала і команда румунських колег, з якими вже дав+ но співпрацюють лісівники Львівщини. Учасники мали що показати і чого навчитись один в одного. За словами го+ ловного судді змагань, головного інженера обласного управління лісового та мисливського господарства Ю. Гром’яка, переможцю випаде честь презентувати свій край на всеукраїнських змаганнях вальників лісу, де останніми роками Львівщина впевнено посідала призові місця. Україна вже вчетверте бере участь в аналогічних міжнародних змаганнях. Минулого разу вони проходи+ ли в Італії, де наша бригада посіла четверте місце серед тридцяти команд. Привітати учасників змагань прибули голови Сколів+ ської райдержадміністрації І. Свистун, Сколівської райради М. Романишин, Климецької сільради Я. Коханець, Львів+ ського обкому профспілки працівників лісового госпо+ дарства В. Максимець, Товариства лісівників Львів+ щини С. Брик, священик місцевої церкви отець Любомир та інші. Учасникам турніру належало пройти 5 етапів — звалю+ вання дерева, обрізання сучків, збирання та розбирання бензопили, комбіноване розпилювання колоди та точне розкряжування. Крім того, обов’язковим було суворе до+ держання вимог техніки безпеки під час облаштування робочого місця, користування бензопилою, спилювання та спрямування падаючого дерева у визначене місце. У кож+ ного мав бути відповідний спецодяг, засоби захисту орга+ нів слуху і обов’язково опущений захисний щиток на ка+ сці під час роботи. Оскільки складність у роботі лісозаготі+ вельника створюють взаємопов’язані природний, техноло+

гічний та фізичний фактори, від нього вимагається особли+ ва увага та суворе додержання порядку виконання робіт. Цього разу турнір розпочався одночасно з усіх дисциплін — розділені на групи вальники поетапно де+ монстрували свою майстерність. Грізне ревіння бензо+ пил лунало далеко над мальовничим пейзажем... Але учасникам напруженої боротьби у цю мить було не до краси — їхні обличчя зосереджені, а рухи виважені та вправні. Одразу відчувалося, що працюють майстри своєї справи, які добре розуміють можливі наслідки нехтування правил безпеки. До того ж перед почат+ ком змагань судді ще раз проінструктували учасників стосовно необхідності належної підготовки робочого місця, правильного запуску бензопили, дотримання

кута, ширини і глибини підпилу, користування клином тощо. Важливим є додержання різниці між площинами підпилювання і пропилювання дерева, яке належить звалити. Бо неправильні дії можуть призвести до падін+ ня спиленого дерева у небажаному напрямі, пошко+

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

дження не тільки його, але й сусідніх дерев. І, що найгірше,— це створює небезпеку для членів лісоза+ готівельної бригади. Тому велика увага приділялася та+ кож своєчасному відходу у безпечну зону від звалюва+ ного дерева та додержанню вимог безпеки під час ві+ докремлення гілок від стовбура. За словами судді змагань, головного спеціаліста з охорони праці обласного управління лісового та ми+ сливського господарства В. Степанишина, у багатьох країнах професії вальника лісу навчають два роки, і у нас до цієї роботи допускають лише осіб з шостим ква+ ліфікаційним розрядом. Вони постійно вдосконалюють свою майстерність під час щорічного навчання із скла+ данням екзамену, проходять щоквартальний інструктаж з охорони праці. Досконале володіння професійними навичками сприяє не тільки підвищенню продуктивно+ сті, але й гарантує безпечні умови праці. Підбиваючи підсумки змагань, головний суддя Ю. Гро+ м’як відзначив, що загалом усі учасники продемонстру+ вали добрі результати, а 12 осіб набрали більше ніж по 1000 балів. Перше міс+ це і цього разу виборов переможець двох попе+ редніх років В. Кухта із ДП «Радехівське лісо+ мисливське господ а р + с т в о » , я к и й набрав 1526 балів. Друге місце посів М. Якимів із ДП «Бібрське лісове госпо+ дарство» (1333 бали). А на третю сходинку п’є+ десталу переможців під+ нявся І. Ільницький, який представляв ДП «Сколів+ ський лісгосп» (1275 ба+ лів). Усіх учасників турні+ ру було премійовано. А румунські гості, які також виступили гідно, отримали по+ дарунки. Під час турніру його учасники та гості мали можли+ вість ознайомитись з передовим досвідом безпечної лі+ созаготівлі, з технічними новинками, які при цьому вико+ ристовувалися. Розгорнуті стенди розповідали також про сьогодення Львівського управління лісового та ми+ сливського господарства. Організатори свята потур+ бувались і про побутові зручності для присутніх — вста+ новили лави та столи для відпочинку і харчування, ру+ комийники, туалети. Працювала виїзна торгівля продто+ варами. Після закінчення змагань на учасників очікував святковий концерт за участю місцевого фольклорного ансамблю «Плай» та обід. Господарем змагань не випадково було обране ДП «Славське лісове господарство», яке очолює М. Ко+ ханець. На підприємстві за останні три роки не було ви+ падків виробничого травматизму, значно скоротилась частка ручної праці, досягнуто високих виробничих по+ казників за рахунок зростання продуктивності праці, тут невелика плинність кадрів. За словами головного спеціаліста з охорони праці лісгоспу О. Воїна, з при+

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

ходом нинішнього директора тут оновився весь авто+ парк, бензопили, деревообробні верстати — усі основ+ ні засоби виробництва. На підприємстві придбали 6 гі+ дроманіпуляторів для завантаження дерев на лісовози, в одному із цехів встановили нову імпортну лінію. Витрати на охорону праці у лісгоспі торік станови+ ли майже 460 тис. грн. — понад 1 тис. грн. на одного працівника. Тільки спецодягу придбали у 2007 р. і за перший квартал 2008 р. на 151 тис. грн. Від обсягів ре+ алізованої продукції це становить 2,7—2,8%, тобто більше, ніж передбачено нормативами. До речі, спецо+ дяг і спецвзуття тут закуповують лише доброякісні, хоча й коштує це дорожче. У всіх підрозділах лісгоспу (лісництвах, автоколоні, на нижньому складі) створено кутки охорони праці. Близько 16 тис. грн. було витрачено на навчальний клас охорони праці, створений торік. Тут підвищують квалі+ фікацію працівники лісгоспу.

— Наше підприємство забезпечує своїх працівників харчуванням, — додає директор М. Коханець. — Щомі+ сяця ми доплачуємо на харчування кожної особи по 40 грн. По+ над 200 робітникам привозимо їжу на ро+ боче місце. Працюють їдальня та котлопункти. Усіх наших працівників ми доставляємо на ро+ боту і з роботи своїм транспортом. Регуляр+ но проводимо навчання та інструктажі, постійно контролюємо питання охорони праці. Під час проведення Тижня охорони праці у лісгоспі витратили на заходи, пов’язані з цією подією, майже 8 тис. грн.: було надано матеріальну допомогу сім’ям загиблих працівни+ ків, 16 осіб отримали путівки на лікування. Щорічно показники учасників змагань вальників лісу Львівщини зростають. Все більше балів набирають не тільки лідери, але й усі інші учасники. Таким чином тур+ ніри наочно демонструють зростання рівня професійної майстерності лісозаготівельників. Важливо, щоб такі змагання не ставали самоціллю, а спонукали всіх пра+ цівників галузі рівнятися на кращих, удосконалювати свою майстерність. І потрібно, щоб до турнірів долуча+ лося якомога більше працівників — тоді у підсумку успіх буде загальним. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімках: відкриття змагань; черговий етап змагань — розпилювання колоди; переможці турніру.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

Коротким рядком За даними Держгірпромнагляду, за п’ять останніх років у вугільній галузі України травмовано 40 тис. гірників, 1009 з них — смертельно. У цілому в галузі працюють 250 тис. осіб. На 100 тис. працюючих гине 80 осіб, що у 8 разів перевищує допустимий ризик. *** У 2008 р. в країні під час використання газу в побуті сталося 46 нещасних випадків, під час яких отримали травми 105 осіб, з них 51 — смертельні. Наглядовими органами перевірено 330 підприємств, що виконують роботи з будівництва, ремонту та обслуговування об’єктів газового господарства. За порушення до адміністративної відповідальності притягнено 214 працівників, у тому числі 61 — перших керівників, 36 підприємствам заборонено проведення робіт. *** В АК «Харківобленерго» незадовільно проводиться експертне обстеження і паспортизація будівель та споруд. Із 3860 об’єктів паспортизацію пройшли всього 219. У Шевченківському РЕМ багато дерев’яних опор повітряних ліній електропередачі стали непридатними для подальшої експлуатації, металеві конструкції опор великої кількості ліній не захищені від корозії.

АНТИЗАКОННА ПОЛІТИКА В Шосткинському районі Сумської області ігнорують Закон «Про охорону праці»

Як і раніше, невиправдано високим залишається рівень ви робничого травматизму в аграрному секторі. Про причини цього явища писалося не раз і на сторінках журналу «Охоро на праці». Багато з них добре відомі, але практика свідчить, що проблема, на жаль, не те що не вирішується, а ігноруєть ся та ще більше загострюється... Під час ознайомлення з актами комплексних перевірок аг рарних підприємств іноді і зовсім складається враження, що в деяких з них на питання охорони праці та безпеки прове дення робіт вирішили просто махнути рукою.

Ш

осткинський район Сумської області, крім головного багат ства — лісів, має і непогані сільгоспугіддя (тільки орних земель тут налічується 46 714 га). Нині ви робництвом сільгосппродукції в ра йоні займаються 33 агроформуван ня і 28 приватних фермерських господарств. У них працює близько 3 тис. осіб. Землю обробляють за допомогою 192 тракторів, 327 ав томобілів, 40 комбайнів та інших самохідних машин. Починаючи з 2005 р. у районі на виробництві одержали травми 10 працівників, причому двоє з них — не сумісні з життям. Особливо «бага тим» на нещасні випадки видалося перше півріччя 2008 р. — травми одержали 4 працівники. Саме ця об ставина стала приводом для прове дення теруправлінням Держгірпром нагляду по Сумській області ком плексної перевірки стану охорони праці та промислової безпеки в ра йоні. І ось якими є результати цієї пе ревірки. «У районному управлінні агропромислового розвитку не функціонує СУОП»,— читаємо від разу ж на першій сторінці акта. Функції служби охорони праці в ньому покладено на головного фа хівця управління, який, судячи з протоколів і звітів, з якими ознай омилися перевіряючі, регулярно проводить семінари наради з охо рони праці з фахівцями та керівни ками агроформувань, відповідає за навчання та перевірку знань з пи тань охорони праці. Мабуть, дуже низькою є ефек

тивність від цієї, проведеної, швид ше за все, на папері, роботи, якщо державні інспектори в перший же день перевірки зіткнулися з такою великою кількістю порушень чинно го законодавства і нормативно пра вових актів з охорони праці. Не всі посадові особи та праців ники, зайняті на роботах підвище ної небезпеки, пройшли навчання та перевірку знань з питань охоро ни праці. У багатьох агроформу ваннях має місце допуск до роботи новоприйнятих працівників без ста жування на робочих місцях (ТОВ АФ «Лан», «Осота», «Нива», «Кон такт Плюс», «Прогрес»). У госпо дарствах ТОВ АФ «Мрія», «Глазов ська», «Україна» і ПП «Онікс» нав чання та перевірку знань не прой шли перші керівники підприємств. Не з усіх професій і видів робіт розроблено інструкції з охорони праці, не в усі посадові інструкції внесено обов’язки посадових осіб за виконання покладених на них функцій з питань охорони праці (ТОВ АФ «Лан», «Надія», «Мрія», «Україна», «Нива»). Багато порушень вимог безпеки праці було виявлено під час пере вірки зернотоків, приміщень з пере робки зерна в ТОВ АФ «Осота», імені Шевченка, «Лан», «Нива», ПП «Онікс» (на зернонавантажувачах марки ЗМ 60А не встановлено ого родження пасових і ланцюгових пе редач, підключення цих агрегатів до рубильників електромережі вико нано без штепсельних з’єднань, завалочні ями зерноочисних ком плексів не обладнані спеціальними

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

15

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

гратами). Практично на кожному з переві рених підприємств у період зерноз биральних робіт не розроблялися технологічні карти щодо розміщен ня машинно тракторних агрегатів і транспортних засобів на полях, не позначалися місця для відпочинку працюючих і приймання ними їжі то що. Грубо порушувалися вимоги Правил охорони праці в сільськогос подарському виробництві під час ек сплуатації сільгосптехніки в ПП «Ім пульс», ТОВ АФ «Осота», «Лан», «Прогрес». Тут ланцюгові та пасові передачі зернозбиральних комбай нів не були огороджені захисними кожухами. Більшість тракторів агре гатувалися з причепами без страху вальних ланцюгів і тросів, отвори в причіпних сергах тракторів і причіп них пристроях сільгоспмашин були овальними і не мали зашплінтова них штирів. Ще одна характерна особливість: практично всі трактори на цих сільгосппідприємствах ек сплуатуються з несправними звуко вими сигналами, без сигналів пово ротів і гальм, габаритних вогнів і фар... Далеко не в усіх агроформуван нях району виконується наказ Держнаглядохоронпраці від 04.12.2000 р. № 72 «Про заборо ну експлуатації тракторів без елек тростартерного запуску двигуна». Так, з наявних у районі 46 тракторів марки Т 150, які є найбільш травмо небезпечними, електростартерним запуском забезпечено тільки 33 ма шини. Найгірше становище склало ся у ТОВ АФ «Лан», «Мрія», «Гла зовська», ПП «Онікс». На тваринницьких фермах ТОВ АФ імені Шевченка, «Осота», «Кон такт Плюс», ПП «Онікс» у місцях ос новних проходів не встановлено стаціонарні перехідні містки через гноєтранспортери, не огороджено приямки похилих транспортерів з ви далення гною; тяглові робочі коні не закріплені документально за кон кретними працівниками. У ТОВ АФ «Україна» не погоджено безпечні режими під час випасу великої рога тої худоби, внаслідок чого постійно виникає небезпека для робітників скотарів під час утримання бугаїв, що

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

випасаються в череді разом з коро вами. На жодному з перевірених під приємств охоронці не забезпечені сезонним спецодягом, ліхтарями та свистками. Відсутні й маршрути без печного руху працівників охорони по території, не відпрацьовуються дії працівників охорони у разі виник нення небезпечних ситуацій. Практично в жодному з агро формувань району не проводяться передрейсові та післярейсові медич ні огляди водіїв транспортних засо бів. Забезпеченість працівників ЗІЗ не перевищує 65%. Навряд чи тре ба цьому дивуватися, якщо врахува ти, що за підсумками 2007 р. у жод ному з агроформувань району не виконувалися вимоги Закону «Про охорону праці» у частині виділення коштів на охорону праці в розмірі не менше ніж 0,5 % від суми реалі зованої продукції. У багатьох госпо дарствах ця сума ледь дотягала до 0,1%. Схоже, швидше задля годиться розробляються в окремих господар ствах колдоговори, оскільки ком плексні заходи з охорони праці кол договорів не містили ніяких зо бов’язань з боку роботодавців що до досягнення встановлених норма тивів безпеки та гігієни праці, запобігання випадкам виробничого травматизму. Не здійснюється в більшості агроформувань районів і адміністративно громадський кон троль за станом охорони праці. Ні де, у жодній тракторній бригаді пе ревіряючим не вдалося побачити журнал першого ступеня. Чи не яс краве це свідчення того, що питання охорони праці зовсім не турбують перших керівників або турбують, як це стало для багатьох звичним яви щем, коли наскочить з перевіркою державний інспектор або ж у разі якоїсь аварії чи біди з працівником підприємства? Стосовно останнього, то, як на мене, лихо на будь якому із сіль госппідприємств району може стати ся де завгодно і коли завгодно. Жодне з перевірених господарств не укомплектовано навченим елек троперсоналом. У більшості госпо дарств навіть особи, відповідальні за електрогосподарство, не прой

шли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Електротех нічний персонал агроформувань не забезпечений електрозахисними засобами, електричні розподільні пристрої у виробничих приміщеннях не замикаються на замки. У жодному з перевірених госпо дарств Шосткинського району не оформлено належним чином приз начення відповідальних осіб за тех нічний стан і безпечну експлуатацію газового господарства. Практично повсюдно до виконання газонебез печних робіт залучаються ненавчені працівники, балони з пропаном зберігаються в непристосованих місцях, а з’єднання їх з різаками ви конано за допомогою саморобних джгутів та інших, сконструйованих багатими на вигадку народними умільцями, пристосувань. Маноме три ж на газових редукторах давно не повірялися тощо. На усіх перевірених підприєм ствах не організовано роботу з об стеження, паспортизації виробни чих будівель та споруд, не здійсню ється належний контроль за їх ста ном. Аналогічним чином виглядають справи щодо безпечної експлуата ції вантажопідіймальних кранів, кот лів і посудин, що працюють під ти ском. Інженерно технічні працівни ки, відповідальні за їх безпечну ек сплуатацію, не пройшли навчання та перевірку знань з питань охоро ни праці. У ході перевірки співробітника ми наглядових органів було виявле но 411 порушень законодавчих і нормативних актів з охорони праці, було заборонено подальшу експлу атацію 75 одиниць обладнання, ма шин і механізмів, до адміністратив ної відповідальності притягнено 18 посадових осіб.

12 вересня в Шосткинській рай держадміністрації відбулося виїзне засідання ради теруправління Дер жгірпромнагляду по Сумській обла сті, де сталася принципова розмова з усіх порушених у цій публікації пи тань. Керівництво наглядового орга ну в черговий раз попередило по рушників про те, що у разі подаль шого ігнорування вимог чинного за конодавства їх буде притягнено до відповідальності. На деяких перших

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

АКТУАЛЬНА ТЕМА

НЕ ХОТІВ ВТРАЧАТИ ЗАРОБІТКУ ... ВТРАТИВ ЖИТТЯ Порушена у цій публікації тема може декому здатися не актуальною, але якщо заглибитися в неї, то відразу стане зрозуміло, що це не так. Її суть полягає в тому, що часто гу сто учасники трудового процесу, не знаючи своїх законних прав на безпечну працю, піддають власне життя та здоров’я невиправданому ризику, виконуючи ті чи інші роботи в екс тремальних умовах. Це нерідко призводить до людських трагедій. Саме так було в одному з акціонерних товариств Хмельниччини, та й не тільки в ньому.

Б

ув звичайний трудовий день. Пі сля запуску млина зерно пше ниці перероблялося на муку, пі сля чого продукція фасувалася в мішки і готувалася для відправки споживачам. Перед обідньою пе рервою через ненадійне кріплення зірвалося захисне огородження ек сцентрикового механізму розсіву мукомельного комплексу. Побачив ши це, оператор зупинив млина та доповів про неполадки завідуваче ві, повідомивши, що причиною не поладки є зірвана на гвинтах крі плення різьба. Керівник виробничо го підрозділу відправив підлеглих на обід, а сам тим часом пішов шу кати заміну зіпсованим деталям, щоб потім за допомогою робітників встановити огородження на місце. Оскільки одразу після закінчен ня обідньої перерви завідувач мли на не з’явився, робітник, на якого покладалося виконання підсобних робіт, сказав оператору, що пози чив у знайомого певну суму гро шей, а тому, мовляв, він не буде че кати, доки буде встановлено захи сне огородження, бо цей процес може затягнутися надовго, а простій негативно позначиться на заробіт ку. А саме за рахунок нього він пла нував погасити борг. З цими слова ми робітник вийшов з кімнати відпо чинку і попрямував до млина. Як піз ніше з’ясувалося, після цього він са мовільно запустив у роботу мукомельний комплекс і почав біля нього поратися. При цьому, підби раючи розсипану під ексцентрико

2. Зам. №

вим механізмом муку, він ненаро ком потрапив у зону дії механізму, внаслідок чого отримав травми го лови. Сталося це на очах операто

автора публікації, потрібно ще й тим посадовцям, які при проведенні навчання та інструктажу з питань охорони праці не ознайомили ро бітника з його правами, визначени ми ст. 6 Закону «Про охорону пра ці». В той же час відповідно до стат ті у разі простою, пов’язаного з на явністю небезпечного виробничого фактора, який міг спричинити трав мування обслуговуючого персона лу, за робітником та його колегами по роботі повинен зберігатися се редній заробіток. Тож якби сірома ха знав, що за період вимушеного простою, упродовж якого мало бу ти усунено порушення вимог безпе ки, йому буде нарахована середня заробітна плата, то навряд чи він став би самовільно запускати в ро

Відповідно до ст. 6 Закону «Про охорону праці» працівник вправі відмовитися від дорученої робо" ти, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна ра, який, побачивши, що млин працює без захисного огороджен ня, замість того, щоб негайно зупи нити мукомельний комплекс, почав голосно відчитувати робітника за самоправні дії… Незважаючи на допомогу, що надавалася лікарями упродовж трьох тижнів після отримання тілес них ушкоджень, потерпілий помер. За висновками комісії зі спеціально го розслідування, відповідальність за трагедію в описаному випадку лягає не тільки на потерпілого, який самовільно запустив у роботу тех нічно несправний млин, а й керівни ка виробничого підрозділу, який не припинив подачі напруги на муко мельний комплекс після зняття з ньо го захисного огородження, а також на оператора, який, знаючи про не безпеку, що нависла над його коле гою, не зупинив роботу машини, натомість взявся за його виховання. Все це, звичайно, так, але чи лише на совісті завідувача млина та опе ратора загибель робітника? Як на мене, то — ні. Дорікати за трагедію, на думку

боту млин, піддаючи цим самим ри зику своє життя. А якщо так, то жив би на білім світі й досі. Якби органи державного управ ління, профспілки, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Укра їни вели пропаганду безпечних прийомів праці, як того вимагає Закон, роз’яснювали працюючим їхні права, зокрема, на відмову від виконання дорученої роботи у разі створення загрози життю чи здо ров’ю та отримання за період про стою середнього заробітку, то шанс залишитись живим і неушкодженим був би і в багатьох інших наших співвітчизників, у тому числі тих, що працювали на шахтах. Адже дуже часто саме потреба в коштах зму шувала сердешних ставити на кар ту своє життя. В той же час в ін терв’ю засобам масової інформації та у виступах з високих трибун з приводу резонансних трагедій жо ден представник вищеназваних ін ституцій не поінформував людей, що працівники шахт чи інших під

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

17

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

приємств, де сталася біда, мали пра во в разі наявності на робочих міс цях порушень вимог нормативно правових актів з охорони праці, що створювали загрозу життю та здо ров’ю, на законних на те підставах відмовитись від виконання своїх тру дових обов’язків і що це б аж ніяк не позначилось на їхньому заробіт ку. Покласти край такому ганебно му явищу, як праця в умовах, які не відповідають елементарним вимо

гам безпеки, не так просто, як може здатися на перший погляд, адже на віть якщо працівники і достеменно знатимуть свої права, то далеко не всі вони всупереч волі роботодавця наважаться відмовитись від вико нання робіт, що несуть у собі реаль ну загрозу для їхнього життя та здо ров’я. Надто мало гарантій, що пі сля цього такі сміливці не будуть ви кинуті роботодавцями на вулицю, таке траплялося вже не раз. Проте це не значить, що потрібно опуска

ти руки та, посипаючи голову попе лом, продовжувати вести облік за гиблих і скалічених. Маючи на оз броєнні Закон «Про охорону пра ці» та інші нормативно правові ак ти, додержання вимог яких гарантує безпеку праці, ми маємо все зроби ти для того, аби зупинити конвеєр смерті та каліцтва. Цього вимагає від нас службовий обов’язок та ін тереси суспільства.

ЯК ЦЕ БУЛО

ЗАГИБЕЛЬ В ОГЛЯДОВІЙ КАНАВІ Не проходить і тижня, щоб засоби масової інформації не повідомляли про резонансні пригоди на автомобільних дорогах країни. У ДТП продовжують гинути водії, пасажири транспортних засобів, випадкові перехожі. Більшість потерпілих у результаті ДТП бу ли при виконанні службових обов’язків, що посилює і без того маловтішну статистику виробничого травматизму в країні. Проте в цій статті мова піде про те, як ще на стадії підготовки громадського транс порту до виїзду на маршрути внаслідок без ладу, що панує в автогосподарствах, кричу щої безвідповідальності окремих посадових осіб трапляються трагедії з їхніми праців никами. Дочірнє підприємство «Пассервіс» ВАТ «Чернігівавтотранс» є допоміжним для цьо го найбільшого в обласному центрі автопе ревізника і для багатьох інших приватних автоперевізників. Нині між ДП «Пассервіс» і замовниками було укладено 125 договорів на відстій автобусів і проведення передрейсо вих технічних оглядів транспортних засо бів, щоденних медичних оглядів водіїв. Для виконання умов договорів підприємство має в своєму розпорядженні штат співробітни ків із 170 осіб, стоянки для транспортних засобів, а також контрольно технічний пункт, на якому і сталася трагедія. Ось як це було.

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

Б

ез особливих подій пройшло нічне чергування для механіка відділу технічного контролю ДП «Пассер віс» В. Семенця, який того похмурого лютневого ранку готувався передавати зміну своєму напарникові. Більше половини автобусів (щодня із стоянки підприєм ства на маршрути виїжджає понад 100 одиниць) він уже технічно обслужив. Близько 6 год водій П. Сова на автобусі «Рута», який належав фізичній особі — підприємцеві В. Поснєву, за їхав на територію ДП «Пассервіс» для проходження пе редрейсових медичного і технічного оглядів. На терито рії стоянки він розвернувся і в порядку черги заїхав на оглядову канаву контрольно технічного пункту (КТП), заглушив двигун автобуса, поставив його на гальма і за йшов у приміщення КТП, де знаходяться кабінети ліка ря і механіка ВТК. До 6 год 17 хв П. Сова пройшов передрейсовий ме дичний огляд і вийшов у коридор КТП. В цей час туди ж зайшов механік В. Семенець і звернувся до всіх водіїв з вимогою прибрати транспортні засоби, які перегороди ли виїзні ворота і не давали можливості здійснювати по дальший технічний огляд автобусів на оглядовій канаві. Після цього він вийшов з приміщення КТП. Водій П. Сова вирішивши, що звернення механіка стосується безпосередньо його, підійшов до свого авто буса, щоб звільнити оглядову канаву. Переступаючи ка наву, П. Сова подивився вниз і не побачив у ній нікого. Завівши двигун автобуса, він почав рухатися. У цей час з оглядової канави в півоберту спиною до автобуса по чав підніматися по сходинках приставних сходів і меха нік В. Семенець. Це побачив водій П. Дорошенко, який йшов до КТП назустріч виїжджаючому автобусу. Кри ками «Стій! Стій!» і жестами він почав подавати знаки П. Сові, щоб той припинив рух. Водій зупинив автобус і побачив, що тіло механіка було затиснуте між перед ньою балкою рами його автобуса і торцем оглядової ка нави. П. Сова включив задню швидкість і від’їхав назад. Мертве тіло механіка впало на дно оглядової канави. Водії, що були поблизу, витягли потерпілого з кана ви. Через деякий час його доставили в травмопункт Чернігівської міської лікарні № 2, де лікарі констатува ли його смерть. Комісія, що проводила спеціальне розслідування цього нещасного випадку, прийшла до висновку, що на підприємстві, де працював загиблий, грубо порушува лися Правила охорони праці на автомобільному транс порті. Зокрема, порушені пп. 5.6.2, 10.1: не був вста новлений належний порядок взаємодії між водіями ав

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

тобусів і механіками під час проведення передрейсових оглядів транспортних засобів; оглядова канава КТП не відповідала вимогам безпеки, оскільки не була облад нана боковим виходом. Наявний підземний боковий ви хід у приміщення КТП протягом всього останнього опа лювального сезону був перегороджений автономним газовим котлом, який, у свою чергу, також був встано влений роботодавцем з порушенням вимог охорони праці. Ось такий заплутаний, на жаль, ланцюжок, з яко го навряд чи існував інший вихід, окрім трагічного... Комісія визначила конкретних посадовців, що допу стили порушення законодавства про охорону праці, дії або бездіяльність яких призвели до загибелі працівни ка. Серед них — начальник гаража ДП «Пассервіс» М. Тарасевич, який не забезпечив виконання вимог норма тивних актів з охорони праці, дивився крізь пальці на те, що оглядова канава тривалий час експлуатувалася з пе рекритим боковим від проїзду виходом. Він не розробив і не задіяв порядок чіткої взаємодії водіїв транспортних засобів з механіками ВТК під час проведення передрей сових технічних оглядів (зокрема, подачі відповідних сигналів і команд).

Роботодавець — приватний підпри" ємець не розробив інструкції з охорони праці та не проводив інструктажі з водія" ми, не розробив і не погодив належного Не забезпечив контроль за дотриманням вимог нор мативних актів при проектуванні і прийнятті в експлуа тацію газового опалювального котла й директор під приємства С. Леоненко. Останнє, до речі, свідчить про халатність головного інженера проекту, співробітника ТОВ «Архпроект» А. Білоокого, який не переконався особисто (не виїжджав на місце установки котла, вико наної згідно з розробленим ним проектом) у безпечно сті установки котла, що і призвело до перекриття рані ше існуючого бокового виходу з оглядової канави. Порушив, безумовно, вимоги охорони праці й без посередній винуватець трагедії — водій П. Сова, що по чав того фатального ранку рух автобуса, не переконав шись, що це буде безпечним і не створить небезпеки ін шим учасникам руху. Його роботодавець — приватний підприємець В. Поснєв, який не розробив інструкції та не проводив інструктажі з охорони праці з водіями, не розробив і не погодив належного порядку проведення пе редрейсового технічного огляду транспортних засобів, що належать йому. Такі були висновки комісії. У травні цього року, тоб то через два місяці після нещасного випадку, співробіт ники теруправління Держгірпромнагляду по Чернігів ській області провели комплексну перевірку ДП «Пас сервіс». Як неважко було передбачити, керівництво та адміністрація підприємства дуже мало зробили для то го, щоб подібного нещастя більше ніколи не сталося з його працівниками. У складеному приписі містилося по над 20 пунктів порушень нормативно правових актів з охорони праці. ДП «Пассервіс» не було усунено пору шення, вказані в попередньому приписі, виданому після нещасного випадку інспектором Держгірпромнагляду. Директор підприємства не пройшов чергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Прострочені

терміни перевірки знань у решти посадових осіб. На підприємстві відсутній тематичний план і програма нав чання і перевірки знань. Перевіряючим не була пред ставлена програма вступного інструктажу. Немає на ДП «Пассервіс» посадової особи, відпові дальної за електрогосподарство; відсутні при в’їзді на територію схеми руху автотранспорту і працівників. Естакада, яка знаходиться на території майданчика для зберігання автотранспорту, не обладнана розсікачем і направляючими ребордами необхідної висоти. Не про водяться періодичні огляди і випробування драбин при ступок, не забезпечено постійний нагляд за будівлями і спорудами, не розроблено інструкцію з організації про ведення контролю за безпечною експлуатацією газово го господарства. Все це свідчить про безвідповідальність керівництва, служби охорони праці підприємства, які практично нічо го не зробили для наведення належного порядку після попередньої, проведеної слідами нещасного випадку зі смертельним наслідком перевірки. Лише спромоглися, знову ж таки порушуючи існуючі правила, без офор млення наряду допуску на виконання вогненебезпеч них робіт, прибрати опалювальний котел, який загоро джував підземний боковий вихід з оглядової канави. Автор цих рядків у червні побував на КТП підприєм ства, зустрівся з начальником гаража М. Тарасевичем, який одночасно є відповідальним за безпеку дорожньо го руху у ВАТ «Чернігівавтосервіс». Було трохи дивно слухати аргументи досвідченого автомобіліста (у галу зі Микола Іванович працює понад 30 років) щодо при чин нещасного випадку, невиконання раніше виданого припису. На його думку, єдине, що призвело до траге дії,— ненавченість водія П. Сови, який у момент наїзду на механіка нібито розмовляв по мобільному телефону. М. Тарасевич стверджував, що зовсім не обов’язково обладнати оглядову канаву боковим від проїзду вихо дом. Мовляв, є у нього така книжка з правилами, де про бокові виходи з канав нічого не говориться... «Які до ка нави тепер, після демонтажу котла, можуть бути претен зії?». Але ж користуватися низьким, в півтора метри зав глибшки підземним виходом у приміщення КТП вкрай незручно! Він теж повинен, якщо підприємство збира ється відновлювати експлуатацію злощасної оглядової канави, бути обладнаний згідно з вимогами правил без пеки. Чи не простіше заради загальної користі та зруч ності механіків виконати припис держінспектора: обладнати зручний боковий вихід з боку вулиці! «Це обійдеться дуже дорого — більш ніж 10 тис. грн. Немає у підприємства сьогодні такої фінансової можливості»,— прозвучало з вуст керівника, який, бажаючи перевести розмову на іншу тему, почав вести мову про непорядки на підприємствах приватних автоперевізників. Саме приватні маршрути створюють стільки проблем з безпе кою на автодорогах міста та й всіх міст країни взагалі. Без витіснення їх, без насичення міських маршрутів ав тобусами великої місткості проблеми тільки наростати муть. Поза сумнівом, певна частка істини в цьому є. Але чому керівник, що відповідає за безпеку перевезень ти сяч пасажирів, не захотів побачити тріску в своєму оці! Звідки у деяких наших посадових осіб така упевненість в своїй правоті і необов’язковість при виконанні припи сів наглядових органів? Зневага до людських життів і доль! Чи має вона право бути й надалі у нашому жит ті?..

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

19

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЩО КОЇМО!

ЦІНА НЕХТУВАННЯ ВИМОГ БЕЗПЕКИ — ВЛАСНЕ ЖИТТЯ Цей трагічний нещасний випадок стався 14 липня цього року у ВАТ «Збаразький тепличний комбінат». На підпри ємстві, що в с. Романове Село Збаразького району Терно пільської області, вирощують овочі, заготовляють, перероб ляють, зберігають і реалізовують сільськогосподарську продукцію. Зокрема, на 5 га теплиць тут вирощують огірки і помідори. На майданчику позаду котельні комбінату розмі щена газозаправна установка. Газ до неї подавався по трубі діаметром 50 мм від фланця газової мережі котла. Саме тут і стався нещасний випадок з начальником котельні А. Робаком.

Т

ого злощасного дня за розпоря дженням голови правління під приємства А. Робак був зайня тий ремонтом насосів у котельні. Близько 15 год до воріт прохідної комбінату під’їхав автомобіль «Деу Ланос», в салоні якого були водій жінка та її донька. Іномарка прац ювала на бензині і була обладнана газовою установкою для заправки метаном. Оскільки на автодорозі поблизу Романового Села закінчи вся бензин, то жінка згадала про А. Робака, який колись розповідав їй, що на тепличному комбінаті, де він працює, є газова заправка автома шин метаном, і в разі необхідності він може стати їй в нагоді, заправи ти авто. Тож згадавши про цю роз мову, жінка скерувала свою іномар ку до тепличного комбінату. Знай шовши начальника котельні, вона попросила його заправити автомо біль. Жінка відкрила багажник, в якому була обладнана газова уста новка. Як згадує вона: «Андрій щось там відкрутив, вставив шланг і вклю чив подачу газу. Оскільки від ком пресора був сильний шум й велика

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

кількість пилу, то я вирішила відве сти доньку подалі від автомобіля, а сама повернулася до А. Робака. Він сказав мені, що неможливо перека чати газ, бо може вибити шланг. У цей час у мене подзвонив мобільний телефон, і оскільки сильний шум за важав говорити, я відійшла від ма шини». Коли ж начальник котельні пока зав жестом, що буде закінчувати за правку автомобіля, жінка перерва ла розмову і пішла у напрямку до автомобіля. Не дійшла кількох ме трів, як стався вибух. Перед її очима постало жахливе видовище. Задня частина автомобіля була зруйнова на, а біля автомобіля лежав нерухо мий А. Робак. Жінка викликала по мобільному телефону міліцію і по просила викликати «швидку допо могу». Саму жінку той несподіваний дзвінок на її мобільний телефон, мо жливо, врятував від тяжких травм чи навіть зберіг їй життя. Як з’ясувала комісія зі спецроз слідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, підключен ня від фланця газової мережі котла

до газокомпресорної установки бу ло здійснено самовільно за допомо гою пластмасової труби діаметром 50 мм без дозволу Збаразького управління експлуатації газового господарства. Заправка автомобіля здійснювалася стисненим природ ним газом безпосередньо з компре сора, накопичувальні балони були відключені. Більше того, ніякої доку ментації на газозаправну установку комісія не виявила. Згідно з висновком начальника експертно діагностичного відділу — технічного експерта ДП «Терно пільський експертно технічний центр» В. Діброва, газозаправна установка підприємства не відпові дала вимогам безпеки. Зокрема, прилади контролю на компресорі не працювали, не були відрегульо вані і не опломбовані запобіжні кла пани. Були відсутні дані про величи ну тиску, на який вони відрегульова ні. На циферблаті манометрів не на несено червону риску на позначці дозволеного тиску, манометри не повірено. Компресор не був облад наний автоматичним пристроєм, який відключає двигун компресора, якщо тиск у балоні перевищує допустимий. В процесі наповнен ня балонів газобалонних установок оператор не міг контролювати кін цевий тиск газу в балонах. І це да леко не повний перелік порушень, виявлених технічним експертом. ВАТ «Збаразький тепличний комбінат» не отримало дозволу на виконання робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки, як цього вимагає ст. 21 Закону «Про охорону праці». Комісія не змогла встановити, хто ж конкретно змонтував газоза правну установку, яка на балансі комбінату навіть не числилася. За словами голови правління підпри ємства Г. Фоміної, можливо, монту вав і підключав газ начальник ко тельні А. Робак, який відповідав за стан газового господарства комбі нату. Вона також стверджувала, що газозаправна установка встановле на і діяла ще до того часу, як вона приступила до виконання обов’язків голови правління. Головний інженер комбінату М. Кра вець, який працює на цьому підпри ємстві з грудня 2007 р., а до цього працював у службі охорони комбі нату, теж не знає, коли і ким встано влено газовий компресор. Проте саме за допомогою цього компре сора заправляли автомобілі підпри

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ємства. За словами оператора котельні Б. Нижника, газозаправна установ ка встановлена і діяла приблизно півтора року, і кожен водій комбіна ту тут заправляв закріплений за ним автомобіль. На підставі розглянутих матеріа лів комісія дійшла висновку, що на чальник котельні під час заправки легкового автомобіля перевищив допустимий тиск у балонах газоба лонної установки, внаслідок чого стався вибух одного із трьох бало нів, і він загинув на місці події. Так пішов з життя молодий чоло вік, який 20 днів не дожив до свого 33 річчя, батько двох дівчаток вось ми і чотирьох років. За висновком комісії, начальник котельні як особа, відповідальна за безпечну експлуатацію систем га зопостачання підприємства, винен у тому, що стався нещасний випадок. Адже він заправляв автомобілі га зом за допомогою газозаправної установки, яка експлуатувалася з грубими порушеннями вимог Пра вил безпеки систем газопостачання України, Закону «Про охорону праці», посадової інструкції відпові дального за газове господарство. Відповідати за порушення нор мативних актів з охорони праці та нещасний випадок будуть також го лова правління Г. Фоміна і голов ний інженер М. Кравець. Нещасний випадок визнано пов’язаним з ви робництвом. Комісія заборонила експлуата цію газозаправної установки, зо бов’язала адміністрацію підприєм ства обговорити нещасний випадок на зборах трудового колективу, провести з працівниками комбінату позаплановий інструктаж з питань охорони праці. Необхідно одержа ти дозвіл на виконання робіт та ек сплуатацію обладнання підвищеної небезпеки в органах Держгірпром нагляду і провести позачергове опосвідчення газових балонів, які встановлено на автомобілях комбі нату спеціалізованою організацією, що має дозвіл Держгірпромнагляду на виконання цих робіт. В. КЛИМЕНКО, керівник прес центру теруправління Держгірпромна гляду по Тернопільській області На знімку: легковий автомобіль «Деу Ланос» після вибуху балона газобалонної установки.

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у вересні 2008 р. в Україні на вироб ництві загинуло 76 осіб — на 33 менше, ніж за такий самий пе ріод минулого року; стався 21 груповий нещасний випадок, під час яких травмовано 58 осіб, у тому числі 12 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 1 . 0 9 на ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (Донець ка область) під час виконання навантажувально розвантажувальних робіт у трюмі корабля зв’язкою металу, що впала з вантажозахоплювального пристрою навантажувача, було смертельно травмовано докера механіза тора, який перебував у небезпечній зоні.

0 3 . 0 9 на об’єкті будівництва газопроводу в с. Софіївська Борщагівка Київської області під час виконання робіт невідома особа вдарила зварника пластмас ножем в область грудної клітки. Потерпілий помер по дорозі до лікар ні.

04.09

на ВП «Шахта «Ударник» (м. Сніжне Донецької області) під час підготовки грунту виробки для улаштування аркового кріплення на уклоні № 24 пла ста h3 обвалилася порода. Смертельну травму одержав гірник очисного ви бою.

10.09

у ВАТ «Південний ГЗК» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) під час пе ресування автодрезини, в якій перебували робітники рудоуправління, ста лося її зіткнення з тяговим агрегатом. Шестеро осіб отримали травми різ ного ступеня тяжкості, троє з них — смертельні.

15.09

у механічному цеху ВАТ «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя) під час установ ки заготовки у патрон токарного верстата кулачки, що оберталися, захо пили токаря за спецодяг. Робітник отримав травми, не сумісні з життям.

24.09

на ВП ЦЗФ «Україна» ТОВ «Донбасвуглепереробка» (Донець ка область) під час переходу через стрічковий конвеєр для навантаження вугілля в залізничні вагони машиніста наземного устаткування було притис нуто плунжерним ножем до стрічки. Потерпіла загинула на місці трагедії.

26.09

у ТОВ «Головеньківське плюс» (Борзнянський район Чернігів ської області) робітник по дорозі на роботу зайшов на територію дільниці тваринництва, де був смертельно травмований бугаєм.

29.09

на дільниці механічної обробки труболиварного цеху ТОВ «Юг Твин» (м. Дніпропетровськ) під час роботи токарно карусельного верста та з його кулачків стався викид деталі масою 800 кг. Токар отримав смер тельну травму.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

Б

агато нарікань ви належним чином не укомплектовано. Тому кликає неналежне на жодному з переві утримання буді рених підприємств вель і споруд гарячих практично вчасно не цехів. Не виконано в проводяться планово терміни роботи з про запобіжні ремонти як ведення обстежень і самого ливарного паспортизації будівель устаткування, так і ван і споруд у ВАТ «Світло тажопідіймальних кра шахтаря», «Харків нів, інших машин і ме ський підшипник», АТ ханізмів. «Укрелектромаш», на Деяке технологічне ДП «Завод імені В. О. устаткування експлуа Малишева». тується з грубими по Як і раніше, не до рушеннями. Так, у ли держуються вимог нор варних господарствах мативних документів з ВАТ «Автрамат», питань безпечної та «Світло шахтаря», надійної експлуатації «ХТЗ», «Турбоатом», виробничих будівель і ДП «Завод імені В. О. споруд у ВАТ «ХТЗ». Незважаючи на неод Виробництво деталей механізмів із заготовок Малишева» переда норазові обіцянки влас гарячого литва є важливою складовою у випуску вальні візки шихто подвір’їв не ників підприємства, тут готових виробів на підприємствах машинобудівної вих не проводилось екс галузі. У першому півріччі 2008 р. співробітники обладнано сигнальни пертне обстеження при Харківської державної інспекції промислової безпе ми пристроями. На міщення чавуноливар ки та охорони праці в машинобудуванні провели окремих механізмах з ного цеху № 2, стале цільові перевірки ливарних цехів на 10 підприєм подавання шихти у плавильні печі немає ливарного цеху, що по ствах Харкова. захисних огороджень требують ремонту. Не виконано запланований на 2007 р. ревірки знань з питань охорони пра частин, що обертаються, і захисних сіток, що обмежують доступ до го ремонт даху на шихтовому подвір’ї ці. Справедливі нарікання праців ловних тролеїв підкранових колій, а дільниці фасонного литва, не ве дуться відбудовні роботи цегляної ників наглядових органів виклика також до ланцюгових передач кон кладки термообрубувального кор ють діючі (вірніше, недіючі) чи вкрай веєрних стрічок. Відсутні також ого незадовільно працюючі системи родження на змішувальних бігунах; пусу сталеливарного цеху. У чавуноливарному цеху № 2 вентиляції у виробничих приміщен на складування опок не розробле ВАТ «ХТЗ» у результаті тривалої ек нях ливарних цехів. На жаль, як і ра но технологічні карти. Шнекові транспортери й огоро сплуатації дробометальних камер ніше, це «болюче» питання практич зруйновано цегляну стіну. На несу но не вирішується, внаслідок чого дження елеваторів подачі піску не чих балках перекриття будівлі цеху, концентрація пилу та шкідливих ви обладнано системами блокування біля вагранок плавильної дільниці кидів у повітрі робочої зони ливар (ВАТ «ХТЗ», «Турбоатом», АТ «Укр обсипається захисний шар бетону, них цехів на ДП «Завод імені В. О. електромаш», ТОВ «ХЗ ПТО»). У підвішена над ним захисна метале Малишева», у ВАТ «ХТЗ», «Світло ВАТ «Автрамат» транспортна систе ва сітка місцями прорвана і повсюд шахтаря», «Турбоатом», ТОВ «ХЗ ма ливарної дільниці експлуатується без огородження вантажно розван но уражена корозією. На трактор ПТО» перевищує ГДК у 4—6 разів. Робітників ливарників ДП «За тажувального прорізу; у ВАТ «Тур ному заводі, як і на усіх інших пере вірених підприємствах, не розробле вод імені В. О. Малишева», ТОВ «ХЗ боатом» переміщення ливарного но ПЛАСи для ливарного виробниц ПТО», АТ «Укрелектромаш» вчасно ковша здійснюється вантажопідій не забезпечують спецодягом, спец мальним краном, змонтованим над тва. У ВАТ «ХТЗ», «Автрамат», «Тур взуттям, миючими і знешкоджуваль робочими місцями заливальників, боатом», ТОВ «Харківський завод ними засобами. Адміністрація цих немає огородження електродів підйомно транспортного устатку підприємств не піклується навіть про електродугової плавильної печі. За вання» немає інструкцій з охорони забезпечення працівників ливарних лізничні колії сумішопідготовчого відділення на цьому підприємстві, а праці на окремі робочі професії у виробництв газованою водою. Перевіряючих не міг також не також у ТОВ «ХЗ ПТО» установлено ливарних виробництвах, немає пов них переліків робіт підвищеної не стурбувати той факт, що на всіх пе вище від рівня підлоги виробничих безпеки, деякі робітники допуска ревірених підприємствах служби з приміщень. У ВАТ «ХТЗ» і ТОВ «ХЗ ПТО» до ються до роботи без навчання та пе ремонту ливарного устаткування

НАВЕСТИ ПОРЯДОК

У ЛИВАРНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У вересні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 719 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: МАЛЕЦЬКИЙ О. М. — директор ТОВ «Пансіонат «Родничок», м. Євпа торія, АР Крим; ОСТРОШИНСЬКИЙ В. П. — директор ТОВ «Спецмонтаж 1», м. Красноперекопськ, АР Крим; РАВСЬКИЙ В. І. — директор ТОВ «Но вофастівське», смт Погребище Вінницької області; КУЛІКОВА Т. Є. — ди ректор підприємства «Успіх», м. Нововолинськ Волинської області; ТОЛ СТОЙ В. Г. — директор ТОВ «Стелла», м. Дніпродзержинськ Дніпропетров ської області; ДЕНИСЮК Я. С. — генеральний директор ТОВ «Весна Родар», м. Дніпропетровськ; БАРАБАНОВ С. В. — голова правління ВАТ «Південний ГЗК», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ВОЛОХОВСЬКИЙ М. І. — директор ВП «Шахта «Ольховська», м. Єнакієве Донецької області; ЛЕВ ЧИН В. В. — директор ТОВ «Петровхліб», м. Донецьк; БІЛИЦЬКИЙ О. П. — директор ТОВ «Брук», м. Овруч Житомирської області; РУДЮК С. В. — ди ректор ТОВ «Соната», м. Берегове Закарпатської області; ЛЕВЧЕНКО А. В. — директор ВАТ «Градус», м. Запоріжжя; ТІТОВ А. М. — директор ВАТ «Галіон», м. Мелітополь Запорізької області; ЛИТВИНЮК В. Д. — директор КП «На двірнянський водоканал», м. Надвірна Івано Франківської області; ТА РАН М. О. — директор ТОВ «Камазавтосервіс», м. Київ; КУРИЛОВ В. М.

— директор ТОВ «Ремікс», м. Луганськ; ТЕРЕХОВ В. В. — директор ТОВ «Аверс», м. Стаханов Луганської області; ГАВРИШЕНКО С. В. — директор ТОВ «ГОЛС», м. Дубляни Львівської області; КУЗИК В. О. — директор ТОВ «Стоун», смт Олександрівка Миколаївської області; ЛЕВИЦЬКИЙ І. М. — директор ТОВ «Екопласт», м. Миколаїв; ШМАЛЕНКО І. Й. — директор ТОВ «Совінвест», м. Одеса; ГОНЧАРОВ О. Г. — директор ПП «Завод «Скіф», м. Білгород Дністровський Одеської області; ПОПОВ В. М. — директор ТОВ «Славнафта», м. Кременчук Полтавської області; ПАНЧУК М. Г. — дирек тор ТОВ «Суське мисливське господарство», Костопільський район Рів ненської області; ЧЕРТКОВ В. М. — директор ТОВ «Сумикомунтранс», м. Суми; ШТОГРИН Б. І. — директор ТОВ «Пальміра», м. Кременець Терно пільської області; САЛО Г. П. — голова СВК ФГ «Ізюмське», Борівський ра йон Харківської області; ШЕЛЕХОВ І. М. — директор ПП «ІТЛ», м. Харків; ШЕНГЕЛІЯ О. Р. — директор ЗАТ «Інтер», смт Каланчак Херсонської області; ПУНДИК А. К. — директор обласного театру ляльок, м. Хмель ницький; КУХАРЕНКО М. В. — директор ДП «Жашківмаш», Черкаська область; ВОЛОКА К. В. — директор ТОВ «Факел 1», м. Чернівці, СЛА ВОЧЕВСЬКИЙ В. Є. — директор ПВ КП «СКД», м. Чернігів; КОБЗАР П. М.

— директор ВАТ «Ічнянське АТП 17439», м. Ічня Чернігівської області.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

пускається виліт дробу під час робо ти дробометальних камер. Розливні ковші тривалий час не оглядалися. Журналів реєстрації оглядів і пас портів ковшів у гарячих цехах цих підприємств на момент перевірки не було. У цехах і на дільницях ливарно го виробництва більшості перевіре них підприємств не проводиться очищення ліхтарів освітлення та сті нового скління, не діє аварійне ос вітлення. На деякому технологічно му устаткуванні, особливо — на плавильних агрегатах, неефективно або зовсім не працюють пристрої газоочищення, а також вентиляцій ні системи. Робітники ливарних це хів змушені працювати у важких і шкідливих умовах. Безумовно, усе це вкрай негативно позначається на стані їхнього здоров’я. Щороку в Харківській області реєструється близько 200 профе сійних захворювань. Більшість з них припадає на працівників ливарних виробництв. Не зменшується, на жаль, тут і кількість виробничих травм. За останні 6 років понад 50 робітників ливарників одержа ли травми різного ступеня тяжкості. П’ятеро з них стали інвалідами, один — загинув. Аналіз причин виробничого травматизму свідчить, що працівни ки гарячих цехів машинобудівних підприємств травмуються, як прави ло, внаслідок недостатнього кон тролю з боку адміністрації за без печним провадженням робіт. У ході цільових перевірок ливар них цехів і дільниць держінспектора ми виявлено 255 порушень норма тивно правових актів з охорони праці, видано 18 приписів на усу нення виявлених порушень, оплом бовано 74 одиниці устаткування, машин і механізмів, подальша ек сплуатація яких створювала загро зу для життя і здоров’я працюючих. До адміністративної відповідально сті притягнено 13 посадових осіб, у тому числі 9 начальників ливарних цехів. Будемо сподіватися, що заходи, які вживаються, сприятимуть наве денню порядку в ливарних вироб ництвах машинобудівної галузі Харківщини. М. МИГУНОВ, головний дер

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

Цемент — найпоширеніший будівельний матеріал, без якого неможливе будь яке будівництво. Зі зростанням темпів будівництва в країні зростає і потреба в цементі. Відтак обсяги реалізації продукції цементних заводів збіль шуються, а пропорційно збільшуються і витрати на охо рону праці, а це означає, що покращуються умови праці, за безпечується безпека виробництва… Так може міркувати кожен з нас. На жаль, тільки не той, хто побував на території ВАТ «ЮГцемент» в смт Ольшан ське Миколаївської області.

СЛУЖБА —

ЦЕ ДУЖЕ ВІДПОВІДАЛЬНО

У

липні поточного року теруправ ління Держгірпромнагляду по Миколаївській області провело комплексну перевірку стану безпе ки, умов праці та охорони надр у ВАТ «ЮГцемент». Сировина для ви готовлення цементу видобувається відкритим способом на Григоріїв ському родовищі. Розробка кар’єру здійснюється з використанням буро підривних робіт. Всього на заводі працюють 587 осіб. За останні 4 роки кількість травмованих на ви робництві не перевищувала 2 ос іб. Адміністрація забезпечує вико нання всіх заходів, передбачених колдоговором: харчування праців ників за рахунок підприємства, ко му належить — видають молоко та мило, обладнано побутові примі щення, всі працівники забезпечені ЗІЗ, атестація робочих місць за умо вами праці проведена згідно з гра фіком. На підприємстві створені від повідні служби і призначені посадо ві особи, відповідальні за вирішення конкретних питань охорони праці, в тому числі — служба охорони праці та геолого маркшейдерська служ ба. Що ж, давайте проаналізуємо діяльність цих служб і посадовців, заробітну плату яким нараховують за розумову працю. Службу охоро ни праці підприємства очолює інже нер з охорони праці Л. Висоцька. Вона старанно проводить вступні ін структажі, бере участь у розробці заходів з охорони праці, інструкцій,

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

положень, що діють у межах підпри ємства, організовує та контролює проходження працівниками медо глядів, а також бере участь у розслі дуванні нещасних випадків на ви робництві. Звичайно, це є виконан ням конкретних обов’язків, перед бачених посадовою інструкцією, і ці обов’язки, крім інженера з охо рони праці, не виконає ніхто. Але як бути з тим, що з жовтня 2006 р., коли було видано припи си державної гірничотехнічної ін спекції, не впроваджений опера тивний контроль за станом охоро ни праці на робочих місцях, робіт ники не проходять навчання та пе ревірку знань з питань охорони праці, не проводиться стажування, на виконання робіт підвищеної не безпеки не видаються наряди до пуски? На проведення технічного огляду електроустановок ще з 2006 р. не надаються необхідні документи! Можливо, не головни ми, а другорядними питаннями вважається тут ведення журналу обліку, видачі та реєстрації ін струкцій з охорони праці, відсто ронення від роботи працівників, які не пройшли навчання, врешті решт — притягнення хоча б когось до відповідальності за порушення законодавства про охорону пра ці? Прикладів такого «оперативно го» вирішення питань службою охо рони праці у ВАТ «ЮГцемент» мож на було б наводити ще багато, але

залишимо місце для геолого марк шейдерської служби, яку тут очолює О. Стегостенко. Одне тільки речен ня: «На підприємстві відсутня ліцен зія на вид господарської діяльності — розробку родовищ корисних ко палин загальнодержавного значен ня» характеризує діяльність цієї служби. Як може повноцінно прац ювати служба, коли у робочому ка бінеті немає навіть сейфа для збері гання маркшейдерської документа ції? Хоча, звісно, не це є причиною відсутності маркшейдерського кон тролю за системою розробки родо вища цементної сировини та (за на явності необхідних приладів) ве дення інструментальних спостере жень за станом бортів, відкосів кар’єру та відвалів. А ще комісія за фіксувала на більшості ділянок кар’єру небезпечні відступи від про ектних рішень розробки: кути від хилу розкривних уступів становлять 70—80%, а не 60—65%, як того ви магають нормативи. Висота уступів перевищує запроектовану більше ніж на 10 м, грунтово рослинний шар не збирається, є місця здвоєння розкривного та добувного уступів, відсутні запобіжні берми, що може призвести до зсуву розкривних по рід, та ще багато інших порушень. Таке виконання конкрет, них завдань службами під, приємства, їх керівниками не личить потужному українсь, кому підприємству! Тільки єдине виправдання може бути взяте у да ному випадку до уваги — витрати підприємства на охорону праці у 2007 р. становили 0,25% від суми реалізованої продукції, тобто вдвічі менше від мінімальної кількості кош тів, передбаченої ст. 19 Закону «Про охорону праці». Та в цьому винні вже не служби, а керівництво товариства. На його совісті — вико нання робіт, експлуатація об’єктів, машин, механізмів підвищеної не безпеки без дозволу органів Держ гірпромнагляду, відсутність плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій у кар’єрі. Всього ж під час проведення ком плексної перевірки у ВАТ «ЮГце мент» виявлено 198 порушень за конодавчих і нормативно правових актів з охорони праці. Генерально му директору підприємства, керів никам служб і структурних підрозді лів видано 17 приписів, накладено

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

штрафи на 18 посадовців. З огляду на наявність великої кількості пору шень, що загрожують життю та здо ров’ю працівників товариства, заборонено експлуатацію 47 оди ниць устаткування. А головне — розпорядженням начальника те руправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області М. Єропу

нова на Григоріївському родовищі цементної сировини заборонено ведення гірничих робіт. Як кажуть, «дружба — дружбою, а служба — службою». Хотілося б цей вираз перефразувати ще й так: служба повинна бути службою, і як що вона відповідальна за виконан ня певних функцій, то всі працівни

ки цієї служби, хоча і не приймають присяги, як на військовій чи держав ній службі, повинні чітко розуміти, що від результатів їхньої роботи залежать життя і здоров’я людей, а за їхні дії (чи бездіяльність), які, не дай Боже, можуть призвести до тра гічних наслідків, у Кримінальному кодексі передбачено відповідне по

Про те, до яких наслідків ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ призводить недодержання ви мог безпеки, сказано та напи сано вже чимало. Там, де і пра цівники, і роботодавці додер жуються положень законодав ства про охорону праці, як правило, люди менше травму ються або не травмуються взагалі. Немовби все ясно: якщо виконуватимеш вимоги безпеки — не станеш наражати на ри зик своє здоров’я та здоров’я тих, хто поруч з тобою. Але, на жаль, цю просту істину засво їли далеко не всі. До чого призводять неправильні дії як керівників, так і виконавців робіт, нагадали резуль тати комплексної перевірки стану безпеки та умов праці в Одеській дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку (УДППЗ) «Укрпошта», організованої теруправ лінням Держгірпромнагляду по Одеській області в квітні нинішнього року.

ЛИСТОНОША —

ПРОФЕСІЯ НЕБЕЗПЕЧНА

Б

уло перевірено 12 діючих під приємств, виявлено 2324 пору шення нормативних актів з охо рони праці, призупинялась експлу атація 104 одиниць обладнання, до адміністративної відповідальності притягнено 43 працівників, з них 31 — посадову особу. Рівень виробничого травматиз му в підрозділах УДППЗ «Укрпо шта» є стабільним. Якщо в 2004 р. на виробництві сталося 2 неща сних випадки, то в наступні роки аж до 2008 р. — по 3 в кожному. Про те це не привід для заспокоєння, ос кільки в ході перевірки було виявле но низку серйозних недоліків з пи тань охорони праці. У кожному поштовому відділенні було виявлено типові порушення ви мог безпеки. Вони повторюються практично в кожному підрозділі, що свідчить про негативну систему, що склалася в роботі зі створення без печних і здорових умов праці прац юючих. Інструктажі з працюючими не проводяться, інструкцій з охорони праці для працівників відділень зв’язку не надано. На схемах до ставочних дільниць маршрути руху

листонош не визначено, не позна чено червоним кольором небезпеч ні для листонош місця: переходи та переїзди, вузькі вулиці, які не мають тротуарів, виїзди транспорту, від криті канави й котловани тощо. Але ж листоноші в основному — жінки, і

Йдеться про Положення про систе му управління охороною праці в УДППЗ «Укрпошта» і Положення про організацію роботи з охорони праці УДППЗ «Укрпошта». Зазна чені нормативні акти підприємства розроблено Науково методичним

Комісія, яка проводила комплексну перевірку, визнала роботу керівництва Одеського УДППЗ «Укрпошта» щодо організації нешкідливих і безпечних умов на кожному з маршрутів на них ча тує потенційна небезпека: можуть покусати собаки, напасти хулігани, відібрати гроші, пошту... На схемах доставочних дільниць не зазначено дати ознайомлення листонош з маршрутами обходів тощо. Служба охорони праці обласної дирекції поштового зв’язку до цього часу не розробила і не впровадила систему управління охороною пра ці. Працівники служби у своїй діяль ності керуються в основному заста рілими нормативно правовими ак тами, застосовуються нормативні акти підприємства, що не відпо відають чинному законодавству.

центром Держнаглядохоронпраці відповідно до технічного завдання, затвердженого 28.10.99 р., і до цього часу не переглядалися. Поло ження про систему управління охо роною праці в УДППЗ «Укрпошта» затверджено 08.11.2000 р. і містить посилання на нормативні акти, дію яких було скасовано. Комісія, яка проводила комплекс ну перевірку, дійшла висновку, що керівництво Одеської дирекції по штового зв’язку самоусунулося від вирішення питань, пов’язаних з охороною праці. Аналіз причин ви робничого травматизму в дирекції не проводився, а керівництво не зай

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

мається питаннями охорони праці в підрозділах, які розташовані в райо нах області. Багато керівників відді лень поштового зв’язку та їхніх за ступників не пройшли навчання з пи тань охорони праці та перевірку знань. У центрах поштового зв’язку не задовільно організовано роботу щодо забезпечення електробезпе ки. У переважній більшості центрів не призначено осіб з числа інженер но технічних працівників, відпові дальних за електробезпеку. А там, де такі особи призначені, вони не мають електротехнічної підготовки, не пройшли навчання та перевірку знань з присвоєнням відповідної групи з електробезпеки. Напри клад, у Любашівському центрі по штового зв’язку (ЦПЗ) № 2 інженер з охорони праці не пройшов пере вірку знань на групу IV з електро безпеки і не може контролювати безпечну експлуатацію елек троустановок. Електромеханік не має спеціальної електротехнічної освіти. Комісія виявила, що в його посадовій інструкції не зазначено, яку освіту треба мати електромеха ніку, не передбачені питання ремон ту і безпечної експлуатації електро обладнання. В організації нема за гальної схеми електропостачання. В дирекції поштового зв’язку не виконується постанова Кабінету Мі ністрів «Про забезпечення надійної і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж». У жодному з перевірених центрів по штового зв’язку не створено службу спостереження за експлуатацією бу дівель і споруд, не проводяться їх об стеження. Більша частина об’єктів перебуває у незадовільному або у передаварійному стані. Поштові від ділення розташовані в приміщеннях, не придатних для роботи персона лу та приймання відвідувачів. Відсут ні елементарні санітарно побутові умови: вода, рукомийники, туалети. Це стосується, зокрема, поштових відділень у селах Сергіївка Білгород Дністровського району, Мигаї, Бла гоєве, Новоселівка, Петрівське, Це брикове Великомихайлівського ра йону. Практично в усіх поштових відді леннях області питання забезпечен ня працівників спецодягом, спец взуттям та іншими ЗІЗ вирішуються незадовільно.

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

Серйозні порушення законодав ства про охорону праці виявлено в організації медичних оглядів праців ників поштового зв’язку. В дирекції та підрозділах УДППЗ «Укрпошта» виявлено осіб, яких було прийнято на роботу без проведення попе реднього медичного огляду. У 2008 р. з 8 прийнятих на роботу в Одесь ку дирекцію позначку у наказі про проходження попереднього медич ного огляду поставлено тільки в од ного працівника. Під час укладання трудового до говору роботодавець не інформує працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робо чому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі нас лідки їх впливу на здоров’я. Як наслі док, працівник не має уявлення про права на пільги та компенсації за ро боту в таких умовах відповідно до за конодавства та колективного догово ру. Центри поштового зв’язку обла сті погано забезпечені законодав чими та нормативно правовими ак тами з охорони праці, в жодному з них немає куточка охорони праці. Комісія, яка проводила комплекс ну перевірку, визнала роботу керів ництва Одеського УДППЗ «Укрпо шта» щодо організації нешкідливих і безпечних умов праці незадовіль ною. За результатами перевірки бу ло запропоновано заборонити ек сплуатацію ряду поштових відділень у містах Арциз, Сарата, Тарутине та інших. Їх експлуатацію запропоно вано поновити після усунення пору шень. Серед заходів щодо усунення порушень комісія запропонувала керівництву підприємства перегля нути, переробити чи розробити до кументацію, на підставі якої здій снюється діяльність служби охорони праці, забезпечити нормативною лі тературою з питань охорони праці всі підрозділи. У червні нинішнього року в Одеському УДППЗ «Укрпошта» бу ло проведено контрольну перевірку стану охорони праці. Встановлено, що керівники центрів поштового зв’язку з розумінням поставилися до усунення порушень, зазначених в акті комплексної перевірки та при писах інспекторів. Проте не скрізь було вжито заходів щодо забезпе чення безпечної експлуатації ви

робничих будівель та споруд. На приклад, у відділенні зв’язку № 9 ЦПЗ № 1 м. Ізмаїла роботи з облаштування побутового примі щення в гаражі та ремонту підлог не закінчено. Не приведено до ладу асфальтове покриття майданчика для збереження транспортних засо бів у ЦПЗ № 2. У ЦПЗ № 7 ремонт приміщень у семи поштових відді леннях виконано на 40%. У центрах поштового зв’язку і відділеннях ще є проблеми із забезпеченням елек тробезпеки: не розроблено списки осіб, відповідальних за безпечну ек сплуатацію електрогосподарств; особи, відповідальні за електрогос подарства, не пройшли в установле ному порядку навчання та перевір ку знань з питань охорони праці. На засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області було розглянуто питання про додержання вимог Закону «Про охорону праці» в Одеській дирекції УДППЗ «Укрпошта». Директор ди рекції В. Гурков пообіцяв у найко ротші терміни усунути порушення, розробити та погодити з теруправ лінням заходи щодо поліпшення стану охорони праці на підприєм ствах області. Члени ради теруправління вирі шили не знімати з контролю стан охорони праці у поштових відділен нях області. Дуже жаль, що працівникам по штових відділень доводиться працю вати у важких умовах. Погано, що і місцева влада самоусунулася від вирішення питань охорони праці. Хоча вони так само, як і ми, постій но отримують і відправляють корес понденцію. І так само переживають, якщо раптом довгоочікуваний лист не доходить до адресата. А пошта взагалі може не дійти, якщо листо ноші і далі наражатимуться на не безпеку. Гадаємо, для того, щоб стан охо рони праці на підприємствах Одесь кої дирекції УДППЗ «Укрпошта» став стабільнішим, адміністрації до ведеться доволі попрацювати. І пе редусім вжити серйозних заходів для усунення виявлених порушень законодавства про охорону праці та поліпшення умов праці працівників поштових відділень, тим самим за безпечивши їхню безпеку та ефек тивність праці.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

Слово «колиска» біль шість людей розуміє як «ди тяча колиска», що є, мабуть, найприємнішим і найбезпеч нішим місцем людини в її ранньому дитинстві. Під йомники для виконання ро біт на фасадах будівель з ко лисками є устаткуванням підвищеної небезпеки, що має відповідати всім вимо гам нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Але, за висновками експертизи Херсонського ЕТЦ, сьогодні на будівництві висотних об’єктів експлуатуються сотні колисок, які не відпові дають необхідним вимогам.

УВАГА! НЕБЕЗПЕЧНІ КОЛИСКИ!

Б

продукцією конкурента на українсь кому заводі придбали одну таку коли ску і провели її експертизу. Її резуль тати просто шокували: «колиска не відповідає вимогам нормативно пра вових актів з охорони праці України, виготовлена з порушенням ГОСТів…» Вона обладнана лише одним галь

удівельні колиски в Україні вигото вляються тільки у ТОВ «Механіч ний завод», що у Херсоні. Їх ви пуск було налагоджено тут ще в 1969 р. Відтоді жодної претензії до виробу, жодного нещасного випадку, пов’яза ного з відмовою під час експлуатації колисок, не було. Разом з тим зі збіль шенням обсягів будівництва, осо бливо висотних об’єктів, збіль шилася і потреба в колисках. Механічний завод нарощує темпи їх виробництва, удоско налюючи конструкцію. Конкуренція — звичайне яви ще ринкової економіки, і вона завжди корисна, якщо є здоро вою і цивілізованою. Але якщо споживачеві постачається неякіс ний товар з за кордону, а дер жавні служби, які повинні кон тролювати ситуацію, цього не роблять, то тоді «стає за держа ву образливо». Тому і забило тривогу керівництво ТОВ «Меха нічний завод», бо тут добре ро зуміються на фасадних підйом никах. Справа в тому, що в Україні діє дер жавний стандарт ГОСТ 27372—87 «Люльки для строительно монтажных работ. Технические условия». Введе ний ще за часів Радянського Союзу, він діє і сьогодні на території всіх по страдянських країн. Такі самі стан дарти для колисок встановлені в усіх країнах Європи. Наприкінці минулого року на будівельні майданчики краї ни (в основному — Києва) завезено близько 250 будівельних колисок мо делей ZLP 500, ZLP 630, ZLP 800 ви робництва Китаю, дешевших від по дібних, що виробляються у ТОВ «Ме ханічний завод». Для ознайомлення з

мом, а не двома, які повинні діяти ав томатично і незалежно один від одно го (п. 1.3.8 ГОСТ 27372—87), висота балюстрад (огороджень) — 0,98 м, а не 1,2 м (п. 1.3.10 того ж ГОСТу), та має ще п’ять порушень вимог безпе ки. Така економія спричинила значне зниження вартості устаткування, але це негативно позначилося на рівні безпеки під час його експлуатації. Цікаво те, що у сертифікаті відпо відності на дані колиски, виданому 11.09.2007 р. на підставі рішення ДП «ЦентрСЕПРОБУДМАШ», вказано, що вони відповідають необхідним ви могам, у т. ч. і п. 1.3.8 вищезгаданого

ГОСТу. Людям характерно помиля тись, але для посадовців органу тако го високого рівня це неприпустимо, тому що від їхнього рішення залежить життя інших людей. Не хотілося б на віть думати, що для когось їхнє життя стало вдвічі дешевшим, а отже, стало зайвим одне гальмо, чи, може, хтось комусь «заколисав» пильність... Враховуючи ситуацію та дея кі інші факти порушення митного і податкового законодавства, дирекція ТОВ «Механічний за вод» надіслали відповідні листи Генеральному прокурору Украї ни, Голові Державної митної служби, СБУ, Голові Держгір промнагляду, а також до Держ споживстандарту та до Українсь кої спілки промисловців та під приємців. На адресу дирекції за воду надійшли відповіді від усіх установ, до яких вона звертала ся. Слідчими органами і проку ратурою повідомлялося, що з даного питання проводиться слідство, направлені необхідні орієнтування. Держспоживстан дарт повідомив, що до остаточного встановлення відповідності колисок чинним нормативним актам запропо новано ДП «ЦентрСЕПРОБУДМАШ» призупинити дію сертифіката відпо відності. Але протягом півтора місяця цього не зроблено, крім того, вже ін ший центр сертифікації видав новий сертифікат відповідності на китайські колиски, в якому пункт про відповід ність виробу вимогам п. 1.3.8 ГОСТ 27372—87 просто пропущено. Як наслідок, у першому кварталі 2008 р. на будівельні об’єкти країни знову було завезено понад 40 китайських колисок, нічим не кращих від тих, які

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

були завезені минулого року. Держгірпромнагляд повідомив, що теруправлінням дано доручення: під час планових перевірок підприємств з’ясовувати виконання роботодавця ми вимог ст. 21 Закону «Про охорону праці» в частині отримання позитив них висновків експертизи щодо відпо відності колисок електричних моделей ZLP 500, ZLP 630, ZLP 800, виготовле них компанією з Китаю, нормативно правовим актам з охорони праці, що чинні в Україні. Але ж періодичність перевірок будівельних організацій становить 3—5 років, і якщо минулого року здійснено перевірку, то до на ступної колиска, придбана нещодав но, буде наражати на небезпеку ще досить тривалий час. Крім того, на

жаль, відсутня реєстрація колисок бу дівельних у теруправліннях Держгір промнагляду, що також негативно позначається на здійсненні належного контролю за їх експлуатацією. Хочеться сподіватись, що хтось врешті решт таки прийме єдино пра вильне рішення — заборонить ввезен ня в країну устаткування, яке не відпо відає вимогам безпеки. Головний ін женер ТОВ «Механічний завод» В. Дудков повідомив, що сьогодні анало гічна ситуація склалася і в Білорусі, але там дещо оперативніше вирішу ється питання щодо недопущення за везення в країну устаткування, розра хунок за експлуатацію яких може коштувати людського життя. То, може, й наші відповідні органи згадають про

підтримку вітчизняного товаровироб ника, заборонять постачання на наш ринок продукції, яка створює небез пеку для наших людей? Такий крок буде реальним внеском у поліпшення стану охорони праці. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

На знімках: заступник головного інженера з підготовки виробництва В. Галкін демонструє будівельну колиску, виготовлену в ТОВ «Механічний завод»; перевірка колиски на випробувальному стенді. Фото автора

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ ПОТРЕБУЄ ОБ’ЄКТИВНОСТІ Директор ЗАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал» отримав припис від головного дер жавного інспектора Запорізької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у машинобудуванні, будівництві та енергетиці В. Алхімова з вимогою провести повторне роз слідування нещасного випадку, що стався 4 березня 2008 р. зі слюсарем контрольно вимірю вальних приладів і автоматики (далі — КВПіА) О. Шульгою.

К

омісія підприємства в результаті необ’єктивно проведе ного розслідування нещасного випадку безпідставно звинуватила потерпілого у порушенні нормативних ак тів з охорони праці. Це не випадковість, адже до складу комісії, всупереч вимогам п. 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворю вань і аварій на виробництві, увійшов керівник робіт (на чальник енергосилового цеху), який безпосередньо відпо відає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок. До теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області було надіслано акт за формою Н 1 з численними порушеннями Порядку: акт не мав печатки підприємства, не в повному обсязі зроблено опис подій, що сталися, та ро біт, які виконувалися з початку зміни до настання нещасно го випадку, із зазначенням керівника робіт, його розпоря джень, дій потерпілого та інших осіб, причетних до настання нещасного випадку. Був відсутній послідовний виклад подій із зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих фак торів, які впливали на потерпілого, перелік машин, інстру ментів, устаткування, експлуатація яких призвела до неща сного випадку, небезпечних умов і небезпечних дій потер пілого. Дійсно, на території формувального цеху в розподіль но силовому пульті (далі — РСП 14) на місці нещасного ви падку небезпечним фактором був підвищений рівень на пруги в електричних мережах, при замиканні яких через ті ло людини може пройти електричний струм. Із пояснювальних записок потерпілого та свідків виті кає, що вранці того дня О. Шульга отримав від начальни ка енергосилового цеху усне завдання перенести кабелі живлення контрольно вимірювальних приладів з одного боку пропарювальної камери на інший, в металевий ло ток. Після перенесення кабелів з’ясувалося, що металевий лоток необхідно обрізати ручним електрифікованим інстру ментом. Поблизу розетки напругою 220 В не було, елек трощиток КВПіА був відключений. О. Шульга вирішив са мостійно підключити електропродовжувач в РСП 14. Спо чатку він за допомогою пасатижів приєднав один провід до «нуля», а потім став з’єднувати другий провід. У цей мо мент на струмопровідній частині сталося коротке замикан ня, і полум’я вольтової дуги спричинило тяжкі опіки тіла та

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

рогівки очей слюсаря. Комісія з розслідування нещасного випадку не зверну ла уваги на технічні та організаційні причини нещасного випадку, а саме: двері електрошафи РСП 14 не були зам кнені, не було призначено особу, відповідальну за безпеч не проведення робіт, не оформлено розпорядження про їх проведення, не виконано підготовку робочого місця, не бу ло оформлено допуск до роботи, не було нагляду під час виконання робіт, не було встановлено порядку безпечно го виконання робіт. Начальник енергосилового цеху не виконав своїх поса дових обов’язків — не було створено безпечних і сприят ливих умов під час виконання робіт, контроль за додер жанням правил з охорони праці робітниками підрозділу не здійснювався. Отже, комісія проігнорувала факт численних порушень вимог нормативно правових актів з охорони праці, що призвели до нещасного випадку, через що його було ви знано таким, що не пов’язаний з виконанням трудових (по садових) обов’язків. «Часто причиною нещасних випадків, з погляду робо тодавців, є необережність потерпілого, тому особливої ува ги потребує якість розслідування. Звісно, вигідніше знайти загальну причину, зваливши основну провину на потерпі лого, визначити його відповідальність, щоб не визнавати вини посадових осіб, які самі допустили порушення»,— зауважив начальник теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області Ф. Мержев на останньому засідан ні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності насе лення. У цій ситуації викликає подив, чому представник Фон ду соціального страхування від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань, як член комісії, не викори став повною мірою своїх повноважень і не сприяв виявлен ню дійсних причин того, що сталося. Адже саме участь у розробленні профілактичних заходів і контроль за їх впро вадженням на підприємствах страхувальниках, внесення пропозицій щодо підвищення безпеки виробництва є ос новним завданням страхових експертів з охорони праці. А подекуди вони діють навпаки, захищаючи корпоративні ін тереси свого відомства.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

«СЕЛЕВИЙ ПОТІК» У ГАЛУЗІ НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ «Однією з поширених причин, що призводять до травм на виробництві, є недостатня, а іноді відверто погана під готовка кадрів з питань безпечних методів праці»,— зазна чив заступник начальника теруправління Держгірпромна гляду по Запорізькій області В. Кучер на ІІІ обласній науково практичній конференції на тему «Підвищення ефектив ності навчання з питань охорони праці як дієвий фактор запобігання нещасним випадкам і професійним захворюван ням на виробництві».

П

роблема в тому, що матеріал про охорону праці не повинен викладати будь хто, як прий деться і будь де. Однак така хибна практика розквітла останнім часом. Раніше на ведення цього курсу був потрібний спеціальний дозвіл Держнаглядохоронпраці, а отже, кількість навчальних закладів, що мали право проводити загальний курс з питань охорони праці для ке рівників підприємств і фахівців з охорони праці, була обмеженою. Усього чотири навчальних заклади з давніми традиціями мали право вести цей курс у Запорізькій обла сті. Скасування необхідності отри мання дозволів спричинило, так би мовити, «селевий потік». Загальний курс з охорони праці тепер не ви кладають тільки ліниві, і з кожним днем кількість таких підприємств — малих, приватних, товариств — збільшується в геометричній прогре сії. Оскільки ліцензій на цю діяль ність не потрібно, штат наглядовців вже не в змозі задовольнити таку кількість охочих заробити на посвід ченнях — інспекторів, які очолюють екзаменаційні комісії, на всіх не ви стачає. Створилася ситуація, коли галу зевий принцип при викладанні цьо го курсу не зберігається. Думаючи тільки про прибуток, суб’єкти госпо дарської діяльності головною метою ставлять зібрати групу — не має значення на підприємствах якої га лузі працюють ті, хто навчається: це ж не професійна підготовка, а за гальний курс. Як наслідок, розмива

ються поняття норм охорони праці. Бо у кожній галузі існують свої нор мативні акти з охорони праці, де враховані конкретні особливості ви робництва. Абсурдність ситуації в тому, що замість упровадження змін для при ведення постанови Кабінету Міні стрів № 1631 на видачу дозволів у відповідність до Закону «Про охо рону праці», дозволи просто відмі нили. Це спричинило хаос, адже

сти пекучі проблеми до слухачів, адже вони, як то кажуть, не «в те мі». Виходить, держава не зацікавле на в якості навчання? Згідно з Типовим положенням про порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці ви кладачі, які залучаються до прове дення навчання із загальних питань охорони праці та є штатними спі вробітниками навчальних закладів, повинні навчатися у столичному спеціалізованому навчальному за кладі. Проконтролювати це питання немає змоги, навіть неможливо встановити справжню кількість та ких суб’єктів, які не вважають за необхідне ставити до відома те руправління Держгірпромнагляду про своє існування. Наглядовці ж не можуть якісно впливати на процес навчання. На цьому тлі не зовсім зрозуміло, чому представники Фонду соціаль ного страхування від нещасних ви падків на виробництві та профзах ворювань не звертають уваги на до бір викладачів, які читають лекції. Фонд фінансує навчання в таких навчальних закладах, де його якість

Навчання стає проблемним тоді, коли на перший план виходять фінансово"комер" ційні інтереси на шкоду якості навчання, відвідуваності занять, неможливо контролювати якість навчання з питань охорони праці в численних навчальних закладах, які до того ж і розташовані у напівпід вальних і цокольних приміщеннях житлових будинків Запоріжжя. Вони йдуть на перехоплення груп один у одного, залучають для навчання ви кладачів, які не мають відношення до нагляду, але привласнили собі право викладати законодавство про охорону праці, про якість нав чання тут взагалі не йдеться. Знову ж таки, за таких умов працеохорон ці фізично не в змозі скрізь виклада ти теми з питань, що входять до їх ньої компетенції, хоча трактувати Закон «Про охорону праці» мають право лише представники Держгір промнагляду, бо не навчені спе ціально викладачі не можуть доне

— на останньому місці, а прибуток — на першому. Так, під час перевірки знань у складі екзаменаційної комі сії в навчальному закладі з претен зійною назвою «Професіонал» го ловний державний інспектор з охо рони праці О. Саєнко зіткнулася з таким випадком: чомусь, викладаю чи тему «Закон України «Про охо рону праці», лектор (особа, яка працює на якомусь підприємстві) по відав слухачам, що існують штрафи, які накладаються на підприємства, максимального розміру 5%, з поси ланням на ст. 43 цього Закону, що не відповідає дійсності. Власне, не правочинною була й комісія, адже в ній має бути не менше трьох осіб, у її роботі не брав участі представник профспілок. Деякі викладачі таких закладів

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

намагаються тлумачити найважливі ші питання законодавства про охо рону праці, зокрема, положення По рядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзах ворювань і аварій на виробництві. Вже цей факт свідчить про необізна ність самих лекторів, адже п. 6 по станови Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, якою за тверджено Порядок, чітко визначає, кому надається право роз’яснювати його вимоги. Чи може суб’єкт господарської діяльності забезпечити навчання, професійну підготовку, перепідго товку кадрів, навіть якщо в нього є ліцензія Міністерства освіти та нау ки? Навчання стає проблемним то

ді, коли робиться усе можливе, щоб одержати ліцензію, але коли «про цес пішов», на перший план вихо дять фінансово комерційні інтере си на шкоду якості навчання, відві дуваності занять, рівню підготовки викладачів, удосконаленню форм і методів практичного навчання. А ві домо, що формальне ставлення до навчання з питань охорони праці загрожує трагедіями. В умовах жорсткої ринкової кон куренції стає неважливою навіть плата за навчання, важливо якнай швидше купити посвідчення — фор мально виконати припис інспектора. Навіть коли ми йдемо до перукарні, то обираємо відомого, досвідченого майстра. Але розмова не про перу

карню, не про приватну стоматоло гію, а про приватне навчання з пи тань охорони праці. Сумлінному ро ботодавцю перш за все необхідно пильнувати, куди він направляє сво їх працівників на навчання. Хто га рантуватиме, що керівник чи інже нер служби охорони праці, який от римав посвідчення про навчання за гроші, відвідав усі заняття? Тим біль ше не факт, що наймані будь де викладачі в змозі чогось навчити, сформувати у робітника свідомі на вички щодо необхідності безпечного виконання робіт. Посадові особи проходять навчання за курсом охо рони праці один раз на 3 роки, а по тім повинні на своїх підприємствах створювати комісії, навчати, переві

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ЗАХОПЛЕНЕ

«АХ!»

БЕЗ ВІДТІНКІВ Ж А Х У

С

пеціалісти теруправління пере вірили експлуатацію розва жальних комплексів на чо тирьох об’єктах Одеси, а також у містах Котовську, Ізмаїлі, Білгород Дністровському. За недотримання Правил улаштування і безпечної ек сплуатації атракціонної техніки бу ло заборонено експлуатацію 16 одиниць устаткування. У зв’язку з непроходженням спеціального нав чання і перевірки знань норматив но правових актів з охорони праці від роботи відсторонено 19 опера торів. До адміністративної відпові дальності притягнено 6 керівників і один оператор. ...В Одесі на площі Куликове по ле галасливо завжди, а в спекотні літні дні особливо. Тут розміщені розважальні атракціони для дітей і дорослих. Є на перший погляд не шкідливі, на зразок каруселей, що крутяться по колу, а є «Американсь кі гірки», «Бомбер» — це вже круті ше, катання на яких викликає захо плене «Ах!» ТОВ «Шоу» має в своєму розпо рядженні багато атракціонів. Ди ректор підприємства О. Снітков ський розповів, що у них експлуату ється устаткування випуску 1990— 2000 рр., є новіше — 2005—2008

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

рр. Привезене з Італії, Німеччини, Голландії, Чехії, є з України. Напри клад, «Американські гірки», «Бом бер», «Слайд» привезені з Італії, «Лабіринт» для дітей, «Спайдер мент», басейн з човниками — укра їнське устаткування. Всі механізми були перевірені фахівцями Чорно морського експертно технічного центру, пройшли діагностику. У ТОВ «Шоу» працює 30 осіб. Оскільки атракціони — устаткуван ня підвищеної небезпеки, посадові особи, відповідальні за безпечну ек сплуатацію атракціонів, пройшли навчання в Одеському консульта ційно навчальному центрі, а опера тори — в Кременчуцькому науково виробничому центрі «Атракціон», де відбувся спеціальний семінар з навчанням для працівників розва жальних центрів. Перевірку знань вони пройшли в теруправлінні Дер жгірпромнагляду по Одеській обла сті. У квітні цього року була прове дена перевірка готовності підпри ємства до літнього сезону. Праців ники теруправління виявили ряд порушень вимог безпеки у роботі устаткування та організації безпеч ної роботи персоналу. Наприклад, роботодавець не отримав дозволу

Що нам подобається в Одесі? Якщо відповісти «море», будемо праві, але частково. Жителі та го сті міста — постійні від відувачі не тільки пляжів, але й розважальних ком плексів — атракціонів. За день на площах, де розмі щені каруселі, вагончики, «Американські гірки», роз’ їжджають поні, запряжені в нарядні візки, буває по над 10 тисяч людей. Чи ціл ком безпечний їхній відпо чинок? Сьогодні, після ряду трагедій, що сталися на атракціонах у Харкові, За поріжжі, Києві, у цьому до водиться сумніватися. То му теруправління Держ гірпромнагляду по Одесь кій області регулярно про водить перевірки стану охорони праці в цих розва жальних комплексах. від органів Держгірпромнагляду на початок експлуатації об’єктів пі двищеної небезпеки — недавно за везеного устаткування. Не було проведено експертизу атракціону «Дитяча гідравліка» експертною організацією на відповідність вимо гам нормативно правових актів з охорони праці. Всього на площі Куликове поле спеціалістами теруправління було перевірено сім атракціонних ком плексів, у роботі яких були виявле ні практично одні й ті ж порушення.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Не розроблено проект розміщення комплексу в ТОВ «Тірекс», «Добро бут», СПД Вердонг В. М., Крик Р. Е., Ланник Томаш. Не розроблено програму проведення стажування операторів, не видається наказ про допуск працівника з вказівкою три валості стажування, прізвища пра цівника, відповідального за її про ходження. Підприємства не забез

печені захисними засобами в обся гах, передбачених нормами ком плектування. Не організовано контроль за станом ЗІЗ, не прово дяться їхні випробування та пере вірка придатності, відсутні переві рочні клейма. Робочі місця опера торів деяких атракціонів не облад нані кабіною або навісом. У результаті перевірок було при зупинено експлуатацію атракціонів «Поїзд», «Самба» у ТОВ «Тірекс» (директор І. Бубнов), «Поліп» у СПД Вердонг В. М., «Бомбер» у ТОВ «Добробут» (директор О. Марій), «Колесо огляду» в СПД Ланник То маш. Ряд порушень було виявлено у парку культури та відпочинку імені Горького. Директорові С. Слободя ник видано розпорядження про усу нення порушень. Тут недостатньо організовано оперативний контроль за станом охорони праці. Не розроб лено заходи щодо зниження ризику виникнення аварій та надзвичайних ситуацій під час експлуатації атрак ціонної техніки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановле них нормативів і підвищення існую чого рівня охорони праці. Інструкції з охорони праці для операторів ат ракціонів не мають розділу «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях», тер міни проведення інструктажів на ро бочому місці з операторами не до тримуються. Спеціаліст з охорони праці не пройшов навчання і пере вірку знань з охорони праці, на під приємстві не створено комісію з пе ревірки знань. Посадові особи під

приємства не провели спеціальне навчання і перевірку знань з праців никами, зайнятими на роботах пі двищеної небезпеки. Відповідальний за справний стан і безпечну експлу атацію електрогосподарства не пройшов перевірку знань з питань електробезпеки. Операторам (ме ханікам) атракціонів не присвоєна група II з електробезпеки, спеціалі стові з охорони праці не при своєна група IV, неелектротех нічний персонал (контролери касири) не пройшов інструктаж на групу I. Роботодавець не провів черговий медичний огляд обслуговуючого персо налу. У СПД «Качанов», розта шованому в гідропарку Луза нівка, роботодавцем не було отримано дозвіл від органів Держгірпромнагляду на поча ток роботи та експлуатацію ат ракціонів «Лава», «Дитяча ла ва», «Топ Спин», «Дитяча гідравлі ка», «Картинг». Це устаткування не за безпечене експлуатаційними доку ментами, паспортами. У результаті приймальна комісія не допустила його до експлуатації. А спеціалі

сти теруправління призупинили функціонування атракціонів. В атракціонному комплексі пар ку культури та відпочинку (директор В. Пилипчук) Білгород Дністров ського призупинено експлуатацію атракціону «Ланцюгова карусель». Виявлено практично ті ж порушен ня, що й у вищеназваних комплек сах. Крім цього, тут роботодавцем не створено ремонтну службу, умо ви для виконання обслуговуючим персоналом своїх обов’язків. Ін струкції з охорони праці для опера торів атракціонів не містять відомо стей щодо прийомів безпечного ви конання робіт, правил використан ня устаткування, а також застере жень про небезпечні прийоми, які заборонено застосовувати. У вста

новлених місцях не вивішені прави ла поведінки на атракціонах та їх використання. У травні 2008 р. було проведено повторну перевірку стану охорони праці в названих атракціонних ком плексах. Було відмічено, що всі по рушення усунено в строк, і устатку вання підприємств було допущене до експлуатації. В Одесі й області налічується 14 підприємців, які експлуатують ат ракціони. І хоча протягом 2007— 2008 рр. при використанні розва жальних комплексів не було допу щено аварій і нещасних випадків, теруправління тримає на постійно му контролі організацію їхньої без печної роботи. Головний державний інспектор відділу організації нагля ду за промисловою безпекою та охороною праці теруправління М. Череватий, під чиїм керівництвом були проведені перевірки, розповів, що робота атракціонів далеко не безпечна. Виявивши серйозні пору шення у навчанні та стажуванні по садових осіб і персоналу, який об слуговує розважальні комплекси, спеціалісти теруправління наполя гли на перегляді програм навчання. Крім того, кожному з підпри ємств, у віданні яких перебува ють атракціони, було запропо новано розробити план захо дів щодо усунення порушень законодавчих і нормативно правових актів з охорони пра ці. З метою забезпечення без печної експлуатації атракціон ної техніки головам райдерж адміністрацій запропоновано не давати дозвіл на розміщен ня атракціонних комплексів без візи органів Держгірпром нагляду. Крім того, теруправління направило лист керівникові ВАТ «Одесаобленерго» з вказівкою про порядок укладання договорів на ви користання електроенергії об’єкта ми з сезонним характером роботи і обов’язковим наданням актів прий мальної комісії за формою Ф 4. Катерина ЦВІГУН, наш власкор На знімках: головний державний інспектор теруправління М. Череватий (ліворуч) і директор ТОВ «Шоу» О. Снітковський перевіряють безпечність роботи атракціону «Слайд»; порушення вимог охорони праці:

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ШАХТАРІВ ЗАХИСТЯТЬ СУЧАСНІ ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ТА БЕЗПЕКИ

П

ро те, що аварія з численними людськими жертвами була не простим наслідком елементар ного порушення норм безпеки, свід чить уже те, що в розслідуванні її об ставин і причин брали участь дві ав торитетні урядові комісії. Працюва ло кілька груп експертів: три з них — українські, а також фахівці з Росії, Польщі, США. Чому на шахті, яка вклала вели чезні кошти у забезпечення безпеч ного видобування вугілля (стільки, скільки не витратило жодне інше під приємство) сталася така трагедія? Чому стався неймовірної сили вибух, незважаючи на те, що до останньої миті не було ніяких ознак, що пере двіщали небезпеку? Усі прилади контролю працювали нормально, фіксували оптимальну газову атмо сферу... Під час перебування на шахті Президента України В. Ющенка на родний депутат України Ю. Звя гільський попросив у нього допомо ги у встановленні причин аварії. Їх не названо дотепер. І тому гірники не гарантовані від нових неприєм ностей, не в змозі ефективно боро тися з тими труднощами, які підготу вала їм природа. Глава нашої держави знайшов розуміння у свого колеги, Президен та Польщі. На шахту прибули кращі фахівці сусідньої держави. Вона —

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

одна з найнебезпечніших в Україні. На таких глибинах, на яких працю ють тут, ніхто в світі вугілля не ви добуває. А на більш як кілометровій глибині змінюється фізика гірських порід, склад газів. З’являються гази, які погано вивчені: невідома їх взає модія з метаном, якою є межа вибу ховості. За словами І. Єфремова, вже є дані, що наявність важких ву глеводнів в атмосфері призводить до зниження межі вибуховості. А їх присутність зафіксована в усіх про бах, що бралися після вибуху. Остаточну відповідь на най, гостріші питання безпеки має дати наука. Ці питання стали животрепетними для шахти імені О. Ф. Засядька, що пере, буває на вістрі проблем. До їх вирішення, переконані мої спі, врозмовники, пізніше прийде вся вугільна промисловість. І від того, яке рішення буде знайдено на шахті зараз, зал, ежить ситуація в усій вуглеви, добувній галузі завтра. Польські фахівці на першій же зустрічі поставили запитання: «До якої категорії сейсмічності належить ваша шахта?» Донеччани на нього відповісти не змогли, вони навіть не зрозуміли, про що їх запитали. Клас ифікація українських шахт за рівнем сейсмонебезпеки взагалі відсутня. Тобто, не існує у нас такої пробле

Орендне підприємство «Шахта імені О. Ф. Засядь ка», де 18 листопада 2007 р. сталася найбільша за роки незалежності нашої країни аварія,— одна з тих гарячих точок, що перебуває в цен трі уваги нашого журналу. Щоб дізнатися, як сьогодні вирішуються на підприєм стві питання промислової безпеки, наш спеціальний корес пондент Геннадій ЩУРОВ зустрівся з генеральним ди ректором шахти І. Єфремо вим і начальником теруправ ління Держгірпромнагляду по Донецькій області М. Ма лєєвим. У бесіді також взяли участь заступник генераль ного директора підприєм ства Б. Бокій і заступник ге нерального директора з охо рони праці В. Макаров. ми. А насправді вона дуже серйоз на. Працівники шахти імені О. Ф. Засядька зрозуміли це, побувавши на кількох польських шахтах. На кожній з них є програма сейсмічно го контролю, створено спеціальну лабораторію, яка веде постійний моніторинг гірського масиву. У разі небезпеки вживають необхідних за ходів. Ведення робіт зупиняється до оцінки ситуації й прийняття зваже ного рішення про подальші дії. За словами польських фахівців, таких випадків на шахтах буває чи мало — до 10 і більше на рік. Це оз начає, що стільки разів гірників під стерігало лихо, і тільки завдяки своє часно вжитим заходам аваріям вда валося запобігати. Такою є ефектив ність роботи підземних сейсмолабораторій. По тривозі сейс мічної небезпеки не раз у будь який час доби піднімали на ноги директо рів шахт, інших керівників, проводи ли екстрені наради, вивчали ситуа цію та запобігали нещастям і людсь ким жертвам. Що стосується шахти імені О. Ф. За сядька, то один з варіантів того, що сталося, за оцінками польських експертів, міг бути таким. На мо мент, коли сталася трагедія, встано влені на той час у шахті прилади не в змозі були зафіксувати швидко плинне напруження, що виникло в масиві.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Тобто якщо прилади, які аналізують сьогодні вміст ме, тану у виробках Польщі, спрацьовують протягом 3—5 с, то наші фіксують появу газу лише на 30—40,й секунді. Для утворення вибухонебезпечної суміші це цілком достатній час. І тому трагедії не завжди вдається уникнути. Прилади, що застосовуються у нас, вже не відповідають вимогам, рів, ню небезпеки, на яку наража, ються шахтарі, які працюють на великих глибинах. Після аналізу, детального вив чення стану справ, що склався, ке рівництво шахти прий няло рішення про роз робку та впровадження нових систем безпеки. А конкретно — акустич них систем сейсмокон тролю гірського масиву, яких в Україні раніше взагалі не було. На шахті не один рік діє апаратно програмний комплекс КАГІ, призна чений для обробки та аналізу інформації від апаратури аерогазово го контролю, відключен ня електроенергії при небезпечній аерогазо вій обстановці в гірни чих виробках. Впрова джується УТАС (уніфіко вана телекомунікаційна автомати зована система диспетчерського контролю та керування гірничими машинами і технологічними ком плексами). Але цього, виявляється, недо статньо. Крім того, вітчизняні систе ми газового контролю мають недо лік. Якщо припиняється подача елек троенергії, що нерідко трапляється під час аварійних ситуацій, пере стає працювати вся система газово го контролю. На польських шахтах система є автономною, під час ава рій продовжує діяти. Це важливо не тільки для аналізу процесів, що від буваються, але й для з’ясування причин біди, що сталася, у майбут ньому. Це своєрідна «чорна скринь ка», яка накопичує і зберігає про все інформацію, що не піддається ні якому коригуванню. Ще одна пере вага системи в тому, що вона пока

3. Зам. №

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ зує не тільки коливання концентра ції метану в шахтній атмосфері в ме жах до критичної, але й здатна ре єструвати його реальний вміст аж до 100%, що є немаловажним... На момент нашої бесіди, за сло вами директора шахти, вже заку плено необхідне устаткування, і найближчим часом розпочнеться встановлення сейсмостанції. У Поль щі закінчують навчання фахівці, які зможуть її обслуговувати. Нормами промислової без, пеки сьогодні не передбачено

ні такий контроль, ні наявність на шахті сейсмічної лаборато, рії. Наглядові органи цього і не вимагають, проте, на переко, нання фахівців шахти імені О. Ф. Засядька, видобувати ву, гілля на великих глибинах без подібного оснащення в наш час неприпустимо. Зараз аку, стичне прослуховування за, стосовується тільки в лавах, у підготовчих вибоях, але тех, нологія, що дає змогу прос, луховувати весь масив гірни, чих робіт, відсутня. Сейсмічний моніторинг родовища, який починають активно впрова, джувати на шахті, — це те нове, що повинно стати однією з норм безпеки шахтарської праці. Але це лише один з напрямів, за якими працює шахта. Крім аналізу

сейсмічної безпеки, велика увага приділяється аналізу газової обста новки. Є кілька замірювальних стан цій, що аналізують газову динаміку не тільки у виробках, але й у масиві. При цьому робляться заміри вмісту у вугіллі не одного лише метану, але й інших газів, у тому числі важких ву глеводнів, супутніх великим глиби нам. Згідно з однією із сучасних тео рій, які підтримують багато вчених, метан має глибинне походження. І там, де спостерігається його підви щене надходження, він виділяється внаслідок глибинних процесів у надрах землі. Замірю вальні станції дають змо гу фіксувати ці явища, визначати їх закономір ність, а в перспективі — робити необхідні прог нози газової обстановки, у тому числі й про взає модію різних газів. Фа хівці підприємства дій шли висновку: спостере жень, які сьогодні ведуть ся тільки за метаном, то го, що всі прилади налаштовані лише на нього, та обмеження для ведення робіт пов’язані виключно з ними,— не достатньо. Сьогодні на шахті імені О. Ф. Засядька вже твердо пере, конані: якщо одночасно з ме, таном у виробки надходять су, путні глибинні гази, у тому чи, слі важкі вуглеводні, то межа вибуховості суміші газів різко знижується. І прийняті сьогодні норми допустимої концентра, ції метану в рудниковій атмо, сфері стосовно глибоких шахт, де з’являються супутні гази, необхідно переглянути в бік їх зниження. З цих питань фахівці тісно спі вробітничають із ученими Дніпропе тровського вугільного інституту, МакНДІ та інших. Питання газово го, технічного моніторингу, напру женості гірського масиву та інші найбільш актуальні у вирішенні про блеми забезпечення безпеки на

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

глибоких шахтах, а на шахті імені О. Ф. Засядька — у першу чергу. І тому вони — у центрі докладання спіль них зусиль фахівців підприємства і передової гірничої науки. Крім глобальних проблем, шах та займається вирішенням нагаль них питань. Метан тут реєструється вже не за допомогою громіздких віт чизняних приладів, дуже повільних, незважаючи на їх постійну модерні зацію, а закупленими в Німеччині сучасними датчиками, що сигналізу ють про зміну обстановки впродовж кількох секунд. Таким чином, є мож ливість у кілька разів оперативніше реагувати на зміну концентрації ме тану в атмосфері. Крім того, заку плені багатоканальні датчики, що дають змогу одночасно визначати вміст кисню, вуглекислого та інших газів. Прилади дуже надійні, безвід мовно працюють в умовах високої вологості й температури. Одна з проблем, з якою стика ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

ються шахтарі на великих глиби нах,— висока температура. Як нас лідок — не тільки зниження продук тивності праці, але й, головне, не комфортні умови на робочих міс цях, можливі профзахворювання. На шахті вже кілька років метан, ви добутий в результаті дегазації, слу жить для одержання тепла та елек троенергії, що задовольняє до 75% потреб шахти. Наступного року ме тан освоїть і нову професію: його перетворена енергія стане охоло джувати виробки. Якщо влітку цього року температура повітря на по верхні в окремі дні наближалася до 40 °С, то як можна подавати його в перегріті глибинним теплом вироб ки! Зрозуміло, і сьогодні за допомо гою холодильних установок стру мінь, що надходить у виробки, охо лоджується до 24 °С. Але установки ці неефективні, громіздкі, нееконо мічні. Нині з допомогою німецьких фа

хівців проект практично виконаний. Повітря, що подається у шахту, буде охолоджуватися до 10 °С. Взимку стволи будуть захищати від обмер зання, а в літню пору в надра стане надходити благодатна прохолода. У тих місцях, де знизити температу ру до бажаного рівня поки що не вдається, гірники працюють у спе ціальних теплозахисних жилетах, перша партія яких (100 комплектів) уже надійшла з Німеччини. У Німеччині також закуплено 4 сучасних вентилятори, які під час роботи спрямовують повітря в обхід двигуна. Температура потоку, що подається до тупикового вибою, знижується при цьому на 4—5 °С… Керівники шахти імені О. Ф. За сядька і теруправління Держгір промнагляду по Донецькій області впевнені, що співдружність з нау кою, закуплені за кордоном най кращі на сьогоднішній день засоби колективного та індивідуального за

ВІДБУЛИСЯ Двадцять років перебував у стадії незаверше ного будівництва п’ятиповерховий 20 квартир ний житловий будинок у смт Веселинове Мико лаївської області. За цей час хто хотів, той і «заготовляв» собі будівельні матеріали з будин ку. Було розібрано все, що тільки можливо,— внутрішні перегородки, частини кладки нижче віконних прорізів, навіть плити перекриття п’ятого поверху були частково розбиті і виріза но арматуру каркасу плит. Нарешті знайшов ся замовник, який вирішив ліквідувати цей дов гобуд і уклав договір з підрядною організацією ТОВ «Жилпромбуд 8» ( м. Миколаїв ) про завер шення будівництва.

Д

ля виконання будівельних робіт на рівні п’ятого повер ху на будівельній площадці був установлений кран КС 5363. Добре, коли питання вирішується оператив но і будівництво здійснюється в установлені терміни. Але вже в перший день роботи, піднявши перший вантаж, кран упав набік як підкошений. Через деякий час на місце події прибули представники райдержадміністрації, власкор журналу «Охорона праці». Шокованого водія кранівника, який устиг вистрибнути з кабіни, обступили товариші, у роздавленому будівельному вагончику, на щастя, нікого не було. Ознайомитися з якимись документами, що стосува лися крана й будівництва об’єкта, не вдалося — виконроб С. Рибальченко пояснив, що всі документи — в Миколаєві. Уже через кілька днів на об’єкті працював інший кран, власником якого було ТОВ «Жилпромбуд Авто». Через місяць, відвідавши об’єкт знову, автор узнав, що ніяких документів на будівельному майданчику немає. Єдине, що вдалося побачити, це порушення вимог безпе ки: жоден з будівельників не мав захисних касок і запобіж них поясів, ні одна з небезпечних зон не була облаштова на захисними огородженнями. Як вдалося з’ясувати по те

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

лефону, дозволу на виконання будівельних робіт організа ція не мала, проект будівництва тільки проходить необхід ну експертизу, поновлювалися технічні умови на проекту вання, видані більш як 20 років тому. У нас доволі часто трапляється так, що навіть складні об’єкти починають будувати без проектів; поки буде виго товлено та затверджено документацію, отримано всі до зволи, об’єкт пора вже вводити в експлуатацію. І будівель ників, і тих , хто проектує та видає документи дозвільного характеру, можна зрозуміти, якби за всім цим не стояло людське життя і подальша доля побудованих на швидку ру ку об’єктів. На цей раз керівники будівельної організації відбулися переляком. Але ж пора вже й совість мати. Є нормативні акти, що визначають порядок організації та виконання бу дівельних робіт. Крім того, є ще й законодавство про охо рону праці. Тож їх треба додержувати. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

На знімку: той самий кран:цього разу обійшлося без людських жертв. Фото автора

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДУМКА ВЧЕНОГО

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ

ДЛЯ ПІДНІМАННЯ ЛЮДЕЙ Актуальність питання щодо застосування вантажопідіймальних кранів для піднімання людей неодноразово підтверджувалася різнома нітністю, нестандартністю ситуацій під час виконання будівельних робіт, ремонту кому нальних, транспортних і електрокомунікацій, аварійних робіт, коли застосування спеціалізо ваних засобів або неможливо, або вони відсутні на момент їх гострої затребуваності. У зв’язку з цим у світовій практиці дослі джуються і вводяться у нормативну базу по ложення про правила та норми піднімання чи опускання людей вантажопідіймальними кра нами загального призначення. Зокрема, такі правила викладені в міжнародному стандарті ISO 12480 1 «Крани вантажопідіймальні. Без печне використання. Частина 1: Загальні по ложення». Науково технічна асоціація «Підйомні спо руди» розробила проект національного ДСТУ ISO 12480 1:2006, гармонізованого з міжнарод ним стандартом, в якому викладено положення про піднімання людей вантажопідіймальни ми кранами, що мають спеціальні пристрої — кабіни чи колиски, в яких піднімають робочий персонал з необхідними інструментами та матеріалами для виконання робіт на висоті.

У

Росії, незважаючи на вимоги Правил будови та безпечної ек сплуатації вантажопідіймальних кранів (ПБ 10 14 382), що допуска ють піднімання людей кранами тіль ки мостового типу в спеціально спроектованій та виготовленій кабі ні, активно ведуться роботи зі ство рення й експлуатації пристроїв для піднімання людей кранами інших ти пів. Так, в інституті ВНДІПВМАШ спільно із ЗАТ «СТЕК» для вирішен ня цього завдання в 2000 р. було розроблено і погоджено з Дер жгіртехнаглядом Росії Технічні умови 24 56327 ТУ. Вони поширю ються на пристрої для піднімання людей кранами в кабінах, що наві шуються на гак портальних, мосто вих або гусеничних кранів, у суд нобудівній та судноремонтній промисловості, морських і річкових портах. А як вирішується питання щодо застосування вантажопідіймальних кранів для піднімання людей в Укра їні? Питання, безсумнівно, складне, для його вирішення необхідно: обов’язково запобігти найменшій можливості виникнення небезпеч них (аварійних) ситуацій під час під німання людей; дозволити, при дот риманні визначених вимог, підні мання людей вантажопідіймальни ми кранами загального призначен ня для виконання невідкладних, важливих, рятувальних та інших операцій. Українські Правила будови і без

печної експлуатації вантажопідій мальних кранів (НПАОП 0.00 1.01 07) дозволяють піднімання людей вантажопідіймальними кранами за умови використання для цього спе ціальних колисок і розробки проек ту, що встановлює порядок прова дження робіт і заходи щодо забезпе чення безпечного виконання цих ро біт. Зазначений проект провадження робіт (ППР) підлягає у встановленому порядку експертизі з питань охоро ни праці (п. 7.5.28 НПАОП). Спеціальні колиски для підніман ня людей повинні бути виготовлені відповідно до вимог ТУ В 29.2— 22959884 000—2004 «Колиски для піднімання працівників вантажо підіймальними кранами. Технічні умови». Вантажопідйомність крана по винна бути обмежена з урахуван ням вимог щодо вибору канатів, призначених для піднімання людей, і більш жорстких вимог до наванта

ження під час статичних випробу вань. Відповідно до розділу 4.6 «Ка нати» НПАОП 0.00 1.01 07 для ав томобільних стрілових самохідних кранів не встановлюється група класифікації крана вище ніж А4 із граничною групою класифікації ме ханізму М5, а для кранів вантажо підйомністю до 16 т включно приймається група класифікації А3 з граничною групою класифікації механізму М4. Коефіцієнт викори стання канатів Zр при цьому стано вить: для М4 — 4,00, для М5 — 4,50. Разом з тим під час розрахун ку канатів, призначених для підні мання людей, коефіцієнт викори стання канатів варто приймати як для групи класифікації М8, тобто Zр = 9,00. Таким чином, для піднімання лю дей довелося б застосовувати кана ти в 2—2,5 разу більшого перетину, ніж під час виконання робіт загаль

Відносна зміна діаметра барабанів, блоків і зрівняльних блоків

Таблиця 1

Перехід від гр. М3 до гр. М8

Перехід від гр. М4 до гр. М8

Перехід від гр. М5 до гр. М8

Перехід від гр. М6 до гр. М8

Перехід від гр. М7 до гр. М8

Барабан

1,79

1,56

1,39

1,25

1,125

Блок

1,75

1,56

1,40

1,25

1,12

Зрівняльний блок

1,44

1,28

1,28

1,125

1,125

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ного призначення. Це, в свою чергу, викликало б необхідність зміни кон струкції барабанів, блоків і зрів няльних блоків, тобто значного збільшення їх діаметрів (табл.1). Можливість використання крана для піднімання людей у колисках (кабінах) визначається вимогою розділу 4.22 «Додаткові вимоги безпеки до кранових підйомників, лебідок і колисок для піднімання людей» НПАОП 0.00 1.01 07, п.

4.22.19 якого визначено: «Статичні випробування кранових підйомни ків проводяться навантаженням, що перевищує їх номінальну вантажо підйомність на 100%», тобто Рк. вип = 2Рк. макс ,

(1)

де Рк. вип — навантаження статично го випробування крана з колискою; Рк. макс — максимально допусти ме значення маси колиски з ванта жем і людьми. З урахуванням зазначених умов, беручи до уваги разовий Zр (Мі ) характер робіт Z (М8) , (2) р для піднімання людей, пропонується, не змінюючи діаметра каната, блоків і барабанів, обмежувати вантажопідйомність крана значенням: Рк. макс ≤ Рпacп де Zр (М8) — мінімальний коефіці єнт використання канатів для групи класифікації механізмів М8; Zр (Мі ) — мінімальний коефіцієнт використання канатів для групи класифікації механізмів, що відпові дає зазначеному в паспор Zр (Мі ) ті крана; — паспортне Z Z (М8) Р р

пacп

значення вантажопідйом ності крана для цієї вантажовисот ної характеристики; Рк. макс — максимально допусти ма вантажопідйомність крана для піднімання людей для цього значен ня Рпacп. Позначимо відношення коефіцієнтом Kкi . Тоді вимога (2) матиме такий вигляд:

Рк. макс ≤ Рпacп · Kкi .

(3) У табл. 2 наведено значення ко ефіцієнта Ккi для груп класифікації механізмів від M1 до М8. З урахуванням того, що ванта жопідіймальний кран загального призначення випробовується ста тичним навантаженням, яке дорів нює 1,25Рпacп , значення Рк. макс має задовольняти умові: 2Рк. макс = Рк. макс ≤ Рпacп · 1,25. (4) Звідси Рк. макс ≤ Рпacп · 0,625. (5) Таким чином, для задоволення вимог як щодо канатів, так і щодо статичних випробувань вимога до максимально допустимого значення маси колиски з вантажем і людьми має такий вигляд: (6)

Рпacп · Kкi ≥ Рк. макс ≤ Рпacп · 0,625.

Як видно, цій узагальненій вимо зі задовольняють усі крани з групою класифікації механізмів від М1 до М6 включно, в яких значення коефі цієнта Kкi становить від 0,35 до 0,625 (див. табл. 2). Наприклад, для крана з групою класифікації механізмів М3: Рпacп · 0,39 ≥ Рк. макс ≤ Рпacп · 0,625, для крана з групою класифікації ме ханізмів М6: Рпacп · 0,625 ≥ Рк. макс ≤ Рпacп · 0,625. Для кранів з групою класифікації механізмів М7 і М8 вимога (6) не виконується, тому в цих випадках необхідно додатково обмежувати значення Рк. макс , використовуючи у формулі (3) значення Kкi, яке дорів нює не 0,79 чи 1,00, як показано в таблиці 2, а 0,625. У цьому випадку всі вищезазначені умови для вико ристання крана для піднімання лю дей будуть виконані. Одержані результати дають мо жливість практичного використання вантажопідіймальних кранів загаль ного призначення для піднімання людей у колисках (кабінах) під час

З метою організації створення національної нормативної бази з використання кранів загального призначення для піднімання людей необхідно, щоб підприємства виго тівники та підприємства, що викори стовують крани, були ознайомлені з положеннями проекту ДСТУ ISO 12480 1:2006 «Крани вантажопі діймальні. Безпечне використання — Частина 1: Загальні положення». ДСТУ ISO 12480" 1:2006 (проект) Додаток С (обов’язковий) ПІДНІМАННЯ/ОПУСКАННЯ ЛЮДЕЙ С. 1. Загальні дані Піднімання чи опускання людей краном може здійснюватися тільки у виняткових випадках, коли відсутня можливість їх переміщення за допо могою менш небезпечних засобів. Переміщення людей повинно здійснюватися в колисках відпо відної конструкції, які оснащені відповідними засобами, що унем ожливлюють випадіння людей, ін струменту або матеріалів. Повин ні бути в наявності засоби, що усу вають крутіння (закручення) коли ски (використовуючи, наприклад, шарнірний зв’язок або багатора зове запасування канатів) та їх перевертання. В колисках має бу ти чітке постійне маркування, із зазначенням вантажопідйомності, яку вони можуть безпечно перемі щувати. Колиски повинні бути оглянуті перед використанням для визначення їх технічного стану. Результати огляду повинні бути зареєстровані. Кран не може виконувати жод ного руху, якщо людина перебуває на гаку, вантажі, стрілі, в колисці або іншому засобі для піднімання, що закріплений вздовж осі наванта ження крана або стріли, до вико нання кожної специфічної вимоги, наведеної у пп. С. 2, С. 3.

Таблиця 2

Значення коефіцієнта К кi Група класифікації механізму Значення коефіцієнта Ккі

М1

М2

М3

М4

М5

М6

М7

М8

Кк1=0,35 Кк2=0,37 Кк3=0,39 Кк4=0,45 Кк5=0,50 Кк6=0,625 Кк7=0,79 Кк8=1,00

виконання вищезазначених вимог.

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

С. 2. Обладнання крана Кран повинен бути оснащений: а) обмежувачем піднімання; б) автоматичними гальмами, що забезпечують його зупинку при ви миканні органів керування; в) силовим опусканням ванта жу. Потрібно враховувати, що під німання і опускання людей дозво ляється тільки на кранах, що ма

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ють блокування режиму вільного падіння. Для виконання робіт нижче рівня землі повинен бути в наявності об межувач піднімання/опускання. С. 3. Спеціальні процедури Під час піднімання людей необ хідно виконувати спеціальні про цедури: а) особа, яка відповідає за за гальне виконання робіт, повинна обирати найменш небезпечний спо сіб виконання необхідної роботи або доступу в зону. Для цього вона повинна мати повноваження. Осо ба, яка відповідає за виконання ро біт, повинна видати виконавцю до кумент з описом порядку і терміну виконання робіт. Документ після за твердження уповноваженою осо бою повинен зберігатися у відпові дальної особи; б) для кожного випадку підніман ня людей особа, яка відповідає за виконання робіт, повинна визначити кожен пункт вимог, починаючи з пункту в) до пункту р), що наведені нижче; в) під час використання крана для піднімання людей він повинен щоденно оглядатися відповідно до вимог п. 8.2.3.2 ДСТУ 12480 в цій частині; г) піднімання і утримання коли ски з людьми в підвішеному стані по винні здійснюватися під контролем спеціально виділеного працівника; д) уточнення процедур входу і виходу з колиски, визначення місць посадки та висадки людей повинно обговоритися у присутності кранів ника, стропальника, людей, яких піднімають, а також особи, відпові дальної за виконання робіт; е) кранівник і стропальник по винні здійснити випробувальне під німання маси, еквівалентної тій, що повинна бути піднята в колисці, та перевірку відповідності її опорної частини; є) між кранівником, стропальни ком і працівниками, яких підніма ють, повинен підтримуватися зв’язок; ж) під час виконання зварюваль них робіт з колиски тримачі елек тродів не повинні мати контактів з металевими частинами колиски; з) люди, яких піднімають або утримують у підвішеному стані, по винні застосовувати страхувальний

ДУМКА ВЧЕНОГО канат з талрепами, що закріплю ються у визначених місцях до коли ски; и) під час посадки людей у коли ску кранівник повинен перебувати біля органів керування; і) рух колиски під час піднімання людей повинен здійснюватися по вільно, обережно, без різких ривків на крані. Швидкість піднімання або опускання не повинна перевищува ти 30 м/хв (0,5 м/с); ї) мобільні крани не повинні ру хатися, коли в колисці перебувають люди; й) люди, яких переміщують у ко лисці в підвішеному стані, повинні залишатися в постійному полі зору або бути на зв’язку з кранівником чи стропальником; к) крани з аутрігерами повинні мати висувні і заблоковані опори; л) загальна маса вантажу, що піднімається разом з людьми при за планованих умовах використання, не повинна перевищувати 50% від розрахованої вантажопідйомності крана, яка повинна становити не менше ніж 1000 кг; м) рухомі колиски повинні вико ристовуватися для переміщення тіль ки людей, інструменту і достатньої кількості матеріалів, необхідних для виконання робіт. Ними не можна ко ристуватися для переміщення на сипних матеріалів; н) під час піднімання, опускання та утримання в підвішеному стані колиски всі люди повинні перебува ти всередині неї. Вони не повинні пе ребувати на верхньому поручні, працювати з нього або з підніжки висячої колиски; о) у разі неможливості опускан ня колиски її необхідно прикріпити до конструкції крана і утримувати до виходу або входу людей; п) колиски не повинні використо вуватися, коли сила вітру переви щує 7 м/с (25 км/год) або під час опадів, інших несприятливих погод них умов, які можуть впливати на безпеку людей; р) після установки колиски всі гальма та фіксатори на крані повин ні бути налагоджені до початку ви конання будь якої роботи. С. 4. Проектування та виго" товлення колиски

Для піднімання/опускання лю дей повинна використовуватися колиска, яка спроектована та ви готовлена відповідно до таких ви мог: а) проектування колиски повин но здійснюватися спеціалістом від повідної кваліфікації; б) місткість колиски повинна бу ти обмежена місткістю для підніман ня не більше трьох осіб; в) колиски та захоплювальні пристрої повинні мати мінімальний розрахунковий запас міцності 5; г) колиска повинна мати таб личку з вказівкою маси нетто, максимальної кількості людей і ма си, на піднімання якої вона роз рахована; д) бокові стінки колиски повин ні мати спеціальні огородження (дротяну сітку або аналогічний суцільний захист висотою не мен ше 1 м); е) всередині колиски повинен бути поручень для запобігання ви ставленню рук за межі габаритів колиски; є) при встановленні дверей для входу/виходу вони повинні відкри ватися тільки всередину. Двері по винні бути забезпечені пристроєм, який заважав би їх випадковому відкриванню; ж) колиска повинна мати покрі влю, яка не заважала б огляду кранівникові чи тій особі, яка пе ребуває всередині неї, у разі вини кнення небезпечної ситуації над головою; з) колиска повинна мати яскраве фарбування та маркування; и) колиска повинна кріпитися до крана за допомогою тільки та ких засобів, як карабін, гак (із за щіпкою чи захоплювальним або клиновим пристроєм). Клинове і рознімне обладнання повинно ма ти захватку на вільному кінці ван тажного каната; і) система підвішування повинна забезпечувати стабілізацію нахилу колиски з урахуванням переміщен ня на ній людей; ї) гострі краї елементів колиски повинні бути закруглені; й) зварні шви повинні бути пере вірені працівником відповідної ква ліфікації; к) зварювальні роботи повинні

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

37

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

ШВИДКО. НАДІЙНО. БЕЗПЕЧНО Верхньоповоротні баштові крани POTАIN заслужили репутацію простих у монтажі та дуже надійних в експлуатації. У рейко вому чи фундаментному (анкерному) вико нанні вони характеризуються довговічні стю, високою швидкістю піднімання (66— 122 м/хв), низьким енергоспоживанням і оперативними термінами пуску в роботу. Оригінальне конструкторське виконання техніки дає змогу виконувати операції монтажу демонтажу більшості кранів у стислі терміни. Якість, безпека в експлуа тації, ергономічність робочого місця маши ніста, комп’ютерна система контролю та інші показники обумовлюють підвищений інтерес до нових моделей вантажопідій мальних кранів і забезпечують їх стабільну ліквідність на вторинному ринку. POTАIN гарантує надійність конструкції та меха нізмів — усі крани пройшли тестування в польових умовах.

Ф

ірма POTАIN виготовляє дві серії баштових кра нів вантажопідйомністю від 1 до 64 т. На замо влення фірма випускає крани спеціального застос ування вантажопідйомністю до 160 т. Одна з найцікавіших новинок — крани POTАIN серії IGO, що швидко монтуються. Їх можна змон тувати за 2—3 години. Вони призначені для робіт на бу дівельних майданчиках з обмеженим простором і за необхідності швидкого монтажу та демонтажу. Крани

Кран POTАIN серії IGO

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

цієї серії незамінні під час спорудження котеджів, жит лових будинків, торговельних і ділових центрів, об’єктів соцкультпобуту, паркінгів, невеликих промислових під приємств. Перспективність і затребуваність кранів POTAIN серії MDT пояснюється універсальністю і взаємозамін ністю металоконструкцій. Можливість комплектування

Кран POTАIN серії MDT кранів електродвигунами різної потужності дає змогу замовнику вибирати крани з оптимальними параметра ми швидкості, висоти піднімання та витратами електрое нергії. Конструкція крана дає змогу встановлювати його у шахті ліфта споруджуваного будинку. Таку технологію вперше в Україні застосовано на будівництві житлово го будинку в столиці. В Україні крани POTАIN можна придбати в київ ській компанії ТОВ «МЦТ» — офіційному дилері Mani" towoc Crane Grоup SAS i HEK Manufacturing B.V. Висококваліфіковані фахівці ТОВ «МЦТ» обслуго вують своїх клієнтів за системою «все включено». Це означає, що компанія готова постачати надійну та якісну техніку вищого світового рівня в будь якому ви конанні, укомплектовану «чорною скринькою», ане мометром, виносним пультом. Замовникам буде нада но сертифікат відповідності, дозвіл Держгірпромнагля ду України на експлуатацію, забезпечено експертний висновок фахівців ЕТЦ, реєстрацію крана, одержання дозволу теруправління на пуск його в роботу. До пас порта крана додається інструкція з експлуатації укра їнською чи російською мовою. Фахівці компанії за безпечать доставку крана на об’єкт, монтаж, техніч ну підтримку й сервісне обслуговування на весь період експлуатації, проведуть навчання машиністів. За ба жанням замовника компанія може передати на вигі дних умовах крани в оренду. З питання придбання й оренди кранів звер" татися у ТOВ «МЦТ»:

04128, Україна, м. Київ, вул. Берковецька, 6а, офіс 202. Тел.: 8(044) 360 16 97; 8(044) 360 16 98.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

*** Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» виділив 4 й міській лікарні 1 млн. грн. для проведення капітального ремонту відділення реанімації. Усього з початку 2008 р. медичним закладам Маріуполя комбінат виділив 2,9 млн. грн. *** За інформацією МНС, мешканці промислових центрів дихають не тільки пилом, але й сполуками важких металів, фенолів, фтористим воднем, діоксидом азоту. Серед найбільш неблагополучних міст України — Макіївка.

ПРОФЕСІЙНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ В УКРАЇНІ А. БАСАНЕЦЬ, докт. мед. наук, І. ЛУБ’ЯНОВА, канд. мед. наук, ст. наук. співробітник (Інститут медицини праці АМН України), Д. ТІМОШИНА, канд. мед. наук, ст. наук. співробітник (Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ

Професійна захворюваність є невід’ємною частиною за гальної захворюваності населення. Вона об’єднує категорії захворювань, які виникли в результаті професійної діяльно сті людини та зумовлені винятково чи переважно впливом шкідливих виробничих факторів і певних видів робіт.

В

економічно розвинених країнах здоров’я працівника розглядається як неодмінна умова, що прямо впливає на виробничий процес і якість виро' бленої продукції: «хворий виробник не може виробляти якісний товар». Протягом останніх десятиліть динаміка професійної захворюваності в Україні відмічається коливаннями. Значний сплеск її в 1993—1995 рр., пов’язаний з прийняттям Закону «Про охорону праці», що надає право захворілим одержувати суттєве матеріальне відшкодування шкоди здо' ров’ю, змінився поступовим спадом до 2000 р., у зв’язку з припиненням ре' гресних виплат за профзахворювання.

16000

8 7

12000

Рівень захворюваності

За повідомленням Держгірпромнагляду, найпоширенішими захворюваннями серед шахтарів є серцево судинні. З 1995 р. від серцево судинної недостатності на шахтах померло 457 осіб — 15% від усіх загиблих гірників, тобто майже кожен шостий шахтар (1995 р. — 57 осіб, 1996 р. — 47, 1997 р. — 46, 1998 р. — 39, 1999 р. — 45, 2000 р. — 34, 2001 р. — 30, 2002 р. — 30, 2003 р. — 32, 2004 р. — 31, 2005 р. — 27, 2006 р. — 26, 2007 р. — 19, станом на 25.08.2008 р. — 17 осіб). Основними причинами високої смертності шахтарів є: висока запиленість атмосфери підземних виробок, ліквідація системи охорони здоров’я на виробництві, погіршення якості медичних оглядів працівників.

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

Абсолютна кількість хворих

Коротким рядком

6 5

8000

4 3

4000

2 1

0

0

Абсолютна кількість хворих ( ) і рівень професійної захворюваності в Україні на 10 тис. працюючих ( ) (1976—2007 рр.)

Зростання рівня професійної захворюваності, що спостерігається з 2001 р., співпало із набранням чинності Закону «Про загальнообов’язкове дер' жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та про' фесійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». В Україні щороку реєструється в середньому 6—8 тис. професійних за' хворювань з коливаннями в різні роки від 2,5 до 15,5 тис. Здавалося б, рівень професійної захворюваності повинен корелювати з гігієнічними умовами та безпекою на виробництві. На жаль, ці показники далеко не повністю відображають справжній стан професійного здоров’я працюючого населення нашої країни, яке значною мірою залежить від особливостей умов праці. Статистичні показники, що характеризують професійну захворюва' ність, суттєво залежать від особливостей її виявлення (на ранніх стадіях під час проведення періодичних медичних оглядів, у запущених стадіях під час активного звернення захворілого), складностей процедурного характеру під час винесення рішень про зв’язок захворювань з умовами праці, від затребуваності прийняття таких рішень. Підтвердженням тому служать показники професійної захворюваності у високорозвинених країнах світу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Щороку в Україні реєструється в середньому 6—8 тис. випадків профзахворювань. Тоді як у Росії — 10—12 тис., у Японії — 15 тис., у США — 190 тис. випадків захворювань. Якщо в Україні рівень профзахворюваності населен' ня на 100 тис. працюючих становить 13,3, то в цілому по країнах Європи — 30,1.

2003

2007

САНІТАРНО ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ НАГЛЯДУ Структура професійної захворюваності за основними нозологічними формами у 2003 і в 2007 рр.: — пневмоконіоз; — хвороби опорно'рухового апарату; — бронхіти; — катаракта; — інші; — рак; — профдерматози; — вібраційна хвороба; — сенсоневральна приглухуватість. Кількість працюючих на об’єктах нагляду (2002—2007 рр.).

областях України свідчить, що найбільша кількість випад' ків реєструється в Дніпропетровській, Донецькій, Лу' ганській та Львівській областях. Основними галузями, що формують професійну па' тологію, залишаються вугільна, металургійна, машино' будівна промисловість. Найбільша кількість випадків профзахворювань і профотруєнь припадає на вугільну промисловість (у різні роки від 74,4 до 83,7%). Абсо' лютна кількість випадків у цій галузі останніми роками

Кількість об’єктів, що перебувають на контролі Держсанепідслужби (2002—2007 рр.).

Кількість професійних захворювань у працівників вугільної промисловості (2000—2007 рр.): — усього в Україні; — вугільна промисловість.

Кількість об’єктів, %, що відповідають вимогам санітарних норм.

У структурі професійної захворюваності перше міс' це посідають хвороби органів дихання (пневмоконіоз, хронічні бронхіти). Наступні рангові місця посідають захворювання кіст' ково'м’язової системи та сполучної тканини, вібраційна хвороба. За даними офіційної статистики, майже не реєструють' ся професійні захворювання шкіри (за наявності в загаль' ній статистиці тисяч випадків контактних дерматитів та ек' зем). Розподіл професійних отруєнь і захворювань по

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

дещо зменшилася. У металургійній промисловості кількість захворю' вань коливається від 355 до 560. У сільському госпо' дарстві останніми роками відмічається значне зменшен' ня кількості випадків — до 34—39 на рік. Зменшується питома вага професійної патології в хімічній галузі та легкій промисловості (найбільша кількість випадків реєс' трувалася в 2005 р.). Останнім часом реєструються виражені форми хронічних професійних захворювань, що потребує тривалого перебування хворого на листку непраце' здатності. Останнє є надзвичайно серйозним сигна' лом неблагополуччя, оскільки інваліди внаслідок про' фесійного захворювання, як правило — особи моло' дого, працездатного віку, і соціально'економічне від' шкодування шкоди їхньому здоров’ю вимагає знач'

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Кількість професійних захворювань у працівників металургійної промисловості (2000—2007 рр.): — усього в Україні; — металургійна промисловість.

Професійна захворюваність у працівників сільського господарства порівняно із загальним рівнем, на 10 тис. працюючих (1991—2007 рр.): — загальна професійна захворюваність; — у сільському господарстві.

Кількість профзахворювань, %

Кількість професійних захворювань у працівників сільського господарства (2003—2007 рр.).

Виявлення професійного захворювання та встановлення діагнозу (2001—2007 рр.): — під час медоглядів; — під час звернення.

Результати медичних оглядів працюючих: — виявлено з підозрою на профзахворювання; — встановлено інвалідність; — встановлено профзахворювання.

них економічних витрат. Для сучасного виробництва характерними є малі інтенсивності технологічних впливів на фоні зростання рівня психоемоційної напруженості та зменшення фі' зичних навантажень. Нині спостерігається трансформація в характері та перебігові не тільки основних «класичних» форм про' фесійних захворювань, але й скорочення термінів ро' звитку загальних хвороб, їх прогресуючий перебіг з ча' стими ускладненнями, що призводять до стійкої інвалі' дизації хворих. Незважаючи на те, що основні принципи державної політики в галузі охорони та гігієни праці (пріоритет життя та здоров’я працюючих, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психоло' гічного стану) закріплено в ст. 4 Закону «Про охорону праці», на практиці цих принципів додержують далеко не завжди. Причини низького виявлення та реєстрації профпатології криються не тільки в зміні структури ви' робництва, але й у небажанні роботодавців забезпечи' ти виявлення професійних захворювань на ранніх ста' діях їх розвитку, щоб уникнути витрат на лікування та реабілітацію потерпілих, а також у незацікавленості самого працівника у виявленні профзахворювань че' рез можливість втратити роботу. Про це свідчать випад' ки смерті шахтарів на робочому місці, а також значний відсоток (26,0) встановлення інвалідності у осіб, які про' довжували працювати впродовж 5—6 років з протипо' казаннями за станом здоров’я. Невжиття дієвих заходів щодо поліпшення здоров’я працюючих в Україні є суттєвою перешкодою на шляху економічного та соціального розвитку нашої держави. Назріла гостра необхідність у розробці комплексної програми заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці та профілактику профзахворювань, а також удос' коналення медико'соціальної допомоги в реальних еко' номічних умовах. До першочергових напрямів цієї програми мають входити: створення системи соціально'гігієнічного моніторингу шкідливих виробничих факторів; ефективне використання засобів колективного та ін' дивідуального захисту, медичної профілактики; систематичний аналіз професійної та виробничо зумовленої захворюваності, причин, що їх породжують,

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

41

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

вивчення регіональних особливостей формування, пе' ребігу, результату, віддалених наслідків та наукове об' грунтування прогнозу професійних захворювань на ос' нові створення автоматизованого реєстру хворих на професійні захворювання; наукове обгрунтування максимального безпечного терміну роботи в умовах дії шкідливих виробничих фак' торів з урахуванням дозового навантаження; впровадження контрактної системи наймання на ро' боту зі шкідливими умовами праці у зв’язку з тим, що ни' ні технологія багатьох виробничих процесів (видобуван' ня вугілля, виплавлення сталей, електрозварювання то' що) не дає змоги створити абсолютно безпечні умови праці;

удосконалення нормативно'правового забезпечен' ня на всіх рівнях спеціалізованої профпатологічної та медико'санітарної допомоги працюючим, що включає взаємовідносини: хворий — ЛПЗ, ЛПЗ — СЕС, ЛПЗ — підприємство, ЛПЗ — робочі органи Фонду соціально' го страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, ЛПЗ — правові органи (суди, адвокати, судмедекспертиза) тощо; завершення підготовки основних регламентуючих документів щодо організації та удосконалення профпа' тологічної служби та диспансерного спостерігання за працюючими у шкідливих умовах праці (Положення про профпатологічну службу, Положення про медико' санітарну допомогу працюючим, Положення про акре'

ЮВІЛЕЇ

14 жовтня щирі привітання з приводу 50 річчя приймала Ємелья нова Наталя Анатоліївна — начальник управління організації державного нагляду та обліку травматизму Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гір' ничого нагляду. З 1985 р. її трудова діяльність пов’язана з вирішенням питань охорони праці та промисло' вої безпеки. У системі Держгірпромнагляду Наталя Анатоліївна працює з 1997 р., пройшовши шлях від головного державного інспектора з охорони праці територіального управління Держ' наглядохоронпраці по Київській області та м. Києву до начальника управління Держгірпромна' гляду. За роки плідної роботи в Комітеті Наталя Анатоліївна здобула заслужену повагу серед ко' лег, керівників та спеціалістів відповідних служб центральних органів виконавчої влади, струк' турних підрозділів та територіальних управлінь Держгірпромнагляду, а також керівників та відповідальних осіб з пи' тань охорони праці підприємств, установ та організацій України. Вона постійно співпрацює з журналом «Охорона праці», надає відомості про виробничий травматизм і нагля' дову діяльність органів Держгірпромнагляду. За значний внесок у справу збереження життя і здоров’я людей на виробництві Н. Ємельянова нагороджена відзнакою «За доблесну службу», Подякою Головного управління державної служби України, Почесними грамо' тами Кабінету Міністрів України та Держгірпромнагляду. Вона також удостоєна звання «Кращий працівник Дер' жгірпромнагляду 2007 року». Керівництво Держгірпромнагляду, друзі та колеги бажають шановній Наталі Анатоліївні доб

11 жовтня виповнилось 60 років ЛИСЮКУ Миколі Олексан дровичу, видатному науковцю, фахівцю з охорони праці та промислової безпеки, тала' новитому організатору та дуже порядній і толерантній людині. Випускник Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, геолог'геофізик, він з 1972 по 1994 рр. працював у наукових установах Національної Академії наук України на різ' них наукових посадах, очолював спеціальне конструкторсько'технологічне бюро. Займався дос' лідженнями механіки та безпеки підземних вибухів і впровадженням їх результатів у народне гос' подарство. З 1994 р. М. Лисюк працює у Національному науково'дослідному інституті промисло' вої безпеки та охорони праці, веде науково'дослідницьку та організаційну роботу, спрямова' ну на наукову підтримку державного управління та нагляду за безпекою праці. Був керівни' ком науково'дослідного підрозділу, заступником директора з наукової роботи, директором ін' ституту. З 2007 р. — перший заступник директора з наукової роботи. М. Лисюк є автором і співавтором понад 150 наукових праць і публікацій, 2 монографій, науковим редактором 5 монографій і посібників та понад 50 винаходів. За наукові досягнення Миколі Олександровичу присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук та вче' не звання старшого наукового співробітника. За плідну роботу М. Лисюк нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Державного комі' тету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Міністерства праці та соціальної політики України. Уже багато років Микола Олександрович співпрацює з журналом «Охорона праці». Він є членом редакційної колегії і постійним автором з актуальних науково'аналітичних та інформаційних статей з нагальних проблем у сфе' рі охорони праці в Україні та зарубіжжі. Редакція разом з колегами та друзями вітає ювіляра і бажає міцного здоров’я, творчого натхнен

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НОТАТКИ ЖУРНАЛІСТА

Коротким рядком 24 вересня в Нью Йорку Президент України В. Ющенко взяв участь у пленарному засіданні 63 ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Глава держави підписав міжнародну Конвенцію ООН про права інвалідів. Вона ухвалена Резолюцією 61/106 Генеральної Асамблеї від 13.12.2006 р., набрала чинності 03.05.2008 р. Цей документ містить 50 статей про розвиток фундаментальних положень Загальної декларації прав людини щодо забезпечення рівних можливостей користування всіма правами і свободами незалежно від стану здоров’я. Статті спрямовані на ліквідацію дискримінації стосовно інвалідів, забезпечення їхніх прав на соціальний захист, охорону здоров’я, освіту, доступ до правосуддя, особисту недоторканність, свободу від експлуатації і зловживань, свободу пересування. Стаття 27 містить положення про реалізацію прав інвалідів на працю і зайнятість. Вона стосується і тих, хто отримав інвалідність під час трудової діяльності. У статті, зокрема, йдеться про захист прав інвалідів нарівні з іншими працівниками на справедливі та сприятливі умови праці, включаючи рівні можливості і рівну винагороду за рівноцінну працю, безпечні та здорові умови праці, включаючи захист від домагань і задоволення скарг.

Н Е Б Е З П Е Ч Н И Й СИМБІОЗ Розслідування нещасних випадків на виробництві, як ві домо, проводяться не тільки для того, аби з’ясувати їх при чини та обставини, документально засвідчити загибель чи каліцтво людини, встановити осіб, які допустили пору шення вимог нормативно правових актів, що призвели до біди, а й розробити вичерпні заходи щодо запобігання анало гічним трагедіям у майбутньому, визначити соціальний статус потерпілих та їхніх сімей. Але чи завжди членам відповідних комісій та керівникам місцевих наглядових ор ганів вистачає принциповості та досвіду для того, щоб, як мовиться, все розкласти по поличках? Як свідчать факти, на превеликий жаль, ні. Це, в свою чергу, призводить до не порозумінь та обгрунтованих скарг потерпілих і їхніх сімей. Так сталося і цього разу в одному з акціонерних то вариств Хмельниччини.

П

ереді мною три листи від дочки загиблого на виробництві. Від них віє розпачем і обуренням, спричиненого висновками комісії зі спеціального розслідування неща( сного випадку, що стався із близь( кою їй людиною, та діями окремих посадовців, які не спромоглися ква( ліфіковано підійти до з’ясування причин цієї біди. Ось лише деякі фрагменти цих письмових звернень: «…Мій батько — водій великован тажного автосамоскида КрАЗ 256 «Б» ВАТ «Гіпсовик» Хмельовський П. І. — упродовж багатьох років з дня на день перевозив у гіпсовому кар’єрі, що розташований у с. Ку дринці Кам’янець Подільського ра йону, гірничу масу. 16 січня цього року він, як завжди, пішов вранці на роботу і більше не повернувся... Із змісту акта розслідування нещасно го випадку, який з ним стався, ви пливає, що батько помер за кер мом, після чого, мовляв, керований ним автомобіль перекинувся. Оскільки офіційною причиною його смерті вважається постінфаркт ний кардіосклероз з явищами гост рого пошкодження міокарду, що призвело до гострої серцево судин ної недостатності, то комісія, яка розслідувала нещасний випадок, не пов’язала його з виробництвом. Але якщо батько переніс інфаркт, а саме це випливає із слова «постін

фарктний», то чому він був допуще ний до роботи, ще й до такої важкої та відповідальної, як водіння велико вантажного автомобіля?.. Я вже не кажу про те, що він працював у кар’єрі, де по закону водії через не легкі та виснажливі умови праці ви ходять на пенсію в 55 років. До речі, мій батько теж 4 роки тому вийшов на таку пенсію, але продовжував працювати… Того дня була ожеледиця. Усі во дії відмовилися сідати за кермо, а мій батько погодився (бо був безвід мовний у роботі)… Якщо він дійсно помер від серцевого нападу, то у його виникненні не останню роль зі грали умови праці, адже керуючи автомобілем під час слизоти, він пе ребував у постійній напрузі, дуже хвилювався, щоб не допустити ава рії. А це при хворому серці та пере несеному інфаркті — прямий шлях на той світ. Звичайно, я не медик, а тому точно не можу сказати, що са ме спричинило батькову смерть: серцевий напад чи отримані під час аварії травми. Але оскільки судме декспертиза відмовилась видати нам на руки акт обстеження тіла, значить, вона чогось остерігається, а якщо так, то тут щось не зовсім чи сто. Про це свідчить і те, що нас пі сля проведення судмедекспертизи не пустили в морг, щоб занести пас порт батька. Це чомусь дозволено

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

було зробити дружині керівника дільниці, яка є приватним підприєм цем і ніякого відношення до вироб ництва, на якому працював мій батько, не має. Проте від чого б не помер батько, це пов’язано з його роботою… Відразу після трагедії всі запев няли, що матері буде виплачена ма теріальна допомога, але… Коли ко місія завершила свою роботу, то з нами ніхто з її членів не зустрівся, щоб розповісти про наші права, як це записано в акті. Матеріали роз слідування нам привіз один з водіїв підприємства. При цьому він сказав, щоб ми звернулись до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за страховими виплатами. Але коли наступного дня я зателефонувала туди, то експерт цього відділення сказав, що відповідно до висновку, який зробила комісія, ніякі страхові виплати виплачуватись не будуть… Де ж справедливість, де закон? Чому все це зроблено тишком ниш ком? Батько був відкритою люди ною, все життя працював чесно і добросовісно, а з його сім’єю вчи нили так нечесно. Чим ми завинили перед суспільством?..» Звісно, що залишити без розгля( ду листа близької родички потерпі( лого автор не мав права, а тому взявся вивчати матеріали спеціаль( ного розслідування нещасного ви( падку, що трапився на початку року з батьком заявниці. З висновку суд( медекспертизи випливає, що причи( ною смерті водія ВАТ «Гіпсовик» Хмельовського П. І. дійсно є постін( фарктний кардіосклероз з явищами гострого пошкодження міокарду, що призвело до гострої серцево(су( динної недостатності. Як видно з ма( теріалів спеціального розслідуван( ня, через тиждень після трагедії, не знайшовши на підприємстві та в до( кументах потерпілого даних про проходження ним останнього ме( дичного огляду, голова комісії дер( жавний інспектор О. Нестерук звер( нувся до центральної районної лі( карні (ЦРЛ) з відповідним запитом. Посилаючись на ст. 17 Закону «Про охорону праці», пп. 1.1, 1.3, 2.14 наказу Міністерства охорони здо( ров’я від 21.05.2007 р. № 246, він просив надати інформацію про про( ходження щорічного медичного

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

огляду водія на роботах із шкідли( вими та небезпечними умовами праці. Було б смішно, якби не було так сумно, бо у вказаному в листі п.

2.14 Порядку проведення медичних оглядів передбачено проведення медоглядів працівників транспорт( них засобів, окрім тих, які підляга( ють оглядам відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ від 05.06.2000 р. № 124/345 «Про затвердження Положення про ме( дичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів». Через кілька днів на запит комі( сії з ЦРЛ надійшла відповідь, у якій повідомлялося, що Хмельовський П. І. проходив періодичний медогляд 18.09.2007 р. як працівник підпри( ємства (без зазначення його профе( сії) і що при цьому в нього було вия( влено такі захворювання: хронічна ішемічна хвороба серця, атероскле( ротичний кардіосклероз з гіпертен( зивним синдромом, функціональний клас II, серцева недостатність I ст. Далі повідомлялося про те, що згі( дно з наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвер( дження Порядку проведення медич( них оглядів працівників певних кате( горій» (додаток 4, пп. 5.3.1, 5.3.2), дані захворювання не є протипока( занням для роботи в наявних умо( вах. І ще повідомлялося, що згідно зі спільним наказом МОЗ та МВС від 05.06.2000 р. № 124/345 «Про за( твердження Положення про медич( ний огляд кандидатів у водії та во(

го автомобіля. Це тим більш незро( зуміло, бо до складу комісії ввійшли головний спеціаліст управління пра( ці та соціального захисту населення районної держадміністрації, голова профкому підприємства, один із членів президії обласної організації профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матері( алів, тобто особи, для яких захист інтересів сімей загиблих є службо( вим та громадським обов’язком. Невже їм це було байдуже? Питан( ня далеко не риторичне, адже від того, наскільки повною була інфор( мація ЦРЛ, залежало, як буде квалі( фікуватися даний нещасний випа( док. Відповідь медичного закладу по( винна була би бути однозначною, адже відповідно до наказу МОЗ від 24.12.99 р. № 299 «Про затвер( дження Переліку захворювань і вад, при яких особа не може бути допу( щена до керування відповідними транспортними засобами» при на( явних захворюваннях, зокрема хронічній ішемічній хворобі серця, Хмельовський П. І. не міг бути допу( щений до керування автомобілем, що призначений для перевезення вантажів, маса яких перевищує 3500 кг. Це означало б, що працювати йо( му водієм автомобіля КрАЗ(256 «Б» було протипоказано, адже ван( тажопідйомність даного транспорт( ного засобу є значно більшою, ніж зазначена. Не обов’язково бути ме( диком, щоб зрозуміти, що для тако( го висновку були всі підстави. Варто

При наявних захворюваннях, зокрема ішемічній хворобі серця, водій не міг бути допу* щений до керування автомобілем, що призначений діїв транспортних засобів» Хмельовський П. І. упродовж 2006—2007 рр. медичний огляд не проходив і медичну довідку на пра( во працювати водієм у ЦРЛ не одержував. А ось чи можна було Хмельовському П. І. працювати воді( єм автомобіля КрАЗ(256 «Б» при таких захворюваннях, які в нього бу( ли виявлені, у висновку ЦРЛ нічого не сказано. Незважаючи на доволі заплута( ну відповідь ЦРЛ, комісія не стала допитуватися, чи міг Хмельовський працювати водієм великовантажно(

лише було з’ясувати, впливу яких виробничих факторів зазнають во( дії таких автомобілів, та ознайоми( тися з результатами останньої ате( стації робочого місця за умовами праці цього водія. Для першого не потрібно було витрачати багато часу, натомість заглянути у навчально(методичний посібник «Гігієна праці та виробни( ча санітарія» (під редакцією І. Трах( тенберга), що розрахований на ши( роке коло працюючих, викладачів та спеціалістів з охорони праці. У ньому стверджується, що на орга(

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

нізм водія вантажного автомобіля впливає цілий ряд шкідливих факто( рів, зокрема, нервово(емоційне на( пруження, токсичні речовини і запи( леність повітря у кабіні, шум, вібра( ція, умови мікроклімату та інші. Тепер щодо атестації робочого місця за умовами праці згаданого водія. Відповідно до складеної за її результатами (13.02.2003 р.) кар( ти умов праці він упродовж 80% свого робочого часу зазнавав дії шуму, рівень якого становив 90 дБА при нормативному значенні 80. Що стосується напруженості праці, то тривалість зосередження становила 80% від тривалості зміни. При про( веденні дослідження повітря в кабіні було виявлено вміст шкідливих хі( мічних речовин (азоту двооксиду + вуглецю оксиду), і хоча їх рівень не перевищував нормативного значен( ня, однак це не значить, що вони не впливали негативно на організм во( дія. Оскільки такі шкідливі виробничі фактори, як шум, нервово(емоційне напруження, призводять до погір( шення самопочуття людини (поча( стішання пульсу, дихання, підвищен( ня кров’яного тиску, зниження пра( цездатності, безсоння), то не потріб( но бути лікарем, щоб зрозуміти, чо( му водії, які мають хронічну ішемічну хворобу серця, не можуть бути допущені до керування вели( ковантажними автомобілями, тим більше в постінфарктний період. Що стосується даного випадку, то цього якраз і не було зроблено, оскільки Хмельовський П. І., з усього видно, у встановлений законом термін не пройшов періодичного медичного огляду, якому підлягають водії для підтвердження права на керування транспортним засобом відповідної категорії. Щоправда, наприкінці минулого року він був направлений робото( давцем на медичний огляд як пра( цівник, зайнятий на роботах зі шкід( ливими умовами праці, але на мо( мент трагедії лікувально(профілак( тичним закладом офіційно до робо( ти не був допущений. До того ж при направленні Хмельовського П. І. на цей медичний огляд, судячи з мате( ріалів спеціального розслідування, було неправильно визначено шкід( ливий фактор. Замість наявних на робочому місці водія таких шкідли( вих факторів, як шум, нервово(емо(

НОТАТКИ ЖУРНАЛІСТА ційне напруження та ін., роботодав( ець вказав, що він під час роботи зазнавав дії такої речовини, як те( траетилсвинець(?!) Це свідчить про формалізм та невігластво не тільки тих, хто формував список працівни( ків, які підлягають періодичному ме( дичному огляду, а й тих, хто під час розслідування, не вникаючи в суть написаного, взяв його за істину. Незважаючи на відсутність да( них про проходження Хмельовським П. І. періодичного медогляду, перед( баченого Положенням про медич( ний огляд кандидатів у водії та воді( їв транспортних засобів, а також відповідного висновку ЦРЛ, перед( баченого п. 17 (абзац 2) Порядку розслідування та ведення обліку не( щасних випадків, професійних зах( ворювань і аварій на виробництві, керівництво теруправління затвер( дило складений комісією акт за формою НПВ, погодившись з вис( новком її членів про те, що даний нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом. Це тим більш прикро, бо ще не

ції з письмовим запитом щодо мо( жливості роботи Хмельовського П. І. водієм автомобіля КрАЗ(256 «Б». Через деякий час звідти надійшла відповідь, яка зводиться до того, що відповідно до чинного наказу МОЗ України від 24.12.99 р. № 299 «Про затвердження Переліку зах( ворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засо( бами» ішемічна хвороба серця є протипоказанням для керування автомобілем КрАЗ(256 «Б». Саме тому, мовляв, Хмельовський П. І. не міг бути допущений до роботи на цьому транспортному засобі. Крім того, в листі повідомлялося, що він проходив медичний огляд в ЦРЛ, але не як водій, а як працівник, ро( бота якого пов’язана із шкідливими умовами праці. Що стосується проходження по( терпілим медичного огляду, перед( баченого спільним наказом МОЗ та МВС № 124/345 від 05.06.2000 р. «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та

Потерпілий проходив медичний огляд в ЦРЛ, але не як водій, а як працівник, робота якого пов’язана із шкідливими умовами праці. так давно на сторінках журналу «Охорона праці» заступник на( чальника теруправління П. Мату( щак, який тоді обіймав посаду на( чальника ДІОП в АПК та соціально( культурній сфері, завзято критику( вав працівників робочих органів Фонду за бюрократизм, який вони проявляли по відношенню до сімей потерпілих. Але тоді були трохи ін( ші обставини, зокрема, не було значного зростання рівня травма( тизму зі смертельними наслідками. Після розмови автора із заступ( ником керівника наглядового орга( ну голова комісії запропонував сім’ї загиблого звернутись до територі( ального управління із заявою про проведення повторного розсліду( вання нещасного випадку. Гадало( ся, що новопризначена комісія все як слід з’ясує, і Закон переможе. Та де там! Призначати нову комісію ніхто і не збирався. Невдовзі П. Ма( тущак звернувся до управління охо( рони здоров’я облдержадміністра(

водіїв транспортних засобів», то, як випливає з листа управління охоро( ни здоров’я облдержадміністрації, даних про цю подію немає. Оскіль( ки облік видачі довідок щодо при( датності до керування транспорт( ним засобом (за формою N 083/о) ведеться в спеціальних журналах, то відсутність у них відповідних записів свідчить, що він його не проходив. З усього сказаного випливає од( нозначний висновок: водій не про( ходив передбаченого законодав( ством медичного огляду, а робота, яку він виконував, була йому проти( показана за станом здоров’я. Такий стан речей заступника керівника наглядового органу не влаштову( вав, бо це означало б, що нещасний випадок, про який ідеться, слід ква( ліфікувати як такий, що пов’язаний з виробництвом, відповідно до п.

17 Порядку розслідування та веден( ня обліку нещасних випадків. На по( чатку червня поточного року він звернувся з листом до Інституту ме(

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

45

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

дицини праці Академії медичних наук України, в якому попросив «дати правову оцінку або провести експертизу наданих ЦРЛ та упра( влінням охорони здоров’я облдер( жадміністрації роз’яснень, інших зі( браних при проведенні спеціально( го розслідування матеріалів» (до( слівна цитата. — Прим. автора). Від( повідь підписали фахівці Інституту медицини праці: провідний науко( вий співробітник відділу професій( ної патології, кандидат медичних наук І. Луб’янова та старший нау( ковий співробітник лабораторії про( блем медицини праці на транспорті, кандидат медичних наук С. Палій( чук. У висновку спеціалістів(медиків констатується, що водій Хмельов( ський П. І. не проходив медичного огляду, як того вимагає спільний на( каз МОЗ та МВС від 05.06.2000 р. №124/345, та що за результатами проходження медичного огляду, пе( редбаченого наказом МОЗ від 21.05. 2007 р. № 246, висновок щодо придатності до роботи йому не видавався. Вони погодились з думкою комісії зі спеціального роз( слідування про те, що смерть Хмельовського П. І. не пов’язана з виробництвом, маючи на увазі, що

водій помер від гострої серцево(су( динної недостатності, а не від трав( ми або якогось іншого виробничого фактора (отруєння тощо). Надалі у висновку підкреслено, що «робота в умовах впливу на організм вібра( ції (загальної і локальної) протипо( казана хворим з будь(якою стадією артеріальної гіпертонії та з ішеміч( ною хворобою серця будь(якої фор( ми». «Що стосується спільного нака( зу МОЗ та МВС від 05.06.2000 р. № 124/345,— йдеться далі у висновку,— то він повинен викону( ватися». Слушна порада! Її б Дер( жавтоінспекції та роботодавцю у вуха, причому хоча би рік тому, адже якби вони свого часу подбали про виконання вимог цього норма( тивно(правового акта, то сердеш( ний був би переведений на легшу роботу, а відтак, найімовірніше, топтав би ряст і досі. Незважаючи на всю недолугість матеріалів спеціального розсліду( вання і не прислухаючись до вис( новків медиків, комісію для прове( дення повторного розслідування те( риторіальним управлінням так і не було створено. Натомість заступник керівника наглядового органу наді( слав дочці потерпілого копію листа за підписом І. Луб’янової та С. Па(

лійчук і порадив у разі незгоди за( явниці з його змістом звернутись до суду за місцем проживання. Поки суд розгляне справу та прийме рі( шення, пройде рік чи півтора, а справжні причини трагедії не будуть встановлені, а відтак — не розро( блені заходи щодо їх усунення. Отже, як бачимо, до того момен( ту, як переможе Закон, ще дуже да( леко. А поки що знедолена сім’я по( терпілого, яка й без того багато пе( режила горя, змушена буде в пошу( ках правди і справедливості обби( вати пороги високих кабінетів, обливаючись слізьми, відстоювати своє право на соціальний захист. І тільки тому, що керівництво нагля( дового органу не додержується ви( мог законодавства. На переконання автора, головна причина правового нігілізму, який чітко відслідковується в матеріалі, криється у відсутності необхідних ді( лових та загальнолюдських якостей у причетних до кваліфікації неща( сного випадку осіб. Хоча в даному випадку вони виглядають по(різно( му: одні — як дилетанти, інші — як крутії, це не завадило їм сформува( тися в такий собі симбіоз, де всі по( чувають себе затишно. Оскільки, як свідчать факти, така форма співжит(

ІНФОРМАЦІЯ

ПУНКТИ «ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ»

С

аме так можна назвати консульта( ційні пункти, створені управлінням виконавчої дирекції Фонду соціаль( ного страхування від нещасних випад( ків на виробництві та професійних зах( ворювань у Черкаській області. Вони функціонують практично в усіх районах для надання допомоги роботодавцям, особливо малих та середніх підпри( ємств, яких налічується понад 10 тисяч. Аналіз свідчить, що саме у таких ви( робничих структурах трапляються го( ловні працеохоронні негаразди. Тут не( має навчених спеціалістів з охорони праці, а левова частка тих, хто займа( ється цією роботою, виконує її або за угодою, або за сумісництвом. Зрозумі( ло, що за таких обставин годі чекати якісної організації роботи. Щоб змінити ситуацію на краще, і були організовані консультаційні пунк( ти, обладнані сучасною електронною технікою, де кожний керівник підприємства, роботодавець, а також працююча людина можуть отримати від страхових експертів з охоро( ни праці бажану консультацію не тільки в усній, а й у пись( мовій та електронній формі. Вони укомплектовані бібліо(

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

течками і для страхового експерта, і для відвідувача. Тіль( ки в межах Черкас бажаючі щомісяця отримують у се( редньому 40 консультацій. Щоб такою можливістю скори( сталися представники підприємств, від( далених від обласного центру, органі( зовується систематичний виїзд страхо( вих експертів районних відділень Фонду. Під час відвідання консультацій( ного пункту працівникам вручаються пам’ятки. Усі консультації надаються ві( двідувачам безкоштовно. Загалом за перше півріччя поточно( го року страховими експертами з охо( рони праці робочих органів Фонду області надано 1530 консультацій з пи( тань охорони праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. А. ТИМОШЕНКО, головний експерт управління виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних випадків на ви робництві та професійних захворювань у Чер каській області На знімку: експерти з охорони праці управління виконавчої дирекції Фон ду І. Савченко, А. Тимошенко та П. Лукашенко (зліва направо) проводять аналіз роботи консультаційного пункту.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ОФІЦІЙНО

ВІТАЄМО Державний комітет України

з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантних посад державних службовців:

2 жовтня відсвяткував своє 60 річчя КРУТЕНКО Станіслав Олександрович, начальник управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Опанувавши у 1965 р. робітничу професію, 15 років Станіслав Олександрович працював на підприємствах м. Тореза Донецької області. З 1980 р. почав працювати на шахті підземним кріпильником, а з 1984 р., здобувши спеціальність гірничого інженера,— гірничим майстром, заступником начальника дільниці шахти «Прогрес». У 1998 р. був призначений директором з охорони праці — заступником генерального директора ВАТ «Україна» ДХК «Торезантрацит». Саме на шахті він на власному досвіді пізнав тяжку, небезпечну працю. Відтоді охорона праці стала провідною лінією в його долі. Виробничий досвід керівника і організатора у 1999 р. став у нагоді у Мінвуглепромі та Мінпаливенерго України, де він працював 7 років на керівних посадах — від начальника відділу до заступника директора Департаменту. У 2005 р. С. Крутенко захистив дисертацію і отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.З 2006 р. він працює начальником управління у Держгірпромнагляді. С. Крутенко — повний кавалер відзнак «Шахтарська слава» та «Шахтарська доблесть». У Станіслава Олександровича є приказка: «Потрібно прожити життя так, щоб через роки, зустрівшись з людьми, з якими був хоча б деякий час поруч, не виникало бажання перейти на інший бік, а завжди протягнути руку». Так він і живе. Редакція журналу приєднується до привітань його колег і друзів та зичить ювілярові міцного здоров’я, щастя, добробуту, а також подальших успіхів у роботі.

помічник Голови Комітету (з функ ціями прес секретаря, спеціаліста по зв’язках з громадськістю (журналістсь ка освіта — бажана); начальник відділу, головний спе ціаліст управління організації дер жавного нагляду та обліку травматиз му; головний спеціаліст управління нор мативно правового та юридичного за безпечення; завідувач сектору із забезпечення міжнародної діяльності та взаємодії з Верховною Радою України і Кабінетом Міністрів України (із знанням англійсь кої мови) управління нормативно пра вового та юридичного забезпечення; головний спеціаліст управління науково технічного забезпечення державного нагляду; головний спеціаліст відділу органі зації державного нагляду у гірничо добувній промисловості та за вибухо вими роботами; завідувач сектору (газ у побуті); головний спеціаліст у газовій проми

словості, головний спеціаліст у наф тогазовому комплексі управління ор ганізації державного нагляду за про мисловою безпекою на виробниц твах і об’єктах підвищеної небезпе ки; головний спеціаліст (у будівництві) управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, бу дівництві та котлонагляду; заступник начальника управління — начальник відділу — заступник голов ного бухгалтера; головний спеціаліст управління бухгалтерського обліку, звітності та контролю. Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування, стаж роботи на державних підприємствах (бажано на державній службі) не менш як три роки, досконале володін ня державною мовою, володіння ПК на рівні користувача. Повна інформація про перелік по сад та умови конкурсу надається за

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагля1 ду ОГОЛОШУЄ КОНКУРС із зарахування до кадрового резер1 ву Голова Комітету Перший заступник Голови Комітету (комплексне управління) Заступник Голови Комітету (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці в гірни чорудній та нерудній промисловості, металургійній, машинобудівній про мисловості, в енергетиці, будівництві) Заступник Голови Комітету (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці у вугіль ній промисловості, геолого маркшей дерськими роботами та переробкою корисних копалин) Заступник Голови Комітету (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці в наф тогазовидобувній, хімічній, нафтопе реробній, газовій промисловості; в аг рарно промисловому комплексі; на транспорті та у зв’язку, у соціально культурній сфері) До участі в конкурсі допуска1 ються особи, які: є громадянами України; вільно володіють державною мовою;

мають повну вищу освіту відповідно го спрямування сфери діяльності органу; мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самовря дування не менш як п’ять років та зай мають (займали) посади в держав них органах чи органах місцевого сам оврядування не нижче четвертої кате горії. Особи, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, подають до конкур сної комісії такі документи: заяву про участь у конкурсі; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України; заповнену особову картку форми П 2 ДС; фотокартку розміром 4 х 6 см. Відбір претендентів здійснюється у формі співбесіди, яка буде проведена конкурсною комісією у грудні 2008 ро ку. Документи приймаються протягом 30 календарних днів після опубліку вання оголошення. Повна інформація про умови кон курсу надається за тел. 289 03 32;

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Апеляційний суд Дніпропетровської області 17 квітня 2008 р. виніс рішення: «Зобов’язати ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» скласти акт за формою Н&1 за фактом отримання 27.01.2004 р. працівни& ком травми під час відрядження». Посадова особа органу Держгірпромнагляду видала робото& давцю обов’язковий для виконання припис за формою Н&9, в яко& му пропонується визнати нещасний випадок пов’язаним з вироб& ництвом, скласти і затвердити акт за формою Н&1. Чи зобов’язаний роботодавець після одержання таких доку& ментів утворити комісію та організувати розслідування цих ви& падків? (Ю. Андріанов, страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, м. Дніпропетровськ)

Відповідно до п. 13 Порядку роз слідування та ведення обліку неща сних випадків, професійних захво

рювань і аварій на виробництві, за твердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. №

1. Як правильно організувати роботу з вимірювання мегаом& метром опору ізоляції електроінструменту, якщо ця робота ви& конується поза межами електроустановки, наприклад, у примі& щеннях майстерень?

2. Чи необхідно відповідно до вимог п. 1.2.3 Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових ме& реж призначати відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію побутових водонагрівачів (типу ARISTON, FAIS та інших)? З. Яким чином і де повинно бути організовано проведення нав& чання та перевірку знань безпечних методів вимірювань опору ізоляції та опору заземлювальних пристроїв електротехнічних працівників метрополітену? (Н. Владимирова, провідний інженер з енергонагляду КП «Київський метрополітен»)

1. Згідно з п. 7.6.32 Правил безпечної експлуатації елек троустановок споживачів (далі — ПБЕЕС) вимірювання опору ізоля ції електричних машин у разі зупи неного або такого, що обертаєть ся, ротора, але в тому випадку, як що машина не збуджена, можуть виконувати оперативні працівники в порядку поточної експлуатації. За умови, якщо вимірювання опо ру ізоляції переносного ручного електроінструмента виконується поза межами електроустановки і при цьому електроінструмент від’єднаний від електромережі, можна виконувати вимірювання в порядку поточної експлуатації. Ви мірювання повинні виконувати не менше ніж два оперативні або оперативно ремонтні працівники (або ремонтні працівники під на глядом оперативного працівника).

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

2. Відповідно до п. 1.2 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі — ПТЕ ТУ і ТМ), затверджених наказом Міні стерства палива та енергетики від 14.02.2007 р. № 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 05.03.2007 р. за № 197/13464, Правила поширюють ся на суб’єкти відносин у сфері тепло постачання, які займаються вироб ництвом, передачею та постачан ням теплової енергії або є спожива чами теплової енергії. Якщо на ви робничих дільницях метрополітену водонагрівачі використовуються тільки для підігріву води для санітар но гігієнічних потреб працівників, їх можна вважати не тепловими уста новками, а побутовими електропри ладами (за аналогією з електрични ми чайниками, пічками тощо). У цьо му випадку немає потреби призна чати відповідального за справний

1112, акт за формою Н 1 склада ється тільки після завершення роз слідування нещасного випадку комі сією, що утворена за наказом робо тодавця. За наслідками розслідування ко місія складає акт розслідування не щасного випадку за формою Н 5, у п. 6 якого зазначається рішення су ду, згідно з яким даний нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом, і складається акт за формою Н 1. Тобто роботодавець у наведе них прикладах повинен обов’язко во утворити комісію з розслідування нещасного випадку. А. ДЄНЬГІН, заступник Голови

стан і безпечну експлуатацію устат кування теплових установок і мереж згідно з п. 5.2.4 ПТЕ ТУ і ТМ.

3. Згідно з п. 2.1.4 ПБЕЕС пра цівники, зайняті виконанням спе ціальних видів робіт, до яких вису ваються додаткові вимоги безпеки, мають бути навчені безпечному ви конанню таких робіт і мати відповід ний запис про це у посвідченні про перевірку знань з електробезпеки. Порядок навчання та перевірки знань з охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності визначає Типо ве положення про порядок прове дення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету Ук раїни з нагляду за охороною праці 26.02.2005 р. №15, зареєстрова не в Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за №231/10511 (далі — Типове положення). Згідно з пп. 4.3, 4.4 Типового по ложення спеціальне навчання на під приємстві проводиться за навчаль ними планами та програмами, які розробляються з урахуванням кон кретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників. Перевірка знань з пи тань охорони праці після проведен ня спеціального навчання прово диться комісією підприємства. В. ГАЖАМАН, головний спеціа ліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будів

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці провадиться на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку, затвер& дженому постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. Для встановлення працівникам додаткових днів відпустки за особливий характер праці чи обов’язково потрібна така сама ате& стація, чи достатньо проведення фотографії робочого часу на само& му підприємстві та затвердження у колективному договорі? (В. Мороз, директор комунального житлового підприємства № 13, м. Кривий Ріг)

Окремим категоріям працівни ків, робота яких пов’язана з підви щеним нервово емоційним та інте лектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, згідно з п. 1 ст. 8 Закону «Про відпустки» надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком вироб ництв, робіт, професій і посад пра цівників, робота яких пов’язана з пі двищеним нервово емоційним та ін телектуальним навантаженням або

виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженим постано вою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 у ре дакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679). Конкретна тривалість таких від пусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Проведення атестації робо чих місць за умовами праці у дано му випадку не вимагається.

Якими нормативними документами необхідно керуватися при визначенні права на додаткові відпустки за умови праці ма& шиністу екскаватора, який працює від двигуна внутрішнього згоряння, а також водіям автомобілів вантажопідйомністю 1,5, 3 т і більше, у тому числі водію спеціального автомобіля (автовишки)? (В. Серьогін, начальник служби охорони праці Криворізького технічного університету)

Відповідно до Порядку застосу вання Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпуст ку, та Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (додатки 1 і 2 до по станови Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 у редакції по станови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679), затвердже них наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 (із змінами), щорічні додатко ві відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за осо бливий характер праці надаються

4. Зам. №

працівникам виробництв, цехів, про фесій і посад, передбачених відпо відними розділами цих Списків не залежно від того, до якої галузі гос подарства належать ці виробництва і цехи, та від форм власності та ві домчого підпорядкування підпри ємств, організацій і установ. Отже, у даному випадку маши ніст екскаватора, зайнятий обслуго вуванням екскаваторів, що працю ють від двигуна внутрішнього зго ряння та парового двигуна, може мати право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до поз. 91 розділу XXXIII «Загальні професії в усіх галузях господар ства» Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову від пустку, а водій автомобіля, у тому числі спеціального (крім пожежно го), може мати право на щорічну додаткову відпустку за особливий

Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Мі ністерства праці та соціальної полі тики від 30.01.98 р. № 16 та зареєс трованого в Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змі нами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і з а р е є с т р о в а н и м и у М і н ’ ю с т і 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці надаєть ся пропорційно фактично від працьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються тіль ки ті дні, коли він фактично був зай нятий на роботах з особливим ха рактером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановле ного для працівників цих вироб ництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. характер праці згідно з поз. 13 роз ділу XV «Транспортні послуги» Спи ску виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово емоційним та інтелектуальним на вантаженням або виконується в осо бливих природних географічних і геологічних умовах та умовах пі двищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Конкретна тривалість щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами пра ці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 7 Зако ну «Про відпустки»). Конкретна тривалість щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці встановлюється ко лективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості праців ника в цих умовах (ст. 8 Закону «Про відпустки»). Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Працівнику локомотивного депо, який працює апаратником з чищення спецодягу і застосовує для чищення перхлороетилен (2 клас небезпеки), зменшено в поточному році доплату за шкідли& ві умови праці і позбавлено талонів на молоко. Свої дії адміністра& ція пояснює неповним завантаженням працівника і частково ви& конаним поточним ремонтом пральної машини. Чи правильно поступає в цьому випадку адміністрація ? Що таке повне (неповне) завантаження працівника, який працює в шкідливих умовах? Які пільги (доплати) передбачені особам, які працюють з перхлороетиленом? (Ю. Юровський, голова профкому локомотивного депо Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

Віднесення робіт, професій (по сад) до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визна чення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах залежить від результатів атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затвер джений постановою Кабінету Міні стрів від 01.08.92 р. № 442. Право на безкоштовне отриман ня молока або інших рівноцінних харчових продуктів за роботу із шкідливими умовами праці мають працівники, умови праці яких за ре зультатами атестації робочих місць віднесені до категорії зі шкідливими і важкими, тобто на робочих місцях яких встановлено перевищення гігі єнічних нормативів шкідливих речо вин, передбачених Переліком хіміч них речовин, під час роботи з якими з профілактичною метою рекомен дується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, за твердженим наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 04.11.87 р. № 4430 87. Безкоштовна видача молока або інших рівноцінних харчових про дуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, здійснюється у По рядку, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П 13. Зазначеним вище Порядком пе

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

редбачено, що молоко видається по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості, а також від часу робо ти з цими речовинами, у дні фак тичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних із виробниц твом або застосуванням хімічних речовин, передбачених указаним вище Переліком. Згідно зі ст. 100 Кодексу законів про працю України встановлюється підвищена оплата праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умо вами та умовами підвищеного ри зику для здоров’я. Перелік цих ро біт визначається Кабінетом Міні стрів України. Порядок визначення розмірів та встановлення доплат за роботу із шкідливими і важкими умовами праці регулюються Типовим поло женням про оцінку умов праці на робочих місцях і порядком застос ув а н н я г а л у з е в и х п е р е л і к і в робіт, на яких можуть встановлю ватися доплати робітникам за умо вами праці, затвердженим по становою Держкомпраці СРСР і Секрет а ріату ВЦРПС від 03.10.86 р. № 387/22 78. Конкретні розміри доплат за ро боту із шкідливими і важкими умо вами праці визначаються на підста ві результатів атестації робочих міс ць за шкалою, передбаченою заз

наченим вище Типовим положенням про оцінку умов праці на робочих місцях, і порядком застосування га лузевих переліків, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС. Фактичний стан умов праці на робочому місці по факторах з урах уванням Гігієнічної класифікації праці і часу роботи в таких умовах протягом робочої зміни визначаєть ся за формулою: Хфакт. = Хст..Т, де Хст — ступінь шкідливості фактора чи важкості робіт, встановлена за показниками Гігієнічної класифіка ції праці (додаток № 2 до зазначе ного Типового положення); Т — від ношення часу дії даного фактора до тривалості робочої зміни, при цьо му мінімальна тривалість дії шкідли вого фактору не визначається. Умови праці під час визначення конкретних розмірів доплат оціню ються за сумою значень Хфакт.. Отже, розміри доплати за умови праці залежать від часу фактичної зайнятості на роботах із шкідливи ми умовами праці. Водночас повідомляємо, що ос кільки на даний час не затверджено галузевого переліку робіт, на яких можуть встановлюватись доплати працівникам залізничного транс порту, відповідно до ст. 7 розділу II «Гарантії прав на охорону праці» Закону «Про охорону праці» адмі ністрація локомотивного депо може за свої кошти встановлювати за ко лективним договором (угодою, тру довим договором) робітникові до плати, інші пільги та компенсації за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, не передбачені за конодавством. Т. ХОРОМСЬКА, головний спе ціаліст Державної експертизи умов пра ці України Міністерства праці та со

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Прошу надати роз’яснення, хто має оплатити листок не& працездатності потерпілому згідно з актом за формою НПВ: Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездат& ності чи Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України? (П. Ілюк, заступник директора з охорони праці Вінницьких високовольтних електричних мереж ВАТ «АК «Вінницяобленерго»)

Відповідно до п. 13 Порядку роз слідування та ведення обліку неща сних випадків, професійних захво рювань і аварій на виробництві, за твердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, акт розслідування нещасного випадку на підприємстві за формою НПВ складається у разі, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом (далі — акт за формою НПВ). Ст. 35 Закону «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витра тами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 передбачено, що допомо га по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компен сує втрату заробітної плати (до ходу), у разі настання в неї тимча сової непрацездатності внаслідок

захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві. Отже, на застрахованих осіб, у яких тимчасова непрацездатність (засвідчена у встановленому поряд ку) настала внаслідок травми або захворювання у зв’язку з нещасним випадком на підприємстві, який виз нано таким, що не пов’язаний з ви робництвом, поширюється дія ст. 35 вказаного Закону. Водночас повідомляємо, що від повідно до частини третьої ст. 50 цього Закону рішення про призна чення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг прий мається комісією (уповноваженим) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового держав ного соціального страхування у зв’язку із тимчасовою втратою пра цездатності та витратами, зумовле ними народженням та похованням, яка виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповно

важеного) підприємства, установи, організації із загальнообов’язково го державного соціального страх ування у зв’язку із тимчасовою втратою непрацездатності та витра тами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого поста новою правління Фонду соціально го страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25 (далі — комісія із соціального страхування). Комісія із соціального страхуван ня зобов’язана приймати рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпе чення, розглядати підставу і пра вильність видачі листків непрацез датності та інших документів, які є підставою для надання матеріально го забезпечення та соціальних по слуг. Отже, при вирішенні питання про призначення або відмову у призна ченні допомоги по тимчасовій не працездатності особі, потерпілій від нещасного випадку на підприємстві, згідно з актом за формою НПВ комі сія із соціального страхування зобо в’язана розглянути матеріали роз слідування нещасного випадку, пра вильність видачі листка непрацез датності і прийняти відповідне рішен ня.

ПАМ’ЯТІ ТОВАРИША 11 вересня 2008 р. Станіславу Порфировичу Ткачуку виповнилося б 70 років. Два роки тому він передча сно і несподівано для нас пішов з жит тя — людина високого інтелекту, великої волі, з загальновизнаним авторитетом. З 18 років С. П. Ткачук працював у Донецькій області на вугільній шахті прохідником гірничих виробок, а після закінчення інституту — на керівних ін женерних посадах: від начальника дільниці до директора шахти, очолю вав виробниче об’єднання «Макіївву гілля». З 1985 р. Станіслав Порфирович працював у системі державного нагляду за охороною праці. У 1994 р. був призначений першим заступником голови Держнаглядохоронпраці, а потім його головою. У 2000 р. обраний пре зидентом Міжнародної академії безпеки життєдіяльності. Його цінували за професіоналізм, порядність і держав ний підхід до вирішення проблем, пов’язаних з безпекою та умовами праці людей на виробництві. Усе життя він не знав спокою і працював до останнього дня. У нього було багато друзів і соратників. Про нього згадують з ти хим смутком і незмінною повагою. У день 70 річчя з дня народження С. П. Ткачука до його могили прийшли друзі однодумці, щоб засвідчити свою пам’ять про нього — людину, яку цінували й любили за життя, якій віддають данину поваги й сьогодні.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

51

РЕКЛАМА

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

53

Навчальний центр

МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Проводить навчання:  З питань охорони праці  Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів)  Правил безпеки систем газопостачання України  Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки)  Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Увага! Акція! До 20 грудня 2008 р. проводиться безкоштовне навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці підприємств будівельної галузі.

03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької, 12).

Тел.: 241$77$60, 241$95$55 тел./факс 241$77$59

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

РЕКЛАМА

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00 1.16 96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957 72 50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32 80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32 80.42.0 від 18.04.2008 р.

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПРАЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 1,80 2 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 2. Палити заборонено (знак, 115 см ) 1,80 ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ (знак, 265 см ) 2,40 вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 2,40 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 2,40 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 34,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 3,00 2 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см ) 1,80 2 (знак, 230 см ) 2,40 Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 2,40 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 2,40 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. ВантажноBрозвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 1,80 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 2,40 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 3,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 3,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 ×60). приміщень (плакат) 6,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 52,00 грн.

14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 6,00 3,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 3,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,48 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

Тел.: (044) 296 05 68, 559 62 79

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

59

РЕКЛАМА

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495@78@69, моб.: 8 (050) 977@30@70, 8 (095) 457@88@12 E@mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно@охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464B22B07, тел. 205B84B95. ЕBmail: ltv@i.kiev.ua

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, водіїв навантажувачів, монтажників електричних підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р., № 395028 вид. 14.12.2007 р., № 420333 вид. 28.07.2008 р., №048812 вид. 04.07.2006 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2008

їх усім найкращим у межах того, що дозволяють фінан си. Відвідувачі з великою ува гою оглянули експонати ук раїнських виробників. Знач на частина вітчизняних виро бів не тільки впритул набли зилася до світового рівня, а нерідко й не поступається йому. Природно, ціни тут значно нижчі. А от продукція ЗАТ «Арте мівський машинобудівний завод «ВІСТЕК», за словами менеджера Т. Малахової, пе ревершує багато закордон них зразків, має міжнародні сертифікати якості й експор тується у багато країн. Це й високоміцні калібровані лан цюги, що застосовуються в гірничій промисловості, і на Майбутнє українського вуглевидобування чи незбутній сон наяву? Таке запитання нерідко ставили собі числен ні відвідувачі 10 ї Міжнародної виставки «Вугілля/Май нінг–2008», що відбулася у вересні цього року в Донець ку. Чи будуть реалізовані в нашій країні досягнення сві тової науки, які були тут представлені і які здатні доко рінно поліпшити умови підземної праці та підвищити її безпеку, чи побачене – поки що солодкі, але нездійснен ні мрії? Розповісти про всі чудеса, зразки рятувального устат втілені у металі кращими кування для шахтарів і гірни умами світової вуглевидоб чорятувальників, одяг, взут увної галузі та представлені тя, інші засоби індивідуаль у Донецьку, неможливо. Та й ного та колективного захи у цьому немає необхідності. сту гірників. Усі зацікавлені керівники ву глевидобувної промислово сті України, фахівці, виклада чі та студенти гірничих вузів, учені, профспілкові праців ники, представники Держ гірпромнагляду з усіх вугле видобувних регіонів побува ли на ній. У виставці взяли участь близько 500 фірм з різних країн – ФРН, США, Росії, Австралії, Великобри танії, Казахстану, Білорусі, Чехії тощо. Голова Донецької облдерж Тут були широко предста адміністрації В. Логвиненко влені не тільки найсучас підкреслив, що умови ринко ніша техніка, але й кращі вої економіки, конкуренції та глобальної кооперації зумовлюють необхідність впровадження нової техніки, застосування новаторських підходів і технологій майбут нього. Заступник міністра вугільної промисловості Ю. Грядущий, сказав, що через нестачу грошей мало що з предста вленого на виставці міністер ство може впровадити на державних шахтах, але зро бить усе можливе для підви щення ефективності вуглеви добування, безпеки праці гірників і буде забезпечувати

дійне гірничорізальне устат кування. Не проходили відвідувачі повз стенд донецького КП «Комунекоресурси», адже во но не тільки випускає гірничо шахтне устаткування, що ко ристується попитом, але й ве де переробку вуглевмісного шламу, що складується в му лонакопичувачах, займається вторинною переробкою сиро вини, виконує підводно тех нічні роботи з профілактично го обслуговування та ремонту гідротехнічних споруд. Виставка вразила багатьох небайдужих до долі галузі ке рівників і фахівців. Хочеться, щоб більша частина райдуж них мрій справдилася. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: менеджер Артемівського заводу «ВІСТЕК» Т. Малахова представляє експонати свого підприємства, відзначені сертифікатами якості; один з експонатів виставки; враженнями про виставку обмінюються (зліва направо) перший заступник Голови Держгірпромнагляду Г. Суслов, начальник управління Комітету С. Крутенко і начальник теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області М. Малєєв. Фото автора

ПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 10/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ МФО 320564, ЗКПО 21601181