2008-11ukr

ПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 11/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ МФО 320564, ЗКПО 21601181

22 роки працює на ДП «Дослідне господар ство «Мелітопольське» Інституту зрошуваль ного садівництва імені М. Ф. Сидоренка УААН директор Ю. Єрещенко. 1000 га садів – це ве ликий клопіт, але головним його клопотом є турбота про людину праці. Серед 370 осіб основного контингенту пра цівників, які цілорічно залучаються до робіт, близько 70 механізаторів. Вони виконують ос новні роботи з обробітку 1700 га угідь. Політи ка підприємства у галузі охорони праці з по чатку 90 х років визначена достатньо чітко: люди, залучені до виробництва, повинні по кидати прохідну живими і здоровими. Тому кожен з механізаторів обов’язково проходить щорічне п’ятиденне навчання. Як правило, відбувається це у грудні, коли найменші об сяги польових робіт. Тоді до с. Фруктового, що поблизу Мелітополя, з лекціями прибувають викладачі головного галузевого наукового навчально методичного центру з питань охо рони праці Таврійського державного агротех нологічного університету, інспектори облас ного теруправління Держгірпромнагляду, фахівці головного управління агропромисло вого розвитку Запорізької облдержадміні страції. Механізатори, крім традиційних робіт (під готовки грунту, сівби, збирання врожаю), ви конують ще й специфічні роботи – викорчову

ють старі дерева та обприскують сади. До сить сказати, що лише засобів захисту рос лин «Мелітопольське» щорічно закупляє на суму 1,8 млн. грн. Тому всіх, хто причетний до роботи з отрутохімікатами, раз на рік прискіп ливо обстежують медики. Ну, а про те, щоб прибути на робоче місце без засобів індивіду ального захисту, не може бути й мови. А якщо на виробничій ділянці перебувають такі люди, як головний агроном, кандидат сільськогос подарських наук В. Сенін, агроном, ордено носець В. Акінжали, бригадири Г. Татаринова та І. Гринціл – за якість інструктажів, контролю за виконанням робіт можна не турбуватися. Тому виробнича травма у садівників – гість рідкий. У «Мелітопольському» знають ціну копійки, тут вміють і господарювати, і заробляти. Кожного року в господарстві збирають від 3,5 до 7,5 тис. т фруктів. У першому півріччі 2008 р. прибуток становив 300 тис. грн. Вда лося виділити кошти на переобладнання тракторів електростартерним запуском дви

гуна з кабіни, утримувати в належному тех нічному стані 70 автомобілів і автобусів, обладнати надійною охоронною сигналіза цією склад отрутохімікатів, створити свою ремонтну базу. Хорошими здобутками в праці зустрічає своє професійне свято колектив дослідного господарства. Бажаємо йому і всім працівни кам сільського господарства міцного здо ров’я, щастя, миру, злагоди та добробуту їм та їхнім сім’ям. Л. БЕЗУГЛИЙ, наш власкор На знімках: у молодому саду (зліва направо): головний інженер гос8 подарства В. Шибаєв, керуючий відділком № 3 А. Давиденко, директор підприємства Ю. Єрещенко та провідний інженер з охорони праці П. Качалов; на зміну заступає тракторист С. Ткаченко; рукотворною красою милуються численні гості. Фото автора

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 11 (173) /2008

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці ВАДИМ КОБЕЦЬ ГЕННАДІЙ ЩУРОВ І. ВАСИЛЬЄВ Н. САВЕЛЬЄВА МИХАЙЛО БУДІЛОВ ІВАН ЗЕЛЕНСЬКИЙ С. ЛИЗАНЧУК ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ

Півстоліття на варті безпеки праці Сьогодення Держгірпромнагляду Виправдовувати високе призначення Охорона праці: покликання та доля Головне в роботі — витримка і порядок Людина невтомної праці Усього 12, але таких ефективних років Взаєморозуміння — запорука успіху Не все погано у нашому домі... Як експлуатуються канатні дороги Карпат Семінар, який вселяє надію

3 4 6 8 10 12 14 16 18 20 21

Безпека праці Ю. ЦАРИК, ІГОР ПАРФЕНЮК СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАДИМ КОБЕЦЬ Д. ЗЕРКАЛОВ

Сторінки біографії округу Засідання колегії Не лізь у колодязь без ЗІЗ! І на допоміжних дільницях не можна забувати про безпеку ІІІ Міжнародна науково9технічна конференція Стан безпеки праці в світі

23 25 26 28 30 31

Школа інженера з охорони праці М. ФЕДОРЕНКО ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК

Безпечна експлуатація будівельних підіймачів Проблема, яка потребує вирішення

34 37

Медицина праці І. КОНОНОВА СЕРГІЙ КОЛЕСНИК

Особливості організації та проведення медоглядів працюючих у м. Києві Тут турбуються про здоров’я працівників

39 42

Соціальний захист ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК

Рішення Конституційного Суду Всупереч сумлінню та здоровому глузду

43 45

Офіційний розділ Слідами наших публікацій За листами читачів

47 48

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації На першій сторінці обкладинки (зліва направо): колишній начальник Харківського округу Держгіртехнагляду (1986—1993 рр.), начальник Східного теруправління Держнаглядохоронпраці (1993—1996 рр.), начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Харківській області (1996—2000 рр.) В. Кулаков, перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області В. Педанов та державний інспектор С. Христенко в турбінному цеху ВАТ «Турбоатом» Фото В. КОБЦЯ © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.11.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 10 794 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 21 167 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

2 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ПРАЦІВНИКА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Гержод Юрій Володимирович —

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного

Єршов Сергій Олександрович —

директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

свята — Дня працівника соціальної сфери. Громадяни, яким ви допомагаєте долати труднощі й вирішувати важливі життєві проблеми, високо цінують вашу благородну й відповідальну працю. Працівникам соціальної сфери завжди були прита9 манні такі якості, як високий професіоналізм, самовіддане служіння обраній справі, доброта, чуйність і щедрість ду9

461 65 58

заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Капланець Микола Едуардович — начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого"маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин Держгірпромнагляду України перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

ші. Висловлюємо глибоку шану й велику подяку тим, хто своєю наполегливістю й ініціативою сприяє реалізації державної соціальної політики. Переконані у тому, що

відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

Цибульник Олексій Владиленович —

заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

від, компетентність, працездатність і професіоналізм ста9

Чернюк Володимир Іванович —

нуть запорукою успішного вирішення завдань соціаль9

Якібчук Василь Васильович —

вашу працю ще більш плідною та натхненною, а кожний день буде сповнений теплом та людською вдячністю. Щиро зичимо міцного здоров’я і активного довголіт9

заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

501 33 51 278 02 51

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

творчих успіхів у роботі.

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

558 74 18

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

З повагою

Редактори:

Голова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Власні кореспонденти:

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

256 72 20

Головний редактор

тя, бадьорості та оптимізму, родинного затишку, нових

звершень на благо народу і нашої незалежної держави.

296 05 69

Редакція журналу

Заступник головного редактора

Доброго, святкового всім настрою і наснаги для нових

289 86 74

перший заступник Голови Держгірпромнагляду України

во тих, хто потребує піклування з боку влади і суспіль9

Нехай усвідомлення важливості вашої місії зробить

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович —

наші спільні намагання покращити життя людей, особли9

ного захисту тих, хто його потребує найбільше.

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович —

Теличко Костянтин Едуардович —

ства, будуть успішно реалізовані. Віримо, що ваші дос9

289 70 09

Кріса Іван Якимович —

558 36 03

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна Віктор ІВАНКЕВИЧ

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по м. Києву, Київській та Житомирській обл.

Буділов Михайло Юрійович

(044) 558 74 27

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ@100, вул. Попудренка, 10/1. E@mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

ПІВСТОЛІТТЯ

НА ВАРТІ

БЕЗПЕКИ ПРАЦІ У цьому році виповнюється 50 років з часу утворення Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого

П

ерегортаючи сторінки історії Держгірпромнагляду, можна пригадати як часи здобутків і перемог, так і часи, затьмарені втратами людських життів на тру довому фронті. Виникнення потреби суспільства у такому виді спе ціального нагляду зумовлено невпинним поступом технічного прогресу. Проблеми безпечної праці, без печного ведення гірничих робіт були актуальними і за царських часів, і за часів радянської влади. Заснуван ня Берг колегії Петром І у 1719 р. чи підписання В. Лені ним 17 травня 1918 р. Декрету Ради Народних Коміса рів «Про створення інспекції праці» — всі ці події можуть свідчити про розуміння будь якою владою нагальних питань виробництва і безпеки праці. Проте для України і для Держгірпромнагляду, як центрального органу ви конавчої влади, поворотним став 1958 р. З метою подальшого посилення державного нагля ду за додержанням правил безпеки у промисловості Рада Міністрів СРСР постановою від 24 квітня 1958 р. № 448 «Про реорганізацію органів державного конт ролю за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду» прийняла рішення перевести нагляд за безпечним веденням робіт у промисловості в підпо рядкування Рад Міністрів союзних республік. На вико нання цього рішення Рада Міністрів Української РСР прийняла постанову від 30 травня 1958 р. № 675 «Про реорганізацію органів державного контролю за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду». Цією постановою було організовано Дер жавний комітет Ради Міністрів УРСР по нагляду за без печним веденням робіт у промисловості і гірничому на гляду (Держгіртехнагляд УРСР). Держгіртехнагляд УРСР прийняв від Держгіртехна гляду СРСР управління округів, розташованих на тери торії Української РСР. Також було ліквідовано Держав ну республіканську гірничотехнічну інспекцію при Раді Міністрів УРСР, передавши її організації, штатну чисель ність Держгіртехнагляду УРСР. Постановою Ради Міністрів УРСР № 1743 від 10 гру дня 1958 р. було затверджено Положення про Держав ний комітет Ради Міністрів Української РСР по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничо му нагляду. З метою поліпшення стану техніки безпеки під конт роль Держгіртехнагляду УРСР у наступні роки додатково було передано найбільш небезпечні виробництва мета лургійної, хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної про мисловості, підприємства атомної енергетики, діючі та ті, що будуються, дослідні ядерні реактори та установки. Ко дексом Української РСР про надра, затвердженим Вер ховною Радою УРСР 25 червня 1976 р., функції Держгір

технагляду республіки щодо охорони та раціонального використання корисних копалин було значно розширено. На Держгіртехнагляд УРСР постановою Ради Міністрів УРСР від 7 лютого 1977 р. № 61 було покладено також контроль за безпечним використанням газу в побуті.

27 січня 1993 р. на виконання Закону «Про охорону праці» постановою Кабінету Міністрів України № 62 «Про питання нагляду за охороною праці» на базі Дер жгіртехнагляду було створено Державний комітет Украї ни по нагляду за охороною праці (Держнаглядохорон праці). Протягом 1993 р. було проведено об’єднання функ цій державного нагляду Держгіртехнагляду і технічних інспекцій праці профспілок. Нагляд за охороною праці на підприємствах став більш дієвим та ефективнішим. Ситуація, яка склалася у країні, потребувала кар динальних заходів щодо безпеки експлуатації та на дійності машин, механізмів, устаткування, які відпрац ювали встановлений термін, особливо об’єктів підви щеної небезпеки — парових котлів, посудин, що прац юють під тиском, магістральних трубопроводів, облад нання нафтохімічних комплексів тощо. Виходячи з цього, а також враховуючи недостатню чисельність ін спекторського складу, в 1993—1994 рр. при терупра вліннях Держнаглядохоронпраці було створено гос прозрахункові підрозділи для проведення діагностики устаткування, експертизи проектів, ліцензування і сер тифікації виробів, робіт і послуг, навчання та атестації фахівців. Спочатку це були експертно технічні інспекції теруправлінь. А у 1995 р. вони були реорганізовані у самостійні державні підприємства — експертно техніч ні центри. Удосконалення структури державного на гляду триває й сьогодні. Держгірпромнагляд прагне активніше впливати на стан промислової безпеки через відповідні служби з нагляду за охороною праці міністерств, відомств та підприємств. У минулому році повноваження Комітету знову було розширено. Розпорядженням Уряду Держгірпромнагляд уповноважений проводити технічне розслідування об ставин і причин виникнення аварій, пов’язаних з викори станням газу у побуті. Постійно оновлюється законодавча база з промис лової безпеки та охорони праці з урахуванням змін у виробництві, а також у рамках виконання загальнодер жавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. З приводу ювілею Держгірпромнагляду ре дакція журналу «Охорона праці» щиро вітає працівників системи, бажає всім міцного здо ров’я, успіхів у роботі, благополуччя. З наго ди знаменної події до уваги читачів пропону

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

3

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області А. Дубров (у центрі) і головний державний інспектор з охорони праці в котлонагляді, на підйомних спорудах та у будівництві В. Муха (праворуч) під час чергового рейду «мобільного патруля» будмайданчиками Чернігова.

Головний державний інспектор Херсонської ДІОП в АПК та соціально культурній сфері В. Миронов перевіряє безпечність роботи доїльного апарата у приватному сільгоспкооперативі «Зоря» Білозерського району Херсонської області.

Начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті та зв’язку І. Васильєв, начальник — старший механік судноремонтного комплексу плавучих судноремонтних майстерень Одеського морського торговельного порту В. Данилко, начальник служби охорони праці Одеського морського торговельного порту А. Куликов (зліва направо) перевіряють стан рятувальних засобів.

Провідний державний інспектор Херсонської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі, енергетиці та машинобудуванні В. Ігнатчик перевіряє експлуатацію та утримання вантажопідіймальних кранів та змінних вантажозахоплювальних пристроїв у вагонному депо Херсон Одеської залізниці. Експерти Херсонського ЕТЦ проводять нівелювання підкранового шляху портальних кранів на Херсонському суднобудівному судноремонтному заводі імені Комінтерну.

Технічний експерт Чернігівського ЕТЦ І. Сівель (колишній начальник інспекції на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки) проводить заняття з охорони праці зі спеціалістами та керівниками підприємств.

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

Начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в гірничому нагляді, будівництві та енергетиці Л. Боловіна (у центрі), головний державний інспектор інспекції В. Сахаров (ліворуч) з молодими будівельниками перевіряють стан запобіжних поясів.

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Заступник директора з охорони праці шахти «Червоноградська» І. Сало, заступник начальника Червоноградської ДГТІ С. Смеречанський, начальник відділу вентиляції і техніки безпеки А. Тихий та диспетчер О. Цимбалов (зліва направо) проводять перевірку журналу нарядів шахти.

Начальник трубного відділення № 2 В. Кобзар, головний державний інспектор Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в металургії і машинобудуванні О. Бондаренко, заступник начальника трубного відділення № 2 А. Носік і керівник служби охорони праці та екології заводу С. Фурсов (зліва направо) обстежують стан охорони праці у трубному відділенні № 2 трубоволочильного цеху ВАТ «Дніпропетровський трубний завод».

Державний інспектор Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні С. Христенко перевіряє стан охорони праці на робочому місці токаря на ДП «Харківський електромеханічний завод».

Члени комплексної комісії теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області проводять зовнішній огляд об’єктів Маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь».

Начальник теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області А. Кожушко (ліворуч) і заступник генерального директора з охорони праці та навколишнього середовища ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського» В. Титаренко на території ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського».

Провідний державний інспектор Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні В. Ашмарін і майстер механоскладальної дільниці цеху № 73 ВАТ «Турбоатом» І. Палеха перевіряють додержання технології під час механічної обробки елементів турбін.

Начальник служби охорони праці ВАТ «Турбоатом» В. Володьков і перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області В. Педанов намічають шляхи підвищення рівня промислової безпеки на підприємстві.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

5

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

ВИПРАВДОВУВАТИ ВИСОКЕ ПРИЗНАЧЕННЯ

Щ

е в 1899 р. на харківських за водах і фабриках, як і на те риторії всієї колишньої Ро сійської імперії, набрав чинності Закон «Про Головну службу з фаб ричних і гірничозаводських пи тань». У червні 1903 р. царським урядом було видано Закон «Про встановлення відповідальності під приємців за нещасні випадки з ро бітниками». Вже тоді потерпілим, у разі повної втрати працездатності, надавалось довічне утримання у розмірі двох третин заробітку; на лікування видавалася допомога у половинному розмірі заробітної плати. При соціалізмі Харків став най більшим промисловим центром не тільки республіки, але й усього колишнього СРСР. Одних машинобудівних підприємств у ньому на раховувалося понад двадцять. Утім, як і на зорі розвитку промисловості, далеко не все гладко скла далося на них з безпе кою праці. Особливо скрутним становище було у роки повоєнної розрухи, коли на заводах і фабри ках не вистачало кваліфі кованих фахівців, широко застосовувалася жіноча і навіть дитяча праця. Уряд розумів важливість про блеми. Вже через п’ять місяців після звільнення Харкова від німецьких загарбників почала діяти державна інспекція котлонагляду Наркомату (з 1946 р.— Міністерства) електро станцій СРСР. Вона і стала здійсню вати технічний нагляд за об’єктами підвищеної небезпеки на промисло вих об’єктах регіону. Проте час диктував нові умови, і уряду довелося робити карди нальні кроки щодо зміцнення на глядових структур. Знаменне рі шення було прийнято в липні—сер пні 1954 р., коли згідно з постано вою Ради Міністрів СРСР було

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

створено Держгіртехнагляд і його управління в Харківському окрузі. Крім харківських підприємств, у по ле зору новоствореної структури потрапили також об’єкти сусідніх Полтавської та Сумської областей. У червні 1958 р. управління Харківського округу перейшло у ві дання Ради Міністрів УРСР. Настав новий етап у становленні структу ри, оскільки розпочалося освоєння нафтогазових родовищ, будівниц тво потужностей з транспортуван ня та переробки цінної вуглеводне вої сировини. Важко переоцінити роль і значення управління Харків ського округу у становленні цієї ба зової галузі вітчизняної промисло вості. Його співробітники несли во

істину цілодобову вахту, переві ряючи та приймаючи в експлуата цію десятки нових родовищ, сотні кілометрів нафто та газопроводів, унікальні переробні потужності та хімічні заводи. До органів Держгіртехнагляду зараховувалися найбільш грамотні та сумлінні фахівці. Показовим при кладом у цьому зв’язку є трудова біографія першого заступника на чальника теруправління Держгір промнагляду по Харківській області В. Педанова. Після закінчення середньої шко ли в 1966 р. 17 річний юнак пішов працювати на Харківський завод

Історія індустріального Харкова, як і інших промис лових центрів, нерозривно пов’язана з боротьбою за по кращання умов, підвищення безпеки праці. Тому важко уявити її без органів, що здійснюють державний і громадський нагляд за про мисловою безпекою та охо роною праці. імені В. О. Малишева. Спочатку уч нем токаря, потім свердлувальни ком. Після вступу на вечірнє відді лення Харківського авіаційного ін ституту був призначений майстром енергетиком в один із цехів. У ті ро ки на заводі працювало близько 70 тис. осіб. Важкі й напружені умови праці, в яких кувалася оборонна міць держави, мали невтішні наслід ки. Щороку на заводі травмувалися більше сотні працівників, причому 10—12 з них — смертельно. Ця об ставина і стала причиною того, що майбутній інженер звер нув увагу на питання охо рони праці. Після закінчення вищо го навчального закладу В. Педанов перейшов прац ювати старшим інженером з охорони праці на завод «Прилад». Підприємство зовсім невелике. Проте різних факторів ризику було на ньому, згадує він, хоч відбавляй. Чого вартий один тільки цех гальвано покриттів. Утім, і всім ін шим — шліфувальному, механоскладальному та іншим цехам уваги в питаннях охо рони праці приділялося аж ніяк не менше. Як вивірений механізм діяла в ті роки на підприємстві система триступінчастого адміністративно громадського контролю за охоро ною праці. Результат — жодного ви падку виробничого травматизму на підприємстві впродовж 8 років. На цю обставину і звернули увагу в Харківській облпрофраді, запропо нувавши В. Педанову стати техніч ним інспектором праці обкому профспілки працівників важкого ма шинобудування. Пропозиція виявилася цілком під силу грамотному й наполегливому в

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ досягненні поставлених цілей фахів цю. Дуже суттєвою, за словами Вале рія Павловича, була в ті роки підтрим ка з боку союзного ЦК профспілки, керівних органів ВЦРПС. Ще один важ ливий момент — це постійний і тісний контакт технічних інспекторів праці профспілок з інспекторами Держгір технагляду. Саме у них представники профспілок училися, з якою старанні стю треба перевіряти технічний стан устаткування, механізмів. А іноді доводилось заходити ра зом з інспектором Держгіртехнагля ду прямо в кабінети перших керів ників підприємств із настійною ви могою наведення порядку (удвох і батька легше бити!) Що стосується особисто В. Педа нова, то досить сказати, що харків ський «Турбоатом», який він кури рує, до кінця 80 х років минулого століття став не тільки флагманом радянського турбобудування, але й підприємством з високою культурою виробництва. Плутанина з власністю та глибо кий економічний спад, що розпоча лися на початку дев’яностих, озна менувалися різким погіршенням ста ну охорони праці. Незважаючи на різке падіння обсягів виробництва, рівень виробничого травматизму на підприємствах регіону досяг у ті ро ки свого піку. На виробництвах Хар ківщини щороку гинуло 130—140 працівників, а травмувалося понад 3 тис. Ситуація змінилася на краще з прийняттям Закону «Про охорону праці» та утворенням Держнаглядо хоронпраці. В одній структурі об’єд налися зусилля співробітників упра влінь округів Держгіртехнагляду з їх німи колегами з технічних інспекцій профспілок. Створення теруправлінь у регіо нах дало могутній поштовх для вирі шення проблем, що накопичували ся не одне десятиліття. У Харківсько му регіоні в складі тодішнього Схід ного теруправління було створено машинобудівну інспекцію, до якої з дня її заснування і перейшов прац ювати провідним державним інспек тором Валерій Павлович. Через де який час він став заступником на чальника, потім начальником цієї ін спекції. Останні сім років він працює на посаді першого заступника на

чальника теруправління Держгір промнагляду по Харківській області. Яких же позитивних результатів щодо підвищення безпеки праці бу ло досягнуто за минулий час маши нобудівниками, підприємствами ін ших галузей промисловості, які він курирує й донині? Які чергові ва жливі працеохоронні завдання до водиться вирішувати працівникам наглядового органу сьогодні? Аналізуючи дані виробничого травматизму в галузях промислово сті Харківщини, не можна не відзна чити чітку тенденцію до зниження його рівня. Якщо в 1997 р. на під приємствах регіону було травмова но 1508 працівників, з них 72 — смертельно, то десять років потому ці показники стали набагато нижчи ми — 649 травмованих і 47 заги блих. На підприємствах машинобу дування рівень смертельного трав матизму зведено до мінімуму: не більш як 5—7 випадків впродовж кількох останніх років. Досить непо ганий показник, якщо врахувати, що в цій галузі зайнято понад 160 тис. осіб. Разом з тим галузь усе ще зали шається головним постачальником нещасних випадків загального трав матизму. В 2007 р. тут сталося 268 нещасних випадків. Тож до остаточ ного вирішення проблеми поки що ще далеко. Але за наведеними вище показ никами — величезний обсяг нагля дової роботи, виконаної співробіт никами теруправління. Завдяки пла номірній, цілеспрямованій роботі ін спекторського складу кількість трав мованих і загиблих на виробництві в регіоні неухильно зменшується. Заспокоюватися на досягнутому ніхто не збирається. Незважаючи на те, що сьогодні органи Держгірпром нагляду мають недостатньо повнова жень, щоб змусити усіх роботодав ців організувати безпечну працю на своїх підприємствах, працівники те руправління професійно й відпові дально виконують свої обов’язки. Непокоять В. Педанова негатив ні явища, пов’язані зі скрутним фі нансовим станом більшості суб’єктів господарювання. Через значне по дорожчання будівельних робіт, вар тості устаткування на підприємствах практично зупинено оновлення ос новних фондів. Попереджувальні

ремонти виробничих приміщень, устаткування та інженерних мереж проводяться нерегулярно, внаслідок чого збільшується ступінь зношено сті, а значить і ступінь їхньої небез пеки та ймовірність виникнення ава рій. Багато керівників, особливо не великих підприємств, крізь пальці дивляться на порушення чинного за конодавства про охорону праці. Звичайно, кардинально змінити на краще ситуацію в дрібних фір мах і на приватних підприємствах за допомогою одного Держгірпром нагляду не уявляється можливим. Тим більше, що основну увагу на місцях структури теруправління, як і рані ше, змушені приділяти тим галузям і підприємствам, від яких залежить економіка регіону, де можливе ви никнення аварійних ситуацій техно генного характеру. Важливими напрямами в роботі теруправління, як і колись, залиша ються: формування та забезпечення державної політики у галузі проми слової безпеки та охорони праці, а також у галузі охорони надр; кон троль за виконанням робіт підвище ної небезпеки у газовій та хімічній промисловості, в енергетиці, на під приємствах машинобудування та АПК. Для досягнення поставлених завдань керівництво теруправління має намір і надалі сприяти підви щенню ролі служб охорон праці під приємств і організацій у їхній пов сякденній діяльності щодо запобі гання виробничому травматизму та профзахворюваності. Такі коротенько плани на май бутнє у працівників теруправління (ними поділився його начальник М. Денисенко). Щиро бажаємо, щоб усі вони були втілені в життя. Щоб приписи державних інспекторів ви конувалися неухильно та вчасно. Щоб усі працівники Комітету, що нині відзначає свій ювілей, відпові дали своєму високому призначенню. Усіма силами добивалися позитив них результатів у важливій справі щодо забезпечення непорушного права людини на гідну, безпечну працю! Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімку: начальник служби охорони праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

7

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ На початку нинішнього року теруправління Держгірпромна гляду по Донецькій області від значило своє 60 річчя. У лютому 1948 р. рішенням Головного управління державного гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР було створено управління Донецького гірничого округу, до складу якого ввійшли п’ять управлінь гірничих ра йонів: Сталінське (м. Сталіно, нині Донецьк), Ворошиловградське (м. Ворошиловград, нині Луганськ), Шахтинське (м. Шахти Ростовської області Російської Федерації), Горлівське (м. Горлівка) та Красно лучанське (м. Красний Луч). Таким чином було покладено початок нинішній державній службі промис лової безпеки в Україні. Про це йшлося в журналі у статті «Гвардія промислової безпеки» (№ 2, 2008 р.). Сьогодні ми продовжимо розповідь про тих, хто зробив неоціненний внесок у становлення наглядових органів, про людей, які присвятили своє життя створенню здорових і безпечних умов праці на підприємствах Донецької області.

ОХОРОНА ПРАЦІ: ПОКЛИКАННЯ ТА ДОЛЯ

В. Орлик — у минулому начальник інспекції пилога зового контролю, заступ ник начальника теруправ ління, і до цього часу зали шається в строю тих, хто стоїть на захисті прав люди ни на здорову і безпечну працю. Сьогодні він — го ловний державний інспек тор, керівник профспілкової організації теруправління, що налічує більш як 500 ос іб, член ЦК профспілки пра цівників вугільної промисловості. Завдяки його досвіду, знанням та вмінню проникнути у душу людини, яка «ру бає алмази», як писав про гірників сам у минулому гор лівський вуглеруб, а згодом відомий поет Павло Беспо щадний, допомогли Віктору Платоновичу і його колегам запобігти не одному підземному лихові. У нього багато послідовників та учнів. Був він якоюсь мірою і моїм наставником, коли я без малого 15 років тому прийшов працювати в журнал «Охорона праці». У моєму робочому блокноті до цьо го часу збереглися зроблені його рукою схеми, які по казували обставини однієї з найбільших аварій на шахті, де разом із шахтарями загинули й гірничоряту вальники, які поспішали їм на допомогу. І пізніше я не раз звертався за порадою до Віктора Платоновича, і відмови ніколи не було. І я знову й зно ву переконувався: хоч яким би технічно складним було питання, якщо спеціаліст знає проблему, володіє ситуа цією, він може навіть непосвяченому розповісти про те, що сталося, доступною мовою. Ось і тепер я попросив Віктора Платоновича про зустріч, щоб разом згадати про найяскравіших людей, з якими йому довелося працювати. Про тих, хто в бу квальному розумінні слова був і до кінця днів залишав ся, а нерідко й дотепер залишається на передовій лінії промислової безпеки, по праву заслужив повагу та вдячність тисяч людей. В. Орлик називає серед них колишніх заступників на чальника теруправління В. Крапчатова, Ю. Денисова, Г. Брусника, О. Романченка. Про перших керівників ми неодноразово розповідали в своїх публікаціях, а їхні

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

заступники, як правило, завжди залишалися в тіні. Хоча саме вони впродовж багатьох років визначали стиль ро боти, здійснювали безпосереднє керівництво наглядо вим процесом, вникаючи в усі нагальні питання діяльно сті інспекцій, кожного спеціаліста. І не випадково з року в рік зменшувалась кількість працівників, які одержали на виробництві травми та професійні захворювання. Серед тих, хто колись становив основу основ нагля ду у вугільній промисловості, Віктор Платонович нази ває колишніх начальників районних гірничотехнічних інспекцій В. Мирошникова, який віддав охороні праці більш як 20 років і був нагороджений урядовими наго родами, О. Рибальченка, фронтовиків орденоносців В. Коновалова та М. Копитова, О. Орищенка. Це також П. Троц, С. Яценко, В. Чорний та багато інших, чиї імена тут

просто немає можливості перелічити. Що стосується мене, то я з душевною вдячністю зга дую начальника теруправління, а в останні роки його життя — заступника голови Держнаглядохоронпраці С. Луньова. Неабиякий керівник, талановитий інженер, він іноді бував різким, саркастичним, нетерпимим по відношенню до пристосуванців. Себе ж він не беріг. Бу вало, що вранці був у лікарні під крапельницею (дава лися взнаки наслідки травми), але якщо ставалася на шахті аварія, піднімався з ліжка й опинявся у гущі по дій, ні на кого не перекладаючи своїх обов’язків, шу кав вихід із ситуації. Кілька років його першим заступником, головним інженером теруправління працював М. Чурадзе. Ме ні кілька разів доводилося виїжджати разом з ним на розслідування аварій і я був свідком того, як спеціалі сти підприємств прислуховувалися до його пропозицій та рекомендацій. Він, безумовно професіонал високо го рівня, мав авторитет серед працівників теруправлін

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ ня, був людиною широкої та доброї душі. На підвікон ні його кабінету стояв дерев’яний ящик з лимоном, що плодоносив, і чай з його плодами не можна було по рівняти ні з яким іншим. У теруправлінні тепло згадують начальника інспекції газового контролю В. Ошовського, який рано пі шов з життя. Як і більшість колег, він прийшов у держнагляд з виробниц тва. Не тіль ки досконало освоїв специфіку нової роботи, але й успішно працював над створенням науково обгрунтованої системи без пеки на підприємствах газового господарства. При святив цьому кілька своїх книг, які отримали визнання та високу оцінку спеціалістів. Саме з ним мені довелося готувати для нашого журналу статтю про безпечне ви користання шахтного метану. У цій галузі він був одним з першопрохідників... Нещодавно начальник теруправління М. Малєєв і В. Орлик щиро привітали з 80 річним ювілеєм одного з найшанованіших ветеранів гірничого нагляду К. Саурі ді. Приїхали до нього в гості. Тут же зібралися інші вете рани, його учні та послідовники. На жаль, не все їх ра дує в сьогоднішньому стані охорони праці на шахтах. У пору їхньої молодості одна Донецька область видавала на гора вугілля більше, ніж тепер видобувається його в усій Україні. Високим є рівень травматизму. Боляче це усвідомлювати людям, які віддали здоров’я та кращі ро ки життя справі, що стала їхнім покликанням і долею. На жаль, гірниче обладнання зношене, виробнича дис ципліна похитнулася, керівники галузі та підприємств мало уваги приділяють безпеці праці шахтарів, і як ре зультат — аварії з великими людськими жертвами... К. Сауріді був одним з перших наших авторів. Його тривога — нове покоління держінспекторів і керівників наглядових органів. На щастя, такі люди з’явилися. На моїх очах із начальника Єнакіївської інспекції до керів ника теруправління виріс М. Малєєв. Пройшли всі ща блі службового зростання — від гірничого інженера, спеціаліста виробничника, держінспектора, начальни ка інспекції до заступників начальника терупра вління Л. Марченко і В. Король. Вони, знаючи деталь но обстановку на піднаглядових підприємствах, так са мо як і їхні старші колеги, мислять масштабно й перспек тивно. Без цього сьогодні не можна. Адже завдання, які доводиться вирішувати теруправлінню, є складними, як ні коли раніше. Із 148 шахт, що перебувають під на глядом теруправління, понад 80% є надкатего рійними за газом та небезпечними за раптови ми викидами вугілля і газу, вибуховістю вугіль ного пилу. 26 шахт мають глибину розробок від 1000 до 1350 м.

З 12 провідних українських металургійних заводів і комбінатів сім також розташовані у Донецькій області. Тут же працюють сім великих ГРЕС, а також три ТЕЦ, по тужні підприємства машинобудівної та хімічної галузей, об’єкти газотехнічного господарства... Останніми роками теруправління Держгірпромна гляду багато чого робить для вивчення та впроваджен ня в практику досвіду організації безпечної роботи на вугільних підприємствах США. У Донецьку неоднора зово бували працівники Міністерства праці США, спеціалісти з безпеки гірничодобувних робіт, співро бітники посольства США в нашій країні. Використову ється краща апаратура, системи дегазації та автома тизованого контролю за станом безпеки у надрах зе млі і на поверхні, зроблені в Німеччині, Польщі, Росії. Усе це, без сумніву, має дати очікувані позитивні ре зультати. Але, гадаю, більше уваги треба приділяти й впровадженню власного досвіду, накопиченого за пів вікову історію Держгірпромнагляду його ветеранами. Не можна допустити, щоб те, що набуто допитливим людським розумом, вистраждано чутливим до людсь кого страждання серцем, нерідко оплачене кров’ю

потерпілих на виробництві, — увесь цей неоціненний досвід пропав без сліду. Здоров’я, успіхів у наглядовій діяльності та життєво го благополуччя бажаємо рядовим працівникам і коман дирам державного нагляду. Тільки в Донецькій області під їхньою пильною увагою перебувають понад 37 тис. підприємств 30 галузей суспільного виробництва, на яких працюють близько 2 млн. осіб. Без пафосу та гучних слів вони виконують нелегку роботу, втілюючи в життя державну політику в галузі охорони праці. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімках: головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області В. Орлик; в гостях у колеги-ветерана (зліва направо): О. Гончаров, Л. Трубчанінов, К. Сауріді, М. Малєєв, В. Орлик, А. Іщенко; В. Ошовський — він був першопрохідником у мирному використанні шахтного метану; колектив однієї з найстаріших в області Красноармійської інспекції гірничотехнічного нагляду.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

9

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ «Морська інспекція», «на ші моряки» — так звикли називати в теруправлінні Держгірпромнагляду по Оде ській області представників державної інспекції промис лової безпеки та охорони праці на морському транспорті та зв’язку. Називають з любов’ю і повагою: цей колектив, що складається в основному з молодих, але вже досвідчених фахівців, працює чітко й злагоджено. Державні інспектори постійно шукають і застосовують різні фор ми роботи в питаннях охорони праці. Морська галузь, одна з уцілілих у перебудовний час, вва жається найбільш травмонебезпечною, проте останніми роками на її підприємствах кіль кість травм пішла на спад, і в цьому немаловажну роль відіграє дієва допомога інспекторів. Колектив інспекції ось уже кілька років очолює І. ВАСИЛЬЄВ, добре знайомий читачам за багатьма публікаціями у нашому журналі. Сьогодні Іван Петрович розповідає про роботу ін спекції, про нагальні проблеми, що хвилюють колектив, плани на майбутнє.

ГОЛОВНЕ В РОБОТІ — ВИТРИМКА І ПОРЯ

О

чолюю інспекцію, починаючи з 2006 р., і відразу хочу ска зати, що це колектив непро стий. У ньому є добрі традиції, нако пичено багатий досвід роботи попе редніми керівниками, з якими мені пощастило працювати. Наша інспекція була створена в 1993 р. і називалася тоді Чорно морською держав ною інспекцією з на гляду за охороною праці на морському транспорті. Першим начальником інспек ції був В. Кобець кой, справжній про фесіонал своєї справи. Зараз він на пенсії, проте ми часто зустрічаємо ся, обговорюємо насущні виробничі питання. Віктор Фе дорович дотепер не може бути осторонь від улюбленої робо ти, і від нього зав жди можна одержа ти слушну пораду, цікаву нестан дартну пропозицію. Г. Присуха очолював інспекцію в той час, коли вона була Чорно морсько Азовською міжрегіо нальною державною інспекцією охорони праці на морському транспорті. Зараз він заступник на чальника обласного управління ви конавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних ви

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

падків на виробництві та профзах ворювань, і з ним ми підтримуємо постійний контакт. В. Васильєв — заступник началь ника теруправління сьогодні. А з 2001 по 2006 рр. мені довелося працювати його заступником. «Головне в роботі — витримка і порядок»,— любить повторювати

наш самий перший начальник ін спекції. І дійсно, ми звикли не пані кувати ні за яких обставин, а свою роботу чітко планувати. Інакше не можна: у нас у штаті всього 9 дер жавних інспекторів, начальник і за ступник, а підконтрольних підпри ємств налічується 955 з чисельністю працюючих майже 55 тис. осіб, підприємств морського транспорту 642, рибного господарства — 69,

зв’язку — 244. І щоб добитися до держання законодавства про охо рону праці на кожному з них, пот рібно бачити проблему в цілому: вміти аналізувати факти, правильно оцінювати ситуацію, а інколи навіть передбачати майбутні травми та вчасно реагувати на порушення. Разом з керівництвом теруправ ління ми складаємо піврічні плани робо ти, на основі яких роз робляємо квартальні та місячні графіки оперативних переві рок підприємств. Проводимо також і цільові перевірки на завдання Держгір промнагляду. Так, за 9 місяців нинішнього року інспекцією було проведено комплекс ні перевірки на 4 під приємствах, 664 опе ративні перевірки, під час яких було призу пинено роботу 1041 об’єкта, за порушен ня на посадових осіб накладено 297 штрафів, з яких на перших ке рівників — 75. Працівники інспекції постійно стикаються з різними проблемами і вважають, що роботодавця можна змусити додержуватися Закону «Про охорону праці» тільки за по силення дієвості державного нагля ду. А цього можна досягти шляхом постійного системного підвищення

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ кваліфікації працівників інспекції. І в цьому дуже допомагає щомісячний аналіз роботи кожного інспектора, який ми ведемо у нашому колективі вже давно. На нарадах фахівці до повідають, на яких об’єктах побува ли, що там перевірили, які виявили порушення, на якому рівні функціо нує система управління охороною праці. З цього складається загальна картина не тільки роботи інспекто рів, але й стану охорони праці на підконтрольних підприємствах. Ми зробили висновок, що ос новними причинами нещасних ви падків є недодержання інструкцій з охорони праці, порушення трудової та технологічної дисципліни і вико навцями робіт, і роботодавцями та нерідко невиконання своїх обов’яз ків посадовими особами. Рівень виробничого травматизму зі смертельними наслідками на під приємствах морської галузі та зв’яз ку в нинішньому році порівняно з аналогічним періодом минулого року має тенденцію до зниження. Якщо в 2007 р. сталося 27 неща сних випадків зі смертельними наслідками, 9 з яких кваліфіковано як пов’язані з виробництвом, то за 9 місяців 2008 р.— 12 і 5 відповідно. Нас непокоїть стан справ з охо роною праці в Українському Ду найському пароплавстві, Одесь кому, Іллічівському, Білгород Дні стровському, Ренійському та Ізма їльському морських торговельних портах. На цих підприємствах сут тєво зношені основні засоби ви робництва. Стан технологічного устаткування, машин і механізмів, доріг на території та покриттів на причалах і складах сьогодні — од на з нагальних проблем. Травмоне безпечним підприємством можна назвати ВАТ «Чорномортехфлот», де в поточному році загинуло кіль ка працівників. З ризиком для життя і здоров’я працюють сьогодні рибалки під приємств Біляївського району. Ком плексна перевірка стану охорони та умов праці дала змогу зробити висновок, що рівень травматизму залежить від діяльності служби охо рони праці району, з чого випли ває, що керівництво Біляївської

райдержадміністрації не в повному обсязі здійснює організацію та контроль роботи з охорони праці на рибодобувних підприємствах. У ході перевірки було призупи нено експлуатацію 31 об’єкта. До адміністративної відповідальності притягнено 16 посадових осіб, з них 15 перших керівників. Під час контрольної перевірки на підприємствах було встановлено, що для усунення раніше виявлених порушень не було зроблено прак тично нічого. Рада теруправління, оцінивши роботу Біляївської райдержадміні страції щодо виконання Закону «Про охорону праці» як незадовіль ну, винесла рішення не знімати з контролю постанову від 15 липня 2008 р. «Про виконання Закону «Про охорону праці» на підприєм ствах з вилову живих водних ресур сів Біляївського району». Дуже тривожить нас складна си туація зі станом охорони праці на суднах далекого плавання, про що ми направили інформацію до Держ гірпромнагляду. Справа в тому, що судна під українським прапором, які не заходять у порти країни, роками не обстежуються органами нагляду з охорони праці. А це призводить до аварій, нещасних випадків. Так, наприклад, було на теплоході «Роксолана 1», де сталося масове отруєння моряків парами отруйного газу фосфіну... Тому ми виступили з пропозицією: під час заходу суден та інших плавзасобів під українсь ким прапором у зону нагляду тер управління Держгірпромнагляду по Одеській області перевіряти їх на наявність припису представника Держгірпромнагляду, термін вру чення якого не перевищує один рік. Також за наявності плавзасобів Одеського регіону в портах і водах, контрольованих іншими терупра вліннями, нагляд повинні здійснюва ти відповідні інспекції. За відсутно сті такого припису необхідно прово дити обстеження судна. Державний інспектор з охорони праці повинен обстежувати судно під час виходу з порту не рідше од ного разу на рік, після ремонту чи пі сля відстою — на півріччя.

Капітанам портів необхідно ви магати від судновласника чи капіта на судна разом з дозволом Регістру судноплавства України мати дозвіл державного інспектора з охорони праці. Вихід з порту дозволяти тіль ки за наявності цих документів. Говорячи про наболілі пробле ми, не можу не сказати про ті з них, які ми постійно обговорюємо на планерках в інспекції і на нарадах у начальника теруправління, а саме — про Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Виходить, що інспектора обмежили в діяльності. Тепер немає можливо сті проводити раптові перевірки, не можна відразу ж зупинити облад нання, експлуатація якого становить загрозу життю і здоров’ю працівни ка. Це нонсенс, якого в нашій робо ті не повинно бути. Тому ми вважа ємо, що дію Закону потрібно обго ворити в наглядових органах і прий няти спільне рішення, як наблизити його до дійсності. Ось такі у нас проблеми і склад ності. Труднощів у роботі інспекції завжди було і буде чимало, але наш дружний колектив спокійно і без па ніки вміє з ними справлятися. Зав жди готовий у будь якій ситуації прийняти потрібне рішення заступ ник начальника інспекції Г. Кривуля, який курирує понад 10 підприємств зв’язку і ряд морських. Відмінно знають і виконують свої обов’язки головні державні інспектори В. Бойко, І. Бенні, І. Євтушенко, О. Синцов, С. Шаповаленко. Багато років працює в інспекції спеціаліст I категорії О. Ведутенко: у неї завжди можна одержати потрібну інформа цію щодо будь якого підприємства. Справ у нас багато. Ми любимо свою роботу, пишаємося, що маємо можливість турбуватися про людей. І робимо це без зайвих слів, суєти. Знаємо, що головне в роботі — ви тримка і порядок. На знімку: колектив Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті і зв’язку (у другому ряду третій праворуч — І. Васильєв).

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

11

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

ЛЮДИНА НЕВТОМНОЇ ПРАЦІ Цього року святкування 50 річчя Держгірпромнагляду збіга ється з ювілеєм одного з найстаріших його працівників — ЄРШОВА Сергія Олександровича. Їхня діяльність тісно пов’я зана. Держгірпромнагляд відіграв провідну роль у його житті.

4 листопада С. Єршову виповнилося 75 років. Його робота як і раніше пов’язана із забезпеченням безпеки праці людини, тільки тепер він займається цим, працюючи заступником головного редактора журналу «Охорона праці». За трудові досягнення та активну громадську діяльність С. Єршова удостоєно державних і відомчих нагород, нагороджено почесними відзнаками Держгірпромнагляду, Мінвуглепрому, інших міністерств і відомств, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. Колектив редакції вітає Сергія Олександровича з ювілеєм, бажає здоров’я, довгих років життя, сповненого творчих успіхів і радощів. Редакція вдячна Вам, Сергію Олександровичу, за Вашу невтомну працю, за значний внесок у становлення журналу, покращання його тема тики та професіонального рівня. Сьогодні журнал хоче ознайомити читачів зі спогадами ветерана про свою трудову біографію. Інститут У 1951 р. вступив до Дніпропетровського гірничого інституту (привабили висока стипендія та форма з пого нами). Учився добре. Зі спеціальних предметів особли вий інтерес викликали маркшейдерська справа, венти ляція гірничих виробок і пилогазовий режим, а також вибухові роботи. Курс вентиляції викладав відомий про фесор Ф. О. Абрамов, який багато уваги приділяв роз рахунку провітрювання шахт, проблемам боротьби з ви діленнями метану, вибуховістю вугільного пилу та без пеки робіт на викидонебезпечних пластах вугілля. В інституті брав активну участь у художній самодіяль ності, займався у балетній студії Палацу культури студентів, тренувався у секціях спортивної гімнастики та акробатики. Шахта Після закінчення інституту в 1956 р. був направле ний у розпорядження Мінвуглепрому (м. Сталіно), звід ти у Ворошиловградську область у трест «Ворошиловву гілля» (м. Паркомуна). На шахті № 20—30 був призначений помічником на чальника дільниці вентиляції. Через кілька місяців — на чальником дільниці ПВС (пиловентиляційної служби). На дільниці десятниками з вентиляції та газомірниками у той час були жінки. Вони мали право зупиняти роботи при пі двищеному вмісті метану і явних порушеннях вибухобезпеч ності електрообладнання. ПВС — це прообраз нинішньої дільниці ВТБ (вентиляції та техніки безпеки). Таким чином, із самого початку трудової діяльності мені довелося зай матися питаннями охорони праці (як тоді називали — техніки безпеки). До функціональних обов’язків відділу ПВС входило також ведення вибухових робіт, розрахунки вентиля ційних схем, контроль за якістю провітрювання очисних і підготовчих виробок і додержання пилогазового режи му, складання планів ліквідації аварій, які узгоджували ся з командиром взводу ВГРЧ, що обслуговує шахту, кожного кварталу. Як тоді мені стали в пригоді знання,

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

одержані в інституті! У 1957 р. замість бензинових ламп «Світло шахта ря», за допомогою яких вимірювалася концентрація метану в рудниковому повітрі, на шахтах стали впро ваджувати газовизначники ШИ 2. На пропозицію від ділу техніки безпеки тресту мені доручили навчати на курсах при тресті працівників дільниць ПВС з усіх шахт. Вивчалися будова приладу й уміння вимірюва ти вміст метану. Неодноразово брав участь у перевір ках стану провітрювання та пилогазового режиму на шахтах тресту за дорученням районної гірничотехніч ної інспекції. У 1959 р. мені запропонували працювати заступни ком головного інженера на одній із шахт тресту. Але пі сля настійливих прохань добився дозволу тресту на пе реведення до 28 го ВГРЗ (воєнізований гірничоряту вальний загін), дислокованого у м. Паркомуна. Прац ював командиром оперативного взводу при загоні, у складі якого було 6 відділень, пожежна та спецмашина з гірничорятувальним обладнанням. Через тиждень довелося брати участь у ліквідації аварії на шахті «Бі лоріченська». На травневі свята під час ремонту верти кального ствола обірвалася ремонтна багатоповер хова кліть з 22 працівниками. Оперативний взвод обслуговував 7 шахт. Доводи лося також виїжджати на аварії на інші шахти області. Крім ліквідації аварій та надання допомоги травмо ваним, до обов’язків гірничорятувальних підрозділів входило проведення профілактичних заходів щодо за побігання пожежам і вибухам метану в шахтах і кон троль за підготовкою їх до ліквідації можливих аварій. Плани ліквідації аварій щоквартально узгоджувалися з командиром взводу, що обслуговує шахту. Для періодичного контролю за вмістом метану в гір ничих виробках, концентрацією вугільного пилу в шах тному повітрі, а також за вибуховістю осланцьованого вугільного пилу набирачі проб відповідно до графіка відбирали проби повітря та пилу. Результати аналізу на правлялися на шахту, про завищені концентрації повідо

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ млялося в інспекцію. На особливо небезпечних шахтах функціонували ПГРП (підземні гірничорятувальні пункти), що входили до складу взводу. Такий пункт був на шахті № 10 іме ні Артема, що обслуговувалася оперативним взводом. Командир пункту (командир відділення) проводив профілактичну роботу на шахті. Бійці ПГРП чергували на підземному пункті, оснащеному ізолюючими респі раторами, саморятувальниками, гірничорятувальним обладнанням, і першими вживали заходів щодо ліквіда ції пожежі, інших аварій та порятунку людей. Цікаво, що на початку 60 х років у шахті № 10 на одному з венти ляційних горизонтів була стайня, і вагонетки по венти ляційному штреку возили коні. На початку 60 х років командний склад ВГРЧ зо бов’язали здійснювати контроль за додержанням пра вил безпеки. У взводах ввели посаду помічника коман дира з профілактики, усім видали пломбіратори та до зволили видавати приписи керівництву шахти і навіть зупиняти роботи в разі грубих порушень правил тех ніки безпеки. Згодом було введено посади заступни ків командирів загонів і гірничорятувальних частин з профілактики. Шпіцберген З 1964 р. по 1967 р. за договором з трестом «Аркти квугілля» (Москва) працював на острові Шпіцберген ко мандиром 2 го окремого воєнізованого гірничоряту вального загону (ОВГРЗ) з підпорядкуванням штабу ВГРЧ Мінвуглепрому СРСР. Адміністративно входив до опергрупи тресту. Крім двох взводів на рудниках Ба ренцбург і Піраміда, керував роботою пожежних ко манд. У складі комісій брав участь у розслідуванні неща сних випадків на шахтах. Двічі був головою комісії з їх розслідування. Брав участь у роботі комісії під час прове дення судово медичної експертизи. Вільний час присвячував художній самодіяльності (танцював, керував хором шахтоуправління), брав участь у спортивних змаганнях з норвезькими спортсме нами. Держгіртехнагляд УРСР Після роботи на о. Шпіцберген у жовтні 1967 р. ме ні запропонували працювати у центральному апараті Держгіртехнагляду УРСР старшим інженером з нагляду за ВГРЧ і ГРС. Тут і пізніше в Держнаглядохоронпраці України пропрацював 28 років. Впродовж 15 років був членом колегії Комітету. У 1967 р. Радою Міністрів УРСР на Держгіртехна гляд було покладено функцію нагляду за боєздатні стю та профілактичною роботою воєнізованих гірни чорятувальних частин і газорятувальних служб усіх галузей промисловості. Маючи досвід роботи у ВГРЧ вугільної промисловості, мені впродовж року вдало ся освоїти всі особливості роботи гірничорятувальних служб у гірничорудній галузі, газорятувальних станцій у хімічній, нафтогазопереробній, металур гійній промисловості. За рішенням уряду в цей час утворювалися воєнізо вані частини з ліквідації та запобігання відкритим газо вим і нафтовим фонтанам під час буріння свердловин у нафтовій, газовій промисловості та геологорозвідці. Активно сприяв організації та становленню цих частин.

Займався підвищенням ефективності роботи газоряту вальних станцій на підприємствах хімічної та металур гійної промисловості. В управліннях округів Держгіртехнагляду було вве дено посади головних інспекторів з нагляду за роботою ВГРЧ і ГРС, тому контроль за діяльністю цих служб з бо ку держави був своєчасним і ефективним. Комітет У 1980—1992 рр., працюючи начальником відділу ка дрів і спецроботи і будучи членом колегії Комітету, ба гато уваги приділяв навчанню інспекторського складу, а також організації роботи інспекторів. Ще раніше, працю ючи головним інспектором технічного відділу, який очо лював член колегії Комітету Васьковський Євген Людви гович, мені доводилося вникати в особливості контроль ної роботи інспекторів у різних галузях промисловості. Тоді техвідділ займався організацією нагляду, обліком і аналізом нещасних випадків, контролем за використан ням вибухових матеріалів, наглядом за роботою ВГРЧ і ГРС і навіть за організацією нагляду за роботою геоло го маркшейдерських служб гірничих підприємств. У період, коли Комітет очолював Дегтярьов Володи мир Іванович, а начальником технічного відділу був Те личко Едуард Миколайович, питанню вдосконалення наглядової діяльності та зокрема організації роботи державних інспекторів стали приділяти першорядну увагу. У положенні про організацію нагляду було визна чено всі його складові — від планування роботи до ор ганізації перевірок, видачі приписів, контролю за їх ви конанням, веденням аналізу та обліку виконаної робо ти. Велика увага приділялася технічному навчанню ін спекторів, перевірці їхньої контрольної діяльності. Після прийому на роботу інспектор проходив навчан ня за спеціальною програмою, вивчаючи директивні та ме тодичні матеріали з наглядової діяльності, потім 10 днів стажувався на підприємстві під керівництвом досвідчено го інспектора і після цього, склавши іспит, одержував по свідчення і допускався до самостійної контрольної роботи. Навчання (підвищення кваліфікації) інспекторів і на чальників інспекцій проводилося на курсах при профіль них інститутах, де викладали фахівці вищих навчальних закладів, підприємств і відповідальні працівники округів і Комітету. Курси були тривалістю не менше місяця. Про грамами навчання передбачалися як організація нагля дової діяльності, так і особливості нової техніки й техно логій, основні небезпеки і складності підконтрольних ви робництв. Вважалося, що рівень знань інспектора як фа хівця має бути не нижчим за рівень знань головного ін женера підприємства. Удосконалення організації нагляду, роботи інспек цій та інспекторів, методи перевірки та оцінки їхньої діяльності навіть розглядалися на партійних зборах. У 1993—1995 рр. на посаді заступника начальника управління з організації нагляду, а потім технічного управління (начальників управлінь тоді не було) актив но брав участь в удосконаленні державного нагляду в різних галузях економіки, створенні структури й органі зації роботи новоствореного Комітету по нагляду за охо роною праці (Держнаглядохоронпраці). З 1995 р. й до цього часу, працюючи заступником головного редактора журналу «Охорона праці» з ре дакційно видавничої роботи, опанував спеціальність журналіста, вивчив видавничу справу, основи полігра

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

13

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ Теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській обла сті свою історію відлічує з 1996 р. Як відбувалося становлен ня нової структури, про труднощі та досягнення на цьому шляху, а також про погляди на її майбутнє керівникові прес служби теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області Н. САВЕЛЬЄВІЙ розповів начальник теруправління М. Штанько.

УСЬОГО 12, АЛЕ ТАКИХ ЭФЕКТИВНИХ РОКІВ — Миколо Івановичу, відо мо, що теруправління створю валися не на порожньому міс ці. Що цьому передувало у Чернігівській області?

— Історія наша давня і непроста. До 1968 р. в області працювали всього лише два інспектори котло нагляду, які підпорядковувалися управлінню Київського округу Дер жгіртехнагляду УРСР. Потім було створено районну гірничотехнічну інспекцію як частину того самого округу. Завданням інспекції була промислова безпека. А захист інте ресів працівників на той час здій снювали технічні інспектори праці профспілок. Після здобуття Україною неза лежності прийшло розуміння того, що економіці необхідний державний нагляд за безпекою виробництва в цілому. У 1994 р. в області було ор ганізовано дві інспекції, що входили до складу Центрального управління Держнаглядохоронпраці України: Чернігівську державну інспекцію охорони праці і Чернігівську дер жавну інспекцію охорони праці в аг ропромисловому комплексі. Тоді ж у складі Центрального управління створили госпрозрахунковий під розділ — Чернігівську лабораторію охорони праці для проведення екс пертних робіт і науково технічної підтримки державного нагляду. У 1996 р. було створено тер управління по Чернігівській обла сті, що складалося з трьох інспекцій нагляду: на об’єктах підвищеної не безпеки, в агропромисловому ком плексі та в промисловості. Цього ж року лабораторію охорони праці було перетворено на Чернігівський експертно технічний центр. У такий

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

спосіб держава пов’язала воєдино все коло питань, що стосуються на гляду за промисловою безпекою та охороною праці, а також — питань науково технічної підтримки та дер жавної технічної експертизи. Восени 2008 р., після ряду пере творень, у теруправлінні були ска совані інспекції і впроваджено нову, триступеневу структуру.

— А коли, на Ваш погляд, теруправлінню було складні ше здійснювати свої функції: у роки становлення чи зараз?

— Це навряд чи піддається ко ректному порівнянню. Коли ми почи нали, промисловість області, як і всі єї країни, перебувала в дуже тяжко му становищі. Одні підприємства закрилися, інші — перестали випус кати продукцію, у сільському госпо дарстві йшов болісний процес ре формування. Недивно, що і система нагляду переживала різні реоргані зації. Якщо в 1996 р. у теруправлін ні працювало 69 осіб, то в 1998 р. штат співробітників було скорочено до 47. За часом це збіглося також зі зміною поколінь у теруправлінні: в 1998 р. пішов на пенсію його на чальник В. Тарасов, який працював на Чернігівщині із середини 60 х ро ків. Тоді в управлінні, як і в багатьох інших бюджетних структурах, комп’ю теризація не досягла такого рівня, як зараз. І хоча документообіг був не таким насиченим, як в останні роки, проте створення в теруправ лінні відділу організації державного нагляду та управління охороною праці дало змогу звільнити інспекто рів від значного обсягу невластивих їм функцій та підвищити ефектив ність наглядової діяльності.

У результаті напруженої роботи за кілька років теруправлінню вда лося добитися зниження рівня ви робничого травматизму: у 1997 р. на підприємствах області сталося 39 нещасних випадків зі смертель ними наслідками, а в 2007 р.— 16. І це незважаючи на значне зростан ня обсягів промислового виробниц тва. А ось з економічним підйомом на початку нового століття прийшли но ві проблеми. Бурхливе зростання малого бізнесу, «оживлення» вели ких і середніх промислових підпри ємств, що простоювали,— усе це да ло людям роботу і викликало сер йозний дефіцит кваліфікованих ка дрів. Виїжджаючи на місце нещасно го випадку, ми вже заздалегідь могли уявити, що на нас там очікує: переляканий керівник чи власник підприємства, за освітою — типовий гуманітарій; відсутність фахівця з охорони праці (а бували випадки, коли цю роботу доручали бухгалте ру чи кадровику); недосвідчені ро бітники, багато з яких не мали підго товки за обраною спеціальністю; і, звичайно ж,— численні порушення вимог безпеки.

— За рахунок чого Вам усе таки вдалося взяти ситуацію під контроль?

— Насамперед — це покращан ня показників нашої основної, на глядової діяльності. Ми удосконалю вали форми та методи роботи, по ступово підвищували рівень інтен сивності перевірок у проблемних га лузях. Паралельно з цим розширював сферу своєї діяльності експертно технічний центр. Там ста ли виконувати різноманітні види експертиз, упровадили нові напря

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ ми навчання: відповідальних з на гляду за будівлями та спорудами, відповідальних за газове господар ство, водіїв, які перевозять небез печні вантажі, та багато чого іншо го. Дуже корисним було наше спі вробітництво з органами держав ного і місцевого управління всіх рівнів, іншими наглядовими орга нами. Саме завдяки цьому нам удалося вирішити проблему «без господарних» електроустановок, яких у ті роки в області було чима ло. Таким же чином ми навели лад з 12,5 км занедбаних трубопрово дів, що транспортували природний газ. В результаті за кілька місяців 2008 р. нам удалося знайти їм дбайливих господарів. Діючи у рамках даних нам Зако ном повноважень, ми постійно шу кали нові методи та підходи. Так з’явився «мобільний патруль» на бу дівельних майданчиках Чернігова. Тобто оперативні перевірки кількох об’єктів будівництва з метою усу нення на них основних і найнебез печніших порушень. Оскільки саме в будівництві най гостріше відчувалися проблеми, про які ми говорили вище, то було вирі шено організувати на базі найбіль шого підприємства області — ВАТ «Домобудівник» — еталон майдан чик. Для цього ми вибрали один з майданчиків підприємства, де зруч ніше за все було проводити регу лярні наради та семінари з керівни ками будівельних фірм області, а також демонструвати безпечні ме тоди й прийоми будівельно монтаж них робіт. Після закінчення робіт на цьому об’єкті обиралися інші, на яких також періодично збиралися представники підприємств. Ці форми роботи практикуються у нас уже кілька років, що дало свої результати: виробничий травма тизм у цій галузі помітно зменшився. Ми знаходимо способи впливу на ситуацію навіть тоді, коли, здава лося б, від нас нічого не залежить. Оскільки до 75% нещасних випад ків на виробництві викликано суто організаційними причинами, осо бливу увагу ми приділяємо навчан ню керівників і провідних спеціалі стів підприємств у навчальних цен трах Чернігова та інших міст обла сті, проводимо серед них інформа

ційно роз’яснювальну роботу. Тут, звичайно, не можна не визнати ду же важливу роль журналу «Охоро на праці», без якого сьогодні нем ожливо уявити собі сучасну, добре укомплектовану службу охорони праці. Дуже своєчасним виявилося від криття в ЕТЦ відділу психофізіологіч ної експертизи. З її допомогою під приємствам удається мінімізувати вплив горезвісного «людського фак тора» на безпеку виробництва. Свій внесок у підвищення рівня безпеки виробництва в області вно сить створений кілька років тому при ЕТЦ спеціалізований обласний ко ординаційний центр з обстеження та паспортизації будівель і споруд. Його завдання — комплексне вирі шення проблем забезпечення їх на дійної та безпечної експлуатації. Сьогодні це один з найважливіших напрямів роботи, оскільки не менш як 85% основних фондів промисло вих підприємств Чернігівщини давно застаріли морально й фізично, ви черпавши всі можливі терміни своєї експлуатації. На жаль, у нас уже є приклади аварій у старих будівлях і навіть — випадок загибелі працівни ка через обвалення стіни цеху. І все таки наші зусилля дають результат. Якщо подивитися на по казники смертельного виробничого травматизму в нашій області за останні десять років, то ми побачи мо, що вони повільно, але неухиль но знижуються. Графічно це вигля дає як синусоїда із загасаючими ко ливаннями. Зрозуміло, що повна відсутність травматизму — це дале кий горизонт, до якого ми завжди будемо прагнути, але його навряд чи можна досягти. Адже з новими технологіями з’являтимуться й нові фактори небезпеки. А ось вихід на показники європейського рівня — цілком реальний.

— Якою Ви бачите роботу те руправління у найближчому майбутньому?

— Хоч які б реформи та реорга нізації у нас відбувалися, незмінним залишається головне — наглядова діяльність і комплексне управління. Нам необхідно постійне вдоскона лення цих двох напрямів роботи. У зв’язку з цим особливу увагу приді ляємо комплексним перевіркам під приємств, на яких зафіксовано ви

сокий рівень травматизму та профе сійних захворювань. Надійним за собом боротьби з порушеннями, не безпечними для життя і здоров’я лю дей, залишаються оперативні пере вірки підприємств. Що стосується комплексного уп равління охороною праці, то продов жимо наше співробітництво з інши ми органами нагляду, державними та місцевими органами управлін ня всіх рівнів, з профспілками та уп равлінням виконавчої дирекції Фон ду соціального страхування від не щасних випадків на виробництві (Фонду). Для досягнення якомога більшої ефективності наших спільних дій теруправління ініціювало роз робку Обласної програми покра щання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008— 2012 рр. На початку поточного року її одноголосно прийняли депутати обласної ради. Ця програма забез печить координацію роботи, допомо же в удосконаленні вже існуючої СУОП. У ній чітко розподілено обов’язки та відповідальність усіх учасників процесу. Вказано конкрет ні завдання на цей період часу. Програмою передбачено по дальшу підтримку малого бізнесу. Малі підприємства під час першої реєстрації безплатно забезпечу ватимуться електронним комплек том нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Крім того, програма спри ятиме впровадженню на підприєм ствах ефективної СУОП. Контроль за її виконанням будуть здійсню вати районні та міські адміністра ції, управління виконавчої дирек ції Фонду. Нас також непокоїть дефіцит фахівців технічного профілю. Ця проблема торкнулася і терупра вління, тому що інспектор — це про фесіонал, для становлення якого потрібні роки. А рівень підготовки у вітчизняних вузах неухильно па дає, так само як і зацікавленість молоді технічними спеціальностя ми. Звідси — складнощі у форму ванні кадрового складу державно го нагляду. З їх наслідками ми сти каємося постійно, але вирішення цих проблем можливе тільки на державному рівні. Можна сказати, що це — один із серйозніших ви кликів часу. Так що легко нам, зви

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

15

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ — ЗАПОРУКА УСПІХУ

Р

анній ранок. Разом з начальни ком Державної інспекції проми слової безпеки та охорони пра ці в енергетиці теруправління Дер жгірпромнагляду по Київській обла сті та м. Києву В. Толочком під’їж джаємо до Київської ГЕС. Незліченну кількість разів я з трепе том перетинав греблю, проїжджаю чи у службових і особистих справах по гребеню Дніпровських різ норівнів, і милувався просто ром, що відкривався переді мною. Ліворуч — безкрайня гладінь Київського водосхови ща, що вражає пустельністю та відсутністю кораблів і чов нів. Праворуч під дорогою греблею — провалля висотою з дев’ятиповерховий буди нок. Там відносно вузький (порівняно з просторами во досховища) стрімкий потік Дніпра. Зустрічаємося з головою правління ВАТ «Укргідрое нерго», Героєм України С. По ташником. Взаємні радісні потиски рук, обійми. Зовсім не схоже на зу стріч керівника підприємства з ке рівником наглядового органу. Під час зустрічі С. Поташник ска зав, що з інспекцією нормальні, ді лові в професійному плані стосунки. І в цьому є великий сенс. Це не зна чить, що хтось намагається щось схо вати, навпаки... Не було жодного ви падку, коли б ми з інспекцією один одного не розуміли. Ось що важли во! Хоча нещасні випадки були, ми їх разом розглядали, приймали уз

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

годжені рішення. І ніколи у нас не бу ло розбіжностей і різночитань. Є тільки слова подяки на адресу при сутнього тут керівника інспекції за взаєморозуміння та плідне співро бітництво протягом 26 років. Ніякого начотництва, формалізму, диктату, прояву неповаги. Найдешевшою та екологічно чи стою є гідроелектроенергія, зазна

чив С. Поташник. В усьому світі гі дроенергетика повільно, але впев нено посідає першу позицію серед так званих відновних джерел елек троенергії. Це найбільш екологічно чисте виробництво за всіма показ никами. Будь яка гідроелектростан ція, крім того, що виробляє електро енергію, ще є акумулятором води. А вода — найголовніший дефіцит. Не можна уявити собі нормальне життя значної частини України без цього закумульованого під час паводків колосального об’єму води, що потім

Каскад Київських ГЕС і ГАЕС неспроста привернув увагу ре дакції. Гідроелектростанція і гідроакумулююча станція, що входять до складу ВАТ «Укргідро енерго», є тими самими підпри ємствами, які від початку, на перший погляд, становлять собою небезпеку занесеного да моклова меча як над терито ріями, що пролягають нижче за течією Дніпра, та українською столицею, так і для працівни ків. Тисячі тонн води, висока електрична напруга. З тим, як при грамотній і вмілій діяль ності адміністрації, служби охорони праці, інших підрозді лів небезпечне підприємство стає безпечним, ознайомлював ся наш власний кореспондент Михайло БУДИЛОВ. планово розподіляється серед усіх водокористувачів. Є міжвідомча комісія, що приз начається Кабінетом Міністрів. Во на визначає, скільки води потрібно для сільського господарства, для водного транспорту, для людей, які обживають ці береги. І для нас. Які витрати мають бути. Які коливання біля моста Патона... Виконують вка зівки міжвідомчої комісії лю ди, які працюють тут. Пробле ма об’єднаної енергетичної си стеми України — нерівномірне споживання електроенергії у години пік порівняно з іншим часом доби. Роль регулятора при цьому відіграють гідроелек тростанції. У нас будь яка гі дроелектростанція може за 2— 3 хв підняти будь яке наванта ження: від нуля — на повну по тужність. За рахунок запасу води. Ми також дуже серйозно займаємося забезпеченням без печної експлуатації гідротехніч них споруд разом з державною ін спекцією промислової безпеки та охорони праці в енергетиці, якою керує В. Толочко, ні на хвилину не розслабляючись. Начальник інспекції В. Толочко підкреслив, що голова правління та його підлеглі відповідально став ляться до питань охорони праці. Створено служби охорони праці, вони ефективно працюють. Якщо інспектори роблять зауваження, керівництво підприємства і служба охорони праці правильно реагу

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ ють, розробляють заходи. Вчасно й інспекція інформує ВАТ «Укргі дроенерго» про результати пере вірок. З такими підприємствами приємно працювати, коли відчу ваєш, що люди поважають інспек цію, вони не вважають її якоюсь надбудовою, непотрібним елемен том. Працівники підприємства ро зуміють, що отримують допомогу у роботі, у тому, щоб уникнути неща сних випадків, щоб була культура виробництва. Наприклад: відносно недавно були дебати з приводу по бутових приміщень в автопарку. Грошей не вистачало. Але знай шли, і зараз це кращі побутові при міщення для працівників гаража се ред підприємств енергетики Київ ської області. Або медичний центр. Будь яка поліклініка позаздрить! Але ж так повинно бути скрізь, а може, й краще! На підприємстві забезпечено до ставку працівників на роботу і з ро боти незалежно від віддаленості міс ця проживання. Сьогодні на жодній станції такої проблеми не існує. Од не тільки — автобуси застаріли, їх треба замінити на нові, комфорта бельні. Із заступником голови правління — директором департаменту охоро ни праці, оперативного упра вління та технічного нагляду В. Сергієнком йдемо оглядати станцію. Просторі, добре освіт лені кабінети й довгі коридори, прикрашені живими квітами уз довж стін, чисті ліфти й сходові прольоти переходи вражають. Оглядаємо кабінет охорони праці.

— Площа замала,— скар житься інженер з охорони праці каскаду Київських ГЕС і ГАЕС Р. Шевченко.— Але ми розмісти ли стенди в коридорах. А взага лі незабаром переїдемо на ГА ЕС, що за три кілометри від ГЕС. Там керівництво вже готує нам про сторий кабінет охорони праці. Спускаємося у турбінний цех Ки ївської ГЕС. Просторий чистий зал розміром з футбольне поле. Над на ми — 12 м води, сам «гребінь» гре блі, по якій ще й автодорогу прокла дено. Мозок станції і всього об’єднан ня — диспетчерська. Тут основний пульт управління як самої ГЕС, так і всього комплексу станцій об’єднан ня. На екрані, навпроти пульта чер гового інженера — схема каскад. Виходимо на невеличкий балкон, з

2. Зам. №

якого відкривається вид на греблю і дорогу по ній. Ця дорога — предмет основних транспортних труднощів у районі. Будувалася вона в часи, коли навіть уявити собі було немо жливо такий потік транспорту. За

раз розроблено проект розши рення дороги, він проходить техніч ну експертизу. Роботи з перенесен ня всіх комунікацій вже розпочато. Так що проблему в найближчі 2— 3 роки буде вирішено. Треба зазначити, що підготовці

водіїв до виїздів, проведенню мед оглядів, техоглядів транспортних засобів та й загалом профілактиці ДТП приділяють пильну увагу керів ництво та служби підприємства. То му і пригод немає. На станції смертельний випадок був (у 1994 р.). Співробітник упав у шахту ліфта, і років п’ятнадцять тому — студент ПТУ (проходив практику на станції) в обідню перерву само стійно, без дозволу керівництва, по чав на верстаті в цеху обробляти якусь деталь з дерева і травмував руку (відірвало пальці).

Постійно проводиться профілак тична робота, і тому нещасних ви падків на підприємстві майже немає. Позаторік жодного випадку, мину лого року — один (прибиральниця впала зі стільця, витираючи пил). Правильно ведеться профілак тична робота щодо запобігання не щасним випадкам. Планується діяль ність служби охорони праці на весь рік, розроблено колдоговірні захо ди з охорони праці, які зазвичай всі виконуються. Періодично переві ряється виконання колдоговірних заходів і додержання вимог безпеки праці на всіх гідроелектростанціях ВАТ «Укргідроенерго». Раз на мі сяць кожного другого четверга на всіх станціях проводяться дні охоро ни праці. Після такого дня на кожній станції видається наказ, а на селек торній нараді у понеділок заслухо вується звіт про його виконання. Якщо заходів не вжито, то з винних суворо спитають. Начальник інспекції В. Толочко додав, що на підприємстві й опера тивний контроль здійснюється згі дно із розробленим положенням. Ведеться щоденна ретельна робота з контролю за станом охорони пра ці на місцях і вживаються дієві захо ди щодо усунення недоліків. У кож ному виробничому підрозділі ведеться журнал, де постійно робляться записи про пору шення і суворо контролюється їх виконання. Приємно те, що тут завжди порядок. Інспекція проводить згідно із встановленою мето дикою супровід виконання правил безпеки, бере участь у комплексних перевірках раз на два роки, залучаючи фахівців інших наглядових ін спекцій. Зауваження є. Вони незначні, і відразу керівниц тво реагує на них, розробляє заходи. Повідомляє про їх виконання. «Це наше непроблемне підприємство,— вважає В. Толоч ко.— Одне з кращих, підконтроль них нашій інспекції». На знімках: начальник Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в енергетиці теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву В. Толочко (ліворуч) та голова правління ВАТ «Укргідроенерго», Герой України С. Поташник;

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

17

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

НЕ ВСЕ ПОГАНО У НАШОМУ ДОМІ... Готуючи добірку матеріалів до ювілею Держгірпромна гляду, редакція журналу вирішила продемонструвати, яких успіхів у створенні здорових і безпечних умов праці може досягти промислове підприємство завдяки тісній взаємодії представників наглядових органів, адміністрації та служби охорони праці. Хочемо показати підприємство, додержання законодавства про охорону праці на якому пе ребуває під пильною увагою Державної інспекції промисло вої безпеки та охорони праці в АПК теруправління Держ гірпромнагляду по Київській області та м. Києву.

З

а 100 км на схід від Києва, на березі р. Супій розташоване м. Яготин, яке добре знають не тіль ки на теренах України, а й за її ме жами. Це стало можливим завдяки маслозаводу. ВАТ «Яготинський ма слозавод» — велике молокопере робне підприємство з потужністю пе реробки 400 т сировини на добу та асортиментом продукції понад 50 видів. Завод за свої кошти обладнав мережу молокоприймальних пунк тів у шести областях України і довів закупівлю молока до 350 т на добу. З них 70% — молоко від гос подарств приватного сектора і 30% — від колективних господарств. Під приємство зуміло закріпитися на ринку м. Києва, створило систему фірмових магазинів, торговельних точок, організовує виїзну торгівлю. Гордістю колективу є коронне верш кове масло «Яготинське», сир «Адигейський», кисломолочний продукт «Закваска яготинська» то що. Підприємство є флагманом ви робництва українського сухого мо лока найвищого європейського га тунку. Високим показникам у роботі колектив маслозаводу, що налічує 800 працівників, завдячує мудрій політиці свого керівника О. Сіренка. Голова правління товариства ще в 1997 р. взяв курс на технічне пе

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

реоснащення та реконструкцію ви робництва. Спочатку було встано влено 24 автоматичні фасувальні лі нії. За рахунок кредиту придбано устаткування і побудовано діль ницю з виготовлення сухого молока. Кошти від реалізації цієї продукції дали змогу провести реконструкцію основного виробництва і розшири ти асортимент продукції. Було встановлено найсучасніше устатку вання. На заводі нові виробничі цехи, компресорна станція, складські приміщення та холодиль ні камери, є автономне водопоста чання. За останні 2 роки освоєно 80 млн. грн. на технічне переоснащен ня виробництва. Сьогодні маслозавод — лідер у

своїй галузі, в авангарді технічно го прогресу. Технологічні процеси приймання та переробки сировини, виготовлення, розфасування, паку вання та зберігання продукції повні стю автоматизовані й комп’ютери зовані. Умови праці комфортні. Лю ди працюють у білих халатах, на дільницях немає нічого й нікого сто роннього, скрізь чистота. Наочна агітація з охорони праці відмінна — на дільницях організовано куточки охорони праці, є інструкції з експлу атації устаткування та охорони пра ці, встановлені знаки безпеки, та блички з прізвищами відповідаль них. Порядок і на допоміжних дільни цях. Автотранспортні засоби під приємства, яких налічується 137 одиниць, щорічно проходять техо гляд, працює бригада слюсарів ре монтників. Велика увага приділяєть ся забезпеченню безпеки дорож нього руху. Водії проходять пере дрейсові медогляди, навчання та ін структажі працівників проводяться згідно з Типовим положенням. Забезпечується технічний стан електро та газового господарства, вантажопідйомних механізмів, по судин, які працюють під тиском, усього технологічного устаткування, будівель і споруд. Наказами приз начені особи, відповідальні за тех нічний стан і безпечну експлуатацію всіх видів устаткування, машин і ме ханізмів. Сучасне устаткування і техноло гії потребують високої кваліфікації обслуговуючого персоналу. Вирі шенню цього питання адміністрація приділяє необхідну увагу. За кошти підприємства в навчальних закладах готують операторів теплотехнічного устаткування, машиністів холодиль них установок, електриків та ін. За прошують на роботу випускників Лохвицького технікуму харчової промисловості. Всі дільниці, де вико нуються роботи та експлуатується устаткування підвищеної небезпеки, очолюють спеціалісти з вищою осві тою. Питанням навчання з охорони праці також приділяється належна увага. Головні спеціалісти, інші від повідальні працівники навчання проходять у навчальному комбінаті «Славутич» (м. Київ), навчання і пе ревірка знань спеціалістів і керівни ків середньої ланки проводяться на підприємстві, у цих заходах актив ну участь бере державний інспектор профільної інспекції Держгірпром

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ відали європейським стандартам. Є тут терапевтичний і стоматологіч ний кабінети, двічі на рік працівники проходять періодичний медогляд. Вражає пакет соціальних послуг, які згідно з колдоговором надають ся працівникам. Їх варто навести повністю: матеріальна допомога на лікування, весілля, в зв’язку з наро дженням дитини та похованням близьких, в їдальні дешеві молочні продукти (все по 10 коп.), обіди, літ ній відпочинок на Азовському морі за 50% вартості путівки, здеше влення вартості путівки в дитячі оз доровчі табори. А ще — допомога нагляду І. Пономаренко. Навчання робітників також відповідає вимо гам Типового положення. Ефективно працює служба охо рони праці, здійснюється колектив ний вид контролю за станом охоро ни праці — оперативний контроль, третій ступінь якого проводиться ко жен тиждень. Активну роль у здій сненні громадського контролю віді грає профком, працює комісія з пи тань охорони праці профкому, про водяться дні, а у квітні — місячник охорони праці. Значну практичну допомогу в організації роботи з охорони праці на заводі надають представник тер управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву В. Мо шик, інспектори держінспекцій В. Крутов, О. Хом’яков та Т. Стасів. Наслідки спільної роботи на мас лозаводі такі: профзахворювань на підприємстві не зафіксовано, рівень виробничого травматизму невисо кий — у 2000—2008 рр. в се редньому по 2 нещасні випадки на рік, коефіцієнт тяжкості низький. На охорону праці згідно з колдого вором адміністрація у 2007 р. виді лила майже 400 тис. грн., на 2008 р.

— значно більше. Якщо ж врахувати реалізацію заходів, що стосуються технічного переоснащення вироб ництва і які впливають на рівень ме ханізації та автоматизацію техноло гічних процесів й покращують умо ви праці, то на це щороку витрача ється по кілька мільйонів гривень. Згідно з чинним законодавством і колдоговором працівники підпри ємства забезпечені ЗІЗ, отримують пільги та компенсації. Адміністрація подбала про створення для працю ючих належних санітарно побу тових умов на виробництві, багато працює над тим, щоб вони відпо

на оздоровлення, безплатний обро біток городів, перевезення врожаю, забезпечення працівників овочами за низькими цінами, матеріальна допомога при виході на пенсію в об сязі 1—7 середньомісячних зарплат. Чи скрізь на благополучних підпри ємствах адміністрація так піклується про своїх працівників? Під час відвідин маслозаводу ав тором цієї статті його адміністрацію представляла інженер з охорони праці Ю. Лисенко. Ознайомлювала з виробництвом, з організацією ро боти з охорони праці, розповідала про тонкощі технологічних проце сів, з гордістю за своє підприємство демонструвала його здобутки і зразки продукції. У всьому відчу вався високий рівень компетенції. Це й не дивно, адже Юлія Вікторів на давно працює на цьому вироб ництві, за фахом — інженер механік та інженер економіст харчової про мисловості. До того ж вона ще й очолює комітет профспілки підпри ємства. Пишу про це з думкою: «Ось якби всі роботодавці добира ли на посаду керівників служб охо рони праці таких спеціалістів! Нас кільки більше порядку було б на ви

робництві в питаннях охорони пра ці!» «Виробляємо українське, спожи ваємо українське, дбаємо про Укра їну!» — такий принцип задекларував голова правління товариства ще в 90 ті роки. Яготинський маслозавод довів, що українські товари можуть бути і є набагато кращими, корисні шими від зарубіжних. А головне — натуральними. За результатами й відзнаки. Продукція товариства від значена золотими та срібними меда лями, численними дипломами міжна родних і національних виставок, конкурсів, рейтингів. Олександру Олександровичу присвоєно звання «Заслужений працівник промисло вості України». У 2006 р. за вагомий внесок у розвиток вітчизняної про мисловості колектив заводу і його керівник були нагороджені Почесни ми грамотами Кабінету Міністрів Ук раїни. Нещодавно з нагоди Дня праців ників харчової промисловості Ука зом Президента України В. Ющенка голову правління ВАТ «Яготинський маслозавод» О. Сіренка нагоро джено орденом «За заслуги» ІІІ сту пеня. Ось так працюють у ВАТ «Яго тинський маслозавод». Безсумнів но, що в успіху колективу є й знач ний внесок Державної інспекції про мислової безпеки та охорони праці в АПК (начальник Ю. Ніколайчук), інших інспекцій Держгірпромнагля ду, які вже 50 років здійснюють на гляд за станом охорони праці на цьому підприємстві. *** Скептики в довгому очікуванні стабілізації економічного стану в нашій країні опустили руки: не буде у нас порядку. Не треба, пано ве! Є приклади, коли керівники й роботодавці працюють не на «ма ленькі хатинки» за кордоном, а в ін тересах робочого колективу, і в ці лому — на благо України. Тож не все так погано у нашому домі! Буде і на нашій вулиці свято! Яскравим свідченням такого твердження є ро бота Яготинського маслозаводу. Іван ЗЕЛЕНСЬКИЙ, спеціальний кореспондент журналу «Охорона праці» На знімках: голова правління ВАТ «Яготинський маслозавод» О. Сіренко; пульт приймання молока: приймаль-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

19

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

ЯК ЕКСПЛУАТУЮТЬСЯ КАНАТНІ ДОРОГИ КАРПАТ

Я

к правило, власники канатних доріг намагаються отримати максимум прибутку при скоро ченні витрат на обстеження, плано во попереджувальні ремонти обладнання, підготовку персоналу. В окремих випадках кошти на ці ро боти не виділяються взагалі, тож об слуговування канатної дороги зво диться до «натискання кнопки» та ремонту, «коли щось зламається». Враховуючи специфіку регіону та наявність оздоровчо екологіч них зон на Прикарпатті, зокрема, гірськолижного курорту «Буко вель», з ініціативи Карпатського ЕТЦ налагоджено контакти з австрійсь кою компанією «Доппельмаєр» — світовим лідером з виготовлення та будівництва сучасних канатних до ріг, комфортних підйомників та фу нікулерів. Канатні дороги «Доппельма єр/Гаравента» можуть перевозити від ста до кількох тисяч пасажирів за годину в кожному напрямі та прац ювати в автоматичному режимі. При цьому вони безпечні та комфорта бельні, прості в обслуговуванні, не залежні від кліматичних умов, іде альні для будь якого рельєфу та еко логічно безпечні. Компанією вже споруджено 13 пасажирських канатних доріг на ту ристичних комплексах України, зо крема в Карпатах. Левова частка їх припадає на оздоровчий гірсько лижний комплекс «Буковель», який в перспективі матиме 35 канатних доріг і траси для катання загальною довжиною 280 км. У майбутньому «Буковель», за оцінками спеціалі стів, увійде до двадцятки найбіль ших і найпопулярніших гірськолиж них курортів світу. З метою максимальної гармоні зації з вимогами європейських стан дартів розроблено нову редакцію Правил будови і безпечної експлуа

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

тації пасажирських підвісних канат них доріг. У розробці проекту взяли участь працівники Карпатського експертно технічного центру. Сьогодні фахівці Карпатського ЕТЦ обслуговують майже 50 ППКД, включаючи буксирні канатні витяги, які розташовані на території Івано Франківщини та інших областей Карпатського регіону. Спеціалістами центру впрова джено метод магнітної дефектоскопії сталевих канатів. Впродовж двох останніх років для контролю вико ристовується вимірювач зносу ка ната ИИСК 5. Варто підкреслити, що для оперативного та якісного виз начення ступеня зношеності каната фахівці застосували цифровий елек тронний реєстратор ЦЭР К, вигото влений за сучасними новітніми тех нологіями. Прилад під’єднується до комп’ютера, який виводить необхід ну інформацію безпосередньо на монітор, роздруковує дефектограму каната по всій його довжині. Після перевірки проводиться оцінка мо жливостей та умов експлуатації ка ната (або її заборона), надається висновок щодо дефектоскопії кана та, а у разі критичного зносу надси лається вимога власнику пасажирсь кої підвісної канатної дороги про йо го заміну. За словами технічного інспекто ра з промислової безпеки ЕТЦ В. Ше влюка, під час технічного огляду ка натних доріг особлива увага приді ляється лінійним опорам, канатам та кріслам. Нерідко на опорах фіксуєть ся неправильне положення каната в канавках роликів балансирів, люфт на осях роликових батарей переви щує допустимий, зношена футеров ка роликів. Є випадки відсутності кін цевих вимикачів сходження канату. Виникають проблеми з каната ми, на яких стаються обриви окре мих дротинок, пошкоджуються стал

Вирішення проблем без пеки на підвісних пасажир ських канатних дорогах (ППКД) починається зі змін у ставленні до технологічно го обладнання та механізмів. Канатні дороги — об’єкти підвищеної небезпеки, полом ки на них здебільшого стано влять серйозну загрозу жит тю та здоров’ю громадян, які користуються їх послугами. ки, а поверхневе зношення і корозія дротинок місцями досягає 35%. В такому випадку експлуатація кана та забороняється, він підлягає замі ні. Не менше турбують ослаблення кріплення і тріщини в обоймах за пірних важелів крісел. Одна з важливих проблем — створення на кожному гірськолиж ному курорті, де експлуатуються пі двісні пасажирські канатні дороги, професійної аварійно рятувальної служби. Рятувальники МНС часто не можуть оперативно прибути на міс це події, а рятувальні роботи потріб но розпочинати відразу після того, як буде з’ясовано, що ні на основно му, ні на резервному приводах ППКД транспортування людей нем ожливе, і таке рішення слід прийняти максимум через 5—10 хв після зу пинки (аварії). Дії рятувальних бри гад, персоналу ППКД, механізаторів і водіїв транспортних засобів мають бути скоординованими, а потерпілі — поінформованими і попереджени ми. Висновок однозначний: кожному гірськолижному курорту необхідна постійно діюча професійна ряту вальна служба. Такий підрозділ вже функціонує на гірськолижному ку рорті «Буковель». Тут працюють дос відчені, треновані й відповідно осна щені рятувальні загони. Звичайно, дрібним власникам така служба не по кишені, але можна придбати ряту вальні комплекти, підготувати ряту вальників з числа персоналу ППКД. Канатні дороги вимагають сер йозного ставлення до себе. Фахівці Карпатського ЕТЦ готові до співпраці з власниками ППКД, можуть нада вати їм постійну технічну підтримку з питань безпеки та поділитись на бутим досвідом. С. ЛИЗАНЧУК, керівник пресслужби теруправління Держгірпромна-

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

СЕМІНАР, ЯКИЙ ВСЕЛЯЄ НАДІЮ Коли б на сьогодні існувала можливість одночасно зібра ти на 3—4 дні всіх 700 керів ників служб охорони праці агропромислового комплексу України на рівні районної та обласної ланок, це був би масштабний захід з високим коефіцієн том віддачі. В. Гаври люк, завідувачка сек тору охорони пра ці, пожежної безпеки та безпеки дорож нього руху Мінагро політики, у цьому твердо переконана. Її позиція визначена станом справ на підприємствах АПК і відбиває непоказову тривогу керівників міністер ства: порівняно з минулим роком загальна кількість не щасних випадків зменшилася, але коефіцієнт їх тяжкості не викликає оптимізму. Тому всі зусилля спрямовані на те, щоб забезпечити системні підходи у вирішенні завдань охорони праці. Показово, що міністр Ю. Мельник погодив ся на збільшення кількості фахівців сектору, які пере ймаються питаннями охоро ни праці міністерства. За охочуються всі випробувані методи вивчення й поширен ня кращого досвіду організа ції роботи з охорони праці в регіонах. Головна їх мета — профілактика і ще раз профі лактика нещасних випадків та професійних захворювань.

С

аме таку мету мав семінар на рада за участі керівників служб охорони праці, пожежної без пеки та безпеки дорожнього руху головних управлінь агропроми слового розвитку усіх областей Ук раїни, який відбувся у Запорізькій області на базі головного галузево го наукового навчально методично го центру з пи тань охорони праці Таврійсь кого державно го агротехно логічного уні верситету (Ме літополь). Край коза цької слави зу стрічав без зов нішньої показо вості. Та й у цьо му у господарів не було ніякої необхідності. Здобутки в аг ропромисловому секторі області, де 225 днів на рік — безхмарне не бо,— вагомі. Зібрано хороший урожай ранніх зернових. Гірше з пізніми, але теж непогано. Що ж стосується охорони праці, то запо ріжці теж на перших позиціях. За 9 місяців 2008 р. не втратили на ви робництві жодної людини. О. Ко валь, який багато років незмінно очолює службу охорони праці, по жежної безпеки, безпеки дорожньо го руху головного управління агро промислового розвитку області, переконаний: досягнення — це ре зультат системного підходу. Тут ус пішно стає у нагоді головний галузе вий науковий навчально методич ний центр з питань охорони праці під керівництвом В. Петрова. Занят тя проводяться практично увесь рік. У комп’ютерній базі даних — близько 1500 прізвищ керівників і спеціалістів підприємств АПК обла сті. Відкрив той чи інший список — і все як на долоні: «Минуло три роки, тож ласкаво запрошуємо на навчан ня!» Головою комісії з перевірки

знань є начальник головного упра вління агропромислового розвитку області В. Журавльов. І треба ба чити, як зникає «бойовий запал» у багатьох керівників, коли дізнають ся, що екзамен у них прийматиме особисто Володимир Анатолійович. Такий підхід дозволяє позбутися значної частини проблем, від яких страждають працівники агропромис лового сектору. Передусім, це став лення керівника підприємства до охорони праці. І воно розпочина ється з вивчення вимог Закону «Про охорону праці». На сьогодні в Україні маємо тенденцію, коли від районного і до обласного рівня керівники органів виконавчої влади намагаються ви лучити посаду фахівця служби охорони праці зі штатного розпи су, вважаючи його роботу друго рядною. Якщо ж це не вдається, то ді такого спеціаліста завантажують ще й іншими справами. Власне, він перебуває на побігеньках, не бу ваючи у господарствах місяцями. А тоді маємо 192 загиблих (сумна статистика вітчизняного АПК у 2007 р.) як наслідок недолугого контролю за охороною праці з бо ку відповідальних осіб агрофірм, товариств чи фермерських госпо дарств. І мова не йде про якісь не реальні вимоги. Аналіз стану ви робничого травматизму на місцях показує, що 50% працівників не проходили навчання за спеціальні стю. Їх просто привели на робоче місце, дали завдання і... працюй!

30% працівників сільського господарства проходили інструктаж 8 і більше років тому. І лише 10% представників приблизно 200 про фесій АПК пройшли інструктаж про тягом року. Абсурдним звучить запитання: «Чи повинні працівники агропроми слового комплексу проходити що річні медичні огляди?» Однозначно, повинні. Але кожного року до ліка рів потрапляє лише третина хлібо робів. І маємо наслідки, які з цього випливають: людина з початковими ознаками захворювання залиша ється поза увагою профпатологів. З цього приводу у сільській міс цевості ви обов’язково почуєте: «Немає коштів, щоб заплатити за огляди». Не вірте і ще раз не вірте! Кошти є, і немалі. Значна частина інвестицій в економіку України

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

21

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ прийшла саме в аграрний сектор. Є державна підтримка сільського то варовиробника. Ось тільки гроші

необхідно витрачати не на прид бання престижних іномарок, а на створення безпечних умов праці. Сьогодні Мінагрополітики має твердий намір змінити ситуацію на краще. Відбувається укрупнення гос подарств, створюються потужні під приємства, корпорації, на поля яких виходить високопродуктина техніка 4—5 поколінь. Дирекція вже не по садить за її кермо першого ліпшого механізатора. Приймають людину, як правило, з вищою освітою. При цьому інструктажі, навчання набува ють особливого значення. Про це свідчать факти, а вони — річ уперта. Фахівцями Мінагрополітики проа налізовано нещасні випадки за останні 10 років. Виявилося, що в ос нові 40% пригод на виробництві лежить незнання потерпілими пра вил, норм, інструкцій з охорони пра ці. Тому акцент віднині зроблено на навчанні і ще раз на навчанні керів ного складу, починаючи від керівни ків підприємств до керівників се редньої ланки. На цьому особливо наголошував, звертаючись до при сутніх, заступник міністра агрополі тики О. Шевченко, який провів пле нарну частину семінару наради. Цю позицію підтримали начальник го ловного управління агропромисло вого розвитку Запорізької області В. Журавльов, ректор Таврійського державного агротехнологічного уні верситету В. Кюрчев, директор го ловного галузевого наукового нав чально методичного центру з питань охорони праці В. Петров, завідувач кафедри охорони праці та інженер ної екології Національного аграрно го університету О. Войналович, ке рівник служби охорони праці голов

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

ного управління агропромислового розвитку Івано Франківської обла сті Й. Лапківський та інші учасники. Саме працівники служб охорони праці мусять донести слушні ідеї семінару своїм зе млякам, скоординува ти роботу з органами Держгірпромнагляду, Держтехнагляду, відді леннями виконавчої дирекції Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про фесійних захворю вань України. Останні починають звертати увагу на про блеми навчання з охорони праці ке рівників дрібних фермерських гос подарств, виділяють необхідні кош ти. Про це говорив і начальник

управління виконавчої дирекції Фонду у Запорізькій області М. Олійник. А результат такої співпра ці керівництво Мінагрополітики має намір оцінювати за щомісячним рейтингом роботи служб охорони праці головних управлінь агропро мислового розвитку в областях та трьома грошовими преміями й ін формувати про це не лише керівни ків головних управлінь, а й відпові дальних за цю ділянку посадових осіб облдержадміністрацій. Таким чином, частково вирішить ся питання галузевого контролю на периферії, про що неодноразово йшла мова на попередніх зібраннях. Організатори цього семінару споді ваються, що такий підхід позитивно вплине на рівень розробки інструк цій, оновлення підзаконних актів, більшість з яких прийнята понад 10 років тому. Те, що сьогодні працювати мож

на і досить успішно, учасники семі нару переконалися, відвідавши ВАТ «Мелавтотранс». Його керівник Г. Шанін розповів, як за 6 років під приємство піднялося з руїн, автопарк збільшився з 38 до 215 автомобілів. Тут зразковий порядок на території та у приміщеннях, висока трудова і виконавська дисципліна. Реально функціонує СУОП. Кожен з 297 пра цівників, які є в штаті підприємства, має повний соціальний пакет, у разі необхідності — пільгові путівки на лі кування й оздоровлення. Службу охорони праці уособлює один фахі вець. Він же одночасно обіймає поса ду заступника директора з охорони праці та безпеки дорожнього руху. А ось на відомому на всю Украї ну державному підприємстві «Дос лідне господарство «Мелітопольсь ке» з охороною праці більше ніж на «Ви». У господарстві — 1000 га са дів, які протягом року 16—18 разів необхід но обробити отрутохі мікатами. Додається проблем й у період збирання плодів. До цієї роботи залучаєть ся до 400 людей зі сто рони. Є випадки, коли в роки великого вро жаю черешень у гос подарстві працювало від 1000 до 1500 тим часових робітників. І кожного треба забез печити перевіреними допоміжними засобами, проконтролювати пра вильність дотримання інструкцій. Од нак команда фахівців, яку очолює директор Ю. Єрещенко, знає, як це зробити. Сам Юрій Миколайович, а також головний інженер та інженер з охорони праці охоче відповідали на численні запитання учасників нав чання. Підсумовуючи роботу семінару, В. Гаврилюк сказала: «Ми маємо тверду надію, що побачене регіо нальними фахівцями знайде прак тичне застосування на місцях». На скільки це вдається, Мінагрополіти ки планує розглянути у січні лютому 2009 року. Леонід БЕЗУГЛИЙ,

наш власкор

На знімках: пленарну частину семінару веде заступник міністра АПК

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Коротким рядком Раптова смерть гірників на робочому місці — одна з причин високого рівня травматизму на шахтах Донбасу. Так, тільки у жовтні з інтервалом у 5 днів «природною» смертю закінчили свій життєвий шлях два працівники (на шахті «Росія» ДП «Селідоввугілля» та на шахті імені О. Ф. Засядька). Обидва мали більш ніж двадцятирічний стаж роботи. За минулий рік у вугільній промисловості своєю смертю на робочому місці померло 40 гірників, у 2006 р. — 47. Причина більшості таких нещасних випадків — неякісний медичний огляд гірників, яких допускають до підземних робіт. *** За ініціативою Держфлотінспекції Державного департаменту морського і річкового флоту спеціалісти, які інспектують судна з небезпечними вантажами та розслідують аварійні ситуації, застосовують панорамні маски із змінним протипиловим фільтром фірми «Дрегер». Вони високоефективні, здатні захистити людину від 50—80 видів токсичного пилу, пари та газу. Засоби захисту органів дихання вже придбали Керченський, Маріупольський, Іллічівський, Одеський морські торговельні порти. *** Аналіз виробничого травматизму за 9 місяців 2008 р. у Миколаївській області свідчить, що більшість (до 80%) нещасних випадків сталася з організаційних причин (недодержання інструкцій з охорони праці, правил дорожнього руху, недоліки в навчанні безпечного ведення робіт і порушення технологічного процесу); з технічних причин (незадовільний стан виробничих об’єктів) — близько 15%; з психофізіологічних — 5% нещасних випадків.

СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ ОКРУГУ Пріоритетом у діяльності теруправління Держгірпром нагляду по Львівській області є здійснення державного нагляду за станом промислової безпеки і охорони праці на вугільних підприємствах. Цим напрямом діяльності займа ється Львівський гірничий округ. До його складу входять Львівська державна гірничотехнічна інспекція (ДГТІ) з нагляду за охороною надр та у гірничодобувній промислово сті, а також дві ДГТІ у вугільній промисловості — Червоно градська і Нововолинська, які безпосередньо здійснюють нагляд на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах Львівщини та Волині.

У

правління Львівського гірничого округу, як самостійний підроз! діл у системі Держгіртехнагля! ду СРСР, було створено у лютому 1951 р. У штаті округу тоді було 18 осіб. Тривалий час управління здій! снювало нагляд за безпечним ве! денням гірничих робіт на території нинішніх семи областей — Волин! ської, Закарпатської, Львівської, Івано!Франківської, Рівненської, Тер! нопільської та Чернівецької. За час свого існування Львівський гірничий округ безліч разів переживав різно! манітні трансформації. Особливо багато їх припало на 50!ті роки. Наприклад, у 1953 р. Львівський і Київський гірничі округи були об’єднані в один — Київський. Од! нак наступного року управління Ль! вівського округу відновило свою діяльність. Тут додатково були ство! рені два виробничих відділи — газо!

вого контролю та котлонагляду. В оновленому управлінні було перед! бачено 24 штатних працівники. У зв’язку з великим обсягом ро! біт, які виконувало управління Ль! вівського округу, Держтехнагляд СРСР у 1956 р. прийняв рішення про створення Нововолинської та Бориславської районних гірничо! технічних інспекцій (РГТІ). Перша опікувалась відповідними підприєм! ствами Волині, а друга — тодішньої Дрогобицької області. У 1958 р. у складі управління було створено Ль! вівську РГТІ. Проте наступного року її було скасовано. Замість неї дода! лися Червоноградська та Станіслав! ська РГТІ. А в 1966 р. до складу управління округу було введено За! карпатську РГТІ. Львівську міжобла! сну гірничотехнічну інспекцію було створено значно пізніше — у 1974 р., після суттєвих змін у структурі ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

управління округу. Тоді ж було лікві! довано Івано!Франківську (колишню Станіславську) РГТІ. Оновлений Львівський гірничий округ був створений у 2003 р. Його очолив гірничий інженер В. Гришин. До складу округу тоді увійшли дві інспекції — Львівська ДГТІ з нагляду за охороною надр та у гірничоруд! ній і нерудній промисловості і Чер! воноградська ДГТІ з нагляду у ву! гільній промисловості. А на початку 2007 р. до складу округу було пе! редано Нововолинську ДГТІ з нагля! ду у вугільній промисловості. На вугільних підприємствах Львівщини та Волині зараз працює 23 770 осіб. Червоноградська ДГТІ здійснює нагляд на 40 підприєм! ствах, з них 9 вугільних шахт, цен! тральна збагачувальна фабрика ЗАТ «Львівсистеменерго», 3 шахто! будівних управління та 2 торфобри! кетних заводи. Серед 29 підпри! ємств і організацій різної форми власності, де здійснює нагляд Ново! волинська ДГТІ,— 4 вугільні шахти та шахта № 10 «Нововолинська», яка будується. Гірничий нагляд на підприємствах вугільної галузі двох областей здійснюють 16 державних інспекторів. Кілька місяців тому їхній штат був розширений, але поки що

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

повністю не укомплектований. Усі шахти Львівсько!Волинського вугільного басейну за рівнем небез! печності через виділення метану та вугільного пилу належать до надка! тегорійних. Тому першочерговим завданням інспекцій є систематич! ний контроль за провітрюванням і пилогазовим режимом у підземних виробках, запобігання вибухам ме! тану та вугільного пилу. За 9 місяців цього року на вуг! левидобувних і шахтобудівних підприємствах Львівщини та Воли! ні було проведено 2420 оператив! них, 29 комплексних, 34 цільових перевірки стану охорони праці. Було виявлено майже 27,7 тис. порушень правил безпеки. У 760 випадках заборонялося ведення робіт або експлуатація окремих машин і механізмів. Слід зазначи! ти, що особлива увага при цьому приділяється усуненню всіх вия! влених порушень. Відновлення пе! реважної більшості призупинених робіт здійснюється тільки після особистої перевірки державним інспектором усунення всіх пору! шень. До адміністративної відпові! дальності було притягнено 954 особи, серед яких 167 — перші керівники підприємств. Сума

штрафів становила 84 тис. грн. За порушення законо! давства про охорону праці 45 ма! теріалів було направлено слідчим органам. Львівська ДГТІ з нагляду за охо! роною надр та у гірничодобувній промисловості безперервно функ! ціонує з часу створення Львівського округу і здійснює нагляд на 18 під! приємствах і 318 об’єктах Львівщи! ни та на вугільних шахтах Волині. У складі інспекції працює міжрегіо! нальна група, яка обслуговує тери! торію семи зазначених областей. На її піднаглядових підприємствах і об’єктах з 2005 р. не зареєстрова! но жодного нещасного випадку зі смертельним наслідком, а у 2008 р.

— жодного випадку виробничого травматизму. Чимало було зроблено для впровадження і вдосконалення си! стеми організації державного нагля! ду за безпечним веденням робіт у Львівському гірничому окрузі й те! руправлінні Держгірпромнагляду по Львівській області загалом. Робота ця триває. А її результатом є збере! жене життя і здоров’я людей праці. Ю. ЦАРИК, перший заступник начальника теруправління Держгір' промнагляду по Львівській області — начальник Львівського гірничого округу,

Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімку: заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області — начальник гірничого округу Ю. Царик, директор шахти «Червоноградська» А. Митрофанов, заступник начальника Червоноградсь' кої ДГТІ С. Смеречанський та начальник Червоноградської ДГТІ В. Юрків (зліва направо) обговорюють виробничі питання.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

П

ід час засідання колегії Держгірпромнагляду 31 жовтня було розглянуто стан промислової безпеки в Україні за 9 місяців поточного року та визначено завдання щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки. За звітний період кількість нещасних випадків за! гального травматизму зменшилась на 1097 випадків, або на 8,5%. Впродовж звітного періоду травмовано 11 828 осіб, за аналогічний період 2007 р. — 12 925. Ра! зом з тим кількість смертельно травмованих на вироб! ництві порівняно з минулим роком збільшилась на 0,38% (за 9 місяців 2008 р. загинуло 784 особи). Майже 60% нещасних випадків зі смертельними на! слідками, пов’язаних з виробництвом, сталися у вугіль! ній галузі, будівництві, агропромисловому комплексі та соціально!культурній сфері. Збільшилась кількість нещасних випадків у АР Крим, Черкаській, Львівській, Херсонській, Хмельницькій, Во! линській, Кіровоградській, Сумській, Київській, Одесь! кій, Івано!Франківській, Миколаївській, Полтавській та Чернігівській областях. Аналіз причин нещасних випадків свідчить, що 73% нещасних випадків зі смертельними наслідками сталось з організаційних причин, з технічних — 19%, а з психо! фізіологічних — 8%. Основні види подій, які призвели до нещасних випадків зі смертельними наслідками на ви! робництві, протягом 9 місяців 2008 р. були такі: дорож! ньо!транспортні пригоди та наїзд транспортного засобу (28%), падіння потерпілих (17%), падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо (16%), дія предметів і деталей, що рухаються (10%), ураження електричним струмом (8%), пожежі (3%). З метою підвищення рівня промислової безпеки в ус! іх галузях економіки України у січні—вересні 2008 р. інспекторами Держгірпромнагляду проведено 1610 комплексних перевірок, майже 143 тис. оперативних обстежень підприємств. У ході перевірок здійснено майже 125 тис. призупинок експлуатації об’єктів та ве! дення робіт. До адміністративної відповідальності за по! рушення вимог чинного законодавства про охорону праці та охорону надр притягнено понад 75 тис. праців! ників, з них — понад 18 тис. керівників підприємств. Су! ма штрафів становить більш як 6,4 млн. грн. Як зазначила у своїй доповіді начальник управління організації державного нагляду та обліку травматизму Держгірпромнагляду Н. Ємельянова, забезпечення на! лежної якості державного нагляду полягає в посиленні контролю за виконанням роботодавцями наших розпо! ряджень і приписів, а також за роботою державних ін! спекторів. Потрібно домагатися від суб’єктів господарювання обов’язкового і стовідсоткового виконання виданих приписів та усунення виявлених порушень. Для цього необхідно під час планування перевірок передбачати, крім планових, терміни для проведення позапланових перевірок виконання раніше виданих приписів та поно! влення зупинених робіт. Необхідність цього назріла вже давно, і ще більше ми в цьому переконалися, ознайомившись із системою

організації державного нагляду у Сполучених Штатах Америки, зазначила начальник управління організації державного нагляду. У зв’язку з цим Комітетом розроблено проект нової методики організації планування, обліку та контролю роботи органів Держгірпромнагляду. В ній, окрім деяких змін у системі планування, перед! бачено зміни, що стосуються звітних форм з наглядової діяльності. Це дасть змогу забезпечити більш ретельний контроль за щоденною роботою інспектора, витратами часу на виконання поставлених завдань та обов’язків. Тобто з’явиться можливість проводити аналіз наглядо! вої діяльності не стільки за кількісними показниками, скільки за показниками ефективності безпосередньої роботи інспектора. Потрібно поліпшити початкову підготовку держав! них інспекторів. Питання дуже важливе, і для його вирі! шення треба буде провести велику роботу. Це і розроб! ка нових форм та методів навчання, і опрацювання про! грам та визначення термінів навчання. Потрібно буде внести цілий ряд змін до чинного законодавства, а та! кож вирішити організаційні та фінансові питання. Сьогодні катастрофічно не вистачає інспекторів. А після затвердження критеріїв оцінки ризиків доведеть! ся забезпечити не тільки якість, а й кількість перевірок суб’єктів господарювання залежно від ступеня ризику. Для цього необхідно звільнити якомога більше інспекто! рів від розслідувань нещасних випадків та аварій і від розгляду скарг. Тому під час опрацювання та затвердження нових структур на наступний рік потрібно провести певні роз! рахунки, виходячи з кількості проведених розслідувань та кількості скарг, які розглядались у теруправліннях. Залежно від їх кількості необхідно передбачити ство! рення у теруправліннях окремих підрозділів (груп, сек! торів або відділів), які будуть займатися цими питання! ми. До їх складу, на думку Н. Ємельянової, доцільно включити також юристів. Таким чином інспектор не буде постійно відволікатися від здійснення перевірок. За необхідності його фахові знання можна буде викори! стати, залучивши до складу комісії. Збільшення кількості перевірок дасть змогу забезпе! чити необхідну щільність нагляду, що, в кінцевому підсум! ку, сприятиме покращанню стану безпеки на виробниц! тві. На колегії також зазначалось, що практично в усіх теруправліннях недостатньо використовуються такі ва! желі впливу на суб’єктів господарювання, як направлен! ня матеріалів про порушення посадовими особами під! приємств вимог законодавства про охорону праці до органів прокуратури. З цього приводу вирішено зо! бов’язати державних інспекторів у разі виявлення фак! тів невиконання приписів чи самовільного відновлення робіт, експлуатації об’єктів та устаткування притягати порушників до адміністративної відповідальності згі! дно зі ст. 188!4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а у випадках невиконання робото! давцями законних вимог щодо усунення порушень після притягнення до відповідальності — направляти по!

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

Н Е Л І З Ь У К О Л О Д Я З Ь БЕЗ

ЗІЗ!

Те, що слов’яни сміливі й відважні, знають усі. Не лякають нас ні вогонь, ні вода, наші жінки і в будинок, що палає, ввійдуть, і коня на скаку зупинять. Можливо, іноді такий ри зик є виправданим, але українці постійно демонструють ще один різновид «героїзму», який аж ніяк не може бути зрозумілим — спускаються у каналізаційні колодязі без засобів інди відуального захисту (ЗІЗ).

П

ісля минулорічної трагедії у смт Чаплинка Херсонської обла! сті, коли отруїлося клоачним га! зом 16 осіб, троє з них — смертель! но, було виконано серйозну профі! лактичну роботу: на всіх підприєм! ствах комунального господарства області проведено навчання персо! налу, замінено застаріле обладнан! ня, відремонтовано аварійні об’єк! ти, придбано необхідні ЗІЗ. Здавало! ся б, тепер тільки організовуй без! печне ведення робіт, застосовуй необхідні ЗІЗ — і безпека праці лю! дей забезпечена. Необхідні протигази ПШ!2, шланги до них з механічною венти! ляцією, костюми Л!1, запобіжні по! яси, страхувальні канати, рукавиці було придбано і випробувано ВАТ «Каланчацький комбінат хлібопро! дуктів», яке обслуговує каналізацій! ну насосну станцію та колектор у смт Каланчак. Але троє робітників, яким було доручено прочистити ка! налізацію, приступили до виконан! ня робіт без їх застосування. Обв’язавшись «для порядку» мотуз! кою, один робітник спустився в ко! лодязь. Ця мотузка сповзла з нього, коли його, непритомного внаслідок раптового викиду стоків і газу, на! магалися витягти. Рятуючи товари! ша, два інших робітники по черзі спустилися в колодязь, де і загинули всі разом, залишивши семеро не! повнолітніх дітей без батьків. А пе! релічені вище новенькі ЗІЗ на той час спокійно лежали у спеціально відведеному приміщенні за 135 м від колодязя... То де були керівники цих «відважних» робітників? Чому вони не організували безпечне ви! конання робіт? А яку роль відіграє

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

на цьому підприємстві служба охо! рони праці? Таке зневажливе ставлення від! повідальних працівників до своїх обов’язків щодо забезпечення без! пеки виробництва, самих робітників до свого життя характерне не тільки для Херсонщини.

18 червня 2008 р. під час вико! нання робіт з прочищання каналіза! ційної системи житлового будинку отруїлись газом троє працівників Кобеляцького комунального підпри! ємства «Водоканал» (Полтавська область). Двоє з них померли на місці, третій потрапив до реаніма! ційного відділення лікарні.

18 липня 2008 р. на території МКП «Добробут» (Тернопільська область) під час очищення каналіза! ційного колодязя отруїлись газом майстер і робітник підприємства. Того ж дня під час очищення ка! налізаційного колодязя отруїлись газом двоє працівників КП «Кагар! ликводоканал» (Київська область) — слюсар помер на місці, а майстер потрапив до лікарні.

22 липня 2008 р. під час вико! нання робіт з очищення каналіза! ційного колодязя отруїлись газом троє працівників Кіровського вироб! ничого управління водопровідно! каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» (До! нецька область). Двоє потерпілих померли на місці, третього достави! ли до лікарні.

11 серпня 2008 р. під час вико! нання робіт з очищення каналіза! ційного колодязя отруїлись газом четверо працівників ТОВ «М’ясні продукти» (Тернопільська область). Двоє померли на місці, двох відпра!

вили до лікарні. І це тільки окремі випадки, які трапились впродовж останніх міся! ців на зареєстрованих підприєм! ствах з офіційно працевлаштовани! ми працівниками. А скільки ще без! господарних каналізаційних ме! реж, колодязів, які не обслуговують! ся і не ремонтуються? «Бомбою уповільненої дії» назвав таку ситуа! цію начальник теруправління Дер! жгірпромнагляду по Херсонській області Є. Омельченко. Багато об’єктів комунального господарства обслуговуються вироб! ничими підприємствами (в смт Ка! ланчак — місцевим комбінатом хлі! бопродуктів, у смт Іванівка — моло! козаводом і т. д.). Звичайно, у пер! шу чергу питання безпеки вирішу! ються керівництвом таких підприємств, їх службами охорони праці на основному виробництві, а системи водовідведення, тим більше коли вони ще й громадського приз! начення, є додатковим навантажен! ням. Та й інспектори теруправління, які здійснюють нагляд за функціону! ванням СУОП на таких підприєм! ствах, також приділяють недостат! ньо уваги проведенню обстежень, виявленню порушень на неосновних об’єктах виробництва. Значна частина водопровідно! каналізаційного господарства у сільській місцевості перебуває у ко! мунальній власності територіаль! них громад. Обов’язки щодо на! гляду, здійснення запусків у роботу чи відключень та інші дрібні функції покладено на господарського ро! бітника або охоронника, які не пройшли відповідного навчання, не забезпечені ЗІЗ тощо. Але ж це

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

об’єкти підвищеної небезпеки! Не! щодавно, під час аварійного ре! монту каналізаційного колектора з трубами діаметром 1 м у м. Херсо! ні, з’ясувалося, що колектор не має власника, і він не обслугову! ється вже багато років. Своє занепокоєння цією ситуа! цією Є. Омельченко висловив на засіданні колегії Херсонської об! лдержадміністрації у серпні 2008 р. Рішенням колегії управлінню ЖКГ облдержадміністрації, головам міських, районних держадміністра! цій були дані доручення провести інвентаризацію всіх об’єктів водо! провідно!каналізаційного госпо! дарства, визначити їх власників, внести пропозиції щодо створення нових і реорганізації наявних спе! ціалізованих підприємств ЖКГ. Ви! конання таких заходів дасть змогу забезпечити обслуговування цих об’єктів підприємствами, які мають необхідні ліцензії, дозволи на екс! плуатацію об’єктів підвищеної не! безпеки, які укомплектовані необ! хідними службами, аварійними бригадами тощо. Спеціалісти те! руправління Держгірпромнагляду по Херсонській області паралельно проводять відповідну роботу із за! лученням спеціалістів з охорони праці райдержадміністрацій, пред! ставників служб МНС, робочих ор! ганів Фонду соціального страх! ування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань (Фонду). Проводиться перевірка наявних комунальних підприємств і таких, які обслуговують об’єкти ЖКГ. Основним завданням запла! нованого заходу є з’ясування наяв! ності призначених спеціалістів і служб, проходження ними навчан! ня, рівня їхньої підготовки, забезпе! ченості необхідними засобами ко! лективного та індивідуального за! хисту. На виконання доручення голови облдержадміністрації заплановано провести чергове засідання колегії, де мають бути заслухані звіти як відповідальних за виконання рі! шень серпневої колегії, так і обла! сного управління виконавчої ди! рекції Фонду про проведення її ор! ганами профілактичної роботи на підприємствах ЖКГ. За результата! ми обговорення будуть внесені пропозиції щодо виділення коштів з обласного бюджету на 2009 р. та наступні роки. Залишається сподіватись, що за! плановані заходи будуть виконані, і це сприятиме покращанню безпеч!

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у жовтні 2008 р. в Україні на вироб' ництві загинуло 92 особи — на 17 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 32 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 80 осіб, у тому числі 27 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

02.10

в Іллінецькому державному аграрному коледжі (Вінницька область) робітник за допомогою підйомника «Піонер» піднімав на дах на! вчального корпусу будівельні матеріали. Внаслідок перевантаження під! йомник упав з даху разом з робітником. Потерпілий отримав тяжкі травми, від яких помер у лікарні.

0 3 . 1 0 у котельні локомотивного депо Слов’янськ Донецької залізниці під час підйому по драбині для заміни лампи прожектора електромонтер упав з висоти 4 м. Потерпілий одержав травми, не сумісні з життям.

04.10

в конвеєрному хіднику № 1 дільниці ПР!1 шахти «Дуванна» ВАТ «Краснодонвугілля» (Луганська область) внаслідок вибуху метану загину! ло шестеро робітників.

1 1 . 1 0 у Броварському районі Київської області під час виконання ро! біт у траншеї обвалився грунт. Від асфіксії загинув робітник ВАТ «ПМК!

50В» (м. Бориспіль).

13.10

у м. Запоріжжя на території промзони вогнетривкого заводу під колеса залізничного потягу потрапив охоронець ПФ «Левіт» (смт Ювілей! не Дніпропетровської області). Від одержаних травм потерпілий помер че! рез три дні в лікарні.

15.10

на дільниці навантаження ЦЗФ «Павлоградська» (Дніпропе! тровська область) під час роботи робітник упав у бункер для концентрату. Від одержаних травм потерпілий помер на місці події.

1 7 . 1 0 у ФГ «Бондаренко» (Олександрівський район Кіровоградської області) під час накачування розірвалося колесо трактора Т!150К. Загинув робітник ТОВ «Триліси!Агро».

2 2 . 1 0 у ливарно!механічному цеху № 2 ВАТ «Регом» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) під час переведення траверси ковша у гори! зонтальне положення скоба гака крана вийшла із зіва. Траверса впала і смертельно травмувала сталевара. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

І НА ДОПОМІЖНИХ ДІЛЬНИЦЯХ НЕ МОЖНА ЗАБУВАТИ ПРО БЕЗПЕКУ Технологічний процес виробництва спирту має свої осо бливості. У той же час одержання готової продукції — ети лового спирту з рослинної сировини забезпечується на під приємствах галузі, як і на багатьох інших виробництвах, не тільки однією технологічною установкою з його випуску, а й низкою допоміжних операцій. Злагоджена робота всіх без винятку дільниць виробництва так чи інакше впливає як на якість кінцевої продукції, що виготовляється, так і на загальний рівень промислової безпеки будь якого підприєм ства. На жаль, практика показує, що далеко не завжди допо міжним дільницям приділяється належна увага з боку окре мих керівників і фахівців.

П

ідтвердженням цього є комп! лексна перевірка Сумського обласного державного об’єд! нання спиртової та лікеро!горілча! ної промисловості «Сумиспирт», що була проведена співробітниками наглядових органів у другому квар! талі 2008 р. До обласного об’єднання вхо! дить 5 спиртових заводів. На них працює понад 800 працівників. Перевірки проводилися на трьох підприємствах об’єднання: на ДП «Дубов’язівський спиртовий завод», «Наумівський спиртовий завод» і «Сумиспирт». Два інших спиртзаво! ди, що входять до складу об’єднан! ня, на момент перевірки не прац! ювали. Яка ж загальна картина з безпе! кою виробництва на цих підприєм! ствах? Яка роль об’єднання у коор! динації працеохоронної роботи, у додержанні вимог нормативно!пра! вових актів з охорони праці? Під час перевірок було встано! влено, що на підприємствах об’єд! нання проводиться певна робота зі створення здорових і безпечних умов праці працюючих. З цією ме! тою посадові особи об’єднання і структурних підрозділів пройшли навчання та перевірку знань з пи! тань охорони праці. Ведеться до! кументація з питань охорони пра! ці, розроблено інструкції за про!

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

фесіями і видами робіт, а також посадові інструкції; створено й проводять роботу комісії з пере! вірки знань з питань охорони пра! ці у працівників. Технологічне устаткування, без! посередньо задіяне в технологічно! му процесі виробництва спирту, інші машини та механізми, що забезпе! чують основне виробництво, пас! портизовано, їх технічний стан і ек! сплуатація в основному відповіда! ють вимогам заводів!виготівників. Укладено колективні договори, у яких передбачено розділи «Охоро! на праці». У них передбачено вико! нання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормати! вів безпеки й гігієни праці, підви! щення існуючого рівня охорони праці. У 2008 р. на ці цілі в цілому по об’єднанню планується витрати! ти близько 920 тис. грн. Працівники об’єднання непогано забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Виділяються кошти й на спец! харчування, на оздоровлення пра! цівників під час відпусток. Проте порушень у різних струк! турних підрозділах і на допоміжних дільницях спиртових заводів, судячи з акта комплексної перевірки,— хоч греблю гати. На всіх підприємствах об’єднання порушуються вимоги безпеки під час експлуатації пові! тряних компресорів.

На ДП «Дубов’язівський спирто! вий завод» повітряний компресор не оснащено системою безпеки (блокуванням за параметрами тем! ператури повітря і температури масла в системі змащення). Тут не проведено паспортизацію будівель і споруд, немає наказу по підприєм! ству із зазначенням об’єктів, що під! лягають обстеженням, термінів об! стежень; відсутні журнали обліку робіт з поточного ремонту тієї чи ін! шої допоміжної виробничої спору! ди. Приміщення РП!10 кВ потребує ремонту, відсутні протоколи випро! бування монтажних поясів. Електро! технічний персонал не забезпечено захисними касками. Не проведено навчання та перевірку знань з пи! тань охорони праці 17 працівників цеху лікувальних препаратів. На ДП «Наумівський спиртовий завод» не створено комісію з огляду будівель і споруд. Не проводяться періодичні обстеження будівель і споруд, не заведено журнал з їх ек! сплуатації, немає програми навчан! ня та перевірки знань електротех! нічного персоналу під час виконан! ня робіт у вибухонебезпечних зо! нах, відсутні паспорти на вибухоне! безпечне устаткування. Форма журналу вступного інструктажу не відповідає вимогам нормативних документів. Не переглянуто тут і застарілі інструкції з охорони пра! ці. Немає графіка навчально!трену! вальних занять, перевірка та прочи! щення димових пристроїв і газохо! дів виконуються службами підпри! ємства без одержання дозволів на виконання робіт підвищеної небез! пеки. На ДП «Сумиспирт» немає поло! ження про енергетичну службу, у виробничих приміщеннях електро! проводку прокладено без захисту від пошкоджень. З серпня 2005 р. не проводилося опосвідчення ва! рильних котлів, не проведено черго! вий технічний огляд котла ДКВР!

10/13, не проводяться інструктажі з безпеки дорожнього руху, оглядові канави автомайстерень захаращені сторонніми предметами. Під час ре! монту автотехніки персонал замість

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У жовтні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 710 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: КОЛЕСНИКОВА Н. Г. — директор ДП «Дослідне господарство», Саксь! кий район, АР Крим; ОСАДЧИЙ О. Г. — директор ТОВ «Липовецький це! гельний завод», Вінницька область; ДРАП В. М. — директор ТОВ «Консоль! буд», м. Вінниця; ТАРНАВСЬКИЙ А. І. — директор ТОВ «Дукат!Ойл», м. Луцьк; ТОРХОВ В. В. — голова правління ЗАТ «Зеленбуд», м. Дніпропе! тровськ; ЛЕЩИНСЬКИЙ В. М. — директор ТОВ «Оселя», м. Дніпродзер! жинськ Дніпропетровської області; ПУШКАРЬОВ С. О. — директор ВАТ «Павлоград!Авто», Дніпропетровська область; РИЖКО В. І. — директор ТОВ «Валс», м. Донецьк; ЧЕРНИШ О. М. — директор ТОВ «Сонячна доли! на», м. Горлівка Донецької області; БАКАН М. П. — директор шахти «Пол! тавська», м. Єнакієве Донецької області; МИХАЛЬЧУК О. А. — директор ТОВ «Фактор!Коммерс», м. Коростень Житомирської області; СТОЛЯР В. В.

— директор ПП «Малинспецбуд!3», Житомирська область; ВАШКОВИЧ Г. І. — директор ТОВ «Стефаніка», м. Ужгород; КАЛУГІНА О. В. — директор ВАТ «Україна!квант», м. Запоріжжя; ШЕВЧЕНКО О. М. — директор ТОВ «Промінь», Василівський район Запорізької області; ГЕНЕГА В. В. — дирек! тор КП «Житловик», м. Рогатин Івано!Франківської області; КОЛОС А. І. — голова правління ВАТ «Томак», м. Київ; УМРІХІН В. К. — голова правління ВАТ «Кіровоградолія», Кіровоградська область; ЯНІЄВ Д. В. — голова пра! вління ВАТ «Луганськгеологія», м. Луганськ; БОДАК В. А. — директор ВК «Богема», м. Трускавець Львівської області; ІЛЮК І. Г. — директор ДП «Темп» ВАТ «Бориславський озокерит», Львівська область; КУЗНЄЦОВА Г. М. — директор ТОВ «Фудмейкер», м. Миколаїв; ДЕЛІГІОС Л. О. — дирек! тор ТОВ «Овиком», смт Овідіополь Одеської області; ДІДІК І. П. — дирек! тор кафе «Карамболь», м. Одеса; БАРАБАШ В. М. — директор ТОВ «Мрія», Гадяцький район Полтавської області; ФУРМАНЧУК В. І. — голова правління ЗАТ «Здолбунівський завод пластмасових виробів», Рівненська область; ЗАЄЦЬ О. С. — директор СФГ «Еліта», Буринський район Сумсь! кої області; ЛЯШЕНКО В. В. — директор фірми «Аттік», м. Шостка Сумсь! кої області; БОГОНІС П. М. — директор ТОВ «Зірка», Гусятинський район Тернопільської області; ШПЕТКО Б. В. — директор ТОВ «Темп», смт Козо! ва Тернопільської області; ГВАЛТ М. М. — директор ТОВ «Куп’янська дру! карня», Харківська область; ТЕРТИШНІКОВ Я. А. — директор ТОВ «Ел! мет», Дергачівський район Харківської області; БОДНАРЧУК В. В. — дирек! тор КП «Тепловик», смт Теофіполь Хмельницької області; ЗЕЛЯК М. А. — ге! неральний директор ТОВ «Сузір’я», Жашківський район Черкаської обла! сті; СКРИПНИК І. В. — директор ПБП «Магнат», м. Новоселиця Чернівецької області; ДІДОВИЧ К. М. — директор ТОВ «Згода», м. Прилуки Чернігів! ської області; МАТЯШ А. В. — директор СТОВ «Тростянське», Борзнянський

ДОШ КА не ПОШ АНИ

спеціальних підставок (козелків) за! стосовує випадкові предмети. Ніде не проводяться випробування дом! кратів. Направляючи водіїв у далекі рейси, посадові особи підприємств спиртоб’єднання не вказують у по! дорожніх листах маршрути сліду! вання. Не вказуються в них і місця зупинок для відпочинку водіїв. Знайшлося, безумовно, чимало претензій до адміністрацій спиртза! водів і у співробітників Держсане! піднагляду, і в інспекторів Держ! пожнагляду. Не будемо зупинятися на них, адже й наведених вище фактів достатньо, щоб зрозуміти, що роботу адміністрацій перевіре! них підприємств, керівництва об’єд! нання щодо створення безпечних умов праці задовільною назвати ні! як не можна. У ході комплексної перевірки об’єднання «Сумиспирт» співробіт! никами наглядових органів було виявлено 136 порушень норматив! но!правових актів з охорони праці. Державні інспектори видали 12 приписів, роботу 53 одиниць устат! кування, машин і механізмів, по! дальша експлуатація яких створю! вала загрозу для життя і здоров’я працівників, було заборонено. Ше! стеро посадових осіб підприємств зазнали адміністративного пока! рання. Недостатньою роботу керівниц! тва об’єднання та адміністрації під! приємств визнали й на виїзному за! сіданні ради теруправління Дер! жгірпромнагляду по Сумській обла! сті. Було вказано, що подібна си! туація склалася внаслідок низької ефективності роботи служб охоро! ни праці перевірених підприємств, відсутності ефективної СУОП і служби охорони праці об’єднання. З метою своєчасного усунення в повному обсязі виявлених пору! шень у запропонований термін ра! да теруправління запропонувала генеральному директорові об’єд! нання «Сумиспирт» Ю. Тимошку створити службу охорони праці об’єднання і забезпечити з її допо! могою контроль за виконанням при! писів, виданих за результатами пе! ревірки, проведеної державними

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ

III МІЖНАРОДНА

НАУКОВО ТЕХНІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ Як уже повідомлялося в журналі, в Ялті 6—9 жовтня відбулася III Міжнародна науково технічна конференція «Промислова безпека та охорона праці — 2008. Проблеми. Перспективи». Друкуємо звіт про конференцію, підготовлений прес службою теруправління Держгір промнагляду по Автономній Республіці Крим і м. Севастополю. Буква закону повинна бути включена до алфавіту

О

станнім часом Держгірпромна! гляд виступив з низкою законо! давчих ініціатив, спрямованих на покращання стану охорони пра! ці та промислової безпеки в Україні, багато з яких уже набрали чинності. Про те, які саме пропозиції до зако! нодавства було внесено і з якої при! чини, йшлося у перший день роботи конференції в рамках теми «Упра! вління охороною праці та промисло! вою безпекою». Насамперед учасники розгляда! ли проект Закону «Про промислову безпеку», що доповнює та удос! коналює чинні законодавчі акти — Закони «Про охорону пра! ці» та «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Обговорювався також Закон «Про основні за! сади державного нагляду (кон! тролю) у сфері господарської діяльності» та пропоновані Ко! мітетом зміни до нього, спрямо! вані на розширення прав орга! нів державного нагляду. Вели! ка увага приділялася законо! давчим ініціативам, які повинні підвищити економічну зацікав! леність роботодавця у забезпе! ченні безпеки на підприємстві. На! приклад, зміни, внесені до Закону «Про загальнообов’язкове держав! не соціальне страхування від неща! сного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатно! сті», дадуть змогу диференціювати розмір страхових внесків залежно від стану безпеки, рівня виробничо! го травматизму та професійної зах! ворюваності. Також говорилося про пропозиції, внесені Комітетом до Адміністративного та Кримінально! го кодексів України, щодо збільшен! ня розмірів штрафів за невиконання вимог законодавства про охорону праці. Законодавчі ініціативи Комітету не тільки існують на папері, але й ді! ють. Їх беруть до уваги керівники ве! ликих підприємств України. Так, ди!

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

ректор з охорони праці ВАТ «Мико! лаївський глиноземний завод» Р. Рахманкулов розповів про особли! вості розвитку системи управління охороною праці підприємства. Цей виступ викликав інтерес усіх учасни! ків конференції як українських, так і закордонних.

Небезпеці краще йти назу, стріч, ніж очікувати на місці У ході конференції вперше розгля! далися обставини та причини резо! нансних аварій, заходи, розроблені експертами та державними комісіями,

спрямовані на запобігання трагедіям у майбутньому. Насамперед це стос! ується ситуації, що склалася у вугіль! ній галузі України. Незважаючи на виконання різних програм підвищен! ня безпеки гірничих робіт, кількість аварій у вугільних шахтах як і рані! ше залишається високою і супрово! джується смертельним травматизмом. У середньому за рік гинуть 200 пра! цівників. Проблеми промислової без! пеки у вугільній галузі України нале! жать до категорії державної та сус! пільної значущості, і одним із пріори! тетних завдань є їх вирішення на ви! щому державному рівні. Значними в цьому відношенні стали два засідання уряду, за підсумками яких розпоря! дженням Кабінету Міністрів було виз! начено заходи для підвищення безпе! ки галузі. А результатом засідання Ра! ди національної безпеки та оборони

України став Указ Президента «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі». У своїх доповідях учасники конфе! ренції, переважно фахівці з великим досвідом роботи у вугільній галузі, проаналізували результати дослі! джень закономірностей виникнення аварій та нещасних випадків на ву! гільних шахтах. Основними травмую! чими факторами визнано обвали й обвалення гірської породи, вибухи й спалахи газу, підземний транспорт і підйом. Доповідачі внесли ряд прак! тичних пропозицій щодо зниження рівня травматизму та запобіган! ня аваріям у шахтах. Насампе! ред це стосується впровадження сучасних засобів колективного захисту, розробки та практично! го застосування нових (нетради! ційних) технологій вуглевидоб! ування, зокрема використання немеханічних способів вуглеви! добування, автоматизація кон! тролю параметрів безпеки вугіль! них шахт. На підставі виступів рі! шенням конференції було внесе! но рекомендації та пропозиції, адресовані Міністерству вугіль! ної промисловості. Наприклад, включати до програми забезпечення безпеки на вугільних шахтах розроб! ку положень про службу охорони праці на підприємствах вугільної про! мисловості, методику прогнозування аварій та інші. Для України сьогодні проблеми безпеки використання газу в проми! словості і в побуті стали актуальними. На пам’яті кожного торішня трагедія, що сталася в Дніпропетровську. Ця подія, що забрала життя 24 осіб, ста! ла причиною покладення урядом кра! їни на Держгірпромнагляд нової функції — проведення технічних розслідувань обставин і причин ава! рій, пов’язаних з використанням газу в побуті. Тому цього року тему безпе! ки використання газу в промисловості та в побуті було винесено на обгово! рення учасниками конференції. Незважаючи на те, що теми, що

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

стосуються безпечної експлуатації га! зового господарства, у доповідачів були різними, об’єднало їх те, що ко! жен з них у своєму виступі називав заходи, спрямовані на запобігання трагедіям, подібним дніпропетров! ській. Представники підприємств наф! тогазового комплексу України, обл! і міськгазів виступили з пропозиціями про організацію нагляду та проведен! ня експертизи під час технічного роз! слідування аварій, пов’язаних з вико! ристанням газу в побуті. Розглядалися перспективи розвитку систем газопо! стачання міст і населених пунктів Ук! раїни, автоматизації виробничих про! цесів та підвищення рівня безпеки си! стем газопостачання. У своєму виступі начальник упра! вління організації державного нагля! ду за промисловою безпекою на ви! робництвах і об’єктах підвищеної не! безпеки Держгірпромнагляду В. Мо! розов повідомив, що Комітет ініціюва! тиме перед Кабінетом Міністрів України розробку Державної та ре! гіональних програм із заміни фізично зношеного обладнання газифікації багатоквартирних житлових будинків, а також обладнання їх сигналізатора! ми довибухонебезпечних концентра! цій газу та мікроконцентрацій чадно! го газу. Він також підкреслив, що Дер!

жгірпромнагляд має намір підвищити вимогливість під час оформлення до! зволів на провадження робіт з будів! ництва систем газопостачання й об! слуговування димових і вентиляційних каналів багатоквартирних житлових будинків.

Початок — найважливіша частина справ Не менш важливою темою конфе! ренції було питання про експертну діяльність у сфері промислової безпе! ки. Минулого року в Україні було створено єдину систему науково!тех! нічної підтримки державного нагляду за охороною праці, що об’єднала по! тенціал експертних організацій і На! ціонального науково!дослідного ін! ституту промислової безпеки та охо! рони праці. Робота цієї структури спрямована на удосконалення та пі! двищення ефективності державного нагляду. Досвідом у галузі експертної діяльності поділилися представники експертних організацій Росії та Укра! їни. Розглядалися теми: «Аналіз ризи! ку та забезпечення промислової без! пеки в умовах переходу до ринку», «Єдина оцінка відповідності на об’єк! тах, підконтрольних Ростехнагляду». Вперше за всю історію проведення

ялтинських конференцій обговорюва! лася тема інформаційної підтримки державного нагляду. Діяльності ін! формаційних центрів Держгірпромна! гляд приділяє величезну увагу. Робота з інформацією — це самостійний фак! тор, що визначає стан промислової безпеки. Практично в усіх регіонах України діють свої прес!служби, зав! дання яких — донести до аудиторії ін! формацію про роботу Держгірпром! нагляду, змінити ставлення громадян до власної безпеки на виробництві. За підсумками ІІІ Міжнародної на! уково!технічної конференції були прийняті рішення, спрямовані на пі! двищення рівня промислової безпеки та охорони праці в різних галузях ви! робництва. Інтерес до конференції з кожним роком зростає. Цього року серед її 235 учасників були представ! ники Росії, Білорусі, Казахстану, Тад! жикистану, Молдови, Румунії, Азер! байджану. За кожною людиною зак! ріплено конституційне право на збе! реження життя і здоров’я у процесі трудової діяльності. Тому коло про! блем і питань, що обговорюються на конференції, стосується будь!кого, не! залежно від того, в якій країні він жи! ве.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

СТАН

БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В СВІТІ За матеріалами Департаменту Всесвітньої конфе, дерації профспілок по роботі з членськими органі, заціями

С

тан справ з охороною праці у світі стає все більш актуальною проблемою як для профспілок, так і для міждержавних структур, насамперед Міжнародної організа! ції праці. МОП розглядає цю тему як частину своєї Програми гідної праці. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, не! зважаючи на заходи, що вживають! ся, у різних країнах зростає рівень виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, і кількість профзахворювань. Причо! му це стосується і тих країн, де їм приділяється, здавалося б, підвище! на увага. До сфери безпеки праці

все більшою мірою залучаються пи! тання, пов’язані з самопочуттям працівника, і фактори, що побічно впливають на трудову діяльність,— вживання алкоголю, наркотиків і навіть інтернетозалежність (за да! ними Стенфордського університе! ту, в США 14% жителів мають таку залежність). Згідно з даними МОП, щороку в світі реєструється приблизно 270 млн. нещасних випадків, пов’язаних з трудовою діяльністю людини, і 160 млн. професійних захворювань. На виробництві гине майже 354 тис. працівників, з них у країнах з роз! виненою ринковою економікою — 16,2 тис., у колишніх соцкраїнах —

21,4 тис., у Китаї — 73,6 тис., в Ін! дії — 48,2 тис., в інших країнах Азії і Тихого океану — 83 тис., у країнах Близького Сходу — 28 тис., у краї! нах Африки південніше Сахари — 54,7 тис., у країнах Латинської Аме! рики та Карибського басейну — 28,6 тис. (цифри округлено.— Прим. автора). Близько 12 тис. загиблих — діти. До цих даних необхідно додати кількість тих, хто одержав профза! хворювання і вибув з виробничого процесу,— цей показник у 2004 р. становив 2,2 млн. осіб, причому се! ред захворювань 32% становили онкологічні, 23% — серцево!судин! ні, 19% — травматологічні, 17% — інфекційні. Щодня у світі відсутні на робочому місці внаслідок хвороби (тимчасової непра цездатності) близько 5% робо чої сили. Через витрати, пов’язані з нещасними випад ками на виробництві, втрача ється до 1250 млрд. доларів США, або майже 4% світового

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

валового внутрішнього про дукту. Починаючи з 2002 р., за ініціа! тиви МОП щороку 28 квітня відзна! чається Всесвітній день охорони праці (раніше в цей день відзначав! ся День пам’яті загиблих на робо! чих місцях). З цього ж року Міжна! родна федерація транспортників (МФТ) щороку 15 жовтня відзначає Всесвітній день протесту проти негі! дних умов праці на транспорті. Взагалі галузевий аспект безпе! ки праці потребує окремого розгля! ду, оскільки деякі галузі економіки є найбільш небезпечними для зайня! тих у них працівників. У 2004 р. було проведено Євро! пейський тиждень безпеки праці в будівництві та деревообробці, під час якого було оголошено дані Ду! блінського фонду поліпшення умов життя і праці, згідно з якими у 15 країнах, що входили тоді до складу ЄС, щороку реєструвалося 820 тис. нещасних випадків, з них 1200 — зі смертельними наслідками, а збитки від них становили 75 млрд. євро з 900 млрд. євро загального обігу га! лузі. Було повідомлено, що у Велико! британії в цій галузі щороку гине 13 працівників із 100 тис. зайнятих, у той час як у цілому в економіці кра! їни — 5 осіб. У США в 2003 р. на будівництві загинуло 1126 праців! ників, у той час як на транспорті — 850, у сільському господарстві та рибальстві — 707. У Данії, за дани! ми профспілок, ймовірність загинути на роботі у будівельників втричі більша, ніж у представників будь! якої іншої професії. Серйозне занепокоєння з приво! ду виробничого травматизму висло! влюють профспілки транспортників. У 2003 р. у Японії пройшла тристо! роння конференція з безпеки праці на залізницях за участі 210 делега! тів з більш як 40 країн світу, яка, зо! крема, констатувала, що становище в даному питанні погіршується в мі! ру приватизації галузі. У тому ж ро! ці Європейська федерація транс! порту зажадала від Єврокомісії вжиття заходів щодо захисту водіїв! далекобійників від нападів на них бандитів на території всіх євро! пейських країн. Велика кількість нещасних випадків на виробництві

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

стається на дрібних і середніх приватних підприємствах. У Бельгії, наприклад, половина нещасних випадків зі смер тельними наслідками і 40% профзахворювань припадає на підприємства з кількістю працівників до 100 осіб. В Ав стрії в 2001 р. створено спе ціальний підрозділ (Всесвітня служба страхування від неща сних випадків на виробництві — AUVA) для обслуговування підприємств з чисельністю працюючих менш як 50 осіб. Багато уваги приділяється питан! ням охорони праці та здоров’я на виробництві у Європейському Сою! зі і країнах, що входять до нього. Комісія ЄС у 2001 р. прийняла Про! граму заходів з охорони праці та здоров’я на робочих місцях на 2002—2006 рр., а в 2005 р.— Про! граму REACH — реєстрації, оцінки та обмеження застосування хіміка! тів, відповідно до якої підприємства, які застосовують будь!які хімічні ре! човини з 30 тис. внесених у додаток до Програми, повинні одержувати у національної влади ліцензію на їх використання. Щорічна конферен! ція партнерства провела в 2006 р. у Відні Міжнародну профспілкову конференцію, на якій було висунуто вимогу посилити контроль за реалі! зацією цієї Програми. У структурі ЄС є кілька органів, які спеціально займаються пробле! мами трудового життя. В іспансько! му місті Більбао діє Європейське агентство з безпеки праці та охоро! ни здоров’я на робочому місці. У Ду! бліні (Ірландія) працює Європейсь! кий фонд поліпшення умов життя і праці, що веде дослідження з широ! кого кола пов’язаних з цим питань. З числа тем, що особливо дослі! джуються у ЄС, відзначимо пробле! му стресів на робочому місці. Заз! начене агентство ЄС у Більбао виз! начило стрес як «негативно забар! влену емоційну реакцію на трудо! вий процес, що виникає внаслідок психічних перенавантажень праців! ників, у тому числі через надмірні вимоги до роботи, авторитарного керівництва, конфліктів на робочо! му місці, насильства і моббінгу» (третирування з боку колег.— Прим. автора). До «класичних» факторів

стресу віднесено також шуми, ві! брацію та монотонність праці. За даними агентства, до 40 млн. пра! цівників у країнах ЄС страждають на захворювання, пов’язані зі стре! сом. На наслідки стресів припадає 25% робочих днів, пропущених че! рез хворобу, а витрати тільки з оплати лікарняних у зв’язку з цим становлять 20 млн. євро на рік. У ці! лому ж економічні втрати від стресу оцінюються в 150 млн. євро. Дублінський Фонд вважає, що від стресових явищ страждає при! близно 28% працюючих у країнах ЄС, у 23% виявлено симптоми хро! нічної перевтоми, 60% скаржаться на постійний брак часу на роботі. У Франції профспілки вимагають ви! знання стресу професійним захво! рюванням, оскільки його жертвами називають себе 72% опитаних пра! цюючих, насамперед службовці, та 11% працівників одержували звіль! нення від роботи з цієї причини. У Великобританії 32% опитаних на! звали основною причиною стресу проблеми під час поїздок на роботу, 23% — складність поєднання трудо! вих і домашніх навантажень і лише 31% заявили, що стресу взагалі не відчувають. Значна частина праців! ників у країнах ЄС вважає причи! ною стресу психологічні наслідки конкуренції за робочі місця. У 2006 р. загальноєвропейське опитування про самопочуття на ви! робництві провів інший орган — Євробарометр. Згідно з одержани! ми даними, позитивно оцінили тру! дове середовище на своєму підпри! ємстві 84% респондентів у 25 краї! нах ЄС, у 15 «старих» членах ЄС ця цифра дорівнювала 86%, а в Данії та Норвегії — навіть 93%. Ці резуль! тати явно відрізняються від наведе! них вище. Очевидно, багато чого залежить від того, хто проводить ан! кетування і як ставляться запитання. Комісія ЄС прийняла рішен ня розробити Європейську стратегію з питань трудового середовища на період до 2012 р. Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) запропону вала включити до неї превен тивні заходи в галузі безпеки праці, ввести в країнах ЄС ре гіональних уповноважених з охорони праці та посилити

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

санкції стосовно роботодавців, винних у порушенні правил безпеки на виробництві, а та кож поширити положення цієї стратегії на працюючих у рам ках нетипової зайнятості. Варто при цьому згадати, що Британський конгрес тред!юніонів у 2005 р. по! рушив питання про те, що карати за порушення правил охорони праці потрібно не тільки роботодавців, але й директорів підприємств. У 2006 р. було підписано Угоду європейських соціальних партнерів — ЄКП та об’єднань роботодавців ЄС — про спільні заходи щодо за! побігання та ліквідації моббінгу. За деякими даними, у країнах ЄС моб! бінгу постійно зазнають близько 12 млн. працівників. У Норвегії при Мі! ністерстві праці в 2005 р. встано! влено «телефон трудового життя» спеціально для приймання скарг працюючих на прояви моббінгу на їхніх підприємствах. Останніми роками в ряді країн ЄС підвищилася увага до проблем охорони праці та здоров’я на робо! чому місці з боку урядів. У Швеції соціал!демократичний уряд прий! няв у 2002 р. п’ятирічний план бо! ротьби зі смертельним травматиз! мом. У Франції також діє «п’ятиріч! ка» охорони здоров’я у трудовому середовищі, у контролі за перебігом якої беруть участь, поряд з урядови! ми органами, сторони ринку праці, тобто профспілки та організації ро! ботодавців. У Фінляндії у 2002— 2005 рр. існувала державна Про! грама боротьби з виробничим трав! матизмом. Особливо варто зупинитися на досвіді Норвегії. У жовтні 2001 р. у цій країні було укладено Угоду про консолідоване трудове життя, відпо! відно до якої мають бути вжиті захо! ди щодо зменшення кількості робо! чих днів, пропущених працівниками через хворобу, збільшення кількості робочих місць для осіб з обмежени! ми трудовими можливостями та що! до зниження фактичного віку вихо! ду на пенсію (тобто щодо розвитку систем дострокового пенсіонуван! ня). До 2005 р., згідно з Угодою, перший із зазначених показників мав бути зменшений на 20%, а останній — до 59 років. Забігаючи наперед, відзначимо, що вже до

3. Зам. №

2004 р. відсоток відсутності прац! юючих через хворобу на підприєм! ствах, включених до Угоди, знизив! ся з 6,6 до 6,4% загального робо! чого часу (при середньому показ! нику по країні — 7,2%), і на робо! ту було прийнято близько 36 тис. інвалідів. Угоду підписали всі профцентри, об’єднання приватних роботодав! ців і торговельних підприємців, спіл! ка муніципальних органів та Відділ з адміністративних питань Мінпраці Норвегії. Вже до кінця 2003 р. до нього приєдналися 5,6 тис. компа! ній, на підприємствах яких прац! ювало 951 тис. працівників, або 51% робочої сили країни. В 2005 р. Угоду було продовжено на невизна! чений термін. На сприяння її вико! нанню з держбюджету щороку виді! ляються кошти. В 2006 р. вони ста! новили 276 млн. норвезьких крон. Додамо, що зазначені проблеми типові не тільки для цієї країни. В Ав! стрії в 2003 р. засновано державне відомство інтерактивного професій! ного навчання, основне завдання якого полягає у підготовці інвалідів до трудової діяльності. Серйозно ставляться у ЄС до проблеми вживання алкоголю і нар! котиків як до фактора, що негативно впливає на продуктивність і безпеку праці. Хоча в країнах ЄС алкоголь! но залежними вважаються лише 5% працівників, зловживання алкого! лем є головною причиною смерті молоді у віці 15—19 років і 30— 50% дорожньо!транспортних подій. Найбільш «питущими» країнами визнано Ірландію (12,3 л чистого алкоголю на рік на одного доросло! го жителя), Румунію (11,7 л) і Шве! цію (10 л). У Фінляндії з причин, пов’язаних із вживанням алкоголю, щороку втрачається близько 5 млн. робочих годин, або 2,5 робочого дня на одного працівника. Христи! янський профцентр Бельгії оголосив у 2005 р. кампанію з боротьби з «дрінками» (випивками.— Прим. ав' тора) у робочий час, що стали по! пулярними в установах країни. За даними ВООЗ, у 2002 р. у країнах ЄС із вживанням алкоголю було пов’язано 600 тис. нещасних ви! падків на виробництві зі смертельни! ми наслідками, їх середньорічне зро! стання перевищує 7%.

Ще кілька цифр по ЄС: на нічних роботах у країнах ЄС у 2004 р. бу! ло зайнято близько 20 млн. працю! ючих, або 12% економічно актив! ного населення; найвищі показники відзначено у Великобританії (21,3%), Ісландії (19,2%) та Австрії (12,8%), найнижчі — в Іспанії (9,9%). Як і раніше, багато говорять і пи! шуть у світі про шкідливий вплив на здоров’я працюючих азбесту й аз! бестовмісних сполук. У 2004 р. МОП і ВООЗ обнародували підсум! ки спільного дослідження, в якому сказано, що основними виробника! ми азбесту в світі є Росія (за їхніми даними, близько 50% світового ви! робництва, причому майже полови! ну працюючих в азбестовому ви! робництві становлять жінки), Китай, Канада і Бразилія, а головними спо! живачами — Індія, Таїланд, Нігерія, Ангола, Мексика, Уругвай та Арген! тина. Від застосування азбесту, за даними, що містяться в цій роботі, щороку гинуть до 100 тис. осіб. МОП нещодавно знову заклика! ла до повної заборони застосуван! ня азбесту. У період проведення Ге! неральної конференції праці 2005 р. Міжнародна конфедерація віль! них профспілок оголосила про по! чаток кампанії за повну заборону азбесту та його похідних. За її то! дішніми даними, навіть у Фінляндії, де така заборона діє, від наслідків контактів з азбестом щороку хворі! ють до 500 працівників, з яких 120 — на рак. У тому ж 2005 р. профцентр АФТ—КПП виступив за прийняття Конгресом США закону про ство! рення Фонду допомоги потерпілим від застосування азбесту, яких, за його даними, у країні нараховуєть! ся 300—600 тис. осіб. У Бельгії, де такий Фонд уже створено, христи! янський профцентр КХПБ запропо! нував у 2006 р. поширити дію цьо! го закону на «непрофесіоналів» — самозайнятих працівників, членів сі! мей захворілих і жителів тих райо! нів, де розташовані підприємства, що використовують азбест. З 1 січня 2005 р. набрала чинно! сті директива Єврокомісії про повну заборону застосування в країнах ЄС азбестовмісних матеріалів. У ній також визначено заходи захисту

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

33

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДІЙМАЧІВ* Безпека будівельного виробництва визначається прийнятою техно логією, організацією робочих місць, засобами виробництва та захисту. Аналіз виробничого травматизму у будівельній галузі свідчить про знач ну кількість нещасних випадків, які сталися під час експлуатації буді вельних підіймачів, що являють собою вантажопідіймальну установку (транспортний засіб перервної дії, машину), призначену для оператив ного переміщення працівників та вантажів на робочі місця, розташова ні на висоті, а також проведення фасадних робіт з робочої платформи.

Б

удівельні підіймачі є аль! тернативою будівельних риштовань та колисок, а в порівнянні з вантажопідіймаль! ними кранами вони більш зруч! ні під час експлуатації, монта! жу та транспортування. За призначенням підіймачі бува! ють будівельні, пожежні, інспек! ційні тощо; за принципом улаш! тування — стаціонарні, мобільні (самохідні або причіпні); за ха! рактером переміщуваних ван! тажів — вантажні (мають від! криту платформу); пасажирські (мають закриту платформу — кабіну) та вантажопасажирсь! кі; за типом механізму підіймання — з канатним і рей! ковим механізмом підіймання. Стаціонарні будівельні підіймачі бувають: приставні (щоглові), коли передба! чається закріплення щогли до елементів конструкції бу! дівлі, та стоякові (вільностоячі), які розраховані на нез! начні висоти підіймання. Щоглові будівельні підіймачі бувають однощоглові та двощоглові. Двощоглові мають підвищену вантажопідйомність, більшу довжину плат! форми і швидкість підіймання та розраховані на значні обсяги будівельних робіт. Вантажопідіймальність щогло! вих підіймачів — від 100 до 5000 кг, максимальна висо! та встановлення (з анкерним кріпленням) — до 300 м. Робочі платформи сучасних підіймачів мають модульну конструкцію. Вантажні підіймачі за призначенням ван! тажонесучого органу можуть бути без подачі та з пода! чею вантажу досередини прорізу будівлі. Вимоги безпечної експлуатації будівельних підій! мачів визначені такими нормативними документами: розділом 10 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів (НПАОП 0.00!1.02!08), розділами 3.3 та 4.11 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово!комунального господарства (НПАОП 45.2!1.02!90), розділом 6.5 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00!1.15!07); а вимоги електробезпеки — розділом 7 Правил будо! ви електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (НПАОП 40.1!1.32!01). Номенклатура й

основні параметри будівельних підіймачів (ТП!14, ТП!

16, ТП!17, БТМ!76!33, ПГМ!2268 тощо), які викори! стовувались за часів СРСР, наведені в додатку 4 ДБН Г.1!4!95 «Правила перевезення, складування та збе! рігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткуван! ня в будівництві». Поряд з вітчизняними будівельними пі! діймачами все частіше застосовуються підіймачі інозем! ного виробництва, які мають необхідні сертифікаційні документи, в тому числі: будівельні підіймачі фірм SCANCLIMBER (Польща), GEDA (Німеччина), ENCO! MAT та ONIK (Іспанія). Технічні вимоги щодо стаціонарних будівельних що! глових вантажних підіймачів (з висотою підіймання до 100 м та вантажопідйомністю до 630 кг) регламентує ГОСТ 29168—91 «Подъемники мачтовые грузовые стро! ительные. Технические условия». Чинними є також ДСТУ EN 1756!1:2005 «Підіймачі тигельні. Платформи під! йомні для встановлення на колісних транспортних засо! бах. Вимоги безпеки», ч. 1; «Підіймач для поштучних вантажів», ч. 2; «Підіймач для пасажирів». Є також ОСТ 3413!015!83 «Експлуатація самохідних вишок та під! йомників». Нормативним документом міжнародної організації праці, який регламентує вимоги щодо експлуатації пі! діймачів, є Рекомендації щодо техніки безпеки в буді! вельній промисловості № 53. Міжнародні організації та союзи (Правила 34). Необхідно зазначити, що у п. 2.7.1 та п. 6.5 ГОСТ 29168—91 є вказівки на те, що конструкція будівель! них вантажних підіймачів і вимоги щодо технологічно! го процесу з їх використанням повинні відповідати ви! могам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів. На думку автора, не зовсім зрозумілою є «універ! сальність» вимог п. 6.5.2 НПАОП 0.00!1.15!07: «умови безпечної експлуатації підйомників під час ви! конання робіт на висоті мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації підйомників», оскільки очевидним є те, що Правила будови та без! печної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00!1.36!

03) поширюються тільки на самохідні (автомобільні, на спеціальному шасі, пневмоколісні, гусеничні, залізнич! ні тощо) та причіпні підіймачі (п. 1.2 НПАОП 0.00!

1.36!03). Анахронізмом можна вважати вимоги п.

4.11.21 НПАОП 45.2!1.02!90 — «стоякові та щоглові

* У нормативних документах використовуютья як термін «підйомник» (наприклад, «Правила будови та безпечної експлуатації підйом' ників, п. 6.5.2 НПАОП 0.00!1.15!07), так і термін «підіймач» (наприклад, додаток 1 (п. 67) НПАОП 0.00!4.05!03 «роботи… з механічними підіймачами»; ДСТУ EN 1756!1:2005. Підіймачі тигельні. Платформи підйомні для встановлення на колісних транспортних засобах. Вимоги безпеки. Ч. 1. Підіймач для поштучних вантажів). Крім того, водночас з терміном «будівельний підіймач» використовуються терміни «фасадна платформа», «щоглова робоча платформа» тощо. Враховуючи те, що Класифікатор професій в Україні (ДК 003:2005) передбачає професію «машиніст підіймача», то надалі автор використовує термін «підіймач».

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

підйомники використовувати для підіймання і спуску людей заборонено». Будівельні підіймачі підлягають обов’язковій держав! ній сертифікації згідно з Переліком продукції, що підля! гає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Державного комітету України з питань техніч! ного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28, передбачено також отримання суб’єктом гос! подарської діяльності дозволу щодо спроможності ви! конання робіт з використанням підіймачів (п. 3, додаток 1 (п. 67 «Роботи… з механічними підіймачами та авто! механічними драбинами») Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами (НПАОП 0.00!4.05!

03). Розглянемо умови безпечної експлуатації будівель! них підіймачів. До керування підіймачем допускається особа, яка має професію машиніста підіймача (код професії 8333.2 за ДК 003:2005), не молодша 18 років та прой! шла відповідне навчання і перевірку знань з питань охо! рони праці, медичний огляд, має допуск до керування підіймачем. Особа, яка експлуатує будівельний підій! мач, повинна мати групу ІІ з електробезпеки (п. 4, до! даток 2 ГОСТ 12.1.013—78 «Электробезопасность»). Будівельний підіймач перед введенням в експлуата! цію та періодично 1 раз на 1 рік* підлягає перевірці тех! нічного стану (технічному опосвідченню, технічному оглядові) у повному обсязі під керівництвом інженерно! технічного працівника, відповідального за нагляд за безпечною експлуатацією вантажопідйомних механіз! мів підприємства — власника підіймача (наприклад, го! ловного механіка) або уповноваженої особи спеціалі! зованої організації із записом результатів випробуван! ня у технічному паспорті підіймача. Контроль за техніч! ним станом підіймача (справністю запобіжних пристро! їв) здійснюється з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів (п. 4.11.5 НПАОП 45.2!1.02!90) особою, відпові! дальною за безпечну експлуатацію вантажопідйомних механізмів і знімних вантажозахоплювальних пристро! їв (виконробом або майстром, у розпорядженні якого підіймач). Підіймач, призначений для роботи з провідником (тобто машиністом, який керує підіймачем з платфор! ми), підлягає реєстрації в органах Держгірпромна! гляду (п. 10.32 НПАОП 0.00!1.02!08). Реєстрація ван! тажного підіймача проводиться у відповідному журналі обліку суб’єкта господарювання** з присвоєнням йому інвентарного номера. Експлуатація підіймача передба! чає технічне обслуговування та ремонт згідно з експлу! атаційною документацією заводу!виготівника. Перед! бачається, що запас міцності несучих канатів для ван!

тажних підіймачів має становити не менше 5 (п. 10.18 НПАОП 0.00!1.02!08). На випадок обриву несучих ка! натів підіймач забезпечується автоматичними уловлю! вачами. Улаштування підіймача, в тому числі й місця кріплен! ня його щогли до елементів будівлі, обумовлюється про! ектом виконання робіт, розробленим відповідно до кон! кретних умов об’єкта будівництва. Не допускається за! кріплення підіймача до будівельних риштовань. Допу! скається улаштування підіймача без закріплення щогли за наявності розрахунку на стійкість з урахуванням ді! ючих експлуатаційних і випробувальних навантажень. Улаштування приямка та шахт для будівельних підійма! чів не є обов’язковим. Раму підіймача улаштовують на горизонтальній площадці з твердим покриттям, а за на! явності недостатньо щільної основи або у випадку мо! жливого просідання грунту під час відтаювання під ра! му підкладають залізобетонну плиту або дерев’яний щит. Небезпечна зона підіймача повинна бути огоро! джена і мати попереджуючий напис: «Небезпечна зона. Вхід заборонено!» Межа небезпечної зони визначаєть! ся відстанню по горизонталі від можливого місця верти! кального падіння вантажу, піднятого на платформі, і ця межа при висоті підіймання до 6 м становить 3 м; 6—12 м — 4 м, 12—20 м — 5 м; 20—30 м — 6 м; понад 30 м — 8 м, але не повинна бути меншою 1/3 максимально мо! жливої висоти підіймання вантажу (п. 3.5.31 НПАОП 45.2!1.02!90). Під час роботи з підіймачем не передбачено викори! стання засобів індивідуального захисту (запобіжного по! яса, страхувального каната), хоча у п. 6.5.3 НПАОП 0.00!1.15!07 вказано, що «конструкція робочої плат! форми підіймача повинна мати місця для кріплення ка! рабінів запобіжних поясів і фалів для інструменту». У вантажопасажирського підіймача на нижній приймальній (посадочній)*** площадці на висоті не менш як 2 м від її рівня улаштовується огородження шляху руху кабіни і противаги, причому це огоро! дження повинно мати двері. Підіймач улаштовують та! ким чином, щоб відстань від порогу платформи до по! рогу приймальної площадки (виступаючих частин бу! дівлі) була не менш як 50 мм і не більше ніж 100 мм (п. 10.10 НПАОП 0.00!1.02!08, п. 4.11.10 НПАОП 45.2!1.02!90). У разі неможливості дотримання нор! мативних відстаней між порогами приймальної пло! щадки і порогом кабіни використовують висувний трап з перилами висотою не менше ніж 1 м, керуван! ня яким здійснюється з кабіни, при цьому крайні поло! ження трапу повинні надійно фіксуватись жорсткими упорами для запобігання його самовільного перемі! щення. Крім того, передбачається блокування відкри! вання дверей кабіни з переміщенням трапу (двері по!

* Нормативні вимоги щодо терміну повної перевірки технічного стану (технічного огляду) будівельного підіймача є неоднозначни! ми. Так, згідно з п. 10.2 НПАОП 0.00!1.02!08 будівельний підіймач повинен проходити повний технічний огляд 1 раз на 4 роки, але згідно з пп. 4.1.11, 4.2.7 НПАОП 45.2!1.02!90 будівельний підіймач повинен проходити повний технічний огляд 1 раз на 3 роки. ** Для обліку результатів перевірки технічного стану підіймачів у нормативних документах не дано єдиний тип журналу, наприклад, мо! жуть використовуватись такі журнали: «Журнал обліку вантажопідіймальних машин» (п. 17.3 НПАОП 0.00!1.02!99), «Журнал робіт» (п.

4.11.2 НПАОП 45.2!1.02!90), «Журнал здавання та приймання підіймача» (п. 3.3.104 НПАОП 45.2!1.02!90). *** У нормативній документації не є однозначною термінологія щодо площадки, яка улаштовується в місцях зупинки платформи (ка! біни). А саме: НПАОП 0.00!1.02!99 використовує термін «посадочна площадка» (п. 17.4), «приймальна площадка» (п. 17.5), «вантажна площадка» (п. 17.10), «навантажувальна площадка» (п. 17.11), «вантажно!розвантажувальна площадка» (п. 17.24); НПАОП 45.2!1.02!90 — термін «розвантажувальна площадка» (п. 4.10.10), «вантажоприймальна площадка» (п. 4.11.12). Замість терміну «платформа» (п. 17.18 НПАОП 0.00!1.02!99) використовуються терміни «вантажонесучий орган» (п. 3.3.105 НПАОП 45.2!1.02!90; п. 2.2 ГОСТ 29168—91), «пе! ресувна платформа» (п. 4.11.10 НПАОП 45.2!1.02!90), «робоча платформа» (п. 6.5.3 НПАОП 0.00!1.15!07). Надалі автор використовує терміни «приймальна площадка» та «платформа».

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

35

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

винні відкриватись тільки після висування трапу на ве! личину робочого ходу, а зворотне переміщення тра! пу можливе тільки тоді, коли зачинені двері кабіни). Двері кабіни повинні мати кінцевий вимикач, що кон! тролює закриття стулок дверей, а в кабіні має бути сигнальний пристрій (не залежний від електроживлен! ня підіймача) для виклику чергового персоналу. Две! рі підіймача і його нижнього огородження потрібно закривати (відчиняти) ключем, який повинен бути у провідника (машиніста підіймача). Використання ав! томатичного запірного пристрою не є обов’язковим (п. 10.16 НПАОП 0.00!1.02!08). Платформа підіймача повинна мати огородження з усіх сторін (п. 4.11.12 НПАОП 45.2!1.02!90), хо! ча п. 10.12 НПАОП 0.00!1.02!08 допускає огоро! дження платформи з трьох сторін за умови наявності пристрою, що запобігає можливому зсуву вантажу за межі платформи. Огородження зі сторони платформи виконується у вигляді двостулкових дверей, що відкри! ваються в сторону приймальної площадки (п.

4.11.12 НПАОП 45.2!1.02!90). Висота огородження платформи повинна бути не менше ніж 1 м з суцільним обшиттям знизу (бортовою дошкою) на висоту не мен! ше 200 мм*, причому огородження платформи повин! но відповідати висоті переміщуваного вантажу (згідно з п. 10.12 НПАОП 0.00!1.02!08 для вантажних плат! форм висота огородження може бути зменшена до 0,5 м). Приймальні площадки повинні мати перильне ого! родження з двох сторін, аналогічне огородженню плат! форми. Прорізи в стінах будівлі, через які приймаються вантажі, повинні мати знімне огородження (п. 4.11.13 НПАОП 45.2!1.02!90), а прорізи, вздовж яких перемі! щується платформа та не виконуються вантажно!роз! вантажувальні роботи, закривають суцільним огоро! дженням на всю висоту. Підіймач має бути забезпечено кінцевим вимикачем, що відключає його електропривод при переході плат! форми (кабіни) за крайні робочі положення не більше ніж 0,2 м, хоча п. 4.11.3 НПАОП 45.2!1.02!90 перед! бачено наявність тільки обмежувача висоти підйому крайнього верхнього положення. Гнучкий кабель, підві! шений до платформи (кабіни), може закріплюватись до будівлі або бути обладнаний пристроєм, що запобігає розгойдуванню кабелю. З метою запобігання обриву несучого каната та деформації щогли переміщення платформи (кабіни) повинно відбуватися без ривків, різ! кого перемикання прямого ходу на зворотний, а також не можна використовувати кінцеві вимикачі для автома! тичної зупинки роботи підіймача. Вантажі мають бути рівномірно розміщені по всій площині платформи. Скуп! чений вантаж треба поміщати в центральній частині платформи або ближче до щогли. Дрібнопоштучні ван! тажі переміщуються в тарі. Вантаж не повинен виходи! ти за межі платформи. У вантажопасажирському підіймачі апарат керуван! ня улаштовується в кабіні. У вантажному підіймачі робо! че місце машиніста має бути розташоване біля будівлі в

зоні з достатньою видимістю приймальних площадок і переміщення платформи, за межами небезпечної зони або над ним повинен бути захисний козирок для захи! сту від можливого падіння предметів з висоти та від дії ат! мосферних опадів**. До робочого місця машиніста тре! ба підвести сигналізацію від усіх поверхів, де проводять! ся вантажно!розвантажувальні роботи. У разі недостат! ньої видимості робочої зони підіймача забезпечують двосторонній радіозв’язок або наявність сигнальника (попередньо узгодивши порядок сигналізації). В місцях, де виконуються роботи з використанням підіймача, по! винні вивішуватись Правила використання підіймача (п. 10.28 НПАОП 0.00!1.02!08), а також добре види! мі написи (таблички), що вказують його вантажопідйом! ність, тип та реєстраційний (інвентарний) номер. Прове! дення будь!яких робіт та прокладання електропроводів у робочій зоні підіймача не допускається. Робоча зона підіймача в нічний час повинна мати до! статнє освітлення. Електропроводка до підіймача, укла! дена на рівні землі і на висоті до 2,5 м, повинна улаш! товуватись у металевих трубах (п. 3.3.116 НПАОП 45.2!1.02!90), а електричні пристрої, що розташовані в місцях, доступних для випадкового доторкування, по! винні огороджуватись захисними кожухами. Підіймач підключається до електрощита через пристрої захисту з нормативною уставкою, при цьому його металеві ча! стини занулюються та заземлюються. Вимоги щодо без! печної експлуатації окремих конструктивних елементів підіймача встановлюються відповідними нормативно! правовими актами з охорони праці (наприклад, лебі! док, вантажозахоплювальних пристроїв — Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00!1.01!07), електрообладнання — розділом 7 НПАОП 40.1!1.32!01). Після виконання ро! біт (з метою запобігання несанкціонованого доступу) апарат керування підіймачем потрібно помістити у ша! фу із запірним пристроєм (для вантажних підйомників у п. 2.3.8 ГОСТ 29168—91 є вимога щодо наявності бло! кувального пристрою, що запобігає включенню меха! нізмів сторонньою особою). Одночасна робота розташованих поруч баштового крана та підіймача допускається за умови, що підіймач не міститься в зоні дії баштового крана, причому для су! місної дії баштового крана та вантажопасажирського підіймача потрібно скласти графік їх роботи (п. 3.3.113 НПАОП 45.2!1.02!90). У разі необхідності подачі ма! теріалів на покрівлю консольна ділянка щогли, що роз! ташована над найвищою настінною опорою, повинна становити не більше ніж 4 м для підіймачів вантажопід! йомністю 500 кг і не перевищувати 2 м для підіймачів більшої вантажопідйомності (п. 3.3.114 НПАОП 45.2!1.02!90). Єдиним шляхом запобігання виробничому травма! тизму під час робіт з використанням підіймачів є поси! лення контролю за їх технічним станом, дотриманням вимог безпечної експлуатації та відповідністю фахово! го рівня обслуговуючого персоналу.

* Цікаво порівняти вимоги щодо параметрів перильного огородження будівельного підіймача та будівельної колиски, де встановлено нор! мативну висоту бортового елемента — 0,15 м, огородження з неробочої сторони — не менше ніж 1,2 м, зі сторони фронту робіт — 1,0 м (п. 1.3.10 ГОСТ 27372—87). ** Пульт керування вантажним підіймачем повинен бути розташований таким чином, щоб забезпечити огляд вантажно!розвантажуваль! них робіт, які виконуються на землі та на поверхах, розміщення вантажу на платформі. Пульт керування або кабіну машиніста підіймача, роз! ташовану на землі, необхідно улаштовувати зі сторони платформи таким чином, щоб машиніст бачив підіймач під кутом 45° (у плані) до бу! дівлі. Відстань кабіни машиніста від будівлі повинна дорівнювати 2/3 максимальної висоти підіймання. Пульт необхідно розташовувати над рів! нем землі таким чином, щоб відстань від нього до ока машиніста була не меншою ніж 2 м (пп. 3.3.94, 3.3.95 НПАОП 45.2!1.02!90).

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ФОТОЗВИНУВАЧЕННЯ

ПРОБЛЕМА , ЯКА ПОТРЕБУЄ ВИРІШЕННЯ Незважаючи на те, що на Хмельниччині внаслі док аварій на дорогах та наїздів на пішоходів ги не та калічиться чимало людей, у тому числі тих, які перебувають при виконанні трудових обов’язків, тут далеко не скрізь дбають про на лежну організацію руху транспортних засобів та пішоходів. Взяти хоча б район відомого в Україні речового ринку, що по вул. Львівське шосе обласно го центру. Тут обабіч проїзної частини, незва жаючи на 10 встановлених дорожніх знаків «Зу пинка заборонена» майже під кожним з них, почи наючи з самого ранку, паркуються автомобілі та мікроавтобуси (фото 1). Транспортними засоба ми часто буває забарикадований навіть виїзд із автозаправної станції (фото 2). Оскільки речовий ринок є місцем скупчення ве ликої кількості людей, в тому числі приватних підприємців, що займаються малим і середнім бізнесом, то багато з них у ході вирішення своїх справ по кілька разів на день переходять дорогу у не встановлених для цього місцях, тобто як кому заманеться. Це, в свою чергу, створює серйозні пе решкоди для руху транспортних засобів, а відтак піддає ризику життя та здоров’я відвідувачів та працівників ринку (фото 3, 4). Незважаючи на наявний перед поворотом до Хмельницької центральної районної лікарні до рожній знак «Розворот заборонено», окремі водії на нього не зважають, створюючи цим самим до даткові затори (фото 5). Питання безпеки руху в цій частині міста не одноразово порушувалося керівництвом терупра вління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області на засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності міськвиконкому, але незважаю чи на прийняті з цього приводу рішення колегіаль ного органу, проблема не вирішена і досі. Щоправда, час від часу тут з’являються працівники Держав тоінспекції, але після цього справи на краще не мі няються, оскільки автоінспектори здебільшого крізь пальці дивляться на порушення Правил до рожнього руху, які допускають водії та пішоходи.

1

2

3

4

Василь СОПІЛЬНЯК

5

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

37

БЕЗПЕКА ПРАЦІ НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

СУЧАСНИЙ СПЕЦОДЯГ —

ПОКАЗНИК РІВНЯ ПІДПРИЄМСТВА! Спецодяг — це візитна картка підприєм ства! Саме тому власники великих компаній, які дбають про безпеку і зовнішній вигляд сво їх співробітників, уже не замовляють спецодяг у кустарних майстернях, де використовують дешеві, морально застарілі тканини де яких вітчизняних чи азіатських ком паній, що не витримують жодної кри тики. Вони вважають за краще зверта тися за послугами до великих компаній, основним видом діяльності яких є роз робка і створення максимально ком фортного та стильного робочого одягу. Така уніформа, виконана у фірмовому стилі, є основою для створення корпо ративної культури на підприємстві, що об’єднує всіх працюючих під однією торговельною маркою.

К

омпанія «АНКОН ТРЕЙД» з 2008 р. активно впроваджує сучасний спецодяг з підвищени! ми захисними та споживчими властивостями на підприємствах України. Співробітники нашої компанії добирають спецодяг з урахуванням Ва! ших побажань, вимог, специфіки та умов праці працюючих, корпоративного стилю підприємства. Розробляючи документацію для виготовлен! ня одягу, ми використовуємо тільки новітні тех! нології та якісні тканини кращих світових вироб! ників. З 2008 р. наш стратегічний партнер — ТОВ «ТЕКСТАЙМ», постачальник професійних тка! нин виробництва Carrington (Англія) і Concordia (Бельгія), продукція яких сертифікована й затвер! джена за корпоративними стандартами таких під! приємств, як ТНК!ВР (у т. ч. Лисичанський нафто! переробний завод), Газпром, Роснафта, ЛУ! КОЙЛ, Русал (у т. ч. Миколаївський глиноземний завод, Запорізький алюмінієвий комбінат). Одяг для працівників, зайнятих на виробниц! тві, де виконання обов’язків тією чи іншою мірою пов’яза! но з ризиком для життя та здоров’я, крім забезпечення без! пеки, повинен мати великий запас міцності на випадок ек! стремальної ситуації, можливість виникнення якої ніколи не можна виключати. Тому матеріали, що використовуються нами для виготовлення спецодягу, мають підвищені захисні та споживчі властивості, розроблені для інтенсивної ек! сплуатації у найважчих умовах праці. Так, для працівників нафтогазової промисловості, ме! талургії тканина має високі вогнетривкі та вогнезахисні ха! рактеристики, а також має масловодовідштовхувальну об! робку, що перешкоджає проникненню води, масел, нафто! продуктів важкої фракції, не знижуючи паропроникність матеріалу (пропускає пари поту). Для робіт на вибухонебезпечних об’єктах застосову! ється тканина, що має антистатичні властивості, завдяки яким під час активного руху працюючого не відбувається накопичення статичної електрики. Для спецодягу, який працівник носить впродовж усього робочого дня, тканина має підвищену стійкість до стиран! ня. Найдовговічнішими є вироби зі змішаних тканин, що поєднують у собі бавовну та поліефір. Уніформа з такого матеріалу вдвічі легша, ніж одяг з бавовни аналогічного рівня міцності.

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

Для працівників хімічної галузі тканина має кислотолу! гостійку обробку. Для фахівців, які виконують зварювальні роботи, вико! ристовуються тканини з ефективним захистом від іскор, бризок розплавленого металу й окалини. На відміну від традиційних брезентових костюмів зварника, що не підда! ються ніяким чищенням і пранням, незручних під час носіння, сучасні костюми із 100%!ної бавов! няної з вогнестійким просоченням тканини дуже зручні, їх можна прати при температурі +75 °С, при цьому не втрачаються вогнезахисні власти! вості костюма — навіть після 200 прань. Крім того, тканини, що використовуються для спецодягу, мають малоусадочну обробку (мак! симум 1—2%), обробку «easy care», що дає змогу сушити одяг тільки в розправленому ви! гляді, та багато чого іншого. Суттєвим фактором для збереження презентабельного вигляду одя! гу є також відсутність пілінгу (утворення клубоч! ків на тканині). ТОВ «АНКОН ТРЕЙД» виробляє одяг для всіх сфер діяльності, в якій кожна людина почу! вається комфортно та максимально захище! ною. Моделі відповідають найвищим вимогам і мають сучасний дизайн. Крім всесезонного уні! версального спецодягу, що має різні розміри та кілька варіантів за колірною гамою, ми робимо одяг і для осінньо!зимового періоду, де викори! стовуються утеплювачі Тинсулейт™ виробниц! тва компанії 3М або інші утеплювачі за бажан! ням замовника. Чимало уваги приділяється й фурнітурі — це світловідбивні матеріали 3М Скотчлайт™, застіб! ки!блискавки, текстильні застібки, шнури, фікса! тори, нитки та багато чого іншого. Фурнітура, як і тканина, піддається різним зовнішнім впливам — погодним, стиранню, усіляким забрудненням, чи! сленним пранням, і так само, як і тканина, має презентабельний вигляд протягом усього терміну експлуатації. Тому, застосовуючи тільки якісні продукти, ми гарантуємо довгий термін служби одягу, у чому переконуються наші численні клієнти. Вивчивши потреби клієнтів та їхні вимоги, компанія «АНКОН ТРЕЙД» розробила колекцію сучасного спецо! дягу з підвищеними захисними та споживчими властивостя! ми. Враховуючи тривалість часу постачання матеріалів з Європи, термін виготовлення костюмів (особливо у розпал сезону), а також важливий фактор для клієнтів — оператив! ність постачань, ми готові виконати Ваше замовлення про! тягом дня! Тільки в компанії «АНКОН ТРЕЙД» завжди в наявності на складі сучасний костюм зварника з 100%!ної вогнестійкої бавовняної тканини Флеймшилд 400, ко! стюми від загальновиробничих забруднень зі змішаних тканин Томбой і Атлас різних варіацій, кольорів і розмі! рів за цінами, що суттєво нижчі від ринкових! Тепер Ви за! ощаджуєте не тільки гроші, але й час! Ми чекаємо на Вас і готові зробити для Вас індивідуаль! ну пропозицію!

Лариса ЧЕРКАШИНА, керівник проекту «Спецодяг» ТОВ «АНКОН ТРЕЙД», тел./факс: (044) 501,13,29, 501,13,28, 501,13,27

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротким рядком Впродовж останніх 8 років серед працівників сфери охорони здоров’я Харківської області прослідковуються високі показники захворюваності на туберкульоз, онкологічні та серцево судинні захворювання. Так, показник частоти захворюваності на туберкульоз, виявленої вперше в 2006 р., становив 90,5 на 100 тис. працюючих, у 2007 р. — 93,7, а в першому півріччі 2008 р. — 50,4. Це в 1,3 разу перевищує відповідні показники захворюваності всього населення. Щороку від 8 до 15 захворювань на туберкульоз медичних працівників області пов’язуються з незадовільними умовами праці та беруться на облік як випадки професійних захворювань. Серед медичних працівників Харківської області також спостерігається високий рівень виходу на інвалідність. Так, у 2007 р. цей показник становив 43,8 на 10 тис. працюючих лікарів. Усього ж інвалідами впродовж 2007 р. стали 320 медичних працівників. У першому півріччі 2008 р. інвалідність було встановлено 150 медикам регіону. У структурі первинної інвалідності та смертності перше місце посідають новоутворення, на другому місці — хвороби системи кровообігу. *** У Херсонській області станом на 01.11.2008 р. зареєстровано 15 профзахворювань (за аналогічний період минулого року — 35). Вжиття профілактичних заходів сприяло зменшенню кількості профзахворювань на туберкульоз. Найпоширенішим видом профзахворювань є силікоз і приглухуватість. Залишається високим рівень профзахворюваності у ВАТ «Південелектромаш» і «Херсонський суднобудівний завод».

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗА ЦІЇ

О

сновна діяльність фахівців відділень гігієни праці санепідстанцій спрямо! вана на контроль та організацію за! ходів щодо профілактики професійних і професійно зумовлених захворювань. Робота з профілактики професій! них захворювань включає такі напрями: обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 17 Закону «Про охорону праці», наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246); психофізіоло! гічну експертизу (ст. 5 і 17 Закону «Про охорону праці», наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246); обстеження умов праці та складання санітарно!гігіє! нічної характеристики умов праці (ст. 26 Закону «Про охорону праці», на! каз МОЗ України від 13.12.2004 р. № 614); розслідування та облік неща! сних випадків, професійних захворювань, аварій (ст. 22 Закону «Про охо! рону праці», постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112); вивчення та аналіз показників стану здоров’я працюючих. Вважаємо за необхідне поінформувати читачів про деякі особливості організації та проведення медоглядів працюючих в умовах дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що склалися впродовж останніх років у Києві. Дані, наведені в таблицях і на графіках, дають змогу простежити дина! міку кількості працюючих у шкідливих умовах праці, одержати уявлен! ня про медичні огляди та профзахворюваність у столиці порівняно з показ! никами в цілому по Україні. Питанням якості медоглядів працюючих у шкідливих і небезпечних умо! вах праці санепідслужба міста надає великого значення. Аналіз показників виявлення профзахворювань під час медоглядів і під час звернення потер! пілих порівняно з більшістю інших областей і в цілому по Україні свідчить про позитивні тенденції. Якщо по Україні в 2007 р. виявлення під час медо! глядів становило 51,5%, то по м. Києву — 87,5%. Досвід роботи санепід! служби Києва було враховано під час підготовки нової редакції Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Він діє вже більше року і є базовим. Порядок затвердження переліку комісій, що прово!

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Усього

Рис. 1. Кількість працюючих на промислових підприємствах м. Києва, у тому числі працюючих у шкідливих умовах.

У шкідливих

Таблиця 1 Дані про медогляди працюючих, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечни Усього працюючих Роки

Підлягало Оглянуто

%

З них жінок Підлягало Оглянуто

%

2002 46 819

45 628

97,4

16 023

15 638 97,60

2003 50 502

49 706

98,4

16 724

16 564 99,04

2004 53 182

52 570

98,8

18 034

17 857 99,02

2005 48 065

47 621

99,0

16 629

16 531 99,41

2006 50 963

50 408

98,9

16 730

16 564 99,01

2007 48 753

47 962

98,3

16 468

16 266 98,77

Таблиця 2 Динаміка професійної захворюваності в Україні та в м. Києві (1999–2007 рр.) Роки 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007

Кількість потерпілих

Коефіцієнт частоти на 10 тис. працюючих

Україна

м. Київ

Україна

м. Київ

2573 2583 4034 7153 7232 6964 5962 6196 5940

19 23 15 27 12 24 17 24 16

1,21 1,21 3,12 5,53 5,59 5,38 4,61 4,81 4,61

0,27 0,33 0,27 0,49 0,22 0,36 0,22 0,26 0,17

дять медогляди, діяв у Києві з 2002 р. Деякі проблемні та більш детальні питання щодо ви! конання нового Порядку ми спробували відобразити у спільному наказі № 32/14 від 21.01.2008 р. «Про удосконалення системи профілактичних оглядів прац! юючих у шкідливих і небезпечних умовах праці та вве! дення в дію наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», що був зареєс!

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

Рис. 2. Виявлення профзахворювань і встановлення діагнозу в 2003—2007 рр. (%): — під час медоглядів; — під час звернень.

трований у міському управлінні юстиції в лютому 2008 р. Не всі вимоги, викладені в спільному наказі, були но! вими для санепідслужби та для комісій, що проводять ме! догляди, більшість з них пройшли випробування часом. Конкретизація вимог полегшувала роботу під час пере! вірок діяльності наявних комісій і давала змогу підготу! ватися тим, які хотіли заявити себе на цей вид діяльно! сті. Статус спільного наказу та його реєстрація в місько! му управлінні юстиції забезпечили додаткову юридич! ну обов’язковість і відповідальність сторін. Наказом затверджено: перелік комісій, положення про комісію, положення про районного лікаря!профпатолога, вимоги до матеріально!технічного оснащення, інструкцію з проведення медоглядів, що доповнюють і не суперечать за! твердженому Порядку, а також регулюють відносини між роботодавцями, робітниками, закладами охорони здо! ров’я. Основні положення наказу спрямовані на досягнення таких цілей: регулярне обстеження стану здоров’я працюючих цієї категорії; визначення єдиних вимог щодо роботи комісій, у то! му числі матеріально!технічного оснащення, що відпо! відає кваліфікаційному рівню членів комісій, уточнення порядку звітності, ведення та зберігання документації; притягнення до відповідальності осіб за невиконан! ня чи невідповідне виконання вимог законодавства про медогляди; визначення порядку контролю та нагляду за прове! денням медичних оглядів; створення єдиної бази даних групи ризику та хворих на профзахворювання на базі Міського центру проф! патології. Крім того, у березні поточного року вийшов наказ Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації від 26.03.2008 р. № 134 «Про удосконалення роботи Міського центру профпатології м. Києва». Ним також бу! ло затверджено низку положень з урахуванням нових

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

вимог. Якими ж є основні аспекти й суть надання медичної допомоги працюючим у шкідливих умовах праці, що ре! гламентує нова законодавча база? У спільному наказі визначено список медичних закла! дів (комісій), яким надано право проведення медичних оглядів (попередніх і періодичних) працюючих у шкідли! вих і небезпечних умовах праці. Тому, перш ніж уклада! ти договір з медичним закладом, роботодавець повинен вимагати ліцензію на цей вид діяльності та перевіряти, чи входить ця комісія до діючого переліку. Сьогодні у м. Ки! єві функціонують близько 50 комісій, і роботодавець має право вибрати саме ту, яка надає якісне обслуговування та повний комплекс медичних послуг. Разом з тим тери! торіальна санепідстанція може рекомендувати проведен! ня медоглядів у комісіях району, які краще ознайомлені зі специфікою виробниц! тва та конкретними шкід! ливими факторами, що впливають на стан здо! ров’я працюючих. Усіх керівників Києва попереджено про те, що у разі проходження ме! доглядів у комісіях, які не ввійшли до затверджено! го переліку, територі! альна санепідстанція має право не визнати ре! зультатів медоглядів і від! сторонити людей від ро! боти або застосувати ін! ші санкції. У практиці ро! боти попередніх років та! кі випадки вже були. Робітники ряду підприємств проходили попередні медичні огляди у НВЦ «Профі! лактика здоров’я людини» («Зелена хвиля»). Періо! дичний медогляд робітників ВАТ «Завод гумових і ла! тексних виробів» і ряду інших підприємств було прове! дено в медичній комісії клінічної лікарні працівників нафтопереробної промисловості України. Обидві ці комісії не заявляли себе на цей вид діяльності. Визначення категорій працюючих, які підлягають пе! ріодичним медоглядам, проводиться тільки за письмо! вою заявою роботодавця. При визначенні категорій згі! дно з додатком № 4 враховуються всі без винятку фак! тори, з якими контактує працюючий. Одним з таких оці! ночних механізмів сьогодні виступає атестація робочих місць за умовами праці. На наш погляд, результати ате! стації потрібні для їх «якісного», а не «кількісного» уточ! нення. Позиція санепідслужби залишається колишньою — є перевищення ГДК і ГДР: припис, закриття; є шкідли! вий фактор — застосовуйте профілактичні заходи, у то! му числі медогляди, а не пільги та компенсації. При визначенні категорій лікарі санепідстанції роб! лять в актах позначки про необхідність проходження наркологічних, психіатричних, психофізіологічних об!

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ стежень. Відповідні позначки переносяться у списки. Складання окремих актів і списків за видами обстежень, на наш погляд, тільки збільшує кількість документів. Координацію проходження всіх додаткових обсте! жень не на базі основної комісії має здійснювати відпо! відальна особа від підприємства. Періодичність різних видів обстежень не завжди співпадає, їх координація ви! магає значних зусиль і часу. Тільки за наявності всіх «сертифікатів» голова комісії може зробити остаточний висновок про можливість продовження роботи за про! фесією. Нова вимога наказу — ведення «Картки працівни! ка», який підлягає попередньому (періодичному) медич! ному огляду, у двох примірниках. Один зберігається в комісії, другий — у робо! тодавця. Де конкретно буде на підприємстві зберігатися картка, до! цільно вирішувати на місці: у відділі кадрів, службі охорони праці, у медпрацівника. Головне — знайти їх впродовж усього терміну, пропи! саного наказом Міні! стерства охорони здо! ров’я. Тому, на наш по! гляд, на підприємствах повинні призначатися відповідальні особи за збереження такої доку! ментації. На роботодавців покладено завдання щодо забезпе! чення та медичного обстеження працюючих з підозрою на профзахворювання, а також медичної реабілітації, лі! кування та диспансеризації груп ризику розвитку проф! захворювань. Поглиблене медичне обстеження, медична реабіліта! ція та експертиза працездатності покладені на Міський центр профпатології (МЦПП), що був створений у 1997 р. і розташований на базі Київської міської клінічної лі! карні № 5. До структури МЦПП входять стаціонарне відділення профпатології на 40 ліжок, амбулаторне кон! сультативно!діагностичне відділення, лікарська експерт! на комісія та організаційно!методичний кабінет. За ре! зультатами профілактичних медоглядів районна комісія направляє працівників, які входять до групи ризику, до МЦПП для вирішення питання про професійну придат! ність, дообстеження чи лікування. І. КОНОНОВА, завідувачка відділення гігієни праці Київської міськСЕС На знімках: І. Кононова; завідувач відділення фізичних факторів

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

41

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

ТУТ ТУРБУЮТЬСЯ

ПРО ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ Двадцять один рік тому жителі міста Южноукраїнська отри мали чудові подарунки — були введені в експлуатацію навчально тренувальний центр Південно Української АЕС, спортивний ком плекс «Олімп» і санаторій профілакторій «Іскра», який розмістив ся на живописному березі р. Південний Буг. Основним завданням «Іскри» стало покращання здоров’я та продовження трудового дов голіття працівників атомної електростанції. Сьогодні оздоровчо реабілітаційний комплекс (ОРК) «Іскра» — найсучасніший заклад, де без відриву від виробництва отримують лікарські процедури, від почивають, займаються фізичною культурою та спортом не тіль ки працівники Південно Української АЕС, а й інші жителі міста.

Д

иректор санаторію!профілакто! рію «Іскра» заслужений лікар України, кандидат медичних наук О. Білик, який уже 15 років очолює цей заклад, розповів, що раніше санаторій!профілакторій іс! нував як оздоровниця, де відпочива! ли і лікувались люди похилого віку. Лікування в основному зводилось до приймання ліків та уколів. Нині завданням оздоровчо!реабілітацій! ного комплексу є підтримання опти! мальних фізичних параметрів лю! дей, які працюють на АЕС, для того, щоб зберегти їхній виробничий потенціал, здоров’я. Сьогодні на АЕС існує обов’язкова система оздоро! влення оперативного персоналу, тобто тих людей, які відповідають за безпечну і надійну роботу станції, праця яких пов’язана з підвищеним психоемоційним навантаженням, з різноманітними шкідливими факто! рами. Завдання персоналу ОРК по! лягає в тому, щоб оператор блочно! го щита управління чи інший праців! ник прийшов на робоче місце в хо! рошому фізичному стані, без будь! яких психічних розладів і повністю віддавав себе роботі, проявляв свої професійні навички, що врешті! решт сприяє забезпеченню безпе! ки роботи АЕС. Направлення в ОРК видаються відділом охорони здо! ров’я Південно!Української АЕС, де спільно з профспілковою організа! цією ведеться облік усіх працюю! чих, вивчається стан їхнього здо! ров’я, періодичність лікувань і про! ходження оздоровчо!реабілітацій! них процедур. Ця система оздоро! влення існує на АЕС уже 5 років. Протягом року в ОРК «Іскра» здій! снюються заїзди груп по 28—30 ос!

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

іб, які до обіду займаються у нав! чально!тренувальному центрі, після обіду проходять лікувально!профі! лактичні процедури. На кожного з пацієнтів розроблено індивідуаль! ну програму на підставі багаторіч! них обстежень. Велика увага при! діляється підтриманню фізичної форми. Практично всі під наглядом ліка! рів займаються фізичними вправа! ми, а враховуючи, що характер ро! боти у більшості оперативного пер! соналу АЕС сидячий, фізичні впра! ви дають значний позитивний ре! зультат у боротьбі з гіподинамією. Тим більше, що в ОРК нещодавно побудовано красень!комплекс з тренажерним залом, великим спортзалом, сауною з басейном. Тому бажаючих займатися фізични! ми вправами серед пацієнтів ОРК завжди багато. Автор поцікавився у директора комплексу О. Білика, чим найчасті! ше хворіють працівники Південно! Української АЕС. У першу чергу, це серцево!судинні, захворювання пе! риферичної нервової системи, орга! нів травлення. Вони характерні для людей середнього та старшого віку на будь!якому підприємстві. Що сто! сується захворювань, пов’язаних з впливом іонізуючого випромінюван! ня, то за період роботи АЕС таких випадків не спостерігалося . Взагалі радіаційний фон на АЕС та в ближніх населених пунктах по! стійно контролюється. На кожній ад! мінбудівлі, сільській або селищній радах встановлено спеціальні вимі! рювальні прилади, де можна в будь! який час дізнатися про рівень радіа! ції.

Компанія НАЕК «Енергоатом» фінансує всі заходи, спрямовані на оздоровлення колективу АЕС. Це і будівництво об’єктів в ОРК «Іс! кра», і закупівля медичного облад! нання. В діагностичному арсеналі профілакторію в минулому році з’явився новий апарат УЗД. Це да! ло можливість поліпшити прохо! дження досліджень у медико!сані! тарній частині. Щомісяця у відділі охорони здоров’я АЕС видається 60 талонів для працівників підприєм! ства, які за направленням цехових терапевтів проходять обстеження безкоштовно. Решта працівників та! кож мають можливість дізнатись про стан здоров’я свого організму за незначну плату. Предметом гордості комплексу є також апарат ударно!хвильової терапії, соляна печера і лікувальні грязі. Сьогодні це чи не єдине місце в Миколаївській області, де можна пройти процедуру ударно!хвильо! вої терапії, що призначається для лі! кування опорно!рухового апарату. Соляна печера являє собою стилізо! ване під печеру приміщення з м’яким неяскравим освітленням, сті! ни якого викладені з соляних блоків. Лікування в ній призначають хво! рим на органи дихання. Особливою популярністю користується грязелі! кування. Тут уже четвертий рік за! стосовують широко відому своїми цілющими властивостями грязь мі! ста!курорту Саки. Крім вищеназва! них процедур, пацієнти ОРК прохо! дять сеанси психотерапії та голко! рефлексотерапії, акупунктурну ді! агностику по Фоллю, гомеопатичне лікування, заняття на профілакторі Євмінова, ручний та пневмомасаж, бальнеологічні процедури, які вклю! чають хвойну, бішофітну, скипидар! ну, йодо!бромну, кисневу, перлисту, соляну ванни, а також магніто!, лазе! ро!, ультразвукову терапію та інші процедури.

18 років на АЕС вирішуються пи! тання оздоровлення, профілакти! ки захворювань дітей працівників атомної станції. У дитячому садку № 9 м. Южноукраїнська створено фі! лію ОРК «Іскра». Тут постійно прац! юють троє медичних працівників. Казкові приміщення дитсадка ос! нащені необхідним медичним обладнанням. Медперсонал постій! но проводить роботу з батьками, надає рекомендації, консультації. Це завжди високо цінують батьки ді! тей, лікарі, адміністрація АЕС. Директор ОРК О. Білик споді! вається придбати багатоканальний електрокардіограф та іншу діагно! стичну апаратуру. Тоді б працівники станції мали б можливість пройти повне обстеження і лікування без

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОФІЦІЙНО

Коротким рядком В управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області відкрито «Громадську приймальню». Тут щодня надають консультації потерпілим на виробництві, приймають і розглядають їх звернення, підказують шляхи вирішення тих чи інших питань. Загалом за перше півріччя 2008 р. керівництво управління організувало 25 днів відкритого листа, 32 дні відкритого прийому, одну інформаційну зустріч, 3 «прямих зв’язки» та 24 «гарячих лінії», про проведення яких населенню було повідомлено через обласне радіо. На всі запитання працівники управління надавали вичерпні відповіді. І якщо у першому півріччі 2004 р. від черкащан надійшло 2153 заяви і скарги, то за аналогічний період 2007 р. лише 437. *** У вересні—жовтні поточного року 39 інвалідів внаслідок трудового каліцтва у Львівській області отримали ключі від автомобілів «Славута». Автомобілі придбано за кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У 2007 р. на Львівщині транспортні засоби отримали 128 інвалідів. *** Протягом двох останніх місяців благодійний фонд «Спілчани» профспілки Львівської залізниці переказав понад 6,3 млн. грн. на рахунки 1379 працівників та пенсіонерів залізниці, які потерпіли внаслідок цьогорічної літньої повені на території Західної України. Допомогу насамперед отримали ті, у кого вода пошкодила житло. Ще понад 4 млн. грн. найближчим часом буде розподілено між усіма потерпілими, загальна кількість яких, згідно з отриманими на кінець жовтня даними,— 1531 особа.

РІШЕНН Я КОНСТИТУЦІЙНОГО 14 жовтня 2008 р. Конституцій ний Суд України оприлюднив при йняте 8 жовтня Рішення у справі за конституційним поданням Уповно важеного Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційно сті) положень підпункту «б» підпунк ту 4 пункту 3 ст. 7 Закону «Про страхові тарифи на загальноо бов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра ту працездатності» від 22 лютого 2001 р. № 2272—ІІІ (далі — Закон № 2272—ІІІ), а також пункту 1, аб зацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону «Про внесення змін до Закону Ук раїни «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на вироб ництві та професійного захворю вання, які спричинили втрату пра цездатності» від 23 лютого 2007 р. № 717—V. У конституційному поданні стверджується, що положеннями За конів № 2272—ІІІ та № 717—V, яки ми обмежується розмір одноразової страхової виплати потерпілому від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатно сті, і скасовується право потерпілих на виробництві громадян на відшко дування їм моральної (немайнової) шкоди за рахунок Фонду соціально го страхування від нещасних випад ків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд), встановлені Законом «Про загальнообов’язкове державне со ціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та профе сійного захворювання, які спричи нили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105—XIV (далі — Закон № 1105—XIV), порушуєть ся конституційне право громадян на соціальний захист у вигляді гаранто ваного загальнообов’язковим дер жавним соціальним страхуванням належного матеріального забезпе чення у разі, коли з ними стався не щасний випадок на виробництві або вони отримали професійне захво рювання. Автор клопотання вважає, що ці положення Закону № 2272—ІІІ та Закону № 717—V не відповідають статтям 1, 3, 8, частинам другій, тре тій ст. 22, ст. 46, 48 Конституції Ук раїни, оскільки мають обмежуваль ний, дискримінаційний характер, що призводить до звуження як змі сту, так і обсягу існуючих прав по терпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних зах ворювань. Заслухавши суддю доповідача В. Джуня та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд Украї ни встановив: В Основах законодавства Укра їни про загальнообов’язкове дер жавне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. № 16/98—ВР (далі — Основи) та в першій редакції За кону № 1105—XIV визначено пакет видів соціальних послуг і матеріаль ного забезпечення (виплат), які на даються потерпілим на виробництві від нещасних випадків або профе сійних захворювань у разі настан ня страхового випадку. Серед цих виплат передбачалося, зокрема, і право потерпілих на відшкодування їм моральної (немайнової) шкоди за рахунок Фонду. Проте Законом №

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

717—V внесено зміни до положень Закону № 1105—XIV. Положеннями Закону № 717—V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на вироб ництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали від повідно до приписів першої редакції Закону № 1105—XIV. Проте Кон ституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на від шкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 Цивіль ного кодексу України та ст. 237 1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок влас ника або уповноваженого ним ор гану (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов’язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професій ного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України. З огляду на викладене Конституцій ний Суд України не вбачає підстав для визнання неконституційними ос порюваних положень Закону № 717—V. 23 вересня 1999 р. Верховна Рада України прийняла Закон № 1105—XIV, абзац перший части ни другої ст. 34 якого передбачав, що у разі стійкої втрати професійної працездатності Фонд проводить од норазову страхову виплату потер пілому, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного за робітку потерпілого за кожний від соток втрати потерпілим професій ної працездатності. Зазначене по ложення згідно з пунктом 1 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону № 1105—XIV мало набрати чинно сті з 1 січня 2001 р., проте Законом «Про внесення зміни до Закону Ук раїни «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

спричинили втрату працездатності» від 21 грудня 2000 р. № 2180—III дату набрання чинності перенесено на 1 квітня 2001 р. До настання цієї дати 22 лютого 2001 р. вказане положення ст. 34 Закону № 1105—XIV доповнено підпунктом «б» підпункту 4 пункту 3 ст. 7 Закону № 2272—ІІІ, зокре ма встановлено верхню межу одно разової страхової виплати — не ви ще чотирикратного розміру гранич ної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фон ду. Відповідно до пункту 1 ст. 7 За кону № 2272—ІІІ це доповнення набрало чинності також з 1 квітня 2001 р. Отже, положення абзацу пер шого частини другої ст. 34 Зако ну № 1105—XIV, яким встановлено механізм визначення розміру одно разової страхової виплати, набра ло чинності одночасно з положен ням підпункту «б» підпункту 4 пункту 3 ст. 7 Закону № 2272—ІІІ, де передбачено його верхню межу — «не вище чотирикратного розмі ру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внес ки до Фонду». Тому Конституційний Суд України вважає, що немає під став для визнання неконституційним положення підпункту «б» підпункту 4 пункту 3 ст. 7 Закону № 2272—ІІІ, оскільки розмір одноразової страхо вої виплати потерпілим на виробниц тві фактично був не обмежений, а встановлений і, відповідно, не було порушено вимог ст. 22 Конституції України. Так само є конституційним і по ложення абзацу другого пункту 10 розділу І Закону № 717—V, згідно з яким внесено зміну до положення абзацу другого частини другої ст.

34 Закону № 1105—XIV. Оспорю ваним положенням встановлено граничну межу одноразової страхо вої виплати потерпілим на вироб ництві у разі, коли при подальших обстеженнях МСЕК встановлено ін ший, вищий ступінь втрати стійкої

професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, а саме: «не вище чоти рикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду со ціального страхування від нещасних випадків». Хоча Закон № 717—V набув чинності лише з 20 березня 2007 р., розмір одноразової стра хової виплати не був обмежений і у випадках, передбачених Законом № 1105—XIV, оскільки в усіх мо жливих випадках гранична межа одноразової страхової виплати по терпілим на виробництві не могла перевищувати чотирикратного роз міру граничної суми заробітної пла ти (доходу), з якої справлялися внески до Фонду. Враховуючи викладене та ке руючись ст. 147, 150, частинами першою, другою ст. 152, 153 Кон ституції України, ст. 13, 15, 39, 40, 51, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 82 Закону «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд Укра їни вирішив: Визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституцій ними), положення підпункту «б» під пункту 4 пункту 3 ст. 7 Закону «Про страхові тарифи на загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра ту працездатності» від 22 лютого 2001 р. № 2272—ІІІ, пункту 1, аб зацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону «Про внесення змін до Закону Ук раїни «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 р. № 717—V, якими внесено зміни до ст. 1, 21, 28, 34, 35 Закону «Про загальноо

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ЩО КОЇМО!

СУМЛІННЮ ТА ЗДОРОВОМУ ГЛУЗДУ На сторінках журналу «Охорона праці» вже не раз йшлося про непорозуміння між тер управліннями Держгірпромнагляду та робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з приводу ква ліфікації нещасних випадків. Як не прикро, але сьогодні знову доводиться вести мову про ана логічну суперечку між згаданими інституціями. Щоправда, цього разу вона спровокована по садовцями агрофірми «Оршівська» Кіцманського району Чернівецької області, які замість то го, щоб організувати безпечне виконання робіт підвищеної небезпеки спеціально навченими працівниками, залучили до них випадкових осіб, у тому числі неповнолітнього, причому без оформлення з ними трудового договору. І все це, до речі, заради того, щоб зекономити на охо роні праці та податках і страхових внесках до того ж таки Фонду.

О

бставини нещасного випадку, про який йтиметься, банальні. Троє місцевих юнаків за домо вленістю із завідувачем відділку здійснювали демонтаж стін старої виробничої будівлі з наступним очи щенням цегли, придатної для пов торного використання. Робота поля гала у вибиванні нижнього ряду це гляної кладки та подальшому розхи туванні стін руками до того часу, аж поки вони не падали на землю. Ос кільки демонтаж виконувався з гру бими порушеннями вимог безпеки, то один з хлопців, який був непов нолітнім, отримав тяжкі травми. У ході спеціального розсліду вання, яке через несвоєчасне пові домлення в теруправління, розпо чалось лише через два з половиною місяці після того, як стався нещасний випадок, більшість членів комісії дій шли висновку, що його причиною є незадовільне функціонування в аг рофірмі системи управління охоро ною праці, проведення демонтажу стін приміщення без заздалегідь розроблених заходів щодо безпеч ного виконання робіт, допуск до ро боти працівників без відповідного навчання та інструктажу з питань охорони праці тощо. Потрібно за значити, що окремі посадовці агро фірми, намагаючись уникнути гро мадського осуду та відповідальності за настання нещасного випадку, у

своїх поясненнях всіляко намага лись дезінформувати членів комісії, як і слідчого прокуратури, який проводив дізнання у справі, не да вали повної і достовірної інформа ції про обставини трагедії. Так, ска жімо, з пояснення голови агрофірми випливає, що демонтаж стін здій снювали його підлеглі за допомо гою трактора, а очищення цегли — особи, яким вона реалізовувалася. Заступник голови з питань будів ництва повідомив, що будівельники агрофірми проводили лише демон таж шиферу, обрешетування, стро пил, прогону та мауерлату, після чо го бажаючим «цегла продавалася в стіні» (в кладці). Завідувач відділку агрофірми, який залучив юнаків до роботи, стверджував, що «вони розбирали стіни та очищали цеглу», причому особисто для нього та «ін ших людей, які їх для цього найма ли». Своєрідними є пояснення інже нера з охорони праці, які він дав у справі слідчому прокуратури та членам комісії зі спеціального роз слідування. У першому випадку по садовець повідомив, що завідувач відділку перед початком роботи «зобов’язаний був провести ін структаж з техніки безпеки з праців никами, які здійснювали демонтаж», але чи це було зроблено, мовляв, не знає. А в другому — що він, як інже

нер з охорони праці, постійно кон тролював дотримання вимог безпе ки праці на виробництві, але у від ділку ніяких працівників, які б роз бирали стіни, жодного разу не ба чив. Що стосується хлопців, у тому числі потерпілого, які працювали на об’єкті, то відповідно до їхніх по яснень вони були найняті на роботу завідувачем відділку для розбиран ня стін та очищення цегли. За це він та інші особи, яким реалізовувалася цегла, із своєї кишені платили їм відповідну плату. У зв’язку з тим, що, за виснов ком прокуратури, хлопці, в тому чи слі потерпілий, були учасниками ви робничого процесу, оскільки отри мана після здійсненого ними демон тажу цегла реалізовувалася насе ленню, то п’ять із шести членів комісії дійшли висновку, що неща сний випадок, який стався з непов нолітнім, слід вважати виробничим. Будучи не згодним із таким вердик том своїх колег, представник робо чого органу Фонду підписав акт спеціального розслідування з окре мою думкою. Посилаючись на те, що в зібраних членами комісії мате ріалах нібито немає свідчень про реалізацію цегли стороннім особам, а також на відсутність документів про оприбуткування цегли на склад господарства конкретно від потер пілого, він кваліфікував нещасний

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

45

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

випадок як такий, що не пов’язаний з виробництвом. Ну, щодо першого аргументу, то тут усе зрозуміло, ос кільки такі свідчення в матеріалах є, а ось щодо другого, тобто відсутно сті документів про оприбуткування цегли складом, і якщо це дійсно так, то даний факт, на думку автора, є ще одним свідченням безладдя, яке процвітало в агрофірмі незадовго до біди і навряд чи може впливати на кваліфікацію нещасного випад ку. Після завершення досудо вого слідства прокуратура дій шла висновку, що допуск до виконання робіт неповнолі тнього завідувачем відділку агрофірми без створення без печних умов праці, без прове дення навчання, інструктажів та проходження медичного огляду має всі ознаки злочину, передбаченого частиною дру гою ст. 271 Кримінального ко дексу, і направила матеріли до суду. Оскільки підсудний повні стю визнав свою вину і щиро розка явся у скоєному, вирок районної Феміди не забарився. Розглянувши в ході свого засідання справу про обвинувачення даного посадовця у вчиненні злочину, суд призначив йому покарання у вигляді виправ них робіт терміном на один рік з ві драхуванням 10% із суми щомісяч ного заробітку в дохід держави, без позбавлення права обіймати певні посади. (Крім того, за цивільним по зовом прокурора суд стягнув з під судного на користь центральної ра йонної лікарні вартість витрат, пов’язаних із стаціонарним лікуван ням потерпілого, в сумі понад 3,5 тис. грн.). Незважаючи на те, що цим са мим Феміда визнала травмованого юнака працівником агрофірми, че рез півтора місяці після того, як ви рок вступив у законну силу, робо чий орган Фонду звернувся з позов ною заявою до іншого суду про ска сування результатів спеціального розслідування та визнання неща сного випадку таким, що не пов’яза ний з виробництвом. Прокоменту

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

вавши ст. 13, 14 Закону «Про за гальнообов’язкове державне со ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профе сійного захворювання, які спричи нили втрату працездатності» та ст.

21, 142 Кодексу законів про працю, позивач зробив спробу пе реконати суд у тому, що роботу хлопці, в тому числі потерпілий, ви конували не за трудовим догово ром, а на основі цивільно правових відносин, які мали ознаки договору підряду. Відтак поставив під сумнів висновок п’яти членів комісії зі спе ціального розслідування про те, що нещасний випадок стався під час ви конання трудових обов’язків. Ха рактерно, що при цьому позивач послався на пояснення причетних до нещасного випадку осіб, зміст яких при викладенні своєї окремої думки чомусь не взяв до уваги його представник. Було б смішно, якби не було так сумно, бо за логікою робочого орга ну Фонду виходить, що суд за нізащо притягнув до кримінальної відпові дальності завідувача відділку, стягнув з нього на користь лікувально профі лактичного закладу вартість лікування потерпілого. Але ж це — нісенітниця, бо вина підсудного в скоєному злочи ні повністю доведена зібраними в справі і дослідженими в судовому за сіданні доказами. А раз так, то неща сний випадок визнаний судом вироб ничим. Як бачимо, хоча обставини та причини нещастя з’ясовано в судо вому порядку та одного з посадов ців, який, на думку прокуратури, найбільше провинився перед Зако ном, покарано, до отримання по терпілим відшкодувань ще далеко, оскільки робочий орган Фонду про довжує стояти на своєму. І в цьому немає нічого дивного, оскільки та кий підхід до справи запрограмова ний його виконавчою дирекцією з самого початку її створення: стояти до останнього, і непереливки тому, хто не буде цього робити. Це тим більш обурливо, бо відповідальність за трагедію лежить не тільки на ро ботодавцеві, а й на робочому орга

ні Фонду, який свого часу не спро мігся допомогти роботодавцю опрацювати систему управління охороною праці, прищепити йому повагу до Закону. До речі, те, що профілакти кою виробничого травматиз му у Фонді ніхто як слід не пе реймається, хоча це — його першочергове завдання, не секрет. Але невже так має бу ти завжди? Невже не можна змусити цей орган виконувати покладені функції щодо про філактики виробничого трав матизму так, як того від нього вимагає Закон? Невже потерпілі та їхні сім’ї назавжди приречені на шим законодавством на те, щоб пі сля пережитих трагедій представ ники робочих органів Фонду вимо тували з них жили? Звертаю увагу читачів на те, що в даному випадку це робиться по відношенню до не повнолітнього, який став калікою на все життя, отримавши внаслідок не щасного випадку дуже серйозні ті лесні ушкодження: поєднану травму хребта, черевної порожнини, від критий перелом вивих правого го мілково ступеневого суглоба з уш кодженням стегнової артерії та ахіл лового сухожилля, розрив селезін ки, розрив підшлункової залози, закритий перелом кісток таза із йо го зміщенням, інші тілесні ушко дження. Крім того, в процесі ліку вання потерпілому було проведено резекцію селезінки та підшлункової залози. Автор більш ніж впевнений, що нічого, крім ганьби, робочому орга ну поданий ним позов не принесе. Гадаю, що це прекрасно розуміє і юрист, який готував документ, як що, звичайно, він уміє реально дивитися на речі. А коли так, то для чого було, як мовиться, тулити гор батого до плоту? Щоб у такий спо сіб зайвий раз вислужитися перед вищестоящим керівництвом? Але ж це не по людськи, тим більше, що йдеться ж бо про соціальний захист неповноспроможної молодої люди ни, яка на самому початку своєї тру дової діяльності стала жертвою чу

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ВІТАЄМО

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО?

ДЕНИСЕНКУ Миколі Михайловичу — начальнику теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області в листопаді виповнилося 60 років. Після навчання у Харківському сільськогосподарському інституті імені В. В. Докучаєва М. Денисенко працював на керівних посадах у Богодухівському районі Харківської області, очолював виконком Зачепилівської районної ради народних депутатів. У 1994 р. він став представником Президента України у цьому ж районі. Згодом працював у відділі продовольчих ресурсів облвиконкому, керував великим агроформуванням. З 2001 по 2005 рр. був головою Харківської районної державної адміністрації. За багаторічну працю та великі досягнення у розвитку аграрного сектора економіки Миколу Михайловича удостоєно почесного звання «Заслужений працівник сільського господарства України». У жовтні 2006 р. М. Денисенко очолив теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області. Величезний досвід роботи у виробничій сфері, енергійність і принциповість у досягненні намічених цілей дали йому змогу ефективно вирішувати складні проблеми промислової безпеки та охорони праці, поліпшити показники наглядової діяльності інспекторського складу, знизити рівень виробничого травматизму. Вітаємо ювіляра, бажаємо міцного здоров’я, щастя, благополуччя та довгих років активного творчого життя.

У журналі (№ 10, 2008 р.) було надруковано статтю С. Гончар «Селевий потік» у галузі навчання з питань охо' рони праці», у якій йшлося про те, що в умовах, коли не ви' магається одержання дозволу від органів Держгірпромна' гляду на проведення навчання, більшості новоутворених суб’єктів господарювання суттєво полегшується одержан' ня доходу без гарантованої якісної підготовки кадрів. Зокрема, йшлося про недоліки в роботі навчального центру ТОВ «Професіонал». Директор ТОВ «Професі онал» М. Рогинський повідо мив, що сьогодні ним вжито заходів для усунення допущених раніше по" рушень. Підприємство виконує ви" моги законодавства про охорону праці й Типового положення про по" рядок проведення навчання та пе" ревірки знань з питань охорони праці. Для участі в комісіях з пере" вірки знань з питань охорони праці в обов’язковому порядку залуча" ються представники профспілкових організацій. Лектор, про якого йшлося в статті, працює начальни" ком відділу навчання Науково"тех" нічного центру «Спецсервіс». Заступник начальника те руправління Держгірпромна гляду по Запорізькій області — начальник відділу органі зації державного нагляду В. Кучер повідомив, що терупра" вління приділятиме особливу увагу діяльності навчальних центрів, які не мають ліцензій на навчання. Підви" щення вимогливості до якості проце" су навчання має стати запорукою усунення недоліків, викладених у статті. Сьогодні стан справ з професій" ної підготовки, перепідготовки, пе" ренавчання та перевірки знань фа" хівців і посадових осіб підприємств

залишається без змін. Групи для ке" рівників і фахівців підприємств, які виконують функції щодо забезпе" чення охорони праці, членів постій" но діючих комісій підприємств з пе" ревірки знань з питань охорони праці формуються не за галузевою ознакою. Тільки при збереженні в навчальному процесі галузевої оз" наки навчальний заклад може якіс" но надавати послуги з підготовки ке" рівного складу підприємств. Зміни на краще в сфері навчання будуть можливі, якщо поняття галузевого напряму стане визначальним у разі видачі ліцензій навчальним закла" дам. Навчальні заклади, що себе по" важають, обов’язково проходять лі" цензування у Міністерстві освіти та науки, адже наявність ліцензії свід" чить про відповідальність за якість навчання. Відсутність ліцензії дає змогу уникнути контролю за нав" чальною діяльністю з боку управлін" ня освіти. Спрощення умов ліцензу" вання посилило проблеми у сфері профтехнавчання. Там, де так звані «курси цільового призначення» про" ходять без ліцензування, проконтро" лювати процес видачі посвідчень неможливо. У випадку, коли фахі" вець не навчений як слід, не вміє гра" мотно працювати з обладнанням,

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Чи є правомірною вимога проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці вчителям хімії, фізики, фізкульту ри, праці загальноосвітніх шкіл у навчальних центрах, посилаю чись на п. 2.2 додатку 3 до п. 5.1 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони пра ці? Вищеназвані вчителі хоча й проводять інструктажі з охоро ни праці з учнями, але не є ні майстрами, ні інструкторами ви робничого навчання, ні посадовими особами, переліченими у п. 2.2 додатку 3. (В. Захаров, технічний інспектор праці Луганського ОК профспілки працівників освіти та науки)

У п. 2.2 додатку 3 до п. 5.1 Ти" пового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, за" твердженого наказом Держнагля" дохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511, наведено вичер"

пний перелік посад посадових ос" іб, які проходять навчання і пере" вірку знань з питань охорони пра" ці, а саме: майстри та інструктори виробничого навчання, керівники виробничої практики та інші поса" дові особи, які викладають питання охорони праці, безпечного веден" ня робіт або проводять інструктаж

Чи є достатньою підставою для виплат потерпілому в ре зультаті нещасного випадку, що стався в побуті, наявність листка непрацездатності та його пояснювальної записки, і чи є правомірними вимоги працівників Фонду соціального страхуван ня про обов’язкове складання в кожному випадку акта за фор мою НТ, якщо потерпілий на цьому не наполягає? (Ю. Коршунов, начальник відділу охорони праці ТОВ «Баловський завод залізобетонних виробів», селище Партизанське, Дніпропетровська область)

Нещасні випадки невиробничого характеру (далі — НТ) розслідують" ся згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків неви" робничого характеру, затвердже" ним постановою Кабінету Міністрів від 22.03.2001 р. № 270. Обов’язкова наявність акта розслідування нещасного випадку для призначення допомоги по тим" часовій непрацездатності у зв’яз" ку з травмою, не пов’язаною з ви" конанням трудових обов’язків, чинним законодавством не перед" бачена. Акт за формою НТ комісія із соціального страхування не

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

складає, оскільки це не належить до її компетенції. Якщо акт розслідування нещас" ного випадку за формою НТ на день призначення допомоги було складено, комісія із соціального страхування використовує його для вжиття заходів щодо відшкодування організацією або фізичною осо" бою, з вини яких травмовано пра" цівника (якщо такі є), суми допомо" ги, виплаченої потерпілому. Якщо розслідування не прово" дилося, комісія із соціального страхування з’ясовує обставини та причини нещасного випадку, беру"

з охорони праці з учнями, студен" тами, курсантами, слухачами. Стосовно організації навчання і перевірки знань працівників, зокре" ма і викладачів, з питань охорони праці в установах та закладах осві" ти, то цей порядок детально викла" дений у Положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці у за" кладах, установах, організаціях, на підприємствах, підпорядкованих Мі" ністерству освіти і науки України, за" твердженому наказом Міністерства освіти і науки від 18.04.2006 р. № 304, зареєстрованому в Міністер" стві юстиції 07.07.2006 р. за № 806/12680. Г. СУСЛОВ, перший заступник

чи до уваги пояснення потерпілого, свідчення очевидців, матеріали ДАІ, міліції, та приймає рішення про призначення допомоги по тим" часовій непрацездатності або про відмову в її наданні. Згідно зі ст. 51 Закону «Про за" гальнообов’язкове державне со" ціальне страхування у зв’язку з тим" часовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народжен" ням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 підставою для призна" чення допомоги по тимчасовій не" працездатності є виданий у встанов" леному порядку листок непра" цездатності. Отже, вимоги праців" ників Фонду соціального страхуван" ня про обов’язковість складання акта за формою НТ є безпідставни" ми. С. БУРИНСЬКИЙ, заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Роботи на висоті і верхолазні роботи належать до робіт під вищеної небезпеки. Яку професійну підготовку повинні пройти працівники, щоб мати право на виконання верхолазних робіт і робіт на висоті, та за яких умов їм оформляється допуск для ви конання вищезазначених робіт? (Із листів до редакції журналу «Охорона праці»)

Згідно з п. 67 Переліку робіт пі" двищеної небезпеки, затвердже" ного постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з на" гляду за охороною праці та його те" риторіальними органами», роботи верхолазні, скелелазні та на висоті, у тому числі з риштувань, підйомни" ми і підвісними колисками, з меха" нічними підіймачами та автомеха" нічними драбинами, є роботами пі" двищеної небезпеки. Пунктом 3 Порядку видачі дозво" лів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територі" альними органами, затвердженого вищезазначеною постановою, ви" значено, що суб’єкт господарюван" ня, який має намір розпочати (про" довжити) виконання роботи підви" щеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устат" кування підвищеної небезпеки, по" винен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці (правона" ступником якого є Держгірпромна" гляд) або його територіального ор" гану. Слід звернути увагу на зміст тер" мінів «робота» і «професія». А са" ме: у Переліку робіт підвищеної не" безпеки, крім верхолазних, зна" читься ще цілий ряд інших робіт, ви" конання яких пов’язано з виконан" ням роботи на висоті. Кваліфікаційні характеристики професій робітни" ків, які залучаються до виконання різних робіт на висоті, мають різні вимоги як до рівнів професійної під" готовки робітників, так і до стажу роботи.

4. Зам. №

У Класифікаторі професій ДК 003"2005 міститься робітнича про" фесія «верхолаз» (код КП 7129.1), яка належить до угруповання «ква" ліфікований робітник з інструмен" том». У Довіднику кваліфікаційних ха" рактеристик професій працівників (Випуск 64 «Будівельні, монтажні та ремонтно"будівельні роботи»), за" твердженому Держбудом України за погодженням з Мінпраці Украї" ни, міститься кваліфікаційна харак" теристика верхолаза. У її розділі «Завдання та обов’язки» визначено, що верхолаз виконує складні буді" вельні, монтажні та ремонтно"буді" вельні роботи із застосуванням вер" холазних технологій в опорному та безопорному просторі під час будів" ництва... споруд, здійснює обсте" ження технічного стану конструктив" них елементів висотних будівель і споруд. «Кваліфікаційні вимоги» до про" фесії верхолаза передбачають на" явність професійно"технічної освіти та підвищення кваліфікації: стаж ро" боти монтажником спорідненої про" фесії 5 розряду не менше 1 року; вік — не менше 18 років; позитивні висновки з усіх параметрів профе" сійного добору відповідно до чин" них нормативних документів. Ді" апазон розрядів верхолаза — з 6 по 8 розряд. Згідно із Законом України «Про професійно"технічну освіту» профе" сійно"технічні навчальні заклади не" залежно від форм власності та під" порядкування розпочинають діяль" ність, пов’язану з підготовкою ква" ліфікованих робітників та наданням

інших освітніх послуг, після отри" мання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабіне" том Міністрів. Випускнику професій" но"технічного навчального закладу, якому присвоєно освітньо"кваліфі" каційний рівень «кваліфікований робітник», видається диплом, зра" зок якого затверджується Кабінетом Міністрів. Особі, яка опанувала курс професійно"технічного нав" чання і успішно пройшла кваліфіка" ційну атестацію, видається свідоц" тво про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації, зразок яко" го затверджується Кабінетом Міні" стрів (постанова Кабінету Міністрів від 12.11.97 р. № 1260 «Про доку" менти про освіту та вчені звання»). Згідно з п. 21 Положення про по" рядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно"технічну освіту, затвердженого спільним на" казом Мінпраці та Міносвіти від 31.12.98 р. № 201/469, зареєст" рованого в Міністерстві юстиції 01.03.99 р. за № 124/3417, осо" бам, які навчалися з професій, спеціальностей та спеціалізацій, пов’язаних з роботами на об’єктах з підвищеною небезпекою праці, що перебувають під наглядом спе" ціально уповноважених державних органів, разом з документами про професійно"технічну освіту вида" ються посвідчення про допуск до ро" боти на зазначених об’єктах. З огляду на вищезазначене оформлення для працівника допу" ску до виконання роботи на висоті здійснюється за результатами квалі" фікаційної атестації, за умови наяв" ності в нього відповідної професій" ної підготовки, яку необхідно мати для виконання конкретних профе" сійних завдань і обов’язків, визна" чених у відповідній кваліфікаційній характеристиці робітничої професії.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Якими нормативними документами необхідно керуватися для проведення інструктажів з охорони праці під час роботи уч нів і студентів навчального закладу в навчально виробничих майстернях цих закладів і чи обов’язково розробляти для них ін струкції з безпеки життєдіяльності та на підставі яких поло жень їх розробляти? (Працівники навчальних закладів, Харківська область)

Відповідно до Типового поло" ження про порядок проведення нав" чання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого на" казом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстро" ваного в Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511, інструктажі з охорони праці з учня" ми, студентами, курсантами, слуха" чами проводяться: вступний — пе" ред початком трудового або профе" сійного навчання в навчальному за" кладі і на підприємстві; первинний на робочому місці — до початку трудового і професійного навчання в майстернях, лабораторіях, кабіне" тах навчального закладу і на під" приємстві; первинний — перед вико"

нанням кожного завдання, пов’яза" ного з використанням різних меха" нізмів, інструментів, устаткування тощо. Тому проведення інструктажів з охорони праці з учнями під час тру" дового і професійного навчання в навчальних майстернях навчальних закладів визначається зазначеним вище Типовим положенням і Поло" женням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, устано" вах, організаціях, на підприємствах, підпорядкованих Міністерству осві" ти і науки України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 18.04.2006 р. № 304, за" реєстров а н и м у М і н і с т е р с т в і

Згідно з Правилами технічної експлуатації електроустано вок споживачів, затвердженими Головдерженергонаглядом Мін енерго СРСР 12.04.69 р. (розд. ЕІІІ 12 «Електроустановки випро бувальних станцій та лабораторій», п. ЕІІІ 12,43), при проведен ні лабораторних робіт у навчальних лабораторіях з використан ням напруги вище 1000 В кількість учнів, які одночасно прово дять роботи під керівництвом викладача, повинна становити не більше ніж 8 осіб на кожного викладача. У Правилах технічної експлуатації електроустановок спожи вачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергети ки України від 25.07.2006 р. № 258, що чинні нині, вищезазначе ний розділ відсутній. З метою забезпечення безпеки студентів та профілактики нещасних випадків серед студентів просимо роз’яснити, яким нормативним актом необхідно керуватися під час виконання ла бораторних робіт у лабораторіях, що мають обладнання з на пругою вище 1000 В. (І. Підгорняк, начальник відділу охорони праці Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ, Луганська область)

Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі — Правила), затверджені на" казом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 р. № 258, відміняють аналогічні правила, затверджені Го" ловдерженергонаглядом Міненерго СРСР від 21.12.84 р., та розділ ЭІІІ" 12 «Электроустановки испытатель" ных станций и лабораторий». Відповідно до вимог Правил на галузевому рівні мають бути розро"

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

блені спеціальні правила, які повин" ні враховувати вимоги чинних Правил, державних стандартів, Правил улаштування електроуста" новок та інших нормативних доку" ментів. Питання, визначені у листі, без" посередньо стосуються безпеки сту" дентів, а не вимог щодо експлуата" ції обладнання лабораторій, тому вони можуть бути врегульовані шля" хом розробки спеціальних правил

ю с т и ц і ї 07.07.2006 р. за № 806/12680. Інструктажі з безпеки життє" діяльності проводяться для форму" вання умінь застосовувати знання у практичному житті, їх програми мі" стять питання особистої безпеки та безпеки оточуючих відповідно до напряму проведення заходів, роз" робляються безпосередніми керів" никами робіт або заходів і не потре" бують наявності інструкцій з безпе" ки життєдіяльності. Такі інструктажі проводяться у вигляді інформацій про небезпеки, лекцій, бесід з на" ступною перевіркою навичок, ігро" вих тренінгів тощо. У кожному кон" кретному випадку вчитель, викла" дач, майстер (інструктор) виробни" чого навчання або особа, яка про" водить інструктаж з безпеки життєдіяльності, обирає свій шлях і засоби проведення таких інструкта" жів. Ю. ЗАВАЛЕВСЬКИЙ, в. о. ди

Міністерством освіти та науки Укра" їни. Розроблені спеціальні правила повинні бути узгоджені з Державним Комітетом з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду та Державною інспекцією з енерге" тичного нагляду за режимами спо" живання електричної і теплової енергії. Водночас повідомляємо, що від" повідно до Правил безпечної ек" сплуатації електроустановок спо" живачів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 р. № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 р. за № 93/2533, пп.

7.5.35 та 7.5.37 визначають порядок проведення робіт у випробувальних станціях і лабораторіях. Зокрема, п.

7.5.37 цих Правил зазначає: «Кіль" кість осіб, що навчаються, які одно" часно виконують роботи під керів" ництвом викладача у навчальних лабораторіях з використанням на" пруги понад 1000 В, має становити не більше ніж 8 осіб на кожного ви" кладача...»

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

На нашому підприємстві за умовами колдоговору прибираль ники службових приміщень отримують чотири додаткових дні відпустки за особливий характер праці (прибирання туалетів та санвузлів загального користування), прибиральникам вироб ничих приміщень така відпустка не надається. У відділі кадрів мотивують це тим, що відповідно до постанови Кабінету Міні стрів від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 Списку виробництв, про фесій і посад... у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679 зі змінами) до переліку професій включено тільки прибиральників службових приміщень. Чи мають право на додаткову відпустку прибиральники вироб ничих приміщень за особливий характер праці (прибирання туале тів, душових та санвузлів загального користування) та якими нормативними документами потрібно керуватися? Яка різниця між прибиральниками виробничих та службових приміщень? (Прибиральники виробничих приміщень ПЗ ЕС, м. Вінниця)

Найменування професій робіт" никам встановлюється кваліфікацій" ною комісією адміністрації підпри" ємства або організації за узгоджен" ням з відповідним профспілковим комітетом згідно з Єдиним тарифно" кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників (ЄТКД) або До" відником кваліфікаційних характе" ристик професій працівників (ДКХПП) з урахуванням фактично виконуваної роботи в конкретному виробництві. Згідно з Випуском 1 ДКХПП (роз" діл 2 «Професії робітників, які є за" гальними для всіх видів економічної діяльності») прибиральник службо" вих приміщень прибирає службові приміщення адміністративних буді" вель, коридори, сходи, витирає пил і миє вручну або за допомогою ма" шин і пристроїв стіни, підлогу, стелю, віконні рами і скло, дверні блоки, ме" блі та килимові покриття, чистить і де" зінфікує раковини та інше санітар" но"технічне устаткування, очищає урни від паперу і промиває їх дезін" фікуючими розчинами, збирає сміт" тя і відносить його до встановленого місця. Прибиральник службових приміщень 2"го розряду виконує ро" боти з прибирання туалетів та сан" вузлів. Прибиральник виробничих при" міщень прибирає в цехах та інших виробничих приміщеннях відходи виробництва і сміття, витирає пил, підмітає і миє вручну або за допо" могою машин і пристроїв підлогу, сходи, вікна, стелі, стіни у виробни" чих приміщеннях, транспортує від" ходи і сміття до встановленого місця, чистить, дезінфікує урни, прибирає і дезінфікує туалети, душові, гарде" робні та інші місця загального кори" стування на виробництві. Право працівників на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами пра" ці та за особливий характер праці визначається відповідно до Списків виробництв, цехів, професій і посад,

зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпуст" ки за роботу із шкідливими і важки" ми умовами праці та за особливий характер праці, затвердженими по" становою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції по" станови КМУ від 13.05.2003 р. № 679). Прибиральники службових при" міщень, зайняті прибиранням за" гальних убиралень та санвузлів, ма" ють право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з розділом ХХІІ «Загаль" ні професії за всіма галузями госпо" дарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робо" та яких пов’язана з підвищеним нервово"емоційним та інтелектуаль" ним навантаженням, або виконуєть" ся в особливих природних і геоло" гічних умовах та умовах підвищено" го ризику для здоров’я, що дає пра" во на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, за" твердженого зазначеною вище по" становою. Статтею 8 Закону «Про відпуст" ки» передбачено, що конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється ко" лективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості праців" ника в цих умовах. Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку застосування зазначеного вище Списку, затвердженого наказом Мі" ністерства праці та соціальної політи" ки від 30.01.98 р. № 16 та зареєс" трованого Міністерством юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змі" нами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими в Міні" стерстві юстиції 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці нада" ється пропорційно фактично від" працьованому часу. В розрахунок часу, що дає право працівнику на та"

ку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на робо" тах з особливим характером праці (у даному випадку такою роботою є прибирання загальних убиралень та санвузлів) не менше половини трива" лості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, це" хів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. Тобто право на таку відпустку мають лише ті прибиральники служ" бових приміщень, які зайняті приби" ранням загальних убиралень та санвузлів, і цією роботою вони зай" маються не менше половини трива" лості робочого дня. Прибиральники виробничих приміщень передбачені окремими розділами Списку виробництв, це" хів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову від" пустку. Статтею 7 Закону «Про відпуст" ки» визначено, що конкретна трива" лість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим догово" ром залежно від результатів атеста" ції робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Порядок проведення атес" тації робочих місць за умовами пра" ці затверджений постановою Кабі" нету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. Тобто право на щорічну додат" кову відпустку за роботу із шкідли" вими і важкими умовами праці ма" ють лише ті прибиральники вироб" ничих приміщень, які зайняті у тих виробництвах, що передбачені від" повідними розділами Списку. Згідно з пп. 9 і 10 Порядку за" стосування зазначеного Списку, за" твердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрова" ного Міністерством юстиції 30.01.98 р. за № 57/2498 (із змі" нами, затвердж е н и м и н а к а з о м Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Міністерстві юстиції 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропор" ційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає пра" во працівнику на відповідну додат" кову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

51

РЕКЛАМА

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

53

РЕКЛАМА

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00%1.16%96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957%72%50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32%80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32%80.42.0 від 18.04.2008 р.

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

59

РЕКЛАМА

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36%24%57, 36%24%58, тел./факс: (0562) 39%87%96

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

РЕКЛАМА

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально%побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів (висотно%верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77 Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495%78%69, моб.: 8 (050) 977%30%70, 8 (095) 457%88%12 E%mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно%охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, водіїв навантажувачів, монтажників електричних підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р., № 395028 вид. 14.12.2007 р., № 420333 вид. 28.07.2008 р., №048812 вид. 04.07.2006 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

63

РЕКЛАМА

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПРАЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2,50 2 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 2. Палити заборонено (знак, 115 см ) 2,50 ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ (знак, 265 см ) 3,50 вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 3,50 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 3,50 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 34,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 4,00 2 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см ) 2,50 2 (знак, 230 см ) 3,50 Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 3,50 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 3,50 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. Вантажно розвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 2,50 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 3,50 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 4,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 4,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 ×60). приміщень (плакат) 7,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 60,00 грн.

14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 7,00 4,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 4,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,68 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ%100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559%19%51, 558%74%11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ%ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2008

Тел.: (044) 296%05%68, 559%62%79

22 роки працює на ДП «Дослідне господар ство «Мелітопольське» Інституту зрошуваль ного садівництва імені М. Ф. Сидоренка УААН директор Ю. Єрещенко. 1000 га садів – це ве ликий клопіт, але головним його клопотом є турбота про людину праці. Серед 370 осіб основного контингенту пра цівників, які цілорічно залучаються до робіт, близько 70 механізаторів. Вони виконують ос новні роботи з обробітку 1700 га угідь. Політи ка підприємства у галузі охорони праці з по чатку 90 х років визначена достатньо чітко: люди, залучені до виробництва, повинні по кидати прохідну живими і здоровими. Тому кожен з механізаторів обов’язково проходить щорічне п’ятиденне навчання. Як правило, відбувається це у грудні, коли найменші об сяги польових робіт. Тоді до с. Фруктового, що поблизу Мелітополя, з лекціями прибувають викладачі головного галузевого наукового навчально методичного центру з питань охо рони праці Таврійського державного агротех нологічного університету, інспектори облас ного теруправління Держгірпромнагляду, фахівці головного управління агропромисло вого розвитку Запорізької облдержадміні страції. Механізатори, крім традиційних робіт (під готовки грунту, сівби, збирання врожаю), ви конують ще й специфічні роботи – викорчову

ють старі дерева та обприскують сади. До сить сказати, що лише засобів захисту рос лин «Мелітопольське» щорічно закупляє на суму 1,8 млн. грн. Тому всіх, хто причетний до роботи з отрутохімікатами, раз на рік прискіп ливо обстежують медики. Ну, а про те, щоб прибути на робоче місце без засобів індивіду ального захисту, не може бути й мови. А якщо на виробничій ділянці перебувають такі люди, як головний агроном, кандидат сільськогос подарських наук В. Сенін, агроном, ордено носець В. Акінжали, бригадири Г. Татаринова та І. Гринціл – за якість інструктажів, контролю за виконанням робіт можна не турбуватися. Тому виробнича травма у садівників – гість рідкий. У «Мелітопольському» знають ціну копійки, тут вміють і господарювати, і заробляти. Кожного року в господарстві збирають від 3,5 до 7,5 тис. т фруктів. У першому півріччі 2008 р. прибуток становив 300 тис. грн. Вда лося виділити кошти на переобладнання тракторів електростартерним запуском дви

гуна з кабіни, утримувати в належному тех нічному стані 70 автомобілів і автобусів, обладнати надійною охоронною сигналіза цією склад отрутохімікатів, створити свою ремонтну базу. Хорошими здобутками в праці зустрічає своє професійне свято колектив дослідного господарства. Бажаємо йому і всім працівни кам сільського господарства міцного здо ров’я, щастя, миру, злагоди та добробуту їм та їхнім сім’ям. Л. БЕЗУГЛИЙ, наш власкор На знімках: у молодому саду (зліва направо): головний інженер гос8 подарства В. Шибаєв, керуючий відділком № 3 А. Давиденко, директор підприємства Ю. Єрещенко та провідний інженер з охорони праці П. Качалов; на зміну заступає тракторист С. Ткаченко; рукотворною красою милуються численні гості. Фото автора

ПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 11/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ МФО 320564, ЗКПО 21601181