2008-12ukr

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 12/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ МФО 320564, ЗКПО 21601181

кщо єдину електроенергетичну систему України порівняти з живим організмом, то магістральні електричні мережі є кровоносними судинами, по яких з напругою до 750 кВ електроенергія подається від електростанцій на енергопостачальні підприєм ства. Однією з таких структур, працівники якої забез печують надійну роботу електроустаткування і при ладів на півдні України, є Миколаївські магістральні електричні мережі. Мережі створено в 1996 р. на базі державних електричних мереж напругою 220/330/750 кВ ДЕК «Укрелектропередача» у Миколаївській області, а з 1998 р. включено до складу Південної електрое нергетичної системи ДП «НЕК «Укренерго». Вже наступного року підприємство очолив А. Токарчук, який і сьогодні керує колективом досвідчених і від повідальних майстрів своєї справи. Інші тут працю вати не можуть, тому що устаткування надвисокої напруги, яке обслуговується підприємством, по требує від працівників особливого ставлення до виконання своїх обов’язків. Всього один нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що стався у 1998 р.,– яскраве тому підтвердження.

14 повітряних ліній напругою 220/750 кВ загальною довжиною понад 915 км і три підстанції загальною потужністю 1332,2 МВт – великі об'єкти Миколаїв ських мереж, завдяки яким щороку відпускається 2,5 млрд. кВт·год електричної енергії. Для забезпе чення виконання основних завдань головним питан ням є підготовка спеціалістів і навчання з питань охо рони праці. Навчання працівники проходять у нав чальних центрах НЕК «Укренерго», інших навчальних

Я

закладах. Більш як 100 тис. грн. щороку витрачаєть ся підприємством на ці цілі. Обслуговування об'єктів, які можуть смертельно травмувати навіть у вимкненому стані, і перебування в зоні підвищеного електромагнітного випроміню вання потребують суворого додержання вимог без пеки. Насамперед це застосування засобів індивіду ального та колективного захисту. Це питання пере буває на постійному контролі керівників підрозділів і служби охорони праці. Важливу роль відіграє стан технологічного устаткування. Тут здійснюється замі на застарілого устаткування на нове, сучасне і без печніше. Всі ці роботи передбачаються виробничи ми та інвестиційними програмами, обсяги яких з ро ку в рік збільшуються. За 10 місяців поточного року виробнича програма (2,46 млн. грн.) вже перевико нана на 70 тис. грн., а інвестиційна (6,75 млн. грн.) – на 570 тис. грн. На підприємстві дбають про своїх працівників. Тут створені належні умови праці, вживаються заходи щодо запобігання нещасним випадкам і профзахво рюванням. У перспективі – будівництво нових елек тромереж, заміна устаткування на підстанціях, а це – покращання не тільки умов праці на підприємстві, а й постачання електроенергії новим споживачам.

Вітаємо колектив Миколаївських магістраль них електричних мереж, усіх енергетиків з про фесійним святом. Бажаємо міцного здоров'я, сталевих нервів, витримки і злагоди в сім'ях. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор На знімках: директор Миколаївських магістральних електричних мереж А. Токарчук (ліворуч) демонструє головному державному інспектору ДІПБОП в енергетиці, будівництві, металургії, машинобудуванні, котлонагляду та за підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області П. Волошиновичу роботу автоматизованої системи управління на щиті керування підстанції «Трихати»; інженер з охорони праці Г. Шадрін проводить заняття з електромонтерами; виконується ремонт масляного вимикача напругою 35 кВ на підстанції «Трихати». Фото автора

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 12 (174) /2008

МИКОЛА ЯКОВЕНКО

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Безпека була і залишається актуальною

3

Управління охороною праці В. ТУРЯНИЦЯ С. ЛИЗАНЧУК А. КОВАЛЬ ВАДИМ КОБЕЦЬ О. ЗАХОДСЬКА ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК О. ГОЛУБЄВ, КАТЕРИНА ЦВІГУН СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ІГОР ПАРФЕНЮК

Рік ювілейний — завдання буденні Етапи становлення і розвитку Не даючи спуску недбайливим роботодавцям Охороні праці необхідне повноцінне державне управління Як некероване зробити керованим «Домашній» інспектор Відповідальність за безвідповідальність Обмін думками — це завжди корисно для справи Час минає, а небезпека зростає З підрядниками потрібно працювати

5 7 9 11 14 15 16 17 19 20

Безпека праці ВАДИМ КОБЕЦЬ Т. ЖЕЛІХОВСЬКА В. КЛИМЕНКО ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК В. ТУРЯНИЦЯ Н. РУСИЧ С. ЛИЗАНЧУК Н. ЧАЙКОВСЬКА О. КАСЬЯН Ю. ЯКУБЕНКО

Засідання колегії Охорона праці під пильною увагою влади Причина трагедії була передбачуваною «Не знаєш — навчимо, не хочеш — змусимо!» Роботу виконував ненавчений працівник Охорони праці немає Безпека водія Біда біду перебуде, а за нею десять буде? Люди не вбивають себе самі Порушення, що призводять до травматизму Причина всьому — горілка Відбулася конференція

21 23 24 26 28 29 30 32 33 34 35 36

Медицина праці ВАДИМ КОБЕЦЬ ГЕННАДІЙ ЩУРОВ

Настав час подбати й про здоров’я медиків Здоров’я — найцінніший капітал

37 39

Соціальний захист Г. ГАВРИЛЮК Г. ПРИСУХА

Повернутись обличчям до проблеми Захищають усі, а повинен захищати Закон

41 42

Офіційний розділ Слідами наших публікацій За листами читачів

45 46

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.12.2008. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 10 815 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 21 249 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович —

ПРИВІТАННЯ

директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович —

Головне управління з державного нагляду за безпеч; ним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Уряді Республіки Таджикистан вітає всіх працівників Держгірпромнагляду України зі знаменною ювілейною датою — 50;річчям з дня заснування української си; стеми нагляду. Мені, як Голові Міждержавної ради країн СНД з про; мислової безпеки, вдвічі приємніше передати вам слова вдячності та поваги, адже всі ці роки ми працюємо разом на нашу спільну справу — на забезпечення безпечного ведення робіт, зберігаючи тим самим життя та здоров’я мільйонів трудящих. З теплом і вдячністю звертаюся до старшого поколін; ня, ветеранів Комітету. Завдяки вашій праці, знанням та високій відповідальності за прийняті рішення склався ав; торитет усієї вашої системи. За визнанням Міждержав; ної ради СНД з промислової безпеки, створена сьогодні в Україні система державного нагляду — одна з най; ефективніших, оскільки органічно поєднує в собі питання управління охороною праці та державного нагляду за промисловою безпекою. Тож молодому поколінню спі; вробітників є чим пишатися, що берегти, розвивати й удосконалювати. Вітаю всіх з ювілеєм! Спасибі за працю, за відданість професії! Бажаю стабільної діяльності системі, збережен; ня її цілісності та роботи на повну силу для забезпечен; ня належного рівня промислової безпеки на підприєм; ствах України. Сподіваємося, що наше плідне співробіт; ництво триватиме довгі роки.

заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

З повагою,

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович —

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

Голова Міждержавної ради країн СНД з промислової безпеки, начальник Головного управління з державного нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Уряді Республіки Таджикистан

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по м. Києву, Київській та Житомирській обл.

Буділов Михайло Юрійович

(044) 558 74 27

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович М. ДЖУМАЄВ

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ?100, вул. Попудренка, 10/1. E?mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

ДО НАШИХ ЧИТАЧІВ

Усі процеси, що відбуваються в нашій країні, тією чи іншою мірою стосуються кожного з нас. Чи то це політична риторика опонентів влади, чи то дебати щодо соціального захисту, чи еко$ номіка, від якої ми залежимо і нашим добробутом, і укладом, і умовами життя. Країна, втомлена владою, а тепер уже й економічною кризою, що навалилася, у розгубленості — що буде далі, що робити зараз, як зберегти виробництво, як не розгуби$ ти досягнутого? Що робити з людьми, які залишаються без роботи, без зарплат, без засобів існування? Спокій змінився неспокоєм, стабільність — падінням, надії... Втім, надія завжди йде останньою. Чи залишається з нами.

БЕЗПЕКА БУЛА І ЗАЛИШАЄТЬСЯ

АКТУАЛЬНОЮ

В

елика кількість інформації, яка щодня надхо дить до редакції, характеризує обстановку в різних регіонах країни: спад виробництва, призупинка чи зупинка роботи підприємств, ско рочення працівників або зменшення робочого тижня. Від наших власних кореспондентів, як бо йові зведення, надходять повідомлення: «На сьо годні призупинили роботу 4 підприємства Хер сонської області (філія ЗАТ «Оболонь», «Автомо більний завод «Авторус», «Юженерго», «Завод великих електромашин»). Перейшли на скороче ний дво , триденний тиждень більш як десять під приємств, у вимушені відпустки відправлено колек тиви «Механічного заводу», Херсонського заво ду карданних валів тощо» (власкор С. Колесник). «Законсервовано виробництво на Харківсько му тракторному заводі. Робітників відправлено у відпустку за власний рахунок до березня 2009 р. Устаткування та верстати законсервовано. Біль шість підприємств машинобудування та метало обробки переведено на 3 денний режим. Великі проблеми зі збутом. Склади багатьох підпри ємств затарені» (власкор В. Кобець). У Дніпропетровську, за заявою заступника міського голови А. Крупського, до кінця квітня 2009 р. з промислових підприємств може бути звільнено більш як 40 тис. осіб. В Одеському регіоні зупинилося 2 металур гійних заводи, людей відправлено у безстро кові відпустки. Балтський молочно консер вний комбінат «Ласуня» вдвічі скоротив випуск продукції. Більшість будівництв в Одесі не прац ює (власкор К. Цвігун).

МИКОЛА ЯКОВЕНКО,

головний редактор журналу «Охорона праці»

У Львівській області службою зайнятості вже зареєстровано майже 40 тис. безробітних. На Львівській залізниці до кінця року обсяги ван тажоперевезень знизилися до 90,6%. Щоб покри ти всі необхідні витрати, підприємству потрібно 320 млн. грн. Взяти кредит у нинішніх умовах не можливо (власкор І. Парфенюк). А ось повідомлення нашого власкора Г. Щу рова з Донецька. У цьому великому промислово му регіоні найтяжчі випробування випали на ме талургійний комплекс. Повністю зупинився Макі ївський металургійний завод. Зупиняються до менні печі в Єнакієвому, Маріуполі, Краматорсь ку. Падає виробництво чавуну, сталі, прокату. У коксохіміків рівень завантаження виробничих по тужностей становить усього 30%. У Маріуполі заборгованість по зарплаті пере вищила 20 млн. грн. Крім бюджетників, у патовій ситуації опинилися й будівельники, особливо не великі організації, які з літа чекають грошей за ви конані роботи. Удвічі скоротив потужності морсь кий порт. Маріупольський металургійний комбі нат імені Ілліча змушений призупинити дію окре мих соціальних програм. Заморожено капіталь не будівництво. У місті закрито один з пологових будинків, урізано ліміти бензину для машин швидкої допомоги. Екскаватори та прохідницькі комбайни, що ви пускаються на найбільшому в країні Новокрама торському машинобудівному заводі, сьогодні ні кому не потрібні. Економічна криза охопила практично всі галу зі народного господарства. Умови, що склалися,

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

3

пред’являють особливі вимоги і до власника, і до керівника підприємства, і до працівника. Зараз важко володіти обстановкою, правильно визна чити й оцінити ризики, які є на кожному конкрет ному виробництві, вжити необхідних заходів що до їх запобігання, посилити контроль за проми словою безпекою. Адже у нас тисячі об’єктів про мислової небезпеки, застарілі та зношені основ ні фонди — устаткування, будівлі, споруди, трубопроводи, сховища. І державний нагляд має бути адекватним тому стану, в якому перебува ють наші підприємства, їх стану безпеки, ступеню їх ризику, ступеню їх технічної забезпеченості та оснащеності. Сьогодні, як ніколи, необхідні і суво ра виконавська дисципліна, і жорсткий контроль за всім, що відбувається на підприємстві та навко ло нас. Розслаблятися не можна, безвідповідаль ність і безгосподарність є недопустимими. Де вже, здавалося б, той Чорнобиль, але й до сі ми розплачуємося за виробничі помилки про ектантів, операторів, керівників АЕС. А ланцю жок трагедій на донецьких шахтах! А вибух газу в Дніпропетровську, та тепер вже й не тільки там. Ніщо не минає безслідно, а особливо коли причи ною нещасть стають безвідповідальність і без господарність. Ми усі взаємозалежні, завжди і в усьому. Залежимо і від влади, і від безпосе реднього керівника, і від обставин, в які потра пляємо, і від співтовариша, який поруч з нами. Ми всі в одній упряжці, і витягати нам цей нелегкий віз треба разом. Не вічно ж вона триватиме, ця економічна криза! Важливо не піддатися паніці та не втратити здоровий глузд в оцінці того, що відбувається. На приклад, гірники шахти «Білозірська» (Донецька область) кризі змогли протиставити свій рекорд — достроково виконати річний план і видати на гора мільйон тонн вугілля. На шахті працює близько 4 тис. осіб, і скорочень тут не намічаєть ся. А в Дружківці в умовах кризи, яка вразила під приємства важкої індустрії регіону, заводи не тільки втрималися від обвалу, але навіть зуміли піднятися в обласному рейтингу міст з випуску продукції. У числі промислових підприємств, ке рівництво яких змогло знайти оптимальний варі ант збереження своїх сил, засобів і виробничих можливостей, завод газової апаратури «Грета», глинодобувне підприємство ВАТ «Веско», фарфо ровий завод та інші. По країні подібних прикла дів чимало.

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

Є підприємства, де в умовах кризи взялися за модернізацію застарілого устаткування, впрова дження нових технологій, особливо енергозбері гаючих та менш трудомістких. У нашому журна лі ми вже розповідали про такі підприємства. Сьо годні важливо, щоб мобілізація державного на гляду на додержання нормативних актів з про мислової безпеки та охорони праці відгукувалася дієвістю та оперативністю з боку інженерно тех нічних працівників відомчих служб і керівників структурних підрозділів підприємств. У цьому має бути обопільна зацікавленість і держнагляду, і роботодавця. Тому що згідно з Законом саме він, роботодавець, несе повну від повідальність за створення належних безпечних і здорових умов праці. І ніяке посилання на кризу не зможе виправдати ні зростання травматизму, ні нещасний випадок. Безпека була й залишаєть ся актуальною! І ще одну проблему хочеться порушити. Люди, які залишаться працювати на виробництві, бу дуть хоч якось захищені і зарплатою, і увагою, психологічно вони легше перенесуть стреси. Але як бути тим, хто залишився за межами прохід ної? На кого і на що сподіватися їм, тим, хто пі шов у вимушену відпустку? Як їм прожити і вижи ти? Адже це також частина трудових колективів підприємств. І залишити їх без уваги, прямо ска жемо, аморально для роботодавця. Може, чергу вати ці злощасні вимушені відпустки: місяць одні працюють, місяць — інші? Хоч якась підтримка бу де. Будемо відвертими — рівень соціальної апа тії та недовіри до влади дуже високий. Люди втомилися чекати та сподіватися — і на «десять кроків назустріч» і на «покращання життя вже сьогодні». Їхні погляди та надії до вас, робото давці, до тих, кому вони віддавали свою працю, знання, енергію, працюючи на ваших підприєм ствах. Не забудьте про них, прийде час — і во ни відплатять вам сторицею. Не полишайте їх надії. Прийде час, і все стабілізується, облаш тується, запрацює. Повернуться на підприємства люди, налагодять виробництво, зростуть обсяги, збільшиться зарплата. На зміну старому устат куванню прийде нове. Криза мине. Відступить. Країна підбадьориться... Доброго вам Нового року! Будьте оптимі стами — так легше жити. Не втрачайте на дії — нехай вона завжди залишається з ва

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Коротким рядком 20.11.2008 р. відбулося п’яте засідання Ради Федерації профспілок України, на якому було розглянуто організаційні питання. Абсолютною більшістю голосів членів Ради ФПУ головою Федерації профспілок України обраний голова Донецької обласної ради профспілок, народний депутат України Василь Георгійович Хара. З огляду на суспільно) політичну та соціально) економічну ситуацію в Україні, Рада підтримала пропозицію Президії ФПУ про недоцільність проведення чергового VI з’їзду профспілок у грудні 2008 р. *** На території Миколаївської області розробку корисних копалин здійснюють 67 підприємств. За результатами спільних перевірок діяльності підприємств) надрокористувачів Державною гірничою інспекцією у гірничодобувній промисловості та охорони надр теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області і представниками правоохоронних органів за 10 місяців 2008 р. призупинено роботу 8 підприємств у Первомайському, Вознесенському та Кривоозерському районах, до адміністративної відповідальності притягнено 54 посадових осіб, відкрито 4 кримінальні справи. *** У 233 районних управліннях агропромислового розвитку України (47% від загальної кількості) питаннями охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху займаються спеціалісти за сумісництвом. У ряді областей, зокрема у Закарпатській, Київській і Полтавській, такі спеціалісти загалом відсутні.

РІК ЮВІЛЕЙНИЙ — ЗАВДАННЯ БУДЕННІ Поточний рік для наглядовців тер$ управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області, як і системи в цілому — ювілейний. 50 років тому держава створила окрему структу$ ру, обов’язком якої став контроль за створенням здорових і безпечних умов праці наших працюючих співгрома$ дян. Дії її фахівців націлені на зміну ставлення громадськості і передусім роботодавця до безпечного ведення ро$ біт. Статистика свідчить: 10 вияв$ лених інспектором порушень чинного законодавства про охорону праці убезпечують від травми на робочому місці од$ ного працівника. Тож пильне око наглядовця ніяк не зайве на шляху забезпечення українцям гарантованих Конституці$ єю гідних та безпечних умов праці. Про тенденції, які спосте$ рігаються у рік ювілейний, завдання, над якими працює тер$ управління, керівникові прес$служби В. ТУРЯНИЦІ розповідає його начальник М. Саварин. Тенденція до зниження травматизму зберігається, але...

— Михайле Васильовичу, чим Ви, як керівник регіональ ної наглядової структури, мо жете похвалитися, зустрічаю чи 50 річчя Держгірпромна гляду?

— Протягом трьох кварталів 2008 р. на підприємствах області зафіксовано зниження рівня як за гального виробничого травматизму, так і травматизму зі смертельними наслідками. З початку поточного року на робочих місцях травмува лися 59 осіб, тоді як минулого року за такий самий період — 84. Заре єстровано 5 нещасних випадків зі смертельними наслідками проти 12 за аналогічний період 2007 р. Тож тенденція до зниження рівня вироб ничого травматизму очевидна. Про те ми не дуже тішимося...

— Боїтеся наврочити?

— Не дуже вірю у такі байки. Просто вважаю за більш надійне

постійно тримати ситуацію під кон тролем. З цією метою протягом трьох кварталів 2008 р. інспектор ським складом теруправління Дер жгірпромнагляду по Закарпатській області проведено близько 2460 обстежень підприємств, організа цій та установ. Виявлено понад 26,3 тис. порушень нормативних актів з охорони праці, призупиня лась робота на 2205 об’єктах, на кладено 1180 адміністративних стягнень на працівників, з них 653 — на керівників підприємств. На ра ді теруправління заслухано 41 ке рівника підприємств та організацій, на яких зафіксовано випадки ви робничого травматизму та прово дилися комплексні перевірки. Про довжуємо копітку роботу в галу зях, де найвищий рівень загально го травматизму,— деревообробній (17 випадків проти 18 за три квар тали 2007 р.) та лісозаготівельній (4 проти 6); машинобудуванні та металообробці (8 проти 7); хіміч ній, нафтохімічній, нафтоперероб ній (6 проти 3) та у будівництві (5

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

проти 7). Не випускаємо з поля зо ру й автотранспортну галузь, адже саме в ній цього року зафіксовано 2 дорожньо транспортні пригоди, в яких загинуло 3 особи; буді вельну, де від ураження електро струмом загинув кранівник, та рибне господарство, де внаслідок механічної асфіксії на фоні череп но мозкової травми загинув сто рож...

— Що конкретно призво дить до нещасних випадків, як порадили б їм запобігати?

— Основними причинами трав матизму, як свідчить аналіз, є орга нізаційні (допуск до роботи без нав чання та перевірки знань з питань охорони праці; відсутність або не якісне проведення інструктажу; по рушення правил дорожнього руху; невиконання вимог інструкцій з охо рони праці) та технічні (недоскона лість технологічного процесу; нея кісна розробка або відсутність про ектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, устаткування; не задовільний технічний стан вироб ничих об’єктів, будівель, споруд, те риторії, засобів виробництва, транспортних засобів). Що ж до по рад, то наголосив би на головному: влада, роботодавці, виробничники мусять усвідомити, що безпечне ве дення робіт — панацея від безглуз дих людських втрат, які, на жаль, сьогодні не рідкість. А ще недарма кажуть: Щоб позбутися проблеми — краще всього її вирішити — Можливо, не на часі це запитання, але чи має підпо рядкована Вам структура об’єкти докладання зусиль, над якими «б’ється» роками?

— Рік ювілейний, хоч як з цим прикро погоджуватись, не рятує нас від проблем буденних. Оптималь ний же шлях їх позбутися — не інак ший, як вирішити. Проте проблеми безпеки виробництва на ДП «Соло твинський солерудник», у ВАТ «За карпатполіметали», як і на деяких інших підприємствах, уже «з боро дою». Що стосується першого під приємства, то наші повноваження тут обмежуються виключно завдан ням не допустити заподіяння шкоди

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

здоров’ю чи загрози життю як тих, хто працює на підприємстві, так і па цієнтів двох алергологічних лікарень. Все ж інше — пошук ефективного власника, забезпечення необхідним устаткуванням, прогнози науковців стосовно розвитку ситуації щодо за топлення підземних виробок, на лежне фінансування рятувального загону — питання не нашої компе тенції. Тож наразі тримаємо ситуа цію на контролі, забороняючи у ви падку небезпеки спуск людей під землю. Шкода, що вирішення всіх супутніх проблем цього підприєм ства запізнюється на багато кроків у порівнянні з тим, як «поспішає» створити прикрощі для людей при рода... На гірничовидобувному підпри ємстві ТОВ «Закарпатполіметали» проблеми трохи іншого характеру. Проте нехтування ними може при звести до непередбачуваних наслід ків у плані порушення екології. Під приємство, призупинивши виробни чу діяльність, «забуло» про необхід ність проведення на підземних гір ничих виробках обстежень. Як наслідок — можемо отримати їх руй нування та утворення провалів зем ної поверхні. ТОВ «Закарпатполіме тали» не розробило заходів, спря мованих на збереження гірничих виробок, підземних споруд, устатку вання та шламовідстійника на пе ріод зупинки роботи. Ці фактори можуть надалі ускладнити розробку родовища корисних копалин. Ін спектори нашого теруправління нео дноразово видавали керівникам під приємства обов’язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень. Проте вони досі не вико нані. Тому у 14 випадках ми надси лали подання до органів прокурату ри про порушення чинного законо давства. Аналогічно довелося вчини ти і з ВАТ «Свалявські мінеральні во ди», що припустилося грубого порушення ст. 19 Кодексу України про надра. Під час проведення опе ративної перевірки дотримання норм чинного законодавства з без пеки виробництва та охорони праці на цьому підприємстві було виявле но, що терміни дії спеціальних до зволів на користування надрами ді лянок Голубинського та Полянського родовищ, на яких розташовані від повідно свердловини № 3 РЗ та №

7 РЗ, вичерпано. Актом перевірки № 89 від 25 вересня 2008 р. під приємству було запропоновано призупинити експлуатацію згаданих свердловин, накладено адміністра тивне стягнення на голову правління ВАТ «Свалявські мінеральні води» В. Мориляка. Проте робота з відбо ру мінеральної води триває і далі...

— Давайте перейдемо від проблем «вічних» до тих, які щороку «підкидає» підготов ка до зими...

— Наразі на порядку денному — забезпечення надійної роботи кот лів і газозабезпечення під час опа лювального сезону. Роботу в цьому напрямі з огляду на великий обсяг ведемо двома інспекціями, хоча в ін спекторських одиницях — це всього чотири фахівці. У жовтні нами було проведено цільову перевірку стану утримання та забезпечення безпеки експлуатації парових котлів з ти ском пари до 0,07 МПа та водогрій них котлів з температурою води до 115° С на 19 об’єктах області. Вия влено 239 порушень. За результа тами перевірки призупинено ек сплуатацію 9 котелень, накладено адміністративні стягнення на керів ників установ, вручено приписи. Що стосується газового госпо дарства, то увагу до нього не послаб лювали фактично з часу трагедії у Дніпропетровську. І постійно інфор мували громадськість про виконану роботу. Нещодавно ми завершили перевірку готовності до роботи в осін ньо зимовий період 163 об’єктів газопостачання, підпорядкованих ВАТ «Закарпатгаз». Підприємство — монополіст у сфері надання по слуг газозабезпечення в регіоні. Більшість об’єктів тут мають чи не піввікову історію, потребують оно влення. Перевіркою виявлено 515 порушень нормативно правових актів з охорони праці та безпечної експлуатації ГРП і ШГРП, видано 43 акти. Призупинено також роботу одного ГРП та чотирьох ШГРП, п’яти запобіжно скидних, двох запобіж но запірних клапанів, семи опалю вальних котлів. Вже усунено 366 порушень. Найбільша проблема: упущення не завжди є кому виявля ти, адже служби підземних газопро водів та споруд на них укомплекто вані обслуговуючим персоналом всього на 70%.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

— А чи контролюєте додер жання нормативно правових актів з охорони праці під час використання газу в побуті?

— Почну з сумної статистики: протягом 2007 р. в області зареєс тровано три аварії під час викори стання газу в побуті. Одна особа загинула, одна отримала опіки 60% поверхні тіла. За 9 місяців поточно го року зареєстровано одну аварій ну ситуацію, пов’язану з вибухом газоповітряної суміші в побуті. Жер твою її стала одна особа. Тож життя диктує необхідність контролю з на шого боку і на цій ділянці. Під час останньої наглядової акції виявлено 397 порушень, з яких на 10 листо пада усунено 285. За результатами перевірки призупинено експлуата цію 33 одиниць устаткування. До адміністративної відповідальності притягнено 27 посадових осіб, з яких 12 — перші керівники. За порушен ня, допущені під час експлуатації га зових приладів з несправними ди мовими каналами, філіями ВАТ «За карпатгаз» було відключено (з установкою заглушок і пломб) 510 газових приладів. Наразі вже ві дремонтовано димоходи та відно

влено експлуатацію 374 приладів. Під час експлуатації будинкових газопроводів дошкуляють не тільки технічні, а й організаційні порушен ня. Не дотримуються графіки пла ново технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, по рушуються терміни повторної пере вірки димових та вентиляційних ка налів, газове обладнання комуналь но побутових об’єктів експлуатуєть ся без призначення відповідальних за безпеку — все це через недоу комплектованість кваліфікованими кадрами на 35%. Проте відомо, що Справа людиною ставиться — У контексті року ювілей ного це твердження актуальне і для очолюваної Вами струк тури, чи не так?

— Саме це й мав на увазі. Ми, на жаль, теж відчуваємо нестачу квалі фікованих кадрів. Незабаром на за служений відпочинок підуть фахівці, що пройшли добру практичну і тео ретичну школу і мають багатий дос від, молодь же на зарплату дер жавного службовця йти не поспі шає. Та й відповідальність у нас неа

бияка! А кризова ситуація в держа ві, незважаючи на ювілей, «підкину ла» нам у подарунок скорочення на 20%. Тож тим, хто залишиться в на шій наглядовій структурі, доведеться справлятися з чималим навантажен ням. Маємо й приклади такої робо ти: «батько» регіональної школи працеохоронців — І. Тюх, чий життє вий шлях і сьогодні залишається при кладом для кожного, хто пішов його стопами; колишній завідувач відділу охорони праці облпрофради І. Со філканич; перший начальник те руправління Б. Магарита. Кращі із сьогоднішніх працівників, чиє відпо відальне ставлення до роботи з наго ди 50 річчя Держгірпромнагляду відзначено Почесними грамотами Закарпатської облдержадміністрації та обласної Ради професійних спі лок, це — заступник начальника від ділу організації державного нагляду, юридичного забезпечення та обліку травматизму В. Симулик, головні державні інспектори з охорони пра ці М. Данко, Б. Стогнієнко, В. Щер ба, К. Бартош... Усім, хто працює на спільний ре зультат, з нагоди ювілею системи — найщиріші вітання, побажання міц

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Історія і сучасність у будь$якому форматі сприй$ маються як взаємопов’яза$ ні ланки суспільного проце$ су. І яку б нішу в ньому не займала людина, вона ми$ моволі опиняється в руслі виробничої діяльності. Особ$ лива ж роль відводиться тим, хто за покликанням обрав нелегку та відпові$ дальну роботу — бути про$ відником державної полі$ тики в галузі охорони праці.

Я

кщо вдатися до витоків профе сійного зростання інспекторів державного нагляду з охорони праці, то шлях до усвідомлення їх ньої ролі був складним і багатогран ним. Від початку створення наглядо вих органів та їх поетапного рефор мування виникла необхідність удос коналення самої системи управління охороною праці.

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ Як згадує колишній начальник створеного в 1993 р. Карпатського теруправління по нагляду за охо роною праці І. Мосюрчак, відпові дальні функції раніше виконували окремі галузеві технічні інспекції. Згідно з наказом Держнаглядохо ронпраці в Україні було створе но 10 управлінь, що об’єднували 7 округів, у тому числі 9 інспекцій: на території Івано Франківської об ласті — 5, Чернівецької та Закар патської — по 2. Період становлення був нелег ким. Зважаючи на брак фінансуван ня, доводилось орендувати примі щення, не було матеріально техніч ної бази, транспортних засобів.

Але попри певні труднощі вже наприкінці 1993 р. теруправління звітувало про свою роботу. Того року сталося понад 700 нещасних ви падків, з них 43 — зі смертельними наслідками. Причини такого невтіш ного стану в основному мали орга нізаційний характер. І. Мосюрчак, який очолював управ ління в період кількох реорганіза цій, спрямував зусилля на створення матеріально технічної бази, вирі шення кадрових питань, подолання численних проблем, пов’язаних із фі нансовою скрутою. Левова частка сил та енергії у становленні управління в системі державного нагляду нале жить С. Зарицькому, Д. Луканю, Л.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Кернякевичу. У цій непростій ситуації не всі, як кажуть, витримали випробовування часом. Але колектив все ж таки зміг зберегти кістяк інспекторського складу. Було знайдено шляхи і ме тоди вдосконалення наглядової діяльності, для чого було налагодже но тісні контакти з місцевими орга нами державної влади та профспіл ками. На той час в Україні не було спеціалізованих закладів, які б готу вали інспекторів, і вони самотужки оволодівали необхідними знаннями. Все це дало можливість досягти певних результатів: з часом в обла сті закріпилась тенденція до змен шення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками. Якщо в 1997 р. їх сталося 33, то у 1998 р. — 24, у 1999 р. — 22, а у 2000 р.

— 17. Аналізуючи пройдені ета пи, хочеться з приємністю від значити 2000 р., який, на думку І. Мосюрчака, став пе реломним. Проблеми охоро ни праці нарешті приверну ли до себе увагу Кабінету Міністрів і Верховної Ради, про що свідчить прийняття ними від повідних рішень. Як згадує Іван Іванович, на межі тисячоліть спостерігалося зростання рівня травматизму в лісовій, хіміч ній, нафтогазовидобувній проми словості та сільському господарстві. Такий стан справ, передусім, був пов’язаний із появою значної кіль кості приватних підприємств, зміна ми у структурі виробництва та со ціально економічних відносинах, пристосуванням до нових умов гос подарювання. Було зруйновано ві домчий нагляд у галузях, і всі функ ції щодо наглядової роботи лягли на плечі інспекторів теруправління. Крім того, на підприємствах не було належного контролю за до держанням технологічної та вироб ничої дисципліни, технічним станом устаткування, будівель і споруд, не було запроваджено економічного стимулювання охорони праці, слабо

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

функціонувала система управління охороною праці. У 2006 р. відбулась остання ре організація в системі держнагляду за охороною праці. І це стало по штовхом до ефективного та якісного управління охороною праці та про мисловою безпекою в області. У 2006—2007 рр. у теруправлін ні Держгірпромнагляду по Івано Франківській області, яке вже два ро ки очолює З. Кулик, відбулися пози тивні зміни: збільшилась кількість оперативних перевірок (5327 — у 2006 р., 5663 — у 2007 р.), здійсне но більше (на 800) призупинок устаткування, обладнання та меха

нізмів, збільшилась і кількість штрафів на керівників підприємств, де виявле ні порушення, зросла їх сума. Хоча показники загального травматизму в області у 2007 р. порівняно з 2006 р. зменшились на 38 нещасних ви падків, на жаль, збільшилась кількість випадків смертельного травматизму (2006 р. — 17, 2007 р. — 22, а за 9 місяців 2008 р. — 18 нещасних випадків). За 10 місяців 2008 р. терупра вління провело понад 3 тис. переві рок на 1580 підприємствах Прикар паття, виявлено майже 30 тис. пору шень нормативно правових актів з охорони праці, на посадових осіб накладено штрафів на суму 170 тис. грн. Державні інспектори теруправ ління продовжують виконувати свою роботу. Виявляють факти ви робничої діяльності без отримання дозволу від наглядового органу на

виконання робіт підвищеної небез пеки, укладання з працівниками ци вільно правових угод. Ще й досі ек сплуатуються устаткування, машини та механізми, які вичерпали встано влений технічний ресурс. Ряд проек тів розробки родовищ не погоджено з органами Держгірпромнагляду, на деяких підприємствах не виконують ся особливі умови спеціальних до зволів на користування надрами, перевищується встановлений термін дослідно промислової розробки, не у повному обсязі проводяться дослід ження нафтогазових свердловин. Турбує і те, що переважна біль шість нещасних випадків стається че рез організаційні причини — в результаті незадовіль ного функціонування СУОП, порушення техноло гічного процесу, трудової і виробничої дисципліни. Зумовлює травматизм на виробництві незадовіль ний технічний стан об’єктів, будівель, споруд, транс портних засобів. Є випадки алкогольного і наркотично го сп’яніння, токсикологічно го отруєння працівників. Тому зараз дуже важливо підви щити не тільки статус інспектора, а й змінити ставлення роботодавців до питань охорони праці. Власність у ви робничій сфері — це не стільки ба гатство, скільки відповідальність. І не лише перед законом юридичним, але й перед законом сумління та моралі. На жаль, наразі робото давець власник (за чинним зако нодавством) звільнений від фінансо вої відповідальності за стан безпеки та рівень травматизму на вироб ництві. Тож поки він не усвідомить, що має нести особисту відповідаль ність за безпеку на виробництві, кардинальних змін очікувати годі. С. ЛИЗАНЧУК (прес служба те руправління Держгірпромнагляду по Іва но Франківській області) На знімку: інспекторський та керівний

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

НЕ ДАЮЧИ СПУСКУ Н Е Д Б А Й Л И В И М Незважаючи на зростання обсягів виробництва, на Віннич$ чині спостерігається стійка тенденція до зменшення кілько$ сті смертельно травмованих працівників. Якщо в 1990 р. під час виконання трудових обов’язків на підприємствах, в установах та організаціях загинуло 130 працівників, то в 2007р. — 30. Упродовж 10 місяців поточного року смертельно травмовано 19 працівників, що на 9 менше, ніж за аналогічний період минулого року. Хоча здійснення профілактики виробни$ чого травматизму покладається на зовсім інші інституції, з впевненістю можна сказати, що в зниженні рівня смертельно$ го травматизму велика заслуга місцевого наглядового органу. Саме його фахівці в умовах пов$ сюдного правового нігілізму докладають великих зусиль, щоб роботодавців повернути облич$ чям до проблем охорони праці, добиваються від більшості з них додержання законодавства про охорону праці. Про те, як це робиться, розповідає начальник теруправління Держгір$ промнагляду по Вінницькій області А. КОВАЛЬ.

У

процесі здійснення наглядової діяльності особлива увага при діляється підприємствам буді вельної галузі, гірничорудної та не рудної промисловості, а також та ким об’єктам підвищеної небезпеки, як нафтобази, склади вибухових матеріалів, газозаправні станції, аміачно холодильні і хлораторні установки. Упродовж 10 місяців по точного року державними інспекто рами проведено 340 перевірок бу дівельних організацій, 210 — кар’єрів і шахт, 225 підприємств хі мічної, нафтохімічної промисловості та інших потенційно небезпечних об’єктів. Під пильною увагою нагля довців перебувають агроформуван ня та об’єкти соціально культурної сфери. З початку року ними переві рено 1080 таких господарств, 325 закладів культури і торговельних за кладів. За результатами перевірок призупинялась експлуатація 2343 одиниць устаткування. Наглядова діяльність була б неефективною, як би ми не контролювали стан вико нання наших приписів. На сьогодні маємо інформацію про виконання роботодавцями 80% приписів. Теруправління проводить відпо відну роботу щодо вдосконалення системи управління охороною пра

ці на регіональному рівні, яка є го ловним важелем у вирішенні про блем створення здорових і безпеч них умов праці. Стало правилом проведення спільних засідань ради теруправління та обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, розширених засідань ради теруправління з участю в їх роботі заступників голови облдер жадміністрації, де розглядаються ак туальні для регіону питання. В окре мих галузях ми спільно з профспіл ками та робочими органами Фонду соціального страхування від неща сних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд) практикуємо проведення з керівниками та спеціалістами служб охорони праці підприємств семіна рів нарад з вивчення досвіду у пи таннях охорони праці, безпечних прийомів праці, знайомимо з обста винами та причинами нещасних ви падків, які сталися на підприємствах Подільського краю. До вирішення особливо гострих проблем залучаються не тільки орга ни виконавчої влади, а й місцевого самоврядування. З ініціативи тер управління на 10 й сесії обласної ради 5 го скликання, яка відбулась 28.03.2007 р., депутати розглянули

питання «Про стан виробничого травматизму і професійної захворю ваності на підприємствах, в устано вах та організаціях області і завдан ня органів виконавчої влади та міс цевого самоврядування щодо забез печення здорових і безпечних умов праці». На сесії було також затвер джено регіональну програму поліп шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2007— 2011 рр. Це дало відчутний ефект: привернуло увагу роботодавців до злободенних питань промислової безпеки, а відтак сприяло пожвав ленню профілактичної роботи на місцях. На виконання прийнятого обласною радою рішення у всіх ра йонних та міських (обласного зна чення) радах були проведені сесії. На них депутати не тільки намітили конкретні заходи, спрямовані на за побігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворю ванням та іншим ушкодженням здо ров’я працівників, а й виділили для цього відповідні кошти. Так, у Погре бищенському районі на розв’язання питань безпеки праці минулого року було виділено 28,5 тис. грн., у тому числі 25,1 тис. — з районного бюд жету. Що стосується фінансування регіональної програми поліпшення

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

стану безпеки, гігієни праці та вироб ничого середовища на 2007— 2011 рр., то для цього з обласного бюджету було виділено 200 тис. грн. Розгляд на сесіях місцевих рад питань, пов’язаних зі створенням здорових і безпечних умов праці, спонукав багатьох роботодавців пе реглянути своє ставлення до цієї про блеми. Відтак лише у першому пі вріччі поточного року на перевіре них підприємствах на ці цілі було ви користано 25,5 млн. грн., а це на 1,5 млн. грн. більше, ніж передбачено Законом «Про охорону праці». По садовці підприємств, установ і орга нізацій, що перебувають у кому нальній власності місцевих рад, у встановленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з пи тань охорони праці, тут створено служби охорони праці, проведено атестацію робочих місць за умова ми праці. Однак було б неправильним ствер джувати, що після розгляду питань, пов’язаних зі створенням здоро вих і безпечних умов праці, на се сіях місцевих рад Вінниччини всі ро ботодавці зразу повернулись обличчям до даної проблеми. Щоб прищепити повагу до Закону, з окремими з них доводиться прово дити індивідуальну роботу. У зв’яз ку з незадовільним станом охорони праці 34 керівників було заслухано на засіданні ради теруправління, у 11 випадках їхню роботу щодо створення здорових і безпечних умов праці було визнано незадо вільною, в решті — недостатньою. Чималий внесок у підвищення свідомості роботодавців роблять під час проведення перевірок держав ні інспектори. Упродовж 10 місяців поточного року до адміністратив ної відповідальності притягнено 1880 посадових осіб, у тому числі 660 перших керівників. Якщо спла та штрафу затримується, то ми вжи ваємо відповідних заходів реагу вання: звертаємося до державної виконавчої служби. Упродовж 10 місяців це було зроблено у 102 ви падках. Щоправда, з огляду на мі зерний, за нинішніми мірками, роз

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

мір штрафів, які ми вправі наклада ти на порушників Закону, вони ма ють своє виховне значення лише в тому випадку, коли роботодавці вболівають за свій авторитет серед членів трудового колективу, коли факт накладення штрафу є для них ганьбою перед підлеглими. Для ке рівників трудових колективів, для яких збереження реноме благопо лучного роботодавця не є справою їхньої честі, адміністративне стя гнення навряд чи спонукатиме до перегляду свого ставлення до охо рони праці. В таких випадках ми звертаємося за допомогою до орга нів прокуратури. З початку року те руправління надіслало у вищий на глядовий орган 8 таких подань. Що стосується прокуратури, то її роль у профілактиці виробничого травма тизму, формуванні у роботодавців більш відповідального ставлення до створення здорових і безпечних умов праці важко переоцінити. Ли ше упродовж поточного року за оз наками злочинів проти безпеки ви робництва було порушено 28 кри мінальних справ, переважна біль шість яких направлена до суду. А взагалі для кардинального ви рішення проблем промислової без пеки необхідно, щоб вона стала економічною категорією, адже сьо годні роботодавець хоча і несе пер сональну відповідальність за ство рення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, але фінан сово не зацікавлений у цьому. Не сприяє підвищенню рівня охорони праці і прийнятий рік тому Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері госпо дарської діяльності», хоча по своїй суті він є прогресивним і повинен стосуватися фіскальних органів. Що ж до нашої роботи, то він супере чить міжнародному законодавству, оскільки створює перешкоди у на глядовій діяльності, адже при дотри манні цього нормативно правового акта щільність перевірок, а, отже, ефективність роботи інспекторів значно знижується. Це тим більш прикро, бо стан охорони праці та промислової безпеки в окремих га

лузях продовжується залишатись незадовільним. У першу чергу це стосується будівництва. Враховуючи ситуацію, що скла лася, ми внесли зміни до свого ре гламенту роботи з урахуванням ви мог Конвенцій 81 МОП (1947 р.) та 129 (1969 р.), які ратифіковані в Україні, і їхні вимоги діють на рівні вимог законодавства України. Сьо годні зупинку обладнання та вико нання робіт, які створюють загрозу життю та здоров’ю працюючих, на ші державні інспектори здійснюють у день проведення перевірки, а не після оформлення розпорядження начальника управління чи його за ступника. Якщо інспектор під час пе ревірки виявив порушення, що мо жуть призвести до нещасного ви падку, він у приписі пропонує робо тодавцю своїм наказом чи розпоря дженням заборонити експлуатацію відповідного обладнання та накла сти на нього пломбу. Це дає нам змогу, не порушуючи Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оперативніше реагувати на порушення, що можуть призве сти до людських трагедій, та еконо мити робочий час працівників те руправління. Характерним також є те, що при плануванні перевірок ми відштовхуємося не від ступенів ри зику того чи іншого підприємства, а від рівня виробничого травматизму та стану охорони праці на ньому. Звичайно, щоб добитись від ро ботодавців безумовного виконання нормативно правових актів з охо рони праці, заходів, які вживають ся з нашого боку, замало. Тут необхідні спільні зусилля місцевих органів влади, робочих органів Фонду, профспілок, інших заці кавлених сторін. Для більш цілес прямованої роботи органів дер жавного управління охороною праці необхідно визначити систему реалізації їхніх основних завдань у сфері промислової безпеки та охо рони праці, пріоритети діяльності в цих питаннях, передбачити міру відповідальності за виконання по кладених на них функцій. Надалі

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

для підвищення результативності функціонування територіальних органів Держгірпромнагляду необхідно надати право державно му інспектору визначати величину ризику того чи іншого виробництва на підставі матеріалів аудиту, об стежень експертних організацій,

Стаття 4 Закону «Про охо$ рону праці» визначає, що дер$ жавна політика в галузі охоро$ ни праці в Україні спрямована на створення належних, без$ печних і здорових умов праці, запобігання нещасним випад$ кам та професійним захворю$ ванням. Закон передбачає, що дося$ гнення проголошених цілей можливе лише при комплекс$ ному вирішенні поставлених завдань, на основі загальнодер$ жавної, галузевих, регіональ$ них програм, тобто з викори$ станням як адміністратив$ них, так і економічних мето$ дів управління охороною праці, за безпосередньої участі дер$ жави в розробці та фінансу$ ванні заходів з охорони праці. Саме тут держава має в пер$ шу чергу проявляти себе, за$ безпечуючи координацію дія$ льності різних органів упра$ вління, а також установ, ор$ ганізацій та об’єднань грома$ дян, які вирішують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці... Так повинно бути. Проте цього немає. Лише коли ста$ ються резонансні техногенні аварії, в яких гинуть та калі$ чаться десятки працівників, влада й суспільство намага$ ються робити якісь кроки що$ до недопущення подібних ви$ падків у майбутньому. Але хі$ ба можна за допомогою тимча$ сових комісій з розслідування резонансних НП, разовими гро$ шовими компенсаціями вирі$ шити невирішені проблеми охорони праці, що накопичува$ лися?! Безумовно, що ні! Такою є думка начальника теруправ$ ління Держгірпромнагляду по Сумській області О. Голова$ щенка, яку він висловив у бесіді з нашим власним кореспонден$ том Вадимом КОБЦЕМ.

що слугують підставою для вста новлення диференційованих ко ефіцієнтів сплати внесків до Фон ду. Для більш повного вирішення проблем, пов’язаних зі створенням здорових і безпечних умов праці, необхідно залучати кошти Фонду,

для чого залишати в кожному регіо ні на рахунках їхніх робочих органів не менше 10% страхових внесків підприємств, активізувати роботу щодо вдосконалення СУОП на галу зевому і територіальному рівнях, визначити в нормативно правових актах з охорони праці конкретні ви

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

ОХОРОНІ ПРАЦІ НЕОБХІДНЕ ПОВНОЦІННЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ — Олександре Федорови чу, впродовж останніх двох років у промисловому секторі економіки країни на фоні нез начного зниження рівня за гального виробничого травма тизму намітилася тенденція до збільшення кількості неща сних випадків зі смертельними наслідками. Чому це відбу вається? Адже і наприкінці 90 х років минулого століття, і на початку нинішнього десяти річчя рівень виробничого травматизму зі смертельними наслідками неухильно знижу вався. Які заходи вживає те руправління для зміни ситуа ції?

— Як не сумно зачіпати цю тему, але це дійсно так. Якщо в першому пі вріччі 2007 р. в країні на виробництві загинуло 482 працівники, то за ана логічний період нинішнього року — 501. Не є винятком і Сумська область, де в першому півріччі під час виконання трудових обов’язків заги нуло 8 працівників, що на 3 більше порівняно з аналогічним періодом 2007 р. Як свідчить проведений аналіз, випадки травмування працівників найчастіше стаються з організацій них (65,4%), технічних (23,2%) і психофізіологічних причин (11,4%). Основними видами пригод, що призвели до нещасних випадків зі смертельними наслідками, є падін

ня потерпілих з висоти, обвалення предметів і матеріалів на них. А ще — ДТП. Загалом на ці види по дій припадає понад 50% смертель них нещасних випадків. Безумовно, за усіма випадками смертельного травматизму, групо вими нещасними випадками і ви падками з інвалідними наслідками теруправління вживає конкретних заходів на усунення причин їх на стання і недопущення подібних по рушень у подальшому. Обставини та причини неща сних випадків розглядаються на за сіданні розширених рад терупра вління, на які запрошуються пред ставники профспілкових організа цій, місцевих органів влади, керів ники об’єднання роботодавців «Сумський регіон». Запрошуються, звичайно ж, і перші керівники під приємств, де сталися такі нещасні

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

випадки. У другому півріччі 2008 р. одним з пріоритетів під час здійснення на глядової діяльності стала практика проведення комплексних перевірок адміністративних районів, міст обла сного підпорядкування. До участі в них ми намагаємося залучати якомо га більше представників зацікавле них сторін. На основі актів комплекс них перевірок розробляються захо ди щодо усунення виявлених пору шень як на рівні адміністративних одиниць, так і на рівні кожного під приємства, де виявлялися порушен ня. Багато чого тут залежить від якіс ного виконання своїх посадових обов’язків нашими співробітника ми. Тому в теруправлінні багато уваги приділяється питанням підви щення рівня кваліфікації державних інспекторів. Щотижня з ними прово дяться семінари, щомісяця — розши рені семінари наради, на яких пра цівники, які досягли хороших по казників, діляться своїми напрац юваннями у здійсненні наглядової діяльності. Систематично прово диться також робота з представни ками служб охорони праці підпри ємств. Раз на квартал представники тієї чи іншої галузі збираються ра зом з державними інспекторами; передовики розповідають про СУОП, що ефективно діють на їхніх підприємствах, діляться іншими до сягненнями. Можна було б назвати й інші за ходи та напрями щодо поліпшення державного нагляду, які ми вносимо до планів робіт, виходячи з резервів внутрішньої самоорганізації. Проте, як показує дійсність, охорона праці — це таке багатогранне питання, що зусиль, яких ми вживаємо, явно не достатньо. Аналіз наглядової робо ти, яка проводиться, показує, що вона не може бути ефективною, ос кільки нині в регіоні, як і в країні в ці лому, накопичилося чимало проб лемних питань у справі створення безпечних умов праці. Вважаю, що

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

без їх вирішення одному Держгір промнагляду не під силу кардиналь но змінити ситуацію.

— Що саме Ви маєте на ува зі? Які невирішені питання ви кликають найбільшу занепо коєність?

— По перше — це відсутність пов ноцінного державного управління охороною праці з боку місцевих державних адміністрацій та місце вих органів самоуправління, де сьо годні відсутнє будь яке нормативно правове забезпечення організації та функціонування служб охорони праці. Як відомо, ще в 2007 р. під час затвердження нового Типового по ложення про головні управління праці та соціального захисту насе лення функції щодо здійснення ними державного управління та контролю за охороною праці не були визначе ні. Пройшла реорганізація цих управлінь, і служби охорони праці було або скорочено зовсім або ж ввійшли до складу відділів з експер тизи умов праці. В кінці минулого — на початку поточного року в ба гатьох облдержадміністраціях роз глядався проект нового Положення про служби охорони праці. Безу мовно, це нова урядова ініціатива була великим кроком вперед. Адже вперше за багато років йшлося про створення повноцінних управлінсь ких структур на рівні адміністратив но територіальних одиниць, які змо гли б виконувати не тільки статистич ні функції, що у більшості випадків мало місце раніше, але й реально впливати на стан справ з охороною праці в регіонах. На жаль, до цього часу з невідо мих причин цей проект Кабінетом Міністрів все ще не затверджено. Хочеться сподіватися, що найближ чим часом уряд згадає про свої іні ціативи й доведе справу до логічно го завершення. Адже відсутність повноцінних служб охорони праці в органах місцевої влади не дає мо жливості виконувати ст. 2 і 16 Зако

ну «Про місцеві державні адміні страції», ст. 34 Закону «Про охоро ну праці», де вказано, що саме ор гани місцевої влади «у межах від повідних територій: забезпечують виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охоро ни праці.., здійснюють контроль за додержанням суб’єктами підпри ємницької діяльності нормативно правових актів про охорону праці».

— Картина дійсно виглядає якось дивно... Базовий Закон є, механізми його втілення в життя начебто знайдені та узго джені, проте ось уже стільки часу дієвих служб охорони праці в місцевих органах влади немає. Тому на практиці й виходить, що лише один дер жавний наглядовий орган в особі Держгірпромнагляду, виявляючи порушення на то му чи іншому підприємстві, і відповідає за рівень виробни чого травматизму в регіонах... Адже ніхто інший, крім нього, не те що не займається запобі ганням нещасним випадкам на виробництві, але навіть як слід не володіє ситуацією. У той же час вже більш як сім ро ків у нашій державі функціо нує Фонд соціального страх ування від нещасних випадків на виробництві та профзахво рювань. Якою є, на Ваш по гляд, його роль у профілактиці виробничого травматизму?

— Перш ніж говорити про Фонд, для більш наочної ілюстрації стано вища, що склалося, наведу таку аналогію. Чим насправді є для під приємств наш наглядовий орган? Та це та ж сама прокуратура, яка вияв ляє порушення законодавства в сфері промислової безпеки. Пере важно технічні. Виникає запитання: як, маючи виключно спеціалістів у технічних галузях, можна комплекс но вирішувати весь широкий спектр питань, від яких залежать безпечні, сприятливі умови праці, рівень

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

виробничого травматизму на тери торії тієї чи іншої адміністративної одиниці? Або ж уявімо, наприклад, що тільки один з наявних у державі правоохоронних органів почне бо ротися зі злодіями, паралельно зай маючись профілактикою правопо рушень. Що стосується Фонду. Дійсно, згідно із Законом «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра ту працездатності» серед основних завдань цієї структури — проведен ня систематичних профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробни чих факторів, недопущення неща сних випадків і професійних захво рювань на виробництвах страх увальників. З цією метою Фонд зо бов’язаний здійснювати фінансу вання регіональних програм безпеки, гігієни праці та виробничо го середовища, проводити навчання персоналу з питань охорони праці, розробляти й поширювати спе ціальну літературу, займатися про пагандою охорони та гігієни праці тощо. Але що ж реально ми маємо сьо годні? Чи займається достатньою мірою Фонд, як це передбачено в Законі, питаннями профілактики ви робничого травматизму? Роботодав ці ж справно перераховують кошти на його рахунок. А чи одержують вони натомість якусь віддачу у вирі шенні своїх наболілих працеохо ронних питань? На превеликий жаль, але доводиться констатувати, що цього немає. Хіба що якісь крих ти виділяються з чималих зборів Фонду для навчання з питань охо рони праці посадових осіб вельми обмеженої кількості підприємств. Замість цілеспрямованої роботи з профілактики виробничого трав матизму страхові експерти з охоро ни праці робочих органів Фонду пе ретворилися на ще одних переві

ряючих і контролюючих працівників з дуже невизначеним колом зав дань і повноважень. Впродовж останніх років Фон дом у Сумській області, як втім, і скрізь, не проводилося фінансуван ня регіональної програми поліпшен ня стану безпеки та умов праці. Причиною тому була, як відомо, від сутність Національної програми та механізмів виділення коштів. Напри кінці минулого року сесією Сумської обласної ради регіональну програ му усе таки було затверджено, і ке рівництво обласного управління ви конавчої дирекції Фонду пообіцяло виділити певні фінансові кошти для реалізації цієї програми. Проте до цього часу жодної копійки на фінан сування передбачених програмою заходів Фонд поки що не виділив. Керівництво Фонду України, схоже, навіть слухати нічого не хоче про таку постановку питання. Що ж виходить? Держава на рів ні законодавства передбачила, створила умови для існування інсти туту страхових експертів з охорони праці, які мають займатися профі лактикою виробничого травматиз му, але вони, як бачимо, свого пря мого завдання не виконують. Фінан сові кошти, що виділяються для оплати їхньої праці, витрачаються, по суті, вхолосту. Тому вважаю за необхідне ввести як на державному, так і на місцевих рівнях практику си стематичного заслуховування ро бочих органів Фонду про стан ви робничого травматизму в державі та регіонах, про проведення його структурами конкретних заходів щодо недопущення нещасних ви падків і випадків профзахворювань на об’єктах страхувальників. Зро зуміло, що для цього необхідно за твердити певні нормативно правові акти. І займатися їх розробкою ма ють не самі спеціалісти Фонду, як це відбувалося всі останні роки, а представники всіх сторін, зацікавле них у зниженні рівня виробничого травматизму та професійної захво

рюваності.

— Про те, що Закон «Про за гальнообов’язкове державне соціальне страхування від не щасного випадку на виробниц тві...» виконується не повною мірою, говорять й самі пред ставники Фонду. Адже законо давцем ще на етапі його стано влення було суттєво змінено ідеологію Закону, яка перед бачала пряму залежність роз мірів відшкодувань до Фонду підприємствами від рівня ви робничого травматизму. Саме тому сьогодні роботодавець і почувається безкарним. Ніяких реальних санкцій до нього за високий рівень травматизму або профзахворюваності жод ний державний наглядовий ор ган, ні той самий Фонд застос увати не можуть. І дивуватися тут нема чому. Не діє найефек тивніший у наш час фінансовий важіль впливу навіть на най недбаліших і недобросовісних ділків, які цілком свідомо йдуть на грубі порушення законо давства про охорону праці. Як вирішити це болюче питання?

— У тому то й справа, що на не добросовісного роботодавця впли ває тільки Держгірпромнагляд. Але як? В основному малоефективними примусовими діями — штрафами та призупиненнями роботи устатку вання. Чи хтось задумувався над тим, що значить для нинішнього ус пішного підприємця штраф у розмірі 85 грн.? Дрібниця. Копійки. Цілком очевидно, що відсутність вагомого економічного засобу впливу на ро ботодавця не стимулює його додер жуватися вимог законодавства. В цій ситуації багато хто з них згодні хоч кожного тижня платити мізер ний штраф, аби не займатися пи таннями охорони праці. Який висновок напрошується з усіх цих, добре відомих спеціалі стам фактів і міркувань? Якщо наша держава прагне надати максималь

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

Дзеркалом стану охорону праці, як відомо, є рівень вироб$ ничого травматизму та професійних захворювань. Таке не$ гативне явище, як нещасні випадки на виробництві, не нале$ жить до некерованих процесів, на відміну, наприклад, від стихійних лих природного характеру. Це доведено Кримсь$ кою державною інспекцією промбезпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі (АПК). Завдяки злагодженій ро$ боті її інспекторського складу вже п’ятий сезон поспіль зби$ рання зернових в автономії проходить без випадків тяжкого та смертельного травматизму. Про те, як вдалося досяг$ ти таких результатів, керівникові прес$служби теруправ$ ління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю О. ЗАХОДСЬКІЙ розповідає начальник цієї інспекції М. Леус.

ЯК НЕКЕРОВАНЕ ЗРОБИТИ КЕРОВАНИМ — Миколо Павловичу, які ж заходи вживалися інспекцією щодо зниження рівня вироб ничого травматизму та поліп шення стану охорони праці в галузі?

— Інспекція удосконалює органі зацію наглядової діяльності, постій

ємств зі зберігання зерна та підго товки сільськогосподарської техні ки. Врожай зібрали без випадків смертельного і тяжкого травматиз му. Загалом у 2008 р. інспекторсь ким складом було проведено 331 обстеження підприємств, виявлено понад 5270 порушень законодав

праці в сільському господарстві — одна з найгостріших. Більшість не щасних випадків стається з органі заційних причин — внаслідок пору шень трудової та виробничої дисци пліни, поганої організації праці. Найбільш травмонебезпечними професіями в АПК є професії трак тористів, водіїв, працівників, які об слуговують машинно тракторний парк. Пов’язано це з тим, що на більшості підприємств раніше була більш чітка система управління. Сьо годні ситуація змінилася. Багато з них змінили форму власності, вид діяльності, і відповідно долю техно логічного транспорту було виріше но не в кращий бік. З економічних міркувань керівники агропідпри ємств не надають значення обслуго вуванню та ремонту техніки. І це ве лика помилка, адже несправна тех ніка стає причиною нещасних ви падків. Часто до керування транспортни ми засобами допускаються особи, які не пройшли необхідного навчання та перевірку знань, та ще й в стані алко гольного сп’яніння. Наша інспекція приділяє особливу увагу цій пробле мі. Щороку контролюємо проведен ня технічних оглядів, після чого май же половина перевіреної техніки по

Кримська державна інспекція промбезпеки та охорони праці в АПК в цілому здійснює державний нагляд на 4072 сільськогосподарських підприємствах автономії. До складу АПК півострова входять 14 управлінь агропро мислового розвитку райдержадміністрацій, а це — 201 сільськогосподарський виробничий кооператив, 272 то вариства, 161 приватне формування, 32 державних підприємства і 2032 фермерських господарства. У володін ні всіх категорій господарств АР Крим перебуває 1860 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1262,7 тис. га ор них, 13,1 га — перелогових земель, 81,8 тис. га — земель під багатолітніми насадженнями (43,8 тис. га садів, 32,2 тис. га виноградників і 6,1 тис. га інших насаджень), сінокосів — 2,1 тис. га, пасовищ — 440,31 тис. га. Площа сільсь когосподарських угідь, виділених громадянам для розвитку особистих підсобних господарств, становить 534,6 тис. га. Агропромислові підприємства АР Крим одними з перших завершили збирання ранніх зернових колосових культур і заготівлю грубих кормів. Збирання проведено у стислі агротехнічні терміни, незважаючи на складні по годно кліматичні умови. Зернові у 2008 р. зібрано на площі 585 332 га проти 526 504 га в 2007 р., намолоче но майже 1,667 млн. т зерна, що на 467,892 тис. т перевершує врожай минулого року. Середня врожайність но здійснює цільові перевірки сіль госппідприємств, починаючи з мо менту підготовки до проведення вес няно польових робіт і закінчуючи осінніми. У цей період ми також за лучаємо засоби масової інформації, інформуючи громадськість про ре зультати перевірок, щоб посилити ефективність нашої роботи. Крім то го, беремо участь у розширених на радах, які проводить Мінагрополі тики, із залученням представників інших міністерств і відомств. На та ких заходах в комплексі вирішують ся проблеми галузі. Ось і цього року збиральним роботам передували численні ці льові оперативні перевірки підпри

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

чих актів з охорони праці, призупи нялася експлуатація 483 одиниць технологічного обладнання, машин і механізмів, до адміністративної відповідальності притягнено 205 працівників, 61 з яких — перші ке рівники підприємств.

— Незважаючи на відсут ність випадків смертельного і тяжкого травматизму на під приємствах АПК Криму, стати стика в цілому по Україні свід чить, що рівень травматизму на сільгосппідприємствах — на другому місці після вуглеви добувних. Якими є причини та кого стану справ?

— Дійсно, проблема охорони

вертається на повторну техексперти зу. Таким чином змушуємо робото давця «підтягнути» техніку, щоб забезпечити безпеку виконання ро біт.

— Роль інспекції у зниженні рівня травматизму в галузі очевидна, а на підприємствах щось роблять для цього?

— Керівники більшості підпри ємств АПК АР Крим сьогодні вже створили працездатні служби охо рони праці, які можуть проводити роботу на належному рівні. І вели ке значення має профілактична робота щодо зниження рівня трав матизму. Величезну роль відіграє й те, що

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

в Мінагрополітики створено відділ охорони та безпеки праці. Крім то го, у нас практично в кожній рай держадміністрації створено служ би охорони праці, які займаються питаннями промислової безпеки. І завдяки зусиллям місцевих орга нів влади цю роботу активізовано. Є там спеціалісти, які надають до помогу в забезпеченні безпеч них умов праці держпідприємствам АПК. Управління виконавчої дирек ції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц

тві, в якому працюють страхові екс перти, також займаються профілак тичною роботою.

— Які підприємства автоно мії є кращими в цьому відно шенні?

— Насамперед це підприємства, що замикаються на виробництві хар чових продуктів, наприклад, ВАТ «Кримхліб» (за останні 10 років там не було зареєстровано жодного ви падку тяжкого й смертельного трав матизму). Це організації, які займа ються виробництвом лікерогорілчаної

продукції, зокрема, «Союз Віктан» (15 років працюють без випадків смертельного травматизму). На під приємствах із зберігання та перероб ки зерна (елеваторах) організовано систему управління охороною праці, яка дає змогу ефективно працювати, як кажуть, по вертикалі — з верху до низу. І у них також немає випадків тяжкого травматизму на виробництві. Кожний факт загибелі людини ми звикли ототожнювати з випадко вістю. Так і кажемо — нещасний ви падок. Але якщо це події серійні, та

ДО 50 РІЧЧЯ ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ

«ДОМАШНІЙ» ІНСПЕКТОР Хочу відразу попередити тих, хто у цьому заголовку побачить інший зміст. «Домашній», бо живе і працює за сотню кілометрів від обласного центру, у місті, де більшість керівників зна$ ють його особисто і спілку$ ються з ним не лише під час ділової зустрічі. Це жит$ тя. Відчують у твоїй пове$ дінці слабинку — вважай, що ти вже не належиш собі.

А

ле це не єдина особливість ро боти регіонального державного інспектора. Хоч він і перебуває у штаті інспекції теруправління Дер жгірпромнагляду, хоч і має суча сний мобільний зв’язок з безпосе реднім керівником, ступінь особи стої відповідальності за прийняття рішення у нього підвищений. Доки витратиш дві години на поїздку до обласного центру на підпис доку ментів, щоб зупинити обладнання, доки повернешся, може статися най гірше. Та у кожного з п’яти головних державних інспекторів теруправлін ня Держгірпромнагляду по Запорізь кій області, які працюють у Меліто польському краї, є свої підходи, щоб справа, як кажуть, не доходила до крайнощів. У І. Чувакова, який два роки тому залишив посаду керівни ка Мелітопольського відділення ви конавчої дирекції Фонду соціально

го страхування від нещасних випад ків на виробництві та професійних захворювань, є надійна підмога се ред працівників держадміністрації Приазовського району. Вони і на підприємство зателефонують, і під час комплексної перевірки допомо жуть. В. Виноградов бере досвідом. Він в органі державного нагляду за охо роною праці — 22 роки. Знає всі «тонкі» місця підконтрольних під приємств та організацій. О. Стрюков, С. Щербина та С. Панадій свої посади обіймають від 7 до 11 років, мають вищу інженерну освіту, під час роботи їм доводило ся стикатися з різними ситуаціями. Проте не можуть змиритися з абсо лютною некомпетентністю у питан нях охорони праці, яку час від часу проявляють деякі керівники район ного рівня. Нещодавно один із за ступників голови райдержадміні страції на підвищених тонах у при сутності численних керівників госпо дарств, підприємств, організацій по чав «відчитувати» підлеглого — спеціаліста з охорони праці: «Що це за рівень роботи, коли інспекто ри штрафують фермерів? Їм і так важко!» Такому керівникові й на думку не спаде, що кожен інспектор працює у чотирьох шести районах, щотижня здійснює по кілька переві рок. І штрафи — не особиста прим ха, не шлях наповнення бюджету, а підстава для осмислення роботодав цем свого ставлення до питань без

пеки праці. Добре, що цю позицію інспекторів повністю поділяє міжра йонна прокуратура, яка тісно спів працює з представниками Держгір промнагляду. Всі п’ятеро державних інспекто рів з нагляду за охороною праці Мелітопольщини рідко зустрічають ся одночасно в робочому кабінеті. Вони постійно у дорозі, постійно на завданні. Поспішають туди, де лю дині праці потрібна допомога. Леонід БЕЗУГЛИЙ, наш власкор На знімку (зліва направо): головні державні інспектори державних інспекцій промислової безпеки та охорони праці теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області С. Панадій, С. Щербина,

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

П

оспілкувавшись з радником го лови Апеляційного суду Мико лаївської області Т. Гапєєвою, розумієш, що навіть людина, не знайома із загальним станом про мислової безпеки в Україні, міркує абсолютно правильно. На її думку, злочини у галузі охорони праці вчиняють, як правило, посадові особи підприємств, на яких безпосередньо покладені обов’язки з контролю за дотриманням вимог безпеки, прове денням навчання та інструктажів, правильною експлуатацією облад нання, створенням безпечних умов праці. Головними причинами неща сних випадків є неналежне виконан ня підсудними (по справах, які роз глядалися судами Миколаївської області) своїх посадових обов’яз ків, яке проявлялося у незабезпе ченні відповідності умов виконання робіт нормативам з охорони праці, відсутності належного контролю за безпечною експлуатацією виробни чого обладнання, веденням вироб ничого процесу. Такі висновки правильні, адже причинами 70—80% всіх нещасних випадків є саме організаційні, тобто невиконання посадових інструкцій, вимог інструкцій з охорони праці, невикористання ЗІЗ, залучення до робіт підвищеної небезпеки праців ників, які не пройшли навчання, не мають досвіду та ін. Саме ці пору шення часто й кваліфікуються як злочин, тому що через них тра пляється не тільки більшість неща сних випадків взагалі, але й випадків зі смертельними наслідками. Голов ною причиною такого стану є недостатній контроль з боку керівників підприємств, орга нізацій та установ за виконан ням відповідальними посадо вими особами своїх обов’язків у галузі охорони праці та зан адто м’які міри покарання. Оз найомившись з 7 кримінальними справами щодо порушень законо давства про охорону праці, які суди Миколаївської області розглянули у першому півріччі 2008 р., згадуєш

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

Стаття 44 Закону «Про охорону праці» передбачає дисциплінарну, адмініст$ ративну, матеріальну та кримінальну відповідаль$ ність за порушення зако$ нодавства та інших нор$ мативно$правових актів з охорони праці. Ст. 271 та 272 Кримінального кодексу України передбачають по$ карання за порушення пра$ вил безпеки — від штрафу у розмірі до 50 неоподатко$ ваних мінімумів доходів гро$ мадян до позбавлення волі на термін до восьми років, якщо порушення призвело до тяжких наслідків, заги$ белі людей. вислів з відомого фільму: «Хай живе наш суд — самий гуманний суд у сві ті!» Наприклад, постановою Перво майського міськрайонного суду звільнений від кримінальної відпові дальності на підставі Закону «Про амністію» шляховий майстер По мошнянської дистанції шляху Одеської залізниці Г., який вчинив злочин, передбачений частиною другою ст. 272 КК України. Він дав розпорядження робітникам викону вати роботу з порушенням техноло гічного процесу. В результаті двоє монтерів отримали тілесні ушко дження середнього ступеня тяжкості. Вироком Центрального район ного суду м. Миколаєва начальни ка сантехнічної дільниці ДП «Мико лаївське спеціалізоване управлін ня» ВАТ «Миколаївпромсантехмон таж» Д. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою ст. 271 КК України. Йому призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України Д. звіль нений від відбування покарання з випробним строком на 1 рік. Пору шуючи свою посадову інструкцію,

Д. не перевірив наявність і відповід ність вимогам безпеки захисного огородження отвору для сходів на дев’ятому поверсі 9 поверхового житлового будинку і направив туди працівників для виконання будівель них робіт. Один робітник упав у отвір і від отриманих травм помер. Постановою Очаківського міськ районного суду енергетик меха нік цеху № 180 ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» Р. звільнений від кри мінальної відповідальності у зв’яз ку з передачею на поруки трудо вому колективу за скоєння злочину, передбаченого частиною першою ст. 272 КК України. Будучи відпові дальним за стан та безпечну ек сплуатацію електрогосподарства цеху, Р. дав вказівку електромонте рам виконати роботу підвищеної небезпеки на трансформаторній підстанції. На порушення п. 3.5.7 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів Р. не провів інструктаж з членами брига ди і не забезпечив їх необхідними ЗІЗ, не оформив наряд допуск. У результаті під час роботи один ро бітник отримав опіки ІІ—ІІІ ступеня верхніх кінцівок від електричної ду ги. Вироком Южноукраїнського місь кого суду заступник головного ін женера агрофірми «Полянка» Ч. визнаний винним у вчиненні злочи ну, передбаченого частиною дру гою ст. 271 КК України. Йому приз начено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст.

75 КК України засуджений звільне ний від відбування покарання з ви пробним строком 2 роки. Ч., діючи всупереч своїй посадовій інструкції і наказу по агрофірмі, порушив вимо ги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Пра вил улаштування електроустановок. Внаслідок цього загинув слюсар з обслуговування теплових мереж відділення № 1 агрофірми. Постановою Заводського рай суду був звільнений від криміналь ної відповідальності змінний меха нік СК «Нікморсервіс» С., який вчи нив злочин, передбачений части ною першою ст. 272 КК України, за наступних обставин. На порушення своєї посадової інструкції в процесі ремонту вантажопідіймального крана «Альбатрос» С. не перевірив його технічний стан, не виявив від

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

сутності захисного кожуха на валу механізму вильоту стріли і не вжив своєчасно заходів щодо ліквідації зазначеного недоліку. Під час ви пробування механізму спецодяг електрика С. намотався на вал, внаслідок чого останньому були за подіяні тілесні ушкодження се

реднього ступеня тяжкості. Суд є найвищою інстанцією, яка може судити або виправдовувати порушників чинного законодавства про охорону праці. І він робить свою справу. Можливо, не так ефективно, як того хотілося. Відомо, що Президент і уряд країни з метою

зниження кількості ДТП та дорож ньо транспортного травматизму прийняли рішення про значне збіль шення штрафів і посилення відпові дальності порушників Правил до рожнього руху. Мабуть, настав час суворіше ставитись і до порушників законодавства про охорону праці ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

Причинами нещасних ви$ падків, що стаються на під$ приємствах АПК і соціально$ культурної сфери, є невико$ нання посадовими особами обов’язків з охорони праці, недодержання інструкцій з охорони праці виконавцями робіт. Ця тема була однією з основних на семінарі$нараді «Про підвищення ефективності держав$ ного нагляду за охороною праці в АПК і соціально$культурній сфері», що пройшов 3—5 вересня в Одеській області. У його роботі взяли участь представники Держгірпромнагляду, Мінагро$ політики, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій$ них захворювань, ЦК профспілок працівників агропромислового комплексу. Головними учасни$ ками семінару стали заступники начальників теруправлінь, начальники державних інспекцій промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально$культур$ ній сфері (АПК і СКС), представники Чорноморського експертно$технічного центру.

ОБМІН ДУМКАМИ —

ЦЕ ЗАВЖДИ КОРИСНО ДЛЯ СПРАВИ

К

ількість випадків вироб ничого травматизму, в тому числі смертельно го, в аграрному секторі Ук раїни зменшується. Про це повідомив, відкриваючи се мінар, начальник відділу ор ганізації державного нагля ду в АПК і СКС Держгір промнагляду В. Ткачов. З 2002 по 2007 рр. кількість нещасних випадків на сіль госппідприємствах зменши лася з 4142 до 2165 (зі смертельними наслідками — з 316 до 192). За 8 місяців нинішнього року в АПК смертельно травмовані 94 працівники проти 117 за аналогічний період минуло го року. Зменшення кількості випадків травмування в наявності, і це ре зультат профілактичних заходів, що проводяться на підприємствах за участі профспілок, державних адмі ністрацій, органів нагляду за охоро ною праці, галузевих структур. Держінспекторами з нагляду за охороною праці за 7 місяців 2008 р. було організовано 13 тис. опера тивних перевірок підприємств. У хо ді їх було здійснено 18 тис. призу

2. Зам. №

пинок об’єктів, експлуатація яких могла призвести до трагічних нас лідків. За порушення законодав ства про охорону праці на посадо вих осіб було накладено 8560 штрафів на суму 740 тис. грн. У ході цільових перевірок під приємств під час весняно польових робіт, збирання врожаю та заготів лі зерна було усунено виявлені не доліки з охорони праці, відвернено аварії та нещасні випадки. Особли ва увага приділялася безпеці під час виконання зернозбиральних робіт. Усуненню порушень сприяла участь інспекторів у роботі мобіль

них груп швидкого реагу вання. До складу цих груп входили представники райдержадміністрацій, по жежного нагляду та Держ технагляду. Постійно про водяться комплексні пе ревірки підприємств, на яких намітилося зростання рівня виробничого травма тизму. Матеріали переві рок розглядаються на роз ширених нарадах, що дає змогу звернути увагу на найбільш поширені причи ни травматизму та наміти ти заходи, спрямовані на їх усунен ня. В. Ткачов проінформував, що за перше півріччя нинішнього року кількість нещасних випадків загаль ного травматизму порівняно з ана логічним періодом минулого року збільшилася в шести областях: До нецькій, Львівській, Полтавській, Тернопільській, Харківській і Чер каській. Кількість випадків травма тизму зі смертельними наслідками збільшилася на підприємствах АПК у Херсонській області (+4), Дніпро петровській і Чернігівській (+3), Во линській (+2) і по 1 у Житомирській,

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Кіровоградській, Львівській, Рів ненській, Сумській, Черкаській областях та АР Крим. Найбільш травмонебезпечними є такі категорії працівників: механі затори (було смертельно травмова но 18 осіб), водії (9 осіб), сторожі й охоронці (7 осіб). Основними при чинами нещасних випадків були по рушення трудової та виробничої дисципліни, Правил дорожнього ру ху, незадовільний стан сільськогос подарської техніки, а також пору шення в організації навчання та пе ревірки знань з охорони праці. Більш як третина нещасних ви падків, серед яких чимало з тяжкими наслідками, стається через незнан ня працівниками прийомів безпеч ного виконання робіт. У багатьох робітників немає елементарного уявлення про те, як працювати без печно на тому чи іншому устатку ванні. І це не випадково, тому що навчання проводиться не система тично, а має характер разової кам панії в умовах сезонних і тимчасо вих робіт, а це неприпустимо. Один з основних напрямів в ор ганізації роботи — впровадження системи управління охороною пра ці. Цій проблемі були присвячені ви ступи багатьох учасників семінару наради. Вони зазначили, що багато підприємств АПК і СКС у кожній області ще не забезпечили ефектив не функціонування СУОП. Практич но всюди перший ступінь оператив ного контролю за станом охорони праці проводиться формально. Про це свідчать порушення, що виявля ються в ході перевірок. Проте є підприємства, які по пра ву можна вважати еталоном за рів нем організації охорони праці. На приклад, підприємство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський маслоекстракційний завод «Олей на». Про нього розповіла у своєму виступі завідувачка відділу охорони праці та соціального захисту ЦК профспілки працівників АПК Р. Мазна. Основне правило життя — «Безпека понад усе» — там діє ефективно. Впроваджено СУОП, у якій домінуюча роль відводиться навчанню, перевірці знань, пропа ганді безпечних умов праці, інтегро вана в систему управління якістю відповідно до міжнародних стан дартів. До роботи з людьми тут під ходять творчо, професійно. У колдо говорі є розділ «Охорона праці»,

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

діє триступеневий контроль. На ор ганізацію змагання за роботу без травм і аварій керівництво виділяє близько 200 тис. грн. Р. Мазна підкреслила, що у 2007 р. представниками профспілки було перевірено понад 2700 підприємств щодо об’єктивного розслідування виробничих травм. Недоліки й про тиріччя в документах, складених (чи які має бути складено) згідно з чин ним Порядком розслідування, вияв лено щодо 373 потерпілих, з яких на 57 на настійну вимогу профспіл ки складено акти за формою Н 1. Безпідставні обвинувачення знято з 43 потерпілих. Перевірено справи про призначення Фондом соціаль ного страхування від нещасних ви падків на виробництві та профзах ворювань страхових виплат і со ціальної допомоги 680 потерпілим, виявлено та усунено 185 порушень законодавства про охорону праці. Провівши цю роботу, профспіл ки ще раз переконалися в тому, що захистити потерпілого сьогодні над звичайно важко. Щороку в Україні більш як 35% нещасних випадків не пов’язують з виробництвом. Профспілки дійшли висновку, що незважаючи на те, що в Україні один з найвищих показників ризику загибелі людей на 100 тис. прац юючих — 8,5, чинне законодавство не передбачає ніякої відповідально сті роботодавців за порушення ви мог безпеки. На законодавчому рів ні необхідно встановити міру еконо мічної відповідальності роботодав ців за їхнє самоусунення від вирі шення проблем охорони праці. На семінарі нараді були цікави ми й злободенними практично усі виступи. Доповідачам ставили ба гато запитань, неодноразово вини кали дискусії. З інтересом було ви слухано виступи організаторів за ходу: першого заступника начальни ка теруправління Держгірпромна гляду по Одеській області В. Марущака, заступника начальника Державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК і СКС С. Майлатова, головного ін спектора АПК Ізмаїльського відділу промислової безпеки та охорони праці В. Живори. Вони розповіли, що у ході перевірок підприємств ви користовується фото та відеозйом ка, яка потім додається до акта роз слідування. Це дає змогу об’єктив но показати стан охорони праці на

підприємстві, наочно продемон струвати порушення вимог безпеки. Жваву реакцію викликали слова В. Живори, який нагадав, що не мож на забувати про ще одну важливу функцію інспектора — просвіти тельську. Учасники семінару наради вка зали на відсутність необхідних галу зевих документів, що регламентують роботу підприємств АПК і СКС у га лузі охорони праці. Покладаються великі надії на ратифікацію Укра їнської Конвенції 184 МОП «Про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві». Конвенція допоможе вирішити найактуальніші й давно назрілі проблеми охорони праці в АПК і, що особливо цінно, дасть змогу визначити сферу впливу на приватних підприємців, фермерів та ін. Було вирішено продовжити ор ганізацію створення і дієвого функ ціонування служб охорони праці на всіх без винятку сільгосппідприєм ствах. Створення консультаційних пунктів з питань охорони праці в ра йонах дасть змогу також інформа ційно підтримати працівників агро промислових підприємств у вирі шенні спірних питань. У цьому мо жуть допомогти страхові експерти з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. На базі навчально методичних центрів необхідно про водити навчання та перевірку знань фахівців і керівників сільськогоспо дарських підприємств. Контроль за якістю навчання повинні здійснюва ти відповідні служби обласних і ра йонних держадміністрацій. Учасники семінару наради в ці лому залишилися задоволені його організацією та проведенням. У кож ного з них були питання, які вони об говорили з товаришами по роботі. А також була можливість обмінятися думками щодо деяких загальних проблем нагляду. О. ГОЛУБЄВ, начальник Одеської ДІПБ та ОП в АПК і СКС, Катерина ЦВІГУН, наш власкор На знімку (зліва направо): начальник відділу організації державного нагляду в АПК і СКС Держгірпромнагляду В. Ткачов, завідувачка відділу охорони праці та соціального захисту ЦК працівників профспілки АПК України Р. Мазна,

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЧАС МИНАЄ,

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

А НЕБЕЗПЕКА ЗРОСТАЄ Питання підвищення рівня безпеки під час експлуатації систем газопостачання міст і населених пунктів і викори$ стання газу в побуті розглядалися 22—23 жовтня 2008 р. на республіканському семінарі$нараді у м. Миколаєві. У семінарі брали участь представники Держгірпромнагляду, НАК «Нафто$ газ України», ДК «ГазУкраїна», Національної комісії з регу$ лювання енергетики, Миколаївської облдержадміністрації, інспекцій теруправлінь Держгірпромнагляду, керівники обласних ВАТ з газопостачання, начальники ЕТЦ та інші провідні спеціалісти в галузі газопостачання.

З

аступник Голови Держгірпром нагляду О. Долматов наголосив, що стан справ у газопостачаль них організаціях Комітет не задо вольняє. Часу, відпущеного на забез печення безпеки газотранспортних, газорозподільних систем, стає все мен ше, а проблем з’являється все більше. Через низьку заробітну плату дос відчені спеціалісти переходять у ко мерційні структури. Як свід чать останні події в країні, власники квартир, житлових будинків безвідповідально ставляться до своєї безпеки, безпеки своїх дітей та близьких, порушують пра вила користування газови ми побутовими приладами. Не все гаразд й у транспор туванні газу. Коштів на ре монт, заміну газопроводів і устаткування виділяється не достатньо. Нещодавно представни ки Держгірпромнагляду, ке рівники газопостачальних органі зацій, фахівці нафтогазового ком плексу України ознайомлювалися з досвідом роботи унітарного підпри ємства «Вітебськгаз» (Білорусь) що до забезпечення безпечної експлуа тації систем газопостачання та підви щення рівня безпеки використання газу в побуті. Побачили представни ки нашої делегації належний систем ний підхід до технічного переосна щення і безпеку європейського рів ня. Для кожного спеціалізованого підприємства газового господарства в Білорусі розроблено індивідуальну комплексну, довгострокову і багато цільову програму технічного переос

нащення і модернізації. Програмою передбачено комп’ютеризацію ос новних технологічних процесів, у то му числі моделювання, аналіз і роз робку заходів у разі можливих ава рій, роботи аварійно диспетчерсь ких служб. У Білорусі створено си стему телеметричного контролю за роботою всіх ГРП, організовано й систему спостереження за роботою

газонаповнювальних станцій. У кож ному облгазі створено спеціально обладнаний полігон з навчальними класами, де проводиться навчання, відпрацьовуються всі питання без печної експлуатації об’єктів газопо стачання. Багато чого цікавого побачили наші газовики у сусідній державі. Де що запозичили і впровадили на сво їх підприємствах миколаївські газо вики. Саме тому семінар нараду і бу ло проведено на базі ВАТ «Микола ївгаз». Система газопостачання Ми колаївської області мало чим відрізняється від аналогічних систем в інших областях України, і пробле

ми у них однакові — низький рівень технічного обслуговування устатку вання та газових мереж, недостатня чисельність і кваліфікація обслуго вуючого персоналу, наявність безгос подарних об’єктів газопостачання тощо. Що стосується останньої пробле ми, то її згадували на нараді досить часто. Якщо в Україні з 230 тис. км газопроводів системи газо постачання населених пунк тів в експлуатації перебуває більш як 6 тис. км безгоспо дарних газопроводів, то у Миколаївській області — близько 2 тис. км. Про яку безпеку можна говорити, якщо ВАТ «Миколаївгаз» зняв з себе відповідальність за можливі аварії на них, надіславши відповідні листи до облдержадміністрації, прокуратури, обласного те руправління Держгірпром нагляду!? Звичайно, це не вирішує проблеми. Але, як повідо мила перший заступник голови об лдержадміністрації Н. Бракован, тіль ки у 2008 р. прийнято на баланс 415 км таких мереж, укладено 21 договір на обслуговування понад 100 км газопроводів, проведено ін вентаризацію об’єктів газопоста чання, заплановано відповідні захо ди щодо виправлення ситуації. Голова правління ВАТ «Микола ївгаз» С. Скиба розповів про проб леми підприємства та заходи, які вживаються щодо покращання безпеки виробництва. Крім вище зазначених проблем, найбільше турбує питання фінансування тех

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

19

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

нічного переоснащення. Якщо інве стиційна програма «Вітебськгазу», який обслуговує 3 тис. км газопро водів, у 2007 р. становила 18 млн. доларів, то ВАТ «Миколаївгаз» мріє про хоча б 1 млн. грн. на мі сяць. А непроведення модернізації, в свою чергу, призводить до втрат газу, які по області становлять 7% (по «Вітебськгазу» — 0,1%). Сьогод ні в області зареєстровано і працює близько 80 газомонтажних органі зацій. Для багатьох з них характер ні неякісна робота, переманювання досвідчених працівників з підпри ємств ВАТ «Миколаївгаз», будів ництво газопроводів без розробки технічних умов, відсутність контро лю з боку відповідних наглядових органів. У 2008 р. керівництво ВАТ «Ми колаївгаз» впровадило систему те леметрії на газорозподільних пунк тах області. Для початку було введе но посаду начальника управління аварійно диспетчерської служби ВАТ «Миколаївгаз», основною функцією якого є забезпечення кон тролю та перевірки роботи відповід них служб у підрозділах підприєм ства. За рахунок власних коштів ка

бінети кожної з 17 районних аварій но диспетчерських служб були обладнані комп’ютерами з відповід ним програмним забезпеченням і щонайменше один з основних ГРП у районі обладнано системою контро лю тиску на вході і на виході, а та кож встановлені датчики відкриван ня дверей в ГРП. Вся інформація по мобільному зв’язку передається на монітор аварійно диспетчерської служби району та області, де аналі зується кожні 30 хв. У разі виникнен ня аварійної ситуації до місця події виїздить бригада. Цього року на території області сталося кілька випадків зниження тиску на виході з ГРП. Завдяки даній системі аварійні бригади ліквідову вали аварійну ситуацію вже тоді, ко ли тільки починали надходити теле фонні дзвінки від споживачів газу до аварійної служби. Дію системи теле метрії на ГРП було продемонстро вано і учасникам семінару наради. Вже протягом однієї хвилини у цен тральній аварійно диспетчерській службі було відомо, де і яка аварій на ситуація виникла. Таким чином у Миколаївській об ласті зроблено значний крок до за

ІНФОРМАЦІЯ

З ПІДРЯДНИКАМИ ПОТРІБНО ПРАЦЮВАТИ

Н

а території ВАТ «Миколаївце мент» (Львівська область), що входить до складу міжнародної компанії «Лафарж», працює багато підрядних організацій. Адміністра ція товариства, в якому працюють 750 осіб, найбільше клопоту має саме з працівниками цих організа цій. За словами заступника гене рального директора з охорони праці, навколишнього середовища і пожежної безпеки заводу І. Ко вальського, проблемою у взаємодії з ними є те, що переважна більшість працівників не має відповідної ква ліфікації і вони не надто сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків. Підрядні організації — це переважно новостворені колек тиви, без належної технічної та фі нансової бази. Тому на «Миколаїв цементі» для їхніх працівників про водять не тільки вступний інструк таж, але й спеціальні тренінги, де монструють відеофільми, розповідають про ризики на вироб ництві. «Наше підприємство стало

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

для підрядників своєрідним поліго ном удосконалення,— каже Ігор Михайлович.— Ми не менше годи ни витрачаємо на кожну організа цію, щоб пояснити її працівникам, що означає той чи інший стандарт чи процедура». Кожен новачок на «Миколаїв цементі» отримує буклет, де зібра но відповідні стандарти компанії «Лафарж» та українського законо давства про охорону праці. Мета цієї книжечки — не тільки дати пев ні знання і пояснити, як безпечно виконувати ту чи іншу роботу, а й змінити менталітет працівника у ставленні до поведінки на території підприємства. Названі заходи да ють відчутні результати — підрядни ки підтягуються до вимог замовни ка, покращують свою матеріально технічну базу, закуповують необхідне обладнання, спецодяг і спецвзуття. До речі, стандарт «Ла фаржу» вимагає, щоб кожен пра цівник на території компанії був у спецодязі, мав захисну каску, оку

безпечення безпеки експлуатації об’єктів газопостачання. Діюча си стема ще потребує вдосконалення, але основне зроблено: встановлено комп’ютери, задіяно програми, на лагоджено роботу служб, зв’язок і контроль. За належного фінансу вання буде встановлено телеметрію на всіх ГРП та розширено її можли вості. Головне, що таке нововведен ня допоможе збереженню життя і здоров’я працівників нафтогазово го комплексу, споживачів природ ного газу, а також — основних фон дів. Крім того, згідно з новими Пра вилами експлуатації газових мереж і обладнання, ГРП, обладнані систе мою телеметрії за всіма параметра ми, повинні обслуговуватись не один раз на 10 днів, а один раз на місяць, а це вже економія і часу, і грошей. Тому робота миколаївців повинна стати прикладом для інших газопостачальних організацій Ук раїни. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор На знімках: семінар нараду

ляри та черевики із захисним но ском. На жаль, боротьба за дотри мання стандартів з охорони праці та промислової безпеки, а іншими словами — за життя і здоров’я пі дрядників на території «Миколаїв цементу» — процес нелегкий. Він потребує від працівників служби охорони праці міцних нервів, напо легливості та принциповості. Часто спілкування з підрядниками пере ходить у дискусію, а особливо впертих порушників доводиться штрафувати. Штрафні санкції за порушення стандартів «Миколаїв цементу» передбачені у кожному контракті. Торік, наприклад, таких крайніх заходів було вжито до 18 підрядних організацій на загальну суму 46 тис. грн. Хоча зазвичай штрафам передують зауваження. За 4 останніх роки ситуація з травматизмом на території «Мико лаївцементу» суттєво покращилася. Загалом за період з 2004 р. тут ста лося лише два нещасних випадки з працівниками «Миколаївцементу» і два випадки з працівниками підряд них організацій. Проте, незважаю чи на значні позитивні зміни, на «Миколаївцементі» ще лишається немало проблем, які необхідно вирі шувати.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком На шахті ДП «Новодзержинська» (Донецька область) вдалося запобігти аварії. Ситуацію врятувало те, що у зв’язку з накопиченням на шахтах вугілля, яке через скорочення виробництва відмовляються брати металурги, теруправління Держгірпромнагляду дало припис працівникам дільниць вентиляції й техніки безпеки включати до щоденних маршрутів перевірку місць складування вугілля. Саме завдяки цьому на шахті у паливі виявили сліди оксиду вуглецю — явні ознаки самозагоряння, що починається. Невеликий вибух в бункері, де було приблизно 300 т вугілля, усе&таки стався. На щастя, він мав невелику потужність. Люди не постраждали. *** Керівники ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського», «Дніпрококс», «Дніпропетровський завод прокатних валків» не додержують періодичності та порядку проведення капітальних ремонтів технологічного устаткування, не в повному обсязі вирішують питання проведення технічного діагностування металоконструкцій галерей, перехідних та обслуговуючих майданчиків, опорних колон газопроводів та інших комунікацій, не забезпечують неможливість доступу працівників до будівель і споруд, що виведені з експлуатації. *** На підприємствах хімічної промисловості Дніпропетровської області допускаються порушення термінів діагностики об’єктів магістральних газопроводів, відсутня аварійно& диспетчерська служба для своєчасного оповіщення, організації локалізації та ліквідації аварійних ситуацій у лівобережній частині м. Дніпропетровська, не проводиться реконструкція чи заміна морально застарілого обладнання ГРП.

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

Н

априкінці листопада на засіданні колегії Держгірпромнагляду було розглянуто стан промислової безпеки та охорони праці на державно$ му підприємстві «Донецька вугільна енергетична компанія» (ДП «ДВЕК») та у відкритому акціонерному товаристві з газопостачання та га$ зифікації «Львівгаз». Обговорено також питання про стан порожнин, що утворилися внаслідок виконання гірничих робіт, та якість маркшейдерсько$ го і геологічного обслуговування ведення гірничих робіт поблизу небезпеч$ них зон під час розробки родовищ залізних руд Криворізького залізоруд$ ного басейну. Заслухавши та обговоривши доповідь начальника відділу гірничого на$ гляду у вугільній промисловості В. Хаджинова за результатами комплексної перевірки шахт, дирекцій і служб ДП «ДВЕК», колегія зазначила, що за пе$ ріод, який минув від часу попередньої перевірки у 2008 р., здійснено ряд заходів, спрямованих на підвищення безпеки та створення нешкідливих і безпечних умов праці на шахтах. Досягнено покращання забезпеченості працівників шахт засобами індивідуального захисту, введено в експлуата$ цію пересувну холодильну установку КПШ$300 та підземну дегазаційну установку ПДУ$50 на шахті імені О. О. Скочинського. На шахтах введено 6 систем аварійного гучномовного оповіщення та 1 аерогазовий комплекс КАГИ, на 4 шахтах застосовується система УТАС. Разом з тим результати перевірки засвідчили, що дирекціями та служ$ бами ДП «ДВЕК» і керівниками шахт не забезпечено належне виконання покладених на них функцій з питань охорони праці та промислової без$ пеки. Рівень виробничого травматизму на шахтах та у підрозділах підпри$ ємства залишається високим, а стан безпеки праці — незадовільним. За 10 місяців 2008 р. сталося 283 нещасних випадки, що на 53 менше у порів$ нянні з аналогічним періодом минулого року, однак на один випадок допу$ щено зростання смертельного травматизму. У ВП «Шахта «Трудівська» та ВП «Шахта «Лідіївка» за цей період сталося по 2 смертельних випадки. Значною залишається кількість виявлених випадків профзахворювань — 175 за 10 місяців. Однією з причин профзахворювань є неналежне ви$ конання заходів щодо зниження запилення шахтного повітря: неефективне зрошення, невикористання результатів ведення обліку пилових наванта$ жень із застосуванням приладів для збереження здоров’я працюючих. Шахти не повністю забезпечені змочувачем вугільного пилу, спецодягом і спецвзуттям, протипиловими респіраторами. На деяких шахтах допускається ведення робіт без затверджених наря$ дів та за відсутності дієвого контролю за усуненням виявлених порушень фахівцями загальношахтного нагляду, не проведено атестацію керівного складу шахт щодо знання норм і правил промислової безпеки та охорони праці. Неякісно проводиться обстеження підземних маршрутів керівниками компанії та шахт з видачею письмових розпоряджень, неналежним є кон$ троль за усуненням виявлених порушень. Не на всіх шахтах здійснюється ефективний контроль за веденням робіт в небезпечних зонах. Виробничою дирекцією компанії послаблено кон$ троль за експлуатацією конвеєрного та рейкового транспорту. Лише на 30% виконано заплановані обсяги робіт з ремонту стволів. Незадовільно ведеться робота щодо технічного переоснащення шахт. Колегія визнала незадовільною роботу керівництва шахт, дирекцій і служб ДП «ДВЕК» стосовно додержання вимог Закону України «Про охо$ рону праці» та створення безпечних і здорових умов праці на виробництві

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

та звернула увагу генерального директора В. Дани$ лова на незадовільне забезпечення належного рівня ведення гірничих робіт і відомчого контролю за станом охорони праці на шахтах. Мінвуглепрому України було запропоновано: вжити заходів щодо виконання розпорядження Кабі$ нету Міністрів України від 11 червня 2008 р. № 858$р «Про затвердження плану першочергових заходів що$ до підвищення рівня техніки безпеки і охорони праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах»; підвищити відповідальність керівників галузевих ін$ ститутів за розробку та надання рекомендацій, виснов$ ків, експертиз і заходів з безпечного відпрацювання ви$ їмкових дільниць вугільних шахт із здійсненням обов’яз$ кового авторського нагляду за їх виконанням. Керівництву ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», директорам відокремлених підрозділів (шахт) запропоновано проаналізувати результати пе$ ревірки та розробити комплекс організаційних, техніч$ них і профілактичних заходів щодо зниження рівня ви$ робничого травматизму, усунення виявлених у ході пе$ ревірки недоліків по державному підприємству і кожній шахті з визначенням конкретних термінів і відповідаль$ них осіб. Про результати комплексної перевірки стану проми$ слової безпеки та охорони праці у відкритому акціонер$ ному товаристві з газопостачання та газифікації «Львів$ газ» доповіли начальник управління організації держав$ ного нагляду за промисловою безпекою на виробниц$ твах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромна$ гляду В. Морозов та начальник теруправління по Львівській області В. Шайтан. Обговоривши цю інформа$ цію та заслухавши звіти керівників підприємства, колегія вказала на незадовільну роботу посадових осіб ВАТ «Ль$ вівгаз» щодо додержання вимог нормативно$правових актів з промислової безпеки та охорони праці, забезпе$ чення безпечної експлуатації систем газопостачання і безпечних режимів газопостачання споживачів природ$ ного газу. На підприємстві не забезпечено ефективне функціо$ нування системи управління охороною праці, не укомп$ лектовані штати спеціалістів і робітників, працівники не повністю забезпечені засобами індивідуального захисту, необхідними приладами та устаткуванням. Були допуще$ ні випадки введення в експлуатацію систем газопостачан$ ня житлових та громадських будинків без перевірки пові$ трообміну в приміщеннях, де розміщені газові прилади, без сигналізаторів довибухонебезпечних концентрацій паливного газу та мікроконцентрацій чадного газу. Було виявлено, що не в повному обсязі виконується комплекс робіт з технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем газопостачання, підзем$ них газопроводів, обладнання ГРП. Не виконуються пла$ ни ремонту засобів електрохімзахисту, не дотримують$ ся вимоги безпеки під час виконання газонебезпечних робіт, не організовано належний технагляд за виконан$

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

ням будівельно$монтажних робіт систем газопостачан$ ня. Допущено випадки пуску газу на об’єкти, що збудо$ вані з порушенням вимог безпеки та не прийняті в ек$ сплуатацію у встановленому порядку. Колегія визнала незадовільною роботу ВАТ «Львів$ газ» щодо забезпечення безпечної експлуатації систем газопостачання промислових та побутових споживачів Львівської області та м. Львова. Голові правління ВАТ «Львівгаз» В. Марчуку запро$ поновано в місячний термін розробити заходи щодо усунення порушень, які були виявлені під час комплекс$ ної перевірки. Начальнику теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області В. Шайтану доручено до 01.03.2009 р. перевірити виконання заходів і з урахуванням ре$ зультатів перевірки розглянути питання про відповідаль$ ність працівників теруправління за недостатню вимогли$ вість під час здійснення державного нагляду за функціо$ нуванням системи управління охороною праці та здій$ сненням відомчого контролю у ВАТ «Львівгаз». Одна із складних проблем гірничодобувної промис$ ловості — стан порожнин і зон зрушення земної по$ верхні, які утворилися під час підземної розробки руд$ них покладів. Під час перевірки стану зон, небезпечних через прорив води, зон зрушення земної поверхні і по$ рожнин на підприємствах Криворізького залізорудного басейну інспекторами Криворізької державної інспек$ ції охорони надр і геолого$маркшейдерського нагляду виявлено значну кількість порушень нормативно$право$ вих актів з охорони надр, серед яких найбільш типови$ ми на підприємствах є такі: відсутність або неповне виконання проектних рішень з охорони об’єктів від шкідливого впливу підземних розробок (35%); незадовільний внутрішньовідомчий контроль за ста$ ном порожнин і виконанням проектів заходів охорони об’єктів (36,7%); неякісне ведення документації (20%); порушення графіків виконання робіт з погашення і локалізації порожнин (8,3%). Крім зазначених порушень, є ряд невирішених на сьогодні питань, зокрема: немає висновку про подальшу безпечну експлуата$ цію автодороги Техбаза — Кладовище «Західне», яка пі$ дроблена гірничими роботами шахти «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком»; відсутній проект заходів охорони від шкідливого впливу гірничих робіт шахти «Валявко$Північна», що може призвести до раптового утворення воронки в бор$ ту кар’єру № 3 ГЗК «Арселор Міттал Кривий Ріг»; не координується ведення гірничих робіт під час від$ працювання сумісних покладів різними підприємствами (шахта «Жовтнева» ВАТ «Кривбасзалізрудком» і шах$ та імені Фрунзе ВАТ «Суха Балка»), що може призве$ сти до втрати балансових запасів і зміни процесів зру$ шення.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

ОХОРОНА ПРАЦІ

ПІД ПИЛЬНОЮ УВАГОЮ ВЛАДИ 27 листопада сесія Дніпропетровської обласної ради за твердила Програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в області на 2008—2011 рр. Спеціалісти Держгірпромнагляду вбачають у прийнятті Програми можливість застосування додаткових важелів поліпшення ситуації у галузі промислової безпеки та охоро ни праці в регіоні. За підтримку проекту, запропонованого Дніпропетровською облдержадміністрацією спільно з Держ гірпромнаглядом, проголосував 81 народний депутат обласної ради.

З

урахуванням кількості нещас$ них випадків, що сталися з ор$ ганізаційних причин, Програ$ мою передбачено удосконалення професійної підготовки робітників підприємств, навчання їх безпечних методів праці та ряд інших органі$ заційно$технічних заходів. У по$ дальшому за погодженням усіх сто$ рін, які працюють над розробкою та реалізацією цих заходів, напря$ ми роботи доповнюватимуться з урахуванням конкретної ситуації у галузі промислової безпеки та охо$ рони праці. Прийняття обласної програми дасть змогу ініціювати розробку та ухвалення таких про$ грам місцевими радами — в райо$ нах і містах області. Про необхідність посилення ува$ ги до питань безпеки виробництва та прийняття невідкладних рішень як на рівні держави, так і кожного кон$ кретного регіону свідчить рівень ви$ робничого травматизму та профе$ сійної захворюваності, який існує в Дніпропетровській області. Щороку в результаті нещасних випадків на виробництві травмуються близько 1,5 тис. працівників, з яких майже 100 осіб гинуть. Реєструється близь$ ко 1 тис. професійних захворювань. Особливо високий рівень виробни$ чого травматизму залишається у та$ ких галузях, як гірничодобувна про$ мисловість, будівництво, транспорт, агропромисловий комплекс. Відповідно до чинного законо$ давства підприємства регіону від$ раховують певну суму страхових

внесків до Фонду соціального страх$ ування від нещасних випадків на ви$ робництві та профзахворювань. Ча$ стину грошей Фонд повертає у ви$ гляді страхових виплат потерпі$ лим, частину спрямовує на профі$ лактику виробничого травматизму та професійної захворюваності. На$ приклад, у 2007 р. внаслідок втра$ ти працездатності потерпілим на ви$ робництві в області було відшкодо$ вано 389 млн. грн. «Насамперед треба дума ти, як уникнути трагедій, і працювати на їх запобігання, а не лише на ліквідацію або відшкодування шкоди потер пілим. Тому визначені програ мою конкретні напрями робо ти якраз і дають можливість ці льового виділення коштів, які передбачені на профілактику аварій та нещасних випадків. За будь яких соціально еконо мічних умов неможливо зми ритися з позицією економії на безпеці працівників, з прихо вуванням нещасних випадків, виправданням безвідпові дального ставлення робото давців до чинного законодав ства і забезпечення належних умов праці»,— підкреслив началь$ ник теруправління Держгірпромна$ гляду по Дніпропетровській області А. Кожушко. Координацію роботи щодо вико$ нання рішення сесії обласної ради покладено на головне управління праці та соціального захисту насе$

лення облдержадміністрації, кон$ троль — на постійну комісію обласної ради з питань базових галузей еко$ номіки, соціальної політики і праці. У Дніпропетровській області протягом останнього десятиріччя на$ мітилась стійка тенденція до знижен$ ня рівня виробничого травматизму. У 2007 р. при зростанні обсягів про$ мислового виробництва на 6,6% рі$ вень загального травматизму змен$ шився на 15% (травмовано 1644 особи проти 1935 порівняно з 2006 р.). Майже на 10% зменшилась кількість смертельних випадків (у 2007 р. загинуло 95 осіб проти 106 у 2006 р.). За 10 місяців 2008 р. на підприємствах, підконтрольних те$ руправлінню, сталося 45 випадків зі смертельними наслідками (торік за такий же період — 53). Аналіз причин травматизму свід$ чить: щорічно до 70% травм ста$ ються з організаційних причин: по$ рушення вимог безпеки під час ек$ сплуатації устаткування, невикори$ стання або відсутність засобів інди$ відуального захисту, залучення до робіт працівників не за спеціальні$ стю, недоліки під час навчання без$ печних методів праці та інші. Пере$ думовою 20% нещасних випадків є технічні причини, у тому числі неза$ довільний технічний стан виробни$ чих об’єктів, засобів виробництва, недосконалість технологічного про$ цесу. Причиною близько 10% не$ щасних випадків є психофізіологічні чинники: алкогольне або наркотич$ не сп’яніння, незадовільний стан здоров’я потерпілих та інші факто$ ри. Для запобігання випадкам ви$ робничого травматизму інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області за 10 місяців поточного року провели 35 комплексних і близько 7 тис. опера$ тивних перевірок дотримання вимог безпеки на підприємствах регіону. Призупинялась експлуатація 5076 об’єктів і виконання робіт. До адміні$ стративної відповідальності притя$ гнено 4438 працівників, у тому чи$

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРИЧИНА ТРАГЕДІЇ

БУЛА ПЕРЕДБАЧУВАНОЮ

Н

У процесі здійснення наглядових повноважень органи Держгір промнагляду приділяють велику увагу виробництвам і об’єктам підвищеної небезпеки. Складаються піврічні та квартальні графіки проведення комплексних і цільових перевірок, плануються й викону ються інші заходи, головною метою яких є досягнення на підприєм ствах чіткого додержання діючих нормативно правових актів з охорони праці, застосування працюючими та посадовими особами, які обслуговують обладнання підвищеної небезпеки, прийомів і мето дів безпечної праці, особистих застережних заходів. І все таки сумна статистика виробничого травматизму в краї ні свідчить, що дій, яких вживають для досягнення бажаного ефекту, не завжди достатньо. Наочне підтвердження тому — груповий нещасний випадок, що стався на одній із нафтобаз Сумської філії ТОВ «НК «Альфа Нафта».

а початку липня 2008 р. комісія на чолі з першим заступником начальника теруправлін$ ня Держгірпромнагляду по Сумській області В. На$ заренком провела ком$ плексну перевірку цієї фі$ лії. Саме цей підрозділ останніми роками посідає лідируючі позиції в опто$ вій та роздрібній торгівлі бензином і дизельним па$ ливом, іншими продуктами нафто$ переробки. Сьогодні на об’єктах філії на$ раховується 10 підприємств підви$ щеної небезпеки першого класу — великі нафтобази та автомобіль$ ні газозаправні станції, 29 другого класу — невеликі нафтобази й АЗС, ще 19 об’єктів ідентифі$ ковано як такі, що не нале$ жать ні до першого, ні до другого кла$ сів небезпеки. Усе це розосе$

СУМСЬКА ОБЛАСТЬ

реджене по тери$ торії області гос$ подарство обслуго$ вує трудовий ко$ лектив чисельністю 1000 осіб, при$ чому в умовах, що не відповідають санітарно$гігієнічним нормам, про$ довжують виконувати свої обов’яз$ ки 845 працівників. У ході комплексної перевірки

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

було встановлено, що на об’єктах підвищеної небезпеки розроблено плани локалізації та ліквідації ава$ рійних ситуацій і аварій. На об’єкти першого і другого класу небезпеки складено також декларації безпеки. Утім, на цьому перелік позитив$ них моментів у працеохоронній ро$ боті, що тут проводиться, й закінчу$ ється. Судіть самі. Положення про службу охорони праці підприємства не приведено у відповідність до типового. Рівень оплати праці фахівців з охорони праці значно нижчий, ніж рівень оплати праці фахівців основних тех$ нічних служб. Перевірки стану умов і безпеки праці в структурних пі$ дрозділах проводилися не в повно$ му обсязі або не проводилися вза$ галі. Не на всіх нафтобазах облад$ нано кабінети чи куточки охорони праці, неякісно проводяться навчан$ ня та перевірка знань з питань охо$ рони праці, не завжди і не з усіма працівниками проводилися інструк$ тажі, у журналах реєстрації ін$ структажів не вказувалися назви і номери інструкцій. У філії не розроблено Поло$ ження про службу спостереження. Не призначено наказом інженерно$ технічного працівника, який пови$ нен вести спостереження за безпеч$ ною експлуатацією будівель і спо$ руд, інженерних мереж підприєм$ ства. Відповідно не проводиться тут і паспортизація. На балансі філії пе$

ребуває 61 будівля, проведено пас$ портизацію лише однієї. На прове$ дення паспортизації решти у цього, далеко не бідного підприємства, не$ має нібито необхідних коштів. У Сумській філії ТОВ «НК «Аль$ фа$Нафта» не проведено опосвід$ чення електроустановок, відсутні протоколи вимірів електроінстру$ ментів, трансформаторів, подовжу$ вачів і переносних світильників. Ба$ гато керівників і електротехнічних працівників не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, у багатьох не підтверджено документально групи з електробез$ пеки. Виявлено факти прокладання електропроводки у виробничих приміщеннях без захисту від ушко$ джень, а також на легкозаймистій горючій основі. У приміщеннях з пі$ двищеною та особливою небезпе$ кою обслуговуючий персонал ко$ ристувався електроустаткуванням і світильниками з металевими корпу$ сами, які на порушення вимог без$ пеки приєднані до розеток без за$ нулення. На виконання робіт з об$ слуговування устаткування поблизу ємкостей з бензином не завжди оформляються наряди$допуски та розпорядження... Відсутній і оперативний журнал, у якому повинні бути відображені дані про проведення оглядів елек$ троустаткування у вибухонебезпеч$ них зонах. Журнал обліку та збері$

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

гання засобів колективного й індиві$ дуального захисту ведеться з пору$ шенням правил. На підприємстві не призначено посадову особу, відповідальну за безпечну експлуатацію котлів і по$ судин, що працюють під тиском. Не в повному обсязі вирішено питання передрейсового медичного огляду водіїв бензовозів перед виїздом на лінію. Вчасно не контролюється тех$ нічний стан і відповідність вимогам безпеки заземлюючих пристроїв на автомобільних цистернах для пере$ везення нафтопродуктів. Керівниц$ тво філії та нафтобаз не здійснює контроль за своєчасністю встано$ влення і знімання іскрогасників на автоцистернах під час в’їзду і виїзду з об’єктів підвищеної небезпеки. Не видається в повному обсязі праців$ никам нафтобаз і автозаправних станцій спецвзуття. Картина, як бачимо, далеко не безхмарна. Можна навіть сказати — загрозлива, з огляду на кількість бензину та інших легкозаймистих речовин, які є на підприємстві. Саме тому перевіряючі заборо$ нили експлуатацію понад 20 оди$ ниць устаткування і видів робіт. До адміністративної відповідальності притягнено 12 працівників підпри$ ємства, з них — 9 посадових осіб, усього було оформлено 17 приписів держінспекторів. Викриті в порушеннях посадові особи дружно і мало не клятвено за$ певняли співробітників наглядового органу, що жодне з порушень, заз$ начених у приписах, не залишиться без уваги. Навіть усні зауваження і побажання членів комісії будуть враховані — чи не в один голос за$ певняли після комплексної перевір$ ки представники адміністрації під$ приємства. Але... Не минуло і двох тижнів, як мовиться, чорнила ще не встигли ви$ сохнути на акті перевірки, а на наф$ тобазі філії № 8, що у м. Ромни, ста$ лася пожежа в ємкості для зберіган$ ня нафтопродуктів, у результаті чо$ го один працівник підприємства за$ гинув, ще один одержав значні термічні опіки поверхні тіла. «Дуже спекотно було того дня»,— намагаються виправдовува$ тися на підприємстві.— «Трагічний збіг обставин, особиста необереж$ ність». Спробуємо і ми розібратися в цьому груповому нещасному випад$

ЩО КОЇМО! ку, бо численні факти порушень, зазначені в акті комплексної пере$ вірки, свідчать про неналежне функ$ ціонування СУОП, про недостатній контроль з боку керівництва підпри$ ємства за виконанням посадовими особами своїх обов’язків, за додер$ жанням працівниками інструкцій з охорони праці.

22 липня о 8 год головний інже$ нер нафтобази № 8 О. Пятко дав зав$ дання членам бригади з проведення газонебезпечних робіт (Б. Василь$ єву, Е. Кузьменку та О. Лукашу) звільнити від залишків бензину одну з ємкостей нафтосховища. Він про$ вів з ними цільовий інструктаж, за$ безпечив необхідними ЗІЗ, і брига$ да за його особистої участі стала до роботи. Зазначимо, що наряд$до$ пуск на виконання газонебезпечних робіт у закритому резервуарі не оформлявся. О 9 год, відкривши нижній люк цистерни, за допомогою електрона$ соса для відкачування нафтопро$ дуктів почали наповнення бензово$ за. Потім до цистерни підігнали на$ ступний бензовоз і почали напов$ нювати його. Резервуар був практич$ но порожній — на дні залишалося на 4—5 см бензину, тому електронасос уже не качав, і головний інженер О. Пятко прийняв рішення: одному із робітників спуститися в резервуар. Думали знайти найглибше місце (днище цистерни мало значні нерів$ ності) й зібрати залишки бензину бензоколонкою, діаметр вхідного рукава якої набагато менший, ніж в електронасосі. Цю роботу виконував Б. Василь$ єв у шланговому протигазі ПШ$2 із примусовою подачею повітря під маску. Незабаром (для кращого освітлення всередині) О. Пятко дав указівку відкрити верхній оглядовий люк резервуара. Температура по$ вітря того дня була близько 30 °С. З відкритого люка почали виходити пари бензину. Б. Васильєв у бавовняному ком$ бінезоні та гумових чоботях, у про$ тигазі спустився всередину, а О. Пятко (у синтетичному одязі) пере$ бував зверху на цистерні біля від$ критого люка і подавав Б. Васильєву шланг протигаза. Пройшовши кіль$ ка метрів по днищу, Б. Васильєв нес$ подівано почув різке шипіння. Озирнувшись, побачив, що верхній

люк$лаз цистерни охоплений вог$ нем. Не гаючи ні секунди, він ви$ брався назовні, зістрибнув на зем$ лю і почав качатися, намагаючись збити язики полум’я з палаючого спецодягу. На щастя, невдовзі це йому вдалося зробити. А ось голов$ ному інженеру О. Пятку, на якому також зайнявся одяг, повезло наба$ гато менше — полум’я з його синте$ тичного одягу вдалося збити не ві$ дразу. Охоронець$пожежний, який прийшов на допомогу потерпілому, успішно впорався і з гасінням вогню. О. Пятко і Б. Васильєв були до$ ставлені до Роменської центральної районної лікарні, а потім — у Київ до спеціалізованого опікового цен$ тру для подальшого лікування. На жаль, зусилля столичних медиків стосовно О. Пятка, опіки якого ста$ новили 80% поверхні тіла, були марними. Провівши чотири страш$ них дні у важких муках, він помер на лікарняному ліжку. Згідно з офіційним спільним вис$ новком Сумського ЕТЦ і місцевих пожежних причиною загоряння па$ рів бензину став електростатичний розряд, що виник у результаті тертя одягу на тілі загиблого головного ін$ женера О. Пятка. Немає сенсу заперечувати про$ вину О. Пятка у виникненні трагіч$ ної ситуації — він зробив непрости$ му помилку. Але ж і керівники під$ приємства та його структурних пі$ дрозділів, з усього видно, після пе$ ревірки палець об палець не вдарили для зміни ситуації на кра$ ще. У першу чергу це стосується на$ чальника нафтобази № 8 І. Таряника, який нічого не зробив для організа$ ції постійного контролю за додер$ жанням працівниками технологіч$ них регламентів, правил експлуа$ тації машин, механізмів, обладнан$ ня та інших засобів виробництва. За порушення вимог безпеки, що стали причиною групового не$ щасного випадку зі смертельним наслідком, начальника нафтобази притягнено до адміністративної від$ повідальності. Керівника Сумської філії ТОВ «НК «Альфа$Нафта» на$ глядові органи після завершення спецрозслідування оштрафувати не мали права — не минули терміни ви$ конання заходів, зазначених в акті комплексної перевірки, що переду$ вала трагедії. Така ось дивна, чи не

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

П

івденний гірничо$збагачуваль$ ний комбінат — монополіст се$ ред ГЗК у галузі постачання за$ лізорудного агломерату і займає 15% українського ринку концен$ трату. В кращі роки він виробляв 17,5 млн. т концентрату і більш як 8 млн. т агломерату. Але з 1991 р. основні фонди комбінату почали за$ непадати, практично не оновлюва$ лася техніка. Пік падіння виробниц$ тва на комбінаті, як і в усьому гірни$ чо$металургійному комплексі Укра$ їни, припав на 1996 р. Таким чином, наприкінці 90$х р. підприємство пе$ ребувало в критичному стані. Гірни$ чі роботи велися з відставанням ви$ конання розкривних робіт. У вкрай незадовільному технічному стані пе$ ребували будівлі та споруди. Про це свідчать аварії як окремих конструк$ цій, так і цілих споруд саме в цей пе$ ріод. Експлуатація залізничного ру$ хомого складу проводилася з гру$ бими порушеннями. Практично не працювали засоби сигналізації на станціях, розташованих у межах кар’єру. Рухомий склад, що зде$ більшого відпрацював нормативний термін експлуатації, не ремонтував$ ся. У незадовільному стані перебу$ вали гідротехнічні споруди. Накопи$ чилися проблеми під час експлуата$ ції підземних похилих трактів. Проте згодом комбінат почав на$ рощувати обсяги виробництва. Пе$ ред роботодавцями постало склад$ не завдання: заробити необхідні кошти для розвитку виробництва. Але проблема полягала в тому, що власник не поспішав добровільно вкладати кошти в ремонт чи модер$

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

нізацію обладнання. Щоб змінити ситуацію, працівникам Криворізь$ кого гірничопромислового терупра$ вління довелося докласти чимало зусиль. Інспектори щороку прово$ дили більш як 100 оперативних пе$ ревірок виробничих підрозділів під$ приємства, призупиняли роботу більш як 80 одиниць обладнання і ведення робіт, притягали до адміні$ стративної відповідальності до 70 посадових осіб підприємства. Впродовж наступних шести років на вимогу органів державного на$ гляду підприємство ліквідувало за$ боргованість з розкривних робіт, в основному приведено у відповід$ ність до вимог норм проектування параметри розробки кар’єру, роз$ роблено паспорти на 508 споруд. За результатами проведеної пас$ портизації силами підрядних під$ приємств виконано ремонти на суму 85 млн. грн. Комбінат вирішує пи$ тання відведення земель під будів$ ництво нового хвостосховища. До 2005 р. на підприємстві було усуне$ но несправності пристроїв сигналі$ зації, централізації та блокування. Придніпровським і Криворізьким експертними центрами Держгір$ промнагляду обстежено 270 оди$ ниць рухомого складу, а спеціалізо$ ваними підприємствами проведено капітальний ремонт вагонів і локо$ мотивів. Виконано значні обсяги ро$ біт з ремонту та опосвідчення обладнання підземних похилих трактів (конвеєрних ліній, систем сигналізації та пожежогасіння, під$ йомних машин). Провадиться мон$ таж систем освітлення дамб хвостос$

ховища. Хоча зроблено суттєву роботу, але цього далеко недостатньо для повного усунення наявних відступів від норм безпеки. Тим більше, що в 2007 р. і в першій половині поточ$ ного року ставлення адміністрації до питань промислової безпеки змі$ нилося на гірше. Першою «ластів$ кою» неприємних змін став устано$ влений під час перевірки підприєм$ ства факт фіктивного обстеження електроустановок підземних дро$ бильних трактів спеціалізованою організацією. Теруправління най$ жорсткішим чином відреагувало на цю ситуацію. Експлуатацію підзем$ них похилих трактів було призупи$ нено. Незабаром виявилося несум$ лінне проведення підприємством пе$ ревірки систем провітрювання пі$ дземних похилих трактів. Наприкін$ ці 2007 р. різко скоротився або повністю було призупинено ремонт усіх видів устаткування, будівель і споруд. Фактично неспроможною виявилася служба охорони праці підприємства. У процесі узгодження плану розвитку гірничих робіт на 2008 р. керівників підприємства бу$ ло суворо попереджено про особи$ сту відповідальність за повне та своєчасне проведення ремонту і ре$ новації обладнання. У зв’язку з си$ туацією, що склалася, інспекторсь$ кий склад теруправління провів ряд перевірок, за результатами яких тільки в 2007 р. і першій половині 2008 р. було призупинено роботу 98 одиниць устаткування та у 38 ви$ падках заборонялося ведення ро$ біт.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У листопаді 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) майже 700 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: КУРБІДДІНОВ Ш. Ш. — директор ТОВ «Імар», м. Алушта, АР Крим; ГАПОШКІН Е. А. — директор КП «Азовкомунсервіс», Джанкойський ра$ йон, АР Крим; КРОТ Л. І. — директор ТОВ «Титул», м. Вінниця; ТРАЧ П. М.

— голова СФГ «Трач П. М.», смт Крижопіль Вінницької області; БОНДАРУК Р. А. — директор КП «Промбуд», м. Луцьк; ДРОЗД Т. Є. —директор ТОВ «Бактерін», м. Дніпропетровськ; СОЛОДЧЕНКО М. П. — директор ТОВ «Егіда центр», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; КОСЕНКО В. В. — директор ТОВ «Торезінвестпроект», м. Торез Донецької області; МОМОТ В. П. — директор ТОВ «Промінь», м. Донецьк; ГАВРИЛЮК І. І. — директор ТОВ «Модіал», м. Житомир; КОВАЛЬ О. Л. — директор ТОВ «Основа», м. Бердичів Житомирської області; ГАСІЙ Ю. Г. — директор ТОВ «Епіцентр», м. Ужгород; БІЛАНЧУК І. І. — директор ТОВ «Ортекс ЛТД», м. Виноградо$ ве Закарпатської області; КАРА Ю. В. — директор ТОВ «Азовський буль$ вар», м. Бердянськ Запорізької області; ГАЛЕНКО В. А. — голова правлін$ ня ЗАТ «Комбінсіт», м. Запоріжжя; БЛІНДАР П. І. — генеральний директор ВАТ «Ленінська кузня», м. Київ; ПОЛКОВНИКОВ О. Г. — директор ТОВ «Енергія», м. Луганськ; ЧУХРЕНКО В. Д. — директор ЗАТ «Слов’яносербсь$ кий молокозавод», м. Слов’яносербськ Луганської області; ЛИТВИН М. С.

— директор ТОВ «Львів$Автозапчастини», м. Львів; ГОЛУБОВСЬКИЙ Ф. Ф.

— директор ТОВ «Діском», м. Львів; АРТЕМЕНКО С. І. — голова ФГ «Астан», Арбузинський район Миколаївської області; ПАВЛЮК Ю. Л. — директор ТОВ «Нафта$Миколаїв», м. Миколаїв; ЗЛАТОВ Р. М. — голова ФГ «Балкани», смт Сарата Одеської області; ПАНЬКОВА Ж. В. — директор ТОВ «Будінжсервіс», м. Одеса; БЄЛЯЄВА С. В. — директор ТОВ «Торговий дім «Славутич$Полта$ ва», м. Полтава; ОБЛАТА О. М. — директор ТОВ «Томкар», Сарненський район Рівненської області; РЕДЬКА М. О. — директор ТОВ «Вирінське», Білопільський район Сумської області; КАМІНСЬКИЙ Ю. С. — директор ТОВ «Агропарк», Підволочиський район Тернопільської області; КАЧУРОВ СЬКИЙ І. Й. — начальник МКП «Комунальник», Гусятинський район Терно$ пільської області; ГРИЩЕНКО І. М. — голова СФГ «Колос», Краснокутсь$ кий район Харківської області; САМОЙЛЕНКО К. С. — директор ТОВ «Фортуна», м. Херсон; ЧАБАНОВ С. Ф. — директор ЗОШ № 18, м. Хмель$ ницький; МАЗУРЕНКО С. А. — директор торговельного комплексу «Фор$ с а ж » , м. Умань Черкаської області; ГУЖЕВ Д. В. — директор ТОВ «Сівер$Пан»,

ДОШ КА не ПОШ АНИ

Разом з тим органи нагляду, від$ слідковуючи вирішення великих проблем, не в змозі були через свою нечисленність і ряд законодав$ чих обмежень постійно та безпосе$ редньо контролювати ведення робіт і виявляти окремі порушення безпе$ ки праці, що часто призводять до нещасних випадків. Саме такі пору$ шення і стали причиною наїзду дре$ зини АГМу № 310 на перешкоду, внаслідок чого загинуло три особи. Цей випадок змусив Держгірпромна$ гляд увести на підприємстві особли$ вий режим нагляду. В результаті 20 інспекторів практично взяли на себе роль посадових осіб підприємства в частині контролю за безпечним ве$ денням робіт. Особливий режим проводився безперервно впродовж 18 діб. Усього з 13 по 30 вересня цього року було проведено 118 об$ стежень, виявлено 724 порушення, призупинено роботу 161 одиниці обладнання, притягнено до адміні$ стративної відповідальності 128 по$ садових осіб. У підсумку було прак$ тично повністю зупинено виробни$ чу діяльність підприємства. У зв’язку з ситуацією, що скла$ лася, представників власника та ке$ рівників підприємства заслухали на засіданні колегії Держгірпромна$ гляду, в результаті чого роботодав$ ців змусили відновити фінансуван$ ня ремонту та реконструкції ви$ робничих фондів підприємства. Тільки на четвертий квартал на ці цілі було виділено 144 млн. грн., у тому числі 6 млн. грн. на повторне обстеження будівель і споруд. Укла$ дено договір на обстеження заліз$ ничного рухомого складу на суму 1 млн. грн., виконується монтаж при$ ладів безпеки для системи газопо$ стачання агломераційних фабрик. Адміністрацією підприємства до кін$ ця поточного року введено посиле$ ний режим роботи служби охорони праці, окремо проводяться перевір$ ки трудової та виробничої дисциплі$ ни в цехах підприємства. Виконання адміністрацією підприємства орга$ нізаційних і технічних заходів дало змогу відновити експлуатацію окре$ мих технологічних об’єктів. Та це лише початок. Органи Держгір$ промнагляду не залишать власника підприємства у спокої доти, поки воно не запрацює на повну потуж$ ність.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

АКТУАЛЬНО

РОБОТУ ВИКОНУВАВ НЕНАВЧЕНИЙ ПРАЦІВНИК Впродовж кількох останніх років на Тернопільщині зафіксовано чимало нещасних випадків на виробництві, жертвами яких стали столяри. У цій сумній хронології — різні населені пункти області, назви підприємств, різний вік і трудовий стаж потер пілих. А причина переважної більшості цих нещасних випадків одна і та ж — грубе порушення Правил охорони праці в деревообробній промисловості з боку відповідальних осіб.

Н

ещасний випадок, що стався 08.10.2008 р., відріз$ няється від інших. Того дня бригада, в складі якої працював бетоняр А. Жидик, прибула на будівниц$ тво автомобільного моста в с. Іллінці Снятинського райо$ ну Івано$Франківської області. Бригадир І. Жидик роз$ поділив між працівниками роботу. Робітники А. Жидик та І. Стаюра отримали завдання улаштувати дерев’яну підлогу в металевому побутовому вагончику. Цю робо$ ту вони почали виконували ще 6 жовтня.

7 жовтня на об’єкт приїхав начальник дільниці П. Смолій і дав вказівку виконувати роботу згідно з роз$ поділом бригадира.

8 жовтня близько 14 год 50 хв А. Жидик вирішив ви$ користати круглопиляльний деревообробний верстат для розпуску дерев’яного бруска розміром 1400×70×55 мм по довжині, необхідній для подальшої роботи. Зробивши пропил бруска до половини його довжини, він переніс праву руку на брусок позаду пил$ ки. Внаслідок відсутності розклинюючого ножа та захи$ сного огородження дискова пилка викинула заготовку у зворотному напрямку, внаслідок чого права рука А. Жидика потрапила в зону різання. Потерпілий втратив пальці правої руки. А. Жидик, робітник філії «Тернопільська дорожня мо$ стова дільниця» — структурного підрозділу дочірнього підприємства «Тернопільський автодор», загальний трудовий стаж роботи і стаж за професією становить 5 років і 4 місяці, пройшов вступний, первинний, повтор$ ний інструктажі з охорони праці, первинний та періо$ дичний медичні огляди. Тож кваліфікація молодого ро$ бітника відповідала вимогам охорони праці та проми$ слової безпеки під час виконання робіт за професією «бетоняр». Отож якби він виконував свою безпосеред$ ню роботу, то нещасного випадку з інвалідним наслід$ ком не сталося б. Комісія, призначена наказом теруправління, яку очолив головний державний інспектор з охорони праці І. Кивух, технічною причиною нещасного випадку виз$ нала незадовільний технічний стан засобів виробниц$ тва, а організаційною — невиконання посадових обов’язків та вимог інструкцій з охорони праці. Відпові$ дальними за цей нещасний випадок було визнано Ю. Левковича — начальника філії, який не створив безпеч$

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

ні умови праці працівникам; П. Смолія — начальника дільниці, який допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки працівника, не навченого професії столяра; В. Полякевича — головного інженера, який не здійснив контроль за дотриманням технологічної дисципліни, правил і норм з охорони праці; І. Жидика — бригадира дільниці, який не контролював дотриманням робітником інструкції з охорони праці. Розмірковуючи над цим нещасним випадком, прига$ дав парламентські слухання у Верховній Раді України, що відбулися 06.05.2008 р. На них розглядалося пи$ тання «Про хід виконання в Україні Європейської со$ ціальної хартії (переглянутої)». Зокрема, йшлося про гострий дефіцит робочої сили в нашій країні. Заступник генерального директора Федерації роботодавців Ук$ раїни В. Надрага висловив пропозицію: враховуючи на$ ростаючий дефіцит у робітничих професіях, запрова$ джувати в Україні досвід Німеччини, де робітники вико$ нують роботи різного профілю, зокрема у будівельній галузі. Та й на підприємствах, які відчувають гостру по$ требу в робітничих кадрах, можна широко застосову$ вати сумісництво професій. Скажімо, залежно від рівня фахової підготовки токар може працювати фрезеру$ вальником. І навпаки. Столяр може виконувати роботу тесляра, а тесляр — столяра. Враховуючи наростаючу фінансову кризу, можли$ во, німецький досвід для наших підприємств, які прац$ юють у різних виробничих умовах, є цінним. Але для цього робітників треба готувати, навчати різних суміж$ них професій і особливу увагу приділяти охороні праці та промисловій безпеці, виконанню робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою. Адже створюючи нові робочі місця і зберігаючи діючі, слід обов’язково дбати не ли$ ше про адекватну заробітну плату, а й про умови пра$ ці. Бо як наголосив у виступі на вказаних парламентсь$ ких слуханнях Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак, промислова безпека і охорона праці мають стати кате$ горіями економічними. І тоді рівень виробничого трав$ матизму, який у нашій державі ще дуже високий, відчут$ но знизиться. Без цього нам не досягти європейських стандартів.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ФОТОІНФОРМАЦІЯ

ОХОРОНИ ПРАЦІ НЕМАЄ Під час проведення державним інспектором Вінницької ДІОП в АПК та соціально куль турній сфері А. Савченком перевірки стану охорони праці на приватному сільськогоспо дарському підприємстві «Ташлик» у Теплиць кому районі, що на Вінниччині, було виявлено ряд порушень вимог безпеки. Зокрема, один з колісних тракторів не був обладнаний елек тростартерним запуском двигуна з кабіни (фото 1), система блокування запуску двигуна на ввімкненій передачі була несправною. Ці по рушення становили потенційну загрозу жит тю та здоров’ю обслуговуючого персоналу, ос кільки в момент запуску основного двигуна, що проводився за межами кабіни, механізатор змушений був перебувати біля трактора, як раз навпроти заднього колеса. Крім того, трактор експлуатувався із значним переви щенням терміну його використання, що, до речі, само по собі створювало небезпеку, при чому не лише для механізатора, який на ньому працював. В одному із суміжних приміщень ремонт ної майстерні тракторної бригади зберігали ся кисневі балони та ацетиленовий генератор (фото 2), в іншому — проводилися електрозва рювальні роботи. Це за певних обставин могло призвести до вибуху балонів. З огляду на виявлені порушення норматив но правових актів з охорони праці, що ство рювали загрозу життю та здоров’ю праців ників, державний інспектор склав протокол про притягнення бригадира тракторної бригади В. Ткачука, з вини якого вони були допущені, до адміністративної відповідаль ності (фото 3). Не все гаразд із створенням здорових і без печних умов праці і в агрофірмі «Росоша» цьо го ж району. На зварювальному посту машин но тракторного парку відстань від місця ви конання вогневих робіт до балонів з киснем та пропан бутаном була меншою ніж 5 м. Крім того, ці балони стояли поруч, кабелі електроз варювального трансформатора мали численні незаізольовані скрутні і лежали на землі поруч із газовими шлангами. Не відповідала вимогам безпеки ручка електродотримача, оскільки була виготовлена із горючого матеріалу, місце з’єднання кабелю та електродотримача не ізольоване і мало відкриті струмовідні части ни, сам електродотримач — саморобний. Робо че місце електрогазозварника не захищене від опадів (фото 4).

Суттєві порушення тут допускалися і під час проведення польових робіт. Зокрема, агрега ти не були обладнані двосторонньою сигналіза цією. Незважаючи на те, що сівба проводилася протруєним насінням, залучені до роботи пра цівники не були забезпечені спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, не кажучи вже про створення їм належних санітарно по бутових умов. Тож виходить, що ніякої охорони праці на вказаних підприємствах не було і немає.

1

2

3

4

Василь СОПІЛЬНЯК

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДОРОЖНЬО ТРАНСПОРТНІ ПРИГОДИ

БЕЗПЕКА ВОДІЯ Можна не сумніватися, що життя за кермом, як ніяке ін ше, багате на сюрпризи і несподіванки. Але останні, як відо мо, можуть підняти людину до небес, якщо вони із знаком «плюс», у протилежному ж випадку — призвести до втрати найдорожчого: здоров’я і навіть життя... Про це навряд чи думав водій Ю. Капітан, що працював на приватного під приємця І. Шпака, зареєстрованого в Іршавській райдержад міністрації Закарпатської області. А якби замислився, то виїхавши 2 квітня 2008 р. у рейс тривалістю 60 днів за маршрутом «Україна — Італія — Україна» на автомобілі «MAN» № 054336 РЕ, обов’язково подбав би про вирішення усіх питань із захисту своїх прав на безпечні умови праці.

— Роботодавець, відправляючи працівника у довготривалий рейс,— роз’яснює начальник державної ін$ спекції охорони праці та промисло$ вої безпеки теруправління Дер$ жгірпромнагляду по Закарпатській області Б. Дорош,— всупереч Поло$ женню про робочий час і час відпо$ чинку водіїв автотранспортних за$ собів, затвердженому наказом Мі$ ністерства транспорту України від 17 січня 2002 р. № 18, не склав розклад та графік руху автотранс$ портного засобу за зазначеним маршрутом. Знехтував і Правилами охорони праці на автомобільному транспорті, не розробивши для во$ дія режим праці і відпочинку, не вка$ завши у подорожньому листі місця тимчасового й тривалого відпочин$ ку. Крім цього, згідно зі ст. 13 Зако$ ну «Про охорону праці» та п. 7.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

засобів, не контролював виконання робіт і додержання режиму праці і відпочинку водієм, хоча функція ця нормами законодавчих актів покла$ дена саме на посадових осіб і суб’єктів підприємницької діяльно$ сті. Усе це і призвело до того, що трапилося в рейсі, на який погодив$ ся б хіба що камікадзе. 2 квітня, майже о 22 год після 13$годинного перебування за кермом ( це супере$ чить п. 2.5 згаданого Положення, який передбачає на такі відстані ви$ діляти ще одного водія), водій зупи$ нився на відпочинок на під’їзді до м. Горохів Волинської області, не здавши автомобіль під охорону. На$ ступного дня продовжив рейс. За$ вантажившись у м. Рожище, о15 год виїхав до Луцька для оформлення документів на вантаж на митниці. Рухаючись автодорогою Устилуг — Луцьк — Рівне, на 136$му кілометрі

о пів на п’яту Ю. Капітан, не ви$ бравши безпечної дистанції та не врахувавши дорожньої обстановки, зіткнувся з автомобілем ЗІЛ$ 431410, який рухався попереду в попутному напрямку. Результат плачевний — внаслідок ДТП авто$ мобілі отримали серйозні механічні пошкодження, а обидва водії — тяж$ кі тілесні ушкодження, зокрема Ю. Капітан — політравму: закритий пе$ релом правої стегнової кістки зі змі$ щенням по ширині та довжині, від$ криту черепно$мозкову травму, закритий перелом кісток таза, трав$ му живота з внутрішньочеревною кровотечею; множинні забої, рани, садна, травматичний шок другого ступеня... За висновком комісії, що роз$ слідувала нещасний випадок з тяжкими наслідками, особами, кот$ рі допустили порушення вимог охорони праці, що призвели до трагедії, є приватний підприємець І. Шпак та водій Ю. Капітан. Пер$ ший знехтував численними зако$ нодавчими та підзаконними акта$ ми з охорони праці, другий — по$ рушив Правила дорожнього руху. Нещасний випадок комісія пов’язала з виробництвом. Про що ж слід пам’ятати пере$ візникам, відправляючись у довго$ тривалі відрядження? Про те, що втома — неминучий супутник кож$ ного водія. Її відчувають на четвер$ ту$п’яту годину поїздки, до восьмої години вона проявляється відкрито, по дев’ятій — потрібні вольові зу$ силля, щоб підтримувати рух на безпечному рівні. Пізніше ж пра$ цездатність водія різко знижується, відповідно — підвищується ризик ДТП. Найбільш небезпечний наслідок втоми — засипання за кермом. Як$ що водій помітив ознаки втоми: розсіяну увагу, бажання випрямити$ ся чи змінити позу, потрібно відра$ зу припинити рух. Особливо небез$ печний мікросон — раптове не$ контрольоване короткочасне за$ сипання на кілька секунд. На швидко$ сті 100 км/год за цей час машина встигає проїхати понад 100 м. І во$ дій, прокинувшись, може не зреагу$ вати на зміну дорожньої обстанов$ ки і здійснити ДТП. Тому боротися з

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

сонливістю на ходу категорично не рекомендується. Необхідно просто зупинитись і відпочити. У поїздках на значні відстані найважливіше тримати взятий темп, ні в якому випадку не пере$ вищуючи швидкості. Доцільно їха$ ти з мінімальною кількістю зупи$ нок і часто змінювати один одного за кермом. Ідеальна кількість воді$ їв — троє: один — керує, другий — страхує, третій — відпочиває. Те ж саме стосується і кількості одиниць транспорту у групі. Долати знач$ ні відстані у компанії безпечніше — завжди підстрахують у форс$ мажорній ситуації. Дуже уважним потрібно бути під час руху в нічний час, адже реакція водія на 90% залежить від зору, а вночі видимість різко обмежена. Треба уникати обгону і різкого гальмування, бо найнеприємніше у дорозі — постраждати від чужої по$ милки. Всім учасникам руху треба пам’ятати, що вночі Правила до$ рожнього руху ніхто не відміняв. І наостанок — водій неодмінно вбереже себе від ризиків на дорозі, вирішивши для себе дилему — бра$ ти випадкових пасажирів чи зали$ шати їх на узбіччі — на користь останнього. Адже ніхто не гарантує, що випадковий пасажир, потрапив$ ши до салону автомобіля, не при$ ставить ножа до вашого горла. А ще може постати питання про відпові$ дальність за шкоду, отриману таким пасажиром під час ДТП.

— Так детально зупинятись на проблемах роботи перевізників,— резюмує начальник теруправління Держгірпромнагляду по Закарпат$ ській області М. Саварин,— нас змушує кількість потерпілих в ДТП під час виконання службових обов’язків. Якщо за минулий рік в області у ДТП потерпіло 15 осіб (5 з них — зі смертельними наслідка$ ми), то у поточному ці показники становлять відповідно 9 та 3. Тож мусимо нагадати: вирушаючи у до$ рогу, вимагайте дотримання гаран$ тованих вам прав, не нехтуйте за$ конодавством про працю. Безпека під час перебування за кермом — аспект докладання серйозних зу$ силь як для кожного з вас, так і для ваших роботодавців.

Г І Р К А СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у листопаді 2008 р. в Україні на вироб ництві загинуло 59 осіб — на 130 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 16 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 40 осіб, у тому числі 11 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 8 . 1 1 вранці у побутовому приміщенні котельні Новоград$Волинсько$ го професійного ліцею (Житомирська область) було знайдено без ознак життя оператора, який працював у нічну зміну. Робітник помер внаслідок отруєння чадним газом.

1 7 . 1 1 на залізничному перегоні Шатриця—Чоповичі (Південно$Захід$ на залізниця) стався наїзд потяга на робітника Коростенської дистанції колії ПЧ$13, який працював на колії. Потерпілий отримав травми, не суміс$ ні з життям.

23.11

на дільниці підйомних установок ВП «Шахта «Червоноградсь$ ка» ДП «Львіввугілля» (м. Червоноград Львівської області) під час огляду завантажувального пристрою робітник упав в уловлювальний бункер і по$ мер на місці події.

24.11

у цеху виробництва прокатного скла ТОВ «Будскло$трейдінг» (м. Костянтинівка Донецької області) карданним валом приводу рольганга було захоплено спецодяг робітника, внаслідок чого потерпілий був смер$ тельно травмований.

25.11

на будівництві Київського метро між станціями Либідська і Деміївська під час проходки тунелю механізованим комплексом стався раптовий викид водонасиченого грунту. Загинули двоє робітників.

2 5 . 1 1 на будівельному майданчику в Києві під час виконання роботи робітник ТОВ «Київенергобуд» упав з драбини з висоти 4 м і одержав смер$ тельну травму.

2 5 . 1 1 на автодорозі Київ — Харків поблизу с. Пишне Лубенського ра$ йону Полтавської області під час перевезення робітників ВАТ «Лубнигаз» автомобілем ГАЗ$53 внаслідок розгерметизації балона сталося загоряння зрідженого газу. Троє робітників отримали термічні опіки, один з них помер.

2 6 . 1 1 у Бахнянському лісництві ДП «Летичівське лісове господарство» (Хмельницька область) під час зачищення лісосіки падаючою гілкою дере$ ва смертельно травмовано робітника. ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОШУ СЛОВА

БІДА БІДУ ПЕРЕБУДЕ,

А ЗА НЕЮ ДЕСЯТЬ БУДЕ? ...Втім, можна було б і не ставити знак запитання. Бо в охороні праці все відбувається за вічними закона ми діалектичного матеріалізму, коли кількість нео дмінно переростає в якість, а низка неприємностей чи відвертих прикростей, як правило, обертається чиї мось каліцтвом, а то й смертю. Прикладів таких — тьма тьмуща! ...Ось не далі як наприкінці чер$ вня у ТОВ «Уніпроменергосервіс» на робочому місці загинув бригадир слюсарів$монтажників В. Семибра$ тов. Працюючи разом з товариша$ ми на висоті 18,9 м, він відстібнув карабін страхувального ланцюга запобіжного пояса, став на площад$ ку, що кріпилася на одному газо$ проводі двома швелерами, а на другому — двома кутниками, огля$ нув його і дав команду газорізаль$ нику обрізати кутники (попри те, що ліквідація площадки була передба$ чена лише після завершення мон$ тажних робіт). Наслідок такий: ві$ дразу ж після зрізання одного з кут$ ників площадка обірвалась, а В. Се$ мибратов, не будучи пристебнутим, втратив рівновагу і впав на відмітку 7,1 м. ...На початку липня у ТОВ «Рубі$ кон$Моноліт» загинув бетонуваль$ ник В. Шкіндер. Вийшовши на робо$ ту, він отримав завдання: продовжи$ ти укладати ламіновану фанеру на балки перекриття, що височіло над землею на 7 м. Вільно рухаючись по перекриттю без страхування, В. Шкіндер якоїсь миті підсковзнувся на краю фанери, яка під масою йо$ го тіла обірвалася, і працівник стрім$ голов полетів униз. Фінал нам уже знайомий. Комісії зі спецрозслідування обох нещасних випадків визначили практично знакові і до болю знай$ омі нам причини — організаційні. Перша серед них — незастосування потерпілими засобів індивідуально$ го захисту, на яку, як спагеті на ви$ делку, перевіряючі «накрутили» завжди доречні й безпрограшні: по$ рушення технологічного процесу,

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

неякісне проведення інструктажу з охорони праці, невиконання май$ страми своїх посадових обов’язків тощо. Суть цих порушень повною мірою відобразилася й у висновках комісій. Та погляньмо за край сухих офі$ ційних паперів і вкотре побачимо там витоки левової частки усіх ви$ робничих нещасть. Це, по$перше, низький рівень професійної підго$ товки виконавців робіт, з якого ви$ пливають порушення технологічно$ го процесу, трудової та виробничої дисципліни. А по$друге, невідклад$ на потреба стояти, як кажуть, над душею цього ж виконавця і контро$ лювати кожний його рух. Чого, до речі, прямо й опосередковано вима$ гають органи держнагляду від упра$ влінців будь$якого підприємства. Тим часом майже віковий метод спону$ кання працівника й організатора виробництва до безпеки й культури праці мало перспективний. І це дав$ но вже ні для кого не секрет. Ось ні$ де інде, як на підбитті підсумків ро$ боти Держгірпромнагляду за перше півріччя поточного року, констату$ вали, що зменшення кількості опе$ ративних перевірок підприємств, призупинок робіт, накладання штрафів обертається збільшенням кількості аварій та випадків смер$ тельного травматизму. Тобто поки інспектор впливає на роботодавця і його підлеглих, охорона праці існує, а якщо ні... Досвідчені держінспектори, котрі знають справжню ціну охороні пра$ ці, ще з позавчора порушують пи$ тання про підвищення професіона$ лізму виконавців усіх ланок: від ря$ дового до роботодавця. І цілком

слушно посилаються на європейсь$ ку практику, де професіонал знає не тільки як правильно, але й як без$ печно забити бодай цвях, розроби$ ти якісний проект ведення робіт, за$ пустити технологічну лінію тощо. І ніхто не мусить над ним стояти. Як вирішити цю болючу і перезрілу проблему у нас вдома? Тиснути на роботодавця страховими внесками і штрафами за нещасні випадки, щоб ганяв, як сидорових кіз, своїх підлеглих і думав, кого брати на ро$ боту? Лобіювати через улюблені політичні партії і не менш дорогі профспілки такі закони, які б змуси$ ли Міністерство освіти та науки ви$ магати від вузів, технікумів і проф$ техучилищ справді професійно під$ готовлених кадрів? Розписати, на$ решті, детально ст. 13 і 14 Закону «Про охорону праці» і узгодити за$ конодавчу відповідальність робото$ давця та виконавця? Говорячи про джерела високого рівня виробничого травматизму, го$ ді сором’язливо обходити й постать керівника служби охорони праці. Держгірпромнагляд, вибиваючи йо$ му через свої теруправління статус заступника генерального директо$ ра підприємства і відповідну посаді зарплату, має право розраховувати на його активну співпрацю у царині охорони праці. Натомість сьогодні рідко у матеріалах комплексної пе$ ревірки підприємств можна віднай$ ти глибокий аналіз роботи служби охорони праці. Що ж стосується ма$ теріалів спецрозслідувань, то в них останнім часом про дану службу або зовсім не йдеться, або праців$ ники інституцій держнагляду обхо$ дяться кількома реченнями, що мало або практично ніяк не характеризу$ ють справжній стан охорони праці на підприємстві та якість роботи служби охорони праці. Скажімо, у тому ж ТОВ «Уніпроменергосервіс», де пішов з життя В. Семибратов, ко$ місія зі спецрозслідування не проми$ нула нагоди підкреслити, що на під$ приємстві «...розроблена, введена в дію та функціонує система упра$ вління охороною праці», «...розро$ блено і введено в дію інструкції з охорони праці за професіями та ви$ дами робіт. Посадові особи і праців$ ники пройшли навчання та перевір$ ку знань з питань охорони праці...»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Який же той рівень ефективності СУОП, знань, контролю за дотри$ манням інструкцій — мовчок. У ма$ теріалах спецрозслідування неща$ сного випадку зі смертельним нас$ лідком, що трапився у ТОВ «Рубі$ кон$Моноліт», ані про службу охо$ рони праці, ані про СУОП й таке інше — загалом ні слова. І таких прикладів багато. Випадково? Мо$ жливо. Та разом з тим не скинути з рахунків відповідальності даних служб і відповідного поблажливого ставлення до означеної служби тих же самих держінспекторів терупра$ влінь. Мовляв, ну що з неї взяти?

Адже вона повністю залежить від роботодавця. Добре, аби хоч своє$ часно організовувала перегляд ін$ струкцій з охорони праці. Хоча всім відомо, що ще жодна найкра$ ща, але не реалізована інструкція не врятувала життя людини. Мимоволі згадую нещодавню розмову з одним із випускників тех$ нічного вузу, котрий так$сяк пров$ чившись, охоче пішов не на вироб$ ництво, а у заводську службу охо$ рони праці, мотивуючи свій вибір так: обмаль роботи, а головне — об$ маль відповідальності. І не він один сповідує таку позицію. Тому досить

проблематично на цьому фоні ви$ глядають заклики Держгірпромна$ гляду до своїх підлеглих активніше «знімати стружку» зі служб охоро$ ни праці. То що ж робити? Яким же чином зрештою добитися ефективної охо$ рони праці на кожному конкретно$ му підприємстві? Зокрема, на малих чи середніх, як наприклад, ТОВ «Уніпроменергосервіс» чи ТОВ «Ру$ бікон$Моноліт», котрими повняться з року в рік практично всі промисло$ ві галузі України? Питання «борода$ те». І загибель людей на означених вище підприємствах — лише тоню$ ПРЕС СЛУЖБА ПОВІДОМЛЯЄ

ЛЮДИ НЕ ВБИВАЮТЬ СЕБЕ САМІ Слова стародавнього філософа Сенеки про те, що люди не вмирають, а вбивають себе самі, пройшли через віки і, на жаль, залишаються актуальними в су часному світі. Але це — на перший погляд. Байдужість, легковажність, недбалість, необачність — риси, при таманні людям як у побуті, так і на виробництві. Вони стають причиною загибелі працівників на вироб ництві...

А

наліз стану промислової безпе$ ки та охорони праці на підпри$ ємствах Прикарпаття засвідчує, що сьогодні найбільше нещасних випадків трапляється у будівельній галузі, де виконуються роботи пі$ двищеної небезпеки більше ніж на 80 будівельних майданчиках. На ситуацію, яка склалася, необхідно терміново реагувати, бо за 9 місяців 2008 р. в області бу$ ло допущено 33 нещасних випад$ ки, що на три більше, ніж за анало$ гічний період минулого року. В той же час рівень смертельного травма$ тизму зріс утричі (з 2 до 6 нещасних випадків). Основним травмуючим фактором при цьому стало падіння потерпілих з висоти.

18 березня під час перенесення дошки на майданчику, де проводи$ лась реконструкція басейну загаль$ ноосвітньої школи І—ІІІ ступеня у Калуші, тесляр ПП «Еліте» втратив рівновагу, впав з висоти 2,4 м і от$ римав смертельну травму.

19 травня під час демонтажу хвилястого шиферу на будівлі війсь$ кового містечка в Івано$Франків$

3. Зам. №

ську упав з висоти 6 м тесляр$бетон$ ник ВАТ «Житлобуд».

4 липня під час пересування по даху новозбудованого будинку у Калуші через незастосування засо$ бу індивідуального захисту впав з висоти маляр$штукатур ПП «С$Ін$ вест».

3 жовтня під час примірювання заготовки для підшивки карнизу даху новозбудованого будинку у Коломиї випали з віконного отвору третього поверху двоє теслярів ТОВ «Скіф». Від отриманих травм один помер на місці пригоди, а другий був доставлений у центральну районну лікарню. Інспектори теруправління Дер$ жгірпромнагляду по Івано$Франків$ ській області провели розслідуван$ ня обставин та причин нещасних ви$ падків. Які ж причини такого стану травматизму в цій галузі? Це в ос$ новному порушення вимог безпеки під час організації робіт, експлуата$ ції обладнання, приладів та меха$ нізмів, ігнорування та невиконання працівниками нормативно$право$ вих актів з охорони праці та проми$

слової безпеки. У більшості неща$ сних випадків прослідковується не$ гативна статистика недостатнього контролю з боку організаторів ви$ конання робіт за дотриманням ін$ струкцій з охорони праці. На підприємствах відсутні про$ екти виконання робіт, не отримані дозволи на виконання робіт підви$ щеної небезпеки, не встановлю$ ються огородження робочих місць, до роботи допускаються працівни$ ки без проходження медичного огляду, навчання і перевірки знань з питань охорони праці, нерідко в стані алкогольного сп’яніння, потер$ пілі не застосовують засоби індиві$ дуального захисту, зокрема запо$ біжний пояс та страхувальний ка$ нат. Теруправління Держгірпромна$ гляду по Івано$Франківській області вимагає від керівників будівельних підприємств та організацій вжити невідкладних заходів, спрямованих на запобігання травматизму на ви$ робництві. Передбачається прове$ сти навчання і перевірку знань ін$ струкцій і Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, підви$ щити відповідальність керівників, у тому числі виконробів і майстрів під$ приємств за забезпечення безпеч$ них умов праці на будівельних об’єктах. Люди не вбивають себе самі. Вбиває байдужість, нехтування правилами безпеки праці, перш за все з боку безпосередніх керівників робіт. І, звичайно ж, роботодавців, які не забезпечують на будівництві функціонування системи управлін$ ня охороною праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПОРУШЕННЯ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ТРАВМАТИЗМУ Професія будівельника за всіх часів вважалася мирною та почесною. І сьогодні суспільство віддає належне тим, хто будує школи, стадіони, житлові будинки... Але... Як часто в нашо му житті виникає оце фатальне «але». На жаль, професія тих, хто будує, споруджує і зво дить, є однією з небезпечних. Сучасний будівельний майданчик — це виробничий об’єкт з ве ликою кількістю робіт підвищеної небезпеки, до виконання яких повинні залучатися тільки навчені працівники. На Волині, як і по всій Україні, обсяги будівництва значні. Як не прикро, але рівень трав матизму зростає. За 9 місяців минулого року на будовах Волинської області смертельно травмовано трьох працівників, за цей же період поточного року — п’ятеро (четверо з них — внаслідок дорожньо транспортних пригод. Не всі вони сталися з причин, залежних від робо тодавця).

П

рацівники ЗАТ «Луцький домо$ будівний комбінат» здійснюва$ ли будівництво житлового бу$ динку. Муляр Б. Тарасюк переста$ вляв порожні металеві ящики з од$ ного місця на інше за допомогою вантажопідіймального крана. Заче$ пивши два ящики за одну петлю ко$ жен, він дав сигнал кранівнику на їх переміщення. Один з ящиків масою 20 кг зірвався з гака і впав з висоти 10 м на нього, що призвело до травм, не сумісних з життям. У сім’ї сиротами залишилося 8 дітей. Про головні проблеми у буді$ вельній галузі, що призводять до ви$ никнення нещасних випадків на бу$ дівництві, розповів начальник відді$ лу організації державного нагляду та обліку травматизму теруправлін$ ня Держгірпромнагляду по Волинсь$ кій області В. Кондратюк: — Одна з головних проблем — відсутність технічної документації на початок будівельних робіт. Як пра$ вило, перед початком будівництва повинно бути рішення відповідного органу про виділення певної зе$ мельної ділянки. Далі йде замовлен$ ня проекту на будівництво, до якого додається проект виконання робіт. Замовник звертається в інспекцію Держархбудконтролю, де отримує дозвіл на початок будівництва. Отримавши технічну документа$

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

цію, замовник передає комплект до$ кументів генеральному підряднику, який, у свою чергу, починає підго$ товку будівельного майданчика. За$ ключний момент — отримання до$ зволу на початок будівництва в ор$ ганах Держгірпромнагляду. Звісно, ця процедура складна, але необхідна. На виготовлення до$ кументації потрібні великі кошти. А замовники з підрядниками скорочу$ ють цю процедуру і вносять свої ко$ рективи. Як саме? Приступають до будівництва без дозволів і проектів. Наслідки такої самодіяльності пе$ редбачити не складно. Виникає за$ питання: хто ж повинен контролю$ вати таку ситуацію? Все залежить від інспекції Держархбудконтролю. Вона повинна перевіряти кожне під$ приємство, що розпочало будівель$ ні роботи, на наявність документа$ ції. Несумлінна робота інспекції дає змогу розпочинати будівництво без дозволу, який видає теруправління Держгірпромнагляду. Як в інших областях, так і на Во$ лині проведені перевірки об’єктів будівництва засвідчують непооди$ нокі випадки виконання будівельно$ монтажних робіт без наявності про$ екту організації робіт, його експер$ тизи, проекту виконання робіт і від$ повідного дозволу Держгірпромна$ гляду.

Існують й інші проблеми. Прац$ юючи на висоті, працівник повинен використовувати запобіжний пояс або ж його робоче місце повинно бути огороджене. На жаль, ця вимо$ га дотримується рідко. А іноді й вза$ галі на це ніхто не звертає уваги. У зоні, де ведуться будівельно$ монтажні роботи, не повинні пере$ бувати інші працівники, крім стро$ пальника. Цю вимогу правил безпе$ ки рідко де виконують. Що стосується відсутності засо$ бів індивідуального захисту, то складається така ситуація: або ке$ рівництво не забезпечує працівни$ ків ЗІЗ, або ж працівники ними не користуються. Наприклад, у неща$ сному випадку, що стався у ЗАТ «Луцький домобудівний комбінат», захисна каска могла врятувати життя муляру Б. Тарасюку. Звісно, він отримав би травми, але не смер$ тельні. Існує ще одна проблема, пов’язана з безпекою на будівель$ них майданчиках. На даному ета$ пі розвитку нашої держави буді$ вельники керуються нормами і пра$ вилами, затвердженими ще за часів Радянського Союзу. Правила за$ старілі і не охоплюють весь обсяг сучасних робіт. Відповідно до тех$ нологій сьогодення необхідні нові будівельні норми і правила. На

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

жаль, і нормативно$правова база з цього питання у нас, м’яко кажучи, не в порядку. Посадові особи Держгірпромна$ гляду перевіряють об’єкти будівниц$ тва, накладають штрафи, призупи$ няють роботи. Але ж потрібно виз$ нати, що на кожному будівельному майданчику інспектора не поста$ виш. Отож головним є усвідомлення рівня небезпеки та відповідальності самими замовниками, підрядника$ ми, роботодавцями та працівника$ ми. Які ж причини створюють підгрун$ тя для виникнення порушень і як нас$ лідок — смертельного травмування

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ працівників на виробництві? Як не прикро, причини повторюються з ро$ ку в рік: низький рівень організації ро$ боти на виробництвах, допуск до ро$ боти посадових осіб і робітників, які не мають кваліфікації відповідного рівня, не пройшли навчання та пере$ вірку знань з питань охорони праці; низький рівень трудової дисципліни на виробництві і як результат — вико$ нання будівельно$монтажних робіт без застосування засобів індивіду$ ального та колективного захисту. Діяльність служб охорони праці на будівельних майданчиках також ма$

ло спрямована на створення безпеч$ них умов праці та профілактику трав$ матизму. Коли буде система і порядок з прийняттям відповідних законів і правил, коли керівництво будівель$ ної галузі держави дбатиме про тех$ нічну документацію, роботодавці будуть турбуватися про створення безпечних умов праці, а працівники — за свою безпеку та безпеку лю$ дей, які працюють поряд, тоді коле$ со травматизму у будівельній галузі перестане робити свої страшні оберти. ЯК ЦЕ БУЛО

ГОРІЛКА

К

омісія, створена наказом територіального управлін$ ня Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву, провела розслідування обставин та причин групового нещасного випадку зі смертельним наслідком з робітниками СП «Служба колії, тунельних споруд і бу$ дівель КП «Київський метрополітен».

8 липня 2008 р. начальник дистанції електромеха$ нічної служби КП «Київський метрополітен» С. Труш те$ лефоном повідомив начальника служби М. Логвіна про необхідність проведення ремонтних робіт вентилятора у вентиляційній шахті № 228 станції метро Палац спор$ ту. Для цього необхідно було розібрати дві шумопогли$ наючі стіни із шлакобетонних блоків. Демонтаж першої стіни проводила бригада тунельних робітників у складі М. Седзяла, В. Селюченка, С. Петровського та М. Писаренка з 12 до 19 липня 2008 р. Про обсяги робіт М. Логвін не повідомив керівництво СП «Служба колії, тунельних споруд і будівель» та не розробив заходи щодо забезпечення безпечного вико$ нання робіт з оформленням наряду$допуску.

22 липня 2008 р. о 22 год 30 хв тунельний майстер С. Наконечний отримав завдання на демонтаж другої шумопоглинаючої стіни і доручив виконання робіт бри$ гаді у тому ж складі, провівши з ними інструктаж з пи$

тань охорони праці. Пройшовши інструктаж, М. Сед$ зяло, В. Селюченко, С. Петровський та М. Писаренко пішли до приміщення № 37, де випили горілки. Близько 1 год 50 хв вони зареєструвалися у чергової по станції та попрямували по тунелю метрополітену до місця ро$ боти, куди о 2 год 20 хв прийшов і майстер С. Наконеч$ ний. Побачивши, що у вентиляційній шахті № 228 ро$ бітники розкладають інструмент для демонтажу шумо$ поглинаючої стіни, він залишив їх. Робітники розбились по парах М. Седзяло — В. Се$ люченко та С. Петровський — М. Писаренко. Щоб прискорити розбирання стіни, М. Седзяло запропону$ вав завалити її, розібравши кілька шлакобетонних бло$ ків з нижньої частини. Погодившись, робітники обріза$ ли нижню арматуру, що порушило стійкість стіни. Пер$ шими до виконання робіт приступили М. Седзяло та В. Селюченко. Під час другого підходу близько 3 год 45 хв 23 липня стіна завалилася, і робітники опинили$ ся під уламками. Спроба С. Петровського та М. Писа$ ренка витягти постраждалих з$під завалу не вдалася. На допомогу прийшли інші працівники метрополітену. Лікарі швидкої допомоги, які прибули через 20 хв, кон$ статували смерть М. Седзяла та В. Селюченка. За висновком судово$медичної експертизи, вони по$ мерли від закритої травми грудей з переломами ребер і ушкодженням внутрішніх органів. Судово$токсиколо$ гічне дослідження виявило в крові потерпілих етиловий спирт. Було також встановлено, що С. Наконечний, С. Пе$ тровський та М. Писаренко на момент нещасного ви$ падку також перебували в стані алкогольного сп’яніння. Комісія з розслідування дійшла висновку, що траге$ дія сталася внаслідок відсутності заходів щодо забезпе$ чення безпечного виконання робіт, недостатнього кон$ тролю за додержанням робітниками вимог охорони праці під час виконання технологічних процесів, пору$ шення технологічного процесу демонтажу стіни, вжи$ вання алкогольних напоїв. О. КАСЬЯН (прес служба теруправління Держгірпром нагляду по Київській області та м. Києву)

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ

ВІДБУЛАСЯ КОНФЕРЕНЦІЯ 11—13 листопада 2008 р. у Пущі Водиці під Києвом від булася ІІ міжнародна конфе ренція «Сучасні ЗІЗ — способи забезпечення безпеки». Організатором конференції виступив провідний в Україні виробник і постачальник засобів індивіду ального захисту — компанія «ПромСИЗ». У роботі конферен ції взяли участь представники Держгірпромнагляду, Дер жавного комітету України з питань технічного регулюван ня та споживчої політики, органів із сертифікації, керівни ки промислових підприємств і організацій України, пред ставники підприємств — виробників ЗІЗ з Росії, експерти з Франції та Нідерландів.

В

ажливість забезпечення працю$ ючих якісними ЗІЗ відзначив, відкриваючи конференцію, ке$ рівник Українського центру підтвер$ дження відповідності «Промбезпе$

ка» В. Толмачов. Особливо це акту$ ально сьогодні, коли на ринок над$ ходить багато неякісних і несертифі$ кованих ЗІЗ від падіння з висоти, що підтвердили результати експертизи та експлуатаційних випробувань за$ побіжних поясів різних виробників, що проводяться впродовж останніх двох років у лабораторії компанії «ПромСИЗ». Учасники конференції розгляну$ ли питання відповідності українсько$ го законодавства рішенням Євро$ пейського Союзу щодо вимог до ЗІЗ. Введення в дію технічного ре$ гламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постано$ вою Кабінету Міністрів від 27.08.2008 р. № 761, та пов’язане з цим переведення випуску продук$ ції, що відповідає європейським стандартам, поставило перед віт$ чизняними виробниками відпові$ дальні та важливі завдання. Питання діяльності Національно$ го науково$дослідного інституту про$ мислової безпеки та охорони праці, як головної організації з питань охо$ рони праці та промислової безпеки, висвітив у своїй доповіді перший заступ$

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

ник директора з наукової роботи М. Лисюк. Було дано аналіз стану трав$ матизму, нормативної бази в Україні, що стосується засобів індивідуаль$ ного та колективного захисту працю$ ючих, шляхів її пере$ робки з урахуванням основних вимог ди$ рективи Ради Євро$ пейського економіч$ ного співтовариства 89/656/ЄЕС, виз$ начено основні на$ прями роботи з оно$ влення діючих нор$ мативно$правових ак$ тів, розробки нових державних стандар$ тів, галузевих норм безплатної видачі за$ собів індивідуального захисту, продовження роботи щодо створен$ ня каталогів сучасних ЗІЗ. Реальний стан охорони праці на підприємствах бу$ дівельної галузі, особливо$ сті виконання робіт на ви$ соті, проблемні питання та шляхи їх практичного вирі$ шення виклав у своєму ви$ ступі начальник державної інспекції промислової без$ пеки та охорони праці у будівництві теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву О. Назаренко. Враховуючи те, що правильне застосування сучасних засобів захисту потребує спеціальної під$ готовки та навчання, прак$ тичну частину конференції було присвячено демонстрації методів безпечної роботи на висоті, засо$ бам евакуації потерпілого з висоти, а також процедурі статичних і дина$ мічних випробувань ЗІЗ. У рамках конференції було організовано ви$ ставку сучасних ЗІЗ. Представники західних компаній ознайомили уча$ сників конференції з європейською

практикою організації та виконання робіт на висоті. Комерційний директор фран$ цузької компанії «Capital Safety Group» Д. Перотті поділився досві$ дом забезпечення безпеки під час роботи на висоті з використанням продукції, яку розробляє компанія, і намітив шляхи співробітництва з компанією «ПромСИЗ». Промовці відзначили як позитив$ ний фактор те, що сьогодні на рин$ ку з’являються вітчизняні підприєм$ ства, які не тільки виробляють якісну продукцію, що забезпечує безпеку працюючих на висоті, але й макси$ мально враховують побажання спо$ живачів. Для надання допомоги під час вибору та використання сучас$ них ЗІЗ спеціалісти компанії «Пром$ СИЗ» проводять тренінги та навчан$ ня своїх клієнтів. Одним з важливих результатів роботи ІІ міжнародної конференції стало створення робочої групи у складі спеціалістів Держгірпромна$ гляду, компанії «ПромСИЗ», УЦ ДСЗ АР Крим та асоціації проми$ слового альпінізму. Учасники конференції прийняли рекомендації, спрямовані на підви$ щення рівня промислової безпеки та охорони праці, серед яких: формування та розповсюджен$ ня ННДІПБОП серед зацікавлених користувачів інформації про стан виробничого травматизму, особли$ во під час виконання робіт на висо$ ті, в тому числі пов’язаних з викори$ станням засобів індивідуального за$ хисту працюючих; участь робочої групи в розробці та експертизі законопроектів, нор$ мативно$правових актів з охорони праці у сфері ЗІЗ, проведенні неза$ лежного громадського контролю за якістю та надійністю ЗІЗ від падіння

з висоти, що надходять на вітчизня$ ний ринок, та інші. Ю. ЯКУБЕНКО, директор де

партаменту маркетингу ТОВ «ПромСИЗ» На знімках: навчально практичний тренінг із застосування ЗІЗ від падіння з висо ти; евакуація потерпілого з висоти за допомогою верхолазного споряджен

МЕДИЦИНА ПРАЦІ ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОФСПІЛКИ

Коротким рядком Тривалість життя чоловіків у Донбасі найнижча в Україні — 59—60 років, тобто багато з них не доживають до пенсії. Так, у 2007 р. 28% померлих чоловіків були у працездатному віці, а не дожили до пенсії 42%. Таке співвідношення порушує баланс поколінь, збільшує кількість удів і сиріт. Одна з причин ранньої смерті — високий рівень травматизму на виробництві, особливо — внаслідок дорожньо&транспортних пригод. Минулого року в результаті ДТП у Донецькій області загинуло 847 осіб, що вдвічі більше, ніж десять років тому. Через високу концентрацію шкідливих речовин у повітрі в регіоні є особливо тяжким і найчастіше закінчується смертю перебіг інфекційних і хронічних захворювань. *** За даними виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, за 9 місяців 2008 р. в Україні зареєстровано 5013 випадків профзахворювань, що на 12,6% більше, ніж за аналогічний період 2007 р. Збільшилась кількість профзахворювань у таких областях: Черкаській — на 100% (з 11 до 22); Волинській — на 66% (з 90 до 149); Запорізькій — на 50% (з 28 до 42); Івано&Франківській — на 50% (з 2 до 3); Луганській — на 27% (з 808 до 1029); Дніпропетровській — на 15% (з 814 до 941); Донецькій — на 5% (з 1793 до 1887). Зниження рівня профзахворюваності зафіксовано в Чернігівській, Київській, Вінницькій, Житомирській областях, у м. Севастополі та в АР Крим. Збільшилась кількість померлих внаслідок профзахворювань у Івано& Франківській, Кіровоградській та Луганській областях.

НАСТАВ ЧАС ПОДБАТИ

Й ПРО ЗДОРОВ’Я МЕДИКІВ Найважливішим завдан ням держави є збереження життя і здоров’я громадян у процесі їхньої трудової діяль ності. Це твердження ціл ком справедливе й стосовно медичних працівників, для яких також необхідно ство рювати належні умови праці. Яким є стан справ щодо цьо го питання у Харківському регіоні, про наявні труднощі та шляхи їх вирішення на шому власному кореспонден тові Вадиму КОБЦЮ розпо відає голова Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я Л. Рудик.

Я

кщо говорити про умови праці та стан здоров’я працівників охорони здоров’я в регіоні, то вони, як і в цілому по країні, залиша# ють бажати кращого. Незважаючи на значний науковий і медичний по# тенціал, який має галузь, проблеми, пов’язані зі станом здоров’я меди# ків, ні на державному, ні на регіо# нальному рівні не вивчаються. Не ви# роблено, на жаль, і ефективної дер# жавної політики в питаннях створен# ня сприятливих умов праці для меди# ків. І все#таки обласний комітет профспілки спільно з головними управліннями охорони здоров’я об# лдержадміністрації та міськради завжди намагався приділяти увагу цим питанням. Так, впродовж двох останніх років в області діє затвер# джений перелік рейтингових показ# ників стану здоров’я медпрацівни# ків. Ці дані потім аналізуються го# ловним обласним управлінням охо# рони здоров’я по районах та у м. Харкові. Питання, що стосуються охоро# ни праці та здоров’я медиків, знай# шли відображення в галузевій угоді між обласними управліннями охо# рони здоров’я і фармації, санітар# но#епідеміологічною службою, різ# ними медичними науково#дослідни# ми інститутами, обласною організа#

цією роботодавців галузі охорони здоров’я та обласним комітетом профспілки. На місцях ці питання знайшли відображення у розділі «Охорона праці» колективних до# говорів. На спільних засіданнях колегій, пленумів, президій ці питання по# стійно розглядаються, і треба сказа# ти, що заходи, що вживаються, да# ють позитивні результати. Зокрема, можна зазначити, що в багатьох за# кладах охорони здоров’я суттєво покращилася робота з організації та проведення періодичних медич# них оглядів, флюорографічних об# стежень, онкопрофоглядів та ін. Пі# двищилася відповідальність перших керівників лікувальних закладів за вирішення цих проблем. Сьогодні практично всіх медич# них працівників регіону, яким за умовами праці належить спецхар# чування, забезпечено ним. Але заходів, що вживаються, на жаль, недостатньо. Впродовж остан# ніх 8 років серед працівників охоро# ни здоров’я нашої області просте# жуються високі показники захворю# ваності на туберкульоз, онкологічні, серцево#судинні захворювання. Не знижуються й показники виробни# чого травматизму. Так, коефіцієнт частоти захво# рюваності на туберкульоз, виявле#

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ної вперше, в 2006 р. становив 90,5 на 100 тис. працюючих, у 2007 р.— 93,7, у першому півріччі 2008 р.— 50,4. Це в 1,3 разу перевищує по# казник частоти захворюваності всього населення, а в групі декрето# ваного населення медпрацівники, які захворіли, становили 53,9%. Щороку від 7 до 15 випадків захво# рювання на туберкульоз медпраців# ників прямо пов’язані з професій# ною діяльністю. Насторожує також високий рі# вень первинного виходу на інвалід# ність. У 2007 р. цей показник ста# новив 43,8 на 100 тис. працюючих. Усього в 2007 р. на інвалідність піш# ло 320 медичних працівників, у пер# шому півріччі 2008 р.— 150 осіб. Доречно зазначити, що у праців# ників інших галузей показник пер# винного виходу на інвалідність знач# но нижчий — не більш як 15 осіб на 100 тис. працюючих. У структурі первинної інвалідно# сті та смертності на першому місці — новоутворення, на другому — хво# роби системи кровообігу, потім йдуть хвороби кістково#м’язової си# стеми, ендокринної системи, травми. Діяльність медичного працівника пов’язана з ризиком для здоров’я, а часом — і життя. Це високе нерво# во#емоційне, психічне й розумове напруження, робота в агресивному середовищі (з ризиком заразитися інфекцією чи травмуватися під час операцій, маніпуляцій). У багатьох випадках лікарі й медсестри змуше# ні працювати в умовах дії шкідливих хімічних або фізичних факторів навколишнього середовища. Це та# кож вимушене положення тіла під час роботи, підвищене зорове на# пруження, високі фізичні наванта# ження під час проведення операцій, досліджень і, нарешті, особливості режиму праці (чергування, робота вночі). Працюючи постійно в таких умо# вах, медпрацівники розраховують на компенсації та доплати, на ство# рення сприятливих і безпечних умов праці, забезпечення засобами ін# дивідуального захисту, безплатним спецхарчуванням тощо. Проте фі# нансування галузі сьогодні таке, що кошти на охорону праці виділяють# ся лише за залишковим принципом і в останню чергу. Часто не виділя# ються зовсім. Із 592 одиниць рентгенодіагно#

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

стичної, рентгенотерапевтичної та флюорографічної апаратури, що ек# сплуатується у медзакладах області, гарантійний термін мають лише 13%. Близько 30% рентгенологічного уста# ткування відпрацювало понад 20 і більше років. Складно вирішуються питання забезпечення медперсоналу спецодягом і спецвзуттям. Карди# нального оновлення потребують усі засоби індивідуального захисту мед# працівників, але особливо це акту# ально, знов#таки, для рентгенологів. Багато нарікань з боку рядових працівників медзакладів надходить з приводу ненарахування належних доплат за роботу з дезінфікуючими засобами, з різними хімічними реа# гентами, що застосовуються під час лабораторних досліджень, за робо# ту з хворими в спеціальних (психоне# врологічних) лікувальних закла# дах. Сумно, але доводиться конста# тувати, що у багатьох випадках ус# іма цими проблемами, які важко ви# рішити, керівники медичних закладів змушені займатися прак# тично самотужки. Більше того, складається деякою мірою парадоксальна ситуація: ма# ло того, що практично ніхто з керів# ників місцевих органів влади, у чиїй власності перебуває більшість ме# дичних закладів, серйозно не пе# реймається питаннями охорони та гігієни праці медиків. Часом саме можновладці створюють нестерпні (морально#психологічні) умови для головних лікарів лікарень і поліклі# нік. Якщо хтось із впливових міських чи обласних чиновників захоче призначити або зняти з посади ко# го#небудь з керівників медичних за# кладів, то це їм, як правило, легко вдається. Депутати рад різних рівнів рідко вникають у подібні тонкощі й не роздумуючи голосують за пропо# новані чиновниками рішення та по# станови. Але ж усе це позначається на здоров’ї працівників. Керівники ме# дичних закладів, які одержали стре# си, інфаркти та інсульти після необ# грунтованих депутатських рішень, виходять не тільки на пенсію, але й на інвалідність. Звичайно, розлади здоров’я формально не мають зв’язку з професією, хоча зв’язок цей простежується цілком очевидно. З огляду на ці негативні явища, беручи до уваги недостатнє фінан# сування заходів, спрямованих на

покращання безпеки та умов праці медичних працівників, при нашому обкомі профспілки створено спе# ціальну комісію «Громадськість — керівникам органів і закладів охо# рони здоров’я». Українська Федерація робото# давців охорони здоров’я за актив# ної допомоги цієї громадської орга# нізації почала проводити науково# практичні кущові конференції на те# му: «Умови, безпека праці та здо# ров’я медичних працівників України». На конференції, що пройшла в Харкові, працівники та ветерани га# лузі визначили найважливіші напря# ми діяльності й висловили пропози# ції щодо їх реалізації. Найбільш значущими сьогодні є: розробка державної галузевої програми по# кращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2009—2012 рр., а також роз# гляд Верховною Радою проектів законів про медичних працівників та їхній соціальний захист. Що стосується нашого регіональ# ного рівня, то й обком профспілки працівників охорони здоров’я, і но# востворена комісія вже направили голові Харківської облдержадміні# страції А. Авакову свої конкретні пропозиції для внесення їх до Регіо# нальної програми покращання ста# ну безпеки, гігієни праці та виробни# чого середовища на 2009—2012 рр., що розробляється. Більшість з них внесено до проекту програми. Було б бажано, щоб і центральні ор# гани, і органи виконавчої влади на місцях швидше прийняли цю про# граму. Адже її затвердження на ре# гіональному рівні дасть змогу вже наступного року обладнати в 24 медзакладах регіону спеціальні кім# нати відпочинку та приймання їжі для медперсоналу групи ризику. Для лікарів, медсестер і санітарок, які мають справу з живими збудника# ми туберкульозу, придбають спе# ціальні респіратори зі знімними фільт# рами тощо. ...У трудових колективах медич# них закладів передбачається актив# ніше проводити навчання керівни# ків, інженерів з охорони праці та членів профактиву з питань охоро# ни праці. В усіх лікувально#профілак# тичних закладах регіону планується обладнати кабінети охорони праці. Інакше кажучи, настав час по#

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ЗДОРОВ’Я

— НАЙЦІННІШИЙ КАПІТАЛ Медико#санітарній частині Алчевського металургійного комбінату — 50 років

І

генеральний директор комбінату, Герой України Т. Шевченко, і його заступник з охорони праці та нав# колишнього середовища М. Антонов, піклуючись про впровадження найсучаснішого обладнання та техноло# гій, які й на Заході ще в новинку, підкреслюють, що їх особливістю є автоматична зупинка технологічного процесу у випадку загрози життю працівників. Алчев# ські металурги таким чином на ділі довели, що найви# щою цінністю на комбінаті дійсно є люди, їхнє здоров’я. І це вже більш ніж півві# кова традиція. Підтвер# дженням тому — бу# клет, випущений до 50#річчя медико#сані# тарної частини комбі# нату. Леніана Миколаїв# на розповіла, що ще в 1925 р. на Алчевсько# му металургійному за# воді відкрився перший фельдшерський медич# ний пункт, який неза# баром було реформо# вано у лікарський. У 1931 р. медпункт було реорганізовано в ме# дико#санітарний цех, а в 1939 р. при заводі створено поліклініку. Війна, евакуація заводу, визволення Алчевська... Тепер це давня, але незабутня історія. У повоєнні ро# ки на місці старого заводу виріс сучасний металур# гійний комбінат. Разом з ним міцніла й охорона здо# ров’я. У 1956 р. було збудовано поліклініку на 330 відвідань за зміну. У 1958 р. стали до ладу два корпу#

Завдяки реконструкції та модернізації основних фондів, оновленню виробництва, засто суванню сучасних технологій, ефективному функціонуванню СУОП ВАТ «Алчевський металур гійний комбінат» (ВАТ «АМК») неодноразово добивалося кращих в галузі показників стану про мислової безпеки та охорони праці. Комбінат було відзначе но і в Міжнародному академіч ному рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна». В усьому цьому є величезна за слуга працівників медико сані тарної частини комбінату, яку очолює Л. Бендюкова. Сьогодні, коли гірничо металургійний ком бінат країни зазнає неабияких економічних потрясінь, зберег ти здоров’я працівників — зна чить зберегти найцінніший капітал.

си, зведені спеціально для стаціонарного лікування працівників. Тут розташувалися спеціалізовані відді# лення на 290 ліжок: терапевтичне, травматологічне, хірургічне, неврологічне, ЛОР#відділення. Саме 1958 р. прийнято вважати роком заснування медико#санітарної частини комбінату, хоча фактично про здоров’я його працівників тут почали піклуватися набагато раніше. Сьогодні у розпорядженні медиків 2 поліклініки, 4 здоровпункти на самому металургійному комбінаті, а також 2 здоровпункти у ВАТ «Алчевськ# кокс», п’ять відділень на 220 ліжок: терапія, неврологія, травматологія, хірургія з опіковими ліжками та нейро# травматологія. При цьому слід зазначити, що всі відді# лення — відкритого типу і обслуговують не тільки праців# ників великих підприємств, але й мешканців міста. У нейротравматології та на опікових ліжках надаєть# ся необхідна медична допомога не тільки дорослим, але й дітям. Крім того, діють клініко#діагностична лаборато# рія, кабінет функціональної діагностики, відділення ен# доскопії та ультразвукової діагностики, рентгенологіч# не відділення, фізіотерапевтичний кабінет та інші. За 50 років у медико санітарній частині за воду курс лікування пройшли понад 350 тис. осіб, проведено більш як 90 тис. операцій. При цьому в умовах економічної нестабільності в країні й недостатнього фінансування охорони здоров’я працівники медико санітарної части ни та керівники металургійного комбінату зу міли не тільки зберегти колектив, але й розши рити матеріальну базу лікувального закладу. Леніана Миколаївна з вдячністю говорить про дале# коглядність керівників ВАТ «АМК» і «Алчевськкокс», які закуповують сучасне медичне обладнання для медсан# частини і допомагають таким чином впроваджувати в практику нові методи лікування та медичні технології. Тільки впродовж двох останніх років за рахунок коштів

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

металургійного комбінату було придбано найсучасніше медичне обладнання на суму понад 2 млн. грн. Завдяки цьому клініко#діагностична лабораторія має в своєму розпорядженні біохімічний, коагулографічний, гемато# логічний аналізатори, бінокулярні мікроскопи та багато чого іншого. Новий кабінет функціональної діагностики, відкри# тий у серпні 2007 р., радує не тільки комфортними умо# вами, але й новітнім діагностичним оснащенням. За ра# хунок коштів ВАТ «АМК» придбано 3# і 12#канальні

електрокардіографи, спірографічну систему, спіроана# лізатор, комп’ютерний реографічний комплекс, цифро# вий аудіометр, ергометричний комплекс, дефібрилятор. Для кабінету ендоскопії придбано нові гастрофібро# скоп, дуоденофіброскоп, копонофіброскоп з аксесуа# рами... Втім, немає потреби перераховувати далі наяв# не обладнання, назви, які мало про що говорять непо# свяченому читачеві. Важливо зазначити, що для збере# ження здоров’я працівників комбінату витрачаються ве# ликі кошти, а медики вкладають в роботу талант, знання, досвід, а головне, виявляють увагу та доброту. У буклеті, випущеному до піввікового ювілею мед# санчастини, розповідається про те, якими теплом і тур# ботою оточені на комбінаті жінки#трудівниці. Профілак# тичні огляди, прийом робітниць та майбутніх мам прово# диться в новому гінекологічному кабінеті. Тут є все: ква# ліфіковані лікарі, уважні акушерки, діагностична й лі# кувальна апаратура, необхідна для надання медичної допомоги жінкам на амбулаторно#поліклінічному етапі оздоровлення. Великі кошти було вкладено в капітальний ремонт поліклініки ВАТ «Алчевськкокс». Тепер вона має суча# сний вигляд, що само по собі є немаловажним, оскільки ще до зустрічі з лікарем налаштовує відвідувачів на оп# тимістичний лад. Але головне — для оснащення кабіне# тів і лабораторій придбано все необхідне, що дає змо# гу справлятися з найпідступнішими недугами. Важливу роль у створенні здорових умов праці віді# грають на комбінаті цехові терапевти. Вони здійснюють контроль за додержанням санітарно#гігієнічних норм у цехах, побутових приміщеннях, санкорпусах, їдальнях. Контроль за своєчасною і ретельною підготовкою до ро# боти в літній і зимовий періоди дає змогу знизити захво# рюваність на застудну групу хвороб і кишкові захворю# вання. На жаль, є в медсанчастини ВАТ «АМК» і проблеми. Підрозділи стаціонарів фінансуються за рахунок бюд# жетних коштів і далеко не в повному обсязі. Але меди#

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

ки навіть у цих умовах виходять із такого становища, спираючись на свої знання, досвід, прагнення що б то не було зцілити хворого. Як відомо, запорука здоров’я криється не стільки в лікуванні хвороб, скільки в їх профілактиці. Тому своє# часне і якісне проведення професійних медоглядів пра# цівників дає змогу вчасно виявити ознаки захворюван# ня. На комбінаті це — неухильний закон, додержання якого вимагається від кожного керівника і працівника. І результати в наявності. Так, із без малого 10 тис. ос# іб, обстежених відповідно до затвердженого графіка медоглядів, у 302 були виявлені підозри на відхилен# ня від норми. Усім їм було створено умови для дообсте# ження у спеціалістів обласних лікувальних закладів. За результатами медогляду частині працівників було приз# начено амбулаторне лікування, видано санаторно#ку# рортні карти, рекомендовано дієтичне харчування. Оз# доровлено 2117 осіб в санаторії#профілакторії «Мета# лург». При цьому працівники сплачували всього 10% вартості путівок. За рахунок коштів комбінату оздоро# влено 250 пенсіонерів — колишніх працівників підпри# ємства. У дитячому оздоровчому центрі імені Ю. О. Га#

гаріна відпочили й поправили здоров’я 1278 дітей пра# цівників комбінату. А в пансіонатах і на базах відпо# чинку побували понад 5 тис. працюючих. «Здоров’я,— підбиває підсумок Леніана Миколаїв# на,— основа повноцінного, насиченого життя кожної людини, це найбільша цінність, з якою ніщо не може зрівнятися. А професійне здоров’я — один з найважли# віших показників суспільного здоров’я, яке реагує не тільки на соціально#економічні зміни, якість життя, але й на умови праці. Сьогодні не можна успішно вирішувати питання розвитку виробництва, не гарантуючи працюю# чій людині збереження здоров’я». Редакція щиро вітає алчевських медиків з 50 річчям головного лікувально профілактич ного закладу міста металургів і коксохіміків, бажає благополуччя та успіхів у справі збере ження здоров’я своїх земляків. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

На знімках: головний лікар медсанчастини ВАТ «АМК» Л. Бендюко ва; здорові умови праці на комбінаті забезпечує

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

Коротким рядком Впродовж 9 місяців поточного року на медико соціальну реабілітацію потерпілих на виробництві управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Хмельницькій області виділено 2,7 млн. грн., з них 1,2 млн. грн. — на придбання автомобілів для 42 інвалідів внаслідок трудового каліцтва, 352 тис. грн. — на санаторно курортне лікування. *** Керівництво виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Херсонській області занепокоєне станом надходження страхових внесків. Вперше за роки функціонування Фонду в листопаді поточного року отримано лише 78% від передбачених обсягів коштів. Така ситуація в області зумовлена тим, що у зв’язку з економічною кризою 4 підприємства припинили діяльність, більш як 10 підприємств перейшли на скорочений робочий день або дво чи триденну роботу на тиждень, десятки — відправили працівників у вимушені відпустки. *** На Донеччині у зв’язку з економічною кризою у тяжкому становищі напередодні зими опинилися ветерани праці, які працювали на закритих тепер шахтах. Їм завезли лише 30% побутового вугілля, понад 16 тис. сімей зустрічають зиму без тепла. Збільшується заборгованість гірникам по заробітній платі. За словами Міністра праці та соціальної політики Л. Денісової, проблеми з виплатою зарплати вугільникам зумовлені неплатежами енергетичних підприємств та суттєвим зменшенням обсягів реалізації коксівного вугілля.

ПОВЕРНУТИСЬ ОБЛИЧЧЯМ Нещодавно теруправління Держгірпромнагляду по Черні вецькій області здійснило цільову перевірку виконання робо чими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Буко вини статутних функцій та обов’язків щодо здійснення ними профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, виплат сім’ям загиблих одноразової допомоги тощо. Результати перевірки виявилися невтішними.

О

скільки відповідно до ст. 1 Зако ну «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхуван ня від нещасного випадку на вироб ництві та професійного захворю вання, які спричинили втрату пра цездатності» профілактика вироб ничого травматизму є першочерго вим завданням Фонду, а відповідно до ст. 23 згаданого законодавчого акта ця функція покладається на страхових експертів з охорони пра ці, то для забезпечення ефективно сті роботи кількість цих посад в області, за логікою, мала б бути до статньою. Проте в даному випадку за чотирма експертами закріплено 11 адміністративних районів. Але біда не тільки в цьому, бо, як засвід чують результати перевірки, не всі вони належним чином здійснюють покладені на них функції. Експерти нерідко захищають інтереси робо тодавців, які не дбають про створен ня здорових і безпечних умов пра ці. Перейдемо до конкретних фак тів. У серпні цього року під час ви конання трудових обов’язків отри мав травму найманий працівник приватного підприємця В. Вовка (с. Мілієве Вижницького району). Нез важаючи на те, що робітник був за лучений до нової для нього роботи (розкряжування хлистів) без відпо відного інструктажу, члени комісії з розслідування нещасного випадку, до складу якої ввійшов страховий експерт з охорони праці Вижниць кого відділення виконавчої дирекції Фонду М. Попенюк, потерпілого одностайно було звинувачено в по рушенні інструкції з охорони праці. Якщо взяти до уваги, що головою комісії було призначено особу, від повідальну за стан охорони праці на дільниці, та те, що під час пере бування на виробничому об’єкті

страховий експерт не помітив пору шень нормативно правових актів з охорони праці, які там мали місце, і не було внесено з цього приводу відповідного подання щодо їх усу нення, то це свідчить, що цей поса довець пішов, як кажуть, на поводі у роботодавця. Аналогічну безпринципність з боку М. Попенюка було проявлено при кваліфікації нещасного випад ку, що стався із сторожем ТОВ «Сто рожинецький Ліс Торг». Незважаю чи на те, що нещастя трапилося під час виконання трудових обов’язків, комісія, до складу якої ввійшов стра ховий експерт, дійшла висновку, що нещасний випадок не пов’яза ний з виробництвом. Характерно, що необ’єктивність при з’ясуванні обставин та причин травмування працівників вищезаз начений посадовець демонстрував і раніше, на що теруправління звер тало увагу під час проведення попе редніх перевірок, але, з усього вид но, він не зробив після цього відпо відних висновків. Страховий екс перт М. Попенюк у ході проведення розслідування продовжує проявля ти безпринципність стосовно недоб росовісних роботодавців, упере джено ставитись до потерпілих та їхніх сімей. Крім цього, він не зав жди кваліфіковано підходить до розробки заходів щодо усунення причин, що призводять до неща сних випадків. Він не здійснює на лежного контролю за виконанням виданих ним подань щодо усунення порушень вимог безпеки, натомість взяв за практику направляти до те руправління Держгірпромнагляду листи з проханням вжити заходів впливу до роботодавців, які вчасно не направили йому тієї чи іншої ін формації. Дуже прикро, але суттєві упу

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

41

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

щення в роботі допускає і страхо вий експерт обласного управління виконавчої дирекції Фонду Г. Лук’ян, який мав би бути прикладом для своїх підопічних у районах. Під час розслідування нещасного ви падку з механізатором ТОВ «Валяв ське» Кіцманського району комісія з розслідування, членом якої був зга даний посадовець, дійшла виснов ку, що причиною нещастя було нея кісне проведення інструктажу. І це в той час, коли на підприємстві взага лі не було розроблено жодної ін струкції з охорони праці. У ході пе ревірки, проведеної державними ін

вління саме допускає недоліки в ро боті, порушення вимог нормативно правових актів з охорони праці. В управлінні виконавчої дирекції Фонду на момент перевірки не було розроблено Положення про поря док проведення навчання і перевір ки знань з питань охорони праці, натомість до роботи були допущені неатестовані посадовці. Не прово дяться виплати відшкодування шко ди потерпілому від нещасного ви падку підлітку, про що йшлося в пу блікації «Всупереч сумлінню та здо ровому глузду», вміщеній у журналі «Охорона праці» (№ 11, 2008 р.),

Перевірка виконання робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Чернівецькій області статутних функцій показала, що страхові експерти нерідко захищають спекторами, було виявлено, що ін женер з охорони праці ТОВ «Валяв ське», який очолював комісію, не пройшов відповідного навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Проте цей факт не отримав з боку страхового експерта належної оцінки. У всякому випадку він свого часу не поставив перед роботодав цем питання про усунення порушен ня. Аналогічне потурання з боку Г. Лук’яна було допущено стосовно приватного підприємця Р. Гнатіва, який, не будучи атестованим з пи тань охорони праці, очолив комісію з розслідування нещасного випад ку, що стався з водієм. Члени комісії, серед яких був страховий експерт, під час кваліфікації нещасного ви падку не врахували допущені робо тодавцем порушення, що стосува лися проходження водієм передба чених законодавством медичних оглядів і організації випуску на лі нію рухомого складу. Отже, сам по садовець потурає роботодавцям порушникам, наносить непоправ ної шкоди справі, провокує непоро зуміння та тяганину, його дії створю ють соціальну напругу серед потерпілих та їхніх родичів. Усім цим та іншим неподобствам можна було б запобігти, якби начальник управління виконавчої дирекції Фон ду М. Розман та його заступник О. Луцак здійснювали належний кон троль за роботою своїх підлеглих, проводили аналіз допущених ними порушень та упущень під час розслі дування нещасних випадків та ін. На превеликий жаль, керівництво упра

42

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

хоча комісія зі спеціального розслі дування та суд визнали виробничу травму, якої він зазнав в одній з аг рофірм Кіцманського району, та кою, що сталася під час виконання трудових обов’язків. З цих причин зволікаються виплати багатодітній сім’ї, годувальник якої, працюючи в одному з товариств Путильського району, загинув на виробництві. Проте було б неправильним вва жати, що управління виконавчої ди рекції Фонду у Чернівецькій області взагалі не виконує своїх статутних функцій та обов’язків. Є в його ро боті, звичайно, і багато позитивного. Тут ведуться реєстр нещасних випад ків і професійних захворювань, кон троль за виконанням заходів щодо їх запобіганню, розроблених відповід ними комісіями. За рахунок коштів Фонду проводиться навчання з пи тань охорони праці керівників і спе ціалістів підприємств, установ та ор ганізацій, розробка науково вироб ничою фірмою «Тензор», що в Чер нівцях, приладів дозиметричного контролю за наявністю на робочих місцях шкідливих речовин тощо. Од нак згадані в публікації критичні факти свідчать про те, що керівниц тву управління виконавчої дирекції обласного Фонду вже давно слід пе реглянути стиль і методи своєї робо ти, повернутись обличчям до профі лактики виробничого травматизму, викорінити раз і назавжди все те не гативне, що викликає у застрахова них осіб гнів і справедливе обурен ня. Це було б якраз на часі, адже Фонд повинен стояти на захисті прав людей праці, а не корпоративних ін

Б

езумовно, виконавча дирекція Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на ви робництві і професійних захворю вань України, управління Фонду в областях і робочі органи на місцях у цілому виконують свою соціальну функцію. Знизилася напруженість у питаннях соціального захисту по терпілих і членів їхніх сімей. Всі, ко го роботодавець застрахував у ро бочих органах, або громадяни — суб’єкти підприємницької діяльно сті, застраховані у Фонді на добро вільних засадах, у разі допущеного нещасного випадку на виробництві (страхового) чи професійного за хворювання одержують від Фонду страхові виплати й інші медико со ціальні послуги, визначені ст. 21, 28, 29, 34 Закону «Про загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випад ку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності». Тільки за перше півріччя 2008 р. ці виплати в Одеській області становили більш як 32 млн. грн. Захищають потерпі лих на виробництві органи Дер жгірпромнагляду, місцеві державні адміністрації, профспілки та ін. Їхні функції визначено законодавством про охорону праці. Роботодавець зобов’язаний створити на робочо му місці умови праці, що відповіда ють нормативно правовим актам, фінансувати заходи з охорони пра ці, організувати розслідування та вести облік нещасних випадків. Ка бінет Міністрів забезпечує реаліза цію державної політики в галузі охорони праці, подає на затвер дження Верховної Ради загально державну програму покращання стану безпеки, гігієни праці та ви робничого середовища, координує роботу міністерств з цих питань. Місцеві, обласні державні адміні страції формують цільові, регіо нальні програми покращання стану охорони праці в регіонах. Органи Держгірпромнагляду взагалі мо жуть все, навіть видавати приписи керівникам виробництва, притягу вати до адміністративної відпові дальності, порушувати питання про відповідність посадових осіб займа ній посаді, направляти матеріали

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

ЗАХИЩАЮТЬ УСІ,

частині проведення профі лактичних заходів, спрямова них на усунення шкідли вих і небезпечних виробни чих факторів, запобігання не щасним випадкам на вироб ництві. Для обласних управлінь і робочих органів Фонду це закінчилося черго вою цільовою перевіркою Держгірпромнагляду. Мені вже незручно писати про це. Одеське управління Фонду за час його існування переві ряється щороку профільною інспекцією Мінпраці, КРУ та прокуратурою. У травні по точного року органи проку ратури всіх рангів — від районних до Генеральної прокуратури України — спільно з теруправлінням Держгірпромнагляду по Одеській області перевіряли ці питання. Тепер знову. Невже їм усім незрозуміло, що Фонд не може вирішити пробле му профілактики травматизму, ви користовуючи свій бюджет, що тут повинен розщедритися роботода вець, який змушує працювати лю дей у небезпечних умовах, який не думає про те, щоб по справедливо сті, об’єктивно захистити залучених до роботи працівників? У гіршому становищі сьогодні опинилися робіт ники, які з якихось причин викону вали роботи за договором підряду і не були оформлені на роботу відпо відно до трудового законодавства України. Нещасні випадки, що ста лися на виробництві з такими пра цівниками, згідно з діючим Поряд ком розслідування та ведення облі ку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробниц тві не пов’язуються з виробництвом. І виплати Фондом по них не прова дяться. У статті «Зловісний блиск «Кри сталу» («Охорона праці», № 8, 2008 р.) детально викладено проблеми, що виникають під час розслідуван ня подібних випадків, і названо тих, хто повинен займатися такими ро ботодавцями. У цьому ж номері журналу начальник державної ін спекції теруправління Держгір

А ПОВИНЕН ЗАХИЩАТИ ЗАКОН Діяльність Фонду соціаль ного страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань України все більше удоскона люється, накопичується до свід роботи. Як захистити потерпілого на виробництві, забезпечити йому своєчасний і діючий со ціальний захист? Свою думку з цього приводу висловлює заступ ник начальника управління ви конавчої дирекції Фонду в Одесь кій області Г. ПРИСУХА. на недбайливих роботодавців до органів прокуратури для притягнен ня їх до відповідальності згідно з чинним законодавством. Профспілки здійснюють громадсь кий контроль, хоча їхні права зако нодавець багато в чому обмежив. Але пропонувати роботодавцю при зупиняти роботу у разі загрози жит тю та здоров’ю працюючих — у них це право є, проте хто це буде робити — питання. На папері захисників ба гато, але, як кажуть, де багато няньок, там дитя каліка. Згідно зі ст. 1 Закону для Фонду завданнями страхування від нещасного випадку є проведення профілактичних заходів, спрямова них на усунення шкідливих і небез печних виробничих факторів, запобі гання нещасним випадкам на вироб ництві та професійним захворюван ням. Цими питаннями Фонд займаєть ся мало. І на це є об’єктивні причини, про що журнал «Охорона праці» неодноразово інформував своїх чи тачів. Керівники нашого управління детально інформували, куди спрямо вуються ці кошти і на які цілі. Останніми роками активізувала ся робота з навчання фахівців з охорони праці за рахунок коштів Фонду. Страхові експерти з охоро ни праці проводять значну роботу щодо пропаганди безпечних мето дів праці, поширення на підприєм

ствах нормативної літератури, пла катів, пам’яток та іншої спеціальної літератури. І все таки в питаннях безпеки праці на виробництві основним за хисником працюючих, і не тільки їх, а й усіх громадян, на нашу думку, має стати Закон. Ці питання хвилю ють усіх. Особливо вони стають ак туальними, коли трапляються аварії з загибеллю людей, і, як результат, необхідно відшкодовувати шкоду потерпілим або членам їхніх сімей. У цей період усі рішення затверджу ються на основі створеної в країні нормативно правової бази. І що разу переконуємося, що вона не досконала. Після чергових трагедій на шах тах вугільної промисловості Рада національної безпеки та оборони України 30 травня 2008 р. прийня ла документ «Про стан і перспекти ви розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підви щення безпеки праці в цій галузі». Було видано Указ Президента Ук раїни від 05.08.2008 р. № 685/2008. Намічено ряд заходів, які повинні здійснити Кабінет Міні стрів, Міністерство вугільної про мисловості, Держгірпромнагляд, Мі ністерство праці та соціальної полі тики України. Запропоновано поси лити нагляд за діяльністю Фонду в

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

промнагляду по Кіровоградській області О. Золенко в статті «Заче каємо, що скаже Одеса» порушив питання своєчасного розслідування нещасного випадку з працівником Торговицької загальноосвітньої школи Новоархангельського райо ну. Ще один «захисник» робочої людини. Начебто все правильно, але винен в усьому знову ж Фонд або його безправний страховий експерт з охорони праці. Порядок розслідування та ве дення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обста вин, за яких настає страховий випа док державного соціального страх ування громадян від нещасного ви падку на виробництві та професій ного захворювання, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112. Згідно з ци ми документами тільки в Одеській області у першому півріччі 2008 р. нараховувалося 44 нестрахових випадки, з яких 40 — зі смертельни ми наслідками. По цих випадках потерпілі та члени їхніх сімей пи шуть скарги в усі інстанції, що були названі на початку цієї статті. Пода ють позовні заяви до судів і, як пра вило, судитися з ними доводиться Фонду соціального страхування, який повинен доказувати, що він не може платити, оскільки нещасний ви падок не страховий, потерпілий працював не в інтересах виробниц тва тощо. Члени сімей і потерпілий ставлять запитання: тоді в чиїх інте ресах працював потерпілий? І тут рі шення приймає суд, який теж не зав жди буває об’єктивним. Як же вирі шити цю проблему? Захисників ба гато, а сім’я залишається без году вальника, і ніхто її не хоче підтримати. Є і такі нещасні випадки, що ста лися з людьми, які забезпечують ро ботою себе самостійно і які не за страхувалися на умовах добро вільної сплати внесків у Фонді.

15.09.2008 р. у Білгород Дністров ському районі Одеської області на СП «Скіф» підприємець, орендуючи приміщення для організації вироб ництва з переробки виноградної кісточки, у ході підготовчих робіт одержав смертельну травму. Згідно

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

з діючим Порядком нещасний випа док з цією фізичною особою не є страховим, тому що він добровільно не застрахувався. Отже, і відповідні виплати його сім’ї не належать. Виконавча дирекція Фонду Ук раїни у листопаді 2006 р. видала наказ № 702, в якому визначила порядок індивідуального страхуван ня осіб, які забезпечують себе робо тою самостійно. По всій Україні про ведено роз’яснювальну роботу, кожній фізичній особі, яка викори стовує найману працю, при здачі звітності видано пам’ятки з цього питання. Проте страхування — справа добровільна, і Закон тут безсилий. На нашу думку, такі під приємці, перш ніж почати які небудь роботи, особливо там, де є небез печні та шкідливі фактори вироб ництва, повинні бути застраховани ми, і тоді вони і їхні сім’ї будуть со

стався цей нещасний випадок, фі нансує заходи щодо запобігання таким випадкам. Така норма дала б змогу захистити усіх, хто працює на виробництві в інтересах країни. При цьому профілактику травматизму і виплати застрахованим особам здійснює Фонд, а якщо працівники не застраховані, виплати і реаліза цію заходів оплачує роботодавець, який допустив їх до роботи, не за безпечивши безпеку праці. Цим бу ло б усунено багато протиріч, що виникають сьогодні в ході розсліду вання нещасних випадків на вироб ництві. Органи Держгірпромнагля ду в ході розслідування більше ува ги приділяли б об’єктивності в плані виявлення технічних і організацій них причин того, що сталося, роз робці заходів щодо усунення при чин травмування. Фонд і робото давці оплачували б ці заходи як рів

Підприємці, перш ніж почати якіAнебудь роботи, особливо там, де є небезпечні та шкідливі фактори виробництва, повинні бути застрахованими, і тоді вони ціально захищені. Це стосується і під приємця А. Попович, яка згадується у вищеназваній статті «Зловісний блиск «Кристалу» і яка теж не була застрахована. Нині Кабінет Міністрів і Держгір промнагляд працюють над новою редакцією Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випад ків, професійних захворювань і ава рій на виробництві. У зв’язку з про блемою, що виникла, новий Поря док розслідування необхідно зро бити таким, щоб усі нещасні випад ки, що стаються на території підприємства під час виконання ро біт в інтересах підприємства чи ви робництва, були пов’язані з вироб ництвом, але відшкодування шкоди за ними і реалізація заходів щодо їх запобігання провадиться, якщо пра цівник застрахований Фондом со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві. У разі від сутності страхування або якщо пра цівник узагалі був не оформлений, роботодавець, на території якого

ні партнери у випадку, якщо потер пілі застраховані у Фонді, а якщо цього немає, то витрат зазнає робо тодавець. Таким чином вирішуються питання і соціального захисту, і фі нансування заходів щодо запобі гання нещасним випадкам на ви робництві. При цьому варто внести зміни до законодавчих актів щодо термінів і визначень поняття нещасного ви падку: нещасні випадки на вироб ництві, у тому числі страхові та не страхові, оплата і заходи щодо їх запобігання за рахунок Фонду й роботодавця тощо. Побутові нещасні випадки обов’язково розслідуються згідно з рішенням районних держадміні страцій, матеріали по них напра вляються до прокуратури, а питан ня профілактики та соціальних ви плат розглядаються в судовому по рядку. Просимо всіх зацікавлених у со ціальному захисті громадян України взяти участь в обговоренні цієї про

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ВІТАЄМО

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО?

ВАСИЛЬЧУКУ Миколі Васильовичу, який переймається питаннями безпеки життєдіяльності учасників навчально%виховного процесу у Міністерстві освіти і науки України, у грудні виповнилося 70 років. Доля М. Васильчука не стелилася вишитим рушником. У шестирічному віці залишився сиротою, сповна скуштував усієї гіркоти сирітського хліба, який ділив з бабусею. Початкову і неповну середню освіту здобув у рідному с. Плужному, що на Хмельниччині. Почав працювати тут у колгоспі, через рік — на шахтах Донбасу, де одночасно закінчив десять класів вечірньої школи. Згодом було навчання на стаціонарному відділенні фізико%математичного факультету Запорізького педінституту. У школі № 88 м. Запоріжжя ступив на освітянську стежину, і коли його призначили директором цієї школи, якій він віддав 11 років трудової діяльності, вона стала однією з кращих. Більше десяти років віддав Жовтневому райвідділу освіти м. Запоріжжя. Очоливши відділ, тут також виявив талант і працелюбність, тож був запрошений на роботу до Києва. Сьогодні Микола Васильович очолює службу охорони праці у Міністерстві освіти і науки України. Незважаючи на пенсійний вік, докладає всіх зусиль і вмінь до роботи, яка вже давно стала основою життя, животворним джерелом, що наповнює його сенсом і допомагає реалізувати у конкретних справах інші риси його характеру — глибокий патріотизм і любов до людей. Щиро вітаємо ювіляра з днем народження, бажаємо щастя і здоров’я, злагоди і добробуту та довгих років життя.

У журналі (№ 4, 2008 р.) було надруковано статтю В. Сопільняка «Смерть на руїнах, або Коли мародерство стає бізнесом», у якій йшлося про безконтрольне, небезпечне проведення демонтажних робіт на колишніх об’єктах господарської діяльності, зокрема у ВАТ «Деражнянський цукровий завод» Хмельницької області, теперішнім власником якого є ТОВ «Таврійська продовольча компанія». Внаслідок цього отримали травми п’ятеро найманих працівників, двоє з них — смертельні. Перший заступник голови Деражнянської райдержадмі ністрації О. Шкабара повідо мив редакцію, що цю публікацію було розглянуто на засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності населення при райдержадміністра! ції та вжито ряд організаційних і технічних заходів щодо усунення

небезпечних виробничих факторів і запобігання нещасним випадкам. За дорученням ради управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації проводить моніторинг з питань охорони праці, безпечної життєдіяльності населен! ня та профілактики травматизму не! виробничого характеру в районі.

У статті Д. Танського «Крига скресла» (№ 11, 2006 р.) повідомлялося, що у ВАТ «Гідросила» (м. Кіровоград) склалася надзвичайна ситуація. Вона була зумовлена тим, що у механоскладальному цеху на залізобетонному перекритті між поверхами утворилися масляні плями від розлитих мастил та емульсії внаслідок поривів у системах маслопроводів верстатів. Це могло призвести до руйнування та обвалення перекриття. Ситуація ускладнювалася тим, що на другому поверсі площею 800 м2 містилося понад 400 одиниць масивного устаткування, а в цеху працювало позмінно близько 300 працівників. Автор статті, керівник прес служби теруправління Дер жгірпромнагляду по Кірово градській області, повідомив редакцію, що завдяки публікації, принциповості посадових осіб те! руправління та розумінню складно! сті аварійної ситуації керівництвом підприємства загрозу обвалення перекриття зараз усунено. За цей період на другому поверсі було де!

монтовано важке устаткування, завдяки чому зменшено наванта! ження на перекриття. Водночас за висновками і рекомендаціями екс! пертів Херсонської спеціалізованої організації «Екосейв» чотири про! маслені плити було демонтовано і замінено на нові. Тепер належить додержувати вказаних допустимих технічних параметрів навантаження та проводити періодичні огляди й

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ У журналі № 11, 2008 р. на с. 12 у другій колонці (2!й абзац) допу! щено помилку. У реченні «Через тиждень довелося брати участь у ліквідації аварії на шахті «Білоріченська» слід читати: «...на шахті «Центральная Белянка».

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

45

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Під час централізованих перевезень згідно з договорами з ав тотранспортними підприємствами на територію нашого заво ду для отримання товару прибувають вантажні автомобілі. Водії цих автотранспортних підприємств участі у виробничо му процесі на нашому підприємстві (наприклад, вантажно роз вантажувальні роботи) не беруть. Роботодавець якого підпри ємства зобов’язаний організувати проведення цільового інструк тажу з цими водіями? (О. Курупій, начальник служби охорони праці ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені С. Ковальської», Київ)

Відповідно до абзацу третього п. 6.3 Типового положення про по! рядок проведення навчання і пере! вірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держна! глядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 та зареєстрованого в Міністер! стві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове поло! ження), з працівниками інших орга! нізацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у ви! робничому процесі або виконують інші роботи для підприємства, про! водиться вступний інструктаж. Відповідно до п. 6.7 Типового по! ложення цільовий інструктаж прово! диться під час ліквідації аварії або

стихійного лиха, проведення робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд!допуск, наказ або розпорядження. Водії автотранс! портного підприємства згідно з на! казом чи розпорядженням перевіз! ника для виконання транспортних робіт повинні мати подорожній лист, оформлений у встановленому по! рядку. Згідно з п. 6.8 Типового положен! ня цільовий інструктаж проводить безпосередній керівник робіт, який відповідно до п. 6.10 Типового поло! ження вносить запис до журналу ре! єстрації інструктажів на робочому місці. Безпосередній керівник цих ро! біт на підприємстві, де виконуються

роботи з навантаження і розванта! ження автомобілів, і є відповідальною посадовою особою, яка зобов’язана проводити цільовий інструктаж з во! діями (працівниками іншого підпри! ємства). Відповідні вимоги зазначені у п. 17.1.5 Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затвер! джених наказом Держнаглядохо! ронпраці від 13.01.97 р. № 5 (суча! сне позначення — НПАОП 60.2!

1.28!97, попереднє — ДНАОП 0.00!1.28!97). Зважаючи на вищенаведене, у разі використання у ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені С. Ковальської» для централізова! них перевезень автотранспорту ін! ших підприємств роботодавець ва! шого підприємства зобов’язаний організувати проведення з водіями цих підприємств вступний інструк! таж у порядку, передбаченому п.

6.3 Типового положення, та цільо! вий інструктаж згідно з пп. 6.7— 6.10 Типового положення, що відпо! відає вимогам п. 17.1.5 Правил охорони праці на автомобільному

Чи потрібно нам реєструвати в органах Держгірпромнагля ду баштовий кран POTAIN IGO 36 закордонного виробництва, що швидко монтується (має сертифікат відповідності), з балочною стрілою, з поворотною баштою, вантажопідйомність — 4 т, довжина стріли 32 м, висота піднімання 22 м, привід механізмів основного підйому, повороту та переміщення візка — електрич ний, привід складання (розкладання) башти і стріли — гідравліч ний, керування краном — з дистанційного пульту керування, ме ханізм пересування крана не споряджений виробником? Згідно з п. 7.1.2 Правил будови і безпечної експлуатації ванта жопідіймальних кранів (НПАОП 0.00 1.01 07) крани стрілового типу (крім баштових, стаціонарних приставних) з постійним вильотом стріли або не споряджені виробником механізмом по вертання чи пересування, не підлягають реєстрації в територі альних органах спеціально уповноваженого центрального орга ну виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці. (Г. Охрімчук, директор ТОВ «Укр%Захід%Енергобуд», м. Кузнецовськ, Рівненська область)

від 18.06.2007 р. № 132, не підля! гають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноважено! го центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці крани стрілового ти! пу вантажопідйомністю до 1 т вклю! чно або з вантажним моментом до 40 кНм включно. Зважаючи на те, що вантажопід! йомність зазначеного у листі крана 4 т, то такий кран підлягає реєстра! ції в територіальних органах спе! ціально уповноваженого централь! ного органу виконавчої влади з про! мислової безпеки та охорони праці.

Крани, що швидко монтуються, належать до кранів стрілового типу. Відповідно до п. 7.1.2 чинних Правил будови і безпечної експлуа!

П. ПОШКУРЛАТ, начальник від

ділу нагляду у будівництві, за підйомни

ми спорудами та котлонагляду Держгір

промнагляду

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

тації вантажопідіймальних кранів, затверджених Державним коміте! том України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У жодному довіднику не вказано, як визначити коефіцієнт тяжкості травматизму в таких випадках: у січні нещасних випадків не було, але продовжували лікувати ся після нещасних випадків у попередньому періоді троє потерпі лих (загальна кількість днів непрацездатності по них — 47); у лютому сталося два нещасних випадки (загальна кількість днів непрацездатності по них — 23) і продовжували лікуватися троє по терпілих (загальна кількість днів непрацездатності по них — 44); за рік сталося 15 нещасних випадків (загальна кількість днів непрацездатності по них — 300) і в цьому ж році закінчили ліку ватися з попереднього року двоє потерпілих (загальна кількість днів непрацездатності по них — 69). Прошу надати роз’яснення з цього питання. (І. Кравченко, інженер з охорони праці ВАТ «Інгулецький гірничо%збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг)

З метою запобігання нещасним випадкам на виробництві викори! стовуються різні методи досліджен! ня виробничого травматизму. Од! ним із таких методів є статистичний, який базується на аналізі статистич! них даних. При його проведенні ви! користовують відносні показники.

Зокрема, якісним показником, який характеризує рівень виробничого травматизму, є коефіцієнт тяжкості нещасних випадків, а саме — серед! ня тривалість непрацездатності од! ного потерпілого, яка виражена в робочих днях за відповідний звітний період. Розрахунок цього коефіці!

У щорічних наказах по нашій військовій частині тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці для цивільних працівників — членів екіпажів суден та катерів, встановлюєть ся згідно з позиціями 82—88 розділу XV та позицією 45 розділу XXII Списку виробництв, цехів, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово емоційним та інтелекту альним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабіне ту Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови Кабіне ту Міністрів від 13.05.2003 р. № 679). А чи можна встановлювати для нашої бюджетної організації в колективному договорі додаткові відпустки для посад, найме нування яких відсутні в позиціях 82—88 розділу XV зазначеного Списку (матрос, днювальний, буфетник), і чи розповсюджуєть ся положення позиції 90 розділу XV Списку для надання додатко вої відпустки для матросів усіх суден і катерів? (О. Молчанова, інженер з охорони праці військової частини Військово%морських сил ЗС України, м. Севастополь)

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у стро! гій відповідності зі Списком вироб! ництв, робіт, професій і посад пра! цівників, робота яких пов’язана з пі! двищеним нервово!емоційним та ін! телектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах пі! двищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову від!

пустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Ка! бінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679). Слід зазначити, що Списком пе! редбачено не тільки найменування професій (посад), а визначено та! кож характер виконуваних робіт, місце виконання робіт та структур! ний підрозділ, який характеризує відповідні умови праці.

єнта базується на аналізі документів про нещасні випадки. Коефіцієнт тяжкості травматизму (Кт) розраховується наступним чи! ном: Кт = Д/Н, де Д — сумарна кіль! кість днів непрацездатності всіх по! терпілих, які втратили працездат! ність під час звітного періоду, Н — кількість нещасних випадків та про! фесійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на одну добу і більше. До показника Д не включаються випадки стійкої втрати працездат! ності, що не закінчилася за звітний період. Це пояснюється тим, що в та! кому випадку цей коефіцієнт не бу! де повністю характеризувати тяж! кість травматизму. Н. САВЕНКОВА, головний спе

ціаліст управління організації державного нагляду та обліку травматизму Держгір

промнагляду

Згідно з розділом XV «Транс! портні послуги» цього Списку право на таку відпустку мають лише елек! трики!матроси, мотористи (машині! сти)!матроси (крім відкритих кате! рів), матроси плавучих доків, плаву! чих перевантажувачів зерна, цемен! ту, вугілля та інших сипких вантажів, а також матроси, днювальні, буфет! ники палубних команд наливних су! ден, що перевозять нафтопродукти, плавучих нафтоперекачувальних і зачисних станцій, нафтозбирачів та суден, що перевозять гарячий агло! мерат. Відповідно до ст. 23 Закону «Про відпустки» в установах та ор! ганізаціях, що утримуються за раху! нок бюджетних коштів, оплата від! пусток за особливий характер пра! ці провадиться із бюджетних асигну! вань на їх утримання. Оплата інших видів відпусток, пе! редбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, в установах і організаціях, що утриму! ються за рахунок бюджетних коштів, провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових дже! рел. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи умов

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У додатку 5 до п. 6.3 Типового положення про порядок прове дення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00 4.12 05) наведено форму журналу реєстрації вступного ін структажу з питань охорони праці, який і впроваджено на на шому підприємстві. Згідно з п. 4 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного за хисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небез печних територіях, затверджених наказом МНС від 15.08.2007 р. № 557, наведено форму журналу реєстрації вступного інструк тажу з питань техногенної безпеки. Ця форма аналогічна фор мі журналу вступного інструктажу з питань охорони праці, але під час перевірки нам було вказано завести окремо ще й журнал вступного інструктажу з техногенної безпеки. Для чого потрібно мати два журнали, коли розроблено ін струкцію з техногенної безпеки на комбінаті, де вказані дії пра цівників під час викиду СДОР та введено в програму вступного ін структажу питання техногенної безпеки? (Ю. Милокостий, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ «Звенигородський сироробний комбінат», Черкаська область)

Типовим положенням про поря! док проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПА! ОП 0.00!4.12!05) (далі — Типове по! ложення), затвердженим наказом Державного комітету України з на! гляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстрова!

ним у Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511, передбачається проведення інструктажів та перевір! ка знань лише з питань охорони пра! ці. Проте Типовим положенням не визначено порядок проведення ін! структажів та перелік питань у сфе!

Із серпня 1972 р. по серпень 1980 р. я працювала монтажни цею радіоапаратури на Київському радіозаводі. Чи дає це мені право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах? (О. Вовк, м. Ніжин, Чернігівська область)

Відповідно до п. «б» ст. 13 Зако! ну «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільго! вих умовах мають працівники, зай! няті повний робочий день на робо! тах із шкідливими і важкими умова! ми праці за Списком № 2 вироб! ництв, робіт, професій, посад і по! казників, затвердженим постановами Ради Міністрів СРСР від 26.08.56 р. №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10 та постановами Кабінету Міні! стрів України від 11.03.94 р. № 162, від 16.01.2003 р. № 36, і за результатами атестації робочих міс! ць: жінки — після досягнення 50 ро! ків і за стажу роботи не менше ніж 20 років, з них не менше ніж 10 ро!

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

ків на зазначених роботах. До того ж однією з умов приз! начення пільгових пенсій відповідно до п. «б» ст. 13 Закону «Про пен! сійне забезпечення» є надання під! приємством, організацією або їхні! ми правонаступниками уточнюючої довідки, яка підтверджує спеціаль! ний трудовий стаж (п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або від! повідних записів у ній, затвердже! ного постановою Кабінету Міністрів від 12.08.93 р. № 637). Установлення права працівника на пільгове пенсійне забезпечення проводиться на підставі порівняння робіт, професій, посад з їхніми ана!

рі техногенної безпеки. Враховуючи вищенаведене, під! пунктом 4.5.2 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних тери! торіях (далі — Правила техногенної безпеки), затверджених наказом МНС від 15.08.2007 р. № 557, за! реєстрованим у Мін’юсті 03.08.2007 р. за № 1006/1423, визначається, що під час проведен! ня інструктажів та навчань, які про! водяться в системі охорони праці, включаються питання техногенної безпеки, які наведені у підпункті 4.5.4 Правил техногенної безпеки. Таким чином, ведення журналу реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки є обо! в’язковим і не суперечить вимогам Правил техногенної безпеки та Ти! пового положення. В. ТРЕТЬЯКОВ, заступник Мі

ністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населен

логічними найменуваннями в Спис! ках, з урахуванням визначених ви! дів робіт. Тому потрібно знати ви! робництво, до якого належить робо! та працівника, розділ і підрозділ Списку, який має бути застосовано, виходячи з установленого вироб! ництва, структурний підрозділ, в якому зайнятий працівник, найме! нування професії згідно з тарифно! кваліфікаційним довідником, зайня! тість працівника в шкідливих умовах повний робочий день. Згідно зі Списком № 2 вироб! ництв, робіт, професій, посад і по! казників, затвердженим постано! вою Ради Міністрів СРСР від 26.08.56 р. № 1173, зокрема роз! ділом XVII «Радіотехнічне вироб! ництво», який діяв на той час, при обчисленні пенсії за віком на пільго! вих умовах професія монтажника радіоапаратури і приладів не пе! редбачена. К. ТИМОШЕНКО, заступник начальника головного управління праці

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Яким нормативно правовим актом потрібно користувати ся під час розміщення стелажів на центральному складі, і якою повинна бути відстань між стелажами, якщо вони обслугову ються електронавантажувачами та штабелерами (висота стелажів 5 м, максимальним навантаженням 1500 кг)? (Ю. Атаманчук, інженер з охорони праці ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА», Стрийський район, Львівська область)

У зазначених обставинах до! цільно використовувати Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно!розвантажувальних ро! біт на об’єктах оптової торгівлі

(НПАОП 63.12!1.03!96), відповідно до п. 8.2.43 якого з метою безпечно! го переміщення транспортно!під! йомних механізмів «при укладанні штабелів необхідно улаштовувати їх таким чином, щоб відстань між

Прошу роз’яснити порядок дії ст. 17 Закону «Про охорону праці», оскільки під час проведення спеціального розслідування виникли розбіжності між членами комісії щодо застосування вказаної статті, зокрема про проведення попереднього медич ного огляду працівника, не зайнятого виконанням важких і шкід ливих робіт і робіт, де необхідним є професійний добір. (В. Гребенников, начальник відділу охорони праці управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської райдержадміністрації, АР Крим)

Наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку прове! дення медичних оглядів працівників певних категорій» (далі — Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юсти! ції від 23.07.2007 р. за № 846/14113, визначено процедуру проведення попереднього та періо! дичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, робо! тах зі шкідливими чи небезпечними

умовами праці або таких, де є потре! ба у професійному доборі, щорічно! го обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Порядок також містить перелік шкідливих та небез! печних факторів виробничого сере! довища і трудового процесу, під час роботи з якими обов’язкові поперед! ній (періодичні) медичний огляд пра! цівників та перелік робіт, для вико! нання яких є обов’язковим поперед! ній (періодичні) медичний огляд пра!

Ні для кого не є секретом, що якість питної води в мережах водопостачання не завжди відповідає вимогам до неї, тому підприємство закупило установки для роздачі охолодженої чи підігрітої бутельованої води і періодично поповнює її запаси, забезпечуючи працівників якісною питною водою. Чи можна відносити витрачені на ці цілі кошти до валових витрат під приємства на охорону праці? (В. Рибалкін, технічний директор ВАТ «Кам’янець%Подільський електромеханічний завод»)

Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснен! ня та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженим поста! новою Кабінету Міністрів від 27 чер! вня 2003 р. № 994 «Про затвер!

4. Зам. №

дження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснен! ня та придбання яких включаються до валових витрат», п. 6 передбачено «надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами пра!

штабелями перевищувала ширину навантаженого транспорту (на! вантажувачів, візків тощо) не мен! ше ніж на 1 м, а за необхідності за! безпечення зустрічного руху — ши! рину транспортних засобів плюс 1,5 м». Крім того, для маневрування долішнього (напольного) транспор! ту необхідно передбачати вільну від вантажу площадку розміром 3,5 ґ 3,5 м: М. ФЕДОРЕНКО, головний дер

жавний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони

цівників. Що стосується проведення попе! реднього медичного огляду працівни! ків, не зайнятих виконанням важких і шкідливих робіт та робіт, де потрі! бен професійний добір, то перелік професій, виробництв та організа! цій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним ме! дичним оглядам, та порядок прове! дення таких оглядів затверджений постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2001 р. № 559 «Про затвер! дження переліку професій, вироб! ництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим про! філактичним медичним оглядам, по! рядку проведення цих оглядів та вида! чі особистих медичних книжок». З. КРУШИНСЬКА, заступник директора Департаменту організації

ці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води». Заку! півля ж установок для роздачі охоло! дженої чи підігрітої бутельованої води і періодичне поповнення її запасів зазначеною постановою не передба! чено, тому відносити затрачені на ці цілі кошти до валових витрат підпри! ємства на охорону праці не можна. В. ІЛЮШИНА, головний спе

ціаліст управління організації держав

ного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгір

промнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗМІСТ ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» в 2008 р. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ №1 А. Кожушко Посилити нагляд за об’єктами газопостачання Василь Сопільняк Він хотів розпочати нове життя... К. Теличко Результат турботи про людей Вадим Кобець Невизначеність тривалістю 15 років Сергій Колесник Проблеми миколаївських автодорожників О. Ложников, Катерина Цвігун Укріплюються морські ворота України Б. Осадча Допомогти і змусити працювати безпечно М. Столинець На підприємствах м’ясо&молочної промисловості працювати небезпечно №2 В. Туряниця Надаєш роботу — забезпеч умови праці Ігор Парфенюк Міжнародне визнання Геннадій Щуров Гвардія промислової безпеки С. Сабанюк Ситуація під контролем народних обранців М. Гончаров Усунути порушення на будівельних об’єктах Сергій Колесник Навчання з усіма зручностями С. Шабардін Боротьба з приховуванням нещасних випадків триває М. Федоренко Йти в ногу з часом №3 Вдосконалювати наглядову діяльність Ігор Парфенюк Розвиваємо позитивні тенденції та нові напрями діяльності Геннадій Щуров Безпека металургів у руках професіоналів Вадим Кобець Успіх приходить, коли до нього прагнуть Н. Русич На службі у слова М. Боркута Безпечна робота — це кожного турбота Вадим Кобець Щоб не сталося лиха на сталевих магістралях

3 6 8 10 12

14 15

16

3 5 6 9 10 12 13 14

3

6 8 10 13 14 16

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

В. Пальна Вступні інструктажі множаться 18 М. Федоренко Технічний огляд чи технічне опосвідчення?

19 №4 Почути проблеми працівників 3 День охорони праці в Україні 5 Ігор Парфенюк Шахта «Лісова»: на шляху від трьох «С» до лідерства 7 О. Латушко, Сергій Колесник Головне — бажання, а результати будуть 9 Леонід Безуглий Є перший, регіональний!

10 М. Боркута Викорінити формалізм у роботі 11 Ігор Парфенюк Про охорону праці у проблемних галузях виробництва Львівщини 12 В. Клименко Така вона — формула щастя 13 В. Глущенко Необхідно засукати рукава та працювати 15 №5 Світлана Ісаченко Сергій Сторчак: «Головне для нас — допомогти роботодавцю уникнути виробничих аварій» 3 К. Теличко Мета одна — позиції різні 6 В. Петров 90 років на захисті людини праці 10 К. Теличко Діалог соціальних партнерів 12 Україна відзначила День охорони праці 13 Геннадій Щуров Не одноденна акція, а постійна 16 Сергій Колесник Виставка&форум «Безпека праці — 2008» у Ялті 18 М. Олійник Спільні зусилля — позитивний результат 19 Ігор Парфенюк Упевнені кроки гіганта нафтохімії 21 №6 Засідання РНБО 3 Підсумки проведення Дня охорони праці в Україні 4 Вадим Кобець Орієнтир — підвищення рівня промислової безпеки 7 В. Твердохліб Винен — сідай на лаву підсудних 10 Сергій Колесник Семінар у Каховці 12 Катерина Цвігун Чи стануть навчальні заклади «портом приписки» для фахівців? 13 І. Зеленський Виставка охорони праці, або Захід, проведений не для галочки 15

К. Теличко Пілотний семінар роботодавців 17 №7 Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої) 3 Ігор Парфенюк Розповідь про те, як лідер став аутсайдером 6 Леонід Безуглий Закон завтрашнього дня. А працювати потрібно сьогодні 8 Катерина Цвігун Лебеді прилітають тільки до чистої води...

10 Надія Безугла Які та для чого «качає права» профактив?

12 В. Туряниця Чи є безпека праці наріжним каменем?

13 П. Смолій Усвідомлювати свою відповідальність за долю підлеглих 15 Василь Сопільняк Чи варто брати на себе чужі «гріхи»?

16 Вадим Кобець Охорона праці — поза навчальними планами?

18 №8 Рішення РНБО України «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі» 3 Посилити ефективність наглядової діяльності 6 Леонід Безуглий Пріоритети визначає життя 8 І. Луцик, Ігор Парфенюк Поєднання безпеки та якості праці 11 Катерина Цвігун Ці короткі піввіку 12 Василь Сопільняк Вболіваючи за долю хліборобів 14 Сергій Колесник Важлива державна політика — під запитанням 16 Вадим Кобець Виїзне засідання комісії ради ФПУ 17 Василь Сопільняк Відзначено кращих 18 №9 Засідання колегії 3 Ігор Парфенюк Питань, які не можна вирішити, не буває 5 К. Теличко Ринок експертних послуг потребує змін 7 Сергій Колесник Держтехнагляду — 50 8 Сергій Колесник Коли колектив як дружна сім’я 10

Надія Безугла Небезпеки і ризики «Вавілонської вежі» Вадим Кобець Прямуючи наміченим курсом О. Леонов, В. Сєвриков Про проблеми навчання охорони праці та безпеки життєдіяльності О. Лагода Хоча біда і мучить, та розуму не учить О. Негребецька Відзначено кращих № 10 Засідання колегії Надія Безугла Перша міжрегіональна: здобутки і перспективи М. Козєл «Чумак» не стоїть на місці Геннадій Щуров Держнагляд по&американському Катерина Цвігун Як спровокувати нещасний випадок? О. Стрілець Надрам — посилену увагу Ігор Парфенюк У Карпатах змагались професіонали № 11 Півстоліття на варті безпеки праці Сьогодення Держгірпромнагляду Вадим Кобець Виправдовувати високе призначення Геннадій Щуров Охорона праці: покликання та доля І. Васильєв Головне в роботі — витримка і порядок Людина невтомної праці Н. Савельєва Усього 12, але таких ефективних років Михайло Буділов Взаєморозуміння — запорука успіху Іван Зеленський Не все погано у нашому домі... С. Лизанчук Як експлуатуються канатні дороги Карпат Леонід Безуглий Семінар, який вселяє надію № 12 Микола Яковенко Безпека була і залишається актуальною В. Туряниця Рік ювілейний — завдання буденні С. Лизанчук Етапи становлення і розвитку А. Коваль Не даючи спуску недбайливим роботодавцям

11 13 15 17 18 3 5 7 9 10 12 13

3 4 6 8 10 12 14 16 18 20 21

3 5 7

9

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Вадим Кобець Охороні праці необхідне повноцінне державне управління 11 О. Заходська Як некероване зробити керованим 14 Леонід Безуглий «Домашній» інспектор 15 Сергій Колесник Відповідальність за безвідповідальність 16 О. Голубєв, Катерина Цвігун Обмін думками — це завжди корисно для справи 17 Сергій Колесник Час минає, а небезпека зростає 19 Ігор Парфенюк З підрядниками потрібно працювати 20

БЕЗПЕКА ПРАЦІ №1 Є. Бєлобров, Катерина Цвігун Рівень травматизму знижується, проблеми залишаються Геннадій Щуров Дієва науково&технічна підтримка Сергій Колесник Граніт — порода тверда В. Клименко Наступили на ті самі граблі С. Степаненко, О. Гребенюк Безпечна праця — в руках самого працівника Надія Безугла Пробка не винна. А хто? Сергій Колесник Напружена робота кабельної служби Вадим Кобець Самих лише умовлянь недостатньо В. Клименко Стан безпеки газопостачання на Тернопільщині Ігор Парфенюк Львівські ліфти: проблеми «похилого віку» О. Омельченко, А. Погорєльський, О. Колендовський Про застосування електроустаткування в зонах, небезпечних за вибухами горючого пилу та волокон №2 Надія Безугла Рушійна сила прагматизму П. Храпак Результат перевершив сподівання О. Волинець Як змусити роботодавця поважати закон Вадим Кобець Ланки одного ланцюга Д. Танський Як захиститися від газових монстрів Надія Безугла Триптих про невдячного бичка Василь Сопільняк Не можна замовчувати проблему

17 19 22 24

26 27 29 30 32 33

34

17 19 22 24 26 27 29

Людмила Скомаровська Підніжка для інспектора В. Пашинський Обійшлося без людських жертв М. Марфін Висота як фактор небезпеки №3 Проблеми галузі Сергій Колесник Стоїмо на варті Закону Вадим Кобець Чому охорона праці на заводі почала кульгати на обидві ноги? Д. Танський Заручникам гарантії не надаються О. Середа Недержавній експертизі — державний контроль Ігор Парфенюк За життя і здоров’я шахтарів — без жодного компромісу Н. Василевська, Катерина Цвігун «Пам’ятники» байдужості Василь Сопільняк Псевдораціоналізація та її сумний наслідок №4 Василь Сопільняк Проблем на селі багато, але не скрізь ними переймаються Вадим Кобець Продовжуючи славні традиції І. Васильєв, Катерина Цвігун Рибалки працюють з ризиком для життя Вадим Кобець Навести порядок на об’єктах газового господарства Леонід Безуглий Газопроводи шукають господарів Сергій Колесник Ходимо по порохових бочках Василь Сопільняк Чи варто випробовувати Боже довготерпіння? Василь Сопільняк Смерть на руїнах, або Коли мародерство стає бізнесом М. Гайтукієва Якщо немає контролю В. Якименко Убивча ініціатива Т. Дудковський Нормативно&правова база в сфері поводження з вибуховими матеріалами Т. Назаренко Погляд крізь роки №5 Засідання колегії Катерина Цвігун «Проблеми охорони праці приймаю близько до серця...» Н. Русич Руйнування стереотипу В. Клименко Щоб безпечно провести весняно&польові роботи Ігор Парфенюк Пекельний фургон

32 33 34 21 23

25

28

30

32

33

36

17 19

21

23 24 24

26

27 28 30

31 32 23

24 26

27 28

В. Маціяко Два кольори часу, або Де ти, колишня славо Магдалинівки? Сергій Колесник Щоб міцнішали знання Д. Зеркалов Комплексне нормативне забезпечення охорони праці №6 Ігор Парфенюк Як зробити шахтарську працю безпечною? Геннадій Щуров Закриваємо шахти — відкриваємо скриньку Пандори... В. Назаренко Десять хвилин пекла В. Туряниця Готуй труби влітку, щоб не мерзнути взимку Д. Танський У зниженні рівня травматизму є заслуга й інспекторів Геннадій Щуров Вугілля знову оплачене шахтарськими життями Г. Грибанов Жертвою впали... Г. Аверін, В. Москалець Оцінка ризику виникнення аварій на об’єктах підвищеної небезпеки №7 Підвищенню безпеки праці на вугільних шахтах — першочергову увагу С. Лизанчук Головне — посилити важелі впливу М. Єропунов Поклади — не тільки багатство, а й відповідальність Сергій Колесник Не виправдали довіри Причина — не тільки «стан сп’яніння» Василь Сопільняк Пройшло кілька років, а ситуація не покращилася М. Сиротенко Канат не винен А. Скрипник У пошуках істини М. Данчишак, Л. Михалевич Катастрофа, що сколихнула Європу №8

30 32

32

19

21 24

26

26

28 29

30

21

23

24 26 28

28 30 31

32

О. Калашнюк Про безпеку праці дбали не всі роботодавці 19 В. Туряниця Небезпечна ситуація 21 Геннадій Щуров Слідом за зірваною пломбою стався вибух...

22 Геннадій Щуров Шахтарі, які потрапили в біду, врятуватися не зможуть 23 В. Бондарєв, Сергій Колесник Випадкових травмувань не буває 24 Катерина Цвігун Газ не терпить байдужості 26

Вадим Кобець Причина безпорядку — плутанина з власністю Василь Сопільняк Коли відсутній відомчий контроль Н. Куркчі Чи не загрожує нам дніпропетровська трагедія? Надія Безугла Зловісний блиск «Кристалу» К. Теличко Спецодяг від кутюр’є Іван Зеленський Відродити садок вишневий коло хати... Завдання нелегке, але здійсненне О. Романенко Найкращий лектор — експонат №9 В. Туряниця Коли справі служать фахівці Д. Танський Сподіватимемося, що порядок буде наведений В. Клименко Запобігти травмуванню столярів В. Храпач, Вадим Кобець Не все так гладко в Корюківському лісгоспі Василь Сопільняк Де не функціонує СУОП, там трагедії і безладдя Геннадій Щуров Причина лиха — підземні води чи чиновницька байдужість? Надія Безугла Ціна службового завзяття Сергій Колесник Ніж безпеці не перешкода О. Кононенко, В. Кириленко У футбол руками не грають № 10 Вадим Кобець Антизаконна політика Василь Сопільняк Не хотів втрачати заробітку... втратив життя Вадим Кобець Загибель в оглядовій канаві В. Клименко Ціна нехтування вимог безпеки — власне життя М. Мигунов, Вадим Кобець Навести порядок у ливарному виробництві Сергій Колесник Служба — це дуже відповідально Г. Кривуля, Катерина Цвігун Листоноша — професія небезпечна Сергій Колесник Увага! Небезпечні колиски! Розслідування нещасного випадку потребує об’єктивності С. Гончар «Селевий потік» у галузі навчання з питань охорони праці Катерина Цвігун Захоплене «Ах!» без відтінків жаху Геннадій Щуров Шахтарів захистять сучасні засоби контролю та безпеки

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

27 29

30 32 33

35 37 37

19

21 22

24

26

28 29 31 32

15

17 18

20

22 24

25 27 28

29 30

32

51

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Сергій Колесник Відбулися переляком В. Лаздін Про застосування вантажопідіймальних кранів для піднімання людей № 11 Ю. Царик, Ігор Парфенюк Сторінки біографії округу Засідання колегії Сергій Колесник Не лізь у колодязь без ЗІЗ! Вадим Кобець І на допоміжних дільницях не можна забувати про безпеку III Міжнародна науково&технічна конференція Д. Зеркалов Стан безпеки праці в світі № 12 Засідання колегії Охорона праці під пильною увагою влади Вадим Кобець Причина трагедії була передбачуваною Т. Желіховська «Не знаєш — навчимо, не хочеш — змусимо!» В. Клименко Роботу виконував ненавчений працівник Василь Сопільняк Охорони праці немає В. Туряниця Безпека водія Н. Русич Біда біду перебуде, а за нею десять буде? С. Лизанчук Люди не вбивають себе самі Н. Чайковська Порушення, що призводять до травматизму О. Касьян Причина всьому — горілка Ю. Якубенко Відбулася конференція

35

23 25 26

М. Федоренко Безпека праці в охоронних зонах наземних ліній електропередачі В. Туряниця Якщо у вас в квартирі газ... Василь Сопільняк А віз і нині там... №7 М. Федоренко Безпечна експлуатація будівельних підвісних колисок В. Туряниця Щоб вціліти після... «Сальто»

М. Федоренко Безпечна експлуатація будівельних підіймачів Василь Сопільняк Проблема, яка потребує вирішення

30

О. Іванченко Прогрес, який нікого не радує О. Самойленко Атестація робочих місць — шлях до поліпшення умов праці №2

31 21 23 24 26 28 29 30 32 33 34 35 36

36

34

34 37 38

34 36

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

35

34

37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ №1

№1

М. Федоренко Територіальний чинник в організації безпеки праці №6

М. Федоренко Безпечна експлуатація навантажувачів № 11

28

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ М. Федоренко Засоби захисту під час роботи на висоті №5

О. Іванченко Уникають візиту до профпатолога 41 № 10

№9 34

О. Коновалов Хто просвітить роботодавця? Л. Батікова Найбільший ризик захворіти... у медпрацівника Вадим Кобець Знайти шляхи вирішення «болючого питання» №3 А. Єна, В. Маслюк, Д. Тімошина Психофізіологічна експертиза — для працівника і роботодавця №4 С. Вєтров Підстав для оптимізму немає С. Дністрян Сумне лідерство триває №5 С. Риженко Під наглядом санепідслужби Вадим Кобець Що призводить до сплесків профзахворюваності? №6 Катерина Цвігун Ліквідація аварій на суднах: порядок чи міський базар? Інваекспо 2008 №7 Сергій Колесник Коли за справу беруться разом Вадим Кобець Лікування хворих потребує особливої уваги №8 Сергій Колесник Рейтинг Херсонщини непоганий, але проблем вистачає О. Шевченко Про роль екстреної психологічної допомоги №9 Б. Панов Проблеми залишилися невирішеними

39

41

А. Басанець, І. Луб’янова, Д. Тімошина Професійна захворюваність в Україні № 11 І. Кононова Особливості організації та проведення медоглядів працюючих у м. Києві Сергій Колесник Тут турбуються про здоров’я працівників № 12 Вадим Кобець Настав час подбати й про здоров'я медиків Геннадій Щуров Здоров'я — найцінніший капітал

39

39 42

37 39

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ 37 №1 39

40

39

37 39

39

41

39 42

37

38

39

41

39

В. Плєшков Від аналізу виробничого травматизму до проведення профілактичних заходів 43 Вадим Кобець Поліпшити умови праці інвалідів 45 Катерина Цвігун Заслужена подяка 46 №2 Надія Безугла Регіональна специфіка профілактики Василь Сопільняк Точки зору різні, суть одна №3 На шляху до змін на краще Сергій Колесник Подяка за людяність і порядність М. Зякун Реабілітації інвалідів — особливу увагу №4 Про основні показники бюджету Фонду на 2008 рік Геннадій Щуров Допомогти в біді, та головне — запобігти їй №5 Сергій Колесник Створено громадську раду Г. Гезь Профспілковий комітет у дії С. Гончар Прийнято важливе рішення №6 Геннадій Щуров Острів порятунку — ТОВ «Шахтарський трикотаж» Вадим Кобець Зустріч з профактивом Харківщини Н. Русич Статистичні парадокси №7

41 43 43 44 45

41 42

43 45 46

43 45 46

Р. Замковий, Б. Скакальський Реабілітація інвалідів: проблеми та шляхи їх вирішення 41

Геннадій Щуров Страхувати від нещасних випадків та запобігати їм 42 №8 І. Дроздов «Ні!» цивільно&правовому договору О. Золенко Зачекаємо, що скаже Одеса №9 С. Кіковка Від чого залежить фінансова стабільність Фонду? Катерина Цвігун Для цього Фонд і створювався № 10 Василь Сопільняк Небезпечний симбіоз А. Тимошенко Пункти «швидкого реагування» № 11 Рішення Конституційного Суду Василь Сопільняк Всупереч сумлінню та здоровому глузду № 12 Г. Гаврилюк Повернутись обличчям до проблеми Г. Присуха Захищають усі, а повинен захищати Закон

43 45

43 45

43 46 43 45

41 42

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ №1 У Держгірпромнагляді За листами читачів №2 Нормативні документи За листами читачів №3 Офіційно За листами читачів №4 У Федерації профспілок України За листами читачів №5 Слідами наших публікацій За листами читачів №6 Слідами наших публікацій Офіційно За листами читачів №7 Слідами наших публікацій Людина та її справа За листами читачів №8 Слідами наших публікацій За листами читачів №9 Офіційно За листами читачів № 10 Офіційно За листами читачів № 11 Слідами наших публікацій За листами № 12 Слідами наших публікацій За листами читачів

47 48 45 48 47 48 45 48 47 48 47 48 49 45 47 48 47 48 47 48 47 48 47 48 45 46

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

53

РЕКЛАМА

ФІЛЬТРОВЕНТИЛЯЦІЙНЕ УСТАТКУВАННЯ ПП «НВФ «ДЖМІЛЬ» ПРИЗНАЧЕНО ДЛЯ УЛОВЛЮВАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ВІД ЗВАРЮВАЛЬНОГО АЕРОЗОЛЮ ТА ПИЛУ Застосування фільтровентиляційного устаткування у зварювальному виробництві – поліпшує умови праці працюючих; – підвищує продуктивність праці; – сприяє зниженню профзахворюваності; – зменшує витрати на вентиляцію та обігрівання приміщень.

«ШМЕЛЬC1500 М» — пересувний фільтровентиляційний агрегат з механічним змінним фільтром, призначений для уловлювання та очищення повітря від зварювального аерозолю, пилу та інших шкідливих частинок.

 Продуктивність видалення повітря не менше  Ступінь очищення повітря  Діаметр повітроводу  Площа поверхні змінного фільтра  Напруга живлення

1730 м3/год 99,0% 160 мм 8—10 м2 ≈ 380 В

 Споживана потужність  Радіус обслуговування  Маса агрегату  Габаритні розміри

1,5 кВт 3м 59 кг висота 820 мм база шасі 650×650 мм

«ШМЕЛЬC2500 М» — переносний низьковольтний вентиляційний агрегат, призначений для видалення забрудненого повітря під час

проведення зварювальних, зачищувальних та інших робіт з великим виділенням пилу у недостатньо вентильованих приміщеннях невеликого об’єму (у трюмах суден, всередині цистерн, посудин, магістральних трубопроводів).  Продуктивність видалення повітря не менше 2450 м3/год  Розряджання на вході 1500 Па  Діаметр повітроводу 160 мм  Напруга живлення вентилятора фіксатора повітроводу 18 В  Споживана напруга 1,2 кВт  Напруга живлення адаптера ≈220 В

 Зусилля відриву фіксатора повітроводу 600 Н  Маса вентилятора 12 кг  Маса фіксатора повітроводу 1,5 кг  Габаритні розміри вентилятора 390×390×390 мм  Габаритні розміри електромагнітного фіксатора 265×220×160 мм

«ШМЕЛЬC40 ФП» — автоматичний пристрій для очищення та подачі повітря у зону дихання робітника, призначений для захисту органів дихання під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших видів робіт з великим виділенням пилу.  Регульована кількість повітря, яке подається під напівмаску мінімальна 15 л/хв максимальна 110 л/хв  Тиск, який розвиває пристрій 100 Па  Площа фільтруючого елемента 0,2 м2

 Час безперервної роботи пристрою  Час заряджання акумуляторної батареї  Маса пристрою  Габаритні розміри

8—9 год 10—13 год 1,1 кг 130×100×80 мм

ПП «НВФ «Джміль», Одеса. Тел./факс: (0482) 37C43C46

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

Навчальний центр

МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держгірпромнагляду З питань охорони праці Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підіймальних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) Правил безпеки систем газопостачання України Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Вартість навчання від 120 грн.

03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької).

Тел.: 241 77 60, 241 95 55 тел./факс 241 77 59

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

РЕКЛАМА

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

57

РЕКЛАМА

ПРОПОНУЄ  Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту  Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір)  Журнали обліку з будівництва ПРОВОДИТЬ  Навчання з питань охорони праці посадових осіб Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 66.05.30—80.42.0 вид. 03.11.2005 р.

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280C74C20, 254C34C55, 592C27C67.

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

59

РЕКЛАМА

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00%1.16%96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957%72%50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32%80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32%80.42.0 від 18.04.2008 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

РЕКЛАМА

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально:побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів (висотно:верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77 Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

61

РЕКЛАМА

ВПП «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495:78:69, моб.: 8 (050) 977:30:70, 8 (095) 457:88:12 E:mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36%24%57, 36%24%58, тел./факс: (0562) 39%87%96

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно:охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464C22C07, тел. 205C84C95. ЕCmail: ltv@i.kiev.ua

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, водіїв навантажувачів, монтажників електричних підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р., № 395028 вид. 14.12.2007 р., № 420333 вид. 28.07.2008 р., №048812 вид. 04.07.2006 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2008

кщо єдину електроенергетичну систему України порівняти з живим організмом, то магістральні електричні мережі є кровоносними судинами, по яких з напругою до 750 кВ електроенергія подається від електростанцій на енергопостачальні підприєм ства. Однією з таких структур, працівники якої забез печують надійну роботу електроустаткування і при ладів на півдні України, є Миколаївські магістральні електричні мережі. Мережі створено в 1996 р. на базі державних електричних мереж напругою 220/330/750 кВ ДЕК «Укрелектропередача» у Миколаївській області, а з 1998 р. включено до складу Південної електрое нергетичної системи ДП «НЕК «Укренерго». Вже наступного року підприємство очолив А. Токарчук, який і сьогодні керує колективом досвідчених і від повідальних майстрів своєї справи. Інші тут працю вати не можуть, тому що устаткування надвисокої напруги, яке обслуговується підприємством, по требує від працівників особливого ставлення до виконання своїх обов’язків. Всього один нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що стався у 1998 р.,– яскраве тому підтвердження.

14 повітряних ліній напругою 220/750 кВ загальною довжиною понад 915 км і три підстанції загальною потужністю 1332,2 МВт – великі об'єкти Миколаїв ських мереж, завдяки яким щороку відпускається 2,5 млрд. кВт·год електричної енергії. Для забезпе чення виконання основних завдань головним питан ням є підготовка спеціалістів і навчання з питань охо рони праці. Навчання працівники проходять у нав чальних центрах НЕК «Укренерго», інших навчальних

Я

закладах. Більш як 100 тис. грн. щороку витрачаєть ся підприємством на ці цілі. Обслуговування об'єктів, які можуть смертельно травмувати навіть у вимкненому стані, і перебування в зоні підвищеного електромагнітного випроміню вання потребують суворого додержання вимог без пеки. Насамперед це застосування засобів індивіду ального та колективного захисту. Це питання пере буває на постійному контролі керівників підрозділів і служби охорони праці. Важливу роль відіграє стан технологічного устаткування. Тут здійснюється замі на застарілого устаткування на нове, сучасне і без печніше. Всі ці роботи передбачаються виробничи ми та інвестиційними програмами, обсяги яких з ро ку в рік збільшуються. За 10 місяців поточного року виробнича програма (2,46 млн. грн.) вже перевико нана на 70 тис. грн., а інвестиційна (6,75 млн. грн.) – на 570 тис. грн. На підприємстві дбають про своїх працівників. Тут створені належні умови праці, вживаються заходи щодо запобігання нещасним випадкам і профзахво рюванням. У перспективі – будівництво нових елек тромереж, заміна устаткування на підстанціях, а це – покращання не тільки умов праці на підприємстві, а й постачання електроенергії новим споживачам.

Вітаємо колектив Миколаївських магістраль них електричних мереж, усіх енергетиків з про фесійним святом. Бажаємо міцного здоров'я, сталевих нервів, витримки і злагоди в сім'ях. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор На знімках: директор Миколаївських магістральних електричних мереж А. Токарчук (ліворуч) демонструє головному державному інспектору ДІПБОП в енергетиці, будівництві, металургії, машинобудуванні, котлонагляду та за підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області П. Волошиновичу роботу автоматизованої системи управління на щиті керування підстанції «Трихати»; інженер з охорони праці Г. Шадрін проводить заняття з електромонтерами; виконується ремонт масляного вимикача напругою 35 кВ на підстанції «Трихати». Фото автора

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 12/2008

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 26009001579001

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у ВАТ КБ «Надра» КРУ МФО 320564, ЗКПО 21601181