2009-01ua

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 1/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181

КРИЗІ МОЖНА ПРОТИСТОЯТИ Фінансово економічна криза, що вразила більшість країн світу, негативно позначилася на ефективності роботи багатьох галузей економіки України і банківської системи. Деякі під приємства припинили роботу, багато — зменшили обсяги випуску продукції. У цій ситуації керівники змушені відправляти своїх працівників у відпустки без збереження заробітної плати, а також переходити на скорочений робочий тиждень. Через це погіршуються мате ріальний добробут людей, їхній соціальний захист. Але незважаючи на всі труднощі, окре мі підприємства не тільки працюють у колишньому режимі, а й нарощують обсяги вироб ництва. ВАТ «Грета» у м. Дружківка Донецької області ви пускає за день 1200 газових плит. На них є попит і в Україні, і за кордоном. Впродовж 2008 р. у ВАТ вико нано всі пункти колективного договору з розділу «Охорона праці» та заходи щодо запобігання вироб ничому травматизму, професійним захворюванням і аваріям, на що витрачено 756 тис. грн. У 2009 р. планується розширити виготовлення деталей на автоматизованих лініях, придбати промисловий кондиціонер для емалювальної дільниці, на що передбачається витратити не менш як 800 тис. грн. Президент ВАТ «Грета» В. Анненков і начальник відділу охорони праці А. Регеда впевнені, що колек тив під час кризи збереже кадри і доб’ється підви щення виробничої безпеки.

Президент ВАТ «Грета» В. Анненков.

Начальник відділу охорони праці А. Регеда і страховий експерт Дружківського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань Ю. Чернов.

ВАТ «Завод обладнання наукомістких техноло гій» (м. Одеса) — одне з унікальних підприємств країни, що випускає спеціалізоване устаткування. Тільки за 9 місяців 2008 р. обсяг реалізації продукції становив 20,6 млн. грн. Замовники підприємства — більш як сто заводів України, Білорусі, Казахстану, Молдови, Вірменії. Керівництво дбає про збереження життя і здоров’я своїх працівників, створюючи для них нормальні умови праці та побуту. Словом, у наш важкий час підприємство продов жує роботу, плануючи успішно працювати й у ниніш ньому 2009 р. Заступник голови правління з охорони праці ВАТ «Завод обладнання наукомістких технологій» М. Мохова та токар О. Кошелап.

Львівське ВАТ «Іскра» — єдина в Україні потуж на компанія світлотехніки, де діє повністю завер шений технологічний цикл виробництва джерел світла. Від наукових розробок — до виготовлення компонентів і готової високоякісної продукції, яка займає близько 70% українського ринку. Товарний асортимент підприємства налічує кількасот видів ламп, а його продукція експортується у десятки країн світу. Навіть в умовах нинішньої кризи на ВАТ «Іскра» працюють у три зміни, паралельно проводячи мо дернізацію виробництва, покращуючи умови пра ці. Колектив (а це — понад 2300 осіб) працює пов ний робочий тиждень і нікого тут не примушують йти у неоплачувану відпустку. Більше того, на «Іскрі» навіть є вакансії. Із зарплатою тут також проблем нема. Заступник директора ПП «Скляний завод» Львівського ВАТ «Іскра» О. Семчук, налагоджувальник В. Конор і керівник служби охорони праці та навколишнього середовища ВАТ «Іскра» Мирослава Судиславич$Стрільців (зліва направо).

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 1 (175 ) /2009

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці ВАДИМ КОБЕЦЬ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ІГОР ПАРФЕНЮК С. БЕЗРОДНА В. КЛИМЕНКО В. ГАВРИЛЮК С. ГОНЧАР ІГОР ПАРФЕНЮК ВАДИМ КОБЕЦЬ І. ЮРЧЕНКО В. МОЙСЮК К. КРУПЕНЧЕНКОВА Ю. ГОЛІКОВ

Держгірпромнагляд відзначив ювілей Урочистості в регіонах Стежимо за додержанням вимог безпеки З користю для справи Ентузіасти створили свій клуб Безпеці праці — належну увагу Активна співпраця з прокуратурою Проблемні питання в сільгоспвиробництві Створено навчальний центр Професіонали своєї справи Підвищити кваліфікацію майбутніх спеціалістів Не скаржитися, а вирішувати проблеми Соціальний діалог — основа роботи профспілки OНSAS 18001:2007 — новий рівень безпеки Ракету без знань не збудуєш

3 4 10 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 23 24

Безпека праці Н. ЗІНЧЕНКО МИХАЙЛО БУДІЛОВ Н. ЧАЙКОВСЬКА М. ОНАЦЬКО В. МАЦІЯКО І. БЕРЕСЛАВСЬКИЙ С. ЩЕРБАК, Ю. КОЛЯДА В. СЄДАК, В. СУПОНЄВ

Засідання колегії СУОП — це ефективний напрям забезпечення безпеки праці На будівельних об’єктах — як на війні Отруївся чадним газом Тест для влади Демонстративне обурення шкодить справі Експеримент має право на життя Питання державного рівня До питання про проблеми безпеки у газопостачанні

25 26 27 28 30 32 34 35 37

Школа інженера з охорони праці М. ФЕДОРЕНКО

Безпечна експлуатація ручного інструменту

40

Медицина праці М. СЕРДЮК М. КАРНАУХ, В. КРУШЕВСЬКИЙ, П. БАЗОВКІН, В. ШЕВЦОВА

Повернути смак життя

43

Продукції зарубіжного виробництва — жорсткий контроль

44

Соціальний захист С. БОГДАНОВ

Парламентські слухання Усвідомити відповідальність за долю людей

47 49

Офіційний розділ К. ТЕЛИЧКО

Епоха сертифікації завершується За листами читачів

51 53

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації Безпека праці на виробництві На першій сторінці обкладинки (зліва направо): начальник штампувально@заготівельної дільниці харківського ВАТ «Завод імені Фрунзе» В. Веснін і головний державний інспектор Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні М. Волошин Фото В. КОБЦЯ © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 14.01.2009. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 8 793 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 16 459 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович —

Дорогі друзі!

директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович —

Від імені Кабінету Міністрів України та від себе особисто щиро вітаю вас з 50@річчям утворення органів державного нагляду за промисловою без@

заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

пекою та охороною праці! Протягом усього періоду ви накопичували уні@ кальний досвід у справі підвищення рівня проми@ слової безпеки та культури виробництва, забезпе@

заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

Теличко Костянтин Едуардович —

ких громадян на безпечні та належні умови праці.

Цибульник Олексій Владиленович —

більшого значення. Від вашої наполегливої робо@ ти, постійного пошуку та новаторського підходу

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович —

чення реалізації конституційного права українсь@

Сьогодні роль державного нагляду набула ще

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович —

559 60 63

заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

296 05 69

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович —

значною мірою залежить успішна робота підпри@

керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

ємства та галузей.

278 02 51

Редакція журналу

Благородна і почесна місія Державного комітету

Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

України з промислової безпеки, охорони праці і

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

гірничого нагляду завжди матиме підтримку Уряду.

Заступник головного редактора

Єршов Сергій Олександрович

Переконана, що високий професіоналізм,

Теличко Костянтин Едуардович Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу

надалі супроводжуватимуть вас у щоденній роботі.

Редактори:

особистого і життєвого щастя, благополуччя!

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

відданість справі, творча енергія та віра в успіх і

Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я,

558 74 18

559 60 63

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

З повагою

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по м. Києву, Київській та Житомирській обл.

Буділов Михайло Юрійович

Прем’єр@міністр України

Юлія ТИМОШЕНКО

(044) 558 74 27

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ@100, вул. Попудренка, 10/1. E@mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯД ВІДЗНАЧИВ ЮВІЛЕЙ

Коротким рядком Південна міжрегіональна інспекція державного нагляду на підприємствах нафтогазового комплексу встановила жорсткий контроль за проведенням технічних обстежень сталевих газопроводів на території АР Крим, які експлуатуються понад 25 років. Проведено перевірки у ВАТ «Кримгаз», «Севастопольгаз», «Керчгаз» та на інших підприємствах газового господарства щодо забезпечення безпечних параметрів роботи газових систем населених пунктів у випадку обмеження газопостачання. Наприклад, у м. Сімферополі деякі керівники житлово+експлуатаційних організацій не проводять заходи щодо технічного обслуговування димовентиляційних каналів, щорічні перевірки їх стану, а тому припинено газопостачання 17 багатоповерхових житлових будинків Київського і Залізничного районів міста. До адміністративної відповідальності притягнено 16 керівників. *** У теруправлінні Держгірпромнагляду по Донецькій області цілодобово працює телефон довіри 300+24+65. Будь+який громадянин може повідомити про порушення норм безпеки праці на підприємстві, що становлять загрозу життю та здоров’ю працівників. Одне з останніх звернень — скарга на закриття підземного медпункту на шахті імені О. Г. Стаханова ДП «Красноармійськвугілля». Красноармійська гірничотехнічна інспекція видала відповідний припис, і з урахуванням того, що на горизонті, де планувалося «скорочення штатів», ведуться роботи, там визнано доцільним зберегти медпункт.

З

нагоди 50 річчя Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду 12 грудня відбулось урочисте засідан ня колегії. Відкрив засідання С. Сторчак, Голова Держгірпромнагляду. Він зупинився на історичному минулому Комітету, зазначивши, що за різних часів до наглядової служби ставилися по різному — від підтримки і глибоко го розуміння її діяльності для стабільного економічного розвитку держави до повного неприйняття проблем, пов’язаних з безпечним веденням робіт. За 50 років існування Держгірпромнагляду кардинально змінилися філософія і методологія наглядової діяльності. Сьогодні Держгірпромнагляд — це 26 територіальних управлінь, 28 експертно технічних центрів, Національний науково дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, Голов ний навчально методичний центр і друковані органи. Це потужна система організації державного нагляду, яка базується на принципах промислової безпеки, тобто стану захищеності людини та суспільства від можливих нега тивних наслідків виробничих процесів. За оцінкою голови Міждержавної ради з промислової безпеки країн учас ниць СНД, українська система державного нагляду найбільш ефективна на пострадянському просторі, оскільки органічно поєднує в собі питання управ ління охороною праці, державного нагляду та експертної оцінки. Протягом останніх років структура Комітету постійно удосконалюється. У цьому заслуга всіх фахівців системи, тому що саме вони стали рушійною силою нових перетворень. Саме інспектор був, є і буде головною фігурою наглядової системи. Від його професіоналізму, принциповості, наполегливо сті залежить стан промислової безпеки на підконтрольних виробництвах. З нагоди 50 річчя з дня утворення Держгірпромнагляду, а також врахо вуючи багаторічну самовіддану працю, високий професіоналізм під час ви конання службових обов’язків та вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики в сфері охорони праці та промислової безпеки кращих працівників системи Комітету відзначено Почесними грамотами Кабінету Мі ністрів України: П. Довганенка — заступника начальника Дніпропетровської державної інспекції теруправління по Дніпропетровській області; М. Єропунова — начальника теруправління по Миколаївській області; Є. Захаренкова — начальника відділу організації державного нагляду у гірничодобувній промисловості та за вибуховими роботами; І. Криворучка — головного державного гірничотехнічного інспектора тер управління по Хмельницькій області; К. Лещинську — начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи; П. Пошкурлата — начальника відділу управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду; О. Стрюкова — головного державного газотехнічного інспектора тер управління по Запорізькій області; В. Тарана — начальника державної інспекції теруправління по Вінниць кій області; В. Толочка — начальника державної інспекції теруправління по Київській області та місту Києву; О. Труфанова — начальника теруправління по Луганській області. Ще шістнадцяти кращим працівникам оголошено подяку Прем’єр міні стра України. Ювілярів також привітали та вручили відомчі нагороди народні депутати, керівники міністерств, комітетів і відомств, об’єднань роботодавців і проф спілок, з якими ведеться плідна законотворча робота, пошук дієвих форм впливу на роботодавця для створення безпечних умов праці. Наприкінці засідання Голова Держгірпромнагляду висловив слова щирої вдячності всім ветеранам і працівникам системи державного нагляду.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

УРОЧИСТОСТІ В РЕГІОНАХ З нагоди 50 річчя створення Держгірпромнагляду в усіх областях та Автономній Республіці Крим були проведені урочисті заходи. Знайомимо читачів з деякими із них. У Миколаївській області в урочистій обстановці тер управління Держгірпромнагляду відзначило ювілейну да ту. Від імені облдержадміністрації колектив вітала за ступник голови Н. Бракован, від імені облради — заступ ник голови ради В. Пащенко. Утворене 17.10.96 р. наказом Держнаглядохорон праці Миколаївське теруправління сьогодні — автори тетна установа, яка тісно співпрацює з органами вико навчої влади, правоохоронними органами, профспілка ми, депутатськими групами та іншими установами і спіл ками. У 2008 р. створено ДП «Миколаївський ЕТЦ». За роки існування теруправління рівень загального травматизму в області знизився у 4 рази, смертельного — у 3,5 разу.

отримали ветерани праці, які свого часу, а деякі і сьогод ні продовжують працювати на ниві збереження життя і здоров’я людей праці. Подяку людям, які роблять святу справу — оберігають життя людей, висловив керуючий Миколаївською єпар хією УПЦ архієпископ Миколаївський і Вознесенський Питирим, який благословив працівників теруправління на подальшу плідну роботу. У Кіровоградській області в теруправлінні Держгір промнагляду відбулася зустріч з колишніми працівника ми, які перебувають на заслуженому відпочинку або працюють на підприємствах області. Начальник тер управління В. Береславський відкрив урочисте зібран ня невеликим екскурсом в історію створення органу державного нагляду за охороною праці на Кіровоград щині. Цікаво, що одним з перших в області державним інспектором з охорони праці був його батько Олексій Петрович Береславський, який був у штаті Черкаської районної хіміко технічної інспекції управління Київсько го округу Держгіртехнагляду УРСР. У квітні 1977 р. він очо лив новостворену обласну газотехнічну інспекцію. Вона діяла 19 років і була визнана однією з кращих у системі Держгіртехнагляду УРСР.

Керуючий Миколаївською єпархією УПЦ архієпископ Миколаївський і Вознесенський Питирим і начальник теруправління М. Єропунов.

За сумлінну працю нагрудним знаком Держгірпром нагляду «За доблесну службу» ІІ ступеня були нагоро джені начальник теруправління М. Єропунов і головний газотехнічний інспектор В. Гусєв. Подяку Прем’єр міні стра України було вручено заступнику начальника тер управління С. Котову, Почесну грамоту Кабінету Міні стрів України — М. Єропунову. Кращі працівники були нагороджені грамотами облдержадміністрації, облради, Держгірпромнагляду, теруправління по Миколаївській області. Серед тих, хто одержав нагороди, були керів ники і спеціалісти з охорони праці ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ВАТ «Дамен Шіпярдс Океан», «Ми колаївобленерго» та інших підприємств і організацій. Щирі і теплі привітання, нагороди, грошові винагороди

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

Начальник теруправління В. Береславський (праворуч) вручає подарунки колишньому держінспектору І. Святцю.

Теруправління в Кіровоградській області було ство рене у березні 1996 р. О. Береславського було призна чено його начальником, і практично увесь склад ліквідо ваної обласної газотехнічної інспекції перейшов працю вати до теруправління. Сюди ж ввійшли технічні інспек тори різних галузей промисловості і сільського господар

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ства, які працювали в обласній раді профспілок, а також ті, хто мав солідний виробничий стаж інженерно технічної роботи на підприємствах і пройшов конкурсний добір. Серед тих, хто стояв біля «колиски» теруправління і своєю сумлінною працею заслужив авторитет і держав ні нагороди на ниві охорони праці, доповідач назвав С. Ткаченка, який 8 років очолював теруправління. З ним працювали заступники І. Гуржін, І. Куницький, А. Кара кай, начальник державної інспекції охорони праці в АПК та СКС В. Берещенко, головні державні інспектори В. Глотов, В. Макаров, В. Алексеєнко, гірничотехнічні ін спектори В. Голуб, В. Федоренко, С. Сіренченко та ряд інших. Кожному з них вручили вітальний лист, грошову премію, пам’ятну фотографію, диск з копією відеофільму про робочі будні теруправління, життя ветеранів і свіжо видрукований буклет «Від першоджерел до сьогодення» з історії створення органів державного нагляду на Кіро воградщині. Після завершення урочистої частини ветерани були запрошені на обід. Вони поділилися спогадами, вислови ли побажання сьогоднішнім державним інспекторам під тримувати хороші трудові традиції, а також подякували керівникам теруправління і ЕТЦ за увагу до них. Керівни ки, у свою чергу, повідомили, що подібні зустрічі будуть проводитися традиційно щороку напередодні річниці утворення системи державного нагляду за охороною праці України. У Дніпропетровській області за кілька тижнів до офі ційного відзначення ювілею начальник теруправління А. Кожушко поділився ідеєю: «Добре було б написати іс торію нашого управління в нарисах через долі людей».

Ветерани держнагляду. В другому ряду в центрі — в. о. першого заступника Голови Комітету А. Дєньгін і начальник теруправління А. Кожушко.

Героїв для такої книги нарисів набереться не один де сяток. На урочистостях з нагоди 50 річчя Держгірпромна гляду можна було зустріти людей кількох поколінь. Серед ветеранів — майже дев’яносторічний В. Мудраков та його колишній колега А. Чуванько. У 1968 р. вони стали пра цівниками Дніпродзержинської районної гірничотехнічної інспекції Криворізького округу Держгіртехнагляду УРСР.

НАМ ПОВІДОМЛЯЮТЬ Ну, а тих, хто є сьогоднішнім обличчям Держгірпром нагляду, була, звичайно, переважна більшість. Привіта ти колег з ювілеєм прибула делегація Криворізького гір ничопромислового теруправління на чолі з начальником О. Чередніченком. За кілька днів до цього подібна уро чистість відбулася у славному місті гірників. Саме зі ство рення Криворізького гірничого округу розпочалася пер ша сторінка півстолітньої історії державного нагляду на Дніпропетровщині. У президії — виконуючий обов’язки першого заступ ника Голови Держгірпромнагляду України А. Дєньгін, го лова ЦК профспілки трудящих металургійної та гірничо добувної промисловості України В. Козаченко, голова обласної ради профспілок В. Дубіль, начальник ДП «Придніпровський ЕТЦ» Є. Худолій, керівник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за хворювань у Дніпропетровській області Н. Братко, ке рівники громадських організацій, представники органів влади. У своїй промові А. Кожушко звертався до ба гатьох фактів і подій історичного плану. Причетність до них державних інспекторів не була опосередкованою. У далекому 1963 р. з будівництва шахти «Першотравне ва» розпочинається розвиток вуглевидобувних підпри ємств Західного Донбасу. Створюється Павлоградська районна гірничотехнічна інспекція. У 80 ті роки Криворіжжя стало базою для навчання і підвищення кваліфікації гірничотехнічних інспекторів усього Радянського Союзу. Високий рівень фахівців Кри ворізького гірничого округу давав їм змогу передавати на курсах підвищення кваліфікації свої знання не лише з інженерної підготовки, але й з питань організації нагля ду за безпекою робіт. Цей досвід згодом знадобився і самим державним інспекторам уже нового, Придніпров ського теруправління Держнаглядохоронпраці, коли на початку вересня 1994 р. вибухнула доменна піч № 7 ме талургійного комбінату імені Дзержинського у Дніпро дзержинську, а також для вирішення багатьох питань технічного характеру після трагічних подій, пов’язаних із загибеллю людей у багатоповерховому будинку в Дні пропетровську у жовтні 2007 р. Однак хто сьогодні може сказати, скільком бідам вдалося запобігти завдяки принциповій позиції держав них інспекторів? Статистика говорить, що протягом останніх 11 років рівень травматизму на підприємствах області знизився утричі. Це заслуга і десятків фахівців теруправління та експертно технічного центру, серед яких — головні державні інспектори В. Горшков, О. Бон даренко, В. Покуса, Ю. Латиш. Тому й звучали так щиро і піднесено слова вдячності колективу теруправління за чесну роботу. Квіти, пода

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

рунки, усмішки і неприховані сльози на очах сивочолих ветеранів. Це все було. Було для того, щоб, пам’ятаючи, писалися нові сторінки історії державного наглядового органу. І щоб обов’язково народилася цікава книга про чудових, скромних людей свого часу. У Донецькій області теруправління Держгірпромна гляду провело розширене урочисте засідання, присвя чене ювілею. В його роботі взяли участь виконуючий обов’язки першого заступника Голови Держгірпромна гляду А. Дєньгін, представники обласної держадміні страції та міськвиконкому, прокуратури Донецької області, Федерації профспілок України, Донецького експертно технічного центру, ветерани наглядових органів. Незважаючи на економічні труднощі, численні реор ганізації, на те, що останніми роками з наглядових ор ганів пішли досвідчені спеціалісти, накопичений Держгір промнаглядом за піввіку досвід щодо створення здоро вих і безпечних умов праці є величезним і неоціненним. Такою була основна думка, яку висловив начальник тер управління М. Малєєв. І надалі основним завданням кожного працівника теруправління залишається кон троль за безпечним веденням робіт на підприємствах будь яких форм власності та всіх галузей економіки, зни ження рівня травматизму, створення на кожному робо чому місці гідних умов праці.

Комітет у різні роки і ліквідовували, і перетворювали, і перепідпорядковували, передаючи з одного міністер ства до іншого. Та ці часи, хочеться вірити, минули. Сьо годні роботу Держгірпромнагляду знають і цінують як на місцях, так і на найвищому рівні. А отже, у кризових умо вах його діяльність буде ще більш затребуваною. Необ хідно лише виправдати довіру і керівництва країни, і пра цівників, безпеку яких ми оберігаємо, віддаючи їм знан ня, досвід і тепло своїх сердець. Особливу увагу А. Дєньгін приділив провідній ролі державного інспектора, необхідності постійного підви щення його професійного рівня та удосконалення нагля дової діяльності. За багаторічну бездоганну та самовіддану роботу, високий професіоналізм під час виконання службових обов’язків, особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері охорони праці та промислової безпеки та у зв’язку з 50 річчям Держгірпромнагляду 33 праців ників теруправління було нагороджено знаками «За доб лесну службу», «Шахтарська слава», «Шахтарська доб лесть», Почесними грамотами Комітету. Ветеранів за охотили матеріально.

Учасники розширеного засідання ради теруправління.

У президії: начальник теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області М. Малєєв (праворуч) та його перший заступник К. Дорофєєв.

Виконуючий обов’язки першого заступника Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін розповів про історію створення та сьогодення Комітету, в складі якого 26 тер управлінь, 28 експертно технічних центрів, близько 3 тис. висококваліфікованих спеціалістів, які присвятили своє життя найгуманнішій справі — захисту прав працівників на здорову та безпечну працю. При цьому близько 600 осіб працює у Донецькому теруправлінні, яке є багато у чому першопрохідником у наглядовій діяльності. Адже гірники, які працюють у найекстремальніших умовах, металурги, хіміки, енергетики, будівельники живуть саме в цьому регіоні.

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

У Вінницькій області на урочистостях, організованих теруправлінням Держгірпромнагляду, були присутні не лише ті, хто зараз здійснює нагляд за безпечним веден ням робіт на виробництві, але й ті, хто десятки років то му починав організовувати та налагоджувати цю роботу.

50 років злагодженої і ефективної, життєво необхідної для країни наглядової роботи — це результат їхніх зусиль і відданості справі. Начальник теруправління А. Коваль, згадавши про часи становлення теруправління і про тих, хто доклав ба гато зусиль, аби зробити працю вінничан безпечною, на голосив, що головним напрямом діяльності Держгірпром нагляду залишається щоденна робота над тим, щоб змі нилося ставлення до безпеки праці у всьому суспільстві взагалі і в кожного з працюючих зокрема, щоб кожен громадянин отримав реальну можливість скористатися своїм конституційним правом на безпечну працю.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

З нагоди ювілею було відзначено кращих працівни ків. Начальника відділу організації державного нагляду, обліку травматизму та юридичного забезпечення тер управління О. Калашнюка нагородили нагрудним зна ком Держгірпромнагляду «За доблесну службу» ІІ ступеня. А головного державного інспектора з охорони праці в АПК А. Савченка та провідного технічного експерта з промислової безпеки А. Проскурякова — Почесними грамотами Держгірпромнагляду. За багаторічну самовіддану працю, високий профе сіоналізм під час виконання службових обов’язків, ва гомий особистий внесок у реалізацію державної полі тики у галузі промислової безпеки та охорони праці бу ли нагороджені грамотами головні державні інспектори М. Порхун, П. Козік, Р. Соколов, державний інспектор О. Морквишен, головний державний гірничотехнічний

НАМ ПОВІДОМЛЯЮТЬ нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Одеській області, керівники підприємств. Почесними гостями були ветерани теруправління. Перший заступник начальника теруправління В. Ма рущак розповів про історію створення Держгірпромна гляду, згадавши досягнення колективу державного орга ну нагляду з часу його створення. Тепло привітав присут ніх з ювілеєм начальник теруправління М. Логвинов.

Перед початком засідання ради теруправління (зліва направо): голова ради Федерації профспілок в Одеській області В. Буратинський, перший заступник начальника теруправління В. Марущак, начальник теруправління М. Логвинов, заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області Г. Присуха. Начальник теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області А. Коваль зачитує наказ про нагородження кращих працівників і ветеранів.

інспектор А. Комборот, державний гірничотехнічний ін спектор О. Прущак, державний інспектор В. Яценко. Нагородили грамотами теруправління і ветеранів Держгірпромнагляду: М. Болховітіна, Ю. Вишневецького, В. Шепетка, А. Гудзовського, А. Кашперського, П. Коваля, А. Слободянюка, В. Лисаня, А. Безносюка, М. Тарабана, С. Мандебуру, Г. Романенка, Я. Белінського, Ф. Науменка, О. Камоцького, А. Сіліна. Згадуючи ці та інші імена, молодому поколінню пра цівників є чим пишатися, що берегти, розвивати, удоско налювати для забезпечення безпечної праці на вироб ництві. В Одеській області в теруправлінні Держгірпромна гляду відбулася розширена нарада. У святково прибра ному залі зібралися інспекторський склад, начальники і заступники начальників інспекцій та відділів теруправлін ня, а також представники облдержадміністрації, Чорно морського ЕТЦ, обласної ради Федерації профспілок, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

Багато років працюючи в колективі і добре знаючи лю дей, він називав кожного ветерана на ім’я зі словами вдячності за самовіддану працю, за прагнення уберегти людей від біди, зберегти їм життя та здоров’я. Загальне захоплення викликав показ слайдів з різни ми моментами роботи державних інспекторів — не тіль ки тих, хто працює сьогодні, а й ветеранів — висококлас них спеціалістів в галузі охорони праці. Серед них — фо то колишніх начальників державної інспекції промисло вої безпеки та охорони праці на морському транспорті і зв’язку В. Кобецького та Г. Присухи, начальника дер жавної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК І. Стаценка та ін. Ветерани теруправління (всього 45 осіб) отримали пам’ятні знаки, буклети з історії охорони праці та диски. У Сумській області з 1 по 30 листопада 2008 р. за іні ціативи теруправління Держгірпромнагляду на підприєм ствах і в організаціях проводився місячник промислової безпеки та охорони праці під гаслом: «50 річчю Держгір промнагляду — роботу без травм і аварій». Присвячений до ювілейної дати захід проводився з метою пропаганди безпечних і здорових умов праці. Для організації та проведення місячника було створено

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

районні та міські комісії, до складу яких увійшли пред ставники місцевих виконавчих і представницьких органів влади, об’єднань роботодавців і профспілкових органі зацій, обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань. У ході місячника співробітники теруправління, члени районних і міських комісій проводили роз’яснювальну роботу про мету заходу, надавали організаційну та ме тодичну допомогу, збирали й систематизували відомості

Почесні грамоти, дипломи та цінні подарунки було вручено також кращим державним інспекторам, заслу женим ветеранам наглядового органу. Спілкування ке рівництва теруправління з ветеранами системи держав ного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці продовжилося після закінчення урочистого засі дання в дружній і невимушеній обстановці. Активізація зусиль, підвищена увага до питань охоро ни праці під час місячника дали результат: у листопаді 2008 р. у Сумській області було зареєстровано на 22 нещасних випадки менше, ніж у попередньому місяці. У Чернігівській області урочистими зборами колекти вів теруправління та ДП «Чернігівський ЕТЦ» було від значено ювілей. Начальник теруправління М. Штанько нагадав присутнім історію створення Держнаглядохо ронпраці (нині — Держгірпромнагляд), шлях його роз витку, розповів про майбутні перспективи. Він зазначив, що поступове зниження рівня виробничого травматизму в області значною мірою сталося завдяки наполегливій та сумлінній праці наших ветеранів, що стояли біля вито ків сучасного державного нагляду за промисловою без пекою та охороною праці.

Президія урочистих зборів.

Знімок на пам’ять.

про наявність потенційно небезпечних факторів вироб ництва і нещасних випадків на тому чи іншому суб’єкті господарської діяльності. Зібрані дані й визначення кан дидатів у переможці в сімох номінаціях (залежно від кіль кості працюючих на підприємствах) оформлялися прото колами, які направлялися на затвердження в теруправ ління Держгірпромнагляду. На урочистому засіданні начальник теруправління О. Головащенко вручив Почесні грамоти й цінні пода рунки представникам підприємств і організацій — пере можцям місячника. Найкращих успіхів добилися колекти ви філії «Недригайлівський райавтодор», Заруцького вапняного заводу, КП «Міськводоканал» (Суми), ВАТ «Сумихімпром» та ін. Було оголошено, що підприємства та організації переможці не включатимуть до графіка планових перевірок теруправління на 2009 р.

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

Ветеранів державного нагляду вітає А. Бедратий — перший начальник РГТІ.

Начальник теруправління М. Штанько вручає Подяку Чернігівської облдержадміністрації начальнику відділу організації державного нагляду та управління охороною праці М. Столинцю.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Один з перших начальників теруправління — В. Тара сов, ветеран державного нагляду, подякував колегам за спільну багаторічну працю, звернувся до молодшого покоління наглядовців, закликавши їх до продовження кращих традицій у здійсненні державного нагляду за до держанням вимог законодавства про охорону праці. Ветерани державного нагляду, багато з яких ще працюють в теруправлінні і Чернігівському ЕТЦ, отрима ли подяки облдержадміністрації, нагрудні знаки від Держ гірпромнагляду та грамоти теруправління. Всім були вру чені квіти. Особливо теплі слова привітання ветеранам прозву чали з уст А. Бедратого — першого начальника район ної гірничотехнічної інспекції, створеної в Чернігові в 1968 р. У Львівській області відбулося розширене засідання ради теруправління Держгірпромнагляду. Були запро шені близько 100 ветеранів держнагляду з охорони пра ці. У заході також взяли участь заступник голови Львів ської облдержадміністрації Т. Федак, голова об’єднання профспілок Львівщини Р. Дацько, начальник обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань О. Климкович, начальник ДП «Захід ний експертно технічний центр» В. Гришин, інші поса дові особи. Начальник теруправління В. Шайтан привітав вете ранів, нагадав історію становлення державного нагля ду за промисловою безпекою, охороною праці у краї. З нагоди свята значна кількість працівників теруправління отримала нагороди та грошові премії. В Івано Франківській області на урочистих зборах були присутні начальник управління організації держав ного нагляду за промисловою безпекою на виробниц твах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагля ду В. Морозов, керівники та інспекторський склад тер управління, працівники Карпатського ЕТЦ, представни ки місцевої влади, профспілок, обласного управління ви конавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань і понад 30 ветеранів держнагляду. У своєму виступі В. Морозов відзначив, що саме дер жавний інспектор завжди був і лишається головною фі гурою наглядової системи. Адже від його професіоналіз му, принциповості й наполегливості залежить стан про мислової безпеки на підконтрольних виробництвах, а значить — життя та здоров’я працівників. Начальник теруправління З. Кулик зупинився на пів столітній історії та діяльності Держгірпромнагляду, ста новленні і розвитку теруправління, відзначив, що завжди, незважаючи на численні реорганізації і реформування, головним завданням працівників системи державного

НАМ ПОВІДОМЛЯЮТЬ нагляду був нагляд за безпечним веденням робіт, зни женням рівня травматизму, забезпеченням належних умов праці працівників. За багаторічну самовіддану працю, високий профе сіоналізм під час виконання службових обов’язків, ваго мий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері охорони праці та промислової безпеки і з нагоди 50 річчя утворення Держгірпромнагляду кращі праців ники теруправління отримали Почесні грамоти.

Учасники урочистих зборів в Івано Франківську.

У Волинській області урочисте засідання ради тер управління Держгірпромнагляду провів начальник тер управління К. Іванов. У засіданні взяли участь представ ники Волинської облдержадміністрації, обласної та місь кої рад, провідних підприємств області, ДП «Волинський експертно технічний центр» і обласного управління ви конавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворю вань, а також ветерани держнагляду. У своєму виступі К. Іванов відзначив суттєвий внесок обласного теруправління і ДП «Волинський експертно технічний центр» у справу запобігання аваріям і нещас ним випадкам на виробництві. З 1995 р. в області спо стерігається зменшення кількості нещасних випадків на 21%, а смертельних — на 48%. Кращі працівники держ нагляду отримали нагороди. У Закарпатській області на урочистому засіданні голо вував начальник теруправління М. Саварин. За багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у створення безпечних і нешкідливих умов праці та з нагоди 50 річчя утворення Держгірпромнагляду гра мотами теруправління, президії обласної ради профспі лок та Закарпатської облдержадміністрації було наго роджено низку працівників.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СТЕЖИМО ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ВИМОГ БЕЗПЕКИ Майже 30 років працює у харківському ВАТ «Завод імені Фрунзе» начальник штампувально заготівель ної дільниці В. Веснін. Чи мало змін довелось пережи ти йому разом із трудовим колективом за ці роки. Відрадно зазначити, що впродовж кількох останніх років підприємство (кіль кість працюючих — близь ко 400 осіб) переживало бурхливий розвиток. Що року на 25% і більше тут збільшувалися обсяги випу ску продукції. Підприєм ство міцно закріпило за со бою провідні позиції на ринку країн СНД з вироб ництва пробивних мета левих решіт і сит для сіль госпмашин і підприємств сільгосппереробки, для ме талургійної та гірничо добувної промисловості. Усе більшим попитом ко ристуються перфоровані металеві листи для будів ництва та дизайну. Штампувально заготі вельна дільниця — це своє рідна кузня, в якій кується запорука успішної роботи всього трудового колекти ву. Впродовж 5 років на дільниці не було зареєстро вано жодного нещасного ви падку. Про те, яким чином організовано тут роботу з охорони праці, Віктор Ана толійович розповідає нашо му власному кореспонден тові Вадиму КОБЦЮ.

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

У

виробничих приміщеннях нашої дільниці встановлено різне ус таткування — як таке, що про працювало багато років, так і най сучасніше та високопродуктивне, за допомогою якого з високим ступе нем точності проводяться різнома нітні види обробки металу. І все та ки основа основ виробництва — це штампувальні преси, на яких викону ється перфорація заготовок. Виконання багатьох операцій на дільниці пов’язано з певним ризиком для персоналу. Треба постійно сте жити, щоб не порізатися об гострі кромки під час різання та транспор тування заготовок, укладання гото вих виробів. Чимало уваги питанням безпеки треба приділяти і під час ро боти іншого штампувального устат кування, повсякденно стежити, щоб не було захаращеності та розливів масла біля пресів. У мене в підпорядкуванні більш як 50 робітників, серед яких: різаль ники металу, штампувальники, нала годжувальники, слюсарі з ремонту штампів, вальцювальники, операто ри розкрійних ліній. Щодня перед початком роботи на дільниці прово диться аналіз стану охорони праці. Під час цієї «п’ятихвилинки» розби раються позаштатні ситуації, що ви никали протягом попередньої зміни, робляться відповідні нагадування тим, хто порушував інструкції. На дільниці прийнято, щоб кожен робіт ник приймав робоче місце, устатку вання у тих, кого він змінює (багато років підприємство працює у три змінному режимі), адже у разі несвоє часного виявлення якоїсь неполадки в роботі устаткування може статися непередбачене. Багато уваги перед початком зміни приділяється тим робітникам, на пресах яких було зроблено замі

ну штампів. Цю операцію я контро люю особисто і, як правило, сам ви коную контрольний удар штампом. Штампувальники та налагоджу вальники дільниці добре засвоїли, що будь яка неполадка в роботі устат кування таїть у собі небезпеку. То му, якщо хтось з персоналу виявляє найменшу несправність у роботі гі льйотинних ножиць, штампувальних пресів, якогось вантажопідйомно го механізму, їх експлуатацію негай но припиняють. Налагоджувальни ки дільниці у максимально корот кий термін намагаються усунути не справність. Як і перед встановленням штампу на прес, у ході ремонту ретельно пе ревіряється справність гальмівних систем, кнопкових вимикачів і захисних пристроїв. Під час заміни та встанов лення нових штампів налагоджуваль ники стежать за їх надійним кріплен ням, застосуванням при цьому інвен тарних притискачів і болтів. Особлива увага приділяється ро бочому інструменту, яким користу ються налагоджувальники. Я особи сто стежу, щоб увесь інструмент у підлеглих був справним, щоб на лагоджувальники не користувалися різними підручними та саморобними пристосуваннями для подовження ключів. Ніяких ключів зі злизаними кромками, молотків з розбитими держаками, що бовтаються, на діль ниці бути не може. Не менше уваги приділяється ви конанню операцій на розкроюванні металопрокату на гільйотинних но жицях. Під час видачі завдань я пиль но стежу за зовнішнім виглядом кож ного працюючого на цьому устат куванні підвищеної небезпеки. Тоб то за станом спецодягу і рукавиць різальників металу, адже розстебну ті, порвані краї можуть спричинити травмування. Особливо це актуаль но стосовно рукавиць, які під час ро боти із заготовками швидко стають непридатними. Багато чого тут залежить і від то го, наскільки правильно встановле но ножі на гільйотинних ножицях. Ка тегорично заборонено працювати з ножами, змазаними маслом. Саме вони сприяють затягуванню кромок по краях металу, що розрізається, утворенню на них задирок, об які

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ризикує порізатися як сам різальник, так і будь який інший працівник. Різальникам не можна починати роботу, не переконавшись у наяв ності та справності огороджень еле ментів і механізмів, що рухаються. На ножицях з педальним включен ням підвищену увагу звертають на запобігання включенню педалі під

час падіння на неї якихось предме тів. Ножиці з педальним приводом перед початком роботи перевіря ються в холостому режимі на відсут ність здвоєних ударів, а також на на дійність роботи гальма. Чітке виконання виробничих зав дань багато в чому залежить від сту пеня та характеру взаємодії посадо вих осіб виробничої дільниці з пред ставником служби охорони праці підприємства. Начальника заводсь кої служби охорони праці Н. Задні пряну на штампувально заготівель ній дільниці добре знають і поважа ють. Порушення, що виявляються працівниками служби, — привід для вжиття суворих заходів стосовно по рушників. Контроль за виконанням вимог нормативно правових актів з охоро ни праці потребує цілком конкрет них і рішучих дій, спрямованих на не допущення порушень. Причому за стосовуватися вони повинні як під час контролю за технічною докумен тацією, так і під час безпосередньо го здійснення триступінчастого кон тролю за станом охорони праці. Щоп’ятниці підсумки перших двох ступенів узагальнюються службою охорони праці та розглядаються по тім на засіданні комісії підприємства з культури виробництва. Такі дієві

Є ТАКИЙ ДОСВІД механізми у забезпеченні безпеч них умов праці знаходять розумін ня і підтримку Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуван ні. Провідний державний інспектор М. Чорнобай, який ку рирує підприємство, зо крема, зазначив, що на лежне розуміння у вирі шенні питань охорони праці він бачить на всіх без винятку виробничих дільницях підприємства. Саме ця обставина і є запорукою багаторічної роботи колективу без аварій і травм. Питань з охорони праці, яких не можна ви

рішити, немає і бути не повинно — така думка голови правління ВАТ «Завод імені Фрунзе» О. Василенка. Водночас, щоб вимагати від підле глих суворого додержання вимог охо рони праці, необхідно забезпечити їх не тільки гідною заробітною пла тою, але й належними санітарно по бутовими умовами. Іншими словами, створити в трудовому колективі мак симально сприятливі умови праці та відпочинку. Тоді й буде зведений до мінімуму ризик отримання виробни чих травм. Слова першого керівника, схо же, не розходяться з ділом. Взимку у виробничих приміщеннях тепло і затишно, влітку — свіжо та прохо лодно. В побутових приміщеннях панують ідеальна чистота і поря

док. Що не дивно, адже вони вико нані в ексклюзивному варіанті на самому підприємстві. В них установ лені чотирисекційні гардеробні шафи зі зручними поличками для головних уборів, з різними попере чинами для вішалок, зі спеціальни ми гачками та відділеннями для взуття. До речі, ця недавно освоєна заводчанами продукція користуєть ся великим попитом, вона неодно разово відзначалася різними при зами на вітчизняних і міжнародних виставках продукції підприємств машинобудування. Адміністрація підприємства по стійно стежить за своєчасним про веденням медичних оглядів, праців ники повністю забезпечені зручним і практичним спецодягом, спецвзут тям, іншими ЗІЗ. Тільки на дільниці, якою керує В. Веснін, одних рука виць у першому півріччі 2008 р. було закуплено більше ніж на 13 тис. грн. Ще майже стільки ж грошей було виділено на придбання молока, медикаментів для здо ровпункту дільниці, для закупівлі мийних за собів. Усе це також суттєво впливає на стан умов і рівень безпеки праці у виробничому підрозділі, а також на ставлення до особистої безпеки кож ного члена трудового колективу. На знімках: провідний державний інспектор Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні М. Чорнобай (ліворуч) і голова правління ВАТ «Завод імені Фрунзе» О. Василенко перевіряють готовність до роботи штампувально заготівельної дільниці; М. Чорнобай, начальник служби охорони праці Н. Задніпряна та начальник штампувально заготівельної дільниці В. Веснін (зліва направо). Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

КОНКУРСИ ПРОФМАЙСТЕРНОСТІ

Правління ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» прийняло рішен ня про проведення змагань електромонтерів не на полігоні, як це передбачено «Методическими указаниями по проведе нию конкурсов профессионального мастерства электромон теров, обслуживающих ВЛ 0,38—750 кВ, на учебно трениро вочных полигонах» (МУ 34 70 127 85), а на діючих об’єктах. Тому змагання між філіями проводились, як кажуть, «в умо вах, наближених до бойових», бо змагаючись, робітники здій снювали будівництво і ремонт реальних об’єктів електро постачання.

З КОРИСТЮ ДЛЯ СПРАВИ

З

аступнику голови правління з пи тань охорони праці компанії В. Тафтаю, який очолив суддів ську комісію, та начальнику служби розподільних мереж Ю. Іванову до велося умови та плани проведення змагань розробляти по новому — визначати об’єкти, на яких змагати муться команди, організувати розроб лення та затвердження необхідної технічної документації, отримати від повідні дозволи, забезпечити безпеку виконання робіт тощо. Як завжди, бу ло видано накази керівництва ком панії, затверджено програму кон курсу, виділено необхідні кошти. Для більшої ефективності заходу змагання проводилися в три етапи — в Первомайському, Воз несенському і Снігурівському районах, куди запросили ліній ні бригади із 7 районних філій компанії. Керівники філій ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», як зав жди, серйозно поставились до заходу, спрямували на змаган ня необхідну техніку, укомплек тували бригади ЗІЗ, інструмен тами, приладами та ін.

Спершу змагання, як і раніше, проводились на полігонах, де пере вірялися теоретичні знання членів бригад, узгодженість дій під час лікві дації аварій, надання першої допо

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

моги потерпілим внаслідок неща сного випадку, зняття з опори потер пілого від ураження струмом, уком плектованість машин. За всіма показниками бригади отриму вали відповідні бали, що фіксу валося в протоколах. Якщо в минулі роки на другий день змагань практичні заняття (за міна ізоляторів, автоматів, про воду) проводились на полігоні, то цього року на вулицях насе лених пунктів або за їх межами заздалегідь було проведено розбивку об’єктів, демонтова но старі електромережі та ви

конано інші підготовчі роботи. І вже о 5 год ранку всі, хто брав участь у змаганнях, були «у повній бойовій готовності». Зосередженість, виваже ність дій електромонтерів під час змагань відзначили не тіль ки члени комісії, а й керівниц тво районів, населення. Всі з задоволенням спостерігали за вправною роботою енергети ків, які, змагаючись, покращу вали умови їхнього життя, та ще й не за рахунок коштів з місце вих бюджетів або населення. Всі ви трати на матеріали та устаткування взяло на себе ВАТ ЕК «Миколаїв обленерго». Під час проведення зма

гань у трьох районах Миколаївської області змонтовано 12,5 км елек тричних мереж, установлено 157 нових опор, замінено близько 20 км електричних проводів, а це, погодь тесь, немалі кошти. Змагання в реальних умовах, зазначив по закінченні заходу член суддівської комісії, головний держав ний інспектор державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в енергетиці, металургії, маши нобудуванні, будівництві, котлона гляді та за підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області П. Воло шинович, вимагали від їх учасників максимальної зосередженості, суво рого додержання вимог безпеки. Під час змагань не було помічено жод ного випадку порушення правил без печного ведення робіт.

Оскільки умови змагань у різних районах були різними, комісія визна чила три перших місця і відповідно — трьох переможців. Ними стали брига ди електромонтерів Снігурівської, Вознесенської і Доманівської філій компанії. Підсумки змагань профе сійного конкурсу, нагородження пе реможців проводилися в урочистій обстановці, влаштовано цікаву роз важальну програму. Пролунали при вітання на адресу переможців і сло ва подяки від сільських громад, адмі ністрацій районів. Загалом енергетики значно під вищили рівень своєї професійної майстерності, що, врешті решт, є одним з головних чинників безпеки виробництва. Сергій КОЛЕСНИК,

наш власкор

На знімках: перед початком змагань проводиться інструктаж з охорони праці; відпрацьовуються дії щодо зняття із опори потерпілого від ураження електричним струмом; суддівська комісія підбиває підсумки змагань. Фото М. КІЛЬЧИКА

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Уже 8 років ВАТ «Мико лаївцемент», що на Львів щині, входить до складу міжнародної компанії «Ла фарж». Багато позитив них змін відбулось за цей час на підприємстві, і зна чна їх частина стосуєть ся охорони праці та навко лишнього середовища. З ме тою подальшого покращан ня роботи у 2007 р. тут вирішили створити клуб охорони праці.

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ЕНТУЗІАСТИ

СТВОРИЛИ СВІЙ КЛУБ

Н

а підприємстві неухильно наро щують виробничі показники. Наприклад, у 2007 р. тут прода ли близько 1,2 млн. т готової продук ції. Витрати на охорону праці стано вили 1,25 млн. грн., а в 2008 р. вони зросли до 1,6 млн. Великі надії на підприємстві покладають на модер нізацію існуючого виробництва та будівництво нового заводу, де вироб лятимуть цемент «сухим» способом. За 4 останніх роки ситуація з травматизмом на «Миколаївцемен ті» суттєво покращилася. А зага лом за період з 2004 р. тут сталося лише два нещасних випадки. Проте, незважаючи на значні позитивні зміни, на «Миколаївцементі» ще ли шається чимало проблем, які необ хідно вирішити. Покращити ситуацію на підпри ємстві, вдосконалити культуру охо рони праці та змінити ставлення до неї покликаний клуб охорони праці, створений у липні 2007 р. за ініціати ви заступника генерального дирек тора з охорони праці навколишньо го середовища та пожежної безпеки І. Ковальського, який його й очолив. Заснуванню клубу передувало на писання пісні гімну, автором якої став І. Ковальський, зйомки докумен тального фільму про виконання ро біт підвищеної небезпеки та ство рення талісмана — козачка. Зараз членами клубу є 31 особа включно з генеральним директором «Микола ївцементу» Єжи Собалою. Дві трети ни з них — інженерно технічні пра цівники і третина — робітники. Ос танніх було урочисто прийнято до

членів клубу 21.06.2008 р. під час проведення на підприємстві дня від критих дверей, який відбувався у рамках місячника охорони праці. Статут передбачає, що членом клубу може бути свідома, відпові дальна та принципова людина, яка є прикладом для інших, не байдужа до порушень правил охорони праці, має сміливість призупинити роботу, що проводиться з такими порушен нями, і не приховує інформацію про це. Члени клубу періодично прово дять засідання, на яких розглядаєть ся стан охорони праці на виробниц тві. Порушені питання, як правило, вирішуються. Серед них — встано влення ліній безпеки над цементо шламопроводами та тепломережа ми виробництва і організація робо чого місця у сировинному цеху для випробування драбин, запобіжних поясів, страхувальних канатів тощо. Члени клубу звернулися з листом до підрядної організації «Мехсервіс» з

пропозицією придбати вантажні ма шини достатньої продуктивності для перевезення добавок без розсипан ня, пристрій з електроприводом для змащування роликових опор печей для того, щоб усунути ручну працю в умовах високої температури. Було організовано проведення аудиту під рядних організацій після тендеру задля визначення їхньої здатності ква ліфіковано та безпечно виконувати відповідні роботи, забезпечення пра цівників підприємства, які працюють в умовах підвищеної запиленості, другим комплектом спецодягу. Звичайно, півтора року — термін недостатній для якихось узагальнень і глибокого аналізу діяльності клубу охорони праці у ВАТ «Миколаївце мент». Він ще перебуває у стадії ста новлення, хоча його діяльність стає все більш ефективною. І потрібно ще чимало зробити, щоб ця спілка ентузіастів стала справжнім поміч ником у справі створення безпечно го виробничого середовища на під приємстві. Першим завжди важче, тому бажаємо членам клубу успіху у цій потрібній роботі. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімку: заступник генерального директора з охорони праці, навколишнього середовища та пожежної безпеки ВАТ «Миколаївцемент» І. Ковальський. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

БЕЗПЕЦІ ПРАЦІ — НАЛЕЖНУ УВАГУ У грудні 2006 р. у м. Славутичі — місті супутнику Чорно бильської атомної електростанції став до ладу завод з вироб ництва люмінесцентних світильників ТОВ «Компанія «Ві тава». Підприємство входить до складу міжнародної групи компаній «Світлові технології».

С

ьогодні на підприємстві працює близько 250 осіб, що дало змо гу зняти соціальну напруженість у місті, де після закриття ЧАЕС пи тання працевлаштування є надзви чайно гострим. Поки що в експлуатацію введено першу чергу заводу, де випускають ся світильники з металевими корпу сами (сталевими, алюмінієвими), а найближчим часом має завершитися будівництво другої черги з вироб ництва люмінесцентних світильників з пластмасовими корпусами. Надалі (якщо дозволить стан економіки) планується будівництво ще кількох корпусів. З перших днів діяльності заводу поряд з питаннями освоєння техно логії продукції, що випускається, на рощування темпів виробництва та добору кадрів постало питання без пеки праці. Добиралися кадри, які могли б успішно справитися з цими завданнями. На час початку роботи майже весь інженерно технічний персонал пройшов практичне нав чання на аналогічному підприємстві, а потім, у процесі роботи,— навчан ня з питань охорони праці у навчаль но методичних центрах Держгір промнагляду. На момент пуску заводу в екс плуатацію було розроблено всі необхідні інструкції з охорони праці та експлуатації устаткування. Вступ ний інструктаж проводився за про

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

грамою, розробленою з урахуван ням особливостей виробництва, як індивідуально, так і з групою осіб. Під час інструктажу особи, які посту пають на роботу, одержують загаль ні відомості про підприємство, їх озна йомлюють з правилами поведінки на території та в приміщеннях, особ ливостями впливу на людину ос новних небезпечних і шкідливих фак торів виробництва, порядком роз слідування нещасних випадків та ін шими питаннями. Чималу роль у підготовці праців ника до самостійної роботи відіграє навчання з питань охорони праці та стажування на робочому місці під керівництвом досвідченого настав ника. Після стажування проводиться перевірка знань у комісії підприєм ства під головуванням головного ін женера. Члени комісії перевірку знань з охорони праці пройшли в ЕТЦ Держ гірпромнагляду. За період з квітня 2007 р. по ве ресень 2008 р. у навчально курсо вих комбінатах, розташованих у Виш городі, Чернігові та Києві, навчено 13 осіб за програмою «Стропаль ник з правом роботи з ВПМ, що ке руються з підлоги», 3 особи — відпо відальні за роботу з ГПК, 12 осіб — за програмою «Оператор дерево обробних верстатів» і 17 осіб, зай нятих виконанням робіт із застосу ванням ручного електро та пневно інструменту.

На заводі обов’язково прово дяться первинні та періодичні мед огляди. У 2007 р. було проведено ате стацію робочих місць за умовами праці малярів, які виконують фарбу вання металевих корпусів світильни ків. Їхню роботу віднесено до робіт, зайнятість у яких дає право на пен сію за віком на пільгових умовах (Список № 2) і одержання молока. Було також атестовано робоче міс це зварника контактного електро зварювання. У 2008 р. проведено атестацію робочих місць складальників виро бів (тих, хто виконує операції із складання решіток та різання орг скла) та штампувальника. У подаль шому планується проведення ате стації ще кількох робочих місць з тим, щоб усі робочі місця було ате стовано. Є, звичайно, на виробництві й невирішені питання. Наприклад, не достатня кількість побутових примі щень. Під час розробки проектно кошторисної документації на першу чергу заводу передбачалася робо та в одну зміну, тому площу побуто вих приміщень було розраховано на однозмінний персонал, а сьогодні виробництво працює у дві зміни, а інколи — у три. Із введенням другої черги заводу потребу в них буде повністю задоволено. Керівництво ТОВ «Компанія «Вітава» (генеральний директор О. Вербенко, директор — І. Пугач) постійно вживає необхідних захо дів щодо підвищення безпеки праці на виробництві. В 2007 р. через від сутність захисного пристрою на ви гинальному гідравлічному пресі двоє штампувальників одержали травми пальців рук. Щоб таке не повторилося, на всьому обладнанні було встановлено захисні пристрої. В 2008 р. таких травм уже не було. Кошти (не менше ніж 0,5% від суми реалізованої продукції), які щороку виділяються на охорону праці, пов ністю освоюються. Від робочого органу Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Славу тичі з підприємством підтримує зв’я зок Н. Тереховець. Вона бере участь у роботі комісій з розслідування не щасних випадків, перевірки знань з питань охорони праці. Консультації, літературу, наочні посібники також надає Фонд.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Служба охорони праці підприєм ства (інженер з охорони праці та ін женер з охорони навколишнього се редовища) підтримує контакт з пра цівниками відділу праці міськви конкому. Відповідно до Закону «Про охо рону праці» кожен роботодавець зобов’язаний забезпечити функціо нування СУОП на ввіреному йому підприємстві. У ТОВ «Компанія «Віта ва» розроблено положення про СУОП, згідно з яким на керівників і робітників покладено обов’язки що до забезпечення виконання та до держання вимог з охорони праці, встановлених чинним законодав ством. На нашому підприємстві став

У листопаді минулого року в Тернопільській обла сній прокуратурі відбувся семінар на тему «Органі зація проведення перевірок додержання законодавства про охорону праці та роз слідування кримінальних справ про злочини проти трудових прав громадян і безпеки виробництва». У його роботі взяли участь слідчі міських, районних, транспортної, природо охоронної та спеціальної прокуратур.

П

рокурор криміналіст обласної прокуратури М. Добрянський, виступаючи, наголосив на кон ституційному праві громадян на без печну працю, підкреслив важливість пріоритету життя і здоров’я праців ників, своєчасного та якісного роз слідування нещасних випадків на ви робництві. Начальник теруправління Держ гірпромнагляду по Тернопільській області М. Лаба проаналізував стан виробничого травматизму та нагля дової діяльності теруправління за 10 місяців 2008 р. За цей період в обла сті на виробництві травмовано 111 працівників (проти 126 за аналогіч ний період минулого року), в тому числі смертельно 11 (проти 14). В області проводиться робота щодо контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Зокрема, запроваджено удоскона лену систему організації державно го нагляду за безпечним веденням робіт на основі принципів захище

лення до охорони праці працівни ків усіх рівнів дуже серйозне, персо нал прагне працювати без пору шень, шукає шляхи підвищення без пеки праці. З нашим підприємством активно співробітничає відокремлений струк турний підрозділ Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова — «Вище про фесійне училище» (м. Славутич), у якому учні здобувають професію «електромонтер», і багато хто з них проходить виробничу практику на нашому підприємстві. ТОВ «Компа нія «Вітава» одержало подяку мера м. Славутич за забезпечення якісно го проходження виробничої практи

ки учнями Славутицької філії. Кож ного року наш завод нагороджуєть ся мерією міста дипломами «Пере можець загальноміської програми «Славутчанин року» в номінації «Ін вестиційний проект міста», «Лауре ат загальноміської програми «Сла вутчанин року». Сподіваюсь, що й надалі ТОВ «Компанія «Вітава» успішно вирі шуватиме питання, що стосуються охорони праці, створення здоро вих і безпечних умов праці славут чан, які працюють на нашому під приємстві. С. БЕЗРОДНА, інженер з охоро ни праці ТОВ «Компанія «Вітава»

ПРАВООХОРОННА ПРАКТИКА

АКТИВНА СПІВПРАЦЯ З ПРОКУРАТУРОЮ ності людини від можливих наслідків аварійних ситуацій. М. Лаба відзначив, що теруправ ління відчуває постійну допомогу й підтримку органів прокуратури у пи таннях результативного вирішення питань промислової безпеки та охо рони праці на підприємствах обла сті. Активна позиція органів проку ратури, їх взаємодія з теруправлін ням, застосування заходів кримі нально правового характеру та прокурорського реагування помітно впливає на ефективність роботи що до запобігання виробничому трав матизму в області. Зокрема, впро довж 2008 р. державні інспектори теруправління спільно з працівника ми прокуратури провели 86 переві рок додержання законодавства про охорону праці суб’єктами господа рювання. Особи, які порушували ви моги законодавства, притягались до відповідальності. Щороку теруправління за пого дженням з іншими контролюючими органами складає план графік ком плексних перевірок підприємств і ра йонів у цілому. Під час перевірок ор гани прокуратури надають допомо гу контролюючим органам, що сприяє профілактиці виробничого травматизму. Працівники прокуратури постій но надають державним інспекто

рам теруправління методичну допо могу щодо застосування законо давства про адміністративні право порушення та Закону «Про звер нення громадян». Головний державний інспектор теруправління М. Бойко поінформу вав присутніх про методику розслі дування нещасних випадків, профе сійних захворювань та аварій на ви робництві, а також про розслідуван ня нещасних випадків невиробничо го характеру. На семінарі були висловлені про хання до органів прокуратури щодо надання допомоги з таких питань: неправомірне скорочення спе ціалістів з охорони праці в райдерж адміністраціях; незатвердження органами місце вого самоврядування програм по ліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, що є порушенням ст. 35 Закону «Про охорону праці»; оперативне надання працівника ми ДАІ матеріалів для якісного та своєчасного розслідування нещас них випадків виробничого характе ру, що сталися під час дорожньо транспортних пригод. В. КЛИМЕНКО (прес служба теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області)

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В АПК

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ В СІЛЬГОСПВИРОБНИЦТВІ

Вступивши до СОТ, Укра їна взяла на себе певні зо бов’язання дотримуватися високих міжнародних стан дартів, зокрема у галузі охо рони праці. Серед цих стан дартів — Конвенція 184 про безпеку та гігієну праці у сільському господарстві, ух валена 5 червня 2001 р. 89 ю сесією Генеральної конфеде рації Міжнародної організа ції праці, у якій, зокрема, заз начені жорсткі вимоги щодо технічного забезпечення без аварійності та безпечної експлуатації мобільної тех ніки сільськогосподарського призначення.

З

абезпечення виконання взятих державою зобов’язань поклада ється як на безпосередніх орга нізаторів виробництва та виконавців робіт, так і на наглядові структури за охороною праці. Ноша ця нелегка і непроста, бо немає інтенсивного по ступу вперед. Адже з року в рік агро промисловий комплекс держави пе реживає практично одні і ті ж самі працеохоронні проблеми. Стабіль но великою залишається кількість за гиблих на робочому місці трактори стів машиністів (18), водіїв транс портних засобів (10), сторожів (6), підсобних працівників (5). Загалом з 1 січня по 5 вересня 2008 р. на під приємствах АПК загинуло 83 праців ники. Хоч це на 30 менше, ніж, скажімо

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

у 2006 р., однак загалом картина сумна, бо за кожною статистичною одиницею — непоправне горе цілої сім’ї. Збільшується кількість нещас них випадків зі смертельними нас лідками серед керівників і спеціаліс тів підприємств (усього постраждалих 8 осіб). Що ж стримує активне впро вадження працеохоронної політики на селі? На жаль, камені спотикання теж не нові. Насамперед це недо статнє і неякісне навчання працівни ків безпечних прийомів праці. Так, скажімо, понад 50% загиблих сторо жів не проходили вступного інструк тажу, третина — первинного і пов торного, а понад 20% взагалі не стикалися з таким поняттям, як інструк таж з охорони праці. І лише 18% за гиблих сторожів пройшли навчання за професією та перевірку знань з питань охорони праці. У справжню проблему останнім часом переростає питання якісного медичного огляду працівників села. Зверніть увагу: із всіх потерпілих на робочому місці з 1999 по 2007 рр.

30% ніколи не проходили поперед нього та періодичного медичного огляду. Хоча за результатами аналі зу й оцінки стану умов і безпеки праці відповідно до Гігієнічної класи фікації праці встановлено, що по над 70% працівників сільськогоспо дарських підприємств змушені вико нувати роботу у шкідливих та небез печних умовах. До останніх належать монотонність праці, недотримання параметрів виробничого довкілля, недостатня освітленість робочої зо ни, високі рівні шуму, вібрації тощо. Не скинути з рахунку також перена пруження слухових і зорових аналі заторів, емоційні перевантаження. Звідси бере початок не тільки ви робничий травматизм, але й про фесійні захворювання. Що стосуєть ся останніх, то вони, на жаль, мало досліджені.

Справжньою бідою на селі стали порушення трудової і виробничої дисципліни, пиятика на робочому місці. Природно постає питання: як бути далі? Після розпаювання землі на селі утворилося багато приватних під приємств. Їхні власники, з одного бо ку, зацікавлені в якісному виконанні робіт найманими працівниками, а з другого — недостатньо дбають про виробничу безпеку останніх. Чому? Аналіз показує, що головна причи на такого становища — відсутність у керівників знання нормативних доку ментів. І лише нещасний випадок, на жаль, навертає роботодавця до За кону «Про охорону праці». Чи мож на кардинально змінити дану ситуа цію? Ні. Бо існуюча система страхо вих відносин у галузі безпеки праці жодним чином не спонукає власника підприємства до поліпшення умов праці і стану безпеки виробництва. Хоча у ряді розвинених країн світу законодавство шляхом економічних санкцій ставить підприємців у таке становище, коли їм просто невигід но ігнорувати безпеку праці. Назріло питання і про перегляд існуючих підходів до організації пра ці у сільгоспвиробництві з тим, щоб вони базувалися в першу чергу на пріоритеті життя та здоров’я праців ників. Так, доцільно у трудовий дого вір включати пункти про звільнення працівника з роботи у разі його по яви на робочому місці у нетверезо му стані чи систематичного пору шення ним вимог безпеки праці. Ло гічно було б запровадити й адмініст ративні покарання працівників у разі недотримання ними інструкцій з охо рони праці. Таким чином ми стимулю ватимемо дію не тільки ст. 13, але й ст. 14 Закону «Про охорону праці». «Білою плямою» до цього часу залишаються виробничі стосунки, а відтак і специфіка охорони праці на сільгосппідприємствах, де не викори

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

стовується наймана праця, а вироб ництво повністю «базується» на пра ці членів сім’ї самого підприємця. Загалом тотальна неувага до про блем безпеки праці у сільгоспвироб ництві з боку самих роботодавців, ви конавчої влади, а також науковців, по суті, знищує саму можливість розвива ти наукові дослідження, створювати нові, прогресивні засоби індивідуаль ного захисту, розробляти обгрунтова ні й сучасні нормативно правові доку менти та оперативно впроваджувати результати досліджень у практику.

А тим часом в АПК та сільгоспви робництві є до чого докласти розуму і рук. Потребують уваги мотивація до безпечної праці як роботодавця, так і виконавця, посилення їхньої від повідальності, організація спецпідго товки працівників, зайнятих на ро ботах підвищеної небезпеки, питан ня приховування нещасних випадків, розширення системи сільської меди цини для раннього виявлення профе сійних захворювань тощо. Зрозуміло, з огляду на сучасний організаційно економіче становище

на селі самотужки воно не вирішить цей пласт проблем. Потрібна окрема галузева концепція безпеки праці та промислової безпеки в АПК, яка ба зувалася б не тільки на його сього денні, а й враховувала б перспекти ву його розвитку. В. ГАВРИЛЮК, завідувачка сектора охорони праці, пожежної без пеки та безпеки дорожнього руху Мін агрополітики Фото Л. БЕЗУГЛОГО

В ЕКСПЕРТНО ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ

СТВОРЕНО НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР З ініціативи теруправ ління Держгірпромнагля ду по Запорізькій обла сті та за ухвалою Держ гірпромнагляду на базі За порізького експертно тех нічного центру створено навчальний центр підго товки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу, який виконує регламентні роботи на га зотранспортних і газороз подільних системах з тис ком природного газу, що не перевищує 1,2 МПа, і зрід женого газу, що не переви щує 1,6 МПа.

Н

овостворений Центр реалізує освітні програми підвищення професійних знань і удоскона лення ділових якостей персоналу, що виконує роботи на об’єктах га зового господарства, починаючи від відповідального за газове господар ство і закінчуючи особами, які без посередньо виконують роботи на газових системах. Ліцензія Міністер ства освіти і науки України дає мож ливість проводити професійне нав чання за спеціальностями газотех нічної галузі. Лекції читають кваліфіковані ви кладачі. До участі в навчальному процесі залучаються досвідчені спе ціалісти: державні газотехнічні ін спектори, експерти Запорізького ЕТЦ, експерти з охорони праці Фон

2. Зам. №

ду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій них захворювань, майстри виробничого навчання ВАТ «Запоріжгаз». Викладачі беруть участь у формуванні програм навчання, засто совують передові методи подачі матеріалу, що забезпечує високу якість навчання. Для теоретичних занять облад нано просторі навчальні класи, а для проведення практичних занять задіяно навчально тренувальний по лігон для виконання газонебезпеч них робіт ВАТ «Запоріжгаз». Це кра щий полігон для практичних занять. Тут є сучасне устаткування ГРП, ШРП, котли типу Ferroli, конвектори, колонки, пальники, інші газові при лади, представлені в натуральному виконанні і в розрізах. Слухачі освою ють навички роботи з устаткуван ням, складають екзамени не на ма люнках чи схемах, а на практичних посібниках. Практичні заняття в умовах ви робництва, пов’язаного з викорис танням зріджених вуглеводневих га зів (ЗВГ), проводяться на базі ТОВ «Запоріжспецтрансгаз». Начальник Запорізької інспекції промислової безпеки та охорони праці на об’єктах підвищеної небез пеки В. Назаренко висловив споді вання, що зі створенням нового навчального центру якість навчання робітників газового господарства суттєво підвищиться. Адже тут нада ються саме ті знання, що потрібні

для безпечної експлуатації систем газопостачання. Рівень знань слухачів оцінюється за результатами поточного контро лю знань, під час складання екзаме нів, заліків і співбесід з членами комі сії теруправління Держгірпромна гляду по Запорізькій області. Аварійні ситуації, пов’язані з ви користанням блакитного палива, час тішають. Сьогодні вкрай необхідна системна робота з підготовки квалі фікованих кадрів для газотехнічної галузі. Працівники навчального цен тру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації газотех нічного персоналу сподіваються на плідне співробітництво з місцевими органами самоврядування та ра йонними адміністраціями у справі посилення відповідальності за без печну експлуатацію систем газопо стачання. С. ГОНЧАР (прес служба тер управління Держгірпромнагляду по За порізькій області) На знімку: лекційне заняття проводить керівник навчального центру Л. Пустовіт. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

З ПОВАГОЮ ДО ДИРЕКТОРА

ПРОФЕСІОНАЛИ СВОЄЇ СПРАВИ На Волині зараз, на жаль, небагато підприємств, які не тільки залишаються високо рентабельними, але й реально турбуються про безпеку пра ці, здоров’я та соціальний за хист своїх працівників. Одним з таких є державне підприєм ство управління промислових підприємств Державної адмі ністрації залізничного транс порту України «Радошинське кар’єрне управління», що на Ковельщині. У Радошинському кар’єрі понад 70 років видо бувають високоякісний будівельний пісок. Останні 11 років підприємство очолює І. Присада.

Т

ериторія кар’єру займає 85 га, його трудовий колектив налічує понад 60 осіб. Гарної сонячної днини кар’єр схожий на величезний пляж довкола невеликого озерця. Проте замість розморених сонцем відпочиваючих тут напружено тру дяться сталеві динозаври екскавато ри, наповнюючи піском залізничні вагони та потужні вантажні автомо білі. Результати праці колективу го ворять самі за себе — у 2007 р. при плані видобутку 200 тис. м 3 піску було відвантажено на 50 тис. м 3 більше. Хороші результати пока зав колектив і торік, виконавши за 10 місяців річний план. Радошинський пісок купують пе реважно підприємства Волині, Львів щини, Івано Франківщини, Закар паття, а також Придніпровської та Одеської залізниць. Більшу частину його вивозять залізницею — 20—25 вагонів щодоби. Другий рік тут прак тикують самовивезення піску авто транспортом.

— Радошинське кар’єроуправ ління — одне з найуспішніших під приємств Ковельщини,— каже за ступник голови Ковельської райдерж адміністрації Б. Андріюк.— Тут не тільки одна з найвищих зарплат в області, але й стабільний та працьо

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

витий колектив. У 2007 р. підприєм ство сплатило близько 1 млн. грн. податків, 250 тис. грн. отримує Радо шинська сільрада як плату за надра, допомагає їй кар’єроуправління і у вирішенні поточних проблем. Велику увагу на підприємстві при діляють охороні праці та покращан ню її умов, і грошей на це не шкоду ють. У 2007 р. з цією метою було ви користано 72 тис. грн. За останні роки побутові умови на підприємстві значно покращились — у санітарно побутовому блоці облаштовано но ву душову, кімнату для приймання їжі, кімнати побуту та відпочинку для нічної зміни. Нещодавно тут облад нано кухню (з електроплитою, холо дильником та ін. побутовими прила дами). Планують також улаштувати кімнату психологічного розванта ження, де встановлять телевізор, музичний центр, більярд. За 11 міс. 2008 р. на охорону пра ці було витрачено понад 43 тис. грн. Працівники повністю забезпечені якісним спецодягом і спецвзуттям, придбано медичні аптечки, засоби гігієни, проведено навчання з охоро ни праці, медичні огляди. У Фонд со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе сійних захворювань України за 11 міс.

2008 р. перераховано 29 тис. грн. Кожен працівник підприємства може скористатися путівкою для лікування та відпочинку, оздоровити дітей. Не забувають на підприємстві і про сво їх пенсіонерів. В останні роки в кар’єроуправ лінні активно оновлюється технічний парк, з’явились електронні ваги для зважування вагонів та екскаватор АТЕК. Повністю забезпечене підпри ємство також офісною технікою. За високі трудові показники Радо шинське кар’єроуправління неодно разово нагороджувалось, а в травні 2008 р. директор І. Присада став од ним з переможців загальноукраїнсь кого проекту «Лідер підприємництва та промисловості України—2007». Серед 25 підприємств, які представ ляли Волинь, переможцями стали два. Визнанням значних досягнень колек тиву кар’єроуправління стало також проведення у минулому році на його базі семінару з нагоди Дня охорони праці. Сюди були запрошені пред ставники промислових підприємств, бюджетної сфери та сільськогоспо дарських товариств Ковельського ра йону. Проходив семінар у сучасному добре обладнаному кабінеті охоро ни праці підприємства. Через численні минулорічні до щі та підвищення рівня грунтових вод у Радошинському кар’єрі виникли труднощі для руху великотоннажно го транспорту. Тому керівництво під приємства, заручившись підтримкою районної влади, вирішило прокла сти дорогу з твердим покриттям до

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

місця видобування піску, що нещо давно було зроблено. Активно зай маються у кар’єроуправлінні й ре культивацією використаних земель. Так, у 2007 р. Радошинській сільра ді було передано близько 5 га такої території. Характеризуючи своє підприєм ство, І. Присада зауважив: «Якби ко жен керівник мав такий колектив, у нього не було б проблем з виконан

ням плану. Наші працівники добре усвідомлюють, чому приходять на ро боту, — вони живуть турботами під приємства. Настільки дружний колек тив, що люди навіть не хочуть іти на заслужений відпочинок. Це справжні професіонали своєї справи». Радошинський кар’єр має про ект гірничого відводу до 2027 р. А перспективу родовища директор підприємства бачить ще років на 70.

Тож нехай усі ці роки будуть для ко лективу вдалими. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор

На знімках: директор підприємства І. Присада; кімната відпочинку для змінних бригад; машиніст екскаватора І. Перебойчук. Фото автора

ІНФОРМАЦІЯ «Майбутнє людини в суча сних умовах» — під такою на звою у Харкові відбулася вось ма міжвузівська науково ме тодична конференція. Ініціа тором її проведення виступи ло регіональне відділення Союзу спеціалістів з питань безпечної життєдіяльності. На сьогодні в цій громадській організації об’єднали свої зусилля викладачі дисциплін «Охорона праці» та «Безпека життєдіяльності» провідних вітчизняних вищих навчальних закладів технічного профілю. Участь у роботі кон ференції також брали представники теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області, обласного управління МНС, співробітники оперативно рятувальних служб.

ПІДВИЩИТИ КВАЛІФІКАЦІЮ

МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ

М

айже половина із 166 учасни ків виступила з доповідями. Відрадно зазначити, що допо віді підготували також 29 аспірантів і студентів, які обрали своєю спеціа лізацією дисципліни «Охорона пра ці» та «Безпека життєдіяльності». Основний лейтмотив, який зву чав у виступах,— невирішеність ба гатьох проблемних питань забез печення безпеки громадян під час виконання трудових обов’язків і в побуті. Зокрема, продовжує зали шатися низьким, таким, що не відпо відає сучасним вимогам, рівень тех нічної оснащеності промислових підприємств, що значною мірою ство рює загрозу для життя та здоров’я не тільки працівників, але й для всієї решти громадян. З року в рік у кра їні збільшуються ризики великих тех ногенних аварій та екологічних ка тастроф. Потребує суттєвого покращання стан навколишнього середовища. Несприятлива екологічна ситуація в багатьох регіонах країни негативно позначається на рівні захворювано сті населення. Усі ці явища, що три вають не одне десятиріччя, негатив но впливають як на виробничий, так і на побутовий травматизм. Наша країна значно відрізняється за цими показниками (у гірший бік) від розви нених європейських країн. Уряд України намагався вирішу вати питання поліпшення умов, охо рони праці та безпеки життєдіяльно

сті населення. Як показують стати стичні дані, заходи, що вживалися, були не завжди ефективними. Учасників конференції особливо непокоїть тенденція скорочення кіль кості годин, що відводяться на ви вчення дисциплін охорони праці та безпеки життєдіяльності, яка спосте рігається нині практично в усіх вищих навчальних закладах, вилучення та ких дисциплін з навчальних планів. У прийнятій з цього приводу заяві, зо крема, було сказано, що сьогодні відбувається по суті демонтаж на працьованої роками системи підго товки спеціалістів у галузі охорони праці. У багатьох навчальних закла дах кваліфікаційні вимоги до майбут ніх спеціалістів питань безпеки не передбачають. У виступах багатьох учасників наводилися конкретні приклади по рушень діючих нормативів освіти. У Міністерстві освіти і науки фактич но створилася система розробки, «удосконалення» та впровадження в науковий процес галузевих стан дартів освіти, при яких ігнорується ст. 18 Закону «Про охорону праці», не додержуються вимоги інших нор мативно правових актів, що регла ментують викладання цих дисци плін. В окремих діючих стандартах освіти дисципліни з безпеки об’єдна но в один блок, що явно суперечить принципам Болонського процесу і призводить до зменшення обсягу знань, які одержують студенти в цій

галузі, а отже до зниження якості їхньої підготовки. Як неодноразово підкреслюва лося доповідачами, зниження обся гів викладання цих дисциплін призво дить до неможливості забезпечити належні знання майбутніх молодих спеціалістів. Внаслідок цього в про мислові галузі України незабаром прийдуть тисячі керівників, які не оз найомлені з елементарними питан нями охорони праці, не мають відпо відної кваліфікації та державної ате стації з цих питань. Чи мають вони право керувати робітниками на ви робництві?! Запитання далеко не ри торичне... Висловлюючи занепокоєність з приводу ситуації, що складається, учасники конференції звернулися до всіх зацікавлених сторін вжити дієвих заходів щодо приведення у відповід ність до вимог Закону «Про охорону праці» галузевих стандартів вищої освіти. Учасники конференції звернули ся також до Голови Держгірпромна гляду С. Сторчака з проханням про розробку та затвердження нового спільного наказу Міносвіти й Держ гірпромнагляду про організацію вивчення питань охорони праці у ви щих навчальних закладах і державну атестацію випускників з питань охо рони праці. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

19

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ

Вагонне депо Ковель є од ним з найкращих підрозді лів Львівської залізниці. Воно забезпечує технічне обслуговування вантажних вагонів і готує їх під наван таження на території усі єї Волинської та частково Рівненської областей. Се ред пріоритетів підприєм ства не тільки стабільне виконання планових показ ників, але й безпека руху поїздів, охорона праці, по бут, соціальні питання працюючих. Його незмін ним начальником впродовж багатьох років є О. Богдан. У підпорядкуванні депо — 7 пунктів технічного обслу говування (ПТО), пункт під готовки критих вагонів і пункт перестановки ваго нів на залізничну колію європейського стандарту. Колектив підприємства нараховує 377 працівників. «Більше двох років у нас не було жодного порушення з безпеки руху поїздів, а також випадку травмуван ня людей і, загалом, не виникало особливих проблем з охороною праці»,— каже О. Богдан. На належ ному рівні і забезпечення колективу спецодягом, спецвзуттям, мийними засобами. Питання охорони праці регулярно розглядаються на засі даннях профкому і щотижневих планерках. У структурних підроз ділах підприємства є куточки охо рони праці та безпеки руху поїздів. На охорону праці за цей час було витрачено 221 тис. грн. Нелегка робота у ковельських за лізничників — за будь якої погоди, вдень і вночі вони пильнують за тех нічним станом рухомого складу. Ро бота це дуже відповідальна, та й ру хомий склад в «Укрзалізниці» зараз переважно «пенсійного віку», тому оглядачам вагонів треба не тільки добре знати свою справу, але й бути дуже уважними і обережними під час роботи. Велику роль тут відіграє за

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

НЕ СКАРЖИТИСЯ, А ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ безпечення робітників спецодягом і спецвзуттям, а ще, звичайно ж, вирі шення питань виробничого побуту. Зараз працівники депо особливого клопоту з цим не мають. А ще зовсім недавно існували значні проблеми для працівників депо, які займаються передачею вагонів у польській при кордонній зоні. Сьогодні у їхньому розпорядженні добре обладнані за тишні побутові приміщення. Покращання умов праці та побу ту у підрозділах депо — предмет по стійної турботи керівників підприєм ства і профспілкової організації. Завершується капітальний ремонт ПТО Ковель, який є воротами відправ лення експортних ван тажів і де проводить ся найінтенсивніша робота з технічного обслуговування. За останні роки у при міщенні адмінбудин ку депо обладнано кімнату гігієни жінки, проведено ремонт усіх кабінетів, вони оснащені меблями, комп’ютерами тощо. Реконструйовано систему опалення, введено в експлу атацію два нових газових котли. На другому місці за можливостя ми перевезень стоїть ПТО Ізов, який розташований на кордоні з Поль щею. 20% його колективу працюють за кордоном, займаються переда

чею вагонів. Нещодавно тут закінчи вся капітальний ремонт. Проведено внутрішнє переобладнання, вста новлено електричне опалення. Тут є куточки охорони праці та безпеки руху поїздів. У 2007 р. було завершено капі тальний ремонт ПТО Іваничі, де що денно готують до 30 вагонів під за вантаження вугіллям, проводиться поточний ремонт. У цьому підрозділі також перевели опалення на елек тричне, додатково встановили су шильні шафи, обладнали чотири кім нати для оглядачів вагонів, операто рів обліку, а також для приймання

їжі. За 8 тис. грн. було придбано на очні посібники для організації двох куточків безпеки руху та охорони праці. Як і у всіх підрозділах депо, тут встановили комп’ютери для переда чі інформації про рух поїздів, безпе ку руху тощо.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Покращились санітарно побутові умови оглядачів вагонів на ПТО Ківер ці — там було зроблено якісний ре монт, встановлено електроопалення.

За 120 км від Ковеля, на терито рії Рівненщини розташоване ПТО Антонівка. Тут працівники депо об слуговують 14 вагонів для переве

зення пасажирів маршрутом Анто нівка — Зарічне, а також 84 заліз ничні платформи. Особливістю цього маршруту є те, що вагони тут руха ються вузькоколійкою протяжністю 106 км. Це найдовша в Украї ні діюча вузькоколій ка і єдиний вид транс порту в цьому напрям ку. Хоча для цього ру хомого складу існує дефіцит із запчасти нами, працівники зав жди знаходять вихід зі скрутного становища. У депо звикли не скар житись, а вирішувати проблеми. Свідченням цього є і те, що підпри ємство саме забез печує себе меблями, які тут виготов ляють. Для 164 оглядачів вагонів, які працюють у депо, придбано пере

носні ліхтарі та радіостанції. Ще три роки тому переносними радіостан ціями були забезпечені тільки пра цівники ПТО Ковель, а зараз вони вже є скрізь, де потрібні, — загалом їх 48 одиниць. Незважаючи на економічну кри зу, працівникам депо Ковель роботи не бракує і з виконанням плану проб лем не виникає. Вони й далі сумлінно виконують свої обов’язки. Тож хай їм і далі щастить у всьому. І. ЮРЧЕНКО На знімках: токар М. Шуляк і майстер електромеханічного цеху Г. Чирук; інженер з охорони праці В. Бістаєва, начальник вагонного депо Ковель О. Богдан та голова профкому О. Мартинюк у кабінеті охорони праці. Фото автора

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У ДІЇ

СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ — ОСНОВА РОБОТИ ПРОФСПІЛКИ

П

остійна увага роботодавців і керівників підприємств, громад ський контроль з боку проф спілкових комітетів сприяли тому, що рівень виробничого травматиз му та професійної захворюваності у 2007 р. порівняно з 2006 р. зни жено. Кількість травм зменшилася на 24%, а професійних захворю вань — у чотири рази. Якщо брати конкретні цифри, то трапилося 148 нещасних випадків, під час яких 150 працівників отримали травми різно го ступеня тяжкості, а шість — смер тельні, зареєстровано три проф захворювання, загалом втрачено більше 7 тис. днів працездатності (майже на 3 тис. днів менше, ніж у 2006 р.). Дуже прикро констатувати, що майже 70% нещасних випадків ста лося внаслідок організаційних при чин, усунення яких не потребує ве ликих капіталовкладень.

Найбільша кількість нещасних ви падків (90%) сталася на підприємствах нафтохімічного комплексу, 6% — на підприємствах нафтопереробки і 4% — на підприємствах мікробіології та фармацевтичних підприємствах. Є колективи, які тривалий час працюють без травм. Це, зокрема, ЗАТ «Криворізький суриковий за вод», «Росава», «Біолік», ВАТ «Запо різький автогенний завод», «Запо різький завод ГТВ», «Гостомельський склозавод», «Одеський завод ГТВ», Харківське державне фармацевтич не підприємство «Здоров’я народу» та інші. Випадки зі смертельними наслід ками сталися у ЗАТ «Лукор» (м. Ка луш), на Харківському автогенному заводі, у ВАТ «Бром» (м. Краснопе рекопськ), на Запорізькому держав ному підприємстві «Кремнійполі мер», у ВАТ «Рівнеазот», ТОВ «Рай дуга» (Полтавська область).

Про висновки та прийняті рішення на засіданні президії Центральної ради профспіл ки працівників хімічних та нафтохімічних галузей про мисловості України, на яко му розглядався стан умов і охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності на підприєм ствах галузей, розповідає го лова Центральної ради проф спілки В. МОЙСЮК. Високим залишається коефіцієнт тяжкості нещасних випадків на під приємствах Донецької, Дніпропет ровської, Луганської, Івано Фран ківської, Рівненської областей, Ав тономної Республіки Крим і м. Києва. Причинами, що зумовили нещас ні випадки, стали насамперед не дотримання правил безпеки, робо та без засобів захисту. Винними в таких випадках є як самі працівники, так і керівники, які не забезпечили їх засобами захисту, працівники,

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

21

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

обов’язком яких є проведення ін структажу стосовно поведінки на робочому місці, де використовують ся небезпечні матеріали, речовини, яких на хімічних і фармацевтичних виробництвах досить багато. Недо працьовують у цьому плані й проф спілкові комітети, що мають здійсню вати контроль як за проведенням ін структажів на робочих місцях, так і за забезпеченням працівників засо бами індивідуального захисту. Можна навести конкретні при клади. У ВАТ «Бром» під час заванта ження розчину броміду натрію, тем пература якого 90 °С, стався викид, в результаті чого апаратник отрима ла термохімічні опіки. Причиною не щасного випадку було порушення технологічного процесу та неза стосування засобів індивідуального захисту. Під час проведення ремонту по крівлі через халатне ставлення по садових осіб до своїх обов’язків стався трагічний випадок на одній із дільниць ТОВ «Райдуга». Апаратник перегонки однієї з дільниць ДП «Кремнійполімер» ви конував роботи по завантаженню рідини в апарат. В результаті виник нення розряду статичної електрики він отримав термічні опіки. Причи ною нещасного випадку зі смертель ним наслідком стала відсутність за землення та контролю за безпечним веденням робіт. Подібне трапилося й у ВАТ «Рів неазот», де в цеху виробництва ади пінової кислоти не було проведено ретельну підготовку до капітального ремонту. В результаті чого розлила ся небезпечна речовина. Один з ро бітників загинув, інші працівники от римали опіки. Щоб не допускати подібних ви падків надалі, профспілкові комітети постійно порушують питання про оновлення технологічних процесів, модернізацію матеріально техніч ної бази виробництва, тримають під контролем вирішення соціально по бутових питань, виконання колектив них договорів. У цьому плані працювати є над чим: майже 44% робітників галузі зайняті в умовах, які не відповідають санітарно гігієнічним нормам, понад 21 тис. одиниць машин і механізмів вичерпали передбачений паспорта ми ресурс. Кількість будівель і споруд,

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

технічний стан яких не відповідає будівельним нормам і правилам, становить 3,5%. На окремих під приємствах ці показники набагато гірші. Зокрема, у ВАТ «Черкаси азот», де налічується 5573 зношені одиниці обладнання (68%), на підпри ємстві «Полімінерал» (смт Стебник) — 280 (67%), у ЗАТ «Кримський титан» — 2170 (45,3%). Машини, механізми і транспортні засоби, що вичерпали свій ресурс, обслуговують майже 5400 робітників, у тому числі більш як 1800 жінок. На засіданні президії йшлося та кож і про забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту. Довелося констатувати, що в цьому плані робота була недостатньою. Спецодягом працюючі забезпечені на 98,7%, спецвзуттям — на 98,9%, респіраторами — на 99,6%, проти газами — на 98,7%. У ВАТ «Краситель» (м. Рубіжне), на Дніпропетровському лакофарбовому заводі, Шосткинсь кому заводі хімічних реактивів забез печення засобами індивідуально го захисту набагато гірше, окремими з них — тільки наполовину і навіть менше. Щоб приймати рішення, потрібно знати проблему повністю. На жаль, не надається об’єктивна інформація про наявність і використання засо бів індивідуального захисту, ще ма ємо випадки приховування травм від обліку. Показники центральних дер жавних органів управління по ви робничому травматизму (Держгір промнагляд, Міністерство охорони здоров’я) різняться приблизно на 20%. Навіть відомості про кількість травм зі смертельними наслідками у цих відомствах різняться на двісті людських життів. З метою забезпечення працівни кам їхніх конституційних прав на на лежні та безпечні умови праці пре зидія рекомендувала профспілко вим комітетам і керівникам підпри ємств провести спільні засідання, на яких розглянути питання щодо ство рення належних умов праці, побуту та відпочинку, профілактики вироб ничого травматизму, забезпечення працюючих засобами індивідуаль ного та колективного захисту, про вести обстеження, необхідний ре монт чи реконструкцію приміщень і споруд, робота в яких пов’язана з підвищеним рівнем небезпеки для працюючих, посилити контроль

за допуском до виконання робіт в електроустановках, на висоті та ін ших робіт підвищеної небезпеки, з урахуванням стану здоров’я ви конавців. Президія зажадала від профспіл кових комітетів активізувати участь членів комісій та громадських інспек торів з охорони праці у щоденній роботі з контролю за станом охоро ни праці, посилити відповідальність за порушення вимог. В основу робо ти рекомендовано взяти принцип со ціального діалогу між керівниками та профспілковими комітетами. Резуль татом переговорів і зустрічей, обго ворення наявних проблем для поси лення відповідальності та наведення порядку в охороні праці є підготовка і затвердження Плану спільних дій Держгірпромнагляду і Центральної ради профспілки щодо підвищення рівня промислової безпеки та охо рони праці на підприємствах галузей промисловості на 2008—2010 рр. Значна роль у роботі профспілок відводиться колективним договорам. Профспілкові комітети в обов’язко вому порядку слідкують за тим, аби роботодавець виконував норму сто совно витрат на охорону праці — не менше ніж 0,5% від суми реалізова ної продукції. Приємно зазначити, що більшість керівників підприємств, розуміючи важливість охорони праці, передба чають на ці цілі значно більші суми. Як приклад можна навести ВАТ «Дніпро азот», «Лінде Газ Україна», ТОВ «Ук раїнський завод великогабаритних шин», ЗАТ «Росава», «Гостомельський склозавод» (від 0,7 до 0,9%) та інші. Формуванню розділу «Охорона праці» у колдоговорах на підприєм ствах передує вивчення пропозицій, що надходять від робітників, з усіх ви робничих підрозділів, цехових коміте тів і профспілкових груп. Ці пропози ції обговорюються на засіданні комі сії профкому з охорони праці. Часом переговори з цих питань бувають до сить складними, у разі коли робото давець заявляє про відсутність коштів. Важливим етапом колективно договірного регулювання є перевір ка виконання двосторонніх зобо в’язань. Як правило, перевірка про водиться двічі на рік, стан виконання колдоговорів обговорюється на за гальних зборах чи конференціях і щоквартально — на спільному засі данні профкому та адміністрації.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ВАТ «Шахта «Комсо молець Донбасу» — найбіль ший виробник енергетич ного вугілля з рівнем вугле видобутку понад 3 млн. т на рік. Шахта має свій зба гачувальний комплекс, що дає можливість забезпечи ти низьку зольність про дукції, яка реалізується. Вугілля марки «П» («пісне»), що видобувається на шах ті, належить до категорії енергетичних, його тепло творна здатність близька до антрацитів.

В

угледобувні підприємства Украї ни давно закріпили за собою статус найнебезпечніших проми слових об’єктів, рівень виробничого травматизму тут залишається висо ким. У гонитві за тоннами і метра ми самі гірники забувають про го ловне — власну безпеку. Вугільна га лузь уже має досить трагічних при кладів, пов’язаних з недодержанням техніки безпеки на виробництві. Ці питання активно обговорюють й ін вестори. Наприклад, на одній із прес

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ

ОНSAS 18001:2007— НОВИЙ РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ цікавлені у збереженні здоров’я та життя своїх працівників. Тому прийня то рішення не просто підвищити рі вень безпеки та культури в галузі охо рони праці, але й одержати відповід ний сертифікат, що підтверджує від повідність системи управління охоро ною праці міжнародним стандартам. Політика ДПЕК в галузі охорони праці націлена на постійне поліп шення робочих місць, удосконален ня організації праці, відповідність обладнання і технологічних процесів вимогам нормативно правових актів з охорони праці. Реалізація програми з впрова дження СУОП на шахті розпочала ся ще в 2007 р. Аудит охорони пра ці виявив слабкі місця. Рівень трав матизму, стан техніки безпеки зали шали бажати кращого. В 2007 р. на шахті було зареєстровано 132 не щасних випадки, один з них — зі смер

Серед них — генеральний директор і його заступник з охорони праці. Наступним етапом упроваджен ня СУОП стала розробка докумен тації. У кожному виробничому під розділі було розроблено пакет необхідних документів. Паралельно відбувався процес упровадження стандартів СУОП, у першу чергу тих, що стосуються ідентифікації небез пек і можливих ризиків. Було складе но карти ризику для працівників усіх підрозділів, у яких чітко прописано можливі ризики та небезпеки. На початку вересня 2008 р. було завершено внутрішній аудит по під приємству в цілому, і вже у жовтні відбувся передсертифікаційний аудит. До цього заходу колектив шахти пі дійшов дуже відповідально. Активно усувалися недоліки, виявлені на ран ніх етапах реалізації програми. На де яких дільницях ще є недоліки, але во

Донбаська паливно енергетична компанія — перша приватна вертикально інтегрована енергетична компанія України. Входить до складу фінансово промислової групи «Систем Кепітал Менеджмент». Підприємства ДПЕК створюють ефективний виробничий ланцюжок з видобування (ВАТ «Павлоградвугілля», «Шахта «Комсомолець Донбасу») та збагачення вугілля (п’ять збагачувальних фабрик), генерації (ТОВ «Східенерго») і дистрибуції електроенергії (ТОВ «Сервіс Інвест», ВАТ «ПЕС Енерговугілля»). ДПЕК посідає лідируючі позиції в паливно енергетичному комплексі України. За підсумками 2007 р. частка компанії у вугледобувній галузі України становила 20,9%, у тепловій генерації — 27%, у дистрибуції електроенергії — 5,4%. конференцій директор з видобуван ня та збагачення вугілля Донбаської паливно енергетичної компанії (ДПЕК) Є. Ромашин заявив: «Нам не потріб не вугілля ціною людського життя». А тому на вугільних шахтах компанії активно реалізується програма з впровадження стандарту безпеки — ОНSАS 18001:2007. У ДПЕК в цілому і на шахті «Ком сомолець Донбасу» зокрема в числі перших серед структур вугледобув ної галузі України безпеку праці працюючих поставлено на перше місце. Сьогодні шахта «Комсомолець Донбасу» нараховує понад 5 тис. працівників, зайнятих на 7 видобув них і 10 прохідницьких дільницях, а та кож у допоміжних службах і в адміні страції. Повністю уникнути травм і захворювань на виробництві поки що неможливо. Але роботодавці за

тельним наслідком, і 139 професій них захворювань. Упровадження СУОП і одержан ня міжнародного сертифіката — процес тривалий і трудомісткий. Ре алізувати програму розраховують до 2011 р., але одержання сертифі ката очікується в першому кварталі 2009 р. З початку 2008 р. понад 50 фахівців шахти «Комсомолець Дон басу» впродовж 5 місяців проходили спеціальне навчання в Києві, Харко ві та на підприємстві за системою менеджменту гігієни та безпеки пра ці. За цей час вони прослухали ряд лекцій з ідентифікації небезпек, ме тодики оцінки ризиків, курс внутріш нього аудиту. Результати цілком за довільні — 14 представників шахти одержали дипломи провідних ауди торів, що дасть змогу проводити ау дит на інших підприємствах. Як пра вило, це провідні спеціалісти шахти.

ни не мають системного характеру, на інших — недоліки усунено прак тично повністю. Заходи, що вживаються, дали ба жані результати. Передсертифіка ційний аудит з програми впроваджен ня стандарту ОНSАS 18001:2007 на шахті «Комсомолець Донбасу» успішно завершено. На більшості дільниць підготовка та ведення до кументації — на досить високому рівні. Було перевірено підземні умови роботи на дільницях № 2, 5, 7, буропідривних робіт, УПР 3, УПР 9 та інших. Загалом аудито ри побаченим залишилися задо волені. Консультанти міжнародної кон салтингової компанії «Бюро Верітас Україна» зазначили, що керівництво і персонал шахти «Комсомолець Донбасу» діяльність в галузі охоро ни праці та промислової безпеки

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

23

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

відносять до числа вищих пріорите тів. Про це говорять такі цифри: в 2008 р. витрати на охорону праці перевищили 10 млн. грн., а кількість нещасних випадків зменшилася по рівняно з аналогічним періодом 2007 р. на 59%.

Ця статистика свідчить про актив ну участь усіх працюючих підприєм ства у вирішенні питань охорони праці, що підтвердили й фахівці «Бюро Верітас Україна». У ході пере вірки було встановлено, що питанням охорони праці на шахті приділяється

НАВЧАННЯ — ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ

РАКЕТУ БЕЗ ЗНАНЬ НЕ ЗБУДУЄШ 14 тисяч робітників та інженер но технічних працівників створю ють сьогодні на Дніпропетровському державному підприємстві «Виробни че об’єднання «Південний машинобу дівний завод імені О. М. Макарова» найсучаснішу космічну техніку. Во ни представляють 486 спеціально стей. Досить сказати, що лише ін струментальне виробництво має 22 підрозділи. Кожен крок робітника, інженера визначають не лише норма тиви технологічного характеру. Ро бочі місця біля індукційних печей, по тужних верстатів, у складальних цехах вимагають дуже серйозної під готовки з питань охорони праці. Як ці завдання вирішуються на підприємстві, розповідає заступник головного інженера з охорони праці об’єднання Ю. ГОЛІКОВ.

С

ьогодні багатьох вражає кіль кість працюючих на підприєм стві. Але були часи, коли в ме жах об’єднання працювало утричі більше ракетобудівників. Тож ниніш ній досвід організації навчання з охорони праці виник не на порож ньому місці. І ми лише адаптовуємо ся до законодавства та обставин, пов’язаних зі значним скороченням чисельності персоналу. Зараз службу охорони праці «Південмашу» становлять власне відділ охорони праці, бюро еко логії та лабораторія, робота якої стосується і питань охорони праці, і довкілля. Всього — 24 особи. Про те жодна особа зі згаданих 14 тис. не залишається поза нашою ува гою. Почну з того, що є наказ по підприємству, який стосується нав чання, переатестації та перевір ки знань з охорони праці. Ство рено 15 відповідних комісій. Цент ральна комісія перевіряє знання ін женерно технічних працівників,

24

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

інші діють за напрямами: з газово го господарства, з електробезпе ки, з особливого режиму роботи на випробувальному комплексі, з бу дівництва та ін. У полі зору цих ко місій перебувають ті, хто підлягає періодичній перевірці знань один раз на 2 роки. На підприємстві створено нав чальний центр, який водночас є ба зою однієї з кафедр Дніпропетров ського національного університету. Маємо всі необхідні дозволи на ви користання його для навчання моло дих фахівців, а також для підготовки персоналу за суміжними професія ми. Навчання проводиться силами провідних спеціалістів підприємства, в тому числі служби охорони праці. Залучаємо до цієї справи заступника начальника відділу І. Сараєнко, ін женерів Н. Медведєву, Г. Класіну та Т. Бугайову, головного державного інспектора теруправління Держгір промнагляду по Дніпропетровській області О. Єфіменка. При цьому ви

належна увага. Кожен працівник будь якого структурного підрозділу знає можливі небезпеки виробницт ва, а значить — і як їх уникнути. К. КРУПЕНЧЕНКОВА, прес секре тар ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» ходимо з вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт підвищеної небезпеки. Програми навчання складаємо самі, керуючись встановленими на державному рівні нормами підготов ки: для тих, хто виконує роботи підви щеної небезпеки,— не менше 32 год; для решти — від 16 до 24 год. За тверджує їх головний інженер під приємства та його заступник з охо рони праці. Навчання проводимо з відривом від виробництва. До складу кожної комісії вхо дять провідні спеціалісти з того чи іншого напряму, начальник цеху та обов’язково — представник проф спілкової організації. Ефективно ви користовуємо програмний метод: перевіряємо знання за допомогою електронного обладнання. Екза менаційний тест складається з 10 запитань, відповісти необхідно не менше ніж на 8 з них. У процесі пе ревірки знань відсіюється, як прави ло, до 10% від загальної кількості екзаменованих. Їм надається право додатково підготуватися протягом місяця і знову прийти на засідання комісії. Проте не завадить й усна перевірка знань. В окремих випад ках таким чином перевіряємо знан ня представників найскладніших професій: зварників, електриків, електромеханіків. Не обминаємо й бригадирів. На лекціях аналізуються обста вини й причини нещасних випадків, які сталися на виробництві, викорис товується інша інформація, щоб ко місія більше дивилася на якість, гли бину знань як керівників, так і вико навців робіт. Головне завдання, яке ми стави мо перед собою в процесі навчання працівників, — аби воно не було фор мальним. Вдумливий працівник — це той працівник, який збереже себе для сім’ї, для держави. Тим більш важ ливо це для нашого підприємства — ненавчений персонал ракету не побудує.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком У зв’язку зі скороченням обсягів виробництва на підприємствах металургійної та коксохімічної промисловості зменшується і кількість працюючих. Але кризова ситуація не може виправдати послаблення контролю за станом промислової безпеки на цих підприємствах. Інспекції теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області вимагають від роботодавців збереження служб відомчого нагляду на всіх об’єктах. *** Теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області неодноразово попереджало місцеві органи виконавчої влади та самоврядування про необхідність організації робіт щодо створення об’єднань співвласників багатоповерхових житлових будинків для визначення власників безгосподарних систем газопостачання. Станом на 01.12.2008 р. теруправління заборонило подачу газу до 147 багатоповерхівок Херсонщини, в т. ч. — до 58 будинків у м. Генічеську, до 29 — у смт Велика Олександрівка, до 27 — у м. Цюрупинську, до 22 — у м. Скадовську, до 11 — у смт Високопілля. *** З метою попередження нещасних випадків на виробництві та підвищення рівня промислової безпеки органи Держгірпромнагляду за 11 місяців 2008 р. провели понад 178 тис. оперативних перевірок підприємств, під час яких виявлено більш як 1 млн. 930 тис. порушень законодавчих актів. У разі загрози життю та здоров’ю працівників посадові особи Держгірпромнагляду у 161 588 випадках призупиняли експлуатацію об’єктів і виконання робіт. До адміністративної відповідальності притягнено 94 709 осіб, з них 23 246 — керівники підприємств. Сума штрафів становила понад 8 млн. грн.

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

З

метою удосконалення і підвищення ефективності наглядової діяльно' сті Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду останнім часом розроблено кілька реко' мендацій і посібників щодо порядку здійснення перевірок додержання нор' мативно'правових актів, стану безпеки праці, виконання особливо небез' печних робіт у різних галузях виробництва. У грудні 2008 р. на засіданні колегії Держгірпромнагляду було розгля' нуто два таких документи. Управління науково'технічного забезпечення державного нагляду опрацювало Методику щодо порядку здійснення контролю за діяльністю уповноважених організацій. Цей документ визначає вимоги стосовно ор' ганізації та здійснення контролю за діяльністю уповноважених організацій, передбачених Порядком проведення огляду, випробування та експертно' го обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткуван' ня підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 687. Такий контроль здійснюється у межах державного нагляду за дотриман' ням вимог нормативно'правових актів з охорони праці, а саме: наказу Держнаглядохоронпраці від 17.05.2005 р. № 87 «Про затвердження по' рядку визначення уповноважених організацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 687» та наказу Держгір' промнагляду від 03.09.2007 р. № 195 «Про затвердження вимог до спе' ціалізованих та експертних організацій, передбачених постановою Кабі' нету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 687». Перевірки, які здійснюються з метою контролю за діяльністю уповнова' жених організацій, проводяться з урахуванням принципів та порядку, вста' новлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (кон' тролю) у сфері господарської діяльності». Методика регулює процедуру проведення перевірки, визначає доку' менти, які мають складатися за підсумками роботи комісії. У додатках на' водиться перелік вимог, встановлених нормативно'правовими актами з охорони праці, відповідно до яких має здійснюватись така перевірка. На допомогу державним інспекторам, які здійснюють державний на' гляд за станом промислової безпеки та охорони праці на нафтогазодо' бувних підприємствах, розроблено Методичні рекомендації щодо здій' снення державного нагляду за безпечним веденням робіт під час капітального та підземного (поточного) ремонту свердловин на об’єктах нафтогазодо' бувної промисловості. Рекомендації містять перелік основної проектної та дозвільної докумен' тації, вимоги під час введення установки капітального ремонту свердлови' ни в експлуатацію, заходи безпеки для запобігання нафтогазоводопроя' вам і відкритому фонтануванню свердловин, а також додаткові вимоги безпеки під час проведення робіт. У додатках наведено перелік питань, на які слід звертати увагу під час обстеження об’єктів, форми наряду'допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки та акта про введення в експлу' атацію бурової установки. Вміщено також перелік порушень вимог проти' фонтанної безпеки, несумісних з безпечним виконанням робіт на нафто' вих і газових свердловинах. Колегія прийняла рішення схвалити проекти методичних документів за умови їх доопрацювання з урахуванням зауважень і пропозицій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОШУ СЛОВА

СУОП — ЦЕ ЕФЕКТИВНИЙ НАПРЯМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ Чи можна вважати систему управління охороною праці такою, що функціонує, коли відсутній наказ про введення її у дію? Саме так сталося у ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД» (Полтавська область).

С

УОП впроваджується на підпри' ємстві, в установі чи організації для того, щоб робота керівників, спеціалістів, усього колективу у цьо' му напрямі мала відповідне обгрун' тування і послідовний характер. Остання обставина надзвичайно важлива, якщо врахувати, що у то' варистві працює 388 осіб. При цьо' му на 39 робочих місцях зі шкідливи' ми умовами праці зайнято 140 осіб. І якщо маємо цілком благополучну, на перший погляд, картину (персо' нал проходить медичне обстеження, вступний та інші інструктажі, тут роз' роблені та затверджені інструкції з охорони праці, є й інші документи), то в реальній дійсності цей механізм дає збої. Мова йде, передусім, про триступеневу систему адміністратив' но'громадського контролю за ста' ном охорони праці. Якщо на рівні першого та другого ступенів ця ро' бота проводиться в цілому задовіль' но, то третій ступінь не функціонує взагалі. Тобто керівники підприєм' ства не стали завантажувати себе тією роботою, яка проливає світло саме на системні питання управлін' ня охороною праці. Інакше при пер' шому ж відвідуванні дільниць вони обов’язково звернули б увагу на те, що інструкції з охорони праці не ви' даються персоналу на руки, їх немає і на робочих місцях, відсутня схема руху транспортних засобів і праців' ників по території дільниці № 11. Не всі працівники підрозділів користу' ються засобами індивідуального за' хисту, на будівельних майданчиках використовується електроінстру' мент без відповідних бірок та даних про заміри опору ізоляції. Це лише частина того, що поба' чили на підприємстві державні ін' спектори теруправління Держгір' промнагляду по Полтавській обла'

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

сті. І коли б у ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД» СУОП діяла на належ' ному рівні, то в акті перевірки не до' велося б відзначати, що із 33 буді' вель тут паспортизовано лише три. Власне, з часу звільнення за скоро' ченням штату працівника служби спостереження за безпечною ек' сплуатацією будівель цю роботу ніх' то не виконує. І даремно. Адже спо' руди транспортної дільниці до ек' сплуатації в осінньо'зимовий період 2008—2009 рр. підготовлені не пов' ною мірою, а будівля гаража має часткове обрушення цоколя, тут протікає покрівля, з’явилася тріщина у стіні побутового приміщення. Якщо говорити про експлуатацію електрогосподарства, то знову се' ред порушень в організації охорони праці — слабке документальне за' безпечення та порушення встано' влених вимог. Скажімо, у зв’язку з реорганізацією служби головного енергетика не переглянуто та не за' тверджено Положення про службу головного енергетика, а також по' садові інструкції та інструкції з охо' рони праці. Наказом № 106 по підприємству у квітні 2008 р. призначено осіб, від' повідальних за електрогосподар' ство на дільницях. Все наче зробле' но правильно. Але.... Особи, яких призначено, не пройшли перевірку знань у комісії підприємства та не мають групи IV з електробезпеки. Це начальники дільниць О. Гарець, А. Дяковський, В. Бабченко, Р. Голо' бородько, В. Тершевський, які мають лише ІІ—ІІІ групи. А всі згадані керів' ники зобов’язані забезпечити рівень безпеки праці на робочих місцях, показуючи при цьому особистий приклад. Забезпечити рівень безпеки пра' ці — не означає бути вдячним лише

обставинам, які допомагають уни' кнути нещасних випадків на вироб' ництві. Але якщо подивитися на ек' сплуатацію об’єктів газового госпо' дарства та підйомних споруд у то' варистві, то не можна не побачити порушення, з якими щоденно працю' ють будівельники на об’єктах. На' приклад, зовнішні поверхні балонів, що працюють під тиском, мають слі' ди корозії, не дотримано терміну пе' ріодичного (часткового) випробу' вання автомобільного підйомника ВС'22'01 РГ, не проведено повтор' ні інструктажі з персоналом, що об' слуговує крани і підйомники, автомо' більний кран має бракований канат тощо. Відсутність послідовності в робо' ті стала головною причиною того, що переважну частину питань, заз' начених у приписах державних ін' спекторів з охорони праці, можна було усунути без значних фінансо' вих вкладень. Це стосується офор' млення документів (інструкцій, жур' налів), перевірки знань, організації належної роботи на рівні третього ступеня адміністративно'громадсь' кого контролю за станом охорони праці. Тут старший інженер з охоро' ни праці підприємства А. Семчук му' сить покладатися не лише на себе, свої знання, а й на головних спеціа' лістів і лінійних інженерно'технічних працівників, оскільки останні постій' но перебувають на виробництві. То' ді і СУОП буде видаватися не яки' мось штучним утворенням, а живим організмом, який надійно стоятиме на варті безпеки працівника. Н. ЗІНЧЕНКО (прес'служба теруправління Держгірпромнагляду по Полтавській області) Фото Л. БЕЗУГЛОГО

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

НА БУДІВЕЛЬНИХ ОБ’ЄКТАХ — ЯК НА ВІЙНІ Станом на 20 грудня 2008 р. державна інспекція промисло1 вої безпеки та охорони праці в будівництві теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву взяла на облік 44 нещасних випадки зі смертельними наслідками, що сталися на будівельних об’єктах. Половина з них — внас1 лідок падіння працюючих з висоти. Що ж відбувається в бу1 дівельній галузі регіону?

Б

езжалісна статистика нагадує зведення з поля бою воєнних ча' сів. Смертельний травматизм на будівельних об’єктах столичного ре' гіону набув катастрофічних масшта' бів. У гонитві за прибутком викори' стовується більш дешева (з провін' цій), недостатньо кваліфікована ро' боча сила. Приїжджаючі з потер' паючих від безробіття регіонів люди готові виконувати будь'яку чорнову роботу. Більшість з них працює за цивільно'правовими договорами (чи взагалі за усною домовленістю з ро' ботодавцем), правил безпеки їх практично ніхто не навчає. Інструк' тажі на робочих місцях не прово' дяться чи проводяться формально. Результат — уже відомий. Основними причинами нещас' них випадків є порушення будівель' никами технологічного процесу, ви' мог безпеки праці під час експлуата' ції устаткування, обслуговування ма'

шин і механізмів, невикористання засобів індивідуального захисту.

73% загиблих працівників пропра' цювали на підприємствах менше ро' ку, з них майже 22% — менше одно' го місяця, 41% загиблих не пройшли медогляд, 20% не проходили нав' чання та перевірку знань з питань охорони праці. Майже 60% загиб' лих і тяжко травмованих працівників не мали професійної підготовки, більшість з них — підсобні робітники, монтажники, арматурники. Кожен третій смертельний випа' док стався під час спорудження мо' нолітного каркаса будівель. Ця тех' нологія залишається вкрай небез' печною. Багато працюючих на спо' рудженні каркаса 80% робочого часу наражаються на ризик неща' сного випадку. Особливо на верхніх поверхах споруджуваних будівель. Відповідальність, яку несуть ке' рівники будмайданчиків (і замовни' ки, і підрядники),— практично «нія' ка». Наприклад, керівники спору' джуваного «Мистецького Арсеналу» у Печерському районі м. Києва за

трьох робітників, які впали з карниза (двоє загинули, один у тяжкому стані), відбулися штрафом на суму 306 грн. кожний. На семінарі щодо застосування засобів колективного захисту на бу' дівельних об’єктах, що пройшов не' щодавно на базі ДБК'4 холдингової компанії «Київміськбуд», порушено ту ж саму болючу тему: люди гинуть, і потрібно вживати термінових захо' дів. Після доповідей представників наглядових органів і ХК «Київміськ' буд» виступив представник іспансь' кої фірми, який запропонував своє незвичне вирішення проблеми. На останні поверхи будівлі, що спору' джується, замість поруччя за допо' могою металевих каркасів натягу' ється сітка на зразок страхувальної у цирку. І питання, здавалося б, вирі' шено: будівельник'новачок, який за' зівався, упавши з поверху, землі не досягне. На наше прохання техніч' ний директор фірми скинув униз з 13 поверху тачку, і вона зависла в сітці, як риба в рибальських сітях. Але... доволі'таки дешеву систему (при' близно 63 тис. у.о.) для потреб хол' дингу не придбали. Чому? Виконроб ДБК'4 холдингової компанії Є. Мой' сеєв сказав таке: «При суміщених роботах, особливо під час демонтажу опалубки і перекриттів, униз, де працюють люди, летить будівельне сміття. Вона добра, ця система, але має істотний мінус: якщо виносний майданчик ставити нижче на повер' хах, то ця сітка заважає. Коли опа' лубку демонтують, вона теж зава' жає».

— Сама система як під час мон' тажу, так і під час експлуатації не' досконала,— говорить заступник на' чальника державної інспекції проми' слової безпеки та охорони праці в будівництві регіону В. Пархомен' ко.— З досвіду застосування видно, що вона потребує висококваліфіко' ваних фахівців під час монтажу, об' слуговування та високої культури ви' робництва. Варто якусь шпильку не вставити, і вона тримати падаючий вантаж уже не буде. Що ж усе'таки потрібно зроби' ти, щоб протистояти загибелі буді' вельників? Ось що відповів на це за' питання начальник інспекції О. На' заренко. Система, яку нам показували, ставиться як страхувальна, у цьому випадку первинне огородження все одно потрібне. Людина, насампе' ред, не повинна падати вниз, а тут вона може впасти, хоча сітка її і пій' має. Система захисту повинна ви' ключати падіння. Спочатку холдинг

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

мав намір цю систему купити. Але те, що застосовується в Європі під час будівництва монолітних каркасів — це система, за якої на трьох останніх поверхах люди фактично працюють «за парканом». Звичайно, вона до' рожча: 1,5 млн. євро на один буди' нок. І ця система вже є в Україні, вона використовується на одному з об’єктів Донецька. Такий засіб ко' лективного захисту наші фірми роз' глядають як можливий. Є й подібний засіб — сітчаста конструкція, розроб' лена однією з будівельних фірм Ук' раїни. Вона дешевша і вже випробу' вана. У питанні забезпечення безпеки працюючих на будівництвах, перед' усім щодо запобігання їхнього па' діння з висоти, є й інші проблеми. Бу' дівельники падають, навіть маючи запобіжні пояси. Ще років десять то' му пояси навіть не надягали. Зараз, завдяки нашим вимогам, працівники стали їх надягати, але дуже часто, на

жаль, не користуються ними — зава' жають пересуватися. Ще одна проблема — професій' на підготовка людей. Якщо зварни' ки, стропальники, оператори під' йомних механізмів до роботи допус' каються навченими, то теслі, мон' тажники, арматурники, бетонники, різнороби до роботи на дрібно' штучній опалубці не підготовлені. Усі вони — самоучки і зовсім не знають вимог безпеки праці. Особливо гостро стоїть пробле' ма фінансування охорони праці на будівництвах. У підрядника тільки ті гроші, що дають йому замовники. Останнім потрібний найдешевший підрядник, у якого для придбання за' собів безпеки грошей немає. І ціна виконання робіт інша. Про яке при' дбання засобів безпеки може йти мова?! Ми пропонуємо це питання вирішувати так: обсяг фінансування заходів на охорону праці повинен залежати від кошторисної вартості

будівництва. Передусім у кошторисі повинен передбачатися певний від' соток на охорону праці. І ці гроші потрібно витрачати тільки за цільо' вим призначенням. При цьому за' мовник повинен контролювати своїх підрядників і, головне,— відповідати за використання цих засобів. Як це прийнято в більшості країн Європи. І ми, інспекція, зможемо впливати на обмежену кількість підприємств (а не на тисячі невловимих підрядників і субпідрядників), через них — на всіх учасників будівництва (проста, але надійна «вертикаль») і тоді зможемо займатися наглядом, а не «догля' дом» за виконанням заходів з охоро' ни праці. І останнє: потрібно переглянути Закон «Про основні засади держав' ного нагляду (контролю) у сфері гос' подарської діяльності». Він просто зв’язав нас по руках і ногах. Нас, ін' спекцію, на будівельному майдан' чику чекають і демонструють «не'

ЯК ЦЕ БУЛО

ОТРУЇВСЯ

ЧАДНИМ ГАЗОМ

У квітні минулого року у загальноосвітній школі І—ІІІ сту1 пеня села Велика Глуша Любешівського району, що на Воли1 ні, стався нещасний випадок з 221річним оператором газо1 вої котельні С. Борисюком. Відсвяткувавши народження сина, молодий чоловік пішов на нічне чергування до школи. Вранці наступного дня працівник з обслуговування шкіль1 них приміщень знайшов його мертвим на робочому місці. Судмедекспертиза встановила причину смерті — отруєння чадним газом, а в крові потерпілого виявлено етиловий спирт (понад 3‰).

Т

еруправлінням Держгірпромна' гляду по Волинській області було організовано спеціальне розслі' дування, у результаті якого виявлено ряд грубих порушень. Назвати стан газового господарства у котельні не' задовільним — те ж саме, що не ска' зати нічого. Відповідно до правил безпеки над котлами у стелі мають бути розміщені дефлектори для відто' ку повітря з робочої зони. Також над кожним котлом повинен бути сигналі' затор загазованості повітря, який спрацьовує при певній концентрації оксиду вуглецю. У згаданому випадку ситуація склалася з усіма «навпаки». У котельному приміщенні розміщені 4 котли, над якими на стелі були 2 де' флектори. Відведення повітря з ко'

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

тельного залу через дефлектори від' сутнє, вони накриті шифером, що стало причиною наявності чадного газу в приміщенні. Сигналізатори, в свою чергу, не спрацювали, оскільки перебували в неробочому стані. Комісія з розслідування встано' вила причини смерті робітника — незадовільний стан виробничого се' редовища. Концентрація оксиду ву' глецю на його робочому місці пере' вищувала ГДК. Також незадовільний технічний стан засобів виробництва: не відключені газоходи котлів, які зу' пинені та перебували у розібрано' му стані. Приміщення, де розміщені котли, а також усі допоміжні і побу' тові приміщення не обладнані при' родною вентиляцією.

Розглянувши обставини та при' чини, за яких стався нещасний випа' док зі смертельним наслідком, комі' сія визначила, що дії, а точніше ска' зати — бездіяльність посадових осіб призвели до нещасного випадку. Начальник відділу освіти та науки Любешівської райдержадміністрації М. Шукалович допустив до роботи посадову особу, яка не пройшла навчання з питань охорони праці; не забезпечив за наказом обсяг пере' вірок газового господарства підпри' ємства під час технічного обслугову' вання і поточного ремонту його пе' ред початком опалювального се' зону; не уклав угоду на технічне обслуговування і ремонт газового господарства, що призвело до не' проведення налагоджувальних робіт перед початком опалювального се' зону тощо. Директор школи В. Плясун не призначив особу, відповідальну за справний стан котлів і їх безпечну експлуатацію. Завідувач господар' ства школи В. Смаль, відповідаль' ний за газове господарство, не відключив газоходи котлів, які зупи' нені та перебувають у розібрано' му стані, від діючих глухими шибе' рами. Посадові особи теруправління провели планові перевірки вико' нання вимог законодавства про охорону праці, зокрема стану про' мислової безпеки у газовому госпо' дарстві школи с. Бірки Любешів' ського району, у загальноосвітніх

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

виконання робіт». Або займаються показухою. Сьогодні у підприємств немає стимулу ставити охорону праці пріо' ритетним питанням. Прокуратура потім говорить: «Інспекція погано працює!» Без державного підходу до вирішення цих проблем, насампе' ред на законодавчому рівні, ми бу' демо, просто кажучи, «ходити і три' мати будівельників за руки: не впу' сти, не впади!» А люди на будівель' них майданчиках продовжують гину' ти. Як на безглуздій війні. Михайло БУДІЛОВ,

наш власкор

На знімках: тачка, скинута з поверху донизу, зависла на сітці; начальник профільної інспекції О. Назаренко. Фото автора

школах № 1 та № 7 м. Луцька та № 3 та № 1 м. Ківерці. Загалом виявлені порушення у всіх школах ідентичні: оператори котельні не пройшли у встановлено' му порядку інструктаж з питань охо' рони праці на робочому місці, від' сутні положення з організації без' печної експлуатації газового госпо' дарства, акт і схема розмежування зовнішніх і внутрішніх газопроводів, план локалізації та ліквідації аварій' них ситуацій і аварій в газовому гос' подарстві, не проводиться кон' трольний огляд газового господар' ства тощо. Порушення, які сприяють виник' ненню таких нещасних випадків, можна знайти у кожній школі. Звіс' но, однією з причин переважної більшості всіх порушень є недостат' нє фінансування галузі освіти та нау' ки. Проте, з іншого боку, не потрібно неабияких коштів, щоб відповідальні посадові особи за котельне госпо' дарство приділяли належну увагу стану устаткування, запобігали по' рушенням, які призводять до фаталь' них наслідків. Виникають запитання: скільки ще повинно статися нещасних випадків, загинути операторів котелень, щоб керівники всіх рівнів обласної систе' ми освіти звернули увагу на стан га' зового господарства в навчальних закладах? Н. ЧАЙКОВСЬКА (прес'центр

Держгірпромнагляду по Волинській області)

Г І Р К А СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у грудні 2008 р. в Україні на виробниц тві загинуло 53 особи — на 49 менше, ніж за такий самий період ми нулого року; сталося 12 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 33 особи, у тому числі 5 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 3 . 1 2 у Хмельницькому під час виконання робіт на будівельному об’єк' ті муляр КП «Житлобуд» упав з покрівлі будівлі. Потерпілий помер у лікарні. Однією з причин нещасного випадку стало невикористання ЗІЗ.

0 5 . 1 2 у ТОВ «Донецький завод будматеріалів «Астор» (Донецьк) робіт' ник був затягнутий у бетономішалку. Від одержаних травм потерпілий помер по дорозі до лікарні.

14.12

на ПП «Юран» (Старобільський район Луганської області) сто' рож, заступивши на чергування і перебуваючи в стані алкогольного сп’янін' ня, включила циркулярну пилку, внаслідок чого їй було відрізано руку. По' терпіла померла від больового шоку.

20.12

на ВП «Шахта «Новодружеська» ВАТ «Лисичанськвугілля» (Лу' ганська область) під час виконання робіт на фасаді будівлі котельні робіт' ник упав з висоти і загинув.

23.12

на ДП «Запорізький річковий порт» (Запоріжжя) у приміщенні по' ста охорони на одній з дільниць вантажного району сталася пожежа, вна' слідок чого загинув охоронець.

2 3 . 1 2 у кар’єрі с. Добринь Володарсько'Волинського району Житомир' ської області внаслідок падіння гранітного блока із стіни вибою загинув бу' рильник ТОВ «Блок».

2 4 . 1 2 в інструментально'штампувальному цеху ВАТ «Кіровський ко' вальський завод «Центрокуз» (Луганська область) під час роботи на токар' ному верстаті спецодяг токаря був захоплений металевим прутом. Від отри' маних травм потерпілий помер у лікарні.

25.12

на ВП «Шахта «Октябрьский рудник» (Донецьк) під час наванта' ження вугілля вантажник упав у залізничний вагон і був засипаний вугіллям. Потерпілий одержав травми, не сумісні з життям.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

ТЕСТ ДЛЯ ВЛАДИ Комплексна перевірка стану охорони праці на підприємствах того чи іншого району, області — це не тільки стандартний набір працеохоронних «плюсів» чи «міну1 сів», а й тест для місцевої влади на ставлення до державної пра1 цеохоронної політики. Яскраве свідчення тому — жовтневі події, що сталися у Гадяцькому районі Полтавської області.

Т

ак, було перевірено 73 підпри' ємства, установи та організації різних форм власності. Встано' влено, що тільки 15% з них впрова' дили СУОП і тільки на 5 сільгосппід' приємствах ця система справді функ' ціонує. Незадовільно проводиться робота щодо санітарно'побутового забезпечення працівників підпри' ємств міста та району. За 2004— 2008 рр. тут зареєстровано 6 проф' захворювань, у тому числі — два ви' падки гострого отруєння пестицида' ми. Працюючі тільки на 65% забез' печені спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. 70—80% будиночків тва' ринника та механізатора не готові до використання, а на об’єктах АПК немає душових. Пересувні побутові вагончики для селян, котрі працюють з пестицидами, є лише у 3 господар' ствах із 20. Гаряче харчування на тваринницьких фермах організова' не лише у СТОВ «Калина». За дев’ять місяців 2008 р. на під' приємствах Гадяча та Гадяцького ра' йону сталося 12 нещасних випадків, з яких 9 пов’язані з виробництвом. У 2007 р. за відповідний період стало' ся 7 нещасних випадків. Загалом же під час комплексної перевірки вия' влено 525 порушень вимог норма' тивно'правових актів з охорони пра' ці, заборонено експлуатацію 73 об’єктів, машин, механізмів. Притя' гнено до відповідальності 27 поса' дових осіб. Втім, немає потреби аналізувати і без того красномовну статистику. Давайте поглянемо, що за нею. Звід'

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

ки і чому у далеко не найгіршому ра' йоні області така стійка і досить по' ширена «алергія» на промислову безпеку та охорону праці? У районі, як і в родині, тон задає господар. Отож звернімося до пра' цеохоронних порядків у самій Га' дяцькій райдержадміністрації. Тут не запроваджена СУОП. Немає служ' би охорони праці і навіть не призна' чена відповідальна особа, на яку бу' ли б покладені обов’язки спеціаліста з охорони праці. Керівники струк' турних підрозділів допущені до ро' боти без відповідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці. Хоча тут немає нічого дивно' го — адже у цій установі не розро' блено і відповідного Положення… Організація проведення інструкта' жів з охорони праці далека від вимог нормативних актів. Не проводиться стажування новоприйнятих на робо' ту. У посадових інструкціях працівни' ків їхні обов’язки, права та відпові' дальність з охорони праці некон' кретні. У правилах внутрішнього тру' дового розпорядку райдержадміні' страції не регламентовано час перебування працівників на робо' чих місцях. Порушуються вимоги нормативних документів під час ек' сплуатації автотранспорту, що пе' ребуває на балансі установи. Не ве' деться реєстрація ремонтних робіт рухомого складу транспорту, немає технологічних карт, служби безпеки дорожнього руху, не призначені особи, які б контролювали додер' жання водіями правил дорожнього

руху під час роботи на лінії, на яку, до речі, водії виїжджають без попе' реднього медичного огляду. Коли про ці порушення чинного законодавства почали говорити з головою райдержадміністрації І. Гу' лей, зауваження державних інспек' торів викликали неприховане об' урення. Зневага до Закону «Про охоро' ну праці» перших керівників району відлунює у підпорядкованих органі' заціях та установах. За прикладом немає потреби далеко ходити. Візь' мемо відділ освіти Гадяцької райдер' жадміністрації, працівники якого му' сять не тільки сіяти розумне, добре і вічне, а й навчати учителів шкіл, ви' хователів дитсадків, дітей дорожити власним і чужим здоров’ям і життям. Але як? Адже у відділі не діє СУОП, а відтак немає аналізу й осмислення наявних і потенційних небезпек. Ін' структажі з охорони праці сповнені формалізму і «самодіяльності». Пра' цівники, причетні до експлуатації ЕОМ, не пройшли навчання та пе' ревірку знань з охорони праці. Не проводять гадяцькі освітяни і паспор' тизацію будівель шкіл району, се' зонні огляди будівель і споруд. Бага' то комісія мала зауважень щодо ек' сплуатації електромереж, електро' приладів, електроінструменту. Від' сутні паспорти на пристрої зазем' лення. Немає графіків планово'попе' реджувальних ремонтів обладнан' ня. Автотранспорт використовується з порушеннями вимог нормативних документів з охорони праці. Таку шкідливу працеохоронну позицію відділу освіти поділяють керівники шкіл, зокрема, № 2 і № 3 м. Гадя' ча, Рашівської, Великобудищансь' кої, Сватківської та інших. А що робиться в управлінні агро' промислового розвитку Гадяцької райдержадміністрації? Тутешня служ' ба охорони праці не аналізує обста' вини і причини нещасних випадків, не розробляє ані оперативних, ані комплексних заходів, котрі б поліп' шували стан промислової безпеки та охорони праці у районі. Не дохо' дять руки до семінарів'нарад з голов' ними спеціалістами та інженерами з охорони праці. Не практикується за' слуховування керівників сіль' госппідприємств, де склалася три' вожна ситуація з виробничим

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У грудні 2008 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно1правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 748 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ЛИТОВЧЕНКО Г. І. — директор ТОВ «Фортуна», Сакський район, АР Крим; ПЕТРУКОВИЧ В. В. — директор ЗАТ «АТП «Хімпром», м. Сімферополь; ГОРБАТЮК В. М. — голова ФГ «Підгірське джерело», Жмеринський район Вінницької області; ОХОТА С. В. — директор ТОВ «Тульчинський маслосир' завод», Вінницька область; ФОРОГОН В. А. — директор ТОВ «Взуттєва фабрика «Обнова», м. Луцьк; КАРТАШОВА Т. А. — директор ПП «Енерго' ресурс», м. Дніпропетровськ; САЛАМАХА О. В. — директор ТОВ «Толока», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; РЯБУХА В. П. — директор ТОВ «Легіон», м. Донецьк; НІЗАМОВ Р. М. — директор шахти «Прогрес» ДП «Торезантрацит», м. Торез Донецької області; ФЕЩЕНКО Р. Д. — дирек' тор ДП «Пропан» ВАТ «Житомиргаз», м. Житомир; МАЙКОВИЧ В. Я. — ди' ректор ТОВ «Нафтогазбудсервіс», м. Мукачеве Закарпатської області; СТАНЧЕВ Ю. В. — голова правління ВАТ «Мелітопольський пивзавод», Запорізька область; МІШУРА Л. О. — директор ТОВ «Укрінвестсервіс», м. Запоріжжя; ПІНЧУК В. С. — директор ТОВ «Атлант», Київська область; ТРИГУБ В. С. — директор ДП «Бурвугілля», Кіровоградська область; НАУМЕНКО І. А. — директор ТОВ «Луганський інструментальний завод», м. Луганськ; КОСТРУБА І. М. — директор ДП «Європейська державна ком' панія», м. Жовква Львівської області; ГАЙДА А. В. — директор ТОВ «Дезо' марк», м. Новояворівськ Львівської області; ТРОФІМЧУК І. М. — директор ТОВ «Алькасар», м. Миколаїв; БУРЯЧЕНКО В. М. — директор ТОВ «Ма' клер», м. Одеса; ПУЗИР Д. Г. — директор ТОВ «Віді'трейд», м. Кременчук Полтавської області; МАКОГОН В. М. — директор загальноосвітньої шко' ли, м. Полтава; ШЛИХТА В. П. — начальник КП «Міське будинкоуправління № 2», м. Здолбунів Рівненської області; ГУРЛАЙ О. М. — директор ТОВ «Хлі' бороб», м. Лебедин Сумської області; СОТНИК І. П. — директор ТОВ «Вишні' вецьке», Лановецький район Тернопільської області; КОТЕЛЕВСЬКИЙ А. В. — директор ЗАТ «Шевченківська агротехніка», Шевченківський район Харків' ської області; КОПТЯЄВА Ю. М. — директор Шевелівської загальноосвіт' ньої школи, Балаклійський район Харківської області; САМОЙЛИК А. В. — начальник Каланчацької філії ВАТ «Херсонгаз», смт Каланчак Херсонської області; ГРУДСЬКИЙ С. В. — голова ФГ «Таврія», Великоолександрівський район Херсонської області; КОНОНЕНКО Г. В. — директор ТОВ «Бондар' ський будинок», м. Канів Черкаської області; ТАРКОВСЬКИЙ В. А. — дирек' тор ТОВ «Інтерфлора», м. Умань Черкаської області; ЛЕТВИНЕНКО А. П. — директор ПП «Ренесанс», м. Чернівці; КУЗМЕНКО Ю. І. — голова ФГ «Ро' сош», Прилуцький район Чернігівської області; РАЧКОВА Н. І. — директор ТОВ «Канон», м. Чернігів.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

травматизмом. Тобто яке підприєм' ство не візьми — типові приводи для приписів: інструкцій з охорони пра' ці або обмаль, або взагалі немає, їх зміст далекий від вимог нормативних документів, перелік робіт підвище' ної небезпеки не визначений, нав' чання працівників, зайнятих на таких роботах, не організовано, пере' дрейсовий медичний огляд водіїв чи то абиякий, чи то зовсім відсутній. Така ж картина і з сезонним обсте' женням будівель, споруд. Куди не повернися — скрізь ба' чимо копіювання позиції головного органу районної влади. Закономір' но, що перевіряючі визнали робо' ту Гадяцької райдержадміністрації, управління агропромислового ро' звитку, підприємств, установ та ор' ганізацій міста і району щодо вико' нання Закону «Про охорону праці» незадовільною. І це тим прикріше, що де'де, а у Гадячі уміють, як каже народ, «скрутити бику роги». Хоч і важко було, але ж спромоглися всі 760 тракторів, що є на балансі районних господарств, обладнати електростартерним запуском дви' гуна з кабіни. За 9 місяців 2008 р. у 10 господарствах завершили ате' стацію робочих місць за умовами праці. Та ж райдержадміністрація створила раду з питань безпечної життєдіяльності населення, котра реально працює. Правда, якби біль' ше конкретності у роботі, загалом би, як кажуть, ціни їй не було. Виста' чило грошей і на організацію служ' би охорони праці в управлінні агро' промислового розвитку, силами якої за 2008 р. проведено 4 перевірки стану охорони праці у господар' ствах району, виявлено 28 пору' шень. Матеріали перевірок переда' ні на засідання ради з питань без' печної життєдіяльності населення. Дуже несміливо, та все ж таки поча' ли навчати охорони праці посадо' вих осіб підприємств. Хай атестова' но лише 40 осіб, але ж почин і пев' ний досвід є! Чому б його не примно' жити? І не лише заради «галочки», а заради людей — реальних платників податків, котрі своєю працею утри' мують чинну владу. М. ОНАЦЬКО, заступник на' чальника теруправління Держгірпром' нагляду по Полтавській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДЕМОНСТРАТИВНЕ ОБУРЕННЯ

ШКОДИТЬ СПРАВІ У травні 2008 р. керівники підприємств і установ, органів місцевого самоврядування Верхньодніпровського району Дніпропетровської області пройшли навчання з питань охо1 рони праці. А через кілька місяців до району прибули інспектори обласного теруправління Держгірпромнагляду з комплексною перевіркою стану охорони праці. Здавалося б, те, про що йшлося на лекціях, не так складно перенести на практичну діяльність. А саме — осмислити відповідність стану охорони праці вимогам чинного зако1 нодавства. За цим мусить стояти відповідна системна робота під керівництвом першої особи. Особи, яка відповідає за стан охорони праці на підприємстві. Втім, можливо, немає необхідності говорити про такі речі? Адже більшість керівників займають свої посади не один рік. Вони ознайомлені із законодавством і дозволи на початок роботи підприємства отримували у теруправлінні Держгірпромнагляду. Комплексна перевірка додержання вимог Закону «Про охорону праці» на місцях показала реальне ставлення керівників до питань охорони праці.

П

роцеси, які відбулися у суспіль' стві протягом останніх 17 років, торкнулися і верхньодніпровців. На щастя, зразково'показовий у ми' нулому район і сьогодні зберіг свої потужності. Тут функціонує 112 агро' формувань (з них 21 сільгосппідпри' ємство), які обробляють по 500 і більше гектарів землі, одне держав' не та шість приватних підприємств, 14 дитячих дошкільних і 20 загально' освітніх навчальних закладів, 20 сільських клубних установ, 30 бібліо' тек, 11 лікувально'профілактичних закладів. У Верхньодніпровському районі працюють крохмале'патоко' вий комбінат, чотири елеватори. Тож поле діяльності для районної гілки управлінців охороною праці справді безмежне. Тут є де докласти рук. Але як спрацьовує головна лан' ка — управління агропромислового розвитку? Спрацьовує недостатньо, мляво. Достатньо торкнутися того, що стосується техніки, механізмів і механізаторів, оскільки в районі ек' сплуатуються 993 трактори, 143 комбайни, 125 вантажних автомобі' лів. Висновок категоричний: сільсь' когосподарська техніка експлуату' ється з порушенням нормативно' правових актів з охорони праці. Це відбувається ще й через те, що деякі механізатори мають свої особисті «поняття» про трудову дисципліну. Не можу не порушити питання, яке мусили б зняти з порядку денно' го вже кілька років тому. Мова йде про все той же електростартерний запуск двигуна трактора з кабіни. Не доходять руки, щоб впоратися з

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

цим завданням, у директора СФГ «Зарічне» Г. Вітеб' ського, директора підприємства «Дніпроагротех' сервіс» В. Моска' ленка, приват' ного підприємця В. Яцини. Кожен власник автотранспортно' го засобу засвід' чить, що без тех' нічного огляду ав' томобіль доїде хі' ба що до першого державтоінспек' тора. А ось трактори чи комбайни без відмітки Держтехнагляду експлу' атувати можна. Навіть якщо їх тех' нічний стан — небезпечний. Тільки опломбування інспекторами те' руправління Держгірпромнагляду надовго залишило на подвір’ї тракторних парків по два причіпи ПТС'4 у ТОВ «Еліта'Агро» (голова правління Г. Велігін), ФГ «Агрофір' ма «Чумак» (директор А.Чумак). Приїзд перевіряючих у ТОВ «Пра' вобережне» (директор Н. Луцен' ко) зупинив роботу пневмоком' пресора. На жаль, трапляються керівники, які навіть не знають, що охорона праці починається з оформлення до' кументації. Це стосується директора ТОВ ВСП «Промінь» С. Крищенка, який не призначив наказом відпові' дального за безпечну експлуатацію електрогосподарства. Як наслідок — щитові відчинені, до них мають до'

ступ сторонні особи. На підприєм' стві не розроблені посадові інструк' ції й інструкції з охорони праці на ви' ди робіт. Уявімо, що через подібну безвідповідальність трапляється бі' да. З кого питати? Як кажуть, тут і до ворожки не треба йти: з роботодав' ця! Переконаний, що коли б розмо' ву з тим же С. Крищенком підкріпили подібними висновками, державні ін' спектори претензій до енергогоспо' дарства не мали б. На багатьох сільгосппідприєм' ствах району хоч і розроблено від' повідні інструкції, але відсутній кон' троль за експлуатацією балонів з киснем та пропаном. Інспектори жа' халися, побачивши, де містяться ба' лони. Вони лежали повсюди — біля калюж з мастилом, без захисних ковпаків, на сонці. А кисневі шланги зварювальних апаратів мали глибо' кі тріщини. Чимало порушень інспектори виявили, перевіряючи обладнання

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

механізованих токів і склади пально' мастильних матеріалів. Ці об’єкти іс' нують у господарствах десятки ро' ків. Голові ФГ «Білосніжка» В. Мі' рошниченку, директору ДП «Сілко Агро» С. Яришу вже можна було б вивчити напам’ять головні вимоги наглядових органів, а точні' ше вимоги, вироблені життям і втілені у нормативні акти. Це, зокрема, необхідність огородження клинопасових і ланцюгових передач, закрит' тя на замок лазових люків за' валочних ям, проходження водіями передрейсових ме' дичних оглядів. Що стосується АЗС, то практично на всіх перевірених підприємствах (а це 10 сіль' госптовариств та 11 фермерсь' ких і приватних господарств) виявлено порушення, внаслі' док яких їх подальша експлуа' тація неможлива. Такими порушен' нями є відсутність або несправність блискавкозахисту, відсутність або по' шкодження контуру заземлення па' ливних резервуарів, несвоєча' сна перевірка опору зазе' млення, відсутність обвалуван' ня, несправність дихальних клапанів, відсутність на шлан' гах заправних колонок зазе' млень для зняття статичної електрики і т. д. Прикро, що ці порушення і небезпека, яку вони несуть, до найменших дрібниць відомі інженерним службам господарств. Тоді на що сподівалися, адже усунути більшість їх можна було б, не витрачаючи значних коштів?! Останнім часом чуємо, що у засобах масової інформації мало розміщується соціальної рекла' ми. У тому числі і такої, що стосуєть' ся охорони праці. Люди повинні чітко орієнтуватися, що небезпека може підстерігати не лише у сфері мате' ріального виробництва. У цьому ще раз переконалися інспектори, пере' віряючи стан охорони праці на об’єктах Пушкарівської сільської ради. Варто сказати, що її голова А. Карасьов загалом поставився до перевірки як до примхи прибулих з обласного центру. Він просто зали' шив своє робоче місце, а з держав' ними інспекторами працювала се' кретарка. Та А. Карасьову не варто було цього робити. Бо як керівникові йому все одно довелося відреагува'

3. Зам. №

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА ти на численні приписи наглядовців. А це стосувалося відсутності у примі' щеннях дитсадка, фельдшерського пункту, клубу блискавкозахисту, кон' туру заземлення на іншій споруді те'

риторіальної громади. Не розробле' ні посадові інструкції керівників в АФ «Находка», ФГ «Явір», МГ «Романців' ське» (директори відповідно В. Мая'

кін, Я. Панків, І. Романець). Це ті порушення в організації охорони праці, які відкривають пряму дорогу до нещасного випадку. І, як кажуть, не дай Боже, щоб той же А. Кара' сьов з цього приводу не відповідав на запитання прокурора. І не може бу' ти, щоб у районної влади не знай' шлося управи на таких посадовців. Як і на деяких керівників, котрі після перевірки і відповідних інспекторсь' ких санкцій — опломбування об’єктів, штрафів стали дибки, спробували натякнути, що приписи приписами, а життя життям: ви, мовляв, приїхали й поїхали, а ми тут залишаємося нао' динці зі своїми проблемами. І вимоги представників теруправління щодо

охорони праці сприймаються ледве не як надуманість окремих людей. Але голова райдержадміністра' ції В. Дудка з цього приводу розділяє чітку позицію колегії виконавчого органу влади, засідання якої відбулося за резуль' татами проведеної пере' вірки: щомісяця отриму' вати вичерпну інформа' цію про стан охорони праці у районі. Як і впли' нути на те, щоб у ПП «Яцина», ТОВ «Любоми' рівка», ТОВ «Правобе' режне», ФГ «Дамія» та на інших сільгосппідприєм' ствах керівники згідно з вимогами ст. 19 Закону «Про охорону праці» ви' діляли на охорону праці не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. А щоб у них з цього приводу не вичерпався енту' зіазм, теруправління Держгірпром' нагляду має намір через деякий час перевірити, що зробле' но на місцях для усунен' ня виявлених порушень. Комплексна перевір' ка стану охорони праці у господарствах, устано' вах і організаціях Верх' ньодніпровського райо' ну показала, що питан' ня, які поставлено на по' рядок денний життям, не можна вирішувати від ви' падку до випадку. І тут своє слово давно мусили б сказати і управління агропромислового ро' звитку, і місцева преса, й інспекція Держтехнагляду, і сама ра' йонна рада як серйозний представ' ницький орган. Могли б. Але для цьо' го необхідні бажання і принципова державна позиція. В. МАЦІЯКО, начальник Дніпро' петровської державної інспекції проми' слової безпеки і охорони праці в АПК та соціально'культурній сфері На знімках: засідання колегії; перед засіданням: у центрі — голова Верхньодніпровської райдержадміністрації В. Дудка; у залі засідання. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДУМКА С П Е Ц І А Л І С Т А

Немає потреби когось переконувати: проблема безпечної роботи автотранспорту загострюється з кожним роком. Через невпинне подорожчання паливно1мастильних матеріалів на маршрутні лінії все більше виходить автомобілів, обладнаних газовими балонами. Як убезпечити їхню роботу? Відповідь на це запитання є у ДП «Черкаський експерт1 но1технічний центр», з якою нас ознайомив його керівник І. БЕРЕСЛАВСЬКИЙ.

ЕКСПЕРИМЕНТ МАЄ ПРАВО

НА ЖИТТЯ

У

2005 р. на базі ДП «Черкаський ЕТЦ» було створено групу фа' хівців, які обстежували газоба' лонне обладнання автотранспорт' них засобів під час їх технічного огляду. Підставою для такого почину стали рішення ради з питань безпеч' ної життєдіяльності населення Чер' каської облдержадміністрації, роз' порядження голови облдержадміні' страції та наказ начальника УМВС України у Черкаській області. Та го' ловною правовою основою нашого експерименту була постанова Ка' бінету Міністрів від 26.05. 2004 р. № 687 «Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічно' го діагностування) машин, меха' нізмів, устаткування підвищеної не' безпеки». Чим конкретно займалася група? Вона встановлювала, чи відповідає змонтоване газобалонне облад' нання діючим нормам і правилам, а також відслідковувала технічний стан обладнання та посудин, що працюють під тиском. Крім того, пе' ревіряла наявність чи відсутність ви' токів газу. Ці заходи дали змогу пі' двищити рівень безпеки автотранс'

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

порту під час експлуатації, не допу' стити до роботи несправні автомо' білі і тим самим запобігти нещасним випадкам як з водіями, так і з пас' ажирами. Нині через різні обставини групу розформовано. Але досвід її роботи показав вузькі місця, на котрі мусять звернути увагу наші колеги, якщо теж візьмуться за упорядкування на' гляду за автотранспортом з газо' балонним обладнанням. Тому пер' ше, що позначилося на кінцевому результаті,— обмежене поле нагля' ду. Адже група функціонувала тільки в Черкасах і виключно як експери' ментальна. Друге: місце для обсте' ження газобалонного обладнання було організоване лише в одному з автотранспортних підприємств. Це, природно, обернулося чергами і, зрозуміло, не влаштовувало власни' ків транспортних засобів, котрі при' бували у ДАІ для проходження тех' нічного огляду машин чи постановки їх на облік. Третє: деякі власники транспортних засобів, одержавши акт обстеження із вказаними недолі' ками та зауваженнями, не інформу' вали групу про усунення недоліків, а шукали інші шляхи проведення тех'

огляду. І четверте: обстеження най' більш небезпечної складової газо' балонного обладнання — власне балонів для транспортування газу у більшості випадків було неможливим через обмежений доступ до них. Що стосується останнього вузь' кого місця експерименту, то тут я б хотів додати, що добір, монтаж ба' лонів, де тиск газу досягає 200 кг/см2, а також контроль за їхнім технічним станом повинні проводитися ви' ключно на спеціалізованих підпри' ємствах чи станціях техобслугову' вання, де є відповідне обладнання та спеціалісти, котрі пройшли спеціаль' ну підготовку і мають відповідне по' свідчення. На жаль, у Черкаській області, як і в інших регіонах країни, понаутворювалось чимало неле' гальних пунктів, що не мають спе' ціальних дозволів, матеріально'тех' нічної бази і де роботи виконуються на приватних подвір’ях, у гаражах. Чи варто говорити, чим це загрожує і водію, і оточуючим? Певним проривом у вирішенні поставленої проблеми став Закон «Про внесення змін до Закону Укра' їни «Про автомобільний транспорт», підписаний Президентом України в березні 2006 р. У ньому однозначно йдеться про те, що «перевірку тех' нічного стану транспортних засобів під час державного технічного огля' ду транспортних засобів здійснюють суб’єкти господарювання, уповно' важені у порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України». Отож не будь'які, а саме спеціальні експертні організації, які відповідають вимогам сертифікації послуг зі встановлення відповідності газобалонного облад' нання конструкції транспортного за' собу (УкрСЕПРО), можуть і мусять брати активну участь у проведенні техоглядів автотранспорту. Тим біль' ше, що такі організації є практично в усіх областях України. За ними — право (у разі встановлення газоба' лонного обладнання) видавати влас' никові не тільки загальний пакет до' кументів, а й персональну сервісну книжку, де повинні бути вказані ре' зультати техоглядів, передбачених правилами експлуатації даного транспортного засобу. Окремо стоїть питання обслуго' вування газобалонного обладнання. Відповідно до Переліку робіт підви'

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

щеної небезпеки (НПАОП 0.00'8.24'05) ця робота пов’язана з небезпекою для життя і здоров’я людини. Нею, як правило, займаються водії. Тому ке' рівники підприємств, де балони за' правляють газом, повинні допускати до цієї роботи водія тільки після пере' вірки у нього наявності відповідного посвідчення, котре б підтверджувало, що він пройшов спеціальне навчання для водіїв автомобілів, які працюють на стисненому чи зрідженому газі. Посвідчення обов’язково мусить бути завірене представником Держгір' промнагляду. Загалом що стосується остан' нього, то у мене з огляду на те, що сьогодні ця наглядова структура — найдієвіша у сфері контролю за без' пекою праці та промисловою безпе' кою, є кілька конкретних пропозицій.

Зокрема: доручити проведення пе' ревірки відповідності газобалонного обладнання нормативно'правовим актам і видачу відповідних висновків лише тим спеціалізованим організа' ціям, що мають відповідний дозвіл Дер' жгірпромнагляду. Органам Держгір' промнагляду попередити суб’єктів господарювання, які заправляють автомобілі стисненим і зрідженим га' зом, про те, що перед заправкою автомобіля вони обов’язково мусять перевіряти посвідчення водіїв авто' мобілів щодо проходження ними спеціального навчання, яке дає останнім право на обслуговування газобалонного обладнання. Крім того, у Правилах охорони праці на автомобільному транспорті необхід' но визначити, по'перше, періодич' ність проходження навчання праців'

ників, робота яких пов’язана з об' слуговуванням та експлуатацією газобалонного обладнання, по' друге, — підприємства, котрі мають право на проведення такого нав' чання. Також пропоную вилучити з п. 1.1.3 Правил безпеки систем га' зопостачання України (НПАОП 0.00'1.20'98) слова «...автомобіль' ного», що не буде суперечити вимо' гам підрозділу 4.8 даних Правил. Є сенс внести зміни до п. 9 Правил проведення технічного огляду авто' мобілів, автобусів, мототранспорту та причепів, затверджених поста' новою Кабінету Міністрів від 26.02.2003 р. № 141, додавши сло' ва: «…та висновок про справний стан газобалонного обладнання за його наявності».

О Х О Р О Н А НАДР

ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО РІВНЯ Ритм роботи нафтогазового комплексу України безпосе1 редньо залежить від стану експлуатації вітчизняних надр. Лише на території Полтавщини є значні запаси вуглеводнів: природного газу, нафти та газового конденсату. Діють 1052 свердловини, з них 954 — експлуатаційні. Досить сказати, що тільки у 2007 р. підприємствами нафтогазовидобувної та переробної промисловості області вироблено продукції на 17 млрд. грн. А це видобуті 7,5 млрд. м3 газу, 522 тис. т наф1 ти та 681 тис. т газового конденсату. Роботу підприємств галузі контролює державна інспек1 ція промислової безпеки і охорони праці у нафтогазовому комплексі, охорони надр та хімічній промисловості те1 руправління Держгірпромнагляду по Полтавській області. Що бачать її фахівці на місцях? «Аби зробити крок уперед, треба позбавитися проблем сьогодення»,— у цьому перекона1 ні заступник начальника інспекції С. ЩЕРБАК та головний державний інспектор Ю. КОЛЯДА.

В

идобування вуглеводнів із 108 родовищ нафти і газу породжує багато проблемних питань у сфері охорони надр. Пов’язано це передусім з тим, що нові родовища в експлуатацію не вводяться, а наявні виснажуються. Проте підприєм' ствам, які ведуть видобування вугле' воднів, з кожним роком підвищують планові завдання. Важливість енер' гоносіїв для держави зрозуміла. Од' нак підприємства збільшують видо' буток вуглеводнів методами, які не'

гативно впливають на нафтогазо' носні поклади. Хоча можна було б підняти рівень видобутку вуглеводнів і без шкоди для надр. Одним з таких резервів є неексплуатовані свердло' вини. Найбільше таких свердловин налічується у нафтогазовидобувно' му управлінні «Полтаванафтогаз» (115 одиниць), газопромисловому управлінні «Полтавагазвидобуван' ня» (56) та газопромисловому упра' влінні «Шебелинкагазвидобуван' ня» (14 свердловин). Що стосується

згаданих підприємств, то профіль' ною державною інспекцією проми' слової безпеки і охорони праці ке' рівникам було видано приписи, а та' кож надіслано листи з вимогою здій' снити заходи щодо переведення свердловин в робочий режим. Щоправда, відповіді на дії дер' жавних інспекторів не забарилися. З підприємств надійшли повідо' млення, що вони не в змозі займа' тися капітальним ремонтом і проведенням ліквідаційних робіт на

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

свердловинах, які не діють, через брак коштів. На цьому можливості інспекторів, можна сказати, вичерпуються. Бо Кодексом України про надра не пе' редбачена відповідальність підпри' ємства'ліцензіата за технічний стан та подальше проведення робіт на свердловинах, які перебувають у лі' цензійних межах, але значаться на балансі інших підприємств. У зв’язку з цим виникає ряд проблем з надро' користувачами. Так, на Мачухському родовищі (надрокористувач — ЗАТ «Нафтогазвидобування») є свердлови' на № 500, власник якої — газопро' мислове управління «Полтавагазви' добування». На даний момент вона в аварійному стані. Інша свердловина, № 6 (власник — ДП «Полтаванафто' газгеологія»), перебуває у стані неза' кінченого будівництва. На Єлизаветівській площі (надро' користувач — СП «Полтавська газо' нафтова компанія») розташовані свердловини № 52, 53, 205, власни' ком яких є уже згадуване газопроми' слове управління «Полтавагазвидо' бування». Свердловини законсерво' вано, хоча вони придатні до експлу' атації. Ще одна свердловина — № 2 Батрацького родовища (надрокори' стувач — газопромислове управлін' ня «Полтавагазвидобування») за' консервована з квітня 1994 р. Пи' тання стосовно роботи свердловини № 3 цього родовища не вирішено через розбіжності між ліцензіатом, власником свердловини та підприєм' ством спільної діяльності щодо фі' нансування. Характерним прикладом папе' рових курйозів є і ситуація, що утво' рилася навколо свердловини № 201 Північно'Яблунівської площі (надро' користувач — бурова компанія «Ру' діс»), яка належить газопромислово' му управлінню «Полтавагазви' добування» та законсервована, хо' ча вона в робочому стані. До речі, га' зопромисловому управлінню «Пол' тавагазвидобування» належать і свердловини № 4 (Північно'Зіньків' ська) та № 441 (Рясівська). Але лі' цензіатам ТОВ «Астрогаз» і «Україн' ська бурова компанія» це тільки зв’язало руки і призвело до числен' них тяжб.

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

Однак чіткість у сфері користу' вання надрами мусить бути. Пере' дусім це стосується ліцензування. А звідси випливають й інші питання, у тому числі й ті, що безпосередньо стосуються позиції і обов’язків дер' жавного гірничотехнічного інспекто' ра. Якщо з ліквідованими свердлови' нами все зрозуміло (надрокористу' вач здійснює і профілактику, і огляд), то щодо решти — одне запитання породжує інше. Ми повинні мати чіт' ку позицію держави з приводу тих свердловин, які у нормальному ста' ні і можуть експлуатуватися. І врахо' вувати це при видачі ліцензій. Необхідно не лише визначати тери' торію, а й розглядати всі свердлови' ни, які перебувають у ліцензійних ме' жах. І відносно кожної з них необхід' но прийняти рішення вищестоящого органу: кому її передати, як експлуа' тувати, хто й кому повинен сплачу' вати. Сьогодні у ліцензійних межах ба' гатьох підприємств перебувають свердловини, які ліквідовані ще за часів Радянського Союзу. Бо, скажі' мо, видобуток у межах 25—30 тис. м3 тоді був нерентабельний. Але ж за' раз експлуатуються свердловини з продуктивністю 7—12 тис. м3. На цьому фоні недіючі сьогодні сверд' ловини за експлуатації у нормально' му режимі могли б за рік'два повер' нути витрати. Чим же закінчуються «розбірки» між ліцензіатами і власниками свердловин? Як правило, судовими тяганинами. Власником свердловин є газопромислове управління «Пол' тавагазвидобування». Зокрема, на ліцензійних площах, які належать ТОВ «Українська бурова компанія», СП «Полтавська газонафтова ком' панія» вже має 3 свердловини, які їй не належать. І час би спільному під' приємству бурити нові свердловини на законній площі. Але у керівництва ГПУ «Полтавагазвидобування» свої аргументи: управлінню доведено свій план видобутку. А нові свердло' вини можуть забрати газ! Аби вгаму' вати пристрасті, державні гірничо' технічні інспектори виїхали на місце і опломбували три абсолютно нор' мальні для видобування вуглеводнів свердловини. Таке ж проблемне питання — екс'

плуатація свердловин на Загорянсь' кому газоконденсатному родовищі. Спеціальний дозвіл на користуван' ня надрами належав ДП «Полта' ванафтогазгеологія». У попередні роки неодноразово видавалися приписи керівництву підприємства щодо вирішення питання подальших робіт на свердловинах № 1, 2, 8. Затримку робіт підприємство моти' вувало відсутністю фінансування для проведення капітальних ремон' тів свердловин. Але ось спеціальний дозвіл на користування надрами пе' редається ТОВ «Астроінвест'Енер' джі». Згідно з програмою роботи за' плановано по свердловині № 2. Та чи з цього щось вийде? Підприєм' ство неодноразово зверталося до НАК «Надра України», ДП «Полта' ванафтогазгеологія» з приводу спів' праці та проведення робіт на цих свердловинах. На жаль, питання не вирішено до цього часу. Тим часом у порядку денному ро' боти нафтогазового комплексу дер' жави головним питанням залишаєть' ся нарощування обсягів видобутку. А звідси проблема: складені річні норми відбору вуглеводнів і техноло' гічні режими роботи свердловин не відповідають проектній документації на розробку родовищ і затвердже' ним протоколам. Під час перевірок виявлено перевищення технологіч' них режимів і норм відбору вуглевод' нів на Солохівському, Західно'Соло' хівському, Тимофіївському, Куличи' хинському та Більському родовищах (надрикористувач — газопромисло' ве управління «Полтавагазвидоб' ування»). У заходах щодо усунення згаданих порушень підприємством заплановано перегляд проектної документації на розробку родови' ща. Але чи треба доводити справу до такого стану, щоб самим же й шу' кати вихід? На знімку: заступник начальника інспекції ПБ і ОП у нафтогазовому комплексі, охорони надр та хімічній промисловості теруправління Держгірпромнагляду по Полтавській області С. Щербак (праворуч) та головний державний інспектор Ю. Коляда. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

АКТУАЛЬНО

ДО П И Т А Н Н Я П Р О П Р О Б Л Е М И Б Е З П Е К И

У ГАЗОПОСТАЧАННІ

К

лючовою ланкою у розподіль' них мережах газопостачання, що безпосередньо впливають на безпеку, безперебійність подачі газу та підтримання оптимального режиму енергозбереження, є газо' регуляторні установки (ГРУ). Основ' ними функціями ГРУ є: очищення га' зу, редукування та підтримання ста' більного тиску газу на виході, від' ключення подачі газу у випадках аварійного підвищення чи зниження магістрального тиску газу. Надійність роботи ГРУ заклада' ється ще на стадії проектування під час виконання гідравлічних розра' хунків з урахуванням усіх умов на' вантаження у споживача, які й виз' начають схему та її комплектність. Особливо важливим є етап вибору технологічного устаткування ГРУ: фільтрів, регуляторів тиску газу, за' пірної арматури, клапанів безпеки, вузлів обліку, матеріалів промисло' во'виробничого призначення. Як у всякого механічного при' строю, у газового устаткування є свої характеристики надійності та термінів експлуатації. Термін служби устаткування ГРУ згідно з діючими у нашій країні нормативами стано' вить лише 11—18 років.* Виконання регламентних робіт з планово'запо' біжного ремонту та обслуговування забезпечує підтримання працездат' ності устаткування в цей період, пі' сля чого так чи інакше потрібна йо' го заміна. Враховуючи те, що в Ук' раїні газорозподільні мережі в ос' новному розвивалися в 50—80'ті рр. минулого століття — в період бурхли' вого будівництва промислових цен' трів, зростання міст й активної гази' фікації сільської місцевості, можна зробити висновок, що на сьогодні значну частку ГРУ, що перебувають в експлуатації, укомплектовано фі' зично зношеним і морально застарі' лим устаткуванням. Ситуацію погір'

шують також критичні ситуації, пов’язані з тиском газу, які система' тично виникають останніми роками і змушують газові господарства прац' ювати у напруженому режимі, іноді переходячи на ручне управління ме' режами. Одночасно газотранспорт' на система зазнає впливу процесів реструктуризації її господарства, пов’язаної з децентралізацією опа' лення житлових будинків, із закрит' тям великих підприємств, появою безлічі малих і середніх підприємств — споживачів газу. Перелічені фактори визначають необхідність розробки єдиної дер' жавної політики у вирішенні питання реконструкції та подальшого ро' звитку газорозподільної системи Ук' раїни. При цьому значна роль має бути відведена ГРУ, які повинні відпо' відати таким вимогам: укомплекто' вані надійним технологічним устатку' ванням; забезпечені пристроями ди' станційного управління і засобами передачі інформації про роботу приладів та устаткування на потріб' ні відстані; повинні мати автоматич' ні клапани безпеки. ГРУ випускається у вигляді шафо' вих і блокових газорегуляторних пунктів. Переваги заводського ви' конання цих виробів очевидні. Це — надійність, якість, сервісне забез' печення, адресна відповідальність. Безпечна експлуатація промислових ГРУ гарантується підприємством' виробником за додержання таких умов: основними нормативними доку' ментами під час проектування ГРУ мають бути, насамперед, будівельні норми ДБН В 2.5'20'2001 «Газопо' стачання» і Правила безпеки систем газопостачання України. У цих доку' ментах прописані основні технічні вимоги до ГРУ, умови нормального функціонування устаткування та приладів, що входять до складу ГРУ,

а також дано їх якісні характеристи' ки, висвітлено питання пожежо' та вибухобезпеки; освоєння промислового вироб' ництва ГРУ повинно здійснюватися відповідно до ГОСТ 15.001—88 «Продукция производственно'техни' ческого назначения». Незважаючи на те, що цей документ не має без' посереднього відношення ні до бу' дівництва, ні до газопостачання, йо' го значення важко переоцінити. Сфера дії цього стандарту значно ширша — він встановлює основні положення розробки та виготовлен' ня виробів, визначає порядок і склад технічних умов на виробництво про' дукції, встановлює умови її сертифі' кації; для виробництва якісної продук' ції газотехнічного призначення під' приємство повинно мати відповідні дозволи наглядових органів з охо' рони праці, пожежної безпеки, ви' робничої санітарії та екологічної безпеки й інші регламентовані Дер' жгірпромнаглядом експертні вис' новки про відповідність виробничої бази та кваліфікації працівників під' приємства виду продукції, що випу' скається. Виконання вищеперелічених до' сить жорстких вимог можна вважати достатньою умовою для недопущен' ня потрапляння некондиційних ГРУ в розподільні мережі газопостачання. За останні 10—15 років в Украї' ні виникли й активно розвиваються десятки підприємств з виробництва шафових і блокових ГРУ. Проте да' леко не всі вони мають репутацію сумлінних виробників, які повною мі' рою виконують обов’язкові умови, вказані вище. Прикладом стабільно працюючих тривалий час на ринку газозабезпечення України можуть бути такі підприємства, як «Альфа» (Тернопіль), «АГК'ГАЗ» корпорації «Колві» (Київ), НВП «Газтехніка»

* У країнах ЄС цей показник становить 40 і більше років. — Прим. авторів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

37

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

(Харків), «Промприлад» (Могилів' Подільський), «Газтех» (Суми) та ін' ші. Технічні умови на вироби, що ви' пускаються цими підприємствами, наведено в таблиці. Всі вони мають розвинену виробничу базу, штат ви' сококваліфікованих фахівців, ліцен' зії та дозволи.

плекс дій, пов’язаних з одержанням експертних висновків та узгоджень з органами Держгірпромнагляду та санепіднагляду. Технічні умови (ТУ) за своїм обся' гом значно ширші, ніж вищезазначе' ні нормативи, і зачіпають комплекс питань, включаючи технічні вимоги

Українські підприємства'виробники устаткування ГРУ Підприємства

Номенклатура виробів

Технічні умови та сертифікати

ТОВ СП «Альфа» (Тернопіль)

Блокові ГРП

ТУ У 21131678.008'99 ТУ У 21131678.010'2000 ТУ У 21131678.007'99 ТУ У 453'21131678'015'2003 ТУ У 21131678.005'99 ТУ У 21131678.006'99 ТУ У 45.3'21131678.004'2002 ТУ У 21131678.003'99 ТУ У 21131678.002'99

Шафові установки

Пункти обліку витрати газу ТОВ НВП «Газтехніка» (Харків)

Блокові ГРП

Шафові установки

Регулятори тиску газу

ТУ У 320.00158764.034'2001 ТУ У 45.6'31234604'004'2005 Сертифікат № UА 1.007.0173917'07 ТУ У 29.1'31234604'002'2005 ТУ У 320.00158764.035'2001 Сертифікат № UА 1.007.0147467'06 ТУ У 29.1'31234604'005'2006 Сертифікат № UА 1.007.0117981'06

ВАТ «Могилів'Подільський завод газового устаткування та приладів» (Могилів'Подільський)

Шафові установки

ТУ У 33.2'03327670'006'2007 ТУ У 204/1.03327670'02'95 ТУ 204 УССР 65'78

ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання (Київська область)

Блокові ГРП Шафові установки

ТУ У 45.2'13732845'004'2003 ТУ У 45.2'13732845'005'200З

ТОВ «Газтех» (Суми)

Шафові установки

ТУ У 45.3'13996024'002'2006

ДП «АГК'ГАЗ» Корпорація «Колві'Сервіс» (Київ)

Шафові установки

ТУ У 29.1'23164313.010'2003

Разом з тим, враховуючи, що низка вимог ДБН В 2.5'20'2001, ГОСТ 15.001—88 і Правил безпеки систем газопостачання України усе ж таки мають загальний характер і не відображають моменти, які необхідно враховувати під час кон' струювання, виробництва, здавання та приймання продукції, кожне під' приємство'виробник газового устат' кування змушене розробляти свої власні технічні умови на вироби, що виготовляються. Процедурі реєстра' ції технічних умов Держcпоживстан' дартом України передує цілий ком'

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

до виробу, правила його прийман' ня, методи контролю, умови транс' портування та зберігання, вказівки щодо експлуатації, гарантії виготів' ника, а також вимоги безпеки та охорони навколишнього середо' вища. Така розширена регламентація має ряд переваг. По'перше, підви' щується відповідальність виробника за якість спроектованої та вигото' вленої продукції. По'друге, вироб' ник має можливість узаконити за' стосування у складі ГРУ не сертифі' кованих в Україні з тих чи інших при'

чин устаткування, матеріалів і ком' плектуючих. По'третє, наявність по' годжувальних підписів відповідаль' них державних служб і експертних висновків спрощує відповідному ви' робнику, проектній, монтажній та експлуатуючій організаціям проце' дуру узгодження проекту газопоста' чання в цілому і конкретно введення ГРУ в експлуатацію. Паспорт на ви' ріб у цьому випадку є головним доку' ментом. По'четверте, наявність ТУ дає змогу потенційному замовнику диференціювати за технічними па' раметрами ГРУ різних виробників. Одним з найважливіших гарантів надійності та безпечної експлуатації ГРУ могла б бути обов’язкова серти' фікація газового устаткування Цен' тром стандартизації, сертифікації та метрології України. Проте у Пе' реліку устаткування, що підлягає обов’язковій сертифікації, цей вид виробів відсутній. Однак для власної страховки та зміцнення довіри у спо' живача до продукції підприємства, що випускається, можуть провести так звану добровільну сертифікацію. Так, наприклад, зробило НВП «Газ' техніка». На вироби ГРУ, що випу' скаються, підприємство має держав' ні сертифікати відповідності (рис. 1). У той же час на практиці значна частка ГРУ, що вводяться в експлуа' тацію, виробляється з тими чи інши' ми порушеннями порядку, встано' вленого діючими нормами. Най' більш поширеними є: під час видачі дозволів і ліцензій нерідко переважає формальний під' хід. Не обстежуються досконало умови виробничої бази на предмет контролю якості та готовності пер' соналу до обслуговування продукції, що розглядається; виконання робіт з виготовлення ГРУ структурами, що не мають доз' вільних документів; несанкціоноване використання діючих ТУ сторонніми організаціями; порушення нормативних актів у частині використання устаткування, матеріалів і комплектуючих, що ма' ють сумнівні якісні характеристики та походження. Ситуація, що склалася останніми роками в Україні, несе в собі загро' зу виникнення техногенних ката'

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

строф (за типом дніпропетровських). На жаль, нерідкими є випадки, коли з метою економії до виробництва і підключення таких відповідальних ви' робів, як ГРУ, в обхід діючих норма'

але що ще гірше — буває, підклада' ються підроблені паспорти офіцій' них виробників. У більшості випадків основними критеріями для організації, що купує газорегуляторний пункт, є його ціна і відповідність маркування проектній документації. Проте ви' конання цієї умови зовсім не гарантує якості. Тому необхідно вимагати від замовника, як мінімум, ві' зуального підтвердження якості виробу, що по' ставляється. Найчастіше для досвідченого фахівця виявити серйозні пору' Рис. 1. Шафовий ГРП виробництва ТОВ НВП «Газтехніка». шення не важко. Так, зо' крема, на рис. 2 видно тивів на субпідрядних умовах залу' такі порушення: чаються слабко підготовлені органі' зменшено діаметри робочих, зації та особи без належної кваліфі' байпасних і продувальних трубо' кації, які не несуть прямої відпові' проводів; дальності за якість ГРУ. Не секрет, безкаркасна конструкція шафи; що виконання таких робіт субпідряд' дюритові (гумові) шланги; ною бригадою підряднику обходить' низька якість зварювальних ро' ся дешевше, ніж фінансування на біт; проектування та виготовлення ГРУ фальсифіковані регулятори тиску спеціалізованим підприємством, у газу та трубопровідної арматури тощо. якого значні суми йдуть на покриття До числа типових порушень та' кож слід віднести непов' ний комплект супровід' них документів (відсут' ність копій сертифікатів, протоколів випробувань тощо), відсутність попе' реджувальних написів та етикеток із зазначенням виробника. Таким чином, для пі' двищення безпеки газо' постачання, насамперед щодо ГРУ, необхідно до' биватися виконання в Ук' раїні таких обов’язкових умов: у рамках найбільших Рис. 2. Шафовий ГРП несумлінного виробника. об’єднань («Газекс'Украї' необхідних накладних витрат і спла' на», ДК «Газ України») за аналогією ту відповідних податків. Найчастіше з російськими експлуатаційними в таких випадках використовуються компаніями розробити внутрішні вироби, що були в експлуатації, і стандарти та вимоги до газового контрафактне устаткування, некон' устаткування, матеріалів, схем ГРП диційні матеріали та комплектуючі, та їх експлуатації;

АКТУАЛЬНО необхідно добиватися створення сертифікаційного центру з повірки газового устаткування та відповідно' сті його вимогам нормативної доку' ментації. Ввести обов’язкову серти' фікацію газового устаткування. В умовах, коли адміністративні заходи не дають 100'відсоткового результату безпечного функціону' вання мереж газопостачання, на наш погляд, для цієї мети необхідно створити Асоціацію виробників і спо' живачів газового устаткування. З та' кою ініціативою, зокрема, виступили провідні підприємства цього сектора галузі — ТОВ НВП «Газтехніка», «АГК'ГАЗ» (корпорація «Колві») та «Альфа» (Тернопіль). Ця ініціатива знайшла підтримку великих експлуата' ційних організацій — ТОВ «Газекс'Ук' раїна», ВАТ «Харківгаз», «Дніпрогаз», «Донецькміськгаз», «Кримгаз» та ін. Світовий досвід свідчить про життєз' датність і високу ефективність подіб' них організацій. Надзвичайно важли' вою обставиною є те, що, виконуючи свої функції, вони мають надійний правовий захист і не залежать від державних органів. Вплив таких орга' нізацій у господарському і політично' му житті важко переоцінити. Це мож' на простежити на досвіді США. Зо' крема, Національна федерація не' залежного бізнесу (NFIB), створена в 1993 р., є третьою за впливовістю се' ред 25 провідних політичних сил у Ва' шингтоні. У Німеччині прикладом мо' же служити інженерне товариство «Газ, вода, тепло», а в Росії — Націо' нальна асоціація виробників нафто' газового устаткування. Авторитетна думка експертів по' дібних організацій високо цінується в урядових колах, і це дає змогу під' вищити ефективність правових актів, що розглядаються, та інших страте' гічних рішень. Такий цивілізований підхід може бути гідним прикладом зміни ситуації в питаннях безпеки га' зопостачання в Україні на краще. В. СЄДАК, заступник генерально' го директора компанії «Газекс'Україна», канд. техн. наук, академік Нафтогазової академії, В. СУПОНЄВ, директор ТОВ НВП «Газтехніка», канд. техн. наук

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

39

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ РУЧНОГО ІНСТРУМЕНТУ Нещасні випадки, що сталися під час використання ручного інструменту, свідчать про те, що найбільш потенційно небезпечними є ручний механізований (електричний, пневма1 тичний та пороховий) інструмент, немеханізований ручний інструмент (ударної дії), слю1 сарно1монтажний інструмент з ізольованими ручками, що використовується під час робо1 ти в електроустановках, і засоби малої механізації, що використовуються під час вантаж1 но1розвантажувальних робіт. Вимоги безпечної експлуатації ручного інструменту визначе1 ні Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.0011.30101), Пра1 вилами охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово1комунального господарства (НПАОП 45.211.02190). Під час роботи в електроустановках — це Правила ек1 сплуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.111.07101), а вимоги безпечної експлуатації ручних візків з підйомними вилами (наприклад, ручних гідравлічних візків з підйомними ви1 лами типу «Рокла») — ОСТ 2211467181 (НПАОП 63.117.21181). Вимоги безпечної експлуатації ручного інструменту визначаються також відповідними типовими інструкціями, напри1 клад, Інструкцією з охорони праці під час виконання робіт пороховими інструментами (НПАОП 0.0015.25101), Інструкцією з охорони праці під час виконання монтажних робіт ін1 струментами та пристроями (НПАОП 0.0015.24101). Автор має на меті розглянути основні вимоги безпечної експлуатації ручного інстру1 менту.

С

уб’єкт господарювання повинен визначити особу (як правило, інженерно'технічного працівника), відпо' відальну за огляд, збереження і справність ручно' го інструменту, а також допоміжного обладнання до нього. Ручний інструмент закріплюється за працівниками для індивідуального або бригадного використання та оглядається безпосередньо перед застосуванням. У ра' зі виявлення несправностей ручний інструмент вилуча' ється з експлуатації. Виконання робіт за допомогою руч' ного інструменту з приставних драбин забороняється. Допуск працівників до роботи з механізованим ручним інструментом здійснюється після проведення відповідно' го інструктажу та перевірки знань з питань охорони пра' ці. Загальні вимоги безпечної експлуатації механізова' ного ручного інструменту: з’єднувальні кабелі (шланги) від механізованого інструменту розміщують таким чи' ном, щоб унеможливити їх випадкове пошкодження під час роботи (пересування) працівників, наїзду транспорт' них засобів і дії іншого устаткування; переносять ручний механізований інструмент за рукоятку або в спеціальних пристроях; заміна робочої частини механізованого руч' ного інструменту здійснюється за допомогою спеціаль' них ключів. Немеханізований ручний інструмент ударної дії ви' користовується під час слюсарно'ковальських, столярно' теслярських, слюсарно'монтажних та інших спеціальних видів робіт. Для запобігання травмуванню очей під час роботи використовують захисні окуляри. Рукоятки руч'

ного інструменту виготовляють з дерева (відносна воло' гість до 12%) або синтетичних матеріалів, що забезпечу' ють експлуатаційну міцність і надійність у роботі та ма' ють довжину: для кувалди — до 700 мм, молотків — 300...З60 мм. Зубила, крейцмейселі, клини, керни та ін' ший ручний інструмент ударної дії повинні мати довжи' ну не менше ніж 150 мм (відтягнута їх частина — 60...70 мм), робоча та затилкова їх частини повинні бути без пошко' джень, тріщин, наклепу. Під час роботи з кувалдами із застосуванням клинів (зубил) використовують клинотри' мачі з рукояткою довжиною не менше ніж 700 мм. Руч' ний інструмент, якщо він зберігається на складі та вида' ється для користування, підлягає періодичному огляду 1 раз на 3 місяці. Немеханізований ручний слюсарно'монтажний ін ' струмент для роботи в електроустановках . Роботи в електроустановках можуть виконуватись як ізольованим інструментом, так і ізолюючим інструментом*. Ручний ін' струмент з ізольованими ручками для роботи в елек' троустановках змінного струму напругою до 1 кВ (1,5 кВ постійного струму) повинен відповідати вимогам міждер' жавного стандарту ГОСТ 11516—94. Ручний інструмент з ізольованими ручками (викрутки, пасатижі, плоскогуб' ці, кусачки тощо) з довжиною ручки менше ніж 400 мм повинен мати на ізольованому покритті упор для руки висотою 5 або 10 мм (при довжині ручки понад 400 мм упор не є обов’язковим); монтерський ніж — мінімальну довжину ізольованої ручки 100 мм з упором для руки ви'

* Ізольований інструмент — інструмент, в якому на металевий корпус нанесено ізоляційне покриття для захисту працівника від контакту із струмопровідними частинами електроустановок і від замикання елементів з різними потенціалами. Ізолюючий інструмент — інструмент, вигото' влений з ізоляційного матеріалу і має за необхідності металеві вставки (пп. 3.5.1, 3.5.2 ГОСТ 11516—94).

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

сотою 5 мм. Ізоляція стрижня викрутки повинна закінчу' ватись на відстані не більше ніж 10 мм від кінця жала ви' крутки. Робочий інструмент, що має два робочих кінці (наприклад, гайкові ключі), повинен бути ізолюючим (але не ізольованим), а робочий інструмент зі знімними го' ловками повинен мати блокувальний пристрій, що ви' ключає випадкове роз’єднання головки та інших частин. Відповідно до вимог табл. 10, 11 Правил експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1'1.07'01) ручний інструмент з одношаровою ізоляцією (ізолюючим по' криттям у вигляді діелектричних чохлів) підлягає періодич' ним електричним та механічним випробуванням спеціа' лізованою організацією 1 раз на 12 місяців відповідно до вимог ГОСТ 26810—86. Найбільш безпечним є виконання робіт на знестру' мленому електроустаткуванні. У разі наявності елек' троустановок, де напруга не може бути знята або від' стань до струмоведучих частин менша від нормативної (перелік таких установок визначається особою, відпові' дальною за електрогосподарство), робота в елек' троустановках повинна виконуватись електротехнічним персоналом за нарядом'допуском. На думку автора, економічно доцільно використовувати ручний інстру' мент з багатошаровою ізоляцією, який не підлягає обов’язковим періодичним випробуванням і підлягає ви' лученню у разі порушення верхнього ізоляційного шару (появи покриття іншого кольору ізоляції). Нормативні документи не визначають порядок облі' ку результатів огляду немеханізованого ручного інстру' менту, тобто він встановлюється суб’єктом господарю' вання. Немеханізованим ручним інструментом прац' юють у захисних рукавицях. Ручний електричний інструмент. Для приєднання од' нофазного ручного електроінструменту І класу повинен використовуватись трижильний кабель з штепсельною вилкою (дві жили — для живлення, одна жила — для зазе' млення), а трифазного — чотирижильний кабель. Елек' троінструмент II і III класів не підлягає заземленню. Для заземлення корпусу електроінструменту забороняється використовувати нульовий робочий провід (на думку ав' тора, ця вимога формально суперечить попередній ви' мозі для трифазного електроінструменту). З метою від' далення від робочої зони небезпечної напруги (ця вимо' га особливо актуальна під час виконання бетонних ро' біт з використанням глибинних вібраторів, робіт у пі' дземних спорудах, замкнених просторах та інших робіт підвищеної небезпеки) переносні понижувальні (розпо'

дільні) трансформатори повинні мати на стороні вищої напруги приєднувальний кабель довжиною не більше ніж 2 м. До роботи з електроінструментом І класу допуска' ють працівників з групою ІІ з електробезпеки, а для робо' ти з електроінструментом II і III класу достатньо групи І*. Штепсельна вилка електроінструменту III класу повинна мати конструкцію, що унеможливлює її зчленування з розеткою на напругу вище 42 В. Під час роботи з руч' ним електроінструментом І класу вимагається викори' стання засобів електрозахисту (діелектричних рукавиць, килимків тощо). Роботи з електроінструментом на від' критих площадках під час дощу та снігу виконують спе' ціальним електроінструментом, призначеним для робо' ти в умовах дії крапель вологи, або електроінструмен' том під захисним навісом над робочим місцем. Основ' ною експлуатаційною вимогою є дотримання режиму його роботи (більшість ручного електроінструменту не розрахована на безперервний режим). Ручний електро' інструмент та допоміжне обладнання до нього підляга' ють періодичним електричним випробуванням спеціалі' зованою організацією 1 раз на 6 місяців** із записом результатів у журнал обліку, перевірки та випробувань електроінструменту та допоміжного обладнання до ньо' го за формою додатка 4 НПАОП 0.00'1.30'01. На думку автора, анахронізмами є те, що норматив' но'правові акти з охорони праці (наприклад, п. 5.2.17 НПАОП 0.00'1.30'01) допускають приєднання допоміж' ного обладнання ручного електроінструменту без вико' ристання штепсельної вилки, яке повинен здійснювати електротехнічний персонал з групою ІІІ з електробезпе' ки, та вимагають періодичне випробування ручного електроінструменту II та III класів. Оскільки сучасний ручний електроінструмент III класу живиться від мережі з безпечною напругою, а ручний електроінструмент II класу має корпус з неструмопровідного матеріалу та посилену (подвійну) ізоляцію***, заміна ріжучого органу (контакт з металевими частинами ріжучого органу) здій' снюється тільки при його нерухомому положенні, що мо' жливо лише при розімкненому вимикачеві, то при справ' ному вимикачеві електроінструмент II та III класу можна вважати безпечним (перевірка справності вимикача здійснюється простим його вмиканням'вимиканням пе' ред початком роботи на холостому ходу без контакту працівника з металевими частинами ріжучого органу). Очевидним є те, що з метою підвищення рівня електро' безпеки необхідно домагатися зменшення частки ручно' го електроінструменту І класу в будівельному виробниц'

* Необхідно зазначити, що в Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів (наказ Міністерства палива та енергетики Ук' раїни від 25.07.2006 р. № 258) не існує понять «неелектротехнічний працівник» та «група І з електробезпеки». ** На думку автора, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (наказ Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258) не дають визначення однозначних термінів вимірювання опору ізоляції обмоток і кабелю живлення (відносно корпусу та зовнішніх металевих деталей) ручного електроінструменту: п. 3 таблиці 42 визначає термін 1 раз на 6 місяців (після капітального ремонту); п. 2 (1) таблиці 27 визначає терміни, установлені системою технічного обслуговування та ремонту, виходячи з місцевих умов і режимів експлуатації елек' троінструменту, але не рідше 1 разу на 12 років. *** Не зовсім зрозумілою є норма, коли інструмент з ізольованими ручками та двошаровою ізоляцією не підлягає обов’язковому періодич' ному випробуванню, а електроінструмент II класу з подвійною ізоляцією не має такої особливості.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

41

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

тві. На думку автора, обов’язковим періодичним випро' буванням повинен підлягати тільки ручний електроін' струмент І класу. Ручний пневматичний інструмент. При користуванні ним повинні використовуватися непошкоджені гнучкі шланги, які приєднують до інструменту і міцно з’єднують між собою за допомогою ніпелів та стяжних хомутів (без використання дроту). На підвідному пневматичному тру' бопроводі повинна бути запірна апаратура для приєд' нання шланга. Приєднання інструменту до шланга здій' снюється після прочищення сітки у футорці. Регулювання та заміна робочої частини інструменту виконується за відсутності стисненого повітря. Інструмент вмикають пі' сля установлення його в робоче положення (наприклад, упору робочої частини інструменту в оброблювану де' таль). Робоча частина шліфувальних машинок, пилок, рубанків повинна мати інвентарне захисне огороджен' ня (кожух). З пневматичним інструментом працюють у за' хисних окулярах, без рукавиць та інших засобів індивіду' ального захисту (засобів захисту від шуму, вібрації то' що). Пневматичний ручний інструмент підлягає періодич' ному обслуговуванню та випробуванню 1 раз на 6 міся' ців із записом у журналі довільної форми (п. 5.5.19 НПАОП 0.00'1.30'01)*. Роботи (наприклад, електромонтажні) з використан' ням ручного порохового (піротехнічного) інструменту ви' конуються за нарядом'допуском. Патрони та типорозмі' ри дюбелів використовуються залежно від типу і товщи' ни робочого матеріалу, визначених відповідною табли' цею в інструкції з експлуатації інструменту. Твердість дю' беля повинна бути вищою за твердість робочого матеріалу, що визначається шляхом удару молотком по дюбелю, спрямованого гострою частиною до робочого матеріалу, або пробним пострілом. Якщо має місце над' мірне вдавлювання дюбеля, то необхідно використати патрон меншого номера. 3 метою запобігання наскріз' ного прострілу дюбелі не повинні забиватись у легко' пробивні будівельні конструкції (деревоматеріали, суха штукатурка тощо) та у стики будівельних конструкцій. З метою запобігання сколюванню країв робочого матері' алу основи або деталі при пристрілюванні необхідно ви' тримувати відстань від точки забивання дюбеля до краю основи: для бетону і цегли — не менше ніж 100 мм; до краю закріплюваних деталей із сталі — не менше ніж 10 мм, дерева або пластмаси — не менше ніж 15 мм. У випадку затримки спуску ударника необхідно повторно виконати 1—2 постріли, а за необхідності (з витримкою 1 хв) розрядити інструмент, при цьому патрон вилучаєть' ся за допомогою спеціального шомпольного пристрою. Сторонніх осіб видаляють із зони можливого розлітання осколків на відстань не менше ніж 10 м від місця вико' нання робіт з пороховим інструментом. Пороховий ін' струмент не можна переносити у зарядженому стані до

і після виконання робіт. Ручний пороховий інструмент підлягає періодичній перевірці технічного стану 1 раз на 6 місяців із записом результатів огляду у формуляр ін' струменту. Після виконання 1000 пострілів пороховий ін' струмент підлягає повному розбиранню, чищенню і ре' візії (п. 6.19.97 НПАОП 45.2'1.02'90). За наявності поруч з місцем виконання робіт, де ви' користовується ручний інструмент, інших робочих місць або проходів для забезпечення безпеки праці викори' стовують захисні екрани (ширми, щити) висотою не мен' ше ніж 1,8 м. Засоби малої механізації для виконання вантажно' розвантажувальних робіт. Візки з підйомними вилами по' винні використовуватись на горизонтальних майданчи' ках з твердим покриттям, причому дрібні та сипкі вантажі переміщуються в тарі. Висота переміщуваних вантажів повинна бути не більше ніж 900 мм (для візків вантажо' підйомністю 250 кг) та 1200 мм (для візків вантажопідйом' ністю 1250 кг). Розміщення вантажу на візку повинно бу' ти таким, щоб запобігати зміщенню і падінню вантажу під час його переміщення. Візки підлягають періодичним оглядам 1 раз на 12 місяців із записом результатів огля' ду в журнал періодичних оглядів візків з підйомними ви' лами за формою додатка НПАОП 63.1'7.21'81. Пере' вірка технічного стану (технічне опосвідчення) візка ста' тичним та динамічним випробуванням проводиться після його виготовлення та капітального ремонту із записом результатів у паспорт візка. Безпека будівельного виробництва визначається безпекою окремих технологічних операцій та рівнем безпеки засобів виробництва, що використовуються. Оскільки робочий інструмент з низьким рівнем безпеки (наприклад, електроінструмент І класу, ручний інстру' мент з ізольованими ручками та одношаровою ізоляці' єю) потребує посиленого контролю за його експлуата' цією, то передумовою до підвищення рівня безпеки окремих технологічних операцій є підвищення рівня без' пеки засобів виробництва (наприклад, використання електроінструменту II та III класу, ручного інструменту з ізольованими ручками з багатошаровою ізоляцією) та зменшення тривалості (кількості) технологічних операцій, що виконуються робочим інструментом в умовах підви' щеної небезпеки. На думку автора, сучасні досягнення в конструкціях ручного інструменту та наявність його сертифікації потребує корегування нормативних вимог, у тому числі і в частині вимог термінів перевірки техніч' ного стану. Інколи безпечніше та економічно доцільніше придбати новий ручний інструмент, ніж займатись капі' тальним ремонтом і випробуванням технічно несправ' ного ручного інструменту.

М. ФЕДОРЕНКО

* Визначення «Журнал довільної форми» є проявом бюрократичного підходу. На думку автора, доцільно заносити результати перевірки пнев' матичного інструменту в його паспорт або формуляр.

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротким рядком Майже 500 працівників і ветеранів ВАТ «Інтерпайп «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» проходять щороку лікування на базі поліклініки підприємства. Тут діє денний стаціонар на 25 місць. До послуг пацієнтів — кабінет функціональної діагностики, рівень оснащеності якого відповідає сучасним міжнародним вимогам. З допомогою комп’ютерної системи телеметричної передачі електрокардіограм телефоном передають результати обстежень з цехових пунктів охорони здоров’я до поліклініки, де медики використовують одержані дані. Лікарі поліклініки у своєму розпорядженні мають єдиний у Дніпропетровську лазерний апарат «Таурус», призначений для лікування хворих на глаукому усіх видів, вторинну катаракту тощо. *** Серед профзахворювань, зареєстрованих на Миколаївщині у 2008 р., 40% припадає на вібраційну хворобу. Основна причина цього — зношеність основних фондів і використання устаткування, що не відповідає сучасним вимогам безпеки. *** В одному з найнасиченіших промисловими підприємствами міст Донецької області — Костянтинівці — на базі центральної районної лікарні створено центр екстреної медичної допомоги людям, які перенесли інфаркт, інсульт та інші критичні стани. Незважаючи на економічні труднощі, в обласному бюджеті знайшли необхідні кошти для оснащення оздоровчого об’єкта спеціальними ліжками, діагностичним і реабілітаційним обладнанням і приладами.

ІНФОРМАЦІЯ

ПОВЕРНУТИ СМАК ЖИТТЯ Відповідно до вимог Закону «Про загальнообов’язкове дер жавне соціальне страхування від нещасного випадку на ви робництві та професійного захворювання, які спричини ли втрату працездатності» працівникові, що травмувався на виробництві, слід відшко дувати шкоду, завдану його здоров’ю. Щоб людина почува ла себе повноцінним членом суспільства навіть тоді, коли вона залишилася інвалідом чи втратила певну частку пра цездатності. Як це питання вирішується на Черкащині? Розповідає заступник началь ника обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд) М. СЕРДЮК.

Н

аше управління сьогодні відшко довує шкоду майже 6 тис. потер пілих на виробництві, забезпе чуючи їх медичну, професійну та со ціальну реабілітацію. Торік було проведено 59 засідань обласної ко місії медико соціальної експертизи № 3, на яких оглянуто 317 потерпі лих на виробництві. Розглянуто по над 250 медичних справ потерпілих щодо забезпечення їх санаторно курортним лікуванням, протезно ор топедичними виробами, засобами побутової реабілітації, виробами медичного, медикаментозного при значення, лікарськими засобами. Торік за рішенням МСЕК майже 900 потерпілих отримали медичні та соціальні послуги. Видано 49 направ лень на забезпечення протезно ортопедичними виробами, вручено 85 спеціалізованих автомобілів на суму понад 213 тис. грн. За перше півріччя поточного ро ку у ЗМІ вміщено понад 500 публіка цій, разом з райдержадміністрація ми проведено понад 800 заходів, спрямованих на впровадження на підприємствах безпечних і нешкідли вих умов праці. Серед питань реабілітації потер пілих на виробництві надзвичайної гостроти набуває питання медичної реабілітації попри те, що саме на

неї витрачається майже половина всіх коштів, які щорічно виплачують ся Фондом на медико соціальну ре абілітацію. Такі потужні вкладення, з одного боку, виправдовують себе: адже чим раніше розпочали комп лексне лікування потерпілого, тим реальніші сподівання на його оду жання та відновлення працездатно сті. З другого боку, після лікування далеко не всі потерпілі повертають ся до роботи. Звичайно, тут не мож на скинути з рахунків об’єктивні при чини, коли у людини тяжка травма чи захворювання, що практично не під даються лікуванню. Але є й інші при чини, які цілком можна усунути, бо вони здебільшого упираються в ор ганізаційні питання та законодавчі огріхи. Так, сьогодні залишається проб лемним складання МСЕК індивіду альної програми реабілітації (ІПР) потерпілого під час його первинного та чергового огляду. Причини цьо го — недоукомплектованість комісії лікарями реабілітологами, відсутність пропозицій та конкретних планів від лікувально профілактичних закладів (ЛПЗ) щодо подальшої реабілітації потерпілого після виходу його за ме жі стін медичних закладів. Внаслідок чого порушується як комплексність, так і безперервність реабілітації лю

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

43

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

дини. Водночас ІПР є дуже важли вим документом. Зокрема, у разі чергового огляду потерпілого МСЕК мусить враховувати пропозиції як ЛПЗ, так і робочих органів Фонду, котрі фінансують програму реабілі тації. Бо тоді переривається ланцю жок: стаціонарне — амбулаторне лікування — професійна реабіліта ція і знижується ефективність ком пенсації здоров’я потерпілого. Не можна не враховувати також такий поширений і прикрий факт: значна, підкреслюю, частина потер пілих відверто не зацікавлена у реа білітації. Кого бере острах, що після одужання зменшаться компенсацій ні виплати, іншого лякають труднощі з подальшим працевлаштуванням. Є випадки, коли в одужанні потерпі лого не зацікавлена вся його роди на, яка, скажемо відверто, непога но живе на компенсаційні кошти. То му прагнення отримати гроші за втрачене здоров’я сильніше від праг нення до його відновлення. Зрозуміло, що Фонд намагаєть ся якомога активніше брати участь у реалізації всіх етапів медичної ре абілітації. Ми тісно співпрацюємо з лікувально профілактичними закла дами, у яких на договірних засадах проводяться лікування і медична ре абілітація потерпілих. Особлива увага з боку робочих органів Фон ду Черкащини приділяється контро лю за дотриманням медичних техно логій, діагностично лікувального процесу у разі одержання певних травм і профзахворювань в умовах стаціонарного лікування. А ось про цес амбулаторного і домашнього лі кування, на жаль, контролювати важко. Тут багато що залежить без посередньо від лікарів та самого по терпілого. За 6 місяців поточного року ви трати Фонду на медичну, професій ну та соціальну реабілітацію ста новили 566 тис. грн. З них понад 170 тис. грн. пішло на постійний сто ронній догляд, 112 тис. грн. — на ви роби медичного, медикаментозного призначення та лікарські засоби, 108 тис. грн. — на утримання потерпі лих у ЛПЗ. Отже, успішний перебіг усіх ета пів реабілітації потерпілого (віднов лення функціональних порушень, стабілізація і запобігання хронічно му процесу і стійкій втраті праце здатності) прямо залежить від того, наскільки цілеспрямованими і злаго дженими будуть дії органів Фонду, ЛПЗ та МСЕК. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

ДУМКА ВЧЕНИХ

Враховуючи, що більше ніж 80% устаткування на діючих об’єктах у нашій країні є застарілим і відпрацювало свій ре сурс, деякі підприємства інтенсивно проводять технічне пе реоснащення основного виробництва. У зв’язку з цим збільшу ється імпорт машин, механізмів та устаткування зарубіж ного виробництва.

ПРОДУКЦІЇ ЗАРУБІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА —

ЖОРСТКИЙ КОНТРОЛЬ

О

скільки практично все техноло гічне устаткування для основ них галузей промисловості вне сено до Переліку об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвище ної небезпеки, зазначеного в По рядку видачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та його територі альними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук раїни від 15.10.2003 р. № 1631, це обладнання згідно з Законом «Про забезпечення санітарного та епі демічного благополуччя населен ня» є об’єктом державної санітарно епідеміологічної експертизи. Особ ливої уваги потребують машини та устаткування зарубіжного ви робництва, бо вони повинні відпо відати вимогам вітчизняного зако нодавства в галузі промислової безпеки та гігієни праці. Тому Порядком проведення дер жавної санітарно епідеміологіч ної експертизи, затвердженим нака зом МОЗ України від 09.10.2000 р. № 247, із змінами, внесеними згід но з наказом МОЗ України від 14.03.2006 р. № 120 (далі — Поря док), експертиза продукції зарубіж ного виробництва віднесена до «особливо складних випадків», які потребують участі спеціалістів нау ково дослідних інститутів гігієнічного профілю. З метою проведення дер жавної санітарно епідеміологічної експертизи в особливо складних ви падках наказом МОЗ України від 25.06.2001 р. № 246 створені екс пертні комісії науково дослідних ін

ститутів, у тому числі Українського НДІ промислової медицини. Вищезгаданим Порядком перед бачено, що санітарно епідеміоло гічна експертиза продукції прово диться тільки у разі звернення заяв ника (власника або уповноваженої ним особи). Такий підхід передбачає високу відповідальність власників підприємств за забезпечення без печних умов праці. Разом з тим досвід роботи екс пертної комісії інституту дає підставу твердити, що підприємства не в усіх випадках звертаються за проведен ням санітарно епідеміологічної експер тизи під час закупівлі устаткування за рубіжного виробництва. Оскільки в документації на устаткування, що ім портується, не вказуються, як прави ло, параметри всіх шкідливих факто рів, які супроводжують його роботу, обслуговування такого устаткування може становити серйозну загрозу здоров’ю обслуговуючого персоналу. Для прикладу наведемо резуль тати досліджень умов праці та сані тарно епідеміологічної експертизи двох гірничих машин зарубіжного виробництва, проведених нами за зверненням одного із підприємств Кривбасу. Дослідження виконані в підземних умовах залізорудної шах ти під час виконання робіт за при значенням машин. Хронометражні дослідження, вивчення ергономічних показників робочого місця та органів керуван ня проводилися із застосуванням се кундоміра, вимірювальної лінійки та динамометра.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Машина ST 3,5 фірми «ATLAS COРCO WAGNER» (Швеція) при значена для навантаження, транс портування та розвантажування ма теріалів. Конструкцією машини пе редбачено привід від дизельного двигуна. Керування роботою маши ни здійснює оператор із кабіни в ро бочій позі «сидячи» за допомогою рульового колеса, важелів, педалей, кнопок. Контроль за процесом на вантаження та переміщення здій снюється за допомогою засобів ві дображення інформації, розташо ваних на панелі. Крісло оператора оснащено напівм’яким сидінням із віброізоляційною подушкою, воно ре гулюється по вертикалі. Машина обладнана підніжкою та поручнями, а також світильниками, які забезпе чують освітлення робочої поверхні вибою та зони переміщення. За да ними технічної документації, рівень шуму на робочому місці оператора при різних режимах роботи перебу ває в межах 79—99 дБА. При вивченні ергономічних пара метрів робочого місця та органів ке рування машини ST 3,5 було встанов лено, що розмірні характеристики крісла оператора, підніжки, педалей та важелів керування відповідають вимогам ГОСТ 12.2.106—85 ССБТ. «Машины и механизмы, применяе мые при разработке рудных, неруд ных и россыпных месторождений по лезных ископаемых. Общие гигиени ческие требования и методы оцен ки». Розміщення важелів керування та приладів у робочій зоні відповідає вимогам ГОСТ 12.2.032—78 ССБТ. «Рабочее место при выполнении ра бот сидя. Общие эргономические требования». Величина зусиль ста новить: на важелях рульового керу вання швидкості — відповідно 80 Н та 60 Н, важелях керування ковшем — 30 Н, що практично відповідає вимо гам ГОСТ 21753—76 СЧМ. «Рычаги управления. Общие эргономические требования» для умов частоти вико ристання відповідно 16—5 разів за зміну та 240—17 разів за зміну. Встановлено також, що передба чене конструкцією машини розмі щення робочого крісла та органів

керування перпендикулярно руху машини зумовлює при керуванні процесом навантаження розванта ження та здійсненні маневрів незруч ну робочу позу з поворотом тулуба і голови оператора. Час перебування у незручній робочій позі для умов спеціалізованої форми організації праці становив 16,7% часу робочої зміни, що відповідає значенню 2 кла су (допустимого) важкості трудового процесу відповідно до ГН 3.3.5 3.3.8; 6.6.1 2001 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничо го середовища, важкості та напру женості трудового процесу». У повітрі робочої зони під час роботи навантажувача в умовах вентиляції, яка забезпечувала швид кість руху повітря 0,5 м/с, концен трація діоксиду азоту була на рівні 0,9 мг/м3, оксиду вуглецю — 6,5 мг/м3, що не перевищує ГДК, а концен трація аерозолю фіброгенної дії — 5,7 мг/м3, що перевищує ГДК у 2,9 разу згідно з ГОСТ 12.1.005—88 ССБТ. «Общие санитарно гигиени ческие требования к воздуху рабо чей зоны». При застосуванні додат ково з вентиляцією гідрознепилю вання концентрація пилу в робочій зоні була знижена до 1,7 мг/м3. Характер вібрації під час роботи машини непостійний, переривча стий. Еквівалентний коригований рі вень загальної вібрації на робочому місці оператора становить 99 дБ, що не перевищує допустимого рівня згідно з ДСН 3.3.6.039 99 «Держав ні санітарні норми виробничої за гальної та локальної вібрації» та ГОСТ 12.1.012—90 ССБТ. «Вибра ционная безопасность. Общие тре бования». Рівень шуму на робочому місці під час виконання різних робочих операцій, маневрів, технічного об слуговування перебуває в межах 63—86 дБА. Еквівалентний рівень шуму на робочому місці операто ра становить 87 дБА і перевищує допустимий рівень згідно з ДСН 3.3.6.037 99 «Санітарні норми вироб ничого шуму, ультразвуку та інфра звуку» та ГОСТ 12.1.003—86 ССБТ.

«Шум. Общие требования безопас ности» на 7 дБА. За результатами дослідження бу ло зроблено висновок, що машина ST 3,5 є безпечною для здоров’я за умови дотримання таких вимог: за стосування засобів індивідуального захисту від шуму за ГОСТ 12.4.051— 87 ССБТ. «Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие тех нические требования и методы испы таний», від пилу — респіраторів ШБ 1 «Лепесток» за ГОСТ 12.4.028—76 «Респираторы ШБ 1 «Лепесток». Технические условия», засобів гідро знепилювання, вентиляції, а також такої організації праці, за якої три валість перебування оператора в незручній робочій позі не переви щує 25% тривалості робочої зміни. Бурова установка Roket Boomer 281 виробництва фірми «ATLAS COPCO» (Швеція) з транспортною базою ДС 10 призначена для бурін ня шпурів глибиною до 5 м діамет ром 40—60 мм в підземних умовах. Конструкція бурової установки передбачає дизельний привід, керу вання ходом та позиціонування ди зелем в робочій позі «сидячи» із за стосуванням рульового керування та педалей, а процесом буріння — в робочій позі «стоячи» з робочої пло щадки. Крісло оператора має на півм’яке покриття, регулюється по вертикалі. На пультах керування процесами переміщення та буріння передбачені органи керування (ОК) та засоби відображення інформації: важелі, кнопки, індикаторні лампоч ки, у тому числі лічильник мотогодин роботи дизельного двигуна. Перед бачено також монітор для спостере ження за процесом позиціонування стріли. Машина оснащена підніжка ми та поручнями з обох боків пло щадки. Робоча площадка операто ра оснащена віброізоляційними опорами, має рифлену поверхню. Шість світильників забезпечують ос вітлення робочої поверхні вибою, пультів керування (ПК) та зони пере міщення. Буріння шпурів здійснюєть ся з подачею води в шпур. Керує ро ботою бурової установки один опе ратор (прохідник).

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

45

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

У результаті ергономічної оцінки робочого місця та ОК встановлено, що розмірні характеристики робо чих місць щодо керування в робочій позі «сидячи» та «стоячи» — робочі площадки, робоче крісло, педалі, а також підніжки та поручні, відповіда ють вимогам ГОСТ 12.2.106—85. Розміщення ОК на ПК з урахуван ням частоти їх використання відпові дає вимогам ГОСТ 12.2.033—78 ССБТ. «Рабочее место при выполне нии работ стоя. Общие эргономиче ские требования», а рульового ко леса — ГОСТ 12.2.032—78. Розмір ні характеристики педалей відпові дають вимогам ГОСТ 12.2.106—85, а важелів керування — вимогам ГОСТ 21753—76. Значення зусиль на важелях керування перебуває в межах 20—40 Н, що з урахуванням частоти їх застосування протягом робочої зміни відповідає вимогам ГОСТ 21753—76. Разом з тим передбачене кон струкцією машини розміщення ро бочого місця оператора керування ходом бурової установки перпенди кулярно напрямку її руху не відпові дає вимогам ГОСТ 12.2.106—85. Хронометражними дослідженнями встановлено, що час перебування оператора в незручній робочій позі для умов спеціалізованої форми орга нізації праці становить 14,3% часу ро бочої зміни, що не перевищує значен ня для показника робочої пози 2 кла су (допустимого) важкості трудово го процесу згідно з ГН 3.3.5 3.3.8; 6.6.1 2001. При бурінні шпурів зі швидкістю 0,83 м/хв в умовах вентиляції, яка забезпечує швидкість руху повітря 0,5 м/с, та подачі в шпур води з ти ском 10 атм концентрація аерозо лю переважно фіброгенної дії ста новить 1,8 мг/м3, а в умовах зни ження тиску води — 3,3 мг/м3, що перевищує ГДК в 1,7 разу. При управлінні ходом бурової установ ки та процесом позиціонування дизельного двигуна концентрація діоксиду азоту становила 1,2 мг/м3, а оксиду вуглецю — 8,2 мг/м3, що не перевищує ГДК згідно з ГОСТ 12.1.005—88.

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

Встановлено, що еквівалентний коригований рівень віброшвидкості на робочому місці оператора ста новить 92 дБ, що не перевищує до пустимого рівня згідно з ДСН 3.3.6.039 99 та ГОСТ 12.1.012—90. Рівні шуму під час буріння, манев рів, технічного обслуговування ус тановки становлять відповідно 115, 86 та 64 дБА, а еквівалентний рівень шуму на робочому місці оператора — 110 дБА. Таким чином, еквівалентний рівень шуму згідно з ДСН 3.3.6.037 99, ГОСТ 12.1.003—86 перевищує ГДР на 30 дБА. У зв’язку з цим було проведено додаткові дослідження з розрахун ком шумового навантаження під час використання ЗІЗ від шуму та раціо нального режиму праці. Встановле но, що використання ЗІЗ від шуму — навушників типу «А» (ефективність — 0,33) — забезпечує зниження рів ня шуму під час буріння до 85 дБА, що перевищує допустимий рівень на 5 дБА. У зв’язку з цим було обгрунто вано необхідність поряд із застосу ванням ЗІЗ від шуму також змінюва ти режим праці (внутрішньозмінний або тижневий, місячний) у відношенні 1:3. Тобто час обслуговування маши ни одним оператором не повинен пе ревищувати 130 хв за робочу зміну. За результатами проведених дос ліджень умов праці під час роботи бу рової установки Roket Boomer 281 ви робництва фірми «ATLAS COPCO» (Швеція) було зроблено висновок, що необхідними умовами експлуатації ці єї машини одним оператором є: вико ристання ЗІЗ від шуму за ГОСТ 12.4.051—87 — навушників типу «А» та разом з тим обмеження часу бурін ня (не більше 130 хв за зміну); викори стання ЗІЗ від пилу — респіратора ШБ 1 «Лепесток» за ГОСТ 12.4.028— 76; подача води в шпур з тиском в ма гістралі не менше ніж 10 атм; опти мальна вентиляція (швидкість руху по вітря 0,5 м/с); застосування такої ор ганізації праці, при якій тривалість пе ребування оператора в незручній робочій позі згідно з гігієнічною класи фікацією умов праці ГН 3.3.5 3.3.8; 6.6.1 83 2001 не перевищує 25% три валості робочої зміни.

Наведені результати досліджень свідчать про необхідність проведення комплексної гігієнічної та ергономіч ної оцінки умов праці під час санітар но епідеміологічної експертизи про дукції машинобудування зарубіжного виробництва. Це дасть змогу виявити всі шкідливі фактори, які супроводжу ють роботу машини, розробити, у разі необхідності, раціональні режи ми праці оператора, режими роботи санітарно технічних засобів, а влас никам підприємств вжити своєчасно та у повному обсязі обгрунтованих заходів, спрямованих на забезпечен ня сприятливих умов праці та збере ження здоров’я працівників. Обов’язковою умовою є здій снення поточного санітарно гігієніч ного нагляду за виконанням реко мендацій, зазначених у висновку са нітарно епідеміологічної експертизи. Бажано також, щоб представники Держгірпромнагляду та профспілко вих організацій мали можливість ви користовувати в своїй діяльності ре комендації державної санітарно епі деміологічної експертизи. Вважаємо за доцільне розроби ти інструкцію щодо здійснення конт ролю за умовами праці під час ек сплуатації продукції машинобуду вання зарубіжного виробництва. Необхідно також розробити мето дичні вказівки щодо ергономічної оцінки продукції машинобудування для потреб санітарно епідеміологіч ної експертизи, сертифікації та ін. Тільки спільними зусиллями спе ціалістів санепідслужби, Держгір промнагляду та профспілкових орга нізацій може бути забезпечено ви конання усіх необхідних гігієнічних, ергономічних і санітарно технічних заходів, спрямованих на поліпшення умов праці під час експлуатації устаткування підвищеної небезпеки. М. КАРНАУХ, докт. мед. наук, про фесор, директор, В. КРУШЕВСЬКИЙ, канд. біол. наук, завідувач лабораторії, П. БАЗОВКІН, наук. співроб. (Україн ський НДІ промислової медицини, м. Кри вий Ріг), В. ШЕВЦОВА, докт. мед. наук, професор (Національний медичний уні верситет імені О. О. Богомольця, м. Київ)

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Коротким рядком У рамках Міжнародного дня інвалідів робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в АР Крим спільно з територіальними центрами соціального обслуговування інвалідів та товариствами інвалідів проведено урочисті заходи та зустрічі з інвалідами за місцем їхнього проживання. Було вручено цінні подарунки, інвалідні візки, автомобіль «Славута», надіслано письмові привітання, організовано концерти. *** Платниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань є більш як 8 тис. підприємств, організацій та установ Ворошиловського району м. Донецька. Тільки за 9 місяців 2008 р. ними перераховано до Фонду понад 18 млн. грн. Цьому сприяє активна робота відділення Фонду. Проведено перевірки повноти та своєчасності перерахування внесків. Назви підприємств7боржників та прізвища їхніх керівників друкуються у місцевій пресі. На реабілітацію потерпілих, їхнє оздоровлення у медичних і санаторно7курортних закладах, протезування, догляд за потерпілими Фонд спрямував близько 357 тис. грн. *** Більш як 45 тис. працівників підприємств Сумської області встановлено пільги та компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці. 29,7 тис. осіб мають право на одержання доплат за несприятливі умови праці, 25,1 тис. — на додаткові відпустки, 14,6 тис. мають право на безплатне забезпечення молоком, 16,2 тис. працівників — на пільгове пенсійне забезпечення.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ Відповідно до постанови Верховної Ради України на пар ламентських слуханнях 10 грудня 2008 р. було розглянуто питання «Про стан дотримання конституційних гаран тій трудових прав громадян». Організатором слухань став Комітет з питань соціальної політики та праці.

Г

олова Верховної Ради України В. Литвин, відкриваючи слухан$ ня, зазначив, що їх проведення співпало з 60$річчям Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпа$ чова у своєму виступі нагадала, що Декларація, а потім міжна$ родні пакти в галузі прав і свобод люди$ ни спільно з додатковими протоколами склали Міжна$ родний білль про права лю$ дини. Загалом Україна ратифікувала 220 угод Організації Об’єднаних Націй, 64 угоди в рамках Ради Євро$ пи і 55 конвенцій Міжнародної орга$ нізації праці. Потім Н. Карпачова представила Спеціальну доповідь Уповноважено$ го з прав людини «Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у

галузі прав і свобод людини». За кри$ теріями бідності Світового банку, 70% населення України живе не більше ніж на три долари в день. Крім того, за словами Н. Карпачо$ вої, півтора мільйона найманих пра$ цівників отримують заробітну плату, нижчу від прожиткового мінімуму. Про те, як держава виконує своє головне завдання у трудовій сфері — створення умов для повного за$ безпечення громадянам права на працю, доповів заступник Міністра праці та соціальної політики В. Они$ щук. Він визнав, що сьогодні в Укра$ їні, незважаючи на прийняття цілої низки законів, стан додержання норм і положень трудового права є незадовільним. За його словами, результати перевірок, проведених державними інспекторами праці Міністерства праці та соціальної по$ літики, свідчать, що майже 90% пе$ ревірених роботодавців порушують вимоги трудового законодавства. Найчастіше порушуються норми трудового законодавства стосовно оплати праці і відпочинку, трудових договорів, правил ведення трудових книжок, укладання і виконання колек$

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

47

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

тивних дого$ ворів, додер$ жання тру$ дової дисци$ пліни. За слова$ ми доповіда$ ча, досить гостро стоїть питання що$ до додержання роботодавцями за$ конодавства про працю неповно$ літніх та про застосування праці жі$ нок. Під час проведення тематичних перевірок було виявлено випадки залучення жінок до роботи у нічний час, застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкід$ ливими або небезпечними умовами праці, а також залучення жінок до пі$ діймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Необхідно, вважає В. Онищук, створити інтегровану інспекцію пра$ ці, підпорядковану Міністерству пра$ ці, що дасть змогу підвищити ефек$ тивність діяльності органів нагляду за додержанням вимог законодавства про працю, посилить вплив держави на політику щодо створення гідних умов праці, запобігання та профі$ лактики порушень законодавства про працю із застосуванням еконо$ мічних важелів впливу. Співдопо$ відав голова Комітету з пи$ тань соціаль$ ної політики та праці В. Хара. Він наголосив, що ситуація стосовно до$ тримання конституцій$ них гарантій трудових прав грома$ дян, особливо в частині забезпечення права на гідну працю, залишається однією з найболючіших. Зокрема, він зупинився на питанні безпеки праці. Так, останніми роками збіль$ шилась кількість тих, хто працює в

48

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

умовах, що не відповідають санітар$ но$гігієнічним нормам. В основних галузях економіки кількість таких ро$ бочих місць становить 27% від їх за$ гальної кількості — це одна з голов$ них проблем, яку потрібно якнай$ швидше вирішити. В. Хара детально охарактеризу$ вав стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян, дав оцінку стану чинного законодав$ ства у цій сфері, поінформував учас$ ників слухань про напрацьовані Ко$ мітетом з питань соціальної політики та праці законопроекти. Про дотримання конституційних прав громадян на безпечні та здо$ рові умови праці поінформував учас$ ників слухань Голова Державного комітету України з промислової без$ пеки, охорони праці та гірничого на$ гляду С. Сторчак. Він зазначив, що в Україні побудовано систему дер$ жавного нагляду за охороною пра$ ці, яка не залежить від будь$яких гос$ подарських організацій, громадсь$ ких об’єднань та політичних форму$ вань. Це повністю відповідає стан$ дартам Європейської соціальної хартії. С. Сторчак також наголосив, що протягом останніх десяти років в Ук$ раїні є чітка тенденція до зниження виробничого травматизму. Однак рівень травматизму — як смертель$ ного, так і загального — надзвичай$ но високий і не відповідає рівню більшості розвинених країн світу. Для приведення стану промислової безпеки на підприємствах до належ$ ного рівня одних тільки наглядових та контролюючих заходів недостат$ ньо. Промислова безпека та охоро$ на праці повинні стати категоріями економічними. Саме це й було ос$ новою законодавчих ініціатив після відновлення Комітету у статусі цен$ трального органу виконавчої влади. Всі пропозиції, підготовлені Держ$ гірпромнаглядом до проекту реко$ мендацій парламентських слухань, будуються за принципом запобіган$ ня трагедіям та катастрофам, а не

ліквідації їх наслідків. Реалізація цих законопроектів дасть змогу посили$ ти в Україні євроінтеграційні проце$ си та наблизити стан промислової безпеки і охорони праці держави до рівня розвинених країн світу. Представник депутатської фрак$ ції Комуністичної партії України С. Кілінкаров підкреслив, що новітні власники промислових підприємств лише в останню чергу думають про безпечні умови праці для своїх пра$ цівників, їхня головна мета — прибу$ ток будь$якою ціною. Порушення правил безпеки мають масовий ха$ рактер. Пріоритети в роботі з охоро$ ни праці, як і раніше, не спрямовані на здійснення профілактичних захо$ дів. До певної міри це зумовлено не$ страховим характером механізму со$ ціального захисту від професійних ри$ зиків, а також відсутністю організова$ ного зв’язку між системами охорони праці і соціального страхування. Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на еко$ номіку. Щорічно майже 17 тис. осіб стають інвалідами внаслідок травм і профзахворювань. Прикриваючись економічною кризою, власники під$ приємств ще більше нехтують безпе$ кою праці робітників, економлячи на профілактичних заходах. Директор Інституту медицини праці Академії медичних наук Украї$ ни академік Національної академії наук Ю. Кундієв зазначив, що в Ук$ раїні право на здорові та безпечні умови праці тільки декларується, а насправді постійно ігнорується. В умовах сучасного виробництва іс$ тотно зростає загроза несприятли$ вого впливу на організм працівників шкідливих виробничих факторів. Щороку виявляється 6—8 тис. нових випадків професійних захворювань. Проте у порівнянні з європейськими країнами цей показник значно ниж$ чий. І це — незважаючи на набагато гірші умови праці. Чому? Бо зруйно$ вана медицина на виробництві, і не$ має кому реєструвати, виявляти ці професійні захворювання.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Збереження та зміцнення профе$ сійного здоров’я працюючого насе$ лення повинно стати загальнодер$ жавною справою. Необхідно усвідо$ мити незаперечну істину: і вироб$ ництву, і суспільству потрібен не хво$ рий, а здоровий працівник. Тільки це може бути запорукою сталого еко$ номічного розвитку держави. Питання безпеки праці, розсліду$ вання нещасних випадків на робо$ чих місцях порушували в своїх висту$ пах також голова Всеукраїнської професійної спілки працівників ма$ лого та середнього бізнесу «Єднан$

ня» Н. Кожевіна, голова Миколаїв$ ської обласної організації профспіл$ ки працівників енергетики та елек$ тротехнічної промисловості України В. Миронова, голова незалежної профспілки ВАТ «ММК імені Ілліча» І. Сімоник. Представники депутатських фракцій парламенту та об’єднань профспілок і роботодавців вислови$ ли занепокоєння з приводу відсутно$ сті соціального діалогу, небезпечно$ го загострення проблем безробіття в країні у зв’язку з глибокою кризою, що охопила весь світ.

Голова Комітету з питань со$ ціальної політики та праці В. Хара у заключному слові підкреслив, що пропозиції, спрямовані на поліпшен$ ня чинного законодавства у сфері трудових відносин, будуть враховані у проекті Рекомендацій парламент$ ських слухань, який повинна затвер$ дити Верховна Рада України. Реко$ мендації повинні дати відповіді на поставлені запитання та окреслити шляхи їх вирішення.

Фото К. ТЕЛИЧКА

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

УСВІДОМИТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ З А Д О Л Ю Л Ю Д Е Й Глобальна світова криза вплинула й на економіку Укра їни. Роботодавці для збереження виробництва змушені мінімізувати витрати шляхом скорочення штатної чисельності працівників, зменшення кількості робочих днів та фонду заробітної плати. Як наслідок, це призводить до заборгованості з виплати заробітної плати і відповідно зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Своїми думками щодо впливу кризових явищ на соціальну захищеність потерпілих на виробництві ділиться директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України С. БОГДАНОВ.

Н

а сучасному етапі розвитку

України одним з головних прі$ оритетів держави є прагнен$ ня покращити соціальну захище$ ність людини в процесі її трудової діяльності та у разі настання неща$ сного випадку на виробництві або професійного захворювання, аби повною мірою підвищити якість її життя. Основною та принциповою пе$ редумовою успішного функціону$ вання Фонду є темпи та обсяги над$ ходжень страхових внесків від страху$ вальників. Згідно з офіційною стати$ стикою, в Україні станом на 1 жовт$ ня 2008 р. кількість страхувальників становила 1 212 549 осіб, що по$

4. Зам. №

рівняно з початком року на 68 755 більше, або на 6%. За 9 місяців 2008 р. від робото$ давців до бюджету Фонду з ураху$ ванням взаємозаліку надійшло по$ над 2926 млн. грн. страхових вне$ сків. Починаючи з вересня 2008 р., спостерігається поступове зменшен$ ня обсягів надходження страхових коштів до бюджету Фонду, а вже в жовтні, за оперативними даними, план по збору страхових коштів не$ довиконано на 4%. Як наслідок фі$ нансової кризи, згідно зі звітами ро$ ботодавців, за 9 місяців порівняно з початком року на 30% зросла за$ боргованість з виплати заробітної плати працівникам, при цьому у

структурі загальної суми заборгова$ ності найбільша питома вага (майже 54%) припадає на економічно актив$ ні підприємства; майже на 487 тис. скоротилась кількість працівників. Через погіршення фінансового ста$ ну підприємств зросла заборгова$ ність страхувальників зі сплати стра$ хових внесків до Фонду. Так, порів$ няно з початком року заборгова$ ність зі сплати страхових внесків, у тому числі пов’язана з несвоєча$ сною виплатою заробітної плати, зросла на 37 млн. грн., або майже на 35%. У жовтні—листопаді 2008 р. погли$ билась економічна криза в Україні, значно знизились обсяги виробниц$

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

49

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

тва промислових підприємств, які ма$ ють високий ступінь ризику вироб$ ництва (ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь», «Запо$ різький сталепрокатний завод», «За$ порізький алюмінієвий завод», «За$ поріжкокс», ЗМК «Запоріжсталь», ЗАТ «Запорізький автомобілебудів$ ний завод» та інші великі промисло$ ві підприємства). У зв’язку з цим можна прогнозувати подальше по$ гіршення надходження страхових внесків до Фонду. Аналіз роботи Фонду засвідчує, що незважаючи на весь комплекс заходів, вжитих його робочими ор$ ганами до страхувальників$боржни$ ків, передбачених чинним законо$ давством, рішення суду щодо стяг$ нення недоїмки, прийняті на ко$ ристь Фонду, добровільно цими під$ приємствами не виконуються через прогалини у чинному законодавстві, а подекуди через зволікання здій$ снення примусового виконання рі$ шень судів органами Державної ви$ конавчої служби. Зокрема, зловжи$ ваючи діючими нормами (пп. 3.4 і 3.7 статті 3 Закону «Про заходи, спря$ мовані на забезпечення сталого функціонування підприємств палив$ но$енергетичного комплексу»), яки$ ми до 01.01.2009 р. зупинено вико$ навче провадження, а також незва$ жаючи на рішення судів щодо стяг$ нення боргів з боржників паливно$ енергетичного комплексу, прийняті на користь Фонду, продовжують на$ рощувати заборгованість до Фонду такі страхувальники, як ДП «Донець$ ка вугільна енергетична компанія», «Макіїввугілля», «Львіввугілля», «Лу$ ганськвугілля». Питома вага забор$ гованості цих підприємств становить майже 74% від усієї заборгованості

50

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

по економічно активних підприєм$ ствах. Через зниження темпів вироб$ ництва або зупинення виробництва великих металургійних підприємств, які є основними користувачами про$ дукції вугільних підприємств, можна прогнозувати подальше погіршення економічного становища підпри$ ємств вугільної промисловості, які мають максимальний розмір страхо$ вого тарифу, і, як наслідок, подаль$ ше зростання розміру їхньої забор$ гованості зі сплати страхових внес$ ків до Фонду. Проаналізувавши бюджети Фон$ ду за останні роки, можна зробити висновок, що з кожним роком все більшими темпами зростають видат$ ки Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, членам їхніх сімей, на медичну та соціальну реабілітацію потерпілих. Зростають непередбачувані видатки на випла$ ти і реабілітацію потерпілих внаслі$ док великих аварій. Тільки в 2008 р. внаслідок великих аварій на шахтах імені Карла Маркса, «Красноли$ манська», «Дуванна», у зв’язку з аварією транспортно$буксирного судна «Нафтогаз$67», вертольоту Мі$8 Фондом виплачено потерпілим і членам сімей загиблих майже 20 млн. грн., потерпілим та чле$ нам сімей загиблих на шахті імені О. Ф. Засядька у зв’язку з аварією, яка сталася в 2007 р., Фонд випла$ тив понад 30 млн. грн. Тому нагаль$ ним питанням для Фонду є збільшен$ ня надходжень до бюджету. Слід зазначити, що розбалансу$ вання бюджету Фонду може призве$ сти до того, що Фонд буде змуше$ ний припинити фінансування основ$ них статутних напрямів, у тому числі заходів з профілактики нещасних

випадків і професійних захворю$ вань, медичної, професійної та со$ ціальної реабілітації тощо. Як наслі$ док — 318 тис. потерпілих і членів їхніх сімей залишаться без належ$ ного лікування, протезування, сана$ торно$курортного оздоровлення, не будуть забезпечені протезно$ор$ топедичними виробами, колясками та автомобілями. Такий розвиток подій призведе до соціальної кризи в суспільстві. Складні умови кризового періо $ ду потребують нового підходу до ви $ рішення нагальних питань соціаль $ ного страхування від нещасного ви $ падку на виробництві та професій $ ного захворювання. І при цьому по $ терпілі не повинні відчути на собі наших проблем ані в сумах і термі $ нах отримання страхових виплат, ані в належних їм видах медичної та со$ ціальної допомоги. З огляду на весь масштаб нега$ тивних процесів сьогодення зверта$ юсь до вас, шановні роботодавці, як до однієї із сторін соціального парт$ нерства, від імені тих потерпілих, для кого щомісячні виплати, які вони от$ римують від Фонду, є єдиною можли$ вістю відчути себе незалежними та повноцінними членами суспільства. Шановні роботодавці! Усвідом $ люйте відповідальність за найманих працівників. З метою недопущення дестабілізації у здійсненні страхових виплат потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей своєчасно пе $ рераховуйте страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украї$ ни, адже від цього залежить доля лю$ дей, які втратили своє здоров’я у процесі трудової діяльності.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ

Коротким рядком Наказом від 23.12.2008 р. № 290 Держгірпромнагляд з метою приведення нормативно правових актів з охорони праці у відповідність до вимог законодавства визнав таким, що втратив чинність, наказ Держнаглядохоронпраці від 26.10.93 р. № 104 «Про затвердження Статуту Державної воєнізованої гірничорятувальної служби з організації та проведення гірничорятувальних робіт». *** За повідомленням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, випущено інформаційні бюлетені, підготовлено матеріали для висвітлення у ЗМІ інформації про діяльність робочих органів виконавчої дирекції Фонду з надання медико соціальних та інших видів послуг потерпілим на виробництві. У журналах «Пенсія», «Людина і праця», в регіональних ЗМІ опубліковано статтю директора виконавчої дирекції Фонду С. Богданова «Соціальний захист інвалідів праці – одне із пріоритетних завдань Фонду».

ЕПОХА СЕРТИФІКАЦІЇ ЗАВЕРШУЄТЬСЯ

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 761 затверджено Технічний регламент засобів ін# дивідуального захисту (ТР), який встановлює вимоги до рівня безпеки засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), про# ведення процедури оцінки відповідності таким вимогам. Забезпечення впровадження ТР і здійснення контролю за додержанням його вимог постановою Кабінету Міністрів покладено на Держгірпромнагляд.

З

гідно з Програмою інтеграції Ук$ раїни до Європейського Союзу встановлення вимог до безпеки продукції, а також забезпечення їх виконання має вирішуватися відпо$ відно до правил і принципів європей$ ського законодавства, вимоги якого у найближчому майбутньому мають стати обов’язковими. Це підкреслив, відкриваючи нараду, присвячену впро$ вадженню ТР, виконуючий обов’язки першого заступника Голови Держгір$ промнагляду А. Дєньгін. У роботі наради взяли участь ке$ рівники підрозділів Держгірпромна$ гляду, Держспоживстандарту і Дер$ жавної митної служби. Було також запрошено представників більш як 60 підприємств, що займаються ви$ робництвом або імпортом ЗІЗ. Начальник управління науково$ технічного забезпечення держав$ ного нагляду Держгірпромнагляду І. Перевозник ознайомила учасників наради з основними вимогами ТР, а також попередила, що, починаю$ чи з другої половини 2009 р., інспек$ тори Комітету під час перевірок ста$ ну охорони праці на підприємствах перевірятимуть не тільки наявність

самих ЗІЗ, передбачених законо$ давством, а й ті документи, які під$ тверджують їх відповідність встанов$ леним вимогам. Начальник відділу технічних ре$ гламентів Державного комітету Ук$ раїни з питань технічного регулю$ вання та споживчої політики Б. Руд$ кін висвітлив питання впроваджен$ ня ТР. Він зазначив, що ТР було роз$ роблено та затверджено наказом Держспоживстандарту в 2004 р. Але не було затверджено план його впровадження. Після прийняття на$ прикінці 2005 р. Закону «Про стан$ дарти, технічні регламенти і проце$ дури оцінки відповідності» було ска$ совано постанову Кабінету Міні$ стрів, якою Держспоживстандарту делегувалися права затверджувати технічні регламенти. І з 2006 р. ТР затверджуються нормативно$право$ вими актами Кабінету Міністрів, а також законами України. Таким чи$ ном, усі прийняті раніше ТР переза$ тверджуються постановами Кабіне$ ту Міністрів. «У нас завершується етап обо$ в’язкової сертифікації продукції та починається етап підтвердження її

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

51

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

відповідності вимогам технічних ре$ гламентів»,— зазначив Б. Рудкін. Євроінтеграційні прагнення Ук$ раїни, вступ до СОТ передбачають гармонізацію законодавства з євро$ пейськими нормами. Однією з вимог є скасування обов’язкової сертифі$ кації. Тому на продукцію, яка підля$ гала обов’язковій сертифікації в Ук$ раїні, розробляються технічні ре$ гламенти. Ці вимоги поширюються і на ЗІЗ. ТР відповідає Директиві Ради 89/686/ЄЕС «Про зближення зако$ нодавства в державах$членах щодо засобів індивідуального захисту». До Директиви є перелік з 227 стандартів (станом на 01.02.2007 р.). Розроблено також перелік національних стандартів, застосування яких є дока$ зом відповідності продукції вимогам ТР. Держгірпромнаглядом спільно з Держспоживстан$ дартом складено план спі$ льних дій щодо впроваджен$ ня ТР. Згідно з планом, укра$ їнські стандарти, за якими перевірятиметься продукція, мають бути гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік бу$ де переглянуто й актуалі$ зовано. Таке завдання ви$ конуватиме ДП «Укрметртестстан$ дарт» — підприємство, яке розро$ било цей ТР. Передбачено тісне співробітництво з консультаційно$ методичним центром, який буде створено на ДП «Український центр підтвердження відповідності «Пром$ безпека». Заступник начальника ДП «УЦПВ «Промбезпека» В. Папазов у своє$ му виступі звернув увагу на проб$ лематичність застосування існуючо$ го Переліку стандартів. Він включає стандарти ДСТУ EN, що відповіда$ ють європейським, і ГОСТи радянсь$ ких часів, які пред’являють до про$ дукції інші вимоги. Під час впровадження ТР необхід$ на наявність призначених органів з оцінки відповідності ЗІЗ вимогам ре$ гламенту. Такими органами наказом Держспоживстандарту призначено 6 підприємств: ДП «Укрметртестстан$ дарт», «Український науково$дослід$ ний науковий центр проблем стан$ дартизації, сертифікації та якості», «Черкасистандартметрологія», «Він$

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

ницястандартметрологія», «УЦПВ «Промбезпека» і ТОВ «ТЕСКО». Відповідно до Закону «Про стан$ дарти, технічні регламенти та проце$ дури оцінки відповідності» мають бути розроблені Порядок ведення обліку декларацій про відповідність і Порядок надання інформації про за$ реєстровані декларації про відповід$ ність. Розробкою цих документів займається Держспоживстандарт. Та перш за все вітчизняний това$ ровиробник повинен бути готовий випускати продукцію, що відповідає ТР, оскільки за можливого вступу Ук$ раїни до Європейського Союзу на$ віть на території нашої країни усе

виробництво ЗІЗ буде зупинено як таке, що не відповідає європейській Директиві. Під час впровадження ТР можли$ ві складності у взаєминах із закор$ донними виробниками ЗІЗ. На думку представника Держспоживстандар$ ту, необхідно внести зміни, які пого$ джено з Державною митною служ$ бою, до постанови від 14.05.2008 р. № 446 «Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію Укра$ їни та підлягають обов’язковій сер$ тифікації в Україні». У ньому повинні бути згадані й товари, які оцінюють$ ся ТР. Так чи інакше, законодавчо цей момент має бути відрегульова$ ним. На митниці повинен бути пере$ лік ЗІЗ із зазначенням кодів ТНЗЕД. З переліку чітко має бути видно, що продукція, що перетинає кордон Ук$ раїни, має сертифікат відповідності чи декларацію про відповідність. Оскільки українські підприємства не рівною мірою підготовлені до ви$ пуску продукції згідно з ТР, Держспо$

живстандартом і Держгірпромнагля$ дом передбачено перехідний пе$ ріод, коли оцінку відповідності мож$ на проводити шляхом обов’язкової сертифікації в системі УкрСЕПРО чи на відповідність вимогам ТР. У будь$ якому випадку порядок залишаєть$ ся тим самим — шляхом звернення до органів оцінки відповідності, які підкажуть, як можна провести цю оцінку. Так що хто готовий, може з 10 березня починати оцінювати від$ повідність згідно з ТР, а хто ні — ще впродовж 2009 р. може проводити обов’язкову сертифікацію. З 2010 р. оцінка відповідності повинна прово$ дитися згідно з ТР. Начальник науково$тех$ нічного центру підтверджен$ ня відповідності, стандарти$ зації та випробувань про$ дукції легкої промисловості й засобів індивідуального захисту ДП «Укрметртест$ стандарт» Н. Попова проін$ формувала присутніх про відмінності останньої редак$ ції ТР від редакції 2004 р. і його європейського анало$ га. ТР став гнучкішим і адап$ тованішим до наявних суча$ сних реалій України. Низку запитань викли$ кав модульний підхід до оцінки відповідності. Директор Національного науко$ во$дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Ю. Шуль$ га розповів про плани створення в інституті науково$дослідної лабора$ торії європейського рівня для випро$ бування ЗІЗ. На нараді було зазначено, що вже зараз існує багато питань, вирі$ шення яких спонукає два комітети, два центральних органи виконавчої влади до тісної та плідної роботи. К. ТЕЛИЧКО, заступник голов$ ного редактора журналу «Охорона праці» На знімку: начальник науково$технічного центру підтвердження відповідності, стандартизації та випробувань продукції легкої промисловості й засобів індивідуального захисту ДП «Укрметртестстандарт» Н. Попова під час презентації Технічного регламенту. Фото автора

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Згідно з Типовим положенням про порядок проведення нав чання з питань охорони праці, Переліку робіт з підвищеною не безпекою та ст. 18 Закону «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої (долікарської) медичної допомоги потер пілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнен ня аварії. Між нашою організацією (ТОВ «Кіровське») і рядом інших орга нізацій (ВАТ «НЦЗ», ПП «Петренко», ФГ «Сало») укладено договори на збирання та перевезення зерна, ці організації надіслали до ТОВ «Кіровське» свої комбайни і автотранспорт. Хто повинен прово дити навчання та інструктаж з питань охорони праці з праців никами зазначених організацій? Між ТОВ «Кіровське» і приватними особами укладено цивільно правові угоди щодо надання послуг на прополювання цукрового буряку, прибирання території, охорону об’єктів у нічний час, ре монт сільгоспустаткування, виготовлення у домашніх умовах віників і дерев’яних виробів. Чи повинні приватні особи проходи ти інструктаж і навчання перед виконанням зазначених робіт? (Ю. Медведчук, інженер з охорони праці ТОВ «Кіровське», м. Носівка, Чернігівська область)

Відповідно до абзацу третього п. 6.3 Типового положення про по$ рядок проведення навчання і пере$ вірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнагляд$ охоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове поло$ ження), з працівниками інших орга$ нізацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у ви$ робничому процесі або виконують інші роботи для підприємства, про$ водиться вступний інструктаж. Відповідно до п. 6.7 Типового по$ ложення цільовий інструктаж прово$ диться у разі ліквідації аварії або стихійного лиха, проведення робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд$допуск, наказ або розпорядження. Для водіїв авто$ транспортного підприємства нака$ зом чи розпорядженням перевізни$ ка для виконання транспортних ро$ біт є подорожній лист, оформлений у встановленому порядку. Згідно з п. 6.8 Типового положен$ ня цільовий інструктаж проводить

безпосередній керівник робіт, який відповідно до п. 6.10 Типового поло$ ження вносить запис до журналу ре$ єстрації інструктажів на робочому місці. Безпосередній керівник тих ро$ біт на підприємстві, які виконуються залученими працівниками (що не працюють на цьому підприємстві), наприклад: прополювання цукрово$ го буряку, прибирання території, охорона об’єктів, ремонт сільсько$ господарського устаткування, на$ вантаження і розвантаження авто$ мобілів тощо, і є відповідальною по$ садовою особою, яка зобов’язана проводити цільовий інструктаж з працівниками іншого підприємства та приватними особами, які працю$ ють за цивільно$правовими угодами щодо надання послуг. Для працівників автотранспорт$ них підприємств відповідні вимоги зазначені у п. 17.1.5 Правил охоро$ ни праці на автомобільному транс$ порті, затверджених наказом Держ$ наглядохоронпраці від 13.01.97 р. № 5 (нинішнє позначення — НПАОП 60.2$1.28$97, попереднє — ДНАОП 0.00$1.28.97).

Організацію навчання та пере$ вірку знань з питань охорони праці таких працівників забезпечує робо$ тодавець підприємства, де вони ви$ конують роботу згідно з трудовим договором (контрактом). Якщо пра$ цівники підприємства не належать до посадових осіб і не зайняті на ро$ ботах з підвищеною небезпекою, організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці такої категорії працівників проводиться шляхом інструктажів з охорони пра$ ці відповідно до розділів 3 та 6 Типо$ вого положення. У разі укладання договорів щодо надання послуг між суб’єктами гос$ подарювання доцільно в договорах обумовити питання з охорони праці, в тому числі щодо проведення вступ$ ного та цільового інструктажів з охо$ рони праці з працівниками інших під$ приємств. У разі укладання цивільно$право$ вих угод між підприємством та при$ ватною особою щодо надання по$ слуг питання охорони праці, в тому числі навчання (інструктажів) з охо$ рони праці, доцільно обумовити у зазначеному договорі. Зважаючи на вищевикладене, роботодавець ТОВ «Кіровське» зо$ бов’язаний організувати з працівни$ ками інших організацій та приватни$ ми особами, які працюють за ци$ вільно$правовими угодами, прове$ дення вступного інструктажу в поряд$ ку, передбаченому п. 6.3 Типового положення, та цільового інструкта$ жу відповідно до пп. 6.7—6.10 Типо$ вого положення, що кореспондуєть$ ся з вимогами п. 17.1.5 Правил охорони праці на автомобільному транспорті стосовно працівників цієї категорії. А. ДЄНЬГІН, заступник Голови Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

53

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

На нашому підприємстві згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охо рони праці (НПАОП 0.00 4.12 05) проводяться навчання та пере вірка знань з питань охорони праці посадових осіб й інших праців ників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. До прове дення лекційних занять залучають спеціалістів служби охорони праці підприємства. Кого можна залучати до проведення лекційних занять з пи тань охорони праці у тих випадках, коли навчання працівників здійснюється безпосередньо на підприємстві? Якою є методика розрахунку оплати викладачеві за проведення навчання? Чи існує градація згідно з тарифними розрядами та коефіцієнтами? (В. Собакін, директор комунального підприємства «Алчевське житлово&експлуатаційне об’єднання», Луганська область)

До проведення лекційних (чи практичних) занять з питань охоро$ ни праці для різних категорій пра$ цівників, які проходять їх безпосе$ редньо на підприємстві, виходячи з навчальних програм, затверджених роботодавцем, слід залучати відпо$ відних кваліфікованих фахівців під$ приємства, а також (за договорами) сторонніх фахівців з вищою спе$ ціальною освітою та стажем роботи за фахом не менше ніж 3 роки, які в установленому порядку самі про$ йшли навчання і перевірку знань з пи$ тань охорони праці та мають відпо$ відне посвідчення. Сказане випливає з вимог розділів 3 та 4, пп. 5.1, 5.5 розділу 5 та додатку 3 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого на$ казом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстро$ ваного в Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511, а також розділу 4 Положення про професійне навчання кадрів на ви$ робництві, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної по$ літики та Міністерства освіти і науки від 26.03.2001 р. № 127/151, заре$

єстрованого в Міністерстві юстиції 06.04.2001 р. за № 315/5506. Оплата викладачам за прове$ дення на підприємстві навчання з пи$ тань охорони праці, а також за під$ готовку, перепідготовку та підвищен$ ня кваліфікації працівників має про$ водитись відповідно до наказу Міні$ стерства освіти і науки від 26.09.2005 р. № 557 «Про впоряд$ кування умов оплати праці та за$ твердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», зареєстрованого в Міністерстві юс$ тиції 03.10.2005 р. за № 1130/11410, зі змінами до нього, внесеними на$ казом Міністерства освіти і науки від 06.03.2006 р. № 151 і зареєстровани$ ми в Міністерстві юстиції 12.03.2006 р. за № 260/12134 та додатками до цього наказу: Додаток 1 «Розміри посадових окладів (ставок заробіт$ ної плати) керівних, науково$педа$ гогічних, педагогічних, наукових пра$ цівників, професіоналів, фахівців та інших працівників на основі Єди$ ної тарифної сітки розрядів і коефіці$ єнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»

Працівник є начальником адміністративно господарської час тини установи. Щорічно, протягом кількох років, наказом ке рівника установи його призначають відповідальним за охорону праці, а оплату праці за виконання за сумісництвом цих обов’яз ків не здійснюють, і він отримує гроші лише за посаду начальни ка АГЧ. Кількість працюючих — 27 осіб, відповідна підготовка у працівника з питань охорони праці є. Чи не є відсутність оплати праці за виконання роботи з охо рони праці порушенням Законів «Про охорону праці», «Про оплату праці» і чи має цей працівник право на оплату праці в даному ви падку? (Із листа до редакції журналу)

Відповідно до вимог ст. 29 Зако$ ну України «Про оплату праці»: при укладанні працівником трудо$ вого договору (контракту) власник або

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

уповноважений ним орган доводить до його відома умови оплати праці; про нові умови оплати праці або зміну діючих в бік погіршення влас$

і Додаток 16 «Ставки погодинної оплати праці працівників усіх галу$ зей економіки за проведення навчаль$ них занять». Так, ставка погодинної оплати праці для осіб, які не мають науко$ вого ступеня, за проведення нав$ чальних занять з робітниками, інши$ ми слухачами, які займають посади, що вимагають освітньо$кваліфікацій$ ного рівня молодшого спеціаліста або бакалавра, становить 15 грн.

53 коп. (2,85% від окладу (ставки) працівника І тарифного розряду, який з 01.10.2008 р. установлено в розмірі 545 грн.). За проведення навчальних занять із слухачами, які займають посади, що вимагають освітньо$кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра, став$ ка погодинної оплати для осіб, які не мають наукового ступеня, становить 31 грн. 07 коп. (5,7% від 545 грн.). Відповідно для доцента або кан$ дидата наук ставки погодинної опла$ ти праці становлять 18 грн. 53 коп.

(3,4 % від 545 грн.) та 37 грн. 17 коп.

(6,82% від 545 грн.); для доктора наук — 21 грн. 75 коп. (3,99%) та 46 грн.

49 коп. (8,53%); для професора — 27 грн. 47 коп. (5,04%) та 58 грн. 75 коп.

(10,78%). Підкреслюємо, що зазначені роз$ міри ставок погодинної оплати праці викладачам обов’язкові для підпри$ ємств і організацій бюджетної сфери. Для госпрозрахункових підприємств вони використовуються як мінімальні, можуть бути перевищені та застосо$ вуватись у більш значних розмірах. О. БАЖЕНОВ, директор дер$ жавного підприємства «Головний нав$ чально$методичний центр Національно$ го науково$дослідного інституту промис$ лової безпеки та охорони праці»

ник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх впро$ вадження або змін. При цьому конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями, які розроб$ ляються і затверджуються на осно$ ві Довідника кваліфікаційних харак$ теристик професій працівників (ви$ пуск 1), затвердженого наказом Мі$ ністерства праці та соціальної полі$ тики від 29.12.2004 р. № 336. Згідно з положеннями ст. 13 За$ кону «Про охорону праці» додер$ жання вимог законодавства щодо

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

прав працівників у галузі охорони праці покладено на роботодавця, який несе безпосередню відпові$ дальність за їх дотримання. На підприємстві з кількістю працю$ ючих менше 50 осіб функції служ$ би охорони праці можуть виконува$ ти в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку (ст. 15 Закону «Про охорону праці»). Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом пра$ цівників державних підприємств, установ і організацій» визначено, що робітники, спеціалісти і службов$ ці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати,

крім своєї основної, іншу роботу на тому самому або іншому підприєм$ стві, в установі, організації у вільний від основної роботи час. У наведеному ж листі йдеться про виконання на тому самому підпри$ ємстві, в установі, організації поряд із своєю основною роботою, об$ умовленою у трудовому договорі, додаткової роботи за іншою профе$ сією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи. Тобто це не сумісництво, а суміщення професій (посад) з оплатою згідно з вимогами ст. 105 КЗпП України. Виплата доплати за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника можлива тільки за наяв$

ності відповідної вакантної професії (посади). Умовами оплати праці передба$ чено, що доплати за суміщення про$ фесій (посад) не встановлюються ке$ рівникам установ, закладів та орга$ нізацій, їхнім заступникам, керівни$ кам структурних підрозділів цих уста$ нов, закладів та організацій, їхнім заступникам. Посада начальника адміністратив$ но$господарської частини належить до керівників структурних підрозділів.

Згідно зі Списком виробництв, робіт, професій та посад пра цівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово емоційним та інтелектуальним навантаженням чи виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах і умовах підвищено го ризику для здоров’я, що дає право на додаткову щорічну від пустку за особливий характер праці, робітники та гірничі май стри (розділ І «Видобувна промисловість. Підземні роботи на дію чих, тих, що будуються, та дренажних шахтах») мають право на максимальну тривалість щорічної відпустки за особливий ха рактер праці 24 календарних дні. Чи можна встановлювати для зазначених вище працівників меншу тривалість щорічної додаткової відпустки, ніж передба чено цим Списком? (А. Вусенко, заступник директора з охорони праці ТОВ «Донбасвуглепроходка», Донецька область)

Відповідно до ст. 9 Закону «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на такі щорічні додаткові від$ пустки, зараховуються: час фактичної роботи з особли$ вим характером праці, якщо праців$ ник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників дано$ го виробництва, цеху, професії або посади; час щорічних основної та додат$ кових відпусток за роботу з особли$ вим характером праці; час роботи вагітних жінок, пере$ ведених на підставі медичного вис$ новку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів. Отже, у разі якщо працівник, на$ приклад, був на листку непрацездат$ ності, у відпустці без збереження за$ робітної плати, на навчанні або де$ яку кількість робочих днів не був зай$ нятий в умовах, передбачених Спи$ ском, не менше половини тривалості робочого дня, ці дні не зараховують$ ся до стажу, що дає право на щоріч$ ну додаткову відпустку за особливий характер праці. Таким чином, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці буде меншої тривалості, ніж максимальна, вказана у Списку.

Дійсно, у Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвище$ ним нервово$емоційним та інтелек$ туальним навантаженням або вико$ нується в особливих природних і геологічних умовах та умовах під$ вищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679), зазначе$ но максимальну тривалість щоріч$ ної додаткової відпустки, яку може отримати працівник конкретної про$ фесії (посади), виду роботи, вироб$ ництва. Статтею 8 Закону «Про відпуст$ ки» визначено, що конкретна трива$ лість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим догово$ ром залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку за$ стосування зазначеного вище Спи$ ску, затвердженого наказом Міні$ стерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрова$ ного у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (зі змінами, за$ твердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстро$ ваними у Мін’юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьова$ ному часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше полови$ ни тривалості робочого дня, встанов$ леного для працівників цих вироб$ ництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

А. ЛИТВИН, заступник директора Департаменту з питань державного ре$ гулювання заробітної плати та умов праці, начальник відділу Міністерства праці та соціальної політики

О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спе$ ціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

55

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

На нашому підприємстві працівник отримав травму внаслі док втрати свідомості та падіння на своєму робочому місці і був доставлений у лікарню. У виданому йому листку непрацездатно сті причину хвороби було вказано таку: «Нещасний випадок на виробництві». Комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що цей нещасний випадок не пов’язаний з виробницт вом, бо причиною падіння потерпілого було його захворювання (пов’язане із зловживанням алкоголю) і його наслідок — епілеп тичний напад, хоча на момент травми потерпілий був твере зим. За рішенням комісії було складено акт за формою НПВ. Питання з Фондом соціального страхування від нещасних ви падків на виробництві щодо відшкодування матеріальних кош тів, витрачених на лікування потерпілого, було вирішено, а ось міська та обласна виконавчі дирекції Фонду соціального страху вання з тимчасової втрати працездатності відмовилися опла чувати листки непрацездатності за період з 26.05.2008 р. по 16.06.2008 р. Чи мали право місцеві виконавчі органи цього Фонду відмовля ти в оплаті листків непрацездатності, необгрунтовано, на на шу думку, ставлячи під сумнів висновки комісії з розслідування? (В. Біленко, генеральний директор ВАТ «Державна холдингова компанія «Донвуглереммаш», м. Макіївка)

Статтею 35 Закону «Про загаль$ нообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витра$ тами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240) пе$ редбачено, що допомога по тимча$ совій непрацездатності надається застрахованій особі у формі мате$ ріального забезпечення, яке повні$ стю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі на$ стання в неї тимчасової непраце$ здатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещас$ ним випадком на виробництві. Працівниками відділу з питань експертизи тимчасової непраце$ здатності виконавчої дирекції До$ нецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 24.11.2008 р. проведено перевірку лікувально$профілактичного закла$ ду — лікарні № 1 м. Макіївки за фак$ том перебування на лікуванні гро$ мадянина, який постраждав через травму, яка настала внаслідок не$ щасного випадку на підприємстві. За результатами перевірки вста$ новлено, що в карті виїзду «швидкої допомоги» відсутні записи об’єктив$

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

них даних стану хворого після епі$ лептичного нападу, а під час ліку$ вання хворого в нейрохірургічному відділенні лікарні № 1 діагноз «епі$ лепсія» обов’язковими методами об$ стеження та відповідними висновка$ ми спеціалістів не підтверджено. Враховуючи зазначене та відпо$ відь міської лікарні № 6 м. Макіївки (лист від 11.08.2008 р. № 5708), вва$ жати травму такою, що не пов’язана з нещасним випадком на виробниц$ тві, а яка сталася внаслідок основ$ ного захворювання «епілепсія», не$ має підстав. Отже, оплата зазначених листків непрацездатності не може бути здій$ снена за рахунок коштів Фонду со$ ціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Стосовно права виконавчої ди$ рекції Донецького обласного відді$ лення Фонду соціального страху$ вання з тимчасової втрати праце$ здатності на неприйняття до зараху$ вання витрат на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності пра$ цівнику, потерпілому від нещасно$ го випадку на виробництві, у разі виплати зазначеної допомоги за ра$ хунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, повідомляємо таке.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) є страховиком. Ст. 10 цього Закону передбачено, що ви$ конавчі дирекції відділень здійсню$ ють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 2240 страховик (виконавча ди$ рекція Фонду, виконавча дирекція відділення Фонду) має право здій$ снювати перевірку обгрунтованості видачі та продовження листків не$ працездатності застрахованим осо$ бам, здійснювати перевірку викорис$ тання страхових коштів на підпри$ ємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, ви$ ду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, накла$ дати фінансові санкції та адміністра$ тивні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законо$ давства. Частиною 2 цієї статті передба$ чено, що страховик зобов’язаний здійснювати контроль за обгрунто$ ваністю проведених страхувальни$ ком витрат страхових коштів, а та$ кож достовірністю поданих страху$ вальниками та застрахованими осо$ бами відомостей, визначених стаття$ ми 27 і 51 цього Закону. Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення необгрунто$ ваних витрат страхових коштів, ви$ конавча дирекція Донецького об$ ласного відділення Фонду у даному випадку має право провести все$ бічну перевірку матеріалів, на підста$ ві яких було складено акт за фор$ мою НПВ, та прийняти відповідне рішення. С. БУРИНСЬКИЙ, заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України

РЕКЛАМА

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00%1.16%96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957%72%50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32%80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32%80.42.0 від 18.04.2008 р.

ФІЛЬТРОВЕНТИЛЯЦІЙНЕ УСТАТКУВАННЯ ПП «НВФ «ДЖМІЛЬ» ПРИЗНАЧЕНО ДЛЯ УЛОВЛЮВАННЯ ТА ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ ВІД ЗВАРЮВАЛЬНОГО АЕРОЗОЛЮ ТА ПИЛУ Застосування фільтровентиляційного устаткування у зварювальному виробництві – поліпшує умови праці працюючих; – підвищує продуктивність праці; – сприяє зниженню профзахворюваності; – зменшує витрати на вентиляцію та обігрівання приміщень.

«ШМЕЛЬB1500 М» — пересувний фільтровентиляційний агрегат з механічним змінним фільтром, призначений для уловлювання та очищення повітря від зварювального аерозолю, пилу та інших шкідливих частинок.

 Продуктивність видалення повітря не менше  Ступінь очищення повітря  Діаметр повітроводу  Площа поверхні змінного фільтра  Напруга живлення

1730 м3/год 99,0% 160 мм 8—10 м2 ≈ 380 В

 Споживана потужність  Радіус обслуговування  Маса агрегату  Габаритні розміри

1,5 кВт 3м 59 кг висота 820 мм база шасі 650×650 мм

«ШМЕЛЬB2500 М» — переносний низьковольтний вентиляційний агрегат, призначений для видалення забрудненого повітря під час

проведення зварювальних, зачищувальних та інших робіт з великим виділенням пилу у недостатньо вентильованих приміщеннях невеликого об’єму (у трюмах суден, всередині цистерн, посудин, магістральних трубопроводів).  Продуктивність видалення повітря не менше 2450 м3/год  Розряджання на вході 1500 Па  Діаметр повітроводу 160 мм  Напруга живлення вентилятора фіксатора повітроводу 18 В  Споживана напруга 1,2 кВт  Напруга живлення адаптера ≈220 В

 Зусилля відриву фіксатора повітроводу 600 Н  Маса вентилятора 12 кг  Маса фіксатора повітроводу 1,5 кг  Габаритні розміри вентилятора 390×390×390 мм  Габаритні розміри електромагнітного фіксатора 265×220×160 мм

«ШМЕЛЬB40 ФП» — автоматичний пристрій для очищення та подачі повітря у зону дихання робітника, призначений для захисту органів дихання під час проведення зварювальних, зачищувальних та інших видів робіт з великим виділенням пилу.  Регульована кількість повітря, яке подається під напівмаску мінімальна 15 л/хв максимальна 110 л/хв  Тиск, який розвиває пристрій 100 Па  Площа фільтруючого елемента 0,2 м2

 Час безперервної роботи пристрою  Час заряджання акумуляторної батареї  Маса пристрою  Габаритні розміри

8—9 год 10—13 год 1,1 кг 130×100×80 мм

ПП «НВФ «Джміль», Одеса. Тел./факс: (0482) 37B43B46

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

Навчальний центр

МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держгірпромнагляду З питань охорони праці Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підіймальних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) Правил безпеки систем газопостачання України Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Вартість навчання від 120 грн.

03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької).

Тел.: 241 77 60, 241 95 55 тел./факс 241 77 59

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

РЕКЛАМА

ПОРТАТИВНI ПРИЛАДИ ДЛЯ САНIТАРНОГО ТА ЕКОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ

власного виробництва:  Кульовий термометр Тензор 41 (визначник iндексу теплового навантаження середовища);  Радiометри, дозиметри УФ діапазону;  Радiометр IЧ опромiнювання РАТ 2П;  Люксметр яскравомiр ТЕС0693,

а також прилади закордонного виробництва для вимiрювання:

 шуму та вiбрацiї;  електромагнiтного випромiнювання (ЕМВ), у т. ч. радiочастотного дiапазону;  мiкроклiмату виробничих примiщень;  iонiзуючого випромiнювання.

НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФIРМА "ТЕНЗОР". УКРАЇНА, 58013, м. ЧЕРНIВЦI, вул. Червоноармiйська, 226. º./ Œæ: (0372) 57-50-52, º. (03722) 7-28-62, www.tenzor.org.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

59

РЕКЛАМА

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПРАЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2,50 2 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 2. Палити заборонено (знак, 115 см ) 2,50 ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ (знак, 265 см ) 3,50 вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 3,50 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 3,50 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 10,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 4,00 2 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см ) 2,50 2 (знак, 230 см ) 3,50 Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 3,50 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 3,50 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. ВантажноBрозвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 2,50 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 3,50 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 4,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 4,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 ×60). приміщень (плакат) 7,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 60,00 грн.

14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 7,00 4,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 4,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,68 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ%100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559%19%51, 558%74%11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ%ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

Тел.: (044) 296%05%68, 559%62%79

РЕКЛАМА

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36%24%57, 36%24%58, тел./факс: (0562) 39%87%96

ТОВ «УЧБОВИЙ КОМБIНАТ « С Л А В У Т И Ч » проводить Навчання за темами:  законодавство з охорони праці;  експлуатація газового господарства промислових та соціально9побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС;  експлуатація посудин, що працюють під тиском;  експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж;  експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів;  експлуатація електроустановок споживачів (ІІ—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт  на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями:  оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні;  слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування;  слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів;  машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок;  машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; електрозварник (атестація дипломованих зварників);  електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів. Увага! Проводиться навчання з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів (висотно9верхолазні роботи).

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451 00 47, 205 36 77 Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

61

РЕКЛАМА

ПП «УЧБОВА НАОЧНІСТЬ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495978969, моб.: 8 (050) 977930970, 8 (095) 457988912 E9mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно9охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464B22B07, тел. 205B84B95. ЕBmail: ltv@i.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 1/2009

КРИЗІ МОЖНА ПРОТИСТОЯТИ Фінансово економічна криза, що вразила більшість країн світу, негативно позначилася на ефективності роботи багатьох галузей економіки України і банківської системи. Деякі під приємства припинили роботу, багато — зменшили обсяги випуску продукції. У цій ситуації керівники змушені відправляти своїх працівників у відпустки без збереження заробітної плати, а також переходити на скорочений робочий тиждень. Через це погіршуються мате ріальний добробут людей, їхній соціальний захист. Але незважаючи на всі труднощі, окре мі підприємства не тільки працюють у колишньому режимі, а й нарощують обсяги вироб ництва. ВАТ «Грета» у м. Дружківка Донецької області ви пускає за день 1200 газових плит. На них є попит і в Україні, і за кордоном. Впродовж 2008 р. у ВАТ вико нано всі пункти колективного договору з розділу «Охорона праці» та заходи щодо запобігання вироб ничому травматизму, професійним захворюванням і аваріям, на що витрачено 756 тис. грн. У 2009 р. планується розширити виготовлення деталей на автоматизованих лініях, придбати промисловий кондиціонер для емалювальної дільниці, на що передбачається витратити не менш як 800 тис. грн. Президент ВАТ «Грета» В. Анненков і начальник відділу охорони праці А. Регеда впевнені, що колек тив під час кризи збереже кадри і доб’ється підви щення виробничої безпеки.

Президент ВАТ «Грета» В. Анненков.

Начальник відділу охорони праці А. Регеда і страховий експерт Дружківського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань Ю. Чернов.

ВАТ «Завод обладнання наукомістких техноло гій» (м. Одеса) — одне з унікальних підприємств країни, що випускає спеціалізоване устаткування. Тільки за 9 місяців 2008 р. обсяг реалізації продукції становив 20,6 млн. грн. Замовники підприємства — більш як сто заводів України, Білорусі, Казахстану, Молдови, Вірменії. Керівництво дбає про збереження життя і здоров’я своїх працівників, створюючи для них нормальні умови праці та побуту. Словом, у наш важкий час підприємство продов жує роботу, плануючи успішно працювати й у ниніш ньому 2009 р. Заступник голови правління з охорони праці ВАТ «Завод обладнання наукомістких технологій» М. Мохова та токар О. Кошелап.

Львівське ВАТ «Іскра» — єдина в Україні потуж на компанія світлотехніки, де діє повністю завер шений технологічний цикл виробництва джерел світла. Від наукових розробок — до виготовлення компонентів і готової високоякісної продукції, яка займає близько 70% українського ринку. Товарний асортимент підприємства налічує кількасот видів ламп, а його продукція експортується у десятки країн світу. Навіть в умовах нинішньої кризи на ВАТ «Іскра» працюють у три зміни, паралельно проводячи мо дернізацію виробництва, покращуючи умови пра ці. Колектив (а це — понад 2300 осіб) працює пов ний робочий тиждень і нікого тут не примушують йти у неоплачувану відпустку. Більше того, на «Іскрі» навіть є вакансії. Із зарплатою тут також проблем нема. Заступник директора ПП «Скляний завод» Львівського ВАТ «Іскра» О. Семчук, налагоджувальник В. Конор і керівник служби охорони праці та навколишнього середовища ВАТ «Іскра» Мирослава Судиславич$Стрільців (зліва направо).

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 1/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181