2009-02ua by Охрана труда

№ 2/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181

21 січня 1934 р. відбувся пуск Харківського турбогенераторного заводу, у виробничих цехах якого незабаром було виготовлено першу укра їнську турбіну потужністю всього 50 тис. кВт. Ба гато води з того часу спливло в багатьох ріках світу, енергію яких перетворюють на електрику харківські гідротурбіни. Фахівцями підприєм ства успішно освоєно випуск найпотужніших па рових турбін для енергетичних блоків атомних електростанцій, у тому числі й блоків мільйон ників. Усього за історію існування заводу харківські тур бобудівники виготовили близько 400 парових турбін для ТЕС і ГРЕС, 169 турбін для АЕС, 500 гідравлічних турбін і 470 гідрозатворів. Ці машини гідно конкуру ють на світовому ринку з такими відомими фірмами, як «Сименс», «Вестингауз», «Альстом», «АБ» тощо. Підприємство має Міжнародний сертифікат відпо відності Системі управління якістю, вимогам стан дарту ISO 9001:2000. Його продукцію поставляють у 45 країн Європи, Азії, Африки та Америки. Виробничі площі ВАТ «Турбоатом» становлять близько 200 тис. м2 і оснащені 3000 одиницями ме талообробного устаткування, з них більш як 170 оди ниць — унікальні. До структури підприємства вхо дять 10 основних і 7 допоміжних цехів, 2 спеціальних конструкторських бюро, 5 управлінь і 22 відділи. Тільки в 2008 р. було придбано 16 одиниць великога баритного унікального устаткування, призначеного для контролю деталей складного профілю лопатей і лопаток турбін. Передуючий ювілейному 2008 р. був дуже успіш ним для трудового колективу харківських турбобу дівників. При плані в 356 млн. грн. реалізовано гото вої продукції на 470 млн. грн. Валовий прибуток за

2008 р. становив 133,2 млн. грн., що в 1,75 разу біль ше від запланованого. У планах заводчан — подальше нарощування обся гів виробництва. Для цього у підприємства сформо вано вагомий портфель замовлень. Зокрема, з ви готовлення гідротурбінного устаткування для ГЕС у Мексиці, Індії, Афганістані. Для вітчизняних енерге тиків готується устаткування для споруджуваної Дні стровської ГАЕС, модернізуються гідротурбіни для ГЕС Дніпровського каскаду. За багаторічну історію завод виховав плеяду висо кокласних інженерів, керівників і робітників. Напере додні 75 річного ювілею за значні особисті заслуги в розвитку вітчизняного машинобудування та вагомі трудові досягнення Указом Президента України В. Ющенка були нагороджені різними відзнаками 23 працівники підприємства, у тому числі орденом «За заслуги» I ступеня — почесний генеральний ди ректор А. Бугаєць і орденом «За заслуги» III ступеня — нинішній генеральний директор В. Суботін. На підприємстві діє колективний договір, що вклю чає 11 розділів і 15 додатків. Згідно з розділом «Охоро на праці» багатьом категоріям працівників установле но відповідні соціальні гарантії та пільги, зокрема, 1239 працівникам за роботу в шкідливих і несприятливих умовах праці встановлено додаткову відпустку, 1056 працівників одержують відповідні доплати та надбав ки, понад 1300 забезпечуються молоком і фруктовими соками. На це, а також на придбання спецодягу, спец

взуття та інших ЗІЗ було виділено більш як 1,5 млн. грн. У 2008 р. на підприємстві введено в експлуатацію уста новку з хімічного чищення спецодягу. Усього ж загальні витрати на виконання заходів розділу «Охорона праці» колективного договору ро ботодавцем (а ним тут більш ніж на 50% є держава) становили у 2008 р. 9 млн. 248 тис. грн. Керівництво промислового гіганта має намір і на далі йти наміченим курсом. У 2009 р. планується сут тєво активізувати роботу триступінчастого гро мадсько адміністративного контролю за охороною праці, профспілкових комісій з культури виробниц тва у виробничих підрозділах. Редакція журналу «Охорона праці» щиро вітає колектив заводу з 75 річним ювілеєм і бажає по дальших виробничих успіхів усім вітчизняним турбобудівникам. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімках: почесний генеральний директор, Герой України А. Бугаєць (ліворуч) та нинішній генеральний директор ВАТ «Турбоатом» В. Суботін; один з виробничих цехів заводу. Фото автора і з архівів підприємства

ДО КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

НЕ СКУПІТЬСЯ НА ПЕРЕДПЛАТУ! Шановні читачі! Ви, напевно, не всі, але деякі, звернули увагу, що тираж першого номера нашого журналу становив 16,5 тис. примірників. Так, криза вплинула на всі сфери діяльно сті, у тому числі й на скорочення затребуваності видання майже на 30% порівняно з 2008 роком.

омісячний науково вироб ничий журнал «Охорона праці» — єдиний у країні державний друкований орган, який оперативно порушує акту альні питання промислової без пеки та охорони праці, профі лактики аварійності, виробни чого травматизму та професій ної захворюваності; висвітлює діяльність державних і громад ських структур, місцевих органів державної влади, спрямованої на покращання умов і безпеки праці. Результати перевірки підпри ємств органами державного на гляду свідчать, що на більшості з них украй низька забезпеченість нормативно правовими актами з охорони праці. Разом з тим у придбанні цих актів підприємства стикаються з великими трудно щами. Для усунення цієї пробле ми журнал включив три додатки: «Бібліотека спеціаліста з охо рони праці», «Правові консуль тації для керівників підприємств і служб охорони праці» та «Без пека праці на виробництві (прак тикум для керівників підприємств і служб охорони праці)», в яких у повному обсязі публікуються правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші заново розроблені й за тверджені документи. Редакційна колегія проаналі зувала результати передплати журналу на 2009 рік по регіонах

Згідно з даними обласних і місь ких (міста Київ і Севастополь) від ділень «Укрпошти» передплата

(див. таблицю) і вважає за необ хідне поділитися деякими мірку ваннями з цього приводу.

Оперативні дані про результати передплати на журнал «Охорона праці» на 2009 р. по регіонах України Кількість передплачених примірників по кварталах на 2009 р.

Кількість

АР, область

підпри працю ємств, органі ючих, тис. зацій, установ, осіб. тис. од.

III

Кількість примірників на Передплата станом на підпри 1000 100ємств, 01.01.2008 р., працю організацій, прим. ючих установ

АР Крим

51,2

560,7 736 676 299 298

1,3

1,4

792

Вінницька

27,1

366,8 371 313 120 120

1,01

1,3

516

Волинська

13,0

275,0 183 143

0,66

1,4

240

Дніпропетровська

62,7

1182,1 684 601 228 228

0,57

1,1

1129

Донецька

66,8

1806,1 1767 1315 634 632

0,97

2,6

2583

Житомирська

19,7

401,8 253 217

0,62

1,3

393

Закарпатська

25,6

251,8 213 197 112 112

0,84

0,8

255

Запорізька

29,8

665,5 648 571 238 237

0,97

2,1

827

Івано Франківська

30,1

509,1 265 239

0,52

0,8

350

Київська

36,1

754,9 590 535 315 315

0,78

1,6

669

Кіровоградська

15,8

393,5 322 279 117 117

0,81

2,0

499

Луганська

21,1

817,4 1561 1282 661 654

1,9

7,3

1803

Львівська

22,5

737,2 887 727 358 350

1,2

3,9

977

Миколаївська

19,2

438,1 413 387 241 241

0,9

2,1

466

Одеська

23,3

719,0 615 557 329 329

0,85

2,6

785

Полтавська

40,8

725,2 566 508 189 189

0,78

1,3

795

Рівненська

19,3

345,6 184 173

0,53

0,9

230

Сумська

9,9

487,0 321 281 129 129

0,65

3,2

449

Тернопільська

19,3

253,4 176 155

0,69

0,9

222

Харківська

40,8

1162,5 787 678 363 361

0,67

1,9

1022

Херсонська

26,0

501,7 247 216 106 105

0,49

0,9

330

Хмельницька

23,5

469,2 312 280 163 163

0,66

1,3

409

Черкаська

28,8

343,5 312 293 113 113

0,9

1,0

557

Чернівецька

12,6

151,7 160 148

1,05

1,2

201

Чернігівська

17,4

299,4 340 288

1,13

1,9

471

м. Київ

62,1

1165,5 706 665 353 352

0,56

1,1

1051

м. Севастополь

14,7

139,9 103

0,72

0,7

125

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

на журнал на перший квартал поточного року знизилася майже на 30%, а в Донецькій, Житомир ській, Кіровоградській і Черкась кій областях — на 32, 36 і 44% відповідно. Передплата на II квартал по регіонах уже на 10—20% нижча, ніж на початку року, а друге півріч чя характеризується зниженням затребуваності видання в 2—2,5 разу, причому у Вінницькій, Во линській, Дніпропетровській, До нецькій, Житомирській, Івано Фран ківській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Чернігівській обла стях — у 3 і більше разів. Також редакцію зацікавило, як же в регіонах співвідноситься кількість виписаних примірників журналу з чисельністю працюю чих і кількістю підприємств, орга нізацій та установ. При цьому оперативні відомо сті про чисельність працюючих і кількість підприємств узяті за да ними територіальних управлінь Держгірпромнагляду, узгоджени ми з обласними дирекціями Фон ду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц тві та профзахворювань України. Що ж виходить? Від 0,5 до 1,0 примірника журналу на 1000 пра цюючих припадає в 19 областях і в містах Києві та Севастополі (причому в Херсонській області цей показник становить 0,49, а в Івано Франківській і Рівненській — 0,52 і 0,53 відповідно). Якщо ж розглянути забезпе ченість виданням підприємств, організацій та установ, то в За карпатській, Івано Франківській, Рівненській, Тернопільській, Хер сонській областях і м. Севасто полі на 100 підприємств припа дає менше одного примірника журналу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

Але ж ці показники (графи 8, 9 таблиці) розраховані за тиражем передплати на I квартал поточно го року. І з їх зменшенням у 2—3 рази у другому півріччі серйозно турбує можливість збереження на належному рівні ефективності та впливу журналу «Охорона праці» на покращання ситуації з промисловою безпекою, знижен ня аварійності та виробничого травматизму в Україні. Тепер уявіть собі. На кожному підприємстві працюють люди, за безпечні та здорові умови праці яких відповідають і керівник, і служ ба чи спеціаліст з охорони праці. Чим вони керуються? Яку норма тивну базу використовують, які ме тодики застосовують, щоб захисти ти людей на виробництві? А самі вони, керівники, чи навчені цього? Якщо так, то вони обов’язково ви користали б і журнал «Охорона праці» як посібник, як допомогу в організації безпечної праці, а як що ні, то... Створюється враження, що на цих 99 підприємствах із 100, які не одержують журнал, або не має служби чи спеціаліста з охо рони праці (тоді це проблема і власника, і органу місцевого само врядування), чи роботу зі ство рення здорових і безпечних умов праці тут пущено на самоплив. А це вже проблема керівника, який за законом відповідає за створення здорових і безпечних умов праці. Не накоїти б лиха! За більш як 14 річний період існування журнал став надійним помічником і порадником керів никам і фахівцям підприємств, ор ганізацій та установ усіх форм власності, міцно утвердився се ред лідерів спеціалізованих пе ріодичних видань, має заслуже ний авторитет і затребуваність у суспільстві.

Основне завдання видання — не тільки професійно висвітлюва ти і роз’яснювати державну полі тику щодо питань охорони праці, але й всіляко, послідовно сприя ти її втіленню в життя. І це завдання не може ефектив но виконуватися з огляду на ситуа цію, що склалася в поточному ро ці, коли забезпеченість трудових колективів спеціалізованим видан ням становить у середньому 1 при мірник журналу на 1000 працюю чих або на 100 підприємств. У зв’язку з цим редакція жур налу звернулася з відповідними листами до керівників міністерств і відомств, облдержадміністрацій, Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб ництві та профзахворювань, те риторіальних органів Держгір промнагляду з проханням про сприяння в активізації у I кварта лі передплатної кампанії журна лу «Охорона праці» на II квартал і друге півріччя 2009 року, і вислов лює впевненість у розумінні та підтримці цієї ініціативи на місцях. Кожен номер нашого журна лу — це статистика трагізму, стур бованість долею людей, їхньою безпекою на роботі, їхнім здо ров’ям. Він відображає ту реаль ну дійсність, яка склалася в краї ні в галузі охорони праці. Перед плачуйте журнал! У ньому багато корисного для вас. Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп. на квартал — 106 грн. 32 коп. на півріччя — 212 грн. 64 коп.

Редакційна колегія журналу «Охорона праці»

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком У січні цього року в Донецькій області сталося 3 групових нещасних випадки, викликаних загорянням метаноповітряної суміші. Загалом на шахтах «Дзержинська» ДП «Дзержинськвугілля», «Росія» ДП «Селидіввугілля» і «Давидовська&Західна № 4» ВАТ «Донпромбізнес» потерпіли 24 особи. Для запобігання нещасним випадкам на вугледобувних підприємствах і підвищення рівня промислової безпеки в галузі Держгірпромнагляд запровадив особливий режим нагляду на всіх шахтах України. Особливу увагу при цьому приділяють стану пилогазового режиму, функціонуванню СУОП. *** У 2008 р. працівники теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області обстежили 426 об’єктів, які мають відношення до використання газу в побуті. Як наслідок, заборонено експлуатацію 222 одиниць устаткування та видів робіт, до адміністративної відповідальності притягнені 162 посадові особи. *** Наприкінці 2008 р. на базі Ялтинського навчально& методичного центру екології пройшли навчання і перевірку знань 30 заступників керівників міністерств, комітетів, райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим, до посадових обов’язків яких входять питання організації та управління охороною праці. Фінансувалося навчання за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України.

ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На початку лютого 2009 р. відбулося розширене засідання колегії Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, на якому розглянуто під сумки роботи наглядових органів за 2008 рік. У роботі колегії взяли участь представники Секретаріату Кабінету Міні стрів України, міністерств і відомств, профспілкових органі зацій, об’єднань роботодавців і підприємців, начальники тер управлінь і гірничих округів, експертно технічних центрів, начальники підрозділів центрального апарату Комітету, ди ректори Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці та Головного навчально методичного центру, головні редактори і представники засобів масової інформації. З доповіддю «Про підсумки роботи Держгірпромнагляду за 2008 рік та завдання щодо подальшого вдосконалення нагля дової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці» виступив Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак.

ідсумовуючи діяльність Комітету за минулий рік, доповідач акцентував увагу на найбільш вагомих змінах, які відбулися в системі, а також окрес лив основні пріоритети діяльності на 2009 рік. Так, у 2008 р. було удосконалено організаційну структуру територіаль них управлінь. Дев’ять управлінь в областях майже рік працюють за новими структурами — без інспекцій. Цим вдалося підвищити роль державного ін спектора, розширити його адміністративні повноваження, підвищити персо нальну відповідальність. Покращалась оперативність в управлінні інспектор ським складом з боку першого керівника теруправління. Збільшилась щіль ність перевірок підприємств за рахунок збільшення кількості інспекторів, які безпосередньо здійснюють державний нагляд. Тепер треба удосконалити нормативну базу, юридично визначити роль державного інспектора. Необхідно підвищити статус та визначити додатко ві повноваження відділів організації державного нагляду, для чого ввести до їх складу юридичні служби. Аналізуючи стан промислової безпеки на підприємствах галузей еконо міки, С. Сторчак зазначив, що протягом минулого року, за винятком остан ніх місяців, в Україні зберігалася тенденція до зростання внутрішнього ва лового продукту. При зростанні економічної активності на 2,3% рівень за гального виробничого травматизму в країні знижено на 11%, або майже на 2 тис. випадків, смертельно травмовано 1005 осіб, що на 15% менше, ніж у 2007 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Голова Комітету зазначив, що у 2008 р. знижено показники на глядової діяльності у багатьох тер управліннях. На початку року це можна було пояснити адаптацією до вимог Закону «Про основні за сади державного нагляду (контро лю) у сфері господарської діяльно сті». Однак сьогодні діяльність Комі тету базується на принципах, визна чених міжнародними конвенція ми, ратифікованими Україною. Тому будь яке зниження показників на глядової діяльності розглядатиметь ся як неспроможність начальника теруправління організувати роботу — ВВП; — травмовано; — загинуло системи в області. Однозначним пріоритетом у Значне зменшення кількості нещасних випадків зі державному нагляді буде, як і раніше, вугільна галузь. смертельними наслідками сталося на підприємствах Рішенням РНБО «Про стан і перспективи розвитку ву вугільної промисловості (на 35%), металургії (на 37%), гільної промисловості та невідкладні заходи щодо під агропромислового комплексу (на 25%), соціально куль вищення безпеки праці в цій галузі», введеним у дію турної сфери (на 21%). Указом Президента України, підтримано всі ініціативи Разом з тим на 27 випадків збільшилася кількість за Комітету, в тому числі й законодавчі, які дають змогу гиблих на підприємствах газопостачання, на транспорті — значно підвищити рівень промислової безпеки на ву на 9%, у машинобудуванні — на 4%, у гірничорудній та гільних шахтах. нерудній промисловості — на 1 випадок (41 проти 40), Кардинально змінено структуру теруправління по в енергетиці теж на 1 випадок (37 проти 36). Донецькій області, Донецькому гірничому округу нада Зменшення кількості нещасних випадків зі смертель но максимальної самостійності. Замість 13 вугільних ін ними наслідками відбулося у 16 областях та у містах Ки спекцій утворено 5 регіональних гірничотехнічних ін єві і Севастополі. спекцій. Положенням про гірничий округ визначено, що Кількість загиблих, осіб

ВВП, млн. грн. Ккількість травмованих, осіб

Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму

Оперативні дані про стан виробничого травматизму за 2008 р. порівняно з 2007 р. За напрямами нагляду

По регіонах 2008 Адміністративні одиниці

Україна АР Крим м. Севастополь Вінницька Волинська Дніпропетровська м. Кривий Ріг Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано Франківська Київська м. Київ Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

2007

+/–

Кількість нещасних випадків У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смертель Усього смертель Усього смертель них них них 16206 367 81 380 397 878 397 5189 317 87 721 218 265 619 249 2260 472 181 338 443 185 482 139 514 206 287 239 93 202

1005 64 6 18 18 57 31 186 25 8 27 20 43 100 20 78 37 16 30 32 18 17 15 41 23 25 25 6 19

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

18194 457 127 440 496 1067 431 5911 374 112 764 209 312 651 308 2213 502 235 341 445 243 516 160 649 227 335 281 100 288

1181 –1988 39 –90 7 –46 30 –60 23 –99 67 –189 26 –34 303 –722 28 –57 15 –25 39 –43 22 9 43 –47 110 –32 16 –59 99 47 40 –30 16 –54 32 –3 35 –2 23 –58 17 –34 18 –21 48 –135 12 –21 23 –48 23 –42 10 –7 17 –86

–176 25 –1 –12 –5 –10 5 –117 –3 –7 –12 –2 0 –10 4 –21 –3 0 –2 –3 –5 0 –3 –7 11 2 2 –4 2

2008

2007

+/–

Кількість нещасних випадків

Напрям нагляду Усього Вугільна та торф'яна промисловість 5873 Гірничорудна та нерудна промисловість 487 Нафтогазовидобуток та геологорозвідка 40 Енергетика 301 Будівництво 1105 Котлонагляд і підйомні споруди 70 Машинобудування 1698 Металургійна промисловість 909 Хімічна промисловість 339 Транспорт, шляхбуд 822 Пошта, зв'язок 134 Газопостачання та газоспоживання 103 Житлокомунгосп 411 Агропромисловий комплекс 1700 Виробництво деревини 198 Текстильна та легка пром. 96 Соціально культурна сфера та торгівля 1920 Усього 16206

У т. ч. У т. ч. У т. ч. смер Усього смер Усього смер тельних тельних тельних 174

6569

268

–696

–94

539

–52

7 37 155

43 335 1259

10 36 156

–3 –34 –154

–3 1 –1

26 50

73 2054

28 48

–3 –356

–2 2

30 16 118 12

966 354 840 164

48 28 108 18

–57 –15 –18 –30

–18 –12 10 –6

31 34

107 370

4 37

–4 41

27 –3

141 10 4

2165 222 95

188 9 5

–465 –24 1

–47 1 –1

119 1005

2039 18194

150 1181

–119 –1988

–31 –176

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

його начальник методологічно підпорядковується без посередньо заступнику Голови Комітету, а адміністра тивно — начальнику теруправління. Фінансування округу здійснюватиметься за окремим кошторисом. Структура, запроваджена в теруправлінні по Донець кій області, розповсюджуватиметься в майбутньому і на інші області. Серед інших пріоритетів у вугільній галузі треба від мітити контроль за діяльністю галузевих інститутів. Сьо годні вже настав час визначити Національний науково дослідний інститут промислової безпеки та охорони пра ці дійсно головною організацією з координації та екс пертизи наукових досліджень, у тому числі і у запровад женні системи УТАС на українських шахтах. Пріоритетним напрямом діяльності є й державний на гляд за системами газопостачання та за використанням газу у побуті. Вибух газу в Євпаторії, який забрав життя 27 людей, виявив ще й проблему нагляду за станом без пеки у житлово комунальних організаціях. Аналіз при чин вибуху чітко визначив основну проблему, яка нега тивно вплинула на ситуацію загалом,— неузгодженість дій відомств, що мають наглядові повноваження. Тому Комітет ініціював створення при Кабінеті Міні стрів Координаційної ради із взаємодії органів держав ного нагляду. Метою ради, у першу чергу, буде коорди нація роботи відомчих інспекцій, які контролюють стан житлово комунального господарства, здійснення мето дологічних функцій з контролю за технічним станом бу дівель, об’єктів тепло і газопостачання. Необхідно роз робити положення про міжрегіональні інспекції нагляду у нафтогазовому комплексі. Одним з найважливіших пріоритетів діяльності Коміте ту залишається комплексне управління охороною праці. Постановою Уряду тимчасово, до стабілізації економічної ситуації, припинено підготовку деяких загальнодержавних програм, у тому числі і програми поліпшення стану безпе ки, гігієни праці та виробничого середовища. Тому вкрай важливо продовжувати роботу з прийняття в областях ре гіональних програм. На сьогодні вже 16 областей мають затверджені обласними радами такі програми. Наступне питання — посилення структур теруправ лінь юридичними службами, підпорядкованими безпо середньо начальникам управлінь. У поточному році про довжуватиметься робота із супроводження законопро ектів, які були розроблені в минулому році. Всі вони спрямовані на підвищення відповідальності, а також еко номічної зацікавленості роботодавця за забезпечення належного стану промислової безпеки. З метою забезпечення цілісної вертикалі управління охороною праці підготовлено проект постанови Уряду, яким передбачається обов’язкове створення в структурі місцевих держадміністрацій самостійного відділу охоро ни праці, а також розроблено проект типового поло ження про цей відділ. Значна увага приділятиметься науково технічній під тримці державного нагляду. Форми і методи управління експертно технічними центрами потребують значних змін. Функції управління ЕТЦ передані Національному НДІ промислової безпеки та охорони праці, який визна чено головною організацією у Єдиній системі науково технічної підтримки державного нагляду. Основний акцент усіх наших пріоритетів,— наголо сив С. Сторчак,— спрямовувати зусилля на запобігання аваріям, а не на ліквідацію їх наслідків.

У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ Про удосконалення системи організації дер жавного нагляду та на глядову діяльність Держ гірпромнагляду у 2008 р. розповіла у своєму виступі начальник управління ор ганізації державного на гляду та обліку травма тизму Н. Ємельянова. Набрання чинності Законом України «Про основні засади держав ного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у грудні 2007 р. потре бувало внесення певних змін до системи організації дер жавного нагляду у сфері промислової безпеки та охоро ни праці. Для цього Держгірпромнаглядом розроблено ряд проектів нормативно правових актів. На виконання доручення Кабінету Міністрів України підготовлено та надано на розгляд Уряду проект поста нови Кабінету Міністрів України про затвердження кри теріїв, за якими оцінюється ступінь ризику провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю). У новій редакції Положення про порядок організації та здійснення державного нагляду за промисловою без пекою, охороною праці і державного гірничого нагляду в системі Держгірпромнагляду передбачено здійснення більш жорсткого контролю за усуненням суб’єктами гос подарювання виявлених посадовими особами системи порушень, а також контролю за виконанням приписів та розпоряджень Держгірпромнагляду. Внесено також зміни до Методики планування, обліку та контролю роботи органів Держгірпромнагляду. Ці акти заплановано ввести в дію у першому півріччі 2009 р. Аналіз наглядової діяльності свідчить, що у більшості територіальних управлінь, як і в цілому по Комітету, по казники наглядової діяльності знижено порівняно з мину лим роком. Так, на 8% зменшилась кількість проведених опера тивних обстежень підприємств (197 590 обстежень про ти 213 658 у 2007 р.), на 13% менше виявлено порушень під час перевірок. На 31% менше здійснено призупинок експлуатації об’єктів та виконання робіт у разі загрози життю та здо ров’ю працівників. До адміністративної відповідальності за порушення вимог нормативно правових актів з охорони праці та охо рони надр притягнено понад 103 тис. працівників, а це на 2% менше, ніж у 2007 р. Значно знизили показники наглядової діяльності й те риторіальні управління. Недостатньо використовується такий важіль впливу на суб’єктів господарювання, як направлення матеріалів до органів прокуратури про недодержання посадовими особами підприємств вимог законодавства про охорону праці (у разі створення загрози для життя людей).

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Найбільше зниження показників припадає на поча ток року, коли система тільки почала адаптуватися до вимог нового Закону. На кінець року у більшості територіальних управлінь показники наглядової діяльності вже зрівнялися з показ никами 2007 р., і, що саме головне,— знижено рівень виробничого травматизму. Ми з вами добре розуміємо, що ефективність дер жавного нагляду насамперед залежить від професійної підготовки державних інспекторів, якості їхньої роботи та організації контролю за нею. Саме для цього управлінням пропонується оцінюва ти роботу наших інспекторів не за кількісними показни ками, а за принципом — наскільки якісно вони викону ють покладені на них обов’язки. З цією метою підготов лено зміни до форм звітності з питань наглядової діяльності. Ці зміни стосуються більш детального обліку робо чого часу інспекторів з урахуванням не тільки часу, ви траченого на перевірки, а й на інші роботи протягом ро бочого дня, ведення обліку не тільки піднаглядових під приємств, а й суб’єктів господарювання, а також захо дів, вжитих інспекторами за результатами перевірок. До розроблення нової методики аналізу наглядової роботи повинен підключитися Національний НДІ промис лової безпеки та охорони праці.

А. Кожушко, началь ник теруправління Держ гірпромнагляду по Дні пропетровській області, вважає, що однією із са мих важливих подій, які відбулися в минулому ро ці в житті теруправління, було прийняття на сесії обласної ради Програ ми щодо поліпшення ста ну безпеки, гігієни праці та виробничого середо вища в Дніпропетров ській області на 2008— 2011 рр. Нею передбачається реалізація заходів щодо створення належних безпечних і здорових умов праці на підприємствах області шляхом виконання конкретних завдань з організаційного, матеріально технічного, наукового та нормативно правового забезпечення в сфері охорони праці. А. Кожушко подякував колегам з Вінницького, Мико лаївського, Херсонського, Рівненського, Сумського тер управлінь, які ділилися своїм досвідом з прийняття таких програм. На нараді за участі керівників відповідних управлінь облдержадміністрації, Фонду соціального страхування, профспілок, а також представників органів малого і середнього бізнесу було створено робочу гру пу, розписано конкретні завдання — що кому робити, яких заходів вживати. Проте не відчувається зацікавле ності з боку управління праці та соціального захисту на селення облдержадміністрації, тому що сьогодні питан ня охорони праці вилучені з його функцій. Потрібно яко мога швидше поновити служби охорони праці при обл держадміністраціях і місцевих радах. Прийняту Програму можна критикувати, бо там не сказано про фінансування з державного бюджету, з обласного бюджету, але в ній є головне — заходи, є від

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

повідальні за їх реалізацію. Скажімо, за питання вста новлення запобіжних пристроїв у котельнях, які є у за кладах освіти, відповідає обласне управління освіти. І саме це управління повинно добитися фінансування і виконання цих заходів. І так по кожному заходу. Такі програми вже розробляються в місцевих радах міст і районів області.

К. Дорофеєв, в. о. на чальника теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області, аналі зуючи наглядову діяль ність, зазначив, що впро довж минулого року пра цівники теруправління провели 362 комплексні та 654 цільові перевірки. Проте випадків при зупинення ведення робіт під час експлуатації об’єк тів і технологічного устат кування через порушення вимог правил безпеки, які становлять загрозу життю та здоров’ю трудящих, було понад 25 тис., що майже на 15 тис. менше, ніж у 2007 р. Зниження цих показників можна пояснити труднощами організації нагляду, що виникли з набранням чинності Закону «Про основні засади державного нагляду (кон тролю) в сфері господарської діяльності», відсутністю критеріїв оцінки ступеня небезпеки виробництва, а та кож методики планування та порядку організації нагля ду, що відповідають Закону. Для організації роботи в нових умовах переглянуто структуру роботи гірничого округу, у зв’язку з чим зміни лася й організаційна структура теруправління. Нині До нецький гірничий округ у складі 322 осіб виділено окре мою структурою. Цю структуру затверджує начальник теруправління за узгодженням з Комітетом. Структура передбачає п’ять регіональних вугільних інспекцій за мість 13. Така структура дає змогу оперативніше реагу вати на ситуацію. Положенням про інспекцію їм фактич но делеговано права для вирішення питань, це немовби невеличкі гірничі округи на місцях, а начальник держав ної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості є заступником начальника Донецького гірничого округу. До складу кожної регіональної інспекції входить опера тивна група спеціалістів з 4 осіб, які займатимуться ме тодичною діяльністю, навчанням інспекторів, підготов кою різних методик і розслідуванням нещасних випадків на виробництві. Крім того, в інспекції є так звана група забезпечення державного нагляду, до складу якої обов’язково входить юрист. Інспекції розташовані не в теруправлінні, а на міс цях. Таким чином керівникові підприємства для вирішен ня низки питань не треба їхати до теруправління. У під порядкуванні цих регіональних інспекцій залишено ліній ні гірничі інспекції. Така система є досить гнучкою, мобільною і при гру повому контролі, і під час введення особливого режиму або під час проведення цільових перевірок. *** З метою подальшого вдосконалення державного на гляду за створенням та дотриманням безпечних і нешкід ливих умов праці, комплексного управління промисло

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

вою безпекою і охороною праці та усунення наявних недоліків у діяльності територіальних органів колегія прийняла розгорнуте рішення, погодилась з визначени ми основними пріоритетами діяльності на 2009 р. і зо бов’язала начальників підрозділів центрального апара ту Комітету і начальників теруправлінь вжити ряд кон кретних організаційних заходів щодо поліпшення нагля дової діяльності, удосконалення структури наглядових органів, підвищення професійного рівня і відповідально сті інспекторського складу. Колегія визнала незадовільною роботу теруправлінь Держгірпромнагляду по Кіровоградській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та Криворізького гірничопромислового теруправління за невикористання повною мірою наданих повноважень щодо організації належного рівня державного нагляду, що призвело до зростання рівня виробничого травматизму на піднагля дових підприємствах регіонів. Визнано за необхідне притягнути до дисциплінарної відповідальності за не достатню ефективність наглядової діяльності, що приз вело до зростання рівня виробничого травматизму в регіонах та галузях економіки, посадових осіб і керів ників відповідних теруправлінь і апарату Комітету. Начальникам управлінь і самостійних відділів цент рального апарату Комітету запропоновано розробити у 2009 р. ряд нормативно правових актів та законопро ектів з організації наглядової діяльності та поліпшення охорони праці на виробництві, зокрема: продовжити у 2009 р. реалізацію заходів Генераль ної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукра їнськими об’єднаннями організацій роботодавців і під приємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єд наннями на 2008—2009 рр., відповідальним виконавцем яких є Держгірпромнагляд, а саме: доопрацювати проект Концепції забезпечення без печних умов праці і здоров’я працюючих в Україні; підготувати законопроект про ратифікацію Україною Конвенції № 155 «Про безпеку, гігієну праці та вироб ниче середовище»; доопрацювати проект Порядку проведення атеста ції робочих місць щодо їх відповідності нормативно пра вовим актам з охорони праці. Також заплановано: продовжити спільно з Міністерством освіти і науки Ук раїни опрацювання Галузевого стандарту вищої освіти за напрямом підготовки 6.170202 «Охорона праці», кваліфікації 3152 «Інспектор з охорони праці»; забезпечити введення в дію Положення про порядок організації та здійснення державного нагляду за промис ловою безпекою, охороною праці та гірничого нагляду в системі Держгірпромнагляду; розробити для гірничотехнічних інспекторів методичні посібники (методики) проведення оперативних (цільових) пе ревірок вугільних шахт за основними напрямами нагляду; розробити методичні рекомендації щодо організації державного нагляду: у сфері поводження з вибуховими матеріалами про мислового призначення; за геолого маркшейдерським забезпеченням веден ня гірничих робіт поблизу небезпечних зон; під час проведення комплексної перевірки підпри ємств окремого адміністративного району; забезпечити супровід розроблення нормативно пра вового акта, який регламентує безпечне ведення робіт у будівництві.

З метою посилення державного нагляду за окремими видами виробництва запропоновано здійснити конкрет ні заходи, зокрема: забезпечити контроль за виконанням заходів щодо реалізації Указу Президента України від 05.08.2008 р. № 685/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невід кладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 858 р, а також виконанням функцій дер жавного управління промисловою безпекою та охоро ною праці в галузі Мінвуглепромом України; розглянути за підсумками роботи у першому півріччі результати реорганізації структури територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області з урахуванням світового досвіду організації державного нагляду у вугільній промисловості та доцільність реорга нізації інших гірничих округів; забезпечити виконання заходів, передбачених Пла ном спільних дій Держгірпромнагляду і ЦК профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисло вості України щодо підвищення рівня промислової без пеки та охорони праці на підприємствах галузей промис ловості на 2008—2010 роки; організувати та провести цільові перевірки структур них підрозділів залізниць щодо безпечного виконання робіт на контактній мережі та в охоронних зонах ліній електропередачі; забезпечити дієвий контроль за прийняттям органами місцевого самоврядування та реалізацією місцевими дер жавними адміністраціями регіональних програм поліпшен ня стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; забезпечити виконання п. 11.7 наказу Держгірпром нагляду від 05.08.2008 р. № 177 щодо передачі під на гляд державним інспекторам спеціалізованих інспекцій (котлонагляд) парових і водогрійних котлів, що забезпе чують тепло та водопостачання житлових будинків; забезпечити дієвий нагляд за безпечним веденням ремонтних робіт електричних і теплових мереж та конт роль за підготовкою підприємств до роботи в осінньо зимовий період; передати під нагляд державним інспекторам, які здій снюють державний нагляд на підприємствах агропромис лового комплексу, підприємства, організації та заклади соціально культурної сфери, які знаходяться на території районів, закріплених за ними; з метою забезпечення якісного проведення спеціаль них розслідувань нещасних випадків, які сталися внаслі док дорожньо транспортних пригод, залучати до складу спеціальних комісій з розслідування цих випадків дер жавних інспекторів, які мають фах інженера автомобілі ста, або таких, які здійснюють нагляд на підприємствах автомобільного транспорту; поновити практику проведення у державних інспек ціях щотижневих навчань з інспекторським складом згі дно з затвердженими тематичними планами; організувати та провести науково технічну раду, на якій розглянути питання реорганізації Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці. Виступи учасників засідання колегії щодо стану без пеки праці у вугільній промисловості, під час газопоста чання, використання газу у побуті, щодо нормативно правового забезпечення охорони праці та інші публіку ватимуться у наступних номерах журналу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ПРИБОРКАТИ ВОГНЕДИШНОГО ДРАКОНА Природний газ, що видобувається з надр планети, за най меншої необережності у поводженні з ним виявляє грізний норов. Нікому не вибачає помилок. Уже нинішнього року в Ук раїні сталося кілька аварій, викликаних вибухами побутово го газу. Він, що мирно приходить у наші квартири і полегшує побут, у той же час є й вибуховою речовиною невгамовної сили, скрадливим убивцею — отрутою без кольору і запаху. Варто на мить забути про це, і може статися непоправне. У тому, що жителі найстарішого на Донеччині міста Артемівська можуть почуватися щодо цього спокійно, ба гато в чому заслуга інженера з охорони праці Артемівського управління з газопостачання та газифікації І. Никанорової. Її основний принцип — додержання норм безпеки під час по водження з газом.

озповідь Ірини Володимирівни про себе уклалася в кілька ко ротких фраз. Народилася в Ар темівську. Після закінчення вищого навчального закладу ось уже 15 ро ків працює інженером з охорони праці міського управління з газопо стачання та газифікації. Виховує доч ку Тетяну, яка, втім, уже цілком до росла людина, студентка ви щого навчального закладу. Ось і весь трудовий і життєвий шлях, як скромно говорить во на про себе. Проте її колеги визнають, що багато в чому завдяки ста ранням інженера з охорони праці на підприємстві гаранто вано безаварійну роботу, а в помешканнях артемівців — без печні умови проживання. Начальник управління міськгазу О. Бабан сказав, що у питаннях охо рони праці цілком і повністю покла дається на І. Никанорову — досвід ченого фахівця, уважної до всіх лю дини. Вона тримає в полі своєї уваги усі виробничі об’єкти, знає проб леми кожного працівника, умови їх ньої праці. Щоб отримати уяву про «Артем газ», наведу лише деякі відомості, одержані від О. Бабана, головного

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

інженера В. Скляренка і самої І. Ни канорової. Створено підприємство в 1962 р. Є філією ВАТ «Донецькобл газ», одного з найбільших в Україні. Сьогодні безпосередньо в Артемів ську і на трьох його дільницях, розта шованих у містах Сіверськ, Соле дар і Часів Яр, працює 341 особа, з яких 143 — жінки. Управління обслу

говує 1330,5 км газопроводів, у тому числі 1310 км, що перебувають у державній власності. Подається газ і в 34 сільські населені пункти, на про мислові об’єкти і в квартири 54 390 абонентів. Фахівці управління об слуговують близько 100 000 одиниць внутрішньобудинкового газового устаткування. При цьому управління не тільки забезпечує природним і зрідженим газом промислові, комунально по

бутові підприємства і населення, а й стежить за безперебійним і безава рійним його транспортуванням. Ве де капітальне будівництво об’єктів газопостачання, у тому числі на пра вах замовника і власними силами. Забезпечує поточний і капітальний ремонт об’єктів газопостачання, га зових приладів. Здійснює повірку і ремонт контрольно вимірювальних приладів газового господарства. Додамо до цього встановлення, ре монт і заміну побутових газових лі чильників, пуск газу на новопідклю чені об’єкти, розробку перспектив них планів розвитку газопостачання, видачу технічних умов на розробку проектів газопостачання населення, промислових і комунально побуто вих організацій... За усім потрібне пильне око, то му що це — ГАЗ! Вибухонебезпеч ний, смертоносний, який підступно очікує на найменше порушення норм безпеки, щоб показати усю свою згубну силу. У тому, щоб ніхто ні на виробництві, ні в побуті не да вав газу таких шансів, і полягає зав дання І. Никанорової. На першому місці — навчання працюючих, профі лактика, пропаганда безпечних ме тодів роботи та поводження з газом на підприємствах і в побуті. Як і міне ри, ті, хто має справу з газом, поми ляються лише раз у житті. Кожний робочий день інже нера з охорони праці почина ється «у штабі» — з оператив ної наради, яку проводить на чальник управління чи голов ний інженер. Її питання тут го ловні. Колись подружки підсмію валися: мовляв, добре вчила ся, перспективи відкривалися, а стала «старшою куди пош лють». Ніякого творчого простору в посаді інженера з техніки безпеки, як вона називалася за старих часів, не бачили. Але дівчина потрапила в самий епіцентр трудової діяльно сті колективу. Їй виявили довіру та дали зрозуміти, що від неї залежать життя не тільки працівників міськга зу, але й, без перебільшення, жите лів усього міста. Оперативні наради проходять динамічно, конкретно. Аналізується

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

робота за минулий день. Заслухо вуються звіти керівників дільниць і виробництв про стан безпеки, за ходи, яких буде вжито під час вико нання робіт. Після наради разом з начальником управління, головним інженером, а частіше самостійно

Ірина Володимирівна йде на вироб ництва і вже на місці вникає в ситуа цію. Перевіряє справність устатку вання, інвентарю, наявність і вико ристання засобів індивідуального захисту, розмовляє з пра цівниками, слідкує, щоб усі були у відповідному спецодязі. У разі необ хідності на місці приймає потрібні рішення. Ще одна постійна турбота — випуск авто транспорту на лінію. Мед сестра С. Кудла, яка має сертифікат, проводить передрейсові медичні огляди водіїв (до речі, санітарний пост «Артемгазу» минулого року по сів перше місце серед споріднених служб області). Перевіряється і «здо ров’я» транспорту. Механік щодня стежить за справністю автомобілів. А по п’ятницях підключаються інже нер з охорони праці, інші фахівці. Вирішуються питання, що накопичи лися за тиждень. Ті, що виявляються не під силу, виносяться в понеділок на нараду у начальника управління. У разі необхідності допомогу без зволікання надає керівництво ВАТ «Донецькоблгаз» — голова правлін ня М. Масса і його заступник з охо рони праці В. Дехтяренко. Вони гра мотно продумали структуру служби охорони праці головного підприєм ства та його підрозділів. Створено сертифікований навчальний центр. Організовано пошиття високоякіс ного спецодягу. Закуплено сучасне

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СПРАВА імпортне устаткування, що гарантує безпечні умови праці. На рівні світо вих зразків і лабораторне оснащен ня, що дає змогу миттєво аналізувати обстановку на всіх об’єк тах і газових магістра лях. Ірина Володимирів на почувається впевнено, тому що постійно може одержати необхідну кон сультацію у керівників і свого управління, і обл газу, підтримку в усьому, що спрямовано на під вищення рівня безпеки. Робота інженера з охорони пра ці будується у суворій відповідності до річного плану, що передбачає ви конання конкретних завдань з підви щення рівня безпеки та гігієни праці

столом, що регулює положення тіла, з ванною для гідромасажу. Є сауна, басейн. На другому поверсі — доб ре оснащений тренажерний зал. Усі ці послуги надаються працівни кам безплатно. Але не тільки від працівників міськгазу, їхньої навченості й техніч ного забезпечення залежить безпе ка виробництва та побуту. Її забез печують і всі жителі Артемівська, кожний, хто користується газом. То му профілактичній роботі, пропаган ді серед них приділяється виняткова увага. Тільки у зв’язку з початком опалювального сезону про безпеч не поводження з газом проінструк товано майже 40 тис. городян. Регу лярно публікуються статті в газетах, проводяться виступи по місцевому радіо і телебаченню, засідання круг лих столів та наради з власниками житлового фонду. У союзі та взаємодії усіх, хто по ставляє блакитне паливо, викори стовує його в промисловості й побу ті, вважає Ірина Володимирівна, і полягає можливість для утримання газу «в міцних руках», не допускаю чи аварій і нещасних випадків. Геннадій ЩУРОВ,

на підприємстві, на кожному робо чому місці. Регулярно проводяться навчання, інструктажі, перегляда ються й оновлюються інструкції з охорони праці. Навчання працівни ків практичних навичок проходить на території тренувального містечка, оснащеного діючим устаткуванням, в умовах, наближених до тих, що ви никають на діючих газових магі стралях і об’єктах. Не випадково у 2008 р. артемівці посіли 3 тє місце в обласному огляді конкурсі аварій них бригад. У міськгазі зроблено все мож ливе, щоб працівники могли зняти стрес після напруженого трудового дня. Побутовий комплекс управлін ня, який показала автору статті мед сестра С. Кудла,— справжній цех здоров’я. Затишний масажний кабі нет з повним набором необхідних маніпуляторів, з сучасним масажним

наш власкор На знімках: слюсар з ремонту контрольно вимірювальних приладів і автоматики І. Куриленко, начальник ремонтно механічної служби Г. Ризенко, інженер з охорони праці І. Никанорова, начальник Артемівського управління міськгазу О. Бабан і слюсар ремонтник В. Остапенко оглядають установку для повірки промислових лічильників (зліва направо); медсестра С. Кудла (ліворуч) пояснює головному інженеру управління В. Скляренку та інженеру з охорони праці І. Никаноровій можливості нових тренажерів; у спекотну погоду приємно охолодитися біля фонтана на території підприємства. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ВІСТІ З РЕГІОНІВ

СПІЛЬНИМИ ЗУСИЛЛЯМИ

ДОСЯГТИ КАРДИНАЛЬНИХ ЗМІН

роводити двічі на рік науково практичні конференції в Криму стало традицією. Керівники під приємств, роботодавці, представ ники контролюючих органів і гро мадських організацій, науковці, від повідальні працівники органів влади та місцевого самоврядування мають

можливість вивчити і передати досвід роботи в галузі охорони праці, оз найомитися з передовими техноло гіями, науковими розробками з ме тою покращання безпеки на вироб ництві. Весною в рамках заходів до Дня охорони праці ставляться зав дання, а восени обговорюються ре зультати проведеної роботи, аналі зується додержання законодавчої, нормативно правової бази з охоро ни праці. Тема нинішньої конференції не випадкова. На підприємствах авто номії стала давати збій система уп равління охороною праці. Через це 80% нещасних випадків на вироб ництві в АР Крим трапляється з орга нізаційних причин. І хоча загальна кіль кість травмованих на виробництві з року в рік зменшується, в 2008 р. додому з роботи не повернулися по над 60 кримчан. Ушанувавши пам’ять загиблих на виробництві хвилиною мовчання, учасники конференції спробували розібратися, чи можлива координа ція діяльності структур, які здійсню ють нагляд, контроль за станом охо рони та умов праці і промислової безпеки, чи ефективна їхня взаємо дія, чого чекають на підприємствах автономії від представника наглядо вого органу?

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

В АР Крим реалізацію державної політики в галузі охорони праці, дер жавне управління охороною праці здійснює Міністерство праці і со ціальної політики. Звітуючи про вико нання рекомендацій та пропозицій, зафіксованих у зверненні учасників минулої республіканської конфе ренції до центральних органів управління охороною праці, заступник міністра С. Сиротен ко повідомила, що одне з го ловних питань — створення від ділів охорони праці в апараті Ради міністрів АР Крим, обл та райдержадміністраціях — за лишається невирішеним. Були розроблені типові положення про відділи і направлені для за твердження в Кабінет Міністрів України, але через нинішні кри зові явища в державі це питан ня не вирішується. Тож поки що залишається радіти тому, що в АР Крим в органах виконавчої влади міст і районів працюють 27 спеціалі стів, які вирішують питання органі зації охорони праці. Завдяки їхній

діяльності вдалося створити 11 місь ких і районних навчально методич них кабінетів охорони праці, роз робити і затвердити 17 районних і міських програм покращання стану безпеки, гігієни праці і виробничо го середовища на 2008—2011 рр. Що стосується республіканської про грами, то вона, на жаль, не затверд жена через відсутність Національної програми. Тому для виходу з ситуації Мінпраці АР Крим включило заходи з охорони праці на 2009 р. в проект Програми економічного і соціального розвитку АР Крим на 2009 рік.

Друга республіканська науково практична конфе ренція на тему «Контроль стану виробництв, техно логій і продукції як прин цип державної політики в галузі охорони праці» про йшла 27 листопада 2008 р. у великому залі Ради міні стрів Автономної Респу бліки Крим. Завдяки спільним діям Мінпраці, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в АР Крим, відділень Головного нав чально методичного центру Держ гірпромнагляду проведено навчан ня і перевірку знань з питань охо рони праці у заступників перших ке рівників міністерств, голів республі канських комітетів, міських голів, голів райдержадміністрацій, спеціа лістів з охорони праці органів вла ди та місцевого самоврядування. Отримавши відповідні посвідчен ня, спеціалісти мають юридичне право на здійснення державного управління охороною праці, прове дення перевірок на підприємствах регіону. Це, без сумніву, сприяє ефективності державного нагляду в усіх галузях економіки. Але «першу скрипку» у здійсненні наглядової функції, звичайно, відіграє теруправління Держгірпром нагляду по АР Крим і м. Сева стополю. Начальник теруправління М. Батаєв розповів присутнім про проблеми і перспективи очолюваної ним організації. Зокрема, повідомив, що рі вень загального травматизму в регіоні постійно знижується. Якщо не враховувати дві гучні аварії, які сталися в 2008 р. через порушення правил піло тажу та судноплавства (падін ня гелікоптера МІ 8 КДАП «Універ сал Авіа» на буровій платформі у Чорному морі, де загинуло 20 осіб, і загибель корабля «Нафтогаз 67» у Східно Китайському морі, де загину ло 18 осіб), то знижуються і рівень смертельного травматизму, і коефі цієнт тяжкості нещасних випадків. Було відзначено, що в роботі з охорони праці є проблемні питан ня. Серед них — незначні розміри штрафів за порушення законодав ства про охорону праці. Керівнико ві підприємства набагато вигідніше заплатити штраф, ніж витрачати

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

кошти на удосконалення виробниц тва та створення належних умов праці. Зацікавити власника створю вати безпечні умови праці на ви робництві можна тільки шляхом диференціації страхових тарифів залежно від стану охорони праці, показників виробничого травма тизму і профзахворювань. Якщо це не зробити і у подальшому нама гатися впливати на власника тільки наглядовими і адміністративно репресивними заходами, рівня ви робничої безпеки розвинених кра їн не досягнути. Ситуацію, коли не роботодавець, а держава відпо відає за стан безпеки праці на підприємстві, необхідно перела мати. Змінювати необхідно і тактику, коли органи державного нагляду є «няньками» для роботодавців. Необ хідно започаткувати аудит на під приємствах, щоб там самостійно про водилась робота з профілактики травматизму. Є претензії і до діяль ності Фонду, коли заходи і кошти плануються не на запобігання ава

ріям і профілактику виробничого травматизму, а на відшкодування шкоди і ліквідацію наслідків аварій. Певну допомогу наглядовим ор ганам у створенні безпеки на вироб ництві повинні надавати профспілки. Але і тут є проблеми. На багатьох ді ючих приватних підприємствах проф спілки не створено, не укладено кол договори, не розроблено заходи щодо запобігання нещасним випад кам і профзахворюванням. На жаль, у Криму масово укладаються цивіль ні угоди між роботодавцями і праців никами, що позбавляє людей со ціального захисту, передбаченого законодавством. Учасники конференції визнали, що тільки поєднавши зусилля усіх органів державного нагляду, Фонду, органів влади та місцевого самовря дування, профспілок і роботодавців, можна досягти кардинальних змін у покращанні стану охорони та умов праці на виробництві. На конференції теплими словами привітали представників Держгір промнагляду у зв’язку з його ювілеєм.

Керівники державних установ, громадських організацій вручили грамоти, подяки, цінні подарунки, грошові винагороди тим, хто віддав і віддає частину своєї душі вирішенню питань безпеки праці на підприєм ствах автономії. Серед них пред ставники міністерств, теруправління Держгірпромнагляду, спеціалісти з охорони праці органів влади і місце вого самоврядування, представники профспілок, роботодавці, ветерани, яких завжди пам’ятатимуть за їхній внесок у справу збереження життя та здоров’я кримчан. Сергій КОЛЕСНИК,

наш власкор

На знімках: начальник теруправління М. Батаєв вручає нагороду експерту Кримського ЕТЦ Л. Аверіну; голова Федерації незалежних профспілок Криму Н. Казьміна (в центрі) вручає грамоти і грошові премії ветеранам. Фото автора

ВІДВЕРТО ПРО НАБОЛІЛЕ

ЧЕРКАСЬКИЙ ВАРІАНТ

БЕРМУДСЬКОГО ТРИКУТНИКА

ісце заплутаних подій — чер каський ВАТ «Азот», а їх по чаток — 15 лютого 2007 р. Якраз цього дня працівник контроль но пропускного пункту В. Борзяк за ступив на зміну. До 18 год ніщо не тривожило його чергування, тож ра зом з іншими товаришами по робо ті він спокійно сів у службовий авто бус, що мав розвезти працівників по караульних постах. Та не доїжджаю чи до посту № 26, пасажири потра пили у зону випаровування олеуму. Однак ні про цю непередбачува ну обставину, ні про те, що слід одяг нути протигази, ніхто їх не попере див. Менше ніж через хвилину авто бус виїхав на чистий простір і повіз працівників до місця їхньої роботи. Однак протягом чергування стан В. Борзяка погіршився, про що він повідомив свого безпосереднього керівника. А 17 лютого він потрапив до лікарні, де перебував до 2 берез ня з діагнозом «ерозивний гастрит,

Судова тяганина, про яку піде мова, триває майже два роки. У ній зіткнулися не тільки різні позиції, ментально сті, а й правові колізії, що дає підставу говорити про закон як про дишло, котрим, відомо, можна вертіти у різні боки. Втім давайте по порядку. ускладнений шлунковою кровоте чею. Гострий токсичний фарингіт». Захворювання лікарі пов’язали з пе ребуванням потерпілого без проти газу у зоні аварії. Та на цьому справа не закінчи лася. В. Борзяк з 30 березня і по 20 квіт ня 2007 р. знову перебуває у тій же черкаській міській лікарні № 3 вже з іншими захворюваннями. 11 квітня він подав заяву про розслідування не щасного випадку, що стався з ним 15 лютого під час виконання служ бових обов’язків. З цього моменту бере початок боротьба В. Борзяка з рідним ВАТ «Азот», котра, зрештою, вилилася у судові позови з обох боків і судові

засідання, що почалися у грудні 2007 р. і ще тривають на момент під готовки публікації. У чому ж річ? Якщо коротко — у протилежності позицій і відповідно інтересів обох позиваючих сторін. Так, В. Борзяк вважає себе потерпілим на вироб ництві, а відтак цілком логічно може претендувати на відшкодування шко ди. А комісія підприємства з розслі дування даної події, не заперечуючи фактів чергування В. Борзяка та ви току олеуму саме 15 лютого 2007 р., не пов’язала погіршення стану його здоров’я з дією шкідливих виробни чих факторів. Крім того, склала акт довільної форми, що не передбачено жодним нормативним документом.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У пошуках правди В. Борзяк звер нувся з позовом у Придніпровський районний суд м. Черкаси з тим, аби він зобов’язав ВАТ «Азот» скласти акт за формою Н 1 відповідно до ви мог Порядку розслідування та ве дення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі — Порядок). 14 грудня 2007 р. суд задоволь нив позовні вимоги працівника. Тоді ВАТ «Азот», а також відділення вико навчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за хворювань у м. Черкаси оскаржили рішення районного суду в апеляцій ному обласному суді. Але останній 14 лютого 2008 р. підтвердив за конність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції. Попручав шись місяців зо два, ВАТ «Азот» все ж таки склало акт за формою Н 1 і пов’язало нещасний випадок з В. Борзяком з виробництвом. Але тут час звернутися до згада ного акта за формою Н 1, який сьо годні не влаштовує не тільки позива ча, але і робочий орган Фонду. Чо му? Бо згаданий документ, складе ний більш як через рік після нещас ного випадку виключно на підставі рішення суду, не відображав реаль них обставин,— абсолютно фор мальний папірець. Дивіться самі. Акт не встановлює місце, де стався не щасний випадок, його обставин, у ньому не вказано, шкідливі чи не безпечні фактори та їх параметри, причини нещасного випадку, стан потерпілого, осіб, які допустили по рушення вимог законодавства про охорону праці, свідків... Тому стра ховий експерт з охорони праці під писав його з окремою думкою, ос кільки документ не відповідає вимо гам Порядку, а відтак не може бути бездоганною підставою для виплати компенсацій В. Борзяку. Ще один член комісії — лікар відділення гігієни праці Черкаської міської СЕС взага лі відмовився підписати цей акт, ар гументуючи свої дії тим, що з момен ту звернення В. Борзяка до лікарні і до моменту складання даного акта до міської СЕС з лікувально профі лактичного закладу не надходило експертного повідомлення про звер нення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві, як це передбачено додатком 1 до

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

Порядку. Немає і висновку профпа толога про те, що захворювання, виявлене у В. Борзяка, є підозрілим на гостре професійне отруєння. Треба додати, що цю колізію ускладнила вже згадувана лікарня № 3, котра протягом доби не по відомила ВАТ «Азот» про те, що з В. Борзяком стався нещасний випа док на виробництві і що він перебу ває на лікуванні. Отож одні прогавили, другі не повідомили, треті взагалі відхрести лися від нещасного випадку, і карти на склалася така. 15 лютого 2007 р. протягом чер гування В. Борзяку стає зле. У лікар ню він потрапляє лише через два дні. Керівництво підприємства хоч і знає про хворобу працівника, одначе не пов’язує її з аварією на заводі. Лікар ня ж, де перебуває потерпілий, не повідомляє ВАТ «Азот» про травму вання В. Борзяка і про стан його здоров’я. Останній подає заяву з ви могою розслідувати нещасний випа док аж 11 квітня. Зрозуміло, що практично через два місяці після аварії, коли заднім числом робити заміри концентрації шкідливих речовин, швидкості та на пряму їх руху тощо, неможливо, важко сподіватися на достовірне розслідування нещасного випадку. Тому з’являється перший варіант ак та довільної форми, складеного ко місією підприємства. Не кращий ви йшов і другий варіант від 17 квітня 2008 р., складений під тиском двох судів. Наприкінці літа 2008 р. В. Борзяк знову подав у все той же Придні провський районний суд м. Черкаси позов на підприємство все з тією ж вимогою внести зміни до акта про нещасний випадок та відшкодувати матеріальну шкоду. Що далі? Знову по знайомому колу, де одну і ту ж конкретну ситуацію по своєму трак тують і власник, і Фонд, і теруправ ління, а суд, прийнявши відповідне рішення, не може чи не хоче втілити його у життя через своїх же судових виконавців? Тоді виникає запитання про якість і доцільність такого рішен ня. Звичайно, якби власник на вимо гу суду вніс зміни в акт про нещас ний випадок, то, можливо, було б покладено край абсурдній тяганині. Та річ у тім, що чимало даних для по правок власник мусить взяти заднім

числом і виключно зі стелі, тобто пі ти на обман. Отож запитання май же риторичне. І це прикро, бо таких соціально незахищених працівників, як В. Борзяк, в Україні — легіон. Однак одну із сторін, причетних до розслідування нещасних випад ків, пов’язаних з виробництвом, а саме Держгірпромнагляд, штучно створене безвихідне становище, в яке потрапляють потерпілі, як ка жуть, дістало до печінок. Щоб все бічно його проаналізувати, а відтак зробити висновки, скласти відповід ні пропозиції, вийти з ними до зако нодавчого органу і пролобіювати їх, Держгірпромнагляд у липні 2008 р. запропонував начальникам теруп равлінь взяти під особистий і постій ний контроль об’єктивність розсліду вання нещасних випадків з тяжкими наслідками, зокрема, зі смертельни ми, а також обгрунтування причин визнання їх такими, що не пов’язані з виробництвом. Однак відомо, що один у полі не воїн. Тут не завадила б допомога інших наглядових орга нів. Тим більше, що у розмовах «не для преси» представники і Фонду, і прокуратури, і суду визнають без глуздість ситуацій, подібних черкась кій, і одностайно визнають, що уник нути їх допоможуть лише внесення поправок до чинного законодавства про охорону праці. Другою і не менш важливою умо вою успішного соціального захисту потерпілих на виробництві є їх пра вовий «лікнеп», котрим сьогодні практично не зацікавлені займатися ані Фонд, ані роботодавець. Бо пер ший тремтить над компенсаційними виплатами, а другий переймається можливим переглядом тарифів на від рахування страхових внесків, вели чина яких залежить від стану вироб ничого травматизму. На кого ж спиратися В. Борзяку і таким, як він? Сьогодні це запитання залишається без відповіді. Бо кожна конкретна ситуація — бермудський трикутник: хтось у ньому захрясне навічно, а комусь поталанить вийти на чистий простір чітких і зрозумілих координат. Тому, як вирішиться чер каський варіант, прогнозувати важ ко. Але корисно знати, бо за будь яким фіналом — суспільний досвід. Надія БЕЗУГЛА, наш власкор

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРОШУ СЛОВА

Коротким рядком За відсутності юридичних осіб — власників багатоповерхових житлових будинків в АР Крим не забезпечується належний контроль за станом димовентиляційних каналів. У 2008 р. внаслідок отруєння чадним газом постраждали 8 осіб, 4 з них загинули. Нещасні випадки трапилися у Сімферопольському, Роздольненському, Сакському районах і м. Севастополі. У 2008 р. внаслідок недбалого поводження з газом у побуті загинуло 6 мешканців Херсонщини. Основні причини, що призвели до нещасних випадків,— самовільне встановлення газових приладів з порушенням чинних вимог, відсутність або навмисне вимкнення сигналізаторів загазованості, відсутність або несправність систем вентиляції. У 2008 р. в Запорізькій області сталося шість нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу в побуті, внаслідок чого постраждало 19 осіб, десять з них загинули. *** На автодорогах Миколаївської області після внесення змін до законодавства про посилення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху зменшилася кількість ДТП. З метою координації діяльності ДАІ та учасників дорожнього руху при управлінні ДАІ в Миколаївській області створено координаційну раду, до складу якої увійшли водії, керівники перевізників, представники ДАІ та підприємств ЖКГ.

ВИРОБНИЧИЙ ДОСВІД Гірничорудна промисловість є однією з найважливіших галузей промисловості незалежної України. Протягом останніх років саме на гірничорудних підприємствах по# стійно зростало виробництво, вводилися нові потужності. Ра# зом з тим гірнича справа була і залишається однією з найбільш травмонебезпечних. Небезпечни# ми є не тільки виробничі процеси, а й саме середовище, в якому ве# дуться роботи. Для забезпечення державного нагляду за станом промислової безпеки на підприємствах гірни# чорудної промисловості було створено Криворізьке гірничопромислове теруправління, яке очолює досвідчений гірник О. Чередніченко. Інспекції, що вхо# дять до складу теруправління, безпосередньо контролюють майже всі підприємства, які ведуть видобуток та збагачен# ня руд в Україні. Травматизм на підприємствах, що ведуть розробку руд відкритим способом, у 2006—2007 рр. досяг мі# німуму за останні 10 років. На жаль, рік що минув, був позначений зростанням рівня травматизму на гірничо#збагачувальних комбінатах. Що є причиною нещасних випадків? Про це розповідає начальник Дніпропетровської гірничотехнічної інспекції у гірничодо# бувній промисловості Б. ОСТАНКОВ.

налізуючи стан та причини трав матизму на підприємствах, хочу зупинитись на окремих момен тах, які, на мій погляд, безпосе редньо пов’язані із загальним рівнем промислової безпеки та сприяють виникненню порушень, які призво дять до нещасних випадків. По перше, це загальний низький технічний стан споруд та устатку вання промислових підприємств. Те, що у гірничодобувну промисловість останніми роками надходили потуж ні інвестиції, — незаперечно. Значні кошти на оновлення виробничої ба зи залучено на підприємствах, що входять до ТОВ «Метінвестхолдинг»: ВАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Інгулець кий ГЗК», ВАТ «Центральний ГЗК». На зазначених підприємствах відбу лося суттєве (більш як на 40%) онов лення всіх груп устаткування, а та кож на ГЗК ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг». Оновлення промислової бази — перевірений шлях зняття багатьох

проблем, пов’язаних з промисло вою безпекою, вдосконаленням ор ганізації виробництва, забезпечен ням загального високого рівня без пеки праці. Ми проаналізували стан виробничого травматизму на під приємствах гірничодобувної галузі протягом останніх 10 років. З’ясува лося, що впродовж останніх 2—3 років маємо по 5—6 смертельних ви падків (середньорічний показник за останні 10 років становить 9,8). Зменшення кількості нещасних ви падків зі смертельними наслідками пов’язуємо саме із впровадженням сучасної техніки. Та чи є оновлення устаткування гарантією безпеки працівників? На жаль, лише частково. Скажімо, має підприємство екскаваторний парк. Його останнє оновлення — це по повнення двома трьома новими ма шинами з дизельним приводом. Але ж у виробництві використовується весь наявний парк, машини якого переважно застарілі. Тобто техніка

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

в основному — застарілих зразків, та ще й частина машин відпрацюва ла встановлений термін експлуата ції. Отже, рівень безпеки під час ек сплуатації такого обладнання — низький, і знадобиться ще багато ча су, аби ця техніка стала цілком без печною. Хоча завдяки цілеспрямова ній турботі про безпеку праці адміні страції вищезазначених підприємств вдалося уникнути резонансних ава рій. На жаль, у ВАТ «Південний ГЗК» саме незадовільний технічний стан споруди, не відремонтованої вчас но, став причиною загибелі двох ро бітників. По друге — підвищення інтенси фікації праці. Зниження собівартості продукції є одним з найсуттєвіших показників роботи підприємства в умовах ринкової економіки. Серед шляхів вирішення цього завдання — підвищення інтенсифікації праці, що, в свою чергу, вирішується за раху нок постійного скорочення кадрів. Тобто зі зменшенням кількості пер соналу має підвищуватись ефектив ність праці. Але на цьому фоні зрос тає і напруженість праці. Зараз спо стерігаємо таке: ввели машину — скоротили персонал, не ввели ма шину — також скоротили. І той ма шиніст, який обслуговував один кон веєр, зараз обслуговує два. Давайте подивимося на обгрун тування такої організації праці, тобто на документацію, яка визна чає технологічний порядок вико нання роботи. Наша інспекція цьо го вимагає. І підприємства докумен тацію постійно доопрацьовують. Але навіть рівень такого доопра цювання — спрощений. Якщо раніше це робилося в інституті, то тепер — «на колінах». При цьому часто гу сто не встигаючи, не вкладаючись у необхідні терміни. Саме зростання напруженості праці, на наш погляд, є однією з причин порушення робіт никами правил та інструкцій у про цесі виконання виробничих зав дань. По третє — так званий «людсь кий фактор». Про що саме йдеться? Власне, «людський фактор» — це не зумовлена зовнішніми факторами нездатність працівників забезпечити безпечне виконання технологічних процесів чи особисто, чи підлеглими працівниками, що призводить до ви никнення небезпечних ситуацій, які, у свою чергу, призводять до нещас них випадків. Що є причинами не

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

безпечних дій працівників? Відсут ність досвіду, навичок, дисципліни. Всі ці якості є ознакою кадрових працівників і набуваються вони ро ками роботи у згуртованому колек тиві з позитивними традиціями. Лю ди виховувалися на підприємстві не лише через нормативні вимоги, а й через традиції, поведінку кадрових робітників. Тобто певну роль відігра вала виробнича атмосфера. На жаль, впродовж останніх ро ків набувають поширення негативні процеси: під час скорочення вироб ництва з підприємств пішло багато кадрових, кваліфікованих працівни ків. Коли ж знову виникла потреба у робітниках, сюди прийшли інші. Во ни не мали такої підготовки, вироб ничого досвіду, як попередники. Різ ниця відчутна. Причину ми вбачаємо у тому, що перервалася наступність професії. Різко знизився також якіс ний рівень середньої ланки керівни ків, тобто того прошарку, який ви значає рівень організації праці в ко лективах. Рівень їх технологічної дис ципліни набагато нижчий. Склалась унікальна ситуація. Скажімо, маши ну, в принципі, замінити неважко — гроші вклав і придбав. А людину під готувати складніше. Навіть навчив ши, ми не одержуємо відразу пов ноцінного спеціаліста. Бо, знову ж таки, не вистачає досвіду! Під час ви конання робіт такі працівники навіть не відчувають наявного рівня небез пеки. Мені довелося бути свідком, ко ли рятувальники дуже обережно пробиралися до місця загибелі мон тажника підрядної організації на гірничо збагачувальному комбінаті ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг». І коли б так обережно працювали сам постраждалий, усі робітники організацій і підприємств, які залу чаються до виконання тих чи інших завдань, проблем було б значно менше. І, нарешті,— недоліки у функціо нуванні системи управління охоро ною праці. Під час розгляду програм роз витку гірничих робіт, який нещо давно проводив Держгірпромна гляд, керівники підприємств неодно разово підкреслювали той факт, що підприємство сертифіковано за міжнародними стандартами в галу зі охорони праці. Проведено аудит та надано консалтингові послуги ві домими світовими фірмами, що спе

ціалізуються на безпечній організа ції праці. Але кількість нещасних ви падків на цих підприємствах не зменшилась, а навіть зросла. І саме тому, що витрачаючи значні кошти на сертифікацію та аудит, адміні страція не забезпечує виконання чинних в Україні нормативних актів з охорони праці. Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак зазначив, що дії адміні страції мають іміджевий характер і не сприяють вирішенню проблеми зменшення травматизму. Разом з тим адміністрація не вирішує ряд пи тань, і одне з найсуттєвіших — це слабкий контроль (або його повна відсутність) за додержанням робіт никами вимог охорони праці з боку середньої ланки керівників. Саме виробничі майстри та на чальники дільниць є основою, на якій повинна базуватися вся систе ма роботи з охорони праці. За ре зультатами розслідувань нещасних випадків, серед відповідальних осіб обов’язково присутні керівники за значеної категорії. Виняткове зна чення професійного рівня виробни чого майстра як організатора ви робництва, в тому числі у справі безпечного ведення робіт, було виз нане ще у 70—80 х роках минулого століття. Водночас регулярно про водились семінари, наради та нав чання виробничих майстрів — як на рівні підприємств, так і на рівні міні стерств і відомств. Варто зазначити, що програми навчання містили питання виробничої психології. На жаль, і в цьому випадку традицію по рушено. Такими, на мій погляд, є першо причини тих порушень, які призво дять до травмування робітників. В принципі вони є зрозумілими і про зорими. Впевнений — не потрібно шукати іноземних фахівців з аудиту та моніторингу, вишукувати рішення у документах, що діють за кордо ном, та створювати нові системи, спираючись на іноземний досвід. Треба послідовно, крок за кроком, підвищувати рівень промислової безпеки через оновлення устатку вання, науково обгрунтовану орга нізацію робіт, покращувати стан технологічної і трудової дисципліни та якість навчання робітників. Поси лювати роль керівників середньої ланки в плані безпечної організації робіт, підвищувати їх статус та осо бисту відповідальність.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

ВИБУХ У ЄВПАТОРІЇ

Не інакше як халатністю можна назвати безвідповідальне ставлення до виконання своїх посадових обов’язків щодо забезпечення безпеки виробництва і життєдіяльності населення деяких посадових осіб і виконавців робіт. Якби можна було вилікувати або видалити хірургічним шля# хом ці «хвороби», які особливо відчутно останнім часом вразили все наше суспільство, наскільки спокійніше і радісніше всім би жилось і працювалося. 27 людських життів, з них троє малоліт# ніх дітей, у яких все життя було ще попереду, 7 сімей у повному складі, одна з них — з п’яти осіб перестали радіти сонцю, морській хвилі — така цього разу ціна бездіяльності, притаман# ної деяким відповідальним керівникам, спеціалістам у Євпаторії (Автономна Республіка Крим).

итлово комунальне господар ство — галузь, яка більш ніж будь яка інша ображена дер жавою. Прийняття законів, програм, спрямованих на відродження ЖКГ, оголошення 2007 р. Роком рефор мування ЖКГ — все це, на жаль, тіль ки гарні слова і мрії, які і надалі за лишаються нездійсненними. А фак тично стан справ на підприємствах ЖКГ мало чим відрізняється від стану справ у Євпаторійському управлінні ЖКГ, яке у 2005 р. було оголошено банкрутом, його виробничі бази, більш менш придатна техніка і об ладнання розпродано. Але життя продовжується, необхідно забез печувати людей водопостачанням, опаленням, каналізацією, прибирати територію і т. д., тому було утворено близько десятка житлово експлуата ційних і комунальних підприємств, які тулилися де попало і як могли, так і працювали. Одне з них — КП «Жит ловик 1» розмістилося у підвальному приміщенні п’ятиповерхового будин ку по вул. Некрасова, 67, де було обладнано майстерню, побутові при міщення, оснащені телевізором, трьома побутовими холодильниками, стояли дивани, столи, шафи тощо. Площа підвалу 1219 м2, тому в май стерні встановили слюсарний вер стат і верстат для заточування інстру менту, повітряний компресор та інше обладнання. На обслуговуванні у

2. Зам. №

«Житловика 1»— 101 домово лодіння, а це 5 тис. квар тир, де прожи ває близько 12 тис. жите лів. Коли кіль ка років тому колишню на чальницю під приємства, а нинішнього майстра Г. Ча бан запитали, чого б їй хоті лося мати, во на відповіла: «Транспорт ний засіб для перевезення зварю вального апарата і газових балонів, тому що на візку це робити незруч но, довго і важко, особливо коли йдеться про аварійну ситуацію». Тому 24 грудня 2008 р. зварники підприємства, пропрацювавши цілий день на морозі, знесли все своє обладнання, у т. ч. і газові балони, не в спеціально відведене місце, а в підвал будинку, де воно зберігалося постійно... А ввечері, о 21.45 год, коли люди відпочивали у своїх квартирах, смія лися діти, хтось планував новий день, новорічні свята, пролунав вибух, внаслідок якого повністю було зруй

новано перший і другий під’їзди бу динку, частково зруйновано буді вельні конструкції третього і четвер того під’їздів (усього 33 квартири), вийшла з ладу система газопоста чання. Запах газу, шипіння з порва них труб відразу наштовхнули на думку — повторилася дніпропетров ська трагедія. Газова служба в ту ніч діяла так, як того від неї вимагалося. Уже через кілька хвилин було від ключене газопостачання мікрора йону, і паралельно з підрозділами МНС, які розпочали діставати по терпілих з під завалів, газовики про водили необхідні заміри, визначали ушкодження, обстежували газові ме

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

режі. Все обладнання, мережі до бу динку, колодязі виявилися в нормі. Залишалося одне — пошкодження може бути під завалом. Але коли за вали були розібрані, експертна ко місія склала акт, в якому зазнача лось, що «будь які порушення або збої у системі газопостачання пер шого мікрорайону м. Євпаторії і в системі газопостачання житлового будинку № 67 по вул. Некрасова відсутні…» Про те, що вибух не був пов’язаний з природним газом, го ворили фахівці вибуховики, експер ти криміналісти, інші досвідчені про фесіонали, які були запрошені для сприяння у розслідуванні трагедії. Характер руйнувань, відсутність слі дів горіння нагадували вибух вакуум ної бомби, під час якого в епіцентрі за мить вигоряє велика кількість кис ню, утворюється своєрідний вакуум, куди засмоктуються навколишні предмети. У згаданому випадку, ко ли зруйнувались конструкції підвалу, весь будинок миттєво «пірнув» в епі центр вибуху. Тому у ЗМІ і з’явилася інформація про можливий теракт або необережне поводження з ви бухівкою в одній з квартир. Але про ведена спеціальна експертиза не виявила ні слідів тротилу, гексогену чи пороху, ні осколків боєзаряду. Ще під час розбирання завалу присутній на місці події Голова Держ гірпромнагляду С. Сторчак сказав, що потрібно шукати балон з газом. Але ж міське керівництво разом з представниками КП «Житловик 1» завіряли присутніх, що ніяких бало нів у підвалі немає і не може бути, сподіваючись невідомо на що. Коли ж співробітники МНС, які показали зразок професіоналізму, відпові дальності і злагодженості у діях, дій шли до підвалу, вони один за одним витягли 11 балонів. На місці з пра цівниками прокуратури, СБУ, Де партаменту контррозвідки було встановлено, що на двох балонах зрідженого газу запірна арматура (вентилі) була відкрита. Пізніше з’ясу валося, що в балонах містився газ МАФ (метилацетилен аленова фрак ція), вибух якого дійсно нагадує вибух вакуумної бомби. І вже в ході розслі дування кримінальної справи звар ники підтвердили, що проводили зварювальні роботи саме цим га зом. Але ні майстер, ні зварники не знали ні властивостей газу, ні того, як він себе поводить у різних сере довищах. Як показав слідчий експе римент, зварники працювали до тих пір, поки манометр не показав від сутність тиску в балоні. Закрутивши вентиль до упору і впевнившись у від сутності шипіння газу, балони зне сли у підвал і завершили роботу. Фактично ж газ не закінчився, а за

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

мерз, так як і вентиль, який не вдало ся закрити як слід ні зварникам, ні слідчим під час експерименту. Тому коли вентилі розмерзлися, газ в опа люваному підвалі нагрівся і почав випаровуватись, а оскільки він важ

чий за повітря, рівномірно заповню вав приміщення. Наявність у загазо ваній зоні джерела відкритого вогню (іскріння під час періодичного авто матичного увімкнення пускового ре ле побутового холодильника, що був у підвальному приміщенні) могла призвести до вибуху. Такою є єдина версія технічної причини вибуху в будинку № 67 по вул. Некрасова в Євпаторії згідно з актом, складеним за результатами роботи урядової комісії з розсліду вання аварії, яку очолив в. о. першо го заступника Голови Держгірпром нагляду А. Дєньгін. Її було утворено наказом Держгірпромнагляду від 29.12.2008 р. № 304 на виконання вимог Указу Президента України від 25.12.2008 р. № 1201/2008 «Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків надзвичайної ситуації у м. Євпаторії». Комісія з’ясувала, що технічний стан та умови зберігання наповнених зрідженим вуглеводне вим газом балонів у підвальному приміщенні будинку не відповідали вимогам нормативно правових актів з охорони праці і промислової без пеки (Правил утримання житлових будинків та прибудинкових терито рій, затверджених наказом Держжит локомунгоспу України 17.05.2005 р. № 76, ДБН В 2.2 9 99 «Будівлі та споруди. Громадські будівлі і спору ди», п. 4.7.18 Правил безпеки си стем газопостачання України, за тверджених наказом Держнагляд

охоронпраці № 254 від 01.10.97 р.). Крім того, балони, що експлуатува лися, не проходили необхідного пе ріодичного технічного опосвідчення, власник підвалу, де зберігалися ба лони з газом, не мав дозволу на ви конання робіт підвищеної небезпе ки, що є порушенням ст. 21 Закону «Про охорону праці» та інших нор мативно правових актів. Слід зайвий раз нагадати, що згідно зі ст. 13 цьо го Закону роботодавець несе без посередню відповідальність за пору шення вимог законодавчих та нор мативно правових актів з охорони праці, а ст. 34 цього Закону та зако ни України «Про житлово комуналь ні послуги», «Про місцеве самовря дування» передбачають, що місцеві органи виконавчої влади та само врядування зобов’язані контролюва ти додержання вимог законодавства про охорону праці, забезпечувати необхідні безпечні умови проживан ня та перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і спо руд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. На думку урядової комісії, відпо відальність за порушення вимог за конодавства, що стали причиною аварії, несуть посадові особи КП «Житловик 1» та місцевої держадмі ністрації, які не забезпечили належ ний контроль за додержанням вимог законодавства. Кримінальну справу ще не за крито, директор КП «Житловик 1» М. Черкашин, майстер технічної діль ниці Г. Чабан та слюсар А. Абдураінов затримані, перебувають під вартою і, вірогідно, понесуть заслужене по карання. Що ж стосується представ ників місцевої влади, то тут є великі сумніви. На всі запитання щодо при четності до трагедії влада запевняє, що не має до цього відношення. Жи телі зруйнованого та інших будинків першого мікрорайону міста під час зустрічі з Президентом України В. Ющенком, Прем’єр міністром Ук раїни Ю. Тимошенко, представниками інших органів і комісій заявляли, що неодноразово звертались, у тому чи слі і письмово, до місцевої влади з проханням вжити термінових заходів щодо заборони проведення небез печних робіт у підвалах будинків, зберігання балонів з газом, а у від повідь отримували лише відписки, і не вживалися жодні заходи. Неза довго до трагедії небезпечні балони з газом зберігалися у підвалі будинку № 63 по вул. Некрасова, але жителі будинку звернулися зі скаргою до прокуратури міста, на вимогу якої Південною міжрегіональною інспек цією промислової безпеки та охоро ни праці у хімічній промисловості та

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

нафтогазовому комплексі була тер міново проведена перевірка, забо ронено зберігання балонів у підвалі будинку, на начальника КП «Житло вик 1» М. Черкашина накладено штраф. Першочерговими заходами щодо ліквідації виявлених порушень стало... перенесення балонів з га зом з підвалу будинку № 63 у підвал будинку № 67 по цій же вулиці, де вони вибухнули і призвели до не поправної біди. На жаль, люди у нас ще недо статньо знають свої права на без печне проживання, але ж ці норми добре відомі посадовим особам житлово комунальних підприємств, прокуратури, представникам МНС, державній архітектурно будівельній інспекції та ін., які повинні контро лювати законність і безпеку викори стання хоча б цих самих допоміжних приміщень у будинках. Повинні, але не контролюють. Житлово кому нальна інспекція, яка утворена після трагедії у Дніпропетровську, не мо же здійснювати свою діяльність, ос кільки Державним бюджетом уже другий рік поспіль не передбача ються необхідні кошти. Тому поки що безпека людей залишається тільки у їхніх руках. Урядова комісія надала свої пропозиції щодо запобігання та не допущення у подальшому аналогіч них аварій у державі. Зокрема, Верховній Раді України рекомендо вано прийняти Закон «Про промис лову безпеку», внести зміни до ст. 2 Закону «Про основні засади дер жавного нагляду (контролю) у сфе рі господарської діяльності». Кабі нету Міністрів України рекомендо вано надати доручення щодо здій снення перевірок виробничих при міщень, розташованих у житлових будинках та громадських приміщен нях. Також запропоновано здійсни ти відповідні заходи МНС, Мінжит локомунгоспу, Держгірпромнагля ду, місцевим органам влади, вста новлено терміни їх виконання. Ос таточні результати аналізів щодо причин вибуху газу в Євпаторії бу дуть надані після завершення усіх криміналістичних експертиз та представлення урядовій комісії до даткових документів. Сергій КОЛЕСНИК,

наш власкор

На знімках: Президент України В. Ющенко і Прем’єр міністр Ю. Тимошенко на місці страшної події; один із балонів з відкритим вентилем. Фото надані теруправлінням Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю

Г І Р К А СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у січні 2009 р. в Україні на виробниц тві загинуло 48 осіб — на 24 менше, ніж за такий самий період ми нулого року; сталося 15 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 50 осіб, у тому числі 5 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 2 . 0 1 у смт Іллінці Вінницької області під час виконання робіт на буді вельному майданчику теплоенергетичного блоку ТОВ «Люсдорф» бетоняр КП «БМУ 6» (м. Вінниця) упав з висоти 8 м і отримав травми, не сумісні з жит тям. Однією з причин нещасного випадку стало невикористання потерпілим запобіжного пояса. 06.01

у ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (Дніпропетровська область) під час вибухових робіт в орт заїзді 14 вісі горизонту 1240 м гірни чий робітник отримав гостре отруєння, від чого помер.

0 7 . 0 1 на ВП «Шахта «Новодонецька» (Донецька область) у північному відкатному квершлазі електрослюсар, перебуваючи на дерев’яному помо сті, виконував ремонт ручної лебідки. Шматок породи, що випав з покрівлі, порушив стійкість помосту, в результаті чого робітник втратив рівновагу, впав з висоти й одержав смертельні травми. 1 5 . 0 1 у с. Новий Стародуб Кіровоградської області невідомі особи здійснили розбійний напад на АЗС, яка належить ТОВ «Вибір» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області). Від вогнепального поранення загинув опе ратор. 1 8 . 0 1 на будівництві станції метро «Голосіївська» у м. Києві під час пе реміщення розпірки бетонної стінки тунелю бетоняр тунельного загону № 7 ВАТ «Київметробуд» упав у незакритий отвір з висоти 6 м. Від отрима них травм потерпілий помер на місці події. 1 9 . 0 1 у ТОВ «Інтерпласт» (м. Антрацит Луганської області) у приміщен ні лебідки ЛВ 25 поверхневого комплексу під час відкочування вантажу по головному стволу пласта k4 внаслідок обриву кронштейна кріплення важелем управління гальмами фрикціона було смертельно травмовано робітника. 2 2 . 0 1 на ДП «Сєверодонецьке лісомисливське господарство» (Лугансь ка область) під час регулювання зчеплення водій автомобіля, перебуваючи на підніжці кабіни, при невимкненій коробці передач натиснув на кнопку електростартерного запуску двигуна. Під час руху автомобіля робітника притисло кабіною до дверей майстерні, він отримав травми, від чого й помер. 2 5 . 0 1 у Тлумацькому районі Івано Франківської області працівник ПАФ «Жуківська» під час руху трактора МТЗ 80 по мосту не справився з керуванням, внаслідок чого трактор впав у річку, і тракторист загинув. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

ВИЯВЛЕНІ ПОРУШЕННЯ

НЕОБХІДНО УСУНУТИ Так уже складалося останніми роками, що на вирішення питань охорони праці в бюд# жетних закладах і організаціях у їхніх перших керівників бракувало часу. Однаковою мірою це стосується і виділення фінансових коштів місцевими органами влади, у сфері управління яких перебуває більшість таких закладів. Особливо актуально це стосовно медицини.

жовтні—листопаді 2008 р. спів робітники теруправління Держ гірпромнагляду по Сумській області разом із представниками ін ших наглядових органів провели комплексну перевірку Сумської обласної клінічної лікарні, у складі якої — 16 відділень і 6 блоків вузької спеціалізації. У лікарняних палатах і корпусах щодня перебувають тися чі пацієнтів і сотні медичних праців ників. Цілком очевидно, що обслугову вати це громіздке господарство по винні навчені фахівці. Адже тільки одних робіт підвищеної небезпеки тут нараховується більш як тридцять, причому багато які з них (наприклад, робота з лазерами та в зонах дії струмів високої частоти, іонізуючого випромінювання, електростатично го та електромагнітного полів) ма ють певну специфіку. Виконує персо нал лікарні також електрозварю вальні, газовибухопожежонебезпеч ні роботи, роботи на висоті та інші. Який же стан справ з безпечною екс плуатацією устаткування, що вико ристовується, з вирішенням органі заційних питань охорони праці? У лікарні створено службу охо рони праці, яка вживає деяких захо дів для організації відповідної робо ти. Зокрема, тут проведено атеста цію робочих місць за умовами праці, розроблено заходи щодо приведен ня їх у відповідність до вимог норма тивно правових актів. Служба за безпечує підрозділи нормативними актами з охорони праці, організовує навчання і перевірку знань праців ників, контролює додержання працю ючими вимог безпеки. Організова но стажування робітників під час

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

приймання їх на роботу. Робляться й пропозиції до розділу «Охорона праці» колдоговору. І на цьому, вза галі то, позитивні моменти у суто «паперотворчій» діяльності з охоро ни праці, можна сказати, і закінчу ються. У ході комплексної перевірки було виявлено цілі поклади пору шень, справжні гордієві вузли проб лем, що не вирішуються вже багато років. Почнемо з організаційних упу щень. З тих, на вирішення яких не потрібно якихось фінансових коштів. У лікарні відсутній кабінет охорони праці або інше приміщення для про ведення вступних інструктажів, нав чання та пропаганди охорони пра ці. Не переглянуто програму прове дення вступних інструктажів. У керів ників структурних підрозділів (служб) відсутні переліки робіт підвищеної небезпеки. Журнали інструктажів з питань охорони праці не відповіда ють встановленій формі, не прошну ровані й не опечатані. Не розробле но перелік питань для перевірки знань. Профспілкова організація ме дичного закладу не здійснює гро мадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, немає затвердженого роботодав цем переліку інструкцій з охорони праці, тому понад третину робочих місць і працівників не забезпечено необхідними інструкціями. Порушуються вимоги Положення про проведення планово запобіж ного ремонту виробничих будівель і споруд. Не проведено їх паспорти зацію. Відсутній наказ, який встанов лює об’єкти, що підлягають обсте женням, їх види й терміни, посадових

осіб, які відповідають за складання договорів зі спеціалізованими орга нізаціями та організаційно технічне забезпечення цих робіт. Немає тех нічних журналів для обліку робіт з обслуговування і поточного ремонту й річних планів графіків проведення планових і поточних ремонтів буді вель і споруд. На серйозні нарікання заслуго вує експлуатація енергетичних об’єк тів обласної лікарні — тут виявлено більш як 30 порушень вимог Правил безпечної експлуатації електроуста новок споживачів. Відсутні положен ня про енергослужбу, посадові й ек сплуатаційні інструкції, інструкції з охорони праці. Електротехнічних працівників лі карні не забезпечено випробувани ми засобами захисту в повному об сязі, не проведено опосвідчення електроустановок. Роботи підви щеної небезпеки виконуються без оформлених нарядів допусків. Енер гослужба не має списку електротех нічних працівників, а також списку працівників, які мають право одно особового огляду розподільних при строїв та електроустановок. У ремонтних приміщеннях елек тропроводку прокладено без захи сту від ушкоджень. У приміщеннях з підвищеною та особливою небезпе кою застосовуються електроустатку вання (бактерицидні лампи, негато скопи, електроплити, холодильники), а також розетки без занулення. Ме талеві ванни та раковини не приєд нано до заземлюючого контуру. Не додержує обслуговуючий персонал медичного закладу і Пра вил безпеки систем газопостачання України. Голова та члени комісії з

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У січні 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно#правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовані) 474 керівники підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ШЕПЕЛЬ С. М. — директор АЗС ТОВ «Атан Крим», м. Феодосія, АР Крим; ПОЛІЩУК С. І. — директор ТОВ «Залізничник», м. Вінниця; КІНАШ М. В. — директор ПСП «Відродження», Бершадський район Вінницької області; НЕСТЕРЕНКО С. І. — директор ТОВ «Саша», м. Луцьк; КОЗЛОВ М. І. — ге неральний директор НВП «Авілон», м. Дніпропетровськ; АНФЕРОВА Л. С. — директор ТОВ «Укрпрогресбуд», м. Дніпропетровськ; ГАЛАЙКО Т. В. — директор ЗАТ «Кришталь», м. Павлоград Дніпропетровської області; СЕРГІЄНКО І. В. — директор шахти «Єнакіївська», м. Єнакієве Донецької області; ГЕРТ В. Д. — директор шахти імені Ф. Е. Дзержинського, м. Дзер жинськ Донецької області; ПАВЛЮК В. О. — директор СТОВ «Полісся», Чер воноармійський район Житомирської області; ВИШНЕВСЬКИЙ А. В. — ди ректор СП «Інтер Роллен Транс», м. Ужгород; ГОРЯНСЬКИЙ В. П. — дирек тор ТОВ «Продмайстер», м. Запоріжжя; БУХТІЙ О. М. — директор ТОВ «БІС», м. Бердянськ Запорізької області; ПЕЧЕРНИЙ В. М. — директор ТОВ «Альянс 1», Рогатинський район Івано Франківської області; КИЧЕНКО В. В. — начальник КП «Краснодонтеплосервіс», м. Краснодон Луганської області; СЛІСА РЕНКО О. А. — директор ТОВ «Автокворум», м. Львів; ОМЕЛЬЧУК І. А. — директор ПП «Омельчук», м. Миколаїв; БЕЛІНСЬКИЙ В. С. — директор ТОВ «Легіон», м. Миколаїв; ПІСАРСЬКИЙ О. О. — директор ТОВ «Аксіома тайм», м. Одеса; МОТИЛЬ І. В. — голова правління ТОВ «Завод «Янтарний», Тарутинський район Одеської області; ВЕРНЕР М. Й. — голова правління ЗАТ «Кременчуцька трикотажна фабрика», Полтавська область; БОБЧУК С. С. — директор ПСП «Башарівське», Радивилівський район Рівненської області; ШЕВЧЕНКО М. І. — директор СФГ «Урожай», Роменський район Сумської області; ШАПОШНИКОВА Н. Д. — директор ТОВ «Житло Сервіс Інвест», м. Суми; ЯЗЛЮК О. М. — генеральний директор ПМП «Кальміус», м. Терно піль; ПРИХОДЬКО С. В. — директор АТЗТ «Володимирівський ДОК», Крас нокутський район Харківської області; МИКИТЧЕНКО С. М. — директор ТОВ «Агрофірма імені Гагаріна», Зміївський район Харківської області; МАРШАЛ М. Д. — директор КП «Дніпровський», м. Херсон; ХАРЛАМОВ А. О. — директор ТОВ «Арабатська стрілка», м. Генічеськ Херсонської області; БЛІД НИЙ М. Р. — начальник ЖЕК № 5, м. Хмельницький; КРОТИК С. М. — дирек тор ЗАТ «Модус Плюс», м. Умань Черкаської області; СОЛОД В. В. — голова правління ВАТ «Христинівське АТП 1707», Черкаська область; ФУСТІЙ А. В. — директор кафе «Стрімко», м. Чернівці; БІЛИЧ І. І. — директор ТОВ «Лідер», м. Прилуки Чернігівської області; ФЕННА М. П. — директор ТОВ «Іскра», Городнянський район Чернігівської області.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

перевірки знань самі не пройшли необхідного навчання та перевірки знань. Відсутній контроль за безпеч ним виконанням робіт з газовогне вої обробки металів із застосуван ням балонів зі зрідженим газом. У закладі не розроблено поса дову інструкцію особи, відповідаль ної за технічний стан і безпечну екс плуатацію газового господарства. Не призначено також наказом по садову особу, відповідальну за справний стан, транспортування та безпечну експлуатацію газових ба лонів. Перелік недоліків — перекон ливий. В обласній лікарні порушуються також вимоги Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, а го ловний інженер, інженер з охорони праці не пройшли навчання та пере вірку знань цих Правил. Два ліфти не мають пломб на обмежувачах швидкості, немає там і диспетчерсь кого зв’язку. Усього ж перевіряючими було виявлено більш як 150 порушень, видано 8 приписів. До адміністра тивної відповідальності притягнено головного інженера, начальника служби ремонту і відповідального за безпечну експлуатацію ліфтового господарства. Комісія, яка проводила ком плексну перевірку, встановила, що головними причинами невиконання вимог нормативно правових актів з охорони праці в обласній лікарні є незабезпечення належного функ ціонування СУОП, недостатній конт роль з боку керівників закладу і йо го структурних підрозділів за вико нанням посадовими особами своїх обов’язків, а робітниками — інструк цій з охорони праці. Сподіваємося, що підсумки ком плексної перевірки і ця публікація допоможуть виправити ситуацію, поліпшити інформаційно роз’ясню вальну роботу, спрямовану на за безпечення безпечних і здорових умов праці в цьому та інших медич них закладах Сумської області. Г. КРАВЕЦЬ, головний спеціаліст теруправління Держгірпромнагляду по Сумській області, Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ балонів з газом у місцях громадсь кого харчування, а також масового перебування людей законом заборо нено. Як з’ясувалося, суб’єкти під приємницької діяльності заповнюва ли балони не в спеціалізованій ор Власний кореспондент журналу «Охо# ганізації, а на автогазозаправній рона праці» Михайло БУДІЛОВ зустрів# станції. При цьому було перенапов ся з начальником теруправління Держ# нення балонів, які мають заповню гірпромнагляду по Київській області та ватися на 75—80% об’єму, оскільки зріджений пропан бутан має вла м. Києву С. Дунасом і попросив відповісти стивість випаровуватися, і його на запитання, що стосуються стану об’єм розраховується з урахуван травматизму на підприємствах — спожи# ням заповнення парової фази. Ба вачах природного газу. лон повністю наповнюється під час випаровування та розширення газу. — Степане Васильовичу, останній «шквал» аварій у В спеціалізованій організації процес наповнення бало системах газопостачання та газокористування і посиле на контролюється шляхом зважування. У період перепа на увага теруправлінь до «газової» проблеми — це збіг ду температур в осінньо зимовий період переповнення обставин чи закономірна реакція? Чи як у приказці: балонів часто буває причиною аварійних ситуацій. Ба «Поки грім не вдарить…»? лон заправили, наприклад, на автозаправці, перенесли — Так, усе, що сталося останнім часом, говорить в приміщення, де перепад температур становить близь про недбалість, про менталітет наших людей. Такою є ко 20—30 °С. Під час нагрівання в балоні різко збільшу реальність. Ми завжди сподіваємося, що з нами нічого ється тиск. На заправці процедура спрощена, та й де не станеться, і розпочинаючи виконання робіт, дума шевше обходиться. «Навіщо мені їхати в Новосілки, де ємо, як швидше їх зробити, з найменшими витратами на розташований пункт заправлення балонів пропан бу порушення прописних істин і вимог безпеки. Либонь, таном, через увесь Київ туди і назад,— думає такий го пронесе! Звичайно, підвищена увага до газопостачання ре підприємець,— коли тут автогазозаправка поруч?» викликана неблагополучним станом безпеки в цій сфері Люди йдуть шляхом найменшого опору… діяльності. — Яких, у зв’язку з цими випадками, вжито заходів ва — Україна приголомшена вибухами газу в житлових шим теруправлінням, інспекторами? будинках у Дніпропетровську та Євпаторії. А що відбу — Ми звернулися до власників усіх газозаправних вається в Київській області та у Києві? станцій і рекомендували встановити засоби спостере — Київському регіону також не вдалося уникнути не ження, спеціальні знаки, що забороняють заправлення щасних випадків. Резонансні випадки сталися останнім балонів. Але найголовніше, щоб власники попрацювали часом і у нас. Це вибух балонів у Києві у ЗАТ «Укрвтор зі своїми операторами. Є документи, що забороняють чормет». На порушення діючих правил у балони з під таку заправку, але виявити порушення практично не метану було закачано кисень. У результаті появи заря можливо! Оператори знають, що не можна цього роби дів статичної електрики виникла іскра, і це призвело до ти, їх під розписку про це ознайомили, але вони йдуть на вибуху. Підприємство не мало дозволу на виконання порушення. На жаль, багато з них прагнуть нажитися. робіт підвищеної небезпеки. Вірніше, дозвіл простроче Адже вибухає не у них… ний на півтора року, до виконання цих робіт було залу — Що робиться теруправлінням для недопущення чено людей, які не мали ніякої підготовки та елементар аварій у житлово комунальному господарстві та со ної уяви про небезпеку, що на них очікувала. ціально культурній сфері? Стався також вибух балона в Києві на вул. Ужго — Після сумнозвісних подій, що сталися в Дніпропет родській, а також у кафе «Веселі хатки» у Вишгороді. ровську та Євпаторії, пріоритетом у нашій роботі став Справа в тому, що в експлуатацію кафе було введено нагляд за використанням газу в побуті. Є відповідний без дозвільних документів, у тому числі й на використан Указ Президента України, ми проводимо цільові пере ня зрідженого газу. Але ж відповідно до законодавства вірки додержання вимог щодо зберігання балонів зі зрід суб’єкт підприємницької діяльності має забезпечити до женим газом та використання природного газу житло держання вимог охорони праці, розробити відповідний во комунальними організаціями, об’єктами соціально проект і після прийняття об’єкта державною комісією культурної сфери (ринки, кафе, ресторани, тобто місця одержати дозвіл на його експлуатацію. А підприємець масового перебування людей). Проводимо також пере дозволу не одержав, об’єкт працював нелегально. Усе вірки додержання правил подачі газу у житлові будинки, це і призвело до вибуху. утримання димових і вентиляційних каналів, герметиза Вибух балона стався в районі станції метро Свято ції інженерних виходів. Не забуваємо перевіряти, як ве шин у кіоску з приготування шаурми. Але використання деться підготовка кадрів для роботи в цій сфері. Перші

У ГАЗОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ

ІНАКШЕ НЕ МОЖНА!

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

результати показали, що на місцевому рівні органи вла ди, ЖКО не приділяють достатньо уваги стану та експлуа тації систем газопостачання, використанню зріджених газів та підготовці персоналу. Зараз робимо узагаль нення, відповідні матеріали направляємо до міських та обласних держадміністрацій. Уже підготовлено лист до мера Києва Л. Черновець кого з проханням зобов’язати керівників районів ужити заходів щодо запобігання аналогічним ситуаціям, які мали місце в Дніпропетровську з використанням при родного газу, та в Євпаторії з використанням балонів із зрідженим газом. — Ви розповіли про вибухи балонів, що сталися в Ки єві та області. Усі вони сталися у підприємницьких струк турах недержавної форми власності. У чому причина? Приватники є менш пильними, ніж керівники держпід приємств? — Сьогодні ми чітко бачимо проблему. І саме таку, що стосується експлуатації газових систем з боку акціо нерних товариств. У зв’язку зі структурними перетво реннями в цій галузі ТОВ і ВАТ менше за все уваги при діляють організації безаварійної, безпечної експлуата ції, а більше націлені на вирішення інших проблем. Їх турбує одержання прибутку, а не забезпечення безпеки в системі газопостачання. Держгірпромнагляд пропо нує внести зміни до Закону «Про промислову безпеку» про введення відповідальності власника за забезпечен ня безпечного, безаварійного і безперебійного газопо стачання населених пунктів. Також пропонується зо бов’язати акціонерні товариства, які займаються транс портуванням газу та експлуатацією систем газопоста чання, відраховувати кошти на реконструкцію та ек сплуатацію газових мереж. Треба звернути увагу і на підготовку кадрів, забезпечити відомчий контроль за ек сплуатацією та обслуговуванням систем газопостачан ня міст, інших населених пунктів, газорегуляторних пунк тів, газопроводів та обладнання на них, внутрішньодо мового устаткування. Вищезгадувані аварії були викли кані, у першу чергу, низькою кваліфікацією працівників будівельно монтажних організацій, обслуговуючого

персоналу і порушенням елементарних правил кори стування газовими приладами. На жаль, нерідкими є випадки неякісного виконан ня монтажних робіт під час підключення газового устаткування до систем газопостачання. Часто такі роботи виконуються структурами, які не мають на це відповідних дозволів. У них немає підготовленого пер соналу, монтажні та налагоджувальні роботи викону ються випадковими людьми. Вважаю, що газові госпо дарства повинні проводити пропаганду серед населен ня про безпечне користування газом у побуті, застері гати від залучення випадкових організацій для виконан ня робіт з підключення та ремонту газового устаткуван ня. Роботи повинні виконувати виключно спеціалізова ні організації. — Яких заходів потрібно вжити для забезпечення безпеки в газовому господарстві? — На сьогодні, я вважаю, доцільно, щоб у кожному регіоні було розроблено програму реконструкції си стем газопроводів та їх відповідного утримання, безпеч ної експлуатації. Справа в тому, що більшість газопро водів уже вичерпали свій гарантійний термін експлуа тації. Організації, що займаються експлуатацією газопро водів і газового устаткування, повинні забезпечити їх своєчасну заміну чи реконструкцію. Цим треба займа тися системно. Тільки за таких умов газові господарства зможуть гарантувати належний рівень безпеки під час постачання та використання газу. Вважаю, що уряд по винен зобов’язати організації, що взяли в оренду газові мережі, вжити термінових заходів, спрямованих на безпечну та безаварійну експлуатацію газопровідних систем. — Як прищепити нашим людям почуття відповідаль ності за свою безпеку та безпеку оточуючих? — Нам треба, починаючи з дитячого садка, зі шкіль ної лави виховувати у молоді почуття дисципліни, повагу до власної безпеки та безпеки оточуючих. Тоді люди ро зумітимуть, що по іншому не можна жити і працювати в сучасному суспільстві.

З В Е Р Н І Т Ь УВАГУ

НОВЕ ДРУКОВАНЕ ВИДАННЯ

Хмельницькому вийшла з друку книга П. Храпака «Технічний регламент: безпека без ілю зій». Автор, начальник Регіонально го навчально методичного центру Подільського ЕТЦ ННДІПБОП, ко лишній начальник ДІОП у металургії, машинобудуванні, енергетиці, будів ництві та котлонагляду теруправлін ня Держгірпромнагляду по Хмель ницькій області, ділиться результа тами досліджень у галузі охорони

праці, розкриває шлях від задуму до впровадження на підприємствах технічних регламентів з безпечного виконання травмонебезпечних ро біт. На основі результатів впрова дження розробок на підприємствах енергетики, житлово комунального господарства, будівництва, маши нобудування Петро Данилович до водить перспективність методу тех нічного регламентування як одного із засобів для забезпечення безпеч

ного виконання робіт підвищеної небезпеки. Книга розрахована на керівни ків, інженерно технічний персонал підприємств, на яких покладено відповідальність за стан промисло вої безпеки, працівників держав ного нагляду за охороною праці, дослідників проблем психології безпеки праці, розробників нор мативно правових актів з охорони праці, студентів та аспірантів нав чальних закладів. Книга також мо же бути корисною широкому зага лу читачів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ЗИМОВО ВЕСНЯИЙ ПЕРІОД Зима зазвичай приходить у «товаристві» снігових заметів, ожеледиці на дорогах, зниження температури. Внаслідок цього збільшується кількість дорожньо# транспортних пригод, пожеж від несправних електро# нагрівальних приладів і не очищених від сажі димоходів, страждають від падіння пішоходи, а наслідком дії низь# кої температури на будь#яку частину тіла є обморо# ження. Якщо цей процес супроводжується зниженням загальної температури тіла, людина може загинути.

бмороження і замерзання мож ливі навіть при плюсовій темпе ратурі навколишнього повітря. Обмороженню сприяють різкі, часті коливання температури, висока во логість повітря, вітер, а також вологі тісні одяг і взуття, що спричиняють збільшення тепловіддачі організму і порушення нормального кровообі гу. Обмороженню сприяють також нерухоме положення, втома, голод, крововтрата і поранення. Запобігають обмороженню та ким чином: треба не допускати піт ливості ніг, одяг та взуття мають бу ти неушкоджені, сухі, час від часу потрібно активно рухатись (ходити, бігати), вживати гарячий чай та їжу. При низьких температурах об мороження може статися при дотор канні голими руками до металевих частин машин, механізмів, приладів та інструменту. Щоб уникнути цього, роботи виконують у рукавицях. Необхідно звернути увагу на за побігання падінням під час пересу вання людини на слизьких шляхах, які загрожують переломами кінці вок, травмами голови, струсом моз ку, забиттям і синцями. Так, 6 люто го 2006 р. машиніст насосної стан ції (Березнегуватське УВГ Миколаїв ського облводгоспу) П., пересуваю чись під час ожеледиці по території

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

насосної станції, посковзнувся. Внаслідок падіння отримав травму правої руки. Основна причина не щасного випадку — шлях пересуван ня не було посипано піском. Та усі шляхи пересування поси пати піском не можна — тож кожен має знати елементарні правила без пеки. Якщо слизьку ділянку неможливо обійти, слід переміщатися нею, імі туючи ходьбу на лижах — невелики ми кроками на півзігнутих ногах. На магайтеся ступати на всю підошву. Пам’ятайте, що поспіх збільшує ри зик послизнутися. Не рекомендуєть ся носити у цей період важкі, а та кож крихкі (особливо скляні) предме ти, що може при падінні поранити. А ще не можна тримати руки в кише нях — це підвищує вірогідність не ли ше падіння, а й серйозних травм, зо крема переломів. Якщо людина все ж не втрима лась на ногах, при порушенні рівно ваги потрібно швиденько присісти — це найреальніший шанс уникнути падіння. Втриматися не вдалось? То ді ні в якому разі не виставляйте ви тягнуті руки уперед, оскільки ризикує те зламати зап’ястки. Краще зігніть ся, а опинившись на землі, переко тіться — удар, направлений на вас, при повороті розтягнеться й втра

тить свою силу. В жодному разі не падайте назад — це загрожує важ кою травмою хребта, можна отри мати струс мозку. При пересуванні впродовж пе риметру багатоповерхових будівель слід ураховувати можливість зсуву снігу і падіння бурульок. Для запобі гання травмуванню людей дахи по винні регулярно очищатися. До ви конання робіт на даху споруд необхідно вжити заходів безпеки від повідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на ви соті. Під час виконання робіт на мок рих і засніжених дахах незалежно від їх ухилу працівникам потрібно за стосовувати запобіжні лямкові поя си. На землі небезпечну зону відго роджують чи охороняють. При обслуговуванні каналів і споруд у зимово весняний період переміщення слід здійснювати звер ху, йдучи вздовж укосу на відстані не ближче 1 м від брівки. Шляхи перемі щення необхідно очищати від снігу і льоду та посипати піском. Взимку під час буранів і хуртовин огляд каналів не може проводити одна особа, цю роботу дозволяється виконувати не менш як трьом особам, які обв’язу ються між собою мотузкою. На гід рометричних містках повинні бути влаштовані поручні з обох боків, їх

БЕЗОПАСНОСТЬ БЕЗПЕКА ПРАЦІ ТРУДА

потрібно очищати від снігу, а настил у разі обледеніння слід посипати піс ком, золою тощо. Робота під час пропускання па водкових вод і льодоходу повинна бути організована відповідно до ви мог Правил безпеки експлуатації ка налів, трубопроводів, інших гідро технічних споруд у водогосподарсь ких системах меліорації. На час паводку і льодоходу нака зом керівника підприємства органі зовуються спеціальні пункти, склади, оснащення яких залежить від місце вих умов. Вахту на кожному пункті повинні нести не менше ніж двоє спеціально навчених осіб. Під час робіт на гідротехнічних спорудах необхідно проводити відповідний ін структаж персоналу. Рух по льоду або роботу з нього має дозволити тільки керівник водо господарської організації за спе ціальним наказом після обстеження стану льодового покриву, огоро дження небезпечних місць із встанов ленням вказівних знаків (віхи, до рожні знаки, сигнальні вогні, попе реджувальні написи тощо). Товщина льоду залежно від маси вантажу (брутто) визначається за нормами. Лід повинен бути прозо рим. Якщо лід наморожений або мутний, допустима товщина льоду збільшується вдвічі. При порушенні кристалічної структури льоду їздити по ньому забороняється. Надійність льодової дороги на річках і каналах зі швидкістю течії 1,5 м/с перевіряють кожні 5 діб, на річках з меншою швидкістю течії — через 10 діб, а з настанням відлиги — 2—3 рази на добу. Під час обстеження льодового по криву виходити на лід повинні одно часно не менш як двоє осіб, що пере суваються ланцюжком на відстані щонайменше 5 м одна від одної. Перший працівник перевіряє (просту кує) лід плішнею. Працівники, які йдуть попереду і ззаду, обв’язуються мотуз кою, за яку тримаються ті, які йдуть між ними. Кожна група робітників по винна мати плішні, мотузки, жердини і багри. Незважаючи на морози, лід може бути неміцним, особливо на річках і каналах. Через те, що рельєф дна постійно змінюється, де завгодно можуть бути небезпечні ополонки. Зазвичай лід на такій ополонці зеле нуватого або жовтого кольору. Тонкий лід спостерігається зав жди біля стоку води в річку, канал, а також у місцях витоку джерельних, каналізаційних і стічних вод, тому во

ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА лід наморожений або мутний, допус тима товщина льоду, зазначена в таблиці, збільшується вдвічі. При по рушенні кристалічної структури льо ду їздити по ньому забороняється. У разі, якщо під напарником про валився лід, треба швидко, але обе режно добиратися до ополонки, де перебуває потерпілий. Якщо під ру ками немає нічого із рятувальних за собів (дошки, драбини, жердини то що), можна використати шарфи, ре мені, пальта, гілки дерева тощо. Тре ба повзти один за одним, повертати ся назад необхідно по своїх слідах. Роблячи перші кроки, бажано не від ривати підошви від поверхні льоду. Автомобілі, трактори, самохідні шасі та інші самохідні машини, при значені для використання в зимових умовах, повинні мати утеплену кабі ну, справні системи обігріву й бути обладнані системою запуску двигу на з кабіни. На підприємствах повинні бути пристрої для підігріву води, мастил, полегшення запуску двигуна. Підігрів двигуна та інших частин автомобіля, трактора паяльною лампою та від критим вогнем не допускається. Водіям, трактористам, вантажни кам та іншим особам під час стоян ки забороняється відпочивати або спати в кабіні, салоні при працю ючому двигуні. Для виконання робіт далеко від населених пунктів і проїжджих доріг при температурі нижче –20 °С, а та кож під час хуртовини і снігопаду необхідно одночасно направляти не менше двох трактористів. Перед ви їздом трактори повинні бути повні стю заправлені пальним. За повер ненням тракторів на місце стоянки наприкінці дня повинні слідкувати відповідальні особи. У разі затримки з поверненням тракторів вони зо бов’язані з’ясувати причину і вжити заходів для надання допомоги.

ни повинні бути огороджені, біля них треба виставляти попереджувальні знаки і написи. При обстеженні та ловлі риби, аби запобігти послабленню льоду, заборонено робити ополонки близь ко одна від одної, а також збиратися групами в місцях, де багато ополо нок,— можуть з’явитись широкі тріщи ни. Матовий білий лід — ненадійний. Після обстеження всі місця, що становлять небезпеку для пересу вання по льоду, повинні бути поміче ні віхами, установлені попереджу вальні знаки і написи. Результати промірів товщини льоду в усіх випад ках оформляються актом. Перехід через річку, канал на ли жах краще робити по прокладеній лижні. При цьому потрібно відстеб нути кріплення лиж, щоб від них мож на було у разі необхідності швидко звільнитись. У випадку, коли провалився під лід, не треба панікувати. Необхідно широко розкинути руки по краю твердого льоду, а потім лягти на ньо го грудьми або спиною, і почати від кочуватися. Повзти треба в сторону перевіреного шляху. Треба пам’ятати, що для одного пішохода безпечна товщина льоду — 7 см, для пішохода у похідному спо рядженні (маса 0,1 т) та транспорту товщина льоду наведена у таблиці. Під час вимірювання товщини льодового покриву враховується тіль ки суцільний лід (шар снігового, пори стого та насиченого водою льоду в загальній товщині не враховують). З появою на льоду води навантаження на лід повинно бути знижене на 50— 80%; якщо поява води спричинена просадкою льоду, то роботи треба припинити. Під час розрахунку на вантаження на лід необхідно узяти до уваги, що міцність льоду весною зменшується вдвічі. Лід повинен бути прозорим. Якщо

Товщина льоду Гранична за температури відстань від –1—20 °С, см кромки льоду, м

Навантаження

Маса, т

Людина у похідному спорядженні

0,1

Гужовий транспорт з вантажем

1,2

Автомобіль з вантажем

3,5

2,5

Те ж саме

6,5

Автосамоскид або бульдозер

8,5

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

При направленні одного трак тора на роботи на відстань понад 100 км виділяють трактор з двома посадочними місцями і двох тракто ристів. З урахуванням конкретних умов (малонаселена місцевість, по гані погодні та дорожні умови) на зазначені роботи слід виділяти не менше двох тракторів. При експлуатації автомобілів в ожеледицю потрібно забезпечувати їх протиковзними ланцюгами, швид кознімними протильодовими шпора ми та іншими подібними пристроями. Водії, трактористи машиністи та інші особи повинні бути навчені при

йомам надання першої долікарської допомоги при обмороженні. У зимово весняний період не обхідно особливо уважно ставитись до додержання заходів пожежної безпеки. Для запобігання пожежам необхідно проводити навчання й ін структажі та додержуватись таких вимог пожежної безпеки: не розпалювати печі за допомо гою легкозаймистих рідин; не використовувати саморобних електронагрівальних приладів; не застосовувати відкритий во гонь, паяльні лампи для розігрівання труб;

не сушити спецодяг над печами, плитами під час їх роботи; побутові електрообігрівачі треба встановлювати не ближче ніж за 0,5 м від горючих матеріалів; димоходи необхідно ретельно й своєчасно очищати від сажі; дим від печей потрібно відводити у вентиляційні канали. Є. ГУРА, старший викладач кафед ри водогосподарських систем і охорони праці Державного інституту управління та економіки водних ресурсів Держводгоспу України Фото К. РУДИКА

ЩО КОЇМО!

УВАГА:

ПІДРОБКА ! Спеціалісти Лисичанської гір# ничо#технічної інспекції теруп# равління Держгірпромнагляду по Луганській області в результаті позапланової перевірки шахт ДП «Первомайськвугілля» і шахти ТОВ «Інтерінвест вугілля» вияви# ли 1165 ізолюючих саморятуваль# ників кустарного виробництва.

еревірку було проведено в ли стопаді 2008 р. за участі пред ставників Первомайського тери торіального комітету профспілки, гірничорятувальників і провідних спеціалістів Донецького заводу гір ничорятувальної апаратури. Виявле ну підробну продукцію виготовлено у 2005—2006 рр. (вантажоодержу вач — ТОВ «Спецконтакт»). Як сказав начальник теруправ ління О. Труфанов, виявлені само рятувальники вилучено з експлуата ції. Матеріали перевірки направле но до прокуратури м. Первомайсь ка, оскільки зазначені порушення нормативних документів з охорони праці та промислової безпеки мо жуть призвести до надзвичайних по дій з тяжкими наслідками. Останнім часом стає все складні ше відрізняти саморятувальник за водського виконання від кустарного. Іноді це можна зробити лише під час звіряння серійних номерів. Саме та ким чином було виявлено партію під робних саморятувальників на шах тах ДП «Донбасантрацит». Саморятувальники як продукція потребують захисту справжності, а

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

споживач, у даному випадку гірник,— захисту своїх споживацьких прав. І як що в іншій галузі якість продукції є ка тегорією багатошаровою, то у вугіль ній промисловості подібна терміно логія є недоречною. Саморятуваль ник повинен мати якість, що відпові дає стандартам. Адже споживацьке право гірника є еквівалентним його життю. Інших думок у цьому питанні бути не може. Бізнесу на крові Держ гірпромнагляд оголосив табу. Продов жується перевірка шахт області. Смертельно небезпечний неком плект можна визначити тільки під час розкривання саморятувальника. Бу вають випадки, коли під час розкри вання виявляється відсутність або пошкодження дихального мішка, не має загубника, сполучної трубки. Сьогодні з метою захисту своєї продукції від підробки Донецький за вод гірничорятувальної апаратури маркує саморятувальники. Марку вання наноситься спеціальним спо собом і вказує найменування покуп ця або кінцевого споживача (шахти). Заводські саморятувальники сер тифіковані та гарантують надійність експлуатації. В Україні завод є єди

ним підприємством, яке виробляє са морятувальники типу ШСС 1. Па трони, мішки та корпуси, тобто ком плектуючі деталі, окремо не продає. Підробні саморятувальники роб лять виключно із списаних апаратів. Саморятувальник ШСС 1У засто совується на гірничодобувних підпри ємствах, розрахований на постійне носіння та використання у разі аварії під час виходу на свіжий вентиляцій ний струмінь повітря. Він являє собою ізолюючий дихальний апарат разо вого застосування з хімічно зв’язаним киснем. Всередині знаходиться пові троводна система (мішок, сполучна трубка, загубник) і регенеративний патрон з пусковим пристроєм. Під час спрацювання пускового при строю виділяється кисень, який напов нює дихальний мішок для здійснення нормального дихання у початковий період часу роботи саморятувальни ка. Потім під дією повітря, що видиха ється людиною, речовина, що мі ститься в регенеративному патроні, виділяє кисень. Час захисної дії при навантаженні середньої тяжкості — не менш як 50 хв. Термін придатності саморятувальника — 5 років. Найпоширеніші такі ознаки зов нішньої відмінності, як дротове, а не штамповане, кільце кріплення реме ня до корпусу ШСС, явно перетисне не кріплення стрічки на кришці само рятувальника, наявність слідів шпа клювання під фарбою корпусу, невід повідність заводським стандартам металевої стрічки (товща або тонша) на кришці корпусу. Фальсифікований саморятувальник може бути пофар бований у не відповідний стандарту колір, бути легшим, ніж заводський, у результаті внутрішнього некомплек ту, мати ремені кріплення, виготовле ні з нестандартного матеріалу. О. НЕГРЕБЕЦЬКА, керівник прес служби теруправління Держгір промнагляду по Луганській області

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДУМКА ВЧЕНИХ

ЕКСПЛУАТАЦІЮ КРАНІВ МОЖНА ПРОДОВЖИТИ Нині в Україні експлуатується, за різними оцінка# ми, від 50 до 120 тис. кранів мостового типу різних варіантів виконання: від однобалкових вантажопідйомністю 1—8 т до двобалкових великої вантажопідйомності. Точну кількість їх до цього часу не встановлено в зв’язку з тим, що власники з різних міркувань не пред’являють крани спеціалізованим та уповноваженим орга# нізаціям для проведення технічного опосвідчення. Науково#технічна асоціація «Підйомні споруди» за дорученням Мінпромполітики прово# дить роботу з оцінки кількості кранів, що експлуатуються в країні, проте результат че# рез вище викладені причини може бути приблизним. Певну занепокоєність викликають однобалкові крани. До них можна, на наш погляд, відне# сти й підвісні монорейкові шляхи, по яких пересуваються талі електричні (ручні), що є най# поширенішим видом вантажопідйомних механізмів, які найменше за інших контролюють# ся під час експлуатації на численних дрібних і середніх підприємствах у промисловості, на транспорті, у сільському господарстві тощо.

оловними особливостями таких кранів є те, що основні несучі ме талоконструкції виготовлено зі сталі Ст3 різних модифікацій. Вони мають надлишкові запаси статичної міцності, що є результатом недоско налих методів розрахунків, проведе них у 50—60 ті роки минулого століт тя. Останні 15—20 років крани екс плуатували в режимах А1—А4 по ISO 4301/1. При цьому значна ча стина кранів цієї групи виготовляла ся власниками кранів самостійно за кресленнями ВНДІПТМаш або за власними кресленнями, що може свідчити про відсутність технічного контролю в процесі їх проектування та виготовлення. Сучасна система експертного обстеження, регламентована відпо відними нормативними документами (НД), не може повною мірою забез печити контроль технічного стану вантажопідйомних машин (ВПМ) че рез те, що традиційні методи техніч ної діагностики, що базуються на ультразвукових, магнітних та інших методах неруйнівного контролю, передбачають вибіркову перевірку стану основного металу. Тобто існує можливість пропуску дефекту (несу цільності, тріщини від втомленості малих розмірів тощо). Інтегральні методи перевірки основного металу

ВПМ у цілому, що дають змогу ви явити дефект у всьому обсязі металу і прогнозувати з досить великою часткою імовірності його подальшу поведінку, до яких можна віднести коерцитометрію — метод, регламен тований НД, і нерегламентований діючими НД для ВПМ в Україні метод акустичної емісії — не внесено в НД навіть як рекомендовані. До факторів, що ускладнюють визначення періоду безпечної ек сплуатації ВПМ перерахованої гру пи, на наш погляд, варто віднести: неможливість реальної достовір ної оцінки та вивчення умов експлу атації (кількість відпрацьованих ци клів навантаження, можливість ро боти з перевантаженням, якість ре монтів із застосуванням електрозва рювання, що виконувалися в різні роки); відсутність точної інформації про якість та механічні характеристики основного металу, з якого вигото влені основні несучі металокон струкції; вибірковість неруйнівного кон тролю, який здійснюється традицій ними методами, що не гарантують виявлення дефектів (несуцільностей), тріщин від втомленості, що розвива ються, розмірами 0,1 мкм, та інших факторів, що за певного збігу обста

вин можуть спричинити руйнування конструкції. Таким чином, як показав аналіз, причинами можливих руйнувань ос новних несучих металоконструкцій мостових кранів можуть бути: недооцінка можливостей основ ного металу, що випливає з крите рію питомої потенційної енергії фор мозміни (четвертої теорії міцності), яка припускає, що небезпечний (гра ничний) стан навантаженого тіла визначається граничною величиною накопиченої питомої енергії фор мозмінювання; поява у певних мікрообсягах несу чих елементів ВПМ тріщин від втом леності, що розвиваються і не вияв ляються традиційними методами неруйнівного контролю під час про ведення експертного обстеження та із застосуванням переліку приладів, регламентованого діючими НД; досягнення за певних умов у ряді елементів несучих металоконструк цій значень напруг σmax ≥ σ T(0,2) — границі текучості внаслідок їх коро зійного або механічного зношення (зменшення геометричного факто ра) і руйнування цих елементів; неправильна оцінка в окремих випадках значення допустимих на пружень [σ] і в результаті цього пе ревищення його під час експлуатації

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

(перевантаження, у т.ч. під час про ведення повного технічного опосвід чення тощо); досягнення деякими ВПМ кри тичної кількості циклів навантажен ня N k = 105, після досягнення якого починають виникати субмікроскопіч ні тріщини, поведінку яких досконало не вивчено, і віднесення їх до класів, що розвиваються (не розвиваються), потребує додаткового вивчення. При цьому слід пам’ятати, що енер гетичний параметр N k є константою цього матеріалу, яка не залежить від вихідного структурного стану, а та кож те, що загальна питома енергія, яка витрачається на процес втомлю ваності, з початку докладання ци клічного навантаження і до руйну вання є величиною постійною для цього металу і не залежить від амплі туди докладеної напруги. Запропоновані в роботах дея ких фахівців емпіричні залежно сті (розмірність у кг/мм 2 )

N k = 7·103 σ T , N k = 3,5·103 σ В потребують подальшого уточнення і співставлення з даними дослідження. Питання про практичне визна чення терміну експлуатації метало конструкцій активно вивчається вче ними України, а також ряду інших країн. Різні методи зміцнення (посилен ня) металоконструкцій, пропоновані в літературі, навряд чи знайдуть ши роке поле реалізації у зв’язку з ви сокою вартістю проектних робіт, складністю здійснення через зави щену регламентованість виконання робіт, незацікавленість у їх прове денні власників кранів, які вважають, що якщо до цього ВПМ експлуатува лися тривалий період часу, то так триватиме і надалі. Ми не заперечуємо необхідності пошуку універсальних шляхів зміц нення (посилення) металоконструк цій, але вважаємо, що також потріб но попередньо вивчити питання про міцність і стан металу основних несу чих металоконструкцій ВПМ, що ек сплуатуються тривалий час у режи мах роботи А1—А5 по ISO 4301/1. Загальновідомо, що σ = f (P, F, θ) ≤ ≤ [σ], де P — силовий фактор, який впливає на металоконструкцію, F — геометричний параметр металокон струкції, θ — фактор, що характери зує умови та інтенсивність експлуа тації, введений у різні методики роз рахунку як коефіцієнти, що збільшу ють значення Р або зменшують зна

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

чення напруг [σ], що допускається. Під час підготовки цієї статті було проаналізовано вивчення впливу пе рерахованих вище факторів на міц ність ВПМ за основними доступними літературними джерелами (праці ВНДІПТМаш, Тульського, Новочер каського, Ленінградського політех нічних інститутів та ін.). Орієнтовно встановлено, що роботи за темати ками розподілилися в такому співвід ношенні: вплив навантажень, силових фак торів (Р) — до 60%; вплив конструктивних рішень, геометричних параметрів (F) — до 20%; вплив умов і режимів експлуатації (θ) — до 15%; вплив стану металу, вивчення йо го міцнісних властивостей — 5%. Спеціальних англомовних ви дань, присвячених вивченню металу, що тривалий час експлуатується в крановому режимі, не виявлено, ос кільки в США і країнах Євросоюзу експлуатація ВПМ понад 20—30 ро ків не практикується. Нині основною експерименталь ною базою для оцінки властивостей і механічних характеристик основної сталі марки Ст3 різних модифікацій, що застосовується в кранобудуван ні, є роботи відомого фахівця з ВПМ М. М. Гохберга. Основні висновки, які можна зробити на підставі цих робіт, є такими: гарантована міцність від втомле ності (напруга, при якій не відбу вається руйнування під час будь якої кількості циклів навантаження) ста новить ~130 МПа; визначено кореляцію між власти востями від втомленості зразків і ре ально експлуатованих ВПМ з ураху ванням концентрації напруги та масштабними факторами, які потім використовувалися в НД. Проте придатність цих висновків до металу металоконструкцій, які ек сплуатуються тривалий час, потре бує певних доповнень, що випливає з таких зауважень: випробування відповідно до ГОСТ 2860—65 (і наступних його ре дакцій) проводилися на ретельно об роблених зразках, виготовлених з металу і поставлених на резонансні та пульсаторні установки, де реаль ні умови експлуатації повною мірою не враховувалися; ефект масштабування для визна чення границі витривалості залежно від коефіцієнтів концентрації напруг визначався емпірично, на підставі випробувань зразків з концентрато

рами напруг окремих видів (отвір, лобові, стикові, флангові шви) без урахування всієї гами можливих кон структивних варіантів; під час випробувань не враховува лася частота навантаження f (тобто фактор переривчастості наванта ження); цей фактор деякими фахівця ми визнаний малозначущим, що не знайшло свого підтвердження в ро ботах інших дослідників; під час оцінки результатів випро бувань не було враховано висновки про зміну механічних і фізичних вла стивостей металів у процесі цикліч ного навантаження (тобто до якого класу належить метал — циклічно зміцнюваного або циклічно розміц нюваного). Таким чином, вимоги теорії по дібності повною мірою не виконано, додержання трьох основних видів подібності (геометричної, механіч ної, фізичної) повною мірою добити ся не вдалося. Інших масштабних теоретично експериментальних ро біт з цього питання не проводилося. Масштабних робіт з дослідження металів, що тривалий час працюють як несучі металоконструкції ВПМ, не встановлено. Виходячи з аналізу проведених раніше досліджень, можна зробити висновок про те, що достовірних джерел, які дають змогу обгрунтова но прогнозувати поведінку металу, з якого виготовлено несучі метало конструкції ВПМ, що відпрацювали 30 і більше років у режимах А1—А4 і А5, немає, що не виключає (за на явності певних факторів) руйнування несучих металоконструкцій. На нашу думку, для вирішення питання про подальшу експлуатацію ВПМ необхідно вжити таких заходів: провести масштабні дослідження стану металу за пробами, узятими за регламентованою, але доопрацьо ваною технологією з реально екс плуатованих ВПМ. Роль методично го центру могла б узяти на себе Під йомно транспортна академія наук (ПТАН) України, виконання — спеціа лізовані й уповноважені організації, зацікавлені в одержанні достовірної інформації про стан металу для до стовірного прогнозування можливо сті подальшої безпечної експлуатації наявних ВПМ мостового типу; на підставі досвіду застосування в кількох спеціалізованих організаціях під егідою ПТАН України та структур Держгірпромнагляду доопрацювати неруйнівні інтегральні методи кон тролю оцінки стану металу основних несучих металоконструкцій (метод

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

магнітного контролю напружено де формованого стану металоконструк цій підйомних споруд); вивчити питання застосування методу акустичної емісії з розроб кою відповідного нормативного до кумента на підставі розробленого Інститутом електрозварювання імені Є. О. Патона НАНУ і Технічним ко мітетом зі стандартизації «Технічна діагностика і неруйнівний контроль» (ТК 78) нормативного документа; впровадити їх як обов’язкові під час проведення первинного (після закінчення терміну експлуатації) екс пертного обстеження із застосуван ням під час повторного експертного обстеження за необхідності. При

ДУМКА ВЧЕНИХ цьому можливий перегляд періодич ності його проведення; розробити методику перевіроч ного розрахунку основних вантажо несучих елементів, що включає по рядок одержання інформації про стан і механічні властивості металу. Проблема міцності та можливості подальшої безпечної експлуатації мостових кранів існує. Не помічати її сьогодні — значить, не виключити її появу в недалекому майбутньому, але вже за інших, більш складних, як що не сказати трагічних, обставин. Якщо проведені дослідження властивостей металу підтвердять,

що подальша безпечна експлуата ція ВПМ мостового типу можлива (імовірність одержання такого вис новку досить висока), з’явиться мож ливість їх модернізувати і продов жити термін їх експлуатації, що га рантує великий економічний ефект. О. ГРИГОРОВ, професор, докт. техн. наук, завідувач кафедри, А. РАХМАННИЙ, канд. техн. наук, доцент (Національний технічний універ ситет «Харківський політехнічний інсти тут»), О. САДИЛО, начальник цент ру, В. МАКАЦ, начальник відділу (Дорожній ЕТЦ Південної залізниці)

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Сучасний стан навко# лишнього середовища, ви# сокий рівень техногенного ризику в Україні все біль# ше обмежують простір для розвитку виробниц# тва як у часовому, так і в територіальному вимі# рах. Спостерігається стій# ка тенденція до збільшення кількості та масштабів надзвичайних ситуацій у всіх галузях економіки і в першу чергу у промис# ловості. Цьому процесу сприяє низка факторів, зокрема високий рівень фі# зичного і морального зно# шення основних фондів. У структурі промислового потенціалу України по# тенційно небезпечні ви# робництва мають значну питому вагу. В цілому по країні на них припадає близько 43% вар# тості основних промислових фондів, близько третини обсягів виробництва. Особливо багато потенційно небезпечних виробництв зосереджено в Донецькій, Луганській, Івано#Франків# ській, Київській областях. Вартість основних промислових фондів у До# нецькій, Луганській і Дніпропетровській областях становить понад поло# вину їхньої вартості в Україні в цілому. Збільшення частки застарілих технологій і устаткування, зниження рівня модернізації та оновлення виробництва підвищує ризик техногенних катастроф. Україна нале# жить до держав з високим рівнем негативних наслідків господарської діяльності. Тому проблеми безпеки населення набувають першорядного значення. Тенденції розвитку економіки України на сучасному етапі по# лягають у широкому використанні потенційно небезпечних технологій і виробництв, істотному погіршенні екологічних характеристик окремих регіонів, господарському освоєнні територій з великою ймовірністю при# родних катастроф.

СТАН ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

а території України і суміжних держав розташовані об’єкти, ймовірна аварія на яких може створити загрозу ураження насе

лення і забруднення навколишнього середовища в межах прикордонних територій. До підприємств, надзви чайні ситуації на яких можуть мати

транскордонний характер, нале жать переважно радіаційно та хіміч но небезпечні об’єкти, а також гідро динамічно небезпечні об’єкти.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Аварії на хімічно небезпечних об’єктах мають менші масштаби на відміну від радіаційно небезпечних. Головними шляхами проникнення на територію України небезпечних хі мічних сполук (і, особливо, сильноді ючих отруйних речовин) є перене сення їх атмосферним повітрям і по верхневими водами. Так, атмосфер не повітря, яке рухається із заходу, може призвести до збільшення гли бини зони хімічного забруднення навколишнього середовища внаслі док аварій на хімічно небезпечних об’єктах, які розташовані в західних (північно західних, західних і півден но західних) напрямках від України. А пересічення України численними річками, які до того ж протікають те риторіями кількох держав, значно збільшує поширення кількості хіміч них речовин, особливо у південному напрямку. Тільки незначна частка (0,5%) хі мічно небезпечних підприємств Ук раїни може створювати загрозу хі мічного ураження населення та забруднення навколишнього сере довища суміжних з Україною дер жав. Так, хімічне забруднення різ ного ступеня території держав Цен тральної Європи можливе в резуль таті надзвичайних ситуацій на п’яти хімічних підприємствах України (Одеському припортовому заводі, Вінницькому та Сокальському об’єднаннях «Хімпром», Новороз дольському об’єднанні «Сірка» та Калуському об’єднанні «Хлорвініл»). Території країн ближнього зарубіж жя можуть зазнати хімічного ура ження в результаті аварій на шести хімічно небезпечних об’єктах (Рів ненському та Сєверодонецькому ВО «Азот», Сумському та Перво майському ВО «Хімпром», Шост кинському НВО «Свема», Рубі жанському ВО «Зоря»). На територію України забруд нюючий вплив хімічних речовин мо жуть спричиняти 36 хімічно небез печних об’єктів, розташованих за її межами, в т. ч. 12 білоруських, 7 ро сійських, 2 польських, 3 словацьких і 7 румунських. Хімічні речовини, що можуть бути скинуті у поверхневі води внаслідок аварій на білоруських підприємствах і потрапити в Україну, використову ються на 12 об’єктах, що розміщені поряд з річками Дніпро, Прип’ять, Березина. До цих об’єктів належать: хімічний завод, завод пластмасових

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

виробів, лісохімічний завод (м. Го мель), газопереробний завод і гідро лізно дріжджовий завод (м. Рєчиця), нафтопереробний завод (м. Мозир), завод побутової хімії (м. Калинкови чі), завод штучного волокна і целю лозно паперовий комбінат (м. Моги льов), шинний завод (м. Бобруйськ). У Російській Федерації до підпри ємств, які можуть викликати хімічне забруднення території України, на лежать: завод фосфатних добрив (м. Брянськ), комбінат мийних засобів (м. Шебекіно), комбінат синтетично го волокна і завод гумотехнічних виробів (м. Курськ), завод хімічного волокна (м. Кам’янськ Шахтинськ), хімічні заводи Новочеркаська та Ростова на Дону. Хімічні речовини, скинуті внаслідок аварій у навко лишнє середовище, можуть забруд нити річки Десна, Сейм та інші, а та кож Азовське море. Хімічно небезпечними підприєм ствами, надзвичайні ситуації на яких можуть мати транскордонний вплив на територію України, є: у Польщі — азотний завод і газо переробний комбінат (м. Пулава), сірчано кислотно суперфосфатний завод (м. Махув поблизу м. Тарноб жег), чотири коксохімічних заводи у містах Хожув, Битом, Забже, Кендзе жин; у Словаччині — нафтохімічний завод (м. Воян), об’єднання з вироб ництва азотних добрив і синтетичних матеріалів «Хемко» (м. Стражське), об’єднання з виробництва синтетич них волокон «Хемлон» (м. Гуменне); у Румунії — комбінат мінеральних добрив (м. Рознов), нафтоперероб ний завод (м. Георге Георгіу Деж), завод свинцевих білил (м. Бая Ма ре), завод хлорсодових продуктів (м. Борзешть), завод хімічного волок на (м. Ясси), комбінат комплексних добрив (м. Турну Мегуреле) і завод органічних барвників (м. Кодля). Для території України суттєву сейсмічну небезпеку становлять зем летруси, які можуть виникнути на території Румунії в Карпатах та в ра йоні гір Вранча. Оскільки глибина осередків у зоні Вранча сягає 100— 170 км, то макросейсмічний ефект фіксується на великих відстанях від епіцентру. За останні 200 років ста лося 7 землетрусів інтенсивністю в епіцентрі 3,5—10 балів за шкалою Ріхтера. Середній період повторю ваності 9—10 бальних землетрусів — 35—105 років.

З метою уникнення міжнародних конфліктів, забезпечення своєчас ного реагування та ліквідації на слідків надзвичайних ситуацій необ хідно використовувати відомий у міжнародній практиці підхід, суть якого полягає у тому, що компенса цію збитків від транскордонних впливів повинна здійснювати та країна, на території якої сталися ви киди шкідливих речовин. Забезпе чення повної оплати за нанесені збитки при транскордонному пере носі забруднюючих речовин можли ве у разі запровадження страхуван ня відповідальності за аварійне за бруднення навколишнього природ ного середовища. Стратегією попередження та ре агування на транскордонні надзви чайні ситуації техногенного і при родного характеру є активізація між народного співробітництва між Ук раїною і сусідніми державами до, під час і після аварії (включаючи вплив аварій, заподіяних стихійними лиха ми) з метою схвалення відповідної політики, а також посилення і коор динації дій на всіх рівнях. Основними заходами у реалізації цієї стратегії є: вжиття належних заходів для за безпечення та підтримки відповідної готовності до надзвичайних ситуацій з метою ліквідації їх наслідків; створення системи оповіщення про промислові аварії; забезпечення прийняття най більш адекватних заходів щодо лік відації наслідків; надання взаємної допомоги; розробка норм, критеріїв і про цедур у сфері відповідальності; обмін інформацією, технологіями тощо. Не обминули проблеми техно генного характеру і місто Київ. На його території розташовано 40 хі мічно небезпечних об’єктів, стан яких викликає занепокоєння. Зали шаються невиконаними ряд запро понованих приписами заходів у сфері цивільного захисту та техно генної безпеки. Загальний стан тех ногенної безпеки не відповідає ви могам діючих нормативних актів у сфері цивільного захисту, що не ви ключає можливості виникнення над звичайних ситуацій, пов’язаних з ви кидом (виливом) хімічних речовин. Значна частина компресорного та технологічного обладнання холо дильних аміачних установок працює понад 30 років, відпрацювала свій

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

моторесурс, морально і фізично за старіла. Так, 18 червня 2007 р. на КП «Київський птахокомбінат» у Дарницькому районі в приміщенні компресорного цеху внаслідок про риву прокладки компресора № 7 сталося витікання аміаку, внаслідок чого отримала опіки та була госпі талізована одна особа. 29 вересня 2006 р. у ВАТ «Гермес» в Шевчен ківському районі через розрив на зварювальному шві діючого холо дильного устаткування сталося виті кання аміаку в навколишнє середо вище. Відповідно до протоколу № 5 за сідання Державної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 06.09.2006 р. під головуванням віце прем’єр міністра України Київській міській державній адміністрації, Мін фіну, Мінекономіки і Мін’юсту було доручено в термін до 01.11.2006 р. розробити механізм відшкодування збитків при винесенні хімічно та ра діаційно небезпечних підприємств за межі Києва, але це питання і досі не вирішено. Київською міською та Ки ївською обласною державними ад міністраціями не виконано доручен ня Прем’єр міністра України від 28.09.2006 р. № 35587/0/1 06 що до визначення земельної ділянки для розміщення відходів берилію з Дер жавного науково виробничого під приємства «Захід». Залишається проблемним у зв’язку з відсутністю коштів питання проведення рекуль тиваційних робіт уже забрудненого грунту на території майданчика, де раніше розміщували відходи бери лію. Відповідно до плану екологічної санації забруднених виробництв і території ВАТ «Радикал» передбаче но демонтаж будівлі складу № 1 та чотирьох шламонакопичувачів з по дальшою утилізацією конструкцій складу, шламу та демеркуризацією території в місцях їх розташування, але через недостатнє фінансування зазначені роботи проводяться по вільно. Керівники хімічно небезпечних об’єктів міста не виконують вимог наказу МНС від 15.05.2006 р. № 228 «Про затвердження Пра вил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», зареєстро ваного в Міністерстві юстиції

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 05.07.2006 р. за № 785/12659, щодо влаштування систем ран нього виявлення надзвичайних си туацій та оповіщення людей у ра зі їх виникнення. На сьогодні жод ний з таких об’єктів зазначеною системою не обладнаний. Виявлено факти невиконання по станови Кабінету Міністрів від 04.08.2000 р. № 1214 «Про затвер дження переліку об’єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому обслуговуванню державними аварійно рятувальни ми службами» щодо укладання угод на обов’язкове обслуговування об’єктів. На ДКП «Оптова база», що в смт Бортничі, у ВАТ «Радикал», «Київмедпрепарат», на Київському колективному заводі безалкоголь них напоїв «Росинка» такі угоди не укладено. На порушення Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» на насосних водопровідних станціях «Чоколівська» та «Крутогірна» ВАТ АК «Київводоканал», комбінаті «Про грес», КП «Київський птахокомбінат» і ВАТ «Київський холодокомбінат № 3» не розроблені та не погодже ні плани локалізації та ліквідації ава рійних ситуацій і аварій (ПЛАС). Не виконуються вимоги спільного наказу МНС, Мінагропрому, Мін промполітики, Мінекології від 27.03.2001 р. № 73/82/64/122 що до організації роботи диспетчерсь ких служб (не оснащені пультом се лекторного зв’язку, прямим теле фонним зв’язком з територіальними та об’єктовими службами реагуван ня на надзвичайні ситуації, не роз роблені схеми оповіщення тощо (ВАТ «Плодоовоч», Дніпровська во допровідна станція ВАТ АК «Київво доканал», ВАТ «Холодокомбінат № 3», КП «Світ», ЗАТ «Перший київ ський молокозавод» та ДО «Комбі нат «Прогрес»). Засоби індивідуального захисту обслуговуючого персоналу не про йшли переосвідчення на продовжен ня терміну їх зберігання у ТОВ «Дні провська плодоовочева база», ВАТ «Радикал», «Плодоовоч», «Холодо комбінат № 3», на КП «Дніпровська водопровідна станція» ВАТ АК «Київ водоканал». Технічний персонал робочих змін деяких хімічно небезпечних об’єктів не забезпечено засобами індивіду

ального захисту: на КП «Світ»; у ТОВ «Дніпровська плодоовочева база»; ТОВ «Центральна енергопостачаль на компанія»; на КП «Київський пта хокомбінат»; ДКП «Оптова база»; КП «Єдність» та у ТОВ «М’ясний альянс». У ході перевірки стану цивільного захисту та техногенної безпеки на міських хімічно небезпечних об’єктах органами Державної інспекції ци вільного захисту та техногенної без пеки ГУ МНС у м. Києві видано при писи про виконання запобіжних за ходів керівникам майже 30 підпри ємств. За невиконання приписів до ад міністративної відповідальності при тягнено 19 посадових осіб. Про стан техногенної безпеки хімічно небез печних об’єктів, розташованих на території Києва, Головне управління МНС у м. Києві неодноразово ін формувало Київську міську держав ну адміністрацію, однак на сьогодні стан техногенної безпеки хімічно не безпечних об’єктів залишається не задовільним, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Сучасний стан промислового комплексу України та існуючі тен денції його розвитку потребують пошуку нових підходів, розробки методів кількісної оцінки рівня тех ногенно екологічної безпеки, об грунтування комплексу правових, економічних, організаційних і нау ково технічних заходів щодо запо бігання виникненню та реагування на надзвичайні ситуації техноген ного характеру. Потенційно небез печні виробництва розташовані в густонаселених районах, отже, іс нує ймовірність екологічної загро зи техногенного характеру для більшої частини населення регіону, 44% якого проживає в зоні ймовір ного хімічного забруднення, 56% — радіаційного. Крім того, 6% насе лення проживає в зоні ймовірного катастрофічного затоплення. Таким чином, вирішення пробле ми техногенно екологічної безпеки регіону сприятиме забезпеченню сталого розвитку його економіки та підвищенню рівня життя населення. В. СТОЄЦЬКИЙ, начальник Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ ОБ’ЄКТНИХ ЗМІШУВАЧІВ Безпека будівельного виробництва визнача# ється безпекою засобів виробництва, що вико# ристовуються, та окремих технологічних операцій. Кожного року реєструються неща# сні випадки зі смертельними і тяжкими на# слідками, що стаються під час експлуатації змішувачів для приготування будівельних роз# чинів і сумішей безпосередньо на об’єктах бу# дівництва. Обслуговуючий персонал, як прави# ло, травмується рухомими частинами робо# чого органу під час очищення ємкості бетоно# змішувача, розчинозмішувача, штукатурної станції тощо (далі — будівельного об’єктного змішувача) від залишків розчину через відсут# ність або несправність блокувальних при# строїв захисної решітки.

а думку автора, високому рівню виробничого трав матизму під час експлуатації будівельних об’єктних змішувачів сприяють конструктивні недоліки блоку вальних пристроїв (працюючий має змогу блокувати їх ню роботу без використання спеціального інструменту чи на блокувальний пристрій можлива дія виробничого середовища, що є порушенням вимог п. 2.4.8 ГОСТ 12.2.003—91, який вимагає, щоб конструкція захисного огородження допускала «можливість його переміщення з положення, що забезпечує захист працюючого тільки за допомогою інструменту, або блокувати роботу ви робничого устаткування, якщо захисне огородження пе ребуває в положенні, що не забезпечує виконання сво їх захисних функцій»). Аналогічні вимоги щодо захисного огородження встановлює п. 2.2.4 Технічного регламен ту з підтвердження відповідності безпеки машин і меха нізмів (наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27.09.2004 р. № 209). Є й інші недоліки. Прикладом може бути нещасний випадок з тяжким наслідком, що стався 15.07.2008 р. з машиністом штукатурної станції ТОВ «Новосвіт» (Києво Святошинський район Київської області) В. Ники тенком, який був затиснутий між шнеком і корпусом змішувача під час очищення приймального бункера від залишків суміші. За результатами розслідування неща сного випадку та висновку експертного обстеження шнекового одновального змішувача циклічної дії та об’ємом завантаження 2,1 м3 типу ШП 03 (виробник — АТЗТ «Будмаш», Житомир) встановлено численні кон структивні недоліки, які впливають на безпеку праці: кін цеві блокувальні вимикачі не захищені від потрапляння розчину; конструкція змішувача не передбачала безпеч ного очищення внутрішньої поверхні ємкості та шнека від залишків розчину (відсутня площадка для обслугову вання шнека, для очищення ємкості обслуговуючий пер сонал вимушений використовувати приставну драбину).

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

Не передбачені пристрої для безпечного підняття захи сної решітки; конструкція естакади для заїзду транспорт них засобів для завантаження змішувача розчином не є безпечною; відсутнє технічне рішення щодо подачі води в ємкість для приготування розчину. Виявлені також по рушення з електробезпеки та щодо ведення експлуата ційної документації. У нормативно правових актах з охорони праці вимо ги безпечної експлуатації будівельних об’єктних змішу вачів визначаються в контексті з іншими будівельними механізмами. Безпосередньо вимоги щодо експлуатації змішувачів визначені розділом 5.3 Правил безпечного виконання робіт при спорудженні об’єктів з монолітного бетону та залізобетону (НПАОП 45.2 1.11 97) та ДСТУ Б.В.2.8 8 96 «Машини та обладнання для механізації штукатурних робіт у будівництві», який поширюється на машини та обладнання, призначене для виконання шту катурних робіт із застосуванням будівельних розчинів і сухих сумішей. Вимоги щодо змішувачів циклічної дії, призначених для приготування розчинів і бетонних сумі шей на мінеральних в’яжучих, щільних і пористих запов нювачах, встановлені ГОСТ 27338—93 «Установки бе тоносмесительные механизированные. Общие техниче ские условия» та ГОСТ 16349—85 «Смесители циклич ные для строительных материалов. Технические усло вия». Відповідно до п. 5.4.1 ДСТУ Б.В.2.8 8 96 порядок технічного обслуговування та ремонту будівельних об’єктних змішувачів визначає ДБН В.2.8 3 95 «Буді вельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Техніч на експлуатація будівельних машин», хоча п. 6.1 ГОСТ 27338—95 поширює на експлуатацію бетонозмішувачів ГОСТ 25646—95 (надалі перевага була надана ДБН В.2.8 3 95). Під час виготовлення розчинів з використан ням хімічних домішок (пластифікувальних, повітрозатягу вальних або протиморозних домішок, прискорювачів та сповільнювачів тужавлення) дотримуються вимог Правил застосування хімічних домішок у бетонах і будівельних

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

розчинах (ДБН В.2.7 64 97). При цьому під час роботи з домішками з робітниками потрібно проводити цільо вий інструктаж і користуватись відповідними засобами індивідуального захисту (захисними окулярами та рука вицями), а для зберігання, приготування та переміщення добавок використовувати спеціальну тару. Особливості приготування бетонних розчинів при мінусовій темпера турі і температурі повітря вище +250 °С визначені роз ділом 2 СНиП 3.03.01 85 «Несущие и ограждающие конструкции». Формально підходячи, сертифіковані будівельні об’єктні змішувачі не підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду. Порядок видачі дозволів Держав ним комітетом з нагляду за охороною праці та його те риторіальними органами (НПАОП 0.00 4.05 03) не пе редбачає отримання суб’єктом господарювання дозво лу щодо їх експлуатації. Будівельні змішувачі бувають стаціонарні (бетонні вузли), об’єктні (у переміщуваному блочно розбірному вигляді) та міжоб’єктні (автоміксери). Існують також мобільні заводи для виготовлення бетонних сумішей. За режимом роботи змішувачі бувають циклічної та безпе рервної дії. Як вихідні матеріали для приготування роз чинів можуть використовуватись різні інертні заповню вачі (пісок, гравій, щебінь, шлак, керамзит, вапно, гіпс), відповідно до їх вмісту розчини набувають відповідної назви (бетонні, керамзитобетонні, шлакобетонні то що)*. Змішувачі можуть використовуватись як для при готування будівельних розчинів, так і для їх «омоло дження», тобто відновлення однорідності консистенції розчину. Робота існуючих будівельних об’єктних змішувачів базується на двох принципах змішування: гравітаційно му (перекидному) та примусової дії. Гравітаційне змішу вання здійснюється на обертовому барабані з лопатями шляхом багаторазового піднімання та вільного падіння компонентів суміші, при цьому готовий продукт виванта жується спеціальним механізмом. Примусове змішуван ня виконується в нерухомій ємкості з рухомим робочим органом, який може бути роторним та одно(дво)вальним з улаштованими лопатями, скребками або кулачками, як правило, за горизонтальною схемою. Змішувачі можуть комплектуватись завантажувальним пристроєм, систе мою подачі води, а для роботи при низьких температу рах — паропідігрівом. Завантажувальний пристрій може бути механічним або пневматичним. Змішувач гравіта ційної дії використовується переважно для виготовлення рухомих (пластичних) розчинів, а змішувач примусової дії — для жорстких бетонних розчинів. Змішувач примусової дії характеризується більш інтенсивною дією на змішу ваний матеріал, оскільки процес змішування здійснюєть ся більшою робочою поверхнею.

Основними характеристиками змішувача циклічної дії є об’єм завантаження та готового замісу (в сучасних змішувачах цей об’єм становить 65—3000 л), а також розміри фракцій заповнювача. Існує обмеження в робо ті змішувача за кількістю циклів роботи за годину (відпо відно до ГОСТ 16349—85 кількість циклів для одноваль них змішувачів примусової дії становить 40—64, дво вальних — 50, гравітаційних — 20—30). Технологія виготовлення будівельних розчинів на об’єкті будівництва передбачає такі технологічні опера ції: приготування, проціджування, подавання та укладан ня розчинів. Під час бетонування конструкцій (з інтенсив ністю робіт до 20 м3 на добу) для порційної подачі бетон ного розчину на місце укладання використовують ванта жопідйомні механізми та спеціальні бункери (бадді, кю белі). Для безперервного переміщення будівельного розчину використовують спеціальні установки — бето нонасоси або розчинонасоси (за принципом дії вони можуть бути гвинтовими та поршневими). Наприклад, штукатурні станції типу СШ 2 (СШ 3) з поршневим роз чинонасосом має максимальну дальність подачі розчи ну по горизонталі до 250 м, а по вертикалі — до 60 м (додаток В ДСТУ Б.В.2.8 8 96). Розглянемо умови безпечної експлуатації будівель них об’єктних змішувачів. 1. Місце улаштування змішувачів на об’єкті будів ництва визначається організаційно технологічною до кументацією (проектом виконання робіт). Змішувач повинен улаштовуватись поза межами зон з діючими небезпечними виробничими факторами та охорон них зон. У разі завантаження вихідних будівельних матеріалів за допомогою транспортних засобів необхідно передбачати (в місці їх вивантаження в змі шувач) спеціальні під’їзди (естакади, пандуси) з коле совідбійними пристроями нормативної висоти. На цих спеціальних під’їздах під час руху транспортного засобу або його розвантаження перебування людей не допускається. 2. Ємкість резервуара (бадді) для порційної подачі розчину за допомогою вантажопідйомних механізмів від змішувача до місця укладання вибирають кратною об’єму замісу. Типовий ряд місткості бадді — 0,3; 0,6; 0,8;1,6 м3 (при спорудженні гідротехнічних споруд ємкість бадді може досягати 6,5 м3), при цьому баддя ємкістю до 2,0 м3 повинна відповідати вимогам ГОСТ 21807—76. 3. Змішувач (разом з іншими будівельними механіз мами) передається на об’єкт будівництва за актом (на приклад, Актом передачі в експлуатацію механізмів і аг регатів, не підконтрольних Держнаглядохоронпраці, за формою додатку 8 НПАОП 45.2 7.02 83). 4. До керування змішувачем допускається особа, яка має професію машиніста бетонозмішувача пересувно

* Відповідно до ГОСТ 2013—98 будівельні розчини поділяються залежно від основного призначення на укладальні, лицювальні та штукатур ні; залежно від використаних в'яжучих речовин — прості (з однією в'яжучою речовиною) та складні (на змішаних в'яжучих речовинах); залежно від середньої щільності — тяжкі та легкі. Відповідно до ГОСТ 7473—94 бетонні суміші поділяються на суміші, готові до використання, та сухі суміші, а залежно від показника легкоукла дальності — на надважкі, жорсткі та рухомі. Рухомість бетонного розчину визначається осадкою конуса (в см) або показником в'язкості. У додат ках Б та В ГОСТ 7473—94 наведено рекомендовану тривалість змішування бетонних розчинів при щільних і пористих заповнювачах залежно від об'єму замісу.

3. Зам. №

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

го (код професії 8333.2 за ДК 003:2005)*, не молодше 18 років, яка пройшла відповідний інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, медичний огляд і має допуск до керування змішувачем (п. 6.25 ДСТУ Б В.2.8 8 96). Особа, яка експлуатує будівельний змішувач, повинна мати групу ІІ з електробезпеки (п. 4, додаток 2 ГОСТ 12.1.013—78). Обслуговуючий персо нал бетонозмішувача повинен працювати в захисних окулярах (п. 6.5.96 НПАОП 45.2 1.02 90). 5. У робочій зоні змішувача не повинні бути (прокла датись) електричні кабелі та улаштовуватись робочі міс ця (відповідно до п. 2.10 НПАОП 45.2 7.02 80 робоча зона становить 5 м від робочого органу змішувача). Змі шувач повинен підключатись до електрощита через інди відуальний пристрій захисту (електрощит, автомат тощо) з відповідною каліброваною вставкою. Металеві части ни змішувача (корпус) підлягають зануленню та зазем ленню. Відповідно до п. 6.18 ГОСТ 16349—85 змішу вачі, що призначені для роботи з подачею води, повин ні підключатись до електричної мережі через пристрій захисного відключення або через трансформатор (пе ретворювач) з роздільними обмотками. 6. Зусилля на рукоятках керування елементами змі шувача повинно бути в межах 79,4…117,6 Н (п. 3.1 ГОСТ 16349—85). Змішувачі для приготування та подачі жор стких розчинів повинні мати спеціальний клапан з па трубком для випускання стисненого повітря у безпечній для працюючих зоні, причому цей клапан повинен бути відрегульований на граничний робочий тиск та оплом бований (пп.6.21, 6.22 ГОСТ 16349—85). 7. У разі приготування розчину з використанням па ропідігріву необхідно вживати додаткових заходів без пеки, а саме: з метою запобігання можливих опіків тру бопроводи для пари або гарячої води повинні мати те плоізоляцію та улаштовуватись не нижче 2,5 м від рівня основи, трубопровідна арматура повинна перебувати у доступних для швидкого відключення пари місцях, а в прогріті парою ємкості доступ дозволяється тільки після відключення подачі пари та охолодження ємкості до +400 °С (п.5.3.62 НПАОП 45.2 1.11 97). 8. Власник змішувача повинен визначити особу, від повідальну за його утримання у справному стані (як пра вило, механік), яка веде облік напрацювання змішувача з реєстрацією результатів у відповідному журналі (на приклад, Журнал первинного поточного обліку напра цювання будівельних машин за формою додатка 10 ДБН В.2.8 3 95). 9. Під час приготування розчину необхідно дотриму ватись передбаченого паспортом змішувача об’єму за вантаження (замісу), а для змішувачів циклічної дії — три валості безперервного перемішування. Під час роботи змішувача не дозволяється очищати його рухомі части ни (барабан, вал, лопаті, шнек), проштовхувати та вий мати матеріали, прискорювати вивантаження з викори

станням ручного інструменту (лопат), а також ставати на захисну решітку та відключати блокувальні пристрої змі шувача. Очистка робочої ємкості змішувача від залиш ків розчину повинна здійснюватись тільки на знеструмле ному індивідуальним захисним пристроєм змішувачі. 10. Передбачається щозмінний (перед початком вико нання робіт) огляд і технічне обслуговування змішувача в порядку, визначеному його експлуатаційною документа цією. Результати періодичного огляду змішувача зано сяться у відповідний журнал (наприклад, Журнал обліку та періодичних оглядів механізмів і агрегатів, не підконтроль них Держнаглядохоронпраці, за формою додатка 7 НПАОП 45.2 7.02 83) особою, яка приймала змішувач в експлуатацію, або іншою уповноваженою особою. 11. Періодичність технічного обслуговування та ре монту визначається експлуатаційною документацією та графіком планово попереджувального ремонту. В та блицях 1.17 та 1.19 додатка 1 ДБН В.2.8 3 95 передба чені наступні нормативи періодичності технічного обслу говування та ремонту змішувача: технічне обслугову вання — через 150 мотогодин, поточний ремонт —1500 мотогодин, капітальний ремонт — 4500 мотогодин. 12. Приймання змішувача після технічного обслуго вування та ремонту здійснюється уповноваженою осо бою (механіком) за участю машиніста (п. 7.16 ДБН В.2.8 3 95). Результати зовнішнього огляду змішувача, його ви пробування на холостому ходу та під навантаженням фіксуються в акті проведення технічного обслуговування та підписуються особами, які здають і приймають змішу вач, а також у відповідному журналі (наприклад, Журнал обліку технічних обслуговувань і ремонтів будівельних машин за формою додатка 11 ДБН В.2.8 3 95). Таким чином, безпечність засобів виробництва виз начається як дотриманням вимог їх технічної та безпеч ної експлуатації, так і конструкцією захисних засобів, які повинні виключати можливість небезпеки окремих тех нологічних операцій та враховувати той чинник, що ко ли до блокувального захисного пристрою має вільний доступ працюючий або виробниче середовище, то ра но чи пізно станеться відключення цього пристрою. Кон структивне унеможливлення дії на блокувальний при стрій виробничого середовища та суб’єктивного чинни ка дасть можливість запобігти нещасним випадкам на виробництві, в тому числі під час експлуатації будівель них об’єктних змішувачів. М. ФЕДОРЕНКО На знімку: бетонозмішувач, під час обслуговування якого стався нещасний випадок з машиністом ТОВ «Новосвіт» В. Никитенком. Фото Д. ЮРЧЕНКА

* У Класифікаторі професій України ДК 003:2005 існують також професії «машиніст штукатурної станції пересувної» (код професії 8151.2), «машиніст змішувача асфальтобетону пересувного та стаціонарного» (код 8151.1); «машиніст бетононасосної установки», «машиніст бетоно укладача» (код 8332.1).

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ

Коротким рядком Кількість професійних захворювань у Миколаївській області у 2008 р. порівняно з 2007 р. збільшилась більш як на 30% (17 проти 13). Більшість захворювань зареєстровано на ДП «Науково"виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря"Машпроект» (10). Основні причини — використання застарілого технологічного обладнання, незастосування ЗІЗ. *** Рівень професійної захворюваності у Дніпропетровській області традиційно визначають міста Кривий Ріг, Павлоград, Першотравенськ та Марганець. Так, на промислових підприємствах цих міст трудовою діяльністю зайнято майже 40% робітників, а кількість профзахворювань щороку становить понад 90% від усіх профзахворювань на Дніпропетровщині. *** Співробітниками санепідустанов Одеської області в 2008 р. перевірено понад 3 тис. підприємств різних форм власності. На 78 підприємствах виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин. 43 тис. осіб із 175 тис. працюючих в області зайняті на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці. Якість проведення медоглядів на більшості підприємств залишає бажати кращого. Минулого року в області було виявлено 9 професійних захворювань (у ТОВ «Цемент», «Одеський ливарний завод», ВАТ «Одессільмаш» та ін.).

МЕДСАНЧАСТИНА НА ВАРТІ ЗДОРОВ’Я ЗАВОДЧАН Багато дискусій ведеться сьогодні в суспільстві з приводу реформування вітчизняної системи охорони здоров’я. Голов ні рішення тут, очевидно, ще попереду, оскільки в країні до тепер не визначено конкретні механізми переходу до стра хової медицини. Ще більш невизначеними уявляються перс пективи розвитку виробничої медицини. Складається вра ження, що стан здоров’я працівників промислових підпри ємств, питання профілактики професійної захворюваності сьогодні мало кого хвилюють. Повсякденною вже стала лікві дація здоровпунктів на заводах і фабриках, масове переведен ня поліклінік і лікарень підприємств у комунальну власність територіальних громад. Проте є приклади, коли роботодавці знаходять можли вість зберегти й розвивати наявні підрозділи виробничої ме дицини, вишукують можливості для покращання мате ріально технічної бази своїх лікувально профілактичних за кладів. Про одне з таких підприємств цей матеріал.

своєму нинішньому становищі медсанчастина харківського ВАТ «Турбоатом» опинилася у травні 2007 р. За словами головного лікаря установи Ю. Іванченка, надання цій заводській поліклініці, що існувала до цього багато років, статусу окремого структурного підрозділу підприємства було продиктовано не тільки необхід3 ністю покращання якості проведення первинних і періодичних медичних оглядів працівників. І профспілковий комітет, і адміністрація товариства дійшли тоді спільної думки, що тільки зміцнення та подальше удосконален3 ня заводської медицини здатне під3 тримувати здоров’я членів великого (понад 5 тис. осіб) трудового колективу. Стан здоров’я працівників почав роз3 глядатися керівництвом акціонерного товариства як неодмінна умова, що безпосередньо впливає на виробни3 чий процес та якість продукції. Сьогодні в штаті медсанчастини підприємства 43 працівники. З них 12 лікарів, серед яких: по два тера3 певти і стоматологи, є також фахівці функціональної та ультразвукової ді3 агностики, лікар3рентгенолог, лікар3 невропатолог, окуліст, стоматолог, гінеколог. Усі вони висококваліфіко3 вані працівники, які мають великий практичний досвід роботи в системі виробничої медицини.

Закуплено нове медичне устатку3 вання, що відповідає сучасним ви3 могам, за допомогою якого можна ефективно обстежувати працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, виявляти у них ознаки професійних патологій на ранніх стадіях розвитку. Так, за останні півтора року матеріальна база медсанчастини поповнилася комп’ютерним комплексом медичної діагностики «Сфера34», завдяки чо3 му на більш високому рівні можна проводити електрокардіографію, для виявлення ознак віброзахво3 рювань тепер є рео3 та електроен3

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

цефалографи з комп’ютерною об3 робкою даних. Відновлено роботу електроводо3 лікарні медсанчастини. Для прове3 дення лікувальних процедур закуп3 лено сучасну апаратуру УЗД, інше високоефективне медичне устатку3 вання: апарат для УВЧ3терапії, діо3 динаміки тощо. Для більш повного лабораторно3 го обстеження крові пацієнтів у клі3 нічній лабораторії встановлено но3 вітній фотоелектрокалориметр. Но3 вою апаратурою укомплектовано також стерилізаційне відділення мед3 санчастини. На всіх виробничих майданчиках підприємства працюють здоровпунк3 ти, де чергують фельдшери, один здоровпункт працює в цілодобовому режимі. За 9 місяців 2008 р. їх відві3 дало понад 10 тис. осіб. Фельдшери здоровпунктів також провели 32 бе3 сіди в цехах. Усього ж медперсона3 лом МСЧ за цей час здійснено понад 24 тис. прийомів працівників підпри3 ємства. У середньому це 18 осіб на одного лікаря на день. Медичні огляди осіб, які працю3 ють у шкідливих і важких умовах праці, проводяться згідно з планом, затвердженим головним лікарем і начальником служби охорони праці. Обліковий склад працівників, які під3 лягають медогляду, узгоджується та3 кож з лікарем районної СЕС. План на 9 місяців 2008 р. (1605 осіб) було виконано майже повністю (деякі працівники ще проходять пов3 торне дообстеження). Виявлено 3 пра3 цівники з підозрою на профзахво3 рювання. Сьогодні вони уже виведені зі шкідливих умов праці та перебува3 ють під спостеріганням у Харківсько3 му НДІ гігієни праці та профзахво3 рювань. Слід зазначити, що останнім ча3 сом активізувалася робота комісії підприємства з працевлаштування.

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

Так, за 9 місяців 2008 р. виведено зі шкідливих і важких умов праці та пра3 цевлаштовано на більш легку роботу 25 робітників. Крім тих, у кого виявле3 но початкову стадію профзахворюван3 ня, це також гіпер3 тоніки, працівники, які страждають на різні приховані за3 хворювання. Медики працюють в тісному кон3 такті зі службою охорони праці під3 приємства. Увагу звертають насам3 перед на робочі місця ливарників, обрубувачів і шліфувальників. Саме вони (такою вже є специфіка вироб3 ництва турбін) найбільшою мірою зазнають впливу різних несприятли3 вих виробничих факторів.

Зрозуміло, підвищену увагу цим дільницям приділяє адміністрація під3 приємства, яка за кожним таким це3 хом або дільницею закріпила кон3 кретних інженерів служби охорони праці. Щодня з початком робочої зміни вони відвідують «свої» об’єкти, стежать за справною роботою аспі3 раційних систем, суворо контролю3 ють використання робітниками за3 собів індивідуального захисту: респі3 раторів, навушників, захисних оку3 лярів. Без них виконувати роботи в цехах і на дільницях зі шкідливими умовами праці категорично заборо3 нено. У разі виявлення порушників до них застосовуються різні заходи впливу. Якщо це відбувається з ро3 бітником уперше, то виноситься ус3 не попередження. Якщо порушення допускається вдруге, то згідно з оформленим протоколом частини премії може позбутися не лише сам порушник, а і його безпосередній

керівник. Якщо ж і цього виявилося недостатньо, то премії позбавляєть3 ся також і начальник цеху. За 9 місяців 2008 р. за незастосу3 вання ЗІЗ органів дихання та слуху було депремійовано 70 працівників підприємства, з них майже 10% — посадові особи. Така суворість сто3 совно порушників є цілком виправ3 даною, вважає заступник началь3 ника служби охорони праці І. Бойко, оскільки за цим стоїть здоров’я лю3 дини. І якщо сам працівник не схиль3 ний дорожити ним, то обов’язок ро3 ботодавця — забезпечити додер3 жання діючих норм і правил охорони та гігієни праці. Специфіка виробництва турбін для гідрогенераторів потребує за3 стосування важкої ручної праці. До того ж в умовах значного перевищен3 ня ГДУ шуму та ГДК пилу. Іншими сло3 вами, без застосування обрубуваль3 них молотків і пневматичних шліфу3 вальних машинок, які, як відомо, викликають висо3 кий ризик виникнення ві3 брозахворювань у працю3 ючих,— поки що ніде у світі не навчилися обхо3 дитися під час виготов3 лення та ремонту такої продукції. Чим ще, крім абразивних кругів і зу3 бил, можна зачистити не3 рівності або очистити від іржі величезні металеві лопаті гідротурбін? Тому далеко не так, як хотілось би, і виглядає ситуація з професійною захворюваністю на під3 приємстві. За підсумками 2008 р. у працівників ВАТ «Турбоатом» було зареєстровано 10 вперше виявлених профзахворювань. Тому все активнішими стають спільні зусилля адміністрації та проф3 кому, служби охорони праці й меди3 ків підприємства, спрямовані на зни3 ження рівня професійної захворю3 ваності. В усіх цехах, де масово за3 стосовуються пневмоінструменти, чітко додержують графіків роботи. Належить за інструкцією працювати з пневмообрубувальним молотком такий3то й такий3то час,— отже ні хвилини більше ніхто з ним працюва3 ти не буде! За додержанням техно3 логічних перерв тут також налаго3 джено чіткий контроль з боку служби охорони праці та цехових лікарів. Причому стежать вони також і за тим, щоб обрубувачі та шліфуваль3 ники за графіком відвідували гідро3

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

процедурні кімнати. У цих спеціаль3 но обладнаних приміщеннях вони мають можливість розслабити кінців3 ки рук (для профілактики віброзахво3 рюваності) у спеціальних теплих ван3 нах із хвойним наповнювачем. Спільні дії, схоже, вже почали да3 вати результати. Так, за 9 місяців 2008 р. на підприємстві було зареєс3 тровано 9 професійних захворю3 вань, що на 2 випадки менше порів3 няно з аналогічним періодом 2007 р. Лікарі медсанчастини також чітко й злагоджено реагують на найменше відхилення у стані здоров’я своїх па3 цієнтів, які виявляються під час мед3 оглядів і звернень заводчан до поліклі3 ніки з приводу загальних захворю3 вань. Завдяки широкому охопленню працівників флюорографічним об3 стеженням (у 2008 р. у рентгенкабі3

неті побувало 2489 осіб) було вияв3 лено 4 випадки туберкульозу легенів (на ранніх стадіях захворювання). Хворих було вчасно госпіталізовано й вилікувано, що дало змогу уникну3 ти поширення цієї важкої недуги. У своїй роботі лікарі медсанча3 стини широко використовують наяв3 ні клінічні та лабораторні методи об3 стежень для раннього виявлення он3 кологічних патологій, захворювань серцево3судинних, нервових, кістко3 во3м’язових систем. Особливо слід відзначити успішну практику вияв3 лення різних жіночих захворювань, чому сприяє придбаний недавно калькоскоп «МК3300». Усі хворі з вияв3 леною патологією за загальними захворюваннями беруться лікарями медзакладу на диспансерний облік. Причому більшістю необхідних для

лікування медикаментів вони забез3 печуються за рахунок підприємства. Щороку з настанням холодів праців3 никам роблять щеплення від грипу. Безумовно, усе це виливається в чималі грошові витрати, проте вони, впевнене керівництво акціонерного товариства, окупаються сторицею. Адже здоров’я людей — понад усе. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

На знімках: головний лікар медсанчастини ВАТ «Турбоатом» Ю. Іванченко; фельдшер здоровпункту № 1 Т. Макельська вимірює тиск; робітники цеху обрубки приймають профілактичні процедури від віброхвороби. Фото автора

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ЩОБ СИСТЕМА ДОБОРУ

БУЛА ЕФЕКТИВНІШОЮ

еобхідність проведення профе3 сійного психофізіологічного добору, як одного із шляхів під3 вищення рівня безпеки праці під час виконання робіт працюючими за так званими «критичними» про3 фесіями, сумнівів не викликає. Од3 нак важко погодитись з висновками розробників, що з впровадженням професійного психофізіологічного добору і психофізіологічної експер3 тизи очікується зменшення аварійно3 сті технічних систем (залежно від видів і умов діяльності) на 40—70%, зменшення кількості техногенних ка3 тастроф на 20—25%, зниження рів3 ня травматизму з причин «людського фактора» на 40—45%. Ці відсотки дуже перебільшені. Щодо посилань на багаторічний досвід функціонування професійного добору в США та інших розвинених країнах, то його необхідно застосо3 вувати тільки з урахуванням вітчизня3 ної практики з даного питання. Адже в Україні на виконання спільного на3 казу МОЗ та Держнаглядохорон3 праці від 23.09.94 р. № 263/121 «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному добо3 рі» на відомчому рівні (залізничний

транспорт, авіація, морський флот, автотранспорт, силові структури, окремі роботи в енергетиці та під час виконання робіт на висоті) прово3 диться професійний психофізіологіч3 ний добір, що й повинно, власне, стати базою всієї системи добору та отримати подальший розвиток. Слід враховувати і те, що робота 1200 державних центрів профорієн3 тації профдобору, які функціонують під егідою Міністерства праці США, забезпечує в основному вирішення питань первинної психогігієни моло3 ді для раціонального використання людських ресурсів, особливо при от3 риманні нею так званих «критичних» професій. Тому потрібно чітко роз3 межовувати вимоги до працюючих за «критичними» професіями та до виконавців усіх інших робіт підвище3 ної небезпеки. Так, чинний Перелік робіт підви3 щеної небезпеки, затверджений по3 становою Кабінету Міністрів Украї3 ни від 15.10.2003 р. № 1631, прак3 тично включає всі робітничі професії (спеціальності), однак більшість з них не може бути віднесена до «критич3 них» професій (за наявності виснов3 ку психофізіологічної експертизи).

В Україні розпочався дру гий етап впровадження си стеми професійного психо фізіологічного добору пра цівників для виконання ро біт підвищеної небезпеки (далі — система добору). Перший етап цієї системи у більшості областей Ук раїни завершується. На дум ку автора, для успішного проведення другого етапу, який передбачає активну участь самих підприємств, необхідно внести деякі ко рективи в нормативну базу. Аналогічно і стосовно Правил улаштування електроустановок, згі3 дно з якими передбачено виділення з 1 категорії електрозабезпечення «особливої групи», пропонується і в нашому випадку із величезного пе3 реліку робіт підвищеної небезпеки виділити як «особливу групу» робо3 ти, де є потреба в професійному до3 борі, за наявності висновку психофі3 зіологічної експертизи. Адже для працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, сьогодні є чинними: 1. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

(затверджений наказом МОЗ Укра3 їни від 21.05.2007 р. № 246). Мед3 огляд проходять працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкід3 ливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у про3 фесійному доборі, та особи віком до 21 року. Періодичність проведення мед3 оглядів визначена в додатках 4, 5 до вищезазначеного Порядку: Перелік шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу..; Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (пе3 ріодичний) медогляд. Для водіїв: Положення про ме3 дичний огляд кандидатів у водії та во3 діїв транспортних засобів, затверд3 жене наказом МОЗ і МВС України від 05.06.2000 р. № 154/345. 2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.97 р. № 1238 «Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення», в т. ч.: Перелік професій та видів діяль3 ності, для яких є обов’язковим пер3 винний і періодичний профілактич3 ний наркологічний огляд; Порядок проведення обов’язко3 вого наркологічного огляду громадян. 3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 р. № 1465 «Порядок проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіа3 тричних оглядів», у т. ч. Перелік ме3 дичних психіатричних протипока3 зань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби),

що можуть становити безпосеред3 ню небезпеку для особи, яка прова3 дить цю діяльність, або оточуючих (визначено обов’язкову періодич3 ність оглядів працівників та обов’яз3 ковий попередній психіатричний огляд залежно від видів діяльності). 4. Наказ МОЗ України і Держна3 глядохоронпраці від 23.09.94 р. № 263/121 «Про затвердження Пе3 реліку робіт, де є потреба у профе3 сійному доборі». В документі перелі3 чено види робіт, під час виконання яких необхідно проходити психофі3 зіологічну експертизу. Загалом вимоги нормативно3пра3 вових актів, зазначених у пп. 1—3, — це нормативна база, що стосується всіх робіт підвищеної небезпеки. На основі переглянутого наказу, зазначеного в п. 4, новий Порядок повинен визначити саме «особливу групу критичних професій», тобто роботи, де є потреба у професійно3 му доборі (за наявності висновку психофізіологічної експертизи) та умови її проведення. Потребує додаткового вивчення питання про періодичність прове3 дення психофізіологічної експерти3 зи. Згідно з чинним законодавством періодичність проведення психофі3 зіологічної експертизи визначається на підставі оцінки умов праці з ураху3 ванням вимог Гігієнічної класифіка3 ції праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробни3 чого середовища, важкості та на3 пруженості трудового процесу, за3 твердженої наказом МОЗ України від 27.12.2001 р. № 528.

Однак реально проведення пси3 хофізіологічної експертизи забезпе3 чується в основному під час прий3 мання на роботу. Враховуючи вищезазначене, пе3 ред проведенням другого етапу впровадження системи професійно3 го психофізіологічного добору пра3 цівників для виконання робіт підви3 щеної небезпеки необхідно: переглянути спільний наказ МОЗ України та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 р. № 263/121 «Про за3 твердження Переліку робіт, де є по3 треба у професійному доборі» що3 до виділення особливої групи «кри3 тичних» професій, виконання робіт за якими дозволяється за висновка3 ми психофізіологічної експертизи. Також усунути суперечності при проведенні професійного добору та психофізіологічного добору (психо3 фізіологічної експертизи); встановити, що до 2012 р. має бути на всіх підприємствах запроваджено проведення психофізіологічного до3 бору з обов’язковим висновком пси3 хофізіологічної експертизи для тих пра3 цівників, яких приймають на роботу; вивчити питання щодо періодич3 ності проведення психофізіологічної експертизи на підставі оцінки умов праці. Без вирішення зазначених пи3 тань впровадження системи добору не буде ефективним. І. МІЗУНСЬКИЙ, начальник Управління охорони праці, технічного нагляду, пожежної та екологічної безпеки ВАТ «Укртранснафта»

загального травматизму зменши3

ІНФОРМАЦІЯ

лась на 73, зі смертельними наслід3

СТАТИСТИКА, ЩО НЕ РАДУЄ

ками — збільшилася на 6, а кількість профзахворювань — на 35 осіб. За цей період у МСЕК пройшли огляд більш як 2 тис. потерпілих. З них первинний — 800 осіб (включаючи

а Львівщині у 2008 р. зафіксо3

них професійних захворювання.

профзахворювання і трудові каліц3

вано 518 нещасних випадків,

З числа осіб, визнаних інвалідами

тва), а повторно — близько тисячі.

пов’язаних з виробництвом,

внаслідок трудового каліцтва та

Загальна сума витрат на медико3

травмовано 543 особи, з яких 42 —

профзахворювань, 80% припадає

соціальну реабілітацію потерпілих

смертельно. МСЕК обласної клініч3

на ІІІ групу інвалідності. Порівняно з

на виробництві на Львівщині у 2008 р.

ної лікарні встановила 642 хроніч3

2007 р. кількість нещасних випадків

становила майже 5,9 млн. грн.

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ АКТУАЛЬНО

Коротким рядком У відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі — Фонд) у Старокостянтинівському районі Хмельницької області проведено засідання круглого столу зі страхувальниками, які зменшили обсяги перерахування страхових внесків до Фонду. Начальник відділення провів роз’яснювальну роботу з роботодавцями щодо залежності страхових виплат потерпілим та членам їхніх сімей від повної сплати страхових внесків, а також звернувся до них з проханням погасити заборгованість і не допускати скорочення фонду оплати праці на своїх підприємствах. *** Управління виконавчої дирекції Фонду у Запорізькій області провело засідання круглого столу, на якому обговорювалися питання роботи Фонду в умовах фінансово-економічної кризи. *** Начальник управління виконавчої дирекції Фонду у Полтавській області взяв участь у засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності населення Полтавської облдержадміністрації, на якому обговорювався стан виробничого травматизму та охорони праці на підприємствах АПК області, результати комплексної перевірки стану промислової безпеки й охорони праці на підприємствах Гадяцького району. *** У відділенні виконавчої дирекції Фонду в м. Мукачеве Закарпатської області відбулася нарада з керівниками та головними бухгалтерами підприємств та організацій міста і району, на яких працює понад 500 осіб, для опрацювання прогнозних показників щодо надходження страхових внесків до Фонду у 2009 р.

ДОВІРОЮ НЕХТУВАТИ

НЕ ТРЕБА В умовах економічної кризи працівники управління виконавчої дирекції Фонду со ціального страхування від нещасних випад ків на виробництві та профзахворювань у м. Києві докладають усіх зусиль для забезпе чення потерпілим на виробництві виплат страхових сум в установлені терміни, надання своєчасної медичної та соціальної допомоги, намагаються виправдати нелегко завойовану довіру роботодавців та потерпілих на вироб ництві до Фонду. На цю тему — роздуми начальника управ ління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві І. ПРОТЧЕНКО.

егативні процеси, які відбува ються в економіці держави, не можуть не торкнутися основних показників діяльності управління ви конавчої дирекції Фонду. Галузей, яких вже зачепили кризові явища (металургія, хімічна промисловість, будівництво, банківська система), безпосередньо в Києві є дві — будів ництво та банківська система. Цифрові показники параметрів, за якими управління може проаналі зувати ситуацію, повністю підтвер джують тривожну тенденцію. Саме в Києві, де з відомих причин рентабельність будівництва при ваблювала підприємців, кількість страхувальників за цим видом діяль ності на 1 січня 2008 р. в порівнянні з їх кількістю на 1 січня 2006 р. збіль шилась удвічі (з 7 тис. до майже 14 тис.). Якщо раніше кількість страхувальни ків постійно збільшувалась (щороку на 35—45%), то в минулому році — лише на 10%. Тим більше, що інфор мація щодо фактичного здійснення будівельними підприємствами ви робничої діяльності не тішить: вона чи призупинена, чи абсолютно «за морожена». Найбільше турбує те, що питома вага самих підприємств будівельної галузі становить до 9% від загальної кількості страхувальників, а частка страхових внесків цих підприємств дорівнювала майже 15% (дані за перше півріччя 2008 р.). Виходячи з реальної ситуації, управління вико навчої дирекції Фонду в м. Києві на магатиметься здійснювати окремий моніторинг діяльності підприємств цієї галузі, оскільки надходження

страхових внесків може суттєво зменшитись. За результатами звітних даних, окремої уваги потребуватимуть установи банківської сфери. Маєть ся на увазі скорочення відділень банків, що напряму позначиться на сумах страхових внесків. У 2008 р. (за результатами 9 мі сяців) значно (на 53%) збільшилась кількість збанкрутілих підприємств та таких, що ліквідовуються, у порівнян ні з відповідним періодом 2007 р. Перерахування страхових вне сків від банківських установ на раху нок нашого управління, на жаль, затримується. Це, зокрема, «Пром інвестбанк». Управління виконавчої дирекції оперативно відреагувало на такі дії банку, надіславши до На ціонального банку України відповід ного листа з викладенням проблеми та її наслідків. Такі передбачені законодав ством заходи впливу на страхуваль ника, як перевірки щодо правильно сті нарахування та перерахування внесків до Фонду, стягнення штраф них санкцій за адміністративні пра вопорушення, оприлюднення спи сків боржників, робота з органами прокуратури тощо, які раніше дава ли позитивні результати, в умовах економічної кризи вже практично не впливають на ситуацію. При цьому ніхто не звільняє ро бочий орган Фонду від відповідаль ності за своєчасне здійснення усіх передбачених законодавством стра хових виплат та надання соціальних послуг. Так, за 9 місяців 2008 р. у повному обсязі були надані медичні

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

та соціальні послуги на загальну су му 1,35 млн. грн., на відшкодування шкоди потерпілим було витрачено 36,4 млн. грн. Ми активно проводимо роботу з підприємствами, установами та ор ганізаціями за фактами роботи комі сій із розслідування нещасних ви падків. Так, у разі встановлення ко місією того факту, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, які залежать від роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим ви мог нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомо

ги підлягає зменшенню. Проте навіть за таких обставин комісії деяких під приємств не застосовують чинної норми законодавства. Управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві надсилає відповідні листи на такі підприємства, в яких просить керівництво та відповідні служби звернути особливу увагу на висновки щодо причин нещасного випадку. Треба зазначити, що керів ники підприємств реагують на наші звернення, застосовують заходи впливу до таких комісій, про що ін формують управління.

Сьогодні потрібно визначити новий підхід до вирішення нагаль них питань соціального страхуван ня від нещасного випадку на вироб ництві та професійного захворю вання. Разом з тим кризові явища не повинні позначитись ні на сумах і термінах отримання потерпілими страхових виплат, ні на наданні на лежних їм видів медичної та со ціальної допомоги. Адже так непро сто формувалася довіра робото давців та потерпілих до діяльності Фонду. І ми не маємо права нехту вати нею.

ПРОШУ СЛОВА

ПОЖАЛКУЄШ УХНАЛЯ —

ЗАГУБИШ ПІДКОВУ

В Начебто час і місце гово рити про підсумки роботи за рік. Та, вважаю, сьогодні є тема, важливіша, ніж само звітування. А саме: як під вищити якість профілак тичної роботи з охорони праці та промислової безпе ки? Адже фінансова криза, що не оминула жодної сфери суспільного життя, показа ла: виплата компенсацій по терпілим на виробництві за рахунок страхових внесків не може бути основним змістом соціального страху вання від нещасних випадків на виробництві та професій них захворювань. Інакше для відшкодувань не вистачить ніякого гаманця. Про це свід чать проблеми наповнення бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд), які вже давно дають про себе знати і лише загострилися з поглиблен ням фінансової кризи.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ідчули їх і ми. Якщо, скажімо, до осені 2008 р. управління вико навчої дирекції Фонду в Полтав ській області йшло з профіцитним бюджетом, то починаючи з жовтня утворилися значні як для нашого ре гіону недоїмки, бо страхувальники почали нерегулярно сплачувати страхові внески. Звичайно, ми не си димо склавши руки. Проводимо се мінари наради за участю представ ників роботодавців, профспілок, влади, наглядових органів. Працює мо індивідуально з власниками під приємств, ведемо роз’яснювальну роботу, виступаємо на сторінках друкованої преси, по телебаченню, випускаємо бюлетені, пам’ятки то що. І це дає певний результат. Однак всі ми розуміємо, що гро шова стабільність Фонду, а відтак гарантії компенсаційних виплат по терпілим на виробництві не можуть і не мусять базуватися на домовлено стях чи особистих стосунках праців ників робочих органів Фонду і робо тодавців або залежати від доброї волі останніх. Як тут вкотре не підня ти руку за форсування внесення змін до закону про тарифи і штрафи за нещасні випадки на підприємстві, який повинен внести чіткість у сто сунки між роботодавцем, Фондом, Держгірпромнаглядом та їхніми ре гіональними структурами. Скажімо, у тій же Німеччині, чий досвід в орга нізації охорони праці ліг в основу працеохоронного законодавства України, а також у більшості розви нених держав світу застосовано си стему економічного стимулювання

покращання стану охорони праці за рахунок знижок і надбавок до стра хових тарифів залежно від рівня травматизму. Крім того, у розвине них країнах триває постійний пошук нових форм і методів запобігання нещасним випадкам. І там поняття охорони праці все частіше стає не від’ємною частиною виробничого процесу. Діяльність роботодавця почина ється не з вивішування правил внут рішнього розпорядку на виробниц тві та агітплакатів, а із застосування обладнання, що повинне відповіда ти сучасному технічному рівню, кот рий передбачає максимальний за хист життя і здоров’я працюючої лю дини. І це відбувається не з якихось філантропських переконань робо тодавця, а спрацьовує система еко номічного покарання та заохочен ня. Ми ж, добре розуміючи ефектив ність таких кроків, ніяк не наважимо ся їх зробити. Друга важлива умова збережен ня і примноження коштів Фонду — це запровадження справді ефектив ної профілактики виробничого трав матизму. Сьогодні її зміст визначе ний практично однією ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове держав не соціальне страхування від не щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Взагалі ми можемо сказати, що Фонд свої профілактичні обов’язки виконує. Скажімо, у 2008 р. страхо ві експерти Полтавщини провели понад 1800 перевірок на підприєм

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ствах області, виявили більше ніж 21 тис. порушень нормативних актів з охорони праці, внесли майже 500 подань щодо заборони подальшого використання устаткування, робо чих місць, 39 дільниць і цехів, де умо ви праці становили загрозу життю та здоров’ю працівників. До активу Фонду слід віднести і медико со ціальну реабілітацію потерпілих на виробництві (за січень—жовтень 2008 р. на неї було витрачено по над 1,06 млн. грн.), надання страху вальникам змістовних консультацій, проведення семінарів, засідань круг лих столів, нарад, розповсюдження посібників, інформаційних бюлете нів, навчання спеціалістів з охорони праці тощо. Але виробничий трав матизм продовжує «процвітати» і за лишається головною причиною спу стошення скарбниці Фонду. А це оз начає, що профілактична робота має бути ефективнішою. Так, на по чаток грудня 2008 р., коли ця стаття готувалася до друку, районними та міськими відділеннями виконавчої дирекції Фонду у Полтавській обла

сті було зареєстровано майже 340 нещасних випадків на виробництві. Кількість потерпілих становила майже 370 осіб, близько 30 з них померли. Проте суть — не у нанизуванні статистичних даних. Вони всім добре відомі. Річ в іншому — яким новим змістом наповнити роботу з профі лактики травматизму? Перекона ний, без зміни психології і працівни ка, і роботодавця швидко вперед ця справа не просунеться. Як тут не під няти питання про обов’язкове вве дення предмету «Охорона праці» у шкільні програми, розширення цьо го курсу у вищих навчальних закла дах, особливо технічних. Давно вже потребує перегляду зміст питань охорони праці на курсах професій ного навчання. Є чим зайнятися і міс цевій владі. Скажімо, у країнах Євросоюзу стало практикою об’єд нувати зусилля державних органів, інститутів соціального страхування від нещасних випадків, профспілок, підприємців. Працеохоронні кампа нії тривають від кількох місяців до кількох років. Привертає увагу те,

що охорона праці навіть у країнах класичного капіталізму ставиться на планові рейки. Тривалість заходів розраховується на 5—10 років. І го ловне, все це виконується! Чого не можна сказати про наші вітчизняні регіональні програми поліпшення умов праці. Чому? Хтось скаже, не має коштів. Я все ж таки вважаю, що головна причина цих пробуксовок — психологія людей. Втім, не претендую на істину в останній інстанції. А тому закликаю колег розгорнути дискусію про шля хи і способи поліпшення профілакти ки виробничого травматизму на сто рінках журналу «Охорона праці». Давайте говорити відверто і пред метно. Тема давно назріла. Бо, як ка же приказка, пожалкуємо ухналя — загубимо підкову. В. ГРИШКО, заступник началь ника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та проф захворювань у Полтавській області

ФОНД ПОВІДОМЛЯЄ

НОВИНИ З РЕГІОНАЛЬНИХ УПРАВЛІНЬ

станньої декади січня 36 потерпілих на виробництві з міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Краснодон, Красний Луч, Кіровськ, Луганськ, Лутугіне, Лиси чанськ, Мілове, Первомайськ, Ровеньки, Станично Лу ганське, Старобільськ, Свердловськ, Стаханов Луган ської області отримали автомобілі, придбані на кошти Фонду. Подібні заходи відбулись також у Дніпропетровській, Львівській, Закарпатській та Рівненській областях. У відділенні виконавчої дирекції Фонду в м. Шахтар ськ Донецької області проведено засідання круглого столу за участі керівників та спеціалістів відділення, представників служб охорони праці вугільних підпри ємств міста. Мова йшла про підсумки профілактичної ро боти, стан професійної захворюваності та виробничого травматизму на підприємствах Шахтарська за 2008 р., а також про забезпеченість засобами індивідуального та колективного захисту, виконання плану графіка про ведення профілактичних медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці. З метою підвищення рівня профілактичної роботи з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду у

Жовквівському районі Львівської області провело семі нар нараду з питань безпеки життєдіяльності населення за участі голів сільських, селищних рад, представників райдержадміністрації. Відділенням виконавчої дирекції Фонду у м. Красно перекопську (АР Крим) проведено засідання круглого столу про підсумки роботи відділення у 2008 р. У відділенні виконавчої дирекції Фонду у Волочисько му районі Хмельницької області проведено засідання круглого столу з бухгалтерами підприємств, установ та організацій району. До присутніх доведено інформацію про роботу відділення в 2008 р. щодо формування до ходної частини бюджету Фонду і надання потерпілим на виробництві медичної та соціальної допомоги, відшкоду вання шкоди. Також було дано роз’яснення щодо зміни страхових тарифів і порядку нарахування страхових внес ків до Фонду у січні 2009 р. Начальник відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Житомирі взяв участь у проведенні навчання з питань охорони праці керівників агропромислових та агропе реробних підприємств району. У Деснянській у м. Києві райдержадміністрації відбу лась нарада на тему «Забезпечення соціального захисту потерпілих на виробництві та стан відшкодування шкоди за 2008 рік». Заслухали інформацію про соціальні випла ти та послуги, що призначаються потерпілим на вироб ництві у разі настання страхового випадку, а також про стан справ з відшкодуванням шкоди потерпілим району.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ВІСТІ З МІСЦЬ

БЕРЕГТИ ЛЮДИНУ «ЯК НАДБАННЯ СВОЄ» Тракторист важко сідає до столу. Вкотре на аркуші паперу малює шлях трактора лісосікою, розташування звалених під час трелювання буків, пояснює спосіб їх чокерування. Не стільки для чле нів комісії з розслідування, скільки для себе шукає відповідь на запи тання: що зробив у той злощасний день не так, чому саме того разу підвів надійний, майже чвертьстолітній досвід лісоруба? — То як Ви, кажете, зачокерували: за низ стовбура чи за верхів’я?— уточнює голова комісії з розслідування Б. Дорош. — За верхів’я,— зізнається у основній помилці тракторист.— Як основний стовбур, так і відросток одного з хлистів, бо його так зава лили. А повернути дерево основою до трактора на вузькій лісосіці — справа не з легких... — І раніше так робили? Інструкція ж вимагає протилежного... — доскіпується інспектор. — Та траплялося. І нічого... Наразі ж роздвоєний хлист за пеньок перечепився, — веде своєї тракторист. — Я вирішив обрізати його частину, почав пиляти, а вона відкололася — і по нозі: у двох місцях перебило...

отерпілого відвезли до Хустської ЦРЛ, прооперува ли. Як запевнили в травматології, успішно. Тепер по переду кількамісячне лікування. Спочатку мають за гоїтися рани, тоді накладуть гіпс і чекатимуть, поки зрос туться кістки. Здавалося б, треба перехреститися і подя кувати Господу, що не гірше. Адже у провідних галузях промисловості Закарпатської області — лісозаготівель ній та деревообробній — рівень виробничого травма тизму зашкалює. Тому не зайве, без сумніву, як для по терпілого, так і для його колег по лісосіках (хай і цілої Ук раїни) проаналізувати причини нещасного випадку, що цілком міг обернутися непоправною трагедією, осиро тивши двох неповнолітніх дітей. Бо ж усе сталося так, як статися не повинно, якби не низка порушень: організа ційних, технологічних, і, що найбільш прикро,— юри дичних. Саме вони ускладнили і без того непросте розсліду вання цього нещасного випадку. Справа в тому, що тракторист І. Гандера та двоє його колег, не один рік пропрацювавши у ВКФ «Леда’С Україна», на момент нещасного випадку перебували у трудових відносинах з ДП «Хустське ДЛГ» за цивільно правовою угодою. Коли у потерпілого поцікавились, як могло таке статися, він пояснив: «Нам важливо не місце роботи, нам треба гро ші заробляти на утримання сімей. Ми увесь час працю вали на лісосіках Велятинського лісництва, вся техніка у нас — з «Леда’С Україна», опікував нас (приносив на підпис відомості про зарплату, видавав пальне й запча стини, засоби індивідуального захисту) майстер цього підприємства. А чи підписували договір? Можливо й так, наразі не пригадую, щось, може, й підмахнули. Пани краще знають...» Для невтаємничених, таких як І. Гандера та його ко леги, у юридичній казуїстиці мусимо пояснити різницю двох ситуацій. Перша: працівники зараховані до штату

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

підприємства, і воно відраховує у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань внески. І тоді, у разі визнання неща сного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, застраховані особи мають право на усі соціальні ви плати, гарантовані чинним законодавством. Коли ж працюють за цивільно правовою угодою, в якій за сто роною замовником цього не передбачено, всі пільги втрачаються. В угоді від 24 січня 2008 р. № 15, укладеній між ДП «Хустське ДЛГ» в особі директора С. Мамчича, тобто замовника — з однієї сторони, та трьома членами бри гади, в тому числі І. Гандерою, як виконавцями робіт — з іншої, пункту про відрахування коштів до Фонду немає. — Я б кваліфікував це як правовий нігілізм,— комен тує ситуацію головний спеціаліст з охорони праці ДП «Хустське ДЛГ» Р. Колчар. — Адже якщо договір таких кроків не передбачав, ніхто не заважав самим виконав цям робіт подбати про власні інтереси. Роблять же так, до прикладу, підприємці. Лісоруби ж, на жаль, особливо люди старшого покоління, ще не змінили менталітет, притаманний робітникам часів соціалізму: там за всіх ви рішували все ті, кому це належало робити. Проте в си туації, що склалася, ставимося до людини, яка потрапи ла в біду — і ми, і «Леда’С Україна» — по людськи: допо магаємо чим можемо. Соціальних виплат, скоріше за все, потерпілий не отримає, та з лікуванням допоможе мо, адже в інтересах виробництва, щоб працівник ско ріше повернувся до роботи. — Чому ДП «Хустське ДЛГ» не оформило бригаду лі сорубів до штату підприємства? — поцікавилась у дирек тора С. Мамчича. — Держава ставить нас у такі податкові рамки, що коли б ми зараховували до штату ту кількість працівни ків, якої вимагають обсяги робіт із зачистки лісосік, то

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

давно б збанкрутували. Ось і виходимо з ситуації, як мо жемо. І практикують таке по всій Україні... — А як виходили б, якщо — не приведи Господи! — люди на залишилася б інвалідом або загинула? Ні тобі соціальної пенсії, ні дітям гарантованих державою виплат,— продов жую логічний ланцюг розгортання горезвісних подій. — Для себе урок я однозначно виніс,— хилить голову Степан Іванович.— Якщо не зможемо брати робітників на постійне місце роботи, то за угодою набирати вже точно не будемо. Така практика хибна і дорога — бо йдеться ж про здоров’я і життя людей! Начальник же теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області М. Саварин розцінює такі дії ро

ботодавців як цинічне використання людей роботодав цями без будь якої відповідальності за них. — Потурати чи покривати таку практику по відно шенню до людей, що заробляють на хліб, ризикуючи власним життям,— злочинно,— говорить Михайло Ва сильович.— За таке питатимемо суворо. Навіть за релі гійними канонами: «Бог береже людину, як надбання своє». Тож обрати правильну тактику — в інтересах ро ботодавця, бо завтра нікому буде примножувати як йо го власний капітал, так і надбання держави... В. ТУРЯНИЦЯ, керівник прес служби теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області

ІНФОРМАЦІЯ

СТРАХОВІ ТАРИФИ ЗМЕНШЕНО

абрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких зако нів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799 VІ, яким вне сено зміни до ст. 1 Закону «Про страхові тарифи на загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випад ку на виробництві та професійно го захворювання, які спричинили втрату працездатності». Страху вальники з 13.01.2009 р. спла чують страхові внески до Фонду

соціального страхування від не щасних випадків на виробництві, розраховані за новими страхови ми тарифами, які відповідно до класу професійного ризику змен шені на 0,1% (розміри страхових тарифів тепер становлять від 0,56% (для 1 класу професійного ризику виробництва) до 13,5% (для 67 класу). Витяг із Закону на друковано в цьому номері журна лу на с. 45. У зв’язку з цим у місячний термін від дня набрання чинності Законом робочі органи виконавчої дирекції

ПОДЯКА СТРАХОВИКУ

а адресу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб ництві надходять листи з подякою від керівників підприємств, установ та організацій за безплатне отримання друкованої продукції з питань охоро ни праці — тематичних посібників, збірників нормативно правових ак тів, правил безпечної поведінки, пла катів і пам’яток. Завдяки цій продукції багато підприємств та організацій змогли облаштувати у себе куточки охорони праці, поповнити новою лі тературою кабінети охорони праці, розширити знання працівників.

«В умовах сьогодення за відсут ності підтримки з боку органів вико навчої влади та місцевого самовря дування, коли інші контролюючі ор гани зосередили увагу лише на ви качуванні максимальної суми по датків, зборів, різного роду штрафів і фінансових санкціях, дуже приєм но відчути дружню підтримку та до помогу від Фонду,— йдеться в ли стах подяках від роботодавців.— Фонд є чи не єдиним джерелом обізнаності та інформації для про ведення організаційно методичної роботи з охорони праці. Це дає мо жливість забезпечувати оператив

Фонду зобов’язані повідомити кож ного страхувальника про новий розмір страхового тарифу відповід но до класу професійного ризику виробництва. Роботодавці можуть отримати інформацію про нові розміри страхових тарифів на загально обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випад ку на виробництві залежно від кла су їх професійного ризику також на головній сторінці офіційного веб сайту Фонду за адресою: www.social.org.ua

ний контроль за додержанням нор мативно правових актів з охорони праці на підприємствах, а також своєчасним розслідуванням неща сних випадків та аварій». Роботодавці мають надію, що Фонд і надалі буде продовжувати таку ж дієву та важливу роботу з пропаганди безпечних і нешкідли вих умов праці, розповсюджувати ме літературу, плакати та пам’ятки з охорони праці. «Дуже добре,— пи шуть вони,— що в нашій країні є та кі структури, які не тільки контролю ють, але передусім допомагають у створенні належних і безпечних умов праці, не на словах, а на ділі здійснюють соціальний захист пра цівників на виробництві».

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ЩО КОЇМО!

На сторінках журналу «Охорона праці» вже не раз друку валися матеріали про нещасні випадки, що сталися на буді вельних майданчиках з працівниками, з якими не були укла дені трудові договори, як того вимагає трудове законодав ство. Причини таких трагедій полягали здебільшого у тому, що роботодавці не дбали про створення безпечних умов пра ці, допускали до виконання будівельно монтажних робіт не навчених і не проінструктованих осіб, не здійснювали належ ного контролю за дотриманням ними вимог безпеки та ін. Щось схоже трапилося в одній з релігійних громад, тобто в інституції, де слово Боже має ріднитися із законодавством, оскільки воно захищає права ближнього на безпечну працю та соціальний захист.

даному випадку йдеться про ре лігійну громаду Святого проро ка Ілії Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦКП), яка міститься в Козятині і входить до складу Вінницької єпархії. У серпні 2008 р. під час проведення реконструкції будівлі церкви тут стався груповий нещасний випадок зі смертельними наслідками. Перед умови трагедії банальні. Приблизно за місяць до трагедії релігійна гро мада прийняла рішення про здій снення надбудови парапету фрон тону церкви з метою надання боко вому фасаду культової споруди кра щої архітектурної виразності. Для виконання будівельних робіт з відо ма настоятеля церкви отця Романа (Р. Масири) було залучено кілька осіб, у тому числі двох жінок штука турів будівельно монтажного управ ління № 2 Л. і В. та парафіянина церкви Р. Після спорудження фронтону згадані працівники здійснювали його оздоблення. При цьому штукатури перебували на риштованні, встано

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

вленому для мурування надбудови фронтону, а парафіянин — на землі, звідки подавав їм розчин. Оскільки в той день спостерігалися сильні пори ви вітру (13 м/с), то сталося руйну вання та падіння фронтону, а відтак — обрушення риштовань, внаслідок чого троє вказаних осіб отримали смертельні травми. Як пізніше з’ясу валося, реконструкція церкви про водилася без отримання забудовни ком дозволу на виконання будівель них робіт, без проектної документа ції, в якій мали б бути розроблені від повідні конструктивні рішення щодо забезпечення несучої здатності фронтону шляхом встановлення ан керів, улаштування пілястр та ін., а також проекту виконання робіт. А тепер щодо потерпілих. Як по казали результати спеціального розслідування, між роботодавцем та особами, які підрядилися здійсни ти реконструкцію церкви, не було укладено трудових договорів у вста новленому законодавством поряд ку. Відповідно до наданих забудов ником пояснень штукатури були за

лучені до роботи парафіянином цер кви Р., який фактично здійснював ке рівництво роботою та брав у ній безпосередню участь, за усною домовленістю. (За даними будівель но монтажного управління № 2, обидві працівниці в день загибелі пе ребували у відпустці без збереження заробітної плати). Що стосується парафіянина, то він виконував ро боти як член громадської організації (релігійної громади), тобто як особа, яка статусу працівника не мала. Ви ходячи з цього, комісія дійшла вис новку, що груповий нещасний випа док, який стався з штукатурами та парафіянином церкви, не пов’яза ний з виробництвом. «Мені дуже прикро, що сім’ї загиб лих не отримають від Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе сійних захворювань матеріальної допомоги,— сказав автору публіка ції голова комісії зі спеціального розслідування, начальник Вінницької державної інспекції охорони праці в АПК та соціально культурній сфері О. Волинець. — Підстав для того, щоб пов’язати цей груповий нещас ний випадок з виробництвом, комі сія не знайшла. Якщо факт перебу вання штукатурів і парафіянина цер кви у трудових відносинах з релігій ною громадою чи будівельною орга нізацією станом на 06.08.2008 р. буде встановлено прокуратурою, куди ми направили матеріали спе ціального розслідування, то, я ду маю, що комісія перекваліфікує цей нещасний випадок. А поки все зали шається як є…» Отже, як бачимо, внаслідок тра гедії, що сталася, родичі потерпілих не тільки втратили членів сімей, а й не мають статусу членів сімей загиб лих на виробництві. А це значить, що п’ятирічна дочка штукатура В. та 17 річна дочка парафіянина Р., сту дентка Вінницького педагогічного університету, можуть залишитись без передбаченої законодавством допомоги, а вона в таких випадках є досить істотною. І все це через те, що керівництво парафіяльної ради релігійної громади в особі її голови В. Шершун, та настоятель церкви Святого пророка Ілії УПЦКП отець Роман не забезпечили додержання вимог будівельних норм і правил, трудового законодавства. Це тим більш прикро, бо хто хто, а священ нослужителі мали б бути взірцем у додержанні вимог нормативно пра вових актів, що убезпечують життя та здоров’я мирян, у втіленні в життя заповіді Господньої «Не убий». Василь СОПІЛЬНЯК

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ОФІЦІЙНО

ВІТАЄМО

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ПРО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА СФЕРУ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ» (Витяг)

КОСТРИЦЯ Василь Іванович, Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні, у день святителя Василя Великого, 14 січня, відзначив своє 60)річчя. Випускник Київського державного педагогічного інституту іноземних мов Василь Іванович набував досвіду соціальних відносин у лавах профспілок, де пройшов шлях від заступника голови місцевого комітету профспілки СКБ Інституту кібернетики АН УРСР до голови Федерації профспілки працівників кооперації та інших форм підприємництва. З 1996 р. В. Костриця сприяє реалізації проектів МОП в Україні. Невтомна енергія цієї ерудованої людини відома скрізь, де опікуються проблемами людини праці. Він мобілізує інтелектуальний потенціал і людський ресурс країни на приведення трудових норм нашого життя до європейського рівня. Його праця відзначена орденом «За заслуги» III ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України. З нагоди ювілею Василь Іванович нагороджений Почесною грамотою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відомчими нагородами Мінпраці, Федерації профспілок України, УСПП, Федерації роботодавців України, інших державних і громадських організацій. Редакція журналу приєднується до щирих привітань і бажає ювіляру міцного здоров’я, творчої наснаги і завзяття в усіх державних і особистих справах та сподівається на подальшу тісну співпрацю.

6. Статтю 1 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’яз кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробниц тві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 17, ст. 80; 2008 р., № 27—28, ст. 253) викласти в такій редакції: «Стаття 1. Встановити відповідно до класів професійного ризику вироб ництва такі страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво рювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхування від не щасного випадку): Клас професійно го ризику виробництва

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)

Клас професійно го ризику виробництва

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)

Клас професій ного ризику виробництва

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників)

0,56

1,10

2,04

0,57

1,13

2,06

0,58

1,19

2,08

0,59

1,25

2,25

0,60

1,31

2,27

0,62

1,38

2,32

0,63

1,40

2,34

0,65

1,41

2,37

0,66

1,45

2,46

0,68

1,46

2,54

0,70

1,57

2,81

0,72

1,58

2,82

0,73

1,66

2,90

0,75

1,67

3,28

0,80

1,76

3,56

0,84

1,77

3,70

0,86

1,79

3,99

0,93

1,80

4,2

0,96

1,83

6,41

0,97

1,85

6,52

0,98

1,90

13,50»

0,99

1,91

1,06

1,99

Президент України м. Київ, 25 грудня 2008 року № 799 VI

В. ЮЩЕНКО

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ПРО РЕКОМЕНДАЦІЇ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ НА ТЕМУ: «Про хід виконання в Eкраїні Європейської Соціальної Хартії (переглянутої)» Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 2008 р. № 773 VI Верховна Рада України постановляє: 1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» (додаються). 2. Кабінету Міністрів України 1 липня 2009 року проінформувати Верховну Раду України про стан вико нання Рекомендацій парламентських слухань на тему:

«Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». 3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.

Голова Верховної Ради України

В. ЛИТВИН

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ СЛУХАНЬ НА ТЕМУ: «Про хід виконання в Eкраїні Європейської Соціальної Хартії (переглянутої)» Схвалено постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2008 р. № 773 VI Учасники парламентських слухань на тему: «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хар тії (переглянутої)», що відбулися 6 червня 2008 року, зазначили, що 14 вересня 2006 року Верховна Рада України ратифікувала один із двох основних докумен тів Ради Європи в галузі прав людини — Європейську соціальну хартію (переглянуту), яка набрала чинності 1 лютого 2007 року (відповідно до статті К частини VI Європейської соціальної хартії (переглянутої) в перший день місяця, що настає після закінчення одномісячно го періоду від дати здачі на зберігання ратифікаційної грамоти (Міністерством закордонних справ України ратифікаційна грамота була передана 21 грудня 2006 року). Ратифікація Європейської соціальної хартії (пере глянутої) обумовлена обов’язками, взятими на себе Україною при вступі до Ради Європи, а також при під писанні цієї Хартії 7 травня 1999 року. Учасники парламентських слухань вважають, що приєднання України до Європейської соціальної хар тії (переглянутої) надасть можливість підтвердити європейський вибір України, забезпечить надійні пе редумови реалізації прав та свобод громадян у всіх їх виявах. Ратифікація цієї Хартії сприятиме розвитку на ціональної політики у сфері соціального забезпечен ня відповідно до європейських норм та стандартів. Нормативно правова база у сфері праці, зайня тості, освіти, професійної підготовки та перепідготов ки, медичної та соціальної допомоги, захисту сім’ї,

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

дітей, підтримки людей з обмеженими фізичними мож ливостями дала змогу Україні приєднатися до 27 ста тей (із них шість із дев’яти обов’язкових відповідно до частини III Хартії: 1, 5, 6, 7, 16, 20) та 74 пунктів Євро пейської соціальної хартії (переглянутої). У цьому Ук раїна наслідує практику європейських держав, особ ливо тих, які за часів економічних труднощів не по спішали брати на себе зобов’язання, що, на їхню думку, вимагали значних фінансових витрат. Дійсно, прагнення досягти повної зайнятості, за безпечити гідні умови для гідної праці, гарантувати до стойний рівень соціального захисту для всього насе лення потребує значних економічних затрат. Проте соціальні та політичні наслідки нехтування цими зав даннями можуть коштувати дорожче. На парламентських слуханнях було наголошено на тому, що ратифікація Хартії та особливо дотри мання її норм і стандартів є однією з умов успішної реалізації європейських прагнень України і вимагає конструктивного співробітництва Верховної Ради Ук раїни, Кабінету Міністрів України, центральних орга нів виконавчої влади та сторін соціального діалогу. Учасники парламентських слухань відзначили, що у зв’язку з ратифікацією Європейської соціальної хар тії (переглянутої) постають питання про: необхідність ефективної підготовки Україною доповідей щодо ви конання положень Хартії, до яких Україна приєднала ся; подальше вдосконалення національного законо давства відносно статей та пунктів Хартії, до яких

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Україна не приєдналася при ратифікації, з метою ра тифікації Хартії в повному обсязі. Європейською соціальною хартією (переглянутою) передбачено створення контрольного механізму для спостереження за дотриманням державами зобо в’язань, які вони взяли на себе при ратифікації. У сво їй основі цей механізм спирається на процедуру роз гляду національних доповідей відповідно до міжнарод ної правової практики. Україна має подати першу доповідь до 31 жовтня 2008 року стосовно статей 2 ї групи відповідно до взятих на себе зобов’язань при ратифікації. Що стосується подальшого вдосконалення націо нального законодавства відносно статей та пунктів Хартії, до яких Україна не приєдналася при ратифі кації, то робота з цього питання вже розпочата. Зо крема, 16 березня 2007 року Верховною Радою Ук раїни був прийнятий Закон України «Про ратифіка цію Європейської конвенції про правовий статус трудя щих мігрантів», який закладає основу для приєднання України до статті 19 Хартії щодо прав трудящих мі грантів і членів їх сімей на захист і допомогу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 237 р затверджено план за ходів щодо виконання положень Європейської со ціальної хартії (переглянутої) на 2007—2010 роки, яким передбачено підготовку Україною національних доповідей з виконання положень Хартії, до яких Укра їна приєдналася при її ратифікації, та подальше вдо сконалення національного законодавства відносно статей та пунктів Хартії, до яких Україна при ратифі кації не приєдналася. Враховуючи вищезазначене, учасники парламент ських слухань рекомендують: 1. Верховній Раді України: 1) забезпечити прискорення прийняття Трудового кодексу України, законів України: про зайнятість на селення; про соціальний діалог; про загальнообов’яз кове державне соціальне медичне страхування; про внесення змін до статей 21 та 33 Закону України «Про охорону праці» та інших актів законодавства, спрямованих на адаптацію законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої); 2) з метою посилення контрольної функції Вер ховної Ради України при здійсненні аналізу практи ки застосування законодавчих актів у діяльності дер жавних органів, їх посадових осіб з питань дотри мання положень Європейської соціальної хартії (пере глянутої), забезпечення підготовки та подання відповід них висновків і рекомендацій на розгляд Верховної Ради України, запровадження дієвого громадського контролю за дотриманням положень Хартії розгля нути питання про можливість створення консульта тивної ради, яка на постійній основі здійснюватиме

ОФІЦІЙНО

моніторинг практики застосування Європейської соціальної хартії (переглянутої). 2. Комітету Верховної Ради України з питань со ціальної політики та праці при підготовці до другого читання проекту Трудового кодексу України врахува ти пропозиції стосовно погодинної оплати праці. 3. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини здійснювати контроль за дотриманням в Ук раїні прав громадян, передбачених у Європейській соціальній хартії (переглянутій). 4. Кабінету Міністрів України: 1) забезпечити в установлений термін підготовку до повіді про виконання положень Європейської соціаль ної хартії (переглянутої) у 2008 році, залучивши до цієї роботи представників сторін соціального діалогу; 2) ініціювати зміни до законодавства з метою при єднання до Європейської соціальної хартії (перегляну тої) в повному обсязі та приведення його у відповідність із положеннями Хартії, які Україною ще не ратифіковані, та підготувати відповідні законопроекти, зокрема: про промислову безпеку; про основні засади державної міграційної політики України; про професійний розвиток персоналу на вироб ництві; Державну програму зайнятості населення на 2009—2011 роки; про внесення зміни до статті 46 Закону України «Про професійно технічну освіту» щодо участі висо кокваліфікованих фахівців виробництва у навчально му процесі; про внесення змін до законів України стосовно зняття обмеження щодо віднесення до складу валових витрат сум, які були використані платником податку на підготовку кадрів відповідно до вимог статті 5.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри ємств»; про внесення змін до Закону України «Про поря док вирішення колективних трудових спорів (конфлік тів)» щодо обов’язковості рішень трудового арбітра жу, якщо колективний трудовий спір виник у зв’язку з порушенням трудових прав працівників, та спрощен ня процедури оголошення страйку; Концепцію реформування оплати праці; про створення в Україні гарантійного Фонду для забезпечення захисту грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця; про внесення змін до деяких законів України щодо посилення економічної відповідальності роботодавців за затримку виплати заробітної плати, відповідально сті посадових осіб суб’єктів господарювання за не своєчасну виплату заробітної плати;

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

про внесення змін до Закону України «Про вико навче провадження»; про внесення змін до Закону України «Про основ ні засади державного нагляду (контролю) у сфері гос подарської діяльності», передбачивши, зокрема, ви ключення зі сфери його дії здійснення державного на гляду з промислової безпеки, охорони праці, пово дження з вибуховими матеріалами промислового призначення та гірничого нагляду; про внесення змін до Кодексу України про адміні стративні правопорушення, передбачивши, зокрема, підвищення відповідальності посадових осіб та пра цівників за порушення законодавства з охорони пра ці, охорони надр та поводження з вибуховими мате ріалами промислового призначення; про внесення змін до Закону України «Про загаль нообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатно сті», передбачивши, зокрема, обов’язок роботодавця відшкодовувати шкоду в порядку зворотної вимоги (регресу) Фонду соціального страхування від неща сних випадків на виробництві та професійних захво рювань України в разі неодноразового допущення аварій або катастроф, які призвели до загибелі лю дей або ушкодження їх здоров’я; розроблення та за провадження механізму економічної заінтересовано сті роботодавців у забезпеченні промислової безпе ки шляхом диференціації страхових внесків залежно від стану безпеки праці, рівня виробничого травма тизму та професійної захворюваності; 3) розглянути питання про ратифікацію конвенцій Міжнародної організації праці: № 173 про захист вимог працівників у випадку не платоспроможності роботодавця (частина III); № 88 про організацію служби зайнятості; № 181 про приватні агентства зайнятості; 4) прискорити розроблення та прийняття: Порядку формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, науково педаго гічних та робітничих кадрів для державних потреб і контролю за їх виконанням; Положення про сприяння працевлаштуванню ви пускників професійно технічних навчальних закладів; змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо відновлення в місцевих державних адміністраціях структурних підрозділів з охорони праці; Концепції національної системи кваліфікації; проекту постанови про створення центрів профе сійної орієнтації населення; 5) спрямувати діяльність відповідних органів вико навчої влади на виконання заходів щодо забезпечен ня виконання положень Європейської соціальної хар тії (переглянутої);

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

6) сприяти вивченню міжнародного досвіду з пи тань виконання положень Європейської соціальної хартії (переглянутої) та інформувати українське сус пільство про діяльність міжнародних організацій, спря мовану на реалізацію положень Хартії; 7) забезпечити проведення експертизи проектів нормативно правових актів на їх відповідність поло женням Європейської соціальної хартії (переглянутої) із залученням представників сторін соціального діа логу; 8) при підготовці національних доповідей щодо реа лізації положень Європейської соціальної хартії (пе реглянутої) залучати сторони соціального діалогу та узгоджувати з ними положення цих доповідей; 9) з метою збалансування ринку праці та ринку ос вітніх послуг, забезпечення зростаючої потреби еко номіки у кваліфікованих працівниках здійснити рефор мування системи формування та розміщення дер жавного замовлення на підготовку фахівців та робіт ничих кадрів; 10) вжити конкретних заходів, спрямованих на під вищення ролі Фонду загальнообов’язкового дер жавного соціального страхування України на випадок безробіття та роботодавців у створенні сучасної нав чально виробничої бази для професійної підготовки молоді, реалізації належних та легкодоступних про грам професійної підготовки повнолітніх працівників, реінтеграції осіб, які є безробітними протягом трива лого часу, спеціальних програм перепідготовки пов нолітніх працівників, необхідність в яких виникає вна слідок технологічного прогресу та нових тенденцій у сфері зайнятості; 11) забезпечити підвищення ролі державної служ би зайнятості в реалізації статті 9 Хартії щодо права на професійну орієнтацію та надання допомоги всім особам, включаючи інвалідів, школярів, повнолітніх осіб, у розв’язанні проблем, пов’язаних із вибором професії та набуттям професійних навичок з ураху ванням здібностей кожної особи та потреб ринку праці; 12) підготувати та подати на розгляд Верховної Ра ди України пропозиції щодо змін до законодавства стосовно захисту права на пенсійне забезпечення осіб, які виїхали на постійне проживання в країни, з якими Україна не уклала двосторонніх договорів про соціальне (пенсійне) забезпечення. 5. Кабінету Міністрів України разом з іншими сто ронами соціального діалогу: сприяти включенню до угод та колективних дого ворів положень щодо забезпечення виконання норм Європейської соціальної хартії (переглянутої); проводити широку інформаційно роз’яснювальну роботу серед населення щодо трудових прав та спо собів їх захисту, переваг легальної зайнятості тощо.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ІНФОРМАЦІЯ

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ Комітет з питань державного будівництва та місцево го самоврядування Верховної Ради України рекоменду вав парламенту прийняти за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з питань профі лактики травматизму невиробничого характеру». На засіданні члени Комітету зазначали, що законо проектом (реєстраційний № 3122) пропонується вне сти зміни до законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації», визначивши перелік повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань профілактики травматизму невиробничого характеру. Крім того, наголошували народні депутати, фінансо во економічні розрахунки та пропозиції щодо видатків на реалізацію заходів з профілактики травматизму неви робничого характеру будуть подаватися місцевими ор ганами виконавчої влади та місцевого самоврядування під час формування Державного бюджету. На думку членів Комітету, прийняття проекту сприятиме підвищенню рівня безпеки населення, створенню ефек

тивної системи державного управління з питань профі лактики травматизму невиробничого характеру на регіо нальному рівні, підвищенню рівня безпеки населення. Верховна Рада України прийняла у першому читан ні проект закону про внесення змін до Закону «Про за хист людини від впливу іонізуючих випромінювань». Законопроектом (реєстраційний № 1347) пропону ється визначити у Законі «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» повноваження Верховної Ради України у сфері забезпечення захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання. Верховній Раді Ук раїни надаються повноваження щодо: визначення основ державної політики у сфері захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання; правових основ регулю вання відносин у сфері захисту людини від впливу іоні зуючого випромінювання; затвердження основної дозо вої межі індивідуального опромінення населення та пер соналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяль ність; встановлення рівнів втручання у разі радіаційних аварій; встановлення меж та правового режиму терито рій радіоактивного забруднення тощо.

СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 7, 2008 р.) було надруковано статтю І. Парфенюка «Розповідь про те, як лідер став аутсайдером», у якій йшлося про стан справ з реалізацією вимог Закону «Про охорону праці» місцевими органами виконавчої влади і самоврядування у Львівській області. Як повідомив начальник головно го управління праці та соціального захисту населення Львівської облдерж ад міністрації В. Мартиняк, за дору ченням голови Львівської облдержад міністрації цю публікацію було уваж но розглянуто відповідними підрозді лами і вжито певних заходів. Станом на січень 2009 р. у Львів ській області створені і функціону ють служби охорони праці у складі відповідних управлінь праці та со ціального захисту населення всіх ра йонів та міст обласного підпорядку вання, за винятком Львова. Діяль ність цих структур координує відділ охорони праці та використання тру дових ресурсів головного управлін ня праці та соціального захисту на селення облдержадміністрації. Про

4. Зам. №

блема відсутності відповідної служби у Бродівському районі була виріше на завдяки особистому втручанню голови облдержадміністрації М. Кмі тя — у штатному розписі районного управління додатково введено від повідну посаду, оголошено конкурс на вакансію спеціаліста з питань охорони праці. Щодо створення служби охоро ни праці у складі виконавчих струк тур Львівської міської ради — на да ний час питання ще не вирішене, хо ча перебуває на розгляді у керівниц тва міста. З метою прискорення вирішення проблеми створення від повідної служби у Львові головне управління праці та соціального за хисту населення та обласна держад міністрація направили низку листів

міському голові А. Садовому. До датково листи були направлені тер управлінню Держгірпромнагляду по Львівській області та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Тер управління з цього приводу звер нулося до прокуратури Львівської області. Управлінням Фонду вжива ються заходи щодо вилучення май на, переданого міськвиконкому, для обладнання міського навчально ме тодичного кабінету охорони праці. Питання створення служби охорони праці міськдержадміністрації ре гулярно розглядалося на нарадах служб охорони праці області за уча сті представників наглядових струк тур, вносились пропозиції теруправ лінню Держгірпромнагляду по Львів ській області про проведення ком плексної перевірки дотримання ви мог Закону «Про охорону праці» виконавчими структурами міста. Вищезгадана публікація направле

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

на міському голові Львова для роз гляду та вжиття необхідних заходів. Створення служби охорони праці перебуває під постійним контролем облдержадміністрації. Разом з тим необхідно відзначи ти, що до цього часу на державному рівні не вирішені питання створення

служб охорони праці в органах міс цевої виконавчої влади, не забезпе чено виконання ст. 34 Закону в ча стині прийняття Типового положення про вказані служби, визначення їх статусу тощо, тобто відсутні необхід ні правові підстави для їх створення і функціонування. Відповідно, мають

У журналі (№ 8, 2008 р.) було надруковано статтю Н. Куркчі «Чи не загрожує нам дніпропетровська траге: дія?», у якій йшлося про суттєві недоліки в роботі служб ВАТ «Житомиргаз». Як повідомив генеральний дирек тор ДП «Укргазмережі» О. Лепшин, за дорученням ДК «Газ України» бу ло перевірено, яких заходів вжито щодо усунення недоліків у роботі служб ВАТ «Житомиргаз», що зазна чалися у публікації. Згідно з інформацією ВАТ «Жито миргаз», зазначені у цій статті факти розглянуто на нараді під головуван ням головного інженера, а також об говорено на зборах у трудових ко лективах підприємства. З метою усунення недоліків, вияв лених теруправлінням Держгірпром нагляду по Житомирській області, проведено внутрішні перевірки всіх структурних підрозділів. За резуль татами перевірок розроблено захо ди щодо усунення виявлених недолі ків і встановлено конкретні терміни їх усунення, визначено відповідаль них за це осіб. До винних у допуще них порушеннях вжито відповідних адміністративних заходів. У ВАТ «Житомиргаз» експлуату ються 570 газорегуляторних пунктів (ГРП) та 1624 шафових газорегуля торних пункти (ШРП). Відповідно до вимог п. 4.4 Правил безпеки систем газопостачання України здійснюєть ся комплекс заходів щодо забезпе чення їх надійної та безперебійної роботи. Регулярно здійснюються ви біркові перевірки служб експлуата ції газорегуляторного обладнання щодо дотримання термінів технічно го обслуговування, технічного огля ду, регулювання та спрацювання запірно спускних клапанів (ЗСК) та запірно запобіжних клапанів (ЗЗК) у ГРП та ШРП. При виявленні пооди ноких недоліків у роботі виконавці робіт негайно усувають їх у присут ності членів комісії. Протягом 2007— 2008 рр. службами підприємства від ремонтовано 157 будівель ГРП на суму 1188,3 тис. грн., замінено 142

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

комплекти обладнання на ГРП та ШРП на суму 1194 тис. грн., прове дено реконструкцію 10 ГРП та ШРП на суму 205 тис. грн. У зоні діяльно сті підприємства перебувають 512 газових колодязів, з яких у 2007— 2008 рр. капітально відремонтова но 42 на суму 34,9 тис. грн. Техніч не обслуговування запірної арма тури, компенсаторів здійснюється згідно з графіком. З метою забезпечення безпеч ного використання природного газу в побуті протягом 2008 р. проведе но планове технічне обслуговування 308 223 побутових газових прила дів. Виявлені порушення герметично сті, тяги в димоходах усунено. Від ключено від газопостачання 185 га зових приладів, що перебували в аварійному стані. У жовтні 2008 р. проведено ці льову перевірку готовності роботи підприємства в осінньо зимовий пе ріод 2008—2009 рр. Особливу ува гу було приділено перевірці параме трів спрацювання ЗСК та ЗЗК на усіх ГРП та ШРП області. За результа тами перевірки зроблено аналіз ро боти структурних підрозділів, вжито заходів щодо недопущення анало гічних порушень, проведено розши рені збори з участю головних інже нерів, начальників виробничо тех нічних відділів та інженерів з охоро ни праці всіх структурних підрозділів, на яких дано оцінку роботи кожної дільниці і визначено конкретні на прями подальшої роботи. Аварійно диспетчерська служба (АДС) підприємства укомплектована спеціалістами, засобами зв’язку, ос нащена матеріально технічними за собами, приладами, забезпечена транспортом. Діяльність бригад АДС здійснюється згідно з планом локалі зації і ліквідації аварій та планом взаємодії служб різних відомств, роз

місце проблеми створення вказаних служб в органах місцевого самовря дування, яких в області налічується 709 одиниць, чим не виконується ст. 35 Закону. Це стосується як міст обла сного підпорядкування, так і вико навчих структур міських, селищних та сільських рад. роблених з урахуванням місцевих умов. З метою підвищення рівня про фесійної майстерності з бригадами АДС відповідно до графіка прово дяться навчально тренувальні занят тя. У липні 2008 р. проведено огляд конкурс серед бригад АДС структур них підрозділів підприємства. У ве ресні 2008 р. краща бригада пере можець ВАТ «Житомиргаз» взяла участь у регіональному конкурсі бри гад АДС серед підприємств газо постачання і газифікації ДК «Газ Ук раїни» і посіла почесне 3 тє місце. Що стосується обслуговування системи газопостачання смт Озер не, то варто сказати, що система га зопроводів та споруди на них пере бувають на балансі Новогуйвинсь кої селищної ради. Для прийняття їх на баланс підприємства на підставі звернення Новогуйвинської селищ ної ради ВАТ «Житомиргаз» за влас ні кошти виконало повне обстежен ня системи газопостачання та нада ло Житомирській райдержадміні страції та Новогуйвинській селищній раді акт обстеження з переліком за ходів щодо усунення виявлених по рушень Правил безпеки систем газо постачання України для прийняття рішень щодо виділення коштів, необ хідних для їх виконання. Для прискорення вирішення заз наченого питання балансоутримувач газових мереж, яким є Новогуйвинсь ка селищна рада, повинен забезпе чити виконання заходів щодо усунен ня виявлених порушень чинних Пра вил безпеки систем газопостачання України, виявлених за результатами обстеження. Після виконання зазна чених заходів ВАТ «Житомиргаз» не заперечуватиме проти прийняття на баланс зазначених газових мереж та споруд на них або укладання догово ру на їх технічне обслуговування з балансоутримувачем. На даний час ВАТ «Житомиргаз» з метою запобігання аварійним си туаціям змушене здійснювати техніч не обслуговування систем газопо стачання смт Озерне без договору за власні кошти.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.08.93 р. № 73, в Україні діяли Рекомендації щодо структу" ри та чисельності служби охорони праці. Наказом Держнагляд" охоронпраці України від 15.11.2004 р. № 255 затверджено нове Положення про службу охорони праці. Згідно з п. 5 вищезгаданого наказу втратили чинність наказ Держнаглядохоронпраці від 03.08.93 р. № 73 та Рекомендації що" до структури та чисельності служби охорони праці. Яким документом в даний час повинен керуватись власник підприємства при розробці структури служби охорони праці, а також визначенні її чисельності? (Ю. Закржевський, начальник відділу охорони праці групи «Лукойл Нафтохім» ТОВ «Карпатнафтохім», Івано Франківська область)

На підставі ст. 15 Закону «Про охорону праці» на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює служ бу охорони праці відповідно до ти пового положення.

Згідно з п. 1.2 Типового поло ження про службу охорони праці, затвердженого наказом Держна глядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255, зареєстрованого в Міні стерстві юстиції 01.12.2004 р. за

Між працівниками служб охорони праці та кадрових служб підприємств часто виникають розбіжності у тлумаченні вимог пп. 6.3 та 6.10 Типового положення про порядок проведення нав" чання і перевірки знань з питань охорони праці щодо того, вносить" ся чи ні запис про проведення первинного інструктажу у наказ про прийняття працівника на роботу (п. 6. 3 таке передбачено при проведенні вступного інструктажу), а також у питанні, яким чином роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці (передбачено ст. 5 Закону «Про охо" рону праці») при прийнятті його на роботу? (Із листів і телефонних запитів до редакції)

Відповідно до п. 6.10 Типово го положення про порядок прове дення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверд женого наказом Держнаглядохо ронпраці України 26.01.2005 р. № 15 та зареєстрованого в Міні стерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 232/10512, визначено, що осо ба, яка проводила інструктаж (пер винний, повторний, позаплановий та цільовий), вносить запис до жур налу реєстрації інструктажів з пи тань охорони праці на робочому місці. А п. 6.3 даного положення пе редбачено, що запис про прове дення вступного інструктажу ро биться також у наказі про прийнят тя працівника на роботу. В інших

випадках внесення такого запису законодавством не передбачено. Усі питання, які стосуються поряд ку проведення навчання і перевірки знань, мають бути урегульовані у від повідному положенні, яке опрацьо вується з урахуванням специфіки під приємства та затверджується його керівником на підставі Типового по ложення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Крім того, ці питання також мають бути зарегламентовані розробленою на підприємстві систе мою управління охороною праці . Щодо виконання ст. 5 Закону «Про охорону праці», повідомляємо, що зазначеною статтею передбаче но, що під час укладання трудового

№ 1526/10125, з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів ро ботодавець розробляє та затвер джує положення про службу охоро ни праці відповідного підприєм ства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, ос новні завдання, функції та права її працівників відповідно до законо давства. Відповідно до ст. 64 Господарсь кого кодексу України підприємство самостійно визначає свою органі заційну структуру, встановлює чи сельність працівників і штатний розпис. А. ДЄНЬГІН, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

договору роботодавець повинен про інформувати працівників під розпис ку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунуто, можливі наслідки їх впли ву на здоров’я та про права праців ника на пільги і компенсації за робо ту в таких умовах відповідно до зако нодавства і колективного договору. Отже, Закон «Про охорону пра ці» визначає, що роботодавець по винен проінформувати працівників під розписку про умови праці на під приємстві. Окремий порядок оформлення таких розписок законодавством не встановлений, і яким чином здійсню ватиметься це оформлення, визна чається роботодавцем, головною умовою є підпис працівника про оз найомлення з умовами праці на під приємстві. І. КАЛИНОВСЬКА, заступник начальника управління нормативно правового та юридичного забезпечення — начальник юридичного відділу Держгір промнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Робота частини робітників нашого підприємства пов’язана із шкідливими умовами праці, а також із забрудненням. Усі праців" ники щорічно забезпечуються засобами індивідуального захисту. Типовими нормами передбачено термін використання спец" одягу та спецвзуття протягом 12 місяців. Специфіка роботи не дає змоги використовувати спецодяг у встановлений нормами термін (робота з металом, промисловим пилом, мастилом то" що), і робітники в такому випадку використовують домашній одяг і взуття — светри, джемпери, кросівки. Чи мають право працівники підприємства у разі зношення ЗІЗ використовувати домашній одяг, і чи вважається це порушен" ням вимог охорони праці? (М. Міщенко, голова правління ВАТ «Хорольський механічний завод», Полтавська область)

Наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 р. № 53, зареєс трованим у Міністерстві юстиції 21.05.2008 р. за № 446/15137, за тверджено Положення про порядок забезпечення працівників спеціаль ним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуально го захисту (далі — Положення), яке поширюється на підприємства, уста нови, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності і встановлює порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників, для яких їх застосування є обов’язковим під час трудового процесу.

Згідно з абзацом першим п. 4.3 Положення у разі передчасного зношення ЗІЗ не з вини працівника роботодавець зобов’язаний заміни ти їх за свій рахунок. У разі придбан ня працівником спецодягу, інших ЗІЗ за свої кошти роботодавець зо бов’язаний компенсувати всі витра ти на умовах, передбачених колек тивним договором. Пунктом 4.4 Положення перед бачено, що у випадку дострокового зношення, пропажі ЗІЗ із встановле них місць їх зберігання або псування і неможливості відновлення робото давець зобов’язаний безоплатно видати працівнику інший придатний

Відомо, що встановлення пільг і компенсацій за шкідливі умо" ви праці відбувається за результатами атестації робочих місць, але на нашому підприємстві атестуються робочі місця зварни" ків, газорізальників, кранівників та працівників інших професій. Робочі місця водіїв автомобільного транспорту не атестуються. Чи мають право водії великовагових автомобілів, які працювали на них понад 10 років, на пільгову пенсію за віком у разі досягнення ними 55 років? (М. Павлюк, водій автомобіля, м. Луцьк)

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди Законом «Про загальнообов’язкове дер жавне пенсійне страхування» збе режено умови призначення пенсій особам, які працювали на підзем них роботах, на роботах із шкідли вими і важкими умовами праці, а саме: право на призначення пенсії визначається відповідно до вимог щодо стажу і віку, встановлених Законом «Про пенсійне забезпе чення». Тобто для осіб, які працю

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

вали на зазначених роботах, вста новлено ряд пільг, у тому числі зни ження пенсійного віку. Відповідно до ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за ві ком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робо чий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,— за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, за

засіб індивідуального захисту на умовах, передбачених колективним договором. Згідно з п. 7.1 Положення, відпо відно до ст. 8 Закону «Про охорону праці» роботодавець згідно з колек тивним договором може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивіду ального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника потребують їх застосування. Відповідно до вимог п. 5.1 Поло ження роботодавцям заборонено допускати до роботи працівників без засобів індивідуального захисту, встановлених Нормами безплатної видачі ЗІЗ та іншими нормативно правовими актами з охорони праці, а також якщо ЗІЗ є в забрудненому, несправному стані або з простроче ними строками періодичних випробу вань, тобто використання працівни ками домашнього одягу і взуття у ра зі передчасного зношення виданих підприємством ЗІЗ не допускається. В. ІЛЮШИНА, головний спеціа ліст управління організації державного на гляду в металургії, енергетиці, будівниц тві та котлонагляду Держгірпромнагляду

тверджуваним постановою Кабіне том Міністрів, і за результатами ате стації робочих місць; працівники, зайняті повний робо чий день на інших роботах із шкідли вими і важкими умовами праці,— за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, за тверджуваним постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атеста ції робочих місць. Відповідно до пункту «з» зазна ченої статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком водії міського пасажирського тран спорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових авто мобілів, зайняті у технологічному процесі важких і шкідливих вироб ництв: чоловіки — після досягнення 55 років і за стажу роботи 25 років, у

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

тому числі на зазначеній роботі — не менше ніж 12 років і 6 місяців; жінки — після досягнення 50 років і за стажу роботи 20 років, у тому числі на зазначеній роботі — не мен ше ніж 10 років. До важких і шкідливих вироб ництв належать виробництва, пе редбачені Списками № 1 та № 2, де в технологічному процесі зайняті водії, до великовагових автомобілів

належать автомобілі вантажопід йомністю 8 і більше тонн. Пунктом 20 Порядку підтвер дження наявного страхового стажу для призначення пенсії за відсутно сті трудової книжки або відповід них записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.93 р. № 637, передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визна

У їдальні нашого закладу працюють два кухарі. Вони готу" ють страви на газифікованій плиті. Чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці цієї категорії праців" ників? Якщо так, то з чого починати? З яких нормативно"пра" вових актів з охорони праці можна дізнатися про це? (А. Кумиспаєва, інженер з охорони праці, Криворізький професійний гірничо технологічний ліцей)

Віднесення робіт до категорії із шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атеста ції робочих місць за умовами праці, порядок проведення якої затвердже ний постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. На виконання п. 4 постанови розроблено Методичні рекоменда ції для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердже ні постановою Мінпраці від 01.09.92 р. № 41. Вони визначають організацію роботи з проведення атестації ро бочих місць, оцінку умов праці та ре алізацію прав трудящих на пільги і компенсації залежно від наявності шкідливих та небезпечних виробни чих факторів. Відповідно до зазначеного вище Порядку атестація проводиться ате стаційною комісією, склад і повнова ження якої визначаються наказом по підприємству, організації в стро ки, передбачені колективним дого вором, але не рідше одного разу на 5 років. Атестації підлягають усі ро бочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використову вані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкід ливих і небезпечних факторів. Пере

лік робочих місць, що підлягають атестації, визначає атестаційна ко місія підприємства. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покла дається на керівника підприємства, організації. Результати атестації використо вуються підприємствами і організа ціями для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодав ством. Правовою підставою для прове дення атестації робочих місць за умовами праці кухаря є наявність ці єї професії в Списку виробництв, це хів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову від пустку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови Кабіне ту Міністрів від 13.05.2003 р. № 679). Згідно з позицією 77 розділу ХХХІІІ «Загальні професії (в усіх галузях господарства)» цього Списку кухарі, які працюють біля плити, мають пра во на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 4 календарних днів.

чають право на пенсію на пільго вих умовах або за вислугу років, установлені для окремих катего рій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій. М. КОВАЛЮК, заступник началь ника головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області

Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи тру довим договором залежно від ре зультатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Згідно з пп. 9 і 10 Порядку за стосування зазначеного вище Спи ску, затвердженого наказом Міні стерства праці та соціальної політи ки від 30.01.98 р. № 16 та зареєс трованого у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 57/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєс трованими у Мін’юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпуст ка за роботу із шкідливими і важки ми умовами праці надається про порційно фактично відпрацьовано му часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на відповідну додатко ву відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на робо тах із шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та со ціальної політики

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Правилами будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більш як 0,07 МПа, водогрійних котлів з темпера" турою нагрівання води не вище ніж 115 °С (ДНАОП 0.00"1.26"96) п. 16.2.8 встановлено, що котли з нормативним терміном експлу" атації, що закінчився, повинні пройти технічне опосвідчення. Луганський експертно"технічний центр вимагає проводити діаг" ностику котлів з температурою нагрівання води не вище ніж 115 °С з нормативним терміном експлуатації, що закінчився. Такої норми в Правилах немає. Прошу дати роз’яснення. (А. Чирко, заступник головного механіка ДП «Донбасантрацит»)

Порядком проведення огляду, випробування та експертного об стеження (технічного діагностуван ня) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (НПАОП 0.00 8.18 04), затвердженим по становою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687 (далі — Поря

док) встановлено, що роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устаткування до проведення екс пертного обстеження у разі дося гнення ним граничного строку екс плуатації. Позачерговий технічний огляд у разі закінчення граничного строку експлуатації устаткування

Я пропрацював машиністом аміачно"холодильних установок на різних підприємствах понад 15 років, з жовтня 2002 р. працюю ним же у введеному в експлуатацію новому компресорному цеху. Адміністрацією підприємства у 2000—2002 рр. проводилась атестація робочих місць машиністів, якою не підтверджено їх право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Атестація була проведена, на мою думку, з порушенням чинних нормативних актів, з її результатами навіть не ознайомили працівників, робочі місця яких атестувалися, внаслідок чого ма" шиністи були позбавлені можливості оскаржити своєчасно вис" новки атестаційної комісії. За результатами атестації, проведеної у 2007 р., нам під" твердили право на пільгову пенсію за Списком № 2. Але як же бу" ти зі стажем з 2002 р. по 2007 р. і хто повинен нести відпові" дальність за створення такої ситуації? (Машиніст холодильної установки, Херсонська область)

Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають працівники, зайняті пов ний робочий день на роботах із осо бливо шкідливими і особливо важки ми та із шкідливими і важкими умова ми праці за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними по становою Кабінету Міністрів Украї ни, і за результатами атестації ро бочих місць. Відповідно до розділу ХХХІІІ «За гальні професії (у всіх галузях госпо дарства)» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабіне ту Міністрів від 16.01.2003 р. № 36, право на пенсію за віком на пільго вих умовах мають машиністи холо дильних установок, які обслуговують аміачно холодильні установки пов ний робочий день, та у разі підтверд

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ження відповідного права за резуль татами атестації робочих місць за умовами праці. У додатку 4 до Методичних реко мендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, за тверджених постановою Мінпраці від 01.09.92 р. № 41, визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підтверджу ється за наявності на робочому місці шкідливих виробничих факторів ІІІ класу умов і характеру праці: одного фактора ІІІ ступеня відхилення від норм або трьох факторів І, ІІ ступеня відхи лення від норм чи чотирьох факторів І ступеня відхилення від норм. Як витікає з Вашого звернення, за результатами атестації Вашого робочого місця, проведеної у 2002 р., Вам не було підтверджено право на відповідну пенсію саме через недо статність шкідливих виробничих фак торів на робочому місці.

проводить уповноважена організа ція за наявності позитивного вис новку експертного обстеження. Вимоги Порядку обов’язкові у т. ч. для суб’єктів господарювання, які здійснюють експлуатацію котлів, на які поширюються Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа, водогрійних котлів і водопідігрівників з температурою нагрівання води не вище 115 °С. С. БАБЕНКО, головний спеціаліст управління організації державного на гляду в металургії, енергетиці, будівниц тві та котлонагляду Держгірпромнагляду

Відповідно до Порядку проведен ня атестації робочих місць за умова ми праці, затвердженого постано вою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, зазначена атестація прово диться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству (організації) в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Саме атестаційна комісія скла дає перелік робочих місць, що підля гають атестації, а також визначає обсяг досліджень шкідливих факторів на робочих місцях. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Крім цього, згідно з вимогами ст. 101 Закону «Про пенсійне забез печення» підприємства та організа ції несуть матеріальну відповідаль ність за шкоду, заподіяну громадя нам або державі внаслідок несвоє часного оформлення або подання пенсійних документів, а також за ви дачу недостовірних документів, і від шкодовують її. Отже, у разі Вашої незгоди з ре зультатами зазначеної атестації Ви можете звернутися до комісії по тру дових спорах підприємства, де Ви працюєте, або захистити свої права в судовому порядку. Т. ХОРОМСЬКА, головний спе ціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00%1.16%96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957%72%50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32%80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32%80.42.0 від 18.04.2008 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПРАЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн. 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2,50 2 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 2. Палити заборонено (знак, 115 см ) 2,50 ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ (знак, 265 см ) 3,50 вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 3,50 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 3,50 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 10,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 4,00 2 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см ) 2,50 2 (знак, 230 см ) 3,50 Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 3,50 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 3,50 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. ВантажноBрозвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 2,50 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 3,50 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 4,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 4,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 ×60). приміщень (плакат) 7,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 60,00 грн. 14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 7,00 4,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 4,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,68 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100, Київ%100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559%19%51, 558%74%11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ%ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (Œ ŁªŁ, Æ

Ł,

º Œ

Ł, Æ Œº

Ł, Œ º

‡

ø )

Тел.: (044) 296%05%68, 559%62%79

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

ПП «УЧБОВА НАОЧНІСТЬ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху. 03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495678669, моб.: 8 (050) 977630670, 8 (095) 457688612 E6mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

УЧБОВО КУРСОВИЙ КОМБІНАТ «КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» Запрошує підприємства, установи та організації до спів праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно тех нічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрі вель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, ма шиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перу кар, оператор комп’ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника, бетоняр, ма шиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об’єднань співвласни ків багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово курсовий комбінат проводить також навчан ня водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слю сарів електриків з обслуговування та ремонту ескала торів, чергових біля ескалатора, водіїв навантажувачів, монтажників електричних підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400 02 46, 400 10 65, 400 00 55, 400 13 80 Ліцензії Міносвіти № 122008 вид. 29.03.2005 р., № 328841 вид. 17.07.2007 р., № 395028 вид. 14.12.2007 р., № 420333 вид. 28.07.2008 р., №048812 вид. 04.07.2006 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30 80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2009

№ 2/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181