2009-03ua

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 3/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181

мічних ударів і шуму, експлуатаційних витрат, запобігання руйнації старовинних будинків міська влада обрала стратегічний напрям поетапного відновлення колії за но вою технологією із застосуванням великих за площею блочних трамвайних плит. Для КП «Львівелектротранс» місто придбало 11 трамваїв та 4 тролейбуси. Низку реформ було проведено у житлово комунальній сфері. Триває кампанія зі ство рення об’єднань співвласників багатоквар тирних будинків (ОСББ). У 2008 р. у Львові було створено 50 нових об’єднань. Влада мі ста підтримала ОСББ, виділивши їм допомо гу у розмірі 2,5 млн. грн. Минулого року у Львові було освітлено 234 ву лиці, побудовано та відремонтовано 76 дитя чих майданчиків. На їх будівництво та ремонт з міського бюджету виділили 3,65 млн. грн. Було зроблено чимало й інших корисних справ. Ба гато заплановано і на цей рік. Багато років цілодобове водопостачання для львів’ян було недосяжною мрією. Переважна більшість мешканців отримувала воду від 6 до 12 години. Далекою від досконалості була і міська система очисних споруд — частина стіч них вод без очищення потрапляла у річку Пол тва. З минулого року ситуація суттєво покра щилася, тепер близько 90% львів’ян отриму ють воду майже цілодобово. Проблемою поки що залишається якість води, але й її покращу ватимуть шляхом заміни хлорної обробки на електролізну. Закінчується модернізація очи сних споруд Львівського міського комунально го підприємства «Львівводоканал». Впрова дження нових технологій дало змогу знизити споживання електроенергії, зробити безпечни ми умови праці обслуговуючого персоналу. Чимало було зроблено для поліпшення теп лопостачання міста. КП «Львівтеплоенерго» провело реконструкцію багатьох котелень, заміну тепломереж. Проведені роботи дали змогу безперебійно і надійно подавати теп лоносії, а також зменшити тепловтрати на шляху до споживачів. Торік у Львові було відремонтовано рекорд ну кількість доріг. Для покращання стану трамвайної колії, зменшення вібрації, дина

Вітаємо працівників комунальних під приємств і підприємств побутового об слуговування населення з професійним святом, бажаємо успіхів у роботі, міцного здоров’я та гідних умов праці. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімках: капітально відремонтована Площа Ринок; прокладання трамвайної колії; роботу оновленої дільниці механізованого зневоднення осаду очисних споруд КП «Львівводоканал» перевіряють (зліва направо) начальник дільниці О. Ушневич, заступник начальника державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі, соціальнокультурній сфері, легкій та деревообробній промисловості теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області В. Стащишин, головний державний інспектор О. Сегеда і начальник очисних споруд Львова О. Дитюк. Фото автора та з архіву прес-служби Львівської міської ради

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 3 (177 ) /2009

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ ВАДИМ КОБЕЦЬ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАДИМ КОБЕЦЬ Л. ГАРМАШ ГЕННАДІЙ ЩУРОВ НАДІЯ БЕЗУГЛА В. МОТОРИГІН С. ГОНЧАР Г. ГОГІТАШВІЛІ

Посилити державний нагляд та відомчий контроль на вугільних шахтах Сталь, гартована ніжністю Рецепт завоювання успіху Об’єктивність — перш за все Авторитет, досягнутий вимогливістю і працею Головне — жива робота На порядку денному — промислова безпека Специфіка прокурорського нагляду Відродити хороше, але забуте старе Відбулася ділова розмова Особливості впровадження міжнародних стандартів промислової безпеки

3 5 7 9 11 13 14 15 17 18 19

Безпека праці Державному нагляду у вугільній галузі — підвищену увагу Удосконалювати нагляд за безпекою систем газопостачання та використанням газу в побуті В. ТКАЧОВ Безпека праці на підприємствах АПК О. МАСЛЕНКО «Списати не можна працювати». Де поставити кому? І. БУЛГАКОВ, КАТЕРИНА ЦВІГУН Останній політ Н. ЧАЙКОВСЬКА Нехтувати — легко, дотримувати — важко Н. РУСИЧ Яке волокно, таке і полотно ВАДИМ КОБЕЦЬ Нарікання на труднощі — погане виправдання В. ТУРЯНИЦЯ Перевірено чотири філії ГЕННАДІЙ ЩУРОВ Перешкода на шляху злочинного промислу М. ФЕДОРЕНКО, Г. ЛЕСЕНКО Метаморфози виробничого травматизму О. ЛЕОНОВ, В. СЄВРИКОВ Чи об’єктивний аналіз травматизму? С. КРУТЕНКО В. МОРОЗОВ

21 22 23 24 25 26 28 29 31 32 33 35

Медицина праці С. ВЛАСКІН, Т. ДОСКОЧ, В. СЕРДЮК, М. ГАВРИЛЕНКО ІГОР ПАРФЕНЮК

Небезпека електромагнітних випромінювань Локомотив, який вкорочує віку

37 39

Соціальний захист В. РОМАНЮК

Засідання правління Фонду Проблеми на марші профілактики

41 43

Офіційний розділ Слідами наших публікацій Офіційно За листами читачів

45 47 50

Реклама

53

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації Безпека праці на виробництві На першій сторінці обкладинки (зліва направо): інженери з охорони праці ВАТ «ІНТЕРПАЙП» Нижньодніпровський трубопрокатний завод» Ольга Коломієць та Ірина Луцейн, начальник служби охорони праці Олена Морозова та провідний інженер з охорони праці Ірина Лужецька © ОХОРОНА ПРАЦІ

Фото Л. БЕЗУГЛОГО

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.03.2009. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 9 435 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 17 719 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

НАШІ ВІТАННЯ



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

З

нову настав березень. Пробуджується

природа. Наші душі й серця наповнюL ються радістю з приходом весни. ПриL йшло до нас і перше весняне свято — 8 Березня. Свято наших рідних і близьких жінок. А ще — тих, хто працює поруч і в далеких регіонах. Всі ми разом творимо журнал — провідника дерL жавної політики з питань забезпечення безL печних і здорових умов праці, соціального заL хисту людини праці. У досягненні певних виL давничих успіхів значна заслуга жінок, які працюють у системі Держгірпромнагляду, керівників пресLслужб теруправлінь — наших постійних авторів Віри Туряниці, Наталії Савельєвої, Тетяни Мордик, Ольги НегреL бецької, Ольги Касьян, Наталії Чайковської, Світлани Сабанюк, Світлани Гончар, науковL цівLмедиків Діани Тімошиної, Інни Луб’янової, Валентини Шевцової, жінок редакції нашого журналу та багатьох інших. Низький уклін вам за внесок у нашу загальну справу. Вітаємо вас, любі жінки, зі святом! Зичимо міцного здоров’я, великого жіночого щастя, любові й добробуту. Нехай кожен день вашого життя буде весняним і сонячним, сповненим ніжністю. Нехай вас у цей непростий час не покидає впевненість у завтрашньому дні.

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — старший науковий редактор відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 97 32

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

Редакція журналу «Охорона праці»

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по м. Києву, Київській та Житомирській обл.

Буділов Михайло Юрійович

(044) 558 74 27

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 9 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ?100, вул. Попудренка, 10/1. E?mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком

ПОСИЛИТИ ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА ВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ НА ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ

ДЄНЬГІН Анатолій Петрович розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. № 29%р призначений першим заступником Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

ДУНАС Степан Васильович розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. № 165%р призначений заступником Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. *** При Держгірпромнагляді створено Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні заходів з нагоди Дня охорони праці, який згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 р. № 685/2006 відзначається щорічно 28 квітня у Всесвітній день охорони праці. Цього року за рекомендацією МОП, яка також у квітні святкуватиме своє 90%річчя, заходи проводитимуться під гаслом «Безпечна праця — право кожної людини». Головою Організаційного комітету призначено А. Дєньгіна, першого заступника Голови Держгірпромнагляду, співголовою — С. Українця, заступника голови Федерації профспілок України.

У лютому відбулося засідання колегії Держгірпромнагляду України, на якому розглянуто питання «Про стан промис лової безпеки та охорони праці на вугільних підприємствах, де сталися аварії у січні 2009 року». З доповіддю виступив начальник управління організації державного нагляду у вугільній промисловості С. Крутенко.

Т

ільки протягом одного місяця спалахи газу метану сталися на чотирьох шахтах. 4 січня 2009 р. на ВП «Шахта імені Ф. Е. Дзержинського» ДП «Дзержинськвугілля» спалах метану стався у відкотному штреку діль" ниці № 72"1146м. Опіки різного ступеня тяжкості отримали вісім гірників.

7 січня поточного року на шахті"новобудові № 10 «Нововолинська» (роботи веде ВАТ «Трест «Луганськшахтопроходка») під час укладення бе" тону за опалубку на горизонті 355 м були травмовані внаслідок спалаху метану сім гірників. На дільниці № 5 ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» 19 січня також стався спалах метану, опіки отримали 12 гірників.

27 січня чотири гірники отримали опіки під час спалаху метану у вибої венти" ляційної печі № 3 східного крила 5"го горизонту шахти «Давидівська"Західна» ТОВ «Донпромбізнес». Шахта віднесена до ІІ категорії за газом метаном. У зв’язку з цими аваріями та груповими нещасними випадками наказом Держгірпромнагляду від 27.01.2009 р. № 13 на всіх шахтах вуглевидобув" ної галузі було введено особливий режим організації державного нагляду. Особливу увагу під час здійснення перевірок було звернено на додержан" ня вимог пилогазового режиму, забезпечення розрахунковою витратою по" вітря очисних і підготовчих вибоїв, ефективність дегазації, експлуатацію апа" ратури АГК, вибухобезпечність електроустаткування, здійснення службами ВТБ шахт відомчого контролю за станом провітрювання шахт, очисних і під" готовчих виробок, функціонування нарядної системи та системи управління охороною праці. Перевірками були виявлені численні порушення паспортів кріплення очисних та підготовчих виробок, забезпечення їх розрахунковою кількістю повітря. Тільки за період з 27 січня по 5 лютого інспекторським складом гірничих округів проведено понад 2,1 тис. обстежень на шахтах, у тому числі 597 очис" них та 881 прохідницького вибоїв, виявлено понад 14 тис. порушень вимог нормативно"правових актів з охорони праці, 991 працівника шахт притягне" но до адміністративної відповідальності, у тому числі 62 перших керівники. На вугільних підприємствах, де у січні 2009 р. сталися аварії з груповими нещасними випадками, були проведені позапланові комплексні перевірки стану промислової безпеки та охорони праці. Під час перевірки на ВП «Шахта імені Ф. Е. Дзержинського» було виявле" но 386 порушень правил безпеки та інших нормативно"правових актів з охо" рони праці, робота підприємства призупинялась. Виявлено низку грубих по" рушень паспортів виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок. Буріння шпурів у польовому штреку проводилось без промивання водою. Три підготовчі вибої не забезпечувались розрахунковою кількістю повітря. Інженерно"технічні працівники апарату ДП «Дзержинськвугілля» та служб шахти після перевірок гірничих виробок не видають розпоряджень щодо усунення виявлених порушень, не призупиняють ведення робіт з пору" шеннями правил безпеки.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

На шахті № 10 «Нововолинська», що будується, вияв" лено понад 150 порушень нормативно"правових актів з охорони праці, у 14 випадках заборонялися ведення гір" ничих робіт та експлуатація машин і механізмів. Закінчи" вся термін дії дозволу на право ведення вибухових робіт, відсутнє свідоцтво на експлуатацію тимчасових дільнич" них пунктів зберігання вибухових матеріалів. Гірничі май" стри дільниці ВТБ не здійснювали контроль за шаровими скупченнями газу метану у виробках. Не належним чи" ном здійснювався відомчий нагляд за безпечним веден" ням робіт у шахті фахівцями ВАТ «Трест «Луганськшахто" проходка», що призвело до грубих порушень правил без" пеки (куріння та користування відкритим вогнем у підзем" них гірничих виробках). Позаплановою комплексною перевіркою стану промислової безпеки та охорони праці на ВП «Шахта «Росія» виявлено 356 порушень правил і норм безпеч" ного ведення робіт. Під час перевірки встановлено, що у лаві на комбайні встановлена схема зрошення не за" водського виготовлення. Електрообладнання експлуа" тується з порушеннями — загрублені максимальний струмовий захист і апаратура захисту від ураження електричним струмом. Електропідстанція на вентиляцій" ному штреку працювала з грубими порушеннями ін" струкції з експлуатації. На шахтах ТОВ «Донпромбізнес» виявлено 249 по" рушень правил безпеки. Через виявлені порушення при" зупинялась робота 7 очисних та 4 підготовчих вибоїв. На шахті «Давидівська"Західна» виїмкова дільниця 5"ої східної лави не забезпечена розрахунковою кількістю повітря, вентилятори, які провітрювали підготовчі вироб" ки, працювали на рециркуляцію. Служба охорони праці не укомплектована необхідною кількістю працівників. У 2008 р. 567 працівників не пройшли медичний огляд. Заслухавши і обговоривши доповідь та виступи ке" рівників шахт, голів експертних комісій та представників теруправлінь і гірничих округів Держгірпромнагляду, ко" легія зазначила, що державні гірничотехнічні інспекції, які здійснюють нагляд на вищезазначених вуглевидобув" них підприємствах, допускають суттєві недоліки у нагля" довій діяльності, що негативно впливає на стан промис" лової безпеки на піднаглядових підприємствах. Мають місце випадки, коли за наявності значних порушень пра" вил безпеки інспектори не призупиняють ведення робіт, не дають конкретних пропозицій для їх усунення. Не зав" жди виконуються графіки обстеження очисних і підготовчих вибоїв, конвеєрних ліній, ведення буровибухових робіт. У планах робіт не завжди передбачаються належні за" ходи і механізм реалізації наказів та рішень Комітету, не завжди перевіряється виконання пропозицій, наданих в актах за результатами комплексних і цільових перевірок, заходів, запропонованих комісіями з розслідування не" щасних випадків і аварій. З метою усунення наявних недоліків в організації та здійсненні державного нагляду на вугільних підприєм" ствах, підвищення його ефективності колегія запропону" вала виконати ряд конкретних організаційних заходів.

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

Наказом по Держгірпромнагляду роботу відокрем" лених підрозділів «Шахта імені Ф. Е. Дзержинського» та «Шахта «Росія», шахти № 10 «Нововолинська» і ТОВ «Донпромбізнес» щодо додержання вимог Закону «Про охорону праці» та створення безпечних і здорових умов праці на виробництві визнано незадовільною. Взято до відома, що на засіданні ПДК з охорони праці, промислової, екологічної безпеки і дегазації при колегії Мінвуглепрому аварії, які сталися в січні 2009 р., були пильно розглянуті, розроблено відповідні заходи щодо усунення порушень нормативно"правових актів з про" мислової безпеки та охорони праці; осіб, винних у пору" шенні, притягнено до відповідальності. Мінвуглепрому України запропоновано: розглянути відповідність займаній посаді директора ВП «Шахта імені Ф. Е. Дзержинського» ДП «Дзержинськ" вугілля» В. Д. Герта і директора ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» О. В. Шевцова; зажадати від керівників державних підприємств, самостійних шахт виконання СУОП у повному обсязі, активізації відомчого нагляду, залучення до роботи з орга" нізації безпечного ведення гірничих робіт керівників і фа" хівців усіх рівнів управління виробництвом; запровадити в галузі систему аналітично"інформа" ційного забезпечення з оперативним оповіщенням під" приємств вугільної промисловості про аварії і нещасні випадки та заходи, що пропонуються комісіями з їх роз" слідування; провести повторне вивчення і позачергову перевір" ку знань працівниками, посадовими особами підприємств вимог системи управління охороною праці та включити до планів роботи служб охорони праці щорічну перевірку знань вимог зазначеної системи. Попередити керівництво НВО «Механік», що у разі невжиття дієвих заходів щодо покращання стану промис" лової безпеки на вугільних підприємствах асоціації ВП «Надра Донбасу» Держгірпромнаглядом будуть вне" сені пропозиції відповідним центральним органам вико" навчої влади про позбавлення підприємства ліцензії на ведення гірничих робіт. Керівництву ТОВ «Донпромбізнес»: забезпечити виконання заходів, запропонованих ко" місією зі спеціального розслідування аварії, що сталася 27.01.2009 р. на шахті «Давидівська"Західна», та узгод" женої програми розвитку гірничих робіт у повному обсязі і у визначені терміни; вжити необхідних заходів, що забороняють проноси" ти у підземні виробки приладдя для куріння, алкогольні напої, наркотичні і токсичні речовини; забезпечити функціонування в повному обсязі систе" ми управління охороною праці та нарядної системи. Начальники Донецького та Львівського гірничих округів зобов’язані встановити постійний контроль за своєчасним виконанням рішень Комітету і територіаль" них управлінь. Стан виконання заходів щодо усунення виявлених порушень має бути розглянутий на засіданнях рад теруправлінь у липні 2009 р.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СТАЛЬ, ГАРТОВАНА НІЖНІСТЮ

У коридорі невеликого одноповерхового при міщення служби охорони праці ВАТ «ІНТЕР ПАЙП» Нижньодніпровський трубопрокат ний завод» просто не можна не помітити виразно написаний на окремому планшеті вислів У. Шекспіра: «Обережно діяти ще важ ливіше, ніж розумно розмірковувати».

П

рацівники підприємства «по секрету» мені розпові" ли, що ідея таким чином звернутися до заводчан на" лежить начальнику служби охорони праці Олені Мо" розовій. І коли почали розміщувати на стінах плакати, викроїли місце і для вислову видатного драматурга. Заходить людина до відділу з того чи іншого приводу — обов’язково прочитає. І поміж категоричного «Так роби" ти не можна!», «Обережно!», «Це — забороняється!» у пам’яті обов’язково відкладеться кілька слів ненав’язли" вої життєвої мудрості. Тридцять п’ять років тому керівники третього трубно" го цеху з перших днів помітили в одній з юних розмітниць уміння нестандартно дивитися на вирішення виробни" чого завдання. Дівчина виявилася ще й твердого харак" теру — вступила на вечірнє відділення Дніпропетров" ського металургійного інституту, і вже через деякий час керівники цеху перевели її на посаду економіста.

І ось одного разу… зайшов до відділу технічний інс" пектор А. Начинений. Зайшов через якусь дрібничку, а розмова тривала довгенько. Гість так захоплено розпо" відав про свою роботу, що Олена не витримала і ска" зала: «Хоч кидай ці папери та йди у техніку безпеки!»

— А чому б і ні? У заводському локомотивному депо є вільна посада. Ну а ми — допоможемо! Пожартувати — пожартували, а через кілька днів її таки «висватали». Так випадок привів О. Морозову до абсо" лютно нової справи, оволодівати якою довелося з нуля. Зараз немає сенсу говорити про труднощі її станов" лення як інженера з охорони праці. Воно відбулося успішно.

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СПРАВА Величезне і складне металургійне підприємство — не те" атральне фойє, де чемно вклоняються один одному при зустрічі і роздають компліменти. Твої знання, твердість по" зиції у виробничих стосунках і з керівниками, і з робітни" ками не можуть перебувати у фазі постійного компромі" су. Інакше ні з кого буде запитувати. В охороні праці це означало б: готуйся до неприємностей, чекай найгіршого. О. Морозова зуміла зберегти у стосунках на роботі жорсткість позиції як фахівця і людяність, жіночність, ко" ли розмова виходила за площину справи. Дев’ять років тому їй запропонували очолити службу охорони праці підприємства, яка існує у вигляді цілісно" го структурного підрозділу — відділу охорони праці. Про" понували ті, з ким кожного дня (можна сказати — деся" тиліття) об’єднувала робота. Чи ризикували тодішній го" лова правління відкритого акціонерного товариства Г. Єсаулов та його заступник В. Рудь? Звичайно, ризику" вали. Сама специфіка металургійного виробництва, на перший погляд, потребує чоловічої присутності на цій посаді. Одна справа — дві"три сотні людей і зовсім інша — більш як вісім тисяч; контролювати окремий виробничий підрозділ чи 28, у тому числі складні та небезпечні стале" плавильне та прокатне виробництва. Але керівники підприємства не помилилися у голов" ному: О. Морозова не стала відразу ламати традиції від" ділу, підходи у роботі 12 своїх колег. І у відповідь отри" мала підтримку таких людей, як інженер з охорони праці О. Коломієць з її величезним фаховим досвідом . У той час за Нижньодніпровським трубопрокатним за" водом від теруправління Держнаглядохоронпраці була закріплена головний державний інспектор Л. Попова. І перша за час керівництва службою охорони праці О. Мо" розовою планова комплексна перевірка стану охорони праці на підприємстві пройшла спокійно, без внутрішньо" заводської лихоманки. Жінки показали зразок співпраці, що згодом стало основою для справжньої дружби. Проте після тих перших успіхів О. Морозова не пере" творилася на сувору хранительку вже перевірених рока" ми підходів до забезпечення належного рівня охорони праці. Модернізація устаткування, удосконалення техно" логій потребували роботи усієї служби охорони праці на випередження. Передусім самокритично подивилися на стан функціонування системи управління охороною праці. СУОП є ефективною лише тоді, коли у ній задіяні усі — від голови правління ВАТ до робітника. І тільки за чіткої взає" модії кожного можна отримати необхідний результат. Що взяли зі старої СУОП? Залишили триступінчасту систему адміністративно"громадського контролю за ста" ном охорони праці, до якого залучені всі — від голови пра" вління акціонерного товариства до майстра. Що це озна" чає для нижньодніпровців? Це щозмінний постійний кон" троль, чітка позиція щодо дотримання працівниками норм охорони праці. З цією метою переглянули і відпрацювали близько 1800 нормативних актів, взяли під контроль усі процеси, пов’язані з промисловою та техногенною безпе" кою. Турботою служби охорони праці стали й організація пожежної безпеки, і система сигналізації аварійних ситуа" цій, цехові і міжцехові газопроводи, кабельні тунелі тощо. Тобто, під контроль взято всі об’єкти підвищеної небезпе" ки, де може виникнути позаштатна ситуація. На цьому шляху, поза всяким сумнівом, важливою стала робота з добору кандидатур на посаду інженерів з охорони праці. Хоч у служби є свій «золотий фонд».

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Скажімо, І. Лужецька чудово знає специфіку прокатного та трубопрокатного виробництва. Вона — провідний ін" женер. Прийшла у службу з колесопрокатного цеху, де працювала інженером з охорони праці півтора десяти" ліття. Зрозуміло, що і на новому місці головним її зав" данням стало вести прокатне виробництво. Але Ірина пішла далі. І вже у процесі роботи у відділі оволоділа ще й знаннями з трубопрокатного виробництва.

Головним джерелом поповнення служби охорони праці заводу є колективи базових цехів. Р. Онищенка за" примітили у трубопрокатному цеху № 4. Тут юнак почи" нав слюсарем з ремонту кранового обладнання, одно" часно навчався. І. Луцейн працювала в колесопрокатно" му цеху. Кандидатури обговорювалися на рівні головно" го інженера Г. Польського. Але і після цього кожного з претендентів чекав ще тримісячний випробувальний тер" мін. Протягом такого часу перевіряються не лише ділові якості молодих фахівців, а й проводиться відповідна ро" бота щодо розширення кола їх обов’язків. І нічого див" ного у тому немає, що Р. Онищенко оволодів питаннями функціонування газового господарства, має необхідні знання зі сталеплавильного виробництва. Це складно. Чого варте знання специфіки фасонно"ливарного цеху, ремонту металургійних печей! І. Луцейн відзначається чудовими організаторськими здібностями. Коло її обов’язків — проведення вступного інструктажу, робота методичного кабінету, консульта" ції, організація семінарів, фотографування на робочих місцях, презентації. Після закінчення металургійного уні" верситету вона отримала на заводі роботу, пов’язану з електробезпекою. Але перехід до служби охорони пра" ці змусив ще й активно вивчати англійську мову. Я зрозумів так, що О. Морозова бачить у молодих ін" женерах не лише своїх підопічних та учнів, а й людей, які через певний час зможуть очолити служби охорони пра" ці і відкрити нові перспективи їх роботи. Бо тих, на кого не розраховують, не вносять до заводського резерву кадрів. Сьогодні ВАТ «ІНТЕРПАЙП» Нижньодніпровський трубопрокатний завод» посідає провідні позиції у дер" жаві з виробництва труб. Але не тільки цим відоме під" приємство. Воно є визнаним світовим лідером з вироб" ництва залізничних коліс. І керівники корпорації не ма" ють наміру послаблювати ці позиції. Відразу за парка" ном підприємства високими темпами будується сучасний потужний завод електросталі. У його спорудженні бере участь велика група керівників і спеціалістів трубопро" катного. Але відпустивши фахівців, не стала слабшою жодна виробнича дільниця заводу. Не втратила позицій

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

і служба охорони праці. Це результат чіткої, системної роботи на всіх напрямках. У теруправлінні Держгірпром" нагляду по Дніпропетровській області розповіли про та" кий випадок. Коли керівник Нижньодніпровського трубо" прокатного Г.Єсаулов отримав призначення на ще не існуючий завод електросталі, новим головою правління ВАТ став А. Коротков. Під час однієї з перших з ним роз" мов на виробничі теми О. Морозова не бідкалася про проблеми очолюваної нею служби, не просила додатко" вого фінансування і т.д., а повідомила Андрію Мико" лайовичу, що він мусить пройти в установленому поряд" ку навчання з охорони праці. І А. Коротков поїхав до Києва, де разом з групою керівників великих підрозділів та управлінь підприємства пройшов навчання у Голов" ному навчально"методичному центрі Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. А повернувшись до Дніпропетровська, ініціював на 2008 р. амбітні плани, пов’язані з покра" щанням умов праці нижньодніпровців. Згідно з комплекс" ним планом, минулого року витрати на охорону праці становили близько 24 млн. грн., або це ті ж 0,5% від су" ми реалізованої продукції. Іншими словами, було вико" нано понад 100 заходів, серед яких — придбання та встановлення семи промислових кондиціонерів на діль" ницях гарячого прокату колесопрокатного, четвертого і

п’ятого трубопрокатних цехів, закупівля вітамінів та мед" препаратів для робітників гарячих цехів та тих, хто ре" монтує мартенівські печі. Крім того, завезли 200 напів" корсетів для фіксування положення хребта, продовжено впровадження системи менеджменту промислової без" пеки та охорони праці. Протягом минулого року встанов" лено більш як 40 побутових кондиціонерів у робочих ка" бінетах, виробничих приміщеннях та здоровпунктах. Час визначає складні завдання гнучкого реагування на ті чи інші виклики, ситуації, оперативної організації виробничих процесів за нових режимів роботи. Тут дуже важливо знати, як діють сусіди, служби охорони праці інших підприємств. Тому не поцуралася О. Морозова побувати на Новомосковському трубному заводі, зу" стрітися з колегою — В. Мойсеєнком і обговорити пи" тання зміни структури очолюваного нею підрозділу, ос" кільки у відділі охорони праці новомосковців уже був за" проваджений технічний нагляд. Цю модель задіяли у се" бе і нижньодніпровці. У свою чергу ВАТ «ІНТЕРПАЙП» Нижньодніпровський трубопрокатний завод» кілька разів приймав на своїй території представників інших підприємств, компаній, коли обговорювали проект опти" мізації виробництва.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

О. Морозова постійно орієнтує підлеглих, намагаєть" ся дивитися наперед. Інакше просто не можна. Напри" кінці 2008 р., у грудні, на підприємстві стала до ладу но" ва лінія повнопрофільної обробки коліс. Це вже другий стратегічний інвестиційний проект, реалізований протя" гом 12 місяців у колесопрокатному цеху. Нова лінія ра" зом з дільницею неруйнівного контролю та комплектації механічно оброблених коліс на експорт є унікальним комплексом, аналогів якому немає у світі. І в першому, і в другому випадках служба охорони праці дуже грунтов" но вивчала проектну документацію. Це робили до того, як починалися роботи з модернізації виробництва і усу" валися найменші загрози життю і здоров’ю прокатників. І якщо у цьому цеху у 2008 р. рівень виробничого трав" матизму порівняно з 2007 р. знизився удвічі, це означає, що служба охорони праці надійно тримає руку на пуль" сі виробничого процесу. До речі, останні п’ять років на заводі зберігається тенденція до зниження рівня і вироб" ничого травматизму, і коефіцієнту його тяжкості. Зараз досить часто можна почути про втрату на ве" ликих підприємствах наступності поколінь, родинних ди" настій. Останнє не стосується сім’ї О. Морозової. Чоло" вік Владислав пов’язав з Нижньодніпровським трубопро" катним усе життя, син Геннадій теж став заводчанином, працює підручним сталевара. Поки що не влилася до ко"

лективу донька Наталя. Але з поважних причин: наро" дила на величезну радість молодій бабусі внучку Єву. Це маленьке диво доповнює ту родинну ідилію, створен" ню якої Олена Миколаївна приділяє, власне, більшість часу, що залишається після всіх виробничих справ. Намагається так використати вільні від заводських кло" потів хвилини, аби вдома було затишно, а на кухні пах" ло борщем, печенею і пиріжками, прочитати 5—10 сто" рінок жіночого роману. Адже жіночність завжди асоцію" ється з ніжністю, навіть тоді, коли гартується сталь! Леонід БЕЗУГЛИЙ,

наш власкор

На знімках: Людмила Попова (праворуч), начальник Дніпропетровської державної інспекції у металургії та машинобудуванні, та Олена Морозова (у центрі), начальник служби охорони праці ВАТ «ІНТЕРПАЙП» Нижньодніпровський трубопрокатний завод», з колегами по роботі під час перевірки стану безпеки праці; головний інженер товариства Г. Польський (праворуч) підбиває підсумки навчання з пожежної безпеки; продукція колесопрокатного цеху. Фото з архівів підприємства

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

РЕЦЕПТ

ЗАВОЮВАННЯ УСПІХУ

Серед підприємств і організацій Сумсь кої області, які брали участь у місячнику, присвяченому 50 річчю Держгірпромнагляду, По чесними грамотами теруправління Держгірпромна гляду по Сумській області нагороджено трудовий колек тив і службу охорони праці ВАТ «Сумська кондитерська фаб рика». Про складові успіху в роботі виробників солодкої про дукції розповідає наш власний кореспондент Вадим КОБЕЦЬ. ВАТ «Сумська кондитерська фабрика» — підприємство відносно невелике. Сьогодні тут зайнято тро" хи більше ста працівників. Кондитер" ське виробництво введено в експлу" атацію в 1975 р., говорить головний інженер фабрики, кондитер з 28"річ" ним стажем І. Лоза. Відразу ж після закінчення Київського технологічно" го інституту харчової промисловості вона прийшла працювати на фаб" рику. І жодного разу не виникла дум" ка змінити професію чи місце роботи. Пройшовши сходинки кар’єрного зростання, вона і сьогодні береже найцінніше, що є на підприємстві,— перевірені десятиріччями класичні рецепти виготовлення різних видів вафельної продукції, мармеладів і

зефірів. Саме в них, вважає Ірина Петрівна, запорука визнання солод" кої продукції, що випускає підприєм" ство, впевненість у його стабільному майбутньому. І для цього, безумов" но, є вагомі підстави. Уся продукція під торговою мар" кою фабрики виготовляється винят" ково з натуральної, вітчизняної, еко" логічно чистої сировини, без застосу" вання будь"яких хімічних добавок, шкідливих для людського організму. Тому більша частина продукції, яку випускає фабрика, у торгову мере" жу і не доходить, оскільки постав" ляється прямо в дитячі садки і школи обласного центру. Керівники цих за" кладів добре розуміють, що виготов" лена з натуральної сировини, за

перевіреними, з радянських ще часів рецептами, солодка продукція може засвоюватися не тільки без шкоди, але й з користю для незміцнілого ди" тячого організму. З чого, наприклад, складається звичайний зефір? У продукції Сумсь" кої кондитерської фабрики — на 30% з натурального яблучного пюре, яке вони самі ж готують із зібраних сво" їми ж співробітниками яблук сорту «Антонівка». Тільки цей сорт яблук містить передбачену технологією ви" робництва кількість пектинів і желе" утворювальних речовин. Інакше ка" жучи, все, що виготовлено за іншими технологіями, фактично не є зефіром. Так само і з мармеладами. Всі ек" стракти й витяжки з різних фруктів

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

повинні вироблятися тільки шляхом природного вичавлювання, тобто за допомогою певних технологій, які сьогодні мало хто застосовує у кон" дитерському виробництві. Адже на" багато дешевше та простіше підси" лити смакові характеристики зефірів чи мармеладів різними хімічними ароматизаторами.

Сумські кондитери, які дбають про свій імідж, навіть не думають за допомогою подібних технологій «мо" дернізувати» своє виробництво. За твердженням в. о. голови правління товариства Л. Самойленко, продук" ція, що випускається тут, буде й нада" лі відповідати найвищим екологічним вимогам, оскільки саме за цим май" бутнє всієї харчової промисловості. Зрозуміло, що весь асортимент продукції (а тільки вафельних виро" бів тут — більш як тридцять наймену" вань) має виготовлятися в ідеальної чистоти та порядку цехах, де панує сприятлива, позитивна атмосфера. Її створюють працюючі на фабриці жінки, які відповідально та з любов’ю ставляться до виконання своїх трудо" вих обов’язків. Сприяти злагодженій роботі тру" дового колективу покликана і служба охорони праці підприємства, яку очо" лює О. Гончаренко. Раніше Олексій Панасович працював державним ін" спектором у теруправлінні Держна" глядохоронпраці по Сумській обла" сті, особисто курирував безпеку пра" ці на кондитерській фабриці. Кому ж, як не йому, знати тут вузькі місця, що потребують постійної уваги і турботи. На підприємстві ефективно функ" ціонує СУОП. Одним з її наріжних каменів є триступінчаста система ад" міністративно"громадського контро" лю за станом охорони праці. Щомі" сяця підсумки першого та другого ступеня розглядаються на засіданні комісії на чолі з головним інженером. У виробничих підрозділах фабри" ки справно оформляються наряди"

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

допуски на виконання робіт підвище" ної небезпеки, провадяться випробу" вання та перевірки технологічного устаткування, машин і механізмів. Багато уваги начальник служби охорони праці приділяє питанням навчання та перевірки знань з пи" тань охорони праці. З усіма ново" прийнятими працівниками прово" диться детальний вступний інструктаж, після якого ви" дається розпорядження за підписом головного інжене" ра та начальника служби про проходження стажу" вання. Залежно від характе" ру виконуваних робіт воно триває від двох до чотир" надцяти змін. Усі ці моменти обов’язково фіксуються у спеціальних журналах із за" значенням посадових осіб, відповідальних як за рівень теоретичних знань, так і за якість практичного застосу" вання безпечних методів праці. У ка" бінеті охорони праці зібрано 86 ін" струкцій з охорони праці — за вида" ми робіт і за професіями працюю" чих. Усі вони, як і журнали реєстрації інструктажів, видані начальникам цехів і є на робочих місцях.

Комусь може здатися, що гово" рити про серйозні виробничі ризи" ки на кондитерській фабриці немає особливої потреби — мовляв, не в гарячому ж цеху працюють люди. З цим категорично не згодний О. Гонча" ренко. На підприємстві експлуату" ється більш як 100 одиниць устатку" вання, машин і механізмів. Серед них: 2 газові печі, 3 опалювальних котли, 10 посудин, що працюють під тиском, вантажопідйомні механізми. Усьому цьому устаткуванню необхід" но приділяти підвищену увагу, так само як і рівню знань персоналу, який його обслуговує. Усі працюючі на фабриці перебувають під постій" ним контролем начальника служби охорони праці, який не визнає ніяких

«забув», «не догледів». З порушника" ми у нього гранично принципова й жорстка розмова! Трохи по"іншому доводиться спіл" куватися з робітницями, які працю" ють на машинах для випікання ва" фельних листів, а також машиніста" ми тістомісильних машин. Щодня пе" ред початком зміни безпосередні керівники проводять п’ятихвилинки, під час яких нагадується про необ" хідність виконання вимог безпеки. Олексію Панасовичу вдалося доби" тися того, що без перевірки справ" ності заслінок, засувок, шиберів у бункерах"дозаторах тістомісильних машин ніхто не намагається їх вми" кати. Перевіряють робітниці також справність кришок оглядових лючків, дозаторів, наявність і справність за" хисного заземлення, освітленості та вентиляції. Майстри, які безпосередньо ке" рують виробничими процесами, су" воро стежать, щоб проби тіста про" водилися тільки після вимкнення ма" шин. Усе це не надмірна опіка працю" ючих, вважає О. Гончаренко, а ви" моги елементарного додержання правил безпеки. З ним цілком згодна і головний інженер І. Лоза, яка також упевнена, що ніяких поту" рань у справі охорони пра" ці бути не може. Нікому. Таке ставлення, безумов" но, не може не давати по" зитивних результатів. Впро" довж останніх років на кон" дитерській фабриці не було випадків виробничого трав" матизму. Адміністрація під" приємства має намір і нада" лі удосконалювати роботу, спрямовану на покращан" ня умов, підвищення безпе" ки праці. Що ж, так тримати! Вітаємо жінок, які працюють у трудовому колективі ВАТ «Сумська кондитерська фабри" ка», з Міжнародним жіночим днем! Бажаємо їм успіхів у праці та особис" тому житті, щастя, здоров’я і благо" получчя. На знімках: в. о. голови правління ВАТ «Сумська кондитерська фабрика» Л. Самойленко (ліворуч) і головний інженер І. Лоза; керівник служби охорони праці О. Гончаренко (праворуч) і бригадир вафельного цеху, уповноважений з охорони праці колективу Н. Коляда. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

ОБ’ЄКТИВНІСТЬ — ПЕРШ ЗА ВСЕ Досить часто нещасний випадок на виробництві ділить життя потерпілого, членів його родини, керівника підприєм ства та інших відповідальних за стан охорони праці осіб на два періоди — до і після нього. Про особливості розслідування нещасних випадків на виробництві нашому власному корес пондентові Сергію КОЛЕСНИКУ розповіла начальник Крим ської державної інспекції промислової безпеки та охорони пра ці в металургії, машинобудуванні, на транспорті, у зв’язку та енергетиці Н. Валєєва.

— Розслідування нещасних випадків — відповідальна процедура, від результатів якої нерідко залежать д олі людей та їхніх сімей. Що Ви вважаєте головним і чого ви" магаєте від своїх підлеглих перед тим, як зробити виснов" ки про результати розслідування?

— Впродовж 14 років роботи у системі нагляду за охо" роною праці вимагаю від інспекторів розглядати розслі" дування нещасних випадків не як короткочасну подію, а шукати їх причини з моменту, коли працівника було прий" нято на роботу. Хто і як проводив інструктажі, навчання, перевірку знань, які умови було створено на робочому місці тощо, навіть якщо там наявні технічні причини трав" мування. Психологія безпеки праці передбачає, що ко" жен нещасний випадок можна розглянути у взаємодії трьох складових: неадекватна поведінка — небезпечна ситуація — нещасний випадок. Тож кожен нещасний ви" падок необхідно розглядати не поверхово, а з коріння. Тоді навіть причини таких травм, які отримують, як"то ка" жуть, «на рівному місці» і через необережність потерпіло" го (згідно з актом розслідування), виглядають інакше. З’ясо" вується, що це «рівне місце» не посипалося за необхід" ності піском, ніхто не складав акт технічного стану тери" торії, взагалі не було визначено власника території, та ін" ші обставини. Вважаю головним правилом — до будь"якого питання підходити як Шерлок Холмс, не залишаючи без уваги навіть незначних дрібниць.

— У деяких регіонах України відносини підрозділів Держгірпромнагляду і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворю" вань не можна назвати дружніми. Як підходять до спіль" них питань розслідування нещасних випадків ці устано" ви у Криму?

— Особливих нарікань і неузгодженостей з управлін" ням виконавчої дирекції Фонду в АР Крим не виникає, чого, на жаль, не скажеш про співпрацю з управлінням Фонду у м. Севастополі. Часто непорозуміння виника" ють у разі визначення кваліфікації нещасного випадку. Страхові експерти з охорони праці Фонду, в разі незго" ди, відмовляються підписувати акти розслідування і пода"

ють викладені письмово свої окремі думки, хоча в п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних ви" падків, професійних захворювань і аварій на виробницт" ві чітко визначено, що акти за формами Н"5, Н"1, НПВ мають бути підписані головою і всіма членами комісії, а окремі думки у письмовій формі додаються до актів і є їх невід’ємною частиною. Страхові експерти Фонду у м. Севастополі, згідно з відповідним наказом по дирекції, беруть участь у розслі" дуваннях усіх нещасних випадків, хоча згідно з п. 11 ви" щезазначеного Порядку представник робочого органу Фонду за місцерозташуванням підприємства включаєть" ся обов’язково до складу комісії тільки у разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками. Якщо ж врахувати, що за квартал у м. Севастополі може трапитись до сотні нещасних випадків на вироб" ництві, то чи може одна людина об’єктивно розсліду" вати випадок? Звичайно ж, ні. А потім, коли виникає необхідність повторного розслідування, з’являються проб" леми: чи то робочий орган Фонду вже звітував про не" щасний випадок, чи то просто посадова особа не хоче змінювати свою власну думку. Тому іноді доводиться звертатись до вищих органів Фонду, але невирішених питань немає.

— Переважна більшість нещасних випадків трап " ляється з організаційних причин, і недопущення посадо" вою особою надалі порушень нормативно"правових ак" тів з охорони праці багато в чому залежить від того, яке покарання вона понесе за скоєння порушення.

— Адміністративне покарання по"різному діє на по" рушників. Для одного керівника навіть штраф на неве" лику суму є великим покаранням, бо йому соромно ди" витись в очі своїм підлеглим, яких, через невиконання своїх посадових обов’язків, він наражав на небезпеку. Але здебільшого штрафи на 85—170 грн. — це дрібниця у порівнянні з отриманими мільйонними прибутками. Сплатити штраф значно дешевше, ніж забезпечити ви" конання ст. 13 Закону «Про охорону праці». Деякі керів" ники намагаються оскаржити постанову про правопо"

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

рушення в прокуратурі, представники якої заявляють, що порушення статті не розкриває суті злочину, оскіль" ки відповідальність за порушення вимог безпеки у під" розділах підприємства несуть підлеглі керівника, а від" сутність контролю з його боку важко визнати злочином. Адміністративний кодекс необхідно удосконалювати. А стосовно кримінальної відповідальності, то тут також не відчувається, що безвідповідальні керівники, з вини яких потерпіли люди, особливо переймаються. Здебіль" шого винні уникають покарання: їх або бере на поруки колектив, або вони підпадають під амністію. Та є випадки, коли суди приймають жорсткі, але спра" ведливі рішення. Пам’ятаю, у 2007 р. з вини майстра ВАТ «Крименерго» було важко травмовано робітника. Суд, розглянувши справу і врахувавши пенсійний вік майстра, призначив умовне покарання, передав винно" го на поруки колективу, але висунув умову: в разі пов" торного порушення його буде позбавлено волі на тер" мін до 7 років і зобов’язано відраховувати кошти на утримання неповнолітньої дитини потерпілого робітни" ка. Зрозуміло, що після такого покарання майстер кіль" ка разів подумає, перш ніж допускати до роботи своїх підлеглих з порушенням законодавства чи проявити без" діяльність у питаннях охорони праці.

— Наталіє Віталіївно, на якому питанні, на Вашу дум" ку, потрібно загострити увагу, щоб розслідування неща" сних випадків було об’єктивнішим і справедливим?

— Значна частина смертельних нещасних випадків, які за результатами розслідування визнані не пов’язани" ми з виробництвом,— це природна смерть працівників на виробництві. Але, як я сказала раніше, нещасні ви" падки не завжди розглядаються як слід. Ніхто не хоче від" повісти, чому у людини стався серцевий напад або інше захворювання, що призвело до раптової смерті. А мо" же, тут мав місце вплив шкідливих чи небезпечних факто" рів виробництва? Часто з’ясовується, що люди працюють без проходжен" ня медичних оглядів, і коли, згідно з п. 17 Порядку розслі" дування та ведення обліку нещасних випадків.., комісія звертається до медичної установи, з’ясовується, що люди" на роками не відвідувала лікарів, а отже, надати довідку про причину смерті і визначити, чи була ця робота проти" показана людині, неможливо. Для отримання необхідної довідки доводиться звертатись до Міністерства охорони здоров’я АР Крим, яке, в свою чергу, переадресовує звер" нення до обласної лікарні, токсикологічних відділень, відді" лень судово"медичної експертизи та ін., від яких отримує" мо хоча б якісь висновки. Тому й постають питання, чому не здійснюється належний контроль за проходженням і які" стю медоглядів, чому за це не відповідають лікарі"профпа" тологи, працівники СЕС, інші відповідальні особи?

— Стан виробничого травматизму на підприємстві залежить також від результатів перевірок інспектора " ми очолюваної Вами інспекції. Як доводиться працюва " ти після прийняття Закону «Про основні засади дер " жавного нагляду (контролю) у сфері господарської

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

діяльності» і чи змінилося ставлення керівників підпри " ємств до питань охорони праці?

— На мій погляд, з прийняттям цього Закону досягну" то лише одне — створено можливість за 10 днів до пе" ревірки приховати порушення. Хто відповість за те, що нещасний випадок стався під час експлуатації несправ" ного обладнання, яке на час перевірки було законсер" воване чи не експлуатувалося або його зовсім не було на виробничих територіях? І таких випадків чимало. А представник прокуратури потім запитує: «Чому не бу" ло усунуто порушення під час перевірки?» Робота інспекторів не може бути чітко спланованою, необхідність розслідування аварій, нещасних випадків, пе" ревірок за завданням Держгірпромнагляду та інша робо" та примушують переносити терміни перевірок. А це часто призводить до того, що перевірки взагалі не здійснюють" ся, графіки перевірок виконуються на 40—50%. Тоді зно" ву доводиться пояснювати причини порушення цих графі" ків. Треба зазначити, що останнім часом більшість робо" тодавців до питань охорони праці стали ставитись серйоз" ніше і самі звертаються до інспекції з проханням провести перевірку. Адже за її результатами з’ясовується, яку він несе відповідальність за порушення нормативних актів з охорони праці, що треба вимагати від своїх підлеглих, як забезпечити безпечне ведення робіт тощо.

— На завершення нашої розмови що приємного Ви можете розповісти нашим читачам?

— Приємно усвідомлювати, що останнім часом знач" но збільшилась кількість звернень громадян з питань охорони праці. Це не говорить про те, що збільшилася кількість порушень законодавства у галузі охорони праці. Навпаки, помітно покращилася дисципліна, особливо на тих підприємствах, де керівники розуміють важливість цієї справи. Частіше звертатись до інспекції з проханням вирішити ті чи інші питання люди почали тому, що зрозу" міли — є така державна установа, яка в змозі вирішити наболілі проблеми, причому у встановлені Законом «Про звернення громадян» терміни. Ось свіжий приклад. До інспекції надійшла скарга від жителя м. Керчі, якого під час виконання трудових обов’язків на посаді контролера було побито, і комісія підприємства, яка розслідувала нещасний випадок, виз" нала його не пов’язаним з виробництвом. Після розгля" ду звернення спільно з органами прокуратури дії керів" ництва підприємства, членів комісії з розслідування було визнано неправомірними, організовано повторне роз" слідування. Справедливість перемогла. Задоволені на" даною допомогою люди висловлюють подяку через міс" цеві ЗМІ, надсилають листи до теруправління. Дуже при" ємно відчувати, що твої знання, робота приносять ко" ристь людям, які того заслуговують. На знімку: начальник Кримської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у металургії, машинобудуванні, на транспорті, у зв’язку та енергетиці Н. Валєєва.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЖІНКА НА ВИРОБНИЦТВІ

АВТОРИТЕТ, ДОСЯГНУТИЙ ВИМОГЛИВІСТЮ І ПРАЦЕЮ Мало хто з нас чітко уявляв у шкільні роки своє життєве покликання, професію та пов’язані з нею досягнення або розчарування. Звичайна сімнадцятирічна дівчина з харківського передмістя Наталія Єременко також не могла передбачити, що саме перші кроки в трудо вій біографії назавжди пов’яжуть її життя з органами Держгіртехнагляду.

А

починалося все ще в 1977 р., якщо раніше у харківському регіоні ків у Дніпропетровську і Євпаторії всі коли худенька вчорашня шко" прокладанням газових мереж, вста" хоч якоюсь мірою освічені громадяни. лярка прийшла працювати в новленням і монтажем газового устат" Що вже тут про відповідальних по" один із підрозділів «Харківміськгазу» кування на них займалися три"чоти" садових осіб говорити!? Тим часом простим контролером газового гос" ри спеціалізовані організації, то те" різних порушень у питаннях безпеч" ної експлуатації газового господар" подарства. Трохи пізніше наполег" пер їх налічуються сотні... Нині тільки одних підконтрольних ства, опалювального устаткування та лива дівчина вступила на вечірнє відділення одного з харківських тех" підприємств у Наталії Олександрівни приладів газової автоматики, особ" ливо з боку різних дрібних нічних вищих навчальних закла" споживачів газу, було й зали" дів, який успішно закінчила в шається хоч відбавляй. Більш 1982 р. Відразу ж після одер" як 460 підприємств і об’єктів жання диплома про вищу освіту відвідала з перевірками про" Н. Єременко починає працюва" тягом 2008 р. Н. Єременко. ти інспектором у Харківській га" І практично на кожному нею зотехнічній інспекції. було виявлено різні порушен" Працюючи спочатку кон" ня. А всього — майже півтори тролером, а потім і майстром у тисячі порушень! «Харківміськгазі», навчаючись Усі порушення діючих нор" паралельно на вечірньому від" мативно"правових актів, що діленні в інституті, Наталія Олек" створювали безпосередню сандрівна встигла добре заре" загрозу подальшій експлуа" комендувати себе не тільки як Начальник служби охорони праці тації газового устаткування, грамотний і відповідальний пра" ВАТ «Харківміськгаз» О. Ребенок, життю і здоров’ю не тільки цівник газового господарства, державний інспектор Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці обслуговуючого персоналу, але й як енергійний і принципо" в нафтогазовому комплексі і хімічній промисловості а й простих громадян, було вий громадський працівник — Н. Єременко, заступник генерального директора усунено власниками у запро" ВАТ «Харківміськгаз» М. Мордовенко (зліва направо). позаштатний газотехнічний ін" поновані вимогливим інспек" спектор. Згадуючи минуле, Н. Єременко з понад 1200, що набагато більше, ніж тором терміни. За результатами теплотою говорить про своїх на" на початку її трудової біографії у Держ" проведених протягом 2008 р. пере" ставників: колишніх начальників Хар" гіртехнагляді. Адже величезні кроки вірок роботу 168 об’єктів і одиниць ківської газотехнічної інспекції А. Люб" зроблено на шляху газифікації в ре" газового устаткування було заборо" ченко, В. Демиденка. Вони завжди гіоні та країні. Зрозуміло, що більшість нено й опломбовано, за допущені допомагали їй не тільки долати труд" працівників закріплених за нею під" грубі порушення оштрафовано 72 нощі, пов’язані з освоєнням профе" приємств — це газотехнічний персо" посадових осіб і працівників газово" сії, але й виявляли чуйність і розумін" нал, який здійснює експлуатацію та го господарства, у тому числі — 13 ня, адже від виконання обов’язків обслуговування газових мереж, склад" перших керівників підприємств. Ніяких особливих професійних турботливої дружини та матері двох ного газового устаткування. І все ж таки основну увагу Н. Єре" прийомів під час перевірки підпри" синів, якою стала згодом молодий ін" спектор, Наталію Олександрівну ніх" менко, як і раніше, приділяє добре ємств або піднаглядових об’єктів у знайомим їй ВАТ «Харківміськгаз» і Наталії Олександрівни немає. Вона то не звільняв. Зараз, говорить Наталія Олек" ВАТ «Харківгаз», що працюють у тіс" просто дуже уважно вивчає, яким чи" сандрівна, працювати стало склад" ному контакті з постачальниками ном адміністрація підприємства про" ніше: адже за часів Держгіртехнагля" блакитного палива великим монтаж" водить організаційну роботу з пи" тань охорони праці. Ретельно спів" ду інспектор контролював тільки тех" ним організаціям. Про те, до яких трагічних наслідків ставляє записи в різних журналах з нічний стан устаткування. Сьогодні ж йому доводиться вирішувати всі чи" може призвести порушення вимог фактичним станом справ. Для вияв" сленні проблеми охорони праці, які охорони праці в газовому господар" лення технічних порушень, що мен" іноді дуже важко вирішити. А їх, на стві знають, зобов’язані знати після ше впадають в очі, не можна обійти" жаль, не стає менше. Наприклад, резонансних вибухів житлових будин" ся без співставлення даних технічних

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

умов і технічних проектів з даними сональну відповідальність керівників ківміськгаз» створено добру мате" держперевірок газового устаткуван" за стан охорони праці та організа" ріально"технічну базу: кабінет охоро" ня, обмуровування котлів тощо. Від цію роботи щодо управління охоро" ни праці, кабінет загальнотехнічних і пильного ока інспектора нічого не ною праці. спеціальних дисциплін, кабінет спе" можна приховати. Вимагає й від Діюча на підприємстві 4"ступінча" ціальних технологій щодо захисту під" постачальників й від споживачів ста система оперативного контролю земних газопроводів від корозії; нав" блакитного палива суворого додер" дає змогу здійснювати постійний діє" чальні майстерні, лабораторію зва" жання чинного законодавства про вий моніторинг за додержанням ви" рювання для професійно"практичної охорону праці. Та й не вміє підготовки електрогазозварни" працювати Н. Єременко по"ін" ків, сервісний центр з ремонту і шому. І в цьому автор статті пе" повірки газових лічильників тощо. реконався особисто, відвідав" Є на підприємстві і чудово ши одне з великих газопоста" обладнаний навчально"трену" чальних підприємств регіону — вальний полігон, що являє собою ВАТ «Харківміськгаз», яке вона діючу систему газопостачання курирує. населеного пункту. Проведення Заступник генерального ди" навчальних тренувань на ньому ректора підприємства М. Мор" дає змогу відпрацьовувати всі довенко відразу дав зрозуміти, практичні аварійні ситуації з вияв" що вся повсякденна працеохо" лення та усунення витоків газу, ронна робота в колективі місь" якісно навчати газотехнічний ких газопостачальників (а це персонал безпечних методів пра" близько 2,2 тис. осіб) будується О. Ребенок (праворуч) і Н. Єременко в навчальному класі ці. Підготовку й атестацію кад" на принципах взаєморозуміння рів на підприємстві здійснюють перед початком екзамену. та співробітництва з держав" фахівці найвищого рівня, кабіне" ною інспекцією, де працює Наталія мог безпечної експлуатації систем ти і навчальні класи обладнано най" Олександрівна. газопостачання, у цілому за станом сучаснішими засобами навчання та Якщо врахувати, що на обслуго" охорони праці — як з боку керівниц" наочної агітації. вуванні ВАТ «Харківгаз» перебуває тва структурних підрозділів, так і з Щороку тільки у своєму УКП про" понад 8 тис. км газопроводів, близь" боку головних фахівців підприємства. ходять навчання та перевірку знань ко 2,4 тис. газорегуляторних пунктів, з питань охорони праці близько 3,2 тис. км внутрішньобудинкових га" 1300 працівників підприємства. Ще зопроводів, то вкрай важливо знай" близько 300 його працівників прохо" ти такі точки зіткнення інтересів і дять обов’язкове навчання та пере" завдань виконавців робіт і представ" вірку знань з питань охорони праці ників державних наглядових органів, в спеціалізованих навчальних за" щоб вони з урахуванням фінансових кладах. можливостей конкретного підприєм" І все ж таки, яким би не був висо" ства давали найбільший ефект у ким рівень отриманих працівниками справі підвищення безпеки вироб" знань, від проведення дієвого кон" ництва, суворого додержання вимог тролю за виконанням робіт не вар" охорони праці. Саме такі підходи є то відмовлятися, упевнена Н. Єре" характерними для роботи Н. Єре" менко. З нею згодна і начальник менко, вважає М. Мордовенко. служби охорони праці ВАТ «Харків" З 2002 р. в ВАТ «Харківміськгаз» міськгаз» О. Ребенок. функціонує СУОП. У її основу, по" Службою охорони праці підпри" яснює начальник служби охорони ємства в 2008 р. проведено близько праці підприємства О. Ребенок, за" сотні перевірок, 72 з них — цільові, кладено принципи: «плануй — дій — 25 — комплексні. За підсумками пе" контролюй — аналізуй — удоскона" ревірок працівниками служби скла" Н. Єременко перевіряє рівень люй». Відповідно до них у ВАТ впро" дено 19 актів на усунення виявлених практичних навичок безпечної роботи довж останніх років було перегляну" порушень, 57 посадових осіб і ро" в ГРП у слюсаря аварійно" то всі внутрішні нормативні акти, бітників підприємства було депремі" відбудовних робіт Є. Соломинка. що регламентують діяльність підпри" йовано, 12 посадовим особам ого" ємства. Зокрема, в 2006 р. пере" Усі питання, що стосуються запо" лошено догани. опрацьовано інструкції з охорони пра" бігання виробничому травматизму і Н. Єременко та О. Ребенок по" ці та пожежної безпеки на всі про" травматизму в побуті, систематично стійно стежать за виконанням ком" фесії й види робіт (усього 160 інструк" розглядаються на розширених нара" плексних заходів розділу «Охорона цій). Наказом генерального директо" дах і технічних радах підприємства за праці» колективного договору, за ра в кожному з підрозділів призначено участі його першого керівника. тим, щоб усі працівники вчасно про" відповідальних осіб з питань охоро" Для якісної підготовки та атестації ходили медичні огляди, були забез" ни праці. Це суттєво підвищило пер" працюючого персоналу у ВАТ «Хар" печені передбаченими спецодягом,

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

спецвзуттям й іншими ЗІЗ. Усе це, без" умовно, чітко виконується на під" приємстві, що не дивно. Загальна су" ма витрат на охорону праці тут з ро" ку в рік збільшується і перевищила в 2008 р. 1,5 млн. грн. Аналізуючи на прикладі ВАТ «Харківміськгаз» роботу, яку виконує Н. Єременко та служба охорони праці підприємства (впродовж кіль"

Не відкрию Америку, ко ли скажу, що робота спе ціаліста з охорони праці — це зазвичай буденність, без якої, однак, годі сподівати ся на стабільну безпеку ви робництва. Це вже потім, як закономірність,— обжинки, духмяний коровай і весела пісня.

Щ

о у нашій роботі важить на" самперед? Матеріальне під" кріплення працеохоронних за" ходів. Тут треба підкреслити, що на ці цілі керівництво нашого СТОВ «Дніпро», що в Чер" каській області, виділяє що" року понад 0,5% від суми реалізованої продукції. То" му вже кілька років поспіль усі трактори господарства обладнані електростар" терним запуском двигуна з кабіни. Виробничі будівлі та споруди паспортизова" ні. Досліджені умови праці майже на усіх робочих міс" цях. Працівники забезпе" чені засобами індивідуаль" ного захисту, а ті, які зай" няті на роботах підвищеної небезпеки, проходять усі належні медичні огляди. Порядку сприяє й те, що на підприємстві практично не" має плинності кадрів. Отже, люди знають свої обов’язки, зокрема з охорони праці, і в основному вико" нують їх. Що стосується передбаченої нормативними актами документації з охорони праці, то вона ведеться в належному порядку. Та спираючись на власний досвід, я б акцентувала увагу на живій роботі з людьми як на першооснові організації роботи з охорони праці. Зрозуміло, що дії всіх

кох останніх років на підприємстві не було випадків виробничого травма" тизму), не можна не перейнятися по" чуттям поваги до цих наполегливих жінок. Яким, як бачимо, навіть кон" троль за додержанням винятково суворих вимог безпеки в газовому господарстві цілком під силу. Хочеться побажати Наталії Олек" сандрівні, всім жінкам, зайнятим у

газовому господарстві, подальших успіхів у їхній такій непростій, але необхідній та важливій роботі, а та" кож щастя і благополуччя в особи" стому житті! Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор Фото автора

СТОРІНКА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ГОЛОВНЕ — ЖИВА РОБОТА 500 працівників нашого СТОВ «Дні" про» я, як головний спеціаліст з охо" рони праці, не можу проконтролю" вати. Тому спираюсь насамперед на керівників структурних підрозділів. Тут важливо добитися сумлінного ви" конання посадовими особами своїх обов’язків, що включають й органі" зацію безпечного ведення робіт.

З одного боку, наші спеціалісти пройшли відповідне навчання і пере" вірку знань з питань охорони праці у спеціалізованих закладах, з друго" го — діє чіткий триступінчастий адмі" ністративно"громадський контроль за станом охорони праці, в якому беруть активну, підкреслюю, активну участь уповноважені з питань охо" рони праці, обрані на зборах трудо" вих колективів. Вони також пройшли відповідну підготовку. Головний зміст контролю — безпечний стан робо" чого місця та якість інструктажів з охорони праці. Бо це, власне, дві го"

ловні обставини, що прямо вплива" ють на безпеку виробництва. Зрозуміло, що моя робота вима" гає постійного поновлення знань нормативних документів. Тут і мені, і всім керівникам підрозділів допома" гає наявність кабінету охорони праці, який укомплектований нормативною літературою, наочними посібниками, компакт"дисками з відповід" ними відеосюжетами. У ви" робничих підрозділах є куточ" ки охорони праці. Форми ро" боти з колективом різні: про" водимо сезонне навчання механізаторів, наради, збо" ри, підбиваємо підсумки ро" боти у бригадах чи на фер" мах, де робітники проходили підвищення кваліфікації, а та" кож проводимо аналіз ви" робничих ситуацій. Таким чи" ном робота з охорони праці органічно входить до кола питань, обов’язкових для роз" гляду і виконання. Віддача від усього цього така: під" приємство, у добрий час мовити, працює без нещасних випадків з тяжкими наслідками та профзахво" рювань. Л. ГАРМАШ, головний спеціаліст з охорони праці СТОВ «Дніпро» На знімку: виробнича нарада — чудова нагода для Л. Гармаш (на передньому плані ліворуч) закликати працівників до безпечного ведення робіт. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА МІСЦЕВА ВЛАДА

НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ — ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА Чергову зустріч з журналістами Донецький міський голова О. Лук’янченко присвятив питанням промислової безпеки, екологічній обстановці в місті та соціальному захисту гірників ветеранів. Спіл куючись з представниками засобів масової інформації, він таким чи ном тримає своїх виборців у курсі нагальних проблем. Під час прес конференції, яка відбулася 10 лютого, міський голова повідомив про гостру, вкрай тривожну для багатьох жителів обласного центру проблему, що непокоїть виконком уже тривалий час і не знаходить вирішення. А наслідки, якщо воно не буде знайдено, загрожують бути тяжкими, можливо — катастрофічними.

П

роблема закритих шахт і тих, що закриваються, — постійний го" ловний біль міської влади. Ми вже розповідали на сторінках жур" налу («Причина лиха — підземні води чи чиновницька байдужість?», № 9, 2008 р.) про загрозу підтоплення ці" лого ряду промислових підприємств, житлових мікрорайонів, підвальних приміщень і навіть тунелів споруджу" ваного метрополітену у зв’язку з під" йомом води на шахті «Запереваль" на № 2», що ліквідується. Через не" дофінансування програми закриття підприємства, яке мало бути повні" стю зупинене ще в 2002 р., процес розтягнувся на довгі роки. Тоді в останню мить лихові вдалося запо" бігти. І ось над обласним центром нависла нова загроза. На шахті «Мушкетівська», що закривається, перестала працювати система водовідливу. Результатом цього став підйом води на 31 м. Виник" ла небезпека підтоплення великих територій. На жаль, Мінвуглепром на ситуацію, що склалася, ніяк не ре" агує. Справа в тому, що водовідлив не діє через відключення електропо" стачання, спричиненого великою за" боргованістю за спожиту енергію. А оскільки борг не погашається, вжи" то адекватних, на думку енергопо" стачальної організації, заходів... Ми пам’ятаємо, як нещодавно в такій самій ситуації опинилися най" важливіші оборонні об’єкти. Відріза" ли власники світло — і умили руки. Адже у нас ринкові відносини, вихо" дить, хоч ядерна загроза, хоч руко" творний потоп — немає оплати, не буде й електрики. З оборонними

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

об’єктами, здається, справу благо" получно було вирішено. Президент втрутився. «Переконав» кого треба, і Кабінет Міністрів оперативно під" ключився. А ось із шахтами, що лікві" довуються, справа складніша. Не" має у міністерства 7 млн. грн. на по" гашення боргу за електроенергію! І зупинити води, що підступають з надр, без цього неможливо. Інша біда, яку, хоч як старалися міський голова та очолюваний ним орган влади, але так і не вдалося вирішити,— шахтарі"ветерани, не забезпечені цієї зими належним їм відповідно до законодавства без" платним паливом. О. Лук’янченко зазначив, що сьогодні підприємства вугільної промисловості міста пере" вантажені вугіллям, проте немає від" повідного рішення, щоб забезпечи" ти шахтарів"пенсіонерів. Заходи, що вживаються, поки що безрезуль" татні. Від імені 3,6 тис. пенсіонерів Донецька, які не одержують побуто" вого вугілля, міський голова неодно" разово звертався і до Мінвуглепрому, і до ДП «Донецьквуглеторфреструк" туризація». Заборгованість становить 14,5 тис. т, але жодних перспектив на одержання вугілля ветеранами гір" няцької праці на сьогодні, на жаль, немає. «Станом на 10 лютого не визна" чено фінансові ресурси, не визначено й постачальників вугілля на 2009 р. та й відповідей з боку Кабінету Міні" стрів і міністерства з цього питання немає»,— підкреслив О. Лук’янчен" ко. Він повідомив журналістам, що збирається надіслати телеграму Прем’єр"міністру України з прохан"

ням допомогти у вирішенні гострої соціальної проблеми шахтарів"пен" сіонерів, які зимують разом з сім’ями у холодних приміщеннях. На закінчення міський голова по" відомив про підсумки проведеного минулого року огляду"конкурсу з охорони праці. Проблема промис" лової безпеки — одна з головних у більш як мільйонному місті. Досить сказати, що в самому його центрі розташована шахта імені О. Ф. За" сядька, де трохи більше року тому сталася найбільша в Україні аварія з численними людськими жертвами. Тому питання охорони праці гірників, металургів, працівників усіх підпри" ємств, організацій та установ — зав" жди на порядку денному виконкому. Традиційний конкурс з охорони пра" ці — одна з ефективних форм масо" вого привернення уваги роботодав" ців і працівників до питань безпеки та гігієни праці. У 2008 р. в конкурсі взя" ли участь колективи 909 підприємств, установ, організацій. Переможцями в різних галузях названо 43 колекти" ви. Серед них — Оперативний воєні" зований гірничорятувальний загін, ВАТ «Донецьккокс», ТОВ «Дорожнє будівництво «Альтком», міська лікар" ня № 2 «Енергетик», комунальна ке" руюча компанія Калінінського райо" ну, підприємство «Міськгаз» та інші. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор На знімку: Донецький міський голова О. Лук’янченко. Фото прес"служби міськвиконкому

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю

Прокуратура, відслідко вуючи дотримання вимог За кону «Про охорону праці», як та щука з відомої приказки, не дає дрімати ані робото давцеві, ані органам держав ного нагляду за охороною пра ці. Звичайно, у кожному ре гіоні своя практика, зумовле на його специфікою. У чому вона полягає? Про це Меліто польський міжрайонний про курор, радник юстиції В. Кри воножко розповідає нашому власному кореспондентові Надії БЕЗУГЛІЙ.

СПЕЦИФІКА ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ — Володимире Григоровичу, що, власне, мене як журналіста спонука" ло постукати у двері Вашої устано" ви? Торішній резонансний нещасний випадок у мелітопольському кафе «Кристал», де якраз у різдвяну ніч за" гинули дві його працівниці — моло " денькі студентки. У ході судового роз" бирання до роботодавця було вистав" лено ряд серйозних претензій щодо порушення ним Кодексу законів про працю. Проте пройшли повз увагу і слідчих, і суддів порушення норма " тивних актів з охорони праці, на які вказали держінспектори теруправ " ління Держгірпромнагляду по Запо" різькій області при розслідуванні об" ставин та причин цього нещасного випадку. Обійшла це питання мов " чанням і Мелітопольська міжрайон" на прокуратура. Чому?

— Знаєте, цей трагічний випадок яскраво висвітлює, коли і які є при" води для прокурорського втручання в царину охорони праці. Так ось, під час вивчення обставин і причин за" гибелі дівчат випливло насамперед грубе порушення роботодавцем за" конодавства про працю. Зокрема, з працівницями не були укладені тру" дові угоди. Не було й наказу про

їхнє зарахування у штат. Відсутні: відповідний запис у трудових книж" ках потерпілих, графік і табель їхньої роботи, відомості про нарахування заробітної плати тощо. У підсумку це і стало основним змістом судового розбирання. Щодо порушення роботодавцем Закону «Про охорону праці» — як ос" новної мотивації для його покаран" ня,— то ситуація непроста. По"пер" ше, як Вам відомо, не всі члени комі" сії зі спецрозслідування цього неща" сного випадку пов’язали його з ви" робництвом. По"друге, у ході слідства встановлено головну і безпосередню причину нещастя — коротке зами" кання в електромережі. По"третє, не були визначені конкретні порушення нормативних актів з охорони праці, що безпосередньо призвели до заги" белі людей. Тобто слідством не було встановлено причинно"наслідковий зв’язок між першим і другим. Отже, хоч як кому це не подобається, але формальних підстав карати робото" давця саме за порушення ним Зако" ну «Про охорону праці» не було.

— Останнім часом органи дер " жавного нагляду, громадського кон" тролю за безпекою праці наполег "

л ив о п і д к р е с л ю ю т ь , щ о а д м і н і с т р а " тивні засоби впливу на порушників працеохоронного законодавства не дають належного ефекту. Штрафи не компенсують ані втраченого жит" тя чи здоров’я, ані загублених мате" ріальних цінностей. Більше того, не" ефективне покарання обертається зневагою до охорони праці. Тому звучить думка про посилення кримі" нальної відповідальності винуватців н е щ а с н и х в и п а д к і в н а в и р об н и ц т в і . Що Ви на це скажете?

— Ще хочу раз наголосити: у кожному випадку мусить бути вста" новлена пряма залежність травму" вання працівника від порушення посадовою особою, а то й ним са" мим своїх виробничих обов’язків, зокрема у частині охорони праці. Це вимагає від інспекторів Держгір" промнагляду насамперед високої кваліфікації, грунтовних юридичних знань, часу тощо. При нинішній їх" ній завантаженості це малоймовір" но. Ми тісно співпрацюємо з тер" управлінням Держгірпромнагляду по Запорізькій області у плані пере" вірок підприємств. Крім того, пере" віряємо роботу самих інспекторів, тож маємо чітке уявлення про коло їхніх виробничих клопотів. Також співпрацюємо і з місцевим відділен" ням виконавчої дирекції Фонду со" ціального страхування від неща" сних випадків на виробництві та професійних захворювань, міською та районною СЕС, органами пож" нагляду. Бо у цих структурах — про" фесіонали, чий досвід стає проку" ратурі у підмозі, коли досліджують" ся питання охорони праці чи промис" лової безпеки.

— Тоді напрошується запитання: яка характерна деталь є спільною для всіх нещасних випадків на ви " робництві, з огляду на результати їх дослідження?

— Як не прикро, але це порушен" ня вимог безпеки праці самими по" терпілими. Не буду говорити про при" чини. Це справа спеціалістів з охоро"

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ни праці, психологів, соціологів. Але факт залишається фактом. І за при" кладом далеко ходити не треба. Робітник одного з мелітопольських заводів самохіть поліз у ківш з"під ме" талу, упав і смертельно травмувався. Прокуратура порушила кримінальну справу, але на кому вина? Майстер дійсно не стояв поруч робітника, а потерпілий на момент порушення вимог безпеки пройшов усі належні інструктажі з охорони праці та був навчений. Яким же чином притягувати майстра до кримінальної відповідаль" ності? Або візьмемо інший приклад: на майданчику підприємства йшли будівельно"монтажні роботи. Газо" зварник на висоті зрізував металеву балку. Щось йому видалося не так. Нікого не поставивши до відома, він виліз з колиски і став на підрізану балку, яка миттєво обірвалася, і лю" дина розбилася насмерть. Знову за" питання: хто з посадових осіб і яку кримінальну відповідальність повинен нести у даному випадку? Які для цьо" го є правові підстави? Візьмімо інше. Позаторік наша прокуратура порушила відразу дві кримінальні справи за ст. 271 та 272 Кримінального кодексу Украї" ни, пов’язані з подіями на Новобог" данівських складах боєприпасів. Тоді під час виконання службових обов’язків травмувалися двоє пра" цівників підрозділу МНС, один з них — смертельно. А причина така. Пра" цівники замість того, щоб копати траншею глибиною 3 м з обов’язко" вими відкосами, як це передбачено технологічними вимогами, погнали стінки прямолінійно. Внаслідок цьо" го переорана земля обвалилася прямо на них. І таких прикладів, на жаль, багато.

— А яка доля порушених кримі " нальних справ? Чи доходять вони до суду і як останній реагує на них? Чи" мало юристів, які працюють у галузі охорони праці, говорять про недо " статню судову практику щодо роз " гляду справ, які стосуються охорони праці. А це позначається на об’єк " тивності судових вироків.

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

— Таку практику я обговорювати не готовий, а ось про реакцію судів скажу, що вона різна. Так, торік прокуратура порушила криміналь" ну справу проти ТОВ «Агропромис" лова компанія» за скаргою її пра" цівника, який на роботі отримав травму ока. Акт за формою Н"1 бу" ло складено підприємством через кілька місяців після нещасного ви" падку. Винним у його скоєнні комісія визнала майстра, котрий не видав працівникові засоби індивідуально" го захисту. Суд, вивчивши справу, повернув нам її на дослідування. Що ми і зробили, а потім знову пе" редали справу до суду. Тим часом згаданий майстер звернувся зі скар" гою щодо незаконного порушення прокуратурою проти нього кримі" нальної справи у той же Мелітополь" ський міськрайонний суд. Останній скасував постанову про порушення кримінальної справи за даним не" щасним випадком. Ми звернулися до апеляційного суду, але він підтри" мав рішення суду першої інстанції. Однак на цьому не стало. Прокура" тура подала касаційну скаргу до Верховного Суду України. Чекаємо рішення. Я зупинився на цьому випадку для того, щоб було зрозуміло, яка не" проста ситуація з прокурорським наглядом за додержанням Закону «Про охорону праці».

— Що ж виходить? Може, комісія неякісно розслідувала цей неща " сний випадок? Чи зроблено невірні висновки? І взагалі, наскільки важать у подібних випадках матеріали спец" розслідування, комплексних, цільо " вих перевірок, подання до прокура" тури з боку органів державного на" гляду за охороною праці?

— Важать, насамперед, якість цих матеріалів, об’єктивність і своє" часність розслідування нещасного випадку, своєчасне повідомлення про нього прокуратурі з тим, щоб, як кажуть, по гарячих слідах ми мо" гли обстежити місце події, допитати свідків, зібрати докази тощо. Від тер" управління Держгірпромнагляду за

останні два роки наша прокурату" ра отримала лише одне подання, що стосувалося Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, де виявлено газову автоза" правку, що не пройшла технічного огляду. Що стосується власників, роботодавців, то вони майже ніко" ли вчасно не повідомляють проку" ратуру про нещасний випадок на виробництві, а надсилають інфор" мацію тоді, коли все вже прибрано і підготовлено до перевірки.

— Ви не згадали ще про одного провідника державної працеохо " ронної політики — органи місцевої виконавчої влади, що, по суті, фор" мують на підпорядкованій їм терито" рії ставлення до Закону «Про охоро" ну праці».

— Уточнимо відразу, що ситуація з охороною праці на підприємствах міста і району така: торік сталося 43 нещасних випадки на виробниц" тві, з них 3 — зі смертельними нас" лідками. За перший місяць поточно" го року нещасних випадків не було. Можливо, саме тому питання охоро" ни праці на зборах районного акти" ву чи на розширених засіданнях ви" конавчих органів місцевої влади зга" дуються побіжно, і ніколи не були предметом окремого детального обговорення.

— А які Ви бачите «мінуси» у ни" нішньому працеохоронному процесі?

— На мою думку, він надто фор" малізований, багато паперової ро" боти, що шкодить живій наглядовій роботі. Крім того, чітко і детально не визначено ані правової, ані ма" теріальної відповідальності усіх учас" ників виробничого процесу у разі скоєння нещасного випадку. Тому ст. 44 «Відповідальність за порушен" ня вимог щодо охорони праці» За" кону «Про охорону праці», на мій погляд, потребує доопрацювання. Впевнений, це підвищить відпові" дальність роботодавця за стан без" пеки праці, а також ефективність по" карань. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

МОТОРИГІН Віктор Олек сійович працював 41 рік на під земних роботах на шахтах м. Свердловська Луганської області та 7 років директо ром гірничого профтехучи лища. У лютому 2008 р. пішов на пенсію. Ветеран пережи ває через те, що на шахтах високий рівень травматизму внаслідок поганої організації навчання персоналу, низької якості проведення інструк тажів з питань охорони праці; є суттєві недоліки в організа ції засідань постійно діючих комісій (ПДК) з безпеки, а то й зриви їх проведення. Публікуємо роздуми вете рана про поліпшення стану безпеки праці на шахтах, які можуть бути корисними мо лодим спеціалістам під час підготовки та проведення за сідань ПДК з безпеки на ву гільних підприємствах.

З

асідання ПДК готувалося члена" ми комісії, службою охорони праці, дільниці ВТБ, інженерно" технічними працівниками, відпові" дальними за стан маршрутів, об’єк" тів, гірничих виробок згідно з нака" зом по шахті. На засіданні розгляда" лися результати перевірок, виявлені порушення, їх причини і з’ясовували, хто винен у допущенні таких пору" шень, а також загальний стан техні" ки безпеки на окремій дільниці або шахті в цілому. На ньому мали бути присутні всі члени комісії, призначе" ні наказом директора шахти, всі за" ступники директора і головного ін" женера, головного механіка, на" чальники дільниць та їхні заступники, помічники, механіки, гірничі майстри підземних і поверхневих дільниць, вільні від роботи, начальники відділів і служб, нормувальники, маркшейде" ри, геологи, бригадири, ланкові діль" ниць, які перевіряли, працівники від" ділу кадрів, юристи, завідувач здо" ровпункту, представник гірничоряту" вальної служби та державний гірни" чотехнічний інспектор. Засідання вів голова ПДК або його заступник, а не начальник змі" ни з охорони праці (не будучи членом

2. Зам. №

ПРОШУ СЛОВА

ВІДРОДИТИ ХОРОШЕ, АЛЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ ПДК). Усі аварії, нещасні випадки, перебування на роботі у нетверезо" му стані мали бути розслідувані та обговорені на засіданні ПДК, потім доведені до відома працівників діль" ниць, відділів і служб. Перед проведенням засідань потрібно було провести підготовчу роботу: 1. Перевірити технічну докумен" тацію, з’ясувати, чи ознайомлені працівники з паспортами виїмкових дільниць, проведення та кріплення, перекріплення підготовчих виробок, паспортами буровибухових робіт, з інструкціями з охорони праці за про" фесіями, з планом ліквідації аварій (ПЛА), чи правильно використову" ються засоби колективного та індиві" дуального захисту на дільниці тощо.

2. Під час відвідування дільниць, що перевірялися, звертати увагу на кріплення вибоїв, послідовність і безпеку робочих операцій, кріплен" ня механізмів, заземлення, зрошен" ня, наявність безпечних проходів, провітрювання та пилоподавлення, безпеку під час вибухових робіт, знання виконавцями правил безпе" ки під час організації ремонтних ро" біт, ПЛА, запасні виходи, наявність і користування засобами захисту та пожежогасіння.

3. Під час зустрічі з молодими ро" бітниками проводити опитування: хто і які інструктажі їм проводив, що во" ни знають про ПЛА, правила безпе" ки під час виконання робочих опера" цій, правила поведінки у разі аварій. Після перевірки на засіданнях ПДК заслуховувалася інформація перевіряючих, начальника дільниці, що перевірялася, механіка, гірничих майстрів, бригадира, порушників пра" вил безпеки. За підсумками обгово" рення робилися висновки. Перевіряючі також повинні були готуватися до перевірки, мати відпо" відну кваліфікацію, щоб не було так,

як іноді буває: приходить перевіряю" чий у вибій, навіть не привітається, не обговорить, які виявлено пору" шення і як їх усунути. Через тиждень треба було зро" бити повторну перевірку і про ре" зультати доповісти на наступній на" раді. Це була не тільки перевірка, але й навчання самих перевіряючих і усіх тих, кого перевіряли. Мали місце зриви таких нарад че" рез їх непідготовленість. Так, бувало, нараду проводив начальник зміни з охорони праці, не будучи членом ПДК. Через деякий час заходить за" ступник директора з виробництва і безцеремонно викликає на вихід на" чальників і механіків дільниць — ви" добувної, підготовчих робіт, внутріш" ньошахтного транспорту, оскільки за вказівкою технічного директора в цей час проводилася перевірка цих дільниць. Зала спорожніла, всі питан" ня так і не було розглянуто. Жоден з представників цих перевіряючих і ду" же рідко контролюючих організацій не виступав на засіданні ПДК з без" пеки, крім заступника генерального директора з охорони праці. А був час, коли директора, го" ловного інженера, головного меха" ніка та їхніх заступників кожного че" тверга не викликали ні до Мінвугле" прому і виробничого об’єднання, ні до міськкому партії чи міськвиконко" му, теркому вугільників, ні до проку" ратури чи в округ держнагляду Укра" їни. Щочетверга не проводилися селекторні наради. Засідання ПДК з безпеки цього дня вважалося найваж" ливішим профілактичним заходом з безпеки. Начальник гірничотехнічної інспекції давав вказівки дільничним держінспекторам бути присутніми на засіданні ПДК і обов’язково ви" ступити по темі наради. Такі методи роботи позитивно впливали на профілактику травма" тизму та аварійності на шахтах.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЗНАННЯ — ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ

У Запоріжжі відбулося засідання круглого столу на тему: «Про шляхи підвищення якості та ефективності навчання і перевірки знань з питань охорони праці». У засіданні взяли участь працівники обласного управління виконавчої ди рекції Фонду соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та профзахворю вань, теруправління Держгірпромнагляду, облас ної ради профспілок, головного управління праці та соціального захисту населення облдержадмі ністрації, а також керівники провідних навчаль них центрів, які здійснюють навчання з питань охорони праці посадових осіб підприємств.

ВІДБУЛАСЯ ДІЛОВА РОЗМОВА

Ф

ахівці, зацікавлені у підвищенні якості навчання, вперше зу" стрілися в такому складі та від" верто говорили про наболіле. Відкрив засідання голова Запо" різької облпрофради В. Сластьон. Він наголосив, що питання забезпечення безпечних умов праці і профілактики виробничого травматизму завжди в центрі уваги профспілкових організа" цій. На жаль, у період спаду вироб"

ництва зростає рівень виробничого травматизму. Думки про можливу втрату роботи, песимізм породжують безвідповідальність. Люди в умовах кризи готові йти на будь"яку роботу. Їх вже не хвилює безпека, була б мож" ливість заробити кошти для існування. За таких умов треба підвищувати ви" моги до посадових осіб, які повинні забезпечувати безпечні умови праці. Дуже важливою стає робота центрів з підготовки фахівців, які працюють на виробництві та у профспілках. Начальник теруправління Держ" гірпромнагляду по Запорізькій обла" сті Ф. Мержев повідомив, що недолі"

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

ки в навчанні стають основною або супутньою причиною майже кожно" го нещасного випадку на виробниц" тві. Він висловив сподівання, що нав" чальні центри допоможуть викоре" нити ці причини. Від якості роботи навчальних центрів багато в чому залежить і профілактика виробничо" го травматизму. Слухач повинен усвідомити ті ризики, які виникають у процесі трудової діяльності. Заступник начальника теруправління В. Кучер висвітлив основні проб" леми в питаннях навчання працівників. Особливої уваги потребують мате" ріально"технічне забез" печення, кваліфікація ви" кладачів, організація і про" ведення навчання та пе" ревірки знань відповідних категорій слухачів, необ" хідно формувати групу слухачів за галузевими ознаками, позбутися формального підходу до навчання. Начальник обласного управлін" ня виконавчої дирекції Фонду со" ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе" сійних захворювань М. Олійник за" значив, що навчання в галузі охорони праці є важливим державним зав" данням. Однак більшість навчальних центрів у такий спосіб ще й заробля" ють гроші. Комерційна діяльність не повинна вестися за рахунок погір" шення якості навчання, адже в осно" ві організаційних причин травмувань

лежить ненавченість, безвідповідаль" не ставлення до правил безпеки. Ліквідація недоліків у справі навчан" ня дасть змогу підвищити захище" ність працівників. М. Олійник запро" понував організувати такий центр, що дасть можливість скоординувати роботу підприємств, які мають пра" во проводити навчання з питань охо" рони праці (їх у Запорізькій області зареєстровано 96). Головний технічний інспектор пра" ці Обласної ради профспілок М. Чос підкреслив необхідність впроваджен" ня нових методів навчання — прак" тичних занять, ділових ігор. Начальник відділу підготовки персоналу ВАТ «Дніпроспецсталь» Л. Василега запропонувала ввести до програм навчання тренінги. Про" ведення регулярних спеціалізованих семінарів, на її переконання, дасть змогу не тільки усунути різночитання в підході до навчання, а й ознайоми" ти навчальні центри з реаліями ви" робництва. Було вирішено створити коорди" наційно"методичну раду, регулярно зустрічатися на базі навчальних цен" трів, обмінюватися досвідом роботи, шукати шляхи вирішення проблем за конкретними пропозиціями. С. ГОНЧАР, керівник прес"служби теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області На знімках: у президії круглого столу (зліва направо): М. Олійник, В. Сластьон, Ф. Мержев, В. Кучер; учасники засідання круглого столу. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Вибухи в шахтах, житло вих будинках у Львові, Дрого бичі, Дніпропетровську, Єв паторії та ін., на жаль, ста ли регулярними. Як правило, чітких причин і відповідаль них не знаходять, необхід них профілактичних заходів не вживають. Кілька років то му в Червонограді Львівської області стався вибух у підва лі житлового будинку. Части на будинку була зруйнована, загинули люди. Як з’ясувало ся, в підвалі працівники ЖЕКу тримали відкриту бочку з карбідом кальцію. Під дією во логого повітря утворювався ацетилен, який за певних умов і вибухнув. Таких прикладів грубого порушення норм і правил, недбалості керівників і пра цівників різних організацій можна навести багато. А при чини вибухів, аварій, і як нас лідок — високий рівень трав матизму полягають у від сутності системного підхо ду до їх профілактики.

А

варійність в Україні у кілька ра" зів вища, ніж у західних країнах. Це призводить до великих люд" ських втрат і багатомільярдних збит" ків. Таке становище пояснюється знач" ним послабленням роботи з охоро" ни праці на підприємствах, в органі" заціях, установах. Державні інспек" ції не в змозі контролювати стан охорони праці на десятках тисяч ма" лих і середніх підприємств. Разом з тим Україна і зокрема Львівська область були засновниками ефек" тивної науково обгрунтованої орга" нізації роботи з охорони праці. У 1976 р. кафедра охорони праці Львівського політехнічного ін" ституту розробила Систему управ" ління охороною праці (СУОП) на базі стандартів підприємства. Львів" ська обласна рада профспілок під" тримала цю ініціативу та організу" вала її впровадження на підприєм" ствах області. Цього ж року Укра" їнська рада профспілок схвалила досвід Львівської області, запо"

ДУМКА ВЧЕНОГО

ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ чаткувавши впровадження СУОП на підприємствах УРСР. Внаслі" док проведення великої організа" ційно"пропагандистської роботи органами місцевої влади, профспіл" ковими організаціями, галузевими міністерствами і відомствами, на" глядовими органами у 1980 р., за даними Укрпрофради, рівень ви" робничого травматизму в республі" ці було знижено на 25%. У 1980 р. у Львові було проведе" но Всесоюзну нараду щодо впровад" ження стандартів безпеки праці за участі заступників міністрів усіх галу" зей народного господарства, а в 1983 р. Держстандарт СРСР і ВЦРПС затвердили документ «Рекомендації. Управління охороною праці. Основ" ні положення», на підставі якого СУОП було впроваджено на підпри" ємствах СРСР. Це був перший у сві" ті нормативний акт з СУОП. Тобто пріоритет розробки СУОП нале" жить Україні.

праці. Ці системи увійшли в СУОП як окремі елементи. Тоді для обміну досвідом Львів відвідало багато делегацій з різних під" приємств і організацій СРСР, Польщі, Німеччини та інших країн. У Львові проводились обласні, республікансь" кі та галузеві конференції, семінари, наради. Ряд підприємств («Мікропри" лад», «Світоч» м. Львова та ін.) були нагороджені медалями ВДНГ. Нашу експозицію на ВДНГ відвідало багато делегацій, а також журналісти зі США і Канади. Ми видали ряд книг про цей досвід у Львові, Києві, Москві, Брати" славі. Розробника СУОП було наго" роджено Грамотою Укрпрофради і медаллю ВДНГ. У 1996 р. було введено Британсь" кий стандарт BS 8800 Occupational Health and Safety Management System (система управління охоро" ною здоров’я і безпекою на вироб" ництві), а у 1999 р. — міжнародний стандарт ОHSAS 18001 Occupational

Рівень аварійності та травматизму на підприємствах України в кілька разів вищий, ніж у західних країнах. Це пояснюється значним ослабленням роботи з охорони праці. Державні інспекції не мають змоги контролювати стан промислової безпеки на десятках тисяч малих і середніх підприємств. У 1978 р. в США було розробле" но систему ISRS (International Safety Rating System), яка налічувала 625 питань з охорони праці за 20 розді" лами виробничої діяльності. Однак ці питання не були розподілені за об’єктивно необхідними основними і спеціальними функціями, що прита" манні системі управління соціально" економічними об’єктами. Це також стосується Саратовської системи стовідсоткового додержання правил і норм, Білокалітвенської системи розрахунку коефіцієнтів безпеки

Health and Safety Assessment Series. У 2007 р. введено нову версію цього стандарту ОHSAS 18001:2007, який зараз впроваджується в багатьох країнах. Цей стандарт вимагає, щоб кожен роботодавець: розробив, підписав і вивісив на видному місці «Політику керівництва з охорони праці», де виразив би своє ставлення і зобов’язання щодо охорони здоров’я і безпеки найма" них працівників; систематично проводив ідентифі" кацію небезпек, оцінювання ризику і

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

19

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

зниження його до прийнятного рівня на робочих місцях, під час виконан" ня усіх видів робіт із залученням до цього працівників; визначав мету роботи з охорони праці та планував цю діяльність на підставі оцінки ризиків для досягнен" ня культури безпечної праці; забезпечив навчання керівників і всього персоналу до досягнення ни" ми компетентності (знання, вміння, навичок) з питань охорони праці, ви" ховання безпечної поведінки, мето"

держанні правил і норм охорони праці за стандартом ОHSAS 18001, який заснований на оцінці та усунен" ні неприйнятних ризиків на робочих місцях, і розробили примірний стан" дарт підприємства «Система управ" ління промисловою безпекою, охо" роною праці і ризиком на підприєм" стві, в організації, установі». У додатках надаються приклади політики з охорони праці підприєм" ства, методика і приклади розрахун" ків ризиків, у тому числі об’єктів під"

У 2007 р. було введено нову версію міжнародного стандарту ОHSAS 18001:2007, який зараз запроваджується у багатьох країнах. дів праці, турботи про збереження свого здоров’я і здоров’я оточуючих людей; систематично проводив внутріш" ні і зовнішні аудити стану охорони праці, виконання правил, норм, ін" струкцій на робочих місцях, усунення ризиків, залучаючи до цього самих працівників;

вищеної небезпеки з розрахунком імовірності відмов елементів облад" нання, проведення аудитів на відпо" відність ОHSAS 18001:2007, а та" кож Рекомендаціям щодо побудови, впровадження та вдосконалення си" стеми управління охороною праці, затвердженим Держгірпромнагля" дом 07.02.2008 р. У цих Рекоменда"

У Національному університеті «Львівська політехніка» гармонізували СУОП, що базується на додержанні вимог стандарту ОHSAS 18001, та опрацювали примірний стандарт підприємства «Система управління промисловою безпекою, охороною праці та ризиком на підприємстві, в організації, установі». проводив сертифікацію СУОП підприємства на відповідність стан" дарту ОHSAS 18001:2007. Наявність такого сертифіката свідчить про те, що на підприємстві все гаразд з охороною праці і немає небезпеки виникнення аварій, не " щасних випадків, профзахворювань. Такому сертифікату довіряють інве " стори і страхові компанії, він є запо" рукою конкурентоспроможності під" приємства. Виходячи з вищезазначеного, згід" но з Законом «Про загальнодер" жавну програму адаптації законо" давства України до законодавства Європейського Союзу» відповідно до Конвенцій і Рекомендацій МОП ми гармонізували нашу СУОП, яка базується на стовідсотковому до"

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

ціях враховано всі вимоги ОHSAS 18001:2007, однак структура Поло" ження про СУОП, рекомендована для підприємств, відрізняється від структури ОHSAS, що утруднювати" ме сертифікацію її міжнародними сертифікаційними фірмами, а також інтеграцію СУОП із системами уп" равління якістю ISO 9001 і управлін" ня охороною навколишнього сере" довища ISO 14001. З метою виконання вимог ОHSAS 18001:2007 і Рекомендацій Держ" гірпромнагляду нами розроблені Карти ідентифікації небезпек та оцінки ризику для деяких професій на підставі порівняння з чинними правилами і нормами. Але стандарт ОHSAS вимагає при оцінці ризику враховувати специфіку і особливо "

сті робіт на кожному робочому міс " ці конкретного виробництва, у тому числі — з урахуванням постійно змі " нюваних небезпечних і шкідливих факторів у процесі роботи, і забез " печувати адекватний захист праців " ника методами колективного та ін " дивідуального захисту від небезпек, які не охоплені чинними правилами і н о р м ам и . У 2001 р. МОП ввела в дію доку" мент «Керівництво щодо системи управління охороною праці МОП — СУОП:2001. ILO — OSH 2001», в якому рекомендує всім країнам впроваджувати ризик"менеджмент. Економити на цьому не варто — адже така «економія» може стати причиною мільйонних збитків. Без" печні умови праці, навчений персо" нал — це сучасний рівень культури виробництва, підвищення надійності людського фактора. У сучасному світі конкуренція набула глобального характеру, і основною метою всіх організацій, підприємств, установ є досягнення вимог міжнародних стандартів. Ро" ботодавці повинні усвідомити свою відповідальність, а працівники ма" ють бути залучені до управління ри" зиками на робочих місцях. Проце" дура оцінки ризиків повинна прово" дитись не рідше одного разу на рік, перед проведенням кожного виду робіт, у тому числі — в малому біз" несі. Власники об’єктів підвищеної небезпеки повинні подати до місце" вих органів виконавчої влади де" кларацію безпеки кожного об’єкта з комплексом заходів щодо запобі" гання аваріям. Промислова безпека — це вла" стивість промислового об’єкта від" повідати вимогам нормативних ак" тів, безпеки і прийнятного ризику (10"6). Впровадження вимог міжна" родних стандартів — запорука ус" піху підприємства, організації, уста" нови, їх іміджу і конкурентоспромож" ності та гідної, безпечної і продук" тивної праці. Г. ГОГІТАШВІЛІ, докт. техн. наук, професор (Національний універси" тет «Львівська політехніка»)

БЕЗПЕКА ПРАЦІ НАГЛЯДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Коротким рядком На ДП «Науково дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв», що є головною організацією з питань нормотворчої діяльності у галузі охорони праці Міністерства промислової політики України, розроблено Методичні рекомендації про порядок організації робіт підвищеної небезпеки на промислових підприємствах. Рекомендації регламентують організацію та безпечне виконання робіт підвищеної небезпеки усіма суб’єктами господарювання і мають рекомендаційний характер. У них наводиться узагальнений для усіх видів робіт порядок організації робіт. Вони також можуть бути корисними для організації виконання окремих (поширених на підприємствах) видів робіт (газонебезпечних, вогневих, на висоті тощо). З урахуванням зазначених Методичних рекомендацій на підприємствах можуть розроблятися інструкції, які уточнюють і конкретизують порядок підготовки та безпечного ведення певних видів робіт підвищеної небезпеки з урахуванням специфіки конкретних виробничих умов. *** За дорученням Держгірпромнагляду протягом березня квітня нинішнього року регіональні теруправління проведуть цільові перевірки підприємств агропромислового комплексу щодо додержання вимог безпеки праці під час виконання весняно польових робіт. У перевірках буде задіяно близько 170 державних інспекторів. Особлива увага звертатиметься на технічний стан сільськогосподарської техніки, а також на додержання вимог безпеки під час виконання завдань безпосередньо у польових умовах. Перевірки будуть проведені у зв’язку з високим рівнем травматизму під час виконання весняно польових робіт.

ДЕРЖАВНОМУ НАГЛЯДУ У ВУГІЛЬНІЙ ГАЛУЗІ — ПІДВИЩЕНУ УВАГУ (За матеріалами виступу на засіданні колегії Держгірпромнагляду начальника управління організації державного нагляду у вугільній промисловості С. КРУТЕНКА)

Н

агляд у вугільній галузі є одним із пріоритетних напрямів діяльно$ сті Комітету. Тому організації державного нагляду у цій галузі зав$ жди приділялась підвищена увага. Минулого року видано Указ Пре$ зидента України про введення в дію рішення РНБО від 30 травня 2008 р. «Про стан і перспективи розвитку ву$ гільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 черв$ ня 2008 р. № 858$р щодо основних заходів, спрямованих на підвищення стану промислової безпеки на ву$ гільних підприємствах. На виконання цих урядових доку$ ментів управлінням здійснено низку заходів, одним з яких було збільшен$ ня кількості гірничотехнічних інспек$ торів, що дало змогу встановити на$ гляд за роботою шахт у вихідні та святкові дні, а також збільшити щіль$ ність нагляду. Зараз управління ве$ де розробку та опрацювання існую$ чих методик здійснення перевірок за напрямами виробничої діяльності для підвищення ефективності робо$ ти інспектора. Головними показниками стану промислової безпеки та охорони праці є кількість аварій та стан ви$ робничого травматизму. Статистичні дані свідчать про зниження рівня смертельного трав$ матизму порівняно з минулим ро$ ком. Та і в останні роки (крім 2007 р.) зафіксовано зменшення кількості травмованих. Але вугільна галузь залишається найнебезпечнішою. В Україні показник смертельного трав$ матизму на 1 млн. т видобутого вугіл$ ля у 2008 р. становить 2,2. Попере$ ду нас лише Китай, де цей показник дорівнює 2,8. Для порівняння, у США

при видобутку 1 млрд. 150 млн. т товарного вугілля загинуло 28 гірни$ ків, і показник у 100 разів менший, ніж в Україні. Росія видобула 326 млн. т, і показник на 1 млн. т становить 0,29 — майже в 10 разів менше, ніж у нас. У минулому році травмовано по$ над 5,8 тис. осіб, 174 з яких — смер$ тельно, допущено 26 групових не$ щасних випадків, під час яких трав$ мовано 146 гірників, 49 з яких — за$ гинуло. Виникло 4 спалахи метану, 2 з яких на шахтах ІІ категорії за газом, і 2 спалахи на шахті «Красноар$ мійська$Західна» № 1. Сталося два газодинамічних явища: у травні на шахті «Краснолиманська» (14 гірни$ ків травмовано, 11 — загинуло) та у жовтні на шахті «Дуванна» ВАТ «Краснодонвугілля», де загинуло 6 гірників. Ці випадки яскраво свід$ чать про прорахунки з боку науко$ вих галузевих інститутів. Нам не вдається повернути обличчям до проблем безпеки праці керівництво Мінвуглепрому та від$ повідальних його осіб, а також влас$ ників шахт недержавної форми власності. Підтвердженням того є аварії, що виникли вже в цьому році. У січні допущено 4 спалахи метану, 2 з яких на шахтах І та ІІ категорії, під час яких отримав опіки 31 гірник. Спеціалізовані інспекції поки що не виправдовують свого призначен$ ня, якщо вибухи вже стаються на шахтах І та ІІ категорії за газом. Кожний випадок загазувань або ін$ ше порушення вимог пилогазового режиму повинні стати надзвичай$ ною подією, підлягати ретельному розслідуванню та поданню матеріа$ лів до правоохоронних органів. Так, для спецрозслідування 18

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

нещасних випадків на підприєм$ ствах, підконтрольних Краснолуцькій інспекції, головою комісії один раз призначався заступник начальника теруправління, у трьох випадках — начальники інспекцій, а в 14 випад$ ках — головні інспектори. Кожна аварія, кожен нещасний випадок на шахті повинні розгляда$ тися з точки зору якості роботи ін$ спекції: чому не спрацював нагляд, у

чому недопрацював інспектор та ін$ ші фахівці. Виходячи із викладеного, у 2009 р. основними пріоритетами у наглядо$ вій діяльності гірничого нагляду по$ винні стати: посилений контроль за додер$ жанням пилогазового режиму, по$ шуки газу при кожному відвідуванні шахти; підвищення ефективності робо$

ти інспектора, рівня його професій$ них знань, залучення до цієї робо$ ти фахівців спеціалізованих інспек$ цій; посилення вимог до керівників усіх рівнів вугільних підприємств за створення і додержання безпечних умов праці, особливо на шахтах не$ державної форми власності, рівень травматизму на яких на порядок ви$ ще, ніж по галузі.

ДУМКА С П Е Ц І А Л І С Т А

УДОСКОНАЛЮВАТИ НАГЛЯД ЗА БЕЗПЕКОЮ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯМ ГАЗУ В ПОБУТІ (За матеріалами виступу на засіданні колегії Держгірпромнагляду начальника управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки В. МОРОЗОВА)

О

сновним напрямом роботи управління в 2008 р. була орга$ нізація державного нагляду за використанням газу в побуті, експлу$ атацією систем газопостачання міст і населених пунктів, застосуванням балонів зрідженого газу та утиліза$ цією звичайних видів боєприпасів. Особлива увага приділялась функціонуванню на підприємствах систем управління охороною праці та відомчого нагляду. Тривала робота з Мінпалив$ енерго, НАК «Нафтогаз України», ДК «Укртрансгаз» і ДК «Газ України» з питань безпечної експлуатації та подальшого розвитку систем газопо$ стачання населених пунктів. Пред$ ставники управління спільно з проф$ спілками працівників газових госпо$ дарств України взяли участь у фор$ муванні обгрунтованих тарифних ставок за постачання газу. Підготовлено та направлено до Кабінету Міністрів, РНБО, НКРЕ, Фонду держмайна, Фонду соціаль$ ного страхування від нещасних ви$ падків на виробництві пропозиції що$ до підвищення рівня безпеки під час експлуатації газових мереж і викорис$ тання газу в побуті. Про ситуацію, що склалася, було поінформовано Гене$ ральну прокуратуру України. Державні інспектори брали участь у роботі комісій з перевірки

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

додержання газопостачальними ор$ ганізаціями ліцензійних умов, інвен$ таризації розподільних газових ме$ реж і в роботі міжвідомчих робочих груп з техніко$економічних питань експлуатації систем газопостачання. На підставі проведеного моніто$ рингу розроблено й направлено до Мінпаливенерго пропозиції до кон$ цепції розвитку газового ринку, яки$ ми обгрунтовано необхідність підви$ щення відповідальності власників спеціалізованих підприємств газово$ го господарства за безпечну та на$ дійну експлуатацію систем газопо$ стачання; внесення витрат на охо$ рону праці та планове технічне обслуговування систем газопоста$ чання як складової тарифу на транс$ портування та постачання газу, а також пропозиції щодо оптимізації типового штатного розпису спеціа$ лізованого підприємства газового господарства та пропозиції щодо посилення регуляторної функції ор$ ганів виконавчої влади у сфері газо$ постачання. Комісією Комітету вивчено досвід Унітарного підприємства «Вітебськ$ облгаз» (Республіка Білорусь) щодо організації експлуатації систем газо$ постачання населених пунктів, впро$ вадження телеметрії устаткування та сучасних інформаційних технологій повного контролю основних вироб$

ничих процесів на чотирьох ієрархіч$ них рівнях. На ІІІ Міжнародній науково$ технічній конференції (у м. Ялті, АР Крим) було розглянуто шляхи вирі$ шення проблемних питань нафтога$ зового комплексу, систем газопо$ стачання міст і населених пунктів. Було проведено семінар$нараду з нагляду за спеціалізованими підпри$ ємствами газового господарства та підвищення безпеки використання газу в побуті, розглянуто перспекти$ ви впровадження підприємствами га$ зового господарства досвіду підпри$ ємств «Вітебськоблгаз», «Київгаз» і «Миколаївгаз». Триває робота щодо реалізації Комплексних заходів з профілактики та зниження травматизму під час ви$ користання газу в побуті на 2008— 2012 рр., розроблених Комітетом спільно з ДК «Газ України». Черговий етап — це розробка територіальни$ ми управліннями спільно зі спеціалі$ зованими підприємствами газового господарства конкретних регіональ$ них програм. Для методичного забезпечення державного нагляду за використан$ ням газу в побуті розроблено та вве$ дено в дію Методику обстеження га$ зорегуляторних пунктів, Методичні вказівки з організації державного нагляду за використанням газу в по$ буті, Методику здійснення держав$ ного нагляду за суб’єктами господа$ рювання, які виконують роботи з бу$ дівництва об’єктів систем газопоста$ чання. Для подальшого удоскона$ лення нагляду розпочато розробку порядку технічного розслідування та обліку аварій, пов’язаних з викорис$ танням газу в побуті. На жаль, рівень травматизму під час використання газу в побуті зали$ шається високим. Сталося 69 нещас$ них випадків, потерпіло 155 осіб, з

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

них 81 — смертельно. Причина смер$ ті 77 осіб — отруєння продуктами згоряння. В 2007 р. загинуло 77 осіб. Високий рівень травматизму свідчить про те, що нагляд за використанням газу в побуті ще потребує удоскона$ лення та посилення. Особливо це стосується нагляду за спеціалізова$ ними підприємствами газового гос$ подарства (СПГГ); підприємствами, що виконують технічне обслугову$ вання димових і вентиляційних кана$ лів, а також житлово$експлуатацій$ ними організаціями та різними об’єд$ наннями власників житла. Неодноразово виникали проб$ леми з подачею газу в газотранс$ портну систему України Росією. Повне припинення подачі газу Росією поставило непросте завдання термі$ нового переведення газотранспорт$ ної системи України у реверсний ре$ жим роботи, це вперше за весь час її існування. У забезпеченні стабіль$ ного та безаварійного газопоста$ чання міст і населених пунктів Укра$ їни за тимчасовою схемою та в процесі відновлення поставки газу Росією безумовно є вагомий внесок і спеціалістів наших територіальних управлінь. Головний напрям нашої роботи сьогодні — це здійснення нагляду за використанням газу в побуті, поси$ лення нагляду за СПГГ, організація$

ми, що експлуатують димові та вен$ тиляційні канали, підприємствами ЖКГ. Для вирішення завдань, що стоять перед управлінням в 2009 р., необхідно: під час формування регіональних програм безпечної життєдіяльності населення включати до них питання безпечного використання газу в по$ буті; добиватися безумовного вико$ нання СПГГ, підприємствами, що ек$ сплуатують димові та вентиляційні канали, підприємствами ЖКГ своїх функціональних обов’язків з обслу$ говування абонентів; інспекторському складу заборо$ няти експлуатацію газовикористо$ вуючого устаткування в житлових бу$ динках у разі виявлення порушень вимог правил і норм, які можуть призвести до аварій і нещасних ви$ падків; активніше залучати до співробіт$ ництва держадміністрації, засоби масової інформації, профспілки й громадські організації на регіональ$ ному рівні; забезпечити дієву методичну до$ помогу територіальним управлінням з організації нагляду за використан$ ням газу в побуті та проведенням технічних розслідувань аварій. Тривогу викликає зниження на$

дійності газотранспортної системи. Устаткування магістральних газо$ проводів фізично зношено та мо$ рально застаріло. Роботи з модерні$ зації та реновації ведуться у надто незначних обсягах і повільними тем$ пами. Магістральні газопроводи екс$ плуатуються з численними порушен$ нями охоронних зон. Тільки в межах Києва в результаті розширення мі$ ста опинилися 21 дільниця магі$ стральних газопроводів і 7 ГРС. Останніми роками на лінійній частині магістральних газопроводів ставалися аварії без загибелі лю$ дей, у тому числі дві резонансні ава$ рії в 2007 р. — на магістральному га$ зопроводі «Уренгой — Помари — Ужгород». Одна з причин аварій — стрес$корозія металу труби. Аналогічні аварії на цьому ж га$ зопроводі сталися на території Ро$ сії. На вимогу Комітету ДК «Укр$ трансгаз» розроблено Комплексну програму протиаварійного захисту стрес$корозійнонебезпечних діль$ ниць лінійної частини магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз». Проте минулого року ремонти та перекладання небезпечних дільниць газопроводів не проводилися. Основне завдання на 2009 р. — добитися безаварійної експлуатації систем газопостачання та безпечно$ го використання газу в побуті.

СИТУАЦІЯ В ГАЛУЗІ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АПК

В

агропромисловому комплексі продовжується тенденція до зни$ ження рівня виробничого трав$ матизму. У 2008 р. на підприємствах АПК травмовано 1700 працівників, що на 465 менше, ніж у 2007 р. За$ гинув 141 працівник (на 47 менше проти 2007 р.). Більшість нещасних випадків зі смертельними наслідками (66%) ста$ лася в сільськогосподарському ви$ робництві. Найбільш високий рівень смертельного травматизму серед водіїв, механізаторів, підсобних ро$ бітників, сторожів (охоронників). Основними причинами неща$ сних випадків зі смертельними на$ слідками були порушення Правил дорожнього руху та невиконання вимог інструкцій з охорони праці. Торік Держгірпромнагляд особ$ ливу увагу приділяв проведенню ці$ льових перевірок сільськогосподар$ ських підприємств під час виконання весняно$польових та зернозбираль$ них робіт, підприємств з переробки

та зберігання зерна — перед заго$ тівлею зерна, цукрових заводів — у сезон переробки цукросировини, що дало змогу максимально усунути виявлені недоліки з охорони праці. Проте щорічні показники травму$ вання працівників агропромислово$ го комплексу залишаються високими. Обумовлено це тим, що на підприєм$ ствах АПК зайнято 20% працюючих у країні. У зв’язку з реформуванням аграрного сектора економіки збіль$ шилася кількість малих підприємств, на яких відсутні служби охорони пра$ ці і систематична робота з охорони праці не проводиться. На більшості підприємств експлуатується сільсь$ когосподарська техніка, яка вичер$ пала свій ресурс, нерідко в несправ$ ному стані, працівники не забезпечу$ ються в повному обсязі спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, не завжди проводяться ме$ дичні огляди, значна кількість праців$ ників травмується внаслідок незнан$ ня безпечних прийомів праці.

Враховуючи вищезазначене, ке$ рівники підприємств АПК на вико$ нання вимог Закону «Про охорону праці» з метою недопущення випад$ ків травмування працівників повин$ ні забезпечити ефективне функціо$ нування на підприємствах системи управління охороною праці. Осо$ бливу увагу слід приділити питанням навчання та інструктування праців$ ників з охорони праці; контролю за технічним станом машин та механіз$ мів; проведенню передрейсових мед$ оглядів трактористів$машиністів та водіїв; здійсненню контролю за до$ держанням працівниками трудової та виробничої дисципліни. Здійснення цих заходів сприятиме покращанню стану охорони праці на підприємствах та запобіганню травматизму працівників. В. ТКАЧОВ, начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально$культурній сфері Держгір$ промнагляду України

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ТРИБУНА ДЕРЖІНСПЕКТОРА

«СПИСАТИ НЕ МОЖНА ПРАЦЮВАТИ».

П

ротягом двох остан$ устаткування. Залиша$ На території Полтавської області є 108 родо ється лише довіряти ре$ ніх десятиліть техніч$ не переоснащення вищ нафти і газу. В процесі вивчення запасів вугле зультатам проведеної підприємств нафтога$ воднів та їх видобування виникає ряд проблем, які експертизи. Оновлення устатку$ зового комплексу від$ мають безпосередній вплив на стан промислової бувається недостатньо. безпеки та охорони праці в галузі. До них нале вання є головною проб$ Зношення технологічного жать насамперед питання заміни застарілого лемою підприємств наф$ устаткування перевищує устаткування, створення тогазового комплексу. Власне, є лише поодино$ 80%. Державним інспек$ запасу запчастин і матеріа кі компанії, де щось на$ торам доводиться за$ лів. Про це розмірковує голов магаються зробити. На$ бороняти експлуатацію ний державний гірничотех приклад, у НАК «Нафто$ устаткування, яке від$ нічний інспектор державної газ України» з’являються працювало встановлений термін, до проведення інспекції промислової безпеки нові верстати, дизелі, відповідної експертизи. та охорони праці у нафто частково замінюється ін$ Що ж насправді кри$ газовому комплексі, охорони ше устаткування, але для ється за цими обставина$ надр та хімічній промислово такої організації це дуже мало. Можливо, на па$ ми? Почнемо з того, що сті теруправління Держгір перах звітують більше, а у нафтогазовидобувно$ промнагляду по Полтавській практично в полі робить$ му комплексі використо$ області О. МАСЛЕНКО. ся мало. Не кажучи вже вується устаткування під$ про НАК «Надра Украї$ вищеної небезпеки, на яке діють великі навантаження, висо$ верстатів різних типів. І запитання ни», де взагалі відсутня інновація бу$ кий тиск та напруження інструменту про те, на чому працюють бурови$ рового устаткування. Незважаючи на те, що керівни$ під час піднімання. Сьогодні виникає ки, звучить на перший погляд недо$ необхідність бурити на глибину 6000 м речним. Але це не так. Працюють ки підприємств державної форми і більше. Зробити це на старому, буровики, як самі стверджують, на власності раді прибуттю інспектора зношеному устаткуванні надзвичай$ коефіцієнті запасу міцності. Для бу$ на бурову (відразу побачить недолі$ но складно. Тому час від часу на бу$ рового устаткування цей коефіцієнт ки і підкаже), ми знаємо про значні труднощі буровиків у зв’язку з недо$ рових виникають позаштатні ситуа$ був заданий у межах 2,5—3. Проте це все до пори до часу. статнім фінансуванням. ції, як наприклад, у Шебелинському Значно краща ситуація зі станом відділенні бурових робіт, де готують Устаткування, яке відпрацювало свердловини для видобувників. Там нормативний термін, несе загрозу промислової безпеки на об’єктах, у процесі буріння виникли усклад$ внаслідок втомлюваності металу. У підпорядкованих приватним структу$ нення, інструмент простояв без руху кріпленнях, вузлах може бути част$ рам. Взяти, скажімо, СП «Полтав$ приблизно годину. Коли почали його кове руйнування. Це, до речі, стосу$ ська газонафтова компанія». Там піднімати, то від перевантаження ється і вишок, термін експлуатації верстати, як правило, зупиняють на тріснула конструкція ноги бурової яких уже вичерпаний. Добре, що в регламентні роботи. В цей час при$ вишки. Довелося готувати проект ви$ Україні вони ще не падали. Але ін$ їжджає лабораторія, проводиться конання робіт. Було відремонтовано спекторські приписи вручаються по$ дефектоскопія конструкцій. Після вишку, зроблено дефектоскопію, стійно, під час комплексних переві$ цього вже не скажеш так, як жарту$ отримано позитивний висновок екс$ рок призупиняється до 30% устатку$ ють буровики: «Коли пофарбували пертизи. Буріння свердловини закін$ вання. Хоч часом і нам доводиться увесь верстат, то це повний капі$ тільки руками розводити. Скажімо, тальний ремонт. Якщо не весь — то чили без подальших ускладнень. Це один із прикладів того, які бурова установка давно відпра$ частковий…» Керівники приватних структур проблеми підстерігають працівників цювала встановлений термін. Зали$ нафтогазовидобувного комплексу. шається лише заборонити її експлу$ найчастіше застаріле устаткування Оновлення устаткування, на жаль, атацію. Однак власник має іншу замінюють на нове. При цьому хоч і для колективів буровиків залишаєть$ думку. Він надає інспектору експерт$ більші витрати, ніж на ремонт, та є ся лише мрією. Йдеться не про дві$ ний висновок і заявляє, що вони про$ гарантована потім безпека робіт. три організації. Під наглядом нашої вели дефектоскопічні дослідження і Особливо під час буріння на вели$ інспекції перебувають 72 підприєм$ отримали висновок, що можуть ще ких глибинах. Державні інспектори змушені та$ ства, на яких працюють 20 тис. осіб. працювати. На практиці це означає, Тут використовується більш як 100 що обмежується вантажопідйомність кож констатувати: у більшості випад$

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ків у користувачів надрами немає на лежної уваги до стану недіючих сверд ловин, експлуатація яких зупинена з різних причин. Подив викликають за питання: «Чому не проводяться техно логічно обгрунтовані регламентні ро боти? Чому не закуповується для ре монту нова техніка?» Адже це цілий комплекс заходів, аби свердловина діяла і давала необхідну віддачу.

Не варто підкреслювати, яке значення для енергетичної безпеки держави має видобування власного газу, конденсату та нафти в Україні. Але стабільність і нарощування об сягів видобування можна забезпечи ти лише за рахунок впровадження нових технологій і нового устатку вання на газонафторозвідувальних та експлуатаційних підприємствах.

А це все сфера державної політики, в межах якої — і відповідь на запи тання про забезпечення промисло вої безпеки у нафтогазовидобувній галузі. То ж хто і коли поставить ко му у потрібному місці? Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ЯК ЦЕ БУЛО

Не зайвим буде нагадати, що в Україні щороку на виробництві стається близько 20 тис. нещасних випадків, з яких понад 1000 — зі смертельними наслідками. До чого призводить недодержання вимог безпеки, сказано й написано вже чимало. Там, де вимоги законодавства про охорону праці виконують і роботодавці, і підлеглі, люди, як правило, менше травмуються або не одержують травм узагалі. Проте, на жаль, є чимало власників підприємств, яким вигідно не нести ніякої відповідальності за життя, здоров’я людей і травми, які вони одержують на виробництві. Для них дуже зручно приймати людину на роботу без укладання з нею трудового договору: не треба платити податки, витрачати кош' ти на створення безпечних умов праці.

П

риватне підприємство «Арцах», що в Білгород Дністровському районі Одеської області, займа ється виробництвом продукції рос линництва і тваринництва. Підприєм ство має 1500 га землі, яку періодич но необхідно обробляти хімічними препаратами. Фізична особа під приємець І. Цуркан орендував для виконання авіаційних хімічних робіт (АХР) у державному підприємстві «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» повітряне судно «НАРП 1» з баком для хімічних пре паратів на 120 л. Технічне обслуго вування літака здійснював механік цього підприємства В. Заноздра. Планувалася обробка полів ПП «Арцах» хімічними речовинами. Вранці 9 травня на місце стоянки літака прибули директор ПП «Ар цах» Р. Галстян, бухгалтер О. Хар ченко та інші працівники підприєм ства. Погодні умови були несприят ливими, тому спочатку командир лі така В. Минеєв прийняв рішення не злітати. Правда, переглянувши за

ОСТАННІЙ ПОЛІТ

допомогою ноутбука по Інтернету прогноз погоди, змінив своє рішення. Р. Галстян дав розпорядження бухгалтеру О. Харченко об’їхати по ля на легковому автомобілі підпри ємства для того, щоб змалювати для пілота схему виконання АХР. Проте вона разом з пілотом сіла в літак на місце другого пілота. Літак став набирати висоту, але раптом ніби зависнув у повітрі, а по тім упав униз. Від удару об землю він повністю зруйнувався й згорів. В. Ми неєва та О. Харченко врятувати не вдалося. Комісія, що проводила спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельними наслідками, встановила, що нещасний випадок стався з органі заційних причин. Командир повітряно го судна В. Минеєв у стані алкогольно го сп’яніння (в його крові виявлено 0,5‰ етилового спирту) не впорався з керуванням, що призвело до його па діння. Своїми діями пілот порушив ви моги «Керівництва льотної експлуата ції повітряного судна НАРП 1».

У ході оперативної перевірки стану охорони праці з’ясувалося, що в ПП «Арцах» не розроблено по ложення про СУОП, а також не роз роблено і не узгоджено з органами Держгірпромнагляду комплексні за ходи, спрямовані на покращання стану охорони праці. Немає перелі ку робіт з підвищеною небезпекою і робіт, де є потреба у професійному доборі людей, які повинні щороку проходити спеціальне навчання та перевірку знань згідно із законодав ством про охорону праці. Хоча тут і розроблено інструкції з охорони праці, проводяться інструктажі з пи тань безпеки. Не організовано на підприємстві навчання та перевірку знань з пи тань охорони праці працівників, не розроблено посадові інструкції з урахуванням прав, обов’язків і від повідальності посадових осіб з пи тань охорони праці. Не розроблено і не затверджено положення, ін струкції та інші нормативні акти з промислової безпеки та охорони

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

праці, що встановлюють правила виконання робіт і поведінки праців$ ників на території підприємства та сільськогосподарському полі. Також керівник підприємства не забезпе$ чив безплатно нормативно$право$ вими актами та актами підприємства з промислової безпеки й охорони праці пілота В. Минеєва і фізичну особу$підприємця І. Цуркана. Про фізичну особу$підприємця І. Цуркана хочеться сказати окре$ мо. Він зареєстрував у Саратській райдержадміністрації Одеської області 19 березня 2007 р. свій вид діяльності — функціонування інфрастуктури авіаційного транс$ порту. Однак про це функціону$ вання має дуже слабке уявлення. Комісія встановила, що у І. Цурка$ на немає документів про організа$ цію робіт з промислової безпеки, охорони праці та авіаційної безпе$ ки. Також він не має професійних знань з питань організації забез$ печення безпеки польотів, не оз$ найомлений з Правилами безпеки праці під час технічного обслугову$ вання і поточного ремонту авіацій$ ної техніки. Але хіба можна було реєструвати вид діяльності й до$

зволяти працювати з устаткуван$ ням підвищеної небезпеки людині, яка поняття не має, як з ним пово$ дитись і як забезпечувати безпеку його роботи? За результатами оперативної пере$ вірки керівнику підприємства Р. Гал$ стяну було вручено відповідний при$ пис і запропоновано заборонити керівництву ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» здій$ снювати передачу в оренду повітря$ них суден фізичним чи юридичним особам, які не є сертифікованою авіакомпанією. З цього приводу бу$ ло направлено листа директору під$ приємства А. Берлову. Також було направлено листа голові Саратської райдержадміністрації Одеської обла$ сті Г. Чикликчі про розгляд питання про ліквідацію державної реєстрації фізичної особи$підприємця І. Цурка$ на, який, займаючись функціонуван$ ням інфраструктури авіаційного транспорту, не має на це відповідних документів. Що стосується потерпілих у ре$ зультаті нещасного випадку, то ос$ кільки командир повітряного судна В. Минеєв не перебував у трудових відносинах із ДП «Миколаївський

авіаремонтний завод «НАРП», фі$ зичною особою$підприємцем І. Цур$ каном, керівництвом ПП «Арцах» і не сплачував добровільні внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворю$ вань, комісія зі спецрозслідування групового нещасного випадку зро$ била висновок, що нещасний випа$ док не пов’язаний з виробництвом, а отже, не підлягає обліку. На нього складається акт за формою НПВ. Бухгалтер ПП «Арцах» О. Харченко була пасажиркою літака зі своєї іні$ ціативи, без доручення роботодав$ ця. Тому нещасний випадок, який стався з нею, також було вирішено вважати не пов’язаним з виробниц$ твом і скласти акт за формою НПВ. Виконання робіт підвищеної не$ безпеки людьми, які не перебувають з підприємством у трудових відноси$ нах, давно стало проблемою, що важко вирішується. Багато людей прагнуть заробити, при цьому приховуючи джерела доходу. Це ви$ гідно власникам підприємств: не пот$ рібно турбуватися про їхню безпеку. А якщо таке станеться, роботода$ вець апелює до норм Цивільного ко$ дексу України, що надають людям

ВІСТІ З МІСЦЬ

НЕХТУВАТИ — ЛЕГКО, ДОТРИМУВАТИ — ВАЖКО Римський письменник І ст. н. е. Петроній сказав: «За смер тю далеко ходити не треба». Справді, вона приходить не то ді, коли ми того хочемо, а прийшовши, не запитує, чи нам хо тілося б з нею зустрічатися. Вона неочікувана і непередбачу вана. Не чекав зустрічі з нею за обставин, які склалися, і во дій ТОВ «РММ» ЛТД. Прізвище потерпілого Щасливий, і зда ється, що з таким прізвищем людині має таланити все життя. На цей раз не вийшло.

В

іктор Щасливий працював воді$ єм товариства 11 місяців, хоча загальний стаж роботи за про$ фесією — 24 роки, які самі за себе кажуть, що водій він досвідчений та кваліфікований. ТОВ «РММ» ЛТД (зареєстроване у Луцьку) займається перевезенням вантажів автомобіль$ ним транспортом. Товариство має свою базу для проведення перед$ рейсових технічних оглядів автомобі$ лів. Перед виїздом усі водії прохо$ дять передрейсовий медичний огляд, а транспортні засоби — технічний

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

огляд згідно зі встановленими вимо$ гами, з обов’язковим записом ре$ зультатів у журнали встановленого зразка. В. Щасливий перед виїздом у відрядження пройшов інструктаж з питань охорони праці та передрей$ совий медичний огляд. Отож біди не чекав ніхто. Відповідно до наказу водій був ві$ дряджений для перевезення ванта$ жів за системою автологістики авто$ мобілем МАЗ$5432. 06.11.2008 р. він прибув у Херсон, де мав отрима$ ти розпорядження керівництва про

подальші дії, а вранці 10 листопада його виявили в кабіні автомобіля без ознак життя. Херсонське обласне бюро судо$ во$медичної експертизи встановило причину смерті В. Щасливого — отруєння оксидом вуглецю, а в крові потерпілого виявлено алкоголь у кількості 2,93‰, що свідчило про сильне сп’яніння потерпілого, зни$ ження больової чутливості, початко$ ві ознаки алкогольного отруєння. Теруправлінням Держгірпромна$ гляду по Волинській області було створено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку. З’ясувалося, що кабіна автомобіля була обладнана місцевим освітлен$ ням, приладами опалення, які працю$ ють на дизельному паливі, для відпо$ чинку водія у кабіні передбачено спеціальне місце — «спальник». У ка$ біні виявлено портативну газову плитку, яку водії часто використову$ ють для приготування їжі та обігріву. Згідно з висновком експертизи ДП «Волинський ЕТЦ», система опален$ ня автомобіля технічно справна, не

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

можливість виконувати роботи на свій страх і ризик. Чи не час вирішу$ вати це питання на державному рів$ ні, переглянувши норми законодав$ ства? А людям, які влаштовуються на роботу без трудового договору, необхідно знати, що у випадку їх$ нього травмування чи загибелі сім’я залишається без відшкодування шкоди, а роботодавець наражає себе на кримінальну відповідаль$ ність. В авіаторів є давня традиція: во$ ни ніколи не називають політ «останнім», кажуть — «крайній». Як$ би керівники ПП «Арцах» і ДП «Ми$ колаївський авіаремонтний завод «НАРП», фізична особа$підпри$ ємець І. Цуркан до питань охорони праці ставилися з належною пова$ гою, дорожили життям і здоров’ям працівників, політ над полями спра$ вді міг би стати крайнім. Але став останнім. І. БУЛГАКОВ, начальник Одесь$ кої державної інспекції промисло$ вої безпеки та охорони праці на за$ лізничному, автомобільному транс$ порті, в авіації та машинобудуванні, Катерина ЦВІГУН, наш власкор

виявлено недоліків і в ущільнювачах дверей кабіни. Тобто автомобіль був у справному стані. В. Щасливий, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп’янін$ ня в ніч з 9 на 10 листопада, відпочи$ вав у «спальнику» і через необереж$ ність допустив займання одягу та пластмасових деталей кабіни. По$ жежі не сталося через герметичність кабіни та обмежену кількість кисню в ній. Але ця обставина призвела до отруєння водія чадним газом. Комісія визнала, що даний нещас$ ний випадок не пов’язаний з вироб$ ництвом. Через легковажне ставлен$ ня потерпілого до своєї безпеки си$ ротами залишилося четверо дітей. Подібні нещасні випадки з водія$ ми транспортних засобів виникають систематично, оскільки працівникам чомусь простіше знехтувати вимога$ ми безпеки, ніж їх дотримувати. Про порушення повідомляється у засо$ бах масової інформації, проте вони як були, так і є. Н. ЧАЙКОВСЬКА (прес$центр теруправління Держгірпромнагляду по Волинській області)

Г І Р К А СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у лютому 2009 р. в Україні на вироб ництві загинуло 46 осіб — на 22 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 15 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 36 осіб, у тому числі 6 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 1 . 0 2 на нульовій відмітці ствола «Октябрський» ВАТ «Криворізький за$ лізорудний комбінат» (Дніпропетровська область) під час огляду клітьової підйомної установки гірник був скинутий противагою сусідньої установки, що рухалася. Потерпілий помер на місці події.

0 6 . 0 2 після виконання завдання на об’єкті слюсар$сантехніки КП № 3 «50 років Перемоги» Дебальцевської міськради (Донецька область), повер$ таючись назад і скорочуючи шлях, пролазив під вагоном потягу, що перебу$ вав на залізничній колії. Робітник був смертельно травмований, оскільки по$ тяг у цей момент почав рухатись.

1 2 . 0 2 у ТОВ «Темп ЛТД$А» (м. Антрацит Луганської області) під час ма$ неврових робіт у 13$му західному відкотному штреку шахти троє працівни$ ків були притиснуті вагонеткою, що зійшла з рейок, до елементів арочного кріплення. Двоє потерпілих отримали тяжкі травми, а один загинув.

1 6 . 0 2 на будівельному об’єкті у Дарницькому районі Києва падаючою з піддона цеглою було збито робітницю. Потерпіла впала з 10 поверху бу$ динку і загинула на місці події.

1 8 . 0 2 на механічній дільниці ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш» (м. Суми) під час ремонту горизонтально$розточувального верстата робо$ чим столом слюсаря притисло до станини, внаслідок чого потерпілий помер.

2 3 . 0 2 на будівельному майданчику БУ № 23 (м. Харків) внаслідок па$ діння вертикальної опалубки загинув монтажник ТОВ «Хай$Рейз Кон$ тракшнз» (м. Іллічівськ Одеської області).

2 3 . 0 2 на території ТОВ «Промдорсервіс» (м. Дніпродзержинськ Дні$ пропетровської області) під час ремонту слюсар, включивши привід, на$ хилився та заглянув у змішувач асфальтобетонної суміші. Кінець шарфа потрапив на працюючий шнек, внаслідок чого робітника затягло у змішувач, де він і загинув.

2 4 . 0 2 на території насосної станції № 4 сторож комунального вироб$ ничого управління «Бериславський водоканал» (Херсонська область) з не$ відомих причин спустився у вириту екскаватором траншею. Внаслідок об$ валення стінки його засипало грунтом, від чого потерпілий помер на місці події. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

ЯКЕ ВОЛОКНО,

ТАКЕ І ПОЛОТНО Нещасний випадок, що трапився ще 18 червня 2008 р. на Кобеляцькому комунальному підприємстві «Водоканал», що у Полтавській області, не втратив своєї актуальності й донині. Бо «зітканий» з типових причин, серед яких домінує формаль не ставлення до охорони праці різних учасників виробничого процесу, що все частіше стає фактором виробничого травма тизму. І це слова не порожні.

Т

ак, саме згаданого червневого дня майстер житлового фонду «Водоканалу» Л. Максимчук ма$ ла зранку організувати підняття гор$ ловини каналізаційного колодязя бі$ ля одного з житлових будинків, а у другій половині робочого дня — очищення каналізаційної мережі. Останнім майстер і четверо робіт$ ників зайнялися відразу після обідньої перерви. Один з робітників — П. Ве$ личко, взявши інструмент, сапку, не спускаючись у колодязь, розколотив нечистоти, і вони по колектору по$ трапили в інший колодязь. Та тут утворилася так звана «пробка». Щоб позбутися її, П. Величко спу$ стився в очисну споруду, приєднав шланг від асенізаційної машини до колектора, струменем води розбив скупчення нечистот, і вони потекли у наступний колодязь. Вибравшись на поверхню, він поскаржився на пога$ не самопочуття. Однак робота є робота. Тож не$ забаром П. Величко спустився вже у третій колодязь, щоб і там повтори$ ти попередню операцію. Та через мить закричав: «Мені зле!» Майстер з іншими робітниками підбігли до ко$ лодязя і побачили на його дні свого колегу, який неприродно хрипів. На потерпілому не було запобіжного пояса, а під рукою — ніякого знаряд$ дя, за допомогою якого можна було б витягнути бідолаху з колодязя. Тоді в колодязь спустився ще один робіт$ ник — Л. Бабич. Та як тільки він взяв потерпілого попід руки, то й сам упав, втративши свідомість. Після кількахвилинної паніки у колодязь спустилася сама Л. Максимчук і та$ кож знепритомніла. Люди, що перебували на поверх$ ні, взялися дзвонити керівникам під$ приємства, викликали медиків. На$ віть спромоглися за допомогою мо$ тузки з гаком, позичених у місцевого жителя, витягнути ще живого П. Ве$ личка і відправити його до лікарні. Однак, що сталося, то сталося: з трьох потерпілих двоє пішло з життя.

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

Комісія зі спецрозслідування да$ ного нещасного випадку насампе$ ред вказала на незадовільний стан виробничого середовища: вміст сір$ ководню у каналізаційному колодязі становив 40 мг/м3, що у чотири ра$ зи перевищує ГДК. А серед причин нещастя на перше місце висунула відсутність на підприємстві СУОП. З цією причиною мусимо розібратися. Адже якість функціонування СУОП прямо пов’язана зі ставленням до неї керівництва підприємства. Якщо оцінювати позицію дирек$ тора КП «Водоканал» Ю. Тагадюка з огляду на кількість та якість доку$ ментації з охорони праці, то начеб$ то не так все і погано. На підприєм$ стві, де працюють 32 особи, створе$ но службу охорони праці. Обов’язки інженера з охорони праці виконує працівник за сумісництвом. Він, а та$ кож директор КП «Водоканал», майстри пройшли навчання та пере$ вірку знань з питань охорони праці у спеціалізованому закладі. Розроб$ лено та затверджено в установлено$ му порядку деякі нормативні акти. Скажімо, положення про службу охорони праці, про систему управ$ ління охороною праці, про функ$ ціональні обов’язки з охорони праці посадових осіб та працівників КП «Водоканал», а також інструкції з охорони праці. А що ж робиться поза папера$ ми? Так, на підприємстві немає засо$ бів індивідуального захисту для робіт у колодязях, включаючи газоаналі$ затори. Немає ламп ЛБВК, не прак$ тикується видача нарядів$допусків при виконанні робіт підвищеної не$ безпеки, під час навчання та пере$ вірки знань з питань охорони праці у працівників, котрі обслуговують ко$ лодязі, не перевіряють знання вимог правил техніки безпеки при експлу$ атації систем водопостачання і во$ довідведення. Головний інженер, який відповідає за організацію без$ печного ведення робіт, не пройшов навчання та перевірку знань з охо$

рони праці. Хочеш не хочеш, а му$ сиш згадати народну мудрість: «Яке волокно, таке і полотно». Прикро, що темних барв на це полотно примудрився докинути й за$ сновник КП «Водоканал» — Кобе$ ляцька міська рада. Ще 20 березня 2007 р. під час перевірки стану без$ пеки праці на цьому підприємстві спеціалісти теруправління Держгір$ промнагляду по Полтавській області заборонили виконання робіт у кана$ лізаційних колодязях без застосу$ вання засобів індивідуального за$ хисту. У зв’язку з цим керівники КП «Водоканал» звернулися до міськра$ ди з проханням виділити кошти на ку$ півлю ЗІЗ, але підтримки у засновни$ ка не знайшли. Тому відповідальність за вище$ описану цілком рукотворну трагедію мусить розділити керівництво не ли$ ше підприємства, але й міськради. Інше питання, у чому полягає ця від$ повідальність. Слово тут, зрозуміло, лише за судом. Та якщо у нас є хоч якась практика судових позовів са$ мих потерпілих чи їхніх сімей до ро$ ботодавців, то прикладів аналогіч$ них позовів до посадових осіб орга$ нів влади практично немає. І це пога$ но, бо таким чином знижується поріг відповідальності органів влади як пе$ ред заснованим підприємством, так і перед населенням, що, у підсумку, ставить під сумнів реноме виконав$ чої влади — у даному випадку не ли$ ше Кобеляків, а й держави загалом. Кому від того легше? Не полегшує ситуацію і те, що цей груповий нещас$ ний випадок пов’язано з виробниц$ твом і належним чином поховано по$ мерлих. Бо немає відповіді на запи$ тання: «Повториться чи ні подібне лихо у Кобеляках?» Адже реакція і роботодавця, і керівників міськради на результати перевірки підприєм$ ства ще у 2007 р. показала, що во$ ни не квапляться змінювати своє ставлення до охорони праці. Н. РУСИЧ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

НАРІКАННЯ НА ТРУДНОЩІ — ПОГАНЕ ВИПРАВДАННЯ У грудні 2008 р. в сумському ВАТ «Центролит» було про ведено комплексну перевірку стану безпеки та умов праці. Специфіка ливарного виробництва, характер та умови вико нання багатьох технологічних операцій, притаманних по дібному підприємству, потребували від співробітників тер управління Держгірпромнагляду по Сумській області докла дання значних зусиль. Порушення, які треба невідкладно усу нути, відображено в акті комплексної перевірки. Власна дум ка склалася з цього приводу й у автора цих рядків, який був присутнім під час перевірки.

С

вої найкращі часи підприємство пережило у 80$і роки минулого століття — тоді воно щодобово випускало сотні тонн литва. Відрад$ но зазначити, що колишній вироб$ ничий потенціал заводчани в основ$ ному зберегли. ВАТ «Центролит», як і раніше, відливає сталеві й чавунні заготовки (у тому числі з сірого та високоміцного чавуну), корпусні де$ талі гідравлічних насосів великої і се$ редньої потужності, засувки для тру$ бопроводів, циліндри для компре$ сорів, фундаментні плити, колеса тощо. Нині на підприємстві працює майже 800 осіб. На жаль, умови праці багатьох працівників, у першу чергу — плавильників, заливальни$ ків, сталеварів, формувальників, об$ рубувачів і землеробів — не відпові$ дають вимогам санітарно$гігієнічних норм. Відносно високим залишаєть$ ся на підприємстві й рівень виробни$ чого травматизму. Так, за останні 5 років тут сталося понад 30 нещас$ них випадків, один з них — зі смер$ тельним наслідком. На підприємстві створено відпо$ відні служби, призначено посадових осіб, відповідальних за вирішення

конкретних питань охорони праці, технічне забезпечення виробництва. Службу охорони праці очолює В. Го$ ворун. У неї в підпорядкуванні пере$ буває також провідний інженер з технічного нагляду В. Черниш. Пра$ цівники служби охорони праці ма$ ють відповідну освіту, великий досвід роботи у ливарному виробництві, тому дещо бентежать показники їх$ ньої роботи в 2008 р. Майже на 20% порівняно з 2007 р. зменшила$ ся кількість проведених перевірок, на 10% — кількість приписів, більше ніж у 2 рази — кількість працівників, відсторонених від роботи на вимогу служби охорони праці, тощо. Незважаючи на наявність у цехах підприємства великої кількості робо$ чих місць із шкідливими та важкими умовами праці, в розділі «Охорона праці» колективного договору не вказано джерела фінансування ком$ плексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середо$ вища, спрямованих на підвищення наявного рівня охорони праці, запо$ бігання випадкам виробничого трав$ матизму та професійній захворюва$ ності. Що стосується останнього, то

підприємство, як неважко припусти$ ти, всі останні роки впевнено пере$ буває в трійці «лідерів» за кількістю професійних захворювань в регіоні, що реєструються вперше й пов$ торно. Перевіряючі виявили істотні не$ доліки та упущення в діяльності адмі$ ністрації підприємства. Зокрема, не розроблено плани$графіки прове$ дення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, забезпечен$ ня нормативно$правовою докумен$ тацією з охорони праці вкрай неза$ довільне. Не за всіма професіями та видами робіт розроблено навчальні програми підготовки та перепідго$ товки працюючих. У керівників структурних підрозділів відсутні пе$ реліки робіт підвищеної небезпеки. Багато робочих місць і працівників не забезпечено інструкціями з охо$ рони праці. Не всіх працівників за$ безпечено також спецодягом, спец$ взуттям, іншими ЗІЗ згідно із встанов$ леними нормами. Відмічено нена$ лежне виконання своїх посадових обов’язків багатьма керівниками структурних підрозділів підприєм$ ства. Не всі виробничі будівлі та спо$ руди мають паспорти, до цього часу у ВАТ не завершено паспортизацію виробничих приміщень та інженер$ них мереж. Тільки під час експлуатації основ$ ного технологічного устаткування виробничих цехів і дільниць переві$ ряючими виявлено 53 порушення. На дільниці плавильних печей ТНК$ 4000 цеху № 5 не було огороджен$ ня робочого майданчика, який роз$ ташований на висоті понад 2,5 м. Вантажні гаки деяких електричних талів не оснащено запобіжними замками, які перешкоджають довіль$ ному випадінню вантажозахоплю$ вальних пристроїв або вантажів. Ро$ бочі місця з обрубування та очищен$ ня виливків у цеху № 5 не обладна$ но постійними чи переносними ого$ родженнями для захисту від осколків, що відлітають у процесі виконання операцій. У гарячому цеху № 2 на робочих місцях немає табличок, які поясню$ ють призначення засобів сигналіза$ ції та режими управління конвеєром, немає й робочого майданчика для

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

обслуговування натяжних барабанів конвеєра фор$ мувальної суміші. Праців$ ників цеху не ознайомлено з інструкцією про порядок включення та вимкнення конвеєрів, порядок зупи$ нення їх на обслуговуван$ ня та ремонт, про періо$ дичні перевірки систем протиаварійного захисту та сигналізації. Було оштрафовано начальни$ ків цехів № 2 А. Скотника та № 5 О. Басанця, а та$ кож старшого майстра цеху № 5 О. Бережного. Експлуата$ цію печей ТНК$4000, конвеєра фор$ мувальної суміші, а також дільниці з обрубування та очищення загото$ вок литва у цеху № 5 довелося при$ зупинити. Тридцять порушень було виявле$ но під час експлуатації посудин, що працюють під тиском, і вантажопід$ йомних механізмів. Відповідальний за технічний стан посудин на кисне$ вій станції не пройшов навчання та перевірку знань Правил з продуктів розподілу повітря. Два вантажопі$ діймальних крани вичерпали термі$ ни експлуатації, але немає дозволів на продовження їх роботи. У пас$ порті крана МКГ$25 і в експертному висновку по ньому відсутні відомості, з якою вантажопідйомністю може експлуатуватися цей кран. У газовому господарстві зафік$ совано 14 порушень... Скільки вже говориться про те, до яких сумних наслідків це може призвести, а на підприємстві до цього часу немає у наявності достатньої кількості обслу$ говуючого персоналу, який пройшов навчання та перевірку знань з пи$ тань охорони праці, має право об$ слуговувати газові балони. Втім, чо$ го дивуватися, якщо в акціонерному товаристві наказом керівника не призначено осіб, відповідальних за справний стан, безпечне транспор$ тування, збереження та експлуата$ цію газових балонів. Хіба не тому практично всі балони зі зрідженим газом, які використовуються у цехах для газополуменевої обробки мета$ лів, не пройшли періодичне опосвід$ чення? Манометри, встановлені на кисневих редукторах і редукторах тиску газу пересувних газорозбір$ них постів, також не пройшли періо$

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

дичну повірку у встановлені терміни тощо. Зрозуміло, у перевіряючих не було іншого виходу, крім як запро$ понувати головному інженеру акціо$ нерного товариства С. Шингарьову призупинити виконання всіх робіт з газополуменевої обробки металів. Не менш суттєві претензії в ході комплексної перевірки висловили й працівники, які здійснюють повнова$ ження у сфері санітарно$епідеміоло$ гічного та пожежного нагляду. Зо$ крема, лікарів$гігієністів категорично не влаштовує те, що у виробничих приміщеннях підприємства не задія$ но аспіраційно$повітряні системи, робітників гарячих цехів не забезпе$ чено повною мірою спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Не орга$ нізовано тут для робітників навіть прання та ремонт спецодягу... А ось справедливі нарікання з боку пожежних: виробничі примі$ щення на підприємстві не забезпе$ чено первинними засобами поже$ жогасіння, а пожежні щити не уком$ плектовано вогнегасниками та ло$ патами; не відремонтовано пожежні гідранти та систему оповіщення пер$ соналу підприємства про пожежу; не встановлені зовнішні пожежні дра$ бини у місцях перепадів висот на пе$ рекриттях; не ведеться очищення по$ вітропроводів і фільтрів вентиляцій$ них систем; електросвітильники не обладнано скляними плафонами, практично всі вони підвішені на струмоведучих проводах. У підсумку посадовими особами Держсанепіднагляду та Держпожна$ гляду до адміністративної відпові$ дальності притягнено 9 начальників цехів підприємства, заборонено ек$ сплуатацію 12 виробничих об’єктів. Співробітниками теруправління

Держгірпромнагляду було виявлено 97 порушень чинних законодавчих і нормативно$правових ак$ тів з охорони праці. При$ зупинено чи заборонено експлуатацію 26 дільниць, одиниць обладнання і ви$ дів робіт, що становили загрозу життю та здо$ ров’ю працюючих. Після ознайомлення з цехами й територією під$ приємства, з конкретними порушеннями, які на мо$ мент відвідування акціо$ нерного товариства було виявлено державними інспекторами, автор статті звернувся за коментарями до представників адміністрації: голов$ ного інженера С. Шингарьова та го$ ловного енергетика Г. Нестеренка. Як і слід було очікувати, вони по$ чали нарікати на труднощі, пов’яза$ ні з фінансовою кризою. Мовляв, са$ ме вона буквально на пні почала під$ різати сьогодні все, що тільки можна підрізати... Ні на що не вистачає гро$ шей. Усе менше й менше замовлень на литво надходить від замовників. Тут би хоч якось зиму пережити, збе$ регти трудовий колектив... Що ж, пережити зиму треба всій економіці країни. Проте кризи при$ ходять і йдуть, а безпека виробниц$ тва має забезпечуватися за будь$ яких обставин. Адже від цього прямо залежить життя та здоров’я людей. І саме про це в першу чергу повинні пам’ятати керівники. Такою була моя відповідь головному інженеру та головному енергетику, які усе ж таки пообіцяли усунути виявлені пору$ шення у запропоновані перевіряю$ чими терміни. Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор На знімку: учасники комплексної перевірки (зліва направо): провідний державний інспектор охорони праці теруправління Держгірпромнагляду по Сумській області А. Сухих, провідний інженер з технічного нагляду ВАТ «Центролит» В. Черниш, начальник відділу охорони праці В. Говорун і головний державний інспектор з охорони праці В. Фандиков. Фото автора

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

ІНФОРМАЦІЯ

ПЕРЕВІРЕНО ЧОТИРИ ФІЛІЇ Теруправління Держгір промнагляду по Закарпатсь кій області протягом 2008 р. здійснило комплексні пере вірки чотирьох філій ВАТ «Закарпатгаз». За їх резуль татами в Іршавській, Сва лявській, Міжгірській та Мукачівській філіях виявлено 388 порушень, призупинено роботу 28 одиниць устат кування.

П

ЛОТАР С. В. — директор КП «Благоустрій», м. Євпаторія, АР Крим; ОМЕЛЬЧЕНКО Г. О. — директор ДП «Універсал$Офіс$Сервіс», м. Сім$ ферополь; ПАРХОТЮК В. Ф. — директор ТОВ «СКП «Каскад», м. Луцьк; САВЧУК О. І. — голова правління ЗАТ «Стохід», Ковельський район Волинсь$ кої області; КАБАШНИЙ В. Г. — директор ТОВ «Дніпротрансгаз», м. Дні$ пропетровськ; РУДЕНКО А. В. — директор ПП «Ремонт$Ник», м. Нікополь Дніпропетровської області; ЄФИМЕНКО Ю. А. — директор ТОВ «Локомо$ тив», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; МИЛКІН Г. Л. — директор ТОВ «РБУ$17», м. Донецьк»; КАЛЕРИНА Н. О. — директор ТОВ «Інтеграл», м. Харцизськ Донецької області; ПРОКОПЕНКО І. В. — голова СФГ «Регіна», Червоноармійський район Житомирської області; СУХОДОЛЬСЬКИЙ Є. В. — директор ПП «САН», м. Житомир; БАРМУК Н. В. — директор ТОВ «Вікторія Гресь», м. Ужгород; СУХОВЕЦЬКИЙ І. В. — директор ТОВ «Дукат», м. Ужго$ род; САВЧЕНКО В. В.— директор ТОВ «Таврія$Таксі», м. Бердянськ Запорізь$ кої області; ЦАРЕВИЧ О. М. — генеральний директор ТОВ «СП «Бонум», м. Запоріжжя; МЕЛЬНИЧУК С. В. — директор ТОВ «Щит», м. Коломия Іва$ но$Франківської області; ЛАЗАРЕНКО М. А. — голова правління ВАТ «Елект$ роприлад», м. Київ; ІЛЯСОВ О. М. — голова правління ВАТ «Кіровоградсь$ ка районна сільгосптехніка», Кіровоградська область; ЯРЕМКО В. Є. — ге$ неральний директор ТОВ «Галбудзв’язок», м. Львів; МАЦЬКО М. Л. — голов$ ний лікар санаторію «Арніка», м. Трускавець Львівської області»; ГОЙ$ МАН С. В. — директор ТОВ «Механік», м. Миколаїв; СТЕЦЕНКО В. В. — директор ТОВ «Марін контейнер сервіс», м. Одеса; ПАТРІКІ І. А. — гене$ ральний директор ТОВ «Інтернешнл ЛТД», м. Одеса; СИДОРЕНКО І. Г. — голова правління ЗАТ «Полтавапропангаз», м. Полтава; КОГУТ Я. І. — директор ТОВ «Лебединський м’ясокомбінат», Сумська область; НІКАНОРОВ Ю. О. — директор ТОВ «Контакт Техно», м. Суми; МАСЛЮХ П. О. — директор ЗАТ «Збаразький хлібозавод», Тернопільська область; АБАКУМОВА В. М. — голова СФГ «Колос», Красноградський район Харківської області; АНТІПОВ Є. В. — директор КП «Міська молочна фабрика$кухня дитячого харчування», м. Харків; МОЦАК В. М. — голова правління ВАТ «Херсонське АТП$16560», м. Херсон; ДУДАР В. В. — начальник ЖЕК № 2, м. Хмельницький; ПРИЙМАК Ю. М. — начальник ЖЕК, м. Полонне Хмельницької області; ПІСКУН В. П. — директор ТОВ «Карнет$транс», м. Сміла Черкаської області; ЛОЗІНСЬКИЙ Ю. Б. — директор ПП «Деркач та партнери», м. Золотоноша Черкаської області; ГРИЩЕНКО О. О. — директор ПП «Бурак», Глибоць$ кий район Чернівецької області; КРАСЬКО Є. С. — директор ТОВ «Пеле$ тон», м. Чернігів.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

ід час перевірок було виявлено характерне порушення, що по$ лягає у відсутності розроблених і введених в дію Положень$інструк$ цій з організації та здійснення кон$ тролю за дотриманням безпеки екс$ плуатації газового господарства. Вони повинні передбачати періо$ дичність і обсяг перевірок керівним складом, порядок виявлення і усу$ нення порушень, визначення стану газопроводів, газового обладнання і приладів, аналіз причин допущених порушень, перевірку діяльності ке$ рівників підрозділів і забезпечення ними додержання на робочих місцях вимог нормативних актів з охорони праці.

— Образну характеристику ро$ боти ВАТ «Закарпатгаз» у галузі охорони праці,— резюмує началь$ ник теруправління М. Саварин,— можна дати, застосувавши фразео$ логізм «товчуть воду в ступі». Такий підхід склався перш за все через прорахунки, допущені керівниц$ твом: неналежне фінансування ро$ біт з оснащення служб і філій засо$ бами контролю, їх перевірки й ре$ монту, штатна недоукомплектова$ ність спеціалістами газової галузі на 45—50%, допуск до робіт підвище$ ної небезпеки працівників, які не пройшли спеціального навчання. На ці недоліки вже неодноразово вка$ зувалося, але усувати їх підприєм$ ство не поспішає, а отже, залишає ризики, що можуть призвести до аварійних ситуацій.

У лютому 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 712 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

В. ТУРЯНИЦЯ, керівник прес$ служби теруправління Держгірпромнаг$ ляду по Закарпатській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Є ТАКИЙ ДОСВІД

ПЕРЕШКОДА НА ШЛЯХУ ЗЛОЧИННОГО ПРОМИСЛУ Причиною значної кількості дорожньо транспортних пригод, аварій і нещасних випадків з тяжкими наслідками є крадіжки чавунних кришок від люків оглядових колодязів, у які нерідко потрапляють транспортні засоби, пішоходи, тварини. Спроби замінити чавун залізобетоном та іншими матеріалами для виготовлення кришок з багатьох причин успіхом не увінчалися. Смертельний промисел мисливців за металобрухтом, на який вони перетворили кришки, набув величезного розмаху. Але, здається, цьому незабаром буде по кладено край…

З

найома картина, яку ми спосте$ рігаємо повсюдно: на вулицях мало не біля кожного будинку, на дорогах, на території промисло$ вих підприємств стирчать з розкуро$ чених люків гілки, уткнуті кимось для позначення небезпечного місця, аби уникнути лиха, зяючі діри, прикриті фанерою чи дошкою... А ось інформація з газети: «Відкри$ тий люк забрав дитину. Дмитрик З., провчившись у першому класі лише два дні... потонув у колодязі з від$ критим люком... На території... міськ$ ради мало не кожний другий люк від$ критий для нещасть...» Часом мисливців за металобрух$ том затримують правоохоронці. «Воля накрилася кришкою» — така назва іншого повідомлення. «Брига$ ду» з двох донеччан, які займалися крадіжкою кришок від каналізацій$ них люків, затримали співробітники Калінінського райвідділу... Затрима$ ні розповіли, що за ніч вони «оброб$ ляли» по два і навіть три колодязі»... Подібні приклади є у кожному мі$ сті. Наведено їх тут лише на підтвер$ дження того, наскільки актуальною є ця банальна тема відкритих люків. Результат її — падіння людей у коло$ дязі, глибина яких часом сягає 10 м і більше, аварійні ситуації на автодо$ рогах... Сьогодні на всій території Украї$ ни вихід із становища такий: замість

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

украденої кришки встановлюють но$ ву, на яку очікує доля викраденої, чи заміняють її залізобетонною пли$ тою. Такий підхід до вирішення проб$ леми, вважають на ПП «Прес$90», є неефективним з багатьох причин. А головна — плити створюють переш$ коди як для пішоходів, так і для транспортних засобів. Крім того, че$ рез недостатню міцність цих плит під час наїзду автотранспортного засо$ бу вони руйнуються, а їх залишки, провалюючись у колодязі, забива$ ють каналізаційні мережі, що ство$ рює додаткові труднощі для праців$ ників комунальних підприємств. Встановлення замість чавунного люка, кришка якого викрадена, но$ вого чавунного, гумового, полімер$ піщаного чи іншого з існуючих у на$ шій країні люків потребує демонта$ жу корпуса старого люка, встанов$ лення нового корпуса, відновлення дорожнього покриття в місці встанов$ лення люка... Крім того, вартість са$ мого люка висока. Усе це є дорогою та безперспективною справою. Сьогодні знайдено нове, ефек$ тивне вирішення цієї проблеми, підтверджене патентом. На ПП «Прес$90» уперше в Україні розроб$ лено конструкцію та налагоджено виробництво полімерзалізобетон$ них кришок у сталевій обичайці. Пере$ вагою цих кришок є те, що вони від$ повідають вимогам ГОСТів для ча$

вунних кришок за механічною міцніс$ тю, рельєфом поверхні та масою. Кришки встановлюються у створ з корпусом люка і не створюють яки$ хось перешкод на дорогах. Вони спи$ раються на опірні кільцеві поверхні, що не призводить до передчасних поломок чавунного корпуса. Така кришка не є суцільним металевим ви$ робом і тому не може бути утилізова$ на як металобрухт. Крадіжка її є без$ глуздою. Маючи більшу порівняно з чавунними кришками товщину, криш$ ка надійніше фіксується в корпусі лю$ ка, що захищає її від підкидання, про$ кручування та зсуву під час наїзду на люки великовантажних автомобілів. Проста технологія виробництва ремонтних кришок дала змогу орга$ нізувати їх індивідуальне (поштучне) виготовлення. Ремонтні кришки екс$ плуатуються на автодорогах уже 2 роки, і за весь цей період не було зафіксовано жодного випадку їх крадіжки чи виходу з ладу. На базі ремонтної кришки було розроблено й нові конструкції залі$ зобетонних люків, зокрема полі$ мерзалізобетонного люка з замко$ вими пристроями, що дають змогу прикріпити не тільки кришку люка, але й сам люк до плити перекриття оглядового колодязя без будь$яких додаткових операцій (свердління плити тощо). Це запобігає несанк$ ціонованому доступу в колодязь.

Комітет інтелектуальної власно$ сті України зареєстрував у Держав$ ному реєстрі нашої країни патент на ремонтну кришку люка оглядового колодязя, розроблену ПП «Прес$90» з м. Докучаєвська Донецької обла$ сті. І є впевненість у тому, що нова кришка поставить надійний заслін на шляху злочинного промислу зби$ рачів металобрухту, а це, у свою чергу, вбереже нас від багатьох ава$ рій і нещасних випадків. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

На знімках: полімерзалізобетонний люк на плиті перекриття оглядового колодязя; нові кришки люків, установлені на дорозі. Фото з архіву ПП «Прес$90»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

МЕТАМОРФОЗИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ Термін «профілактика» походить від грецького слова prophylaktikos — запобіжний. У техніці — це операція або група операцій планово по переджувального характеру для підтримання технічних пристроїв (устаткування, машин, механізмів, приладів) у справному або робочому стані із заданим рівнем надійності. Профілактика здійснюється, як правило, у заздалегідь визначені строки і складається з обстеження технічних пристроїв, замі ни або ремонту їх деталей та вузлів, чистці, змащуван ні, регулюванні тощо. Про філактика попереджує мож ливість несподіваного виходу з ладу технічних пристроїв (відмови) внаслідок, напри клад, зношення їх елементів, забруднення контактів то що (Политехнический сло варь. — М.: Советская энци клопедия, 1976). З точки зо ру охорони здоров’я профі лактика — це заходи, що запобігають виникненню й поширенню хвороб, сприя ють охороні здоров’я насе лення. (Новий тлумачний словник української мови.— К.: Аконіт, 2001). Враховуючи вищевикла дене, можна визначити по няття «профілактика не щасних випадків на вироб ництві» як систему органі заційно технічних заходів і засобів, спрямованих на нор мативно правове регулюван ня питань охорони праці, підтримання безпечного ста ну засобів виробництва, буді вель та споруд, забезпечення безпеки технологічних про цесів, проведення навчання, медичних оглядів та оздо ровчих заходів, що забезпечу ють дотримання допус тимого ризику виникнення аварій та нещасних випадків на виробництві.

3. Зам. №

З

гідно з офіційними даними Між" народної організації праці, у країнах з ринковою економікою щорічно на 23,5 тис. працюючих припадає один нещасний випадок зі смертельним наслідком, а в Украї" ні — один на 11 тис. працюючих. У той же час у цих країнах травму на виробництві отримує кожен 50"й пра" цівник, а в Україні — кожен 600"й. Як бачимо, рівень загального травматизму в Україні значно ниж" чий, ніж у країнах з ринковою еко" номікою (майже у 12 разів), а рівень смертельного травматизму вищий майже удвічі. Можна зробити висновок про те, що в Україні значна кількість нещас" них випадків у встановленому по" рядку не розслідується і на облік не береться. Така тенденція характер" на не тільки для України, а й для кра" їн всього пострадянського простору. В той же час оцінка ризику виник" нення нещасних випадків на вироб" ництві та реалізація профілактичних заходів щодо запобігання їх виник" ненню значною мірою залежить від правильності встановлення причин нещасних випадків і повноти обліку всіх нещасних випадків. Аналіз травматизму в окремих галузях або видах економічної діяль" ності (в першу чергу — аналіз за ви" дами та причинами подій) дає мож" ливість розробляти дієві заходи що" до запобігання нещасним випадкам і, відповідно, здійснювати ефективну профілактичну роботу. Тому тільки за умови достовірного визначення причин нещасних випадків можуть бути досягнуті ефективні запобіжні заходи. Базовою інформацією щодо аналізу виробничого травматизму в цілому по Україні є державний ста" тистичний звіт з питань виробничого травматизму (форма 7"ТНВ), дані Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украї" ни і оперативна інформація Держ"

гірпромнагляду. На жаль, усі вони відрізняються кількістю облікових не" щасних випадків. Причому найбільш достовірною інформацією щодо кількості взятих на облік нещасних випадків на виробництві є, як це не парадоксально, не дані державних статистичних звітів, а дані Фонду, оскільки вони базуються на актах за формою Н"1, згідно з якими він здій" снює страхові виплати, а державна статистична інформація враховує тільки ті дані, що надійшли від під" приємств. Основою для формування дер" жавної та відомчої статистичних форм обліку виробничого травма" тизму є акти за формою Н"1 (або Н"5), що передбачені Порядком розсліду" вання та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00"6.02"04) (далі — Порядок), де наведено Класифікатор причин не" щасних випадків. Якщо проаналізу" вати ці причини, то виявляється, що вони не несуть однозначного змісту, і в членів комісії з розслідування не" щасних випадків постійно виникають сумніви, до якого з кодів причин за Класифікатором віднести встанов" лену за результатами розслідування причину нещасного випадку. Наведемо характерний приклад. Якщо рука потерпілого під час ро" боти на верстаті потрапила в небез" печну зону та була травмована і на верстаті була несправна система захисту від доступу в небезпечну зо" ну, то яку основну причину з двох необхідно записати — код 06.2 (не" задовільний технічний стан засобів виробництва — технічна причина) чи код 16 (виконання робіт з відключе" ними, несправними засобами колек" тивного захисту — організаційна причина)? Відповідно до вимог п. 2.4.8 ГОСТ 12.2.003—91 та розділу 2.2.4 Технічного регламенту з підтвер" дження відповідності безпеки машин і механізмів (затвердженого нака" зом Держспоживстандарту України від 27.09.2004 р. № 209), конструк" ція устаткування повинна передба" чати захисне огородження або за" хисний пристрій (блокування), який

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

би запобігав контакту з рухомими частинами механізмів. Якою є основна причина такого нещасного випадку: технічна — «не$ задовільний технічний стан засобів виробництва» чи організаційна при$ чина — «виконання робіт з відключе$ ними, несправними засобами колек$ тивного захисту»? Очевидним є те, що в обох випадках заходом з усу$ нення причин нещасного випадку буде встановлення системи за$ хисту. Таких прикладів з більшості при$ чин нещасних випадків, визначених Класифікатором, можна навести ба$ гато. На думку авторів, сьогодні най$ більш недостовірними є дані аналізу виробничого травматизму за причи$ нами нещасних випадків. Необхідно зауважити, що під час аналізу виробничого травматизму до розгляду береться основна при$ чина. Відсутність методики визначен$ ня основної причини події та недо$ статній професійний рівень осіб, які беруть участь у розслідуванні нещас$ них випадків, не сприяють об’єктив$ ному визначенню основної причини травмування працівників. Найбільший сумнів викликають нещасні випадки, за результатами розслідування яких основною при$ чиною визначаються організаційні причини (їх частка у загальній кіль$ кості нещасних випадків перевищує 70%), і це при тому, що більшість підприємств експлуатує застаріле устаткування, яке не відповідає ви$ могам безпеки. Як наслідок, витра$ чається значна кількість часу на розслідування та проведення ана$ лізу нещасних випадків, і в резуль$ таті цієї копіткої роботи визначити об’єктивні причини, що призводять до нещасних випадків, проблема$ тично. Які ж чинники переважають у ор$ ганізаційних причинах нещасних ви$ падків? За даними, наведеними у щорічному збірнику Держгірпром$ нагляду «Стан промислової безпеки в Україні», та даними Фонду, основ$ ною організаційною причиною не$ щасних випадків, що взяті на облік у 2004—2005 рр., є «порушення тру$ дової і виробничої дисципліни», яка становить понад 50% від усіх нещас$ них випадків з організаційних причин (див. таблицю).

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

Питома вага нещасних випадків за вказаними причинами від загальної кількості зареєстрованих нещасних випадків, %

Основна організаційна причина нещасного випадку

2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. Смертельні нещасні випадки (одиничні) за даними Держгірпромнагляду Порушення трудової і виробничої дисципліни

42

*

35

37

*

Інші організаційні причини (що не ввійшли до Класифікатора)

**

*

13

10

*

Усі нещасні випадки за даними Фонду Порушення трудової і виробничої дисципліни Інші організаційні причини (що не ввійшли до Класифікатора)

40,9

51,3

53,3

50,7

50,2

**

9,1

4,9

7,3

6,7

* Офіційні дані відсутні. ** Класифікатор не передбачає визначення інших причин серед організаційних.

Таким чином, фактично в кожно$ му другому$третьому нещасному ви$ падку основною причиною визнано «порушення трудової і виробничої дисципліни». Це означає або необ’єк$ тивне встановлення основної причи$ ни (адже практично під час розсліду$ вання кожного нещасного випадку, пов’язаного з виробничим проце$ сом, можна виявити порушення по$ терпілим інструкції з охорони праці та невиконання посадової інструкції керівником робіт), або недостатню кваліфікацію осіб, які визначали при$ чини нещасного випадку. На думку авторів, питання щодо встановлення основних причин не$ щасних випадків на виробництві більш кваліфіковано викладено у книзі Г. В. Лесенка «Технічний інспек$ тор праці» (М., 1980), де на с. 163— 168 наведено рекомендації щодо визначення причин нещасних випад$ ків, а на с. 226—246 — методику по$ глибленого аналізу причин неща$ сних випадків, де вказано на такі по$ милки у визначенні причин нещасних випадків: причина не встановлена (на дум$ ку Г. В. Лесенка, «ознакою поверхо$ вого розслідування є звинувачення в травмі самого потерпілого», що від$ повідає основній тезі Міжнародної організації праці: «більшість аварій і нещасних випадків виникає не внас$ лідок необережної роботи, а у зв’яз$

ку з недосконалістю системи конт$ ролю, відповідальність за яку несуть роботодавці»); причини не витікають з обставин; заміна причин обставинами або наслідками; порушення послідовності основ$ ної та супутніх причин. Г. В. Лесенко надав наступні ре$ комендації щодо уникнення помилок при визначенні причин нещасних ви$ падків: основна причина — це та, в резуль$ таті якої настав нещасний випадок; супутні причини — це причини, які можуть сприяти і навіть наближати момент нещасного випадку, усклад$ нювати його наслідки, але не викли$ кають його. Супутні причини повин$ ні викладатись послідовно залежно від їх значущості (згідно з Порядком, кількість супутніх причин не повинна перевищувати двох, тому інші причи$ ни зазначаються в текстовій частині акта розслідування); причина повинна витікати з об$ ставин нещасного випадку; необхідно вказувати на конкрет$ ні порушення нормативних вимог; причини повинні бути названі чітко, лаконічно, технічно грамотно, відповідати нормам і правилам охо$ рони праці; формування причин не повинно підмінятися посиланнями на пункт норм і правил охорони праці.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Як свідчать результати аналізу актів за формою Н$1, рекомендації Г. В. Лесенка актуальні і сьогодні, ос$ кільки вищевказані помилки мають масовий характер. Таким чином, маємо таку ситуа$ цію: з одного боку, результати ана$ лізу виробничого травматизму за причинами подій мають тенденцію до необ’єктивності (покладання від$ повідальності за настання нещасного випадку на потерпілого), з іншого — необ’єктивні результати аналізу ви$

робничого травматизму не дають можливості провести ефективну профілактичну роботу, оскільки вияв$ лення закономірностей у процесі, який має похибку (50% і більше), є справою безперспективною. Виходячи з вищевикладеного, при встановленні основної причини не$ щасного випадку необхідно уникати обвинувачення тієї чи іншої особи у недотриманні вимог безпеки і вказу$ вати тільки на об’єктивні порушення, що призвели до травмування. На

думку авторів, для підвищення об’єк$ тивності аналізу виробничого трав$ матизму потрібно розробити єдину методику визначення основної при$ чини за існуючим Класифікатором причин нещасних випадків. М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в будівництві, Г. ЛЕСЕНКО, консультант з питань охорони праці На$ ціонального науково$дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці

ДУМКА ВЧЕНИХ

ЧИ ОБ’ЄКТИВНИЙ АНАЛІЗ ТРАВМАТИЗМУ? статті зробив висновок, що кількість нещасних випадків на підприємствах України має збільшуватися, а не зменшуватися. Наприклад, якщо до жовтня 2002 р. у країні щомісяця се$ редня кількість працівників, травмо$ ваних на виробництві, становила 2841 особу, то в 2002 р. очікувана кількість потерпілих мала б станови$ ти 34 094 особи. За офіційними ж даними Держнаглядохоронпраці ця цифра становила 26 102 особи, а за інформацією Фонду тільки за 10 міс.

2002 р. кількість травмованих на ви$ робництві становила 28 412 осіб! Зазначалося також, що кількість офі$ ційно зареєстрованих нещасних ви$ падків в Україні продовжувала змен$ шуватися, що викликало додаткові роздуми у фахівців. Для визначення дійсного рівня травматизму автор статті пропонував упровадити си$ стему зовнішнього аудиту охорони праці, що проводився б незалежни$ ми експертами. Поміркуємо про об’єктивність да$ них про травматизм, використовую$ чи дані Держгірпромнагляду про не$ щасні випадки зі смертельними на$ слідками, пов’язаними з виробниц$

Незважаючи на оптимістичні дані офіційної статисти ки та прогнози чиновників різних рангів, сьогодні в Україні склалося дуже важке становище з безпекою життєдіяльно сті в усіх сферах, у тому числі на виробництві. Тут як ніко ли доречною є приказка: «Песиміст — це добре інформований оптиміст». Та й одним з найважливіших принципів у питан нях безпеки життєдіяльності є принцип «найгіршого випад ку», тобто під час розрахунків і оцінок безпеки, а тим біль ше під час прогнозування надзвичайних ситуацій завжди приймають найбільш небезпечний сценарій розвитку подій.

У

наукових працях учених і викла$ дачів кафедри прикладної еко$ логії та охорони праці Севасто$ польського національного технічно$ го університету було зроблено ана$ ліз і дано оцінку техногенній безпеці в Україні. З них випливає, що стан техногенної безпеки життєдіяльності в Україні є незадовільним, порядок розслідування аварій і нещасних ви$ падків, виявлення причин їх прояву обтяжені необ’єктивністю, система управління техногенною безпекою є недосконалою і потребує реформу$ вання, абсолютні показники травма$ тизму, що фігурують в офіційних зві$ тах, не можуть бути об’єктивними критеріями оцінки рівня травматиз$ му. Як приклад відомчого перекручу$ вання дійсного стану техногенної безпеки наводяться графіки динамі$ ки виробничого та невиробничого травматизму, побудовані за офіцій$ ними даними Держгірпромнагляду за період 1993—2005 рр. Аналізую$ чи наявні дані, можна зробити вис$ новок про те, що на тлі щорічного значного зниження рівня виробни$

чого травматизму спостерігається зростання рівня травматизму неви$ робничого. Така ситуація значною мірою пояснюється низькою ефек$ тивністю діяльності органів держав$ ного нагляду, які зацікавлені у зни$ женні рівня виробничого травматиз$ му і схильні під час розслідування не$ щасних випадків не пов’язувати їх з виробництвом. Про необ’єктивність даних про виробничий травматизм йшлося у статті Г. Лесенка «Професійний ри$ зик виробництва і виробничий трав$ матизм» («Охорона праці», № 4, 2003 р.). Аналізуючи інформацію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, автор

Роки та їх умовне позначення Показник

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 (1)

Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, осіб

(2)

(3)

(4)

(5)

(6)

(7)

(8)

(9)

(10)

(11)

(12)

1900 1646 1551 1388 1325 1399 1285 1230 1164 1088 1077 1181

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Кількість нещасних випадків

твом, за період 1996—2005 рр. (на$ ведено в таблиці). Маючи дані значення таблиці, нескладно знайти формулу, за якою, підставивши цифру, що відповідає певному року, можна з достатнім ступенем точності визначити кіль$ кість нещасних випадків зі смертель$ ними наслідками у цьому році. Опрацювавши наведені стати$ стичні дані з використанням методів математичної статистики, зокрема методу найменших квадратів і методу регресивного аналізу, маємо рівнян$ ня регресії у вигляді рівняння прямої: Y = –75,891· X + 1815, де Y — кількість нещасних випадків за роками; X — умовне позначення років (Х = 1...12). Розрахунок свідчить про високу достовірність апроксимації, тобто визначення значень, близьких до ви$ хідних. Для наочності це відображе$ но на малюнку.

2000 1500

•

• •

вісь абсцис і ввійде до від’ємної обла$ сті. Це значить, що нещасних випад$ ків зі смертельними наслідками на виробництві в Україні взагалі не бу$ де(!), чого не може бути в дійсності. Додамо також, що в 2006 р., за даними Держгірпромнагляду, було зареєстровано 18 992 нещасних ви$ падки (загинуло 1077 осіб), а в 2005 р. сталося 20 817 нещасних випадків (загинуло 1088 осіб). Як і очікувало$ ся, за офіційними даними рівень ви$ робничого травматизму в Україні продовжує знижуватися. Особливо фантастичною така ситуація здається під час співстав$ лення згаданих даних з даними офі$ ційної статистики європейських країн. Наприклад, у Фінляндії з меншою чисельністю населення, зайнятого працею (трохи більш як 2 млн. осіб), і набагато кращими умовами праці на виробництві щороку травмується близько 100 тис. осіб (у 2003 р. за$

• • • •

1000

• • •

• •

500

0

1997

1999

2001

2003

2005

2007

(2)

(4)

(6)

(8)

(10)

(12)

Роки

Динаміка виробничого травматизму зі смертельними наслідками в Україні З малюнка видно, що розкид ста$ тистичних даних (показано крапка$ ми) від апроксимуючої прямої не$ значний, що невластиво випадковим подіям, таким, як травми, аварії, по$ жежі тощо, що у свою чергу виклика$ ні сукупністю випадкових причин. Та$ кий розкид статистичних даних може бути тільки при наперед заданих зна$ ченнях заздалегідь побудованої за певним алгоритмом залежності. З малюнка видно також, що якщо спрогнозувати можливу кількість смертельних нещасних випадків на найближчі роки (для чого продовжи$ ти отриману пряму), то приблизно через 20 років пряма лінія перетне

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

гальна кількість травмованих і загиб$ лих на виробництві у Фінляндії — 116 тис. осіб). У той же час в Україні ця кількість — менш як 19 тис. (при кількості зайнятих працею понад 20 млн. осіб). Аналіз, проведений фахівцями МОП, показав, що в країнах Євро$ союзу співвідношення кількості не$ щасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками до загаль$ ної кількості травмованих у се$ редньому становить 1:1000, тобто на кожні 1000 нещасних випадків загального травматизму припадає один нещасний випадок зі смертель$ ним наслідком. Таким чином якщо,

за офіційними даними, на виробниц$ тві в Україні в 2006 р. загинуло 1077 осіб, то загальна кількість травмова$ них на робочих місцях має становити не менш як 1 млн. осіб, а не 18 992, як показує офіційна статистика! З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що офіцій$ на статистика про стан виробничого травматизму в Україні є необ’єктив$ ною і не може бути об’єктивним кри$ терієм для оцінки стану безпеки пра$ ці в цілому і тим більше в галузях. Апріорі можна стверджувати, що абсолютні показники не можуть бу$ ти критеріями рівня травматизму, його частоти і тяжкості. Здавалося б, за абсолютними даними рівень травматизму знижується, а насправді він повинен підвищуватися, оскільки засоби виробництва зношені, до$ статнє фінансування охорони праці відсутнє, відповідальність керівників і робітників втрачено, автоматизація технологічних процесів і виробництв, а також забезпеченість працівників ефективними засобами захисту за$ лишається на низькому рівні. Враховуючи вищевикладене, а також стан охорони праці в країні, колектив кафедри прикладної еко$ логії та охорони праці Севасто$ польського національного технічно$ го університету як першочергові за$ ходи щодо покращання техногенної безпеки в Україні пропонує: провести принципову структурну перебудову системи управління без$ пекою життєдіяльності, включаючи створення єдиного органу з висо$ кою оперативністю функціонування та персональною відповідальністю всіх посадових осіб; підвищити рівень відповідальності посадових осіб в існуючій системі управління охороною праці замість концентрування уваги на поліпшенні дисципліни на всіх рівнях управління; перейти від техніки безпеки до безпечної техніки з корінною зміною ідеології створення та експлуатації технічних засобів захисту. О. ЛЕОНОВ, канд. техн. наук, доцент, завідувач, В. СЄВРИКОВ, докт. техн. наук, професор (Севасто$ польський національний технічний уні$ верситет)

МЕДИЦИНА ПРАЦІ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Коротким рядком Через незадовільні умови праці, вплив шкідливих виробничих факторів на здоров’я працівників у 2008 р. мало місце значне зростання рівня професійної захворюваності серед гірників Кривого Рогу (330 випадків проти 286 у 2007 р.). Це сталося, зокрема, на підприємствах ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (105 проти 80), «Північний ГЗК» (42 проти 33), «Південний ГЗК» (12 проти 11), «Кривбасвибухпром» (4 проти 1). *** У 2008 р. на підприємствах Харківської області було зареєстровано 251 професійне захворювання — на 57 випадків більше порівняно з попереднім роком. Як і раніше найбільша кількість профзахворювань реєструється у робітників підприємств машинобудування обласного центру: ДП «Завод імені В. О. Малишева» — 81 випадок, ВАТ «ХТЗ» — 66, «Харківський плитковий завод» — 21, ДП «Електроважмаш» — 12, ВАТ «Турбоатом» — 10 випадків. *** Важливим напрямом діяльності управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Запорізькій області є відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві. У 2008 р. на забезпечення медикоDсоціальними послугами 1336 потерпілих на виробництві витрачено близько 5,2 млн. грн.

626 потерпілих пройшли стаціонарне лікування у лікувальноDпрофілактичних закладах, вартість якого становила 804,7 тис. грн., що в 2,2 разу більше, ніж у 2007 р. 310 інвалідів отримали путівки до санаторіїв на загальну суму 1487,3 тис. грн., з них 210 осіб пройшли лікування у санаторіях Бердянська, а 100 — у санаторіях Криму.

НЕБЕЗПЕКА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ За кілька останніх десятиріч сформувався новий фактор навколишнього середовища — електромагнітні поля (ЕМП) антропогенного походження — електросмог. Масштаби електромагнітного забруднення середовища стали настільки суттєвими, що Всесвітня організація охо' рони здоров’я включила цю проблему до числа найбільш акту' альних для людства. Деякі фахівці відносять ЕМП до сильно' діючих екологічних факторів з катастрофічними наслідками для всього живого.

Д

ослідження біологічного впливу ЕМП дали змогу визначити найбільш чуттєві системи організму людини (нервова, імунна, ендокринна і статева). Серед зареєстрованих наслідків впливу електромагнітного випромінювання на людину — погіршення основних функцій організму, у т. ч. ураження серцево-судинної та травної систем, розвиток психічних розладів тощо. Певну небезпеку становлять електромагнітні випромінювання надвисоких частот — вони спричиняють підвищену стомлюваність або зайву збудливість, а при впливі на очі — розвиток катаракти. Тривалий вплив ЕМП може викликати ракові захворювання, зміну поведінки, схильність до розвитку стресових реакцій, безсоння, втрату пам’яті, хвороби Паркінсона і Альцгеймера, бронхіт, астму, пригнічення статевої функції, аритмію, мігрень, хронічну втому і багато інших станів, включаючи підвищення рівня самогубств. Вплив ЕМП негативно позначається на кровообігу головного мозку. Напруженість електромагнітних полів у великих промислових центрах збільшилася за останні кілька десятиріч у тисячі разів. Тільки останніми роками рівень електромагнітного забруднення зріс у 20—30 разів. Велику небезпеку становлять Таблиця 1 електричні та магнітні поля струмів промислової частоти (50 Гц). Для Відстань електричного поля промислової Напруга ВЛ, від проекції на землю частоти існує гігієнічний норматив — кВ крайніх фаз 5 кВ/м. Під ЛЕП напругою 400—753 кВ проводів, м напруженість електричного поля (Е) перевищує 10 кВ/м. Жити поблизу 1150 300 ЛЕП — небезпечно. Вздовж траси 750 250 високовольтної лінії (ВЛ), яка прохо500 150 дить через населену місцевість, вста330 75 новлено санітарно-захисну зону 220 25 залежно від напруги (табл. 1).

110 20 У межах санітарно-захисної зони 35 15 забороняється розміщувати житлові до 20 10 будинки, стоянки і зупинки транспорту, влаштовувати місця відпочинку, спортивні та ігрові майданчики. З курсу шкільної фізики ми знаємо, що провідник, по якому передається змінний струм, створює навколо себе електромагнітне поле. Магнітний компонент поля з частотою 50 Гц особливо добре проникає через будь-які перешкоди, у тому числі й всередину нашого тіла. Згідно з гігієнічними нормативами перебувати у зоні впливу електричного поля з частотою 50 Гц і Е=10 кВ/м можна не більше ніж 3 год, а при Е= 20 кВ/м і вище — не більше ніж 10 хв на день. Постійне перебування людей в умовах низькочастотного магнітного поля призводить до астенії, зменшення статевого потягу, меланхолії, появи депресії та дратівливості. Американські вчені припустили, що причиною збільшення кількості випадків раку молочної залози у жінок може бути мода на електричні ковдри. Питання про віддалені наслідки впливу змінного магнітного поля на здоров’я людини у ХХ ст. стояло так гостро, що наприкінці 70-х років у десятках країн було розпочато масштабні дослідження.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

37

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Джерелами небезпечних магнітних полів у наших квартирах є всі потужні електричні прилади: грилі, праски, витяжки, холодильники, телевізори, комп’ютери і блоки живлення, загальний силовий кабель під’їзду чи ліфта (табл. 2). Першість у списку небезпечних приладів Таблиця 2

Зони ризику Джерело магнітного поля

Зона ризику

Холодильник Холодильник Електрогриль

1,2 м від дверей 1,5 м від задньої стінки 1,4 м 1,2 м від екрана 1,5 м від бокової стінки 0,3 м

Телевізор Електрообігрівач Торшер (дві лампи по 75 Вт) Електропіч Праска

0,03 м від проводу 0,4 м від передньої стінки 0,23 м від ручки

належить приладам для приготування їжі — електроплиті та мікрохвильовій печі. Господарки перебувають біля плити багато часу, а величина індукції магнітного поля електроплити на відстані 30 см становить 0,4—4,0 мкТл. Магнітне поле НВЧ-печі навіть на відстані 1 м рідко буває нижче 0,5 мкТл. Високі значення індукції магнітного поля реєструються також поблизу посудомийних і пральних машин із сушінням білизни. За наявності силового кабелю та розподільного щита в деяких кімнатах 60—90% її площі мають рівень індукції магнітного поля, що перевищує 0,2 мкТл. Ці зони недоцільно використовувати для сну і відпочинку, розміщення дітей. Внутрішні квартирні перегородки і несучі стіни не є захистом від низькочастотного магнітного поля. При розташуванні електроприладів слід ураховувати і те, які джерела магнітного поля можуть бути встановлені у сусідів за стіною. Особливу занепокоєність викликає електромагнітна обстановка біля радіопередавальних центрів (табл. 3). Санітарно-захисні зони радіоі телевізійних станцій

Таблиця 3

Діапазони частот

Розмір санітарнозахисної зони, м

Довгохвильові радіостанції

30—300 кГц (надвисокі частоти)

100–1000

Середньохвильові радіостанції Короткохвильові радіостанції

300—3000 кГц (середні частоти) 3–30 МГц (високі частоти)

200–1000

Тип об’єкта

Телевізійні та ультракороткохвильові радіостанції

30—1000 МГц (ультрависокі частоти)

50–700 25–800

Санітарними нормами і правилами встановлено, що напруженість змінного електричного поля, створюваного радіотехнічними об’єктами в діапазоні 30— 300 МГц, не повинна перевищувати 3 В/м для житлових будинків будь-якого типу, дитячих освітніх закладів та інших приміщень, призначених для цільового перебування людей. Галузевий стандарт для підприємств і установ, які постійно використовують НВЧ-пристрої (робочі часто-

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

ти понад 300 МГц), межею безпеки для персоналу визначає потік випромінювання, густина якого на відстані 50 см від джерела на робочому місці не перевищує 10 мкВт/см2. Джерелом потужного електромагнітного випромінювання є також кишенькові радіотелефони стільникового зв’язку. Побутові бездротові телефони небезпеки не несуть, для радіотелефонів ручного користування потужність випромінювання перебуває в межах від десятих часток ват до 10 Вт. Радіотелефон, що працює в діапазоні 900 МГц з потужністю випромінювання близько 1 Вт, здатний створити в ділянці скроневої частини черепа людини густину потоку потужністю в 10—100 разів більшу, ніж гранично допустиме значення — 10 мкВт/см2. Експерименти на тваринах показали, що практично всі контрольні системи організму реагують саме на модульований сигнал при низькій інтенсивності енергії впливу (100 мкВт/см2). При використанні мобільних телефонів з несучою частотою 450—900 МГц випромінювання в мозку поглинається нерівномірно. Можуть утворитися «гарячі точки» ділянки мозку, які будуть ніби «зварені». При використанні телефону з піковою потужністю 2 Вт і робочою частотою 900 МГц напруженість поля в головному мозку становить 20—30 В/м, або 120—230 мкВт/см2 (норматив у Росії і США для користувачів мобільних телефонів — 100 мкВт/см2). Випромінювання мобільного телефону містить низькочастотні складові (близько 2 Гц), джерелом яких є батарея живлення. У деяких моделей ця складова створює магнітне поле до 6 мкТл, що в 30 разів перевищує безпечний рівень. Модульовані ЕМП можуть вибірково знижувати чи підсилювати біоритми іншої частоти біострумів мозку. Винятково високу сприйнятливість до ЕМП у певних режимах модуляції мають люди, схильні до алергії. Для них небезпечний вплив 1—4 мкВт/см2, що слід ураховувати при розширенні кола осіб, які використовують мобільні телефони. Залежно від умов впливу ЕМП, характеру і місця розташування джерела випромінювання можуть бути використані такі способи і методи захисту: захист часом; захист відстанню; зниження інтенсивності випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання; екранування джерела випромінювання; захист робочого місця від електромагнітного випромінювання; екранування обслуговуючого персоналу за допомогою використання засобів індивідуального захисту. Мінімальний вплив магнітного поля на оточення можна забезпечити при дотриманні простих правил: використання моделі електроприладів з меншим рівнем електроспоживання (чим меншу потужність має прилад, тим краще); розміщення найбільш небезпечних приладів на відстані не менше 1,5 м від місць тривалого перебування чи сну; відмова від одночасного вмикання великої кількості електроприладів; використання для електричної проводки тільки подвійного проводу. Не слід робити кільця і петлі з проводів. Ліжко в кімнаті потрібно ставити так, щоб воно виявилося на максимальній відстані від джерела магнітного поля. Особливу увагу слід приділяти електромагнітній безпеці місць, обраних дітьми для ігор і відпочинку. С. ВЛАСКІН, головний державний санітарний лікар, Т. ДОСКОЧ, завідувачка відділення гігієни праці СЕС, В. СЕРДЮК, лікар відділення гігієни праці СЕС (Приморський район м. Одеси), М. ГАВРИЛЕНКО, завідувачка відділення

гігієни праці (Одеська міська санепідстанція)

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

На залізничному переїзді біля станції Мшана, що не' подалік Львова, у грудні 2005 р. було встановлено відеонагляд. На той час це місце перети' ну залізничної колії та авто' дороги не було обладнане шлаг' баумом і про наближення по' їзда попереджали світлова та звукова сигналізації. А че' рез кілька днів камери спо' стереження безпристрасно зафіксували ситуацію, яка тривала лічені секунди. До добре освітленого переїзду, розрізаючи темряву світлом прожекторів, наближалася електричка. Раптом їй на' переріз вихопився легковий автомобіль. Шансів проско' чити перед електропоїздом не було, тому за мить по' тужний боковий удар пере' творив автомобіль на купу залізяччя, у якому після мо' торошного скреготіння ме' талу запанувала смертельна тиша. Загинуло троє людей...

В

ід членів локомотивних бригад подібних історій можна почути безліч. Мало кому з тих машиністів, які відпрацювали близько 15 років, пощастило уникнути подібних трагічних ситуацій. Коли їхні потужні локомотиви ставали мимовільними вбивцями пияків і самогубців, ні в чому не винних дорослих і дітей. Аналогічний сумний досвід мають колеги-залізничники усіх країн, і наша — не виняток. Неохоче згадують машиністи про трагедії на сталевих магістралях, учасниками яких довелось бути. Але деякі з них погодились поділитись своїми думками з цього приводу, за умови повної анонімності. Ось лише кілька коротких історій з почутого від працівників Львівської залізниці. Це сталося близько 15 років тому, коли оповідач ще був помічником машиніста. Вони виводили пасажирський поїзд зі Стрия і швидкість ще була невеликою. З переїзду, до якого наближалися, вийшла молода, добре одягнена жінка років 30—35 і попрямувала по колії назу-

НОТАТКИ ЖУРНАЛІСТА

ЛОКОМОТИВ, ЯКИЙ ВКОРОЧУЄ ВІКУ стріч їхньому локомотиву. Їй голосно і довго сигналили, але вона не реагувала. Відчувши наближення біди, машиніст застосував екстрене гальмування, але поїзд за інерцією рухався далі. Локомотивна бригада безрезультатно махала руками через вікно, жестами прохаючи дивну жінку зійти з колії. Але та, широко розплющивши очі, наближалася… Тіло стрийської «Анни Кареніної» витягли з-під першого вагона. Шоковані члени локомотивної бригади, як і належить, одразу викликали

коли на коліях з’являється багато людей. Найбільше машиніста вразив випадок, коли жінка з двома дітьми вийшла на колію перед його локомотивом при в’їзді на станцію ІваноФранківськ. Усі вони загинули… Ще одна історія додала сивини іншому машиністу. Він якось вів поїзд біля станції Коропуш, що на Самбірській лінії. Попереду, праворуч від колії, сидів песик. Проте, під’їхавши ближче, машиніст побачив, що за собакою сидить маленька дитина. Дали сигнал, але дитина замість то-

У зв’язку з тим, що професійна діяльність локомотивних бригад пов’язана з постійним ризиком виникнення транспортних пригод, техногенних катастроф і різноманітних стресових ситуацій, підвищуються вимоги до психофізичних можливостей людського організму. «швидку» і міліцію. Після їх приїзду і з’ясування ситуації поїзд продовжив рух. Повернувшись у своє депо, працівники локомотивної бригади написали пояснення, і на цьому інцидент був вичерпаний. На щастя, під локомотив нашого оповідача за час його роботи машиністом люди більше не потрапляли. Проте у трудовій біографії іншого співрозмовника випадків наїзду на людей було аж 12... За його словами, найбільш небезпечні у сенсі аварійності — святкові та вихідні дні,

го, щоб просто відійти назад, почала перелазити через рейки — ліворуч від залізничного насипу був будинок, де вона мешкала. Незважаючи на екстрене гальмування, запобігти трагедії не вдалось… Як пізніше з’ясувалося, дитина лишилася сама в хаті й вирішила погуляти. Кращого маршруту, ніж вилізти на високий залізничний насип, мабуть, не знала. Молодий машиніст дуже важко переживав подію. Ще більшого болю додавало те, що вдома на нього також чекав дворічний син.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

39

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

За словами членів локомотивних бригад, найжахливіший момент, коли твій локомотив стрімко наближається до людини на колії. Ти робиш екстрене гальмування, але розумієш, що зіткнення не уникнути і ця людина вже приречена... Хоча не менш жахливо витягати з-під поїзда частини тіла загиблого. Зрозуміло, що для людини з нормальною психікою такі ситуації не проходять безслідно. А ще ж бувають випадки, коли перед поїздом опиняється, скажімо, автобус, і жертв тоді значно більше. Після такої НП у локомотивної бригади зазвичай пропадає апетит і повноцінний сон у позаробочий час. Хоча інколи трагічний початок може мати й оптимістичне завершення,

них. Зрозуміло, що така ситуація спричинює значне емоційне навантаження і не може не позначитись в подальшому на управлінні поїздом. Тому, щоб члени локомотивної бригади після транспортної події хоч трохи оговтались, їм необхідно взяти принаймні кілька додаткових вихідних. Хоча не завжди це вдається.

— Реабілітаційний курс потрібний практично кожному члену локомотивної бригади, яка побувала у такій стресовій ситуації, бо психологічна втома накопичується і руйнує здоров’я, — вважає начальник служби охорони праці Львівської залізниці М. Пайончківський. Найпоширеніші хвороби працівників — гіпертонія, шлунково-кишкові захворювання та

Реабілітаційний курс потрібний практично кожному члену локомотивної бригади, яка побувала у такій стресовій ситуації, бо психологічна втома накопичується і руйнує здоров’я. коли потерпілому вдається вижити. На це завжди потай сподіваються люди у кабіні локомотива. Але таких випадків дуже мало. Нерідко під колеса локомотива потрапляє худоба. Тоді додається небезпека того, що локомотив може зійти з рейок, оскільки кістки у корови, а особливо у коня, досить міцні. Як правило, після інцидентів зі свійською худобою їхні господарі не зголошуються, уникаючи таким чином штрафів. Найчастіше після наїзду на людину локомотивна бригада відповідальності не несе, якщо діє за правилами. Тобто подає сигнал, застосовує екстрене гальмування тощо. Проте ті ж правила зобов’язують помічника машиніста після зупинки поїзда йти дивитись, у якому стані потерпілий. А гальмівний шлях поїзда при великій швидкості становить до 1700 м. Якщо людина загинула, частини тіла потрібно перенести та покласти збоку колії, не змінюючи їх положення на момент загибелі. Якщо ж жива — надати першу допомогу. Враховуючи те, що помічники машиніста люди молоді і можуть знепритомніти від побаченого, вони інколи просять машиніста піти замість

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

погіршення слуху. Серед причин — нічна робота, нервове і фізичне напруження, а також вібрація, шум та електромагнітні поля у електровозах. До того ж специфікою Львівської залізниці є наявність маршрутів через Карпати. Швидкий підйом поїзда на висоту понад кілометр, а також зміна атмосферних умов призводять до різких перепадів артеріального тиску. Не випадково через ці та інші причини машиністи йдуть на пенсію у 55 років. У зв’язку з тим, що професійна діяльність локомотивних бригад пов’язана з постійним ризиком виникнення транспортних пригод, техногенних катастроф і різноманітних стресових ситуацій, підвищуються вимоги до психофізичних можливостей людського організму. Враховуючи це, на Львівській залізниці видано вказівку «Про позачергові медичні огляди членів локомотивних бригад, які перенесли стресові ситуації». Відділи кадрів підрозділів направляють членів бригад, які були учасниками транспортних подій (катастроф) із травмуванням чи смертельними наслідками, мали гостру психологічну травму, на позачергові медогляди у лікувальні заклади залізниці. За результатами таких оглядів, у разі від-

повідних показань, працівників направляють на стаціонарне лікування у відділеннях, де створено центри психофізіологічної реабілітації. У медичних закладах залізниці задіяно систему коригуючих і реабілітаційних заходів з відновлення стану здоров’я працівників, які перенесли виробничі стресові ситуації. Проводиться також диспансерне спостерігання осіб, які проходили психофізіологічну реабілітацію. За потреби пацієнтів консультують психіатр, психотерапевт або психолог. Крім того, локомотивні бригади періодично оздоровлюються у пансіонаті «Львівський залізничник», що у м. Судак (АР Крим). Утім, як не дивно, жоден з машиністів чи машиністів-інструкторів, з якими автору довелось спілкуватись, не проходив якоїсь системної психофізіологічної реабілітації. Можливо, тому, що у них нещасні випадки на колії відбулися кілька років тому. Вони та їхні колеги боролися зі стресом доступними методами — ділилися своїми переживаннями з близькими та колегами по роботі, ходили до церкви, хтось «присідав на склянку», а хтось звільнявся з роботи. Найкращим лікарем для них був час, хоча усі погоджувались, що повноцінна психофізіологічна реабілітація була б дуже доречною. *** Яким може бути психічний стан членів локомотивної бригади після наїзду на людину, колись дізнався і автор цих рядків. Мені довелось бути серед глядачів сумнозвісного авіашоу на Скнилівському аеродромі у 2002 р., коли винищувач Су-27 забрав життя багатьох людей. Досі пам’ятаю усі деталі тієї кривавої м’ясорубки і не можу спокійно дивитися відеозаписи трагедії. Стан був жахливий, і здавалося, що дивишся якийсь кошмарний сон. Минув не один місяць, поки навчився з цим жити. Тому щиро бажаю, щоб у книзі зауважень машиністів якомога рідше з’являвся запис «наїзд не попередив»… Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор Фото автора

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ОФІЦІЙНО

Коротким рядком Наприкінці лютого відбулася чергова нарада наглядової ради Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, на якій було обрано нового голову наглядової ради. Ним став Барабаш Володимир Васильович, заступник Міністра праці та соціальної політики України. Як відомо, наглядова рада формується на засадах трипартизму — представники від держави, роботодавців і профспілок у рівній кількості. Ротація голови відбувається кожні два роки. До цього наглядову раду очолював представник роботодавців. *** У 2008 р. до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звернулися письмово 7007 потерпілих на виробництві, що на 2532, або на 36,1% менше порівняно з 2007 р. На прийомі з особистих питань побували 25 844 відвідувачі, які отримали консультації (на 3788 осіб, або на 14,6% менше порівняно з попереднім роком). За результатами розгляду задоволено 15 259 звернень, або 46%, дано роз’яснення по 16 766 зверненнях (51%), 562 звернення відправлені за призначенням. На прийомі у директора виконавчої дирекції Фонду та його заступників побувало 124 особи, що на 16% менше, ніж у 2007 р. *** Впродовж 2008 р. для догляду за 92 потерпілими на виробництві управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Чернігівській області було виплачено 286,6 тис. грн. Усього ж на медико>санітарне обслуговування потерпілих внаслідок трудового каліцтва обласним управлінням Фонду в 2008 р. було витрачено понад 1,7 млн. грн., що в 9,1 разу більше, ніж в 2001 р., коли почалася діяльність Фонду.

ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ ФОНДУ У приміщенні Федерації професійних спілок України 26 лютого під головуванням заступника голови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви! робництві та професійних захворювань України, заступни! ка Міністра праці та соціальної політики України В. Іванке! вича відбулось засідання правління Фонду. У засіданні взяли участь члени правління Фонду та їх дуб! лери, представники Міністерства праці та соціальної полі! тики України, виконавчої дирекції Фонду, а також керівни! ки самостійних структурних підрозділів виконавчої дирек! ції Фонду.

П

равлінням Фонду було розгля! нуто та затверджено звіт про виконання Програми робіт Фонду за 2008 р., схвалено «Звіт про страхову діяльність Фонду, стан охорони праці в народному

господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, ви! користання страхових коштів у 2008 р.» та «Звіт про виконання бюджету Фонду за 2008 р.» (див. таблицю).

Звіт про виконання бюджету Фонду за 2008 рік Статті бюджету

Бюджет, тис. грн. (план)

І. Доходи Оборотна касова готівка на покриття тимчасово касових розривів для фінансування страхових виплат, соціальних послуг поточного місяця 135 269,9 Резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку 0,0 Надходження 3 869 675,8 страхові внески роботодавців 3 858 185,0 добровільні внески 62,8 інші надходження, одержання яких не суперечить законодавству 11 428,0 Всього доходів: 4 004 945,7 ІІ. Видатки Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Медична, професійна та соціальна реабілітація потерпілих на виробництві Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті Видатки на перерахування коштів (обслуговування банківськими установами та УДППЗ «Укрпошта», програмно!технічного комплексу «Клієнт!Казначейство») Судові витрати та виконавчий збір Витрати на забезпечення діяльності з обслуговування потерпілих та інвалідів Видатки для створення лікувально!профілактичної бази Фонду Витрати на проведення заходів із страхувальниками до завдань страхування від нещасного випадку Витрати на виконання інших робіт, пов’язаних з координацією страхової діяльності Поточні видатки виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів у т. ч. забезпечення поточної діяльності правління Фонду Капітальні видатки виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів Всього видатків:

Виконання тис. грн. (фактично)

%

135 269,9 0,0 3 948 985,3 3 926 899,9 90,5

102,05 101,78 144,11

21 994,8 4 084 255,2

192,46 101,98

132 000,0

118 418,9

89,71

207 734,5

200 527,1

96,53

3 053 211,2

2 960 894,0

96,98

28 951,3 161,7

20 866,0 63,5

72,07 39,27

2863,2

2833,3

98,96

40 500,0

0,0

0,00

2080,6

2063,8

99,19

4878,3

4819,7

98,80

299 202,5

290 676,5

97,15

122,8

14,0

11,40

85 000,3 3 856 583,6

71 656,2 3 672 819,0

84,30 95,24

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

41

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Згідно зі Звітом станом на 1 січ! ня 2009 р. взято на облік у Фонді 1 228 239 страхувальників, у тому числі юридичних осіб — 834 734, фізичних осіб, які використовують найману працю, — 393 299, добро! вільно застрахованих — 206. Кількість страхувальників у 2008 р. збільши! лась на 84 445. Сума надходження страхових коштів до Фонду, враховуючи зара! ховані в рахунок страхових внесків витрати на соціальне страхування, збільшилась на 30,8% порівняно з 2007 р. Фінансування видатків на заходи з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних за! хворювань у звітному періоді стано! вить понад 118,4 млн. грн., що в 3,8 разу більше порівняно з 2007 р. Одним із основних завдань со! ціального страхування від нещасно! го випадку є проведення профілак! тичних заходів, спрямованих на усу! нення шкідливих і небезпечних ви! робничих факторів, запобігання не! щасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та ін! шим випадкам загрози здоров’ю за! страхованих, викликаних умовами праці. За даними Фонду, у 2008 р. по! рівняно з аналогічним періодом 2007 р. кількість випадків травму! вань на виробництві зменшилась на 12,2% (на 2311 осіб), у тому числі зменшилась на 7,4% (на 68 осіб) кількість травмованих зі смертельни! ми наслідками. За звітний період спостерігаєть! ся збільшення кількості випадків про! фесійних захворювань на виробниц! тві на 14,2% (на 846 осіб) і зменшен! ня кількості випадків смерті від про! фесійного захворювання на 4,9 % (22 особи). Впродовж 2008 р. з бюджету Фонду надано соціальних послуг і виплачено страхових виплат потер! пілим (членам їхніх сімей) на суму 3161,4 млн. грн. У 2008 р. у зв’язку зі стійкою втратою професійної працездатно! сті одноразову допомогу отримали 15 997 потерпілих, що порівняно з

42

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

2007 р. менше на 20 осіб. Розмір ці! єї допомоги в середньому на одно! го потерпілого у звітному періоді становив 30,2 тис. грн., що на 25 % більше, ніж у 2007 р. Одноразову допомогу у зв’язку зі смертю потерпілого виплачено 1486 утриманцям та 1642 сім’ям. У 2008 р. ця допомога у середньому становила 22,4 тис. грн. на одного утриманця та 103,4 тис. грн. на одну сім’ю, що більше в порівнянні з 2007 р. на 25,4% і 28,0% відповідно. У 2008 р. Фонд продовжував ви! плату потерпілим грошових сум на відшкодування моральної (немайно! вої) шкоди за наявності встановлен! ня фактів заподіяння цієї шкоди, що виникли до 23.02.2007 р., на виконан! ня рішень судів. Відшкодовано мо! ральну (немайнову) шкоду 672 потер! пілим на суму майже 10,3 млн. грн., що на 83% менше, ніж у 2007 р. Кількість потерпілих, які отримали цей вид страхової виплати, зменши! лась порівняно з 2007 р. на 78%. При цьому слід зазначити, що Зако! ном «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 р. № 717 норму що! до відшкодування Фондом мораль! ної шкоди було виключено. За звітний період Фондом було профінансовано видатки на медич! ну, професійну та соціальну реабілі! тацію потерпілих на виробництві на суму понад 200,5 млн. грн. Видатки з бюджету Фонду у 2008 р. зросли на 23,3% порівняно з 2007 р. і становили понад 3672,8 млн. грн., що менше від запланованих показ! ників на 4,8%. Під час засідання також було прийнято постанови про внесення змін та доповнень до Порядку при! значення, перерахування та прове! дення страхових виплат, про затвер! дження Програми робіт Фонду на 2009 р., про затвердження Порядку подання електронних звітів до робо! чих органів виконавчої дирекції Фон! ду, а також розглянуто інші питання.

На засіданні правління Фонду затверджено збалансований та без! дефіцитний бюджет Фонду на 2009 р. Загальна сума доходів Фонду на 2009 р. становитиме 4548,8 млн. грн., із них страхові внески роботодав! ців — 4118,1 млн. грн. Зазначені розрахунки проведено з урахуван! ням прогнозної суми фонду оплати праці робітників, службовців, пра! цівників малих підприємств, галу! зі сільського господарства та війсь! ковослужбовців. Під час розраху! нку доходної частини враховано прогнозний середній розмір стра! хового тарифу за класами про! фесійного ризику виробництва — 1,41%, який зменшено на 0,1% згід! но з Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо змен! шення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населен! ня», що набрав чинності 13 січня 2009 р. Загальна сума видатків Фонду на 2009 р. становить 4459,9 млн. грн., що на 15,6% більше порівняно з пла! новими показниками 2008 р. Із них на виконання основних статутних напрямів діяльності Фонду заплановано такі видатки. За статтею «Профілактика не! щасних випадків на виробництві та професійних захворювань» видатки становлять 195,7 млн. грн. (4,3% від доходів Фонду). Видатки за статтею «Медична, професійна та соціальна реабіліта! ція потерпілих на виробництві» ста! новлять 242,8 млн. грн. (5,3% від до! ходів Фонду). За статтею «Відшкодування шко! ди, заподіяної працівникові внаслі! док ушкодження його здоров’я або в разі його смерті» видатки станов! лять 3444,0 млн. грн. (75,7% від до! ходів Фонду). У бюджеті Фонду передбачено збереження резерву коштів для за! безпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, розмір якого заплановано у сумі 82,5 млн. грн., що забезпечить фі! нансування страхових виплат та медико!соціальних послуг протягом 8 днів.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ПРОБЛЕМИ НА МАРШІ ПРОФІЛАКТИКИ За час діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд) викристалізувалися три його основні функції: збір і накопичення надходжень страхових внесків, виплата компенсацій потерпі! лим і забезпечення останніх медичним обслуговуванням, а також профілактика виробничо! го травматизму. Якщо раніше Фонд зосереджував свої сили переваж! но на здійсненні перших двох функцій, то сьогодні набуває значення третя. Адже саме її успіх дасть змогу скоротити обсяги виплат, забезпечити кращу медичну та соціальну реабілітацію потерпілих на виробництві. Однак, здавалося б, такі слушні постулати вимага! ють якщо не перегляду, то неодмінного уточнення та розвитку ідеології вітчизняної профілактики виробничого травматизму на всіх рівнях її організації: підприємство — галузь — влада — Фонд. Своїм баченням напрямів вирішення цієї проблеми ділиться на! чальник відділу організації профілактики нещасних випадків на ви! робництві та професійних захворювань управління виконавчої ди! рекції Фонду у Запорізькій області В. РОМАНЮК. Перш ніж обійня! ти цю посаду, він пропрацював понад 20 років у системі Держгір! промнагляду, пройшовши шлях від рядового інспектора до заступни! ка начальника теруправління. Тобто знає проблему не з чужого досвіду. Отже, йому і слово.

Н

е перебільшу, коли скажу, що профілактика виробничого трав! матизму в Україні поки що у за! родковому стані. Немає ні чіткої си! стеми та методики її ведення на різ! них рівнях управління виробничим процесом, ні глибокого розуміння її змісту. Цим зумовлені й крайнощі у визначенні профілактичних завдань Фонду та його регіональних струк! тур. Так, одні різногалузеві фахівці звинувачують Фонд у бездіяльності та не проти повісити на нього геть усі профілактичні клопоти, інші, нав! паки, вважають, що запобігати ви! робничому травматизмові мусять виключно власники підприємств, під! порядковані їм служби та спеціалі! сти. Звідси — й різні погляди на міс! це та роль страхового експерта з охорони праці у цих процесах. Хтось бачить у ньому дублера інже! нера з охорони праці підприємства, а хтось — держінспектора Держгір! промнагляду. І це не дивно. Адже протягом 8 ро! ків існування Фонду так і не відбу! лося розмежування їхніх функцій. Так, інженер з охорони праці спира! ється у своїй роботі на технологічні карти й інструкції з охорони праці, відслідковує, наприклад, чи є зазем! лення електроустаткування, чи не пошкоджене огородження деталей устаткування, що обертаються, чи використовують працівники засоби індивідуального та колективного за!

хисту тощо. Держінспектор наглядає за додержанням нормативних актів з охорони праці на підприємстві. А чим же мусить займатися на під! приємстві страховий експерт? Сту! пати у слід за першими двома? Чи ні? Хто чітко скаже? А якщо немає чітко! го поняття про точки дотику, то не! має і системи самого дотикання або, точніше, системи профілактики. Тоб! то саме її створенням і повинен зай! матися Фонд через своїх страхових експертів. З чого починати? Перекона! ний — з вивчення стану роботи з профілактики на конкретному під! приємстві, що стовідсотково закла! дена у СУОП. Але й тут потрібно знати, що і як перевіряти. Для цього страхові експерти мусять відмінно володіти основами управління охо! роною праці. Тому систему їх нав! чання ми сьогодні починаємо бу! дувати саме на таких підвалинах. Бо вони повинні правильно оцінити ефективність СУОП, роботу служби охорони праці, професіоналізм її кадрів, виконання керівниками своїх посадових інструкцій, якість техноло! гічних документів та інструкцій з охо! рони праці, розібратися у системі видачі нарядів!допусків на роботи підвищеної небезпеки тощо. Стра! хові експерти, таким чином, знай! шовши недоліки в організації робо! ти з охорони праці, не тільки фіксу! ють їх, а й шукають їх витоки і тим са!

мим встановлюють увесь ланцюг по! рушень. У цьому процесі якраз і з’я! совується, що у СУОП живе, ефек! тивне, а що — зайве, мертве. Наша довідка: протягом 2008 р. запорізькими страховими експерта! ми перевірено стан профілактичної роботи щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці у 693 юри! дичних та 297 фізичних осіб!робото! давців. Виявлено понад 7700 пору! шень нормативно!правових актів з охорони праці, роботодавцям вне! сено 1032 подання. Доцільність такого визначення місця і ролі страхового експерта з охорони праці зумовлена не тільки життєвою практикою, а й змістом розробленого на основі Закону «Про загальнообов’язкове держав! не соціальне страхування від нещас! ного випадку на виробництві та про! фесійного захворювання, які спричи! нили втрату працездатності» Поло! ження про службу страхових експер! тів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Cка! жімо, у п. 9 (підпункти а, в) йдеться про таке: «…страховий експерт про! водить експертизу ризиків виникнен! ня страхових випадків…», а також здійснює «…прогнозування розвитку факторів ризику виникнення страхо! вих випадків...». Хоча сьогодні ці функції існують, в основному, на па! пері, завтра їх обов’язково вимага!

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

43

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

тиме саме життя. Адже працеохо! ронні процеси набирають динаміки з року в рік, і стереотипне ставлення суспільства до охорони праці як до другорядної справи змінюється усві! домленням її економічної ваги. Впевнений, ці тенденції посилять! ся після прийняття Верховною Ра! дою України закону про зміну стра! хових тарифів, після затвердження Кабінетом Міністрів нового норма! тивного акта про порядок розслі! дування нещасних випадків. Адже внаслідок цього посилиться мате! ріальна відповідальність роботодав! ця за стан охорони праці, а підпри! ємства однієї і тієї самої галузі про! мисловості будуть мати різні класи професійного ризику, рівні безпеки праці. І до цього страхові експерти мусять бути готові вже сьогодні. От! же, ми повинні бути свідомі того, що реальна профілактика виробничого травматизму потребуватиме спеціа! лістів найвищої кваліфікації, яка обов’язково включає широкий світо! гляд людини, її високу культуру, інже! нерні знання. Тому добір, навчання страхових експертів, озброєння їх ін! струментарієм бачення витоків не! щасних випадків — наріжний камінь роботи Фонду та його регіональних структур. Готуючись до успішного завтра! шнього дня, ми не можемо залишити невирішеним питання про ефектив! ний вплив на роботодавця, який ста! вить остаточну крапку над «і» у реа! лізації пропозицій експерта та про! філактичних заходів. Крім того, зава! жає і стереотипне ставлення робо! тодавця до страхових внесків як до певної індульгенції, що звільняє його від профілактичних клопотів. Мо! вляв, я Фондові заплатив, нехай він і крутиться. Що ж, ми не проти. Та що з того виходить?

Нині страховий експерт фіксує працеохоронні недоліки, вручає від! повідне подання роботодавцеві і раз, і двічі, і тричі з тим, щоб він вжив захо! дів, та часто!густо справа ані руш. Як бути? Не тільки сьогодні, а й завтра? Є ще одне, що, вважаю, ми му! симо офіційно запровадити. А саме: розробити механізм внесення стра! ховиками у державні органи управ! ління подання щодо адміністратив ! ного покарання посадових осіб, кот! рі винні у порушенні законодавства про охорону праці . Бо роботода! вець далеко не завжди схильний ка! рати підлеглих, причетних до озна! чених порушень. Що для цього пот! рібно? Щоб виконавча дирекція Фонду розробила порядок і форму такого подання, а також узгодила його з Держгірпромнаглядом. Хочу зазначити, що сьогодні ми намага! ємося надавати таку інформацію тер! управлінню Держгірпромнагляду по Запорізькій області, де її не тільки беруть до уваги, а й виносять відпо! відні рішення про адміністративні покарання посадових осіб. Реальна профілактика та практи! ка фахової підготовки наших страхо! вих експертів — це їхня участь у всіх видах розслідування нещасних ви! падків. Ми націлюємо експертів на те, аби вони сповна використовува! ли свій вплив на перебіг розсліду! вання, добивалися зібрання всієї до! казової бази скоєння нещасного ви! падку, виявляли усіх посадових осіб, причетних до нього, вимагали роз! роблення таких профілактичних за! ходів, які б унеможливлювали повто! рення подібних порушень. Наша довідка: торік страхові екс! перти з охорони праці робочих ор! ганів Фонду в Запорізькій області взяли участь у розслідуванні 824 не! щасних випадків, у яких постражда!

ло понад 850 осіб, у тому числі 85 — смертельно, а також у розслідуванні 46 професійних захворювань. Підвищується кваліфікація екс! пертів і в процесі судових розглядів, що провадяться за матеріалами розслідування нещасних випадків, і де часом перетинаються проти! лежні позиції, скажімо, Фонду та тер! управління щодо достовірності трудових угод, причин нещасних ви! падків. Це спонукає наших пред! ставників до наполегливішого нав! чання, самоосвіти, до публічної ро! боти. Бо прийшов час переламати ставлення суспільства до Фонду як до невичерпного фінансового дже! рела, як до благодійної установи і як до недруга потерпілого. Практи! ка свідчить: Фонд не може і не має ніякого права смітити грішми, бра! ти на утримання свідомих порушни! ків безпеки праці, спекулянтів на власній необачності, пиятиці, шах! раїв, які не гребують підробкою до! кументів, порадами «чорних» адво! катів, котрі усіма засобами бо! рються за свою частку можливих компенсаційних виплат. А все це ви! магає зміни організації профілак! тичної роботи. Наша довідка: на заходи з про! паганди безпечних і нешкідливих умов праці управлінням виконавчої ди! рекції Фонду в Запорізькій області у 2008 р. витрачено майже 143 тис. грн. Вони пішли на організацію публіка! цій у засобах масової інформації, створення тематичних відеофільмів та відеороликів, на підготовку тема! тичних радіо! та телепередач, а також на видання і розповсюдження нор! мативних актів, підручників, журналів, плакатів, пам’яток з охорони праці тощо. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯД ЗАПРОШУЄ ДО УЧАСТІ У ГРОМАДСЬКІЙ РАДІ

З

метою створення умов для реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами, врахування громадської думки у процесі підготовки та прийняття управлінських рішень при Держгірпромнагляді створюється консультативно!дорадчий орган — Громадська рада при Державному комітеті України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі — Громадська рада). Громадська рада створюється на виконання Указу Президента України від 31 липня 2004 р. № 854 «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» та постанови Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2004 р. № 1378 «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Держгірпромнагляд просить представників громадських, профспілкових організацій та засобів масової інформації, які бажають взяти участь у роботі Громадської ради, до 10 квітня 2009 р. повідомити про це письмово. В листі указати прізвище, ім’я, по батькові та контактні телефони особи, яка уповноважена представляти організацію або засіб масової інформації. Повідомлення та пропозиції направляти за адресою: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, Інформаційний центр. Тел./факс 8(044) 248!74!36. E!mail: press@dnop.kiev.ua

44

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ НАШІ ВІТАННЯ Національному науково дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці виповнилося 15 років. Інститут створено наказом Держнаглядохоронпраці від 23.03.94 р. № 22 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.94 р. № 151. Сьогодні ННДІПБОП — форпост у галузі фундаментальних і прикладних наукових досліджень з охорони праці у країні. В інституті — 3 відділи, до складу яких входять 7 лабораторій. Інститут є головною організацією з розробки нових видів ЗІЗ, Єдиної системи науково технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці, виконує функції організації експерта з вибухової справи. На його базі діють технічний комітет стандартизації «Безпека промислової продукції та засобів індивідуального захисту працюючих» — ТК 135, орган із сертифікації продукції — засобів індивідуального захисту та вибухових матеріалів, аспірантура за спеціальністю «Охорона праці». Інститут здійснює інформаційну підтримку державного нагляду з промислової безпеки та охорони праці: випускає інформаційні бюлетені, «Вісник ННДІПБОП», збірник наукових праць «Проблеми охорони праці в Україні». Його працівники є авторами двох тематичних серій монографій. Вітаємо працівників інституту з ювілеєм, бажаємо нових творчих пошуків і досягнень на ниві промислової безпеки та охорони праці працюючих. Колектив редакції журналу «Охорона праці»

СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 7, 2008 р.) було надруковано статтю І. Парфенюка «Розповідь про те, як лідер став аутсайде$ ром», у якій йшлося про стан справ з реалізацією вимог Закону «Про охорону праці» місцевими органами виконав$ чої влади та самоврядування, зокрема у Львівській області. В публікації також йшлося про те, що до цього часу на дер$ жавному рівні не вирішено питання про створення служб охорони праці в органах місцевої виконавчої влади, не забез$ печено виконання ст. 34 Закону в частині прийняття Типового положення про вказані служби, визначення їх статусу, що створює додаткові проблеми для їх функціо$ нування. Відповідно мають місце проблеми у створенні зазначених служб в органах місцевого самоврядування, яких тільки у Львівській області налічується 709 одиниць, чим не виконується ст. 35 Закону. Це стосується як міст обласного підпорядкування, так і виконавчих структур сільських, селищних і міських рад. Як повідомив заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва України А. Ткачук, за дорученням Кабінету Міністрів Мінрегіонбудом спільно з Держгірпромнаглядом, Мінпраці та Мінфіном було розглянуто перспективи та шляхи вирішення цієї проблеми в цілому по країні. У ст. 19 Конституції України говориться про те, що органи державної вла6 ди та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані дія6 ти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Кон6 ституцією та законами України. Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності ор6 ганів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом «Про місцеве самоврядування в Україні». Згідно зі ст. 54 цього Закону: сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затвер6 джених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання вико6 навчих органів сільських, селищних, міських рад. Відповідно до ст. 35 Закону «Про охорону праці» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефек6 тивну і безпечну експлуатацію об’єктів житлово6комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що пере6 бувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додер6 жання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах. Для виконання вищезазначених функцій сільська, селищна, міська рада створює у складі свого виконавчого органу відповідний підрозділ або приз6 начає спеціаліста з охорони праці. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гір6 ничого нагляду (Держгірпромнагляд) як спеціально уповноважений централь6 ний орган виконавчої влади, який здійснює контроль за виконанням функцій державного управління, охороною праці, своїм листом від 29.01.2009 р. № 01/02603/529 повідомив, що ним розроблено проект постанови Кабіне6 ту Міністрів України «Про доповнення додатків до постанови Кабінету Міні6 стрів України від 1 серпня 2007 р. № 996», яким передбачено доповнити Ре6 комендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій відділами (секторами) охорони праці. Цей

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

45

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

проект 9 жовтня 2008 р. розглядався на засіданні Уря6 дового комітету з питань економічної політики. Крім того, Держгірпромнаглядом розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження типових положень про відділи (сектори) охорони праці, що регламентують і регулюють механізм реалізації місце6 вими державними адміністраціями повноважень в сфері охорони праці, передбачених ст. 31, 34 Закону «Про охорону праці» та ст. 16 Закону «Про місцеві державні адміністрації». Розгляд цього законопроекту відкладено до прийняття рішення про відповідні доповнення до Ре6 комендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій.

У журналі (№ 8, 2008 р.) було опубліко$ вано статтю А. Калашнюка «Про безпеку праці дбали не всі роботодавці», у якій йшлося про суттєві недоліки, виявлені ор$ ганами державного нагляду на підприєм$ ствах, в установах і організаціях Погреби$ щенського району Вінницької області під час комплексної перевірки стану охорони праці. Як повідомив заступник голови райдержадміністрації А. Сладецький, в районі за результатами перевірки прове6 дено спільне виїзне засідання обласної координаційної ра6 ди з питань безпечної життєдіяльності населення та ради теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області. На засіданні заслухано керівників підприємств, на яких внаслідок допущених порушень мали місце нещасні випадки, у тому числі — зі смертельними наслідками, вка6 зано на недоліки та порушення, допущені керівниками ряду підприємств різних форм власності з питань охоро6 ни праці. Упущення та недоліки, які були виявлені перевіркою у ТОВ «Новофастівське», управлінні газового господар6 ства, ВАТ «АТП610537», філії Київського електровагоно6 ремонтного заводу ст. Погребище6ІІ, СО «Погреби6 щенські електромережі», СТОВ «Зоря» (с. Андрушівка), СТОВ «Хлібодар» (с. Черемошне), усунено в терміни, зазначені у приписах, про що було повідомлено тер6 управління. На виконання постанови Кабінету Міністрів від 5 травня 1997 р. № 409 «Про забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» на кожному підприємстві відповідно до наказу керівника створено комісії з проведення обстеження стану будівель і споруд. Напрацьовано нормативну базу щодо одержання дозволів на виконання робіт та експлуатацію об’єктів, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, як того вимагає Порядок видачі дозволів Державним ко6 мітетом з нагляду за охороною праці та його територіаль6 ними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631. В районі розроблено графік проходження щорічних медичних оглядів. Протягом 2008 р. проведено медичне обстеження 3358 працівників, що становить 96% від за6

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

Зважаючи на актуальність проблеми, постановою Верховної Ради України від 18.12.2008 р. № 7736VІ «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» до переліку завдань Кабінету Міні6 стрів включено прискорення прийняття зазначених по6 станов. До прийняття Кабінетом Міністрів відповідного рі6 шення Держгірпромнаглядом було розроблено Реко6 мендації щодо завдань та функцій державного управлін6 ня з охорони праці Ради міністрів Автономної Республі6 ки Крим, обласних, Київської та Севастопольської місь6 ких, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій. гальної кількості працівників, які підлягають щорічним ме6 дичним оглядам. Службою охорони праці району організовано та проведено перевірку стану охорони праці на 35 підпри6 ємствах, в установах та організаціях, у тому числі 23 пе6 ревірки спільно з органами держнагляду за охороною праці. За результатами перевірок керівникам підпри6 ємств видано приписи з вимогою усунути виявлені пору6 шення. Посилено контроль за додержанням працівника6 ми і керівниками виробничих підрозділів вимог законо6 давства про охорону праці. На підприємствах району розроблено та затвердже6 но комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів з безпеки, гігієни праці та виробничого сере6 довища, підвищення рівня охорони праці. На виконання цих заходів підприємствами виділено кошти на загальну суму близько 365 тис. грн. Наприклад: ТОВ «Новофастів6 ське» — 240 тис. грн., управління газового господарства — 24,2 тис. грн., СО «Погребищенські електромережі» — 30,7 тис. грн., Київський електровагоноремонтний завод — 34,7 тис. грн., ФГ «Дружба6Л» (с. Гопчиця) — 35,2 тис. грн. Відповідно до плану заходів, з метою створення на6 лежних умов праці та на виконання постанови Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442 «Про порядок прове6 дення атестації робочих місць за умовами праці» протя6 гом 2008 р. проведено атестацію на 11 підприємствах, де атестовано 135 робочих місць зі шкідливими умова6 ми праці. Постійно проводиться навчання керівників, працівни6 ків та спеціалістів з питань охорони праці. Так, 3 липня 2008 р. проведено перевірку Правил безпечної експлу6 атації електроустановок споживачів та Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів; 9 вересня 2008 р. — перевірку знань обслуговуючого персоналу виробничих, виробничо6опалювальних та опалювальних котелень, що працюють на газоподібно6 му паливі, а 16 та 30 вересня 2008 р. — котелень, що працюють на твердому паливі. Систематично в районній газеті «Колос» публікують6 ся статті, в яких висвітлюється стан охорони праці на під6 приємствах, аналізуються причини аварій, пожеж. Такі пуб6 лікації мали місце у випусках газети від 02.02.2008 р., 20.02.2008 р., 16.04.2008 р., 11.06.2008 р., 31.10.2008 р., 05.11.2008 р. Додержання вимог нормативно6правових актів з пи6 тань охорони праці перебуває на постійному контролі районної державної адміністрації.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ОФІЦІЙНО

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Лист Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 10.02.2009 р. № 01/01603/746 головам Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій До Держгірпромнагляду надходять численні звернен6 ня з приводу реорганізації в місцевих держадміністра6 ціях, а в деяких випадках ліквідації структурних підрозді6 лів, на які були покладені функції з реалізації державної політики в галузі охорони праці на відповідній території. Зазначене призводить до неможливості належним чи6 ном виконувати держадміністраціями законодавчо ви6 значені повноваження, оскільки відбувається відтік квалі6 фікованих спеціалістів. З метою забезпечення механізму реалізації місце6 вими державними адміністраціями повноважень у сфе6 рі охорони праці Держгірпромнаглядом у 2008 році бу6 ло розроблено та подано до Кабінету Міністрів Украї6 ни проект постанови «Про доповнення додатків до по6 станови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2007 р. №996». Даним проектом передбачено доповнити Ре6 комендаційні переліки управлінь, відділів та інших струк6 турних підрозділів місцевих державних адміністрацій від6 ділами (секторами) охорони праці, створення яких в держадміністраціях обов’язкове згідно з вимогами За6 кону України «Про охорону праці». Крім того, Коміте6 том був розроблений проект постанови Кабінету Міні6 стрів України про затвердження типових положень про відділи (сектори) охорони праці місцевих державних адміністрацій. Оскільки реалізація зазначених проектів передбачає збільшення чисельності державних службовців та витрат на їх утримання, прийняття Урядом рішення щодо прий6 няття постанов відкладено до стабілізації економічного становища в державі згідно з постановою Кабінету Мініс6 трів України від 26.11.2008 р. №1036 «Деякі питання ор6 ганізації бюджетного процесу», якою обмежено викори6 стання бюджетних коштів органами виконавчої влади.

Слід зазначити, що зважаючи на актуальність проб6 леми, вказівку про прискорення прийняття зазначених постанов включено до переліку завдань Кабінету Міні6 стрів України, визначеного постановою Верховної Ради України від 18.12.2008 р. №7736VІ «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Для забезпечення реалізації держадміністраціями визначених законодавством повноважень з питань охо6 рони праці до прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення пропонуємо головам місцевих дер6 жавних адміністрацій скористатися своїм правом, ви6 значеним у статті 5 Закону України «Про місцеві держав6 ні адміністрації» та пунктом 2 Указу Президента Украї6 ни від 03.04.2005 р. №593/2005, та відновити (зберег6 ти існуючі) структурні підрозділи з охорони праці в межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповід6 ної місцевої держадміністрації. Крім того, вважаємо за доцільне надати відповідну інформацію підконтрольним районним державним адміністраціям. Звертаємо увагу на неприпустимість ігнорування ви6 мог статті 34 Закону України «Про охорону праці», пунк6 ту 10 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та на необхідність створення умов, які да6 ють можливість держадміністраціям здійснювати визна6 чені законодавством повноваження з питань охорони праці до прийняття Урядом відповідного рішення. Держгірпромнагляд надсилає для використання в ро6 боті Рекомендації щодо завдань та функцій з охорони пра6 ці Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій. Голова Держгірпромнагляду

С. СТОРЧАК

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо завдань та функцій з охорони праці Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій Затверджено Головою Держгірпромнагляду С. Сторчаком 10 лютого 2009 р. І. Загальні положення 1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації обласні, міська Київська та Сева6 стопольська, районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації відповідно до вимог статей 31, 34 Закону України «Про охорону праці» та статті 16 Закону України

«Про місцеві державні адміністрації» мають забезпечу6 вати виконання законів та реалізацію державної політи6 ки в галузі охорони праці у межах відповідних територій. З цією метою Раді міністрів Автономної Республіки Крим, голові відповідної держадміністрації доцільно під час формування структури та штатного розпису перед6 бачити структурний підрозділ, до повноважень якого від6

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

47

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

несено виконання функцій і завдань в галузі охорони праці (далі — підрозділ охорони праці).

2. Для більш ефективної роботи підрозділу охорони праці та виконання покладених на нього завдань доціль6 но передбачити підзвітність і підконтрольність структур6 ного підрозділу голові відповідної держадміністрації, спеціально уповноваженому центральному органу ви6 конавчої влади з нагляду за охороною праці (далі — Держгірпромнагляд), порядок взаємодії підрозділу з ін6 шими структурними підрозділами держадміністрації, суб’єктами господарювання, органами місцевого само6 врядування, іншими органами виконавчої влади та установами, об’єднаннями профспілок, роботодавців і громадян, громадянами. ІІ. Завдання та функції 1. Основними завданнями місцевих держадміністра6 цій в галузі охорони праці рекомендується визначити: забезпечення на відповідній території реалізації дер6 жавної політики у сфері охорони праці та промислової безпеки (далі — охорони праці) стосовно пріоритетності життя і здоров’я працівників у процесі виробничої діяль6 ності, в тому числі: забезпечення у межах своїх повноважень додержан6 ня законодавства про охорону праці; сприяння суб’єктам господарювання (суб’єкти підпри6 ємницької діяльності, які не підпорядковані органу вищо6 го рівня, та особи, які забезпечують себе роботою само6 стійно) у створенні належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням; комплексне розв’язання завдань охорони праці на відповідній території шляхом виконання державних, роз6 роблення та реалізації цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони праці у складі програм соціально6економічного і культурного розвитку регіонів, інших цільових (комплексних) програм з питань, що належать до його компетенції; сприяння органам місцевого самоврядування у вирі6 шенні питань з охорони праці на відповідних територіях, організаційно6методичне забезпечення діяльності відпо6 відних структурних підрозділів органів місцевого само6 врядування; організація співробітництва місцевих органів вико6 навчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками, іншими об’єднаннями громадян та орга6 нізаціями роботодавців, а також забезпечення взаємо6 дії всіх суб’єктів соціально6трудових відносин під час прийняття рішень з питань безпеки та гігієни праці на міс6 цевому рівні.

2. До функцій і завдань з охорони праці місцевих держ6 адміністрацій доцільно віднести: 1) проведення моніторингу та комплексного аналізу стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на відповідній території;

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

підготовку пропозицій з питань поліпшення стану без6 пеки, гігієни праці та виробничого середовища на відпо6 відній території під час укладання регіональних угод між уповноваженими представниками профспілок, їх об’єд6 нань, організацій роботодавців та їх об’єднань, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; надання пропозицій керівництву держадміністрації, відповідному територіальному органу Держгірпромнагля6 ду щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та вироб6 ничого середовища на відповідній території та удоскона6 лення управління охороною праці на регіональному рівні; формування за участі представників профспілок, роботодавців, територіальних органів Держгірпромна6 гляду, Фонду соціального страхування від нещасних ви6 падків цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, їх фі6 нансово6економічного забезпечення, заходів з охорони праці у складі програм соціально6економічного і куль6 турного розвитку регіону, інших цільових (комплексних) програм з відповідних питань, здійснення контролю за їх виконанням та підготовку звітів про їх виконання; 2) впровадження заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобі6 гання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю і здоров’ю працівників, викликаним умовами праці; забезпечення у межах своїх повноважень соціально6 го захисту найманих працівників, зокрема зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, та вжиття в межах своїх повноважень заходів щодо про6 ведення атестації робочих місць на відповідність їх нор6 мативно6правовим актам з охорони праці; здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання нормативно6правових актів з охорони праці; 3) взаємодію з органами місцевого самоврядування, в тому числі: сприяння органам місцевого самоврядування у здій6 сненні ними власних повноважень у вирішенні питань по6 ліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого се6 редовища на відповідній території; розгляд та врахування у своїй діяльності в межах пов6 новажень пропозицій органів місцевого самоврядуван6 ня щодо вирішення питань охорони праці на відповідній території; координацію і контроль діяльності відповідних струк6 турних підрозділів органів місцевого самоврядування щодо виконання наданих їм делегованих повноважень органів виконавчої влади в сфері охорони праці; здійснення повноважень у сфері охорони праці, деле6 гованих їм обласними радами відповідно до Конституції України, в обсягах і межах, передбачених статтею 44 За6 кону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; 4) вивчення стану додержання законодавства про охорону праці, підготовка в установленому порядку про6 позицій щодо вдосконалення чинного законодавства про охорону праці;

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

5) формування та участь у роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів відповідних держадміністрацій, суб’єктів господарювання; сприяння створенню методичних і навчальних цент6 рів, кабінетів охорони праці; 6) координацію і контроль у межах своїх повнова6 жень роботи структурних підрозділів охорони праці міс6 цевих держадміністрацій нижчого рівня, які їм підзвітні та підконтрольні, зокрема: надання практичної, консультаційно6правової та ор6 ганізаційно6методичної допомоги; вивчення, узагальнення, поширення досвіду і впрова6 дження прогресивних методів роботи; 7) участь у роботі комісії з розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на вироб6 ництві, що сталися у суб’єкта господарювання, який не підпорядкований органу вищого рівня, або з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, відповідно до законодавства; 8) ведення обліку виробничого травматизму; здійснення аналізу обставин і причин нещасних ви6 падків на відповідній території, професійних захворю6 вань і аварій на виробництві, оприлюднення його резуль6 татів, а також розробку та здійснення заходів щодо за6 побігання подібним випадкам; підготовку та подання керівництву відповідної дер6 жадміністрації, органу місцевого самоврядування, тери6 торіальному органу Держгірпромнагляду інформації про причини виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварій на виробництві в межах відпо6 відної території та пропозицій щодо здійснення заходів запобігання подібним випадкам; 9) збір інформації про об’єкти підвищеної небезпеки, організацію разом з відповідним територіальним органом Держгірпромнагляду прийняття в експлуатацію об’єктів під6 вищеної небезпеки, створення бази відповідних даних; 10) внесення в установленому порядку пропозицій щодо створення регіональних (комунальних) аварійно6 рятувальних служб для обслуговування відповідних тери6 торій та об’єктів комунальної власності; 11) організацію роз’яснення нормативно6правових актів з охорони праці, інформування населення про ре6 алізацію державної політики з охорони праці, виконання регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму, професійної за6 хворюваності, здійснення заходів запобігання подібним випадкам, про виконання рішень держадміністрацій що6 до охорони життя та здоров’я працівників суб’єктів госпо6 дарювання в межах відповідної території через засоби масової інформації, розміщення на веб6сайті Ради міні6 стрів Автономної Республіки Крим, держадміністрації аналітичних, статистичних та інформаційних матеріалів з цих питань; 12) розгляд листів, заяв і скарг працівників та робото6 давців з питань, що належать до компетенції підрозділу охорони праці;

4. Зам. №

13) надання суб’єктам господарювання консульта6 тивно6методичної допомоги з питань: пропаганди безпечних і здорових умов праці; використання вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи у сфері промислової безпеки та охорони праці; проведення аудиту охорони праці та атестації робо6 чих місць на їх відповідність нормативно6правовим актам з охорони праці; 14) сприяння розвитку міжнародного співробітництва з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середо6 вища, вивчення, узагальнення і поширення світового досвіду з цих питань, участь у виконанні на відповідній те6 риторії зобов’язань у сфері охорони праці за міжнарод6 ними договорами України; 15) організацію проведення нарад, конференцій, се6 мінарів, конкурсів, виставок, змагань, інших заходів, спрямованих на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; 16) забезпечення у межах своїх повноважень органі6 заційно6технічної підтримки діяльності ради з питань без6 печної життєдіяльності населення; 17) складання і надання в установленому порядку статистичної звітності про стан умов і безпеки праці.

3. До прав працівників підрозділу охорони праці можна віднести: 1) подання у разі потреби відповідальним посадовим особам Ради міністрів Автономної Республіки Крим, від6 повідної держадміністрації, територіального органу Держ6 гірпромнагляду пропозицій щодо поліпшення стану без6 пеки, гігієни праці та виробничого середовища на відпо6 відній території; 2) залучення до розгляду питань з охорони праці та під6 готовки пропозицій спеціалістів інших структурних підрозді6 лів держадміністрації, суб’єктів господарювання, об’єднань громадян і роботодавців (за погодженням з їх керівниками); 3) одержання в установленому порядку документів та інших матеріалів, необхідних для виконання покладених на підрозділ охорони праці завдань, від інших структур6 них підрозділів держадміністрації, підзвітних держадміні6 страцій нижчого рівня, органів місцевого самоврядуван6 ня, суб’єктів господарювання, що належать до сфери управління місцевих держадміністрацій; 4) організацію та проведення в межах повноважень перевірки стану додержання актів законодавства, нор6 мативно6правових актів з охорони праці органами міс6 цевого самоврядування, суб’єктами господарювання, що належать до сфери управління місцевих держадмі6 ністрацій, в установленому законодавством порядку; 5) подання відповідним посадовим особам держадмі6 ністрації пропозицій щодо скасування державної реє6 страції, розірвання контрактів з суб’єктами господарю6 вання, що належать до сфери управління місцевих держ6 адміністрацій, у разі систематичного порушення ними законодавства про охорону праці; 6) участь у проведенні семінарів, нарад та конференцій з питань, що належать до компетенції підрозділу охорони праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Згідно з п. 6.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердже ного наказом Державного комітету України з нагляду за охоро ною праці від 26.01.2005 р. № 15, всі працівники, прийняті впер ше на роботу на підприємство або до фізичної особи, яка викорис товує найману працю, повинні пройти первинний інструктаж на робочому місці за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до робіт, що виконуються. Чи проводиться при прийнятті на роботу первинний ін структаж з посадовими особами підприємства (помічник дирек тора, головний конструктор, головний інженер тощо), які згід но зі ст. 1 Закону «Про охорону праці» також є працівниками, і якщо проводиться, то на підставі яких інструкцій? (В. Сухомуть, керівник служби охорони праці ЗАТ «Вінницька кондитерська фабрика»)

Згідно з п. 6.3 Типового положен6 ня про порядок проведення нав6 чання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого на6 казом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 і зареєстро6 ваного в Мін’юсті 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове по6 ложення), з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимча6 сову роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи та посади, про6 водиться вступний інструктаж.

Це стосується і посадових осіб, які мають під час вступного інструк6 тажу ознайомитися зі специфікою роботи відповідних суб’єктів госпо6 дарювання в частині наявних ризиків у сфері безпеки та охорони праці. Посадові особи підприємств мають один раз на три роки проходити нав6 чання з питань охорони праці. Перелік посад посадових осіб підприємств, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, наведено в до6 датку 3 до п. 5.1 Типового положення.

Прошу роз’яснити, чи є обгрунтованою вимога інспектора органів Держгірпромнагляду щодо заповнення графи 12 у «Жур налі реєстрації інструктажів з питань охорони праці» під час проведення повторних інструктажів? (І. Давиденко, начальник служби охорони праці комунального підприємства «Водоканал», м. Мелітополь, Запорізька область)

Відповідно до п. 1.3 Типового положення про порядок проведен6 ня навчання і перевірки знань з пи6 тань охорони праці, затверджено6 го наказом Держнаглядохоронпра6 ці від 26.01.2005 р. № 15, зареєс6 трованого в Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове положення), вимоги цього положення обов’язкові для виконання усіма центральними, міс6 цевими органами виконавчої вла6 ди, органами місцевого самовряду6 вання, бюджетними установами та

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

суб’єктами господарювання неза6 лежно від форми власності та видів діяльності. Додаток 6 до Типового положен6 ня — форма журналу реєстрації ін6 структажів з питань охорони праці на робочому місці (далі — журнал) є невід’ємною частиною цього нор6 мативного акта. Пунктом 6.10 Типового положен6 ня визначено, що про проведення первинного, повторного, позапла6 нового та цільового інструктажів з працівниками та їх допуск до робо6

Зокрема, згідно з п. 5.2 Типово6 го положення керівники підприємств чисельністю понад 1000 працівни6 ків, керівники та фахівці служб охо6 рони праці, члени комісії з перевір6 ки знань з питань охорони праці цих підприємств проходять навчання в Головному навчально6методичному центрі, а відповідно до п. 5.3 керів6 ники підприємств чисельністю мен6 ше ніж 1000 працівників — в галузе6 вих навчальних центрах або нав6 чальних закладах та установах, які мають відповідний дозвіл на таке навчання. Первинний інструктаж до почат6 ку роботи проводиться з працівника6 ми, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі на вироб6 ництві, на робочому місці індивіду6 ально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві ін6 струкціями з охорони праці відповід6 но до виконуваних робіт. Посадові особи підприємств не проходять первинного інструктажу. А. ДЄНЬГІН, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

ти особа, яка проводила інструктаж, вносить запис до журналу. Підпис особи, яка проводить ін6 структажі, ставиться у графі 9 журна6 лу, але цей підпис свідчить про те, що саме ця особа проводила інструктаж. У графі 12 журналу ставиться під6 пис особи, яка перевірила знання працівника відповідно до вимог нор6 мативних актів, за якими проводить6 ся інструктаж, та допустила його до самостійної роботи. Зважаючи на вищезазначене, внесення підписів до граф 9 і 12 жур6 налу під час проведення інструкта6 жів є обов’язковим. І. ДАНЬШЕВА, головний спеціа6 ліст управління нормативно6правового та юридичного забезпечення Держгір6 промнагляду

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Я 5 років працював інженером з охорони праці на Канівсько му судноплавному шлюзі. Кілька місяців тому мене перевели на посаду диспетчера шлюзу, а керівник запропонував мені працю вати за сумісництвом інженером з охорони праці шлюзу, на що я погодився. Оформили мене наказом про приймання на роботу за суміс ництвом з оплатою 0,5 ставки інженера з охорони праці, але фактично мені оплачують 15—20% від ставки інженера з охоро ни праці. При оформленні потрібно було подати всі документи, які необхідні для новоприйнятих (фотокартки, запис про при йом на роботу, автобіографію, копії паспорта і диплома та ін.). Чи правильно зробив керівник, оформивши мене на роботу як сторонню людину, а не як працівника шлюзу? Може, краще бу ло б зробити доплату диспетчеру за збільшення обсягу роботи, якщо це не суперечить законодавству? (О. Крижанівський, інженер з охорони праці Канівського судноплавного шлюзу, Черкаська область)

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право реалізу6 вати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін, тобто працювати за суміс6 ництвом. Це дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про ро6 боту за сумісництвом. Законодавство про працю регу6 лює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організа6 цій незалежно від форм власності,

виду діяльності та галузевої належ6 ності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ст. 3 КЗпП). Порядок прийняття на роботу за сумісництвом, оплата праці праців6 ників, що працюють за сумісниц6 твом, та інші питання врегульовано Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністер6 ства праці, Міністерства юстиції, Мі6 ністерства фінансів від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення). Сумісництвом вважається вико6 нання працівником, крім своєї ос6 новної, іншої регулярної оплачува6 ної роботи на умовах трудового до6

У журналі «Охорона праці» (№ 11, 2008 р.) вміщено відповідь заступника директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України С. Буринського на запитання Ю. Коршунова, що стосується під стави для виплати потерпілому в результаті нещасного випад ку, який стався в побуті, за листком непрацездатності з додан ням пояснення потерпілого для розгляду цих матеріалів комісі єю з соціального страхування підприємства (установи) та прийняття рішення про призначення нею відповідної допомоги з тимчасової непрацездатності. З відповіді не зрозуміло, чи необхідне надання протоколу (ви писки з нього) засідання комісії з цього питання працівникам Фонду соціального страхування, які вимагають або такий доку мент, або акт за формою НТ як обов’язковий додаток до лист ка непрацездатності, хоча самі потерпілі з заявами до адміні страції підприємства (установи) не звертаються. (В. Гороховський, провідний інженер з охорони праці Київської міської клінічної лікарні № 3)

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону «Про загальнообов’язкове держав6 не соціальне страхування у зв’язку з

тимчасовою втратою працездат6 ності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від

говору у вільний від основної робо6 ти час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, при6 ватної особи) за наймом (п. 1 Поло6 ження). Оплата праці сумісників прова6 диться за фактично виконану робо6 ту. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормо6 ваних завдань на основі технічно обгрунтованих норм оплата прова6 диться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт (п. 5 Положення). Запис у трудову книжку відомо6 стей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівни6 ка власником або уповноваженим ним органом за місцем основної ро6 боти (п. 9 Положення). Якщо працівнику доручено вико6 нання поряд зі своєю основною ро6 ботою, обумовленою у трудовому договорі, додаткової роботи за ін6 шою професією (посадою) без звіль6 нення від основної роботи, мова йде про суміщення професій (посад). За суміщення професій (посад) передбачається доплата, розмір якої визначається у колективному дого6 ворі (ст. 105 КЗпП). І. ТУБЕЛЕЦЬ, начальник юри6 дичного управління Міністерства праці та соціальної політики

18.01.2001 р. № 2240, підставою для призначення допомоги по тимча6 совій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок не6 працездатності. Обов’язкова наявність акта роз6 слідування нещасного випадку неви6 робничого характеру при призна6 ченні допомоги по тимчасовій не6 працездатності внаслідок травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, чинним законодав6 ством не передбачена. У разі потреби комісія із соціаль6 ного страхування організації сама з’ясовує обставини та причини не6 щасного випадку, що стався з пра6 цівником, і приймає рішення про призначення або відмову у призна6 ченні допомоги по тимчасовій непра6 цездатності, що фіксується у прото6 колі засідання комісії. При цьому акт за формою НТ (невиробничий трав6

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

51

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

матизм) комісія не складає, бо це не входить до її компетенції. Якщо на день призначення допо6 моги по тимчасовій непрацездатно6 сті розслідування вже було проведе6 но згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 22.03.2001 р. № 270 «Про затвер6 дження порядку розслідування та обліку нещасних випадків невироб6 ничого характеру», і складено акт за формою НТ, то комісія із соціально6 го страхування використовує його під час вирішення питання щодо призначення та виплати допомоги.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону «Про загальнообов’язкове держав6 не соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездат6 ності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240, страхуваль6 ник зобов’язаний допускати посадо6 вих осіб органів Фонду до перевірок правильності використання страхо6 вих коштів, надавати їм необхідні до6 кументи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок. Отже, у разі виникнення питань стосовно призначення допомоги по

Яких вимог необхідно дотримувати при наданні щорічних до даткових відпусток за особливий характер праці працівникам аварійно рятувальних служб на воді — членам екіпажів ряту вальних суден та катерів, яким категоріям працівників і якої тривалості надаються такі відпустки та чи можна підсумову вати додаткові відпустки за різні види робіт одній посадовій особі? (О. Молчанова, інженер з охорони праці військової частини Військово2морських сил Збройних Сил України, м. Севастополь)

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у суво6 рій відповідності до Списку вироб6 ництв, робіт, професій і посад пра6 цівників, робота яких пов’язана з під6 вищеним нервово6емоційним та ін6 телектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підви6 щеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпуст6 ку за особливий характер праці, за6 твердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (до6 даток 2 у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2004 р. № 1674). У позиції 45 розділу ХХІІ «Загаль6 ні професії за всіма галузями госпо6 дарства» Списку чітко визначено, що працівники професійних аварій6 но6рятувальних служб, які безпосе6 редньо виконують аварійно6ряту6 вальні роботи, мають право на що6 річну додаткову відпустку за особ6 ливий характер праці тривалістю до 24 календарних днів, а інші пра6 цівники, робота яких пов’язана з

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

аварійно6рятувальними роботами, мають право на щорічну додаткову відпустку також за особливий ха6 рактер праці, але тривалістю до 7 ка6 лендарних днів. Статтею 8 Закону «Про відпуст6 ки» передбачено, що конкретна тривалість таких відпусток встанов6 люється колективним або трудовим договором залежно від часу зайня6 тості працівника в цих умовах. Відповідно до Порядку застосу6 вання зазначеного вище Списку, за6 твердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 та зареєстровано6 го у Міністерстві юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (зі змінами, затвер6 дженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрова6 ними у Мін’юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), додаткова відпустка за особливий характер праці нада6 ється пропорційно фактично відпра6 цьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку від6 пустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не мен6 ше половини тривалості робочого

тимчасовій непрацездатності у зв’язку з травмою, не пов’язаною з виконанням трудових обов’язків, на вимогу працівників Фонду, які здій6 снюють перевірку, комісією із со6 ціального страхування надається протокол засідання комісії щодо прийняття даного рішення або ж акт за формою НТ у разі, якщо його бу6 ло складено. С. БУРИНСЬКИЙ, заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України

дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. У тих випадках, коли працівники працювали в різних виробництвах, цехах, за професіями та на посадах, за роботу в яких надається додатко6 ва відпустка різної тривалості, під6 рахунок часу роботи провадиться окремо по кожному виду робіт, про6 фесій та посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах по кожному виду робіт (у даному випадку — кількість днів під час аварійно6рятувальних робіт та кількість днів, коли праців6 ник був зайнятий на роботах, по6 в’язаних з аварійно6рятувальними роботами), провадиться власником або уповноваженим ним органом. Ним же визначається перелік профе6 сій і посад, робота яких пов’язана з аварійно6рятувальними роботами. Треба зазначити, що працівни6 кам аварійно6рятувальних служб, крім щорічних додаткових відпусток, передбачених зазначеним розділом Списку, встановлюється щорічна до6 даткова відпустка тривалістю не більш як 7 календарних днів із тако6 го розрахунку: по 1 календарному дню за кожні 30 годин роботи або тренування із застосуванням кисне6 во6дихальної апаратури протягом робочого року. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та со6 ціальної політики

РЕКЛАМА

ПОРТАТИВНI ПРИЛАДИ ДЛЯ САНIТАРНОГО ТА ЕКОЛОГIЧНОГО КОНТРОЛЮ

власного виробництва:  Кульовий термометр Тензор 41 (визначник iндексу теплового навантаження середовища);  Радiометри, дозиметри УФ діапазону;  Радiометр IЧ опромiнювання РАТ 2П;  Люксметр яскравомiр ТЕС0693,

а також прилади закордонного виробництва для вимiрювання:

 шуму та вiбрацiї;  електромагнiтного випромiнювання (ЕМВ), у т. ч. радiочастотного дiапазону;  мiкроклiмату виробничих примiщень;  iонiзуючого випромiнювання.

НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФIРМА "ТЕНЗОР". УКРАЇНА, 58013, м. ЧЕРНIВЦI, вул. Червоноармiйська, 226. º./ Œæ: (0372) 57-50-52, º. (03722) 7-28-62, www.tenzor.org.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

53

РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

РЕКЛАМА

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36 24 57, 36 24 58, тел./факс: (0562) 39 87 96

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

57

РЕКЛАМА

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00 1.16 96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957 72 50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32 80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32 80.42.0 від 18.04.2008 р.

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

59

РЕКЛАМА

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

РЕКЛАМА

ЖУРНАЛ

« ОХО РО НА ПРАЦІ»

РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки

ПРОПОНУЄМО

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 20,00 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2,50 2 ПРИ 2. Охорона праці користувачів комп`ютерних відеодисплейних терміналів 17,00 2. Палити заборонено (знак, 115 см ) 2,50 ПОЖЕЖІ 2 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей ДЗВОНИТИ (знак, 265 см ) 3,50 вищих закладів освіти) 20,00 3. Місце для куріння (знак) 3,50 4. Вступний інструктаж з охорони праці 14,00 4. Пожежний кран (знак) 3,50 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 10,00 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 4,00 2 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків 14,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см ) 2,50 2 (знак, 230 см ) 3,50 Плакати з охорони праці 7. Стій! Напруга (знак) 3,50 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 3,50 8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. ВантажноBрозвантажувальні та пристроями 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 2,50 роботи 2. Металообробка 10. Вогнегасник (знак) 3,50 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 11. Вихід (табличка) наліво; направо 4,00 (ВДТ) 4. Автотранспортне підприємство 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 4,00 5. Автотранспорт (ТО і ПР) Кожна серія складається з 20 плакатів 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку 6. Електробезпека (комплект) формату А2 (42 ×60). приміщень (плакат) 7,00 7. Пожежна безпека Ціна одного комплекту — 60,00 грн.

14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 7,00 4,00 Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн. 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 4,00 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В 0,68 Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Альбоми наочних посібників формату А3 (42×30). Ціна 40,00 грн.

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11

Адреса редакції журналу «Охорона праці»:

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

Тел.: (044) 296 05 68, 559 62 79

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

61

РЕКЛАМА

ПП «УЧБОВА НАОЧНІСТЬ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495678669, моб.: 8 (050) 977630670, 8 (095) 457688612 E6mail: deya@nbi.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно6охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Навчальний центр

МПП «БУДКВАЛІФКАДРИ» Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держгірпромнагляду З питань охорони праці Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підіймальних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) Правил безпеки систем газопостачання України Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ 84, АЗС, пожежно технічного мінімуму та інші. Вартість навчання від 120 грн.

03056, Київ, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької).

Тел.: 241 77 60, 241 95 55 тел./факс 241 77 59

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

Дозвіл комітету Держпромгірнагляду № 34.06.3080.42.0 вид. 27.07.2006 р. Ліцензія Міносвіти України № 328761 вид. 11.07.2007 р.

Тел./факс (044) 464B22B07, тел. 205B84B95. ЕBmail: ltv@i.kiev.ua

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2009

мічних ударів і шуму, експлуатаційних витрат, запобігання руйнації старовинних будинків міська влада обрала стратегічний напрям поетапного відновлення колії за но вою технологією із застосуванням великих за площею блочних трамвайних плит. Для КП «Львівелектротранс» місто придбало 11 трамваїв та 4 тролейбуси. Низку реформ було проведено у житлово комунальній сфері. Триває кампанія зі ство рення об’єднань співвласників багатоквар тирних будинків (ОСББ). У 2008 р. у Львові було створено 50 нових об’єднань. Влада мі ста підтримала ОСББ, виділивши їм допомо гу у розмірі 2,5 млн. грн. Минулого року у Львові було освітлено 234 ву лиці, побудовано та відремонтовано 76 дитя чих майданчиків. На їх будівництво та ремонт з міського бюджету виділили 3,65 млн. грн. Було зроблено чимало й інших корисних справ. Ба гато заплановано і на цей рік. Багато років цілодобове водопостачання для львів’ян було недосяжною мрією. Переважна більшість мешканців отримувала воду від 6 до 12 години. Далекою від досконалості була і міська система очисних споруд — частина стіч них вод без очищення потрапляла у річку Пол тва. З минулого року ситуація суттєво покра щилася, тепер близько 90% львів’ян отриму ють воду майже цілодобово. Проблемою поки що залишається якість води, але й її покращу ватимуть шляхом заміни хлорної обробки на електролізну. Закінчується модернізація очи сних споруд Львівського міського комунально го підприємства «Львівводоканал». Впрова дження нових технологій дало змогу знизити споживання електроенергії, зробити безпечни ми умови праці обслуговуючого персоналу. Чимало було зроблено для поліпшення теп лопостачання міста. КП «Львівтеплоенерго» провело реконструкцію багатьох котелень, заміну тепломереж. Проведені роботи дали змогу безперебійно і надійно подавати теп лоносії, а також зменшити тепловтрати на шляху до споживачів. Торік у Львові було відремонтовано рекорд ну кількість доріг. Для покращання стану трамвайної колії, зменшення вібрації, дина

Вітаємо працівників комунальних під приємств і підприємств побутового об слуговування населення з професійним святом, бажаємо успіхів у роботі, міцного здоров’я та гідних умов праці. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор На знімках: капітально відремонтована Площа Ринок; прокладання трамвайної колії; роботу оновленої дільниці механізованого зневоднення осаду очисних споруд КП «Львівводоканал» перевіряють (зліва направо) начальник дільниці О. Ушневич, заступник начальника державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі, соціальнокультурній сфері, легкій та деревообробній промисловості теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області В. Стащишин, головний державний інспектор О. Сегеда і начальник очисних споруд Львова О. Дитюк. Фото автора та з архіву прес-служби Львівської міської ради

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 3/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181