2009-04ua

№ 4/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00 1.16 96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957 72 50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32 80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32 80.42.0 від 18.04.2008 р.

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! З огляду на тяжкість наслідків нещасних випадків і захворювань, пов’язаних з працею на виробництві, та намагаючись привернути увагу світового спів товариства до створення належних умов праці для людини за принципом пріоритетності її життя та здоров’я, Міжнародна організація праці (МОП) щороку відзначає Всесвітній день охорони праці. Згідно з Указом Президента України від 18 серп ня 2006 р. № 685/2006 встановлено національ ний День охорони праці, який відзначається що року 28 квітня, що збігається в часі із Всесвітнім днем охорони праці і проводиться на підприєм ствах, в установах, організаціях усіх форм влас ності та галузей економічної діяльності України. У 2009 р. Всесвітній день охорони праці співпа дає з 90 річчям утворення Міжнародної організації праці, яке відзначатиметься в усьому світі, а також в Україні під гаслом «90 років діяльності МОП за соціальну справедливість». МОП першою заявила, що економічні, соціальні та культурні права так са мо важливі для людини, як і її громадські та полі тичні. Дотримання Конвенцій і Рекомендацій МОП забезпечує право кожного працівника на кожному робочому місці на здорові та безпечні умови праці. Головною метою державної політики України в сфері охорони праці є збереження життя, здо ров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Зараз наша країна, як і багато інших держав світу, переживає складні часи фінансово економічної кризи. Однак за будь яких обставин конституційне право працівника на належні, без печні та здорові умови праці повинно забезпечу ватись роботодавцем і бути предметом особли вої турботи та контролю держави. Основоположний принцип державної політики повністю відповідає девізу МОП щодо проведення Всесвітнього дня охорони праці у 2009 р. під деві зом «Життя та здоров’я на робочому місці — ос новне право людини». Підтримуючи ідеї МОП, Оргкомітет з нагоди Дня охорони праці ухвалив рі шення щодо проведення в Україні з 22 по 28 квіт ня 2009 р. під цим девізом Тижня охорони праці. Завданням цієї широкомасштабної акції є при вернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання та громадських організацій до фактичного стану безпеки й умов праці в галузях, на конкретних підприємствах, у ви робничих підрозділах і на робочих місцях, сприян ня своєчасному виявленню та усуненню порушень норм і правил, причин нещасних випадків, профе сійних захворювань і аварій на виробництві, надан ня всебічної підтримки потерпілим на виробництві працівникам, вшанування пам’яті загиблих. У 2008 р. в Україні рівень загального і смертель ного травматизму на виробництві знизився по рівняно з 2007 р. Кількість нещасних випадків зменшилась відповідно на 1988 та 176. Водночас рівень ризику загибелі або травмування праців

ників у розрахунку на 100 тис. працюючих зали шається вищим, ніж у розвинених країнах світу. Згідно з оперативними даними, в Україні у 2008 р. на виробництві сталося 16 206 випадків травмуван ня працівників, з них 1005 — зі смертельними наслід ками. На відшкодування шкоди, медичну, професій ну й соціальну реабілітацію осіб, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та отримали про фесійні захворювання, використано з коштів дер жавного соціального страхування понад 3 млрд. грн. На сьогодні найактуальнішим питанням у си стемі охорони праці та промислової безпеки, яке потребує нагального вирішення, є посилення від повідальності організаторів (власників) вироб ництва за невиконання вимог безпеки, несвоє часне визначення виробничих ризиків та вжиття запобіжних заходів, невирішення соціальних пи тань в умовах економічної кризи. Зважаючи на пріоритетність життя і здоров’я людей, роботодавці не повинні заощаджувати на створенні здорових і безпечних умов праці на під приємствах та скорочувати кількість фахівців, які опікуються цими проблемами. Оргкомітет вважає за необхідне провести у рамках Тижня охорони праці комплекс масових акцій на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях — семінарів, конферен цій, виставок, дискусійних круглих столів тощо. Організаційний комітет звертається до централь них і місцевих органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців, трудових колективів, усіх профспіл кових організацій із закликом активно долучитися до роботи та провести з 22 по 28 квітня 2009 р. Тиждень охорони праці на кожному підприємстві, в установі, організації, визначити та вжити додатко вих заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві і професійним захворюванням, під вищення рівня безпеки та умов праці, в тому числі на об’єктах малого і середнього бізнесу. Оргкомітет пропонує протягом Тижня вшанува ти пам’ять працівників, які загинули на виробниц тві, відвідати сім’ї потерпілих, віднайти можливо сті для надання їм допомоги у вирішенні мате ріальних, соціально побутових питань тощо. Оргкомітет звертається до представників засо бів масової інформації з пропозицією забезпечи ти всебічне висвітлення заходів, що відбувати муться в Україні у рамках Тижня охорони праці. Оргкомітет висловлює впевненість, що широ комасштабні акції та конкретна робота з відзна чення Дня охорони праці в Україні істотно змінять ставлення роботодавців і працівників до вирі шення проблем охорони праці в усіх галузях еко номіки, сприятимуть усуненню або зменшенню ризиків для життя та здоров’я людей, поліпшен ню організації профілактики нещасних випадків і виробничо зумовлених захворювань упродовж поточного і наступних років. Організаційний комітет

Науково виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 4 (178 ) /2009

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці ГЕННАДІЙ ЩУРОВ К. ТЕЛИЧКО В. ПРОХОРОВ І. ПЕРЕВОЗНИК СЕРГІЙ КОЛЕСНИК ВАДИМ КОБЕЦЬ В. КЛИМЕНКО В. ТУРЯНИЦЯ МИХАЙЛО БУДІЛОВ А. РОМАНЧУК

Наука плюс комплексне управління охороною праці Безпека — основна складова гідної праці Удосконалити управління охороною праці Науково технічна підтримка державного нагляду Рада з питань БЖД — авторитетний орган Враховувати реалії поточного моменту 10 років трудової біографії Знання — майбутнім професіоналам Пріоритет — соціальна орієнтація Кого, чого і як навчати в охороні праці?

3 5 8 9 10 13 15 16 17 19

Безпека праці Засідання колегії

Усунути потенційну небезпеку Раціональне і безпечне використання надр Зрушення є, але цього недостатньо

21 23 25 26 27 30

Замовникові вигідно, а виконавець хоче заробити Не перетворіть людське життя на лотерею Тут у будь яку хвилину може статися біда Спецодяг — візитна картка підприємства!

32 34 35 36

К. КОРОЛЬОВ, ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ Важка руда М. БУЧИК «Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе» С. ЛИЗАНЧУК О. ОВЧАРУК В. ЗАНІЗДРА, КАТЕРИНА ЦВІГУН В. КЛИМЕНКО ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК Л. ЧЕРКАШИНА

Школа інженера з охорони праці М. ФЕДОРЕНКО І. ЮХНО

Безпечна експлуатація автобетонозмішувачів Безпека виробництва починається в аудиторіях

38 40

Медицина праці А. МАТВІЄНКО Є. ГРОМАДСЬКИЙ

Звиклись з бідою, як риба з водою Збережімо наш генофонд

41 43

Соціальний захист М. БАКАЄВА ВАДИМ КОБЕЦЬ

Нещастя за часом не приховаєш Працювати у тісному контакті зі страхувальниками та потерпілими

45 47

Офіційний розділ Слідами наших публікацій Офіційно За листами читачів Реклама

49 50 51 54

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації Безпека праці на виробництві На першій сторінці обкладинки (зліва направо): інженер з пожежної безпеки Т. Микитенко, інженер з охорони праці 2 категорії О. Ващенко, директор з охорони праці та екології В. Дяденко та інженер з охорони праці 2 категорії Н. Пирог ЗАТ «Росава» Фото М. БУДІЛОВА © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 09.04.2009. Формат 60×84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 8 974 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 16 880 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки



Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

558 74 11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна — 558 36 03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58

Єршов Сергій Олександрович — заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

Лисюк Микола Олександрович — перший заступник директора Національного науково"дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

Мостовий Володимир Миколайович — заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Осіянов Анатолій Якович — відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

Суслов Геннадій Михайлович — старший науковий редактор відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 97 32

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

Цибульник Олексій Владиленович — головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

Шановні співвітчизники! Щиро вітаю усіх вас із Всесвітнім днем авіації та кос монавтики і Днем працівників ракетно космічної галузі України! Усі ми пам’ятаємо той день — 12 квітня 1961 року, ко ли в космосі вперше побувала людина. За 108 хвилин польоту навколо землі Юрій Гагарін не лише відкрив еру пілотованої космонавтики, але й змінив світогляд людей Землі. Сьогодні професія космонавта, напевно, одна з най рідкісніших у світі. І дуже важливо, що люди цієї професії є і в Україні. Тому перш за все вітаю з Днем космонавти ки першого космонавта незалежної України Леоніда Ка денюка та льотчика космонавта, президента Аерокос мічного товариства України Віталія Михайловича Жоло бова. Вітаю також тих з вас, хто ніколи не покидав нашої планети, тих, хто й сьогодні працює в конструкторських бюро, наукових установах та на підприємствах галузі. Проте саме ви забезпечуєте Україні статус космічної держави. Ви пов’язали своє життя зі створенням ракетно космічної техніки, освоєнням космічного простору — од нією з найбільш новаторських та сміливих ідей людства. Вітаю працівників Національного космічного агент ства України, ветеранів полігону Капустин Яр, космодро мів Байконур і Плесецьк, космічних та ракетних військ стратегічного призначення. Ваші праця, інтелект та дос від надзвичайно потрібні Україні саме сьогодні, адже це визначає майбутнє нашої держави. Сьогодні можна сміливо говорити про те, що космо навтика увійшла в життя кожної людини, забезпечуючи супутникові навігацію та зв’язок, точні прогнози погоди, космічні спостереження за земною поверхнею та багато іншого, без чого люди вже не уявляють свого життя. Зі святом усіх вас! Міцного здоров’я й наснаги! Ніколи не зупиняйтесь на досягнутому й завжди прагніть більшого! З повагою, Генеральний директор Національного космічного агентства України

Олександр ЗІНЧЕНКО

256 72 20

Чернюк Володимир Іванович — заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

Якібчук Василь Васильович — керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно"видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558 74 18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково"технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 729 33 02

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729 33 02

по м. Києву, Київській та Житомирській обл.

Буділов Михайло Юрійович

(044) 558 74 27

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(05163) 2 23 29

по Волинській, Закарпатській, Івано"Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498 66 72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ@100, вул. Попудренка, 10/1. E@mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком У лютому голова Вінницької обласної ради Г. Заболотний затвердив розпорядження, яким оголосив проведення серед міст, районів, селищ, сіл і підприємств регіону щорічного конкурсу з охорони праці. Положенням про конкурс передбачено, що за перше місце буде виплачено 10 тис. грн., за друге — 5 тис. грн. і за третє — 3 тис. грн. *** Теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області з початку нинішнього року провело перевірку 25 підприємств ЖКГ, що використовують зварювальне обладнання і балонний газ. Виявлено численні порушення, які могли призвести до трагічних наслідків: на виконання газонебезпечних робіт не завжди видаються наряди/допуски, працівники не користуються засобами індивідуального захисту, вибухонебезпечні балони зберігаються у непристосованих приміщеннях, де відсутні вентиляція та засоби захисту від впливу атмосферних явищ. *** Відділ охорони праці, використання трудових ресурсів та зайнятості населення Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації вдався до популяризації ідей охорони праці в Інтернеті. Для цього кілька місяців тому почали використовувати відомі сайти «Одноклассники», «В контакте», «Коннект», «Мейл.ру» та інші, де створено відповідні групи за інтересами. Наприклад, на сайті «Коннект» створено групу «Охорона праці та промбезпека в Україні», де розміщуються відповідні фото та відеоматеріали, якими можуть скористатися працівники служб охорони праці, просто зацікавлені особи. Судячи з усього, група користується успіхом.

НАУКА ПЛЮС КОМПЛЕКСНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У Донецькій і Луганській областях відбулися розширені за сідання рад теруправлінь, присвячені підсумкам наглядової роботи в 2008 р. У них взяли участь керівники Держгірпром нагляду, представники облдержадміністрацій, профспілко вих органів, галузевих НДІ, Фонду соціаль ного страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, прокуратури, гірни чорятувальної воєні зованої служби, засо бів масової інформа ції. У виступах ана лізувалася виконана робота, лунали пропозиції щодо її удосконалення, намічалися шляхи забезпечення промислової безпеки та гігієни праці у кризових умовах. Відстоюючи державні інтереси у захисті прав працівників на безпечну та здорову працю, наглядові ор гани мають піднятися на новий рівень. Цьому сприятимуть їх реорганізація та реальний підхід до комплексного управ ління охороною праці. Таку думку висловив під час виступу в Донецьку Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак.

Н

ачальник теруправління Держгір промнагляду по Донецькій обла сті К. Дорофєєв повідомив, що минулого року інспекторським скла дом на підприємствах усіх форм власності було виявлено понад пів мільйона порушень норм промислової безпеки. Збільшились «ціна» штра фів за них і загальна сума, стягнена з порушників, зменшилась кількість смертельно травмованих працівників. К. Дорофєєв відзначив плідність співробітництва наглядових органів з Державною воєнізованою гірни чорятувальною службою (ДВГРС), прокуратурою, Фондом соціально го страхування від нещасних випад ків на виробництві та профзахворю вань, місцевими органами влади. Поліпшенню цієї взаємодії сприя ла б регіональна система управління охороною праці, яку необхідно у най коротший термін розробити й за твердити на сесії обласної ради. З конкретними пропозиціями, спрямованими на підвищення рівня промислової безпеки, виступили пер ший заступник начальника теруправ ління Держгірпромнагляду по До

нецькій області, начальник гірничо го округу В. Король, заступник на чальника теруправління І. Буряк, на чальник Центрального штабу ДВГРС С. Смоланов, директор ДонВУГІ (він же — директор Центру розвитку вугільної промисловості та коорди нації науково дослідних робіт), Герой України Б. Грядущий, голова обл прокуратури В. Чаус. Начальник управління вугільної промисловості Донецької облдерж адміністрації А. Вовченко розповів про ситуацію на підприємствах вуг ледобувної галузі в області. Забор гованість з виплат заробітної плати становить понад 400 млн. грн.— вона збільшилась порівняно з січнем 2008 р. у вісім разів. А якщо людина не отримала зарплату, вона недо статньо уважна на робочому місці, не турбується навіть про свою без пеку. В бюджеті не виділено грошей ні на технічне переозброєння, ні на реструктуризацію. Шахти, що готу ються до ліквідації, не одержали кош тів на оплату електроенергії, їх від ключають від енергопостачання, чим створюється загроза аварій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Немає і грошей на придбання засо бів індивідуального та колективного захисту, на технічне переоснащен ня. Потрібно передбачити, як це мо же позначитися на охороні праці та промисловій безпеці. «Так, керівник зобов’язаний за безпечити на своєму підприємстві безпечні умови праці,— сказав А. Вовченко.— Що не обговорюється. Відповідальність з керівників ніхто не знімає. Але на багатьох підприєм ствах (на шахтах імені О. М. Горько го, імені К. А. Румянцева, «Іловайсь ка», «Шахтарська Глибока», імені Г. М. Димитрова, імені О. Г. Стаха

нова та інших) цього, через еконо мічну ситуацію, об’єктивно не може бути зроблено. Облдержадміністра ція надала свої розрахунки та про позиції на адресу уряду. Але ми по винні разом з наглядовими органа ми вийти на програму, яка б дала змогу нормально функціонувати під приємствам вугільної промисловості та забезпечувати на них безпеку праці в нинішніх умовах». За словами Голови Держгір промнагляду С. Сторчака, 2008 р. був найскладнішим. Він перевіряв на міцність і надійність як усю нашу систему, так і кожного з нас — на твердість духу, компетентність і ви соку порядність. На вміння працю вати в єдиній команді. За невеликим винятком усі це випробування ви тримали. Територіальні управління вже другий рік працюють за новою структурою. За кордоном вважається нор мальною система управління з двох ланок: керівник і підлеглий. Допусти мими є три ланки. У нас же донедав на діяли закостенілі залишки адміні стративної системи з 5—6 ланок. У першого керівника було багато заступників, начальників інспекцій, їхніх заступників. До інспекторів ру ки у нього не доходили. Сьогодні по

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

силено оперативність управління ін спекторським складом. Громіздкі пе редавальні ланки скасовано. Усі перетворення проводилися зважено, після багатьох консульта цій. Зокрема, зміни в Донецькій області обговорювалися в Кабінеті Міністрів, у обласній адміністрації. Оскільки підсумки наглядової діяльності вже неодноразово обго ворювалися, С. Сторчак запропо нував зосередитися на проблемах. Він погодився з начальником управ ління вугільної промисловості До нецької облдержадміністрації А. Вов ченком: фінансування вугледобув ної галузі є недостатнім. Але, за його переконанням, ніякі гро шові вливання зверху ситуа цію не поліпшать. Корінним чином змінити її дасть змогу приватизація шахт. І сьогодні уряд впритул займається підго товкою до вирішення цього питання. Причому, для того, щоб при цьому досягти макси мального рівня промислової безпеки, поряд з Мінвуглепро мом активно долучається до розробки необхідних документів і Держгірпромнагляд. С. Сторчак розповів про успіш не співробітництво органів місцевої влади, зокрема облдержадмініст рації, з наглядовими органами. По казовим є факт: після того, як було оголошено, що жодній шахті не бу де узгоджено план гірничих робіт, якщо на її гірничих відводах діяти муть «копанки», кількість їх різко скоротилася. Підтримуючи виступ представни ка облпрокуратури, присвячений проблемам безпеки, С. Сторчак вказав на необхідність подальшого співробітництва в цій галузі. При цьому він підкреслив, що згідно з за конодавством відповідальність за стан охорони праці на підприєм ствах покладено на їх власників. Прокуратура ж зосереджує свій контроль передусім на інспекторах та інспекціях. Це, зрозуміло, в ком петенції прокуратури і жодною мі рою не заперечується, але для вирі шення проблеми обом наглядовим органам (а прокуратура — вищий наглядовий орган), необхідно спіль но взятися за головну ланку в забез печенні промислової безпеки — кон троль над власником. У цьому пла ні показовим є досвід Сполучених

Штатів Америки, Китаю... І його пот рібно взяти на озброєння. «Так, у нас багато недоліків, можна сказа ти, погано ми працюємо, якщо суди ти за результатами минулого року. Але до того часу, поки прокуратура оцінюватиме лише нашу роботу і не заглиблюватиметься в те, що відбу вається безпосередньо на самих під приємствах, ситуація на них не змі ниться»,— сказав Голова Держгір промнагляду. С. Сторчак звернувся до пред ставників гірничої науки. Три нещо давні аварії показали, що вона від стає від запитів практики, хоча по винна йти попереду неї, вказувати шлях, застерігати від небезпек. Ава рії сталися в зоні тектонічних пору шень. Зокрема, на шахті «Красноли манська» трагедія сталася на пла сту, що не значився як викидонебез печний. Проте на ньому ще до заги белі людей сталися два викиди, які обійшлися, на щастя, без людських жертв. Чому ж галузева наука на них не відреагувала, а чекала на велику біду? Наука має запобігати аваріям, а не тільки пояснювати їх причини піс ля того, що сталося. Не можна забувати, що на нас покладено завдання комплексного управління охороною праці. Виді ляючи в Донецьку структуру особли во небезпечного гірничого округу, ми, таким чином, даємо можливість начальнику теруправління більше уваги приділяти питанням стратегії, удосконаленню системи управління охороною праці в комплексі. Подібні проблеми обговорюва лись і на Луганщині. Учасники засі дання ради теруправління із задово ленням зазначили, що в цілому рівень смертельного травматизму в обла сті суттєво знизився. За словами на чальника теруправління А. Труфано ва, майже на чверть — з 99 до 78 осіб. У нинішньому столітті це найнижчий показник. Велику увагу наглядові ор гани приділяли профілактиці травма тизму та запобіганню аваріям. На лагодили партнерські взаємовідно сини з власниками підприємств, не одноразово проводили зустрічі з ни ми. Намагалися прищепити почуття відповідальності за кожне втрачене життя, за шкоду, завдану здоров’ю працівників. На жаль, минулого року збільши лась кількість шахтарів, які потерпі ли на робочих місцях від надмірних

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

фізичних навантажень, з причини, яка лукаво називається «природною смертю». В основі цих трагедій ле жить соціальне коріння і, безумовно, низька якість медичних обстежень... Але повернімося до Донецька. Голова Держгірпромнагляду висло вив жаль, що у найбільшій промис ловій області досі не розроблено регіональну систему управління охо роною праці. До неї фінансово має бути підключений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворю вань. Та оскільки немає програми, в області відсутній і механізм виділення коштів на охорону праці...

Пріоритетними на 2009 р., за словами С. Сторчака, для нас є: ву гільний нагляд, структурні зміни та посилення Н аціонального науково дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. Ми ство рюємо у ньому підрозділ вугільного нагляду. І надамо йому всі права, на підставі яких видаватимемо дозволи. Галузеві інститути мають надалі пра цювати на свої відомства. На закінчення учасникам засі дання було повідомлено, що Комітет підготував пакет законодавчих актів щодо підвищення відповідальності за стан промислової безпеки. Вони попередньо підтримані і Президен

том, і Кабінетом Міністрів, і народ ними депутатами, опубліковані на сайті, їх уже потрібно вивчати і бути готовими до застосування. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

На знімках: у президії ради теруправління: Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак (ліворуч) і його заступник О. Румежак; начальник Донецького теруправління К. Дорофєєв (ліворуч) і начальник управління вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації А. Вовченко. Фото автора

ВІСТІ З МОП

БЕЗПЕКА — ОСНОВНА СКЛАДОВА ГІДНОЇ ПРАЦІ У Лісабоні 9—13 лютого 2009 р. відбулася вось ма Європейська регіональна нарада Міжнародної організації праці (МОП). У нараді, що прово диться один раз на чотири роки, взяли участь представники урядів, працівників і роботодав ців з 51 держави, які є членами МОП у Європі та Центральній Азії. Основна мета наради — обговорення комплексних страте гічних дій на основі принципів гідної праці у відповідь на фі нансову та економічну кризу. Генеральний директор МОП Хуан Сомавіа репрезентував на зустрічі дві доповіді, присвячені гідній праці в регіоні: «Забезпечення гідної праці в Європі та Центральній Азії» і «На шляху до досягнення результатів у сфері гідної праці: огляд роботи МОП за 2005—2008 роки». Серед інших аспектів гідної праці у доповідях особливе місце приділяється її безпеці.

М

ожливо, не існує більш наоч ного показника прихильності країни цілям гідної праці, ніж національна статистика у сфері ви робничого травматизму і професій них захворювань. Важко заперечу вати те, що гідна праця — це безпеч на праця. За оцінками МОП за 2005 рік, щороку у результаті нещасних ви падків і захворювань, пов’язаних з трудовою діяльністю, у світі гине близько 2,2 млн. осіб. Незважаючи на те, що економічна перебудова

призвела до деякого поліпшення умов, безпеки та гігієни праці в Європі та Центральній Азії, ризики на багатьох робочих місцях залиша ються неприйнятно високими. Вимо га привести національні закони з пи тань безпеки і гігієни праці у відпо відність з нормами і стандартами ЄС змусило нові держави — члени ЄС внести до них необхідні зміни, але багато чого ще треба зробити. Хоча в цілому ситуація у сфері безпеки та гігієни праці в європейсь кому регіоні поліпшується (за деяки

ми винятками) (мал. 1), виробничі травми та професійні захворювання, як і раніше, змушують мільйони лю дей кидати роботу, іноді назавжди. За інформацією Європейського агентства безпеки та гігієни праці, у 27 європейських країнах кожні три з половиною хвилини в результаті виробничої травми чи професійно го захворювання гине один праців ник. При всіх розходженнях у рівнях травматизму між країнами вироб ництвами з високим ступенем ризи ку, як правило, є сільське і лісове

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

5

Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками (на 100 тис. працівників)

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

1995

1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Мал. 1. Нещасні випадки на виробництві зі смертельними наслідками (1995—2006 рр.): — група 1: Данія, Німеччина, Сполучене Королівство Великобританії, Фінляндія, Швеція; — група 2: Австрія, Угорщина, Польща, Словаччина, Франція, Чеська Республіка, Естонія; — група 3: Болгарія, Греція, Іспанія, Італія, Португалія; — група 4: Азербайджан, Литва, Російська Федерація, Румунія, Туреччина, Україна.

господарство, будівництво, транс порт і обробна промисловість. Крім того, як показано на мал. 1, явні розходження існують між групами країн. У країнах Північної Європи (гру па 1) після реформи законодавства в 70 х роках минулого століття і три валого формування культури профі лактики у сфері безпеки і гігієни пра ці первісно низький середній рівень смертності знизився до 1,72 смер тельного випадку на 100 тис. праців ників у 2005 р. У групі країн конти нентальної та Центральної Європи (група 2), де законодавчі реформи почалися пізніше, цей показник є ви щим, проте знижується (досягши 3,93 смертельного випадку на 100 тис. працівників у 2005 р.). У країнах на півдні Європи (група 3) спостерігається та сама тенденція до зниження, хоча первісно вищого рів ня, який відображає загальний дефі цит культури безпеки праці в 1996 р. і поліпшення стану справ останніми роками (5,1 смертельного випадку на 100 тис. працівників у 2005 р.). Нарешті, у більшості східноєвро пейських країн (група 4) показник смертності в результаті нещасних випадків є набагато вищим і, як пра вило, коливається, збільшившись у 2005 і 2006 рр., що свідчить про від сутність стійкої позитивної динаміки в цій сфері. Загальне зниження рівня вироб ничого травматизму і професійної захворюваності у більшості країн регіону можна пояснити багатьма

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

причинами, у тому числі підвищен ням рівня інформованості та про філактики, переходом працівників з виробництв з високим ступенем ри зику до сфери послуг, а також ско роченням зайнятості й тривалості робочого часу в багатьох країнах. Проте у житті працівників усього ре гіону відбувається багато стрімких змін, що пов’язано з підвищенням ступеня гнучкості у сфері зайнятості, а це може впливати на тип і харак тер ризиків на роботі: серед жертв розукрупнення підприємств і неста більно зайнятих працівників відзна чається збільшення кількості невихо дів на роботу через хвороби, трав матизм, скелетно м’язові та психо соціальні розлади. Характер діяльності компаній, що змінюється, потребує зміни тради ційної ролі органів інспекції праці, служб охорони праці та керівників служб техніки безпеки для того, щоб забезпечити ширше охоплення роз різнених груп працівників. Зокрема, необхідно протистояти будь яким спробам принизити значення інспек ції праці. Невипадково, що країни з низьким рівнем смертності в резуль таті нещасних випадків — це саме ті країни, де вище співвідношення чи сла інспекторів і кількості найманих працівників. Як показують результати обсте жень, рівень травматизму також нижчий на підприємствах, де діють профспілки, що підкреслює значен ня консультацій для працівників з пи тань безпеки і гігієни праці. Інвести

ції у цю галузь є економічно виправ даними. Втрати, пов’язані з вироб ничими травмами та професійними захворюваннями, можуть бути дуже великими, і тому не викликає сумнівів економічна вигода, яку можна одер жати завдяки профілактиці профе сійних ризиків. За оцінками МОП, прямі витрати в результаті втрат робочого часу, пов’язаних з виробничими травмами та професійними захворюваннями, еквівалентні 4% світового ВВП, а в країнах ЄС цей показник у 2002 р. становив близько 2,6%. Формування безпечного та здо рового виробничого середовища — важливий аспект збереження на ринку праці працівників, особливо літніх, яким для продовження роботи потрібно залишатися міцними та здоровими. Високий рівень виробни чого травматизму і професійної за хворюваності значно впливає на згуртованість суспільства та продук тивність економіки. Дійсно, жодній країні не вдалося досягти високого рівня продуктивності та конкурен тоздатності, не забезпечивши без печних умов праці (мал. 2). Першочерговим пріоритетом у багатьох країнах, що не входять до ЄС, залишається розробка сучасних національних політик, систем і служб, які займаються питаннями безпеки і гігієни праці. Недавнє прийняття Конвенції про основи безпеки та гігієни праці (2006 р.) спрямовано на сприяння систематичному впровадженню су часних систем безпеки і гігієни пра ці завдяки здійсненню національних програм. Підготовка національних параметрів безпеки і гігієни праці, що повною мірою відображають наявну в тій чи іншій країні інфра структуру і програми, які в них реа лізуються, є найважливішим першим кроком на шляху розробки та про ведення політики, програм і планів дій у цій сфері. У рамках проекту, профінансова ного Швейцарією, у десятьох краї нах Південно Східної Європи, а та кож проекту, що фінансувався Рес публікою Кореєю в інтересах країн Центральної Азії, було підготовлено чи оновлено 15 параметрів. Процес

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Стимулювання соціальних парт нерів до того, щоб вони виконували найчастіше нові для них функції, до помагало розробляти нові підходи до їх власних прав і обов’язків, а та кож сприяти соціальному діалогу з метою удосконалювання систем безпеки і гігієни праці. У ряді країн Центральної та Схід ної Європи було здійснено навчальну програму щодо підготовки інструкто рів з числа посадових осіб профспі лок і членів комітетів з безпеки і гігіє ни праці, мета якої полягала в підго товці працівників до більш активної участі в роботі органів, які займають ся цими питаннями, на рівні підприєм ства. Організації роботодавців та

16

70

14

60

12

50

10

40

8 30

6

20

4 2

10

0

0

Місце в глобальному індексі конкурентоспроможності (2006—2007 рр.)

18

Сполучене Королівство Великобританії Швеція Данія Німеччина Фінляндія Словенія Угорщина Ірландія Франція Чеська Республіка Словаччина Естонія Мальта Хорватія Польща Іспанія Австрія Кіпр Італія Греція Болгарія Україна Румунія Казахстан Російська Федерація Туреччина

Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками (на 100 тис. працівників)

підготовки їх за участі соціальних партнерів і експертів сприяв розши ренню соціального діалогу та поглиб ленню розуміння методів і видів діяльності у сфері безпеки та гігієни праці в інших країнах регіону. Після прийняття власних параметрів деякі країни приступили до підготовки чи виконанню національних програм. У країнах СНД такий підхід дав можливість усвідомити необхідність створення чи реорганізації в ряді країн національних систем виплати грошової допомоги у зв’язку з вироб ничим травматизмом або професій ним захворюванням. У МОП надходило безліч запитів стосовно сприяння в організації під

Мал. 2. Конкурентоспроможність і безпека праці: — смертельні випадки; — глобальний індекс конкурентоспроможності.

готовки з питань систем управління у сфері безпеки і гігієни праці. Знач ним досягненням було прийняття в 11 країнах СНД нової системи стан дартів безпеки праці, аналогічній МОП СУОП 2001 (ІLО OSH 2001). У рамках проекту, що фінансу вався Фінляндією, деяким регіонам Російської Федерації було надано сприяння з метою застосування на підприємствах МОП СУОП 2001. У цьому проекті також зверталася увага на більш сувору звітність про рівень професійної захворюваності, гостроту проблем і на адаптацію ме тодології з розрахунку економічних витрат, пов’язаних з поганими умо вами праці.

кож виявили зацікавленість у ство ренні таких служб в інтересах своїх членів. Успішна діяльність створення відповідної служби в Асоціації про мисловців Болгарії дала змогу ство рити аналогічний орган у Румунії. Програма WIND з удосконален ня роботи у сфері розвитку громад (Work Improvement in Neighbourho od Development), яка довела свою корисність як практичний інструмент, що дає змогу вирішувати проблеми безпеки та гігієни праці в неформаль ному сільському господарстві, стала здійснюватися в Киргизстані, Респуб ліці Молдова і Таджикистані. У тіс ному співробітництві з соціальними партнерами Киргизстану методоло

гію WIND було адаптовано до вико ристання дрібними господарствами в Центральній Азії. Було організова но навчання дрібних фермерів, профспілкових працівників, інспекто рів праці, а також осіб, які займають ся сільським господарством у нефор мальному секторі. Програмою WIND у Киргизстані було охоплено понад 10 тис. дрібних фермерів. Сьогодні її дія поширюється і на місцеву адміні страцію. Тристороння участь у реа лізації програми WIND дала змогу також прийняти в 2007 р. Національ ну програму Киргизстану для сільсь кого господарства. У Таджикистані в рамках проек ту, що фінансується Фінляндією, ме тодологія WIND поєднувалася з про грамою МОП «Розпочни та удоско налюй свій бізнес», а також з іншими заходами у сфері професійно тех нічного навчання з метою надання підтримки сім’ям мігрантів на почат ку ведення свого бізнесу у сфері дрібного бджільництва. Після проголошення в 2003 р. Всесвітнього дня охорони праці, який щороку проводиться 28 квітня, ця по дія стала ефективним засобом при вернення уваги громадськості до проб лем у сфері безпеки та гігієни праці. Завдяки проведенню Всесвітнього дня охорони праці з’явилася можливість здійснити переклад, адаптацію та по ширення матеріалів МОП, у тому чи слі методологію з оцінки реального рівня травматизму, розробки реко мендацій щодо зниження ризиків з ме тою скорочення витрат (включаючи розрахункові таблиці для обчислення як прямих, так і прихованих витрат), а також підготувати посібник зі ство рення систем управління безпеки і гігієни праці на підприємствах. Інформаційно просвітницька діяль ність здійснювалась також шляхом проведення кампаній по боротьбі з небезпечними умовами праці в кон кретних виробництвах, у тому числі в будівництві, сільському господар стві, гірничорудній промисловості, на підприємствах середніх розмірів і в текстильній промисловості. Підготував за матеріалами МОП заступник головного редактора журналу «Охорона праці» К. ТЕЛИЧКО

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

УДОСКОНАЛИТИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (За матеріалами виступу на засіданні колегії Держгірпромнагляду начальника управління нормативно правового та юридичного забезпечення В. ПРОХОРОВА)

Д

о пріоритетних напря мів роботи управління у 2009 р. віднесено по дальше удосконалення уп равління охороною праці на державному, галузевому та регіональному рівнях, координація діяльності цен тральних та місцевих орга нів виконавчої влади з пи тань промислової безпеки та охорони праці, удоско налення законодавчої і нор мативної бази. Аналіз стану опрацювання та затвердження цен тральними і місцевими органами виконавчої влади галу зевих та регіональних програм поліпшення стану безпе ки, гігієни праці та виробничого середовища показує, що на початок лютого 14 центральних органів виконавчої влади опрацювали галузеві програми, решта завершує їх розроблення. Особливу роль у поліпшенні стану промислової без пеки та охорони праці Комітет відводить реалізації регіо нальних програм. Такі програми опрацьовані в усіх обла стях. У Вінницькій області регіональні програми затвер джені не тільки в місті та області, а й у кожному районі. Стан промислової безпеки та охорони праці в регіо нах значною мірою залежить від взаємодії територіаль них управлінь з місцевими органами виконавчої влади. Для підвищення ефективності державного управління охороною праці на регіональному рівні у територіаль них управліннях доцільно забезпечити закріплення за певним підрозділом функцій щодо взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого само врядування, включати до планів роботи теруправлінь відповідні заходи та встановити контроль за їх виконан ням. Але відсутність у складі держадміністрацій структур них підрозділів з охорони праці негативно позначається на результатах такої роботи. Вирішення питання про створення служб охорони праці в адміністраціях відкладено Кабінетом Міністрів України до стабілізації економічного стану в державі. А тому керівникам територіальних управлінь необхідно вирішувати відповідні питання через керівництво регіо нальних адміністрацій і ради з питань безпечної життє діяльності населення. Серед пріоритетних завдань сьо годні є проведення консультацій з головами держадміні страцій щодо створення за їх рішенням в місцевих орга нах виконавчої влади структурних підрозділів з охорони праці в межах наявного бюджетного фінансування і штатної чисельності. Чинна законодавча база дає змо гу це робити. Належну увагу під час здійснення державного нагля ду необхідно приділити управлінню охороною праці на виробничому рівні, ефективності роботи служб охорони праці.

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

Одним з обов’язків роботодавця, за Законом «Про охо рону праці», є забезпечення усунення причин, що призво дять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин. Зверніть увагу — не розслідування нещасних випадків, а розслідування причин, що можуть до них призвести. Це — ніщо інше, як елементи управління ризиками виникнення нещасних ви падків на виробництві, найважливішої складової системи управління охороною праці. На підприємствах, де ця ро бота послідовно і систематично проводиться, відповідно зменшується і вірогідність виникнення нещасного випадку. Робота управління у 2009 р. буде спрямована також на розвиток нормативно правової бази. Комітетом опрацьовано законопроект Загальнодер жавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни пра ці та виробничого середовища, пакет інших законодав чих та нормативно правових актів, спрямованих на адаптацію до Європейського законодавства, підвищен ня відповідальності роботодавця за створення на підпри ємстві безпечних умов праці, впровадження економічних методів управління охороною праці. Підготовлено законопроект щодо ратифікації Кон венції 176 про безпеку і гігієну праці на шахтах. У 2009 р. ми продовжимо роботу, спрямовану на роз виток нормативно правової бази з охорони праці, ос кільки єдине правове поле сприятиме розумінню своїх обов’язків як роботодавцями, так і посадовими особами державного нагляду. Кожного року формується Зведений план розробки (перегляду) нормативно правових актів з охорони праці, який складається за пропозиціями міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та узгоджується з галузевими управліннями. Але відсутність сучасного нормативно правового ак та, який би визначав порядок, підстави, суб’єктів та прин ципи формування планів щодо опрацювання або пере гляду нормативно правових актів з охорони праці, не дає змоги у повному обсязі реалізувати наші повноваження. Саме тому розроблено новий Порядок опрацюван ня (перегляду) нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки, в якому передбачено обов’язкову вимогу щодо здійснення фінансування Фон дом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві розробки нормативно правових актів на підставі Зведеного плану. Заплановані акти будуть вклю чатися у програму робіт Фонду. Планується завершити перегляд положення про Дер жавний реєстр нормативно правових актів з охорони праці та ще раз провести заходи з актуалізації тих нор мативно правових актів, які увійшли до Покажчика. Національним Науково дослідним інститутом промис лової безпеки та охорони праці проведено детальний аналіз чинних нормативно правових актів та розробле но рекомендації щодо їх актуалізації або вилучення, які обов’язково будуть враховані.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У теруправліннях і в експертно технічних центрах ор ганізація правової роботи є одним з найбільш актуальних питань, оскільки від правильності застосування вимог за конодавства під час здійснення державного нагляду та експертної діяльності залежить імідж системи загалом. Найбільш яскравим прикладом є правові колізії, які ви никли під час застосування Закону «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері гос подарської діяльності» та міжнародного законодавства. У цьому питанні головною фігурою є юрист, а не ін спектор. Адже робота юриста полягає в тому, щоб своє часно повідомити про нові норми законодавства та да ти роз’яснення щодо правильного їх застосування. Сьогодні фахова робота юриста необхідна також і під час проведення посадовими особами Держгірпром нагляду спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві.

У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ Попередній аналіз правової роботи за 2008 р. пока зав, що майже 80% справ, що розглядаються в судах, до яких як відповідач або третя особа залучаються тер управління, є оскарженням рішення комісії зі спеціаль ного розслідування або встановленням факту нещасно го випадку на виробництві. Це свідчить про необхідність надання правової допо моги юристом під час складання актів, їх перевірка на відповідність вимогам Положення про порядок розсліду вання, і нарешті, потрібно практикувати хоча б раз на місяць проведення навчання з інспекторським складом. У 2009 р. будуть підготовлені Методичні рекоменда ції щодо організації правової роботи в територіальних управліннях.

НАУКОВО ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (За матеріалами виступу на засіданні колегії Держгірпромнагляду начальника управління науково технічного забезпечення державного нагляду І. ПЕРЕВОЗНИК)

О

дним з основних пріо ритетів діяльності Комі тету у минулому році було визначено проведен ня реорганізації системи науково технічної підтрим ки державного нагляду. Для виконання цього завдання впродовж року вживалися заходи щодо удосконалення Єдиної си стеми науково технічної під тримки державного нагля ду, створеної у 2007 р. Го ловною організацією системи призначено Національний науково дослідний інститут промислової безпеки та охо рони праці. До її складу увійшли всі експертно технічні центри Комітету. Основним завданням системи визначе но підвищення ефективності науково технічної підтрим ки, контроль та координацію діяльності суб’єктів систе ми, сприяння їх розвитку та удосконалення нормативних актів, що регламентують експертну діяльність. З метою створення умов для функціонування такої структури минулого року проведено реорганізацію екс пертно технічних центрів. Змінено їх назву, внесено змі ни до статутів та контрактів з керівниками. Наказом по Комітету інституту доручено супрово джувати функції з управління експертно технічними цент рами, для чого в інституті створено окремий підрозділ, внесено відповідні зміни до статуту. Найближчим часом необхідно розробити концепцію розвитку системи, основними напрямами якої повинні стати розробка нормативних актів, що регулюють екс

пертну діяльність, підвищення рівня кваліфікації фахівців, створення спільної потужної матеріально технічної бази і забезпечення реального кадрового резерву на посади начальників центрів. Необхідно також розпочати процедуру акредитації ЕТЦ як органів інспекційного контролю, адже найближ чим часом ця вимога стане обов’язковою для визначен ня спроможності організацій виконувати експертизу в галузі охорони праці. Сьогодні всі ЕТЦ на різних стадіях займаються побу довою, впровадженням, а деякі вже сертифікували си стему управління якістю на своїх підприємствах. У вирішенні поставлених завдань мають брати участь усі суб’єкти системи, не тільки головний інститут. Усі пи тання стосуються в основному діяльності центрів, і шля хи їх вирішення — за ними. Інститут має координувати діяльність ЕТЦ. Наведу приклад прояву такого підходу. Згідно з рі шенням Комітету в усіх ЕТЦ мала бути створена юридич на служба. Нещодавно інститутом проведено перший семінар з юристами підприємств. Це перша зустріч, яка передбачає надалі постійну кропітку роботу. Але 7 керів ників проігнорували запрошення та не направили свого фахівця для участі в семінарі. Таке ставлення до роботи у системі неприпустимо. Тільки активна участь усіх суб’єк тів сприятиме успішному її розвитку. Значний вплив на стан промислової безпеки в Укра їні має й діяльність майже 1000 експертних організацій недержавної форми власності. Усвідомлюючи це, Ко мітет працює у напрямі забезпечення координації їх роботи. Комітетом утворено дорадчо консультативний орган — раду з питань формування політики у сфері експертизи

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

промислової безпеки та охорони праці. У раді представ лено всі зацікавлені сторони — це керівники експерт них організацій приватної та державної форм власно сті, представники центральних органів виконавчої влади. На засіданнях цього органу вирішуються актуальні пи тання, що виникають у повсякденній діяльності всіх екс пертних організацій країни. У рамках роботи ради опра цьовуються пропозиції щодо прозорості та неупередже ності дій усіх фахівців, які виконують експертизу. Згідно із затвердженим планом розробляються проекти норма тивно правових актів та концепцій щодо створення но вих методів неруйнівного контролю. Розроблено електронну базу даних експертних орга нізацій, яким видано дозвіл на виконання техогляду та/або експертного обстеження устаткування. Базу даних буде розміщено на сайті Комітету для відкритого доступу. Утворення ради дало змогу вирішити низку питань, які стосуються експертної галузі, зняло напругу, що іно ді виникала між експертними організаціями різних форм власності у процесі їх роботи.

Одним з найважливіших питань є підготовка експер тів. Згідно з установленим порядком до проведення екс пертизи допускаються тільки ті фахівці, які успішно про йшли навчання, стажування та атестацію. Така процедура дає можливість підвищити рівень кваліфікації майбутніх експертів, не допустити до проведення робіт працівників, які не мають необхідних знань та не продемонстрували набутих під час стажування навичок. Впродовж минулого року здійснено навчання 1027 експертів технічних з промислової безпеки, підвищено кваліфікацію 625 експертів. Проведено атестацію 299 кандидатів в експерти. Розвиток та удосконалення системи науково техніч ної підтримки державного нагляду не можна зупиняти. Це — постійний процес. Стан устаткування, що експлуа тується в країні, вступ України до СОТ, впровадження технічних регламентів, та й ті аварії, які стаються остан нім часом у країні, потребують пошуку нових підходів, форм та методів проведення експертиз. І це є одним з ос новних напрямів роботи Комітету.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

РАДА З ПИТАНЬ БЖД — АВТОРИТЕТНИЙ ОРГАН Республіканську раду з питань безпечної жит тєдіяльності населення при Раді міністрів АР Крим (далі — рада БЖД) створено урядом Криму 18 травня 1995 р. для забезпечення координації та контролю за реалізацією державної політики в галузі охорони здоров’я та життя людей на ви робництві, профілактики побутового травма тизму, функціонування в республіці системи дер жавного, регіонального та галузевого управління цією сферою діяльності. Рішення ради БЖД є обов’язковими для міністерств, комітетів, ви конкомів, райдержадміністрацій, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності на всій території автономії. Очолює раду перший заступник Голови Ради міністрів АР Крим Е. Гривковський, з яким вів розмову наш власний кореспондент Сергій КОЛЕСНИК.

— Едуарде Олександровичу, розкажіть, будь ласка, нашим читачам про напрями діяльності Республіканської ради.

— За останні три роки проведено 11 засідань ради та її бюро. Було розглянуто 23 питання: стан профілак тики профзахворювань у Криму, технічний стан машин но тракторного парку сільгосппідприємств, безпечна ек сплуатація житлових будинків підвищеної поверховості, атракціонів, стан охорони праці у будівельній галузі, проведення республіканських конференцій з охорони праці та форуму «Безпека праці», навчання з питань охорони праці посадових осіб органів виконавчої влади, формування Республіканської програми з охорони праці, створення структурного підрозділу з охорони праці та низка інших.

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

В обговоренні питань і в прийнятті рішень брали участь керівники та спеціалісти органів виконавчої вла ди, нагляду й контролю за безпекою праці, громадських структур, роботодавці. Прийнято 157 рішень, виконан ня яких покладено на райдержадміністрації, виконкоми міськрад, відомства і, звичайно, робочий орган ради — службу охорони праці. За їх виконанням організовано контроль.

— Чому виникла необхідність обговорити саме ці пи тання і чи потрібна взагалі рада БЖД?

— Тематика обговорень формується за пропозиціями міністерств, республіканських комітетів, виконкомів міськрад, райдержадміністрацій, відомств, структур, со ціальних партнерів, які беруть участь у вирішенні питань охорони та умов праці, а також займаються профілакти

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

кою травматизму. Пропозиції, що надійшли, узагальню ються робочим органом ради, приймається план. Зви чайно, обговорюються й позапланові (за пропозиціями теруправління Держгірпромнагляду) питання, наприклад, робота мобільних груп, безпека експлуатації атракціонів. Зараз готуємося розглянути заходи, спрямовані на те, щоб не повторилася євпаторійська трагедія, не послаб шала б увага до питань безпеки виробництва у період економічної кризи. Ми розуміємо, що значне коло питань безпечної жит тєдіяльності, актуальних для республіки, залишилось по за нашою увагою. Але кожне питання, що виноситься на обговорення ради при центральному республіканському органі виконавчої влади, потребує ретельної підготовки, суміщення повноважень, можливостей, інтересів широ кого кола органів, структур і організацій — учасників ре алізації цього питання. Для цього потрібні штати, їх сьо годні у нас немає. Одна людина, нехай вона тричі спе ціаліст, не замінить відділ з 6—7 осіб. Тому змушені об межуватися найбільш нагальними питаннями, але й за іншими — здоров’я та життя людей. Чи потрібна рада БЖД? Так, це на сьогодні єдине громадське формування, на засіданні якого можна почу ти й обговорити пропозиції всіх учасників вирішення проблем охорони праці, профілактики травматизму. Досвід роботи нашої ради показав її життєвість і затре буваність. Необхідно внести корективу до концепції роботи рад. Більш як 15 років тому, коли приймалося рішення про створення рад БЖД, переважала галузева структура економіки, зараз же основними виконавцями рішень ра ди стали місцеві органи виконавчої влади та їх структур ні підрозділи. А це потребує перегляду і складу учасників ради, і положення про раду. Доцільно затвердити типове положення про регіональну раду БЖД, визначити наяв ність окремої штатної одиниці та джерело фінансування технічної діяльності ради. Необхідно узаконити раду з пи тань БЖД і в ст. 35 Закону «Про охорону праці». Безсумнівно, необхідною є й активізація методичної роботи. На жаль, останнім часом послабшала увага Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України на діяльність регіональних рад. Відповідальний секретар нашої ради О. Долгих, який уже 24 роки займається управлінням охороною праці на республіканському рівні, був техніч ним інспектором праці профспілки, експертом держав ної експертизи умов праці, головним державним інспек тором теруправління Держнаглядохоронпраці по АР Крим і м. Севастополю, заступником начальника управ ління охорони праці та безпечної життєдіяльності, коли у нас було таке управління, знає в комплексі організацію охорони праці в республіці. Він періодично інформує про консультації з відповідальним секретарем Націо нальної ради з питань БЖД О. Цибульником з тих чи ін ших моментів, але телефонна консультація не замінить навчання, тематичного семінару, обміну досвідом робо ти. Зібрати відповідальних секретарів рад БЖД 27 регіо нів України — не такі вже й великі витрати. Як правило,

ці посадові особи є практичними керівниками регіональ них служб охорони праці, і користь від цього навчання була б великою. Та й головам рад необхідно періодич но зустрічатися, співставляти, коригувати організацію діяльності, що проводиться. Оскільки преамбула Закону «Про охорону праці» встановлює єдиний порядок орга нізації охорони праці в Україні, то й рішення, які прийма ють ради, політика, що проводять органи виконавчої влади на місцях, має проводитися в єдиному руслі.

— У нашій розмові Ви вже не раз згадали про струк турний підрозділ з охорони праці. Яких заходів щодо створення таких служб вживає Рада міністрів АР Крим?

— Так, це питання залишається «важким». Тому я вжи ву термін «служба охорони праці». Юридично у нас немає підрозділу, передбаченого ст. 34 Закону «Про охорону праці». Відтворення відділу з охорони праці рада БЖД іні ціювала відразу ж після виключення в 2005 р. цих завдань з повноважень Мінпраці України. Про невиконання Зако ну зазначав і начальник теруправління Держгірпромна гляду по АР Крим і м. Севастополю М. Батаєв у своїх звер неннях до Верховної Ради і Ради міністрів АР Крим. Спіль ними зусиллями вдалося ввести одиницю заступника міні стра праці та соціальної політики, який займається питан нями охорони праці. Зараз реалізацію повноважень Ради міністрів АР Крим в галузі охорони праці здійснюють дві штатні оди ниці у складі Міністерства праці та соціальної політики АР Крим, якому, проте, повноваження ці не передані. Перешкода криється у відсутності типового положення про відділи охорони праці — нормативного документа, що регламентує наявність і штатну чисельність відділу. Рада міністрів АР Крим впродовж 2006—2008 рр. неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів Украї ни, Держгірпромнагляду з пропозиціями про затверд ження названих документів. І ваш журнал допомагав нам у цьому. Минулого року Рада міністрів автономії на правила до Кабінету Міністрів України Звернення учас ників І Республіканської науково практичної конферен ції з охорони праці. Доручення Кабінету Міністрів Укра їни на виконання цього Звернення дало змогу Держгір промнагляду подати Кабінету Міністрів України на за твердження проекти типових положень. Але, на жаль, затвердження цих документів знову було відкладено. Державна комісія з розслідування причин вибуху жит лового будинку в Євпаторії, членом якої я був, з метою запобігання та недопущення у подальшому аналогічних аварій у державі запропонувала прискорити розгляд по станов Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 1 серпня 2007 р. № 996 про затвердження типових положень про відділи охоро ни праці обласної, Київської та Севастопольської місь ких державних адміністрацій та про відділ (сектор) охо рони праці районної, районної в містах Києві та Сева стополі державних адміністрацій. Крім завдання щодо створення відділу охорони пра ці, стояло завдання організації проведення навчання за ступників керівників органів виконавчої влади, які кури рують питання охорони праці, і спеціалістів, які прово

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

дять роботу з охорони праці в регіонах і галузях. Завдя ки допомозі, взаєморозумінню наших соціальних парт нерів, насамперед управління виконавчої дирекції Фон ду соціального страхування від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань України в АР Крим (на чальник Т. Звєрєва), відділення Головного навчально ме тодичного центру Держгірпромнагляду (директор К. Курдюмова), інших партнерів у листопаді та грудні 2008 р. таке навчання було проведено. Більш як 30 заступни ків міських голів, голів райдержадміністрацій і республі канських комітетів, заступників міністрів, 35 спеціалістів охорони праці цих органів пройшли навчання, склали іс пити й одержали відповідні посвідчення. І я із задоволен ням інформую, що в АР Крим відповідно до Закону «Про охорону праці» в цілому вирішено питання навчання за ступників керівників органів виконавчої влади, спеціалі стів охорони праці, які забезпечують практичну реаліза цію повноважень органів виконавчої влади в галузі охо рони праці, та наділення їх правом прийняття управлінсь ких рішень, організації та проведення роботи щодо дер жавного управління охороною праці.

— Серед повноважень Ради міністрів АР Крим в галу зі охорони праці є і формування програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середови ща. Як виконується це завдання?

— Пропозиції щодо заходів Республіканської програ ми, що надійшли від міністерств, республіканських коміте тів, виконкомів міських рад, райдержадміністрацій в АР Крим, соціальних партнерів — Федерації незалежних профспілок Криму, Республіканської організації робото давців Криму, структур нагляду та контролю за охоро ною та умовами праці у лютому 2008 р. було зібрано й узагальнено робочою групою з підготовки програми. Міністерством праці та соціальної політики АР Крим бу ло підготовлено проект Республіканської програми по ліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого се редовища на 2008—2012 рр. Проте невизначеність дже рел фінансування програм з охорони праці, відсутність відповідного республіканського органу виконавчої вла ди, що забезпечує вирішення завдань, передбачених ст. 19 і 34 Закону «Про охорону праці», а також відсутність Загальнодержавної програми не дали змоги згідно з Кон ституцією автономії прийняти республіканську програму. Але нам дуже потрібна програма на республікансь кому рівні, і тому нині службою охорони праці прово диться робота щодо включення заходів з охорони праці до проекту Програми економічного та соціального роз витку Автономної Республіки Крим на 2009 р.

— Болюче питання фінансування заходів щодо забезпечення охорони праці. Зараз є великі труднощі з його вирішенням. Рада міністрів АР Крим вносила свої пропозиції в органи державного управління охороною праці. Що треба зробити для покращання ситуації, яка склалася?

— Для того, щоб у регіонах, на місцевому рівні, пра цювала ст. 19 Закону «Про охорону праці», треба хо ча б по мінімуму передбачити кошти у Державному бюд жеті. Нехай цих грошей спочатку вистачить тільки на

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

проведення короткострокового семінару. Із зростан ням економічного потенціалу сума фінансування збіль шуватиметься, але навіть мінімальні суми привчатимуть до виконання Закону. Це перше джерело фінансування охорони праці. Друге джерело — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України. Треба узаконити регіональну квоту (1—3%) від коштів, що перераховуються підприємствами регіонів у Фонд, на фінансування заходів місцевих програм поліп шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого сере довища. Наприклад, республіка перерахувала за І квар тал 15—20 млн. грн. страхових внесків. Ми знаємо, що на ІІІ квартал у нас залишиться 1% цієї суми на заходи республіканської програми; другий відсоток, можливо, треба було б узаконити для заходів міських, районних програм; третій відсоток визначити як цільовий — припус тимо, для створення інформаційної мережі. Ось тоді й ставлення до програм буде інше, і стан охорони та умов праці зміниться. Звичайно, доведеться переглянути пере лік заходів і розподілити їх за джерелами фінансуван ня — роботодавцем, Фондом, бюджетом.

— На 1 тис. працюючих в Криму в 2009 р. припадає 1,3 примірника журналу. Як Ви вважаєте, цього досить для необхідного інформування працівників, діяльність яких пов’язана з питаннями охорони праці?

— Перебіг нашої розмови вже підтверджує, що ми з журналом «Охорона праці» співробітничаємо. Ви буває те у нас, бачите, чим ми займаємося і як це робимо. Звичайно, ми хотіли б частіше бачити на сторінках жур налу публікації про наших спеціалістів, інженерів охоро ни праці, про кримські підприємства. Двічі на рік — перед річною та піврічною передплатою ми направляємо ли сти у міністерства, райони, нагадуємо місцевим органам про необхідність проведення роз’яснювальної роботи на підприємствах, в організаціях щодо проведення пе редплати на журнал «Охорона праці». Ми також регу лярно ведемо облік проведення передплати в регіонах республіки, робимо розрахунок забезпеченістю видан ням підприємств. У ваших даних за кількістю підприємств враховані й фізичні особи, ми їх не враховували, а тепер будемо. Журнал з кожним роком стає цікавішим і корис нішим. До душі припала «Бібліотека спеціаліста з охо рони праці», минулого року ви ввели «Правові консуль тації», 2009 р. відкрився новим додатком, по суті, журнал у журналі — «Безпека праці на виробництві». Будемо продовжувати спільну роботу, адже проблем, які треба вирішувати, ще багато. На знімку: перший заступник Голови Ради міністрів АР Крим Е. Гривковський (ліворуч) і заступник начальника з охорони праці відділу охорони праці та Державної експертизи умов праці Міністерства праці та соціальної політики АР Крим О. Долгих планують наступне засідання Республіканської ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

Багато коректив внесла у повсякденне життя тру дових колективів фінансово економічна криза, що прий шла в країну. На жаль, для багатьох суб’єктів господар ської діяльності її наслідки стали катастрофічними. У той же час багато колективів продовжують трима тися на плаву, зберігають надію відродитися. Але як би за цими негараздами не забути про безпеку праці!.. Важ ливо те, яким чином повинні проявляти себе сьогодні органи, що здійснюють державний нагляд у сфері промис лової безпеки та охорони праці. Кризи ж приходять і минають, а охорона праці — була, є і буде, як кажуть, завжди. З цих роздумів і розпочалася бесіда нашого власного ко респондента Вадима КОБЦЯ з першим заступником начальника теруправління Держгір промнагляду по Чернігівській області А. Дубровим.

ВРАХОВУВАТИ РЕАЛІЇ ПОТОЧНОГО МОМЕНТУ — Анатолію Володимировичу, впродовж 2008 р. ваше теруправ ління з поміж інших дев’яти також зазнало істотної реорганізації та почало працювати без інспекцій. Які результати це дало і як надалі, вихо дячи з непростих реалій, що склада ються останнього часу, керівництво наглядового органу планує здійсню вати свою подальшу діяльність?

— Почавши працювати в умовах нової організаційної моделі — без інспекцій, нам певною мірою вдало ся підвищити значення і роль голов ної ланки в нашій структурі — дер жавного інспектора, його персо нальну відповідальність. Є тут й інші плюси. Помітно, наприклад, покра щилася оперативність в управлінні інспекторським складом з боку ке рівництва теруправління. Збільши лася щільність перевірок підпри ємств. Адже у нас, незважаючи на збереження чисельності працівників, додалася кількість інспекторів, які безпосередньо здійснюють держав ний нагляд. Не буду наводити цифри основних показників нашої діяльно сті, які вдалося зберегти практично на рівні попереднього звітного пе ріоду. У 2008 р. за допущені пору шення нормативно правових актів з охорони праці ми притягли до відпо відальності набагато більше перших керівників підприємств. Якщо в 2007 р. оштрафованих було 611 перших осіб, то в 2008 р. уже 653. Звичайно, пошуки оптимальної структури та шляхів підвищення ефек тивності наглядової діяльності у сфе рі промислової безпеки та охорони праці повинні тривати й надалі. Що

приховувати, адже є і в безінспекцій ній структурі теруправлінь свої під водні камені. Але не на них у даному випадку, тим більше в сьогоднішній непростій економічній ситуації, тре ба зупинятися. Оскільки для всіх сто рін, зацікавлених у безпечній і без аварійній роботі, важливими є за гальні інтереси справи. Цілком очевидно, що саме тут без продовження удосконалення нормативної бази обійтися ніяк не можна. Тобто час нарешті на най вищому рівні чітко визначити роль і повноваження державного інспекто ра для того, щоб функції, покладені на Держгірпромнагляд і його тери торіальні органи, були чітко пропи сані та співвідносилися з усіма рівня ми державної влади. І на урядовому, і на місцевих рівнях давно назріла необхідність визначення чітких і діє вих механізмів участі представників Держгірпромнагляду в роботі, орга нів виконавчої влади. Оцінюючи коротко підсумки ро боти теруправління в 2008 р., варто також зазначити, що незважаючи на те, що Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфе рі господарської діяльності» не давав змоги оперативно реагувати на всі порушення нормативно правових ак тів з охорони праці, загальна ситуація в регіоні перебуває на прийнятному рівні. Кількість випадків загального травматизму зменшилася порівняно з 2007 р. на 30% (з 285 до 200). У ба гатьох галузях завдяки цілеспрямова ним діям інспекторського складу від бувається подальше зниження показ ників виробничого травматизму. На

приклад, покращився стан охорони праці в будівництві, нафтохімічній і га зовій промисловості, на автотранс порті, у соціально культурній сфері. У сільському господарстві кількість травмованих працівників зменшилася порівняно з 2007 р. на 40%. На жаль, це не торкнулося по казників смертельного травматизму. Безумовно, те, що Чернігівщина ста ла одним з регіонів країни, де зріс рівень смертельного травматизму (з 16 до 19 нещасних випадків),— привід для серйозного занепокоєння усього теруправління для вжиття найневідкладніших і рішучих заходів.

— Не секрет, що багато промис лових підприємств країни в осінньо зимовий період призупиняли роботу. Не виняток і чернігівські підприєм ства. Заморожено до кращих часів багато будівельних об’єктів. Чи на часі тут підсилювати інспекторський нагляд, вживати жорстких заходів до порушників? Чи немає побоювання, що незабаром у державних інспек торів не залишиться і самих об’єктів для перевірок?..

— Те, що багато підприємств при зупинили роботу, дійсно, факт. Але це зовсім не означає, що для інспек торів настало затишшя. Навпаки, вважаю, що вимогливість і активність інспекторів мають у таких умовах під вищуватися вдвічі. І ось чому. Візь мемо для прикладу ВАТ «Чернігівське хімволокно», де працює понад 4 тис. осіб. На підприємстві у непрацюючо му стані перебувають сотні одиниць обладнання підвищеної небезпеки, що у звичайному режимі експлуату ється ...в умовах агресивних середо

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

вищ, під тиском тощо. Зрозуміло, що і в умовах призупинення роботи за таким обладнанням потрібне пильне око, більш специфічний, я б сказав, контроль за додержанням правил і нормативів з охорони праці. Ще більше уваги доведеться приділяти пуску такого обладнання в роботу. Тут треба буде, як кажуть, сім разів відміряти, а один раз відрізати. Пра ва на помилку в хімічному виробниц тві не має ніхто. Або взяти знову таки ті ж заморо жені будівництва. Що на сьогодні яв ляє собою такий об’єкт без належно го контролю й уваги? Баштових кра нів на будівельному майданчику ні хто не демонтував. І перебувають во ни там, згідно з правилами безпеки (з поворотними стрілами, що обер таються), найчастіше посеред насе лених мікрорайонів із щільною забу довою, поблизу пожвавлених магі стралей, лікарень або шкіл і дитячих садків. Як уберегти від можливих не щасних випадків сторожів, які охоро няють будмайданчики, будівельників, які раптово з’являються і зникають звідти, простих громадян, які перебу вають поблизу таких будівництв?.. Сьогодні в теруправлінні вже за тверджено графіки та порядок здій снення контролю за об’єктами з при зупиненим будівництвом. Відвідуючи заморожені будівництва, наші ін спектори контролюють правильність виведення з експлуатації та справ ність вантажопідйомної техніки, за кріплення та зберігання на рейкових коліях баштових кранів, іншого об ладнання підвищеної небезпеки. Зрозуміло, відновлення робіт на будівництві також ніяк не може від бутися без проходження всіх перед бачених процедур, без відповідних підписів і дозволів наших державних інспекторів і технічних експертів. Ос танні мають найретельнішим чином обстежувати обладнання будмай данчиків, перш ніж дати добро на відновлення його експлуатації. Поряд з цим в обласному центрі з ініціативи теруправління продов жує функціонувати показовий буді вельний «еталон майданчик». Тобто на одному з діючих будівництв міста підприємці будівельники, зайняті в цьому бізнесі,— як ті, хто продовжує зводити об’єкти, так і ті, які поки що не відновлювали роботи на своїх за морожених будівництвах,— раз на два тижні намагаються відвідувати показовий «еталон майданчик». На ньому їм у черговий раз у прийнятній і доступній формі нагадують про те, які ЗІЗ повинні застосовувати їхні

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

робітники, які журнали інструктажів, плакати з охорони праці, засоби ра діозв’язку тощо повинні бути на кож ному будівельному майданчику. Яким чином, нарешті, мають бути облад нані побутові приміщення та місця приймання їжі для робітників. Звичайно, з настанням весни на багатьох будмайданчиках діяльність суттєво пожвавиться. Хочеться споді ватися, що керівники будівельних організацій, які відвідували «еталон майданчик», візьмуть на озброєння все найкраще, що було там пред ставлено для огляду. Втім, якщо та кого десь і не станеться, то таку фор му роботи, як «Будівельний патруль», ми маємо намір задіяти найширшим чином і в поточному році. Велику увагу будемо приділяти нагляду за аміачно холодильними установками, які працюють і призу пинені. На сьогодні 29 підприємств нашого регіону використовують та ке обладнання з кількістю аміаку в резервуарах від кількох десятків до сотень тонн. Впродовж останніх п’я ти років було виведено з експлуата ції 6 аміачно холодильних установок із заміною хладагента на фреон. Безумовно, цю роботу потрібно про довжувати. Наступний пріоритет у роботі тер управління — посилення держав ного нагляду за системами газопо стачання і за використанням газу в побуті. Після сумнозвісних подій, що сталися у Дніпропетровську та Єв паторії, цей напрям постійно пере буває в центрі уваги теруправління. Крім уведення додаткових штат них одиниць інспекторів, які здійсню ють нагляд у газовому господарстві, ми провели навчання за Правилами систем газопостачання України ін спекторів усіх видів нагляду. Озна йомили кожного працівника, який ро битиме перевірку, з усіма методич ними та директивними документами, що були напрацьовані в Держгір промнагляді. Тепер, проводячи пе ревірку об’єктів чи то в АПК, чи то в машинобудуванні, наш співробітник обов’язково звертає увагу на газові мережі та газове обладнання, що є на балансі піднаглядових об’єктів. Державні інспектори проводять також цільові перевірки додержання вимог щодо зберігання балонів зі зрідженим газом і використання при родного газу житлово комунальни ми організаціями, об’єктами соціаль но культурної сфери. Планово про водяться перевірки додержання пра вил подачі газу в житлові будинки, утримання димових і вентиляційних

каналів, герметизації інженерних ви ходів. Не забувають наші фахівці пе ревіряти також рівень знань обслу говуючого персоналу, правильність ведення технічної документації, жур налів інструктажів тощо. Іншими словами, пріоритети з кожного напряму нагляду в сьогод нішніх непростих умовах уже ви значено, і ми їх чітко додержуємо. Як, утім, і всіх інших, раніше намічених планів щодо проведення комплекс них і цільових перевірок підприємств.

— Більшість з поставлених зав дань необхідно виконувати в тісній взаємодії з місцевими органами вла ди. Як з цим ідуть справи у вашому регіоні? Яким чином у теруправлінні ведеться інформаційно роз’ясню вальна робота про необхідність до держання законодавства про охо рону праці?

— Для систематизації роботи, здійснення комплексу заходів, спря мованих на зниження рівня виробни чого травматизму та профзахворю ваності, створення належних без печних і здорових умов праці на під приємствах і в організаціях регіону, з ініціативи теруправління і за під тримки облдержадміністрації в жов тні 2008 р. сесією обласної ради бу ло затверджено обласну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008—2012 рр. У ряді районів і міст області розроблено й затвер джено відповідними рішеннями ра йонних рад аналогічні програми. Їх виконання перебуває на постійно му контролі теруправління. Ми постійно проводимо широку інформаційно роз’яснювальну ро боту серед членів трудових колекти вів і громадськості. Через свою сто рінку в Інтернеті ми постійно інфор муємо громадян про стан промисло вої безпеки в регіоні. Значно активі зували цю роботу і самі державні інспектори. Їхні публікації постійно з’являються на сторінках місцевих і навіть центральних ЗМІ. Безумовно, таке співробітництво, у тому числі й з редакцією журналу «Охорона пра ці», і надалі підтримуватиметься і розвиватиметься. У суспільстві має з’явитися чітке розуміння, що прави ла безпеки існують для того, щоб їх виконували. Завжди і скрізь. На знімку: перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області А. Дубров. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

В ЕКСПЕРТНО ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ

10 РОКІВ ТРУДОВОЇ БІОГРАФІЇ У січні 2009 р. працівники ДП «Тернопільський експерт но технічний центр» урочи сто відзначили десяту річни цю створення підприємства. Свою трудову біографію Тернопільський ЕТЦ, як фі лія Подільського ЕТЦ, образ но кажучи, почав із «чистого аркуша» ще в 1994 р., коли отримав право надавати якіс ну технічну підтримку дер жавному нагляду в галузі про мислової безпеки. Тоді центр (а фактично — відділ експер тизи проектної документа ції) займав одну кімнату і мав двох працівників.

на лабораторія відділу діагностики були укомплектовані спеціалістами з неруйнівного контролю металу, які мали відповідні сертифікати. Якщо напочатку відділ діагности ки виконував лише техогляд котлів, посудин, що працюють під тиском,

Н

вантажопідіймальних кранів, то в ла бораторіях тепер проводиться екс пертне обстеження (технічне діагно стування) устаткування підвищеної небезпеки. Зокрема, працівники відділу здійснюють такі види дос ліджень: ультразвуковий, магніт ний, капілярний, візуально оптич ний, виміри твердості, металогра фічні дослідження. У 2007 р. в експертно техніч ному центрі було розроблено і впроваджено систему управлін ня якістю на відповідність послуг з експертної оцінки стану проми слових виробництв, технології, об’єктів та обладнання підвище ної небезпеки міжнародним ви могам ISO 9001. Успіх будь якої справи, безпе речно, забезпечують люди. 28 пра цівників, з них 15 — висококваліфі ковані експерти і фахівці, атестова ні по 19 напрямах експертизи, ус пішно надають технічну підтримку державному нагляду. Це особливо важливо, адже робота в ЕТЦ дуже специфічна і вимагає від його пра цівників досвіду практичної роботи з відповідного напряму, схильності до аналізу й експерименту, підви щеної відповідальності за доручену справу.

е було жодних методичних реко мендацій з виконання експерт них робіт, не вистачало норма тивної бази. Де тільки могли, вишу кували нормативні документи. Вини кали гострі проблеми з приміщен нями, автотранспортом. Але люди щиро бажали працювати. І попри всілякі труднощі філія продовжувала розвиватися. Одразу почався інтен сивний процес підготовки діагностів, технічних експертів, забезпечення сучасними приладами для оцінки технічного стану устаткування. У 1996 р. було створено відділи навчання і діагностики. Того ж року вперше був атестований і отримав посвідчення технічного експерта з технічної діагностики об’єктів котло монтажу В. Дібров. А вже на почат ку 1997 р. спеціалісти відділу діагно стики почали виконувати роботи з технічного діагностування об’єктів котлонагляду. У січні 1999 р. було створено са мостійне підприємство — ДП «Тер нопільський експертно технічний центр». У серпні 2000 р. отримала акре дитацію і почала працювати електро вимірювальна лабораторія у відділі діагностики. Лабораторія з неруйнів ного контролю і електровимірюваль

Без перебільшення можна ствер джувати, що найбільший здобуток експертно технічного центру — це згуртований колектив справжніх професіоналів, людей відповідаль них, дисциплінованих, для яких осно вою трудових відносин є взаєморо зуміння і взаємовиручка. А їх від повідальність грунтується на гли бокому переконанні, що в охо роні праці немає дрібниць. Тут усе важливо, адже йдеться про найдорожче — здоров’я і життя людей. Чимало зробили для станов лення і розвитку ЕТЦ ветерани підприємства, які й нині сумлін но працюють у колективі, ще дро передаючи свій багатий професійний і життєвий досвід молодшим колегам. Це, зокре ма, Т. Литвиненко, В. Дібров, Я. Іванкевич, Н. Кутна, Я. Струмінсь кий, які за сумлінну багаторічну пра цю нагороджені відзнаками Держ гірпромнагляду.

П. Хрущ, працюючи начальником теруправління Держгірпромнагляду в області, зробив вагомий внесок у створення матеріально технічної бази ЕТЦ, поліпшення умов праці працівників підприємства. Нині вете ран, який віддав системі державного нагляду майже 30 років, працює в ЕТЦ на посаді головного інженера. Ветерани праці, досвідчені спе ціалісти — технічні експерти С. Кей са, В. Далека, Л. Хрущ, М. Тимошен ко примножують трудові здобутки колективу. Відповідально, професій

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

но працюють економіст Н. Діброва, технічні експерти С. Галайда, О. Вовк, В. Луб’янський, дефектоскопіст В. Па шуля, водій В. Городецький та інші працівники, які досконало знають свою справу. ЕТЦ постійно розширює спектр послуг, що дає змогу нарощува ти обсяги виконуваних робіт, які за останні 8 років зросли у десять ра зів: з 257 тис. грн. у 2001 р. до 2 млн. 695 тис. грн. у 2008 р. І зви чайно, досягнуте — не межа. З мину лого року на базі ЕТЦ почав прац ювати регіональний відділ психофі зіологічної експертизи. Важливу роль у становленні, роз витку і зміцненні Тернопільського

ЕТЦ відіграє плідна співпраця з тер управлінням Держгірпромнагляду по Тернопільській області, яка з кож ним роком удосконалюється і розши рюється, набуває нового змісту та ефективних форм. Зокрема, до нав чання та перевірки знань з питань охорони праці широко залучаються спеціалісти теруправління, а фахівці ЕТЦ надають висококваліфіковану допомогу теруправлінню у розсліду ванні аварій і нещасних випадків на виробництві. Ці питання перебувають на постійному контролі у начальника ЕТЦ Л. Слободянюка. Прагнення колективу ЕТЦ до під вищення ефективності, вдосконален ня роботи відповідає духові часу і дає можливість забезпечити належний рівень промислової безпеки на підприємствах, в установах і орга нізаціях Тернопільщини. На цьому особливо наголосив перший за ступник начальника теруправлін ня М. Решетняк, вітаючи колектив ЕТЦ із 10 річним ювілеєм. Питання забезпечення про мислової безпеки на виробництві з кожним роком стає дедалі акту альнішим через зношення основ

ІНФОРМАЦІЯ

ЗНАННЯ — МАЙБУТНІМ ПРОФЕСІОНАЛАМ

Н

а базі Берегівського професій ного ліцею сфери послуг 28 січня пройшов другий етап олімпіади з предмету «Охорона праці». Олімпіа ду було проведено з метою підви щення рівня знань та оптимізації рів ня викладання дисципліни, опануван ня якою є запорукою збереження здоров’я і життя працівників почат ківців у процесі їхньої подальшої про фесійної діяльності. Організатори змагань — управління освіти і науки Закарпатської облдержадмініст рації, навчально методичний центр професійно технічної освіти у Закар патській області та Берегівський про фесійний ліцей сфери послуг.

— Другий тур олімпіади, в якому взяли участь представники 19 нав чальних закладів регіону, запам’ята ється учасникам не тільки напруже ною боротьбою за перемогу, а й знахідками «родзинками», що їх під готували організатори змагань,— по

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

ділилася враженнями голова журі олімпіади, головний державний ін спектор теруправління Держгірпром нагляду по Закарпатській області Світлана Ромац.— Перш за все вра зив кабінет, в якому проводилась олімпіада. Його оформлення куточ ками різних професій, які здобувають у закладі, цікава й корисна інформа ція у вигляді наочних посібників і ре фератів, без сумніву, робить добру справу, даючи кухарям, перука рям, трактористам, токарям, швач кам, майстрам з ремонту автомобілів можливість отримувати знання у най оптимальніших умовах. До речі, про фесії, за якими готують учнів у профе сійно технічних навчальних закладах, у період економічної кризи набули ще більшої популярності: вступний конкурс був 2—3 учні на місце. Ціка вою видалася й сама процедура проведення змагань. Крім безпосе редньо відповідей на запитання, учас

них засобів виробництва. Тож таке об ладнання, машини та механізми пере бувають під контролем фахівців ЕТЦ. Тернопільський ЕТЦ буде і надалі активно співпрацювати з виробнич никами задля створення безпечних умов праці, запобігання нещасним випадкам і професійним захворю ванням, забезпечення високого рів ня охорони праці та промислової безпеки. В. КЛИМЕНКО (прес служба теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області) На знімках: заступник начальника теруправління М. Решетняк вручає начальнику Тернопільського ЕТЦ Л. Слободянюку вітальну адресу; начальник відділу експертизи обладнання підвищеної небезпеки В. Дібров (ліворуч) та технічний експерт В. Душко проводять технічне діагностування водогрійного котла; технічний експерт, начальник лабораторії В. Далека у машинному відділенні ліфта проводить обстеження устаткування. Фото автора

ники ознайомилися з посібниками викладачів О. О. Ковальчук «Основи охорони праці у визначеннях, таб лицях та схемах» та І. А. Теліги «Мето дичні рекомендації до вивчення пред мету «Охорона праці».

— Хоча я й посів у другому турі ли ше передостаннє місце,— підсумував свою участь у змаганнях майбутній електрик водій з Білківського профе сійного аграрного ліцею М. Білей,— змарнованим час, проведений тут, не вважаю, адже дізнався чимало ново го для себе. Будучи кращим у своєму закладі в першому турі, зрозумів: ма ло знати відповіді на запитання, тре ба зуміти сконцентруватися й чітко сформулювати визначення понять... Переможців О. Онисько з вищо го професійного училища м. Мука чева, О. Бухтоярову з Ужгородсько го професійного ліцею, О. Сидорен ко з Ужгородського вищого комер ційного училища КНТЕУ та І. Бобер з Міжгірського професійного ліцею нагороджено дипломами І, ІІ та ІІІ ступенів. В. ТУРЯНИЦЯ, керівник прес служби теруправління Держгірпромна гляду по Закарпатській області

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Автопокришки білоцер ківського заводу «Росава» — бренд відомий. Їх постача ють не тільки українським споживачам, але й спожива чам багатьох інших країн. Річний обсяг виробництва ЗАТ «Росава» — близько 5 млн. шин для легкових автомобі лів і 0,5 млн. покришок для вантажних і сільгоспмашин. Для підприємства сьогодні одне з головних завдань — ви шукавши можливості, не зни жуючи темпів виробництва, зайняти соціально орієнто вану позицію стосовно кож ного працівника.

З

берегти життя та здоров’я люди ни в процесі трудової діяльності, дбати про безпеку навколиш нього середовища — ось головні орієнтири, з яких складаються робо чі будні служб директора з охорони праці та екології В. Дяденка. Директорові безпосередньо під порядкований відділ охорони праці та екології. У штаті — заступник на чальника відділу та сім спеціа лістів. Усі вони пройшли відпо відне навчання та перевірку знань з питань охорони праці у Головному науково мето дичному центрі Держгірпром нагляду. До складу відділу входить санітарно промислова лабо раторія, яка займається дослі дженнями санітарно гігієніч них умов праці, її штат налі чує двох інженерів лаборан тів і п’ять лаборантів хімічного аналізу. У 2008 р. спеціалісти служ би провели 367 обстежень, виявивши понад 1600 невідповідно стей, які потім було усунено. Призу пинялась експлуатація 38 одиниць устаткування. Робота служби планується на рік і щомісяця. Відповідно до плану про водяться регулярні перевірки стану охорони праці у виробничих підроз ділах, наявності у складі магазині, на матеріальному складі спецодягу, спецвзуття, інших ЗІЗ, додержання порядку їх носіння. Щомісячні плани роботи з охоро ни праці складаються також і в усіх виробничих підрозділах. На всі робо чі професії або види робіт склада ються відповідні інструкції з охорони

2. Зам. №

З ДОСВІДУ РОБОТИ

ПРІОРИТЕТ —

СОЦІАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ

праці. Їх налічується близько 500 у під розділах і 68 — загальнозаводських. Щороку проводиться технічний огляд внутрішньозаводського транс порту. Особливу увагу приділяють експлуатації об’єктів підвищеної не безпеки, підготовці персоналу. Що кварталу голова правління — гене ральний директор Р. Рибачук прово дить наради з питань промислової безпеки та охорони праці. На нара ди запрошують головних спеціалістів і керівників підрозділів.

Щотижневі наради проводить і директор з охорони праці та екології. Питання охорони праці система тично висвітлюються у багатоти ражній заводській газеті «Робітнича слава». Система управління охороною праці, створена на підприємстві, виз начає комплексне вирішення питань безпеки виробництва, конкретизує обов’язки та відповідальність у цій важливій справі кожного: від робіт ника до голови правління — гене рального директора. Дуже ефективним є триступінча стий оперативний контроль. Він за безпечує щоденне обстеження кож

ного робочого місця. Перевірки пла нуються дуже ретельно, щоб нічого не упустити, звернути увагу навіть на незначні порушення. «Порушив — відповідай» — таку умову закладено до стандарту підприємства «Органі зація робіт з охорони праці. Оцінка роботи підрозділів за допомогою коефіцієнта рівня безпеки». І на під ставі цього стандарту щомісяця під биваються підсумки роботи колекти вів з питань охорони праці. Ще один стандарт підприємства — «Норма тивно правові акти. Заходи щодо їх реалізації» уніфікує си стему роботи з охорони праці для всіх підрозділів. У травні цього року стан дарти будуть оптимізовані в загальний: «Система управлін ня якістю. Організація робіт з охорони праці». Уже сама наз ва документа підтверджує, що охороні праці відведено на лежне місце в структурі управ ління якістю. Атестацію робочих місць за умовами праці проводять призначена наказом по під приємству комісія, а також ко місії підрозділів із залученням персо налу санітарно промислової лабо раторії. Її проводять планово, один раз на п’ять років, і за потреби. За підсумками атестації розробляються та реалізуються заходи щодо поліп шення умов праці, ліквідації чи міні мізації впливу шкідливих виробничих факторів. Минулого року виконано 18 таких заходів. Стало традицією підбивати під сумки роботи колективів з охорони праці у рамках проведення на дер жавному рівні Всесвітнього дня охо рони праці. До обов’язків спеціалістів служ би входить також надання методич

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ної допомоги підрозділам у профі лактиці травм і аварій. Усі підрозді ли забезпечено необхідними для роботи нормативно правовими актами, з урахуванням нововве день постійно вносяться відповідні зміни до технологічного регламен ту «Безпечна експлуатація вироб ництва». Питання охорони праці щомісяця розглядаються на днях охорони праці у підрозділах під приємства. Багато чого робиться для того, щоб звести до мінімуму вплив на працівників шкідливих виробничих факторів. Адже підприємство існує понад 35 років, частина технологіч ного устаткування вже фізично й мо рально застаріла. До того ж дода ються ризики у зв’язку із застосуван ням у технологічному процесі шкід ливих хімічних речовин. Нагляд за безпечною експлуата цією виробничих будівель та споруд проводять спеціалісти управ ління з проектування, будівниц тва та ремонту на підставі нор мативних документів з питань обстежень, паспортизації, без печної та надійної експлуатації виробничих будівель та споруд. Керівник і спеціалісти цього управління також пройшли від повідне навчання. Стан буді вель та споруд відповідає вимо гам нормативів. Належну увагу приділяють санітарно побутовим примі щенням, що розташовані в ок ремих адміністративно побутових корпусах. Гардеробні, інші побутові приміщення оснащено необхідним санітарно побутовим приладдям. Лікувально профілактичну ро боту на підприємстві проводять чо тири здоровпункти, об’єднані в ам булаторне відділення, яке також підпорядковано директорові з охо рони праці та екології. Тільки впро довж 2008 р. проведено 68,5 тис. передрейсових і післярейсових мед оглядів водіїв, зроблено понад 400 профілактичних щеплень, у то му числі від грипу. Понад 2 тис. пра цівників зверталися за медичною допомогою до інгаляторію, що працює на базі одного із здоров пунктів. У разі виявлення хвороби, за якої протипоказане виконання конкретних видів робіт, працівників перенавчають і переводять на іншу роботу, вони також проходять необхідне лікування. Щороку обов’язково проводить ся періодичний медогляд працюючих у шкідливих і несприятливих умовах

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

праці, а також працівників до 21 року. В 2008 р. такий огляд пройшли 2839 осіб. Після завершення медоглядів певній категорії працюючих у шкід ливих і несприятливих умовах праці виділяються путівки на санаторно курортне лікування. На контролі й стан здоров’я працівників, у яких вперше виявлено захворювання, а також тих, хто часто й довго хворіє. Як результат, у 2007—2008 рр. на підприємстві не було зафіксо вано жодного випадку профзахво рювання. Загальновідомо, що рівень про мислової безпеки підприємства на пряму залежить від фінансово еко номічного забезпечення охорони праці. Вирішення цих питань завжди у центрі уваги керівника підприєм ства Р. Рибачука. Річний бізнес план конкретизується щомісячним фінан совим планом. І перша з служб, що відстоює необхідні витрати на мі

сяць,— це служба охорони праці та екології. Кошти плануються та ви трачаються цілеспрямовано. На охорону праці впродовж 2008 р. бу ло витрачено близько 1% від обсягу реалізованої продукції, а це — кіль ка мільйонів гривень. Адже тільки на придбання спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ було витрачено понад 1120 тис. грн. Увесь спецодяг марко вано логотипом «Росава». На за безпечення молоком працюючих у шкідливих умовах праці підприєм ство виділило понад 1240 тис. грн., на мило і для санітарно гігієнічних потреб — 150 тис. грн. Колективний договір — основний закон як для керівництва підприєм ства, так і для трудового колективу. Вирішення соціальних питань обу мовлено у розділі «Соціальний розви ток колективу». У ньому передбаче но питання санаторно курортного лікування, оздоровлення працівників і членів їхніх сімей у санаторіях, пан сіонатах, дітей — в оздоровчих табо рах. До 10% путівок виділяється без

платно. За медичне страхування 50% внесків перераховується за ра хунок підприємства. Надається со ціальна допомога сім’ям, де є діти ін валіди та діти сироти. Жінкам, які працюють у шкідливих умовах праці, а також за багатозмінним графіком, з 5 місяців вагітності оплачується пільгова відпустка до видачі листка непрацездатності. А ще підприємство організувало придбання продуктів для своїх пра цівників за цінами нижче ринкових, вони можуть придбати їх у магазині підприємства, у їдальнях і пообідати у кредит. Це тільки короткий перелік пільг, що надаються працівникам. За 2007—2008 рр. витрати на ці захо ди становили 680 тис. грн., було по ліпшено умови праці для 1924 пра цівників. Здоров’я та безпека працівників — спільне завдання служби охорони праці та профспілкового комітету ЗАТ «Росава». Разом с проф комом формуються вже згада ні комплексні заходи, проф спілкові активісти здійснюють контроль за їх виконанням. Усе це дає позитивні результати. Так, у 2008 р., вперше за роки існування підприємства (а це більше як 35 років), у колективі не було допущено жодного ви падку виробничого травма тизму.

— Зараз не можна працю вати гірше,— говорить В. Дя денко.— Необхідно зберегти досягнутий рівень та працювати на перспективу. На найбільшому підприємстві ра йону та галузі, виготовляючи надій ну, якісну продукцію для доріг, не за бувають і про благополуччя та без пеку кожного працівника більш як п’ятитисячного колективу, бо найдо рожче — людське життя. Михайло БУДІЛОВ, наш власкор На знімках: директор з охорони праці та екології ЗАТ «Росава» В. Дяденко (ліворуч) і заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву — начальник Київської обласної державної інспекції промислової безпеки та охорони праці О. Кривов’яз аналізують стан виробничого травматизму на підприємстві; тут народжується «взуття» для автомобілів. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

КОГО, ЧОГО І ЯК НАВЧАТИ В ОХОРОНІ ПРАЦІ? А. РОМАНЧУК, завідувач кабінету охорони праці Іллічівського морського торговельного порту

У

сфері навчання накопичено до док проведення навчання та пере Запитання, винесені в вірки знань з питань охорони праці сить великий методологічний і заголовок статті, мають (НПАОП 0.00 4.12. 05), що визначає практичний досвід. Необхідність далеко не риторичний ха програми і терміни навчання, кате навчання зумовлена в першу чергу рактер. У той же час немає горії осіб (працівників), які підляга тим, що від дій людини залежить без необхідності коментувати ють навчанню тощо. Проте чинне по пека самого працівника і людей, що чи пояснювати значущість ложення за деякими аспектами не його оточують. Це пов’язано також з враховує реальні ситуації, що мають тим, що на підприємстві відбувається професійних якостей і про фесійної відповідності пра місце на підприємствах. постійний рух кадрів, створюються цівників вимогам і харак До числа необхідних вимог, яким нові технологічні процеси та робочі теру функцій, що викону повинна відповідати система навчан місця. Нарешті, для того щоб бути адекватною реальній ситуації, систе ються у процесі трудової ня, належать такі: процес навчання має бути безпе ма управління охороною праці, орга діяльності, з точки зору рервним, знання працівників мають нізація безпечного провадження ро забезпечення безпеки ви робництва. Варто також поповнюватися й оновлюватися в мі біт повинні постійно удосконалювати зазначити, що за всіх часів ру того, як вони застарівають чи їх ся з урахуванням змін у чинній норма питання професійної підго обсяг змінюється з природних причин; тивній базі. І все таки — чому сьогод товки (навчання) працівни під час організації процесів і ви ні це питання набуває актуальності? Насамперед тому, що система ків, у тому числі з охорони значення тематики (програм) навчан ня потрібно враховувати характер навчання на підприємствах багато в праці, відігравало ключову роль. І це не випадково. виконуваних робіт (небезпечні — без чому будується на основі сформова печні), професійний стаж роботи у них традиційних форм і методів, і че рез ці причини аж ніяк не бездоганна. Програми, форми, відповідній галузі, інші особливості підприємств, тобто методи навчання не враховують вимоги, яким повинні від система навчання має бути гнучкою і будуватися на ос повідати фахівці, до обов’язків яких входить організація нові диференційованого підходу. Певною відповіддю на винесені в заголовок статті за безпечного провадження робіт, управління працеохо ронною діяльністю, контроль за додержанням норм і пра питання можуть бути результати опитування керівників і вил охорони праці, інших нормативно правових актів, фахівців служб охорони праці підприємств Укрморріч спрямованих на збереження життя і здоров’я працівників флоту, яке було проведено нами на одному з семінарів. В опитуванні взяло участь у процесі трудової діяль 27 осіб. Серед інших з ності. Цим пояснюєть Повільне впровадження нових підходів різними варіантами від ся також той факт, що з питань управління охороною праці повідей були поставлені СУОП на підприємст пояснюється в першу чергу професійною такі три запитання: вах нерідко функціону та психологічною непідготовленістю не тільки 1. Чому на практиці не ють формально, не до керівників і працівників підрозділів підприємства, впроваджуються чи впро сить результативно або але й фахівців служб охорони праці. ваджуються вкрай повіль не функціонують узага но сучасні форми, методи, лі, внаслідок чого надто непомітно знижується рівень виробничого травматизму, моделі управління (наприклад, методи управління проце не відбувається інноваційний розвиток систем, вони не сами, ризиками тощо)?

2. Чи знаєте Ви про сутність сучасних підходів до вдосконалюються, як це передбачається міжнародними стандартами і рекомендаціями. Вкрай повільне впрова управління охороною праці?

3. Чи вважаєте Ви за необхідне змінити існуючий по дження нових підходів з питань управління охороною праці пояснюється в першу чергу професійною та психо рядок, систему навчання та перевірки знань з питань логічною непідготовленістю не тільки керівників і рядових охорони праці керівників і фахівців, передбачені Типо працівників підрозділів підприємства, але й фахівців вим положенням? Не претендуючи на репрезентативність одержаних служб охорони праці. Звідси випливає завдання необхідності підвищення результатів, а розглядаючи їх як деякий зріз думок фахів професійної компетенції працівників саме таких катего ців підприємств, які професійно займаються проблемами рій. А для цього потрібні принципово нові підходи до про охорони праці, одержана інформація становить все та цесу навчання. І приклади таких підходів уже є, в основ ки певний інтерес. Зокрема, аналіз результатів опиту вання показав таке. ному в різних освітніх організаціях. На перше запитання 59,3% респондентів відповіли, На підприємствах же робота в цій частині сьогод ні будується на основі Типового положення про поря що фахівці не мають відповідної інформації про те нове,

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

19

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

що застосовується на інших підприємствах, про введен як усе це практично здійснювати, чи потрібно це робити ня нових стандартів; 37,0% фахівців не мають інформа щороку, якщо працівники виконують свої виробничі опе ції про переваги нового і тому вважають введення ново рації та трудові обов’язки повсякденно? Відповідь на ці за го недоцільним; фахівці не готові до впровадження інно питання повинна бути, очевидно, такою. Так, звичайно, вацій професійно (18,5%) і психологічно через сталий потрібно, але... з урахуванням категорій працівників, ди стереотип ставлення до нового (7,4%); фахівці не моти ференційованих, розумних форм, програм та періодично вовані впроваджувати щось нове, їх влаштовує існуючий сті навчання, інших специфічних особливостей виробництв. порядок (11,1%); така ж кількість не займається пошуком Аналогічні аргументи можна висловити й щодо три і впровадженням нового, оскільки немає вказівок «зверху»; річного навчання.

14,8% вважають, що пропоновані методи відірвані від З урахуванням вищевикладеного насамперед варто реалій практики й не приведені у відповідність до діючої розрізняти підготовку фахівців служб охорони праці та нормативно правової бази України. фахівців підрозділів, інших служб і відділів. На друге запитання позитивні відповіді розподілили Фахівці служб (відділів) охорони праці, які тільки ста ся таким чином. Фахівці знають: про сучасні методи ють до роботи чи мають невеликий стаж, повинні про управління персоналом (63,0%), про процесний підхід йти первинне навчання на базі навчального центру під (22,2%), про управління ризиками (29,6%), про управлін приємства чи галузі, а потім періодичне — через 3 роки ня документами (51,9%). та 6 років, при цьому програми первинного навчання Нарешті, з приводу третього запитання більшість фа повинні передбачати вивчення основ охорони праці та хівців вважає, що існуючий порядок навчання керівників відповідних нормативно правових актів з урахуванням і фахівців з питань охорони праці потребує змін, бо: іс сучасних форм і методів організації та управління. Під нуюча система нічого не додає до професійних знань час наступного навчання знання повинні поглиблюватися (37,0%); система недосконала (55,6%); потребує знач і деталізуватися. них витрат часу та фінансових коштів (22,2%); відволікає Фахівці, які мають практичний стаж роботи в галузі від повсякденних справ (7,4%); значно напружує психо охорони праці понад 5 років, проходять навчання не рід логічно (3,7%) та інші причини — 11,1%. ше (і не частіше) одного разу на 5—6 років. Для цієї ка При цьому 7,4% респон тегорії працівників акценти дентів не вважають за необ повинні бути зроблені на ви Періодичність та тривалість навчання хідне змінити існуючу систе вченні нових інформаційних з питань охорони праці фахівців му, бо вона дає змогу підтри технологій, чинних сучасних виробничих підрозділів і служб мувати професійні знання на національних і міжнародних необхідно встановити залежно від виду необхідному рівні, а 1,0% — стандартів і моделей управ й характеру виконуваних робіт. бо вона дає змогу одержати ління, методології аналізу й додаткову інформацію та оцінки ризиків, управління пер знання, довідатися про досвід інших підприємств і тим са соналом тощо. Процеси і форми навчання повинні мати мим розширити свої професійні знання. Незважаючи на проблемно орієнтовану спрямованість. те, що на запитання (у цьому ж опитуванні): «Чи потріб Періодичність і тривалість навчання фахівців вироб но вдосконалювати систему управління охороною пра ничих підрозділів і служб необхідно поставити у залеж ці?» відповіли позитивно — тому що вони функціонують ність від виду й характеру виконуваних робіт. Можуть нерезультативно (29,6%), недосконалі (55,6%), не відпо бути такі варіанти: відають нормативно правовій базі (11,1%) та з інших керівники підприємства (vip і top менеджери) щоро причин (3,7%). З наведених даних можна зробити одно ку проходять навчання у вигляді одноденних семінарів значний висновок про те, що СУОП, які діють на підпри (можливо, один раз на два роки); ємствах, та існуючий порядок навчання з питань охоро організатори (виконавці) робіт і фахівці (middle і lower ни праці потребують удосконалення. Однак оновлення менеджери), зайняті на роботах підвищеної небезпе їх здійснюється вкрай повільно, і це є перешкодою для ін ки чи роботах, що потребують професійного добору, новаційного вирішення проблем охорони праці. проходять навчання та перевірку знань один раз на три Відповідно до Типового положення працівники, зай роки; няті на роботах підвищеної небезпеки, проходять щоріч організатори робіт і окремі фахівці, які виконують ро не спеціальне навчання та перевірку знань відповідних боти, що не належать до категорії підвищеної небезпе нормативно правових актів з охорони праці. Посадові ки, проходять навчання та перевірку знань один раз на особи і фахівці проходять навчання та перевірку знань п’ять шість років. один раз на три роки. Окрему категорію можуть становити працівники, які Необхідність щорічного спеціального навчання, врахо не повинні проходити якесь навчання періодично, якщо вуючи склад робіт і устаткування, що належать до катего вони не є організаторами робіт і в них не змінюється ха рії підвищеної небезпеки, призводить до того, що для ве рактер трудової діяльності. ликих підприємств до процесів навчання та перевірки Одночасно необхідно переглянути у бік зменшення знань необхідно залучати дуже велику кількість працівни перелік робіт, що належать до категорії підвищеної не ків, що у свою чергу пов’язано з відволіканням їх на трива безпеки. За рахунок цього скоротити кількість працівни лий час від основної виробничої діяльності та відповідними ків, які підлягають спеціальному навчанню, не зашкодив фінансовими витратами. До цього варто додати необхід ши якості підготовки. ність навчання з питань пожежної безпеки, підвищення рів Продовження див. у наступному номері ня знань з екології, електробезпеки. Виникають запитання:

20

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 299 Держгірпромнагляду виділено 70 млн. грн. за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням техніки безпеки на шахтах шляхом впровадження уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами («УТАС»). *** З початку поточного року на Херсонщині зросла кількість потерпілих внаслідок отруєння чадним газом під час користування газовими колонками «DEMRAD» виробництва Туреччини, яких продано в області більше 300 шт., але зареєстровано встановлення тільки 20 шт. Ці газові прилади не пройшли експертизу на відповідність вітчизняним вимогам з охорони праці, їх експлуатація допускається (за паспортом) при тискові газу, який вдвічі менший, ніж у середньому в газових мережах. Обласне теруправління Держгірпромнагляду ініціює заборону використання в Україні таких газових колонок. *** За підсумками 2008 р. на підприємствах, підконтрольних теруправлінню Держгірпромнагляду по Кіровоградській області, порівняно з 2007 р. рівень виробничого травматизму знизився на 18%: у 2008 р. травмовано 241 особу проти 295 у 2007 р. Зменшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками зафіксовано на підприємствах харчової промисловості, житлово@комунального господарства, жодна людина не загинула на підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості.

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

Н

а засіданні колегії Держгірпромнагляду серед інших розглядалося пи тання про стан промислової безпеки та охорони праці у ВАТ «Рівне азот». Підприємство ВАТ «Рівнеазот» введено в експлуатацію в 1969 р. Основ ний вид діяльності підприємства — виробництво мінеральних добрив та азот них сполук. Тут працює 5288 осіб, у тому числі 2274 жінки. У шкідливих умо вах працює 2895 осіб, у тому числі 879 жінок. До складу основних виробництв підприємства входять: цехи аміаку, неконцентрованої азотної кислоти та аміачної селітри, складних мінеральних добрив, циклогексанолу, адипінової кислоти і цех кальцинованої соди. Є й допоміжні виробництва. На підприємстві постійно є велика кількість хімічних речовин. У 2004 р. ВАТ «Рівнеазот» визначено об’єктом підвищеної небезпеки 1 класу. З того часу об’єми виробництва та кількість небезпечних речовин, що тут зберіга ються та переробляються, значно змінилися. Проте на порушення Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженого поста новою Кабінету Міністрів від 11.07.2002 р. № 956, повторну ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки не виконано. Керівництво проводить певну роботу щодо підвищення рівня промисло вої безпеки, охорони праці та запобігання випадкам виробничого травма тизму. Створено службу охорони праці підприємства, введено в дію систе му управління охороною праці. На виконання комплексних заходів з досяг нення норм безпеки та гігієни праці в 2008 р. витрачено 2 087 169 грн. Проте рівень смертельного виробничого травматизму у ВАТ «Рівнеазот» найвищий серед підприємств з виробництва мінеральних добрив та азотних сполук. Останні 5 років нещасні випадки зі смертельними наслідками тут трапляються майже щорічно. Їх причини — порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання та виконання робіт підвищеної небезпеки. Проведеною у лютому березні 2009 р. комплексною перевіркою вста новлено невиконання попередніх приписів теруправління Держгірпромна гляду по Рівненській області та понад 300 нових порушень вимог норматив но правових актів з промислової безпеки та охорони праці, у тому числі: не забезпечено функціонування системи управління охороною праці на підприємстві; не виконуються приписи теруправління Держгірпромнагляду, а також служби охорони праці та технічного нагляду свого підприємства; до виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки допускаються робітники, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці та стажування; підприємство не забезпечене необхідною кількістю засобів колективно го та індивідуального захисту; допущено експлуатацію виробництв з невідповідністю технологічних схем технологічним регламентам та ПЛАС; не здійснюється відомчий контроль за технічним станом та безпекою ек сплуатації устаткування підвищеної небезпеки; балони із стисненими, зрідженими, вибухонебезпечними та інертними га зами експлуатуються з грубими порушеннями вимог безпеки; не проводяться контрольні огляди технологічних газопроводів; допускається експлуатація технологічного обладнання та трубопроводів з порушеною герметичністю. Несправності тривалий час не усуваються; не виконані рекомендації за результатами генеральної вибіркової реві зії трубопроводів, проведеної у 2007 р.; не усунено дефекти зварних стиків, не відремонтовано ділянки, які уражені корозією;

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

не додержуються вимоги безпеки під час організації та виконання робіт підвищеної небезпеки, у тому числі газонебезпечних та вогневих робіт; не проводяться обстеження вибухозахищених венти ляторів; допускається експлуатація технологічного обладнан ня з несправною автоматикою безпеки та непридатни ми контрольно вимірювальними приладами; порушуються вимоги безпеки під час експлуатації електроустановок (численні порушення ізоляції кабелів, застосовано некалібровані вставки запобіжників, з’єд нання проводів на «скрутнях» тощо); не проведено капітальний ремонт електрообладнання; допущено експлуатацію технологічних схем, змонто ваних з відхиленнями від проектних рішень; допускається експлуатація вантажопідйомних меха нізмів з несправними обмежувачами вантажопідйомно сті, несправними кінцевими вимикачами, підтіканням мастила з механізмів, невідрегульованими гальмами та непридатними вантажними канатами. Не здійснюється контроль тари; не завершено проведення обстежень виробничих будівель і споруд підприємства та ін. За результатами комплексної перевірки забороне но експлуатацію 22 об’єктів та ведення робіт підвищеної небезпеки; притягнено до адміністративної відповідаль ності 27 посадових осіб. Заслухавши та обговоривши результати комплексної перевірки і стан промислової безпеки та охорони праці, колегія визнала роботу ВАТ «Рівнеазот» щодо забезпе чення промислової безпеки та охорони праці незадовіль ною. З метою поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці на підприємстві, запобігання травматизму та аваріям рішенням колегії генеральному директору ВАТ «Рівнеазот» М. Заблуді, зокрема, запропоновано дати принципову оцінку роботи керівників підрозділів та поса дових осіб підприємства щодо забезпечення належного рівня промислової безпеки та охорони праці. Притягну ти до дисциплінарної відповідальності винних у невико нанні попередніх приписів Держгірпромнагляду і допу щенні порушень нормативно правових актів з промисло вої безпеки та охорони праці. Вжити невідкладних захо дів щодо забезпечення функціонування системи управ ління охороною праці на підприємстві. Начальнику теруправління Держгірпромнагляду по Рівненській області М. Носу серед іншого наказано посилити державний нагляд за станом промислової без пеки та охорони праці у ВАТ «Рівнеазот». Вирішено поінформувати прокуратуру Рівненської області та Рівненську облдержадміністрацію про прий няте рішення. Також на засіданні було розглянуто стан організації наглядової роботи Ровеньківської державної гірничотех нічної інспекції (ДГТІ) у вугільній промисловості теруправ ління Держгірпромнагляду по Луганській області. Ін спекція здійснює державний нагляд за станом промисло вої безпеки і охорони праці на 39 підприємствах із за гальною чисельністю працівників понад 20 тис., зокре ма, на 6 державних шахтах, 4 збагачувальних фабриках, 13 відокремлених підрозділах ДП «Ровенькиантрацит», 15 приватних підприємствах, з них 7 вугледобувних.

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

Згідно зі штатним розписом чисельність інспекції ста новить 15 осіб. Штат працівників інспекції не укомплек тований 2 гірничотехнічними інспекторами, у зв’язку з чим послаблено інспекторський контроль за експлуата цією енергомеханічного господарства підприємств, гео лого маркшейдерським забезпеченням гірничих робіт. Колегія Держгірпромнагляду відзначила, що інспек цією вживаються певні заходи щодо посилення держав ного нагляду за станом промислової безпеки підпри ємств та об’єктів, створенням роботодавцями безпечних та нешкідливих умов праці, профілактики аварій і трав матизму на виробництві. Разом з тим аналіз результатів перевірки наглядової діяльності інспекції свідчить про наявність суттєвих недо ліків, які неналежним чином впливають на стан промис лової безпеки на піднаглядових підприємствах. У мину лому році на цих підприємствах допущено збільшення кількості нещасних випадків порівняно з 2007 р. на 52 (419 проти 367) та нещасних випадків зі смертельними наслідками на 3 (10 проти 7). Перевіркою встановлено, що в інспекції не ведеться робота щодо підвищення вимогливості до державних ін спекторів із забезпечення функціональних обов’язків у частині здійснення державного нагляду, покращання по казників наглядової діяльності і зниження рівня виробни чого травматизму. Керівництво та інспекторський склад інспекції недостат ньо приділяє уваги функціонуванню системи управління охороною праці, нарядної системи, недостатньо контро лює профілактичну роботу відомчого нагляду підприємств та ДП «Ровенькиантрацит». Інспектори не здійснюють щомісячний контроль діяльності, аналіз та оцінку ефектив ності роботи служб охорони праці, дільниць ВТБ, а також системи управління охороною праці і нарядної системи. Поза увагою інспекторів залишилося також питання забезпеченості працівників піднаглядових підприємств необхідною кількістю засобів індивідуального захисту. Так, на шахтах ДП «Ровенькиантрацит» не вистачає 2368 ізолюючих саморятівників, 749 протипилових рес піраторів, більш як 509 тис. фільтрів до них, 4560 ком плектів спецодягу, 6204 пар спецвзуття. Аналіз наглядової діяльності Ровеньківської ДГТІ свід чить про те, що в інспекції проводиться недостатня робо та щодо підвищення рівня технічної та методологічної підготовки інспекторського складу, а це негативно впли ває на виконання вимог регламентуючих документів з планування роботи, якість приписів, організацію та здій снення державного нагляду за станом промислової без пеки і охорони праці на піднаглядових підприємствах. Колегія визнала недостатньою організацію та здій снення Ровеньківською ДГТІ державного нагляду за ста ном промислової безпеки на підприємствах регіону. З метою усунення наявних недоліків в організації та здій сненні державного нагляду і підвищення його ефективно сті Ровеньківській ДГТІ запропоновано розробити та вжити дієвих заходів, а також притягти до відповідально сті працівників інспекції, які допустили недоліки у здій сненні наглядової діяльності. На засіданні колегії були схвалені нові методичні рекомендації з організації перевірок об’єктів вугільних підприємств.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА

ВАЖКА РУДА Гірничодобувні підприємства Криворіж жя ставлять сумні рекорди. Вже на почат ку цього року тут загинуло троє людей. А 2008 рік позначений тим, що кількість травм зі смертельними наслідками в проце сі відкритого видобутку зрівнялася з кіль кістю загиблих гірників під землею, де умо ви праці набагато складніші.

К

оли б не 27 загиблих у 2008 р. працівників підпри ємств гірничодобувної галузі, стан загального трав матизму можна було б визнати задовільним. Мину лого року сталося 334 нещасні випадки — на 31 менше, ніж у попередньому році. Але якщо порівнювати з кількі стю тих, життя яких забрало виробництво, маємо сумний приріст — плюс дев’ять! Тут не можна не сказати, що на гірничо збагачуваль них комбінатах за останні п’ять років (включно 2007 р.) рівень смертельного травматизму було знижено прак тично удвічі. Якщо ж подивитися на ситуацію на шахтах, то там останні п’ять років зберігається стабільно високий рівень смертельного травматизму при певній тенденції до його зростання. Тут у середньому протягом року гине 13 гірників. Зростання рівня смертельного травматизму у 2008 р. порівняно з попереднім роком сталося у ВАТ «Південний ГЗК» (5 проти 0), «Північний ГЗК» (4 проти 0), «Полтав ський ГЗК» (2 проти 1), «Орджонікідзевський ГЗК» (1 проти 0). Причому на більшості гірничо збагачувальних комбінатів нещасні випадки сталися з організаційних причин, зумовлених людським фактором. Винятком хіба що є трагедія, коли внаслідок руйнування бункера нако пичувача загинули двоє робітників рудозбагачувальної фабрики № 1 ВАТ «Південний ГЗК». Показовим прикладом того, як безпосередній керів ник — гірничий майстер — сприяв виникненню біди, став нещасний випадок у ВАТ «Південний ГЗК». Там у сере дині вересня 2008 р. зіткнулася автодрезина з електро возом. Загинуло троє людей, ще троє дістали травми. Експертиза встановила, що кілька осіб, у тому числі гір ничий майстер і машиніст автодрезини, перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння. На підприємствах з підземним видобутком руди 6 не щасних випадків зі смертельними наслідками допущено у ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», по 2 — у ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» і «Запорізький за лізорудний комбінат», 1 випадок — у ВАТ «Марганець кий ГЗК». У ВАТ «Суха Балка» рівень смертельного травматиз му знизився удвічі (3 проти 6), проте тут стався груповий нещасний випадок внаслідок порушення норм і правил ведення вибухових робіт. Загинуло двоє робітників, які опинилися у зоні дії вибуху. Коли трапляються такі речі, як у ВАТ «Південний ГЗК», мобілізуються десятки людей, безпосередньо пов’язаних

і не пов’язаних з видобуванням руди. Мова йде про запровадження теруправлінням на підприємстві особливого режиму нагляду, щоб методом жор сткого всебічного контролю запобігти новим мож ливим нещасним випадкам. При цьому ніхто не пе реглядає робочі плани інспекторів, не відміняє пе ревірок на інших фабриках, шахтах, кар’єрах. Та ким чином 15—20 працівників теруправління зму шені робити те, чого з тієї чи іншої причини не вдалося службі охорони праці підприємства. Враховуючи резонансність випадків, які сталися у ВАТ «Південний ГЗК», тут з 13 по 30 вересня 2008 р. було запроваджено особливий режим державного нагляду. Перевірки стану охорони праці та промислової безпеки в рамках особливого режиму державного на гляду виявили більш як 700 порушень встановлених норм і правил. У 161 випадку заборонялося виконання робіт та експлуатація обладнання. Протягом двох тижнів до адміністративної відповідальності було притягнено 128 посадових осіб. Подібні заходи Криворізьке гірничопромислове тер управління запровадило і на шахті «Октябрська» ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Твердість своєї позиції державні інспектори підкріпили призупиненням усіх видів робіт на стволі шахти «Сліпа Центральна», яка будується в межах діючої шахти «Октябрська». За роки новітньої історії цього комбінату особливий режим дер жавного нагляду запроваджувався двічі. При цьому у двох випадках вилучалися дозволи на право ведення ви бухових робіт, у п’яти випадках заборонялося проведен ня масових вибухів, заборонено виготовлення най простіших гранульованих вибухових речовин. На вимо гу інспекції було відсторонено від займаних посад пра цівника служби охорони праці та чотирьох головних ін женерів шахт. Загалом ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є найнебезпечнішим у плані травмувань підприємством галузі. Тут при щорічному стабільно високому рівні ви робничого травматизму кількість нещасних випадків на 1000 працюючих у 2—4 рази вища, ніж на споріднених підприємствах. Державні інспектори кожного року вияв ляють тисячі порушень, більш як 500 працівників притя гуються до адміністративної відповідальності. З огляду на ситуацію, що склалася, виникає законо мірне запитання: «А де ж спрямовуюча і контролююча роль служб охорони праці, керівництва виробничих діль ниць, гірничих майстрів? Де відповідальність посадових осіб, від чиєї принципової позиції, знань, нарешті, сові сті, залежить рівень організації роботи, життя гірників і, якщо хочете, ритм функціонування всього гірничодобув ного комплексу?» Якщо прийшли державні інспектори і знайшли сотні порушень вимог безпеки праці, то остан ні не виникли за одну мить. Повз них проходили кожно го дня і керівники середньої ланки, і керівники виробни чих підрозділів, тим самим начебто заохочуючи підлеглих до нехтування заходами безпеки. Служби охорони пра ці підприємств просто пустили справу за течією, без най меншого опору. І тут заперечення не приймаються, бо досить подивитися на якість ведення документації, жур

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

налів інструктажів, облі ку вибухових речовин. В окремих випадках це па перове господарство перебувало просто у жахливому стані. Але ж на адміністра цію підприємств покла дено контроль за додер жанням персоналом норм і правил охорони праці. Саме у прямому підпорядкуванні у керів ників підприємств пере бувають служби охоро ни праці, кількість пра цівників у кожній з яких у кілька разів перевищує чисельний склад державних ін спекцій. Крім того, виконання контрольних функцій є пря мим обов’язком керівників і спеціалістів підприємств, особливо середньої ланки, які безпосередньо є органі заторами і учасниками виробничого процесу. І як пока зує аналіз, саме низький рівень організації робіт і недо статній за ними контроль з боку посадових осіб стали основними причинами нещасних випадків. Справжній стан справ показав низький рівень нав чання керівників вибухових робіт на базі ДП «Криворізь кий ЕТЦ». Після п’ятиденного прослуховування лекцій у групах з 30 осіб до 10 слухачів виходили з екзаменацій ного класу з оцінкою «незадовільно». Коментарі, як ка жуть, не потрібні. Криворізькому гірничопромисловому теруправлінню довелося вживати радикальних заходів щодо підвищен ня рівня підготовки посадових осіб та спеціалістів підпри ємств у питаннях охорони праці. Так, згідно з приписом, виданим Дніпропетровською гірничотехнічною інспекці єю у гірничодобувній промисловості керівництву ВАТ «Північний ГЗК» і «Центральний ГЗК», на ДП «Криворізь кий ЕТЦ» організовано навчання 1700 спеціалістів та ке рівників цих підприємств. Крім того, комісія за участі на чальників інспекцій та державних інспекторів провела на цих комбінатах позачергову перевірку знань з питань

го — 67%. Капітальні вкладення у технічне пе реоснащення на комбі наті на ступінь нижче, ніж на споріднених підприєм ствах. При цьому спосте рігається тенденція до їх зменшення. Якщо у 2007 р. освоєно капіталовкла день на суму 68 млн. грн., то у минулому році плану валося освоїти 67 млн. грн. Тільки у зв’язку з масови ми заборонами ведення робіт, висновками, зроб леними на засіданні ко легії Держгірпромнагля ду, власник підприємства змушений був виділити суттєві кошти (144 млн. грн.) на виконання ремонтів та заміну обладнання. І вже станом на 1 січня 2009 р. удалося освоїти 118 млн. грн. Про що це свідчить? Про те, що коли постає питан ня зупинки всього підприємства, то гроші знаходяться. Наприклад, у ВАТ «Південний ГЗК» під час розслідуван ня групового нещасного випадку, коли під завалом руди загинуло двоє робітників, серед відповідальних осіб вперше визнано і фінансового директора. Бо промисло ва безпека може бути забезпечена лише тоді, коли ви конання нормативних актів з охорони праці стане пріо ритетним завданням власника за умови інтенсивного фі нансування ремонтних та відбудовних робіт. Тільки та ким чином можна забезпечити надійність і безпеку ек сплуатації обладнання та споруд підприємства. На жаль, факти свідчать про інше. Так, якщо у 2007 р. на ремонт будівель і споруд підприємств з видобування руди відкритим способом було витрачено 27,3 млн. грн., то у 2008 р. — всього 20,2 млн. грн. Різко зменшилися витрати на ремонт дробильно збагачувального, транс портного та гірничого обладнання. При цьому зноше ність вказаних груп обладнання постійно зростає. Численні проблеми чекають свого вирішення на під земних підприємствах Кривбасу. Особливо це стосуєть ся оновлення основних фондів, яке прово диться вкрай повільно. Більше половини Сьогодні без підвищення технічного і технологічного обладнання відслужило нормативний тер мін експлуатації. Стволи шахт пропрацю рівнів виробничих процесів за рахунок впровадження вали десятки років без капітальних ре нових технологій, поліпшення якості підготовки кадрів, монтів. Це дуже небезпечно, оскільки сьо посилення трудової дисципліни, ролі керівників середньої годні на підприємствах експлуатуються ланки та служб охорони праці стосовно організації робіт 102 стволи та 115 підйомних установок. До того ж зі збільшенням глибин розроб навіть найменший прогрес у справі просто неможливий. ки навантаження на стволи збільшується у кілька разів. охорони праці у інженерно технічних працівників, яких Потребує кардинального покращання стан внутріш залучено до робіт підвищеної небезпеки. Подібне очікує ньошахтного транспорту, відстає наукове забезпечення і спеціалістів усіх гірничорудних підприємств регіону. виконання гірничих робіт на великих глибинах. Було б нелогічно акцентувати увагу на тому, що усу Сьогодні без підвищення технічного і технологічного нення організаційних причин нещасних випадків прак рівнів виробничих процесів за рахунок впровадження тично покінчить з трагедіями на виробництві. Адже далі нових технологій, поліпшення якості підготовки кадрів, мова піде про ставлення власника до питань стану ос посилення трудової дисципліни, ролі керівників се новних фондів. І аутсайдером серед гірничо збагачу редньої ланки та служб охорони праці стосовно органі вальних комбінатів є ВАТ «Південний ГЗК». Тут зноше зації робіт навіть найменший прогрес у справі просто ність гірничого обладнання на кінець 2008 р. становила неможливий. Виходячи з цього, Криворізьке гірничопро 75%, транспортного — 72%, дробильно збагачувально мислове теруправління зібрало на відверту розмову

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

близько 400 керівників гірничо збагачувальних комбіна тів, шахт, фабрик, служб охорони праці підприємств та виробничих підрозділів. Діяти необхідно за двома напря мами. Перший, безперечно, мусить забезпечити робото давець. Тут, ми бачимо, є над чим працювати. Щоб не допускати організаційних причин нещасних випадків, необхідно самим керівникам служб охорони праці бува ти на виробничих дільницях не один раз на місяць, а значно частіше. Зі свого боку теруправління не має наміру послаблю вати наглядову роботу. Його керівник О. Чередніченко зобов’язав інспекторський склад діяти жорстко, особли во в плані контролю за веденням вибухових робіт. «Ко

жен другий припис повинен стосуватися дій вибухови ків! Адже,— звучало у залі,— відступати нікуди. Далі — живі люди!» К. КОРОЛЬОВ, начальник відділу організації держав ного нагляду, управління охороною праці та гірничого нагляду Криворізького гірничопромислового теруправління Держгір промнагляду, Леонід БЕЗУГЛИЙ, наш власкор На знімку: керівники — учасники наради. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

«НЕ В ТІМ СИЛА, ЩО КОБИЛА СИВА, А В ТІМ, ЩО НЕ ВЕЗЕ» За вимогою підвищити відповідальність власників підпри ємств за безпеку праці — цілком об’єктивні причини. Голов на з них — уперте небажання останніх додержуватися За кону «Про охорону праці», яке відчутно посилилося з поглиб ленням економічної кризи. В основі цієї тенденції — спроба за всяку ціну захистити свої статки. І в ній життя та здо ров’я працюючої людини є ходовою розмінною монетою. Ти повий приклад — нещасний випадок, що стався у ТОВ «Буді вельно монтажне бюро «Промінь» (далі — «Промінь»), що за реєстроване у м. Гуляйполе Запо різької області. Докладніше про нього розповідає головний держав ний інспектор державної інспек ції промислової безпеки та охоро ни праці у машинобудуванні, бу дівництві та енергетиці тер управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області М. БУЧИК. Саме він очолював комісію зі спец розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що тра пився на згаданому вище підпри ємстві в останній день жовтня 2008 р.

Х

оча «Промінь» спеціалізується на зведенні будівель, сьогодні, на тлі економічної кризи, він бе реться й за інші будівельні, а також монтажні роботи. Потрібно ж вижи вати! …Столяр підприємства С. Пан ченко 31 жовтня минулого року о 7 год ранку у складі бригади відбув на територію центральної районної лікарні. Там на будівельному майдан

чику монтували вантажопідйомний механізм — щогловий будівельний підйомник С 447М. Коли бригада встановила плиту підйомника, до ро боти підключився механік підпри ємства О. Мороз. Він та бригадир І. Марченко почали розкріплювати щоглу підйомника. Трагедія сталася, коли бригадир виліз по щоглі на ви соту близько 8 м. Він надів у черго вий раз запобіжний пояс, закріпив

карабін стропа і спробував встано вити третє кріплення щогли. Але во на значно змістилася, і це ускладни ло роботу. Тоді механік натиснув пу скову кнопку підйомника і підняв площадку, призначену виключно для транспортування вантажів, на вка зану висоту. Саме на цю площадку і виліз по щоглі столяр С. Панченко. Підкреслюємо: запобіжного пояса ніхто йому не видав. Тим часом строп запобіжного пояса бригади ра, закріплений зі східного боку що гли, спричиняв незручності у роботі. Що робить І. Марченко? Відчіплює строп, подає його столярові і про сить зачепити карабін в іншому міс ці. Той чіпляє строп за направляючу конструкції щогли у місці переміщен ня зачіпних роликів каретки. У цю мить бригадир запитує підлеглого: «Все?» І діставши ствердну відповідь, віддає механікові команду: «Підні май!» О. Мороз натискує пускову кнопку підйомника, і той верхнім за чіпним роликом наїжджає на строп запобіжного пояса. Від удару крі пильні болти кронштейна верхнього ролика і кріплення гальмівного меха нізму розриваються. В цей час крон штейн переміщається, створює мо мент загальмування, внаслідок чого трос вантажної каретки лопається, і вона разом з робочою площадкою підйомника обривається вниз. Бри гадир зависає на запобіжному поя сі — це рятує йому життя, а столяр С. Панченко падає на бетонне по криття поблизу основи підйомника. Медичним працівникам залишилося лише констатувати його смерть. Де криються причини нещастя? Комісія зі спецрозслідування встано вила: підприємство не має дозволу від органів Держгірпромнагляду на монтаж вантажопідйомних механіз

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

мів. Відсутні також проекти прова дження робіт. На підприємстві годі шукати інструкцію з експлуатації буді вельного щоглового підйомника. До того ж він не проходив технічного опосвідчення. До монтажних робіт за лучалися працівники не за професією. Зрозуміло, що ці упущення не ви никли самі собою. За ними — без діяльність керівництва «Променя», насамперед його директора В. Бі лецького, котрий не потурбувався про наявність проектної та експлуа таційної документації та доручив монтажні роботи некваліфікованим виконавцям. А це порушення Пра вил будови і безпечної експлуата ції вантажопідіймальних кранів (пп. 5.3.1 та 5.3.3), а також Правил охорони праці під час виконання ро біт на висоті (пп. 1.5 та 1.12). Вина лежить і на механікові О. Мо розі, який неправильно керував вико нанням робіт, не підготував технічну документацію, не оформив наряд допуск на виконання робіт на висо ті. Крім того, допустив до роботи ро бітників, не навчивши їх безпечних прийомів праці і не провівши ін структажу з охорони праці. Більше того, він залучив до роботи С. Пан

ченка, не забезпечивши його запо біжним поясом. Хоча посадова ін струкція механіка, що затверджена директором підприємства, та вже згадувані Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (п. 1.5) чітко регламентують обов’яз ки О. Мороза стосовно організації безпечного ведення робіт. Звичайно, адміністрація підпри ємства після подання комісії розро била невідкладні заходи щодо запо бігання аваріям та нещасним випад кам. Так, було заборонено допуск до роботи підвищеної небезпеки працівників, котрі не пройшли на вчання і перевірку знань з питань охорони праці, а також медичний огляд. Директора та механіка зо бов’язано пройти позапланове на вчання та перевірку знань з питань охорони праці. Крім того, керівники підприємства мусили у стислі терміни провести позаплановий інструктаж з охорони праці з усіма будівельни ками, зайнятими на роботах на ви соті. Здавалося б, тема «Променя» вичерпана. Однак, як каже народна мудрість, не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Бо згадані

трагічні події, на жаль, типові і в про сторі, і в часі. 2003 рік: 40% неща сних випадків у будівельній галузі країни зумовлені фактором — падін ням з висоти. А основна причина травмувань — незастосування ЗІЗ. У 2004 р. мали приблизно таку ж си туацію. Через два роки в будівельній галузі країни травмувалося 1176 осіб, з них 152 — смертельно. У 2007 р. ці цифри становили відповідно 1260 і 155. У 2008 р. показники також да леко не кращі: 1105 і 155 відповідно. По Києву та області в 2008 р. зафік совано 42 нещасних випадки зі смертельними наслідками. Полови на з них зумовлена падінням праців ників з висоти. У Запорізькій області минулого року на будівництві трав мувалося 74 працівники, з них 7 — смертельно. Більшість з них сталося внаслідок падіння з висоти, а причи ни — організаційні. Отож очевидно, що охороною праці та промисло вою безпекою як слід не займають ся ані галузеве міністерство, ані ро ботодавець, ані підпорядковані йо му служби охорони праці. Чому і до поки? Запитання не риторичні, а по требують вивчення. Та це вже тема іншої розмови.

ІНФОРМАЦІЯ

УСУНУТИ ПОТЕНЦІЙНУ НЕБЕЗПЕКУ

З

початку 2009 р. через не

обережне використання га зу в побуті у Херсоні загину ло троє людей. У помешканнях, де сталися трагедії, виявлено безди мохідні газові колонки DEMRAD турецького виробництва. За даними теруправління Держгірпромнагляду, постраж далі експлуатували ці газові ко лонки з грубими порушеннями вимог за воду виробника у частині встановлення, терміну викорис тання, систем контролю вмісту кисню навколо виробу та контролю викидів чадного газу в приміщенні будівлі. Крім того, не було проведено експертизу завезених із за кордону газових колонок на відповідність їх норма тивно правовим актам з охорони праці та промислової безпеки, що чинні на території України. Важливо, що

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

експлуатація колонок DEMRAD допускається при тиску у газовій мережі не більше 130 даПа (130 мм вод. ст.). А зазвичай у газовій мережі тиск становить близько 240 даПа (240 мм вод. ст.). За оперативним даними, протягом минулого року в області продано понад 300 газових колонок DEMRAD. За інформацією ВАТ «Херсонгаз», тільки 20 з них встанов лено офіційно. Тобто решту покупці швидше за все вста новили самовільно. Начальник теруправління Держгірпромнагляду Є. Омельченко звернувся через засоби масової ін формації до мешканців Херсонщини, які експлуату ють колонки DEMRAD, з вимогою негайно звернути ся до ВАТ «Херсонгаз» для отримання роз’яснень що до їх подальшої експлуатації та усунення наявних по рушень. Теруправління Держгірпромнагляду ініціює заборону на використання в Україні цих газових при ладів.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ОХОРОНА НАДР

РАЦІОНАЛЬНЕ І БЕЗПЕЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ НАДР Кризові явища торкнулися усіх напрямів суспільного виробництва, у тому числі й питань охорони надр та їх раціонального використання. З проханням прокоментувати ситуацію, що склалася на гірничовидобувних підприємствах, керівник прес служби теруправління по Івано Франківській області С. ЛИЗАНЧУК звернувся до начальника управління державного нагляду за охо роною надр, геолого маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин Держгірпромнаг ляду С. Сліпка.

— Питання надрокористування останнім часом виходять на перед ній край в економічному житті нашої держави. Це стосується металургій ної галузі, будівництва і особливо — енергетичної сфери. Яка при цьому роль державного нагляду за охоро ною надр, який його вплив на еконо мічний розвиток України та й на жит тя кожного громадянина?

— Відповідно до Закону про роз виток мінерально сировинної бази Державним балансом в Україні вра ховано близько 8 тис. родовищ за 96 видами корисних копалин, 3349 родовищ освоєно промисловістю, на їх базі функціонують понад 2 тис. гірничовидобувних підприємств. Вар тість розвіданих запасів у розрахун ку на душу населення України ста новить близько 150 тис., а за оцін ками західних експертів — понад 200 тис. доларів США. Більш як тре тину експортного виторгу Україна отримує від реалізації мінерально сировинної продукції. Деякі корисні копалини України представлені унікальними за запа сами і якістю сировини родовищами, які розташовані у досить сприятли вих умовах для створення гірничо промислових комплексів. В Україні у значних обсягах ведеться видобуток кам’яного вугілля (до 2% від світово го), залізних (4%) та марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, германію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, охри, нерудної мета лургійної сировини (кварцитів, флю сових вапняків і доломітів).

Як видно з наведеного, «госпо дарство» велике і потребує до себе відповідної уваги. Не відкрию таємниці, якщо ска жу, що від дбайливого ставлення до надр врешті решт залежить добро бут кожного громадянина. За остан ні 10 років різко зріс рівень потреби у сировині, яка міститься у надрах. А це тисячі робочих місць, надходжен ня податків для вирішення соціаль них питань тощо. Сотні занедбаних на початку 90 х років минулого сто ліття кар’єрів стали потрібними для виробництва, як і свердловини на нафту і газ. На місці державних підприємств утворилися підприємства іншої фор ми власності, частка яких швидко зростає. Змінилося ставлення влас ників та керівників підприємств до питань охорони надр через їхнє прагнення отримати якнайшвидше прибутки за будь яку ціну. А це озна чає, що родовища внаслідок непра вильної експлуатації передчасно виснажуються та засмічуються, і во ни не тільки втрачають своє промис лове значення, а й завдають шкоди навколишньому середовищу, здо ров’ю та безпеці життя людей. Саме тому підвищується роль ор ганів державного гірничого нагляду, робота яких у нових економічних умовах докорінно змінюється. За останні шість років вдалося збудува ти зовсім нову систему нагляду. Створено групи кваліфікованих спе ціалістів за напрямами, і якщо проб лема виникає у якійсь окремо взятій

області, завжди знайдеться фахівець з іншої, щоб допомогти вирішити її. Оснащення служб сучасною комп’ю терною технікою, підключення до електронних мереж дало змогу ство рити бази даних на всіх добувних та геологорозвідувальних підприєм ствах і на самому високому рівні їх використовувати незалежно від то го, де перебуває інспектор. З’явила ся можливість оперативно здійсню вати свої повноваження та викону вати завдання Президента, Верхов ної Ради та Уряду. Трохи більше півтора мільярда гривень надходжень до державного бюджету (плата за надра, рентна плата, відрахування за геологороз відувальні роботи та ін.) забезпечу ються за участі органів державного гірничого нагляду. А це в сучасних умовах дорогого варте. Особлива увага сьогодні спря мована на геологічне вивчення та розробку нафтогазоносних надр, що здійснюють структурні підрозділи ДК «Укргазвидобування», ВАТ «Укр нафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз», НАК «Надра України». І в цьому пла ні накопичується чимала низка проб лемних питань та порушень з охоро ни надр і промислової безпеки. Зараз в Україні у геологічному вивченні та промисловій розробці перебуває близько 230 родовищ вуг леводнів, з яких майже 90 — у дос лідно промисловій розробці понад 5 років. На окремих вже видобуто понад 30—40% вуглеводнів від попе редньо оцінених запасів, що значно

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

перевищує встановлені норми, а з подальшим видобуванням нафти і газу використовуватиметься 12 ро довищ. Треба підкреслити, що в наявно сті — бездіючий фонд свердловин, більшість з яких розташована на те риторії Полтавської області. Так, ми нулого року в НГВУ «Полтаванафто газ» виявлено 115 таких свердловин, у ГПУ «Полтавагазвидобування» — 56, у ГПУ «Шебелинкагазвидо бування» — 14 свердловин. Внаслі док вжитих заходів їх кількість змен шилась на 17. Актуальним залишається проб лемне питання щодо використання фонду свердловин НАК «Нафтогаз України» в межах ділянок надр при ватних підприємств. Власники не ма ють права їх експлуатувати. Неодно разове продовження термінів кон сервації таких свердловин не вирі шує цієї проблеми. Комітет надав пропозиції до Мін паливенерго щодо вдосконалення нормативно правової бази в части ні спільної діяльності з ефективного використання фонду свердловин та раціонального підходу до користу вання нафтогазоносними надрами. На початку 2008 р. відбулась на рада у Прем’єр міністра України Ю. Тимошенко з приводу нарощу вання видобутку та ефективного ви користання вуглеводнів та перевір ки фактичних обсягів їх видобутку з усіх свердловин. Проведено 129 пе ревірок діяльності користувачів надр вуглеводнів, за порушення законо давчих та нормативно правових ак тів про надра до адміністративної відповідальності притягнено деяких керівників підприємств. Зокрема, турбує невиконання ре комендацій щодо уточнення меж лі цензійних ділянок надр, що надані у користування, та приведення їх у від повідність до контурів продуктивних горизонтів, а саме: в НГВУ «Доли нанафтогаз» — Спаське родовище, у ГПУ «Львівгазвидобування» — Чор ногузьке та Яблунівське родовища, на які немає проектів розробки. Мін паливенерго не затвердило проектні документи по Дружелюбівському та Червоноярському родовищах, що належать ГПУ «Шебелинкагазвидо

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

28

бування». Також відсутні гірничі від води по Чорногузькому, Яблунівсько му, Богородчанському, Ковалівсько му (ГПУ «Львівгазвидобування») та Шевченківському (ГПУ «Шебелинка газвидобування») родовищах. Крім того, не виконуються про ектні рішення щодо обсягів експлуа таційного буріння по Чечвинському (НГВУ «Долинанафтогаз»), Яблунів ському, Богородчанському, Битків Бабчинському, Ковалівському, Ко сівському (ГПУ «Львівгазвидобуван ня») та Західно Соснівському (ГПУ «Шебелинкагазвидобування») родо вищах. На них фактичні обсяги видо бутку вуглеводнів не відповідають проектним. Не здійснюється у повному об сязі комплекс запланованих дослід ницьких робіт по свердловинах та ких родовищ: Спаського, Стру тинського, Танявського в НГВУ «Долинанафтогаз», Богатойського, Новоселівського в ГПУ «Харківгаз видобування». У зв’язку з численними порушен нями законодавчих та нормативно правових актів про надра припине но дію спеціальних дозволів на корис тування надрами Лопушнянського (НГВУ «Надвірнанафтогаз») та Чор ногузького (ГПУ «Львівгазвидобуван ня») родовищ. Держгірпромнаглядом у 2008 р. було затверджено Правила безпеки в нафтогазовидобувній промисло вості України, розглянуто 73 матері али на отримання, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, 23 матеріа ли на внесення змін до програми ро біт, опрацьовано 16 проектів дослід но промислової розробки родовищ вуглеводнів. Протягом 2008 р. за твердили запаси вуглеводнів і отри мали гірничі відводи: ДК «Укргазви добування» по 5 родовищах, ВАТ «Укрнафта» по 2 родовищах та по газоконденсатному родовищу Ос троверхівському (ВАТ «Укргазвидо буток»).

— Погодьтеся, що нині необхідно приділяти велику увагу вугільній галу з і , я к а з а в ж д и б у л а н а й н е б е зп е ч н і шою, і де нерідко ведеться стихійна розробка вугілля без дозвільної до кументації.

— Скажу відверто, це глобальна проблема, адже видобуток вугілля здійснюється як відкритим способом в окремих місцях, де пласти виходять на поверхню, так і підземним, без додержання відповідних вимог зако нодавства. Зазначу, що вимоги Кодексу Ук раїни про надра, Гірничого закону України, Правил ліквідації стволів ву гільних шахт, Правил безпеки у ву гільних шахтах стосовно контролю за станом усть ліквідованих виробок і здійсненням заходів щодо забезпе чення безпеки населення та навко лишнього середовища виконуються не в повному обсязі. Встановлено, що майже 13 тис. ліквідованих різного часу гірничих виробок, що мали вихід на земну по верхню, можуть бути потенційними об’єктами несанкціонованого досту пу до підземних гірничих виробок. За результатами проведених комісійних обстежень керівникам гірничовидо бувних підприємств видано приписи про усунення виявлених порушень. Так, протягом минулого року неодноразово виявлялось несанк ціоноване користування надрами на територіях Донецької та Луганської областей. Під час здійснення дер жавного гірничого нагляду щодо до держання вимог законодавчих актів з охорони праці та надр на вуглеви добувних підприємствах Донецької області в 2007—2008 рр. органами Держгірпромнагляду виявлено 212 об’єктів, на яких здійснюється не санкціонований видобуток вугілля, зокрема, на гірничих відводах: дію чих шахт — 44 ділянки, переданих на ліквідацію і закритих раніше — 73 ді лянки (стволи), «малих» шахт — 22 ділянки, на вільних ділянках шахтних полів — 73 «копанки». У не менших масштабах це явище поширене на майже 100 ділянках Луганської області. Матеріали щодо виявлених фак тів несанкціонованого користування надрами подавались до обласних управлінь охорони навколишнього природного середовища, облдерж адміністрацій, прокуратури тощо. Держгірпромнаглядом також поін формовано Кабінет Міністрів Украї ни та МВС.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Крім того, протягом 2008 р. під час цільових перевірок стану геоло го маркшейдерського забезпечення ведення гірничих робіт вугільних під приємств встановлено 16 видів не безпечних зон з підвищеним гірським тиском, геологічними порушеннями, із загрозою прориву води та виді ленням метану. Тобто майже всі шахти ведуть гірничі роботи в склад них гірничо геологічних та гірничо технічних умовах (Макіївсько До нецький та Центральний гірничопро мислові райони). Хочу висвітлити ще одну, не менш важливу, проблему. Через недостат нє фінансування не ведуться роботи з попередньої дегазації свердлови нами з поверхні, не виконується в повному обсязі заміна дегазаційних трубопроводів, вакуум насосів бу рових верстатів типу СБГ 1М, шахти не забезпечені у повному обсязі апаратурою контролю й керування режимами й параметрами дегазації, буровим інструментом. Враховуючи важливість вугільної галузі для економіки країни, для при пинення стихійних розробок вугілля Кабінет Міністрів України наприкін ці минулого року доручив відповід ним органам провести перевірки вуг левидобувних підприємств з приводу надрокористування і виявлення нес анкціонованої розробки вугільних родовищ, створити для цього регіо нальні комісії за участі представни ків Мінприроди, Мінвуглепрому, Держгірпромнагляду, СБУ, МВС, ДПА та ГоловКРУ.

— У 2008 р. сталася резонансна подія на ДП «Солотвинський соле рудник». Яка ситуація сьогодні на За карпатті та які небезпечні зони за раз викликають тривогу?

— Комісія під час розслідування аварійної ситуації в період експлуа тації Солотвинського родовища солі встановила, що вона є наслідком ігно рування з боку посадових осіб Мін агрополітики та керівництва ДП «Со лотвинський солерудник» виконання відповідних заходів, запропонованих Держгірпромнаглядом та Закарпат ською облдержадміністрацією для усунення виявлених порушень. На виконання доручення Коміте ту Верховної Ради України з питань

екологічної політики, природокорис тування та ліквідації наслідків Чор нобильської катастрофи стосовно критичної екологічної ситуації, яка склалася в зоні діяльності Стебниць кого державного гірничо хімічного підприємства (ДГХП) «Полімінерал», комісією з представників Держгір промнагляду в межах компетенції проведено перевірку стану виконан ня заходів, передбачених Комплекс ним проектом консервації рудника № 2 і рекультивації порушених зе мель Стебницького ДГХП «Поліміне рал» та оцінку негативного впливу гірничих робіт на довкілля. Пропози ції подано до Комітету Верховної Ра ди України. Також викликає тривогу ставлен ня до небезпечних зон під час веден ня гірничих робіт на підприємствах Криворізького залізорудного басей ну через загрозу прориву води, зру шення земної поверхні, обвалення порожнин. Зокрема, відсутні проектні рі шення у ВАТ «Кривбасзалізрудком» (шахта імені Леніна), де не перегля нуто проектні межі небезпечних зон внаслідок розробки горизонтів 1275—1350 м у бік збільшення з урахуванням даних інструменталь них спостережень за земною по верхнею; на гірничому відводі шахти в зоні порушень гірських порід збу довано газопровід за Робочим про ектом газифікації селища Горького (друга черга), який не відповідає ви могам ДБН В.1.1.5—2000. Подібна картина у ВАТ «Суха Балка» — шахта «Ювілейна». У про екті заходів щодо охорони споруд і природних об’єктів немає визначень про охорону дамби та ставків бал ки Глеюватська від можливого впли ву гірничих робіт на горизонті 1180 м; не вказано межі зон небезпечних порушень внаслідок гірничих робіт на горизонті 1180 м і 1260 м тощо. Встановлено також факти не якісного ведення документації у ВАТ «Кривбасзалізрудком» (шахта «Гвардійська»). Зокрема, у журналі обліку небезпечних зон через про риви води у гірничі виробки (сверд ловина 1298) немає основних роз рахунків параметра контуру охо ронного цілика на горизонті 1270 м.

Держгірпромнагляд оперативно відреагував на критичну ситуацію, розглянувши та затвердивши Мето дику проведення експертизи про ектів нарізних і очисних робіт у ви їмкових одиницях під час підземної розробки рудних родовищ, надав ши Інструктивно методичні реко мендації щодо порядку розгляду і затвердження планів розвитку гірни чих робіт під час відкритої та підзем ної розробки родовищ рудних і не рудних корисних копалин та Ін структивно методичні рекомендації з підготовки проектів нарізних та очисних робіт у виїмкових одиницях під час підземного видобутку заліз них руд.

— Безумовно, проведена у 2008 р. робота да л а п е в н і р е з у л ь т а т и . А якими пріоритетами у наглядовій діяльності Ви керуватиметесь цього року?

— Головне завдання — посилен ня державного нагляду за: охороною надр і промисловою безпекою на підприємствах нафто газовидобутку і геологорозвідки, зо крема, проведення комплексних пе ревірок підприємств ВАТ «Укрнаф та» і ДК «Укргазвидобування»; геолого маркшейдерським за безпеченням ведення гірничих робіт поблизу небезпечних зон, особливо небезпечних за газодинамічними явищами, затвердження методичних рекомендацій з нагляду за ними; охороною надр під час розробки родовищ прісних підземними вод в частині наявності у підприємств над рокористувачів дозвільних доку ментів на користування надрами, відповідності проектної документації чинному законодавству та правиль ності розробки родовищ (проведен ня перевірки стану додержання за конодавства про надра житлово ко мунальними підприємствами і водо каналами та підприємствами кон церну «Укрспирт»). Контролюватимемо також онов лення фондів допоміжного устатку вання, яке застосовується під час бу дівництва свердловин у нафтогазо видобувній промисловості, виконан ня протокольних рішень, прийнятих під час розгляду планів робіт підпри ємств на 2009 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ЗРУШЕННЯ Є, АЛЕ ЦЬОГО НЕДОСТАТНЬО В Україні в умовах скоро чення виробничих потужно стей та збільшення питомої ваги підприємств і закладів не виробничої сфери, яка є сут тєвою складовою діяльності малого та середнього бізнесу, все більшого значення надаєть ся нагляду за дієвістю роботи з охорони праці у таких галу зях, як торгівля, громадське харчування, побутове обслуго вування і, безперечно, охорона здоров’я.

У

Херсонській області функціо нує 23 770 підприємств, закла дів, установ невиробничої сфе ри, де використовується наймана праця, з них 814 — в галузі охорони здоров’я, з яких 624 — державні. У 2008 р., вперше за кілька останніх років, у медичних закладах Херсон щини відбулися позитивні зрушення щодо скорочення рівня загального виробничого травматизму: 7 не щасних випадків проти 13 за попе редній період, за відсутності ви падків смертельного травматизму. Пов’язано це, по перше, з деяким збільшенням фінансування закладів охорони здоров’я, що дає змогу ви діляти більше коштів на покращан ня умов праці, а по друге, із вдос коналенням роботи служб охорони праці. Під час оперативних переві рок встановлено, що створені на місцях служби охорони праці прац юють досить ефективно, професій ної підготовки та авторитету цих фахівців вистачає для вирішення по ставлених завдань. Варто відзначи ти і високопрофесійну роботу го ловного спеціаліста з охорони пра ці обласного управління охорони здоров’я О. Шваб. Проте в закладах охорони здо

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

ров’я ще залишається багато проб лемних питань, які не вирішувалися роками. Насамперед, це недостатня матеріально технічна база, зноше ність устаткування допоміжного сек тора, тобто технічних служб і госпо дарчої частини. Багато претензій до стану лікарняних пралень: вони улаштовані в приміщеннях, що по ступово руйнуються, нерідко — в неопалюваних, без припливно ви тяжної вентиляції; устаткування дав но вичерпало термін експлуатації, не завжди встановлені запобіжні та огороджувальні пристрої. Звичайно, є установи, де питання охорони праці вирішуються належ ним чином. Проведено реконструк цію котельні пологового будинку № 1 у м. Херсоні з повною заміною обладнання та встановленням трьох нових газових котлів, що вирішило, нарешті, багаторічну проблему з опаленням, гарячим водопостачан ням і забезпеченням парою. У лі карні імені О. С. Лучанського в м. Херсоні проведено реконструк цію пральні з дотриманням норм гігієни та безпеки праці. Однак у майстернях парк верстатів давно не оновлювався, на деяких верстатах відсутні або ж несправні запобіжні

пристрої. Не в першу чергу виділя ються кошти і на технічне опосвід чення кисневих балонів, компресо рів, експертний огляд і випробуван ня котельного устаткування, що працює на твердому паливі. Через низький рівень оплати праці взагалі важко знайти фахівців для технічних служб у лікарнях. Вже кілька років перебувають в аварійному стані деякі приміщення фізіотерапевтичного відділення Херсонського обласного шпиталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, потребують капітального ремонту бу дівлі обласної туберкульозної лікарні. Турбує стан охорони праці в про титуберкульозній поліклініці м. Херсо на. Тут не вистачає приміщень для індивідуального прийому хворих, пе ревантажений рентген кабінет, не має змоги розмежувати дитяче та доросле відділення: для цього пот рібні чималі кошти, а спеціальної програми, де було б передбачено додаткове будівництво та відповідне фінансування, немає. На жаль, по при наполегливі зусилля лікарняно го закладу та за наявності всебічно го сприяння з боку міської влади (хо ча вже виконано й проектні роботи) будівництво гальмується. Якщо ж говорити про медичні за клади або окремі підрозділи, де мед персонал працює у шкідливих умо вах, то маємо приклади недіючих санпропускників і душових без гаря чого водопостачання (дезінфекційні станції), незабезпечення працівників профілактичним спецхарчуванням. Молоко, як компенсація за роботу в шкідливих умовах праці, видається в обсязі 40% від потреби. Працівники рентгенологічних кабінетів здебіль шого не отримують пектинів (соків). Самі засоби радіаційного захисту (фартухи, рукавички, ширми) лише оглядають на відсутність механічних пошкоджень, вони не проходять ви пробування на ефективність еквіва лента свинцю один раз на два роки. Причина — відсутність в області ла бораторій для виконання таких дос

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У березні 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 666 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ЗАЛУЦЬКИЙ В. Д. — директор заводу будматеріалів, м. Феодосія, АР Крим; САРАНЧУК В. В. — директор ТОВ «Фірма «Вектор», м. Вінниця; КОНДРА ТЮК М. М. — директор СТОВ «Дніпро», Погребищенський район Вінницької області; КУЛЯГА В. В. — директор НВП «Пресдеталь», м. Луцьк, Волинська область; МОНЯ О. І. — генеральний директор ТОВ «Новобуд Дніпро», м. Дніпропетровськ; СТРИЖАК С. А. — директор ПП «Стрижак», м. Дніпро дзержинськ Дніпропетровської області; ЛЕВИЦЬКИЙ В. М. — директор ВАТ «Криворіжцемремонт», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; БУРДУК В. І. — директор ТОВ «Гефест», м. Донецьк; МЕСХІ М. М. — директор ТОВ «Донтех буд», м. Донецьк; ДЕЙСАН Т. В. — директор ТОВ «Калина», Житомирська область; БРОХ В. Д. — директор ПП «Стубла», м. Житомир; ЛОНЧИНСЬ КИЙ Б. О. — директор ТОВ «Лонкир», м. Ужгород; ГРІШКО Р. І. — директор ТОВ «Папірус Голд», м. Запоріжжя; СУРОВ О. Б. — директор ЗАТ «Райз», Вільнянський район Запорізької області; ХОДЕВИЧ М. В. — директор КП «Теплосервіс», м. Калуш Івано Франківської області; ГЛОБЕНКО О. А. — гене ральний директор ТОВ «Газовик», м. Київ; ЄВІТІН О. О.— голова правління СФГ «Ранок», Яготинський район Київської області; ЛУГОВСЬКИЙ О. А. — го лова правління ФГ «Луговське», Кіровоградська область; КАСПАРЕВИЧ А. Ю. — директор ТОВ «Анкас», м. Луганськ; МОРОЗОВ В. В. — директор ТОВ «ВКФ «Слава», м. Львів; СОРОКІН О. Б. — директор ТОВ «Тунельспецбуд», м. Южно українськ Миколаївської області; РОМАНЕНКО Є. М. — директор ТОВ «Лінія М», м. Одеса; ЛЕВЕНКО А. С. — директор ТОВ «Техноцентр», м. Полтава; МЕЛЬНИК В. Ф. — генеральний директор ТОВ «Газотрон Влтава», м. Рівне; ПИЛИПЕНКО І. П. — директор ТОВ «Пролісок», м. Суми; БІДУЛЬКА Я. О. — голова ПФГ «Козачина», Борщівський район Тернопільської області; ГОРНО СТАЙ В. І. — голова ФГ «Світанок», Харківська область; ЧЕРНЯВСЬКИЙ С. Л.— директор ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт», м. Херсон; ПІНТІЙСЬКИЙ І. К. — директор ТОВ «Агро Капітал», м. Каховка Херсонської області; СЕВЕРНЮК В. І. — директор Ладигівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ст., Старокостянтинівсь кий район Хмельницької області; ХОМЕНКО О. І. — директор Смілянського технікуму харчової промисловості, Черкаська область; КУЧЕРЕНКО С. А. — генеральний директор НВП «Міф», смт Глибока Чернівецької області; ЯКО ВЕНКО В. А. — директор ТОВ «Колос», Носівський район Чернігівської області; РОССОХА І. В. — директор ТОВ «Акант», м. Чернігів.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

ліджень. Взагалі наявність у лікарів рентгенологів і рентгенолаборантів індивідуальних дозиметрів — явище досить рідкісне. Не стосуються такі факти лише кількох установ, серед них — Херсонський обласний онко диспансер. Тут персонал повністю забезпечено дозиметрами, до того ж вводиться в дію й новий корпус на 240 ліжок. І, нарешті, не можна оминути проблемне питання, важливе для всіх, хто опікується станом охорони праці працівників медичних закла дів,— це застаріла нормативно правова база. Майже всі галузеві правила, зареєстровані в Держав ному реєстрі нормативно право вих актів з охорони праці від 20.06.2006 р. № 102, опрацьовані та введені в дію в другій половині минулого століття, затверджені ще МОЗ СРСР, але жодні з них не за реєстровані в Мін’юсті України. Взагалі не розроблені правила з охорони праці під час експлуатації рентгенодіагностичних кабінетів. Є лише типові інструкції з техніки без пеки для персоналу. Явно не відпо відають вимогам часу і потребують негайного переопрацювання Пра вила безпеки праці під час роботи на автоклавах (1971 р.), Правила техніки безпеки та виробничої сані тарії для пралень (1959 р.), Правила техніки безпеки і санітарії на кухнях та в їдальнях установ системи МОЗ (1959 р.) та деякі інші нормативні ак ти, що не увійшли до Державного реєстру. Потреба у нормативно право вих актах високого фахового рівня, придатних для застосування в сучас них умовах,— величезна. Швидке реагування на поступи технічного прогресу, зокрема в медицині, є на гальною вимогою сьогодення. О. ОВЧАРУК, провідний дер жавний інспектор відділу організації нагляду в АПК та СКС теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області

Фото С. КОЛЕСНИКА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ТЕМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

ЗАМОВНИКОВІ ВИГІДНО,

А ВИКОНАВЕЦЬ ХОЧЕ ЗАРОБИТИ О. Захарченко був приватним підприємцем — виконував буді вельні та інші роботи. Мав дозвіл на виконання робіт у діючих електроустановках. На перший погляд, усе в порядку, і людину можна було допускати до самостійної роботи, що він і робив: за безпечував себе роботою сам, пропонуючи свої послуги роботодав цям за договором підряду. Проте стався нещасний випадок, у ре зультаті якого О. Захарченко загинув. Через що? Робота в елек троустановках — робота підвищеної небезпеки, під час її виконан ня необхідно суворо додержувати вимог безпеки.

У

червні 2008 р. приватний підпри ємець Ю. Яковлєв, який мешкає в м. Черкаси, уклав договір із СТОВ «Агропрогрес Катеринопіль ське» на виконання електромонтаж них робіт щодо відновлення зовніш ніх мереж електричного освітлення в кількох населених пунктах Черкась кої області. Для виконання електро монтажних робіт у с. Шостакове Ю. Яковлєв у серпні уклав договір із приватним підприємцем О. Захар ченком з м. Кіровограда. Про це він не повідомив керівництво Катерино пільського РЕМ. У ході попередніх робіт, у липні, було додержано усіх вимог законодавства про охорону праці: подано заявку в Катерино пільський РЕМ на виконання робіт, до якої було додано ліцензію на ви конання електромонтажних робіт і дозвіл на початок виконання робіт Ю. Яковлєвим, а також свідоцтво про перевірку знань з питань охорони праці з присвоєнням групи V з елект

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

робезпеки Ю. Яковлєву і члену бри гади В. Муратову. Головний інженер РЕМ В. Ткаченко провів із членами бригади вступний інструктаж з охо рони праці, ознайомив робітників із схемами електроустановок, в охо ронних зонах яких планувалося вико нання робіт з ремонту зовнішнього освітлення, із записом у журналі ре єстрації вступного інструктажу з охо рони праці. Ці роботи провадилися за нарядом допуском. Що ж відбувалося напередодні нещасного випадку і безпосередньо того дня? Як підтверджують записи переговорів оперативно диспетчер ської служби Катеринопільського РЕМ і пояснення свідків, заявки до РЕМ на виконання робіт у трансфор маторній підстанції № 308 у с. Шос такове не надходило, і бригаду до ро боти не допускали. Ні про який ін структаж, наряд допуск не було й мо ви. І нещасний випадок не забарився.

11 серпня на диспетчерський пункт Катеринопільського РЕМ на дійшло повідомлення про нещасний випадок з О. Захарченком у ТП 308 с. Шостакове: під час спроби само вільного підключення електромере жі у РУ 0,4 кВ, що перебувало під напругою, його було смертельно уражено електрострумом. Комісія зі спеціального розсліду вання нещасного випадку встанови ла, що його причиною стало невико нання генпідрядником — приватним підприємцем Ю. Яковлєвим вимог безпеки. Залучаючи субпідрядника для роботи на об’єкті підвищеної не безпеки, він не провів з ним цільовий інструктаж з охорони праці, не оз найомив його із заходами безпеки під час виконання робіт в елек троустановках, не координував його дії. Не було оформлено наряд до пуск на проведення робіт. А коли лю дина загинула, Ю. Яковлєв навіть не

прибув для зустрічі з членами комісії з розслідування нещасного випадку, хоча її голова — головний держав ний інспектор з охорони праці в енергетиці теруправління Держгір промнагляду по Черкаській області М. Горошко наполягав на цьому. Потерпілий мав дозвіл на вико нання робіт підвищеної небезпеки, виданий теруправлінням Держгір промнагляду по Кіровоградській області 10 липня 2007 р., у тому числі й на виконання робіт у діючих елек троустановках напругою до 10 кВ. Проте роботодавець Ю. Яковлєв не організував безпечного проведення робіт, не поцікавився, чи пройшла людина відповідне навчання та пере вірку знань з питань електробезпеки. За результатами перевірки робо ти приватного підприємця Ю. Яков лєва було оформлено припис, за пропоновано заходи щодо усунення причин нещасного випадку. Йому було заборонено виконання робіт в електроустановках, а також він мав пройти позапланову перевірку знань з питань охорони праці в тер управлінні Держгірпромнагляду по Черкаській області. Обставини не щасного випадку було доведено до відома електротехнічного персона лу ТОВ «Черкасиобленерго», роз роблено заходи щодо організації безпечного виконання робіт сторон німи організаціями в охоронних зо нах ліній електропередачі. Наш складний кризовий час зму шує людей думати про те, як заро бити гроші на прожиття. Ось і йде людина працювати на свій страх і ризик, не оформляючи відносин з роботодавцем документально. Видалася нагода жителю Кірово градщини підробити в Черкаській області — а чому би й ні? Мимоволі згадуються відверті ви словлювання працівників підпри

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ємств, коли редакція журналу «Охо рона праці» у 2000 р. проводила анкетування під рубрикою «Що я думаю про цю проблему?» На запи тання про те, чи буде людина пра цювати у явно небезпечних умовах, багато хто відповів: буде, якщо це дасть їй хоч якийсь заробіток. Адже треба годувати сім’ю... А в резуль таті? Приватний підприємець О. За харченко, про якого йде мова в ма теріалі, не перебував у трудових відносинах з Ю. Яковлєвим і не сплачував добровільних внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. З цієї причи ни комісія цей нещасний випадок не пов’язала з виробництвом, а отже, він не підлягає обліку і на нього не поширюється чинність закону про соціальне страхування від нещасно го випадку на виробництві. Тобто сім’я потерпілого, яка залишилася без годувальника, не зможе одер жати відшкодування шкоди. Подібна ситуація є типовою для невеликих підприємств недержавних форм власності, керівництво яких не може чи, швидше за все, не хоче за безпечити для своїх працівників без печні умови праці. Вони працюють за договорами підряду, в яких вимо гам безпеки відведено всього одне два речення, а то й узагалі вони не відображені. Такі підприємства не мають кваліфікованих фахівців з охорони праці, там використовуєть ся фізично та морально застаріле устаткування, вони розташовані в старих, нерідко аварійних примі щеннях. Усе це — вкрай гостра проб лема, що потребує якнайшвидшого вирішення на державному рівні. На цьому ж рівні, вважаємо, необхідно переглянути й законодавство для то го, щоб заборонити приймання на роботу людей без оформлення тру дового договору. Питаннями безпеки праці робіт ників, а особливо тих, хто працює «на свій страх і ризик», ніхто не зай мається і не несе ніякої відповідаль ності. Замовник — тому що йому так вигідно, виконавець — тому, що хо че заробити. Не треба забувати, що Закон «Про охорону праці» надає права не тільки власникам підприємств, але й працівникам. Але вони мають також обов’язки — неухильно до держувати виробничої дисципліни та вимог безпеки. Їм не можна забу вати, що у випадку травмування їхні сім’ї залишаться без соціального захисту. Треба пам’ятати, що в біль шості випадків наше життя і здо ров’я залежать від нас самих. В. ЗАНІЗДРА, заступник на

чальника теруправління Держгірпром нагляду по Кіровоградській області, Катерина ЦВІГУН, наш власкор

3. Зам. №

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у березні 2009 р. в Україні на вироб ництві загинуло 48 осіб — на 44 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 15 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 42 особи, у тому числі 5 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 3 . 0 3 у Путильському районі Чернівецької області під час трелювання деревини на ухилі понад 25° перекинувся трактор ТДТ 55. Загинув тракто рист Карпатського держлісгоспу.

0 3 . 0 3 у м. Харкові під час встановлення рекламної вивіски на даху будівлі банку, яке виконувало ТОВ «Флайт ЛТД» (м. Запоріжжя), один ро бітник втратив рівновагу і впав з висоти 15 м. Потерпілий помер на місці події.

05.03

у конвеєрному хіднику шахтодільниці «Первомайська» ГТОВ «Практик» (м. Брянка Луганської області) було знайдено без ознак життя тіло електрослюсаря підземного, якого затягнуло до натяжного барабана стрічкового конвеєра 1Л 80.

10.03

на території компресорної станції «Орлівка» Одеського ЛВУМГ (Біляївський район Одеської області) під час ремонту ізоляційного покрит тя трубопроводу сталося обвалення грунту стінки траншеї. Загинув ізолю вальник.

13.03

на шоколадній фабриці ЗАТ «Крафт Фудз Україна» (м. Тростя нець Сумської області) під час виконання робіт в адміністративно побутово му корпусі внаслідок падіння цегляної перегородки було травмовано муля ра ЗАТ «ИНЖСТРОЙ». Потерпілий помер через два дні у лікарні.

22.03

у м. Києві на об’єкті реконструкції НСК «Олімпійський» елек трика БМУ 4 ВАТ «Трест «Київпідземшляхбуд 2» під час перебування у приямку, де працював насос з відкачування води з колектора, було смер тельно уражено електричним струмом. Причина — відсутність заземлення устаткування.

2 4 . 0 3 у кіоску «Денер Кабаб» (житловий масив «Тополя» у м. Дніпропе тровську) внаслідок витікання газу з балона стався вибух. Загинули прода вець ПП «Сімоніна С. А.» та стороння особа, яка на той час була в кіоску. Травми отримали ще двоє осіб.

2 6 . 0 3 на території ТОВ «Регіон Продукт» (Бориспільський район Київ ської області) під час виконання робіт у виробничому приміщенні стався вибух балона з киснем. Загинув робітник ТОВ «Трейдмегабуд ХХІІ століття» (м. Київ). ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВІСТІ З МІСЦЬ

НЕ ПЕРЕТВОРІТЬ ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ

НА ЛОТЕРЕЮ Того грудневого дня 32 річний робітник приватного під приємства «Тер.МЖК» (Тернопіль) Б. Нечай працював у складі бригади на будівництві 80 квартирного житлового будинку на масиві «Новий Світ». Бригада на монолітному покритті дев’ятого поверху виконувала роботи з улашту вання металевої опалубки для подальшого заливання бето ном. Три працівники бригади в’язали каркас діафрагми. Сам же Б. Нечай з напарником виконував роботи з центрування металевих щитів опалубки колони. Колони були розміщені за 20 см від краю даху. Виконуючи цю роботу, Б. Нечай осту пився, втратив рівновагу і впав з висоти 26 м, отримавши значні тілесні ушкодження, від чого помер на місці події.

П

ід час виконання роботи праців ники не застосовували засобів індивідуального захисту. Згідно з відомістю, наданою комісії з розслі дування нещасного випадку, всім працівникам, які працювали на ви соті, було видано засоби індивіду ального захисту — захисні каски та запобіжні пояси. Робоче місце по терпілого не мало тимчасового ого родження. Потерпілий, згідно з до відкою судово медичної експертизи, перебував у стані сп’яніння серед нього ступеня. Загальний трудовий стаж потерпі лого — 9 років, стаж роботи за про фесією бетоняра — 2 роки 5 місяців. У червні 2006 р. пройшов вступний інструктаж з охорони праці, останній інструктаж на робочому місці — у ве ресні 2008 р., у листопаді цього ж ро ку — перевірку знань з питань охоро ни праці за професією. Медичний огляд пройшов у червні 2007 р. Потерпілий кілька місяців не до жив до свого 33 річчя. А його моло да вагітна дружина перебуває на обліку в центрі зайнятості. Від пер шого шлюбу залишилась семирічна

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

донька, учениця другого класу, яка була на утриманні потерпілого. Те пер і вона, і новонароджена дитина більше ніколи не побачать свого батька, бо він знехтував вимогами особистої безпеки, грубо порушив трудову та виробничу дисципліну. Комісія, очолювана заступником начальника теруправління Держгір промнагляду по Тернопільській обла сті В. Паславським, технічних причин цього нещасного випадку не вияви ла. А організаційною причиною наз вано незадовільне функціонування системи управління охороною праці, бо не було забезпечено контролю з боку посадових осіб, керівників під розділів за виконанням робіт відпо відно до вимог з охорони праці, вико ристанням засобів колективного та індивідуального захисту, додержан ням трудової і виробничої дисциплі ни. Психофізіологічні причини неща сного випадку — перебування потер пілого у стані алкогольного сп’яніння. Згідно з п. 14 Порядку розсліду вання та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві цей неща

сний випадок було пов’язано з ви робництвом. Комісія встановила відповідаль них за нещасний випадок. Це: директор ПП «Тер.МЖК» С. Ти мошенко, який неналежно здійсню вав контроль за функціонуванням СУОП та додержанням працівника ми вимог з охорони праці, викори станням засобів захисту працюючих; виконроб ПП «Тер.МЖК» М. Юзь ків, який порушив вимоги посадової інструкції, бо не було створено без печні умови праці, недостатньо здій снювався контроль за додержанням робітниками інструкцій з охорони праці, виробничої і трудової дисцип ліни, він допустив бетоняра до робіт на висоті без застосування засобів захисту та ще й у стані алкогольно го сп’яніння. Бетоняр ПП «Тер.МЖК» Б. Нечай також грубо порушив вимоги інст рукції з охорони праці для бетоняра, Правила внутрішнього трудового розпорядку. Під час обстеження підприємства заборонено виконання будівельно монтажних робіт та експлуатацію вантажопідіймального крана до усу нення порушень. До адміністратив ної відповідальності притягнено ди ректора, головного інженера, голов ного механіка і виконроба підпри ємства. На засіданні ради теруправ ління, що відбулося 29.12.2008 р., стан охорони праці на ПП «Тер.МЖК» визнано незадовільним. Адміністрацію підприємства зо бов’язано усунути порушення вимог нормативних актів з охорони праці, посилити контроль, а також викона ти заходи, зазначені у виданому за результатами оперативної перевір ки приписі та запропоновані комісі єю зі спеціального розслідування не щасного випадку. Розмірковуючи над обставина ми і причинами нещасного випадку, мимоволі згадуєш слова мудрої лю дини: «Той, хто безпеку праці поли шає на волю випадку, перетворює своє життя на лотерею». Тож до яко го часу керівники та організатори виробництва будуть грати роль сто ронніх спостерігачів на виробничих дільницях? Це ж їхня бездіяльність є причиною порушень правил безпе ки, що призводить до загибелі пра цівників. І скільки ще буде тривати ця лотерея? В. КЛИМЕНКО, керівник прес служби теруправління Держгірпромна гляду по Тернопільській області На знімку: тут працював Б. Нечай до фатального падіння. Фото автора

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ФОТОЗВИНУВАЧЕННЯ

ТУТ У БУДЬ ЯКУ ХВИЛИНУ МОЖЕ СТАТИСЯ БІДА

Н

а сторінках журналу «Охорона праці» вже не раз йшлося про недотримання роботодавцями Подільського краю будівельних норм і правил та пов’язані з цим трагедії. І це не випадково, бо буді вельна галузь була і залишається однією з найбільш травмонебезпечних. Торік після того, як у рубриці «Фотозвинувачення» з’явилися фотоматеріали, в яких були зафіксовані кричущі порушення вимог норма тивно правових актів з охорони праці на будівельних майданчиках м. Хмельницького, рада з питань без печної життєдіяльності населення міськвиконкому на своєму засіданні заслухала недбайливих керівників будівельних підприємств та організацій. Після цього на деяких об’єктах запанував певний порядок. Але... ненадовго. Як бачимо із вміщених нижче фото, сьо годні окремі будівельні майданчики знову стали зо ною невиправданого ризику, де у будь яку хвилину може статися біда. То ж хто і коли покладе цьому край? На будівництві житлових будинків по вул. Подільсь кій, поряд з міською поліклінікою № 1 (фото 1) та по

2

3

4

1

вул. Молодіжній, поряд зі школою № 24 (фото 2) пра цівники перебувають на будівельному майданчику в зоні роботи вантажопідіймальних кранів без захис них касок; по вул. Молодіжній, поряд з церквою (фо то 3), вул. Подільській під час реконструкції прибудо ви (фото 4) працівники виконують роботи без захис них касок та запобіжних поясів; на вул. Львівське шосе, поряд з центральною районною лікарнею (фото 5) працівники працюють без захисних касок.

5

Василь СОПІЛЬНЯК

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ

СПЕЦОДЯГ

— ВІЗИТНА КАРТКА ПІДПРИЄМСТВА!

Робочий одяг поступово стає не тільки за собом захисту від впливу шкідливих і небез печних виробничих факторів, але й важливою складовою компанії в очах споживачів і парт нерів по бізнесу.

С

пецодяг — це візитна картка підприємства! Саме то му власники компаній, які дбають про зовнішній ви гляд, здоров’я і безпеку своїх співробітників, уже не замовляють спецодяг у кустарних майстернях, що вико ристовують дешеві, морально застарілі тканини. Вони вважають за краще звертатися до послуг компаній, ос новним видом діяльності яких є розробка і створення максимально комфортного та стильного робочого одя гу. Така уніформа, виконана у фірмовому стилі, є осно вою для створення корпоративної культури на підприєм стві, що об’єднує всіх людей, які працюють під однією торговельною маркою. Якщо замовник бажає придбати якісний спецодяг, необхідно проконсультуватися з фахів цями. У протилежному випадку неякісний одяг може не забезпечити виконання своїх функцій, швидко втратить зовнішній вигляд і захисні властивості. А ви втратите гро ші та час. Компанія «АНКОН ТРЕЙД» з 2008 р. активно впро ваджує на підприємствах України сучасний спецодяг з під вищеними захисними та споживчими властивостями. Спів робітники нашої компанії добирають спецодяг з ураху ванням побажань, специфіки та умов праці працюючих, корпоративного стилю підприємства. Розробляючи документацію для виготовлення одягу, ми використовуємо тільки новітню технологію та якісні тканини кращих світових виробників. З 2008 р. наш стратегічний партнер — ТОВ «ТЕКСТАЙМ», постачаль ник тканин виробництва Carrington (Англія) і Concordia (Бельгія), продукція яких сертифікована й затверджена корпоративними стандартами підприємств. Одяг працівників, крім забезпечення безпеки, пови нен мати великий запас міцності на випадок екстремаль ної ситуації, можливість виникнення якої не можна ви ключити. Тканини, що використовуються нами для виго товлення спецодягу, мають підвищені захисні та спожив чі властивості, вони придатні для інтенсивної експлуата ції у найважчих умовах праці. Так, для працівників нафтогазової промисловості, металургії, де в умовах підвищеної температури від бувається контакт людини з відкритим полум’ям і роз печеними поверхнями, тканина має високі вогнетрив кі та вогнезахисні характеристики і масловодовід штовхувальну обробку, що перешкоджає проникнен ню води, масел, нафтопродуктів важкої фракції, не знижуючи паропроникність матеріалу (пропускає па ри поту).

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

Для робіт на вибухонебезпечних об’єктах застосову ється тканина, що має антистатичні властивості, завдяки чому під час активного руху не відбувається накопичен ня зарядів статичної електрики. Тканина має стійкість до стирання, що забезпечує більш тривалий термін експлуатації виробу. Найдовго вічнішими є вироби зі змішаних тканин, що поєднують у собі бавовну та поліефір. Уніформа з такого матеріалу вдвічі легша, ніж бавовняний одяг аналогічного рівня міц ності. Для працівників хімічної галузі тканина має кислото лугостійку обробку, що захищає людину від потраплян ня на шкіру кислот і лугів. Для фахівців, які виконують електро і газозварюваль ні роботи, використовуються тканини із захистом від іскор, бризок розплавленого металу й окалини. На від міну від традиційних брезентових костюмів зварника, су часні костюми із 100% ної бавовняної вогнестійкої тка нини дуже зручні, їх можна прати при температурі 75 °С, при цьому вогнезахисні властивості не втрачаються на віть після 200 прань. Ці тканини мають малоусадочну об робку, завдяки якій зміна розмірів одягу після прання не перевищує 1—2%, обробку «easy care», що дає змогу не прасувати виріб після сушіння в розправленому вигляді. Фарбування тканини провадиться тільки за сучасни ми технологіями — «кубове фарбування». Робочі костю ми навіть після численних прань мають яскравий колір на відміну від дешевих тканин, що після мокрої обробки зменшуються на цілий розмір і мають потертий линялий вигляд. ТОВ «АНКОН ТРЕЙД» виробляє одяг для всіх сфер діяльності. Усі моделі — від простої до складної — відпо відають найвищим вимогам і мають сучасний дизайн. Крім всесезонного універсального спецодягу різних роз мірів, виконаного в кількох варіантах за колірною га мою, ми випускаємо одяг і для осінньо зимового періо ду, де використовуємо утеплювачі залежно від кліматич ної зони. До комплекту зимових костюмів входять куртки, напівкомбінезони, жилети, білизна натільна утеплена. Вивчивши потреби клієнтів та їхні вимоги до спецодя гу, компанія «АНКОН ТРЕЙД» розробила колекцію сучас ного спецодягу з підвищеними захисними та споживчими властивостями. У компанії завжди в наявності сучасний костюм зварника із 100% ної вогнестійкої бавовняної тканини Флeймшилд 400, костюми від загальних про мислових забруднень зі змішаних тканин «Томбой» і «Атлас» різних варіацій, кольорів і розмірів за цінами, що суттєво нижчі від ринкових! Л. ЧЕРКАШИНА, керівник проекту «СПЕЦОДЯГ» ТОВ «АНКОН ТРЕЙД»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРИЛАДИ ТМ «ЕКОТЕСТ» ВБЕРЕЖУТЬ ВІД РАДІАЦІЇ На той час, коли в Україні сталася одна з найбільших техногенних катастроф — вибух на Чорнобильській АЕС, країна не мала до статньо технічно досконалих засобів радіа ційного контролю. Львівське НВПП «Спаринг Віст Центр», яке успішно працює понад 15 років у галузі приладобудування, розробляє і впроваджує у виробництво якісні, точні та надійні сучасні засоби для виявлення та кон тролю радіації ТМ «ЕКОТЕСТ».

Р

адіація — один із найнебезпечніших для людини фак торів виробництва. Навіть невеликі дози опромінен ня можуть спровокувати рак чи генетичні зміни. Бай дуже ставлення до радіації і захисту від неї серйозно впливає не лише на ваше здоров’я, а й на здоров’я на ступних поколінь. Тому дуже важливо мати доступ до ін формації про радіаційний стан середовища перебуван ня. Використання продукції ТМ «ЕКОТЕСТ» допоможе зберегти ваше здоров’я. НВПП «Спаринг Віст Центр» вже розробило одинад цять моделей та ряд модифікацій приладів радіаційного контролю. Усі вони внесені до Державного реєстру за собів вимірювальної техніки України та державних реєс трів деяких країн світу. Сьогодні прилади ТМ «ЕКОТЕСТ» експортуються у більше ніж 55 країн. Підприємство пра цює в умовах впровадженої та сертифікованої системи управління якістю, про що свідчить виданий міжнарод ною консалтинговою компанією «Бюро Верітас» серти фікат на відповідність вимогам стандарту ISO 9001 2000 № 203363. За своїм призначенням продукція підприємства поді ляється на: • прилади радіаційного контролю для: санітарної дозиметрії та екології, індивідуальної дозиметрії, пошукових задач, цивільного захисту і застосування в армії, служб пожежної охорони, побутового використання, навчальних програм; • блоки детектування різних видів випромінювання; • автоматизовані системи радіаційного контролю; • програмне забезпечення для автоматизованих си стем радіаційного контролю. Розглянемо докладніше призначення і галузь застосу вання окремих приладів. Дозиметр гамма випромінювання індивідуальний ДКГ 21 «ЕcоtеstCard» призначений для особистої радіаційної безпеки персоналу, служить для контролю дозового навантаження та попе редження про радіаційну небезпе ку під час роботи на радіаційно небез печних об’єктах і під час рятувальних робіт. При лад за розмірами та формою нагадує кредитну пласти

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ кову картку. Він може бути корисним для фахівців атом ної енергетики, фізичних лабораторій, лікарів радіологів та дефектоскопістів. Для перевірки радіаційного стану навколишнього се редовища, сировини, продукції та для інших цілей розроб лено дозиметр радіометр гамма , бета випромінювань МКС 07 «Пошук». За співвідно шенням «ціна—якість», екс плуатаційними та ергоно мічними характеристиками він не має аналогів у ближньому за рубіжжі. Його охоче купують і використовують еко логи, лікарі гігієністи СЕС, радіоізотопні лабораторії, організації із заготівлі металобрухту. Нова розробка підприємства — інформаційне табло, яке має дві модифікації: ІТ 09 та ІТ 09Т. Табло призначе не для відображення результатів вимірюван ня, які отримані від бло ка детектування гамма випромінювання БДБГ 09; звукової та світлової сигналі зації при перевищенні порогових рівнів. ІТ 09Т додатко во до вищенаведених функцій відображає реальний час і температуру навколишнього середовища. Його вико ристовують у штабах цивільної оборони, радіологічних лабораторіях, на АЕС, в онкоцентрах, на підприємствах металургійної та гірничої промисловості, у місцях вели кого скупчення людей. Для виявлення переміщення радіоактивних матеріа лів варто використовувати дозиметр радіометр МКС 05 «ТЕРРА». На базі цього приладу львівські інже нери створили дозиметр для побутових по треб — «ТЕРРА П». За ціною він цілком до ступний людям із середнім рівнем достатку. Свого часу саме цей прилад Міністерство освіти та науки України рекомендувало для застосування під час виконання освіт ніх програм з охорони праці, цивільного захисту, безпеки життєдіяльності. Продукція ТМ «ЕКОТЕСТ» демонструвалась на ба гатьох престижних міжнародних і всеукраїнських спеціа лізованих виставках. Іноземні фахівці щоразу захоплю ються високою точністю та надійністю цих приладів, які позитивно зарекомендували себе у роботі. Відомо, що прилади такого класу виготовляють і за кордоном. Але продукція львівських фахівців значно де шевша, за технічними характеристиками не поступаєть ся закордонним аналогам, а за деякими параметрами суттєво їх випереджає. Використання цих приладів — га рантія радіаційної безпеки! Н. КУГУК, піар менеджер ПП «НВПП «Спаринг Віст Центр»

ПП «НВПП «Спаринг Віст Центр» Львів, вул. Володимира Великого, 33 Тел. (032) 242 15 15, факс (032) 242 20 15 www.ecotest.ua market@ecotest.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

37

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ АВТОБЕТОНОЗМІШУВАЧІВ При монолітно каркасному будівництві вини кає потреба у великій кількості бетонної суміші та транспортуванні її на значні відстані. Сучас не будівництво використовує дві технологічні схеми доставки суміші: від заводів товарного бе тону (централізованого бетонного вузла) та об’єкт ного бетонного вузла. При значних обсягах бетон них робіт друга схема вважається більш при вабливою, оскільки дає змогу оперативно регулю вати технологічні властивості суміші. Суміш від заводів товарного бетону (централі зованого бетонного вузла) до об’єкта будівництва транспортується автобетонозмішувачами, ав тобетоновозами, а в деяких випадках — бункера ми, завантаженими на кузови бортових автомобі лів, або самоскидами. Основними технологічними вимогами до транспортування суміші є збе реження її легкоукладальності та однорідності, оскільки з часом виникає розшаровування та тужавлення суміші*.

Д

ля доставки суміші безпосередньо на місце її реалі зації можуть використовуватись вантажопідйомні механізми, бетононасоси та стрічкові транспорте ри бетоноукладачі. Під час виконання бетонних робіт з інтенсивністю до 20 м3 на добу суміш доцільно переміщу вати вантажопідіймальними кранами в спеціальних бун керах (баддях); за більшої інтенсивності — бетононасо сами, які за конструкцією бувають поршневі або гвин тові, за призначенням — стаціонарні та мобільні (авто бетононасоси). Автобетононасоси з розподільною стрі лою, як правило, використовуються при зведенні підземної частини та перших поверхів будівлі, а стаціонарний бе тононасос з переналагоджувальним бетоноводом — для подачі суміші на всю висоту будівлі. Автор має на меті розглянути вимоги безпечної екс плуатації автобетонозмішувачів. Автобетонозмішувач (автоміксер) — найбільш ефек тивний засіб транспортування сумішей у міських умовах і на значні відстані. Доцільність перевезення суміші авто бетонозмішувачем визначається допустимою тривалі стю транспортування, видом транспортних засобів, се редньою швидкістю руху, станом доріг та рухливістю су міші**. Тривалість транспортування суміші не повинна перевищувати термін, необхідний для її тужавлення (на приклад, додаток Е ГОСТ 7473—94 визначає макси мально допустиму тривалість транспортування готової до використання суміші автосамоскидами та автобетоно змішувачами при температурах повітря від +20 до +30 °С). Автобетонозмішувач, крім доставки готової суміші, мо же забезпечувати по дорозі до місця реалізації приготу вання суміші із попередньо завантажених дозованих компонентів. У процесі перевезення існує можливість пе

ріодичного збудження суміші та обертання змішуваль ного барабана, що дає можливість збільшити тривалість її транспортування. Дальність транспортування сухих су мішей автобетонозмішувачами не обмежується (існують лише обмеження щодо вологості сухих компонентів, яка не повинна перевищувати 4%). Доставлену автобе тонозмішувачем суміш розвантажують зворотним обер танням змішувального барабана через жолоб, що дає змогу подавати суміш на висоту до 3 м з поворотом на 180°. Значний кут нахилу змішувального барабана (80°) при розвантаженні і наявність віброзбуджувача забез печує швидке розвантаження суміші без використання ручної праці. Автобетонозмішувач не належить до будівельних ма шин, які підпадають під дію Правил державної реєстра ції та обліку великотоннажних автомобілів та інших тех нологічних транспортних засобів, що не підлягають екс плуатації на вулично дорожній мережі загального кори стування (НПАОП 0.00 1.09 04). Порядок експлуатації автобетонозмішувачів визначається чинними норматив но правовими актами в контексті із загальними вимога ми експлуатації будівельних машин і безпосередньо ГОСТ 27339—93 «Автобетоносмесители», який поши рюється на автобетонозмішувачі, призначені для прий мання дозованих компонентів суміші з наступним її при готуванням (з осадкою конуса від 3 см і крупністю запов нювача до 70 мм) в дорозі та після прибуття на будівель ний об’єкт, доставки готової суміші і вивантаження її спо живачеві при температурі повітря від +40 °С до –40 °С. Цей стандарт не поширюється на автобетонозмішувачі спеціального призначення, комбіновані автобетонозмі шувачі з бетононасосами, конвеєрами та іншим облад нанням. Порядок експлуатації автобетонозмішувача як

* Однорідність суміші порушується (суміш розшаровується) під час транспортування її на нерівній дорозі, при високій швидкості руху і знач ній тривалості транспортування. При розшаруванні суміші крупний заповнювач осідає, а розчин і вода піднімаються вгору. Таку суміш не мож на укладати в конструкцію, спочатку її необхідно знову перемішати до однорідної консистенції. ** Відповідно до п. 7.4 СНиП 3.07.01 85 «Гидротехнические сооружения речные» межа доцільності використання автобетонозмішувача ви значається як 15 км, а при менших відстанях бетонну суміш доцільно транспортувати в самоскидах бетоновозах з домішкою уповільнювачів ту жавлення.

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

будівельної машини встановлюється ГОСТ 12.3.033—84 «Строительные машины. Общие требования безопас ности при эксплуатации», ГОСТ 25646—95 «Эксплуа тация строительных машин. Общие требования» (п. 5.4 ГОСТ 27339—93), а також ДБН В.2.8 3 95 «Тех нічна експлуатація будівельних машин», ДБН В.2.8 9 98 «Експлуатація будівельних машин. Загальні вимоги», ДБН В.2.8 14 00 «Правила зберігання будівельної техні ки». Перевага в питаннях експлуатації автобетонозмішу вачів була надана ДБН. Технологічне змішувальне обладнання автобетоно змішувача встановлюється на ходовій частині транспорт ного засобу. До складу технологічного обладнання вхо дять: змішувальний барабан двоконусної («краплеподіб ної», «грушоподібної») форми із зубчастою передачею; завантажувальна воронка; розподільний поворотний жолоб; редуктор; водяний бак, розділений перегород кою на дві частини (одна призначена для подачі води в барабан, інша — для промивання барабана після ви вантаження суміші) з водяним насосом; привід змішу вального барабана (може бути відокремленим від при вода транспортного засобу (гідравлічного) або з відбо ром потужності від привода транспортного засобу), на вісна площадка для обслуговування завантажувальної воронки. Конструкція змішувального барабана забез печує захист від дії атмосферних опадів і виплескування суміші під час перевезення. Для подачі суміші на місце укладання сучасні автобетонозмішувачі можуть комп лектуватись розчинонасосами, стрічковими транспорте рами бетоноукладачами, а також забезпечуватись тех нікою для контролю якості суміші. Робоча місткість змі шувального барабана сучасних автобетонозмішувачів становить 3—12 м3. Під час експлуатації автобетоно змішувача при мінусових температурах зовнішнього повітря повинні вживатись заходи щодо запобігання за мерзанню робочої рідини або використовуватись не замерзаюча робоча рідина. Розглянемо умови безпечної експлуатації автобето нозмішувачів 1. До керування автобетонозмішувачем допускаєть ся особа, яка має професію «машиніст бетонозмішу вача пересувного» (код професії 8333.2 за Класифіка тором професій України ДК 003:2005), яка пройшла відповідний інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, медичний огляд, має допуск до роботи з автобетонозмішувачем та посвідчення водія на право керування базовим транспортним засобом (п. 1.3 ГОСТ 12.3.033—84).

2. Власник автобетонозмішувача перед початком його експлуатації наказом визначає осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну експлуатацію машини, екс плуатаційний (ремонтний) персонал (п. 6.7 ДБН В.2.8 9 98). Особа, відповідальна за технічний стан машини (як пра вило, механік), веде облік напрацювання машини з ре єстрацією у відповідному журналі (наприклад, Журнал первинного поточного обліку напрацювання будівель них машин за формою додатку 10 ДБН В.2.8 3 95)*. У формуляр (паспорт) автобетонозмішувача заносяться відомості про закріпленого машиніста, обкатку, напрацю вання машини, технічне обслуговування і ремонт, причо му останні дві позиції заносяться щоквартально (пп. 6.7, 11.2 ДБН В.2.8 9 95).

3. Передбачається щозмінний (перед початком робо ти) огляд і технічне обслуговування автобетонозмішувача в порядку, визначеному його експлуатаційною документа цією. Перед виїздом на лінію особа, відповідальна за ви пуск машин на лінію, контролює проходження передрей сових технічного огляду автобетонозмішувача та медогля ду машиніста, видає машиністу подорожній (маршрутний) лист з відмітками про технічну справність базового транс портного засобу та виробниче завдання (маршрут).

4. Перед завантаженням суміші випускний проріз бун кера бетонного вузла повинен по вертикалі співпадати із завантажувальною воронкою автобетонозмішувача. Максимально допустима висота вільного падіння суміші під час видачі у ємкість не повинна перевищувати при ви користанні щільних заповнювачів — 2 м, пористих — 1,5 м (п. 6.3 ДБН А.3.1 8 96). Машиніст не повинен допускати перевезення суміші, обсяг якої перевищує допустиму ван тажопідйомність змішувального барабана, та залишати в барабані суміш на термін її тужавлення. Не допуска ється перебування людей на приймальних площадках (естакадах) під час завантаження або вивантаження су міші, а також експлуатація автобетонозмішувачів за від сутності інвентарних захисних кожухів робочих органів, що рухаються або обертаються. Перед початком руху розподільний поворотний жолоб автобетонозмішувача надійно закріплюється спеціальним пристроєм.

5. На об’єкті будівництва машиніст автобетонозмішу вача керується вказівками відповідальної особи будівель ної організації, а у разі виконання робіт в охоронних зонах отримує відповідний допуск і проходить цільовий ін структаж з питань охорони праці. До початку маневру вання машиніст повинен подавати звуковий попереджу вальний сигнал. Під час вивантаження суміші автобето нозмішувач встановлюється на передбачених для цього естакадах або непохилих площадках з твердим покрит тям, де забезпечується вільний прохід шириною не менше ніж 1 м і передбачаються блокувальні пристрої для коліс. При переміщенні автобетонозмішувача біля виїмок (кот лованів, канав, траншей тощо) машиніст повинен дотри муватись мінімально допустимих відстаней від основи ви їмки до найближчої опори (колеса) автобетонозмішувача (див. табл. 3 СНиП ІІІ 4 80* «Техника безопасности в строительстве», НПАОП 45.2 7.02 80).

6. На об’єкті будівництва машиніст повинен визначи тись з місцем зливання води після промивання змішу вального барабана, яке виконується після закінчення ви вантаження суміші. Роботи всередині змішувального ба рабана (наприклад, очищення поверхні барабана від залишків суміші) здійснюються при непрацюючому (надійно заблокованому) барабані з використанням електроінструменту напругою не вище 42 В. Для очи щення верхньої внутрішньої поверхні барабана необхід но прокрутити його на половину обороту. Очищення розподільного поворотного жолоба та завантажуваль ної воронки здійснюється при нерухомому змішувально му барабані з навісної площадки.

7. Можливість використання за призначенням та до цільності ремонту автобетонозмішувача визначається на підставі рішення комісії, очолюваної головним інже нером (головним механіком), оформленого відповідним актом (п. 7.18 ДБН В.2.8 3 95; п.11.4 ДБН В.2.8 9 98).

8. Періодичність технічного обслуговування та ремон

* Детальніше нормативні вимоги щодо безпечної експлуатації автобетонозмішувача (як будівельної машини) на всіх етапах його експлуата ції розглянуто в методичному посібнику: Федоренко М. Д. Організація будівельного виробництва. Безпека праці. — К.: Основа, 2008.— Кн. 1.— 104 с.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

39

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ту автобетонозмішувача визначається експлуатаційною документацією та графіками планово попереджувально го ремонту. Таблиця 1.18 додатку 1 ДБН В.2.8 3 95 пе редбачає нормативи періодичності технічного обслуго вування та ремонту автобетонозмішувача: технічне обслуговування — через 150 мотогодин, поточний ре монт — через 1200 мотогодин, капітальний ремонт — че рез 4800 мотогодин. Приймання автобетонозмішувача після технічного обслуговування та ремонту здійснюєть ся уповноваженою особою (механіком) за участю маши ніста (п. 7.16 ДБН В.2.8 3 95). Результати зовнішнього огляду автобетонозмішувача, його випробування на хо лостому ходу та під навантаженням оформляються актом проведення технічного обслуговування, що підписують особи, які здають і приймають автобетонозмішувач, а та кож реєструються у відповідному журналі (наприклад, Журнал обліку технічних обслуговувань і ремонтів буді вельних машин за формою додатка 11 ДБН В.2.8 3 95).

9. Порядок випробування гідроприводу автобето нозмішувача визначається ДБН В.2.8 13 00 «Технічна

діагностика гідроприводу будівельних машин». Основ ним документом при діагностуванні гідроприводу буді вельної машини є контрольно діагностична карта, де фіксуються результати діагностування, надається висно вок про необхідний обсяг і зміст робіт з технічного об слуговування і ремонту (додаток Е, п. 6.17 ДБН В.2.8 13 00). Результати діагностування можуть бути підставою для уточнення обсягу робіт при проведенні планових тех нічних обслуговувань і ремонтів, а також визначення до цільності продовження експлуатації машини після закін чення терміну служби. Дотримання нормативних вимог під час експлуатації, технічного обслуговування та ремонту автобетонозмі шувачів дасть змогу забезпечити їх технічно справний стан, надійність, економічність, екологічність та безпеку руху, що підвищить рівень безпеки експлуатації авто бетонозмішувачів і технологічних процесів, у яких вони використовуються. М. ФЕДОРЕНКО

НАВЧАННЯ безпеки, спеціалісти санепідстанцій, пожежного нагляду, інспекції енерго нагляду. Варто зазначити, що в далеких від ідеальних умовах виробничої активно Однією з важливих ланок у роботі Черкаського експерт сті органи місцевого самоврядування но технічного центру є організація та проведення навчан часто уникають виконання вимог ст. 34 ня керівників та спеціалістів підприємств з питань охо та 35 Закону «Про охорону праці», де рони праці. У 2008 р. в центрі пройшли навчання 2528 осіб, йдеться про те, що у складі виконавчо серед яких 680 керівників підприємств (у 2007 р. їх кіль го органу влади повинен бути створе ний підрозділ з охорони праці або ж кість була 2266 і 577 осіб відповідно). призначено спеціаліста. На Черкащині «У нас проводиться навчання за різноманітними про це здійснено у Каневі та Канівському районі, Смілі та в грамами,— каже начальник відділу охорони праці та районі, а також у Корсунь Шевченківському районі. навчання В. Штанько. — Зокрема, є курс для членів по Для зручності підприємств Черкаський ЕТЦ практикує стійно діючих комісій, які проходять перевірку знань у ко проведення виїзного навчання в районних містах обла місії теруправління Держгірпромнагляду, для інженерно сті за наявності комплектації груп, де є необхідна нав технічних працівників малих підприємств, які проходять чальна база. Це практикується у містах Умань, Сміла, перевірку знань у постійно діючих комісіях своїх підпри Канів, Корсунь Шевченківський. ємств. Також є групи для відповідальних за експлуатацію «Матеріально технічна база центру дає можливість об’єктів підвищеної небезпеки (котли, посудини, що ефективно проводити навчання фахівців,— додав Воло працюють під тиском, крани, ліфти, системи газопоста димир Дмитрович.— Для занять створено два навчальних чання тощо). Експертним центром розроблено тематич класи з необхідним обладнанням, наочними посібника ні плани: виконання робіт за наявності об’єктів підвище ми. Є також бібліотека з підбіркою нормативно право ної небезпеки (44 год); вивчення галузевих нормативно вих актів, що постійно поновлюються. Отже, завжди ма правових актів (будівельниками, працівниками облспо ємо можливість оперативно розширювати підготовчу ба живспілки, з видобування та переробки мінеральної си зу з урахуванням змін та доповнень у законодавстві». ровини) — 40 год; навчання на групу допуску з Відділ охорони праці та навчання надає консультації електробезпеки, в основному для малих підприємств за зверненнями керівників підприємств, служб охорони (35 год); навчання та атестація зварників ручного дуго праці з питань навчання, отримання дозволів на вико вого зварювання покритими електродами і газового зва нання робіт підвищеної небезпеки, розслідування неща рювання за програмою Українського атестаційного сних випадків тощо. комітету зварників». До читання лекцій залучаються спеціалісти теруправ І. ЮХНО (прес служба теруправління Держгірпром ління, Фонду соціального страхування від нещасних ви падків на виробництві, експерти технічні з промислової нагляду по Черкаській області)

БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА

ПОЧИНАЄТЬСЯ В АУДИТОРІЯХ

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротким рядком Починаючи з 2007 р. кількість профзахворювань, зареєстрованих в Одеській області, пішла на спад. У 2008 р. їх було 9 (0,5 на 10 тис. працюючих), тоді як у 2007 р.— 13 (0,64 на 10 тис. працюючих). Серед профзахворювань превалює патологія органів дихання. Профзахворювання частіше реєструються у ТОВ «Цемент», колишніх ТОВ «Одеський ливарний завод» і АТ «Одессільгоспмаш». *** Кількість профзахворювань на туберкульоз у Миколаївській області не зменшується. Питання незадовільного виконання обласної Програми протидії захворюваності на туберкульоз у 2007—2011 роках розглянуто у березні 2009 р. на засіданні постійної комісії Миколаївської облради з питань соціального захисту та охорони здоров’я. Обласний протитуберкульозний диспансер у критичному стані — забезпеченість лікарями становить 60%, наповненість палат хворими на третину більша, ніж передбачено нормами, на лікування одного хворого виділяється всього 11,98 грн. на добу. Питання про перегляд фінансових витрат на виконання цієї програми вирішено винести на розгляд найближчої сесії облради. *** На контролі Львівської облСЕС у 2008 р. перебувало 6849 промислових і сільськогосподарських об’єктів усіх форм власності, де зайнято 27 626 осіб. Станом на 1 січня 2009 р., за даними атестації, не відповідають вимогам санітарного законодавства 16 658 робочих місць — 5,5% від загальної кількості. На підприємствах області було зареєстровано 651 профзахворювання. Коефіцієнт частоти захворюваності на 10 тис. працюючих становить 13,5.

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ЗВИКЛИСЬ З БІДОЮ, ЯК РИБА З ВОДОЮ З огляду на насиченість Запорізь кої області шкідливими для населен ня та довкілля виробництвами, умови праці зайнятих на них працівників не випадають з поля зору спеціалістів санітарно епідеміологічної служби. Про її позицію і діяльність розповідає завідувач відділення гігієни праці Запорізької обласної санепідстанції А. МАТВІЄНКО.

У

2008 р. кількість випадків професійної захворюваності в регіоні досягла 47, що на 10 більше, ніж у 2007 р. При цьому 26 осіб (практично кожен другий) стали інвалідами. Як не прикро, але мушу констатувати: стабіль> ність стану з профзахворюваннями характерна майже для кожної промисло> вої галузі області, у чому переконують дані табл. 1. Професійні захворювання у Таблиця 1 2008 р. зареєстовано у ВАТ «За> Розподіл професійних захворювань порізький алюмінієвий комбінат» — за основними галузями економіки Запорізької області (2004—2008 рр.)

10 випадків, «Запоріжсталь» — 8, на підприємствах агропромис> Кількість лового комплексу — 5, у закла> профзахворювань за роками дах охорони здоров’я і ЗАТ «За> Галузь порізький залізорудний комбі> 2004 2005 2006 2007 2008 нат» — по 3, ВАТ «Запорізький титаномагнієвий комбінат», «Дні> Чорна 21 20 23 18 16 металургія проспецсталь», ТОВ «ВІЯ» — по 2, Кольорова 8 10 10 7 12 ВАТ «Сантехніка ЗАЗ», «Запо> металургія Машинобудування 2 7 — 3 6 різький феросплавний завод», «Запоріжвогнетрив», «Український Сільське 6 6 3 3 5 господарство графіт», «Запоріжкран», «Реф> Охорона здоров’я 7 1 4 4 3 ма», «Запоріжтрансформатор», Будівництво 1 5 4 1 2 «Машбудконструкція», «Мотор Транспорт (АТП) — 1 — — — Січ», хлібозавод № 3, ПБК «Сла> Харчова вутич», МКБ «Прогрес» — по промисловість 1 — — — — Приладобудування — 1 — — — 1випадку. Загалом в області у шкідливих Хімічна — — 1 — — промисловість умовах праці зайнято 114 497 Інші — 2 2 1 3 працівників. Зокрема, в умовах підвищеної запиленості та зага> зованості працюють 28 784 особи (28,4%), підвищених рівнів шуму — 19 204 (19,0%), вібрації — 8750 (8,6%), зазнають впливу несприятливого мікро> клімату — 5508 (5,4%), важкості і напруженості праці — 10 144 (10%). На багатьох працюючих діють водночас кілька шкідливих чинників як хіміч> них, так і фізичних. За результатами періодичних медичних оглядів у 2008 р. виявлено 16 574 особи із загальними соматичними захворюваннями, пере> ведено на іншу роботу за станом здоров’я — 2743, підлягають стаціонарному лікуванню — 3655, амбулаторному — 16 106, потребують оздоровлення — 20 677 осіб. І ці показники не випадкові. Наприклад, на підприємствах чорної металургії 55,2% робочих місць (із числа обстежених лабораторно) не відповідають санітарним нормам за

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

41

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

рівнями шуму, на підприємствах кольорової металургії — 93,75%, машинобудування — 86%, у сільському госпо> дарстві і на орендних підприємствах — по 75%, на малих — 51,8%, на приватних — 41,4%. Велика кількість робочих місць (обстежених лабораторно) з підвищеними рівнями вібрації на підприємствах будівництва (30%), чорної (21,1%), кольорової металургії (16,7%), у фермерських господарствах (20%). Вплив цих чинників посилюється важкістю та напруженістю праці, супроводжується знач> ним психоемоційним навантаженням. Якими конкретно неприємностями для працівників обертається такий стан речей, яскраво ілюструє табл. 2. Таблиця 2 Структура професійних захворювань, виявлених на виробничих об’єктах Запорізької області (2004—2008 рр.) Кількість профзахворювань за роками Нозологія 2004 2005 2006 2007 2008 Пилова патологія

15

17

22

11

15

Вібраційна хвороба

4

11

7

5

7

Шумова патологія (неврит слухового нерва, приглухуватість)

3

9

4

4

4

Захворювання нервової системи

7

4

3

1

3

Інтоксикація фтором

7

4

4

5

7

Інтоксикація марганцем

—

—

2

—

1

Професійний рак

2

3

—

2

3

Катаракта

1

—

—

—

—

Туберкульоз

5

3

4

3

3

Бронхіальна астма

—

1

—

1

1

Вірусний гепатит

1

—

—

2

—

Інші (екзема, алергічний ринофаринголарингіт)

1

1

—

—

—

Гострі отруєння

—

—

1

3

3

У структурі професійної патології більшість захворю> вань належить до захворювань органів дихання (хроніч> ні бронхіти, пневмоконіози) — 31,9%. Вібраційна хворо> ба та інтоксикація фтором становлять відповідно по 14,9%, нейросенсорна приглухуватість — 8,5%, профе> сійний рак, туберкульоз, захворювання нервової си> стеми, гострі отруєння — по 6,4%, бронхіальна астма, інтоксикація марганцем — по 2,1%. Характерно, що професійна захворюваність реє> струється у широкому спектрі професій: серед прохідни> ків, бурильників, електролізників, верстатників, механі> заторів, медичних працівників, працівників харчової промисловості та ін. Цей факт свідчить також про недо> статню профілактичну роботу лікувально>профілактич> них закладів. Професійна патологія не виявляється на ранній стадії, працівників не переводять на роботу, де відсутні шкідливі фактори виробництва, не проводять своєчасно їх лікування і оздоровлення. Чому? Тут слід говорити про значно глибші і соціальні витоки стабільної профпатології. Сьогодні ми маємо безліч

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

нових власників підприємств, для яких народ, держава, її продуктивні та матеріальні ресурси — лише засіб для збагачення. Отримуючи прибуток за рахунок експлуа> тації найманих працівників і уже готової матеріально> технічної бази, ніхто з них не думає про здоров’я люди> ни і подальших поколінь. Бажаючи збагатитися будь> яким чином, вони свідомо порушують законодавство про працю. Робітники працюють по 10—12 годин у зміну, з одним вихідним або взагалі без них, без права на лис> ток непрацездатності, повноцінний відпочинок тощо. Негативні процеси обумовлені також дешевизною робочої сили в Україні, що не стимулює підприємця впроваджувати нові технології, берегти робочу силу, оз> доровляти працівників. Як наслідок, наймані працівники позбавлені стимулу до ефективної трудової діяльності. Є й інші причини неповного або пізнього виявлення професійних захворювань, ігнорування незадовільних умов праці. Першою у цьому ряду стоїть матеріальна не> зацікавленість роботодавця, оскільки високі показники травматизму та профзахворюваності можуть у майбут> ньому обернутися збільшенням обсягів страхових від> рахувань до Фонду соціального страхування від нещас> них випадків на виробництві та професійних захворю> вань. На друге місце я б поставив ту обставину, що про> філактичні медичні огляди, котрі проводять лікарі терито> ріальних лікувально>профілактичних закладів на договірній основі, у більшості випадків неякісні. Бо такі установи залежні від роботодавця, адже він їх фінансує. А отже, може легко укласти договір з іншим лікувально>профі> лактичним закладом у випадку надмірної принциповості лікарів. Крім того, територіальні лікувально>профілак> тичні заклади, як правило, не мають високопрофесійних профпатологів і належної матеріально>інструментальної бази для проведення комплексу необхідних обстежень, що не дає змоги вчасно і у повному обсязі виявляти про> фесійні захворювання. Не слід замовчувати і те, що чимало працівників ціл> ком свідомо приховують ранні ознаки профзахворюван> ня аж до формування стійкої втрати працездатності, сподіваючись на матеріальну компенсацію, яка в перс> пективі забезпечить економічну стабільність не тільки самому працівникові, але і його сім’ї. Проблема безро> біття також маскує реальні рівні гігієнічного неблагопо> луччя, знижує індивідуальну вимогливість до умов праці. До цього слід додати, що на підприємствах зменши> лася кількість заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, які включаються в колективні договори. До того ж при мінімальному плануванні таких заходів їх виконання становить 50—60%, оскільки власники підприємств прак> тично не виділяють коштів на забезпечення безпечних умов праці. Отож можемо констатувати, що і роботодавець, і працівник часто>густо сприймають незадовільні умови праці та їх наслідки як щось природне і неминуче, з чим випадає миритися і з чого кожна сторона може мати свій зиск. Словом, як каже народна мудрість, обидві сторони звиклись з бідою, як риба з водою. А за такого ставлен> ня до даного питання годі сподіватися на його швидке розв’язання.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

ЗБЕРЕЖІМО

НАШ ГЕНОФОНД

Збереження здоров’я нації є одним з найголовніших пріо ритетів нашої держави. По стійно приймаються законо давчі та нормативно правові акти, спрямовані на збільшен ня народжуваності, охорону праці та здоров’я жінок. Особлива увага приділяється вагітним жінкам, праця яких регулюється КЗпП, Законом «Про охорону праці», іншими за конодавчими актами. Від того, які умови створено жінкам у період вагітності, як буде за безпечено медичне спостереження, залежить здоров’я народжених дітей, а отже, і майбут нє України. Про своє бачення вирішення питання збереження генофонду нації розповідає го ловний акушер гінеколог управління охорони здоров’я Миколаївської облдержадміністрації Є. ГРОМАДСЬКИЙ.

М

инулого року на Миколаївщи> ні зареєстровано 13 276 по> логів, що на 936 більше, ніж у 2007 р. Серед народжених — 3 трій> ні і 132 двійні. У сільській місцевості народилося 6345 дітей, або 47,8% від загальної кількості народжених. Коефіцієнт частоти народжуваності становить 11,2 на 1 тис. населення (по Україні — 10,3). Здавалося б, та> ким показникам можна радіти, але якщо детальніше розглянути стан справ, то, на жаль, радіти нема чого. Гірко усвідомлювати, що багато жінок, особливо у сільській місцево> сті, не маючи роботи, будучи мало> забезпеченими, вирішують народи> ти дитину, щоб отримати перед> бачені законодавством виплати і пільги. Більшість породіль в обла> сті мають вік за 30 років. Звичайно, недостатнє харчування, неналежні умови проживання плюс погіршення екологічної ситуації є причиною то> го, що у багатьох з них вже присутні виражені патології, які на фоні вагіт> ності починають загострюватись. Як наслідок — проблеми з перебі> гом вагітності, під час пологів можуть бути ускладнення здоров’я поро> діллі та виникнути патології у народ> женої дитини. Тому збільшення кіль> кості пологів не дає оптимістичних прогнозів, набагато важливіше бу> ло б говорити про, так би мовити, їх якість, а вона значною мірою за> лежить від того, як жінка, особливо з

виявленими в період вагітності за> хворюваннями, буде виконувати ре> комендації лікаря. Приємно спостерігати, яким теп> лом і турботою оточуються майбут> ні матері на деяких підприємствах. Гінекологічні кабінети, в яких працю> ють висококваліфіковані лікарі та уважні акушерки, обладнані сучас> ною діагностичною і лікувальною апаратурою, тут вагітним надається необхідна медична допомога. Одне з них — НВКГ «Зоря>Машпроект» у м. Миколаєві. Але таких підприємств мало. Натомість ліквідовуються здо> ровпункти на заводах і фабриках, поліклініки і лікарні підприємств пе> реводять у комунальну власність, втрачається взагалі таке поняття, як виробнича медицина. Жінкам доводиться забувати ті часи, коли за їхнім здоров’ям, умова> ми праці постійно слідкували фельд> шери та служби охорони праці. Вони не допускали ситуацій, які б зашко> дили здоров’ю вагітної жінки. Ті з них, у кого виявлено патологію за за> гальними захворюваннями, на дея> ких підприємствах ще лікуються у ві> домчих медсанчастинах або забез> печуються ліками за рахунок підпри> ємств. Але здебільшого жінки ліку> ються або купують необхідні ліки за власні кошти. А через те, що ліки до> сить дорогі, не всі їх купують, а зна> чить, наражають на небезпеку і се> бе, і майбутню дитину. В основному

саме ця обставина стала причиною того, що у 2008 р. в області збільши> лась кількість жінок, які померли під час пологів. Більшість з них були з ма> лозабезпечених сімей, не працюва> ли, не мали можливості підготуватися до пологів, вилікувати виявлені хво> роби. Досить часто за таких обста> вин у випадку смерті дитини, післяпо> логових ускладнень, смерті поро> діллі звинувачують лікарів, державу, кого завгодно, тільки не себе. Жінка, перед тим, як завагітніти, повинна пройти всі необхідні обсте> ження (онкоогляд, флюорографію, огляд гінеколога, мамолога, зробити аналіз крові тощо). А під час вагітно> сті треба своєчасно стати на облік і виконувати рекомендації лікарів. Необхідно відзначити, що управлін> ня охорони здоров’я Миколаївської облдержадміністрації постійно здій> снює перевірки медичних закладів і служб, у тому числі на підприємствах, щодо дотримання затвердженого МОЗ наказу про порядок дополого> вого обстеження жінок. Окремо варто зупинитись на он> кооглядах, які жінки мають проходи> ти не рідше одного разу на рік. Якщо раніше рак жіночих статевих органів діагностували після 40 років, то за> раз ця хвороба значно «помолод> шала». А зберегти жінці можли> вість народжувати, жити і виховува> ти дітей є одним з найголовніших завдань держави. Тому в управлінні

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

43

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

охорони здоров’я на постійному контролі — виконання ряду загаль> нодержавних і обласних програм, спрямованих на покращання репро> дуктивного здоров’я, профілактику небажаної вагітності, хронічних і гострих запальних захворювань, раннє виявлення онкологічних за> хворювань тощо. Головне — не пе> ретворити виконання заходів цих програм на формальність. Адже буває, що під час проведен> ня медоглядів керівники підприємств і лікарі зосереджуються на їх кількості та відсотках, а потім з’ясовується, що людина вже давно хвора, але не скаржилася на здоров’я, тому її не оглянули як слід, флюорографічний знімок навіть не дивились. У багатьох випадках тільки особиста зацікавле> ність людини у збереженні свого здо> ров’я дає позитивний результат.

Управління охорони здоров’я проводить постійний моніторинг по районах, лікарнях стосовно кілько> сті вагітних для того, щоб оператив> но у разі необхідності направити ва> гітну жінку до обласної лікарні або у сусідній район. За наявності у жінки певної патології або її загострення під час вагітності вона обов’язково народжує дитину тільки у медзакладі 2—3 рівня (обласна лікарня, полого> ві будинки у м. Миколаєві). Тому ра> йонні пологові відділення закріплені за трьома міськими пологовими бу> динками, де є необхідне реанімацій> не відділення, відповідне обладнан> ня. Часто виручає і надає сприяння у лікуванні вагітних жінок відділення екстрагенітальної патології на базі обласної лікарні. Воно капітально відремонтоване, забезпечене сучас> ним медичним обладнанням. Але

Необхідно, щоб медики, керівники підприємств, посадові особи, відповідальні за стан охорони праці, приділяли якомога більше уваги вагітним жінкам, не допускали їх до виконання робіт у шкідливих і важких умовах праці, слідкували за своєчасним проходженням медоглядів. На мій погляд, вимоги до вико> нання державних програм, що стосу> ються боротьби з курінням, алкого> лізмом, необхідно зробити жорсткі> шими. Особливо це стосується мо> лоді. Якщо дитина народилася здо> ровою, здоровою росла, вона дасть здорових нащадків. Це як фунда> мент: якщо він міцний, то й будівля бу> де міцною. Важливо також якомога швидше визначити конкретні механіз> ми переходу до страхової медицини. Є у нас в регіоні ряд проблем, без вирішення яких, на мій погляд, неможливо говорити про оптиміс> тичні прогнози щодо зростання на> роджуваності, зменшення дитячої смертності та інші показники. По> перше, Миколаївська область чи не єдина в Україні, де відсутній облас> ний пологовий будинок. Про це не раз говорилося на засіданнях ко> легії облдержадміністрації, сесіях обласної ради, але питання досі не вирішено. По>друге, не в усіх райо> нах області є можливість проводити необхідні обстеження вагітних жінок і їхнє лікування (відсутні лікарі, при> лади УЗД, інше обладнання).

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

там є лише 20 лікарняних ліжок, що, звичайно, не може забезпечити по> треби всієї області. І третя проблема — забезпече> ність досвідченими акушерами>гіне> кологами. В області працює 273 лі> карі цієї спеціальності. Це 96% від потреби, але у міських пологових будинках, поліклініках і жіночих кон> сультаціях їх більше від мінімаль> ної потреби, і це непогано. А ось у сільській місцевості таких лікарів не> достатньо. Крім того, 35% лікарів цієї професії мають пенсійний вік, більшість з них досягли зрілого віку, а молодих спеціалістів зовсім мало. Особливо непокоїть забезпече> ність фахівцями лікарень у сільській місцевості. Якщо не буде позитив> них зрушень у цьому питанні, то че> рез кілька років ми матимемо ката> строфічну ситуацію. Тому необхід> но терміново вжити заходів для її запобігання (забезпечення житлом молодих лікарів, надання кредитів, підвищення заробітної плати, на> вчання у медичних навчальних за> кладах на бюджетній основі випу> скників сільських шкіл з подальшим

обов’язковим працевлаштуванням за місцем проживання тощо). Для підвищення професійного рівня акушерів>гінекологів в області щомісяця проводяться дні спеціалі> ста, куди запрошують лікарів з усіх медичних закладів. Вони спілкуються, діляться досвідом. Їх інформують про нові методики лікування, нові лікар> ські засоби, обговорюються питан> ня, які розглядалися на різних семіна> рах і конференціях. Завжди вишуку> ється можливість надати лікарям від> друковані матеріали. Скажу, що ре> зультат такої роботи непоганий. За підсумками акредитації медич> них закладів, яка проводиться один раз на п’ять років спеціальною дер> жавною комісією у галузі акушер> ства і гінекології, звання «Клініка, доброзичлива до дитини» присвоєно 6 медичним закладам області. Цього року, сподіваємося, це звання отри> мають також пологові будинки № 2 і № 3 і 3>тя дитяча поліклініка м. Мико> лаєва. У деяких пологових відділен> нях сьогодні породіллям надаються послуги європейського рівня (окрема палата з усіма зручностями, з пеле> нальним столом, є можливість відві> дування рідними, присутність під час пологів тощо). Думаю, що медичне обслуговування вагітних буде покра> щуватися і надалі. Хотілося б, щоб завідувачі та лі> карі медичних підрозділів, керівники підприємств, установ і організацій, посадові особи, відповідальні за стан охорони праці на виробництві, приділяли якомога більше уваги ва> гітним жінкам, особливо у ранній пе> ріод вагітності, не допускали б їхньо> го перебування у шкідливих і важких умовах праці, вишукували можли> вість для переведення на легшу ро> боту. Потрібно вимагати від жінок ретельного проходження обов’язко> вих медоглядів, своєчасного станов> лення на облік, частіше проводити з ними бесіди. Якщо мати та її дитина після на> родження будуть здоровими, буде щасливою її сім’я, то працівниця, вчасно повернувшись на своє робо> че місце, почне плідно працювати, знаючи, що на підприємстві думають про неї та майбутнє її дітей. Фото С. КОЛЕСНИКА

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ УРОКИ МОРАЛІ

Коротким рядком У 2008 р. на Хмельниччині після проведення реабілітаційних заходів (відновлювальна терапія, реконструктивна хірургія, санаторно курортне лікування) 11 інвалідам внаслідок трудового каліцтва знижено групу інвалідності, 72 — відсоток втрати працездатності, а 5 особам взагалі знято групу інвалідності. *** Через сім місяців після аварії на шахті імені Карла Маркса (Донецька область) стало очевидним: власними силами відродити підприємство до життя неможливо. На його відновлення потрібно 114 млн. грн., а Кабінет Міністрів виділив лише 15 млн. грн. Єдине у великому селищі підприємство — перед загрозою закриття. Профспілкова конференція шахти прийняла рішення звернутися до всіх органів влади (галузевих, профспілкових, державних) з вимогою визначити статус підприємства, а також джерело фінансування відновлювальних робіт. *** Миколаївська облрада внесла зміни до Комплексної програми соціального захисту людей похилого віку, з обмеженими фізичними можливостями та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Тепер спецавтотранспортом за рахунок коштів обласного бюджету позачергово будуть забезпечені інваліди з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються, сім’ї з двох або більше інвалідів, якщо один з них без обох ніг, та інваліди Великої Вітчизняної війни, які не мають обох ніг.

НЕЩАСТЯ ЗА ЧАСОМ НЕ ПРИХОВАЄШ Як свідчать матеріали розгляду звернень громадян, що надходять до теруправління Держгірпромнагля ду по Кіровоградській області, у більшості випадків до трудових кон фліктів потерпілих на виробництві спонукають керівники або власники підприємств, котрі будь яким чи ном намагаються приховати той чи інший нещасний випадок, за який їм належить відповідати у встановлених рамках чинного законодавства. З іншого боку, у виникненні конфліктних ситуацій і судової тяганини до деякої міри винні й потер пілі, які своєчасно не звертаються до роботодавців або керівників підприємств з вимогою провести розслідування нещасного випадку.

Д

ля прикладу варто навести не давній розгляд скарги колиш нього водія Маловисківської філії ДП «Кіровоградський облавто дор», який звинувачує керівництво підприємства в необ’єктивності роз слідування нещасного випадку, що стався з ним 1 березня 1990 р. То го дня водія зобов’язали вийти на суботник з прибирання метало брухту на території бази шляхової ремонтно будівельної дільниці. Під час переміщення залізних воріт на водія впала рама автопричіпу, яку було обперто на огорожу. Потерпі лого доставили в лікарню, де меди ки діагностували в нього перелом поперечного відростка одного з грудних хребців. На порушення за конодавства адміністрація підпри ємства не лише не провела розслі дування нещасного випадку, а на магаючись приховати його, проігно рувала наявність лікарняного лист ка потерпілого, проставивши у табелі як дні виходу на роботу тер мін перебування на «лікарняному». До пори до часу це влаштовувало робітника, але з роками стан його здоров’я різко погіршився. На ліки не вистачало коштів, і за порадою компетентних людей у вересні 2008 р. він звернувся до керівництва філії

з проханням призначити розсліду вання нещасного випадку, який став ся з ним 18 років тому. Розслідування провели, але його результати не задовольнили потер пілого. З підприємства заявнику на діслали письмову відповідь, у якій на двох сторінках голова комісії, голов ний інженер філії К. Худеєв (незрозу міло, для чого) дослівно розписав обов’язки комісії та процедуру роз слідування нещасних випадків, а в констатуючій частині висловив контр аргумент, що про нещасний випа док вчасно не повідомили робото давця ні сам потерпілий, ні лікуваль ний заклад. І за давністю часу та у зв’язку зі смертю механіка, який конт ролював виконання роботи, відно вити перебіг події та знайти її оче видців практично неможливо. Насправді ж голова комісії навіть не намагався знайти і опитати оче видців, долучити необхідні докумен ти з лікарні. Не відреагував він та кож на окрему думку завідувача сектора правової та профілактичної роботи відділення виконавчої дирек ції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Маловисків ському районі І. Похили, який не по годився з висновками необ’єктивно го розслідування, запропонувавши

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

45

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

керівникові підприємства провести його повторно, та повідомив про прихований нещасний випадок до теруправління Держгірпромнагляду. Потерпілий також не погодився з рішенням комісії. 15 грудня 2008 р. він звернувся зі скаргою до керівництва теруправління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області. У відпо відь на його звернення начальник управління В. Береславський доручив відповідальним посадовим особам ретельно перевірити обставини спра ви з виїздом на вказане підприємство. І як з’ясувалось, усі необхідні докумен ти та очевидці нещасного випадку знайшлися. Таким чином, 23 січня 2009 р., після вивчення і перевірки ма

ла і отримала перелом лівої руки. Під час лікування їй було зроблено дві операції. Згодом рука зажила, але з роками почала боліти, і необхідно було шукати кошти на її лікування. Ось тоді жінка почала думати про соціальну допомогу, про що свого часу не подбала. Але через мі сяць після звернення до відповідних органів на її адресу надійшов лист від начальника ЦПЗ № 5 Л. Черби, де повідомлялося, що Маловисків ським вузлом зв’язку складено акт про нещасний випадок невиробни чого характеру, у якому визначено, що випадкове падіння потерпілої під час пересування по тротуару стало ся в неробочий час.

Керівники та власники підприємств мають дбати про те, щоб своєчасно були розслідувані нещасні випадки на виробництві, не принижувати в конфліктах людську гідність і не доводити до судової тяганини громадян, які й так зазнали чимало збитків, пов’язаних з відновленням здоров’я або загибеллю члена родини на виробництві. теріалів та опитування очевидців, начальнику Маловисківської філії Г. Кравченку було видано припис, у якому на підставі ст. 22 і 39 Закону «Про охорону праці» запропонова но провести повторне розслідуван ня нещасного випадку, який стався з водієм 1 березня 1990 р., визнати його пов’язаним з виробництвом та скласти акти за формами Н 5 і Н 1. Факти, коли керівники підприємств вчасно не повідомляють про скоєні нещасні випадки у відповідні органи, а потім під тиском заяв потерпілих проводять необ’єктивне розсліду вання, також було виявлено на ок ремих підприємствах поштового зв’яз ку області. Зокрема, 17 грудня 2008 р. із зая вою про проведення повторного розслідування нещасного випадку до адміністрації Маловисківського центру поштового зв’язку № 5 КД УДППЗ «Укрпошта» звернулася ко лишній головний бухгалтер цього під приємства, жінка, яка постраждала 31 грудня 2001 р. По закінченні чер гування, виходячи з приміщення відді лення зв’язку, жінка спіткнулася, впа

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

Проте керівник підприємства, м’я ко кажучи, злукавила. Її лист спро стували достовірні факти інспектор ської перевірки, яку провели посадо ві особи теруправління Держгір промнагляду за скаргою потерпілої. Як свідчать очевидці, жінка отримала травму після закінчення роботи на слизькому порозі парадного виходу із приміщення пошти, вкритого на шаруванням льоду і не посипаного піском. Їй допомогли звестися на но ги начальник головної каси та охоро нець пошти. Тобто свідки дійсного пе ребігу подій є. Та все ж, не звертаю чи уваги на припис, яким теруправ ління зобов’язало провести повтор не розслідування нещасного випадку і пов’язати його з виробництвом, ке рівництво підприємства вважає за необхідне відстоювати свою право ту в судових органах. Приблизно на такий самий хиб ний шлях стала адміністрація Кіро воградської філії УДППЗ «Укрпош та». Травму, яку отримав під час виконання службових обов’язків ін касатор, тут також визначили як не пов’язану з виробництвом. Але, за

висновками кваліфікованих фахівців, факт отримання потерпілим травми саме в робочий час — незапереч ний: 12 листопада 2008 р. під час ве чірнього інкасування оператор пош тового зв’язку головної каси Кіро воградського поштамту потрапив у ДТП. Після цього він був на лікуван ні у нейрохірургічному відділенні обласної лікарні. Коли потерпілий звернувся до керівництва філії із зая вою щодо проведення розслідуван ня та вимогою скласти відповідний акт для того, щоб отримати відшко дування витрат на лікування, йому в цьому відмовили, посилаючись на те, що він травмувався у неробочий час за межами території виробництва. З метою правового захисту по терпілий звернувся до обласної фе дерації профспілок, а потім — до тер управління Держгірпромнагляду. Після розгляду відповідних докумен тів та опитування свідків за резуль татами перевірки нещасного випад ку начальнику Кіровоградської філії УДППЗ «Укрпошта» О. Камрадову було надіслано припис з вимогою провести розслідування цього нещас ного випадку та скласти відповідний акт. Але припис так і залишився не виконаним. Тому, керуючись ст. 188 ч. 4 Кодексу України про адміністра тивні правопорушення, начальника філії притягнено до адміністративної відповідальності, а матеріали роз слідування надіслано до прокуратури Ленінського району м. Кіровограда. Враховуючи вищевикладене, хо тілося б ще раз нагадати керівникам і власникам підприємств про вико нання їхніх прямих обов’язків щодо своєчасного розслідування нещас них випадків на виробництві. Вони мають дбати про те, аби не прини жувати в конфліктах людську гідність і не доводити до судової тяганини громадян, які й так зазнали чимало збитків, пов’язаних з відновленням здоров’я або загибеллю члена ро дини на виробництві. М. БАКАЄВА, головний спеціа ліст, юрисконсульт теруправління Держ гірпромнагляду по Кіровоградській області Фото Д. ТАНСЬКОГО

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

ПРАЦЮВАТИ У ТІСНОМУ КОНТАКТІ ЗІ СТРАХУВАЛЬНИКАМИ ТА ПОТЕРПІЛИМИ Саме таким підходом під час здій снення повсякденної діяльності керу ються в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та профзахворювань у Чернігівській обла сті. Звичайно, сьогодні, в умовах жор сткої кризи, яка охопила буквально всі сфери, навіть виконання обов’язків щодо збирання фінансових коштів і відшкоду вання шкоди потерпілим здійснювати стає все складніше. Проте, незважаючи на труднощі, що виникли, в обласному управлінні мають намір й надалі чітко виконувати Закон «Про загальнообов’яз кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Для цього співробітники установи докладають максимум зусиль у роботі не тільки зі страхувальниками, але й з потерпілими. Про деякі аспекти в роботі, що проводиться, нашому власному кореспондентові Вадиму КОБЦЮ розповідає начальник обласного управління цієї соціальної структури В. Рибальченко.

Н

ині в Чернігівській області у 8 між районних відділеннях Фонду взя то на облік 4936 особистих справ потерпілих на виробництві та членів їхніх сімей. За 3679 справами при значено страхові виплати. Також на обліку в робочих органах Фонду пе ребуває 2141 інвалід внаслідок тру дового каліцтва. Серед них інвалідів І групи — 106 осіб, ІІ — 602, ІІІ — 1433 особи. Тільки на медичне обслу говування інвалідів впродовж 2008 р. було виділено понад 1,7 млн. грн. Усього ж за підсумками 2008 р. усім категоріям потерпілих на виробництві було виплачено близько 15,8 млн. грн. Станом на 1 січня 2009 р. в об ласті зареєстровано 23 167 страху вальників, з них 13 368 — юридичні особи та 9794 — суб’єкти підприєм ницької діяльності, які використову ють найману працю, 5 фізичних осіб застраховано на добровільних за садах. З представниками страхувальни ків як в індивідуальному порядку, так і у формі періодичних районних і місь ких семінарів наші співробітники ве дуть постійну цілеспрямовану роз’яс

нювальну роботу з приводу необхід ності своєчасних і в повному обсязі від рахувань коштів на рахунки Фонду. Безумовно, є в цьому питанні не допрацювання та неузгодженості. На жаль, ми не маємо можливості у повному обсязі впливати на стан охорони праці та виробничого сере довища. Внаслідок цього і цілком добросовісний роботодавець страху вальник, і недбайливий, безвідпові дальний, який допустив неодноразо ві випадки виробничого травматизму (у тому числі й зі смертельним наслід ком) роблять відрахування у Фонд (якщо вони представники однієї й тієї самої галузі, наприклад, сільського господарства) за одними й тими са мими страховими тарифами. Де ж тут, питається, справедливість? Виконуючи статутні повноважен ня з профілактики нещасних випад ків на виробництві та профзахворю ваності, страхові експерти нашого управління впродовж 2008 р. пере вірили 1262 підприємства. У подан нях роботодавцям було запропоно вано усунути майже 9100 порушень законодавства про охорону праці.

Представники робочих органів Фонду завжди беруть участь у ро боті комісій із розслідування неща сних випадків на виробництві та профзахворювань. Багато уваги приділяється питанням запобігання професійній захворюваності. 4 із 7 зареєстрованих у 2008 р. профза хворювань припадає на комуналь ний лікувально профілактичний за клад «Чернігівський протитуберку льозний диспансер». Наше управ ління звернулося до органів проку ратури з проханням про сприяння якомога швидшому усуненню вияв лених у цьому закладі порушень. Багато з них, якщо не вживати рішу чих заходів, можуть призвести до збільшення кількості профзахво рювань серед медичних працівни ків лікувальних закладів. У березні 2009 р. на черговому засіданні об ласної ради з питань безпечної жит тєдіяльності населення це питання було винесено на широке обго ворення. Від керівників органів вла ди та закладів медицини зажадали вжиття невідкладних заходів для ви правлення ситуації.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

47

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

На жаль, багато проблем охоро ни праці, хоч як це й прикро, як і ра ніше, не знаходять належного відо браження в економічних і соціальних програмах розвитку області. Повно цінні служби охорони праці не ство рено в більшості міських і селищних рад. Навіть у багатьох райдержадмі ністраціях до цього часу немає таких служб. Іноді нашим страховим екс пертам на місцевому рівні просто ні з ким взаємодіяти у питаннях профі лактики виробничого травматизму. І це при тому, що ст. 34 Закону «Про охорону праці» зобов’язує місцеві органи влади у межах своїх терито рій створювати відповідні структурні підрозділи, головна мета яких — не тільки забезпечення додержання за конодавства про охорону праці, а й комплексна реалізація державної політики в галузі охорони праці. Зрозуміло, такий стан справ, що не вселяє великого оптимізму, зо бов’язує нас вишукувати додаткові внутрішні резерви. Так, у всіх наших

впродовж 2008 р. було виділено 86,4 тис. грн. — майже вдвічі більше, ніж у 2007 р. З них половину витра чено на навчання, решту грошей бу ло спрямовано на виготовлення 3360 інформаційних листків, 80 аль бомів з охорони праці, для придбан ня та роздавання в бібліотеки робо тодавців 140 видань нормативно правових актів, іншої літератури з охорони праці. У період проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню охорони праці, на підприєм ствах регіону за рахунок коштів Фонду було обладнано 6 куточків охорони праці. Страхові експерти в 2008 р. бра ли участь у розробці та перегляді 438 інструкцій з охорони праці, роз робці СУОП на 124 підприємствах. У період проведення Тижня охорони праці співробітники Фонду виступи ли в 120 аудиторіях перед членами трудових колективів підприємств, ор ганізацій та установ. З проблемами, пов’язаними з реабілітацією потер

На жаль, багато проблем охорони праці, хоч як це й прикро, як і раніше, не знаходять належного відображення в економічних і соціальних програмах розвитку області. міжрайонних відділеннях створено консультативні пункти, де місцеві підприємці страхувальники можуть ознайомлюватися не тільки з голов ними цілями та завданнями соціаль ного страхування від нещасних ви падків і профзахворювань, але й одержувати необхідну правову ін формацію, нормативні акти з охоро ни праці, що їх цікавлять. Впродовж 2008 р. страхувальники на таких консультативних пунктах одержали 1027 консультацій з різних питань охорони праці. Крім того, в районах і містах області було проведено 157 семінарів і нарад за участі представ ників адміністрацій та служб охорони праці підприємств і організацій. Певну увагу управління приділяє навчанню, підвищенню рівня знань спеціалістів і працівників, які мають відношення до вирішення питань охорони праці та соціального страху вання від нещасних випадків на ви робництві. Протягом 2008 р. за ра хунок коштів Фонду навчено 286 та ких працівників. Причому 167 з них проходили навчання вперше. Звичайно, великих коштів управ ління не має. Та все ж таки на про ведення профілактичних заходів

48

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

пілих на виробництві, працівники Фонду ознайомлені як ніхто інший. Адже вони практично щодня зустрі чаються з інвалідами, поділяючи тим самим разом з ними їхній душевний біль. Хочеться сподіватися, що по терпілі на виробництві не тримають зла на наших працівників. Тільки за останні два роки за рахунок коштів Фонду їм надано близько 90 легко вих автомобілів (в області практично ліквідовано чергу на забезпечення потерпілих автотранспортом). Вва жаю, що в регіоні непогано прово диться робота щодо оздоровлення інвалідів. Впродовж 2008 р. путівка ми до спеціалізованих лікувальних санаторіїв було забезпечено 86 осіб. Двом інвалідам І групи було нада но також путівки для супроводжую чих осіб. Дуже плідні взаємовідноси ни склалися у нас з адміністрацією місцевого санаторію профілакторію «Острич», що у мальовничій місце вості Менського району. Тут мають можливість поправити свою серце во судинну систему й опорно рухо вий апарат не тільки інваліди вна слідок трудового каліцтва, а й інші потерпілі, які перебувають на обліку в Фонді.

Окремо хотілося б згадати про роботу з громадськістю, в першу чергу — з організацією інвалідів, для яких у нас завжди відкриті двері. Чернігівську обласну організацію ін валідів праці та потерпілих на ви робництві очолює А. Голобурда, який пропрацював понад 30 років на шкідливому хімічному виробниц тві. Нині в організації налічується близько 650 осіб. Усі вони залежно від місця проживання закріплені за 12 дільницями відділеннями. Кожне з них очолює один з 12 членів правлін ня обласної організації. Оскільки головним завданням цього громадського об’єднання є ви рішення питань соціального захисту потерпілих, а більшість з них адресо вана, звичайно, Фонду, то ми виріши ли піти їм назустріч. Ось уже третій рік щопонеділка і щочетверга в при міщенні обласного управління Фон ду чергує член правління організації інвалідів праці. Приймаючи відвідува чів, відповідаючи на телефонні дзвін ки, що надходять з різних куточків області, активіст — громадський пра цівник краще за найкваліфікованішо го юриста дає необхідні роз’яснення тим, хто звертається за допомогою. Підказує, як найефективніше та швид ше вирішити ту чи іншу проблему. Просто підтримує добрим словом у важку хвилину. Адже, за словами А. Голобурди, людська теплота, чуй ність і розуміння, які виявляють спів робітники соціальної установи, нерід ко значать для потерпілих більше, ніж сухе, бюрократичне (зі скреготом на зубах) виділення матеріальних коштів. У планах на майбутнє у керівниц тва Чернігівського обласного управ ління виконавчої дирекції Фонду і громадської організації, яка співро бітничає з ним,— подальше налагод жування взаємовідносин, пошук но вих, ефективніших форм співробіт ництва. На знімку (зліва направо): начальник управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області В. Рибальченко, керівник обласної організації інвалідів А. Голобурда, начальник відділення відшкодування шкоди потерпілим обласного управління Н. Метлицька, заступник начальника обласного управління В. Корогод проводять нараду з приводу наступного дня відкритих дверей. Фото автора

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

Коротким рядком 17.03.2009 р. в Києві, у Федерації профспілок України відбувся семінар на тему «Навчально методичні та нормативно довідкові матеріали з охорони праці для підприємств малого та середнього бізнесу». Учасники семінару отримали компакт диски з програмними продуктами з охорони праці, розроблені НВП «ПРОТЕК». Програмні продукти також містяться на сайті: http://ps.protec.kiev.ua/ Завантаження безплатне. Поставити свої запитання, надати пропозиції розробникам програмного забезпечення можна на форумі: http://forum.protec.kiev.ua/ або за телефонами: +38044 486 27 97, +38033 482 36 57 *** 29 березня на 50 му році передчасно пішов з життя заступник начальника теруправління Держгірпромна гляду по АР Крим та м. Севастополю — начальник Південної міжрегіональної інспекції промбезпеки та охорони праці в хімічній промисловості та нафтогазовому комплексі НОВАК Валерій Петрович. За час роботи в органах Держгірпромнагляду (з липня 2000 р.) Валерій Петрович пройшов шлях від державного інспектора до заступника начальника теруправління. Світла пам’ять про В. Новака назавжди залишиться в серцях його друзів, соратників по роботі, всіх тих, хто знав і любив цю чудову, життєрадісну людину. Ми глибоко сумуємо з приводу понесеної втрати і висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного. Колективи теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим та м. Севастополю і ДП «Кримський експертно технічний центр».

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО? До журналу продовжують надходити інформація та відгу ки на статтю І. Парфенюка «Розповідь про те, як лідер став аутсайдером» (№ 7, 2008 р.), у якій йшлося про стан справ з реалізацією вимог Закону «Про охорону праці» місцевими орга нами виконавчої влади і самоврядування у Львівській області. Як повідомив редакцію началь ' ник управління економіки департа ' менту економічної політики Львів ' ської міської ради М. Балаш, функ' ції з питань охорони праці та про' філактики травматизму, покладені на департамент економічної полі' тики, за своєю сутністю є компе' тенцією управління соціального за' хисту департаменту гуманітарної політики, які передбачають забез' печення дотримання встановле' них законодавством гарантій що' до соціального захисту населення м. Львова. Враховуючи вищезазначене, департамент економічної політи' ки підготував лист до міського го' лови м. Львова (від 30.10.2008 р.

№ 23'3651), в якому ініціювалося питання щодо підготовки проекту ух' вали міської ради про внесення від' повідних змін до положення про де' партамент економічної політики та передачу обов’язків щодо органі' зації роботи з охорони праці та про' філактики травматизму у м. Львові управлінню соціального захисту департаменту гуманітарної політи' ки. Зазначену ініціативу погодже' но міським головою, що підтверд' жено резолюцією від 30.10.2008 р. № 23'3621. Тепер проект ухвали перебуває на візуванні у заступника міського голови з гуманітарних пи' тань, після чого його буде винесено на розгляд чергового пленарного засідання сесії міської ради.

У журналі (№ 12, 2008 р.) було надруковано статтю О. Касьян «Причина всьому — горілка», у якій йшлося про при чини групового нещасного випадку зі смертельними наслід ками, що стався 23 липня 2008 р. під час демонтажу шумопо глинаючої стіни вентиляційної шахти № 228 станції метро «Палац спорту». Загинуло двоє робітників структурного під розділу «Служба колії, тунельних споруд і будівель» КП «Київ ський метрополітен». Як встановила комісія, однією з причин трагедії було й те, що бригада тунельних робітників (у тому числі й потерпілі), а та кож тунельний майстер, який безпосередньо керував роботами у зміні, перебували на роботі у стані алкогольного сп’яніння. Як повідомив редакцію головний інженер КП «Київський метрополітен» В. Зель, цю статтю було обговорено в трудових колективах підприємства та вжито заходів щодо усунення вияв' лених розслідуванням причин не' щасного випадку. За допущені пору' шення, що призвели до загибелі пра' цівників, накладено дисциплінарні стягнення на посадових осіб струк' турного підрозділу «Служба колії, ту' нельних споруд і будівель», а саме: заступника начальника метрополі' тену — начальника служби, головно' го інженера служби, заступника на' чальника служби з утримання ту' нельних споруд, начальника відділу кадрів, начальника дистанції тунель' них споруд, начальника управління кадрової роботи метрополітену.

4. Зам. №

Переведено на роботу, пов’яза' ну з меншою відповідальністю, за' ступника начальника служби з ут' римання тунельних споруд, началь' ника дистанції тунельних споруд; начальнику служби охорони праці метрополітену запропоновано обій' няти посаду, що не пов’язана з ке' рівною роботою. За появу на ро' боті в нетверезому стані звільнено тунельного майстра та тунельних робітників. Розроблені та введені в дію По' рядок взаємодії між структурними підрозділами щодо виконання пев' них робіт у метрополітені та ін' струкція з охорони праці під час розбирання шумопоглинаючих стін у вентиляційних шахтах метропо' літену.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ОФІЦІЙНО

ПОРЯДОК використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів із забезпечення охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2009 р. № 195 1. Цей Порядок визначає механізм використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Охорона праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних та шахтобудівних підприєм' ствах (включаючи підприємства з видобутку бурого ву' гілля), у тому числі дегазація вугільних пластів» та коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для фінансуван' ня проектів, пов’язаних з підвищенням техніки безпеки шахт (далі — бюджетні кошти).

2. Мінвуглепром є головним розпорядником бюджет' них коштів.

3. Бюджетні кошти спрямовуються вугледобувним та шахтобудівним підприємствам (далі — підприємства) на здійснення заходів, визначених Програмою підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних під' приємствах, затвердженою постановою Кабінету Міні' стрів України від 29 березня 2006 р. № 374 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 879), а саме на: придбання засобів індивідуального захисту згідно з переліком, що складається головним розпорядником бюджетних коштів на підставі поданих підприємствами пропозицій (далі — поточні видатки); фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням техніки безпеки шахт у 2009 році (далі — капітальні ви' датки). Бюджетні кошти спрямовуються підприємствам дер' жавної форми власності або господарським товариствам, 100 відсотків акцій яких належать державі, незалежно від того, який орган здійснює повноваження власника дер' жавного майна.

4. Поточні видатки здійснюються за рахунок надхо' джень до загального фонду державного бюджету на під' ставі затверджених Мінвуглепромом в установленому порядку програм підвищення безпеки праці на кожному підприємстві та за умови їх фінансування частково за ра' хунок власних коштів. Розподіл за поточними видатками здійснюється про' порційно співвідношенню планової чисельності промис' лово'виробничого персоналу підприємств з урахуван' ням рівня забезпеченості засобами індивідуального за' хисту, який визначає головний розпорядник бюджетних коштів за погодженням з Держгірпромнаглядом.

5. Капітальні видатки здійснюються за рахунок кош' тів Стабілізаційного фонду на підставі рішення Кабінету Міністрів України про затвердження переліку підпри' ємств, на яких передбачена реалізація проектів, пов’яза' них з підвищенням техніки безпеки шахт у 2009 році (далі — проекти) та обсягів їх фінансування.

6. У переліку підприємств, на яких передбачена реа' лізація проектів, зазначаються: найменування вугледобувного підприємства, його від' окремленого підрозділу та напрями інвестування; загальна сума капітальних видатків у поточному році, зокрема за напрямами інвестування;

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

джерела фінансування капітальних видатків (бюджетні, власні кошти тощо), зокрема за напрямами інвесту' вання; очікувані результати від реалізації проектів, зокрема у поточному році. Проект рішення Кабінету Міністрів України розроб' ляється Мінвуглепромом і подається для погодження Мін' економіки, Мінфіну і Держгірпромнагляду разом з про' ектами. До переліку включаються підприємства, проекти яких визнані переможцями за результатами конкурсного від' бору. Порядок проведення конкурсного відбору встанов' люється Мінвуглепромом за погодженням з Мінеконо' міки, Мінфіном і Держгірпромнаглядом.

7. Проекти розробляються вугледобувними підприєм' ствами у формі бізнес'планів згідно з методичними реко' мендаціями, затвердженими Мінвуглепромом за погод' женням з Мінекономіки і Мінфіном. У проекті зазначаються: мета проекту відповідно до пріоритетів структурної перебудови економіки, необхід' ний обсяг інвестицій, загальна характеристика стану об’єкта, план реалізації (строки введення в дію основних фондів, джерела фінансування), результати оцінки фі' нансової та економічної ефективності, очікувані резуль' тати його реалізації. Після прийняття Кабінетом Міністрів України рішен' ня кошти Стабілізаційного фонду, передбачені для капі' тальних видатків, зараховуються на рахунок спеціально' го фонду державного бюджету за програмою «Охоро' на праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах (включаючи підприєм' ства з видобутку бурого вугілля), у тому числі дегазація вугільних пластів». Мінфін вносить в установленому по' рядку зміни до розпису бюджету.

8. Фінансування передбаченого проектами при' дбання систем, комплектів обладнання та приладів здій' снюється за умови постачання їх виробниками.

9. Закупівля товарів, робіт і послуг за бюджетні кош' ти та попередня оплата такої закупівлі здійснюється в установленому законодавством порядку.

10. Бюджетні кошти не виділяються суб’єктам госпо' дарювання, яких визнано банкрутами, щодо яких пору' шено справу про банкрутство, проводиться санація або які ліквідуються.

11. Кошти Стабілізаційного фонду, не використані станом на 27 грудня бюджетного року, підлягають по' верненню до спеціального фонду державного бюджету не пізніше ніж до 31 грудня 2009 року.

12. Контроль за цільовим та ефективним використан' ням бюджетних коштів здійснюється відповідно до зако' нодавства.

13. Мінвуглепром щомісяця до 20 числа подає Мінфі' ну звіт про використання бюджетних коштів за формою, затвердженою Мінфіном.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Відповідно до вимог п. 3.4 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці навчання з питань охорони праці в частині організації навчаль ного процесу (розробка навчально тематичних планів і програм, форм навчальної документації, порядок їх ведення тощо) на під приємстві здійснюється відповідно до вимог чинного законодав ства та нормативно правових актів системи освіти. Якими конкретно нормативно правовими документами керуватися під час розробки навчально тематичних планів і програм навчан ня працівників з питань охорони праці, у тому числі і під час ви конання робіт підвищеної небезпеки? (В. Лукашевич, заступник начальника Феодосійського морського торговельного порту з охорони праці, АР Крим)

Загальний порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємств і поса' дових осіб встановлено Типовим по' ложенням про порядок навчання і пе' ревірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнагляд' охоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 і зареєстрованим у Міністерстві юс' тиції 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове положення). Відповідно до п. 2 Типового поло' ження вивчення основ охорони пра' ці у професійно'технічних навчаль' них закладах проводиться за типови' ми навчальними планами і програ' мами з цього предмета і навчальних дисциплін, які затверджуються спе' ціально уповноваженим централь' ним органом виконавчої влади в га' лузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим централь' ним органом виконавчої влади з на' гляду за охороною праці. Типові навчальні плани та про' грама за професіями опрацьовуєть' ся Міністерством освіти і науки Укра' їни. Зважаючи на великий обсяг у

ДК 003:2005 існуючих професій, типові навчальні плани та програми на цей час опрацьовані не для всіх професій. За довідкою про наявність за' тверджених Типових планів і про' грам за конкретними професіями радимо звертатися до Міністерства освіти і науки. У разі відсутності затверджених типових навчальних програм підго' товки за наявними на вашому під' приємстві професіями навчальні про' грами мають опрацьовуватись у нав' чальному закладі в порядку, перед' баченому Міністерством освіти і нау' ки, з урахуванням п. 2.3 Типового положення щодо кількості навчаль' них годин на предмет «охорона праці». А саме, теоретична частина предмета «охорона праці» під час підготовки працівників, які залучають' ся до виконання робіт підвищеної не' безпеки, визначається обсягом не менш як 30 год, а під час перепідго' товки та підвищення кваліфікації — не менш як 15 год. Специфічні питання охорони праці для конкретних про'

У зв’язку з тим, що для одержання посвідчення водія грома дяни проходять навчання, перевірку знань Правил дорожнього руху та вивчення матеріальної частини автомобіля, просимо дати роз’яснення щодо можливості роботи водія за спеціальні стю слюсаря з ремонту автомобілів. (В. Бінд, перший заступник генерального директора ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»)

Залучення водія до роботи за фахом слюсаря з ремонту автомо' білів можливо за умови, що при на' вчанні за фахом водія автотранс' портних засобів до програми підго' товки були включені питання прове' дення ремонтних робіт, а після закін' чення навчання за фахом водія йому

було також видано посвідчення слю' саря з ремонту автомобілів І або ІІ кваліфікаційного розряду. У разі необхідності на підприєм' стві водію може бути організовано навчання та присвоєння кваліфіка' ційного розряду за фахом слюсаря з ремонту автомобілів за умови до'

фесій мають вивчатися в курсах спе' ціальних та загальнотехнічних дисци' плін — з метою поєднання технологіч' ної підготовки з підготовкою з охоро' ни праці, а робочі навчальні програ' ми цих дисциплін повинні включати відповідні питання безпеки праці. У додатку 4 до п. 5.1 Типового положення наведено Типові тема' тичний план і програма для посадо' вих осіб (тобто для осіб, які вже здо' були освіту і працюють), до функціо' нальних обов’язків яких належать організація та контроль (у межах пов' новажень) за охороною праці на під' приємстві або в структурному під' розділі підприємства. Вимоги до суб’єктів господарю' вання в частині матеріально'техніч' ного та навчально'методичного за' безпечення, викладацького складу, формування навчальних груп, роз' робки навчально'тематичних планів та програм регламентуються Поло' женням про професійне навчання кад' рів на виробництві, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністер' ства освіти і науки від 26.03.2001 р. № 127/151, зареєстрованим у Мі' ністерстві юстиції 06.04.2001 р. за № 315/5506, та Положенням про організацію навчально'виробничого процесу на виробництві, затвердже' ним спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міні' стерства освіти і науки від 27.12.2006 р. № 500/861, зареєстрованим у Мі' ністерстві юстиції 17.01.2007 р. за № 32/13299. А. ДЄНЬГІН, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

держання вимог чинного законодав' ства в сфері професійно'технічного навчання. При додержанні вимог щодо проходження водієм навчання за фахом слюсаря з ремонту автомо' білів та одержанні ним відповідно' го посвідчення із присвоєнням йо' му кваліфікаційного розряду він може залучатися до виконання ро' біт за фахом слюсаря з ремонту автомобілів. Ю. ГЕРЖОД, директор Депар' таменту безпеки у галузі Міністерства транспорту та зв’язку України

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

51

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Чи доцільно після закінчення граничного терміну експлуата ції ліфтів проведення експертного обстеження і позачергового технічного огляду, як цього вимагають Правила будови і безпеч ної експлуатації ліфтів, затверджені наказом Держгірпромна гляду України від 01.09.2008 р. № 190? На наш погляд, усі види робіт під час проведення позачергово го технічного огляду, вказані в розділах 9.3 і 9.5 Правил, викону ються під час експертного обстеження, перелік робіт при якому вказано в Методиці проведення експертних обстежень ліфтів, затвердженій наказом Держнаглядохоронпраці України від 19.07.99 р. № 135. (Ф. Ковальчук, головний інженер спеціалізованого ремонтно/будівельного підприємства «Хмельницькліфт», Хмельницька область)

Відповідно до п. 9 Порядку про' ведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки,

затвердженого постановою Кабі' нету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687, позачерговий технічний ог' ляд ліфтів після закінчення гранично' го строку їх експлуатації проводить'

Чи повинна надаватись щорічна додаткова відпустка трива лістю чотири календарних дні за особливий характер праці сто рожам, які працюють у центральній районній лікарні? (Працівники відділу кадрів центральної районної лікарні, смт Голованівськ, Кіровоградська область)

Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у стро' гій відповідності із Списком вироб' ництв, робіт, професій і посад пра' цівників, робота яких пов’язана з під' вищеним нервово'емоційним та ін' телектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підви' щеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпуст'

ку за особливий характер праці, за' твердженим постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (до' даток 2 у редакції постанови Кабіне' ту Міністрів від 13.05.2003 р. № 679 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 16.12.2004 р. № 1674). Згідно з розділом ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями госпо' дарства» цього Списку, право на щорічну додаткову відпустку трива'

Відповідно до п. 1.1.14 Правил безпеки у вугільних шахтах усі працівники та посадові особи, новоприйняті на шахту або ті, ко го переводять на підземні роботи, повинні у спеціальних «димних камерах» пройти практичне тренування у саморятувальниках. Хто з працівників вважається прийнятим на роботу — пра цівники, які підписали заяву про прийняття на роботу, чи праців ники, які оформлені у відділі кадрів і наказом по шахті, і в який період вони мають проходити перевірки у саморятувальниках? Який підтверджуючий документ (довідка, свідоцтво, посвід чення) і ким має видаватися працівнику шахти, який пройшов практичні тренування у саморятувальниках? (І. Гнатюк, гірничий інженер, м. Димитров, Донецька область)

Відповідно до ст. 24 Кодексу за' конів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладання трудового договору оформляється наказом чи розпоря' дженням власника або уповноваже' ного ним органу про зарахування працівника на роботу.

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи роз' порядження не були видані, але пра' цівника фактично було допущено до роботи. Вимоги щодо навчання з питань охорони праці регламентуються ст. 18 Закону «Про охорону праці» та Типо' вим положенням про порядок про'

ся із застосуванням видів робіт, що не використовувались під час екс' пертного обстеження. У кожному конкретному випадку на підставі результатів експертного обстеження ліфтів після закінчення їх граничного строку експлуатації від' повідальна особа уповноваженої організації визначає обсяг позачер' гового технічного огляду та розроб' ляє регламент технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної ек' сплуатації, який зберігається разом з паспортом ліфта. П. ПОШКУРЛАТ, начальник відділу нагляду у будівництві, за підйом' ними спорудами та котлонагляду Держ' гірпромнагляду

лістю до 4 календарних днів мають працівники воєнізованої охорони, зайняті охороною об’єктів, інкаса' цією та перевезенням грошової го' тівки, цінних паперів та інших цінно' стей (начальник дільниці, старший ін' спектор, інкасатор, водій, черговий, стрілець, охоронник). Сторожі зазначеним вище Спи' ском не передбачені, отже права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці вони не мають. О.ЧЕРНЕТЕНКО, головний спе' ціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та со' ціальної політики

ведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстро' ваним у Міністерстві юстиції від 15.02.2005 р. за № 231/10511, і є обов’язковими для виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місце' вого самоврядування, бюджетними установами та суб’єктами господа' рювання, незалежно від форм влас' ності та видів діяльності. Статтею 18 Закону «Про охоро' ну праці» передбачено, що праців' ники під час прийняття (тобто після оформлення на роботу) і в процесі роботи повинні проходити за раху' нок роботодавця інструктажі, нав' чання з питань охорони праці за від' повідними програмами. Навчання з питань охорони праці включає: навчання в навчальних

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

закладах, у навчальному пункті шах' ти, вступний інструктаж, іспит з охо' рони праці. Вступний інструктаж проводиться викладачами навчаль' ного пункту шахти або спеціалістами з охорони праці. При вступному ін' структажі працівники, які направлені

на підземні роботи, повинні пройти тренування у «димній камері», набу' ти навичок включатися та дихати у саморятувальнику під час його за' хисної дії (ДНАОП 1.1.30'5.15'96). Про проведення вступного ін' структажу робиться запис в осо'

бистій карточці працівника, яка збе' рігається у відділі кадрів, та в жур' налі інструктажу.

Страховий експерт з охорони праці виконавчої дирекції Фон ду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц тві та профзахворювань під час чергової перевірки підприємства вказав на відсутність протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці після проходження стажування машиніста екскаватора, посилаючись на п. 7.9 НАОП 0.00 4.12 05. Але у названому пункті не зазначається, що перевірку знань після стажування має проводити комісія підприємства. У жур налі реєстрації інструктажів, який згадується в зазначеному пункті (додаток 6), у графі 12 визначено: «Знання перевірив, до пуск до роботи здійснив (підпис, дата)», тобто це робить керів ник робіт, а не комісія підприємства із зазначенням номера про токолу і дати перевірки. Прошу роз’яснити, що робити в подібних випадках. (А. Дмитренко, начальник виробничого відділу виробничого об’єднання «Домобудівельник», м. Лисичанськ, Луганська область)

При цьому в журналі реєстрації інструктажів зазначено, що переві' ряє знання та допускає до роботи працівника, який пройшов стажу' вання, одна особа, відповідальна за стажування (графа 12 додатка 6 Ти' пового положення). Комісія підприємства для пере' вірки знань з питань охорони праці створюється у разі проведення нав' чання посадових осіб та інших пра' цівників, зайнятих на роботах підви' щеної небезпеки та де є потреба у професійному доборі, які проходять щорічне спеціальне навчання і пере' вірку знань відповідних нормативно' правових актів з охорони праці. Таким чином, перевірка знань з питань охорони праці працівників, які пройшли стажування, не потре' бує створення відповідної комісії під' приємства.

У п. 7.9 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охоро' ни праці, затвердженого нака' зом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 і зареєстро' ваного в Міністерстві юстиції за № 231/10511 (далі — Типове поло' ження) зазначено, що після закін'

чення стажування (дублювання) та при задовільних результатах пере' вірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) робото' давця (або керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи, про що ро' биться запис у журналі реєстрації інструктажів.

Чи має право керівник підприємства перевести керівника служби охорони праці (він єдина людина у службі охорони праці, на нього ж покладено функції служби пожежної безпеки, еколо гічної безпеки та керівництво службою Цивільної оборони підпри ємства) на скорочений режим роботи (у даному випадку — триденний робочий тиждень), якщо з 223 осіб складу за списком підприємства 170 осіб залишаються працювати в режимі п’яти денного робочого тижня і в такому самому режимі продовжу ють працювати основні виробничі дільниці підприємства? (Е. Бадасян, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ «Дослідно/конструкторське бюро геофізичного приладобудування», м. Київ)

Згідно з п. 3 ст. 64 Господарсько' го кодексу України, підприємство са' мостійно визначає свою організа' ційну структуру, встановлює чисель' ність працівників і штатний розпис. Відповідно до ст. 65 цього Кодек' су на всіх підприємствах, які викори' стовують найману працю, між влас' ником і трудовим колективом має бу' ти укладений колективний договір, яким регулюються виробничі, трудо' ві та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підпри' ємства.

У колективному договорі встанов' люються взаємні зобов’язання сто' рін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально'економічних відносин, зокрема, умов регулюван' ня фондів оплати праці та встано' влення міжкваліфікаційних (міжпоса' дових) співвідношень в оплаті праці, встановлення форми, системи, роз' мірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо), встановлення гаран' тій, компенсацій, пільг, умов та охо' рони праці та ін.

О. РУМЕЖАК, заступник Голови

Держгірпромнагляду

Л. БОРЕЦЬКА, начальник відді' лу охорони праці управління норматив' но'правового та юридичного забезпе' чення Держгірпромнагляду

Отже, згідно з Господарським ко' дексом питання щодо організаційної структури, регулювання виробничих, трудових та соціальних відносин тру' дового колективу з адміністрацією підприємства, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат під' приємство вирішує самостійно. Разом з тим повідомляємо, що основні завдання та функції служ' би охорони праці визначені в Типо' вому положенні про службу охо' рони праці, зареєстрованому в Мі' ністерстві юстиції 01.12.2004 р. за № 1526/10125 (далі — Типове поло' ження). Згідно з п. 5.5 зазначеного Типо' вого положення працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передба' чених Законом «Про охорону праці» та цим Типовим положенням. В. ІЛЮШИНА, головний спеціа' ліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будів' ництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

53

РЕКЛАМА

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

59

РЕКЛАМА

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

61

РЕКЛАМА

ПП «УЧБОВА НАОЧНІСТЬ» пропонує  Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні).  Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

03142, м. Київ, вул. В. Стуса, 35/37, оф. 807 Тел./факс (044) 495 78 69, моб.: 8 (050) 977 30 70, 8 (095) 457 88 12 E mail: uch@posobiya.com.ua, www.deya.in.ua

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

РЕКЛАМА

НВФ

«Л.Т.В.»

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДД ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

Тел./факс (044) 464 22 07, тел. 205 84 95. Е mail: ltv@i.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2009

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! З огляду на тяжкість наслідків нещасних випадків і захворювань, пов’язаних з працею на виробництві, та намагаючись привернути увагу світового спів товариства до створення належних умов праці для людини за принципом пріоритетності її життя та здоров’я, Міжнародна організація праці (МОП) щороку відзначає Всесвітній день охорони праці. Згідно з Указом Президента України від 18 серп ня 2006 р. № 685/2006 встановлено національ ний День охорони праці, який відзначається що року 28 квітня, що збігається в часі із Всесвітнім днем охорони праці і проводиться на підприєм ствах, в установах, організаціях усіх форм влас ності та галузей економічної діяльності України. У 2009 р. Всесвітній день охорони праці співпа дає з 90 річчям утворення Міжнародної організації праці, яке відзначатиметься в усьому світі, а також в Україні під гаслом «90 років діяльності МОП за соціальну справедливість». МОП першою заявила, що економічні, соціальні та культурні права так са мо важливі для людини, як і її громадські та полі тичні. Дотримання Конвенцій і Рекомендацій МОП забезпечує право кожного працівника на кожному робочому місці на здорові та безпечні умови праці. Головною метою державної політики України в сфері охорони праці є збереження життя, здо ров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Зараз наша країна, як і багато інших держав світу, переживає складні часи фінансово економічної кризи. Однак за будь яких обставин конституційне право працівника на належні, без печні та здорові умови праці повинно забезпечу ватись роботодавцем і бути предметом особли вої турботи та контролю держави. Основоположний принцип державної політики повністю відповідає девізу МОП щодо проведення Всесвітнього дня охорони праці у 2009 р. під деві зом «Життя та здоров’я на робочому місці — ос новне право людини». Підтримуючи ідеї МОП, Оргкомітет з нагоди Дня охорони праці ухвалив рі шення щодо проведення в Україні з 22 по 28 квіт ня 2009 р. під цим девізом Тижня охорони праці. Завданням цієї широкомасштабної акції є при вернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання та громадських організацій до фактичного стану безпеки й умов праці в галузях, на конкретних підприємствах, у ви робничих підрозділах і на робочих місцях, сприян ня своєчасному виявленню та усуненню порушень норм і правил, причин нещасних випадків, профе сійних захворювань і аварій на виробництві, надан ня всебічної підтримки потерпілим на виробництві працівникам, вшанування пам’яті загиблих. У 2008 р. в Україні рівень загального і смертель ного травматизму на виробництві знизився по рівняно з 2007 р. Кількість нещасних випадків зменшилась відповідно на 1988 та 176. Водночас рівень ризику загибелі або травмування праців

ників у розрахунку на 100 тис. працюючих зали шається вищим, ніж у розвинених країнах світу. Згідно з оперативними даними, в Україні у 2008 р. на виробництві сталося 16 206 випадків травмуван ня працівників, з них 1005 — зі смертельними наслід ками. На відшкодування шкоди, медичну, професій ну й соціальну реабілітацію осіб, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та отримали про фесійні захворювання, використано з коштів дер жавного соціального страхування понад 3 млрд. грн. На сьогодні найактуальнішим питанням у си стемі охорони праці та промислової безпеки, яке потребує нагального вирішення, є посилення від повідальності організаторів (власників) вироб ництва за невиконання вимог безпеки, несвоє часне визначення виробничих ризиків та вжиття запобіжних заходів, невирішення соціальних пи тань в умовах економічної кризи. Зважаючи на пріоритетність життя і здоров’я людей, роботодавці не повинні заощаджувати на створенні здорових і безпечних умов праці на під приємствах та скорочувати кількість фахівців, які опікуються цими проблемами. Оргкомітет вважає за необхідне провести у рамках Тижня охорони праці комплекс масових акцій на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях — семінарів, конферен цій, виставок, дискусійних круглих столів тощо. Організаційний комітет звертається до централь них і місцевих органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців, трудових колективів, усіх профспіл кових організацій із закликом активно долучитися до роботи та провести з 22 по 28 квітня 2009 р. Тиждень охорони праці на кожному підприємстві, в установі, організації, визначити та вжити додатко вих заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві і професійним захворюванням, під вищення рівня безпеки та умов праці, в тому числі на об’єктах малого і середнього бізнесу. Оргкомітет пропонує протягом Тижня вшанува ти пам’ять працівників, які загинули на виробниц тві, відвідати сім’ї потерпілих, віднайти можливо сті для надання їм допомоги у вирішенні мате ріальних, соціально побутових питань тощо. Оргкомітет звертається до представників засо бів масової інформації з пропозицією забезпечи ти всебічне висвітлення заходів, що відбувати муться в Україні у рамках Тижня охорони праці. Оргкомітет висловлює впевненість, що широ комасштабні акції та конкретна робота з відзна чення Дня охорони праці в Україні істотно змінять ставлення роботодавців і працівників до вирі шення проблем охорони праці в усіх галузях еко номіки, сприятимуть усуненню або зменшенню ризиків для життя та здоров’я людей, поліпшен ню організації профілактики нещасних випадків і виробничо зумовлених захворювань упродовж поточного і наступних років. Організаційний комітет

№ 4/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Атестаційна комісія проводить атестацію електрогазозварників (можливо на вашому підприємстві) на право виконання зварювальних робіт на об'єктах підвищеної небезпеки відповідно до НПАОП 0.00 1.16 96 «Правила атестації зварників» Види зварювання:  Ручне дугове зварювання покритим електродом (РДЕ) – 111  Зварювання металевим (плавким) електродом в активних газах (МАГ) – 135  Зварювання в інертних газах із присадним дротом чи без нього (МІГ, ВІГ) – 131; 141  Газове зварювання (ГЗ) – 311 ФОП Кужель Анатолій Володимирович Тел.: 8 (067) 957 72 50 Дозвіл Держгірпромнагляду України № 415.08.32 80.42.0 від 03.04.2008 р. та № 483.08.32 80.42.0 від 18.04.2008 р.

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181