2009-06ua

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

№ 6/2009

ього дня, п’ятнадцять років тому, ми почали Ц верстати перший номер нашого журналу. Чесно зізнаюся, давався він нам важко: не було ще ні матеріальної бази, ні умов праці, ні кадрів. Творчий запас матеріалів був мізерним, тому все доводилося робити «з ходу». До того ж ми ще не знали, якою буде передплата на журнал, чи вистачить нам коштів на наше видання — нове, нікому ще невідоме. Час тоді був також нелегкий: інфляція в країні, застій в економіці, соціальний спад настроїв і ділової активності. Всюди невизначеність і невідомість.

Власкор журналу Геннадій Щуров бере інтерв’ю у заслуженого шахтаря України, Героя України, забійника шахти «Північна» ДП «Дзержинськвугілля» Донецької області М. Гриньова.

Але ми не відступали. Ми робили журнал! Звичайно, нас хвилювало, якою буде його доля, чи сприймуть його спеціалісти служб охорони праці, керівники виробництва та всіх інших рангів, чи буде журнал затребуваним у країні. А крім того, де шукати професійні кадри — журналістів, редакторів, коректорів, техперсонал... Ми були на початку шляху. Навіть за звичайними життєвими мірками 15 років — це вже вік. За ці роки журнал «Охорона праці» зміцнів, оформився у сучасне видання, зайняв свою нішу серед засобів масової інформації. Журнал має своє творче обличчя, свою позицію, зворотний зв’язок з читачами, авторами, керівниками підприємств, органами влади, науковими установами, громадськими організаціями. Девіз «Промислова безпека та охорона праці — насамперед» став основним принципом у нашій роботі. Журнал розвивається. Погляньте на його зміст: тут і аналіз, і практика, і нормативна база. І критика, і актуальна інформація, і досвід роботи. Сьогодні, на наш погляд, у матеріалах журналу є все, що може сприяти організації безпеки праці. Нам активно телефонують і пишуть. У нас консультуються, нас інформують. Ми вдячні усім, хто нам допомагає: нашим постійним авторам, працівникам Держгірпромнагляду, серед яких особливо активними є начальники теруправлінь: по Дніпропетровській області — А. Кожушко, по Запорізькій області — Ф. Мержев, по Закарпатській області — М. Саварин, по Чернігівській області — М. Штанько. Ми вдячні нашим постійним авторам актуальних, гострих і повчальних публікацій у журналі: А. Романчуку — завідувачу кабінету охорони праці Іл-

лічівського морського торговельного порту, Є. Бєлоброву — командиру ГЕМР СПАС ДП «УкрНДІ медицини праці на транспорті», Д. Тімошиній — старшому науковому співробітнику Комітету з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, І. Луб’яновій — старшому науковому співробітнику Інституту медицини праці АМН України, М. Федоренку — головному державному інспектору ДІПБОП у будівництві теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву і багатьом іншим. Особливо хочеться подякувати за активність і творчий зв’язок керівникам прес-служб теруправлінь Держгірпромнагляду по областях: Закарпатській — В. Туряниці; Кіровоградській — Д. Танському; Тернопільській — В. Клименку; Дніпропетровській — Т. Мордик; Луганській — О. Негребецькій та іншим. У розділі «Запитували? Відповідаємо!» кваліфіковані роз’яснення чинних нормативних документів і законодавчих актів з питань охорони праці, пільг і компенсацій за умовами праці дають на сторінках журналу П. Пошкурлат — начальник відділу нагляду у будівництві, за підйомними спорудами і котлонагляду Держгірпромнагляду, О. Чернетенко і Т. Хоромська — головні спеціалісти Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики, Ю. Гержод — директор Департаменту безпеки в галузі Міністерства транспорту і зв’язку, член редколегії журналу «Охорона праці». Сьогодні, як і 15 років тому, ми готуємо до випуску черговий номер журналу. Зараз ним займається професійний колектив. У редакції тепер є і

Власкор журналу Леонід Безуглий веде розмову з працівниками диспетчерського пункту управління доменною піччю № 8 ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг».

матеріальна база, і добрі умови праці, і творчий портфель. Кожного дня з усіх регіонів країни нам пишуть, телефонують, інформують читачі, власні кореспонденти, спеціалісти служб охорони праці підприємств, керівники різних рангів. Ми знаємо стан охорони праці в Україні і намагаємося своїми публікаціями сприяти його покращанню. Ми вдячні всім, хто нам у цьому допомагає. Вітаємо усіх наших читачів, авторський актив і засновників із 15-річчям журналу. Пишіть нам, телефонуйте, приходьте! Ми завжди вам раді. Микола ЯКОВЕНКО, головний редактор журналу «Охорона праці»

Науково виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

№ 6 (180) /2009

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Журналу «Охорона праці» — 15 років

3

Управління охороною праці Е. БАБІЙ В. ТУРЯНИЦЯ А. ЗАЙЦЕВ СЕРГІЙ КОЛЕСНИК В. КЮРЧЕВ В. БОРЩЕВСЬКИЙ О. НІКОЛАЄВ

Підсумки проведення Дня охорони праці в Україні А могло обійтись без штрафу Коли людина дійсно найбільша цінність Гірницька Попелюшка приміряє «плаття» Поділились досвідом Не звання дає знання Безпека — складова успіху в роботі Тут цінують смак пива і життя Потрібні спільні зусилля

5 8 9 11 12 13 15 16 18

Безпека праці ГЕННАДІЙ ЩУРОВ Є. ОМЕЛЬЧЕНКО Д. ТАНСЬКИЙ, КАТЕРИНА ЦВІГУН Н. ПОГОРЄЛА, А. ЄСИПЕНКО

Засідання колегії Системи безпеки шахтарів: пошук істини Потрібні і розуміння, і підтримка

Безгосподарні підстанції — мережі нещастя Забезпечити безпеку праці рятувальників Чи є вихід із ситуації? О. НАЗАРЕНКО, М. ФЕДОРЕНКО Нехтування законодавства кризою не виправдати П. БАБИЧ Тривала експлуатація електричних талей В. КЛИМЕНКО Спільна праця — основа успіху Л. БОЙКО Ціна фальшивої гуманності Н. ЧАЙКОВСЬКА Сторож — професія небезпечна ГЕННАДІЙ ЩУРОВ На сторожі безпеки гірників — СУБР ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК Куди не кинь оком — скрізь одне й те саме... М. БРАЦУК Не помиліться з якістю!

19 21 24 26 28 29 30 32 33 36 36 38 39 40

Медицина праці ІГОР ПАРФЕНЮК ВАДИМ КОБЕЦЬ

Коли шкіра «закипає» Більше уваги мастильно-охолодним рідинам

41 42

Соціальний захист СЕРГІЙ КОЛЕСНИК В. ПЛЄШКОВ

Потрібні і співчуття, і реальна допомога Трудовий договір — гарантія соціальної захищеності працівника

45 47

Офіційний розділ Офіційно Слідами наших публікацій За листами читачів Реклама

49 51 52 55

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації Безпека праці на виробництві (практикум) На першій сторінці обкладинки власні кореспонденти журналу (зліва направо): Вадим Кобець, Леонід Безуглий, Ігор Парфенюк, Катерина Цвігун, Сергій Колесник. © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.06.2009. Формат 60u84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 9 064 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 17 155 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович — головний редактор журналу «Охорона праці»

558 74 11

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558 36 03

Гаврилюк Лариса Андріївна —

Гержод Юрій Володимирович —

Вітаю з Днем журналіста всіх, хто присвятив себе цій нелегкій, почесній та надзвичайно відповідальній професії. Ви покликані формувати свідомість народу, його характер, поведінку, вчинки, спонукати кожного до активної життєвої позиції. Щиро вдячний усім, хто висвітлює проблеми промислової безпеки та охорони праці. Хто змінює ставлення громадян до питань безпеки праці, доносить до них цінність людського життя та сприяє підвищенню культури виробництва. Бажаю, щоб муза ніколи не полишала вас. І написане вами приносило професійне задоволення й через роки. Завжди тримайте високі стандарти суспільної моралі та правдивого журналістського слова! Міцного здоров’я, щастя, процвітання вам і вашим родинам!

директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58 288-14-56

Єршов Сергій Олександрович — Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

перший заступник директора Національного науково%дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Лисюк Микола Олександрович —

Мостовий Володимир Миколайович — Осіянов Анатолій Якович —

відповідальний секретар, завідувач відділу науково%технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

заступник головного редактора з редакційно%видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Суслов Геннадій Михайлович —

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Цибульник Олексій Владиленович —

Чернюк Володимир Іванович — Якібчук Василь Васильович —

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно%видавничої роботи

Суслов Геннадій Михайлович

Заступник головного редактора

З повагою, Голова Держгірпромнагляду

Теличко Костянтин Едуардович

С. СТОРЧАК

558 74 18 296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково%технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 761 00 43

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 761 00 43

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

по Волинській, Закарпатській, Івано%Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

(051) 632 23 29 (098) 498 66 72

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Кіровоградській та Одеській обл. по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович

Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» — 15 РОКІВ НАС ПРИВІТАЛИ Шановні друзі! Редакції журналу «Охорона праці» 6 червня 2009 року виповнилося 15 років. Від Федерації профспілок України, всіх її членських організацій щиро вітаю вас з цією знаменною датою. Ваш журнал є єдиним в країні державним друкованим органом, який оперативно порушує актуальні питання охорони праці, соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, а також висвітлює дії державних та громадських структур, спрямовані як на покращання умов та підвищення безпеки праці, так і на соціальний захист постраждалих працівників та членів їхніх сімей. За ці роки журнал зміцнів, збільшив свої тиражі, став популярним та корисним, з притаманним тільки йому творчим обличчям. Сьогодні редакція згуртувала навколо себе широке коло кваліфікованих авторів і читачів, насамперед спеціалістів з охорони праці, осіб, відповідальних за безпеку та умови праці, державних посадовців управління охороною праці на національному, галузевому, регіональному рівнях. Журнал знайшов вдячного читача і серед представників профспілок, інших організацій, уповноважених здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства у цій важливій сфері соціально-трудових відносин. Абсолютна більшість публікацій видання відзначається активною життєвою позицією, принциповою оцінкою наявних недоліків, небайдужим ставленням до долі трудової людини. Щастя вам, міцного здоров'я, творчої наснаги, нових здобутків у справі служіння народові України та створення на кожному підприємстві, в кожному трудовому колективі умов, гідних людини праці! Голова Федерації профспілок України, народний депутат України

В. ХАРА

Редакції журналу «Охорона праці» Від імені Федерації роботодавців України щиро вітаю працівників редакції з 15-річчям створення журналу і професійним святом — Днем журналіста! Ваша плідна праця на високому професійному рівні є вагомим внеском у просвітницьку діяльність з питань охорони праці. Інформаційно-аналітична спрямованість вашого видання є запорукою успіху у справі впровадження в Україні системи загальноєвропейських цінностей, основою яких є людське життя. Об'єктивно висвітлюючи позиції учасників соціального діалогу, журнал активно сприяє реалізації в державі одного з основних прав громадян — права на безпечні та здорові умови праці. Ми усвідомлюємо гостроту проблем, які порушують кореспонденти і автори публікацій на сторінках журналу, і впевнені, що саме активна позиція роботодавців багато в чому сприятиме їх вирішенню. тві. Бажаю вам і надалі своєю творчістю поширювати культуру безпеки праці на виробництві. Натхнення вам та успіхів у всіх починаннях, здоров'я і благополуччя. Генеральний директор Федерації роботодавців України

В НАДРАГА В.

Шановний Миколо Григоровичу! Щиро вітаю Вас та весь колектив журналу «Охорона праці» з пам'ятною віхою в історії видання — 15-ою річницею від дня появи першого номера! За час існування журнал «Охорона праці» переконливо довів, що основні передумови зростання популярності, розширення читацької аудиторії — це об'єктивність та різноманітність у поданні інформації, глибокий аналіз, конструктивність та відповідальність, постійна увага до людей, зайнятих у сфері виробництва. Особливо важливо, коли на перше місце виходить нове бачення такої актуальної проблеми, як промислова безпека. Сьогодні це вимога часу. Тому дуже добре, що творчий колектив видання не відстає від вимог сьогодення. На сторінках журналу постійно друкуються матеріали, які допомагають фахівцям, пропагують нову ідеологію організації роботи з охорони праці на місцях. На шпальтах журналу «Охорона праці» читачі отримують компетентні поради, інформаційну підтримку. Така діяльність вельми необхідна для піднесення економічного потенціалу держави, підвищення її промислової безпеки та удосконалення питань охорони праці. Зичу журналістам та авторам видання доброго здоров'я, особистого щастя та творчої наснаги! З повагою, голова Львівської обласної державної адміністрації

М. КМІТЬ

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

3

Шановний Миколо Григоровичу! Ваше видання — безцінне та незамінне джерело корисної інформації для всіх, хто стоїть на варті промислової безпеки та охорони праці, і для тих, хто трудиться, створюючи промисловий потенціал України. Ви активно сприяєте тому, щоб у читачів сформувалося об'єктивне уявлення про політику держави у галузі промислової безпеки та охорони праці, ваша позиція є чесною та принциповою — захист інтересів людини праці, права кожного на безпечні умови на виробництві та соціальний захист. Журнал «Охорона праці» — вірний супутник і помічник кожного спеціаліста наглядового органу, адже на його сторінках читач знаходить і нормативно-правову документацію, і відповіді на запитання, що його цікавлять, й інформацію про значущі події, і репортажі з різних регіонів країни, що сприяє обміну досвідом і в кінцевому підсумку допомагає у нашій спільній добрій справі — зниженні рівня травматизму, профілактиці аварій, формуванні культури виробництва. Бажаємо всьому колективу журналу творчої наснаги, цікавих тем, нових актуальних і злободенних матеріалів, що знаходять відгук у читачів. Вам і вашим сім'ям — сил і бадьорості, здоров'я і довголіття, оптимізму та впевненості у завтрашньому дні, благополуччя й миру. З ювілеєм, шановні колеги! Начальник територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області

К. ДОРОФЄЄВ

Шановні друзі! Територіальне управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області щиро поздоровляє редакційний колектив журналу «Охорона праці», його авторський актив та читачів з 15-річчям від дня заснування видання! П'ятнадцять років для часопису — термін, що засвідчує потрібність журналу його читацькій аудиторії, авторитетність у відстоюванні наріжних позицій, вміння захищати інтереси людини праці, у якої прав завжди менше, ніж обов'язків. Журнал «Охорона праці» — добрий друг і гарний порадник для всіх, чиє коло інтересів замикається на робочому місці: робітників, інженерно-технічних працівників, роботодавців, профспілкових активістів, спеціалістів з охорони праці. Тож соціальну роль його для профілактики і запобігання виробничому травматизму важко переоцінити. Успіхів, творчого натхнення, добробуту, міцного здоров'я і оптимізму всім тим, хто долучається до випуску видання, творить його цікаву і неповторну долю! Начальник територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області

М. САВАРИН

Шановний Миколо Григоровичу! Щиро вітаю Вас і Ваших колег з професійним святом — Днем журналіста! Впевнений, що незалежність вашого слова завжди буде гарантом отримання суспільством повної та достовірної інформації, яка відіграє неабияку роль у реалізації конституційного права людини на охорону її життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні безпечні і здорові умови праці. Нехай і надалі завдяки вашому таланту цей світ стає прекраснішим, бо саме ви, журналісти — це ті люди, хто нам його відкриває. У цей святковий день від усього серця бажаю міцного здоров'я, сімейного добробуту та життєвої удачі. З повагою, прокурор Дніпропетровської області

М. КОСЮТА

Територіальне управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області щиро вітає весь колектив видання з Днем журналіста та п'ятнадцятирічним ювілеєм. Своїми публікаціями журнал довів, що є не стороннім спостерігачем, а активним прихильником у вирішенні всіх нагальних проблем охорони праці та промислової безпеки, діяльним учасником і пропагандистом у створенні безпечних і здорових умов праці на виробництві. Висловлюємо колективу глибоку вдячність за важливу роботу, зичимо міцного здоров'я, гараздів, натхнення в творчих пошуках, невичерпної енергії та професійного успіху. Щастя вам, добра і миру! З повагою, начальник територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області

А. ГОЛЬНИК

Також вітання та добрі побажання одержано від колективу ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (начальник Г. Скворцов), служби охорони праці ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (директор з охорони праці В. Кириленко), НДІ гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету, відділу охорони праці, використання трудових ресурсів і зайнятості населення Головного управління Львівської облдержадміністрації (С. Кравченко), теруправлінь Держгірпромнагляду України по Львівській (В. Шайтан), Івано-Франківській (З. Кулик), Вінницькій (А. Коваль), Одеській (М. Логвинов) областях, експертно-технічних центрів і багатьох інших підприємств та організацій — багаторічних читачів видання.

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ВІСТІ З РЕГІОНІВ

Коротким рядком Низький рівень виробничої дисципліни — основна причина більшості аварій у вугільній промисловості. На засіданні постійно діючої комісії з питань охорони праці Мінвуглепрому, яке відбулося у травні, зазначалося, що ряд аварій був викликаний порушенням технології кріплення гірничих виробок. Тільки завдяки диву вдалося звільнити з завалу двох гірників на шахті «Полтавська» ДП «Орджонікідзевугілля». Спеціалісти Центральної державної регіональної гірничотехнічної інспекції Донецького гірничого округу призупинили ведення робіт у 20 з 63 діючих у регіоні вибоях. Але навіть трагедія на шахті «Новодзержинська» ДП «Дзержинськвугілля», де загинуло 3 особи, вдалося врятувати 3 шахтарів, а доля ще трьох досі невідома, не змусила керівників підприємств навести на шахтах порядок. За підсумками перевірки, проведеної з 5 по 15 травня, через виявлені порушення Держгірпромнагляд заборонив роботу ще у 23 вибоях. *** Проведена в квітні комплексна перевірка підприємств, установ і організацій м. Первомайська Миколаївської області показала, що на більшості з них не проводиться навчання і перевірка знань з питань охорони праці керівників, не в повному обсязі впроваджено СУОП, не проводяться міжсезонні огляди і паспортизація будівель та споруд, технічні огляди кранів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском. За допущені порушення до адміністративної відповідальності притягнено 43 посадові особи, призупинено роботу 169 об'єктів.

ПІДСУМКИ ПРОВЕДЕННЯ

ДНЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ В Україні вже третій рік поспіль відзначено День охорони праці. У 2009 р. країна, як і в попередні роки, підтримала Міжнародну організацію праці та провела заходи з цієї нагоди під девізом: «Життя та здоров'я на робочому місці — основне право людини».

Д

ержавні адміністрації та органи місцевого самоврядування, установи, організації, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, теруправління Держгірпромнагляду всіх областей організували і провели «дні відкритих дверей», «гарячі» телефонні лінії, під час яких розглядались усні та письмові звернення громадян, проводилась роз'яснювальна робота з питань охорони праці, профілактики виробничого травматизму, запобігання нещасним випадкам на виробництві, надавалась методична допомога у вирішенні проблемних питань з організації охорони праці. Проведено засідання круглих столів за участі представників держадміністрацій, профспілок, представників теруправлінь Держгірпромнагляду, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, керівників підприємств та підбито підсумки проведеної роботи до Дня охорони праці, обговорено питання промислової безпеки на підприємствах різних форм власності, підвищення ефективності роботи з охорони праці, культури виробництва, пропаганди безпечних умов праці. Засідання круглих столів з питань охорони праці та промислової безпеки проводились на рівні всіх галузей економіки: у вугільній, на транспорті, в агропромисловому комплексі, медицини, освіти тощо. Підприємства областей, міст, районів та селищ провели показові комплексні обстеження виробництв щодо з'ясування на них стану умов та безпеки праці; поновлено або створено куточки з охорони праці; проводились виставки-ярмарки з продажу засобів індивідуального захисту, спецодягу, а також тематичної літератури, методичної та нормативної документації, іншої друкарської продукції з питань охорони, безпеки та умов праці; проведено огляди-конкурси, різноманітні вікторини з охорони праці. У рамках акції в усіх областях на підприємствах та в організаціях було організовано і проведено конкурси «Кращий працівник», «Кращий за професією», «Краща виробнича дільниця (бригада)», огляди-конкурси «Кращий роботодавець» тощо з відзначенням нагородами та заохоченням працівників підприємств. На найбільш потужних підприємствах Дніпропетровської області: ВАТ «Дніпропетровськгаз», ВАТ «Дніпрогаз», у Дніпропетровському відділенні управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» проведено конкурс серед робітників аварійних бригад щодо відпрацювання практичних навичок локалізації та ліквідації аварійних ситуацій на системах газопостачання м. Дніпропетровська, надруковано 2500 пам'яток з безпечного використання газу в побуті. На підприємстві ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» серед структурних підрозділів проведено конкурс у номінаціях «Кращий цех» та «Кращий робітник». За умовами конкурсу серед основних структурних підрозділів заводу два перших місця посіли колесопрокатний цех та

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ трубопрокатний цех № 3 з нагородженням цінними подарунками. Серед допоміжних цехів на першому місці — цех з ремонту металургійного устаткування. В Одеській області проведено змагання аварійнодиспетчерських служб, огляд-конкурс з питань охорони праці за участі фахівців газових господарств. За результатами проведення огляду-конкурсу кращі працівники ВАТ «Одесагаз» були заохочені грошовими преміями підприємств. У Кіровоградській області на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені В. Сухомлинського за участі керівників управління освіти і науки облдержадміністрації, теруправління Держгірпромнагляду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, Федерації профспілок України, представників загальноосвітніх, дошкільних, інтернатних, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів області відбулося засідання дискусійного круглого столу на тему «Життя і здоров’я на робочому місці — основне право людини!» Ключовим та надзвичайно важливим моментом під час проведення заходів по Івано-Франківській області до Дня охорони праці стало затвердження головою облдержадміністрації Регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2009—2012 роки. Обласні, міські та районні засоби масової інформації доводили до громадськості мету та завдання акції шляхом розповсюдження звернень, пам’яток та листівок, які розміщали на дошках оголошень, у пасажирському транспорті, на сітілайтах та бігбордах вулиць тощо. У Хмельницькій області Організаційним комітетом з проведення огляду-конкурсу серед підприємств, установ та організацій визначено кращі підприємства з питань промислової безпеки та охорони праці за підсумками роботи у 2008 р. в номінаціях: із середньообліковою чисельністю до 100 осіб, від 100 до 1000 осіб, більше ніж 1000 працюючих. Зокрема, серед підприємств з чисельністю до 100 працюючих переможцем стало ВАТ «Агрохім» (Полонський район); від 100 до 1000 осіб — ВАТ «Славутський солодовий завод»; понад 1000 працюючих — ВП «Хмельницька АЕС». Серед підприємств бюджетної сфери перемогла Хмельницька обласна психіатрична лікарня № 1. У м. Києві за участі представників теруправлінь проведенно огляди-конкурси стану охорони праці на підприємствах міста за підсумками 2008 р., результати яких оцінювались передусім за рівнем виробничого травматизму. Переможцями визначено: ВАТ «АК «Київводоканал», «Фармак», ДП управління спецмашин № 2 ВАТ «Будмеханізація». З метою підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки протягом здійснення заходів до Дня охорони праці проведено комплексні перевірки на підприємствах усіх галузей.

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

Зокрема, на підприємствах: КП «Київтранспарксервіс», Коростенська дистанція колії, «Київське АТП-13061», ТОВ «Трансбудкомпані», пасажирське вагонне депо Бахмач, «Вишгородтепломережа». У квітні 2009 р. фахівці держінспекцій у соціальнокультурній сфері, в котлонагляді та за підйомними спорудами провели перевірки атракціонів у парках культури та відпочинку м. Києва та області з метою запобігання травматизму. Під час перевірок особливу увагу приділено нагляду за безпечною експлуатацією атракціонів, які віднесено до устаткування підвищеної небезпеки. Теруправлінням по Донецькій області проведено 62 комплексних обстеження і 48 цільових перевірок підприємств усіх форм власності та видів діяльності, у ході яких виявлено 98 196 порушень вимог нормативних актів з охорони праці, призупинено виконання 5647 видів робіт і роботу об'єктів, притягнено до адміністративної відповідальності 4436 посадових осіб, у т. ч. 435 керівників (оштрафовано на загальну суму 355,9 тис. грн.), 153 матеріали направлено до органів прокуратури. У Рівненській області проведено 10 комплексних перевірок, 295 оперативних та цільових перевірок, під час яких виявлено 3906 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, призупинено виконання 304 видів робіт і роботу об’єктів, притягнено до адміністративної відповідальності 173 працівників (оштрафовано на суму 15,96 тис. грн.), з них — 92 керівників підприємств. У Херсонській області проведено 180 обстежень підприємств, які виконують будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, водного та автомобільного транспорту, машинобудування, а також підприємств і фермерських господарств щодо безпечного проведення весняно-польових робіт тощо. Активну участь в організації та проведенні заходів з нагоди відзначення Дня охорони праці у 2009 р. взяли більшість центральних органів виконавчої влади України: Мінпраці АР Крим, Мінтрансзв’язку, Мінкультури, Мінпромполітики, Міносвіти, МОЗ, Мінвуглепром, Мінжитлокомунгосп, Мінрегіонбуд, Мінпаливенерго, МНС, Мінагрополітики, Національне космічне агентство, Державний комітет ядерного регулювання та ін. Варто відзначити участь у заходах, присвячених Дню охорони праці в Україні, установ та навчальних закладів Міністерства освіти та науки України. Особливу увагу цього року було приділено молоді. Пізнавальні семінари, лекції, колоквіуми, конкурси та вікторини, засідання круглих столів з охорони праці готувались за участі працівників Держгірпромнагляду та викладачів навчальних закладів. У Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені Остроградського було оголошено конкурс на кращу студентську роботу на тему «Аналіз та проблеми профілактики виробничого травматизму в Україні та, зокрема, в Полтавській області». Вперше в області було проведено брейн-ринг з охорони праці між студентами — май-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ бутніми працівниками підприємств. За звання найрозумніших з охорони праці змагалися команди студентів п'яти вищих навчальних закладів області. Спільно з управлінням освіти та адміністраціями шкіл у закладах освіти були організовані різноманітні конкурси, тематичні виставки, відкриті уроки та зустрічі з інспекторами Держгірпромнагляду. Зокрема, серед учнів полтавських шкіл було оголошено конкурс на найкращий малюнок на тему «Безпечну працю — для моїх батьків». За ініціативи Оргкомітету вперше серед учнів 6—10 класів м. Донецька та Донецької області проведено конкурс на кращий твір за рекомендованими темами: «Як я розумію безпечну працю своїх батьків», «Пам’ятка своїм батькам з безпечної праці». На обласний етап конкурсу надійшло понад 150 робіт учнів навчальних закладів із 21 міста та 10 районів області. У 45 навчальних закладах м. Харцизька Донецької області проведено підготовчі тренінги з евакуації працівників і учнів на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, семінари на теми: «Безпечна та економна експлуатація газу в побуті», «Твої дії при ДТП». Переможцем міського конкурсу вже вдруге стала команда ЗШ № 2. Варто зазначити, що представники профспілок та профорганізацій усіх рівнів постійно опікуються соціальними питаннями, одним із яких є охорона праці. Використовуючи нагоду ще раз привернути увагу суспільства до важливих питань у сфері виробництва — умов, безпеки й охорони праці, довести реальними справами турботу про працюючих, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві, та їхні сім'ї, профспілки України провели розгорнуту акцію з нагоди відзначення Дня охорони праці, хід якої висвітлювали на сайті ФПУ та у газеті «Профспілкові вісті». Серед заходів, що за ініціативи та/або активної участі профспілок здійснювались у процесі підготовки та проведення Дня охорони праці, були й такі: участь у комплексних або цільових перевірках стану охорони праці на підприємствах, в організаціях та їх структурних підрозділах; організація та проведення оглядів-конкурсів серед трудових колективів, окремих активістів з питань культури виробництва та охорони праці. Проведено конкурси на 340 підприємствах лісового господарства, у ВАТ «Укртелеком» та на інших підприємствах, у галузі освіти і науки та ін. Підбиття підсумків цих заходів, досвід роботи з охорони праці конкретних колективів, профкомів та профспілкових активістів на місцях широко висвітлювались на телебаченні, по радіо, у профспілковій газеті «Единство», обласних, міських та районних газетах, заводських багатотиражках, у галузевих та інших ЗМІ. У всіх регіонах України особливу увагу приділили наданню матеріальної та іншої допомоги сім’ям загиблих на виробництві працівників й інвалідам праці. Так, на ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на засіданні профспілкового комітету ком-

бінату було ухвалено рішення про надання матеріальної допомоги 85 родинам працівників, які загинули на виробництві, в розмірі 1000 грн. кожній. На ЗАТ «Макіївський металургійний завод» — у розмірі 4000 грн. Обласна організація профспілки працівників освіти і науки Вінниччини надала матеріальну допомогу потерпілим та членам сімей загиблих на суму 1850 грн. Надано допомогу в розмірі 5 тис. грн. працівникам, які потерпіли на виробництві в енергетичній галузі. У Луганській області до Дня охорони праці 364 особам надано грошову допомогу на загальну суму 255,5 тис. грн. та 71 путівку на санаторно-курортне лікування. У всіх областях, районах і містах організовано та проведено заходи з вшанування пам'яті загиблих на виробництві, зокрема, жалобні мітинги, панахиди. Так, у Хмельницькій області за поданням теруправління про відзначення Дня охорони праці та вшанування пам'яті загиблих на виробництві Українською Православною Церквою Хмельницької єпархії відслужено панахиду, під час якої Високопреосвященніший Антоній, Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський звернувся до керівників і працівників підприємств, установ та організацій зі словом Божим на спогад про загиблих людей.

27 квітня в м. Комсомольську біля пам'ятника загиблим на виробництві відбувся мітинг, було покладено квіти до пам'ятного знаку. Молебень за загиблими на виробництві відслужено у Свято-Духовському кафедральному соборі м. Херсона, в м. Києві, на Івано-Франківщині та в багатьох інших містах України. Теруправління по Луганській області в пам'ять про працівників, які загинули на виробництві, продовжує свій постійний патронат над парковою зоною біля залізничного вокзалу м. Луганська, де 24 квітня фахівці управління висадили 67 лип та горобин. Особливістю проведення акції з нагоди Дня охорони праці цього року стало те, що багато спланованих Оргкомітетом заходів було спрямовано на формування загальної культури охорони праці, виховання відповідальності за особисту безпеку на виробництві у майбутніх працівників — учнів загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів. На жаль, неможливо висвітлити всю масштабність проведених заходів до Дня охорони праці центральними органами виконавчої влади, державними адміністраціями всіх рівнів, організаціями профспілок та роботодавців, довести до свідомості суспільства їх значущість. Та ми бачимо, що з кожним роком зростає рівень зацікавленості громадськості у проведенні цієї акції. Результати ж її свідчать: необхідно і надалі всіляко підтримувати і всебічно розвивати досягнуте, а цінний досвід, набутий під час проведення заходів до Дня охорони праці в Україні, надалі буде спрямований на поліпшення профілактичної роботи, підвищення та вдосконалення ефективності державного нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці на підприємствах країни.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ОХОРОНА ПРАЦІ ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

А МОГЛО ОБІЙТИСЬ БЕЗ ШТРАФУ Нещодавно відділом експертизи умов праці та охорони праці управління праці та соціального захисту населення Хмельницького міськвиконкому за участі місцевого робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд), а також федерації профспілок області було здійснено перевірку стану умов та охорони праці у філіях та відділеннях акціонерних банків «Укрсоцбанк», «Брокбізнесбанк», «Факторіал Банк», «Фінанси та кредит», акціонерному комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», відкритих акціонерних товариствах «Державний ощадний банк України», «Райффайзен банк Аваль», «Кредобанк», «Надра», «ВТБ Банк». Результати виявилися невтішними, якщо не сказати більше.

З

’ясувалося, що у 28 відділеннях та 2 філіях вищезазначених банків керівники та посадові особи працювали без проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці. У ряді банківських установ не були створені служби охорони праці, не проводилися інструктаж на робочому місці, медичні огляди працівників, які виконували роботи на комп’ютері, передрейсовий та післярейсовий огляди водіїв, не були призначені відповідальні особи за технічний стан та безпечну експлуатацію металообробного устаткування, не були розроблені заходи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища тощо. За результатами проведеної перевірки роботодавцям були видані приписи. Для організації усунення виявлених порушень у відділеннях та філіях банків були розроблені відповідні заходи, керівники та посадовці цих установ в установленому порядку пройшли навчання з питань охорони праці. Ознайомившись у ході перевірок (під час спілкування з фахівцями, що її проводили) та навчання з вимогами нормативноправових актів з охорони праці, роботодавці змінили своє ставлення до проблем охорони праці, відтак, засукавши рукави, взялись за їх вирішення. Як бачимо, проведена перевірка дала позитивні результати. Незважаючи на те, що такі перевірки є дуже потрібними в плані профілактики виробничого травматизму,

8

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

не всі керівники банківських установ поставились з розумінням до їх проведення. У першу чергу це стосується Хмельницької філії закритого акціонерного товариства «Приватбанк», де директор відмовився допустити фахівців з охорони праці відділу експертизи умов праці та охорони праці управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому до виконання своїх функцій. Однією з підстав для цього послужило те, що, на думку Ю. Браніцького, ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» нібито не передбачено право міських рад на проведення перевірки охорони праці, стану умов праці та соціального захисту працюючого населення. Для того, щоб з’ясувати, наскільки керівник банківської установи правий, варто уважно ознайомитися з названою ним статтею згаданого Закону та з роз’ясненням, яке, відповідаючи на запитання одного з читачів, дав з цього приводу заступник Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін у другому номері журналу «Охорона праці» (2008 р.). «Згідно з підпунктом 8 пункту «б» ст. 34 Закону, до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування,— йдеться в роз’ясненні, надрукованому на с. 49 видання,— належить здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами

праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах… Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади. На підставі вищезазначеного до повноважень посадових осіб виконавчих органів місцевого самоврядування належать повноваження щодо здійснення перевірок (обстежень) з питань охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих на відповідних територіях, які й не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, тобто усіх форм власності...» Звичайно, коли б банкір був уважнішим при вивченні законів, а також передплачував та читав журнал «Охорона праці», як це роблять керівники підприємств, установ та організацій України, які опікуються безпекою праці, то він не робив би таких поспішних висновків, був би більш законослухняним і менш амбіційним.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Але повернемось до перебігу подій після того моменту, як директор філії Ю. Браніцький відмовив перевіряючим з міськвиконкому у здійсненні перевірки стану охорони праці у підпорядкованій йому установі. Як тільки з банківської установи надійшов лист про відмову допустити посадовців виконавчого органу місцевого самоврядування до перевірки, керівництво управління праці та соціального захисту населення звернулося з проханням зробити це до теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області. Вивчивши стан охорони праці у Хмельницькій філії ЗАТ «Приватбанк», державні інспектори вжахнулися. Виявилося, що тут не тільки є типові для

банківських установ порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пов’язані з проходженням посадовими особами навчання та перевірки знань, проведенням інструктажів, а й інші, які створювали безпосередню загрозу для життя та здоров’я багатьох працівників філії. З огляду на їх серйозність керівництво теруправління заборонило експлуатацію електрообладнання, автотранспорту та кількох об’єктів нерухомості, а також підписало постанову про накладення на директора банківської установи адміністративного стягнення, чого, до речі, не могли б зробити за результатами своєї перевірки посадовці виконавчого органу місцевого самовряду-

вання, оскільки в них, на превеликий жаль, немає таких повноважень. Таким чином, є всі формальні підстави вважати, що Закон у даному випадку переміг. Хочеться сподіватися, що керівнику філії, який намагався ухилитися від перевірки стану охорони праці в очолюваній ним установі, такий розвиток подій стане гірким уроком на майбутнє. А що стосується виявлених державними інспекторами порушень нормативно-правових актів з охорони праці, то вони будуть усунені, і чим швидше це буде зроблено, тим краще. Е. БАБІЙ, начальник відділу експертизи умов праці та охорони праці управління праці та соціального захисту населення Хмельницького міськвиконкому

КРИЗІ МОЖНА ПРОТИСТОЯТИ

КОЛИ ЛЮДИНА ДІЙСНО НАЙБІЛЬША ЦІННІСТЬ Журнал неодноразово знайомив читачів зі станом роботи з організації охорони праці на українсько-австрійському підприємстві ТОВ «Фішер-Мукачеве» (Закарпатська область). Нарощуючи обсяги виробництва, власники цього підприємства не забувають і про створення здорових і безпечних умов праці, виробничого побуту, забезпечення соціальних потреб працюючих. А який стан справ тут сьогодні — в період фінансово-економічної кризи? Про це стаття керівника пресслужби теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області В. ТУРЯНИЦІ.

І

сторія українсько-австрійського підприємства ТОВ «Фішер-Мукачеве» веде свій відлік з 1995 р.— моменту його створення на базі капіталу трьох засновників: акціонерного товариства закритого типу «Лижна фабрика «Тиса» та австрійських фірм «Фішер Г.М.Б.Х.» і «Рогол». Підприємство спеціалізується на виготовленні спортивно-бігових і гірських лиж та хокейних ключок. Де б вам не довелося купити пару лиж — в Америці, Японії, країнах Європи, Росії чи навіть в Об’єднаних Арабських Еміратах (так, там теж катаються на лижах трасами під склом) — на 99% ця продукція зроблена в Мукачевому. ТОВ «ФішерМукачеве» впевнено посідає почесне місце серед 100 топ-фірм в Україні і в обласному рейтингу «Лідер року» вже вдруге визнається авторитетним на світовому ринку закарпатським виробником.

Що стало запорукою такого успіху? Це два «кити», на яких базується повсякденна діяльність підприємства,— постійний технологічний пошук та грамотна соціальна політика. Пріоритетом тут є людина праці, котрій згідно зі ст. 43 Конституції України саме на цьому підприємстві в найповнішому обсязі створено безпечні та здорові умови праці. Поняття «реконструкція» та «модернізація» не лякають працівників підприємства, а вселяють упевненість, завдяки їм тут працюватиметься легше та ефективніше. Тож робітники охоче підвищують свою кваліфікацію і відкриті різноманітним технологічним та організаційним новаціям. А щорічні інвестиції компанії в оновлення основних фондів, що становлять 1,5 млн. євро, колектив тільки вітає. Сьогодні чергова новинка — цех композитних матеріалів. Поки що це найменша дільниця, на якій працю-

ють 50 осіб, що обробляють кузовні деталі з карбону для таких відомих і дорогих марок автомобілів, як «Порше» та «Ауді». Операції шліфування та покриття фарбою й лаком, без сумніву, шкідливі. Але потужні вентиляційні та пиловсмоктуючі системи, якими обладнана дільниця і окреме устаткування, зводять ризики для здоров’я працюючих до нуля.

— Наш цех — своєрідний заділ підприємства на майбутнє,— вправно чаклуючи над деталлю, пояснює молодий шліфувальник. І додає з компетентністю, що не може не дивувати: — Минулого року ми принесли в скарбничку підприємства 200 тис. євро. Нехай сьогодні криза, і попит на дорогі автомобілі підупав, але завтра ситуація зміниться, і ми знову будемо «на коні», адже виготовляємо дуже якісну і потрібну продукцію. Розмову з генеральним директором підприємства В. Рябичем почи-

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

наю зі, здавалося б, найболючішого. Куди нині не кинешся, усі нарікають на кризу — й економічну, і фінансову. Василь Андрійович у відповідь загадково усміхається: — А ми її чекали, і навіть передбачили. Про що найперше подумали? Про людей. Знаючи, що криза «диктуватиме» скорочення працівників і зниження їхніх доходів, зробили все, щоб нікого не виставити за ворота підприємства, підвищили заробітну плату (ціни ж бо на все зросли в рази!) на 20—25%. І тепер зарплата у нас найвища в місті. Для цього, зрозуміло, мусили вишукувати резерви. Проаналізували ситуацію з енергоносіями, тобто з газом. Він, звісна річ, дорожчатиме, як мінімум до 400 доларів за 1000 м3, і ставатиме потроху дефіцитним. Що можна протиставити очікуваним проблемам і втратам на цьому шляху? Тільки альтернативу. А вона в нас, дякувати Богу, є! Залишалося знайти кошти — 7 млн. грн. (така вартість проекту), зробити до-

будову котельні — ще 700 тис. грн. Придбали котел, що працюватиме на біомасі — деревній щепі та стружці (його потужність 2,7 МВт, що забезпечить економію 2 млн. м3 газу на рік). Незабаром почнемо його монтаж, а далі пожинатимемо плоди власної діяльності. Гадаю, основне виробництво з Австрії такої фірми, як «Фішер», не перейшло б до нас тільки з огляду на дешевші робочі руки чи енергоносії. Ми повинні були забезпечити не гірший інженерний супровід, кваліфікацію працівників, а основне — високу якість продукції…

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

А ще на підприємстві подбали про те, як збільшити прибутки. Крім цеху композитних матеріалів, непогані надходження у минулому році отримали і від виробництва 820 тис. штук хокейних ключок, виготовлених на замовлення американців і канадців. А ще — лиж, яких відправили на експорт 630 тис. пар. Щоб покращити якість спортивно-бігових лиж і відповідно збільшити на них попит та отримати більш солідні прибутки, запровадили нову технологію їх виробництва. Якщо традиційно лижа фарбується різними фарбами на основі ацетону та інших розчинників, то за новою технологією, яку забезпечила лінія

каширування, продукція оздоблюється спеціальною плівкою з дизайном, що наклеюється й пресується на лижу. Технологія, до речі, й екологічно набагато чистіша та менш шкідлива для працівників. Знову ж таки криза підштовхує до втілення нових ідей. Наприклад, налагодили виробництво тренажерів для фітнес-клубів. Для цього уклали контракт з німецькою фірмою, закупили обладнання на 70 тис. євро і запускаємо виробництво обладнання для вдосконалення людського тіла. Імітуючи спуск на лижах, тренажери розвивають вестибулярний апарат…

— Кошти, отримані від втілення виробничих новацій та пошуків у напрямі розширення асортименту,— розповідає про забезпечення належних умов на робочих місцях інженер відділу охорони праці й екології та незмінний голова профспілки підприємства П. Швардак,— стали в нагоді при виконанні заходів з охорони праці. Минулого року затрати на цій дільниці, які становили майже 3 млн. грн., значно перевищили передбачені нормами чинного законодавства. Основним досягненням тут є результати атестації робочих місць. Якщо порівнювати їх з попередніми (наприклад,

2003 р.), то кількість робочих місць зі шкідливими умовами праці зменшилась з 300 до 47. Тільки на спецодяг, інші засоби індивідуального захисту витратили понад 600 тис. грн. Соціальний пакет ТОВ «ФішерМукачеве» на фоні інших підприємств області також значно ширший. У ньому не тільки обіди за 1 грн. 50 коп., при тому, що їдальня обходиться власникам в 1,2 млн. грн., медпункт з численними послугами з оздоровлення, транспорт, що доставляє працівників на роботу, тенісні корти та прокатний пункт лижного інвентаря для спортивного самовдосконалення. Цілий розділ колективного договору (не законодавством передбачений, а запровад жений з власної ініціативи) гарантує працівникам систему пільг і допомог у зв’язку з тими чи іншими подіями в житті (одруженням, народженням дитини, ювілеєм, виходом на пенсію, смертю). Лише минулого року виплати за соціальним пакетом підприємства щомісячно становили в середньому 400 грн. на одного працюючого. Поліпшуються й санітарно-побутові умови: поставили за мету, щоб усюди було зроблено євроремонт, замінюємо вікна та сантехніку. Це теж коштує чималих грошей…

— Життя підкидає подеколи непередбачувані за складністю ситуації, з яких непросто знайти вихід,— ставить оцінку зробленому в частині безпеки виробництва працівникам ТОВ «Фішер-Мукачеве» начальник теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області М. Саварин.— Тут також трапляються виробничі травми. Але те, що роботодавець вважає працюючу людину найвищою цінністю, виказує готовність до конструктивної співпраці на користь збереження її життя і здоров’я — дорогого варте. На ТОВ «Фішер-Мукачеве» рівняються всі, хто працює в провідній та найбільш травмонебезпечній галузі регіону — лісозаготівлі й деревообробці. Адже не випадково кілька років поспіль підприємство перемагає в обласному конкурсі «Кращий роботодавець року».

На знімках:

так шліфуються деталі для кращих марок німецьких автомобілів; устаткування нової котельні в очікуванні монтажу; в цеху з виготовлення хокейних ключок. Фото автора

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ВІСТІ З МІСЦЬ

ГІРНИЦЬКА ПОПЕЛЮШКА ПРИМІРЯЄ «ПЛАТТЯ» У Лисичанську майже 215 років тому вперше в Україні почалося регулярне видобування «чорного золота». Зараз ТОВ «Лисичанськвугілля» об’єднує 4 шахти і кілька допоміжних технологічних підприємств, на яких працює майже 6 тис. осіб. Але хоча кожна з шахт має багаті запаси вугілля, з кожним роком усе менше його видавали на-гора, і лисичанські гірники усе помітніше відставали від своїх краснодонських і свердловських колег. Здавалося б, з настанням кризи ситуація в Лисичанську мала б погіршитися, проте нинішній рік став тут багатим на приємні сюрпризи. Відновила вуглевидобуток шахта «Новодружеська», яка 5 років була «у режимі очікування». За запевненням фахівців, після того, як тут почне діяти комплексно-механізована лава, добовий видобуток вугілля на шахті, яку врятували від закриття, становитиме 250 т. Не встигли ЗМІ оприлюднити цю новину, як об’єднання вже видало нову — на шахті «Привільнянська» вводиться в дію нова лава. І якщо для сильних колективів це звичайна подія, то тут вона, за словами директора підприємства А. Жиленка, дасть змогу колективу протриматися до введення в дію нової лінії очисного вибою.

— Ця лава — перша сходинка у відродженні підприємства. Ми б її ніколи не змогли здолати, якби не допомога заступника Міністра вугільної промисловості Ю. Грядущого, керівних працівників міністерства Н. Ковальова і М. Нечипура. У жовтні плануємо запустити ще одну — 11 східну лаву з потужністю пласта 1,2 м,— пояснює Анатолій Миколайович.— Це збільшить середньодобовий видобуток вугілля до 600 т. Ведемо підготовку 11 польового відкотного штреку. Терміни підганяють, у запасі залишилося 4 місяці, за цей час треба забезпечити проходження східного квершлагу довжиною 630 м. Будемо прискорено рухатися з двох боків силами однієї бригади. До жовтня відпрацьовуватимемо лаву прямим ходом. Від її введення в дію залежить доля і шахти, і всього колективу. За середньодобового видобутку 600—700 т вугілля в лаві вистачить на два роки. Досвідчені гірники стверджують, мовляв, шахта з однією лавою — це як птах з одним крилом. Тому після пуску 11-ї паралельно будемо готувати ще одну, з такою самою потужністю пласта. Згідно з міністерською програмою, лаву передбачають забезпечити новим обладнанням. Хоча ми не відмовилися б і від техніки, що побувала в капремонті, механізованого комплексу, вугільного комбайна.

Для нового директора (А. Жиленко став ним кілька місяців тому) у ряду найважливіших не тільки питання виробництва. Йдеш по адміністративно-побутовому комплексу й дивуєшся, як багато, виявляється, можна зробити за короткий час: скрізь свіжа фарба, нехай і недорогий, але новий лінолеум, у нарядних і табельних чисті занавіски. Шахта чимось нагадує Попелюшку, і хоча «плаття» у неї не супермодне, але чисте й акуратно заштопане. Разом з новим керівником на підприємстві з’явилася молода команда. А. Бешлик, начальник добувної дільниці, зауважив: — Коли я перейшов на цю шахту, все тут було в повному запустінні. З приходом нового директора ситуація змінилася: налагоджується виробництво, у людей з’явився настрій, вони хочуть працювати. До Анатолія Миколайовича шахта давала до 100 т вугілля на добу, з його приходом вуглевидобуток збільшився в 2—2,5 разу. А із введенням нової лави продуктивність ще збільшиться. Так що перспективи у нас є, а досягнення вражають. До приймання лави в експлуатацію готувалися грунтовно, у цьому нам дуже допомогли міністерство, теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області, Лисичанська державна гірничотехнічна інспекція, фахівці об’єднання. У лю-

дей настрій, може й з’явився з’яв з’ я ив и ся с н астр ас тр рій й та й яякк мож мо оже же бути інакше, якщо вирішення жодного питання не відсувається на потім. Коли я не можу допомогти працівникові, він іде до директора. У його кабінет двері завжди відкриті, він приймає працівників у будь-який день і годину. Люди відчули, що на підприємство прийшов справжній хазяїн. Звичайно, важко піднімати шахту з такого напівзруйнованого стану, але спільними зусиллями, впевнений, це у нас вийде. Здивування тут викликає багато чого. Наприклад, транспортерні стрічки на шахті експлуатуються з 1983 р. (максимальний термін використання — 7 років). І незважаючи на це, гірники умудряються щомісяця нарощувати обсяги вуглевидобутку. Мали потребу в усьому, і в той же час зуміли налагодити механізовану доставку людей по виробках. Начальник ремонтно-відбудовної дільниці І. Гуц про своїх людей говорить, не приховуючи гордості: — Хлопці усього за півтора місяця здійснили підривання підошви виробки на дільниці більш як 500 м, знімаючи по 50—70 см грунту. Усе приведено до ладу, зачищено, як того і вимагають правила. Коли приймали лаву, до нас прибули колеги з сусідніх шахт, щоб оцінити нашу роботу. Побачивши стан апаратури, обладнання запитували: «Це вам ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ нове дали?» Не вірили, що все це наші фахівці перебрали із старого та відремонтували самотужки. Заступник генерального директора з охорони праці ТОВ «Лисичанськвугілля» В. Денисенко зазначив, що введення в експлуатацію лави наочно показало — люди вміють і хочуть працювати. Дуже багато тут зроблено в питаннях охорони праці. Не маючи великих матеріальних коштів, колектив зумів привести у відповідність з вимогами правил безпеки 80% гірничих виробок. Валерій Олександрович визнав, що на такому високому рівні, як на «Привільнянській», лави в об’єднанні давно не здавалися. Якістю підготовки залишився задоволений і заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області В. Стеблін: — Усе підготовлено на досить високому інженерно-технічному рівні, з додержанням усіх вимог промислової безпеки,— підкреслив він.— Приємно здивувало те, що тут намагаються не допускати прорахунків навіть у дрібницях, на які нерідко в колективах, які краще забезпечені матеріально та фінансово, не звертають уваги. Порядок у великому й у малому: продумані місця встановлення

заземлення, розміщення електропускової апаратури, усе виконано згідно з інструкціями та правилами, без «спрощень». Це добрий знак. Свого часу на «Привільнянській» не розглядалися питання перспективного розвитку. Тепер новий директор і його команда виправляють ситуацію, і ця лава дасть можливість пережити важкий період. Роки два тому об’єднання було в дуже складній ситуації. Зараз на підйомі шахта імені Мельникова, готується лава на шахті імені Капустіна. Люди борються за виживання своїх підприємств, і приклад «Привільнянської» показує, що це у них виходить. Сьогодні на шахті трудяться не тільки старі кадри. На підприємство йде молодь — з Лисичанського гірничого технікуму, з гірничих ліцеїв.

— Великі кошти витрачаємо на доставку працівників. Привозимо з Кремінної, Рубіжного, але основна маса — місцеві — з Привілля та Лисичанська, — розповідає голова профкому підприємства М. Моргунов.— Люди дорожать роботою, вірять керівництву. Не випадково на засіданні профспілкового комітету шахти прийнято рішення нагородити директора А. Жиленка почесним знаком «Шахтарська слава» II сту-

ІНФОРМАЦІЯ

ПОДІЛИЛИСЬ ДОСВІДОМ У м. Саки в першому кварталі відбувся тематичний семінар «Про безпечну експлуатацію газотехнічного обладнання і використання газу в побуті», організований Радою міністрів АР Крим за активної підтримки Кримського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

У

роботі семінару взяли участь керівники управлінь експлуатації газового господарства, житлово-експлуатаційних організацій, промислових підприємств, підприємств соціально-культурної сфери та інших, розташованих на території Сакського району і м. Євпаторії. Місце проведення семінару обрано не випадково: Сакський район є одним з найбільших у Криму, а головне — тут міська рада, райдержадміністрація приділяють багато уваги питанням охорони праці. Міський голова м. Саки О. Клюй, його заступник В. Поліщук, який очолює міську раду з питань безпечної життєдіяльності населення, поділилися з

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

запрошеними представниками районів Криму своїм досвідом організації заходів. Головне, на що звернув увагу В. Поліщук,— забезпечити тісну взаємодію спеціалістів з охорони праці виконкому міськради з інспекторами місцевого теруправління Держгірпромнагляду, робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, місцевими структурами МНС, СЕС, іншими наглядовими органами та всіма підприємствами на підвідомчій території. Заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю В. Новак по-

пеня. Нашу думку підтримали й у Лисичанському теркомі. *** У кожного з нас своє ставлення до проблем, які ставить життя. Зараз, коли багато хто за явищем «економічний спад», як за ширмою, приховують свої помилки, бездарність, інфантильність, є люди, які сприймають кризу як шанс, як можливість досягти більшого. Відрадно, що своїм оптимізмом вони заряджають і оточуючих, які стають їхніми соратниками у спільній справі. Покидаючи шахту, звернув увагу на таку особливість: працівники з повагою і гордістю говорили про свого керівника. Таке саме ставлення до колективу відчувалося і в словах директора. І подумалося, що щасливий фінал може бути не тільки в казці про Попелюшку. А. ЗАЙЦЕВ (газета Луганської федерації профспілкових організацій «Единство»)

На знімку:

директор шахти «Привільнянська» А. Жиленко.

Фото автора відомив, що у зв’язку з виявленими порушеннями призупинено експлуатацію систем газопостачання 89 багатоквартирних житлових будинків у Сімферополі та інших містах Криму. За допущені порушення притягнено до адміністративної відповідальності 36 начальників ЖЕО. Основними причинами нещасних випадків, що сталися під час використання газу в побуті, були: самовільне встановлення газових приладів; відсутність контролю з боку власників житлового фонду за станом димовентиляційних каналів; експлуатація об’єктів із завуженими димовими каналами; негерметичність вводів інженерних комунікацій до житлових будинків; застосування у місцях масового перебування людей самовільно переобладнаних і саморобних пересувних торговельних точок, оснащених газовими балонами; самовільне переобладнання пасажирських автобусів газобалонними установками, розміщеними під пасажирським салоном. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НАВЧАННЯ

Досвід організації роботи з охорони праці в країнах Євросоюзу свідчить: навчання персоналу — основний фактор, що зумовлює низький рівень виробничого травматизму, а професійні знання — інтелектуальний ресурс підприємства. Тому теоретичні знання та практичні навички з безпеки праці розглядаються як складова кваліфікаційного рівня працівника, а навчання раціональних прийомів праці, формування професійних якостей — як основа успішного та безпечного виробництва. Завдання полягає в тому, щоб не тільки від кожного працівника добитися неухильного додержання всіх вимог безпеки праці, а насамперед від організатора робіт, який, власне, і формує працеохоронну психологію рядового виконавця. Звідси випливає важливість високоякісної підготовки у вищих навчальних закладах майбутніх інженерів, економістів та інших спеціалістів з питань охорони праці й у першу чергу — з правових та організаційних. Як будується ця робота у Таврійському державному агротехнологічному університеті, розповідає його ректор, професор В. КЮРЧЕВ.

НЕ ЗВАННЯ ДАЄ ЗНАННЯ

Н

аш університет — один із провідних аграрних вищих навчальних закладів Півдня України. Його фахівці з технічного, агрономічного, економічного, екологічного напрямів підготовки користуються великим попитом на ринку праці багатьох областей. Серед обов’язкових складових якісної підготовки сучасного спеціаліста — оволодіння питаннями безпеки праці на виробництві. Тож відповідно до наказу Міністерства освіти і науки «Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України» від 02.12.98 р. № 420 студенти вивчають дисципліни «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», а розділ «Охорона праці» — обов’язкова складова дипломних проектів бакалаврів, випускних робіт спеціалістів і магістрів. Методологічною основою підготовки фахівців у галузі охорони праці є всебічний аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого устаткування, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва, неодмінно підкріплений конкретними виробничими прикладами. Поглиблює процес засвоєння матеріалу наочність (кольорові плакати, проекційні слайди тощо), а також впровадження інноваційних форм нав-

чання (відпрацювання практичних навичок на макетах-тренажерах, запровадження віртуальних тренажерних програм, електронних навчальних посібників, контрольнотестових програм, методу «кейсстаді») при вивченні питань управління охороною праці, що є важливою умовою засвоєння студентами програмного матеріалу. Та все ж наріжним каменем формування у студентів професійних умінь і навичок, необхідних для прийняття самостійних рішень у виробничих умовах, виховання у них потреби у систематичному поповненні знань, творчому їх застосуванні безумовно є виробнича практика. Хочу наголосити, що до керівництва практикою студентів ми залучаємо досвідчених викладачів кафедр, які беруть безпосередню участь у навчальному процесі, обов’язково самі пройшли навчання з питань законодавства (як трудового, так і з охорони праці), а також забезпечують проведення зі студентамипрактикантами інструктажу з охорони праці, надають їм необхідні документи. Виходимо із реалій виробництва. Так, під час інструктажів ми звертаємо увагу студентів, наприклад, механіко-технологічного факультету, на те, що наявний парк сільгосптехніки фізично і морально

застарілий, ступінь зношеності машин і механізмів досягає 80—90%, що техніку в майстернях господарств, як правило, не ремонтують, а тому немає мови про відновлення тих агрегатів, які визначають безпеку виробництва, що налагоджування техніки серед поля і нашвидкуруч, до того ж — мало навченими робітниками, здебільшого відбувається з порушенням норм безпеки. Тривалість практики для магістрантів становить 144 год. На підприємстві магістрант може бути призначений дублером, наприклад, керівника відділу охорони праці або інженера з охорони праці. Згідно з договором (угодою) він користується основними правами, виконує обов’язки, встановлені у тому чи іншому господарстві для своїх фахівців. Кожен студент захищає свій звіт й отримує від комісії, призначеної завідувачем кафедри або деканом факультету, диференційовану оцінку, яка разом з оцінкою підсумкового контролю враховується стипендіальною комісією. Загалом університет створив близько 100 основних баз для проходження виробничої практики, де отримують практичні навички, зокрема з охорони праці, майже 3500 студентів усіх курсів і факультетів. А понад 200 осіб, починаючи з 1994 р., крім основної спеціальності «інженер-механік», пройшли спеціалізацію за професією «інженер з охорони праці».

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Потрібно окремо сказати про місце і роль у підготовці студентів кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності. Інтенсивний період її науково-педагогічної діяльності розпочався у 2001 р., коли на посаду завідувача кафедри було обрано професора, канд. техн. наук Ю. Рогача. Відтоді збільшується обсяг навчально-педагогічного навантаження, зміцнюється матеріальнотехнічна база, створюються нові лабораторії і робочі місця для проведення лабораторно-практичних робіт і наукових досліджень. Впровадженням інноваційних технологій у навчання переймаються досвідчені науковці — доценти Д. Бутко, В. Лущенков, В. Петров, О. Гранкіна. На кафедрі розроблено навчальні програми з дисциплін: «Виробнича санітарія», «Безпека виробничих процесів», «Організація охорони праці в АПК», «Теорія охорони праці», написано й розповсюджено відповідні навчальні посібники, значну кількість яких передано до бібліотек вищих навчальних закладів. На жаль, має місце неузгодженість типових навчальних програм з дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі» зі стандартами вищої освіти. Так, під час підготовки бакалаврів за спеціальністю «Економіка та підприємництво» за стандартом вищої освіти дисципліни «Безпека життєдіяльності» та «Основи охорони праці» об’єднані в одну — «Безпека життєдіяльності», при цьому скорочено кількість годин на її вивчення. Варто було б розробити комплексний план підготовки спеціалістів інженерних вищих навчальних закладів із зазначенням розділів і найменувань засвоюваного матеріалу під час вивчення інших дисциплін, а також під час вивчення дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі». А практичні роботи потрібно організувати таким чином, щоб студенти у процесі вивчення основ охорони праці отримали чітке уявлення про реальні обов’язки з охорони праці будь-якого керівника чи спеціаліста підприємства. Наукове забезпечення реалізації цих ідей, на нашу думку, повинно включати: визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень з охо-

14

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

рони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху; проведення прикладних науково-дослідних робіт у галузі охорони праці; підготовку наукових працівників відповідної спеціалізації, зокрема, через цільову аспірантуру. А кадрове забезпечення полягає у визначенні потреби у фахівцях з охорони праці, їхній підготовці, а також у перепідготовці та підвищенні кваліфікації у вищих навчальних закладах, зокрема за скороченим терміном, осіб, які вже мають вищу освіту, та у підготовці наукових працівників відповідної спеціалізації. Крім того, слушно було б включити питання з охорони праці до навчальних планів і програм підготовки фахівців за всіма спеціальностями та кваліфікаційними рівнями. Наш навчальний заклад постійно взаємодіє з органами місцевої влади, структурами теруправління Держгірпромнагляду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Запорізькій області, а також з фахівцями кафедр охорони праці інших вищих закладів освіти, спеціалістами служб охорони праці підприємств. До речі, ця практика отримала позитивну оцінку Мінагрополітики. Окрема мова про співпрацю у галузі охорони праці з підприємствами, організатором і координатором якої виступає науково-навчальний методичний центр з питань охорони праці нашого університету. Її суть полягає у наданні практичної допомоги сільгосптоваровиробникам Запорізької області з проблемних питань охорони праці на договірній основі між університетом та кожним окремим підприємством. Центр має дозвіл на проведення навчання з питань охорони праці для керівників і спеціалістів підприємств, організацій та установ, котрі поновлюють свої знання один раз на три роки. З них 90% — це районні управління агропромислового розвитку, великі та середні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства. З метою залучення більшої кількості підприємств центр практикує виїзні заняття. Навчальна програма узгоджена з головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації.

Крім того, науковці центру надають службам охорони праці практичні рекомендації щодо розробки, впровадження та вдосконалення системи управління охороною праці, рецензують інструкції, положення та інші документи з охорони праці, розроблені на підприємствах. На базі нашого університету також систематично проводяться республіканські семінаринаради з охорони праці. Всі ці заходи не тільки підвищують статус кафедри та центру з охорони праці, а й формують у студентів позитивне ставлення до охорони праці. Є ще один важливий фактор впливу на студентський працеохоронний світогляд — тісна співпраця з обласним теруправлінням Держгірпромнагляду. Його начальник Ф. Мержев, начальник Запорізької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК і соціально-культурній сфері П. Ворошилов, а також державні інспектори беруть активну участь у роботі семінарів-нарад і конференцій з проблемних питань охорони праці (обласного та галузевого рівня), що відбуваються на базі університету. Крім того, ми запрошуємо державних інспекторів викладати тему «Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій і катастроф» під час навчання керівників і спеціалістів підприємств Запорізької області. Склалася і така практика, коли державні інспектори разом з директором науково-навчально-методичного центру з питань охорони праці В. Петровим беруть участь у роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці у керівників і спеціалістів підприємств. Також ми залучаємо фахівців теруправління до рецензування методичних розробок, підручників, навчальних посібників, програм навчання посадових осіб, підготовлених до видання співробітниками кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності і науково-навчально-методичного центру з питань охорони праці. Звичайно, у кожному вищому навчальному закладі напрацьовано власний досвід підготовки фахівців. З огляду на важливість цієї теми я б запросив колег продовжити її обговорення на сторінках журналу «Охорона праці». Фото Л. БЕЗУГЛОГО

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ СТОРІНКА БРИГАДИРА

Незважаючи на кризу, в 2008 р. ДП «Одеський морський торговельний порт» працювало стабільно. Підприємство досягло добрих показників з вантажопереробки — 34,6 млн. т. Коефіцієнт частоти виробничого травматизму — найнижчий серед підприємств галузі і становить 1,07. Колектив порту по праву пишається керівниками нижчої ланки. В. БОРЩЕВСЬКИЙ працює тут з 1982 р. Бригаду № 114 на виробничо-перевантажувальному комплексі (ВПК) № 11 очолив 4 роки тому. Сьогодні Володимир Володимирович ділиться з читачами журналу своїми думками про роль бригадира на виробництві та його ставлення до забезпечення безпечних умов праці.

БЕЗПЕКА — СКЛАДОВА УСПІХУ В РОБОТІ

У

по порт орт р я прийшов прий йшов уже сформовасф формоваі ії ною людиною: відслужив в армії, закінчив морехідну школу, ходив машиністом на суднах. Люблю море, і де б не бував у портах, завжди звертав увагу на роботу докерів: вона чітко організована, вантажі акуратно складовані, судна біля причалів, і усе це овіває свіжий морський вітерець... Одне слово, романтика. Але мій перший бригадир М. Матвєєв, коли я перейшов на роботу в Одеський порт, швидко привів нас, початківців, до тями. «Головна романтика для вас,—говорив він,— не одержати травму. Тому будьте пильними». І підкріпив слова ділом. Дав направлення до навчально-курсового комбінату порту, де ми одержали необхідні знання не тільки за фахом, але й з охорони праці. За 3—4 роки ми освоїли роботу водіїв навантажувачів, кранівників, стропальників та ін. І увесь цей час поруч з нами був бригадир. Під час роботи допомагав нам, а після роботи влаштовував так званий «розбір польотів». Коли тільки знаходив час? Адже тоді комплексні бригади були великими — налічували майже 50 осіб. Дядько Михайло став для мене зразком бригадира, і сьогодні намагаюся бути схожим на нього. Наш ВПК № 11 дуже відповідальний. Доводиться переробляти металовантажі, а це вважається небезпечною роботою навіть для порту, де всі вантажні процеси — роботи підвищеної небезпеки. І якщо порушувати вимоги безпеки, у будь-який момент може виникнути, як у нас говорять, позаштатна ситуація. Але ми таких ситуацій не допускаємо, порушення, що

негайно й усуваємо. Якщо Якщо з’являються, негайно і і терміново усунути не виходить, повідомляємо керівництву комплексу, зробивши запис у журналі оперативного контролю за станом охорони праці. На свої обов'язки бригадира дивлюся з позиції особистої відповідальності за здоров'я та життя довірених мені людей. Є у нас у колективі ланкові. Вони організують усю роботу від початку до кінця. Бригадир же повинен встигнути скрізь. І його роль у безпечній організації праці на причалах порту важко переоцінити. Яким би налагодженим не був виробничий процес, керівник не повинен забувати про контроль за додержанням вимог безпеки. Слабкі місця можна знайти у будьякій роботі. Тому для мене вже давно стало звичним приходити на зміну на дві години раніше. Спочатку цікавлюся у диспетчера, як пройшла попередня зміна, чи не було аварійних ситуацій. З магазинером (змінним заступником начальника складу) і стивідором йдемо на судно, з яким треба буде працювати, уточнюємо фронт робіт: який вантаж, звідки, де його треба складувати, як правильно і безпечно закріпити його в трюмі. Перевіряємо, в якому стані перебуває устаткування: самохідні та портальні крани, автонавантажувачі тощо, ще раз нагадуємо докерам про заходи безпеки. Магазинер В. Васильєв перед роботою проводить інструктаж з членами бригади, і кожен докер-механізатор розписується у наряді-завданні про одержання інструктажу. Весь робочий процес з переробки конкретних вантажів розписаний у робочих технологічних картах (РТК), де докладно

оце ес певикладено технологічний проц процес б ревантаження та заходи безпеки, яких необхідно додержувати. Зазначені РТК є на кожен вантаж. У нашій бригаді 22 особи, і кожен добре знає, що я завжди зможу зрозуміти будь-кого і піти йому назустріч, але додержання вимог безпеки для мене — справа свята, і тут ніяких потурань не буде нікому. Був одного разу випадок: йду по причалу і бачу сигнальника без захисної каски та жилета. Скажете, дрібниця? Зовсім ні. У порту дрібниць не буває. Зауваженням я не обмежився, довелося погасити «талон попередження» у робочому посвідченні порушника, а магазинер потім направив його на позаплановий інструктаж з охорони праці, та й матеріально робітника було покарано. Незважаючи на те, що наш колектив складається з досвідчених робітників, у своїй роботі ми вже звикли обговорювати кожен нюанс. Перед початком зміни — обов'язковий інструктаж, після нього — «розбір польотів», що став уже традицією. Кожне завдання потребує окремого аналізу, тому формалізм виключений. Ми в основному переробляємо металопрокат, здійснюємо стафірування (тобто завантаження) контейнерів. Тому незайвим буває ще раз уточнити, як правильно розмістити й закріпити вантаж у контейнері, який такелаж використовувати під час роботи вантажопідіймального крана, де повинен бути автонавантажувач. В усіх цих завданнях має бути певний порядок, і працювати треба точно за РТК та дотримувати інструкції з охорони праці, інакше нещасного випадку не уникнути. ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ «Розбір польотів» необхідний і мені як бригадиру. Наприклад, виникла позаштатна ситуація, коли відмовляє електрообладнання. Неполадки усуваються швидко: цим займаються електрики комплексу. Але бригадир повинен уміти так перебудувати роботу на цей час, щоб не було простоїв. Велику увагу приділяємо професійній підготовці робітників, навчанню безпечних методів праці. Щороку докери-механізатори проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці. З новачками, як і належить, проводиться первинний інструктаж з охорони праці. Крім того, за кожним молодим докером-механізатором закріплюється наставник, щоб він опанував не тільки виробничі навички, але й звик дотримувати вимог безпеки. Цю відповідальну справу — стажування — упевнено можу довірити досвідченому сигнальнику С. Мотруку, кранівнику М. Ільченку, які трудяться в порту вже багато років. Відмінними фахівцями стали докери-

механізатори О. Кошелєв, О. Шимбарєв. Упевнено працюють на автонавантажувачах Г. Сакал і А. Балабащенко, яких свого часу навчали досвідчені фахівці В. Постол і В. Табарчук. Грамотний робітник ніколи не порушить порядок виконання робіт. У нашому колективі давно вже стало неписаним законом починати роботу тільки тоді, коли стивідор, магазинер, бригадир перевірять стан умов праці на робочих місцях, тобто після проведення першого ступеня оперативного контролю. У цьому нам завжди допомагають працівники служби охорони праці порту, які курирують комплекс: інженер з охорони праці Н. Уткіна, інженер з технологічного нагляду Л. Сенько. Сам я постійно підвищую свій рівень знань з охорони праці: вивчаю нові нормативні документи, даю пропозиції щодо удосконалення технологічної документації. Вимогливість до підлеглих у питаннях безпеки — річ необхідна. Але про людей також потрібно піклува-

тися. Для робітників упорядковано побутові приміщення, кімнати приймання їжі, буфет. Усіх забезпечено засобами індивідуального захисту. Керівництво підприємства та служба охорони праці вчасно організують проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників. А мені як бригадиру постійно треба бути в курсі усіх проблем колективу. Бригада намагається працювати без аварій і травм. Вважаю, що цьому особливо сприяє висока трудова та виробнича дисципліна. Підбиваючи підсумки роботи за минулі роки, переконуюся, що люди стали набагато грамотнішими не тільки з виробничих питань, але й з питань безпеки. Вони усвідомлюють, що безпека — одна з головних складових успішної роботи. Вимог безпеки дотримувати нелегко, але результат себе завжди виправдовує — люди повертаються додому з роботи живими та здоровими. А це головне. Фото К. ЦВІГУН

Є ТАКИЙ ДОСВІД

ТУТ ЦІНУЮТЬ

Люди споживають пиво ще з ІІІ—IV ст. до н.е. , а у Миколаєвіі пивоваріння розвивалось пара-лельно з корабельною справою..

85 років тому, у 1924 р. був побудований Миколаївський пиво-варний завод, де півстоліття розливали у пляшки чотири сорти пива. У 1973 р. у Миколаєві побудували перший у країні пивзавод «Янтар», оснастивши його імпортною (чеською) технологічною лінією, яка була на той час однією з кращих у світі. За 35 років існування завод пережив і часи розквіту, і боротьбу з пияцтвом, коли замість пива розливали мінеральну воду і соки, а вже в часи незалежності України — тяжкий період входження в українську ринкову систему. Сьогодні пивзавод «Янтар» входить до складу всесвітньо відомої компанії «AB InBev», що об’єднала 137 пивоварних заводів світу (в Україні — ВАТ «САН ІнБев Україна»). Для того, щоб пиво було пінним, світлим, а при відкритті пляшки спостерігався привабливий димок, використовують установки, які працюють під тиском, тобто холодильно-компресорне устаткування. Про те, як забезпечуються умови праці на холодильно-компресорній дільниці заводу, розповідає майстер цього підрозділу О. НІКОЛАЄВ.

СМАК ПИВА І ЖИТТЯ

З

акінчивши Миколаївський кораблебудівний інститут у 1998 р. за спеціальністю «інженер холодильних установок», я почав працювати на державному підприємстві «НВКГ «Зоря-Машпроект» спочатку машиністом холодильної установки, потім — майстром. Два роки тому я перейшов працювати майстром на Миколаївський пивзавод, де встановлено найсучасніше обладнання світового рівня.

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

Холодильно-компресорну дільницю на заводі обслуговують 16 осіб, з них один інженер з експлуатації обладнання (механік), решта — машиністи холодильних установок і апаратники одержання вуглекислоти. Всі працівники — досвідчені спеціалісти, давно працюють на дільниці. Обсяги нашої роботи значні: на обслуговуванні колективу — 32 потужні компресори, з них 28 аміачних і 4 вуглекислотних, в

яких під тиском постійно перебувають 21 т аміаку і 240 т вуглекислоти. Використовуються аміачні компресори для охолодження води, пива, бродильних чеків, етанолових сумішей (етиленгліколей). Вуглекислотні компресори призначені для накопичення вуглекислоти, яка застосовується для виробництва пива. Шість повітряних компресорів приводять у рух клапани на виробничому обладнанні, провертають

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ механізми. Робота на такому устаткуванні належить до робіт підвищеної небезпеки, але завдяки суворому додержанню вимог безпеки за той час, відколи я працюю майстром, не сталося жодного нещасного випадку на виробництві. Що стосується стану охорони праці на заводі, то, на мій погляд, ця справа поставлена не гірше, ніж на будь-якому подібному підприємстві у США, Бразилії, європейських країнах чи Китаї. Після приєднання

пивзаводу до компанії «AB InBev», крім додержання міжнародних стандартів якості продукції, від нас вимагається додержання і вимог безпеки, які діють і в Америці, і в Європі, і в Азії. А це означає: якщо вимоги в одній країні м’якші, а в іншій — жорсткіші, то, звичайно, ми повинні додержувати тих правил, які задовольняють вимоги будь-якої країни. В системі управління якістю, яка відповідає вимогам міжнародних стандартів, чітко розроблено розділ «Охорона праці». Конкретно виділені всі питання, пов’язані з безпекою виробництва, наприклад, блоки питань «обмежений простір», «робота на висоті», «аналіз ризиків», «розслідування нещасних випадків» тощо. Кожен такий блок має свої вимоги і контрольні питання, аудиторська перевірка яких здійснюється щороку і, як правило,— представниками іноземних країн. Хотілося б сказати, що ми часто чуємо про те, що в Україні гірша дисципліна на виробництві, ніж у Європі, але якщо порівняти показники травматизму на подібних підприємствах Центральної і Східної Європи, то ми перебуваємо з ними на одному рівні. У середньому на 25 заводах цього регіону щороку трапляється по одному нещасному випадку. У 2008 р. їх було 26. Тому дуже важливими є зусилля керівництва підприємств, спрямовані на запобігання таким прикрим випадкам. На Миколаївському заводі проведено ауди-

2. Зам. №

торську перевірку за участі керівного складу компанії, складено протоколи, заплановано необхідні заходи, встановлено терміни їх виконання.

27 лютого, в день охорони праці на підприємстві, за участі ЕS-менеджера зони Центральної і Східної Європи Г. Роджерса, керівництва заводу, служби охорони праці було здійснено перевірки усіх підрозділів заводу з питань охорони праці, проведено практичні заняття, обговорено виявлені ризики на робочих місцях, перевірено вміння застосовувати засоби індивідуального захисту, проведено загальну навчальну евакуацію працівників заводу. Цей день є дійсно святом охорони праці, відчувається велика значущість питань, пов’язаних з безпекою виробництва. Такі заходи щороку проводяться на всіх підприємствах компанії. Цього дня повністю зупиняється виробничий процес, хоча це є збитковим для компанії, але залучення всього колективу заводу до проведення такого заходу, спрямованого на збереження життя і здоров'я працівників, є важливішим за гроші.

Дуже приємно, що цього разу на холодильно-компресорній дільниці не виявлено жодного суттєвого порушення вимог безпеки, все обладнання, системи сигналізації функціонують, персонал забезпечений усіма необхідними засобами індивідуального захисту, навчений ними користуватись і діяти в аварійних ситуаціях. Перевірено роботу датчиків визначення концентрації газу, які контролюють гранично допустиму концентрацію аміаку. При спрацюванні такого датчика повідомлення надходить на дисплей в операторську, автоматично вмикається витяжна вентиляція, з’являється сигнал на виходах і входах до приміщення і звукова сирена. У випадку неспрацювання основної сис-

теми у приміщеннях є портативні датчики, за допомогою яких можна визначити рівень концентрації аміаку. За старим перевіреним способом за допомогою лакмусового папірця можна також визначити місця витоку газу. Для контролю за загазованістю фреоном чи вуглекислотою минулого року встановлено найсучасніші системи і датчики. Працівники користуються засобами індивідуального захисту тільки відомих світових фірм (протигази, костюми Л-1, взуття, навушники, інший спецодяг). У 2008 р. нас забезпечили трьома саморятувальниками німецької фірми «Дрегер», які є зручними і надійними, забезпечені регулятором тиску, сигналом, який з’являється за 6 хв до закінчення запасу повітря, захисним клапаном на випадок розірвання мембрани, щоб не пошкодити легені. Діючою СУОП на заводі, крім здійснення обов’язкових триступінчастого контролю, ведення вахтового журналу, журналу реєстрації ризиків і небезпек, передбачено проведення щодня, до початку роботи, п'ятихвилинного інструктажу, перевірки стану охорони праці, нагадування про вимоги безпеки. Тому якщо працівник забув одягти засоби індивідуального захисту, йому обов’язково нагадають це зробити. Крім цього, на підприємстві започатковано ряд систем, проводяться заходи, спрямовані на створення безпечних і нешкідливих умов праці: система «ЛОТО» (блокування пускових механізмів), система безпеки «САM» (безпечний доступ до машин і механізмів), ведення моніторингу інцидентів, небезпек, ризиків і мікротравм. Відповідні бланки з такою інформацією надаються у відділ охорони праці, де вони відслідковуються, плануються заходи, призначаються відповідальні, встановлюються терміни і контролюється стан виконання. Кожна нарада у підрозділі починається з питання охорони праці. Дуже добре те, що на всіх підприємствах компанії діє єдина комп’ютерна мережа, і якщо на якомусь підприємстві стався нещасний випадок, то вся інформація (причини, знімки, результати розслідування, висновки) обов’язково розповсюджується і аналізується. Коли минулого року на холодильно-компресорній дільниці одного канадського пивзаводу стався нещасний випадок, я уважно роз-

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ глянув усі матеріали і з гордістю за свій колектив відзначив, що у нас такі порушення неможливі. Крім служби охорони праці підприємства, контроль у підрозділі постійно здійснюють служби СЕС, МНС, охорони навколишнього середовища, теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області. Для мене особисто такі перевірки є тільки корисними, оскільки допомагають виявити і ліквідувати недоліки і порушення, які можуть спричинити небезпечну ситуацію на дільниці. Багато ще цікавого можна було б розповісти про наш завод — про належні побутові умови, харчуван-

ня, оздоровлення за путівками пивзаводу в санаторно-курортних закладах, турботу про ветеранів, пенсіонерів заводу, які щомісяця отримують додаткову пенсію від заводу, а на свята — матеріальну допомогу і подарунки, про благодійну допомогу, яка надається місцевим закладам, та багато інших справ. Скажу коротко — недарма Миколаївське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» одержало вищі нагороди компанії «InBev» в номінаціях «Краща якість продукції», «Краще удосконалення виробництва» серед підприємств у Східній Європі. Завод визнано «Кращим роботодавцем Миколаївської

ТЕМА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

Нараду з питання «Стан умов праці, профзахворюваності та виробничого травматизму, їх профілактика в Запорізькій області» провів голова обласної ради профспілок В. Сластьон з представниками сторін соціального партнерства. В її роботі взяли участь представники обласних структур Держгірпромнагляду, МНС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, керівники служб охорони праці підприємств і організацій Запорізької області.

ПОТРІБНІ СПІЛЬНІ ЗУСИЛЛЯ

У

більшості виступів йшла мова про недостатнє фінансування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві заходів регіональної програми з охорони праці на 2008—2012 роки. Так, на 2008 р. Фонд на навчання фахівців і пропаганду охорони праці запланував 3,8 млн. грн., а виділив лише близько 559 тис. грн. Що стосується фінансування заходів з охорони праці підприємств і бюджетних організацій, то профспілки порекомендували дублювати їх потребу через колективні договори та угоди. Як показує практика, це спрацьовує ефективніше, ніж вимоги Закону «Про охорону праці». Створити безпечні та здорові умови праці, запобігти нещасним випадкам і профзахворюванням можна лише шляхом впровадження адміністративних і економічних методів управління охороною праці за безпосередньої участі держави в розробці та фінансуванні заходів у регіонах. Відсутність служб охорони праці в органах місцевої влади не дає можливості повною мірою забезпечити виконання вимог Законів «Про місцеві державні адміністрації» та «Про охорону праці». Мізерні

18

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

штрафи без вагомого економічного впливу на роботодавця не стимулюють його щодо додержання вимог законодавства. Комісії підприємств, що розслідують нещасні випадки, часто їх причиною визначають необережність потерпілого. Немає зацікавленості роботодавця у якісному проведенні розслідування, не розробляються ефективні заходи, спрямовані для запобігання нещасним випадкам. Він не несе ні матеріальної, ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності. Особливу тривогу викликає скорочення на підприємствах чисельності інженерно-технічних працівників, в першу чергу — працівників служб охорони праці. Криза мине, а відновити повноцінні служби буде складно. Роботодавці зменшують або припиняють фінансування заходів з охорони праці. Особливо це стосується підприємств малого та середнього бізнесу, де всупереч законодавству робітників приймають на роботу за договором підряду. Таким чином роботодавці знімають із себе відповідальність за забезпечення належних умов праці найманих працівників.

області серед підприємств з кількістю працюючих від 500 до 1000 осіб», постійно отримує «Посвідчення сумлінного платника податків».

На знімках:

холодильно-компресорне обладнання дільниці; ЕS-менеджер зони Центральної і Східної Європи Г. Роджерс та начальник відділу охорони здоров'я, праці і навколишнього середовища О. Левченко оглядають територію пивзаводу. Фото С. КОЛЕСНИКА Міжнародна практика свідчить, що на один смертельний нещасний випадок в середньому припадає тисяча випадків загального травмування. У Німеччині, наприклад, це співвідношення становить 1:900. В Україні в 2008 р. це співвідношення дійшло до 1:16, незважаючи на те, що рівень ризику отримати травму набагато вищий. Коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму щороку зростає, а коефіцієнт частоти знижується. Отже, на облік беруться лише травми з тяжкими наслідками. І це тоді, коли в країнах Європи немає поняття «нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом», якщо він стався на виробництві. Нещасний випадок може бути страховим або нестраховим, там на облік беруться навіть легкі випадки травмування. Потрібно матеріально стимулювати роботодавця: він повинен знати, що якщо створить належні умови праці, то матиме пільги на оподаткування по страхуванню. Необхідно також створювати служби охорони праці в міськадміністраціях, підсилювати технічні інспекції в профспілках. На нараді виступили начальник теруправління Держгірпромнагляду по Запорізький області Ф. Мержев, керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці ФПУ В. Якібчук та інші посадові особи. Передбачається, що питання, розглянуті на нараді, будуть винесені на обговорення обласної ради профспілок і ради соціально-економічного партнерства. Матеріал для публікації надано пресслужбою теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком У дев’яти найбільших містах Донецької області проведено перевірку місць відпочинку і залів гральних автоматів з метою запобігання можливим аварійним ситуаціям і травматизму серед відвідувачів і працівників. З 76 обстежених гральних установ на день перевірки 72 не працювали. У більшості випадків не було документації з питань охорони праці, журналів інструктажів на робочому місці, не проводилося навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці. Не було призначено наказом відповідальних за електробезпеку, були відсутні запасні виходи з приміщень, у неробочому стані була вентиляція. Заборонено роботу чотирьох залів гральних автоматів та експлуатацію 17 гральних автоматів. *** Внаслідок масових відключень газопостачання через заборгованість, скорочення подачі газу в Херсонській області різко зріс ризик аварійних ситуацій. Обласне теруправління Держгірпромнагляду взяло під контроль стан об’єктів, готовність аварійних бригад. Між теруправлінням, ВАТ «Херсонгаз», ЕК «Херсонобленерго», Херсонська ТЕЦ, КП «Херсонтеплоенерго» в оперативному порядку здійснюється обмін інформацією, надаються необхідні консультації тощо. *** Машинобудівна галузь на Херсонщині залишається однією з травмонебезпечних. Найчастіше травмуються працівники Херсонського суднобудівного заводу, Новокаховського електромашинобудівного заводу, Херсонського заводу карданних валів та ін. Основні причини — недостатня якість навчань з питань охорони праці, незастосування ЗІЗ, порушення виробничої дисципліни.

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇЇ

Н

а засіданні колегії Держгірпромнагляду у травні серед інших було розглянуто питання про стан охорони праці, промислової безпеки та охорони надр на закритих шахтах; шахтах III групи, які готуються до закриття; шахтах, які входять до складу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» і ДП «Укршахтгідрозахист». Закриття шахт, які відпрацювали передбачені проектом запаси,— це необхідний процес оздоровлення та реструктуризації вугільної промисловості в усіх гірничодобувних державах світу. Але відсутність з боку зазначених підприємств і Мінвуглепрому комплексного вирішення цілого ряду складних технічних, організаційних, економічних і соціальних завдань, пов'язаних з ліквідацією шахт, додало чимало проблем галузі. Замість поступового вирішення цих проблем їх кількість збільшується через невиконання протягом тривалого часу комплексу заходів щодо закриття шахт. Численні реорганізації Мінвуглепромом структур, які здійснюють реструктуризацію вугільної промисловості в частині ліквідації шахт, теж не сприяють вирішенню накопичених проблем. На виконання плану роботи Держгірпромнагляду на перше півріччя 2009 р. управлінням організації державного нагляду у вугільній промисловості Комітету із залученням працівників Донецького, Луганського і Львівського гірничих округів у квітні-травні поточного року проведено перевірку стану охорони праці, промислової безпеки та охорони надр на шахтах, які входять до складу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та ДП «Укршахтгідрозахист», і шахтах III групи, які готуються до закриття. Результати перевірки засвідчили: на підприємствах, що ліквідуються, не забезпечено належне виконання покладених на їхніх керівників функцій з питань охорони праці та промислової безпеки, виявлено численні факти порушень нормативно-правових актів з цих питань і низку гострих проблем, що стосуються безпечної роботи діючих вугледобувних підприємств і життєдіяльності шахтарських регіонів. До складу ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» входить 101 шахта. З 1991 р. було ліквідовано 26 шахт. Через невиконання у повному обсязі проектних рішень державним комісіям було здано лише 4 шахти в Донецькій області, решта вважаються неліквідованими. Перевіркою встановлено, що головні проблеми, які виникають під час закриття вугледобувних підприємств, — це ускладнення ситуації з гідрогеологічного захисту суміжних діючих шахт і підтоплення прилеглих територій, проникнення газу метану на земну поверхню та його накопичення на розташованих у зоні впливу гірничих робіт об'єктах. Недотримання термінів і проектних рішень у кожному другому випадку будівництва водовідливних комплексів, зокрема на шахті «Жовтнева», створювало загрозу затоплення гірничих робіт на шахті «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», на шахті «Заперевальна № 2» — загрозу підтоплення підземних об'єктів будівництва Донецького метрополітену та деформацій земної поверхні у Будьонівсько-Пролетарському районі Донецька. На території Донецька в межах гірничих відводів ліквідованих шахт фактично уже підтоплено 1090 га поверхні, відбувається підтоплення житлового масиву Павловський у Краснодоні Луганської області. Майже на третині шахт ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» замуленість водозбірників сягає 70%. Ситуація погіршується через неукомплектованість водовідливів насосними агрегатами та зношеністю їх і водовідливних трубопроводів. Наступна проблема — техногенна безпека усть раніше ліквідованих гірничих виробок, що мають вихід на поверхню. Результати перевірок свідчать, що на гірничих відводах закритих шахт є понад 10 тис. таких усть. Додаються

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

19

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

проблеми щодо забезпечення безпеки територій, прилеглих до шахт, які відпрацьовували газонасичені вугільні пласти, пов'язані з проникненням шахтних газів на поверхню, в т.ч. у будинки та споруди цих шахт під час їх закриття і після нього. Під час погодження органами Держгірпромнагляду програм ліквідаційних робіт по закритих шахтах на 2009 р. виявлено численні відхилення від проектів ліквідації шахт і нормативних актів з промислової безпеки та охорони надр, які є системними і свідчать про невиконання постанови Кабінету Міністрів від 12 січня 1999 р. № 31 «Про заходи щодо вирішення еколого-гідрогеологічних проблем, які виникають внаслідок ліквідації гірничодобувних підприємств, шахт і розрізів», яка потребує перегляду з урахуванням вимог сьогодення. Не визначено правонаступника із забезпечення безпечної життєдіяльності населення в межах гірничих відводів закритих шахт після завершення ліквідаційних робіт, зокрема, своєчасного виявлення та недопущення несанкціонованого видобутку вугілля, утримання усть ліквідованих гірничих виробок, які мають вихід на поверхню, відповідно до проекту закриття шахт, контролю за виділенням шахтних газів на поверхню, проведення моніторингу за рівнями затоплення гірничих виробок і підтоплення земної поверхні, а також джерела фінансування цих заходів. На шахтах, що ліквідуються, тільки в Донецькій області експлуатуються 46 вентиляторів головного провітрювання (ВГП) і 65 підйомних машин, з яких потребують продовження строку служби 34 агрегати та 49 машин. Плани ліквідації аварій не на всіх шахтах погоджено з ДВГРС («Жовтнева», «Олександр-Захід», «Голубовська» та інші). Не в повному обсязі вирішено питання забезпеченості Торезької та Луганської виконавчих дирекцій ліквідованих шахт (ВДЛШ) і ДП «Укршахтгідрозахист» засобами індивідуального та колективного захисту. Не проведено у передбачені строки періодичний медогляд працівників шахт Донецької ВДЛШ. До складу ДП «Укршахтгідрозахист» входять 14 шахт, які є водовідливними комплексами. На 7 шахтах ДП «Укршахтгідрозахист» у Донецькій області експлуатуються 132 одиниці обладнання, з яких на 49 не виконано у визначені терміни роботи з ревізії та налагодження. З 6 ВГП і 9 підйомних машин вичерпано строк експлуатації у 4 та 7 відповідно. Такий же стан обладнання на шахтах Луганської області. На 7 найбільш проблемних шахтах III групи, що готуються до закриття (державні підприємства «Шахта «Північна», «Шахта імені Д. С. Коротченка», «Шахта «Куйбишевська», імені Ю. О. Гагаріна, «Шахта «Комсомолець», «Шахта № 17-17 біс», «Шахта імені М. Горького»), катастрофічний стан промислової безпеки та охорони праці за усіма вищезгаданими питаннями потребує негайного втручання Мінвуглепрому і вжиття відповідних заходів, зазначалось у виступах на засіданні колегії. З метою запобігання аваріям та виробничому травматизму, поліпшення стану промислової безпеки підприємств та об'єктів, створення роботодавцями безпечних і нешкідливих умов праці та безпечної життєдіяльності населення

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

прилеглих територій колегія вирішила визнати діяльність Мінвуглепрому з виконання урядових рішень щодо розв'язання проблем гідрогеологічного захисту діючих шахт і прилеглих територій, пов'язаних з ліквідацією шахт, і роботу керівників ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та ДП «Укршахтгідрозахист» і шахт III групи з організації робіт щодо додержання належного рівня промислової безпеки у відповідності з вимогами Закону «Про охорону праці» на цих підприємствах незадовільною. Мінвуглепрому України рекомендовано визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці, і вирішити питання щодо притягнення їх до передбаченої законодавством відповідальності, а також прискорити доопрацювання та подання в установленому порядку до Кабінету Міністрів України остаточної редакції проекту Закону «Про особливості ліквідації гірничих підприємств», який повинен забезпечити комплексне вирішення технічних, екологічних та інших питань, пов'язаних з ліквідацією шахт. У ході засідання було запропоновано залучати до фінансування заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та вирішення окремих питань охорони праці в ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та ДП «Укршахтгідрозахист», кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Це було зроблено з огляду на те, що в умовах економічної кризи одночасно не можна вирішити усі проблеми, які виникли, зокрема, і через недофінансування. Колегія звертає увагу генеральних директорів ДП «Укрвуглеторфреструктуризація», ДП «Укршахтгідрозахист» і шахт, що готуються до закриття, на наявні недоліки у виконанні положень системи управління охороною праці та інших нормативних документів щодо забезпечення нешкідливих і безпечних умов на підпорядкованих шахтах і прилеглих територіях керівниками виконавчих дирекцій, служб і структурних підрозділів цих підприємств. Вищезазначеним керівникам також запропоновано запровадити у виконавчих дирекціях і службах підприємств планування роботи з охорони праці та промислової безпеки, постійний дієвий контроль за виконанням прийнятих рішень, проведення комплексних і цільових перевірок та додержання керівниками і фахівцями нормативів підземних відвідувань з видачею приписів відповідно до вимог системи управління охороною праці. Потрібно вирішити питання щодо виконання розробленого комплексу першочергових заходів із забезпечення безпечної експлуатації стаціонарних установок і гірничошахтного устаткування та виключення загрози настання аварійних ситуацій на суміжних діючих шахтах через підтоплення та запобігання негативному впливу на довкілля. Начальникам Донецького, Луганського, Львівського гірничих округів наказано забезпечити підвищення ефективності державного нагляду за станом проведення робіт щодо забезпечення гідрогеологічного захисту суміжних діючих шахт.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ у участь експерти МакНДІ, О Брюханов підкреслив, що О. с сьогодні варто пред’явити розробникам систем вимогу а абсолютної вірогідності й зах хищеності накопиченої інформ мації. Відомі випадки, коли перекручування працівниками шахт інформації в автоматизованих системах призводило до великих аварій (шахти «Ульянівська», «Ювілейна» у Росії, 2 2007 р.). Інформація в автоматизованих системах в обов’язт ко к вому порядку має бути доступною експертам і недоступною для коригування працівникам шахт і підприємствам-виготівникам систем, що мають із шахтами фінансові відносини. Ключовим моментом у роботі семінару стала презентація системи комплексної безпеки (СКБ), створеної у МакНДІ. Гості в супроводі господарів побували на шахті імені С. М. Кірова ДП «Макіїввугілля», де СКБ експериментально експлуатується вже півтора року. Сьогодні завершено її планове коригування, і вона готова до впровадження. Одночасно ведуться роботи щодо подальшого розвитку системи і розширення її можливостей. Так, поповнюється перелік інтегрованих із СКБ систем вітчизняних і закордонних виробників. І, на думку її розробників, система комплексної безпеки має стати центральним ядром збирання і збереження інформації від усіх автоматизованих систем (підсистем) на шахті. У цьому разі для всіх підключених систем повністю зніметься питання інформаційної надійності та захищеності. Онайомлюючи вчених і фахівцівпрактиків з СКБ, які зібралися в нарядній шахти, керівник випробувального центру, завідувач відділу автоматизованих засобів контролю та захисту МакНДІ Ю. Іванов детально розповів про наявний досвід і проблеми, що супроводжують впровадження систем протиаварійного захисту на шахтах України. Однією з відмітних особливостей СКБ є можливість оперативної передачі даних

СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ ШАХТАРІВ:

ПОШУК ІСТИНИ

Наприкінці квітня у Донецькій області пройшов організований Мінвуглепромом України Міжнародний семінар з проблем розробки автоматизованих систем протиаварійного захисту на шахтах. Разом з ученими МакНДІ, де проходив форум, у роботі семінару взяли участь керівники провідних галузевих НДІ нашої країни, гості з Польщі, Росії, Чехії, які займаються вирішенням проблем безпечної праці гірників, директори та менеджери вітчизняних і закордонних фірм, що випускають устаткування для вугледобувних підприємств, представники облдержадміністрації, виробничники та преса. «Основні проблеми та завдання впровадження автоматизованих систем протиаварійного захисту на шахтах України» — так визначив

мету зустрічі директор МакНДІ О. Брюханов, який розповів про багатогранну роботу інституту щодо створення та застосування ефектив-

них систем захисту. МакНДІ є провідною організацією в галузі забезпечення безпеки робіт у гірничій промисловості. Більш як сторічний досвід наукових досліджень, а також практичної роботи з вугледобувними підприємствами дав змогу створити й акумулювати в його стінах величезний науковий потенціал. МакНДІ активно займається також питаннями розробки та впровадження на шахтах автоматизованих систем протиаварійного захисту. У структурі інституту понад 10 років існує профільний відділ — автоматизованих засобів контролю і захисту. Донедавна у складі випробувального центру інституту було дванадцять випробувальних лабораторій. Тепер створено ще одну — експертизи автоматизованих систем протиаварійного захисту. Говорячи про розслідування причин аварій, в яких постійно беруть

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

про всі параметри рівня безпеки підприємства за допомогою супутникового зв’язку до штабу гірничорятувальників і міністерства, а далі — усім зацікавленим у її одержанні та допущеним до цієї інформації. Професійна та зацікавлена розмова продовжилася після повернення до актового залу МакНДІ. Директор департаменту надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінвуглепрому І. Ященко проаналізував стан промислової безпеки в галузі та сконцентрував увагу на можливості навіть у нинішніх економічно важких умовах принципово покращити становище завдяки впровадженню сучасної системи комплексної безпеки. Головним методом підвищення ефективності виробництва, запобігання аваріям і катастрофам у гірничих виробках вугільних шахт є застосування систем контролю параметрів гірничого середовища, гірничого устаткування, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Завдання автоматизованих систем безпеки, запроваджених на шахтах,— запобігання вибухам газу та пилу, підземним пожежам, газодинамічним явищам, аваріям на гірничошахтному устаткуванні та шахтному підйомі. Вони повинні забезпечити безперервний контроль параметрів безпеки та передаварійного стану гірничих машин, стану промислової безпеки. Останніми роками відбувається інтенсивне впровадження сучасних цифрових систем протиаварійного захисту. Так, на 19 шахтах впроваджено багатофункціональну уніфіковану телекомунікаційну систему диспетчерського контролю й автоматизованого управління машинами і технологічними комплексами (УТАС). Для контролю аерогазового становища у гірничих виробках, аварійного відключення електроенергії та управління в системах місцевого провітрювання використовується апаратно-програмний комплекс КАГИ, який впроваджено уже на 68 шахтах. Для прогнозу та запобігання газодинамічним явищам більш як на 30 шахтах використовуються системи розробки МакНДІ, ДонНДІ, ТОВ

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

«ЗУА». Більше ніж на 60 шахтах гучномовне аварійне оповіщення та оперативний диспетчерський зв’язок здійснюються за допомогою автоматизованих комплексів ШТС14 і САТ. Триває впровадження автоматизованого комплексу контролю та керування стрічковими конвеєрами (САУКЛ) та апаратури комплексного контролю режимів дегазації (АКРД). Крім того, на ряді шахт (імені О. Ф. Засядька, «КрасноармійськаЗахідна» № 1, імені Героїв Космосу та ін.) працюють різноманітні автоматизовані системи, створені безпосередньо для потреб цих підприємств. Вони створені й впроваджені власними силами служб АСУ шахт або спеціалізованими організаціями, науково-дослідними інститутами тощо. Застосування автоматизованих систем контролю параметрів навколишнього середовища, технологічного обладнання, виробничих та інших факторів є одним з головних напрямів підвищення ефективності виробництва, запобігання аваріям і катастрофам у вугільних шахтах. Специфіка гірничого виробництва полягає в тому, що контроль та управління будь-якими технологічними процесами мають безпосереднє відношення до забезпечення безпеки робіт. Тому практично всі автоматизовані системи контролю навколишнього середовища, контролю та управління гірничими машинами і механізмами, зв’язку та оповіщення, контролю стану гірського масиву та інші, що застосовуються в гірничому виробництві, повністю або певною мірою можуть бути віднесені до систем протиаварійного захисту. Сучасні технічні можливості дають змогу створювати системи різної архітектури та складності: від керування окремими механізмами до систем, що включають контроль процесів і параметрів усього підприємства. Ці системи мають різне призначення, різних розробників та виробників, у зв’язку з чим часто перетинаються галузь застосування та функціональне наповнення, а також дублюється значна частина інформації. При цьому донедавна явно пре-

валювала тенденція до глобалізації, створення надкомплексних систем, що охоплюють усі аспекти діяльності підприємств: від контролю параметрів безпеки до бухгалтерського обліку. Згодом стало очевидним, що один розробник не може досить якісно забезпечити ефективне вирішення великої кількості різнопланових завдань з урахуванням специфіки конкретного підприємства. Водночас групи досвідчених фахівців з конкретних напрямів можуть створювати, підтримувати й розвивати високоефективні автономні автоматизовані системи. У світовій практиці вже кілька років існує тенденція до інтеграції систем різних виробників. Інтегровані системи мають перевагу порівняно з глобальними, оскільки дають змогу об’єднати всі кращі розробки. Метою інтеграції є об’єднання інформації, одержаної від систем різних виробників, у єдиний банк даних інтегрованої системи управління. Усе вищевикладене, за словами І. Ященка, дає змогу зробити висновок про необхідність створення в Україні нової сучасної системи комплексної безпеки шахт. Ідеологічний і методологічний початок створенню такої системи було покладено в 2007 р. шляхом реалізації Пілотного проекту СКБ, який було виконано відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 4 квітня 2007 р. № 144-р «Про схвалення Концепції створення на підприємствах, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, сучасної системи комплексної безпеки». Метою програми було створення сучасного галузевого інформаційно-телекомунікаційного комплексу для ефективного оперативного управління діяльністю та вжиття відповідних заходів щодо запобігання аваріям і аварійним ситуаціям, забезпечення комплексної безпеки на підприємствах Мінвуглепрому. Система повинна мати можливість подальшого розвитку за рахунок застосування додаткових технічних і програмних засобів або переходу на нове покоління засобів, що дають змогу розширити функціональні можливості, покращити зміст

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

іф форми м надання іінформації, ф м ії збільбі шити кількість користувачів. Унікальність створюваної системи полягає в тому, що в ній уперше реалізовано збирання та зберігання в одному місці всієї інформації про стан і параметри безпеки, технологічні параметри, що надходить від існуючих на шахті та новостворюваних систем, засобів контролю та управління технологічними процесами, а також передавання комплексних параметрів про стан безпеки шахти на різні рівні управління (шахта — воєнізований гірничорятувальний загін — центральний штаб державної воєнізованої гірничорятувальної служби — Мінвуглепром) з використанням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій. Систему спроектовано за принципом відкритих стандартів, уніфікації та стандартизації, що дає їй змогу бути гнучкою і здатною до модернізації та розширення. Одним з напрямів Програми є створення інформаційно-телекомунікаційної мережі, що об’єднує всі структурні підрозділи Мінвуглепрому: підприємства, шахти, гірничорятувальні підрозділи та центральний штаб ДВГРС на основі переходу до цифрових способів передачі, приймання та обробки усіх видів повідомлень і ведення переговорів, автоматизації процесів встановлення і поновлення зв’язку, інтеграції основних процесів автоматизованого обміну інформацією, створення комплексної системи захисту інформації.

Інформаційна система покликана забезпечити: сучасну надійну інформаційнотелекомунікаційну інфраструктуру з інтеграцією послуг на підприємствах вугільної промисловості; своєчасне одержання на автоматизованому робочому місці диспетчерського пункту в режимі реального часу повної інформації про технологічний процес і стан устаткування; надання в графічній чи іншій зручній формі інформації про стан контрольованого об’єкта; можливість оперативного втручання з диспетчерської в роботу устаткування у разі виникнення позаштатної ситуації; контроль над проходженням команд управління і генерація сигналів тривоги у разі їх невиконання; можливість аналізу роботи окремих дільниць або шахт за будь-якими технологічними параметрами за обраний проміжок часу; можливість ведення документообігу та формування інтегрованого банку даних; резервне енергоживлення; функцію «чорного ящика» на нижньому рівні для фіксації розвитку позаштатних ситуацій, з можливістю доступу до нього вищих рівнів. Варто зазначити, що СКБ — це не конкретна система контролю певного набору параметрів та управління деяким технологічним процесом, а інструмент для побудови інтегрованої системи протиаварійного захисту шахти. На думку І. Ященка, для вирішення

завдання забезпечення безпеки на підприємствах вугільної промисловості України на базі впровадження сучасної системи комплексної безпеки СКБ необхідно розширювати перелік застосовуваних автономних автоматизованих систем, що мають функції протиаварійного захисту. На кожному з напрямів повинні застосовуватися найбільш опрацьовані, технологічні та ефективні з погляду запобігання аваріям системи. При цьому підставою для вибору систем має бути не реклама виробника чи спеціаліста з маркетингу, а експертиза фахівців відповідних профільних інститутів та організацій. У рамках концепції об’єднання (інформаційного поєднання) автоматизованих систем у єдину галузеву систему комплексної безпеки центральним ядром збирання та зберігання інформації від усіх автоматизованих систем (підсистем) на шахті має стати СКБ. У ряді виступів ставилося запитання про перспективи УТАС — найдосконалішої, за загальним визнанням, сьогодні вітчизняної системи промислової безпеки для вугледобувної галузі. Справа, виявляється, у великих витратах, необхідних на її впровадження. Процес може затягтися щонайменше на два десятиріччя. А проблеми аварійності й травматизму на шахтах є гострими вже сьогодні і, на жаль, лише збільшуються. Тому УТАС — справа майбутнього, а сьогодні потрібно якомога швидше інтегрувати в СКБ усі вже наявні на підприємствах локальні

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

системи безпеки і змусити їх працювати на зниження аварійності, збереження життя і здоров’я шахтарів. З великим інтересом учасники семінару вислухали доповіді та виступи українських учених і закордонних гостей. Зокрема, заступник директора центру електрифікації та автоматизації гірничої промисловості EMAG Бажена Бойко (Польща) повідомила, що напередодні відвідала донецьку шахту імені О. Ф. Засядька, де закінчено встановлення розробленої їхнім підприємством системи сейсмічного контролю. Вона готова до пуску і, безумовно, убезпечить шахтарську працю. О. Котлярський — директор ВАТ «Промтех» (Росія) розповів про продукцію, що випускається, яка завою-

вала світове визнання, про співробітництво з українськими колегами. Чеські фахівці ознайомили учасників семінару з даними про використання підвісного транспорту, що дає змогу набагато скоротити рівень травматизму та підвищити продуктивність виробництва. Практично всі процеси при цьому автоматизовані, а локомотиви оснащено «чорними ящиками». Семінар, що відбувся в Макіївці в переддень Всесвітнього дня охорони праці, дійсно відповідає шляхетній меті забезпечення безпечної та продуктивної праці гірників. І всі учасники семінару зробили в її реалізацію свій внесок. Учасники семінару поклали квіти до стели, встановленої на території

МакНДІ в пам’ять про загиблих гірничорятувальників. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

На знімках:

відкриває семінар директор департаменту надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінвуглепрому І. Ященко; директор МакНДІ О. Брюханов; заступник директора центру електрифікації та автоматизації гірничої промисловості EMAG Бажена Бойко (Польща); директор ВАТ «Промтех» (Росія) О. Котлярський. Фото автора

ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

ПОТРІБНІ І РОЗУМІННЯ,

І ПІДТРИМКА

Відтоді, як питання нагляду за безпечним використанням газу в побуті перейшли у сферу діяльності Держгірпромнагляду, до них виявляється особлива увага та вживаються термінові заходи для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Адже якщо у І кварталі 2009 р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у Херсонській області кількість потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві в цілому зменшилась майже вдвічі (27 проти 51), то під час використання газу в побуті потерпіло у півтора разу більше осіб (9 проти 6), з них смертельно — 8 проти 3 у 2008 р.

С

казати, що бити тривогу потрібно по всій області, не можна. Є райони (наприклад, Каланчацький), де керівники місцевого підрозділу ВАТ «Херсонгаз» відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків. А є райони, де навіть поверхове знайомство зі станом систем газопостачання свідчить про недбальство стосовно безпеки. У Білозерському районі сталася половина всіх нещасних випадків по області, у тому числі й смертельних, пов’язаних з використанням газу в побуті. Враховуючи це, теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області ініціювало проведення 27 березня 2009 р. засідання обласної комісії з технічно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на яке було запрошено керівників ВАТ

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

«Херсонгаз», ГУ МНС в області, Білозерського району та інших відповідальних осіб. Після обговорення запланованих питань керівників ВАТ «Херсонгаз» зобов’язано терміново розробити заходи, спрямовані на недопущення нещасних випадків під час використання газу в побуті в Білозерському районі. Почитаючи з 1 квітня було організовано позапланові перевірки всіх 40 тис. споживачів газу у 37 населених пунктах району. Для цього було задіяно бригади слюсарів з підрозділів ВАТ «Херсонгаз» у м. Херсоні та інших регіонів області. Попередили всіх споживачів газу про час проведення обстежень, узгодили з Головним управлінням юстиції та ГУ МВС області питання безперешкодного доступу в оселі жителів району. Під

час перевірки були присутні представники місцевої влади, дільничні інспектори МВС. У разі відсутності доступу в квартиру або приватний будинок абонента відключали від газопостачання з подальшим підключенням тільки після проведення обстеження. Уже через три дні роботи внаслідок виявлених порушень вимог безпечної експлуатації газових приладів та обладнання було відключено 60 приватних будинків і 16 багатоповерхівок. Звичайно, скарги «полилися рікою», робота газовиків супроводжувалася лайками, погрозами, навіть із застосуванням фізичної сили, але головна мета — навчити людей правильного і безпечного використання газу в побуті, розповісти про можливі наслідки у разі пору-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

шення цих правил і дати відповіді на запитання, які їх хвилюють,— була досягнута. Під час обстежень проводився інструктаж абонентів, наводилися приклади наслідків трагедій, які сталися в Україні та області, а також вручалися спеціально розроблені ВАТ «Херсонгаз» пам’ятки про безпечне користування газом у побуті. Які ж висновки було зроблено за результатами такого заходу? Виявлено багато самовільних підключень газових приладів. З допомогою трійників, гумових шлангів газові плити, пальники, котли, конвектори, газові колонки були встановлені в сараях, під навісами, у спальних кімнатах, ванних тощо. Інколи, правда, монтаж обладнання зроблений професійно або власником об’єкта, або колишнім спеціалістом газового господарства (для цього на ринках зараз продається все, що необхідно). Але відсутність інструктажу споживачів газу, незнання ними питань експлуатації вентиляції, обміну повітря, теплоенергетики може і в таких випадках призвести до трагедії. Ось недавній приклад. У м. Херсоні власник квартири зробив капітальний ремонт, у кухні встановив газову колонку, витяжний зонт над плитою, є акти обстеження вентканалів тощо. Коли ж домогосподарка запалила колонку, а потім увімкнула (для більшої безпеки!) витяжку над плитою, утворилася зворотна тяга і чадний газ від колонки потрапив у приміщення квартири. Як наслідок, жінка загинула, а дитина, котра була в іншій кімнаті, отримала тяжке отруєння. Сьогодні, коли у багатьох населених пунктах припинено централізоване теплопостачання, гаряче водопостачання, люди вимушені самостійно створювати собі необхідні побутові умови. У житлових приміщеннях вони самовільно встановлюють імпортні бездимохідні газові колонки, які не відповідають вітчизняним вимогам безпеки, електричні бойлери, різноманітні спіралі з трубок на пальники газової плити та ін. Але ж усі мають знати, що будь-яку заміну чи ремонт газового обладнання повинні здійснювати спеціалізовані підприємства, про що складається відповідний акт. На жаль, досить часто якраз самовільне переоснащення опалення призводить до нещасних випадків. І тут є претензії до ВАТ «Херсонгаз». По-перше, люди недостатньо поінформовані про наслідки порушень правил безпеки під час вико-

ристання газу в побуті. Бажано було б на газових дільницях, біля установ, де люди сплачують гроші за спожитий газ, в інших місцях встановити стенди з попередженнями, знімками з місця трагічних подій, що обов’язково насторожувало б абонентів. По-друге, якщо після Дніпропетровської трагедії обстеження газових регуляторних пунктів, мереж, станцій проводяться регулярно, то внутрішньобудинкові мережі залишаються без уваги. Теруправління свого часу рекомендувало дирекції ВАТ «Херсонгаз» покласти обов’язки щодо обстеження внутрішньобудинкових мереж на контролерів. Для цього провести з ними відповідні навчання, переглянути їх кваліфікацію, оплату праці. На жаль, ця пропозиція залишилася без уваги. Відомо, що контролери не завжди заходять у житлові будинки та квартири, показання лічильника записуються зі слів абонентів і навіть по телефону. Якби контролер щомісяця відвідував будівлі побутових споживачів, він би помічав, де з’явились додаткові газові прилади, де проведено заміну обладнання, і доводив би цю інформацію до відома відповідної служби газової дільниці. По-третє, хотів би зауважити, що останнім часом ми надто багато довіряємо газовикам. Сьогодні газові компанії самі видають технічні умови на будівництво, самі проектують, будують, монтують, здійснюють технагляд, приймають газові об’єкти в експлуатацію та експлуатують їх. Під час перевірки з’ясовується, наприклад, що 16-квартирний житловий будинок забезпечений газопостачанням, але до цього часу не введений в експлуатацію, відсутній власник об’єкта. І таких об’єктів по області багато. Від такої практики потрібно відмовлятися, що посилить контроль за якістю виконання робіт, відповідальність, а отже, сприятиме покращанню стану безпеки у цій галузі. По-четверте, сьогодні заміну порожніх газових балонів або їх заповнення можна здійснити на газовій дільниці, на АЗС, на приватних підприємствах. На вулиці можна зустріти спецавтомобіль з іншого регіону України, з якого за ринковими цінами продається газ. Порожні газові балони можна вільно придбати в магазині або на ринку. Така, здавалося б, сприятлива для людей ситуація призводить до того, що газобалонні установки встановлюються де зав-

годно, в тому числі й там, де це категорично заборонено. Отже, і в цьому питанні необхідно наводити порядок. На жаль, і органи місцевої влади відсторонилися від вирішення питань, пов’язаних з безпечною експлуатацією об’єктів на підвідомчих територіях. Дозволи на встановлення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, на відкриття торгових точок, на прибудову балконів та інших об’єктів до будинків видаються без попереднього погодження зі службами МНС, СЕС, Держгірпромнагляду. У більшості випадків представникам влади на місцях відомо, що на таких об’єктах можливе використання газових балонів, встановлення газового обладнання, будівництво в охоронних зонах газопроводів, виконання інших робіт підвищеної небезпеки, але на це чомусь просто «заплющують очі». Отже, нині в Білозерському районі, а згодом — в усіх районах області будуть проведені жорсткі перевірки. Звичайно, при цьому відключається від газопостачання багато об’єктів. Є скарги від споживачів, скорочуються надходження від розрахунків за спожитий природний газ, з’являються непередбачувані витрати газових служб на ліквідацію виявлених порушень. Але керівникам ВАТ «Херсонгаз» необхідно зрозуміти важливість цієї роботи. Як передбачено чинним законодавством, населенню заздалегідь повідомляють про причини і дату відключення, встановлюють терміни усунення виявлених порушень, визначення власників багатоквартирних будинків, створення об’єднань співвласників будинків тощо. Проведення заходу висвітлюється в ЗМІ, зокрема, по місцевому телебаченню. Паралельно проводяться перевірки ринків, підприємств громадського харчування, закладів торгівлі, пересувних торгових точок тощо. Впевнений, що тільки спільними зусиллями, за підтримки місцевої влади і розуміння населення нам удасться навести лад і зупинити «епідемію» нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу в побуті. Є. ОМЕЛЬЧЕНКО, начальник теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області Фото Т. НАЗАРЕНКО

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ся до цієї проблеми. У — На щастя, у минупершу чергу технічна дилому році,— розповідає рекція ВАТ розробила директор з охорони пранизку заходів, спрямоваці ВАТ «Кіровоградоблних на обмеження самоенерго» С. Балаклаєнвільного доступу сторонко,— в нашій області дініх осіб до струмопроти не постраждали, але відних частин обладнанне обійшлося без ураня на енергооб’єктах. ження струмом доросПрактично у кожному лих. Зокрема, 7 червня РЕМ складено списки житель с. Гайове Олектрансформаторних підсандрійського району, станцій, які розташовані приставивши драбину у житлових масивах та до електроопори, взявся неподалік навчальних, знімати електропровід. медичних, культурних заАле операція виявилася кладів, а також в інших небезпечною. Втративмісцях масового перебуши рівновагу, чоловік вання людей. За цими упав на тверде покриття списками представники дороги і отримав смертельну травму. Не менш Бл Близько Б лиз л изь из ьк ко сотні сот со тн н ніі людей люд лю дей де ей гинуть гги ин ну уть ть щороку щор орок орок оку від оку від ві ід нене- ВАТ проводять планове не прикрий випадок ставоб обережних бер ереж ежни еж ни их або аб бо навмисних на авм мис и ни них х втручань вт тру руча руча чань нь ь у роботу роб обот оту от у обоб- обстеження обладнання об трансформаторних підся торік 4 вересня в ладн ла ладнання днан ання ан ня т та а мереж мере мере ме реж ж пі підп підприємств дпри дп риєм ри єм мст ств тв електроенергеел лек ектр трое оене ое неерг ргее есмт Знам’янка зі слюсатичної ти тично ної галузі галу га узі з України. Укр раї аїни ни.. Особливо Особ Ос об бли ливо в ця во ця загрозлива загр за роз о ли ива станцій і розподільних рем вагонного депо заситу си ситуація туац ація ац ія загострюється ія заг агос агос остр трює тр ю ть ює т ся з початком поч о ат атко к м літніх ко літн лі т іх і кака- пунктів. Основну увагу на огоролізничної станції, який ніку ніку ні нікул, кул, л коли л, кол оли и нічим нічи ні им не зайняті зай айня н ті ня ті діти діт іти и і підлітки під длі л тк т и попо- звертають по дження та запірні припісля робочої зміни на чина чи чинають нают ют ть шукати шука шука шу кати ти найдоступніші най йдо дост ост туп упні ніші ні шіі ввиди иди ид и кишенькише ки шень нь- строї на трансформапрохання сусідів зайнявк ково ко кового о вого во г го прибутку, п риб ри б бутк бу у т тк у у, , зокрема, з окре ок рема ре ма, ма , вилучення в ви и луче лу ч че ння нн я та т а збут з зб б ут в торних підстанціях нася підключенням внутм мета ме металобрухт е т та ло о брух бр ухт ух т бездоглядних б бе безд е зд д о ог ля я дних дн их електричних е лект ле кт т ричн ри чних чн их провоп рово ро во - пругою 6—35 кВ і прирішньої електропроводдів і частин ді дів ча аст стин ин н силових сило си л ви вих х трансформаторів. тран тр а сф ан фор орма мато ма т рі то рів. в Наприв. Нап апри- водять їх до належного ки до зовнішньої елекклад клад кл ад,, у липні липн ли п і 2008 2008 р., 20 р., коли кол о и вирували виру ви рува вали ва ли шквальні шкв квал а ьн ал ні вівіі- технічного стану експлутромережі, тому що дім клад, т тр три р и і зливи, зл л иви, ив и и, в багатьох б а аг ат т ьох ьо х населених насе на с се лени ле них ни и х пунктах пу у н нк т та х УкраУкра Ук ра - атації. Лише протягом був знеструмлений за їни були їн бул ули и повалені пова пова по вале леені опори опо п ри ліній лін ній й електропередачі, еле лект кт тро ропе пере пе ред ре дачі дачі да ч , минулого року на транснепогашені борги за їни внас вн а ліідок до ок чого чого від чо від необережного нео е бе бере режн ре ж ог жн о о доторкання дото до т рк то ркан ання ан ня до до форматорних підстанспоживання електро- внаслідок о об обірваних б ірва ір р вани ва ни и х негодою н него не е годо го до о ю проводів пр р овод ов одів од ів в загинуло з а аг инул ин уло ул о 20 2 0 осіб, о сіб, сі б, б , серед с ер р ед ціях напругою 6—10, енергії. Через необережяких 9 д як дітей. ітей іт тей ей..

0,4 кВ було замінено ність при підключенні до яких 64 непридатних дверей лінії високої напруги люізолятора опори, не витримавши на- та 65 шаф на КТП, а також 835 задина загинула. Аналіз випадків смертельного вантаження великої зграї птахів. З микаючих пристроїв. Енергетикам травматизму попередніх років свід- усього видно, що жінка, помітивши разом з тим доводилося спрямовувачить, що більшість із них виникало обірваний ізолятор, вирішила роз- ти кошти на поновлення електровід самочинних, зловмисних дій так житися шматком проводу, але не обладнання, вилученого «металістазваних «металістів» різного віку. врахувала, що його кінець перебу- ми», на що у минулому році витраСкажімо, якщо деяка частина грома- вав під небезпечною для життя на- чено близько 2 млн. грн.

— Варто зазначити,— розповідає дян займається незаконним бізне- пругою 0,4 кВ. З метою запобігання подібним начальник державної інспекції терсом заради наживи, то є доведені до зубожіння люди, які не знаходять ні- трагічним випадкам теруправління управління Держгірпромнагляду по чого іншого, як скористатися тим, що Держгірпромнагляду по Кіровоград- Кіровоградській області О. Гриб,— саме потрапляє їм під ноги. Про це ській області направило 17 листопа- що в ході перевірок, здійснених інсвідчить випадок, який стався у да 2008 р. лист керівництву ВАТ «Кі- спекторами теруправління спільно з червні 2007 р. поблизу комплектної ровоградобленерго» з пропозицією ВАТ «Кіровоградобленерго», у 2008 р. трансформаторної підстанції (КТП) здійснити перевірку та розробити було виявлено 20 безгосподарних Устинівського району електро- план заходів щодо забезпечення на- підстанцій. У процесі виконання пламереж. Бригада працівників, яка лежного стану експлуатації транс- нів заходів, складених за приписами з’ясовувала причину відсутності на- форматорних підстанцій та розпо- Держгірпромнагляду, енергетики пруги на трансформаторі, під час дільних пунктів, які перебувають на взяли на баланс підприємства 13 огляду його та навколишньої мережі балансі підприємства, особливо підстанцій, а 7 з виявлених з різних виявила на узбіччі дороги нерухоме енергооб’єктів, розташованих у проблемних причин досі залишаютьтіло літньої жінки, яка в затисненій житлових масивах населених пунктів ся без господаря. Ці об’єкти кинуті напризволяще внаслідок занепаду долоні тримала кінець обірваного області. Енергетики серйозно поставили- культурно-побутових комплексів і електропроводу. Провід зірвався з

БЕЗГОСПОДАРНІ ПІДСТАНЦІЇ — МЕРЕЖІ НЕЩАСТЯ

Р 6/2009 26 ОХОРОНА ПРАЦІ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

закладів з обслуговування населення, таких, як будинки побуту в м. Долинська та с. Кірове Долинського району, дитячий садок, кінотеатр та магазини в м. Світловодську. Чимало зусиль нам довелося докласти торік, щоб поставити на баланс трансформаторну підстанцію на території школи в с. Пишне Долинського району. Її довелося опломбувати до виявлення власника. Врешті виконком сільської ради уклав угоду про поставлення її на баланс енергопідприємства. Енергетики тимчасово відновили її роботу, але установка потребує капітального ремонту, а для цього необхідні кошти. Якраз з цим і виникає проблема, адже у ВАТ, яке за моніторингом виявляє, обстежує, напрацьовує документи передачі-приймання і ставить на баланс додаткові енергооб’єкти, з’являється запитання: де ж знайти кошти для фінансування їх ремонтних робіт? Їх ще потрібно закладати у план, бо на сьогодні кошти під діючі об’єкти, як кажуть, попередньо «забиті в обойму» на поточний рік. Що стосується приймання і передавання безгосподарних енергооб’єктів і мереж, то цей процес в області гальмується через невідлагоджений механізм нормативно-правової бази, де необхідно чітко розмежувати права і обов’язки сторін та прискорити терміни укладання їхньої спільної угоди. Адже навіть важко уявити, скільки лиха можуть принести бездоглядні електроустановки або мережі, допоки протягом року місцеві органи влади будуть шукати їхнього попереднього власника. А всім, наприклад, відомо, що колишній міжрайколгоспбуд уже років двадцять як розпався, а його керівники, списавши законним шляхом колективне майно, займаються фермерським господарством десь в іншому кінці області. За даними технічної дирекції ВАТ «Кіровоградобленерго», станом на 10 лютого 2009 р. прийнято на баланс 37 енергооб’єктів. На черзі — опрацювання актів і підготовка до передачі й прийняття 16 безгосподарних об’єктів. Цю роботу ВАТ здійснює пліч-о-пліч з Кіровоградською державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Як пояснює начальник головного відділення державного нагляду цієї

ВІСТІ З МІСЦЬ інспекції В. Матюх, процедура переведення безгосподарних, транзитних електроустановок на баланс енергопостачальних підприємств не така проста, як декому здається. Немає у цій схемі чітко визначеного стрижня, на якому будувалися б ділові стосунки передачі енергетичних об’єктів з рук у руки. За визначеною процедурою у разі відсутності власника тієї чи іншої трансформаторної підстанції або електромережі районна, міська або сільська рада зобов’язані розмістити у місцевих засобах інформації звернення до того громадянина, який на законних підставах претендує на вказану власність, щоб дізнатися про підтвердження його власності чи відмову від неї. З часу офіційного звернення повинен минути один рік. За відсутності власника орган місцевого самоврядування приймає рішення про поставлення енергооб’єкта на баланс місцевої ради, яка потім виходить з ініціативою про укладання угоди передачі об’єкта на баланс енергопостачального підприємства. Власне, на спірні питання втрачається багато часу, а поки ця процедура здійсниться, як правило, від напіврозкомплектованої «металістами» трансформаторної підстанції майже нічого не залишається. У своєму офіційному листі, направленому головам обласних держадміністрацій, місцевим виконавчим органам та органам самоврядування, датованому 11 червня 2006 р., Міністерство палива та енергетики зверталося з переліком заходів для посилення контролю за електромережами та енергооб’єктами, які обслуговуються енергопостачальними підприємствами, і попереджувало про заборону експлуатації безгосподарних об’єктів. Але насправді цей лист на керівників місцевої влади суттєвого враження не справив, адже він не мав під собою юридичної підстави. Тому, щоб забезпечити порядок та вивести з інертного стану керівників місцевої влади, інспекторам державного нагляду доводиться повною мірою використовувати свої повноваження, тобто відмикати бездоглядні підстанції від мережі енергопостачання. Як стверджують в обласному Держенергонагляді, нині на Кірово-

градщині у безгосподарному або спірному стані перебувають 7 трансформаторних підстанцій та близько 25 км кабельних ліній напругою від 5,4 до 10 кВ. Їх небезпечні зони розміщені на територіях житлово-комунальних господарств у Світловодському, Онуфріївському районах, містах Олександрії та Кіровограді. Чи не найбільш спірними бувають питання щодо «всиновлення» електрокабельних мереж. Тривалий час вони перебували на балансі ЖЕКів і комунальних ремонтно-експлуатаційних підприємств, але нова зміна керівників комунальних підприємств уперто відхрещується від права на спадок занедбаного енергогосподарства. Це й зрозуміло, адже воно їм прямого зиску не дає. Навпаки, з ним лише морока. Адже під час неузгодженого ведення робіт, буває, бульдозером обривають кабель або його вирізають «металісти»зловмисники. Це свідомо, а трапляється й несвідомо. Про енергооб’єкти просто забувають. В. Матюх розповідає, як «загубився» такий об’єкт в одній із шкіл Голованівського району. Під час перевірки стану електробезпеки у тій школі інспектор звернув увагу її директора на вкрай незадовільний технічний стан трансформаторної підстанції, що містилася на території навчального закладу. «А яке я маю до неї відношення,— заявив керівник,— вона не числиться у мене на балансі!» Виявилося, що кілька років тому після передачі в експлуатацію об’єктів новоспорудженої школи недосвідчена бухгалтерка забула поставити на обліковий баланс цілісний майновий енергетичний комплекс з підстанцією та електрокабелями. А в районному відділі освіти за перевірками методик організації навчального процесу навіть не задумалися, яке лихо може статися від кинутої напризволяще аварійної електроустановки на шкільній території. А біля неї часто гралися діти. Характерно, що в су сідніх районах області виявили також кілька випадків подібних порушень, які довелося терміново усувати. На противагу байдужим керівникам місцевої влади є й достатньо занепокоєні безпекою життя і здоров’я своїх земляків, які повною мірою

ОХОРОНА ПРАЦІ Р 6/2009

27

БЕЗП БЕ ПЕКА ПРАЦІ БЕЗПЕКА

усвідомлюють вагомість надзвичайно важливої державної справи. Такими називають голів Булаховської селищної ради та районної ради Петровського району, Знам’янської міської ради та ряду інших. Зрозуміло, що органи самоврядування — перша і основна сила, яка захищає життєдіяльність громади на місцях.

Від них виходить ініціатива, але не все їм під силу. Питання посилення контролю за енергооб’єктами — справа усієї держави, тому і Міністерству палива та енергетики необхідно удосконалити систему передачі безгосподарних енергооб’єктів у відання енергопостачальників, що значно вплине на зниження рівня

АКТУАЛЬНО

ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ПРАЦІ РЯТУВАЛЬНИКІВ

У 2008 р. у структурах системи МНС України під час виконання службових обов’язків одержали травми 88 рятувальників, 10 з них загинули. Тільки у першому кварталі поточного року сталося 27 нещасних випадків. Оцінювати ці показники можна по-різному. З одного боку, порівняно з минулими роками простежується тенденція до зниження рівня травматизму. Тоді як основна причина травмування залишилася тією самою — порушення прописних істин правил безпеки самими потерпілими.

С

ьогодні рятувальники МНС — це люди, які готові прийти на допомогу в будь-яких надзвичайних ситуаціях: від побутових травм, пожеж, ДТП до катастроф глобального масштабу. Як же все ж таки захистити життя людини, якщо її робоче місце пов’язано з необхідністю перебування в зонах підвищеної небезпеки, техногенних і екологічних катастроф, аварій, пожеж? Значне розширення функцій МНС в першу чергу потребувало реформування служби охорони праці. Для підвищення рівня професіоналізму спеціалістів служби охорони праці центральний апарат МНС щороку, ось уже восьмий рік, проводить навчально-методичні семінари. Традиційно програмою семінару передбачається не тільки отримання теоретичних знань, але й проведення комплексу практичних занять. Р 6/2009 28 ОХОРОНА ПРАЦІ

Велику роль відіграє й обмін досвідом, обговорення та дискусії на базі обласних управлінь системи МНС. Останніми роками ці заходи приурочені до проведення Всесвітнього дня охорони праці. Однією з гострих проблем є технічне обстеження устаткування підвищеної небезпеки на підприємствах і в підрозділах МНС, якого налічується понад 700 одиниць. Основна його частина — це устаткування, яке експлуатується підрозділами рятувальних служб. До 2006 р. державний нагляд за ним здійснювало МВС України. Сьогодні питання державного нагляду за устаткуванням, яке експлуатується рядовим і керівним складом служби цивільного захисту, не вирішено на державному рівні. Нині у підрозділах системи МНС проведено технічне опосвідчення та

травматизму від ураження населення електрострумом. Д. ТАНСЬКИЙ, керівник пресслужби ДП «Кіровоградський ЕТЦ» та теруправління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області, Катерина ЦВІГУН, наш власкор паспортизацію виробничих об’єктів. На підставі чого проводиться робота щодо виведення з експлуатації застарілої техніки, виробничих будівель та споруд, що перебувають в аварійному стані. Усі працівники рятувальних служб, які брали участь у ліквідації аварій, проходять реабілітаційний курс лікування в санаторії МНС. Людина, її здоров’я та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Обов’язок держави — захищати життя людини. Конституція України гарантує право працівників на охорону їхнього життя та здоров’я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці. Це конституційне право реалізується через Закон «Про охорону праці». Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, усіх працюючих, які виконують обов’язки згідно з трудовим договором. Разом з тим на осіб рядового та керівного складу, які проходять службу в органах і підрозділах цивільного захисту, дія цього Закону не поширюється. У Законі «Про правові основи цивільного захисту» і в Положенні про порядок проходження служби особами рядового та керівного складу органів і підрозділів цивільного захисту не передбачено реалізацію конституційного права рядового та керівного складу на охорону їхнього життя та здоров’я під час несення служби, у тому числі під час виконання аварійно-рятувальних і рятувально-відновлювальних робіт. Існує нагальна потреба у подальшому вдосконаленні нормативноправових актів, що регламентують створення безпечних умов праці рятувальників, забезпечують безпеку їхнього здоров’я та життя під час виконання аварійно-рятувальних і рятувально-відновлювальних робіт. Н. ПОГОРЄЛА, головний спеціаліст відділу охорони праці та безпеки життєдіяльності департаменту охорони здоров’я та медико-біологічного захисту МНС України, А. ЄСИПЕНКО, завідувач науково-дослідної лабораторії аналізу наглядової діяльності ННДІПБОП

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

ЧИ Є ВИХІД ІЗ СИТУАЦІЇ?

Міський голова м. Рівне В. Хомко провів нараду за участю представників теруправління Держгірпромнагляду по Рівненській області, державної інспекції архітектурноYбудівельного контролю, управління з питань надзвичайних ситуацій Рівненського міськвиконкому, а також керівників ВАТ «Рівнегаз», спеціалізованих організацій з ремонту та обслуговування ліфтів, управління житлово-комунального господарства, начальників ЖКП, представників інших комунальних служб.

Н

а нараді обговорили два важливих питання. Начальник теруправління М. Нос нагадав присутнім про трагедії останніх чотирьох років, пов’язані з використанням газу в побуті в Україні, назвав їх причини, охарактеризував технічний стан та обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж обласного центру, особливо у багатоквартирних будинках, як незадовільний, визначив основні проблеми, пов’язані з використанням газу в побуті. Це проблеми використання зрідженого газу в місцях масового перебування людей (кафе, бари тощо), утримання в належному стані димових та вентиляційних каналів, герметизація інженерних вводів у багатоквартирних будинках, самовільне перепланування квартир із втручанням у конструкції внутрішньобудинкових газопроводів, експлуатація значної кількості газовикористовувальних приладів: плит, колонок, котлів, термін експлуатації яких давно вичерпався. Вони перебувають у незадовільному стані і становлять загрозу для мешканців кожного окремо взятого будинку. При цьому спостерігається цілковите самоусунення ЖКП, які є балансоутримувачами багатоквартирних будинків, від обов’язків з утримання внутрішньобудинкових газопроводів, а також димових вентиляційних каналів, хоча ці обов’язки передбачені нормативноaправовими актами. І ще одна проблема: самовільне розміщення об’єктів будівництва в охоронних зонах розподільних газопроводів міста. З цього питання виступив технічний директор ВАТ «Рівнегаз» О. Ганжа, який назвав вичерпний перелік будинків, що перебувають у незадовільному стані, пов’язаному із реконструкцією квартир, незадовільною роботою димових та вентиляційних каналів. При цьому він підтвердив: ЖКП повністю самоусунулись від обов’язків, передбачених укладеними договорами та нормативними актами. Аби вплинути на ситуацію в газовому господарстві обласного центру, на нараді було розглянуто та схвалено заходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки

під час використання газу в побуті. В них пропонується: забезпечити проведення позачергових перевірок загазованості підземних комунікацій та стану герметизації вводів інженерних мереж у багатоповерхових будівлях, забезпечити проведення ущільнення вводів та виводів інженерних підземних комунікацій у підвали житлових багатоповерхових будинків та моніторингу щодо дотримання вимог правил і норм безпеки в підвальних та напівпідвальних приміщеннях житлових будинків. Заплановано також проведення інвентаризації колекторів (газопроводів), що прокладені на стінах будівель, в яких розташовані адміністративні приміщення, заклади торгівлі, а також громадського та виробничого призначення; підвальних та напівпідвальних приміщень, в яких розташовані організації, заклади торгівлі, складські приміщення тощо, для встановлення стану дотримання суб’єктами господарювання вимог правил і норм безпеки. Здійснюватиметься контроль за дотриманням порядку перепланування квартир (димових і вентиляційних каналів), недопущенням випадків самовільної установки газових приладів, їх переобладнанням без необхідних проектних рішень. Не вселяє оптимізму і ситуація у ліфтовому господарстві м. Рівне. За словами М. Носа, на початок року в теруправлінні зареєстровано 942 пасажирських ліфти, що експлуатуються в житловому секторі міста. Технічне обслуговування та ремонт ліфтів здійснюють чотири спеціалізовані організації. Впродовж останніх років в Україні щороку трапляються аварії та нещасні випадки під час експлуатації ліфтів. Результати перевірок, проведених державними інспекторами в області, свідчать, що стан справ у ліфтовому господарстві м. Рівне з року в рік погіршується. Ситуація ускладнюється ще й тим, що щороку збільшується кількість ліфтів, які відпрацювали нормативний термін служби. На сьогодні таких в обласному центрі 315. Прогнозують, що в 2009 р. ця цифра поповниться ще на 93 одиниці. Після напрацювання нормативного терміну служби ліфти підлягають експертному обстеженню. Їх подальша експлуатація можлива тільки після виконання капітальних ремонтів та усунення всіх дефектів, виявлених під час обстеження. Після цього експлуатація ліфта можлива ще максимум три роки. Власники ліфтів (житловоaкомунальні підприємства, житловоaбудівельні кооперативи) самоусунулися від виконання своїх обов’язків щодо підтримання будівельної частини ліфтів у належному стані. В жодному з машинних приміщень не дотримується паспортний температурний режим. У понад 80% ліфтів розкрадено обрамлення дверей шахт та кабін. У незадовільному стані також диспетчерські системи. На нараді вирішено розробити заходи щодо покращання стану ліфтового господарства та передбачити в бюджеті м. Рівне кошти на їх виконання. ПресLслужба теруправління Держгірпромнагляду по Рівненській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

НЕХТУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

КРИЗОЮ НЕ ВИПРАВДАТИ

Станом на 01.05.2009 р. у м. Києві функціонують понад 120 комунальних підприємств з утримання житлового господарства (далі — КП УЖГ). Крім того, діють малі підприємства з утримання житлового господарства — організації співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ), чисельність яких постійно зростає. У 2009 р. інспектори державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву провели перевірки стану охорони праці на КП УЖГ м. Києва, за результатами яких оформлено понад 119 актів, виявлено понад 2134 порушень нормативноправових актів з охорони праці, призупинено 417 видів робіт та експлуатацію одиниць технологічного устаткування, що не відповідають нормативним вимогам, до адміністративної відповідальності притягнено 123 посадові особи.

М

ожна констатувати, що в системі комунальних підприємств проводиться певна робота щодо покращання умов праці, створено нормативну базу, розроблено посадові інструкції, інструкції з питань охорони праці за професіями та окремими видами робіт, технологічні карти; працівники (в основному) проходять інструктажі, навчання та перевірку знань, медогляди; більшість працівників забезпечено засобами індивідуального захисту. Проведена робота до певної міри сприяла зниженню рівня загального виробничого травматизму: з 20 зареєстрованих нещасних випадків у 2006 р. до 12 у 2007 р. та 10 — у 2008 р. У 2006 р. внаслідок виробничих травм було втрачено 830, у 2007 р. — 400, 2008 р. — 250 робочих днів. Аналіз травматизму свідчить про те, що найбільш потенційно небезпечною професією в житловому господарстві є професія слюсаря-сантехніка. Перевірки показали, що практично на всіх підприємствах, які утворились на базі КП УЖГ, є проблема комплектування та фахової підготовки керівників служб охорони праці; немає приміщень для кабінетів охорони праці; комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки і умов праці не розроблені взагалі або не виконуються у повному обсязі; не розроблені по-

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

ложення про енергетичну службу та про газову службу; уповільнюється процес доведення до працівників вимог нових нормативно-правових актів, знижується якість проведення інструктажів та навчання з питань охорони праці. Санітарно-побутові приміщення для двірників збереглися в достатній кількості на КП УЖГ Печерського, Деснянського, Дніпровського районів, а на інших підприємствах для санітарно-побутових потреб, наприклад, двірників, використовуються приміщення сміттєзбірних камер, консьєржів, електрощитових тощо. Є проблеми з проходженням періодичного медичного огляду працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, гостро стоїть питання із забезпеченням кваліфікованою робочою силою (особливо — електриками, зварниками, покрівель никами) та інженерно-технічним персоналом, який володіє специфікою виробничої діяльності житлово-комунального господарства. КП УЖГ залишаються без власних виробничих баз. Типовий стан майстерні ремонтної дільниці: недоукомплектовані верстати та таблички, що попереджають про несправність того чи іншого устаткування; у більшості випадків використовуються верстати, що відпрацювали нормативні терміни експлуатації та не мають сертифікатів безпеки (пас-

портів); деревообробні верстати, як правило, експлуатуються без відповідних захисних огороджень різальних органів. Значним досягненням можна вважати для майстерні ремонтної дільниці наявність слюсарних лещат, трубозгинального верстата та столу для різання скла. Як правило, в майстернях відсутні стаціонарні робочі місця електрозварників, а це означає, що зварювальні роботи постійно проводяться на тимчасових місцях і потребують видачі нарядів-допусків, які, звичайно ж, не оформляються. Зварники КП УЖГ, як правило, не атестовані на право виконання зварювальних робіт на обладнанні, підконтрольному Держгірпромнагляду. На КП УЖГ (крім Дніпровського) не вирішено питання безпечної експлуатації технологічних транспортних засобів (тракторів). Вони не проходять технічний огляд у визначеному порядку; не ведеться оперативна документація, пов’язана з їх експлуатацією; не проводяться у визначені терміни планово-попереджувальні ремонти (ТО-1,ТО-2). Не забезпечуються нормативним оснащенням автомобілі аварійно-відновлювальної служби, відсутній табель їх оснащення. Проблемою для КП УЖГ є організація безпечного виконання робіт на висоті. На більшості ремонтних дільниць у наявності лише один по-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

крівельник або взагалі відсутні атестовані працівники. Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07) вимагають проведення з працівниками, які залучаються до виконання робіт на висоті, спеціального навчання, але на більшості з перевірених КП УЖГ ця вимога не виконується. Непоодинокі випадки використання неінвентарних або невипробуваних засобів індивідуального захисту під час виконання робіт на висоті. Лідером за кількістю нещасних випадків зі смертельними наслідками, що сталися внаслідок падіння працівників з висоти, є Деснянський КП УЖГ. На жаль, кількість нещасних випадків, пов’язаних з порушеннями трудової і виробничої дисципліни, не зменшується. Характерним є збільшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками, які стались внаслідок незадовільної організації виконання робіт у підвальних приміщеннях. Непоодинокими є й випадки травмування працівників під час виконання вантажно-розванта жувальних робіт. У сміттєзбірних камерах двірники, як правило, травмуються внаслідок відсутності шибера нижнього клапана сміттєпроводу та під час трамбування сміття в сміттєзбірні контейнери. Відсутність засобів малої механізації постійно створює умови для порушення вимог безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт (особливо в частині перевищення нормативів ручного переміщення вантажів). Оскільки на роботах з видалення сміття із житлових будинків в більшості задіяні жінки, то проблема малої механізації вантажно-розвантажувальних робіт є актуальною. В більшості перевірених сміттєзбірних камер (крім нових будинків) відсутнє опалення та гаряча вода (інколи і холодна вода), нема й комор для зберігання робочого інвентарю. На КП УЖГ допускаються порушення вимог безпеки під час експлуатації газового господарства, в тому числі балонів, що може спричинити аварії та нещасні випадки. Виявлено порушення вимог безпечної експлу-

атації балонів: допускається сумісне зберігання балонів кисневих, із зрідженим вуглеводневим газом, ацетиленовими генераторами; балони зберігаються без ковпаків; складські приміщення не відповідають нормативним вимогам; не призначені або не пройшли відповідного навчання та перевірку знань відповідальні за нагляд та експлуатацію балонів особи. Не проводиться перевірка технічного стану газозварювального обладнання (різаків, редукторів, газозварювальних рукавів), більшість наявних ацетиленових генераторів не мають сертифікатів безпеки та інструкцій з експлуатації. Як правило, КП УЖГ не отримали дозволу від Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки (транспортування, зберігання та експлуатацію балонів із стисненими, зрідженими газами). Турбує технічний стан електрогосподарства житлових будинків. Більшість відповідальних за електрогосподарство КП УЖГ осіб не мають достатніх знань з електробезпеки, тому роботи в електроустановках виконуються на недостатньому рівні (в основному, в межах електрощитових), що призводить до постійного погіршення технічного стану електроустановок. Дані перевірок свідчать, що в середньому тільки 80% електрощитових укомплектовані відповідно до нормативних вимог, допускається використання замість маркованих запобіжників так званих «жуків», не дотримуються терміни періодичного очищення електрощитів від пилу; не проводяться в повному обсязі періодичні виміри параметрів заземлюючих пристроїв та ізоляції силових кабелів підконтрольних будівель. Розгляд скарг вказує на випадки виконання мешканцями житлових будинків (без відповідного узгодження) перепланування та капітального ремонту приміщень, надбудови непередбачених проектом споруд, наслідком чого є перенавантаження несучих конструкцій, а це може призвести до руйнування будівель. Лідером за кількістю скарг з цих питань є Печерське КП УЖГ. До провадження

будівельних робіт залучаються організації, які не мають відповідних ліцензій та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Є також випадки, коли житлові будинки приймаються в експлуатацію зі сміттєзбірними камерами, що не відповідають нормативним вимогам, а саме: відсутня комора двірника і гаряча вода в сміттєзбірній камері, нижній клапан сміттєзбірника улаштований на висоті, що не дає можливості здійснювати вивантаження сміття безпосередньо в сміттєзбірний контейнер,— це значно погіршує умови праці двірника. На жаль, представники Держгірпромнагляду можуть тільки констатувати подібні факти, оскільки відповідно до чинного законодавства вони залучаються до приймання в експлуатацію тільки об’єктів виробничого призначення. Збільшується кількість житлових будинків (особливо так званих «елітних») без використання будинкових сміттєзбірних камер. Необхідно зазначити, що сьогодні не вирішені організаційні питання охорони праці у тих ОСББ, які не охоплені постійним наглядом з питань охорони праці, керівники яких, не маючи відповідної професійної підготовки, на свій страх і ризик експлуатують житлові будинки. Відповідно до вимог Закону «Про охорону праці» керівник підприємства (роботодавець) зобов’язаний забезпечити функціонування на підприємстві системи управління охороною праці. Хоча на функціонування цієї системи впливають кризові явища економіки та не скоординовані законодавством дії монопольних відомчих структур (Київенерго, Київводоканал, Київгаз) та місцевих органів влади, фінансова скрута не може бути виправданням того, що нехтується законодавство про охорону праці. О. НАЗАРЕНКО, начальник, М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор (ДІПБОП у будівництві теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву) ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ТРИВАЛА ЕКСПЛУАТАЦІЯ

ЕЛЕКТРИЧНИХ ТАЛЕЙ

Т

алі електричні канатні загального призначення, що їх виготовляли ще в СРСР, розрізняють за конструктивним виконанням: талі, в яких електродвигун механізму підйому з’єднується з корпусом за допомогою фланця (ГОСТ 3274—54), і талі, в яких статор електродвигуна вмонтований безпосередньо в канатний барабан (конструкції ВНДІПТМАШ, ГОСТ 22584—77). Талі старої конструкції (ГОСТ 3274—54) випуску початку 1950-х років зустрічаються у господарствах рідко, але вони є, а значить, потребують підвищеної уваги щодо експлуатації, обслуговування, технічних оглядів та експертного обстеження. Неналежне виконання цих операцій може призвести до аварії і, як наслідок, до нещасного випадку. У березні 2007 р. на Чернігівській дистанції колії Південно-Західної залізниці на базі комплектації під час розвантаження залізобетонних шпал за допомогою козлового крана 1955 р. випуску, який був укомплектований талем електричним ТВ-5 того самого року випуску, виникла поломка вала редуктора таля, в результаті чого перервався кінематичний зв’язок між гальмами та канатним барабаном і вантаж почав падати. Стропальник, який стропував вантаж, отримав тяжкі травми (забиття та переломи ніг). У ході експертного обстеження було встановлено, що поломка одного вала шестерні та деформація (скрученість) другого виникли через

Місце відбору проб

Вал зламаний тривале перевантаження деталей редуктора (див. малюнки). Проведений хімічний аналіз зразків металу, взятих з дефектних валів на предмет встановлення марки сталі, показав вміст у ній хімічних елементів: С — 0,38%, Si — 0,19%, Mn — 0,68%, S — 0,04%, P — 0,03%, Cr — 0,05%. Це свідчить, що фактична марка сталі валів відповідає Ст. 40 (ГОСТ 1050—88). За паспортом тельфера ТВ-5 марка сталі вала шестерні — Ст. 40Х (ОСТ НКТП 7124), режим роботи ПВ 25% — середній. Для порівняння: у таля електричного ТЭ5-911, 1974 р. випуску, марка сталі відповідного вала шестерні — Ст. 18ХГТ (ГОСТ 4543—71) при тому самому режимі роботи. Таким чином, фактична марка сталі, з якої були виготовлені вали, не відповідала паспортним даним. Через відсутність належного обліку та ведення ремонтної документації за досить великий проміжок часу (52 роки) не вдалося встановити, коли зазначені вали були встановлені на таль. Марка сталі

Місце деформації (скрученість)

Місце відбору проб

Вал деформований

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

Поверхня зламу

Межа Межа текучості, міцності, Vт, кг/мм2 Vв, кг/мм2

Ст. 40 (ГОСТ 1050—88)

34

58

Ст. 40Х (ГОСТ 4543—71)

80

100

Ст. 18ХГТ (ГОСТ 4543—71)

90

100

З наведеної порівняльної таблиці механічних властивостей марок сталей видно, що механічні властивості металу дефектних валів майже удвічі нижчі, ніж ці властивості у легованих сталей. За даними експлуатаційних та ремонтних служб дистанції колії було проведено розрахунок з визначення групи класифікації (дійсного режиму роботи) таля: сумарна кількість робочих годин за весь період роботи таля — 41 600 год; сумарне число робочих циклів за весь період роботи таля (С) — 520 000; коефіцієнт навантажень (Кр) — 0,221. Згідно з додатком 1 НПАОП 0.00-1.01-07 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів дійсний режим роботи таля — А5 (середній). На підставі проведеного аналізу можна стверджувати, що деформація та поломка валів редуктора таля електричного ТВ-5 виникла в результаті використання невідповідної марки сталі, а саме: Ст. 40 має недостатні механічні властивості за фактичного режиму роботи таля; під час роботи таля з валами, виготовленими з цієї сталі, на середньому режимі виникає перевантаження. У настановах з експлуатації талів відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів наводяться перелік і позначення основних деталей, що швидко спрацьовуються, а також їх креслення згідно з нормативними документами для того, щоб їх можна було замовити або виготовити на заміну зношеним. У цей перелік, як правило, потрапляють вали, шестерні редуктора підйому вантажу, пружини тощо. Одна справа, коли на заміну встановлюються деталі, вузли заводу-виробника або придатні деталі, зняті з аналогічних талей так званого ремонтного фонду, а інша справа — використання деталей, виготовлених власними силами або силами підприємств-підрядників.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Не у кожного підприємства, яке береться за виготовлення згаданих деталей, є можливість виконати всі вимоги креслення як за матеріалом (марка, сортамент), так і за метало-, механо- і термообробкою через відсутність необхідного обладнання, інструменту, оснащення. Тому у даному випадку якісь вимоги креслення не витримуються зовсім або частково, іноді за погодження того ж замовника. А це веде до тих наслідків, які були наведені вище. В «Инструкции по монтажу и эксплуатации электрических талей типа ТВ и ТВС» (ВНДІПТМАШ, 1948 р.) у розділі ІХ «Ремонт електроталей» сказано, що залежно від інтенсивності експлуатації один раз на 1,5— 2 роки проводяться демонтаж і внутрішній огляд таля (з перевіркою редуктора, гальм) та визначення величини допустимого зношення зубів шестерень. За складністю робіт це відповідає проведенню середнього або капітального ремонту таля. За

весь період експлуатації таля мало бути проведено розбирання редуктора близько 26 разів. Для порівняння: в інструкціях з експлуатації талей, виготовлених у 70-х роках, роботи з внутрішнього огляду з розбиранням редуктора проводяться планово, якщо не було іншої причини, під час капітального ремонту — через 5000 машино-годин (М). За цей же період при середньому режимі роботи 120 вмикань на годину, що у середньому за одну хвилину становить один цикл (піднімання-опускання вантажу) кількість капітальних ремонтів (К) для нових конструкцій талей була б такою: К=

С

=

520000

60М 60·500 них ремонтів).

= 1,7 (капіталь-

Таким чином, можна констатувати, що тривале використання талей старих конструкцій у паспортному режимі не тільки невигідно з еконо-

мічних міркувань, а є небезпечним і з точки зору техніки безпеки. Такі талі мають бути замінені на нові. Під час ремонту вантажопідйомних механізмів із заміною відповідальних деталей слід використовувати деталі тільки заводу-виробника або підприємств, які мають ліцензії, договори від того самого заводувиробника на виготовлення цих деталей. Для оцінки технічного стану під час проведення експертного обстеження згаданих талей, які мають незначний термін напрацювання (легкий режим роботи, рідко використовуються) необхідно обов’язково проводити їх повне розбирання з визначенням допустимого зношення та виявленням дефектів у деталях редуктора, гальмах, електродвигуні механізму підйому та вантажонесучих деталях механізму переміщення. П. БАБИЧ, експерт технічний ДП «Чернігівський ЕТЦ» ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

СПІЛЬНА ПРАЦЯ — ОСНОВА УСПІХУ

Борщівський район — один із сімнадцяти сучасних районів Тернопільщини, розташований в її південно-східній частині, на південному схилі Подільської височини. Належить до чотирьох найбільших районів області, займаючи територію до тисячі квадратних кілометрів, або 7,2% території області. Справжній клондайк історичних замків, фортець, древніх палаців, церковних храмів. Навіть руїни давніх величних замків і фортець приваблюють численних туристів. На території району біля Збруча — найдовші в Європі печери, зокрема, карстова печера «Оптимістична» завдовжки 220 км. Район відомий своїми здобутками у провідних галузях економіки: сільськогосподарському виробництві, харчовій промисловості, виробництві будівельних матеріалів. Відомий працелюбними людьми, які прославили і прославляють його. Тож дуже важливо, щоб для продуктивної, результативної праці трудівників Борщівщини були створені належні умови праці. Адже додержання конституційних прав громадян на безпечні та здорові умови праці є головним принципом державної політики в галузі промислової безпеки.

Ц

ьому питанню було приділено особливу увагу 25 березня поточного року на виїзному спільному засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Тернопіль-

3. Зам. №

ській області і колегії Борщівської райдержадміністрації, на якому розглянуто й обговорено результати комплексної перевірки державними інспекторами, посадовими особами

теруправління та інших державних і громадських організацій стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах, у господарствах, установах та організаціях району. Заступник начальника теруправління П. Гичка ознайомив присутніх з результатами комплексної перевірки району. Начальник теруправління М. Лаба наголосив на тому, що такі спільні засідання вже стали традиційними в практиці роботи теруправління та районних державних адміністрацій і сприяють поліпшенню профілактичної роботи, якості і вдосконаленню державного нагляду, функціонуванню системи управління охороною праці, підвищенню відповідальності керівників підприємств та громадських організацій. Зокрема, минулого року перевірено стан промислової безпеки, охорони праці у Лановецькому, Зборівському та Козівському районах. На спільних засіданнях ради теруправління і колегій райдержадміністрацій не тільки підбивають підсумки зробленого, акцентують увагу на виявлених у результаті перевірок не-

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

доліках, прорахунках, порушеннях, але й окреслюють основні пріоритети роботи на наступний період. Тож з кожним днем діловий діалог і партнерство між теруправлінням і райдержадміністраціями набувають в області все більшої ваги і суспільної значущості. Благородна мета цієї співпраці — збереження найбільшої цінності нашої держави — здоров’я і життя людей праці. Завдяки цьому значно поліпшено профілактичну роботу на підприємствах, в установах і організаціях області, вдосконалено аналіз виробничого травматизму, якість перевірок, підвищено ефективність роботи державних інспекторів. Ось чому колектив теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області основним завданням своєї повсякденної роботи вважає запобігання нещасним випадкам на виробництві. У цьому контексті особливої ваги набувають питання знчного поліпшення якості, вдосконалення державного нагляду, функціонування на підприємствах регіону системи управління охороною праці, підвищення відповідальності за цю дуже важливу ділянку роботи керівників підприємств, роботодавців, громадських організацій.

— Ми постійно аналізуємо стан охорони праці на підприємствах, виявляємо типові порушення і розробляємо заходи щодо їх усунення,— підкреслив М. Лаба.— Через засоби масової інформації, раду теруправління, подання в прокуратуру, звер-

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

нення в місцеві органи виконавчої влади привертаємо увагу до гострих і актуальних проблем виробничого травматизму, інформуємо про заходи стосовно поліпшення ситуації. Словом, спрямовуємо зусилля на запобігання трагедіям та катастрофам, робимо все необхідне, щоб рівень виробничого травматизму постійно знижувався. Завдяки різноплановій наглядовій роботі — профілактичним заходам, навчанню керівників та посадових осіб, проведенню періодичних обстежень та комплексних перевірок на підприємствах, в установах та організаціях області у 2008 р. рівень загального травматизму знизився на 12%, смертельного — на 22%. На підприємствах, підконтрольних теруправлінню, на виробництві травмовано 137 працівників (проти 157 у 2007 р.), у тому числі смертельно — 14 (проти 18 у 2007 р.).

— Глибоко переконаний і сподіваюся,— сказав Михайло Петрович,— що цю позитивну тенденцію ми продовжимо у 2009 р., зміцнимо і вдосконалимо кращі традиції, набутий цінний досвід нашої праці. Керівник державного наглядового органу області відзначив, що впродовж 2008—2009 рр. у Борщівському районі не виявлено прихованих нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Цей позитивний досвід роботи треба всіляко підтримувати і поширювати. Одним з найважливіших пріоритетів працеохоронної роботи є комплексне управління охороною

праці. На жаль, як зазначено у матеріалах комплексної перевірки, в райдержадміністрації не проводиться на належному рівні робота щодо реалізації державної політики у сфері промислової безпеки, здійснення державного управління охороною праці в регіоні. Про це свідчить те, що в райдержадміністрації не створено структурного підрозділу з охорони праці, що є порушенням Закону «Про охорону праці». Викликає серйозне занепокоєння й те, що в управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації ліквідована посада спеціаліста з охорони праці. Як свідчить статистика, виробничий травматизм перебуває майже в прямій залежності від виконання роботодавцями законодавства про охорону праці, зокрема в частині фінансування заходів з охорони праці. А тому дуже важливо, щоб планування та розробка комплексних планів з охорони праці на підприємствах проводилися в рамках укладання колективних договорів та угод і здійснювався систематичний контроль за їх виконанням з боку державних та громадських контролюючих органів. Як виявлено комплексною перевіркою, на окремих підприємствах району витрати на заходи з охорони праці менші ніж 0,5% від суми реалізованої продукції, що є грубим порушення Закону «Про охорону праці» і свідчить про те, що роботодавці не виявляють належної уваги і турботи про створення працівникам належних безпечних умов праці. Тож настав час суворіше питати з роботодавців — порушників законодавства. Адже йдеться про захист одного з найважливіших конституційних прав працівників — їхнього права на збереження здоров’я і життя під час виконання трудових обов’язків. Комплексною перевіркою було охоплено 55 підприємств, установ і організацій району, 304 об’єкти, машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки. Заборонено, зупинено, припинено, обмежено експлуатацію 51 об’єкта. Виявлено 532 порушення вимог чинного законодавства з питань охорони праці. За допущені порушення вимог зако-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У травні 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 760 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ЗІНЧЕНКО С. С. — директор ТОВ «Тонус-плюс», м. Севастополь, АР Крим; ВАГНЕР С. І. — голова правління ЗАТ «Пансіонат «Космос», м. Євпаторія, АР Крим; СЕМЕНЮК Н. М. — директор СВК «Поділля», Ямпільський район Вінницької області; СТОЦЬКИЙ Б. А. — директор ТОВ «Свімакс», м. Вінниця; ПАВЛЮК В. В. — голова СВК «Надія», Маневицький район Волинської області; СИРОТЮК Н. В. — директор ДП «Рибгосп «Шацьк», Волинська область; СЕРГІЄНКО С. О. — генеральний директор ТОВ «Авангард», м. Горлівка Донецької області; КОСТРЮКОВ О. В. — генеральний директор ТОВ «Скіф-Сервіс», м. Торез Донецької області; ЯКОВЛЄВ І. І. — директор ТОВ «Єврофарм», м. Донецьк; ЛЕМАК І. І. — директор ТОВ «Іванна», м. Хуст Закарпатської області; БАБУШКІН В. Г. — директор ВАТ «Ірмет», м. Запоріжжя; ДОВГІЙ В. К. — директор ТОВ «Вікір», м. Мелітополь Запорізької області; БОБИК Л. І. — директор ТОВ «Вінтерс», м. Рожнятів ІваноФранківської області; ПАЛКОВСЬКА Т. О. — директор ТОВ «Житлобуд-1», м. Київ; МАМАЙСУР С. М. — директор ВАТ «Дніпронафтопродукт», м. Київ; НОВОХАТСЬКИЙ С. П. — директор ТОВ «Кіровоградпаливо», м. Кіровоград; КАПУСТЯНСЬКИЙ Є. М. — директор ТОВ «Агма-ЛТД», м. Луганськ; КЛЮЄВ О. М. — директор ТОВ «Завод «Прогрес», м. Луганськ; БАЛАБУХ І. О. — директор МПП «Біотех», м. Львів; ВОЗНИК О. В. — директор ТОВ «Сюрприз ТОВ», м. Львів; ОСІПОВ Е. М. — директор ТОВ «ЕНО», м. Миколаїв; ГАВВА А. І. — директор ТОВ «Дружба», Первомайський район Миколаївської області; МЕЛЬНІК Т. В. — директор ресторану «Кварта», м. Одеса; ЧОРНИЙ О. В. — генеральний директор ТОВ «Корсар», м. Одеса; АЛЕКСЄЄВ О. Ю. — директор ТОВ «Славнафта», м. Кременчук Полтавської області; БУТИЧ В. Ф. — директор ТОВ «Лохвицький комбікормовий завод», Полтавська область; КОВАЛЕНКО С. В. — генеральний директор ТОВ «Ахтыркаагро», м. Охтирка Сумської області; ГОРБАНОВ С. С. — директор СТОВ «Бакірівське», Охтирський район Сумської області; БУТРИН Л. В. — голова правління ВАТ «Тернопільавтотранс», м. Тернопіль; ГОНТАР В. З. — директор ПП «Затишок-2», м. Тернопіль; ХРИСТОФОРОВ В. І. — директор СТОВ «Херсонбекон», м. Херсон; ЧУХЛЕБ Н. К. — директор ТОВ «Інфа», м. Херсон; САВЕЛІЙ В. Г. — директор ТОВ «АверсТранзит», м. Хмельницький; САВЧЕНКО Л. І. — директор СТОВ «Канівське», Канівський район Черкаської області; ХОМУТОВСЬКА Т. В. — директор ТОВ «Клуб-2005», м. Черкаси; ДУДАР В. М. — директор МПП «Фаніта», м. Чернівці.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

нодавчих і нормативних актів до адміністративної відповідальності притягнено 34 посадові особи і 4 працівники. Роботу служби охорони праці управління агропромислового розвитку району визнано недостатньою. Недостатньою визнано також і роботу керівників перевірених підприємств щодо створення здорових і безпечних умов праці. Начальник відділу — головний страховий експерт виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Тернопільській області О. Чернов проаналізував затрати виконавчої дирекції Фонду з відшкодування шкоди внаслідок нещасних випадків, наголосив на тому, що 99 нещасних випадків в області сталися з організаційних причин, зокрема через порушення трудової і виробничої дисципліни, 13 — внаслідок ігнорування вимог нормативних та законодавчих актів з охорони праці. Минулого року на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві в області Фонд виплатив 8 млн. 534 тис. грн., сім’ям загиблих виплачено 2 млн. 561 тис. грн., на реабілітацію здоров’я потерпілих — майже 2 млн. грн. Голова Борщівської райдержадміністрації І. Чепесюк підсумував результати комплексної перевірки підприємств, установ, організацій району, підкреслив важливість співпраці теруправління і райдержадміністрації, щиро подякував представникам державного наглядового органу області за проведену роботу та запевнив, що пропозиції, зауваження, побажання, висловлені на засіданні колегії райдержадміністрації, посприяють поліпшенню стану справ у районі, забезпеченню належних умов людям праці. В. КЛИМЕНКО, керівник пресслужби теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області

На знімку:

виступає начальник теруправління М. Лаба. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ЯК ЦЕ БУЛО

ЦІНА

ФАЛЬШИВОЇ ГУМАННОСТІ

С

тажист-стропальник О. Максименко вийшов на роботу у нічну зміну із запізненням на 35 хв. Ні, щоб одразу ж взятися за діло, почав вариводити. Кінчилось тим, що робітники поскаржилися на нього бригадирові. Останній відсторонив підлеглого від основної роботи й перевів його сортувати короткомірні технологічні дрова. Близько 2 год ночі О. Максименко та один з робітників зайшли в операторську, щоб відпочити. Через деякий час бригадир побачив, що на дільниці технологічних дров утво-

Н

рився завал, котрий механізми не можуть розібрати. Тож він вирішив усунути проблему вручну. Відключив конвеєр подачі довгомірних дров на пильні диски й вийшов з операторської. Пройшовши кілька метрів, бригадир почув, що за його спиною стихає шум працюючих пилок. Обернувшись, він побачив, що двері на дільницю, де працюють пилки, відчинені, а О. Максименко крокує у бік ще працюючих пилок. Бригадир криком попередив норовистого підлеглого про реальну небезпеку. Однак той і вухом не повів. А опинившись біля однієї з пилок, де «неправильно» (за словами самого потерпілого) лежала невелика купа дров, почав гачком їх поправляти. Зненацька послизнувся, втратив рівновагу і впав. Його побачили лежачим на купі дров, з серйозно травмованою ногою — відрізаною вище черевика. Комісія з розслідування цього нещасного випадку, що стався у ТОВ

«Черкаський деревообробний комбінат», зробила акцент на організаційних причинах нещастя як на основних, поклавши левову частку провини на адміністрацію цеху. І це цілком слушно, бо драматична для О. Максименка подія — закономірний фінал «панькання» з ним різнорангових керівників. Потерпілий тільки з 02.07 до 22.11.2007 р. 28 разів запізнювався на роботу, 29 разів самовільно залишав робоче місце і йшов з роботи раніше. За відгуками товаришів по роботі, він не контролював свої дії, а відтак мав проблеми у стосунках з колегами та керівництвом цехів, де йому доводилося працювати. О. Максименко став заручником не стільки власної негідної поведінки, скільки фальшивої гуманності керівників. На жаль, у своїй долі він не одинокий. Адже практично кожне розслідування нещасного випадку на будь-якому підприємстві сповнене претензій членів комісії до організаторів виробничого процесу. Особливо це стосується їхньої поблажливості до порушників трудової та виробничої дисципліни. Коли про це говориш безпосередньо з майстрами, начальниками

СТОРОЖ — ПРОФЕСІЯ НЕБЕЗПЕЧНА

априкінці листопада 2008 р. на Голишівському асфальтобетонному заводі, що розташований у Луцькому районі і є виробничою дільницею філії «Луцький райавтодор» ДП «Волинський облавтодор», стався нещасний випадок зі сторожем В. Замельчуком. 28 листопада він заступив на чергування. Наступного дня машиніст бульдозера зайшов у кімнату для сторожів і знайшов В. Замельчука без ознак життя. Лікарі «швидкої допомоги», які приїхали на виклик, констатували смерть. Волинське обласне бюро судовомедичної експертизи встановило причину смерті В. Замельчука — хронічна хвороба серця, а вміст етилового спирту в крові потерпілого становив 3,45‰. Комісія зі спеціального розслідування не пов’язала нещасний випадок з виробництвом, оскільки техніч-

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

ні та організаційні причини настання нещасного випадку зі сторожем були відсутні. Інспекторським складом теруправління Держгірпромнагляду по Волинській області було проведено цільові перевірки стану охорони праці під час виконання роботи сторожами на підприємствах агропромислового комплексу та соціальнокультурної сфери. Перевірено СГВК «Мрія» (с. Покащів Ківерцівського району), ДП «Мисливське господарство «Звірівське» Ківерцівського району, ТОВ «Нектар» (м. Луцьк), «Крайімпекс» (смт Маневичі), СВК «Хотемівський» Камінь-Каширського району, ВСАТ «Срібниця» Турійського району, ТОВ «Надія» Шацького району, ПП «Охоронна фірма «Багіра», ТОВ «Феміда-Інтер», «ЗахідБуг» Володимир-Волинського району, СПП «Сірче» Камінь-Каширсь-

кого району та інші. Виявлено велику кількість порушень нормативноправових актів з охорони праці. Це незадовільна організація роботи сторожів та охоронників (відсутні накази, графіки роботи, інструкції, журнали тощо); несвоєчасно проводяться інструктажі, навчання та перевірка знань з питань охорони праці; робочі місця не відповідають вимогам безпеки; місця для відпочинку та паління обладнані незадовільно; працівники не забезпечені телефонним зв’язком; охоронні території погано освітлені; не проводяться медичні огляди працівників. Перелік порушень можна продовжити, проте в цьому немає необхідності, адже й так зрозуміло, що їх більше ніж достатньо. Теруправління щороку розслідує близько десяти нещасних випадків зі смертельними наслідками, які стаються зі сторожами,

БЕЗПЕК КА ПРАЦІ БЕЗПЕКА

ГІРКА СТАТИСТИКА цехів, часто чуєш такі мотиви: «у нього золоті руки», «йому треба годувати сім’ю», «в принципі, він непогана людина...» І мимоволі погоджуєшся з ними. Та зовсім по-іншому реагують такі «гуманні» керівники, коли золоторукий годувальник або тяжко травмується на виробництві, або взагалі йде з життя. Ось тоді й чуєш: «Та краще б я його звільнив!» Що ж заважало це зробити раніше? Скажімо, в ситуації з О. Максименком? Пропрацювавши в ТОВ «Черкаський деревообробний комбінат» лише 4 місяці і 20 днів, він давав усі підстави для суворого ставлення до нього адміністрації. Якби остання скористалася своїми правами і як слід приструнила молодика, то, можливо, біда не взяла б його у свої лабети. Сьогодні ж, за потурання керівників підприємства, сім’я і суспільство мають фізично й психологічно травмовану людину, чиє життя завжди буде позначене знаком біди. Прикро! Л. БОЙКО, начальник відділу організації та правового забезпечення державного нагляду теруправління Держгірпромнагляду по Черкаській області і переважну більшість з них не ставить на облік, тобто з виробництвом не пов’язує. Є кілька шляхів виходу з даної ситуації. По-перше, керівник підприємства зобов’язаний створити належні умови праці цій категорії працівників. Подруге, сторож повинен пам’ятати, що порушення трудової дисципліни та вимог охорони праці під час виконання службових обов’язків може нашкодити як його особистій безпеці, так і безпеці людей, які працюють поруч. І потретє, щоб запобігти настанню природної смерті на робочому місці, працівникам необхідно регулярно проходити медичні огляди. А, можливо, Міністерству охорони здоров’я України варто переглянути періодичність проходження медоглядів та зробити їх частішими і систематичними. Н. ЧАЙКОВСЬКА (прес-центр теруправління Держгірпромнагляду по Волинській області)

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у травні 2009 р. в Україні на виробництві загинуло 55 осіб — на 50 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 18 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 44 особи, у тому числі 9 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

06.05

у 7-му північному конвеєрному штреку шахти Святителя Василя Великого ТОВ «Донбасвуглерозробка» (м. Донецьк) під час транспортування лісоматеріалів на конвеєрі дерев’яним стояком, що заклинив, тяжко травмовано електрослюсаря. Потерпілий помер наступного дня у лікарні.

07.05

у м. Кіровограді під час навчально-тренувального польоту літак із слухачем академії у кабіні, керований заступником командира авіаескадрильї Державної льотної академії України, зазнав аварії та впав на території аеродрому. Загинули обидві особи.

14.05

на виробничому майданчику ТОВ «Карпаттехноцентр» (м. ІваноФранківськ) під час виконання газополуменевих робіт на порожній бочці з-під пального внаслідок вибуху один робітник отримав тяжкі травми, від яких помер 18.05 у лікарні.

18.05 на трансформаторній підстанції ВАТ «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя) під час виконання робіт у комірці № 81 розподільного пристрою напругою 6 кВ електромонтер без перевірки напруги доторкнувся рукою до шини. Внаслідок ураження електричним струмом потерпілий помер на місці події.

19.05 у ТОВ «Талове-2000» (Станично-Луганський район Луганської області) під час огляду пошкодженого даху приміщення фуражного складу тріснув лист шиферу, на якому перебував робітник. Внаслідок падіння з висоти 7 м він отримав черепно-мозкову травму і помер 26.05 у лікарні.

19.05

у ремонтно-механічному цеху ВАТ «Новополтавський кар’єр» (Чернігівський район Запорізької області) під час роботи на токарногвинторізному верстаті внаслідок захоплення обертовими частинами і притягнення до станини було тяжко травмовано верстатника, який помер на місці події.

20.05

на полі ТОВ «Прогрес» (Сосницький район Чернігівської області) тракторист виконував роботу оператора на картопляній саджалці КСМ-4, що працювала в агрегаті з трактором МТЗ-80.1. Через необережність працівник потрапив у зону дії туковисівних апаратів, внаслідок чого був смертельно травмований.

21.05

на території ПП «Мега-Оліс» (Ківерцівський район Волинської області) охоронець підійшов до автомобіля МАЗ-500, водій якого після ремонту якраз перевіряв роботу карданного вала. Той обірвався, й охоронець отримав смертельну травму.

ОХОРОНА ПРАЦІ Р 6/2009

37

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДОСВІД НАШИХ СУСІДІВ

НА СТОРОЖІ БЕЗПЕКИ ГІРНИКІВ — СУБР Газова обстановка в шахті змінюється постійно, часом миттєво і непередбачувано. Знати про ці зміни, а за можливості передбачати їх — значить встигнути вчасно попередити працівників про загрозу їхньому життю, запобігти аварії. На вугледобувних підприємствах України успішно зарекомендував себе апаратно-програмний комплекс контролю аерогазової обстановки шахт (КАГІ). Набуває поширення уніфікована телекомунікаційна автоматизована система диспетчерського контролю та управління гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС). Взято на озброєння досвід польських фахівців щодо сейсмічного моніторингу родовищ, які розробляються. У 2008 р. Держгірпромнагляд дав дозвіл на початок експлуатації в нашій країні російської системи управління безпекою робіт — СУБР. Про те, що вона собою являє, нашому власному кореспондентові Геннадію ЩУРОВУ розповідає представник підприємства-розробника в Південному федеральному окрузі Російської Федерації О. Кузеванов.

О

днією з характерних рис СУБР є те, що це — безпроводова система аварійного оповіщення робітників, які перебувають у гірських виробках. Як відомо, основна причина загибелі гірників — несвоєчасне оповіщення їх про загрозу небезпеки, аварію, місце, де вона сталася. Раніше на шахтах для такого оповіщення використовували короткочасне відключення електроенергії, проводовий індуктивний і високочастотний радіозв’язок, ароматичну (за допомогою одорантів) сигналізацію по вентиляційних каналах. Але все це було не дуже надійно. Розроблений на наукововиробничому підприємстві ТОВ «АК СНАБ» (м. Єкатеринбург, Російська Федерація) комплекс «СУБР-1СВМ» пройшов випробування на багатьох підприємствах Росії, Казахстану і Білорусі. Зокрема, дослідно-промислова експлуатація комплексу «СУБР-1СВМ» на шахті «НовоКальїнська» з 670 індивідуальними приймачами, у тому числі з 80 пейджерами, показала її ефективну працездатність і надійність. Комплекс забезпечує не тільки індивідуальне безпроводове оповіщення працівників, які перебувають під землею, про аварію і шляхи виходу на поверхню, але й постійний оперативний контроль виробок. Зокрема, спостереження за пересуванням механізмів і людей у них, за складом, оптичною прозорістю, обсягом, швидкістю і напрямком руху повітря у виробках. Комплекс дає змогу здійснювати передачу необхідної інформації з будь-якого датчика, визначати небез-

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

печні зміни складу повітряного середовища, температури та інших факторів. Крім того, диспетчер, зацікавлені служби, а також керівник (незалежно від місця його перебування) мають можливість у режимі реального часу одержувати оперативну інформацію про обстановку в шахті. За допомогою комплексу на моніторі чи широкоформатному дисплеї відображається план шахти з усією необхідною інформацією. І, що також дуже важливо, ведеться формування відповідних звітів для всіх зацікавлених служб, а індивідуальний записуючий пристрій накопичує всеосяжну інформацію у «чорній скриньці». До сказаного вище необхідно додати, що Державний випробувальний сертифікаційний центр вибухозахищеного та рудникового електроустаткування в Донецьку видав свідоцтво, яке підтверджує, що комплекс «СУБР-1СВМ» є вибухобезпечним і відповідає нормативноправовим актам з охорони праці в плані вимог електробезпеки — він може бути рекомендований для використання на шахтах, небезпечних за газом і вугільним пилом. Як повідомив О. Кузеванов, комплекс постійно удосконалюється, і вже є можливість використовувати його на глибинах до 2000 м. Як первинні датчики застосовуються мініатюрні модеми, що вбудовуються у головні світильники всіх гірників. Сигнали цих модемів індивідуальні, що дає змогу ідентифікувати кожного працівника. Ряд зчитувальних модемів сполучено з вимірювачами

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

температури і газоаналізаторами. Дані, що надходять з локальної мережі, містять інформацію про всіх гірників, які будь-якої миті є у шахті, визначаючи їхнє місцеперебування. На карті шахти безперервно відображається також і загальна кількість працівників, які перебувають у гірничих виробках, при цьому можливим є одержання їх списку за прізвищами. Розробку уральських вчених і фахівців високо оцінили гірничорятувальники, які одержали можливість постійно тримати в полі зору всі події, що відбуваються у надрах землі, вчасно приймати оперативні рішення щодо запобігання і ліквідації аварій, мінімізації збитків. Враховуючи те, що Держгірпромнагляд дав дозвіл на початок експлуатації СУБР у нашій країні, хочеться ві-

рити, що це допоможе підвищити рівень безпеки і на наших вугледобувних підприємствах, послужить значному зниженню аварійності й травматизму на шахтах.

На знімках:

представник науково-виробничого підприємства ТОВ «АК СНАБ» у Південному федеральному окрузі Росії О. Кузеванов; схема роботи СУБР; усе, що відбувається під землею в режимі реального часу, відображається на екрані.

Фото автора ФОТОЗВИНУВАЧЕННЯ

КУДИ НЕ КИНЬ ОКОМ — СКРІЗЬ ОДНЕ Й ТЕ САМЕ… Мабуть, немає такого виду робіт підвищеної небезпеки, під час виконання яких не порушувались би вимоги нормативно-правових актів з охорони праці. Щоб у цьому переконатись, навіть не потрібно докладати великих зусиль, переступати поріг підприємств, установ та організацій, а варто лише здійснити подорож вулицями наших міст і сіл.

У

Тернополі по вул. імені Коновальця під час спорудження одного з об’єктів будівельники працюють без засобів індивідуального захисту, двоє з них при цьому стоять на кладці, а один (з усього видно, майстер чи виконроб) — на балконній плиті без перил (фото 1). Крім того, тут по периметру зведених стін не встановлено козирки. Аналогічні порушення допускаються і на інших будівельних майданчиках обласного центру.

боку» встановлено знак «Рух ліворуч». У необхідних місцях не встановлено конуси. У м. Немирів, що на Вінниччині, під час виконання електромонтажних робіт на зовнішній стіні будинку, біля якого розташовано кафе «Мирів», працівник перебуває на платформі гідропідйомника без засобів індивідуального захисту (фото 3). До речі, коли машиніст гідропідйомника, що належить місцевим електричним мережам, поба-

1

У с. Садове Літинського району Вінницької області на місці проведення ремонту дорожнього покриття центральної вулиці відсутній знак «Перевага зустрічного руху» (фото 2). Замість знака «Об’їзд перешкоди з лівого

3

чив направлений на об’єкт фотоапарат, то одразу ж змусив працівника, що був на платформі, одягти каску та запобіжний пояс. А чому ж він не зробив цього раніше? Чому дозволяв своєму колезі нехтувати безпекою? *** З огляду на проілюстровані та прокоментовані факти хотілось би знати, хто ж і коли нарешті прищепить цим виконавцям робіт підвищеної небезпеки повагу до Закону, змусить їх дбати про власну безпеку та безпеку колег по роботі? Коли, нарешті, на підприємствах, в установах та організаціях вестиметься належний відомчий контроль за додержанням виконавцями таких робіт вимог безпеки, передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці? Ці запитання автор адресує Вінницькому облавтодору, ВАТ «Вінницяобленерго» та виконкому Тернопільської міської ради, які в даному випадку мають безпосереднє відношення до здійснення контролю за додержанням роботодавцями вимог законодавства про охорону праці.

2

Василь СОПІЛЬНЯК

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

39

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПОРАДИ СПЕЦІАЛІСТА

Н

ських країнах розглядається езважаючи на економічну більш широкий спектр небезкризу, ми можемо зазнапек, на які одночасно може чити, що виробництво в наражатися працюючий. А в нашій країні виходить на новий нашій країні ці вимоги поки етап розвитку, з’являються ноУкраїна прагне вступити до ЄС. Зро- що в нормативних актах не ві робочі місця, робітнича професія знову стає затребува- зуміло, що наше виробництво має відпо- передбачаються. Якщо щось відати рівню виробництва європейських і змінювалося, то настільки ною. Роботодавець поступово країн. Якщо говорити про засоби індивіпочинає піклуватися про без- дуального захисту працюючих, то з цього незначно, що змін практично пеку персоналу. З’явилася по- питання вже є серйозні напрацювання. не видно. Сьогодні український ритреба в якісних ЗІЗ. Але як піді- Щоправда, державними стандартами це брати ту чи іншу продукцію? Як ще не підтверджено. Але незалежно від нок ЗІЗ поряд з якісним товаправильно обрати виробни- нормативів на вітчизняному ринку вже ром заповнений підробками. ка? У чому полягає відмінність з’явилася достатня кількість засобів ін- Люди їдуть, наприклад, у Киміж пропонованими засобами дивідуального захисту, вироблених відпо- тай, закуповують товар, на відно до європейських норм. Хоча тут якому написано, що він вигозахисту? Це лише деякі запиможна зустріти і підробки. товлений відповідно до євротання, що виникають під час пейських стандартів, але при вирішення цієї проблеми. ЗІЗ повинні захищати працюючого від впливу шкідли- цьому за якістю товар під ці стандарти аж ніяк не підпавих і небезпечних факторів виробництва. Потрібно за- дає. Визначити підробку нескладно — досить зажадати вжди враховувати, що вибір конкретного типу ЗІЗ пови- сертифікат на продукцію. Адже всі товари, що потраплянен здійснюватися не тільки за якістю, а й з урахуванням ють в Україну не контрабандою, обов'язково проходять умов праці та вимог безпеки для конкретного технологіч- випробування у відповідних державних контролюючих орного процесу або виду робіт. А чинні стандарти нерідко ганах і тільки після цього допускаються до реалізації. Можна уявити, що вам показали сертифікат, і там ці фактори враховують не повністю. Сьогодні галузеві Типові норми безплатної видачі усе в порядку. Проте більшість українських фірмспеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів виробників (якщо вони солідні) перед продажем вивчаіндивідуального захисту — це нормативний акт з охоро- ють умови на виробництві, і перш ніж продати вам нени праці, відповідно до якого працівник повинен без- обхідну марку товару, пропонують її безплатно випроплатно одержати необхідні сертифіковані ЗІЗ на робо- бувати. У цьому випадку питання про вибір товару затах зі шкідливими та небезпечними виробничими факто- лишається за покупцем, тому що він сам визначає його рами. Разом з тим варто зазначити, що діючий порядок переваги та недоліки як з практичної, так і з економічної точки зору. забезпечення працівників ЗІЗ має ряд недоліків: Тому, вибираючи засоби індивідуального захисту, відсутній механізм стимулювання роботодавця до застосування засобів захисту, що відповідають кращим треба в першу чергу думати про безпеку робітників, для яких ви усе це купуєте. Не варто купувати усе, що вам світовим зразкам; облік конкретних умов праці на робочому місці не- пропонують, та ще з умовою, що випробовувати товар не треба — він якісний. Так ви швидко «нарветеся» на рідко здійснюється недостатньо; відсутня гнучка система додержання термінів вико- підробку. На ринку достатньо компаній, які допоможуть розібратися в будь-яких видах ЗІЗ і підберуть усе необхідристання ЗІЗ та їх повторного використання. Українські стандарти суттєво відрізняються від євро- не конкретно для вашого виробництва. Пам’ятайте — пейських. Наприклад, у хімічній промисловості наші нор- краще заплатити зараз і одержати продукт, що прослуми враховують тільки певну концентрацію кислоти. А за жить у чотири рази довше, ніж заощадити гроші і мати вимогами європейських норм усе набагато складніше. згодом головний біль і розплачуватися людським Враховується вид кислоти, її концентрація, види робіт, і здоров'ям. тільки після цього розробляються і виробляються ті засоМ. БРАЦУК, директор з продажу та розвитку би захисту, що будуть захищати працівника з урахуванням усіх цих факторів. Уся справа в тому, що в європей- ТОВ «АНКОН ТРЕЙД»

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

НЕ ПОМИЛІТЬСЯ

З ЯКІСТЮ!

МЕДИЦИНА ПРАЦІ ГІГІЄНА ПРАЦІ

Коротким рядком У 2008 р. порівняно з 2007 р. сталося збільшення кількості професійних захворювань у Донецькій — на 8,7% (200 випадків) (з 2296 до 2496); Луганській — 31% (348 випадків) (з 1110 до 1458); Дніпропетровській — на 12,7% (140 випадків) (з 1104 до 1244); Волинській областях — на 81% (85 випадків) (з 105 до 190). Зменшення кількості професійних захворювань досягнуто в АР Крим — на 40,5% (15 випадків) (з 52 до 37); Херсонській — на 40% (12 випадків) (з 42 до 30); Вінницькій — на 41,7% (5 випадків) (з 17 до 12); Житомирській областях — на 14,3% (4 випадки) (з 32 до 28). Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Донецькій (36,7%), Луганській (21,5%), Дніпропетровській (18,3%) і Львівській (9,5%) областях. Кількість профзахворювань у цих областях становить близько 86% від загальної їх кількості по Україні. *** Незважаючи на економічну кризу, Донецький виконком виділив 900 тис. грн. для придбання двох сучасних реанімобілів, обладнаних за останнім словом медичної техніки, та в урочистій обстановці передав їх медикам. У них вже надано невідкладну допомогу хворим і потерпілим під час нещасних випадків і ДТП. У Краматорську Донецької області почав працювати третій за рахунком цифровий флюорограф. Таким чином, обстеження жителів міста стало оперативнішим, а головне, якіснішим. Тепер на ранніх стадіях діагностуватимуться ураження органів дихання, опорно-рухового апарата, кісток склепіння черепа та інші. Крім того, різко зменшується радіаційне навантаження на пацієнтів і медперсонал.

КОЛИ ШКІРА «ЗАКИПАЄ» Здорова шкіра — наш найкращий одяг, який ніколи не виходить з моди і захищає від багатьох небезпек. Проте, на жаль, далеко не кожен може похвалитись її бездоганним станом. Безліч хвороб загрожує нашій шкірі, і одна з найбільш поширених — екзема. До її різновидів належить професійна екзема. Про її особливості нашому власному кореспондентові Ігорю ПАРФЕНЮКУ розповідає лікардерматолог державного закладу «Клінічна лікарня Львівської залізниці» Р. Меджибовський.

Е

кзема — хронічне рецидивне незаразне захворювання з гострими запальними симптомами. Її назва походить від грецького «HN[HZ», що означає «закипати». Цим пояснюється характерна особливість екзематозних пухирців швидко лускати, наче бульбашки киплячої води. Професійна екзема перебігає з частими рецидивами, викликаними не лише виробничими, але й побутовими подразниками. Якщо на початку

Зазвичай екзема розвивається у хворих на професійний алергійний дерматит і проявляється еритемою, везикуляцією, папульозними висипаннями, намоканням та зудом. Припинення контакту шкіри з алергеном не призводить до швидкого одужання, як при дерматиті, а шкірні проби показують, що у цих хворих переважно наявна полівалентна сенсибілізація. Проби можуть бути позитивними упродовж кількох років.

Професійна екзема — серйозне захворювання. І якщо не розпочати правильного лікування при перших його ознаках, воно може перейти у хронічну форму і тривати усе життя. захворювання вона локалізується на ділянках шкіри, які контактують з алергеном, то надалі висипання можуть поширюватися по всьому тілу. Поступово уражена екземою шкіра потовщується, грубшає, настає ліхеніфікація (потовщення епідермісу шкіри з утворенням на ньому складок), з’являються тріщини. Періодичні рецидиви супроводжуються загостренням процесу, посиленням запалення, зуду, набряком та намоканням.

Однак професійні та побутові алергени не завжди викликають екзему. Вона виникає лише у людей, які схильні до цього захворювання. Найчастіше це зумовлюють різноманітні патологічні процеси у внутрішніх органах і системах, наприклад, захворювання нервової, ендокринної систем, шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, порушення обміну речовин тощо. До речі, при професійній екземі розвивається

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

41

МЕДИЦИНА ПРАЦІ реакція сповільненого типу до речовини, яка застосовується у виробництві та є професійним алергеном. Запальний процес проявляється через певний час при постійному контакті з речовинами. Найбільше наражаються на небезпеку захворіти на професійну екзему працівники металургійних заводів, хімічних підприємств, фармацевтичної та харчової галузей. Хворобу можуть викликати деякі барвники, солі нікелю, хрому, особливо шестивалентного, який міститься в цементі, а також парафенілендіамін, формальдегід, синтетичні клеї, скипидар, штучні епоксидні смоли, пеніцилін та напівсинтетичні антибіотики, сполуки ртуті, сплави дорогоцінних та напівдорогоцінних металів тощо. Основними профілактичними та лікувальними заходами при екземі є раціональний режим особистої гігієни і харчування, а також системна та

місцева терапія. Неприпустиме часте перегрівання тіла з підвищеним виділенням поту. Дієта має бути молочнорослинною, гіпоалергенною, з меншим вмістом вуглеводнів, рідини та прянощів. Рекомендовано відварене м’ясо, каші, яблучний сік та компоти, заборонено алкогольні напої. Можна приймати ванни з ромашкою. Небажано носити синтетичну та шерстяну білизну. Особливо важливе обмеження контакту з відомими алергенами, профілактика інфікування, перш за все вірусом звичайного герпесу, а також санація локальних джерел інфекції. Лікування професійної екземи неможливе без ефективної терапії таких частих фонових патологічних процесів, як варикоз, гострі піодермії, лямбліоз жовчних шляхів та дисбактеріоз кишечника. При системній терапії зазвичай призначають антигістамінні препарати, імуномодулятори та препара-

ти, що покращують мікроциркуляцію. Проводиться також дегідратаційна, детоксикаційна і вітамінна терапія. При місцевій терапії зовнішнє лікування призначається залежно від характеру запального процесу. При гострому запаленні застосовують аерозолі з кортикостероїдами, пов’язки або примочки з протизапальними, антибактеріальними засобами. Після зняття гострого запалення, усунення «луски» та кірок призначають мазі та пасти. Тяжкі форми захворювання потребують лікування у стаціонарі з наступною курортотерапією. І, звичайно ж, необхідне повне виключення контакту з хімічними подразниками на виробництві та в побуті. Професійна екзема — серйозне захворювання. І якщо не розпочати правильного лікування при перших його ознаках, воно може перейти у хронічну форму і тривати усе життя.

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

БІЛЬШЕ УВАГИ

МАСТИЛЬНО-ОХОЛОДНИМ РІДИНАМ У цьому матеріалі йтиметься про проблеми застосування технологічних мастильно-охолодних рідин (МОР). Незважаючи на постійне удосконалювання способів приготування цих рідин, досі питання, пов'язані з безпекою їх застосування, не вирішені. Про це, а також про шляхи зниження дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що виникають під час поводження з такими рідинами, нашому власному кореспондентові Вадиму КОБЦЮ розповідає завідувач кафедри «Охорона праці аціі та навколишнього середосередо д вища» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», канд. техн. наук В. Березуцький.

— В’ячеславе Володимировичу, питаннями зменшення впливу різних водних емульсій на робітниківIвер стат ни ків Ви зай ма є те ся більш як 25 років. Які з’явилися нові дані щодо характеру їх дії на організм людини? Яких реальних позитивних змін досягнуто в цьому питанні на підприємствах машинобудування?

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

— Почнемо з останнього. Дійсно, МОР, приготовані на основі води, усе ще широко застосовуються під час виготовлення металевих деталей способами різання, свердління, шліфування тощо. Як і раніше, в процесі використання і зберігання у верстатно му пар ку під при ємств ма ши но будування в них розвиваються шкідливі мікроорганізми.

Як відомо, у складі сучасних рідин містяться різні інгібітори корозії, протизадирні присадки, гліколь, аніоноактивні та неіоногенні емульгатори, індустріальні та мінеральні масла, масляний асидол, їдкий натр, бактерицидні препарати (каустична сода, хлорпарафіни тощо). Останнім часом на багатьох МОР не вказують склад, що робить їх застосу-

МЕДИЦИНА ПРАЦІ вання просто небезпечним. Вплив їх на людей можна встановити лише шляхом дослідження. Безумовно, таке різноманіття хімічних речовин, що входять до складу МОР, визначає необхідність постійного контролю їх складу та умов застосування. Не можна сказати, що за останні два десятиріччя на підприємствах машинобудування нічого не зроблено щодо зменшення шкідливої дії охолодних емульсій на організм людини та навколишнє середовище. Більшість підприємств відмовилися від використання охолодних розчинів на основі нітрату натрію, інших отруйних хімічних речовин. Суттєво, звичайно, зменшилися й обсяги застосування МОР, оскільки багато підприємств машинобудування та металообробки не одержують великих обсягів замовлень. Останні дані наукових досліджень щодо наявності в МОР мікроорганізмів, особливо шкідливих бактерій і патологічної мікрофлори, змушують серйозно замислитися над існуючою проблемою. Наявність мікроорганізмів можна встановити навіть за допомогою органів нюху. Характерний запах у приміщеннях, де обробка металу відбувається із застосуванням МОР,— наочне тому підтвердження. Але не про ло каль ні роз ли ви ма стильноaохолодних рідин і не про специфічний запах у першу чергу потрібно говорити. Проблема безпеки праці лежить у даному випадку набагато глибше, ніж це уявляється на перший погляд. Що мається на увазі? Згодом у будьaякій МОР бурхливо розвиваються мікроорганізми (бактерії), що формують особливу дисперсну фазу з розміром часток 0,2—10 мкм. Ці бактерії прогресують у водних розчинах у формі паличок і коків. Діючі нормативи допускають присутність певної кількості бактерій у свіжоприготованих і відпрацьованих МОР. Проте на практиці в більшості випадків ніхто за цими показниками ні на самих підприємствах, ні в державних наглядових органах (маються

на увазі органи Держсанепіднагляду) не стежить. І це непокоїть більш за все, оскільки прогресуючий розвиток бактерій у середовищі «масло—вода» призводить до зміни структурноaмеханічних характеристик МОР. Бактерії, знищуючи органічні компоненти, вивільняють з емульсій масло (діелектрик). Усе це впливає на електропровідність рідин, збільшуючи її. Не заглиблюючись в усі тонкощі мікробіології, в цілому сукупність речовин, що входять до складу водних емульсій, можна характеризувати і як живильне середовище для розвитку бактерій і грибків. Закономірно, що неконтрольоване розмноження мікробів призводить до розкладу водних емульсій або до їх загнивання, котре супроводжується появою біологічно активних речовин (сірководню, вуглекислого газу тощо). Бактеріологічна флора та продукти розкладу водних емульсій негативно впливають на шкіру рук верстатників, сприяють виникненню професійних дерматитів і навіть легеневих захворювань. У виробничому середовищі немовби утворюється біологічний реактор (ферментер), який, по суті, є аналогом апарата, призначеного для одержання різних біологічних продуктів під час розмноження мікроорганізмів у живильному середовищі та у стерильних умовах.

— Наскільки і чому небезпечною для робітниківIверстатників є наявність мікроорганізмів у МОР?

— Ток си ко ло гіч ні по каз ни ки МОР визначаються їх хімічним і мікробіологічним складом. У процесі застосування рідина втрачає свої первинні властивості й починає активно змінюватися. Як відомо, усі водозмішувані технологічні середовища мають певний термін зберігання. Мінімальний термін зберігання (6 місяців) мають: ЭТa2, Укринолa1, Укринолa3П, НГЛa205, Акволa2. До 9 місяців може зберігатися Укринолa1М, а всі інші МОР — до року. Єдиний засіб, що може зберігатися до 3 років — СДМУa2. Проте враховуючи умови зберігання (температуру, во-

логість тощо), а також інтенсивність застосування, зазначені терміни можуть суттєво скорочуватися. Наприклад, у літню пору більшість МОР перестає відповідати вимогам нормативів усього через місяць. Інакше кажучи, влітку практично всі МОР треба щомісяця міняти, оскільки подальше їх застосування призводить до зміни складу, і вони принципово відрізняються від заявлених у паспорті, стають токсичними. У науковоaтехнічній літературі наводяться дані про те, що мікрофлора МОР може безпосередньо вражати шкіру. Можливим є також вторинне інфікування фолікулів і мікротравм. У робітників, які мають постійний контакт із МОР, найчастіше зустрічаються різні професійні ураження шкіри (фолікуліти, комедо, дерматити, мацерія та ін.). Вирішальне значення для виникнення гнійничкових захворювань, а також мікробної сенсибілізації має наявність на шкірі мікротравм, саден, подряпин, які часто невидимі для ока. Здоров’я робітників залежить також від тривалості перебування в несприятливому середовищі. Дослідження показали, що уражаються як відкриті частини тіла, так і шкіра під одягом. Заражені бактеріями аерозолі та продукти термоокислювальної деструкції МОР під час дії на верхні дихальні шляхи порушують захисні бар’єри організму, а це створює сприятливі умови для розвитку хронічного ендогенного інфекційного процесу в дихальній системі. Абразивноaалмазна обробка металів із застосуванням цих рідин особливо сприяє заселенню зіва верхніх дихальних шляхів верстатників тонзилярними диплострептококами, негемолітичними стрептококами. Підвищена концентрація в повітрі робочої зони токсичного пилу, парів і газів іноді є причиною гострого отруєння, а в разі їх систематичного потрапляння в організм людини через органи дихання чи іншим шляхом може згодом стати причиною хронічного отруєння. Окремі рідкі токсичні речовини здатні проникати в орга-

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

43

МЕДИЦИНА ПРАЦІ нізм через шкіру і подразнюючи її, призводити до шкірних захворювань: екзем, дерматитів, в окремих випадках — до хімічних опіків. У робітників, які виконують шліфувальні операції з застосуванням МОР, порівняно часто виявляють бронхіти, катари верхніх дихальних шляхів і пневмонії. Тобто небезпеку в зв’язку із зараженням шкідливою мікрофлорою можна підсумувати таким чином: аерозолі мастильних матеріалів з частками пилу, здатними проникати в органи дихання, можуть викликати тяжкі захворювання; мікроорганізми, що безконтрольно розвиваються в рідинах, здатні змінити склад продукту до такої міри, що він стає безпосередньо небезпечним.

— Яким же чином необхідно вирішувати цю проблему, які сьогодні застосовуються засоби захисту робітників від шкідливої дії бактерій?

— Сьогодні оздоровчі заходи у виробництвах із застосуванням МОР полягають у герметизації устаткування та у забезпеченні витяжною вентиляцією, що, по ідеї, має бути радикальним засобом захисту дихального і травного трактів (але не шкіри). Згідно з діючими гігієнічними вимогами промисловість виготовляє верстати з вбудованими місцевими відсмоктувачами, що дає змогу забезпечувати у виробничих приміщеннях чистоту повітряного середовища. Проте досвід, накопичений за багато років спостережень у машинобудівельній галузі, свідчить, що цих заходів недостатньо. Вони необхідні, але їх ефективність в умовах існуючих виробництв є невисокою. Перелічені засоби колективного захисту не враховують дуже важливий показник — людський фактор. Зараз на підприємствах мало приділяється уваги питанням, пов’язаним із застосуванням МОР. Насторожує тут і такий момент. Практично повсюдно небезпечні в екологічному відношенні МОР без очищення скидаються в міську каналізацію. Безумовно, цим завдається величезна шкода як навколишньому середовищу загалом, так і самим ка-

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

налізаціям, які з цієї причини можуть навіть виходити з ладу. Тому, вважаю, необхідно вносити зміни в діючі на підприємствах, де широко застосовується металообробка, СУОП. Варто організувати своє ча сне вия влен ня не га тив них змін у водних середовищах і коригувати їх показники шляхом очищення від шкідливих домішок, застосовувати інгібування росту бактерій або знезаражування. Фахівці нашої кафедри вже розробили технологію, а також методику контролю та коригування небезпеки водних середовищ. Як відомо, системи контролю, що застосовуються на виробництві, побудовані на виконанні періодичних хімічних і мікробіологічних аналізів у відповідних лабораторіях. На жаль, практика показує, що далеко не завжди це дає позитивні результати. Більше того, на виробництві не завжди і не скрізь знають, що це комусь необхідно виконувати. Тому на нашій кафедрі сконструйовано спеціальний датчик, який може бути встановлений на будьaякий технічний пристрій, де використовується водне середовище і в якому можуть відбуватися зміни його властивостей під впливом мікроорганізмів. Цей датчик дає змогу в ручному й автоматичному режимах фіксувати появу і збільшення концентрації бактерій, видавати попереджувальні команди і надсилати повідомлення про необхідність виконання операцій коригування рідини (водного середовища) чи її заміну. Конструкцію розробленого нами датчика захищено авторськими правами. На його основі фахівці кафедри розробили універсальні технології коригування водних середовищ з урахуванням особливостей вітчизняних і закордонних технологій. Усі технології коригування функціонально пов’язані з СУОП через спеціальну систему, що дає змогу обирати найбільш оптимальні підходи до вирішення поставленого завдання — зниження концентрації шкідливих речовин і мікроорганізмів у робочій зоні до мінімальних показників.

Також фахівцями кафедри розроблено і виготовлено дослідний зразок пересувної станції регенерації технологічних водних розчинів і мастил металообробних верстатів. Пристрій виконано компактно на платформі, що дає змогу пересувати його від одного верстата до іншого і вирішувати завдання щодо коригування якості МОР, яка в ньому застосовується. Відбір рідини для регенерації провадиться з бака верстата. Рідина витримується у знезаражувальній камері певний термін за тиску, що задається відповідно до способу очищення та знезаражування. Із забрудненої рідини при цьому повністю вилучаються шкідливі суміші усіх видів, у тому числі й домішки металевої стружки. Після виконання регламентних робіт з регенерації технологічної рідини вона перекачується назад у бак верстата, в інші ємкості, що встановлені на технологічних лініях. Будьaяка МОР, навіть за умови своєчасного проведення регенерації, пропрацювавши п’ять років, стає непридатною і підлягає утилізації, оскільки її зберігання чи використання стає небезпечним. Тому на розвиток цієї наукової розробки нами запропоновано технології, що дають змогу ефективно утилізувати відпрацьовані рідини із мінімальним збитком для навколишнього середовища. Окремі компоненти, що входять до складу цих рідин, можна використовувати повторно. Тіль ки за стос ував ши си сте му контролю та коригування мастильноaохолодних рідин, можна зменшити дію шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих, оздоровити виробниче середовище підприємств. Безсумнівно, це також повинно сприяти зниженню рівня професійних і загальних захворювань у верстатників та інших робітників, які мають контакти з МОР.

На знімку:

завідувач кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», канд. техн. наук В. Березуцький. Фото автора

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТУРБОТА ПРО ЛЮДИНУ

Коротким рядком У виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України працюють 525 страхових експертів з охорони праці. Вони проводять свою роботу на 1 228 239 зареєстрованих у Фонді підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та виду економічної діяльності. В середньому на одного страхового експерта припадає 2340 підприємств. У 2008 р. страховими експертами проведено 37 тис. перевірок стану профілактичної роботи на підприємствах щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці. Виявлено 362 тис. порушень законодавства про охорону праці, складено 630 протоколів про адміністративні правопорушення, розглянуто 300 скарг і заяв застрахованих, внесено 35 тис. подань роботодавцям, 889 — Держгірпромнагляду. Внесено 1757 пропозицій Держгірпромнагляду щодо заборони подальшої експлуатації 1582 робочих місць, 75 дільниць та 100 цехів. *** Донецька залізниця планує у 2009 р. поліпшити обслуговування пасажирів з обмеженими фізичними можливостями. Пандусами та переїздами через залізничні колії для інвалідних візків обладнають станції, вокзали та пасажирські платформи у Костянтинівці, Краматорську, Слов’янську, Красному Лимані, Маріуполі та в інших населених пунктах. На вокзалах Донецька, Луганська, Ясинуватої на зручній висоті буде встановлено кнопки виклику білетного касира та електронний покажчик часу відправлення та прибуття потягів. На залізниці вже є три спеціалізованих вагони, обладнаних для інвалідів. Їх включають до складу потягів за наявності заявки. Нинішнього року планується придбати ще один такий вагон.

ПОТРІБНІ

І СПІВЧУТТЯ, І РЕАЛЬНА ДОПОМОГА У Миколаївській області проживає близько 63 тис. інвалідів, серед них приблизно 5 тис. — діти-інваліди та майже 20% від загальної кількості — інваліди пенсійного віку. Із загальної кількості людей з обмеженими можливостями та особливими потребами на початок поточного року 1524 особи стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва. Переважна більшість інвалідів — люди працездатного віку, але за офіційними даними у минулому році на підприємствах, в установах і організаціях області працювало лише 8484 особи. В умовах масового скорочення працівників цілком природно, що кожен керівник бажатиме залишити на роботі здорову, міцну людину. Про те, як забезпечується захист і підтримка інвалідів з боку держави, нашому власному кореспондентові Сергію КОЛЕСНИКУ розповідає керуючий Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів О. Фідченко.

М

иколаївське обласне відділення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів України, створеним з метою підтримки і захисту людей з особливими потребами, фінансування державних соціальних програм. Одним із його основних завдань є контроль за виконанням вимог Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яким передбачено, що всі суб’єкти господарювання з чисельністю працюючих 8 і більше осіб повинні додержуватись встановленого державою нормативу (квоти) по працевлаштуванню інвалідів — 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (ст. 19, 20). У разі невиконання даної квоти підприємства мають сплачувати Фонду штраф у розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування і не зайняте інвалідом, а також пеню, якщо сплата вищеназваних санкцій

здійснена з порушенням установлених термінів. За останні п’ять років завдяки ефективній роботі відділення до спеціального фонду держбюджету країни в результаті застосованих адміністративно-господарських санкцій надійшло майже 15 млн. грн. Близько 50% цих коштів спрямовується на утримання центрів реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів, підпорядкованих Міністерству праці та соціальної політики, решта — на виконання соціальних програм у регіонах, на професійну і соціальну реабілітацію осіб з обмеженими можливостями. Важливим завданням Фонду є сприяння створенню робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Щороку підприємства громадських організацій інвалідів отримують від Фонду безповоротну фінансову допомогу для технічного переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

45

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ місць для працевлаштування інвалідів. Слід зауважити, що фінансову підтримку можуть отримувати не тільки підприємства громадських організацій інвалідів. Фондом надаються цільові позики (на поворотній основі із строком повернення до трьох років) на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Таку позику можуть отримати підприємства усіх форм власності та господарювання, які використовують найману працю. Але слід зазначити, що фінансова допомога та цільова позика не надаються у разі, якщо роботодавець не зареєстрований у відділенні Фонду або має заборгованість зі сплати обов’язкових платежів — податків і зборів. У 2008 р. у Миколаївській області за погодженням з Регіональною комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів безповоротну фінансову допомогу на технічне переоснащення виробництва отримали МП «Етна» у розмірі 250 тис. грн., «Літопис» у розмірі 300 тис. грн. Вознесенської міської організації інвалідів та Вознесенське навчальновиробниче підприємство Українського товариства сліпих у розмірі 150 тис. грн. Мета фінансової допомоги — збереження існуючих та створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів. Представники відділення здійснюють контроль за цільовим використанням цих коштів, ефективністю використання обладнання, придбаного за ці кошти, а також створенням робочих місць. Фонд також фінансує навчання інвалідів у вищих навчальних закладах І—ІV рівнів акредитації, професійно-технічних та інших закладах. Нині в області за цією програмою навчаються 35 інвалідів. Оплата навчання здійснюється за результатами успішності, тому в разі отримання незадовільних оцінок студентиінваліди відшкодовують витрати на навчання. Інвалідам, які виявили бажання працевлаштуватись і зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітні та відповідно до законодавства не мають права на допомогу по безро-

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

біттю, за кошти Фонду відшкодовуються витрати на професійне навчання (професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку). Соціальними партнерами відділення Фонду є центри зайнятості, управління праці та соціального захисту населення, які сприяють працевлаштуванню інвалідів після отримання професії. Крім того, управління праці та соціального захисту населення направляють їх на навчання в центри професійної реабілітації інвалідів, які підпорядковані Міністерству праці та соціальної політики. Навчання в цих центрах теж здійснюється за рахунок коштів Фонду. У 2008 р. за рахунок коштів Фонду в області було створено 66 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Щороку кілька десятків інвалідів отримують за рахунок коштів Фонду компенсації за невикористані путівки на санаторно-курортне лікування, а також спецавтомобілі. Аналіз ситуації з працевлаштуванням інвалідів свідчить, що більшість роботодавців, до яких було застосовано адміністративногосподарські санкції, не дотримуються квоти стосовно створення робочих місць для інвалідів через відсутність на ринку праці пропозицій робочої сили — інвалідів, які б відповідали конкретним вимогам щодо працевлаштування на підприємстві. Гострою проблемою залишається низька конкурентоспроможність інвалідів, адже вимоги роботодавців до рівня освіти, виробничого досвіду претендентів на роботу постійно зростають. Найчастіше центри зайнятості не можуть направити на підприємство інваліда, який відповідав би вимогам роботодавця та за висновком медико-соціальної експертної комісії йому дозволялось працювати на запропонованому робочому місці. Але ж проблема не тільки у відсутності необхідної кваліфікації інваліда, а і в тому, що інваліди не дуже активно реєструються у центрах зайнятості. Головна причина цього — недостатня інформованість інвалідів про те, які пільги і послуги їм можуть надаватися центрами зайнятості, управліннями праці та соціального

захисту населення, Фондом. Цьому питанню більшу увагу повинні приділяти органи місцевого самоврядування, які перебувають у постійному контакті з громадянином. Не можна не відмітити, що завдяки значному сприянню Миколаївської облдержадміністрації, головного управління праці та соціального захисту населення і Фонду у Миколаївській області створено унікальну систему соціального захисту інвалідів, яка включає мережу відділень соціальної реабілітації дітейінвалідів (28 відділень) та відділень соціально-медичної реабілітації осіб похилого віку та інвалідів (21 відділення). Ці відділення підпорядковані управлінням праці та соціального захисту населення і утримуються за рахунок коштів обласного і місцевих бюджетів. Переважна більшість обладнання, яким укомплектовані відділення, придбано за рахунок коштів Фонду. Щороку на зміцнення їхньої матеріально-технічної бази виділяються значні кошти. Наприклад, у 2008 р. на ці цілі в області було витрачено 994,5 тис. грн. Працівники Миколаївського відділення Фонду — чуйні і доброзичливі люди з чималим досвідом роботи. Вони намагаються позитивно вирішувати питання, пов’язані з працевлаштуванням інвалідів, наданням необхідної допомоги керівникам підприємств. І хоча кошторисом установи не передбачені видатки на проведення різноманітних масових заходів, відділення завжди намагається бути причетним до них, сприяє їх проведенню. До Міжнародного дня інвалідів за рахунок спонсорської допомоги завжди готуються подарунки для організацій інвалідів, окремо для дітей-інвалідів. Хотілося б, щоб інваліди в нашій країні не обмежувалися лише співчуттям, а відчували себе повноцінними членами суспільства, які будують майбутнє України.

На знімку:

керуючий Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів О. Фідченко. Фото автора

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР —

ГАРАНТІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ПРАЦІВНИКА

В

иходячи з вимог вищезга-л себе права на соціальну У Законі «Про загальнообов’язкове дер- ляє допомогу від держави у разі даного Закону, страху-д жавне соціальне страхування від нещас- нещасного випадку на виробвання від нещасного ви-падку на виробництві є обо-- ного випадку на виробництві та профе- ництві. Крім того, якщо працівв’язковим для осіб, які працю-- сійного захворювання, які спричинили ник уклав договір підряду, а трудовий договір, він втрають за трудовим договором м втрату працездатності» одним із зав- не чає право на безплатне за(контрактом). Отже, якщо о працівник працює за трудо-- дань державного соціального страхуван- безпечення спецодягом, спецвим договором, то страховіі ня від нещасного випадку визначено від- взуттям та іншими ЗІЗ, одержання мила й інших мийних внески сплачує роботода-ж молока або інших вець, який при цьому зобов'я-- шкодування матеріальної шкоди застра- засобів, з заний відповідно до ст. 13 За-- хованим і членам їхніх сімей. Тим самим рівноцінних продуктів харчукону «Про охорону праці»» Законом визначено обставини, за яких у вання, проходження за рахунок підприємства медичних створювати на робочих міс-цях здорові, безпечні умови и застрахованого працівника виникає право оглядів (ст. 163, 165, 166, 169 праці, надавати пільги та ком-- на одержання страхових виплат і соці- КЗпП України). Тому оформсвої трудові відносини з пенсації працівникам, зайня-- альних послуг у разі втрати здоров’я у ляючи л роботодавцем (замовником), тим у шкідливих умовах праці.. необхідно пам'ятати, що під Оформлення трудових від-- процесі його трудової діяльності. час укладання договору носин з особами, зайнятими у «1. За договором підряду одна цивільно-правового характеру правиробничій діяльності, відповідно до законодавства України про працю, сторона (підрядник) зобов'язується цівник виконує визначену договором здійснюють шляхом укладання тру- на свій розсуд виконати певну робо- підряду роботу на свій ризик, тобто ту за завданням другої сторони (за- за певних обставин позбавляється дових договорів (контрактів). Наприклад, у Кодексі законів мовника), а замовник зобов'язується прав на соціальні виплати. Сьогодні все частіше для розгляпро працю України у ст. 21 («Трудо- прийняти та оплатити виконану роботу. ду питань соціальної захищеності вий договір») записано таке: 2. Договір підряду може уклада- працюючих, у разі виникнення не«Трудовий договір є угода між працівником і власником підприєм- тися на виготовлення, обробку, пе- щасного випадку на виробництві чи ства, установи, організації або упов- реробку, ремонт речі або на вико- профзахворювання потерпілі зверноваженим ним органом чи фізич- нання іншої роботи з переданням її таються до суду. Питання трудових відносин, що виносяться на розгляд ною особою, за якою працівник результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів судів, найчастіше виникають через зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляган- робіт, встановлених законом, під- те, що роботодавець хоче уникнути ням внутрішньому трудовому роз- рядник (субпідрядник) зобов'язаний відповідальності за небажання створювати на робочих місцях безпечні порядкові, а власник підприємства, одержати спеціальний дозвіл». Для осіб, які уклали договори під- умови праці та додержувати законоустанови, організації або уповноважений ним орган чи фізична осо- ряду, а також громадян — суб'єктів давства про охорону праці, а також ба зобов'язується виплачувати пра- підприємницької діяльності страху- через практику винагороди працівцівникові заробітну плату і забез- вання здійснюється на добровільній ника за його працю «у конверті». печувати умови праці, необхідні для основі. Ст. 838 Цивільного кодексу При цьому обидві сторони уникають виконання роботи, передбачені за- України передбачено, що працівни- сплати податків, у тому числі внесків конодавством про працю, колек- ки (підрядники), які уклали договори на соціальне страхування від нещастивним договором і угодою сто- підряду, можуть залучати до вико- них випадків, які у разі інвалідності нання робіт інших працівників, а по- допоможуть забезпечити матеріальрін...» Крім того, цивільним законодав- рядок оформлення трудових відно- не відшкодування шкоди, а то й ством, що регулює особисті трудові син між цими особами та працівни- сприяти відновленню здоров'я та відносини, які грунтуються на рівно- ком, який уклав договір підряду, не працездатності. Порядок розслідування та веденсті та самостійності їхніх учасників, ці визначено. Тобто якщо працівник відносини можуть оформлятися шля- уклав договір підряду на виконання ня обліку нещасних випадків, профехом укладання договору підряду певної роботи і при цьому не спла- сійних захворювань і аварій на вичує страхові внески до Фонду соці- робництві, затверджений постано(трудові угоди тощо). Наприклад, у Цивільному кодексі ального страхування від нещасних вою Кабінету Міністрів від 25 серпня України у ст. 837 («Договір підряду»), випадків на виробництві та профза- 2004 р. № 1112 (далі — Порядок хворювань (далі — Фонд), він позбав- розслідування) визначає процедуру зокрема, зазначено:

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

47

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ розслідування нещасних випадків, що сталися на підприємствах, в установах і організаціях з особами, які уклали трудовий договір (контракт). До цих осіб належать і ті, хто забезпечує себе роботою самостійно, за умови, що вони добровільно сплачують внески на соціальне страхування від нещасних випадків. Виходячи з цього, не підлягають розслідуванню нещасні випадки і, як наслідок, не беруться на облік нещасні випадки з працівниками, які уклали з роботодавцем (замовником) договори підряду, як такі, що сталися на виробництві. Особливо гостро й болісно розглядаються питання відшкодування шкоди, заподіяної працівнику в результаті нещасного випадку, що стався на виробництві в умовах, коли роботодавець залучає до праці працівника за усною домовленістю без належного письмового оформлення трудових відносин. Ст. 24 КЗпП передбачено, що трудовий договір вважається укладеним навіть тоді, коли наказ чи розпорядження про прийом на роботу не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Таке саме визначення є в Порядку розслідування. Отже, під час розслідування нещасних випадків, якщо трудові відносини не оформлено письмово, особливо у разі договору підряду, виникають питання у визначенні — підлягає нещасний випадок розслідуванню чи ні. Можливо, відповідь на це запитання необхідно шукати у законодавстві України про працю. І в пер-

шу чергу — у Кодексі законів про працю. Ст. 48 КЗпП визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях або у фізичних осіб понад п'ять днів. На працівників, які стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Виходячи з цього, можна розглядати трудові відносини (за відсутності трудової книжки), як трудові відносини за договором підряду. Крім того, постановою правління Фонду від 27.04.2007 р. № 24 затверджено Порядок призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, що зареєстрований у Мін'юсті 24.06.2007 р. за № 715/13982. Пунктом 3.1 цього Порядку визначено, що під час призначення страхових виплат обов'язково має бути надана копія трудової книжки чи витяг, завірений страхувальником або підписом працівника робочого органу Фонду, за пред'явлення оригіналу. Коли беручи участь у розслідуванні нещасних випадків, страхові експерти з охорони праці робочих органів Фонду вимагають надання документів, необхідних для оформлення актів за формою Н-5 і Н-1, у тому числі трудової книжки, доводиться вислуховувати зауваження про неправомочність цих вимог, особливо якщо головами комісій є посадові особи Держгірпромнагляду. При цьому робиться посилання

на Порядок розслідування, згідно з яким до матеріалів розслідування додаються тільки документи, передбачені Порядком. Тому у випадках, коли не враховується думка страхових експертів з охорони праці, керуючись законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок призначення страхових виплат, страховий експерт просто зобов'язаний викласти «окрему думку» про незгоду з рішенням комісії. Проблема розслідування нещасних випадків на виробництві у разі порушень, пов'язаних із законодавством про працю,— тільки одна з багатьох проблем, що виникають через те, що Порядок розслідування, який дістався нам з незначними змінами з радянських часів, потребує радикального перегляду. При цьому необхідно врахувати сформовану систему соціального страхування від нещасних випадків (і не тільки на виробництві), а можливо, і скасувати цей Порядок, внісши зміни до ст. 22 Закону «Про охорону праці» з урахуванням ст. 13 і 14 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». В. ПЛЄШКОВ, завідувач сектору страхових експертів управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Миколаївській області

ВДОСКОНАЛЮЄМО НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Для навчальних закладів, що проводять підготовку працівників підприємств, учнів і студентів з питань охорони праці, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України створено комп’ютерні системи: навчальну — для навчання і перевірки знань з питань охорони праці, а також пошукову — для роботи з базою даних нормативно-довідкових матеріалів. У 2007—2008 рр. їх впроваджено у 300 навчальних закладах.

Навчальним закладам, які бажають впровадити навчальну і пошукову системи, необхідно подати заявки у довільній формі до науково-виробничого підприємства «ПРОТЕК» на адресу: 04107, м. Київ-107, вул. Печенізька, а/с 87. Ознайомитись з роботою вказаних систем можна на семінарах, які щомісяця проводить науково-виробниче підприємство «ПРОТЕК». Детальна інформація — за тел.: 8-044-483-03-28.

48

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ВІТАЄМО ВІТАЄ ВІТАЄМ Є МО МО

ОФІЦІЙНО

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КРИТЕРІЇВ,

за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 413

СУСЛОВУ ГЕННАДІЮ МИХАЙЛОВИЧУ у червні 2009 р. виповнилося 60 років. Свою трудову біографію Геннадій Михайлович розпочав у 1974 р. після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту. За розподілом працював на ряді шахт у Кемеровській області. За 7 років пройшов шлях від гірничого майстра до головного інженера великої шахти. З 1985 р. працював у центральному апараті Держгіртехнагляду УРСР — інспектором, начальником управління з нагляду у вугільній промисловості, пізніше — у Мінвуглепромі України, у Фонді техногенної безпеки, а з 2000 р. — у Держнаглядохоронпраці: головним інспектором, начальником управління. З грудня 2006 р. і до виходу на пенсію у листопаді 2008 р. Геннадій Михайлович — перший заступник Голови Держгірпромнагляду. Його працю високо оцінено: він нагороджений урядовими нагородами, Почесною грамотою Верховної Ради України, знаками «Шахтарська слава» і «Шахтарська звитяга» усіх трьох ступенів, багатьма іншими відомчими нагородами. Сьогодні ювіляр сповнений сил та енергії. Працює в редакції журналу «Охорона праці», готує до друку кореспонденції, сприяє підвищенню якості, збагаченню змісту публікацій, віддає свій багатий досвід нашій спільній справі — охороні праці. Від душі бажаємо Геннадію Михайловичу міцного здоров'я, творчих успіхів, сімейного благополуччя та довгих років життя.

4. Зам. №

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з урахуванням вимог Закону України «Про охорону праці» Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.

2. Державному комітетові з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою. Ю. ТИМОШЕНКО

Прем'єр-міністр України

КРИТЕРІЇ,

за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 413 1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці, є певні види господарської діяльності або виконуваних робіт, які можуть становити потенційну загрозу життю і здоров'ю людей.

2. Критерії встановлюються з метою здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з промислової безпеки та охорони праці, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також веденням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини.

3. За критеріями суб'єкти господарювання незалежно від форми власності розподіляються за високим, середнім та незначним ступенями ризику для безпеки життя і здоров'я людей.

4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать такі, що провадять діяльність, пов'язану з виконанням робіт: з будівництва, експлуатації, ремонту та ліквідації підземних споруд, пов'язаних з видобутком корисних копалин; підземних та відкритих гірничих, гірничо-геологічних; із збагачення корисних копалин; з буріння, експлуатації та капітального ремонту свердловин для видобутку нафти і газу, демонтажу бурових вишок; з вироблення розплавів чорних і кольорових металів та сплавів на основі таких розплавів;

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

49

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ливарних, плавильних, заливальних і з термообробки литва; з виробництва, переробки, розподілу, транспортування, зберігання і використання продуктів розділення повітря, хлору, аміаку, природного, горючого, токсичного та супровідних металургійному виробництву газів; з обслуговування станів гарячої та холодної прокатки, трубоформувальних станів та пічного зварювання труб; з відпалювання сталі, сплавів і відливок; з гранулювання доменного шлаку; з будівництва, монтажу та демонтажу будинків, споруд, а також відбудови та зміцнення їх частин, що перебувають в аварійному стані; із спорудження, реконструкції, монтажу, пусконалагодження, експлуатації магістральних трубопроводів, систем газопостачання та розташованих на них споруд; з виготовлення, використання, переробки, зберігання або транспортування однієї чи кількох небезпечних речовин у кількості, що дорівнює чи перевищує порогову масу; з будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, що належать до І і II категорії вибухонебезпеки; з виробництва вибухонебезпечних речовин; із зберігання та переробки зерна; у діючих електроустановках напругою понад 1000 В; з поводження з небезпечними відходами; з експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, парових та водогрійних котлів, що працюють під тиском понад 0,07 МПа та при температурі води понад 115 °С (зокрема, содорегенераційні і такі, що працюють на високо-

температурних органічних теплоносіях, посудини, що працюють під тиском понад 0,07 МПа), підіймальних споруд, об'єктів енергетики.

5. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать такі, що провадять діяльність, пов'язану з виконанням робіт: у газо-, вибухо- і пожежонебезпечних зонах (за винятком підземних та відкритих гірничих робіт); вибухових і таких, що пов'язані з використанням енергії вибуху, з реалізації вибухових матеріалів (за винятком підземних та відкритих гірничих робіт); геологорозвідувальних; з утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів і виробів ракетної техніки; з будівництва, ремонту, експлуатації та ліквідації підземних споруд, не пов'язаних з видобутком корисних копалин; з використанням електротермічних установок підвищеної та високої частоти у термічних цехах і на дільницях; з випробування, монтажу, налагодження, ремонту, реконструкції, експлуатації зареєстрованих у встановленому порядку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; у колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, у замкнутому просторі (ємність, бокс, топка, трубопровід); земляних на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою; з механічної обробки деревини і металів; з обслуговування механічних та автоматичних ліній; лісосічних і з трелювання лісу;

сільськогосподарських з використанням техніки (обробка грунту, сівба і збирання врожаю), пестицидів та агрохімікатів; з цукроваріння; з виробництва спирту; з виробництва сухого молока; із забезпечення навчального процесу, у сфері торгівлі, охорони здоров'я (лікування з використанням спеціального обладнання та шкідливих речовин), а також у соціально-культурній сфері (об'єкти, на яких передбачено масове перебування людей); із збирання, сортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини.

6. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти, що не є суб'єктами господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

7. Планова перевірка суб'єкта господарювання, яка передбачає всебічну перевірку його виробничих об'єктів, проводиться: з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік; із середнім ступенем ризику — не рідше ніж один раз на три роки; з незначним ступенем ризику — не рідше ніж один раз на п'ять років.

8. Планова перевірка виробничого об'єкта (територія, виробничий цех, споруда, дільниця тощо), який належить суб'єкту господарювання, проводиться: з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три місяці; із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на 12 місяців; з незначним ступенем ризику — як правило, під час планової всебічної перевірки суб'єкта господарювання.

ОФІЦІЙНО

АНУЛЬОВАНО ДОЗВОЛИ Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду наказами від 30.03.2009 р. № 54 та від 29.04.2009 р. № 68 анулював дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки від 07.06.2006 р. № 1472.06.30-74.30.0 та від 30.10.2008 р. № 3140.08.30-74.30.0, які були видані відповідно ВАТ «Виробничотранспортне підприємство «Донецькавтотранс» і ТОВ «Інженерний центр промислової безпеки».

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 1, 2009 р.) було надруковано статтю М. Онацька «Тест для влади», у якій йшлося про резуль тати комплексної перевірки стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах Гадяцького району Полтавської області. Як повідомила редакцію голова Гадяцької райдержадміністрації І. Гулей, за результатами проведеної комплексної перевірки району, у 2009 р. на першому засіданні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення роботу Гадяцької райдержадміністрації щодо виконання Закону «Про охорону праці» було визнано недостатньою. Як до проведення перевірки, так і сьогодні на підприємствах, в організаціях та установах району багато чого зроблено, робиться і буде робитися задля виконання вимог Закону «Про охорону праці». Сам факт зменшення кількості нещасних випадків на виробництві з 16 в 2007 р. до 9 у 2008 р. вказує, що робота з охорони праці в Гадяцькому районі проводиться немала. І вже після проведення перевірки на колегії райдержадміністрації 26.12.2008 р. розглядалося питання про наслідки проведення комплексної перевірки стану охорони праці на сільськогосподарських підприємствах району. За підсумками розгляду цього питання видано розпорядження голови райдержадміністрації від 30.12.2008 р. № 708, яке доведено до відповідних служб. Питання про додержання вимог щодо охорони праці в агропромисловому комплексі, відділі освіти та відділі культури і туризму райдержадміністрації заслуховувалось на щотижневих нарадах у голови райдержадміністрації 20.10.2008 р. та 16.02.2009 р. В управлінні агропромислового розвитку в грудні 2008 р. проведено нараду, на якій розглянуто хід усу-

нення недоліків, виявлених під час комплексної перевірки району. На вимогу управління агропромислового розвитку райдержадміністрації сільськогосподарськими підприємствами надано інформацію про виконання заходів, спрямованих на усунення порушень, вказаних в акті. Вказані в приписі порушення, що стосувались впровадження СУОП, розроблення посадових інструкцій, планів-графіків і програм проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, програм проведення стажування по конкретних професіях і посадах, переважно усунено. Створено служби спостереження та безпечної експлуатації будівель і споруд, впроваджено систему триступінчастого оперативного контролю за станом охорони праці. Роботи із замірювання опору заземлюючих контурів електромереж та контурів блискавкозахисту відкладено на початок ІІ кварталу 2009 р. у зв’язку з осінньо-зимовим періодом. З 19 по 21 листопада 2008 р. Полтавським міжгалузевим навчальним комбінатом було проведено навчання і перевірку знань з питань охорони праці, атестовано 12 працівників агропромислового комплексу, усього у 2008 р. атестовано 52 працівників; 1748 осіб пройшли профмедогляд, що становить 90,8%. За рік тільки в управлінні агропромислового розвитку проведено 9 нарад з питань охорони праці. На нарадах зі спеціалістами господарств постійно наголошувалося на необхідності поліпшення ведення та правильного оформлення документації з охорони

праці, обов’язкового забезпечення нормативними актами та документами з охорони праці, без яких неможливе виконання Закону «Про охорону праці», а отже, ведення безпечного виробництва. На виконання припису теруправління Держгірпромнагляду у відділі освіти райдержадміністрації створено службу охорони праці, розроблено план заходів, затверджено та видано комплект інструкцій з охорони праці, проведено навчання працівників, які обслуговують ЕОМ, з питань охорони праці. Розроблено і затверджено Положення про енергетичну службу району, придбано засоби захисту для роботи в електроустановках. З 25.10.2008 р. складаються плани-графіки проведення планових технічних оглядів, поточних і капітальних ремонтів. Інструктажі з безпеки руху проводяться за програмою, затвердженою 05.11.2008 р. Передрейсовий медичний огляд водіїв та огляд технічного стану транспортних засобів проводить ВАТ «Гадяцьке АТП15337». В апараті Гадяцької райдержадміністрації та Гадяцької районної ради призначені особи, на яких покладено виконання функцій служби охорони праці. З початку року за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань проведено навчання з питань охорони праці та атестовано 10 спеціалістів. За рахунок коштів підприємств та організацій району навчено та атестовано 18 спеціалістів. З 10 по 12 березня викладачами Полтавського навчально-консультаційного центру в м. Гадяч проведено виїзне навчання з питань охорони праці (атестовано 21 спеціаліста). Заплановано провести ще одне виїзне навчання та атестувати 25 посадових осіб і спеціалістів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

51

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТ УВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00-6.02-04) акти за формою Н-1 повинні надсилатись районній держадміністрації. В районній держадміністрації скорочено посаду відповідальної особи з питань охорони праці, а на іншу посадову особу вищевказані обов'язки не покладено. Як повинні діяти в такому випадку підприємства та кому подавати інформацію? (О. Адамчук, м. Житомир)

Перелік осіб, установ і організацій, яким роботодавець має надсилати копії актів за формами Н-5, Н-1, зазначено у п. 22 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112.

Зокрема, копія акта за формою Н-1 надсилається роботодавцем місцевій держадміністрації у разі відсутності органу, до сфери управління якого належить підприємство. Відсутність відповідальної особи з питань охорони праці не звільняє державні адміністрації від виконання своїх повноважень у сфері охорони праці,

1. Чи потрібно під час заповнення відомостей про склад комісії в акті за формою Н-5 при зазначенні посади та місця роботи вказувати і повне найменування підприємства, якщо члени комісії є працівниками одного підприємства та призначені наказом по підприємству?

2. Якщо в комісії з розслідування бере участь представник іншого підприємства (згідно з п. 30 Порядку...), то його вводити до складу комісії чи записувати — «за участі»?

3. Чи є правомірною вимога працівника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (з посиланням на п. 6.6 НПАОП 0.00-4.12-05) під час складання заходів щодо усунення причин нещасного випадку про заміну такого формулювання: «Провести повторне ознайомлення працівників з «Інструкціями з охорони праці за професією...» на формулювання: «Провести позаплановий інструктаж з питань охорони праці»? (Ф. Чигринець, в. о. заступника директора з охорони праці ТОВ «Комплекс», м. Шахтарськ, Донецька область)

1. Під час заповнення акта за формою Н-5 необхідно в переліку членів комісії зазначати також і назву підприємства, враховуючи той факт, що згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

(далі — Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, до складу комісії з розслідування нещасного випадку може бути включено посадових осіб різних підприємств.

2. Представник підприємства, який згідно з п. 30 Порядку бере

передбачених ст. 34 Закону «Про охорону праці». Відповідно до цієї статті місцеві держадміністрації забезпечують у межах відповідних територій виконання законів та реалізацію державної політики у сфері охорони праці, здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів з охорони праці тощо. Таким чином, акти за формою Н-1 мають надсилатися до місцевих держадміністрацій для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам, незважаючи на відсутність у держадміністраціях відповідальної особи з питань охорони праці. участь у розслідуванні нещасного випадку, включається до складу комісії з розслідування і відповідно підписує акти за формою Н-5 та Н-1 (або НПВ).

3. Вимога посадової особи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві щодо позапланового інструктажу, під час складання заходів щодо усунення причин нещасного випадку, є правомірною у зв'язку з тим, що саме цей інструктаж з питань охорони праці проводиться у разі порушення працівниками вимог нормативноправових актів з охорони праці, що призвело до травм, аварій, пожеж тощо (п. 6.6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, НПАОП 0.00-4.12-05). А. ДЄНЬГІН, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У п. 1.2 Інструкції зі створення запобіжного середовища у привибійному просторі гірничих виробок під час вибухових робіт (Збірник нормативних документів з вибухових робіт на вугільних шахтах, видання МакНДІ, 2000 р.) визначено, що у вугільних і змішаних вибоях очисних і тупикових виробок, в яких є газовиділення чи вибуховий вугільний пил, обов'язковим є застосування запобіжного середовища (водорозпилювальні, порошкові та водоповітряні завіси) як додатковий засіб забезпечення безпеки вибухових робіт у вибоях виробок, в яких є газовиділення чи вибуховий вугільний пил). Що розуміється під словом «газовиділення» і які шахти підпадають під це визначення? Який дозвільний документ Держгірпромнагляду України повинно мати підприємство, що має ліцензію Держпожбезпеки МНС України на технічне обслуговування вогнегасників? (В. Малишевський, заступник директора з охорони праці, м. Торез, Донецька область)

Відповідно до п. 3.5.1 Правил безпеки у вугільних шахтах (НПАОП 10.0-1.01-05) до шахт, небезпечних за газом, належать такі, в яких хоча б в одній виробці виявлено метан. Шахти, в яких виділяється (чи виділявся) метан, мають бути повністю переведені на газовий режим. Стосовно визначення терміну «Газовиділення» необхідно користу-

ватися таким: «Газовыделение в горные выработки — выделение метана или другого естественного газа из толщи полезного ископаемого и вмещающих пород в горные выработки» (Горное дело: Терминологический словарь /4-е изд.— М.: «Недра», 1990.—С. 115). З огляду на викладене, вимоги п. 1.2 «Инструкции по созданию пред-

Дуже часто у листках непрацездатності колишніх військовослужбовців, які працюють у банку за трудовими договорами, лікарі, що лікують, підкреслюють: «загальне захворювання», а в діагнозі записують: «віддалені наслідки черепномозкової травми». Ці травми були одержані громадянами України під час виконання ними службових обов’язків у період проходження військової служби в рядах ЗС чи в органах МВС, СБУ, МНС та інших подібних формуваннях згідно зі статутом військової служби. З якого Фонду повинна провадитися оплата листка непрацездатності у подібних випадках і в якому нормативноправовому акті юридично урегульовано це питання? (Н. Тюпа, заступник голови правління акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк», Запорізька область)

Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-ХІV не передбачено надання страхових виплат особі, яка отримала травму під час проходження

служби в рядах Збройних Сил чи органах МВС, СБУ, МНС. Відповідно до п. 1 частини 1 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ загальнообов’язковому

охранительной среды в призабойном пространстве горных выработок при взрывных работах» поширюються на шахти, в яких введено газовий режим. Підприємству, яке має ліцензію Держпожбезпеки України на технічне обслуговування вогнегасників, отримання дозволів Держгірпромнагляду законодавством не передбачено. У разі якщо роботи для забезпечення технічного обслуговування вогнегасників, зокрема, роботи з газами, посудинами, що працюють під тиском, входять до переліку робіт, зазначених у додатку 1 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631, то на такі роботи потрібно отримати дозвіл у встановленому цією постановою порядку. О. РУМЕЖАК, заступник Голови Держгірпромнагляду

державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання. Отже, у разі загального захворювання у зв’язку з віддаленими наслідками черепно-мозкової травми, отриманої під час служби в армії, застрахованій особі надається допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальних підставах. С. БУРИНСЬКИЙ, заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

53

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Просимо роз'яснити, чи потрібно проводити навчання та інструктажі з охорони праці з працівниками, що працюють на підприємстві за цивільно-правовою угодою, та якими чинними нормативними документами регулюються ці питання? (Із листів і телефонних запитів до редакції)

Відповідно до ст. 2 Закону «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. У ст. 18 Закону зазначено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з на-

дання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Згідно з п. 6.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове поло-

У журналі «Охорона праці» (№ 8, 2007 р., с. 51) зазначено, що за додержання всіх вимог Державних санітарних правил і норм робота з візуальними дисплейними терміналами електроннообчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98) і Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (НПАОП 0.00-1.31-99) роботи з використанням персонального комп’ютера не належать до робіт зі шкідливими умовами праці. Просимо роз’яснити, чому ж тоді у п. 5.2.4 Додатка 4 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій вимагається, щоб користувачі ПЕОМ з відеотерміналом проходили періодичні медогляди один раз на рік у тому самому обсязі, що й працівники, зайняті на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці (до того ж багато користувачів ПЕОМ працюють з комп’ютерами далеко не повну робочу зміну, а іноді — годинудві за зміну)? (Л. Козлова, інженер з охорони праці, м. Сімферополь, АР Крим)

Періодичні медичні огляди проводяться з метою: своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних і виробничо зумовлених захворювань у працівників; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу; вирішення питання про можливість працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу; розробки індивідуальних і групових лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для працівників, які віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику; проведення відповідних оздоровчих заходів. Робота з ВДТ ЕОМ, у тому числі з персональними електронно-обчис-

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

лювальними машинами (ПЕОМ), пов’язана з великим зоровим и нервово-емоційним напруженням, дією на організм електромагнітних полів, м’яких рентгенівських випромінювань, обмеженням загальної рухливості, навантаженням на кисті рук та інших шкідливих факторів, параметри яких практично не перевищують діючі нині нормативи. Порядок проведення медичних оглядів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», призначений для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Необхідність проходження медичного огляду відповідно до цього наказу (п. 2.2) за заявкою роботодавця вирішує територіальна установа дер-

ження), вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи та посади. Проведення навчання та інструктажів з охорони праці на підприємстві здійснюється згідно з відповідним положенням підприємства, що розробляється з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативноправових актів з охорони праці на основі Типового положення. Л. БОРЕЦЬКА, начальник відділу охорони праці управління нормативноправового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду

жавної санітарно-епідеміологічної служби за участі представника первинної профспілкової організації чи уповноваженої працівниками особи під час оформлення Акта визначення категорій працівників, які підлягають попереднім (періодичним) медичним оглядам. Зміни у здоров’ї, які можуть виникнути у користувачів ПЕОМ, зокрема, різні порушення у зоровому аналізаторі, за своєчасного виявлення (а це можливо за періодичності медичного огляду 1 раз на рік), як це й передбачає п. 5.2.4 Додатка 4 до наказу № 246, можуть бути усунені під час відповідного лікування. Періодичність проведення медичних оглядів у лікувально-профілактичній установі (ЛПУ) може змінюватися установою державної санітарно-епідеміологічної служби, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, але не рідше одного разу на два роки (п. 2.7 цього наказу). Питання про періодичність та склад спеціалістів, потрібних для проведення якісних медичних оглядів користувачів ПЕОМ Вашого підприємства, варто вирішувати спільно з територіальною СЕС і ЛПУ з урахуванням конкретних умов праці індивідуально для кожного користувача. В. ЧЕРНЮК, докт. мед. наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

55

РЕКЛАМА

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

57

РЕКЛАМА

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

59

РЕКЛАМА

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

61

РЕКЛАМА

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

РЕКЛАМА

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

63

РЕКЛАМА

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2009

ЖУРНАЛ

«ОХОРОНА ПРАЦІ» РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 2. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищих закладів освіти) 3. Вступний інструктаж з охорони праці 4. Охорона праці. Запитання та відповіді 5. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків

Ціна, грн.

10,00

20,00 7,00 7,00 7,00

Плакати з охорони праці

7. Пожежна безпека 1. Робота з інструментами 8. Перша допомога потерпілим та пристроями 9. ВантажноBрозвантажувальні 2. Металообробка роботи 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство 10. Відеодисплейні термінали (ВДТ) Кожна серія складається з 20 плакатів 5. Автотранспорт (ТО і ПР) (комплект) формату А2 (42 u60).

6. Електробезпека Ціна одного комплекту — 60,00 грн. Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн.

ПРОПОНУЄМО

Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн.

1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2,50 2. Палити заборонено (знак, 115 см2) ПРИ 2,50 ПОЖЕЖІ (знак, 265 см2) ДЗВОНИТИ 3,50 3. Місце для куріння (знак) 3,50 4. Пожежний кран (знак) 3,50 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 4,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) 2,50 (знак, 230 см2) 3,50 7. Стій! Напруга (знак) 3,50 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 3,50 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 2,50 10. Вогнегасник (знак) 3,50 11. Вихід (табличка) наліво; направо 4,00 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 4,00 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат) 14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В

Альбоми наочних посібників формату А3 (42u30). Ціна 40,00 грн.

Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100,

Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

Тел.: (044) 296 05 68, 559 62 79

7,00 7,00 4,00 4,00 0,68

ПОЧАЛАСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА ІІ ПІВРІЧЧЯ 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 6/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1 Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181