2009-07ua by Охрана труда

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

№ 7/2009

СО Ц І АЛЬ НО -Е КО НО МІ Ч НА Х АРА КТЕ РИ СТИК А

ДНІ П Р О ПЕ Т РО ВС ЬКО Ї О Б Л АС ТІ

За пропозиціями читачів і редакційної колегії вперше черговий номер ном журналу присвячено одному з регіонів нашої країни — Дніпропетровщині. Цей регіон вибрано не випадково, адже в ньому сконцентровано потужний промисл ловий, науковий, інтелектуальний потенціал, великі людські, матеріальні, природні ресурси, функціонує розвинена соціально-побутова інфраструктура т та накопичено безцінні культурні традиції. Надалі ознайомлення читачів з життям інших регіонів України з висвітлюванням успіхів, недоліків, труднощів у роботі з охорони праці, промислової безпеки, медицини праці та соціального захисту потерпілих на виробництві та шляхів їх вирішення буде мати постійний системний характер.

ніпропетровська область, розташована у центрі України, була утворена в лютому 1932 р. За своїми розмірами є другою у державі: її площа — 31,9 тис. м2, що становить 5,3% усієї території України. Тут проживають 3,4 млн. осіб 80 національностей. Мінерально-сировинна база області характеризується різноманітністю корисних копалин — залізна руда (Криворізький басейн), кам'яне вугілля (Західний Донбас), є також поклади та родовища титанових, уранових руд, нікелю, кобальту, молібдену, вольфраму, золота. Область має єдине в Україні родовище талькомагнезитів. Промисловість охоплює такі базові галузі: чорну і кольорову металургію, видобування корисних копалин, хімію та нафтохімію, машино- і приладобудування, легку, харчову та переробну. Технічний прогрес визначають ракетно-космічна галузь, важке й сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування, виробництво засобів зв'язку, радіоелектроніка, автомобілебудування та ін. Високим рівнем розвитку характеризується, перш за все, важка індустрія. У регіоні сконцентровано понад 700 промислових підприємств. Основою промисловості регіону є металургія та обробка металу. Підприємства цієї галузі випускають понад 60% труб, 35% чавуну, 43% сталі, 25% коксу від загального обсягу виробництва в Україні. Клімат та природні умови сприяють високоефективному розвитку сільського господарства.

денне» ім. М. К. Янгеля; хімічної промисловості — ВАТ «ДніпроАЗОТ», «Дніпрошина»; сільського господарства — агрофірми «Наукова», «Агро-Союз», «Олімпік-Агро», «Агро-ОВЕН» та ін. Регіон має розвинену транспортну інфраструктуру. Придніпровська залізниця обслуговує Дніпропетровську та Запорізьку області, Автономну Республіку Крим, а також окремі райони ще п'яти областей. Загальна довжина її колій становить понад 3,2 тис. км. Довжина автодоріг загального користування з твердим покриттям — понад 9,1 тис. км. З півночі на південь область перетинає головна водна артерія країни — ріка Дніпро. Обласний бюджет має соціальну спрямованість: 80% становлять видатки на утримання соціальнокультурної сфери та соціального захисту населення. Загалом із місцевих бюджетів області здійснюється утримання понад 5300 закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури та спорту. Область завжди була і є кузнею наукових кадрів, широко відомих за її межами. За кількістю вищих навчальних закладів (84) вона посідає одне з перших місць у країні. Реалізуються дев'ять регіональних програм розвитку галузі охорони здоров'я. Мережа лікарень та амбулаторно-поліклінічних д закладів налічує понад 650 одиниць. Область славиться своїми людьми. За визначні досягнення у

Далеко за межами країни відомі провідні підприємства гірничорудного комплексу — ВАТ «Інгулецький ГЗК», «Марганецький ГЗК», «Орджонікідзевський ГЗК», «Східний ГЗК»; металургійної та обробної промисловості — ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», «Нікопольський завод феросплавів», «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського», «Дніпропетровський трубний завод», «ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод»; машинобудування — ДПВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», ВАТ «Дніпроважмаш»; ракетно-космічної галузі — ДКБ «Пів-

роботі багато працівників відзначено державними нагородами. Далеко за межами області відомі Герої України С. Конюхов, С. Родітєлєв, А. Вуйчицький, М. Костюченко та ін. Наглядову діяльність за станом промислової безпеки та охорони праці на підприємствах і в організаціях області здійснюють Дніпропетровське теруправління та Криворізьке гірничопромислове теруправління Держгірпромнагляду. А. ОСІЯНОВ, відповідальний секретар журналу

«Охорона праці»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ВІСТІ З РЕГІОНІВ

Коротким рядком Впродовж 5 місяців поточного року на підприємствах Дніпропетровської області порівняно з таким же періодом минулого року рівень виробничого травматизму знизився на 41%. Смертельно травмовано 25 працівників (у 2008 р. за такий же період — 34), зокрема, у гірничорудній та нерудній промисловості — 7 осіб, вугільній промисловості — 4, будівництві — 4, соціальнокультурній сфері — 4. По два смертельних випадки сталися на підприємствах транспорту та хімічної промисловості, по одному — на підприємствах металургії, машинобудування, житлово-комунального господарства. За видами трагічних подій переважають пожежі, дорожньо-транспортні пригоди під час виконання виробничих обов’язків, падіння на потерпілих предметів або матеріалів, дія рухомих деталей обладнання, ураження електричним струмом, дія підвищених температур тощо. Основними причинами нещасних випадків, зареєстрованих у Дніпропетровській області, є організаційні (79% від загальної кількості), 10% — технічні причини. Переважна більшість травмованих має вік від 30 до 49 років (47,3%). 69% потерпілих працювали за професією від одного до дев'яти років. 24,6% травмованих — жінки.

РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ПРОЕКТ У Кривому Розі дано старт проекту розвитку системи управління безпекою праці у міжнародній вертикально інтегрованій гірничо-металургійній групі компаній «Метінвест» спільно з американською компанією «Дюпон». Виробничі потужності підприємств «Метінвесту» дають можливість не тільки повністю задовольняти власні потреби у сировині, рідкій сталі та напівфабрикатах, але й забезпечувати ними значну частину українських, європейських та азіатських підприємств.

очесний президент «Метінвесту» народний депутат України О. Вілкул на початку наради з репрезентації проекту не приховував основної мети цієї роботи — рух у напрямі світових стандартів безпеки. Чому звернулися за допомогою до компанії «Дюпон»? Бо вона є у цій справі визнаним світовим лідером. Досягши ще 40 років тому на своїх заводах високого рівня безпеки, компанія створила консалтинговий підрозділ, який допомагає впроваджувати власний досвід, свої підходи в інших компаніях. А це — нове бачення, нові стандарти, перевірена філософія в системі охорони праці. Компанія «Дюпон» розпочала роботу у групі «Метінвест» не на порожньому місці. Тут уже здійснено серйозні проекти у плані стандартизації виробництва. І в багатьох структурних підрозділах підприємств рівень вимог згідно зі стандартами якості ISO 9001, стандартами технічної безпеки та екології — OHSAS 14001 та OHSAS 18001 є вже звичним. На превеликий жаль, ще не досягнуто стабільності у питаннях промислової безпеки і охорони праці. Якщо 10—12 років тому цю обставину ще пов’язували з браком коштів на оновлення виробництва, то сьогодні такого оправдання недостатньо. Навіть за умов кризового стану економіки власники не припиняють вкладати кошти у промислову безпеку на своїх підприємствах. У ВАТ «Центральний ГЗК» минулого року на технічне переоснащення витратили 213,8 млн. грн. У ВАТ «Північний ГЗК» прямі інвестиції на технічне переоснащення становили у 2007 р. — 805 млн. грн., а у 2008 р. — понад 1 млрд. грн. Можна порівняти: у 2001 р. витрати на охорону праці з розрахунку на одну людину становили 410 грн., у 2007 р. — 1990 грн., а у 2008 р. — вже 4751 грн. Така ж тенденція стосовно збільшення витрат спостерігається і на інших підприємствах компанії. Служби охорони праці підприємств оперативно реагують на процеси, які відбуваються у виробничих відносинах. Скажімо, у ВАТ «Центральний ГЗК» з 2004 по 2009 роки розроблено та впроваджено 13 нормативних актів з охорони праці. Разом з цим минулого року кілька гірничозбагачувальних комбінатів пережили справжні потрясіння через зливу нещасних випадків. Аналізуючи

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

їх причини, свої висновки зробили фахівці Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду. Його керівник О. Чередніченко, скориставшись нагодою, дав зрозуміти представникам компанії «Дюпон», що наші державні інспектори теж не дрімають і мають непогані напрацювання. Якщо проаналізувати причини нещасних

випадків (80% з них мають організаційний характер), то виявиться, що основні серед них такі: невміла, неправильна організація праці, виконання робіт недостатньою кількістю працівників, неузгодженість дій робітників; недостатнє навчання робітників і бригадирів та низька трудова дисципліна; відсутність необхідних пристроїв, інструментів, захисних засобів або їх незастосування. О. Чередніченко на основі викладеного зробив грунтовний висновок: скільки б власник не вкладав коштів, але якщо керівник підрозділу не може правильно підійти до осмислення проблеми, результату не буде! Тому теруправління домовилося з керівництвом гірничорудного дивізіону групи «Метінвест» провести з відривом від виробництва на базі Криворізького ЕТЦ навчання найслабшої керівної ланки — бригадирів, гірничих майстрів, механіків, енергетиків. Таким чином через навчальні класи пройшло 1600 осіб. Причому приблизно 6% з них склали екзамени за другим або навіть за третім заходом. Було б важливо зараз проаналізувати такі обставини: звідки прийшли ці люди (як вони опинилися на виробництві), їхній вік, де вони навчалися? Говард Гриффон, операційний директор компанії «Дюпон» по регіону, розповів, що основною частиною цього проекту стане вивчення поведінки працівників, у тому числі лідерів — керівників і підприємств, і підрозділів: «Ви отримаєте той рівень безпеки, який ви, як лідер, декларуєте особисто!» Кріс Роуботам, керівник проекту, переконаний, що всім травмам можна запобігти. Анкетування допоможе дати оцінку стану управління безпекою, виділити ключові напрями роботи.

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

У процесі впровадження проекту фахівці компанії «Дюпон» акцентуватимуть увагу криворіжців на здоров’ї і безпеці, екології, етиці найвищого рівня тощо. Головна мета на цьому шляху — працювати без травм. Незважаючи на те, що безпечних робочих місць не буває, саме поведінка працюючих на робочих місцях визначає, будуть тут аварії та нещасні випадки чи ні. Повне забезпечення програмних цілей проекту передбачає в цілому роботу у три етапи: оцінка та формування основи; розширення рамок проекту на всю організацію та закріплення; постійне вдосконалення та моніторинг. Проект по групі «Метінвест» фокусується на реалізацію першого етапу. Це: оцінка поточної ситуації та розставлення пріоритетів у розвитку; закріплення стратегічного бачення, мети та завдань для програми з безпеки; побудова основи через розвиток навичок керівників і спеціалістів з охорони праці; впровадження систем і процесів для моніторингу реу зультатів.

Н запитання, скільки часу необхідно б На для реалізації проекту, його керівник Кріс Роуботам відповів: «Це залежатиме від рівня осмислення завдань і дій персоналу підприємств». Л. МИКИТЧЕНКО

На знімках:

почесний президент «Метінвесту» — народний депутат України О. Вілкул (ліворуч) та начальник Криворізького гірничопромислового теруправління О. Чередніченко; перша прес-конференція. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЩО КОЇМО!

До полудня,, коли тількино мали розпоч чатися основні, і пе пере р дбачеені змінним завд за вдан ання н м ро оботи, гірничий чи й ма м йстер р рудоуправління ВАТ «П лі Південний гірн чо-збагачуввальний комни б на бі нат» т» М. Яр ремішин вже в тиг до вс добрячее «заправитися» ся » сп спир иртним м. Це, однак, н зав не авад адило йо ому керувати підлеггли лими р робітниками. А по оті тім м разо ом з добре зах ел хм еліл ілим им маши иністом І. Луговс го вськ ьким спря ямувати пер ва ре вантажену автодрезину назу на зустріч страшній біді.

ОСТАННІЙ МАРШРУТ АВТОДРЕЗИНИ

е, що сталося рівно опівдні 10 вересня 2008 р. в кар’єрі комбінату, вразило навіть тих, хто, з огляду на свою причетність до небезпечної гірничовидобувної справи, бачив різне. Серед іншого — й загибель під завалом руди двох людей, що сталося незадовго до описуваних нижче подій. Але то були суто технічні причини біди. І поки вся керівна верхівка комбінату вишукувала кошти на ремонт та заміну устаткування, брала участь у засіданнях комісії з розслідування групового нещасного випадку, забезпечувала виконання приписів інспекторів теруправління Держгірпромнагляду, одна людина з середньої ланки управління організувала аварію, резонанс від якої буде відлунювати ще дуже довго. Ця людина загинула, що, проте, не дає підстав не називати її прізвище. Це — гірничий майстер М. Яремішин із загальним тридцятирічним стажем роботи, а за посадою — 11 років! День 10 вересня нічим не відрізнявся від інших, з яких складається трудовий тиждень. Хіба що тільки тим, що черговий автомобіль (самоскид КрАЗ), який обслуговував гірничу дільницю № 5 з приймання роз-

кривних порід у відвал рудоуправління, використовувався начальником дільниці С. Дроговозом для пересування по території виробничого підрозділу. Заступник начальника дільниці С. Ковальчук визначив порядок виконання запланованих робіт з використанням автодрезини АГМу-10. Саме за допомогою цього транспортного засобу гірничий майстер М. Яремішин отримав завдання завезти і розвантажити шпали та бочки з мастилом біля екскаватора ЕКГ-8і № 35, залишити там бригаду монтерів колії для заміни шпал, повернутися на станцію «Горизонт +140 м» та завезти і розвантажити два зуби ковша і мастило до екскаватора й там же виконати роботи з упорядкування положення високовольтного кабелю живлення екскаватора. Втім, уже це зазначене усне завдання заздалегідь передбачало порушення вимог інструкції з експлуатації дрезини. Бо АГМу-10 за нормою могла перевозити не більше двох людей. Наряд на керування дрезиною отримав досвідчений водій І. Луговський. Щоправда, виникла певна складність. Оскільки до цього І. Луговський працював на іншій дрезині, яка мала певні відмінності у силовій

установці (двигуні), в агрегатах та органах управління: розташування важелів коробки передач, кранів гальмування. Тут би виконуючому обов’язки майстра гірничої дільниці з ремонту та експлуатації колійних і дорожніх машин рудоуправління О. Собку провести позачерговий інструктаж з І. Луговським, зорієнтувавши його дії на випадок аварійної ситуації, скажімо, у разі відмови гальм на ухилі. Але це пройшло повз увагу організатора робіт. Пізніше слюсарі згадували: І. Луговський скаржився, що сідає за кермо АГМу-10 всупереч своєму бажанню, оскільки на цій технічній одиниці почував себе невпевнено. Чому ж тоді водій не виконав вимоги ст. 14 Закону «Про охорону праці» стосовно безпеки і здоров’я тих, хто перебуває поряд в процесі виконання роботи? На це запитання відповідь є, але до неї повернемося дещо пізніше. Отже, о 9 год 30 хв дрезина, керована І. Луговським, благополучно прибула на станцію «Горизонт +140 м», а потім відправилася до екскаватора ЕКГ-бус № 31, звідки було перевезено електродвигун. Далі — наступне завдання з обслуговування екскаваторів № 35 та № 38. За роз-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

порядженням М. Яремішина на платформу автодрезини вантажать 16 шпал, 2 бочки з мастилом, два екскаваторні зуби. Та оскільки колія біля екскаватора № 35 зайнята електровозом, довелося чекати. В руках у М. Яремішина (організатора робіт!!!) та І. Луговського з’явилася пляшка з горілкою… Зрозуміло, що в рудному кар’єрі ніхто оковиту офіційно не продає. Отже, горілку свідомо принесли з собою на роботу. Очевидно, маючи тверде переконання, що пиятика зійде з рук. Тут дозвольте зробити паузу і згадати розмову, яка в автора цих рядків відбулася наприкінці 80-х років минулого століття з австралійським докером — вихідцем з України: — Чи можливо, щоб Ви з’явилися на роботі напідпитку? — Ні! Якщо це помітить десятник (старший робітник), то я негайно буду звільнений! У нашому випадку гірничий майстер — керівник середньої ланки — не лише сам переступив через норми закону, а й порушив їх із підлеглим. І нічого дивного немає у тому, що не дочекавшись вільного під’їзду до ЕКГ № 35, ні з ким не погоджуючи своїх дій, М. Яремішин приймає рішення змінити порядок виконання завдання і їхати до ЕКГ № 38. Більше того, аби двічі не ганяти дрезину, вирішує одним рейсом перевезти і обслуговуючий персонал. Таким чином, електрослюсар черговий та з ремонту обладнання Є. Морозов, помічник машиніста екскаватора В. Євлашов, сам гірничий майстер, а також слюсар черговий та з ремонту обладнання С. Говор сіли на ящик з інструментом та шпали позаду кабіни водія. У самій кабіні, крім водія, були ще четверо (замість двох!) людей. Об 11 год 40 хв М. Яремішин дав команду І. Луговському запитати дозволу диспетчера на під’їзд до ЕКГ № 38. Водій перевірив гальма — система спрацювала. Дрезина виїхала з тупика станції «Горизонт +140 м» у район стрілки № 13 до світлофора «Ч18», де мала дочекатися дозволу диспетчера на продовження руху. Колія йшла під ухил, і

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

водій І. Луговський не лише вимкнув швидкість, а й сам двигун. Навіщо це було зроблено досвідченим машиністом? Здогадуються — аби зекономити дизельне пальне. Для чого і кому — це вже питання інше. Поки дрезина скочувалася без допомоги двигуна, не працював і компресор. А запас повітря у ресивері було зменшено попереднім гальмуванням. Дрезина не зупинилася перед забороняючим сигналом світлофора, переїхала стрілочний перевід і почала набирати швидкість. Настав момент, заради якого мусять проводитися інструктажі, а на навчанні розігруватися небажані ситуації. До цього І. Луговський допустив дві дії на порушення інструкції: вимкнув швидкість та двигун. І таким чином свідомо позбавився можливості загальмувати за допомогою двигуна. Але й тоді, коли зрозумів небезпеку, міг зв’язатися по радіо з черговою по станції «Лівобережна» і попросити допомоги. В такому разі достатньо було б кількох секунд, аби наступна стрілка спрямувала дрезину на вільну колію. Однак гірничий майстер М. Яремішин перебував на платформі, та ще й в такому стані, що вже не міг приймати навіть найпростіші рішення. Тоді І. Луговський спробував спершу загальмувати ручним гальмом, а потім на ходу ввімкнути швидкість. Це не вдалося. Йому почали безуспішно допомагати робітники, які були в кабіні… Саме у цей час, помітивши, що щось негаразд, водія дрезини почала викликати чергова по станції «Горизонт +140 м» Л. Димарчук. Але І. Луговський не відповідав. Перевантажена АГМу-10 вже мчала зі швидкістю до 80 км/год. Помічник машиніста екскаватора В. Євлашов, який перебував на платформі, наказав усім лягти на підлогу. А ще через якусь мить водій І. Луговський крикнув, аби вистрибували з дрезини хто може: він побачив, що за кілька десятків метрів попереду руху дрезини стоїть електровоз. Зіскочити змогли лише двоє — монтери колії В. Булавкін та О. Чалий. Відразу після цього, проминувши заокруглення колії, дрезина врі-

залася у автозчіп електровоза. Хмара пилу, покручений метал — ось підсумок навчань, перевірок знань й особистого досвіду водія та гірничого майстра... За збігом, рівно о 12 год в кар’єрі проводився масовий вибух. Але швидко зорієнтувавшись, машиніст електровоза М. Чемикос викликав по радіо допомогу, а його помічник С. Лігута, не чекаючи розпоряджень, підклав під думпкари, як того вимагає інструкція, гальмівні башмаки, оскільки удар пошкодив гальмівну систему локомотива. Під час зіткнення дрезини з електровозом загинули М. Яремішин, І. Луговський та ні в чому не винний двадцятитрирічний електрослюсар черговий та з ремонту обладнання Є. Морозов. Ще двох людей було травмовано. Настав час повернутися до того моменту, коли І. Луговський так не хотів розпочинати зміну на АГМу-10. Адже Закон «Про охорону праці» давав йому право відмовитися від завдання, оскільки десь внутрішньо водій дрезини відчував, що керування незнайомою транспортною одиницею становить загрозу для його життя. Світло на цю обставину пролила інформація про останній профогляд 54-річного І. Луговського 23 червня 2008 р.: «Гіпертонічна хвороба II ступеня, хронічний середній отит зліва». Однак це не завадило цеховому терапевту С. Цигульову зробити висновок про придатність І. Луговського до роботи водієм дрезини. Тому перше ж наполягання на своїх правах для водія дрезини цілком умотивовано могло закінчитися переведенням на іншу роботу або звільненням. Втім, це був би кращий варіант і для підприємства, і для сімей загиблих під час аварії людей, у тому числі й для рідних того ж І. Луговського. Груповий нещасний випадок у рудоуправлінні ВАТ «Південний ГЗК» виявив не лише системні недоліки в організації контролю за станом охорони праці. Повна відсутність самодисципліни та відповідальності за життя підлеглих і тих, хто працює поряд, стали причиною злочинної пия-

БЕЗПЕК КА ПРАЦІ БЕЗПЕКА

тики під час зміни водія дрезини, і, що страшніше,— гірничого майстра. У крові загиблого М. Яремішина експертизою виявлено 2,6‰ алкоголю, що відповідає сильному ступеню сп’яніння, І. Луговський «прийняв» таку кількість горілки, що дорівнювало середньому ступеню сп’яніння. Які рішення в такому стані можна було приймати, на які радіокоманди чергової по станції відповідати? Важко повірити у щирість тих, хто до останнього перебував поруч з І. Луговським та М. Яремішиним і вижив під час аварії: «Ми не помічали, що вони були в стані алкогольного сп’яніння». Навіть після такої страшної біди переважила фальшива приятельська солідарність. Солідарність, яка опосередковано принесла нещастя у три родини. Адже про стан здоров’я М. Яремішина та І. Луговського можна було попередити принаймні чергову по станції «Горизонт +140 м». Але цього не зробили… Дев’ятьох осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до страшної біди, назвала відповідальними за аварію комісія зі спецрозслідування групового нещасного випадку під головуванням начальника Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду О. Чередніченка. Начальника гірничої дільниці № 5 з приймання розкривних порід у відвал рудоуправління С. Дроговоза визнано винним у незабезпеченні безпечної організації робіт на дільниці та недодержанні підлеглими правил і норм охорони праці. Майстра дільниці з експлуатації та ремонту шляхових і дорожніх машин О. Собка, заступника начальника гірничої дільниці А. Ковальчука, начальника гірничої дільниці з експлуатації та ремонту шляхових і дорожніх машин А. Бохана, заступника директора рудоуправління з охорони праці В. Луща було відсторонено від займаних посад. Хоча це, погодьтеся, на фоні того, що відбулося на підприємстві 10 вересня 2008 р., навряд чи можна вважати найсуворішим покаранням. Леонід БЕЗУГЛИЙ, наш власкор

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у травні—червні 2009 р. у Дніпропетровській області на виробництві загинуло 8 осіб — на 2 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 3 групові нещасні випадки, під час яких травмовано 8 осіб, у тому числі 3 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

05.05 у ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» на човновій станції, що на березі Дніпра, знайдено сторожа без ознак життя. Працівник помер від черепно-мозкової травми, нанесеної йому за невияснених обставин. 19.05

на ТП-5 НВО «Павлоградський хімічний завод» електромонтажник відповідно до наряду-допуску приступив до виконання робіт у комірці № 4. З невідомих причин він відкрив комірку № 7, не перевіривши відсутність напруги, доторкнувся обличчям до струмопровідних частин і був смертельно уражений електрострумом напругою 6 кВ.

21.05

у м. Кривий Ріг внаслідок зіткнення санітарного автомобіля з іншим транспортним засобом отримали травми різного ступеня тяжкості двоє працівників комунального закладу «Міська станція швидкої медичної допомоги».

02.06 на АЗС № 5 ТОВ «Нафтова компанія «Лагросс» (м. Дніпропетровськ) оператор внаслідок падіння з бензовоза отримала травму хребта. Потерпілу відправили в лікарню, де їй було зроблено хірургічну операцію. 06.06 на дільниці дробильно-бункерного комплексу шахти імені Орджонікідзе (м. Кривий Ріг) під час огляду станини працюючої дробарки працівник потрапив у зону пасової передачі, внаслідок чого отримав травми, не сумісні з життям. 09.06

працівники ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк» (м. Дніпропетровськ) їхали на службовому автомобілі у відрядження. Рухаючись по автодорозі в Херсонській області, водій не справився з керуванням, автомобіль виїхав на узбіччя і перекинувся. Двоє працівників отримали травми різного ступеня тяжкості.

19.06

на дільниці № 28 шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка» (м. Кривий Ріг) під час забурювання контурного шпура у вибої бурова штанга потрапила в залишок шпура від попереднього вибуху. Стався вибух електродетонатора, який залишився в шпурі, внаслідок чого гірничий робітник очисного вибою отримав тяжкі травми.

27.06

на полі для випасу худоби агрофірми «Наукова» державного племінного підприємства (Дніпропетровський район) бугай наніс тілесні ушкодження директору підприємства, від яких він помер на місці події.

ОХОРОНА ПРАЦІ Р 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ТОЙ МУРУЄ,

ТОЙ РУЙНУЄ

Отримавши завдання на прибирання сміття з покрівлі 24-поверхової 24 ї житловоїї новобудови, виконроб ТОВ «Науково-проектна будівельна фірма «Полістрой» (далі — «Полістрой») В. Кравченко привіз до будівлі електрогазозварника О. Кучеренка і підсобного працівника В. Данова. Керівник, залишивши підлеглих біля воріт будмайданчика і наказавши чекати на його повернення, поїхав до офісу підприємства за журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Тим часом згадані працівники минули ворота і пішли до щоглового підйомника, спокійно раз у раз прикладаючись до чвертки з самогоном. Ліфтер, який за три дні до цього не тільки бачив їх обох разом з виконробом, а й піднімав їх на 22-й поверх новобудови, без вагань повіз захмелілу пару звичним маршрутом. Покинувши ліфт, О. Кучеренко та В. Данов пішли по коридору 22-го поверху, щоб піднятися вже сходами на 24-й. Останній не бачив, як його напарник, котрий йшов попереду, повернув у ліфтовий хол, а лише почув розпачливе «Ой!» Щоб не затримувати увагу читача, скажемо, що приблизно через півтори години пошуків О. Кучеренка було знайдено без ознак життя у ліфтовому приямку підвальної частини будівлі.

ому я почав свою розповідь з цього прикладу? Бо він типовий. І в ньому, як у краплі води, відбиваються, на жаль, застарілі проблеми охорони праці і причини нещасних випадків у будівельній галузі. Зверніть увагу: у 2007 р. на будівельних об’єктах Дніпропетровської області травмувалося 55 осіб, з них 9 — смертельно. Торік розклад приблизно такий же: 50 і 10. Не втратив першість і вид події, що призвела до нещастя,— падіння потерпілого з висоти: 2007 р. — 21 особа, 2008 р. — 19. На жаль, як завше, сумну першість тримають й організаційні причини травмування будівельників: позаторік вони лежали в основі 41 нещасного випадку, торік — у 44. І це ще не всі прикрі, а, головне, багаторічні співпадіння. Так, у структурі причин травмування третину займають порушення трудової та виробничої дисципліни, зокрема, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, посадових обов’язків. Яскравий тому нинішній приклад. Якщо ж говорити загалом про негативний вплив людського фактора на стан охорони праці, то слід наголосити на відвертому нехтуванні будівельниками ЗІЗ навіть за їх наявності, на неякісному навчанні безпечних

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

прийомів праці, абиякому проведенні інструктажів з охорони праці, невиконанні інструкцій з охорони праці…Найбільше цим грішать будівельні підприємства самого Дніпропетровська, де торік сталося 25 нещасних випадків, 5 з них — зі смертельним наслідком, а також Дніпродзержинська — 11 і 1відповідно. Наша довідка: Державний нагляд за охороною праці в області здійснюється на 3730 будівельних підприємствах та в організаціях, де зайнято майже 57 тис. працівників. Чисельність держінспекторів, залучених до цієї роботи, — 6 осіб. Це у 76 разів менше, ніж кількість штатних працівників служб охорони праці підприємств, і у 102 рази менше ніж тих, хто переймається безпекою праці у даній галузі за сумісництвом. З огляду на те, що наша інспекція патронує і підприємства енергетики, хочу побіжно зазначити, що тут порівняно з будівельною галуззю торік травмувалося лише 8 осіб, одна з них загинула. Однак тенденції ті ж самі, бо саме організаційні причини лежать в основі 5 нещасних випадків. Така ж картина з травмуванням і на об’єктах котлонагляду та на підйомних спорудах: усі 3 минулорічні нещасні випадки зумовлені пору-

шеннями трудової та виконавської дисципліни, вимог з безпеки праці. Усі ці та інші співставлення викликають цілком мотивовані претензії до роботодавців, а також потребу законодавчо посилити їхню відповідальність за стан безпеки виробництва. І, насамперед, матеріальну. Бо за бажанням їм є на кого обпертися в організації гідного захисту життя та здоров'я працівників, котрі своїми зусиллями роблять власникам підприємств капітал. Насамперед йдеться про майже 1100 працівників служб охорони праці плюс керівники різного рангу — від бригадира, майстра до головного інженера, заступника генерального директора з технічних питань, котрі у своїй масі у десятки й десятки разів перевищують чисельність будь-якої державної інспекції. Але прикро інше: далеко не завжди справжня армія інженерно-технічних працівників відомчих служб, керівників структурних підрозділів підприємств підтримує зусилля інспекторів. Крім того, останнім часом у суспільстві культивується думка про інертність державних інспекторів, їхню упередженість щодо роботодавців. Останні активно закликають наглядові органи стати для них виключно порадниками. Що ж,

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ніхто не проти надати допомогу. Але, як мовиться, дружба дружбою, а тютюн — нарізно. Бо політика пряника у відношенні до роботодавця у сфері охорони праці не тільки не доводить до добра, а й не стимулює посадових осіб, служби охорони праці серйозно та відповідально займатися безпекою виробництва. Звідси — ведення робіт без засобів індивідуального захисту, без проектної документації, скорочення чисельності фахівців служб охорони праці, технічне неопосвідчення машин, механізмів і т. д. Перелік можна продовжити. Але суть не у цьому, а в тому, що незважаючи на малі й великі працеохоронні недоліки, керівники підприємств разом зі службами охорони праці безкарно порушують законодавство мало не щодня. Наша довідка: протягом року інспекцією проведено 2203 комплексних, цільових та оперативних перевірки. Призупинено 2653 роботи та об’єкти. Оштрафовано 1644 працівники, з них 146 керівників підприємств. Статистика могла б бути значно точнішою, якби було розширене поле доступу інспектора до порушників законодавства. Бо нині, коли служби охорони праці не несуть за-

конодавчої відповідальності за свою роботу, а роботодавець у своїй масі не зацікавлений у її «зубастості», інспектор чи не єдина сила, здатна де штрафом, де пломбою, де призупинкою устаткування привести до порядку ту чи іншу посадову особу підприємства. Чим можна зарадити справі промислової безпеки та охорони праці на виробництві? Насамперед, вивести органи Держгірпромнагляду зі сфери дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Організувати перереєстрацію та нагляд за вантажопідіймальними кранами в агропромисловому комплексі після передачі їх фермерським господарствам. Вирішити питання технічного діагностування вантажопідіймальних кранів та об’єктів котлонагляду агропромислового комплексу, ліфтів, що відпрацювали 25 і більше років, житлового фонду міста та області. Є потреба внести до Державного реєстру нормативних актів з охорони праці Правила облаштування електроустановок, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правила технічної експлуатації електричних станцій та

мереж. Слід би було зареєструвати в Міністерстві юстиції Порядок проведення опосвідчення електроустановок споживачів. Оскільки терміни експлуатації різних видів електроустановок не вказані у їхніх заводських паспортах, то на часі затвердження нормативних актів з їх експлуатації. Є потреба у методиці визначення травмонебезпечного електрообладнання та у методиці проведення опосвідчення безпечного стану електроустановок на підприємствах Мінпаливенерго України. Прийшов час ввести Порядок узгодження подальшої експлуатації електрообладнання, що вичерпало нормативні терміни експлуатації та пройшло технічне опосвідчення стану безпеки, з органами Держгірпромнагляду. М. РИЖЕНКОВ, заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області — начальник Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в енергетиці, будівництві, котлонагляді та за підйомними спорудами Фото Л. БЕЗУГЛОГО НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

РОЗДУМИ НА ЗАДАНУ ТЕМУ Дніпропетровщина, як правило, асоціюється переважно з металургією, хімічною промисловістю, машинобудуванням, космічною галуззю тощо. А даремно. Бо цей регіон — справжня житниця України. Адже понад 70% його площі слугує агропромисловому комплексові. Майже по всій області переважають родючі чорноземи. Після розпаювання земель більше ніж 286 тис. дніпропетровців здобули право на землю, 90% з них вже отримали державні акти на довічне користування паєм. На базі оренди землі та майна створено понад 5000 підприємств, де зайнято 36 300 працівників. Як забезпечити ефективний нагляд за безпекою їхніх життя і здоров’я? Про це розмірковує ує начальник нач а ал льн ьник ик к ДніпропетДні ніпр іпр проп опет оп ет ет ровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері В. МАЦІЯКО.

початку про обсяги нагляду: кількість сільгосппідприємств у області становить 5478, а кількість піднаглядових виробничих об’єктів — 21 630 одиниць. З них внесено до Державного реєстру: потенційно небезпечних — 18, підвищеної небезпеки — 2. Як бачимо, є до чого докласти рук. І бажано на всі 100 відсотків ефективно. Зрозуміло, що

13 працівникам інспекції, включаючи її начальника, самотужки непросто справитися з цим завданням. Тому досить дієвою формою роботи були і є комплексні перевірки сільськогосподарських районів за сприяння їх керівників. Наша довідка: Кількість травмованих осіб у даній галузі за 2008 р. у порівнянні з попереднім роком

становить 37 проти 39, у тому числі зі смертельними наслідками — 7 проти 5. Найбільше потерпіло працівників АПК у дорожньо-транспортних пригодах — 15. Головні причини травмування — організаційні (24) та технічні (10). По-перше, інспектори мають реальну можливість зустрітися мало не зо всіма власниками малих і середОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ніх сільгосппідприємств, перевірити стан охорони праці, надати практичні поради щодо ведення документації, організації навчання, інструктажів з охорони праці. По-друге, до перевірок, як правило, залучаються працівники райдержадміністрацій, прокуратури, СЕС, громадські організації тощо. По-третє, виникає зворотний зв’язок між інспекцією та трудовими колективами. Внаслідок чого комплексна перевірка того чи іншого району стає для останнього справжньою подією. І це добре. Адже саме масовість є запорукою того, що у суспільстві змінюється ставлення до питань охорони праці. Так, у серпні минулого року наша інспекція працювала у Верхньодніпровському районі. За домовленістю з головою райдержадміністрації координацію роботи забезпечував його перший заступник. Підсумки комплексної перевірки було підбито на виїзному засіданні ради теруправління та колегії райдержадміністрації за участі голови районної ради. Прийнято спільне рішення. Під час розслідування нещасного випадку у ТОВ «Фрунзе» Межівського району за ініціативою голови комісії було проведено зустріч членів комісії та керівництва господарства з головою Межівської райдержадміністрації. Було вирішено довести до відома керівників усіх господарств району інформацію про обставини та причини цього нещасного випадку і тим самим провести конкретну профілактичну роботу. У Магдалинівському районі у листопаді минулого року на базі зразково-показового підприємства з охорони праці ТОВ «Агро-Овен» інспекція спільно з органами місцевого самоврядування провела семінар з питань охорони праці з керівниками та спеціалістами району.

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

Підсумки комплексної перевірки були також розглянуті на виїзному засіданні ради теруправління та Павлоградської міської ради. А у грудні 2008 р. наша інспекція підготувала і надіслала листи головам районних державних адміністрацій області стосовно організації безпечних умов праці сторожів та охоронців підприємств і господарств у зимовий період. Наша довідка: у 2008 р. кількість перевірок підприємств у порівнянні з 2007 р. зросла на 16,5%. За їх результатами заборонено експлуатацію 684 одиниць машин, механізмів та устаткування. Серед технічних засобів, несправність яких найчастіше призводить до травмування працівників, на першому місці автомобілі, сільськогосподарські машини, трансформатори і трансформаторне устаткування, а також високовольтна апаратура. Потрібно сказати і про системну співпрацю інспекції з іншими органами нагляду, влади та громадськими організаціями. Насамперед з органами Держпожнагляду та Держсанепіднагляду. Разом ми провели комплексні перевірки підприємств культурно-соціальної сфери м. Павлограда та ВАТ «Нікопольський хлібозавод». Крім того, щороку спільно з інспекцією Держтехнагляду у лютому проводимо семінар з підготовки техніки до веснянопольових робіт (торік — у Криворізькому районі) та у травні поточного року — з питань підготовки до збирання врожаю (торік — у Павлоградському районі). Налагоджено активну співпрацю з профспілковими органами. Як правило, вона виражається у проведенні за сприянням обласних галузевих профспілок спільних семінарів з охорони праці та промислової безпеки для працівників харчової промисло-

вості, для керівників зернозберігальних та зернопереробних підприємств. Зазвичай у таких зібраннях беруть участь заступники голови обл держадміністрації Дніпропетровської області. Але при всіх позитивах комплексні й інші перевірки сільськогосподарських підприємств не компенсують відсутність вертикального галузевого управління охороною праці, зокрема, службами охорони праці районних сільгоспуправлінь та сільгосппідприємств, через що останні діють переважно на свій розсуд, який, не секрет, часто-густо не відповідає нормативним актам з охорони праці. Не перший рік змушений говорити і про низький рівень знань з питань охорони праці керівників та спеціалістів підприємств, а також про низький рівень контролю за своєчасним їх навчанням з боку районних сільгоспуправлінь та районних держадміністрацій. Хоча чого дивуватися? Попри усі заклики інспекції і керівництва теруправління Держгірпромнагляду, в райдержадміністраціях області практично немає служб охорони праці. А відтак немає кому не те що організовувати працеохоронну роботу, а й збирати достовірну інформацію. Втім, як її збирати? Адже спеціалісти районних сільгоспустанов не мають з підприємствами ні телефонного, ні транспортного зв’язку. Негативно позначається на системності нагляду введення в дію Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який унеможливлює постійні виїзди інспекторів на підприємства АПК, внаслідок чого кількість перевірок зменшилась до 4-х на місяць. Але якщо вирішення таких проблем практично випадає з компетенції інспекції, регіонального тер-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У травні—червні 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 84 керівники підприємств, установ та організацій Дніпропетровської області. Серед оштрафованих: ЄРМОЛАЄВА Г. Д. — директор ТОВ «Зеленодольський хлібокомбінат», Апостолівський район; МАЛЮК М. А. — директор ПП «Малюк М. А.», м. Вільногірськ; ГОВОРКЯН Ю. П. — директор ТОВ «Юг-Сервіс», м. Дніпропетровськ; ФЛЯГІН К. Ю. — директор ПП «Флягін К. Ю.», м. Дніпропетровськ; ТЮТЮНИК С. А. — начальник комунального ЖЕП «Лівобережжя», м. Дніпропетровськ; БАРСУКОВА Т. В. — начальник комунального ЖЕП № 7, м. Дніпропетровськ; ГОЛУБЄВА Л. В. — начальник комунального ЖЕП «Центральний», м. Дніпропетровськ; ВАСИЛЕНКО М. Г. — начальник комунального ЖЕП № 19, м. Дніпропетровськ; ГОНТАР Т. М. — начальник комунального ЖЕП № 10, м. Дніпропетровськ; ПОЛЬЧИК Л. М. — директор Новопокровської гімназії-інтернату; ГОЛОВІНСЬКА О. А. — директор ТОВ «Стал Телеком», м. Дніпропетровськ; САНДУЛАЄВ О. П. — директор ТОВ «Строй-Атташе», м. Дніпродзержинськ; ЗАПОРОЖЕЦЬ А. П. — директор ПП «Док-Пром», м. Дніпродзержинськ; ВОЛКОВ В. І. — директор ТОВ «Металкомпані Л», м. Дніпродзержинськ; ІГНАТОВ М. І. — директор ТОВ «Строймар», м. Дніпропетровськ; НЕГОДА А. І. — в. о. директора ПП «Будтранс», м. Дніпропетровськ; СВІТАШОВ М. В. — директор ТОВ «Компанія АСК», м. Дніпропетровськ; ОРЛОВ О. І. — директор Дніпродзержинської дільниці автостоянок; ГЛУШИН А. М. — керівник казино «Чарлі», м. Дніпропетровськ; БЕЗБОРОДИХ Н. Є. — директор ТОВ «Гранд Рояль Лімітед», м. Дніпропетровськ; ОЛЕФІР К. І. — директор ПП «Дніпроліт», м. Дніпродзержинськ; РЯБИЙ А. В. — директор ЗАТ «Юнікон», м. Дніпропетровськ; ДУДНІК І. Г. — директор ТОВ «Гольфстрім», м. Дніпропетровськ; ДЕРЕВЯГІН С. І. — директор ТОВ «Аксон», м. Дніпропетровськ; КОЦЮК Є. І. — директор ПП «Апрель», м. Дніпропетровськ; ІСКРИЖИНСЬКИЙ В. Т. — директор ТОВ «Баріон», м. Дніпропетровськ; МІЛЕВСЬКИЙ В. А. — директор ТОВ «Південь-Агрохім», м. Дніпропетровськ; БУЛАВКА О. С. — директор ТОВ «Метан-Сервіс», м. Дніпродзержинськ; КОФМАН О. Л. — приватний підприємець «Алекс Плюс», м. Дніпропетровськ; СМІРНОВ О. М. — начальник шахти імені Артема, м. Кривий Ріг; ЖАВОРОНКОВ О. М. — начальник шахти «Прохідницька», м. Кривий Ріг; ДІЖУР П. Г. — начальник шахти імені Орджонікідзе, м. Кривий Ріг; ГРИШИН Є. Є. — директор ТОВ «Форвард Ойл», м. Кривий Ріг; КОЗЮК Я. М. — директор ТОВ «ЦУНК», м. Кривий Ріг; МОЛОЖОН А. В. — директор ТОВ «РБК «Промвтормет», м. Кривий Ріг; ПРИХОДЬКО О. Я. — директор КП «Міський тролейбус», м. Кривий Ріг; КУЦЕНКО О. М. — директор ВАТ «Югпром» ДП «Югвторметпром», м. Кривий Ріг; ВЕРБИЦЬКИЙ Ю. О. — директор ПП «Вербицький Ю. О.», м. Кривий Ріг.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

управління, то є ряд таких питань удосконалення державного нагляду, які цілком у змозі вирішити урядові формування. А саме: розробити та довести до відома теруправлінь Методичні рекомендації щодо організації планування, обліку та контролю роботи органів Держгірпромнагляду, які випливають з наказу Комітету від 20.12.2007 р.; організувати централізоване забезпечення інспекцій новими нормативними документами, що регламентують їх діяльність; у зв’язку з недостатньою ефективністю проводового телефонного зв’язку та переходом більшості підприємств, особливо малих, на мобільний зв’язок, передбачити зрештою у кошторисі Комітету на поточний та наступні роки витрати на мобільний зв’язок, дозволивши інспекторам користуватися ним у службових потребах; опрацювати умови використання державними інспекторами власних автомобілів в інтересах виробництва, що вкрай нагально для тих працівників інспекції, хто здійснює нагляд на сільгосппідприємствах; не вимагати від інспекцій, особливо наприкінці звітних періодів, цифрових інформацій, які не передбачені офіційно затвердженими формами звітності, оскільки такі інформації не можуть бути достовірними; з метою удосконалення ведення обліку нещасних випадків на виробництві уточнити з виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань терміни (щотижня чи щомісяця) подання до теруправлінь оперативної інформації з боку регіональних робочих органів Фонду. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

3. Зам. № 09—4871

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

ТРАГІЧНІ МАНЕВРИ НА «ПЕТРІВЦІ» Саме так уже друге століття поспіль називають дніпропетровці одне з найстаріших підприємств регіону — нині ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського», де з липня 2008 р. по січень 2009 р. пішли з життя двоє працівників у розквіті життєвих сил, одному з яких виповнилося 24 роки, а другому — 42. Що об’єднує ці два нещасні випадки?

асамперед, спільне місце подій — залізничний цех. Це важливий штрих, бо він вказує на постійно небезпечну ділянку виробництва. Але не головний. Не головна і спільна причина травмування двох різних за віком, фахом і досвідом працівників — організаційна. Бо вона, як той струмок, витікає з ефемерного, але від того не менш реального джерела: 70— 80% виробничого травматизму пов’язано з людським фактором. Він як грізний, даруйте, метастаз проникає в усі клітини виробничого організму, програмуючи тяжкі наслідки. Звернімося до реалій життя. …18 липня 2008 р. у згаданому підрозділі загинув старший майстер відділу технічного контролю С. Циганков. Перед цим до нього звернувся заступник начальника доменного цеху з шихти А. Шепель з проханням прибути на станцію Південна залізничного цеху для спільного огляду залізовмісних брикетів. Саме з цього моменту починається шлях С. Циганкова до біди. А спрямовуючою силою до цього стає ніщо інше, як людський фактор. С. Циганков, відгукнувшись на прохання колеги з доменного цеху, забуває чи вважає за непотрібне поставити до відома про відлучення з робочого місця свого безпосереднього керівника. Потім обидва працівники, прямуючи уздовж залізничного полотна та оглядаючи вагони з сировиною, не повідомляють про своє перебування на території залізничного цеху ані його начальнику, ані черговому по станції. Чому?

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

Адже у п. 9 документа, за яким проводиться вступний інструктаж з охорони праці для працівників, котрі поступають на завод, і для осіб, які прибувають у відрядження чи на виробничу практику, чітко сказано: «Не можна без попереднього погодження з начальником залізничного цеху... виконувати будь-які роботи на залізничних коліях». Отже, спрацювало стереотипне мислення в обох працівників. У А. Шепеля воно закладене щоденною виробничою практикою: принаймні тричі за зміну він оглядає вагони з сировиною на станції Південна без погодження з будь-ким своїх дій. А С. Циганков, напевне, переступив вимоги нормативного акта «за компанію»: якщо А. Шепелю можна, то чому «ні» йому? Далі події розвивалися так. А. Шепель йшов попереду, розмовляючи по мобільному телефону, а позаду, на відстані десь 15 м, рухався С. Циганков, який вирішив перебігти залізничну колію, не звертаючи уваги на потяг, що вже «дихав» йому у спину. Фінал відомий... Та немає фіналу для впливу людського фактора. Тепер уже у висновках комісії з розслідування нещасного випадку і наказі генерального директора підприємства. Так, перша не пішла далі звинувачення у порушенні вимог з охорони праці внутрішньозаводських нормативних документів С. Циганковим і А. Шепелем, визнавши їх головними і єдиними особами, винними у скоєнні нещасного випадку. З цим погодився і генеральний директор, видавши відповідний наказ, основу якого склали фактично

чотири заходи. Та чи вичерпує даний висновок головні витоки нещастя? Запитання цілком мотивоване. Адже три професіонали залізничного цеху, котрі день у день, рік у рік переживають як штатні, так і екстремальні виробничі ситуації, а саме: машиніст тепловоза, заступник начальника залізничного цеху з технічної частини, поїзний диспетчер, не відкидаючи провини потерпілого та його колеги, одностайно вказують на суттєві недоліки в організації безпечного ведення робіт. Це: відсутність у машиніста саме помічника (а не помічника-складача), внаслідок чого перший, виконуючи обов’язки одноосібно, не спроможний фізично контролювати ситуацію з обох боків потягу. Бо сидячи за пультом керування справа у кабіні локомотива, машиніст практично не бачить, що діється зліва, особливо вночі чи за несприятливих погодних умов; не рятує ситуацію і дзеркало, що встановлене з лівого боку тепловоза. Розташоване на відстані 2,8 м від робочого місця машиніста, воно не забезпечує огляд «мертвої зони». Крім того, під час опитування свідків трагічної події — працівників залізничного цеху випливло чимало опосередкованих фактів незадовільної виробничої та трудової дисципліни у зазначеному виробничому підрозділі. Чому ці та інші красномовні факти пройшли повз увагу комісії та керівника заводу? Який людський фактор — поспіх, заклопотаність поточними справами, втома чи щось інше — спонукав їх піти шляхом найменшого опору? Невідомо. І це не просто жаль, а небезпечно. Адже майже через шість місяців, а саме 27 січня 2009 р. людський фактор знову проявив свою руйнівну силу. Так, пізнього січневого вечора вже на станції Східна залізничного цеху було затиснуто між однією з

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

платформ та ворітьми станції складача поїздів В. Чеснокова. З якої причини працівник, який за вісім місяців до своєї трагічної загибелі успішно пройшов навчання та перевірку знань, а також усі належні інструктажі з охорони праці, пішов з життя? При цьому все технічне забезпечення маневрів — від локомотива, залізничних колій, стрілкових переводів до гучномовця та радіостанції — було у повному порядку. Звернімося до перебігу подій. В. Чесноков мусив подати до різних виробничих підрозділів 5 вагонів. Коли складач пішов з лівого боку залізничної колії попереду потяга, машиніст В. Савчук, який сидів у кабіні тепловоза зліва, чудово бачив свого напарника, але лише певний час. Бо внаслідок кривизни колії виникла так звана мертва зона огляду. Тому зв’язок між машиністом і складачем здійснювався тільки по радіо. Якоїсь миті В. Чесноков подав В. Савчуку команду: «Тихіше на чотири вагони». Останній зменшив швидкість потяга до трьох кілометрів. Після чергової команди: «У два вагони» машиніст проїхав зазначену відстань і зупинився, чекаючи наступних команд від складача. Але їх не було. Тим часом диспетчер станції В. Пекар слухав переговори обох працівників. І коли складач замовк, він почав по радіо викликати останнього. Не отримавши відповіді, диспетчер пішов на місце маневрових робіт, де побачив у кабіні потяга машиніста, а дійшовши голови потяга, знайшов без ознак життя В. Чеснокова, затисненого між платформою та ворітьми. Що відбулося? Даруйте, але чіткої відповіді немає ні у матеріалах спецрозслідування, ні у поясненнях фахівців залізничного цеху. Є лише припущення, що В. Чесноков: а) перебігав колію перед локомотивом, котрий рухався; б) неправильно поклав башмак під рухомий склад. Зрозуміло, що без очевидців відповідь на поставлене вище запитання знайти непросто. Та, втім, зусилля членів комісії зі спецрозслідування були зосереджені на пошуках не стільки відповіді, як винних у трагедії. З цим теж виявилося непросто. У машиніста чітка думка: винен складач. Його підтримав диспетчер. У виконуючого обов’язки начальника Східного району цеху своя версія: винні і складач, і диспетчер. А відповідь на поставлене запи-

тання дала комісія зі спецрозслідування, визнавши головним винуватцем трагічних подій диспетчера залізничного цеху В. Пекаря, оскільки він не виконав своїх посадових обов’язків — не забезпечив безпечне проведення маневрових робіт згідно з вимогами внутрішньозаводських нормативних актів. Хоч журналісту і не випадає вступати у суперечку з фахівцями, та немає куди подіти запитання: що ж конкретно не зробив чи порушив диспетчер, щоб уникнути нещасного випадку? Точна відповідь обов’язкова, бо за нею — ефективність заходів безпеки й впливу на людей, котрі набиратимуться досвіду при вивченні матеріалів розслідування загибелі складача поїздів. Натомість маємо посилання на положення посадової інструкції диспетчера, котрі у переважній більшості носять загальний характер і повторюються у посадових інструкціях інших посадових осіб цеху чи настільки тісно з ними перегукуються, що одне і те ж звинувачення можна, даруйте, «шити» мало не всім організаторам виробництва. Так зрештою і вийшло, коли комісія у своїх висновках, а гендиректор у наказі, як кажуть, роздали на горіхи багатьом великим і малим цеховим чинам. Який ефект? Вже у лютому 2009 р. тут же, у залізничному цеху, стався ще один нещасний випадок. На щастя, потерпілий залишився живий. Та немає лиха без добра: розбите коліно ще одного складача поїздів відкрило двері для різких працеохоронних змін у залізничному цеху. Про них розповідає начальник служби охорони праці підприємства О. Кравченко: — ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» — підприємство з повним металургійним циклом. У складі заводу — доменний, киснево-конверторний, два прокатні, допоміжні та залізничний цехи. Останній — дуже складна структура, що включає 6 станцій і де робота не припиняється ні вдень, ні вночі. Люди працюють чотирма бригадами. Тривалість робочої зміни локомотивноскладальної бригади — 12 год. Таке суттєве навантаження на працівників, а також самі технологічні процеси сповнені потенційних небезпек. Тому посилена увага до залізничного цеху закономірна. Особливо після згаданих нещасних випадків.

Так, з 4 лютого по 4 березня поточного року тут був запроваджений особливий режим нагляду за промисловою безпекою. Дирекція негайно звільнила з посад начальників служби руху, локомотивної служби і району залізничного цеху. Всі його інженерно-технічні працівники були переведені на цілодобовий режим роботи й особисто контролювали додержання персоналом вимог безпеки, а вранці доповідали про стан справ начальнику галузевої інспекції теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області та заводській службі охорони праці. Остання ж, де налічується 12 працівників, постійно контролювала виконання працеохоронних заходів, проводила цільові перевірки. ІТРівці знайшли 40 суттєвих порушень нормативних документів з охорони праці, вилучили 29 талонів попередження порушень вимог безпеки праці. 28 працівників цеху були позбавлені премій, з них 12 складачів поїздів, троє машиністів, шестеро їхніх помічників. Слід окремо сказати і про те, що 178 робітників локомотивноскладальних бригад цеху пройшли позапланове навчання та перевірку знань з охорони праці. 7 з них змушені були пройти перевірку повторно. Позачергове навчання та перевірку знань пройшли також усі 52 керівники цеху. Екзамен у них приймала заводська комісія з перевірки знань за участі державного інспектора теруправління. Переглянуто й доповнено інструкцію з охорони праці для машиніста та його помічника. Зокрема, внесено пункт, який передбачає при виконанні маневрових робіт обмеження швидкості потяга, а також повну його зупинку, якщо напарники перестають бачити один одного внаслідок погіршення видимості чи складних погодних умов. Доповнено інструкцію й таким положенням, яке спонукає складача поїзда використовувати башмак лише при повній зупинці потяга тощо. Нині служба охорони праці підприємства щотижня контролює ситуацію у залізничному цеху і доповідає генеральному директору про результати. Надія БЕЗУГЛА, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

ОЗБРОЇТИ ПРАЦІВНИКА Ц

ЗНАННЯМИ

Немає потреби переконувати читача, що розширення та удосконалення знань з питань безпеки праці сприяє зростанню професійного рівня, а отже,— збереженню життя та здоров’я працюючих. На Придніпровській залізниці функціонує Дорожній навчально-методичний центр охорони праці та пересувний вагон охорони праці. Робота цього центру організована згідно з положеннями про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці на ДП «Придніпровська залізниця» та про навчально-методичний центр охорони праці Придніпровської залізниці.

огляду на те, що темпи сучасного життя та стрімкий розвиток технічних засобів потребують засвоєння значного обсягу різноманітної інформації, перед працівниками центру поставлено завдання пошуку ефективних методів навчання. Один з них — мультимедійні комп’ютерні технології: синтез комп’ютерної графіки, анімації, живого зображення тощо. Використання цього методу робить навчальний матеріал більш наочним, зрозумілим, зручним для запам’ятовування, що особливо важливо при засвоєнні емоційно-нейтральної інформації: інструкцій та інших нормативних документів. Працівники центру тісно співпрацюють з викладачами, які залучаються до проведення занять, збагачують їхні лекції слайдами, презентаціями, тест-опитуваннями, відеороликами та ін. Уже кілька років поспіль процес навчання спеціалістів з питань охорони праці включає ділові ігри. Застосування їх дає змогу, по-перше, до 90% підвищити рівень засвоєння матеріалу, по-друге, на 30—40% зменшити час, необхідний для вивчення дисципліни. Крім того, цей метод активізує сам процес навчання, робить його більш творчим, захоплюючим, поєднує засвоєння теорії з відпрацюванням практичних навичок в умовах, наближених до виробничих. Так, наприклад, одна з ділових ігор спрямована на поглиблене вивчення Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також передбачає набуття практичних навичок щодо управлінських рішень з організації та проведення розслідування нещасних випадків на виробництві, з надання першої допомоги потерпілому, з розробки заходів щодо усунення причин нещасного випадку, вибору засобів колективного та індивідуального захисту, з використання нормативно-технічної літератури тощо. Під час гри використо-

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

вуються різноманітні форми подачі матеріалу: відеозапис пояснень свідків нещасного випадку, малюнки, графіки. Крім того, слухачів поділяють на різні команди, що породжує дух змагання, котрий сприяє активному засвоєнню матеріалу. Серед ефективних методів навчання — надання методичних рекомендацій керівникам, фахівцям різного рівня щодо уміння користуватися та засвоювати матеріали з охорони праці. Адже обсяг необхідних знань і кількість нормативної, інструктивної інформації у цій царині дуже великий. А методичні рекомендації дають змогу опанувати цю інформацію за короткий термін. Крім того, непомітно зникає психологічний бар’єр, зумовлений професійним стереотипним сприйняттям матеріалу та перервами у навчанні. На даний час розроблено 8 методичних рекомендацій, видано серію плакатів з безпечного виконання робіт. Усі вони розповсюджуються серед структурних підрозділів залізниці. Цікавим і динамічним варіантом подання навчального матеріалу є відеофільми. На Придніпровській залізниці створюється їх єдиний відеофонд, у якому зібрані фільми зі всіх структурних підрозділів. Вони пронумеровані, зроблено їх реєстр. Сьогодні у фільмотеці центру 69 відеофільмів з охорони праці. Доступ до фільмотеки мають працівники усіх галузевих служб та структурних підрозділів залізниці. З 2006 р. функціонує сайт «Нормативна база з охорони праці», до якого підключені майже всі структурні підрозділи, що дає змогу своєчасно забезпечувати працівників необхідними, зокрема, новими нормативними документами в електронному вигляді. У навчальному процесі використовуються практичні тренажери «Фантом» для відпрацювання навичок надання першої допомоги потер-

пілому. Ними оснащені локомотивні депо, дистанції електропостачання. Названі та інші ефективні методи засвоєння матеріалу широко застосовуються також під час навчання та перевірки знань з питань охорони праці керівників, спеціалістів з охорони праці та відповідальних осіб з охорони праці структурних підрозділів залізниці. За 2008—2009 рр. свої знання підтвердив 431 працівник за вказаними посадами. Ще хотілося б звернути увагу на такий ефективний метод поширення досвіду, як школи-семінари, до проведення яких запрошуються представники керівництва залізниці, Держгірпромнагляду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Дніпропетровського технічного університету залізничного транспорту, профспілки залізничників і транспортних будівельників України, висококваліфікованих спеціалістів різних галузей, котрі діляться ідеями, пропозиціями, досвідом, об’єднують зусилля для вирішення тих чи інших питань з охорони праці та промислової безпеки. У 2008 р. під час роботи школисемінару вперше на залізниці відбувся конкурс на кращого спеціаліста з охорони праці, в якому взяли участь 16 конкурсантів, котрі продемонстрували хороші знання. З огляду на ефективність такого заходу на залізниці з поточного року запроваджується щорічний конкурс на кращого спеціаліста з охорони праці. До речі, введено і нову форму їхнього навчання — щоквартальні регіональні семінаринаради, під час яких керівники та спеціалісти служб охорони праці управління залізниці проводять тематичні консультації з найрізноманітніших питань. Окремо слід сказати про роботу вагона охорони праці. Протягом 2008 р. він працював на 49 станціях Дніпропетровської, Криворізької, Кримської та Запорізької дирекцій залізничних перевезень. Працівникам читали лекції, надавали консультації, показували відеофільми, з ними проводили бесіди, демонстрували наочні посібники, ознайомлювали з оглядовою інформацією про стан охорони праці на залізничному транспорті. 5029 осіб з 211 філій структурних підрозділів залізниці скористалися послугами вагона охорони праці: прослухали 221 лекцію і взяли участь у такій же кількості практичних занять на тренажері «Фантом». Крім того, слухачам продемонстровано 664 відеофільми, з них 446 — з охорони праці, 118 — з безпеки руху, проведено 48 перевірок стану охорони праці.

С. КУЛИК, начальник служби охорони праці Придніпровської залізниці

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

В ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ

УСПІХ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ

ПРОФЕСІОНАЛИ

Не секрет: у підприємств, які працюють в одній сфері, складові успіху схожі. Але за рівних умов і можливостей одні з них ідуть вперед, набуваючи досвіду роботи, авторитету у колег і партнерів, а інші — тупцюють на місці. Такий «розкид» у результаті, думається, можна пояснити відомим висловом: той, хто хоче працювати, шукає шляхи вирішення проблеми, той, хто не хоче,— причини, за якими не можна її вирішити.

ержавне підприємство «Придніпровський експертно-технічний центр Національного науководослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» належить до підприємств, які міцно зайняли нішу в системі державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці. Міцність позиції обумовлена високим професійним рівнем спеціалістів, використанням сучасних методик діагностування та експертизи, постійним пошуком нових форм і методів роботи. Старожили пам'ятають, наскільки непростими були перші кроки ЕТЦ: по крупинках створювалася матеріально-технічна та методична бази, формувалася кадрова політика. Результат такої діяльності не забарився. Сьогодні Придніпровський ЕТЦ — це згуртований колектив професіоналів, що налічує у своєму складі 37 технічних експертів, трьох кандидатів наук, здатний вирішувати завдання забезпечення безпеки виробництва на всіх етапах. Експерти виконують основний обсяг роботи з підготовки експертних висновків для одержання дозволів на роботи підвищеної небезпеки, експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Будівельний бум, який у недалекому минулому охопив Придніпровський регіон, вивів на одне з провідних місць проведення експертиз проектної та конструкторської документації. Важливість цієї роботи не викликає сумніву. На жаль, нерідкими є приклади, коли проектувальники того чи іншого об'єкта розробляють його без урахування вимог з промислової безпеки. У проектних документах, що надаються на експертизу, може не бути технічних рішень щодо організації безпечної

роботи того чи іншого технологічного устаткування, технологічних ліній, процесів зберігання, транспортування тощо. Словом, питання охорони праці в таких проектах не розглядаються взагалі. Автори таких «творінь» забувають, що працювати на підприємстві будуть люди, і помилки, допущені проектувальниками, можуть коштувати комусь життя... Ось лише один приклад. Впродовж минулого року спеціалісти Придніпровського ЕТЦ запропонували доопрацювати близько 70% наданих на експертизу проектів, тим самим зробивши гідний внесок у запобігання «запроектованим» випадкам виробничого травматизму. Експертиза підприємств для одержання дозволу на виконання робіт і експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки — суттєва складова комплексу заходів щодо профілактики виробничого травматизму. Бо експерт не тільки дає оцінку відповідності устаткування діючим нормативам, але й дає рекомендації власникові щодо зниження факторів виробничого ризику. Важливою складовою комплексу заходів щодо зниження ризику та мінімізації наслідків аварій на виробництві є розробка декларацій безпеки та Планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС). Спеціалісти ЕТЦ накопичили досвід і у цій галузі діяльності. Виконано понад тисячу робіт у цьому напрямі. Підприємствам надаються будь-які консультації з цих питань. Тільки за останній час було проведено роботи з розробки та експертизи ПЛАС і декларацій безпеки на таких великих підприємствах, як ВАТ «НПК «Галичина», «Дніпроазот», «Арселор Міттал Кривий Ріг», «Дніпроенерго», «Нікопольський завод феросплавів», «Баг-

лейкокс», ДП «Смоли», «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова», «Конструкторське бюро «Південне». В умовах старіння виробничих фондів і, як наслідок, збільшення ризику аварій і травм зростає роль експертизи (діагностики) устаткування, що відпрацювало нормативний термін експлуатації. Експерти Придніпровського ЕТЦ проводять весь комплекс робіт, передбачених вимогами державних нормативних актів з охорони праці (неруйнівний контроль, технічне діагностування, експертизу і всі види технічних опосвідчень) до устаткування та об'єктів, експлуатація яких пов'язана з підвищеною небезпекою (парові та водогрійні котли, трубопроводи пари та гарячої води, посудини, що працюють під тиском, резервуари, цистерни, контейнери, технологічні та магістральні трубопроводи, вантажопідйомні механізми). Для цього тут є сучасне діагностичне обладнання і засоби вимірювальної техніки для проведення неруйнівного контролю металоконструкцій, зварних з'єднань та основного металу методами оптико-візуального та вимірювального, ультразвукового, акустико-емісійного, радіографічного, капілярного та магнітного контролю, вимірювання механічних характеристик металу, металографічних досліджень. Варто зазначити, що спеціалісти підприємства атестовані органами атестації персоналу України та Росії, мають кваліфікаційні свідоцтва й сертифікати, що підтверджують відповідність кваліфікації національним, російським і європейським вимогам. Серед замовників — підприємства різних галузей промисловості. Так, спеціалісти ЕТЦ проводили діагностику:

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

колон синтезу аміаку, теплообмінників, ємкісного устаткування, реакторів, технологічних трубопроводів та іншого технологічного устаткування у ВАТ «Дніпроазот» і «Рівнеазот»; танків для зберігання рідкого хлору, контейнерів для зберігання і транспортування рідкого хлору і трубопроводів хлору у ВАТ «Дніпроазот», на КП ТОВ «Аульська хлоропереливна станція», «Кривбаспромводопостачання»; залізничних цистерн для перевезення небезпечних вантажів з допуском їх експлуатації на залізницях України, Росії, країн Прибалтики; колон, теплообмінників, ємкісного устаткування виробництва концентрованої азотної кислоти на ДП «Екоантилід»; емальованих посудин на ДП «Смоли» тощо. За роки роботи підприємства було видано понад 6000 висновків щодо продовження ресурсу устаткування підвищеної небезпеки. Дієву науково-технічну підтримку наш ЕТЦ надає комісіям із спеціальних розслідувань нещасних випадків на виробництві. Це дає змогу не тільки встановити причини аварій, а й розробити заходи щодо профілактики виробничого травматизму у майбутньому. Так було, скажімо, під час розслідування резонансної трагедії, яка сталася у Дніпропетровську у жовтні 2007 р. Тоді мешканці 10-поверхового житлового будинку стали заручниками газового джина — вибух забрав життя 23 осіб. Серед тих, хто першим приїхав на місце трагедії, були і спеціалісти ЕТЦ. Саме експертам належало, досконально вивчивши ситуацію, зробити висновки, від об'єктивності яких залежали долі людей. І не тільки за територіальною ознакою цю роботу виконували дніпропетровці — спеціалісти ДП «Придніпровський ЕТЦ» і ДП «Центр сертифікації та контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу»,— але й за рівнем професіоналізму. Серед кількох десятків подібних структур, що працюють в Україні, експертів такого профілю і з таким досвідом — небагато. І саме на їхню долю випадає виконання роботи в екстремальних ситуаціях. Але, як відомо, органи держнагляду за промисловою безпекою та охороною праці будують свою діяльність за принципом запобігання техногенно-промисловим аваріям.

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

І у зв'язку з цим тандем ЕТЦ — теруправління виходить на перші ролі. Сьогодні інспектори Дніпропетровського теруправління та спеціалісти ЕТЦ працюють в одній зв'язці, доповнюючи один одного. Особлива відповідальність у плані формування психології безпечної праці лежить і на навчальнометодичному відділі ЕТЦ. Відділ проводить навчання з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів, психофізіологічну експертизу, консультації з питань охорони праці. Як зазначають його спеціалісти, навчання з питань охорони праці дає змогу підприємству організувати чи налагодити функціонування системи управління охороною праці, використовуючи одержану інформацію на заняттях. Недарма тут діє теза: «До кожного замовника — індивідуальний підхід». Перед початком навчання аналізується інформація про специфіку роботи й організацію виробництва. Слухачами занять, організованих навчально-методичним відділом, є посадові особи та спеціалісти великих підприємств регіону: ДП «КБ «Південне» і «ВО «Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова», ВАТ «Дніпроважмаш», «Дніпровський тепловозоремонтний завод», «Дніпропетровський завод металоконструкцій імені І. В. Бабушкіна», «Хліб», «Укртелеком», «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського», «Енергогідромеханізація», «Нікопольський феросплавний завод», «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив», КП ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» та багато інших. За час існування ЕТЦ усього навчено понад 37 тис. працівників, які представляють майже 7 тис. підприємств, організацій та установ регіону. На базі ЕТЦ у 2008 р. створений і працює Регіонально-навчальний центр з безпечної експлуатації систем газопостачання. Чи є перспективні напрацювання у нашого підприємства? Безумовно. У цьому плані цікавим є досвід впровадження методики контрольних списків (МКС), що дає змогу швидко й ефективно збирати первинну інформацію для аналізу та розробки документів промислової безпеки потенційно небезпечних об'єктів, а найголовніше — розробити заходи для досягнення промислової безпеки на базі основних рекомендацій між-

народних комісій. Її принцип грунтується на конкретному наборі контрольних списків cheklist (чек-листів), що дають змогу охарактеризувати і визначити небезпеку потенційно небезпечного об'єкта. Перевагою цієї методики є швидка та легка адаптація до контролю небезпеки промислового об'єкта, тобто вона є універсальним механізмом оцінки різних підприємств і галузей промисловості. Іншими словами, МКС — гнучка система для аналізу будь-якого небезпечного виробництва. Щодо спеціалістів зі складання документів з промислової безпеки (ПЛАСів, ідентифікації та декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки), то для них ця методика також важлива, оскільки йде адаптація до українського законодавства. Звичайно ж, для реалізації цих нововведень необхідним є створення координаційної групи, яка має керувати й узагальнювати результати перевірок. Крім того, треба також розробити єдину концепцію промислової безпеки, аналогічну міжнародній нормативній базі та адаптовану до нормативних документів України, залучаючи спеціалістів інспекцій Держгірпромнагляду, МНС, СЕС, Мінприроди, створити бланк нормативного опитувальника для допомоги в обстеженні підприємств контролюючими органами. Уже сьогодні спеціалісти Придніпровського ЕТЦ готові надавати консультативну допомогу в освоєнні цієї методики. І вона є особливо важливою в умовах кризи, що склалася в країні. Адже їх застосування призводить, без усякого сумніву, до економічніших способів господарювання. Система, що пропонується, звичайно ж,— не догма і не панацея від усіх існуючих проблем. Але це — реальний крок до удосконалення нашої роботи. Це — крок у майбутнє. По суті, весь спектр послуг, що пропонується сьогодні Придніпровським ЕТЦ, підпорядкований одній ідеї: передбачити додержання норм промислової безпеки ще на стадії проекту і запобігти їх порушенням під час експлуатації об'єктів. Є. ХУДОЛЄЙ, начальник ДП «Придніпровський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» Фото Л. БЕЗУГЛОГО

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

ПОКРАЩАННЯ ПРОВІТРЮВАННЯ ТА УМОВ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК Підвищити продуктивність праці, як відомо, можна тільки за умови застосування високопродуктивної техніки та інтенсивної технології. Причому ця техніка і технологія повинні бути максимально безпечними для людей, які їх використовують.

араз на залізорудних і шахтах України проведення підняттєвих виробок здійснюється різними залежно від їх призначення та заданих параметрів способами: комбайновим на весь перетин; секційним підриванням глибоких свердловин; механізованим за допомогою спеціальних монорейкових комплексів; звичайним немеханізованим способом. Проте з деяких причин (перш за все економічного характеру) питома вага проведення підняттєвих виробок найбільш прогресивними способами, що виключають або суттєво зменшують термін перебування гірників у їх привибійній частині, з кожним роком зменшується. Так, проведення підняттєвих виробок з допомогою комбайнів здійснюється тільки на шахтах ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат». На більшості шахт Криворізького залізорудного басейну майже на 90% проведення таких виробок здійснюється звичайним способом, що вкрай негативно позначається не тільки на продуктивності, але й на умовах і безпеці праці гірників. Так, забрудненість повітря пилом в робочій зоні прохідників без активного провітрювання навіть під час буріння шпурів з промивкою в десятки разів перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК). Буріння без подачі води в шпур, що практикується

на ряді шахт Кривбасу всупереч чинним правилам безпеки, призводить до того, що ця забрудненість перевищує ГДК у сотні разів. Не випадково (і це підтверджено даними Інституту медицини праці АМН України) найбільш поширеними формами профпатології гірників є захворювання, пов'язані з вдиханням пилу (пневмоконіоз, хронічний бронхіт). Питома вага цих захворювань у загальній структурі профзахворюваності становить майже 50%. Не маючи надійних ефективних рішень провітрювання та пиловловлювання під час буріння шпурів, а також пилогазознешкодження після вибухових робіт, кожну зміну прохідники наражаються на велику небезпеку порушення стану свого здоров'я. Вищенаведені обставини спричинили необхідність вжиття термінових та дієвих заходів щодо поліпшення умов та безпеки праці прохідників. Науково-дослідним інститутом безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості (НДІБПГ) у творчій співдружності з гірничорудними підприємствами Кривбасу було розроблено принципово новий універсальний апарат УПА-1М, застосування якого дає змогу нормалізувати умови праці прохідників за пиловим фактором, надійно захистити їх від бурового шламу, що також є значним джере-

лом дискомфорту на робочому місці, ефективно знешкодити пил та шкідливі гази під час вибухових робіт, забезпечити надійне провітрювання виробок практично на всіх етапах прохідницького циклу, а також забезпечити дистанційний відбір проб повітря з привибійної частини виробки. Апарат не має аналогів. Він складається з двох частин: навісної у вигляді пневматичної колонки з пилошламовловлюючим вузлом, що легко та швидко монтується безпосередньо на бурильну установку (телескопний перфоратор), та двоступінчастого примушувача тяги (ежектора). Дія апарата в режимі пилошламовловлювання базується на відсмоктуванні продуктів буріння (пилу та шламу) від устя шпура, а також пилу з привибійної частини за рахунок розрідження, що здійснює ежектор, з наступною нейтралізацією пилу в останньому. Дія апарата в режимі пилогазознешкодження базується на активному впливі на пилогазову хмару, що утворилася після проведення вибухових робіт, потужної повітряно-водяної суміші для її розріджування, а також доосаджування пилу та шкідливих газів у самому ежекторі. Як показали промислові випробування, застосування апарата під час буріння шпурів забезпечує зниження забрудненості повітря пилом

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

у робочій зоні до рівня ГДК. Після виконання вибухових робіт час, потрібний для нейтралізації та повного знешкодження продуктів вибуху від оксидів азоту та вуглецю, не перевищує 20—25 хв інтенсивного провітрювання. Апарат характеризується невеликими габаритами та масою, простотою в обслуговуванні та експлуатації, високою надійністю. Не менш складним є питання нормалізації умов та підвищення безпеки праці під час проведення горизонтальних гірничих виробок. Зараз у більшості випадків вони реалізуються за рахунок примусового провітрювання вентиляторами місцевого провітрювання (ВМП). При цьому використовується одна з трьох схем: всмоктувальна, нагнітальна або комбінована. Разом з тим сучасні умови проведення цих виробок

ність розроблених ежекторів від відомих апаратів аналогічного призначення полягає в тому, що вони не тільки здатні ефективно, в стислий термін провітрити виробку, але й дають змогу одночасно активно нейтралізувати пилогазову хмару, що утворилася після вибухових робіт. Ежектори можуть працювати у кількох режимах: подачі у виробку тільки повітря для її провітрювання під час виконання робіт, пов'язаних з бурінням шпурів, прибиранням породи, кріпленням виробки та ін.; подачі у виробку перед вибуховими роботами одночасно повітря та повітряно-водяної суміші; подачі у виробку перед вибуховими роботами повітря та повітряноводяної суміші з додаванням в ежектор висококонцентрованих поверхнево-активних речовин (ПАР);

Практичне застосування розроблених інститутом способів та засобів провітрювання гірничих виробок дало можливість на шахтах Кривбасу значно поліпшити умови та безпеку праці гірників. потребують застосування інших, більш ефективних та надійних способів, засобів та схем провітрювання. З урахуванням значного досвіду, накопиченого в цій галузі спеціалістами НДІБПГ під час розробки нових способів та засобів за основу було взято безтрубну каскадну схему провітрювання вибоїв. Сутність цієї, взагалі відомої, схеми полягає у розподілі повітряного струменя в активно провітрюваній частині горизонтальної виробки на два протилежно спрямованих потоки, один з яких, рухаючись уздовж однієї зі стінок виробки, доставляє свіже повітря до вибою, а другий, рухаючись уздовж протилежної стінки виробки у зворотному, по відношенню до першого потоку напрямку,— видає забруднене повітря. Схеми, що рекомендуються, передбачають ефективне провітрювання горизонтальних виробок протяжністю до 200 м за допомогою комбінації особливим чином встановлених у виробці спеціальних повітродувок ежекторного типу. Відмін-

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

подачі у виробку перед вибуховими роботами повітря або повітряноводяної суміші (по довжині), а в привибійну частину — й повітряно-механічної піни (ПМП). Перший режим забезпечує ефективне провітрювання виробки. Другий і наступні режими водночас із провітрюванням забезпечують активне пилогазознешкодження. Режими роботи ежектора з використанням ПАР та ПМП рекомендується використовувати в екстремальних ситуаціях, коли з тих чи інших причин неможливо забезпечити провітрювання виробки за час міжзмінної перерви (30 хв). Завдяки розробленим схемам можна організувати провітрювання виробок, що є у проходці, перетином від 3 до 14 м2. За необхідності разом із ежекторами можуть використовувати ВМП (комбінований варіант). За своїми аеродинамічними характеристиками ежектори належать до високонапірних та високопродуктивних. У режимі подачі на ежектор повітряно-водяної суміші

його продуктивність становить 1,4 м2/с, у режимі подачі тільки повітря — 2,1 м2/с. Це дає змогу вже на першій стадії оброблення повітряної маси (за лічені хвилини після включення каскаду ежекторів) нейтралізувати до 70% пилу та до 50% оксидів азоту, що містяться в ній. На етапі промислових випробувань встановлено, що всі розроблені схеми провітрювання виробок (довжиною від 20 до 200 м) забезпечують швидкість повітряного струменя в них не менш як 0,25 м/с, а час, потрібний для повного знешкодження продуктів вибуху, не перевищував 20—25 хв, що відповідає вимогам чинних правил безпеки. Практично після 25 хв інтенсивного провітрювання з одночасною подачею в ежектори води в кількості 3—4 л/хв у повітрі не виявлено навіть слідів оксидів вуглецю та азоту. Атмосфера у виробках під час роботи ежекторів була чистою та прозорою. Запропоновані способи та засоби провітрювання гірничих виробок отримали високу оцінку спеціалістів та виробничників. Практичне їх застосування на шахтах Кривбасу дало можливість значно поліпшити умови та безпеку праці гірників. Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, розглянувши матеріали досліджень НДІБПГ, позитивні відгуки з гірничорудних підприємств ВАТ «Суха Балка» і ВАТ «Кривбасзалізорудком», експертні висновки Криворізького ЕТЦ та пропозиції Криворізького гірничого округу з цього питання, дозволив постійне застосування паспортів і схем провітрювання гірничих виробок під час їх проведення з використанням ежекторів-пиловловлювачів УПА-1М, а також ежекторів-піногенераторів ЕПГ-2ПМ. М. ШВИДКИЙ, докт. техн. наук, В. КУРОЧЕНКО, канд. техн. наук, В. РЯСНИЙ, канд. техн. наук (ДП «НДІ безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості»), І. ЄВСТРАТЕНКО, канд. техн. наук (Криворізький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін МНС України)

Науково виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «Охорона праці»

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

№ 7 (181) /2009

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці В. БОНДАР ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ А. КОЖУШКО ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ Р. АЗАМАТОВ В. ДУБІЛЬ Г. ПІВНЯК, В. ГОЛІНЬКО Є. САГАЙДАЧНИЙ ІГОР ПАРФЕНЮК НАДІЯ БЕЗУГЛА

Програма заради людини На сторожі конституційних прав Справжня ціна оперативної ради Мета — працювати без нещасних випадків Охорона праці — невід'ємна частина успішного бізнесу З позиції справедливості Як адаптувати випускника до небезпек виробництва Охороні праці криза не перешкода Заслужена нагорода колективу Плануй — роби — перевіряй — удосконалюй

3 5 7 10 13 15 17 19 21 22

Безпека праці Л. МИКИТЧЕНКО ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ М. РИЖЕНКОВ В. МАЦІЯКО НАДІЯ БЕЗУГЛА C. КУЛИК Є. ХУДОЛЄЙ М. ШВИДКИЙ, В. КУРОЧЕНКО, В. РЯСНИЙ, І. ЄВСТРАТЕНКО

Реалізується проект Останній маршрут автодрезини Той мудрує, той руйнує Роздуми на задану тему Трагічні маневри на «Петрівці» Озброїти працівника знаннями Успіх забезпечують професіонали

25 27 30 31 34 36 37

Покращання провітрювання та умов праці під час проведення гірничих виробок

Медицина праці М. КАРНАУХ, Т. КОВАЛЬЧУК Г. ПЕТЛЕНКО, В. ОБЕРТАС Н. ВИШНЕВСЬКА

Ситуація потребує невідкладних дій Цеховій медицині — друге дихання Медогляд як складова профілактичної роботи

41 43 45

Соціальний захист Н. БРАТКО Л. МИКИТЧЕНКО

Об'єктивність розслідувань — запорука справедливості Не зупиняючись на досягнутому

47 49

Офіційний розділ Слідами наших публікацій За листами читачів Реклама

51 52 56

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації Безпека праці на виробництві (практикум) Матеріали для цього номера підготували наші власні кореспонденти Леонід Безуглий, Надія Безугла і авторський актив редакції журналу © ОХОРОНА ПРАЦІ

На першій сторінці обкладинки фото Л. БЕЗУГЛОГО

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — Г. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 09.07.2009. Формат 60u84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 7 811 прим. Зам. № 09—4871. Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 14 545 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

19 ЛИПНЯ — ДЕН Ь М ЕТАЛ У Р ГА Дорогі друзі! Прийміть щирі вітання з Днем металурга! У цей день наша країна вшановує людей, які своєю нелегкою щоденною працею створюють національне багатство держави. Професія металурга не без підстав вважається однією з найскладніших і найпочесніших. Від досвіду та майстерності, самовідданого ставлення металургів до роботи великою мірою залежить розвиток національної економіки, а отже, і подальша доля України. Сьогодні гірничо-металургійний комплекс, як і вся національна промисловість, переживає складні часи. Наше завдання — об'єднавши зусилля, безкомпромісно боротися за права та інтереси трудящих. У цей непростий час пріоритети профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України залишаються такими ж, як і раніше: безпека трудящих на робочих місцях, гідна заробітна плата, соціальні гарантії. Ми не дозволимо перекласти на плечі людини праці основний тягар кризового періоду. Сьогодні, як ніколи, підвищується роль і відповідальність технічної інспекції праці, її спільних дій з державними органами нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. Зростає відповідальність кожного громадського інспектора праці у своїй бригаді, зміні, на дільниці та в цеху. Наша сила — у єдності та солідарності! Разом ми подолаємо усі труднощі! Бажаю, шановні колеги, успіхів у роботі, оптимізму та міцного здоров'я. Щастя й благополуччя вам і вашим сім'ям! З повагою, голова ЦК профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України

Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович — головний редактор журналу «Охорона праці»

558 74 11

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558 36 03

Гаврилюк Лариса Андріївна —

Гержод Юрій Володимирович — директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансзв’язку України

461 65 58 288-14-56

Єршов Сергій Олександрович Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

289 12 46

перший заступник директора Національного науково%дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440 99 55

заступник директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Мінпраці України

289 43 21

Лисюк Микола Олександрович —

Мостовий Володимир Миколайович — Осіянов Анатолій Якович —

відповідальний секретар, завідувач відділу науково%технічного редагування та зв’язку з громадськістю журналу «Охорона праці»

559 60 63

заступник головного редактора з редакційно%видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558 74 18

Суслов Геннадій Михайлович —

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296 05 69

головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

256 72 20

заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501 33 51

керівник управління охорони праці та здоров’я — головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України

278 02 51

Цибульник Олексій Владиленович —

Чернюк Володимир Іванович — Якібчук Василь Васильович —

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558 74 11

Заступник головного редактора з редакційно%видавничої роботи

Суслов Геннадій Михайлович

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296 05 69

Відповідальний секретар, завідувач відділу науково%технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559 60 63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558 36 03

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Покуса Ольга Карпівна

558 36 03 558 36 03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 761 00 43

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

В. КАЗАЧЕНКО

558 74 18

(056) 761 00 43

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397 16 77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

по Волинській, Закарпатській, Івано%Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

(051) 632 23 29 (098) 498 66 72

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55 83 33

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748 97 31

по Кіровоградській та Одеській обл. по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович

Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304 34 53 559 48 31, 558 74 27 296 05 65, 296 82 56 559 19 51 559 62 79, 296 05 68

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Коротким рядком Протягом 5 місяців нинішнього року інспекторським складом теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області проведено 16 комплексних, 86 цільових та 3539 оперативних перевірок. При цьому виявлено 25 370 порушень вимог безпеки праці, призупинено 4007 робіт і об'єктів, накладено 2458 штрафів, з них 409 — на перших керівників. Сума грошових стягнень становила понад 176 тис. грн. *** 195 керівників і спеціалістів з охорони праці сільгосппідприємств Солонянського, Синельниківського, Верхньодніпровського та Межівського районів у січні—травні нинішнього року пройшли 40-годинне навчання з питань охорони праці у державному навчальному закладі «Дніпропетровський обласний навчальний центр АПК». Стримує потік слухачів хронічний брак коштів у господарствах. *** Впродовж травня 2009 р. інспекторами теруправління проведені цільові перевірки готовності до безпечного функціонування дитячих та інших оздоровчих закладів у літній період. Було обстежено 21 оздоровчий заклад. Їхнім керівникам видано приписи щодо усунення до початку оздоровчого сезону 215 порушень нормативноправових актів з охорони праці. До адміністративної відповідальності притягнено 16 посадових осіб.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА МІСЦЕВА ВЛАДА

ПРОГРАМА ЗАРАДИ ЛЮДИНИ На сесії Дніпропетровської об-у ласної ради затверджено Програму и поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в області на 2008—2011 роки. Проект Програми запропонува-ли облдержадміністрація спільно з т Держгірпромнаглядом. Документ відкриває можливості для застосу-вання додаткових важелів щодо по-ліпшення ситуації у сфері промис-лової безпеки та охорони праці в регіоні. Яким чином планується вико-нання Програми протягом наступ-них трьох років, на яких саме пи-ага г , ро розп зпов овід ідає ід ає гголова олов ол ова а Дні Д ні таннях зосереджуватиметься увага, розповідає Дніпропетровської обласної державної адміністрації В. БОНДАР.

очати, очевидно, треба з того, що сама Програма народилася не на порожньому місці і не є продуктом чисто кабінетним. Ще на початку 2004 р. між Дніпропетровською облдержадміністрацією та тодішнім Держнаглядохоронпраці було укладено угоду про співпрацю. У цьому напрямі ми стали першими в Україні. І необхідність такої співпра-

нагляд і обласний орган виконавчої влади мають працювати спільно, виконуючи скромну, але суспільно зумовлену місію захисту людини. Саме на вирішення цих питань спрямована робота обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Засідання спільних комісій, спільні перевірки, спільне опрацювання концепції вирішення тих чи ін-

ці продиктована самим становищем Дніпропетровської області, де зосереджено потужні гірничодобувні, металургійні, машинобудівні підприємства та підприємства хімічної галузі, функціонує сучасний агропромисловий комплекс, створено складну структуру транспортних і споживчих газових мереж. Тому Держгірпром-

ших питань — ось той дух, який допомагає долати численні проблеми. Серед них — газопроводи без власників, які були побудовані ще наприкінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття господарським способом, і в жодній організації не перебувають на балансі. Перш ніж вирішити це питання, довелося про-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

вести серйозну системну роботу, до якої було залучено і юристів, і фахівців газового господарства, і місцеві органи влади. Для багатьох людей залишається невідомою і недоступною інформація, що Дніпропетровщина безпосередньо була причетна до створення потужного ракетно-ядерного щита Радянського Союзу. Так ось, наслідки діяльності спеціалізованих підприємств даються взнаки і через багато років. І питання захисту людини з огляду на це постійно перебувають на порядку денному засідання ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Уже більш як десять років тому виникли проблеми з опосвідченням контейнерів для перевезення рідкого хлору з Аульської хлоропереливної станції поблизу Дніпродзержинська. Підприємство розташоване на нашій території, а його послугами користується 18 областей України. Спільно з фахівцями теруправління Держгірпромнагляду довелося неодноразово виїжджати сюди, приймати рішення щодо поточної ситуації. Тільки завдяки об’єднаним зусиллям вдалося продіагностувати ємності, вилучивши з обігу непридатні, забезпечити виконання значної частини заходів з переобладнання самого підприємства, яке є об’єктом підвищеної небезпеки. Роботу з виконання угоди про співпрацю між Держнаглядохоронпраці (Держгірпромнаглядом) і облдержадміністрацією можна було б вважати надзвичайно успішною, аби не резонансні випадки, пов’язані з вибухом побутового газу у житловому будинку Дніпропетровська у жовтні 2007 р. та займанням зрідженого газу у торговельному павільйоні в обласному центрі у березні 2009 р. Якщо перша біда з численними жертвами мала непрогнозований характер, то стосовно несанкціонованого використання газобалонних установок ми ще три роки тому провели спеціальне засідання ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Тоді цьому заходу передувала перевірка стану

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

безпеки у торговельних наметах, кіосках і кафе. Були оштрафовані десятки підприємців, вироблено спільний план роботи у цьому напрямі на перспективу. Але остання подія, коли постраждало дві людини, виявила, наскільки складним стає управління цим процесом. Не можна щоденно використовувати інспекторський потенціал теруправління Держгірпромнагляду та особовий склад управління МНС, аби «прочісувати» вулиці, двори великих міст і містечок у пошуках кіосків і торговельних наметів з метою виявлення там порушень. Адже є органи місцевого самоврядування, на підконтрольній території яких і відбуваються всі подібні речі. І коли на позачерговому засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності населення ми проаналізували ситуацію, то відкрилася дуже неприємна картина: суборенда кіосків, усні домовленості щодо функціонування наметів, встановлення забороненого обладнання. А найстрашніше — наймані працівники офіційно не оформлені, а отже, не мають ніяких шансів на матеріальну компенсацію в разі травмування чи загибелі. Тому за результатами квітневого засідання ради з питань безпечної життєдіяльності населення вироблено жорсткі заходи, що дасть змогу розрубати цей гордіїв вузол. Скажу лише, що до цієї справи залучено заступників міських голів, заступників начальників відділів внутрішніх справ, санітарноепідеміологічного нагляду. Ніхто не стане заперечувати, що ресурсу впливу у представників Держгірпромнагляду на персонал заводів, фабрик, шахт, кар’єрів, установ і організацій достатньо. Тоді яка роль відводиться на цьому фоні обласній Програмі поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища? Цілком конкретна: подолати «вузькі місця», де потрібна не лише констатація ситуації і засоби адміністративного впливу, а передусім об’єднання зусиль для вирішення тієї чи іншої проблеми. Скажімо, у зв’язку з великою кількістю нещасних випадків з організаційних причин у Програмі приділено значну

увагу навчанню, зокрема тих, хто причетний до експлуатації систем газопостачання. Тому в Дніпропетровську (вперше в Україні) створено регіональний навчальний центр. Зараз проводиться серйозна робота щодо формування груп слухачів. У центрі протягом одного року планується навчити до двох тисяч людей. Дуже актуальне питання безпеки на транспорті, особливо автомобільному. Кожен третій нещасний випадок в області пов’язаний з дорожньо-транспортною пригодою. І як тут не згадати всюдисущі маршрутні таксі? А найперше — тих, хто ними керує. Поспостерігайте за водіями на кінцевих зупинках. Яка у них їжа? Як перепочивають? Сьогодні водії стоять купками біля маршруток, обідають на столі, складеному із шин. Найчастіше їжу купують у випадкових торговців. Тому Програмою передбачено створення для водіїв спеціальних побутових приміщень. Бо від цих людей, від того, як вони обслуговують мікроавтобуси, залежить і безпека наших громадян. Де ж взяти гроші на реалізацію такого проекту, та ще й немалі? Для одного власника автомобіля (мікроавтобуса) — це справді фантастична сума. А ось для об’єднання власників — під силу. Саме вони і профінансують будівництво таких об’єктів. Обласна влада спільно з теруправліннями поставила завдання — вивести з експлуатації газові котельні, які розташовані у підвальних приміщеннях. Зараз уже діють інші вимоги, ніж тоді, коли їх обладнували. І такі котельні не відповідають вимогам нормативних документів. Теруправління Держгірпромнагляду ставить за обов’язкову умову (а ми підтримуємо): кожна реконструйована котельня має бути обов’язково обладнана автоматикою, щоб своєчасно можна було відреагувати на ту чи іншу ситуацію. До Програми входять уже відомі питання проведення комплексної оцінки технічного стану контейнерів та балонів для транспортування хлору, яких кілька сотень. Небезпечна рідина використовується, в основному, для знезаражування питної води.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

І важко навіть уявити, що може трапитись, якщо через утому металу хлор вийде назовні, скажімо, під час транспортування автомобілями та ще й у густонаселеному районі! Цілком умотивовано Програмою передбачено профілактику нещасних випадків. Треба думати, як уникнути трагедій, як їм запобігти. Сьогодні весь світ довів, що набагато дешевше спрямувати кошти та організаційні заходи на запобігання біді. Лише один випадок, що стався торік у ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг»: одного ранку група будівельників поблизу доменної печі № 8 мала розпочати роботи, але як тільки зайшла до приміщення насосної станції, на них спалахнули спецівки. По-

страждало четверо людей з підрядних організацій. Згодом з’ясувалося, що невідома особа ще звечора викрутила вентиль на трубопроводі, по якому надходив кисень, що й насичив приміщення «по вінця», спричинивши самозаймання одягу. Люди потрапили до лікарні. Відповідати за це довелося майстру, проти якого було порушено кримінальну справу. Не випадково Програмою передбачено випуск плакатів, брошур, листівок, відеосюжетів, у яких робітників, службовців закликають бути обачними і розважливими під час виконання покладених на них обов’язків, берегти своє життя та життя товаришів по виробництву. Цю та деякі інші частини Програми передба-

чається забезпечити за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Зараз обласна державна адміністрація, теруправління Держгірпромнагляду ініціюють прийняття подібних програм у кожному місті, кожному районі Дніпропетровської області. Не для звітів — для Людини.

На знімках:

голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації В. Бондар; засідання обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Фото Л. БЕЗУГЛОГО ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД

НА СТОРОЖІ

КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ Не зайве нагадати, що Закон України «Про охорону праці» визнач а основні засади реалізації конституційного права працівників на чає о х охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці, регулює за участю відпон органів державної влади відносини між роботодавцем і праввідних і ц цівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. А за дотриманням конституційних та законодавчих норм У п покликані наглядати органи прокуратури. У Дніпропетровській областіі віднедавна ід д їїх очолює докт. юрид. наук, заслужений юрист України М. Косюта. Саме з його приходом багато і потерпілих на виробництві, і роботодавців, і громадських активістів, й інспекторів теруправління Держгірпромнагляду, і страхових експертів пов’язують свої надії як на об’єктивне вирішення спірних питань, конфліктів у царині охорони праці, так і на прискорений поступ державної працеохоронної політики у регіоні. Наскільки реальні такі сподівання? Про це все — у бесіді нашого власного кореспондента Леоніда БЕЗУГЛОГО з прокурором Дніпропетровської області М. Косютою. — Михайле Васильовичу, якщо вірити статистиці, то за останні роки в цілому по області спостерігається стійка тенденція до зменшення виробничого травматизму. Ось і у 2008 р. на підприємствах різних форм власності сталося 1275 нещасних випадків проти 1515 у 2007 р. Менше, ніж позаторік, і нещасних випадків зі смертельними наслідками: 88 проти 95. Якими були дії прокуратури? — Всього у 2008 р. порушено 49 кримінальних справ, що на 6 більше,

ніж позаторік, 45 з них направлено до суду. До різних видів відповідальності притягнено 426 посадових осіб (проти 395 у 2007 р.). Крім того, прокурорами направлено 15 інформацій до органів виконавчої влади щодо виявлених порушень законодавства про охорону праці. — Впродовж останніх двох років багато хто з роботодавців з огляду на ймовірне зростання страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд) намагається так чи інакше приховати нещасні випадки. Як реагує на ці ганебні речі прокуратура? — Якщо говорити загалом, то торік ми провели ряд перевірок щодо приховування нещасних випадків. За їх результатами порушено дві кримінальні справи та внесено ряд документів прокурорського реагування. Одна з цих справ — по Тернівському району м. Кривий Ріг. Вона поруше-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

на районним прокурором за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 1 Кримінального кодексу України відносно службових осіб БУ «Промбуд-4» ЗАТ «Криворіжаглобуд», котрі, зловживаючи своїм службовим становищем, порушуючи п. 10 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р., не зареєстрували нещасний випадок, що трапився з бетонярем А. Філатовим під час виконання ним підрядних робіт, не повідомили про нього робочий орган виконавчої дирекції Фонду, не створили комісію з розслідування нещасного випадку та не розслідували його і тим самим зашкодили реалізації законних прав та інтересів потерпілого. Справу направлено до суду для розгляду по суті. Другий випадок маємо у м. Першотравенськ. Там прокуратура встановила, що на шахті «Степова» після зіткнення акумуляторного електровоза з пасажирською вагонеткою помічник начальника дільниці отримав черепно-мозкову травму, струс головного мозку. Посадові особи шахти свідомо порушили вимоги Закону «Про охорону праці» і не провели належним чином розслідування цього нещасного випадку, приховали його, вказавши у протоколі засідання комісії з розслідування завідомо неправдиві відомості щодо травмування працівника. Відносно посадових осіб шахти порушено кримінальну справу і направлено її до суду. — Хоч реальна профілактика виробничого травматизму — клопіт виключно роботодавця, однак й органи нагляду також причетні до цієї справи. Бо ж відомо: біда як хвороба, її легше попередити, аніж … — Органами прокуратури області порушено 3 кримінальні справи стосовно службових осіб, котрі порушили правила безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, внаслідок чого виникла реальна загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. Зокрема, прокурором Софіївського району порушено кримінальну справу за ст. 272 ч.1 КК України проти заступника директора одного з приватних підприємств, з дозволу якого до робіт підвищеної небезпеки були допущені робітники, які не про-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

йшли спеціального навчання та перевірки знань з охорони праці. Було також дано дозвіл на використання механізмів, що не пройшли технічного огляду та не зареєстровані в органах Держгірпромнагляду. Справу розглянуто в судовому порядку, посадову особу оштрафовано на 510 грн. Ще один приклад. Службові особи ДП «БУ-138» ЗАТ «Криворіжстальконструкція», діючи в інтересах виробництва, видали накази про допущення до робіт підвищеної небезпеки не підготовлених відповідним чином працівників, що створило реальну загрозу їхньому життю. За даним фактом прокурором Жовтневого району м. Кривий Ріг також порушено кримінальну справу і направлено її до суду. — Зрозуміло, що не обминути питання про співпрацю з органами Держгірпромнагляду. Тільки ні для кого не секрет, що останнім часом є скарги на занадто прискіпливу увагу до їх роботи… — Справді, міжрайпрокурорів було зорієнтовано, що при проведенні перевірок необхідно звертати увагу на повноту виконання наглядових повноважень органами державного нагляду за охороною праці, як того вимагає ст. 38 Закону «Про охорону праці». Однак це стосується не тільки працівників обох теруправлінь Держгірпромнагляду, що є в області, а й органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. За наслідками перевірок внесено 3 подання керівникам теруправлінь. Подання розглянуто, 6 посадових осіб притягнено до дисциплінарної відповідальності. Але я б акцентував увагу більше на співробітництві з ними. Так, прокуратурою області спільно з фахівцями теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог Закону «Про охорону праці» у ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського». Аналіз виробничого травматизму показує, що у 2008 р. на підприємстві (порівняно з 2007 р.) зріс рівень виробничого травматизму, зокрема зі смертельними наслідками. Основні причини цього — невиконання посадових обов’язків та порушення інструкцій з охорони праці самими працюючими. Під час перевірки актів

розслідування нещасних випадків на виробництві за 2008 р. встановлено, що складання актів за формою Н-1 відбувається з порушеннями: не додержуються вимоги ст. 5 Закону «Про охорону праці» та наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246. Також протягом останніх двох років не було забезпечено виконання постанови Кабінету Міністрів від 27.06.2003 р. № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат». Крім того, під час перевірки служби охорони праці підприємства виявлено порушення законодавства про охорону праці, що можуть суттєво впливати на стан виробничого травматизму та промислової безпеки. Всього за результатами перевірки виявлено 383 порушення нормативних актів з охорони праці, заборонено експлуатацію 96 одиниць обладнання, об єктів та видів робіт. Прокуратурою області внесено подання, яке розглянуто. Порушення усунено. Посадових осіб підприємства притягнено до дисциплінарної відповідальності. — Михайле Васильовичу, не можу не запитати про розслідування резонансних «газових» вибухів у Дніпропетровську, а точніше — на житловому масиві Мандриківський. Чи встановлена відповідальність посадових осіб ВАТ «Дніпрогаз»? Яка позиція прокуратури? — Усі ми пам’ятаємо про цю жахливу трагедію у жовтні 2007 р., коли загинуло 23 людини. Тоді прокуратурою одразу було порушено кримінальну справу та вжито усіх можливих заходів щодо відшкодування завданих вибухом збитків. Справу розслідувано у найкоротші терміни — менше ніж за 2 місяці — і направлено до суду. Зазначу, що справа ця вельми складна, з великою кількістю потерпілих. Вона вимагала багатьох експертиз. І слухалася у суді протягом майже року. Дії трьох керівників ВАТ «Дніпрогаз» кваліфіковані за ст. 367 Кримінального кодексу України як службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації дій звинувачених, але у зв’язку з тим, що 12 грудня 2008 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про амністію», який набрав чинності 26.12.2008 р., до звинувачених було застосовано амністію, що викликало незадоволення з боку певних

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

осіб. Правильний такий фінал чи ні? Дане питання лежить поза межами повноважень прокуратури чи суду. Адже є закон про амністію, і його слід дотримувати. Зазначу, що Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив наш позов та зобов’язав ВАТ «Дніпрогаз» відшкодувати державі 96,6 млн. грн., які пішли на ліквідацію наслідків вибуху. — А що можете сказати про вплив прокуратури на посадових осіб органів місцевої влади з тим, аби вони активніше керувалися Законом «Про охорону праці» і сприяли впровадженню у життя державної працеохоронної політики? Прокоментуйте нещодавній вибух балонного газу у кіоску по вул. Панікахи, 15, що на житловому масиві Тополя. — Органи прокуратури постійно наглядають за додержанням законодавства у сфері охорони праці. Періодично направляємо інформацію

до органів виконавчої влади про виявлені порушення, зокрема, у 2008 р. було 15 таких направлень. Крім того, проводимо перевірки в райдержадміністраціях та органах місцевого самоврядування. За останніх два роки їх проведено 47, внесено 16 приписів та подань. Що ж до згаданої події, що мала місце у березні 2009 р. (внаслідок якої загинуло дві жінки та два покупці отримали травми), то слідчим відділом Бабушкінського РВ УМВС у Дніпропетровській області за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки порушено кримінальну справу. Слідство триває. Розслідування контролюємо. — Ваші пропозиції щодо швидшого поступу працеохоронного законодавства у суспільстві? — Хоча я за стабільність законодавства, проте мушу визнати, що воно відстає від динаміки життя. Особ-

ливо що стосується захисту прав, свобод, і, безперечно, здоров’я та життя людини, зокрема на виробництві. Яким чином ми можемо компенсувати правові неузгодженості? Насамперед, активізувати органи місцевого самоврядування, виконавчої влади, такі громадські об’єднання, як профспілки. Думаю, необхідно відновити у структурах органів місцевого самоврядування та у райдержадміністраціях служби охорони праці, які були ліквідовані 5 років тому. Це б підвищило ефективність державного нагляду, особливо — за підприємствами малого та середнього бізнесу, де великий відсоток травмування працівників. Та все ж ці зусилля мусять бути підтримані відповідними урядовими рішеннями, які узгоджувалися б із життєвими реаліями.

На знімку:

прокурор Дніпропетровської області М. Косюта.

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

Не секрет, що значна частина керівників великих та малих підп приємств не знають адреси теруправління Держгірпромнагляду. Але я якщо і знають, то там не були. Всі виробничі справи, пов’язані з о т отриманням дозволів на початок роботи, як правило, вирішуються ч е через представників служби охорони праці та галузевих інспекторів. Д Дві посадові особи — начальник теруправління державного наглядовогго о органу і генеральний директор (чи директор) ніби й причетні безп посередньо до цього. І в той же час, заклопотані поточними справами, н насправді передовірили частину обов'язків підлеглим. Але чи можна здійснювати системний нагляд за охороною п праці в області, не знаючи справжнього стану речей на більшост ті підприємств, рівня підготовки керівників і бачення ними персспективних п шляхів забезпечення виконання вимог Закону «Про о ох х охорону праці»? Навіть при величезному бажанні хоч би в загальн них рисах ознайомитися з підприємством у начальника терит торіального управління Держгірпромнагляду для цього не вист т стачить кількох років. А якщо піти від зворотнього? У теру уп равл ра влін інні ні Д ержг ер жгір ірпр пром ом мна управлінні Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області обрали саме такий шлях. Керівник державного регіонального наглядового органу А. КОЖУШКО твердо переконаний, що не помилилися, про що він і ділиться своїми думками.

роводячи засідання технічної ради теруправління, не раз і не два ловив себе на думці, що нам відкривається лише невелика частина тих речей, які супроводжують виробничі процеси. Як правило, найчастіше доходять руки до окремих середніх і великих підприємств. І представляють їх на засіданні тех-

ради технічні директори, головні інженери та начальники відділів охорони праці. Під час розмови виникає ряд запитань, на які, на жаль, міг би дати відповідь лише перший керівник підприємства в особі директора чи генерального директора. А він у цей час перебуває далеко від кабінету, де панує напружена атмосфера.

А що вже говорити про підприємства невеликі, керівники яких теж дають підстави бути запрошеними на серйозну розмову, однак черга до них просто не доходить! Згадалася давня профспілкова практика, коли кожен керівник підприємства, де стався нещасний випадок, запрошувався на засідання

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

президії обласної організації. Так народилася ідея: а що коли вийти за межі технічної ради теруправління? Для цього, однак, необхідно змінити регламент роботи, внести корективи у тижневі плани, ущільнити діловий час, бо доведеться проводити додаткові засідання. Я поділився своїми міркуваннями з Головою Держгірпромнагляду С. Сторчаком і отримав повну підтримку. Пропонувалося кожного тижня проводити засідання оперативної ради теруправління за обов'язкової участі перших керівників підприємств, де сталися нещасні випадки або стан охорони праці, промислової безпеки потребують невідкладного реагування. Наказом по теруправлінню затвердили методичні рекомендації, склад ради і напередодні 2007 р. зібралися на перше засідання. І переконалися: така форма виправдовує мету. Лише протягом 2008 р. на засіданнях оперативної ради заслухано керівників 86 підприємств. У дев'яти з десяти випадків до нас з'являються перші особи. Тільки це дає можливість змусити директора дізнатися, де розташоване теруправління, саме тут він відчуває, що таке охорона праці, промислова безпека, навчання з питань охорони праці. Як це не дивно, але для більшості подібна розмова відбувається вперше у житті. І повірте, виходячи із засідання оперативної ради, директор не думає про те, що його відірвали від нагальних справ і він втратив дорогоцінний час. Його реноме як керівника визначає коло запитань присутніх і відповідей на них. А у нас простих, для проформи, запитань не буває. Ось один з випадків. Працівники приватного підприємства «Інженерно-технічний центр «Теплотехнік» майстер М. Федосєєв та підсобний робітник О. Пархоменко у виробничих справах поїхали на автомобілі. На проспекті імені газети «Правда» у Дніпропетровську їм назустріч виїхав легковий автомобіль. Сталося зіткнення, внаслідок якого один працівник «Теплотехніки» загинув, а інший був травмований. Повідомлення про цей груповий

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

нещасний випадок надійшло до теруправління Держгірпромнагляду лише через 21 день після пригоди. Зрозуміло, що найближче засідання оперативної ради присвятили з'ясуванню причин і самого нещастя, і запізнілого повідомлення до наглядового органу. Директор приватного підприємства О. Драч розповів, що вони спершу чекали висновків державтоінспекції, а потім звернулися до міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Там їх запитали, чи повідомляли вони про груповий нещасний випадок теруправління Держгірпромнагляду, і запропонували подати повідомлення… Ми вочевидь мали невиконання п. 41 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 00.0-6.0204), який зобов'язує роботодавця негайно повідомити до теруправління про те, що сталося з майстром і робітником. Відразу ж виникло запитання: — Ви проходили обов'язкове навчання з питань охорони праці? — Так! Дійсно, посвідчення стверджувало, що директор навчався і успішно склав іспити в одному з навчальнокурсових комбінатів обласного центру. Вже це дало підстави засумніватися у необхідності існування такого комбінату, який просто перетворився у формальну установу. Тому у своєму рішенні оперативна рада визнала незадовільними знання директором підприємства О. Драчем вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків… і рекомендувала керівнику протягом найближчих трьох тижнів пройти позапланову перевірку знань з питань охорони праці в комісії теруправління Держгірпромнагляду. Ви самі розумієте, що рішення хоч і має рекомендаційний характер, але директор виконає його однозначно. Оскільки в руках працівників теруправління, слава Богу, важелів впливу є достатньо.

В іншому випадку водій автонавантажувача ТОВ «Торговельний дім «Марінель» намагався перемістити одночасно два 250-кілограмові рулони паперу. Один з них зірвався з тримачів і важко травмував комірницю Л. Єрошенко. Під час засідання оперативної ради генеральний директор підприємства О. Пархоменко графічно зобразив на дошці положення машини, вантажу і місце перебування робітниці. Встановлено, що інструкція з охорони праці комірника не визначала місце його перебування під час переміщення вантажу. Не чекаючи завершення розслідування нещасного випадку, оперативна рада заборонила транспортування автонавантажувачем двох рулонів паперу одночасно. Генеральному директору рекомендовано вжити заходів щодо підвищення ефективності функціонування СУОП. Така система успішно діє вже 18 місяців. Виправдовує себе практика звітів усіх начальників інспекцій щопонеділка на оперативній нараді у заступника начальника теруправління про те, де, на яких підприємствах вони побували, загальний стан справ. Це один із шляхів формування порядку денного на засідання оперативної ради. Причому якщо в 2007 р. вели розмову лише навколо смертельних випадків, то згодом коло обговорення питань значно розширилося. Чи не підміняє цим самим оперативна рада комісію, яка розслідує нещасний випадок? Ні і ще раз ні! Буває, що розслідування тягнеться місяцями, а то й роками. Наприклад, в одному з навчальних корпусів Дніпропетровської державної академії інженерів транспорту у 2000 р. було убито доцента Н. Злочинця не знайдено до цього часу. А тут — стався нещасний випадок, а вже завтра керівник підприємства чи організації присутній на засіданні оперативної ради. Ще розслідування не завершилося, а нас уже турбує, як і що він думає робити. Щоправда, часом наш намір і позиція керівника підприємства не збігаються. Інспектори теруправлін-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ня провели перевірку ВАТ «Дніпроавіа» і виявили ряд серйозних порушень в організації охорони праці. На розмову було запрошено генерального директора. Але той замість себе прислав головного інженера. Ми цій людині чемно подякували за присутність і повідомили, що питання стану справ на підприємстві розглядатиметься лише у присутності його керівника. Останній згодом прибув персонально. Крім цього, є випадки, які формально не потрапляють до категорії розслідувань інспекторським складом теруправління. Це так звані малі травмування. Їх розслідують і беруть на облік самі підприємства. Але ж кожен випадок травмування на виробництві повертається і втратами продуктивних сил, і неприємностями для сім'ї, і суспільним настроєм. Тому за результатами розслідувань, які проводять підприємства, ми теж запрошуємо на засідання оперативної ради керівників. І не заради того, аби ще раз показати, хто у домі господар. Скажімо, наш інспектор отримав акт розслідування нещасного випадку і відразу ж побачив порушення в оформленні документів. Зокрема, не повною мірою визначено обставини пригоди. А без цього вже не можна скласти повну картину того, що сталося. Тому, як правило, у висновках маємо не технічні, а організаційні причини нещасного випадку. Розсудіть самі: стався нещасний випадок на виробництві — людина впала з драбини. У висновку вказують, що робітнику ніхто не давав завдання, він прийшов на це місце самостійно тощо. Але що це була за драбина, в якому стані, чи виготовлена згідно з вимогами норм безпеки, чому вона посунулася? На ці речі комісія уваги не звернула. А йдеться вже про технічні причини. Або про іншу пригоду. Постраждав робітник, який потрапив під дію вантажопідйомного механізму.

В акті розслідування комісія зробила висновок: винен сам потерпілий, бо він непомітно ввійшов у небезпечну зону. Та коли ретельно вивчили обставини травмування, з'ясувалося, що гальма в механізмі не працювали і гальмування здійснювалося за допомогою конртоку. А це вже, даруйте, технічна причина нещасного випадку. Тому і в першому, і в другому випадках ми вважали за потрібне запросити до себе керівників підприємств, і розмова йшла не лише про стан СУОП, а й промислової безпеки.

Переконаний, що у вас уже виникло запитання: «А що ж ще на засіданні оперативної ради чекає керівника, крім розмови?» Дуже часто це буває так: він пише пояснення на ім'я начальника теруправління. А далі — оформляються матеріали про притягнення першого керівника підприємства до адміністративної відповідальності. Ми раз по раз (я маю на увазі колег з інших областей) змушені говорити про недостатню підтримку спільної справи — охорони праці — з боку органів представницької влади. І подумалося: а чому б нам не запрошувати на засідання оперативної ради теруправління і голів районних та міських рад? Адже відповідно до Закону вони теж відповідають за стан охорони праці в межах адміністративної території і повинні здійснювати належне управління нею. Тоді б ми могли стовідсотково охопити навчанням з питань

охорони праці і фермерів-одноосібників, і мали б відповідну допомогу в справі контролю за станом охорони праці у малих виробничоторговельних формуваннях. А це є проблемою суспільною, коли підприємець свідомо коїть злочин, обладнуючи тією ж газобаллонною установкою кіоск, ставить там нестандартні електрообігрівачі і т. п. І групові нещасні випадки у Мелітополі у січні 2008 р., у Дніпропетровську в березні 2009 р., в інших містах, коли загинули люди, довели, наскільки це небезпечно. Остання обставина виникає там, де мають місце тотальні порушення норм і вимог охорони праці з боку роботодавців. Тому згідно з методичними рекомендаціями оперативна рада теруправління здійснює перевірку роботи інспектора з деяких питань, зокрема, стосовно застосування законодавства про адміністративні порушення. Як це відбувається? Наприклад, беремо його робочі документи за останні два тижні. Дивимося, що він виявив, які прийняв рішення щодо адміністративної відповідальності порушників норм законодавства, чи правильно оформив документи. І мушу сказати — такі порушення виявляємо. У такому разі запрошуємо на розмову керівника інспекції і спільно визначаємо причини недоліків у роботі інспектора. Що дали теруправлінню (я хотів би сказати — і суспільству) проведені засідання оперативних рад? Якщо з 1997 до 2006 рр. ми мали синусоїдну характеристику стану виробничого травматизму, то останні три роки спостерігається стабільне зменшення кількості нещасних випадків на робочих місцях підприємств. Заради цього державному службовцю варто працювати в такому вимірі. Його ціна — людське життя!

На знімку:

іде засідання оперативної ради.

Фото Л. БЕЗУГЛОГО ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

МЕТА —

ПРАЦЮВАТИ БЕЗ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» досі називають «Криворіжсталлю». Суспільні пристрасті навколо долі цього металургійного гіганта нарешті вщухли. Доменні печі, прокатні цехи, кар’єри і шахти — ніхто нікуди не вивіз. Колектив працює. Незважаючи на загальносвітовий спад виробництва, металурги і гірники продовжують без затримки отримувати заробітну плату. Робота структурних підрозділів здійснюється відповідно до затвердженого бізнес-плану. На початку серпня тут урочисто відзначатимуть 75-річчя підприємства.

тому, що новий власник пропонуватиме свою модель управління, в колективі ніхто не сумнівався: корпорація має величезний досвід організації виробництва на металургійних підприємствах у всьому світі. І не випадково один з найперших кроків менеджерів «Арселор Міттал» полягав у виведенні ряду допоміжних структурних підрозділів з-під юрисдикції дирекції комбінату. Зараз роботи з прибирання території цехів, охорони об’єктів тощо виконують працівники малих підприємств. Звідси — скорочення чисельності працівників товариства. Адже вони фактично і склали ці малі підприємства.

міжнародних стандартів. Удосконалення, а згодом підготовка до сертифікації системи здійснювалася спеціалістами управління охорони праці та пожежної безпеки підприємства разом з організацією Citech Ukraine B.V. за допомогою департаменту праці та промислової безпеки TNO Certification B.V. (Нідерланди). У листопаді 2006 р. було завершено перший етап сертифікаційного аудиту СУОП металургійного виробництва та видано сертифікат відповідності. Розповідають, що зарубіжні фахівці міжнародної вра аудиторської компанії «IRCA Global» були приємно вра-

Історична довідка 16 червня 1931 р. Голова ВРНГ Г. Орджонікідзе підписав наказ про будівництво Криворізького металургійного заводу у складі чотирьох стандартних доменних печей об’ємом 930 м3 кожна з переробкою чавуну на сталь і виробництвом продукції вальцювання. Директором майбутнього металургійного велетня призначено Я. І. Вєсника (батька відомого кіноактора Є. Вєсника). 1 серпня 1934 р. Протягом 45 год у доменну піч «Комсомолка» вручну було завантажено 90 т руди і коксу. 3 серпня о 9 год ранку отримано перші 70 т чавуну. 8 травня 1935 р. Задуто доменну піч № 2. 9 січня 1936 р. Отримано перший криворізький кокс. 9 березня 1939 р. Задуто доменну піч № 3 — на той час найпотужнішу у світі. 20 серпня 1939 р. Відбулася перша плавка бесемерівської сталі. 7 серпня 1941 р. Отримано телефонограму про зупинку заводу, демонтування обладнання і відправку його на Новотагільський завод. 31 березня 1949 р. Задуто доменну піч № 1. 30 грудня 1974 р. Задуто найпотужнішу у світі доменну піч № 9 об’ємом 5000 м3. Практично з перших місяців розпочалися модернізація виробництва, удосконалення технологічних процесів. Як наслідок: один сучасний і, підкреслимо,— безпечний агрегат замінив кілька фізично застарілих. Саме з безпеки нової техніки на підприємстві розпочалася робота з охорони праці. Але при цьому новий власник не став ламати чинну СУОП — її почали адаптувати до вимог

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

жені тим, що багато виробничих дільниць підготовлено відповідно до вимог стандартів OHSAS 18000. Роботу криворіжців аудитори оцінили на рівні трьох зірок, у той час як одна зірка вважається непоганою оцінкою. У наступні роки міжнародні стандарти впроваджувалися і в інших виробництвах. Крім того, протягом цього часу остаточно сформувалася і структура управління охоро-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ною праці підприємства. Це відділи охорони праці з виробництв; оперативної роботи з охорони праці; методології і статистики; договірної роботи; роботи з підрядниками; котлонагляду; пожежної безпеки, а також група внутрішнього аудиту. Відчутно оновився склад вищезгаданого управління: на заслужений відпочинок пішло 10 осіб, на їхні місця прийшли молоді інженери. Стан охорони праці на робочих місцях 42 тисяч гірників і металургів контролюють 82 спеціалісти. Відділ оперативної роботи з охорони праці виправдав своє призначення. 17 спеціалістів — 12 оперативних працівників, 4 диспетчери та керівник — цілодобово здійснюють нагляд за станом промислової безпеки та охорони здоров’я на об’єктах підприємства. Триступінчаста система адміністративно-громадського контролю, до якої звикла більшість фахівців, припинила своє існування, бо їй на зміну прийшла багаторівнева система контролю. Її суть така: бригадир, майстер, старший майстер, начальник дільниці проводять перевірки на робочих місцях згідно із затвердженими графіками. Начальник цеху здійснює контроль за безпекою та умовами праці на дільницях двічі на місяць. Таку ж роботу проводять і керівники підприємства, включчаючи ча чаюч аюч ючи и генерального гене ге нера не раль ра л но ль ного го директора. дир ире ек ек Керівництво корпорації с слідкує за належною підготовк персоналу. В 2008 р. у ВАТ кою « «Арселор Міттал Кривий Ріг» п пройшли навчання 1200 керівн ників різного рівня, у тому числі і генеральний директор Жан Ж Лекції читала група фахівЖуе. ц на чолі з віце-президентом ців к компанії. Керівники Криворізьк кого гірничо-металургійного гіг ганта навчалися проведенню а аудиту охорони праці на рівні с структурних підрозділів. Загальни им днем днем дн м охорони охо оро они ни праці пра раці н а підприємстві є середа. Саме ним на тоді проводяться наради з питань охорони праці, підбиття підсумків роботи за тиждень, аналізуються порушення тощо. Цього дня інші наради не проводяться. Керівники здійснюють або перевірки, або аудит. За результатами перевірки готуються розпорядження по структурному підрозділу, плануються працеохоронні заходи. А за результатами аудиту — складається матриця, накреслюються заходи з усунення недоліків, визначаються терміни їх виконання, відповідальні особи і порядок контролю. Для перших керівників акціонерного товариства питання охорони праці обов’язкові. Прикладом є оперативні наради, що їх проводить голова адміністрації з виробництва, які розпочинаються з питань охорони праці. Кожного ранку, о 8 год 30 хв, першим доповідає директор з охорони праці та пожежної безпеки В. Кириленко. Рішення нарад оформляються протокольно. Досить підняти будь-який протокол оперативної наради, аби переконатися, що 3—4 питання щоденно стосуються питань безпеки на робочих місцях.

Є ТАКИЙ ДОСВІД Генеральний директор особисто бере участь в аудиті на рівні цехів. Він обов’язково оглядає місце кожного нещасного випадку. Для фахівців служб охорони праці, очевидно, буде цікаво дізнатися, що через корпоративну інформаційну р у повідомлення про р нещасний випадок або інший мережу

значний інцидент надходять на всі підприємства групи «Арселор Міттал». Згідно з корпоративним стандартом вже через 4 год раді менеджерів групи, в тому числі президенту компанії буде повідомлено про нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався з працівником підприємства або з працівником підрядної організації. Тобто діє система обміну інформацією. Про те, щоб приховати нещасний випадок, навіть думки ні в кого не виникає. Більше того, на підприємстві існує телефон довіри, по якому у будь-який час кожен працівник може повідомити адміністрацію про негаразди. Реакція на таку інформацію з боку управління охорони праці та пожежної безпеки — миттєва. Особливо, якщо це стосується питань захисту від небезпечних та шкідливих факторів виробництва. Пригадується, що 7—8 років тому багато питань виникало на тій же «Криворіжсталі» (та й на інших металургійних підприємствах) з приводу забезпечення спецОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

одягом. У нового власника підприємства конфлікту з Законом «Про охорону праці» немає. Замість обов’язкових 0,5% від суми реалізованої продукції інвестиційними зобов’язаннями передбачено витрачати 0,6%. З цих коштів фінансуються три програми: заходи, визначені колективним договором; технічні заходи, спрямовані на покращання умов праці; заходи з пожежної безпеки. Якщо у 2006 р. інвестиції у безпеку праці становили майже 67,8 млн. грн., то у 2007 р. — понад 98,5 млн. грн. 2008 р. приніс ще вагоміші фінансові вливання: на впровадження заходів з охорони праці було витрачено понад 141,8 млн. грн.

Але виділити значні кошти на охорону праці — ще не означає успішно вирішити бодай частину існуючих проблем. Потрібне грунтовне осмислення пріоритетів. У 2007 р. у ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» сталися нещасні випадки, пов’язані з загибеллю людей. 5 нещасних випадків зі смертельними наслідками навіть для такого великого підприємства — надзвичайна подія. Причини їх — організаційні. Один працівник загинув внаслідок падіння з висоти. З’ясувалися обставини й інших нещасних випадків — деякі смертельно травмовані працівники перебували в стані алкогольного сп’яніння. Не встигли оговтатися від цих неприємностей, як на початку 2008 р. сталися дві нові трагедії з робітниками підприємства та ще дві — з робітниками підрядних організацій. Тож іншого виходу просто не залишалося, крім вжиття радикальних заходів. Насамперед, повернулися до матеріалів, пов’язаних з розслідуванням нещасних випадків. Після розширеної наради за участі керівників підрозділів дирекція підприємства прийняла рішення обладнати спеціальний клас для навчання та набуття практичних навичок у робітників, котрі виконують роботи на висоті. Одночасно змінили порядок взаємодії з підрядними організаціями, залученими до виконання робіт на території комбінату. У 2008 р. на виконання цієї програми було виділено майже 500 тис. грн. У 2009 р. обладнали тренінг-центр, де встановили різні вантажопідйомні механізми, спеціальні металеві і бетонні конструкції. Знання, отримані на лекціях, тут будуть закріплюватися на практиці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

На цю програму виділено 6 млн. грн. Причому навчатимуться працівники ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» і підрядних організацій. Для останніх це одна з обов’язкових умов співробітництва з підприємством, новий штрих у вдосконаленні існуючих стандартів. Сьогодні навряд чи хто може сказати, що в Україні коли-небудь існував такий стандарт, як контроль за перебуванням робітника в стані алкогольного сп’яніння. У ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» усім майстрам видали прилади — алкотестери, які зовні нагадують мобільний телефон. На жаль, в Україні юридичного підгрунтя для його застосування не існує. Однак у разі підозри — рд ц руху ру у — керівник р запаху спиртного, втрати координації таким алкотестером мо-же перевірити стан пра-цівника. А в разі підтвер-дження підозри — відсто-ронити його від виконан-и ня обов’язків і направити на експертизу. Дехто з працівниківв підприємства стверджує,, о що з приходом нового власника у колективі зникк дух товариськості. Хоч мо-о ва, найшвидше, іде про інше: не стало панібрат-при р нц нцип иппом м: «Та «ТТа він віін — хороша хоро хо роша ро ша а ства, поблажливості за принципом: людина!» Але в цехах і зараз ніхто не рубає з плеча. Усіх порушників вимог охорони праці заслуховують на засіданні цехової ради, де з’ясовуються обставини, що змусили майстра зробити запис у свій щоденник, приймаються відповідні рішення. По-іншому вже не буде. Мета дирекції ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» — працювати без нещасних випадків зі смертельними наслідками. Перші тверді кроки у цьому напрямку зроблено. Серед інших підприємств корпорації криворіжці посідають далеко не найгірші місця. З такими результатами в роботі щодо створення здорових і небезпечних умов праці прийшов до свого ювілею колектив товариства. Побажаймо ж йому подальших успіхів. Так тримати! Леонід БЕЗУГЛИЙ, наш власкор

На знімках:

генеральний директор Жан Жуе; закладається сквер пам’яті загиблих на виробництві. На передньому плані (зліва направо): директор з охорони праці та пожежної безпеки В. Кириленко і директор з виробництва В. Шеремет; тут готують тих, хто працюватиме на висоті; проведення ділової гри з молодими спеціалістами; горновий доменної печі № 8 Г. Завальнюк.

Фото з архіву підприємства та Л. БЕЗУГЛОГО

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ

ОХОРОНА ПРАЦІ —

НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА УСПІШНОГО БІЗНЕСУ ВАТ «Павлоградвугілля», що входить до складу першої в Україні приватної вертикально інтегрованої «Донбаської паливно-енергетичної компанії» («ДПЕК»), є найбільшим вугледобувним підприємством України, частка якого у вугільному секторі економіки країни перевищує 18%. До виробничого об'єднання входить 21 структурний підрозділ, у тому числі: 10 шахт, 7 філій та 4 виробничих підрозділи.

ри шахти — надкатегорійні за газом метаном, шість шахт належать до третьої категорії та одна шахта — другої категорії. Усі пласти, що розробляються на шахтах, віднесені до небезпечних за вибуховістю вугільного пилу. Чисельність працюючих — понад 26 тис. осіб. В експлуатації перебувають 32 очисних вибої, усі вони оснащені механізованими комплексами. Усі 69 підготовчих вибоїв проходяться за допомогою прохідницьких комбайнів. Продуктивність праці робітника з видобутку становить 62 т на місяць. Продуктивність праці прохідника в 2008 р. становила 3,3 п/м на місяць при загальному обсязі про р ведення у 2008 р. р. більш як 113 км гірничих гірн р ичих виробок. вир робок. проведення

усіх працівників дирекції та служб охорони праці шахт і допоміжних підприємств заступникові генерального директора — директору з охорони праці, тобто виведення зазначених працівників з-під безпосереднього впливу керівників підрозділів. Також розроблені та функціонують внутрішньокорпоративні документи з охорони праці: Керівництво з системи управління охороною праці, Положення про порядок проведення внутрішнього розслідування та аналізу пригод у філіалах і виробничих структурних підрозділах, Регламент звітності про стан охорони праці та промислової безпеки у філіях і виробничих структурних підрозділах, Положення про засоби інформуування працівників пр рацівників ВАТ «Павлоградвугілля», «Павлогр радвуугілля»,, Положення мування

Звичайно й що за такоїї інтенсивності інтенсивностіі праціі питання Звичайно, промислової безпеки та професійного здоров'я працівників набувають пріоритетного значення. «ДПЕК», до складу якого входить ВАТ «Павлоградвугілля», розглядає свою діяльність у питаннях охорони праці як невід'ємну частину успішного ведення бізнесу і обов'язкову умову під час досягнення своїх стратегічних цілей. Тому представники «ДПЕК» беруть участь у засіданнях ПДК з охорони праці, комітету з безпеки праці, у розслідуванні нещасних випадків і в обстеженні робочих місць. Щотижня генеральний директор ВАТ «Павлоградвугілля» М. Тищенко на селекторних нарадах заслуховує звіти директорів шахт з питань охорони праці. З 1 вересня 2008 р. (вперше на вугільних підприємствах України) у ВАТ «Павлоградвугілля» з метою підвищення ефективності управління СУОП створено вертикально ітегровану структуру служби охорони праці. При цьому новою структурою передбачено підпорядкування

цііліі та завдання в галузіі охорони праціі та ПоложенПоложен про цілі ня про порядок ідентифікації небезпек та оцінки ризиків у галузі охорони праці та ін. Впродовж 2008 р. у виробничому об'єднанні було виконано у повному обсязі роботу з приведення СУОП у відповідність до вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007. У лютому 2009 р. незалежною аудиторською фірмою «Мооді Інтернешенл» проведено сертифікаційний аудит, який засвідчив, що СУОП у ВАТ «Павлоградвугілля» повністю відповідає вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007. 14 квітня 2009 р. підприємства «ДПЕК», у тому числі й ВАТ «Павлоградвугілля», одержали відповідний сертифікат. На усіх десяти шахтах об'єднання нині обладнані та функціонують сучасні кабінети охорони праці. Тут проводиться навчання уповноважених з питань охорони праці, кадрового резерву гірничих майстрів, помічників і заступників начальників дільниць.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Окремі форми профілактичної роботи, розроблені спеціалістами дирекції охорони праці ВАТ «Павлоградвугілля», є унікальними, оскільки не застосовуються більше ніде у вугільній галузі України. Так, успішно застосовується практика додаткового навчання з відривом від виробництва на базі кабінетів охорони праці шахт. За одноденною програмою усі підземні робітники (не рідше двох разів на рік) навчаються за паспортами й технологіями ведення робіт. На всіх шахтах обладнано локальну телевізійну мережу, і під час проведення нарядів транслюються відеоінструктажі з охорони праці (для цього знято 18 відеороликів). З метою підвищення ефективності підготовки робітничих кадрів і перевірки знань інженерно-технічних працівників у навчально-курсовому комбінаті підприємства обладнано комп'ютерний клас і придбано ліцензовану програму «Автоекзаменатор з охорони праці». Відповідно до внутрішньокорпоративної процедури «Положення про передзмінний огляд» перед кожним нарядом на шахтах провадиться щозмінний огляд працівників, які входять до групи ризику № 1 (схильних до вживання спиртних напоїв) і № 2 (схильних до гіпертонічних і серцево-судинних захворювань). У рамках функціонування внутрішньокорпоративної процедури «Положення про Комітет з безпеки праці» створений і функціонує (щокварталу) підкомітет з додаткового стимулювання у питаннях охорони праці. Мета роботи зазначеного підкомітету — заохочення (матеріальне та нематеріальне) працівників шахт за досягнення у питаннях охорони праці. Впродовж 2008 р. на ці цілі спрямовано 491,477 тис. грн. з фонду депреміювання порушників вимог нормативних документів з охорони праці. Крім того, на шахтах ВАТ «Павлоградвугілля» впроваджено такі новаторські форми ведення профілактичної роботи з порушниками вимог нормативних документів з охорони праці, як листи сім'ям і розміщення фотоматеріалів про порушників на «Дошці непошани» і «Стовпах ганьби». Фотоматеріали також широко застосовуються під час розслідування нещасних випадків, аварій та інших інцидентів на виробництві. Також у ВАТ «Павлоградвугілля» розроблена та успішно застосовується схема розгляду та затвердження техдокументації на ведення гірничих робіт. Згідно з цією схемою кожен паспорт до його затвердження та введення в дію проходить певну процедуру, включаючи розгляд на засіданні підкомітету з техдокументації під головуванням головного інженера шахти та обстеження робочих місць на предмет реальності виконання прийнятих проектних рішень тощо. У виробничих структурних підрозділах і філіях відповідно до вимог п. 8.1 Системи управління охороною праці у вугільній промисловості України розроблена, затверджена генеральним директором, узгоджена з профспілками і планово реалізується Комплексна програма поліпшення умов праці на 2009 рік. Дирекція охорони праці реалізувала в повному обсязі Програму з підвищення рівня охорони праці, промислової безпеки та зниження рівня виробничого травматизму на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля», а також Програму першочергових заходів щодо підвищення рівня безпеки праці на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля», розпочаті в 2007 р. Завдяки реалізації положень вищезгаданих програм виконано низку заходів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

Так, у повному обсязі закуповуються ЗІЗ і ЗКЗ. При цьому в 2008 р. взято напрям на придбання ЗІЗ нового покоління закордонного виробництва, у т. ч. захисних масок для всього обличчя фірми «Advantаg» для машиністів гірничо-виїмкових машин. На придбання засобів індивідуального та колективного захисту, а також на вирішення інших питань охорони праці впродовж 2008 р. витрачено понад 77,3 млн. грн. (1,84% від суми, одержаної від реалізації вугілля). При цьому на забезпечення одного працівника засобами індивідуального та колективного захисту в 2008 р. у середньому витрачено 3334 грн. 32 коп. (у 2007 р. — 2746 грн. 03 коп.) (рис. 1).

Рис. 1. Сума витрат на охорону праці у ВАТ «Павлоградвугілля» за 2003—2008 рр., тис. грн. Неоціненну допомогу інженерно-технічним працівникам шахт у виявленні порушень нормативних актів з охорони праці під час ведення гірничих робіт надають працівники Павлоградської ДГТІ та Донецького гірничого округу. Кожний припис інспектора стає об'єктом детального розгляду у структурному підрозділі, а результатом цього — перегляд карти оцінки ризиків. Керівництво Павлоградської ДГТІ систематично бере участь у засіданнях ПДК з охорони праці товариства, а закріплені інспектори — у засіданнях ПДК шахт. Саме як результат спільної діяльності ВАТ «Павлоградвугілля» і Павлоградської ДГТІ можна розглядати суттєве зниження виробничого травматизму (на 33,9%), досягнуте підприємством у 2008 р. (рис. 2).

Рис. 2. Рівень виробничого травматизму у ВАТ «Павлоградвугілля» за 2003—2008 рр.: — смертельні; — всього.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Проте, незважаючи на досягнуті виробничим об'єднанням успіхи у питаннях охорони праці, ще є проблеми, які потребують вирішення. Це було зазначено на виїзному засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області під головуванням начальника теруправління К. Дорофєєва, що відбулося 24 квітня 2009 р. у ВАТ «Павлоградвугілля». Наприклад, не всі керівники та спеціалісти шахт пройшли своєчасне повторне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. На засіданнях ПДК не завжди розглядаються усі питання, передбачені планом роботи постійно діючої комісії. Виявлено низку недоліків у питаннях контролю з боку працівників служб охорони праці за функціонуванням нарядної системи на шахтах. Є випадки послаблення відомчого контролю з боку профільних дирекцій під час провадження очисних і підготовчих робіт. Також багато претензій до роботи підрядних організацій.

Усі ці факти свідчать про те, що в об'єднанні є суттєвий резерв для підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки. А головне, для цього є можливості: стабільна та успішна робота підприємства з видобування чорного золота, високий потенціал і згуртований колектив професіоналів, справжніх майстрів своєї справи. Р. АЗАМАТОВ, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ «Павлоградвугілля»

На знімках:

відкриття першого з десяти сучасних кабінетів охорони праці на шахті імені М. І. Сташкова у грудні 2007 р. (праворуч — заступник директора шахти з охорони праці С. Дьяконов); делегація Національної профспілки шахтарів Великобританії перед спуском у шахту проходить вступний інструктаж у кабінеті охорони праці шахти «Західно-Донбаська» (у центрі — директор шахти В. Тарєлкін). Фото автора ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У ДІЇ

З ПОЗИЦІЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ Занепокоєні нинішнім станом охорони праці, профспілки Дніпропетровської області акцентують увагу і керівництва країни, і регіональних органів влади, об'єднань роботодавців на створенні безпечних умов праці. Нині технічна інспекція праці членських профорганізацій облпрофоб'єднання здійснює дієвий контроль за станом охорони праці на підприємствах області. На багатьох з них функціонує система триступінчастого контролю, яка давно зарекомендувала себе з позитивного боку. Але є ще одна ефективна форма суспільного впливу на роботодавця, який згідно із Законом «Про охорону праці» несе повну відповідальність за збереження здоров'я та життя ввірених йому людей,— колективний договір.

к відомо, питання промислової безпеки та охорони праці регулюються цілою низкою законодавчих актів. При цьому багато з них містять посилання: «...якщо інше не передбачено колективним договором». Ось чому цей основний документ трудового колективу, так звана його мала конституція набуває такої ваги у питаннях охорони праці і привертає увагу профспілок. Саме колективним договором, зокрема, передбачається створення комісії, яка уповноважена вирішувати питання потерпілого у частині призначення йому одноразової допомоги. Це є особливо актуальним у даний момент, коли у разі травмування не тільки роботодавець, але й представники деяких органів, які беруть участь

у розслідуванні, іноді намагаються звинуватити самого потерпілого. Тому принциповість профспілкової організації, повне використання нею законних прав і повноважень мають велике значення не тільки для потерпілого, але й для всього трудового колективу. Це аксіома. І на неї спираються практично всі наші профорганізації, що дає хорошу віддачу. Так, завдяки наполегливості територіального комітету профспілки вугільників (голова С. Юнак) при виконанні адміністрацією ВАТ «Павлоградвугілля» умов колективного договору загальна сума коштів, спрямованих роботодавцем у 2008 р. на охорону праці, становила 77,3 млн. грн., що на 1,84% більше, ніж у 2007 р. І це відіграло свою роль у зниженні

рівня виробничого травматизму на шахтах Західного Донбасу. Загальний травматизм тут скоротився на 34%, а з тяжкими наслідками — на 69%. Вирішено питання забезпечення шахтарів засобами індивідуального захисту. На підприємствах гірничометалургійного комплексу (голова обкому профспілки В. Шевченко) на охорону праці виділяється понад 0,6% від суми реалізованої продукції, а у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського», «Інтерпайп «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», «Дніпропетровський трубний завод» цей показник ще вищий. На підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості (голова

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

обкому профспілки Л. Усенко) на створення безпечних умов праці згідно з колективними договорами витрачено більш як 8 млн. грн., що становить близько 650 грн. на одного працюючого в галузі. На підприємствах машинобудування та металообробки (голова обкому профспілки Л. Дольменко) на охорону праці витрачено близько 4 млн. грн. — на 0,5 млн. більше, ніж у 2007 р. Добре піклуються про охорону праці на підприємствах харчової галузі (голова обкому профспілки О. Мордань), де витрачається 412 грн. на одного працюючого. На жаль, додержання ст. 19 Закону «Про охорону праці» ще не стало правилом для деяких керівників підприємств, немає й достатнього контролю з боку відповідних профспілкових комітетів. І не випадково для посилення цієї роботи й підвищення ефективності громадського контролю ми розвиваємо ділову співпрацю профспілок з інспекціями теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області. Цьому значною мірою сприяє укладена у липні 2007 р. Угода про співробітництво та взаємодію між теруправлінням і президією обласного об'єднання профспілок. Особливо хочу виділити у цьому зв'язку галузеві профспілки працівників будівництва та промбудматеріалів (голова І. Сова), металургів і гірників (голова В. Шевченко), вугільників (голова С. Юнак), житловокомунального господарства (голова М. Бабченко), харчової промисловості працівників АПК (голова О. Мордань), АПК (голова Г. Смирна), Криворізьку міську організацію профспілки працівників будівництва та промбудматеріалів (голова О. Фарафонова) та інші. Тут уже стало традицією проведення спільних нарад з представниками Держгірпромнагляду. На них заслуховують керівників, які допустили випадки смертельного та групового травматизму, провадиться роз'яснювальна робота з боротьби із приховуванням нещасних випадків, з організації медичних оглядів, забезпечення працюючих ЗІЗ тощо. Проте мають місце випадки, коли члени комісії з розслідування нещасних випадків — представники Держгірпромнагляду і Фонду соціального страхування від нещасних випадків

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

на виробництві та професійних захворювань не прислуховуються до думки технічних інспекторів праці профспілок, що в кінцевому підсумку змушує потерпілих звертатися за захистом своїх прав до судових органів. І тут люди також не залишаються без нашої підтримки. Останнім часом завдяки допомозі наших технічних інспекторів праці відновлено справедливість по відношенню до диспетчера ЖКП «Парус» (м. Дніпропетровськ) Р. Піщанської, якій довгий час відмовляли у кваліфікації нещасного випадку, що стався з нею, як пов'язаного з виробництвом. Було також надано підтримку лікарю-фтизіатру Дніпропетровської виправно-трудової колонії № 89 Г. Ревенку у встановленні у нього професійного захворювання. Нині йде судове розслідування з групового нещасного випадку, що стався ще у черні 2006 р. у філії ВАТ «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» — ЗАТ «Кримський титан». Під час промивання вагонів одержали отруєння і звернулися до лікарні п'ятеро вантажників транспортноекспедиційного управління комбінату. Проте комісія з розслідування групового нещасного випадку не визнала за потрібне пов'язати погіршення стану здоров'я робітників з виробництвом. Судові тяганини тривають й досі. Інтереси потерпілих у суді представляє технічна інспекція праці обласної профспілкової організації металургів і гірників. Неабияку роль у профілактиці виробничого травматизму та профзахворюваності зіграв оголошений Федерацією профспілок України Рік боротьби профспілок з приховуванням нещасних випадків на виробництві. Ситуація у цій сфері перебувала під посиленим контролем президії облпрофоб'єднання та виборних органів членських організацій, що дало змогу привернути увагу відповідальних посадових осіб до існуючих проблем і якоюсь мірою поліпшити ситуацію. Непокоїть нас ще одна проблема. Щороку в області збільшується кількість випадків природної смерті на виробництві. У 2008 р., наприклад, зареєстровано 79 смертей. Однією з причин того, що відбувається, на нашу думку, є неякісне проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах з важкими

та шкідливими умовами праці. Часто роботодавці, відчуваючи нестачу спеціалістів окремих професій, свідомо йдуть на порушення під час допуску їх до роботи. Ця проблема потребує невідкладного вирішення. Необхідність підвищення ефективності роботи з охорони праці пов'язана також і зі вступом України у СОТ. У результаті різко зростають вимоги не тільки до якості продукції, але й до умов праці, безпеки на кожному робочому місці. Назріла також необхідність побудувати таку систему податкових стимулів, яка, з одного боку, зобов'язувала б роботодавця оновлювати виробничі фонди, стимулювала б розумну амортизаційну політику, а з іншого — заохочувала б їх шляхом надання пільгових кредитів і субсидій під час здійснення програм технічного переозброєння чи створення робочих місць зі сприятливими умовами праці. Такі заходи можуть бути ефективними також для підприємців середнього і малого бізнесу. У нашій області використовуються різні шляхи вирішення вище зазначених проблем. Так, у листопаді минулого року на сесії облради було прийнято Програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у Дніпропетровській області на 2008—2011 рр., у реалізації якої беруть участь і профспілки. Зокрема, передбачено, що під час укладання колективних договорів на підприємствах усіх форм власності фінансування заходів з охорони праці має вестися в обсягах, передбачених чинним законодавством. Особлива увага приділяється щорічному проведенню у квітні Тижня охорони праці. Профспілки у цьому заході також беруть активну участь. Нинішня ситуація, обумовлена фінансовою кризою в економіці, вимагає від профспілок усіх рівнів більш ретельного громадського контролю за станом умов і безпеки праці, а також повного використання своїх прав і повноважень, визначених законодавством. На це й націлені наші зусилля. В. ДУБІЛЬ, голова Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок Фото Л. БЕЗУГЛОГО

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ЗНАННЯ — ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ

Вже понад 100 років Національний гірничий університет (Дніпропетровськ) готує гірничих інженерів для підприємств України. п За цей час склалася певна співпраця з підприємствами, окреслились З традиції, вимоги до фахівців, зокрема, щодо т до підготовки їх з питань охорони праці. Вони регламентуються о я ввідповідними і законами та нормативно-п правовими актами, серед яких головні — НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення Н я про порядок проведення навчання і пере-п знань з питань охорони праці» та ввірки і а наказ Міністерства освіти від 02.12.98 р.. н № 420 «Про вдосконалення навчання з охо-рони праці й безпеки життєдіяльності у р вищих закладах Навчання здійснюється у межах закладах д освіти освііти України». Ук х нормативних дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охо-рони праці», «Охорона праці у галузі», а також відповідних розділівв спеціальних дисциплін та кваліфікаційних робіт.

ЯК АДАПТУВАТИ ВИПУСКНИКА ДО НЕБЕЗПЕК ВИРОБНИЦТВА

огляду на особливості умов праці на підприємствах гірничодобувного комплексу, які характеризуються наявністю багатьох шкідливих і небезпечних виробничих факторів, норм часу, передбачених в наказі Міносвіти, на вивчення згаданих нормативних дисциплін у кількості 54 чи 27 год (з яких на аудиторні заняття виділяється лише третина від загальної кількості годин) явно недостатньо. Тому за участі нашого університету розроблено галузевий стандарт Міністерства освіти і науки за напрямом «Гірництво», де передбачено збільшення кількості годин на викладання нормативних дисциплін з охорони праці. Отже, на вивчення дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі» виділено мінімум по 108 год на кожну. Такий стандарт знаходить повну підтримку у вищих навчальних закладах. Крім того, наявність варіативної компоненти у навчальних планах дає можливість значно поглибити знання з питань охорони праці. Так, варіативна компонента підготовки за вибором навчального закладу студентів за спеціальністю «Розробка

2. Зам. № 09-4871

родовищ корисних копалин» включає такі дисципліни, як «Аерологія гірничих підприємств», «Вентиляція шахт і рудників», «Технологія та безпека виконання вибухових робіт». Як наслідок, частину питань, що стосуються складу повітря робочої зони, шкідливих та вибухонебезпечних газів, пилу, мікроклімату гірничих виробок тощо можна віднести до вибіркових дисциплін, а не розглядати їх під час вивчення нормативних дисциплін. Що стосується варіативної компоненти підготовки за вибором студентів, то їм пропонуємо не окремі вибіркові дисципліни, а цілісні професійні блоки дисциплін, що дає змогу не тільки отримати поглиблену підготовку з певних питань, а й врахувати особливості майбутнього місця роботи. Ось зразок блоку вибіркових дисциплін з питань охорони праці, до якого входять спеціалізації «Гігієна праці та виробниче середовище», «Промислова вентиляція та кондиціювання повітря», «Менеджмент охорони праці», «Нормативноправове забезпечення охорони праці», «Пожежна безпека та гірничорятувальна справа», «Електробезпека», «Моніторинг умов праці»

та «Дегазація родовищ». Норми часу, відведеного на вивчення кожної з цих дисциплін, становлять від 108 до 189 год. Вибір студентами цього блоку дисциплін і цілеспрямована орієнтація низки дисциплін за вибором навчального закладу, таких як «Гірничокомп'ютерна графіка», «Комп'ютерні технології в гірництві», «Професійні функції і завдання спеціаліста», а також спрямування курсового та дипломного проектування на вирішення завдань підвищення протиаварійної стійкості підприємств, на проектування та оптимізацію систем вентиляції, дегазації, кондиціювання, протипожежного захисту тощо створює умови для підготовки студентів за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» (спеціалізація — «Охорона праці в гірничому виробництві»). Така спеціалізація досить популярна серед студентівгірників як денної, так і заочної форми навчання, тому щороку ми випускаємо по 2—4 групи фахівців, котрі користуються попитом серед роботодавців. Разом з тим потрібно зазначити, що згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою гірничий інженер

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» може займати на гірничодобувному підприємстві до 60 посад різних видів. Тож обсяг знань та умінь, якими має оволодіти спеціаліст-гірник, дуже великий, і йому вкрай важливо завчасно зорієнтуватися у виборі майбутнього місця роботи та отримати глибокі знання саме з тих питань, якими він буде займатися на виробництві. Ось чому для гірничого інженера практична підготовка надзвичайно важлива. Тому майбутні гірничі інженери проходять навчально-ознайомчу та виробничу практики тільки на гірничодобувних підприємствах. Проведення таких практик має свою специфіку. Так, відповідно до чинних нормативно-правових актів з охорони праці студенту, щоб просто спуститися у шахту та ознайомитися з виробничими процесами, необхідно пройти тривале попереднє навчання з питань охорони праці, скласти екзамени, пройти інструктажі. Звичайно, все це пов'язано зі значними грошовими витратами, тож у ринкових умовах не тільки приватні, а й державні підприємства не зацікавлені у проведенні практики за свій рахунок. Необхідних коштів немає і в університету. Тому ми знайшли рішення: студенти-гірники на навчально-ознайомчій практиці не просто ознайомлюються з виробництвом, а працюють на робочих місцях і опановують професію «Гірник підземний». Для цього ми скоригували навчальні плани. Так, щоб оволодіти зазначеною робітничою професією, провідні викладачі читають студентам-гірникам додатковий курс лекцій, проводять необхідні лабораторні та практичні заняття. Після закінчення курсу студенти складають екзамени. Для того, щоб вони під час практики опанували згадану професію, а підприємства були більш зацікавлені у залученні студентів до роботи, ми подовжили тривалість практики з 5 до 6 тижнів. Все це дає можливість студентам не тільки ознайомитися з шахтою, а й впродовж навчально-ознайомчої практики отримати робітничу професію. Практику студенти-гірники проходять здебільшого на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля» та на підприємстві з іноземними інвестиціями ЗАТ «Запорізький залізорудний ком-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

бінат», з якими університет здавна підтримує дружні, взаємовигідні відносини. Місцеві органи влади і роботодавці районів, де розташовані ці підприємства, зацікавлені в якісному проведенні практичних занять, бо це дає змогу оновити кадри і заохотити студентів. Не дивно, що після завершення навчання частина студентів охоче залишається тут працювати. Як правило, підприємства знаходять кошти на оплату праці практикантів на рівні робітників підприємства, надають пільги у забезпеченні житлом і харчуванням. А органи місцевої влади сприяють організації безкоштовного проїзду студентів до місць проведення практики тощо. Таким чином успішно реалізується й програма цільової підготовки кадрів для підприємств регіону. Ділові стосунки щодо організації та проведення практики склалися в університету також з рядом гірничих підприємств з відкритої розробки родовищ корисних копалин, а саме: ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат», ВО «Дніпронерудпром» та з багатьма іншими. До речі, під час розробки галузевого стандарту з керівниками названих підприємств узгоджувалися як зміст навчальних планів та дисциплін, так і питання практичної підготовки. На жаль, є певні труднощі в організації та проведенні практики на деяких шахтах центрального Донбасу, підприємствах гірничо-збагачувального комплексу Кривбасу та на ряді кар'єрів будівельних матеріалів, які певною мірою зумовлені позицією місцевих органів влади. З огляду на безсумнівну цінність практичної підготовки фахівців, її, на нашу думку, було б варто збагатити досвідом ряду європейських держав, де дозволяють проводити практику тільки на передових підприємствах, перелік яких визначає Союз інженерів, а держава надає останнім певні податкові пільги за участь у підготовці фахівців (скажімо, як у Великобританії). Нині Національний гірничий університет є багатопрофільним навчальним закладом і готує спеціалістів не тільки за напрямом «Гірництво». На жаль, розробники стандартів Міністерства освіти і науки (за багатьма напрямами підготовки),

певно, дещо забули про чинне законодавство про охорону праці, зокрема про те, що життя та здоров'я людини є найвищою цінністю, найвищим пріоритетом діяльності закладів освіти. Як результат, вивчення питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, як правило, зводиться до кількох лекцій та заліку. При перевантаженні навчальних планів масою надуманих дисциплін, які часто дублюють одна одну, в планах підготовки спеціалістів і магістрів не знайшлося місця питанням охорони праці. Бо не у всіх є розуміння того, що без суттєвої зміни стереотипу поведінки працівників, без формування у них пріоритетного ставлення до питань особистої безпеки і безпеки оточуючих у порівнянні з результатами праці наша країна й надалі буде серед лідерів за показниками виробничого травматизму та професійної захворюваності. Ми рішуче не підтримуємо таку практику. Тож в університеті, крім загальної підготовки з питань охорони праці, студенти обов'язково вивчають питання безпечного ведення робіт під час оволодіння конкретним технологічним процесом, ознайомлюються з роботою машин, механізмів, устаткування тощо. Перед викладачами університету поставлено таке завдання: кожна лекція, проект, прикладна задача, лабораторна робота тощо мусять акцентувати увагу студента на тому, яким чином захистити людину від впливу небезпечних та шкідливих факторів виробництва під час виконання тієї чи іншої операції, експлуатації машин, устаткування тощо. Практикуємо рецензування підручників, посібників, конспектів лекцій, що готуються до видання в університеті, стосовно достатності викладу в них питань безпеки праці. До спільної роботи з підготовки підручників, посібників та методичних матеріалів (для викладу питань безпеки праці) залучаються відповідні викладачі кафедри охорони праці. До читання лекцій з найбільш актуальних проблем охорони праці, розробки та узгодження планів та програм попереднього навчання, зокрема студентів, які проходять практику, а також до атестації випускників університету традиційно залучаються фахівці регіональних теруправлінь Держгірпромнагляду.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Та й сам Голова Комітету С. Сторчак, перебуваючи у Дніпропетровську, не раз бував у гірничому університеті та спілкувався зі студентами-гірниками. Взагалі, важливо всіма доступними способами дбати про те, щоб заздалегідь прищепити і майбутнім роботодавцям, і майбутнім ІТР, і робітникам почуття відповідальності під час виконання будьяких робіт, зокрема гірничих. Потрібно створювати таку мотивацію поведінки роботодавця і працівника, яка б унеможливлювала отримання прибутку за рахунок порушення вимог безпеки праці.

Що стосується підготовки спеціалістів по спеціальності «Охорона праці», то нам усім добре відомі «віртуальні» спеціалісти з економіки та менеджменту, які заповнили ринок праці, але не користуються на ньому попитом. Вони не бачили конкретного підприємства, не знають виробництва, не знайомі з його технологією і не в змозі здійснити навіть нормування праці, а не те що оцінити конкретні технологічні рішення та розробити заходи, спрямовані на поліпшення технікоекономічних показників роботи підприємства. Поповнювати нині їх

число такими ж спеціалістами з охорони праці, певно, немає сенсу. Бо справжній фахівець мусить зростати на реальному виробничо-економічному підгрунті й добре усвідомлювати, що, як і для чого він мусить робити, аби принести користь підприємству і при цьому зберегти життя та здоров'я — як своє, так і підлеглих йому працівників. Г. ПІВНЯК, академік НАН України, ректор, В. ГОЛІНЬКО, професор, завідувач кафедри аерології та охорони праці (Національний гірничий університет, Дніпропетровськ) ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

ОХОРОНІ ПРАЦІ

КРИЗА НЕ ПЕРЕШКОДА

Забезпечення безпечних умов праці є основним завданням керівника виробництва незалежно від рівня управління. Але його вирішення не може обмежуватися лише чистим адмініструванням. Це ціла система різних засобів впливу на свідомість кожного працівника з тим, щоб додержання вимог безпеки сприймалося ним як життєво важлива функція, як їсти, пити, дихати...

дним з основних таких засобів є навчання — йому у Дніпропетровській філії ВАТ «Укртелеком» приділяється велика увага. На навчальній базі бюро підготовки робітничих кадрів підприємства обладнано кабінет охорони праці, оснащений наочними посібниками, стендами та спеціальною літературою. Тут же виставлено зразки спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту і запобіжних пристроїв. Особливою увагою у слухачів користується тренажер для відпрацювання практичних навичок проведення штучного дихання та непрямого масажу серця потерпілому з виведенням на дисплей результатів кожної операції. Практичні роботи з якісного та безпечного ремонту кабелів зв'язку проходять у спеціально обладнаній майстерні. Під час проведення планових перевірок стану охорони праці у центрах і цехах спеціалісти служби охорони праці філії організовують на місцях семінарські заняття з інжене-

рами електрозв'язку, начальниками цехів і дільниць. Там же на тренажері відпрацьовуються навички щодо надання першої допомоги потерпілим в результаті нещасного випадку. Важливою ланкою у навчанні безпечних методів роботи й підвищенні рівня професійної майстер-

ності став огляд-конкурс лінійнокабельних бригад. Він проводився на базі одного з центрів філії після визначення кращих бригад у центрах електрозв'язку. На першому його етапі забезпечується повнота комплектації бригад необхідними інструментами, засобами захисту і приладами, документацією тощо. Другий етап передбачає визначення кращих бригад під час виконання ними робіт з ремонту ліній зв'язку. Журі, до складу якого входять спеціалісти відділу експлуатації та служби охорони праці, контролюють правильність виконуваних операцій. Після ретельного аналізу результатів змагань усі учасники огляду одержують інформацію про характерні недоліки, а також конкретні рекомендації щодо їх недопущення. Кращі колективи заохочуються матеріально. Переможцями огляду частіше за інших стають бригади центрів електрозв'язку № 1 м. Кривого Рога, № 3 м. Дніпродзержинська, № 4 м. Павлограда.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Постійно та системно займаємося створенням нормативної бази з охорони праці. Крім того, щороку закуповуємо велику кількість спеціальної літератури для спеціалістів і керів-

ників, на сайті служби охорони праці ників філії створено електронну бібліотеку, яка містить велику кількість законодавчих актів, нормативно-правових документів, типових положень, правил, стандартів, довідкової літератури. Також впроваджено і функціонує програмний продукт «Автоекзаменатор «Охорона праці», який дає змогу проводити навчання та перевірку знань не тільки на окремо взятій ПЕОМ, а й на відстані, використовуючи локальні інформаційні мережі. Проте ніяке, навіть добре організоване навчання нічого не варте без практичного застосування знань. Свідченням тому є той факт, що основною причиною 80% нещасних випадків на виробництві є людський фактор. Тому у структурних підрозділах філії діє чотириступінчаста система оперативного контролю за станом охорони праці, що передбачає безперервний контроль за роботою керівників, спеціалістів і робітничих бригад. Для цього створено комісії, що дає змогу додержуватися колегіальності під час обговорення та прийняття рішень за результатами контролю. Наприклад, на рівні філії до комісії, головою якої є директор, входять його заступники, керівники відділу експлуатації та служби охорони праці, голова профспілкового комітету і головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області. Кожного кварталу комісія згідно із затвердженим планом і за наданою службою охорони праці довідкою розглядає стан охорони праці в одному з центрів електрозв'язку. Йде принциповий аналіз виявлених недоліків та їх причин. Як на екзамені на здатність організувати безпечні умови праці, звітують керівники центрів і цехів, спеціалісти з охорони праці. За результа-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

тами роботи комісії оперативного контролю четвертого ступеня у першому кварталі нинішнього року, наприклад, було притягнено до дисциплінарної плінарно відповідальності 9 керівників к різного рівня. Разом з тим велику увагу приділяємо відомчому контроп лю л за станом охорони праці. ц Я особисто та керівники центрів електрозв'язку від ц спеціалістів з охорони праці, с яких налічується у Дніпропея тровській області 38 осіб, рет гулярно одержуємо інформаг цію ц про стан охорони праці у структурних підрозділах і про с заходи впливу на порушників. з Так, поТ у першому кварталі по

точного року інженери і и з охоорони праці провели 284 пееревірки з видачею приписівв керівникам підрозділів. Поокарано 39 працівників, 19 з яких — посадові особи. Але е головне — інженери з охороони праці разом з перевіркаами активно займаються проофілактикою травматизму. у. Вони намагаються дійти до о кожного працівника на його о робочому місці, побачити кожен ожен потенційно небезпечний механізм, визначити ступінь ризику під час виконання будь-яких робіт, допомогти керівникові підрозділу вжити відповідних заходів безпеки. Незважаючи на певні фінансові труднощі, на охороні праці у нашій філії не економлять. Про обов'язкове забезпечення працівників усіма видами ЗІЗ і говорити не будемо — цю вимогу додержуємо неухильно. Ми закуповуємо різні механізми та пристрої, що полегшують виконання ручних робіт. Так, для зменшення ризику під час обрізання гілок дерев вздовж

повітряних ліній зв'язку закуплено механічні пристрої, що дають змогу проводити ці роботи із землі на висоті до 6 м. Для безпечного демонтажу проводів аварійних ліній без піднімання на опору придбано штанги-кусачки з ізольованими держаками. Впроваджуємо у виробництво різні автономні помпи, більш безпечні джерела живлення та багато чого іншого. Враховуючи значення особистої ініціативи людини у виконанні того чи іншого завдання, ми приділяємо особливу увагу заохоченню працівників, які гідно проявили себе на поприщі охорони праці. Так, встановлено надбавки до заробітної плати, виплату премій за підсумками оглядів-конкурсів, нагородження грамотами тощо. Завдяки тому, що в нашій країні стали відзначати День охорони праці, з'явився і привід додатково заохочувати людей. Наприклад, у 2008— 2009 рр. за багаторічну працю із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, особистий внесок у розробку та реалізацію комплексу заходів, зокрема, щодо підвищення рівня промислової безпеки подякою директора філії було відзначено 17 працівників, серед яких начальники центрів Є. Дьоров, В. Діденко та В. Мірошниченко; начальники цехів Н. Лічний і К. Шиян; начальники дільниць С. Готовкін і Н. Білоус; інженери з охорони праці М. Бережок, В. Сидоренко, Є. Стасенко, В. Шеремет та інші.

Почесною грамотою голови Державної адміністрації зв'язку нагороджено начальника цеху електрозв'язку № 3 (смт Софіївка) А. Власенка, а начальника служби охорони праці філії В. Рябова — Почесною грамотою Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Є. САГАЙДАЧНИЙ, директор Дніпропетровської філії ВАТ «Укртелеком»

На знімках:

змагаються учасники огляду-конкурсу.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЗАСЛУЖЕНА НАГОРОДА КОЛЕКТИВУ УОП У УО ОП

Другого червня у Дніпропетровську було сонячно і спекотно. Природа ніби додавала світла і тепла урочистій події, яка відбувалась на залізничній станції Нижньодніпровськ. Її колектив цього дня нагороджували Почесним дипломом за друге місце в оглядіконкурсі на краще підприємство з охорони праці «Укрзалізниці» у 2008 р. І це вже не перша висока відзнака діяльності підрозділу, в якому вже п'ять років не було жодного нещасного випадку на виробництві. Очолює підприємство С. Коптєлов, а місцеву профспілку — В. Касумова.

ВІСТІ З РЕГІОНІВ Торік зі станції Нижньодніпровськ було відправлено у складі поїздів 50 879 вагонів, оброблено 42 902 вагони, середньодобове навантаження становило 40 вагонів, а розвантаження — 54. З виконанням планових показників тут проблем не мають. «На станції Нижньодніпровськ розробляють і впроваджують раціоналізаторські пропозиції, спрямовані на вирішення технологічних питань, гарантування безпеки руху та поліпшення умов праці,— розповіла заступник начальника служби охорони праці Придніпровської залізниці О. Чернова.— Керівництво підрозділу вживає активних заходів щодо підвищення рівня знань нормативних актів з охорони праці на підприємстві». Кожне робоче місце тут забезпечене необхідною документацією — інструкціями, витягами з наказів, телеграм тощо. У кожному цеху оформлені куточки охорони праці. Особлива увага приділяється технічному навчанню. До проведення таких занять залучаються інженерно-технічні працівники станції та кваліфіковані працівники суміжних служб. Тематичні плани, розроблені відділом перевезень та комерційним відділом Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень, мають загальний характер. Тому на станції складені більш докладні тематичні плани з відображенням питань охорони праці для кожного цеху з урахуванням специфіки робіт. Велику увагу на підприємстві приділяють покращанню умов праці та якості санітарно-побутового обслуговування працюючих. З цією метою у 2007 р. було облаштовано відповідно до сучасних вимог санвузли. Встановлено душові кабіни — у приміщенні поста блочно-

танція Нижньодніпровськ — одна з перших на Придніпровській залізниці. Її трудова біографія розпочалась 24 жовтня 1873 р. Тут працює 85 осіб, з яких 73 —жінки. Протяжність території станції, на якій розташовані службові приміщення, гірка, понад 3 км. Вона має три парки та вантажний двір. Про важливість станції свідчить і те, що до неї примикає 9 під’їзних колій таких підприємств, як ВАТ «Інтерпайп «Нижньодніпровський трубопрокатний завод», «Дніпропетровський стрілочний завод», «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», ТОВ «Самарський гранітний кар’єр», «Дніпропетровська паперова фабрика», «Сервісопторг», ЗАТ «Тако», НВПФ «Семікс», СП«Геолсервіс». На станції розформовуються та формуються поїзди, тут проводиться технічний та комерційний огляд, подають та забирають вагони з пунктів навантаження—розвантаження та з під’їзних колій підприємств. Тут також пропускають пасажирські поїзди, обслуговують пасажирів.

маршрутної м ї релейної й ї централізації, і ії товарноїї контори и (для складачів поїздів та їхніх помічників, старших приймальників-здавальників вантажу та багажу, товарних касирів) та в приміщенні квиткових кас. Робочі місця обладнані кондиціонерами, закуплено нові меблі. Усі робітники тепер мають гардеробні шафи для переодягання. У кожному з цехів — руху, вантажному та пасажирському — є кімнати для приймання їжі, які обладнані мікрохвильовою піччю, електрочайником з автоматичним відключенням, холодильником, шафою для зберігання посуду та столових приборів. У 2007 р. було відремонтовано будівлю вокзалу. А торік для якісного та швидкого обслуговування пасажирів відкрили додаткову касу для продажу квитків приміського сполучення. На всіх робочих місцях касирів

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

встановлені сучасні апарати для продажу квитків, а у залі очікування для пасажирів — зручні крісла. «Протягом 2007—2008 рр. поліпшилося освітлення території нашої станції,— розповідає її начальник С. Коптєлов.— Були встановлені додаткові прожектори на щоглах у районі гірки, а на перонах і платформах — сучасні світильники. Для запобігання нещасним випадкам з пасажирами та сторонніми громадянами на терир р р р

праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням та аваріям за підсумками 2005—2008 рр. На робочих місцях створені умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів. Працівники підрозділу повністю і своєчасно забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно із встановленими нормами. Вистачає також рацій та ліхтарів для складачів поїздів. Найкращим свідченням успішної роботи будь-якого підприємства є не тільки стабільне виконання планових показників, але й рівень безпеки виробництва, а на транспорті — ще й безпеки руху. З цими показниками на станції Нижньодніпровськ повний порядок. Тож хай і далі трудовий шлях колективу підприємства буде прямим, без аварій та нещасних випадків. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор

На знімках:

торії орії станції с а ії є два а підземних і зем и переходи. ере о и До того о о ж торік орі нашу територію було повністю огороджено, а при вході на платформу встановлено турнікети». Минулого року було повністю виконано умови колективного договору. Виконано також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни

провідний інженер служби перевезень Придніпровської залізниці О. Шабанов (ліворуч) вручає Почесний диплом начальнику станції Нижньодніпровськ С. Коптєлову; черговий по станції В. Гончар (на передньому плані) та оператор М. Козій; складач поїздів С. Фазуллін.

Фото автора

АКТУАЛЬНА ТЕМА

ПЛАНУЙ — РОБИ — ПЕРЕВІРЯЙ — УДОСКОНАЛЮЙ У цій формулі Едварда Демінга — відомого американского вченого, автора японского «чуда» у сфері якості, іменем якого названа головна японська нагорода з якості, — основні віхи успішної організації виробництва, неодмінною складовою якої є аудит різноманітного спрямування, зокрема, і з охорони праці. Серед інших його вже протягом 10 років здійснює НВП «Укртехсист», що на Дніпропетровщині. Який накопичено досвід і в чому він полягає? Про це наш власний кореспондент Надія БЕЗУГЛА розмовляє з керівником цього аудиторського підприємства, професором Державного інституту підготовки та перепідготовки кадрів промисловості, доктором технічних наук, академіком Української технологічної академії, віце-президентом Українського товариства якості О. Янішевським. — Олександре Едуардовичу, давайте скажемо співвітчизникам, що коріння науки про системний підхід до будь-якої справи як, зрештою, й багатьох інших інтелектуальних «хітів» — українські, що, на жаль, проходить повз увагу самих українців. — Свого часу я навчався і закінчував аспірантуру у Харківському

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

авіаційному інституті. Тоді там працював професор Л. Колесников — цікава і яскрава особистість, котрого я вважаю своїм учителем. Ще у 70-х роках минулого століття він порушив питання про необхідність системного підходу до організації виробничого процесу будь-якого масштабу, заклав підгрунтя розробки та

впровадження сучасних стандартів менеджменту. Ця ідея досконало викладена у його підручнику «Основи теорії системного підходу». І сьогодні він настільки сучасний, що я та мої колеги тримаємо його на своєму робочому столі. На жаль, існуюча на той час соціально-політична система і влас-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

тиве їй так зване планове господарювання не потребували просунутих ідей Л. Колесникова та його однодумців. Був Держплан та Держпостач, які уособлювали виробника та споживача. А між ними жодної щілини для підприємницької діяльності і для конкуренції, яка б спонукала керівників заводу чи фабрики до удосконалення виробництва. Зате зацікавилися прогресивними ідеями харківського вченого його зарубіжні колеги та практики, котрі і поклали ці ідеї в основу сучасного менеджменту, що виливається у серію міжнародних стандартів, спрямованих на удосконалення виробництва будь-якої продукції. — Коли ж українське ноу-хау повернулося у рідні пенати? — Десь наприкінці 80-х — на початку 90-х років ХХ століття, коли замаячили капіталістичні виробничі відносини, а в потужних підприємств гірничо-металургійної, космічної, авіаційної та інших галузей з’явилася можливість для ринкової підприємницької діяльності. Ось тоді почала розвиватися конкуренція, а разом з нею виникла потреба в удосконаленні технологічних процесів, якості продукції, поліпшенні безпеки праці, захисті довкілля, тобто з’явилася потреба системного підходу до організації виробництва. Крім того, у цей же час були започатковані спроби створити вітчизняну технічну та інтелектуальну сертифікаційну базу. Скажімо, у Дніпропетровську піонером цих починів стало КБ «Південне», підпорядковане військово-промисловому комплексу. Тоді ми довели, що на його унікальній базі можна випробувати буквально будь-яку промислову техніку. У грудні 1990 р. було створено випробувально-сертифікаційний центр «Південтест», де пройшли перші випробування контейнерів-цистерн, електровозів, залізничних вагонів, автомобілів КрАЗ, автозчепів, електроприладів тощо. До речі, саме «Південтест» отримав атестат № 1 щодо акредитації незалежної випробувальної лабора-

торії в системі щойно створеного Держстандарту України. — І все ж економіку Дніпропетровської області визначають підприємства гірничо-металургійного комплексу. Як серед них просуваються ідеї Л. Колесникова? — Тут слід звернути увагу на таку організацію, як «Донсерт» та на її керівника Д. Турсунова, котрий серед фахівців даної сфери перший наполіг на сертифікації продукції українських підприємств не тільки щодо якості продукції у відповідності з вимогами міжнародних стандартів, але також систем менеджменту у відповідності з міжнародним стандартом ISO 9001 та його модифікаціями. Першим серед підприємств гірничо-металургійного комплексу у 1992 р. було сертифіковано Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинского (ДМКД). А сьогодні вже сертифіковано майже 60% підприємств гірничометалургійного комплексу, а такі підприємства, як ВАТ «Арселор Мітталл Кривий Ріг», «Інгулецький ГЗК» уже сертифіковані з трьох та більше стандартів менеджменту (ISO 9001 — якість, ISO 14001 — екологічний менеджмент, OHSAS 18001 — менеджмент професійної безпеки та здоров’я, SA 8000, ISO 26000 — менеджмент соціальної відповідальності). — Настав час сказати про місце і роль аудиторів у процесі сертифікації підприємств, зокрема, і про ТОВ НВП «Укртехсист». — Що робить аудитор? Досконально вивчає ситуацію на підприємстві, визначає недоліки в організації того чи іншого процесу і пропонує не тільки шляхи їх усунення, а й запобігання. Тобто пропонує певну модель системного вирішення проблеми. Даний підхід властивий і ТОВ НВП «Укртехсист». Таким чином ми готуємо підприємство або організацію до роботи за міжнародними стандартами, які вимагають впровадження систем менеджменту якості, екології, професійної безпеки та здоров’я, а також інших удосконалених практик менеджменту, наприклад, ощадливого виробництва.

Скажімо, персонал заводів ТПГ «АртПрод’юсГруп» ми готуємо за системами 5S (упорядкування), ТРМ (ефективне використання обладнання), канбан (виробництво, що витягує), кайдзен (система постійних вдосконалень), що базуються на філософії компанії «Тойота», які спрямовані на раціональну організацію виробничого простору, вилучення усіх витрат, які не створюють додану вартість при виробництві продукції за рахунок активного залучення робітників до процесу постійного удосконалення. На інших підприємствах (а їх левова частка) займаємося впровадженням міжнародних стандартів, починаючи з ISO серії 9000 і всіх його модифікацій, ISO 14001:2004, а також OHSAS 18001:2007. Немає потреби деталізувати зміст їх вимог, фахівці знають, про що йдеться. Лише ще раз підкреслю, що всі міжнародні стандарти з менеджменту якості і довкілля так чи інакше передбачають у першу чергу удосконалення управління безпекою праці, захистом життя та здоров’я працівників. — Олександре Едуардовичу, я переконана, що читачам було б цікаво знати хоча б типову схему підготовки підприємства до сертифікації. — Візьмемо для прикладу ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського». Тут, як і скрізь, наша робота починалася … зі спостереження, або діагностичного аудиту діючих системи управління охороною праці (СУОП) та системи управління навколишнім середовищем (СУНС). Вивчаємо наявну внутрішньозаводську норма тив ноправову документацію, що визначає місце служб, їх функції та обсяг, напрями і планування роботи. Важливо для нас і те, як, наприклад, служба охорони праці обліковує та аналізує виконання запланованих заходів з охорони праці, зокрема, керівниками структурних підрозділів, наскільки враховані рекомендації Держгірпромнагляду щодо впровадження СУОП тощо. Відзначаємо позитивне. Наприклад, на комбінаті запроваджено

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

єдиний план роботи з охорони праці. Діє система контролю за станом охорони праці, що передбачає комплексні, цільові й оперативні перевірки, оперативний контроль з боку безпосередніх виконавців робіт, а також з боку керівників підрозділів і комбінату в цілому. Крім того, тут проводиться поглиблений аналіз травматизму у структурних підрозділах. Розроблено положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці. Відповідно до вимог положення про розробку інструкцій з охорони праці на комбінаті розробляють такі інструкції. Разом з тим є певні недоліки, більшість з яких стосується організації охорони праці, роботи у структурних підрозділах. Тому обов’язково вивчаємо ситуацію у всіх структурних одиницях підприємства. Особлива увага до тих дільниць, де були випадки виробничого травматизму. За підсумками роботи робимо висновки і даємо детальні й конкретні рекомендації. Важливо підкреслити, що спеціалізація підприємства й орієнтація його на той чи інший міжнародний стандарт у кожному випадку визначають напрям і мету співпраці з тим чи іншим підприємством. Важливий крок — визначення небезпек й оцінка ризиків, пов’язаних з виконанням робіт персоналом, бо для останнього реєстри небезпек і ризиків є інформативним і навчальним документом, а розроблені для зниження ризиків запобіжні заходи повинні знайти своє відображення в інструкціях з охорони праці. До речі сказати, що саме такий комплекс досліджень підпорядкований впровадженню міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007 і передбачає впровадження системи управління безпекою праці і здоров’ям персоналу. Що найскладніше у впровадженні тієї чи іншої системи? Переломити психологію пасивного спостерігача і в керівника, і в рядового виконавця. Як правило, на це йде 5 — 6 років. За цей час люди звикають до нововведень і самі беруть участь в удосконаленні виробництва.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

— З огляду на те, що підготовка підприємства до сертифікації за міжнародними стандартами недешева справа, варто поставити питання про авторську відповідальність чи авторський контроль аудиторів. — Необхідно підкреслити дуже важливу річ. Сертифікаційний та наглядові аудити підприємства проводять аудитори незалежних авторитетних міжнародних органів з сертифікації, таких, наприклад, що входять до системи ТЮФ СЕРТ. ТЮФ СЕРТ створено об’єднанням Спілок технічного нагляду, і його акредитація у межах Європи у сфері сертифікації систем і продукції визнана через процедури європейського законодавства і підтверджена процедурою нотифікації у Брюсселі. Тобто нашу спільну працю з підприємством щодо готовності до сертифікації прискіпливо перевіряють незалежні аудитори акредитованих органів з сертифікації. Адже у кожній справі головне — професіоналізм виконавців. З огляду на важливість фахової підготовки майбутніх працівників у сфері менеджменту для потреб промислових підприємств ми започаткували таку справу, як надання студентам Державного інституту підготовки та перепідготовки кадрів промисловості (ДІПОпром) другої освіти: спеціаліст з якості, стандартизації та сертифікації, що дасть їм можливість стати фахівцями, аудиторами з охорони праці. Як приклад: фахівець служби охорони праці металургійного комбінату імені Ф. Е. Дзержинського Г. Щербина закінчила наш інститут, одержала кваліфікацію «Спеціаліст з якості, стандартизації та сертифікації» і зараз є внутрішнім аудитором підприємства. Крім того, до роботи «Укртехсисту» залучаємо викладачів кафедри «Якість, метрологія та сертифікація» ДІПОпром, студентів, а також тих, хто вже отримав другу освіту (І. Островський, Н. Безсмертна, І. Рапчинська, А. Могутнова). Таким чином вони не тільки несуть на підприємство наукові знахідки, а й удосконалюють свої знання.

Якщо вже детальніше говорити про якість наших послуг, то слід сказати, що особливо в сфері розробки систем менеджменту професійної безпеки та здоров’я ми давно співпрацюємо з такою фірмою, як ТЮФ НОРД ДІЕКС (генеральний директор В. Гудошник), яка має значний досвід і повноваження від Держгірпромнагляду щодо надання послуг у сфері технічного нагляду за безпечним станом промислового обладнання та споруд. Фахівці ТЮФ НОРД ДІЕКС Н. Сазонова та Д. Федій спільно зі співробітниками ТОВ НВП «Укртехсист» свого часу успішно підготували до сертифікації систему менеджменту професійної безпеки ЗАТ «Сентравіс Юкрейн» (м. Нікополь), а зараз завершують аналогічні роботи на ДМКД. — Сьогодні зростає попит на аудиторські послуги. Не лише великі, потужні підприємства дбають про міжнародну сертифікацію своєї продукції, а й невеликі. Чим зумовлені ці устремління? — Додам, що наших послуг потребують також підприємства малого та середнього бізнесу, де кількість працівників становить 70—100 осіб, вищі навчальні заклади, некомерційні установи та організації сфери обслуговування. Така ситуація зумовлена розвитком ринку товарів, послуг, який стимулює конкуренцію, а вона таким чином спонукає роботодавців покращувати якість продукції, дбати про репутацію підприємства, підвищувати кваліфікацію персоналу і берегти його. Як зробити це у стислі терміни і при розумних витратах? Тут без сучасної системи менеджменту не обійтися. І ще одне. Роботодавці, власники підприємств запрошують аудиторів ще й тому, що сертифікація підприємств за міжнародними стандартами підвищує довіру до них банків, страхових компаній. Крім того, треба враховувати підвищену соціальну відповідальність стандартів і систем, особливо пов’язаних з охороною праці та довкіллям, бо в цьому зацікавлене не тільки підприємство, а й місцева громада, територіальні органи влади, зрештою, держава і суспільство в цілому.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ВІСТІ З РЕГІОНІВ

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

На знімках:

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЩО КОЇМО!

ОСТАННІЙ МАРШРУТ АВТОДРЕЗИНИ

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕК КА ПРАЦІ БЕЗПЕКА

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

21.05

19.06

27.06

ОХОРОНА ПРАЦІ Р 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ТОЙ МУРУЄ,

ТОЙ РУЙНУЄ

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

ДОШ КА не ПОШ АНИ

3. Зам. № 09—4871

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

ОЗБРОЇТИ ПРАЦІВНИКА Ц

ЗНАННЯМИ

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

С. КУЛИК, начальник служби охорони праці Придніпровської залізниці

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

В ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИХ ЦЕНТРАХ

УСПІХ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ

ПРОФЕСІОНАЛИ

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАУКА — ВИРОБНИЦТВУ

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

Коротким рядком 25 червня 2009 р. заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворюваньь у Дніпропетровській області Я. Радівілов та начальник відділу медичного обслуговування В. Заходякін взяли участь у роботі тематичних курсів для лікарів-профпатологів і голів комісій з проведення профоглядів. Тематикою курсів були питання, що стосувалися стану професійної захворюваності працівників Дніпропетровської області; основних професійних захворювань працівників сільського господарства; професійних онкологічних захворювань; актуальних питань гігієни праці в сільському господарстві; основних напрямів профілактичної та компенсаційної ої діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. *** Протягом 5 місяців поточного року на Дніпропетровщині збільшилася кількість професійних захворювань порівняно з минулим роком (623 особи проти 452). У вугільному регіоні (міста Павлоград, Першотравенськ, Тернівка) зареєстровано 238 хворих (38% від загальної кількості нововиявлених патологій). Фахівцями Межівської, П'ятихатської, Томаківської та інших центральних районних лікарень Дніпропетровщини під час медичних оглядів вперше загальні захворювання виявляються лише у 2% оглянутого контингенту. Сезонні та наймані працівники медичні огляди взагалі не проходять.

СИТУАЦІЯ ПОТРЕБУЄ НЕВІДКЛАДНИХ ДІЙ Прикро говорити, але останнім часом умови праці на більшості виробництв суттєво погіршилися. На підприємствах використовуються в основному застарілі технології, обладнання, машини тощо. Мляво розробляються та впроваджуються науково обгрунтовані сучасні технології, інноваційні проекти, повільно налагоджується співпраця з міжнародними організаціями, що шкодить впровадженню національних досягнень, стримує перехід України до міжнародної системи управління якістю, безпекою довкілля та професійною безпекою на основі міжнародних стандартів. Цим негативним тенденціям поки що, на жаль, немає належної протидії з боку держави. Чим це обертається для суспільства?

вернімося і до ситуаціїії у гірничоі металургійному комплексі (ГМК). В Україні він посідає значне місце серед галузей економіки. До його складу входять такі гіганти чорної металургії, як ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», «Запоріжсталь», «Азовсталь», Криворізький залізорудний комбінат, Донецький металургійний завод, Алчевський металургійний комбінат, гірничо-збагачувальні комбінати, феросплавні виробництва, коксохімічне виробництво вогнетривких виробів, підприємства кольорової металургії, марганцевої промисловості та ін. Добре відомо, що ГМК притаманні складні і досить часто — несприятливі умови праці, зумовлені дією комплексу шкідливих виробничих факторів. Так, за даними Українського НДІ промислової медицини МОЗ України, у 2008 р. основними причинами професійних захворювань у працівників ГМК були: пиловий фактор (38,0%), фізичні перевантаження (28,0%), вібрація (14,0%), шум (11,0%), хімічний фактор (6,0%), інші (3,0%).

У шкідливих і небезпечних умовах і б працюють 49,8% працівників, тоді як по Україні загалом цей показник становить 30,0%. Разом з тим торік рівень професійної захворюваності серед працівників ГМК в абсолютних цифрах становив 630 випадків. Він нижчий, ніж у 2004 р. (713), але вищий, ніж у 1980 р. (333). Основне ж збільшення кількості професійних захворювань зафіксовано у 1993—1995 рр. внаслідок прийняття низки нормативно-правових актів, що передбачали суттєві пільги і компенсації за заподіяну шкоду здоров’ю при встановленні діагнозу професійного захворювання. Найвищий рівень професійної захворюваності спостерігається: під час підземного (52,1%, або 147,84 випадки на 10 тис. працюючих) та відкритого видобування залізної руди (16,9%, або 9,97). Третє місце у цьому ряду — за марганцевою промисловістю (13,2%, або 48,96). На четвертому — чорна металургія (10,7%, або 1,62). Серед працюючих на допоміжних підприємствах зафіксовано 2,56 випадку про-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

фесійних захворювань на 10 тис. працюючих (12,0%), у кольоровій металургії — 3,54 (2,0%), у вогнетривкому виробництві — 0,42 (0,2%). Нині серед працівників ГМК, що мають професійні захворювання, тільки 27,0% — працездатного віку, 51,0% — пенсійного і 22,0% — тих, хто вийшов на пенсію і не працює. Найбільша кількість професійних захворювань припадає на пилову патологію (41,3%) за рахунок хронічних обструктивних захворювань легень (пиловий та токсико-пиловий бронхіт) і пневмоконіозів. На другому місці — радикулопатія (23,9 %), на третьому — вібраційно-шумова патологія (19,4 %). В цілому у ГМК професійні захворювання супроводжують понад 80 професій. Постає цілком слушне запитання: як же знизити рівень захворюваності у галузі? Однією зі складових збереження і поліпшення стану здоров’я працюючих у ГМК є радикальне поліпшення медико-санітарного обслуговування цієї частини населення. Зокрема, слід підвищити якість та ефективність періодичних медичних оглядів, аби наладити раннє виявлення професійних та виробничо зумовлених захворювань, а також впровадити профілактичні технології, своєчасну діагностику та лікування профпатологій на початкових стадіях. Для цього працівники нашої установи (як головного інституту МОЗ з промислової медицини), спираючись на тривалі дослідження, вивчення практичних ситуацій, розробили комплексну і цілісну систему медико-біологічної профілактики профзахворювань, яка на Всеукраїнському конкурсі «Кращий вітчизняний товар року» була визнана найкращою. Звичайно, у короткій журнальній статті не випадає детально про цю систему розповісти, тож назвемо її окремі важливі напрями, насамперед організаційно-технічні. Чимало з них потребують державної підтримки хоча б на рівні створення відповідних нормативних документів, а в окремих випадках — і нової законодавчої бази. Скажімо, у царині проектування нової безпечної техніки та технологій, розробки державних стандартів, нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки. Крім того, незважаючи на різне

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ставлення до атестації робочих місць, нам обов'язково потрібно застосовувати цей захід як реальний важіль впливу на роботодавця. Давно вже треба вирішити питання щодо безумовного виведення з виробничої зони старих цехів, дільниць, устаткування, про розробку нових ефективних засобів пилоподавлення і захисту органів дихання. Є ряд пропозицій і щодо посилення санітарно-гігієнічних заходів. Так, треба де уточнити, а де й розробити та ввести в дію нові гігієнічні нормативи допустимих величин запилення повітря робочої зони. Запровадити такий показник, як гігієнічна оцінка машин і технологій на стадії їх проектування, дослідних зразків і серійного випуску. Потрібно розробити санітарні правила проектування й експлуатації технологій і машин та режимів праці з метою скорочення дії шкідливих виробничих факторів на людину. Ефективними медико-профілактичними заходами є встановлення критеріїв ранньої діагностики, лікування профзахворювань, профогляду працівників для роботи у шкідливих умовах. З огляду на незадовільну якість попередніх та періодичних медоглядів, ми вважаємо, що доцільно створити жорсткі правові передумови для їх проведення. Не завадило б запровадити навчання робітників основ профілактики профзахворювань, диспансеризацію, лікування людей у клініці нашого інституту у випадку профзахворювання. Аби уникнути спекуляцій, різночитань нормативних актів, суб’єктивних оцінок, варто переглянути й удосконалити експертизу профзахворювань у випадку пов’язування їх з умовами праці та експертизу втрати працездатності. Враховуючи складність проблеми охорони здоров'я працюючого населення та важке економічне становище галузі, вкрай необхідно посилити координацію всього комплексу наукової та практичної діяльності щодо розробки та обгрунтування стратегії, тактики і реалізації національної політики з найважливіших напрямів медицини праці. На нашу думку, вона має включати: стимулювання розвитку профілактичного напряму медицини,

переорієнтацію служб охорони здоров’я з лікування хвороб на їх профілактику; створення та впровадження ефективної моделі медико-санітарної допомоги працюючим у шкідливих і небезпечних умовах, яка б передбачала впровадження сучасних медичних технологій з профілактики, діагностики, лікування та реабілітації працюючих, удосконалення профпатологічної служби; перегляд концепції, організаційної структури, технічних і технологічних основ системи управління моніторингом здоров’я працюючих у шкідливих і небезпечних умовах та населення, забезпечення його правового й нормативно-методичного супроводу; розробку нових підходів до оцінки професійних ризиків для удосконалення на цій основі гігієнічної класифікації праці, порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, підвищення ефективності та надійності досліджень і прогнозування негативних наслідків стану здоров’я працюючих на підставі дозоефективних залежностей з метою об’єктивізації порядку встановлення зв’язку захворювань з умовами праці; розробку ефективних технологій управління професійними ризиками, нормативно-правове забезпечення працюючих соціальними гарантіями захисту у вигляді обгрунтованих пільг і компенсацій за роботу у шкідливих і небезпечних умовах; удосконалення інноваційної політики, планування наукових досліджень з пріоритетних напрямів охорони здоров’я; узгодження вітчизняної правової і нормативно-методичної бази служб медицини й охорони праці з міжнародними нормами й вимогами, у тому числі з міжнародною системою управління якістю, безпекою довкілля і професійною безпекою здоров’я на основі стандартів ISO, розширення міжнародного співробітництва, забезпечення інтеграції вітчизняної системи охорони здоров’я в міжнародну систему; запровадження ефективної системи багатоканального фінансування, збільшення бюджетних асигнувань на охорону здоров’я.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

З метою підвищення ефективності реалізації результатів наукових досліджень необхідно на рівні Кабінету Міністрів України прийняти державну концепцію та постанову Кабінету Міністрів про охорону здоров’я працюючих на основі пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги і профілактичної спрямованості збереження та зміцнення здоров’я населення.

На рівні Міністерства охорони здоров’я України розробити та затвердити: сучасну методику оцінки професійних ризиків здоров’я працівників галузей промисловості з метою удосконалення порядку встановлення зв’язку захворювань з умовами праці, системи пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах; інструкцію щодо принципів і

критеріїв діагностики професійних захворювань, що дадуть можливість вирішити насущні питання у галузі гігієни праці, профілактики та діагностики професійних захворювань. М. КАРНАУХ, докт. мед. наук, директор, Т. КОВАЛЬЧУК, докт. мед. наук, заступник директора з лікувальної роботи (Український НДІ промислової медицини МОЗ України) ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

ЦЕХОВІЙ МЕДИЦИНІ

— ДРУГЕ ДИХАННЯ

озмову на цю важливу тему ми хотіли б розпочати зі статистики, у якій як у краплі води відображається санітарно-епідеміологічна ситуація на Дніпропетровщині (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка професійної захворюваності у Дніпропетровській області за 2005—2008 рр. Роки

Кількість потерпілих

Коефіцієнт частоти захворюваності на 10 тис. працюючих

2005

967

17,05

2006

1043

18,8

2007

1107

21,5

2008

1228

24,7

Як бачимо, порівняно з 2005 р. кількість профзахворювань, що реєструються, до 01.01.2009 р. збільшилась на 27%. І це не межа. Вже у першому кварталі поточного року діагноз професійного захворювання підтверджено ще 489 працівникам проти 297 за аналогічний період 2008 р., тобто приріст становив 64%. Професійну патологію було виявлено у 161 шахтаря. Якщо говорити про санітарно-епідеміологічну ситуацію в окремих районах області, то становище ще серйозніше (табл. 2). Цього року на території зазначених міст було виявлено 98,5% всієї професійної патології при тому, що тут трудовою діяльність зайнято лише 40% працюючого населення області. Найскладніша обстановка у Павлограді — центрі Західно-Донбаського вугільного басейну. З 19 тис. працюючих на підприємствах вугільної промисловості близько 15 тис. зайнято на роботах зі шкідливими умовами праці. 12 підприємств ВАТ «Павлоградвугілля» не відповідають санітарним нормам і належать до 3-ої групи, тобто є об'єктами підвищеного ризику у виникненні професійної патології (табл. 3).

Таблиця 2 Показники професійної захворюваності у промислово розвинених містах Дніпропетровської області (кількість потерпілих) Територія

Роки 2005

2006

2007

2008

311

338

354

370

Першотравенськ

304 299

311 315

327 369

389 408

Марганець Усього

36 950

36 1000

40 1090

40 1207

Питома вага від загальної кількості випадків по області

98,2

95,9

98,5

98,3

Кривий Ріг Павлоград і Тернівка

Таблиця 3 Рівень професійної патології на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля» у 2008 р. Підприємство (шахта) «ЗахідноДонбаська» «Тернівська»

Кількість випадків профзахворювань

Коефіцієнт частоти захворюваності на 10 тис. працюючих

303,3

290,5

60 63 55

280,6 299,7 287,1

«Самарська» «Павлоградська» «Благодатна» Імені Героїв Космосу «Степова»

163,3

108

423,7

«Ювілейна» «Дніпровська» Імені М. І. Сташкова

100 59 136

489,0 254,2 586,2

Область, усього

1228

24,7

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Питання організації якісної медичної допомоги для нашого регіону залишається вкрай важливим. У 80-ті роки здоров'ям працюючих займалася розгалужена цехова служба, організована відповідно до чинного на той час законодавства. Вона включала систему загальних і спеціалізованих структурних та функціональних підрозділів закладів охорони здоров'я, покликаних здійснювати організаційно-методичне керівництво, консультативні функції, а також безпосередньо виконувати заходи, спрямовані на профілактику, раннє виявлення та лікування професійних захворювань. Крім того, вона займалася медико-соціальною реабілітацією працюючого населення з початковими проявами чи явно вираженими формами професійних захворювань. До сьогодні служба зазнала низку змін. На початку 90-х років її на вимогу шахтарського страйкового комітету було ліквідовано взагалі. Практичній охороні здоров'я і, зокрема, санепідслужбі знадобилося майже п'ять років, щоб довести необхідність її відновлення. На користь такого кроку свідчив насамперед моніторинг захворюваності з тимчасовою втратою працездатності робітників вугільної галузі. Так, рівень захворюваності на 100 працюючих зріс з 77 випадків у 1993 р. до 94,3 у 1996 р. Збільшилася також кількість днів тимчасової втрати працездатності за захворюваннями органів дихання, травлення, серцево-судинної та кістково-м'язової систем, питома вага яких у структурі загальної захворюваності становила майже 60%. Катастрофічно збільшилась кількість випадків хронічної професійної патології. Тому ми за підтримки керівництва Дніпропетровської обласної СЕС настійливо порушували це питання на всіх рівнях: у ВАТ «Павлоградвугілля», виконкомі міської ради, у профспілці працівників вугільної промисловості. Кінець кінцем цехову службу було відновлено, хоча вже в іншому варіанті. Було відкрито відділення профоглядів на базі центральної міської лікарні (ЦМЛ). На виробництві запрацювали цехові лікарі (а раніше на кожній шахті були цеховий лікар і цехова медсестра). У принципі такий варіант давав змогу на належному рівні проводити періодичні медичні огляди не тільки якісно, але й з повнотою охоплення працівників шкідливих професій. Запрацювали лікарсько-інженерні бригади. У ЦМЛ введено посаду позаштатного міського профпатолога. Тепер працівники підприємств, які перебувають на диспансерному обліку за загальною захворюваністю, проходять огляд у лікарнях за місцем проживання після передачі списків на лікарські дільниці. Не можна не сказати про низьку якість диспансеризації. З одного боку, втрачено зацікавленість дільничного лікаря у зниженні рівня захворюваності, а з іншого — на нього ж лягло суттєве додаткове навантаження, що звичайно не на користь справи. Цехові лікарі опікуються

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

тими працівниками шахт, які потребують диспансеризації і які проживають у районі обслуговування ЦМЛ, ведуть також статистичний облік диспансеризованих з інших лікарень. Диспансерне спостерігання за хворими на професійні захворювання проводить як цеховий лікар, так і профпатолог. У зв'язку з фінансовою кризою сьогодні цехова служба представлена тільки цеховим лікарем, якого виведено з підпорядкування міськлікарні і який працює за договором з ВАТ «Павлоградвугілля». Як і раніше працюють лікарсько-інженерні бригади та міський профпатолог. Та це лише якась частина цехової служби, що є малоприйнятним, оскільки саме цехова служба, яка є компетентною ланкою служби охорони здоров'я міста за основами гігієни праці та впливу виробничих умов на організм працюючих, здатна проводити дієві заходи профілактики, ранньої діагностики та реабілітації не тільки в обсязі вузького кола специфічних професійних захворювань, але й за рядом інших захворювань, у виникненні та несприятливому перебігу яких доведено безумовну роль шкідливих виробничих факторів. З урахуванням того, що практично 90% профхворих мають групу інвалідності і повторні випадки профзахворювання у однієї і тієї самої особи продовжують реєструватися, розвиваються пізні форми профзахворювань. Актуальність відновлення цехової служби тільки загострюється. Нами порушено питання про створення реабілітаційного центру, який дасть можливість поліпшувати і стабілізувати стан здоров'я хворих на професійні захворювання. Г. ПЕТЛЕНКО, головний державний санітарний лікар м. Павлограда, В. ОБЕРТАС, завідувачка санітарногігієнічного відділу Павлоградської міськсанепідстації

На знімку:

Г. Петленко (ліворуч) і В. Обертас.

Фото С. ЖУРАВЛЯ

МЕДИЦИНА ПРАЦІ ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

Одним із суттєвих засобів забезпечення охорони праці на виробництві є проведення такого комплексного заходу, як медичний огляд. Своїми думками на підставі узагальнення шестирічного досвіду роботи з проведення попередніх і періодичних психіатричних оглядів у Дніпропетровській міській лікарні № 14 ділиться її головний лікар, канд. мед. наук Н. ВИШНЕВСЬКА.

МЕДОГЛЯД

ЯК СКЛАДОВА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ

едичний огляд можна визначити як лікувально-профілактичний та охоронний захід, який проводиться з метою виявлення будь-яких порушень у стані здоров’я працівника та їх запобігання. При визначенні терміну «медичний огляд» використовується така правова категорія, як «стан здоров’я». У ст. 3 р Основ законодавства України про охорону здоров’я (1992 р.) термін «здоров’я» визначається як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Законодавством також закріплено основні принципи охорони здоров’я, серед яких: визнання охорони здоров’я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави; додержання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров’я та забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій; гумао ністична спрямованість; загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров’я тощо. Разом з тим варто пам’ятати, що держава, піклуючись про здоров’я громадян, зобов’язує роботодавця проводити медичні огляди у визначених законом випадках. Так, відповідно до ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 169 Кодексу законів про працю працівники під час прийняття на роботу та протягом трудової діяльності на важких роботах, а також роботах зі шкідливими чи не-

безпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попередні та періодичні медичні огляди, які проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану р р здоров’я працівника.

Я о попередні о ере і ме и і о и Якщо медичні огляди встановлюють фізичну та психологічну придатність осіб до праці за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою, що дає змогу запобігти захворюванням та нещасним випадкам, то періодичні медичні огляди забезпечують динамічне спостерігання за станом здоров’я працівника, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливих факторів на організм, а також захворювань, які не дають можливості продовжувати роботу за даною професією, попереджують

не еща щас асні сні випадки, ви ипа падк адки и, поширення пошир ошир ире ення інфекення інф нфе фекек нещасні ційних і паразитарних захворювань. Медичні огляди працівників проводяться відповідно до Переліку проф фесій, виробництв та організацій, п працівники яких підлягають о обов’язковим медичним о оглядам. Цей Перелік виділ 29 виробництв та органіляє з зацій, працівники яких підляга гають медичним оглядам. О Однак він недостатньо повн ний. Наприклад, у ньому з закріплено проходження м медичного огляду студентам а щодо викладачів нічоми, го не вказано. Але треба з зазначити, що у постанові К Кабінету Міністрів «Про зат твердження Порядку провед дення обов’язкових попередн та періодичних психіаніх и и оглядів і Переліку медичних тричних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка проводить діяльність, або оточуючих» від 27.09.2000 р. визначено широке коло працівників, серед яких є і «працівники навчальних закладів» (без будь-яких обмежень). Метою проведення таких психіатричних оглядів є визначення придатності чи непридатності особи до виконання окремих видів діяльності

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

(робіт, професій, служби) з особливими вимогами у зв’язку зі станом її психічного здоров’я. Ці огляди проводяться лікарем-психіатром у державних і комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров’я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети, за місцем постійного проживання громадянина. У Дніпропетровську такі огляди проводяться на базі міської лікарні № 14. Лікарі-психіатри пройшли навчання з цих питань в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії, володіють методикою проведення таких оглядів і мають можливість користуватись інформацією, що накопичилася протягом останніх 60 років за результатами звернень тих чи інших осіб до лікаря-психіатра. Останнє значно полегшує роботу лікаря у складних випадках діагностування хвороб. Важливість проведення психіатричних оглядів уже усвідомили керівники багатьох підприємств нашого міста: КП «Дніпрводоканал», ВАТ «Інтерпайп НТЗ», «Дніпрошина», «Комінмет», «Завод нерг рго» о» прокатних валків», «Дніпроенерго» та інших. Налагоджується співпраця із заводом харчових концентратів, м’ясокомбінатами, ВАТ «Дніпрогаз», «Металургійний завод імені Петровського», трамвайними депо, підприємствами побутового обслуговування, лікувальними і навчальними закладами міста. Загалом у 2008 р. ми провели 28 187 оглядів, виявлено 178 осіб, які мали психіатричні протипоказання щодо виконання окремих видів робіт. У 12 осіб наші лікарі виявили тяжкі хронічні та затяжні психічні захворювання, що супроводжувались затьмаренням свідомості, порушенням сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті та позбавляли особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. Наголошу, що ці люди хотіли працювати охоронниками, водіями, в дитячих навчальних та лікувальних закладах, у сфері обслуговування. Важливим вважаємо ще й те, що люди, яким за психіатричними протипоказаннями відмов-

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

лено у видачі сертифікованої довідки про проведення психіатричного огляду на виконання певного виду діяльності, мають можливість отримати адекватні трудові рекомендації. У деяких випадках такі особи свідомо погоджувалися на лікування з подальшим раціональним працевлаштуванням. І ще одне: періодичність психіатричних оглядів залежить від виду виконуваної роботи (професії) і коливається від одного до п’яти років (Інструкція про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затверджена наказом МОЗ України від р № 12).) 17.01.2002 р.

Вель Ве льми ми цікаве цік ікав аве е питання пита пи танн нняя щодо щодо меме Вельми дичного огляду окремих категорій працівників, на що останнім часом звертають увагу громадськість і політики. Вважаю, що читачам буде цікаво знати про нього. Пункт 8 Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо призначення на посаду професійного судді (затвердженого Указом Президента від 30.06.2004 р.) вперше передбачає надання кандидатам у судді довідки щодо наявності чи відсутності у нього хронічних психічних та інших захворювань, котрі можуть перешкоджати виконанню майбутніх службових обов’язків. Інший не менш цікавий момент. Підзаконними актами визначається порядок проведення медичних оглядів осіб, які претендують на зайняття певних категорій посад державних службовців. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних

органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, керівників торговельно-економічних місій у складі закордонних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій» від 13.12.2001 р. передбачено, що подання щодо призначення на посади керівників центральних органів виконавчої влади та голів місцевих державних адміністрацій мусить включати медичну довідку про стан здоров’я претендентів. Ця довідка надається за результатами медичного огляду лікарсько-консультативною комісією. До довідки вносяться лише відомості про наявність або відсутн ність захворювань у претенд дента на ту чи іншу посаду (п 7.1 Порядку видачі медич(п. н довідки про стан здоров’я ної п претендентів на посади кер рівників, заступників керівник центральних органів виків к конавчої влади, а також гол місцевих державних адлів м міністрацій, затвердженого н наказом МОЗ України від 1 10.01.2000 р.). А ось відповідно до ст. 23 З Закону «Про державну тає ємницю» від 21.09.99 р. ная явність у громадянина психіатрич ични них захворювань, які можуть ричних завдати шкоди охороні державної таємниці, є підставою для недопущення його до державної таємниці. У зв’язку з цим при прийнятті людей на роботу на посади, пов’язані з державною таємницею, працівники зобов’язані пройти психіатричний огляд. Безумовно, належний контроль з боку роботодавців за проходженням працівниками медичних, у тому числі і психіатричних оглядів, має сприяти забезпеченню охорони праці, запобіганню нещасним випадкам і профзахворюванням на виробництві на всіх рівнях громадських відносин.

На знімках:

головний лікар Дніпропетровської міської лікарні № 14, канд. мед. наук Н. Вишневська; проведення медичних експертиз у Дніпропетровській міській лікарні № 14. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротким рядком У 2008 р. на медично-соціальні послуги потерпілим на виробництві у Дніпропетровській області з бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань виплачено 20,6 млн. грн., що на 17% більше, ніж у 2007 р. З окремих видів послуг відсоток виплат значно вищий. Так, на вироби медичного призначення та на придбання ліків витрачено 4164,1 тис. грн., що на 39,4% більше, ніж у 2007 р. Більше ніж на 59% виділено коштів на придбання протезно-ортопедичних виробів, на 21% — на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд і на побутове обслуговування потерпілих. *** У МСЕК за участі представників (лікарів) управління та відділень виконавчої дирекції Фонду в області проходять медичні обстеження від 5 до 6 тис. потерпілих на виробництві. Торік оглянуто 5680 осіб, з них уперше — 1703. *** У 2008 р. спеціалістами відділень виконавчої дирекції Фонду у Дніпропетровській області проведено 5828 перевірок страхувальників щодо правильності нарахування, повноти та своєчасності перерахувань страхових внесків і витрачання коштів Фонду, що на 807 перевірок більше, ніж у 2007 р. Донараховано страхових внесків 171,3 тис. грн., нараховано пені 130,6 тис. грн. Найбільші суми недоїмок — на підприємствах, що випускають машини та устаткування для сільського господарства, будівництва, а також у житловокомунальних господарствах.

ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ

ОБ’ЄКТИВНІСТЬ РОЗСЛІДУВАНЬ —

ЗАПОРУКА СПРАВЕДЛИВОСТІ Немає потреби вкотре говорити про важливість профілактики виробничого травматизму. Головне — усвідомлювати: збільшення витрат на профілактичні заходи мусить неодмінно обертатися зниженням рівня виробничого травматизму, а відтак зменшенням видатків на страхові виплати та надання соціальних послуг потерпілим на виробництві. Сьогодні у Дніпропетровській області сума одноразової страхової виплати травмованому на виробництві становить у середньому 28 тис. грн. З огляду на те, що в Україні з 2002 р. спостерігається стійка тенденція до зниження рівня виробничого травматизму, ми маємо змогу збільшити суми коштів на такі заходи з профілактики, як пропаганда безпечних і нешкідливих умов праці, навчання спеціалістів з питань охорони праці підприємств. Однак хочу загострити увагу на одній з інших форм профілактики, яка, на мою думку, є нині найефективнішою. Я маю на увазі розслідування нещасних випадків, у яких наше управління та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в особі страхових експертів з охорони праці бере найактивнішу участь. Наша довідка: у 50 адміністративно-територіальних одиницях Дніпропетровської області створено 20 відділень виконавчої дирекції Фонду, де працють понад 300 співробітників. З них 32 — страхові експерти, 27 лікарів і 27 юристів. Усі спеціалісти мають вищу освіту. І це зрозуміло. Адже правильно визначені обставини та причини нещасних випадків, грамотно розроблені заходи щодо усунення причин нещасного випадку дають змогу надалі уникати подібних нещасть. Та ні для кого не секрет, що саме у процесі розслідування виникають розбіжності між членами комісії щодо формулювання остаточного вердикту. Що лежить в їх основі? Насамперед, різні підходи до того чи іншого нещасного випадку, які зумовлені, як правило, різним тлумаченням

нормативних актів, що регламентують процес розслідування. Перш за все маю на увазі нормативні акти з охорони праці та неоднозначність закладених у них визначень. Це Порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також Перелік обставин, за яких настає страховий випадок. Так сталося, що одна із сторін, яка брала участь у розробці проектів таких документів, змогла максимально захистити права працюючих, зокрема й тих, хто не знає і не виконує вимоги нормативних актів з охорони праці, свідомо ігнорує правила безпечної експлуатації машин, механізмів, не бажає користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. Як наслідок, втрачається об’єктивність розслідувань, формуОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

люються помилкові висновки. А порушники нормативних актів безпідставно отримують багатотисячні страхові виплати. Це створює нездорову атмосферу у виробничих колективах, знижує ефективність профілактичної роботи. Як з цим боротися? Відповіді поки що не існує. Бо коли вже складено акт за формою Н-1, ми не можемо людині, котру визнали потерпілою на виробництві, відмовити у страхових виплатах. Судитися? Досвід показує: ця міра практично безрезультатна з огляду на те, що до сьогоднішнього дня ще не склалась об’єктивна судова практика з даного питання. Свідчення тому — маса судових рішень на користь потерпілих і обмаль позитивних для Фонду. Наведу кілька прикладів, які відображають суть порушеного питання. Так, було складено акт за формою Н-1 при розслідуванні нещасного випадку з трактористом (смт Синельникове), який самовільно використав трактор, що належав господарству, для перевезення за винагороду сіна з поля до двору одного з мешканців району. При цьому тракторист загинув, бо був дуже п’яний і не справився з керуванням. У стані сильного алкогольного сп’яніння пішов з життя робітник елеватора в смт Покровське, який вирішив розслабитися з допомогою оковитої в бункері для приймання зерна. Висновок комісії — нещасний випадок пов’язаний з виробництвом. Я впевнена: якби після цих трагічних подій не складали акта за формою Н-1, а вказали справжню причину загибелі потерпілих та ще й загострили увагу їхніх колег під час інструктажів з питань охорони праці на наслідках алкогольного сп’яніння, на неадекватній реакції сп'янілих, то у багатьох робітників відпало б бажання приходити на роботу в нетверезому стані чи розпивати спиртні напої в процесі роботи. Мали також місце випадки, коли робітники протягом робочого дня гинули чи тяжко травмувалися під час крадіжок чи корисливих дій в особистих інтересах, однак і ці події комісії пов’язували з виробництвом і складали акт за формою Н-1 за рішенням більшості членів комісії.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

Наша довідка: в 2008 р. за участі страхових експертів Фонду в Дніпропетровській області розслідувано 1533 нещасних випадки на виробництві і 1218 випадків професійних захворювань. Проведено 2861 перевірку стану профілактичної роботи щодо створення роботодавцями безпечних і нешкідливих умов праці, при цьому виявлено 13 286 порушень законодавства про охорону праці. Внесене 61 подання до Держгірпромнагляду у випадках, коли була необхідність призупинити роботу окремих дільниць, цехів або виробництв, притягти до адміністративної відповідальності посадових осіб. Також страховими експертами розглянуто 346 звернень громадян, одержано та подано 127 справ про страхові виплати застрахованим або членам їхніх сімей у випадках, коли вони за станом здоров’я чи з інших причин не мали можливості самі одержати документи. Складено 135 протоколів у випадках, коли роботодавці несвоєчасно повідомили робочі органи Фонду про нещасні випадки на виробництві. На жаль, чинний Порядок розслідування дозволяє всупереч логіці та здоровому глузду пов’язувати з виробництвом будь-які нещасні випадки за наявності таких складових, як територія підприємства, робочий час і завдання роботодавця, дане навіть в усній формі, яке практично неможливо ані довести, ані спростувати. Безліч непорозумінь виникає, коли необхідно розслідувати нещасний випадок з працівником ліквідованого підприємства, що не має правонаступника, коли у підприємства відсутня печатка і неможливо оформити належним чином акт за результатами розслідування. Порядок розслідування не дає відповіді на ці й інші питання. Суттєву роль в об’єктивності рішень, прийнятих комісіями з розслідування нещасних випадків, відіграють соціальні аспекти сучасної дійсності. Я про те, що більшість працюючих громадян не хочуть страхувати своє життя і здоров’я у комерційних страхових фірмах, а останні не бажають брати на себе належні зобов’язання з відшкодування шкоди. Тому в усіх випадках і потерпілі, і їхні сім'ї, а також ті, хто виносить вердикти, у пошуках

підтримки апелюють до держави. Адже вона, згідно із Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення їхніх прав. І це правильно. Але ж повинна бути міра відвертому споживацтву! Я маю на увазі практику, коли суди стають на захист працівників, на яких жодним чином не впливали небезпечні виробничі фактори, які травмувалися не у процесі виконання ними дорученої роботи. Такий випадок мав місце у Кривому Розі, коли водій, перебуваючи у нетверезому стані, загинув у ДТП на власному автомобілі по дорозі додому. Недосконалий Порядок розслідування в частині розслідування нещасних випадків за заявою працівника незалежно від терміну давності подій. Про які об’єктивні висновки може йти мова через 20, а то й 30 років після того, як сталася подія, на яку посилається заявник? У таких випадках обставини нещасних випадків часто надумані, свідки, як правило, відсутні, а якщо є, то вони, звичайно ж, свідчать в інтересах заявника. Та й загалом, як можна достеменно визначити наслідки давньої і по суті віртуальної травми з огляду на те, що з часом у людини настає невідворотна вікова патологія? Багато суперечок, різночитань викликають у комісіях нещасні випадки з особами, що працюють за цивільноправовими угодами (договорами підряду). Ось один з багатьох прикладів. У Покровському районному центрі зайнятості населення перебував на обліку і отримував допомогу як безробітний чоловік, котрий у той же час працював у товаристві з обмеженою відповідальністю, отримуючи там заробітну плату. В 2005 р. працівник помер на робочому місці від серцевосудинної недостатності. Комісія зі спеціального розслідування правомірно не пов’язала цей випадок з виробництвом і склала акт за формою НПВ. Представники потерпілої сторони звернулись до суду, який зобов’язав теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області провести повторне розсліду-

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

вання і скласти акт за формою Н-1. Нині вживаються заходи для того, щоб не допустити необгрунтовані, нецільові страхові виплати. Наша довідка: з 01.04.2001 р. управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Дніпропетровській області потерпілим на виробництві, а також членам їхніх сімей виплачено майже 1,65 млрд. грн. компенсацій. У 2008 р. страхові виплати призначені 35 955 потерпілим. Порівняно з початком роботи Фонду кількість останніх зросла на 36,4%, а сума страхових виплат — більше ніж на 390 млн. грн. Виникає резонне запитання: чому страхові експерти як члени комісій і як представники Фонду, який безпосередньо здійснює видатки, далеко не завжди впливають на хід розслідування? Причина знову ж у вказаному Порядку розслідування нещасних випадків, який встановлює, що тільки посадові особи Держгірпромнагляду мають право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем приписи,, пов’язані з р розслідуванням неу

щасних випадків і оформленням відповідних актів. За представниками ж Фонду — право переконувати і доводити роботодавцю його неправоту. Тому, вважаю, що для удосконалення роботи страхових експертів необхідно переглянути вищевказаний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, і внести до нього відповідні зміни. Крім того, слід чітко розмежувати функції Держгірпромнагляду і Фонду в частині профілактичної роботи на підприємствах, а також збільшити кількість експертів у робочих органах виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області з тим, щоб вони могли частіше й ефективніше контролювати функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, виконання заходів з профілактики нещасних випадків, роботу комісій з питань охорони праці, реалізацію комплексних заходів щодо поліпшення умов праці, проведення медичних оглядів, атестації робочих місць за умовами праці, навчання працівників безпеці праці. Саме за цим і стоїть справжня профілактика виробничого травматизму,

яка потребує не тільки часу, додаткових кадрів, але й цільового використання грошей Фонду. Наша довідка: робочими органами виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області на виконання заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, загрозам здоров’ю працюючих, зумовлених умовами праці, в 2008 р. витрачено 310 444 грн. Вже у поточному, 2009 р., виконавча дирекція Фонду випустила нормативну літературу, плакати, довідки з питань охорони праці для розповсюдження по регіонах України і в подальшому для надання їх конкретним підприємствам в областях. Зокрема, для Дніпропетровської області виділено майже 120 тис. примірників зазначеної літератури. Н. БРАТКО, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Дніпропетровській області Фото Л. БЕЗУГЛОГО ЛЮДИНА ТА ЇЇ СПРАВА

НЕ ЗУПИНЯЮЧИСЬ НА ДОСЯГНУТОМУ Неподалік Верхньодніпровська, що на Дніпропетровщині, на 27 га лісових схилів поблизу сивого Славути розташувався н д добре відомий в області медико-оздоровчий заклад. Вже понад 3 30 років сюди із задоволенням їдуть металурги і машинобуд дівники, працівники хімічної галузі та агропромислового к комплексу. Це санаторій «Славутич», де відновити здоров’я п поряд з досвідченими спеціалістами допомагає чисте повітря з дніпровських левад.

е у 1937 р. з ініціативи профспілок тут збудували перші літні корпуси будинку відпочинку. Так й існував цей заклад до 1997 р., коли суспільна ідея поставити заслін серцево-судинним захворюванням трансформувалась у конкретну пропозицію створити саме тут санаторій. Головний лікар Б. Пашковський впорався із цим завданням відмінно. І вже наступного року санаторій, початкова назва якого збереглася й до цього часу, прийняв перших відвідувачів. Спочатку до санаторію приїздив обмежений контингент пацієнтів — ті, хто переніс інфаркт міокарда. Але час вимагав розширення функцій медико-оздоровчого

4. Зам. № 09—4871

закладу, й у 2001 р. було відкрито ще одне відділення — для хворих з ревматичним ураженням серцево-судинної системи, дихальних шляхів, периферійної нервової системи, на гіпертонію. Борис Володимирович Пашковський не належав до тієї категорії керівників, які зупиняються на досягнутому. Він був глибоко переконаний в унікальності та державній необхідності очолюваного ним закладу. Але вік давався взнаки. Йому, учаснику бойових дій Великої Вітчизняної війни, було важко долати шляхи ділових поїздок до обласного центру чи до Києва. І тоді в ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» запропонували призначити на посаду ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Втім, рідко хто з пацієнтів знає про це. Для них головна справа — режим і процедури. — Мені тут дуже подобається,— говорить слюсар птахофабрики «Орільська» В. Груднина. Того дня у бальнеологічному відділенні він приймав ванну. Такої ж думки і контролер ВАТ «Дніпрогаз» Л. Павлюченко. Крім призначених лікарем процедур, вона активно відвідує спортивний зал. У коридорах і холах відділень весь час зустрічалися люди. Хтось із них мав приймати душ Шарко, хтось поспішав на масаж, а хтось — на сеанс психотерапії. Несподівано ми опинилися перед герметично зачиненими дверима з вмонтованим у верхній половині маленьким віконцем. Загадково посміхаючись, медсестра О. Григор’єва пояснила: «Це кімната спелеотерапії». А за хвилинуу ми увійшли ніби у природну у р р д у печеру. ру Тут у 30—40 паголовного лікаря санаторію сина Б. Пашковського — Ігоря, який більше ніж 10 років пропрацював тут психотерапевтом. Вибір виявився надзвичайно вдалим. Поєднання досвіду і молодості дало чудовий результат, і в 2005—2006 рр. у «Славутичі» було відкрито відділення для діабетиків та тих, хто має захворювання очей. Не стало Бориса Володимировича, але розвиток санаторію не зупинився. У 2008 р. відкрилося відділення для тих, хто переніс онкозахворювання, а нинішнього — завершено будівництво нового оздоровчого комплексу з басейном і сауною та двох міні-котелень. Минулого року в санаторії отримали різні процедури майже 5000 пацієнтів, які прибули за путівками, виданими відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілковими організаціями підприємств. «Приїхавши до нашого закладу,— коментує головний лікар І. Пашковський,— людина потрапляє в надійні руки медиків, таких як завідувачка післяінфарктного відділення М. Писаренко, зубний лікар Л. Нурієва, медсестра Н. Спучко. Із 13 лікарів троє мають ступінь кандидата медичних наук, решта — вищу і першу кваліфікаційну категорію. Вищу і першу категорію мають також більшість медичних сестер». Санаторій лише протягом двох останніх років придбав магнітотурботрон (у Російській Федерації), а також апарат ультракороткохвильової терапії швейцарського виробництва вартістю 30 тис. євро. Подібне обладнання в Україні мають всього кілька медичних закладів. Але нікого не зупиняють валютні суми, коли йдеться про здоров’я трудівника. У санаторії підрахували, що 85% пацієнтів стають до роботи раніше, ніж вимагають нормативи. Це означає, що у виграші — держава, підприємства, самі трудівники та їхні сім'ї. — Ви не почуєте ні від кого нарікань на якість харчування,— додає головний лікар.— Адміністрації вдалося зберегти допоміжне господарство, зокрема, свиноферму на 70 голів, 8 га орної землі, на якій вирощуються зернові культури.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

цієнтів групами по 7 осіб б щодня вдихають повітряну суміш із сіллю. Остання, потрапляючи у бронхи, гайморові пазухи, очищає організм. Головний лікар не приховує: багато вдається зробити ще й тому, що є відчутна підтримка голови Верхньодніпровської райдержадміністрації В. Дудки. Адже санаторій, який носить ім’я свого першого головного лікаря, надійно забезпечує роботою 170 мешканців району і має всі перспективи для розвитку. Сьогодні відразу у кількох місцях територія «Славутича» перетворилася на будівельний майданчик. Так завжди буває у господаря, який уміє дивитися вперед. Пацієнти «Славутича» з розумінням сприймають не характерний для санаторію інтер’єр. Бо він означає — життя продовжується! Л. МИКИТЧЕНКО

На знімках:

головний лікар санаторію «Славутич» І. Пашковський; у бальнеологічному відділенні; так лікуються у кімнаті спелеотерапії. Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ

ОФІЦІЙНО Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців: заступник начальника управління бухгалтерського обліку, звітності та контролю — начальник відділу; головний спеціаліст відділу нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки нафтогазового комплексу (у газовій промисловості). Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування, стаж роботи на державних підприємствах (бажано на державній службі) не менш як три роки, досконале володіння державною мовою, володіння ПК на рівні користувача. Повна інформація про перелік посад та умови конкурсу надається за тел. 289-03-32. Адреса: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10.

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ — ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 1, 2009 р.) було надруковано статтю В. Маціяко «Демонстративне обурення шкодить справі», в якій йшлося про результати комплексної перевірки стану безпеки та охорони праці на підприємствах агропромислового комплексу Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Як повідомив редакцію голова Верхньодніпровської райдержадміністрації В. Дудка, результати перевірки були розглянуті на спільному засіданні розширеної колегії райдержадміністрації та ради теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області. На колегії дано принципову оцінку роботи керівників та фахівців підприємств та поставлено першочергові невідкладні завдання щодо усунення недоліків. Колегія зобов'язала управління АПР та голів територіальних громад опрацювати заходи, спрямовані на поліпшення організаційної роботи з питань охорони праці та безпечних умов працюючих на підприємствах і в установах. Так, на підприємствах АПК заборонено допуск до роботи тракторів, які не пройшли щорічного технічного огляду, в повному обсязі усунено висвітлені недоліки на підприємстві «Дніпроагротехсервіс», ТОВ «ЕлітаАгро», «Правобережне», ФГ «Зарічне», АФ «Чумак», встановлено блискавкозахисти на об'єктах, відновлено електростартерні запуски двигунів тракторів, перевірено опір контурів заземлень, впорядковано роботу вантажопідйомних механізмів, компресорних установок, зварювальних апаратів та умови зберігання газових балонів.

У АФ «Находка», ФГ «Явір» та СФГ «Романцівське» розроблено посадові інструкції та іншу нормативноправову документацію. У ТОВ ВСП «Промінь» наказом по підприємству призначено відповідальну посадову особу за безпечну експлуатацію електрогосподарства, усунено згадані у статті недоліки. Обласний навчальний комбінат АПК організував у районі додаткове навчання та перевірку знань посадових осіб і фахівців сільгоспформувань з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху. Періодичні перевірки інспекторами теруправління Держгірпромнагляду виконання намічених заходів сприяли своєчасному та якісному усуненню недоліків з питань безпечних умов та охорони праці у господарствах району. Внаслідок проведеної роботи у першому кварталі 2009 р. та під час весняно-польових робіт не було порушень правил техніки безпеки та вимог охорони праці. У жодному господарстві не допущено випадків травмування працюючих та аварій. Керівники та фахівці агроформувань і фермерських господарств сьогодні з порозумінням ставляться до питань створення безпечних та здорових умов праці для працюючих, запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТ УВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! При формуванні структури і чисельності служби охорони праці роботодавець повинен мати певні підтвердження з посиланням на діючі нормативні акти для обгрунтування і внесення служби в штатний розпис установи для подальшого затвердження. Раніше ми користувалися Рекомендаціями щодо структури та чисельності служби охорони праці, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93 р. № 73, але наказом від 15.11.2004 р. № 255 Держнаглядохоронпраці скасував дію наказу від 03.08.93 р. № 73. Яким же нормативним документом необхідно тепер керуватися при розрахунку чисельності служби охорони праці підприємства, організації чи установи з урахуванням специфіки виробництва (наприклад, у нашій бюджетній установі охорони здоров'я понад 1300 працюючих)? (В. Гороховський, провідний інженер з охорони праці Київської міської клінічної лікарні № 3)

На цей час є чинним Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255 і зареєстроване в Мін'юсті України 01.12.2004 р. за № 1526/10125 (далі — Типове положення), яке не

містить Рекомендацій щодо структури та чисельності служби охорони праці. Згідно з п. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встанов-

Положеннями ст. 17 Закону «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Про яких працівників йдеться у вказаній статті Закону — про тих, що влаштовуються тільки на постійну роботу, чи повинні проходити медогляд і працівники, які влаштовуються на тимчасову роботу, а також ті, які влаштовуються на роботу за сумісництвом (наприклад, електрик, який працює на основній роботі, виконуватиме за сумісництвом роботу монтажника)? (Г. Куценко, голова правління державної холдингової компанії «Каскад», Київ)

Відповідно до п. 2.2 Порядку проведення медичних оглядів працівників

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 р.

лює чисельність працівників і штатний розпис. На основі зазначеного Типового положення з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства. Таким чином, питання щодо структури та чисельності служб охорони праці вирішується роботодавцем з урахуванням вищезазначених факторів діяльності суб'єкта господарювання і не потребує розроблення відповідних рекомендацій чи методики. А. ДЄНЬГІН, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

№ 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 23.07.2007 р. за № 846/14113, заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника) за участі представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. М. ЖДАНОВА, директор Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров'я

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Підприємство складається з кількох будівельних дільниць. На одній будівельній дільниці працює 70 осіб (з них 7 — майстри, всі інші — дорожні робітники). Перед початком кожної зміни на щоденній нараді начальник структурного підрозділу розподіляє завдання між майстрами, а також працівників та механізми. Хто, як і з якою періодичністю у цьому випадку повинен проводити інструктажі з охорони праці працівникам, якщо відповідальний виконавець робіт (майстер) не постійний, а може мінятись залежно від виробничих обставин? Роботи на будівельному майданчику виконуються однотипні. (А. Ворошилова, заступник голови правління з охорони праці та навколишнього середовища «Уманьавтодору», Черкаська область)

Порядок організації проведення інструктажів з питань охорони праці регламентовано розділом 6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове положення).

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і

У п. 6 акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1), дані про шкідливий та небезпечний фактор та його значення заповнюються, як зазначено у роз'ясненнях, згідно з ГОСТ 12.0.003 «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація», і зазначено, що шкідливий фактор кодується згідно з класифікатором № 6, затвердженим наказом МОЗ. На який наказ Міністерства охорони здоров'я йде посилання? У п. 12 акта за формою Н-1 «Заходи щодо усунення причин нещасного випадку» є графа «відмітка про виконання». Чи маємо ми право в акті після його підписання головою та членами комісії ставити відмітки про виконання? Наприклад, установлено термін виконання 20.02.2009 р., а комісія підписала акт за формою Н-1 09.02.2009 р. І навпаки, чи має право комісія з розслідування нещасного випадку встановлювати терміни виконання усунення причин у процесі розслідування нещасних випадків? Наприклад, комісія підписала і склала акт 01.02.2009 р., а термін виконання — 31.01.2009 р. або «негайно». (С. Григоренко, спеціаліст служби охорони праці підприємства, Луганськ)

Під час заповнення п. 6 акта за формою Н-1 необхідно для кодування шкідливого виробничого фактора використовувати класифікатор № 6 «Шкідливі виробничі фактори», затверджений наказом Міністерства охоро-

ни здоров'я України від 10.02.98 р. № 31 «Про удосконалення автоматизованої системи обліку та аналізу профзахворюваності в Україні». Згідно з пп. 13, 46 Порядку розслідування та ведення обліку нещас-

змістом переліку питань первинного інструктажу і в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 місяці, для решти робіт — 1 раз на 6 місяців. Згідно з п. 6.8 Типового положення первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. У разі якщо надійшов строк проходження працівником повторного інструктажу, то такий інструктаж проводить начальник структурного підрозділу або особа, яка здійснює на цей час керівництво певними однотипними роботами. них випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві визначення строків виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку належить до компетенції комісії з розслідування. Термін виконання «негайно» або такий, що закінчився до затвердження відповідних актів, є правомірним, якщо це не суперечить вимогам чинного законодавства, залежно від змісту заходу. У разі якщо акти за формами Н-5 та Н-1 (або НПВ) затверджено раніше, ніж встановлено строк виконання заходу щодо усунення причин нещасного випадку, відмітка про виконання в акті Н-1 не ставиться. У цьому випадку контроль за виконанням зазначеного заходу покладається на керівника органу, який призначив комісію з розслідування нещасного випадку. С. ДУНАС, заступник Голови Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

При визначенні переліку професій і посад, для яких проводиться атестація робочих місць за умовами праці, необхідно керуватися Списком виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290), і цей перелік є вичерпний. Чи може підприємство (суб'єкт господарювання) самостійно визначати такий перелік і за підсумками атестації, за наявності шкідливих факторів виробничого середовища, важких умов праці надавати працівникам передбачені законодавством пільги та компенсації (доплата до тарифної ставки, додаткові дні відпустки, безплатна видача молока)? ((П. Юрченко, інженер з охорони праці підприємства «Нововолинськводоканал», Волинська область)

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на всіх робочих місцях, де технологічний процес, використовуване устаткування, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці та пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці. Згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністром праці Укра-

їни від 01.09.92 р. (постанова № 41) і Головним державним санітарним лікарем України, перелік робочих місць, що підлягають атестації, складає атестаційна комісія підприємства, організації. Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств і організацій, обгрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до відповідних Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, та переліку, за яким встановлюється скорочена тривалість робочого тижня, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників. Правовою підставою для проведення атестації робочих місць за

Чи мають право на скорочений робочий тиждень лікарілаборанти клінічної лабораторії лікарні, які працюють з мікроскопами із застосуванням імерсійного масла? (А. Чеботарьов, головний лікар міської лікарні № 3, м. Миколаїв, Миколаївська область)

Згідно з розділом 30 «Лабораторії» Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого по-

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

становою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р. № 163, працівники лабораторій, які працюють з мікроскопами, полярископами та кінометрами із застосуванням токсичних імерсійних рідин, мають

умовами праці є Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36; Списки виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679) та Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р. № 163. Відповідно до ст. 7 Закону «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, крім того, що мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, додаткову відпустку, скорочену тривалість робочого тижня, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, оплату праці у підвищеному розмірі. Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці. право на скорочену тривалість робочого тижня — 36 год. При цьому скорочена тривалість робочого часу встановлюється тільки у ті дні та тим працівникам, які протягом усього скороченого робочого дня були зайняті безпосередньо проведенням цих робіт. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Шахту «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» введено в експлуатацію у 1957 р. Контролюючі служби місцевих органів з питань надзвичайних ситуацій (МНС) вимагають у приписі зареєструвати шахту як потенційно небезпечний об'єкт і провести ідентифікацію. Паспортизацію шахти було проведено у встановлені терміни, плани ліквідації аварій (ПЛА) складаються. На 2009 р. складено План запобігання найбільш вірогідним надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру. Чи необхідно реєструвати шахту в Державному реєстрі та проводити ідентифікацію і до якого ступеня ризику вона належить? У 1973 р. на проммайданчику шахти за проектом було збудовано протирадіаційне укриття, кінцева балансова вартість якого — близько 30 тис. грн. Система вентиляції, водопостачання, каналізації та ін. інженерно-технічне обладнання через тривалий термін стали непридатними, у зв'язку з чим укриття не може бути використано за призначенням. Чи необхідно сьогодні та найближчим часом вкладати кошти на оснащення укриття (за попередніми мінімальними підрахунками — понад 100 тис. грн.)? Хто повинен організувати та сплатити за навчання директора, головного інженера, начальників дільниць та ін. спеціалістів шахти з питань цивільної оборони працюючих? Чи необхідно на шахті складати План розвитку та удосконалення цивільного захисту (оборони), як вимагають працівники МНС, якщо на шахті складено План запобігання найбільш вірогідним надзвичайним ситуаціям техногенного характеру і ПЛА? (Працівники служби охорони праці ВП «Шахта «Черкаська», м. Зимогір'я, Луганська область)

Відповідно до вимог наказу МНС України від 23.02.2006 р. № 98 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20.03.2006 р. за № 286/12160, гірничошахтне устаткування належить до переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам. Таким чином, усі об'єкти розвідки, видобутку та розробки корисних копалин підлягають ідентифікації, за результатами якої складаються паспорти підприємств, згідно з наказом МНС України від 18.12.2000 р. № 338 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів». Після цього відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 29.08.2002 р. № 1288 «Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів» власник повинен отримати свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів.

Відповідно до підпункту 8 п. 4 Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міністрів від 28.05.2008 р. № 493, до критеріїв з високим ступенем ризику належать суб'єкти, в яких перебувають об'єкти, що підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійнорятувальними службами. У той же час до обов'язкового обслуговування державними аварійно-рятувальними службами належать діючі шахти, а також шахти, що будуються, реконструюються або закриваються. Тому шахта «Черкаська» належить до підприємств з високим ступенем ризику. Згідно із ст. 8 Закону «Про Цивільну оборону України» керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпоряд-

кування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їхню готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством. Протирадіаційне укриття належить до засобів колективного захисту і перебуває на балансі шахти «Черкаська», тому керівництво даної шахти зобов'язано вживати заходів щодо приведення у готовність до використання за призначенням цього протирадіаційного укриття з метою забезпечення колективного захисту своїх працівників у разі необхідності. Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 26.07.2001 р. № 874 навчання працівників шахти «Черкаська» повинно проводитись у навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Луганської області. Для навчання відповідної категорії співробітників державних підприємств необхідно щороку до жовтня подавати заявку у зазначений навчально-методичний центр для їхнього включення на безкоштовне навчання у відповідних групах у наступному році. У разі відсутності заявки на навчання, за необхідності, навчання відповідної категорії осіб здійснюється після укладення додаткового договору з навчальнометодичним центром. Організацію навчання з питань цивільного захисту іншого персоналу проводить державне підприємство «Луганськвугілля». Згідно з підпунктом 1 п. 4 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів від 10.05.94 р. № 299 «Про затвердження Положення про Цивільну оборону України» для проведення заходів цивільної оборони підприємствам, установам і організаціям необхідно розробляти План розвитку й удосконалення цивільного захисту (цивільної оборони). В. БАРАНЧУК, заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2009

ЖУРНАЛ

«ОХОРОНА ПРАЦІ» РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 2. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищих закладів освіти) 3. Вступний інструктаж з охорони праці 4. Охорона праці. Запитання та відповіді 5. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків

Ціна, грн.

10,00

20,00 7,00 7,00 7,00

Плакати з охорони праці

7. Пожежна безпека 1. Робота з інструментами 8. Перша допомога потерпілим та пристроями 9. ВантажноBрозвантажувальні 2. Металообробка роботи 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство 10. Відеодисплейні термінали (ВДТ) Кожна серія складається з 20 плакатів 5. Автотранспорт (ТО і ПР) (комплект) формату А2 (42 u60). 6. Електробезпека Ціна одного комплекту — 60,00 грн. Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн.

ПРОПОНУЄМО

Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2,50 2. Палити заборонено (знак, 115 см2) ПРИ 2,50 ПОЖЕЖІ (знак, 265 см2) ДЗВОНИТИ 3,50 3. Місце для куріння (знак) 3,50 4. Пожежний кран (знак) 3,50 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 4,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) 2,50 (знак, 230 см2) 3,50 7. Стій! Напруга (знак) 3,50 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 3,50 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 2,50 10. Вогнегасник (знак) 3,50 11. Вихід (табличка) наліво; направо 4,00 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 4,00 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат) 14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В

Альбоми наочних посібників формату А3 (42u30). Ціна 40,00 грн.

Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100,

Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

Тел.: (044) 296 05 68, 559 62 79

7,00 7,00 4,00 4,00 0,68

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА ІІ ПІВРІЧЧЯ 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 7/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1

Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181