2009-08ua by Охрана труда

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

№ 8/2009

е слова із забутого сьогодні шахтарського гімну. Але кращі гірницькі традиції зберігаються й досі. Всього за час експлуатації шахти, що нещодавно відзначила 50-річчя, було видобуто 103 млн. т. вугілля. Цього року до 12 липня, випереджаючи планові терміни, колектив ДП «Вугільна компанія «Шахта «Краснолиманська» видав на-гора черговий мільйон тонн. Краснолиманці не раз встановлювали рекорди видобутку палива з однієї лави. Бригадири гірників очисного вибою А. Степанов і В. Ігнатьєв були удостоєні звання Героя Соціалістичної праці, а М. Гордовенко в 1999 р. став першим у вугільній промисловості Героєм України. У вугільній компанії працюють 5000 осіб. Продуктивність праці на «Краснолиманській» у 2009 р. набагато вища, ніж у середньому по галузі. Підприємство не має заборгованості по заробітній платі,

перевиконує планові показники видобутку вугілля. Тут діє сучасна система дегазації. Метан, що вилучається з вугільних горизонтів, використовується для побутових цілей. На «Краснолиманській» діють програми «Кадри», «Охорона праці та здоров’я», «Використання шахтної води і газу метану» та інші. У червні цього року Верховна Рада України нагородила Почесною грамотою «За особливі заслуги перед українським народом» генерального директора підприємства, депутата обласної ради З. Пастернака. Рішенням Європейської бізнес-академії за високу якість продукції та послуг відповідно до європейських стандартів підприємство відзначено дипломом «Європейська якість».

Геннадій ЩУРОВ наш власкор На знімках: адміністративно-побутовий корпус шахти; генеральний директор ДП «Вугільна компанія «Шахта «Краснолиманська» З. Пастернак; урочиста зустріч гірників на поверхні; нагороди колективу, виставлені в музеї підприємства. Фото автора та з архіву підприємства

Науково виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

№ 8 (182) /2009

Головний редактор МАТВІЙЧУК Д. Л.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

Управління охороною праці СЕРГІЙ КОЛЕСНИК С. РОМАСЬ ГЕННАДІЙ ЩУРОВ О. ЗАПОРОЖЕЦЬ, А. РУСАЛОВСЬКИЙ, О. ЦИБУЛЬНИК В. ЯКІБЧУК КАТЕРИНА ЦВІГУН С. ЛИХОШЕРСТ З. ЯРЕМКО

Зберегти баланс у нагляді Врегулювати повноваження — першочергове завдання Гра із законом у піжмурки до добра не доводить Безпечна праця — безпечна продукція

3 7 9 11

Як згортається навчання з питань охорони праці Незалежна експертиза з охорони праці На новому комплексі трудяться успішно Справа майстра величає Мотивація — усьому голова

14 17 18 19 20

Безпека праці С. ДУНАС ГЕННАДІЙ ЩУРОВ А. ГАЛАЧ ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК В. КЛИМЕНКО ВАДИМ КОБЕЦЬ ГЕННАДІЙ ЩУРОВ В. ЛИЗАНЧУК ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК С. ПУГІН

Забезпечити безаварійне газопостачання Промислова безпека для гвардії праці ЄС підтримує вугільну галузь України Зацікавлена розмова Розплата сторожа за... сон Вимоги закону обговорювати не треба Причина одна й та сама: безвідповідальність Європейські канатні дороги для України Конкурс професійної майстерності Невиправдана ейфорія ЗІЗ зварника: нові технології

23 26 28 29 30 31 34 36 38 39 40

Медицина праці М. ГАВРИЛЕНКО Обережно: пестициди! Е. БУДЯНСЬКА, В. ГАЛАНСЬКИЙ, М. ПРОКОФ’ЄВ Проблема, яку не варто недооцінювати ІГОР ПАРФЕНЮК Підвищують майстерність медики

41 43 46

Соціальний захист Ю. КРИЖАНОВСЬКИЙ

Звернення вчених та лікарів до Федерації роботодавців України Травма — це завжди «гіркий досвід»

47 49

Офіційний розділ Офіційно За листами читачів Реклама

52 53 56

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації Безпека праці на виробництві (практикум) Фото на першій сторінці обкладинки з архіву ДП «Вугільна компанія «Шахта «Краснолиманська» © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка — А. Борецька, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко.

Підписано до друку 10.08.2009. Формат 60u84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 13,02. Тираж 7 907 прим. Зам. № . Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,1. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж — 14 854 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович —

558-74-11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Болотських Михайло Васильович —

заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор

247-31-06

Гаврилюк Лариса Андріївна —

558-36-03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Галач Андріан Андрійович —

558-74-18

перший заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Грядущий Юрій Борисович —

594-65-50

заступник Міністра вугільної промисловості України

Дьомін Валентин Сергійович —

Уважаемые Ув У важ жае аемы мые мы е тр труженики руж ужен е икки уг ен уугольной гол ольн ьн ной ой промисловості! ппромышленности! ро омы мыш шленно ен нно н стти! и! Шановні трудівники вугільної Денайважливіше нь шахтера нь шах ахте те тера ера ра — ісамый сам амый мый ы важный важн аж жны ный и День шахтаря —День н а т усіх, е л ь нхто н а м едля ый найзнаменніше зсвято пр п аз з дник дн ик к д ля я в се е х, к то о праздник для всех, кто пов’язаний з вугільною галуззю. ссввязза ан н с угольной уголь го оподяку льно ль ьн но ой от о тсвязан отЯ хочу висловити велику за расл ра р лью ью. ю. у розвиток той внесок, який раслью. ви сл робите хочу хо чуекономіки у выразить в ыр ы аз а ит ить Я вугільної промисловості, йь благ бл б агод аг одар од ашахтарів ар рно ост сть и присть пр риусієї держави. Наблагодарность плечах тризн ззнан нан ние и безпека, зза а тот то от вклад, вк кла лад, знание мається її енергетична їхніми круками ко то оры р йстворюється вы ввносите вы но оси ите те встабільне р аззви ити тиемайбутнє уугольуг олль- країни. который развитие но ойСьогодні ппромышленности, пр омыш ом ы уряд ыш леннос ленн ле ннробить нн ости ос ти,, экономики экон эк о ом он оможливе, ики ик и и всего всег вс е о государства. го осу суда дарс да рств рс тва. тв а. ной усе щоб забезпечити На Н а пплечах ле еча ч х соціальний шахттер ша шахт ровв держится дзахист ерж ер жи итссгірників я его е о энергетическая ег энер эн ер ргети геїхніх тиче ти ч родин, че с а ск аяя безобез епідошахтеров належний та ппасность, пасн па ассн нпрестижність осстьь, их руками рук укам ами ам и создается ссо озд з ае а ттсспраці, я стабильное с аб ст а підвищити илльн ное е будущее брівень ууддущ у ееїї няти шахтарської сстраны. ст тра раны н . ны безпеки. Се С его оімені д я пр дн прав раввит ител еллМінвуглепрому ьств ьс ттвво делает дела де л ет ла е все все е возможное, воз о м мо ожное жн нвас, о , чтобы ое чтоб чт о ыу об Сегодня правительство Від Колегії запевняю що об б ес с пе е ч чить чи и ть ь н а ад лежа ле жащу жа щую щу у ю со о ци ц и а ал ьную ьн у ую ю з ащ щ ит и т у го г о рняк рн я як о ов ви обеспечить надлежащую социальную защиту горняков нинішніх складних умовах ми докладемо усіх зусиль, виих семей, их сем е ей й, поднять подн по днят дн ять ят ь престижность пр рес ести тижн ти жнос жн оссть ть для шах ахтого, ахте т рско те рсско кщоб го о труда, тзменшити р да ру а, поп по шахтерского користаємо всі можливі ресурси вы ыси ить уровень уро р ве ень его его об е оп ез пасно асно ас н ст с и.Це буде вагомим внесвысить безопасности. небезпеку шахтарської професії. От и м ме е ни и К о ол олл л л ле е ги и и Ми и н ну гл л еп про ома а ззаверяю а ер ав ряю ю ввас, ас что ов имени Коллегии Минуглепрома ком і в збереження трудового потенціалу галузі, і св, їїчт поны н ыне ешн ш их и розвиток! ссложных ло ожн ных ых уусловиях слов сл овия ияхх мы ы приложим пр ри ило ложи ложи ж м все вссе силы, силы си лы,, исиснынешних дальший ппользуем по оль лль ьзу з ем ем все вдрузі, ссе е возможные воз озбажаю м жн мо жные е рессвам уур рсы сзавжди для ля того, тогзберігати го, о чтобы что обы б високу уме енььресурсы для уменьДорогі усім шить ши т ь о пасн па сн н о ос т ть ш а ах т те рс р с ко о й п пр р о оф ф ес с с сии. си и и и. . Э т то о б удет уд е ет в е ес оопасность шахтерской профессии. Это будет весотрудову і життєву наснагу, здійснювати найзаповітніші мым мы м вкладом вкла вк лмрії, ддо омзміцнювати со сохр охр х ан анен ен ние и трудового тр руудо дово ово ого о потенциала по оттродин! е ци ен ц ал ала отала отот и в сохранение плани іла благополуччя своїх ра асли, сЗіли, сл исвятом, ее здальнейшее дда аДнем лььне н й йш ше ее е развитие! раз азви ви ити тие е! е! расли, и в ее шахтаря! Д До ро оги ие др друз уззья ья, я, же жела лла аю вс всем всем м ввам ам м ввсегда сегд сегд се гда а со ссохранять охр хран ан анят нят я ь вы вы-Дорогие друзья, желаю со соки оки кий й тр труд руд удов оввой й и жизненный жиз и не енн ный й настрой, насстр трой ой,, В. ой о ос уПОЛТАВЕЦЬ ущ есстввляять сасасокий трудовой осуществлять Міністр вугільної промисловості України мые мы е заветные за аве ветн тные тн ые е планы плла ан ны ыим ечты еч ы, укреплять укре ук ре епл плят ятьь благополучие б а бл аггоп опол олуч у и уч ие е мечты, св свои вои о х семей! семе се ей! своих С праздником, пШановні пр аздн аз дник дник иком ом м, с Дн Днем ем м шахтера! швугільної аххте ера ра! промисловості! працівники Створення безпечних умов праці Министр Ми М ини нист ист с р угольной ууггол оєльной ьн нодним ой промышленности ой про омы міз шл мыш шголовних лен е ност енно ост с и Украины сти У завдань Ук раин ра аин ины ш шахтарів В. В ПОЛТАВЕЦ ПОЛ ОЛТА ЛТА ТАВЕ Аяка ВЕЦ В ВЕ Е ЕЦ Ц оголосила вугільну галузь ддержави, основою енергетичної безпеки України. о Уважаемые У Уваж Ув ажае аж ае а е мы м жаль, е работники р апрограми, рабо ра б о тн бо т икк и спрямовауг угольной г ол о ьн н ой й С Сьогодні, на пром ппр омыш ом мы ыш шле леннос ннос нн ости сти ти ти! и!задекларованих ! промышленности! н нірна реалізацію принС Созд Со зддскорочено ан ни ие еб езоп ез оппас о аабо ныхх призупинено, ны уусловий ус слло лови вий й тр руд уда Создание безопасных труда цципів, ддл ля ша шах ахт хтер еуряд о різко ов яявляется вляе вл я тс яе тся я од дно ной їх избюджетиз гглавных ла авн ных ых для шахтеров одной оскільки зменшив о зза дда ач го госу суда су дарс да рсств тва, а, ппровозгласившего рово ро озг з ла аси с вшег вш ше егго задач государства, і не ф фінансування. угол уг ол о льн ьнууую ю отрасль отр рас асль ль основой основ сноввой энергетической сн эвугільної нерг не ргет рг етич ет иччпромисловості и еско ес ско ой безопасности б зо бе зопа зопа асн сУкрано ости ос т угольную Профспілка працівників Уккра рвисловила ин ны. ы. С его ег окатегоричний од дня дн ня, к со ня, сожа жале жа але лени ни ию, ю, ппрограммы, р зменшенню ро гр рам аммы мы ы, на напр пра равле авле л нУкраины. Сегодня, сожалению, направленїни протест державн е підтримки ны на реализацию реа еали ли иза зац цию провозглашенных цию пр ров овоз оззглаш ашен енны енны н х принципов, пр пр ин и нци ц не по опотрібне в, сокрав, соккра р ные ної вугільної промисловості. Нам щ ще ны и л ли и п р ри о с та а но о в вл ены, ен ы, , п оско ос ко о л ль ку у п ра а ви и т те льст ль ство ст во во щены или приостановлены, поскольку правительство вугілля, оплачене життями гірників і горем осиротілих рорезк ре зкко умен ум нььш шил ило о их бюджетное бюд юдспільними ж тн же тное е финансирование. фзусиллями ин нан нси сиро ро р овва ани ипримусие. е. резко уменьшило дин. Я вірю, що нашими ми Пр роф фповажати союз союз со юз работников раб бшахтарську оттн ни ико ов угольной у ол уг опрацю льн ьной ой й і промышленности пне ромы ро мышл мы шллен ш е но ност стти мо Профсоюз уряд заощаджувати У Ук р ра а и ин ы вы ы р ра зи и л ка а те е гори го риче ри че е с ский ск к ий й п ро о т те е с ст с ни и же е ни и ю г го Украины выразил категорический протест снижению гона її безпеці. с да су арс р усієї твенн тв енно ен ндуші ой поддержки по одд д ер ржк ки угольной угол уг ольн ол ьной ьн о здоров’я, про омы ышл шлен енно ен ност но с и. ст сударственной промышленности. Від бажаю вам міцного благопоНам невпевненості нужен уж жен уголь, уго голь лль опла оп лла аче ченн нный нн ый й жизнями жиз идні. нями ня ми м и горняков гор рміцною няко ня ков и бугоНам нужен оплаченный голуччя, уь,завтрашньому Нехай ре е м ос с и ир р от т ев в ш ши х се семе е м мей. ме е й й. . Я в ерю ер ю ю, , ч т то о н аш ш им м и с со вмес вм е ес тны тн ырем осиротевших семей. верю, что нашими совместныде покрівля над головою і надійним плече напарника. и уусилиями сси или иям миі вашим м ззаставим мы аста ас та ави им пр рав авит вител елльс е ь тв тво о ув уваж а ат аж а ь ша ш ах ми правительство уважать шахЩастя вам родинам! те терс ерс рскки ий труд труд и не не экономить э он эк оном ом о мит и ь на его его о безопасности. беззоп опас ассно н сстти. и терский т в с се й ду у ш ши и ж е ел л а аю в ам м к ре р е п пк о ого г о зд д ор р о ов ья я , благ бл агоп аг о ооп От всей души желаю вам крепкого здоровья, благопоГолова профспілки лпрацівників лу уччи и ия, я, уверенности я, уве вевугільної ре р енн нноссти тпромисловості и в завтрашнем зав автр вттр ра аш шУкраїни, нем дне. не ддн не е.. Пусть Пус усттьь крепкой кре ре еппк пко пкой ой й бубулучия, дде ет кровля кро кр оввдепутат лляя над над адУкраїни гол оло оввой ой и надежным над адеж ежн ны ым плечо ым пллеч пл еч е напарн на ппа ар рн ни икка. а. дет головой напарника. народний В.чоТУРМАНОВ Сччас С асть сть тья вам вам и вашим ва вва аш ши им семьям! семь се мьяям м! Счастья Пре Пр еддссе едда ате телльь профсоюза пр ро оф фссо ою юзза а работников ра аб бот отн ни икко ов угольной уугго оллььн но ой й пропр ро оПредседатель мы м ыш шлле ен нн но осстти Украины, Уккр У ра аи ин ны, ы, народный на ар род одн ны ый депутат дде еппуута тат У Ук кр ра аи ин ны мышленности Украины В. ТУРМАНОВ ТУ УР РМ МА АНО НОВ В.

заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України

256-72-98

Мухарська Людмила Мирославівна — заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду

253-74-53

Осіянов Анатолій Якович —

559-60-63

відповідальний секретар журналу «Охорона праці»

Прохоров Володимир Володимирович —

начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду

289-04-95

Севернюк Володимир Васильович —

246-31-57

заступник Міністра промислової політики України

Теличко Костянтин Едуардович — заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

Українець Сергій Якович —

296-05-69 278-88-24

заступник Голови Федерації профспілок України

Усков Аркадій Геннадійович —

перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України

254-33-46

Шульга Юрій Іванович —

директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Яременко Василь Іванович —

425-22-92

голова Федерації роботодавців гірників України

Редакція журналу Головний редактор

Матвійчук Дмитро Лаврентійович

558/74/11

Перший заступник головного редактора

Галач Андріан Андрійович

558/74/18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

296/05/69

Відповідальний секретар

Осіянов Анатолій Якович

559/60/63

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558/36/03

Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл.

Безугла Надія Іванівна

(056) 761/00/43

по Дніпропетровській та Полтавській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 761/00/43

по Сумській, Харківській та Чернігівській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(057) 397/16/77

по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл.

Колесник Сергій Анатолійович

(051) 632/23/29

по Волинській, Закарпатській, Івано5Франківській та Львівській обл.

Парфенюк Ігор Юрійович

(098) 498/66/72

по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55/83/33

по Кіровоградській та Одеській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(048) 748/97/31

по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

(062) 304/34/53 559/48/31, 558/74/27 296/05/65, 296/82/56 559/19/51 559/62/79, 296/05/68

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

СУОП

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком Наказом Голови Держгірпромнагляду С. Сторчака від 31.07.2009 р. № 269-к з 03.08.2009 р. головним редактором ДП «Редакція журналу «Охорона праці» призначено Матвійчука Дмитра Лаврентійовича. *** На установчих зборах Громадської ради при Держгірпромнагляді, які відбулися під головуванням першого заступника Голови Комітету А. Дєньгіна, обрано керівний склад цього колегіального дорадчого органу. Головою Громадської ради став Г. Басакін, заступниками — О. Резніченко та М. Пузирін, секретарем — Ю. Бєлуха. Головними завданнями ради буде формування у суспільстві свідомого та позитивного ставлення до правил безпеки та питань охорони праці на виробництві, пріоритетними напрямами в роботі — сприяння запобіганню нещасним випадкам у вугільній промисловості, а також приведення нормативно-правової бази з питань охорони праці до європейських стандартів. *** На засіданні комісії Херсонської облради з питань праці та соціального захисту населення, за ініціативи Держгірпромнагляду, прийнято рішення про створення обласного навчального центру з питань використання природного газу для населення, спеціалістів підприємств, установ і організацій. Відповідне фінансування у 2010 р. планується забезпечити за рахунок коштів обласного бюджету та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.

ЗБЕРЕГТИ БАЛАНС У НАГЛЯДІ На розширеному засіданні колегії Держгірпромнагляду, яке відбулося 10 липня, розглянуто результати його діяльності за перше півріччя поточного року.

олова Держгірпромнагляду С. Сторчак у своєму вступному слові акцентував увагу на найбільш вагомих змінах, які відбулися за цей період у сфері нагляду за промисловою безпекою та охороною праці. Він зазначив, що наслідки світової фінансово-економічної кризи суттєво вплинули на всі сфери вітчизняної промисловості. У зв’язку з цим вийшло кілька регламентуючих постанов уряду щодо мораторію на проведення перевірок, визначено критерії ризику провадження господарської діяльності в сфері промислової безпеки. Визначаючи пріоритети діяльності на друге півріччя, підкреслив Голова Комітету, потрібно врахувати нові процеси, які відбуваються в державі, та водночас зберегти баланс у нагляді, бо наступні півроку стануть іспитом на зрілість та професіоналізм наших керівників. З початку року майже в усіх галузях промислового виробництва відбулося значне зниження рівня травматизму. За півроку кількість смертельно травмованих на виробництві зменшилась порівняно з таким же періодом минулого року на на 40% (306 проти 514), а рівень загального травматизму знизився майже на 27%. На виробництві травмовано 5825 осіб (у 2008 р. — 7931). У шість разів знизився рівень смертельного травматизму в машинобудуванні, у 2,5 — у будівництві, у 3 рази — на транспорті та під час експлуатації об’єктів котлонагляду. Проте зниження цих показників не свідчить про суттєве покращання ситуації з промисловою безпекою. Основним фактором, який призвів до зниження рівня травматизму, є значне (до 32%) зменшення обсягів промислового виробництва. В умовах економічної кризи кожна державна установа має максимально мобілізувати свої сили. Її дієздатність та ефективність оцінюватимуться тим, наскільки оперативно вона спроможна реагувати на зміни, які відбуваються в суспільстві. Минулого року зроблено перший крок до реформування системи державного нагляду з метою вдосконалення управління структурою. Територіальні управління стали більш мобільними. Інспектор зараз підпорядкований безпосередньо керівнику теруправління. Наступні перетворення будуть спрямовані на посилення спеціалізації державного нагляду в потужних галузях промисловості, які нерівномірно представлені на промисловій карті країни (приміром, видобуток нафти і газу, охорона надр, морський, річковий та авіаційний транспорт). Головне завдання — максимально оптимізувати систему, адаптувати її до вимог сьогодення та забезпечити її керованість. З доповіддю про підсумки роботи Держгірпромнагляду за перше півріччя 2009 р. виступив перший заступник Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін. Він зупинився на окремих проблемних питаннях, які існують у системі державного нагляду. Зокрема, за загального зменшення кількості нещасних випадків

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

на виробництві у двох областях — Тернопільській та Чернівецькій — є підвищення рівня смертельного травматизму. У Житомирській, Рівненській областях та у м. Севастополі смертельний травматизм залишився на рівні минулого року. Якщо оцінювати стан безпеки за коефіцієнтом частоти смертельних випадків у кожній області або галузі виробництва, то за цим показником ситуація дуже невтішна. Особливо це стосується Донецького та Криворізького регіонів, де кількість смертельно травмованих на тисячу працюючих удвічі перевищує середній показник по країні. У Волинській, Луганській, Рівненській та Чернівецькій областях зафіксовано перевищення у півтора разу. Якщо взяти картину у розрізі галузей, то у вугільній промисловості, яка є найбільш проблемною, коефіцієнт частоти смертельних випадків на 1000 працюючих у 12 разів перевищує середній по державі, у гірничорудній — втричі. Перший заступник Голови Держгірпромнагляду зазначив, що завдання, які ставилися перед міжрегіональними інспекціями, виконані не у повному обсязі. Робота Південної, Північної та Західної інспекцій не відповідає визначеному статусу. Назвати її достатньою складно. Не менше проблем й у сфері забезпечення безпеки під час ведення вибухових робіт. Щоб привернути увагу громадськості до цих питань, у квітні Комітет провів спеціальну нараду, в роботі якої взяли участь фахівці з вибухової справи академічних, галузевих і проектних інститутів, а також керівники гірничорудних підприємств. Також у системі Держгірпромнагляду відновлено роботу Міжвідомчої ради з вибухової справи. Головним його завданням є — визначення основних напрямів розвитку вибухової справи в Україні, розробка рекомендацій щодо підвищення рівня промислової та екологічної безпеки під час ведення вибухових робіт.

Особливої уваги, підкреслив А. Дєньгін, потребує виконавська дисципліна. Зокрема, не повною мірою виконується вимога Генеральної прокуратури про надання матеріалів до її органів щодо порушення законодавства про охорону праці посадовими особами підприємств. Не маємо і зворотної інформації про вжиті нею заходи. За перше півріччя Комітет 101 650 разів призупиняв експлуатацію об’єктів та виконання робіт на підприємствах. Проте за цей період до органів прокуратури надіслано відповідних матеріалів лише щодо 1307 випадків, тобто всього 1,2% від загальної кількості. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зменшився на 518 (або 28%). Найменше до прокуратури надіслали матеріалів теруправління по Житомирській і Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. З питань нормативно-правового забезпечення Комітет підготував пакет законопроектів та постанов уряду, спрямованих на підвищення відповідальності роботодавця за забезпечення належного рівня промислової безпеки. Передусім, це проект Закону «Про промислову безпеку», який визначає основну ідеологію і філософію в питаннях промислової безпеки, державного нагляду та експертної діяльності. Інший законопроект пропонує внесення суттєвих змін до Закону «Про охорону праці». Ініційовано внесення змін до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з метою впровадження механізму диференціації страхових внесків залежно від стану безпеки, рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності. Розпочато роботу з упорядкування нормативноправової бази з питань охорони праці. У Комітеті ство-

Оперативні дані

про стан виробничого травматизму за І півріччя 2009 р. порівняно з І півріччям 2008 р. За напрямами нагляду 2009 Напрям нагляду

2008

2009

+/–

Кількість нещасних випадків У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смер- Усього смер- Усього смертельних тельних тельних

Вугільна і торф’яна промисловість 2611 Гірничорудна та нерудна промисловість 142 Нафтогазовидобування та геологорозвідка 16 Енергетика 109 Будівництво 253 Котлонагляд і підйомні споруди 26 Машинобудування 427 Металургійна промисловість 287 Хімічна промисловість 114 Транспорт, шляхбуд 281 Пошта, зв’язок 34 Газопостачання та газоспоживання 48 Житлокомунгосп 120 Агропромисловий комплекс 506 Виробництво деревини 57 Текстильна та легка промисловість 20 Соціально-культурна сфера і торгівля 772 Усього 5823

По регіонах

2928

–317

–10

246

–104

–7

1 12 33

20 149 550

5 12 81

–4 –40 –297

–4 0 –48

4 4

39 833

13 25

–13 –406

–9 –21

455

–168

–3

8 31 1

175 416 66

10 62 8

–61 –135 –32

–2 –31 –7

6 5

57 183

22 11

–9 –63

–16 –6

781

–275

–16

107

–50

–38

–4

67 –96 514 –2108

–24 –208

43 306

868 7931

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

Адміністративні одиниці

Україна АР Крим м. Севастополь Вінницька Волинська Дніпропетровська м. Кривий Ріг Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська м. Київ Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

2008

+/–

Кількість нещасних випадків У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смер- Усього смер- Усього смертельних тельних тельних 5823 148 22 121 149 278 125 2175 101 32 208 50 67 174 66 873 181 53 79 125 75 156 49 140 71 109 85 32 79

306 6 2 4 9 20 9 75 9 2 11 6 8 30 6 23 10 3 7 9 7 8 4 15 6 4 4 4 5

7931 219 51 181 203 398 192 2623 161 49 344 103 142 317 142 1001 222 96 183 198 91 235 61 235 100 135 99 39 111

514 –2108 52 –71 2 –29 10 –60 14 –54 24 –120 15 –67 100 –448 9 –60 5 –17 12 –136 9 –53 21 –75 48 –143 9 –76 32 –128 26 –41 7 –43 10 –104 19 –73 7 –16 9 –79 3 –12 22 –95 11 –29 13 –26 13 –14 3 –7 9 –32

–208 –46 0 –6 –5 –4 –6 –25 0 –3 –1 –3 –13 –18 –3 –9 –16 –4 –3 –10 0 –1 1 –7 –5 –9 –9 1 –4

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Оперативні дані

про стан виробничого травматизму за І півріччя 2009 р. з урахуванням коефіцієнта частоти на 1000 працюючих Травмовано осіб Напрям нагляду

Кількість працюючих, тис. осіб

Вугільна і торф'яна промисловість 351,56 Гірничорудна та нерудна промисловість 207,926 Нафтогазовидобування і геологорозвідка 102,116 Енергетика 415,059 Будівництво 824,194 Котлонагляд, підйомні споруди 83,091 Машинобудування 953,88 Металургійна промисловість 459,832 Хімічна промисловість 346,933 Транспорт, шляхбуд 650,127 Залізничний транспорт 394,041 Газопостачання та газоспоживання 360,03 Житлокомунгосп 757,399 Агропромисловий комплекс 2656,179 Виробництво деревини 174,241 Легка, текстильна промисловість 193,848 Соціально-культурна сфера і торгівля 5704,456 Пошта, зв'язок 258,003 Усього 14 892,915

Усього

Кч

У т. ч. смертельно

Кч

2611

7,43

0,24

142

0,68

0,06

16 109 253

0,16 0,26 0,31

1 12 33

0,01 0,03 0,04

26 427

0,31 0,45

4 4

0,05 0,00

287

0,62

0,02

114 217

0,33 0,33

8 25

0,02 0,04

0,16

0,02

48 120

0,13 0,16

6 5

0,02 0,01

506

0,19

0,02

0,33

0,03

0,10

0,00

772 34 5823

0,14 0,13 0,39

43 1 306

0,01 0,00 0,02

рено робочу групу, яка разом з ННДІПБОП опрацювала та визначила актуальність нормативно-правових актів, включених до Державного реєстру. Результатом такої роботи став оновлений Державний реєстр, до якого сьогодні включено 805 (було 1158) нормативноправових актів з охорони праці. Звітний період для державного нагляду став часом серйозної активізації взаємодії із соціальними партнерами. В червні укладено Угоду про співробітництво між Держгірпромнаглядом та Федерацією профспілок України. Сторони домовилися координувати свою діяльність і сприяти одна одній у роботі щодо підвищення рівня охорони праці на підприємствах. Взаємодія також триває на регіональному рівні. Діють угоди про співпрацю між теруправліннями та федераціями профспілок Одеської, Вінницької, Хмельницької, Миколаївської та Рівненської областей. Майже два роки діє Єдина система науково-технічної підтримки державного нагляду, яку було створено з метою підвищення ефективності діяльності експертнотехнічних центрів і ННДІПБОП. Проте інститут як головна організація, якій доручено виконувати функції з управління експертно-технічними центрами, так і не взяв на себе повною мірою функції контролю та управління. Протягом півріччя плідно працювала створена на початку минулого року рада з питань формування політики у сфері експертизи промислової безпеки та охорони праці. У першому півріччі активізувалася міжнародна діяльність Держгірпромнагляду. Розвивалася активна співпраця з американськими фахівцями з Адміністрації з безпеки та охорони праці у гірничодобувній галузі (MSHA) Мінпраці США, яка триває з 1996 р. У рамках проекту «Шахтна безпека в Україні» було реалізовано програми щодо дегазації шахт, проект здійснення вертикального буріння, вдосконалення системи навчання гірничотехнічних інспекторів. Реалізується програма

зниження рівня травматизму, в рамках якої було отримано чимало засобів індивідуального захисту для шахтарів. Триває робота з додаткового оснащення інспекторів комп’ютерною технікою та програмним забезпеченням. Розгортається співпраця з польськими спеціалістами нагляду. Після ряду візитів наших працівників до Вищого гірничого управління Польщі було вирішено підготувати та підписати Меморандум про взаєморозуміння, який стане основою розвитку українсько-польських відносин у сфері державного нагляду. Вже кілька років триває співпраця з Ростехнаглядом. Комітет у своїй діяльності використовує російський досвід, зокрема щодо розвитку нормативно-правової бази. Разом з тим ведеться робота щодо залучення технічної допомоги Євросоюзу. Так, у вересні-жовтні заплановано проведення консультацій стосовно законопроекту «Про промислову безпеку» з експертами з Європи, а також планується приєднатися до проекту ЄС «Програма підтримки вугільної галузі в Україні», що стане однією з основ нашої співпраці з європейськими колегами. Людський фактор є однією з основних причин нещасних випадків. Змінити ставлення людей до особистої безпеки, підвищити рівень культури виробництва, запобігти збільшенню кількості нещасних випадків можливо лише за активної підтримки засобів масової інформації та широкомасштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи. Наприкінці доповіді було окреслено завдання, які необхідно виконати у другому півріччі поточного року. Це, зокрема, такі: не послабляти увагу до забезпечення безпеки ведення робіт у гірничодобувній промисловості. В першу чергу це стосується вугільної галузі (газодинамічні явища та викиди газу); підняти рівень роботи міжрегіональних інспекцій промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі; керівникам теруправлінь необхідно підготуватися до реформування організації державного нагляду з урахуванням вимог останніх постанов уряду. Для забезпечення поновлення вертикалі державного управління охороною праці на регіональному рівні підготовлено та подано до уряду проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Типових положень про відділ (сектор) охорони праці місцевих державних адміністрацій». Але і зараз, за відсутності таких відділів, адміністрації повинні виконувати функції, покладені на них Законом, і користуватися Рекомендаціями щодо завдань і функцій з охорони праці Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, які Держгірпромнагляд затвердив у лютому цього року. Начальник управління організації державного нагляду та обліку травматизму Н. Ємельянова у своєму виступі нагадала про прийняту Кабінетом Міністрів постанову від 28.04. 2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)». Затвердженими критеріями забезпечено можливість здійснення періодичних планових перевірок окремих виробничих об’єктів, що належать суб’єкту господарювання. Періодичність їх проведення не залежить від загальних перевірок суб’єктів господарювання.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Необхідність застосування «об’єктового нагляду» грунтується на тому, що сьогодні більшість суб’єктів господарювання із значними за обсягом виробництвами мають у своєму складі кілька підприємств, які нерідко розташовані у різних областях. Перевірити їх в установлені терміни «за один раз» практично неможливо. Основним завданням Держгірпромнагляду під час опрацювання Критеріїв та визначення періодичності проведення планових заходів державного нагляду було не тільки забезпечити виконання вимог Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», але й зберегти основні принципи існуючої системи нагляду у цій сфері, яка апробована часом і відповідає нормам міжнародного законодавства. З метою вирішення зазначеного питання було застосовано принцип — «Чим складніше виробництво, чим небезпечніші технології, які на ньому застосовуються, тим частіше воно повинно перевірятися і тим щільніший повинен бути нагляд». б Частіше потребують перевірки ті суб’єкти господарювання, які виконують роботи, що зумовлюють належність цього суб’єкта до високого ступеня ризику на більшості його об’єктів. І дуже логічно буде перевіряти рідше такі суб’єкти господарювання, де стан промислової безпеки та охорони праці характеризується незначним рівнем виробничого травматизму, наявністю сучасних безпечних технологій та обладнання, ефективною роботою служби охорони праці. Неможливо порівняти, наприклад, школу, яка має газифіковану котельню, і металургійний комбінат, слушно зауважила начальник управління. Прийняття Критеріїв внесло деякі зміни і в термінологію перевірок. Якщо раніше основними видами перевірок були «оперативна» та «комплексна», то зараз перевіряється виробничий об’єкт суб’єкта господарювання та здійснюється всебічна перевірка суб’єкта господарювання. Проте такі перевірки можуть здійснюватися і комплексно, із залученням інших наглядових органів, як це визначено Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Окремим видом перевірок у системі Держгірпромнагляду є цільова перевірка. Такі перевірки здійснювалися і раніше, але зараз, плануючи їх, обов’язково необхідно враховувати вимоги введених Критеріїв. Скорегувала діяльність Держгірпромнагляду з метою створення сприятливих умов ведення підприємницької діяльності під час світової фінансової кризи та підтримки суб’єктів господарювання постанова Кабінету Міністрів від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». Постанова зобов’язала Держгірпромнагляд тимчасово припинити проведення планових перевірок, крім перевірок суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Необхідно також встановити обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб’єктом господарювання письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

Комітетом було підготовлено роз’яснення щодо застосування вищезазначених постанов. Але, на жаль, ці роз’яснення не у всіх теруправліннях сприйнято однозначно. Було також зазначено, що інспектори дуже нерівномірно навантажені щодо кількості підконтрольних суб’єктів та об’єктів у галузях різних регіонів. Тому галузевим управлінням Комітету з спільно з теруправліннями с необхідно визначити періон дичність проведення перевід рок відповідно до постанов р уряду, з урахуванням специфіу ки к виробництва та кількості об’єктів, які дали підставу відо нести суб’єкт господарювання н до д високого ступеня ризику. Саме під час віднесення підприємства до високого ступ пеня ризику необхідно визнап чити — передати його до спеч ціалізованого виду нагляду ц (котлонагляд, енергетика) або (к його буде перевіряти інспекй тор, який веде підприємство. І т саме ці критерії дадуть можлис вість зробити розрахунки щов до необхідної б і ї чисельностіі інспекторів, які здійснюватимуть нагляд за суб’єктами господарювання з високим ступенем ризику, та розподілити між ними наявну кількість об’єктів. На цій стадії доцільно переглянути і структури теруправлінь, врахувати особливість кожного регіону. І за наявності у регіоні незначної кількості суб’єктів господарювання в якійсь конкретній галузі та відсутності відповідного фахівця доцільніше, напевно, передати ці суб’єкти під нагляд іншому теруравлінню, в якому ці фахівці недонавантажені. Це дасть можливість ефективно здійснювати галузевий та спеціалізований нагляд у кожному регіоні. На засіданні колегії неодноразово наголошувалося на важливість змін, спрямованих на удосконалення організаційної структури теруправлінь. На сьогодні вже 14 управлінь в областях працюють відповідно до нових структур без інспекцій. Це дало можливість підвищити персональну відповідальність державного інспектора, оперативність управління інспекторами та збільшити кількість державних інспекторів, які безпосередньо здійснюють перевірки. Про позитивні результати реорганізації в теруправлінні Донецької області розповів начальник теруправління К. Дорофєєв. З метою зменшення навантаження на суб’єктів господарювання у Вінницькій області впроваджується декларативний метод державного нагляду стосовно певної групи підприємців. Метод передбачає визначення стану промислової безпеки та охорони праці на підставі оцінки відповідної інформації, наданої підприємством. Детальніше з новітньою практикою нагляду ознайомив присутніх начальник теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області А. Коваль. У разі отримання позитивних результатів експерименту буде вирішено питання про застосування цього методу в інших теруправліннях. Закриваючи засідання колегії, С. Сторчак наголосив, що Держгірпромнагляд повинен йти в ногу з процесами, які відбуваються в державі. У важкий для країни час ми не маємо права бути спостерігачами, а повинні сконцентрувати зусилля таким чином, щоб не допустити погіршення ситуації з травматизмом на підприємствах країни.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ

ВРЕГУЛЮВАТИ ПОВНОВАЖЕННЯ —

ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАВДАННЯ

У Міністерстві праці та соціальної політики АР Крим уже стало традицією організовувати тематичні семінари за участі фахівців охорони праці міністерств, комітетів, органів місцевого самоврядування, державних адміністрацій автономії. Такий семінар було проведено на базі пансіонату «Зоряний» у м. Судаку, заснованому ще в ІІІ ст. н. е., історичними визначними пам’ятками та красивими краєвидами якого щороку приїжджають милуватися до чверті мільйона туристів і де керівництво міста приділяє серйозну увагу питанням охорони праці. Тема семінару — «Державне управління охороною праці як частина повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці».

а сьогодні у системі державного управління охороною праці є багато проблем. Це й відсутність у органах влади та місцевого самоврядування служб охорони праці, й недостатнє фінансування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань запланованих профі лактичних заходів, і недостатній розвиток системи підготовки фахівців з охорони праці та відомчого контролю за її станом. Ще не повною мірою налагоджена та функціонує СУОП на регіональному рівні, роботодавці не зацікавлені у створенні безпечних умов праці на підприємствах, що частково пов’язано і з відсутністю диференціації страхових внесків до Фонду. Населення країни ще недостатньо обізнано з питаннями особистої безпеки і безпеки оточуючих. Для одержання кваліфікованих відповідей і коментарів на ці складні питання на семінар були запрошені керівники центральних державних організацій і установ АР Крим, а також головний фахівець управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду Т. Горюн, представники цен-

тральних ЗМІ, які спеціалізуються на висвітленні питань промислової безпеки та охорони праці, начальник відділу з питань праці Управління праці та соціального захисту населення Харківської міськради А. Голота і начальник відділу з питань охорони праці Львівської державної адміністрації С. Кравченко.

До великого залу виконкому Судакської міської ради були також запрошені керівники й спеціалісти служб охорони праці підприємств і установ м. Судака. Вітаючи учасників семінару, міський голова А. Дементьєв висловив сподівання, що семінар принесе користь і місту, тому що змусить відповідальних за

стан охорони праці на підприємствах пильніше поглянути на питання безпеки. Найболючішою темою, порушеною на семінарі, як і раніше, була реалізація державної політики в галузі охорони праці. Не виконується ст. 34 Закону «Про охорону праці», оскільки положеннями про Раду міністрів АР Крим і місцеві держадміністрації не передбачаються повноваження в галузі охорони праці. Не вдається врегулювати питання про створення в них відповідних підрозділів, незважаючи на те, що відповідно до законодавства місцеві органи влади можуть самостійно вирішувати це питання. Таким чином, на сьогодні в автономії немає цілісної вертикалі державного управління охороною праці. Т. Горюн зазначила, що Комітет докладає всіх зусиль для врегулювання ситуації — розроблено Типове положення про структурний підрозділ і направлено до Міністерства юстиції на затвердження, усі необхідні документи для створення цих відділів розглянуто Урядовим комітетом і направлено для підготовки необхідної постанови до Кабінету Міністрів України. Але, на жаль, вирі-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

шення питання відкладено до стабілізації економічного становища в країні. Крім того, Комітет сьогодні ініціював розробку ряду законопроектів, спрямованих на посилення від-

повідальності роботодавців за стан охорони праці. Підготовлено першу редакцію змін до Закону «Про охорону праці», де враховуються положення чинного закону про дозвільну систему в сфері господарської діяльності, значно посилюється роль профспілок, враховано сучасні рекомендації щодо управління ризиками виникнення нещасних випадків на виробництві, передбачено зміни щодо штрафних санкцій за приховування нещасних випадків на виробництві. Комітет наполягає на введенні обов’язкового диференціювання страхових тарифів до Фонду залежно від стану безпеки, рівня виробничого травматизму та профзахворюваності на підприємствах. Також Комітет ініціював зміни до Адміністративного Кодексу, що стосуються суттєвого збільшення штрафів за порушення законодавства про охорону праці. Основні акценти ініціатив Комітету — спрямувати зусилля на запобігання нещасним випадкам, аваріям на виробництві, а не на ліквідацію їх наслідків. Серйозна дискусія на семінарі велася з приводу прийняття, затвердження та реалізації програм покращання стану безпеки, гігієни праці та зниження рівня виробничого травматизму (далі — програм). Регіональні програми вже розроблено в усіх 27 регіонах країни, але затверджені лише в 12. Така пасивність і недостатня ефективність реалізації затверджених програм, на думку представників регіонів, пов’язана з від-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

сутністю загальнодержавної програми, де б передбачалося фінансування з державного бюджету, і на підставі якої були б затверджені регіональні та місцеві програми. Держгірпромнагляд наполягає на розробці та затвердженні регіональних програм без «прив’язки» до всеукраїнської, тому що фінансування може здійснюватися з різних місцевих джерел. Та все-таки головною причиною проблеми, що виникла, на думку учасників семінару, є неузгодженість дій з виконавчою дирекцією Фонду. В останні роки бюджетом Фонду не передбачаються витрати на виконання регіональних програм, у зв’язку з чим Комітет наполягає на внесенні необхідних змін.

Багато претензій було висловлено до діяльності рад з питань безпечної життєдіяльності населення. У деяких регіонах ради з питань БЖД використовуються тільки як «залякувальний орган» голови держадміністрації, де можна «поставити на місце» недбайливого керівника, а їх рішення в основному мають рекомендаційний, а не обов’язковий для виконання характер. На жаль, немає вертикалі управління в діяльності рад з БЖД, координації діяльності з боку Національної ради з питань БЖД. Необхідно підвищити авторитет цих органів, а для цього, на думку учасників семінару, необхідно частіше проводити засідання Національної ради з питань БЖД, де розглядати невирішувані на рівні регіонів проблеми, запрошуючи керівників областей, АР Крим та ін. В АР Крим, на відміну від інших

регіонів країни, у багатьох органах місцевого самоврядування введено посади спеціалістів з охорони праці, що передбачено ст. 35 Закону «Про охорону праці». Цією ж статтею передбачено, що «виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об’єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв’язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад...» Водночас ст. 30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено здійснення контролю за належною експлуатацією об’єктів нерухомого майна усіх форм власності. Ця відмінність часто призводить до непорозумінь, а деяких спеціалістів міськвиконкомів АР Крим навіть було п притягнено до відповід дальності за перевищенн своїх повноважень. ня Т Тому вже давно назріло п питання про необхідність п приведення у відповідн ність цих двох законів, а т точніше — внесення змін д ст. 35 Закону «Про до о охорону праці». Поки ж ф фахівцям органів місцев вого самоврядування, а також місцевих органів влади необхідно тісніше співробітничати з теруправліннями Держгірпромнагляду з метою спільного здійснення контролю за станом охорони праці на підприємствах, хоча й щодо цього питання на семінарі були висловлені зауваження. Стаття 33 Закону «Про охорону праці» встановлює, що центральні органи виконавчої влади в галузі охорони праці координують роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування тощо. Т. Горюн з даного питання відповіла, що Комітет розробив і направив теруправлінням Держгірпромнагляду рекомендації щодо взаємодії з місцевими органами влади та самоврядування з питань охорони праці. Необхідні заходи включаються до планів роботи, контролюється їх ви-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

конання. Фактично ж, за словами виступаючих спеціалістів з охорони праці органів влади та місцевого самоврядування АР Крим, бажаної тісної взаємодії, на жаль, немає. Позитивним досвідом взаємодії з питань охорони праці в Харківській області поділився А. Голота. На спільному засіданні всіх зацікавлених організацій у м. Харкові чітко розподілено основні повноваження. Обласний підрозділ Держгірпромнагляду здійснює контроль за станом охорони праці та інші функції, виконавча дирекція Фонду фінансує заходи, насамперед — навчання. Основне завдання органів місцевого самоврядування та державної влади — добитися створення на кожному підприємстві служб охорони

праці. Так само розподілено повноваження в галузі охорони праці підрозділам СЕС, МНС та інших організацій. Такий розподіл обов’язків виключає дублювання різних перевірок і заходів, сприяє найтіснішій взаємодії служб стосовно забезпечення безпеки на підвідомчих підприємствах. На семінарі пролунало багато інших пропозицій щодо покращання системи державного управління охороною праці. Одна з них — провести селекторну нараду з питань промислової безпеки та охорони праці на державному рівні, а це означає, що тільки спілкуючись, ознайомлюючись з успіхами та проблемами в кожному куточку України, можна вирішувати загальнодержавні завдання щодо

збереження життя і здоров’я працюючих на виробництві. Сергій КОЛЕСНИК, наш власкор

На знімках:

виступає міський голова м. Судак А. Дементьєв; заступник Міністра праці та соціальної політики АР Крим С. Сиротенко (праворуч) вручає грамоту спеціалісту з охорони праці Сакської райдержадміністрації В. Швецю; представники Харківщини А. Голота (ліворуч) і Львівщини С. Кравченко обговорюють насущні проблеми. Фото автора ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД

Упродовж минулого та п’яти місяців поточного року на підприємствах, в установах та організаціях м. Кам’янця-Подільського, що на Хмельниччині, через недодержання вимог безпеки під час організації та виконання робіт було травмовано 18 працівників. Про те, як реагує на факти порушень нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до нещасних випадків на виробництві, та яку роботу щодо їх запобігання проводить на підконтрольній території вищий наглядовий орган, розповідає прокурор міста С. РОМАСЬ.

ГРА ІЗ ЗАКОНОМ У ПІЖМУРКИ ДО ДОБРА НЕ ДОВОДИТЬ

своєму матеріалі «Винен — сідай на лаву підсудних», опублікованому в журналі «Охорона праці» (№ 6, 2008 р.), перший заступник прокурора області В. Твердохліб, ведучи мову про виробничий травматизм, зауважив, що причиною більшості нещасних випадків на Хмельниччині є недбале ставлення роботодавців до створення здорових і безпечних умов праці. З цим важко не погодитись, бо там, де устаткування відповідає вимогам безпеки, де проводяться якісне навчання безпечних прийомів праці та відповідні інструктажі, де ведеться відомчий контроль за станом охорони праці, там немає передумов для виникнення аварій та травмування працівників. Практика показує, що якщо ро-

ботодавець грається в піжмурки з трудовим законодавством, то складові організації безпечної роботи залишаються поза його увагою. Це, в свою чергу, призводить до негативних наслідків. Характерними в цьому плані є обставини та причини нещасного випадку, що стався на приватному підприємстві «Фавор». Його директор Є.Ткачук, здійснюючи свою діяльність у сфері громадського харчування, прийняв на роботу в їдальню двох молодих жінок. При цьому, щоб уникнути відповідних відрахувань, він не оформив з ними трудові відносини, як цього вимагає Кодекс законів про працю, чим позбавив найманих працівниць права на трудовий стаж, соціальний захист на випадок хвороби тощо. Само собою розуміється, що, створивши в

такий спосіб напівлегальні робочі місця, роботодавець не подбав про проведення з працівницями відповідного навчання та інструктажів з питань охорони праці. Крім того, як було встановлено в процесі досудового та судового слідства, керівник приватного підприємства не забезпечив функціонування на очолюваному ним виробництві системи управління охороною праці. Не будучи обізнаною з елементарними вимогами безпеки під час роботи на електричній м’ясорубці, одна з жінок отримала тяжку травму — травматичну ампутацію кисті лівої руки (на рівні кісток зап’ястка). За фактом нещасного випадку прокуратура міста порушила кримінальну справу за ст.172, ч.1, ст. 271, ч. 2 Кримінального кодексу України. На су-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

довому засіданні директор визнав свою вину і попросив помилування, оскільки має на утриманні малолітню дитину, яка є інвалідом. Керуючись ст. 85 Кримінального кодексу, п.б ст.1, ст. 6 Закону «Про амністію», ст. 6, п. 4, ст. 248 Кримінальнопроцесуального кодексу, суд задовольнив прохання підсудного та закрив справу. Проте всі ми прекрасно розуміємо, що амністія не знімає вини, а лише звільняє від покарання, а ця обставина аж ніяк не додає авторитету бізнесмену в очах знайомих і близьких йому людей, не кажучи вже про співчуття до нього з боку простих і чесних громадян. І це цілком логічно, адже на совісті Є.Ткачука каліцтво молодої жінки. Трагедія, що сталася, насторожила прокуратуру в тому плані, а чи немає прихованих трудових відносин на інших об’єктах підприємницької діяльності. Проведені перевірки показали, що наша тривога була небезпідставною. Упродовж минулого та п’яти місяців поточного років порушення законодавства про працю були виявлені на 19 таких об’єктах. За наслідками проведених перевірок більшість порушників, а це в основному приватні підприємці, було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Як не прикро, але й після цього не всі роботодавці зробили для себе відповідні висновки, не повернулися обличчям до закону. Так, через 11 місяців після винесення вироку приватному підприємцю І. Козару, який, виготовляючи меблі, використовував працю п’яти осіб без укладення з ними трудових угод та ведення трудових книжок, у нього знову було виявлено аналогічні порушення законодавства. Цього разу в майстерні, що належить йому, працівники прокуратури виявили вже чотирьох осіб, яким підприємець неофіційно виплачував заробітну плату. Серед них — один неповнолітній, який був прийнятий на роботу без проходження медичного огляду і який залучався до роботи упродовж понад установлену для підлітків тривалість робочого часу. Факт повторного порушення роботодавцем КЗпП змусив нас ще більше посилити контроль за діяльністю приватних підприємців. Реагуючи на порушення вимог законодавства про охорону праці, що призвели до нещасного випадку зі смертельним наслідком восени 2007 р., прокуратура міста торік пред’явила обвинувачення в скоєнні

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 Кримінального кодексу, директору одного з комунальних підприємств. Досудовим слідством було встановлено, що внаслідок порушення ним вимог ст. 13 Закону «Про охорону праці» та інших нормативноправових актів загинув водій, який був залучений роботодавцем до звалювання дерев. Нині справа розглядається в суді. В процесі проведених перевірок, у тому числі за участі державних інспекторів з охорони праці, працівники прокуратури виявляють чимало порушень у такій галузі, як будівництво. Полягають вони, зокрема, в недодержанні роботодавцем Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, СНиП III-4-80*, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. Оскільки таке неподобство трапляється в основному через невиконання посадовцями будівельних організацій своїх службових обов’язків, то в кожному такому випадку прокуратура вживає заходів прокурорського реагування. Упродовж п’яти місяців поточного року з приводу недодержання на будівельних майданчиках вимог безпеки керівництву територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області було направлено 8 прийнятих постанов про адміністративне провадження відносно винних осіб. Серед притягнених (за вимогою прокуратури) до відповідальності — посадовці ТОВ «Рокор-ЛТД», «Поділля-Трансбуд», які здійснювали керівництво будівельними роботами при спорудженні житлових будинків по вул. Хмельницьке шосе, 13, Годованця, 11 та на розі вулиць Гагаріна і Драгоманова. Ігнорування вимог нормативноправових актів з охорони праці було виявлено під час перевірки підприємств, які здійснювали свою діяльність у сфері грального бізнесу. Так, на малому приватному підприємстві «Джокер» не були розроблені інструкції з охорони праці, до роботи допускалися посадові особи, які не пройшли навчання та перевірку знань, не здійснювалося фінансування охорони праці, як того вимагає законодавство тощо. У товаристві «Трек» приміщення грального залу не було забезпечено первинними засобами пожежогасіння, крім того, тут було допущено експлуатацію тимчасової електромережі. Аналогічні порушення вимог безпеки, що могли стати причинами нещасних випадків з персоналом і відвіду-

вачами, були виявлені і в інших гральних закладах. За результатами проведених перевірок відносно восьми таких роботодавців було порушено адміністративне провадження, винних притягнено до передбаченої законом відповідальності, тобто оштрафовано наглядовими органами, в тому числі Держпожнаглядом. На особливому контролі прокуратури перебуває додержання законодавства, в тому числі про охорону праці, в навчальних закладах міста. За результатами проведених упродовж минулого та з початку поточного року перевірок було винесено 13 постанов про порушення адміністративного провадження відносно керівників навчальних закладів, які проявляли безвідповідальність у питаннях додержання вимог нормативно-правових актів. Винних притягнено до адміністративної відповідальності. Таких же санкцій було вжито по відношенню до посадовців пришкільних оздоровчих таборів, де було виявлено цілу низку порушень вимог пожежної безпеки. У своїй роботі прокуратура практикує таку форму реагування на виявлені нею порушення законодавства, як дисциплінарне провадження. В питаннях охорони праці такі заходи впливу застосовувалися в основному стосовно медичних працівників. Приводом для цього ставали допущені ними порушення вимог п. 9 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, відповідно до яких лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого, з посиланням на нещасний випадок на виробництві, без направлення підприємства упродовж доби повідомляти підприємству, де працює потерпілий, робочому органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та установі держсанепіднагляду. Так, лікар-терапевт поліклініки № 1 Л., надаючи лікарську допомогу потерпілій з ознаками отруєння на виробництві невідомою речовиною, на порушення зазначеної вимоги нормативно-правового акта не повідомила про ушкодження здоров’я своєї пацієнтки жодну з перерахованих вище інстанцій. У зв’язку з неналежним виконанням своїх посадових обов’язків прокуратура порушила дисциплінарне провадження відносно цього лікаря, за результатами якого керівник лікувально-профі-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

лактичного закладу оголосив Л. догану. Заходів аналогічного прокурорського реагування було вжито відносно завідувачки терапевтичного відділення Р., лікаря-ординатора П. та лікаря-травматолога В. цієї ж поліклініки, які допустили аналогічні порушення, а також не подбали про те, щоб у виданих потерпілим листках непрацездатності були вказані причини втрати працездатності. Для того, аби запобігти приховуванню нещасних випадків на виробництві, прокуратура регулярно перевіряє своєчасність їх розслідування. Відсутність виробничих травм зі смертельними наслідками з вини роботодавців упродовж останнього часу свідчить про те, що прокурату-

ра міста та інші державні інституції, з якими вона співпрацює в питаннях охорони праці, досягли певної гармонії в своїй взаємодії та напрацювали певний досвід у проведенні профілактичної роботи. А якщо так, то є всі підстави сподіватися, що при поглибленні такого співробітництва вирішення питань організації роботи з охорони праці на більшості підприємств, установ та організацій міста можна прискорити. За умови, звичайно, якщо стан охорони праці на жодному з них не залишиться поза увагою наглядових та контролюючих органів. Адже, як показує практика, переважна більшість безконтрольних роботодавців — це потенційні правопорушники. Причому не тільки тому, що серед них чимало таких, які зорієнтовані на отримання

якомога більших прибутків будьякою ціною, а й тому, що окремі з них не знають нормативних актів з охорони праці. Здоровий глузд підказує, що таких потрібно не тільки карати, а й навчати, прищеплюючи їм повагу до закону. Краще всього це робити ще на стадії державної реєстрації того чи іншого суб’єкта підприємницької діяльності, поки невігластво роботодавця, як мовиться, не вилізло комусь боком. Але це вже прерогатива місцевої влади, робочого органу Фонду, завданням якого, до речі, є не тільки відшкодування потерпілому завданої шкоди, а й здійснення заходів, спрямованих на профілактику виробничого травматизму: надання роботодавцеві допомоги в опрацюванні СУОП тощо. З ТУРБОТОЮ ПРО ЛЮДИНУ

БЕЗПЕЧНА ПРАЦЯ — БЕЗПЕЧНА ПРОДУКЦІЯ АТЗТ «Донецький міськмолокозавод № 2» — одне з найсучасніших за технологічним оснащенням підприємство галузі, і закономірно, що його продукція, яка відповідає найвищому рівню якості, затребувана не тільки в самій індустріальній області, але й далеко за її межами. Про вдосконалення виробництва, діяльність служби охорони праці на підприємстві, створення безпечних і нешкідливих умов на кожному робочому місці нашому власному кореспондентові Геннадію ЩУРОВУ розповіли голова правління акціонерного товариства М. Артем’єв, інженер з охорони праці Л. Калмикова, керівники підрозділів, багато робітників, з якими вдалося поговорити про питання, які всіх хвилюють.

авод, що став до ладу в 1965 р., має великі традиції, досвідчених фахівців, професійний колектив і успішно, хоча й не без труднощів, викликаних кризою, долає її примхи. На жаль, намічені раніше масштабні плани з переоснащення і модернізації підприємства сьогодні довелося підкоригувати відповідно до нинішніх фінансових можливостей. Але зроблено і робиться багато чого. Завод, що виріс на південній око-

лиці міста, і в середині минулого століття був оснащений першокласним устаткуванням. Тут деякі виробничі лінії встановлювалися якщо не вперше в СРСР, то відразу слідом за Москвою і Києвом. Вугільному краю, постачанню його доброякісним продовольством завжди приділялася першорядна увага. У наш час колективу вдається також високо тримати свою марку. Успішно працюють цехи з виробництва незбираного мо-

лока та виробів з сиру, масла, цех експедирування і матеріальний склад, цех холодозабезпечення, транспортний, механічний, будівельний, парокотельний цехи, електроцех, виробнича лабораторія, відділ контрольно-вимірювальних приладів, господарська дільниця. Тут зайнято 525 осіб. Підприємство працює у тризмінному режимі, випускає

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

близько 12 120 0 найменувань молочної продукції. Щоб у непосвячених не створилося хибне уявлення про те, що виробнича діяльність на молокопереробному підприємстві не приховує ніякої загрози безпеці та здоров’ю, скажу, що на заводі постійно виконується багато робіт підвищеної небезпеки. Зокрема, електрогазозварювальні, роботи, пов’язані з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом компресорних і холодильних установок, обслуговування парових котлів, електроустановок і кабельних ліній, експлуатація ліфтів, керування, завантаження й обслуговування технологічного устаткування, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів тощо. Крім цього, постійно ведуться роботи із застосуванням ручних електроінструментів, забезпечується зберігання й експлуатація балонів зі стисненими і зрідженими газами, здійснюються роботи на висоті, проводиться механічна обробка металів і деревини, експлуатуються системи газопостачання та устаткування, яке використовує газ, трактори й самохідний технологічний транспорт. Як бачимо, виробничі небезпеки у молочному царстві очікують недбалого й необережного працівника буквально на кожному кроці. За всім потрібне пильне око. І те, що вже кілька років на підприємстві не допускають травматизму,— результат злагодженої та цілеспрямованої роботи керівників служби охорони праці, а також усіх фахівців, які очо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

люють цехи та виробництва. В кінцевому підсумку — кожного працівника на своєму робочому місці. Нормативна база управління охороною праці на заводі включає положення про службу охорони праці, про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, про медичний огляд працівників, розробку інструкцій з охорони праці. Призначено відповідальних осіб за стан охорони праці та безпечну експлуатацію устаткування, ліфтів, парових котлів і посудин, що працюють під тиском, аміачних холодильних установок по цехах, дільницях. Призначено відповідальних за електро- та газове господарство. Затверджено перелік робіт підвищеної небезпеки та список осіб, які мають право видавати наряди-допуски. Планова комплексна перевірка підприємства інспекцією Держгірпромнагляду показала, що успішна робота зі створення здорових і безпечних умов праці на заводі значною мірою визначена професійно грамотною роботою інженера з охорони праці Л. Калмикової. Фахівець з багаторічним досвідом, вона регулярно і всебічно обстежує стан охорони праці в цехах і на дільницях підприємства, видає кваліфіковані приписи на усунення виявлених порушень, здійснює постійний контроль за їх виконанням. Миловидна жінка бентежиться, коли я перечитую в акті ці рядки: нічого, мовляв, особливого в цьому немає — всього-навсього виконання службових обов’язків. Так-то воно так, але, на жаль, далеко не завжди в колективі на ключовому місці, де вирішуються долі сотень робітників, їхня безпека на виробництві, є кваліфіковані, сумлінні та віддані справі фахівці. І тому дуже своєчасним здається висловлене на останньому засіданні редколегії нашого журналу побажання частіше розповідати на сторінках видання про кращих працівників, які забезпечують організацію роботи з охорони праці безпосередньо на підприємствах. Людмила Іванівна (дівоче прізвище Любовська) з сім’ї потомствених донецьких шахтарів: гірником був

дід, на шахті працював батько, на збагачувальній фабриці — мати. Видобуває вугілля брат. Вона ж прийшла на завод у 1975 р. після навчання в Харківському технікумі молочної промисловості. Працювала лаборантом. А після закінчення Київського інституту харчової промисловості її перевели до техвідділу — інженером з нової техніки, раціоналізації, нагляду за капітальним будівництвом. З травня 1995 р. вона — інженер з охорони праці. Загалом ніби спеціально пройшла різнопланову підготовку, здобула конкретні знання про специфіку роботи на різних дільницях виробництва і вже потім очолила найвідповідальнішу — робота з людьми, їхня безпека. Як часто доводиться стикатися на підприємствах з відсутністю необхідної документації, планів та обліку виконаної роботи, найнеобхідніших відомостей, які відображають стан травматизму, охорони праці, умов на робочих місцях. У Людмили Іванівни все під рукою, акуратно підшито в папках, хоча вона і без документів відповідає на усі запитання, що виникають. Запитую, як проводиться перевірка знань з охорони праці,— і переді мною наказ про затвердження постійно діючої комісії з перевірки знань на чолі з головним інженером І. Барановим. Тут же і склад постійно діючої комісії з навчання та перевірки знань з електробезпеки. Ще один наказ — про покладання відповідальності за охорону праці. Він передбачає закріплення цих обов’язків за конкретними керівниками в усіх цехах і підрозділах. Вони відповідають також за суворе додержання технологічних процесів і безпечне обслуговування устаткування, проведення оперативного контролю. І тут уже, у випадку надзвичайної події, ніхто не скаже, що був не в курсі — спитають конкретно. Ознайомлююся з висновком експертизи про атестацію робочих місць за умовами праці. Її проведено вчасно, відповідно до встановлених норм, і у працівників, зайнятих на важких і небезпечних виробництвах, немає побоювань у тому, що в них виникнуть проблеми з одержанням

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

додаткових відпусток або пільгових пенсій. Наступний документ — інформація про виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захвор Перр рюванням і аваріям за 2009 р. ша заповідь — забезпечення всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту — виконується на 100%. Немає загрози і для втілення в життя інших пунктів, що стосуються покращання умов праці, заміни застарілого устаткування. Усе це — під пильним оком Людмили Іванівни. Щоб не бути суб’єктивним в оцінці її робохорони прапра ти і заводської служби охорони ці в цілому, знову пошлюся на висновки комісії, яка проводила комплексну перевірку. В акті зазначено, що «усі посадові особи підприємства пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці... Робітники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, проходять щорічне навчання з питань охорони праці (за 20-годинною програмою), перевірку знань у постійно діючій комісії підприємства. В усіх цехах і на дільницях є журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці, регулярність проведення інструктажів додержується. Є журнал реєстрації нарядівдопусків, що видаються на виконання робіт підвищеної небезпеки. Оформлені й закриті нарядидопуски зберігаються згідно з вимогами правил. Спеціалісти пройшли навчання, перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві. Перевірка знань проводилася комісією підприємства за участі інспектора Держгірпромнагляду. Вступний інструктаж для новоприйнятих на роботу проводиться згідно із розробленою програмою. Порушень у порядку його проведення не встановлено. На підприємстві

є приміщення для навчальних занять. Для працівників розроблено систему допуску до самостійної роботи: оформлення заяви про прийом на роботу, ознайомлення зі шкідливими умовами праці, проходження стажування. Тільки після цього видається наказ про допуск до самостійної роботи. Д проведення р р р Для первинних і повтор-

них інструктажів розроблено про програми первинного інструктажу з урахуванням специфіки цехів. В усіх структурних підрозділах є журнали реєстрації інструктажів з охорони праці. Періодичність проведення повторних інструктажів по цехах і дільницях додержується...» До думки фахівців мало що можна додати. Головний інженер заводу І. Баранов, який розповів про переоснащення підприємства та найближчі плани удосконалення виробництва, з жалем відзначив, що у величезному промисловому регіоні немає навчального комбінату, де б могли навчатися працівники молочного виробництва — необхідно відправлятися для цього в столицю, що зробити непросто, особливо в період кризи. В кожному заводському цеху і кабінеті на очі потрапляють плакати з девізом колективу «Безпека і якість». У тому, що це не просто слова, а справи, підкріплені реальним результатом, я переконався після зустрічі з першим заступником голови правління АТЗТ «Донецький міськмолокозавод № 2» А. Станаєвою, яка очолює службу менеджменту, що за-

безпечує безпеку виробництва і якість продукції, яка гарантує здоров’я споживачів. Це ланцюжок, що починається з пошуку і закупівлі якісної сировини та допоміжних матеріалів, які відповідають вимогам безпеки і створюють індивідуальний і неповторний смак продукції. Викор ристання новітнього устаткування і т технологічних процесів д змогу знизити до мінідає м муму фактори ризику. На в етапах виробництва всіх з здійснюється найжорсткіш гігієнічний контроль ший з виготовленням проза д дукції і, зрозуміло, стан ном робочих місць. На з заводі не використовую штучні синтетичні та ють г генетично модифіковані д добавки, рослинні жири. А тому всю без винятку п продукцію молокозаводу м можна давати дітям і хвор людям. рим Інакше і бути не може: безпечна праця — безпечна продукція. Особливо, коли це найцінніші вироби з молока.

На знімках:

голова правління АТЗТ «Донецький міськмолокозавод № 2» М. Артем’єв; інженер з охорони праці Л. Калмикова; механік цеху незбираного молока Б. Коротич, Л. Калмикова, начальник цеху Л. Гавриленко і механік цеху Є. Гуржі (зліва направо) аналізують стан охорони праці в цеху.

Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЯК ЗГОРТА Є Н А В Ч А Н Н ТЬСЯ З П И Т А Н ЬЯ ОХОРОНИ П РАЦІ Загалом позитивні тенденції реформування вищої школи, наближення її до європейських стандартів дехто наполем, гливо намагається поєднати з вилученням, х вимиванням з навчального процесу у вищих х навчальних закладах України нормативних ви дисциплін з питань безпеки, у т.ч.— «Основи каохорони праці» (молодший спеціаліст, бакат, лавр), «Охорона праці в галузі» (спеціаліст, магістр).

пробуємо вказати на основні механізми таких негативних заходів. Впроваджені в Міністерстві освіти і науки процедури прийняття та перегляду галузевих стандартів вищої освіти, зокрема, їх складових — освітньо-професійних програм (ОПП) — повністю ігнорують вимоги ст. 18 Закону «Про охорону праці», що встановлює обов’язковість погодження з Держгірпромнаглядом програм вивчення основ охорони праці, а також підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці в усіх навчальних закладах. Фактичне нівелювання статусу нормативної навчальної дисципліни, перехід від нормативних дисциплін до т. зв. «змістових модулів» з невизначеним статусом і без чітких назв (у термінах Болонського процесу) робить дисципліни «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі» безправними заручниками свавілля чиновників від освіти. Як наслідок, під різними приводами зменшується кількість навчальних годин на вивчення дисциплін з охорони праці, порушуються структурно-логічні схеми навчання.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

Вільне трактування у вищих навчальних закладах (далі — ВНЗ) Положення про організацію навчального процесу (відсоток аудиторних занять з нормативних дисциплін з охорони праці знижується до нижньої межі в 30% навіть для студентів 1—2 курсів і проводяться вони без методичного та ресурсного забезпечення самостійної роботи студентів). У ВНЗ поширюється практика об’єднання дисциплін («змістових модулів») з охорони праці з іншими навчальними дисциплінами, наслідком якої є подальше вилучення з освітнього процесу питань охорони праці. Порушуються повсюдно також вимоги щодо встановлених наказом Міносвіти від 02.12.98 р. № 420 «Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.02.99 р. за № 59/3352, правил державної атестації випускників (обов’язковість розділу «Охорона праці» у дипломних проектах, роботах; включення до складів державних екзаменаційних комісій викладачів з охорони праці тощо). Як наслідок, у державі склалася ситуація, коли в економіку вже поча-

ли приходити фахівці з вищою освітою, які не мають відповідних професійних знань, умінь та навичок з питань промислової безпеки та охорони праці. І це є прямою загрозою для національної безпеки. Враховуючи недопустимість цих тенденцій, Кабінет Міністрів України звернувся до Міністерства освіти і науки з дорученням від 18.02.2009 р. за № 6898/1/1-09, яким зобов’язав МОН спільно з ДержгірпромнагляМОН дом до м вжити в дом дієвих заходів щодо забезп бе зпе е безпечення виконання Закону «Про охор ох оро о праці» та доручення Кабіохорону нету Міністрів від 08.05.2004 р. за нету № 20 20534/1/1-04 до протоколу № 1 за асі засідання Національної ради з пита безпечної життєдіяльності натань с се селення від 30.03.2004 р. На жаль, МОН фактично п проігнорував це доручення по суут надіславши до Кабінету Мінісуті, стрів лише формального листа (від 16.03.2009 р. № 1/10-697), що жодним чином не поліпшує навчальний процес, і, як наслідок, не покращує ситуацію з навчанням з охорони праці. Тому Кабінет Міністрів був вимушений дати друге доручення (від 01.04.2009 р. за № 6898/4/1-09) за підписом Першого віце-прем’єрміністра О. Турчинова Міністерству освіти і науки (Вакарчук І. О.) та Держгірпромнагляду (Сторчак С. О.), в якому зазначено (цитуємо): «Прошу спільно визначити перелік заходів щодо забезпечення виконання Закону України «Про охорону праці» та доручення Кабінету Міністрів від 08.05.2004 р. № 20534/1/1-04 до протоколу № 1 засідання Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення від 30 березня 2004 р., встановити контроль за їх виконанням та про результати поінформувати Кабінет Міністрів України». Як на цей раз відреагувало Міністерство освіти і науки, видно з таких дій. Міністр І. Вакарчук 28.04.2009 р. публікує в газеті «Українська правда» та на офіційному сайті МОН

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

статтю «Якість освіти і вільна траєкторія студента» під дещо дивним епіграфом «Відчуття абсурду не рівнозначне поняттю абсурду». У цій статті, зокрема, міністр вказує, що до обов’язкового переліку дисциплін входить дисципліна (далі цитується) «безпека життєдіяльності (охорона праці, безпека життєдіяльності, цивільна оборона)» з навчальним ресурсом 72 години. І це — одним махом, замість наявних, передбачених нормативними документами, трьох нормативних навчальних дисциплін з безпеки, що мають сумарний навчальний ресурс 54 + 54 + 54 = 162 години! Вже 29.04.2009 р. знімається з розгляду проект наказу МОН «Про підвищення рівня знань студентів вищих навчальних закладів України з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту», внесений науково-методичною комісією МОН з цивільної безпеки за попереднім погодженням з МНС (лист МНС від 03.04.2009 р. за № 04-4032/29 «Про узгодження проекту наказу МОН «Про вдосконалення навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України»). Цим проектом наказу спочатку передбачалося затвердити і впровадити комплекс ефективних заходів щодо поліпшення навчання майбутніх фахівців, зокрема, з питань охорони праці, як того вимагають наведені в цій статті доручення Кабінету Міністрів України. Замість цього непідписаного наказу тоді ж, 29.04.2009 р., у вищі навчальні заклади України розсилається лист за підписом тимчасово виконуючого обов’язки Міністра О. Гребельника за № 1/9-297 «Щодо підвищення якості з вивчення питань охорони праці у вищих навчальних закладах». У ньому вказується (цитуємо): «За результатами цільових перевірок територіальних управлінь Держгірпромнагляду України на виконання статті 18 Закону «Про охорону праці», а також... за зверненнями громадських організацій, матеріалами спеціалізованих періодичних

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ видань, мають місце порушення вимог провадження навчання з охорони праці у вищих навчальних закладах, зокрема: — нормативні навчальні дисципліни з питань охорони праці й безпеки життєдіяльності вилучаються з навчального процесу або їх викладання здійснюється за скороченою, відносно нормативно встановленої, кількістю годин навчального навантаження, або згадані навчальні дисципліни відносять до категорії навчальних дисциплін вільного вибору студентами чи вилучають взагалі; — при формуванні циклу професійної та практичної підготовки освітньо-професійних програм не враховуються питання охорони праці конкретної галузі. Міністерство освіти і науки звертає увагу на недопустимість такого ставлення до організації навчання із зазначених навчальних дисциплін і вимагає невідкладно привести навчальні плани підготовки фахівців з вищою освітою усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів у відповідність до вимог нормативних документів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту населення. У програмах підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів необхідно передбачити обов’язкове вивчення таких нормативних навчальних дисциплін: молодший спеціаліст, бакалавр — «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці»; спеціаліст, магістр — «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» (кінець цитати). Цей лист згодом стає формальною підставою для зняття з контролю другого доручення Кабінету Міністрів України від 01.04.2009 р. за № 6898/4/1-09. Того самого дня МОН також надсилає до Держгірпромнагляду листа від 29.04.2009 за № 1/12-1695 «Щодо підвищення якості з вивчення питань охорони праці у вищих на-

вчальних закладах», в якому зазначається (цитуємо): «На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 01.04.2009 року № 6898/4/1-09 щодо визначення переліку заходів із забезпечення виконання Закону України «Про охорону праці» повідомляємо. Міністерство освіти і науки звернулося з листом до керівників вищих навчальних закладів з вимогою щодо підвищення рівня підготовки студентів у вищих навчальних закладах України з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту, які є складовими галузевих стандартів вищої освіти... Т.в.о. Міністра О.П. Гребельник» (виділено нами). Себто, мовляв, галузеві стандарти вищої освіти — це така собі Біблія, яка принаймні вища, ніж Закон, а все, що існує за межами цих стандартів, оголошується таким, що його немає. У тому числі — і вищенаведеного листа № 1/9-297. Конструктивної пропозиції від МОН на виконання доручень Кабінету Міністрів України в Держгірпромнагляді так і не дочекалися. Тоді Держгірпромнагляд проявляє ініціативу і сам звертається з пропозицією до МОН спільно узгодити та вжити заходів щодо подолання порушень вимог навчання з охорони праці у ВНЗ (лист від 30.04.2009 р. за № 01/02-13.2-1/03/2724). Пропонуємо здогадливому читачеві самостійно домислити відповідь на цей лист з боку МОН. Все вірно: «...в межах освітньо-професійних програм...» і таке інше, лише б не по суті (лист МОН від 14.15.2009 р. за № 1/12-1862). Тож ми вправі поставити запитання: «Які із зазначених документів Міністерства освіти і науки відображають реальну позицію МОН, а які призначені для відволікання уваги наївної публіки від звитяжних потуг чиновників щодо розбудови Української держави?» Відповідь на це запитання трохи згодом дав сам Міністр освіти і науки.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

По-перше, пан І. Вакарчук 10.06.2009 р. оприлюднює на офіційному сайті МОН проект наказу «Про вдосконалення нормативної частини змісту підготовки фахівців», яким (п.1.6) у циклі нормативних дисциплін професійної та практичної підготовки передбачається вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності (безпека життєдіяльності, основи охорони праці)» в обсязі 72 годин (практично подвійне скорочення навчальних ресурсів). По-друге, 11.06.2009 р. відбулася прес-конференція Міністра освіти і науки І. Вакарчука з приводу впровадження «вільної траєкторії студента», на якій було оприлюднено як офіційну позицію МОН вищенаведені положення, зокрема, наміри щодо скорочення викладання основ охорони праці всупереч вимогам ст. 18 Закону «Про охорону праці». Нарешті, по-третє, Міністр освіти і науки, всупереч положенням вищезазначеного листа МОН № 1/9-297, підписав 09.07.2009 р. наказ № 642 «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента», де вказано (п. 1.5): «передбачити вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності (безпека життєдіяльності, основи охорони праці)» в циклі нормативних дисциплін професійної та практичної підготовки в обсязі 2 кредитів ЕСТS», тобто йдеться про практично подвійне скорочення навчальних ресурсів на вивчення питань безпеки та ігнорування вимог Закону «Про охорону праці» та інших нормативноправових актів. Нагадаємо терплячому читачеві, що сьогодні в значній частині галузевих стандартів вищої освіти нормативної дисципліни «Основи охорони праці» просто немає, що в частині стандартів питання охорони праці лише згадуються в якихось незрозумілих «блоках змістових модулів». Наприклад, однією з самих масових на сьогодні спеціальностей є «Менеджмент організацій». Тільки дуже лінивий не готує менеджерів. Але у вимогах до державної атестації управлінців на всіх освітньо-кваліфікаційних

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

рівнях стандартом освіти не передбачено виконання розділу «Охорона праці», як регламентовано тим же наказом МОН № 420. Отже, незважаючи на рішучу позицію Кабінету Міністрів України та активну підтримку двох впливових відомств — МНС та Держгірпромнагляду — Міністерство освіти і науки тихенько згортає освіту з питань безпеки, охорони праці, цивільного захисту. Як наслідок, сьогодні рівень виробничого смертельного травматизму в Україні в десятки разів перевищує відповідні показники в країнах Євросоюзу (на одиницю валового внутрішнього продукту). Якщо під час створення однакової частки ВВП від смертельного нещасного випадку гине на виробництві один німець чи француз, один швед чи бельгієць, один англієць чи шотландець, то в Україні — 17, 37 або 61 людина відповідно. Рівень смертності від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні є втричі вищим, ніж у країнах Європейського союзу. За даними Держкомстату, за роки незалежності від нещасних випадків загинуло майже 1,3 млн. громадян України, з них близько 1 млн. — працездатного віку. Отака тут гірка статистика. Тут ми робимо паузу. Щоб насолодитися обіцяним відчуттям абсурду. Але треба щось робити. Наші пропозиції полягають, зокрема, у наступному. 1. Ми звертаємося до МОН з наполегливим проханням подолати нарешті системну помилку в роботі науково-методичних комісій під час розробки освітньо-професійних програм, коли навчання з питань безпеки планується за напрямами підготовки та спеціальностями ким завгодно, тільки не фахівцями з безпеки. Треба просто вивести планування навчання з безпеки за межі галузевих стандартів освіти. Галузеві стандарти МОН не можуть визначати державні вимоги з безпеки. 2. Давно настав час конкретизувати, систематизувати та відповідним чином затвердити окремим нормативно-правовим актом державні

вимоги (вимоги з боку держави як замовника) до підготовки й атестації фахівців з вищою освітою стосовно їхніх компетенцій у сфері охорони праці та промислової безпеки. 3. Пропонуємо МОН погодити з Держгірпромнаглядом, МНС, затвердити та зареєструвати в Мін’юсті наказ МОН «Про вдосконалення навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», яким закріпити за навчальними дисциплінами «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» (молодший спеціаліст, бакалавр) та «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» (спеціаліст, магістр) статус нормативних дисциплін, передбачити проведення обов’язкових заходів державної атестації студентів з питань охорони праці на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні підготовки фахівців. 4. Пропонуємо також внести зміни до НПАОП 0.00-6.02-04 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112, якими передбачити, що в форми актів розслідування нещасних випадків та професійних захворювань вносяться відомості стосовно потерпілого, а також осіб, які допустили порушення правил охорони праці, а також обов’язково фіксувати в актах розслідування нещасних випадків відомості про базову освіту з питань охорони праці. О. ЗАПОРОЖЕЦЬ, докт. техн. наук, професор, голова науково-методичної комісії з цивільної безпеки МОН, голова проблемної ради з навчання і освіти з питань безпеки Міжнародної академії безпеки життєдіяльності (МАБЖД), А. РУСАЛОВСЬКИЙ, канд. техн. наук, доцент, заступник голови проблемної ради МАБЖД з навчання і освіти з питань безпеки, О. ЦИБУЛЬНИК, академік Академії безпеки та основ здоров’я України

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ У ДІЇ

НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА

висновків не зобов’язаний виьогодні атестацією роботрачати кошти на створення чих місць за умовами безпечних умов праці. праці займаються органи Члени експертної групи Державної експертизи умов нерідко підпорядковуються праці, Держгірпромнагляду, зацікавленим органам наглясанепідстанції та багато приду, а тому їм може бути поватних підприємств, які тією чи ставлено завдання: ретельно іншою мірою мають віднодослідити проблему або не шення до питань охорони праці. Разом з тим не кожен Ініціатива створення Центру неза- дуже ретельно, пов’язати нероботодавець може провеслежних експертиз з питань охорони щасний випадок з виробництвом або не пов’язати. Прити атестацію робочих місць, бо атестація одного робочо- праці належить представникам Донець- ватні експертні підприємства го місця коштує дорого — від кої облпрофради, працівникам місцевих виконують замовлення робо500 до 2000 грн. А таких місць підприємств, які у такий спосіб плану- тодавця за його гроші, а тому на великому підприємстві бу- ють ефективно вирішувати проблеми є великі сумніви щодо ває не одна тисяча. охорони праці в регіоні й передусім — у об’єктивності їх висновків. І профспілки за нині діючої заТа це лише один аспект вугільній галузі. проблеми. Найгірше те, що Вони звернулися до Голови Федерації конодавчої бази не мають ререзультати такої атестації профспілок України з пропозицією ство- альних важелів впливу. Зарадити ситуації може здебільшого не відповідають дійсності. Наприклад, на од- рити такий Центр у складі Федерації лише незалежна експертиза ній з теплоелектростанцій, що профспілок з огляду на те, що за Законом незацікавленої профспілкової працює на двох видах палива «Про професійні спілки, їх права та га- організації, що дасть змогу у (на вугіллі і газі), під час про- рантії діяльності» за профорганізація- кінцевому підсумку запобігти ведення атестації робочих ми зберігається право проведення неза- виникненню аварійних ситуамісць подача вугілля припиня- лежної експертизи умов праці. Комен- цій, реально зменшити кільється, а подається... газ. До тує керівник управління охорони праці кість нещасних випадків і приходу фахівців усе чистить- та здоров’я ФПУ — головний технічний профзахворювань на виробництві. Ми хочемо мати ефекся, миється. Експерти, природінспектор праці В. ЯКІБЧУК. тивно працюючі центри, які но, шкідливих виробничих будуть не просто констатувафакторів не виявляють і підписують позитивний щодо умов праці гірпромнагляду, звертається до екс- ти, а всебічно вивчати проблему і висновок. Комісія за ворота — на пертного центру, який також пере- шукати шляхи її вирішення. НаприТЕС перекривають газ і знову пере- буває у структурі цієї наглядової ор- клад, чому на шахтах Донбасу гиходять на вугілля. На папері залиша- ганізації, з проханням дослідити си- нуть тисячі шахтарів з одних і тих ється позитивний висновок, а люди туацію. Такі експертні центри не мо- самих причин. Перший центр буде створено продовжують працювати в неспри- жуть бути об’єктивними у висновках ще й через те, що, як правило, не на базі Донецької облпрофради. ятливих умовах. Тепер фактично не існує мають відповідних медичних фахівців 24 червня цього року Президія ФПУ об’єктивної статистики щодо того, (з психології чи то з фізіології люди- на своєму засіданні прийняла відпона скількох робочих місцях проведе- ни). Їх спеціалісти займаються лише відну постанову. Чому саме в Донецьно атестацію, скільки людей працю- обладнанням, машинами, механіз- кій області? По-перше, там найбільють у шкідливих умовах праці, скіль- мами, тому зрозуміло, що вони не ша кількість членських профорганіки осіб травмуються на виробництві можуть кваліфіковано вивчити усі зацій з найбільшою кількістю членів або отримують професійні захворю- обставини конфлікту. І зазвичай ро- профспілок. По-друге, це найпотужвання. Державні органи нагляду не биться висновок, що нещасний ви- ніший в Україні промисловий регіон зацікавлені в реальних показниках, падок стався з необережності чи ви- і по-третє, там найбільша кількість щоб не погіршувати свої звітні дані, ни потерпілого. А ця обставина дає працівників травмується і гине на виі тим самим дають змогу роботодав- можливість комісії не пов’язувати не- робництві. Передбачається, що у центрі цям приховувати реальний стан охо- щасний випадок з виробництвом, рони праці на підприємствах, а що у свою чергу не погіршує дер- працюватиме широке коло профепрофспілки технічно не можуть жавну статистику виробничого трав- сійно навчених та атестованих фаефективно протистояти цим про- матизму й економить кошти Фонду хівців як на постійній основі за трусоціального страхування від нещас- довим договором, так і за одноразоцесам. вою трудовою угодою. Основним Утворюються парадоксальні си- них випадків на виробництві. Така «експертна» оцінка зали- завданням центру незалежних екстуації, коли під час розслідування випадків травмування на виробництві, шає без страхових виплат потерпі- пертиз є надання експертно-теху тому числі й зі смертельними на- лого або сім’ю загиблого, що нерід- нічної та науково-методичної підслідками, виникають конфлікти. Тому ко позбавляє їх засобів для існуван- тримки технічній інспекції праці голова комісії, представник Держ- ня. А роботодавець унаслідок таких профспілок під час здійснення гро-

З ОХОРОНИ ПРАЦІ

2. Зам. №

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

чергу, слугуватиме об’єктивному аналізу стану охорони праці на підприємствах, що для профспілок означає наявність законних підстав для того, щоб змусити роботодавця привести їх у відповідність до вимог чинного законодавства. У перспективі планується організувати експертні центри й у західному, північному, південному регіонах. А далі, крім регіональних,— організувати філії в обласних центрах, щоб оперативно реагувати на всі запити підприємств, де функціонують наші профспілкові організації. Адже не секрет, що сьогодні голови профкомів, технічні інспектори праці профспілок залишаються сам на сам з роботодавцем і не мають змоги довести йому окремі факти порушення вимог з охорони праці, не маючи об’єктивних досліджень і експертних висновків. До того ж не всі голови профкомів перебувають на звільнених профспілкових посадах і

не завжди можуть принципово стати на захист працюючого, адже бояться самі залишитися без роботи. Ми хочемо мати у центрі експертно-технічні, діагностичні, медичні, санітарно-гігієнічні, науковометодичні групи, які будуть надавати підтримку профспілкам передусім у питаннях стосовно справедливого домагання поліпшення умов праці. Ми готові до того, аби до створення центрів долучилися Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, структурні підрозділи Держгірпромнагляду, які можуть увійти до статутних фондів інших підприємств. І таке запрошення уже їм надіслали, цим самим засвідчуючи прозорість наших намірів і готовність до співпраці. Ми відкриті для всіх, бо мета Федерації профспілок — поліпшення умов праці на підприємствах України для збереження життя і здоров’я працюючих.

НА НОВОМУ КОМПЛЕКСІ

переробки руди в порту розроблено робочі технологічні карти, і від кранівників вимагається, щоб перенесення цього вантажу грейфером з трюму на склад або навпаки провадилося тільки над козирками. Якщо переробляється марганцева імпортна руда (а вона буває пильною), то кранівник за інструкцією має висипати вантаж у положенні, коли грейфер розташований якомога нижче. Крім того, робітники ретельно прибирають територію причалу після зміни, зачищуючи рештки вантажу. Працівники комплексу забезпечені спецодягом, спецвзуттям, іншими ЗІЗ: респіраторами, масками тощо. Є побутові кімнати, кімната відпочинку. Підрозділ по праву пишається своїми спеціалістами. Це змінні бригадири О. Бєлогорцев, Ю. Головчанський, С. Броватий, А. Падаховський, І. Далекий, змінні диспетчери О. Шолохов, В. Савчук, старший стивідор В. Федорчук, змінні заступники начальника складу Е. Едель, І. Лебеденко, В. Рудник, Т. Джумига, змінні техніки С. Яровенко, О. Бадай та багато інших. Новий підрозділ порту зовсім ще молодий, але результати його роботи вже непогані. Побажаємо колективу подальшої праці без аварій і травм.

мадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. А фінансову підтримку Федерації профспілок України буде спрямовано на зниження вартості послуг, які надаватиме центр підприємствам, установам і організаціям, де є наші членські організації. Якщо профспілка або роботодавець звернуться до Центру незалежних експертиз з охорони праці ФПУ, наприклад, щодо підтвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці, і з’ясується, що попередні дані сфальсифіковані, то через суд результати буде скасовано. Експертне підприємство, яке видало недостовірні дані про умови праці на робочих місцях, буде позбавлене дозволу та ліцензії на такого роду діяльність. Такий прецедент відіб’є охоту тим, хто має право проводити атестацію робочих місць, до фальсифікації результатів, а роботодавцям — купувати їхні «послуги». Це, у свою ВІСТІ З РЕГІОНІВ

ТРУДЯТЬСЯ УСПІШНО Спеціалізований комплекс з переробки руди створено на ДП «Іллічівський морський торговельний порт» у травні 2007 р. Тут працює 188 осіб, з яких 124 — докери-механізатори. У 2008 р. при плані з вантажопереробки 2,32 млн. т фактично перевантажено 2,326 млн. т руди. Всього минулого року було оброблено 148 суден і близько 35 тис. вагонів. Високих виробничих показ ників досягнуто й у першому півріччі цього року.

а комплексі працюють досвідчені спеціалісти, які розуміють, що, здійснюючи контроль за експлуатацією техніки, вони тим самим знижують собівартість перевалки вантажів. Тому портальні крани, навантажувачі та інше устаткування функціонують у суворо заданому режимі і за певним графіком. Особливу увагу тут приділяють питанням безпеки праці. Працівники своєчасно проходять навчання та

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

перевірку знань з питань охорони праці, екзамени приймає постійно діюча комісія, до складу якої входить представник служби охорони праці порту. Спеціалісти служби розробили переліки запитань для навчання та перевірки знань, а також інструктажів. Це позитивно позначається на виробничому процесі: адже добре підготовлений робітник не допустить порушень нормативних актів з безпеки. Тож не випадково за два роки підрозділ не допустив жодної аварії чи травми. Цьому також сприяє злагоджена робота керівництва комплексу і служби охорони праці порту. Завдяки своєчасним перевіркам, що проводяться під керівництвом начальника служби О. Іванова, його заступника Б. Якаби, вчасно виявляються небезпечні фактори виробництва, які можуть порушити порядок виконання робіт, призвести до нещасного випадку. Працівники служби контролюють безпеку переробки вантажу, який перевантажується у «грейферному режимі». Так, для того, щоб перевантаження руди було безпечним, застосовуються захисні козирки, що розміщуються по борту судна. Для

Катерина ЦВІГУН, наш власкор

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

Хоч і прикро, але факт, що з року в рік підприємства АПК входять до трійки найбільш травмонебезпечних. Адже реформоване українське село й досі стоїть на узбіччі процесу вдосконалення охорони праці. Бо якщо якийсь фермер чи голова товариства й згадує про Закон «Про охорону праці», то здебільшого після нещасного випадку. Тому гріє душу зустріч зі справжніми господарями землі, чия турбота про тонни і кілограми продукції невіддільна від турботи про людину праці. Серед них і С ЛИХОШЕРСТ — директор СТОВ С. «Маяк», що на Черкащині. П’ять років « т тому (до його вступу на цю посаду) на п підприємстві не було навіть ізольован них плоскогубців, а сьогодні галузева інспек ція теруправління Держгірі п промнагляду по Черкаській області с ставить Сергія Васильовича за приклад сільським керівникам. Що лежить к в основі позиції С. Лихошерста? Говор рить він сам.

початку розповім читачам про наше СТОВ «Маяк». Воно середнє і мобільне з огляду на сучасну структуру сільгоспвиробництва. За штатом налічується 310 осіб. Маємо 3,5 тис. га орної землі, 3,5 тис. голів свиней, 80 голів великої рогатої худоби для внутрішніх потреб. Є своя газова сушарка та дозвіл теруправління Держгірпромнагляду на початок її роботи, а також 2 автопарки, 2 тракторні бригади, де тримаємо 45 автомобілів, 44 комбайни. Спеціалізується «Маяк» на рослинництві, зокрема на вирощуванні та переробці горошку, кукурудзи. До чого я про це все? А до того, щоб читач зрозумів — у селі сила-силенна роботи, часом нелегкої, підвищеної небезпеки, за якою — люди, їхні долі, сім’ї, здоров’я, і, зрештою, життя. Тому для мене економіка господарства й охорона праці — рівноцінні поняття. Адже свого часу я сам очолював службу охорони праці. У пам’яті багато різних виробничих епізодів. Серед них один, пов’язаний з травмуванням людини. Слава Богу, тоді все обмежилося опіками. Та цей давній нещасний випадок й досі як скабка у серці. Може, саме тому у мене виважене і десь навіть трепетне ставлення до безпеки праці. Постійно слідкую за змінами у законодавстві про охорону праці, вивчаю відповідні нормативні акти, питаю поради в інспекторів теруправління Держгірпромнагляду. І відповідно дію.

Перш за все П матеріально підм тримую заходи з т охорони праці. о Тут Т важливо наголосити, що моя л позиція знаходить п повне розуміння й п підтримку наших засновників — керівників підприємства «Агроспецпроект». І це дуже важливо. Адже саме перша посадова особа формує працеохоронну позицію своїх підлеглих. Мені легше, бо наш колектив має активного і принципового керівника (Р. Півторацький) служби охорони праці, яка спирається у своїй роботі на відповідне положення. У нас створено СУОП. Це означає, що маємо всі передумови для послідовного виконання вимог законів і підзаконних актів. Ми атестували 94 робочих місця, зокрема операторів газосушарки. Немає проблем із засобами індивідуального захисту. Створили свою пожежну команду, купили пожежний автомобіль. Так що стоїмо на чатах не тільки біля свого господарства, а й біля усього села. Як самі розумієте, для невеликого господарства це неабиякі витрати, але їх варті й люди, й справа. До речі, щороку на охорону праці витрачаємо не менше передбачених законом 0,5% від суми реалізованої продукції. Це близько 600 грн. на одного працюючого. Є у нас їдальня, кімната відпочинку, куточки гігієни. Однак, погодьтеся, реальна охорона праці не обмежується наведе-

ними показниками. С Сьогодніі у господарстві ви практично не знайдете застарілої техніки. Поля обробляємо новими імпортними тракторами, комбайнами, де основне робоче місце — кабіна — настільки комфортабельна з усіх сторін, що язик не повертається порівнювати нинішні умови праці механізаторів зі справжнім пеклом колишніх «Колосів», «Нив» і навіть «Донів». Загалом, вважаю, аморально сьогодні змушувати людей працювати на застарілій техніці, що призводить до втрат і сільгосппродукції, і життєвих сил. Застаріле для нас і таке поняття, як зимовий ремонт техніки. Оскільки його просто немає. Високопродуктивна і високоякісна техніка дає нам змогу впоратися зі жнивами чи оранкою за лічені дні практично без технічних поломок. У стислі терміни активно перевіряємо трактори, комбайни тощо. А далі вже моя проблема — чим зайняти людей не тільки тоді, коли спить земля, але й загалом. Бо доцільне з точки зору промислової безпеки відсторонення працівника від технологічного процесу, де використовується застаріла техніка, звільнення його від ручної, малопродуктивної праці обертається незайнятістю сільського населення. Скажімо, у нас частина людей вирощує картоплю, гібридний соняшник, працює на переробному заводі у Золотоноші, куди ми возимо своїх людей задля того, щоб вони мали заробіток, причому непоганий. Але...

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Куди б хтось із К і нас, керівників і і і рядових, не повернувся, скрізь його трудова діяльність регламентована посадовими, професійними інструкціями, значну частину яких становлять положення з охорони праці. Рядовий працівник не стане до роботи без відповідного інструктажу. Керівники періодично проходять відповідне навчання і перевірку знань з охорони праці. Щоб ніхто не забував про Закон «Про охорону праці» і про відповідальність перед ним. Так, це витрати, але спокій у господарстві та у родинах — важливіший. Цій ідеї підпорядкований і

день охорони праці, який ми проводимо 1 раз на 2 тижні. Напередодні я сам буваю в усіх виробничих підрозділах, тому ніхто не зможе мене дезінформувати. А керівник служби охорони праці майже щодня обходить й об’їжджає все господарство, видає відповідні приписи, а я — накази. Крім того, Руслан Васильович щодня доповідає про стан охорони праці на оперативках, які у селі ще називають «нарядом». Забігаючи наперед, скажу, що порушень не так і багато. Бо, поперше, йде щоденна робота з людьми й останні, як кажуть, втягнулися в охорону праці. По-друге, багато важить, що і я, і керівник служби охорони праці «граємо в одну дудку». Разом розробляємо інструкції, аналізуємо зміст інструктажів, знаходимо час для ознайомлення з нормативною літературою тощо. Це, до речі, дає нам можливість будувати реальні плани. Серед них — термінове завершення облаштування механічної майстерні, підведення до неї природного газу. А потім з Божою поміччю переобладнаємо тутешні покинуті клуби, дитсадки під зручний готель, їдальню, житло для приїжджих механізаторів, лікарів, вчителів, а то й мисливців, які полюб-

ляють нашіі розкішні і і плавні.і ДопоД магаємо школі, лікарні... Адже це все — наші люди, трудівники. Зрештою, наш український народ. Ви запитаєте наостанок: як у нас з виробничим травматизмом? Нічого не скажу, бо трохи у цьому плані забобонний. Тому просто постукаю по дереву...

На знімках:

директор СТОВ «Маяк» С. Лихошерст (праворуч) та провідний інженер з охорони праці господарства Р. Півторацький; комбайнер М. Русенко: «Техніка працює фантастично!»; на полі кукурудзи — «Великий Джек». Фото Л. БЕЗУГЛОГО

ДУМКА ВЧЕНОГО

МОТИВАЦІЯ — УСЬОМУ ГОЛОВА В умовах конкуренції на українському ринку праці та зростаючого безробіття значно підвищуються вимоги до претендентів на працевлаштування. Йдеться, насамперед, про професійну підготовку, здатність опановувати високопродуктивну техніку та надійність роботи у високоорганізованій і структурованій системі «середовище — людина — машина». На сучасному виробництві ціна помилки окремої особи різко зростає, тому дуже важливим елементом в організації виробничих процесів і гарантуванні їх безпеки є надійність працівників. Про формування відповідальності працівників за особисту та колективну безпеку розповідає доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності Львівського національного університету З. ЯРЕМКО.

а надійність ій і роботи б працівника і впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Зовнішні контролює організатор виробництва, і за певних умов він може звести їх до мінімуму. Внутрішні ж фактори пов’язані з

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

психофізіологічними особливостями людини, вони проявляються у її розумових здібностях, емоційному стані, рівні уваги, відповідальності, професійній підготовці, ставленні до роботи тощо.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ла ко Ш

то

да

ілк бо Ро

ро

фс п

ців н ра П

вц і

и ик

ав а рж Де

Рис. 2. Кількість респондентів, які надали найвищу відповідальність фактору за виникнення нещасних випадків на виробництві.

Рі ве н ро ь е зв ко ит но ку м кр ічн аї ого ни

Межа економічної доцільності

Соціальна відповідальність держави

Управління охороною праці в умовах ринкової економіки на всіх рівнях — від найвищого (державного) до найнижчого (на об’єкті господарювання) — повинно вирішувати як соціальні, так і економічні завдання. Співвідношення між цими завданнями у заходах з охорони праці визначають на основі компромісу між економічною доцільністю господарської діяльності та соціальною відповідальністю держави. Адже можна так високо піднести рівень вимог до безпеки праці, що господарська діяльність буде економічно недоцільною, і навпаки — так низько опустити, що діяльність державних органів буде соціально безвідповідальною (рис. 3).

Межа соціальної відповідальності

ко ла

ав од бо т

організації (2,60). І на останнє місце з оцінкою 1,74 — заклади освіти (рис. 1). Цікаво, що близько 37% респондентів найвищу відповідальність за виникнення нещасних випадків покладають на державні органи, ще 32% — на роботодавців. І тільки 23% респондентів усвідомлюють відповідальність працівника за особисту безпеку (рис. 2).

ці

а піл к Ро

ро фс П

ців П ра

Де

рж ав

ни ки

Надійність роботи людини можна оцінити ймовірністю відсутності будь-яких помилок під час виконання виробничих завдань. Аналіз помилок працівника, що призводять до нещасних випадків, визначення їх імовірності та пошук шляхів усунення потребують розуміння причин їх виникнення. Першою необхідною умовою будь-якого аналізу надійності роботи людини, незалежно від методики проведення, є повне розуміння дій, які повинен виконувати працівник, та їх взаємозв’язок з роботою системи «середовище — людина — машина». Серед причин, які сьогодні найчастіше зумовлюють нещасні випадки на виробництві, на перше місце виходить організаційний фактор. Тому одним із найефективніших заходів профілактики нещасних випадків є формування мотивації щодо посилення відповідальності працівників за особисту безпеку. Очевидно, що логічний шлях розвитку небезпечної ситуації, яка може призвести до нещасного випадку, є дуже складним — вона розвивається як у просторі, так і у часі, тому гарантувати абсолютну безпеку виробництва неможливо. Найчастіше причиною нещасних випадків є одночасно кілька факторів, але частка їх участі у цьому є різною. І першим кроком до уникнення того чи іншого нещасного випадку є усвідомлення своєї відповідальності за дії, що можуть спричинити біду. Кафедра безпеки життєдіяльності Львівського національного університету провела соціологічне опитування студентів щодо виявлення рівня відповідальності працівника за особисту безпеку. Студентам було запропоновано оцінити діяльність державних органів, найманих працівників, профспілкових організацій, роботодавців, школи щодо їхньої відповідальності за виникнення нещасних випадків на виробництві за п’ятибальною шкалою. Факторові, який найчастіше, на думку респондента, є відповідальним за виникнення нещасних випадків на виробництві, давалась найвища оцінка — 5 балів, наступному — 4 і так далі. Результати опитування показали рівень усвідомлення відповідальності за виникнення нещасних випадків на виробництві, а саме: на перше місце з оцінкою 3,85 балів респонденти поставили роботодавців, на друге — державні органи (3,55), на третє — найманих працівників (3,26), на четверте — профспілкові

Рис 1. Кількісна оцінка факторів відповідальності за виникнення нещасних випадків на виробництві.

Економічна доцільність господарської діяльності

Рис. 3. Співвідношення між соціальною відповідальністю держави та економічною доцільністю господарської діяльності.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У координатах «Соціальна відповідальність держави» — «Економічна доцільність господарської діяльності» (рис. 3) є два поля — компромісні і безкомпромісні рішення. Очевидно, що тільки у полі компромісних рішень можна вирішити соціальні та економічні завдання на належному рівні з використанням економічних методів управління охороною праці. Такі умови наявні у економічно розвинених країнах, для яких крива залежності «соціальна відповідальність — економічна доцільність» лежить у полі компромісних рішень. Для слаборозвинених країн ця крива розташована у полі безкомпромісних рішень, і будь-які нормативно-правові заходи, вжиті на рівні держави, є неефективними. Тому одним із шляхів підвищення рівня безпеки праці за таких умов є формування мотивації щодо посилення відповідальності особи за власну безпеку. Згідно з соціологічними дослідженнями, 20% людей є байдужими до праці, і такі співробітники працюють неефективно за будь-якої системи мотивації. Ще 20% настільки захоплені роботою, що ефективність і безпека їхньої діяльності не залежать від системи мотивації. Та більшість людей — близько 60% — дуже чутлива до мотивації, а тому ефективність і безпека їхньої праці суттєво залежить від неї. Поведінку людини, її дії у будь-якій ситуації, навіть у найнебезпечнішій, опосередковано через складний психологічний процес мотивації визначають її потреби згідно з моделлю мотиваційної поведінки (рис. 4).

Теорія Маслоу

Теорія Герцберга

Потреба самовираження Потреба визнання та поваги

Мотивувальні фактори

Соціальні потреби

Потреби в безпеці

Фізіологічні (матеріальні потреби)

Фактори умов праці

Рис. 5. Співвідношення між потребами людини у моделях Маслоу та Герцберга.

Фактори умов праці самі по собі не можуть мотивувати людину до тих чи інших дій, але якщо вони відсутні або є недостатніми, то у працівника виникає відчуття невдоволеності, яке потім викликає демотивувальний вплив і принижує роль мотивувальних факторів. Соціологічні опитування працівників різних виробничих сфер показали, що вплив факторів умов праці на ефективність і безпеку праці останнім часом посилюється. Так, Формування Мотиви вмотивованої Мотиви Інтереси Потреби на запитання: «Що може демотидіяльності в умовах поведінки полімотивації вувати Вас у роботі?» 10% опитаних посилалися на умови праці. Сьогодні питанням мотивації працівників щодо посилення їхньої Рівень задоволення потреб відповідальності за особисту та колективну безпеку не приділяють належної уваги. У програмах нормаРис. 4. Модель мотиваційної поведінки людини. тивних навчальних дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона Сьогодні є кілька теорій задоволення потреб людини. праці в галузі», які рекомендовані Міністерством освіти і Найпоширеніша з них — теорія Маслоу, яка визначає науки України, питання психології безпеки праці, формупріоритет задоволення п’яти головних потреб людини, а вання мотивації щодо посилення відповідальності прасаме: фізіологічних (матеріальних)Æ у безпеціÆ соці- цівників за безпеку праці відсутні. Хоча ці питання є особальнихÆу визнанніÆу самореалізації (рис. 5). ливо актуальними під час підготовки фахівців у вищих Останнім часом для обгрунтування належної моти- закладах освіти, оскільки їхні випускники — це майбутні вації працівників до ефективної та безпечної праці най- керівники, організатори виробництва різного рівня — частіше використовують теорію Герцберга. Згідно з нею від структурного підрозділу до великих промислових всі потреби працівника об’єднані у дві групи — мотиву- об’єднань. Тому необхідно внести зміни до галузевих вальні фактори та фактори умов праці (рис. 5). У такий стандартів вищої освіти, включивши до вимог фахової спосіб модель Герцберга адаптує модель Маслоу до ви- підготовки студентів знання і вміння з психології безвчення мотивації працівників виробничої сфери. Оскіль- пеки праці та формування мотивації щодо посилення ки фактори умов праці з теорії Герцберга охоплюють відповідальності працівника за особисту та колективну фізіологічні (матеріальні) потреби та потреби у безпеці з безпеку. теорії Маслоу, а мотивувальні фактори з теорії Герцберга — всі інші з теорії Маслоу. Фото І. ПАРФЕНЮКА

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Коротким рядком У житловому фонді Сумської області 582 з 1514 ліфтів відпрацювали нормативний термін. У першому півріччі співробітниками теруправління Держгірпромнагляду по Сумській області через грубі порушення правил експлуатації було призупинено роботу 159 ліфтів, 129 з яких обслуговують житловий фонд. У 2008 р. міська влада м. Суми планувала замінити 14 ліфтів, але замінено 5; у м. Шостка з трьох запланованих до заміни ліфтів не замінено жодного. *** Спеціалісти теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області перевірили, наскільки безпечним є газопостачання житлового фонду в центральному районі обласного центру — Ворошиловському. Встановлено, що тут 165 будинків не забезпечено автоматикою, яка відключає газові прилади у разі виникнення аварійних ситуацій. Таким чином, тисячі людей наражаються на смертельний ризик. Усі вибухонебезпечні будівлі відключено від газопостачання. Видано припис на усунення виявлених порушень. *** На підприємствах Харківської області в умовах, що не відповідають санітарногігієнічним нормам, наражаючись на ризик одержання професійного захворювання, працюють 68 тис. осіб, з них 19,3 тис. — жінки, що становить близько 20% від загальної чисельності працюючих. Більш як половина таких працівників зайнята у промисловості.

ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗАВАРІЙНЕ ГАЗОПОСТАЧАННЯ (За матеріалами виступу на засіданні колегії Держгірпромнагляду заступника Голови Комітету С. ДУНАСА)

ьогодні надзвичайно важливою є підготовка системи держнагляду до реформування роботи в нових умовах і формування у свідомості наших працівників принципово нових підходів до організації нагляду, руйнування стереотипів, які заважають нам працювати. Держгірпромнагляд — це лише невеличка частина нашого суспільства. Для подальшого розвитку соціально-економічних і виробничих відносин країни, яка переживає не найкращі часи, нам необхідно опрацювати нові принципи організації державного нагляду і разом із суспільством долати наслідки кризи, суттєво знизити тягар на плечі середнього та малого бізнесу і не створювати їм додаткових проблем. Нам потрібні структурні зміни, тому всі наші дії повинні бути спрямовані на вдосконалення структури. Ми сприймаємо об’єктивну критику на нашу адресу і закликаємо до конструктивної співпраці весь керівний та інспекторський склад. Докладніше зупинимося на проблемах нафтогазового комплексу країни. Газотранспортна система України (мал. 1) включає: 43 тис. км магістральних і 300 тис. км розподільних газопроводів, 200 родовищ, 13 підземних сховищ газу, 1500 ГРС, 17 тис. ГРП. Варто зазначити, що нагляд за магістральними трубопроводами ми почали вести з 1996 р. В цілому стан газотранспортної системи задовільний, і вона спроможна забезпечити безперебійне, безаварійне газопостачання наших споживачів і головне — транзит газу в Європу. І це було підтверджено у січні цього року, коли у критичний момент систему було переведено у реверсний режим. Це свідчення високого рівня обслуго-

вуючого персоналу і якісного проі ектування ГТС. Рівень травматизму у цій галузі за європейськими стандартами визначається як задовільний (один загиблий на 30 тис. працюючих). Однак з року в рік система старіє, зношується, збільшується кількість аварій. Зрозуміло, що це потребує все більших зусиль, матеріальнотехнічних ресурсів, щоб забезпечити стале і безаварійне газопостачання. І тут неабияку роль повинні відіграти наші структурні підрозділи. Нас сьогодні не задовольняє рівень нагляду, який ми маємо. Це зумовлено в першу чергу численними реорганізаціями системи, і, як наслідок, зміною пріоритетів, а також гострою нестачею кваліфікованих кадрів. За таких умов управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки (В. Морозов) практично втратило свою керівну і мобілізуючу роль, а керівники теруправлінь самоусунулись від вирішення цієї проблеми. Міжрегіональні інспекції, які були покликані забезпечити належний рівень нагляду, залишились тільки на папері. Та як можна організувати роботу, коли в Північній інспекції є у наявності 1 спеціаліст (начальник інспекції), у Західній — 2, у Південній — 1, і до того ж тут не призначено начальників інспекцій. Тому вже зараз ми вживаємо радикальних заходів. Зокрема, проведено інвентаризацію всіх об’єктів нафтогазового комплексу. Видано наказ про посилення нагляду — проведено закріплення теруправлінь, областей за регіональними інспекціями. Комітет взяв на себе координацію та методологічне управління

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

, Мал. 1. Схема газотранспортної системи України. структурами нагляду в галузі. Взято під контроль роботу всіх управлінь і міжрегіональних інспекцій, посилюється керівництво міжрегіональними інспекціями. Вдосконалюється нормативна база — прийнято остаточну редакцію Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів. Ми активно співпрацюємо з Росією та Польщею щодо гармонізації законодавства у цій сфері. Особливого значення на даному етапі набуває організація безпечного використання газу в побуті. Нагадаю, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 22.03.2001 р. № 270 питання щодо розслідування нещасних випадків під час використання газу в побуті було покладено на місцеві органи влади, МВС та прокуратуру. Скажемо правду — з того часу робота в цьому напрямі не проводилась. А відтак, не маючи статистичних і аналітичних даних та відповідних повноважень, ми не могли впливати на

24 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

цю ситуацію, і результат не забарився (див. мал. 2). Порівняно з 2001 р. кількість травмованих зі смертельними наслідками збільшилась більше ніж удвічі, кількість нещасних випадків — у 1,5 разу, рівень безпеки знизився майже у десять разів (у 2001 р. один нещасний випадок припадав на 1,2 млн. газифікованих квартир, у 2008 р.— на 120 тис.). Найвищий рівень травматизму у Донецькій, Дніпропетровській, Київській і Херсонській областях. Ситуація ускладнюється і негативними процесами, які відбуваються у газовій галузі. Причиною є структурні зміни, які відбулися за останні 15 років. Втрачено вертикаль управління цією галуззю. Державні підприємства стали відкритими акціонерними товариствами та приватними підприємствами. Змінилися пріоритети в їхній роботі, дедалі більше уваги приділяється отриманню миттєвих прибутків на шкоду системній роботі щодо забезпечення

належного технічного рівня систем газопостачання. Неефективне управління підприємствами газового господарства породило високу плинність кадрів, що негативно вплинуло на якість обслуговування. Поява на ринку газопостачання великої кількості проектних і будівельно-монтажних підприємств також знизила рівень безпеки. Адже згідно з новим законодавством зараз не потрібно отримувати дозвіл на проведення проектних робіт стосовно систем газопостачання, як колись. Тому проектуванням цих систем нині можуть займатися навіть учорашні студенти. Коли державні інспектори почали аналізувати такі проекти, то виявилося, що в більшості з них навіть не передбачено рішень щодо влаштування димовентиляційних систем. Між тим понад 90% загиблих під час нещасних випадків у результаті використання газу в побуті просто отруїлися чадним газом.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

170 158 128

103

98 79

94 77

49 49

51 43 38

80 42

87 77

81 71

Мал. 2. Динаміка травматизму при використанні газу в побуті (1999—2008 рр.):

— потерпіло, осіб; — смертельно; — кількість нещасних випадків. Тому з 12 травня було введено посилений режим нагляду в системі газопостачання. Відслідковуються питання проектування, технічного нагляду за будівництвом з боку газових господарств, приймання в експлуатацію та належної експлуатації індивідуальних систем опалення, насамперед у житлових будинках приватного сектора. І вже маємо позитивні результати. У червні і першій декаді липня не зареєстровано жодного нещасного випадку, пов’язаного з використанням газу в побуті. Але хочеться звернути увагу начальників теруправлінь на неухильне і чітке виконання всіх вказівок Комітету, які вибудовані у логічний ланцюжок. Невиконання цього алгоритму не дасть відповідного ефекту (це, перш за все, стосується Волинського та Вінницького теруправлінь, АР Крим). Велике значення має також зношеність обладнання систем газопостачання, яке вже практично досягає межі нормативних термінів експлуатації. Останніми роками підприємства газового господарства практично не вкладають коштів у модернізацію систем газопостачання, відновлення систем димовідведення в житлових будинках і заміну газового обладнання.

Не сприяє підвищенню рівня безпеки під час використання газу в побуті та експлуатації розподільних газопроводів перехід облгазів і міськгазів на три- та чотириденний робочий тиждень через різке скорочення обсягів споживання природного газу і на перегляд НКРЕ тарифів на транспортування. В таких умовах дуже проблематично забезпечити періодичність обслуговування газового господарства, що є грубим порушенням Правил безпеки систем газопостачання України. На жаль, багато нещасних випадків трапляються через порушення правил з безпечного користування газом у побуті абонентами через їхню необізнаність. Це свідчить про недостатній рівень пропагандистської роботи з боку місцевих органів влади та газових господарств. Тому ми сьогодні співпрацюємо в цій частині з місцевою владою, розробляємо спільні заходи з метою доведення до населення правил безпечного користування газом у побуті. Це й цільові інструктажі, і проведення уроків з безпечної життєдіяльності в школах і дошкільних закладах тощо. Уряд поклав на Держгірпромнагляд функцію проведення технічного розслідування аварій. Тож ми аналі-

зуємо їх причини, розробляємо заходи щодо зниження рівня травматизму під час використання газу в побуті і пропонуємо їх місцевим органам влади та газовим господарствам для впровадження в життя. На наш погляд, необхідно вносити й деякі зміни до законодавства. Перш за все, передбачити відповідальність операторів, які займаються управлінням системами газопостачання, за їхні дії чи бездіяльність, що спричинили аварійні ситуації. Зокрема, в частині компенсації збитків, завданих аваріями. Йдеться про позбавлення ліцензій на транспортування газу й надання послуг з газопостачання тих підприємців, які допустили аварійні ситуації. Нарешті, ми виступаємо за те, щоб системи газопостачання передати в управління держави — в оперативне управління НАК «Нафтогаз України», яка укладатиме угоди на експлуатацію газопроводів з відповідними операторами, забезпечуватиме прийняття газорозподільних систем та створить механізм їх передачі на баланс спеціалізованих підприємств газового господарства новозбудованих об’єктів газопостачання та газоспоживання і, що найважливіше,— перегляд тарифної політики щодо транспортування газу. В цій частині ми плідно співпрацюємо з Кабінетом Міністрів, Мінпаливенерго, галузевою профспілкою та іншими установами. Ми докладаємо максимальних зусиль щодо вдосконалення нормативної бази та якнайшвидшого впровадження найсучаснішого обладнання і матеріалів, які б забезпечували високий технічний рівень систем газопостачання. Зокрема, узгоджено остаточну редакцію Правил безпеки систем газопостачання України. На стадії погодження з центральними органами влади Положення про розслідування нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу в побуті. За нашої участі розроблено та впроваджено ДСТУ на системи димовідведення та вентиляції, настанови з монтажу систем газопостачання з мідних труб, впроваджено гофровані металорукави та трубопроводи з нержавіючої сталі. Ми впевнені, що впровадження перерахованих заходів забезпечить відповідний рівень промислової безпеки під час експлуатації системи газопостачання країни, дасть змогу різко знизити рівень травматизму у цій галузі.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

П Р ОМ И С Л О В А Б Е З П Е К А Наперед дод дніі Дня шахтаря наш власний й кореспонд дент т Геннадій ннадій ЩУРОВ попросив першого заступника начальниначальника теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій обобласті — начальника Донецького гірничого округу В. Короля я і начальника державної інспекції з нагляду за провітрюванпровітрюванням та пилогазовим режимом шахт цього гірничого округу у О. Симонова розповісти про те, як сьогодні забезпечується я охорона праці людей найважчої та найризикованішої пропрофесії, чиє свято традиційно відзначається останньої недінеділі серпня. Продовжувач традицій відомої в Донбасі шах шах-тарської рської династії В’ячеслав Іванович і Олександр МихайлоМихайлович, самі працюючи на різних посадах, багато років видовидобували вугілля і знають, як нелегко дається «чорне золото»,, на яку небезпеку наражаються на кожному кроці підкорюпідкорювачі чі надр, «космонавти глибин», як гордо їх називають у пресі. Але у людей, які підкорюють підземні орбіти, і ризик к такий самий, як у першопрохідців Всесвіту. Що ж робитьробиться сьогодні для їхньої безпеки наглядовими органами?

к розповів В. Король, минулий і нинішній роки виявилися неоднозначними і складними у плані промислової безпеки та охорони праці на вугільних підприємствах, підконтрольних Донецькому гірничому округу. З одного боку, зберігалася тенденція зниження виробничого травматизму на підприємствах, з іншого, сталося кілька великих аварій. Загинули люди.

А Аварії допущено як на державних вугільних підприємствах (ОП «Шахта імені Ф. Е. Дзержинського» ДП «Дзержинськвугілля» та ОП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля»), так і на малому підприємстві недержавної форми власності — шахті «ДавидівськаЗахідна № 4» ТОВ «Донпромбізнес». А найбільш резонансні трагедії сталися на шахтах «Новодзержинська» ДП «Дзержинськвугілля» та імені О. О. Скочинського «Донецької вугільної енергетичної компанії».

26 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

Особливу тривогу викликає та обставина, що аварії свідчать про незадовільну роботу відомчого контролю на шахтах і про низьку трудову дисципліну працівників підприємств. Аварії з тяжкими наслідками, високий рівень смертельного виробничого травматизму потребували зміни самої концепції та розробки нових підходів до системи державного нагляду у вугільній промисловості. Ситуація ускладнюється тим, що сьогодні ми працюємо відповідно до вимог Законів України «Про охорону праці» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постанов Кабінету Міністрів України № 413 і № 502 про критерії оцінки ризику та про обмеження перевірок до 31.12.2010 року. Одним з важливих кроків, спрямованих на покращання якості наглядової роботи, стала зміна структури теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області та структури Донецького гірничого округу, що дало можливість скоротити ряд управлінських ланок. Тепер до Донецького гірничого округу входять 4 регіональні гірничотехнічні інспекції у вугільній промисловості: Західна, Центральна, Східна та ДонецькоМакіївська плюс Павлоградська ДГТІ у вугільній промисловості. Начальники регіональних інспекцій є заступниками начальника Донецького гірничого округу. При цьому вони наділе-

ні всіма правами та повноваженнями, що дають можливість їм призупиняти провадження робіт, давати дозволи на їх відновлення, встановлювати терміни на усунення виявлених порушень відповідно до ст. 29 Закону «Про охорону праці», включаючи і тривало діючі відступи від ПБ. Усі інспекції розташовані безпосередньо в регіонах. Проведений нами хронометраж показав, що в разі додержання всіх законодавчих положень і нормативних документів за структури, що діяла раніше, на вирішення питань, пов’язаних, наприклад, із забороною і відновленням робіт, йшло до чотирьох днів. Потрібні були неодноразові поїздки з віддалених від Донецька підприємств до обласного центру. Тепер усі питання негайно вирішуються на місці подій. При кожному начальнику регіональної гірничотехнічної інспекції створено оперативну групу та групу забезпечення державного нагляду. Колишні начальники ДГТІ у вугільній промисловості одержали статус заступників начальників регіональних гірничотехнічних інспекцій по своєму району, введено і посади юристів. Діяльність районних гірничотехнічних інспекцій у вугільній промисловості при цьому не змінилась. І, хотілося б зазначити, всі перетворення проведено за незмінної чисельності інспекторського складу шляхом впорядкування і вдосконалення структури гірничого округу. На базі державної інспекції енергомеханічного нагляду та відділу гірничого нагляду у вугільній промисловості створено державну інспекцію гірничого контролю з аналітичним відділом. На інспекцію покладаються роботи з перевірки державних підприємств, шахт та інспекцій, а також розробка методичних матеріалів і рекомендацій за перевірками для інспекторського складу. Не всім керівникам підприємств нова структура теруправління та гірничого округу припала до душі, та вже багато хто дав їй гідну оцінку. А це саме ті керівники, які відчувають відповідальність за забезпечення промислової безпеки та охорони праці. Які ж шляхи подальшого підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці на шахтах? Перше і головне — підвищення відповідальності безпосередньо роботодавця за забезпечення належного рівня безпеки на підприємствах, як це передбачено ст. 13 Закону «Про охорону праці». Шлях цей для

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

багатьох складний і тернистий, оскільки вимагає корінного перегляду свого світогляду в питаннях охорони праці. Але пройти цей шлях зобов’язаний кожний. Вибір тут однозначний, вірніше, альтернативи немає — потрібно, нарешті, почати жити відповідно до вимог часу і Закону! Для вирішення науково-технічних проблем стосовно забезпечення безпеки робіт на шахтах потрібна широкомасштабна і систематизована робота щодо посилення відомчого контролю, зміцнення виробничої та технологічної дисципліни, підвищення кваліфікації та вдосконалення навчання працюючих. Пріоритетними ж напрямами наглядової діяльності як за старої, так і за нової структури теруправління і Донецького гірничого округу залишаються: запобігання порушенням пилогазового режиму, провітрювання гірничих виробок шахт, контроль за виконанням у повному обсязі постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р. № 374 у частині реалізації Комплексної програми дегазації вугільних пластів. Здійснюється суворий контроль за безпечною експлуатацією стаціонарного устаткування, у першу чергу — людських і вантажолюдських підйомів і вентиляторів головного провітрювання, протипожежного захисту, встановленого порядку ведення вогневих робіт у підземних виробках. У центрі нашої особливої уваги і контроль за додержанням Єдиних правил безпеки під час вибухових робіт, ефективним функціонуванням системи управління охороною праці та нарядної системи. У цій ситуації ми разом з тими, хто безпосередньо видобуває вугілля, повинні докласти максимум зусиль для підвищення промислової безпеки та охорони праці, зниження виробничого травматизму на підприємствах галузі. При цьому Донецький гірничий округ, регіональні, районні інспекції та весь інспекторський склад добиватимуться неухильного виконання у повному обсязі законодавства про право працівників на здорову та безпечну працю, виявляючи високу вимогливість і принциповість до порушників правил безпеки та нормативно-правових актів з охорони праці.

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА Як зазначив О. Симонов, стану провітрювання та додержання пилогазового режиму приділяється основна увага під час будь-яких перев вірок. І це закон номірно. Адже а аварії, пов'яз зані з вибухам метану та ми в вугільного пил є найбільш лу, р резонансним масштабми, н ними, призвод дять до максим мальної кільк кості людських жертв, завдають незлічимих матеріальних збитків підприємству і в кінцевому підсумку — державі. Як правило, такі аварії — наслідок порушення провітрювання гірничих виробок, наявності підвищених концентрацій метану, особливо його місцевих і шарових скупчень, вибухонебезпечної концентрації вугільного пилу. Із 154 діючих шахт, підконтрольних Донецькому гірничому округу, 57 віднесено до вищої категорії небезпеки, вони зазнають раптових викидів вугілля і газу, 31 шахта — надкатегорійна, 87 шахт віднесено до важкопровітрюваних. Із 237 діючих очисних вибоїв 199 є на шахтах III категорії і вище за вмістом метану, у 55 лавах на 28 шахтах

застосовується дегазація. У 23 лавах здійснюється ізольоване відведення метану, у т.ч. у 18 лавах — за допомогою спеціальних установок ВМЦГ-7. 25 очисних вибоїв працюють з обмеженням навантаження за газовим фактором. За такими лавами встановлено особливий контроль — щодобовий моніторинг стану провітрювання, дегазації та вмісту метану за даними, представленими шахта-

ми. Крім того, за окремим графіком (не менше одного разу на місяць) на цих виїмкових дільницях інспекція здійснює цілодобовий нагляд. Для високоефективної та безпечної роботи такої величезної та складної системи потрібна й ефективна система державного нагляду. Він повинен здійснюватися державним інспектором за активної участі всіх інженерно-технічних працівників, на чолі яких — головний інженер і служба охорони праці. На жаль, не завжди і не на всіх підприємствах це так. Насамперед хотілося б звернути увагу на правильність вибору і застосування схем провітрювання виїмкових дільниць. Історично так склалося, що на більшості шахт система підготовки не відповідає сучасним вимогам, немає флангових виробок для забезпечення прямоточних схем з підсвіженням вихідного струменя. Сьогодні 148 лав провітрюються за зворотноточною схемою провітрювання, з них 40 — з випусканням вихідного струменя на масив вугілля (1-М) і 108 — на вироблений простір. При цьому тільки в 10 очисних вибоях здійснюється підсвіження вихідного струменя. Такий стан зумовлений як несвоєчасною підготовкою виїмкових дільниць, так і дедалі зростаючою трудомісткістю підтримки гірничих виробок на великих глибинах. Введення в експлуатац нових очисних вибоїв цію н великих глибинах багана т тогазових шахт здійснює ється після узгодження п проектів з Державним М Макіївським науковод дослідним інститутом з б безпеки робіт у гірничій п промисловості, Донецьк ким науково-дослідним в вугільним інститутом, Н Науково-дослідним інстит тутом гірничорятувальної с справи та пожежної безп пеки і розгляду їх органами Держгірпромнагляду з урахуванням висновків комісій зі спеціального розслідування аварій, пов’язаних з порушеннями провітрювання. Проте нерідко спостерігаються факти, коли нові дільниці підготовлюються за прогресивними схемами провітрювання, а потім у процесі відробки провадиться заміна схем провітрювання на менш ефективні за безпекою. При цьому розробляються й узгоджуються з ОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НДІ, здається, усі можливі заходи щодо управління газовиділенням. Але відомо, що чим складніша система, чим більше вона містить у собі елементів, тим вона менш надійна. Аналіз випадків незабезпеченості вибоїв повітрям свідчить, що більша частина порушень сталася з організаційних причин — через низьку технологічну дисципліну та відсутність контролю з боку дільничного і загальношахтного нагляду. Вже саме порівняння чисельності інженерно-технічних працівників усіх служб у вугільній промисловості та інспекторського складу робить очевидним, що ефективність функціонування системи управління охороною праці з метою підвищення рівня безпеки гірницької праці в першу чергу залежить від сумлінної роботи ІТП щодо вирішення цих питань.

Дуже складною проблемою залишається дегазація. Далеко не у повному обсязі на шахтах виконується постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р. № 374 у частині виконання Програми дегазації вугільних пластів. Основним способом дегазації на шахтах залишається дегазація методом буріння свердловин з підземних виробок на супутники пластів і у вироблений простір. Він застосовується на 21 шахті. Дегазація свердловинами з поверхні застосовується тільки на двох вугледобувних підприємствах: ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька» і «Комсомолець Донбасу». На шахтах «КрасноармійськаЗахідна № 1» і «Краснолиманська» ведуться роботи з дегазації вироблених просторів пробуреними з поверхні свердловинами. Сьогодні на більшості вуглевидобувних підприємств дегазаційні сис-

теми потребують реконструкції. Проте, як завжди, на це не вистачає коштів. З усього вищесказаного випливає, що тільки спільні зусилля інженерно-технічного корпусу вугледобувників і наглядових органів дадуть бажаний результат. Що ж стосується розхожої думки про невикорінну і споконвічну підступність головного ворога шахтарів — метану, то буде він нашим другом чи залишиться заклятим ворогом, залежить від усіх нас, разом узятих.

На знімку:

В. Король і О. Симонов (праворуч) під час приймання в експлуатацію нової лави на шахті «Красноармійська-Західна № 1» (2003 р.)

Фото автора

МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ

ЄС ПІДТРИМУЄ

ВУГІЛЬНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ

Європейський Союз виділив 9 млн. євро на реалізацію проекту «Програма підтримки розвитку вугільної галузі України». Про це повідомив експерт з питань гігієни праці ЄС професор Анжей Хебда під час зустрічі з заступником Голови Держгірпромнагляду О. Румежаком.

вропейський Союз зацікавлений у реалізації практичних заходів, зокрема тих, які могли б сприяти підвищенню рівня безпеки на вугільних шахтах України. Першою такою подією, на думку А. Хебди, може стати семінар «Оцінка рівня безпеки вугільної шахти», проведення якого намічається в м. Донецьку у вересні цього року. Мета заходу — вироблення рекомендацій щодо встановлення критеріїв і методології визначення рівня промислової безпеки, а також розмірів страхових внесків. У рамках семінару передбачається обговорення рефератів «Стан аварійності й травматизму у вугільній промисловості України і Польщі за 2008 рік», «Способи визначення рівня страхових внесків у Польщі та інших країнах ЄС», «Практика формування рівня страхових внесків в Україні». Для участі в семінарі запрошено співробітників Держгірпромнагляду та їхніх колег з Польщі, Міністерства вугільної промисловості України, представників профспілкових організацій.

28 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

У рамках проекту ЄС «Програма підтримки розвитку вугільної галузі України» передбачається також ознайомлення керівників гірничих округів і вугільних інспекцій України з методами і формами роботи Вищого управління гірничого Польщі. У цьому заході планується участь керівників шахт і служб охорони праці вугільних компаній України, термін його проведення — жовтень 2009 р. також у Донецьку. Крім того, наприкінці листопада заплановано відвідування українською делегацією Вищого управління гірничого Польщі. Вітчизняні спеціалісти планують ознайомитися з методами і формами роботи польського державного гірничого нагляду, а також відвідати інспекції та вугільні шахти. Оцінюючи результати зустрічі, заступник Голови Держгірпромнагляду О. Румежак підкреслив, що для України надзвичайно цікавий і корисний досвід Польщі, яка пройшла великий і складний шлях адаптації національного законодавства і практики державного на-

гляду до стандартів і норм Європейського Союзу. «Ми можемо сміливо спиратися на цей досвід, щоб рухатися швидше, і водночас уникнути багатьох помилок»,— сказав О. Румежак. *** У першому півріччі 2009 р. Держгірпромнагляд проводив активну роботу з вивчення міжнародного досвіду в сфері промислової безпеки та охорони праці. Зокрема, відбулися зустрічі з представниками компанії «Партнерство з економічної та екологічної реформ», яка у рамках співробітництва між Урядами США та України впроваджує програму «Шахтна безпека в Україні». Мета програми — надання технічної допомоги в покращанні стану промислової безпеки на вугільних шахтах України. У травні 2009 р. представники Держгірпромнагляду відвідали Вище управління гірниче Республіки Польща. У ході зустрічі сторони розглянули питання промислової безпеки та охорони праці в гірничодобувній промисловості й підтвердили важливість обміну досвідом та інформацією про аварії, що сталися, а також методи їх запобігання. У зв'язку з цим вирішено розробити проект відповідного Меморандуму про взаєморозуміння. А. ГАЛАЧ, перший заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВІСТІ З РЕГІОНІВ

ЗАЦІКАВЛЕНА РОЗМОВА

Нещодавно Н д в Хмельницькій Х ій міській і ій поліклініці і і і і № 1 відбуідб лося засідання круглого столу, в якому взяли участь представники місцевої влади, теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і медичний персонал лікувальнопрофілактичного закладу.

оловний лікар поліклініки В. Мороз розповів про заходи, які вживаються адміністрацією щодо створення здорових і безпечних умов праці персоналу, проведення медичної реабілітації потерпілих на виробництві, що проходять амбулаторне лікування в поліклініці, ретельного проведення первинних та періодичних медичних оглядів працівників підприємств, установ та організацій, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки. Начальник відділу експертизи умов праці та охорони праці управління праці та соціального захисту міськвиконкому Е. Бабій, зі свого боку, розповів присутнім про заходи, що здійснюються в обласному центрі підрозділом, який він очолює. Аналізуючи стан травматизму на виробництві та в побуті, Едуард Феліксович, зокрема, повідомив, що впродовж минулого року в травматологічному пункті міської лікарі було зареєстровано понад 900 звернень громадян у зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень. Як пізніше з’ясувалося, 137 з них отримано внаслідок нещасних випадків, що сталися під час виконання потерпілими своїх трудових обов’язків. Наявність виробничого травматизму свідчить про те, зауважив виступаючий, що далеко не всі роботодавці переймаються проблемою створення здорових і безпечних умов праці, нерідко вважаючи її другорядною. З порушниками Закону «Про охорону праці» працівники відділу експертизи умов праці та охорони праці, керівництво міськвиконкому

ведуть відповідну профілактичну роботу, однією з форм якої є заслуховування недбайливих керівників на засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Для того, щоб зацікавити роботодавців у поліпшенні умов і безпеки праці, в місті щорічно проводяться огляди-конкурси з охорони праці, за підсумками яких переможці нагороджуються грамотами та цінними подарунками. Минулого року до участі в такому конкурсі допущено 22 підприємства, установи та організації обласного центру. Враховуючи той факт, що в поліклініці успішно ведеться профілактична робота щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, урегульовані питання щодо надання пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці, його керівництво має шанс бути визнаним кращим роботодавцем міста в номінації додержання законодавства про охорону праці,— повідомив членам трудового колективу Е. Бабій. Медичний персонал поліклініки з великою увагою вислухав виступ виконуючого обов’язки начальника теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області В. Корецького, який проаналізував стан виробничого травматизму в області та розповів медикам про ту роботу, яку проводить наглядовий орган щодо своєчасного усунення роботодавцями допущених ними порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, запобігання нещасним випадкам та аваріям на виробництві. Здійснюючи нагляд за створенням на

підконтрольних підприємствах здорових і безпечних умов праці, працівники місцевого наглядового органу упродовж першого півріччя поточного року здійснили 2236 перевірок. У ході їх проведення було виявлено понад 24 тис. порушень вимог нормативноправових актів з охорони праці, з них вже понад 16 тис. усунено. Призупинялася робота 2785 одиниць механізмів та устаткування, які несли реальну загрозу для життя та здоров’я працівників. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнено 1152 порушників Закону, серед яких 576 — керівники підприємств. В органи прокуратури направлено 22 подання щодо притягнення порушників Закону до кримінальної відповідальності. Не менш уважно був вислуханий виступ начальника відділу профілактики місцевого відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань М. Банаха. Посадовець повідомив, що на обліку робочого органу Фонду перебуває 778 потерпілих на виробництві, з них 18 інвалідів I групи, 67 — ІІ та 224 — III групи, яким відповідно до Закону здійснюється відшкодування заподіяної шкоди, вживаються заходи щодо відновлення здоров’я, проводиться протезування тощо. Торік потерпілим на виробництві у м. Хмельницькому було виділено 12 автомобілів «Таврія», надано 12 видів різних послуг на суму близько 4 млн. грн. У своєму заключному слові головний лікар В. Мороз подякував гостям за змістовну інформацію з питань охорони праці, побажав, щоб біда завжди минала мешканців міста як на роботі, так і в побуті, щоб на підприємствах, в установах та організаціях міста посадовці дбали про створення здорових і безпечних умов праці так, як це робиться в поліклініці, щоб пацієнти переступали поріг лікувально-профілактичних закладів лише задля того, щоб пройти передбачений законодавством медичний огляд. Василь СОПІЛЬНЯК

На знімку:

у президії (зліва направо): виконуючий обов’язки начальника теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області В. Корецький, начальник відділу профілактики відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань М. Банах, головний лікар поліклініки № 1 В. Мороз. За трибуною — начальник відділу експертизи умов праці та охорони праці управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому Е. Бабій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

Державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області провели перевірку додержання безпеки та умов праці сторожів та охоронників на приватному сільгосппідприємстві «Надія» Заліщицького, у ТОВ «Колос» Теребовлянського районів. Було виявлено низку порушень, які здебільшого стосувалися організації роботи ці єї ка те го рії пра ців ни ків. Як при клад мож на наз ва ти обладнання робочих місць сторожів... лежаками. І тут не потрібно особливо багатої уяви, щоб зрозуміти: якщо є лежак, тобто робоче місце, то чому б не полежати на ньому. А якщо сторож, йдучи на чергування, зустрів кума, з яким випили оковитої, то чому б пізніше не розслабитися на такому робочому місці, запалити цигарку, філософськи подумати про життяTбуття, а потім опинитися в солодких обіймах Морфея. Що може бути потім?

РОЗПЛАТА СТОРОЖА ЗА... СОН

ригадується жахлива трагедія, що сталася у 2006 р. зі сторожем, який чергував на автомобільній стоянці «ЛеВcТранс» у Великій Березовиці Тернопільського ра йо ну. У при мі щен ні сто рож ки бу ло крі сло з м’якою об бив кою, тум боч каcстіл, піч каc«бур жуй ка». Потерпілий, перебуваючи у нетвере зо му ста ні, за ку рив і за снув. Зго рі ло при мі щен ня сто рож ки і все, що було в ній. На місці страшної трагедії виявили лише обгорілі залишки людини. У тому ж 2006 р. на приватному аграрному підприємстві «Агропродсервіс» у с. Настасів Тернопільського району 50cрічний нічний сторож, перебуваючи, згідно з висновком судмедекспертизи, в стані алкогольного сп’яніння, ліг на покіс соломи і заснув. У сутінках водій автомашини цього сільгосппідприємства скоїв наїзд на чоловіка. Внаслідок отриманих тяжких тілесних пошкоджень через два тижні він помер. Ці нещасні випадки зі смертельними наслідками показали, які прорахунки сприяли виникненню трагедій. Зокрема, керівники підприємств не забезпечили проведення попереднього медичного огляду потерпілих, допустили до роботи сторожів у нетверезому стані. Загальновідомо, що на низькооплачувану роботу сторожів беруть в основному пенсіонерів, стан здоров’я яких не витримує порівняння з молодшими за віком людьми. Ось

30 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

чому особливо важливим є своєчасне проходження сторожами медичних оглядів при прийомі на роботу і надалі у визначені законодавством терміни. Державні інспектори теруправління під час цільових перевірок у цьому році виявили, що до виконання сторожових робіт допускаються працівники без проходження медичного огляду (на ПП «КупчинціcАгросервіс» Козівського, ПП «Світанок» Заліщицького, ТОВ «Колос», ПОП «Тернопільське» Теребовлянського районів). Чи потрібен контроль за роботою сторожів та охоронників? Однозначно, так. Адже не всі виконують сумлінно свої обов’язки, ретельно пильнують за недоторканністю довірених матеріальних цінностей. Про це свідчить хоча б такий приклад. Минулого року на приватному будівельному підприємстві «МЖК» (м. Тернопіль) сторож уночі у стані алкогольного сп’яніння самовільно покинув об’єкт, що охороняв, відхилився від маршруту і, спускаючись сходами, отримав численні травми. Пе ре вір ка ми вия вле но низ ку по ру шень у ро бо ті ці єї ка те го рії працівників. Зокрема, не організовано контроль за виконанням вимог трудової дисципліни сторожами та охо рон ни ка ми у ТОВ «Ни ва» Підгаєцького, «АкваcВіта» Борщівського, «Дружба» Тернопільського районів, Великоплавучанській загальноосвітній школі І—ІІ ступеня Козівського району. У цій же школі

не проводяться у визначені терміни інструктажі з охорони праці, як і в ТОВ «Діана» Зборівського району, «Ас корcУк ра ї на» (м. Збо рів), ПП «Агросервіс». Для безпечної роботи сторожів керівники і власники підприємств, установ не створили задовільних і нешкідливих умов праці. Так, у ВАТ «Те ре бо влянсь кий КХП», ТОВ «Бучачхлібпром», «Розтоцьке» Зборівського, ПОП «Іванівське» Теребовлянського, ФГ «Беріжок» Шумського, Зеленівській загальноосвітній школі І—ІІ ступеня Гусятинського районів не розроблено маршрути руху сторожів. Не освітлено територію на приватному підприємстві «Водевіль» Бучацького, у ТОВ «Нива» Підгаєцького районів, робочі місця не обладнано безпечними електроприладами (ТОВ «Ко лос» Те ре бо влянсь ко го, «Земля» Борщівського, ПСГП імені Шев чен ка Ла но вець ко го, ПАП «Весна» Бучацького районів). Сторожі та охоронники не забезпечені засобами зв’язку та сигналізації (ПАП «Відродження» Шумського, ПОП «Тернопільське» Теребовлянського, ПП імені Шевченка Зборівського районів). Ці та інші порушення виявили державні інспектори теруправління, які провели цільові перевірки суб’єктів господарювання агропромислового комплексу та соціальноcкультур ної сфе ри що до додержання вимог безпеки праці сторожів та охо рон ни ків. Пе ре вір кою бу ло охо плено 28 сільгосппідприємств, 11 підприємств соціальноcкультурної сфери та 8 зернозаготівельних підприємств. За порушення вимог нормативноcправових актів з охорони праці до адміністративної відповідальності притягнено 18 посадових осіб та працівників. Призупинено, забороне но ек сплу а та цію 26 оди ниць обладнання та робочих місць. Керівникам перевірених підприємств державні інспектори вручили обов’язкові до виконання приписи. Тож є реальні підстави сподіватися, що професія сторожів та охоронників стане менш небезпечною і зменшиться ризик їхнього травмування на підприємствах області. В. КЛИ МЕН КО, ке рів ник пресKслужби теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

ВИМОГИ ЗАКОНУ У

ОБГОВОРЮВАТИ НЕ ТРЕБА

акрите акціонерне товариство (ЗАТ) «Млибор» є одним з найбільших підприємств Чернігівщини із зберігання та переробки зерна. Крім елеватора місткістю близько 100 тис. т, товариство має млинозавод сортового помелу продуктивністю 600 т на добу, комбікормовий цех з гранулювання комбікормів і висівок (120 т на добу), дільницю з випічки хліба та хлібобулочних виробів (4,6 т на добу). На момент перевірки на підприємстві працювало 234 особи, більше половини персоналу підприємства — жінки. Близько 50 працівників зайняті на роботах підвищеної небезпеки. Таких робіт тут чимало, оскільки в трьох структурних підрозділах: на елеваторі, млинозаводі та у комбікормовому цеху в процесі виробництва утворюється легкозаймистий, здатний до самозаймання і навіть вибуху пил. Цілком зрозуміло, з якою увагою та обережністю потрібно експлуатувати устаткування цих об'єктів. Навіть найменші порушення в обслуговуванні ланок настільки складного і вибухонебезпечного технологічного ланцюжка, якими є сучасні елеватори і млинозаводи, загрожують найважчими і непередбачуваними наслідками. Тим часом дані перевірки свідчать про те, що стан охорони праці в товаристві далеко не завжди відповідав вимогам нормативноправових актів, хоча витрати на охорону праці у ЗАТ «Млибор» у 2008 р. перевищили суму в 2,8 млн. грн.— набагато більше встановленого Законом «Про охорону праці» нормативу, тобто близько 4% від суми реалізованої продукції... Здавалося б, виділяючи такі кошти на вирішення питань охорони праці, роботодавець належною мірою перейнявся розумінням важливості додержання вимог промислової безпеки, нормативно-правових

актів з охорони праці. Але ефективність витратт о фінансових коштів, що виділяються на охоронуу праці, явно є недостат-ньою. І ось чому. е На підприємстві не е забезпечено належне функціонування СУОП. В окремих структурних під-розділах допускаються порушення вимог діючихх нормативно-правовихх актів з охорони праці. Підприємства із зберігання і переробки зерна прийнято відносити до Зокрема, на момент пе-об’єктів підвищеної небезпеки. Дерревірки у підприємства жавні наглядові органи, практично заминув термін дії дозволуу вжди перед початком збирання вроорганів Держгірпромна-жаю, проводять перевірки цих підпригляду на початок вико-ємств. Про одну з таких перевірок — у нання робіт і експлуата-березні 2009 р. — і піде мова. Її здійснили співробітники теруправління цію об'єктів, машин і ме-Держгірпромнагляду по Чернігівській ханізмів підвищеної не-області. безпеки. Не було пас-портів технічного стануу гго оссьь порядку по ор ряддку ку реєстрації ре еєєст стр стра ра ації та зберігання збер бері бе ріган ріга га ання ння нн будівель і споруд (з 46 виробничих гось посвідчень про перевірку знань з пибудівель, що експлуатуються, технічтань охорони праці у працівників. ний паспорт мала тільки одна). Посадові інструкції не повною мірою Навіть вступний інструктаж оформвідповідали вимогам Довідника ква- лявся в журналі, форма якого не відліфікаційних характеристик профе- повідала вимогам Типового полосій працівників. Не забезпечувалися ження. На робочих місцях вивішувамолоком робітники та службовці, за- лися не всі інструкції з охорони праці. В акціонерному товаристві на мойняті на роботах зі шкідливими умомент перевірки діяло застаріле половами праці. На підприємстві не проводилися ження і про саму службу охорони навчання і перевірка знань з питань праці, у якому не були враховані виохорони праці з тимчасовими пра- моги нині діючого Типового положенцівниками, яких залучали до роботи ня, хоча цей нормативний акт набув в період приймання врожаю. Відпо- чинності ще у листопаді 2004 р. Що ж тут дивуватися відсутності відне навчання, як правило, проводилося централізовано за загаль- затверджених першим керівником ним графіком навчання керівників графіків перевірок структурних підструктурних підрозділів один раз на розділів підприємства службою рік. У результаті подібного недогля- охорони праці? Керівник цієї служби ду до виконання багатьох тимчасо- Т. Шейн практично не використовувих робіт допускалися особи, які не вала свого права зупиняти роботу проходили навчання і перевірку дільниць, машин і механізмів у випадку виявлення порушень, що становизнань з питань охорони праці. Ні у відділі кадрів, ні в службі охо- ли загрозу життю чи здоров'ю прарони праці підприємства на момент цівників. За наявності виявлених перевірки не було встановлено яко- працівниками державного наглядоОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

вого органу численних порушень приписи службою охорони праці з початку 2009 р. не видавалися!.. Цілком закономірно, що подібне, дуже далеке від досконалості, ставлення адміністрації підприємства до організаційного забезпечення охорони праці негативним чином позначилося і на стані охорони праці в кожному з його структурних підрозділів. Не у всіх виробничих приміщеннях елеватора і млинозаводу вивішені графіки прибирання пилу. Ті, що вивішувалися, не були затверджені керівником підприємства. На світильниках п'ятого поверху елеватора пил узагалі не прибирався. У виробничому приміщенні млина не було технічних паспортів на ряд посудин, що працюють під тиском, а також інструкції з їх монтажу та експлуатації. Зафарбованими тут виявилися й таблички з їх технічними параметрами. Багато з цих посудин не пройшли технічного огляду. Навіть манометри на них вчасно не пройшли повірку. У багатьох структурних підрозділах підприємства допускалися порушення з установки та експлуатації запобіжних і огороджуючих пристроїв. Зокрема, на відкритих ділянках транспортерів прохідних галерей елеватора не було пристроїв для відключення (з будь-якого місця або червоних кнопок «Стоп» через кожні 10 м). Не відрегульовано і пристрій відключення приводу стрічкового транспортера № 9 на п'ятому поверсі елеватора. Не на всі болти було закріплено багато огороджень муфт приводів. Узагалі без захисного огородження працював скребковий конвеєр на першому поверсі елеватора. У зерноочисному відділенні першого поверху млина не було огородження клинопасової передачі. Чотири огородження клинопасових передач приводів вентиляторів калориферів не відповідали вимогам безпеки. Було помічено сліди протікання масла на устаткуванні, встановленому на елеваторі та млинозаводі. До забезпечення безпечного виконання робіт на висоті також були претензії: зокрема, робітники млинозаводу не користувалися запо-

32 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

біжними поясами. У цьому структурному підрозділі не проведено щорічну перевірку відповідності стелажів діючим вимогам, стелаж для зберігання сит у просівальному відділенні не був закріплений, його конструкція ненадійна, не зазначено допустиме навантаження. На п'ятому поверсі елеватора не закріплено решітку люка. Стулки люка над сходинками на майданчику для завантаження борошновозів не фіксувалися у відкритому положенні — можливе їх самовільне закриття з падінням на працюючих. У приміщенні елеватора не вивішено інструкції з технічної експлуатації аспіраційних мереж. Не було попереджувального плаката, що вивішується на впускному і випускному пристроях під час перебування працюючих у силосах. На чимало порушень було вказано під час перевірки енергетичних об'єктів підприємства. Зокрема, не було однолінійної схеми електроустановок (загальна для всього підприємства). Не було проведено опосвідчення електроустановок. Під час приймання змін оперативний електротехнічний персонал не перевіряв інструменти й засоби захисту. Періодичні випробування електроінструменту і допоміжного устаткування проводилися з порушеннями. Державні інспектори не виявили на підприємстві жодного справного, придатного до експлуатації вимірювального приладу для проведення випробувань опору ізоляції. Не було списку електрозахисних засобів з позначенням місць їх зберігання, та й самих засобів не було. Що ж тут говорити про плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій, журнали протиаварійних тренувань... І навіть члени комісії з перевірки знань персоналу з електробезпеки не пройшли навчання і перевірку знань у встановленому порядку. Не пройшов на момент перевірки такого навчання і головний енергетик підприємства! Ряд грубих порушень було виявлено під час експлуатації об'єктів котлонагляду та підйомних споруд. Навіть у ході комплексної перевірки

державним інспекторам, які особисто відвідали котельню, не були пред'явлені документи про результати періодичного обстеження двох парових котлів Е-25-14 ГМ. У котельні не призначається старший оператор зміни, не розроблено і не затверджено посадову інструкцію особи, відповідальної за утримання у справному стані та безпечну експлуатацію котлів. Утім, не знайшли перевіряючі таких відповідальних осіб і в компресорній. На момент перевірки машиністи компресорної станції не пройшли навчання і перевірку знань на право обслуговування посудин, що працюють під тиском. Простроченими тут виявилися й інструкції з охорони праці. Не додержувався в акціонерному товаристві також порядок оформлення ремонтних робіт всередині котлів, топок за нарядамидопусками. Було виявлено ряд порушень нормативних актів з охорони праці під час утримання газового господарства. Не на всіх приладах системи газопостачання котельні проставлені номери об’єктів газового устаткування. Не було відомостей про проведення контрольних оглядів газового господарства. У журналі технічного огляду не було даних про перевірку справності та правильності показань манометрів. Також ніде не були відображені результати перевірок КВП, засобів автоматизації пристроїв та агрегатів. Не пофарбовано наземні газопроводи підприємства (зовнішній газопровід по території, скидальні газопроводи котельні). У результаті комплексної перевірки підприємства майже 20 об’єктів і видів робіт було опломбовано або заборонено для подальшої експлуатації. До адміністративної відповідальності притягнено 9 працівників, серед них — майже всі головні спеціалісти. І все-таки... навряд чи солідний акт комплексної перевірки, сухі статистичні дані, весь вищенаведений перелік порушень може служити об’єктивним критерієм ставлення керівництва підприємства до безпеки довіреного йому об’єкта підвищеної

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У липні 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 470 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ЛАРІН Є. В. — директор ТОВ «Будкомплекс», м. Севастополь, АР Крим; КИРЕЄВ Ю. В. — голова правління ВАТ «Шархинський», м. Алушта, АР Крим; КРИЧУН О. О. — директор МКП «Водоканал», м. Могилів-Подільський Вінницької області; КРАЩУК М. Г. — начальник Люблинецького ВУЖКГ, Ковельський район Волинської області; ТИТОВА З. І. — директор ТОВ «Лісова пісня», м. Дніпропетровськ; НИЖЕГОРОДОВ В. В. — директор ТОВ «Промтехстальпроект», м. Дніпропетровськ; АБРАМОВ С. В. — директор ТОВ «Промремонтінвест», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ОСТАПЕНКО О. Є. — директор ТОВ «Петрол ЛТД», м. Донецьк; КОЖУХАР Б. І. — директор ТОВ «Ізопрон», м. Краматорськ Донецької області; ВОРОБОК Т. І. — директор ТОВ «Угова ЛТД», м. Мукачеве Закарпатської області; ЗАРЕШНЮК В. А. — генеральний директор ТОВ «Запоріжінвестбуд», м. Запоріжжя; ВІКТОРОВ І. В. — директор ТОВ «Контур-2006», м. Запоріжжя; МІСЮРАК Б. Д. — директор ТОВ «Маяк», м. Тисьмениця Івано-Франківської області; САГАЙДАК А. О. — директор ТОВ «Вікнобуд», м. Київ; ДЕМА Ю. С. — директор ПП «Дема Ю. С.», м. Знам’янка Кіровоградської області; ЖДАНОВ В. С. — директор СТОВ «Світанок», м. Кіровоград; МАЛИХ А. В. — директор ТОВ «Анкор», м. Луганськ; ХАЙНОВСЬКИЙ С. М. — директор ТОВ «Стаханпроммаш», м. Кіровськ Луганської області; КРАВЕЦЬ І. Б. — директор ТОВ «Галицький салон», м. Львів; ЦЕЛЕП М. П. — директор ТОВ «Золочівський цегельний завод», Львівська область; ЄЛАНЦЕВ В. М. — директор ТОВ «Каскад», м. Баштанка Миколаївської області; КОСНАКІ А. Г. — директор ТОВ «Ніка», м. Одеса; СОЛОДОВНИЧЕНКО В. В. — директор ТОВ «Іверський монастир», м. Одеса; КАШКАН В. А. — директор ПП «Кашкан», м. Комсомольськ Полтавської області; СИЧ Д. М. — голова ВАТ «Степань Агропромсервіс», Сарненський район Рівненської області; ТРОЦЬКИЙ В. І. — директор ТОВ «Ворожбалатінвест», Лебединський район Сумської області; БЛІХАР В. В. — директор ТОВ «Тервікнопласт», м. Тернопіль; БОРЩ С. І. — директор ПП «Автотранс Т», Балаклійський район Харківської області; КОВАЛЕНКО Р. В. — директор КП «Пасат», Каланчацький район Херсонської області; ЧУЙКІН Є. М. — директор ТОВ «Промінь», м. Херсон; БЕРЕГУЛЯ Т. І. — директор КП «Житловик», м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області; АНТОНЮК І. М. — директор ТОВ «Прогрес», Жашківський район Черкаської області; ПОТАПЧУК Б. В. — директор ТОВ «Біс», м. Сторожинець Чернівецької області; ЯРОШЕНКО Д. М. — голова правління ЗАТ «Оргагробуд», м. Чернігів.

ДОШ КА не ПОШ АНИ

небезпеки. Тим більше, що й саме керівництво підприємства впродовж останнього часу кілька разів мінялося. Може, воно намагалося з усіх сил виправити ситуацію, та тільки належного досвіду у вирішенні всіх цих непростих питань не вистачило? Виходячи з цих міркувань, автор статті зробив спробу побувати на підприємстві, поговорити особисто з нинішнім директором ЗАТ «Млибор» Т. Однольком. Проте нічого подібного, на жаль, не сталося. Телефонна розмова з ним виявилася дуже короткою. Мого співрозмовника взагалі здивувало бажання представника ЗМІ ставити йому запитання. А якщо, виходячи зі специфіки нашого видання, продовжив він, кореспондента цікавлять дані акта комплексної перевірки, то більшість із зазначених у ньому порушень вже усунено. Про що, в такому разі, розмовляти? Більш того, невдовзі переконаний у своїй правоті керівник, уточнюючи ситуацію, заявив, що деякі з порушень, відображених в акті комплексної перевірки, не відповідали дійсності, і тому адміністрація підприємства буде заперечувати їх у судовому порядку. Безумовно, шкода, що така, на різких тонах, малозмістовна розмова, вийшла. Беручи це до уваги та співставляючи такий факт з наведеними вище даними акта комплексної перевірки, цілком доречно виникають запитання: коли ж, нарешті, вимоги Закону будуть не обговорюватися, а виконуватися? Коли керівники підприємств будуть чітко додержувати вимог ст.13 Закону «Про охорону праці», а не під різними приводами вишукувати причини і способи їх ігнорування? Коли самі роботодавці, а не представники державних наглядових органів, як найчастіше і буває сьогодні, почнуть здійснювати належний відомчий контроль за виконанням вимог безпеки? Коли роботодавці почнуть нести не декларативну, а безпосередню, як це визначено Законом, відповідальність за порушення вказаних вимог? Вадим КОБЕЦЬ, наш власкор

3. Зам. №

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАДЗВИЧАЙНА ПОДІЯ

ПРИЧИНА ОДНА Й ТА САМА : БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Груповий нещасний випадок стався 12 лютого цього року у Донецькій області, неподалік від смт Райгородок. Автобус ЛАЗ-699, обладнаний газобалонною установкою, прямував з Краматорська до Кременної Луганської області. Раптово пекельне полум’я заповнило салон, і його жертвами стали усі 30 пасажирів. Семеро з них заживо згоріли, решта одержала різні травми, причому 14 осіб перебували у вкрай тяжкому, критичному стані та були терміново госпіталізовані. Події таких масштабів траплялися в Донбасі хіба що під час вибухів метану на вугільних шахтах. Для розслідування причин аварії було створено урядову комісію на чолі із заступником Міністра транспорту і зв’язку України Л. Сергієнком, яка терміново виїхала на місце події.

ро те, як стрімко розвивалися події, можна судити з того факту, що автобус загорівся об 11 год 13 хв, а вже об 11 год 55 хв пожежу було ліквідовано рятувальниками МНС, які спрацювали оперативно й чітко. Полум’я вони приборкали за допомогою трьох автоцистерн і аварійного спецавтомобіля. Професійно діяли й медики. Потерпілих терміново було відправлено до лікарень Краматорська та Слов’янська, а з обласного центру для надання допомоги виїхали спеціалісти Інституту невідкладної та відновної хірургії імені В. К. Гусака. Пізніше 6 осіб, які одержали найсильніші опіки, для спеціального лікування було відправлено до обласного центру. Потерпілі, з якими лікарі дозволили поговорити незабаром після того, що сталося, перебували у тяжкому психічному стані. У жінки, обличчя та руки якої у пов’язках, тремтить голос: — Мені здається, що я все ще перебуваю у тій вогняній залізній коробці... Все сталося в одну мить: щось хлопнуло — і в усьому салоні спалахнув вогонь. Закричали від болю і страху люди, почалася тиснява!

34 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

Задні двері були зачинені. Водій їх відчинив, коли ми вже горіли... — Я не можу заснути,— підтримує її сусідка,— мене досі мучать кошмари, перед очима — охоплені вогнем людські постаті та язики полум’я навкруги... Про те, що в автобусі не було передбачено можливості для швидкої евакуації пасажирів на випадок

аварії, розповів ще один з потерпілих. Зазвичай в автобусі в очі пасажирам впадає часом навіть дратівливий, але, як виявилося, життєво необхідний напис на зразок «смикни за шнур, щоб відкрити аварійний вихід...» чи «розбий скло...», і поруч висить молоток. Нічого подібного у палаючому автобусі пасажири не виявили. Не було ані рятівного надпису, ані передбаченого на крайній

випадок молотка, аніі іншого пристоі сування, яким можна було б розбити вікно і вибратися назовні. Потерпілий показує журналістам на свою забинтовану голову — довелося ризикувати нею, щоб видавити скло. Директор Інституту невідкладної та відновної хірургії АМН України імені В. Г. Гусака В. Гринь повідомив, що до опікового центру спочатку було доставлено 4 потерпілих жінки і трохи пізніше — ще двоє чоловіків. У них тяжкі ураження поверхневих тканин і верхніх дихальних шляхів, а у медиків цього лікувального закладу є великий досвід рятування потерпілих від вибухів метану шахтарів. За словами заступника начальника ГУ МНС України у Донецькій області І. Домаровського, у експертів спочатку було дві версії того, що сталося: несправність газобалонного обладнання або замикання електропроводки. Вивчивши обставини аварії, опитавши свідків і потерпілих,

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ретельно дослідивши обладнання автобуса, що згорів, комісія зробила однозначний висновок: під час монтажу газобалонного обладнання в автобусі не було внесено необхідних конструктивних доробок. Балони виявилися слабко закріпленими, не було упорів, які б не давали їм змоги переміщатися у поздовжньому напрямку, що практично відбувалося при кожному прискоренні та гальмуванні транспортного засобу. «Причиною пожежі,— говориться в підсумковому документі,— став раптовий витік газу через розгерметизацію трубопроводу високого тиску, який з’єднував ліву та праву секції газобалонної установки, з наступним займанням газоповітряної суміші». За фактом аварії автобуса, що спричинила людські жертви та каліцтва, порушено кримінальну справу. Та хотілося б сподіватися, що наслідки цієї трагедії змусять власників і керівників автогосподарств суворіше контролювати стан транспортних засобів, що випускаються на лінію. Тим більше, коли йдеться про перевезення пасажирів. І звичайно ж, треба бути особливо уважними у разі використання як паливо газу, який сам по собі не був винуватцем трагедії, а став її причиною з вини недбалих і безвідповідальних працівників, які прирекли стількох людей на смерть і страждання. Геннадій ЩУРОВ, наш власкор

На знімках:

рятувальники, які без зволікань прибули на місце аварії, зменшили кількість жертв; все, що залишилося від автобуса; директор Інституту невідкладної та відновної хірургії АМН України імені В. К. Гусака В. Гринь (ліворуч) та заступник начальника ГУ МНС України у Донецькій області І. Домаровський.

Фото автора та оперативні знімки з місця аварії

ГІРКА СТАТИСТИКА

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у липні 2009 р. в Україні на виробництві загинуло 83 особи — на 13 менше, ніж за такий самий період минулого року. 14,4% нещасних випадків зі смертельними наслідками сталися внаслідок ураження електричним струмом. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

07.07 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області члени бригади ТОВ «НІК» (м. Київ) після закінчення робіт у ТП-1200, що розташована на території фірми «Фреш Маркет-Т», залишили свої робочі місця. Один з робітників повернувся на місце виконання робіт за забутим інструментом і з невідомих причин був смертельно уражений електричним струмом. 10.07

у с. Володимирівка Кіровоградського району Кіровоградської області під час огляду КТП-118 електромонтер ВАТ «Кіровоградобленерго» потрапив під напругу 10 кВ і був смертельно травмований.

16.07 у м. Севастополі (АР Крим) електромонтер ТОВ «Пеленг» під час прокладання електрокабеля до об’єкта, що будується, без відома власника відкрив електричний щит ТЦ «Равелін» і був уражений електричним струмом. 16.07 на будівництві торгово-розважального центру в Дарницькому районі м. Києва монтажник ТОВ «Компанія «Ексклюзив» під час переміщення по стаціонарній металевій драбині будівлі доторкнувся електричним подовжувачем, який перебував під напругою, до огородження і був смертельно уражений електричним струмом. 20.07

у міжнародному аеропорту Івано-Франківськ (м. Івано-Франківськ) електромонтер за завданням керівництва косив траву біля ТП-249. З невідомих причин відкрив двері підстанції, зайшов до приміщення і потрапив під напругу. Потерпілий загинув на місці події.

21.07 у м. Новомосковську Дніпропетровської області електромонтер енергетичної компанії «Дніпрообленерго» під час виконання робіт на опорі ПЛ-0,4 кВ був смертельно уражений електричним струмом. 23.07 у с. Нова Українка Рівненського району Рівненської області під час підключення до будинку у садовому товаристві «Західний» вводу повітряної лінії напругою 0,4 кВ на опорі смертельно травмовано електричним струмом електрика. 24.07 в Уманських електричних мережах ВАТ «Черкасиобленерго» (м. Умань) під час ремонту шин підстанції напругою 35/10 кВ на першій підстанції працівник пішов на другу підстанцію оглянути стан розрядників. Внаслідок наближення на недопустиму відстань до шин був смертельно уражений електричним струмом. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЄВРОПЕЙСЬКІ КАНАТНІ ДОРОГИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Стрімкий розвиток європейської гірськолижної індустрії в умовах жорсткої конкуренції та збільшення обсягів туристичних послуг зумовив кардинальну зміну в підходах до канатного транспорту. Один із важливих аргументів — забезпечення надійності, комфорту та безпеки його користувачів. Нещодавно делегація фахівців ДП «Карпатський експертно-технічний центр», яку очолив його керівник В. Пірко, взяла участь у міжнародній виставці виробників пасажирських підвісних канатних доріг (ППКД) та обладнання для гірськолижних комплексів у м. Інсбрук (Австрія). Вона стала значною подією поточного року в індустрії канатних доріг та гірськолижних курортів. У ній взяли участь майже 500 учасників з 56 країн світу, близько 17 тис. відвідувачів. Прокоментувати новітні тенденції у будівництві ППКД, поділитися думками щодо переваг європейських систем безпеки та оснащенням для них керівник прес-центру теруправління Держгірпромнагляду по ІваноФранківській області В. ЛИЗАНЧУК попросив начальника ЕТЦ В. Пірка і технічного експерта з промислової безпеки В. Шевлюка.

36 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

В. ПІРКО: — Розвиток канатного транспорту в Європі дав потужний поштовх для розвитку цілого ряду пов’язаних з ним суміжних галузей. На виставці було широко представлено продукцію фірм, що займаються плануванням і проектуванням гірськолижних курортів, виробництвом устаткування для монтажу та обслуговування ППКД, систем сніб гонапилення, механізмів для сніготрамбування та підготовки схилів, всюдихідного транспорту, спорядження для верхолазних та аварійно-рятувальних робіт, обладнання для обслуговування та контролю за станом канатів, виготовлене провідними європейськими університетами. Канатний транспорт — важлива галузь в економіці розвинених європейських країн, що приносить немалі прибутки. Підраховано, що одне робоче місце на канатній дорозі створює близько десяти робочих місць у суміжних галузях — готельному і ресторанному бізнесі, службах підготовки схилів, рятувальних службах, лижних школах, на транспорті, у будівництві доріг тощо. Навколо ППКД виростає цілий інфраструктурний комплекс, який відіграє важливу роль в економіці регіону. Тут є чому повчитись українським підприємцям, що взяли курс на максимальне викачування грошей при мінімальних затратах на підготовку схилів, техніки, персоналу, забезпечення безпеки. В результаті щойно збудовані в Україні гірськолижні комплекси швидко втрачають популярність, працюють на чверть проектного завантаження. Наші спеціалісти зустрілися з представниками фірм Dорреlmауr (Австрія), СКАДО (Росія), Johnson Controls (Франція) та обговорили питання співпраці під час будівництва ППКД і ті, що стосуються експертизи проектів ППКД, їх технічного діагностування. Досягнуто домовленості про оперативне реагування фірм-виробників у разі виявлення типових недоліків та дефектів під час обстежень ППКД, які проводить Карпатський ЕТЦ, їх швидкого усунення та недопущення у подальшому. В перспективі іноземні фахівці сприятимуть Карпатському ЕТЦ у забезпеченні нормативними матеріалами для розробки в Україні Правил улаштування та оснащення гірськолижних схилів. Канатні дороги іноземного виробництва, які вже експлуатуються за кордоном, в перспективі будуть встановлюватись на ППКД України, зокрема, з триканатними системами з відчіпним рухомим складом підвищеної вантажопідйомності та вітрової стійкості виробництва фірм Dорреlmауr та Lеitner, особливостями конструкцій їх канатних затискачів, системою безпеки RPD (Rоре Роsitiоn Dеleсtог) фірми Dорреlmауr, яка контролює положення несучо-тягового каната на балансирах ППКД і здійснює автоматичну зупинку канатної дороги у випадку відхилення положення каната за межі допустимих значень. Ці дороги будуть обладнані конструкціями несучих, тягових та несучо-тягових канатів провідних європейських виробників Fаtzеr та Rеdаеlli, устаткуванням для автоматизованого оптичного та магнітного контролю канатів, що розроблене Штутгартським університетом, обладнанням для проведення рятувальних робіт на ППКД фірми

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Реtzl, будівництва та експлуатації ППКД, технікою для снігонапилення та сніготрамбування. Цьогорічна поїздка до Австрії розширила знання українських експертів про технологічні рішення, конструктивні особливості канатних доріг і підйомників для гірськолижників, умови виробництва, проектування та впровадження їх в експлуатацію. В. ШЕВЛЮК: — Новітні розробки канатних доріг передбачають збільшення пропускної здатності з підвищенням надійності та безпеки. Серед напрямів розробок слід виділити нововведення в конструкціях одно-, дво- і багатоканатних доріг, підйомників буксирних канатних, конвеєрів посадки та пристроїв безпеки. Одноканатна система ППКД і сьогодні залишається найбільш розповсюдженою в світі завдяки надійності та простоті обслуговування. Проте вона з канатними затискачами, постійно закріпленими на несучо-тяговому канаті, поступово втрачає популярність серед замовників, звільняючи місце для нових високоефективних доріг з пружинними або торсіонними канатними затискачами, що постійно закріплені на несучо-тяговому канаті під час руху на лінії, але від’єднуються на станціях. Крісло або кабіна у таких системах рухається у межах станцій незалежно від руху каната з швидкістю, яка дає пасажирам можливість безпечно та комфортно здійснювати посадку та висадку, не зменшуючи швидкості на лінії та загального часу поїздки, що особливо важливо для гірськолижних курортів і міських транспортних систем. Використання канатних затискачів, що від’єднуються, дало змогу вирішити багато проблем і зняти обмеження стосовно максимальної швидкості руху, кількості пасажирів у кріслі (кабіні), регулювання кількості рухомого складу на лінії та обслуговування несучо-тягового каната. Так, максимально дозволена швидкість канатної дороги з постійно закріпленим на несучо-тяговому канаті рухомим складом обмежувалась 2,5 м/с. При більшій швидкості посадка стає небезпечною для пасажирів. З тих же причин кількість пасажирів у кріслі обмежувалась чотирма особами. Використання відчіпних затискачів дало змогу збільшити швидкість рухомого складу на лінії до 5 м/с, кількість пасажирів у кріслі — до шести і восьми, а в кабіні навіть до 15 осіб. На лінії також можна регулювати, залежно від завантаження, кількість рухомого складу за допомогою автоматичних гаражів, у яких він зберігається та обслуговується у міжсезоння. Це дало змогу збільшити строк служби рухомого складу, покращити якість його обслуговування. Сучасне крісло канатної дороги має привабливий зовнішній вигляд, зручне. Воно обладнане вітрозахисним прозорим ковпаком, підніжками, дугами безпеки з упорами, що не дають змоги маленькій дитині випадково випасти на лінії. Деякі ППКД обладнані системою підігрівання сидінь. Паралельно активно удосконалюються системи безпеки та контролю параметрів ППКД. Сучасне комп’ютерне обладнання дає можливість контролю-

вати та регулювати десятки параметрів, у тому числі гармонізацію швидкостей рухомого складу та конвеєрної стрічки посадки, швидкість рухомого складу на лінії, відстань між кріслами або кабінами, параметри приводу, електричних і гідравлічних систем, гальм, швидкість і напрямок вітру на лінії. При виникненні несправностей або відхиленні параметрів за межі допустимих значень система безпеки автоматично зупиняє канатну дорогу. Окремо хочеться зупинитись на системі безпеки RPD (Rope Position Detector) фірми Doppelmayr, яка за допомогою електромагнітних датчиків, встановлених на усіх опорах, контролює положення несучо-тягового каната на балансирах ППКД, автоматично зменшує швидкість при відхиленні каната від канавки ролика і здійснює автоматичну зупинку канатної дороги у випадку відхилення положення каната за межі допустимих значень. До розробки цієї системи положення каната на балансирах контролювалось ламкими кінцевими вимикачами, що спрацьовували у випадку сходження каната з балансира на тросовловлювач. Закладання каната на ролики потребує значних зусиль та часу, що небажано у випадку перебування на лінії пасажирів. Використання RPD дасть змогу запобігти сходженню каната з ролика та відновити роботоздатність дороги за допомогою нескладного механічного регулювання. Проте одноканатні кільцеві системи неможливо використовувати на ділянках з довгими прогонами під дією значних вітрових навантажень. Та й місткість одноканатних кабін обмежена до 15 осіб. У цьому випадку застосовуються прогресивні дво- і триканатні кільцеві системи з кабінами місткістю до 30 осіб підвищеної стійкості до вітрових навантажень. Вони переміщуються на одному або двох несучих канатах за допомогою тягового каната, що замкнений в кільце і рухається з постійною швидкістю. До тягового каната кабіна кріпиться за допомогою канатного затискача, що від’єднується. Це дає можливість кабіні рухатись у зоні станцій незалежно від канатів за допомогою спеціального приводу. Такі ППКД зручно використовувати як транспортні, наприклад, для масової доставки гірськолижників від зон паркування автотранспорту до місць катання або для роботи в умовах завантажених міських мереж. *** Сьогодні фахівці Карпатського ЕТЦ контролюють майже 50 ППКД, включаючи бугельні канатні підйомники, які є на території Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької, Черкаської та Київської областей. Враховуючи специфіку регіону та наявність оздоровчо-екологічних зон на Прикарпатті, Карпатський ЕТЦ ще у 2004 р. розпочав співпрацю з фірмою Leitner, а згодом у 2005 р. і з фірмами Doppelmayr, СКАДО та MULTI SKILIFTBAU. Компанією «Доппельмаєр/Гаравента» споруджено 13 ППКД на туристичних комплексах України, зокрема в Карпатах. Левова частка їх припадає на оздоровчий гірськолижний комплекс «Буковель», який зі своїми 35 канатними дорогами і трасами для катання загальною протяжністю 280 км планує увійти в двадцятку найбільших і найпопулярніших гірськолижних курортів світу. Найближчим часом «Буковель» прийматиме до 30 тис. гостей. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ФОТОРЕПОРТАЖ

КОНКУРС ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

априкінці червня на ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» пройшла фінальна частина першого етапу п’ятого конкурсу професійної майстерності на звання «Кращий за професією» серед працівників АЗС і нафтобаз підприємства. Конкурс професійної майстерності є невід’ємною частиною політики управління персоналом, що проводиться на підприємстві. В умовах всесвітньої економічної кризи керівництво не порушило традицій, що склалися. Одним з головних достоїнств подібних заходів є те, що вони об’єднують учасників змагань, формують командний дух не тільки серед них, але і в трудових колективах. Змагання створює передумови для підвищення відповідальності керівників і кожного працівника за доручену дільницю, сприяє розповсюдженню досвіду роботи в цілому та культури безпеки як невід’ємної складової трудового процесу зокрема. 30 переможців першого етапу, який проходив у підрозділах підприємства, зібралися в Борисполі, щоб визначити кращих. Перші місця у всеукраїнському огляді-конкурсі посіли: за професією «оператор автозаправних станцій» — Я. Остапчук, старший оператор АЗС № 11-16 (Київ); за професією «оператор товарний» — В. Семененко, старший оператор бази зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки (Біла Церква); за професією «слюсар з ремонту і обслуговуванню обладнання» — М. Іванюк, слюсар-ремонтник бази зберігання та реалізації нафтопродуктів і зрідженого газу (Бориспіль); за професією «електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування» — А. Кас’яненко, слюсар-електрик бази зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки (смт Бородянка); з перевірки практичних навичок з протипожежного захисту — І. Куза, оператор АЗС № 14-14 (Львів). Другий етап п’ятого конкурсу професійної майстерності буде проведено наприкінці серпня на базі ІП «ЛУКОЙЛ-Білорусь» у Мінську, де зберуться кращі з кращих від 16 організацій Групи «ЛУКОЙЛ» з 10 країн. На переможців чекають дипломи, грошові премії, надбавки до погодинної тарифної ставки (окладу) за високу професійну майстерність терміном на один рік і пам’ятні подарунки. До складу команди з України ввійдуть фіналісти першого етапу конкурсу. Побажаємо нашим землякам перемоги!

На знімках:

на одному з етапів конкурсу перевірялися практичні навички з ліквідації осередку загоряння; виконуються слюсарні роботи на швидкість і якість; оператор товарний визначає масу нафтопродукту у вертикальному резервуарі типу РВС-1000; заступник генерального директора з персоналу О. Божко і керівник групи промислової безпеки, протипожежного захисту та охорони праці А. Гелих вітають переможців.

Фото К. ТЕЛИЧКА

38 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ФОТОЗВИНУВАЧЕННЯ

НЕВИПРАВДАНА ЕЙФОРІЯ

рубриці «Фотозвинувачення», що подається в журналі «Охорона праці» упродовж останніх років, автор уже не раз звертав увагу органів державного управління охороною праці, структурних підрозділів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілок, роботодавців на порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що створюють безпосередню загрозу для людського життя та здоров’я, але, на превеликий жаль, від цього їх не меншає. І цей факт сьогодні є великою проблемою. Автор жодного разу не бачив, щоб хтось із посадовців, які відповідно до покладених на них обов’язків повинні здійснювати контроль за безпечним веденням робіт, зробив би комусь зауваження з цього приводу. В той же час окремі порушення чітко проглядаються навіть з вулиць, по яких вони пересуваються, в тому числі на службових автомобілях. При проведенні реконструкції приміщення колишнього універмагу, що на вул. Лесі Українки в Кам’янці-Подільському Хмельницької області (фото 1), робітники працюють без засобів індивідуальних захисту. По периметру будинку, що споруджується по вул. Львівське шосе в Хмельницькому (фото 2), не встановлено другий ряд захисних козирків з суцільного настилу. Що стосується першого ряду, то він не є суцільним. І це незважаючи на те, що кілька місяців тому на цьому будівельному майданчику відсутність захисних козирків стала однією з причин нещасного випадку, який стався внаслідок падіння з висоти цегли. На місці проведення ремонту дорожнього покриття проїзної частини та перед ним по вул. Західноокружна обласного центру (фото 3) відсутні знаки, що обмежують швидкість руху транспортних засобів, а також знак «Об’їзд перешкоди з лівого боку». У необхідних місцях не встановлено конуси. І це при тому, що серед великої кількості автомобілів, що проїжджали мимо, були й автомобілі патрульно-постової служби Державтоінспекції, на яку покладено контроль за додержанням Закону «Про дорожній рух». Під час зварювання каркасу сходових маршів до місця зупинки поїзда «Кам’янецький переїзд» та ринку, що на вул. Кам’янецькій у Хмельницькому (фото 4), електрозварник використовує електродотримач, що не відповідає вимогам безпеки. Крім того, цей працівник та слюсар-монтажник працюють без головних уборів, не забезпечені відповідним спецодягом. Як на мене, то допоки роботодавці та найняті працівники так зухвало та демонстративно порушуватимуть вимоги норм і правил під час організації та виконання робіт підвищеної небезпеки, державним органам управління охороною праці та іншим інституціям не варто піддаватися ейфорії з приводу зниження рівня виробничого травматизму, тим більше, що це відбулося не за рахунок зміни психології учасників трудового процесу, а в зв’язку з тимчасовим спадом рівня виробництва. Безпринципність і безкарність по відношенню до порушників, свідками чого мало не щодня стають сотні людей, причому не тільки на Хмельниччині, розхолоджують роботодавців, зайвий раз переконують командирів виробництва, виконавців робіт і спостерігачів у тому, що дбати про охорону праці зовсім не обов’язково. А якщо так, то годі сподіватися на зменшення кількості нещасних випадків при відновленні попередніх темпів приросту виробництва в майбутньому.

Василь СОПІЛЬНЯК

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/8009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРОПОНУЮТЬ СПЕЦІАЛІСТИ

Винахід електрозварювання в ХІХ ст. послужив імпульсом до розвитку індивідуальних засобів захисту від іскор розплавленого металу, ультрафіолетового випромінювання та окалини. Робота з плавильним і зварювальним устаткуванням вимагає використання особливих засобів захисту. Щиток зварника — один з найважливіших захисних засобів, від вибору якого залежать умови праці зварника.

і в кого не викликає сумніву, і що оо очіі під і час ас зварювання ас з ар рю а рю необхідно захищати від шкідливого випромінювання, бо ураження очей стається за долі секунди і миттєво відчувається — від легкого засліплення до опіку рогівки. Зварювальні гази й аерозолі можуть завдати шкоди органам дихання і центральній нервовій системі, а у деяких випадках навіть стати причиною виникнення раку. Як показує практика, щитки зі звичайним затемненим склом, які незручно тримати, без вентиляції вже не забезпечують необхідного захисту зварника. У вересні-жовтні поточного року компанія «АНКОН ТРЕЙД» представить на українському ринку щитки зварника нового покоління з фільтром автоматичного затемнення (ФАЗ) Optrel. Це остання технологічна розробка визнаного лідера на світовому ринку засобів індивідуального захисту зварників компанії Sperian Protection. Корпуси всіх щитків виконано з механічно міцного композитного термостійкого та надлегкого матеріалу — поліаміду. Обтічна форма щитка, що захищає від проникнення зварювальних газів, зовнішні лінзи сферичної форми тривалого терміну служби, розширена ділянка захисту підборіддя, шиї та вух, а також багатофункціональне регулювання кута нахилу щитка й оголовка, що дає можливість зробити індивідуальне припасування і розширити огляд,— ось лише деякі відмітні ознаки щитків Optrel, що роблять їх неповторними. Серію щитків Optrel e600 розроблено спеціально для зварників-експертів. Це не тільки сучасний дизайн, але також підвищений рівень комфорту й функціональності. Спеціальні технічні розробки забезпечили йому популярність, а також високу оцінку серед користувачів. Після модернізації в 2008 р. щиток адаптовано до сучасних потреб зварників, гарантує простий догляд і оптимальну масу. Щиток Optrel e680 — новий еталон для щитків зварника. Він розроблений спеціально для працівників, які виконують найрізноманітнішу роботу і потребують широкого набору індивідуальних регулювань. Два діапазони затемнення та великий вибір регулювань дають можливість зварнику вільно використовувати щиток у багатьох зварювальних процесах. Зварювання потребує повної концентрації уваги. Це не проблема з Optrel e670: унікальна технологія використання сенсорів дає змогу світлофільтру автоматично вибирати необхідний рівень затемнення і постійно адаптувати його під умови, що змінюються, вловлюючи та оцінюючи інтенсивність світіння електричної дуги.

40 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

З і Зб е е коло о о огляду о (+33 (+ 33%) % щитків и і серії сер се рії O рі Optrel Op ptr trel el e60 e600 6 0 Збільшене (+33%) і точна передача кольору забезпечують зварнику відмінну видимість об’єкта, що зварюється, і показань апарата. Щитки використовуються при усіх видах зварювання, крім лазерного, а також під час шліфування і зачищення металу (рівень затемнення 4). А різні кольори з використанням тепловідбиваючих фарб забезпечують комфортну температуру у підмасковому просторі. Щитки серії Optrel р400 ідеальні для професійних зварників, яким необхідний комфорт у роботі і переваги високоякісного щитка з активним світлофільтром у поєднанні з прийнятною ціною. Різні кольори щитків Optrel р400 з використанням тепловідбиваючих фарб забезпечують комфортну температуру у підмасковому просторі. Щитки цієї серії також рекомендується застосовувати під час усіх видів зварювання, крім газового і лазерного. Щиток Optrel р450 дає можливість зварнику виконувати стандартну функцію 9— 13 DIN, захищаючи його в ході більшості стандартних зварювальних процесів. ФАЗ високої якості гарантує тривалий термін служби і найвищий рівень захисту очей зварника. Щиток Optrel р430 — найвища якість серед ФАЗ з єдиним ступенем затемнення. Світлофільтр щитка переключається зі світлого стану 3 DIN у темний 11 DIN. Сонячні фотоелементи забезпечують постійне і довготривале джерело живлення без необхідності вмикати і вимикати, а також без необхідності замінювати батарейки. Усі щитки зібрано за принципом конструктора — з можливістю заміни деяких частин, що значно подовжує термін їх експлуатації. Можливість доповнити щитки системами примусового очищення (Optrel e1100) або подачі повітря (Airvisor W-Series) сприяє комфортній роботі зварників у важкодоступних і погано вентильованих місцях (шахтах, колодязях, цистернах тощо). Також існує безліч додаткових аксесуарів (каски, захисні покриття для голови, шиї тощо), що сприяють підвищенню безпеки проведення зварювальних робіт. Вартість таких щитків, певна річ, вища вартості звичайного щитка. Описані вище засоби захисту — тільки мала частка того, що можна запропонувати зварникам. Правильно підібрані, у комплексі вони є суттєвим чинником у забезпеченні безпечних умов праці зварників.

С. ПУГІН, директор ТОВ «АНКОН ТРЕЙД»

МЕДИЦИНА Д Ц ПРАЦІ Ц ПОРАДИ СПЕЦІАЛІСТА

Коротким рядком Донецька облСЕС нарешті визначила місця зберігання заборонених і непридатних для використання пестицидів, що становлять загрозу здоров’ю населення. Проте в результаті реформування аграрного сектора економіки вони не були своєчасно прийняті на баланс підприємств і залишилися без належного нагляду. Це 12 складських приміщень, що не мають промсанітарної охорони, 5 складів, розташованих у природоохоронній зоні, а також 40 аварійних складів. Вирішується питання відомчої приналежності 34 складів отрутохімікатів. *** У липні Лютеранська церква Аугсбурзького віросповідання «Злагода» передала від місіонерського центру «SILOAH» (Німеччина) для реанімаційного відділення Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги 8 функціональних ліжок. Минулого року лікарня отримала від церкви гінекологічне крісло з сучасною оптикою для профілактики онкологічних і запальних захворювань, 3 функціональних ліжка, обладнання та меблі для лабораторії. Найближчим часом лікарня отримає ще й крісла, візки та ходунки для інвалідів. *** На 29 конгресі Міжнародної комісії з професійного здоров’я, що відбувся у ПАР, було зазначено, що 2,3 млн. передчасних смертей працюючих у світі зумовлено впливом шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Із цієї кількості 1,95 млн. смертей пов’язано з професійними та професійно зумовленими захворюваннями. Ці втрати можна скоротити не менш ніж у 2 рази за рахунок правильно налагодженої профілактичної роботи.

Щороку з настанням дачно-городніх сезонів все більше й більше у життєдіяльності міського населення (так само як і сільського) з’являються роботи з використанням сучасних засобів захисту зелених насаджень та різних добрив. Іншими словами — пестицидів. У щоденній метушні ми забуваємо про те, що маємо справу із шкідливими та небезпечними речовинами.

естициди — хімічні речовини, що застосовуються для захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів (переважна більшість пестицидів — високотоксичні). Вони класифікуються: за хімічним складом — неорганічні (пестициди рослинного, бактеріального та грибкового походження) та органічні (найбільша група пестицидів високої біологічної активності); за об’єктами застосування — засоби боротьби із шкідниками рослин (з грибковими та бактеріальними хворобами рослин; з бур’яном і небажаною рослинністю). Бувають у вигляді порошків, гранул, емульсій, аерозолів і фумігантів, розчинів у воді та органічних розчинників, отруйних принад, антисептичного та інсектицидного мила, фарб, лаків, інсектицидного паперу. Спеціалісти, які проводять роботи з хімічного захисту рослин і тварин, повинні мати спеціальну освіту або підготовку на курсах (семінарах), що організовуються станціями захисту рослин, і щороку підвищувати свою кваліфікацію. Виробниче навчання робітничого персоналу — трактористів, механізаторів, допоміжних робітників — проводять на місцях спеціалісти із захисту рослин. Тривалість робочого дня з пестицидами — 4—6 год. Особливо треба бути обережними під час підготовки робочих сполук (розчинів, емульсій, суспензій тощо), безпосередньої обробки рослин і тварин, протруювання насіння, ремонту використаної апаратури для

розбризкування пестицидів, під час догляду за рослинами (прополювання, обрізання тощо) після їх обробки різними засобами. Категорично заборонено пити, приймати їжу та курити при контакті з пестицидами, а також у приміщеннях їх зберігання та під час поводження з ними. З усією серйозністю необхідно поставитися до додержання вимог безпеки і не забувати про особисту гігієну. Зберігають пестициди тільки у спеціально призначених і обладнаних складах. Відпуск отрутохімікатів з базисних складів допускається тільки за повної готовності господарств вести роботи з ними. Видача їх зі складів провадиться особі, відповідальній за проведення робіт, за письмовим розпорядженням керівника організації. Зберігання пестицидів у господарствах дозволяється тільки після огляду складу органами санітарної служби та його паспортизації (паспорт на склад). Під час виявлення порушень правил утримання складу органи санітарного нагляду вилучають паспорт і забороняють експлуатацію складу. Перед використанням сучасних засобів захисту зелених насаджень та різних добрив на індивідуальних садово-городніх ділянках, у фермерських господарствах та на інших сільськогосподарських об’єктах необхідно уважно вивчити інструкцію. Крім відомостей про виробника та термін придатності, обов’язково звертайте увагу на таку інформацію: склад препара-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

нервової системи, психічні захворювання, усі форми туберкульозу, хронічні запальні захворювання органів дихання та верхніх дихальних шляхів, хвороби серцево-судинної системи та багато інших. Якщо у садівникааматора є хронічні захворювання, перед використанням будь-якого препарату на своїй ділянці обов’язково проконсультуйтеся у дільничного лікаря.

ту і вміст діючої речовини; відомості про технічний документ (ТУ), відповідно до якого його виготовлено; відомості про проходження держсанепідекспертизи (номер і дата висновку МОЗ України — як імпортного, так і вітчизняного засобу); інструкцію з поводження з препаратом, в якій зазначено спосіб застосування та вимоги безпеки. Також обов’язково звертайте увагу на інформацію про те, для яких цілей призначено засіб і для яких рослин. Під час індивідуального поводження з препаратами на своїх садово-городніх ділянках необхідною є певна обережність. Поруч з Вами на ділянці можуть перебувати рідні та близькі, а також сусіди на суміжних ділянках, які можуть бути зайняті виконанням зовсім інших робіт. Вони можуть постраждати від Вашого неправильного поводження з препаратом або під час неправильного способу обробки. Під час індивідуального використання препаратів на ділянках садівникам необхідно враховувати стан свого здоров’я, оскільки існують певні обмеження у допуску до виконання цих робіт. Протипоказаннями до роботи з пестицидами є захворювання центральної та периферійної

42 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

Керівники сільськогосподарських підприємств, інших організацій для робіт з пестицидами виділяють практично здорових людей. На підставі результатів попередніх медичних оглядів їм видають медичну книжку. Періодичний медичний огляд проводиться не рідше 1 разу на рік.

Під час одночасного виконання робіт кількома садівниками з використанням ранцевих розпилювачів вони повинні перебувати на відстані не менше ніж 5—6 м один від одного по діагоналях ділянки чи з підвітряного боку по не обробленій пестицидами площі. Опилювання рослин також виконується у безвітряну погоду. Робота у теплицях після застосування пестицидів дозволяється після закінчення термінів, встановлених для кожного хімікату. Вихід на оброблені ділянки для проведення сільгоспробіт дозволяється тільки після закінчення термінів, встановлених для кожного пестициду. Засоби індивідуального захисту є обов’язковими для всіх видів робіт з пестицидами (спецодяг, спецвзуття, респіратор або протигаз, захисні окуляри, рукавиці або рукавички тощо). Під час роботи з пилоподібними речовинами використовують протипилові респіратори, під час робіт з високотоксичними препаратами — респіратори з протигазовими патронами. Після закінчення роботи індивідуальні засоби захисту знімають у певному порядку: рукавиці (не знімаючи з рук) миють у знешкоджуючому розчині (3—5%-ний розчин кальцинованої соди, вапняне молоко), промивають у воді, потім (не знімаючи рукавиць) знімають окуляри, респіратор, чоботи й комбінезон; знову промивають рукавиці у знешкоджуючому розчині та воді й знімають їх. Звільнений від пилу спецодяг (струшуван-

Протипоказаннями до роботи з пестицидами є захворювання центральної та периферійної нервової системи, психічні захворювання, усі форми туберкульозу, хронічні запальні захворювання органів дихання та верхніх дихальних шляхів, хвороби серцево-судинної системи та багато інших. Категорично заборонено залучати до роботи з використанням пестицидів осіб віком до 18 років, вагітних жінок і жінок-годувальниць, жінок старше 55 років, а також осіб, які перенесли інфекційні захворювання чи хірургічні операції (впродовж 12 міс.). Існують певні вимоги до виконання робіт з використанням пестицидів. Обробку ділянок у спеку необхідно проводити у ранкові або вечірні години (за найнижчої температури повітря, малої інсоляції і у безвітряну погоду). Під час обприскування рослин факел розпилення не повинен спрямовуватися потоком повітря на інших працівників, зайнятих неподалік.

ням, вибиванням, пилососом) вивішують для провітрювання та просушування під навісом чи на відкритому повітрі на 8—12 год (спецодяг перуть залежно від його забруднення, але не рідше ніж через 6 робочих змін). Додержання правил безпеки та гігієнічних вимог дасть можливість садівникові зберегти власне здоров’я та здоров’я своїх близьких і сусідів, зайнятих на ділянці. М. ГАВРИЛЕНКО, завідувачка відділу гігієни праці Одеської міської санепідстанції

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ПРОДОВЖУЄМО ТЕМУ

ПРОБЛЕМА,

ЯКУ НЕ ВАРТО НЕДООЦІНЮВАТИ

У статті «Небезпека електромагнітних випромінювань», що була надрукована в журналі «Охорона праці» (№ 3, 2009 р.), її автори привернули увагу спільноти до проблеми негативного впливу електромагнітних випромінювань (ЕМВ) на здоров’я людини. Потрібно сказати, що з огляду на її актуальність, ще в 1966 р. було створено Міжнародну організацію (International EMF Project) з вивчення впливу на живі організми ЕМВ у діапазоні частот від 0 до 300 ГГц. Після проголошення незалежності в Україні було прийнято ряд нормативно-правових актів, у тому числі Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу ЕМВ, які регламентують їх рівні. Але і після цього проблема не втратила своєї гостроти, бо з кожним роком кількість джерел ЕМВ, що забруднюють довкілля, невпинно зростає. Отож дуже похвально, що журнал «Охорона праці», який уже понад 15 років стоїть на сторожі життя та здоров’я людей, дає можливість фахівцям і науковцям довести до широкого загалу ту інформацію, якою вони сьогодні володіють. У цьому зв’язку ми хочемо дещо доповнити колег, які переймаються цією актуальною проблемою, з тим, щоб виробити єдині підходи до її вирішення.

скільки людина не в змозі безпосередньо відчувати джерела й рівні ЕМВ, як, до речі, і місця розташування патогенних зон, рівень забруднення повітря й води, то всі наші знання в цій сфері базуються на тій убогій, суперечливій, дозованій і, як наслідок, не завжди об’єктивній інформації, що ми черпаємо із засобів масової інформації та різних чуток. І хоча ніхто з нас не в змозі істотно вплинути на екологічний стан оточуючого середовища, але кожний громадянин, за бажанням, має право індивідуально його контролювати. Як не прикро, але за всю історію розвитку цивілізації людство отримало тільки два індивідуальних контрольно-вимірювальних прилади: годинник (щоб не запізнюватись) і термометр (щоб знати, як одягтись, виходячи із домівки). В той же час сучасний рівень розвитку електронної техніки дає можливість створювати й виготовляти прилади для здійснення контролю за рівнями ЕМВ, яких зазнає кожен з нас. Той факт, що цього не відбувається, свідчить про існування штучно створених бар’єрів, які перешкоджають виготовленню та поширенню серед населення таких приладів. Одна з мотивацій створення цих бар’єрів — «менше знаємо — краще спимо». Стикаючись у повсякденній роботі з вимірюванням ЕМВ, ми мимоволі стали асоціювати результати проведених досліджень з екологічною ситуацією, тобто з так званим електронним смогом, у якому живемо. До речі, живемо в ньому «не завдяки, а всупереч»..., ввімкнувши всі резерви організму. І коли комусь із нас їх не вистачає, приходить хвороба, яка потім негативно позначається і на здоров’ї наступних поколінь. У статті наших колег не сказано, що ступінь впливу ЕМВ на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності, тривалості, характеру та режиму опромінення, розмірів опромінюваної поверхні (маси тіла) й індивідуальних особливостей організму. Біологічний вплив ЕМВ високих частот пов’язаний в основному з їх тепловим й аритмічним ефектом. Усі перераховані в зга-

даній публікації наслідки впливу на організм ЕМВ тим чи іншим чином пов’язані безпосередньо з існуванням власного магнітного поля людини. Тому вплив низькочастотних магнітних полів (НМП), що мають більшу проникну здатність, відчутніші для людини. Сьогодні НМП для живих організмів становлять не меншу загрозу, ніж радіаційне забруднення в Україні у 80-х роках минулого століття. Експериментально встановлено, що максимальна реакція головного мозку людини на впливи зовнішніх НМП відбувається на частоті 8 Гц й істотно зменшується зі збільшенням частоти. На частоті 20 Гц реакція мозку практично припиняється. Магнітні прояви біологічної активності властиві не тільки окремим внутрішнім органам, а й шкірі, м’язам, очам. Приміром, серце — найбільш сильне джерело електричних і магнітних полів в організмі. Тому вплив зовнішніх ЕМВ меншою мірою відбивається на стабільності його роботи, а більшою, як це і зазначено у статті,— на функціонуванні головного мозку. Слід також додати, що на сьогодні виділяють два види впливу ЕМВ на організм людини — тепловий та інформаційний. Тепловий — спостерігається при відносно високих рівнях ЕМВ і пов’язаний із перетворенням поглинутої електромагнітної енергії в теплову. Зазвичай процеси терморегуляції в організмі розсіюють вироблене тепло. Вважається, що інформаційний вид впливу характерний для малоінтенсивних рівнів ЕМВ і спричиняє формування біологічного ефекту за рахунок енергії самого організму. Загальним у характері реакції організму на тривалий вплив різних режимів НМП (зокрема, промислової частоти),за даними [http://odyssey9.ru], є дисфункція метаболічних процесів, наслідком яких є зниження імунної резистентності організму, порушення функціонального тонусу центральної нервової системи. Визнано, що ЕМВ відеодисплейних терміналів (ВДТ) обладнання і моніторів персональних комп’ютерів (ПК) є також суттєвим фактором зовнішнього впливу на людОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ський організм. Їх впровадження в різні галузі економіки диктує необхідність створення здорових і безпечних умов для їх експлуатації. Про це свідчить зростаюче число повідомлень про негативний вплив ЕМВ на здоров’я людей (розвиток патології зорового аналізатора, розлади нервової, серцево-судинної систем, викидні та вроджені аномалії розвитку). Так, у осіб, які працюють за монітором з електронно-променевими трубками від 2 до 6 год на добу, функціональні порушення центральної нервової системи відбуваються в середньому в 4,6 разу частіше, ніж у контрольних групах, хвороби серцевосудинної системи — в 2 рази, хвороби верхніх дихальних шляхів — в 1,9 разу, хвороби опорно-рухового апарату — в 3,1 разу. Основними несприятливими факторами виробничого середовища та трудового процесу в осіб, які працюють з ПК, крім ЕМВ, є статична електрика, м’яке рентгенівське випромінювання, напруження зорового аналізатора та велика напруженість праці. За результатами наших гігієнічних досліджень встановлено, що домінуючими щодо впливу на здоров’я таких користувачів є фі-

зичні фактори малої інтенсивності, зокрема, напруженість ЕМВ (коли рівні коливань перебувають у межах від 0,6 до 290 В/м), шум (найбільший його рівень зареєстрований на середніх та високих частотах — 125 — 8000 Гц, в окремих випадках рівні шуму перевищували їхні нормативні значення). У 51% моніторів були виявлені підвищені рівні ЕМВ, а додатковими шкідливими факторами під час експлуатації засобів копіювальної техніки є високочастотний розряд і ультрафіолетове випромінювання, що призводить до утворення токсичних сполук озону (І клас небезпеки) і оксиду азоту (ІІІ клас небезпеки), рівні яких можуть перевищувати гранично допустиму концентрацію (ГДК). Крім того, існує проблема, пов’язана з газовиділенням у повітря робочої зони хімічних сполук внаслідок старіння корпусів ВДТ (стирол, дібутилфталат, трикрезилфосфат) та кабелів (хлорвініл, ненасичені вуглеводні та їхні компоненти). Наявність у повітрі кожної з цих хімічних речовин значно нижче ГДК, але існує небезпека їх комплексної дії з урахуванням класу небезпеки і спрямованості дії, внаслідок чого ефект може підсумовуватися (посилюватися). При ретельному обстеженні стану здоров’я користувачів ВДТ були виявлені високі рівні захворюваності як серед жінок, так і серед чоловіків. Установлено, що серед осіб молодого віку переважають захворювання зорової системи, а із збільшенням віку

44 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

користувачів спостерігається зростання соматичних захворювань. Виходячи з результатів наших обстежень ПК, проведених як у лабораторних умовах, так і на діючих об’єктах, слід зазначити, що з появою моніторів LCD (TFT) основним джерелом ЕМВ стає системний блок. Особливо це стосується тих ПК, споживана потужність яких перевищує 300 Вт. Виникає закономірне запитання: якщо унормовані рівні ЕМВ становлять загрозу для користувачів ПК — професіоналів, то чому ці норми не розповсюджуються на все населення? Відповідь проста: за логікою, вони мали б стосуватися й інших джерел ЕМВ, пов’язаних з життєдіяльністю людини, а в цьому випадку необхідно було б заборонити експлуатацію сучасних засобів міського і залізничного електротранспорту (метро, тролейбуси, трамваї, електровози), а також відмовитись від виробництва і використання більшості видів побутової електричної та електронної техніки. До таких радикальних заходів суспільство поки що не готове. Щодо наведених у публікації наших колег зон ризику, то слід зауважити, що негативний вплив ЕМВ залежить не тільки від відстані, на якій перебуває їх джерело до людини, а й частоти та потужності того чи іншого електроспоживача. У статті зазначено зону ризику для телевізорів — 1,2 м, проте для плазмових телевізорів вона має бути більш як 3 м від екрана. За матеріалами міжнародних науково-технічних конференцій з електромагнітної сумісності технічних засобів та електромагнітної безпеки (а ми є їх постійними учасниками і доповідачами), джерелами ЕМВ, що справляють негативний вплив на здоров’я людини, є не тільки комп’ютерна техніка і побутові електричні та електронні прилади, а й медичне устаткування. Наприклад, в лікувально-профілактичних закладах широко використовуються такі сучасні діагностичні засоби, як магніторезонансні томографи (МРТ), дія яких заснована на використанні постійного, електро- та надпровідникового магніту з індукцією від 0,2 до 2 Тл. За результатами обстежень обладнання VEKTRA-11, SIGNAHORISON та Magnetron Simphony (Siemens), проведеного у клініках Російської Федерації, виявлено, що в зоні, де перебуває медичний персонал під час підготов-

ки та проведення обстеження, величини магнітної індукб ції постійного магнітного поля (ПМП) становлять 15 — 1500 мТл при гранично допустимих рівнях (ГДР) 20 мТл і 30 мТл (за умови терміну перебування біля індуктора відповідно 11 і 60 хв).

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Відомо, що систематичне щоденне перебування медичного персоналу у небезпечній зоні може призвести до розвитку вегетативно-судинної дисфункції, астеновегетативного синдрому, а при локальному впливі — до вегетативної поліневропатії рук. При цьому слід також врахувати і вплив ЕМВ в імпульсному режимі на частотах від 240 Гц до 8 кГц (під час подачі стимула) і в частотному діапазоні близько 10 МГц (при прийманні). Одночасний вплив низькочастотних і високочастотних ЕМВ на сьогодні ще практично не вивчений. Деякі зразки електрохірургічного та фізіотерапевтичного (в тому числі і косметологічного) обладнання створюють такі рівні напруженості ЕМВ (від постійного до електромагнітного з частотами понад 300 ГГц), що значно перевищують ГДР навіть за умови їх короткочасної роботи. Для убезпечення роботи медичного персоналу доцільно розробити гігієнічні регламенти виробничого впливу ЕМВ для діапазонів і режимів генерації, властивих для сучасного медичного обладнання, адекватні методи гігієнічної оцінки комплексу факторів електромагнітної природи, що негативно позначаються на здоров’ї медичного персоналу, особливо працівників фізіотерапевтичних (косметологічних) кабінетів, а також комплекс профілактичних заходів для запобігання професійним захворюванням. Щодо негативного впливу на здоров’я людей ЕМВ мобільних телефонів, про що йшлося в згаданій статті, то слід зазначити, що встановлений в Україні ГДР становить 2,5 мкВт/см2. Цей показник є набагато жорсткішим, ніж у країнах Європи та Америки (в 4 рази менший, ніж у Росії і в 40 — ніж у США). Сьогодні немає достовірних даних, які б підтверджували, що малоінтенсивне ЕМВ від базових станцій стільникового зв’язку, які розташовані та експлуатуються відповідно до вимог санітарного законодавства, може завдавати шкоди здоров’ю людини. Проте, на нашу думку, в місцях скупчення великої кількості користувачів мобільними телефонами існує практично постійний фон ЕМВ, створений сукупністю мобільних телефонів, який може негативно позначатися на здоров’ї наших співвітчизників і, в першу чергу, дітей. Це явище аналогічне ефекту «пасивного куріння». За результатами досліджень, проведених білоруськими науковцями серед школярів, виявлено, що внаслідок розмови по мобільному телефону протягом 10—30 хв самопочуття у 23% опитуваних погіршується, 17% школярів відчували приплив жару до обличчя, збудження, підвищене потовиділення, головний біль, серцебиття. Виникає також відчуття болю у вусі, спричинене тим, що енергія випромінювання мобільного телефону проникає до мозку абонента безпосередньо через зону, площа якої розмірна з габаритами телефону. Завдяки наявності скін-ефекту, на глибині приблизно до 2 см (на частоті 900 МГц) і 1 см (на частоті 1800 МГц) від поверхні голови енергія ЕМВ мобільного телефону зменшується більше ніж удвічі. Це означає, що 70% її поглинається поверхневими клітинами головного мозку. Тому в ділянках мозку, що прилягають до вуха, рівень питомої потужності поглинання організмом людини (SAR-Specific Absorption Rate) може досягати значень 20 Вт/кг і навіть більше. При придбанні мобільного телефону рекомендується вибирати модель з найменшим значенням SAR. При цьому необхідно з’ясувати місцезнаходження основної (випромінюючої) антени і вибирати саме ту модель, антена якої максимально віддалена від поверхні голови під час

ПРОДОВЖУЄМО ТЕМУ розмови. Для істотного зменшення впливу високочастотного ЕМВ слід користуватися гарнітурою: зовнішнім мікрофоном та навушниками або Bluetooth. Проте і в цьому випадку мобільний телефон необхідно тримати якомога далі від голови. Якщо мобільний телефон перебуває в режимі очікування, то середній рівень його випромінювань незначний, оскільки його обмін даними з базовою станцією триває упродовж долі секунди. Отже, в режимі

очікування мобільний телефон можна носити там, де це зручно. Найбезпечніше місце — зовнішня сторона стегна трохи вище коліна. Варто пам’ятати, що: людина має власне низькочастотне магнітне поле зі складним спектром і складними ритмами, і будь-який вплив зовнішніх техногенних НМП або ПМП призводить до порушення балансу складної біологічної системи; нормативний рівень індукції НМП в 250 нТл для діапазону частот 5 Гц — 2 кГц та 25 нТл для діапазону частот 2—400 кГц є компромісним граничним рівнем безпеки, який можуть забезпечити виробники електронної техніки. Разом з тим навіть цей рівень є небезпечним для людини, а тому надалі, в процесі розвитку нових енергозберігаючих технологій, повинен бути істотно знижений; на біологічну реакцію організму впливають резонансні ефекти, що залежать від значень інтенсивності ЕМВ, у тому числі і від спектра й модуляції частоти, тривалості впливу. До резонансних явищ належать також так звані частотні й амплітудні вікна, що мають високу біологічну активність на клітинному рівні. Для того, щоб максимально убезпечити наших співвітчизників від негативного впливу ЕМВ, необхідно якомога швидше приступити до розробки нових і перегляду існуючих загальнодержавних нормативних актів, що унормовують значення їх ГДР. Що стосується приладів для здійснення контролю за електронним смогом, то нами розроблені прилади для контролю НМП, які не поступаються кращим зарубіжним аналогам. Е. БУДЯНСЬКА, завідувачка лабораторії гігієни комп’ютерних і прецизійних технологій Харківського науководослідного інституту гігієни праці і професійних захворювань, В. ГАЛАНСЬКИЙ, старший науковий співробітник науково-дослідного центру «ТЕЗІС» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», М. ПРОКОФ’ЄВ, директор НДЦ «ТЕЗІС» НТУУ «Київський політехнічний інститут»

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

ПІДВИЩУЮТЬ МАЙСТЕРНІСТЬ МЕДИКИ

конференції взяли участь заступник Міністра охороохоро ни здоров’я України В. Юрченко, начальник управління організації медичного забезпечення «Євро-2012», міжнародних зв’язків та євроінтеграції З. Гузар, директор УНПЦ ЕМД МК Г. Рощін, заступник голови Львівської облдержадміністрації Я. Кашуба та начальник головного управління охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації В. Кімакович. А також представники МОЗ України, керівники управлінь охорони здоров’я областей України, керівники територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, головні лікарі станцій швидкої медичної допомоги, гості з Польщі та Білорусі. Тут розглядались ключові питання розробки технологій організації та надання медичної допомоги на дошпитальному етапі. Зокрема, з великою кількістю потерпілих у випадку надзвичайних ситуацій, взаємодії з медичними закладами та рятувальними службами. Учасники конференції обговорили стан екстреної медичної допомоги в Україні, організаційні та матеріально-технічні проблеми служби швидкої допомоги, пропозиції щодо покращання її роботи, а також рівень підготовки медичних закладів до медичного забезпечення чемпіонату «Євро-2012» та перспективи міжнародної співпраці у системі надання екстреної медичної допомоги. Під час конференції, крім іншого, було проведено показові навчання-тренінги за участі інструкторіввикладачів, бригади Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, польської фірми «ResQ». Демонструвалося також сучасне обладнання для надання екстреної медичної допомоги українського та європейського виробництва.

46 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

Своєрідною прелюдією «Галицьких медичних ралі-2009» став проїзд Львовом 10 червня 2009 р. понад 30 авто «швидкої допомоги» до площі перед будинком обласної держадміністрації, де відбулось відкриття змагань. Самі ж змагання проходили у польових умовах бази Міжнародного центру миротворчості та безпеки МО України, що на Яворівському полігоні. Нагадаю, що ралі карет швидкої медичної допомоги було запроваджене для налагодження взаємодії різних медичних шкіл, щоб стандартизувати та оптимізувати надання екстреної медичної допомоги в різних країнах світу. Найстаріші европейські змагання «Rallye Rejviz» проводяться щорічно у чеському місті Єсенік. У 2006 р. Львівщина вперше в Україні перейняла світовий досвід проведення подібних змагань і започаткувала перші регіональні «Галицькі медичні ралі» для бригад екстреної медичної допомоги. Цього разу у змаганнях взяла участь 31 команда бригад швидкої медичної допомоги, з них — 3 бригади медичних рятувальників з польських міст Хелм, Люблін, Краків та бригада з білоруського Бреста. Головними критеріями оцінки учасників змагань були: вміння організувати роботу медперсоналу на місці виклику, орієнтування на місцевості, якість та швидкість надання екстреної медичної допомоги, співпраця з пожежниками та дорожньо-патрульною службою, майстерність водіїв. За дотриманням порядку надання екстреної медичної допомоги слідкували кваліфіковані бригади арбітрів-лікарів зі Львова, Києва, Тернополя, Харкова (Україна) та Білорусі. Переможців визначали за сумою набраних балів (абсолютний залік) та в трьох номінаціях I, II, III місць «Галицьких медичних ралі-2009». Бригади працювали у нічному етапі (завдання «Готель»), а також у денних — «Сусідка», «Гараж», «Копачі», «Марафон», «Десант», «Ровер», «На бога надійся, але…», «Кабінет» та ін. Для відпрацювання спільних дій були запрошені 2 бригади рятувальників та пожежників ГУ МНС у Львівській області. Умови бази Міжнародного центру миротворчості та безпеки давали можливість відтворити реальні умови для виконання поставлених завдань. Загалом усі учасники показали непогані результати у напруженій боротьбі. В абсолютному заліку за набраними балами перемогу святкували медичні бригади з Хелма (Польща), київського медичного центру «Борис» (Україна) та з Любліна (Польща). Хоча цього разу жодна з українських команд не посіла першого місця, головне завдання змагань було досягнуто — вони стали важливим етапом на шляху підвищення професійної майстерності медиків. Ігор ПАРФЕНЮК, наш власкор Фото з архіву Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ РЕКОМЕНДАЦІЇ СПЕЦІАЛІСТІВ

Коротким рядком Кабінет Міністрів України розпорядженням № 851-р від 22.07.2009 р. схвалив Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми збереження і розвитку трудового потенціалу України на період до 2017 року (далі — Програма). Метою Програми є забезпечення підтримання, відновлення і розвитку трудового потенціалу, відтворення кваліфікованої робочої сили та підвищення її конкурентоспроможності відповідно до сучасних потреб економічного і соціального розвитку країни. Серед інших заходів Програма передбачає впровадження міжнародних стандартів щодо умов та охорони праці на виробництві, новітніх прогресивних технологій, спрямованих на зменшення впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, удосконалення трудового законодавства, нарощення освітньо-кваліфікаційного потенціалу, створення умов для безперервної освіти, здобуття знань та підвищення кваліфікації протягом трудової діяльності, підвищення якості підготовки кадрів вищими та професійно-технічними навчальними закладами. Виконання Програми сприятиме зменшенню кількості нещасних випадків на виробництві та зниженню рівня професійної захворюваності, наближенню тривалості життя до відповідних показників ЄС тощо. Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел. Для її виконання також залучатиметься міжнародна

ЗВЕРНЕННЯ

вчених та лікарів до Федерації роботодавців України Конституцією України передбачено створення належних, безпечних та здорових умов праці для всіх категорій працівників, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, що повністю відповідає сучасним світовим тенденціям у розвинених країнах та вимогам Глобального плану дій ВООЗ щодо збереження здоров’я працюючого населення.

одночас в умовах економічної, екологічної та демографічної кризи в структурі населення України спостерігаються руйнівні тенденції, що призводять до скорочення трудового потенціалу — зменшується питома вага молодших вікових груп як резерву трудового потенціалу, скорочується загальна чисельність працездатного населення (порівняно з 2001 р.— на 2,5 млн. осіб), а також чисельність населення, зайнятого в економічній сфері (на 33,1%). Відмова від принципу переважного медичного обслуговування працюючого населення призвела до майже повної ліквідації медичних установ цільового призначення (МСЧ, здоровпунктів на підприємствах), скорочення посад цехових лікарів-терапевтів (у 11,2 разу), кількості стаціонарних ліжок — у 3,3 разу. Ці необачні дії призвели до різкого погіршення здоров’я працюючого населення. Професійні хвороби зараз виявляються у виражених формах, що не підлягають реабілітації. Звичайним явищем стало діагностування одночасно кількох професійних захворювань у одного і того ж працівника. Нині кожний третій працюючий потребує негайного оздоровлення або лікування. Почастішали випадки раптової смерті на робочому місці. За таких темпів погіршення професійного здоров’я вже в 2015—2020 рр. потреба в трудових ресурсах у провідних галузях промисловості зможе бути задоволена лише на 38—44%. Це загрожує колапсом виробництва в таких галузях, як металургійна, хімічна та коксохімічна, вугільна, гірничозбагачувальна, енергетична промисловість. Загальновідомо, що здоров’я нації, де основу становить працююче населення, є запорукою успішного економічного розвитку держави, натомість його погіршення може становити загрозу для національної безпеки. На жаль, в умовах нових економічних відносин зусилля власників підприємств передусім спрямовані на одержання надприбутків, навіть за рахунок нещадної експлуатації та втрати здоров’я працівників. Обурливих форм набуває безвідповідальне використання дитячої праці на важких і шкідливих роботах. Це результат соціальної короткозорості і неусвідомлення простої істини — що виробництву потрібен не хворий, а здоровий працівник. Такий підхід підриває будь-яку перспективу і перш за все інноваційний розвиток держави. Визнаючи здоров’я кожного члена суспільства за найвищу цінність держави, що є запорукою могутності її трудового потенціалу, як складову національної безпеки країни, ми, вчені та лікарі України, наполягаємо на об’єднанні зусиль роботодавців, науковців, лікарів, громадськості та їх спрямуванні на забезпечення здоров’я і зміцнення трудового потенціалу нації. Наголошуючи на визначальній ролі власників підприємств у створенні безпечних і здорових умов праці на робочих місцях, звертаємося до роботодавців і підприємців з вимогою суворого додержання Законів України «Про охорону праці» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» насамперед у частині збереження здоров’я працюючих.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Розраховуючи на розуміння гостроти та актуальності проблеми збереження і зміцнення трудового потенціалу України з боку роботодавців і підприємців та усвідомлення ними необхідності державницького підходу до її вирішення, настійно рекомендуємо: При плануванні та здійсненні економічної діяльності враховувати основні принципи Конвенцій і Рекомендацій Міжнародної організації праці в частинах додержання вимог гігієни праці та профілактики профзахворювань на виробництві. Постійно дбати про покращання медичного обслуговування працівників — підвищення якості планових медичних оглядів та наближення медичної допомоги до робочого місця (відновлення МСЧ, здоровпунктів), передбачивши необхідні витрати на охорону здоров’я при плануванні бюджетів підприємств. Сприяти у здійсненні систематичного поточного контролю за станом умов праці на підприємстві з боку органів санепідслужби, проведенні гігієнічної атестації робочих місць та на цій основі здійснювати планові технічні, технологічні, організаційні заходи щодо покращання умов праці. Втілювати обов’язкове проведення психофізіологічної експертизи для тих категорій працівників, трудова діяльність яких вимагає підвищеної відповідальності в умовах високого нервово-емоційного напруження. Забезпечувати у повному обсязі потреби працівників у санітарно-побутових приміщеннях і засобах індивідуального захисту відповідно до вимог охорони праці та санітарного законодавства. Запроваджувати принципи матеріального заохочення працівників до здорового способу життя та збереження здоров’я на робочому місці. На нашу думку, це лише основні заходи в комплексі невідкладних дій, які повинні реалізуватись в державі й до яких повинна бути прикута увага уряду, роботодавців, працівників і широкої громадськості. В. БАРДОВ, чл.-кор. АМН України; Д. ВАРИВОНЧИК, докт. мед. наук; В. ВЕСЕЛОВСЬКА, професор, заслужений лікар України; Н. ВЕСЕЛОВСЬКИЙ, академік НАН України; Ю. ВОРОНЕНКО, чл.-кор. АМН України; В. ГЕЄЦЬ, академік НАН України, віце-президент НАН України; Б. ГЛУХЕНЬКИЙ, професор, докт. мед. наук; А. ЄНА, професор, докт. мед. наук; П. КОСТЮК, академік НАН та АМН України, академік РАН, Герой України; Ю. КУНДІЄВ, академік НАН та АМН України; І. ЛУБ’ЯНОВА, докт. мед. наук, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут медицини праці АМН України»; С. МАКСИМЕНКО, академік АПН України; С. МАЛЮТА, чл.-кор. НАН України; В. МАРІЄВСЬКИЙ, професор, докт. мед. наук; А. НАГОРНА, професор, докт. мед. наук, заслужений діяч науки та техніки України; В. НЕТЯЖЕНКО, чл.-кор. АМН України; Л. ПЕРІГ, академік АМН України; В. ПІДГОРСЬКИЙ, академік НАН України; І. ПОХОДНЯ, академік НАН України; О. РЕЗНІКОВ, чл.-кор. НАН та АМН України; А. СЕРДЮК, академік АМН України; А. СИТНИК, академік НАН України; О. СОЗІНОВ, академік НАН України, академік УНАН; І. ТРАХТЕНБЕРГ, академік АМН України, чл.-кор. НАН України; Т. ХАРЧЕНКО, головний лікар ДУ «Інститут медицини праці АМН України», заслужений лікар України; В. ЦАПКО, професор, докт. мед. наук; В. ЧЕРНЮК, професор, докт. мед. наук; В. ЧЕХУН, академік НАН України; М. ЧУМАЧЕНКО, академік НАН України; В. ШИРОБОКОВ, академік НАН України; О. ЯВОРОВСЬКИЙ, чл.-кор. АМН України ІНФОРМАЦІЯ

ІЗ ДОПОВІДІ

УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ

мбудсмен Н. Карпачова на засіданні Верховної Ради 24 червня 2009 р. представила щорічну доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Підставою для дослідження стали звернення громадян. За її словами, у кожному другому зверненні йдеться про порушення громадянських прав, насамперед, про судову тяганину, право на судовий захист, про неналежне виконання судових рішень та ін. Кожне третє звернення стосується порушення соціально-економічних прав громадян, зокрема, права на соціальний захист, охорону здоров’я і праці, медичну допомогу. Н. Карпачова вказала на негативний вплив на стан справ недосконалості вітчизняного законодавства про працю, низький рівень правової культури у суспільстві. Навела приклади типових порушень прав громадян, зробила грунтовний аналіз стану виробничого травматизму

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

в Україні та причин нещасних випадків по окремих галузях. Зупинилась вона й на недоліках у роботі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, на недосконалості закону про соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві. Уповноважений з прав людини висловила тверде переконання, що в Україні назріла необхідність здійснення ревізії законодавства про охорону праці з метою його упорядкування та змістового наповнення. Н. Карпачова назвала низку заходів, спрямованих на покращання ринку праці, забезпечення прав працівників на безпечні умови праці та соціальний захист у разі виробничої травми, створення умов для реалізації та захисту трудових прав людини органами законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднань роботодавців і профспілок. З повним текстом доповіді можна ознайомитись на сайті http:// ombudsman.ua/dopovid_5/Dop5_Zmist.htm

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ТРАВМА —

ЦЕ ЗАВЖДИ «ГІРКИЙ

ДОСВІД»

Стався нещасний випадок на підприємстві, і працівник одержав серйозну травму. Комісія з розслідування провела об’єктивну роботу, і виявилося, що вина лежить не лише на роботодавцеві, який не забезпечив безпечні умови праці для свого підлеглого, а й, як не жаль, на самому потерпілому, для якого додержання вимог охорони праці — лише порожні, нічого не значущі слова. Але людина хвора, покалічена, одержала «гіркий досвід» і чекає одноразової допомоги. Як тут бути? Це складне питання турбує начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області Ю. КРИЖАНОВСЬКОГО. Надаємо йому слово.

ідповідно до п. 2 ст. 34 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому. Однак якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше як на 50 %. Тобто комісія з розслідування нещасного випадку на виробництві при можливій втраті потерпілим професійної працездатності повинна складати висновки про ступінь вини роботодавця та потерпілого (або потерпілих) з посиланням на відповідні нормативні акти з охорони праці. Часто у членів комісії при складанні цих висновків виникають розбіжності та різні міркування, що призводять до необ’єктивних оцінок вини потерпілого. Тому я пропоную з метою об-

4. Зам. №

грунтованого висновку про ступінь вини роботодавця та потерпілого комісії з розслідування нещасного випадку складати протокол, в якому відповідно до матеріалів розслідування подавати: відомості про потерпілого (потерпілих) та осіб, причетних до нещасного випадку: прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, посада або професія, загальний стаж роботи та загальний стаж за професією (посадою), вид робіт, під час яких стався нещасний випадок; дата закінчення навчального закладу, професія (спеціальність) після закінчення; інструктаж, навчання та перевірка знань з питань охорони праці, стажування (за необхідності); хто є керівником під час виконання робіт підвищеної небезпеки; довідки про нещасні випадки на виробництві та порушення правил охорони праці потерпілим до настання нещасного випадку; технічні причини (назвати осіб, винних у виникненні технічних причин: що саме ними порушено; виписки з нормативних документів з охорони праці та технічних формулярів); організаційні причини (назвати осіб, які допустили порушення нормативних документів з охорони праці, посадових інструкцій, посилання на пункт з нормативних документів);

психофізіологічні причини (хто винен у виникненні психофізіологічних причин; висновки спеціалістів відповідних установ; виписки з правил внутрішнього трудового розпорядку); клас професійного ризику виробництва, де виконувалась робота, розмір страхового тарифу; небезпечні прийоми роботи, допущені потерпілим через порушення інструкції з охорони праці за професією, видами і технологією робіт, експлуатації машин, механізмів, приладів, інструментів, транспортних засобів тощо. Це дає змогу комісії з розслідування нещасного випадку, співпрацюючи з потерпілим або його представником на стадії складання акта розслідування, уточнювати обставини, причини та перелік конкретних порушень як особисто потерпілим, так і особами, причетними до нещасного випадку на виробництві, тобто більш повно та якісно складати акти розслідування нещасного випадку. Це також дасть змогу комісії приймати обгрунтовані та правильні рішення щодо встановлення розміру одноразової допомоги потерпілому, що допоможе у подальшому уникати скарг та незадоволення потерпілих результатами розгляду ступеня їх вини. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Відповідно до п. 3.5.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 р. № 24, комісія з розслідування нещасного випадку надає свої висновки щодо зменшення одноразової допомоги потерпілому до комісії з питань охорони праці підприємства відповідно до Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 55, а в разі якщо її не існує — комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду. Пропоную комісії з питань охорони праці підприємства за участі страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду або комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду розглядати матеріали нещасного випадку та протокол з висновками комісії з розслідування нещасного випадку для внесення пропозицій про зменшення одноразової допомоги потерпілому. При цьому на сьогодні відсутні обгрунтовані критерії щодо розміру такого зменшення. Обгрунтоване визначення ступеня вини потерпілого внаслідок порушення ним нормативних актів з охорони праці та посадових інструкцій потребує механізму оцінки вини потерпілого. Багаторічний досвід показує, що обгрунтованими критеріями є: досвід роботи — стаж роботи за професією або видами робіт, під час виконання яких стався нещасний випадок, і загальний стаж; ступінь небезпеки — відповідний страховий тариф при виконанні ро-

боти, під час якої стався нещасний випадок, установлений згідно з класом професійного ризику за видами економічної діяльності; кількість порушених пунктів нормативних актів з охорони праці та посадових інструкцій потерпілим. З метою спрощення та більш об’єктивного встановлення розміру ступеня вини потерпілого на практиці може застосовуватись порядок визначення ступеня вини потерпілого, який буде прийнятий колективом та відображений у колективному договорі підприємства. Пропоную порядок визначення ступеня вини потерпілого. Ступінь вини потерпілого визначається за формулою: В = (Кп Кс Кр) 100%, де В — ступінь вини потерпілого; К п — коефіцієнт порушень; Кс — коефіцієнт професійної роботи потерпілого, під час виконання якої стався нещасний випадок; Кр — коефіцієнт ризику у відсотках. Коефіцієнт порушень дорівнює: Кп=Рпп/Рпо, де Рпп — кількість пунктів порушень* вимог нормативних актів з охорони праці, посадової інструкції внаслідок нещасного випадку; Рпо —сума пунктів порушень нормативних актів з охорони праці, посадових інструкцій осіб, причетних до нещасного випадку. Коефіцієнт професійної роботи потерпілого дорівнює: Кс= Ппс/Пзс, де Ппс — загальний стаж професійної роботи потерпілого або вид робіт, під час виконання яких стався нещасний випадок, стаж повних років та місяців; Пзс — загальний стаж виробничої роботи потерпілого, стаж повних років та місяців. Коефіцієнт ризику дорівнює: Кр — розмір страхового тарифу** відповідно до класу ризику діяльності, при якій стався нещасний випадок (розмір страхового тарифу знаходять згідно із Законом «Про стра-

хові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»). Як приклад розглянемо обгрунтування розміру ступеня вини потерпілого. Приклад 1. Потерпілий А. — тракторист; загальний стаж роботи — 12 років; стаж роботи трактористом — 4 роки; робота на комбайні на збиранні кукурудзи. Нещасний випадок стався під час очищення транспортера комбайна від початків; клас професійного ризику — 22; страховий тариф (повний) — 0,99%; порушено пунктів з охорони праці інструкції з експлуатації комбайна: потерпілим — 1; особами підприємства, причетними до нещасного випадку,— 2. В= (1:2 4:12 0,99) 100% = 16,6%. Ступінь вини потерпілого А. —16,6%. Приклад 2. Потерпілий Б. — водій; загальний стаж — 25 років; стаж роботи водієм — 21 рік 10 місяців. Виконувалась робота з ремонту вантажного автомобіля. Сумарний стаж роботи з ремонту автомобіля — 3 роки 2 місяці; клас професійного ризику автомобільного транспорту — 33; клас авторемонтного підприємства — 54; страховий тариф на ремонті — 2,37%; порушено пунктів інструкції з охорони праці: потерпілим — 2; особами підприємства, причетними до нещасного випадку,— 1. В = (2:1 3,2:25 2,37) 100%= 60,1%. Ступінь вини потерпілого Б. — 50%. Метод об’єктивного встановлення розміру ступеня вини потерпілого з успіхом впроваджується на кількох підприємствах Ізмаїльського району Одеської області.

*Порушення потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці, висновків та рекомендацій за результатами атестації робочих місць, неознайомлення робітника з інструкціями з охорони праці, непроходження ним навчання та перевірки знань з охорони праці, а також виконання робіт без призначення керівника робіт не є підставою для зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому. Вік потерпілого, пора року та доби, за яких стався нещасний випадок, до уваги не беруться. **Страховий тариф брати повний, без пільгової знижки.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Коротким рядком На засіданні Верховної Ради України 24.06.2009 р. народний депутат України М. Волинець представив проект Закону «Про промислову безпеку». Необхідність прийняття такого закону зумовлена тим, що багато питань, які належать до охорони праці, контролю та відповідальності, сьогодні законодавчо не врегульовано. Поштовхом до підготовки законопроекту стала аварія на одній із шахт України наприкінці 2007 р., під час якої загинуло понад 100 гірників. Народний депутат наголосив на тому, що необхідно законодавчо закріпити чітке визначення, термінологію, сферу діяльності, розподіл повноважень, хто проводить і має проводити оцінку стану промислової безпеки, хто здійснює нагляд. А сама промислова безпека — це стан захищеності життя та здоров'я людей від впливу небезпечних і шкідливих факторів виробництва. *** Наприкінці червня управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Львівській області випустило 15-хвилинний відеосюжет, приурочений до Дня Конституції України. Цей сюжет демонструвався на обласному телебаченні. У ньому, серед іншого, було зроблено екскурс в історію, адже, наприклад, на Львівщині подібні страхові компанії та договори існували ще за часів Австро-Угорщини, та в основному йшлося про сьогодення Фонду, основні підсумки і завдання його діяльності в Україні та, зокрема, на Львівщині.

ЗВЕРНЕННЯ

ДО КЕРІВНИКІВ

ВУГІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ШАХТАРСЬКИХ КОЛЕКТИВІВ Шановні колеги! Щорічно в останню неділю серпня Україна відзначає День шахтаря, вшановуючи відвагу та самовідданість людей, які важкою та небезпечною, а часом героїчною працею видобувають для країни стратегічно важливий енергетичний ресурс. Уряд нашої країни приділяє особливу увагу праці шахтарів, прагнучи зробити її не лише більш престижною, але й більш безпечною. Адже державна політика грунтується на принципах пріоритетності життя і здоров'я людини праці. Держгірпромнагляд завжди підтримував прагнення шахтарських колективів покращити економічні показники підприємств. І ми маємо чимало прикладів, коли при великих обсягах видобутку вугілля, у складних гірничо-геологічних умовах забезпечується виконання усіх необхідних заходів безпечного виробництва. Однак в цілому стан промислової безпеки та охорони праці вуглевидобутку поки що є незадовільним та характеризується високим рівнем виробничого травматизму. Тому для державного нагляду вугільна галузь була і залишається пріоритетною. Наша головна мета — досягти такого рівня промислової безпеки, який відповідав би сучасним світовим стандартам. Задля цього Комітет реалізує всі можливості для посилення державного нагляду за безпечним веденням робіт, удосконалює арсенал дієвіших засобів впливу. У виняткових випадках, коли незадовільно виконуються функції відомчих служб та ситуація з травматизмом виходить з-під контролю, запроваджуємо особливий режим державного нагляду. Напередодні професійного свята Держгірпромнагляд звертається до керівників вугільних підприємств та шахтарських колективів з вимогою зробити все, щоб унеможливити виникнення аварійних ситуацій, не допустити травмування працівників. Висловлюємо особливу вдячність тим власникам і керівникам вугільних підприємств, інженерно-технічним працівникам, які наполегливо працюють над впровадженням нових, більш безпечних технологій видобутку вугілля. Комітет висловлює надію на тісну співпрацю всіх шахтарських колективів з органами державного нагляду. Щиро переконані, що наші спільні зусилля неодмінно увінчаються поліпшенням стану безпеки на підприємствах вугільної галузі, високими виробничими успіхами, якісно вищим рівнем життя. Зичимо вам безпечної праці, міцного здоров'я, злагоди та добробуту у ваших родинах. Голова Держгірпромнагляду

С. СТОРЧАК

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ОФІЦІЙНО

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СТАТЕЙ 21 ТА 33 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Закону України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., №2, ст. 10; 2007 p., №34, ст. 444) такі зміни: 1. Частину третю статті 21 замінити п'ятьма частинами такого змісту: «Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі — дозвіл). Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці та його територіальні органи видають дозволи на безоплатній основі, на підставі висновків за результатами експертизи, проведеної експертно-технічними центрами, науководослідними інститутами, дослідними, випробувальними лабораторіями та іншими підрозділами (групами) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють як незалежні експертні організації. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, початок проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, а також граничні розміри тарифів на проведення експертизи незалежними експертними організаціями, результати якої є підставою для видачі дозволів, визначає Кабінет Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею. Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі: неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог; подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви; встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Дозвіл може бути анульовано наказом органу, який його видав (про що роботодавець повідомляється у письмовій формі), у разі: подання роботодавцем або уповноваженою ним особою заяви про анулювання дозволу; припинення діяльності роботодавця; виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

52 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

видачі посадовими особами центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального органу припису про повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування такої події зазначено, що однією з її причин є недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл; створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального органу перевірок додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл. Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці оприлюднює інформацію про всі видані та анульовані дозволи у засобах масової інформації». У зв'язку з цим частини четверту — восьму вважати відповідно частинами восьмою — дванадцятою. 2. Частину четверту статті 33 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту: «видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». У зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим. 3. У тексті Закону слова «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади» у всіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади» у відповідному відмінку. II. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року. 2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативноправових актів, що суперечать цьому Закону. Президент України м. Київ 4 червня 2009 року № 1454-VI

Віктор ЮЩЕНКО

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

ЗАПИТ УВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Як роботодавцю створити комісію з розслідування нещасного випадку, що стався на підприємстві, та організувати процедуру його розслідування, якщо керівник підприємства, керівники та спеціалісти служби охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду або у галузевих навчальних центрах чи навчальних закладах (установах), які отримали відповідний дозвіл на навчання з питань охорони праці? (Г. Даринов, інженер з охорони праці ТОВ «ЮГАН», м. Дніпропетровськ)

Відповідно до вимог п. 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, до складу комісії з розслідування нещасного випадку включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем розташування підприємства (за згодою), представник первинної профспілкової організа-

ції, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. Згідно з вимогами ст. 18 (четвертий абзац) Закону «Про охорону праці» посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять за рахунок роботодавця навчання та перевірку знань з питань охорони праці, порядок якого регламентовано Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, за-

твердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15 і зареєстрованим у Мін’юсті 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі — Типове положення). До програм навчання з охорони праці в обов’язковому порядку включаються питання щодо вивчення основних вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (Типова програма навчання з питань охорони праці наведена у додатку 4 Типового положення). У п. 1.3 Типового положення зазначено, що його вимоги є обов’язковими для виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб’єктами господарської діяльності (далі — підприємства) незалежно від форми власності та видів діяльності. Таким чином, для участі в роботі комісії з розслідування нещасних випадків на підприємстві повинні залучатися особи, які згідно з чинним законодавством пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці. А. ДЄНЬГІН, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Нарядом-допуском для виконання робіт на висоті у Правилах охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 62 від 27.03.2007 р., передбачено призначення відпо відального керівника робіт та відповідального виконавця робіт, що є однією з умов безпечного щоденного допуску персоналу до виконання робіт на висоті. Чи можна призначити одну посадову особу, яка буде відповідати за виконання обов’язків цих двох посадових осіб? (Ю. Закржевський, начальник відділу охорони праці, промислової безпеки (корпоративного нагляду) ТОВ «Карпатнафтохім», Івано-Франківська область)

відповідального керівника робіт та

Згідно з вимогами Правил охоро-

висоті (НПАОП 0.00-1.15-07) сумі-

ництві та котлонагляду Держгірпром-

ни праці під час виконання робіт на

щення одним працівником обов’язків

нагляду

відповідального виконавця робіт не передбачено, тому призначення однієї посадової особи, яка буде відповідати за виконання обов’язків двох посадових осіб, не допускається. Л. ЄРМІЛОВ, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будів-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Чи має право адміністрація лікарні дозволяти своїм та залученим з інших лікувальних закладів працівникам роботу за сумісництвом на 0,5 ставки на атестованому робочому місці зі шкідливими умовами праці, а якщо має, то якою повинна бути тривалість робочого тижня: скороченою чи повною? (А. Чеботарьов, головний лікар міської лікарні № 3, м. Миколаїв)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43, робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому самому або іншому підприємстві, в уста-

нові, організації або в громадянина у вільний від основної роботи час. Обмеження на сумісництво можуть запроваджувати керівники державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників деяких професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаються на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок. Крім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні за-

При встановленні в діючій котельні котла нової модифікації інспекція державного архітектурного контролю в Рожнятівському районі вимагає від нас дозвіл на будівництво. Чи є обгрунтованою вимога інспекції (проектна документація на встановлення згаданого котла виготовлена)? (Є. Романюк, інженер з охорони праці ДП «Рожнятівтеплокомуненерго», Івано-Франківська область)

Виконання робіт з технічного переоснащення одиниць технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та вичерпали технічний ресурс, в існуючих цехах, приміщеннях без перепрофілювання, збільшення потужності, зміни технічних характеристик, що може призвести до негативного впливу на санітарне й епідемічне благополуччя населення та навколишнє природне середовище, без зміни цільового і технічного призначення та із збереженням наявних несучих конструкцій не потребує отримання висновку комплексної державної експертизи.

54 ОХОРОНА ПРАЦІ

8/2009

Виконання зазначених робіт, а також робіт з монтажу або відновлення систем автоматичного пожежогасіння, пожежно-охоронної сигналізації, систем оповіщення про пожежу, примусової вентиляції для забезпечення протидимного захисту будівель та інші роботи, пов’язані із забезпеченням вимог пожежної безпеки, охорони праці, забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення шляхом модернізації обладнання для зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище, не потребують отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт на ді-

ступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності). Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 год на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Разом з тим звертаємо увагу на те, що згідно з п. 3.38 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008—2009 рр. сторона власників зобов’язується встановлювати тривалість робочої зміни понад 8 год (крім працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці) лише в порядку, визначеному Правилами трудового розпорядку та колективним договором. О. ЧЕРНЕТЕНКО, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики ючому підприємстві (заміна котла нової модифікації за наявності проектної документації). Роботи повинні проводитись відповідно до графіка проведення ремонтів та у зв’язку з вичерпанням технічного ресурсу або в аварійному порядку в рамках Положення про технічне обслуговування та ремонт основних агрегатів за затвердженою підприємством у встановленому порядку проектною документацією. Прийняття в експлуатацію таких видів робіт проводиться компетентною комісією за участі відповідних виконавців робіт та фахівців, у т. ч. органів СЕС та пожнагляду, охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, органів енергозбереження, профспілок та інших, список членів якої затверджується окремим наказом по підприємству. В. ПАПКА, заступник начальника державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Просимо надати офіційне роз’яснення щодо можливості переведення машиністів каналізаційних насосних установок комплексу очисних споруд за їхнім проханням на змінний графік роботи з тривалістю однієї зміни 24 години. (Л. Осіпчук, директор комунального підприємства «Світловодський міський водоканал», Кіровоградська область)

Згідно зі ст. 7 Закону «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку. Отже, режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з додержанням норм законодавства про працю. Відповідно до ст. 32 Кодексу законів про працю України у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці у разі продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці. Що стосується питання макси-

мальної тривалості робочої зміни працівників, то виходячи з фізіологічних можливостей людини, потреби її організму у відпочинку, не рекомендується застосування тривалих змін роботи, у тому числі й роботи протягом 24 годин поспіль. На запит Мінпраці Інститут медицини праці у своєму листі від 27.05.2003 р. № 11/392 зазначає, що «графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими як для працюючих, так і для роботодавців з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами в порівнянні, наприклад, з 8-годинними графіками. Однак встановлення 12-годинного робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш довга зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров’я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як у денних, так і у нічних змінах. Слід зазначити, що запровадження 12-годинного графіка на виробни-

цтві потребує вивчення умов та характеру праці, дослідження змінної динаміки працездатності та послідовного наукового обгрунтування графіка». Пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138, передбачено, що виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати подовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Під час складання змінних графіків роботи і визначення тривалості робочої зміни роботодавець і виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер та умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров’ю як самого працівника, так і оточуючих. О. ТОВСТЕНКО, директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики ВІД РЕДАКЦІЇ

Шановні читачі журналу «Охорона праці»! Просимо вас висловити свою думку стосовно доцільності додатків до журналу — «Бібліотека спеціаліста з охорони праці», «Правові консультації» та «Безпека праці на виробництві (практикум)», які розповсюджуються журналом, і надати свої пропозиції до бажаної тематики додатків за наведеною формою.

Перелік додатків до журналу

Доцільність додатку (варіант відповіді — «Так» чи «Ні»)

Пропозиції до тематики (змісту) додатків — актуальні нормативні акти Питання, які потребують консультацій та практикуму

Бібліотека спеціаліста з охорони праці Правові консультації Безпека праці на виробництві (практикум)

Заповнену форму просимо надіслати електронною поштою за адресою: E-mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс 558-74-11. Редакція заздалегідь вдячна за вашу думку і пропозиції, які дадуть змогу підвищити якість та актуальність видання. Попередньо редакція провела бліц-опитування керівників служб охорони праці Миколаївського глиноземного заводу (Р. Рахманкулов), Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча (В. Доманов), вугільних компаній «Краснодонвугілля» та «Павлоградвугілля» (Ю. Моїсеєнко і Р. Азаматов), а також начальника відділу охорони праці, використання трудових ресурсів та зайнятості населення Львівської облдержадміністрації (С. Кравченко), які висловились за безумовну необхідність додатків до журналу і надали конкретні пропозиції стосовно їх змісту. Очікуємо ваших відгуків.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2009

ЖУРНАЛ

«ОХОРОНА ПРАЦІ» РЕАЛІЗУЄ:

Навчальні посібники та правила безпеки 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 2. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищих закладів освіти) 3. Вступний інструктаж з охорони праці 4. Охорона праці. Запитання та відповіді 5. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків

Ціна, грн.

10,00

20,00 7,00 7,00 7,00

Плакати з охорони праці

7. Пожежна безпека 1. Робота з інструментами 8. Перша допомога потерпілим та пристроями 9. ВантажноBрозвантажувальні 2. Металообробка роботи 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство 10. Відеодисплейні термінали (ВДТ) Кожна серія складається з 20 плакатів 5. Автотранспорт (ТО і ПР) (комплект) формату А2 (42 u60). 6. Електробезпека Ціна одного комплекту — 60,00 грн. Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 90,00 грн.

ПРОПОНУЄМО

Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціна з ПДВ, грн. 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2,50 2. Палити заборонено (знак, 115 см2) ПРИ 2,50 ПОЖЕЖІ (знак, 265 см2) ДЗВОНИТИ 3,50 3. Місце для куріння (знак) 3,50 4. Пожежний кран (знак) 3,50 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 4,00 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) 2,50 (знак, 230 см2) 3,50 7. Стій! Напруга (знак) 3,50 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 3,50 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 2,50 10. Вогнегасник (знак) 3,50 11. Вихід (табличка) наліво; направо 4,00 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 4,00 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат) 14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб’є 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В

Альбоми наочних посібників формату А3 (42u30). Ціна 40,00 грн.

Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 02100,

Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11

ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ БУДЬ ЯКОЇ СКЛАДНОСТІ (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)

Тел.: (044) 296 05 68, 559 62 79

7,00 7,00 4,00 4,00 0,68

ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ПЕРЕДПЛАТА НА ІІ ПІВРІЧЧЯ 2009 р.

Загальний обсяг журналу збільшено до 144 сторінок за рахунок додатків: Бібліотека спеціаліста з охорони праці – 32 с.; Правові консультації для керівників підприємств і служб охорони праці – 16 с.; Безпека праці на виробництві (практикум для керівників підприємств і служб охорони праці) – 32 с. Передплатити журнал можна на рік або з будь якого місяця у відділенні зв’язку

№ 8/2009

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

Індекси журналів: «Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 Передплатна ціна: на один місяць — 35 грн. 44 коп.; на квартал — 106 грн. 32 коп.; на півріччя — 212 грн. 64 коп; на рік — 425 грн. 28 коп.

Адреса редакції 02100, Київ 100, журналу: вул. Попудренка, 10/1

Редакція журналу «Охорона праці»

E mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua Тел./факс: (044) 559 19 51, 558 74 11 Реквізити: р/р 2600622131

Науково виробничий журнал «ОХОРОНА ПРАЦІ»

у АБ «Укргазпромбанк» м. Києва МФО 320843, ЄДРПОУ 21601181