2009-11ua by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт» Грядущий Юрій Борисович – заступник Міністра вугільної промисловості України Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Прохоров Володимир Володимирович – начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду Севернюк Володимир Васильович – заступник Міністра промислової політики України Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

558-74-11

247-31-06 558-36-03 592-64-61 594-65-50

256-72-98 253-39-00 559-60-63 289-04-95 246-31-57 296-05-69 278-88-24 254-33-46 440-11-88 425-22-92

Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл. Безугла Надія Іванівна по Дніпропетровській та Полтавській обл. Безуглий Леонід Микитович по Сумській, Харківській та Чернігівській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано5Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558;74;11 296;05;69 559;60;63 558;36;03

(056) 761;00;43 (056) 761;00;43 (057) 397;16;77 (051) 632;23;29 (098) 498;66;72 (0382) 55;83;33 (048) 748;97;31 (062) 304;34;53 296-05-66 559;48;31, 558;74;27 296;05;65, 296;82;56 559;19;51 559;62;79, 296;05;68

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.11.2009. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 8 060. Зам. № . Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 125 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ;100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці Василь Хара

Шановні друзі! Від імені Комітету та від себе особисто прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня працівника соціальної сфери. Робота соціального працівника залишається однією з найблагородніших у світі. Ваша робота – складна, відповідальна і водночас вкрай потрібна людям щодня. Особливо сьогодні, коли серйозним викликом соціальній безпеці стала світова фінансова криза. До вас звертаються мільйони людей зі своїми проблемами, своїм горем, людей обділених, часом озлоблених, без віри, що їм допоможуть. Від вашого професіоналізму, відданості справі, підтримки та доброго слова залежить їхнє повноцінне життя. Саме ви повертаєте їм надію на краще, даруєте віру та впевненість. Члени Комітету єдині з вами у прагненні до соціальної справедливості, людяності, добра, у бажанні гарантувати кожному громадянину України благополуччя, впевненість та утвердження високих соціальних стандартів життя. Нехай ваша компетентність, працьовитість, душевне тепло і надалі служитимуть людям, а свято принесе усвідомлення своєї причетності до великої справи соціального захисту людини. Щиро бажаємо вам здоров'я, сонячного настрою та хай невичерпною буде чиста криниця ваших душ, а заслужена шана додасть сил і наснаги на нові здобутки у справі, яка стала вашою нелегкою, але щасливою долею. Впевнені – разом ми зробимо Україну процвітаючою та дійсно соціальною державою!

Впровадження важелів управління № 11 (185) / 2009

ОХОРОНА ПРАЦІ

Турбота про людину праці

Науково;виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст Основні напрями реформування системи державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці

Костянтин Теличко Впровадження важелів управління Засідання Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України

Ірина Калиновська Взаємодія – запорука успіху

Про стан прокурорського нагляду за злочинами проти безпеки виробництва

Микола Нос Управлінню – новий підхід

Леонід Безуглий Орієнтир – бути на одній сходинці з кращими

Успішне вирішення питань промислової безпеки і охорони праці на Дніпродзержинській ГЕС

Ігор Парфенюк Рейс тривалістю 142 роки

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Костянтин Теличко Засідання колегії

Ірина Перевозник Про стан нормативної бази та проблеми щодо розробки типових норм безплатної видачі ЗІЗ

Іван Зеленський Нові розробки з неруйнівного контролю

Про стан промислової безпеки на ДП «Орджонікідзевугілля» та розвиток Єдиної системи науково-технічної підтримки держнагляду

Матеріали наради у Держгірпромнагляді

Ігор Юрченко Є привід для святкового настрою

Держгірпромнагляд – не нянька

Львівська залізниця – переможець галузевого огляду-конкурсу з охорони праці

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в СУОП

Про досвід роботи з охорони праці в локомотивному депо Львів-Захід

Микола Лисюк Креативні рішення

Повідомлення ННДІПБОП

Катерина Цвігун Турбота про людину праці

Головна складова успіху в роботі колективу Одеської залізниці

Коли ж буде поставлено крапку у справі з розслідування трагедії чотирирічної давнини?

УП РАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У пошуках ефективних форм нагляду

Василь Сопільняк Тяганина, якій не видно кінця

Обмін досвідом роботи та рішення учасників Всеукраїнського науково-практичного семінару

Усе ті самі «безневинні» колодязі 41

Рейс тривалістю 142 роки

Іван Васильєв Море – це завжди ризик

Василь Сопільняк Хоча електромонтери не акробати, проте...

Михайло Риженко Вимоги безпеки начебто врахували...

Проблеми з безпеки праці працівників морегосподарського комплексу

Фотозвинувачення

Причини нещасного випадку коментує спеціаліст

Наталія Валєєва, Сергій Колесник Держгірпромнагляд – не нянька

Невтішні результати комплексної перевірки

Євген Бєлобров Небезпека замкнутих просторів

Причини загибелі або отруєння людей під час роботи в герметичних чи тривалий час не вентильованих ємкостях

Ірина Протченко Від безпечних умов праці – до соціальної стабільності

Станіслав Шабардін Увагу послаблювати не можна

Запобігти нещасним випадкам значно легше і дешевше, ніж ліквідувати їх наслідки

Профспілки Миколаївської області на захисті соціальних прав людей праці

Анатолій Половнєв Усе ті самі «безневинні» колодязі

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Безпечному виконанню робіт у колекторах та колодязях – посилену увагу

Петро Волошинович Будь-яка напруга може вбити

Ураження електрострумом працівників підприємств найнижчого ступеня ризику викликає стурбованість

Ще раз про засади державного нагляду

За листами читачів

Усунення недоліків, виявлених у ході комплексної перевірки ЗАТ «Млибор»

Запитували? Відповідаємо!

Бібліотека спеціаліста з охорони праці

Костянтин Теличко Профілактика ВІЛ/СНІДу у сфері праці

Профілактика ВІЛ/СНІДу у сфері праці

Презентація результатів досліджень Інституту медицини праці АМН України

Журнал виступив – що зроблено?

Роз'яснення Міністерства юстиції щодо правомірності застосування норм Конвенції МОП

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Володимир Клименко А лихо могло б оминути...

Грубі порушення правил безпеки призводять до трагедії

Засідання колегії

(додаток)

Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті

Небезпека замкнутих просторів

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Коротко про важливе Постановою Кабінету Міністрів від 14.10.2009 р. № 1076 затверджено Технічний регламент канатних доріг для перевезення пасажирів та план заходів з його застосування. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 14.10.2009 р. № 1222-р першого заступника Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгіна введено до складу осіб, уповноважених представляти інтереси держави у наглядовій раді Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.

На розширеному засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області розглянуто питання про критичний стан промислової безпеки на шахтах ДП «Луганськвугілля». З початку поточного року тут порівняно з відповідним періодом минулого року в 4 рази зріс рівень травматизму зі смертельними наслідками (8 осіб проти 2). Послаблено внутрішньошахтний контроль за додержанням пилогазового режиму, не всіх гірників забезпечено засобами індивідуального захисту. Рада вимагає від роботодавців до кінця 2009 р. усунути виявлені порушення, придбати необхідні для безпечної роботи гірників засоби індивідуального та колективного захисту.

20–22 жовтня в Євпаторії Кримський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації при Раді міністрів АР Крим провів семінар з експертами з умов праці, спеціалістами, на яких покладено реалізацію повноважень у галузі соціального захисту працівників, зайнятих у несприятливих умовах праці, і спеціалістами з охорони праці міністерств, республіканських комітетів АР Крим, міських рад, райдержадміністрацій. У роботі семінару взяли участь керівники міністерств, відомств, наглядових органів АР Крим та інші посадові особи. 4

У Держгірпромнагляді

У ПОШУКАХ

ефективних форм нагляду 29 жовтня 2009 р. у Дніпропетровську Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду провів семінар-нараду за участі начальників теруправлінь Держгірпромнагляду. Серед питань, що обговорювалися, найбільша увага приділялася впровадженню нових форм і методів організації державного нагляду та структур теруправлінь в умовах дії мораторію на перевірки суб'єктів господарювання. Фото Л. Безуглого

доповіддю виступила начальник управління організації державного нагляду та обліку травматизму Держгірпромнагляду Н. Ємельянова, яка зазначила, що після прийняття 14.10.1992 р. Закону «Про охорону праці» в Україні розпочався принципово новий етап в історії державного нагляду у сфері охорони праці. Відповідно до Закону правонаступнику Держгіртехнагляду УРСР – Державному комітету України з нагляду за охороною праці, утвореному у 1993 р. постановою Кабінету Міністрів, було передано також функції державного нагляду за охороною праці від технічної інспекції праці профспілок. З цього часу розпочався відлік періоду становлення системи державного нагляду в тому вигляді, в якому вона зараз перебуває. Для виконання поставлених завдань на Держгірпромнагляд покладено здійснення цілого ряду функцій, повний перелік яких визначено Положенням про Держгірпромнагляд України. Зараз у складі Комітету – 26 територіальних управлінь. Загальна чисельність працівників – 2825 осіб, з яких 125 – працівники центрального апарату. Впродовж останніх років структура Комітету постійно удосконалювалася. Відбулися зміни і в структурах теруправлінь. На сьогодні більше ніж у половині теруправлінь (14), що здійснюють нагляд в агропромислових регіонах, інспекції ліквідовано взагалі, а в промислово розвинених регіонах навпаки – укрупнено. Так, у Донецькій області з 12 інспекцій утворено п'ять. Економічний стан, в якому сьогодні перебуває країна, потребує прийняття рішучих, іноді нестандартних заходів, у тому числі і з питань державного нагляду. Скорочено обсяги виробництва і темпи його модернізації. Зрозуміло, що за таких обставин основні зусилля роботодавців насамперед спрямовуються на збереження існуючого потенціалу підприємств, а питання забезпечення безпечних умов праці та належного відомчого контролю за безпекою виробництва, на жаль, відійшли на другий план. Тим більша відповідальність покладається на Держгірпромнагляд, який за будь-яких обставин повинен забезпечувати максимальний вплив на стан безпеки виробництва в країні. За таких умов неможливо стояти на місці. Саме зараз, як ніколи, потрібно шукати нові форми та методи діяльності Комітету, найбільш оптимальні для даного часу. Зроблено вже багато. Комітет працює над питанням введення більш потужних економічних важелів впливу на стан безпеки виробництва. Розпочато роботу щодо впровадження так званого декларативного методу державного нагляду. Підготовлено та надано на розгляд Мін'юсту Положення про порядок організації та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, де враховано всі вимоги чинного законодавства України і міжнародних норм. Наступним кроком буде підготовка та впровадження методики щодо планування роботи, а також детальних методик щодо здійснення державного нагляду в різних галузях промисловості відповідно до згаданого Положення. Проведено також певні заходи щодо перепрофілювання діяльності інспекторів, які ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Доповідає Н. Ємельянова здійснюють державний нагляд на суб'єктах господарювання агропромислового комплексу та соціально-культурної сфери, але цього ще недостатньо. Прийняття у квітні 2007 р. Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внесло значні зміни в систему організації державного нагляду. Затверджені урядом постанови від 28.04.2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» та від 21.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» поставили перед Держгірпромнаглядом завдання забезпечити максимально ефективний та дієвий державний нагляд у сфері промислової безпеки та охорони праці у найбільш травмонебезпечних галузях економіки, на об'єктах підвищеної небезпеки. Враховуючи вимогу щодо припинення перевірок суб'єктів господарювання, крім тих, що віднесені до високого ступеня ризику, нагляд потребує централізації та оптимізації саме у цих галузях. Це підтверджує й аналіз виробничого травматизму. Найбільша кількість нещасних випадків трапляється на підприємствах, які належать до високого ступеня ризику (у вугільній, гірничорудній та нерудній, хімічній, нафтогазовій галузях промисловості тощо). Саме тому на сьогодні основне завдання наглядових органів – концентрація зусиль, тобто забезпечення найбільш інтенсивного нагляду на підприємствах цих галузей. Оптимальним вирішенням цих питань Комітет вважає створення потужних інтегрованих, спеціалізованих міжрегіональних інспекцій, забезпечених професійними кадрами, підготовленими відповідно до специфіки нагляду. Таким чином можна забезпечити централізацію управління державним наглядом у найбільш небезпечних галузях промисловості, єдність підходів, форм та методів організації наглядової роботи інспекторського складу незалежно від територіального розташування об'єктів. З цією метою в системі Держгірпромнагляду відбуваються зміни у структурі центрального апарату: тут створюється Департамент організації державного нагляду. Інтеграція спеціалізованого державного нагляду розпочинається зі створення Державної головної міжрегіоwww.ohoronapraci.kiev.ua

нальної інспекції з промислової безпеки в нафтогазовому комплексі у складі теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву. І це тільки початок удосконалення системи. Реорганізація, яка пропонується, дасть можливість підвищити ефективність державного нагляду у названих галузях, що в свою чергу дасть змогу збільшити чисельність інспекторів конкретного виду нагляду, зменшити кількість керівників середньої ланки (керівників інспекцій та їхніх заступників) і зробить нагляд у сфері промислової безпеки дійсно спеціалізованим та професійним. Необхідно змінювати психологію нагляду, поступово переходячи з виключно каральних функцій на більш сучасні, але не менш ефективні методи роботи. У країнах з розвиненою економікою інспектор уже давно не є наглядачем за процесом виробництва, а швидше є головним координатором роботи у системі управління охороною праці на підприємстві, належне функціонування якої повинно стати запорукою безпеки виробництва. Саме для цього сьогодні опрацьовуються питання щодо оптимізації структури Комітету за принципом спеціалізації та централізації державного нагляду.

Офіційно

За результатами проведеного семінару-наради Держгірпромнаглядом прийнято ряд важливих рішень. Наказом від 30.10.2009 р. № 182 з метою удосконалення державного нагляду, його централізації та оптимізації у найбільш травмонебезпечних галузях економіки і на об’єктах підвищеної небезпеки створюються спеціалізовані регіональні інспекції, проводяться наглядові заходи за принципом єдиних підходів, форм та методів організації наглядової роботи інспекторів незалежно від їх територіального розгалуження. Для цього ліквідуються Північна міжрегіональна інспекція промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області, Південна міжрегіональна інспекція промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості та нафтогазовидобувному комплексі теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю, Західна міжрегіональна інспекція промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі теруправління Держгірпромнагляду по Львівській об-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ласті. На їх базі утворюється Державна головна міжрегіональна інспекція з промислової безпеки в нафтогазовому комплексі у складі територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву із структурними підрозділами – Львівською, Івано-Франківською, Полтавською, Харківською та Кримською регіональними інспекціями, а також Чернігівською та Сумською обласними інспекціями. Згідно з наказом теруправлінням Держгірпромнагляду по АР Крим та м. Севастополю, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та Криворізькому гірничопромисловому теруправлінню необхідно передати з 1 січня 2010 р. теруправлінню по Київській області та м. Києву функції щодо організації та здійснення державного нагляду на об’єктах нафтогазовидобутку, нафтогазового комплексу та автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій з одночасною передачею штатної чисельності фахівців. Наказом від 30.10.2009 р. № 183 з метою підвищення дієвості державного нагляду, забезпечення проведення наглядових заходів за принципом єдиних підходів, форм та методів організації наглядової роботи в системі Держгірпромнагляду внесено зміни до структури центрального апарату Комітету. Наказом, зокрема, передбачено утворити: Департамент організації державного нагляду. Для виконання функцій організації державного нагляду та координації діяльності Департаменту у його складі утворено: відділ організаційно-методичного забезпечення державного нагляду; відділ аналізу, обліку аварій і виробничого травматизму та планування робіт; відділ організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері; відділ планування, аналізу і контролю виконання бюджетних програм та інформаційного забезпечення; сектор організації державного нагляду за промисловою безпекою у машинобудуванні, на транспорті та у зв’язку. Керівництво діяльністю Департаменту здійснюватимуть директор департаменту та два заступники директора департаменту, один з яких очолюватиме відділ планування, аналізу і контролю виконання бюджетних програм та інформаційного забезпечення. Координація роботи Департаменту залишається за Головою Комітету та його першим заступником. Наказом від 02.11.2009 р. № 185 з метою удосконалення структури Держгірпромнагляду, підвищення ефективності та дієвості здійснення покладених на нього функцій, особливо щодо комплексного управління охороною праці передбачено реформування його територіальних управлінь. За наказом ліквідуються територіальні управління Держгірпромнагляду по Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях. На їх базі в цих областях утворюються управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, які є правонаступниками майнових прав та обов’язків вищезгаданих територіальних управлінь. 6

У Верховній Раді України

ВПРОВАДЖЕННЯ У Верховній Раді 7 жовтня відбулось засідання Комітету з питань соціальної політики та праці. Засідання проводив перший заступник Голови Комітету О. Шевчук. Народні депутати першим розглянули питання про практику застосування законодавства України з питань охорони праці Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

ротягом останніх десяти років в Україні спостерігається тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. Проте ймовірність збільшення кількості нещасних випадків може зростати через невиконання роботодавцями своїх обов'язків по створенню на підприємствах безпечних і нешкідливих умов праці. У ст. 4 Закону «Про охорону праці» до основних принципів державної політики у галузі охорони праці віднесено використання економічних методів управління охороною праці. Ними, згідно зі ст. 25 Закону, є знижки до розміру страхового внеску за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів та надбавки – за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці. Через відсутність чіткого механізму реалізації знижок та надбавок до розміру страхового внеску та методики їх розрахунку механізм диференціації страхових внесків до Фонду на даний час не діє. Сьогодні роботодавець не несе за це жодної економічної відповідальності. Досить обмежена також адміністративна відповідальність за неодноразові порушення вимог законодавства про охорону праці, допущення випадків аварійності, виробничого травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, і профзахворювань. Ст. 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено відповідальність страхувальника (роботодавця) за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань внаслідок невиконання своїх обов'язків зі страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства. З метою впровадження економічних важелів управління у галузі охорони праці та стимулювання роботодавця до створення безпечних умов праці Держгірпромнаглядом підготовлено зміни та доповнення до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві...» Також Держгірпромнагляд розробив та ініціював прийняття пакета законодавчих змін з питань промислової безпеки, що відповідає європейським стандартам щодо встановлення відносин між державою і роботодавцями. Про ініціативи Держгірпромнагляду доповів заступник Голови Комітету С. Дунас. ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

важелів управління

Важливий крок у реалізації цих ініціатив уже зроблено – у червні Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект «Про промислову безпеку», який визначає основні засади у цій сфері державного нагляду й експертної діяльності. Іншим законопроектом вносяться суттєві зміни до Закону «Про охорону праці». Насамперед, вони враховують положення чинного Закону «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» і значно посилюють роль профспілок у створенні належних умов праці. «Ми усвідомлюємо,– наголосив С. Дунас,– що для виходу економіки з кризової ситуації необхідно створити всі можливі умови для сприяння роботі підприємств, особливо малого та середнього бізнесу. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є зменшення кількості перевірок з одночасним підвищенням якості проведених заходів». Найбільш оптимальним шляхом для вирішення цього питання, на думку керівництва Держгірпромнагляду, є створення інтегрованих спеціалізованих міжрегіональних інспекцій для проведення наглядових заходів за принципом єдиних підходів, форм та методів організації наглядової роботи інспекторів незалежно від їх територіального розгалуження. Це дасть можливість забезпечити максимально ефективний та дієвий державний нагляд у сфері промислової безпеки та охорони праці у найбільш травмонебезпечних галузях економіки та на об'єктах підвищеної небезпеки, не заважаючи малому та середньому бізнесу зробити свій внесок у спільну роботу, спрямовану на розвиток економіки держави. Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці відповідно до ст. 14 та 24 Закону «Про комітети Верховної Ради України», заслухавши та обговоривши інформацію Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду про практику застосування його посадовими особами норм заwww.ohoronapraci.kiev.ua

конодавства України з охорони праці, зокрема, зазначив, що в Україні існує тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. Однак його рівень як загальний, так і смертельний залишається значно вищим, ніж у розвинених європейських країнах. Проте представники всеукраїнських профспілок вважають, що в країні різняться дані про виробничий травматизм зі смертельним наслідком. Так, згідно з даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у минулому році в країні від нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, загинуло 857 осіб. За даними Держкомстату, ця цифра становить 927 осіб, а за даними Держгірпромнагляду – 1005 осіб. Диспропорція в показниках свідчить про те, що значна кількість нещасних випадків, особливо з нетривалою втратою працездатності, приховується від розслідування та обліку. Підтвердженням цього є не тільки результати перевірок, які проводяться профспілками, а й дані Міністерства охорони здоров’я. Комітет вважає, що здійснення заходів з охорони праці потребує збільшення обсягів фінансового та матеріальнотехнічного забезпечення. Для цього необхідно чітко визначити джерела, обсяги та напрями витрачання коштів. Норми ст. 19 Закону «Про охорону праці» не дають можливості розробити механізм фінансування охорони праці на підприємствах через невизначеність його умов та джерел надходження коштів. Крім цього, Комітет відзначає, що впродовж дії Закону «Про охорону праці» жодного разу не було забезпечено, а відповідними органами не проконтрольовано виконання його норми щодо виділення в бюджеті окремим рядком коштів на профілактику нещасних випадків, а витрати бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на фінансування профілактичних заходів є мізерними. Вна-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ слідок незадовільного фінансування не виконується значна кількість заходів, передбачених Національною (загальнодержавною), галузевими та регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. У зв’язку з цим стабільно збільшується кількість робочих місць з небезпечними умовами праці внаслідок застосування застарілої техніки та обладнання. Шкідливі умови праці особливо негативно впливають на стан здоров’я жінок. Результати досліджень свідчать, що кожна шоста жінка, яка працює в умовах підвищеної температури повітря і під впливом хімічних речовин, страждає безплідністю; у кожної сьомої жінки, що працює в таких умовах, вагітність закінчується мимовільним викиднем. Тобто, несприятливі умови праці негативно впливають на стан здоров’я працюючих, їхню працездатність та тривалість трудового життя. Виробничий травматизм, професійно зумовлена захворюваність, відсутність можливості відновлення працездатності, а також свідома мотивація працювати в несприятливих умовах для підвищення матеріального достатку зумовлюють погіршення стану здоров’я, пов’язаного з несприятливими умовами праці. Члени Комітету також зазначали, що проблемами у вирішенні питань промислової безпеки та охорони праці, зниження рівня травматизму та аварійності на виробництві є відсутність або недосконалість системи управління охороною праці на підприємствах, низький рівень виконавської та технологічної дисципліни працюючих, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин і механізмів, незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд, засобів виробництва, а також забезпечення засобами індивідуального захисту працюючих і низький рівень знань працівників з питань охорони праці. Народні депутати наголошували на тому, що згідно з Законом «Про охорону праці» саме роботодавець несе повну відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці на виробництві та має забезпечити належне фінансування заходів щодо їх покращання. Однак на законодавчому рівні не вирішено питання про економічну відповідальність роботодавця за неодноразові порушення чинного законодавства про охорону праці. Комітет вважає, що ефективним засобом для забезпечення додержання роботодавцями норм з охорони праці є соціальна відповідальність бізнесу та запровадження ефективних важелів впливу на їх діяльність у зазначеній сфері. Тому нагальною потребою є створення системи обліку усіх нещасних випадків, виявлення порушень у галузі охорони праці, комплексний економічний аналіз втрат робочого часу, матеріальних і фінансових витрат у зв'язку з незадовільними умовами праці. Значно знижує ефективність роботи органів Держгірпромнагляду щодо захисту прав працівників на безпечні умови праці і застосування законодавства України прийняття урядом 21 травня 2009 р. постанови за № 502, якою встановлено низку обмежень на перевірки всупереч чинним нормам конвенцій Міжнародної організації праці № 81 «Про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» і № 129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві». На сьогодні на державному рівні не створено ефективну систему управління охороною праці, не вирішено питання про обов’язкову участь в управлінні охороною праці обласних, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Відсутнє фінансове, кадрове та організаційне забезпечення. 8

Враховуючи вищевикладене, Комітет з питань соціальної політики та праці вирішив: І. Інформацію про практику застосування Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду і його посадовими особами норм законодавства України з охорони праці взяти до відома. ІІ. Рекомендувати Кабінету Міністрів України: 1) доручити Держкомстату, Держгірпромнагляду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань разом із соціальними партнерами підготувати пропозиції щодо перегляду форм статистичної звітності про виробничий травматизм та матеріальні збитки від нього; 2) переглянути положення постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21 травня 2009 р. № 502 щодо обмежень у проведенні перевірок діяльності суб’єктів господарювання та привести їх у відповідність з вимогами конвенцій Міжнародної організації праці № 81 «Про інспекцію праці у промисловості і торгівлі» і № 129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві»; 3) розглянути питання про створення з 2010 р. в структурі місцевих державних адміністрацій окремих підрозділів з охорони праці, унормування фінансового та кадрового забезпечення їх діяльності; 4) передбачити виділення у проекті Державного бюджету на 2010 рік коштів на охорону праці окремим фінансовим кодом; 5) розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону «Про ратифікацію Україною Конвенції МОП №155 «Про безпеку, гігієну праці та виробниче середовище»; 6) внести на розгляд Верховної Ради України розроблену у встановленому порядку Загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2010–2015 рр. та забезпечити її фінансування відповідно до законодавства; 7) внести пропозиції до Верховної Ради України щодо посилення адміністративної і кримінальної відповідальності посадових осіб в частині приховування від розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві; 8) розробити та забезпечити впровадження економічних методів управління охороною праці, в тому числі економічну заінтересованість та відповідальність роботодавця за створення здорових і безпечних умов праці, недопущення аварій, нещасних випадків і профзахворювань; 9) розглянути питання про впровадження системи управління охороною праці на державному, галузевому та регіональному рівні. ІІІ. Держгірпромнагляду забезпечити вільний доступ суб’єктів господарювання до чинних нормативно-правових актів з питань охорони праці шляхом створення електронної бази цих актів на Інтернет-порталі Держгірпромнагляду. ІV. Кабінету Міністрів України та Держгірпромнагляду до 1 жовтня 2010 р. проінформувати Комітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України про хід виконання цього рішення. За матеріалами засідання підготував заступник головного редактора журналу Костянтин Теличко ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У Генпрокуратурі

ВЗАЄМОДІЯ – запорука успіху 23 жовтня 2009 р. за участі Голови Держгірпромнагляду, Міністра вугільної промисловості та виконуючого обов’язки директора Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відбулося розширене засідання колегії Генеральної прокуратури України. Ірина Калиновська, заступник начальника управління нормативноправового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду

а засіданні розглядалося питання про стан прокурорського нагляду за виявленням і розслідуванням злочинів проти безпеки виробництва, які спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Таке питання вперше за останні десять років було винесено на розгляд колегії, що свідчить про його актуальність та наявність накопичених проблем, які потребують спільного вирішення. Однією з таких проблем, як сказав заступник Генерального прокурора, є ненадходження матеріалів спеціального розслідування від органів Держгіпромнагляду до органів прокуратури. Наприклад, було зазначено, що у ряді регіонів від Держгірпромнагляду надходила дуже незначна кількість матеріалів: АР Крим – 6, у Дніпропетровській – 28, Запорізькій – 2, Львівській – 21, Одеській – 4, Харківській – 8, Миколаївській областях – 1. Інформація викликала сумніви щодо достовірності вказаних даних, оскільки загальна кількість тільки смертельних випадків на виробництві у цих регіонах становить 384, з них у Криму – 80, Дніпропетровській – 90, Запорізькій – 43, Львівській – 53, Одеській – 46, Харківській – 67, Миколаївській областях – 19. Такий стан речей частково пояснюється направленням матеріалів від наших органів тільки за наявності ознак злочинів, частково тим, що розслідування триває більше десяти діб, ніж визначено нормативним актом. Але в цілому це визначається недостатністю взаємодії між двома наглядовими органами. Тому під час свого виступу Голова Держгірпромнагляду акцентував увагу, зокрема, на удосконаленні зворотного зв’язку в отриманні інформації www.ohoronapraci.kiev.ua

про порушення кримінальних справ за поданими матеріалами. Було зазначено, що впродовж дев'яти місяців до органів прокуратури подано 228 матеріалів за результатами спеціальних розслідувань, а також 1502 – за результатами планових та позапланових перевірок підприємств при виявленні порушень роботодавцями вимог законодавства про охорону праці. Хоча відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, основну відповідальність за подання таких матеріалів до прокуратури покладено на роботодавця. Опрацьовуючи сьогодні нову редакцію вищезазначеного Порядку, Комітет готовий спільно з фахівцями Генпрокуратури узгодити всі питання, що стосуються врегулювання відомчих взаємовідносин. Крім того, було звернено увагу на організацію перевірок на вимогу органів прокурорського нагляду. Справа в тому, що прокурорський нагляд сформовано за територіальним принципом (район, місто, область), а нагляд за промисловою безпекою та охороною праці – за галузевим принципом. Тобто запити від районних, міських і обласних прокуратур з одного і того ж питання одночасно надходять до теруправління і Комітету, що ускладнює організацію перевірок. Це питання також потребує врегулювання. Рішенням колегії було підтримано пропозицію, а Генеральним прокурором України звернуто особливу увагу прокурорів на обов’язковість направлення інформації до територіальних управлінь про прийняті ними рішення. Однак найважливішим є вказівка органам прокуратури на необхідність недопущення безпідставного прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або її закриття. Під час розгляду питання було запропоновано також розвивати спів-

працю в частині інформування органів у разі виявлення несвоєчасного повідомлення роботодавцем про нещасний випадок, що трапився. Було звернено увагу територіальних управлінь на те, що йдеться не лише про нещасні випадки з тяжкими наслідками, а взагалі про всі випадки. Одночасно було зроблено застереження про недопущення таких випадків, які сталися після проведення перевірки ВАТ «Укрнафта», коли працівників наглядових органів почали викликати до правоохоронних органів, адже відповідальність за невиконання вимог законодавства несе роботодавець. Взаємодія та обмін інформацією з органами прокуратури є важливим елементом наглядової діяльності, але необхідно пам’ятати, що від якості проведеного розслідування залежить прийняття в подальшому рішення про порушення кримінальної справи. Органи прокуратури і Держгірпромнагляду давно і плідно співпрацюють. І підвищення ефективності цієї взаємодії та співпраці дасть змогу забезпечити виконання законодавства з питань промислової безпеки та охорони праці в державі у повному обсязі.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ До Дня залізничника

Турбота про людину праці За підсумками роботи першого півріччя 2009 р. колективу Одеської залізниці вручено перехідний прапор за перше місце серед підприємств цієї галузі в Україні. Досягнуто добрих результатів: план з вантажообігу виконано на 105,1%, продуктивність праці – 102,0%, прибуток від перевезень – 171,8%. На високому рівні організовано й роботу з охорони праці. Катерина Цвігун, наш власкор Фото автора

а Одеській залізниці працюють понад 55 тис. осіб. Начальник залізниці І. Левицький вважає, що створення здорових і безпечних умов праці для працівників – головна складова успіху роботи. У підрозділах дороги ефективно функціонує СУОП. На нарадах у начальника залізниці питання охорони праці – перші й головні. Начальник служби охорони праці Ю. Баранов доповідає про стан безпеки у підрозділах, проведені перевірки, виявлені порушення. Так, за перше півріччя цього року спеціалістами служби охорони праці було проведено 13 557 перевірок (у першому півріччі 2008 р.– 12 732), у результаті яких виявлено 51 845 порушень нормативних актів з охорони праці (за 6 місяців 2008 р.– 49 966). До відповідальності притягнено 318 працівників. Винних у порушеннях карають суворо. Для цього використовується система талонів попередження. У працівника спочатку вилучають талон із зеленою смугою, після чого його направляють на позапланову перевірку знань з питань охорони праці. Впродовж півріччя такій перевірці піддавалися 417 осіб. Працівник, р

Начальник служби охорони праці Одеської залізниці Ю. Баранов який успішно пройшов перевірку, одержує талон з жовтою смугою, яким користується впродовж півріччя. Не буде порушень – «зелений» талон повернуть. Якщо ж порушення повториться – у хід йде талон з червоною смугою, а це вже набагато серйозніше: порушника позбавляють премії, його можуть р у і звільнити.

Начальник відділу охорони праці залізниці В. Шашук і провідний інженер з охорони праці служби сигналізації зв'язку Т. Громова 10

Тих, хто додержується вимог безпеки, заохочують. Це служби: зв'язку (начальник – В. Ревуцький), вагонна (А. Драник), комерції та маркетингу (В. Масло), воєнізованої охорони (В. Купрієнко), приміських пасажирських перевезень (Є. Ткаченко). Люди у цих підрозділах працюють не тільки добре, але й безпечно, додержуючись високої культури виробництва. Але є й проблемні підрозділи. Це служба колії, в якій протягом першого півріччя 2009 р. було допущено два нещасних випадки зі смертельними наслідками. Звичайно ж, кожний з них було розслідувано, уважно розглянуто начальником залізниці, розроблено конкретні заходи щодо усунення порушень, намічено терміни їх усунення. Служба охорони праці приділяє підвищену увагу стану та умовам праці у цьому підрозділі. Велику увагу на залізниці приділяють питанням навчання працівників. Керівники та провідні спеціалісти управління та структурних підрозділів проходять навчання при Одеському та Миколаївському технікумах залізничного транспорту (впродовж 2008 р.– 693 особи). Робітники проходять навчання та перевірку знань на місцях, їх організовують працівники служби охорони праці залізниці. Для цього запрошуються представники ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Візково-механічний цех пасажирського вагонного депо Одеса-Головна. Заступник начальника депо С. Васильченко (ліворуч) перевіряє роботу слюсарів ні апарати, металообробні верстати. Тому велика увага тут приділяється персоналу, який обслуговує це устаткування. Згідно з колективним договором працівники залізниці проходять регулярний медичний огляд у філіях лікарні працівників залізничного транспорту, процес цей контролює служба охорони праці. Також вони мають можливість відпочити у будинках відпочинку, поправити своє здоров'я у санаторіях. Колишні працівникипенсіонери одержують матеріальну допомогу, ліки.

Керівництво залізниці не шкодує коштів на потреби охорони праці – у 2008 р. на ці цілі було витрачено 32 млн. грн., у нинішньому заплановано не менше. Тут вважають, що в умовах кризи не можна знижувати вимоги в галузі безпеки ні до себе особисто, ні до підлеглих. Тоді можна буде успішно виконувати основне завдання – забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці людей. Вітаємо працівників залізниці з професійним святом! Щастя всім, міцного здоров'я, успіхів у праці!

Держгірпромнагляду, Держпожнагляду, юристи, медпрацівники та інші спеціалісти. Вони виїжджають на дільниці, читають лекції, проводять практичні заняття з вирішенням ситуаційних завдань. Програми навчання складено з урахуванням специфіки робіт. На підприємстві функціонує постійно діюча комісія з питань охорони праці, яку очолює начальник залізниці І. Левицький. Члени комісії також проходять регулярне навчання та перевірку знань. Начальник залізниці та представники служби охорони праці постійно бувають у підрозділах. Регулярно проводяться комплексні перевірки стану охорони праці. У цьому чималу допомогу надає вагон з охорони праці (начальник – Ю. Діденко). Нещодавно вагон повернувся з м. Первомайська Миколаївської області. Керівники залізниці та підрозділів, спеціалісти служби охорони праці зазвичай інформують слухачів про нові положення законодавства про охорону праці, читаються лекції, демонструються навчальні кінофільми з урахуванням специфіки роботи, яких є більш як 40. За півроку вагон відвідало 48 груп загальною чисельністю 1117 осіб. У підрозділах залізниці використовується обладнання підвищеної небезпеки: газові котельні, посудини, що працюють під тиском, зварюваль-

www.ohoronapraci.kiev.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ До Дня залізничника

Рейс

тривалістю 142 роки Локомотивне депо Львів-Захід – один з найстаріших підрозділів Львівської залізниці, найбільше і найпотужніше серед аналогічних підприємств. Воно розташоване на найбільш напружених пасажирсько-вантажних напрямках і виконує експлуатаційноремонтні роботи тягового рухомого складу. Підприємство було засноване у 1867 р., 15 жовтня тут відзначили його 142-річчя. Ігор Парфенюк, наш власкор Фото автора

озташоване підприємство поблизу головного залізничного вокзалу Львова. Новий п’ятиповерховий адміністративно-побутовий корпус депо видно здалеку – про таку споруду тут мріяли давно. З часом мрії перетворились на конкретні справи – кілька років тому власними силами будівлю звели. Крім кабінетів адміністрації, тут розташовані роздягальні для локомотивних і ремонтних бригад, душові, кімнати для приймання їжі, актовий зал, класи технічного навчання локомотивних бригад тощо. У депо працюють 1863 особи. Його локомотивні бригади обслуговують пасажирські та вантажні поїзди на ділянках Львів – Чоп, Львів – Жмеринка, Львів – Мостиська – Перемишль, Львів – Івано-Франківськ та Львів – Сокаль. 23 вересня у депо було проведено атестацію на право виконання поточного ремонту електровозів 12

ВЛ-10, ВЛ-11М і тепловозів 2М62, яку підприємство пройшло успішно. У депо велику увагу приділяють охороні праці, безпеці руху та виробництва. І це дає свої результати – за останніх 5 років тут не було зареєстровано жодного випадку виробничого травматизму. За 9 місяців цього року підприємство витратило на охорону праці понад 3,24 млн. грн. За минулий рік з цією ж метою було використано понад 4,42 млн. грн. Це дає змогу належно задовольняти нагальні потреби, серед яких, наприклад, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту та гігієни. На підприємстві функціонує сектор охорони праці у складі 4 осіб. Робота підрозділу здійснюється відповідно до системи управління охороною праці на Львівській залізниці. «У вирішенні проблемних питань з охорони праці ми завжди знаходимо підтримку у профкомі депо», – говорить начальник сектора Д. Бреський. Рік тому на базі депо Львів-Захід було організовано заняття школи передового досвіду з охорони праці за

В. Байса, начальник депо участі всіх підрозділів локомотивного господарства «Укрзалізниці». Колектив підприємства мав про що розповісти і що показати колегам. Крім того, проведення подібних заходів у підрозділах залізниці дає можливість додатково їх «підтягнути», зробити те, на що зазвичай бракує коштів, сил та часу. Ось і цього разу напередодні проведення школи для кабінету охорони праці депо придбали три нових комп’ютери, два принтери та навчальні стенди. Також тут було встановлено шафи зі зразками ЗІЗ та справного і несправного інструменту. У підрозділах підприємства оформили куточки ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

У цеху піднімального ремонту охорони праці, капітально відремонтували приміщення у паливному та інструментальному відділеннях. – Цього року під час ремонту у відділенні хімічного чищення спецодягу та у їдальні було замінено труби водопроводу та опалення,– розповідає голова профкому депо З. Залеський.– Завершено облаштування технічних класів для навчання локомотивних бригад, а також замінено вікна та двері у будинку відпочинку локомотивних бригад на станції Клепарів. Зараз ремонтні роботи тривають в адміністративних і технічних приміщеннях. На Львівській залізниці здійснюється адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці. З огляду на розмір території депо (16,7 га) та кількість цехів для якісного проведення контролю тут створено 5 комісій, які очолюють керівник підприємства та його заступники, до складу комісій входять також представники профкому. Під час контролю перевіряється якість проведення першого ступеня, виконання заходів з охорони праці, стан умов праці, утримання устаткування і засобів захисту. І, безумовно, те, як додержують працівники вимог безпеки праці на робочих місцях, як організовано медогляди і як усуваються попередні зауваження щодо недоліків. За результатами перевірки проводяться наради у начальника депо, де заслуховуються звіти керівників перевірених цехів та дільниць, аналізується стан охорони праці на підприємстві. Керівникам підрозділів видаються приписи. У разі потреби за підсумками засідань видаються і накази про притягнення до відповідальносwww.ohoronapraci.kiev.ua

ті тих чи інших посадовців. У депо щорічно розробляються комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці та запобігання випадкам виробничого травматизму. У депо функціонує лікувальнооздоровчий комплекс «Лікарська амбулаторія», де працівники можуть отримати кваліфіковану медичну консультацію, підлікуватись, пройти періодичний чи передрейсовий медогляд. За словами завідувачки амбулаторії Л. Левицької, комплекс обладнано сучасним фізіотерапевтичним кабінетом, де лікуються багато захворювань, наприклад, хребта чи суглобів. Є кабінети УЗД (для обстеження органів черевної порожнини) та функціональної діагностики, де

можна зробити кардіограму, провести добове обстеження машиністів на комп’ютерному апараті, інше обладнання. Тут також функціонує стоматологічний кабінет, є зал лікувальної фізкультури з тренажерами та фітозал. Оснащено відповідним обладнанням кабінет психофізіологічного тестування працівників і психологічної реабілітації локомотивних бригад. Найпоширеніші захворювання працівників локомотивних бригад – гіпертонія та шлунково-кишкові, хоча не бракує й інших болячок. Причина цього – нічна робота, нервове напруження, неповноцінне харчування, вібрація, шум, дія електромагнітних полів, швидка зміна атмосферного тиску при поїздках через Карпати тощо. В амбулаторії на обліку з діагнозом гіпертонія перебуває близько

У кабіні локомотива – машиністи Ю. Полевий та Р. Яцишин (на передньому плані)

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Минуле і сучасне залізниці є старіння локомотивного парку («найновіші» локомотиви тут прослужили понад 20 років), дефіцит запчастин, застарілі верстати, брак спеціалістів для ремонту локомотивів. І, звичайно ж, чотириденний робочий тиждень, який, у зв’язку з економічною кризою, запроваджено на Львівській залізниці понад рік тому. Зазвичай людина, яка відпрацювала 5–7 років у локомотивній бригаді, дуже рідко звільняється, звикнувши до цієї нелегкої і відповідаль-

ної роботи, за яку отримує максимум 3–4 тис. грн. на місяць. На залізниці це вважається однією з найвищих зарплат. А ось сучасна молодь, яка приходить після училища, зіткнувшись з виробничою прозою, нерідко йде шукати легшого хліба. І виробництво, як завжди, рятують старі перевірені кадри ентузіастів із золотими руками, світлою головою та почуттям відповідальності. І у депо Львів-Захід, і на залізниці, на щастя, таких ще залишилось чимало.

250 осіб, за ними ведеться постійне спостереження, щоб не допустити більш серйозної патології і вчасно перевести хворого на іншу роботу. Проводиться у депо також спортивно-оздоровча робота. Наприклад, тут є команди з волейболу, мініфутболу та настільного тенісу. Вони неодноразово посідали призові місця на спартакіадах Львівської залізниці. Звичайно, як і на будь-якому підприємстві, не бракує у депо ЛьвівЗахід і проблем. Найгострішими з них

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ До Дня залізничника

Є привід

для святкового настрою Нинішній День залізничника – 4 листопада – служба охорони праці Львівської залізниці зустріла з добрим настроєм. За підсумками минулорічного огляду-конкурсу на краще підприємство з охорони праці в «Укрзалізниці» Львівська залізниця визнана переможцем. Ігор Юрченко Фото автора

www.ohoronapraci.kiev.ua

Начальник служби охорони праці Львівської залізниці М. Пайончківський

еред галузевих служб перше місце було присвоєно Львівській службі вагонного господарства, друге – вокзалу станції Ужгород, третє – вагонному депо Ковель. Ця перемога стала закономірним результатом значної роботи, проведеної на Львівській залізниці. Про її ефективність свідчить те, що торік, порівняно з 2007 р., загальний рівень виробничого травматизму тут знизився на 51%, на 50% – рівень смертельного травматизму і більше ніж наполовину зменшилась кількість нещасних випадків, що призвели до інвалідності потерпілих. За 8 місяців цього року тут сталося 11 випадків травмування працівників на робочому місці, що на 50% менше, ніж за такий самий період 2008 р. Рівень смертельного травматизму також знизився наполовину (з 2 до 1). У службі охорони праці залізниці, яку очолює М. Пайончківський, ретельно аналізують кожен нещасний випадок. Найчастіше причиною травмувань є невиконання вимог інструкцій, правил та інших нормативно-правових актів з охорони праці як потерпілими, так і безпосередніми керівниками робіт, а також необережність. На залізниці здійснюється постійна профілактична робота щодо зниження рівня виробничого травматизму. Проводяться навчання та перевірка знань з питань охорони праці керівників та фахівців підприємств у навчальнометодичному центрі Львівської магістралі. За 8 місяців тут пройшли навчання 357 осіб. Навчання проводиться за затвердженою програмою, з показом відеофільмів, із застосуванням тренажера штучного дихання «Фантом-2П». Для охоплення більшої кількості керівників (бригадири, майстри, начальники дільниць тощо) проводиться виїзне навчання по відділеннях залізниці. Нещодавнє позапланове тестування фахівців з охорони праці показало: всі вони мають задовільні знання з питань, що стосуються їхньої безпосередньої роботи. 10 серпня – 10 вересня на Львівській магістралі пройшов місячник під гаслом «Людина на колії», мета якого – запобігання випадкам травмування залізничним транспортом сторонніх громадян. У його рамках проводились роз’яснювальна робота щодо правил поведінки на колії як зоні підвищеної небезпеки, а також рейдові перевірки пропускного режиму на території підрозділів залізниці, встановлення нових та оновлення існуючих інформаційнопопереджувальних стендів. Організовано відповідні публікації та передачі у місцевій пресі, на радіо та телебаченні. Крім того, у навчальних закладах проводились лекції та бесіди з демонстрацією відеофільмів на тему «Я і залізниця».

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Повертаючись до надрукованого

Тяганина,

якій не видно кінця

У матеріалі «До трагедії я ніякого відношення не маю…», опублікованому в журналі «Охорона праці» (№ 6, 2007 р.), йшлося про обставини та причини нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався у 2005 р. з працівником ТОВ «Імпекс-сервіс» Путильського району Чернівецької області Б. на території СФГ «Янчолова». Незважаючи на те, що після закінчення повторного розслідування трагедії пройшло чимало часу, крапку у справі не поставлено й досі. І зовсім не через бездіяльність тих, хто мав би це зробити. Василь Сопільняк Фото з матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку

к уже повідомлялося, в ході проведення повторного спеціального розслідування, яке, до речі, було ініційовано прокуратурою району, думка членів комісії, зокрема, заступника директора ТОВ «Імпекс-сервіс» Г. Нагірняка та начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Вижницькому районі О. Семирозума з приводу кваліфікації нещасного випадку не співпала з точкою зору решти членів цього колегіального органу. Тому питання виплати Фондом одноразової допомоги сім’ї загиблого, інших відшкодувань, передбачених законодавством, зависло в повітрі. Примітно, що хоч загибель працівника була спричинена порушеннями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, допущених з боку водія автонавантажувача ТОВ А. Гамана та директора цього товариства М. Кулешіра, прокуратура району першому пред’явила звинувачення у вчиненні вбивства через необережність, іншому – у службовій недбалості внаслідок неналежного виконання своїх обов’язків, що призвело до тяжких наслідків. У травні 2007 р. Путильський районний суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення вказаних осіб, визнав винним водія автонавантажувача у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого частиною першою ст. 119 Кримінального кодексу (КК) України, і призначив йому покарання у вигляді 4 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування даного покарання, за умови, якщо він упродовж двох років не вчинить повторного злочину. За позовом потерпілої сторони суд стягнув з ТОВ «Імпекссервіс» на її користь у рахунок відшкодування нанесеної майнової шкоди 6482 грн. та 25 тис. грн. моральної. Що стосується роботодавця, який допустив до керування автонавантажувачем водія без попереднього навчання з питань охорони праці, проведення первинного інструктажу, не забезпечив виконання вимог, зазначених у ст. 13 Закону «Про охорону праці», тощо, то суд визнав його особою, яка перестала бути суспільно небезпечною, після чого звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Після того, як вирок Путильського районного суду набрав у законної чинності, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду у Вижницькому районі О. Семирозум звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до теруправління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області про скасування акта спеціального розслідування за формою Н-5 та акта про нещасний ви16

падок за формою Н-1. При цьому позивач послався на те, що нещасний випадок стався ще до початку робочого часу, що Б. перебував на території іншого підприємства без відповідного на те розпорядження свого роботодавця, що на момент настання нещасного випадку між СФГ «Янчолова» та ТОВ «Імпекс-сервіс» не було укладено договору про спільну діяльність і використання виробничих площадок, механізмів та обладнання, що трагедія сталася внаслідок грубого порушення вказаним працівником інструкції з охорони праці тощо.

Місце нещасного випадку Вивчивши матеріали досудового та судового слідства, що були розглянуті Путильським районним судом, вислухавши доводи сторін і дослідивши письмові докази, Першотравневий районний суд м. Чернівці дійшов висновку, що нещасний випадок стався під час виконання Б. своїх трудових обов’язків. Тож він відмовив у задоволенні позову. Проте О. Семирозум не погодився з вердиктом суду першої інстанції. Вважаючи дане рішення незаконним, він звернувся до апеляційного суду Чернівецької області з апеляційною скаргою, в якій попросив скасувати зазначене рішення і ухвалити нове, яким скасувати акти за формами Н-5 та Н-1. При цьому позивач звернув увагу апеляційної інстанції на те, що Першотравневий районний суд м. Чернівці, розглядаючи його позов, не вжив заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, чим порушив ст. 160, 212, 213, 214 Цивільно-процесуального кодексу України, що за висновками першого спеціального розслідування нещасний випадок був визнаний не пов’язаним з виробництвом та ін. Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом робочого органу Фонду до теруправління, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

де відмовлено, то судова тяганина триватиме. Адже результати першого спеціального розслідування, за висновком якого нещасний випадок було визнано не пов’язаним з виробництвом, офіційно скасовані у встановленому законом порядку. Крім того, у Путильському районному суді чекає свого розгляду справа за позовом вдови загиблого Б. до відділення виконавчої дирекції Фонду у Вижницькому районі про відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника. На думку автора публікації, описаної тяганини можна було б уникнути, якби в Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок) містилася норма щодо визнання нещасних випадків, які сталися внаслідок допущених роботодавцем порушень нормативно-правових актів з охорони праці, такими, що пов’язані з виробництвом. Більш ніж впевнений, що сьогодні при затверд женні такої редакції Порядку за Кабінетом Міністрів справа би не стала, він зробив би це без зайвих запитань, адже уряд завжди стоїть на боці потерпілих та їхніх сімей. Щоб у цьому переконатися, досить пригадати позицію Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко, членів уряду, який вона очолює, та й, зрештою, Президента України В. Ющенка, яку вони зайняли по відношенню до простих людей, коли внаслідок аварій на шахтах Донецька та в житлових будинках Дніпропетровська, Євпаторії загинули громадяни, наші співвітчизники. Якою турботою вони тоді оточили знедолених, скільки коштів було виділено з державної казни для того, аби їх підтримати матеріально! Внесення запропонованої норми до існуючого Порядку було б справедливо по своїй суті та гуманно по відношенню до сімей потерпілих, окремі з яких, втративши з вини роботодавців своїх годувальників, позбавлені права на отримання страхових виплат, у пошуках справедливості змушені роками оббивати пороги судових установ, сприяло б підвищенню відповідальності роботодавців за створення здорових і безпечних умов праці.

ного суду Чернівецької області встановила, що відмовляючи у задоволенні вимог позивача, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, вийшов за межі позовних вимог. Зокрема, на думку апеляційної інстанції, районним судом не був врахований той факт, що завдання шкоди Б. (саме так був інтерпретований факт загибелі працівника внаслідок нещасного випадку) сталося не у робочий час, до того ж за межами підприємства, працівником якого він був, і не під час виконання трудових обов’язків. При цьому колегія суддів послалася на результати першого спеціального розслідування, за висновком якого нещасний випадок нібито стався не в робочий час та не при виконанні трудових обов’язків, а тому не був пов’язаний з виробництвом. Апеляційна інстанція відзначила, що в мотивувальній частині прийнятого судом першої інстанції рішення не зроблено ніяких висновків з приводу недотримання Б. установленого в ТОВ «Імпекс-сервіс» режиму роботи, як це передбачено ст. 21, 142 Кодексу законів про працю, мети його перебування на території іншого підприємства тощо. Тому, керуючись ст. 209, 218, 307, 309 Цивільно-процесуального кодексу, колегія суддів скасувала рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці та результати повторного спеціального розслідування нещасного випадку. Будучи не згодною з таким вердиктом апеляційної інстанції, дружина загиблого звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України. У ній, зокрема, звернула увагу найвищої судової інстанції на те, що апеляційний суд, обгрунтовуючи свої висновки, опирався на результати першого спеціального розслідування. В той же час цей факт є неприпустимим, оскільки вони були скасовані наказом начальника теруправління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області ще позаминулого року. Опираючись на факти, що були визнані державним наглядовим органом недійсними, апеляційний суд, на думку потерпілої сторони, порушив ст. 59 Цивільно-процесуального кодексу (Допустимість доказів). Це тим більш дивно, бо у п. 2 чинної постанови Верховного Суду України від 29.12.1976 р. «Про судове рішення» зазначено, що рішення суду може бути обгрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому воно ухвалюється. Щодо нібито недотримання Б. встановленого на підприємстві режиму роботи, то, за твердженням вдови потерпілого, в приписі державного інспектора від 30.06.2005 р., виданого роботодавцю, був зафіксований той факт, що в товаристві на момент нещасного випадку не було розроблено та затверджено правил внутрішнього трудового розпорядку, яким він (режим роботи) мав би бути встановлений. Крім того, за неписаним у товаристві правилом вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення деревини часто-густо проводилося в позаурочний час, причому без відповідного розпорядження керівника. Що стосується того дня, коли стався нещасний випадок, то робота працівників ТОВ «Імпекс-сервіс» на території СФГ «Янчолова» розпочалася ще до 9 год ранку за вказівкою М. Кулешіра. Це було зроблено для того, щоб потім не заважати організації нормальної роботи місцевого господарства. Дані факти, за словами вдови, підтверджуються відповідними свідченнями, що є у справі. З огляду на ці та інші обставини дружина потерпілого попросила Верховний Суд України скасувати рішення апеляційного суду Чернівецької області та передати справу на новий розгляд. Як бачимо, до розв’язки ще дуже далеко, і не тільки тому, що канцелярія найвищої судової інстанції буквально забита аналогічними касаційними скаргами, а й тому, що розібратися при існуючій нормативно-правовій базі, на чийому боці істина, суддям, які не є спеціалістами з охорони праці, буде досить непросто. Справа ускладнюється ще й тим, що навіть якщо в задоволенні касаційної скарги бу-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ННДІПБОП повідомляє

Креативні рішення Микола Лисюк, заступник директора Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці

стану, організації та управління охороною праці в державі. Аналогічний документ — «національний профіль» — підготував ННДІПБОП за даними 2007—2008 рр. в Україні та передав до субрегіонального бюро МОП у Будапешті (Угорщина).

Національному НДІ промислової безпеки та охорони праці розроблено інформаційно-аналітичну підсистему УТАС, яка впроваджується на шахтах України задля підвищення безпеки вуглевидобутку. Основними функціями підсистеми є: отримання, обробка та автоматизований аналіз даних про стан гірничошахтного обладнання та шахтної атмосфери, а також моделювання стану шахтної атмосфери з метою прогнозування аварійних ситуацій. Ростехнагляд і Московський державний гірничий університет запровадили спільну підготовку спеціалістів у галузі безпеки гірничого виробництва, охорони надр, геологомарк шейдерського забезпечення гірничих робіт. Така організація навчання буде здійснюватися за напряма-

ми вдосконалення підготовки, перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації спеціалістів і керівників, експертів з промислової безпеки. Федерацією незалежних профспілок Росії розроблено Концепцію «Стреси та психічні навантаження на робочому місці, профілактика їх негативних наслідків». Цей документ відображає сучасні підходи до безпеки праці, зокрема, враховує міжнародний стандарт ISO 10075 «Ергономічні основи психічних робочих навантажень». Ростехнагляд запропонував Уряду Росії прийняти рішення про оснащення спеціального транспорту для перевезення небезпечних вантажів апаратурою супутникової навігації ГЛОНАСС. Субрегіональне бюро Міжнародної організації праці для країн Східної Європи та Центральної Азії (Москва) розробило Методичне керівництво для складання регіональних оглядів з охорони праці. Такі огляди призначені для різнобічного висвітлення

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Думка спеціаліста

Управлінню — НОВИЙ ПІДХІД Підвищення ефективності державного управління і місцевого самоврядування – завдання, успішне вирішення якого завжди було і буде основою поступального розвитку держави. Нині в Україні це завдання активно вирішується за багатьма напрямами: структурним, функціональним, фінансовим, організаційним. Микола Нос, начальник теруправління Держгірпромнагляду по Рівненській області

дним із шляхів підвищення ефективності роботи державних службовців є створення в територіальних органах державного управління і місцевого самоврядування власних інформаційних систем як підсистем інформаційної системи державного управління. Основою створення та успішної експлуатації інформаційних систем є інформаційно-комунікаційні технології (далі – ІКТ). Спробуємо розділити поняття комп'ютерних та інформаційних технологій, оскільки така необхідність уже назріла, а чинна термінологія ще не усталена. У Законі «Про Нацiональну програму iнформатизацiї» (від 04.02.1998 р. № 74/98) наведено таке визначення поняття інформаційних технологій: «iнформацiйна технологiя — цiлеспрямована органiзована сукупнiсть iнформацiйних процесiв з використанням засобiв обчислювальної технiки, що забезпечують високу швидкiсть обробки даних, швидкий пошук iнформацiї, розосередження даних, доступ до джерел iнформацiї незалежно вiд мiсця їх розташування». Це визначення акцентує увагу саме на «цілеспрямованій організованій сукупності інформаційних процесів», які забезпечують «високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації». І тут слід розрізняти поняття «дані» та «інформація». Дані – це будь-які факти чи ідеї, підготовлені для обробки їх за допомогою ЕОМ, тобто перетворені в електронну форму і збережені на носії даних (будь-якому з постійних запам'ятовуючих пристроїв). Інформація – це такі дані, які дають можливість конкретному користувачеві підвищити ступінь своєї поінформованості. З погляду теорії інформаційних процесів інформація розглядається як характеристика системи, протилежна за своєю суттю ентропії системи, тобто це міра впорядкованості системи. Згідно з цим інформація повинна відповідати певним вимогам, а саме – вона повинна бути своєчасною, точною, повною, достовірною, адекватною, адресною. Впровадження ІКТ в державне управління забезпечує підвищення ефективності діяльності державних органів управління і влади, прозорість процесів державного управління, що відіграє важливу роль у здійсненні адміністративної реформи і вдосконаленні системи державного управління. Практично на всіх виробництвах є значний ризик виникнення промислових аварій. Тому актуальними залишаються дослідження, які стосуються забезпечення нормативного рівня охорони праці, від яких залежить як безпека www.ohoronapraci.kiev.ua

працівників підприємств, так і безпечна життєдіяльність населення. Ця проблема є актуальною ще й тому, що існує тенденція до збільшення частки підприємств трансрегіонального характеру. У сучасних умовах важлива роль відводиться комп'ютеризації системи управління охороною праці шляхом використання відповідного програмного забезпечення. Впровадження зазначених комунікаційних систем дало б змогу вирішити такі завдання: контроль виконання заходів з охорони праці; контроль технічних оглядів обладнання; контроль знань працівників з питань охорони праці; аналіз інформації про травматизм; аналіз інформації про порушення в системі охорони праці; контроль виконання розпорядчих документів у системі охорони праці; розроблення та оформлення різної документації. Формування бази даних має охоплювати: загальну інформацію про підприємство (форма власності, структура управління, штатний персонал тощо); нормативні документи, які регламентують заходи із забезпечення охорони праці (правила, інструкції, положення, рекомендації, акти, вказівки тощо); статистику аварій, ускладнень, нещасних випадків із зазначенням характеру подій (нещасний випадок зі смертельним наслідком, груповий нещасний випадок, ДТП, ураження електричним струмом тощо); причини аварій, ускладнень, нещасних випадків (технічні, організаційні, психофізіологічні тощо); наслідки аварій, ускладнень, нещасних випадків (матеріальні збитки від аварій, ускладнень, інвалідність першої, другої, третьої груп, переведення на легшу роботу, одужання, смерть);

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ покарання за допущені аварії, ускладнення, нещасні випадки (попередження, штраф, зменшення розмірів премій, догана); перелік наявного обладнання, технологічних установок (групи та підгрупи обладнання, належність обладнання, дані про його реєстрацію, види технічного обстеження, виконавці обстеження); дані про результати аудиту з питань охорони праці; Стратегічна інформація

Держгірпромнагляд

Основне призначенння інформаційних технологій – це уніфікація аналізу даних, після якої користувач отримує у своє розпорядження інформацію, яку можна використати для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях управління – оперативному, тактичному і стратегічному. Організаційно-інформаційна структура Держгірпромнагляду представлена на малюнку. Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці

Тактична інформація

Територіальні управління

Гірничі округи

Експертно-технічні центри

Оперативна інформація

Державні інспекції

Відділи ЕТЦ

Міжрегіональні інспекції

Організаційно-інформаційна структура Держгірпромнагляду

дані про результати інспекторських перевірок з питань охорони праці. Наявність відповідних баз даних давало б змогу здійснювати постійний моніторинг за змінами виробничого середовища, а відтак за покращанням (погіршенням) стану охорони праці на конкретному підприємстві.

На кожному рівні управління потрібна різна інформація, різні форми її представлення, різний ступінь деталізації. Оперативна інформація – основа в інформаційній ієрархії автоматизованих систем. Обробка оперативної інформації – це робота, пов'язана зі збором, контролем і первинною обробкою даних, формуванням нових документів, довідок, звітів. Тому найбільше інформаційне навантаження в роботі органів Держгірпромнагляду припадає на нижній рівень: державні, міжрегіональні інспекції, відділи експертно-технічних центрів. На цьому рівні формується досьє на кожне піднаглядове підприємство, в якому відображаються дані, необхідні для вирішення завдань, зазначених вище. На тактичному рівні має здійснюватись другий етап обробки оперативної інформації, в ході якої здійснюється моніторинг зміни виробничого середовища на підприємствах та рівня промислової безпеки, оперативного реагування на такі зміни, оцінка ефективності заходів державного нагляду, аналіз травматизму, формування узагальнених звітів, довідок, інших документів. Оброблена інформація передається на стратегічний рівень, на якому за результатами її аналізу складаються короткострокові та довгострокові прогнози щодо стану промислової безпеки та охорони праці як в окремих регіонах та галузях, так і на конкретному підприємстві, координація дій територіальних наглядових органів, оперативне внесення змін у методологію державного нагляду. Застосування ІКТ в системі управління охороною праці має й іншу важливу функцію. Створені бази даних можуть бути основою для впровадження економічних методів управління охороною праці, зокрема, застосування дворівневого диференціювання страхових тарифів. Впровадження ІКТ, звичайно, потребує значних одномоментних фінансових затрат при тривалому терміні окупності. Одним із шляхів вирішення цього питання могло б бути включення даної теми до відповідної державної програми, а також до заходів технічної підтримки державного нагляду. ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Нотатки журналіста

Орієнтир –

бути на одній сходинці з кращими Дніпродзержинська гідроелектростанція є складовою каскаду дніпровських ГЕС, який використовує водні ресурси Дніпра, Десни та Прип’яті, і вирішує проблему комплексного використання можливостей Славутича для енергетики, водного транспорту, сільського господарства, водопостачання населення. Минулого року підприємство відзначило проміжну дату – 45 років від дня пуску першого гідроагрегату. Для колективу, чисельність якого становить 270 працівників, вона стала підставою не лише для спогадів і підсумків. Визначена, затверджена і втілюється філософія перспективи. І зміст її вже наповнюється новими справами. Леонід Безуглий, наш власкор Фото автора

Директором не народжуються Анатолія Терещенка доля привела на Дніпродзержинську ГЕС електромонтером у березні 1968 р. І залишила тут на все життя. Працював і навчався, йшов по життю відкрито, не лукавив. А головне – робоче місце не пересиджував. Навчився розуміти людей. І зростав. З категорії «резерву» не просто заповнював вакансію – приходив туди, де не тільки був потрібний, а й міг продовжити, доповнити зроблене до нього. Майстер, начальник зміни, начальник електротехнічного цеху, інженер. У складі енергетиків з України довелося працювати в Іраку та Йорданії. 12 останніх років А.Терещенко очолює філію «Дніпродзержинська ГЕС ДАК «Укргідроенерго». Усю технічну частину виробничих клопотів відразу було віддано головному інженеру В. Кучерявому. А організаційні й адміністративні питання, охорону праці директор перебрав на себе. Так вималювалася загальна www.ohoronapraci.kiev.ua

Провідний інженер з охорони праці А. Перетяка (ліворуч) і директор ГЕС А. Терещенко система управління підприємством. І тут виникає закономірне запитання: наскільки керівник, перша особа може впливати на цю систему? Бо мова далі у будь-якому випадку

повинна йти про головну ланку. А. Терещенко не перебільшує: у компанії питання охорони праці є найгострішим. І позиція генерального директора ДАК «Укргідроенерго»

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ректор. У зв’язку з епідемією грипу у Дніпродзержинську, як і у багатох інших містах, закрилися на карантин дитячі садки, школи. Як бути з дітьми, котрі на цей час залишилися без догляду? Анатолій Феодосійович рекомендує начальникам цехів, у разі необхідності, відпускати жінок додому. Адже чи виграє підприємство, якщо працівниця буде всю зміну думати про те, що у неї коїться вдома? Людський фактор в успішному вирішенні питань охорони праці має вирішальне значення. І вдвічі виграє той колектив, керівник якого це розуміє. На Дніпродзержинській ГЕС це питання трактується однозначно.

Система як закон Кухарі їдальні А. Черненко, Л. Ткаченко, Л. Легін та Н. Носовська (зліва направо) демонструють свої вироби С. Поташника є визначальною. Якщо керівник компанії з охороною праці на «Ви», то, зрозуміло, це віддзеркалено у філіях. Критерій тут для всіх один: найвища цінність – людина! Саме цим пояснюють ту обставину, що провідний інженер з охорони праці Дніпродзержинської ГЕС А. Перетяка є і головою профкому підприємства. А як же бути у такому випадку із захистом трудових інтересів енергетиків, виникає запитання. – Будьте спокійні,– переконує Анатолій Феодосійович.– Ніякого волюнтаризму. Працівники без затримки одержують заробітну плату. Сьогодні вона у середньому становить приблизно 1900 грн. Але у нас ще виплачується і 13-та зарплата. Щоправда, не в кінці року, а поквартально. І треба сказати, це дуже стимулює людей у плані дисципліни і якості виконання виробничих завдань. Маємо колективний договір, положення якого виконуємо на «добре» і «відмінно». На охорону праці витрачаємо у межах, встановлених Законом «Про охорону праці»,– не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. І не відокремлюємо охорону праці від вирішення соціальних питань. Забезпечуємо стовідсотково всіх бажаючих путівками. Скажімо, на відпочинок на узбережжя морів поблизу Коктебеля, Орджонікідзе, Приморського у цьому році поїхало 40 осіб, з них 11 дітей. На це витратили 120 тис. грн. Організовували сімейний відпочинок у вихідні дні на базі відпочинку «Соснова галявина». А діти працівників підприємства 22

з 10 червня по 17 серпня перебували тут по черзі на оздоровленні у три зміни. Ще 50 тис. грн. витратили на лікування 12 енергетиків по санаторнокурортних путівках. Активно залучався персонал станції і до туристичних поїздок. Тут принагідно сказати і про те, що всіх жінок, а їх на підприємстві 77, вивільнено з важких робіт і робіт з шкідливими умовами праці.

Перші кубометри бетону на будівництві Дніпродзержинської ГЕС укладено 17.12.1957 р. У тіло греблі і споруди вкладено 870 тис. м3 бетону та залізобетону. Змонтовано 9,9 тис. т металоконструкцій і механізмів. Тут встановлено 8 гідроагрегатів з турбінами поворотнолопатевого типу, з подвійним регулюванням. Дніпродзержинська ГЕС має свій медпункт, є процедурна, стоматологічний кабінет і кабінет масажу, в медпункті проходять передрейсовий медогляд водії. Діє затишна їдальня, де одночасно можуть приймати їжу 60 осіб. На підприємстві є певна категорія працівників, які працюють по 12 год або загалом цілодобово і які не можуть надовго відлучитися зі свого робочого місця. Для них облаштували спеціальні кімнати, де є мікрохвильові печі, холодильники, можна підігріти страву, приготувати чай чи каву. Питанням, що стосуються умов праці, приділяється значна частина оперативних нарад, які проводить ди-

Коли заходиш у приміщення гідроелектростанції, складається враження, що переступив поріг не виробничого корпусу, а культурно-освітнього чи оздоровчого закладу. Таку чистоту можна спостерігати хіба що в операційній. А живі рослини, кімнатні троянди, пальми, комп’ютерні системи контролю за виробничим процесом створюють ефект комфорту і затишку. На загальному фоні досягнень може скластися помилкова уява про відсутність на підприємстві проблем охорони праці. Але це не так. Проблеми в енергетиків є, і вони вирішуються в рамках СУОП. Організація роботи у цьому напрямі базується на положеннях про службу охорони праці, про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації та охорони праці, про комісію з питань охорони праці та ін. СУОП охоплює чотири структурні підрозділи – цехи: електротехнічний, гідромашинний, гідротехнічний та комп’ютерних технологій. Крім того, у полі зору керівників постійно перебуває автогосподарство та підрозділ воєнізованої охорони. На підприємстві діє триступінчаста система адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці. Єдиний день охорони праці – четвер. Для заходів на рівні третього ступеня контролю обрано другий четвер місяця. Як підкреслює директор підприємства А. Терещенко, проблем тут немає. Якщо керівник колективу на перевірку згідно з планом іде у якийсь один підрозділ, то паралельно головні спеціалісти разом з начальниками цехів проводять перехресні перевірки. Тут є про що говорити, адже на підприємстві визначено 19 робіт підвищеної небезпеки, серед яких водолазні роботи, обслуговування ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ компресорного обладнання, роботи на кабельних лініях і в діючих електроустановках. Результати перевірок після обговорення знаходять втілення у наказі по підприємству. – Найбільші складнощі ми переживаємо,– говорить провідний інженер з охорони праці А. Перетяка,– коли на підприємство приходять підрядники. А це найчастіше кілька організацій. Службі охорони праці ГЕС в особі одного спеціаліста впоратися на всіх ділянках важко. Тому виробили свої «правила гри». Вони полягають у тому, що кожному, хто заходить на територію ГЕС, ми проводимо вступний інструктаж, для кожної підрядної організації визначаємо межі робочого майданчика. Перебування поза межею є порушенням. У такому разі на підбиття підсумків дня охорони праці запрошуємо і керівника підрядної організації. Це спрацьовує.

вало розрахунковий термін – 30 років. Тому було розроблено програму першочергових завдань з реабілітації ГЕС. Зокрема, реконструювали ОРУ-154 кВ із заміною вимикачів, роз’єднувачів і трансформаторів напруги, замінили регулятори швидкості на турбінах, встановили нові системи збудження та вимикачі на гене-

Орієнтир – європейський стандарт!

раторах, нову систему керування, контролю, діагностики, моніторингу та релейного захисту на всіх гідроагрегатах та блоках тощо. Перший етап реконструкції колектив пройшов успішно. Замінено приблизно 80% одиниць електрообладнання. У 2003 р. розпочато дру-

Проблема фізичного і морального зношення обладнання не обійшла і Дніпродзержинську ГЕС. Досить сказати, що основне і допоміжне обладнання електростанції вже відпрацю-

15.12.1963 р. було введено в експлуатацію перший гідроагрегат. Останній, восьмий, – 23.11.1964 р. На проектну потужність – 352 МВт – гідроелектростанція вийшла у 1966 р. З моменту пуску ГЕС вироблено 54,2 млрд. кВт·год електроенергії. З 07.07.1995 р. Дніпродзержинська ГЕС є структурним підрозділом ДАК «Укргідроенерго».

гий етап реконструкції. Він розрахований до 2016 р. Це дасть змогу збільшити потужність станції до 387,2 МВт. Протягом 5 років вдалося повністю реконструювати 4 агрегати, замінили турбіни. Одночасно вирішили питання покращання стану навколишнього середовища, оскільки стара система управління турбінами не виключала потрапляння турбінного мастила у річку. Зараз монтується другий кран для роботи на водозливній греблі. Якщо перший може підняти масу в 400 т (двічі по 200 т), то новий – 600 т. За економічними та енергетичними показниками Дніпродзержинська ГЕС є однією з кращих на Дніпрі. Її енергія залучається для покриття піків графіку навантаження енергосистеми. І сьогодні колектив дивиться у майбутнє з позиції нового життя станції. Нещодавно з відрядження до Франції повернувся директор ГЕС. Побував там на гідроелектростанціях. «А як ми виглядаємо на цьому фоні?» – поцікавилися колеги. Анатолій Феодосійович не приховував: «Лише на сходинку нижче! Але ця сходинка зовсім невисока!» У відповіді прочитали новий задум, який обов’язково підкориться наполегливим.

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Коротко про важливе На Полтавщині вийшла в світ брошура «Політика у сфері безпеки і гігієни праці ВАТ «Полтавський ГЗК». Це – результат тісної співпраці обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і дирекції комбінату. У брошурі розповідається про досвід організації роботи з охорони праці на найпотужнішому підприємстві м. Комсомольська. Тут у 2008 р. на створення безпечних умов праці на виробництві витрачено понад 28 млн. грн., що становить 0,62% від обсягу реалізованої продукції. Пріоритетами у роботі для керівників комбінату є виконання програм, спрямованих на зниження рівня виробничих ризиків, підвищення рівня промислової безпеки виробничих об’єктів, забезпечення їх надійної та безперебійної роботи, зниження рівня виробничого травматизму та профзахворювань з урахуванням економічних і технічних можливостей.

У жовтні Херсонська міська рада провела нараду з перевізниками пасажирів у Херсоні, на якій були присутні керівники міського управління транспорту, обласного відділення Головавтотрансінспекції та інших організацій. Зазначено, що на підприємстві не дотримуються правил відстою та зберігання транспорту і головне – випуску на лінію. Більш як 70% автобусів «ночують» поза гаражем, що заборонено правилами, і не проходять огляд перед випуском на лінію. Вихід, на думку заступника мера Херсона Ю. Христича, полягає у проведенні нового конкурсу на перевезення, де переможуть ті, хто додержується встановлених законодавством правил. 24

У Держгірпромнагляді

Засідання колегії

Доповідає Є. Степановський За матеріалами засідання підготував заступник головного редактора журналу Костянтин Теличко Фото автора

а засіданні колегії Держгірпромнагляду 30 жовтня було розглянуто питання про стан промислової безпеки на ДП «Орджонікідзевугілля». До складу ДП «Орджонікідзевугілля» входять 6 вугільних шахт, з яких 5 шахт небезпечні за раптовими викидами вугілля та газу, 1 – надкатегорійна за вмістом метану. Відповідно до плану роботи Держгірпромнагляду фахівцями Комітету, Донецького територіального управління у вересні–жовтні 2009 р. було проведено планову всебічну перевірку діяльності дирекцій, служб і шахт ДП «Орджонікідзевугілля» щодо створення безпечних та здорових умов праці на виробництві, запобіганню випадкам виробничого травматизму, аварійності і профзахворювань. Охарактеризував стан промислової безпеки на підприємстві виконуючий обов’язки начальника управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Є. Степановський. Зокрема, він зазначив, що під час перевірки було виявлено та усунено 1558 порушень нормативноправових актів з охорони праці, у тому числі 61 порушення провітрювання і пилогазового режиму, призупинено роботу 16 очисних та 19 підго-

товчих вибоїв, до адміністративної відповідальності притягнено 69 посадових осіб. У доповідях виступаючих йшлося про те, що керівництвом ДП «Орджонікідзевугілля» проводиться певна робота щодо поліпшення умов праці на шахтах: введено в експлуатацію аерогазовий комплекс КАГІ на СП «Шахта імені Карла Маркса» та 4 системи аварійного гучномовного сповіщення про аварії (ІГАС). За 9 місяців 2009 р. на підприємствах ДП «Орджонікідзевугілля» стався 81 нещасний випадок, у тому числі на шахтах – 74 випадки, на інших підприємствах – 7 випадків, що на 80 випадків менше порівняно з аналогічним періодом 2008 р., знизилися коефіцієнти частоти і тяжкості загального травматизму, стався 1 нещасний випадок зі смертельним наслідком (проти 16 у 2008 р.). Виявлено 103 випадки профзахворювань, що на 20 менше, ніж за такий самий період минулого року. На охорону праці було спрямовано 4810,1 тис. грн. (2,4% від суми реалізації продукції). Але цих коштів недостатньо для повного забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту підприємств ДП «Орджонікідзевугілля». Шахти не забезпечені ізолюючими саморятівниками (1131шт.), сигналізаторами метану, суміщеними з головними світильниками типу СМС (311шт.). За цей час придбано лише 21 костюм, 100 шт. респіраторів, 10 пар спецвзуття та 10 шахтарських касок. Шахти не забезпечені засобами протипожежного захисту, не вистаОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ чає 233 порошкових та 73 пінних вогнегасники, 266 протипожежних рукавів. Графік забезпечення шахт пожежно-зрошувальними трубопроводами в повному обсязі не виконано. Станом на 01.10.2009 р. не вистачає 7,065 км трубопроводу. У зв’язку з цим не повною мірою виконуються заходи щодо зниження запиленості рудникового повітря, не виконується графік забезпечення підготовчих вибоїв бурінням з промиванням. Під час перевірки були встановлені факти експлуатації стаціонарного устаткування з порушенням вимог нормативних документів. Служба охорони праці ДП не здійснює контроль за навчанням керівників та головних спеціалістів шахт з питань охорони праці, безпеки робіт і проведенням їх атестації в МакНДІ перед призначенням на посаду, а також за повторним їх навчанням через 3 роки. Відомчий контроль у ДП «Орджонікідзевугілля» перебуває на низькому рівні. За 9 місяців спеціалісти служби охорони праці ДП виконали 89 обстежень, за наслідками яких видано 41 розпорядження і зроблено всього 6 призупинок робіт. Спеціалісти технічної та виробничої дирекцій здійснили 254 обстеження, видали 104 розпорядження, при цьому заборона на ведення робіт проводилася тільки 21 раз. Для порівняння: працівниками Центральної ДРГТІ за той же період виявлено 13 891 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, у 705 випадках заборонялися роботи, у тому числі в 241 очисному та 346 підготовчих вибоїв. Виробничою та технічною службами ДП ослаблено відомчий контроль за додержанням Паспортів виїмкових дільниць.., а також за станом провітрювання та пилогазового режиму. Не здійснюється повноцінний контроль за забезпеченням шахт лісоматеріалами, металокріпленням, своєчасним налагодженням і держповіркою приладів та метанометричної апаратури. Підготовчі вибої шахт ДП «Орджонікідзевугілля» не забезпечені металокріпленням. За 9 місяців проведено 4082 м гірничих виробок, при цьому отримано всього 510 комплектів нового металокріплення. Під час перевірки було надано консультативно-методичну допомогу для удосконалення організації роботи щодо підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці. З метою підвищення ефективності робіт з попередження аварій та запобігання випадкам виробничого травматизму, поліпшення стану охорони www.ohoronapraci.kiev.ua

Члени колегії під час засідання праці на підприємствах ДП «Орджонікідзевугілля» колегія вирішила визнати роботу керівництва структурних підрозділів (шахт) і дирекцій та служб ДП «Орджонікідзевугілля» з додержання ними вимог Закону «Про охорону праці» та створення безпечних і здорових умов праці на шахтах підприємства недостатньою. Також рішенням колегії серед іншого запропоновано Мінвуглепрому проаналізувати причини неналежного виконання Програми та розпорядження Кабінету Міністрів від 11 червня 2008 р. № 858-р і відповідного наказу Мінвуглепрому від 30.07.2008 р. № 384 «Про заходи щодо підвищення рівня техніки безпеки та охорони праці», дати оцінку роботи керівників підрозділів Мінвуглепрому та ДП «Орджонікідзевугілля» і вжити заходів щодо покращення ситуації із зазначених питань. А керівництву ДП «Орджонікідзевугілля», директорам структурних підрозділів (шахт), зокрема, необхідно до 01.12.2009 р. розробити комплекс організаційних, технічних і профілактичних заходів щодо зниження рівня виробничого травматизму, усунення виявлених у ході перевірки недоліків по державному підприємству і кожній шахті та до 01.01.2010 р. укомплектувати шахти засобами індивідуального та колективного захисту, в першу чергу спецодягом, спецвзуттям, протипиловими респіраторами і фільтрами до них. Директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП) Ю. Шульга доповів про роз виток Єдиної системи науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці

(ЄСНТПДН). Він розповів, що систему створено з метою розвитку, вдосконалення та підвищення ефективності наглядової діяльності Держгірпромнагляду. Положення про ЄСНТПДН затверджено наказом Держгірпромнагляду від 06.07.2007 р. № 153. Ця система являє собою скоординовану наукову, науковотехнічну, експертну та освітню діяльність, що здійснюється через об’єднання її виконавців і видів їхньої діяльності. Виконавцями науковотехнічної підтримки – суб’єктами ЄСНТПДН є юридичні особи, які перебувають у сфері управління Держгірпромнагляду. ЄСНТПДН діє за принципом науково-організаційної координації її суб’єктів. Цю функцію виконує Національний науководослідний інститут промислової безпеки та охорони праці як головна організація ЄСНТПДН, призначена наказом Держгірпромнагляду від 11.09.2007 р. № 199. Для оперативного управління ЄСНТПДН Держгірпромнаглядом утворено Раду керівників суб’єктів системи, склад якої затверджено наказом ННДІПБОП. Для планової організації розвитку ЄСНТПДН керівництвом інституту на розгляд колегії Держгірпромнагляду було подано проекти Концепції розвитку ЄСНТПДН та Плану вдосконалення науково-технічної діяльності в системі Держгірпромнагляду, які визнані такими, що потребують доопрацювання. На засіданні колегії зазначалося, що з організаційних, юридичних і технічних причин поставлені перед ЄСНТПДН завдання виконуються не повною мірою, а робота керівництва інституту в цьому напрямі визнана такою, що потребує удосконалення.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У Держгірпромнагляді

Про стан нормативної бази та проблеми щодо розробки типових норм

БЕЗПЛАТНОЇ ВИДАЧІ ЗІЗ

16.09.2009 р. у Держгірпромнагляді відбулася нарада з питань стану нормативної бази щодо забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту. В ній взяли участь представники міністерств і відомств, Федерації профспілок України, Федерації роботодавців, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, ДП «Державний інститут техніко-економічних досліджень» та ін. Ірина Перевозник, начальник управління науково-технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду

Кількість нормативів

ідповідно до ст. 8 Закону «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Забезпечення ЗІЗ в Україні здійснюється згідно з 53 типовими галузевими нормами, більшість з яких розроблено ще за часів Радянського Союзу. 20 з них на сьогодні повністю або частково переглянуті. Здається, 53 – незначна кількість. Але галузеві норми охоплюють понад 900 виробництв, для яких сьогодні розробля-

ються нові нормативи. І неможливо просто взяти окремі типові галузеві норми, розроблені за часів СРСР, та зробити з них новий документ. За останні роки деякі виробництва зникли, з’явились нові. Тому з метою визначення актуальності перегляду чинних норм необхідно було провести їх доскональний аналіз з урахуванням змін, що відбулися в економіці країни останнім часом. Проведення такого аналізу як окремого заходу неодноразово включалося Держгірпромнаглядом до загальнодержавних програм, ми зверталися до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з проханням включити до програми тему «Аналіз вітчизняних норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту та вдосконалення порядку розроблення норм», але кошти так і не були виділені. Розробка ж самих норм здійснюється за рахунок коштів, що виділяються Фондом. Деякі міністерства і відомства опрацьовують норми за

Мал. 1. Динаміка розробки типових норм безплатної видачі ЗІЗ у 1998–2008 рр. 26

власний кошт. Таким чином у 2009 р., наприклад, опрацьовано норми для працівників водного господарства, метрополітенів, поштарів. Динаміку розробки норм з 1998 р. по 2008 р. показано на мал. 1 За 2006–2008 рр. розроблено більше норм, ніж за всі попередні вісім років. У 1999, 2001, 2003 роках норми взагалі не переглядались. Затверджено норми по металургійній, гірничодобувній галузі, авіаційній і оборонній, будівельній, суднобудівній промисловості та ін. За обсягом це приблизно 40% від загальної кількості норм, що потрібно переглянути. Але сказати, що норми, які стосуються тієї чи іншої галузі, переглянуто повністю, не можна. Так, у легкій промисловості з 27 виробництв норми переглянуто тільки у 4, у хімічній промисловості з 622 – 255. У галузі будівельних матеріалів відсутні норми по цементному виробництву, у харчовій промисловості розроблено норми лише по спиртовому, лікеро-горілчаному, олійно-жировому, пиво-безалкогольному виробництвах. І такий стан справ з багатьма нормами. Причинами, що гальмують розробку цих важливих доОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ кументів, є відсутність фінансування, аналізу існуючих норм, недостатня кількість кваліфікованих фахівців, громіздка процедура розробки, узгодження та ін. Фахівці знають, яких потрібно докласти зусиль, щоб норми були розроблені, погоджені, затверджені та зареєстровані. На мал. 2 наведено форми, за якими норми складалися раніше і розробляються нині згідно із сучасними вимогами. Тепер вони опрацьовуються відповідно до Класифікатора професій для конкретної професії. Окремою колонкою в нормах зазначаються вимоги до захисних властивостей засобу індивідуального захисту, а в

дбати засоби захисту, виготовлені з сучасних матеріалів. На мал. 3 схематично представлено порядок розроблення норм. За поданням міністерств і відомств Комітет вносить норми до Зведеного плану розроблення (перегляду) нормативно-правових актів з охорони праці. Наступний етап – це опрацювання та затвердження технічного завдання на розробку проекту та розробка самих норм. Проект норм направляється розробником на обговорення на підприємства і в організації галузі, після чого опрацьовуються надані ними зауваження та пропозиції. Остаточ-

№ з/п

Професія і посада

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту

Строк носіння (місяців)

Канатник

Костюм бавовняний

а № з/п

Позначення Строк носіння Код Найменування Професійна (місяців) захисних згідно з ДК спецодягу, спецвзуття назва 003:2005 та інших засобів інди- властивостей роботи ЗІЗ відуального захисту 8163.2

Апаратник очищення стічних вод

Костюм Білизна натільна Черевики

12 6 12

З, Ми, Ву З З, Ми, В

б Мал. 2. Форми, за якими розроблялись норми за часів СРСР (а) та розробляються сучасні (б) колонці номенклатури зазначається тільки вид засобу захисту (халат, костюм), що дає змогу роботодавцю при-

Пропозиції від міністерств щодо розроблення норм

на редакція документа надходить до Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та

Зведений план перегляду та розроблення нормативноправових актів

Розроблення та затвердження проекту технічного завдання на норми

Розгляд остаточної редакції норм ННДІПБОП

охорони праці. Після розгляду норм у ННДІПБОП вони опрацьовуються Держгірпромнаглядом і направляються на погодження до міністерств і відомств (таких погоджень може бути до 10). Після врахування усіх зауважень доопрацьований проект затверджується Комітетом і подається на реєстрацію до Мін’юсту. Після реєстрації норми набирають чинності. Таким чином, від пропозиції щодо розробки норм до реєстрації акта в Мін’юсті проходить більше року. Такий стан і проблеми щодо розроблення та перегляду норм ЗІЗ. Ця робота дуже важлива і вона повинна здійснюватись згідно з розробленою програмою. У ній мають брати участь усі зацікавлені сторони, і насамперед міністерства, які координують відповідні виробництва. Роботодавці також зацікавлені у створенні чітко визначених нормативів. Профспілки мають також брати активну участь у цій роботі, спілкуючись з представниками працівників усіх галузей. Учасники наради запропонували міністерствам, іншим органам виконавчої влади та соціальним партнерам подати Держгірпромнагляду пропозиції щодо пріоритетності перегляду норм, звернутись до Фонду з пропозицією виділити кошти на проведення аналізу вітчизняних норм, на підставі пропозицій розробити та погодити з соціальними партнерами графік розробки норм.

Розроблення проекту норм

Обговорення проекту норм галузевими підприємствами

Розгляд Комітетом остаточної редакції норм

Затвердження Комітетом доопрацьованих норм

Погодження міністерствами, відомствами

Реєстрація Міністерством юстиції України

Мал. 3. Порядок розроблення, погодження та реєстрації норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Промислова безпека

Нові розробки з неруйнівного контролю У Києві відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар на тему «Неруйнівний контроль у промисловій безпеці», організований Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці за активної участі Українського товариства неруйнівного контролю і технічної діагностики (УТ НКТД) та Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України. Іван Зеленський, спецкор журналу «Охорона праці» Фото автора

еруйнівний контроль – один з важливих напрямів забезпечення промислової безпеки. Він дає можливість отримати дані про швидкість деградації параметрів, установити стан технічних пристроїв, конструкцій машин, механізмів, обладнання, будівель тощо під час будівництва та експлуатації небезпечних промислових об’єктів. Раціональне використання комплексу методів і засобів неруйнівного контролю дає змогу підвищити надійність та якість продукції, запобігти аваріям та нещасним випадкам, отримати величезний економічний ефект. Саме до цих питань була прикута увага понад 60 учасників семінару, які впродовж 22–23 жовтня ділилися досвідом, ознайомлювалися з новими розробками та напрацюваннями в галузі неруйнівного контролю. Цікавим був виступ голови УТ НКТД, професора Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України В. Троїцького. Зважаючи на склад учасників (у роботі семінару взяли участь спеціалісти з неруйнівного контролю всіх ЕТЦ, інших підрозділів системи Держгірпромнагляду, багатьох інших організацій та підприємств України), вчений зробив короткий огляд існу-

Начальник управління Держгірпромнагляду І. Перевозник і директор ННДІПБОП Ю. Шульга ючих видів неруйнівного контролю. За його словами, в останні роки в промисловості знайшли широке застосування перспективні напрями цього виду контролю та технічної діагностики, серед яких: комп’ютерна термографія; магнітооптичний і магнітометричний методи; акустико-емісійний контроль; низькочастотна УЗ-діагностика трубопроводів та інших протяжних металоконструкцій; електромагнітоакустичні дослідження зварних з’єднань тонколистових конструкцій; ультразвуковий контроль з використанням перетворювачів на фазованих гратках; комп’ютеризовані УЗ-системи

побудови картин внутрішнього корозійного ураження металоконструкцій; використання цифрової техніки для обробки візуальних зображень: оптичних, рентгенографічних, рентгенооптичних та ін.; використання дифрагованих хвиль для точного визначення розмірів і координат дефектів; використання напівпровідникових радіографічних пластин багаторазового використання; високочутлива портативна рентгентелевізійна техніка, що витісняє радіографію. Сферами діяльності УТ НКТД є неруйнівний контроль об’єктів машино- і суднобудування, металургійної, нафтохімічної, авіаційної промислоОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Чернігівського, Луганського, Східного, Сумського та ін. ЕТЦ. Представники підприємств-виготівників продемонстрували свої прилади, запропонували послуги щодо забезпечення ними експертних організацій. Присутні надали пропозиції стосовно навчання та атестації експертів технічних з промислової безпеки, говорили про недоліки нормативного забезпечення неруйнівного контролю, перспективи застосування найновіших методів неруйнівного контролю в найбільш небезпечних галузях економіки, зокрема у вугільній промисловості. Учасники семінару прийняли рекомендації стосовно покращання та впровадження в роботу експертів досягнутого досвіду в галузі неруйнівного контролю і технічного діагностування, висловили впевненість у тому, що за цим видом контролю велике майбутнє.

Професор В. Троїцький демонструє розробки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України

вості, будівництва, мостобудування, а також залізниці. В. Троїцький ознайомив присутніх з розробками керованого ним колективу, які здійснені в рамках наукових програм всесвітньо відомого Інституту електрозварювання і успішно застосовуються в промисловості. Зі змістовними доповідями про стан і роль неруйнівного контролю у забезпеченні промислової безпеки і в цілому – у підтримці державного нагляду виступили представники Вінницького, Подільського, Донецького, Київського,

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Думка спеціаліста

МОРЕ — це завжди ризик Ніхто не стане заперечувати, що на підприємствах морегосподарського комплексу люди працюють в умовах підвищеної небезпеки. До якого ступеня ризику варто віднести ці підприємства і чи допоможе це вирішити проблеми, що накопичилися? Іван Васильєв, начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті і зв’язку

Фото К. Цвігун і з архівів інспекції

ьогодні виникла необхідність висвітлити деякі питання у зв’язку з виходом ряду постанов Кабінету Міністрів України. Не будемо оцінювати й обговорювати порядок і послідовність їх виходу у світ, хоча є сенс зупинитися на датах їх появи. 28.04.2009 р. вийшла постанова № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» (далі – постанова № 413). Згідно з цією постановою, усі підприємства, незалежно від форми власності, поділено за критеріями з відповідними ступенями ризику: високий, середній і незначний. Проте подивимось на проблему з іншого боку. Хто і як може визначити, де на людину чатує горе? Коли стається нещасний випадок, то сім’ї потерпілого все одно, до якого ступеня ризику належало підприємство, на якому загинула близька людина. 30

У цій постанові абсолютно відсутній перелік підприємств морегосподарського комплексу: порти, судноремонтні заводи, рибодобувні підприємства, флот тощо. Я не беруся судити, за якими ще галузями ця постанова «сира», але те, що забули цілу галузь,– прикро. До речі, це галузь, яка завжди поповнювала бюджет країни – як у часи перебудови й розвалу, так і сьогодні під час кризи. Наступною виходить постанова № 502 від 21.05.2009 р. «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року». Це значить, що у 2009–2010 рр. нагляд за промисловою безпекою та охороною праці значно обмежений. І, нарешті, 03.06.2009 р. виходить постанова № 548 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі морського і річкового транспорту та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)»

(далі – постанова № 548). У цій постанові чимало неточностей. Мабуть, це від того, що вона вийшла пізніше, і галузь раніше випала з постанови № 413, але тут повно казусів. Одна справа, коли підприємство веде господарську діяльність на землі і твердому грунті, зовсім інше, коли це відбувається під землею, у повітрі і на воді. ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Теплохід «Скадовськ» після аварії

Незрозуміло, як судноплавні компанії, що належать до високого ступеня ризику, поставивши своє судно у док, відразу переходять з категорії підприємства з високим ступенем ризику у середній. Як можна було суднобудівельні і судноремонтні підприємства віднести до суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику? Спеціалістам відомо, що доки величезної водотоннажності, призначені для океанських лайнерів (а вони є у ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод», на дочірньому підприємстві Одеського порту «Судноверф «Україна» та ін.), потребують підвищеного цілодобового несення вахти. Цілодобову вахту несуть екіпаж доку та екіпаж судна, крім того, проводяться роботи з ремонту судна. Кілійський судноремонтно-суднобудівельний завод займається ремонтом суден в основному Українського Дунайського пароплавства та інших судноплавних компаній, а також будівництвом нових суден. Суднобудування та судноремонт потребують виконання робіт підвищеної небезпеки, що становить практично половину Переліку робіт підвищеної небезпеки (постанова Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631). Док – це плавзасіб найскладнішої конструкції з багатьма функціями з ремонту плавзасобів. І коли, наприклад, океанський лайнер знаходиться на стапель-палубі доку, то цей уже www.ohoronapraci.kiev.ua

спарений об’єкт необхідно було б віднести до найвищого ступеня ризику. Моя думка однозначна – не можна судноремонтні заводи відносити до підприємств з середнім ступенем ризику. У постанові № 548 взагалі не згадується маломірний флот, що займається виловом живих водних ресурсів. Він що, не існує? Кожен плавзасіб – це вже об’єкт, який належить до категорії з високим ступенем ризику. Рибалки тонуть на промислі практично щороку. Наприклад, у ніч з 24 на 25 березня 2004 р. у м. Вилкове Кілійського району приватне підприємство «Дунай» і Вилковський рибогосподарсько-аграрний кооператив втратили по дві особи. У рибальські будинки Придунав’я біда стукалася й далі. У 2005 р. у Кілійському районі на промислі загинуло семеро рибалок, у 2006 р. – двоє, у 2007 р. – одна людина. У 2008 р. у ВАТ «Чорномортехфлот» зник з судна капітан буксира, а під час аварійної морської події з теплоходом «Скадовськ» потонуло 3 особи, у тому числі й капітан. Це стало приводом для проведення у різний час планових комплексних перевірок вищезгаданих рибодобувних підприємств Кілійського району і ВАТ «Чорномортехфлот». Було зареєстровано травматизм на рибодобувних підприємствах Білгород-Дністровського району Одеської області, де також було проведено комплексну перевірку стану та умов праці. Причини загибелі рибалок в основному однакові. Посадові особи, які не налагодили систему оповіщення рибалок, порушили не тільки вимоги своїх посадових інструкцій, а й Правил користування маломірними суднами, плавзасобами на водних об’єк-

тах в Одеській області, затверджених рішенням Одеської обласної ради від 01.11.2003 р. № 22-ХХIV. Варто окремим рядком виділити і такий серйозний факт порушення Закону «Про охорону праці»: на рибодобувних підприємствах з кількістю працюючих понад 50 осіб має бути введено до штату як звільнена одиниця особу, відповідальну за охорону праці. Повсюдно ж ця робота виконується сумісниками. Серед пропозицій комісії після проведених перевірок було вирішено клопотати перед Департаментом рибного господарства та відповідним міністерством про створення єдиної інспекції, яка б кваліфіковано проводила техогляд маломірного флоту. Необхідно закріпити рибодобувні підприємства по лінії контролю за станом охорони праці та промислової безпеки за відповідним головним спеціалістом управління агропромислового розвитку райдержадміністрації чи ввести нову штатну одиницю відповідального за цей напрям роботи. Бази-стоянки маломірного флоту і флот, що базується на них, було б також доцільно віднести до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Як бачимо, на підприємствах морегосподарського комплексу проблем вдосталь, і проблем серйозних, які необхідно вирішувати найближчим часом і на державному рівні. А як їх вирішувати, якщо до цих пір ще не визначений ясно ступінь ризику їх діяльності? Зрозуміло, що в умовах, які склалися, обсяги робіт у морегосподарському комплексі трохи зменшилися, але галузь продовжує працювати, і не можна сьогодні ламати те, що напрацьовано роками.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Фотозвинувачення

Хоча електромонтери не акробати,

ПР ОТ Е . . . Василь Сопільняк Фото автора

АТ «Укртелеком» – одне з підприємств, де, незважаючи на введене в дію Положення про систему управління охороною праці, ще не скрізь створено безпечних умов праці для

Внаслідок тривалої експлуатації деякі опори (фото 3, 4) стали трухлявими. Якщо елек тромонтер наважиться, не доведи Господи, вилізти на одну з них, то це може призвести до непоправного. На окремих опорах замість фарфорових ізоляторів використовуються шматки гумового шланга та цвяхи (фото 5, 6 ), а 4 це аж ніяк не сприяє особистій безпеці абонентів проводового мовлення. Зауважу, що автору ніде більше не доводилося бачити

такої категорії рядових працівників, як електромонтери. В цьому автор переконався, коли побував у м. Ле-

5 2 тичів, що на Хмельниччині. Тут окремі площадки, призначені для проведення технічного обслуговування та заміни трансформаторів пров одового мовлення (фото 1, 2), є непридатними для експлуатації і виконувати роботи на них можуть хіба що акробати.Проте електромонтери не є та3 кими. 32

такого нововведення, то це, ймовірно, є ноу-хау летичівських зв’язківців. Судячи з вигляду апартаментів посадовців філій товариства та меблів, якими обставлені їхні кабінети, а також іномарок, що є в користуванні керівників, навряд чи у відомстві бракує коштів. А якщо так, то чому вони в першу чергу не вкладаються у створення безпечних умов праці? 6 ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Трибуна держінспектора

Вимоги безпеки

НАЧЕБТО ВРАХУВАЛИ... Фарбування – одна з відповідальних технологічних операцій у морській справі, від її якості значною мірою залежить збереженість судна та довговічність його служби. Ще в Морському статуті Петра І записано: «Всяк, нашедший на корабле щель и закрасивший оную, предварительно не проконопатив, подлежит наказанию кошками у мачты и лишению воскресной чарки сроком на один год…» Михайло Риженко, головний державний інспектор з охорони праці теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області Фото С. Колесника та з архіву підприємства

ОВ «Юг Антикор» (м. Миколаїв) спеціалізується на виконанні робіт з очищення та фарбування корпусів і приміщень суден і вже понад 6 років є підрядною організацією на суднобудівному заводі ВАТ «Вадан Ярдс Океан». Досьогодні претензій до якості фарбування не було, як і претензій до стану охорони праці. Як завжди, 17 серпня 2009 р. майстер виробничої дільниці товариства викликала досвідчених малярів А. Короткевича та О. Васильєва для фарбування кофердама – відсіку розміром 10u8u3 м, обмеженого зовнішнім бортом судна, кормовою, носовою та внутрішньою стінками кораб- вого горіння після спалаху не було. Маляри самостійно ля (див. наведений поперечний розріз). Як годиться, було вибрались з кофердама на палубу судна, отримавши сильпроведено інструктаж з питань охорони праці, видано ні опіки голови, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок наряд-допуск на виконання вогненебезпечних робіт. Ро- (А. Короткевич – 62% поверхні тіла, О. Васильєв – бота здійснювалася при штучному освітленні від тимчасо- 69%), з якими їх доставили до опікового відділення Микової електричної мережі напругою 12 В з лампами розжа- лаївської обласної лікарні. рювання, виконаної у вибухозахищеному варіанті. Також було обладнано й підключено вентиляцію, робітників забезпечено необхідними ЗІЗ. Фарбувальні роботи здійснювалися за допомогою фарборозпилювачів, фарба до яких подавалася спеціальними шлангами з палуби корабля, де інша бригада готувала необхідний малярний розчин, було забезпечено постійне спостереження за ходом робіт. Прочитавши вищевикладене, не тільки фахівець з виконання та організації малярних робіт, а й інший грамотний працівник скаже, що робота була організована належним чином. Але приблизно після двох годин роботи у внутрішньому просторі приміщення стався спалах. Оскільки дія спалаху була обмежена простором кофердама, де немає займистих матеріалів, подальшого полумене- Підготовка суден до фарбування 3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Тепер проаналізуємо Комісія зі спеціальуважніше роботу з органого розслідування цьоВентагрегат припливної нізації охорони праці на го групового нещасного Витяжний вентилятор вентиляції підприємстві та заходи випадку після проведенПалуба юта безпеки, яких начебто ня необхідних обстеГоловна палуба було повністю дотримано жень, експертиз і аналікерівниками робіт перед зів причиною спалаху Припливна вентиляція їх початком. На підпривизначила порушення Вхід в кофердам ємстві, де працюють майтехнологічного процесу І платформа же 150 осіб, не функціопід час проведення фарМісце роботи малярів нує СУОП. Це означає, бувальних робіт, ствоІІ платформа що тут відсутній належрення певних умов, які ний контроль за станом сприяли виникненню неохорони праці, забезпебезпечної концентрації Вихід з кофердаму ченням ЗІЗ, навчанням з пароповітряної суміші питань охорони праці тофарбувального розчину і Зовнішня обшивка судна що. Інструкції з охорони створенню малопотужпраці для малярів затверного джерела запалюджені ще у 2004 р. і не вання. Цим джерелом Розріз загального вигляду кофердаму переглядалися дотепер. могли стати іскри мехаЦі обставини не хвилюнічного або електричного походження, іскровий розряд електростатичної елек- вали ні керівників товариства, ні, на жаль, керівників ВАТ трики. Найвірогіднішим джерелом спалаху, за словами «Вадан Ярдс Океан», які повністю відсторонилися від пипотерпілих і очевидців, стала іскра через неналежне тань контролю за станом охорони праці у підрядних оргапідключення електричного подовжувача до розетки нізаціях. Можливо, останнім варто було поцікавитись, як вирішено ці питання у підрядників, і укладати угоди тільки (без вилки). у разі забезпечення ними вимог Закону «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів. Малярні роботи виконувались без технологічного проекту виконання робіт, де вказується: які використовуються матеріали, яким методом, з використанням якого устаткування виконуються роботи, а також заходи безпеки, кратність обміну повітря та ін. Комісія, наприклад, встановила, що двокомпонентна фарбувальна суміш «International Intershield 300», якою проводились роботи, у розчиненому стані є легкозаймистою рідиною з температурою спалаху 27 °С. Ці дані необхідно було обов’язково враховувати під час організації виконання робіт влітку в закритому металевому приміщенні, яке нагрівалося сонцем. Тепер стосовно вентиляції. Розрахунок потужності вентиляторів і необхідного обміну повітря не проводився. Шланги для подачі і відбору повітря мали пориви, у деяких місцях перегинались, що призводило до втрат забрудненого повітря. На підприємстві взагалі не вівся журнал експлуатації вентиляційних установок. Кабелі-подовжувачі, крім того, що мали по кілька скрутнів і один з них був увімкнений у розетку без вилки, взагалі не проходили необхідної періодичної перевірки, не мали маркування щодо вибухозахисту і на них не було письмового позитивного висновку про відповідність вимогам безпеки. Походження світильників невідоме, бо на них немає паспортів. Повернімося до засобів захисту, якими були забезпечені робітники. Рукавиці в період спалаху розплавилися на 34

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ руках малярів, від чого вони й отримали найбільші опіки. Сталося це тому, що замість необхідних рукавиць з вітрильного каучуку їм видали звичайні гумові рукавиці. Верхній одяг, просочений парами фарби, майже повністю згорів на потерпілих. Хіба що малярів забезпечили необхідними масками, і, можливо, це й врятувало їм життя. Вони уберегли робітників від опіків внутрішніх органів. Добре ще, що потерпілі офіційно числились на підприємстві, яке сплачувало страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, і тепер лікування, реабілітація і компенсації будуть здійснені за рахунок Фонду згідно з чинним законодавством. Але ж скільки робітників подібних організацій працюють за трудовими угодами, що позбавляє їх такого захисту з боку держави! Тому за результатами розслідування серед заходів щодо усунення причин нещасного випадку (розробка технологічного проекту виконання робіт, забезпечення необхідними ЗІЗ, проведення перевірки знань з питань охорони праці, інструктажів тощо) теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області рекомендувало керівникам підприємства не допускати до виконання робіт працівників, прийнятих за трудовими угодами, доки вони самостійно не зареєструються в робочому органі Фонду. Загалом дивує той факт, яким чином за такої організації виконання робіт за 6 років існування в ТОВ «Юг Антикор» вдавалося уникати нещасних випадків. Можливо, керівники підприємства розслабилися останнім часом чи вплинула економічна криза? Звичайно, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, притягнено до адміністративної відповідальності. Шкода, що сьогодні не діють закони Морського статуту Петра І: побиття металевими кішками, мабуть, подіяло б переконливіше, ніж нинішні штрафи, які можуть хіба що тільки трохи зіпсувати настрій. www.ohoronapraci.kiev.ua

Г ірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у жовтні 2009 р. в Україні на виробництві загинуло 49 осіб – на 56 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 18 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 53 особи, у тому числі 3 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

01.10 у приватній агрофірмі «Лан» (Чуднівський район Житомирської області) під час пресування соломи на полі учень-практикант ПТУ-30 потрапив на неогороджений карданний вал приводу агрегата «Роланд» і отримав травми, не сумісні з життям. 03.10

на ДП «Феодосійський морський торговельний порт» (АР Крим) під час фарбування внутрішньої поверхні ємкості на синтетичному одязі робітника ТОВ «МК Аквабуд» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) накопичилися заряди статичної електрики. Від іскри сталося займання пароповітряної суміші, внаслідок чого потерпілий отримав термічні опіки, від яких помер через два тижні у лікарні.

08.10 у газовому цеху ВАТ «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя) апаратник, перебуваючи на засобах підмощування, відкривав засувку газоочистки доменної печі. Внаслідок обвалення частини настилу робітник упав з висоти 12 м і загинув. 10.10 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області під час виконання земляних робіт працівник ТОВ «Енерком» ломом пошкодив кабель підземної лінії електропередачі напругою 6 кВ, внаслідок чого потрапив під дію електроструму. Його напарник, намагаючись вивільнити потерпілого, сам потрапив під дію струму. Обидва потерпілі отримали травми, не сумісні з життям. 13.10 у багажному відділенні терміналу «Б» ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Київська область) електротягач, водій якого перевищив швидкість руху, збив двох працівників. Потерпілі отримали травми різного ступеня тяжкості й були направлені до лікарні. 16.10 на 150 км перегону Сянки – Соколики Львівської залізниці автомотриса, яка належала ВП «Самбірська дистанція електропостачання», наїхала на дерево, що упало, і зійшла з колії. Отримали травми семеро працівників. Аварії сприяла обмежена видимість внаслідок сильного снігопаду. 19.10 у ВАТ «Коростишівський гранітний кар’єр» (Житомирська область) під час розколювання блока граніту у вибої його частина, що відвалилася, придавила робітника. Від отриманих травм потерпілий помер. 22.10 у складському приміщенні МТФ ВАТ «Відродження» (Хорольський район Полтавської області) під час руху трактор ЮМЗ зачепив балку перекриття, яка при падінні смертельно травмувала зоотехніка. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Перевірка показала

Держгірпромнагляд – НЕ НЯНЬКА В Україні майже 2 тис. державних інспекторів Держгірпромнагляду здійснюють державний нагляд більш як на 780 тис. підприємств різних форм власності та видів діяльності, де експлуатується близько 3,5 млн. об’єктів і зайнято майже 16 млн. осіб. Тому одним з основних напрямів реформування наглядової діяльності Комітету є перехід на декларативний метод управління охороною праці на більшості підприємств, підвищення відповідальності роботодавців і керівників підприємств за стан безпеки, рівень виробничого травматизму та профзахворюваності. Наталія Валєєва, начальник Кримської ДІПБОП у металургії, машинобудуванні, на транспорті, у зв’язку та енергетиці теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю, Сергій Колесник, наш власкор Фото С. Колесника та з архіву підприємства

олова Держгірпромнагляду С. Сторчак, інші керівники Комітету на всіх нарадах і у виступах повторюють: «Органу держнагляду необхідно відходити від ролі няньки для роботодавця...» Але судячи з результатів комплексної перевірки ВАТ «Суднобудівний завод «Залив», няньчитися наглядовому органу доведеться ще довго. ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» (м. Керч, АР Крим) – одне з найбільших суднобудівних підприємств в Україні. Основними видами діяльності є суднобудування, судноремонт, виготовлення продукції виробничотехнічного призначення. Про масштабність підприємства говорять такі показники: більш як 3 тис. одиниць машин і механізмів, з них 847 – підвищеної небезпеки, понад 2,2 тис. працюючих, з них 800 осіб працюють у шкідливих і важких умовах. На підприємстві створено службу охорони праці у кількості 5 осіб, розроблено та затверджено СУОП, необхідні положення, переліки, інструкції тощо. Служба охорони праці проводить обстеження, перевірки підрозділів заводу, виписує приписи. Профспілкова організація здійснює громадський контроль, відповідно до колективного договору передбачено соціальні гарантії у питаннях охорони праці, виконуються комплексні заходи. На охорону праці підприємство щороку виділяє коштів значно більше, ніж передбачено чинним законодавством. Здавалось би, показники виробничого травматизму та профзахворюваності мають бути хороші, але фактичwww.ohoronapraci.kiev.ua

но кількість нещасних випадків залишається великою (2005 р. – 12, 2006 р. – 17, 2007 р. – 32, 2008 р. – 22), а коефіцієнти їх частоти і тяжкості – високими. За кількістю профзахворювань завод лідирує в АР Крим (2005 р. – 21, 2006 р. – 50, 2007 р. – 49, 2008 р. – 30). Не з метою покарати, а перевірити, як функціонує СУОП на підприємстві і головне – підказати, яким чином виправити наявні недоліки, теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю провело перевірку заводу. Якщо останнім часом, незважаючи на обмеження діяльності наглядових органів, до органів нагляду звертається все більше підприємств і організацій з проханням провести перевірки стану охорони праці і дати необхідні рекомендації, то деякі керівники заводу «Залив» офіційно заявили, що перевірки Держгірпромнагляду тільки шкодять підприємству, відволікають велику кількість людей від роботи, що вибиває завод з робочого русла, ставлячи під загрозу виконання виробничих планів. Завод же, на їхню думку, є законослухняним підприємством, у тому числі й з виконання вимог безпеки виробництва. Хтось, прочитавши чи почувши такі заяви, може дійсно зробити висновок, що підприємство є благополучним у всіх відношеннях, а високий рівень травматизму та профзахворюваності пов’язаний з причинами, що не залежать від діяльності керівництва заводу. Проте відсутність назв нормативно-правових актів у протоколах перевірки знань з охорони праці, переліку інструкцій з охорони праці, графіків обстеження підрозділів спеціалістами з охорони праці та десятків інших необхідних згідно з вимогами нормативних документів, затверджених керівником заводу, а також виявлений факт роботи 20 робітників у місцях, що протипоказані їм за станом здоров’я згідно з медичним висновком, говорять про інше. Таке ставлення до наглядових органів керівників заводу відповідно позначається на підході до своїх обов’язків і служби охорони праці, на думку спеціалістів якої вони

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

мають право самостійно вирішувати будь-які питання: повідомляти про нещасні випадки з тяжкими наслідками в органи Держгірпромнагляду тоді, коли вважатимуть за потрібне, розслідувати комісією підприємства нещасні

випадки за відсутності медичного висновку про ступінь тяжкості травми потерпілого і без узгодження та рішення органів Держгірпромнагляду, виправляти у лікарняних листках, виданих медсанчастиною заводу, причини непрацездатності з травми на виробництві на травму побутову тощо. Разом з тим провідні інженери з охорони праці не пройшли навчання та перевірку знань з електробезпеки і не мають групи допуску для здійснення контролю за безпечною експлуатацією електроустановок. Що ж до стану технологічного обладнання на заводі, то з 3184 одиниць машин, механізмів, устаткування і транспортних засобів 2314 вичерпали передбачені паспортами ресурси роботи, що пояснює основні причини профзахворюваності – пиловий фактор, вібрація, шум, фізичні навантаження та перенапруження. Виробничі об’єкти також перебувають у неналежному стані – на деяких з них підтікає покрівля, ремонту потребують системи водопостачання, вентиляції та електропостачання. Велике занепокоєння перевіряючих викликав стан будівельних риштовань та організація безпечної роботи на них. Робота на риштованнях допускається без прийняття їх в експлуатацію або риштовання приймаються в експлуатацію без горизонтальних елементів, бортових дощок та з іншими порушеннями. Практично на всіх перевірених риштованнях були відсутні елементи зв’язку та кріплення до конструкцій судна для забезпечення їх стійкості, огородження (див. фото 1, 2). Працівники допускаються до роботи на риштованнях без проходження спеціального навчання та медичного огляду. Також серйозні порушення вимог безпеки виявлено в організації маневрових робіт на під’їзних залізничних коліях підприємства, щодо додержання правил електро- і пожежної безпеки. Всього комісією перевірено 210 робочих процесів, об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, з яких заборонено (зупинено або обмежено) експлуатацію 122. Притягнено до адміністративної відповідальОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Винен? Відповідай!

У жовтні 2009 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 500 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

НИ

ОША

ДОШ К

ності 40 осіб, з яких 34 – посадові особи. Роботу служби охорони праці та посадових осіб ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» з питань промислової безпеки та створення безпечних умов праці визнано недостатньою. Комісією теруправління видано 33 приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про охорону праці, дано рекомендації стосовно розробки необхідних заходів, установлено строки їх виконання, дати повторних перевірок та заслуховування керівництва заводу на засіданні ради теруправління. Добре, що нарешті керівники акціонерного товариства дійсно виявилися законослухняними, оскільки більшу частину порушень Закону «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів було усунено ще в ході перевірки та раніше передбачених приписами термінів. Як би хотілося керівникам, інспекторам теруправління Держгірпромнагляду хоч раз вибачитися перед керівниками та спеціалістами, які відповідають за безпеку на виробництві, за те, що перевірки дійсно їх тільки відволікають від роботи, а контроль вони здійснюють самі, й порушень, які могли б стати причиною нещасних випадків, не було. На жаль, більшість власників і керівників підприємств, тим більше ВАТ «Суднобудівний завод «Залив», ще не скоро матимуть таку можливість.

А неП

ДІАНОВ О. М. – директор ТОВ «Керченське рудоуправління», м. Керч, АР Крим; КОРОЛЬОВ М. О. – голова СВК імені Чкалова, Красногвардійський район, АР Крим; РУДНИЦЬКИЙ С. Я. – голова кооперативу «Гірник», смт Крижопіль Вінницької області; БОЙЧУК Р. В. – директор ТОВ «Ліси Волині», Ковельський район Волинської області; ЧЕРНІКОВ А. А. – директор ДП «Смерічка», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; КОРЧАКО В. В. – директор ТОВ «Еліс», м. Дніпропетровськ; САРАНЧУК С. О. – генеральний директор ТОВ «Восток-Руда», м. Жовті Води Дніпропетровської області; БУРЛАКА Д. М. – директор ТОВ «Мегапром», м. Донецьк; ОГНЄВ С. Г. – директор ТОВ «Спецбуд», м. Макіївка Донецької області; МИЩИК Л. А. – директор ВАТ «Баранівкатранс», смт Баранівка Житомирської області; ПІОНТКІВСЬКИЙ В. Я. – директор ТОВ «Олімп», м. Житомир; МОРИЛЯК В. В. – директор ВАТ «Свалявські мінеральні води», Закарпатська область; КОНДІОН Т. В. – директор ТОВ «Солід», м. Мелітополь Запорізької області; ТРУСЮК І. О. – директор ТОВ «Фарватер-5», м. Бердянськ Запорізької області; КУЗЬМЕНКО Т. І. – директор ТОВ «Атем», м. Київ; КОСТЮЧЕНКО В. В. – директор ТОВ «Вікторія», м. Київ; ГНІДЕНКО Н. В. – директор ТОВ «Завод залізобетонних виробів М-400», м. Кіровоград; БАРЦИШОК В. М. – директор ТОВ «Надра–2003», м. Луганськ; ПАЩАК Я. В. – директор ТОВ «Мінерал», Сокальський район Львівської області; БОЙКО М. Я. – директор ТОВ «Весна плюс», м. Стрий Львівської області; БОВАНЕНКО Д. В. – директор ТОВ «Пласт», Первомайський район Миколаївської області; БАКУНЬКІН М. В. – директор ТОВ «Відродження», м. Одеса; ЯНОВСЬКИЙ В. С. – директор ТОВ «Метекс», м. Іллічівськ Одеської області; ХАЛО Т. Г. – директор ТОВ «Тарасівський цегельний завод», Оржицький район Полтавської області; РАЄВСЬКИЙ І. П. – директор ПП «Рівнебудсервіс», м. Рівне; ХОХЛОВ О. В. – директор ТОВ «Будсервіс», смт Ямпіль Сумської області; КРИВКО В. М. – директор ТОВ «Слава», Козівський район Тернопільської області; ГАЛАГАН С. М. – директор КП «Почаївська фабрика «Пластик», м. Почаїв Тернопільської області; СЕНЧЕНКО В. В. – директор ВАТ «Володар», Кегичівський район Харківської області; ГУСЄВ О. Є. – директор ТОВ «Сталь-Юг», м. Херсон; ШВАЛЮК Д. Г. – голова правління ВАТ «Поділля Плюс», м. Хмельницький; ВІННІЦЬКИЙ А. В. – директор ДП «Подільськвибухпром», м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області; ЛУЦЕНКО В. Ф. – директор ВАТ «Агротехсервіс», м. Городище Черкаської області; ЛОБАСТОВ Д. В. – директор ТОВ «Лоат», м. Черкаси; МИСЛИВЕЦЬ Н. В. – директор ТОВ «Екотон», м. Чернігів; ШМАРОВОЗ Г. М. – директор ВАТ «Обрій», м. Щорс Чернігівської області.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Як це було

А лихо могло б ОМ ИН У ТИ...

Під час виконання робіт з демонтажу металоконструкцій недіючого моста через річку Горинь у Гощанському районі Рівненської області загинув електрогазозварник, а монтажник одержав тяжку травму.

ілія «Тернопільська дорожня мостова дільниця» дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» розташована у с. Острів Тернопільського району Тернопільської області. До складу філії входять відділи, дільниці, підсобні виробництва, ремонтно-механічні та інші підрозділи. Всього працюючих – 115 осіб, з них 15 жінок. Роботи провадяться в однозмінному режимі. 27 травня цього року бригада у складі чотирьох осіб розпочала розбирання металоконструкцій недіючого моста. Для виконання робіт головним інженером філії В. Полякевичем було видано наряд-допуск, яким передбачалося 27 травня розпочати, а 9 червня закінчити роботи з демонтажу металевих конструкцій моста. Відповідальним керівником робіт згідно з нарядом було призначено начальника дільниці П. Смолія. У зазначений в наряді термін роботи не були виконані з різних причин. Не були демонтовані дві поперечні балки, розміщені на опорах, та дві поздовжні несучі з нижньою поперечною між ними балкою середнього прогону моста. 10 червня бригада прибула на місце виконання робіт близько 9 год. Начальник дільниці П. Смолій на той час був на будівництві нового моста – поряд зі старим мостом. Електрогазозварник, перебуваючи на металоконструкціях моста на висоті майже 7 м, пристебнувшись карабіном запобіжного пояса до страхувального каната, закріпленого ним до двох поздовжніх несучих балок, різаком відрізав поперечну балку, розміщену на опорі, у місці її кріплення до поздовжньої. З протилежного боку ця балка ще 9 червня була вже відрізана. Вона також підтримувалась за допомогою вантажопідіймального крана, встановленого на першому прогоні моста. У цей час монтажник, перебуваючи на поздовжній балці, над лівим берегом річки, обрізав розкіс, що з’єднував нижню поперечну й поздовжню балки. Після обрізання розкосу металоконструкції моста масою 75 т почали рухатися і впали на береги та в річку, потягнувши за собою електрогазозварника. Від ривка стропи вантажопідіймального крана, яким підтримувалася поперечна балка, обірвалися. У поясненні комісії, що проводила розслідування групового нещасного випадку, П. Смолій стверджує, що 10 червня він не давав завдання працівникам здійснювати демонтаж металоконструкцій моста, оскільки не було кисню і він був зайнятий з іншими бригадами на будівництві нового моста. Наряд-допуск для виконання цих робіт 10 червня не видавався. Комісія із спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, очолювана головним державним інспектором з охорони праці теруправління по Тернопільській області В. Андрійчуком, встановила, що внаслідок обрізання робітниками поперечних балок прогінної будови та перерозподілу навантаження поздовжні несучі балки склалися одна до одної і зійшли з опори, розміщеної на правому березі річки. 40

Внаслідок падіння електрогазозварник був смертельно травмований. А монтажник зіскочив з падаючих металоконструкцій моста і травмував ліву ногу. Формально система охорони праці, як і система організації робіт, у філії діють. За результатами огляду-конкурсу на краще підприємство з безпечної праці у 2008 р. філія «Тернопільська дорожня мостова дільниця» виборола перше місце та отримала грамоту Тернопільської райдержадміністрації. Тут розроблено комплекс заходів з охорони праці на 2009 р., працівників забезпечено спецодягом та спецвзуттям, є всі інструкції системного характеру. Проте у жовтні 2008 р. у цій філії стався нещасний випадок з бетонярем під час ремонту моста у Снятинському районі Івано-Франківської області. Молодий чоловік на круглопиляльному верстаті пошкодив руку. У березні цього року був травмований водій підприємства на трасі «Київ – Чоп» під час ДТП. А наприкінці квітня 2009 р. знову ж таки під час виконання робіт на мосту через р. Горинь поблизу смт Гоща стався нещасний випадок з майстром, який підійшов до котловану подивитись на виконані роботи, оступився і впав під опору моста, отримавши відкриту черепно-мозкову травму. Потерпілий досі перебуває на стаціонарному лікуванні. Чотири випадки від жовтня минулого року на підприємстві – факт, який не просто тривожить, а спонукає до серйозних роздумів. Якби одразу після першого нещасного випадку у філії зробили належні висновки, біда у червні могла б не статися.

Володимир Клименко, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Тернопільській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Актуально

Усе ті самі «безневинні» КОЛОДЯЗІ Минулого року на підприємствах України спостерігалося значне збільшення кількості групових нещасних випадків, пов’язаних з виконанням робіт з ремонту й експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, колекторів, колодязів. Анатолій Половнєв, член Громадської ради при Держгірпромнагляді Фото надані автором

і для кого не є новиною, що роботи, пов’язані з оглядом, чищенням, ремонтом, розгерметизацією технологічного устаткування в колекторах, колодязях, приямках, належать до газонебезпечних. Під час їх виконання не виключена можливість виділення в робочу зону вибухо- та пожежонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, здатних спричинити вибух, загоряння, завдати шкідливої дії організмові людини. Аналіз випадків травмування свідчить, що однією з основних причин, які призвели до біди, є незадовільна організація проведення ремонтних та аварійних робіт, що виконуються на водопровідних і каналізаційних спорудах, а також невиконання вимог інструкцій та заходів, передбачених нарядом-допуском.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безперечно, ці трагедії могли б не статися, якби керівники підприємств і організацій належним чином організували контроль за додержанням вимог безпеки – як з боку виконавців робіт, так і осіб, відповідальних за їх проведення. Як наслідок, страждають усі: ремонтний персонал, який проводить обслуговування та ремонт колодязів з порушенням виробничих інструкцій, ІТП, які порушують вимоги правил безпеки, а також непричетні до цих робіт сторонні особи, у тому числі діти, які випадково потрапляють у колодязі через відсутність (внаслідок крадіжки) кришок. З цим лихом у наших містах впоратися поки що не в змозі ні комунальні підприємства, ні міська влада. Правда, відсутні кришки каналізаційних люків намагаються замінити на залізобетонні. Але, по-перше, вони не пристосовані для потрапляння у паз, тому виступають над поверхнею дороги або тротуару. По-друге, виконані вони не за технологією, не пропарені. Наїжджаючи на такі люки, автомобіль зсуває їх убік, залишаючи колодязь відкритим, при цьому руйнується устя колодязя. Влітку 2008 р. виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, стурбована збільшенням кількості групових нещасних випадків, пов’язаних з виконанням робіт з ремонту й експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, колекторів, колодязів, була змушена звернутися до роботодавців з низкою вимог: забезпечити організацію безпечного ведення робіт, пов’язаних з ремонтом й експлуатацією водопровідних і каналізаційних мереж, колекторів, колодязів; організувати належне навчання працюючих; забезпечити якісне проведення інструктажів; вжити неухильних заходів для уникнення нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві, покращити стан охорони праці. Це звернення стало свого роду криком про допомогу. А як на це відреагували роботодавці? Та ніяк! Нещасні випадки і далі стаються.

Видалення газу з колодязя за допомогою ручного вентилятора КП-4а

Перевірка наявності газів у колодязі (лампою ЛБВК)

Інструктаж перед початком виконання робіт

Робітник ставить підпис у наряді-допуску для ведення робіт

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Причини групових нещасних випадків, що сталися на підприємствах, у черговий раз підтверджують відсутність системної роботи керівників щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці на виробництві. Якщо керівник підприємства хоче працювати рентабельно та одержувати прибуток, він повинен бути справжнім господарем, думати про людей, берегти й охороняти їхнє здоров’я та життя, займатися питаннями охорони праці. Він повинен твердо знати, що основний акцент у повсякденній роботі з охорони праці на всіх рівнях повинен робитися тільки на людину праці, на її психологію. Сьогодні недооцінка небезпеки роботи в колодязях є головною рисою психології робітників у питаннях охорони праці і як наслідок – зневажливе ставлення до додержання заходів безпеки. Головний парадокс полягає у тому, що чим досвідченіший робітник, тим він більш самовпевнений. Адже під час обслуговування колодязів побутова логіка «і так зійде» недоречна. Йдеться ж бо про людське життя. Спеціаліст з охорони праці повинен чітко знати, як організувати роботу робітника, щоб уникнути небезпек у процесі виробництва й усунути дію на людину небезпечних виробничих факторів, а для цього потрібно підвищувати рівень знань. Низький і навіть середній рівень знань спеціалістів з охорони праці на підприємстві має розглядатися як передумова травматизму з усіма наслідками, що випливають з цього. Роботодавець твердо повинен знати, що він повністю відповідає за здоров’я і, головне, за життя кожного працівника. І ось що, на мій погляд, необхідно зробити для запобігання травматизму під час виконання робіт з обслуговування водопровідно-каналізаційних колодязів: у працівників підприємств необхідно формувати інтерес до додержання правил безпеки та виробничих інструкцій, використовуючи при цьому накопичений у світі досвід економічного стимулювання з охорони праці. Не тільки штрафом має зміцнюватися охорона праці. Повинні бути й стимули до зацікавленості нею; забезпечити якісне проведення інструктажів з охорони праці; організувати належне навчання працюючих з питань охорони праці. У журналі «Охорона праці» (№ 10 за 2008 р.) на допомогу підприємствам та організаціям опубліковано Типову інструкцію з організації проведення газонебезпечних робіт – НПАОП 0.00-5.11 (ДНАОП 0.005.11-85), а на допомогу інспекторському складу в цьому журналі опубліковано Методичні рекомендації щодо здійснення державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт під час експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 02.09.2008 р. № 193. ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

www.ohoronapraci.kiev.ua

До пояса робітника кріпиться сигнально-спускова вірьовка Відпрацювання підіймання «потерпілого» на навчальному тренажері Надання першої допомоги «потерпілому»

Теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області спільно з ДП «Луганський експертно-технічний центр» розробило на допомогу підприємствам області інформаційні бюлетені «Обережно, колодязі», «Увага, колодязі», які поширено на підприємствах області. З метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, що пов’язані з обслуговуванням і ремонтом водопровідних і каналізаційних мереж, колекторів, колодязів, а також діючи за принципом «краще раз побачити, ніж сім разів почути», ДП «Луганський ЕТЦ» для підприємств області випустив відеофільм «Обережно, колодязі». У ньому детально й послідовно на прикладах показано, як треба безпечно проводити ремонтні та аварійні роботи у колодязях, як проводити навчання робітників та ІТП на навчальному полігоні, як надати допомогу потерпілому в колодязі та багато чого іншого, щоб не продовжити сумний список потерпілих, щоб у такому заяложеному словосполученні «безпека праці» не було такої ціни – людське життя, адже ж не війна. Відеофільм можна використовувати і як навчальний фільм, і для проведення інструктажів з охорони праці. Повинна працювати пропаганда питань охорони праці. Вкрай рідко ці питання висвітлюються у засобах масової інформації. Дуже важливо, щоб інформацію про нещасний випадок готували у ЗМІ тільки на підставі висновків компетентних органів, тобто працівників Держгірпромнагляду. У країні не налагоджено випуск відеофільмів з охорони праці, виробництво яких має бути поставлено на державному рівні. Про небезпеку роботи у колодязях потрібно постійно вести розмову, починаючи зі шкільної лави: не наступайте на кришку колодязя, обходьте колодязь стороною, якщо кришка люка відкрита або відсутня, не заглядайте у колодязь, оскільки це небезпечно для життя тощо. Вважаю, що настав час Міністерству освіти та науки ввести до шкільної програми дисципліну «Охорона праці». Починати її вивчення потрібно з 1-го класу, виробляючи у школяра вміння передбачати небезпеку. Ще в школі учень повинен навчитися надавати першу допомогу потерпілому від електроураження, вміти користуватися вогнегасником, знати, на яке світло світлофора переходити вулицю тощо. Це необхідно. Це диктує і вимагає життя. Що стосується крадіжок кришок люків каналізаційних колодязів, то цим повинні займатися правоохоронні органи, взявши при цьому під контроль приймальні пункти металобрухту. Якщо працювати спільно – органам державного нагляду, керівникам підприємств із службами охорони праці, безпосереднім виконавцям робіт, правоохоронним органам, широко використовувати при цьому пропаганду питань охорони праці – нам вдасться різко знизити рівень виробничого травматизму в країні, і не тільки пов’язаного з колодязями.

Газ у колодязі відсутній

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Актуально

Будь-яка напруга МОЖЕ ВБИТИ Останнім часом збільшилась кількість випадків ураження людей електричним струмом. Непокоїть той факт, що травмуються не працівники електроенергетичної галузі: ураження електричним струмом отримують працівники підприємств-користувачів найнижчого ступеня ризику. Петро Волошинович, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області Фото С. Колесника

асамперед треба сказати, що безпечної напруги не існує. Є приклади смертельних випадків від ураження струмом напругою 65, 36 і навіть 12 вольтів. Тому на робочому місці, де експлуатується будь-яке електроустаткування, слід бути особливо обережним. Статистика свідчить, що 90% уражень електрострумом трапляється через неналежну організацію праці й 10% – з вини потерпілих. Причиною нещастя може стати пошкодження ізоляції, неселективність захистної автоматики та, найголовніше, незнання або нехтування вимог організаційних і технічних заходів під час виконання робіт у діючих електроустановках. Ризик отримати електротравму є у працівників будь-якої професії, проте найбільш можливий він серед працівників, які обслуговують електроустановки (електромонтерів), електротехнологічних працівників (електрозварників, будівельників), які використовують переносний ручний електроінструмент, електричні сві тильники. На виробничих дільницях є приміщення з підвищеною небезпекою та приміщення особливо небезпечні (які характеризуються підвищеною вологістю, високою температурою або ті, де використовуються хімічно активні речовини). На підприємствах енергетичної галузі, на великих заводах і фабриках, які віднесені до високого ступеня ризику та мають електроустановки напругою понад 1000 В (підстанції 150/35/6–10 кВ, повітряні та кабельні лінії та електроустаткування напругою понад 1000 В), нагляд за промисловою безпекою здійснюють інспектори-енергетики. На таких об’єктах налагоджено систему управління електрогосподарством, керування режимами роботи та устаткуванням, працює висококваліфікований персонал. Проте на підприємствах низького ступеня ризику (соціально-культурної сфери, сільського та фермерського господарства, малих та приватних під-

приємствах), де нагляд за охороною праці здійснюється галузевими інспекторами, немає системи управлінння: не проводяться профвипробування та профвимірювання, опосвідчення електроустановок. Спричинено це тим, що на таких об’єктах не завжди призначається особа, відповідальна за справний стан та безпечну експлуатацію електрогосподарства, а керівники підприємств не усвідомлюють того, що не підготовлені професійно працівники не здатні організувати обслуговування електроустановок згідно з діючими правилами. Часто укладаються договори на обслуговування електрогосподарства з електриками інших підприємств і організацій, які хоча й мають необхідну групу допуску, але дуже рідко або взагалі не відвідують такі підприємства, а значить, не контролюють стан електробезпеки. Для зниження рівня електротравматизму на підприємствах низького ступеня ризику їх керівникам необхідно в першу чергу правильно добирати персонал, забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту, методичними посібниками, дбати про підвищення професійного рівня електроперсоналу. Для цього потрібно організовувати семінари за участю відповідальних за електробезпеку, представників наглядових органів, енергопостачальних організацій. Необхідно покращити також якість навчання та перевірки знань з питань електробезпеки. Не секрет, що іноді ці питання вирішуються формально. Спе-

ціалісти місцевих органів влади (управлінь праці та соціального захисту населення, агропромислового розвитку), які повинні перейматися питаннями охорони праці, неефективно впливають на виконання заходів з електробезпеки. Тому інспектори-енергетики теруправління мають проводити перевірки електроустановок на підприємствах низького ступеня ризику. На жаль, в області ще досі експлуатуються електромережі, підстанції, які не мають господаря. На таких об’єктах взагалі відсутній контроль, не проводяться необхідні ремонтні та профілактичні роботи. Безгосподарні підстанції є потенційно небезпечними для населення, особливо для дітей, які часто обирають їх місцем для ігор. Теруправління надіслало листи до керівників райдержадміністрацій та голів райрад щодо сприяння спрощенню процедури передачі на баланс енергопостачальної організації ВАТ «Миколаївобленерго» безгосподарних електроустановок. Основне завдання інспекторського складу теруправління – тримати дане питання під контролем. Правилами електробезпеки передбачено обов’язкове встановлення приладів захисного відмикання у разі пошкодження ізоляції, блокування пускових приладів під час виконання робіт та інші заходи безпеки, про що мають вчасно подбати керівники підприємств, де використовується електроустаткування. ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

У Тернопільській області в несприятливих умовах праці працюють 13 347 осіб. За 9 місяців поточного року зареєстровано 42 профзахворювання. За цей час працівники облСЕС перевірили понад 2 тис. об'єктів виробничого призначення. На 563 з них виявлено суттєві порушення чинного санітарного законодавства. За результатами перевірок 485 осіб притягнено до адміністративної відповідальності, призупинено експлуатацію 147 об'єктів, відсторонено від робіт 632 працівників. На 11 посадових осіб матеріали направлено до органів прокуратури.

На 70% застаріло медичне обладнання в школах Миколаївської області. Більше третини нещасних випадків у школах стається під час занять фізичною культурою. При відсутності шкільних меблів у 15% дітей діагностується порушення осанки і сколіоз. Про це йшлося на розширеному засіданні колегії прокуратури Миколаївської області, яке відбулося у жовтні. Прокурорський нагляд виявив численні порушення під час розслідування нещасних випадків у школах – відсутні показання свідків, точний діагноз, час травмування тощо. Управлінню освіти Миколаївської облдержадміністрації вказано на недопущення в подальшому порушень чинного законодавства. 46

Проект МОП

Профілактика ВІЛ/СНІДу

у сфері праці

В Інституті медицини праці АМН України 24 вересня відбулася презентація результатів пілотного дослідження з профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці в системі охорони здоров’я України.

ослідження за проектом Міжнародної організації праці (МОП) «Впровадження політик і програм з ВІЛ/СНІДу у сфері праці», що здійснюється за фінансуванням Німецького товариства технічного співробітництва (GTZ), виконали фахівці інституту академік НАН та АМН України Ю. Кундієв та доктори мед. наук Д. Варивончик і А. Нагорна. Дослідження проводилось в лікувальнопрофілактичних установах (ЛПУ) Києва – Державній установі «Інститут медицини праці АМН України» (працюючих – 96 осіб) та Київській міській клінічній офтальмологічній лікарні «Центр мікрохірургії ока» (працюючих – 374 особи). У презентації взяли участь медики і науковці, представники Міністерства праці та соціальної політики, об’єднань роботодавців та профспілок, громадських організацій. У вступному слові директора Інституту медицини праці академіка Ю. Кундієва йшлося про величезну увагу, яку приділяє світова спільнота поширенню ВІЛ/СНІДу. І надзвичайно важливою є позиція МОП, яка відповідно до свого мандату розглядає проблему ВІЛ/СНІДу як соці-

альну і трудову. Проте в Україні, на жаль, у сфері праці цьому питанню не приділяється належної уваги. Протистояти загрозі треба в усіх сферах людського життя, в тому числі і в сфері праці, бо саме на робочому місці профілактика може бути найбільш ефективною, зазначив академік. Національний координатор МОП в Україні В. Костриця більш детально зупинився на підходах МОП до вирішення проблеми поширення ВІЛінфекції як проблеми сфери праці, а також підкреслив ключову роль тристороннього партнерства МОП (уряд, роботодавці, профспілки) у протидії епідемії. В. Костриця проінформував учасників презентації про хід підготовки нової Рекомендації МОП з питань ВІЛ/СНІДу у сфері праці, яка має бути ухвалена у 2010 р. на Міжнародній конференції праці. За словами Національного координатора МОП в Україні, проведені дослідження роблять свій вагомий внесок у формування свідомої громадянської позиції в суспільстві. Стурбованість світової спільноти висловила координатор Об’єднаної програми ООН з питань ВІЛ/СНІДу в Україні А. Шакарішвілі. За останні-

Фото К. Теличка

Коротко про важливе

А. Шакарішвілі та В. Костриця ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

Фото К. Теличка

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Виступає з доповіддю Д. Варивончик ми оцінками ВООЗ, які визнала Національна координаційна рада з туберкульозу та ВІЛ/СНІДу при Кабінеті Міністрів, 1,25% населення України може бути носіями ВІЛ-інфекції. Безсумнівно, що Україні потрібні більш комплексні і лікування, і профілактика на всіх рівнях для всіх груп населення, і особливо на робочих місцях для збереження трудового потенціалу. А результати досліджень, на думку координатора, дуже важливі для програмних переговорів ООН з урядом України. Тему збереження трудового потенціалу продовжила О. Степаненко, заступник Міністра праці та соціальної політики України. Вона розповіла, що міністерство співпрацює з МОП з порушених питань, а профілактикою ВІЛ/СНІДу на робочих місцях опікується Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю. Олена Анатоліївна повідомила, що на 2010 р. уряд збільшив видатки на заходи з лікування та профілактики ВІЛ/СНІДу майже на 10%. Міністерство зацікавлене в таких дослідженнях і надалі сприятиме їх проведенню в інших галузях економіки. З результатами дослідження присутніх ознайомив докт. мед. наук Д. Варивончик. Він зазначив, що показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Україні в 2008 р. становив 40,9 на 100 тис. населення проти 38,0 у 2007 р. та 34,4 у 2006 р. Розвиток пандемії ВІЛ/СНІДу потребує впровадження комплексних і термінових заходів у всіх галузях життєдіяльності людської цивілізації. Вікова структура ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД і померлих від нього свідчить, що економіка втрачає найбільш працездатну частину робочої сили з високим рівнем освітньої і професійної підготовки. За існуючими оцінками, серед 40 млн. осіб, інфікованих ВІЛ, як мінімум 25 млн. – це працівники віком від 15 до 49 років, що належать до найбільш продуктивної частини робочої сили і у той же час є носіями віwww.ohoronapraci.kiev.ua

русу імунодефіциту людини. Через економічний вплив ВІЛ/СНІДу валовий внутрішній продукт (вартість усіх товарів і послуг, вироблених щорічно) може скоротитися на 25% протягом майбутніх двох десятиліть. Дані з 75 країн свідчать про те, що щорічні витрати на профілактику і лікування ВІЛ становлять 0,5% ВВП на душу населення. У найбільш постраждалих країнах ціна ще вища – фактично ВВП знижується на 2% на рік на душу населення. В Україні нині на рівні нормативноправового забезпечення ухвалено заходи, спрямовані на запобігання інфікуванню ВІЛ у процесі виконання професійних обов’язків працівниками системи охорони здоров’я, однак ступінь їх дотримання та ефективність не відомі. Водночас не всі ключові принципи МОП щодо запобігання поширенню епідемії ВІЛ/СНІДу у сфері праці знайшли своє відображення в українському законодавстві. На подолання наявних недоліків у реалізації профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці в Україні спрямована Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2013 роки (Закон України від 19 лютого 2009 р. № 1026-VI), яка передбачає певні завдання і заходи щодо її виконання. Відповідальним за виконання окремих заходів разом з іншими міністерствами і відомствами є Держгірпромнагляд. Так, за Законом до його компетенції належать: підготовка та забезпечення застосування методик профілактики ВІЛ/СНІДу на робочих місцях, подолання проявів дискримінації у сфері трудових відносин, забезпечення навчання працівників системи соціальної сфери та державних інспекторів з охорони праці з питань профілактики ВІЛ/СНІДу та наркозалежності. Сьогодні профілактика на робочому місці спрямована на працюючих, які наражаються на пряму загрозу ураження інфекцією під час виконан-

О. Степаненко ня своїх професійних обов’язків: медичних працівників, працівників поліції (міліції), пожежної і рятувальної служб та ін. Найбільші професійні ризики інфікування ВІЛ у процесі виконання професійних обов’язків спостерігаються в системі охорони здоров’я, що пов’язано із значною кількістю виробничих травм і аварій, що реєструються серед медичних працівників, які пов’язані з прямим контактом з кров’ю, в якій може бути ВІЛ-інфекція. На 2008 р. у світі офіційно задокументовано інфікування ВІЛ в процесі виконання професійних обов’язків майже 350 медичних працівників, а кількість інфікованих вірусними гепатитами В і С становить десятки тисяч осіб. Основними причинами інфікування медичних працівників ВІЛ є: уколи голками і поранення інструментарієм та обладнанням, забрудненими кров'ю чи іншими біологічними матеріалами, що містять збудник. Такі фактори, як стрес, втома і людські помилки під час виконання медичних маніпуляцій є причинами, що можуть сприяти інфікуванню ВІЛ.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Найбільш часто ризику зараження ВІЛ у процесі виконання професійних обов’язків зазнають: середній медичний персонал – процедурні медичні сестри, які працюють у стаціонарах і відділеннях, що надають допомогу ВІЛ-інфікованим пацієнтам; хірурги, що оперують, і операційні сестри; акушери-гінекологи; патологоанатоми. Щорічна кількість випадкових уколів та інших мікротравм шкіри медичних працівників у США становить близько 600–800 тисяч. З’ясовано, що переважна більшість медичних працівників оцінює комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання інфікуванню ВІЛ в процесі виконання професійних обов’язків, як і їх реалізацію в лікувально-профілактичних установах, на високому рівні (93,6%). 95% працівників у досліджених лікуваль-

безпечення системи профілактики інфікування ВІЛ у процесі виконання професійних обов’язків є недостатнім: не вистачає одноразового інструментарію, безпечних шприців, засобів дезінфекції, контейнерів для зберігання використаних голок, шприців, інструментарію та засобів індивідуального захисту. Близько 20,0% медичних працівників надавали медичну допомогу чи доглядали за хворими за наявності у них пошкодження чи захворювання шкіри рук, які не були захищені засобами захисту, що визначало надвисокий професійний ризик їх інфікування ВІЛ. Дослідження виявили суттєві недоліки у здійсненні в лікувально-профілактичних установах заходів щодо реалізації постконтактної профілактики ВІЛ-інфікування медичних працівників. Визначено, що лише 16,2%

Кількість працівників, %

70 60 50 40 30 20 10

10 11 Групи передумов

спостерігаються серед персоналу, який не має медичної освіти (молодші медичні сестри, інженерний та технічний персонал ЛПУ) і збільшуються з віком працівників. Особливо вразив учасників засідання аналіз Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією, що діє в Україні згідно з наказом МОЗ від 25 травня 2000 р. № 120. У наведених в Інструкції заходах наявні застарілі уявлення, які не відповідають Рекомендаціям ВООЗ щодо постконтактної профілактики ВІЛінфекції. Користуючись Інструкцією, під час надання першої медичної допомоги у разі виробничої травми, аварії медичні працівники широко використовують заходи, які можуть призвести до їх інфікування ВІЛ: відсмоктують кров з рани (24,9%), стис-

Страх. Невиправдано бояться інфікуватись ВІЛ: 1 – через слину, піт, сльози, сечу, кал ВІЛ-інфікованої людини; 2 – під час відвідування басейну, лазні, спортивного комплексу, туалету, які також відвідують ВІЛ-інфіковані люди; 3 – під час відвідування житла, вживання їжі, приготовленої ВІЛ-інфікованою людиною, гри з ВІЛ-інфікованою дитиною. Сором. Відчуватимуть сором у разі інфікування ВІЛ: 4 – власного інфікування; 5 – інфікування членів своєї родини; 6 – особа, яка сама інфікувалась. Обвинувачення й осуд. Вважають що ВІЛ – це: 7 – покарання за погане поводження; 8 – Божа кара. Готовність до дискримінації. Вважають, що ВІЛ-інфікованих(і): 9 – потрібно ізолювати від суспільства в тюрмах та спеціальних поселеннях (резерваціях); 10 – можуть працювати на своєму звичайному робочому місці; 11 – потрібно відстороняти від роботи, де вони можуть інфікувати інших (співробітників, пацієнтів)

Соціально-психологічні передумови, які формують у працівників досліджених ЛПУ готовність до стигми ВІЛ-інфікованих них установах Києва постійно дотримуються заходів безпеки праці, спрямованих на профілактику інфікування ВІЛ у процесі виконання професійних обов’язків та запобігання передачі ВІЛ хворим у ЛПУ. Однак 1/3 медичних працівників ЛПУ не дотримуються правил безпеки під час виконання своїх професійних обов’язків. 14,3% медичних працівників при безпосередньому контакті із кров’ю не використовують засоби індивідуального захисту (халати, фартухи, гумові рукавички, маски й захисні окуляри, екрани тощо); необережно зачохлюють використані голки чи знімають їх зі шприців без допомоги інструментарію (32,8%), знімають голки із шприців після їх використання до проведення їх дезінфекції (33,6%). Частіше недотримання правил безпеки спостерігається серед медичних працівників чоловічої статі. У лікувально-профілактичних установах матеріально-технічне за48

медичних працівників, які наражалися на інфікування ВІЛ у процесі виконання професійних обов’язків під час надання першої медичної допомоги, скористались аптечкою першої медичної допомоги, 6,4% медичних працівників зареєстрували випадок своєї виробничої травми. І тільки 2,3% з них звернулись за допомогою до міського Центру профілактики та боротьби із СНІДом для проведення постконтактної профілактики ВІЛ з використанням антиретровірусної терапії (яку пройшли до кінця 80,0% працівників). Серед досліджених лікувальнопрофілактичних установ виявлено високий рівень готовності до стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих хворих та співробітників у 1/4 працівників ЛПУ. Це свідчить про їхній недостатній рівень знань про неможливість інфікування ВІЛ побутовим шляхом (див. малюнок). Найвищі рівні готовності до стигматизації ВІЛ-інфікованих

кують або труть ушкоджене місце (85,9%), обробляють його антисептиками, які подразнюють шкіру та слизові оболонки (спиртом, йодом, хлоргексидином, хлораміном) (96,4%), накладають на місце ушкодження герметичні пов’язки (89,3%). Це свідчить про необхідність вдосконалення діючої інструкції. Вчені, які проводили дослідження, запропонували ряд подальших заходів щодо покращання ефективності профілактики ВІЛ/СНІДу на робочому місці в Україні в установах системи охорони здоров’я та у сфері праці в цілому. Результати пілотного дослідження вказують на потребу у проведенні подальших широкомасштабних досліджень щодо профілактики ВІЛінфікування на робочих місцях в контексті професійних ризиків. За матеріалами проекту МОП підготував заступник головного редактора журналу Костянтин Теличко ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Знання – запорука безпеки

НЕБЕЗПЕКА замкнутих просторів

Випадки загибелі людей під час роботи в умовах замкнутих просторів непоодинокі. Проте їх причини недостатньо аналізуються, а також мало досліджені наслідки дії на людину вибухонебезпечних летких та токсичних компонентів газів.

Євген Бєлобров, докт. мед. наук, керівник медико-санітарного формування ГЕМР СПАС УкрНДІ медицини транспорту

Фото автора і К. Цвігун

станнім часом на сторінках журналу стали часто з'являтися статті з описом подій, їх аналізу, висновків з профілактики нещасних випадків, пов'язаних з трагедіями під час виконання робіт у герметично замкнутих чи тривалий час не вентильованих об'єктах. Одна з останніх статей «Не лізь у колодязь без ЗІЗ!» (автор – власкор журналу С. Колесник), опублікована в журналі «Охорона праці» (№ 11, 2008 р.), піднімає завісу над причинами загибелі людей на об'єктах комунального господарства підприємств України, а також закликає усіх відповідальних за забезпечення безпеки праці вжити відповідних заходів, особливо у випадках необхідності використання ЗІЗОД. Аналіз подібних випадків загибелі людей на морському транспорті України (на суднах і в портах) під час виконання робіт у замкнутих герметично і тривалий час не вентильованих приміщеннях також пов'язаний з проблемою саме ідентифікації небезпеки газоповітряного середовища, вибору засобів визначення ступеня ризику інгаляційного отруєння, регламентування призначення і використання ЗІЗОД. У 1996 р. під час очікування початку вантажних операцій на великовантажній баржі типу «ДМ» з вантажем 1000 т технічної деревини було помічено наростання крену на правий борт, пов'язаного, як виявилося, з неконтрольованим надходженням забортної води в бортові балас-

4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

тові цистерни. З метою ліквідації аварійної ситуації зробили розкриття горловини цистерни, що не розкривалася вже впродовж трьох років. Усупереч вимогам безпеки праці на водному транспорті у керівників робіт навіть не виникло думки про те, що перед відкриттям кришки лазу цистерни необхідно було зробити інструментальний аналіз газоповітряного середовища герметично закритого об'єкта на вміст вищевказаних вибухонебезпечних газів і кисню на всіх рівнях глибини баластової цистерни, підготувати все необхідне спорядження (страхувальні пояси, троси, карабіни, що швидко защіпаються, тощо). Необхідно було також виділити одного члена екіпажу, екіпірованого відповідними ЗІЗОД, для забезпечення безпеки виконавця ремонтних робіт у цистерні.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Контроль вмісту кисню перед спуском людей в цистерну Розкривши цистерну, моторист буксира спустився по трапу всередину ємності на рівень людського росту. У цей час його голова знаходилася на глибині 0,5 м від підволоки цистерни. На цьому рівні він швидко визначив несправність і приступив до її усунення. Робота в цих умовах у цистерні не становила ніякої небезпеки для здоров'я і життя моториста. Після завершення ремонту з невідомих причин член екіпажу буксира спустився по трапу вниз. Побачивши, що моторист тривалий час не доповідає про завершення ремонтних робіт, до місця робіт підійшов інший член екіпажу. Побачивши на дні цистерни товариша, який лежав, він спустився, без засобів індивідуального захисту органів дихання, по трапу вниз для надання йому допомоги – назустріч своїй загибелі. Головна причина описаної трагедії – незнання властивостей впливу на людину надзвичайно небезпечної атмосфери суднових герметично закритих, тривалий час не вентильованих об'єктів і приміщень. Трьома роками раніше на теплоході «Дмитрий Фурманов» під час проходження в Індійському океані з вантажем тропічної деревини в ході обстеження лляльних колодязів член екіпажу спустився в трюм і також загинув. Послані два інших члени екіпажу в ЗІЗОД (загальновійськових шолом-масках з фільтруючими патронами від отруйних речовин) спустилися в трюм для надання допомоги своєму товаришеві й також були знайдені без ознак життя. Відібрані проби повітря в трюмі показали вміст кисню на рівні 6–7,5 об'ємних відсотків. Чим же відрізняється випадок загибелі двох членів екіпажу на баржі типу «ДМ», які працювали у небезпечних для життя умовах герметичної суднової ємкості, від загибелі членів екіпажу теплоходу «Дмитрий Фурманов», які загинули із засобами індивідуального захисту органів дихання? І в першому, і в другому випадку причиною трагедії було незнання властивостей газоповітряного середовища в замкнутих об'єктах, тривалий час не вентильованих (або слабко вентильованих) приміщеннях будь-де: на морі чи на березі. Необхідно особливо зазначити, що всі загиблі були підготовлені до виконання робіт підвищеної небезпеки в подібній атмосфері. Проте аналіз одержаних нами матеріалів розслідування трагічних нещасних випадків показав відсутність настороженості та уважності виконавців робіт до особливостей роботи в атмосфері вибухо50

небезпечних газів і загрозливо низького процентного вмісту кисню. Слід зазначити і той факт, що потерпілі не були знайомі з фізіологогігієнічними особливостями і медичними наслідками впливу на організм вибухонебезпечних, шкідливих токсичних речовин та їх сполук, а також низького відсотку вмісту кисню у повітрі, що вдихається. Також з незрозумілих причин мало хто з осіб, які вивчають причини загибелі людей, більш орієнтовані на питання токсичного впливу, ніж на вплив газоповітряного середовища з низьким відсотком вмісту кисню. Дивно, що досить часто (навіть в офіційних джерелах) дають висновок про «отруєння невідомими газами», ні слова не говорячи про справжній вміст кисню в середовищі як про причину загибелі людей. В атмосфері замкнутих просторів, що містить одну чи кілька небезпечних і шкідливих хімічних речовин та їх сполук (хлор, аміак, сірководень, інші пари і гази), усі гази мають сигналізуючі властивості, які навіть за малих концентрацій попереджають організм людини при одариметричному впливі (наявність запаху) про небезпеку цього середовища. Відчувши «попереджувальний» сигнал хімічно активних парів чи газів, залежно від концентрації, людина перебуває в повній свідомості, фізично активна і здатна залишити цей об'єкт, вийти з небезпечного приміщення, надягти ЗІЗОД, подати сигнал тривоги, закрити систему клапанів, що запобігають витоку хімічних речовин,– загалом вжити усіх передбачених вимогами правил безпеки в такій ситуації дій. Перелічені заходи практично виключають хронічні, а тим більше гострі отруєння токсичними речовинами або дають змогу працювати за умови вмісту їх у межах ПДК для повітря робочої зони. Зовсім протилежною є реакція людського організму під час перебування в атмосфері із загрозливо низьким процентним вмістом кисню. Варто знати, що вміст кисню у повітрі, що вдихається, 11–12 об'ємних відсотків (об. %) викликає втрату свідомості. Зниження вмісту кисню до рівня 8 об.% і нижче призводить до миттєвої смерті! Потрапляючи в подібне середовище, людина непритомніє, тіло її стає нерухомим і вона падає. У випадку спуску її в ємкість по трапу і втрати в цей час свідомості вона зривається з трапа вниз. У цій ситуації людина позбавлена реальної можливості правильно оцінити обстановку і зробити які-небудь дії, спрямовані насамперед на надання самодопомоги. Без термінового вилучення її з цього приміщення і надання екстреної допомоги за допомогою штучного дихання протягом 4–6 хв людина приречена. Як відомо, у колодязях міських комунально-побутових і енергетичних мереж можуть міститися шкідливі для людського організму пари і гази: метан, сірководень, вуглекислий газ, аміак, чадний газ. Вдихання цих газів може призвести до серйозного отруєння, а у разі несвоєчасної допомоги – до смерті потерпілого. Накопичуючись у замкнутих просторах, ці пари і гази в період бурхливих чи поступових біологічних реакцій призводять до зниження концентрації кисню до смертельно небезпечного рівня. Уже з цих дуже коротких відомостей про особливості фізіологічних реакцій людини на вплив робочого середовища з хімічними і токсичними компонентами і низьким процентним вмістом кисню стає зрозумілим, що в першу чергу варто вивчити стан цієї атмосфери перед початком викоОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

МЕДИЦИНА ПРАЦІ При визначенні виробничої необхідності у виборі та придбанні необхідних ЗІЗ (у тому числі ЗІЗОД), спрямованих на забезпечення безпеки життєдіяльності працюючих у звичайних умовах роботи підприємства, а тим більше в аварійній ситуації, ми часто застосовуємо девіз німецької фірми «Дрегер»: «Спочатку визначити небезпеку – потім захистити людину», що й визначає вибір надійних, високоефективних засобів індикації вибухонебезпечних і токсичних парів і газів, а головне, вміст кисню в аналізованому об'ємі. Таким чином, у цій статті ми спробували поділитися своїм досвідом не тільки в розслідуванні трагічних випадків загибелі людей у замкнутих просторах, з'ясування причин та їх наслідків, а також рекомендувати науково-практичні підходи в розробці заходів щодо запоПрацівники УкрНДІ медицини транспорту Д. Большой та О. Пихтєєва бігання подібним нещасним випадкам виконують аналіз токсичних речовин на виробництві в Україні. нання робіт у герметичних або тривалий час не провітрюваРазом з тим з надією на використання в практичній роних просторах. Тільки тому при призначенні фільтруючих чи боті спеціалістами з охорони праці дано пропозиції «Конізолюючих ЗІЗОД визначальним моментом узгодження з цепції вибору, застосування і використання приладів анаГОСТ є процентний вміст кисню в об'ємі повітря. Нами лізу і контролю вибухонебезпечних токсичних парів і газів свого часу було розроблено схему, що дає змогу без осо- та вміст кисню з наступним застосуванням відповідних бливих зусиль розрахувати і визначити, якими ж ЗІЗОД ЗІЗОД». Найбільш ефективно вищезгадані підходи викотреба скористатися в даній робочій обстановці: ристовуються під час ліквідації аварійних ситуацій з небезпечними вантажами на суднах і в портах спеціалізованим Фільтруючі ЗІЗОД медико-санітарним формуванням ГЕМР СПАС Українського НДІ медицини транспорту МОЗ України, про що вже неодноразово розповідалося на сторінках журналу. 18 об. % кисню Ізолюючі ЗІЗОД

www.ohoronapraci.kiev.ua

Використовуючи цю схему, не можна помилитися у використанні застосовуваних ЗІЗОД. На виробництві повинні бути прилади, що вимірюють вміст кисню в аналізованому середовищі. У разі їх відсутності роботи необхідно проводити в ізолюючих ЗІЗОД! У ході вимірювань з використанням киснемірів як у ємкостях баржі «ДМ», так і в трюмі теплоходу «Дмитрий Фурманов» став відомий газохімічний склад атмосфери, що містила загрозливо низьку кількість кисню (8–9 об. %). Він практично весь був витрачений в окислювально-відновних реакціях з вантажем деревини, що перевозився, органічними речовинами та мікроорганізмами баластових вод. Після обов'язкового контролю повітря робочої зони в герметичних, тривалий час не вентильованих (слабко вентильованих) приміщеннях на вміст кисню нижче 18 об. % робота дозволяється в ізолюючих ЗІЗОД, до яких належать різні дихальні апарати свіжого повітря, що вільно надходить (ПШ-1), примусової вентиляції або дихальні апарати на стисненому повітрі. При вмісті в повітрі кисню 18 об. % і більше застосовуються фільтруючі ЗІЗОД. При цьому фільтруючі елементи застосовуються виходячи з особливостей виділення та утримання хімічних речовин, їх кількісного та якісного складу, співвідношення небезпечного і шкідливого їх вмісту із санітарно-гігієнічними критеріями безпеки (ГДК робочої зони), керуючись при цьому принципом розробленої нами концепції призначення, вибору і застосування ЗІЗОД у конкретних умовах виробництва.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротко про важливе З питань правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати страхових внесків відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Полтавській області протягом 9 міс. 2009 р. проведено перевірки 1649 страхувальників, у результаті яких було донараховано 8370 грн. страхових внесків, нараховано понад 46,6 тис. грн. пені. За цей же період направлено страхувальникам 166 претензій, 153 звернення до органів прокуратури, 188 – до місцевих органів виконавчої влади, 284 подань до представництв Державної податкової адміністрації стосовно здійснення заходів з погашення недоїмки зі сплати страхових внесків.

21 жовтня за участі працівників відділення виконавчої дирекції Фонду у Куйбишевському районі м. Донецька відбулось засідання з представниками профспілок шахт району, громадських організацій шахтарів-інвалідів та інших структурних підрозділів ДП «ДВЕК» щодо ситуації, яка склалася в області з надходження коштів для здійснення страхових виплат потерпілим на виробництві у зв’язку з неплатежами страхових внесків до Фонду підприємствами вугільної галузі.

28 жовтня за участі працівників відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Мукачеве Закарпатської області, представників центру зайнятості і управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому в рамках підготовки до Міжнародного дня інвалідів проведено засідання круглого столу на тему: «Вирішення проблем працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями». 52

Профілактика травматизму

Від безпечних умов праці –

до соціальної стабільності Відповідальність за життя та здоров’я зайнятих на підприємстві робітників і службовців та за створення належних безпечних і здорових умов праці несе роботодавець. На відміну від інших, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань основним своїм завданням вважає профілактику виробничих травм і профзахворювань. Запобігти їм – означає зменшити як кількість потерпілих на виробництві, так і обсяги компенсаційних виплат. Ірина Протченко, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м. Києві

рофілактика виробничого травматизму – це великий повсякденний і системний процес. Він довготривалий, а тому результативність проведеної роботи підтверджується лише згодом. Незаперечним доказом цього є поступове зниження рівня виробничого травматизму на підприємствах столиці впродовж останніх п’яти років: 2004 р. – 1032 нещасні випадки, 2005 р. – 986, 2006 р. – 925, 2007 р. – 910, 2008 р. – 769. Здійснюючи заходи, спрямовані на запобігання страховим випадкам та усунення загрози здоров’ю працівників виробництв усіх форм власності столиці, спеціалісти відділів організації профілактики нещасних випадків і координації профілактичної роботи управління у роботі з керівниками підприємств прагнуть до того, щоб система управління охороною праці стала рівноправною в системі управління виробництвом. Щоб керівники, акціонери, роботодавці дбали не лише про нарощування обсягів виробництва і прибутки, але й про персонал. З цією метою в першому півріччі нинішнього року експерти управління за участі представників райдержадміністрацій столиці провели 41 семінар та 181 нараду з питань охорони праці.

Плануючи роботу щодо підвищення рівня безпеки на виробництвах Києва, експерти управління здійснюють її не тільки на підставі перевірки системності регулювання безпеки праці нормативно-правовими актами, але й на основі вимог до управління ризиками в межах обов’язкових і рекомендованих норм, що попереджують виникнення аварій, нещасних випадків і профзахворювань за допомогою сучасної методики їх виявлення та оцінки з метою усунення неприпустимих загроз. Ці непрості питання ставилися нашими спеціалістами під час 149 засідань круглих столів з керівниками підприємств, що відбулися у першому півріччі. Було вивчено позитивний досвід 37 підприємств, взято участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на 153 виробництвах міста. Спеціалісти управління широко пропагують та за участі керівників підприємств запроваджують триступінчасту систему контролю за станом ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ охорони праці на виробництві. Навчання або інструктажі проводяться щотижня, щомісяця та на початку кожного кварталу на рівні дільниці, цеху та підприємства відповідно. В оперативному вирішенні питань охорони праці та здійсненні контролю роль органів управління в таких умовах (як під час повсякденної роботи, так і під час введення нових виробничих ліній, переходу на випуск нової продукції, запуску в роботу сучасних конвеєрів) виконують керівники дільниць, майстри, виконроби, енергетики та механіки. З цією метою працівники управління брали участь у роботі 74 комісій з питань охорони праці на підприємствах, на 17 об’єктах – у навчанні з підвищення рівня знань спеціалістів, котрі відповідають за безпеку виробничих процесів. Пропагуючи знання з охорони праці, спеціалісти управління постійно перевіряють стан існуючого устаткування на підприємствах, технологічних процесів, виробничих будівель і споруд, наявність і відповідність нормативам засобів індивідуального захисту, слідкують за оптимальними режимами праці та навантаженням на працівників. У співпраці з працівниками санепідслужб контролюють санітарногігієнічні умови праці, виявляють шкідливі й небезпечні фактори виробництва і причини формування несприятливих умов праці як основного фактора виникнення профзахворювань, перевіряють своєчасність проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та на роботах з небезпечними і шкідливими умовами праці. Для вирішення цих питань страхові експерти разом з керівниками підприємств у 211 випадках брали участь у розробці нормативних актів з охорони праці та в 149 комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки праці. Відвідуючи підприємство, страхові експерти перевіряють ефективність управління охороною праці на всіх рівнях, наголошуючи на необхідності співробітництва, передачі й обміну інформацією між посадовими особами та рядовими працівниками. Ефективність роботи вища на тих виробництвах, де, з одного боку, керівники відповідально ставляться www.ohoronapraci.kiev.ua

Начальник Деснянського відділу управління виконавчої дирекції Фонду в м. Києві Н. Рибалко (праворуч) і начальник відділу з питань охорони праці та безпечної життєдіяльності населення Деснянської у м. Києві райдержадміністрації С. Пількевич проводять нараду з представниками підприємств до підбору та визначення кола осіб, які відповідають за реалізацію політики охорони праці, а також до створення системи виміру та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів. З іншого боку, не тільки керівники структурних підрозділів, але й рядові представники трудового колективу ставлять питання як щодо планово-попереджувальних ремонтів на виробництві, покращання технічної, технологічної та організаційної бази, так і щодо виконання всіх запланованих раніше заходів. Така організація роботи з охорони праці стає важливою перепоною на шляху виникнення страхових випадків. У цьому напрямі спеціалісти управління у першому півріччі нинішнього року взяли участь у 289 розробках профілактичних заходів, механізмів реалізації і впровадження їх на підприємствах страхувальників, внесенні пропозицій щодо підвищення безпеки виробництва. Відсутність єдиної позиції, тобто державного стандарту стосовно визначення ефективності діяльності в сфері профілактики травматизму, не дає можливості оцінити діяльність страхових експертів позитивно навіть за умови значного зниження не лише кількості (з урахуванням і тяжкості) страхових випадків, але й об’єктивних ризиків, що були чи за-

лишаються потенційним джерелом небезпеки на конкретних столичних підприємствах, де вже мали місце нещасні випадки раніше і проводилася відповідна профілактична робота представниками київського управління Фонду. Про ефективність їхньої роботи у досягненні позитивного результату з урахуванням лише кількісного критерію впродовж 2007–2008 рр. свідчить такий показник зниження рівня травматизму на підприємствах Києва. Кількість нещасних випадків на ПП «Макдональдз» зменшилася з 17 до 13, у ВАТ «Київметробуд» – з 16 до 7, ТОВ «МЕТРО…» – з 11 до 3, тресті «Підземшляхбуд-2» – з 5 до 4, у ВАТ «Укрнафта» – з 14 до 3, ЗАТ «Оболонь» – з 7 до 6, ВАТ «Аверс» – з 4 до 3, ЗАТ «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса» – з 5 до 3, ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені С. Ковальської» – з 7 до 3. Із загальної кількості розслідуваних нещасних випадків за участі страхових експертів визнано страховими у першому півріччі нинішнього року 227 (у 2007–2008 рр. – 379 та 329 відповідно). Як бачимо, на підприємствах Києва відбувається значне зниження рівня травматизму. Представники управління у першому півріччі здійснили перевірку

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ стану профілактичної роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці на 1073 підприємствах столиці (у 2007–2008 рр. ці показники становили відповідно 1051 та 1038). У першу чергу перевірялися ті підприємства, де сталися нещасні випадки. Було надано 1888 консультацій потерпілим та 1599 представникам страхувальників. Основними питаннями, які порушувалися потерпілими, були формування пакета документів для призначення страхових виплат і з’ясування їхніх прав як потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві. А представників підприємств переважно цікавило проведення розслідування нещасних випадків, фінансова участь Фонду в проведенні заходів з охорони праці та зменшення розміру страхового тарифу в разі відсутності на підприємстві протягом певного періоду нещасних випадків на виробництві. З метою якнайширшого інформування киян про соціальний захист від нещасних випадків та професій-

них захворювань, діяльність Фонду та нормативну базу представниками управління розповсюджено близько 52 тис. нормативних актів, підручників, журналів, спеціальної літератури, а також плакатів і пам’яток. Зниження рівня виробничого травматизму впродовж останніх чотирьох років було б неможливим без цих позитивних напрацювань управління. Однак у подальшій роботі не можна не враховувати кризові явища в економіці, що не оминули й столицю: нестабільна робота і закриття підприємств, нарощування обсягів виробництва без технічного переоснащення, незадовільний технічний стан машин, обладнання і механізмів, залучення до роботи працівників не за фахом, без належної підготовки та інструктажів, проведення робіт без проектно-технічної документації. Розвиток недержавних форм власності призвів до того, що на таких підприємствах масовими стали випадки залучення робітників

(переважно із сільської місцевості) без законодавчо визначеного порядку працевлаштування. При цьому ніхто не цікавиться ані спеціальністю робітника, ані наявністю у нього трудової книжки. Такі громадяни не стають суб’єктами страхування, на них не поширюється соціальний захист у разі настання страхового випадку, а Фонд зазнає матеріальних втрат через недоотримання частини внесків. Такі реалії спонукають нас до пошуку нових організаційних підходів і методів управління, чіткої узгодженості дій та ухвалення виважених рішень представниками державних органів нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці, об’єднань підприємств, громадських організацій, профспілок, Фонду, органів і установ місцевої влади, причетних до формування та реалізації політики в галузі охорони праці. Адже значно легше й дешевше запобігати нещасним випадкам на виробництві, ніж ліквідовувати їх наслідки.

Охорона праці та профспілки

УВАГУ ПОСЛАБЛЮВАТИ НЕ МОЖНА Відповідно до ст. 41 Закону «Про охорону праці» професійні спілки покликані здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Станіслав Шабардін, головний спеціаліст – технічний інспектор праці ФПУ при Миколаївській облпрофраді

иколаївська обласна рада профспілок завжди працювала над втіленням у життя принципу пріоритету життя і здоров’я працівника на виробництві. Для досягнення цієї мети представники профспілок беруть участь у комплексних перевірках стану охорони праці на підприємствах, які проводяться згідно з планом роботи теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області, узгодженим з облпрофрадою, а також у розробці заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці. Детально вивчається стан охорони праці і виробничого травматизму в окремих галузях, аналізується вплив галузевих профспілок на вирішення питань щодо створення безпечних умов праці, організації громадського контролю за додержанням роботодавцями законодавства про охорону праці. Ці питання розглядаються на засіданнях президії облпрофради. За такою схемою останнім ча-

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

www.ohoronapraci.kiev.ua

потерпілих, то у 2008 р. цей показник становив уже 50%. Прикро, що такі вироки підписують і представники профспілок. Це зайвий раз свідчить про те, що профспілки, як і раніше, ступають слід у слід за роботодавцем, не насмілюючись зайняти принципову позицію. Зрозуміло, що голови профкомів підприємств, організацій, а тим більше профгрупорги напряму залежать від керівників підприємств, а отже, не можуть бути зацікавленими у загостренні стосунків. Але докоряючи низовим профспілковим структурам, слід зазначити, що вже минуло 16 років з того часу, як профспілки фактично позбавлені права здійснювати державний контроль за охороною праці. І хоч як би ми не критикували профспілки, у них майже не залишилося реальних важелів впливу на роботодавця у питаннях охорони праці. Крім того, власнику слід висувати ділові, реальні претензії та робити пропозиції, а зараз у більшості профкомів немає відповідних спеціалістів, бо кадрові проблеми не оминули і профспілки. Звідси ще одне ключове питання – навчання профспілкового активу на всіх рівнях. Не може громадський інспектор з охорони праці належним чином виконувати свої обов’язки, не володіючи як слід питаннями охорони праці. На жаль, профкоми підприємств не можуть організувати навчання з охорони праці своїх представників як потрібно. Очевидно, настав час питання підготовки цієї ланки профспілкового активу розглянути на рівні ФПУ. Обласна рада профспілок звертає увагу профкомів на те, що вони повинні уважно відслідковувати, як адміністрація виконує зобов’язання, передбачені колективним договором, мають активно працювати у сфері захисту соціальних прав людей праці. Учасникам соціального діалогу потрібно об’єднати зусилля для подолання проблем, які сьогодні вийшли на передній план через фінансовоекономічну кризу.

сом було обговорено стан охорони праці в будівництві та агропромисловому комплексі. Облпрофрада розробляє і рекомендує головам галузевих обкомів профспілок заходи щодо усунення причин виявлених порушень. Фахівці облпрофради проводять аналіз роботи підприємств щодо створення здорових і безпечних умов праці, роблять усе можливе для посилення впливу профспілок на питання охорони праці. Розгляду та обговоренню цих питань було присвячене засідання обласної ради, яке відбулося у квітні минулого року. У лютому 2009 р. облпрофрада за участі керівного складу теруправління Держгірпромнагляду, обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації провела семінар-навчання керівників профспілок підприємств області. За планом роботи облпрофради та з нагоди Всесвітнього дня охорони праці наприкінці квітня 2009 р. проведено засідання обласної ради, на якому визначено тактику дій профспілок в умовах фінансово-економічної кризи. Зокрема, йшлося про те, що головним завданням профспілкових організацій у сучасних умовах є забезпечення підвищення ефективності громадського контролю за додержанням роботодавцем вимог безпеки на об’єктах підвищеної небезпеки, особливо під час їх вимушеної зупинки, консервації або відновлення експлуатації. Також йшлося про взаємодію з органами державного нагляду для запобігання аварійності і виробничому травматизму в кризовий період та важливість недопущення скорочення працівників служб охорони праці, а також безпідставне віднесення нещасних випадків до не пов’язаних з виробництвом або звинувачення потерпілих. Останнім часом доволі часто спостерігаються порушення права потерпілих на соціальний захист внаслідок нещасних випадків на виробництві. Відомі випадки, коли потерпілих безпідставно звинувачували у тому, що з їхньої вини стався нещасний випадок. Комісії з розслідування нещасних випадків підприємств не встановлюють організаційних або технічних причин, які фактично спричинили нещасний випадок. Це свідчить про те, що тут не проводиться профілактична робота щодо запобігання порушенням норм безпеки. Нерідко посадові особи намагаються приховати від розслідування нещасний випадок, що стався, створюючи передумови до ущемлення прав потерпілих на одержання не тільки своєчасної медичної допомоги, а також і на відшкодування шкоди. Необ’єктивність розслідування нещасних випадків змушує родини загиблих звертатись до суду. У квітні цього року теруправління призначило повторне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 01.04.2008 р. з електриком Ольшанської сільської ради Миколаївського району, бо районний суд скасував акти за формами Н-5 і НПВ, складені по даному випадку комісією з розслідування. Якщо у 2007 р. із загальної кількості нещасних випадків на виробництві 42% становили такі, в яких провину за нещасний випадок покладено на самих

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Коротко про важливе Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ОГОЛОШУЄ КОНКУРС із зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої-другої категорії, призначення на які здійснюється Кабінетом Міністрів України: Голова Комітету Перший заступник Голови Комітету (комплексне управління) Заступник Голови Комітету (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці в гірничорудній та нерудній промисловості, металургійній, машинобудівній промисловості, в енергетиці, будівництві) Заступник Голови Комітету (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці у вугільній промисловості, геологомаркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин) Заступник Голови Комітету (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці в нафтогазовидобувній, хімічній, нафтопереробній, газовій промисловості; в аграрно-промисловому комплексі; на транспорті та у зв’язку, у соціально-культурній сфері) До участі в конкурсі допускаються особи, які: є громадянами України; вільно володіють державною мовою; мають повну вищу освіту відповідного спрямування сфери діяльності органу; мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування не менш як п’ять років та займають (займали) посади в державних органах чи органах місцевого самоврядування не нижче четвертої категорії. Особи, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії такі документи: заяву про участь у конкурсі; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України; заповнену особову картку форми П-2 ДС; фотокартку розміром 4 х 6 см. Відбір претендентів здійснюється у формі співбесіди, яка буде проведена конкурсною комісією у грудні 2009 року. Документи приймаються протягом 30 календарних днів після опублікування оголошення. Повна інформація про умови конкурсу надається за тел. 289-03-32; адреса: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10. 56

Слідами наших публікацій

Журнал виступив – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 8, 2009 р.) було надруковано статтю В. Кобця «Вимоги закону обговорювати не треба», в якій йшлося про результати комплексної перевірки стану промислової безпеки та охорони праці у ЗАТ «Млибор», що на Чернігівщині. Як повідомив голова правління ЗАТ «Млибор» Т. Однолько, в березні 2009 р. теруправлінням Держгірпромнагляду по Чернігівській області було проведено комплексну перевірку підприємства і за результатами складено відповідний акт. З першого дня після отримання приписів на підприємстві видано наказ та розроблено план усунення недоліків, виявлених у ході перевірки. В місячний термін переважну більшість недоліків було усунено. Наприкінці травня на засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області було розглянуто питання про стан безпеки та умов праці на ЗАТ «Млибор». Керівництво підприємства прозвітувало про вжиті заходи. Зокрема, було відмічено, що на підприємстві переглянуто і приведено у відповідність із типовим Положення про службу охорони праці підприємства. Складено та затверджено графік обстеження виробничих підрозділів інженером з охорони праці, якому надано право на видачу приписів керівникам підрозділів. Оновлено форму припису служби охорони праці, керівники структурних підрозділів зобов'язані надавати письмові відповіді на приписи. Посадові інструкції працюючих переглянуто і приведено у відповідність з вимогами нормативних документів. Крім того, проведено повірку манометрів на посудинах, що працюють під

тиском, та всіх манометрів, що не були повірені на момент перевірки. Усі виробничі приміщення, де встановлено технологічне і транспортне устаткування, обладнані кнопками «Стоп» для одночасного відключення устаткування й аспірації. Доступ до кнопок є вільним. Також обладнано пристроями екстреного відключення приводу (з будьякого місця) відкриті ділянки транспортерів прохідних галерей на елеваторі. Усі стаціонарні площадки для обслуговування технологічного обладнання елеватора огороджено та зашито по нижньому периметру. В проході теплової оболонки відділення готової продукції закрито монтажний отвір, проведено бетонування підлоги. Виготовлено та встановлено пристрій для фіксування у відкритому положенні кришки отвору люка виходу на площадку завантаження автотранспорту, огородження клинопасових передач приводів вентилятора калорифера; прибрано сліди підтікання мастил з обладнання елеватора, млина у відділенні готової продукції; проведено ревізію моторів і редукторів для усунення подальшого підтікання мастил тощо. Започатковано співпрацю з Чернігівським ЕТЦ у частині оформлення дозволів на ведення робіт підвищеної небезпеки, а також паспортизації будівель та споруд. Наказом по підприємству оновлено склад постійно діючої комісії з перевірки знань. Як повідомив перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області А. Дубров, інспекторський склад здійснює постійний контроль за виконанням розроблених заходів з усунення виявлених перевіркою недоліків.

Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Генадій Суслов ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Офіційно

Ще раз ПРО ЗАСАДИ

ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ

олова Федерації профспілок України Василь Хара на початку вересня звернувся з листом до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, в якому зазначив, що умови і безпека праці на виробництві значною мірою залежать від дієвого державного нагляду за додержанням роботодавцями законодавства про охорону праці. Однак на ефективність нагляду негативно вплинуло прийняття Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанов Кабінету Міністрів від 28 квітня 2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» і від 21 травня 2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», якими регламентується проведення перевірок з питань охорони праці. Професійні спілки, відповідно до законодавства, здійснюють громадський контроль за охороною праці. У цій роботі представники профспілок тісно взаємодіють з інспекторами Держгірпромнагляду, в тому числі проводять спільні перевірки суб’єктів господарювання. І така співпраця дає позитивні результати, особливо в питаннях запобігання виробничому травматизму. Високий рівень виробничого травматизму, в тому числі смертельного, і професійних захворювань в Україні змушує значно посилити контрольно-наглядову роботу. Від якості державного нагляду і громадського контролю, своєчасного виявлення порушень, негайного реагування на них роботодавців залежить здоров’я і життя багатьох працівників. Слід зазначити, що Україна приєдналась до Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 «Про інспекцію праці в промисловості й торгівлі» та № 129 «Про інспекцію праці в сільському господарстві», якими встановлено, що інспектори можуть проводити перевірки у будь-який час, без будь-яких перешкод чи попереджень. Норми цих конвенцій є складовою національного законодавства України, однак спроби прямого застосування в багатьох випадках зустрічають спротив з боку роботодавців з посиланням на вказані вище постанови Уряду. Голова ФПУ попросив дати доручення Міністерству юстиції України терміново опублікувати офіційне роз’яснення щодо правомірності прямого застосування органами державного нагляду в Україні норм Конвенцій МОП № 81 та № 129, а також внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України № 413 від 28 квітня і № 502 від 21 травня 2009 р. щодо непоширення їх дії на перевірки, що проводяться органами Держгірпромнагляду України. Наводимо відповідь Міністерства юстиції (лист від 02.10.2009 р. № 10858-0-4-09-21) Голові ФПУ на порушене питання.

Шановний Василю Георгійовичу! На виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра Олександра Турчинова від 07.09.2009 р. № 48810/1/1-09 Міністерство юстиції розглянуло Ваше звернення щодо надання роз’яснення стосовно правомірності застосування органами державного нагляду норм Конвенцій МОП № 81 та № 129; щодо внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 413 і від 21 травня 2009 р. № 502 в частині непоширення дії зазначених постанов на перевірки, що проводяться органами Держгірпромнагляду України і, в межах компетенції, повідомляє таке. При розгляді порушених питань слід враховувати наступні норми чинного законодавства. Щодо правомірності застосування органами державного нагляду норм Конвенцій МОП № 81 та № 129. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійсненwww.ohoronapraci.kiev.ua

ня державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон). Статтею 3 Закону визначено основні принципи державного нагляду (контролю). Згідно з абзацами першим і дванадцятим статті 3 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом дотримання умов міжнародних договорів України. Стаття 15 Закону «Про міжнародні договори України» (далі – Закон) регулює питання щодо дотримання міжнародних договорів України. Так, відповідно до статті 15 Закону чинні міжнародні договори України

підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов’язання за цими договорами. При цьому стаття 19 Закону регулює питання щодо дії міжнародних договорів України на території України. Статтею 19 Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законо-

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ давства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Слід зазначити, що Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці № 81 1947 р. про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, прийняту 11 липня 1947 р., а Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-ІУ ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці № 129 1969 р. про інспекцію праці в сільському господарстві, прийняту 25 червня 1969 р. Таким чином, з огляду на вищенаведене слід зазначити, що Конвенції Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві є частиною національного законодавства України та підлягають неухильному виконанню. Щодо внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 413 і від 21 травня 2009 р. № 502 в частині непоширення дії зазначених постанов на перевірки, що проводяться органами Держгірпромнагляду України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» Кабінет Міністрів України постановляє: органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, зокрема тимчасово припинити проведення планових перевірок суб’єктів господарювання; Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва надавати методологічну допомогу органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, з метою забезпечення виконання цієї постанови. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та 58

охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» прийнята відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з урахуванням вимог Закону України «Про охорону праці». Як уже зазначалось, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Згідно з абзацом другим статті 1 Закону державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі – органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Статтею 2 Закону визначена сфера його дії. Так, згідно з частиною першою цієї статті дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Разом з цим частиною другою статті 2 Закону встановлено виняток для певного кола відносин у сфері господарської діяльності. А саме, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на

ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Отже, Закон не встановлює винятку щодо відносин у сфері охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю. Враховуючи наведене, вважаємо, що дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширюється на відносини у сфері охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю. Крім того, зазначаємо, що Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва згідно із Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. № 667, організовує роботу, пов’язану із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та узагальнює стан здійснення центральними органами виконавчої влади заходів щодо проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Так, у листі від 10 липня 2008 р. № 5811 Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва визначає перелік органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах господарської діяльності (діяльність яких підпадає під сферу дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), відповідно до якого Держгірпромнагляд належить до органу державного нагляду (контролю). Таким чином, визначення Держгірпромнагляду органом державного нагляду (контролю) не є предметом регулювання постанов Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 413 та від 21 травня 2009 р. № 502. З повагою Міністр Микола Оніщук ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Під час виконання робіт з розбирання одноповерхової будівлі виробничого цеху було травмовано робітника. Комісією з розслідування нещасного випадку було визначено, що однією з основних причин, які призвели до цього, стала відсутність проекту виконання робіт згідно з пп. 1.1, 1.28 СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве». Але в п. 2.49 СНиП ІІІ-4-80* зазначено, що «перед разборкой или сносом строений должны разрабатываться мероприятия по обеспечению безопасного ведения работ», що й було зроблено, тобто розроблено заходи, видано наряд-допуск, проведено цільовий інструктаж. Чи обов’язкова розробка проекту виконання робіт з розбирання будівлі, чи достатньо розробки заходів безпеки відповідно до вимог пп. 2.49–2.52 вищевказаного СНиПу? (О. Стадник, заступник генерального директора з будівництва АТЗТ «Номак-Інвест», м. Суми) Відповідно до вимог НПАОП 45.2-1.12-01 «Правила безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств» (далі – Правила) всі роботи, пов’язані з реконструкцією підприємств, виконуються за наявності затвердженої проектно-технологічної документації, розробленої відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» (далі – ДБН) з урахуванням особливостей виконання робіт.

Крім того, п. 4.2 Правил встановлено, що «безпечна організація робіт з реконструкції розробляється у складі проекту організації будівництва (ПОБ) і проекту виконання робіт (ПВР). Пунктом 1.1 ДБН визначено, що будівництво об’єкта повинно здійснюватися на основі попередньо розроблених рішень з організації будівництва і технології виконання робіт, які повинні бути відображені в проектно-технологічній документації (ПТД).

Наше підприємство займається дослідними роботами з вирощування саджанців для заліснення Нижньодніпровських пісків, тому ми маємо й лісові масиви, яким понад 60 років. Щороку проводяться насадження і нових площ. Для гасіння та запобігання пожежам у пожежонебезпечний період (і не тільки) у нашій філії є підрозділ під назвою «Пожежна лісова станція». У нас також є своя добровільна пожежна дружина (команда), укомплектована працівниками філії у кількості 10 осіб. Крім профілактичної роботи з додержання протипожежного режиму, члени ДПД у разі виникнення пожеж лісових масивів беруть безпосередню участь у їх локалізації та гасінні. Чи передбачено законодавчими та нормативними документами для членів добровільних пожежних дружин (команд) пільги та компенсації за небезпечні умови праці? (В. Грохольський, головний інженер держпідприємства «Степова філія УкрНДІЛГА», м. Цюрупинськ, Херсонська область) Порушені Вами питання визначені відповідними статтями Закону «Про пожежну безпеку», а саме: для членів добровільних пожежних дружин (команд) передбачено: оплату праці за час їхньої участі у ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також навчальної підготовки та чергувань з розрахунку середньоwww.ohoronapraci.kiev.ua

місячного заробітку за місцем роботи; можливість надання додаткових відпусток із збереженням заробітної плати, а також грошових премій та цінних подарунків; члени добровільних пожежних дружин (команд) підлягають обов’язковому особистому страхуванню на випадок загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання,

До її складу входять проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР). Вимоги пп. 2.49–2.52 СНиП ІІІ-4-80* є лише складовою частиною ПВР. У п. 1 ГОСТ 12.3.002–75* «Процессы производственные» встановлено, що «безопасность производственных процессов в течение всего времени их функционирования должна быть обеспечена... включением требований безопасности в нормативно-техническую и технологическую документацию». Виходячи із зазначеного, розробка ПВР для виконання робіт з розбирання (демонтажу конструкцій) виробничої будівлі є обов’язкова, і комісія у матеріалах розслідування нещасного випадку правомірно зробила посилання на пп. 1.1, 1.28 СНиП ІІІ-4-80*. Л. Єрмілов, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

одержаних під час ліквідації пожежі або наслідків аварії, у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони обіймали (обіймають). З метою реалізації цих вимог законодавства за ініціативи Державного департаменту пожежної безпеки прийнято постанову Кабінету Міністрів від 25.02.2009 р. № 136 «Про затвердження Положення про добровільну пожежну дружину (команду)», де чітко зазначено шляхи забезпечення соціальних гарантій, оплати праці та надання пільг для членів цих формувань. Ці вимоги мають бути обов’язково відображені у колективному договорі. Разом з тим зазначаємо, що вказаною постановою уряду керівництво міністерств, інших центральних органів виконавчої влади зобов’язано вжити заходів щодо забезпечення діяльності добровільних пожежних дружин (команд). Е. Улинець, начальник Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Вимогами п. 4.7 «Загальних правил безпеки для підприємств і організацій металургійної галузі» визначено, що пускові пристрої механізмів мають бути обладнані ключем-биркою. Металорізальні верстати механічного цеху нині обслуговуються із застосування жетонів-бирок. Чи завжди треба обладнувати верстати ключами-бирками? В Україні ще експлуатуються верстати, виготовлені у довоєнні часи. Іноді необхідно внести зміни у конструкцію таких верстатів для того, щоб привести її у відповідність до вимог норм і правил, що оновлюються. З ким узгоджуються такі зміни, якщо підприємства-виготівники вже не існують? (В. Рибаков, начальник механічного цеху ВАТ «Комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя) З набранням чинності Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.12.2008 р. № 289, зареєстрованих у Мін’юсті 29.01.2009 р. за № 87/16103 (далі – Правила), вважаються такими, що не застосовуються на території України «Общие правила безопасности для предприятий и организаций металлургической промышленности», затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 13.05.87 р. Відповідно до п. 3.2 глави 3 розділу VII Правил пости керування повинні бути обладнані індивідуальними ключами-бирками. Згідно з вимогами ОСТ 1455-79 «ССБТ. Бирочная система на пред-

приятиях и в организацих черной металлургии. Основные положения. Порядок применения», «жетонбирка применяется на всех механизмах и служит для допуска к работам, выполнение которых требует разборки силовой и оперативной цепи механизма», а «ключ-бирка устанавливается на механизмах, имеющих посты управления, в которых во время работы механизмов постоянно находятся лица, ими управляющие, и служит для предупреждения случайного пуска механизма, осуществления доступа к управлению механизмом». «Допускается не устанавливать ключи-бирки на механизмах, посты управления которых оборудованы за-

Якими нормативними документами керується Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань при визначенні класу професійного ризику виробництва та відповідно страхового тарифу? Наше підприємство виробляє паркет, вид діяльності згідно з КВЕД 20.10.0 – лісопильне та стругальне виробництво. Невже переробка деревини належить до найбільш небезпечних виробництв, враховуючи, що всього класів ризику 67, а Фонд визначив клас професійного ризику нашого підприємства 66? (Є. Крутенко, інженер з охорони праці, м. Кривий Ріг) З метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на страхування від нещасного випадку галузі економіки та види робіт (далі – галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13.09.2000 р. № 1423. Фонд відносить підприємства до галузей економіки та відповідно до класів професійного ризику виробництва за видами їх основної діяльності на підставі відомостей, заявлених підприємством у Заяві про взяття на облік як платника страхових внесків 60

(або основний вид економічної діяльності), затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 р. № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України». Залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого відноситься підприємство, визначається страховий тариф, установлений Законом «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідно до зазначених нормативно-правових актів, підприємства з КВЕД 20.10.0 відносяться до 66 кла-

порами или находятся в помещениях, препятствующих проникновению в посты управления посторонних лиц». Зважаючи на зазначене, пости керування металорізальних верстатів, які не обладнані запірними пристроями або не розміщені у приміщеннях, що перешкоджають проникненню в пости керування сторонніх осіб, повинні бути обладнані ключамибирками. Відповідно до вимог п. 1.3 глави 1 розділу ІІІ Правил вносити зміни в конструкцію діючого основного устаткування, у технологічні схеми (далі – зміни) без узгодження з головною проектною організацією або заводомвиготівником не дозволяється. У разі припинення існування зазначених організацій зміни погоджують з організаціями-правонаступниками. За відсутності організаційправонаступників зміни погоджують з іншими організаціями чи відомствами (за наявності), до компетенції яких вони належать. О. Ігнатов, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

су професійного ризику виробництва та сплачують страхові внески до Фонду за тарифом 6,62% до витрат на оплату праці. Щодо розрахунків визначення класів професійного ризику виробництва галузей економіки та розмірів страхових тарифів на страхування від нещасного випадку повідомляємо, що вони здійснюються відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13.09.2000 р. № 1423 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів від 16.05.2001 р. № 527 та від 27.06.2003 р.№ 985). Основними показниками, на яких базуються розрахунки, є: фактична сума страхових виплат Фонду, призначених потерпілим, включаючи суми пенсій по інвалідності чи пенсій у зв’язку з втратою годувальника, у базовому періоді; фактична сума витрат роботодавців, на які нараховуються страхові внески, у базовому періоді; прогноз суми витрат роботодавців, на які нараховуються страхові внески, на наступний (плановий) рік. ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ На нашому підприємстві стався нещасний випадок, потерпілому встановлено стійку втрату працездатності (інвалідність). На підприємстві немає комісії з питань охорони праці, про що підприємство повідомило відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд). Начальник відділення виконавчої дирекції Фонду запросила потерпілого, щоб він написав заяву в комісію з питань вирішення спорів на розгляд зменшення йому ж (потерпілому) одноразової допомоги, а страховий експерт зібрав комісію. Чи правомірні дії начальника відділення? Яка процедура розгляду зменшення одноразової допомоги потерпілому? До чиїх обов’язків входить право на збирання комісії? Яке відношення має Фонд до комісії з питань вирішення спорів? (А. Журавльов, інженер з охорони праці, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область) Відповідно до підпункту 3.5.3 п. 3.5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007 р. № 24 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22.06.2007 р., у разі встановлення комісією з розсліду-

вання нещасного випадку того, що ушкодження здоров’я настало не тільки з причин, які залежать від роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів з охорони праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більш як на 50%.

У газовому цеху нашого підприємства створено добровільну газорятувальну дружину, членами якої ми є. Такі дружини створюють у газовибухонебезпечних цехах підприємств, на яких створено газорятувальну службу, і є її резервом. Основні завдання цих дружин – рятування людей під час аварій та нещасних випадків, провадження аварійних, ремонтновідбудовних робіт, що потребують застосування газозахисної апаратури, проведення профілактичної роботи щодо запобігання аваріям і нещасним випадкам на виробництві. Чи прирівнюються члени таких дружин до газорятувальних служб і чи мають вони право на пільгову пенсію за Списком № 2 як газорятувальники? (А. Красиков та інші працівники газового цеху ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Донецька область) Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабі-

нетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць. Тобто підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є насамперед наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження відповідних умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня (не менше ніж 80%),

Чи потрібно проходити попередній первинний медичний огляд робітникам та іншим працівникам при прийнятті на роботу у випадку, якщо вони поступають на роботу за окремим (без заяви) договором і не рахуються в штаті трудового колективу підприємства? (В. Гальченко, начальник Полтавського відділення бурових робіт БУ «Укрбургаз») Відповідно до п. 2.2 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердwww.ohoronapraci.kiev.ua

ження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 23.07.2007 р. за № 846/14113, необхідність проход-

Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а в разі якщо вона не створена,– комісією з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду, виходячи з критеріїв, які зазначені у цьому Порядку. Отже, дії начальника відділення є правомірними. Крім того, слід зазначити, що комісія з питань вирішення спорів створена відповідно до Положення про комісію при виконавчій дирекції Фонду з питань вирішення спорів, затвердженого постановою правління від 01.11.2001 р. № 37. С. Нестеров, перший заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

встановленого для даного виробництва, робіт, професій та посад. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на таку пенсію. Оскільки роботи, пов’язані з діяльністю добровільних газорятувальних дружин металургійних підприємств не передбачені Списками № 1 і № 2 як чинними, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р., так і попередніми, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.94 р. № 162, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10, та Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173, тому працівники, які є членами (учасниками) таких дружин, правом на пенсію за віком на пільгових умовах як не користувались, так і не користуються. Т. Хоромська, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

ження працівником попереднього та періодичного медичного огляду вирішують заклади державної санітарно-епідеміологічної служби при оформленні Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. М. Жданова, директор Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Я працюю на цегельному заводі машиністом багатоківшового екскаватора, сім місяців на рік зайнятий на видобуванні глини в кар’єрі. Враховуючи, що завод сезонний (використовується природна сушка), після закінчення виготовлення цегли виконую роботи з рекультивації земель у кар’єрі, в зимовий час ремонтую екскаватор. Чи маю я право на пільгову пенсію за віком відповідно до розділу І. «Гірничі роботи» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11.03.94 р. № 162? (В. Тищенко, Полтавська область) Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, передусім, наявність виробництва, професії, робіт або посад у Списках № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36, та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосеред-

ньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умови зайнятості його на цих роботах повний робочий день. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених Списками, не менш як 80% робочого часу. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. У розділі І. «Гірничі роботи» чинного Списку № 2 перелічено корисні

На наше підприємство влаштовується працівник, який має диплом про навчання за професією «оператор верстатів з ЧПК», виданий Харківським ПТУ № 10 у 2003 р., і запис у трудовій книжці про те, що він працював за професією «токар-розточувальник 4 розряду». Ніяких документів про навчання за професією «токар-розточувальник» немає. Чи можна такого працівника приймати на роботу за професією «токаррозточувальник» без проведення навчання, керуючись лише записом у трудовій книжці? (С. Воронін, головний інженер ВАТ «Завод «Павлоградхіммаш», Дніпропетровська область) Відповідно до ст. 16 Закону України «Про професійно-технічну освіту» документом про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації є диплом (свідоцтво про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації) встановленого зразка. Зразки документів про професійно-технічну освіту затверджені постановою Кабінету Міністрів від 09.08.2001 р. № 979 «Про затвердження зразків документів про професійно-технічну освіту», наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2001 р. № 788 «Про затвердження опису зразків документів про професійнотехнічну освіту».

Водночас відповідно до п. 13 Загальних положень розділу 1 «Професії робітників» вип. 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 р. № 336, особи, що не мають професійної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та якісно і у повному обсязі виконують покладені на них завдання та обов’язки, можуть бути, як виняток, прийняті на відповідну роботу.

копалини, видобування яких відкритим способом дає право на пільгову пенсію за умови наявності в копалинах шкідливих речовин І, ІІ та ІІІ класу небезпеки. Відповідно до ГОСТ 12.1.005–88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» глини віднесені до речовин IV класу небезпеки. Зважаючи на викладене, машиністи екскаваторів, які працюють на цегельних заводах у кар’єрах з видобування глини, права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 не мають. В. Ткаленко, заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

Враховуючи зазначене, працівник може бути прийнятий на роботу за професією «токар-розточувальник» без документів про присвоєння йому робітничої кваліфікації як такий, що має практичний досвід роботи за цією професією, про що свідчить запис у трудовій книжці. З метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку його приймають, при укладенні трудового договору може бути встановлене випробування відповідно до ст. 26 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП). Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку має право розірвати трудовий договір (ст. 28 КЗпП). О. Товстенко, директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Ю. Зубенко 62

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2009