ohorona-pratsi-04-02 by Охрана труда

індекс 7 4 3 7 7

2004 Підсумки роботи Держнаглядохоронпраці за 2003 р. і пріоритетні напрями державного нагляду Про стан нормативноправового забезпечення охорони праці Дегазація і використання метану — важливий фактор безпечного ведення гірничих робіт Школа інженера з охорони праці Негативний вплив змінної праці на стан здоров'я і працездатність людини Відшкодування моральної шкоди заподіяної умовами виробництва

22 січня цього року відбулася зустріч Голови Федерації роботодавців України, Президента Українського союзу промисловців і підприємців А. Кінаха з виконавчим директором Міжнародного бюро праці (Женева) Карі Тапіолою, на якій були обговорені питання співпраці МБП з ФРУ та подальшої реалізації проекту технічного співробітництва М О П «Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у світі праці». На зустрічі було зазначено, що ФРУ з самого початку активно брала участь у реалізації проекту та значною мірою сприяла прийняттю МБП та Департаментом праці СШ А рішення щодо продовження його дії до червня 2005 р. з додатковим фінансуванням. За участі ФРУ ' опрацьовано робочий план реалізації проекту на 2004 р., підготовлено законопроект про со' ціальне партнерство, нову ре- Щ | дакцію Законів «Про колективні і договори та угоди», «Про порядок вирішення колективних тру- В дових спорів (конфліктів)». А. Кі- І нах відзначив високу ефективність заходів, що проводяться в Україні під егідою МОП. .ф Наступного дня у Міністерстві праці та соціальної політики ' ' ~ л відбулося засідання консультативного комітету проекту технічного співробітництва М О П «Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у світі праці». У роботі засідання взяли участь перший заступник Міністра праці та соціальної політики М. Солдатенко, виконавчий директор МБП Карі Тапіола, постійний представник Програми розвитку О О Н в Україні Даглас Гарднер, секретар Посольства

ЕФ СП

вил дня МОП

# ня трудового законодавства та системи інспекції праці, ефективне визнання права на ведення колективних переговорів, сприяння недискримінації за статтю у сфері праці. Щ8ЯЯШЯЙІ У рамках реф орму- Я И Н Н Н В вання т р у д о в о г о законод а в с т в а України право.. 1 дилося широке тВ Г '" в ТВ о б го в о р е н н я напрацю вань І : М іж в ід о м ч о ї ’

"^^ 3 Щ

СШ А в Україні Тімоті Теппі, національний кореспондент М О П в Україні В. Костриця, представники всеукраїнських об'єднань профспілок та роботодавців, керівники Національної служби посередництва та примирення, відповідальні працівники секретаріату Кабінету Міністрів України, Мінпраці. Учасники засідання констатували, що за два з половиною роки реалізації проекту Мінпраці за безпосередньої участі соціальних партнерів — профспілок і роботодавців та за підтримки МБП забезпечили виконання одного з етапів модернізації соціально-трудових відносин, зокрема з таких напрямів, як реформуван-

Мінпраці, на національних і регіональних семінарах, у заV собах масової інформації. РеV зультатом цієї діяльності стало 1 схвалення Концепції реформування законодавства про працю та опрацювання проекту _____ нового Трудового кодексу України, який після подання до Верховної Ради України було прийнято у першому читанні. Здійснено професійну підготовку близько 600 державних інспекторів праці, вироблено стратегію діяльності інспекції, яка базується на основоположних принципах міжнародної системи інспекції праці. Проведення ряду семінарів з питань свободи асоціації та колективних переговорів по всій країні сприяло активізації соціального партнерства, демократизації системи регіонального управління, розширенню сфери управлінських рішень з питань соціально-економічного розвитку регіонів за участі соціальних партнерів, а також підвищенню автори-

тету профспілок і організацій роботодавців, зняттю конфліктів між профспілками, налагодженню між ними взаємодії у відстоюванні своїх прав та інтересів. Питання недискримінації за статтю та за іншими ознаками (расовими, релігійними тощо) червоною ниткою проходили через всі заходи в рамках проекту. Вони знайшли своє відображення і в проекті Трудового кодексу, і в програмі перепідготовки державних інспекторів праці, і в моделях колективних договорів і угод. У ході реалізації проекту досягнуто поставлених цілей, виконано заплановані заходи, до участі в яких залучалися

представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, соціальні партнери, кращі вітчизняні вчені, практики, міжнародні експерти, інші фахівці у сфері соціально-трудових відносин. На засіданні був прийнятий робочий план реалізації проекту на 2004 р.

На знімках (зліва направо): заступник Голови ФРУ В. Грищенко та Голова ФРУ, Президент УСПП А. Кінах; національний кореспондент М О П в Україні В. Костриця та виконавчий директор МБП Карі Тапіола; перший заступник Міністра праці та соціальної політики М. Солдатенко, національний координатор проекту М ОП Н. Зарько та технічний радник проекту С. Ченюк на засіданні консультативного комітетуФото В . О В Ч А Р У К А

Науково-виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Держнаглядохоронпраці України; редакція журналу «Охорона праці»

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г. Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця________________________________

№ 2 ( 116)/2004

Зміст Л. ШУТКО В. БОРОДІН Г. ЩУРОВ B. КОБЕЦЬ К. ЦВ1ГУН Н. БЕЗУГЛА C. ПОПОВИЧ М. ХАЛІМОВСЬКИЙ В. СЕРДЮК, А. КОВАЛЬ, М. ОЛІЙНИК

Підвищити ефективність держ авного нагляду Рекомендації учасників засідання круглого столу на тему: «Н орм ативно-правове забезпечення охорони праці: тягар минулого і проблеми сьогодення» Незамінний помічник у роботі Стан норм ативно-правового забезпечення охорони праці в Україні Зона підвищ еної небезпеки Колектив завжди відповість взаємністю Не все так погано в наш ому домі Проблеми кримської «глибинки» Чого навчимо зараз, те й матимемо в майбутньому Навчання з питань охорони праці: актуальність, орієнтація, проблеми П ро впровадження системи менеджменту проф есійної безпеки і здоров'я

6 7

8 10 12 14 16 18 19

Б е з п е к а праці B. C. В. В. Н. В.

РАДЧЕНКО ПОПОВИЧ СОПІЛЬНЯК КОБЕЦЬ БЕЗУГЛА СОПІЛЬНЯК

Багатство на вітер — зле природі! Через безкарність браконьєрства єгер беззахисний Трагедія в Бичківцях. Де наступна? О х о р о н а праці у напівпідвалі Життя людини в розрахунок не входило А чи всіх винних покарано?

23 26 28 32 35 36

О Ш к ш к з Й и ш @ и @ [°)(ш § ® ш ( р ® н г а Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік

. ЛЕСЕНКО

М е диц и на праці Л. БЕЗУГЛИИ В. ЧЕРНЮК, В. ЛАСТОВЧЕНКО, В. ЗАХАРОВ

Важка перлина козацького степу

Ф актор , що погірш ує умови праці

С о ц іа л ь н а п ол іт и к а О. БИКОВ О. БИКОВ О. ДЕРДІН

Головний принцип у роботі з потерпілими Відпочинок для душі П ро відшкодування м оральної шкоди

45 46 47

Офіцій ни й розділ Т. МОРДИК

Слідами наших публікацій 40 років сумлінної праці За листами читачів

49 50 51

Н а першій сторінці обкладинки муляр ЗАТ «Побутрембуд» (Київ) В. Пята Ф ото В. ОВЧАРУКА

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географ ічних назв та інш их відомостей несуть автори публікацій. Рукописи За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп'ютерний набір — І. Пилипенко. Комп'ютерна верстка — 0. Батура, Г. Борецька, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.02.2004. Формат 60x84/8. Папір — крейдований. Друк — офсетний. Ум. друк. арк. — 7,44. Обл.-вид. арк. — 9,61. Тираж 11125 прим. Зам. № 04-3151. Надруковано в друкарні «Нов їй друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська, 1.

— 21 437

Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації безпеки життя

не рецензуються.

м Щ т х # " лу Ш ановні читачі!

Редакційна колегія

—

558-74-11

головний редактор журналу «Охорона праці-

— начальник Головного управління державної інспекції з ядерної і радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України

558-36-03

завідувачка редакційного відділу журналу "Охорона праці»

—

269-45-31

начальник управління безпеки транспорту Міністерства транспорту України

У липні 2004 р. журналу «О хорона праці» виповнюється 10 років. Редакція журналу підбиватиме підсумки роботи і намічатиме творчі

559-53-44

—

— 228-02-51

керівник управління апарату ФПУ з питань охорони праці та здоров'я

— заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи ж ур на л у«Охорона праці»

558-74-18

— заступник директора департаменту із надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінпаливенерго України

462-03-44

—

плани на майбутнє.

539-09-63

начальник відділу охорони праці ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»

Для нас важливо знати вашу дум -

— перший заступник начальника

220-12-46

ку про журнал, оскільки ми працю-

Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

ємо тільки для вас, прагнемо разом

завідувач лабораторії проблем страхування об'єктів підвищеної небезпеки та соціального страхування від нещасних випадків

з вами шукати шляхів удосконалення

Національного науково-дослідного інституту охорони праці

системи управління охороною праці,

заступник Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці

поліпшення профілактики травматизму, зниження аварійності на підпри-

— 440-61-01

— 220-04-95

—

завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю

559-60-63

—

заступник Голови Державного комітету України

ємстві.

220-72-94

з нагляду за охороною праці

У зв'язку з цим з нового року ми вводимо рубрику «ЩО Я ДУМАЮ

ПРО СВІЙ ЖУРНАЛ» і просимо відповісти на запитання: « Щ о вам подобається в журналі, що вас не влаштовує у його змісті?» і «Яким темам, на ваш погляд, потрібно приділити увагу у 2004 і наступні роки?»

— заступник головного редактора журналу »Охорона праці»

, докт

техн. наук

551-95-69 441-97-52

Редакція журналу Головний редактор 558-74-11

Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи 558-74-18

Заступник головного редактора 551-95-69

Завідувачка редакційного відділу 558-36-03

Завідувач відділу науково-технічного редагування та зв'язку з громадськістю

До

10-річного ювілею журналу

559-60-63

Редактори:

редакція оголошує конкурс на кра-

558-36-03

щу аналітичну статтю, де будуть порушені актуальні проблеми охорони праці та запропоновані конкретні Переможці конкурсу будуть нагороджені грошовими преміями: II м ісце III м ісце

1000 г р н .;

—

(062) 304-34-53

по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій обл.

шляхи їх вирішення.

I м ісце

Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл.

(0382) 55-83-33

по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл. (0482) 22-92-41

по Харківській, Полтавській та Сумській обл. (0572) 99-50-77

700 г р н .;

по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.

300 грн.

по Дніпропетровській та Кіровоградській обл.

—

Трьох авторів буде н а го р о д ж е но заохочувальним и прем іям и по

(0322)74-38-13 (056) 729-33-02

по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим (056) 729-33-02

Фотокореспондент

100 грн. Термін подачі статей на конкурс — до 1 червня 2004 р. Редакція ж урналу

551-95-67

Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

559-48-31,558-74-27 551-95-65,558-92-56 559-19-51 559-62-79,551-95-68

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua

У ДЕРЖ НАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ

У г р у д н і м и н у л о го р о к у п р о й ш л и навчання та атестацію з питань о х о р о н и праці 23 д и рект ор и р а й о н н и х центрів зайнятості н а се л е н н я К ір о в о г р а д с ь к о ї області та 44 п о с а д о в і о с о б и , спеціаліст и з о х о р о н и праці і прац івн ики сіл ь сь к и х р а д К ір о в о г р а д с ь к о г о та О н у ф р іїв с ь к о г о р а й о н ів . Кошти на навчання ви д іл ил и р а й д ер ж а д м ін іст р а ц ії та о б л а с н е уп р авл ін н я в и к о н а в ч о ї д и р е к ц ії Ф о н д у со ц іа л ь н о го ст рахування від н ещ а сн и х ви п а дків на виробницт ві та п р о ф е с ій н и х за х в о р ю в а н ь . В п р о д о в ж 2003 р . ін сп ект ор ським с к л а д о м т еруправління Д ерж нгаглядохорон праці п о Х а р к ів сь к ій області п ід час обст еж енн я п ід н а гл я д о в и х об'єктів б у л о ви я в л е н о п о н а д 105 тис. п о р у ш е н ь нормат ивноп р а в о в и х актів п р о о х о р о н у п р а ц і. В результаті п о н а д 16 тис. р а зів п р и з у п и н я л а сь робот а на цих об'єкт ах. За д оп ущ ені поруш ення д о адміністративної відповідальност і б у л о прит ягнено 3141 п о с а д о в у о с о б у ( у 2002 р . — 3 0 0 7 ), з них п е р ш и х к ер ів н и к ів -----57 2 (у 2002 р . — 447) і ош т раф овано на с у м у 236 тис. г р н . (у 2002 р . — 212 тис.). Звіти 181 к ер ів н и к а підприєм ст в б у л о з а сл у х а н о на за сід а н н я х п р оф іл ьн их ін сп е к ц ій , 36 — на р а д і т еруправління. Р іш ен н ям и р а д и т еруправління за ви я вл ен і г р у б і п о р у ш е н н я д ію ч о г о законодавст ва п р о о х о р о н у п р ац і на 36 підприєм ст в р е г іо н у б у л о н а к л а д е н о штрафні санкції.

ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВША ВАГЛИДУ ш

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

На розш иреном у засіданні колегії Д ержавного ком іт ет у У к раїни з нагляду за охороною праці, яке відбулося 31 січня 2004 р., було підбито підсум ки роботи органів Д ерж наглядохоронпраці за м и н у л и й р ік і накреслен о п р іо р и т ет н і н а п р я м и робот и на 2 0 0 4 рік. У робот і к о л е гії в зя л и у ч а ст ь н а р о дн і д еп у т а т и В. Хара, Г. Д аш ут ін, В. Турманов, М. Нощенко, завідувачка відділу Головного управління А дм ін іст рац ії П резиден т а У країни В. Н іколайчук, п р ед ст а вн и к и а п а р а т у К а б ін ет у М ін іст р ів У к р а їн и : н ач а л ьн и к у п р а вл ін н я . Павленко, радник П рем 'єрм ініст ра С. У країнець, завідувач сект ора Ю. А ндрієвський, д и рект ор виконавчої дирекц ії Фонду соціального ст рахування від н ещ асних випадків В. К рот , заст у пн ик начальника управління Генеральної прокурат ури Украіни С. Домбровський, предст авники м ін іст ер ст в, відомст в, обласних дер ж а д м ін іст р а ц ій , відповідальні працівники цент рального апарат у К ом іт ет у, начальники т еруправлінь, округів, інспекцій та експерт но-т ехнічних центрів Держ наглядохоронпраці.

[доповіді Голови Держнаглядохоронпраці України С. Сторчака «Про підсумки роботи у 2003 р. та завдання Держнаглядохоронпраці щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці», у виступах учасників засідання детально проаналізовано стан безпеки праці у галузях економіки країни, висловлено пропозиції щодо посилення ефективності роботи наглядових органів, поліпшення профілактики аварійності та виробничого травматизму. Минулий рік у діяльності органів Держнаглядохоронпраці посідає особливе місце, — наголосив доповідач. Час вимагав кардинально нової ідеології під час здійснення державного нагляду за безпечним веденням робіт. Ми докорінно змінили політику, орієнтуючи її на спеціалізовані види нагляду. Утворено гірничі та металургійний округи, міжрегіональні інспекції з нагляду в нафтогазовидобутку, за охороною надр та переробкою корисних копалин.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004 З

іііі і* ял*

У країні м а й ж е 700 навчальних за к л а д ів і центрів отримали д о з в іл о р ган ів Д ерж нагл ядохорон прац і У к р а їн и на п р а в о п р о в е д е н н я п ісл я д и п л о м н о г о навчання з о х о р о н и п рац і та п р о ф е с ій н о ї підгот овки п р а ц ів н и к ів, які залучают ься д о ви кон а нн я робіт з п ід в и щ ен о ю н е б е з п е к о ю . Щ о р іч н о в н их, а також б е з п о с е р е д н ь о на підприєм ст вах проходят ь навчання та п е р е в ір к у знань з питань о х о р о н и п р ац і п о н а д З м л н . робіт ників, спеціалістів і р обот ода вців.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Використовуючи напрацювання Держгіртехнагляду, досвід провідних країн Європи, США, ми впровадили систему організації державного нагляду, яка базується на принципах пром ислової безпеки. На засіданні Міждержавної ради з промислової безпеки країн СНД, яке нещодавно проходило в Росії, одностайно визначено, що запроваджена в Україні система державного нагляду більше ніж інші поєднує як питання управління, так і нагляду за охороною праці. Реалізація пріоритетів, які були визначені у Програмі дій Уряду, дала можливість за умов зростання обсягів виробництва в країні на 15,8% зменшити рівень загального травматизму на підприємствах на 5%. Кількість загиблих на виробництві зменшилась у 2003 р. у порівнянні з 2002 р. на 55 випадків, або на 4,5%. Зменшилася кількість смертельних випадків на підприємствах вугільної промисловості (на 50), агропромислового комплексу (на 39), машинобудування (на 21). Разом з тим зріс рівень смертельного травматизму на транспорті (+38 випадків), у будівництві (+22), енергетиці (+8). Високою залишається аварійність на магістральних трубопровідних системах нафтогазового комплексу, де було 12 аварійних ситуацій. З метою запобігання нещасним випадкам на виробництві органами Держнаглядохоронпраці у 2003 р. проведено майже 203 тис. оперативних перевірок, призупинялося майже 243 тис. робіт та об'єктів, притягнено до адміністративної відповідальності за порушення нормативних і законодавчих актів з охорони праці 60,3 тис. працівників, у тому числі — 10,4 тис. керівників підприємств, установ, організацій. Загальна сума накладених штрафів за порушення становить понад 4,4 млн. грн. Підвищились основні показники наглядової діяльності у розрахунку на одного державного інспектора охорони праці: кількість перевірок — на 3,5%, кількість накладених на порушників законодавства про охорону праці штрафів — на 18%, у т. ч. на керівників підприємств — на 26%. Далі С. Сторчак зупинився на діяльності органів державного нагляду в окремих галузях економіки. Одним з головних пріоритетів роботи залишається вугільна промисловість. На підсилення гірничотехнічного нагляду були спрямовані основні кошти з бюджету Комітету. Завдяки спільним з Мінпаливенерго зусиллям у 2003 р. вдалося досягти позитивних результатів. У порівнянні з попереднім роком кількість травмованих на вугільних шахтах зменшилась на 14%, а рівень смертельного травматизму знизився на 19% (на 50 випадків). Коефіцієнт смертельного травматизму на мільйон тонн видобутого вугілля знизився на 17% і становить 2,7 проти 3,25 у 2002 р. . Впродовж останніх 17 місяців у галузі не сталося жодної резонансної аварії, а на 98 шахтах з 207 не було жодного випадку загибелі шахтарів. Разом з тим ситуація з безпекою праці у вугільній галузі продовжує залишатися складною. Проблемними залишаються питання дотримання пилогазового режиму, зокрема, виявлення загазувань та вжиття заходів для їх запобігання. Дуже важливим є посилення контролю за веденням вибухових робіт. Проаналізувавши результати наглядової діяльності у гірничорудній промисловості, будівництві, сільському господарстві, інших галузях та роботи експертно-технічних центрів, С. Сторчак звернув увагу на стан державного нагляду на особливо небезпечних виробництвах. Він відзначив, що Закон «Про об'єкти підвищеної небезпеки», яким передбачено проведення ідентифікації таких об’єктів, введено в

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

дію ще у 2001 р. Ним передбачено перенесення навантаження з державного бюджету за можливі наслідки аварій на солідаризовані кошти самих власників шляхом обов'язкового страхування небезпечних об'єктів. Всього в Україні орієнтовно має бути зареєстровано понад 5 тис. небезпечних об'єктів. На жаль, ця робота йде дуже повільно, і є прохання до представників місцевих держадміністрацій не залишатись осторонь цього питання. В обговоренні доповіді, крім працівників Держнаглядохоронпраці, взяли участь А. Вовченко (Донецька облдержадміністрація), Г. Марченко (Міністерство надзвичайних ситуацій), Г. Дашутін (народний депутат України), В. Гаврилюк (Вінницька облдержадміністрація), а також В. Хара, В. Крот та С. Домбровський, виступи яких подано у скороченому викладі. В. ХАРА, голова Комітету Верховн о ї Ради України з питань соціальної політики та праці, народний депутат України

— Рік, що минув з дня ут жавного комітету України з нагляду за охороною праці, можна визначити як позитивний. Сформована й удосконалюється структура, обновляється законодавча база. Нова редакція Закону «Про охорону праці» дала інструментарій для вирішення всіх питань, пов'язаних з повноваженнями державного нагляду. Поліпшився діловий зв'язок з відповідними комітетами Верховної Ради України. Порівняльні показники наглядової діяльності і виробничого травматизму свідчать про правильність рішення щодо утворення окремої структури — Державного комітету. Поліпшення ефективності роботи державного нагляду за минулий період — це перші позитивні кроки у напрямі вирішення завдань, що стоять перед Держнаглядохоронпраці. З організаційних причин сталося десь 80% нещасних випадків. Тому є багато можливостей поліпшити профілактичну роботу з охорони праці, вимагаючи від роботодавців посилення трудової, виробничої та технологічної дисципліни, виконання вимог правил безпеки. Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці вважає, що перед Держнаглядохоронпраці, крім тих, що вже визначені, стоять такі завдання: закінчити формування нормативних актів з охорони праці, щоб мати повне правове поле для вирішення завдань, що стоять перед Комітетом; максимально використовувати можливості Закону «Про охорону праці»; значно посилити контроль за реалізацією державних та галузевих програм з охорони праці, а також заходів, що намічені на підприємствах у колективних договорах; посилити вимогливість до роботодавців за створення безпечних умов праці, у тому числі на підприємствах з недержавною формою власності, особливо на вугільних шахтах; поліпшити роботу з кадрами — їх добором, розстановкою, навчанням, підвищенням професійного рівня і вимогливості інспекторського складу, контроль за навчанням працівників, які вирішують питання безпеки та охорони праці. Основне наше завдання — це попереджувальна, профілактична робота. Необхідна чітка і жорстка позиція інспектора з кожного кричущого випадку порушень правил охорони праці. Не можна допускати м'якості стосовно дотримання цих правил, бо якщо не ліквідовано небезпеку на агрегаті або виробництві, то цим ми провокуємо можливість

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НО Ю ПРАЦІ

наражання працівника на небезпеку втрати життя чи працездатності. Ще недостатньо залучаються до профілактичної роботи широкий актив працівників підприємств і організацій, а також профспілки. ,

■Ж . і

Л ш

В. КРОТ, директор виконавчої дир е к ц ії Ф онду соціального страхування 1 від нещ асних випадків на виробництві І та проф есійних захворю вань України

^ Н |

Під час переходу країни до ри н кової е к о но м іки з р о с л а п р о б л е м а р е гр е с н и х

виплат. Досвід Західної Європи у вирішенні соціальних питань вказав єдино вірний вихід із складного становища — створити Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Заборгованість на той час сягала майже 2 мпрд. грн. і збільшувалась з кожним днем. Особові справи потерпілих доводилось переглядати. Діяльність Фонду забезпечила виплату потерпілим майже двадцяти різноманітних компенсацій і пільг. Загальні витрати сягають майже 95 млн. грн. щомісяця. Одним з основних напрямів діяльності Фонду є профілактика травматизму. З цією метою фінансуються галузеві та регіональні програми з охорони праці. Слід зазначити і визнати, що положення про порядок фінансування програм — недосконале. Кількість травмованих зростає. У Фонді реєструються працівники, що потерпіли кілька років тому. Виплати за цими актами потребують додаткових коштів. В Україні збільшується кількість професійних захворювань. Потрібно залучати Міністерство охорони здоров'я до роботи в цьому напрямі. Законодавство потребує змін. Можливо, потрібно розробити окреме положення про розслідування професійних захворювань. Страхові експерти Фонду повинні займатися своєю справою — допомагати органам нагляду за охороною праці. Основне наше завдання — це профілактика, навчання, а також розслідування всіх нещасних випадків. Чому всіх? Тому що зараз ми платимо вже за всі листки непрацездатності, які видаються потерпілим на виробництві. Хочеш не хочеш, але мусиш знати, що сталося на кожному робочому місці. А якщо ми будемо отримувати тільки готові акти, то це буде не по-хазяйськи. Співпраця наглядових органів запобігатиме небажаним конфліктам. Своєчасне інформування про нещасний випадок дасть змогу спільно вести розслідування. Почастішали випадки природної смерті на робочих місцях. Тому до програми внесено пункт про часткове фінансування проведення профоглядів працівників підприємств. Наприкінці виступу В. Крот закликав до повного порозуміння і співпраці з органами Держнаглядохоронпраці.

У ДЕРЖ НАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ ті органів Держнаглядохоронпраці, на які Генеральна прокуратура вже вказувала, але вони ще й досі мають місце. Це неповне використання повноважень наглядовими органами. До відповідальності притягається незначна кількість керівників, хоча порушення щодо охорони праці усуваються дуже повільно, приписи державних інспекторів іноді ігноруються взагалі. Не застосовуються штрафні санкції до юридичних осіб за порушення законодавства про охорону праці. Тому треба прискорити розроблення механізму користування ст. 43 Закону «Про охорону праці». Існують порушення законодавства під час видачі дозволів на окремі види робіт, у тому числі на термін їх ведення. У доповіді Голови Держнаглядохоронпраці С. Сторчака були визначені основні пріоритети діяльності Держнаглядохоронпраці на 2004 р., які знайшли відображення у рішенні колегії. Насамперед це посилення державного нагляду: за станом промислової безпеки на підприємствах, де зосереджена велика кількість об'єктів підвищеної небезпеки; за дегазацією вугільних пластів, дотриманням вимог щодо провітрювання, пилогазового режиму та ведення вибухових робіт;

за станом експлуатації стрічкових конвеєрів та дотриманням вимог щодо застосування конвеєрних стрічок у підземних виробках; за здійсненням профілактичних заходів на об'єктах підвищеної небезпеки, що підлягають ідентифікації та декларуванню. Важливими напрямами також є: удосконалення системи підвищення кваліфікації державних інспекторів з охорони праці; налагодження ефективного державного нагляду за фінансуванням національної, галузевих і регіональних проС. ДО М БРОВСЬКИЙ, заступни к грам поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробниначальника управління Ге н е р а л ьн о ї чого середовища; прокуратури України продовження роботи з адаптації національного законодавства з питань охорони праці до законодавства ЄС; У своєму виступі С. Домбровський визудосконалення взаємодії з об'єднаннями роботодавців і начив як пріоритетний у діяльності прокупрофспілок, іншими громадськими організаціями щодо рератури нагляд за дотриманням законоалізації пріоритетних завдань у сфері охорони праці та промислової безпеки. давства з охорони праці, тому що кількість травмованих та загиблих на виробництві залишається значною. На знімку: Генеральна прокуратура планує на лютий— березень група керівних працівників теруправління спільні перевірки у вугільній, металургійній галузях та сільДержнаглядохоронпраці по Луганській області. ському господарстві. Фото В . О В Ч А Р У К А Доповідач звернув увагу присутніх на недоліки у робо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004 З

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

АКТУАЛЬНА ТЕМА

У грудн і минулого року на засідан н і круглого ст олу в редак ції ж урналу «Охорона праці» відбулося обговорення ст ану норм ат ивно-правового забезпечення охорони праці в Ук раїн і. Сьогодні ж урнал публікує реком ендації учасників к руглого ст олу щ одо ви р іш ен н я ц іє ї п робл ем и й у д о ск о н а л ен н я іс н у ю ч о ї н о р м а т и в н о -п р а в о в о ї б а зи з охорони праці. П росим о ч и т ач ів, сп ец іал іст ів з ох орон и п р ац і н адси лат и до р едак ц ії свої побаж ання і п ропозиції з цього питання.

РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧАСНИКІВ ЗАСІОАННЯЯ КРУГЛОГО СТОЛУ на тему «Нормативно-правове забезпечення о х о р о н и праці: тягар минулого і проблеми сьогодення»

бговоривши питання про нормативно-правове

Найбільшою є потреба & нормативно-правових ак-

забезпечення охорони праці, учасники засідання

тах з охорони праці в АПК, машинобудуванні і мета-

круглого столу відзначають, що відповідно до по-

лообробці, електроенергетиці, металургії, на тран-

ложень Закону України «Про охорону праці», прийня-

спорті, у зв'язку, газовому господарстві, вугільній і хі-

того в 1992 р., уповноваженими органам и держ ав-

мічній промисловості, будівництві.

ного нагляду було здійснено заходи щодо створення

Основними проблемами, що стримують нормо-

в Україні нормативно-правової бази з питань охоро-

творчий процес і належне забезпечення потреби в

ни праці.

нормативно-правових актах з охорони праці, є:

За минулі 10 років розроблено або переглянуто і

— відсутність концептуальних принципів і положень

введено в дію 230 державних міжгалузевих і галузе-

щодо нормативно-правового забезпечення охорони

вих нормативно-правових актів з охорони праці, ви-

праці та промислової безпеки в сучасних умовах господарювання;

дано чотиритомник «Законодавство України про охорону праці», науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці».

—

недостатнє фінансування Фондом соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та

Поряд з цим відповідно до постанови Верховної

професійних захворювань України робіт, передбаче-

Ради України від 12 вересня 1991 р. № 1545-ХІІ до

них Зведеним планом розроблення (перегляду) норма-

прийняття власних відповідних нормативно-правових

тивно-правових актів з охорони праці та відповідних

актів на території України продовжують застосовува-

заходів, передбачених галузевими програмами поліп-

тися понад 1800 правил, положень, інструкцій колиш-

шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

нього СРСР, близько 120 найменувань санітарних правил, норм, гігієнічних вимог Міністерства охорони здоров'я колишнього СРСР, а також 333 стандарти системи ССБП Держстандарту СРСР.

—

незадовільне науково-технічне та кадрове за-

безпечення нормотворчої діяльності; — незадовільна організація видання нормативно-

Незважаючи на вжиті заходи, стан забезпечення виробництв і працівників галузей, регіонів норматив-

правових актів з охорони праці та забезпечення ними установ, підприємств та організацій.

но-правовими актами з охорони праці є незадовіль-

З метою розв'язання зазначених проблем учасни-

ним. За роки незалежності України було розробле-

ки круглого столу вважають за доцільне рекоменду-

но, переглянуто тільки близько 11% нормативно-пра-

вати Держнаглядохоронпраці України разом з іншими

вових актів з охорони праці від загальної кількості, а в Укра-

заінтересованими центральними органами виконавчої влади в 2004 р.:

У середньому забезпеченість зазначеними норма-

дити Концепцію вдосконалення законодавства про

тивно-правовими актами становить 50— 60%, а в де-

охорону праці в умовах ринкової економіки та дов-

яких галузях цей показник становить тільки 20— 30%.

гострокової програми нормативно-правового забез-

нормативні акти СРСР, що застосовуються їні, майже не перевидавались.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

Розробити та в установленому порядку затвер-

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НО Ю ПРАЦІ

печення охорони праці та промислової безпеки на

мотворчої діяльності в сфері охорони праці створити

2 0 0 5 — 20 1 0 рр., включивши до неї у перш у чер-

робочу групу в складі представників Держнаглядохо-

гу акти, що стосуються безпеки небезпечних вироб-

ронпраці України, Фонду соціального страхування від

ництв та галузей, для яких відсутні необхідні норма-

нещасних випадків на виробництві та професійних

тивно-правові акти з охорони праці та промислової

захворювань України, Ф едерації профспілок України,

безпеки, а також акти, що не відповідають умовам

Національного науково-дослідного інституту охорони

сьогодення.

праці.

2. Продовжити роботу щодо приведення норма-

За участі редакції ж урналу « О хо р о н а праці»

тивно-правових актів з охорони праці у відповідність

о р га н із у в а ти

до вимог директив Європейського Союзу.

н о р м а т и в н о -п р а в о в о го

3. Здійснити актуалізацію Д ержавного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці, вилучивши з нього нормативно-правові акти, необхідність у використанні яких відпала.

о б го в о р е н н я актуальних проб лем забезпечення

охорони

праці та пром ислової безпеки на сторінках ж урналу. Учасники кругл ого столу звертаю ться до о р ганів д е р ж а в н о го нагляду за о х о р о н о ю

п р а ц і,

4. Вирішити питання видання нормативно-правових

центральних та місцевих о р га н ів в и ко н а в ч о ї вла-

актів з охорони праці, в тому числі актів колишнього

ди, Ф онд у соціальн ого страхування від нещ асних

СРСР, що застосовуються в Україні, включаючи ство-

випадків на виробництві та проф есійних за хв о -

рення банку електронних копій чинних нормативно-

рю вань У к р а їн и , Ф е д е р а ц ії р о б о то д а в ц ів У к р а ї-

правових актів. 5. Використати досвід Російської Федерації, інших

ни та проф спілкових об 'єд н а н ь У кр а їн и з п р о п о зицією розглянути з а п р о п о н о в а н і р еком е н д а ц ії і

зарубіжних країн щодо вдосконалення нормотворчо-

с в о їм и

го процесу в сфері охорони праці і технічного регу-

спрям овані на поліпш ення р о б о ти з н о р м ати вно -

лювання.

п р а в о в о го забезпечення о хо р о н и праці та п р о -

6. Для вивчення зарубіжного досвіду з питань нор-

ріш енням и за тве р д и ти в ла сн і з а х о д и ,

м и сл ової безпеки.

Щ О Я Д УМ АЮ П РО СВІЙ Ж УРНАЛ________________

НЕЗАМІННИЙ ПОМІЧНИК У РОБОТІ Мені подобаються майже всі матеріали, особливо ті, де приділяється велика увага проблемі створення на виробництві безпечних умов праці (захист працюючих від несприятливого впливу професійних шкідливостей, удосконалення технологій і машин, забезпечення працівників ефективними та зручними засобами індивідуального захисту тощо). Основні передумови зростання популярності видання, розширення читацької аудиторії — це об'єктивність інформації, глибина аналізу та постійна увага до проблем людини, пов'язаних з виробничою діяльністю. Критичні зауваження, аналітичні матеріали авторів журналу впливають на формування громадської думки, допомагають у роботі на місцях всім, хто причетний до створення надійних умов праці задля збереження здоров'я та життя наших громадян на виробництві. Коли читаю кожний черговий номер журналу «Охо-

рона праці», я ним, так би мовити, «живу», працюю з ним. Вдруге матеріали перечитую вже з ручкою, позначаючи вислови, пропозиції, досвід, які знадобляться у майбутньому чи то для інструктажу, чи для запровадження на своєму підприємстві. На мій погляд, інформація про деякі групові нещасні випадки у матеріалі «Край останньої межі» втрачає від того, що друкується запізно та без коментарів. Ф отознімки виробничої тематики часом подаються лише для того, аби зайняти певну площу на сторінках журналу. Вагомої інформації вони не несуть. Це просто знімок «на пам'ять». За існуючих обставин як в економічній, так і в соціальній сферах звичайним людям праці (а їх у нас мільйони) дуже складно оцінити дієвість законодавства про охорону праці і, зокрема, Закону «Про охорону праці». Йде складний і нелегкий процес накопичення практичного досвіду та його реалізації. І тут на першому плані — вирішення серйозних проблем. Саме про це хотілося б читати матеріали у кожному номері журналу «Охорона праці».

Л . Ш УТКО , інженер з охорони праці фірми ТОВ «Овідій ЛТД» (Одеська область)

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СТАН

ШВОВОГО ЗОБЕЗПЕЧЕННВ ОВВРОВИ ПРАВІ В УКРАЇНІ Незважаючи на те, що після прийняття в 1992 р. Закону «Про охорону праці» були опрацьовані і діють нормативні акти, які регламентують нормотворчу діяльність з питань охорони праці, забезпеченість виробництв, працівників галузей і регіонів нормативно-правовими актами про охорону праці (НПАОП) не відповідає вимогам сьогодення. Проблеми нормат ивно-правового забезпечення охорони праці були порушені у публікації, вміщеній в «Інформаційному бюлетені з охорони праці» Національного науково-дослідного інституту охорони праці ( №4 , 2003 р.), на засіданні круглого столу («Охорона праці» № 1, 2004 р.). Як показав аналіз, забезпеченість нормативно-правовими актами про охорону праці в середньому становить 50—60%, а у деяких галузях цей показник ще нижчий (АПК, побутове обслуговування, медицина, освіта, культура) і становить не більше 20—30%.

айбільша потреба в нормативно-правових актах про охорону праці існує в АПК, машинобудуванні і металообробці, електроенергетиці, металургії, на транспорті, у зв'язку, газовому господарстві, хімічній і вугільній промисловості, будівництві, деревообробці і житлово-комунальному господарстві. Забезпеченість нормативно-правовими актами про охорону праці залежить від цілого ряду чинників, у тому числі від перегляду Державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстру ДНАОП), опрацювання нових НПАОП, видання і перевидання як нових, так і тих, що були опрацьовані в колишньому СРСР, і значною мірою від фінансування цих робіт. З урахуванням НПАОП, що були опрацьовані в Україні з 1 січня по З листопада 2003 р., а також тих, що внесені до Реєстру ДНАОП станом на 01.01.2003 р., в Україні діє 2061 нормативно-правовий акт про охорону праці, без урахування санітарних норм і правил, стандартів ССБП тощо. З них 119 міжгалузевих і 1942 галузевих. Дані про діючі НПАОП наведено в таблиці. За роки незалежності України було розроблено і переглянуто всього 230 нормативно-правових актів про охорону праці, тобто 11,2% від загальної кількості в Реєстрі ДНАО П. Згідно з ДНАОП 0.00-4.08.94 «Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та ска-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

сування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів», що на даний час діє, перегляд нормативноправових актів про охорону праці Опрацьовано в Україні

Всього

ДНАОП У Реестрі

у тому числі

всього

2001 р. 119

необхідно проводити не рідше одного разу на 10 років. Серед діючих нормативно-правових актів 1831 (88,8% від загальної кількості) роз-

2002 р. 2003 р.

Опрацьовано в СРСР понад 10 років тому

всього

1 0 -1 4 років тому

МІЖГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ _ — 3 12 11 106 13 (89%) (11%) У тому числі:

18 (62%)

8 (100%)

—

3 котлонагляду — 3 енергонагляду —

—

11 (38%)

понад 15 років тому

—

ГАЛУЗЕВІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної промисловості — — — — 72 ЗО 42 7 35 (41,7%) 184

(58,3%)

у металургії, енергетиці, будівництві та на об'єктах котлонагляду — — 18 3 22 166 (9,8%)

187

525

8 (4,3%)

—

144

(90,2%)

у нафтогазовому та хімічному комплексах 1 1 — 2 179

154

488

661 (93,6%)

608

245 (91,4%)

221

1831 (88,8%)

168

1663

(95,7%)

у машинобудуванні й металообробці — — — — 525

(100%)

інші види виробничої діяльності 706

45 (6,4%)

—

268

23 (8,6%)

2061

230 (11,2%)

невиробнича сфера — — Всього 7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

роблено понад 10 років тому, з них 1663 — понад 15 років. З 230 опрацьованих в Україні необхідно вже переглядати 10 НПАОП. У деяких галузях відсоток нормативно-правових актів, які необхідно переглядати, навіть вищий за середній рівень, а в таких галузях, як машинобудування, металообробка, деревообробна, легка, текстильна, швейна, шкіряна, хутрова, взуттєва, медична, мікробіологічна промисловість, автомобільний і морський транспорт, охорона здоров'я він становить 100%. Спостерігається тенденція зниження з роками кількості опрацьованих НПАОП, особливо після ліквідації фондів охорони праці, що, як наслідок, призводить до практичного призупинення роботи базових організацій з питань нормотворчоі діяльності у сфері охорони праці, а також у період становлення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд). Так, згідно зі зведеними планами розроблення (перегляду) міжгалузевих і галузевих нормативно-правових актів про охорону праці, що затверджувалися наказами Держнаглядохоронпраці в 2001 р., необхідно було опрацювати 31 міжгалузевий і 75 галузевих нормативно-правових актів про охорону праці, фактично опрацьовано 11 і 3. У 2002 р. заплановано 14 та 56, опрацьовано 2 і 12. У 2003 р. заплановано 46 та 67, опрацьовано 5 і 3. А з урахуванням перенесення з року в рік термінів опрацювання НПАОП показники запланованих НПАОП за найменуваннями ще нижчі. Невтішна картина і з виконанням розділів «Нормативно-правове забезпечення охорони праці» галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Мало того, що ними передбачено незначну кількість опрацювання НПАОП (105), так і за запланованими роботи або не ведуться, або порушуються терміни виконання через недостатнє фінансування чи неукладання договорів з Фондом, а в деяких випадках і через недостатню кваліфікацію розробників, які виграли тендери. Крім того, Фондом попередньо

2. Зам. № 04-3151

ЗАКО Н О Д АВЧ І ПРО БЛЕМ И

планувалось у 2003 р. профінансувати опрацювання НПАОП навіть у меншій кількості, ніж це передбачено галузевими програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Та й офіційне рішення про фінансування цих робіт було прийнято правлінням Фонду тільки в жовтні 2003 р. Через це на опрацювання переважної більшості НПАОП договори не були оформлені. Незважаю чи на те, що ст. 2 5 Закону «Про загальнообов'язкове держ авне соціальне стр а хування від нещ асного випадку на виробництві та проф есійного з а хворю вання, які спричинили втрату працездатності» передбачає, щ о Ф онд повинен ф інансувати не тільки розроблення норм ативних актів, а й їх видання, на жаль, о станнє так і не виріш ено. Тому незадовільним залишається і питання стосовно тиражування норм ативно-правових актів про о хо р о ну праці. Офіційним виданням і реалізацією нормативно-правових актів Реєстру ДНАОП займаються видавництва «Основа» (Київ), «Форт» (Харків), журнал «Охорона праці». У прайс-листах цих видавництв нараховується тільки 204 найменування НПАОП, опрацьованих в Україні, які вони видають і реалізовують. Враховуючи ж повтори найменувань НПАОП, ця цифра майже вдвічі нижча за вказану вище. Стосовно ж нормативно-правових актів про охорону праці Реєстру ДНАОП, що були опрацьовані в колишньому СРСР, то їх офіційно перевидано не більше ніж ЗО найменувань. Підсумовуючи вищесказане, можна зробити такі висновки: основними причинами незадовільного стану забезпечення нормативно-правовими актами про охорону праці є відсутність необхідних коштів на розроблення (перегляд), видання НПАОП, недостатнє фінансування цієї роботи Фондом соціального страхування; невикористання міністерствами, відомствами, об'єднаннями підприємств інших джерел фінансування, які не заборонені діючим законодавством для організації нормотворчого процесу з питань охорони праці;

недостатня увага з боку міністерств, відомств, об'єднань підприємств приділяється плануванню опрацювання НАОП. Тільки Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінтранспорту, Мінкультури, Мінекоресурсів, Держбуд, Держжитлокомунгосп, Держводгосп, Держкомліс, Укравтодор, корпорація «Укрбуд», «Укоопспілка» передбачили розроблення (перегляд) нормативно-правових актів про охорону праці у своїх галузевих програмах, а Держкомзв'язку запланував лише кошти на цю роботу, не вказавши, які ж конкретно НПАОП необхідно опрацьовувати; міністерства, відомства не належно поінформовані про наявність уже виданих НПАОП або тих, що були перевидані, незважаючи на те, що така інформація регулярно подається в журналі «Охорона праці», прайс-листах видавництв, «Інформаційному бюлетені з охорони праці» ННДІОП, і, як наслідок,— невжиття заходів щодо придбання необхідних НПАОП для своїх галузей навіть у випадках можливості їх фінансування. У зв'язку з подальшим вступом України до ЄС, необхідністю адаптації наших законодавчих та нормативно-правових актів про охорону праці до директив і стандартів ЄС у першу чергу належить переглянути концепцію стосовно нормотворчого процесу з питань охорони праці в нашій державі. Вирішення цього питання, а також належне фінансування Фондом робіт щодо опрацювання нормативно-правових актів та їх видання, залучення міністерствами, відомствами, об'єднаннями підприємств для цих цілей додаткових коштів згідно з діючим законодавством, покращання роботи стосовно планування, посилення контролю за процесом опрацювання НПАО П, більш принциповий відбір тендерними комісіями міністерств, відомств переможців лотів дасть змогу в подальшому поліпшити стан забезпечення нормативно-правовими актами про охорону праці в нашій державі. В . Б О Р О Д ІН , науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту охорони праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЗОНА ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ Центральний район Донбасу дає країні найцінніше коксівне вугілля. Починаючи від Єнакієвого, під усією Горлівкою і до північно-західних околиць Дзержинська залягають найскладніші для видобування пласти — «круті злами Донецького кряжа». Вони перевиті, порвані, здиблені майже вертикально, поводження їх небезпечне і непередбачуване. До цього часу застигле в надрах і скам'яніле полум'я видобувають тут за допомогою відбійних молотків, які, на жаль, і нині «в строю», а не стали надбанням епохи М. Ізотова та О. Стаханова. Тут менш за все вдається застосувати механізоване виймання палива. Як ніде, на крутих пластах високими є рівень травматизму та кількість гірників, які одержали професійні захворювання. На додаток до всього через непродуману «реструктуризацію» стала явною загроза затоплення.

ентральний район Донбасу (ЦРД), говорить заступник начальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області Л. Марченко, є найдавнішим вугільним регіоном України. Видобування вугілля промисловим способом тут велося вже в середині XIX століття. Саме ця обставина стала поштовхом до розвитку всіх галузей Донбасу. Проте часи змінюються і не завжди на краще. Видобування вугілля, обсяги проведення підготовчих виробок тут з року в рік скорочуються. Продовжилася ця тенденція й у 2003 р. Зниження обсягів виробництва торкнулося, насамперед, державних підприємств (ДП) «Артемвугілля», «Орджонікідзевугілля» і самостійної шахти «Новодзержинська», дещо менше — ДП «Дзержинськвугілля» та шахти імені А. І. Гайового. А в цілому це призвело до різкого погіршення фінансового становища вугільних підприємств ЦРД, загострення великої кількості й без того гострих проблем, серед яких — стан охорони праці. Зрозум іло, в и с о к и й рівень виробничого травм атизму й а в а р ій н о сті на ш ахтах цього р а й о н у не завжди прямо пов'язаний з відсутністю ф інансових кош тів. Простежується інша закономірність. Так, якщо за 7 місяців 2003 р. на шахтах ЦРД допущено 925 нещасних випадків, що на 20% менше, ніж за такий самий період попереднього року, то не доводиться втішатися думкою про досягнення позитивних результатів. Справа в тому, що приблизно настільки ж зменшилися обсяги виробництва. А ось рівень смертельного травматизму, незважаючи навіть на цю обставину, зріс з 13 до 18 випадків, у тому числі в ДП «Артемвугілля» — з 4 до 6, «Дзержинськвугілля» — з 2 до 5 і «Орджонікідзевугілля» — з 5 до 6 випадків. І якщо в цілому по області показник смертельного травматизму на 1 млн. т видобутого вугілля становить 3,2 випадку, то в ДП «Артемвугілля» цей трагіч-

10 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

ний показник становить 16,7, в «Орджонікідзевугілля» — 12,2, у «Дзержинськвугілля» — 11,1 випадку. А найбільшу кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками допущено на шахтах імені Ф. Е. Дзержинського — 4, імені В. І. Леніна — 3, імені М. І. Калініна, «Вуглегірська» і «Торецька» — по 2. По одному випадку сталося на шахтах імені Карла Маркса, «Ольховатська», імені А. І. Гайового, «Булавинська» і «Полтавська». З огляду на ситуацію, що склалася, теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області та Донецький гірничий округ провели в Горлівці, столиці Центрального Донбасу, де сконцентровані всі його проблеми, розширене засідання ради теруправління. Крім спеціалістів з охорони праці, які прибули з обласного центру, в роботі форуму безпеки брали участь всі державні інспектори, які здійснюють нагляд у цьому регіоні. На раду було запрошено генеральних директорів і їхніх заступників з охорони праці, а також керівників шахт, головних механіків, маркшейдерів, інженерів... Було спільно розглянуто не тільки причини конкретних нещасних випадків, що сталися з початку 2003 р., але й зроблено аналіз стану охорони праці та виробничої безпеки на шахтах ЦРД, практично по кожному підприємству. І знову довелося констатувати стократ підтверджену істину: причина багатьох трагедій — ігнорування керівниками підприємств вимог нарядної системи та системи управління охороною праці. Адже ці системи мають на меті прості та очевидні цілі: перша — виявлення небезпечних місць і порушень правил безпеки, друга — видача наряду на усунення цих небезпек та порушень і, нарешті, третя — контроль за їх виконанням. І якщо перше завдання на шахтах так-сяк вирішується — приписи видають і державні інспектори, і працівни-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ки ДВГРС, а подекуди й старші ІТП державних підприємств і шахт, то до вирішення решти завдань більшість керівників і не приступала. Але ж один з основних пунктів Правил безпеки у вугільних шахтах (далі — Правила безпеки) говорить: «Забороняється видавати наряди в місця, де є порушення Правил безпеки, крім нарядів на усунення цих порушень». Це найважливіше положення ігнорується і не виконується практично повсюдно. У той же час встановити подібні порушення не важко. Вони легко підтверджуються документально, і, як правило, лежать в основі висновків не тільки комісії зі спеціального розслідування, але й висновків правоохоронних органів, які за кожним із нещасних випадків порушують кримінальну справу. Але чому на такі очевидні та грубі порушення звертається увага після того, як станеться НП? Під час підготовки до наради на шахтах ЦРД було проведено перевірку додержання вимог нарядної системи і системи управління охороною праці. Висновок виявився невтішним: на шахтах наряди на проведення робіт у небезпечних умовах видаються без нарядів на усунення порушень Правил безпеки, без забезпечення додаткових заходів безпеки. Таке становище, зокрема, відмічено на шахтах «Торецька», «Полтавська», імені Карла Маркса...

Причина багатьох трагедій — ігнорування керівниками підприємств вимог нарядної системи та системи управління охороною праці. Зовсім інша ситуація на шахті імені К. А. Румянцева, де керівники серйозно, а не формально ставляться до реалізації вимог системи управління охороною праці та нарядної системи. І тут є чого повчитися. На базі цієї шахти намічається проведення семінару з обміну досвідом директорів підприємств та їхніх заступників з охорони праці. Ознаменувався 2003 рік і цілою низкою аварій, пов'язаних із незадовільною роботою головних водовідливів. Повністю було затоплено виробки горизонту 820 м шахти «Вуглегірська», ледь вдалося уникнути затоплення шахти імені Ю. О. Гагаріна, підтоплювалися робочі горизонти шахт імені В. І. Леніна, імені М. І. Калініна, «Полтавська». До аварій призвело різке збільшення притоку води в гірничі виробки цих вуглевидобувних підприємств в основному із сусідніх закритих шахт. Так, надходження води зросло на шахті імені Ю. О. Гагаріна з 860 до 1140 м3 на годину, на шахті імені В. І. Леніна — з 390 до 611, на «Вуглегірській» — з 390 до 504 м3 на годину. Головні водовідливи шахт не справилися з таким зростанням, тому що не були розраховані на нього. Закриття шахт, на жаль, почалося взагалі без урахування того, наскільки ЦРД був підготовлений до нього. Зокрема, було проігноровано незабезпеченість, неукомплектовоність головних водовідливів насосними агрегатами. Так, на шахтах ДП «Артемвугілля» їх потрібно 97, а є лише 55, тобто 56,7% від необхідної кількості. У ДП «Дзержинськвугілля» потрібно 44 агрегати, а є 33 (75% від потреби). У ДП «Орджонікідзевугілля» потрібно 48, є

_____________________ПОВІД ОМ ЛЯЮ ТЬ ВЛАСКОРИ 35 — 73% життєво необхідних для забезпечення безпеки насосних агрегатів. Якщо ж взяти не середні показники по державних підприємствах (об'єднаннях), то цифри виявляться ще більш загрозливими. Наприклад, шахти «Новодзержинська» та імені А. І. Гайового забезпечено водовідливними агрегатами приблизно на 7— 11%. На шахтах «Південна», імені Ю. О. Гагаріна, «Комсомолець», імені А. І. Гайового, імені Карла Маркса є водовідливи, де задіяний лише один насос без будь-якого резерву. Коментарі щодо такого становища не потрібні — воно просто неприпустиме. Незадовільним є стан самих водозбірників. Замуленість на деяких з них досягає 50 і більше відсотків. Так, на шахті імені Ю. О. Гагаріна вона становить 50— 90%, імені М. І. Калініна — 50— 60%, «Комсомолець» — 50— 80%, «Олександр-Захід» — 50%, «Торецька» — 80%, «Північна» — 75%, «Новодзержинська» — 60%, «Єнакіївська» — 60%, «Булавинська» — 80%, «Полтавська» — 60%, «Вуглегірська» — 85%. На багатьох шахтах незадовільним є стан трубопроводів головного водовідливу. І час, нарешті, всім ясно і чітко оцінити проблему та повністю усвідомити, що варто допустити затоплення однієї з діючих шахт — будуть затоплені всі вуглевидобувні підприємства Центрального району, які мають гідрогеологічні зв'язки. А це означає, що можуть бути затоплені всі шахти крила Головної антикліналі Донбасу. Невже, як у пісні про героїчний «Варяг», і для Центрального району Донбасу «настає останній парад», і він може піти під воду? Самі шахтарі з такою долею не згодні миритися і воістину героїчними зусиллями борються за виживання свого регіону. Чи не показово, що однією з перших в області достроково виконала річний план вуглевидобування дзержинська шахта «Північна», яка видала на-гора 210 тис. т коксівного вугілля! А вибійник-рекордсмен М. Гриньов став недавно Героєм України. Біля новорічної ялинки майстрам відбійного молотка, які найбільше відзначилися, було вручено квіти, почесні грамоти, грошові премії та цінні подарунки. Але головне, на що вони чекають,— створення безпечних умов праці, впевненості у майбутньому свого регіону. І поки не все втрачено, необхідно спільними зусиллями Мінпаливенерго, його потужних, але не повною мірою задіяних науково-дослідних підрозділів, екологів, і, звичайно ж, Держнаглядохоронпраці, вживати невідкладних заходів для докорінного виправлення становища в Центральному районі Донбасу.

Г. Щ УРОВ, наш власкор

На знімку: заступник начальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області Л. Марченко (праворуч) і начальник Горлівської гірничотехнічної інспекції з нагляду за охороною праці у вугільній промисловості Л. Соболєв обговорюють проблеми ЦРД. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НО Ю ПРАЦІ

Державне підприємство Міністерства оборони України «Харківський автомобільний ремонтний завод» має багату і славну історію. Тут зуміли зберегти унікальні напрацювання попередників з ремонту та відновлення різних зразків важкої транспортної т ехніки військового призначення, впровадити у виробництво нові та модернізовані зразки авт омобільної і сільськогосподарської техніки. На підприємстві продовжуют ь освоюват и перспективні зразки продукції, які, завдяки своїй високій якості, надійності та безпеці, знаходять споживачів як в Україні, так і в країнах СНД, а також виконують нові види ремонтних робіт, зокрема, дизельних двигунів великої потужності.

ідприємство, яке займається ремонтом і відновленням важкої військової та цивільної техніки, без перебільшення можна назвати одним великим об'єктом підвищеної небезпеки. Багато операцій, що виконуються в його цехах (хай то буде демонтаж вузлів і механізмів, капітальний ремонт потужних двигунів, розвантаження-навантаження великогабаритної техніки на залізничні платформи тощо), пов'язані з чималим ризиком для персоналу. Проте підприємство може стати однією з найбезпечніших зон, якщо всі, хто на ньому працюють, будуть суворо дотримуватися встановлених норм і правил, зберігати кращі традиції військових-ремонтників, які й у роки Великої Вітчизняної війни, і в мирні роки зміцнювали оборонну могутність держави. Про те, як цього можна досягти, розповіли в службі охорони праці підприємства. — Сьогодні на нашому заводі завдяки розумінню керівництвом важливості питань охорони праці,— говорить заступник начальника з охорони праці підприємства Т. Лісенко,— є всі умови для роботи без виробничого травматизму. Успішно функціонує СУОП, яка передбачає надійне матеріальне забезпечення заходів з охорони праці. Працівники підприємства повністю забезпечені спецодягом, спец взуттям та іншими 313. Структурні підрозділи повною мірою за-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

безпечено нормативною літературою, інструкціями з охорони праці. Персонал володіє методами та навичками вирішення конкретних виробничих завдань і ситуацій з охорони праці. На думку начальника ДП «Харківський автомобільний ремонтний завод» («Харківський АРЗ») О. Фотченкова, організація безпечного ведення робіт повинна бути невід'ємною складовою частиною всіх виробничих процесів. Тому питання охорони та умов праці на підприємстві були й залишаються в центрі уваги. Усі накази та розпорядження, що видаються з метою підвищення рівня безпеки в структурних підрозділах заводу, з огляду на його п р и н а л е ж н ість до військового відомства не підлягаю ть о б го воренню і є об ов 'язковим и для виконання. Велика увага приділяється також навчанню з питань охорони праці. Відвідавши ДП «Харківський АРЗ» разом з провідним державним інспектором Харківської ДІОП у ма-

шинобудуванні М. Волошиним, ми не змогли знайти тут практично жодного недоліку в цій важливій роботі. В усіх виробничих підрозділах заводу є узгоджені з інспекцією і затверджені роботодавцем навчальні програми та навчально-тематичні плани з навчання 17 категорій працівників. Уся документація з питань навчання ведеться на належному рівні. До складу постійно діючих комісій з перевірки знань працівників включаються керівники технічних служб, підрозділів та

представники профспілкового комітету. Члени комісій (а таких на підприємстві три) проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці в спе-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ціалізованих навчальних закладах Держнаглядохоронпраці. Перед перевіркою знань у працівників, а вона тут здійснюється за допомогою комп'ютерних систем у кабінеті охорони праці, обов'язково проводиться попереднє навчання персоналу. Щодня о 10 год ранку з новоприйнятими на роботу або з тими, хто бажає отримати консультацію, проводиться вступний інструктаж з використанням відеоматеріалів, які є для всіх основних професій. Така серйозна увага до питань навчання, яке здійснюється службою охорони праці підприємства або під її контролем, розумно поєднується 3 проведенням адміністрацією профілактичних заходів. Щомісяця комісія, яку очолює Т. Лісенко, детально обстежує виробничі підрозділи та дільниці. За результатами перевірок складаються акти. У разі неможливості усунення виявлених недоліків впродовж зміни ці питання виносяться на щомісячні наради з охорони праці. У практиці підприємства останніми роками практично не було випадків, коли подібні питання виносилися на засідання з охорони праці повторно. Тут усі — і керівники основних виробничо-технічних служб, і майстри, і бригадири добре усвідомлюють, що несуть особисту відповідальність за стан охорони праці на закріплених дільницях та об'єктах, за життя і здоров'я своїх підлеглих. Щоб не бути голослівним, наведу приклад, який характеризує ефективність профілактичної роботи, яку проводить служба охорони праці. Кілька місяців тому під час обстеження електродільниці було виявлено, Щ О на деяких об'єктах давно не мінялися таблички з прізвищами осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію електроустаткування. З ясувалося, що багато хто з них з тих або ін-

бригадирами і громадськими інспекторами з охорони праці, які зможуть давати найбільший ефект. І це на ДП «Харківський АРЗ» також намагаються робити. На дільниці капітального ремонту двигунів внутрішнього згоряння вдалося поговорити з досвідченим робітникомшліфувальником В. Безсокирним. На його думку, служба охорони праці підприємства, маючи широкі повноваження, повинна не тільки карати винних у порушеннях, але й вести планомірну роботу за всіма напрямами охорони праці безпосередньо на робочих місцях. Залучаючи до адміністративно-громадського контролю з охорони праці майстрів, бригадирів і громадських інспекторів, важливо, щоб вони самі були прикладом у питаннях дотримання вимог охорони праці. Без високого особистого авторитету осіб, які добиваються від робітника на його робочому місці неухильного виконання вимог інструкцій, нічого не вийде. Дуже суттєвим моментом у запобіганні нещасним випадкам на дільниці, де працює В. Безсокирний, є проведення інструктажів з питань охорони праці. Практика свідчить, що з часом окремі вимоги безпеки можуть забуватися, і необхідно про них нагадувати. Тому досвідчений робітник (24 роки на одному підприємстві) під час щоденних планерок дає слушні поради молодим робітникам. Як громадський інспектор, Майстри, бригадири і громадські звертає їхню увагу на інспектори повинні бути прикладом потенційно небезпечні операції, які треба буде у питаннях дотримання вимог виконувати протягом охорони праці. зміни. А іноді під час інструктажів просить ших причин вже звільнився з підприємсменш досвідчених колег відповісти на октва чи був переведений на інші дільниці. ремі запитання, що стосуються специфіНе подбав начальник електродільниці і ки обробки деталей двигунів. про закріплення електроустаткування за Начальник дільниці В. Черняк заохотими особами, які фактично працювали чує такі дії досвідченого робітника. Вони на ньому або обслуговували його. А тоє своєрідною «страховкою», а також наму справедливо, як вважає Т. Лісенко, очним прикладом для підлеглих, які не отримав догану, що автоматично позмають достатнього досвіду. Щодня перед початком роботи бавляє його місячної премії, інших матеріальних благ у випадку, якщо догану В. Безсокирний, виконуючи функції члена комісії з контролю за станом охорони вчасно не буде знято. З усією суворістю і вимогливістю пропраці в рамках першого ступеня, перевіряє на дільниці, де працює 34 особи, цівники служби охорони праці підприємсстан робочого інструменту, справність тва ставляться до посадових осіб і працівників, які є виконавцями першого стуустаткування. Особливу увагу звертає пеня адміністративно-громадського конпри цьому на технічний стан вантажопітролю. Проте в цьому питанні дуже важдіймальних кранів і вантажозахоплювальних пристроїв, роботу гальмівних ливо, вважає Тетяна Борисівна, зуміти пристроїв, обмежувачів підіймання, фікналагодити такі взаємини з майстрами,

ПОВІД О М ЛЯЮ ТЬ ВЛАСКО РИ саторів вантажу, справність різального інструменту металообробних верстатів, а також на те, як виконано заземлення, чи достатньою є освітленість на робочих місцях тощо. Тільки на реалізацію заходів розділу «Охорона праці» колективного договору в 2003 р. на ДП «Харківський АРЗ» було виділено близько 100 тис. грн. Для трудового колективу, де працює трохи більше як 400 осіб, це досить непоганий показник. На підприємстві є непогана їдальня, де вартість харчування чисто символічна, інші об'єкти соціальної сфери. Більшість

робітників заводу, а також члени їхніх сімей у період відпусток мають можливість оздоровитися в будинках відпочинку і санаторіях на Азовському морі. Як свідчить практика, на підприємствах, де керівники турбуються про безпеку людини праці, колектив відповідає взаємністю. Дотримується дисципліни та вимог охорони праці, примножує матеріальні блага. Підтвердженням може служити ДП «Харківський АРЗ», де впродовж кількох останніх років не було зареєстровано жодного нещасного випадку на виробництві, яке працює стабільно та ефективно!

В. КОБЕЦЬ,

наш власкор

На знімках:

перед черговою перевіркою (зліва направо): заступник начальника з охорони праці Д П «Харківський А Р З» Т. Лісенко, інженер служби охорони праці Д П «Харківський АРЗ» Н. Іващенко та провідний державний інспектор Харківської Д ІО П у машинобудуванні М . Волошин; громадський інспектор охорони праці дільниці капремонту двигунів внутрішнього згоряння заводу В. Безсокирний на своєму робочом у місці. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

1 3

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НЕ ВСЕ ТАК ПОГАНО

В НАШОМУВОМІ

Начальник теруправління Держна- І глядохоронпраці по Одеській області І М. Логвінов приступив до виконання L своїх обов'язків недавно, хоча наглядову діяльність розпочав ще в 1978 р. Після закінчення Одеського політ ехнічного університету в 1975 р. працю- , вав на Північно-Двінській ТЕЦ, після ^ _ — повернення до Одеси працював у ВАТ — щ v І «Краян», у ВАТ «Одеський завод поршневих кілець» — і скрізь серйозну увагу приділяв охороні праці, турботі Н про збереженим та здоров'я gÊ/ÊjjËÊBBSf^ 'Ч1 працівників. У теруправлінні Держнаглядохоронпраці по Одеській області був головним інспектором, начальником ДЮП у виробництвах підвищеної небезпеки, першим заступником начальника теруправління. Нагороджений знаком Держнаглядохоронпраці «За доблесну службу». Сьогодні всіх хвилюють питання: як звести до мінімуму кількість людських втрат, а складну ситуацію з виробничим травматизмом змінити на краще ? Думками з цих питань з нашим власним кореспондентом К. ЦВІГУН ділиться М. ЛОГВІНОВ.

листопаді 2002 р. було прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці». І дуже вчасно: необхідність у цьому Законі з'явилася вже давно. Нова редакція Закону визначила основні шляхи реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, а також основні принципи державної політики в цьому напрямі. В той же час складна ситуація, в якій опинилася більшість підприємств, не дає можливості істотно поліпшити стан умов та безпеки праці. Рівень виробничого травматизму із смертельними наслідками в Одеській області за останні 8 років має стійку тенденцію до зниження, а порівняно з 1993 р. він зменшився майже у 2 рази. Проте це не заспокоює, адже загибель людей — це завжди біль, трагедія. Як і раніше, найбільш травмонебезпечними залишаються підприємства агропромислового комплексу і транспорту, а також підприємства невиробничої сфери. На жаль, і про це не раз уже говорилося, основними причинами загибелі людей є організаційні (71,4%), і серед них — порушення трудової та виробничої дисципліни (33,3%). За 2003 р. інспектори теруправлінння провели понад 9100 оперативних перевірок підприємств і 262

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

цільові, під час яких було виявлено охорони праці М. Нерука, заступни155 400 порушень нормативних акка голови Саратської райдержадмітів про охорону праці. Було призуністрації І. Тодорова та ін. Давно вже увійшли в нашу практику спільні пинено роботу понад 17 700 об'єкгрупові обстеження підприємств, у тів, на яких створювалася загроза життю та здоров'ю працюючих. Сеяких, крім державних інспекторів, беред них — цех з ремонту кузовів легруть участь представники інших деркових автомобілів ВАТ «Одесаавто», жавних наглядових органів: СЕС, док № 2 Одеського судноремонтнодержпожнагляду, а також виконавчої го заводу «Україна», дільниці вулкадирекції Фонду соціального страхунізації та акумуляторна ТОВ «АТП вання від нещасних випадків на ви15162», зварювальний і деревообробництві. Тільки останнім часом поробний цехи Знам'янської дистанції дібні перевірки пройшли в КП «Одессигналізації та зв'язку Одеської залізтеплокомуненерго», ВАТ «Одеспіфт», ниці. До адміністративної відповідальУправлінні магістральних газопровоності притягнені 2472 працівники, з дів тощо. Провівши їх, теруправлінних — більш як 520 перших керівниня не залишає керівників підприків підприємств, організацій, установ ємств у спокої: запрошує на засідан(зокрема, начальник управління веня рад, докладно розглядає їхню ротеринарної медицини м. Ізмаїла В. Іванов, диМи насамперед повинні надавати ректор ТОВ «Перемометодичну допомогу працівникам га» Красноокнянського служб охорони праці підприємств, району А. Азіневич, динавчати їх , і тоді вони стануть ректор Театру юного нашими справжніми помічниками. глядача В. Гончар). Дієвим заходом у боту в галузі охорони праці, оцінює наглядовій діяльності ми вважаємо звіти керівників райдержадміністраїї, а потім контролює виконання приписів, виданих у результаті перевіцій та підприємств на засіданнях рарок. ди теруправління з детальним аналіВсе, що ми робимо, характеризом їхньої роботи з питань охорони зує наших інспекторів з позитивного праці. Впродовж 2003 р. було забоку. Однак є проблема, яка змуслухано звіти технічного директора шує замислитися не одного з нас: це ДП «Писарівський спиртозавод» Комала чисельність інспекторського лимського району С. Березова, заступника генерального директора з складу. До штату теруправління вхо-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

дять усього лише трохи більше ніж 120 інспекторів, а під контролем інспекцій перебуває понад 21 тис. підприємств різних форм власності та видів діяльності. Як встигнути обстежити кожне з цих підприємств, і обстежити кваліфіковано, відповідно до вимог Закону «Про охорону праці», та до того ж знайти час поговорити з керівниками, посадовими особами? Неоціненну допомогу нам надають позаштатні інспектори. їх у нас 145 осіб, і це справжні професіонали: М. Яворський, В. Ковальов, І. Пижов, Б. Сімченко, М. Піддубний. Вони беруть активну участь у комплексних, оперативних, цільових перевірках підприємств. Не менш як один раз на рік, згідно з річними планами, проводяться семінари-наради з позаштатними інспекторами за видами нагляду. Проте й участь позаштатних інспекторів мало рятує становище. Спільними зусиллями, незважаючи на постійно зростаючі темпи роботи, ми ледве встигаємо охопити перевірками четверту частину загальної кількості піднаглядових підприємств. Думаю, треба шукати нові шляхи в наглядовій роботі. Ми неодноразово говоримо і в колективах інспекцій, і на засіданнях рад теруправління: час вже переходити від перевірок підприємств до перевір о к р об о ти служб охорони праці цих підприємств. П рацівник служби охорони прац і кращ е ніж д ержавний інспектор орієнтується на своєму підприємстві, знає, де й о го «вузькі місця», де треба посилити перевірки, а де просто полю дськи п о гово ри ти з людьми. Словом, вважаю, що ми насамперед повинні надавати методичну допомогу працівникам служб охорони праці підприємств, навчати іх, і тоді вони стануть нашими справжніми помічниками. У інспектора буде час для проведення більшої кількості перевірок, та й самі ці перевірки стануть ефективнішими та якіснішими. Для державного інспектора дуже важливо постійно підвищувати рівень своєї технічної підготовки. Починаючи трудову діяльність, кожний інспектор проходить обов язковий курс навчання в теруправлінні з наступним складанням екзаменів. Держінспектори підвищують кваліфікацію і в Головному навчально-методичному центрі Держнаглядохоронпраці. У 2003 р. там пройшли навчання 38 посадових осіб і державних інспекторів управління. Нас непокоїть ще одна проблема: контроль стану охорони праці

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА на підприємствах малого і середньому, що на цих об'єктах і підконтрольних підприємствах упродовж п'яти го бізнесу, сільгосппідприємствах пісроків не було аварій 1 і 2 категорії ля реформування тощо, кількість зі смертельними наслідками. яких безперервно зростає. Вони настільки швидко з'являються і зникаОднак нас турбує те, що багато хто з керівників підприємств, на яких ють, що контролювати їх надзвичайно складно. На першому плані у кеє об'єкти підвищеної небезпеки, не володіють методикою ризику, не зарівників таких підприємств, як відомислюються над тим, до чого може мо, прибуток, а не питання охорони призвести елементарне незнання випраці. Свою підприємницьку діяльмог законодавства про охорону ність подібні керівники організовупраці і, зокрема, Закону «Про об'єкють без відповідних знань, не додерти підвищеної небезпеки». Тому вважують елементарних вимог правил жаю дуже своєчасною постанову безпеки, ігнорують вимоги Закону Кабінету Міністрів «Про ідентифіка«Про охорону праці». Дуже мало цію та декларування безпеки об'єкуваги приділяють цій проблемі місцеві органи виконавчої влади та органи місцеРоботи підвищ еної небезпеки вого самоврядування. є на кож ном у підприємстві, і звести Теруправління працює ризик під час їх виконання над вирішенням цієї до м інім ум у — також для нас проблеми і працюватиме далі. А для посизавдання особливої ваги. лення нагляду за підтів підвищеної небезпеки», яка вийприємствами малого бізнесу деякі шла в липні 2002 р. Відповідно до інспекції істотно змінять напрям свопостанови теруправління організуєї роботи. Наприклад, інспекторів вало роботу з ідентифікації об'єктів ЖКГ і невиробничої сфери об'єднапідвищеної небезпеки, надіслало на ють в одну інспекцію для більш цілекожне з підконтрольних підприємств спрямованого і якісного обстеження відповідні листи. підприємств малого бізнесу. Такі саНа жаль, ряд підприємств, не ромі завдання вирішуватимуться і в інсзуміючи ступеня ризику і відповідальпекціях АПК, Чорноморсько-Азовності відповідно до законодавства ській міжрегіональній державній інсза надання неповної та недостовірпекції охорони праці на морському ної інформації про проведення ідентранспорті та ін. тифікації об'єктів підвищеної небезРоботи підвищеної небезпеки є пеки, намагаються приховати ці на кожному підприємстві, і звести об'єкти. Це стосується підрозділів ризик під час їх виконання до мінімуОдеської залізниці, які не враховуму — також для нас завдання особють під час проведення ідентифікації ливої ваги. Державні інспектори залізничні колії, призначені для відпродовжують контролювати викостою вагонів з небезпечними вантанання наказу Держнаглядохоронжами, Ізмаїльського судноремонтнопраці від 29.04.98 р. № 74 щодо пего заводу, Ізмаїльського морського реведення тракторів на електроторговельного порту, ВАТ «Українстартерний запуск двигуна з кабіни. ське Дунайське пароплавство», підНа балансі в області є 19 132 тракприємства з іноземними інвестиціями тори, з них експлуатуються 16 277. Електростартерний запуск встанов«Айронімпекс-Україна», які не враховують відстань від потенційно нелено на 13 499 тракторах. На безпечний запуск необхідно перевести безпечних об'єктів до моря, річок. близько 3 тис. тракторів, для чого На причалі N9 26 Одеського морзнадобиться приблизно 5 млн. грн. ського торговельного порту розтаТеруправління пропонує включити шована автозаправна станція для питання про переобладнання тракзаправлення автонавантажувачів, а торів (у 2004 р.) до Програми поліпце серйозний об'єкт підвищеної нешення стану безпеки, гігієни праці та безпеки. На жаль, подібних приклавиробничого середовища на 2001 — дів можна навести чимало, і всіх ке2005 роки в Одеській області. Сюрівників, які ставляться до питання ди ж включені питання безпечної ідентифікації недбало, приховуючи об'єкти підвищеної небезпеки, буде експлуатації парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під притягнено до відповідальності. Нетиском, вантажопідйомних кранів, давно було оштрафовано технічноліфтів тощо. Тільки в 2003 р. призуго директора ВАТ «Завод радіальнопинялася робота 1255 підйомних свердлильних верстатів» О. Чайковспоруд і котлів. Усе це сприяло тоського.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Але, як мовиться, «не все так погано в нашому домі». Хороші знання законодавства показали керівники Одеського припортового заводу, Одеського масложиркомбінату, більшість своїх АЗС проідентифікувало ТОВ «Веста-Сервіс». Успішно йде ідентифікація у ВАТ «Одесагаз». Дуже уважно поставилися до питання про ідентифікацію об'єктів керівники ВАТ «Одескабель», де головою правління Д. Іоргачов. Склад зрідженого газу, кілкість якого не перевищує нормативу порогової маси, зареєстрований як об'єкт підвищеної небезпеки, оскільки на відстані 21 м від нього розташована територія іншого підприємства. О тримано необхідне реєстраційне свідоцтво. М. Логвінов назвав тільки малу частину проблем, які доводиться вирішувати теруправлінню нині і доведеться вирішувати в майбутньому. А ще треба буде займатися питаннями створення та комплектування служб охорони праці в райдержадміністраціях і міськвиконкомах області, районних управліннях сільського господарства і продовольства — тут роботи непочатий край. Вимагає постійної уваги атестація робочих місць за умовами праці. Начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Одеській області висловив упевненість у тому, що співробітники управління впораються із цими проблемами. Адже тут трудяться справжні професіонали: перший заступник начальника теруправління П. Чернега, начальник відділу організації охорони праці В. Глущенко, начальник ДІОП у виробництвах підвищеної небезпеки В. Легенченко, в. о. начальника ДІОП у гірничій промисловості, будівництві та ЖКГ Л. Боловіна, головні державні інспектори Ю. Флюд, В. Горголь, провідні інспектори В. Сухомлинов, Ю. Миронюк і багато інших. «Ніколи не любив виголошувати гучні слова. І зараз скажу просто: найголовніше для нас — забезпечувати людям безпечні умови праці, турбуватися про їхнє здоров'я, збереження життя. Шукати нові шляхи вирішення нагальних проблем. Це — наша робота, наша справа. І ми виконуватимемо її серйозно, так, як того вимагає Закон»,— підкреслив на закінчення М. Логвінов. На знімку: начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Одеській області М. Логвінов. Фото автора

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

лом, де всі про всіх все знають... Жарти жартами, т а 15 районів Автономної Республіки Крим вирізняються високим рівнем розвитку сільгоспвиробництва, яке, з одного боку, поповнює бюджет республіки, а з іншого — постійно вплітає чорну жалобну стрічку у кримський сонячний вінок. Адже ніде інде, як на селі, постійно травмуються і гинуть люди. Ось статистика 2003 р.: на підприємствах АПК і сільського соцкультпобуту сталося понад 177 нещасних випадків (17 — смертельних), з яких 160 (в т. ч. 10 — смертельних) сталися в соціально-культурній сфері.

имало прикрощів завдає Бахчисарайський район, куди два роки поспіль наїжджає комісія з комплексної перевірки стану охорони праці та промислової безпеки. І не безпідставно. Хоча порівняно з 2002 р. травматизм у районі загалом і знизився, все ж на кінець грудня 2003 р. бахчисарайці «надбали» 14 нещасних випадків на виробництві, з яких 8 (включаючи 1 смертельний) сталися саме на селі. Та гріх сказати, що в районі нічого не робиться в питаннях охорони праці. В райдержадміністрації діє служба охорони праці, яка прислухається до порад і зауважень органів Держнаглядохоронпраці. Бахчисарайці створили і як слід оснастили районний методичний кабінет з охорони праці, виставку тематичної документації, необхідної для створення СУОП на підприємствах, налагодили друкування бланків і журналів з питань охорони праці. Стали практикою регулярні наради і семінари з означеної тематики, засідання райради з питань безпечної життєдіяльності населення. Проведено майже 100 перевірок підприємств, за наслідками яких було призупинено 129 одиниць обладнання. Крім того, проаналізовано стан

охорони праці у ЗО установах та закладах. Виконано всі заходи, опрацьовані комісією зі спеціального розслідування. Яка ж віддача від такого клопоту? Якщо більшість промислових підприємств, територіально наближених до районних органів влади, укомплектували служби охорони праці, впровадили елементи СУОП, то практично всі реформовані сільгосппідприємства палець об палець не вдарили задля виконання вимог ст. 13 Закону «Про охорону праці» щодо забезпечення функціонування СУОП. А тим часом останні складають майже дві третини від усіх 642 підприємств, зареєстрованих у Бахчисарайському районі. Причому, ці дві третини переповнені зношеними на 80% тракторами, з яких лише 55% пройшли техогляд і лише 44% обладнані електростартерним запуском. Серед негараздів — і відсутність у багатьох сільгоспутвореннях контролю за випуском автотракторної техніки на лінію та її роботою. А про особисту відповідальність виконавців за дотримання вимог Закону «Про охорону праці», особливо серед трактористів та водіїв, годі й казати. І як наслідок — керування

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

транспортом у нетверезому стані, численні ДТП. Взяти хоча б одне ВАТ «АТП 14340», водії якого за три квартали 2003 р. 40 разів порушували правила дорожнього руху. Недалеко відійшли і фірма «Альянс», агрофірма «Крим-Аромат», СЗАТ «Агрофірма Крим», де зафіксовано відповідно 12, 9 і 7 таких порушень. Треба сказати і про те, що майже в усіх виробничих структурах АПК немає нагляду за безпечною експлуатацією споруд, графіків їх огляду, не ведуться техжурнали. Хоча багато ремонтних майстерень, боксів, накриттів для зберігання техніки, складів знаходяться якщо не в аварійному стані, то потребують негайного ремонту, відповідного санітарно-побутового облаштування. Однак проблеми охорони праці глибинки не вичерпуються пасивністю лише сільгосппідприємств, які й досі користуються нормативною базою 80-х років. У кримському селі багато інших різногалузевих об єктів і виробництв. Так, із 320 суб єктів господарювання, які торгують нафтопродуктами, 12 осіли на периферії району. Тут же — більше 10 відомчих автозаправних станцій, складів хімікатів, міжрайонна база ВАТ «Райагрохім», де зберігається 150 т зіпсованих і заборонених пестицидів. На території пореформованих сільгосппідприємств базуються і споживчі підстанції, багато з яких не відповідають всім вимогам безпеки. На сільських теренах розташувалися і підприємства переробної галузі, спиртосховища, школи, підприємства торгівлі, заклади соцкультпобуту як комунальної, так і приватної' власності, до яких у районної спуж-

3. Зам. № 04-3151

би охорони праці руки майже не доходять. І не тільки Бахчисарайського, алр й будь-якого іншого району. Втім, це біда не лише Криму. Бо який сільськогосподарський регіон України не візьми — картина одна і та сама: у самому райцентрі дух і буква Закону ще якось живуть, а на периферії — і не питай... Та й кому питати? Так, з 15 кримських районних управлінь сільського господарства і продовольства лише 5 спромоглися включити до штатного розпису посаду спеціаліста з охорони праці. Більшість же районів обходяться тими фахівцями, котрих утримують колишні собези. Щ о ж, можна докоряти кримчанам за таку кадрову політику. Та вона цілком умотивована: з одного боку — ще зашкарублим ставленням керівного корпусу до охорони праці як до другорядної справи, а з іншого — крайнім прагматизмом. Адже Рада міністрів АРК, наполегливо підштовхуючи райдержадміністрації, райсільгоспуправління до відродження служб охорони праці, тут же відносить їх утримання на рахунок місцевих бюджетів. То ж, поставши перед вибором, кого взяти у штат: землеупорядника, агронома, юриста... чи спеціаліста з охорони праці, місцева влада тягне руку за будь-кого, тільки не за останнього. Разом з тим на прикладі бахчисарайців бачимо, що навіть повне укомплектування районної служби з охорони праці не гарантує розв'язання проблем глибинки. Не вирішують їх, до речі, й комплексні перевірки Держнаглядохоронпраці та інших органів державного нагляду, котрі лише визначають «вузькі» місця на окремих підприємствах, а не організовують і не ведуть щоденну копітку роботу. Зрештою, то не їхній клопіт. А чий? Часткову відповідь на це запитання дає ст. 35 Закону «Про охорону праці», де визначені повноваження органів місцевого самоврядування, зокрем а сільської ради, яка, згідно зі згаданою статтею, мусила б стати на селі активним провідником державної політики в галузі охорони праці. Та чи стала? Питання з розряду риторичних. Тож годі про це питати, як і про сільрадівські програми

поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, про заходи з охорони праці та про наявність при сільрадах самих спеціалістів з охорони праці... Показово, що немало посадових осіб, причетних до охорони праці, з приводу цих міркувань кажуть: «Багато хочетеї» Хіба? Адже є лише одне прагнення: аби низова місцева влада зрештою заглянула до Основного Закону України — Конституції, Закону «Про охорону праці» та й взялася до захисту прав працюючого населення на життя і здоров'я, зайнятого, зокрема, не лише на підприємствах комунальної власності, а й зглянулася на тих сіромах, яких злидні та скрута женуть без будьяких письмових договорів у найми до новітнього різнокаліберного панства. Бо ж у разі смерті чи каліцтва наймита потерпає не лише його сім'я, а й держава у цілому, котра мусить перебирати на себе соціальні виплати. Та закидаючи низовим органам самоврядування, слід дорікнути і законодавчій владі щодо відсутності чіткого механізму втручання, скажімо, тієї ж сільради у проведення державної політики з охорони праці. Бо сьогодні, коли не те що районному спеціалісту з охорони праці, а й інспектору Держнаглядохоронпраці часом надзвичайно проблематично зайти на територію приватного підприємства, то голові сільради й поготів... Докласти рук до вирішення даних проблем могли б органи державної влади, котрі за логікою найбільше зацікавлені у сприянні своїм низовим структурам, але... Не далі як у листопадовому номері журналу «Охорона праці» за 2003 р. міністр аграрної політики бідкався з приводу незначного впливу органів державної влади на сільгоспвиробника, відсутності вертикального підпорядкування управлінь сільського господарства і продовольства на місцях... А коли немає ані впливу, ані вертикалі, то нема й системної якісної роботи. Натомість є проблеми, серед яких упоперек стоїть і охорона праці сільського працівника. Я . Б Е З У ГЛ А , наш власкор

іХОРОНА П

УПРАВЛІННЯ О ХО РО НО Ю ПРАЦІ

П ІД ГО ТО В КА КАДРІВ ______________________________________________

СШЗ ііМгШДМш >т

„

Заслуженим авторитетом серед навчальних закладів України користується Луцький державний технічний університет, який очолює доктор технічних наук, дійсний член Академії технічних наук В. Божидарнік. Такого суспільного визнання він здобув завдяки вагомим науково-педагогічним досягненням. Під час зустрічі нашого власного кореспондента С. ПОПОВИЧА з ректором університету йшлося про роль вузу у підготовці студентів до майбутньої самостійної роботи на виробництві. — Наш вуз — технічного спрямування,— розповідає кого він викладається. Немає предметів «цікавих» і «неспівбесідник.— І щоб ми не говорили студентам, які б пецікавих». Стосується це і вкрай важливої у соціальному реконливі факти не наводили, домогтися належного плані дисципліни з основ безпеки праці. Зацікавленість ставлення їх до питань охорони праці у майбутньому не цим предметом залежить також і від обстановки, в якій зможемо, якщо не звертатимемо увагу на їх особисту проводяться лекції та практичні заняття. Це й бралося до уваги під час оформлення та оснащення університетбезпеку ще в стінах вузу. А починати цей виховний проської лабораторії з екології та безпеки життєдіяльності. цес слід уже з першого курсу, з фойє та гардероба, Вона пройшла акредитацію та ліцензування. навчальних корпусів і гуртожитків. Крім свого призначення — проведення навчальних Приміром, ми не схвалюємо куріння не тільки тому, занять, обладнання лабораторії використовують і для що воно шкідливе для здоров'я, а й розглядаємо курців виконання науково-дослідних робіт на замовлення. Таяк потенційних винуватців пожеж. Або ж якщо в аудитоким чином скуповується ЇЇ утримання. Майже щомісяця рії не забезпечити належного освітлення, не встановити касу університету вона збагачує в середньому на 6 тис. грн. нормальних меблів, то нічого говорити про здоров'я стуЦе гроші в основному за вивчення негативного впливу дентів, які за допомогою зору та слуху повинні максина навколишнє середовище відходів промислових підмально сприймати інформацію. Чого тоді варте навчанприємств області та видачу конкретних рекомендацій ня, котрому в жертву віддається здоров'я молодої людищодо їх мінімізації. Очолює цю лабораторію доцент кани?! федри екології та безпеки життєдіяльності канд. геогр. Коли ж мова йде про практичні заняття, де студенти наук О. Картава. залучаються до роботи на устаткуванні, увага до їх безЯкщо ми сьогодні не будемо прищеплювати майбутпеки підвищена. Під час роботи на верстатах особливу нім фахівцям пошани до культури виробництва, дотриувагу звертають на спецодяг. Якщо одразу цього не зромання вимог безпеки у повсякденному житті, то їм нелегбити, то в подальшому виникатиме спокуса недбало дотко буде в подальшому. Великого значення ми надаємо римувати інших правил особистої та колективної безпероботі наставників. Я, пропрацювавши ЗО років, переки. Коли культуру безпеки праці прищеплюють на початконаний, що наставництво є вкрай потрібним. Бодай току робочої біографії людини, тоді вона стає органічною му, що наставники є свого роду проміжною ланкою між потребою в будь-який період життя. викладачами та студентами. Крім того, регулярні відвідиТе ж саме стосується користування таким знаряддям ни ними студентських гуртожитків спонукають його мешрозумової праці, як комп'ютер. Студентові потрібно канців дотримувати вимог безпеки під час того ж пригопостійно пояснювати, що це не забава, що тривала ротування їжі, самообслуговування, остерігають їх не вдабота з ним негативно впливає на зір, на загальний стан ватися до порушень при намаганні проникнути до гурздоров'я. Щ е під час освоєння цієї вкрай потрібної техтожитку тощо. ніки треба прагнути не перетворюватися на його залежСтудент повинен знати, що його праця та успіхи в ну жертву. роботі перебувають у прямій залежності від намагання Викладач повинен поважати студентів. Тоді він на робити її безпечною для колективу, членом якого він стакожній лекції звертатиме увагу на те, що приноситиме не. А хто, як не ми, зобов'язані допомагати йому це закористь у майбутньому, щедро передаватиме знання і своювати. Не примусово, а в процесі копіткої виховної досвід з питань безпеки праці та безпечної життєдіяльроботи. ності. Стосовно самого предмета «Охорона праці», то, як На знімку: відомо, від рівня його засвоєння залежатиме якість наректор Луцького державного технічного університету писання відповідного розділу у дипломному проекті. Але докт. техн. наук В. Божидарнік. неякісне викладання предмета може відбити охоту відвідувати заняття, а звідси — незацікавленість ним тими, для Фото автора

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

ПРО БЛЕМ И ТА М ІРКУВАННЯ

НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ВХВРВНН ПРАЦІ:

А К Т У А Л Ь Н ІС Т Ь , О Р ІЄ Н Т А Ц ІЯ , ПРОБЛЕМ И А

наліз травматизму на підприємствах житлово-комунального господарства країни свідчить, що там, де навчання проводиться на належному рівні та відповідно до вимог чинних нормативів, частота виробничих травм, у тому числі й зі смертельними наслідками, втричі менша, ніж коли цими вимогами нехтують. Тому навчання з питань охорони праці на всіх рівнях повинно орієнтуватись не тільки на вивчення конкретних заходів і засобів безпеки в певних умовах виробництва, а й на формування належного ставлення працівників, всього суспільства до охорони праці. Важливу роль у реалізації такої орієнтації навчання можуть відіграти посадові особи й спеціалісти підприємств, установ і організацій, оскільки вони відповідно до службового положення і функціональних обов'язків мають можливість формувати в колективі необхідне ставлення до питань охорони праці. Відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення про навчання з питань охорони праці» керівники підприємств, їхні заступники, виконання службових обов'язків яких пов'язане з організацією безпечного ведення робіт, керівники основних виробничо-технічних служб, спеціалісти служб охорони праці та члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на три роки повинні проходити навчання з питань охорони праці в галузевих (відомчих) навчальних закладах, а в разі їх відсутності — у навчальних закладах, які в установленому порядку одержали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на проведення відповідного навчання. При цьому до галузевих навчальних закладів належать заклади, утворені міністерствами та іншими галузевими

з*

органами виконавчої влади. Видача дозволів галузевим закладам освіти на проведення навчання з питань охорони праці належить до компетенції центрального апарату Держнаглядохоронпраці. Перевірка знань зазначеної вище категорії посадових осіб і спеціалістів згідно з п. 2.2.4 ДНАОП 0.00-4-12-99 в усіх випадках проводиться комісією відповідного вищестоящого органу, склад якої затверджується наказом його керівника. Така регламентація місця навчання і перевірки знань посадових осіб та спеціалістів обумовлена тим, що саме в галузевих (відомчих) навчальних закладах повною мірою може враховуватись специфіка галузі щодо проблем охорони праці, для слухачів є можливість спілкування в процесі навчання з працівниками центрального органу виконавчої влади галузі, працівниками інших центральних органів виконавчої влади, з колегами, які мають такі самі проблеми та питання, що надзвичайно актуально в період реформування галузі, особливо такої багатопрофільної, як житлово-комунальна. Але у зв'язку з реформуванням галузі і підпорядкованістю з питань господарської діяльності обласних управлінь житлово-комунального господарства і окремих підприємств місцевим державним адміністраціям Затверджені Держжитлокомунгоспом і доведені до відома обласних управлінь житлово-комунального господарства графіки проходження посадовими особами і спеціалістами галузі навчання з питань охорони праці у Головному галузевому центрі при Державній академії житлово-комунального господарства не виконуються через неприбуття слухачів. Навіть незважаючи на рішення колегії Держнаглядохоронпраці від 29.11.2002 р. № 159 та наказ Держжитлокомунгоспу від 14.02.2003 р.

№ 33 про проходження керівниками водопровідно-каналізаційних господарств позачергового навчання з питань охорони праці у Головному галузевому центрі, на кінець 2003 р. у ньому пройшли навчання тільки 59 керівників (за загальної кількості водопровідноканалізаційних господарств близько 300 і досить високого рівня травматизму у цій підгалузі, особливо групового зі смертельними наслідками). У більшості випадків на запрошення прибути на навчання на адресу Держжитлокомунгоспу і Головного галузевого центру надходять відповіді, що зазначені посадові особи і спеціалісти вже пройшли навчання в навчально-курсових комбінатах обласних центрів, при експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці тощо, що не відповідає вимогам чинного Типового положення щодо навчання посадових осіб та спеціалістів. Ми не ставимо під сумнів якість навчання з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів житлово-комунальних підприємств у місцевих навчальних закладах, але це є, по-перш е, порушенням вимог ДНАОП 0.00-4.12-99, по-друге, в процесі навчання не реалізуються зазначені вище позитивні чинники навчання у галузевих навчальних закладах, а перевірка знань не проводиться у комісії відповідного центрального органу виконавчої влади — у даному випадку у комісії Держжитлокомунгоспу. За існуючих взаємовідносин між підприємствами і відповідними центральними органами виконавчої влади останні практично втратили можливість в адміністративному порядку забезпечити виконання підприємствами чинних вимог щодо навчання з питань охорони праці поса-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

дових осіб та спеціалістів галузі. На сьогодні між підприємствами житлово-комунального господарства і Держжитлокомунгоспом стоять місцеві державні адміністрації і місцеві органи самоврядування, а тому накази Держжитлокомунгоспу і графіки навчання управліннями і підприємствами житлово-комунального господарства на місцях вважаються необов'язковими для виконання. Проблему навчання з питань охорони праці посадових осіб та спеціалістів, яка виникла як результат реформування галузі житловокомунального господарства, могли б зняти з порядку денного керівники управлінь і підприємств житлово-комунального господарства за умови дотримання ними вимог чинних нормативів з цих питань. Допомогу щодо забезпечення дотримання вимог чинних нормативів про охорону праці керівникам підприємств житлово-комунального господарства на місцях можуть надати місцеві органи нагляду за охороною праці. Саме ці органи на місцях мають здійснювати нагляд за дотриманням вимог ДНАОП у цілому і щодо ДОСВІД. НАУКА. ПРАКТИКА

навчання з питань охорони праці, зокрема за виконанням рішень колегії Держнаглядохоронпраці тощо та вживати відповідних заходів. Останнє, в свою чергу, сприятиме формуванню необхідного менталітету працівників, усього населення України щодо питань охорони праці, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань і реалізації одного з основних принципів державної політики України в галузі охорони праці. М . Х А Л ІМ О В С Ь К И Й , директор Галузевого центру навчання з питань охорони праці Держжитлокомунгоспу України, доцент, канд. техн. наук

Від редакції: ми згодні з автором у тому, що навчання з питань охорони праці працівників підприємств краще було б здійснювати в галузевих центрах і тим самим дотримуватися вимог чинного законодавства. Одночасно ми не можемо не звернути увагу на інший бік цього питання. У зв'язку з реформуванням економіки управління охороною праці в

країні з галузевого принципу поступово переходить на регіональний. Відповідно на місцях створюються навчальні центри, заклади, покликані забезпечити проведення навчання з питань охорони праці працівників усіх галузей. Вважаємо, що й перевірку знань працівників було б доцільним проводити в регіонах, наприклад, у комісіях галузевих обласних управлінь, з участю органів Держнаглядохоронпраці, того ж ЕТЦ. Якість навчання від такого підходу не погіршиться, а от з матеріальної точки зору вигода буде великою. Підрахуйте, скільки грошей потрібно на навчання керівного складу 300 підприємств однієї лише галузі житлово-комунального господарства!? За найскромнішими підрахунками потрібно забезпечити проїзд, проживання і навчання не менше ніж 1500 осіб. На наш погляд, у Типове положення про навчання з питань охорони праці потрібно внести відповідні зміни, які б дали право вирішувати питання щодо навчання і перевірки знань з питань охорони праці на рівні регіонів.

________________________________

ПРО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ’ За оцінками Міжнародного бюро праці щорічно нещасні випадки на виробництві і професійні захворювання забирають життя приблизно 2 млн. осіб і обходяться економіці у більш ніж 1,25 трлн. доларів США. Статистичні дані Міжнародної організації праці (МОП) свідчать, що 4% світового валового продукту втрачається внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У світі щороку трапляється 270 млн. нещасних випадків на виробництві, а також 160 млн. професійних захворювань. Більше половини нещасних випадків припадає на сільське господарство. Велику стурбованість станом виробничого травматизму викликає вугільна галузь, будівництво та рибальство.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

агальносвітові проблеми охорони праці тісно пов'язані з процесами глобалізації економіки. Тиск, обумовлений світовою конкуренцією, примушує багатьох роботодавців економити на охороні праці і розглядати профілактику травматизму і охорону здоров'я працівників не як інтегральний компонент управління якістю, а як додатковий бар'єр на шляху зниження вартості продукції. Спрацьована техніка, заборонена для експлуатації в багатих країнах, наповнює ринки країн зі слабкою економікою, зони вільної торгівлі, в яких правове регулювання охорони і гігієни праці, як правило, перебуває на більш низькому рівні. Це повною мірою стосується України, яка в результаті аварій, травм, професійних захворювань щороку втрачає понад 1 млрд. грн. І що найбільш прикро, при цьому на виробництві травмується понад 26 тис. осіб, у тому числі 1300— 1350 — смертельно. Сьогодні ряд підприємств України впроваджує систему менеджменту промислової безпеки і здоров'я (СМПБ) OHSAS (O ccupational Health and Safety Assuarans System). Це робиться тому, що, по-перше, впроваджен-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ня подібних систем є вимогою зарубіжних партнерів до вітчизняних підприємств; по-друге, при цьому забезпечується зменшення рівня травматизму і захворювань; по-третє, відкривається можливість раціонального використання коштів, спрямованих на охорону праці. Наявність у підприємства міжнародного сертифіката OHSAS 18001 свідчить про прогнозованість та керованість охороною праці та зменшення вірогідності втрати майна під час аварій. Крім того, таке підприємство є більш привабливим для внутрішнього і зовнішнього інвестора, тому що високий рівень профілактичної роботи з охорони праці дає можливість зменшувати розміри виплат страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Кілька років тому, ще до набрання чинності Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», величина регресних виплат з відшкодування заподіяної здоров'ю працівника шкоди на окремих підприємствах вугільної галузі сягала 40% і більше фонду оплати праці, що заганяло підприємство в глухий кут. Так, у 2000 р. при видобутку 1 млрд. т вугілля в CLLIA загинуло ЗО гірників, а Україна втратила 316 осіб на 80 млн. т видобутого вугілля (в радянські часи Мінвуглепром СРСР видобував 800 млн. т вугілля на рік і втрачав 800 шахтарів). Вугільна галузь, як ніяка інша, є тим індикатором, що характеризує динаміку та стан охорони праці в Україні. Наявність на підприємстві СМПБ, яка відповідає світовим стандартам, та її сертифікації акредитованим органом сприяє зміцненню її позицій на ринку і дає нові можливості для безпечної роботи, забезпечуючи таким чином конкурентну перевагу. Покращання ситуації та тривала успішна діяльність підприємства визначаються можливістю постійно вдосконалювати продукцію, послуги фірми, системи збереження здоров’я людей і середовища, в якому вони живуть і працюють. Для того, щоб Україна зайняла гідне місце, а продукція вітчизняних підприємств могла конкурувати на світовому ринку, в країні мають знайти широке розповсюдження Нові системи управління і стандарти до них, впроваджені в розвинених країнах, а саме: • системи менеджменту якості і ISO 9000; • системи екологічного менеджменту і ISO 14000; • системи управління промисловою безпекою і здоров'ям і OHSAS 18001, Safety Cert.; • системи менеджменту якості в автомобільній промисловості і QS 9000, VDA 6.1, TS 16949; • системи менеджменту якості у сфері телекомунікацій і TL 9000; • системи менеджменту якості в авіаційній промисловості і AS 9100/EN 9100; • системи менеджменту якості в галузі розробки програмного забезпечення і TisrIT, BS 8800; • системи менеджменту якості під час виробництва медичного обладнання і EN 46000; • системи управління безпекою харчових продуктів і НАССР, BRC;

• системи управління соціальною відповідальністю і 5А 8000; • інтегровані системи менеджменту, які уміщують в собі дві або більше з вище перерахованих систем. Стандарт ОН5А5 18001 ще не отримав статусу міжнародного стандарту ІБО, але він є одним з найбільш досконалих стандартів менеджменту, особливо для підприємств зі шкідливими умовами виробництва. В його основу покладено ідентифікацію небезпечностей і оцінку ризиків, пов'язаних з цими небезпечностями. Система менеджменту базується на управлінні персоналом, виробничим середовищем при мінімізації ризиків, пов'язаних з небезпечними факторами виробництва. Наявність на підприємстві СМПБ та реалізація основних положень Конвенції 174 М О П «Про запобігання великим промисловим аваріям» від 02.06.1993 р. дає відповідь та розкриває суть відмінностей концептуального підходу до охорони праці в нашій країні та в розвинених країнах світу. На нашу думку, для покращання ситуації з охорони праці необхідно акцентувати увагу насамперед на вирішенні таких проблем: витрати на охорону прац і на підприємстві мають відповідати ф актичному рівню небезпечних і шкідливих виробничих ф акторів; на підприємстві в перспективі м ає бути впроваджена СМ ПБ, яка є більш ємкою і адаптованою до р и н к о в о ї економ іки, ніж вітчизняна С УО П ; навчання з охорони прац і м ає базуватись на м одульному підході. Безумовно, стан економіки відображає рівень матеріально-технічного забезпечення засобами охорони праці підприємств, особливо державних. Водночас вирішити цю проблему неможливо, адже до 40% підприємств в Україні є збитковими. У тій же вугільній галузі майже 50% шахт експлуатується понад 50 років без реконструкції. Підприємства продовжують працювати протягом багатьох років, незважаючи на свою збитковість, хоча це вже інший феномен вітчизняної економіки. Актуальність і необхідність реалізації концепції СМПБ в Україні не викликає сумніву, що підтверджується рішенням колегії Держнаглядохоронпраці, яка відбулась у травні 2003 р. і схвалила рішення про прискорення розробки положень про систему управління охороною праці (СУОП), оскільки саме така термінологія в Україні є більш вживаною, та системи технічного аудиту (СТА). Розробка та впровадження СМПБ на базі концерну «Стирол» і ВАТ «Лукойл— Одеський НПЗ» свідчать про високу вартість цього нововведення. Зокрема, концерн «Стирол» затратив на це понад 15 тис. доларів США. Вочевидь, в Україні в майбутньому в основу системи менеджменту та промислової безпеки і здоров'я буде покладено той же ОНЗАБ 18001, який Росія, до речі, вже використала як державний стандарт. Не менш важливою проблемою покращання стану охорони праці, за умов обмежених фінансових ресурсів підприємств, є поліпшення якості системи навчання з охорони праці, адже вона автоматично була перенесена від планової соціалістичної економіки до ринкової і не зазнала ніяких змін.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Нами запропонована організаційна схема управління безпекою і гігієною праці, яка передбачає взаємозв'язок аудиту і навчання, аудиту і планування та впровадження заходів, чітко відображає вплив державної політики з питань охорони праці на підприємство, на зміст, планування і проведення заходів, на оцінку діяльності підприємства, аудит та навчання. Крім того, передбачається організаційна послідовність безперервного процесу СУОП у вигляді замкненого кола: «підприємство — заходи — оцінка — навчання — аудит — підприємство». Важливо те, що державна політика, заходи вдосконалення СУОП практично впливають на всі складові діяльності і змінюються в міру розвитку суспільства, економічного зростання тощо. Згідно зі схемою ланка «аудит — планування» і «впровадження заходів — оцінка» передбачає за результатами аудиту впровадження технологічних регламентів, засобів захисту, контролю тощо, які зменшують вірогідність прояву небезпечного фактора у разі допущення помилки працівником. Традиційно склалося так, що зміст вітчизняних навчальних програм з охорони праці є досить фундаментальним і зарегламентованим, і він не гірший, ніж у розвинених країнах. Лише за 10 років незалежності України було розроблено і введено в дію понад 200 нормативних актів про охорону праці. В той же час на підприємствах і досі не відпрацьовано чіткі СУОП та СТА. Всі нормативні акти регламентують ті чи інші вимоги до стану виробничого середовища, але вони не передбачають постійної СТА й ідентифікації небезпечностей, визначення ризиків, що з ними пов'язані за всіма видами діяльності, необхідності складання реєстру ризиків, ранжирування та розробки заходів щодо управління суттєвими ризиками. Для працюючої людини існує ризик ураження електричним струмом чи отримання якоїсь іншої травми. Ризик, тобто поєднання вірогідності події і отримання негативних наслідків, та небезпека (а це джерело або ситуація), що потенційно може призвести до погіршення здоров'я працівника, можуть бути оцінені кількісно. Стандарт ОНБАБ має перевагу в тому, що він націлює роботодавця на проведення під час навчання постійного аналізу ризиків, ідентифікації всіх небезпек. Для тих підприємств, які впровадили систему якості за стандартом ІБО 9000 і екологічного менеджменту ІБО 14000, впровадження стандарту ОНБАБ 18001 не викликає особливих проблем, оскільки має певне підгрунтя.

Сьогодні країні потрібна не підготовка спеціалістів широкого профілю, а адресне навчання, яке базується на питаннях функціональної діяльності професії чи спеціальності. Зміст тематичного плану і програми навчання посадових осіб та спеціалістів з питань охорони праці відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці певною мірою, по суті, відображає зміст робочих програм середніх та вищих навчальних закладів. Проте навчання працівників, які є потенційними учас-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

никами нещасних випадків,— це дещо інший рівень. Розпізнавання помилок працюючої людини є вирішальним елементом як змісту навчального плану, так і управління діяльністю щодо створення безпечних умов праці. Традиційно радянська система підготовки робітників, у тому числі і з охорони праці, передбачала підготовку фахівців ш ирокого проф ілю, але сьогодні в кр аїнах з розвиненою ринковою економ ікою дом інує вузьке, адресне високоякісне навчання, яке б а зується на питаннях ф ункціональної діяльності п роф есії чи спеціальності. На нашу думку, навіть посадові особи, які проводять навчання з питань охорони праці, часто розум ію ть під проф есійним навчанням проф есійну освіту, щ о не одне і те ж саме. Саме через це не досягається максимальна віддача від навчання з питань охорони праці. Навчальні програми, як правило, є загальними і не переробляються під кожну конкретну категорію працюючих, хоча в концепцію ОНБАБ покладено саме таку ідею навчання. М О П на о сн о в і світового досвід у та власних р о зр о б о к пош ирю є в усьому світі модульний підхід д о навчання, суть якого зводиться до формування навчальних програм виключно тими розділам и і дисциплінами, які гарантую ть високу компетентність окрем о взятого робітника на окрем о взятому р о б о ч о му місці. Модульна технологія професійного навчання — більш гнучка, менш затратна і за своєю суттю є індивідуальною та добре адаптується до дистанційної відкритої форми навчання. У 2003/2004 навчальному році у Вінницькій області згідно із спільним рішенням теруправління Держнаглядохоронпраці по Вінницькій області, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Вінницькій області, кафедри менеджменту, охорони праці і безпеки життєдіяльності населення Вінницького національного технічного університету на базі кількох підприємств планується реалізувати змодельовану концепцію СМПБ. Передбачається проведення внутрішнього аудиту з наступним коригуванням технологічних регламентів виробництва, зміною і вдосконаленням засобів захисту, визначенням ризиків небезпеки на кожному робочому місці та розробкою заходів щодо зменшення вірогідності їх виникнення, проведення адресного навчання всіх категорій працівників. Сподіваємось, що набутий досвід дасть можливість краще підготовитись до впровадження в Україні СМПБ і буде корисним для узагальнень Державним комітетом з нагляду за охороною праці та подальшого вдосконалення вітчизняної СУОП.

В. СЕРДЮ К, докт. техн. наук, проф., завідувач кафедри менеджменту, охорони праці і безпеки життєдіяльності населення Вінницького національного технічного університету, А. К О ВА Л Ь, начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Вінницькій області, М. ОЛІЙНИК, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Вінницькій області

_______________________________________ ПРОБЛЕМ И ТА МІРКУВАННЯ К о ‘р и ‘Ш '№ Ш р ‘ Л д 'Х О М Н а Ін г у л е ц ь к о м у Г З К Д н іп р о п е т р о в с ь к о ї област і з а в е р ш у є т ь с я р е к о н с т р у к ц ія пункту з в и го т о вл ен н я е м у л ь с ій н о ї мат риці в и б у х о в о ї р е ч о в и н и (В Р ) « Україніт П П - 1 » ( п ід в и щ е н о ї пот уж ност і). В и б у х о в и х власт ивост ей мат риця н а б у в а є тільки на м іс ц і за ст о су в а н н я п іс л я в в е д е н н я с п е ц іа л ь н и х ін гр ед ієн т ів . З а с т о с у в а н н я ц іє ї В Р з н а ч н о підвищ ит ь р ів е н ь б е з п е к и п ід ч а с п р о в е д е н н я п ід р и в н и х робіт у к а р 'є р а х . Щ о р о к у на ком бінат і п е р е д б а ч а є т ь с я випускат и д о 2 5 тис. т е м у л ь с ій н и х к о м п о з и ц ій .

* * * У К р а сн о м у Л учі Л уга н сько ї області на шахті «Хруст альська» Д П « Д о н б а с антрацит» з а п у щ е н о м ін і- Т Е Ц , я ка п р а ц ю є на ш ахт ном у мет ані. Робот а д в о х м о д у л ь н и х уст а н о в о к пот ужніст ю 1030 і 5 1 5 кВт д а є м ож л ивіст ь н е л и ш е знизит и е н е р г о с п о ж и в а н н я на 4 0 % , а л е й з а б е з п е ч у є д е г а з а ц ію ш ахт ного п о л я , ст в о р ю є б е з а в а р ій н і та з д о р о в і у м о в и п р а ц і г ір н и к ів . К о к с о х ім іч н е ви р о б н и ц т в о — о д н е з н а й н е б е з п е ч н іш и х д л я з д о р о в ' я . Д л я л о к а л із а ц ії д іо к с и д у с ір к и , щ о викидаєт ься в а т м о с ф е р у і є см е р т е л ь н о о т р уй н и м , на А в д іїв с ь к о м у к о к с о х і м з а в о д і (Д о н е ц ь к а о б ласть) витрачено 6 ,5 м лн. дол а р ів в л а с н и х коштів на п р и д б а н н я о б л а д н а н н я дат ськоі ф ір м и * Х а л ь д о р Т о п с е » . Ц е також дасть м ож ливіст ь зр о б и т и б іл ь ш б е з п е ч н о ю п р а ц ю к о к с о х ім ік ів , запобігт и п р о ф е с ій н и м з а х в о р ю в а н н я м .

« * * Т е н д е р на п р о в е д е н н я р е к о н с т р у к ц ії у З А Т я Л у к о р » (К а л у ш Ів а н о - Ф р а н к ів с ь к о ї об ла ст і) в и г р а л а н ім е ц ь к а ф ір м а в Ц Ы О Е » . П іс л я з а в е р ш е н н я ц и х робіт , щ о розпочнут ься у 2004 р ., виробництво х л о р у та каустичної с о д и п р о во д и т и м ет ься за о д н іє ю з н а й б е з п е ч н іш и х є в р о п е й с ь к и х т ех н о л о гій .

БАГАТСТВО НА ВІТЕР -

ЗЛ Е ПРИРОДІ! !

Паливно-енергетичний комплекс України перебуває нині у складному становищі, причин чого багато і вони різноманітні, але корінною є значний дефіцит власних запасів і видобутку нафти та газу. Концепцією розвитку паливноенергетичного комплексу України до 2010 року передбачено довести використання власних органічних ресурсів, а також природних р есу р сів ат ом н ої е н е р гії і г ід р о енергет ики сумарно до рівня 190,6 млн. т умовного палива, що дорівнює 56,6% загальної потреби у первинних енергоресурсах для внутрішнього споживання. При цьому вугіллям будуть задовольнятися власні потреби повністю, нафтою — на 13,8% і газом — на 29,6%; очікуваний імпорт — 44,8 млн. т нафти і 71,7 млрд. м3 газу з інших країн. Змінити такий стан справ у паливноенергетичному комплексі України вважається можливим завдяки проведенню ряду заходів щодо структурної перебудови промисловості, впровадженню енергозберігаючих технологій, модернізації нафто- і газовидобувних галузей. Важливим напрямом є пошук забезпечення України рідкими і газоподібними нетрадиційними енергоносіями, серед яких — використання метану вугільних родовищ.

одного боку, метан вугільних родовищ — ворог шахтарів, на вентиляцію шахтних виробок та запобігання його проявам з тяжкими наслідками витрачаються великі кошти, а разом з тим ця корисна копалина — значний резерв вуглеводневої сировини. У Донбасі з вентиляційними потоками щороку викидається в повітря до 3,0— 3,5 млрд. м3 метану. Попередньою дегазацією вугільних пластів і порід вилучається до 0,2 млрд. м3 метану, з яких використовується, головним чином в котельнях шахт, лише 18%. Забруднюється повітря, розвиваються екологічно негативні явища. В шахтах, які небезпечні щодо наявності метану, все ще трапляються тяжкі аварії. Основний принцип державної соціальної політики, яким керується Уряд у своїй діяльності, — це пріоритетність життя і здоров'я працівників.

Тому значно зросла соціальна значущість створення безпечних та безаварійних умов праці в усіх галузях економіки України і особливо у вугільній промисловості, де профілактика аварій і випадків травмування працівників давно перестала бути внутрішньогалузевою проблемою і вийшла на загальнодержавний рівень. Про це свідчить і те, що Президентом України за останній час з цього питання видані дуже своєчасні і актуальні Укази — «Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням» N° 515 від 13 липня 2001 р. та «Про невідкладні заходи щодо поліпшення умов праці та вдосконалення державного нагляду за її охороною на підприємствах вугільної промисловості» № 26 від 16 січня 2002 р. Зростання глибини гірничих робіт

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

посилює вплив на працюючих таких небезпечних та шкідливих факторів, як газовиділення, висока температура, гірничий тиск, раптові викиди вугілля та газу, гірничі удари тощо. Із загальної кількості шахт майже 90% віднесені до категорних за газом метаном. Приблизно 40% шахт розробляють пласти, небезпечні за раптовими викидами вугілля, породи і газу, а на 20 шахтах відробляються 40 пластів, схильних до гірничих ударів. Все це потребує відповідних наукових та технологічних розробок, які б могли забезпечити безпечне ведення робіт на великих глибинах (1000 м і більше), а також в умовах високої газонасиченості вугільних пластів, тому значні навантаження на очисні вибої призводять до створення аварійних ситуацій та аварій з тяжкими на слідками (зокрема, на шахтах «Краснолиманська», імені О. Ф. Засядька, «Красноармійська-Західна»). Щ орічно через вибухи метану ми втрачаємо від 10 до 30% усіх загиблих у галузі (у 2000 р. — 85 осіб, або 27%; у 2001 р. — 74 особи, або 29%, у 2002 р. — 32 особи, або 12%) — більш актуального питання, ніж попередження вибухів метану, сьогодні немає.

Вугленосні формації надр України є потужним акумулятором метану. Його необхідно розглядати як самостійну корисну копалину — значний резерв вуглеводневої сировини країни. В усьому світі дегазація використовується як основний захід підвищення безпеки робіт у шахтах, і щороку обсяги її нарощуються. На метан вугільних родовищ, як самостійну корисну копалину, за кордоном звернули увагу після нафтової кризи 1973 р. Значних успіхів у видобутку метану досягли СШ А, де у 1992 р., за даними Агентства охорони навколишнього середовища, з вугільних пластів видобуто та утилізовано більше ніж 10 млрд. м3 метану. Тепер у СШ А експлуатується понад 5000 свердловин, які видобувають газ з вугільних пластів обсягом, що становить ЗО млрд. м3 практично чистого метану, який подається до трубопроводів природного газу загальнодержавного користування. Шахтні методи дегазації і каптажу метану широко використовуються у Німеччині (ресурси становлять 3,0— 4,0 трлн, м3), Великобританії (1,9— 2,8 трлн, м3), Австралії (6,0 трлн, м3) і деяких інших державах. У Польщі (ресурси 1,6— 2,0 трлн, м3), колишній Чехословаччині (1,1 — 1,5 трлн, м3), Китаї (25— 30 трлн, м3) широко розгорнуто роботи з каптажу та утилізації метану з вугільних родовищ як у межах гірничих відводів шахт, так і на розвіданих ділянках. Прикладом країни з високим рівнем шахтного видобутку і використання метану за допомогою підземних дегазаційних систем є Німеччина. При середньому рівні каптажу метану у 1980— 1988 рр. 620— 690 млн. м3 на рік кількість утилізованого метану становила 333— 450 млн. м3 на рік, або майже 65%. Вміст метану в газовій суміші в середньому становив 40— 60%, а тиск незначною мірою перевищував атмосферний. У зв'язку з цим каптажний газ, як правило, використовувався на місцях, і основним його споживачем були шахти (вироблення електроенер-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

гії і тепла). Аналогічна картина утилізації метану відмічається у Великобританії, Японії, Австралії та деяких інших країнах. Серед країн СНД Російська Федерація розпочала широкомасштабні дослідження ресурсів метану у вугільних пластах і розробку спеціальних технологій його видобутку. За даними СШ А, використання метану вугільних родовищ обходиться на 35— 40% дорожче, ніж природного газу газових родовищ. Незважаючи на це, з урахуванням пільг, організаційно-виробничих заходів, передбачених спеціальним законодавством, наприклад, тих самих СШ А, видобуток метану з вугільних пластів цілком рентабельний. Державний комітет України з нагляду за охороною праці починаючи з 1998 р. співробітничає з Міністерством праці Сполучених Штатів Америки в галузі охорони праці шахтарів, головним напрямом діяльності обох країн є профілактика вибухів газу метану та вугільного пилу на шахтах України. Враховуючи позитивні результати співробітництва, уряд СШ А прийняв рішення про фінансування у 2003— 2004 рр. нового проекту, спрямованого на удосконалення схем провітрювання гірничих виробок, зменшення внутрішніх витоків повітря і управління газовиділенням із виробничого простору. Крім того, на підсумковій зустрічі американської делегації в Держнаглядохоронпраці (за участю представників Мінпаливенерго, МЗС і посольства С Ш А в Україні) під час обговорення американська сторона надала інформацію про те, що уряд С Ш А розглядає можливість виділення коштів на фінансування ще одного проекту (на суму 1,5 млн. доларів США) — з безпечного ведення робіт на вугільних шахтах, зокрема, з дегазації вугільних пластів підземними свердловинами за технологією направленого буріння. З цього приводу керівник американської делегації і представники посольства СШ А в Україні відзначили, що позитивне рішення щодо фінансування цього проекту, безумовно, буде прийняте за умови участі української сторони у фінансуванні проекту на суму 2 млн. грн. протягом двох років (по 1 млн. грн. на рік). Треба зазначити, що в Донецькому басейні ресурси метану у вугільних пластах становлять 1178 млрд. м3, у тому числі на полях шахт і розвіданих ділянок, врахованих Держбалансом, — 970 млрд. м3, у межах оцінки ресурсів вугілля — 208 млрд. м3. Метан також може міститися у пористих або тріщинуватих породах у вільному стані та у вигляді водорозчинного газу. Загальна величина прогнозованих ресурсів вільних вуглеводневих газів Д онецького басейну, підрахованих д о глибини 1800 м, становить 164 млрд. м3. У вуглевидобувному комплексі сьогодні тільки 52 шахти мають працездатні дегазаційні системи. Обсяг метану, отриманого внаслідок дегазації вугільних пластів та порід, становить трохи більше ніж 200 млн. м3, або 10% від загального газовиділення. При цьому біля 50 млн. м3 добутого метану припадає на свердловини, які пробурені з поверхні. Ефективність дегазації — в середньому 25%. Використовується метан лише на 11 шахтах — переважно у шахтних котельнях, а рівень використання становить лише 18% від каптажного метану. Це майже утричі нижче, ніж використання каптажного метану у вуглевидобуваючих країнах Європи, тобто приблизно

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

2— 4% від усього метану, що виділяється при видобуванні вугілля. Ресурси кам'яного вугілля у Львівсько-Волинському басейні становлять 2,2 млрд. т, балансові запаси — 1,3 млрд. т. Вугілля видобувають на глибинах 330— 550 м. Шахти безпечні за раптовими викидами вугілля, порід і газу. На ряді шахт є підвищені виділення метану, в тому числі й у вигляді суфлярних метанопроявів. Геологічні запаси вуглеводневих газів Л ьвівсько-Волинського б а сейну становлять понад 10 млрд. м3. Слід зауважити, що наведені дані про ресурси метану у кам'яновугільних басейнах України є мінімальною наявною оцінкою. Найбільш вірогідно, що вони перевищують 2,5— 3,0 трлн. м3. Розбіжності у підрахунках ресурсів метану пояснюються різними підходами до даних геологорозвідувальних робіт щодо вивчення вмісту метану як у вугільних пластах, так і в уміщуючих породах. За даними американських дослідників, загальні ресурси метану у Донбасі сягають за 25 трлн. м3. Вугленосні формації надр України є потужним акумулятором метану. Його необхідно розглядати як самостійну корисну копалину — значний резерв вуглеводневої сировини країни, котрий, разом із вугіллям, необхідно розвідувати, оцінювати запаси за тими самими категоріями, що і вугілля, вдосконалювати або розробляти нові технології видобутку і використання для задоволення потреб населення і промисловості. С вітовий досвід видобутку м етану вугільних р о д о вищ дає зм огу зробити висновок, щ о м етан як м інеральна сировина може розглядатися і як супутня корисна копалина, видобуток я к о ї здійснюється і технологічно пов'язаний з видобутком вугілля аб о з вироб ко ю ш ахтного простору (техногенні родовищ а), і як сам остійна корисна копалина, щ о видобувається на ділянках, де видобуток вугілля не передбачається. Залежно від вмісту метану у суміші видобутого з повітрям газу можуть використовуватися різні технології: для побутових цілей, для вироблення електроенергії при спалюванні в газодизелях або газотурбінах, для заправки метаном автомобілів. В Україні технології використання метану відомі, промисловість випускає ряд необхідних для цього верстатів і устаткування. Прикладом видобутку метану як супутньої корисної копалини може бути досвід з дегазації вугільних пластів на шахті імені О. Ф. Засядька. Ці роботи виконуються відповідно до Програми комплексної дегазації, використання та утилізації метану. З 1988 р. на шахті пробурено 48 свердловин з поверхні для дегазації виробленого простору з діаметром 100 мм, з яких на сьогодні 6 свердловин задіяні. Програмою намічено пробурити ще 90 свердловин діаметром 200 мм і глибиною до 1600 м за допомогою верстату фірми «Дреко» виробництва Канади. Для транспортування метаноповітряної суміші на шахті прокладено 8940 м трубопроводів діаметром 630 мм, 4470 м — діаметром 530 мм, 6375 м — діаметром 246 мм. У 2003— 2004 рр. намічено додатково прокласти 9540 м трубопроводу діаметром 630 мм і 7900 м — діаметром 530 мм, а також завершити будівництво двох нових вакуум-насосних станцій, що складаються з дев'яти високопродуктивних (150 м3/хв) вакуум-насосів кожна. Шахтою спільно з фірмою ДБТ розроблено систему ав-

4. Зам. № 04-3151

ПРО БЛЕМ И ТА МІРКУВАННЯ томатизованого контролю параметрів дегазації, придбано переносні ручні прилади. Газ із свердловин, пробурених з поверхні, використовується для заправки автотранспорту обсягом понад 10 тис. м3 на добу. У зимовий період газ з підземної дегазації використовується в котельні та для обігріву поверхневого комплексу східного повітроподавального стволу. Досвід роботи шахти імені О. Ф. Засядька щодо дегазації і використання метану вугільних пластів наприкінці серпня минулого року розглядався на технічній раді Мінпаливенерго під головуванням Міністра С. Єрмілова за участю голови ради орендарів орендного підприємства «ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька», народного депутата України Ю. Звягільського, Голови Держнаглядохоронпраці С. Сторчака, фахівців галузі та органів державного нагляду. Результати роботи визнано позитивними, рекомендовано поширити такий досвід на шахтах галузі. (Більш детально про цей досвід описано в статті «Приручення вогню» — «Технічна газета», № 2, 2004 р.).

В ид об уто к і використання м е тан у вугільних родовищ дасть змогу значно підвищ ити б е зп ек у ведення гірничих робіт на вугільних ш а х та х . У підході до м етану як негативного ф актора видобутку вугілля повинен змінитися сам принцип вирішення проблем и: для безпечного ведення гірничих р о б іт необхідно виконати попередню дегазацію вуглепородного м асиву д о початку будівництва шахти, в проц есі ї ї будівництва та під час видобутку вугілля. Технологія дегазації вуглепородного масиву повинна передбачати отримання кондиційного за складом газу (вміст метану у суміші не менше ніж 25%) як наслідок видобутку метану методом підземної дегазації в шахтах і, частково, за допомогою свердловин, що будуть пробурені з поверхні у зоні розвантаження масиву від гірського тиску у результаті його підробки. Ці технології в Україні відомі, вони лише потребують вдосконалення. Метан з вугільних пластів і вуглевміщуючої товщі порід як самостійна корисна копалина може видобуватися на комерційній основі через свердловини, що пробурені з поверхні. Таким способом може бути видобуто 350— 400 млрд. м3 метану. Технології видобутку метану з вугільних пластів і вуглевміщуючої товщі порід з низькими колекторськими властивостями в Україні ще досі не опановані. Видобуток і використання метану вугільних родовищ, особливо в межах діючих шахт, дасть змогу значно підвищити безпеку ведення гірничих робіт на вугільних шахтах, зменшити травматизм з тяжкими наслідками, зберегти і створити нові робочі місця за рахунок реалізації програми, а також скоротити викиди метану в атмосферу, що знизить ступінь її забруднення, а це, у свою чергу, до деякої міри зменшить вплив на зміну товщини озонового шару та зростання теплового ефекту. В.

РАДЧЕНКО, перший заступник Голови Держнагляд-

охоронпраці, канд. техн. наук

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЧЕРЕЗ

ш в м т м м іь т т

ЄГЕР БЕЗЗАХИСНИЙ До складу державного лісогосподарського об’єднання (ДЛГО) «Волиньліс», яке у 1987 р. стало правонаступником обласного управління лісового господарства і лісозаготівель, входить 19 підприємств. Це природний заповідник «Черемський», 11 держлісгоспів, 4 державні лісомисливські та З державні мисливські господарства — «Звірівське», «Борове» і «Старовижівське». На них покладені завдання збереження лісу, раціонального використання його ресурсів, відтворення та охорони біологічного різноманіття.

ється запобігти чи відвернути нещастя. Про реальну загрозу життю людей сказано не випадково. Щ е й досі волинські лісівники з гіркотою генеральним директором ДЛГО згадують випадок, що стався у листопаді 1997 р. Тоді від куль браконьє«Волиньліс» Б. Колісником цікаво спілкуватися. Насамперед ра загинули єгері державного мисливського господарства «Старовивражає його ерудиція. Про справу, жівське» Г. Хомич та В. Вегерич. Зусякій присвятив усе своє життя і яку тріч із порушником закону про полюпродовжують його два дорослі сини, він може розповідати довго і з вання завершилася каліцтвом якимсь душевним трепетом. При працівника єгерської служби державного мисливського господарства «Звіцьому з великою теплотою згадує тих, кому завдячує своєму професійрівське» П. Ш кабари. А вже про ному і службовому зростанню. постійні погрози на адресу єгерів, створення всіляких перешкод в їх роА почав свою трудову біографію боті і навіть телефонні дзвінки з поєгерем у Цуманському лісгоспі. Майгрозами вже і говорити нічого. Тому же 15 років очолював трудовий копроблема безпеки працівників лісу лектив цього господарства, зумів пеіснує. Не знайшла вона свого належретворити його в одне з кращих в ного вирішення і із введенням у 2000 р. Україні. І ось уже три роки Богдан Іванович обіймає посаду першого у дію Закону «Про мисливське госкерівника обласного об'єднання. подарство та полювання», а також у Мій співрозмовник згодився розКримінальному кодексі України. повісти про умови праці і безпеку Пасивно очікувати, що буде далі, не властиво натурі Б. Колісника. Він працівників державної лісової охорони та єгерів, бо не з розмов знає, одразу підтримав і всіляко сприяв як їм нелегко. Особливо останнім проведенню в об'єднанні єгерського часом, що зумовлено розгулом злобагатоборства, що вперше відбулочинності стосовно лісових багатств. ся у 2003 р. Такий вид суперництва, — Мене дуже турбує недостатня переконаний, сприятиме не тільки захищеність працівників служби лісопідвищенню професійного рівня єгерів, але й дасть змогу ефективно ві*- вої охорони від браконьєрів,— розприщеплювати їм практичні навички 'ЗИ'^'повідає Б. Колісник.— Адже й досі не ^р о зро б л е но положення про держав-ЙЩціяти в екстремальних умовах, коли »ну лісову охорону. Тому п ра ц івни кам ^ виникне потреба надати першу не’ лісу доводиться покладатися на свої": відкладну допомогу потерпілому, доїсили, на місцях вживати допустимі^ ’лати важкопрохідні лісові нетрі, діяти' Ічинним законодавством заходи, щoб^ у несприятливих погодних умовах. Неї •зберегти людей. Та не завжди вда-| менш важливий і виховний моменті

таких змагань, оскільки їх проведенням ніби вшановується пам'ять загиблих товаришів. Волинські лісівники сподіваються, що їхню ініціативу щодо проведення єгерського багатоборства підтримають колеги з інших лісогосподарських об'єднань України. Вивчається також питання щодо проведення подібних змагань серед майстрів лісу. Вже ведеться підготовка за спеціально розробленою програмою. Вона передбачає дотримання вимог правил безпечного виконання лісозаготівельних робіт. — Коли я призначаю нового директора, головного інженера чи майстра лісу,— відзначив Б. Колісник,— то обов'язково наголошую на необхідності насамперед берегти людей, оскільки від них залежать здобутки трудового колективу. Якщо вони захищені від усіляких негараздів, тоді буде настрій працювати, будуть належні виробничі показники. Керівник повинен усю свою діяльність розглядати насамперед крізь призму турботи про людей. Богдан Іванович прагне вникати у проблеми простих працівників. У той же час його знають як вимогливого керівника, який не терпить порушників виробничої і трудової дисципліни. Тих, хто ігнорує усталені порядки в колективі, покарання не мине. Про роботу служби охорони праці ДЛГО «Волиньліс» розповів головний інженер об'єднання Л. Тищенко, оскільки вона перебуває у його підвдкуванні. І це не випадково. Адгрім організації заходів з профіпакТйки виробничого травматизму і зофесійних захворювань, інженер з гі

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

охорони праці об'єднання залучається також до контролю за роботою технологічного устаткування. У держлісгоспах обов'язки щодо здійснення контролю за дотриманням вимог безпеки праці та виконанням робіт працюючими покладаються на інженерів з охорони праці. Вони підпорядковуються і узгоджують свою діяльність з першими керівниками, які несуть усю відповідальність за стан умов і охорони праці на робочих місцях. Оскільки на небезпеку найбільше наражаються робітники, зайняті лісосічними роботами, то з ними щодня проводиться інструктаж. І його, судячи з показників виробничого травматизму об'єднання, вірніш е, їх відсутності впродовж п'яти останніх років, майстри лісу проводять сумлінно. Леонід В'ячеславович також не обійшов питання безпеки працівників державної лісової охорони та єгерів. Тривожна тенденція його загострення не випадкова, вважає він. Адже безкомпромісна боротьба з браконьєрством породжує агресивність з боку тих, кому вона не до вподоби. Тому доводиться проявляти підвищену увагу до оснащення працівників служби лісової охорони, щоб вони почували себе більш захищеними у такому протистоянні. Для цього, при-

ПО ВІДОМ ЛЯЮ ТЬ ВЛАСКОРИ міром, їх озброюють автоматичною та нарізною зброєю, до пошуків порушників та розслідування скоєних злочинів за кошти об'єднання залучаються працівники правоохоронних органів. Всі наявні на підприємствах 120 спецавтомобілів оснащені радіозв'язком. Та все ж доводиться визнавати, що засоби захисту людей, їх пересування, радіозв'язку суттєво поступаються рівню оснащення браконьєрів, розкрадачів лісу. Працівники служби лісової охорони мають справу із злочинцями, котрі нерідко застосовують вогнепальну зброю. Ось чому, вважає Л. Тищенко, права працівників лісової охорони повинні бути прирівнені до прав працівників правоохоронних органів. Держава повинна взяти під свою опіку тих, хто стоїть на сторожі її природних багатств. Необхідність вирішення саме таким чином питання соціальної захищеності вищезгаданих категорій працівників лісу аргументував керівник прес-служби ДЛГО «Волиньліс», голова громадської ради при управлінні екології та природних ресурсів Волинської області В. Мельник. До того ж, вважає він, було б слушним запровадження 3— 5%-вого податку на зброю, все спорядження (аж до рибальського гачка), що безпосередньо використовуються для полювання і рибальства, з тим, аби з цих коштів формувати загальнодержавний Фонд захисту мешканців лісів та водойм. Щ е з 30-х років минулого століття аналогічний акциз діє у С Ш А після набрання чинності законом Піттмана— Робертсона, приносячи велику користь. Логіка його створення зрозуміла: коли знищуєш дичину, то сприяй і її захисту. Кошти Фонду надходитимуть не лише на відтворення популяції дичини і риби, а й на створення умов праці працівників державної лісової охорони та єгерів. Крім того, ці кошти можна буде спрямовувати на вирішення соціальних проблем сімей захисників лісу випадку втрати працездатності^ чи загибелі годувальника.

на дум ку В. М ельника, п о в и н н і взяти на себе Д ержавний ком ітет л іс о в о го го сп о д а р ства та п р о фільна екологічна ком ісія Верховн о ї Ради України. Такі кроки дадуть змогу забезпечити системний підхід до вирішення проблеми. Трохи більше року працює директором державного мисливського господарства «Звірівське» О. Чалайдюк. І навіть за цей відносно невеликий строк сповна усвідомив міру відповідальності за безпеку довіреного йому трудового колективу. Специфіка діяльності цього господарства полягає в тому, що його угіддя знаходяться поруч з міжнародною автомагістраллю Київ — Варшава. Отож відвідувачів лісу більше ніж достатньо. Майже у кожному куточку господарства можна натрапити на звірину, яка є спокусою для бажаючих добути її незаконним шляхом. Наприклад, у господарстві «Звірівське» тільки зубрів, яких, як відомо, занесено до Червоної книги, близько 50. Олександр Анатолійович розповів, що 24,7 тис. га лісу розподілені на 10 єгерських обходів. Робиться все можливе, щоб не допустити незаконного полювання. З початку року вже вилучено 7 рушниць. І це в нічну пору. На жаль, є люди, котрі десятками років займаються браконьєрством. Саме вони є найбільшою загрозою не лише для лісових звірів, але й для тих, хто їх охороняє. Так, кілька років тому озброєний злочинець поранив з рушниці начальника дільниці П. Шкабару. Прикро те, що за козулю, ліцензія на відстріл якої коштує не більше 500 грн., люди отримують поранення і навіть гинуть. Вкрай важливо, щоб працівники служби лісової охорони, єгері діяли згідно з вимогами інструкції, знали, як поводитися у разі зустрічі з озброєною людиною, особливо при затриманні злочинців. Тому перед рейдом усі вони проходять інструктаж з фу. охорони праці. Цю інструкцію роз-; роблено в об'єднанні у 2001 р., оскільки типовий нормативний доку-^^й^ |М Є Н Т відсутній. У розмові П. Шкабара розповів ^про небезпеки, котрі чатують на єге-? .рів під час виконання ними службоВ Україні потреба у створ Чвих обов'язків. З його слів, роботаї ренні такого Фонду вже дав-\ єгеря нині є вкрай небезпечною. Ад-> но назріла. Роль його творця Тже доводиться зустрічатися у лісі|

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ний на відстані 200— 300 м смертельодин на один з тими, у кого на умі но вразити як звіра, так і людину. недобрі наміри. Усвідомлюючи, що Тож під час рейдів не можна розпорушують закони, вони поводяться слаблятися, оскільки за кожним кудуже зухвало. Були випадки, коли закидали автомобіль камінням. О зброщем може очікувати небезпека. Тут єні браконьєри сучасною зброєю з права на помилку немає. «Ми усвідомлюємо сповна,яка небезпека на лазерними прицілами, всілякими глушниками і навіть арбалетами. нас може чатувати. Але свою робо— Ми дуже ризикуємо,— нарікавту не покидаємо. Бо хочеться і після співрозмовник,— до того ж держасебе щось залишити, щоб наші діти вою недостатньо захищені. У цьому бачили звірів не на малюнках чи в зоопарках, а в природньому середоособисто переконався, коли тривалий час відстоював свої права після вищі»,— зазначив співбесідник. поранення. Приміром, коли міліціоЗараз на працівників державної лісової охорони, яких у Волинській нер під час виконання своїх обов'язобласті близько тисячі осіб, суттєво ків отримує травму будь-якого ступезбільшилося навантаження. До того ня тяжкості, то набуває статусу учасж рейди здебільшого проводяться ника бойових дій, отримує передбавночі. А після виснажливих переслідучені законодавством пільги. А я, зазвань людям треба відпочити. Так що навши поранення, таких пільг не наступного дня окремі ділянки лісомаю. Виявляється, цього законом не вих масивів залишаються без нагляпередбачено. Н ині внаслідок економічних недуПолегшити і певною мірою зрогараздів люди озлоблені. / свою бити безпечнішою роботу захисників злість нерідко виливають на тих, лісу можуть громадські інспектори т0& хто стоїть на завад і незаконного охорони природи. Але за умови, як; промислу. З о словами П етра Вощо будуть розширені їхні права. Залодимировича, браконьєрство пераз вони мають право складати акт У ^р е тв о р ю єть ся на організовану злопише за статтею, яка передбачає по^ чинність. / штраф у р о зм ір і 8 5 грн., для поруш ників закону не є суттєА Ікарання... за забруднення навколишї" ^ \вим п о ка р а н е - До того ж єгер не? нього середовища сміттям. Тоді як к має права конфісковувати зброю — 2 (раніше, за словами моїх співрозмов-. Іце прерогатива суду. Грізною збро-? ників, громадський інспектор міг бути( !єю для усього живого стали арбале- ^старшим рейдової бригади і зі своїІти. Безшумний постріл стрілою здат-І ми помічниками протягом рейду ви-І

лучав у порушників 6— 8 рушниць, склавши при цьому відповідні протоколи. Тому назріла нагальна потреба Закон «Про мисливське господарство та полювання» доповнити вимогою, щоб працівників державної лісової охорони та єгерів прирівняти в правах і пільгах до працівників правоохоронних органів, розширити повноваження громадських інспекторів — захисників лісу. Ми не проти спільного захоплення — полювання як такого. Врешті, воно необхідне для підтримання оптимальних пропорцій популяції звірів. Але в жодному разі цей вид промислу не повинен перетворюватися на хижацький промисел. Щ е гірше і неприпустимо, коли знаряддя наживи спрямовується на людину, на тих, хто дбає про збереження природних багатств країни.

С. ПОПОВИЧ, наш власкор На знімках: генеральний директор ДЛГО «Волиньліс» Б. Колісник; інструктаж єгерів перед виходом на чергування проводить начальник дільниці мисливського господарства «Звірівське» П. Шкабара.

№ ЦЕ НЕПОКОЇТЬ

ТРАГЕДІЯ В БИЧКІВЦЯХ. Ш & ? У мат еріалі «Підвіска — спільна, а відповідальніст ь?» («Охорона праці», № 4, 2003 р.) наш власний кореспондент В. Сопільняк звернув увагу на проблему загальнодержавного масштабу, пов’язану з небезпекою, яка підст ерігає наших співвітчизників через наявність на повітряних лініях електропередачі абонентських ліній проводового мовлення. «Незважаючи на те, що таке «сусідст во» в плані безпеки не обіцяє нічого втішного для населення (і в першу чергу для сільського),— йшлося в публікації,— галузеві правила не забороняють експлуатацію існуючих спільних підвішених ліній електропередачі і дротів проводового мовлення». Трагедія, яка розігралася в кінці літа 2003 р. в одній із садиб с. Бичківці Чортківського району, що на Тернопільщині,— яскраве підтвердження актуальності порушеної автором проблеми.

' ‘"г

л , ••

Фото автора

сь що розповіла кореспондентові про цю сумну подію, обливаючись слізьми, мати чотирьох дітей, дружина (тепер уже вдова) Бичківського сільського голови І. Короля Олександра Богданівна: «Обідньої пори 23 серпня 2003 р. (якраз напередодні Дня Незалежності України — Прим, автора) моя восьмирічна (наймолодша) донька Зоряна, прямуючи до велосипеда, який стояв на подвір'ї під деревом, ненароком торкнулася обірваного проводу радіотрансляційної мережі, що лежав тут же, і, зойкнувши, почала повільно хилитися до землі. Побачивши це, ще не розуміючи, що сталося, я кинулась до неї, але при цьрму також торкнулася проводу і втратила свідомість внаслідок ураження електричним струмом. Як потім з'ясувалося, після цього нам на допомогу з хати вибіг чоловік, але

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

його теж спіткало це нещастя... У цьому поєдинку з електрикою мені судилось вижити, а ось найменшій донечці та чоловікові — ні. За одну якусь мить я втратила двох найближчих людей...» Ціною двох життів заплатила сім'я Королів за чуже недбальство, яке стало причиною обриву проводу та попадання на нього смертоносної напруги. Працівникам прокуратури, які того дня разом з представниками Чортківського району електричних мереж (РЕМ) та центру електрозв'язку (ЦЕЗ) № 7 Тернопільської дирекції ВАТ «Укртелеком» прибули на місце події, не вдалося встановити конкретної причини появи на проводах проводового мовлення сторонньої напруги — 215 В. Щ об це зробити, потрібно було детально обстежити не тільки спільну підвіску, вводи та внутрішню проводку в оселях, а й місцевий радіотрансляційний вузол. А такої можливості у працівників прокуратури не було, оскільки до цієї роботи в той день не були залучені державні інспектори з енергонагляду, фахівці електротехнічної лабораторії експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці. Кожного разу, коли аналізуєш обставини нещасних випадків з людьми, приходиш до висновку, що вони зазвичай стаються там, де менш за все дбають про безпеку. Так було і в Бичківцях. Тут, як показали результати перевірки, здійсненої комісією зі спецрозслідування, яка чомусь була створена лише на четвертий день після нещасного випадку, спільна підвіска ПЛ-0,4 кВ з неізольованою абонентською лінією проводового мовлення виконана з недотриманням нормативної відстані по вертикалі між крайніми нижніми і верхніми проводами та поверхнею землі. (Щ о стосується вводу проводів проводового мовлення до оселі, де сталося лихо, то один з них, нижній, був підвішений над проїжджою частиною дороги на висоті 4,3 м за норми 4,5). І це не дивно, адже реконструйована ПЛ-0,4 кВ із спільним підвішуванням проводів проводового мовлення приймалась в експлуатацію без участі в роботі приймальної комісії представника місцевого органу з нагляду за охороною праці. (Акт приймання був затверджений наказом ВАТ «Енергетична компанія «Тернопільобленерго» від 31.08.2000 р. № 118). Крім того, РЕМ та ЦЕЗ № 7

не проводили щорічних спільних обстежень цих підвісок. Це дуже прикро, бо рада теруправління Держнаглядохоронпраці по Тернопільській області вже звертала увагу на аналогічні факти власників ПЛ-0,4 кВ та абонентських ліній проводового мовлення, тобто ВАТ «ЕК «Тернопільобленерго» та Тернопільської дирекції ВАТ «Укртелеком», порушувала питання про притягнення до відповідальності керівників виробничих підрозділів, які не забезпечують дотримання галузевих правил. (Про це також йшлося в згадуваній уже публікації «Підвіска — спільна, а відповідальність?»). Але з усього видно, що власники спільних підвісок відповідних висновків не зробили. Про байдуже ставлення ВАТ «ЕК «Тернопільобленерго» до питань збереження життя і здоров'я людей говорить і такий факт. У квітні 2003 р. Держнаглядохоронпраці направив до Мінпаливенерго листа, в якому рекомендував розглянути розроблений за ініціативи та за участі начальника Хмельницької інспекції державного нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки П. Храпака і впроваджений у ВАТ «ЕК «Хмельницькобленерго» Технічний регламент підприємства з безпечного виконання робіт щодо усунення дефектів на роз'єднувачах у розподільних мережах і впровадити його в інших енергопостачальних компаніях. Незважаючи на те, що міністерство направило відповідні листи на місця, начальник Чортківського РЕМ І. Винник та його заступник К. Безпалько лише здивовано здвигнули плечима, коли автор цих рядків поцікавився, що робиться в їхньому підрозділі щодо втілення в життя запропонованої новації. Виходить, керівництво ВАТ не націлило РЕМ на впровадження у виробництво Технічного регламенту, який спрямований на профілактику електротравматизму. І це в той час, коли позитивні відгуки про новацію хмельничан надійшли не тільки з регіонів України, а навіть із сусідньої держави — Російської Федерації. Але повернемось до аналізу обставин трагедії, що сталась у Бичків-

цях. За словами вдови, провід проводового мовлення був обірваний за день до трагедії автомобілем місцевого господарства, який у причепі перевозив солому. Як повідомив державний інспектор В. Баланюк, це сталось тому, що висота причепа була більшою, ніж відстань між проводами проводового мовлення та поверхнею дороги. Оскільки ця висота перевищувала 4 м, то в даному випадку йдеться про порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху. Таким чином, трагедія висвітила ще одне порушення нормативно-правового акта, допущене водієм та посадовою особою, яка випустила на лінію транспортний засіб, що перевищував встановлені габарити по висоті. Дивно, але цей факт чомусь не знайшов свого відображення в акті розслідування.

«Обрив проводу ніякої тривоги у членів сім'ї тоді не викликав,— пригадує вдова,— бо в селі всі переконані, що напруга в ньому не є небезпечною для людини. Хтось із родичів (разом із сім'єю Королів проживають батько, мати та бабуся І. Короля — Прим, автора) після обриву забрав його з дороги і, так-сяк змотавши, поклав на подвір'ї під парканом... Ніхто і гадки не мав, що у ньому через деякий час може з'явитись напруга, яка здатна заподіяти смерть. Обрив проводу траплявся і раніше, але тоді все обходилось благополучно: приходив електромонтер і підвішував його знову...» У всій цій сумній історії, пов'язаній із загибеллю сільського голови та його доньки, потрібно віддати належне місцевій владі, яка не кинула рідних І. Короля напризволяще. Для організації і проведення похорону голова райдержадміністрації С. Левчук

ОХОРОНА ПРАЦІ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

виділив із мізерних бюджетних коштів 1 тис. грн. Стільки ж вручив вдові голова місцевого сільськогосподарського підприємства С. Романюк. Взяли посильну участь у цій благодійності сільські голови району — колеги Івана Володимировича, односельчани. Осторонь залишились лише ті, на чиїй совісті загибель сільського голови та його доньки... Після повернення з лікарні, де вдові надали першу медичну допомогу, Олександра Богданівна звернулась до керівників РЕМ та ЦЕЗ № 7, аби вони відшкодували їй моральну шкоду за втрату близьких людей. «...У даний час на моєму утриманні,— йшлося в заяві вбитої горем жінки,— троє неповнолітніх дітей (9, 12 та 16 років), яких потрібно ростити, вчити, виводити в люди, двоє батьків (62 і 72 роки), бабуся (97 років), яким теж потрібна моя допомога. Крім того, я не можу фізично працювати, оскільки вражена струмом рука після двохмісячного лікування залишилась недієздатною...» Незважаючи на всю зворушливість рядків, ніхто з керівників цих двох, далеко не бідних структур, поки що не пішов назустріч вдові. З відповіді, яка надійшла від в. о. голови правління ВАТ «ЕК «Тернопільобленерго» І. Юхимця, випливає, що оскільки комісія, яка розслідувала обставини трагедії, не встановила причин потрапляння сторонньої напруги на абонентську лінію проводового мовлення і не виявила порушень з боку товариства, то заява не підлягає задоволенню. У своєму листі-відповіді Ігор Юрійович також повідомив, що товариством порушено питання про проведення повторного розслідування нещасного випадку для встановлення його причин та причетних до трагедії осіб.

З О

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

Гадаю, якщо таку комісію буде створено, то через кілька місяців після трагедії в неї буде дуже мало шансів встановити обставини, за яких висока стороння напруга попала на абонентську лінію. Це було б дуже важко зробити і йаступного дня, оскільки вже зранку 24 серпня, після включення трансформаторної підстанції, її на проводах проводового мовлення вже не було виявлено. Коли і хто усунув причину потрапляння напруги (пізно ввечері, вночі чи перед світанком), знають лише ті, хто це зробив. Можливо, про цю таємницю щось відомо працівникам РЕМ, які після того, як з настанням темряви прокуратура припинила обстеження (це було о 21 год. 20 хв), за свідченням жителів села, ще довго ходили з ліхтарями по вулицях вздовж спільних підвісок?.. Щ о стосується твердження в. о. голови правління ВАТ про відсутність порушень з боку товариства, то це є дуже дивним. Виходить, що І. Юхимець веде мову про проведення додаткового розслідування, навіть не ознайомившись з результатами попереднього, в якому зазначено не тільки організаційні і технічні порушення, а й вказано осіб, які їх допустили. Перш ніж говорити про відсутність порушень з боку ВАТ, в. о. голови правління варто було також ознайомитись з протоколом опитування пенсіонера М. Столярчука, який, зорієнтувавшись у ситуації, кинувся з сокирою до роз'єднувача, щоб знеструмити лінію, із схемою автоматичного вимикача, яку склав, побувавши на трансформаторній підстанції, помічник прокурора О. Клебан, іншими документами, що є в матеріалах розслідування групового нещасного випадку. Нічим не порадувала бідолашну жінку і відповідь, яку надіслав в. о. начальника ЦЕЗ № 7 3. Кульчицький. Мотивуючи тим, що вини зв'язківців у трагедії немає, він також відмовив у задоволенні її заяви. Із змісту відповідей, які надійшли вдові, видно, що ні ВАТ «ЕК «Тернопільобленерго», ні ЦЕЗ № 7 не беруть на себе відповідальності за трагедію в Бичківцях. (Виходить, підвіска спільна, а відповідальність — нічия?).

Крапки над «і» мали б розставити прокуратура та комісія, які розслідували нещасний випадок, але цього поки що не сталось, оскільки ними досі не встановлено причини потрапляння на абонентську лінію проводового мовлення високої сторонньої напруги. Така невизначеність сьогодні цілком влаштовує власників спільної підвіски. Вона дає змогу уникнути не тільки кримінальної, а й матеріальної відповідальності, адже вдова зажадала у вигляді моральної компенсації кругленьку суму, з якою обом сторонам, ой, як не хочеться розлучатися. За версією державного інспектора В. Баланюка, потрапляння сторонньої напруги на проводи проводового мовлення спричинено умисним перемиканням (з розетки в розетку) фазного проводу ПЛ-0,4 кВ на абонентську лінію. Інспектору ніхто з власників ліній не заперечує, оскільки його припущення теж цілком влаштовує обидві сторони. Щ оправда, це аж ніяк не заважає РЕМ недвозначно натякати на можливі махінації зв'язківців та неуважність прокуратури, які нібито були допущені під час обстеження спільної підвіски та електрообладнання. Заступник начальника РЕМ К. Безпалько, зокрема, ставить під сумнів результати обстеження, які зафіксовані в акті комісією в складі помічника прокурора О. Клебана, майстра Білобожицької дільниці В. Давибіди та начальника цеху електрозв'язку № 14 Б. Деренюка, де сказано, що 23.08.2003 р. (в день трагедії) за допомогою вимірювального приладу Ц-435 виявлено сторонню напругу змінного струму величиною 215 В на кожному проводі абонентської лінії проводового мовлення відносно нульового проводу ПЛ-0,4 кВ як при ввімкненні, так і при вимкненні радіотрансляційного вузла, які проводилися за допомогою головного рубильника подачі електроживлення. Щ о стосується прокуратури, то їй не позаздриш, бо, порушивши кримінальну справу, вона мусить знайти винуватців, а час для цього упущений, сліди, якщо вони були, давно заметені. Просто так закрити справу неможливо, адже якщо стражі закону прийдуть до висновку, що потрапляння сторонньої напруги на абонентську лінію проводового мовлення сталося не з вини власників спільної підвіски, то їм доведеться шукати

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

зловмисника чи недбайливця серед жителів села. (Бо ж тоді виходитиме, що хтось із них навмисно або через необережність допустив контакт однієї з фаз ПЛ-0,4 кВ з лінією проводового мовлення). А це теж не просто. Поки триває ця невизначеність, вдова оббиває пороги державних установ, пише листи у високі інстанції, бідкаючись, як їй далі жити, як давати раду неповнолітнім дітям, пристарілим батькам та бабусі, які з нею проживають. Кожен день вона з надією виглядає листоношу: а раптом та принесе для сім'ї якусь радісну звістку, але втішних звісток все немає і немає... Повертаючись до основної теми матеріалу, а саме — небезпечного «сусідства» ПЛ-0,4 кВ та проводів проводового мовлення, хочеться запитати у високих посадовців ВАТ «Укртелеком» та Мінпаливенерго: скільки ще повинно загинути людей від випадкових доторкань до обірваних проводів, щоб ви, врешті-решт, повернулись обличчям до проблеми? Невже в погоні за прибутками ваш розум перестав усвідомлювати, скільки горя і сліз несуть в оселі лінії електропередачі та проводи проводового мовлення, які, маючи спільну підвіску, не облаштовані ефективним захистом? Невже ви, панове, не розумієте, що своєю байдужістю до питань електробезпеки ви сієте своїм співвітчизникам смерть і горе? Сьогодні немає ніякої гарантії в тому, що трагедія, яка сталась у Бичківцях, не повториться в якомусь іншому селі чи місті України, адже там теж є спільні підвіски, які не мають ефективного захисту. Вдивіться у фотографії рідних та близьких покійних, дітей, які назавжди залишились без батьківської опіки та ласки. Може, хоч після цього у вас заговорить совість, яка змусить взятися за вирішення давно назрілої проблеми.

в. сотльняк,

наш власкор

На знімках: останній раз у колі сім'ї; перед останньою дорогою. Фото з сімейного альбому родини Королів

ГІРКА С ТАТИСТИКА

За оперативним и д а ними, у січні 2004 р. в Укр а їн і на виробництві з а -

го

МЕЖІ

гинуло 7 5 о с іб — н а 13 менше, ніж за такий са мий період минулого р о ку; сталося 18 групових нещасних випадків, під час яких травм овано 46 осіб, у тому числі 11 — з і смертельними н а слідками. Коротко про обставини деяких групових нещасних випадків: 12.01 у школі № 34 м. Крам аторська Донецької області троє невідомих проникли у вестибюль з метою пограбування, побили сторожа і кочегара. Потерпілих доставлено до лікарні.

14.01 у дитячому санаторії «Дружний» (смт Буча Київської області) при рятуванні дітей під час пожежі дві працівниці одержали опіки різного ступеня тяжкості.

14.01 в Уманському медичному училищі (Черкаська область) під час фарбування стелі приміщення дві робітниці впали з риштувань і одержали травми.

14.01 на 67 км автодороги Київ — Харків водій автомобіля, який належав приватному підприємцю з Пирятинського району Полтавської області, не упорався з керуванням і зіткнувся з автомобілем, що стояв на узбіччі. В ДТП водій загинув на місці пригоди, підприємець одержав тяжку черепно-мозкову травму.

16.01 у м. Керчі (Автономна Республіка Крим) автомобіль швидкої допомоги Республіканського центру медико-соціальної експертизи (м. Сімферополь) здійснив наїзд на дерево, внаслідок чого троє лікарів одержали травми різного ступеня тяжкості.

16.01 н а 122 км а в то д о р о ги К и їв — З а п о р іж ж я п о б л и зу с. Кропивня Золотоніського району Черкаської області автомобіль, що належав ДП «СРБУ «Черкасиліфт», зіткнувся з іншим транспортним засобом, що раптово виїхав на зустрічну смугу. П'ятеро працівників одержали травми різного ступеня тяжкості.

16.01 на автодорозі Кремінна-Сватове автомобіль, який належав ТОВ «Агрофірма імені 8 березня» (с. Оборотнівка Сватівського району Луганської області), потрапив у ДТП. Двоєлрацівників загинули, ще двоє одержали тяжкі черепно-мозкові травми.

25.01 у прокатном у цеху ВАТ «Макіївський металургійний завод» (Донецька область) під час перевірки наявності води у водяних затворах перекидних пристроїв отруїлося чадним газом і загинуло двоє робітників.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004 3 1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Мабуть, не треба сьогодні нікого переконувати в тому, що успішне вирішення питань охорони праці на підприємстві значною мірою залежить від ставлення до них перших керівників. Адже чимало порушень нормативно-правових актів про охорону праці, високий рівень виробничого травматизму, який, на жаль, ще має місце на вітчизняних заводах і фабриках, є наслідком притуплення у багатьох з них почуття відповідальності за життя та здоров’я працюючих.

умське ВАТ «Науково-дослідний інститут атомного енергетично го насособудування» (НДІАЕН) у доперебудовний час було підпри ємством високої культури виробниц тва, яке проектувало і виготовляло дослідні партії різноманітних насосів для потреб атом ної енергетики СРСР. Проектує і випускає цю та ін шу продукцію, правда у значно мен ших обсягах, підприємство і сьогод ні. В умовах жорсткої конкуренції на ринку керівництву підприємства, здавалося б, вкрай необхідно й на далі підвищувати рівень культури та безпеки виробництва, для чого тре ба неухильно виконувати вимоги чинного законодавства про охоро ну праці. Проте, судячи з даних ви робничого травматизму за два ос танні роки, приписів державних інс пекторів охорони праці, які куриру ють підприємство, цього на ньому фактично не відбувається. Чому? У 2002 р. на цьому порівняно не великому підприємстві, де працює трохи більше як 250 осіб, сталося 7 нещасних випадків. Зрозуміло, така обставина не могла не привернути увагу працівників Держнаглядохоронпраці. У лютому 2003 р. на під приємстві побував головний держав ний інспектор Сумської Д ІО П О. Ф ірстенко, який обстежив стан умов та охорони праці на плавильній дільни ці. Необхідність цільової перевірки ці єї дільниці була продиктована й тим, що трохи більше року тому на ній у результаті вибуху печі загинув пла вильник В. Семиноженко. У складеному за результатами перевірки приписі було відзначено 15 порушень, заб ороне н о роботу

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

6 одиниць устаткування, подальша експлуатація яких створювала загрозу для життя та здоров'я працюючих. Серед зазначених порушень — від сутність відкидних огороджень на вході площадки сумішоприготування; розливні ковші не випробовуються, як і носилки для ковшів, які перено сяться вручну; не проходять випробу вань знімні вантажозахоплювальні пристрої вантажопідйомних машин, їх канати не екрановано теплозахис ною о б о л о н ко ю ; гумові з'єднання шлангів пневматичного інструмента виконані не за допомогою спеціаль них хомутів, а скручені звичайним м'яким дротом. Таким чином, грубо поруш ено пп. 10.6, 10.14, 10.17, 11.34 Правил безпеки у ливарному виробництві. На території дільниці проходи та проїзди часто захаращ ені різними виробами, заготовками та матеріа лами; металевий інструмент, який застосовується при обслуговуванні індукційних печей, не має ізольова них держаків; інструкції з охорони праці для професій робітників ливар ного виробництва не були перегля нуті і не видані працівникам дільниці під розписку. Побувавши на цій дільниці вже у жовтні 2003 р. разом з державним інспектором Сумської ДІО П О . Лагутіним (на підприємстві знову було ви явлено неодноразові випадки вироб ничого травматизму), ми так і не пе реконалися у повному усуненні заз начених у виданому раніше приписі недоліків. Майстер дільниці В. Кова ленко пояснив, що закріпити з'єдну вальні хомути на штуцерах балонів немає ніякої можливості. їх, мовляв,

крадуть самі ж робітники. А на запи тання, чому робітники працюють без засобів індивідуального захисту і продовжують користуватися під час обслуговування індукційних плавиль них печей металевим інструментом з неізольованими держаками, у нього пояснень не знайшлося. Не знай шлося відповідей і на інші запитання. Щ е більше порушень було вияв лено держінспектором на котельнозварювальній дільниці під час прове дення електрозварювальних, газорі зальних та фарбувальних робіт. У складеному з цього приводу приписі вказувалося вже на 24 порушення. Устаткування, за допомогою якого проводилося різання та зварювання металу, експлуатується з численними порушеннями правил охорони праці. Зокрема, редуктори на газових ба лонах не мають інвентарних номерів і не проходять періодичних випробу вань, шланги, які використовуються для подачі пропану і кисню, не по фарбовані у відповідні кольори. До того ж приєднані вони, як і на пла вильній дільниці, не хомутами, а м'яким дротом. На кисневій станції балони з кис нем зберігалися не в спеціально від веденому місці, деякі лежали просто на підлозі. Не кращими були справи і на електрозварювальній дільниці. Розподільні електрощити не закрито на запірні пристрої, не проводяться вимірювання опору ізоляції зварю вальних трансф орматорів, електро проводка підключення зварювально го маніпулятора не захищена від ме ханічних пошкоджень, на робочих місцях електрозварників не застосо вується місцева витяжна вентиляція. Перевіряючим зазначені також і численні недоліки у частині застосу вання Типового положення про нав чання з питань охорони праці. П р а цівники, за й н я ті н а р о б о т а х з п ід вищ еною н е б е зп е ко ю , не п р о х о дять, як ц ього вим агає П олож ення,

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

один р а з н а р ік п е р е в ір ку зн ан ь з питань о х о р о н и п р а ц і. Н е п р о в о диться стаж ува ння новопр ий няти х р о б ітн и ків і д о п уск їх д о са м о стій н о ї р о б о ти . Ін с т р у к ц ії з о х о р о н и п р а ц і для р о б іт з під вищ еною н е б е з п е ко ю п р о с т р о ч е н і (не п е р е глядалися з 1999 р.). В ідповідальні о с о б и цього стр уктур н о го п ід р о з ділу не заб езпе чен і законодавчим и та інш им и норм ативни м и а ктам и п р о о х о р о н у п р а ц і. Усі ці недоліки лежали взагалі-то на поверхні і були виявлені держав ним інспектором у моїй присутності за якихось півтори-дві години. Н аба гато більше нам довелося шукати начальника дільниці М. Баранова та майстра Л. Лебедєва. З останнім на решті вдалося-таки поговорити. Але враження від цієї розмови залиши лося якимось гнітючим. Нічого зрозу мілого з приводу виявлених пору шень і того, яким чином він збираєть ся їх усувати, Леонід Миколайович не сказав. Склалася думка, що ця посадова особа підприємства не те що погано орієнтується у вимогах нормативно-правових актів про охо рону праці, а просто не розуміє або не хоче розуміти, чого від нього хтось хоче добитися. Дивна, чи не правда, позиція. Адже саме на зміні Л. Лебедєва, коли він був майстром на плавильній дільниці, не так вже й давно стався нещасний випадок зі смертельним наслідком. Кому, як не йому, здавалося б, необхідно сьо годні виконувати свої посадові обов'язки так, як того вимагає Закон, а не абияк. У багатьох читачів у зв'язку з вищевикладеними фактами може ви никнути цілком справедливе і резон не запитання. А що робить, чим зай мається на підприємстві служба охо рони праці?.. Адже саме вона по винна забезпечувати підрозділи правилами, стандартами, іншими нормативними актами з охорони праці, проводити аналіз нещасних випадків, розробляти перспективні та поточні плани щодо створення без печних умов праці. Крім того, служба охорони праці підприємства повинна контролювати й дотримання працю ючими інструкцій з охорони праці, своєчасність проходження навчання

В ІС ТІ З М ІС Ц Ь та інструктажів і ще робити багато ційні, залишаються нереалізованими. чого іншого, у тому числі й контро Наприклад, на підприємстві ще й до лювати виконання приписів органів сі не здійснюється третя ступінь адмі держ авного нагляду за о х ор оно ю ністративно-громадського контролю. Не перевіряється стан охорони пра праці. Начальник бю ро охорони праці ці та пожежної безпеки у підрозділах, не проводяться наради у головного ВАТ «НДІАЕН» М . Смик із своїми інженера. Саме йому згідно з розпо обов'язками та правами ознайомле на чудово. Але ось користуватися ни ділом повноважень підпорядковано ми і виконувати їх у повному обсязі бю ро охорони праці. А ще М . С мик звертала увагу вона, схоже, не в змозі. У ході роз мови з нею з'ясувалося, що довгий І. Твердохліба на недостатню забез печеність електромонтерів спеціаль час М ар ин і Василівні доводилося ним інструментом, на необхідність працювати не в окремому приміщен ні, де можна було б обладнати кабі проведення атестації робочих місць. У 2001 р. на підприємстві було про нет охорони праці, а в кімнаті відді ведено атестацію робочих місць тих, лу постачання. Там, за її словами, не було можливості не те що прово хто має право на пільги згідно зі Списками № 1 і № 2. Остання атес дити навчання та інструктажі праців ників, а просто самій спокійно пра тація решти робочих місць проводи лася у 1986 р. цювати. Взимку 2002 р. їй да ли інше просторе, але, Керівництво ВАТ «НДІАЕН» байдуже на жаль, не опалю ване ставиться як до безпеки та умов напівпідвальне приміщен праці робітників, так і до потреб ня, в якому в осінньо-зислужби охорони праці. мовий період сиро та хо лодно. Через це вона з настанням холодів часто хворіє і пе Є у цій доповідній записці й а б зац, що стосується невідповідності ребуває на лікарняному. М. Смик відомі й інші причини, які статусу служби охорони праці під призводять до виникнення нещасних приємства вимогам З акон у «Про випадків на підприємстві. У доповід охорону праці». Вона, як відомо, по винна підпорядковуватись безпосе ній записці на ім'я голови правління ВАТ «НДІАЕН» І. Твердохліба від редньо керівнику підприємства. А працівники служби за своїм службо 22.11.2002 р. вона, зокрема, зазна вим становищем та умовами оплати чала, що основними причинами не щасних випадків є невиконання пра праці повинні прирівню ватися до працівників основних виробничо-тех цівниками вимог інструкцій з охорони праці, незастосування ними 313 та нічних служб. Ця вимога також зали відсутність контролю з боку безпосе шилася невиконаною. Зараз оклад редніх керівників. начальника бю ро охорони праці ВАТ Для поліпш ення пр о ф іл а кти чн о ї «НДІАЕН» нижчий, ніж оклад майс р о б о т и н е о б хід н о підвищ ити від тра виробничої дільниці. повідальність по сад о ви х о сіб . П ід Ні усної, ні письмової відповіді на приєм ству тр е б а придбати н о р м а цю доповідну записку від голови тивну л іте р а ту р у з о х о р о н и п р а ц і правління ВАТ М. Смик не отримала. та з а б е зп е ч и ти н е ю ке р ів н и к ів У розмові з головним інженером під під р о зд іл ів, видати р о б ітн и ка м н е приємства А. Гусєвим торкнувся по о б х ід н і 313, о р га н ізув а ти навчання рушених у доповідній записці питань з питань о х о р о н и п р а ц і п р а ц ів н и і я. Щ од о останнього, досить делі ків , я к і залучаю ться д о ви ко н а н н я катного, погодьтеся, питання А. Гусєв р о б іт п ід в и щ е н о ї неб езпе ки . висловив таке припущення. Якщо Деякі з перелічених заходів вда перший керівник підприємства (а він лося виконати. Але багато з них, у у своїх рішеннях орієнтується насам тому числі й вкрай важливі організаперед на думку акціонерів, а не на

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

припис з цього приводу державного інспектора та подання прокуратури м. Суми) колись і видасть наказ про введення посади свого заступника з охорони праці, то ним, швидше за все, буде не нинішній начальник бю ро охорони праці, а зовсім інша особа. Про це М. Смик, за словами А. Гусєва, добре відомо. Ось така непроста ситуація. Але про що свід чить ця службова колізія у світлі вищевикладених негативних фактів і явищ? На мій погляд, про елемен тарне небажання першого керівника підприємства перейматися питання ми охорони праці, про байдужість як до безпеки та умов праці самих робітників, так і до становища пра цівників тієї служби, яка повинна зай матися питаннями охорони їхньої праці. «Кинули у воду і борсайся як мо жеш»,— таким влучним порівнянням оцінила своє становище на підпри ємстві сама М. Смик.— То хіба є в цьому щось незвичайне, дивне?.. Аргументів на своє виправдання у І. Твердохліба знайшлося б, ма буть, чимало. Адже він, за словами працівників ВАТ «НДІАЕН», майже безперервно знаходиться у відряд женнях, займається питаннями пошу ку нових замовлень, іншими числен ними комерційними та виробничими питаннями. Така енергійність моло дого керівника цілком заслужено знаходить підтримку у його підлег лих. Але як добитися від нього розу міння важливості вирішення питань охорони праці, ніхто на підприємстві, схоже, не знає. Політика нашої держави в галузі охорони праці базується на принци пі пріоритету життя та здоров'я пра цівників, повної відповідальності ро ботодавця за створення належних, безпечних та нешкідливих умов праці. Хочеться вірити, що керівник Сум ського ВАТ «Науково-дослідний інс титут атомного енергетичного насособудування» повернеться обличчям до охорони праці, забезпечить вико нання законодавства, своїх посадо вих обов'язків у повному обсязі. В. К О Б Е Ц Ь , наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

ВИ Н Е Н ? В ІД П О В ІД А Й !___________________

У січні 2004 р. органами Держнаглядохоронпраці за допущені порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці притягнені до адміністративної відповідальності (оштрафовані) 343 керівники підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: П А Н О В А H. М . — ректор Кримського інституту економіки та господарського права, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим; ТАРАНЕЦЬ О . М. — дирек тор МП «Пассар», м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим; М А Р Ч Е Н К О В. В. — директор ТОВ «Агроцукор», Іллінецький район Вінницької області; Г О Д О В А Н Ю К М . Є. — директор ПСП «Фортуна», Теплицький район Вінницької області; КУТЯ В. П. — директор ТОВ «Александр Агро», м. Докучаєвськ Донецької області; К У З Ь М Е Н К О В. В. — директор Роєвського елеватора, м. Курахове Донецької об ласті; УС О Л ЬЦ ЕВ В. Г. — директор ТОВ «Арбалет», м. Житомир; ТКАЧ В. М . — директор щебзаводу, м. Овруч Житомирської області; Ц А Н Ь К О В. /. — дирек тор КП «Овочі», м. Свалява Закарпатської області; К У Ц И К В. /. — директор ПП «Карпати-Промсервіс», м. Ужгород; С А М О Й Л Е Н К О В. J|(L — Голова правління ВАТ «Верхнєтокмацьке ХПП», Токмацький район Запорізької області; К У С И Й В. / — приватний підприємець, м. Запоріжжя; Д Ь О М ІН Д . В. — генеральний директор ВАТ «Запорізький кабельний завод», м. Запоріжжя; С М А Х Т ІН Ю . П. — голова правління ВАТ «Івано-Франківський шиноремонтний завод», м Івано-Франківськ; АН ДРУХІВ Я. В. — директор ЗАТ «Ява», м. Калуц^каЙо-Франківської області; ЧАМ А ІІІУ В І К е ш в і — директор ТОВ «Укрпласт»,,м.' Київ, СИВКОВ О. Л. — дирек тор будівельного кооперативу «СК», м. Біла Церква Київської області; К О В А Л Е Н К О С. А . — голова правління ВАТ «Таращаагропостач», Таращанський район Київської області; К У Ч Е Р Е Н КО М . С. — голова правління Знам'янського район ного споживчого товариства, Кіровоградська область, ВО ЛО Ш И Н О . Д . — ди ректор ТОВ «Продкомбінат Дана»лм. Кіровоград; БОГДАНОВ В. А . — голова ФГ «Богданово», Лутугинський район Луганської області; К В ІТ К О В С Ь К И Й М . /. — голова правління ВАТ «Сталь», м. Луганськ^КУНОВСЬКИЙ Ю. Б. — голова прав ління ЗАТ «Галка-Дрогобич», м. Дрогобич Львівської області; Л Е М ЕЦ Ь О . Т. — директор МПП «Делікат», м. Самбір Львівської області; К Л О Д ІЙ І. А . — дирек тор ПП «Катекс», м. Львів; П ЛАХУТА В. Є. — начальник теплових мереж, м. Первомайськ Миколаївської області; З Е Л Е Н Е Н Ь КИ Й В. Г. — голова правління ФГ «Лагуна», Кривоозерський район Миколаївської області; Б Е Л Е Н Б А Ш ! М ехнед — директор ТОВ «Ласунка», м. Миколаїв; ГРИНЬ М . М . — директор ПСП «Світа нок», Чутівський район Полтавської о б щ с т ^ К О Ж У Ш К О Г. М . — генеральний ди ректор ТОВ «Завод газорозрядних л а м п » ^. Полтава; Б Р О В Ч Е Н К О П. В. — ди ректор ПП «Старатель»,м. Рівне; ТІТЕЧКО П. М . — директор СГПП «Случ», Сарненський район Рівненськогобласті; П Л А Х О Т Н И Й О . В. — директор АЗС, м. Ле бедин Сумської області; П Р И Х О Д Ь К О А. В. — директор ТОВ «Горизонт», м. Суми; М ІС Е Р В ІН П. В. — директор філії Nte 7 ВАТ «Суминафтопродукт», м. Буринь Сумсь кої області; ЛАЗО РКО В. Ф — голова правління ВАТ «Криницька агропромтехніка», Монастириський район Тернопільської області; П А Н Ч У К О . М . — голова правління ВАТ:.«Гусятингаз», м. Гусятин Тернопільської області; П А В Л Ю К В. М . — директор МПП «ПікЧм. Борщів Тернопільської області; Б Є Л Є В Ц О В Л. В. — на чальник Первомайськоґо комунально-виробничого управління водоканалізаційного господарства, Харківська область; Т Ю Т Ю Н Н И К О . М . — голова правління ВАТ «Андріївський хлібозавод», Балакпійський район Харківської області; В О Л О Ш И Н Ю . В — генеральний директор ЗАТ «Херсонський міськмолокозавод», м. Херсон; П Е Р В У Ш Й Н В. С. — директор бази відпочинку «Вікторія», Нововоронцовськйй район Херсонської області; ГО Л Е Н К О В. О . — директор транспортної експедиційної компанії «Транспівдень», м. Херсон; Д А Н Ь К О Л. А. — директор кафебару «Італійська кухня», м. Черкаси; Н А У М Е Н К О В. М . — голова правління ВАТ «ПМК-216», м. Золотоноша Черкаської області; П О С Т Е В КА Г. В. — голова правління ВАТ «Буковина», Герцаївський район Чернівецької області; Ф Л ЕКЕ ВЧ УК В. Л. — голова правління ВАТ «Чернівецька меблева фабрика», м. Чернівці; Л У К А Ч В. С. — ректор Ніжинського аграрного інституту, м. Ніжин Чернігівської області; Р О Г О В И Й А. М . — голова правління ВАТ «Домобудівник», м. Чернігів.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Щ О К О ЇМ О !

Ж ИТТЯ л ю д и н и Трагічний фінал життя 53-річного Г. Малофєєва з джанкойського ЗА Т «Агрофірма «П р о грес», що в Автономній Республіці Крим, можна вкласти в один письмовий рядок: смертельно травмований осколком ацетиленового генератора... Комісія зі спеціального розслідування не проминула підкреслити, що подібної трагедії на підприємстві раніше не було. Хоча це виглядає як індульгенція на відпущення гріхів, та т ільки вже дуже довга вервечка грішників, чиї недогляд і відверта халатність загубили людину, за плечима якої 33 роки трудового стажу. Учора ці грішники не хот іли бачити предтечі згаданої трагедії, а сьогодні не хочуть визнавати власної вини і відповідальності. Це не просто прикро, це — небезпечно. Насамперед для самої агрофірми, де заробляють на прожиття понад 260 осіб, і головна небезпека не тільки у недоглянутих техніці, обладнанні, а й у ставленні організаторів виробництва до наявної чи потенційної небезпеки для життя та здоров’я людей.

правна «маленька» сільська людина, уло раніше КСП «Маяк», поки змушена «ходити під начальством», не розпалося на два кооперати якому нема діла до цієї людини. В ви — власне «Маяк» і «Степо вий». Поділили між собою все: і земінспекторській інтерпретації ця при чина звучить сухо і прозаїчно: «Га лю, і худобу, і техніку... Та забули зозварник С. Мутріддінов виконував про ацетиленовий генератор, що не газозварювальні роботи без попе попав на баланс жодного з новоут реднього навчання у спеціальному ворень. А тому залишився як той навчальному закладі...» бомж на дворищі кооперативу «Сте Це правда. Свою професію елек повий», який у 2001 р. на правах трозварник С. Мутріддінов отримав відділення увійшов до складу ЗАТ 26 років тому в профтехучилищі в «Агрофірма «Прогрес», а разом з Узбекистані. Та вже близько 10 років ним перекочував і генератор. працює у товаристві за іншою про Не скажу, зраділи дармовщ ині фесією — газозварником. Однак ніхто прогресівці чи ні, але користувалися і ніколи за цей час не спромігся пере нею сповна. А далі: прогнило днище вірити його професійну підготовку, генератора — обварили, зіпсувався провести з ним щорічне навчання і водяний затвор — демонтували, виз перевірку знань з питань охорони нали за непотрібний запобіжний кла пан _ заварили, луснуло скло на праці, як того вимагає чинне законо давство. Уміє варити? То й нехай! манометрі — так тому і бути... Одне Він і варив. Останній рік за допо за одним, поки з потенційно небез могою саме нічийного ацетиленово печного обладнання не сотворили го генератора. Варив з відчаєм га справжню «бомбу». Як нею безкарно лерника, прикутого ланцю гом на користувалися тривалий час, відомо чальницької вказівки до смертонос тільки небу. Аж ось надійшло і 21 жовт ного засобу виробництва. Втім, міг ня 2003 р. Заступник голови прав би відмовитися, вимагати справного ління агрофірми М. Тимофеев нака обладнання, гарантій власної безпе зав газозварнику С. М утріддінову ки, але... Як каже С. Мутріддінов: «Не полагодити глушник службового ав було виходу. Відмовився б, а толку?» томобіля. Отримавши від майстра І він має рацію. Т. Малофєєва карбід кальцію, С. МутУ селі, що розташоване майже за ріддінов встановив генератор, запа 20 км від Джанкоя і майже за 100 км лив пальник зварювального а пар а від Сімферополя, для робітника не та... Раптом наче хтось сплеснув у має виходу, бо немає вибору. Н а долоні і... почувся крик. Зварник самперед, роботи. Тож виходить: або озирнувся — біля сторожки з напівбрати під козирок, або залишитися розваленою головою лбжов Г. Малобез засобів до існування. Тому й нех фєєв. тував своїм (і не тільки) життям і здо Комісія зі спеціального розсліду ров'ям. Та доповідав своєму безпо вання виявила п'ять причин нещастя. середньому керівникові, інженеру з Чотири з них відомі, вони пов язані з ремонту і випуску а втотр акто рн о ї уже названими технічними несправ техніки Е. Мірзаметову, про несправ ностями ацетиленового генератора. ний генератор. Правда, останній тих Та є ще одна, за якою постає без

доповідей не пам'ятає, однак про не безпечний стан ацетиленового гене ратора знав. Як і про свій обов'язок — створити здорові й безпечні умови праці на робочих місцях підлеглих. Знав, але заходів не вживав. Більше того, не за б ор онив експлуатацію вкрай небезпечного генератора. Чо му? Як пояснює Е. М ірзаметов, нічим було працювати. Людина ж, її життя в розрахунок не входили. І не випад ково. Щ о б клопотатися про безпеку підлеглого, потрібно мати певні знан ня і відповідальність. Інженер Е. М ір заметов не нажив ані першого, ані другого. Навчання з питань охорони праці не проходив й обов'язків своїх у цій справі не знає. З посадовою інструкцією за два роки роботи на даній посаді ознайомився вперше напередодні приїзду комісії зі спеці ального розслідування. Н аказу про відповідальність за технічний стан зварювального обладнання в очі не бачив. Щ о ще м о гл о с п о н у ка т и Е. М ірзаметова до активності? Або страх перед кримінальною відпові дальністю за поруш ення З акону «Про охорону праці», або система тичний контроль з боку керівників аг рофірми. Та оскільки із цим Законом шляхи Е. М ірзаметова ніколи не пе ретиналися, то не було і страху. Як кажуть, чоловік неляканий. Тож чи не е д и н о ю впливовою силою залиш а ється вищезгаданий контроль. С ка жімо, з боку головного інженера аг рофірми І. Щ е р б а н ю ка , якому без посередньо підпорядкований Е. М ір заметов. І. Щ е р б а н ю к із З аконом «Про охорону праці» дружби не водить. Відповідного навчання також не про ходив. Посадову інструкцію вперше

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

побачив під час роботи комісії з роз слідування. І тоді ж буцім-то вперше почув, що у «Степовому» є ацетиле новий генератор, та ще й несправ ний. Ну й порядки в агрофірмі! Нехай І. Щ ер ба ню ку не випадає часто накидати оком на відділення: має ж розпоряджатися технікою всього підприємства. Та на що і на кого кивати заступнику голови агро фірми М. Тимофееву? У відділенні він господар. Якраз він і видав наряд на зварювальні роботи. Однак, коли трапилася біда, не пропустив нагоди підкреслити: я не я, і хата не моя. Тобто, не відав і не знав, що генера тор несправний. О такої! С. Мутріддінов вже рік не випускає з рук не безпечне для себе й оточуючих о б ладнання, виконуючи вказівки на чальників, а тим наче хто очі по зав'язував. Зняти полуду з очей вказаних по садових осіб міг би голова правлін ня агрофірми А. Коларж, якби не об минав на оперативках, при видачі нарядів, об'їздах полів, оглядах тех ніки тощо питань з охорони праці, вимагав від підлеглих звітів, переві рок, карав, заохочував. Виявила б активність служба з охорони праці в особі М. Сов'яка, про відповідаль ність якої, до речі, так ніхто і не зга дав у ході розслідування. Тоді нехай не всі, а значну частину порушень було б усунено. Напевне, згадали б і про необхідність проведення опосвідчення об'єктів підвищеної небез пеки, навчання з питань охорони праці, проведення інструктажів; ство рили б комісію з питань охорони праці; склали б для сторожів м ар шрути обходу території, графіки чер гувань, купили їм для початку хоча б свистки та ліхтарики; розробили б посадові інструкції... О днак А. Коларжу не стало на це доброї волі. Тому про системну роботу з охоро ни праці говорити не випадає. На жаль, не лише у межах агро фірми. За словами голови комісії зі спеціального розслідування, заступ ника начальника інспекції з нагляду за охороною праці в А П К і неви робничій сфері Ю. Дідаша, Джанкойський район — «зубний біль» інс пекторів державного нагляду. Бо не доліки в роботі, притаманні ЗАТ «Аг рофірма «Прогрес», характерні для 90 /о агроутворень району, де май же щ ороку трапляються десятки не щасних випадків, з яких 2—3 — смертельні. Ось і в 2003 р. джанкойці виконали свою «норму» — допус тили 3 нещасних випадки зі смер тельними наслідками. Чи не буде їх завтра? Ніхто напевне не скаже, по ки у пореформеній сільській глибин ці нехтуватимуться Закон «Про охо рону праці», а водночас — права людини щодо захисту її життя і здо ров'я. Н. Б Е З У Г Л А ,

наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

Не так давно Чортківський районний суд Тернопільської області, розглянувши на відкритому засіданні справу про звинувачення колишнього механіка дочірнього підприємства (ДП) «Цегельник» А. Слоїка в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 271 Кримінального кодексу (Порушення вимог законодавства про охорону праці), засудив його до одного року і шести місяців виправних робіт з відрахуванням на користь держави 20% заробітку. За яких обставин було скоєно злочин проти безпеки виробництва, чи лише один підсудний причетний до нього, спробу- вав з’ясувати наш власний кореспондент В. СОПІЛЬНЯК. |талось це під час очищення та ' ремонту цегловиготовлювальноІго І агрегату сезонними робітни ками, які не мали відповідних нави чок та досвіду виконання таких робіт, оскільки основним видом їхньої ді яльності було виробництво цегли. У процесі демонтажу агрегату виник ла необхідність трохи провернути розміщений на центральному валу шнек глиномішалки. Не переконав шись у тому, що це не створить за грози життю і здоров'ю працюючих, керівник робіт механік А. Слоїк дав вказівку одному із своїх підлеглих, який не пройш ов відповідного н а вчання і не знав, яких вимог безпеки необхідно дотримуватись, увімкнути загальний рубильник. Коли це було зроблено, несподівано запустився двигун глиномішалки, всередині якої на той час перебував один із робіт ників. Внаслідок обертання робочих органів той одержав тілесні ушкод ження, від яких помер. Як з'ясувалося, глиномішалка бу ла приведена в дію кнопкою магніт ного пускача цього механізму, зашунтованою додатково встановленим тумблером, і в момент подачі напру ги на розподільний щит тумблер був у ввімкненому положенні. Після спрацювання м агнітного пускача електроживлення поступило на елек тродвигун, що привело в рух робочі о рга н и глиноміш алки... О сь та кі, якщо коротко, обставини, за яких стався злочин проти безпеки вироб ництва. Сам факт розгляду судом справи про звинувачення механіка А. Слої ка свідчить про принципову позицію прокуратури у питаннях дотримання законодавства про охорону праці, адже саме з її подачі одного з по рушників притягнено до криміналь ної відповідальності.

У тому, що А. Слоїк отримав по карання, є певна заслуга і комісії зі спеціального розслідування, яка з'ясувала всі технічні та організацій ні причини нещасного випадку, вка зала на порушення законодавства, допущені механіком. Це допомогло правоохоронним органам дати пра вильну правову оцінку діям посадо вої особи. Здавалось би, на цьому можна поставити крапку. Але є ще одна обставина, яка змушує автора про довжити розпочату тему. Бо ж хіба один механік винен у тому, що ста лося? Як на мене, то загибель р о бітника не тільки на совісті механі ка А. С л о їка , а й д и р е кто р а ДП Є. Ш евців. Вона не забезпечила функціонування системи управління охор оно ю праці, зокрем а, відомчо го контролю за безпечним веден ням робіт, але була притягнена ли ше до адміністративної відповідаль ності. На думку автора, трагедія не сталася б, якби з відома Є. Шевців не було змінено схему керування електроприводом цегельновиготовлювального агрегату (зашунтовано кнопку магнітного пускача). Н езва жаючи на те, що саме ця обстави на спричинила спонтанне ввімкнен ня електроприводу глиномішалки і призвела до трагедії, нікому чомусь не спало на думку з'ясувати, хто і навіщо змінив схему, та дати пр а вову оцінку цьому діянню. А якщо так, то немає ж одної гарантії, що аналогічну «рацпропозицію » неві домий халтурник-вбивця (інакш е назвати таку людину не можу) не запровадить десь на іншому р о б о чому місці. Адже ніякої карної від повідальності за поруш ення, яке стало перш опричиною нещ асного випадку, директор ДП «Цегельник» не понесла.

равильна класифікація та облік нещасних випадків дають змогу об'єктивно оцінити рівень безпеки пра ці на виробництві. Крім того, правильна класифіка ція нещасного випадку (як виробничого, так і не вироб ничого) це — захист матеріальних інтересів і забезпе чення певних соціальних гарантій потерпілого та його сім'ї. Перш за все слід пам'ятати, що всі нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства як у робочий час, так і до чи після нього, поза підприємст вом під час виконання завдання роботодавця підлягають обов'язковому розслідуванню у порядку, встановленому Положенням про порядок розслідування та ведення о б ліку нещасних випадків, професійних захворювань і ава рій на виробництві. За результатами розслідування вирі шується питання щодо взяття чи ні нещасного випадку на облік. Одним з головних критеріїв для кваліфікації нещасно го випадку як такого, що стався на виробництві, є місце, де він стався, тобто територія підприємства — ділянка землі за генеральним планом з усіма розташованими на ній виробничими, допоміжними приміщеннями та служба ми підприємства. Щ о ж до його зв'язку з виробництвом, то про це піде мова далі. Інакше розглядається питання про кваліфікацію не щасних випадків, що сталися у підсобних господарствах підприємства, на всіх земельних угіддях (на полях, шляхах), у виробничих приміщеннях, житлових будинках, які вико ристовуються як виробничі. М айже до всіх таких вироб ничих приміщень і об'єктів існує вільний доступ: туди мо жуть зайти сторонні особи, члени сімей працівників. За таких обставин, щоб уникнути помилки під час кваліфіка ції нещасних випадків, необхідно розглядати питання у комплексі (тобто не тільки за ознакою «територія»), а бе ручи до уваги всі вимоги Положення. Та головне те, що нещасний випадок, який стався за межами території або на не чітко визначеній території виробництва, може розглядатись як такий, що стався на виробництві, якщо він стався під час виконання працівником своїх службо вих обов'язків, або якщо працівник діяв в інтересах ви робництва. Зрозуміло, що нещасний випадок, який став ся зі сторонніми особами, до цієї категорії не належить. Для деяких професій, для яких за характером роботи не застосовне поняття «територія», основне значення під час вирішення питання про зв'язок нещасного випадку з виробництвом має час пригоди. Це топографи, листоно ші, лінійні майстри зв'язку, з обслуговування газопрово дів, електромереж та інші, чия діяльність пов'язана з пе ресуванням між об'єктами обслуговування. Для працівни

ків цих професій нещасний випадок вважається пов'яза ним з виробництвом, якщо стався не тільки під час р об о ти, але й у робочий час під час прямування пішки, на громадському чи особистому транспорті, якщо на те є дозвіл роботодавця. Перед вирішенням, чи брати нещасний випадок на облік (тобто складати акт за формою Н-1 чи НТ) як ви робничий, необхідно з'ясувати: з ким, де, коли, за яких обставин і з яких причин стався нещасний випадок. Роз глянемо приклади, коли провідну роль у цьому відіграє місце, де стався нещасний випадок. П р и кл а д : «Працівник добирався до місця роботи по путним транспортом. Біля підприємства він вистрибнув з кузова вантажного автомобіля й пошкодив ногу». Цей не щасний випадок не підпадає під дію Положення. О днак якщо такий же випадок станеться на території підприємс тва до початку робочого дня, то він може бути пов'яза ний з виробництвом. Розглянемо приклади, коли основними факторами є час і місце пригоди. «Керівник доручив працівникові принести з бібліоте ки довідкову літературу. Бібліотека знаходилася за тери торією підприємства. По дорозі до бібліотеки цей праців ник отримав травму». Хоча випадок стався не на тери торії підприємства, але в робочий час, під час виконан ня доручення керівника, цей випадок пов'язаний з вироб ництвом. «Під час обідньої перерви працівник вийшов за тери торію підприємства у своїх справах і був травмований міським транспортом». За таких обставин акт за формою Н-1 не складається. Інший приклад. «Працівник під час обідньої перерви вирішив зайти в сусідній цех до знайо мого. По дорозі він наступив на погано закритий кана лізаційний люк і травмував ногу». Тут головну роль віді грають місце, де стався нещасний випадок, і його причи на. Цей випадок необхідно взяти на облік як виробничий, бо він стався через незадовільний стан території. Слід мати на увазі, що питання брати чи ні нещасний випадок на облік, не залежить від того, звідки з'явилась небезпека, яка призвела до нещасного випадку. П ри кл ад : «Внаслідок порушення правил безпеки збе рігання посудин з-під легкозаймистих речовин, вибухнула бочка з-під бензину. Вибухом бочку перекинуло через огорожу на територію сусіднього підприємства, де й бу ло травмовано працівника цього підприємства». Робото давець травмованого працівника склав акт за формою Н-1, а відповідальність за нещасний випадок повинен нести роботодавець підприємства, де стався вибух. Положенням передбачено, що розслідуванню та о б

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

Ш КОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ліку підлягають нещасні випадки, які сталися під час при ведення у порядок знарядь виробництв, засобів захисту, спецодягу тощо перед початком або після закінчення роботи, а також під час виконання заходів особистої гі гієни. Та розслідувати необхідно всі випадки, що сталися як до, так і після зазначеного часу. Треба мати на увазі, що немає чіткого нормування часу на приведення у по рядок засобів виробництва, одягу тощо. Це означає, що тільки розслідуванням можна встановити причини перед часної появи або невиправданої виробничою необхідністю затримки на роботі потерпілого. Тільки після цього і роз глядається питання, як класифікувати нещасний випадок. П р и кл а д : «Кочегар йшов по території підприємства з котельної додому, але не через прохідну, а через пролом в огорожі за будівлею котельної. По дорозі він упав у яму, де тимчасово зберігалося вапно, й був травмований. Адміністрація відмовилась складати акт за формою Н-1, мотивуючи тим, що кочегар йшов до пролому в огорожі, а не на прохідну, і випадок стався через три години піс ля закінчення зміни. Потерпілий засвідчив, що всі кочега ри (а не тільки він один) після зміни йшли додому тільки через пролом в огорожі, тому що цей шлях до зупинки автобуса вдвічі коротший, а якщо йти через прохідну, то неможливо встигнути на автобус». Під час розслідування з'ясувалось, що рішення адміністрації було невірним, бо після закінчення зміни вийшов з ладу насос і кочегар ви мушений був залишитися на роботі, щоб допомогти слю сареві усунути поломку. Таким чином, питання про час пригоди було з'ясовано. Те, що кочегар порушив дисцип ліну і йшов додому через пролом в огорожі, не може бути підставою для того, щоб не пов'язати цей нещасний випадок з виробництвом. Необхідно з'ясувати причину й знайти винних у тому, що «тимчасова» яма довго зали шалася неогородженою й стала причиною нещасного випадку, що з'явилася друга «прохідна» в огорожі. Цей випадок безумовно пов'язаний з виробництвом. Нещасні випадки, які сталися з працівником на тери торії підприємства або в іншому місці роботи під час встановленої перерви (технологічної, для вживання їжі, санітарно-оздоровчого характеру тощо), розслідуються відповідно до Положення. Питання щодо взяття нещасно го випадку на облік вирішується комісією з розслідуван ня залежно від конкретних обставин і причин. Якщо не щасний випадок стався на території підприємства в не робочий час, у вихідні та святкові дні, коли потерпілий знаходився на підприємстві через необхідність бути там особисто (отримання заробітної плати, відвідання медич ного закладу, наради тощо), такий нещасний випадок та кож розслідується й береться на облік. Деякі нещасні випадки не беруться на облік, хоча вони сталися на виробництві. До них належать такі нещасні випадки, якщо встановлено, що вони сталися під час спортивних ігор на території підприємства; під час скоєн ня злочину (якщо суд визнає потерпілого винним), у ре зультаті природної смерті (за висновком судово-медичної

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

експертизи) і в результаті самогубства (за висновком прокуратури). Як уже було сказано, не беруться на облік нещасні випадки, які сталися з працівниками під час спортивних та інших розважальних ігор (волейбол, теніс, футбол то що), якщо при цьому був відсутній виробничий фактор. Маються на увазі травми, отримані безпосередньо під час спортивної гри. О днак часто це поняття розш ирю ють, невірно трактують, що й призводить до помилок. О т як ці випадки описуються в актах. П р и кл а д : «Інженер-конструктор перед закінченням зміни обходив цехи і попереджав гравців баскетбольної команди про тренування. Розмовляючи на ходу з одним із гравців, він спіткнувся на вибоїні й вивихнув суглоб правої ноги». Причина: «Неуважність потерпілого». Випа док не пов'язаний з виробництвом, бо стався під час ви конання громадського доручення та через неуважність потерпілого». Цей висновок невірний. Випадок пов'яза ний з виробництвом, оскільки адміністрація не забезпе чила справний стан підлоги. П ри кл ад : «Робітники 3. і А. викопували на заводсько му спортмайданчику залізобетонні стовпи. Виймаючи один із стовпів, робітник А. пошкодив об арматуру доло ню правої руки і випустив стовп, яким було травмовано 3. Причина: «Неузгодженість дій». Випадок не пов'язаний з виробництвом, бо стався на спортмайданчику». Це теж помилкове рішення, адже роботи виконувалися в інтере сах підприємства, за завданням роботодавця, в робочий час тощо. На багатьох підприємствах проводяться сеанси психо логічного розвантаження, виробнича гімнастика. Нещас ні випадки, які трапляються під час підготовки до них, їх проведення й після них, оформляються актом за формою Н-1. П р и кл а д : Після сеансу психологічного розвантажен ня робітниці виходили з кабінету. Одна з них спіткнулась об поріг і травмувала коліно. Адміністрація вважала, що випадок не пов'язаний з виробництвом, тому що він став ся не під час виконання трудових обов'язків, а після се ансу психологічного розвантаження. Це невірно. Випадок пов'язаний з виробництвом, бо такі сеанси хоча й не обов'язкові, але передбачені графіком, встановленим адміністрацією цеху. Положенням також встановлено, що не складаються акти за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні ви падки, які сталися внаслідок отруєння алкоголем, нарко тичними речовинами, або їх дії (асфіксія, інсульт, зупин ка серця тощо), якщо це не пов'язано із застосуванням даних речовин у виробничих процесах або неправильним їх зберіганням, транспортуванням тощо. Ф а кт отруєння має бути письмово підтверджений висновком медичної установи. Але досить часто робиться невірний висновок про зв'язок нещасного випадку з виробництвом, коли з'ясовується, що потерпілий знаходився у стані алкоголь ного сп'яніння та був, чи не був відсторонений від роботи.

Ш КОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7 Нещасний випадок пов'язується з виробництвом на віть у тому разі, якщо він стався з робітником, який зна ходився у стані алкогольного сп'яніння та був відсторо нений від роботи, але при цьому не порушив вимог пра вил безпеки. П р и кл а д : «На заводі група слюсарів йшла по гале реї і один з них перехилився через перила, щоб покли кати знайому. В цей момент у нього з кишені випали клю чі і травмували робітника, який знаходився внизу. Під час надання потерпілому медичної допомоги з'ясувалося, що він вживав алкоголь і був відсторонений від роботи, але підійшов до свого знайомого, щоб перемовитися з ним». Але це не може бути приводом для того, щоб не зв'яза ти цей нещасний випадок з виробництвом. За таких обс тавин могла постраждати будь-яка особа, яка б знахо дилась на його місці. Отже, має бути встановлений без посередній причинний зв'язок між діями особи, яка пос траждала, і впливом на неї алкоголю. П р и кл а д : «Перед зміною робітник Е. вживав спиртне і, з'явившись у цеху, став чіплятися до жінок. У цей час по цеху проїздив електрокар, яким керувала Н. Робітник Е. спробував зупинити електрокар, але Н. об'їхала його. Тоді Е. на ходу стрибнув на платформу електрокара, не утримався, упав і був травмований». Цей нещасний ви падок класифікується як не пов'язаний з виробництвом, хоча потерпілий і не був відсторонений від роботи в зв'язку з тим, що знаходився на роботі в нетверезому стані. У даному випадку його дії не пов'язані з виконан ням ним трудових обов'язків, а зпровоковані дією алко голю. Причина нещасного випадку: порушення трудової дисципліни. Слід відрізняти нещасні випадки, які сталися на підпри ємстві від умисного каліцтва або замаху на життя, як з боку потерпілого, так й інших осіб. П р и кл а д : Робітниця К., підозрюючи робітницю Ч. у певних стосунках з її чоловіком, прийшла на робоче міс це Ч., розпочала бійку і дошкою нанесла їй тілесні уш кодження». Цей нещасний випадок не пов'язаний з ви робництвом, а є зухвалим хуліганським вчинком з навмис ним замахом на життя. П р и кл а д : «Виконроб 3. неодноразово примушував бригаду переробляти брак, а після чергового усунення порушення відмовив її членам у премії. Коли виконроб прийшов на об'єкт, один з робітників почав з ним лаятись і штовхнув його з риштування». Випадок цей пов'язаний з виробництвом, хоча це теж був замах на життя. Треба мати на увазі: якщо працівників під час вико нання ними службових обов'язків травмують інші особи під час з'ясування виробничих стосунків, пограбування тощ о, то травми кваліфікуються як нещасні випадки, пов'язані з виробництвом. Під час розслідування нещасних випадків, які можуть кваліфікуватись як не пов'язані з виробництвом, часто робиться досить принципова помилка. Замість того, щоб відповідно до Положення розслідувати нещасний випа-

док, а потім вже виносити рішення про його зв'язок з ви робництвом, комісія ще до розслідування, під тиском ад міністрації передчасно вирішує, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом. Тому опис обставин переоб тяжується подробицями, які не розкривають справжньої причини нещасного випадку, але дають привід до завчас ного орієнтування на те, що випадок не пов'язаний з ви робництвом. Як правило, рішення, прийняті на підставі таких розслідувань, бувають хибними. Досить часто до категорії нещасних випадків не пов'язаних з виробництвом відносять такі, які сталися на території підприємства по дорозі до робочого місця або з робочого місця до санітарно-побутових приміщень че рез порушення вимог безпеки потерпілими, низьку ви робничу дисципліну, під час виконання робіт не за зав данням адміністрації, внаслідок впливу на людину з пога ним станом здоров'я виробничих факторів. При цьому ос новним мотивом висувається провина самого потерпілого. П оруш ення вим о г о х о р о н и п р а ц і, недисциплінова ність, о с о б и с та н е о б е р е ж н ість п о те р п іл о го під час ви ко н а н н я ним труд ови х о б о в 'я з ків н е м ож уть б ути п ід ста в о ю для кв а л іф іка ц ії н е щ а сн о го в и п а д ку я к не п о в 'я за н о го з ви р об ництво м . П р и кл а д : «На другій зміні бригаді працівників дору чили складати тюки з пряжею на антресолі складу. Під час роботи вийшов з ладу підйомник і робітники виріши ли скористатися автонавантажувачем, який стояв біля складу. Один з робітників, який вмів керувати машиною (але не мав на це права), включив двигун автонаванта жувача і бригада продовжила роботу. Під час маневру вання цей робітник не упорався з керуванням, і автона вантажувач упав з навантажувальної площадки». Адмініст рація вважала, що цей випадок не пов'язаний з вироб ництвом, тому що потерпілий самочинно використав транспортний засіб «в особистих цілях». Це твердження невірне. Даний випадок пов'язаний з виробництвом, бо робітник діяв в інтересах виробництва, але, не маючи права на управління автонавантажувачем, порушив ви робничу дисципліну. З іншого боку, він не зміг би скорис татися автонавантажувачем, якби кабіна була замкнена. Певну роль при цьому зіграла відсутність контролю за ви конанням робіт керівника дільниці. Необхідно відзначити, що взяття чи ні на облік нещас них випадків не залежить від ступеня провини потерпіло го. Це має значення лише під час розробки заходів з профілактики травматизму та визначені міри відповідаль ності адміністративно-технічного персоналу, коли постає питання про відшкодування заподіяної шкоди. Те, що по терпілий порушив вимоги безпеки, не дає підстави не брати нещасний випадок на облік. П р и кл а д : «Робітник П. знав, що у приміщенні конто ри йде ремонт, але пішов туди не з виробничої необхід ності. Під час спроби пройти між риштуванням, він заче пив одне з них і йому на голову впало відро з розчином». Адміністрація зробила висновок: випадок не пов'язаний

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

Ш КОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

з виробництвом, бо П. порушив дисципліну і виявив осо бисту необережність. З цим не можно погодитись, оскіль ки з обставин нещасного випадку видно, що адміністра цією було порушено ряд вимог безпеки під час організа ції робочих місць. П риклад: «Маляр Р. одержав наряд на фарбування панелі у коридорі побутового корпусу. Після закінчення цієї роботи він вирішив пофарбувати ще вікно та двері, хоча цю роботу йому не доручали. Маляр взяв стілець, поставив на нього ящик і з нього почав фарбувати две рі. Коли він спробував дотягнутися до верхньої перекла дини дверей, стілець перекинувся, Р. впав і одержав трав му». Причини: «Самовільне виконання робіт, порушення виробничої дисципліни. Випадок не пов'язаний з вироб ництвом». Це рішення помилкове, бо робітник виконував роботу в інтересах виробництва. Випадок пов'язаний з виробництвом і має бути взятий на облік. Положенням визначено, що однією з умов класифіка ції нещасного випадку як пов'язаного з виробництвом є виконання роботи за дорученням адміністрації. Разом з тим часто забувають, що ця умова стосується травм, які сталися за межами підприємства. На те, що у Положен ні є визначення про взяття на облік травм, якщо вони сталися під час «виконання роботи в інтересах підприємс тва без доручення роботодавця», іноді не звертають ува ги, а в результаті приймаються невірні рішення й виника ють конфлікти. П риклад: «Працівник відділу постачання В. йшов ко ридором й побачив, що двоє робітників пересувають сейф, який складається з двох частин. Під час розворо ту сейфа верхня його частина різко нахилилась. В., щоб запобігти її падінню, підтримав сейф руками, але в цей момент його праву руку затиснуло між сейфом і двери ма». Причина: «Виконання роботи, яка не доручалась. Випадок не пов'язаний з виробництвом». Цей випадок треба брати на облік, оскільки працівник діяв в інтере сах виробництва.

Існую ть труднощ і з і встановленням зв 'я зку з ви робництвом випадків, я кі сталися внаслідок рапто во го погірш ення стану зд ор ов'я працівника (серцеві напади, інсульт тощо). Вони беруться на о б л ік у то м у випадку, якщ о погірш ення зд оров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих ф акторів, а б о коли потерпілий не п р о ходив передбаченого законодавством медичного о г ляду, а виконувана р о б о та була проти по казана п о терпілом у відповідно д о м едичного висновку про стан й ого здоров'я. П риклад: «Робітник був прийнятий на роботу до тер мічного цеху. Одного разу він, йдучи цехом, знепритом нів і впав, вдарившись головою об обладнання, та отри мав при цьому струс головного мозку. Під час розсліду вання з'ясувалося, що повітря в цеху було перенасиче не шкідливими парами, що й викликало погіршення ста ну здоров'я працівника, його падіння і травму голови». Нещасний випадок потрібно брати на облік, оскільки за

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

станом здоров'я працівник не повинен був допускатися до роботи в шкідливому виробництві без попереднього медичного огляду. Розглянемо особливості розслідування та обліку не щасних випадків, які сталися під час експлуатації тран спортних засобів. Нещасні випадки, які сталися під час виконання трудових обов'язків на автотранспортних за собах поза межами території підприємства, розслідують ся на загальних підставах відповідно до Положення з ви користанням матеріалів розслідування відповідних дер жавних органів нагляду за безпекою руху. Положенням визначено, що притягнення до кримінальної відповідаль ності водія за порушення вимог безпеки руху не може бу ти підставою для відмови у складанні акта за формою Н-1. Нещасні випадки, які сталися під час доставки праців ників на роботу або з роботи на транспорті підприємс тва, беруться на облік підприємством, працівниками яко го вони є. Нещасні випадки з водіями автомашин, які бу ли відряджені на сільгоспроботи, будівельні та інші робо ти у складі зведеної автоколони, сформованої автотран спортним а б о іншим підприємством, розслідуються і беруться на облік цим підприємством. На багатьох підприємствах без зупинки виробництва ведуться роботи з реконструкції і будівництва нових об'єктів, регулярно ремонтуються агрегати, обладнання. Такі роботи, як правило, виконують спеціалізовані орга нізації і у разі нещасних випадків починаються супереч ки щодо їх розслідування та обліку. У таких ситуаціях необхідно керуватись наступним: нещасний випадок, що стався з робітником підприємства, який виконував роботи під керівництвом своїх посадових осіб на окремій дільниці, об'єкті, території іншого підпри ємства, розслідується і береться на облік підприємством, яке виконує роботи. На діючих підприємствах адміністрація часто направ ляє робітників та службовців на допомогу будівельникам для прискорення введення в експлуатацію виробничого (житлового) об'єкта. Якщо нещасний випадок стався на будівельному майданчику з працівником підприємства, яке направило працівника, який працював самостійно або під керівництвом технічного персоналу свого під приємства, то такий випадок береться на облік цим під приємством. Якщо ж випадок стався під час виконання робіт під керівництвом технічного персоналу будівельної організації — брати його на облік повинна будівельна організація. Тому, щоб уникнути непорозумінь, обом о р ганізаціям слід видавати відповідні накази або передба чати такі випадки під час укладання договорів. Це не тіль ки дасть змогу запобігти конфлікту щодо обліку травм, але й, що саме головне, підвищить відповідальність поса дових осіб за організацію безпеки праці.

Г. Л Е С Е Н К О , завідувач л а б о р а то р ії проблем страху вання об 'єктів підвищ еної небезпеки та соціального страхуван ня від нещ асних випадків Н аціонального науково-дослідного інституту охорони п р а ц і

ЗТУРБОТОЮ ПРО ЛЮДИНУ Ш

т м

С в о є 5 0 - р іч ч я в ід з н а ч и л а Д о н е ц ь к а о б л а с н а к л ін іч н а т р а в м а т о л о г іч н а л ік а р н я — о д н а з п р о в ід н и х у к р а їн і з а о б с я г о м і я к іс т ю н а д а н н я д о п о м о г и п о т е р п іл и м н а в и р о б н и ц т в і та в п о б у т і, я к і о д е р ж а л и скл а д н і численні уш кодж ення, р о зр о б к о ю нових наукових м еди чни х м етоди к. Щ о р о к у тут н а д а ю ть д о п о м о г у б іл ь ш я к 2 0 т и с . п а ц іє н т ів , н а к о н с у л ь т а ц ій н о м у п р и й о м і в п о л ік л ін іц і б у в а є д о 7 0 т и с . о с іб , п р о в о д и т ь с я 7 т и с . о п е р а ц ій . П р а ц ю ю т ь у н ік а л ь н і в ід д іл е н н я н е й р о х ір у р г ії, ендопротезування та к іс т к о в о ї о н к о л о г ії.

У т е п л и ц я х М а р іу п о л ь с ь к о г о м е т а л у р г ій н о г о к о м б ін а т у і м е н і Іл л іч а н а п л о щ і 1,34 га в и р о щ у ю т ь о г ір к и , т о м а т и , зел ен у ц и бул ю , а та ко ж п о н а д 10 с о р т ів л и м о н ів . Д о з р ів а є п е р ш и й у р о ж а й п а п а й ї (д и н н о го д е р е в а ), даю ть плоди хурм а, м а н д а р и н и та ін ш і в іт а м ін н і рослини. Врож ай у перш у ч е р г у в ід п р а в л я ю т ь у л ік у в а л ь н і та о з д о р о в ч і у с т а н о в и м е т а л у р г ів . Н а д х о д я т ь с в іж і п л о д и і безпосередньо в р о б о ч і їд а л ь н і, щ о , з а о ц ін к а м и м іс ц е в и х м е д и к ів , п ід в и щ у є ім у н іт е т у р о б іт н и к ів , з а й н я т и х н а в а ж к и х ф із и ч н и х р о б о т а х , р о б о т а х із ш к ід л и в и м и чи н е б е з п е ч н и м и у м о в а м и п р а ц і, с п р и я є з а п о б іг а н н ю у н и х проф захворю вань.

• » • Г р у п о ю с п е ц іа л іс т ів Х а р к ів с ь к о г о н а у к о в о д о с л ід н о г о ін с т и т у т у г іг іє н и п р а ц і та п р о ф з а х в о р ю в а н ь р о з р о б л е н о с и с т е м у о ц ін к и та п р о гн о зу в а н н я стан у з д о р о в я працю ю чих залеж но в ід т р и в а л о с т і п е р е б у в а н н я у ш к ід л и в и х і н е б е з п е ч н и х у м о в а х п р а ц і.

У цьому мальовничому куточку, між Орлівщанським лісом і родючим степом, Творець ніби ненароком залишив частинку Сиваша — це лиман. Навесні, коли жваві струмки наповнюють лиман, вода у ньому за смаком нагадує ропу. Тому і назву носить споконвіку: Солоний. Свого часу належали ці місця Самарській паланці війська Запорозького Низового. У Солоному Лимані не водилися ні дичина, ні риба. Але помітили козаки його цілющі властивості: промита водою з нього рана швидше загоювалася. А влітку досить було кілька разів прикласти теплу грязь до травмованої частини тіла, як біль відступав.

1 млн. т. При раціональному викорис ерше наукове дослідження лиману провели у 1896 р., детальніше — у танні їх вистачить на 500 років! 1926 р. та у середині 1930-х. Тіль Цілющі властивості Солоного Ли ки по війні, 25 березня 1947 р.,ману приваблювали людей з різних М . Хрущов підписав постанову за областей України, сюди приїздили не № 346, якою передбачалося органі лише колишні фронтовики, а й ті, хто зувати курорт на хуторі Новотроїцькоотримав травми на виробництві та в му Новомосковського району Дніпро побуті, діти. петровської області. Уже в серпні того Однак можливості курорту вияви ж року тут лікувалося більш як 70 осіб. лися обмеженими. Незважаючи на А у 1972 р. місцева лікарня «Солоний постанови Уряду, великі кошти для но вого будівництва не виділялись. І ось у Лиман» могла прийняти одночасно 1991 р. колишній голова Дніпропет вже 125 осіб. ровського облвиконкому Ю. Бабич Протягом усього післявоєнного ча запропонував створити обласну асо су у межах лиману провадився пошук ціацію «Солоний Лиман». Як керівник, різних видів мінеральної і столової во ди. І, як згодом з'ясувалося, виправда Юрій Петрович чудово знав ситуацію з рівнем захворюваності і травмувань но. На різних горизонтах були виявле ні різновиди водних запасів: радонові, залізисті, крем'я нисті; хлоридно-натрієві високомінералізовані води, до складу яких входять йод, бром та бор; гідрокарбонатно-натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні нат рієві, хлоридно-сульфатні, каль цієво-натрієві. Останні мають мінераліза цію 0,36 г/дм3 і близькі до вод курортів Єсентуків і П'ятигор ська, але відрізняються від них відсутністю або меншою кіль кістю вільної вуглекислоти. Лікарі під серед працівників, передусім гірничотвердили можливість їх використання металургійного комплексу і шахтарів при лікуванні хронічних захворювань Західного Донбасу. Він звернувся до шлунка, нирок, кишечника, хвороб, директорів заводів, шахт, комбінатів з викликаних порушенням обміну речо відповідною пропозицією. В одних ви вин. падках переміг здоровий глузд керів Запаси ж грязі вчені визначили в ників підприємств, в інших — спрацю-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

вав незаперечний авторитет Ю. Баби ча. Скликали установчі збори, асоціа ція почала жити і діяти. Від співробіт ництва — вигода обопільна: підприємс тва виділяють на будівництво кошти і матеріали, а натомість отримують на пропорційній основі путівки.

Тим часом гідрогеологи на глибині 127 м відкрили нові поклади хлориднонатріевих високомінералізованих вод. їх рекомендують використовувати у вигляді ванн і душу. З біологічно актив них компонентів вода містить бром у концентрації 39,0—44,1 мг/дм3. Вчені Одеського НДІ курортології та медич ної реабілітації визначили, що цю во ду можна успішно застосовувати в лі куванні захворювань опорно-рухового апарату (артрозів, артритів, спондільозів), центральної і периферійної нервової системи (неврастеній, невро зів, хвороби Рейно, початкових проя вів церебрального атеросклерозу, ра дикулітів, плекситів, наслідків травм спинного мозку, початкових стадій об літеруючого атеросклерозу нижніх кін цівок), органів жіночої статевої сфери тощо. Перший мільйон на будівництво нового корпусу перерахував Півден ний машинобудівний завод. Дніпропетровці перед початком будівництва по бували майже у 20 санаторіях країни, вивчаючи переваги і недоліки тамтеш ніх споруд. У процесі будівництва пер шої черги санаторію на 240 місць враховували побажання і рекоменда ції вчених Дніпропетровської націо нальної медичної академії, НДІ гастро ентерології, які тут, на місці, в 90-х ро ках провели тисячі досліджень впливу грязей і вод на процес одужання хво рих і травмованих. Скажімо, комплек сне грязеводолікування після ендопротезування великих суглобів дає змогу відновити функцію кінцівки на 35—40 днів раніше, застосування цих же ме тодів під час лікування хворих з внутрішньосуглобними ушкодженнями ско рочують час відновлення функцій кінці вок на 28—30 днів. Незважаючи на економічний спад виробництва, напру-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

женість обласного і державного бюд жету, протягом 90-х років минулого століття Уряд тричі звертав увагу на курорт «Солоний Лиман», двічі заслу ховувалося питання про розвиток ку рортної зони на засіданні Президії Національної академії наук. У 2001 р. будівництво першої черги санаторію вартістю 54 млн. грн. успішно завершили. На трьох поверхах розта шувалися неврологічне, о р т о п е д и ч н е та т е рапевтичне відділення. Затишні палати розра ховані на перебування у них двох осіб. їдальня на 200 місць. Басейн для плавання, спортза ли, грязелікувальне та бальнеологічне відділен ня, відділення гальваногрязі. Бювет, холи і ко ридори оздоблено білим мармуром. У жовтні 2002 р. «Солоний Ли ман» відвідав президент Національної академії наук Б. Патон. І був приємно вражений тим, що побачив. Повна соціально-трудова адаптація хворих, що лікуються за допомогою грязі, че рез рік-півтора досягає 87—92%. Ви датний вчений звернувся до Міністра охорони здоров'я, керівників облдерж адміністрації, вчених Дніпропетров щини з проханням продовжити роз почату тут справу. Борис Євгенович підкреслив, що за лікувальними влас тивостями грязь і три мінеральних джерела «Солоного Лиману» пере вершують кращі бальнео логічні курорти колиш нього Радянського Сою зу. їм немає аналогу! Протягом 2002— 2003 pp. на курорті «Солоний Лиман» про йшли ку р с л іку в а н н я близько 6 тис. осіб. 50% з них — люди, які про довжують працювати на шахтах, підприємствах металургійної та хімічної галузей. Бажаючих пройти 24денний курс лікування в «Солоному Лимані» ба гато. Сотні людей. Дехто чекає своєї черги по кілька років. За висновком лі карів, ця обставина зумовлена перед усім тим, що впродовж останнього десятиріччя кількість захворювань опорно-рухового апарату зросла в 6 разів! Причому тенденція ця спостері гається не лише в Україні, а й в інших державах. Люди частіше страждають від артрозу, остеохондрозу, артритів. Не можна не враховувати і неприємну статистику кінця минулого — початку

нового століття. Лише на підприємс твах гірничо-металургійного комплексу України в середньому щорічно трапля лося майже 2 тис. нещасних випадків, 450 працівників ставали інвалідами праці. Допомогти більшості з них у змозі «Солоний Лиман». Ось чому правління асоціації, вра ховуючи обмежені можливості оздо ровлення працівників за рахунок профспілкових організацій, виділяє у першу чергу безкоштовні путівки лю дям праці. У 2003 р. 84 путівки отри мали працівники ВАТ «Дніпрообленерго», 46 — ВАТ «Північний ГЗК», 57 — ВАТ «Центральний ГЗК», 16 — ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», 40 — ВАТ «Вільногірський ГЗК». Можливості процедурних відділень і кабінетів санаторію «Солоний Ли ман» дають змогу щоденно приймати 1000 хворих. Але щоб розташувати людей, потрібні нові спальні корпуси, відповідна інфраструктура. Сьогодні всі сили президії асоціації спрямовано на вирішення важливого державного завдання — завершення спорудження дитячого корпусу на 240 місць. За за гальної вартості об'єкта 24 млн. грн. з початку будівництва освоєно 13 млн. грн. Хоч і не у повному обсязі, але надхо дять кошти з державного і обласного бюджетів. А ось підприємства, взявши безкоштовно путівки, не поспішають підтримати будівництво, хоча мова йде не про астрономічні суми внесків. В асоціації «Солоний Лиман» це поясню ють тільки однією обставиною: заводи, фабрики, комбінати сьогодні мають нових господарів, і їх просто не ціка

вить стан здоров'я працівників. Голов не — прибуток! На фоні раніше згаданих і не зга даних підприємств ситуація не проста і на КДГМК «Криворіжсталь», і у ВАТ «Дніпровський металургійний ком бінат імені Дзержинського». Але ке рівники цих гігантських комбінатів, де працюють відповідно 55 і 20 тис. осіб — А. Сокуренко і Е. Цкітішвілі — дотриму ються державної позиції стосовно тур боти про підлеглих. Вони зустрілися з

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Ю. Бабичем і письмово підтвердили членство підприємств в асоціації. Це означає, що вже нинішнього року до санаторію приїдуть десятки працівни ків цих підприємств. Тим паче, що на передодні Нового року від дніпродзержинців на розбудову курорту на дійшло 600 тис. грн., а від криворіжців — близько 1 млн. грн. Потребують лікування цілющими водами і гряззю «Солоного Лиману» і сільські працівники. І не тому, що за рівнем травматизму агропромисловий комплекс йде попереду гірничо-металургійного: умови праці тваринників, сільських механізаторів, водіїв важкі. Свого часу Ю. Бабич намагався заці кавити можливостями курорту голів райдержадміністрацій та керівників сільських господарств. Відгукнулося небагато: голови тодішніх КСП з Новомосковського району М. Вірченко, нині покійний Герой Соціалістичної Праці І. Пархоменко та ще кілька ке рівників. Саме завдяки їхнім старан ням та коштам господарств поряд з територією санаторію споруджено три триповерхових будинки. Будівниц тво їх не встигли завершити до розпа ювання земель. А зараз — немає кош тів. Голова асоціації розмовляв з ко лишнім Міністром аграрної політики. Намагався привернути увагу «верхів». І хоч у тому ж таки Новомосковському районі і в області є інші, дуже сильні сільгосппідприємства, які, напевне, по годилися б на дольову участь у добу дові корпусів, ніхто навіть спроби не зробив перекласти на себе частину клопотів керівництва асоціації. Її голова Ю. Бабич, котрому не щодавно виповнилося 75 років, не збирається вносити корективи у свої наміри. Нехай повільно, але розбудо ва санаторію продовжується. Є думка вже найближчим часом переглянути ставлення до цілого ряду промислових підприємств. Іншими словами — спів працювати з тими, хто бачить пер спективу «Солоного Лиману», і крізь її призму вже сьогодні турбується про здоров'я підлеглих. Зараз, як ніколи, Ю. Бабичу хочеться звернутися до тих, хто не може збагнути переваг асоціа ції: «Опам'ятайтеся! Пожалійте людей! Подбайте сьогодні про їхнє здоров'я, і завтра вам відплатиться!» Л. БЕ ЗУГЛИ Й ,

наш власкор

Н а знім ках: автор ідеї створення асоціації «Солоний Лиман» і незмінний голова правління Ю. Бабич; людям, які одержали травми, «Солоний Лиман» вселяє надію; біля бювету завжди людно. Ф ото автора

_____________________________________________ Н А У К О В ! Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я

, Згідно з науковими даними здоров'я людини більш як на 50% залежить від способу ж ит т я, на 20% — обумовлюється спадковістю, до 20% — природними та соціальними умовами і на 10% — визначається якіст ю охорони здоров'я.

раховуючи, що майже третину мовані на оцінку реального масштабу свого життя ми проводимо на цієї проблеми та удосконалення гігіє нічного нормування для підвищення роботі, найважливішим ф акто ром, який впливає на наше здоров’я,безпеки та надійності праці працюю чих, збереження їхнього здоров'я. є умови професійної діяльності. Вче Найважливішим елементом цих дослід ними давно доведено, що праце жень є статистичний облік осіб, зайня здатність людини, як і будь-яка інша тих у нічних змінах і на змінних робо функція організм у, з плином часу тах. Н а ж аль, пр и п ід го то в ц і ц іє ї змінюється: впродовж доби, тижня, статті не вдалося з'ясувати н і в М і року. За фазою активності обов'яз ністерстві п р а ц і та соціал ьно ї по лі ково настає період її зниження. П о тики, н і в Д е р ж ко м с та ті навіть рушення цього співвідношення спри приблизну кількість працю ю чих за чинює як мінімум зниження концен змінним граф іком у р ізн и х галузях трації уваги та підвищену втомлюва е коном іки України, бо подібна ста ність. В основі добових біоритмів тистика в наш ій кр а їн і не ведеться. лежить цикл «сон—активність». З а Багаторічні дослідження вчених Інсти звичай пік працездатності людини туту медицини праці АМН України по припадає на першу половину дня. В казали, що змінний графік може суттє другій половині настає спад продук во впливати на працездатність і функ тивності, а за ним — невеликий під ціональний стан людини. Найбільша йом працездатності, який триває з уразливість спостерігається в нічні змі ни, коли пристосованість до праці 17 до 20 год, що далі переходить у здійснюється шляхом перебудови до нічні «мертві години». бових ритмів функціональних систем, На думку медиків, ігнорування при спрямованої на підвищення активності роди біоритмів може призвести до серйозних проблем із здо ров'ям. Якщо організм впро За даними медиків, довж тривалого часу не мо змінна праця прискорює же знову ввійти у свій при родний ритм, у ньому відбу старіння серцево-судинної системи ваються неминучі негативні на 4 — 12 р о ків. зміни, що призводять до по граничного стану. Звичайно, функцій, необхідних для забезпечення мало в кого є можливість вибирати со професійної діяльності. бі роботу відповідно до ідеального для Перебудова добових ритмів у різ власних біоритмів режиму. Тому чима них системах відбувається не одночас ло технологічних циклів, які викорис но, призводячи до розвитку десинхротовуються сучасною цивілізацією, нозу, передпатологічного стану орга неможливі без організації праці за нізму, який проявляється в дезорганіза змінним графіком. ції професійної діяльності, зниженні Існує велика кількість таких графі працездатності та надійності його ків, в основному на безперервних ви функцій. робництвах — в енергетиці, металургії, Серед робітників, які працюють медицині, службі сервісу, на транспор позмінно, спостерігається велика плин ті тощо. Тому особливого значення ність кадрів, тому що 20% з них взага набувають дослідження вчених, спря

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

лі не можуть пристосуватися до такої праці. У цій професійній групі робітни ків спостерігаються нервово-психічні розлади, захворювання серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. За даними медиків, змінна праця прискорює старіння серцево-судинної системи на 4—12 років. Дослідження академіка О. Навакатікяна та його учнів, проведені в інсти туті, поклали початок розгляду проб лем змінної праці операторів з біоритмологічних позицій. На основі аналізу показників ефективності під час об робки тестів розумової діяльності в різний час доби встановлено, що адаптованість операторів до роботи в змінному режимі часто (у 15—20% ви падків) виявляється недостатньою, що підтверджує уразливість ролі людсько го фактора в системі безаварійного енергозабезпечення країни, надійнос ті роботи енергопідприємств. Крім цьо го, було виявлено помітне вікове погір шення якості виконання психофізіоло гічних тестів, що свідчить про вікове зниження професійної надійності. Оче видною є актуальність досліджень, спрямованих на пошуки способу під вищення надійності системи «людина— оператор». З метою удосконалення поточного контролю функціонального стану оператора вченими інституту свого часу були розроблені комп'ютерні системи передзмінного і внутрішньозмінного психофізіологічно го моніторингу працездатності опера торів, апробовані на блочних щитах керування Конаківської ДРЕС і Чорно бильської АЕС. Проте впровадження таких систем у практику роботи енер гопідприємств спочатку вимагає постій ного наукового супроводу, адаптації та корекції з урахуванням конкретних видів діяльності. Виходячи з одержаних даних, дослідники зробили висновок, що в операторських професіях в енер гетиці немаловажним є встановлення вікового цензу, як це має місце в авіадиспетчерській службі ряду країн. Великий інтерес викликає р о б о та вчених, присвячена питанням оцінки адаптованості операторів до змінної праці. Про адаптацію людини до роботи у нічний час свідчить вирів нювання значень психофізіологічних показників у денних і нічних змінах, що сигналізує в той же час про викрив лення добових біоритмів. Під час по рівняння 8- і 12-годинних змінних гра фіків роботи було зазначено, що практика змінної роботи енергопідприємств найчастіше формується адмі ністративним шляхом, без достатнього фізіологічного обгрунтування. При цьому графікам з 12-годинною трива лістю змін робітники надають перева гу з соціальних мотивів, бо збільшується

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

тривалість відпочинку між змінними Важливим питанням є фізіологічна циклами. Проте дані фізіологічних до регламентація тривалості робочих змін, а також впровадження раціо сліджень свідчать про те, що хоча по казники розумової працездатності є нальних змінних графіків роботи. В Єв більш високими, особливо в нічну змі ропейському Союзі прийнято норми ну при 12-годинних графіках, фізіоло робочого часу, згідно з якими пра гічне забезпечення при такому режимі цюючі в нічну зміну, чия діяльність є недостатнім. Про це свідчить недос пов'язана з ризиком для здоров'я або татня перебудова функцій серцево-су високою фізичною і розумовою напру динної системи, розходження між по женістю, не повинні працювати більш як 8 год у будь-якому 24-годинному ін казниками, що визначають суб'єктив тервалі. ний стан організму за тестом САН (са мопочуття—активність—настрій), що в Проблема змінної праці набуває умовах надм ірного навантаження нового звучання в контексті зростаю призводить до різкого погіршення функ чого інтересу вчених до вивчення так ції центральної нервової і серцево-су званого синдрому хронічної втоми — динної систем в операторів блочних передпатологічного стану, який розви щитів керування електростанцій. вається у осіб розумової праці з підви Враховуючи високу соціальну ціну щеним нервово-емоційним наванта помилки в роботі операторів АЕС та женням. Достатній фактичний матері інших підприємств, на яких виникнення ал, накопичений Інститутом медицини аварійних ситуацій становить загрозу праці, свідчить про те, що інтенсивність інформаційних навантажень, дефіцит всьому суспільству, необхідно звернути увагу на впровадження широкомас часу, конфліктні ситуації сприяють на штабних дослідницьких програм, спря копиченню несприятливих функціональ мованих на глибоке вивчення цієї них зрушень, розвитку перенапружепроблеми, розробку і впровадження ності та хронічної втоми у осіб розумо адекватних заходів профілактики. Це, вої праці. Є підстави вважати, що фак в свою чергу, повинно призвести до тор змінності за умов напруженої інте зниження фізіологічної вартості змін лектуальної діяльності є одним з головних додаткових факторів ризику в них і нічних робіт, посилення ефектив ності діяльності робітників, які працю розвитку синдрому хронічної втоми. ють за змінним графіком, і підвищення безпеки вироб До змінного графіка роботи ництва. без особливої шкоди Не менш актуальною є проблема вивчення комбіно для здоров'я можуть адаптуваваного впливу шкідливих тися не більш як 15% працюючих. факторів виробничого сере довища та високої напруже ності праці на добові ритми функціо Поширення інформаційних техно нальних систем організму оператора логій ускладнює проблему професій за умов позмінного режиму роботи. ного стресу, пов’язаного з підвищеним У світлі отрим аних ученими д а нервово-емоційним навантаженням, як них виникає необхідність перегляду фактора ризику, який становить загро гігієнічних норм ативів вм істу хім іч зу здоров'ю осіб операторських про них речовин у п о в ітр і р о б о ч о ї зони фесій, а змінний характер праці до стосовно вечірніх і нічних зм ін, о с датково посилює цей фактор. Адже кільки встановлено, що хроноф арзгідно з думкою учених, до змінного м а ко л о гіч н и й та хр о н о то кси ч н и й графіка роботи без особливої шкоди ризики для працю ю чих у нічну зм іну для здоров'я можуть адаптуватися не вищ і, н іж для п р а ц ів н и ків денних більш як 15% працюючих. змін. Це стосується і ф ізичних ш кід Вивчення хронобіологічних законо ливих виробничих ф акторів (шуму, мірностей забезпечення оператор віб р а ц ії, м ікроклім ату, електром аг ської діяльності при змінному режимі нітних випром іню вань тощо). роботи з урахуванням комплексу фак Гігієнічні нормативи шкідливих ви торів впливу умов праці може бути, на робничих факторів вимагають пере думку вчених, основою для поглиблен гляду і в тих випадках, коли тривалість ня уявлень про фізіологічні механізми робочих змін перевищує 8 год. На адаптації людського організму, роз приклад, у СШ А діючі норми безпеки робки раціональних змінних графіків праці передбачають пропорційне зни роботи для конкретних виробництв. ження допустимих концентрацій та рів нів шкідливих виробничих факторів з В . Ч Е Р Н Ю К , заступник директора, докт. мед. наук, В . Л А С Т О В Ч Е Н К О , урахуванням збільшення тривалості канд. мед. наук (Інститут медицини праці робочого часу. В нашій країні таке ко А М Н України), В . З А Х А Р О В , наш ректування не проводиться через не кореспондент достатнє дослідження теми.

В ІС Т І З М ІС Ц Ь

Н а с е с і ї Д о н е ц ь к о ї м іс ь к р а д и затвердж ен о п р о гр а м у с о ц іа л ь н о - е к о н о м іч н о г о р о з в и т к у м іс т а на 2 0 0 4 р . У п рограм і передбачено р е а л із а ц ію п р о е к т ів « Т у р б о та » і » В етеран » , с п р я м о в а н и х н а п о л іп ш е н н я ж и т т я в е т е р а н ів в ій н и , ін в а л ід ів п р а ц і та м а л о з а б е з п е ч е н и х . В е л и к у у в а г у п р и д іл е н о в у г іл ь н ій г а л у з і, д е т р и в а є з л и т т я в ід с т а ю ч и х ш а х т з п р о ц в іт а ю ч и м и . Ц е д а с т ь м о ж л и в іс т ь з б іл ь ш и т и о б с я г и в и д о б у тк у палива і зв е сти д о м і н ім у м у з а б о р г о в а н іс т ь із з а р п л а т и та р е г р е с н и х п о з о в ів .

В п р о д о в ж 2 0 03 р . н а п р о м и с л о в и х п ід п р и є м с т в а х С у м с ь к о ї обл асті з а р е є с т р о в а н о 595 стр а хо в и х в и п а д к ів (у 2 0 0 2 р . — 6 8 0), п о в 'я з а н и х з т р а в м у в а н н я м л ю д е й на в и р о б н и ц т в і. П р о ф е с ій н і з а х в о р ю в а н н я з а ц е й п е р іо д в и я в л е н о у 164 о с іб , в о с н о в н о м у у п р а ц ів н и к ів м а ш и н о б у д у в а н н я . Ц е н а 23 в и п а д к и б іл ь ш е , н іж у п о п е р е д н ь о м у 2 0 0 2 р .

У В А Т в Д н іп р о п е т р о в с ь к и й х о л о д о к о м б ін а т » п р о в е д е н о а т е с т а ц ію р о б о ч и х м іс ц ь ін в а л ід ів . К о м іс ія , д о с к л а д у я к о ї у в ій ш л и п р е д с т а в н и к и р а й о н н о ї с а н е п ід с т а н ц іі, в и к о н а в ч о ї в л а д и та м і с ь к о г о в ід д іл е н н я Ф о н д у ін в а л ід ів , п е р е в ір и л а у м о в и п р а ц і ч о т и р ь о х с к л а д а л ь н и к ів т а р и та с л ю с а р я з р е м о н т у електроо бладн ан н я. О с о б л и в а увага з в е р та л а с я на ста н о с в ітл е н н я , т е м п е р а т у р у у п р и м іщ е н н і, н а я в н іс т ь ш к ід л и в и х ф а к т о р ів

—

г а з ів ,

ш у м у і пилу. З а р а з у м о в и п р а ц і н а р о б о ч и х м іс ц я х ін в а л ід ів в ід п о в ід а ю т ь нормам.

ГОЛОВНИЙ ПРИ з/ м

а ш

Завдяки ініціативі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Волинській області та відділення Фонду у Нововолинську наприкінці грудня 2003 р. відбулась чергова зустріч керівників та спеціалістів управління виконавчої дирекції обласного Фонду з потерпілими від нещасних випадків на виробництві, які перебувають на обслуговуванні у Нововолинському відділенні. Це 2828 осіб та членів їх н іх сімей, що становить близько 60% від усіх потерпілих по області. На зустріч із 300-ми потерпілими прибули заступник голови Волинської облдержадміністрації О. Симінський, голова Ради Федерації профспілок області Г. Головенець, Нововолинський міський голова В. Сапожніков, генеральний директор державного підприємства «Волиньвугілля» Л . Гочачко, начальники відділень Фонду, керівники і спеціалісти управлінь праці та соціального захисту населення Нововолинська, Пенсійного фонду, представники засобів масової інформації. У своєму виступі О. Симінський зазначив, що це вже п’ята зустріч з десяти запланованих у районних відділеннях виконавчої дирекції Фонду. Мета таких зустрічей — ознайомлення потерпілих із основними завданнями Фонду, роз’яснення їх н іх прав відповідно до чинного законодавства. «Необхідно зазначити, що у 2002 р. виплати цій категорії потерпілих становили понад 8 млн. грн., у 2003 р. — майже 10 млн. грн., а це 66% від усіх витрат на відшкодування шкоди потерпілим, які сплачує Фонд в цілому по області. При цьому видатки щодо відшкодування по вугільній галузі забезпечуються страховими внесками лише на 30%»,— підкреслив у своєму виступі начальник управління виконавчої дирекції Фонду у Волинській області І. Віщик. У ході зустрічі потерпілі висловили ряд гострих зауважень на адресу обласних комунальних служб, транспортних організацій, інших структур, отримали змістовні відповіді на болючі питання від керівників міст та районів. Інвалід праці, колишній шахтар П. Сагайдачний висловив загальну думку присутніх: «М и вдячні за таку зустріч і маємо надію, що подібні заходи, які проводить виконавча дирекція Фонду конкретно з нами, потерпілими, триватимуть і в наступному році, а ми завжди готові брати активну участь у них». Від імені управління виконавчої дирекції Фонду під час проведення заходу 25 найбільш соціально незахищеним потерпілим-шахтарям вручено матеріальну допомогу. Працівники управління Фонду та його відділення у Нововолинську за підтримки спонсорів організували у фойє « солодкий ст іл» для потерпілих. По закінченні зустрічі О. Симінський та І. Віщик провели нараду за участі начальників відділень Фонду, на якій підбито підсумки роботи та намічено першочергові завдання для успішного завершення року. Начальнику відділення Фонду у Ківерцівському районі Г. Гладкову поставлено завдання підготувати і провести наступну зустріч з інвалідами трудового каліцтва вже на початку 2004 р. За вказівкою директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України В. КРОТА досвід Волинського управління виконавчої дирекції Фонду стосовно роботи з потерпілими на виробництві буде поширений серед інших обласних управлінь. Як сказав Віктор Іванович: « У ньому закладено головний принцип у роботі — не чекати, коли виникне конфліктна ситуація, а попередити її, тобто треба йти до інвалідів, а не очікувати, коли вони прийдуть». Гуманний і багатообіцяючий принцип. О . Б И К О В , начальник відділу виконавчої дирекції Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

На знімку: виступає голова Л уцької райдержадм іністраціі В. Науменко.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

ІНФОРМАЦІЯ

«...Старі підходи, які базувалися на жалю та видимій немічності інвалідів, сьогодні вважаються недійсними. Людину треба реабілітувати, щоб вона могла себе відчувати потрібною у суспільстві. Інваліди потребують рівних можливостей та доступу до всіх суспільних ресурсів — таких, як освіта, нові технології, охорона здоров’я і соціальні служби, спорт і відпочинок, споживчі товари й послуги». Так проголошено у декларації, прийнятій на європейському форумі, що відбувся у 2001 р. в Мадриді (Іспанія). Понад 600 учасників Європейського конгресу з проблем ін валідності з радістю зустріли повідомлення про проголошення 2003 р. Європейським Роком людей з обмеженими фізичними можливостями.

иконавчою дирекцією Фонду со ціального страхування від не щасних випадків на виробництві

ВІДПОЧИНОК ДЛЯ ДУШІ

та професійних захворювань України

боти виконавчої дирекції

Указ

від

Фонду. Не можу не згада

02.12.2002 р. № 111 2/2 0 02 «Про

ти про Першу всеукраїн

додаткові заходи щодо посилення

ську спартакіаду інвалідів

соціального захисту інвалідів та про

праці, проведену у Луган

ведення в Україні у 2003 році Року

ську 5—7 червня 2003 р.

Президента

України

людей з інвалідністю» був сприйнятий

під назвою «Повір у се

з усією відповідальністю. Н асампе

бе». Всі проведені заходи

ред співробітники наш ої установи

отримали багато схваль

відчули, що робота, якою тут займа

них відгуків як від самих

ються, щоденно потребує оновлення

учасників, так і від числен

і перегляду деяких напрацьованих з

них гостей.

початку діяльності виконавчої дирек ції поглядів та планів.

Вже

стало

д о бр ою

традицією проводити щороку такі ак

та циф рам и, а всією душ ею п е р е

Щ е у березні 2002 р. розпочато

ції. Важливо, що вони плануються не

ко н а л а сь у том у, щ о н ед а р м а ми

опитування інвалідів праці для з'ясу

тільки у святкові дні. Директор вико

відстою вали за ко н и п р о цей Ф онд

вання їхніх здібностей та захоплень.

навчої дирекції Ф онду В. Крот наго

н а засід а н нях П арлам енту»,— ска

Виявилось, що майже кожний 15-й

лосив, що такі акції допомагають ін

зала депутат Верховної Ради Вален

займається садівництвом, городницт

валідам праці адаптуватись до а к

тина Семенюк під час урочистостей

вом, бджолярством та скотарством,

тивного громадського життя, вони

з нагоди початку акції, організованої

кожний 12-й — в'яже та шиє. Дані

сприяють виконанню завдань, по

Київським міським управлінням та ра

опитування свідчать, що серед опиту

ставлених базовим Законом «Про

йонними відділеннями виконавчої ди

ваних є й поети, письменники, худож

загальнообов'язкове державне соці

рекції Фонду соціального страхуван

ники, музиканти, безліч інших ама

альне страхування від нещасного ви

ня від нещасних випадків на вироб

торів. Саме тоді було прийнято рі

падку на виробництві та професійного

ництві у Д е р ж а в н о м у теа тр і о п е

шення залучити весь цей потенціал

захворювання, які спричинили втрату

рети 1 грудня 2003 р. і присвяченої

талановитих людей до підготовки та

працездатності». Цей потужний ме-

Європейському Року людей з обме

проведення виставок-конкурсів, огля

дико-реабілітаційний захід поклика

женими можливостями, яка проходи

дів художньої творчості, змагань з

ний нести інвалідам моральне і фі

ла під гаслом «Не скорені бідою».

параолімпійських видів спорту та ін.

зичне полегшення, а працівники ви

Працівники управління виконав

Перший ш ирокомасш табний огляд

конавчої дирекції Ф онду на власні

чої дирекції Фонду, які опікуються до

творчості інвалідів було проведено у

очі бачать результати своєї праці.

лями понад 5 тис. інвалідів праці тіль

2001 р. з нагоди річниці початку ро

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

«Н а р е ш ті не тільки з а звітам и

ки в Києві, органічно поєднали ес

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Д У М К А С П Е Ц ІА Л ІС ТА

тетичне і практичне: крім розважаль ної програми, гостям було запропо новано «Ярмарок вакансій», розгор нутий Оболонським центром зайня тості. Двом інвалідам II групи вруче но направлення на підприємства міс та для працевлаштування, більш як 20 потерпілих на виробництві отри мали консультації з питань праце влаштування. А ще на запрошення організа торів акції вітчизняні виробники про демонстрували сучасні протези, ін валідні візки тощо. Ірина Протченко — начальник управління виконавчої ди рекції Фонду міста Києва подякувала спонсорам — багатьом київським підприємствам. У свою чергу вона приймала слова вдячності на адресу нашої установи від потерпілих, що були присутні на акції. Насамкінець гостям було показа но оперету у двох діях «Голландочка». Як сказала Любов Антоню к — інвалід праці, про цей «відпочинок для душі» вона довго пам'ятатиме. А В. Койло — інвалід II групи приз нався, що вперше за останні 15 ро ків побував у театрі, і додав: «Я зн а в , щ о ви р о б и те д уж е ве л ику і д о б р у сп р а в у , а л е с ь о го д н і не тільки м ене, а й б а га ть о х п р и сут н іх ви п е р е ко н а л и в то м у, щ о Уряд і П ар лам ент, прийм аю чи р і ш ення п р о створення Ф онд у, ви б р а л и точний і дал екогляд ний гу м а нн ий напрям». Працівники виконавчої дирекції розуміють, що такі слова — це вели кий аванс на майбутні здобутки, во ни надихають на подальший твор чий пошук, ініціативу та відповідаль не ставлення до своєї праці. О. БИ КО В Н а з н ім ка х : виступає депутат В ерховної Ради України В. С еменю к; н а «Я рм арку вакансій» для працевлаш тування потерпілих н а виробництві. Ф о то В . О В Ч А Р У К А

МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ Одним з головних принципів державної політики в галузі охорони праці в нашій країні є повне відшкодування шкоди особам, потерпілим у результаті нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Про відшкодування матеріальної шкоди написано досить багато. Але питанню, як одержати відшкодування моральної шкоди, пов’язаної з умовами праці, приділяється незаслужено мало уваги. Можливо, цей матеріал допоможе в роботі членам комісій з розслідування нещасних випадків, які зобов’язані роз’яснювати потерпілій стороні права відповідно до законодавства.

Медична довідка додається». гідно з п. З ст. 34 Закону «Про У заяві зазначено дату, підпис та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не домашню адресу потерпілого. Не треба бути ю ристом, щоб щасного випадку на виробництві та зрозуміти, що за такою заявою проф есійного захворю вання, які спричинили втрату працездатності» страхову виплату одержати не мож на, хоча формально всі вимоги бук моральна (немайнова) шкода, запо ви закону начебто й додержано. діяна умовами виробництва, яка не С ам е поняття м о р а л ь н о ї (не спричинила втрати потерпілим про м а й н о в о ї) ш коди, п о р я д о к її в с та фесійної працездатності, відшкодо новлення та від ш код ування сф ор вується Ф ондом соціального страху м ул ь о ва н і та р егулю ю ться цивіль вання від нещасних випадків за його ним п р а во м у р а м ка х п о зо в н о го заявою. До заяви додається відповід судочинства. П о р уш е н н ю цивіль ний висновок медичних органів. Від н о ї с п р а в и щ од о від ш код уван н я шкодування шкоди здійснюється у м о р а л ь н о ї ш коди по ви нно переду вигляді одноразової страхової вип вати подання п и сь м о в о ї заяви д о лати, розмір якої визначається в су суду, вим оги д о я к о ї ви кл ад е н о в довому порядку, але не більше двох ст. 137 Ц ивіл ьного пр о ц е суа л ь н о сот розмірів мінімальної заробітної го ко д е кс у (Ц П К). У позовній заяві плати, встановленої на день виплати повинно бути також вказано: назву незалежно від будь-яких інших стра хових виплат. суду, до якого подається заява; точ П рипустимо, що на підставі з а ну назву позивача та відповідача, значеної статті працівник написав їхнє місце проживання або знаход заяву на ім'я керівника виконавчої ження; суть позовних вимог; викла дирекції Фонду соціального страху дення обставин, якими позивач о б вання від нещ асних випадків: «Я, грунтовує свої вимоги; зазначення Бутко Сергій Іванович, працюю мо доказів, які підтверджують позов; ляром у фірмі «Екстрим», яка знахо зазначення ціни позову; підпис пози диться за адресою: 04015, м. Бровавача та дата подання позову. ри, вул. Леніна, 13. Виконую роботи В умовно складеній заяві, наведе на висоті. Засоби індивідуального за ній вище, не вказано назву суду та хисту, якими я користуюсь, мають слі докази, що підтверджують позов. А ди пошкоджень, періодичну перевір заява, яка не відповідає викладеним ку не проходять. У результаті зазна у ЦПК вимогам, у т. ч. яка не має хо ченого я почав відчувати під час р о ча б одного реквізиту, не розгляда боти почуття страху та невпевненості, ється. Такою є дійсність. став нервовим і дратівливим. У мене Як обійти ці проблеми? З контек погіршився сон, пропав апетит, по сту ст. 34 З акону можна зробити чали тремтіти руки. Через зміни, що висновок, що заява подається до ро сталися в моєму характері, від мене бочого органу Ф онду соціального пішла дружина, я втратив друзів. страхування від нещасних випадків Враховуючу вищевикпадене, про на виробництві. П ро те, що необхід шу відшкодувати мені моральну шко но звернутися до суду, прямих вказі ду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., вок усе ж таки немає. Тому, якщо заподіяну умовами виробництва. потерпілий хоче одержати страхову

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

виплату, а не «головний біль», заяву необхідно подавати до суду за міс цем проживання. Необхідно також навести докази, які підтверджують факт нанесення моральної шкоди. Виникають й інші запитання. З якого моменту у працівника з'явля ється право на відшкодування м о ральної шкоди? Чи може проводити ся страхова виплата, якщо шкоди фі зичному здоров'ю працівника не за подіяно? І/а б о вона повинна супро воджувати відшкодування шкоди фізичного здоров'я? Нечіткість формулювання вже зга даної ст. 34 Закону може створити враження, що моральна шкода, за подіяна умовами праці, відшкодову ється без втрати потерпілим профе сійної працездатності. П обічно це підтверджується і тим, що страховим випадком є нещасний випадок на ви робництві, що спричинив професійно зумовлену фізичну чи психічну трав му застрахованому (ст. 13 Закону). Але з цим важко погодитися. (Не бу дучи спеціалістом у галузі психіатрії, не буду коментувати причини, обста вини та наслідки психічних травм, пов'язаних з умовами праці і які не спричинили втрату працездатності. Проте більш ніж очевидним є факт серйозної розбіжності між значення ми термінів «моральна шкода» і «психічна травма»). За такого підходу не зможе одер жати відшкодування моральної шко ди, наприклад, сім'я загиблого пра цівника, працівник, який став інвалі дом, і т.д. Отут недалеко й до фар су. Адже одержання виключно пози тивних емоцій від роботи — доля далеко не кожного. Є й шахтар, який зазнає психічних і фізичних переван тажень; є й службовець, який після відвідання начальника ковтає валі дол; є й судмедексперт, який дослід жує трупи. Список професій, праців ників, які систематично піддаються впливові негативних факторів на ро боті, можна продовжити. Більш того, багато видів робіт свідомо припуска ють наявність шкідливих та небезпеч них умов праці. А отже, практично у кожного працюючого в Україні щод ня (причому по кілька разів) виникає право згідно із Законом одержати страхову виплату. Можливо, не мені судити, але так бути не повинно. Ад же не треба забувати, що в Україні немає примусових каторжних робіт. Не подобається робота — шукай ін шу. На думку автора, у більшості ви падків якщо працівникові завдається моральна шкода або психічна трав ма умовами праці без втрати ним працездатності — швидше за все, людина помилилася у виборі для се

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

бе роду занять або у неї не все га разд із здоров'ям. З а ко н о д а в с тв о ви зн ача є п р а во в у о сн о в у, е ко н о м іч н и й м е ха н ізм та о р га н із а ц ій н у с т р у кт у р у за га л ь н о о б о в 'я зко в о го д е р ж а в н о го со ц іа л ь н о го стра хува н ня гр о м адян від н е щ а сн о го ви па д ку на в и р о б н и ц тв і та п р о ф е с ій н о го з а х в о р ю в а н н і, я к і призвели д о в тр а ти п р а ц е з д а т н о с т і а б о з а ги б е л і з а с тр а х о в а н и х н а ви р о б н и ц тві, як с ка за н о в п р е а м б ул і З а ко н у. А це значить, щ о запод іяння м о р а л ь н о ї ш ко д и п р а ц ів н и к о в і б е з в тр а ти ним п р о ф е с ій н о ї п р а ц е зд а тн о с ті д о сф ери п р а в о в о го регул ю ван н я З а ко н у не потрапляє. І в цьому можна переконатися під час розгляду логічного ланцюжка. Моральна шкода відшкодовується у вигляді одноразової страхової вип лати (ст. 34 Закону). Страховій вип латі повинен передувати стра хови й ви па д о к (ст. 28 Закону). Страховим випадком є нещасний випадок на ви робництві, що спричинив застрахо ваному проф есійно зумовлену фі зичну чи психічну травму (ст. 13 За кону). Н ещ а сний ви па д о к — це о б межена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середови ща, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (ст. 14 Закону). Ф акт нещасного випадку на виробництві розслідується в порядку, затвердже ному Кабінетом Міністрів, відповід но до Закону «Про охорону праці» (ст. 13 Закону). Але Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків... розсліду ються нещасні випадки, які спричини ли смерть, втрату працездатності або необхідність переведення потер пілого на легшу роботу. Тобто Поло ження на психічні травми не поши рюється, оскільки не було втрати працездатності. Розплутаємо цей клубок з іншого боку. Психічна травма без втрати потерпілим працездатності не є не щасним випадком. З цього випливає, що страховий випадок не настає, а отже, страхові виплати не провадяться. Вищевикладене твердження під кріплюється також і медичним крите рієм встановлення моральної шкоди. «Під моральною шкодою розуміють фізичні або моральні страждання, спричинені потерпілому в результаті трудового каліцтва або іншого пош кодження здоров'я. Під час встанов лення факту моральної шкоди МСЕК враховує як характер каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, так і остаточну працездатність потерпіло

го (п. 3.8 Порядку встановлення М СЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівни кам, яким заподіяно шкоду здоров'ю, пов'язану з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом М О З України 22.11.95 р. і зареєст рованого в М інюсті 22.03.96 р. за № 136/1161). За такого підходу автоматично вирішується проблема надання по терпілим доказів — ними будуть акт за формою Н-1 з відповідними мате ріалами, а також висновок МСЕК. Тут необхідно уточнити одну умо ву. Моральні та фізичні страждання потерпілого супроводжують будь-яку травму і захворювання. Але для від шкодування моральної шкоди потер пілому шкода повинна бути з а п о д і ян а з вини р о б о то д а вц я . Це за гальне правило випливає із ст. 440-1 Цивільного кодексу. Наприклад, по терпілому, який навмисно порушив інструкцію з охорони праці, відшко дування моральної шкоди провади тися не буде. Зовсім інша справа, коли через об'єктивні або суб'єктив ні причини на робочому місці не бу ло створено безпечних та нешкідли вих умов праці. І саме ці порушення роботодавцем вимог з охорони пра ці призвели до втрати працездатнос ті потерпілого. О тж е, існ ую ч а н о р м а ти в н а б а з а д а є м о ж л и вість з а н а я в н о с ті вини р о б о то д а в ц я, у т. ч. і ч а стко вої, з усіх травм , з а яким и скл аде н о а кт з а ф орм ою Н - 1, зв е р та ти ся д о суду для відш кодування м о р а л ь н о ї ш коди. То чи може розраховувати на від шкодування моральної шкоди маляр, згаданий на початку статті? О д н о значно на це запитання відповісти не можна. Але пораду дати можна. Згідно з вимогами ст. 6 Закону «Про охорону праці», факт наявності ви робничої ситуації, за якої виникла безпосередня загроза життю та здо ров'ю працівника, необхідно підтвер дити за допом огою спеціалістів з охорони праці підприємства за учас тю представника профспілки, членом якої працівник є, а також страхового експерта з охорони праці. І далі, одержавши медичний висновок (від разу обмовимося — все це дуже не просто), подавати позовну заяву до суду. Тільки відшкодовувати мораль ну шкоду буде вже не Ф онд соціаль ного страхування від нещасних ви падків, а роботодавець на підставі вимог Цивільного кодексу. О . Д Е Р Д ІН , н ачальник служби о хо р о н и п р а ц і управління д е р ж а в н о ї служби охорони при Д У М В С України в м. Києві

іш

__________________________________________ С Л ІД А М И Н А Ш И Х П У Б Л ІК А Ц ІЙ

Я2 Ш

Ш < £ Ш №

“

У журналі № 10 за 2003 р. у ст ат т і В. Сопільняка « Р о з пиш ись за т ехніку безпеки...» йшлося про незадовільне п р о ведення інструктаж ів, навчання та перевірки знань з п и тань охорони праці на підприємст вах Вінницької області. МАСЛОВУ Георгію Федоровичу — одному з найстаріших працівників системи Держгіртехнагляду — в січні виповнилося 80 років. Т р у д о в а д ія л ь н ість Г е о р г ія Ф е д о р о в и ч а п о ч а л а с я в 17 р о к ів , к о л и п ісл я з а к ін ч е н н я ш к о л и він п іш ов п р а ц ю в а ти с л ю с а р е м на р у д н и к у С в е р д л о в с ь к ій о б л а с т і. Ч е р е з п ів то р а р о к у в с к л а д і д о б р о в о л ь ч о г о та н к о в о го к о р п у с у бив в о р о гів на п ол я х В е л и к о ї В іт ч и з н я н о ї війни. У 20 р о к ів в н а с л ід о к п о р а н е н н я б ув д е м о б іл із о в а н и й . У 1949 р . за кінч и в Д о н е ц ь к и й ін д у с т р іа л ь н и й ін с т и т у т , п рац ю вав на м е т а л у р г ій н о м у з а в о д і. З 1952 р . й о г о т р у д о в а д ія л ь н ість т іс н о п о в 'я за н а з о х о р о н о ю п р а ц і, п ікл у в а н н я м п р о з д о р о в 'я та ж и ття л ю д е й . П р а ц ю в а в ін с п е к т о р о м , н а ч а л ь н и к о м в ід д іл у к о т л о н а г л я д у , з а с т у п н и к о м н ачальника уп р а в л ін н я Д о н е ц ь к о г о о к р у г у , а з 1967 р . в п р о д о в ж 20 р о к ів оч о л ю в а в в ід д іл у ц е н тр а л ь н о м у а п а р а т і Д е р ж г ір т е х н а г л я д у У Р С Р . З а ці р о к и Г е о р г ій Ф е д о р о в и ч з р о б и в в е л и ки й в н е с о к у с т в о р е н н я н о р м а т и в н о -п р а в о в о і бази з о х о р о н и праці в с ф е р і т е п л о е н е р г е т и к и та п ід й о м н и х с п о р у д , у д о с к о н а л е н н я с ти л ю та м е т о д ів д е р ж а в н о г о н а гл я д у , ви хован ня і навчання м о л о д и х ін с п е к т о р ів , б р а в а кти вн у у ч а с ть у г р о м а д с ь к о м у ж и тті. Б ага ти й д о с в ід , г л и б о к і зн анн я та п р о ф е с іо н а л із м з д о б у л и й о м у п о в а гу і а в то р и т е т . П е р е б у в а ю ч и на з а с л у ж е н о м у в ід п о ч и н к у , він, як і р а н іш е , з а й м а є акти вну п о з и ц ію , й о г о й т е п е р в и р ізн я ю ть п р и н ц и п о в ість , о п т и м із м і ц іл е с п р я м о в а н іс ть . З а з а с л у г и п е р е д Б атьк івщ и н ою Г е о р г ія Ф е д о р о в и ч а в ід з н а ч е н о б а га ть м а б о й о в и м и і т р у д о в и м и н аго ро дам и . В ід д у ш і в іт а є м о ю в іл я р а з ц ією зн ам ен ною д а то ю , б аж аєм о м іц н о г о з д о р о в 'я , д о в ги х р о к ів ж и ття і п р о с т о г о л ю д с ь к о г о щ а стя .

П р а ц ів н и ки Д е р ж н а г л я д о х о р о н п р а ц і

Заступник голови Вінницької облдержадміністрації В. Гаврилюк повідомив редакцію, що розпорядженням голо

ви обласної державної адміністрації від 19.12.2002 р. № 520 затвердже но обласну програм у поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви робничого середовища на 2001 — 2005 рр. З метою поліпшення стану охорони праці, а також для змен шення кількості аварій, нещасних ви падків на виробництві та профзахво рювань на підприємствах області розроблено заходи щодо впровад ження системи управління охороною праці. Здійснюються моніторинг ста ну виробничого травматизму, запла новані та скоординовані заходи що до запобігання нещасним випадкам на виробництві, проводиться робота щодо організації навчання з питань охорони праці. У деяких районах області визна чено базові господарства з питань охорони праці, але більша частина спеціалістів проходить навчання у навчальних закладах Вінниці, які ма ють відповідні ліцензії. Організацією та проведенням цієї роботи в о б ласті займаються 12 навчальних зак ладів. Фаховий рівень з питань охоро ни праці в 2003 р. підвищили близь ко 4000 керівників і посадових осіб підприємств, установ та організацій області. Для пош ирення досвіду і підвищення рівня знань з питань охорони праці в районах та містах області проведено 223 семінари-наради з керівниками служб охорони праці підприємств, організацій та ус танов усіх форм власності із залу ченням працівників теруправління Д ерж наглядохоронпраці, Д А І, по жежного і санітарного нагляду. Для підвищення рівня професійної підго товки і кваліфікації працівників з пи тань охорони праці на підприємс твах, в установах, організаціях о б ласті продовжується робота з від

новлення кабінетів (куточків) о хоро ни праці та забезпечення їх норма тивно-технічною документацією і від повідними технічними засобами без пеки. Щомісяця в засобах масової ін формації області, зокрема в облас них газетах «Вінниччина», «Новини Вінниччини», «Вінницькі відомості», «9-й вал», а також у передачах о б ласного радіомовлення висвітлюють ся питання створення належних, без печних і здорових умов праці, по ліпшення проф ілактичної роботи, найбільш актуальні та проблемні пи тання охорони праці, причини ава рій, профзахворювань. Один раз на два місяці виходить газета «Пожеж ний вісник Вінниччини». У районних, міських та обласних газетах у мину лому році надруковано 320 інформацій і статей, в яких порушувалися питання вирішення проблем з пи тань охорони праці, пожежної без пеки. В газеті «Новини Вінниччини» та районних газетах Барського, Ямпільського і Козятинського районів впровадж ено рубрику « О хор она праці», в якій друкуються матеріали з питань безпеки праці, пожежної безпеки та дорожнього руху. Вико нання заходів регіональних програм щодо поліпшення стану безпеки, гі гієни праці та виробничого середо вища перебуває під постійним кон тролем органів місцевої влади і ке рівників підприємств, установ, орга нізацій. Стосовно випадків, зазначених у статті, повідомляємо, що на кожно му із згаданих підприємств проведе но ретельні перевірки стану охоро ни праці, осіб, винних у порушенні вимог норм ативно-правових актів про охорону праці, які призвели до нещасних випадків, притягнено до адміністративної відповідальності. На зазначених підприємствах р о з роблено заходи щодо усунення існу ючих недоліків.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У журналі № 9 за 2003 р. у ст ат т і Л . Безуглого «Щ о х о чут ь, те й коят ь?» йшлося про серйозні недоліки, які були допущ ені працівниками У Д А І У В С М В С України в Д н іпр опетровській області при розслідуванні дорож ньо-т ранспорт ної пригоди, під час якої загинула людина.

Заступник начальника управління МВС України в Дніпропетровській області А. Давидюк повідомив редакцію,

що згадану публікацію розглянуто в у п р а в л ін н і і п р о в е д е н о с л у ж б о ве розслідування. Встановлено, що 5 травня 2003 р., приблизно о 14 год по вул. Д о н е ц ь ке ш о се з б о к у вул. П етрозаводської у напрямку вул. Березинської у Д ніпропетров ську рухався автомобіль ЗАЗ 1140-17 під керуванням П. Чабана, який під час руху в р а й о н і е л е ктр о о п о р и

№ 358 скоїв наїзд на пішохода Ж. Палаганюк. В результаті ДТП Ж. Палаганюк було смертельно травмовано. Після проведення дослідчої пере вірки 15 травня 2003 р. інспектором з дізнання ДАІ Дніпропетровського М У УМВС України в області В. Черкасовим передчасно прийнято р і шення про відмову у порушенні кри мінальної справи, яке 10 червня 2003 р. прокурором Дніпропетров ська скасовано. Після вивчення під час службового розслідування мате ріалів про ДТП за вказівкою УМВС

в області слідчим управлінням Дніп ропетровська 18.12.2003 р. поруше но кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорож нього руху а б о експлуатації транспорту о с о бою, яка керує транспортним засо бом, що спричинило смерть потерпі лої). З метою повного, всебічного та об'єктивного розслідування обста вин ДТП у справі дано вказівки що до виконання певних слідчих дій. За передчасне прийняття рішення про відмову у поруш енні кримінальної справи стосовно інспектора ДАІ В. Черкасова вжито відповідних за ходів, передбачених Дисциплінарним статутом М ВС України. Хід розслідування кримінальної справи взято на контроль.

Ю В ІЛ Е Ї

СУМЛІННОЇ Павлоградська гірничотехнічна інспекція створена у 1963 р. Тоді в новому кам'яновугільному басейні Дніпропетровської області почала експлуатуватися перша шахта «Першотравнева». Розвиток вугільних підприємств на Дніпропетровщині потребував організації державного гірничотехнічного нагляду за безпечним веденням робіт. Тепер інспектори контролюють 43 підприємства Д ХК «Павлоградвугілля» і комбінату «Дніпрош ахт буд», у тому числі 10 діючих вугільних шахт, інш і підприємства, загальна чисельність працюючих на яких становить 40 тис. осіб. Рівень загального та смерт ельного т равмат изму на підконт рольних підприємст вах має стійку тенденцію до зниж ення: якщ о у 1996 р. було допущено 1700 нещасних випадків, то в наступні роки кількість нещасних випадків зменшилася вдвічі, й у 2002 р. їх було 840. При цьому обсяги видобутку вугілля та проведення гірничих робіт на підприємствах не зменшились.

а урочистостях з нагоди 40-річчя створення П авлоградської державної гірничотехнічної інс пекції, що відбулися 21 листопада 2003 р., привітати ювілярів — пра цівників інспекції та ветеранів гірни чого нагляду зібралися численні гос ті, серед яких були представники ке рівництва Держнаглядохоронпраці, місцевої влади, ДХК «Павлоградвугілля». Від імені Голови Державного ко мітету України з нагляду за о хоро ною праці, керівників теруправлінь інших регіонів ювілярів привітав ди ректор Д епартаменту держ авного гірничого нагляду Д ерж наглядохо ронпраці Г. Суслов. Він наголосив

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

на тому, що кращі традиції інспекції зберігались протягом усіх етапів ді яльності колективу та гідно підтриму ються нинішнім інспекторським скла дом. За дорученням керівництва Ко мітету та Мінпаливенерго він вручив знак «За доблесну службу» керівни кові інспекції Ю. Сидоренку, знаки «Шахтарська слава» І та III ступеня і «За доблесну службу» — кращим гірничотехнічним інспекторам. На багаторічних традиціях гірни чотехнічної інспекції зупинився у при вітальній промові начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області В. Іванко. Він підкреслив, що протягом 40 р о ків в інспекції працювали і продов

жують працювати кваліфіковані спе ціалісти своєї справи. Дехто з них прийшов до інспекції з виробництва, маючи чималий досвід роботи. Сво го часу багато хто з теперішніх ди ректорів, головних інженерів, спеці алістів шахт ДХК «Павлоградвугілля» працювали в інспекції, а потім пере ходили на роботу до шахт — впро ваджувати напрацьований б а га то річний досвід безпечного ведення робіт. В. Іванко вручив подяки та грошові премії працівникам інспекції та ветеранам. Теплі слова сказали на адресу працівників Павлоградської держав ної гірничотехнічної інспекції гене ральний директор ДХК «Павлоград вугілля» О . В івчаренко, д и р е кто р ш ахти «Ю віл ей на » В. Яворський, начальник П р и д ніп р ов ського ЕТЦ Є. Худолій, начальник Криворізького ЕТЦ, колишній начальник Криворізь кого гірничого о кругу А. Д р об от, заступник голови теркому профспі лок прац івників вугільної п р ом ис ловості М . Т ю тю н ни к, ко м а нд и р ВГРЗ № 8 В. М акаренко. Ювіля рам також були вручені цінні пода рунки. Т. М О Р Д И К , керівник прес-служби терупровління Д е р ж н а гл я д о хо р о н п р а ц і по Д ніпропетровській обл асті

О Ф ІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

___________________________________________________ ЗА Л И С Т А М И ЧИТАЧІВ

Якими нормативними документами необхідно керуватися при наданні працівникам щ орічних додаткових відпусток за роботи зі шкідливими і важкими умовами праці?

(В. Романенко, спеціаліст з охорони праці Київського деревообробного заводу) Згідно зі ст. 7 З акону України

Згідно з Порядком застосування

о хорони

здоров'я

і М іністерства

праці та соціальної політики від 31 грудня 1997 р. № 3 8 3 /5 5 «Про за твердження Показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуть ся щорічні додаткові відпустки пра

«Про відпустки» щорічна додаткова

цього Списку, затвердженим нака

цівникам,

відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці надається

зом Міністерства праці та соціаль

пов'язаних з негативним впливом на

ної політики від 30.01.98 р. № 16 (зі

здоров'я шкідливих виробничих фак

за Списком виробництв, робіт, цехів,

змінами, внесеними наказом М ініс

торів» та зареєстровані в Міністерст

професій і посад, зайнятість праців

терства праці та соціальної політики

ві юстиції України 28 січня 1998 р.

ників в яких дає право на щорічні

України від 04.06.2003 р. № 150 і

(№ 50/2490).

додаткові відпустки за

зайнятим

на

роботах,

роботу зі

зареєстрованими Міністерством юс

шкідливими і важкими умовами пра

тиції 18.06.2003 р. за № 496/7817),

тривалості, ніж встановлено за ре

ці, затвердженим постановою Кабі

конкретна тривалість цієї відпустки

зультатами атестації робочих місць

нету М іністрів

від

Д одаткова

відпустка

більшої

17 листопада

встановлюється колективним чи тру

за умовами праці, може бути нада

1997 р. № 1290 (додаток 1 у редак

довим договором залежно від ре

на працівнику за рахунок прибутку,

ції постанови Кабінету Міністрів Ук

зультатів атестації робочих місць за

що залишається на підприємстві піс

раїни від 13 травня 2003 р. № 679). У зазначеному Списку визначе

умовами праці і базується на ре

ля сплати податків та інших обов'яз

зультатах гігієнічної оцінки умов пра

кових платежів до бюджету і має бу

на максимальна тривалість відповід

ці за показниками та критеріями, що

ти передбачена колективним чи тру

ної відпустки.

затверджені наказом М іністерства

довим договором.

Відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища умови роботи операторів комп'ют ерного набору не належать до категорії шкідливих і важких. У той же час, оскільки робота оператора комп'ют ерного набору пов'язана з підвищеною зоровою та нервово-ем оційною напругою, умови його праці належать до умов з особливим характером. Щ о означає «особливий характер умов праці» і які пільги повинен одержувати оператор комп'ют ерного набору за р оботу в таких умовах і, зокрема, який працює в установах охорони здоров'я?

(Є. Черняк, інженер з охорони праці Кримської республіканської станції переливання крові)

робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуаль ним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризи ку для здоров'я, що дає право на щ о р ічн у д о д а тко ву о соб л ивий

х а р а кт е р

відпустку за пр а ц і,

за

твердж еного постановою Кабінету М іністрів від 17 листопада 1997 р. № 1290 (додаток 2 у редакції по станови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679).

З особливим характером праці

них маш инах, до яких належить і

вважається робота, що пов язана з

персональний комп'ютер, надається

підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або

право на щорічну додаткову відпуст

характер праці встановлюється ко

ку за особливий ха р а кте р праці

виконується в особливих природних

(п. 1 ст. 8 Закону України «Про від

лективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості праців ника в цих умовах.

і геологічних умовах та умовах підви

пустки») тривалістю до 4-х календар

щеного ризику для здоров я, а також з ненормованим робочим днем.

них днів згідно з підрозділом «Інші види виробництв» розділу XXII «За

П рацівникам, які працюють не менше половини тривалості робочо

гальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв,

го дня на електронно-обчислюваль-

робіт, професій і посад працівників,

Конкретна тривалість щ орічної додаткової відпустки за особливий

О.

ЧЕРНЕТЕНКО,

заступн и к

начальника Відділу д е рж авно ї експерти зи умов п р а ц і М іністерства п р а ц і та со ціальної політики

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів передбачено, що під час роботи стрілових кранів поблизу повіт ряних ліній електропередачі та відкрит и х розподільчих устаткувань (В Р У ) встановлюють о х о ронну зону 40 м. У т ой же час Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, на які посилаються вищезазначені Правіша, охоронна зона встановлюється від 2 до 40 м залежно від величини напруги. Яким нормативним докум ент ом керуват ися під час робот и кранів вказаного т ипу в охоронній зоні і яку відстань вказувати в н а р я д і-д о пуску, якщо кран працює поблизу повіт ряних ліній електропередачі на т ерит орії підприємства, де напруга не перевищ ує 380 В?

(С. Сазонов, головний інженер ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», Луганська область) П орядок ведення р об іт кр о н а ми стрілового типу ближче 40 м від відкритого розподільчого устатку вання чи крайнього проводу повіт ряних ліній е л е ктр о п е р е д а чі, що знаходяться під н а пр уго ю більше

42 В, у ВРУ та в охоронних зонах повітряних ліній електр оп ер ед а чі встановлений п. 10.5.25 чинних Правил будови і безпечної експлу атації вантажопідіймальних кранів. Такі р о б о ти повинні вестись за

У правилах безпеки в газовому господарстві підприємств чорної м ет алургії (П Б Г Ч М — 86 те. 15.12.15) визначено, що н ар я д -д о п у ск на проведення газонебезпечних робіт повинен оформлятися тільки на одну бригаду, на один вид газонебезпечної роботи і на одну робочу зміну. Якщ о цю роботу не закінчено у встановлений т ерм ін, а умови виконання її і склад бригади не змінилися, т о н а р я д-доп уск може бут и продовжений особою, яка видала його, з щоденним підт вердженням можливості безпечного проведення цієї роботи п ід писами: відповідального керівника, відповідального виконавця, газорятувальника і представника цехової адміністрації. Ст рок дії наряду-допуск у не повинен перевищувати 5 днів і визначається відповідальним керівником газонебезпечної роботи. Цим пунктом не уточнюються строк дії та дні: календарні чи робочі. П рош у пояснити.

(М . Сердюков, заступник начальника цеху В А Т «Алчевськкокс», Луганська область) Чи можна користуватися в практичній робот і щодо забезпечення працівників наш ого підприєм ст ва спеціальним одягом «Типовы м и нормами бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и д р у ги х средств индивидуальной защ иты рабочим и служ ащ им сквозных проф ессий и должностей всех отраслей народного хозяйства и от дельны х производст в», затвердженими ще в 1981 р. органами колиш нього С Р С Р ?

(В. Білас, голова правління ВАТ «М орш инський завод мінеральних вод «О С К А Р », Львівська область) Зараз в УкраТж чинж «Типовые нормы бесплатной выдачи специаль ной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной за щиты рабочим и служащим сквозных профессий и должностей всех от-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

раслей народного хозяйства и от дельных производств», які затвер джені постановою Державного комі тету СРСР по праці та соціальних пита ннях і П р е з и д ії В Ц Р П С від 12 л ю т о го 1981 р. № 4 7 /П - 2

нарядами-допусками встановленої форми. Н айменш а допустима під час роботи крана відстань по горизон талі від крайнього проводу до най ближчих частин металоконструкцій крана відповідно до форми нарядудопуску встановлюється вимогами п. 2.3.3 чинних Правил безпечної експлуатації електроустановок спо живачів. В залежності від величини напру ги охоронна зона повітряних ліній електропередачі встановлюється П равилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету М іністрів України від 04.03.97 р. № 209. П. П О Ш К У Р Л А Т , начальник відділу нагляду в будівництві, з а підйом ними спорудами та котлонагляду Д е р ж наглядохоронпраці України Наряд-допуск на виконання газо небезпечних робіт однією і тією ж бригадою за тих же умов її виконан ня може бути продовжений особою , яка його видала, з щоденним під твердженням можливості безпечно го виконання цієї роботи підписами відповідального керівника, відпові дального виконавця, газорятувальника і представника цехової адмініст рації. Строк дії наряду-допуску не по винен перевищувати 5 календарних днів. В. Р О К И Т Ь К О , старш ий д е р жавний інспе ктор управління о р га н іза ц ії держ авного нагляду у м еталургії, енер гетиці, будівництві та котлонагляду Д ерж наглядохоронпраці України (доповнені та зм ін ені п о с т а н о в а ми цих органів від 21 серпня 1985 р. № 2 8 9 /П -8 та від 6 листопада 1986 р. № 476/П -12). Ці норми ма ють використовуватись відповідно до вимог п. 1.5 Положення про порядок забезпечення працівників спеціаль ним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобам и індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29 жов тня 1996 р. № 170. П. Ж У Р И В Е Д А , головний д е р ж авний ін спе кто р управління н ауко во технічного заб е зпечення д е р ж а в н о го нагляду Д ерж наглядохоронпраці України

О Ф ІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні керівник підприємства чи ст рукт урного підрозділу, де проводяться вогневі робот и на т имчасових робочих м ісцях (к рім б у д івельних майданчиків та приват них домоволодінь), зобов'язаний оформити наряд-допуск на проведення ц их робіт. Чи має право командир Д П Д , служба охорони праці п ід приємства погодж уват и наряд-допуск на виконання вогневих робіт на тимчасових місцях?

(В. Цикал, інженер з охорони праці локомотивного депо Конотоп Південно-Західної залізниці, Сумська область) Д ій с н о , в ід п о в ід н о до ви м о г

22 червня на

1995 р. № 4 00, нарядпроведення

інженером) а б о керівником струк т у р н о го під розділу підприєм ства, де

проводяться

вогневі

р о б о ти

(склад, цех, л а б о р а то р ія , м а йстер ня тощо). Крім цього, проведення вогневих р об іт та їх продовження на тимча сових місцях повинно узгоджуватись з

по ж е ж но ю

охороною

о б ’єкта

(добровільною п о ж е ж но ю др уж и

п. 8.1.1.3 Правил пожежної безпеки

допуск

вогневих

ною) або фахівцем з пожежної без

в У кр аїні (Д Н А О П 0 .0 1 -1 .0 1 —95),

р об іт на тимчасових місцях вида-

пеки підприємства, а у разі їхньої

введених в дію наказом М іністерст-

ється тільки керівником підприємс-

відсутності — зі службою охорони

ва внутріш ніх сп р а в У кр а їн и від

тва (його за ступн и ко м , головним

праці.

У 2003 р. під час обст еж ення прот ипож еж ного ст ану

підземних споруд та транспортних

об'єкт ів акціонерного т оварист ва приписом інспект ора Держ пож нагляду запропоновано виконати т акий п унк т :

засобів, вимоги до яких визначають

«Н есуч і металеві конст рукції покрит т я будинків і споруд виробничого та невиробничого призначення виконат и не

ментах.

нижче II ст упеня вогнест ійкост і» з конкретними т ермінами та посиланням на п. 6.2 В У П П -8 8 («Ведом ст венны е указания по противопожарному проектированию предприят ий, зданий и сооруж ений нефтеперерабатывающей и неф т ехимической пром ы ш ленност и»). Чи правомірні ці вимоги стосовно існую чих будівель та споруд, реконструкція, т ехнічне переоснащення, реставрація, капітальний ремонт яких в найближчий час не передба-

ся у спеціальних нормативних доку

Для забезпечення пожежної без пеки необхідно та ко ж керуватися стандартами, будівельними норм а ми, правилами улаштування елек троустановок (ПУЕ), нормами техно логічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі

чаються?

(М. Болоховецький, заступник технічного директора з охорони праці ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина», Львівська область) Під час перевірки об'єктів праців

ми

м іс ц е в о го

сам оврядування,

сфери їх дії, які регламентують вимо ги пожежної безпеки. Тому під час перевірки об'єктів працівники Держпожнагляду можуть

ники Держпожнагляду відповідно до

підприємствами, установами, органі

керуватися

положень З акону

пожежну

заціями (незалежно від виду їх діяль

норм (у вашому випадку відомчою

безпеку» керуються чинними в Укра

ності та форм власності), посадови

вказівкою ВУПП-88), але терміни ви

їні нормативними документами і в

ми особами та громадянами.

конання

«Про

вимогами

заходів,

які

будівельних

потребую ть

першу чергу Правилами пожежної

Правила встановлюють загальні

вкладення значних коштів, необхідно

безпеки в У країні, затвердженими

вимоги з пожежної безпеки, чинність

узгоджувати з керівниками об'єктів,

н аказо м

внутрішніх

яких поширюється на підприємства,

беручи

справ від 22 червня 1995 р. № 400,

установи, організації та інші об'єкти

стан, технічні можливості, плани ре

зареєстрованими в Міністерстві юсти

(будівлі, споруди, технологічні лінії

конструкції, переоснащення тощо.

ції 14 липня 1995 р. за № 219/755,

тощо), а також житлові будинки, що

які є обов'язковими для виконання

експлуатуються, будуються, реконст

всіма

руюю ться, технічно

М іністерства

центральними

і місцевими

органами виконавчої влади, органа

п е ре осн а щ у

ються і розширюються, за винятком

до уваги

протипожежний

М . П И Л И П Е Н К О , заступник н а чальника Д ерж авного департам енту по ж е ж н о ї безпеки М Н С України

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У Законі «П р о охорону п р ац і» передбачається, що керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-т ехнічних служб. Чи відносят ься працівники служби охорони праці наукової установи, в якій основними є науково-т ехнічні служби, до наукових працівників?

(О. Попов, заступник керуючого справами Н АЙ України, К иїв) Згідно зі ст. 1 З а ко н у «П ро на у ко в у і н а у ко в о -те х н іч н у діяль ність» (далі — З а ко н ) н а уко ви й працівник — це вчений, який за ос новним місцем роботи та відповід но до трудового договору (контрак ту) проф есійно займається н а уко вою (науково-технічною , науковоорганізаційною або науково-педагогічною ) діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності н а уко во го ступеня а б о вченого звання, підтверджену результатами атестації. Згідно зі ст. 6 З акону науковий працівник зо бов'язаний проводити наукові дос лідження відповідно до укладених договорів (контрактів), представля ти результати наукової або науко во-технічної діяльності науковими доповідями, публікаціями та захис том дисертацій, у встановленому

порядку регулярно проходити атес тацію (як науковий працівник) на відповідність займаній посаді. Під час розгляду питання щодо віднесення окремих видів діяльності до наукової (науково-технічної) діяль ності необхідно керуватися відповід ними визначеннями, наведеними в ст. 1 Закону, зокрема, про наукову, науково-технічну діяльність, н ауко вий, науково-прикладний результат тощо. Результат наукової (науково-тех нічної діяльності) згідно з абзацами 13 та 14 цієї статті Закону має міс тити елементи наукової новизни (но ве знання, нове конструктивне чи нове технологічне рішення, нова розробка тощо) та бути зафіксова ним на носіях наукової (науково-технічної) інформації або у відповідній документації. Авторське право на

У л и п н і 2001 р. м едик о-соціальн а експерт на комісія (М С Е К ) встановила мені 30% втрат и працездатності внаслідок виробничої травми. Ф онд соціального страхування від нещасних випадків виплачував мені щомісячно страхові виплати, але одноразову допомогу вперше нарахували тільки в травні 2003 р., т обт о майже на два роки пізніше, ніж це пот рібно було б зробити. Середньомісячну заробітну плату для визначення розм іру одноразової допом оги розрахували виходячи із даних дворічної давнини. Чи не повинні були м ені збільш ити середньомісячну заробітну плану на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за ці два роки?

(В. Ланкова, м. Одеса)

результат наукової (науково-технічної) діяльності встановлюється згідно з чинним законодавством. Треба під креслити, що термін «новий (нова, нове)» у науковій сфері означає но ве в світі знання (рішення, розробка тощо) а б о якісно інший результат (порівняно з відомими), впроваджен ня якого забезпечить отримання ха рактеристик об'єкта, що переважа ють характеристики відомих у світі аналогів. Висновок щодо можливості відне сення основної роботи особи або діяльності структурного підрозділу до наукової (науково-технічної) робить ся на підставі аналізу результатів ці єї роботи з точки зору відповідності її вимогам Закону. Належність структурних підрозді лів до таких, що відповідно до стату ту підприємства, установи, організа ції та Положення про ці підрозділи займаються науковою (науково-тех нічною) діяльністю, має бути також п ід тв е р д ж е н а з а з н а ч е н и м вищ е способом. В. С В ІЖ Е Н К О , д и ректор д е па р таменту науково-технологічного ро зви т ку М іністерства освіти і науки України ня компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів

їх

виплати,

затвердженого постановою Кабіне ту М іністрів від 21.02.2001 р. № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають р азо вого характеру. Виходячи з вищевикладеного від

Відповідно до п. 2 ст. 34 Закону

разову страхову виплату потерпіло

ділення виконавчої дирекції Ф онду

України «Про загальнообов'язкове

му, сума якої визначається із розра

в м. Одесі не має підстав для збіль

державне соціальне страхування від

хунку середньомісячного заробітку

шення розм іру одноразової допо

нещасного випадку на виробництві

потерпілого

моги.

та професійного захворювання, які

втрати потерпілим професійної пра

спричинили втрату працездатності»

цездатності, але не вище чотири

О. С ІТ А Л О , заступник д и ректора

у разі стійкої втрати проф есійної

кратного розміру граничної суми за

викона вчо ї д и р е кц ії Ф онд у соціального

працездатності, встановленої МСЕК,

робітної плати (доходу), з якої справ

страхування від нещ асних випадків на

Ф онд соціального страхування від

ляються внески до Фонду.

вир об н и ц тві та проф есійних за х в о р ю

нещасних випадків проводить одно

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

за

кожний

відсоток

Згідно з п. З Порядку проведен-

вань України

О Ф ІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Оперативні дані 2002 По регіонах

По напрямах нагляду

А д м ін іс т р а т и в н і о д и н и ц і

2003

2002

У кр а їн а

1230 51 33 20 136 214 27 17 45 18 38 21 93 42 ЗО 54 29 15 22 27 52 20 37 21 11 ЗО 120 7

1285 53 43 20 109 281 23 16 56 27 43 23 96 31 38 62 32 10 26 18 83 27 39 12 10 21 79 7

Автономна Республіка Крим Вінницька обл. Волинська обл. Дніпропетровська обл. Донецька обл. Житомирська обл. Закарпатська обл. Запорізька обл. Івано-Франківська обл. Київська обл. Кіровоградська обл. Луганська обл. Львівська обл. Миколаївська обл. Одеська обл. Полтавська обл. Рівненська обл. Сумська обл. Тернопільська обл. Харківська обл. Херсонська обл. Хмельницька обл. Черкаська обп. Чернівецька обл. Чернігівська обл. м. Київ м. Севастополь

2003

2002

Вугільна промисловість Гірничорудна та нерудна промисловість Нафтогазовидобуток і геологорозвідка Енергетика Будівництво Котлонагляд, підйомні споруди Машинобудування Металургійна промисловість Хімічна промисловість Транспорт Зв'язок Використання газу для промислових потреб Житлокомунгосп та побутове обслуговування Агропромисловий комплекс Деревообробна, легка, текстильна промисловість Соціально-культурна сфера та торгівля

Напрям нагляду

217

267

+ /-5 0

4 59 133 32 52 49 33 130 11

13 51 111 26 73 46 34 92 10

-9 +8 +22 +6 -21 +3 -1 +38 +1

-3

41 276

61 315

-2 0 -3 9

129

125

У сього

1230

1285

+ /-5 5 -2 -1 0 0 27 -6 7 +4 +1 -11 -9 -5 -2 -3 + 11 -8 -8 -3 +5 -4 +9 -31 -7 -2 +9 +1 +9 +41 0

-5 5

РЕКЛ АМ А

ишнородна виставка “ukbego-2 0 B4 ”

НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО

Палац мистецтв

“УкраїнськийДім/ Ж и Kali

І І

МИВгШ

■уп Хрещатик, 2 Ш

04112, м. Київ, вул. І. Гонти, 1, Держкоменергозбереження України, Укренергозбереженші . оф. 58, тел./факс: (044) 458-3662 458-1873, e - m a il: ukreco@ pekinform.com.ua h t t p :/ / w w w .pekinform .com .ua

Тематичні %

ВИСТЗВКИ Е ко л о гіч н о чисп технології J 1СЛВВ0СТ1, цтві та аг* комплексі, а комуналь-

Переробка, утилізація та иеш ксрння промислових та побутових й м е н н я , водопостачання та каШтучний клімат: вентиляція, коницісгнування. Екологічна безпека довкілля. Діяльність з охорони навколишнього сейовища. Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС та риродоохороннатияльмсть. Покращення здоров'я людини в умовах ехногенного забруднення.

га

ІПРОПК

Енергоефективність, альтернативна енергетиката екологічно чисте довкілля

ЗО березня ^ кштня2 0 0 4 р.

поотск

ГдоДіНАТОр

с х "О Х О Р О ^

Автоекзаменатор навчить, перевірить знання, виставить •цінку, підготує прітакели та зребить багато іншого. Дерікнаглядохоронапраці рекомендував наш Авт оекз аменат ор до використання на підприємствах, організаціях і навчальнихзакладах.

АРМ допомоЖе спеціалісту с л у Жб и охорони праці краще організувати роботу з профілактики, обліку і аналізу травматизму. Він подготує зВіпщ, швидко знайде потрібні документи, нагадає про ВаЖлиВі дати і заходи.

Кожної о че і верга - день відкри гих дверей! Н В П " П р о іе к " . Адреса: 04107. Київ, а/с 87. Те.і.: (044) 216-2797. 216-69'«. Ф акс: (044) 246-9656. E -m ail: к о к </ protuc.kicv.ua http://w w w .pro tu c.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

ХАРКІВСЬКЕ ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АВТОМАТИКИ

“Хімавтоматика” л ід е р

г а з о а н а л іт и ч н о г о п р и л а д о б у д у в а н н я У к р а їн и

С И ГН А Л ІЗ А Т О РИ ТА ГА З О А Н А Л ІЗ А Т О РИ контролю довибухонебезпечних і гранично припустимих концентрацій горючих та токсичних газів, парів та їх сумішей у повітрі виробничих та побутових приміщень і зовнішніх установок.

Г А Р А Н Т ІЯ 2 РО КИ

- Стаціонарні ЩИТ-2, СТХ-18, СПА-1, ГТХ-1М - Переносні СТХ-17, Ф ОНИ, ЗОНД-1 - Побутові СГБ-1 (со 0 , 0 0 5 % , сн« 2 0 % н к г р ) - Електромагнітні клапани КЗИ-1,Е\/0 (Німеччина) - Світлозвукові табло - Прилади передачі сигналів клапана - Блоки керування зовнішньою сигналізацією • уніфікований вихід 4...20 мА • цифрова індикація об’ємних часток або % НКГР • контроль понад 200 речовин • помірні ціни \ Н

В И

К А :

И Т З

—

, С з» 6 с ®

ко н тр о л ь

З-

° С 6 5 З -

л \ з

™

к о н ц е н т р а ц ій

0 2, 0 2, 0 , , , , . В и с о к а я к іс т ь т а н а д ій н іс т ь п р и б о р ів д о с я г а є т ь с я б а г а т о р іч н и м д о с в ід о м р о б іт у в ій с ь к о в о - п р о м и с л о в о м у к о м п л е к с і С Р С Р , с у ч а с н и м р ів н е м к о н с т р у к т о р с ь к и х р о з р о б о к , у н ік а л ь н о ю н а у к о в о -п р о м и с л о в о ю б азою . Внесені до Д е р жа в н и х Рес стрі в У К Р А Ї Н И , Р О С І І та Б І Л О Р У С І , мають сертифі кати та до з в о л и Д Е Р Ж Н А Г Л Я Д О Х О Р О Н П Р А Ц І У К Р А Ї Н И й Д Е Р Ж П Р Т Е Х Н А Г Л Я Д У РОС 11

О ф іц ій н и й

д и с тр и б ’ ю тор

Т Д “ РООО”

Х а р к ів : ( 0 5 7 2 ) 1 9 4 - 7 1 1 , 1 9 4 -7 1 2 , 1 9 4 -7 1 3 К и ї в : (0 4 4 ) 2 3 9 - 1 0 - 6 4 , 2 3 9 - 1 0 -6 3 Д о н е ц ь к : (0 6 2 2 ) 9 7 6 - 6 6 3 , (0 6 2 ) 3 8 2 - 9 1 -1 1 Д н і п р о п е т р о в с ь к : ( 0 5 6 2 ) 2 3 1 - 3 5 5 ,2 3 1 -2 4 9 З а п о р іж ж я : (0 6 1 2 ) 6 7 4 -2 1 1 , 2 8 9 -2 7 -8 7 e / m a il: in f o @ r o s s . c o m . u a

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

С ім ф е р о п о л ь : (0 6 5 2 ) 4 9 4 - 1 8 5 , 4 4 2 -7 9 5 Л ь в ів : (0 3 2 2 ) 9 8 0 - 5 5 2 , 9 8 0 -7 3 7 О д е с а : ( 0 4 8 ) 7 2 8 -8 7 -9 3 ,7 2 8 - 8 7 - 9 4 М о с к в а : ( 0 9 5 ) 3 1 5 -6 8 - 6 7 , 3 1 2 - 3 4 -3 2 И й р :/Л л л л л л л го 5 3 . с о т . и а / g a z . h t m

Промислова група «У К Р Ф ІЛ Ь Т Р С Е Р В ІС » Завод «ФІЛЬТР» ♦ протипилові респіратори « Пульс-М» і «Пульс-К» та фільтри до них, фільтри до респіраторі« «Ф -6 2 ІІІ»

♦ гаюпилозахисні респіратори «Тополь» (аналог РУ-60М і РГІГ-67)

та м інні патрони трьох видів до респіраторів «Тополь», які також підходять до респіраторів РУ-60М та РПГ-67. ♦ протипиловіреспіратори «Росток» (дванадцяти видів та трьох ступіней захисту) - аналогів яких немає в Україні. -f захисні пристрої для колінних суглобів ЗПКС-95 (наколінники).

Вся продукція мас гігієнічний висновок на вітчизняну продукцію МОЗ України та сертифікацію в системі УкрСЕПРО Держстандарт)' України. 84601, Україна, м. Горлівка, пр. Леніна, 23, тел/факс: (0624) 12-15-30, 12-15-31, (06242) 4-41-59,9-30-16,9-31-71. E-meil: ufs(agorlovka.net niter@ukrfilterservice.com.ua http:// www.ukrfilterservice.com.ua

І Ш

«ї

є і ї і і о і і

?»

В И Г О Т О В Л Я Є ТА Р Е А Л ІЗУ Є

4 Ізолюючі дихальні апарати стисненого повітря -2, . для захисту органів дихання: ♦ Гірничорятувальники: -10, -11 , -11 . -3 0 . 4- Шахтний саморятувальник ♦ Інтерферометр -1 1 . ♦ Індикатор -2 для перевірки і .

91005, . , . (0642) 4 9 -2 7 -9 7 ,

, 119. (0642) 4 9 -1 8 -6 8 .

Матеріал читайте у № 11, 2001 р., с. ЗО

[з а х и с т

ін д и в ід у а л ь н о с т і]

Національний науково-дослідний інститут охорони праці Міжрегіональний центр підвищення кваліфікації Запрошують взяти участь у інформаційно-консультативному семінарі

«В и р о б н и ч а б е зп е к а н а п ід п р и є м с т в і» 24-26

Вартість навчання 790 грн.

2004 .

.: 2 2 9 - 5 7 - 1 9 , 2 4 6 - 6 4 -4 4

e-mail: mcpk@i.com.ua

«<

Короткострокове навчання та перевірка знань керівників і спеціалістів на допуск до роботи з експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки: * газового господарства підприємств; * вантажопідйомних механізмів (кранів, ліфтів); * посудин, що працюють під тиском; * парових і водогрійних котлів; * трубопроводів пари та гарячої води; * аміачних холодильних установок; * електроустановок з присвоєнням групи допуску з електробезпеки.

Навчання з питань охорони праці, пожежно-технічного мінімуму. 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (сг. м. «Нивки»). Тел.: 451-00-47, 442-82-50. Ліцензія Міносвіти України № 235419.

Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці N5 285.03.32.00

Засоби захисту голови

Засоби захисту органів дихання

+ґ

С пецвзуШ ^ 313 о р г а н ів Щ х а н н я ч

Універсальні рукавиці

ЗІЗіруКуГО Л О ВЙ ; о ч е й ;х о 6 л й #ч ч я

Е л е ктр ом о н таж н і в и р о б и -'

Діелектричні вироби ‘V y ~7 Висотно-монтажне обладнання Протипожёжйе обладнання Інструмент, зварювальне обладнання Київ Харків Донецьк Дніпропетровськ

(044) 456-20-26 (багатоканальний) т./ф.: (0572) 54-56-31,54-56-32 т./ф.: (062) 345-62-11,345-71-06 т./ф.: (0562) 96-40-44,96-05-40

гЭ

Одяг загального та спец, призначення

г; Взуття загального призначення Київ: вуя. Скляренка, 1А (044)494-35-40 Львів, вул. Кульпарківська, 93А (0322) 39-30-58 Харків, вул. Полтавський Шлях, 7 (057) 757-18-71 Дніпропетровськ, вул. Калинова, 3 (0562)35-07-15

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

Видавництво "ФОРТ"

Повний перелік на нашому сайті в INTERNET

h ttp ://w w w .fo r t.k h a r k iv .c o m Методичні рекомендації по опрацюванню Положення про управління охороною праці на підприємстві ..............................7 ,2 0 гр н . Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами .................. 8 ,0 0 гр н . Посібник для працівників, які організовують або виконують роботи в електроустановках.............................. 18 ,00грн. Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд................................... 15,00грн. Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів. Перелік медичних психіатричних протипоказань....................................... 15,00 грн. Набор плакатов для оформления уголков, стендов и кабинетов по охране труда. (20 плакатов формата А 4 ).................... 3 3 ,6 0 грн. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та завантаженості трудового процесу..... 18,00грн. Положення про медико-соціальну експертизу................................................ 9,6 0 гр н . Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список N2 1 і № 2 )................................ 18,00грн. Закон України “ Про охорону праці”. 2003 р........................................................ 6,00 грн. Закон України "Про пенсійне забезпечення"..... ..................................12,00 грн. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".............9 ,0 0 гр н . Правила безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха................................................... 19,20 грн. Правила безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС).................................................. 16,80 грн. Практичний коментар до нової редакції Закону України “ Про охорону праці” ... 14,40грн. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці ...1 8 ,0 0 грн. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки. Порядок ідентифікації та обліку підвищеної небезпеки. Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки ............14,40грн.

Система управління охороною праці. Проведення внутрішнього аудиту ....... 7,20 грн. Правила безопасности при транспортировании ............19,20грн. радиоактивных веществ Единые правила безопасности при взрывных работах...................................................19,20 грн. Техника безопасности в строительстве. СНиП ІІІ-4 -8 0 *....................................... 1 4 ,4 0 грн. Правила з охорони праці для навчальних закладів, у яких проводяться профільне навчання і професійна підготовка учнів з автосправи................................................ 9,60 грн. Правила безпеки під час проведення занять з допризовної підготовки в загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах і вищих навчальних закладах І і II рівнів акредитації ........................................ 7,2 0 грн. Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці.................... 7,2 0 гр н . Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за 1 6 ,0 0 грн. особливий характер праці. С0-диск Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах..........................................).....7 ,2 0 гр н . Правила безопасности при эксплуатации электротермических установок повышенной и высокой частоты............................... 10,08 грн. Правила безопасности в трубном производстве...................................... 14,40 гр н . Правила техники безопасности для авторемонтных предприятий .1 4 ,4 0 грн. Правила безопасности труда при пайке и лужении............................................. 10,08гр н . Правила техники безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металла ... 12,00гр н . Правила техники безопасности и производ ственной санитарии в пищеконцентратной и овощесушильной промышленности 14,40гр н . Правила безопасности и гигиены труда при производстве ацетилена и газопламенной обработке металлов............................. 14 ,40грн. Правила техники безопасности, пожарной безопасности и производственной санитарии для окрасочных цехов......................... 14,40гр н . Правила устройства и безопасной эксплуатации электродных котлов ... 12,00гр н .

Замовлення на придбання літератури надсилати за адресою: 61023, Харків, а/с 10325. Видавництво “ Ф орт” . Тел./факс: (0572) 14-09-08, 14-20-57

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

ЕКІПАЖ

ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА КОМПЛЕКТ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РОБОЧОГО МІСЦЯ МОНТЕРА БЕЗ ПІДЙОМУ НА ОПОРИ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ 6 - 1 0 КВ

МИ ЗРОБИМО ВАШ У ПРАЦЮ БЕЗПЕЧНОЮ!

Д озволяє проводити перевірку наявності або відсутності напруги на фазних проводах П/1 та виконувати поф азне встановлення заземлень безпосередньо з поверхні грунту. Д о комплекту входять: - показник напруги "З к ів о л ь та 6 - 1 0 К У Д " - 1шт - заземлення переносне З П М З - 6 - 1 0 - 3 шт. - ш тир-заземлю вач (додаткова комплектація за замовленням).

Вся продукція сертифікована

П о к а з н и к н а п р у ги "З к ів о л ь т а 6 - 1 0 К У Д ” контактного типу з ком бінованою індикацією не п о т р е б у є з а з е м л е н н я р а б о ч о ї ч а с т и н и та не м ає в м о н то в а н о го д ж е р е л а ж ивлення. Забезпечує надійне розпізнання наявності або відсутності напруги на ПЛ у б уд ь -я ки х умовах о с в іт л е н о с т і р о б о ч о го місця.

ТО В «ТАЛАН ЛЕГПРО М »

Щ щВхЩ іШ вШ вШ оСМз Q=mMis

З а зе м л е н н я З П М З - 6 - 1 0 призначено для заземлення ПЛ шляхом пофазного в становлення на проводи б езп осер ед ньо з поверхні грунту. Зажим для п р и є д н а н н я до ф азних проводів ПЛ має вигляд байонетної струбцини, що дозволяє проводити встановлення та знімання заземлення рухом зверхувниз.

Ф іл ії та п р е д ста вн и ц тв а в У країні

Ийажща ййцзєпщ гш ао йдазцнз ЕОзшшїїо

(2&ЗЭЭ

WinnftBb

м . Харків, вул. Є н ак іїв ська, 4 Т е л ./ф а к с : (057) 778-01-61, (0572) 93 -31-47, (0572) 93 -10-03, 9 3 -3 1 -2 2

є-таіі: ekipage@kharkov.com 4vww.ekipage.com

•Відмінна якість •Сучасний дизайн •Широкий асортимент для всіх професій

80 років на службі безпеки праці

С П Е Ц ІА Л ІЗ О В А Н Е П ІД П Р И Є М С Т В О

З ОБЛАДНАННЯ КАБІНЕТІВ ТА КУТОЧКІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ п а т е н т України № 1209 А 47С 1/00 в ід 15. 04. 2002р

2002

*00^

u s

“EK0HQM" .......................... 150

5, Горлівка, Україна, 84601 — П І? ( 4- 45- 50, 4- 69- 61, e-m ail: picket@ ukr.net, piket@ ghost.dn.ua

в у л . Горького,

тел. ( 06242)

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

індивідуального

W'.

О ІҐИ Л Ч Т 1) Ж — ----- ~і\

П ідприєм ство пропонує на найкращих^ (за низькими цінами при гнучкій с и с те м

Фірму шибьш> іі

Рятувальні засоби

Тел/ф Тел/ф.акс: (044) 268-5711, 269-0346, 268-7700

ФорГЛуШГі дг<лг;р ш гу

П р и л а д и р а д іа ц ій н о г о к о н т р о л ю

■

f c *

році ЗАХИСТ ОРГАНІВ СЛУХУ

Приймаємо замовлення на пошиття фірмового спецодягу з урахуванням побажань замовника Продукцію сертифіковано в Україні.

П р о т и га з и , р е с п ір а т о р и ,

ЗАХИСТ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Тел./факс: (044) 268-9000

ЗАХИСТ ОРГАНІВ ЗОРУ

ЗАХИСНІ КАСКИ, ЩИТКИ

РУКАВИЧКИ, РУКАВИЦІ

03680, М С П , К и їв , в у л . Г о р ь к о г о , 152

СТРАХУВАЛЬНІ СИСТЕМИ

власн о го ви робн и ц тва: К у л ь о в и й т е р м о м е т р Т е н з о р -41 ( в и з н а ч н и к ін д е к с у т е п л о в о г о н а в а н та ж е н н я се р е д ов и щ а ); Р а д і о м е т р У Ф - о п р о м і н ю в а н н я У Ф Р - 21; Р а д і о м е т р І Ч - о п р о м і н ю в а н н я Р А Т - 2П ; > Л ю к с м е т р - я с к р а в о м і р Т Е С 0693, >

СПЕЦОДЯГ, СПЕЦВЗУТТЯ

СИГНАЛЬНА ПРОДУКЦІЯ

а також прилади закордонного виробництва для вимірювання:

ЕКТРИЧНА

> ш у м у т а в іб р а ц ії; ^ е л е к т р о м а г н іт н о г о в и п р о м ін ю в а н н я ( Е М В ) , у т . ч . р а д іо ч а с т о т н о г о д іа п а з о н у ; > м ік р о к л ім а т у в и р о б н и ч и х п р и м іщ е н ь ; > іо н із у ю ч о г о в и п р о м ін ю в а н н я .

04073, м. Київ-73, пр. Московський (Червоних Козаків), 6, офіс 405. Тел./факс: (044) 230-87-07 (6 ліній) м. Одеса, магазин «Инструменты», тел.: (048) 777-77-16, 777-04-77 м. Харків, TOB «НДІ електромагнітних випромінювань», тел.: (0572) 23-47-69, 28-89-54, (0572) 28-88-84 моб. e-mail: avcentr@i.kiev.ua, http://wvwv.avcentr.com.ua

Н А У К О В О -В И Р О Б Н И Ч А Ф І Р М А " Т Е Н З О Р " . У К Р А Ї Н А , 5 8013, м. Ч Е Р Н ІВ Ц І , вул. Ч е р в о н о а р м ій с ь к а , 202. Тел./факс (03722) 7-56-96, тел. 7-28-62. E-ma.il: ch te n z@ ch v .u k rраск.т

ТОВАРИУ

Україна, 83004, м. Донецьк, вул. Економічна, 1 тел./факс: (0622) 57-41-23; 57-42-81 (062)381-90-49; 381-90-51 e-mail: direct@dia.donetsk.ua e-mail: donplast@dn.farlep.net http://www.donplast.com.ua http://donplast.dn.farlep.net

П Р О Д У К Ц ІЯ С Е Р Т И Ф І К О В А Н А І

Ш ИРО КИЙ СПЕКТР З Н А КІВ , ТА Б Л И Ч О К ТА П Л А КА Т ІВ З О ХОРОНИ ПРАЦІ! Виготовляються на пластмасових пластинах звичайними та світловідзеркалюючими фарбами для трафаретного друку. А також та б л и ч ки : найм е нуван ня в у л и ц ь , ном ери б уд и н ків , кв а р ти р , ка б іне тів , д о р о ж н і зна ки, б и р ки га рдеробні, ц ін н и ки , у то м у ч и сл і за ескіза м и за м о в н и ків . Стійкі до зовнішніх природних чинників. Відповідають вимогам нормативних документів. Послуги тамподруку (нанесення зображення, логотипів на рельєфні та Інші поверхні: ручки, запальнички, значки тощо).

Ш И Р О КИ Й А С О Р ТИ М Е Н Т П Р О Д УКЦ ІЇ З П Л АС ТМ АС : труби поліетиленові діаметром від 2 до 110 мм (можлива задувка в середину труб шнура для затягування кабелю та виготовлення труб з повздовжньо-ребровою внутрішньою поверхнею); вироби для лінійно-кабельних споруд зв’язку: муфти, заглушки, гільзи тощо; вироби та матеріали герметизації: стрічки варочна. севіленова. двошарова типу „Радлен” тощо; вироби електротехнічного призначення: кожух захисний на високовольтну муфту, коробки установочні та розподільні, дюбелі-втулки бирки маркувальні, хомути тощо; автозапчастини: вкладні кульових опор, наконечників кермових тяг тощо матеріали промислового призначення: стрічки гальмівна, кіперна, склострічка, склотекстоліт, оргскло блокове, ебоніт тощо.

У в а га ! Потрібні відходи пластмас: поліетилену, поліпропілену, полістиролу, поліамиду та ін. (плівки, мішки, брухт різних виробів, злитки, литники тощо).

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

О са

а а

шимиишТ)

ПП «Г Р А Н Д Т Е К С »

Готовий зим овий спецодяг. Розпродаж! Виготовлення спецодягу (робочого, медичного, євростандарту тощо). Нанесення логотипів. 03113, Київ, вул. Дружківська, 12 (м. Берестейська), тел.

(044) 442-03-96,

м об .

8 067 940-28-47

ВЗУТТЯ,

Деш евш е не продають! Зателефонуйте та переконайтеся Продукція сертиф ікована

313 >н а я в н іс т ь •а с о р т и м е н т •з а м о в л е н н я

( 0 4 4 ) 2 3 9 - 2 0 - 0 5 ( 0 5 7 2 ) 2 8 - 2 6 - 1 9

Асоціація «Укркомункваліфкадри» пропонує:

Ш Типові навчальні плани та програми для професійно-технічного навчання Ш Нормативно-технічну літературу, класифікатор професій, плакати, ілюстровані альбоми Ш Журнали обліку з охорони праці та навчання, свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій, посвідчення Плакати: «Котельное оборудование»; »Лифты», «Безопасность работ с автоподъемниками», «Сосуды под давлением. Ресиверы», «Газовые баллоны», «ТБ грузоподъемных работ», «Электробезопасность до 1000 В», «Безопасность труда при деревообработке», «Безопасность труда с эл. пог рузчиками», «Безопасность работ на высоте», «Безопасность на автозаправочных станциях». Книги: «Кровельные работы. Настольная книга кровельщика», «Устройство и обслуживание тракторов. Настольная книга тракториста-машиниста», «Общестроительные отделочные работы. Нас тольная книга строителя».

Тел./факс (044) 294-97-70

ОРІОН

ПОНАД 10 РОКІВ НА РИНКУ ГАЗОАНАЛІТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

КО НТРО ЛЬ: Горючих газів:

гдк

ДОЗОР

шкідливих речовин:

Природного газу Зріджених вуглеводневих газів Спиртів Парів нафтопродуктів Ефірів та ін.

Аміаку Діоксиду азоту Діоксиду вуглецю Кисню Оксиду вуглецю Сірководню Хлору Хлориду водню Оксиду сірки

QOD

✓ мікропроцесорна обробка сигналів; ✓ 1,2,4,6,8 каналів у єдиному блоці; ■/ циф ровий відліковий пристрій; ✓" вмонтована світлова та звукова сигналізація; •/ наявність уніф ікованого струмового виходу; У керування зовніш німи виконавчими пристроями; ✓ низькі м асо-габаритні показники.

Сигналізатори сертиф іковані в Україні та Росії Підприємство-виготівник: НПП "ОРІОН",Україна,61024,м. Харків,вул. Труфанова,14, тел.: (0572) 19-40-53,19-40-55,тел./факс: (057) 715-71-78. E-mail: npporion@kharkov.ukrtel.net; http://www.orion.com.ua

" П О К А Ж Ч И К НАПРУГИ "ПОИСК" -

МРІЯ ЕЛЕКТРИКА.

; ахвэкалягоъ дйкЖкгаз

! ЯЙО® (НОйЩЭДЭСЗЗиВ

Ш И Ю ^

Рівень напруги

(24-ЮООВ) >► Визначення фази " + "

УВИ поиск "

Визначення послідовності фаз !► З в у к о в а і світлова сигналізація !► П родзвоню вання кола !► Відсутність дж ерела живлення !► В и с о к а надійність

е н е р ге ти ки к о м п л е к с у і к о и іп а кч ш ^ і н а в с і к л а с и н а п а уд п р о з о р ій п о л ім е р н ій ^ о б о л о н ц і (д о 7 0 м м ') т а б е з н е ї (д о 2-30 м м 7 )’, з і р із н и м и т и п а м и л и т и х а л ю м ін іє в и х іч є т а л е в и х з а т и с к а ч ів ; ► с к л о п л а с т и к о в и х д р а б й Д (3 м + 2 м = 5 м ) ; ►д еревообробних м одульних н а с т іл ь н о Л ? в е р д л и л ь н и х > ,

. « р о т а т і^

»і

Рівень напруги від 6 до 35 кВ

АТЗТ " " 61 046 , . , . , 6. Тел./факс: (0572) 94-17-51, 94-16-62, 93-70-78

и Дгіфотроин, ця. Ш т т , 17, ти.: (0662) 38-24-S7, Эв-24-58, THL/фае (0612) IM 7-W

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

f r

HOBМАГИВНОИЕХНІЧНА ГЛІТЕРАТУРА ___ ja

Тел. (044) 249-69-09. Тел./факс (044) 275-83-66 E-mail: vicom@carrier.kiev.ua

36-02-79

”

►ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ►ПОЯСИ, “ КІГТІ” , ЛАЗИ ф.ПР0ТИП0ЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ

► с п ец о дя г » РОБОЧЕ ВЗУТТЯ ± ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ Ппплукііія г.р.птиЛікпяяна

м. Київ, вул.СокальськаД к.1-2. Тел.: (044) 468-89-72, 468-89-73; (0562) 35-29-59

ШВЕЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО * ЄВР0СПЕЦ0ДЯГ У НАЯВНОСТІ ТА НА ЗАМОВЛЕННЯ (індивідуальні розробки)

Г -.Д і

і , * СПЕЦОДЯГ, СПЕЦВЗУТТЯ, ЗІЗ - ОХОРОННІ СТРУКТУРИ МЕДИЦИНА СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ S n ■ и • М’ЯКИЙ ІНВЕНТАР ГОСПОДАРЧИЙ ІНВЕНТАР М О Ж ЛИВА Д О С Т А В К А * МИЮЧІ ЗАСОБИ

Вироблено в Україні

a m

Продукція сертифікована

компанія

“

DOOM

тел. (0562) 32-38-09 п ід п р и є м с т в о м 32-19 51

^С П Е Ц О Д Я Г ^ Л Ш М УТТ^ Л ^

313 С пецвзуття С пецодяг People to People Technology Ф ір м о в и й с п е ц о д я г Д іе л е к т р и ч н і в и р о б и Висока якість, широкий асортимент.

4 4 4 4 4

ДЗН’А'КЙ^БЕЗПЕКИ

[СТЕНДИ!

З А Т

в е к то р ..!.,. . . . ^ Київ, вул. Алма-Атинсьна, 74

tJ*.: 552-81-71, 56645-61,566-44-09 E-mail: veclor_invest@mail.ru www.vectorinvetLconi.ua

«Т Е М Ю »

■ Пропонує промислові

та побутові сигналізатори паливних і токсичних газів, я Електромагнітні відсічні клапани, я Проектування, монтаж, сервісне обслуговування. ■ Гарантія два роки. ■ Сертифіковані Д ерж стандартом України. ■ Європейська якість, низькі ціни. СИ СТЕМ А ЗНИЖ ОК! 03148,Україна,м. Київ,вул. Корольова.96. Тел.: (044) 477-69-94,478-03-36 факс (044) 477-94-09 vmw.temio.kiev.ua temio@kievweb.com.иа

« :

. * )

* .

_ іи Х О Р О Н а '

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

(

’

: б1002, . , . , 21/23 : (0572)437143 ( 7061609) : (0572)430149,434171 ( 7061605, 7061608) : http://mw.ot.rail.kharkov.com . : ot@rail.kharkov.com

Е К І П А Ж

ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА

* :

ЕЛ ЕКТРО ЗАХИСТНІ ЗАСО БИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ; КО Н С Т Р УКЦ ІЙ Н І С К Л О П Л А С Т И К О В І ПРОФІЛІ; КЛИНИ ПАЗОВІ ДЛЯ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ.

НВФ .

* * *

, ,

, )

, ,

* "

( ), ,

, .

Ліцензія Л Л П Б М В С України № 483435

.: (044) 295-52-16,

./ 464-22-07, 295-53-27. : hv@i.ldev.uo

КП «УЧбово-курсовий комбінат»

Запрош ує підприємства, установи і організації до співробітництва з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників і спеціалістів з таких професій:

ЯКІСТЬ ВИЗНАНА ПРОФЕСІОНАЛАМИ... П р о в е д е н н я п р и й м а л ь н о - з д а в а л ь н и х та е к с п л у а т а ц ій н и х в и п р о б у в а н ь е л е к т р о з а х и с н и х з а с о б ів І п р и с т о с у в а н ь у акредитованій л а б о р а то р ії з н а дан н я м пр о токо л у випробувань. Агрегат акредитування Ме 100-0905/2002 в ід 11 .07.2002 # » .

асф альтобетонник; ел ектр о га зо зва р н ик; е л ектро зва рник; га з о зварник; газорізальник; оператор котельні; маляр; столяр; м онтаж ник санітарно-технічних систем і устаткування; м аш иніст автовиш ки та автогідропідіймача; м аш иніст навантажувальної м аш ини; м аш и ніст бульдозера; м аш иніст скрепера; м аш иніст автогрейдера; м аш и ніст автогудронатора; м аш иніст котка сам охідного з рівним и валь цями; м аш иніст крана автом обільного; м аш иніст екскаватора; с т р о пальник; тракторист; електром онтер з рем онту та обслуговування електроустаткування; шляховий робітник; слю сар з рем онту д о р о ж ньо-будівельних маш ин і тракторів; слю сар з рем онту автомобілів; маш иніст ком пр есор ни х установок; м аш иніст ком пр есор а пересув ного з двигуном внутріш нього згорання; м аш иніст ком пр есор а пе ресувного з електродвигуном ; слю сар з експлуатації та ремонту га зового устаткування, оператор ко м п ’ю терного набору, секретар к е рівника организації, установи.

УКК проводить навчання і перевірку знань робітників, спеціалістів та ІТП з питань охорони праці та Правил будови і б езпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, котлів, посудин, щ о працюють під тиском, трубопроводів.

м. Харків, вул. Є н акіїв ська, 4 Т е л ./ф а к с : (057) 778-0 1-6 1, (0572) 93 -31 -47 , (0572) 93 -10 -03 , 9 3 -3 1 -2 2 e-m ail: ek ip age@ k h ark o v.co m w w w .e kip ag e.co m

Тел. 294-97-70, 294-65-84, 294-65-91

T O B « Т Е К С Т И Л Ь Н І Т Е Х Н О Л О Г ІЇ»

Dräger

ВИРОБНИК ДЖ ИНСОВОГО ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ

*м тХ

МАКСИМАЛЬНИМ ЗАХИСТ + ВИСОКИЙ К0МФ0РТ-

0 П ром исловий д изайн с в іт о в о г о с т а н д а р т у El К о м е р ц ій н и й п р о е к т El Я к іс н е в и к о н а н н я

3 МІНІМАЛЬНИМИ ВИТРАТАМИ! TOB "Технологія для ж и ття" м . Д он ецьк w w w .tfl.c o m .u a Т ел ./ф акс: (06 2) 381 -8 0 -7 4 3 4 5 -7 5 -7 0

Гарантія - 1 рік. Нашу якість вибрали провідні фірми України. 01133, Київ, вул. Щорса, 17, оф. 1. Тел.(факс) (044) 268-34-95, тел.: 451-75-23, 451-51-19 e-mail: mtk2003@ukr.net

в Г д л я к \Г в а ч Г * к р о т ів , СОбаК

Ф І Р М

Б елтоН J

Прилад для знаходж енн я

К ом панія "С атурн Д ей та Інте р н е ш н л ", м. Київ w w w .sa tu rn -d a ta .co m Т ел ./ф акс: (044) 4 5 7 -5 5 -5 5 2 4 1 -8 5 -2 9 О деська ф ілія ТОВ "Технологія для ж и ття" м. О деса Т е л ./ф акс: (0 4 82 ) 6 4 -6 9 -8 8

Переваги напівмасок Ріссо 20

* *

(0 6 2 ) 3 3 4 -3 3 -4 8 , 3 3 4 -3 9 -3 3 ^ 1 ^ К и ,в ( 0 4 4 ) 2 5 8 - 3 1 - 8 7 , 2 0 2 - 2 6 - 5 4 (0 3 8 2 ) 7 2 -0 8 -5 4 (0 4 3 2 ) 4 6 -4 3 -3 3

Час захисної дії в 15 разів більший ніж у „пелюстки"; Площа фільтра приблизно 1 м2; Витрати під час експлуатації не вищі ніж у .пелюстки”; Затримують більше 95% дрібнодисперсного пилу та аерозолю;, Маска виготовлена з силікону; Клапан видиху забезпечує викид вологи; Маска має низький опір диханню; Вага напівмаски менша 100 г.; Термін використання 8 років.

w w w . b e lto n .c o m . u a

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

L=3

ОСНОВА

« C g x g jp g (QJ Э К * »

ij-lj L^J Щ Ш = З К о > Вийшли з друку нові видання:

НШШІ

ЕКС ПЛУАТАЦ ІЇ

Правила будови і безпечної експлуатації підйомників НПАОП 0.00-1.36-03 Правила встановлюють вимоги до будови, виготовленння, установлення, налагоджен ня, ремонту, реконструкції та експлуатації підйомників, призначених для переміщення працівників з інструментами та матеріала ми на робоче місце і проведення там ро біт з робочої платформи.

Закон України «Про охорону праці» (із змінами і доповненнями на 01.01.04)

«ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ»

Ціна 20 грн.

Г.А. Саранча Г.К. Якимчук

Метрологія, стандартизація та управління якістю

Г. А. Саранча, Г. К. Якимчук. Метрологія, стандартизація та управління якістю У підручнику розглянуто взаємозв'язок метрології та стандартизації в процесі під вищення рівня якості продукції, описано більшість видів метрологічної діяльності. Особливу увагу приділено питанням вибо ру і перевірки засобів вимірювання та метoлoгiчнoï експертизи.

Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на на лежні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гі гієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Ціна 5 грн.

ойИїВ

: Ш ____І !

\іна 18 грн.

ІГ. В. Нікулін], Л. Г. Горяна. Основи безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник для учнів 10-го класу загальноосвітніх нав чальних закладів Матеріали посібника спрямовані на фор мування в учнівської молоді розуміння важливості навичок безпечної поведінки в природі, суспільстві. Від уміння аналізувати життєві ситуації залежатиме стан здоров'я, збереження життя. Ц іна 6 грн.

Серія «Бібліотечка служби охорони праці» Правила устройства и безопасной экс плуатации эскалаторов В Правилах викладені норми, яким по винні відповідати ескалатори. Правила обов'язкові під час проектування, виго товлення, реконструкції та експлуатації ескалаторів. Ц іна 12 грн.

Правила безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха Правила безпеки під час виробництва та спо живання продуктів розділення повітря розроб лені інститутом «Гипрокислород» Мінхімпрому СРСР спільно з НПО «Криогенмаш» Мінхіммашу СРСР. Ці правила розроблені з урахуванням зауважень і опозицій галузевих управлінь і місцевих органів іржгіртехнагляду СРСР, підприємств і організацій га лузей народного господарства, що експлуатують повітро роздільні установки і застосовують продукти розділення по вітря (кисень, азот, аргон) у технологічних процесах. Засто сування Правил на підприємствах є обов'язковим.

Правила устройства и безопасной эксплуатации стационар ных компрессорных установок, воздухопроводов и газо проводов Правила містять вимоги безпеки, що підлягають виконан ню під час виготовлення, монтажу та експлуатації стаціо нарних компресорних установок, повітропроводів і газо проводів. Призначені для інженерно-технічних працівників мі ністерств, відомств, організацій і підприємств, що проектують, виготовляють і експлуатують такі ус тановки, а також для працівників контролюючих організацій. Ціна 12 грн.

Правила технической эксплуатации стаци онарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций Наведені загальні положення з безпечної експлу атації автозаправних станцій (АЗС). Приведені положення про підготовку АЗС до експлуатації^ осінньо-зимових і весняно-літніх умовах; прий мання, збереження і відпускання нафтопродук тів; захист металоконструкцій від корозії; охоро ну навколишнього середовища; протипожежні заходи і техніку безпеки на АЗС.

Ц іна 12 грн.

Електронні збірники: Електронна версія «ДОПОГ» (видання із зміненою структурою)

Європейська угода про міжнародне дорожнє перевезення небез печних вантажів. Діє з 1 січня 2003 року. Територіальне застосування: ДОПОГ являє собою угоду м іж державами і не передбачає наявності будь-якого загального ор гану для забезпечення додержання його положень. ДОПОГ міс тить дев'ять частин.

.............

Електронна версія «Рекомендации по перевозке опасных грузов. Типовые правила» (дванадцяте пере глянуте видання ООН). Ціна з П Д В -

600 грн.

Ціна з П Д В — 600 грн.

П овний п е р е л ік вид ань та п р о д у к ц ії ТОВ «Основа» за п и ту й те у в и д а вн и ц тв і. Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська, 87/30. Тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київській філії АКБ «Новий», МФО 322670 або р/р 260031082 в 4 КФ АППБ «Аваль», МФО 322971. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua e-page: http://www.i.kiev.ua/-osnova

Для одержання видань потрібно виписати рахунок-фактуру, перерахувати гроші на розрахунковий рахунок і надіслати до видавництва лист-заявку. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавництві за довіреністю. Книги можна прир,бати на місці за готівку. Згідно зі ст. 5 (п. 1, 2) закону про ПДВ книги вітчизняного виробництва реалізуються без ПДВ. Посвідчення, журнали, плакати, методичні посібники, прилади, вогнегасники, стенди, знаки, щити, інструмент, 313 - з ПДВ

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2004

СТЕНДИЗ ОХОРОНИПРАЧІ:

- т _рмлення кабінетів, виготовлення стендів, кутків, планшетів з охорони пра ці, безпеки дорожнього руху, цивільної оборони; виготовлення знаків безпеки праці; розробка та друк плакатів, набір інструкцій з охорони праці.

а Ш ЗБЕЗПЕКИДОРОЖНЬОГОРУХУ: < ,|я ,и |

• " • •

• " •

(

• • •

, ”

• " ,

300 ,

)

«ОХОРОНА ПРАЦІ»

ж у р н а л

Н а в ч а л ь н і п о с іб н и к и та п р а в и л а б е з п е к и

Ціна з ПДВ, грн. 16,80 16,80 16,80

( )

комбінованим стенд з двох книжок по 5 листів (20 стендів)

Широкий вибір тематики стендів, варіантів виконання (безкаркасні; на каркасі з пластиковою окантовкою; у вигляді книжки з кріпленням до стіни або на підставці), о Виготовлення з сучасних матеріал»-кольорові пластики, само клейні плівки, ламіноване ДВП. Виконання українською аоо російською мовами, о Виготовлення протягом 10 - 30 днів з моменту оплати. Можливе термінове виконання замовлень, о Доставка багажним відділенням залізниці (або поштою). Ціни подані з врахуванням вартості доставки, о Комплектація стендів-книжок згідно вибраної' тематики. Розроблясмо стенди за тематикою замовника.

*» ■ » *

Г~

]

Твиилмт м а їїі лврвяпвп PfXf (

• "

. -g & ь • |Т “ Ї

І В

)

•

5. 6. 7. 8.

і"ж п н *исш і1

•

1. 2. 3. 4.

•

ІІ ■»äSü

• •

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

«ЯВ*

16,80 4,80 9,60 9,60 26,40

в ід п о в ід і

П л а к а ти з о х о р о н и прац і 1. 2. 3. Деревообробка 4. 5. ( ) 6.

7. 8. 9. 10.

(

( ) 20 2 (42 «60). — .

)

ПДВ.

ІШ

'Ш

іж ш г а с ш і

р е а л із у є :

З н а к и б е з п е к и (на с а м о к л е й н ій основі)

Найменування знака (плаката) 01 (плакат/ (знак, 115 си?) (знак, 265 см2) Ізнак) (знак)

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

1,80 1,80 2.40 2.40 2.40 3.00 1,80 2.40 2.40 2.40 2.40 3.00 3.00

(табличка) (знак, 115 см2) (знак, 230 см2)

! !

Ціна з ПДВ, грн.

(знак)

(знак) (знак) Ітабличка) наліво; направо (табличка) наліво; направо (плакат українською мовою)

: 380

; 220

; 64

; 60

; 42

(плакат)

Тел. (044) 559-19-51

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ П ередплачуйте

на

2004

р ік

удь-яком у відділенні з в ’язку та в р е д а кц ії еукраінськии щ омісячний науково-попу) іу/іярни и журінал для навчального закладу, родини та підприєм підприємства ства ін д е кси : 0 1 2 3 7 - укр., 0 1 8 9 3 - рос.

ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

ціно: на 1 міс - 5 грн. 92 коп., на 6 міс. - 35 грн. 52 коп., на 12 міс. - 71 грн. 04 коп.

йд ош Ій Ь

{ш и р 8 1

українською та російською мовами. Ціна 26,40 грн. Бібліотекожурналу«Охоронапраці»

Тел. (044) 559-19-51

dlyUl

•п р о б л е м и викл ад а нн я к у р с у «БЖД» • лю д ина і побутове се ре д ов и щ е «лю дина і природне серед овищ е • лю дина і виробниче середовищ е • л ю д и н а у н а д зв и ч а й н и х с и туа ц ія х « д о кум е н ти

02100, Київ-ЮО, вул. Попудренка, 10/1 тел. 5 5 1 -9 5 -6 9 , 5 5 1 -9 5 -7 2 e-m ail: osnova@ iptelecom .net.ua

□

Відмінний захист українському виробнику ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2004 р. П еред платити ж урнал м ож на з б уд ь -я ко го м ісяц я по то ч но го р о ку у від д іл е н н і з в ’ я зку

І2Х QXOPОНА ЗДПРА Ц І

Індекси журналів: «Охорона праці» - 74377 «Охрана труда» - 74378

Передплатна ціна:_____ на на на на

один місяць -1 1 грн. 31 коп.; квартал - 33 грн. 93 коп.; півріччя - 67 грн. 86 коп.; рік - 135 грн. 72 коп.

: м. Київ Т а м м о л ( 0 4 4 ) 4а5-9288

м. Л уцьк

Адреса редакції журналу: E-mail: Тел./ф акс: Реквізити:

02100, К и їв -100, вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». m ail@ ohoronapraci. kiev. ua (044) 559-19-51, 558-74-11 р /р 26003000521001 у Першій Київській ф ілії ВАТ КБ «Надра». МФО 322584, код 21601181.

ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ

Р О БО Ч И И ОДЯГ, ВЗУТТЯ, З А С О БИ ІН Д И В ІД У А Л Ь Н О ГО З А Х И С Т У

ВИРОБНИЦТВО ТА ПРОДАЖ

В о л и н ь с п е ц т о р ґ (0332)77-0800 м. В ін н иц я Д о п о м о г а ( 0 4 3 2 ) 38-4795 м. Д н і п р о п е т р о в с ь к Н а р и с ( 0 5 6 ) 771-&426 м. З а п о р і ж ж я і Л а г у н а 2002 (061 ) 224-51 17 м. О л е с с а Ц е н т р Б е з п е ч н о ї праці ( 0 4 8 ) 718-0022

.(0 4 4 ) 4 5 5 -9 7 8 7 (

)

w w w .b e l-p ro te c tio n .c o m

ТОВ «Київське фармацевтичне товариство»

о 12 ° V /

d k

Є н

ми першими приходим о на допомогу!

о -0 В '

А Д І Р Ю

П И Ж

П О Н А Д 1ООО

Іидявідувлм і аптечки )

ЦИ ВІЛЬН А О БО РО НА

( 1)

(044) 451-8800 (багатоканальний) 553 -2 8-21 , 5 59 -7 9-63 , 5 5 8 -1 8-75 w w w .tk o d y a g .c o m .u a

TO B « І Н Т Е П Р О Ф » П Р О П О Н У Є _ Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального д т . захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) Програмне забезпечення для формування припису інспекторами Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду, службами охорони праці Журнали обліку з будівництва 01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 290-74-20, 254-34-55. Тел. моб. 8-039-459-90-55

- аптечка універсальна-1; - аптечка універсальна-2.

- аптечка індивідуальна багатоцільова «Ш видка допомога»; - аптечка медична індивідуальна у наборі; - сумки санітарні великі та малі. За наказом М О З України № 1 8 7 від 0 7 .0 7 .9 8 р. та ДСТУ 3 9 6 1 -2 0 0 0

: шини, комірці, носилки, пристрої штучного дихання, перев'язувальні пакети, комплекти дезактивації (аналог ИПП-8), серветки сороційні, сорбенти, медтехнікатощо.

АПТЕЧКИ СЕРТИФ1К0ВАН1

03146, Київ, вул. Героїв Космосу, 17а Тел./факс: (044) 478-06-84, 478-00-86 w w w .kft.kiev.u a : ^ @ . kiev.ua

У з в 'я з к у з п е р е х о д о м н а ц и ф р о в і л і н і ї н о м е р и т е л е ф о н ів з м ін ю ю т ь с я

З а в ід с у тн о с ті з в 'я з к у зв е р та й те с я у д о в ід к у 0 - 5 9 .

П е ре д б а чува ні нові ном ери: т е л ./ф а к с : 4 0 3 - 0 6 - 8 4 , 4 0 3 - 0 0 -8 6 . А п т е ка « К Ф Т » , тел.: 4 0 3 - 3 2 - 6 5 , 4 0 7 - 6 9 - 3 9