ohorona-pratsi-04-03 by Охрана труда

індекс 7 4 3 7 7

2004

Інтерв'ю з Головою Держнаглядохоронпраці України С. Сторчаком Стан травматизму невиробничого характеру обговорено на засіданні Комітету Верховної Ради України Нові форми нагляду

А *

за охороною праці у будівництві

;

Школа інженера з охорони праці Про заходи щодо поліпшення умов праці на підприємствах Тернопільщини Проблеми виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Автономній Республіці Крим

М атеріал читайте на с. 7

)Ш -ттт ш ш ш

Передчуття весни хвилює кожного. З нетерпінням люди чекають першого весняного місяця і, безумовно, першого весняного свята - 8 Березня. Минулого року весна країни, весна м економічного розвитку, зростання обсягів виробництва вперше була відзначена стійкою тенденцією до зниження виробничого травматизму. Неоціненну допомогу керівникам підприємств у створенні безпечних умов праці надає санітарно-епідеміологічна служба України, що в 2003 р. відсвяткувала своє 80-річчя. Уперше за останні роки на підприємствах Києва збільшилась кількість працюючих, але, на жаль, збільшилась і кількість тих, хто працює у шкідливих та небезпечних умовах. На сьогодні посиленої уваги гігієністів потребують понад 97 тис. робітників, з них 35% - жінки. Тому минулого року особливу увагу було приділено підвищенню ефективності роботи фахівців відділень гігієни праці районних СЕС. Координує роботу понад 60 фахівців, з яких дві третини - жінки, завідувачка відділення гігієни праці Київської санепідстанції Ірина Георгіївна Кононова. До очолюваної нею структури входять кілька лабораторій, що контролюють дотримання санітарно-гігієнічних норм під час виконання трудового процесу, проводять атестацію аналогічних відомчих санітарно-промислових лабораторій. Сьогодні не вистачає коштів на розширення лабораторної бази. Та завдяки співпраці з Фондом соціального страхування від нещасних випадків за регіональною програмою отримано 150 тис. грн., які підуть на придбання лабораторного обладнання. У підрозділах не вистачає працівників, але незважаючи на це, в усіх районах міста на 15% збільшилась кількість комплексних та поглиблених обстежень підприємств. Проведено 6301 перевірку, з них 1361 - із залученням лабораторних підрозділів, виявлено близько 13,5 тис. порушень санітарних норм і правил. Співробітники відділення постійно проводять навчання для працівників районних підрозділів і самі навчаються в Університеті підвищення кваліфікації медичних працівників. СЕС разом з Головним управлінням охорони здоров’я і медичного забезпечення Київської міськдержадміністрації веде роботу за кількома міськими програмами: «Здоров’я киян», «Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки». З територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Київській області та місту Києву вже протягом п’яти років розробляються плани комплексних спільних перевірок підприємств. Лише у взаємодії всіх зацікавлених сторін можливо закріпити позитивні зрушення у створенні безпечних умов праці.

Редакція журналу «Охорона праці» вітає жіночий колектив Київської міської санепідстанц ії з М іж народним жіночим днем, бажає успіхів в їхній нелегкій, але вкрай необхідній роботі.

На знімках: завідувачка відділення гігієни праці Київської міської санепідстанц ії І. Кононова; колектив відділення гігієни праці; лікар-лаборант В. Корнєєва зважує хімічний реактив; лікар-лаборант Л. Доценко д о сліджує на фотоелектрокалориметрі КФК-2 наявність шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Фото В. ОВЧАРУКА

Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники! Держнаглядохоронпраці України; редакція ж урналу «О хорона праці»

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г. №

3 (117)/2 0 0 4

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця__________________________________

Зміст Управління ох оро ною праці С. СТОРЧАК В. МАЦІЯКО Ю. МАРИНЧУК с. ПОПОВИЧ К. ЦВІГУН Н. БЕЗУГЛА Л. БЕЗУГЛИЙ Ю. ГЕРАСИМЕНКО Т. В1ДЕНЄЄВА В. СОПІЛЬНЯК

Безпека праці — пріоритет державної політики Надійний помічник у роботі Бути пропагандистом нових ідей Господиня газу Волинського краю Гіркий урок не пройшов марно Сила і безсилля виконавчої влади За дверима «хлібної республіки» Про роботу державного нагляду в нафтогазовому та хімічному комплексах Така «проста» робота — служіння Закону Порушення стають нормою життя?

З 6 6

7 10

12 14 16 18

Безпека праці В. ЗАХАРОВ В. Г. Л. В. Г.

КОБЕЦЬ ЩУРОВ БЕЗУГЛИЙ ГЛУЩЕНКО КОСТЕНКО

Невиробничому травматизму — надійний заслін «Будівельний патруль» — нова форма нагляду за охороною праці Недоліків багато, а справ мало Сталь загартовується... з ризиком для працівників Проти сили інерції Хто шукає, той — знаходить Занедбане господарство

21 23 26 28 ЗО 33 36

Швшя® Йнж@и®^(°] § ®ж@[°)®ик] Г. ЛЕСЕНКО

Опрацьовуємо систему управління охороною праці

В. СОПІЛЬНЯК В. ЗАХАРОВ

Корінь зла — в хибному підході Державному реєстру — «зелене світло»

39 40

Соціальна політика Н. БЕЗУГЛА Г. ЩУРОВ

Експерту — належне місце Підтримка та милосердя

43 45

Офіційний розділ

В. САПОЖНИКОВ О. НОВИК

Держнаглядохоронпраці повідомляє Слідами наших публікацій За листами читачів Коментують податківці Нормативні документи Якщо ставитися з належною відповідальністю «Пожекспо—2004»

47 48 49 53 54 54 55

© ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географ ічних назв та інш их відомостей несуть автори публікацій. Рукописи За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп'ютерний набір — І. Пилипенко. Комп'ютерна верстка — 0. Батура, Г. Борецька, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніненко. П ід писано до друку 09.03.2004. Формат 60x84/8. Папір — крейдований. Д рук — офсетний. Ум. друк. арк. — 7,44. Обл.-вид. арк. — 9,61. Тираж 11 384 прим. Зам. № 04-3274. Надруковано в друкарні »Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська, 1.

. — 22 031 . Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації безпеки життя

не рецензуються.

Д° Щ т jnyfiwy

— 558-74-11

головний редактор журналу «Охорона праці»

— начальник Головного управління державної інспекції з ядерної і радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України

559-53-44

—

Ш а н о в н і читачі!

558-36-03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

— 269-45-31

начальник управління безпеки транспорту Міністерства транспорту України

У липні 2004 р. журналу «О хорона праці» виповнюється 10 років. Редакція журналу підбиватиме підсум ки роботи і намічатиме творчі

— 228-02-51

керівник управління апарату Ф П У з питань охорони праці та здоров’я

— заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи ж ур на л у «Охорона праці »

558-74-18

— начальник теруправління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області

(0322)97-16-73

—

плани на майбутнє.

539-09-63

начальник відділу охорони праці ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»

Для нас важливо знати вашу д ум ку про журнал, оскільки ми працю-

— перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

2 2 0 -1 2 -4 6

Лесенко Георгій Георгійович —

ємо тільки для вас, прагнемо разом

завідувач лабораторії проблем страхування об’єктів підвищеної небезпеки та соціального страхування від нещасних випадків

з вами шукати шляхів удосконалення

Національного науково-дослідного інституту охорони праці

системи управління охороною праці,

заступник Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці

поліпшення профілактики травматизм у, зниження аварійності на підприУ зв'язку з цим з нового р о ку ми

«ЩО Я ДУМАЮ ПРО СВІЙ ЖУРНАЛ» і просимо від-

завідувач відділу науково-технічного редагування та зв'язку з громадськістю

на

запитання:

«Щ о

вам

559-60-63

— 220-72-94

— заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

, докт техн. наук

вводимо рубрику

повісти

220-04-95

—

заступник Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці

ємстві.

4 4 0 -6 1 -0 1

—

551-95-69 441-97-52

Головний редактор 558-74-11

подобається в ж урналі, що вас не

Яковенко Микола Г ригорович Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи

влаштовує у його змісті?» і «Яким

Єршов Сергій Олександрович

55 8 -7 4 -1 8

Заступник головного редактора

темам, на ваш погляд, потрібно приділити увагу у 2004 і наступні роки?»

Теличко Костянтин Едуардович

5 5 1 -9 5 -6 9

Завідувачка редакційного відділу Г аврилюк Лариса Андріївна

5 5 8 -3 6 -0 3

Завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю

До

10-річного ювілею ж урналу

Осіянов Анатолій Якович

редакція оголошує конкурс на кра-

55 8 -3 6 -0 3

щу аналітичну статтю, де будуть порушені актуальні проблеми охорони праці та запропоновані конкретні

5 5 9 -6 0 -6 3

Редактори:

Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл. (062) 30 4 -3 4 -5 3 по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій Рівненській та Чернівецькій обл.

шляхи їх вирішення. П ерем ож ці конкурсу будуть нагороджені грошовими преміями:

(0382) 5 5 -6 3 -3 3 по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл. (0482) 22 -92 -41 по Харківській, Полтавській та Сумській обл. (0572) 9 9 -5 0 -7 7

I м іс ц е —

1 0 0 0 г р н .;

II м іс ц е —

7 0 0 г р н .;

по Л ьвівській, Волинській, Івано-Ф ранківській та Закарпатській обл.

III м іс ц е —

3 0 0 гр н .

по Дніпропетровській та Кіровоградській обл.

Трьох авторів буде н а го р о д ж е но заохочувальним и прем іям и по 100 грн.

(0322) 7 4 -3 8 -1 3 (056) 7 2 9-3 3-02 по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим (056) 72 9 -3 3 -0 2 Фотокореспондент

Термін подачі статей на конкурс — до 1 червня 2004 р. Р е д а кц ія ж у р н а л у

55 1 -9 5 -6 7 Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

5 5 9 -4 8 -3 1 ,5 5 8 -7 4 -2 7 5 5 1 -9 5 -6 5 ,5 5 8 -9 2 -5 6 559-19-51 5 5 9 -6 2 -7 9 ,5 5 1 -9 5 -6 8

02100, К и їв -1 00 , вул. Попудренка, 10/1. E -m a il: m ail@ ohoronapraci.kiev.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Н А Ш І ІН ТЕР В'Ю

Корот ким рядком П ід час р о б о ч о ї

БЕЗПЕКА ПРАЦІ -

п о їз д к и

З а п о р із ь к ій області 18 лютого 2 0 0 4 р . Голова Д ерж наглядохоронпраці С . Сторчак зустрівся з головою о б л д ер ж ад м ін іс т р ац ії В. Б е р е з о в с ь кн м . Були о б г о в о р е н і актуальні п р о б л е м и , п о в'язан і з б е з п е к о ю життєдіяльності в р е г іо н і. В ід м іч е н о , що керівництво Комітету н ал аго д и л о більш активну співпрацю з питань о х о р о н и пр ац і із З а п о р ізь ко ю о б л д ер ж ад м ін іс т р ац іє ю . Н а м іч е н о шляхи п о си л ен н я впливу д е р ж а в н и х структур на роботодавців щ одо створення зд о р о в и х і б е з п е ч н и х ум ов п р ац і. Того ж д н я С . Сторчак взяв участь у з а с ід а н н і р о з ш и р е н о ї р а д и т еруправління Д ерж наглядохоронпраці по З а п о р із ь к ій області. Н а з а с ід а н н і б ул о підбито п ід с у м к и роботи теруправління за 2 0 0 3 р . З а з н а ч е н о , що п о р я д із значн и м зростанням обсягів виробництва в області, що становив 2 0 ,5 % , рівень смерт ельного травматизму зм ен ш и вся на 14% , і ця тенденція зберігається в ж е протягом кіл ь ко х останніх р о к ів . Ц е сталося значн о ю м ір о ю зав д яки п о си л ен н ю н а г л я д о в о ї діяльності з б о к у інспект орського с кл а д у т еруправління. У роботі зас ід а н н я взяли участь п ер ш и й заступник голови о б л д ер ж ад м ін іст р ац ії А . Світлицький, голова о б л п р о ф р а д и Г. Г а п о н е н к о , президент о б л ас н о го с о ю з у пром исло в ц ів та п ід приєм ц ів П . Ванат, начальник управл іння в и ко н а в ч о ї д и р е к ц ії Ф о н д у соціального страхування від нещ асних випадків на виробництві та п р о ф ес ій н и х захворю вань у З а п о р із ь к ій області М . Чос, ке р ів н и к и управлінь і відділів т еруправління. п о

ДЕРЖАВНОЇ

аомто

Час показав, що за період проведення адм ініст рат ивних реформ сист ем а державного нагляду за охороною праці за знала зн а чн их змін. Причому не на кращ е. В умовах ринкових перет ворень, п ер еходу від галузевого п р и н ц и п у управління економікою до функціонального було іст от но послаблено увагу до ст ворення б езп еч н и х умов праці. К раїн у пот ря сали ст раш ні т рагедії, резонансні аварії, зрост ання т равм ат изму на виробницт ві. Щоб зм ін ит и сит уацію , яка склалася, Указом П резидент а У країни у вересні 2002 р. було відновлено Д ерж авний ком іт ет У країни з нагляду за охороною праці як сам ост ійний цент ральний орган виконавчої влади. Що це дало країні? Н аскільки безпечним и ст али умови п ра ц і? Якою є т енденція т равм ат изм у? Що зм інилося в управлінні охороною праці на держ авном у рівні? На ці т а інш і запит ан н я редакції ж урн алу відповідає Голова Д ерж наглядохоронпраці С ергій Олександрович СТОРЧАК. — С ергію О л е кса н д р о в и ч у, м и нуло півтора р о к у , як Комітет о д е р ж а в н о в и й статус. Я кі зм іни сталися в його робот і? — Якщо судити за підсумками минулого року, можна впевнено сказати: ефективність державного нагляду в усіх сферах господарства значно підвищилася. Кардинально змінено вертикаль управління охороно ю 300000 250000

праці, яка максимально адаптована до нових економічних умов. Нам вдалося при зростанні виробництва в країні зменшити рівень загального травматизму порівняно з 2002 р. на 5%, смертельного — на 4,5%. Зменшилася кількість смертельних випадків на підприємствах вугільної промисловості, агропромислового комплексу, машинобудування. 2500

2279 2334

243025

200000 1 150000

х І 100000 111627 т т

80450

50000

1993

1994

1995

64775

1996

54510 1997

24847 1998

1999

2000

2001

2002

2003

Динаміка валового внутрішнього продукту та виробничого травматизму: — ВВП;

— травмовано;

— загинуло.

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4 З

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

Проте становлення органів державного нагляду дава— П р о це вже не р а з говорили. А ле як р е а л ь н о лося нелегко. У 1993 р. після прийняття Закону «Про це зробит и? охорону праці» і створення Держнаглядохоронпраці від— Я, мабуть, своєю відповіддю викличу критику на мовилися від суто галузевого принципу нагляду, що свою адресу, але скажу — ми беремося за це і зробипризвело деякою мірою до нівелювання його у вугільній, мо. 3 цією метою ще з 1998 р. ми активно співпрацюєнафтогазовій промисловості, металургії та ін. Знеособмо з Адміністрацією з безпеки праці в гірничій промислений підхід за принципом «усі галузі однакові» мав не ловості С Ш А. За цей період на наші шахти надійшли просто негативні наслідки, а й підірвав деякою мірою газоаналізатори на суму 100 тис. доларів С Ш А. В рамоснови, закладені роками. І якщо додати до цього чисках спільного проекту щодо запобігання вибухам вугільленні реорганізації системи на фоні змін форм власносного пилу на 30 шахтах впроваджено та ефективно виті в суспільстві, то не треба довго шукати причини того користовуються осланцювачі (мінідастери) гірничих викатастрофічного стану виробничого травматизму, який робок американського виробництва, а також фільтри ми мали у 2002 р. для очищення шахтних вод, виробництво яких за америЧас вимагав від нас кардинально змінити саму ідеоканською технологією і за їхні кошти було налагоджено логію здійснення державного нагляду за безпечним вена українських підприємствах. Результати цього спільноденням робіт. го проекту отримали найвищу оцінку як експертів С Ш А, — У чом у суть цих зм ін ? так і українських шахтарів. — Без революційних перетворень ми докорінно зміниУ зв язку з цим американським урядом прийнято ріли політику, орієнтуючи її на спеціалізовані види нагляшення продовжити успішне співробітництво в галузі підду. Створено гірничі та металургійні округи, міжрегіовищення безпеки праці шахтарів України. Вже виділено нальні інспекції у нафтогазовидобуванні, за охороною 800 тис. доларів на проект поліпшення схем провітрю надр і переробкою корисних копалин. вання, який здійснюватиметься на шахтах «СуходільськаВ и ко р и сто в ую ч и н а п р а ц ю в а н н я ДержгіртехнагляСхідна» і «Південнодонбаська» № 3, а також 1,5 млн. ду, колиш ньої техн ічн ої інспекції проф спілок, досвід провідних країн Європи, Америки, нами введено систему орга ніза ції держ авного нагляду за безпечним веденням робіт, яка б а зується на принципах промислової безпеки. Тобто стану захищ еності людини та суспільства від можливих негативних наслідків виробничих пр о цесів, що більше відповідає сьогоднішнім пріоритетам наш ої діяльності. І минулий рік був роком випробування та реалізації закладеної нами нової ідеології. Центральний апарат, територіальні управління в першу чергу вживали заходів, спрямованих на запобігання аварійним ситуаціям, підвищення безпеки виробництва, удосконалення наглядової діяльності. Було проведено по1998 1999 2000 2001 2002 2003 над 200 тис. оперативних обстежень, Динаміка групових нещасних випадків у вугільній промисловості, призупинено більш як 240 тис. об'єктів під час яких було смертельно травмовано 5 і більше працівників: і робіт, притягнено до відповідальності - кількість травмованих; □ — кількість групових НВ; □ — у т. ч. смертельно. понад 60 тис. працівників, з яких кож ний шостий — керівник підприємства. Без перебільшення можна сказати, що рік діяльності доларів для впровадження на шахтах американської техніки та технології підземного буріння довгих горизонКомітету в новому статусі став для нас якоюсь мірою істальних свердловин для дегазації виїмкових полів. питом: зможемо оволодіти ситуацією щодо посилення Враховуючи напрацьований досвід, ми з повною впевнагляду чи ні? Чи доб'ємося запобігання аварійності на неністю можемо сказати, що і ці, дуже важливі для гаоб'єктах підвищеної небезпеки, особливо на шахтах лузі проекти будуть успішно завершені. Донбасу? До речі, вперше за останні півтора року у вугільній — Так, перспектива досить оптимістична. А л е це в майбутньому, а щ о робити сьо год н і? А д ж е з а стапромисловості не сталося жодної резонансної аварії, а на 98 шахтах з 207 взагалі не було жодного випадку тистикою вугільна галузь п о ки залишається н а й загибелі шахтарів. І все ж, якщо говорити про вугільну більш а в а р ій н о ю і т равм онебезпечною ? галузь, тут рівень виробничого травматизму ще залиша— Безумовно. С аме тому до вугільної галузі у нас ється високим. підвищена увага. Досконало володіючи усіма технологіПотребує комплексного вирішення проблема дегазаями, ми повинні ще на стадії технологічного процесу зації вугільних пластів — метан залишається одним з гопобігти виникненню аварійних ситуацій. Можливо, вперловних ворогів шахтарів. За оцінками спеціалістів, тільше в минулому році ми відчули результат від виконаних дій. ки в Донецькому і Луганському регіонах його запаси становлять 13 трлн. м3. Небезпечний газ треба вилучаМи змушені були ввести зовсім новий захід — особлити з вугільних пластів не тільки з метою запобігання вивий режим нагляду. Суть його полягала в тому, що на тих бухам, але й використовувати його в енергетиці. Цей підприємствах, де стан справ у сфері промислової безнапрям надрентабельний, але для цього необхідні інвеспеки оцінюється як небезпечний, наші органи беруть на тиції та нові технології. себе функції відомчого нагляду. І якоюсь мірою підміня-

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

ють його. Ми скасовували всі відступи від правил безпеки, наші інспектори цілодобово чергували на шахтах. Але це крайні заходи. За невидимою роботою інспектора стоїть величезна праця, при повному розумінні якої всіма сторонами, і в першу чергу роботодавцем — стабільне і безаварійне функціонування підприємства. Крім того, Комітет налагодив конструктивну взаємодію з керівництвом Мінпаливенерго. Наші протиріччя свого часу не переросли в антагонізм, а навпаки, допомогли нам знайти спільні шляхи вирішення нагальних проблем. Це стосується і зупинок об'єктів, і конвеєрних стрічок, і проведення підривних робіт. Вугільна промисловість вступила сьогодні в стадію докорінної реконструкції. Уряд запланував поетапні кроки, які дадуть можливість згодом вийти з кризи. — С ьогодні намітилася тенденція д о відновлення виробницт ва, але з використанням застарілого, зн ош е но го устаткування, яке не в ід п о від а є вимогам б езп еки праці. Більшість п р а ц ю ю чи х втратила п р о ф есійні навички, нехтує п р а ви л а безпеки, п о р уш ує трудову і технологічну дисципліну. П о н а д 2 5 тис. п р а ц івн и ків щ о р о к у через це травмуються н а ви робництві. Які заходи, в ж и в а н і о р га н а м и д е р ж н а гляду, Ви віднесли б д о н айбільш ефективних? — Своє першочергове завдання ми вбачаємо в тому, щоб змінити ставлення як власника, так і самого працівника до проблем, пов'язаних з безпекою праці. Адже більше половини нещасних випадків трапляється саме через людський фактор. Змінити ставлення до проблеми, підняти культуру виробництва буде вигідно і з економічної точки зору. Взагалі, цей процес довготривалий, тому що йдеться не просто про ряд реорганізаційних заходів, а про певну зміну в психології людей. Тому й прагнемо вводити нові форми та методи роботи. Скажімо, з року в рік зростають обсяги будівельних робіт, а справжніх спеціалістів у цій галузі, на жаль, не вистачає. Тому й зріс рівень смертельного травматизму. Нами було введено зовсім нову форму нагляду — «Будівельний патруль». Інспекторами здійснюється оперативна перевірка будівельних об'єктів і ведеться жорсткий контроль за станом безпеки ведення робіт. А бо, наприклад, у гірничорудній галузі. В минулому році ми двічі проводили спеціальні наради з керівниками гірничо-збагачувальних комбінатів за участі представників Мінпромполітики, «Укррудпрому» та науковців. Розглядалися і проекти планів розвитку гірничих робіт на підприємствах Кривбасу з наданням відповідних пропозицій та зауважень. Такий глибокий аналіз проблем галузі дав змогу розробити на підприємствах плани технічного переоснащення і переконати нових власників поступово збільшувати обсяги їх фінансування. Тому особливо важливі функції покладаються на державний нагляд, який разом з провідними спеціалістами-виробничниками повинен відслідковувати процеси технічного переоснащення. Ми повинні більш рішуче впливати на рішення власника щодо інвестування заходів, які підвищать рівень промислової безпеки на виробництві. — Як Ви вважаєте, чи відбуваються зм ін и в п с и х о л о г ії вла сн и ка щ од о створення таких умов, коли п р а ц ів н и к почувається н а р о б о ч о м у м іс ц і н а д ій н о і за хищ ен о? — Власність — це не стільки багатство, скільки відповідальність за виробництво, за його розвиток, за безпеку людей, які на ньому працюють. Нові власники, як правило, вміло розпоряджаються фінансами, але не завжди з розумінням ставляться до питань промислової безпеки. Але ж саме ці питання тісно пов'язані з процесами розвитку підприємства.

Н А Ш ! ІН ТЕР В'Ю Такий важіль ринкової економіки, як конкуренція, змушує роботодавців економити витрати на безпеку праці з метою зниження собівартості продукції. Проте конкурентоспроможність продукції визначається не стільки собівартістю, скільки її якістю, якої неможливо досягти за умов незадовільного ведення робіт. Тому вже зараз ряд підприємств України активно впроваджує систему управління охороною праці, яка грунтується на проведенні аудиту промислової безпеки та повністю відповідає вимогам міжнародних стандартів. Це дає змогу значно знизити рівень травматизму і відкриває можливість раціонального використання коштів, спрямованих на охорону праці. Тим більше, що торік постановою Кабінету М іністрів затверджено перелік заходів і засобів з охорони праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються у валові витрати. Це дає можливість роботодавцям застосовувати пільгове оподаткування заходів, спрямованих на охорону праці. — В до ско на л ення б у д ь -я к о ї діяльності н е р о з р и в н о п о в 'я за н о з подальш им у д о скон ал ю ван н ям і з а к о нот ворчої бази. Щ о Комітетом з р о б л е н о в цьом у н а п р я м і м инулого р о к у ? — Урядом прийнято низку важливих документів, які внесли певні корективи в нашу діяльність. Направлено до Верховної Ради проект Закону «Про поводження з вибуховими матеріалами», над яким впродовж останніх 5 років працював весь склад Міжвідомчої ради з вибухової справи при Комітеті. Це перший закон у нашій країні, який забезпечуватиме правове регулювання відносин в одному з найнебезпечніших видів діяльності — поводженні з вибуховими матеріалами. До речі, в Англії аналогічний закон було розроблено ще в XIX ст. Затверджено новий порядок видачі дозволів, що значно спрощує цю процедуру. Відтепер вони видаються тільки відповідно до переліку робіт і об'єктів, затвердженого Урядом. Прийнято постанову про порядок здійснення державного нагляду в сфері державного страхування від нещасних випадків на виробництві. На Комітет покладено функцію нагляду за проведенням Ф ондом профілактичних заходів. До Кабінету Міністрів направлено проект нової редакції положення про розслідування нещасних випадків — основного документа наш ої системи. Проект передбачає не враховувати нещасні випадки на виробництві, що сталися з працівниками, які перебували в стані алкогольного і наркотичного сп'яніння, вилучено травматизм невиробничого характеру. Державний нагляд буде розслідувати, крім смертельних, також нещасні випадки з тяжкими наслідками. — Говорять п р о о ч ік у в а н і зм ін и в нагляді з а о б 'є к тами п ід в и щ е н о ї небезпеки. — Щ е в 2001 р. набрав чинності З акон «Про о б 'є кти підвищ еної небезпеки». Він регулює діяльність тих підприємств, а вар ії на яких можуть заподіяти шкоду третім особам , і максимально адаптований до м іж н а родних норм в галузі техногенної та пром ислової безпеки. Кожний керівник підприємства, на якому знаходяться об'єкти підвищеної небезпеки, зобов'язаний провести їх обов'язковий облік, скласти декларацію безпеки, в якій буде викладено стратегію запобігання аваріям, і застрахувати можливу-шкоду третім особам. Тобто тим, хто безпосередньо не бере участі у виробництві. Всі об'єкти підвищеної небезпеки вносяться до Д ержавного реєстру, і таким чином кожен регіон матиме дані про ступінь небезпеки виробництва. Новий еконо-

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4 5

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

мічний механізм передбачає перенесення навантаження за можливі наслідки аварій з державного бюджету на солідаризовані кошти самих власників, що більш за все відповідає принципу держави з ринковою економікою. — Крилатим став вислів <гвзаєм одія з соціальним и партнерами». Чи є необхідність Комітету розвивати співробітництво з інш им и о рган ізац іям и і чи не д о водиться п р и цьом у відволікатися н а виріш ення яких-небудь ст оронніх п р о б л е м ? — Безпека на виробництві — це складний, багатогранний процес. Чим ширше коло його учасників, тим дієвішими можуть стати результати. Уже підписано угоду про співробітництво з Ф едерацією роботодавців України, ЦК профспілки трудящих металургійної та гірничорудної промисловості, спільний наказ з М інтрансом, готується угода з М НС. Нещодавно було проведено спільне засідання колегії Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Комітету з питань промислової безпеки в цьому потужному промисловому регіоні, де також було підписано Угоду про співробітництво. Ми активізуємо діяльність обласних рад з питань безпечної життєдіяльності населення в регіонах. Налагоджуємо взаємодію з депутатським корпусом. Це дасть можливість вивести питання промислової безпеки на виЩО

яД У М А Ю

щий законодавчий рівень. Вже зараз відчуваємо повну підтримку комітетів Верховної Ради паливно-енергетичного комплексу, промислової, екологічної політики, соціальної політики та праці. Щ о ж до проблем, не властивих нашій роботі, то вони в першу чергу пов'язані зі спробою деяких структур взяти на себе частину повноважень Комітету. Д о речі, за визнанням М іжвідомчої ради С Н Д з пр о мислової безпеки, створена в Україні система держ авного нагляду за о хор оно ю праці найбільш ефективна серед усіх пострадянських країн, оскільки о р га нічно поєднує в собі питання управління охор оно ю праці та держ авного нагляду за промисловою безпекою. Держнаглядохоронпраці — це єдиний організм. Будьяке втручання в цілісність цієї структури може призвести до непередбачених наслідків. Тому коли йдеться про здоров'я та життя людей, які працюють на підприємстві, в першу чергу необхідно керуватися заповіддю Гіппократа «Не зашкодь!» Сьогодні у нас є достатньо повноважень і важелів, щоб система працювала на повну силу. Високий професійний рівень, знання всіх без винятку технологічних процесів та організованість — запорука того, що належний рівень промислової безпеки на підприємствах України буде забезпечено.

П Р О С В ІЙ Ж У Р Н А Л _________________

НАДІЙНИЙ ПОМІЧНИК У РОБОТІ

а 10 років існування науково-виробничий щомісячний журнал «О хорона праці» здобув ш ироку аудитор ію серед керівників, спеціалістів і працівників служб охорони праці підприємств агропром ислового комплексу Д ніпропетровської області. В журналі дохідливо і в повному обсязі висвітлюються питання управління о хор оно ю праці, організації роботи відповідних служб. У необхідних обсягах висвітлюються питання соціального страхування працюючих від нещасних випадків та професійних захворювань. О собливо важливим є те, що в журналі друкуються матеріали про зміни в нормативній базі з охорони праці, що дає можливість своєчасно вносити корективи в р об о ту державних інс-

пекторів, а та ко ж служб о хор они праці підприємств. Хочеться відзначити рубрику «Запитували? Відповідаємо!», в якій спеціалісти вичерпно відповідають на злободенні запитання. У розділі «Безпека праці» детально аналізуються обставини та причини нещасних випадків зі смертельними наслідками. Хочу побажати редакції журналу «О хорона праці» творчого підйому і процвітання, а також друкувати в «Офіційному розділі» більше нормативно-правових актів з охорони праці. В.

в АПК

М А Ц І Я К О , начальник Дніпропетровської Д Ю П

БУТИ ПРОПАГАНДИСТОМ НОВИХ ІДЕЙ пеціалісти Іллічівського м ор ського торговельного порту знають журнал «О хорона праці» з перших номерів, завжди чекають його виходу, уважно читають і знаходять у ньому багато корисної інформації. Але хочеться більшого. 22 січня на базі порту відбулося засідання робочого профільного Комітету з екології та охорони праці А соціації морських портів України «Укрпорт». На ньому було висловлено ряд побажань на адресу редакції, про які ми вас хочемо поінформувати. Хотілося б, щоб журнал був не тільки чисто інформаційним виданням, а став методичним посібником, засобом заочного навчання та обміну досвідом для спеціалістів служб охорони праці, активним пропагандистом нових ідей, підходів і методів вирішення найбільш актуальних проблем охорони праці, навіть таких, які здають-

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

ся на перший погляд незвичними. На сторінках журналу поки що немає матеріалів, присвячених питанням управління промисловою безпекою (управління ризиками), про досвід декларування об'єктів підвищеної небезпеки, сертифікацію підприємств і виробництв за вимогами міжнародних стандартів, з питань економічного та мотиваційного регулювання, актуалізації нормативно-правового забезпечення. Бажано розміщувати більше матеріалів, підготовлених спеціалістами-практиками, в яких висвітлювався б їхній особистий досвід роботи тощо. Вважаємо доцільним ввести в журналі такі рубрики: «Увага — досвід!», «Круглий стіл», «Дискусійний клуб», «За кордоном», «Міжнародні стандарти управління». Ю . М А Р И Н Ч У К , заступник начальника з охорони праці та екології Іллічівського морського торговельного порту

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ПОВАГОЮ ПРО ДИРЕКТОРА

ГОСПОДИНЯ ГАЗУ

т л ш сь ко т

П еред зуст річчю з Ларисою Соколовською до м ої х рук цілком випадково пот рапило довідково-біограф ічне видання «Хто є х т о на Волині. Видат ні зем ля ки», що побачило світ у К иєві в 2003 р. Т о ж в іменному показчику за сл у ж ен и х лю дей област і сп о дівався н ат р апит и на ім'я героїні м айбут ньої р о зповіді, аби позн айом ит ися з її біографією , вреш т і, з колект ивом , я к и й вона очолює. Я к -н е-я к , а ВАТ «Волиньгаз» є одним із найбільш ж и т т єво ва ж л и в и х для економ іки т а н аселен н я област і п ід п р и єм ст в. І був розчарований, коли серед 236 вказан их п р ізви щ не відш укав т ого, я ке цікавило. — Мабуть, я не вписуюся в ко- вини поки що досягти цього не вдаво було купити не те що вогнегаснило тих, кого удостоїли своєю увагою лося. ки, а навіть звичайну кошму на вивидавці цього довідника,— посміхнуСеред показників роботи газовипадок загоряння на автотранспорті лася Лариса М иколаївна, коли виків нема даних про виробничий з перевезення балонів зрідженого словив їй своє здивування щодо татравматизм. Вже добрих два десятгазу. Тож не раз виходили на лінію кого незрозумілого добору імен.— ки років у звітах він відсутній. Так заавтомобілі без первинних засобів Та мені, повірте, байдуже. Найбільведено ще з часів, коли ВАТ «Вопожежогасіння. Це врешті й призвеше, чим дорожу, так це довірою трулиньгаз» очолював Р. Галянт, успішло до біди — одного дня повністю дового колективу об'єднання, який но зберігає цю традицію й Л. С окозгорів автомобіль, яким транспортуочолюю лише три роки. М ені легко ловська. І реалізувати такі досягненвалися газові балони. і приємно працювати з людьми, які ня вона, як, врешті, і добре знають свою справу. П орозуколективи головного під- І Колекти в ВАТ «Волиньгаз» мілися ми досить швидко. Адже до приємства, районних уп- ч р о ків працю є без н ещ асн и х призначення на посаду 15 років керавлінь газового госповипадків на виробництві. рувала Ківерцівським управлінням дарства (УГГ) та їх дільгазового господарства, що стало ниць, у змозі завдяки Тому, перебуваючи вже на посасправжньою школою фахового за своєму заступникові з питань о хороді керівника обласного об'єднання гартування та адміністративної мудни праці П. Новосаду. — Виробничі показники створю -підприємств, Л. С околовська без рості. зволікань дала вказівку закупити все Доволі нелегкий у психологічноють люди,— вважає Л. С околовнеобхідне п р о ти п о ж е ж не спорядму плані період, коли довелося вчиська.— А запорукою їхньої продукж ення для н а я в н о го а в т о т р а н тися керувати півторатисячним ко тивної праці значною м ірою є сприспорту. лективом, людьми, робочі місця яких ятливі та безпечні умови праці. Це Це був лише початок роботи, дислоковані в районах області, для безпосередньо стосується та ко го спрямованої на досягнення основних Л. Соколовської вже позаду. Тоді, у специфічного підприємства, яким є нормативів безпеки та гігієни праці, вже далекому 1988 р., їй, як високонаше. Ось чому розглядаю охорону запобігання випадкам виробничого го рівня фахівцеві, вкрай доброзичпраці перш за все як забезпечення травматизму, професійних захворю ливій у стосунках з колегами, повірипрацівників усім необхідним, що мовань і аваріям. Тепер усі працівники ли люди. Навіть багатьом досвідчеже уберегти їх від впливу небезпечним спеціалістам довелося визнати них і шкідливих факторів під час повзабезпечені спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуальноза нею глибоку обізнаність зі специсякденного обслуговування газорозго захисту. Щ о р іч н о також виділяподільного устаткування та приладів. фікою підприємства, а також уміння ються необхідні кошти для забезпеЦього її навчило життя. Щ е й достворювати і підтримувати психолотепер вряди-годи згадує страшний чення працюючих спецхарчуванням, гічно здоровий мікроклімат. Нові придбання медикаментів, проведенвипадок, свідком якого їй довелося власники підприємства довірили їй ня організаційно-оздоровчих захообіймати таку відповідальну посаду, бути. На час її роботи у Ківерцівдів. ському управлінні газового го спо і на рівні регіональних структур нікоТільки у 2003 р. були утеплені видарства через брак коштів неможлиму з представниць прекрасної поло-

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4 7

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

робничі та службові приміщення у Нововолинському, Ратнівському, Ковельському, Горохівському УГГ, Луцькій ГНС та на головному підприємстві, а також реконструйовані системи опалення, приміщ ення котелень і топочних виробничих підрозділів оснащені газосигналізаторами. Знайшлися також кошти для обладнання приміщень для сушіння спецодягу та спецвзуття в Ківерцівському УГГ, приведення у відповідність до нормативних вимог системи штучного освітлення в Ковельському, Нововолинському УГГ та на головному підприємстві. Потрібну суму було виділено на чергову атестацію робочих місць за умовами праці, встановлення пільг та компенсацій працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, на проведення протипожежних заходів у всіх структурних підрозділах ВАТ «Волиньгаз». А ще протягом року придбано путівки на санаторно-курортне лікування для багатьох працівників об'єднання. Сума витрат на вирішення питань охорони пр ац і у ВАТ м инулого р о ку становила понад 477 тис. грн. — Налагоджений трудовий процес, суворе дотримання правил безпеки, створення належних умов праці та відпочинку позитивно позначаються на виробничих пока зн иках,— робить висновок співрозмовниця.— Візьмемо хоча б дуже важливий для нас показник — платежі за спожите паливо. Звичайно, те, що у попередньому році він сягнув 120%,— це неабияка заслуга наших абонентів, які усвідомлюють, що за надані блага треба платити. Крім поточних платежів, відбувається й часткове погашення накопичених боргів. Ми ж, у свою чергу, прагнемо надавати послуги споживачам вчасно і якісно. А ще опікуватися їх безпекою, вчасно прибувати на виклики в разі виникнення аварійної ситуації, щоб відвернути лихо. Домогтися цього можна тільки завдяки дотриманню суворої дисципліни, усвідомленню водіями всієї відповідальності під час виконання покладених на них обов'язків. Ось хоча б щоденний медичний огляд водіїв перед виїздом автомобілів на лінію.

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

К о л и є впевненість, щ о д о р о б о ти во н и приступають зд о ро ви м и , їх н ій ф ізичн ий та п с и х о л о гіч н и й стан не в и кл и ка є з а н е п о ко єн н я , тоді м о ж н а давати їм н а й б іл ьш в ід п о в ід а л ь н і д о р у ч е н н я п ід ча с б у д ь -я к о ї кр ит и чно ї ситуації. У св о ю чергу, во н и знають, щ о н а л е ж н о в и к о н а н а робот а буде вин а го р о д ж е н а як слід. Тому серед в о д іїв о б 'єд н а н н я вже стало н е писаним за ко н о м розглядати н а й м енш е п ор уш ен ня як н а д звича йн у ситуацію. В они розцінюют ь таку п о д ію як з р а д у ко рп ор а т и вн о ї гідності і честі. А бо ще приклад. Свого часу дочірнє підприємство «Газ України» Н АК «Нафтогаз України» ініціювало проведення щорічних оглядів-конкур-

сів бригад аварійно-диспетчерської служби — однієї з провідних структур місцевих підприємств газопостачання. У процесі організації та підготовки заходу проводяться тренувальні заняття з відпрацювання дій, передбачених Планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій у газовому господарстві, добираються кращ і, кому довіряють захищ ати проф есійну честь колективу. Тому визначення переможців доволі-таки прискіпливе і принципове. Щ о у свою чергу спонукає рятувальників повсякчас підтримувати свій професіоналізм на високому рівні. Але без тренувально-підготовчого полігону досягти цього важко. Тому й ведуться роботи по його облаштуванню на базі Рожищенської дільниці Ківерцівського УГГ. Тепер професійне навчання цих бригад проводиться на базі тренувальних містечок. Зрозуміло, що навіть при всьому бажанні глибоко вникати в усі повсякденні питання, пов'язані з охороною праці, Л. Соколовська просто

фізично не в змозі. Та й немає в цьому потреби. Бо, як зауважила, беззастережно довіряє своєму заступнику П. Новосаду. Так сказано було неспроста. Під час спілкування він вразив своєю ерудицією і певним фанатизмом у ставленні до справи, котрою займається вже не один рік. Свою неспішну мову про стан справ у об'єднанні Петро Володимирович підкріплював документами, що стосувалися конкретного питання. Складалося враження, що співрозмовник достеменно знає місцезнаходження кожного документа, сотні яких були акуратно зібрані у відповідних папках. Л. Соколовській з таким спеціалістом справді повезло. Хоча чому, власне, «повезло»? Як мовиться, кожен новий керівник, формуючи свої служби, відповідно підбирає тих працівників, які сприятимуть реалізації його намірів. У даному випадку помилки не сталося. Спільно з інженером з о хо р о н и праці А. Чехом та інженером з безпеки руху В. Свірщевським П. Новосад зумів поставити справу охорони праці на належний щабель значущості. Хоча, як вони стверджували, вдосконаленню цієї р об о ти немає меж. Та не все зра зу — були б тільки кошти. На щ орічних загальних зборах акціонерів товариства особлива увага відводиться виконанню умов колективного договору, у тому числі розділу «О хорона праці». Звичайно, працю ю чі схвалюють витрати на придбання, наприклад, санаторнокурортних путівок на оздоровлення (у 2003 р. для цього було виділено майже 55 тис. грн.). Навіть при тому, що на підприємстві є збитки, зумовлені недосконалістю тарифів вартості затрат на постачання газу. Та не всі акціонери, особливо люди пенсійного віку, розуміють, чому підприємство має оздоровлювати працівників. «Краще б виплатили дивіденди акціонерам !» — неодноразово лунало із залу. Доводиться терпляче пояснювати необхідність таких витрат, до того ж передбачених колективним договором, а також те, що дивіденди формуються за результатами виробничої діяльності, і їх виплата не пов'язана з виконанням комплексних заходів з охорони праці. Непрості проблеми повсякденно-

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

дуктор, балон тощо. Коли побачить на вулиці розкопану транш ею , до того ж неогороджену, то вдома не забуде повідомити про таке неподобство: «А що, коли ми туди попадаємо і поламається труба?» — сміється співрозмовниця. — Це дуже добре, що діти початкових класів, яких навчають цього у школі, не проходять мимо порушень». Н е з в а ж а ю ч и н а відсутність Л ар и са М и кол аївв и р о б н и ч о го тр ав м а ти зм у , на вважає, що має всі в о б л а с н о м у о б 'є д н а н н і н а за х о д и підстави бути задовоз о х о р о н и п р а ц і щ о р іч н о леною життям. Згадувала часи, коли почавиділяються зн ач н і к о ш т и . ла працю вати майсткові доводиться не залишати поза ром: ще тоді дуже вже хотілося р о увагою й проблеми сім'ї, яка є для бити все якнайкраще. Під час пернеї своєрідною основою відновлення шої наради в управлінні занотувала моральних сил для подолання буденвсі зауваження щодо недоліків з наних негараздів. міром їх негайно виправити і прагну— Був період, коли, відверто ка-ла надалі досягти найкращих резульжучи, відчувала невдоволеність чолотатів у роботі. І як важко не було, віка, бо він не розумів: як це жінка особливо коли очолила районне може керувати таким складним інжеУГГ, своєю наполегливістю таки донерним господарством , структури магалася цього. Таку обов'язковість якого розташовані по всій області? та сумлінність щодо виконання дорученої справи виявляла завжди і всюди. У с в ід о м л ю ю чи, наскільки це важливо, вимагає цього й від підлеглих, що тільки на користь загальній справі. І ще, незваж аю чи на зайнятість, не пропускає нагоди бодай вдячним словом відзначаДо того ж його обурювало те, що ти сумлінних працівників, бо це є затакі очікувані протягом тижня субопорукою впевненості, що у скрутні ти забирають селекторні наради. Та моменти люди не підведуть. Як це бузгодом все стало на свої місця, в ло під час пожежі, що виникла у лиссім'ї ми зуміли розподілити ношу дотопаді минулого року у житловому машніх клопотів. Тому безмежно расекторі. Тоді о 5 год ранку до місця дію, що маю підтримку рідних, іх роподії разом із пожежниками вчасно зуміння і допомогу,— щиро ділиться прибули також чергові аварійно-диспотаємним співрозмовниця. — А щопетчерської служби. Хтось сказав: «Добре спрацювали газовики. Придо спадковості професії, то хоча саїхали швидко і зразу ж перекрили ма здобула інженерний фах, однак доступ газу, навіть допомагали гасине вважаю його суто жіночим. Ось ти вогонь. З такими можна працювачому спрямувала доньку на іншу ти». І ці слова наповнили її гордістю життєву стежину. за своїх товаришів по професії. При згадці про внука обличчя На те, щоб грамотно діяти в ексЛариси Миколаївни одразу ж протремальних ситуаціях, спрям овано світліло, звеселилося щасливою посорганізацію постійного професійноміш кою . Ж артом а вона його вже вважає газовиком: «Хоча йому тільго навчання усіх працівників виробничих служб товариства. Та все ж, як ки 8 років, а вже знає, що таке ре-

го життя трудових колективів структурних підрозділів об'єднання доводиться Л. Соколовській та її команді ув'язувати і з виконанням доведених виробничих завдань. При цьому керівникові важливо повсякчас контролювати ситуацію, тримати її під контролем задля вирішення стратегічних завдань. Разом з тим жінці-керівни-

2. Зам. № 04-3274

вже відзначалося, особлива увага приділяється членам аварійно-диспетчерських бригад. Свій високий рівень вони неодноразово підтверджували на всеукраїнських кваліфікаційних турнірах професійної майстерності. П ро те, що волинські газовики користуються авторитетом, свідчать численні фотографії їх представників у багатьох репрезентаційних виданнях ДП «Газ України». А у 2003 р., коли очолюваний Л. С околовською колектив відзначав 40-річчя з часу створення, ВАТ «Волиньгаз» було відзначено як одне з кращих в Україні, а голову правління удостоєно почесної відзнаки акціонерного товариства. На завершення спілкування з цією непересічною жінкою наважився запитати у Лариси М иколаївни, звідки у її кабінеті вишивки, картини, а ще — ікона. Таким чином дізнався про ще одну притаманну їй рису — допомагати тим, хто цього потребує. Так, очоливши об'єднання, вона підтримала багаторічне шефство «Волиньгазу» над вихованцями допоміжної ш коли-інтернату в с. Головне Любомльського району. Туди регулярно перераховуються кошти на придбання одягу, ремонт приміщень. Не обділені увагою також вихованці дитячих будинків в обласному центрі, містах Ківерці, Рожище, юні танцюристи гуртка «Естет» обласного Центру дозвілля молоді. Вдячні керівництву ВАТ «Волиньгаз» прихожани однієї з місцевих церков за сприяння у підведенні до храму блакитного палива. З тих пір кабінет Л. С околовської перебуває під захистом ангела-охоронця — святої Лариси. На хвилі перебудови, започаткованої ще М. Горбачовим у колишньому Радянському С ою зі, трудовий колектив обрав Ларису М иколаївну Соколовську своїм керівником. Час довів, що вибір цей вдалий: вона дійсно цілеспрямована у своєму прагненні стати ко ри сн о ю , потрібною людям. Тож і вони, повіривши у щирість таких прагнень, завжди підтримають і допоможуть.

с.

ПОПО ВИЧ, наш власкор

На знімках: один з епізодів огляду-конкурсу бригад аварійно-диспетчерських служб у 2003 р.: ліквідація умовного витоку газу на переході газопроводу через річку; перевірка оснащення А Д С матеріально-технічними засобами. Фото Н . К О Л Б А С Ю К та з архіву ВА Т «Волиньгаз»

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4 9

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

О блдерж адм ініст рація і п р езидія ради Ф едерації профспілок Херсонської області проводят ь т радиційні огляди-конкурси з охорони праці серед підприєм ст в та організацій області. Ось у ж е кілька років у числі підприєм ст в м. Херсона, де по-справж ньому піклую т ься про збереж ення здоров'я та ж и т т я працю ю чих, неодноразово називають обласну дирекцію ВА Т «У к р т ел еком» (директ ор Ф. Заносієнко). Начальник служ би охорони праці цього підприєм ст ва В. Крючков на своїй посаді т рохи більше року, але раніше, будучи го ловним держ авним інспект ором т еруправління Д ерж наглядохоронпраці по Х ерсонській област і, т р и ва л и й час курирував ВА Т «Укрт елеком» і, природно, цілком «у курсі», як т ут справи з охороною праці.

ГІРКИЙ УРОК НЕ ПРОЙШОВ МАРНО В

іктор Вікторович підкреслив, що заходи, пов'язані з безпекою праці, які проводяться у ВАТ «Укртелеком», відповідають вимогам часу. Інакше не можна: адже майже всі роботи, виконувані спеціалістами підприємства, є роботами підвищеної небезпеки, і якщо не додержувати вимог законодавства про охорону праці, це може призвести до серйозних травм. На жаль, у серпні 2002 р. на підприємстві стався нещасний випадок із смертельним наслідком з електромонтером М. Божовським. І хоча головною його причиною, як встановила комісія зі спеціального розслідування, стало порушення вимог охорони праці самим потерпілим, члени комісії дуже принципово підійшли до оцінки роботи з питань охорони праці перших керівників, служби охорони праці та керівників виробничих підрозділів дирекції ВАТ «Укртелеком». Були виявлені навіть незначні упущення в роботі, і всі вони відображені в акті спеціального розслідування. В свою чергу, керівництвом дирекції товариства було вжито відповідних, досить жорстких дисциплінарних заходів. Так, у функціонуванні СУОП підприємства мали місце недоліки, але в цілому сама система працездатна. І тепер, коли минуло більш як півтора року після сумних подій, можна з упевненістю сказати, що гіркий урок не прой-

10 О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

шов марно. Обставини та причини нещасного випадку, що стався в 2002 р., доведені буквально до кожного працівника підприємства. За цей час в дирекції ВАТ «Укртелеком» не зареєстровано жодного випадку травмування працівників на виробництві. Зміцнено кадровий склад служби охорони праці. Всі без винятку посадові особи пройшли навчання та позапланову перевірку знань з питань охорони праці. У дирекції розроблено і видано Пам'ятку, до якої увійшли галузеві правила, інструкції з охорони праці, пожежної безпеки, інші матеріали. Пам'ятку розповсюджено в усіх підрозділах підприємства. Розроблено і Положення про навчання з питань охорони праці. Первинне навчання спеціалісти проходять у навчальному центрі при експертно-технічному центрі теруправління Держнаглядохоронпраці по Херсонській області. Впродовж двох останніх років там було навчено всіх спеціалістів, які займаються організацією безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, використовують вантажопідйомні крани, експлуатують дахову газову котельню, здійснюють нагляд за безпечною експлуатацією будівель та споруд тощо. Дирекція організувала навчання та перевірку знань з питань охорони праці всіх керівників, їхніх заступників, начальників цехів, головних механіків та

енергетиків, керівників виробничих дільниць 11 центрів технічної експлуатації. Інженери з охорони праці центрів проходять навчання та перевірку знань у регіональному навчальному центрі ВАТ «Укртелеком» у Запоріжжі. Програми навчання розроблено з урахуванням специфіки роботи і посад тих, хто навчається. Навчання спеціалістів проводиться за ЗО—40-годинними програмами із складанням екзаменів, які приймає постійно діюча комісія дирекції з обов'язковою участю державних інспекторів. Нещодавно у фірми «Протек» було придбано програми «Автоекзаменатор «Охорона праці», якими забезпечено всі центри дирекції. Це дає можливість проводити навчання та перевірку знань більш кваліфіковано, крім того, співробітники можуть займатися самопідготовкою. Посадові особи Херсонської дирекції пройшли перевірку знань у регіональній комісії, створеній на ба зі Херсонського ЕТЦ, яку очолює начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Херсонській області Є. Омельченко. У складі комісії — кваліфіковані експерти, державні інспектори. В обласній дирекції ВАТ «Укртелеком» стало правилом, що спеціалісти, які пройшли навчання та перевірку знань, беруть участь у розробці нор-

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

мативних документів підприємства, що охоплюють усі моменти безпечної експлуатації устаткування (посудин, що працюють під тиском, ліфтів, вантажопідйомних кранів), технічного опосвідчення устаткування тощо. Вони ж навчають робітників, які безпосередньо обслуговують це устаткування. Працівники служби охорони праці дирекції направили в кожний підрозділ спеціально розроблену програму первинного інструктажу з охорони праці. Вже стало непорушним правилом: після проходження первинного інструктажу працівник повинен пройти стажування, під час якого його роботу контролює висококваліфікований спеціаліст або безпосередній керівник робіт. Якщо стажування пройшло успішно, працівника допускають до самостійної роботи, про що робиться відмітка в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. У кожному центрі підприємства переглянуто посадові інструкції працівників та інструкції з охорони праці, проведено атестацію робочих місць за умовами праці. З великою увагою ставляться до проблем безпеки у Ново-Каховському центрі електрозв'язку (начальник А. Івченко, інженер з охорони праці М. Ігнатьєва), сервісному центрі (начальник А. Слуцький, інженер з охорони праці С. Маленко), центрі радіофікації (начальник І. Бумагін, інженер з охорони праці В. М орозенко) та ін. Тут усі розуміють важливість вимог охорони праці і додержують їх на високому рівні. У кожному центрі ефективно функціонує СУОП, чітко налагоджено роботу всіх трьох ступенів оперативного контролю. Особливо пишаються в Херсонській дирекції ВАТ «Укртелеком» роботою з охорони праці центру сільських з'єднувальних ліній (начальник М. Єрофєєв, інженер з охорони праці Т. Миргородська). Тетяна Василівна на цій посаді не дуже давно, проте увійшла в курс справи досить швидко: розібралася з документацією, правильно оцінила обстановку, налагодила контакти з бригадами. Під постійним контролем у неї робота бригад на лінії та виконання працівниками вимог наказу Херсонської дирекції № 133. Цей наказ зобов'язує робітників виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником, і кожні 2—3 години виходити на зв'язок для інформування керівника про оперативну обстановку і своє місцеперебування. Всіх працівників забезпечено 313 та засобами зв язку; ведуться журнали обліку виходу монтерів на лінію. У ВАТ «Укртелеком» практикуються раптові перевірки роботи бригад лінійних електромонтерів і кабельників, на які виїжджають інженери з охорони праці підприємства і представники керівництва центрів. Наприклад, дуже відповідальною вважається робота на повітряних лініях зв'язку, що перетина2*

П О В ІД О М Л Я Ю Т Ь В Л А С К О Р И ються з повітряними лініями електропередачі напругою 10 кВ і 35 кВ. Робота на подібних дільницях особливо небезпечна, і працівники, які беруть участь у раптових перевірках, контролюють правильне використання робітниками 313, додержання вимог інструкцій з охорони праці тощо. Добре справляються з цією роботою Новотроїцький цех Генічеського центру електрозв'язку (начальник Л. Шруб, інженер з охорони праці В. Битюков), Скадовський центр електрозв'язку (начальник В. Ф ірман, інженер з охорони праці О. Рингач), Бериславський центр електрозв'язку (начальник Т. Литвиненко, інженер з охорони праці С. Китик). На дільницях, підконтрольних цим центрам, уже немає небезпечних перетинань кабелів зв'язку та проводів ЛЕП. Особливо відзначають у товаристві інженерів з охорони праці цих центрів. Усі вони тут недавно, але працюють сумлінно, тому швидко увійшли в курс справи. Постійно бувають в службі охорони праці дирекції, консультуються, цікавляться новою літературою, нововведеннями в законодавстві, засобах індивідуального захисту тощо. Інженери з охорони праці активно співпрацюють з теруправлінням Держнаглядохоронпраці по Херсонській області, де їм надають допомогу за-

ступник начальника ДІОП у промисловості та енергетиці С. Бурлака, головний державний інспектор В. Совєтов. Засобам індивідуального захисту в обласній дирекції ВАТ «Укртелеком» приділяють підвищену увагу. В дирекції є спеціально акредитована центральна лабораторія, а в кожному центрі — навчені й атестовані спеціалісти, які проводять випробування 313 на їх відповідність нормативним вимогам. Запобіжні пояси, діелектричні рукавички, інструмент з ізольованими рукоятками, захисні контури заземлення вчасно проходять випробування. Працівники центральної л а б о ра тор ії виїжджають у центри з перевірками, і якщо виявляють порушення, повідомляють заступника директора з технічної експлуатації ди-

рекції П. Голобородька, начальника служби охорони праці В. Крючкова, які вживають заходів щодо їх усунення. У Херсонській дирекції ВАТ «Укртелеком» велика увага приділяється пропаганді охорони праці. Давно стали традиційними огляди-конкурси стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища між структурними підрозділами, засновником і «душею» яких є ветеран зв'язку і спеціаліст служби охорони праці П. Питалєв. В оглядіконкурсі, проведеному в 2002 р. серед лінійних бригад, переможцем стала бригада центру технічної експлуатації сільських з'єднувальних ліній на чолі з бригадиром С. Мазуром. Питання охорони праці щотижня розглядаються на виробничих нарадах, проводяться дні охорони праці, цільові семінари, бесіди. Подібні заходи дають можливість переконатися, що навіть у важких економічних умовах охорону праці можна не тільки підняти на високий рівень, але й постійно підвищувати цей рівень. На підприємстві розроблено систему заохочень за успіхи в роботі з охорони праці: в колективному договорі цьому питанню приділено серйозну увагу. Обласна дирекція ВАТ «Укртелеком» у разі виявлення будь-яких порушень законодавства про охорону праці реагує негайно. Як сказав напівжартома В. Крючков, «своєю активною роботою ми створюємо і вирішуємо нові проблеми». Для підприємства це — нормальне явище. Успішне подолання труднощів — стимул для просування вперед, до нових успіхів. Херсонська дирекція ВАТ «Укртелеком», виконуючи свої завдання, відповідає стандартам, які ставляться перед виробництвом самим життям. К . Ц В ІГ У Н , наш власкор На знімках:

інженер відділу будівництва Н. Симковська (праворуч) і заступник начальника цеху поточного та капітального ремонту ліній зв 'язку центру технічної експлуатації сільських з'єднувальних ліній М. Крапивко; заступник начальника Херсонської Д Ю П у промисловості та енергетиці С. Бурлака (ліворуч) і начальник служби охорони праці ВАТ «Укртелеком» В. Крючков. Фото автора

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

сил А <з зєзсилля

ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ нагляду за охороною праці тримається на них — а це важко, бо не до всього доходять руки. Тим більше нині, коли з геометричною прогресією множаться приватні виробничі структури, фірмочки тощо. Тому плече колег із місцевих виконавчих органів не зайве. З іншого боку, до активної участі в державному управлінні о х о р о ною праці останніх закликає Закон «Про охорону праці». То як не поверни, а управлінцям на місцях таки треба ворушитися. Щ о д о нас, кримчан, то ми не сидимо склавши руки. У республіці в можливих обсягах забезпечено реалізацію державної політики у сфері Охорони праці і безпечної життєдіяльності населення. Хоч не без труднощів, але виконується республіканська П р огр ам а поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001—2005 роки. Діє республіканська Рада з питань безпечної життєдіяльності населення. Налагоджено систематичне навчання керівників, посадових осіб і спеціалістів з охорони праці міністерств, комітетів, відомств, виробничих об'єднань, підприємств, установ, о р га н із а ц ій — в цілом у це м ай ж е 10 тис. осіб. Крім того, у 2003 р. пройшли навчання ще 20 тис. працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки. Є певний досвід роботи з населенням через республіканські засоби масової інформації. Якщо у 2002 р. наш доробок у цій справі становив близько 2500 виступів, то торік — майже 3200.

Й дет ься насам перед про місцеву владу, кот ра, незважаю чи на м айж е дван адц ят ирічне існування Закону «Про охорону праці», з великим и пот угам и т ягн е віз державної політ ики в галузі охорони праці. За т иповістю явищ а — т ипові причини. Я кі вони? Відповідь на це т а інш і запит ан ня спробувала одерж ат и під час розмови з заст упником М ініст ра праці та соціального захист у Автономної Республіки К рим В. Ю РЧЕНКО наш власний кореспондент Н. БЕЗУ ГЛА . — « Д о п о м о га від них, че сн о ка ж уч и , с л а б е н ь ка ...» — ось таки й в и с н о в о к роблять н е р ід к о п р а ц ів н и к и т еруправлінь Д е р ж наглядохоронпраці а бо Ф онду с о ц іа л ь н о г о ст рахування від н е щ асн их в и п а д ків н а виробницт ві щ о д о с п ів п р а ц і з р а й о н н и м и д е рж а д м ініст ра ц іям и чи о р г а н а м и са м о вр я д ува н н я . Твердження, м о ж л и в о , д е щ о п е р е б іл ь ш е н е , а ле не безпідст авне. Бо з а д о в гі р о к и м о є ї ж ур на л іст ської п р а к тики не б ул о такого вип адку, к о л и б спеціаліст з о х о р о н и п р а ц і не зітхнув: «Та щ о я м ож у?» А й с п р а в д і, щ о м о ж е і щ о не м о ж е у с ф е р і о х о р о н и п р а ц і м іс ц е в а виконавча влада? — Не чекайте, що заперечуватиму наведений вами висновок. Дійсно, представники насамперед о р ганів державного нагляду за охороною праці очікують від своїх колег із місцевих держадміністрацій, органів самоврядування активніш ої, якіснішої роботи. І вони мають рацію. З одного боку, вся реальна система

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

Та головне — зменшується кількість травм, насамперед смертельних, як на виробництві, так і в побуті. На виробництві у 2002 р. сталося 653 нещасних випадки, у тому числі 53 — зі смертельними наслідками. У 2003 р., за оперативними даними,— 573 (48 — зі смертельними наслідками). — В іддаю чи кр им чан а м н а л е ж не, все ж не м о ж н а не звернути увагу н а те, щ о п е р е л ік ф орм і методів робот и невеликий: се м ін а р и , н а в ч а н н я , використ ання ЗМ І... Практично н е м а є м о в и п р о п е р е в ір к у ум ов і о х о р о н и п р а ц і н а підприємствах, захист п р а в п о терпілих, виявлення п р и х о в а н и х нещ асних випадків, участь у спецр о зсл ід ува н н я х, контроль з а отр и м а н н я м в л а с н и к а м и п ід п р и ємств д о з в о л у н а початок робіт від о р г а н ів Д е р ж н а г л я д о х о р о н праці... В и па дко во це чи н і? — Ні, не випадково. Перераховане — то наша повсякденна робота. Надання методичної допомоги — основна форма роботи служб о хорони праці місцевих держадміністрацій, органів самоврядування з огляду на їх реальне місце у роботі з охорони праці. А воно, це місце, скажемо відверто, незавидне. Візьмемо Закон «Про охорону праці». У ньому досить чітко окреслено повноваження органів місцевої влади і самоврядування — аж до сільради, та ні слова про те, яким чином реалізувати ці повноваження. Тобто визначено, щ о мусять робити, та не сказано, я к . Не обумовлено останнє і в підзаконних актах. Більше того, до червня 2003 р. про означені повноваження жодним словом не йшлося в основному для нас, управлінців, Законі «Про місцеве самоврядування в

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

Україні». І лише 19 червня 2003 р. Президент підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який набрав чинності лише з 1 січня 2004 р. Завдяки цим змінам (ст. ЗО) маємо легітимне право здійснювати контроль за дотриманням належних безпечних і здорових умов праці на підприємствах а б о в установах, впливати на рішення щодо скасування дозволу на експлуатацію об'єктів у випадку порушення нормативноправових актів з охорони праці... Крім того, передбачено підготовку і подання на затвердження місцевих рад цільових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, участь рад у розробці регіональних програм... — Ви хочете сказат и, щ о д о І січня 2 0 0 4 р. о ргани м ісцевого сам оврядування перебували у п р а в о в о м у п о л і стосовно п о в н о важ ень в галузі о х о р о н и пра ці, по суті, н а пташиних п р а ва х, і лиш е тепер отримали у с і з а к о н н і п ід стави втручатися у ц і п р о ц е си ? — Усі? Не візьмуся цього стверджувати. Бо знову ж таки не дано відповідь на запитання, як реалізувати надані можливості. Сьогодні сфера нагляду за охороною праці на підприємствах обмежена комунальною власністю. Принаймні так стверджує ст. 35 Закону «Про охорону праці». Та чи хто аналізував, що залишилося від тієї власності? Адже куди не кинь — приватна власність, і цей процес триває, особливо у невиробничій сфері, де підприємства ростуть як гриби після дощу і де найбільше травмуються люди. Як наглядати за о хо р о н о ю праці на них? Де методика нагляду? Я вже не кажу про те, що спеціалістів з охорони праці часто-густо туди просто не пускають. Та й чи є потреба у тотальному контролі за о хо р о н о ю праці? Чи не краще його здійснювати за кількома параметрами? Якщо так, то за якими? Щ о ж стосується підприємств невиробничої сфери, то чи не доцільніше контроль за умовами праці на них переадресувати тільки фахівцям Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві? Крім того, служби охорони праці органів самоврядування повинні чітко знати, що їм можна, а що — зась. Не завадить також знати, коли варто розрахову-

А К Т У А Л Ь Н А ТЕМА вати на підтримку Держбюджету, а коли — лише на свої сили... — Чим б іл ь ш е ставите з а питань, тим більш е з'ясовується: пот рібне з а ко н о д а в ч е виріш ення по всій вертикалі о рганів м іс ц е в о ї в и к о н а в ч о ї влади. — Я й веду до того, що нам потрібна чітка система управління охороною праці, до якої входила б не тільки система завдань, а й система засобів їх виконання. Але хто сьогодні будує таку СУО П? Кабінет М іністрів, Держнаглядохоронпраці, науковці? Щ е позаторік ми уклали договір з Національним НДІ охорони праці з тим, аби його фахівці р озр о били типову С УО П , де було б чітко визначено: що служби охорони праці органів виконавчої влади можуть, а що не можуть робити на рівні республіки, регіону (району), села. Як кажуть, щ об «кожний цвіркун знав свій припічок». Отримали один варіант і... забракували. Бо нас не влаштував переказ загальних положень, нормативних документів, які ми знаємо і так. Нам потрібна обгрунтована конкретика дій. Тому запро понували науковцям переглянути напрацьоване. Чесно кажучи, на швидкий результат не очікуємо. Робота складна і вимагає принципово нового осмислення й обгрунтування місця і ролі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у системі управління охороною праці. — А чи д о ц іл ь н о сьо год н і п о к ладатися н а адміністративні метод и в п л и в у н а підприєм ст ва? З а вікном — н о в а епоха... — А людям все одно мусимо гарантувати їхнє конституційне право на захист життя і здоров'я. І це клопіт насам перед владних структур. Разом з тим прийшов час економічних рішень. Власнику повинно бути невигідно нехтувати охорону праці, як це є в економічно розвинених і демократично зрілих країнах. У нашого ж, вітчизняного роботодавця, економічна зацікавленість у профілактиці нещасних випадків значно знизилася після виходу Закону «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нині інтерес власника до

охорони праці звівся, в основному, до сплати страхового внеску. І це зрозуміло. Відпала потреба покривати витрати на лікування, професійну реабілітацію потерпілих, сплачувати штрафи за нещасні випадки чи за приховування їх від обліку. Б'є рикошетом по економічній зацікавленості власника і те, що витрати на охорону праці лягають на собівартість продукції... — Хто сумнівається у сл уш н ості піднятих п р о б л е м ? А ле, як к а жуть, д о к и со нце зійде, р о с а о ч і виїсть. Отож, п о ки з а к о н о д а в ц і з н о в у перейм аю т ься пит аннями в д оскон ал е нн я д е р ж а в н о г о нагляд у з а о х о р о н о ю п р а ц і, щ о м ож е зробити с а м а в и ко н а в ч а вл ад а з огляду н а р е а л ьн и й стан з а к о н о давства п р о о х о р о н у п р а ц і? — Як на мене, то найефективнішим важелем в її руках поки ще залишаються республіканська і регіональні програм и з охорони праці. С ь о г о д н і м и пост авили з а мету розробит и такі п р о гр а м и н а р ів н і навіть селищ них і сільських рад. Н е х а й в о н и будуть невели ки м и , лиш е н а кілька пунктів, та зате об'єднуватимуть зусилля о р г а н ів с а м о в р я д у в а н н я і підприємст в, гром адських о р г а н іза ц ій , робот ода вц ів, д е р ж а в н и х наглядових о р ганів... Таким чином м и активніше залучат имемо в с і з а ц ік а в л е н і стор о н и д о ц іє ї роботи. К р ім того, ставимо питання п р о створення у ко ж н ій селищ ній і сільській р а д і, п о-пе рш е , с л у ж б о х о р о н и п р а ц і, а по-друге — р а д з питань б е з п е ч н о ї життєдіяльності населення. Та коли вже мова зайшла про програми з охорони праці, то і тут не без проблем. Скажімо, у 2003 р. підприємства Автономної Республіки Крим перерахували до Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України 25,9 млн. грн., а отримали на виконання республ іка н ської П рограм и поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища лише 0,29% від обсягів річних відрахувань. Якщо подивитися попередні роки, то картина також невтішна. У 2001 р. до Фонду перераховано близько 14 млн. грн. — не виділено ні копійки. У 2002 р. перераховано 22 млн. грн. — виділено

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

1 3

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

0,75% . Це просто крапля в морі. ченої квоти мусять визначати Рада Очевидно, що така практика неприміністрів А втоном ної Республіки датна. І Кабінет Міністрів мусить її Крим, облдержадм іністрації, Київзламати. Як? Ось наші пропозиції. ська та Севастопольська міські держ1. Для фінансування заходів регіо-адміністрації і погоджувати його з нальних (обласних) програм встановідповідними теруправліннями Держнаглядохоронпраці. вити квоту розм іром 2 0 —25% від надходжень з регіону до Фонду со2. Затвердити Положення про ціального страхування від нещасних службу охорони праці республіканвипадків. Причому повідомляти регіоської, обласних, міської у містах Кини про розміри коштів, що передєві і С евастополі служб охорони бачається виділяти, не пізніше листопраці, а також інші нормативні докупада попереднього року. Замовнименти відповідно до Календарного ком робіт з виконання регіональних плану опрацю вання норм ативнопрограм повинні бути обласні упправових актів з охорони праці, заравління виконавчої дирекції Фонду. твердженого наказом ДержнаглядВони ж повинні перебрати на себе охоронпраці від 16.01.2003 р. № 4. і фінансування заходів. А план фі3. Створити структуру в складі нансування програм у межах визнацентрального о рга н у виконавчої

влади країни, яка займалася б питаннями управління охороною праці, керувала і спрямовувала роботу республіканської, обласних, міських у містах Києві і Севастополі служб охорони праці. Також ба ж ан о , щ об виконавча дирекція Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворю вань України зрозуміла: регіональні програм и не зводяться до поняття «республіканська» чи «обласна», бо є ще й районні, міські, а скоро з'являться селищні і сільські. Кожній потрібна матеріальна підтримка, якщо ми насправді хочемо покращ ання стану умов і охорони праці на виробництві.

С И Т У А Ц ІЯ В Р Е ГІО Н А Х___________

На підбит т я підсумків комплексної перевірки ст ану безпеки і умов праці у ВА Т «Д ніпропет ровський хлібокомбінат № 2» власний кореспондент ж урналу «Охорона праці» прибув дещо раніш е гр у п и інспект орів т еруправління Д ерж наглядохоронпраці по Д ніпропет ровській області. Дізнавшись про п р и їзд ж у рн аліста, керівники підприєм ст ва захвилювались і вж или заходів, аби т ой не ст упив і кроку за прохідну. Але вж е невдовзі господарям довелося відмовит ися від свого нам іру, оскільки начальник Д ніпропет ровської ДЮ П в А П К В. Маціяко висунув «зуст річну пропозицію » — провест и в такому разі підсумкове засідання у п р и м іщ енні т еруправління.

14 О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

е б а ж а н н я к е р ів н и к ів п ід п р и є м с тв а «винести сміття з хати» о б гр у н т о в а не р е зу л ь та та м и п е р е в ір к и ц іл о го ряду стр уктур н и х одиниць, які входять до скл а д у ВАТ « Д н іп р о п е тр о в с ь ки й хл іб о к о м б ін а т № 2» в с а м о м у о б л а с н о м у центрі, м іста х П р и д н іп р о в сь ку та Д н іп р о д зе р ж и н сь ку , Д н іп р о п е т р о в с ь ко м у р а й о ні. У п р о ц е с і о б с те ж е н н я о р га н а м и д е р ж а в н о г о п о ж е ж н о го нагляду, с а н іта р н о -е п ід е м іо л о гіч н о ї служ би, ін с п е кто р а м и Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і виявлено 2 4 5 п о р у ш е н ь н о р м а ти в н о -п р а в о в и х а к тів з о х о р о н и п р а ц і, п р и зуп и н е н о р о б о ту 3 3 одиниць о б л а д н а н н я , д о а д м іністр а т и в н о ї в ід п о в ід а л ь н о с т і п р и т я гн е н о 18 по са д о ви х о сіб. Г о л о в но ю п р и ч и н о ю , яка вилилася у та кі наслідки п е р ев ір ки , стала відсутність н а л е ж н о ї системи в о р га н із а ц ії о х о р о н и п р а ц і. Ч ому? П о ч а ти , м а буть, т р е б а з то го , щ о у тв о р е н н я цьо го а кц іо н е р н о го то в а р и с тв а є н а сл ід ко м гіга н т о м а н ії — п р о ц е с у , який д овгі р о ки був о з н а к о ю с та б іл ь н о го , п о ступ а л ь н о го е ко н о м іч н о го р о з в и т к у с у с п іл ь с тв а . В п р о д о в ж 1 9 5 6 — 1 9 8 2 р р . в о д н о м у підприємстві об'єд нал ися м е х а н із о в а н а п е ка р н я і ч о ти р и хл ібо за во д и . Ц ен тр а л ізац ія п о с та в о к с и р о в и н и і вивезення го то в о ї п р о д укц ії не ви ріш ува л а , о д н а к, завд ання п о с л ід о в н о ї і с в о є ч а с н о ї м о д е р н із а ц ії о б л а д н ан ня — о сн о ви б е зп е ки п р а ц і. А в п е р іо д сп а ду ви ро б н и ц тв а бул о вже не д о то го . Після а кц іо н ува н н я х п іб о ко м б ін а ту у 1 9 9 7 р. й о го правління перейнялося ідеєю р о з ш и р е н н я д іяльності за р а х у н о к приєднання нових підприємств. З дійснити те, д о чо го , д о речі, п рагнул и й у ін ш их галузях: ство р и ти за м кн е н и й цикл ви ро б н и ц тв а . У д а н о м у ви па д ку — від ви рощ ування, п е р е р о б к и зе р н а д о д о с та в к и п р о д у к ц ії з а м о в н и к у . У 2 0 0 0 — 2 0 0 2 р р . д о складу ВАТ влилися Д н іп р о д зе р ж и н сь ки й х л іб о за в о д № 2, Н о в о м о ско в ськи й ко м б ін а т хл іб о п р о д уктів та

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

п р а ц і к о м б ін а т у . З січня п о ж о в те н ь 2 0 0 3 р. с л уж б а виявила 133 по р уш е ння, п р и зу п и н и л а р о б о т у 7 одиниць о б л а д нання і видала 3 3 приписи ке р івн и ка м . П р и цьому п о зб а в л е н о пр е м ій 16 інж е не р н о -те хн ічн и х п р а ц івн и ків та р о б іт н и ків, н а кл а д е н о д и сц и п л ін а р н і стягнення на 5 о сіб . А ле т а кі за хо д и мали н а п р я м о к о д н о с то р о н н ь о ї дії. Хоча ко ж е н п р и пис п е р е д б а ч а в те р м ін усунення п о р у ш ень, ж о де н ке р ів н и к с т р у кту р н о го п ід р о зд іП осадові особи лу не н а д а в з цьо го приводу письм ової ВАТ «Дніпропетровський відповіді. Та й д и р е кхл іб о ко м б ін ат № 2» не виконували т о р у Л. К р а в ч е н ко , на наш погляд, не д о в е служ б ових обов'язків у сфері лося б д о кл а д а ти вео хо р о н и п р ац і, не д отрим ували ликих зусиль для виправл ення т а к о го с та вимог З а к о н у «П ро о х о р о н у п р ац і», ну речей. ін ш и х норм ативних актів . Звичайно, перш а о с о б а не м о ж е гр у н то в н о вникнути в ко ж н е з питань, які щ о лися вже у пе р ш і дні після об'єд нання. д е н н о ви ника ю ть у п р о ц е сі в и р о б н и ч о ї Н е зв а ж а ю ч и на те, щ о у 2 0 0 2 р. з а в е р ш илося ф орм ування стр уктур и хл іб о ко м діяльності. А ле для цього існую ть головні спеціалісти. С а м е вони з о б о в 'я за н і видабін ату," в о р га н а х Д е р ж н а гл я д о х о р о н ти нал е ж н у інф ор м ац ію . За ум о ви , щ о п р а ц і не бул о взято д о зво л у на п о ч а т о к го ловний спе ціа л іст є сп р а вд і п р о ф е с іо р о б іт. Н а х л іб о ко м б ін а т і б ул а с т в о р е н а і налом . Тоді на підприємстві не виникає н е п о р о зу м ін ь і п р о р а х у н ків та м , де б а ф у н кц іо н у в а л а с л у ж б а о х о р о н и п р а ц і. Н а го л ов но м у підприємстві її представляга то ч о го м о ж н а пе р ед б а чи ти . Н а п р и к лад, у ВАТ « Д н іп р о пе тр о в ський хл іб о ко м ла о д на о с о б а , ще дві — у Д н іп р о д з е р ж и н с ь ку та Н о в о м о с к о в с ь к у . Н а 1 0 4 7 б ін а т № 2» ще у 1 9 9 8 р. р о з п о ч а т о с п о п р а ц ів н и к ів ц ь о го виявилося з а м а л о . р уд ж е нн я м л ина . Ст. 21 З а к о н у « П р о С ка ж ім о , в А Г ІК «Д зержинець» ко нтро л ь о х о р о н у праці» п е р е д б а ч а є у цьому вис та н у б е зп е ки п р а ц і вим агав щ о д е н н о ї п а д ку наявність п р о е к т н о ї д о кум е нта ц ії, п р и с у т н о с т і ф ахівця з о х о р о н и п р а ц і. проведення експ ертизи п роекту і А л е й о го в ш та тн о м у р о зп и с і зга д а н о го о б о в 'я зко в и й а вто р с ь ки й нагляд за б у с т р у к т у р н о г о п ід р о з д іл у не п е р е д б а дівництвом. Якби го л овний ін ж е ч а л о с я . У в и р іш е н н і з а в д а н ь о х о р о н и н е р Я. К о с т е н ко св о є ч а сн о п о в іп р а ц і в а кц іо н е р н о м у т о в а р и с тв і а кц е н д о м и в п р о д е р ж а в н і ви м о ги ти б у л о зр о б л е н о на о с о б и с ту відповіправління то в а р и с тв а , тоді б інсдальність ке р ів н и ків ви ро б н иц тв і го л о вп е кто р а м Д е р ж н а гл я д о х о р о н них спеціалістів. О д н а к н а сп р а вд і виявип р а ц і не д о ве л о ся п р изуп иняти лося, щ о займ алися вони го л ов ним чисп о р уд ж е н н я о б 'є кт а . Як і в ка з у ном за б е зп е ч е н н я м виріш ення по то ч н и х вати на те, щ о на підприєм стві п р о ігн о в и р о б н и ч и х та го с п о д а р с ьки х сп р а в. П о р о в а н о ство р е нн я ко м іс ії з нагляду за с та н о м будівель і сп о р уд , а т а к о ж підс а д ов і о с о б и не виконувал и сл уж б ових кр е с л ю в а т и п а р а д о кс а л ь н іс т ь си ту а ц ії: о б о в 'я з к ів у сф е р і о х о р о н и п р а ц і, не до тр им ува л и вим ог З а к о н у « П р о о х о р о го ловний ін ж е н е р Я. К о с т е н ко , не м а ю чи с п е ц іа л ьн о ї освіти, зд ійсн ю є ке р ів н и ц ну праці», інш их но р м а ти в ни х актів. тво б у д іве л ьно -м о нтаж ним и р о б о т а м и , а І не в и п а д ко во ін с п е кто р и те р у п р а в т а к о ж ко н тр о л ь за технічним ста н о м та ління виявили с е р й о зн і п оруш е ння в о р б е зп е ч н о ю е кс п л у а т а ц ією будівель і СПОга н іза ц ії б е зп е ч н о ї е кспл уатац ії о б єктів зі зб е р іга н н я та п е р е р о б к и зе р н а , з б е У кл а д а ю ч и д о го в о р и на р е м о н т та р іга н н я б о р о ш н а , котлонагляду, під йо м ви п р о б у в а н н я о б л а д н ан н я з інш ими підних с п о р уд , га зо п о с та ч а н н я , зб е р іга н н я п р иєм ства м и, ні го л о в н і сп е ц іа л істи , ні паливно-м астил ьних м а те р іа л ів, а в т о м о ю р и с т ко м б ін а ту не звернули у в а гу на ту білів, щ о п р а ц ю ю ть на га зі, с іл ь сько го со б ста ви н у, щ о ж о де н з д окум ентів не п е п о д а р с ь ко ї техніки. А ле х іб а гол овний ін р е д б а ч а є відповідальність сто р ін за б е з ж е н е р Я. К о с т е н к о , те х н ічн і ке р ів н и ки печні ум о ви праці. П р и д н іп р о в с ь к о го т а Д н іп р о д з е р ж и н Н а цьому ф оні, о че вид но , вважалися с ь к о г о х л іб о з а в о д ів Н . Д м іт р іє н к о та д р іб н и ц я м и і т а к і р е ч і. С к а ж ім о , в и їж О . Н о се нко , д иректори К. Зайцев, А. П лад ж а є водій за м еж і ви ро б н и ц тв а , йом у хотя, н а ч а л ь н и к т р а н с п о р т н о го відділу зам ість о д н о го видаю ть 2 0 —3 0 п о р о ж н іх П р и д н іп р о в с ь к о г о х л іб о з а в о д у В. Ц а б л а н ків д о р о ж н іх л истів (путівок). Ін ш и рьов, які п р ойш л и навчання і п е р е в ір ку ми сл о в а м и — з а п о в н ю й і їдь хоч на зн а н ь з питань о х о р о н и п р а ц і, не усвікр а й світу. А б о не встиг водій п о в е р н у д ом лю вали м ож ливих наслідків п о д іб н о тися з о д н о го , кіл ь ка д о б о в о го р е й су, а го ставлення до своїх п о са д о ви х о б о в язй о го вже по сил аю ть в інш ий. І, підписуків? Н а п оруш е ння вим ог у з а б е зп е ч е н ючи н а ка з, ке р ів н и к підприєм ства навіть ні б е зп е ки та ум ов п р а ц і у с тр уктур н и х не зв е р та є ува ги на те, щ о водій для відпід ро зділ а х в казува л а і сл уж б а о х о р о н и

а гр о п р о м и с л о в и й к о м п л е кс « Д зе р ж и нець». М и чуд ово р о зум іє м о , щ о в т а к о м у о б 'єд н а н н і за ц іка в л е н і с то р о н и в б а чали м о ж л и в іс ть утр и м а н н я на р и н к у пр о дукц ії. О д н а к д и р е кто р ВАТ « Д н іп р о п е т р о в с ь к и й х л іб о к о м б ін а т № 2» Л . К р а в ч е н к о , ке р ів н и ки правл іння не зм огли п о в н о ю м ір о ю оцінити складність п р о ц е с у ц е н т р а л із о в а н о г о у п р а в л ін н я о х о р о н о ю праці. Т ом у «білі плями» з'яви-

новлення сил п о тр е б у є відпочинку. В за галі, д о ко м п л е ксн о ї п е р е в ір ки виїхати і за їха ти а в т о т р а н с п о р т н о м у з а с о б у з т е р и то р ії і на т е р и т о р ію га р а ж а не с т а н о вило п р о б ле м и. Бо п е реб ування а в то м о білів на л інії ко н тр о л ю в а л о ся в кр а й не за д о віл ь н о . Виїздили вони за м е ж і вир о б н и ч и х підрозділів б е з н а л е ж н о го п о то ч н о го те х н іч н о го огляду, за п и с ів п р о відбуття та прибуття у спеціальних реєстр а ц ійн и х ж у р н а л а х . У п е р е в а ж н ій більш ості водії не проход ил и п е р е д р е й с о в о го огляду. Все це с тв о р ю в а л о а тм о сф е р у вольниці, підгрунтя для численних п о руш е нь т р у д о в о ї та в и р о б н и ч о ї д исципліни. І те, щ о у в и р о б н и ч и х під розділ ах к о м б ін а ту не тр а п и л ося приго ди з тя ж кими на сл ід ка м и, м о ж н а р о зц ін ю в а ти тільки як щ асливу випадковість. К о м п л е ксн а п е р е в ір ка поставил а п е р е д ке р ів н и к а м и ВАТ « Д н іп р о п е т р о в ський х л іб о ко м б ін а т № 2» невідкладне за в д а н н я щ о д о р е к о н с т р у к ц ії х л іб о п е ка р н и х печей. З о к р е м а , Ф Т Л та УТС К на Д н іп р о д з е р ж и н с ь к о м у в и р о б н и ц т в і, Ф Т Л -2 0 — на Придніпровському, Х П А -40, Ф Т Л та Ф Т Л -2 0 — на Д н іп р о п е т р о в с ь ко му. О б л а д н а н і вони пр ил ад а м и га зо ви ко р и ста н н я півстоліття то м у, і ці прилади не відповід аю ть ви м о га м Правил б е зп е ки систем га зо п о с та ч а н н я У кр а їн и . В в а ж а ю , щ о навіть н а й п о в н іш и й п е р е лік недоліків і п о р у ш е н ь сто с о в н о вим о г о х о р о н и п р а ц і, ка р а л ьн і методи не зм о ж уть зм інити си туа ц ію на кр а щ е , д о ки са м а необхідність п р а ц ю ва ти як на л е жить не ста н е з а ко н о м ір н іс т ю у ставл е нні р о б іт н и ка , м а й с тр а , д и р е кт о р а д о вико н а н н я по са д о ви х о б о в 'я зків . Хотілося

Н а п ід п р и є м ств і в ід сутн ій ко н т р о л ь з а в и п у с ко м а в т о м о б іл ів н а л ін ію . б, щ о б на це у ВАТ звер н ули о с о б л и ву у в а гу під ч а с д о о п р а ц ю в а н н я системи уп равл іння о х о р о н о ю праці. Ц е за в д а н ня д оведеться в и ко н у в а ти вж е н о в о м у ке р ів н и ко в і служ би о х о р о н и п р а ц і ко м б інату, який пр и й ш о в на під пр иєм ство на п о ч а т ку 2 0 0 4 р. Н е за ва д и л о б, а б и в С У О П бул о віддане н а л е ж н е м ісце а у диту з о х о р о н и праці. В р а хо вую ч и с п е циф іку і відстані між в и роб н ичим и п ід р о зділам и, це в и пр а в д а н и й у всіх від н о ш е н нях с п о с іб м ати не лиш е п о в н у ка р ти н у с та н у сп р а в , а й ви значати н а йб л иж чу та віддалену п ерспе ктиви р о б о т и щ од о ство р е н н я та в д о ско на л е ння рівня б е з пеки та ум о в праці. / ще одне, особисте звернення — до керівників хлібокомбінату. Може статися так, що на прохідній підприємства через деякий час знову з'явиться журналіст. Не поспішайте перед ним зачиняти двері. Хоча б навіть з тих міркувань, що приховане по -кутах хати сміття — далеко не кращий спосіб вирішення існуючих проблемі

Л. Б Е З У Г Л И Й , нош власкор

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

Н А ГЛ Я Д О В А П Р А КТ И КА

ПРО РОБОТУ

більш резонансними з них є а ва р ії на експортном у м агістральному газопроводі «Уренгой — Помари — Ужгород» та на магістральном у н а ф то п р о воді «Дружба». Аварійні ситуації спричинені переважно незадовільним технічним станом окремих дільниць лінійної частини магістральних т р у б о п р о в о д ів і несвоєчасним виконанням діагностичних, регламентних та ремонтних робіт. ВАТ « У к р н а ф т а » практично не приділяє уваги питанням забезпечення належного рівня промислової безпеки об'єктів буріння свердловин та нафтогазовидобування. З початку минулого року зам орож ено фінансування та виконання комплексу робіт щодо підтримання нормативного рівня безпеки б у р о в о го та наф тогазопром ислового обладнання, систем збору та транспортування нафти і газу на нафтових промислах. Не здійснюється технічне діагностування технологічного обладнання з видобування та підготовки нафти і газу до транспортування, трубопроводів систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу. Не ведеться заміна технологічного обладнання та технологічних комунікацій, що вичерпали експлуатаційний ресурс. Знижується рівень протифонтанної безпеки діючого фонду газових свердловин. Упродовж останніх двох років на них сталося 3 відкритих газових фонтани і лише в минулому році допущено 6 аварійних газопроявлень. Продовжується дослідно-промислова експлуатація газових та нафтових свердловин неспеціалізованими о р ганізаціями, які фактично ведуть неконтрольований посилений відбір з надр нафти та газу без утилізації супутнього газу з нафти з грубими порушеннями вимог безпеки та законодавства про надра. Ці підприємства фактично не готові до ліквідації аварійних ситуацій на свердловинах, які за таких умов їх експлуатації цілком реальні. Залишаються актуальними проблеми ресурсного зносу газотранспортної системи і пов'язані з цим питання безпеки газопостачання. 16% лінійної частини магістральних газопроводів та 6,3% розподільних газопроводів відпрацювали амортизаційний термін. Відсутність єдиного дієздатного механізму оцінки залишкового ресурсу безпечної експлуатації та несвоєчасне виконання діагностичного обстеження і відновлення лінійної частини магістральних газопроводів призвело до значного зниження її надійності та безпеки. На магістральних газопроводах України на сьогодні заф іксовано 168 грубих порушень охоронних зон, у тому числі в технологічному коридорі експортних га зо проводів та на газопроводах з тривалим терміном експлуатації, що створює загрозу безпечній життєдіяльності населення на прилеглих територіях.

ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ В НАФТОГАЗОВОМУ ТА ХІМІЧНОМУ КОМПЛЕКСАХ Н А Ф ТО ГА З О В И Й КОМ ПЛЕКС

ержавний нагляд у нафтогазовому комплексі здійснюють 150 інспекторів 6 спеціалізованих інспекцій (у тому числі 4 міжрегіональних) та 23 регіональних міжгалузевих інспекцій. Про ефективність державного нагляду на виробництвах галузі можна судити з того, що в 2003 р. рівень смертельного травматизму знизився на 47% (14 нещасних випадків проти 26 у 2002 р.). При цьому рівень смертельного травматизму у нафтогазовидобуванні знижено в 3 рази, у газовій промисловості — на 25%. У галузі домінує травматизм зі смертельними наслідками, який безпосередньо пов'язаний з виробничою діяльність потерпілих і спричинений переваж но незадовільною організацією р об іт підвищеної небезпеки, поруш енням потерпілими вимог безпеки та зниженням рівня трудової і технологічної дисципліни. Так, під час виконання ремонтних і монтажних р обіт на свердловинах та установці стабілізації газового ко н денсату загинуло 3 працівники, внаслідок вибухів газоп овітряної суміші — 2. Щ е по одному загинуло під час а вар ії на буровій установці, внаслідок отруєння чадним газом у котельні та ураж ення електричним струмом. Відносно високі по ка зни ки см ертельного травм атизм у внаслідок дорож ньо-транспортних пригод — 4 випадки, які спричинені порушеннями правил дорож нього руху. Під час використання газу в побуті сталося 34 нещасні випадки, в яких травмовано 81 особу, з них 41 — смертельно (проти 51 в 2002 р.). Причини таких нещасних випадків, на жаль, традиційні: отруєння чадним газом під час користування побутовими газовими приладами — 60%, самовільне втручання абонентів у системи газопостачання — 27% , вибухи під час самовільної заміни газових балонів — 7% тощо. Протягом 2003 р. на магістральних трубопровідних системах України та системах газопостачання населених пунктів було допущено 11 аварійних ситуацій, що в 7 випадках призвели до розгерметизації лінійної частини магістральних трубопроводів, а в 3 — до розгерметизації систем газопостачання населених пунктів. Н ай-

16 О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

Н аглядова діяльність інспекцій сп рям о ван а перш з а все н а за бе зпе чення безпеки систем газопостачання населених пунктів, б езпеки магістральних труб о п р о в ід н и х систем та нафт огазовидобувних в и р о б ництв кр а їн и . З цією метою спільно з ДП «Газ України» розроблена та впроваджується Програма щодо запобігання травматизму під час використання газу населенням України на 2002—2004 роки, виконання якої дасть змогу уникнути ряду причин, що призводять до травматизму, пов'язаного з експлуатацією внутрішньобудинкових систем газопостачання та побутових газових приладів. Для посилення державного нагляду на нафтогазовидобувних виробництвах створені Західна, Північна, Східна та Південна міжрегіональні інспекції державного нагляду на виробництвах нафтогазового комплексу та спеціалізований ЕТЦ. Найактуальніші питання безпеки газотранспортної системи України винесені на розгляд уряду. Національною радою з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті М іністрів прийнято ряд рішень, спрямованих на покращання стану безпеки розподільних газопроводів з вичерпаним амортизаційним терміном, які експлуатуються в системах газопостачання населених пунктів. На розгляд Національної ради винесено питання «Про стан охоронних зон магістральних трубопроводів». Активізувалася і нормотворча робота. Розроблено та введено в дію ряд важливих нормативних документів, що регламентують промислову безпеку виробництв нафтогазового комплексу. Це — Правила безпеки у нафтогазовидобувній промисловості та Правила безпеки автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій. Здійснюється перегляд Д Н А О П «Правила безпеки систем газопостачання України» та ДБН «Газопостачання». Розроблено методику обстеження газорозподільних станцій магістральних газопроводів. Спільно з ДК «Укртрансгаз» та ДП «Газ України» проведено семінари-наради, на яких розглядалися питання безпеки газотранспортної системи України. О д н и м з пріорит ет них н а п р я м ів є нагляд з а здійсненням ідентифікації об'єктів п ід в и щ е н о ї н е б е з пеки. Н а й б іл ь ш активно ідентифікуються системи газопост ачання зр ід ж е н и м газом та м агіст ральні т рубопроводи. К р ім того, пріоритетними н ап рям ам и діяльності д е р ж а в н о г о нагляду в наф т огазовому ко м п л е ксі є нагляд з а приведенням о хо р о н н и х з о н магістральних т рубопроводів у відповідність з нормат ивними вим о гами б е зп е ки ; встановлення р е ж и м у п осил еного н а гляду н а наф т огазовидобувних виробницт вах ВА Т «Укрнафта» та н а нафт огазовидобувних виробництвах, щ о експлуатуються н е сп е ц іа л ізо в а н и м и о р г а н ізаціями. ХІМІЧНИЙ

К О М П Л ЕК С

Державний нагляд здійснюється на більш як 4,5 тис. підприємств хімічної, нафтохімічної та наф топереробної промисловості, які в процесі виробничої діяльності використовують небезпечні хімічні матеріали, що можуть створити загрозу безпечній життєдіяльності населення. З них найбільш потенційно небезпечними є: 8 виробництв вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпасів; 44 великотоннажні виробництва неорганічних речовин (хлору, аміаку, азотної та сірчаної кислоти); 6 нафтопереробних заводів; 11 виробництв продуктів органіч-

3. Зам. № 04-3274

ного синтезу; понад 2,5 тис. об'єктів, що використовують хлор та аміак (з них 7 — особливоізотермічні сховища аміаку); 974 км магістральних аміакопроводів та етиленопроводів. Нагляд за промисловою безпекою виробництв здійснюють 93 державних інспектори. Функціонують 3 спеціалізовані інспекції хімічного нагляду. У 2003 р. вдалося досягти відносної стабілізації рівня травматизму на виробництвах галузі. Проте було смертельно травмовано 32 працівників проти 34 за попередній рік. На об'єктах водопровідно-каналізаційного господарства травмовано 16 працівників (проти 18 у 2002 р.). Характерним є травматизм, пов'язаний з отруєннями токсичними речовинами, внаслідок чого загинуло 16 працівників, у тому числі 9 — на виробництвах водопровідно-каналізаційного господартва (переважно під час виконання газонебезпечних робіт у каналізаційних системах). Залишається високим рівень травматизму внаслідок ДТП (13 нещ асних випадків). Найвищий рівень травматизму допущено на виробництвах водопровідноканалізаційного господарства (16), на нафтобазах та АЗС (9) і на виробництвах неорганічних речовин та мінеральних добрив (4). Зниження рівня безпеки хімічних, нафтохімічних та нафтопереробних виробництв обумовлено моральним старінням застосовуваних технологій, ресурсним знош уванням, моральним та фізичним старінням основних фондів. 138,1 тис. одиниць технологічного обладнання та транспортних засобів хімічного комплексу не відповідають вимогам безпеки, а 16 295 одиниць (12%) технологічного обладнання вичерпали встановлений ресурс експлуатації. Не сприяє підвищенню рівня безпеки неритмічна робота виробництв вибухових речовин та застосування на них технологічного обладнання, що також вичерпало встановлений ресурс. У незадовільному стані експлуатуються 80% аміачнохолодильних установок. Причина — фізичне та моральне старіння та відсутність в Україні виробництва комплектуючих для їх ремонту і технічного обслуговування. Холодопродуктивність діючих аміачно-холодильних установок значно нижча, ніж у їхніх аналогів, які використовують в країнах Європи, що призводить до застосування в технологіях значно більших обсягів аміаку. На підприємствах хімічного комплексу близько 900 (12%) будівель та споруд потребують капітального ремонту, 124 будівлі та споруди не відповідають вимогам будівельних норм і правил, а 43 будівлі перебувають в аварійному стані. На зниження рівня безпеки хімічних виробництв впливає недосконалість нормативно-правової бази, що не забезпечує в нових економічних умовах стабільного функціонування виробництв, стимулювання заходів щодо зменшення ризику виникнення аварійних ситуацій. Викликає занепокоєння незадовільний технічний стан водопровідно-каналізаційних мереж. Із загальної протяжності 156,8 тис. км комунальних водопровідно-каналізаційних м ереж спрацьованим и та а варійним и є 46,95 тис. км (30%). З 1993 р. по 2003 р. майже в 3,2 разу зменшились обсяги ремонтних робіт. Четверта частина водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція (у вартісному виразі) відпрацювали нормативний термін амортизації. Фактично амортизовано половину насосних агрегатів, з яких 40% потребує заміни. Незадовільний технічний стан розподільних мереж призводить

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

до значного зростання кількості аварій (2 одиниці за рік на 1 км), що значно перевищує аналогічні показники європейських країн. Н аглядова діяльність хім ічного нагляду сп р я м о в а на, п ер ш з а все, н а поп ер ед ж е нн я великих п р о м и с лових а в а р ій н а підконтрольних виробництвах. З ц ією метою проводяться погл иб л ені обстеження п о тенційно н еб е зп е ч н и х технологічних об'єктів, з а б о роняється подальш е заст осування застарілих н е безп ечн их технологій та обла дна нн я, здійснюється експерт на о ц ін к а в и б у х о - і п о ж е ж о н е б е з п е ч н и х об'єктів галузі. Розпочата в 2003 р. робота щодо ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН), якими є більшість хімічних виробництв, дасть змогу покращити ситуацію з їх безпекою. Д ерж наглядохоронпраці р озробл ено та виконано комплекс заходів щодо організаційного забезпечення проведення ідентифікації, декларування безпеки небезпечних об'єктів. Підзаконні акти внесено до Держ авного реєстру Д Н А О П і опубліковано. Підготовлено навчальну програму з вивчення законодавчих та підзаконних актів, по якій пройшли навчання спеціалісти державних інспекцій. О працьовано порядок визначення потенційно небезпечних об'єктів, що підлягають ідентифікації, визначено порядок обліку, територіальними управліннями впроваджено облік О П Н . О рганізовано ведення та актуалізацію Державного реєстру О П Н . Територіальними управліннями встановлено нагляд за здійсненням ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. Темпи здійснення ідентифікації та декларування безпеки вироб-

ництв сьогодні нас не задовольняють. Тому на розгляд Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення підготовлено та внесено питання «Про стан виконання заходів щодо проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки». Для за б е зпе ч е н ня нормативного р ів н я п р о м и сл о в о ї б езпеки виробництв хімічного, нафтохімічного та н а ф т о п е р е р о б н о го ко м п л е к с ів к р а їн и н е о б х ід н о перш з а все здійснити ідентифікацію об'єктів п ідвищ е н о ї н еб е зп е ки та задекларуват и їх б е зп е ку згідн о з вим огами З а к о н у « П ро об'єкти п ід в и щ е н о ї н е безпеки». У р а м к а х здійснення д е кл а р ува н н я б е з п е ки виробництв галузі слід здійснити моніт оринг техн ічного стану та стану б езп еки об'єктів п ід в и щ е н о ї н е б е зп е ки з подальш им виведенням з експлуат ації об'єктів, щ о створюють р е а л ь н у з а г р о з у в и н и кне н ня аварій . О с о б л и в у ув а гу слід приділити з а б е з п е ч е н н ю працездат ност і з а с о б ів п р о т и а в а р ій н о го захисту технологічних установок в ум овах нерит мічної р о б о ти та завант аження технологічних п ро ц есів ниж че проектного. Потребує перегляду і застаріла нормативна б а за , щ о регламентує б е зп е ку в о д о п р о в ід н о -ка н а л іза ційного господарства.

Ю . Г Е Р А С И М Е Н К О , начальник управління організації нагляду за виробництвами та об'єктами підвищеної небезпеки Держнаглядохоронпраці

Л Ю Д И Н А ТА ї ї С ПРАВА

ТАКА «ПРОСТА» РОБОТА М іж Законом, що покликаний забезпечуват и безпеку праці, охорон ят и найцінніш е — ж и т т я і здоров’я людей, Законом т очним, сп р а ведливим, м удрим , воістину гуманним , і його реальним виконанням пролягає довга і складна дист анція. Подолати її, зробит и т ак, щоб Закон працював, втілювався в ж и т т я , повинні особист ості, кот рі йому служат ь. І цим людям мають бут и прит ам анні т акі якост і: абсолютне знання предм ет а, ріш учіст ь розвідника, скрупульозніст ь годинникаря і нат хненна самовіддача м ит ця.

а с ту п н и к нача льн и ка відділу організації державного нагляду теруправління Д ерж наглядохоронпраці України по Львівській о б ласті О рест Ю р ій о в и ч М о л ч к о понад ЗО років свого життя присвятив справі охорони праці. Вибір професії, якій віддано стільки літ, випадковим, погодьтеся, бути не може. З чого ж усе починалося? Закінчивши 1965 р. Львівський політехнічний інститут, молодий інженер-геодезист прийшов на роботу в

18 О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

трест «Львівпромбуд» М іністерства промислового будівництва України. Ініціативного, сумлінного працівника помітили відразу і... навантажили додатковою роботою — відповідати за охорону праці на підприємстві. О д ним із незмінних життєвих правил Ореста Ю рійовича було (і, до речі, залишилося) таке: є робота — значить, її треба добросовісно виконувати, подобається вона тобі чи ні. Відповідно до цього кредо вчинив він і тоді. І лише через певний час зр о -

зумів, які високі моральні категорії стоять за цим, таким ніби звичним, таким буденним словосполученням — охорона праці. А усвідомивши, почав вкладати в цю справу не тільки вміння, знання, вроджене почуття відповідальності, але й душу. Звісно, це не могло залишитися непоміченим. І у 1972 р. О. Молчку пропонують роботу технічного інспектора Львівської обласної ради профспілок. Він розмірковував недовго: хотілося випробувати себе на

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

новому місці, на новій посаді. Взагалі, ось така незаспокоєність, баж ання йти вперед, не задовольнятися досягнутим дуже характерні для О реста Ю рійовича. Так, у 1975 р. він закінчує ще один факультет рідного навчального закладу, здобувши фах інженера промислового і цивільного будівництва. Як вистачало часу молодому технічному інспекторові (про тотальну завантаженість цих працівників говорити, либонь, зайве) ще й на навчання — просто загадка. Втім, нічого незбагненного, мабуть, у цьому немає, якщо взяти до уваги дивовижну працездатність і наполегливість цієї людини. М а й ж е 2 1 р ік п р о п р а ц ю в а в О . М о л ч к о технічним інспект ором . Є щ о згадати, є чим (без п е ребільш ення) пишатися. Б рав б е зп о се р е д ню участь у вп р о в а д ж е н н і н а б а зо ви х підприємствах області р о з р о б л е н о ї науковою л а б о р а т орією о х о р о н и п р а ц і Л ьв ів с ь ко ї о б л п ро ф ра д и системи у п р а в л ін н я о х о р о н о ю п р а ц і (С У О П ). Ветерани охорони праці добре пам'ятають, як досвід роботи підприємств та технічної інспекції профспілок Львівщини з цього питання вивчався на рівні галузевих міністерств і профспілок України, Укрпрофради та союзних міністерств, ЦК галузевих профспілок і ВЦРПС. На всю країну пролунали такі заходи, як республіканська і Всесоюзна наради-семінари з впровадження С УО П, які проводилися саме у Львові. Разом з колегами готував О . М олчко експозицію «Львівська система управління охороною праці», що представлялася на Республіканській виставці досягнень народного господарства України та на ВДНГ СРСР, виступав з доповідями на нарадах різних рівнів, слухали його не тільки у Львові і Києві, а й у Таллінні, Москві... І все ж не тільки про такі, безперечно, корисні, але дещо парадні справи, любить згадувати О р ест Ю рійович. Ближче до серця йому робота, яка принесла людям конкретну користь. ...1986 року під час обстеження стану безпеки і умов праці в студентських будівельних загонах у Львівській області довелося йому побувати на будівництві другої черги Д аш авського підземного сховища газу, яке вело Дрогобицьке БУ-15 тресту «Львівнафтогазбуд». Будівельний майданчик розміром 400x500 м був розташований у лісовому маси-

З*

ві поблизу Дашави. Під час перевірки, яка проводилася за участі керівництва тресту і будівельного управління, інспектор О . М олчко виявив обурливі факти: за трьома загонами, до складу яких входило 150 ю наків і дівчат, фактично не було закріплено керівників будівництва, студенти не мали постійного місця роботи, працювали без спецодягу, деякі з них, користуючись відсутністю керівництва і нечітким робочим графіком, взагалі не з'являлися на місце дислокації загонів, і ніхто достеменно не знав, де вони є і що з ними. Ось тоді О рест Ю рійович, який укотре намагався кинути курити, таки дістав цигарку з кишені. А загасивши недопалок, тут же на місці видав припис. Роботи були екстрено зупинені. Начальник будівельного управління не гаючись підготував наказ про усунення грубих порушень безпеки робіт. Стан охорони праці і запропоновані заходи було відразу обговорено на розширеній нараді членів студентських колективів і працівників будівельного управління та тресту. А через кілька днів, у суботу, для підготовки фронту р об іт до здачі об'єкта в експлуатацію на роботу вийшли 15 студентів, які погодилися працювати у вихідний день. Перед обідом молоді люди висловили ба жання не йти на обід в їдальню, щоб раніше звільнитися ввечері. Але будівельний майстер добре пам'ятав настанови суворого і принципового інспектора і, дотримуючись вимог охорони праці, таки повів своїх підопічних до їдальні. Не встигли вони підійти до дверей приміщення, як їм у спину вдарив потужний потік гарячого повітря, спричиненого струменем вогню. Стався розрив труби діючого га зо п р о в о д у з тиском газу 50 ат (5 МПа). Неважко уявити, що сталося б зі студентами, якби майстер не дотримався вимог правил трудового р о зп о р я д ку . П 'ятнадцять м олодих життів було врятовано. Дехто, не так емоційно налаштований, як автор цих рядків, може сказати: «Випадковість!» Але ж філософи стверджують, що за ко н о м ір ність — це запрограмована випадковість. У даному разі сталося саме так, це був абсолютно закономірний результат законних і обгрунтованих дій технічного інспектора. З часу створення Державного комітету України по нагляду за о хороною праці О . М олчко працював на-

чальником відділу охорони праці Західного, потім Львівського теруправління, де працює й нині на посаді заступника начальника відділу о рга нізації державного нагляду. Поле його діяльності доволі широке. Бере безпосередню участь в організації роботи структурних підрозділів теруправління з підготовки та узагальнення пропозицій і контролю за реалізацією Н аціональної та р е гіо нальної програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовищ а, з ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищ еної небезпеки, взаємодіючи зі службами охорони праці місцевих органів виконавчої влади, у наданні їм методичної допомоги, а також у підготовці пропозицій з удосконалення державних,, м іжгалузевих н о р м ативних актів з о х о р о н и праці. Д о б р е знають О . Молчка в місцевих органах державного нагляду з охорони праці та в обласній комісії з питань безпечної життєдіяльності населення. Колегам відомо: якщо такі документи, як, наприклад, проекти наказів для підбиття підсумків р об о ти теруправління щодо наглядової діяльності та створення безпечних і нешкідливих умов на виробництві, береться робити О рест Ю рійович, значить, документи ці будуть складені професійно і грамотно. Із заступником начальника відділу о рганізації держ авного нагляду добре знайомий журналістський корпус Львівщини: впродовж б а га тьох років він співпрацює із засобами масової інформації області, пропагуючи нагальні питання охорони праці, інформуючи населення про роботу Держнаглядохоронпраці України та територіального управління. І це далеко не повний перелік видів діяльності О. Молчка, та професіонали, мабуть, добре знають, що це за посада і що це за робота. Іноді йому закидають: мовляв, надто вже вимогливий та прискіпливий. М оже й так, якщо професійну ретельність вважати буквоїдством, а відчуття власної приналежності до будь-якої справи — надмірною запопадливістю. Та чи може він бути іншим — той, котрий життя своє присвятив такій «простій» справі — служінню Закону, який стоїть на сторо-жі життя і здоров'я людей? Т . В І Д Е Н Є Є В А , керівник пресслужби теруправління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

П Р О Д О В Ж У Є М О ТЕМУ

ПОРУШ

СТАЮТЬ Н

Ж ИТТЯ?

У публікації «Моя хата скраю...» («Охорона праці», № 4, 2003 р.) йшлося про порушення законодавства про охорону праці під час проведення лісосічних робіт в одному з агроформувань Путильського району, що на Буковині, яке призвело до т рагічних наслідків. Оскільки в цьому районі заготівлею деревини займаються понад 60 лісокористувачів, наш власний кореспондент В. СОПІЛЬНЯК попросив начальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Чернівецькій області В. ІВАНОВИЧА розповісти, які заходи вживаються щодо запобігання виробничому травматизму в лісовій галузі як з боку місцевого органу державного нагляду за охороною праці, так і з боку місцевої влади, вищестоящих установ, у віданні яких знаходяться підприємства лісового господарства. — П ита ння с та н у о х о р о н и п р а ц і в го с п о д а р с т в і, де в кін ц і п о з а м и н у л о го р о к у стався нещ асний ви па д о к, бул о о б го в о р е н о на за сід а н н і ради те р у п р а в л ін ня. Члени ко л е гіа л ь н ого о р га н у визнали тод і р о б о т у правління цього а гр о ф о р м у вання щ о д о створення зд о р о в и х і б е зпечних ум о в п р а ц і неза д о віл ьно ю . Голові П у т и л ь с ь к о ї р а й д е р ж а д м ін іс т р а ц ії В. М а р е н и ч у б у л о н а п р а в л е н о листа, в яком у з в е р н е н о у в а гу на гр у б і п о р у ш е н ня з а к о н о д а в с т в а п р о о х о р о н у п р а ц і, щ о мали місце в го сп о д а р с тв і, з а п р о п о н о в а н о п о р уш и ти питання пе р ед тр у д о вим ко л е ктив ом п р о невідповідність з а й м а ній п осаді голови правління А. Годлевсько го . Для п о п е р е д ж е н н я п р и ч и н , щ о п р и звод ять д о н е щ а с н и х в и п а д ків під ч а с з а го т ів л і д е р е в и н и , б у л о т а к о ж н а п р а в л е н о в ід п о в ід н о го л и ста н а ч а л ь н и ку о б л а с н о г о у п р а в л ін н я л іс о в о г о го с п о д а р с т в а В. Д а р ч у к у . В н ь о м у п о в ід о м л я л о с ь н е т іл ь ки п р о о б с т а в и н и т р а ге д ії, щ о с та л а с я в а г р о ф о р м у в а н ні, а й зв е р т а л а с ь у в а га на н а я вн і п о р у ш е н н я н о р м а т и в н о -п р а в о в и х а ктів з о х о р о н и п р а ц і н а п ід від о м ч и х п ід п р и єм ствах...

— Ч и стало це своєрідним поштовхом для подальшої активізації профілактичної роботи з питань охорони праці на підприємствах району, що займаються заготівлею та переробкою деревини?

— Н а жаль, ні. Ц е за йв ий р а з підтвердив нещ а сн ий ви па д о к зі см ертельним насл ід ком , який стався у м ісц евом у д е рж л ісго сп і з вальником . П ри чини т р а гедії б анал ьні: п о р уш е н н я те х н о л о гіч н о го п р о ц е су звал ю ва н ня д ерев та п р о в е -

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

дення л ісосічних р о б іт б е з індивідуальних з а с о б ів захисту. Як п о ка за л и результати ко м п л е кс н о го об стеж ення ста н у о х о р о ни п р а ц і, ігн о р у в а н н я ви м о г га л узе вих н о р м і правил стали н о р м о ю життя на цьому підприємстві... — А який стан справ з додержанням законодавства про охорону праці в держлісгоспах, які знаходяться на території інших районів Буковини?

— Н е н а б а га т о кращ ий . У С т о р о ж и нецьком у д е рж л ісго сп і, нап р икл а д , через ігно р ув ан ня вим ог відомчих інструкцій з о х о р о н и п р а ц і, н е сп р а вність д е р е в о о б р о б н о го ве р ста та та б е зко н тр о л ьн ість з б о к у п о са д о ви х о с іб о тр и м а в тр а в м у р у ки столяр, який то р ц ю в а в до ш ку. Хоча ви ко н у в а н а о п е р а ц ія була н е скл а д но ю , по те р піл и й став інвалідом на все життя. У д а н о м у випадку, щ о б уникнути біди, як ка ж уть у н а р о д і, б а га т о р о зум у не т р е б а . Д о сить бул о привести у відповідність до ви м о г н о р м а ти в н о -п р а в о в и х а ктів з о х о р о н и п р а ц і за х и с н е о го р о д ж е н н я ве р ста та , с в о є ч а сн о за сте р е гти п р а ц ів ни ка від н е о б а ч н и х дій, але цього сво го часу ніхто не зр о бив ... М а л о не за кін чився ка л іц тв ом в е р с та тн и ка нещ а сн ий ви па д о к, щ о стався у Х отинськом у д е рж л ісго спі. Тут д о р о б о ти був д о п у щ е н и й п р а ц ів н и к , який не п р о й ш о в п о п е р е д н ь о го навчання та п е р е в ір ку зн а н ь з питань о х о р о н и п р а ц і, а то м у не зн а в , як п равил ьно р о зп и л ю в а ти за го то в ку . Ін а кш е як нехлю йством з б о к у п о са д о вц ів, які мали б сво є ч а сн о п о ту р б у ва ти сь п р о овол одіння в е р ста тником безпечним и прийом ам и праці, назвати цей ф акт не повертається язик. Судячи із змісту акта ком плексного о бстеж ення, яке тут було проведено через місяць

після н е щ а с н о го випадку, це д а л е ко не єдине упущ ення з б о к у ке р івн и ків та п о садовців підприємства. П р а ц ю ю ч і не з а бе зп е ч ую ть ся сп е ц о д я го м , спецвзуттям , інш ими за с о б а м и захисту. Н а л іс о с іка х не в п о в н о м у обся зі проводяться п ід го товчі р о б о ти , не всі питання б е зп е ки від о б р а ж а ю ть ся в технічних ка р та х, ф о р м а л ь н о ведеться п е р е в ір к а т е х н іч н о го ста н у а вто м о б іл ів то щ о . Ч е р е з наявність гр у б и х п о р у ш е н ь в и м о г б е з п е к и , щ о ство р ю в ал и б е зп о с е р е д н ю з а гр о з у ж иттю і зд о р о в 'ю п р а ц ю ю ч и х, б у л о з а б о р о не н о р о б о т у о кр е м и х одиниць у с та тку вання. Як б а ч ите , н е зв а ж а ю ч и на наявні нещ а сн і випадки з п р а ц івн и ка м и ,- п о р у шень на підприєм ствах л ісо в о ї галузі, як каж уть, хоч відбавляй. І це після т о го , як на по са д о ви х о с іб та ке р івн иків ко ж н о го р а з у н а кл а д а ю ть с я а д м ін іс т р а т и в н і стягнення. — Але так не може тривати постійно. Якщо деякі керівники не В ЗМ О З І забезпечити здорові і безпечні умови праці для своїх підлеглих, не поважають закон, то, можливо, щось необхідно, як говорив Жванецький, підправити в обласному управлінні лісового господарства, яке проводить добір і розстановку керівних кадрів на місцях? — Т е р и т о р іа л ь н е у п р а в л ін н я те ж схильне д о т а к о ї думки. А то м у якщ о уп р о д о в ж п е р ш о го к в а р т а л у п о т о ч н о го р о к у на підприєм ствах галузі не зм іниться ставлення до питань о х о р о н и п р а ц і, ми буд е м о звертати ся з відповідними п о даннями до Д е р ж а в н о го ко м ітету л іс о в о го го с п о д а р с тв а та в о б л а с н у п р о к у р а туру. Із б е зза к о н н я м у галузі п о тр іб н о по кінчити р а з і назавж ди.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

_______________________ У КО М ІТ Е Т А Х В Е Р Х О В Н О Ї Р А Д И

НЕВИРОБНИЧОМУ

З і слів генерального директора У Д П П З яУкрпошта» В. М у х ін а , у кр а їн с ь к і листоноші останнім часом д е д а л і частіше стають жертвами г р а б іж н и ків . Н е зупиняє зло в м и сн и ків н і те, що листоношам за один р а з не м о ж н а брати більш е 1500 г р н ., ні те, що більшість листонош — ж ін к и . Н а п а д и , як прав и л о, закінчуються каліцтвом і навіть заги б ел л ю працівників пошти. Якщ о у 1999 р . було заф ікс о в а н о 33 напади з метою п о гр абування, то у 2003 р . їх кількість з р о с л а д о 5 0 ви падків , а сум а викрадених грош ей збільшилася у 2 ,5 р а з у . Д и р е к ц ія шУкрпошти» вивчає д о св ід роботи д е я к и х кр а їн і планує у 2 0 0 4 р . вжити відповідних захо д ів щ одо за б е з п е ч е н н я б е з п е к и своїх пр ац івників. * ♦ * Убезпечит и прац ю гірників і розпочати п р о м и с л о в е видобування метану виріш ив к о н с о р ц іу м яЕкомет ан», створений ко р п о р а ц іє ю • Індустріальний с о ю з Д о н б а с у » спільно з АТ « У кр п ід ш и п н и к» і * Систем Кепітел М ен ед ж м е н т ». Спеціалісти вважають, що вугільні пласти Д о н б а с у містять 25 трлн, м 3 газу, який становить с е р й о з н у за г р о зу дл я вуглевидобувників і з а б р у д н ю є ат мосф еру.

Н а Д П в О д е с ь к и й м о р с ь ки й торговельний порт» піклуються п р о у м о в и пр ац і портовиків. Н ещ о д авн о у перевант аж увальном у к о м п л е к с і N9 11 б ул о відкрито п ер ш у чергу побутових приміщ ень, загальна площ а яких становитиме 5 0 0 м 2. У б у д ів л і, яка спеціально реконструюється, розмістяться санітарнопобутові п р и м іщ е н ня на 300 о с іб , буфет. П о р у ч будується котельня. Все це планується здати в експлуатацію у п е р ш о м у півріччі 2 00 4 р .

травматизму—

На засіданні Коміт ет у з пит ань соціальної політ ики та праці, яке відбулося 18 лютого ц. р., було обговорено пит ан ня «Про стан т равмат изму невиробничого характ еру в У к раїні та заходи щодо його поліпш ення». В обговоренні взяли участь фахівці Кабінету Міністрів, м ініст ерст в з питань надзвичайних сит уацій, праці та соціальної політ ики, освіт и і науки, охорони здоров’я, внут ріш ніх справ, Д ержком ст ат у, Д ерж спож ивст андарт у, наукових установ та п р ед ст авники гром адських організацій.

а засіданні відзначалося, що в Україні смертність населення внаслідок травм, отруєнь та інших зовнішніх впливів посідає третє місце після серцево-судинних захворювань та новоутворень. З цих причин у країні щороку зазнають ушкодження здоров'я більш як 2,5 млн. осіб, смертельно травмуються понад 75 тис. осіб або 200 осіб щодня. За останні п'ять років від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 360 375 осіб. За оцінкою Інституту економіки промисловості НАН України, щорічні втрати народного господарства внаслідок травматизму невиробничого характеру перевищують 8 млрд. грн. Це становить більше ніж 4% валового внутрішнього продукту України. Сьогодні питання, пов'язані із запобіганням травматизму невиробничого характеру, прямо чи опосередковано регулюються понад 200 нормативно-правовими актами різної юридичної сили. Відповідне законодавство не становить тепер єдиної системи, у ньому існують неузгодженості, суперечності, прогалини. Це насамперед пов'язано з тим, що розвиток цього законодавства не спирається на чітко визначене науково-теоретичне підгрунтя. До цього часу не створено цілісної системи державного управління з питань запобігання травматизму невиробничого характеру, не визначено

функції, завдання та структуру цієї системи. О ргани виконавчої влади під час реалізації профілактичних заходів працюють розрізнено, нерідко дублюють один одного, а деякі види досить розповсюджених небезпек ними взагалі не враховуються і не усуваються. Недостатню роль в організації профіпактики травматизму невиробничого характеру відіграє Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України та відповідні регіональні ради при місцевих державних адміністраціях, які діють на громадських засадах, і засідання яких відбуваються нерегулярно. Не визначено також спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, який здійснює комплексне управління на державному рівні та відповідає за реалізацію державної політики у цій сфері, не затверджено загальнодержавну програму запобігання травматизму невиробничого характеру. Комплексний аналіз стану і причин травматизму невиробничого характеру, його соціально-економічних наслідків, дослідження виникнення небезпек для життя і здоров'я людини, їх властивостей, джерел походження, а також розроблення на підставі цього аналізу і досліджень науково обгрунтованих профілактичних заходів та перспективних програм щодо запобігання нещасним випадкам

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

невиробничого характеру не проводиться жодною науковою установою. Відсутній системний підхід до о р ганізації навчання і забезпечення наскрізної освіти від дошкільної до вищої з напряму «Безпека життя і діяльності людини», внаслідок чого має місце несумісність навчальних програм шкільної, професійно-технічної та вищої освіти. У системі загальної середньої освіти забезпеченість середніх навчальних закладів базовими підручниками предметів «Основи безпеки життєдіяльності», «Основи здоров'я» та іншими навчально-методичними засобами становить 3—5% від потреби, у розкладах уроків даний предмет здебільшого відсутній, у деяких навчальних закладах його викладають учителі, які не мають відповідної підготовки. Постановою Кабінету М іністрів від 14 лютого 2004 р. № 24 затверджено Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, з якого на порушення рішення колегії М О Н , численних нормативно-правових актів, включаючи закони і Укази Президента, вилучено питання навчання школярів основ безпечної життєдіяльності, зокрема, правил дорожнього руху, пожежної безпеки, правил поводження на воді, поведінки в екстремальних і надзвичайних ситуаціях, соціальної та екологічної безпеки тощо. М асш таби моральних і м атеріальних втрат, які несе суспільство від травмування населення, не відповідають сучасному стану вирішення цієї проблеми. Зазначене вимагає суттєвого поліпшення о рганізаційної роботи і вжиття дієвих заходів щодо р озроблення і реалізації єдино? концептуально узгодженої та науково обгрунтованої державної політики щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру, формування окремої сфери законодавства з цих питань, вдосконалення системи державного управління цією галуззю на національному, регіональному рівнях. Обговоривш и стан травматизму невиробничого характеру у суспільстві, Комітет прийняв рішення, яким визнав роботу, що проводиться в Україні у сфері профілактики травма-

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

тизму невиробничого характеру, недостатньою, а також звернутися до Кабінету Міністрів України стосовно вирішення питань: визначення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, який був би робочим органом цілісної системи державного управління з питань запобігання травматизму невиробничого характеру, та відповідав за реалізацію державної політики у цій сфері, передбачення у структурі цього органу виконавчої влади відповідного підрозділу; розроблення і подання до Верховної Ради України проектів О сновних засад державної політики у сфері безпечної життєдіяльності населення до 2011 року, загальнодержавної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2011 року, Закону України «Про безпечну життєдіяльність населення»; створення в Україні ефективної системи державного управління з питань профілактики травматизму невиробничого характеру на всіх рівнях виконавчої влади та фінансування відповідних запобіжних заходів; активізації роботи Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті М іністрів України та відповідних р е гіо нальних рад при місцевих державних адміністраціях щодо розгляду актуальних питань розроблення і реалізації державної політики, координації діяльності органів виконавчої влади у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру; посилення контролю за виконанням Комплексних заходів профілактики травматизму невиробничого характеру, державних програм з пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, запобігання дитячому травматизму, інших програм, пов'язаних з безпекою життєдіяльності населення тощо, а також відповідних регіональних програм; визначення порядку притягнення до відповідальності за недотримання вимог норм та правил безпеки посадових осіб, дії або бездіяльність яких стали основною або супутньою причинами нещасного випадку невиробничого характеру;

створення єдиної державної системи обліку та аналізу причин нещасних випадків невиробничого характеру; визначення наукової установи для проведення ком плексного аналізу стану і причин травматизму невиробничого характеру, його соціальноекономічних наслідків, розроблення правового підгрунтя, науково обгрунтованих профілактичних заходів та перспективних програм щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру, забезпечення їх фінансування; розроблення і прийняття Концепції наскрізної освіти з питань безпеки життєдіяльності, починаючи з дошкільного віку; внесення змін до Держ авних стандартів базової і повної загальної середньої освіти та початкової освіти, відповідних типових навчальних планів, передбачивши, зокрема, замість освітньої галузі «Здоров'я і фізична культура» освітню галузь «Безпека життя, здоров'я та фізична культура» для формування у школяра знань, умінь і навичок, соціальної позиції щодо власної безпеки і безпеки оточуючих, необхідних для прийняття обгрунтованих рішень щодо запобігання травматизму та збереження здоров'я, а також обов'язковість викладання предмету «Основи безпеки життєдіяльності» у школах учителями, які мають належну підготовку; створення в системі Міністерства освіти і науки на базі державного вищого навчального закладу Головного навчально-методичного центру з безпеки життєдіяльності для координації освітньої та наукової роботи, створення навчальної і методичної бази для всіх освітніх закладів країни в галузі безпеки життя і діяльності людини; включення до Державного класифікатора професій України (ДК 003-95) проф есій, пов'язаних із безпекою життєдіяльності людини та цивільним її захистом. Комітет з питань соціальної політики та праці запропонував Кабінету Міністрів України проінформувати пр о виконання цього ріш ення до 1 вересня 2004 року.

БЕЗПЕКА П РАЦ І

Будівельна галузь У країни ост анніми роками динамічно розвиваєт ься. Л иш е у 2003 р. будівельн их робіт було освоєно на суму 13,3 м лрд. гр н ., що на 26,6% п ер ев и щ у є відповідні дані попереднього року. Але чи не занадто високою є плата за т акий прогрес? А дж е зі збільшенням обсягів будівництва помітно зрост ає і виробничий т равмат изм. За даними Д ерж наглядохоронпраці у 2003 р. т ут ст алося 133 н ещ асних випадки зі см ерт ельн им и наслідкам и п р о т и 111 у 2002 р. З н и х 53 ви п а дки , або м а й ж е 40% , ст ановлят ь падіння з висот и (відповідний показник попереднього року — 43%). М айж е всі роботи на будівельному м айданчику належ ат ь до робіт з підвищ еною небезпекою .

а висновками матеріалів розслідувань більшість з робіт, під час яких траплялися нещасні випадки, проводилися за відсутності у проектах виконання робіт (П В Р ) тих або інших питань, що стосувалися безпечного ведення робіт. Буває, що роботи виконуються взагалі без ПВР. Досить часто проекти р о зр о б ляються у самих будівельних організаціях, які не мають відповідних спеціалістів і ліцензій на виконання таких робіт. Звідси і низька якість П В Р , у яких взагалі не визначаються номенклатура засобів колективного захисту, засоби підмощування, шляхи безпечного проходу працюючих на робочі місця, технологічна послідовність робіт, що запобігає виник-

ненню небезпечних зон, місця і способи кріплення страхувальних канатів тощо. А з а відсутності ретельно розроблених документів р ішення, що приймаються виконробами, — ситуаційні і бувають помилковими. Внутрішні стіни будівель н ер ід ко зводяться б е з з а кріплення зовнішніми огороджувальними конструкціями та між собою, будівництво наступного поверху допускається без улаштування сходових маршів та перекриття попереднього поверху, встановлюються ненадійно закріплені конструкції тощо. Генпідрядник часто не виконує своїх о бов'язків щодо р озр об ки спільних заходів з безпеки праці з

субпідрядними організаціями стосовно влаштування огороджень, настилів, захисних козирків, визначення проходів, позначення небезпечних зон тощо, що призводить до виникнення травмонебезпечних та аварійних ситуацій. До того ж робоча зміна на будівельних майданчиках перевищує норми тривалості робочого часу і нерідко досягає 10— 12 год на добу, що веде до перевтоми працю ючих і зменшення гостроти сприймання небезпечних виробничих факторів. Законодавство дозволяє залучати працівників до роботи лише після проходження навчання в спеціальних навчальних закладах. Проте практика використання комплексних бри-

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

впав з висоти і отримав смертельну логії, н езадовіл ьна забезпеченість травму. об'єктів технологічною оснасткою; Встановлення захисних о гор од незадовільне за б е зпе ч е н ня б у жень на будові можливе не-завжди, і дівельних об'єктів з а с о б а м и інд и єдиною страховкою працюючого на відуального та колективного з а висоті залишається запобіжний пояс. хисту; У 2003 р. через незастосування понизький рівень п р о ф е сій н о ї підясів загинуло 7 робітників і травмоготовки п ра ц івн и ків підприємств; вано 35. На обстежених об'єктах зас ко р о че н н я нормативних терпобіжні пояси використовують лише м ін ів будівництва та недостатнє близько 20% робітників. Наслідки таф інансування за хо д ів з о х о р о н и кої трагічної необачності ілюструє п р а ц і; яскравий приклад, який свідчить, що н еза д овіл ьн ий контроль з б о к у навіть великий виробничий досвід не р о б о т о д а в ц ів з а д о д е р ж а н н я м завжди рятує будівельника від трагічп р а ц івн икам и т ехнологічної та виних наслідків власної легковажності. р о б н и ч о ї дисципліни. Так, 13 березня 2003 р. на будівДо речі, підвищення рівня виробництві житлового будинку по вул. Воничого травматизму у будівельній галоській, 5 6 /3 8 , що його здійснювало лузі Київського регіону має і свої ТОВ « Ф ір м а «Доріс» (в. о. д и р е коб'єктивні причини, адже обсяги бут о р а В. Пателі), муляр А. Цирюк, який дівництва тут вищі, ніж у більшості 27 років пропрацював у будівництві, областей країни. Проаналізувавши зводив стіну із «Б у д ів е л ь н и й п а тр у л ь » — н о в а ф о р м а цегли, стоячи на помості, зроблезд ій с н е н н я н а гл я д у з а о х о р о н о ю п р а ц і, ному з випадо сн о в н и м з а в д а н н я м я к о ї є зд ій с н е н н я кових предметів. ц іл ь о в о го н а гл я д у та о п е р а т и в н о го Він працював р е а гу в а н н я н а ф а кти п о р у ш е н н я в и м о г без запобіжнон о р м а т и в н о -п р а в о в и х а к т ів п р о го пояса і в рео х о р о н у п р а ц і п ід час в и к о н а н н я зультаті, впавши з висоти б у д ів е л ь н о -м о н т а ж н и х р о б іт. сьомого поверху, отримав важкі травми і помер. Постановище, спеціалісти Держнаглядказово, що на неінвентарному помосо х о р о н п р а ц і підрахували, що у ті, який провалився, працювало ще 2003 р. в Україні на одного інспектодвоє робітників, які повисли на запора у будівництві в середньому припабіжних поясах і врятувались. ло виконання будівельно-монтажних Комісія звинуватила посадових робіт на суму 238,2 млн. грн. А в теросіб у нездійсненні контролю за доуправлінні по Київській області та держанням технологічних процесів, місту Києву відповідний показник стадопущенні до експлуатації неінвенновить 481,2 млн. грн., що майже удтарного помосту. Але, попри все, яквічі більше. Тож необхідність посиби на загиблому був запобіжний полення Київської Д ІО П шляхом ввеяс, то сім'я, в якій залишидення додаткових штатних одиниць — лись дві неповнолітні доньочевидна. Під час роботи на висоті лише ки, не втратила б годувальВиходячи з наявних можливостей, 20% робітників використовують ника. Київська інспекція вже зараз немало запобіжні пояси. Враховуючи, що майже робить для виправлення ситуації в 50% запобіжних поясів ексбудівельній галузі регіону. За словаплуатуються без проведення відпоОднією з основних причин падінми її керівника О. Резніченка, обсяг відного випробування і багато р о ня працюючих з висоти спеціалісти з роботи інспектора з паперами вдабітників не навчені, як користуватися охорони праці вважають відсутність лось зменшити за рахунок впровадними, а забезпеченість поясами стазахисних огороджень перепадів по ження спеціальної ком п'ю тер н ої новить 90% , зрозум іло, на якому висоті поблизу робочих місць та пропрограми, а раніше написання принизькому рівні перебуває контроль ходів до них. Внаслідок відсутності пису забирало до 60% часу, відведеза застосуванням робітниками засотакого огородження на будівництві ного на обстеження. бів індивідуального захисту. Ці та інжитлового будинку по вул. ПавлівВелику надію покладає інспекція і ші факти, проаналізовані спеціалісській, 17 (начальник БУ-54 І. Маріянна таку форму роботи, як «Будівельтами Київської Д ІО П у будівництві та ський) 06.01.2003 р. загинув підсобний патруль», створений за підтримки соціально-культурній сфері, дали їм ний робітник БУ-54 ВАТ «Київміськкерівництва Держнаглядохоронпраможливість зробити висновок, що буд-6» В. Попович. Під час демонтаці. Як зазначив О . Резніченко, і раніосновними причинами нещасних жу опалубки потерпілий зайш ов у ше робилися виїзди та інспекторські небезпечну зону на перекриття четвипадків є: рейди, але відбувалось це епізодичнизький рівень інженерної П ІД вертого поверху, спробував витягнуно і не давало потрібної віддачі. *БуГО Т О В К И , недоопрацьовані техноти щит, але, втративши рівновагу, дівельний патруль» — нова форма гад, у яких кожен з робітників виконує майже всі види будівельних робіт, не маючи при цьому відповідної проф есійної підготовки за суміжними професіями, постійно розширюється. В таких б ри гада х д е д а л і частіше м о ж н а зустріти п р а ц ів н и к ів , я к і в загалі не проходили п р о ф есій но го навчання. З тимчасово п р а ц ю ю чим и р ід к о укладаються трудові д о го в о р и , в о н и не проходять стажування, яке є важливим елем ентом за сво єн ня б езпечних методів в и к о н а н н я робіт . Зусилля служб охорони праці, які покликані здійснювати організаційну роботу щодо запобігання травматизму, ще й досі не отримують гідного розуміння з боку роботодавця. Стала звичною ситуація, коли на підприємствах служби охорони праці або не створені, або працюю ть неповноцінно, посадові особи не забезпечують безпеку праці на робочих місцях, про що зазначається у більшості матеріалів розслідування нещасних випадків. Особливо тривожною є статистика смертельного травматизму на будівельних об'єктах Києва та Київської області. За офіційними даними Київської Д ІО П у будівництві та соціально-культурній сфері у 2003 р. на підприємствах і в організаціях будівельного комплексу Києва спостерігалося значне зростання травматизму зі смертельними наслідками. За цей час смертельно травмовано 37 осіб, у тому числі на будівельних об'єктах — 31 працівник, внаслідок падіння з висоти — 16 працівників, що становить майже 52% від загальної кількості загиблих на будівництві. А у 2002 р. з цієї ж причини загинуло лише 8. Коментарі, як кажуть, зайві.

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

здійсн ен ня нагляду з а о х о р о н о ю п р а ц і, о сно вн им завданням я к о ї є зд ій с н е н н я ціл ьо вого нагляду та оперативного реагування н а ф акти пор уш ен ня вимог нормат ивноп р а в о в и х актів з о х о р о н и п р а ц і під ча с викон ан ня будівельномонтажних робіт. З ча су п р о в е дення перш ого р е й д у з серпня д о кін ц я 2 0 0 3 р . б у л о п е р е в ір е н о 115 об'єктів і н а 3 5 з них тимчасо во призупинялися будівельні р о боти. В ід п о в ід н о д о п о л о ж е н н я п р о «Будівельний патруль» та методики його роботи, о р га н іза ц ії, р о боти н а яких зупинялися д в а р а зи , п о в и н н і провести ретельне обстеж е н н я стану о х о р о н у п р а ц і н а св о їх підприємствах і розробит и з а х о д и щ о д о з а п о б іг а н н я п о р у шенням. Т риразова зупинка о б 'є к та вим агає с е р й о з н о ї п е р е в ір к и стану: о х о р о н и п р а ц і д е р ж а вн им інспект ором, який к у р и р у є д а н е підприємство. Керівництво п ід п р и ємства п о в и н н о пройти п е р е в ір к у знань з питань о х о р о н и п р а ц і у д е р ж а вн ій ін с п е к ц ії і скласти е кза м ени, а після цього організуват и таку ж п е р е в ір к у у всіх св о їх п р а ц ів н и ків . Ч от ир ир азо ва з у п и н к а об'єкта протягом трьох місяців ка рається ще суворіше. Звичайно, рано ще робити серйозні висновки про ефективність впливу нової форми роботи на ситуацію в будівельній галузі, але вже зараз м ож на сказати, що регулярні рейди патруля (в середньому двічі на тиждень) ведуть до позитивних зрушень. Взявши участь в одному з таких рейдів з бригадою , до складу якої входили державні інспектори М. Рогоза, М. Ф едоренко, М. Сущенко на чолі з начальником відділу В. Чайковським, автору цієї статті наочно вдалося пересвідчитись, наскільки дієвою є робота патрульних. Отримавши завдання перед самим виїздом, патруль мав обстежити за день чотири об'єкти, які в основному вибираються спонтанно. Тому жоден з керівників будівельних організацій не застрахований від раптової перевірки, а значить, має підтримувати постійний порядок на підпорядкованому йому виробництві. На першому з обстежених о б 'єктів — будівництві житлового будинку по вул. Воздвиженській, здійснюваному ТОВ «Гарантбуд» (директор А. Закладний) упала в очі часткова відсутність огородження будівельного майданчика. Неогороджені настили риштувань, з яких проводилась клад-

4. Зам. № 04-3274

Н А ГЛ Я Д О В А П Р А КТ И КА ка цегляних стін, знаходились на достатній висоті для отримання при падінні травм. Будівельні матеріали були складені на неспланованих майданчиках, що теж могло призвести до виникнення травмонебезпечних ситуацій. Грубі порушення норм охорони праці, виявлені на цьому об'єкті, змусили патрульних заборонити експлуатацію стрілових пересувних кранів і призупинити всі роботи до моменту усунення недоліків. За словами В. Чайковського, такі очевидні промахи в організації безпечного виконання робіт майже завжди свідчать про те, що при більш ретельному обстеженні буде знайдено і немало дрібніших порушень. Справедливість цієї думки підтвердила перевірка наступного об'єкта — будівництва шестиповерхового житлового будинку по вул. Туровській, 29, де учасники патруля насамперед звернули увагу на неогороджені сходові марші, балкони, недоогороджений будівельний майданчик. Частина настилів металевих риштувань не була огороджена, а огородження на інших риштуваннях не було обладнано бортовою дошкою. Все це, при значній захаращ еності робочих місць, могло призвести до падіння робітників з висоти. Електрокабелі на будові були прокладені по землі у місцях проходу робітників. Результатом перевірки стало накладення інспекторами заборони на експлуатацію будівельного крана, трьох електрозварювальних трансформаторів, призупинення роботи на третій секції будинку до ліквідації усіх порушень. На виконроба В. Павлова було накладено штраф. На будівництві житлового будинку по вул. Саксаганського, 13 в, г, яке проводиться Київською будівельною ком панією (директор А. Пузійчук), інспектори виявили трохи менше порушень — не так давно тут побувала патрульна бригада. Та керівництво будови, мабуть, не зовсім усвідомило, що «Будівельний патруль» — це всерйоз і надовго, тому продовжувало нехтувати нормативними вимогами з охорони праці. П ро це свідчила відсутність огороджень по периметру опалубки перекриття третього поверху в одній із секцій. У зоні з потенційно небезпечними виробничими факторами допускалось складування будівельних матеріалів, частина робітників виконувала роботи біля перепаду висоти більше ніж 1,3 м без запобіжних поясів.

Реакція інспекторів була закон о м ірною: зупинка експлуатації будівельного крана, накладення штрафу на заступника директора компанії О . Кисельова. Загалом «Будівельний патруль» за день роботи перевірив стан охорони праці на семи будівельних підприємствах. Внаслідок виявлених порушень призупинено роботу трьох баштових і трьох стрілових кранів, шести електрозварювальних трансф орматорів, а також штукатурної станції. М ож ливо, у цей день нічого трагічного і не сталося б, але уявіть, скільки потенційно небезпечних ситуацій вдалося попередити бригаді патруля. Звичайно, проблемами виробничого травматизму в будівельній галузі переймаються не тільки в Київській Д ІО П у будівництві та соціальнокультурній сфері. З метою поліпшення стану охорони праці у будівельній галузі, створення безпечних умов праці, підвищення ефективності державного нагляду в 2003 р. було проведено засідання колегії Держнаглядо хоронпрац і, на якому розглянуто питання «Про стан охорони праці на підприємствах і в організаціях корпорації «Укрбуд», і семінар-нараду працівників територіальних управлінь та інспекцій Держнаглядохоронпраці, відповідальних за нагляд у будівництві, присвячений станові виробничого травматизму і наглядової діяльності у будівельній галузі за 11 місяців 2003 р. За ініціативи Держнаглядохоронпраці 4 грудня 2003 р. проведено розширену нараду за участю 280 представників 154 організацій, у тому числі 66 перших керівників будівельних об'єднань, підприємств та організацій з питань «Падіння з висоти — домінуючий фактор травматизму у будівництві. Вимоги безпеки під час роботи на висоті» та «Будівельний патруль як оперативний метод запобігання травматизму» за участю представників Держбуду, Київської міської державної адміністрації, Київського обкому та міськкому профспілки працівників будівництва та промбудматеріалів. Спеціалісти Держ наглядохоронпраці, зважаючи на наявне скрутне становище, запропонували ряд важливих рекомендацій. Вони вважають, що для недопущення в подальшому виконання робіт за неякісними проектами необхідно ПВР піддавати експертизі з питань охорони праці в незалежній від замовника експертній організації і на державному рівні.

О Х О Р О Н А П РАЩ 3 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Під час видачі ліцензії на виробничу діяльність будівельних організацій необхідно підвищити вимоги до ліцензіатів у питаннях охорони праці та кваліфікації персоналу. Адже трапляються випадки, коли деякі з цих о р ганізацій після отримання ліцензії Держбуду ухиляються від отримання дозволу Держнаглядохоронпраці на початок виконання робіт та експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до З акону «Про о хор ону праці». Керівники таких організацій не проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці, деякі керівники будівельних організацій не мають відповідної професійної освіти. В Кодексі України про адміністративні правопоруш ення доцільно передбачити збільшення розм ірів штрафів за адміністративні правопорушення з охорони праці. Відповідно до Переліку пріоритетних заходів галузевої програми Держбуду поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001—2005 рр., які фінансуються за рахунок коштів Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України, передбачено р о зр о б ку Держ авних будівельних норм: «Висотні будівлі і споруди. Будівельно-монтажні роботи. Вимоги до систем охорони праці», «Виконання будівельних робіт в умовах щільної забудови. Вимоги до охорони праці під час виконання будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних р о біт», «Правила охорони праці під час будівництва каркасно-м онолітним методом будівель і споруд», «Розробка безпечних засобів подачі цегли на робочі місця будівельного майданчика» та внесення змін і доповнень до СНиП 111-4-80* «Техника безопасности в строительстве». З метою запобігання нещасним випадкам під час руйнування призми пакета силікатної цегли на будівельних майданчиках був підготовлений і направлений лист у Держбуд щодо необхідності опрацю вання нового нормативного акта, що дасть можливість подавати пакети цегли безпосередньо на робочі місця мулярів без їх перескладування та виключить можливість мимовільного руйнування призми пакета цегли під час розкриття пакетів. З вимогою посилити наглядову ді-

яльність на будівельних майданчиках, особливо під час виконання робіт на висоті, був направлений лист теруправлінням, р озр обл ено інструкцію з охорони праці під час виконання р о б іт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів (ДНАОП 0.00-5.28-03). Враховуючи тривожну статистику зростання рівня виробничого травматизму в будівельній галузі, хочеться вірити, що заходи, які проводяться Держнаглядохоронпраці та його теруправліннями, насправді приведуть до виправлення такого важкого становища. Адже від ефективності їх впровадження залежить не одне людське життя. В. ЗА Х А РО В, наш кореспондент

На знімку:

яскравий приклад відсутності заходів безпеки під час виконання цегляної кладки на неогородженому балконі третього поверху будинку, що зводиться на вул. Туровській, 29. Фото автора

С И Т У А Ц ІЯ В РЕ ГІО Н А Х

НЕДОЛІКІВ БАГАТО, А СПРАВ МААО «

У т рет ьому кварталі 2003 р. на засіданні ради т еруправління Д ерж наглядохоронпраці по Харківській області розгля далося пит ання про стан умов і безпеки праці на Харківському комунальному підприєм ст ві (ХКП ) «М іськелект рот ранс». П ісля ознайомлення з актом комплексної перевірки, інш ими документ ам и члени ради погодилися з висновками та пропозиціям и комісії, яка проводила перевірку, і на підст аві ст . 43 Закону «Про охорону праці», Положення про порядок накладення шт рафів на підприєм ст ва, установи та організації за поруш ення норм ат ивних актів з охорони праці при йн яли р іш ення ош т рафуват и підприєм ст во на 2% від місячного фонду заробітної плат и. Таке ріш ення не є чимось винят ковим. П оруш ників законодавчих т а ін ш и х норм ат ивних актів з охорони праці в к о ж ному регіоні нашої країни, на ж аль, щ е чимало. Та далеко не щ одня предст авникам наглядових органів доводиться ш т раф уват и п ідп р и єм ст ва с х о ж і на ха р к івсь к е «М іськелект рот ранс», одне з найст аріш их і найбільших підприємст в в Україні. До нього входят ь т р и т рам вайних і т р и т ролейбусних депо, служ би руху т а колії, енергослужби, жит лово-комунальні сл у ж б и , будівельно-м онт аж не управлін н я і ря д ін ш и х ст р у к т у р н и х підрозділів. Усього ж на Х К П «М іськелект рот ранс» працю є близько 6 т ис. осіб.

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

о ж спонукало представників наглядового органу вжити до цього підприємства і його посадових осіб настільки жорстких заходів адміністративного впливу? Після ознайомлення з актом комплексної перевірки у автора склалася думка, що на ХКП «М іськелектротранс» системну і якісну роботу з охорони праці належним чином не налагоджено. Причини багатьох з виявлених недоліків криються, насамперед, у численних організаційних негараздах. Так, у тролейбусному депо N° 1 плани роботи служби охорони праці не складаються, не контролюються хід усунення поруш ень, виявлених наглядовими органами, а також виконання заходів, запропонованих комісіями з розслідування нещасних випадків. Аналогічні недоліки й у Салтівському трамвайному депо. Не приділяється достатньої уваги інструкціям з охорони праці. В інструкції для слюсарів-електриків з ремонту дахового устаткування не вказано, яким чином особа, яка виконує роботи підвищеної небезпеки, повинна переконатися у відсутності напруги на контактному проводі, не визначено порядок зняття напруги. Більше того, в цій горе-інструкції передбачено зняття напруги самим слюсарем, а не особою з адміністративно-технічного персоналу, не передбачено додаткові заходи безпеки під час виконання робіт на висоті. У Ж овтневом у тр а м ва й но м у деп о п о г а н о о р г а н із о в а н о н а в ч а н н я з п и т а н ь о х о р о н и п р а ц і, н е в и з н а ч е н о п о р я д о к ста ж ува нн я на р о б о ч о м у м іс ц і і д о п у с к д о с а м о с т ій н о ї р о б о т и .

У керівників структурних підрозділів підприємства немає програм проведення первинного інструктажу, до роботи допускаються особи, які не пройшли інструктаж і стажування на робочому місці. Велику кількість недоліків було виявлено у стані технологічного устаткування та під час його експлуатації, а також у дотриманні технологічної дисципліни. Так, в усіх трамвайних і тролейбусних депо ремонтні роботи на дахах вагонів проводилися без зняття напруги з контактного проводу. В Жовтневому депо на ремонтній базі не було встановлено порядок зняття і подачі напруги на контактний провід. У деяких депо виконувалися роботи під кузовами вагонів рухомого складу, вивішених на одних домкратах, без встановлення їх на спеціальні підставки. Ремонтні р об о ти на дахах рухомого складу міського електротранспорту виконувалися і виконуються без відповідних огороджень. Чимало порушень виявлено і під час експлуатації верстатного устат-

кування. Зокрема, не було спеціальних огороджень обертових деталей верстатів, символи керування на о р ганах керування не були поф арбовані в сигнальні кольори. В тролейбусному депо №1 на шиномонтажній дільниці стенд для розбортування коліс не мав огородження робочої зони, експлуатувалися неопосвідчені знімні вантажозахоплювальні пристрої. В акумупяторному відділенні в приміщенні для зарядки акумуляторів застосовувалося устаткування у невибухозахищеному виконанні. С ерйозні порушення допускались під час електро-, газозварювальних робіт. Чимало недоліків виявлено під час експлуата ції електроустаткува н ня. Багато нарікань викликає і стан об'єктів котлонагляду, експлуатація газового господарства (у тролейбусному депо № З і в Жовтневому трамвайному депо термічні печі не о бладнані приладами безпеки). Вкрай незадовільно о рганізовано роботу щодо забезпечення безпечної експлуатації будівель та споруд. Не розроблено Положення про службу з технічного обслуговування будівель та споруд, немає і відповідного інженерно-технічного персоналу. О бстеження будівель та споруд спеціалізованою організацією з метою паспортизації не проводилося. Працівники Держсанепіднагляду також пред'явили серйозні претензії. Так, у Жовтневому трамвайному депо не було розроблено Положення про медичні огляди певних категорій працівників, не затверджено список працівників, які підлягають щорічним медоглядам, результати цих оглядів не оформлялися заключними актами. Подібні недоліки виявлені й у Салтівському трам вайном у депо, де не здійснювався контроль за своєчасним проходженням медичних оглядів працівниками, зайнятими у шкідливих і небезпечних умовах праці. Напевно, немає рації далі перелічувати зазначені в акті комплексної перевірки порушення. Досить сказати, що державними інспекторам и охорони праці було заборонено роботу 83 одиниць устаткування, машин і механізмів, подальша експлуатація яких становила за гр о зу для життя і здоров'я працюючих. За виявлені порушення нормативно-правових актів про охорону праці до адміністративної відповідальності притягнено 14 посадових осіб підприємства. Звичайно, серйозна розмова, яка відбулася на виїзному засіданні ради теруправління Д ерж наглядохоронпраці по Харківській області, була присвячена детальному о бговоренню стану охорони праці на ХКП «Міськелектротранс». Запевнення генерального директора А.Ткаченка про те, що всі виявлені порушення будуть усунені в установлені терміни,

вселяють певну надію. Хоча, тішитися з цього приводу навряд чи варто. Адже і характер наведених вище порушень і їх обсяг свідчать про давно накопичувані і невиріш увані як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин проблеми. А між іншим, позиція начальника служби охорони праці ХКП «М іськелектротранс» М. Івашини кореспондента саме трохи й здивувала. На запитання: «Чому на підприємстві накопичилося так багато серйозних порушень?» — він заперечив. Не було, мовляв, у нас і немає великої кількості порушень, як і немає серйозних. — На підприємстві,— продовжив Микола Андрійович,— експлуатується понад 150 будівель і споруд, близько тисячі одиниць рухомого складу і, природно, контролю ю чі органи в усьому цьому величезному цілодобово працюючому господарстві можуть знаходити недоліки. З деякими висновками комісії, яка проводила перевірку, М. Івашина не погодився. Пояснюючи формальне проведення опосвідчення електроустановок, він незворушно відстоював свою «правоту». — А чого ж ви хочете, воно і буде проводитися формально. О т ви, як кореспондент, який пише на ці теми, повинні самі поставити запитання: чи може мати паспорт електроустановка, яку було здано в експлуатацію в 1917 р. на одній з наших підстанцій і яка й досі працює. Щ о б її обстежити спеціалізованою орга нізацією, потрібна чимала сума грошей. А їх у підприємства на сьогоднішній день бракує. А ще М. Івашина поскаржився на численні труднощі, з якими щодня доводиться стикатися харківським електротранспортникам, і запропонував кореспонденту особисто переконатися в тому, в яких екстремальних умовах змушені часом працювати водії тролейбусів і трамваїв. З уп и н ки п а с а ж и р с ь к о г о елект рот ранспорту, о с о б л и в о круги р о з в о р о тів, м овл яв о к у п о в а н і с ь о г о д н і приват ними а вт о п е р е візн и ка м и , я кі с в о їм и б е зц е р е м о н н и м и діями д уж е часто створюють р із н і н е б е з п е ч н і й а в а р ій н і ситуації. До речі, тільки за 11 місяців 2003 р. за участі транспорту ХКП «Міськелектротранс» сталося 22 ДТП, в яких 2 особи загинуло і 26 поранено. Усе це, безумовно, актуально і заслуговує на серйозну увагу. А тому міській владі, яка є власником міського електротранспорту, з а ко м п ле ксн ого п ід х о д у д о вир іш ен ня проблем пасаж ирських п е р е в е зень варто б уло б як зін и ц ю о ка охороняти інтереси колись о с н о в ного п а са ж и р сько го п ер евізни ка . Надавати са м е е кол о гічн о чистом у виду транспорту пріоритети та

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

переваги хоча б на основних транспортних артеріях міста. Але цього в Харкові, як і в інших містах країни, не відбувається, а відбувається щось протилежне. Автобуси та м ікроавт обуси, щ о працюють на д и з е л ь н о м у п а л и в і та б е н з и н і, з'являються н а все нових і нових маршрутах, у тому числі й н а тих, д е з потоками п а с а ж и р ів цілком м огли б і б е з н их справлят ися электротранспортники. В результаті ж й виходить, що в трамваях і тро лейбусах їздять найчастіше одні пенсіонери-пільговики та ще студенти«зайці». Зрозуміло, причина такого становища ні для кого не є секретом, у тому числі й для керівників місцевих о р ганів влади, але заходів, що вживаються для поліпшення стану електротранспорту, що знаходиться у комунальній власності,— недостатньо. І якщо сьогодні майже 75% рухомого складу ХКП «М іськелектротранс» працює з вичерпаним терміном екс-

плуатації, то через деякий час списувати і, очевидно, забирати з дороги доведеться все. Але це вже тема зовсім іншої розмови. Стан охорони праці у харківських електротранспортників благополучним назвати ні рік потому, та мабуть, і тепер не можна, як би в цьому не намагалися переконувати автора цих рядків окремі посадові особи підприємства. Та й рівень виробничого травм атизм у на ХКП «М іськелектротранс» зберігається досить високим. За останні два роки тут сталося кілька випадків смертельного травмування працівників, більш як 20 осіб одержали в результаті виробничих нещасних випадків травми різного ступеня тяжкості. За цей же період на території підприємства з його працівниками сталося кілька смертельних випадків не пов'язаних з виробництвом. Враховуючи саме ці та інші обставини, результати раніше проведених оперативних обстежень органи Держнаглядохоронпра-

ці й вирішили провести в 2003 р. комплексну п е р е в ір ку ХКП «М іськелектротранс». Виявлених недоліків, як говорилося вже вище, цілком вистачило, щоб накласти адміністративне стягнення на підприємство і на його окремих посадових осіб. Хочеться сподіватися, що розроблені адміністрацією заходи щодо усунення виявлених у ході перевірки недоліків будуть достатніми та ефективними. А влада Х а р к о в а с е р й о з н о задумається н а д наявними труднощами підприємств а і б уд е намагат ися й н а д а л і створювати для свого ко м ун ального паса ж ир сько го п е р е в ізн и ка такі ум ови та передум ови для й о го б е з п е р е б ій н о ї б е з а в а р ій н о ї робот и, я кі дадуть можливість н а мітити чітку і н а д ій н у перспективу розвит ку м ісь ко го електротранспорту. В. К О Б Е Ц Ь , наш власкор

П О В ІД О М Л Я Ю Т Ь В Л А С К О Р И

остро постають пиСтан т равмат изму тання промислової на м ет алургійн их безпеки й у ВАТ підприєм ст вах «Маріупольський комбінат «Азовсталь». КоДонецької області місія на чолі з заступвикликає серйозне ником Голови Держназанепокоєння. У 2003 р. глядохоронпраці В. Плетт ут загинуло 18 осіб — ньовим, яка у квітні на т рет ину більше, 2003 р. проводила тут комплексну перевірку, н іж у попередньому виявила численні пороці. рушення, що потребували негайного усунення. На кінець року становищ е вдалося дещ о стабілізувати. Але ситуація на ко м б ін а ті потребує постійного і неослабного контролю. ня несумлінного ставлення до питань П еревіркою було встановлено, безпеки? що на комбінаті не виконано в повПід час роботи комісії виявлено ному обсязі навіть припис, виданий понад 500 порушень, призупинено керівництву підприємства за підсумексплуатацію 52 об'єктів і виконуваками попереднього ком плексного ні роботи, притягнуто до адміністраобстеження, проведеного ще в 2000 р.! тивної відповідальності 71 посадову І цим сказано якщо не все, то багаособу. Керівникам структурних підто чого. розділів видано 53 приписи. Головний бич — несвоєчасне Деякі факти, відмічені в акті пепроведення капітальних ремонтів меревірки, взагалі здаються неймовірталургійних агрегатів, будівель, споними. С луж бу о х о р о н и праці на руд, механічного і енергетичного уском бінаті не було укомплектовано таткування. Незважаючи на те, що відповідно до типового положення, нормативна чисельність служби техструктуру її не затверджено. Далі — нічного нагляду за будівлями та спобільше: не пройшли навчання і перудами — 13 осіб, фактично працюр е вір ку знань з питань о хор он и вали всього двоє. Хіба це не свідчен-

З РИЗИКОМ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

праці навіть генеральний директор, йо го заступн и ки , головні с п е ц іа лісти. Очевидно, що саме цим пояснювалися, в першу чергу, і багато інших порушень. Так, на комбінаті не було атестовано робочі місця інвалідів, хоча цього вимагають відповідні за конодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці. Постанова Кабінету М іністрів № 409 від 0 5.0 5.97 р. зобов'язує керівників проводити обстеження і паспортизацію виробничих будівель та споруд. Така робота на комбінаті не виконувалася. Був відсутній навіть графік її проведення.

БЕЗП ЕКА ПРАЦІ

Не змогли члени комісії ознайомитися під час перевірки і з загальнокомбінатовським Планом ліквідації та Локалізації аварійних ситуацій (ПЛЛАС). Його просто не існувало в природі. Зрозум іло, численні порушення навіть при всьому бажанні усунути за одну мить неможливо. І не випадково якщо на момент перевірки «Азовсталі» було смертельно травмовано одного працівника (в попередньому році трагічних наслідків тут взагалі не було), то вже після того, як поїхала комісія, на комбінаті загинуло ще двоє! І найвражаюче: на одному з найбільших у країні підприємстввиробників металу виявився загрозливий корозійний знос об'єктів, які забезпечують безпеку працівників. В акті обстеження це зазначалося неодноразово: «На доменних печах № № 1—6 відсутнє огородження скіпів у скіповій ямі з боків на висоту не менше ніж на 1 м. Компенсатори на газопроводах газоочистки у відділенні десульфурації чавуну кородовані...» «Кородовані та деформовані елементи металоконструкцій шатра головної будівлі 11 блока, міксерного відділення». «Вийшли з ладу металоконструкції майданчиків шихтового відкрилка, 1 і 2 блока...» «Металева покрівля в прольоті И /Е —П перебуває в незадовільному стані. Металевий настил має ко р о зійний знос до наскрізних дірок...» (рейкобалковий цех). «Система відведення зливових вод з покрівлі будівлі в прольотах А —Б, Б—В у неробочому стані: корозійний знос, немає прохідності» (великосортопрокатний цех). «Не проводиться обстеження металоконструкції шатра будівлі складу

металу, який має значний корозійний знос металу» (обтискний цех)... Це лише невелика добірка порушень, зазначених у приписах, які свідчать про парадоксальну з а к о номірність: чоб о та р виявився без чобіт. Який же сьогодні стан справ на комбінаті? Я запитав про це начальника М аріупольської державної інспекції охорони праці у виробництвах підвищеної небезпеки Б. М амонтова і заступника генерального директора комбінату «Азовсталь» В. Демонова, який очолює службу охорони праці підприємства. Ситуація, як і раніше, залишається складною, але, як говорять у таких випадках, її вдалося взяти під контроль. За результатами перевірки було видано наказ, яким визначено терміни усунення виявлених під час комплексної перевірки порушень і особи, відповідальні за проведення цієї роботи. На сьогодні, за твердженням В. Демонова, 80% намічених заходів виконано. Сталися серйозні зміни в самій структурі служби охорони праці, вона підпорядкована першому керівникові, як того вимагає Закон «Про охорону праці». Пройшли навчання і перевірку знань з питань о х о р о н и пр ац і ке р ів н и ки вищої ланки комбінату. П роводиться ремонт устаткування, будівель та споруд. Виконано капітальний ремонт доменної печі № 6, на який витрачено понад 100 мпн. грн. Тут тепер діє установка газоочистки. Завершується капітальний ремонт аглофабрики. Йде технічне переоснащення товстолистового цеху, де замінюється застаріле обладнання. Це безпосередньо позначиться на стані охорони праці, тому що сучасне оснащення виконано з додержанням вимог нормативних актів. Зменшиться загазованість і запиленість, покращиться стан робочих місць. Укладено договір з Донецьким науково-дослідним інститутом медико-екологічних проблем Д о н б асу і вугільної промисловості про атестацію робочих місць інвалідів. І ця робота вже розпочалася. Те ж саме стосується паспортизації робочих місць, де використовуються електронно-обчислювальні машини... Зрозуміло, автор не переслідував недосяжної мети, як перерахувати всі порушення, так і розповісти про все, що вже зроблено. Хотілося лише простежити позитивну тенденцію, яка вселяє надію на те, що виявлені під час перевірки порушення будуть повністю усунуті і не повториться історія з реалізацією заходів за підсумками

обстеження 2000 р., про що йшлося на початку статті. Цього разу активізації роботи сприяли урочистості, що наближалися. Восени маріупольці відзначили 70-річчя комбінату, і, готуючись до ювілею, вони форсовано усували недоліки, виявлені під час комплексної перевірки. С ьо го д н і в п о л і з о р у сл уж би о х о р о н и п р а ц і навчання, інструктажі та п е р е в ір ка знань керівників і робіт ників. Втілюються в життя за ход и , п е р е д б а ч е н і колективним д о го в о р о м . З о кр е м а , вдалося п о ліпшити ум ови п р а ц і 2 2 6 9 п р а ц ів никам комбінату, в тому числі 5 0 5 ж інкам . Нарешті, не можна не навести і такі цифри: коефіцієнт тяжкості нещасних випадків знизився з 41,5 до 28,2, а в жовтні він дорівнював 9... Хочеться вірити, що це — не показник, досягнутий до ювілею, а результат дійсно розпочатої стабілізації в організації охорони праці, забезпеченні нешкідливих умов на робочих місцях. У тому, що ці проблеми дуже непокоять працівників «Азовсталі», я переконався, коли ба чив під час підбиття підсумків перевірки переповнений актовий зал. І примітно, що обговорю валися результати не в начальницькому кабінеті, як нерідко практикується, а були винесені «на люди». Зал не раз о бур е н о вибухав, його буквально «штормило». І тому, мабуть, не всі, кого хотіли тут бачити, з'явилися на зустріч із членами комісії. Адже посадові особи, винні в порушеннях, дивилися в очі безпосередньо працівникам, яких посилали працювати в небезпечних умовах, виправдовувалися перед людьми, за життя і здоров'я яких несуть відповідальність. Г. Щ У Р О В ,

наш власкор На знімках:

члени комісії уточнюють план роботи (зліва направо): заступник начальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області О. Кузьменко, головний державний інспектор Маріупольської державної інспекції охорони праці у виробництвах підвищеної небезпеки С. Морозов, головний державний інспектор Л. Потикін, начальник інспекції Б. Мамонтов, заступник начальника інспекції В. Нестеренк обстежується кожний об'єкт. Фото автора

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

П ракт ично п р о т я гом усього минулого ро' ку увага органів Д ерж « * наглядохоронпраці бу* ла прикут а до ш ахт и «Жовтнева» ВАТ «Кри\ ворізький залізорудний ком бінат » держ авної акціонерної ком панії «Укррудпром» Мінпромполіт ики України. Сім н ещ а сн и х випадків зі см ерт ельн им и наслідМ ками і щ е принаймні т ри, які могли п р и звест и до загибелі лю дей, ст ворили атмосферу н еймовірної напруги не лиш е на самому підприєм ст ві, де т рудит ься близько 2 т ис. осіб. С ит у ація вкрай стурбувала і виконавчі органи влади. Я кщ о ж говорит и відверто, то розслабит и і раз. Ш ахт а — як прит ча во я зи ц ех : сюди найчастішії зверг ся «Ж овт нева» не дозволяє ють п о гл я ди керівники оуправління Д ерж наглядохоронпраці, гірничого округу й гірник т ехнічної інспекції. Н іхт о хоче, щоб повернувся минулорічний ж а х...

іда прийшла на «Жовтневу» уже в січні: загинуло троє гірників. Випадок на випадок не схожий. Один шахтар помер від серцевого нападу, другий — від травмування гірничою масою, яка випала з дучки, третій потрапив під рудний блок масою близько 2 т, що несподівано впав з привибійної частини покрівлі. З цих трьох згаданих випадків лише один незаперечно пов'язувався з організаційними причинами. Щ е тоді, на початку 2003 р., ми обговорювали ситуацію на «Жовтневій» із заступником голови правління з охорони праці ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» С. Удрісом. Складність контролю за правильною організацією і виконанням робіт полягає не тільки в тому, що шахта є найбільшою серед інших (фактично два підприємства об'єднані в одне). Люди працюють на п'яти горизонтах (від 693 до 1265 м), тут 9 видобувних і 3 підготовчі дільниці. Часто виробнича бригада складається з 2—3 шахтарів. Це — невеликий колектив, де відчуваєш підтримку, плече товариша. У замкненому просторі людина працює підряд кілька годин. Тому не можна не враховувати психофізіологичного фактора. Часто через це і трапляються помилки. Зрозуміло, що одночасно всю зміну проконтролювати просто неможливо. Хоча П оложення про систему управління

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

охороною праці комбінату, затверджене у травні 1999 р., і передбачає єдиний день охорони праці, жорсткі інструктивні документи, відповідальність керівників середньої ланки за організацію безпечних умов на робочому місці. На той час на шахті вже діяв особливий режим державного нагляду за безпечним веденням робіт. Й ого ввели на вимогу Держнаглядохоронпраці. На шахті фактично цілодобово перебували керівники гірничого округу, гірничотехнічної інспекції з нагляду у гірничорудній промисловості, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Проводилися планові і позапланові перевірки, інструктажі, просто розмови з видобувниками руди. Але й ці заходи не змогли запобігти нещасному випадку, що тр а пився з гірничим майстром дільниці № 22 В. Кравцовим, який, порушуючи вимоги проекту організації робіт, завантажував зволожену породу з люка вагона. При цьому сам перебував на борту напіввагона на відстані 2 м від кінцевого ізолятора контактного проводу. Втративши рівновагу, майстер доторкнувся до проводу і був уражений електрострумом. Тому у лютому на «Жовтневій» на вимогу Держ наглядохоронпраці вдруге було введено особл и вий режим нагляду за станом безпеки робіт.

Якщо на порушення вимог охорони праці іде людина, котра відповідає за організацію виконання робіт, то чого можна чекати від прохідника, кріпильника тощо? Складалося враження, що у посиленні контролю за додержанням вимог нормативних актів зацікавлені лише державні наглядові органи та керівники підприємства. Самі ж шахтарі «гнали» на горизонтах свої норми, які не могла зупинити ні хвиля штрафів, ні кадрові зміни. У цій ситуації керівництво теруправління Д ерж нагл ядохоронпраці по Дніпропетровській області приймає рішення посилити нагляд за станом безпеки праці на шахті. У гірничотехнічній інспекції відбуваються зміни. За шахтою закріпили досвідченого інспектора — М. Кілочицького. Ситуація дещо нормалізувалася. Але 28 квітня загинув ще один гірник. Обставини випадку ніби підкреслювали зміст січневої розмови із заступником голови правління ВАТ «Криворізький залізорудний ком бінат» С. Удрісом: найскладнішою залишається проблема контролю за діями шахтарів. Незважаючи на те, що протягом попередніх трьох місяців самі обставини змушували діяти озираючись, перебуваючи під постійною за гр о зою бути матеріально покараними за кожен невиважений крок, прохідники М. Бувалець та О . Теленко вчи-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

нили по-своєму. Тієї трагічної ночі у першу зміну вони спускалися в шахту разом з іншими гірниками і гірничим майстром В. Гришиним. О станній вийшов на горизонті 1115 м, а у М. Бувальця та О . Теленка робота була на горизонті 1190 м. Згідно з вимогами Єдиних правил безпеки під час розробки рудних, нерудних та розсипних родовищ підземним способом перед початком роботи кожне робоче місце повинен оглянути керівник зміни або за його дорученням бригадир. Хто ж мусив дати дозвіл на початок роботи двом гірникам на горизонті 1190 м? За словами В. Гришина, таке доручення від нього отримав старший ланки О . Теленко. Не виключено, що таким чином гірничий майстер намагався захистити себе від можливих неприємностей. Прохідник М. Бувалець, який мав посвідчення машиніста електровоза, отримав завдання вивезти гірничу масу. На перший погляд, незвичайного у цьому немає нічого. Але електровоз типу К-014У до цього майже тиждень експлуатувався у несправному стані. На ньому було відсутнє освітлення, звукова сигналізація, рукоятка гальма, манометр пневмосистеми. Під час останнього поточного ремонту з електровоза зняли друге сидіння і дверцята вхідного прорізу кабіни з протилежного від машиніста боку. Але, найголовніше: К-014У мусили оглядати перед кожною зміною. Хто конкретно? Електровоз належав дільниці № 10, а експлуатувався на дільниці № 22. Тому механік дільниці № 10 В. Прасол спробував поговорити про це з начальником дільниці № 22 О . Кондрею. Але той наполягав, що огляд е л ектровоза — це клопіт начальника дільниці № 10 Є. Кушнарьова. Так і «доїхали» до першої зміни в ніч з 28 на 29 квітня. Вивантаживши вагони з гірничою масою, М. Бувалець повинен був перевезти електровоз наперед, у голову поїзда. Але цього не зробив. Більше того, вирішив підвезти по головному квершлагу до потрібного місця прохідника О . Теленка. І старший ланки, який мусив би слідкувати за станом безпеки праці, сів в електровоз на непристосоване місце. Дверцят немає, і акумулятор індивідуального світильника виступає за габарити електровоза. Але О . Теленко цього не помітив. Електровоз рушив, штовхаючи вагони, доки на одному з

П Р О Б Л Е М И ТА М ІР К У В А Н Н Я роз'їздів акумулятор прохідника не зачепився за «забурений» (який зійшов з рейок) вагон. Страшенна сила витягла О . Теленка з кабіни. Глухий удар, і для нього все закінчилося... М инуло два місяці. На «Жовтневій» утретє оголошено особливий режим державного нагляду за станом охорони праці. Цього разу — після нещ асного випадку зі смертельним наслідком, який стався з е л ектро слю сарем з ремонту обладнання дільниці № 38 з 25-річним стажем роботи за професією А. Бистрим. Разом з двома членами бригади електрослюсарів він виконував роботи на підстанції горизонту 815 м. Працювати почав у комірці, не знявши напругу в 6 кВ з шин, на які підводився струм. Один необережний рух — і людини не стало. О ст анні три в и п ад ки н е з а п е р е ч н о свідчили п р о те, щ о в п р о ц е с і о р г а н із а ц ії робіт к е р ів н и ки дільниць, гір н и чі майстри, б р и г а д и р и відверто ігно рува ли вимоги нормативних документів з о х о р о ни п р а ц і. Тобто в результаті їх н ь о ї діяльності, а точніше — б е з діяльності, виникли об'єкт ивні п р и чини для настання н ещ асн их в и падків. Чому? Адже не можна сказати, що вони не розуміли, до яких наслідків призведуть відступи від нормативних вимог. Отже, існує завуальована причина, котра змушує вчиняти дії наперекір здоровому глузду. Головний державний інспектор Криворізької державної гірничотехнічної інспекції з нагляду в гірничорудній промисловості М. Кілочицький не був на «Жовтневій» три роки. І коли в березні 2003 р. одержав сюди призначення, не впізнав підприємство. Зміни відбулися в гірший бік. П р о ситуацію, щ о склалася н а шахті «Жовтнева», я р озм овл я в з р ізн и м и з а п о с а д о ю людьми. Вони схильні вважати, щ о п ер ш а при чи н а такого ставлення гірників д о вимог о х о р о н и п р а ц і — це часта зміна керівників. Починаючи з 2000 р., підприємство очолювали три начальники. Чотири рази змінював власників кабінет заступника начальника шахти з охорони праці. Нові керівники допускали прорахунки тактичного плану, посилаючи у виробничі підрозділи нових людей. Виникла велика плинність кадрів. Зокрема, часто змінювалися начальники дільниць.

Скажімо, працювала людина на дільниці підйомних механізмів, була на своєму місці. А її переводять на прохідницьку дільницю. Але якщо це й зробили, то їй необхідно надати допомогу з боку технічного персоналу, прослідкувати за її діями, розпорядженнями хоч би деякий час. Як правило, через одну помилку біда трапляється далеко не завжди. Найчастіше виникає ланцю г з помилок, неправильних дій. І досить вилучити з нього бодай одну ланку, щоб відвернути біду. Прикро, але в окремих випадках технічний керівник і головний інженер шахти просто не встигали опинитися в потрібний час у потрібному місці. Втрата наступності у кадровій політиці така ж небезпечна, як звичайне дилетантство. Щ е одна непрям а причина трагічних пригод н а «Жовтневій» — с кл а д н і гірн ичо -ге оло гічн і умови. Тут порушені, або, як говорять, перем'яті руди. А над головою у гірників — діючий кар'єр ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний ком бінат». Його глибина досягає 350 м. Постійно проводяться підривні р об о ти. Тому стан гірничих вир об ок потребує неослабної уваги. Після того, як інспекторський склад взяв під особливий нагляд дробильно-сортувальну фабрику «Жовтневої» і її робочі місця було приведено у відповідність до необхідних вимог безпеки праці, увага державних інспекторів сьогодні спрямована на процес видобутку. Тут головною проблемою залишається кріплення виробок. Не поспішайте робити висновок: гірники мають необхідні для цього матеріали. Але є ще один момент — кількість добутої сировини. Традиційно найбільша шахта Кривбасу щ орічно дає 2,06 млн. т руди. Люди, які працюють під землею, чітко засвоїли формулу матеріального стимулювання: «більше сировини — більша зарплата!» Тому намагаються пройти свою діпянку якнайшвидше. І тут починається бурхливий «творчий процес» з приводу обирання паспорта виконання робіт. Скажімо, необхідно кріпити металом, а натомість самостійно вигадують інше, те ж штангове, -яке виконати легше. Його теж можна використовувати, але не за умов слабкої маси. Чи це закінчувалося в дійсності і чим може закінчитися підкреслювати немає потреби.

О Х О Р О Н А ПРАЦІ 3 /2 0 0 4 3 1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

С ьогодні н ай біл ьш у н е б е зп е ку н а «Ж овтневій» для л ю дей становить н е за д овіл ьн а орган ізац ія р о боти. З цього приводу не розходяться думки начальника Криворізької державної гірничотехнічної інспекції з нагляду в гірничорудній промисловості В. Плотникова, котрий до 2000 р. очолював колектив згаданої шахти, та його підлеглих — М. Кілочицького і Л. Кучера. М овою державних інспекторів це означає, що в разі найменших змін геологічного стану гірничих вироб ок роботи повинні призупинятися, а продовжуватися лише. після перегляду і затвердження паспортів ведення робіт. Іншого шляху для забезпечення безпечних умов праці просто не існує. Кінець 2003 р. показав, що у виробничих підрозділах шахти «Жовтнева» ще продовж ує діяти сила інерції. її не змогла зупинити справжня злива штрафів (164), накладених на керівників і виконавців робіт. О днак можливості інспектора державного нагляду обмежені. Він просто не в змозі побувати протягом одного дня у 150—200 вибоях і приймати рішення за гірничого майстра і начальника дільниці про відповідність умов праці вимогам нормативних актів. Тому подальша ситуація на шахті «Жовтнева» значною м ірою залежатиме від того, як інспекторові в цьому допомагатимуть самі керівники служб підприємства і як перші особи шахти, ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» сприятимуть такій співпраці. А поки що у М. Кілочицького налагодилося взаєморозуміння тільки з маркшейдерською службою, яка чітко фіксує рівень травмонебезпеки у виробках. Ну а державному інспекторові в таких випадках залишаються повноваження накладати штраф а б о забороняти видачу вибухівки доти, доки на робочому місці не буде наведено порядок. Звичайно, роль наглядового о р гану не може зводитися лише до того, аби виконавська дисципліна увесь час трималася на каральних заходах. На всіх рівнях повинні за працювати елементи системи управління охороною праці. А це вже повністю залежить від перших керівників відкритого акціонерного товариства і шахти.

Л . БЕЗУ ГЛ И Й , наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

ГІРКА С ТАТИ С ТИ КА то

2004

Р, 85 5

—

, 34

;

, 91

17 —

. : 02.02 у Центрі технічної експлуатації сільських з'єднувальних ліній ВАТ «Укртелеком» (Тисменицький район Івано-Ф ранківської області) у підсобному приміщенні, де був газовий балон, стався вибух газу. Двоє робітників одержали опіки.

0 6 .0 2 на од ном у із ставків К а л ан чац ь ко го рибгоспу ВАТ «Херсонрибгосп» Херсонської області на відстані понад 1 км від будки сторожів знайдено у воді біля човна, що перекинувся, тіла двох сторожів. Причиною їхньої смерті стало переохолодження.

07.02 у с. Тарасівці Пустомитівського району Львівської області під час рейду з виявлення крадіжок електроенергії при спробі демонтажу накиду на проводи повітряної лінії господарі приватного будинку нанесли тілесні ушкодження двом контролерам РЕМ.

16.02 у Д арницьком у районі м. Києва під час знімання колеса з автобуса стався його зсув з домкрата, внаслідок чого двоє водіїв ПП «Кудрявий І. А.» одержали тяжкі травми.

17.02 на проспекті Маяковського у м. Києві стороння особа нанесла тілесні ушкодження двом робітникам Ж ЕК-311 КП «Житлорембудсервіс», які виконували роботи біля сміттєприймальної камери.

17.02 на пром м айданчику Самарського водозабору (м. Першотравенськ Дніпропетровської області) під час ревізії електроапаратури двоє робітників шахти імені Сташкова ДХК «Павлоградвугілля» були уражені електричним струмом, один з них помер.

2 3 .0 2 у виробництві хлору і каустичної соди ЗАТ «Цукор» (м. Калуш Івано-Ф ранківської області) під час виконання газонебезпечних робіт на дільниці очищення розсолів від асфіксії загинули троє працівників.

26.02 на шахті імені 50 років СРСР Д Х К «Краснодонвугілля» (Луганська область) знайдено тіла трьох робітників ДВГРС, які самовільно проникли в ізольовану гірничу виробку і загинули.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПЕРЕВІРКА П О К А З А Л А

районі створено служби охорони праці при управлінні сільського господарства і продовольства і при управлінні праці та соціального захисту населення райдержадміністрації. Але перевірка показала, що рівень роботи служб ще малоефективний. Планування р об о ти служб проводиться помісячно, проте заходи мають загальний характер, не вказуються конкретні підприємства, які підлягають перевірці. На багатьох підприємствах проведено навчання і перевірку знань з питань охорони праці у членів постійно діючих комісій, але на ряді підприємств комісії навіть не створені. Це стосується ЗАТ імені Ш евченка, «Хаджибеївське», ТОВ «Темп», «Вірт», «Обрій» та ін. Природно, що в цих господарствах не проводиться навчання і перевірка знань керівників підрозділів, спеціалістів та інших посадових осіб. Повідомлення про виконання приписів, які видавалися службами охорони праці, надходять від підприємств тільки в половині випадків, обстеження підприємств службами практично не проводяться. Нерегулярно проводяться й семінари-наради зі спеціалістами підвідомчих підприємств. Відповідно до ст. 15 Закону «Про охорону праці» служби охорони праці створено на більшості сільськогосподарських і переробних підприємств району. Але тільки у СВК «Нива», «Світанок», ВАТ «Роздільнянський елеватор», «Степове» і «Шлях Ілліча» спеціалістів даних служб прирівняно за своїм службовим становищем та оплатою праці до основних виробничо-технічних служб підприємств. На багатьох підприємствах спеціалісти служб виконують, крім своїх безпосередніх обов'язків, невластиві їм функції. Служби охорони праці досі не створені у ТОВ «Вірт», «Лан», «Зоря». ЗАТ «Хаджибеївське», ПКП «Сентинел». А кабінети з охорони праці обладнані тільки на 12 підприємствах. П р а ц ів н и к и с л у ж б о х о р о н и п р а ц і підприємств не використовують св о є п р а в о щ од о з а б о р о н и експлуат ації дільниць, устаткування і м еха нізм ів, стан яких становить за гр о з у для життя і з д о р о в я п рацю ю чих. Загальним недоліком є те, що у приписах, які ридаються, не містяться у повному обсязі або взагалі відсутні заходи технічного характеру, посилання на порушення нор-

Останні роки були дуж е нелегкими для сільських трудівників. Багато сільськогосподарських підприємств дійшли до безвихідного становища. Спостерігається помітне погіршення їх фінансового становища, збільшуються кредиторська заборгованість, неплатежі в бюджет. Через постійну відсутність коштів у сільському господарстві майже все зводиться нанівець — і виробничі процеси, і безпека праці. Роздільнянський район Одеської області не виділяється серед інш их районів успіхами в сільськогосподарському виробництві. Рівень виробничого травматизму в господарстві невисокий, проте досі т ут ще пам’ятають 2001 р., коли від опіків під час вибуху котла загинув машиніст котельної установки ТОВ «Відрадівська птахофабрика». А в 2002 р. від укусу оси помер завідувач зерновим током ТОВ «Обрій». Наприкінці минулого року органами держнагляду було проведено комплексну перевірку стану умов та охорони праці на підприємст вах АПК району. Результати виявилися аж надто невтішними. мативних актів з охорони праці. Не здійснюється контроль за виконанням приписів, які видаються. Зокрема, погано контролюється стан об'єктів підвищеної небезпеки. У ТОВ «Лан», «Зоря», «Вірт», «Іва», «Колос», О Г «Кучурганське», ЗАТ імені Ш евченка, «Хаджибеївське» не проводиться технічне опосвідчення вантажопідйомних кранів, що підлягають реєстрації на підприємствах. У зв'язку зі зміною форм власності та реорганізацією підприємства, які мають на своєму балансі устаткування підвищеної небезпеки (вантажопідйомні крани, котли, об'єкти газового господарства), не провадять їх перереєстрацію в ЕТЦ. Не проводиться своєчасне навчання і перевірка

знань з питань охорони праці осіб, які обслуговують ці об'єкти, не укладаються договори зі спеціалізованими організаціями на їх обслуговування. Це стосується ТОВ «Іва», «Колос», СВК «Україна», «Перемога», «Дружба», де крім перерахованого поруш уються терміни проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. Взагалі не навчають р о бітників цієї категорії у ТОВ «Вірт», «Темп», «Лан», «Зоря», у ЗАТ імені -Ш евченка, «Хаджибеївське», ПКП «Сентинел». У районі погано ведеться робота щодо ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. На 143 із 469 тракторів, пред-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ставлених на технічний огляд у 2003 р., відсутній електростартерний запуск двигуна. Трактори, які не мають пристроїв електростартерного за пуску двигуна, заборонені до експлуатації. Ж алюгідний стан транспортних засобів члени комісії виявили на більшості перевірених підприємств району. Оглядові канави пунктів технічного обслуговування автомобілів і тракторів у ВАТ «Роздільнянський агропостачсервіс», О Г «Кучурганське» не обладнано направляючими ребордами, розсікачами, колесовідбійними пристроями і низьковольтним освітленням. Не обладнані страхувальними ланцюгами, світловідбивачами та експлуатуються з деформованими зчіпними пристроями тра кторні причепи у СВК «Дружба», «Україна», ТОВ «Іва», «Колос», ЗАТ імені Ш евченка, «Хаджибеївське» та ін. Практично на всіх підприємствах, які було перевірено, транспортні засоби не укомплектовано вогнегасниками, башмаками, медичними аптечками. У кабінах керування тракторів брудно, вони захаращені сторонніми предметами, на тракторах відсутня світлова сигналізація. Заточувальні верстати на більшості перевірених підприємств експлуатуються зі зношеними абразивними кругами, з несправними захисними огородженнями, без екранів і блокіровок вмикання, що є грубим порушенням правил безпеки. На тваринницьких фермах СВК «Світанок», «Україна» транспортери для видалення гн о ю експлуатую ться з несправними огородженнями механізмів приводу, пульти керування перебувають у незадовільному стані. Електроводопідігрівачі не обладнано при-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

ладами автоматики, вони експлуатуються в умовах підвищеної вологості, заземлюючі пристрої відсутні або не відповідають нормативним вимогам з охорони праці. Неналежним чином організовано роботу енергетичних служб господарств. У ТОВ «Лан», «Зоря», «Вірт», «Темп», ЗАТ «Хаджибеївське», імені Ш евченка відсутні накази про призначення осіб, відповідальних за електрогосподарство. Електротехнічний персонал несвоєчасно проходить медогляди, порушуються терміни навчання і перевірки знань. У цих господарствах немає і посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці, не визначені особи, які мають право одноособового огляду електроустановок. На всіх підприємствах електрозварювальні трансф орматори не обладнано обмежувачами напруги холостого ходу, не проведено вимірювання величини опору ізоляції їх обмоток. Не присвоюється перша група з електробезпеки працівникам, пов'язаним з обслуговуванням електроустановок, на більшості підприємств відсутні запірні пристрої розподільних щитів і електричних шаф. На тваринницьких фермах у ТОВ «Іва», «Лан», СВК «Україна», ЗАТ імені Ш евченка несправні або відкриті світильники, не захищені від механічних пошкоджень проводи і кабелі, потребує повної або часткової заміни електропроводка. М ало приділяється уваги питанням санітарно-побутового забезпечення працівників, підготовці виробничих будівель до роботи в осінньозимовий період. У СВК «Перемога», «Дружба», ТОВ «Колос», ЗАТ «Хаджибеївське» ремонтні майстерні та побутові приміщення тваринницьких

ферм не опалюються, в них не відремонтовані двері і ворота, не засклені вікна, не утеплені отвори. Забезпеченість працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими 313 по району становить 30—40%. Практично не забезпечені 313 працівники ТОВ «Вірт», «Лан», «Зоря», «Темп», ЗАТ «Хаджибеївське», імені Ш евченка, СВК «Україна». П роте є серед сільгосппідприємств Роздільнянського району й такі, що можуть поділитися своїм досвідом організації роботи з охорони праці. Наприклад, СТОВ «Нива» (директор В. Ключников, керівник служби охорони праці Т. Чорний). Уже багато років на цьому підприємстві немає випадків виробничого травматизму. Для того, щоб не порушувати правила безпеки, їх необхідно знати. Тому у СТОВ «Нива» регулярне проведення інструктажів з охорони праці — справа свята. За заздалегідь складеним графіком у кабінеті охорони праці проводяться навчання і перевірка знань працівників. Кожен підрозділ забезпечено необхідними нормативними актами. На фермах, тракторних станах робітники можуть відпочити в добре обладнаних побутових приміщеннях, на одній з ферм є будиночок тваринника. Спецодягом і спецвзуттям робітники забезпечені повністю. Є у них мрія: одягти своїх працівників у фірмовий спецодяг з написом «Нива». Всі трактори у цьому господарстві переведено на електростартерний запуск. О соблива увага приділяється об'єктам підвищеної небезпеки: вже проведено їх ідентифікацію. М ожна розповісти про вирішення проблем з охорони праці у ВАТ «Відрадівська птахоф абрика» цього ж р а й о н у (д и ре кто р підприєм ства A. Тесаков, інженер з охорони праці B. Штурмаревич). Тут ефективно діє система управління охороною праці. У господарстві 7 підрозділів, й у кожному з них р озробл ено програм и навчання з охорони праці: для птахівників, слюсарів, електриків, електрозварників та ін. Навчання і перевірка знань, а також медогляди проводяться вчасно, а інструктажі з охорони праці — відповідно до вимог Положення. Інструкції з охорони праці розроблені для усіх видів робіт, роздані кожному робітникові під розписку. М айже всі дільниці тут є об'єктами підвищеної небезпеки: у цехах — електроустаткування, конвеєри; об-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ладнання в лабораторіях; є свій автокран, АЗС. Тому було вчасно проведено ідентифікацію цих об'єктів. Усіх працівників підприємства забезпечено засобам и індивідуального захисту. Це питання тут суворо контролюється: в цехах, де вирощують птицю, повинна бути стерильна чистота. Персонал фабрики носить чисті халати, взуття. Авторам цієї статті перед входом у цех видали спеціальні накидки, бахили. Керівництво птахоф абрики турбується про умови праці працівників. Це, звичайно ж, позитивно позначається на результатах виробництва. Якщо у 2002 р. підприємство поставило на прилавки магазинів України 68 млн. шт. яєць, то вже у 2003 р.— 72 млн. шт. Добре налагоджено роботу з організації охорони праці в дослідному господарстві імені Суворова (директор А. Бараневич, керівник служби охорони праці Л. Чуб). У х о д і ко м п л е к с н о ї п е р е в ір ки ЗО підприємств б ул о виявл ен о 1120 поруш ень правил і н ор м з о х о р о н и пра ці, з а б о р о н е н о р о боту о д н іє ї в и р о б н и ч о ї дільниці і 116 одиниць обладнання. Д о адм іністративної відповідальност і п р и тягнено 15 поса дових о сіб , у тому числі д в о х перш их керівників. За результатами перевірки проведено засідання ради теруправління Держ наглядохоронпраці по Одеській області, на якому роботу райдерж адм іністрації Роздільнянського району щодо поліпшення умов праці та профілактики виробничого травматизму на сільгосппідприємствах визнано незадовільною. Присутні на засіданні ради представники керівництва району пообіцяли в найкоротший строк усунути виявлені порушення і недоліки. Залишається сподіватися, що намічені заходи буде виконано, і обіцянки не розійдуться з ділом.

________________ ________________________________ ВИ Н Е Н ? В ІД П О В ІД А Й !

У лютому 2004 р. органами Держнаглядохоронпраці за допущені порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 465 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

С А Ю Н В. М. — голова правління СВК «Ювілейний», Сакський район, Автономна Республіка Крим; Л И М А Р М. Г. — голова правління ВАТ «Южстальмонтаж», м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим; ГАЙДУ В. Д. — директор ТОВ «Титан», м. Тульчин Вінницької області; ВЕКІРЧИК С. /. — директор ЗАТ «Гефест-плюс», м. Вінниця; ДРУКАЧУК О. М. — директор СГВК «Україна», Ківерцівський район Волинської області; ТУРЧИН Я. А. — директор ДП агрофірми «Луга Нова» ПП «Універсам», Іваничівський район Волинської області; БОГАТИР А. І. — голова правління ВАТ «Біомед», м. Горлівка Донецької області; ІСАЄВ В. М. — директор ТОВ «Украинская строительная компания», м. Донецьк; Л УГО ВС Ь КО Й В. Г. — директор ЗАТ «Горлівський машинобудівний завод, м. Горлівка Донецької області; КАНЧУР В. Г. — директор СТОВ «Осички», Радомишльський район Житомирської області; ЯРЧЕВСЬК И Й В. Ф. — голова правління ВАТ «Мілена», м. Коростишів Житомирської області; БУДАЙ І. М. — директор ПП «Віраж», м. Ужгород; КПІМОВ Ю. М. — голова правління ВАТ «Ужгородське БУ-58», м. Ужгород; БРАТУСЬ Р. М. — директор ТОВ «Техноцентр», м. Рогатин Івано-Франківської області; ЧОРН О П й С Ь К И Й П. В. — директор Івано-Франківських магістральних електромереж Західної електроенергетичної системи ДП НЕК «Укренерго»; ГО НЧ АРОВ Л. /. — голова правління ЗАТ «Лігобуд», м. Київ; СНІГУР О. Я. — директор ТОВ «Центростальконструкція», м. Київ; ДРИГАНСЬКА Г. М. — директор TÖB «Кондитерпромторг», м. Луганськ; КЛ И М ЕН КО С. С. — директор шахти «Горська» ДП «Первомайськвугілля», м. Гірське Луганської області; БРОДСЬКИ Й /. П. — голова правління ВАТ «Енергохіммаш», м. Сєверодонецьк Луганської області; ПАЛАМ АРЧУК О. Д. — генеральний директор ВАТ «Стрийський завод «Металіст», м. Стрий Львівської області; ЧАУС В. М. — директор Львівського державного заводу «Лорта», м. Львів; ВЛАЧИНА Р. Д. — директор ТОВ «Електромережабуд», м. М иколаїв; О С ІП О В В. Г. — начальник КП «Новобузький водопровід», м. Новий Буг Миколаївської області; П РИЙ М А К М. П. — генеральний директор ВАТ «Рівнепромзв'язок», м. Рівне; М О СІЙЧУК П. Й. — директор ПСП «Хлібороб», Здолбунівський район Рівненської області; СТОРОЖЕНКО В. Г. — голова правління ВАТ «Полісся», м. Шостка Сумської області; В А Й Л О Н. О. — директор ТОВ «Велетень», Глухівський район Сумської області; Ф ЕДОРОВИЧ /. В. — директор ТОВ «Інко-Центр», м. Тернопіль; КОЛЕГА С Г. — начальник комбінату комунальних підприємств, м. Бучач Тернопільської області; СУС В. М. — директор речового ринку «Рубікон», м. Тернопіль; О Н И Ш К О /. ІС. — директор ДП БМУ «Близнюкигазбуд», В. Г Л У Щ Е Н К О , начальник віддіБлизнюківський район Харківської області; ГО РДІЄНКО В. Г. — голова правлу організації нагляду з а охо ро но ю п р а ління ВАТ «Чугуївський молокозавод», Чугуївський район Харківської області; ці теруправління ДержнаглядохоронпраХАЧАТРЯН С. М. — президент ПП «Ахтамар», м. Харків; ГРИНИК А. /. — геці по О деській області неральний директор СТОВ «Цареводар», м. Херсон; ТРИ Ф О НО В Л. М. — генеральний директор ВАТ «Херсоннафтопереробка», м. Херсон; ГОРЕЦЬНа знімках: К И Й І. М. — директор ТОВ «Хлібороб», Ізяславський район Хмельницької обкерівник служби охорони праці ласті; КУТІН О. Г. — директор тютюнової фабрики, м. Кам'янець-Подільський СТОВ «Нива» Т. Чорний Хмельницької області; ПАВЛЮ ЧЕНКО О. М. — директор ПП «Автогазсеру кабінеті охорони праці; віс-2», м. Черкаси; С У Щ Е Н К О В. А. — директор ДП «Черкаське БУ-65», ВАТ «Відрадівська птахофабрика»: м. Черкаси; ГОРБАТЕНКО В. О. — директор ТОВ «Укрспецресурс», м. Ваінженер з охорони п рац і В. Штурмаревич (у центрі) тутіне Черкаської області; П А В Л Ю К C. І. — голова правління СВК «Чорний перевіряє умови проц/ но конвеєрі потік», Заставнівський район Чернівецької області; МЕДВІДЬ Д. В. — дирекдля збирання яєць. тор М КП «Діол», М. Чернівці; М О Р О З О. В. — голова правління ЗАТ «Ринковий комплекс «Нива», м. Чернігів; С И Д ЬКО М. М. — голова правління ВАТ Фото К . Ц В ІГ У Н «Ніжинплемпідприємство», м. Ніжин Чернігівської області.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

Лі'фт, на перш ий погляд, є на сьогодні найбільш надійним і безпечним устаткуванням. Та все ж під час користування ліфтами в жит лових будинках гинуть люди. Чому ж таке можливе?

І Я кщо

проаналізувати технічний стан та умови утримання ліфтів в житловому фонді Сумщини, доведеться констатувати, що в містах області порушуються терміни заміни повністю морально застарілих та фізично зношених ліфтів, їх капітального ремонту із заміною обладнання, технічного опосвідчення, якісного технічного нагляду, що врешті-решт може призвести до травмування людей. Так, на початок 2004 р. ліфтове господарство м. Суми було небезпечним для його користувачів. Неодноразові звернення посадових осіб теруправління Д ерж наглядохоронпраці по Сумській області до власників ліфтів та організацій, які повинні їх обслуговувати, не дали належних позитивних наслідків. У 2003 р. в ліфтах трьох будинків (пр. Лушпи, 31 та 3 9 /2 ; вул. Харківська, 3) сталися пожежі, які могли призвести до непередбачуваних наслідків. Аналогічні випадки були й в інших містах області (м. Конотоп, вул. Лісового, 44). Не вирішується питання щодо поновлення обрамлення дверних прорізів шахт ліфтів, яке розікрали. У 2003 р. жоден з власників ліфтів не виділив кошти на вирішення даної проблеми. Тому жодного метра обрамлення не поновлено. Особливу небезпеку створюють крадії кабелів зв'язку між ліфтами та диспетчерськими пунктами. Резервних же кабелів немає. Тож у разі застрявання ліфта або пожежі в ньому людина залишається сам на сам з цією проблемою. Очевидно, це питання необхідно порушити перед о р ганами правопорядку. Є випадки, коли так звані «бомжі» використовують м аш инні прим іщ ення для п р о ж и вання. Дуже повільно виконуються обстеження та ремонт ліфтів, у яких закінчився нормативний термін експлуатації. Деякі керівники (особливо медичних закладів), очевидно, міркують так, якщо вони мають дозвіл на експлуатацію ліфтів, то не треба їх ані обстежувати, ані ремонтувати, не кажучи вже про заміну на нові. Це дум-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

ка хибна, адже дозвіл дається саме для того, щоб ліфти експлуатувалися згідно з вимогами відповідних правил. У 2003 р. у Сумах було проведено технічне опосвідчення 17 ліфтів, замінено 1 ліфт, 7 ліфтів капітально відремонтовано, 12 — зроблено поточний ремонт. На початок 2004 р. по області підлягали технічному опосвідченню 211 ліфтів. Велике занепокоєння викликає штатний розпис Сумської дільниці СЛУ-5 ЗАТ «OTIS», згідно з яким для обслуговування 435 ліфтів у Сумах та 67 у Охтирці передбачено всього три інженерно-технічних працівники (начальник дільниці, майстер і інженер з підготовки виробництва). Як ці ІТП виконують свої службові обов'язки, незрозуміло. А треба ж проводити повний та періодичний огляд ліфтів, ремонтувати та приймати їх після ремонту в експлуатацію тощо. На цю кількість ліфтів на дільниці лише 2 електромонтери з обслуговування О Д С (оперативно-диспетчерської служби). На неодноразові вимоги інспекції теруправління щодо приведення штатного розпису дільниці у відповідність до вимог законодавства про охорону праці керівництво СПУ-5 ЗАТ «OTIS» відповідає відписками. Слід особливо звернути увагу на розкрадання обладнання ліфтів. Так, у 2003 р. було викрадено 7 станцій управління (вартість кожної — 2500 грн.), 162 поста виклику (вартість кожного — 60 грн.) та понад 1500 контрольних роликів стулок дверей шахти. Всі ці питання минулого року розглядались навіть на засіданні Сумської обласної комісії з питань безпечної життєдіяльності населення та інших постійно діючих обласних комісій. Спільними зусиллями обласної держадміністрації, керівництва міст (особливо обласного центру) і посадових осіб теруправління вдалося досягти певних зрушень у вирішенні даного питання. Тож і з'явилася надія на остаточне його вирішення. Адже на карту поставлене життя людей.

Г. К О С Т Е Н К О , керівник пресцентру Сумського ЕТЦ

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на кожному підприємстві повинна діяти система управління охороною праці (про що йшлося у журналі № 6 за 2003 р). Але постає питання, якою повинна бути ця система? С истема управління

охороною праці (СУОП) вперше була розроблена і застосована на підприємствах Львівської області у 1976 р., а починаючи з 1986 р. за рекомендаціями ВЦРПС була поширена на всі підприємства СРСР. С УО П визначалась як регламентована нормативними та організаційно-методичними документами діяльність щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-проф ілактичних та санітарно-побутових заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та високої працездатності людини в процесі праці. Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 була затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначила, що управління охороною праці — це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, со ціально-е коно м ічних та лікувально-проф ілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності. М іж н а р о д н и й же стандарт ОНБАБ 18001-99 «Система менеджменту охорони здоров'я та безпеки персоналу. Вимоги» визначає, що

С У О П — це загальна система менеджменту підприємства, яка забезпечує управління ризиками в галузі охорони здоров'я та безпеки праці, пов'язаними з його діяльністю. Як бачимо, різниця у визначеннях поняття С УО П визначає і формування різних підходів до розробки самого Положення. Бажання країн С Н Д вступити до Всесвітньої організації торгівлі потребує адаптації їхньої нормативно-

ОПРАЦЬОВУЄМО СИСТЕМУ

правової бази до вимог стандартів та директив Європейського Союзу. Це дасть можливість підприємствам цих країн налагодити випуск продукції, здатної конкурувати на Європейському ринку. Росія гармонізувала свою С УО П , впровадивши стандарт Р. 12.0.006—2002 «ССБТ. Общ ие требования к управленню охраной труда в организации», і розпочала процес гармонізації нормативно-правової бази з охорони праці до директив та стандартів ЄС. З прийняттям Федерального закону від 27.12.2002 р. № 184-ФЗ «Про технічне урегулювання» д о системи нормат ивно-правових актів з о х о р о н и п р а ц і в ід н е се н о технічні р е гл а менти, а д о системи нормативних документів — стандарти та ін ш і акти, що затверджуються федеральними органами виконавчої влади. Визначено, що технічний регламент — це документ, який прийнятий у вигляді міжнародного договору та ратифікований у встановленому законодавством порядку, або федерального закону, а б о введений указом Президента. Він встановлює обов'язкові для застосування та виконання вимоги до об'єктів технічного регулювання (продукції, у тому числі будівель, споруд, процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації). Стандарт — це документ, у якому з метою добровільного багаторазового використання встановлюються характеристики продукції, правила здійснення та характеристики процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг. Це стосується і нормативних актів, що затверджуються федеральними органами виконавчої влади. Таким чином, вимоги стандартів та інших нормативних документів, що затверджуються російськими федеральними органами виконавчої влади, можуть носити тільки рекомендаційний характер, але це не означає, що всі обов'язкові вимоги стандартів та правил відмінено з моменту введення цього закону, який передбачає, що усі технічні регламенти повинні бути розроблені протягом семи років (починаючи з 1 липня 2003 р.). У цей період, якщо відповідний технічний регламент ще не введено в дію, вимоги відомчих нормативних актів зберігають свою обов'язкову силу у частині, що відповідає цілям технічного регламенту. Подібних цілей три: захист життя та здоров'я громадян, а також майна; охорона навколишнього середовища; надання достовірної інформації споживачу. (В даному випадку нас цікавить тільки перша ціль). Прийнятий на Заході і впроваджений в Росії принцип добровільного застосування ряду вимог з охорони праці свідчить про можливість волевиявлення будь-якою особою — суб'єктом господарської діяльності — застосовувати чи ні конкретний стандарт або відомчий акт. У разі, якщо рішення про застосування стандарту (відомчого

)

акта) ним прийнято, то рекомендовані вимоги автоматично стають обов'язковими до виконання. Якщо ми бажаємо гармонізувати нашу систему до західної, то необхідно й нам переглянути підходи до формування нормативно-правової бази. По-перше. С УО П повинна бути підсистемою в системі управління виробництвом. По-друге. Планування заходів щодо поліпшення рівня безпеки виробництва повинно будуватися не на підставі 100% відповідності стану умов та безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, а на підставі управління ризиками виникнення аварій, нещасних випадків та професійних захворювань за допомогою методики їх виявлення й оцінки для усунення неприпустимих ризиків. При цьому необхідно забезпечити управління фінансовими потоками, спрямованими на забезпечення зниження ризиків під час обгрунтування технічної можливості, економічної доцільності та соціальної відповідальності. У той же час, чинне законодавство до певної міри дає змогу застосувати таку систему навіть за існуючої в Україні нормативно-правової бази з охорони праці, побудованій на принципах 100% забезпечення безпеки виробництва. Ст. 29 Закону України «Про охорону праці» передбачає тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці у разі неможливості повного усунення небезпечних та шкідливих для здоров'я умов праці, а ст. 7 цього Закону фактично закріплює можливість зайнятості працівників на роботах зі шкідливими умовами праці та передбачає надання їм відповідних пільг та компенсацій за роботу в таких умовах. Тобто законодавство фактично припускає можливість порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, але не визначає при цьому ступінь недопустимого ризику для життя та здоров'я працюючих і віддає це на відкуп о рга нам Держнаглядохоронпраці. Як вже відзначалось, відповідно до законодавства роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП. Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві. С У О П , як підсистема загальної системи управління виробництвом, повинна передбачати такі функції: організацію і координацію робіт (обов'язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють виконання роботи); облік, аналіз тд оцінка ризиків; планування показників стану умов та безпеки праці; контроль планових показників та аудит всієї системи; коригування, запобігання та можливість адаптації, до обставин, які змінюються;

ОХОРОНА ПРАЩ 3/2004

Ш КО ЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних завдань: професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров'я та психофізіологічних показників; навчання та пропаганда з охорони праці; безпека обладнання; безпека виробничих процесів; безпека будівель та споруд; забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці; наявність засобів індивідуального захисту (313); оптимальні режими праці та відпочинку; лікувально-профілактичне обслуговування працюючих; санітарно-побутове обслуговування. Під час опрацювання С УО П роботодавець повинен, відповідно до міжнародного стандарту, визначити та документально оформити політику, цілі та завдання в галузі охорони праці виходячи з існуючого стану умов і безпеки праці та необхідності приведення їх до нормативних вимог або підтримання в існуючому стані. При цьому цілі повинні бути встановлені для кожної окремої функції і кожного рівня управління. Цілі та завдання повинні мати за можливості кількісне вираження. Для визначення політики необхідно спершу ідентифікувати всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, визначити неприпустимі рівні ризику виникнення нещасних випадків і професійних захворювань та фінансові можливості підприємства, а вже потім встановити першочергові цілі та завдання. Після цього необхідно опрацю вати організаційні схему та програму для реалізації політики, що декларується, і досягнення її цілей та виконання встановлених завдань. Ідентифікація небезпек на робочих місцях повинна враховувати: визначення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що існують, та їх можливого потенційного впливу на здоров'я та життя працюючих; ситуації, обставини, які потенційно можуть призвести до травми або професійного захворювання; аналіз причин нещасних випадків та професійних захворювань, які мали місце раніше. Під час ідентифікації небезпек необхідно розглянути відповідність нормативно-правовим актам існуючої системи організації робіт з охорони праці на підприємстві, порядок проектування робочих місць та розробки технологічних процесів, здійснення монтажу обладнання, його технічного обслуговування, ремонту, а також системи вхідного контролю продукції, що застосовується в технологічних процесах. Усі ризики, пов'язані з кожною з ідентифікованих небезпек, необхідно оцінити та впорядкувати за пріоритетами та рівнями. При цьому слід оцінювати як нормальні умо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

ви функціонування виробництва, так і випадки відхилень у роботі, пов'язані з можливими аварійними ситуаціями. Найбільш небезпечні ризики повинні бути враховані під час розробки цілей та завдань у галузі охорони праці. На кожному більш-менш крупному підприємстві існує, як мінімум, два рівні управління — на рівні підприємства, як об'єкта управління в цілому, та на рівні окремого структурного підрозділу. Загальна схема управління буде виглядати так:

О рганом управління на першому рівні є роботодавець. Координація дій здійснюється через службу охорони праці. О р га н о м управління на другому рівні є керівник структурного підрозділу. В оперативному вирішенні питань охорони праці та здійсненні контролю роль органу управління виконують керівники дільниць, майстри, пророби, енергетики, механіки. Управлінська інформація складається з даних ідентифікації небезпек по кожному структурному підрозділу, визначених ступенів ризику особливо небезпечних та шкідливих технологічних процесів, ходу виконання планів робіт, наказів, розпоряджень, приписів. Управлінські рішення доводяться до об'єкта управління у вигляді наказів, розпоряджень, приписів, планів робіт тощо. У наступному номері журналу ми розпочнемо (як приклад) опрацьовувати С УО П , у вигляді Положення, для умовного машинобудівного підприємства. Положення буде складатись з наступних підрозділів: Загальні положення; Порядок ідентифікації небезпек; Порядок оцінки та регулювання ступеня ризику виникнення нещасних випадків та професійних захворювань; Політика підприємства в галузі охорони праці. Цілі та завдання; Організаційна схема та програма реалізації політики; Порядок планування профілактичних заходів та контролю їх виконання; Порядок інформування працюючих з питань охорони праці; Порядок проведення аудиту з охорони праці; Порядок заохочення працюючих.

Г. Л Е С Е Н К О , завідувач лабораторії Національного НДІ охорони п рац і

МЕДИЦИНА ПРАЦІ П Р О Б Л Е М И ТА М ІР К У В А Н Н Я Ш 'Щ т ш ш м р т

У 2003 р . на пром ислових підприємствах, в організаціях та установах Х а р ківсь ко ї області зареєстровано 171 випадок проф есійних захворювань — на 4 менш е, н іж у 2002 р . Як і раніш е, левова частка проф захворю вань припадає на Комінтернівський (88 випадків) і О р д ж о н ікід зів сь ки й (40 випадків) райони м . Х аркова, де розташовані великі підприємства м аш инобудування: Д П « Завод ім . В. О. Малишева» і ВАТ «Х арківський тракторний завод». ¥ * *

У поліклініці № 9 м. Маріуполя, де обслуговують м о р яків, портовиків, судноремонтників, ветеранів м орського транспорту, відкрито кабінет ц иф р ової ф лю орограф ії. Апарат вартістю 180 тис. грн. п ридбано за р а хун о к коштів м іського бюджету. За його до по м о гою м ож на одержати д о кл а д н у і достовірну інф орм ацію про стан зд о р о в 'я пацієнта. Всі д о сл ід ж е н н я будуть проводитися безплатно. У Д онецьку відмічається зростання проф есійної захворюваності. Понад 95% виявлених випадків припадає на вуглевидобувні підприємства. У той ж е час лише на 77% виконано в 2003 р . план проведення м едоглядів. Не пройш ли м едогляди гірники шахт ім е н і Ч елю скінців, « М оспинська», «Лідіївка», а також працівники ВАТ «Рутченківський завод «Гірмаш », ТОВ «Д р ука рн я «Новий світ», ВАТ «Донецькшахтометробуд», ТОВ «Донецькш ахт оспецбуд». На шахтах «М оспинська» і «Л ід іїв к а » п е р іо д и ч н і м едогляди не проводились з 2002 р . Рішенням м ісь ко ї ради з б е зп е ч н о ї життєдіяльності населення кер івн и ки цих підприємств з о б о в 'язані вп р о д о вж 6 м іс. 2004 р . укласти договори з лікувальними установами та забезпечити проведення м едоглядів.

КОРІНЬ ЗЛА — Упродовж п'ят и останніх років на підприємствах Тернопільщини зареєстровано 36 випадків професійних захворювань, у тому числі 4 гост рих отруєнь. Наш власний кореспондент В. СОПІЛЬНЯК попросив Головного державного санітарного лікаря області С. ДНІСТРЯНА розповісти про заходи, яких вживає підпорядкована йому санепідслужба щодо запобігання шкідливому впливу на організм людей виробничих чинників. С ьогодні на контролі у спеціаліс-

тів гігієни праці 1741 об'єкт, на яких працює понад 136 тис. осіб, у тому числі 51 509 жінок. У шкідливих і небезпечних умовах праці зайнято близько 2 тис. осіб, що становить 14,3% від загальної кількості працюючих. З метою оптимізації умов праці, впровадження нових технологічних рішень, сучасного обладнання, зменшення викидів шкідливих речовин у повітря робочої зони та профілактики професійних захворювань роботодавцям направлялись відповідні пропозиції. Велика увага приділяється контролю за дотриманням санітарних норм і правил під час проектування та будівництва об'єктів виробничого призначення, проведенню експертизи вітчизняної та імпортованої сировини, продукції маш инобудування. Було розглянуто технічні умови на 22 види продукції (світильники та прожектори виробничого і громадського призначення, електроживильні установки, культтовари тощо). Проводилась експертиза проектів р еконструкції діючих виробничих дільниць та нових технологічних ліній, зокрем а, ротаційно-траф аретного друку та висушування тканин (ВАТ «Текстерно»), обладнання виробництва сухих будівельних сумішей (ВАТ «Тернопільбуд»), випуску черепиці з високонаповнених термопластів (ТОВ «Текіс»). Чимало зробл ено щодо поліпшення умов праці на Шумському це-

гельному заводі, у фірмі «Будсервіс» (м. Тернопіль), ВАТ «Бережанський завод будматеріалів», на Бережанському цегельному заводі «Керамік», у ТОВ «Тернопільфарфор», ВАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів», «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» та в інших акціонерних товариствах. Вживалися відповідні заходи щодо зниження рівня шуму у ВАТ «Текстерно», де найбільше зареєстровано професійних захворювань органів слуху. Тут проведено заміну металевих деталей та вузлів ткацьких верстатів на пластикові та склопластикові. О днак тенденція до реєстрації професійної патології органів слуху залишається, оскільки значна кількість працівників прядильно-ткацького виробництва працює в умовах підвищеного шуму на рівні 92— 102 дБА (за норми 80 дБА), за стажу роботи в таких умовах понад 15 років. Щ о стосується сільського господарства, то тут нові технологічні рішення не застосовувалися. Лише в окремих агроформуваннях, таких як «Мрія», «Коваль» Гусятинського, «Горинь» Лановецького, «Тарас», «Лан», «Загребелля» Ш ум ського районів була придбана нова сільськогосподарська техніка, переважно імпортна (зернозбиральні комбайни, ка р топлесаджалки, картоплекопалки), яка повністю відповідає санітарним вимогам. У приватному сільськогосподарському підприємстві «Прогрес» та агрофірмі «Горинь» Лановецького

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

району механізовано роздачу ко р мів, у ряді господарств М онастириського району зам інено доїльні агрегати. На дільницях з виробництва цегли приватних підприємств «Сидорівський Бровар» і «Січ» Гусятинського району механізовано трудомісткі операції. На решті сільськогосподарських підприємств продовжують експлуатуватися старі технологічні лінії та о бладнання. Пропозиції санепідслужб щодо механізації трудомістких операцій основних та допоміжних технологічних процесів не виконуються. Сьогодні тут не вирішуються навіть елементарні питання, пов'язані з ремонтом майстерень, кузень, санітарно-побутових приміщень, видачею спецодягу, забезпеченням працюю чих миючими і дезінфікуючими засобами. У першу чергу це стосується агроф ормувань «Ранок», «Воля», «Киданів», «Надія» Бучацького, «РомаНАУКА -

ВИРОБНИЦТВУ

!) З

а офіційними даними Держкомстату України, в 2002 р. в умовах, що не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам і нормам, працю вало близько 1,7 тис. осіб, більш ніж 80% підприємств функціонувало з порушенням вимог санітарного законодавства. На фоні істотного погіршення умов праці досить парадоксальним виглядає зниження рівня проф есійної захворю ваності, зафіксоване в останнє десятиріччя у провідних галузях народного господарства. В період з 1992 по 1996 рік реєструвалось від 8,5 до 15 тис. профзахворювань щ орічно, а в 1997— 2000 рр. лише 2,5—3,5 тис. на рік. Таку ситуацію спеціалісти пояснюють низьким рівнем виявлення і неповною реєстрацією професійної патології. За існуючими даними, в нашій державі сьогодні нараховується більше як 100 тис. осіб з проф захворюваннями. А у Фінляндії, де населення набагато менше, випадків профзахворювань реєструється у 10 разів більше, незважаючи на значно кращі умови праці. У Канаді, протягом останнього десятиріччя, щорічно реєструвалось

нівське», «Росинка», «Іва», «Збруч», які не пройшли медичного огляду, 15 «Великоглибочицьке», «Нове життя», справ передано у прокуратуру для «Чернелів-Руський» Тернопільського притягнення винних до кримінальної районів. Не відповідають санітарним відповідальності. вимогам виробничі приміщення госЗвичайно, зараз, коли економіка подарств «О зерна», «Аркоком пдержави переживає свої далеко не кращ і часи, сподіватись, що після лекс», «Дніпро», «Агрос» З бо рівського, «Нива», «С вітанок», «Біловжитих заходів впливу ситуація відразу зміниться на краще, не довокриницьке», «Носівське» Підгаєцького районів. диться. Н иніш нього робот одавця, Із 1741 підконтрольного об'єкта орієнт ованого лиш е н а отримання надприбут ків, м о ж н а змусити повністю санітарно-епідеміологічно благополучними є лише 309, або вкладати кошти у створення з д о р о в и х і б езп ечн их умов п р а ц і л и 17,7%, ум овно-благополучними — ш е з а ум ови, ко л и в ін нестиме 799 або 45,9%, неблагополучними — 633 або 36,4% . п о в н у м ат ер іал ьн у в ід п о в ід а л ь Упродовж минулого року органаність з а у ш ко д ж е н н я з д о р о в я працю ю чих. Сьогодні ж всі ці відми державного санітарного нагляду за виявлені порушення на керівників шкодування лягають на Ф онд соціального страхування від нещасних та посадових осіб було накладено випадків та профзахворювань, куди 567 адміністративних стягнень, винесено 225 постанов щодо призупивін відраховує свої мізерні страхові внески. Такий підхід аж ніяк не сприяє нення експлуатації об'єктів, відсторонено від роботи 1989 працівників, вирішенню проблеми, а відтак є хибним.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

«ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО» Останніми роками українські медики дедалі частіше звертають увагу суспільства на стрімке погіршення показників стану здоров’я працюючого населення, що призводить до відчут них соціально-економічних та моральних втрат. від 77 до 112 тис. випадків профзахворювань. У С Ш А їх кількість коливається від 128 до 350 тис. на рік. С е р е д п р и ч и н низького р ів н я виявлення профпатологій — п огір ш ення м едико-саніт арного о б с л у говування пра цю ю чи х, н е с в о є ч а сність, н и зь ка якість, а ін ко л и п о в на відсутність періодичних м едоглядів, м а с о в е п р и х о в у в а н н я п р а ц ю ю чи м и за хво р ю в а н ь через п о б о ю в а н н я втратити робот у, н е зацікавленіст ь в л а с н и ків п ід п р и ємств у виявленні в и р о б н и ч о з у м о в л е н и х п р о ф е сій н и х з а х в о р ю вань. Та однією з найвагоміших причин є недосконала система моніторингу професійної патології, що не передбачає одержання відомостей про вже виявлені випадки професійних

захворювань за весь період їх реєстрації. Не реєструються результати періодичних медоглядів щодо стану здоров'я постраждалих, не проводиться моніторинг перебігу хвороби з моменту її виявлення, а також прогноз та аналіз причинно-наслідкових зв'язків між показниками здоров'я та факторами ризику виникнення профпатології. Існуюча з 1998 р. автоматизована інформаційна система обліку та аналізу проф захворю ваності (АІС) вичерпала свої можливості, про що зайвий раз свідчать рядки з наказу М О З України від 18.02.2003 р. № 77 «Про посилення контролю та відповідальності за облік та аналіз профзахворюваності», де, зокрем а, відзначаються незадовільне складання звітних документів, порушення термі-

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

нів і регламенту передачі інформації та вказується на непоодинокі випадки помилкового складання документів, відсутність оперативності у наданні інформації. Та й про яку оперативність збирання та адекватне реагування на неї можна говорити, коли узагальнені матеріали за минулий рік, на підставі яких плануються необхідні заходи, до М О З надходять лише у II півріччі наступного року. Таким чином, вирішення комплексу завдань щодо зменшення рівня проф захворю ваності в Україні за допомогою існуючої АІС сьогодні неможливе. Тому і названу українськими медиками цифру в 3 млн. осіб, працюючих у несприятливих умовах праці, а також дані про загальну кількість профзахворювань слід вважати досить приблизними. Тут можна згадати проблему щ одо професійного захворювання на рак, про яку розповів директор Інституту медицини праці А М Н України Ю. Кундієв. За його словами, в Україні реєструються лише поодинокі випадки цього захворювання. Проте дані зарубіжних досліджень вказують на те, що частка професійних захворювань на рак може складати понад 4% від загальної кількості виявлених онкозахворю вань. О тж е, можна припустити, що в ношій країні число хворих на проф есійний р а к може становити близько 6—8 тисяч. Таким чином, державні установи сьогодні не в змозі контролювати реальну ситуацію у питанні боротьби з п р о ф за х в о р ю в а н іс тю і цілеспрямовано використовувати медичні та фінансові ресурси для поліпшення здоров'я працюючих. Та не знаючи істинних масштабів негативного явища, суспільство неспроможне передбачити його реальних наслідків і створити дієві механізми протидії. За таких умов контроль за станом професійної захворюваності в Україні можливий лише завдяки впровадженню службами охорони здоров'я новітніх технологій. На основі таких технологій фахівцями відділу епідеміологічних досліджень під керівництвом докт. мед. наук, проф. А. Н агорної та зав. лабораторії формування реєстру професійних захворювань докт. мед. наук А. С тепаненко Інституту медицини праці АМ Н України була розроблена концепція Українського Держ ав-

ного реєстру постраждалих внасліристання ефективних методів охорони праці, поліпшення заходів з реабілідок травм на виробництві та профзахворювань. тації постраждалих на виробництві. Наприклад, реєстр, який створеЗа словами А. Степаненко, назріла нагальна необхідність створенно Ф ондом соціального страхування єдиного Державного реєстру. Й оня, використовується лише для викого використання дасть змогу: нання фінансових функцій з виплат створити систему збору, персота компенсацій постраждалим і не нального обліку та довгострокового має належного наукового супроводзбереження інформації про потерпіження (наукового аналізу та даних лих від нещасних випадків на виробмоніторингу), а отже, неефективний ництві та професійних захворювань для використання у профілактичних за всі попередні роки, а також дапрограмах. них щодо спостереження у Д е р ж а в н и й реєстр п р о ф е с ій н и х динаміці за станом їхнього здоров'я за результатами ціз а х в о р ю в а н ь д о п о м о ж е б іл ь ш льової диспансеризації; еф ективно пл анувати виявляти вірогідні причині виконувати захо д и щ од о но-наслідкові зв'язки між поп о к р а щ а н н я з д о р о в 'я казникам и проф есійної з а п р а ц ю ю ч о го н асел ен н я хворюваності та факторами т а з б е р е ж е н н я тр у д о в о го ризику; п о т е н ц іа л у к р а ї н и . здійснювати управління ризиком професійних захвоВарто згадати, що науковці Інсрювань; прогнозувати та обгрунтовувати титуту медицини праці ще в 2001 р. потреби в ресурсах, необхідних для запропонували Ф о н д у співпрацю поліпшення умов і охорони праці та щодо створення Державного реєсздоров'я працюючих; тру профзахворювань. Колишнє кезабезпечити наукові дослідження рівництво Ф онду на словах не запеепідеміологічного та медико-біолоречувало таку можливість і це було гічного характеру, спрямовані на підтверджено рішенням спільної назниження рівня профзахворюваності ради з актуальних питань професійв Україні, удосконалити методи лікуної захворю ваності в Україні, яка вання, діагностики та реабілітації; проходила в квітні 2003 р. більш ефективно впроваджувати Але на думку академіка Ю. Кунпрофілактичні заходи. дієва, Ф о н д ф актично відмовився До реєстру мають бути включені проводити раніш е задеклароване о соби, які постраждали внаслідок фінансування цієї програм и і далі травм та гострих отруєнь на виробпорожніх обіцянок справа не пішла. ництві, і працівники, яким встановлеА відсутність профілактики при виріно професійне захворювання. шенні проблеми професійної захворюваності на будь-якому з рівнів, за В Україні сьогодні існують декілька подібних реєстрів: для осіб, які словами Ю рія Ілліча, може призвеспостраждали внаслідок Чорнобильти лише до прискорення інвалідизаської катастрофи, та для осіб, у яких ції суспільства. Адже на звичайну виявлені злоякісні пухлини (Н аціовиплату компенсацій потерпілим нінальний канцерреєстр України). коли не вистачить коштів. Стратегія Ф ондом соціального страхування від тут лише одна — пріоритет профінещасних випадків на виробництві лактики, яка дасть змогу виявити на та професійних захворювань сфорсамих ранніх стадіях виникнення замовано «Реєстр потерпілих від нехворювання і після повної реабілітації щасних випадків на виробництві та повернути робітника на виробництпрофесійних захворювань». во. Примітивний меркантилізм в розАле усі ці та інші локальні реєсрахунку на те, що може якось обійтри, що доповнюють, а інколи і частдеться, сьогодні не спрацьовує. І про ково дублюють один одного, містять це свідчать ті 1570 млн. грн., які лише неповні дані, які не мають наФонду соціального страхування долежного наукового супроводу уп- ве л о ся витратити на ком пенсацію равління професійним ризиком шляшкоди потерпілим та членам їхніх сіхом проведення ефективних профімей у 2001—2003 рр. лактичних заходів, котрі б сприяли Та, враховуючи, що наприкінці зменшенню витрат за рахунок вико2003 р. відбулася зміна керівництва

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Фонду, у медиків з'явилась надія на те, що нові керівники виявлять більше розуміння щодо вирішення проблеми створення Державного реєстру. На жаль, не дочекалися вчені прихильного ставлення до своєї ініціативи і з боку Уряду. Щ е в березні 2002 р. за підписом М іністра охорони здоров'я В. М оскаленка на ім'я колишнього Віце-прем'єра з гуманітарних питань В. Семиноженка був надісланий лист з поясненням гострої необхідності державної підтримки щодо створення Державного реєстру профзахворювань. Схоже відповідь на цей лист загубилась десь у міністерських кабінетах. На початку 2003 р. науковці звертались вже до нового уряду з пропозицією внести вимогу щодо створення реєстру до Програми діяльності уряду в розділ «О хорона праці». Результат — аналогічний. Нарешті, в січні 2004 р. за підписом Президента АМ Н У країни О . Возіанова було надіслано листа на ім'я Віце-прем'єр-міністра Кабінету М іністрів з гуманітарних питань Д. Табачника, в якому знову висловлювалось прохання підтримати створення Д ерж авного реєстру осіб, які мають професійні захворю вання. Залишається сподіватися, що Уряд врешті-решт відгукнеться і допоможе у вирішенні цієї наболілої проблеми. Важкий процес народження Д ержавного реєстру мимоволі наводить на думку, що потенційні, але все ще не зацікавлені учасники цього процесу, на жаль, не зовсім усвідомлюють величезної переваги нового проекту. В результаті його втілення Ф онд соціального страхування отримав би потужний інструмент для розвитку своїх профілактичних програм,

які з часом, безумовно, призвели б до зменшення суми виплат компенсацій потерпілим. Роботодавець, приймаючи на роботу постраждалого на профзахворювання, зможе мати повне уявлення про стан його здоров'я, перебіг хвороби, що в майбутньому убезпечить його від можливих прикрих несподіванок з боку працівника, який може вимагати компенсацій за втрачене на попередній роботі здоров'я, або не використав у минулому можливості для власного оздоровлення. Державні органи, маючи о б 'є ктивну картину профзахворюваності, зможуть більш ефективно планувати і виконувати заходи щодо поліпшення здоров'я працюючого населення та збереження трудового потенціалу країни. Адже збереження і примноження цього потенціалу є одним з найважливіших стратегічних пріоритетів держави. І нарешті, сам працівник, володіючи повноцінною інформацією про розвиток свого професійного захворювання, зможе більш точно відслідковувати, який саме фактор і на якому виробництві призвів до втрати його здоров'я, свідомо ставитись до вибору майбутнього місця роботи і мати кращий соціальний захист. Варто зазначити, що створення Державного реєстру не вимагає занадто великих коштів. Адже структура майбутнього реєстру будується на базі установ існуючої профпатологічної служби України, яка являє собою мережу державних бюджетних лікувально-профілактичних установ, та установ Державної санітарноепідеміологічної служби усіх рівнів. Очолити цю структуру на державному рівні має Науковий центр

Державного реєстру, який повинен забезпечити збереження інформації та комплексний науковий аналіз даних, р о зр о б ку пропозицій щодо удосконалення реєстру та заходів, спрямованих на збереження здоров'я працю ю чих та поліпшення умов праці. Належне програмне забезпечення, налагодження системи комунікацій між усіма рівнями реєстру дасть змогу отримувати щомісяця оперативну інформацію про стан проф захворю ваності в Україні, швидко розробляти відповідні профілактичні заходи. За словами співробітника відділу епідеміологічних досліджень Інституту медицини праці канд. мед. наук П. Вітте, спираючись на досвід співробітників відділу, які розробляли реєстр для ліквідаторів Чорнобильської аварії, вже навіть зараз можна зробити припущення, що витрати на виявлення і м оніторинг одного випадку профзахворювання можуть складати близько 10 грн. на рік. І навіть, якби ця цифра зросла б удвічі, її все одно неможливо співставити з сумами, які витрачаються на регресні виплати, не кажучи вже про соціальні і моральні втрати. Таким чином, м ож на зробити висновок, що створення Державного реєстру професійних захворю вань сьогодні є ключовим етапом на шляху до зменшення гостроти проблеми професійної патології в Україні. І вирішити цю проблему можна лише за умови реальної підтримки Урядом, Ф о н д ом соціального страхування медичних установ, які працюють над нею.

В. ЗАХАРО В, наш кореспондент

ІН Ф О Р М А Ц ІЯ

На Дніпропетровщині закріпилася така форма р об оти державної санепідслужби серед населення, як санітарно-гігієнічний марафон. Початковим став захід, проведений в обласному центрі біля театрального скверу. Працівники служби прибули сюди з пересувними лабораторіями під час найжвавішого руху мешканців міста. Відразу ж зав'язалася розмова з перехожими. Люди порушували важливі для них питання і негайно отримували відповідь. Під час «живого» спілкування йшлося про безпечні умови життя та праці, раціональне харчування, по-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

рядок складання санітарно-гігієнічних характеристик робочих місць та на підставі чого визначаються професійні захворювання. На прохання громадян пересувною лабораторією за експрес-методикою визначалася наявність нітратів в овочах і рівень забруднення шкідливими речовинами повітря в різних районах міста. Подібний захід успішно пройшов і у Дніпродзержинську. Нинішнього року керівники обласної СЕС планують провести санітарно-гігієнічні марафони ще в кількох містах області. _____________________________________________________ У

4 млн. грн. передбачає в и д іл и ти у 2004 р . правління ЗАТ з інозем ним и інвестиціями жДніпропетровський олієекстракційний за во д» на виріш ення питань, п ов' язаних із соціальним захистом працівників та на покращ ання стану о хорони праці. На підприємстві, яке у 1997 р . м о де рнізувало основні ф онди, д о виробничого процесу залучено 516 осіб. Лише минулого р о к у 220 працівників відпочивали за 30-відсотковими путівками у С очі та на у з б е р е ж ж і А зовського м о р я. К о ж н о го м ісяця на харчування працівників керівництво виділяє кошти з р о зр а хун ку 50 грн. на о со б у (11 о б ід ів у м ісцевій їдальні). А у р а зі хвороби працівника підприємство повертає 60% вартості ліків. На працю ю чих та пенсіонерів поширюються й інш і пільги, зо кре м а вони отримують щ орічну разову д о п о м о гу у р о з м ір і відповідно 540 і 150 грн. 9 * *

В агроцеху № 35 (колиш ній радгосп « Бахчевик » Тельманівського району Д о н е ц ь ко ї області) М аріупольського металургійного комбінату ім е н і Ілліча, кр ім вирощування сільськогосподарської п р о д у к ц ії, з недавнього часу почали шити спецодяг для металургів. Дільницю з його виготовлення оснащ ено сучасним устаткуванням. Понад 20 о с іб отримали тут р о б о ч і м ісця. У зв 'я з к у з розш иренням виробництва отримають роботу ще 16 о сіб .

Ніде правди діт и: дефіцит бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України (далі — Фонд) не зменшується. Торік він сягнув близько 500 млн. грн. Отож вже чут и прогнози про неминучий занепад цієї структури. А вона, підкреслимо, не тільки реанімує надїі пот ерпілих, а й наповнює їх конкретними відшкодуваннями. Тому збереження і зміцнення Фонду як одного з пот уж них важелів соціального захист у працюючих, без перебільшення, справа кожного. Але насамперед т их структур Фонду, що пильнують його інтереси в регіонах. Яким чином це відбувається, розповідає нашому власному кореспондентові Н. БЕЗУГЛІЙ начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Автономній Республіці Крим Ю. ПРОНІН. У

порівнянні з іншими регіонами Крим з точки зору навантаження на бюджет Ф онду начебто і не складний. Бо внески підприємств не тільки повністю перекривають витрати на відшкодування шкоди потерпілим, а й певним чином компенсують витрати інших областей. О днак не варто думати, що виконавчій дирекції наш ого управління нема чим займатися. Не зменшуються витрати на відрядження співробітників. Адже у полі їхнього зору понад 1000 населених пунктів, де сотні господарств, підприємств, установ... Можливо, було б легше, якби управління мало власний транспорт, але витрати на нього не передбачені. Тому покладаємося тільки на автотранспорт загального користування. Дошкуляє орендна плата. Вона удвічі вища, ніж в інших регіонах, і її питома вага серед адмінвитрат становить 53%. Знову ж таки, було б менше фінансових проблем, якби мали власні приміщення. Та з 12 відділень тільки одне, Феодосійське, викупило приміщення. Могли б і мусили посприяти нам у цьому питанні

місцеві органи виконавчої влади, та вони чомусь не поспішають. Не переймається нашими проблемами й республіканський Ф онд державного майна. Пропонує викупити то величезне приміщення клубу, то не меншу за площею їдальню. Зрозуміло, що ні одне, ні друге нам і не по кишені, і не по потребах... Та справжніми жорнами, що перемелюють кошти Фонду, є, звичайно, виплати потерпілим. Вони постійно зростають. Так, у 2003 р. їх середньомісячний обсяг, включаючи витрати на лікування потерпілих, становив близько 757 тис. грн., що на 40,3% більше, ніж у попередньому році. То, мабуть, некоректно за —

питувати: «Як уникнути виплат?» Адже сьогодні дехто не проти звинуватити Фонд у негуманності, дріб'язковості тощо. Підстава тому — все активніше втручання страховиків у хід спецрозслідування нещасних випадків на виробництві, судові подання щодо висновків державних інспекторів, конфлікти з медико-соціальними експертними комісіями... Таке вра-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

ження, щ о Ф о н д , як потопаючий, хапається з а солом ину. — Справа не у потопанні, а в утвердженні Фонду, який хоче і, впевнений, буде мати повноправний, а може, і вирішальний голос щодо питання: а як, власне, витрачати свої кошти. Бо сьогодні склалася простотаки парадоксальна ситуація: всі вирішують, розподіляють, а виплачує лише Фонд, маючи право хіба що на особливу думку, яку мало хто бере до уваги. — Стосовно утвердження Ф о н д у : завдяки яким чинникам м ож е бути ст ворений й ого ім ід ж як п р и н ц и п о в о ї та об'єкт ивної структури? — Переконаний, що назріла серйозна розм ова про місце і роль страхових експертів Фонду. Адже саме їхні принципова позиція, професіоналізм допом агаю ть визначити, страховий чи нестраховий характер має той чи інший нещасний випадок, а відтак — доцільність виплат, їх розмір. Тобто, як не поверни, а вплив експертів на бюджетні виплати прямий. На жаль, сьогодні експертів не вистачає, їхня підготовка часто-густо не відповідає потребам дня. Наприкінці 2003 р. ми аналізували ефективність роботи відділень. Кожне з них поставило перед керівництвом управління вимогу — розш ирити штати. І небезпідставно. Ш татний розпис відділень заповнений лише на 74%. Експертів всього 15 осіб: 2 — в управлінні та 13 — на периферії. А треба мати хоча б 26, щоб охопити 14 районів і 11 міст Криму, де зареєстровано понад 30,5 тис. підприємств, організацій, установ, на яких працює понад 685 тис. осіб. — С или ст рахових експерт ів явно не узгоджуються з їхнім к о лом клопотів. Як це позначається н а результатах робот и? — Скажімо, якщо на виробництві загинуло 100 осіб, то експерти беруть участь лише у половині розслідувань. А бо таке: комісії підприємств розслідували 560 нещасних випадків (крім смертельних), а наші спеціалісти взяли участь у розслідуванні лише 52, зокрема тих, що могли обернутися для потерпілих інвалідністю. Розбіжність у цифрах очевидна. Недостатня кількість експертів дається взнаки і в профілактиці виробничого травматизму. Звернімося до прикладів. М инулого року робота з підприємствами обмежувалась головним чином перевіркою знань працівників з питань охорони праці. Експертам не довелося брати участь у випробуванні та прийманні в експлуатацію засобів виробництва. З 30,5 тис. зареєстрованих підприємств тільки

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

на 477 ми змогли перевірити стан профілактичної роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці. І на це є причини. — Н е хотілося, щ о б ц і причини т радиційно з в о д и л и ся д о м а л о ї зарплати, транспортних н е г а р а зд ів чи н а д м ір н о ї кількості п ід п р и ємств н а одного страхового е кс перта... М а єм о , щ о м аєм о. О д н а к ніхто не ж иве одним днем. Ф о н д також... Тому давайте п оговорим о п р о перспективу. — Я її пов'язую зі створенням інституту страхових експертів — як системи добору, навчання, стажування, а відтак набуття проф есіоналізму кадрами. Досвід є. Насамперед Німеччини, чия система організації роботи стала джерелом нашого законодавства. Так от, у німців система підготовки страхових експертів включає о бов'язкову інженерну освіту претендента, його чітку галузеву спеціалізацію, дев'ятитижневе стажування на відповідному підприємстві. Загалом підготовка повноцінного страхового експерта займає два роки. Щ о у нас? Раді, практично, кожному, хто виявив бажання працювати у нашій структурі. Бо вибору як такого нема. Ті ж професіонали, які потрапляють у відділення, довго не затримуються і переходять на підприємства, де вони отримують більшу зарплату. До речі, треба говорити не лише про це. Скажімо, у Ялтинському відділенні кадри протягом 2003 р. поновилися на 90%. Такі ж процеси спостерігаємо в інших містах та районах автономії. — / все ж давайте п овер нім ося д о місця і р о л і страхового е кспе р та. Як м о ж н а спланувати й о р г а нізувати його підготовку в наш их р еа л ьни х ум овах? — У першу чергу повинне сказати своє слово правління Фонду. У цій структурі я з першого дня її заснування і добре знаю, що з впровадженням у життя нашого базового Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та проф есійного захворю вання, що спричинили втрату працездатності» Кабінет Міністрів мусив виділити на підготовку працівників Ф онду понад 15 млн. грн. Але цього, як бачимо, не сталося. Тому почали вчитися, як кажуть, на марші, коли стали надходити внески підприємств. Щ одо навчання у Києві, то воно відмінне. Та чи здатна одна столиця навчити сотні периферійних страхових експертів? Тож є сенс використати регіональні р е зе р в и . Н а п р и кл а д , у К р и м у є Ялтинський навчально-методичний

центр підготовки і перепідготовки спеціалістів з охорони праці, соціального забезпечення. За сприяння керівництва Ф онду Центр міг би як для Криму, так і для сусідніх регіонів «кувати» кадри страхових експертів. — П рипуст им о, щ о ост анніх вже досить і во н и як слід навчені. Та як бути експерту з і с в о їм п р о ф есіоналізм ом , коли м едики встановлюють пот ерпілому 50% втрати працездатності, а він як трудився, так і трудиться н а о д н о м у і тому са м о м у р о б о ч о м у м ісц і? А б о коли потерпілий ковтнув оковит ої в о б ід н ю п е р е р в у та й потрапив під трактор, чи п о л із у щитову, а б и розжит ися ко л ьо ро ви м метал о м ? / н е зв а ж а ю ч и н а очевидне відверте поруш ення трудової д и сципліни, Ф онд все о дно здійсню є виплати... — Ви зачепили за живе. Є серйозна обставина, о б яку нерідко розбиваються зусилля навіть найкращого експерта,— це недосконале законодавство, його очевидна політична заангажованість, котра тягнеться ще з радянських часів, коли намагалися показати, що держава захищає всіх і вся. Цю практику я добре знаю, бо працював технічним інспектором праці по Криму. Писав приписи керівникам підприємств і будь-якою ціною захищав потерпілого. Сьогодні така практика не тільки підриває стан фінансів Фонду, а й досі підживлює байдуже ставлення рядового виконавця до власної і чужої безпеки праці, що, зрештою, є передумовою багатьох травм. Якщо так триватиме і надалі, то ми ніколи не дочекаємося, щоб робітник подав свій голос проти недотримання роботодавцем законодавства про охорону праці, щоб вимагав створення нормальних умов, забезпечення засобами індивідуального захисту тощо. Час говорити і про перегляд страхових тарифів, їх чітку мотивованість. Потрібно повернутися до практики штрафування роботодавців за нещасні випадки... Тобто ми повинні швидко й оптимально узгоджувати букву Закону з реаліями дня. Тоді й страховий експерт займе належне місце у примноженні та об'єктивному розподілі капіталів Фонду. Н а з н ім ку: обговорення нагальних питань відбувається щодня (зліва направо): начальник управління виконавчої д ир екц ії Ф о нд у соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань в А Р Крим Ю. П ронін і його заступники — В. Сєрий та В. Дерев'ягін. Фото

М. М ІШ У Т К ІН А

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

С О Ц ІА Л Ь Н Е СТРАХУВАННЯ

Ці слова — не декларований девіз працівників виконавчої дирекції управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Донецькій області (далі — Фонд). Триває його нелегке у нинішніх економічних умовах становлення. Не все вдається зробити відразу і так, як задумувалося. Але практика свідчить, що Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виявився у цілому ефективним і надійно захищ ає права потерпілих. Під час підготовки статті було використано матеріали, надані в. о. начальника виконавчої дирекцгі управління Фонду в Донецькій області П. РЕШЕВСЬКИМ. Донецькій області створено 53 відділення Фонду, в яких трудяться понад 900 осіб. Переконлива цифра. І всі вони (можливо, за незначним винятком) — люди, які прийшли в цю систему за покликанням, небайдужі до долі тих, хто потрапив у біду, щиро відгукуються на чужі страждання і допомагають їх здолати. У 2003 р. кількість страхувальників в області досягла майже 66 тис. осіб, з них без малого 50 тис.— юридичні особи. В управління надійшло 304,5 млн. грн. страхових внесків. У середньому це приблизно по 25 млн. грн. щомісяця. Незважаючи на такі значні кош ти, пр ац івни ків Ф о н д у непокоїть заборгованість страхувальників із страхових внесків, яка становить 52 млн. грн., у тому числі по підприємствах вугільної промисловості — 32 млн. грн. Проявом справжньої уваги до тих, хто потребує виплати матеріальних компенсацій, є ріш учість працівників обласного управління! зо порушення законодавство відповідно до ст. 165-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (несвоєчасна реєстрація у Фонді, несвоєчасна і неповна сплата страхових внесків тощо) 1272 посадових осіб було притягнено у 2003 р.

до адміністративної відповідальності з накладанням штрафів на загальну суму 183 тис. грн. Зроблено це в інтересах майже 112 тис. осіб, які одержали травми та професійні захворювання і мають право на відшкодування шкоди. Щ о місяця відділення Фонду призначають страхові виплати в середньому 680 потерпілим на виробництві, стійку втрату працездатності яким встановлено після 01.04.2001 р. Загальна сума страхових виплат у 2003 р. становила 400 млн. грн. У середньому за місяць страхові виплати та витрати на медичну реабілітацію потерпілих становлять понад 35 млн. грн., незважаючи на те, що страхові внески підприємств до Ф о н ду, як уже зазначалося,— лише 25 млн. грн. на місяць. При цьому всі страхові виплати потерпілим на виробництві Ф ондом провадяться своєчасно і в повному обсязі завдяки тому, що сума, якої не вистачає, регулярно перераховується виконавчою дирекцією Ф онду України.

У минулому році у Донецькій області впроваджено програмне забезпечення обліку страхових внесків та регресних виплат. В облуправлінні сформовано єдиний реєстр підприємств, закінчується р обота щодо створення єдиного реєстру потерпілих та обліку страхових випадків. Слід зазначити, що впродовж 2 0 0 1 —2003 рр. бю джетом Ф о нду практично не передбачалися кошти на забезпечення інвалідів праці автомобілями з ручним керуванням. Тільки в Донецькій області право на них тепер мають близько 2 тис. потерпілих на виробництві (до початку діяльності Фонду їх було 1776 осіб, а після 01.04.2001 р. додалося ще 223 особи). Для забезпечення їх спеціальними транспортним и засобам и необхідно 32 млн. грн. За такого становища в області викликає велике занепокоєння передбачене Державним бюджетом на 2004 р. погашення (за рахунок кош тів Фонду) заборгованості з відшкодування шкоди потерпілим, яка склалася до 01.04.2001 р. Адже згідно з діючим законодавством, борг цей залишається за підприємствами, установами та організаціями. В минулому році за рахунок Фонду було погашено заборгованість шахтарям у розмірі 73 млн. грн. Це вдалося зробити з величезними труднощами. А нинішнього року спрямування на такі цілі 200 млн. грн., що майже втричі перевищує торіш ню суму, вже найближчим часом може призвести до пору-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

шення термінів страхових виплат, негативно позначиться на стабілізації соціальної напруженості в регіоні. Це дуже непокоїть працівників Д о нецького управління Фонду. Необхідно підкреслити, що Ф онд не обмежується тільки виплатою компенсацій потерпілим, а піклується і про відновлення їхнього здоров'я. У міських і районних відділеннях Ф онду перебуває на обліку понад 51 тис. інвалідів, більш як 1500 з них — інваліди І групи, близько 10 тис.— II групи і до 40 тис.— інваліди III групи. їм надається різнобічна допомога. Тільки виплати на їхню медико-соціальну реабілітацію становили понад 10 млн. грн. У 2003 р. у лікарнях області пройшли реабілітацію 7950 потерпілих на виробництві, а 2950 лікувалися в амбулаторних умовах. О блас-

ним управлінням Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві сплачено рахунки на суму 2826,4 тис. грн. за медикаменти, використані під час лікування потерпілих, лікарськими засобами та виробам и медичного призначення забезпечено 372 потерпілих на виробництві на суму 237,1 тис. грн. Загальна сума витрат на придбання протезно-ортопедичних виробів становила 719,8 тис. грн. У тому числі для інвалідів праці придбано 184 інвалідних візки на загальну суму 219 тис грн. (деякі інваліди, за висновком МСЕК, одержали одночасно кімнатний і прогулянковий візки). Облуправління уклало договори з санаторно-курортними установами, в яких пройшли курс оздоровлення близько 2 тис. осіб. Сума витрат на догляд, якого потребують інваліди згідно з висновком

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

МСЕК, становить 2649,3 тис. грн., 143 потерпілих забезпечено додатковим харчуванням на суму 177,8 тис. грн. Як бачимо, ця статистика дуже красномовно свідчить про роль соціального страхування. З моменту створення Фонду його представники беруть участь у комплексних перевірках стану охорони праці на підприємствах, які допустили зростання рівня виробничого травматизму, і в перевірках стану профілактичної роботи щодо створення здорових та безпечних умов праці на підприємствах різних форм власності. За результатами перевірок направляються подання роботодавцям про усунення порушень. Представники Фонду беруть участь у роботі МСЕК: обстеження потерпілих на виробництві пр ово диться тільки за направленням відділень Фонду, й тільки за участю представника відділення Фонду обласна профпатологічна МСЕК встановлює причинно-наслідковий зв'язок смерті потерпілого на виробництві з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом. Профілактична робота, яку проводить обласне управлінням Ф онду і його місцеві підрозділи разом з органами Держнаглядохоронпраці, спрямована на усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням, викликаних умовами праці, що дало змогу в минулому році знизити рівень виробничого травматизму в цілому по області на 8%. На 7% порівняно з 2002 р. зменшилася кількість вперше встановлених проф захворювань. Рівень виробничого травматизму зі смертельними наслідками також знизився. І водночас кількість потерпілих, як і раніше, залишається значною. У 2003 р. в області зареєстровано майже 12 тис. страхових випадків, з них 188 — зі смертельними наслідками (у 2002 р.— 272), 3002 особи одержали професійні захворювання (у попередньому році їх було 3243). Працювати ефективніше не дає можливості, крім того, недосконалість законодавчої бази та відсутність деяких принципово важливих документів щодо медичного забезпечення та медичної реабілітації по-

терпілих. Не вирішено і ряд питань, пов'язаних з удосконаленням інструкцій, які регламентують роботу МСЕК. Трапляються, на жаль, випадки, коли на підприємства зі шкідливими умовами праці приймаються працівники віком за 60, а іноді й 70 років, інваліди, яким така робота протипоказана, неповнолітні, жінки, що іноді призводить до трагічних наслідків. Структури Ф онду активно співпрацюють з медичними установами області, намагаючись позитивно вирішити питання якості проведення профоглядів. Хотілося б підкреслити, що найбільша кількість потерпілих від професійних захворювань реєструється у вугільній галузі, машинобудуванні, чорній металургії. Із загальної кількості вперше встановлених професійних захворювань 94% припадає на працівників вугільної галузі. Враховуючи гостроту становищ а, яке склалося, Ф онд нині фінансує Регіональну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001—2005 роки. Очікується, що її реалізація дасть можливість забезпечити більш надійну профілактику професійних з а хворювань на підприємствах, о собливо вугільної промисловості. У 2003 р. П. Решевський, виступаючи на прямій лінії, проведеній редакцією газети «Донбасс», сказав дуже правильні слова: «Ф онд, на жаль, не замінить батька або матір, чоловіка або сина, але він повинен стати годувальником потерпілих на виробництві». Г. Щ У Р О В , наш власкор Н а з н ім ка х : в. о. начальника ви конавчої д ир екц ії управління Ф онду соціального страхування від нещасних випадків н а виробництві та професійних захворю вань в Донецькій області П. Решевський; начальник відділення Ф онду Центральногородського р а й о н у М акіївки Ю. Кирилов (другий ліворуч) розмовляє з ветеранами праці; начальник Петровського районного відділення Ф о нд у Д онецька І. Сергієнко (ліворуч) і страховий експерт П. Бєлік готуються д о спуску в шахту. Фото автора

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

• »

Д Е Р Ж Н А ГЛ Я Д О Х О Р О Н П Р А Ц І П О В ІД О М Л Я Є

ВАТ «ПІВНІЧНИЙ ГЗ К » —

4 у щ

Відкрите акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» — одне з найбільших у Є вропі підприємств з повним циклом підготовки д о м е н н о ї сировини. П ереживш и е ко н о м ічн і труднощі 90-х р о к ів минулого століття, колектив товариства зум ів повернути со б і колиш ню славу, упевненість у майбутньому. ВАТ «П івнічний ГЗК» — володар європейсько і п р е м ії « Євромаркет», диплом у М іж н ар о д но го Рейтингу • Золота Фортуна». Нещ одавно йом у вручено м іж н а р о д н у п р е м ію « Б ізнесО лімп» у М іж н а р о д н о м у к о н к у р с і • Золоті торгові м арки». Комбінат за вагомий внесок у розвиток е ко н о м іки У країни нагородж ений Хрестом Пошани «Князь Святослав». На святкові урочистості з нагоди 40-річного ю вілею , я к і відбулися у Палаці культури Кривого Рогу, п рибули численні почесні гості, серед них — Голова Д ер ж на глядо хо ро н праці С. Сторчак. Сергій О лександрович, вітаючи колектив комбінату із знам енною датою, відзначив високий рівень о рга нізац ії виробництва і п р о ф е сій н о ї підготовки виробничників, належний рівень роботи з о хорони праці, щ иро побажав працівникам повертатися з роботи д о д о м у ж ивим и й здоровим и . Він вручив відзнаки і П очесні грамоти Д ер ж на гляд о хо ро н праці кращ им працівникам комбінату, я кі досягли високих показників у роботі з питань безпеки праці. Колектив р е д а кц ії ж урн а лу « О хорона праці» приєднується д о поздоровлень, бажає колективу ВАТ • П івнічний ГЗК» успіхів у подальш ій роботі, матеріального благополуччя, м и р у і злагоди.

25 лютого 2004 р. підписано Угоду про співпрацю м іж Державним комітетом України з нагляду за охороною праці і ЦК профспілки т рудящ их металургійної і гірничодобувної промисловості Украіни. Металургійний комплекс України є базовою галуззю економіки і займає стратегічне місце в ст руктурі національного виробництва. Впродовж останніх років у цій галузі спостерігається зростання обсягів виробництва. Випуск основних видів продукції у 2003 р. збільшився порівняно з 2002 р. у середньому на 10%. Однак стан справ у сфері промислової безпеки залишається складним. З початку року в металургії смертельно травмовано 5 осіб. Минулого року смертельно травмовано 49 працівників (позаминулого року — 46), у тому числі на основних підприєм ст вах металургійної галузі загинуло 33 працівники (у 2002 р. — 19), з яких 9 —на коксохімічних підприємствах (у 2002 р. — 1). Сталося 11 групових нещасних випадків, під час яких т равмовано 45 працівників, з н их 5 — смертельно. Найбільш резонансною стала аварія з груповим нещасним випадком у ВАТ «Ясинівський КХЗ», де внаслідок вибуху газоповітряної суміші через несправність засувки газопроводу на коксовій батареї відбулося руйнування будівель та травмовано 15 працівників, із них 3 —смертельно. Основні причини високого рівня виробничого травматизму традиційні: незадовільний т ехнічний стан основних виробничих фондів, зношеність яких становить 60—90%, низька кваліфікація персоналу, незадовільний рівень виробничої і т ехнологічної дисципліни як керівників підприємств, так і виконавців робіт, відсутність належного контролю за веденням робіт, недостатнє застосування примусових заходів впливу на порушників норм і правил з охорони праці. Комплексні перевірки підприємст в металургійного комплексу свідчать про недосконалість проведення профілактичних заходів з питань безпечного ведення робіт на виробництвах та відсутність громадського контролю за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про охорону праці. Залучення профспілкових комітетів підприємст в до вирішення питань підвищення ефективності профілактичної роботи на підприєм ст вах, акт ивізація дій ін ж ен ер н их служб сприят имут ь підвищенню рівня промислової безпеки в галузі. Угода передбачає налагодження взаємодії Сторін у м еж ах компетенції їх прав і повноважень, що базуються на принципах пріоритету ж ит т я і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємств. Угодою окреслюються основні форми та механізми співпраці у підвищенні стану промислової безпеки та визначаються зобов'язання Сторін.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

О ФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

С Л ІД А М И Н А Ш И Х П У Б Л ІК А Ц ІЙ _____________________________________

= ®

У ж у р н а л і № 10 за 2 0 0 3 р . у с т а т т і Л . Б е зу гл о го « К р о к у п р ір в у » й ш л о ся п р о н еза д о в іл ь н и й ст а н ліф т о во го го с п о да р ст ва м е д и ч н и х у ст ан ов Д н іп р о п е т р о в с ь к о ї о б л а ст і, щ о п р и зв о д и т ь до т р а гіч н и х в и п а д к ів.

Н а ч а л ь н и к управління охорони здоров'я Д ніпропетровської облдерж адм іністрац ії С. Корнілова повідомила р е д акц ію , що у зв'язку зі смертельним випадком в Павлоградській центральній міській лікарні питання експлуатації ліфтів розглядалося на обласній колегії медичних працівників у січні минулого року. Наказом від 21.02.2003 р. № 76 «Про нещасний випадок зі смертельним наслідком при експлуатації ліфта» управління ще раз сповістило підпорядковані установи про причини цього випадку та вимоги щодо експлуатації ліфтів. Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 147— 149 КЗпП України управління надіслало звернення від 15.04.2003 р. № 664-20 міському голові Павлограда І. М ете-

лиці щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності головного лікаря ЦМЛ м. Павлограда М. Старішка за порушення п. 14.1 «Правил улаштування та безпечної експлуатації ліфтів». Питання охорони праці у липні 2003 р. було винесено на оперативну нараду управління охорони здоров'я області. З метою виконання рішень оперативної наради розроблений та надісланий до лікувальних установ наказ від 03.09.2003 р. № 368 «Про заходи щодо посилення контролю за станом охорони праці на об'єктах охорони здоров'я області». Проведені цільові перевірки установ охорони здоров'я області та підсумковий аналіз стану ліфтового господарства області свідчать, що із 400 ліфтів медичних установ майже 30% потребують поточного та капі-

У ж у р н а л і № 11 за 2 0 0 3 р . було н а д р у к о в а н о ст а т т ю В . С о п іл ь н я к а «П ора б у ж е і п р о п ер со н а л ь н у від п о в ід а л ь н іст ь н а га д а т и » , в я к ій й ш л о с я п р о н еза до віл ь н е ви к о н а н н я ви м о г К а б ін ет у М ін іст р ів У к р а їн и щ одо за б е зп е ч е н н я н а д ій н о ст і і б е зп е ч н о ї е к с п л у а т а ц ії б у дівел ь, с п о р у д т а ін ж е н е р н и х м е р е ж на п ід п р и є м с т в а х Т ер н о п іл ь сь к о ї о б ла ст і.

Начальник управління містобудування та архітектур и Тернопільської облдерж адм іністрації О. З а л іщ у к повідомив редакцію , що за дорученням облдерж адм іністрації управлінням містобудування та архітектури і Головним управлінням праці та соціального захисту населення розглянуто вищезгадану статтю. Управління повідомляє, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 409 «Про забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та ін ж е н е р н и х м ер е ж » і р о з п о рядження голови облдержадміністрації від 4 серпня 1997 р. № 301 «Про забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» в області постійно проводиться моніторинг за зміною технічного стану наявних будівель та виявлення аварійно небезпечних об'єктів. При цьому інформа-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

ція з даних питань подається до Н ауково-дослідного інституту будівельного виробництва (НДІБВ) Держбуду України, який веде Реєстр аварійно небезпечних об'єктів (РАНО). У свою чергу НДІБВ щ о кв а р тально інформує органи державної влади і д е р ж а вн о го нагляду про стан справ стосовно зазначеного питання. За останніми даними, станом на 1 жовтня 2003 р. в області за період ведення РАНО з нього вилучено (відремонтовано або ліквідовано) 19 об'єктів. Відповідно до доручень П резидента України від 21 серпня 2002 р. № 1 -1 /1 0 8 8 та П р е м 'є р -М ін іс т ра України від 28 серпня 2002 р. № 9 3 5 6 /2 к розпорядженням голови облдержадміністрації від 23 грудня 2002 р. № 451 схвалено Проект регіональної програм и м одернізації (ліквідації) аварійно небезпечних будівель і споруд у Тернопільській об-

тального ремонту. На технічне обслуговування одного ліфта на рік потрібно 3 тис. грн., а на ремонт одного ліфта, що експлуатується понад 15 років,— близько ЗО тис. грн. У бюджеті на 2004 р. заплановано видатки на вказані роботи, але вони покривають необхідну кількість ремонтів тільки на 20%, що явно недостатньо. Пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за кодом 2133 «Капітальний ремонт та реконструкція інших об'єктів» будуть також винесені на розгляд сесії обласної ради у другому півріччі 2004 р. Управління охорони здоров'я облдержадміністрації надіслало лист від 13 січня 2004 р. № 4 6 /0 4 -2 0 до обласного управління виконавчої дирекції Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві щодо віднесення витрат на відновлення та ремонт ліфтового господарства установ охорони здоров'я за рахунок регіональної програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища. ласті, який тепер поданий на розгляд і затвердження до обласної ради. Програма передбачає планування і виконання заходів з м одернізації або ліквідації аварійно небезпечних об'єктів З і 4 категорій. На першому етапі передбачається виконання робіт щодо модернізації аварійно небезпечних будівель і споруд першої черги, до яких віднесено тільки аварійні об'єкти 4 категорії. Таких об'єктів в області визначено 54. Другий етап передбачає виконання р обіт щодо модернізації аварійно небезпечних будівель і споруд, віднесених до об'єктів 3 категорії. Таких о б ’єктів в області визначено 18. Для забезпечення виконання заходів, передбачених регіональною програм ою модернізації (ліквідації) аварійно небезпечних будівель і споруд у Тернопільській області, протягом 2004—2010 рр. планується виділення коштів на суму 42 625 тис. грн., з них на модернізацію перш очергових об'єктів — 40 824 тис. грн. Крім того, Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації відповідно до компетенції управління постійно проводиться робота щодо перевірки стану охорони праці та забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд.

О Ф ІЦІЙНИ Й РОЗДІЛ

______________________________________________ ЗА Л И С Т А М И ЧИТАЧІВ

Ч и м а є право а д м ін іс т р а ц ія п ід п р и є м с т в а в и м а га т и від п о с а д о в и х осіб к о н т р о л ю ю ч и х о р га н ів ( н а п р и к л а д , Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і) н а я вн о ст і у н и х п е р е п у с т к и (п о с т ій н о ї або т и м ч а с о в о ї) д л я п р о х о д у на т е р и т о р ію п ід п р и є м с т в а , на я к о м у введен о п е р е п у с к н и й р е ж и м , і я к п о ви н ен п р а ц ю в а т и п е р е в ір я ю ч и й : са м о ст ій н о ч и в п р и с у т н о с т і від п о від а льн о го п р е д с т а в н и к а п ід п р и є м с т в а ? (М . Третьяк, в. о. начальника відділу охорони праці В А Т «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат », м. Кривий Р іг) Адміністрація підприємства має право вимагати від посадової особи Держнаглядохоронпраці тимчасову перепустку на підприємство, якщо там запроваджений перепускний режим. П осадова о со б а , яка здійснює державний нагляд за охороною праці під час перевірки підприємства

(об’єкта), повинна мати при собі посвідчення, а під час перевірки режимних об'єктів — додатково допуск, оформлений у встановленому по рядку. Під час проведення перевірки посадова особа Держнаглядохор онпраці повинна дотримуватись правил етикету, забезпечити збереження службової та комерційної та-

В ід п о від н о до П о л о ж ен н я п р о п о р я д о к р о зс л ід у в а н н я т а вед ен н я обліку н е щ а с н и х в и п а д к ів , п р о ф е с ій н и х за хво р ю ва н ь і а ва р ій на ви р о б н и ц т в і на п ід п р и є м с т в і ск л а д ен о а к т за ф орм ою Н -1 . А к т за т в е р д ж е н о і н а д ісла н о в о р га н іза ц ії, п е р ед б а ч ен і П о л о ж ен н я м . Ч ер ез д е я к и й ч а с (м іс я ц ь -д в а ) в и я в л е но, щ о в а к т і н еп р а ви л ь н о вк а за н о ім 'я (ч и по б а т ь ко ві) п о т е р п іл о го , або н азву й о го п р о ф е с ії, ч и п о м и л к о во вк а за н о д а т и п р о х о д ж е н н я , н а вча н н я і п р о в ед е н н я ін с т р у к т а ж ів з п и т а н ь о х о р о н и п р а ц і, або д о п у щ ен о н е т о ч н о с т і у в и к л а д ен н і о б ст а ви н н ещ а сн о го ви п а д к у . Чи м о ж е к о м іс ія з р о зс л ід у в а н н я в робочом у п о р я д к у с к л а с т и н о ви й а к т з у р а х у в а н н я м д о п у щ е н и х п о м и л о к і р о зіс л а т и в о р га н із а ц ії з п р о х а н н я м в в а ж а т и т е к с т р а н іш е с к л а д ен о го а к т а н е д ій сн и м ? (М . Дашковець, провідний інженер з охорони праці шахтоуправління « Ш ахт арське-Глибоке», Донецька область) Згідно з вимогами п. 34 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого пост а н о в о ю К а б ін е т у М ін іс т р ів від 21 серпня 2001р. № 1094, контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці та Ф онд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до своєї компетенції вищеаазначені о р гани мають право вимагати від роботодавця переглянути акт за формою Н-1, якщо при його складенні

були виявлені помилки та неточності, а також порушення вимог нормативно-правових актів. Посадова особа Держнаглядохоронпраці зобов’язана у випадку надходження скарги чи виявлення помилок в акті за формою Н-1, тобто коли мають місце неточності у встановленні обставин нещ асного випадку, які впливають на його кваліфікацію, видавати обов'язковий для виконання роботодавцем припис щодо необхідності перегляду акта. Комісія з розслідування нещасного випадку на підставі припису посадової особи Держнаглядохоронпраці про усунення помилок, неточностей та порушень, які мали місце при складенні акта за формою Н-1, вносить зміни до його змісту.

ємниці суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється. Інформація, доступ до якої обмежений, використовується у порядку, встановленому законодавством. Перевірки усіх видів проводяться у присутності роботодавця або його уповноваженої особи, яка визначається наказом або розпорядженням по підприємству. При створенні перешкод для проведення перевірки посадова особа Держнаглядохоронпраці може звернутися за допомогою до правоохоронного органу та притягти осіб, винних у неправомірних діях, до адміністративної відповідальності. О со б а , яка перешкоджає проведенню перевірки, несе відповідальність згідно з чинним з а к о н о давством. Складений згідно з вимогами припису та затверджений в установленому порядку акт із супроводжувальним листом, в якому зазначені причини та підстави для внесення змін, надсилається особам та органам , вказаним у п. 20 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. При цьому всі примірники попереднього акта анулюються, про що повідомляється у згаданому листі. Якщо ж через деякий час (місяцьдва) буде виявлено, що неправильно вказано ім'я та по батькові, професію потерпілого, а також дату проходження ним навчання, інструктажів тощо, то комісія з розслідування нещ асного випадку складає з урахуванням допущ ених помилок новий акт за формою Н-1 з супроводжувальним листом, в якому зазначається причина внесення змін, і надсилає особам та органам, які раніше отримали цей акт. Усі примірники попереднього акта анулюються, про що повідомляється листом. Складання нового акта за формою Н-1 може бути проведене також за рішенням суду.

С. ІВ У С Ь , головний спеціаліст управління ор ганізац ії державного нагляду та обліку травматизму Держнаглядохор о н п р а ц і України

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

О ФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

З п р а ц ів н и к а м и н аш ого п ід п р и є м с т в а , в основном у з во д ія м и т р а н с п о р т н и х засобів, ст а л о ся кіл ь к а н е щ а с н и х в и п а д ків п ід час п ер еб у ва н н я в р е й с а х на а в т о м о б іл ь н и х д о р о га х о б л а ст і. На зв е р н е н н я с л у ж б и о х о р о н и п р а ц і ко м б ін а т у до р а й о н н и х відділ ів в н у т р іш н іх сп р а в (Р В В С ) У М В С у Д о н ец ь к ій об ла ст і н а д а т и ви сн о в к и п р о п р и ч и н и н е щ а с н и х в и п а д ків (Д Т П ) і осіб, в и н н и х у ц ьо м у, д л я п о д а л ьш о го ск л а д а н н я а к т ів за ф орм ою Н -1 і Н -5 , від п о від і н е о т р и м а л и . Я к б у т и ? (М . Шматько, інженер з охорони праці ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») Нещасні випадки, які сталися з водіями тра нспор тних засо бів під час перебування у рейсі, розслідуються відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, проф есійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету М іністрів від 21 серп-

ня 2001 р. № 1094, з о б ов 'язко вим використанням висновків відповідних державних орга нів нагляду за безпекою руху про причини нещасних випадків і осіб, які допустили поруш ення н ор м ати в ни х.актів, незалеж но від поруш ення кр и м інальної справи. Вони передаються у 10-денний терм ін підприємству,

У п . 1.8 П о л о ж ен н я п р о п о р я д о к з а б е зп е ч е н н я п р а ц ів н и к ів с п е ц іа л ь н и м о д я го м , сп ец іа л ь н и м в зу т т я м т а ін ш и м и за с о бам и ін д и від у а л ь н о го з а х и с т у п е р ед б а ч ен а м о ж л и в іс т ь за м ін и о д н и х видів с п е ц о д я гу і с п е ц в з у т т я на ін ш і. Чи сл ід р о з у м іт и п о л о ж е н н я цього п у н к т у я к в и ч е р п н і, і ч и м о ж л и ва за м ін а д л я п р о ф е с ії « ст о р о ж » к у р т к и л а в са н о -в іск о зн о ї на у т е п л е н ій п ід к л а д ц і на к у р т к у з ін ш о го м а т ер іа л у , а ва л я н ок ч е р го в и х на ч е р е в и к и (н а п ів ч о б о т и ) ш к ір я н і? (О. Крижанівський, інженер з охорони праці Канівського судноплавного шлюзу, Черкаська область) Пункт 1.1 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, яке затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29 жовтня 1996 р. № 170 та зареєстроване в Міністерстві юстиції 18 листопада 1996 р. за № 6 6 7 /1 6 9 2 (далі — Положення), передбачає безплатну видачу працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на р о ботах, пов'язаних із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих температурних умовах, відповідно до норм спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Вказані норми визначають для власника а б о уповноваж еного ним органу обов'язковий мінімум безплатної видачі засобів індивідуального захисту. Згідно із ст. 7 Закону «Про охо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

рону праці» (в редакції від 21 листопада 2002 р.) роботодавець (власник) може за свої кошти додатково встановлювати пільги і компенсації, не передбачені законодавством, у тому числі і видачу працівникам засобів індивідуального захисту понад норму. У п. 1.8 Положення передбачається заміна одних видів спеціального одягу на інші лише в окремих випадках, за умови, що ця заміна не погіршить їхні захисні властивості. Згідно з Переліком продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженим наказом Д ержавного комітету зі стандартизації, метрології та сертифікації України від 25 вересня 2002 р. за № 7 82 /7 0 7 0 , одяг спеціальний захисний (п. 34.9) від знижених температур та засоби захисту ніг (п. 34.10) мають бути сертифікованими. Заміна куртки лавсано-віскозної

прац івником якого є потерпілий, а б о голові комісії із спеціального розслідування (п. 32 Полож ення). О соби, які допустили порушення або невиконання вимог цього Положення, притягаються до відповідальності згідно із законодавством (п. 98 Положення). Оскільки при неодноразових зверненнях до відділів РВВС УМВС у Донецькій області Вам не надали потрібної інформації для розслідування нещасних випадків, як того вимагає Положення, керівництву підприємства необхідно з цього питання звернутися до вищестоящої правоохоронної організації з офіційним листом.

В. Р О К И Т Ь К О , старший д е р жавний інспектор управління організації державного нагляду у металургії, енергетиці, будівництві Держ наглядохоронпраці України

на утепленій підкладці на куртку з іншого матеріалу для професії «сторож на зовнішніх роботах», передбаченої п. 92 Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв, за тверджених постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях і Президії ВЦРПС від 12 лютого 1981 р. № 47/П -2 (доповнені та змінені постановами цих органів від 21 серпня 1985 р. № 289/П -8 та від 6 листопада 1986 р. № 4 7 6 /П -12) можлива за умови наявності сертифікату відповідності. Заміна валянок чергових на сертифіковані черевики з терміном носіння 24 місяці можлива згідно з положенням ст. 7 Закону «Про охорону праці» (в редакції від 21 листопада 2002 р.), тобто р об о тодавець (власник) може за свої кошти додатково встановлювати пільги і компенсації, не передбачені законодавством, у тому числі і видачу працівникам засобів індивідуального захисту понад норму.

П . Ж У Р И Б Е Д А , головний д е р ж авний інспектор управління науковотехнічного заб езпе че нн я д ер ж ав но го нагляду Держ наглядохоронпраці України

О Ф ІЦІЙНИ Й РОЗДІЛ

Н аш е п ід п р и є м с т в о п е р е в ір я є т ь с я ін с п е к ц іє ю Д е р ж е н е р го н а гл я д у М ін п а л и в ен ер го . П о вн о ва ж ен н я ц іє ї ін с п е к ц ії щ одо к о н т р о л ю за р е ж и м а м и с п о ж и в а н н я е л е к т р о е н е р гії т а т е х н іч н и м ст а н о м е л ек т р о у ст а н о в о к н е в и к л и к а є су м н іву . П р о т е , в и в ч и в ш и З а к о н «П ро е л е к т р о е н е р ге т и к у » і П о л о ж ен н я п р о д е р ж а в н и й е н е р ге т и ч н и й н а гл я д .., я к и м и к е р у є т ь с я ін с п е к ц ія , а т а к о ж вр а хо ву ю ч и т е , щ о т е п л о е н е р ге т и ч н і о б 'є к т и В А Т « С у м и х ім п р о м » — а вт он ом н і о б 'єк т и , не п о в 'я за н і з ц ен т р а л ізо в а н и м т е п л о п о с т а ч а н н я м і єдин ою е н е р го с и с т е мою У к р а їн и , і в и р о б л я ю т ь т еп л о ву ен ер гію сво їм и к о т е л ь н я м и д л я власн ого с п о ж и в а н н я (е л е к т р о е н е р гію п ід п р и є м с т во н е в и р о б л я є), вваж аю , щ о ін с п е к т у ю ч и н а ш і т е п л о е н е р ге т и ч н і о б 'єк т и , ін с п е к ц ія п о р у ш у є п о л о ж е н н я д е я к и х п у н к т ів п е р е л і ч е н и х в и щ е н о р м а т и в н о - п р а в о в и х д о к у м е н т ів . К р ім т о го , на мою д у м к у , ін с п е к ц ія Д е р ж е н е р го н а гл я д у д у б л ю є ін сп ек ц ію Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і т а ін с п е к ц ію з е н е р го з б е р е ж е н н я , щ о н е с п р и я є п о л іп ш е н н ю о х о р о н и п р а ц і в т е п л о е н е р ге т и ц і. П р о ш у р о з'я сн е н ь з ц ього п и т а н н я . (В. Буткевич, заступник головного енергетика ВАТ «С ум ихім пром ») Законом України «Про електроенергетику» (ст. 9) визначено, що державний нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів здійснює державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (далі — Держенергонагляд) у порядку, встановленому Кабінетом М іністрів постановою від 17.05.2002 р. № 665 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 929», якою затверджено Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії (далі — Положення). Саме в цьому Положенні К а б інет М іністрів надав Д е рж ене рго нагляду право визначати періодич-

ність, порядок і напрями обстеження електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж (далі — теплові установки) споживачів енергії. Технічна експлуатація електричних і теплових установок споживачів повинна здійснюватися згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі — Правила). Вимоги Правил обов'язкові для виконання усіма міністерствами, відомствами, установами, організаціями, підприємствами та споживачами теплової енергії незалежно від джерела теплопостачання і розповсюджуються на всі електроустановки та теплові установки за винятком тих,

Чи всі п р а ц ів н и к и о р га н іза ц ії п о ви н н і п р о х о д и т и п о п е р е д н і м е д и ч н і о гл я д и п р и п р и й н я т т і на робот у і х т о о п л а ч у є в и т р а т и на п р о в ед е н н я м е д о гл я д ів ? (В. Тарангул, провідний інженер з охорони праці ВО «Укрдерж ліспроект », Київська область) У ст. 17 «Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій» Закону «Про охорону праці» зазначено, що роботодавець зобов язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному

доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Медичні огляди проводяться відповідними установами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним о р га ном виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

експлуатація яких здійснюється за спеціальними правилами. О р ган іза цію розроблення, запровадження та контроль за виконанням вимог згаданих Правил покладено на Держенергонагляд. У першу чергу здійснюється контроль за експлуатацією теплових установок підприємств, що задіяні у процесі централізованого теплопостачання, як таких, наслідки аварії на обладнанні яких негативно впливають на теплопостачання інших споживачів та населення. Дійсно, Законом «Про електроенергетику» недостатньо врегульовані питання стосовно теплової енергії, враховуючи його спрямованість на законодавче забезпечення у першу чергу питань, пов'язаних з виробництвом, постачанням та споживанням електричної енергії. ЗарсГЗ за дорученням Кабінету М іністрів М інпаливенерго спільно з Держжитлокомунгоспом та іншими органами центральної виконавчої влади р о зр о б ляють проекти відповідних нормативно-правових актів. їх прийняття дасть змогу вирішити питання, що на сьогодні залишаються неврегульованими, у сфері постачання та споживання теплової енергії. Дії інспекції Держенергонагляду щодо здійснення контролю за технічною експлуатацією теплових установок підприємств та організацій, які мають власні джерела теплопостачання, відповідають вимогам чинного законодавства.

С. Ч Е Х , заступник міністра М ін іс терства палива та енергетики Крім того, положеннями ст. 21 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено проводити обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди для працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Медогляди проводяться за рахунок р о ботодавців у порядку, встановленому законодавством.

М. Ж Д А Н О В А , директор Д е п а р таменту о р ган ізац ії м ед и чн ої допомоги населенню Міністерства о хо р о н и з д о ров'я

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

ОФ ІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У ж овт н і 2003 р. М СЕК вст ановила м ені 20% вт рат и п р о ф есійної працезда т н ост і у зв'я зк у з проф есійн им захворю ванням (си ліко з). До 01.01.91 р. я працював у ш а хт і гірн иком о чи сного вибою, за 1990 р. середньом ісячна заробіт на плат а ст ановила 697 гр н . У місцевому відділенні виконавчої д и р ек ц ії Фонду соціального ст рахува н н я від н ещ а сн и х випадків вважаю т ь, що заробіт на плат а для визначення м ені розм іру ст р а х о ви х ви п лат я к у ж е непрацюю чому повинна розраховуват ися на ш а хт і, ви хо д я ч и із заробіт ної плат и гір н и к ів очисного вибою на час подання мною докум ент ів м едико-соціальній експ ер т н ій ком ісії, а це — 328 гр н . на м ісяць (р о зра ху н о к проводився, ви хо дя чи із 2 / 3 т ариф ної ст авки ), тому що ш ахт а вж е рік вугілля не добуває, а працю є т ільки на водовідливі. Я з цим не згоден . А як правильно? (В. Шальньов, м. Ровеньки, Луганська область)

Відповідно до п. 10 ст. 34 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів. Порядок обчислення середньої за-

робітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням затверджений постановою Кабінету М іністрів від 26 вересня 2001 р. № 1266. Відповідно до п. 12 цього Порядку, якщо на дату звернення за страховою виплатою особа, яка має у зв язку з ушкодженням здоров'я право на отримання страхових виплат, уже не працює на виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з середньої заробітної плати відповідного працівника (на дату подання потерпілим документів медико-

З якого часу і за я к и й період робот и прац івн ик м ає право на о т рим ан ня додат кової від п у ст к и за ш кідливі умови п р а ц і: з дня п р и й н я т т я колект ивного договору, з дня за т вер д ж ен н я р е зульт ат ів ат ест ації робочих м ісць чи з дн я робот и на п ід п р и єм ст ві у ш к ід л и ви х ум овах прац і? Я к и м и норм ат ивним и д о к у м ент ам и регу лю єт ься це пит ан н я? (Працівники служби охорони праці ТОВ «Карт ол», Донецьк) Згідно зі ст. 7 Закону «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими

умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17 листопада 1997 р. № 1290 (додаток 1 у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13 травня 2003 р. № 679). Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів

К ерую чись С пи ск а м и виробн ицт в, ц ех ів , проф есій і посад, зайн ят іст ь працівн иків у я к и х дає право на щ орічні додат кові від п у ст ки за роботу із ш кідливим и і важ ким и умовами праці т а за особливий ха р а к т ер прац і, наш е п ідприєм ст во внесло в колект ивн ий договір п ер ел ік проф есій для надання додат кових відпуст ок. Чи обов'язково цей п ер елік повинен п ід т вер д ж у в а т и ся р езу л ьт ат ам и ат ест ації ї х робочих м ісць, проведеної відповідною л а борат орією с анепід ст ан ції? (М. Крикливець, інженер з охорони праці комунального підприємства «Гніваньжитлокомунгосп», Вінницька область) Відповідно до ст. 7 Закону «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

Списками виробництв, цехів, професій і посад, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 17 листопада 1997 р. № 1290. Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та ча-

соціальній експертній комісії для встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності) за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), де працювала зазначена особа до моменту ушкодження здоров'я. У цьому разі за бажанням потерпілого середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат може обчислюватися відповідно до положення, затвердженого правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Однак така норма застосовується за умови роботи підприємства за повним графіком (5 робочих днів; 8-годинна зміна). Якщо підприємство працює за скороченим графіком, розрахунок середньої заробітної плати можна обчислювати, виходячи із середньої заробітної плати відповідної професії (посади) по галузі, як це передбачено частиною 14 ст. 34 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

О. СКРИ П Н И К , директор Д епартаменту політики державного соціального страхування Міністерства праці та соціальн о ї політики атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Відповідно до ст. 17 Кодексу законів про працю України колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому. Проте сторони вправі й іншим чином визначити момент, з якого колективний договір набирає чинності. Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором. су зайнятості працівника в цих умовах. Згідно зі ст. 8 зазначеного Закону щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервовоемоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я за вищезгаданими Списками, затвердженими вищеназваною постановою Кабінету Міністрів. Тривалість цієї відпустки встановлюється колективним договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. О . ЧЕРН ЕТЕН КО , заступник начальника Відділу д е р ж авно ї експертизи умов праці Міністерства праці та соціальн о ї політики

ОФ ІЦІЙНИ Й РОЗДІЛ

С у б 'є к т п ід п р и є м н и ц ь к о ї д ія л ь н о с т і — п р и в а т н и й п ід п р и є м е ц ь в и к о р и с т о в у є в сво їй д ія л ь н о с т і о р е н д о в а н и й в а н т а ж н и й а вт о м о б іл ь д л я п е р е в е з е н н я в а н т а ж ів . Чи п о т р іб н о йом у с п л а ч у в а т и зб ір за за б р у д н е н н я н а вк о л и ш н ьо го сер е д о в и щ а ? Спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 1 62 /37 9 було затверджено Інструкцію про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі — Інструкція). Згідно з п. 2.1 Інструкції платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридично! особи, розташ овані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економ ічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів. Згідно з п. 3.1 об'єктами обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення якого утворюються забруднюючі речовини. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами за бруднення, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища складають платники збору і подають розрахунок до органу державної податкової служби за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби). Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу. Розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах держ авної податкової служби). Якщо останній день строку подання розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Виходячи з вищ езазначеного, приватний підпри-

ємець у разі використання автомобільного транспорту (незалежно, орендований транспорт чи ні) у своїй господарській діяльності є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

В я к о м у р о з м ір і н а д а є т ь с я с о ц іа л ь н а п іл ь га м а т е р і, я к а сам а в и х о в у є д и т и н у і є о с о б о ю , в ід н е с е н о ю д о 2 к а т е г о р і ї о с іб , п о с т р а ж д а л и х вн а сл ід о к Ч орн об ильсько ї к а т аст роф и? 1 січня 2004 р. набув чинності Закон України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ «Про податок на доходи фізичних осіб» (далі — Закон). Відповідно до п. 6. 1 ст. 6 Закону платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: згідно з п. 6.1.1 ст. 6 — у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій Законом на 1 січня звітного податкового року,— для будь-якого платника податку (у 2004 р. установлюється розмір податкової соціальної пільги — 30% суми податкової соціальної пільги визначеної у п. 6.1.1, що становить 205 х 30% = 61 грн. 50 коп.); згідно з п. 6.1.2 — у розм ірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту (61 грн. 50 коп. х 150% = 92 грн. 25 коп.),— для платника податку, який: а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; д) є особою , віднесеною Законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону у разі, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 6.1 цієї статті, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір. Згідно з п. 6.3.1 ст. 6 Закону податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Таким чином, Ви можете застосовувати одну податкову соціальну пільгу (61 грн. 50 коп. чи 92 грн. 25 коп.) за виконання умов вищ езазначених закон о да вчих актів.

Т . Н ІК ІТ ІН А , старший держ авний податковий інспектор д е р ж а в н о ї податкової інспекції у Д ніпровськом у р а й о н і м. Києва

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

ОФ ІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Н О Р М А ТИВНІ Д О К У М Е Н Т И

ПРИМІРНІ ІНСТРУКЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ, ЗАРЕЄСТРОВАНІ НАЦІОНАЛЬНИМ НАУКОВО Д О С Л ІД Н И М ІНСТИТУТОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ П р и м ір н і ін с тр у кц ії з о х о р о н и п р а ц і, з а т в е р д ж е ні Д е р ж ж и т л о к о м у н го с п о м , для проф есій: Муляр Арм атурник Бетоняр П окрівельник рулонних покрівель із штучних матеріалів Ізолювальник на гідроізоляції М аш иніст бітумно-плавильної установки Землекоп

та

покрівель

П р и м ір н і ін с тр у кц ії з о х о р о н и п р а ц і, з а т в е р д ж е ні М іністерством У к р а їн и з питань н а д зв и ч а й н и х ситу а ц ій та у с п р ав ах захисту насел ен н я від н аслідків Ч о рн обил ьсь кої катастро ф и , для видів робіт: Ведення аварійно-рятувальних робіт у печерах Ведення аварійно-рятувальних робіт на скельному рельєфі Виконання аварійно-рятувальних робіт, пов'язаних з д орож ньо-транспортними пригодами

П р и м ір н і ін с тр у кц ії з о х о р о н и п р а ц і, з а т в е р д ж е ні Д е р ж а в н о ю а д м ін іс т р а ц іє ю з а л із н и ч н о го т р а н спор ту, для проф есій: М еханік реф рижераторних секцій

Водій транспортно-прибиральної машини Прийомоздавальник вантажу і багажу

П р и м ір н а інструкція з о х о р о н и п р а ц і, з а т в е р д ж е н а М іністерством освіти і н а у к и , для видів робіт: Виконання токарних робіт для учнів професійно-технічних навчальних закладів

Є Т А К И Й Д О С В ІД

І ідкрите

а кц іо нерне товариство «ТО М АК» (Т орго ве л ьн і М А шини Києва) р о з почало свою діяльність ще в 1930 р. як виробник л аб ораторного устаткування для індустрії будівельних матеріалів. З середини 50-х років на підприємстві почалося виробництво то р го вельних автоматів різном анітного призначення: для продажу газованої води, пива, квасу, соків, рослинної олії, для виготовлення пиріжків, пончиків, а також холодильного і сушильного устаткування. Сьогодні в асортименті підприємства та кож і автомати для продажу жетонів, телефонних карток, предметів гігієни, ро зміну купю р тощо. О станніми роками розроблено і налагоджено серійне виробництво автоматів для приготування і відпуску газованої води на принципово новій основі, а також автоматів для продажу п’яти видів охолоджених газованих напоїв у разові стакани. Ці автомати можуть працю вати в умовах низького тиску води в магістралі. В усіх р о з р о б ка х застосовується н айсучасніш а м ікр о п р о ц е с о р н а електроніка. ВАТ «ТО М АК» — підприємство високої культури виробництва. Колектив нараховує понад 200 осіб. На підприємстві успішно функціонує С У О П , затверд ж е н о п о л о ж е н н я п р о о р г а н із а ц ію р о б о т и з о х о ро н и праці, визначено

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

обов'язки посадових о сіб у питаннях охорони праці, систематично здійснюється адміністративно-громадський контроль, щомісяця п р о в о диться день о х о рони пр ац і, для о р га н із а ц ії якого чимало зусиль докладає перший заступник голови правління а к ц іо нерного товариства В. Чилій. На підприємстві не з а б у то практику роботи лікарськоінженерної бригади, вчасно проводяться медогляди, навчання працюючих з питань охорони праці, атестація робочих місць за умовами праці. Працівники підприємства повністю забезпечені засобами індивідуального захисту, а ті, хто зайнятий на р о ботах зі шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням. У цехах встановлено сатураторні установки власного виробництва з відпускання газованої підсоленої води. Активно працюють служба охорони праці ВАТ «ТОМ АК», уповноважені трудових колективів з питань охорони пр аці. На підприємстві належна увага приділяється профілактичній роботі, спрямованій на запобігання виробничому травматизму. Як результат — за останні п'ять років тут стався лише один нещасний випадок з незначною втратою працездатності.

Наш досвід роботи свідчить, що якщо до виробництва і його колективу ставитися з належною увагою та відповідальністю, то результати не забаряться і в фінансовій галузі, і в питаннях охо р о ни праці. В. С А П О Ж Н И К О В , заступник директора ВАТ «ТОМАК»

На знімку: газоелектрозварник слюсарно-зварювального цеху М. Луценко, ветеран праці, кращий громадський інспектор з охорони праці підприємства. Фото В . О В Ч А Р У К А

(ffl

І а м п к --------- L Р Е К Л А М А Установка для приготування і видачі газованої води Н -50П

Призначена для відпускання охолодженої газованої води без сиропу в стакани та інші ємкості. Може бути укомплектована додатковими пристроями: баком-акумулятором для регіонів з нестабільним подаванням водопровідної води; для видачі охолодженої негазованої води; для видачі підсоленої води; касетою на 200 одноразових стаканів. Н-50П оснащена фільтрами для очищення водопровідної води, яка підводиться. Її функціональні вузли виконано з нержавіючої сталі.

Існує гнучка система зни ж о к.

Н а ш і реквізити: w w w .tom ak.com .ua 04080, м. Київ, вул. В. Хвойка, 15/15. Тел. (044) 417-53-49, факс (044) 417-00-01 Ь-m ail: sbit@ tom ak.com .ua sapognikov@ tom ak. com. ua

— I_____ _I__________________________

О Ф ІЦІЙНИ Й РОЗДІЛ

ІН Ф О Р М А Ц ІЯ

«ПОЖЕКСПО - 2 0 0 4 » 2 6 —2 9 квітня 2 0 0 4 р . вже вчетверте проводитиметься міжнародна спеціалізована виставка «П ожекспо — 2004». Як показала практика, виставки подібного спрямування привертають до себе увагу не лише вогнеборців, але й державних структур та ш ирокого кола громадськості. Виставка «Пожекспо» — єдина спеціалізована виставка з пожежної тематики в Україні. О рган іза то ри виставки — М іністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), Національний комплекс «Експоцентр України», Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки М Н С за сприяння Асоціації протипожеж ного захисту. М ета виставки — показати шляхи забезпечення пожежної безпеки, надати можливість ЇЇ учасникам продемонструвати нову техніку та науково-технічні ро зроб ки, обмінятись інф ормацією і досвідом роботи, укласти вигідні контракти, виробити спільні дії щодо забезпечення пожеж ної безпеки. Як розповів заступник генерального директора НК «Експоцентр України», на цьогорічній виставці будуть представлені пожежна техніка, засоби пожежогасіння та вогнезахисту, автоматичні системи пожежогасіння, сигналізації та оповіщення, забезпечення робіт у надзвичайних ситуаціях, індивідуальні та колективні засоби рятування людей на пожежах, спорядження пожежників, спеціалізований транспорт, науково-технічні ро зробки, дослідження пожеж, інвестиційні проекти, страхування тощо.

__________________

Серед учасників виставки «П ож експо — 2004» — київське ВТП ТО В «Алтосан», бучанський приладобудівний завод «Веда», львівське Н В О «Електроприлад». Постійними уча сни ками виставки є та ко ж вінницьке В КО ТО В «Тірас», к о р п о р а ція «Трансекспо» (Київ), ЛТД ТО В «Латаква», ТО В «У країнський пожежний дім», харківське АТ « О х о р о н а і безпека», чернівецьке ПП «Артон» та чимало інших підприємств, о р га нізацій, фірм. У рамках виставки — тематична експозиція «Захист і рятування». Під час роботи виставки відбудуться науково-практичні за ходи, показові виступи пожежників, демонстрація нової пожежної та рятувальної техніки. Зокрем а, в рамках «П ожекспо — 2004» пройдуть семінари: «Концепція протипож ежного захисту висотних житлових і громадських будинків», «Реалізація держ авної політики у сфері боротьби із забрудненням водних об'єктів», круглі столи: «Чорнобильська катастроф а як об'єкт уваги ЗМІ», «Роль ЗМ І в попередженні надзвичайних ситуацій» та ін. О дночасно з проведенням виставки «П ожекспо — 2004» на території Н аціонального комплексу працюватиме виставкапрезентація закладів техногенної безпеки та екології. Її о р га нізатори — М Н С , Д ержнаглядохоронпраці, Державний комітет ядерного регулювання України. Виставка-презентація проводиться на виконання О кр е м о го Доручення Прем'єр-міністра В. Януковича від 04.03.2003 р. N ° 13649, інших доручень Кабінету Міністрів. . України»1

(прес-служба Національного комплексу «Експоцентр

Р Е КЛ АМ А

м .Лм і і , »ул.0.Ст»панііни,2, тел./фокс:

(0322) 72-18-82, 72-1М2

Оформлення кабінетів, виготовлення стендів, кутків, планшетів з охорони пра' ці, безпекидорожнього руху, цивільної оборони; виготовлення знаків резпеюі праці; розробка та друк плакатів, набір Інструкційз охорони праці

: Закон України "Про охорону праці" Кодекс законів про працю України Електробезпека Пожежна безпека Навантажувально.розвантажувальні роботи Перша долікарська допомога потерпілим Санітари та гігієна на виробництві Засоби індивідуального захисту ТО та ремонт автомобілів Газобалонні автомобілі Автотранспортне підприємство Посудини, що працюють під тиском Безпека • газовому господарстві Водопровідно-каналізаційні мережі Кольори сигнальні та розпізнавальне пофарбувати Металоог _ та з персональними комп'ютерами Копіювально-розмножувальна апаратура Перелік робіт з підвищеною небезпекою Знаки безпеки праці Повітряні лінії електропередачі Безпека робіт у зв'язку Підіймання та переміщення вантажів Безпека фарбувальних робіт Електротазозварювальні роботи Навчання з питань охорони праці Класифікація та знаки небезпеки вантажів Система управління охороною праці Безпека при роботі з інструментами та пристроями Схеми стропування, сигналізації Стенд "Охорона праці"{загальні питання) Травмі

• • • • • • • • • • • • • • • • • • • •

"Закон України про дорожній рух" Попереджувальні знаки Заборонні знаки Знаки пріоритету, знаки сервісу Інформаційно-вказівні знаки (2 ст) Таблички до дорожніх знаків Технічний стан і обладнання транспортних засобів Перша долікарська допомога потерпілим при ДТп "Закон України про транспорт" Адміністративна відповідальність за порушення ПДР Світлофори та опізнавальні знаки Дорожна розмітка Швидкість руху і дистанція Регулювання дорожнього руху, сигнали регулювальника Проїзд перехресть Рух через залізничні переїзди Обгін Перевезення небезпечних вантажів, знаки небезпеки "Закон України про перевезення небезпечних вантажів" "Положення про службу безпеки дорожнього руху"

300 , !

500 мм

1000 мм >

комбіноаанмі стендз двох кншжок по 5 лжтії (20 спмдш}

о Широким вибір тематики стендів, варіантів виконання (безкар(1400x900 *!-

258

hUflMt i t ip fifiu tm

1а

сімшшіі п іц і Ммішу

сш -м

касні: на каркасі з пластикою» окантовкою; у вигляді книжки з кріпленням до стіни або на пі/істаїці). О Виготовлення з сучасних матеріалів-кольорові пластики, самокленні плівки, ламіноване ДВП. О Виконання українською або російською моими, о Виготовлення протягом 10-30 днів з моменту оплати. Можливе термінове виконання замовлень, о Доставка багажним іідділенням залізниці (або поштою). Ціни подані з врахуванням вартості доставки, о Комплектація стендії-киижок згідно вибраної тематики. Розроблясмо стенди за тематикою замовника.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2004

»—

/ К

Х А Р К ІВ С Ь К Е Д О С Л ІД Н О -

. )

КО Н С ТР У КТО Р С Ь КЕ Б Ю Р О А В Т О М А Т И КИ

“

”

С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И Т А

Г А З О А Н А Л ІЗ А Т О Р И

контролю довибухонебезпечних і гранично допустимих концентрацій горючих та токсичних газів, парів та їх сумішей у повітрі виробничих та побутових приміщень і зовнішніх установок. -

ISO 9001 -2001 с е р т и ф ік а т

№ UА 2 .0 0 6 .67 1

і /

ГАРАНТІЯ 2 РОКИ

С т а ц іо н а р н і Щ И Т - 2 , С Т Х - 1 8 , С П А - 1 , Г Т Х - 1 М П е р е н о с н і С Т Х -1 7, Ф О Н И , З О Н Д И П о б у т о в і С Г Б -1 (с о 0 ,005 %, сн, 20 % н к г р ) Е л е к т р о м а г н іт н і к л а п а н и К З И - 1 , Е \ / 0 ( Н ім е ч ч и н а ) С в іт л о з в у к о в і т а б л о П р и л а д и п е р е д а ч і с и г н а л ів к л а п а н а Б л о к и к е р у в а н н я з о в н іш н ь о ю с и г н а л і з а ц іє ю ц іє ю

• уніф ікований вихід 4...20 мА ^ • циф рова індикація о б ’єм ни х часток^'"'^ 3 ^ або % НКГР \ * контроль понад 200 речовин • помірні ціни Н

В И

К А :

И Т З

—

ко н тр о л ь

к о н ц е н т р а ц ій

0 2, С 0 2, С О , в о д н ю , с і р к о в о д н ю , м е т а н у , п р о п а н у т а В и с о ка

я к іс т ь

та

д о с в ід о м

р о б іт у

с у ч а с н и м

р ів н е м

н а д ій н іс т ь

п р и л а д ів

д о с я га є ть с я

* ін .

б а г а т о р іч н и м

в ій с ь к о в о - п р о м и с л о в о м у к о м п л е к с і С Р С Р , к о н с т р у к т о р с ь к и х р о з р о б о к , у н ік а л ь н о ю

н а у к о в о -п р о м и с л о в о ю

базою .

//4 1 ]

Внесені до Де р жа в н и х Ресстрі в У К Р А Ї Н И , Р О С І Ї та Б І Л О Р У С І , мають сертифі кати та дозволи Д ЕРЖ Н А ІЛ Я Д О Х О РО Н П РА Ц І УКРАЇНИ й ДЕРЖТ1РТЕХНАГЛЯДУ РОСІ І

О ф іц ій н и й

д и с т р и б ’ю тор

Т Д “ POOG’

Харків: (0572) 194-711, 194-712, 194-713 Сімферополь: (0652) 494-185, 442-795 Київ: (044) 239-10-64, 239-10-63 Львів: (0322) 980-552, 980-737 Донецьк: (0622)976-663, (062) 382-91-11 Одеса: (048) 728-87-93,728-87-94 Дніпропетровськ: (0562) 231-355,231-249 Москва: (095) 315-68-67, 312-34-32 Запоріжжя: (0612) 674-211, 289-27-87 http://www.ross.com.ua/gaz.htm e/mail: info@ross.com.ua

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

•А лкотєсти

Т е л . /ф а к с ( 0 6 2 2 ) 5 3 - 4 5 - 5 3 Е - т а іІ:А г с Іе п _ І{ с І@ и к г .п е І

•Н а р ко т е с ти •К о н т р о л ь р а д іа ц ії •КВП(атестація робочих місць)

•Т е р м о о д я г

•3 1 3

НАРОДНАВИСТРВКИ “ ІІШ С 0 - 2 І

фектнвність, альтернативна енергетика та екологічно чисте довкілля

З О б е р е зн я -2 кв ітня2004 р.

Палац мистецтв

М П ТОВ «КРА Ф Т»

Приймає замовлення на пошиття різних видів спецодягу

и. Київ

вуп. Хрещатик,

(робочого, медичного, евростандарту та ін.).

Можливе нанесення логотипу.

02092, Київ, вул. Довбушо, 18. Тел.: (044) 568-83-10, 434-48-17

Р о зр о б л я є, в и го то в л я є , р е а л із у є о б м е ж у в а ч і н а п р у г и х о л о с т о г о х о д у О Н Т -1 д л я з в а р ю в а л ь н и х т р а н с ф о р м а т о р ів .

04112,

Е кол огічно технологи .в лр.омисловості, будівництві та аграрному комплексі. Екологія комунального господарства.

м. Київ, вул. І. Г о н т и , І, Д е р ж ко м е н е р го зі

реж інни.

та.

ІІ^_6П5иіII

$Й К

майбутнього.

Читайте матеріал у № 9, 2003р., с. 55

Адреса: 02099, К иїв-99, а/с 214. Тел. (044) 567-70-45. Ф ак с (044) 567-86-94. Е -т а і1 : vladdor(g)i.kiev.ua

[з а х и с т

ін д и в ід у а л ь н о с т і]

Генеральним а т в я ж інформаційний | у | И З | І спонсор ІНШІІНШМЛІ

П РО М И СЛ О ВА ГР У П А

ЗАВОД

«УКРФІЛЬТРСЕРВІС» «ФІЛЬТР»

зоп и лозахи сні респ іратори Серії « Т о п о л ь » тосовуються для захисту від високодисперсних болів при концентраціях до 100 Г Д К і газів рів) до 15 Г Д К (аналог Р У -6 0 М та РІІГ-67).

» т и п гптзІг.со їтГи а і

Респ ір а то р

'Я Спецодяг Спецвзуття * 313 органів дихання ч Щ Іг І | ' 313 рук, голови, очей, обличчя* * * Електромонтажні вироби т**’ / Діелектричні вироби і. / Висотно-монтажне обладнання І / Протипожежне обладнання / Інструмент, зварювальне обладнання Київ Харків Донецьк Дніпропетровськ

(044) 456-20-26 (багатоканальний) т./ф.: (0572) 54-56-31, 54-56-32 т/ф » (062) 345-62-11,345-71-06 т./ф.: (0562)96-40-44,96-05-40

дисперсних аерозолів ■ і від ірубодисперсного илу при концентраціях

та ін.) | при концентраціях до 50 Г Д К і від грубодисгіерсного пилу при концентраціях до 500 ГД К. Респ ір ато р « Р о с т о к - ІП К » Забезпечус захист від високодисперсних аерозолів (радіоактивних, біологічних, мікробіологічних та іи.) при концентраціях до 100 ГД К. З П К С -9 5 Захисні пристрої для колінних суглобів (наколінники). Вен продукція і іі пмічіїнн продукцію М О Ї І ".........ма<............. . висновок на вітчизняну ІМЛІПІІТ |||>и^пціш України та сертифікацію в системі УкрС ЕП РО Держстандарту України. 84601, Україна, м. І ор.іівка, нр. Леніна, 23 д Т г т 'фпісс:(0624) 12-13-3^ 111 ТІ М Е-шаіІ: и: 1 7 lovka.net.• ПНег а икгГшсгзе р:// www.ukrfHterservice.com.tia

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

к Видавництво"ФОРІ"

Повнийперелікнанашомусайті вМТЕІМЕТ

http://www.fort.kharkiv.com Перелік прав посадових осіб (державних інспекторів) системи державного комітету України з нагляду за охороною праці....8,00грн. Электронный сборник должностных инструкций с учетом требований охраны труда. 100 инструкций на СО.........................270,00грн. Інструкція з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів. ДНАОП 0.00-5.28-03............................... 8,40грн. Правила будови і безпечної експлуатації підйомників. НПАОП 0.00-1.36-03.......24,00 грн. Грузоподъемные краны. Приборы безопасности. В 2-х томах................. 480,00 грн. Словарь терминов и определений по подъемным сооружениям.....................80,00грн. Инструкция по технике безопасности при эксплуатации кислородных станций......8,00 грн. Инструктивные материалы

по технике безопасности при монтаже тепломеханического оборудования и трубопроводов ТЭС и АЭС.................. 12,00 грн. Правила безопасности по химической защите зеленых насаждений от вредителей и болезней на предприятиях жилищно-коммунального хозяйства............................................... 12,00 грн. Класифікаційні ознаки

надзвичайних ситуацій..........................12,00 грн. Методичні рекомендаціТ по опрацюванню Положення про управління охороною праці на підприємстві...............................7,20грн. Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами..................... 8,00 грн. Посібник для працівників, які організовують або виконують роботи в електроустановках...... .......................18,00 грн. Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд................................... 15,00 грн. Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів. Перелік медичних психіатричних протипоказань........................................15,00 грн. Набор плакатов для оформления уголков, стендов и кабинетов по охране труда. (20 плакатов формата А4).................... 33,60 грн. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та завантаженості трудового процесу..... 18,00грн.

Положення про медико-соціальну експертизу................................................ 9,60 грн. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1 і М» 2)................................ 18,00 грн. Закон УкраТни "Про охорону працГ.2003 р. 6,00 грн. Закон України "Про пенсійне забезпечення".................. .....................12,00 грн. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".............9,00грн. Правила безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха................................................... 19,20 грн. Правила безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС).................................................. 16,80 грн. Практичний коментар до нової редакції Закону України “Про охорону праці”... 14,40грн. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.. 18,00 грн. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. Порядок ідентифікації та обліку підвищеної небезпеки. Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.............14,40 грн. Система управління охороною праці. Проведення внутрішнього аудиту...........7,20грн. Правила безопасности при транспортировании радиоактивных веществ....................... 19,20 грн. Единые правила безопасности при взрывных работах................................................... 19,20 грн. Техника безопасности в строительстве. СНиП ІІІ-4—80*........................................14,40грн. Правила з охорони праці для навчальних закладів, у яких проводяться профільне навчання і професійна підготовка учнів з автосправи................................................ 9,60 грн. Правила безпеки під час проведення занять з допризовної підготовки в загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах і вищих навчальних закладах І і II рівнів акредитації............................................... 7,20 грн. Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці.................... 7,20 грн. Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці. СЭ-диск.... 16,00грн.

Замовлення на придбання літератури надсилати за адресою: 61023, Харків, а/с 10325. Видавництво “Форт”. Тел./факс: (0572) 14-09-08,14-20-57

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

Е К І П А Ж

Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н А

ГРУПА

ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ОБРІЗУВАННЯ ПРОВОДІВ ПЛ 0,4 кВ З ПОВЕРХНІ ЗЕМЛІ ПРЛ-0,4-1

МИ ЗРОБИМО ВАШУ ПРАЦЮ БЕЗПЕЧНОЮ!

Призначене для проведення р о б іт б е з п о с е р е д н ь о з поверхні землі.

• В ід м ін н а я к іс т ь •С у ч а с н и й д и з а й н • Ш ирокий асо рти м ен т д л я в с іх п р о ф е с ій

%/ Ш т а н га в и к о н а н а з е л е к т р о із о л я ц ій н о г о с к л о п л а с т и к у к р у г л о г о п р о ф іл ю з ви со ки м и д іелектричним и та механічними властивостями. Спеціальний кр ю к з ізолюючими накладками дає зм огу ш видко встановлювати пристосування на провід ПЛ. З а в д я к и з а с т о с у в а н н ю в а ж іл ь н о ї си сте м и досягається зусилля різання д о 200 кг, при зусиллі натягу поліпропіленового каната не більш як 16 кг. Для запобігання заплутування поліпропіленового каната та зручності при експлуатації, пристосування має направляючі ролики. м . Х а р к ів , вул. Є н а к іїв с ь к а , 4 . Т е л ./ф а к с : ( 0 5 7 ) 7 7 8 - 0 1 - 6 1 , ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 , (0 5 7 2 ) 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 -3 1 -2 2 е -т а іі: e k ip a g e @ k h a rk o v .c o m w w w . e k ip a g e . c o m

Щ тр й щ , Ш Ш & І rxi, ПЯгЩ, пулі,

Ф іл ії та п р ед с тав н и ц тв а в У кр аїн і Вінниця Дніпропетровськ Донецьк Кривий Ріг Луцьк

тел.: (0432) 32-40-61 тел.: (0562) 27-40-56 тел.: (0622) 66-04-83 тел.: (0564) 95-24-86 тел.: (0332)71-95-85

тел.: (0512) 23-62-22 тел.: (048) 728-73-15: тел.: (05448) 3-15-32 тел.: (0352) 27-46-98 тел.: (0572) 23-90-11 ‘

80 років на службі безпеки праці

С П Е Ц ІА Л ІЗ О В А Н Е

•

Миколаїв Одеса Ромни Тернопіль Харків

П ІД П Р И Є М С Т В О

З О Б Л А Д Н А Н Н Я К А Б ІН Е Т ІВ Т А К У Т О Ч К ІВ З О Х О Р О Н И П Р А Ц І

" І *00» *00*

ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ; БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ; ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

V IS U A L -IN F O R M A T IO N S Y S T E M

V IS U A L - IN FO R M A T IO N C O N S T R U C T IO N S FO R !

'« ä tä Й г З ■ ■ ■ ADMINISTRATIVE BUILDINGS Й

ROOMS FOR INSTJ

вул. Горького, 5, Г о р л ів ка , У кр а їн а , 84601. тел. (0 6 2 4 2 ) 4 -4 5 -5 0 . 4 -6 9 -6 1 , e -m a il: p ic k e t@ u k r.n e t

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

В К

« О Х О Р О Н А

П Р А Ц І» ЗАХИСТ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

СІ'І|Н,',у :<№№№№ І-Ш !': Н‘И.1

Р О К ІВ ) □

Обладнує кабінети охорони праці виготовляє стенди з охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху та Ший

Приймаємо замовлення на пошиття фірмового спецодягу з урахуванням побажань замовника Продукцію сертифіковано в Україні.

ЗАХИСТ ОРГАНІВ СЛУХУ

ЗАХИСТ ОРГАНІВ ЗОРУ

Ф Г ір Г Л у Ш Г ) Д К Д Гф Г.П Гу

ЗАХИСНІ КАСКИ, Щ ИТКИ

глпрп/гу

□ Р еалізує плакат и з охорони праці (4 0 найлгенувань)

РУКАВИЧКИ, РУКАВИЦІ

01010. м. Київ-10, вул. А. Іванова. 10, тел./факс: (044) 290-27-36

СТРАХУВАЛЬНІ СИСТЕМИ

в л а с н о го в и р о б н и ц т в а : > К у л ь о в и й т е р м о м е т р Т е н з о р -4 1 ( в и з н а ч н и к ін д е к с у т е п л о в о г о н а в а н т а ж е н н я с е р е д о в и щ а ); >> Р а д іо м е т р У Ф - о п р о м ін ю в а н н я У Ф Р - 2 1 ; > Р а д іо м е т р І Ч - о п р о м ін ю в а н н я Р А Т - 2 П ; > Л ю к с м е т р - я с к р а в о м ір Т Е С 0 6 9 3 ,

СПЕЦОДЯГ, СПЕЦВЗУТТЯ

СИГНАЛЬНА ПРОДУКЦІЯ

а також прилади закордонного виробництва для вимірювання: ш у м у т а в іб р а ц ії; е л е к т р о м а г н іт н о г о в и п р о м ін ю в а н н я (Е М В ) , у т. ч. р а д іо ч а с т о т н о г о д іа п а з о н у ; >• м ік р о к л ім а т у в и р о б н и ч и х п р и м іщ е н ь ; > іо н із у ю ч о г о в и п р о м ін ю в а н н я . Н А У К О В О -В И Р О Б Н И Ч А Ф ІР М А "Т Е Н З О Р ' УКРА п ІН ЇН А , 58013, м . 41 Ч Е Р Н ІВ Ц І, вул. Ч е р в о н о а р м ій ська , 20 2. Тел./факс (0372) 57-50-52, тел. л. (03722) 7-28-62. E-mail: chteruQchv.ukrpack:net

ДІЕЛЕКТРИЧНА

04073, . .

-73,

( ), 6, 405. : (044) 230-87-07 (6 ) , », .: (048) 777-77-16,777-04-77 . , 0 « », .: (0572) 23-47-69,28-89-54, (0572) 28-88-84 . ./ «

e-mail: avcentr@i.kiev.ua, http://www.avcentr.com.ua

S A M * Україна, 83004, м. Донецьк, вул. Економічна, 1 тел./факс: (0622) 57- 41-23 ; 57- 42-81 (062) 381- 90- 49 ; 381-90-51 e-mail: direct@dia.donetsk.ua e-mail: donplast@dn.farlep.net http://www.donplast.com.ua http://donplast.dn.farlep.net

ІШШ» Гшші [MWli I LI*Mwjl 31ft l

П Р О Д У К Ц ІЯ С Е Р Т И Ф ІК О В А Н А !

Виготовляються на пластмасових пластинах звичайними та світловідзеркалюючими фарбами для трафаретного друку А також таблички: найменування вулиць, номери будинків, квартир, кабінетів, дорожні знаки, бирки гардеробні, цінники, у тому числі за ескізами замовників. Стійкі до зовнішніх природних чинників. Відповідають вимогам нормативних документів Послуги тамподруку (нанесення зображення, логотипів на рельєфні та інші поверхні: ручки, запальнички, значки тощо).

|^ ,й *

юі

ШИРОКИЙ СПЕКТР ЗНАКІВ, ТАБЛИЧОК ТА ПЛАКАТІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ!

1 ЛІШІМК L im *7 дм іші *пи / ПШ1

ШИРОКИЙ АСОРТИМЕНТ ПРОДУКЦІЇ З ПЛАСТМАС: труби поліетиленові діаметром від 2 до 110 мм (можлива задувка в середину труб шнура для затягування кабелю та виготовлення труб з повздовжньо-ребровою внутрішньою поверхнею); вироби для лінійно-кабельних споруд зв'язку: муфти, заглушки, гільзи тощо; вироби та матеріали герметизації: стрічки варочна. севіленова. двошарова типу „Радлен" тощо; вироби електротехнічного призначення: кожух захисний на високовольтну муфту, коробки установочні та розподільні, дюбелі-втулки бирки маркувальні, хомути тощо; автозапчастини: вкладні кульових опор, наконечників кермових тяг тощо; матеріали промислового призначення: стрічки гальмівна, кіперна, склострічка, склотекстоліт, оргскло блокове, ебоніт тощо.

У ва га ! Потрібні відходи пластмас: поліетилену, поліпропілену, полістиролу, поліаміду та ін. (плівки, мішки, брухт різних виробів, зливки, ливники тощо).

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

і?

si ш

JI 0

О ш

ішимуиСТ)

Київське виробниче підприємство «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує ♦ Тренажери надання перш ої медичної допомоги (реанімаційні). 4 Стенди та плакати з охорони праці, екології, пож еж ної безпеки, правил дорожнього руху.

Тел. (044) 2 5 8 -9 7 -3 1 С

В З У Т Т Я , Д е ш е вш е н е продаю т ь! З а т е л е ф о н у й т е та п е р е к о н а й т е с я П р о д у к ц ія с е р т и ф ік о в а н а ( 0 ( 0

4 4 ) 5 7 2

2 )

3 2

9 8

- 2 - 2

0 6

- 0 - 1

5 9

^ J ^ O P IO H

ПОНАД 10 РОКІВ НАРИНКУ ГА30АНАЛІТИЧН0Ї ТЕХНІКИ

Газосигналізатори та газоаналізатори Д О З О Р К О Н Т Р О Л Ь :

гдк

Горючих газів:

3 1 3

• • •

Асоціація «Укркомункваліфкадри» пропонує: Ш Т ип ові навчальні плани та п р о гр а м и для п р о ф е с ій н о -те х н іч н о го навчання Ш Н о р м а ти в н о -те хн іч н у літературу, кл а си ф іка то р про ф е сій, плакати, іл ю стровані альбом и Ш Ж урнали об л іку з о хо р он и праці та навчання, свід о ц тв а п р о п р и с в о є н н я квал іф іка ц ій н о го рівня з р о б ітн и ч и х пр о ф е сій, посвід чення : «Котельное оборудование»; «Лифты», «Безопасность работ с автоподъемниками», «Сосуды под давлением. Ресиверы», «Газовые баллоны», «ТБ грузоподъемных работ», «Электробезопасность до 1000 В», «Безопасность труда при деревообработке», «Безопасность труда с эл. погрузчиками», «Безопасность работ на высоте», «Безопасность на автозаправочных станциях». : «Кровельные работы. Настольная книга кровельщика», «Устройство и обслуживание тракторов. Настольная книга тракториста-машиниста», «Общестроительные отделочные работы. Настольная книга строителя».

Тел./факс (044) 2 9 4 -9 7 -7 0

Ф ір м а “ Е л е к т р о з а х и с т ’ П Р О П О Н У Є

СУЧАСНІ БЕЗКОНТАКТНІ ПОКАЖЧИКИ ПОСТІЙНОЇ ТА ЗМІННОЇ НАПРУГИ Покажчики напруги ПНБК-1 призначені для визначення наявності (відсутності) як постійної, так і змінної високої напруги. Комплектуються збірними або телескопічними ізолювальними штангами. Мають контроль функціонування. Наявність напруги визначається світлозвуковим сигналом. П о ка ж ч и к ПНБК-1 переважно застосовується на електриф ікованих за лізницях д ля ел ектроустановок контактної мережі напруги 3,3 кВ - постійного струму і напруги 27,5 кВ - змінного струму, а також в електроустановках 6...35 кВ розподільчих електромереж. П окажчик дозволяє також визначати наявність постійної високої напруги на ж илах вимкненого кабелю. В ід с та н і с п р а ц ь о в у в а н н я п о ка ж ч и ка , мм: для електроустановок напруги 3,3 кВ постійного струму - 50±20; 6...10 кВ змінного струму - 60±20; 27,5 кВ змінного струму - 200±50; 35 кВ змінного струму - 150±50. О с о б л и в о с т і п о ка ж ч и ків : світлозвукова індикація достатньої інтенсивності; наявність вмонтованого контролю ф ункціонування.

шкідливих речовин:

Природного газу Зріджених вуглеводневих газів Спиртів Парів нафтопродуктів Ефірів та ін.

Аміаку Діоксиду азоту Діоксиду вуглецю Кисню Оксиду вуглецю Сірководню Хлору Хлориду водню Оксиду сірки

a aa

■/ м ік р о п р о ц е с о р н а о б р о б к а си г н а л ів ; ■/ 1 ,2 ,4 ,6 ,8 к а н а л ів у є д и н о м у б л о ц і; ■/ ц и ф р о в и й в ід л ік о в и й прист рій; вм онт ована світлова та з в у к о в а с и г н а л із а ц ія ; ■/ наявніст ь ун іф іко в а н о г о ст рум ового в и х о д у ; •/ к е р у в а н н я з о в н іш н ім и в и к о н а в ч и м и п рист р оям и ; • / н и з ь к і м а со -га б а р и т н і п о к а з н и к и .

Сигналізатори сертифіковані в Україні та Росії Підприємство-виготівник: НПП "ОРІОН",Україна,61024,м. Харків,вул. Труфанова, 14, тел.: (0572) 19-40-53,19-40-55,тел./факс: (057) 715-71-78. E-mail: npporion@kharkov.ukrtel.net; http://www.orion.com.ua

Машайоыюгай д а к т ш

1»

Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держнаглядохоронпраці

+ 3 питань охорони праці 4 Правил будови і безпечної експлуатації (вантажопідіймальних кранів, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) 4 Правил безпеки систем газопостачання України 4 Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки)

Навчальний центр проводить також перепідготовку робітників з професій: стропальник, водій акумуляторного навантажувача, оператор ПЦ-84, АЗС та інші.

Іиюиуїмо роботеі ммпричнкх ІсплЬІ вимірівопоруЬоящГииктрообпднмн І «шаромфик «л«прот»Ычмоюмборіторкюм нкругу до 1000В.

03056, Київ, провулок Ковальський, 13а (

вул. Виборзької).

. 4 5 6 -5 9 -1 6 , 5 78 -28 -4 2 З ПОЖ ЕЖ НОЇ БЕЗПЕКИ -1.02 грн. о■з

И ПРАЦІ -1.02 грн. З В А Р Н И К А -2.10 грн.

З КОТЛОНАГЛЯДУ - 1.50 грн.

П О К А Ж Ч И К ПН БК-1

Над'яскравий світловий елемент Кнопка перевірки функціонування Вмикач живлення Звуковий елемент

ІЦ, Шинна, 17, ти: (0682) И-2М7. ЗММ8, тм./йю І08ЮІ

З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ -1.02 грн.

ПНВГІ "Д опом ога". E-mail:

dopomoga@svitonline.com

м. Вінниця (0 4 3 2 ) 3 2 -40 61, ф. 3 8 -4 7 9 5 , вул. Козицького, 21/1

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

іт ш к ш й 1

313

ЛЗН 'А'КИ ' Б Е З П Е К И

[СТЕНДИ]

,? ■ '

4 С пецвзуття •f С п е ц о д я г Ф ір м о в и й с п е ц о д я г ♦ Д іе л е к т р и ч н і в и р о б и

| . • І» /\

Т Е Х Н ІЧ Н А Л ІТ Е Р А Т У Р А

313

п ід п р и є м с т в у *

Н 44І

КЕШ_М І___

ТОВ «ВІКОМ»

П родукція сертиф ікована

32-19-51

” В И Р .0 Ш Є Ш Ш Ш В Л Я Є :

Ф- СПЕЦОДЯГ * РОБОЧЕ ВЗУТТЯ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Пполукі іія сетиФкована_____

Тел. (044) 249-69-09. Тел./факс (044) 275-83-66 E-mail: vicom@carrier.kiev.ua

3 6 -0 2 -7 9

компанія

“

Ф ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ФПОЯСИ, “КІГТІ”, ЛАЗИ ^ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ

м. Київ, вул.С окальськаД к.1-2. Тел.: (044) 468-89-72, 468-89-73; (0562) 35-29-59

ШВЕЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО * ЄВРОСПЕЦОДЯГ У НАЯВНОСТІ ТА НА ЗАМОВЛЕННЯ

(індивідуальні розробки)

СПЕЦОДЯГ,СПЕЦВЗУТТЯ,ЗІЗ ОХОРОННІ СТРУКТУРИ МЕДИЦИНА

V- Е ;г "

Київ, вул. Алиа-Атинська, 74

СФЕРА ОБСЛУГОВУВАННЯ • ГОСПОДАРЧИЙ ІНВЕНТАР

т./ф.: 552-81-71, М'ЯКИЙ ІНВЕНТАР 56645-61,566-44-09

МОЖЛИВА ДОСТАВКА* МИЮЧІ ЗАСОБИ

Вироблено е Україні

a m ,Т Е И Ь П

@© ]

Висока якість, ш ирокий асортимент.

т е л . ( 0 5 6 2 ) 3 2 -3 8 - 0 9

•СПЕЦО ДЯГ

З А Т

E-mail: vectorJnvMt@mail.ru www.vectonnvMlcom.ua

« Т Е М іО »

■ Пропонує пром ислові

та побут ові с и г н а л іза т о р и п а л и в н и х і т о кси чн их г а з ів . • Елект ром агніт ні в ід с іч н і кл апани. • П р о е кт у в а н н я , м онт аж , с е р в іс н е о б с л у г о в у в а н н я . ■ Гарант ія д в а р о к и . ■ С е р т и ф іко в а н і Д е р ж с т а н д а р т о м У к р а їн и . ■ Є в р о п е й с ь к а якість, н и з ь к і ц ін и . СИСТЕМ А З Н И Ж О К ! 03148, Україна, м. Київ, вул. Корольова.96. Тел.: (044) 477-69-94,478-03-36 факс (044) 477-94-09 <тт. Іетіо. кіеу. иа Іетіо@кіе\меЬ. сот. иа

ГАЗОСИГНАЛІЗА ТОРИ «ВАРТА» Виготовляємо: * Шафи металеві для спецодягу, пожежні щити в зборі. * Стенди з охорони праці, пожежної безпеки, екології, цивільної оборони (об’ємні та плоскі) та ін. $ Знаки дорожні, знаки безпеки, таблички. Більш докладну інформацію можна отримати за нижчевказаними телефонами та адресою електронної пошти.

УНВЦ

Охорона праці

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

Адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 Телефон: (0572)437143 (буде змінений на 7061609) Факс: (0572)430149,434171 (будуть змінені на 7061605,7061608) Домашня сторінка: http://www.ot.rail.kharkov.com Ел. пошта: ot@rail.kharkov.com

НВФ

ЕКІПАЖ

«J1.T.B.»

ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки, протипожежні, протиударні та броньовані.

В И Г О Т О В Л Я Є М О Т А Р Е А Л ІЗ У Є М О : ЕЛЕКТРОЗАХИСТНІ ЗАСОБИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ; К ОН С Т Р УК Ц І Й Н І С К Л О ПЛ АС ТИ К О В І ПРОФІЛІ; КЛИНИ ПАЗОВІ ДЛЯ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ.

Л іц е н зія Д Ц ПБ М В С У кр а їн и № 4 8 3 4 3 5

Тел.: (044)295-52-16,тел./факс464-22-07,295-53-27, - : hv@Udev.ua

ТОВ « І Н Т Е П Р О Ф

диплом

ПРО П ОН УЄ

Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоои засобі індивідуального захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) Програмне забезпечення для формування припису інспекторами Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду, служібами охорони праці Журнали облі* ліку з будівництва

ЯКІСТЬ В И З Н А Н А ПРОФЕСІОНАЛАМИ... П р о в е д е н н я п р и й м а л ь н о -з д а в а л ь н и х та е к с п л у а т а ц ій н и х ви про б увань елект розахисни х з а с о б ів І п р и с т о су в ан ь у акредит ованій л аб орат орії з н а д а н н я м протоколу випробувань.

Атестатакредитування № 100-0905/2002 від 11.07.2002р. м . Х а р к ів , вул. Є н а к іїв с ь к а , 4 . Т е л ./ф а к с : ( 0 5 7 ) 7 7 8 - 0 1 - 6 1 , ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 , (0 5 7 2 ) 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 -3 1 -2 2 e -m a il: e k ip a g e @ k h a rk o v .c o m w w w . e k ip a g e . c o m

К П «Учбово-курсовий ком бінат»

, СОбЖ Ф

m.' ,

' ' : | ; :

Бел то Н 1

П рилад для з н а х о д ж е н н я

сЬ ІРМ а

(0 6 2 ) 3 3 4 -3 3 -4 8 , 3 3 4 -3 9 -3 3 К и їв ( 0 4 4 ) 2 5 8 - 3 1 - 8 7 , 2 0 2 - 2 6 - 5 4 ' (0 3 8 2 ) 7 2 -0 8 -5 4 (0 4 3 2 ) 4 6 -4 3 -3 3

драгер

ГИйЗ":;

Dräger

і ,

Тел. 2 9 4 -9 7 -7 0 , 2 9 4 -6 5 -8 4 , 2 9 4 -6 5 -9 1

01011 , Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 2 9 0 -7 4 -2 0 , 2 5 4 -3 4 -5 5 . Тел. моб. 8 -0 3 9 -4 5 9 -9 0 -5 5

З а п р о ш у є п ід п р и є м с т в а , установ и і о р га н із а ц ії д о сп ів р о бітництв а з питань п ід го то в ки , п ер е п ід го то в ки та підви щ ен ня кв аліф ікації робітників і спеціалістів з таких проф есій: асф а льтоое тонни к; е л е ктр о га зо зв а р н и к; е л е ктр о зв а р н и к; га зо зварник; газорізальник; оператор котельні; маляр; столяр; м онтаж ник санітарно-технічних систем і устаткування; м аш иніст автовиш ки та авто гід р о п ід ій м а ч а ; м а ш и н іст навантаж увальної м а ш и ни ; м а ш и н іст бульдозера; м аш иніст скрепера; м аш иніст автогрейд ера; м аш иніст автогудронатора ; м аш иніст котка сам охід н ого з рівним и вальцями; м аш иніст крана автомобільного; м аш иніст екскаватора; стропальник; тракторист; електром онтер з рем онту та обслуговування ел ектроустаткування; ш ляховий р о бітн и к; сл ю са р з ре м он ту д о р о ж н ь о -б у д івельних маш ин і тракторів; слю сар з рем онту автомобілів; маш иніст ком пре сорних установок; м аш иніст ком пре сора пересувного з д в и гуном в н утр іш н ьо го зго р а н н я ; м а ш и н іст к о м п р е с о р а п е р е с у в н о го з електродвигуном ; слю сар з експлуатації та рем онту га зо во го устаткування, оператор ко м п'ю те р н о го набору, секретар керівника ор ганізації, установи. У К К проводить навчання і перевірку знань робітників, с п е ц іа лістів та ІТП з питань охорони праці та Правил будови і б е зп еч н о ї е кс п л у а та ц ії вантаж оп ідійм ал ьн и х кранів, котлів, п о су д и н , щ о працю ю ть під тиском , трубопроводів.

Ультразвукові в ід л якув ан і

ниш ;

TOB "Технологія для життя" м. Донецьк w ww.tfl.com .ua Тел./факс: (06 2) 3 8 1 -8 0 -7 4 3 4 5 -7 5 -7 0 Компанія "Сатурн Дейта Інтернешнл", м. Київ w ww.saturn-data.com Тел./факс: (044) 4 5 7 -5 5 -5 5 2 4 1 -8 5 -2 9

Одеська філія ТОВ "Технологія для життя" м. Одеса Тел./факс: (0 4 8 2 ) 6 4 -6 9 -8 8

Переваги напівмасок Ріссо 20 -

Час захисної дії в 15 разів більший ніж у „пелюстки"; Площа фільтра приблизно 1 м2, Витрати під час експлуатації не вищі ніж у „пелюстки"; Затримують більше 95% дрібнодисперсного пилу та аерозолю; Маска виготовлена з силікону; Клапан видиху забезпечує викид вологи; Маска має низький опір диханню; Вага налівмаски менша 100 г.; Термін використання 8 років.

________ w w w .belton .com .u a

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

ОСНОВА

ВИДАВНИЦТВО «ОСНОВА

Р Е А Л ІЗ У Є К О Л Ь О Р О В І П Л А С Т И К О В І С Т Е Н Д И : •О х о р о н а п р а ц і на а в т о т р а н с п о р т і

•Д о л ік а р с ь к а д о п о м о г а п о т е р п іл и м п ри н е щ а с н и х випадках • Е л е к т р о б е з п е к а (с т а н д а р т н и й т а р о з ш и р е н и й в а р іа н ти ) • Е к с п л у а та ц ія е л е к т р о з а х и с н и х з а с о б ів • в и м о г и б е з п е к и п ід ча с в и ко н а н н я з в а р ю в а л ь н и х р о б іт

•Т и п о в і т р а в м о н е б е з п е ч н і с и т у а ц іїн а а в т о т р а н с п о р т і • П р а в и л а к е р у в а н н я а в т о м о б іл е м • П р а в и л а д о р о ж н ь о го р уху (з н а к и , с и т у а ц ії) • В и м о ги б е з п е к и п р и р о б о ті на А З С •З а б р у д н е н н я д о в кіл л я а в т о м о б іл ь н и м т р а н с п о р т о м

• П о ж е ж н а б е з п е к а (с т а н д а р т н и й т а р о з ш и р е н и й в а р іа н ти ) • З а с о б и п о ж е ж о га с ін н я • В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти з в ід е о д и с п л е й н и м и т е р м ін а л а м и •О к р е м і в и д и р о б іт в е л е к т р о у с т а н о в к а х

• В и м о ги б е з п е к и п ід ча с р о б о ти е л е к т р о к а р а •С т е н д « З н а ки б е з п е к и » • В и д и ін с т р у к т а ж ів •С іл ь с ь к о го с п о д а р с ь к і р о б о ти • В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с в и ко н а н н я р о б іт з п ід в и щ е н о ю небезпекою •Т е х н о л о гіч н і д іл ь н и ц і т е л е ф о н н и х і т е л е гр а ф н и х с т а н ц ій

• С и с т е м а о р га н із а ц ії н ав ч а н н я з о х о р о н и п р ац і • В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти в ко л о д я зя х (с т а н д а р т н и й т а р о з ш и р е н и й в а р іа н ти ) • В и м о ги б е з п е к и п ід ча с р о б о ти в ко тел ь н і • Ц и в іл ь н а о б о р о н а • П р а ц я ж ін о к • Р о б о та з ін с т р у м е н т а м и та п р и с т р о я м и • Р о б о та з е л е к т р о ін с т р у м е н т о м • Р о б о та з р у ч н и м с л ю с а р н и м ін с т р у м е н т о м •Д е р е в о о б р о б к а (с т а н д а р т н и й та р о з ш и р е н и й в а р іа н ти )

•Б е з п е к а р о б іт з к а б е л я м и з в 'я з к у •В и м о г и б е з п е к и п ід ча с р о б о ти на с т а н ц ія х п р о в о д о в о го м о в л е н н я •Р о б о т и на п о в ітр я н и х л ініях п р о в о д о в о го м о в л ен н я •З е м л я н і р о б о ти п ід ч а с б у д ів н и ц тв а т а е к с п л у а т а ц ії л ін ій н о -к а б е л ь н и х с п о р у д • Б у д ів н и ц тв о та е к с п л у а т а ц ія л ін ій н о -к а б е л ь н и х с п о р у д • П о в ітр я н і к о м п р е с о р и

• М е т а л о о б р о б к а (с т а н д а р т н и й т а р о з ш и р е н и й в а р іа н ти )

• П р а в и л а б е з п е ч н о г о ко р и с т у в а н н я га з о в и м и приладам и

•О х о р о н а п р а ц і п ід ч а с р о б о ти з а к у м у л я т о р н и м и б а т а р е я м и (с т а н д а р т н и й т а р о з ш и р е н и й в а р іа н ти )

•О х о р о н а п р а ц і в га з о в о м у го с п о д а р с т в і

«Іїи&ухо

•Г ігіє н а п р а ц і т а в и р о б н и ч а с а н іт а р ія • В и м о г и б е з п е к и п ід ч а с о б р із у в а н н я д е р е в

•В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти з л а з е р н о ю у с та н о в к о ю

г » В и м о г и б е з п е к и п ід ч а с е к с п л у а т а ц ії л іф тів

• В и м о г и б е з п е к и п ід ча с р о б о ти га л ь в а н іка

• З а к о н У к р а їн и «П ро о х о р о н у прац і» • К о н с т и т у ц ія У кр а їн и

• В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти з ш в е й н и м и м а ш и н а м и

• К у то ч о к з о х о р о н и п р а ц і

• В и м о г и б е з п е к и п ід ча с р о б о ти з а к р ій н и к а

• К у т о ч о к з п о ж е ж н о ї1б е з п е к и ' я •К уто ч о к спож ивача • К у т о ч к и д л я н ав ча л ь н и х з а к л а д ів

• В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти з гл а д и л ь н и м устаткуванн ям

т ■

і№

5 Ш

• П р а в и л а б е з п е к и п р и з а с т о с у в а н н і хл о р у • П р а в и л а б е з п е к и п ід ча с р о б о ти з а м іа к о м

С тен д и з те м а т и к и зал ізн и ч н о го тр анспо рту:

•О х о р о н а п р а ц і в б у д ів н и ц тв і •В и м о г и б е з п е к и п ід ч а с в и ко н а н н я м а л я р н и х ц.рбіт

• В и м о ги б е з п е к и в ко л ій н о м у го с п о д а р с т в і

• В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти р а д іо м е х а ї р а д іо т е л е в із ій н о ї а п а р а т у р и 1

•О х о р о н а п р а ц і в го с п о д а р с т в і с и г н а л із а ц ії т а з в 'я з к у в з а л із н и ч н о м у т р а н с п о р т і

• Б е з п е ч н а е к с п л у а т а ц ія з а л із н и ч н и х к р а н ів

• С х е м и с т р о п у в а и н я в а н т а ж ів 1 •В и м о г и б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти б е т о н н и к а тат-», ар м атурника .'.т гг— • В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти з п о с у д и н а м и , щ о п р а ц ю ю т ь п ід т и с к о м

• Н а в а н т а ж е н н я з а л із н и ч н и х р е й о к

- 1 \

• В и м о ги б е з п е к и п ід ча с в и ко н а н н я р о б іт н а ПТО •У л ь т р а з в у к о в и й к о н тр о л ь ко л іс н и х п а р д е ф е к т о с к о п о м • В и м о ги б е з п е к и для п р и й о м о з д а в а л ь н и к ів • В и м о ги б е з п е к и п ід ча с р о б о ти с к л а д а ц ь к и х б р и га д

• Г а зо в і б а р о н и \ • Р о з с л ід у в а н н яі н е щ а с н и х в и п а д ків (б л о к -с х е м а ) • Р о з с л ід у в а н н яі с п е ц іа л ь н и х н е щ а с н и х в и п а д ків (б л о к схем а) • Р о з с л ід у в а н н я в и п а д ків хр о н іч н и х за х в о р ю в а н ь

•Т и п о в і т р а в м о н е б е з п е ч н і с и т у а ц ії в ко л ій н о м у го с п о д а р с т в і

• В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с р о б о ти в хім іч н и х л а б о р а т о р ія х

• В и м о ги б е з п е к и п ід ч а с т е х н іч н о го о б с л у го в у в а н н я е л е к т р о р у х о м о го с к л а д у

• З а с о б и ін д и в ід у а л ь н о го з а х и с т у • С х е м и б л о ку в а н н я та в и м о ги б е з п е к и д о а в т о кр а н ів •В а н т а ж о п ід ій м а л ь н і р о б о ти на а в т о т р а н с п о р т і •Р о б о т а з а в то л ю л ь ки (в и м о ги б е з п е к и )

• Д е ф е к т и р е й о к (3 с т е н д и ) • В и м о ги б е з п е к и п ід ча с т е х н іч н о го о б с л у го в у в а н н я р у х о м о го с к л а д у

•П р а в и л а б е з п е к и гр о м а д я н на з а л із н и ч н о м у т р а н с п о р т і У к р а їн и • С х е м а з а л із н и ц ь У к р а їн и (с у ц іл ь н а т а о к р е м а по к о ж н ій з а л із н и ц і) 'Іу -Ч І

М о ж л и в е в и го то в л е н н я с те н д ів б е з п о с е р е д н ь о з м а те р іа л у з^ к Г в н и к аьА А дреса видавництва: 0 1 0 3 2 м . К и Я Щ Ш , вул. Ж и л я н с ь к а , 8 7 / 3 0 . Т е л . ( 0 4 4 ) 2 3 Ж 3 8 - 9 7 . т / ф . : ( 0 4 4 ) 2 3 9 - 3 8 - 9 5 , |%3|9,- 3 8 - 9 6 . & L . Р/ р 2 6 0 0 1 3 | Н ї 1 8 0 1 у К и ї в с ь к і й ф іл ії А К Б Нсівий», М Ф О 32-2^670 а б о р /р 2 6 0 0 3 1 0 8 2 в 4 К Ф А П П Б Аваль». М Ф О 3 2 2 9 7 1 . ко д в й д а в н и ц ів п 2 1 6 1 6 2 2 5 . E - m a i l : o s n o v a ( ® i.k ie v .u 'a e -p a g e : w w w .i.k ie v .tia 'o s n o v a

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2 0 0 4

fl\wayj.ozon.com.ua

TOB

«У к р т е кс т и л ь »

Київ (044) 494-49-60, Харків (057) 757-18-71, Дніпропетровськ (0562) 35-07-15, Львів (0322) 39-30-58,

ж у р н а л

« О Х О Р О Н А П Р А Ц І»

Ціна з ПДВ, грн. 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 16,80 2. Електробезпека на виробництві 16,80 3. Охорона праці користувачів комп'ютерних відеодисплейних терміналів 16,80 4. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищих закладів освіти) >6/80 5. Правила безпеки у феросплавному виробництві 4,80 6. Правила безпеки у вогнетривкому виробництві 9,60 9,60 7. Вступний інструктаж з охорони праці 8. Охорона праці. Запитання та відповіді 26,40 1. Робота з інструментами та пристроями 2. Металообробка 4. Автотранспортне підприємство 5. Автотранспорт (ТО і ПР) 6 . Електробезпека

7. Пожежна безпека 8. Перша допомога потерпілим 9. Вантажно-розвантажувальні роботи 10. Відеодисплейні термінали (ВДТ) Кожна серія складається з 20 плакатів (комплект) формату А2 (42 х60). Ціна одного комплекту - ЗО грн.

ОХОЖ ОНА

Сп]

QQ □

494-35-40...43 757-18-72 35-71-09 39-30-83

р е а л і з у є :

З н а к и б е з п е к и (н а с а м о к л е й н ій

Найменування знака (плаката)

Тел. (044) 559-19-51 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

80Ш Ж

П е р е д п л а ч у й т е н а 2004 р і к у будь-якому відділенні зв’язку та в редакції всеукраїнський щомісячний науково-популярнии журнал для навчального закладу, родини та підприємства ін д е кс и : 01237 - укр., 01893 - рос. на 1 міс. - 5 грн. 92 коп., на 6 міс. - 35 грн. 52 кол., на 12 міс.

k Jk ^

українською та російською мовами, ^т ж ш т ш

Ціна з ПДВ, грн.

1. Під час пож еж і дзвонити 01 (плакат) 2. Курити заборонено (знак, 115 см2) (знак, 265 см2) 3. Місце для куріння (знак) 4. Пожежний кран (знак) 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) (знак, 230 см2) 7. Стій! Напруга (знак) 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 9. Вогнегасник (знак) 10. Вихід (табличка) наліво; направо 11. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 12. Інструкція відповідальному за п ож еж ну безпеку приміщень (плакат українською мовою) 13. Дії персоналу під час виникнення пож еж і (плакат) 14. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В

Ціна 26,40 грн.

Тел. (044) 559-19-51

^ Сяг,' Р

71 грн. 04 коп.

• проблеми викладання курсу «БЖД» • людина і побутове середовище • людина і природне середовище • людина і виробниче середовище • людина у надзвичайних ситуаціях • документи

0 2 1 0 0 , К и їв -Ю О , в ул . П о п у д р е н к а , 1 0 /1 тел . 5 5 1 -9 5 -6 9 , 5 5 1 -9 5 -7 2 e -m a il: o s n o v a @ ip te le c o m .n e t.u a

Щ О МІСЯЧ НИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

@SOMPOTEHCbOH Відмінний захист українському виробнику

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2004 р. Передплатити журнал можна з будь-якого місяця поточного року у відділенні зв’язку Індекси журналів:

« «

» - 74377 » - 74378

Передплатна ціна

-1 1

. 31

Тел./факс: (044) 5 59-19-5 1, 558-74-11

ПП ТК-СПЕЦОДЯГ ТК-СПЕЦОДЯГ

РО БОЧИЙ ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ВИ РО БНИЦ ТВО ТА П РО Д АЖ

ЗАВЖ ДИ В НАЯВНОСТІ

П О Н А Д 1ООО НАЙМ ЕНУВАНЬ

Н ай біл ьш і представники в р е гіо н а х : м. Киїн Таммол (0 4 4 ) 455-9288 м. Луцьк Волиньспецторг(0 3 3 2 ) 77-0800 м. Вінниця Допомога (0 4 3 2 ) 38-4795 м. Дніпропетровськ Н ар и с(0 5 6 ) 771-§426 м. Запоріжжя '» Лагуна 2002 (0 6 1 ) 224-5117 м. О дссса Центр Безпечної праці (0 4 8 ) 718-0022

Формуємо ділерську м ер еж у тел.(044) 455-9787 (багатоканальний) www.bel-protection.com

(044) 451-8800 (багатоканальний) 5 5 3 -2 8 -2 1 , 5 5 9 -7 9 -6 3 , 5 5 8 -1 8 -7 5

www.tkodyag.com.ua

Кер ів н и ц тв о В а ш о го підприєм ства в в а ж а є , щ о п ер в и н н і витрати н а п р и д б а н н я н а п ів м а с ки серії 6 0 0 0 з а н а д т о великі?

В а ш е підприєм ство в ж е не о д и н р ік користується н а п ів м а с к а м и с ер ії 6 0 0 0 і ви б а ж а є т е за м ін и ти їх н а нові?

Тільки з 15 березня по 15 травня 2004р. напівмаски серії 6000

за ціною 4 9 * грн. ' при куп ів л і 3 -х комплектів фільтрів серій 6 0 0 0 а б о 2 0 0 0

Представництво ЗМ в У к р а їн і 03150, Київ вуя. В. Васильківська, 77 тел.: (044) 490 57 77 факс: (044) 490 57 75

П рид бати п р о д у кц ію Ви м о ж е те у дистриб'ю торів к о м п а н ії ЗМ , які беруть участь в а кц ії: TOB AB Центр СП Капрі ТОВ Столичне

(044) 230 87 07 (044) 464 82 00 (044) 467 51 72

Ш окун Тетяна Ярош Алла Табачний Леонід