ohorona-pratsi-04-04 by Охрана труда

№4 2004 Підписано угоду про співробітництво між Держнаглядохоронпраці та Дніпропетровською облдержадміністрацією Вісті зі Львова: проблеми служб охорони праці місцевих органів виконавчої влади Окремі роботодавці на Вінниччині ігнорують приписи інспекторів державного нагляду Управління ризиками Ц | | нещасних випадків Стан охорони праці в агропромисловому комплексі Школа інженера з охорони праці Методичні підходи до визначення показників важкості трудового процесу

Трудовий потенціал держави є невід'ємною частиною процесу її подальшого со ціального, економічного та культурного розвитку. Тому турбота про його збережен ня та збільшення — необхідна умова прогресивного поступу будь-якого суспільства. Вирішенню стратегічної проблеми збереження та розвитку трудових ресурсів на шої країни був присвячений Всеукраїнський форум, який проходив 31 березня 2004 р. у Міжнародному центрі культури та мистецтв Києва. Ця важлива подія зібрала близь ко 1700 представників Федерації роботодавців України, Федерації профспілок, Української Федерації сприяння охороні здоров'я, НАН і АМН України, депутатів Верховної Ради, а також центральних і місцевих органів влади та вищих навчальних закладів. Пильна увага широ ких верств української громадськості та влад них структур до цього питання продиктована нагальною життєвою необхідністю. На початку форуму делегатам було зачитано привітальні по слання Президента та Прем'єр-міністра України, Голови Вер ховної Ради нашої держави. Зокрема, Голова Верховної Ради В. Литвин традиційно висо кий інтелектуальний рівень вітчизняного трудового потенціалу назвав нашим головним капіталом. І цьому капіталу, як зазна чалось у багатьох виступах делегатів, загрожує серйозна не безпека. Голова Федерації роботодавців України А . Кінах особливу увагу звернув на проблему скорочення трудових ресурсів, зростаючий ступінь старіння робочої сили та нераціональну структуру зайнятості населення. За його словами, сьогодні в Ук раїні налічується 18 млн. 964 тис. осіб працездатного віку — а це лише 40% від усього населення держави. З них майже 10% ста новлять представники старших вікових груп (від 55 до 60 років). Аналітики вважають, що за збереження існуючої динаміки скоро чення трудового потенціалу вже у 2015 р. потреба в трудових ресурсах у провідних галузях промисловості буде задовольняти ся лише на 38— 44%. Велике значення для збереження повноцінного трудового по тенціалу має створення для працюючого населення безпечних умов праці. Голова Держнаглядохоронпраці С. Сторчак у своє му виступі підкреслив, що в Україні питання безпеки праці відне сені до особливої категорії державної та суспільної значущості. Останніми роками на фоні щорічного зростання ВВП в Україні завдяки вжитим заходам абсолютна кількість нещасних випадків щорічно зменшується. Та незважаючи на таку тенденцію, рівень виробничого травматизму залишається занадто високим. Занепокоєння станом здоров'я працюючих прозвучало у виступі директо ра Інституту медицини праці АМН України Ю . Кунд ієва. За даними Центру медичної статистики, у 2002 р. у 27,9 млн. осіб працездатного віку в Україні зареєстровано 36,83 млн. захворювань, або 1,3 захворювання на одного працюючого. Усі проблеми і пропозицм, що обговорювалися учасниками форуму, були внесені до підготовленої ініціаторами його скликання Національної комплексної програми «Збереження і розвиток трудового потенціалу України», реалізація якої планується на 2004— 2015 рр. Делегати вирішили схвалити цей проект і звернутися до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів з проханням підтримати ініціативу форуму щодо створення і затвердження цієї програми та інші громадські ініціативи, за пропоновані його учасниками.

наш вл аско р

відкриття ф оруму (зліва направо): радник Президента України В. Семиноженко, Г олова Ф ед ер ац ії роботодавців України А. Кінах та його заступник В. Грищ енко; Голова Держнаглядохоронпраці України С. Сторчак і заступник М іністра праці та соціальної політики Г. Галиць; виступає директор Інституту медицини праці АМН України Ю . Кундієв.

Ф о то

Науково-виробничий щомісячний журнал

ПРА Ні 4 ( 1 18)/2004

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Держнаглядохоронпраці України; редакція журналу «Охорона праці»

. .

Головний редактор

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця______________________________________________________________________________

Управління о хо р о н о ю праці Л. БЕЗУГЛИИ

С. КРАВЧЕНКО В. СОПІЛЬНЯК О. ВОЛИНЕЦЬ

с.попович

Г. ЩУРОВ В. ПІДДУБНИЙ В. ПАЛЬНА М. ФЕДОРЕНКО Г. ВАРЕННЯ

Угода відкриває перспективи Чи довго триватиме невизначеність? Колізії, яким немає кінця Як викорінити правовий нігілізм Коли результати приносять задоволення Профспілки — школа безпеки Кожному району — кабінет охорони праці Проблеми та рішення Потрібне однозначне визначення базових термінів Управління ризиками нещасних випадків як аксіома працеохоронної діяльності

З 5 7 9 11 13 15 17 20 22

езпека праці В. ПОНОМАРЕНКО Г. КОСТЕНКО В. ПЕРЕПЕЛЯК В. КОБЕЦЬ К. ЦВІГУН О. КОЗЛОВСЬКИЙ Н. БЕЗУГЛА

Про стан охорони праці на підприємствах агропромислового комплексу Чекаю на черговий номер... Більше уваги підготовці трудових резервів Крокуючи в ногу з часом Трагедія в «небезпечній зоні» Коли роботу пущено на самоплив Ефект системного контролю

25 27 27 28 ЗО 32 34

Ш к о д а 0кш@га©^)(о] § Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Г. ЛЕСЕНКО

ицина праці М. СУХОМЛИН В. ШЕВЦОВА, Т. КУЛІКОВА

Майбутнє — за впровадженням нових інформаційних технологій Методичні підходи до визначення показників важкості трудового процесу

39 41

льна політика

м. постолюк Ю. БЕВКІНА

Соціальне страхування — надійний захист громадян України Якщо треба захищати — захищай!

43 44

Офіційний розділ

У Кабінеті Міністрів України Слідами наших публікацій Коментують податківці За листами читачів

47 49 50 51

Н а першій сторінці обкладинки тракторист-маш иніст І класу С В К імені Щ о р са с.Яблунівки Білоцерківського району Київської області В. М акаревський готує сівалку «Тодак» до посіву цукрового буряка ©

о хо ро н а п ра ц і

Ф о то В. О ВЧ А РУ КА

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп'ютерний набір - І. Пилипенко. Комп’ютерна верстка - 0. Батура, Г. Борецька, Є. Яковенко. Коректори - Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 09.04.2004. Формат 60x84/8. Папір - крейдований. Друк - офсетний. Ум. друк. арк. - 7,44. Обл.-вид, арк. - 9,61. Тираж 11 198 прим. Зам. № 04-3423. Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська, 1.

. - 21 730 . Редакція журналу «Охорона праці» - колективний член Європейської асоціації безпеки життя

(3 ) -

558-74-11

головний редактор журналу «Охорона праці»

начальник Головного управління державної інспекції з ядерної і радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України

559-53-44

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

начальник управління безпеки транспорту Міністерства транспорту України

461 -65-58

керівник управління апарату ФПУ з питань охорони праці та здоров'я

228-02-51

заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558-74-18

начальник теруправління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області

(0322) 97-16-73 539-09-63

начальник відділу охорони праці ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»

перший заступник начальника

220-12-46

Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

а особисті досягнення у здійсненні завдань, спрямованих на реалізацію вимог Закону «Про охорону праці», а також сум лінне виконання службових обов'язків та постійне вдоскона лення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфі кації наказом Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.02.2004 р. № 44-к присвоєно звання «Кращий працівник Держнаглядохоронпраці 2003 року» з вру ченням грошової винагороди: ВЕРЕЖ ЕЦ ЬКО М У А. Я. — начальнику управління організа ції державного нагляду в гірничорудній промисловості та за ви буховими роботами Держнаглядохоронпраці М А Л Є Є В У М . В. — начальнику теруправління Держнагляд охоронпраці України по Донецькій області ВЛ А Д ІМ ІРО ВУ С. А. — начальнику державного підприємст ва «Запорізький експертно-технічний центр Держнаглядохорон праці України» К О Ж У Ш КУ А. П. — заступнику начальника теруправління по Дніпропетровській області М ІЩ ЕН К У Є. П. — начальнику Луганської інспекції держав ного нагляду за провітрюванням та пилогазовим режимом шахт КО Н Д РА Т Ю КУ В. О . — начальнику відділу організації на гляду теруправління по Волинській області К О ЗО Р О В С Ь К О М У О . І. — начальнику відділу державно го гірничого нагляду та охорони надр теруправління по Рівнен ській області Я РО Ш ЕН К У Б. М. — заступнику начальника Київської об ласної державної інспекції охорони праці КРА ВЦ Ю Г. М . — заступнику начальника Сумської держав ної інспекції охорони праці А РТЮ ХУ В. О. — заступнику начальника Харківської інспек ції державного нагляду в енергетиці М О С Т О ВО М У В. — головному державному інспектору з охорони праці Донецької інспекції державного нагляду у газо вому комплексі Ш У М ЕЙ КУ А. М. — головному державному інспектору з охорони праці Кіровоградської державної інспекції на вироб ництвах підвищеної небезпеки Н О В ІК О В У М . в. — головному державному гірничотехніч ному інспектору на вугільних шахтах з підземними роботами Пролетарської ДГТІ у вугільній промисловості теруправління по Донецькій області С УЛ ІМ І Г. В. — провідному державному інспектору Микола ївської державної інспекції охорони праці у агропромисловому комплексі В И Н О ГРА Д О В ІЙ О. С. — начальнику відділу експертиз державного підприємства «Черкаський експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці»

Н а знімку: кращі працівники 2003 року з керівництвом Держ наглядохоронпраці. Фото В. О В Ч А Р У К А

завідувач лабораторії проблем страхування об'єктів підвищеної небезпеки та соціального страхування від нещасних випадків

440-61-01

Національного науково-дослідного інституту охорони праці

заступник Голови Державного комітету України

220-04-95

з нагляду за охороною праці

завідувач відділу науково-технічного

559-60-63

редагування та зв’язку з громадськістю

заступник Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці

220-72-94

551-95-69 441-97-52

заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

докт. техн. наук

Головний редактор

558-74-11 Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи

558-74-18 Заступник головного редактора

551-95-69 Завідувачка редакційного відділу

558-36-03 Завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю

559-60-63 Редактори:

558-36-03 Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл.

(062) 304-34-53 по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій обл.

(0382) 55-83-33 по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл.

(0482) 22-92-41 по Харківській, Полтавській та Сумській обл.

(0572) 99-50-77 по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.

(0322) 74-38-13 по Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській обл.

(056)729-33-02 по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим

(056) 729-33-02 по м. Києву, Київській, Житомирській та Чернігівській обл.

551-95-67 Фотокореспондент

Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

551-95-67 559-48-31,558-74-27 551-95-65, 558-92-56 559-19-51 559-62-79,551-95-68

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. Е-таіІ; rnail@ohoronapraci.ki6v.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ а

ПОВІДОМ ЛЯЮ ТЬ ВЛАСКО РИ

уяд ко /л За робочий тиждень з 15 по 19 березня 2004 р. співробітниками Харківської Державної інспекції котлонагляду та підйомних споруд під час планових перевірок підприємств 1організацій регіону було призупинено роботу 60 одиниць устаткування: 28 ліфтів, 17 вантажопідйомних кранів, 2 котлів і 3 посудин, що працюють під тиском, тощо. Осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів 3 охорони праці, притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано). Генеральний директор маріупольського ВАТ « Азовсталь» О. Бєлий вручив ключі від автомобілів «ВАЗ» кращим працівникам підприємства. Так, за підсумками 2003 р. відзначено тих, хто працював не тільки успішно, але й безаварійно. Серед них — майстер стана рейкобалочного цеху A. Разговоров, токар механічного цеху № 1 B. Волколуп, сталевар мартенівського цеху C. Семізаров, електрик цеху агломерації'В. Зубенко, бригадир вантажників залізничного цеху № 6 В. Басов, начальник турбінного цеху ТЕЦ О. Беляков — усього більше ніж 10 осіб. ВАТ «Запоріжсталь» чи не єдине підприємство у металургійному комплексі Запорізькоі області, де новоприйняті керівники та спеціалісти обов язково проходять навчання з охорони праці з наступною перевіркою знань та видачею відповідних посвідчень. Це дає їм право не тільки обіймати посаду, а й бути зарахованими до кадрового резерву. Навчання проводять працівники Запорізької ДІОП у металурги та хімічній промисловості та технічної інспекції праці Запорізького обкому профспілок.

*** Більшість юридичних і фізичних осіб Мелітополя Запорізької області не отримали дозволу органів Держнаглядохоронпраці на перевезення пасажирів. Вони не організували передрейсовий медичний огляд водіїв, огляд технічного стану автомобілів, контроль за режимом роботи.

ВІДКРИВАЄ ПЕРСПЕКТИВИ Підписання у Дніпропетровську угоди про співпрацю м іж Держнаглядохоронпраці України та обласною держадміністрацією стало першим таким заходом у державі щодо проведення узгодженої політики у сфері промислової безпеки. Віддамо належне новому керівництву Дніпропетровської області: серед багатьох проблем, на виріш ення я к и х було спрямовано зусилля протягом останніх 6 місяців, дійшли руки і до охорони праці. Цього разу на порядку денному колегії облдержадміністрації питання охорони праці стояло п ер шим. І для участі в засіданні було запрошено тільки перш их осіб — керівників міст і районів, наглядових органів, великих підприємств. Були присутні народні депутати. Аби за ореолом відчутних трудових досягнень побачили іншу ціну руди, вугілля, металу та хліба. Минулого року у Дніпропетровській області на виробництві травмовано 2134 особи. Це більше, ніж у 2002 р. За кількістю виробничих травм Дніпропетровщина серед інш их областей твердо ут римує 2—3 місця. І говорячи про умовне зменшення кількості нещасних випадків на одиницю виробленої продукції, ми не полегшуємо біль страждань скалічених та рідних загиблих. Це надто дорога плата.

рів. До її виконання мусять максималь акий висновок не новий. Але він но докласти зусиль місцеві органи вико об'єднав зміст вступного слова го навчої влади, під керівництвом яких лови Дніпропетровської облдерж адміністрації В. Яцуби, виступи на працюють усі наглядові структури. От же, на Дніпропетровщині на цьому шля чальника обласного теруправління ху здійснено перші кроки. Із станом ре Держнаглядохоронпраці В. Іванка, зас чей стосовно охорони праці, який тупника начальника управління праці склався на сьогодні, облдержадмініст та соціальної політики облдержадмініст рація не має ніякого бажання змирити рації В. Подобєдова, начальника об ся. Керівники виконавчих органів влади ласного управління виконавчої дирекції і керівники підприємств мусять остаточ Фонду соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та про но зрозуміти, що питання безпеки на фесійних захворювань О. Махнівськовиробництві — це питання державної ваги. го, головного санітарного лікаря об ласті С. Риженка, голови ЦК профспіл Дніпропетровщина не стала винят ки металургів та гірників України В. Ко ком у плані наслідків приватизації під заченка, Голови Державного комітету приємств. Головною метою нових гос України з нагляду за охороною праці подарів є збільшення кількості готової продукції, тобто прибутку. Тому і пра С. Сторчака. Цей висновок останнім цюють люди на устаткуванні, що «на часом набуває рельєфнішого трактуван ладан дихає», ходять по цехах у розір ня у зв'язку з визначенням (уперше) ок ремим розділом питання охорони пра ваних черевиках і отримують пару ру кавиць на невизначений термін. Такі ці у Програмі діяльності Кабінету Мініст

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004 З

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

або подібні речі спостерігаються, на жаль, у ВАТ «Марга нецький ГЗК», ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського», де плавильне виробництво потребува ло модернізації й оновлення ще позавчора. За технічним станом обладнання — здоров'я і життя бага тьох людей. І ситуація з охороною праці на ви робництві не буде спра вою тільки власника під приємства чи роботодав ця. Оцінку їй органи вико навчої влади відтепер да ватимуть не від випадку до випадку (коли надхо дять потоком скарги), а систематично, викорис товуючи усі прийнятні форми та методи впливу. Докорінним чином має змінитися ситуація і стосовно діяльності малих підприємств. Стан охоро ни праці на останніх — справжній крик душі ке рівників та інспекторів тер управління Держнаглядохоронпраці. Особливо дошкуляють ті, які займаються «малою» металургією. Одиндва зношені верстати, плавильна піч, неперевірений газорі зальний апарат, кран-балка чи тельфер — ось це, практично, весь перелік обладнання. Ні про яку роботу з охорони пра ці, як правило, тут мова не йде. І про існування таких вироб ництв інспектори Держнаглядохоронпраці дізнаються лише тоді, коли там трапляється нещасний випадок та й то тоді, ко ли приховати його власник не може. Чому мають місце такі речі? Та тому, що реєстрація підприємства в органах влади не зобов'язує власника брати дозвіл на початок робіт в теруправлінні Держнаглядохоронпраці. Якщо у 1996 р. у загальній структурі підприємств на Дніп ропетровщині лише 7% займалися «малою» металургією, то сьогодні цей відсоток набагато більший. І тут реальну допо могу наглядовому органу у вигляді об'єктивної інформації ма ють надати виконавчі органи влади. А форму подальших спільних дій вже підкаже сама ситуація. Так забезпечувати меться виконання ст. 31 Закону «Про охорону праці» в тій йо го частині, де сказано, що «місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування» здійснюють державне уп равління охороною праці. В угоді про співпрацю між Держнаглядохоронпраці та Дніпропетровською облдержадміністрацією особливий на голос зроблено на питанні стосовно забезпечення вико нання ст. 20 Закону «Про охорону праці» — «Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді». Правди ні де діти: дуже часто при цьому участь державних органів влади полягає лише у реєстрації таких документів. Дніпро петровська облдержадміністрація має твердий намір ра зом із професійними спілками здійснювати системний кон троль за ходом виконання договірних угод. Передусім це стосується підприємств вугільної галузі та гірничо-металур гійного комплексу. Бо тут найвищий рівень травматизму (у 2003 р. — 1554 нещасні випадки). Крім цього, підприємства вугільної та залізорудної галузей дають найбільшу кількість професійної патології — 90% у загальній структурі захво рюваності. За даними інструментального аналізу, концентрація пилу у лавах шахт, де працюють видобувники, в окремі моменти перевищує ГДК у ЗО разів. А рівні шуму також значно пере вищують встановлені норми. Зрозуміло, що за подібного ста ну речей турбота про здоров'я працівника на підприємстві має, головним чином, декларативний характер. Іншими сло вами — спостерігається стійка тенденція до ухиляння робото

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

давців від створення належних умов праці. За подібного роз витку ситуації управління виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних випадків у Дніпропетровській області навряд чи встигатиме задовольняти права потерпі лих. Минулого року на матеріальне відшкодування останнім було витрачено загалом 111 млн. грн., або на 51 % більше, ніж у 2002 р. У той же час сума до говорів на вирішення зав дань Національної та Галу зевої програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо вища на 2004 р. стано вила всього 5,7 млн. грн. Відбувається щось подіб не до ситуації, коли бажа ючи загасити багаття, йо го поливають вогненебез печною рідиною. Для подолання проблем, пов'язаних зі станом ро бочих місць на шахтах За хідного Донбасу, потріб не передусім створення чіткої програми, яка по винна передбачати використання коштів самих підприємств і коштів Фонду, що визначено ст. 25 Закону «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». При цьому роль коорди натора дій усіх зацікавлених сторін однозначно випадає на облдержадміністрацію. Саме підготовка до підписання угоди змусила керівників Дніпропетровської області ще раз звернути увагу на стан справ з охороною праці на підприємствах і в господарствах АПК. Тут спостерігається зростання рівня травматизму зі смертельними наслідками. Водночас відрахування до Фонду соціального страхування від нещасних випадків надзвичай но мізерні. Це зумовлено тим, що для селян на період ре формування АПК встановлено пільговий тариф у розмірі 0,2% від валового прибутку — ніхто не стане заперечувати, що Законодавець зрозумів проблеми сільського трудівника й пішов йому назустріч. І справді, грошей до кишені хліборо бів за результатами праці потрапляє небагато. Значно біль ше дістається посереднику, який скуповує продукцію за пів ціни, а потім збуває її за кордоном. З цих немалих коштів на відшкодування шкоди тим, хто потерпів на виробництві, не відраховано жодної копійки. Гроші йдуть на інші речі. Тому Дніпропетровська облдержадміністрація не хоче бути спос терігачем цього процесу і має намір ініціювати зміни до по рядку відрахувань страхових внесків. — Підтримка місцевою владою зусиль державного нагля дового органу щодо поліпшення загального стану охорони праці,— підкреслив Голова Держнаглядохоронпраці С. Сторчак,— відкриває додатковий простір для ефективнішої реалі зації державної політики у цьому напрямі в регіоні. Набувається новий досвід, а отже, прокладається шлях для інших. Чинна угода діятиме до 31 грудня 2010 р.

Л. БЕЗУГЛИЙ,

наш власкор

На знімках: учасники засідання колегії Дніпропетровської облдержадміністрації; угоду про співробітництво підписали голова Дніпропетровської облдержадміністрації В. Яцуба (ліворуч) і Голова Держнаглядохоронпраці України С. Сторчак. Фото автора

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

О ХО РО НА ПРАЦІ ТА М ІСЦЕВА ВЛАДА

ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ Діяльність служб охорони праці органів місцевого самоврядування, обласних та районних держ адміністрацій не знаходить свого чіткого визначення з часу п р ийн ят т я перш ої редакції Закону «Про охорону праці», яким передбачалося створення служб у складі м ісцевих органів влади. Фактично служби почали створюватися у більшості областей України у 1994 р.

Львівській області цей процес за тягнувся на рік. Районні служби охорони праці почали створюва тися у 1994 р. Обласна — у липні 1995 р., після втручання Держнаглядохоронпраці. Вона була підпорядко вана управлінню промисловості, транспорту і зв'язку облдержадмініст рації. У грудні 1995 р. згідно з Розпоряд женням Президента України, яким визначалися структури обласних та районних держадміністрацій, служба охорони праці була введена до скла ду тодішнього секретаріату органів виконавчої влади. її чисельність на обласному рівні не перевищувала трьох осіб, в районах — однієї особи зі статусом головного спеціаліста. Однак мали місце проблеми із ство ренням служб охорони праці в орга нах місцевого самоврядування — в першу чергу в містах обласного під порядкування, що було пов'язано з відсутністю правового врегулювання цих питань у Законі «Про місцеве са моврядування», яким не передбача лись повноваження цих структур в га лузі охорони праці. Разом з тим впро довж 1995—1996 рр. в області вдало ся створити служби охорони праці в усіх містах обласного підпорядкуван ня, за винятком самого обласного центру. Щодо міста Львова, то після кіль кох перевірок роботи міськвиконкому обласною службою охорони праці та теруправлінням Держнаглядохорон-

праці рішенням міського голови у складі управління праці міськвиконкому бу ло створено сектор охо рони праці з трьох осіб. А з 1998 р. почалися зміни, несприятливі для тих, задля ко го вони затівалися. Так, постановою Кабінету Міністрів від 21 грудня 1998 р. № 2033 було затверджено Типове положення про відділи з питань охо рони праці. Постановою передбача лося створення відділів з питань охо рони праці в обласних та районних держадміністраціях як самостійних структурних підрозділів. У нашій об ласті ця постанова практично була виконана, за винятком кількох райо нів, де служби залишилися у складі райдержадміністрацій. На той час до складу служби охорони праці обл держадміністрації були введені еко номіст та бухгалтер регіонального Фонду охорони праці. На черговому етапі адміністратив ної реформи, після створення Мініс терства праці та соціальної політики (на базі Міністерства праці, Мініс терства соціального захисту та Держнаглядохоронпраці України) у 2000 р. рішенням голови облдержадміністра ції було створено Головне управління праці та соціального захисту насе лення. До його складу поряд з управ лінням праці та управлінням соціаль ного захисту ввійшов також і відділ з питань охорони праці, який було включено до складу Управління праці та зайнятості населення новоствореного Головного управління праці та соціального захисту населення обл держадміністрації. Таким чином ста тус відділу з питань охорони праці бу ло вдвічі понижено. Тоді ж змінився

статус обласної Ради з питань без печної життєдіяльності населення — рішенням голови облдержадміністра ції її об'єднали з Комісією техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що надалі негативно позна чилося на її роботі. Аналогічні структурні зміни відбу лися і в райдержадміністраціях, де са мостійні відділи з питань охорони пра ці адміністрацій перейшли у підпоряд кування управлінь праці та соціально го захисту населення. А це означає, що на спеціалістів з охорони праці покладаються додаткові обов'язки: займатися іншими питаннями праці — контролем за виплатою заробітної плати, підготовкою звітів, аналітичних матеріалів з питань праці тощо. До того ж відсутність експертів з умов праці на рівні районів та міст зумови ла покладання на них обов'язків що до вирішення питань, пов'язаних з експертизою умов праці. Фактично спеціалісти з охорони праці тепер займаються широким колом питань, не передбачених Законом «Про охо рону праці». Для прикладу візьмемо м. Дрого бич. Там ось уже два роки як у складі управління праці та соціального за хисту населення створено відділ пра ці та охорони праці. Так от, за слова ми начальника відділу П. Добромильського, трьом працівникам відділу до водиться займатися всіма питаннями праці, що, звичайно, негативно по значається на роботі з організації охорони праці у місті. Послабилася організаційна роль відділу у діяльнос ті служб охорони праці на підприємст вах. Тоді як згідно з Положенням про службу охорони праці місцевих орга нів влади вона повинна займатися

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004 5

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

реалізацією державної політики в га лузі охорони праці на своїй території і здійснювати організаційну роботу в наданні допомоги діючим і новоствореним підприємствам, котрі реєстру ються органами місцевої виконавчої влади або органами місцевого са моврядування. Допомога службам охорони праці підприємств полягає в організації навчання, наданні мето дичних рекомендацій, проведенні на рад із спеціалістами служби, доведен ні до їх відома нових нормативних ак тів з охорони праці, налагодженні співпраці з інспекторами державного нагляду за охороною праці тощо. Крім того, як на структуру виконавчої влади, на неї покладено функції дер жавного контролю за дотриманням вимог з питань охорони праці. По су ті, цій службі відводиться координую ча роль у співпраці наявних контро люючих та наглядових органів з охо рони праці. Однак після об'єднання служб охорони праці державних адміністра цій із управліннями праці та соціаль ного захисту населення у 2000 р. ставлення представників влади до пи тань охорони праці змінилося в гіршу сторону. Пояснити таку метаморфозу можна тим, що до об'єднання наші служби підпорядковувалися безпосе редньо одному із заступників голови обласної чи районної державної ад міністрації. А отже, питання безпеки праці мали вагому підтримку як щодо виконання, так і контролю. Нині з перших керівників регіону питають в першу чергу про своєчасну виплату заробітної плати працюючим та про господарські питання. Звичайно, це є дуже важливим соціально-політичним питанням. Але ж вирішувати його аж ніяк не можна шляхом зменшення уваги до питань запобігання нещас ним випадкам та профілактики про фесійних захворювань. Коли відбувалося приєднання служб охорони праці до управлінь праці та соціального захисту насе лення, одночасно з різних причин по чався активний процес переходу їх працівників до інших структур. Із тих, хто починав свою роботу у службах охорони праці від початку їх функціо нування, за якихось один-два роки за лишилися одиниці. А що це значить? Якщо в районі служба була представ лена здебільшого однією особою, то після її звільнення впродовж тривало го часу діяльність служби не відповіда ла вимогам законодавства. І ще: доб ре, якщо за нову справу береться лю дина, яка має досвід роботи на ви

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

робництві, для якої охорона праці не тивної літератури. Аналогічну літе є новою. Але таких залучити до робо ратуру отримали також районні уп ти в структуру, де рівень заробітної равління культури, освіти, сільського плати поступається її рівню на вироб господарства, бібліотеки. За ці кош ництві, стає щораз важче. До того ж ти створюється методичний центр з кандидатури на посаду спеціаліста з охорони праці у Львівському міськви охорони праці на рівні районів та конкомі та м. Червонограді, оснащу міст з обласним відділом не погоджу ється обласний навчально-методич ються, це не передбачено чинними ний центр з питань охорони праці. нормативними актами. Зроблено перші кроки до забезпе Сьогодні наші служби займаються чення відділів сучасною комп'ютер як виробничим травматизмом, так і ною технікою, почали вирішувати багато інших питань. травматизмом невиробничого харак теру. Відмінності між ними, як і кіль Однак в області, як і в країні у ці кість нещасних випадків, суттєві. При лому, залишається проблемою бюд міром, на Львівщині у 2003 р. на ви жетне фінансування програм з охо робництві загинуло 42 особи, трав рони праці — як Національної, так і мовано — 819. А у невиробничій сфе регіональних. Це питання потребує вирішення на державному рівні, ми рі за цей самий період загинуло чекаємо відповідних рішень. понад 2300 осіб, отримали травми — понад 113 тис. осіб. Показники втрати ро Без правового врегулювання статусу бочої сили просто-таки служб охорони праці органів вражають. Ось чому виконавчої влади на місцях і районні служби охоро забезпечення фінансування заходів ни праці займаються з охорони праці якісна робота переважно питаннями щодо створення безпечних умов профілактики (запобі праці неможлива. гання) травматизму не виробничого характе В останній редакції Закону «Про ру. Але з урахуванням значної кіль охорону праці» повноваження служб кості травмованих вони стараються охорони праці органів місцевої вико бодай вести достовірний облік. За навчої влади та органів місцевого са мість статистичних управлінь вони го моврядування визначені у ст. 34 і 35. тують звіти за формою 1-УБ, яка на Але незважаючи на те, що Закон діє даний час є нереальною, щоквар вже другий рік, положення про ці тально звітують про виконання поста служби відсутнє. Проект постанови нови Кабінету Міністрів від Кабінету Міністрів з цього приводу не 22.03.2002 р. № 270 «Про порядок затверджується ось уже майже 10 мі розслідування та ведення обліку не сяців. щасних випадків невиробничого Для нас цей документ, який готу травматизму», на виконання якої Мі вався Державним комітетом України ністерством охорони здоров'я не з нагляду за охороною праці, важ прийнято ніяких рішень в частині на ливий тому, що ним передбачено від дання інформації органам місцевої окремлення служб охорони праці від виконавчої влади та місцевого само управлінь праці та соціального за врядування. хисту населення, перетворення їх А про рівень забезпеченості спе таким чином на самостійні структур ціалістів охорони праці комп'ютер ною, іншою оргтехнікою, транспор ні підрозділи органів виконавчої влади на місцях, підвищення їх ста том годі й говорити, воно є вкрай не задовільним. Оскільки в місцевих тусу. Затягування цього процесу бюджетах не передбачено фінансу вкрай негативно позначається на вання заходів з охорони праці — на проведенні профілактичної роботи віть на придбання нормативної літе щодо запобігання нещасним випад ратури, це породжує чималі трудно кам на виробництві та в побуті. Не щі в їхній роботі. Правда, у 2003 р. на користь справі також відсутність Фонд соціального страхування від фінансування заходів охорони пра нещасних випадків на виробництві ці з державного бюджету та рівень розпочав фінансування регіональної фінансування охорони праці в бюд програми з охорони праці, завдяки жетних установах. Особливо сутуж чому для районних служб на 2003 та но доводиться через це в областях та районах. 2004 роки було передплачено періо дичні видання з охорони праці, Тому вкрай бажано почути з Киє придбано певні комплекти норма ва конкретну відповідь: чи потрібна

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

слід конкретно вказати на це. До то го ж від Держнаглядохоронпраці ми не отримуємо жодних інформацій них, методичних чи кон сультаційних матеріалів. Рівень забезпеченості спеціалістів Представники служб охорони праці органів місцевої обласного рівня не за прошуються на всеукра виконавчої влади комп'ютерною, їнські наради з обгово іншою оргтехнікою, транспортом рення питань охорони вкрай незадовільний. праці. По суті, відстоя ти інтереси служби охорони праці у виконавчих струк ність, тоді потрібно як слід нею опіку ватися — як організаційно, так і фі турах на місцях, що покликана бути нансово. Якщо вона не потрібна, то першим помічником служби дер

державі дієва служба охорони праці у виконавчій структурі? Якщо вона створена і доводить свою ефектив-

жавного нагляду, сьогодні нема кому. Все ж хочеться сподіватися на краще. На те, що відповідні держав ні органи почнуть як слід опікувати ся питаннями охорони праці. Трагіч на статистика травмованих і загиб лих нікого не повинна залишати байдужим. Віриться, що у вирішенні цього питання таки переможе здо ровий глузд. С. К Р А В Ч Е Н К О , начальник відді лу з питань охорони праці Головного уп равління праці та соціального захисту на селення Львівської облдержадміністрації АКТУАЛЬНА ТЕМА

ст. 41 цього Закону дано • • конкретизований перелік пи тань, якими належало зай матися органам державної ви конавчої влади та місцевого са п ^ п А N ^ моврядування щодо забезпе О чення (у межах відповідних територій) реалізації держав ної політики в галузі охорони Про необхідніст ь ст ворення у складі м ісц еви х органів влади праці і, зокрема, її найголовні шого принципу — пріоритету о к р ем и х ст р у к т у р н и х підрозділів з пит ан ь охорони прац і на життя і здоров'я працівників по ст о р ін к а х ж у рн а лу «Охорона праці» т а д е я к и х ін ги и х видань відношенню до результатів ви упродовж ост анн іх років було написано вж е немало. Хоча, якщ о робничої діяльності підпри розібрат ися, ди ск усій н и м це пит ан н я а ж ніяк не назват и, о сємств. При цьому повною мі рою враховувався той факт, к іл ь к и в З а к о н і «П ро о хо р о н у п р а ц і» , я к и й був п р и й н я т и й що в умовах переходу до рин Верховною Радою щ е 14 ж овт н я 1992 р., про необхідніст ь ст вокової економіки, активізації рення т а к и х підрозділів було сказано однозначно. процесів роздержавлення і приватизації, створення чис ні АПК (?!). Незважаючи на те, що в цій діли були створені у складі управлінь ленних малих підприємств, кооперати позиції здорового глузду не більше, ніж праці та зайнятості населення, причому вів, фермерських та інших господарств меду у морській воді, тодішній губерна без дотримання рекомендацій Держ з недержавними формами власності, тор підтримав думку цих посадовців. наглядохоронпраці щодо їх чисель що не мають галузевого підпорядку Після підписання Президентом Ук ності. (На Буковині працівники таких вання, незмірно зростає значення міс підрозділів спочатку навіть не були дер раїни (22 вересня 1995 р.) розпоряд цевих органів влади в організації без ження «Про затвердження Примірних жавними службовцями). Зрозуміло, що печних умов праці, усуненні причин ви в таких випадках роль відділів з питань переліків управлінь, відділів та інших робничого травматизму та професій охорони праці принижена, адже поса підрозділів обласної, Київської та Се них захворювань. Ця стаття Закону зак дове становище спеціалістів цього під вастопольської міських, районної, ра ріплювала за місцевими державними розділу є набагато нижчим, ніж праців йонної у містах Києві, Севастополі дер адміністраціями та органами місцевого ників підрозділів апарату облдержадмі жавних адміністрацій» всі, хто вболівав самоврядування право на здійснення ністрацій. за долю відділів з питань охорони пра контролю за додержанням власниками Що стосується районного рівня, то ці місцевих держадміністрацій, полег підприємств, установ, організацій відпо мова про створення відповідних підроз шено зітхнули. До Примірного переліку відного регіону вимог нормативно-пра ділів спочатку навіть не йшла. Йшлося підрозділів секретаріату обласної дер вових актів з охорони праці, що мало б лише про введення посад спеціалістів з жавної адміністрації нарешті увійшов компенсувати послаблення відомчого питань охорони праці. Але й тут не відділ з питань охорони праці, а до При контролю за станом охорони праці в обійшлося без перепонів. На Хмельнич мірного переліку підрозділів секретаріа умовах роздержавлення і приватизації чині, скажімо, свого часу проти цього ту районної державної адміністрації — та відмови (в багатьох випадках) від га категорично виступили (хто б Ви дума -служба з питань охорони праці. Але лузевих принципів управління народ ли?) головний фінансист та заворгвіддій після цього далеко не всі керівники ним господарством. лу облдержадміністрації. На їхню дум держадміністрацій взялись виконувати Потрібно сказати, що далеко не ку, введення посад таких спеціалістів у розпорядження Президента України скрізь взялися за створення підрозділів райдержадміністраціях могло призвес щодо запропонованих ним структур. У з питань охорони праці місцевих орга ти до дублювання функцій, оскільки більшості регіонів відділи з питань охо нів влади, як того вимагав Закон. У ряді аналогічні посади вже були в управлін рони праці як були у складі управлінь регіонів на обласному рівні такі підроз ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

праці та зайнятості населення, так там і залишились. 15 серпня 1998 р. постановою Ка бінету Міністрів № 748 були затвер джені Примірні переліки підрозділів міс цевих держадміністрацій. Відтак відділ з питань охорони праці знову був визна чений як самостійний підрозділ. Отри мала статус відділу і служба з питань охорони праці райдержадміністрацій. 21 грудня 1998 р. своєю постановою

моврядування постало з новою гос тротою. Нагадаю, що до цього відділи та служби охорони праці перебували у складі управлінь праці та соціального захисту населення місцевих органів влади і фактично перетворились у їхні придатки, а тому часто-густо залуча лись до виконання невластивих функ цій. Особливо це стало помітно після того, як були внесені відповідні зміни та доповнення до законів «Про місцеві державні адмініс трації» та «Про Після прийняття Закону «Про внесення місцеве самовря змін до Закону України «Про охорону дування в Україні». праці» питання створення підрозділів Тепер, здавалось у складі державних адміністрацій би, відступати ні та виконавчих органів місцевого самовря- куди. Але 17 груд дування постало з новою гостротою. ня 2003 р. Мініс терство економі № 2033 Кабінет Міністрів затвердив ки та з питань європейської інтеграції типові положення підрозділів з охорони направило до Кабінету Міністрів листа праці місцевих держадміністрацій. По (за № 26-26/6671-10) «Щодо оптиміслідовність уряду у створенні повноцін зації структури місцевих державних ад них відділів з питань охорони праці по міністрацій», в якому, зокрема,зазна чала вселяти надію, що ці підрозділи не чило, що створення н^«их підрозділів забаром стануть свого роду штабами з потребуватиме збіль . ..ння граничної профілактики травматизму в регіонах. чисельності працівників та видатків з Проте через кілька місяців, а точніше Державного бюджету на утримання 22 червня 1999 р., Кабінет Міністрів держадміністрацій, а такої можливос круто змінив свою позицію і прийняв ті, мовляв, немає. В кінці листа робить постанову № 1101 «Про Примірні пе ся висновок, що внесення змін до Примірреліки управлінь, відділів та інших струк них переліків структурних підрозділів міс турних підрозділів обласної, Севасто цевих держадміністрацій є недоцільним. польської міської, районної у місті Се Ну для того, щоб знайти можли вастополі державних адміністрацій», в вість утримувати в складі держадмініст якій не передбачив створення відділу з рацій підрозділи з питань охорони питань охорони праці облдержадмініст праці, на мою думку, не обов'язково рації. Що стосується районного рівня, шукати додаткові бюджетні кошти. то Кабінет Міністрів вирішив, що тут по Потрібно лише при формуванні струк винна бути лише служба з питань охо турних підрозділів місцевих держадмі рони праці. Як кажуть, приїхали! Для чо ністрацій правильно визначати пріо го ж тоді, питається, перед цим уряд за ритети. Якщо відповідно до Конституції тверджував типові положення, про які життя і здоров'я людей є найвищою со йшла мова вище? Адже в цих норматив ціальною цінністю, то виділення коштів них актах чорним по білому було напи на утримування структур, які би опіку сано, що відділи з питань охорони пра валися безпекою життєдіяльності насе ці є структурними підрозділами місцевих лення, мало би бути першочерговим. І це логічно, адже перш ніж дбати про адміністрацій. задоволення потреб наших людей (що Не краще вирішувалось питання й покликана робити влада на місцях), про створення аналогічних підрозділів у потрібно, передусім, вберегти їх від бі виконавчих органах місцевих рад. ди, яка підстерігає громадян мало не 21 травня 1997 р. Верховна Рада прийня на кожному кроці як на роботі, так і в ла Закон «Про місцеве самоврядування побуті. в Україні», в якому ні слова не було ска А ось що стосується інших підрозді зано про повноваження місцевих рад у галузі охорони праці. Саме через цю лів, таких, як, скажімо, господарські від діли обласних держадміністрацій, то ви обставину у районних радах Чернівців ділення коштів на їх утримання мало би були скорочені всі посади спеціалістів з здійснюватись за залишковим принци охорони праці. пом, оскільки ці структури призначені Після прийняття Закону «Про вне для виконання менш важливої місії — сення змін до Закону України «Про охо створення затишку для чиновників. Але рону праці» питання створення підроз ж ні! Спочатку набирається цілий гурт ділів у складі державних адміністрацій службовців, які один поперед одного ке та виконавчих органів місцевого са

8 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

рують прибиральницями, слідкують за наявністю в кабінетах урн та графинів з водою тощо. І лише після цього ведеть ся мова про створення підрозділів, які повинні стояти на сторожі життя і здо ров'я наших громадян, тобто платників податків, за рахунок яких утримуються місцеві органи влади. Що ж до висновку Міністерства економіки та з питань європейської ін теграції про недоцільність створення зазначених вище підрозділів, то з усьо го видно, що воно досить слабо обізна не з проблемами в галузі охорони пра ці, адже за станом охорони праці Укра їна посідає 90—92 місце в світі. Якщо коефіцієнт частоти нещасних випадків зі смертельними наслідками (на тисячу пра цюючих) у таких країнах, як Великобри танія, Японія, Швеція, Фінляндія, Ні меччина, колишніх республіках Радян ського Союзу становить 0,016—0,053, то в Україні — 0,1. Крім людських втрат, матеріальні збитки від смертельних не щасних випадків щорічно становлять по над 100 млн. грн. На думку науковців, визначальним фактором процвітання і економічного благополуччя будь-якої країни на ни нішньому етапі розвитку є не тільки рі вень національного доходу і розвиток виробництва, але й загальний стан охорони здоров 'я в державі, куди та кож відносять й охорону праці. Нехту вання таким фактором, як охорона праці, призводить до швидкого погір шення стану виробництва, відтоку значної частини продуктивних сил в ін ші галузі (в основному в невиробничу сферу), дисбалансу і нестабільності економіки. Але, як бачимо, думка Міністерства економіки та з питань європейської ін теграції про недоцільність створення підрозділів, які мали б опікуватися ста ном охорони праці в регіонах, протирічить здоровому глузду. Адже ж якщо во но зацікавлене в стабільності націо нальної економіки, то, за логікою, мало б виступати за створення таких підроз ділів. Звичайно, якби ті, хто причетний до підготовки листа, пройшли у вста новленому порядку відповідне навчан ня з питань охорони праці, то, можливо, краще б розумілись у речах, про які ве дуть мову, але ... Аналогічне розуміння в питаннях охорони проці моють керівники Д6ЯКИХ інших міністерств, які сьогодні в один голос з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції виступають проти створення підрозділів з охорони праці, мотивуючи це тим, що покладені Законом «Про місцеві державні адмі ністрації» повноваження (в галузі охо-

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

рони праці) повинні вирішуватись шля хом перерозподілу функцій між вже іс нуючими підрозділами)?!) Що стосуєть ся місцевих державних адміністрацій, то не всі вони в цьому питанні виробили тверду позицію. Нещодавно при підбитті підсумків роботи органу з нагляду за охороною праці заступник голови Хмельницької облдержадміністрації І. Гладуняк висло вив думку про те, що такі підрозділи в місцевих органах влади взагалі не по трібні. Така думка є досить дивною і незрозумілою, адже за кілька днів до цього облдержадміністрація направи ла в Держнаглядохоронпраці (для по дальшої подачі Кабінету Міністрів) про позицію про доцільність створення під розділів з питань охорони праці в місцевих держадміністраціях. Ко/іізії навколо створення в місце вих органах влади підрозділів з питань охорони праці, які, до речі, тривають вже 12-й рік, продовжуватимуться доти, доки при цьому вирішальною бу де думка дилетантів, а не професіона

АКТУАЛЬНА ТЕМА лів, допоки керівники державної вико навчої влади на місцях не будуть нести персональну відповідальність за функціо нування системи управління охоро ною праці в областях та районах. На жаль, поки що ніхто з них не поніс ніяко го покарання за загибель людей внас лідок аварій та нещасних випадків на виробництві, ніхто з них не був знятий з посади за незабезпечення реалізації державної політики в галузі охорони праці в регіоні. Зазвичай за стан охо рони праці на горіхи дістається лише органам з нагляду за охороною праці, державним інспекторам. А тим поса довцям державних адміністрацій, які в умовах відмови від галузевих принципів управління народним господарством мали б вийти на передній край і взяти на себе функції контролю за додержан ням роботодавцями вимог нормативноправових актів з охорони праці, кожно го разу все легко сходило з рук. І тільки через те, що їхня роль у профілактиці

виробничого травматизму сьогодні безпідставно принижена. Перебуваю чи у складі управлінь праці та соціаль ного захисту населення, ці посадовці, за рідким винятком, практично стали статистами, головне завдання яких — вчасно прозвітувати про наявність не щасних випадків та їх причини, про кіль кість підприємств, де діє система управ ління охороною праці, тощо перед ви щестоящим органом, а далі, як кажуть, хоч потоп. Створення окремих підрозділів з пи тань охорони праці у місцевих органах влади дало б можливість підняти їх ста тус, укомплектувати досвідченими кад рами (оскільки в цьому випадку зріс би посадовий оклад цих спеціалістів), які б взяли на себе відповідальність за орга нізацію здорових і безпечних умов пра ці на підприємствах.

В. СОПІЛЬНЯК,

наш власкор

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА

ЯК ВИКОРІНИТИ

ПРАВОВИЙ НІГІЛІЗМ

Відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний ст ворит и в кожному ст рукт урном у підрозділі п ід п р и ємства здорові та безпечні умови праці. Однак частіше т рапляєт ься так, що в гонитві за прибут кам и цим пит анням він не приділяє належ ної уваги. Ігнорує обов'язкові для виконання п р и п и си держ авних інспект орів, нерідко ст ворює переш коди діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, відмовляється навіть скласт и акт про нещ асний випадок, коли т ой чи інш ий працівник о т р и м у є т равм у чер ез поруш ен н я вимог норм ат ивн о-правових актів з охорони праці. Все це свідчит ь про правовий нігілізм, який упродовж останнього часу міцно вкорінився у свідомість окрем их роботодавців. Не уникла цього й Вінниччина. кось до інспекції надійшла заява

одного з робітників деревооб робного цеху, який належить підприємцю М. Захарчуку (м. Бар Вінницької області) про те, що він як найманий працівник під час вико нання трудових обов'язків отримав виробничу травму, але відповідний акт за формою Н-1 не був складе-

2. Зам. № 04-3423

ний. Перевірити достовірність дано го факту, а заодно і стан охорони праці на вказаному виробництві бу ло доручено державному інспектору О. Козубовському. Під час виїзду на місце події з'ясувалось, що нещас ний випадок дійсно був. Більше того, нещасний випадок, що стався з пра цівником, став логічним завершен

ням подій, оскільки під час перевірки було виявлено цілу низку порушень нормативно-правових актів з охоро ни праці, які в будь-який момент мог ли призвести до ушкодження здо ров'я людей, створювали небезпеку для їхнього життя. Зокрема встанов лено, що роботодавець експлуату вав технічно несправне устаткуван-

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004 9

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ня. Пасові передачі не мали захис них кожухів, на стругальному та фре зерному верстатах не було захисних

пристроїв ріжучих інструментів, що й стало, як з'ясувалось, причиною не щасного випадку. Електричний таль та вантажозахоплювальні пристрої не були випробувані, не були прове дені чергові вимірювання контуру заземлення, опору ізоляції електро обладнання, обмоток зварювально го трансформатора. В розподільно му електрощиті встановлені запо біжники з некаліброваними плавки ми вставками. Наймані працівники не проходять інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, немає інструкцій з охорони

своєчасно, потерпіла звернулась за допомогою в орган державного на гляду за охороною праці. Коли до товариства для перевірки звернення працівниці прибув державний інспек тор, директор І. Андрушко заборо нив йому провести обстеження стану охорони праці на підприємстві та пе ревірку виконання раніше виданого припису. Оскільки роботодавець пе решкоджав посадовій особі органу Держнаглядохоронпраці виконувати перевірку, то відповідні матеріали щодо інциденту були направлені до прокуратури. Хочеться сподіватись, що це назавжди відіб'є у І. Андрушка бажання ігнорувати законні вимоги інспектора.

Довелось зверта тись до прокуратури і не дають змоги державним у випадку з власни ком приватного сіль інспекторам проводити обстеження ськогосподарського підприємств. підприємства (ПСП) праці за видами робіт тощо. Всього «Аграрій-П», що у Погребищенськопід час перевірки виявлено 40 пору му районі. Свого часу тут було прове шень вимог нормативно-правових дено комплексну перевірку стану актів з охорони праці. охорони праці, за результатами якої Провівши розслідування нещас роботодавцю А. Постемському були ного випадку, державний інспектор видані приписи про усунення пору дійшов висновку, що М. Захарчук шень вимог нормативно-правових ак порушив норми і правила з охорони тів з охорони праці, а посадові особи праці. Тому й вручив роботодавцю та особисто А. Постемський притяг припис за формою Н-9 щодо обов'яз нені до адміністративної відповідаль ності. Проте ні роботодавець, ні по кового складання акта за формою Н-1 та взяття даного нещасного ви садові особи належних висновків то падку на облік. Проте роботода ді не зробили, порушень не усунули. вець відмовився виконати вимогу На момент перевірки у ПСП, як і ра посадової особи органу держав ніше, не виконувались вимоги Правил ного нагляду про складання акта охорони праці у сільськогосподар за формою Н-1. У зв'язку з цим ському виробництві, Правил охорони праці під час технічного обслугову було вирішено звернутись з відпо відним поданням до прокуратури вання та ремонту машин і обладнан ня сільськогосподарського виробниц для притягнення зарозумілого по тва, інших галузевих актів з охорони рушника Закону до відповідаль ності. праці. Робив спроби ухилитися від вико Щось подібне сталось у ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський». Тут нання припису державного інспекто ра щодо усунення порушень вимог під час роботи була травмована нормативно-правових актів з охоро працівниця відомчого магазину. Че ни праці власник магазину с. Тростянрез те, що роботодавець не провів чик Тростянецького району підприє розслідування нещасного випадку

Є випадки, коли роботодавці

10 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

мець О. Строкач. Судячи з усього, Олександр Михайлович взагалі вва

жав, що дотримуватись законодав ства про охорону праці йому не обов'язково (чи тому, що мав впливо вого покровителя, чи з інших мірку вань — сказати важко). Бо й магазин він відкрив без прийняття об'єкта в експлуатацію державною технічною комісією, без позитивних висновків органів санітарно-епідеміологічного та пожежного наглядів на початок ро боти, наймані працівники не пройшли відповідного навчання, не призначе на відповідальна особа за електро господарство, не проведено випро бування електрообладнання тощо. Тож зрозуміло, чому О. Строкач відмовився прийняти від інспектора припис про усунення зазначених по рушень. Відтак цією справою зайня лася прокуратура, яка, без сумніву, переконає підприємця в тому, що За кон «Про охорону праці» обов'язко вий і для нього персонально. Не буду стверджувати, що наші методи боротьби з правовим нігіліз мом роботодавців є ідеальними. Проте на даному етапі вони досить дієві. І потім, як ще можна боротися з недбалістю, якщо окремі місцеві ор гани влади, реєструючи юридичну чи фізичну особу, не прищеплюють ро ботодавцям та керівникам підпри ємств поваги до Закону, коли в дея ких районах немає дієвої системи уп равління охороною праці, коли коор динаційні ради з питань безпечної життєдіяльності населення не дають

принципової оцінки керівникам під приємств, які самоусунулись від вирі шення злободенних проблем охоро ни праці, коли служби охорони праці районних управлінь сільського госпо дарства, праці та соціального захис ту населення перетворились у при датки даних структурних підрозділів, а тому не мають належного впливу на роботодавців.

О. ВОЛИНЕЦЬ, начальник Він

ницькоїДІОП в АПК

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

апередодні урочистого відкриття лі карні у багатьох виникали сумніви, чи зуміють будівельники навести лад на всіх чотирьох поверхах корпусу. Та вони свого часу запевнили, що вико нають поставлене завдання в 2003 р. На об'єкті працювало близько 150 осіб, котрим не байдужою була репута ція своєї фірми. Коли переступив поріг головного входу будівлі, здалося, що зосереджені в одному місці працюючі тільки те й роблять, що поспіхом виконують вказів ки керівників робіт, які ті дають час від часу. Але за цим, на перший погляд, ор ганізаційним безладдям пульсував ритм відлагодженого виробничого процесу. Не звертаючи увагу на сторонніх, всі задіяні в ньому швидко і вправно вико нували свою справу. Тож доводилося вдовольнятися розповідями супровод жуючих: керівника робіт, начальника проектно-будівельного об'єднання «Ти са» Е. Товкана, провідного державного інспектора Закарпатської державної Невідомо, скільки ще часу залишалася б довгобудом обласна інспекції об'єктів підвищеної небезпеки дитяча лікарня у м. Шукачеві Закарпатської області, якби не і гірничого нагляду 3. Бопка та інжене зацікавилося ним в середині минулого року проектно-будівельра з охорони праці об'єднання М. Павлія. Труднощі, з якими доводилося не об'єднання «Тиса» з м. Хуста. Така лікувальна установа мати справу будівельникам, були прог вкрай потрібна області, але виділення коштів для завершення нозовані. Адже хто, як не вони, краще її будівництва відкладалося з року в рік. І тільки завдяки напознають, що являє собою недобудована споруда після двох десятків років без легливості депутатів обласної ради зведений ще 20 років тому доглядності. Довелося міняти всю по корпус нареш т і ожив. За відповідальну і далеко не просту крівлю, бо з'ясувалося, що попередня справу — закінчення будівництва — взявся добре знаний колекплоска вже не відповідала новим техніч тив хуст ських будівельників. Це свідчило, що профінансовані ним умовам, та й матеріал дуже по зі скупого бюджету області завершальні роботи будуть викошкоджений атмосферними опадами. Щодо самих приміщень, коридорів, нані якісно і в стислі строки. сходових маршів, то довелося повтор но розробляти технічну документацію на приведення їх до належного стану з роботи, яка впливає на весь виробни ся електрики, приводячи до безпечного урахуванням більш ефективних та якіс чий процес,— ділиться він міркування стану вимикачі, розетки, розподільні них сучасних будівельних матеріалів, ми,— Ще не всі члени бригади, котра шафи. Поруч, не покладаючи рук, тру скрупульозно визначати технічний стан прибула на той чи інший об'єкт, як слід дилися укладальники підлоги, вистелю несучих конструкцій, міжповерхових пе освоїлися на новому місці, а вже, ди ючи мозаїчні настили в коридорах і на рекриттів, цегляної кладки, комунікацій сходових маршах. Більшість робітників вись, одне з вільних приміщень облашних каналів. Братися за таку копітку ро чистили широкі вікна, цим самим наче товували під кабінет охорони праці. боту не всі наважуються, адже вона ви І хоча у складі бригад досвідчені ро сповіщаючи про завершення робіт на магає значних затрат, а фінансування об'єкті. Таку напружену обстановку бітники, та усі вони усвідомлюють важ диктували вкрай обмежені терміни, в які ливість такої профілактичної роботи. при цьому мізерне. — І все ж наш колектив взявся за цюпрагнули вкластися будівельники. Відповідальність за її проведення лягає роботу,— згадує Емануїл Степанович.— Знаючи, що дефіцит часу нерідко не тільки на інженера з охорони праці Ми знали про призначення і важливість спонукає будівельників подекуди зне М. Павлія, а й на виконробів, які відпо для області цього об’єкта. Намагалися важати особисту безпеку, до них час відають за встановлення сантехнічного створити якомога кращі умови для ро тенько навідувався провідний дер обладнання, виконання електромон жавний інспектор 3. Бопко. У разі по боти лікарського персоналу, їхніх ма тажних чи загальнобудівельних робіт. треби він робив зауваження, навіть леньких пацієнтів та батьків. І, як бачи Не залишаються поза увагою побутові призупиняв на якийсь час роботу по те, домоглися свого. Під час виконання умови будівельників, котрі нерідко зали рушника вимог безпеки. Правда, та шають свої домівки на тривалий час. роботи використовували майже 90% ких випадків за піврічний термін будів Зокрема, під час виконання робіт тут, у місцевих будівельних матеріалів, чим Мукачевому, сусідній допоміжний кор ництва об'єкта, як відмітив Зеновій ще раз довели, що вони за якістю не Іванович, можна перелічити на паль пус був відведений для тимчасового поступаються іноземним. цях однієї руки. проживання будівельників. У кімнатах На кожному поверсі ще господарю — Я ще раз пересвідчився у значивстановили ліжка, забезпечили працю вали маляри, доводячи рівно оштукату мості якісної профілактично-підготовчої ючих водою, харчуванням. Постійна рені стіни до сніжної білизни. Квапили

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004 ]

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

присутність на об'єкті виконробів та майстрів давала змогу у встановлені строки проводити інструктажі з охоро ни праці. Зі слів М. Товкана, на цьому об'єкті йому не доводилося вислуховувати на рікань з приводу незабезпеченості працюючих спецодягом, спецвзуттям, миючими засобами. Ручний інструмент для повсякденної роботи підтримується у належному стані. А коли виникає не передбачена потреба в його заміні, но вий закуповується у торговій мережі міста. А щодо опіки над об'єктом, котру здійснював провідний державний інс пектор 3. Бопко, то Емануїл Степано вич не упустив можливості висловити свою думку: «З цим спеціалістом спів працюю вже не один рік, тому маю під ставу підтвердити високу кваліфікацію Зеновія Івановича. З ним, як і його коле гами з інспекції, приємно спілкуватися. Бо вони — професіонали, які ставлять конкретні вимоги і водночас підказують шляхи усунення виявлених недоліків. Не завжди покарання дасть більше корис ті, ніж конструктивна і доброзичлива порада, підказка». Це говорила людина, котра все своє життя присвятила будівництву, за що удостоєна почесного знання та відзначена нагородами. Але слава тішить у вільний від роботи час; весь тя гар її здобуття — в буднях на будовах, де постійна побутова невлаштованість, велика відповідальність за підлеглих, за забезпечення їх роботою та належни ми умовами праці. І дуже важливо відчу вати підтримку з боку місцевої влади, рахуватися з компетентною думкою фахівців, йти їм назустріч в інтересах

12 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

кінцевого результату. Так, приміром, було з покрівлею корпусу, що добудо вується. Після обстеження її стану спеці алісти університету «Львівська політех ніка» зробили висновок про непри датність. Про це було відверто сказано керівництву області. Аргументи щодо її заміни визнано слушними, тож були ви ділені додаткові кошти на ці роботи. При цьому встановлений раніше строк здачі об'єкта не змінився. І хоч важко було, але за три тижні нова шатрова покрівля увінчала будівлю. А скільки за цим додаткових клопотів, хвилювань та зусиль, аби незапланована робота бу ла виконана якісно і в строк. Значною мірою причетний до справ колективу будівельни ків й інженер з охоро ни праці М. Павлій — висококваліфікований спеціаліст з 32-річним стажем роботи у цій сфері. Не випадковими були слова начальни ка об'єднання «Тиса» на його адресу: «Зна ючи його принципо вість і вимогливість до людей, відповідаль ність за цю ділянку ро боти, я цілком спокій ний. Він дуже добре виконує свої обов'язки. Тож і його неабияка заслуга, що за 5 місяців роботи на об'єкті не сталося жодного випадку виробничого травматизму». Та й справді, важко допустити, щоб таке могло статися, коли члени колекти ву забезпечуються всім необхідним для роботи, чітко додержуються термінів проходження навчання з питань охоро ни праці, регулярно за рахунок фірми проходять медогляд. Хоча чисельність працюючих в об'єднанні становить ли ше 150 осіб, витрати на охорону пра ці протягом 2003 р. досить пристойні — близько 120 тис. грн. Домінуюча роль у запобіганні не щасним випадкам на будівництві відво диться систематичному навчанню з пи тань охорони праці. Перед початком кожного робочого дня практикуються обов'язкові інструктажі бригадирів та майстрів з питань безпеки праці, і ті, у свою чергу, звертають увагу робітників на небезпечні фактори виробництва на їхніх робочих місцях. Ці та ряд інших заходів запобігання нещасним випадкам є складовими сис теми управління охороною праці, кот ра своєю ефективністю вже давно за рекомендувала себе в об'єднанні з хо рошого боку. Насамперед, мінімізаці єю порушень виробничої дисципліни в усіх структурних підрозділах. У разі ви явлення порушення вимог безпеки ро

бітникові вказується на помилковість його дій, роз'яснюється, до чого еони можуть призвести. Важливо домогтися, щоб ставлення до виконання робочих операцій у людей було не бездумним і щоб у них не вироблялася свого роду психологічна байдужість до порушення вимог безпеки праці. Бідкався Михайло Степанович ще недостатньою забезпеченістю буді вельної галузі належними засобами пропаганди та агітації з питань охоро ни праці. Це особливо дається взнаки під час оформлення мобільних куточків охорони праці чи кабінетів для прове дення на новобудовах навчання, інс труктажів з охорони праці. Адже не все

можна дохідливо пояснити, привернути увагу лише словами. До того ж наявні плакати як за змістом, так і за оформ ленням вже не відповідають вимогам сьогодення. Будь-який якісний процес пов'язаний з труднощами. Часто доводиться витра чати доволі багато часу на дотримання порядку як стосовно технології, так і ор ганізації виробничого процесу. Та все ж у кінцевому підсумку результати при носять значно більше задоволення, ніж зроблене абияк, коли, як мовиться, ро боти багато, а користі мало. Будівельники свого слова дотри мали. Дитячу лікарню було прийнято державною комісією в обіцяні строки. Вони залишили після себе довгоочіку ваний палац здоров'я, робота на яко му стане пам’ятною віхою в їх особис тій долі.

с . ПОПОВИЧ,

наш власкор

На знімках: остання побілка перед здачею об'єкта; провідний державний інспектор Закарпатськоїдержавної інспекції об'єктів підвищеної небезпеки та гірничого нагляду 3. Бопко (ліворуч) і начальник проектнобудівельного об'єднання «Тиса» Е. Товкан. Фото автора

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

О ХО РО НА ПРАЦІ ТА П РО ФС П ІЛ КИ

профспілки

—

Ш К О Л А БЕЗП ЕКИ

вального лікування в стаціонарах або поліклініках праців ників, які одержали травми. Тільки 30% потерпілих мають програми з реабілітації, а це означає, що відсутня можли вість контролю за динамікою стану їхнього здоров'я. В умовах, які склалися, профспілковим комітетам тре ба основну увагу приділяти системній профілактиці серед працюючих. Адже відбулося скорочення, а часом і повна ліквідація у виробничих структурах лікувально-профілак тичних закладів. Згортаються і ліквідовуються дільниці про мислової охорони здоров'я, оздоровчі бази. «Можна по рахувати на пальцях,— сказав В. Хара,— підприємства, на яких збережено цехову медичну службу, санаторії-профілакторії. Відсутні лікувально-профілактичні заклади навіть у системі Фонду соціального страхування від нещасних ви падків на виробництві та професійних захворювань». Обласна рада профспілок змушена була констатува ти й те, що дії окремих представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі — Фонд) як членів комісій з їх розслідування «не відповідають об'єктивним висновкам і елементарним нормам моралі». Без достатніх на те підстав вони вимагають обов'язково го встановлення ступеня вини потерпілого або відсутнос ті події, пов'язаної з виробництвом. При цьому порушуєть ся встановлена законом процедура усунення розбіжнос тей. Найгостріше ця проблема постала в Маріуполі, де постійно виникають конфлікти між застрахованими осо бами, страхувальниками та виконавчою дирекцією Фон ду. Наприклад, Ленінський суд Донецька вже рік розглядає позовну заяву потерпілого Прибитковського, бо, незва доповідач, і виступаючі, оперуючи величезним фактич жаючи на компетентні висновки відповідних органів, пред ставники Фонду, які є третіми особами в судовому проце ним матеріалом, з жалем зазначали, що за багатьма сі, не визнають нещасний випадок страховим. Подібні параметрами стан охорони праці в області з роками помітно не поліпшується. І тому своє слово у створенні факти, підкреслив В. Хара, не повинні залишатися поза увагою профспілкових комітетів і організацій. безпечних і здорових умов праці зобов'язані, нарешті, Останнім часом лякають цифри, які відображають не сказати профспілки, які, на жаль, цього досі повною мірою не зробили. Одне з головних завдань, які треба буде ви виробничий травматизм. Це також проблема профспілок, як і те, наскільки обгрунтованим у кожному конкретному рішити,— забезпечення дієвого громадського контролю випадку буває віднесення нещасних випадків до пов'яза за додержанням роботодавцями законодавства про охо них або не пов'язаних з виробництвом. рону праці. А щоб просування в цьому напрямі було ус Були наведені численні приклади порушень. Так, за пішним, профспілкові активісти повинні мати відповідні словами В. Хара, на шахті імені А. І. Гайового в Горлівці за знання, діяти у тісному контакті із спеціалістами. З цією ме вказівкою служби охорони праці листки непрацездатнос тою обласна рада профспілок уклала договір з експертті не оплачуються впродовж 2—7 місяців. А на шахті імені но-технічним центром, який буде озброювати профспіл Ф. Е. Дзержинського в Дзержинську нещасні випадки, за кові комітети необхідними документами для вирішення реєстровані в медпункті як такі, що сталися на виробницт практичних питань з охорони праці. ві, в листках непрацездатності називаються побутовими В. Хара критично оцінив нинішню участь профспілок у травмами. Хіба не повинен був у цих та інших випадках долях працівників, які потрапили в біду на виробництві. втрутитися громадський контроль? Так, послаблено громадський контроль за медичною, со Зрозуміло, що рівень захисту людини праці на робочо ціальною і професійною реабілітацією потерпілих. Досі му місці безпосередньо залежить від кількості коштів, які відсутні будь-які стандарти щодо проведення відновлю-

Про серйозний намір зробит и їх у Донецькій області саме т акими свідчила вимоглива і с а м о к р и т и ч н а р о зм о ва , я к а в ід б у л а ся у грудні 2003 р. у Донецьку на пленумі обласної ради проф спілок, присвяченом у пит анням охорони праці та ролі проф спілкових організацій у створенні умов для виробничої безпеки та виріш енні пит ань реабіліт ації зд о ров'я пот ерпілих. Уж е біля входу до залу засідань його учасники занурювалися у робочу атмосферу. Тут було влаштовано виставку гірничорятувального устаткування і засобів індивідуального захист у. А задовго до пленуму багато акт уальних питань, винесених на його т рибуну, широко обговорювалися в обласній пресі, в перш у чергу на ст орінках га зет и «П озиция». І тому зм іст овна, аналітична доповідь голови обласної ради проф спілок, народного депут ат а України В. ХАРА нікого не залишила байдужим. У роботі пленуму взяв участь і виступив на ньому член редколегії нашого журналу, керівник управління апарату Федерації профспілок України з питань охорони праці та здоров'я В. ГО РЕЦЬШ Й.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004 1 3

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

виділяються на створення нормальних умов на виробницт ві. Проте далеко не всіма роботодавцями виконується ст. 16 Закону «Про охорону праці». Якщо в цілому по облас ті спрямовані на це кошти виглядають переконливо, і в се редньому на кожного працюючого, наприклад, у 2002 р. припадало 194 грн., то в агропромисловому комплексі, де високим є рівень травматизму, ця сума знижується прак тично в 10 разів — до 20 грн. А в бюджетній сфері вона скорочується ще в 10 разів — до 2 грн. У вугільній промисловості, як заявляють керівники шахт, коштів, які виділяються, найчастіше не вистачає навіть на придбання засобів індивідуального та колективного захис ту. Але перевірки правоохоронних органів виявляють при цьому численні випадки грубого порушення під час витра чання грошових коштів. Чому ж такі факти своєчасно не виявляються громадським контролем? «На жаль,— пролу нало з трибуни,— у нас немає прикладів, коли б хтось із профспілкових працівників не зі слів директора знав, а са мостійно розібрався б у питаннях економіки підприємства і зажадав від роботодавців фінансування заходів з охоро ни праці в необхідному обсязі. Якщо ж хтось зможе назва ти такий факт, то це буде надзвичайний виняток «з пра вил». А в результаті за 9 місяців 2003 р. на підприємствах області втратили 158 людських життів. У тому числі 93 — у вугільній галузі. Допущено зростання рівня смертельного травматизму в металургійній промисловості, на автодо рожньому і залізничному транспорті, в машинобудуванні та на підприємствах зв'язку.

У вугільній промисловості коштів, які виділяються, найчастіше не вистачає навіть на придбання засобів індивідуального та колективного захисту. Є проблеми під час розслідування нещасних випадків. Вони, на думку учасників пленуму, супроводжують цю ро боту, починаючи від створення комісій, і тривають до скла дання і підписання актів. Так, до комісії найчастіше від профспілок вводяться особи, які не мають спеціальної під готовки, навичок, знань та досвіду, а тому неспроможні мати і відстоювати свою думку і позицію профспілкового комітету. Виходить, що такі члени комісії включаються до неї лише для підписання акта. А в підсумку нерідко виявля ється й інше: заходи, пропоновані комісіями, бувають фор мальними і не сприяють на ділі усуненню причин, які приз водять до травматизму. Немає (хоча б для прикладу) жодного факту, коли б член комісії з розслідування причин нещасного випадку або голова первинної профспілкової організації виклав у акті свою особисту думку, аргументував її і послідовно від стоював. І цим практично все сказано про стан громад ського контролю і участь профспілок у комісіях з розсліду вання обставин, які призвели до аварій і травм. Аналіз роботи комісій щодо встановлення ступеня ви ни потерпілих підтверджує, що формалізму комплектуван ні комісій, відсутність спеціальної підготовки членів комісій, порушення принципу рівного представництва призводять до однозначного рішення. Практично за кожним нещас ним випадком звинувачується сам потерпілий. Наприклад, на шахті «Росія» ДП «Селидіввугілля» в усіх нещасних ви падках, які сталися в 2003 р., комісія визнала вину потер

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

пілих у розмірі не менше ніж 50%! Недалеко від цього шаблону відійшли і на інших вуглевидобувних підприємст вах області. Хіба подібні обставини можуть залишатися поза увагою профспілок! Особливої розмови, а головне, контролю, вимагає си туація з професійними захворюваннями, які становлять 48% від загальної кількості потерпілих на виробництві. Ди наміка тут стрімка: в 2001 р. зареєстровано 1774 випад ки; в 2002 р. — уже 3485 випадків! При цьому більшість профзахворювань (95%) виявлено у працівників вугільної промисловості. На тисячу гірників зареєстровано 6 захво рювань, що в 20 разів більше, ніж у металургії, і в 60 ра зів — ніж у машинобудуванні. А найвищий рівень профзахворюваності зареєстрова но на шахтах Горлівки та Дзержинська, що, звичайно ж, пов'язано з умовами, в яких працюють гірники на пластах з крутим падінням і вийманням вугілля за допомогою відбійно го молотка. Адже не випадково на перше місце тут «ви йшла» вібраційна хвороба (50% від загальної кількості проф захворювань на тутешніх шахтах). Справа в тому, що вибій никам доводиться працювати відбійними молотками, які яв но перевищують гранично допустимі норми вібрації. При цьому працівників не забезпечено засобами індивідуально го захисту, в першу черг/ — антивібраційними рукавицями. Питання про професійні захворювання за ініціативи профспілки розглядалося на засіданні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення при облдерж адміністрації. Як наслідок — виділено кошти для розробки таких рукавиць у МакНДІ. Головним механізмом регулювання відносин між пра цівником і роботодавцем, у тому числі в питаннях охоро ни праці, є колективний договір. Тут профспілкам вдалося добитися помітних результатів. Якщо всього на підприємст вах області діє понад 6 тис. колективних договорів, то стовідсоткове охоплення досягнуто в закладах освіти, на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, в маши нобудуванні. Досвід кращих профспілкових організацій має бути поширений на інші. На пленумі пролунала приголомшлива інформація: у 2003 р. в області виявлено понад 300 тис. випадків пору шень умов праці, що свідчить про масове недотримання роботодавцями законодавчих і нормативних актів з охорони праці. Особливо часто ігноруються галузеві нор ми забезпечення працівників індивідуальними та колектив ними засобами захисту. Так, на шахті «Росія» ДП «Сели діввугілля» впродовж 12 років не виконується внесене до колективного договору положення про забезпечення 313. І в 2003 р. для більш як 2 тис. осіб тут не придбано жодно го комплекту спецодягу, жодної пари спецвзуття. Всього на 10% забезпечено підземних робітників пилозахисними фільтрами і на 50% — респіраторами. А за придбані са мими гірниками засоби індивідуального захисту гроші ке рівництво шахти не повертає. Аналогічний стан і на ряді ін ших підприємств, причому не тільки вуглевидобувних, але й в АПК, металургії... Через неповороткість профспілок не відшкодовуються працівникам і гроші, сплачені ними за проходження мед оглядів. Пункт про це найчастіше навіть не включається до колективних договорів. А працівники і не підозрюють, що ці їхні витрати підлягають відшкодуванню. Особливе занепокоєння учасників пленуму викликало становище з охороною праці в реформованому сільсько

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

господарському комплексі, де на новостворених підпри ємствах, у першу чергу фермерських, нерідко відсутні служби охорони праці, немає і профспілкових організацій. Хто ж подбає про людей, які працюють тут, а також на ма лих і приватних підприємствах? «Громадський, профспілковий контроль,— підкреслив наприкінці В. Хара,— сьогодні малоефективний». Основна причина цього — відсутність послідовної, цілеспрямованої щоденної роботи. Надані для цього законодавчі права повною мірою профспілками не використовуються. Реаль ний і дієвий контроль за роботодавцями не здійснюється. Н а думку учасників пленуму, щоб виправити існуюче становище, треба почати з правильного добору людей, які будуть займатися цією проблемою, а також з навчан ня їх норм і правил охорони праці, трудового законо давства. Для координації всієї цієї роботи при обласній раді профспілок вирішено створити Центр з охорони праці. Основним його завданням буде встановлення тісних кон тактів з первинними профспілковими організаціями, галу зевими радами і комітетами, надання їм методичної та практичної підтримки в оцінці умов і стану безпеки праці на підприємствах, окремих дільницях, в цехах, на конкрет них робочих місцях. Центр буде консультувати, сприяти в організації ефективного громадського контролю за до держанням роботодавцями вимог законодавства і норма тивних документів з охорони праці, розглядати заяви та

О ХО РО НА ПРАЦІ ТА П РО ФС П ІЛ КИ скарги, пов'язані з цими питаннями. В перспективі — про ведення незалежних розслідувань нещасних випадків, смерті на виробництві. Центр буде також представляти ін тереси працівників під час розгляду їхніх справ у суді та ін ших правоохоронних органах. Для роботи в Центрі запрошуються найкваліфікованіші спеціалісти, здатні брати участь у комісіях з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів, буді вель і споруд, у проведенні незалежних експертиз на їх відповідність нормам безпеки. Таким чином профспілки зможуть більш ефективно реалізувати свої статутні права в галузі охорони праці та здоров'я, в захисті соціальних прав потерпілих. Для створення на підприємствах області безпечних і здорових умов праці, зазначалося на пленумі, багато чо го зроблено, робиться, але ще більше треба зробити. І в цьому питанні профспілки ще не сказали свого вагомого слова. Школою комунізму вони, як відомо, не стали, а от дійти до кожного працівника і таким чином перетворитися на школу безпеки,— профспілки як наймасовіша і найвпливовіша організація можуть і просто зобов'язані. Г. Щ У РО В , наш власкор НАВЧАННЯ

Криж не втомлюється ш укати нові форми і методи роботи. Серед н их — подача і втілення у ж ит т я ідеї регіональних кабінетів охорони праці. Першою «ластівкою» цього нововведення став Бахчисарайський район. Тамтешньому кабінету охорони праці вж е більше року. Час підбивати підсумки. Які вони? Слово — начальнику відділу охорони праці Міністерства праці та соціального за хист у Автономної Республіки Крим В. ПІДДУБНОМУ.

о спонукало нас до створення та ких кабінетів? Бажання залучити до активної участі в роботі з охо рони праці периферію, особливо сіль ську глибинку, де після розпаду колгос пів і радгоспів, роздержавлення об'єк тів комунальної власності піднялися ма

ленькі приватні господарства, що рік у рік дають нам левову частку нещасних випадків. Багаторічний аналіз травма тизму навертає нас до одного і того са мого висновку: 80% нещасть зумовлені перш за все людським фактором, який включає правову неграмотність як по

терпілих, так і їхніх безпосередніх керів ників чи напарників по роботі. Отож просвіта в галузі охорони праці бук вально всіх учасників виробництва дав но на часі. Як ЇЇ організувати? Якщо те чи інше порівняно велике підприємство ще в змозі навчити хоча б

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

свого спеціаліста з охорони праці в навчально-методичному центрі, то яко мусь сільському ВАТ чи фермерському господарству, як кажуть, «не до жиру...» А про методичне, цілеспрямоване нав чання рядових виконавців нема й мови. Та чи тільки рядових? Ряд нещасних ви падків прямо й опосередковано зумов лений елементарною неграмотністю перших керівників підприємств стосов но питань охорони праці. Бо, знову ж таки, оплатити навчання «на стороні» чи розжитися власною навчальною ба зою по кишені лише окремим госпо дарствам. Разом з тим є чимало виробничих одиниць, яким, скажемо прямо, нема сенсу затівати власний всеобуч з пи тань охорони праці. Вигідніше і доціль ніше взяти весь трудовий колектив у складі 5—6, а то й менше осіб, та й по вести їх у регіональний кабінет охорони праці. Отак реальний стан справ і під штовхнув нас до нововведення. Сьогод ні повною мірою воно оформлене і працює у Бахчисарайському районі, де райдержадміністрація на чолі з В. Ци ганським енергійно підтримала нашу ідею і забезпечила її втілення у життя. Яка віддача? Так, на сьогодні регіональним кабі нетом охорони праці скористалися 47 підприємств, 29 організацій, 22 устано ви. Загалом його відвідали практично всі місцеві спеціалісти з охорони праці. За рік консультативно-методичнудопо могу одержала 461 фізична і юридична особа, куди входять посадові особи і спеціалісти охорони праці, фермери, керівники підприємств малого і серед нього бізнесу. Проводиться методична робота з сільськими головами. На базі кабінету проведено 4 семінари, 2 на ради. Прочитано 35 лекцій, відбулося 8 практикумів. І це закономірно. Кабінет обладнаний комп'ютерами, має відео теку, багато різноманітної різногалузевої нормативної літератури з охорони праці, плакати, стенди. Облаштовується тематичний стенд із засобами індиві дуального захисту, завдяки чому люди ну можна навчити практичних навичок самозахисту і перевірити якість засво єння матеріалу. Керує кабінетом на чальник відділу охорони праці Бахчиса райського управління праці та соціаль ного захисту населення С. Мащенко, за плечима якого досвід роботи у сфе рі охорони праці з 1988 р. Активно працює Сімферопольський міський методичний кабінет. Найближ чим часом ще у чотирьох районах рес публіки почнуть працювати такі кабіне ти охорони праці, а на кінець поточно го року плануємо мати 14 кабінетів. Вважаємо, не зайве повідомити чи тачам загальні засади організації кабі нету охорони праці. Що ми зробили у першу чергу? На основі Типового положення про кабінет

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

охорони праці (ДНАОП 0.00-4.29-97) розробили своє відповідне Положення та визначили основні завдання, поря док і організацію роботи кабінету охо рони праці на рівні республіки, міста, району.

Що стосується завдань, то пріори тетні серед них — надання організацій ної та методичної допомоги державним підприємствам, а також підприємствам недержавних форм власності у навчан ні працівників з питань охорони праці, пропаганда безпечних і нешкідливих умов праці, позитивного досвіду щодо профілактики аварій, виробничого травматизму, профзахворювань. Крім того, регіональний кабінет охорони праці надає методичну допо могу кабінетам охорони праці підпри ємств, організує серед останніх конкурси-огляди, забезпечує їх необхідними засобами навчання, робить аналіз не виробничого травматизму, шукає шля хи щодо його запобігання. Потрібно підкреслити: кожен кабі нет розташовуватимемо в окремому приміщенні, оснащуватимемо залежно від специфіки економічної діяльності ра йону чи міста. Площа кабінету зале жить від чисельності населення. Чи плануємо роботу кабінету охо рони праці? Обов'язково. Є перспек тивний план, який затверджують керів ники органів виконавчої влади й місце вого самоврядування. Це для того, щоб ліва і права рука були у «курсі справи» й діяли заодно. Ці ж керівники мусять пі дібрати відповідального за кабінет та контролювати його роботу. Головне, щоб така особа мала відповідну про фесійну підготовку і пройшла навчання, перевірку знань з питань охорони пра ці та безпечної життєдіяльності. І, зви чайно, щоб у неї були педагогічна жил ка, достатній життєвий досвід, знання психології, справжній інтерес до люди ни, її проблем.

Хочу відзначити ще одну позитивну рису нововведення: воно об'єднує зу силля трьох близьких за змістом роботи структур: відділу охорони праці Мініс терства праці та соціального захисту, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та теруправління Держнаглядохоронпраці по АР Крим і м. Севас тополю. Окремо слід сказати про роль Кримського ЕТЦ, який послідовно й від повідально впроваджує політику у сфе рі охорони праці в регіоні, підтримує зу силля виконавчої влади. Не випадково ЕТЦ залучено до реалізації республі канської програми поліпшення умов праці та профілактики невиробничого травматизму. Скажімо, торік він освоїв кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, на які організував добре оснащену пе ресувну лабораторію охорони праці, що буде досліджувати умови праці на робочих місцях підприємств. Сьогодні ЕТЦ контролює оснащення регіональ них кабінетів охорони праці норматив но-правовими документами, технічними та іншими засобами навчання. Не виключено, що якась область за хоче скористатися нашим досвідом. Будь ласка! Запитуйте, приїжджайте, все покажемо і розкажемо. Аби тільки на користь справі та людям. Якщо наші колеги з інших регіонів України мають подібний досвід, хотіло ся б ознайомитися з ним на сторінках журналу «Охорона праці». Від редакції У березні 2004 р. В. Піддубному ви повнилося 60 років. Інженер-електрик за фахом, він майже 10 років пропра цював у енергетичній галузі України, а з 1978 р. справою його життя стала охорона праці. Працював у технічній інспекції праці ЦК профспілки працівни ків сільського господарства Криму, в теруправлінні Держнаглядохоронпраці, а останні 10 років — у Міністерстві праці та соціального захисту Автономної Рес публіки Крим. Нагороджений відзна кою Держнаглядохоронпраці України «За доблесну службу». 26 років, відданих охороні праці, не пройшли марно. Завдяки його наполег ливій, сумлінній праці було збережено чиєсь життя та здоров'я, зменшено кіль кість вдів і сиріт... Поздоровляємо Вячеслава Петро вича з ювілеєм, бажаємо довгих років життя, міцного здоров'я та нових успіхів у подальшій роботі. На знімках: слухачі у кабінеті охорони праці Бахчисарайського району; начальник відділу охорони праці Міністерства праці та соціального захисту АР Крим В. Піддубний. Фото С. М А Щ ЕН КА

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

П РО Ш У СЛОВА

Ш Р Ф ІВ Ш Ш Ш Нині робота з охорони праці, як і інші сфери діяльності, перебуває на більшості підприєм ст в України у затяжному кризовому стані. Альтернативи виведенню її з кризи не існує. Але ж здоров'я та ж ит т я людини згідно із Законом «Про охорону праці» посідають перше місце і є пріоритетом державної політики в сфері охорони праці. Тому всю увагу необхідно зосередити на пошуку ефективних шляхів виведення охорони праці з цього стану.

а мій погляд, у першу чергу з усієї різноманітності проблем слід звернути увагу на чотири най важливіші: регламентована поведін ка працівників; нормальний технічний стан засобів виробництва; засоби за хисту працюючих; фінансування. Звичайно, в Україні є підприєм ства, на яких вирішено в необхідному обсязі вищезгадані проблеми, досяг нено високого технічного рівня ви робництва, забезпечено безпеку працівників, налагоджено профілак тичну роботу щодо запобігання не щасним випадкам та професійним захворюванням, забезпечено фінан сування заходів щодо підвищення до сягнутого рівня безпеки, умов праці, гігієни та виробничого середовища. Є такі підприємства і у водопровідно-каналізаційному господарстві. Проте це швидше за все приємний виняток, ніж правило. Такий благопо лучний стан складається в тих населе них пунктах, у яких платоспроможні споживачі послуг водопровідно-кана лізаційного господарства є і серед підприємств, організацій, і серед на селення. Основна роль у забезпеченні безпеки працюючих, безумовно, на лежить людині. Від дії або бездіяль ності всіх учасників виробництва (від роботодавця до робітника) вирішаль ною мірою залежить стан охорони праці. Як свідчить аналіз причин не щасних випадків, не менш як 80% їх відбувається через порушення вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці робітниками, керівниками робіт і роботодавцями, і лише близько 20% — з причин техніч ного характеру. Щ об суттєво вплинути на значне

3. Зам. № 04-3423

зменшення згаданих 80% нещасних для посадових осіб і спеціалістів (ро випадків, необхідно чітко регламенту бочі — для робітників), з охорони пра ці для професій (за видами робіт) та вати поведінку працівників у процесі експлуатаційні. Вони розробляються трудової діяльності, навчити їх свідо відповідно до Довідників кваліфікацій мо виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці і створити такий них характеристик, Положення про механізм контролю, за якого відступи розробку інструкцій з охорони праці від правил безпеки стали б неможли та відповідних Правил технічної екс вими. плуатації, і до всіх цих інструкцій вклю У посадових інструкціях посадових чаються вимоги з питань охорони осіб і в робочих інструкціях робітни праці, що призводить до неминучого повторення цих вимог, а це, у свою ків відповідно до Положення про сис тему управління охороною праці пе чергу, не сприяє якісній розробці інст редбачаються всі обов’язки з охоро рукцій і повному їх виконанню. ни праці, які повинні сумлінно і повВимоги законодавчих і норматив ною мірою виконуватися. Не випад но-правових актів з охорони праці повинні додержуватися в процесі ви ково в ст. 14 Закону «Про охорону конання вимог перелічених видів інст праці» до обов'язків працівників рукцій. А оскільки вимоги з охорони включено вимогу «дбати про особис ту безпеку і здоров'я, а також про праці викладено в усіх трьох інструк безпеку і здоров’я оточуючих людей у ціях, то їх виконання об'єктивно вия виться неповним. Крім того, інструкції процесі виконання будь-яких робіт чи розробляються експлуатаційним пер під час перебування на території під приємства». Неу хильне виконання Неухильне виконання вимог вимог законодав законодавчих і нормативно-правових чих і нормативноактів з охорони праці повинно стати правових актів з для працівників правилом без винятку. охорони праці повинно стати для працівників правилом без винятку, всі соналом, який під час первинної їх вимоги в них є рівнозначними, і нада розробки ще не володіє необхідним вати якому-небудь з них перевагу або обсягом знань та досвідом. Розроб ставитися до них зневажливо недо ники ж проектної документації володі пустимо. ють добрими теоретичними знання На жаль, на практиці поки що все ми, досвідом експлуатації дослідниць відбувається по-іншому. Причиною ких установок і достатнім обсягом на цього до деякої міри є і наш націо уково-технічної інформації. нальний менталітет. Щоб змінити та Тому, на мій погляд, до норматив ке становище, необхідно вжити дієвих них актів з проектування виробництв заходів щодо регламентації дій пра і об'єктів необхідно внести вимоги щодо розробки проектних рішень цівників у встановлених межах. про організацію робочих місць і чи На підприємствах для працівників діють три види інструкцій — посадові сельність працюючих з урахуванням

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ливості, потрібно забезпечити пра вимог нормативних актів з охорони ментів і матеріалів. Наявність цих ка цюючих надійними, зручними та ефек праці, а на стадії налагодження та натів, мотузок і шнурів у люці і само введення виробництв і об'єктів в екс тивними засобами індивідуального та му колодязі створює великі незруч колективного захисту. Це питання та плуатацію — щодо розробки нала ності в роботі, а іноді підштовхує пра кож повинно бути вирішено на етапі годжувальними організаціями, пра цівників до незастосування захисних проектування. Застосування працю цівники яких володіють достатніми засобів, що може призвести до тра ючими засобів захисту повинно пе гічних наслідків. знаннями про майбутню експлуата редбачатися тільки в тих випадках, ко цію виробництв і об'єктів, що вводять Для вирішення цієї проблеми не ся, всіх необхідних інструкцій для кож обхідно організувати розробку і ви ли технічно неможливо забезпечити захист за рахунок застосування конст ного робочого місця. При цьому всі робництво ефективних, зручних і не руктивних елементів засобів вироб види інструкцій треба об'єднати в од дорогих засобів індивідуального за хисту для роботи в утруднених умовах ну, в якій у необхідній послідовності в ництва. У водопровідно-каналізацій у загазованому середовищі заглиб процесі підготовки, виконання (екс них господарствах застосовуються плуатації) та закінчення робіт виклас різноманітні колективні та індивіду лених приміщень обмеженого прос ти вимоги з охорони праці, а до По альні засоби захисту, прилади та тору. Наприклад, фільтруючих проти ложення про навчання з питань охо газів і респіраторів для захисту від га пристрої безпеки: протигази, респі зовиділень із стічних вод, портативних рони праці ввести вимоги про нав ратори, запобіжні та рятувальні поя чання і перевірку знання цієї єдиної си, каски, спецодяг і спецвзуття, елекгазосигналізаторів і газоаналізато інструкції та передбачити порядок трозахисні засоби, ручні вентилято рів, а також ручних вентиляторів для вентиляції заглиблених приміщень об контролю її виконання. Досвід орга ри, прилади газового контролю то меженого простору. нізації такого контролю вже є — що. Проте необхідні ефективні захис Для забезпечення застосування наприклад, відривні талони, журнали ні засоби для виконання окремих засобів захисту необхідно організу контролю тощо. видів робіт з підвищеною небезпекою вати навчання і безперервні трену У зв'язку з тим, що нормальний в Україні або поки ще не розроблені, вання працівників з метою оволодіння технічний стан сучасних засобів ви або вони просто не виробляються, умінням користуватися захисними за робництва виключає дію на працю або недостатньо якісні. Наприклад, собами, які застосовуються в надзви ючих небезпечних і шкідливих вироб для виконання робіт у заглиблених чайних ситуаціях і екстре ничих факторів або значною мальних умовах. Певні відо мірою знижує їх вплив, то ціл Необхідно організувати розробку мості про це є в інструкціях з ком очевидно, що без висо і виробництво ефективних, зручних і охорони праці у розділах кого технічного рівня вироб ництва повну безпеку працю недорогих засобів індивідуального захисту «Загальні положення» і «Ви ючих забезпечити не вдас для роботи в утруднених умовах у загазо- моги безпеки в аварійних си ваному середовищі заглиблених туаціях», але їх у вищезгада ться. Вирішення цієї пробле приміщень обмеженого простору. них умовах недостатньо. То ми залежить як від якості му було б не зайвим ввести проектної документації, так і приміщеннях обмеженого простору до інструкції для робочих місць (нині — від технічного рівня закладених у ній (колодязях, камерах, каналізаційних поки що до інструкцій з охорони пра засобів виробництва і технологічних насосних станціях тощо). До них на ці) окремий розділ «Засоби захисту і процесів. лежать електроручні та ручні венти порядок їх використання», в якому Нині в Україні більша частина ос лятори, фільтруючі та ізолюючі про докладно викласти необхідні відомос новних виробничих фондів експлуату тигази, прилади і пристрої газового ті про засоби захисту, які застосову ється «до зносу», вже зношена чи мо контролю та страхувальні пристосу ються на даному робочому місці, по рально застаріла. Назріла нагальна вання. рядок і методи їх ефективного вико необхідність їх заміни та удоскона Істотні недоліки є в забезпеченні ристання, а також необхідність і періо лення. Цю проблему можна було б безпеки під час виконання робіт у ко дичність практичних занять і трену вирішити за рахунок залучення нау лодязях і камерах на мережах водовань щодо їх використання. кових кадрів до розробки нових, відведення. Застосовувані ізолюючі Для успішного вирішення згаданих більш досконалих зразків засобу ви протигази дають змогу працювати в на початку статті перших трьох проб робництва і повного використання них не більше ніж 10 хв і на глибині не лем необхідно паралельно вирішува внутрішніх можливостей, імпортуючи більше ніж 10 м (через обмежену (до ти і четверту — фінансування. Які б не їх тільки за відсутності можливостей 12 м) довжину шланга). 10 хв ледь вис застосовувалися жорсткі заходи до виробництва і створення нової техні тачає на спуск та піднімання працю порушників законодавства, без вирі ки в країні, а також забезпечити їх ючих, не кажучи вже про виконання шення фінансових питань істотних нормальний технічний стан у процесі якоїсь роботи, наприклад, ревізії та змін на краще в сфері охорони праці експлуатації. Винаходити тут велоси регулювання запірно-регулюючої ар не станеться. На початку 90-х років пед немає потреби. матури, її ремонту або заміни ущіль Безпосередньо на підприємствах минулого століття фінансування охо нювачів. Крім протигазу ПШ-1 пара варто забезпечити функціонування рони праці на більш-менш достатньо лельно через люк обмежених розмі системи планово-запобіжних ремон му рівні вирішувалося за рахунок рів (діаметром 660 мм) опускається фондів охорони праці. Проте цей сук тів (ПЗР), створення необхідних запа для газового контролю лампа ЛБВК сів вузлів, деталей і матеріалів відпо було підрубано прийняттям у 1997 р. на мотузці (шнурі) або датчик з кабе змін до Закону «Про систему оподат відно до діючого галузевого Поло лем від газосигналізатора, а також кування», якими було встановлено не ження про ПЗР. страхувальний канат від рятувально У тих випадках, коли дію небезпеч обов'язкове перерахування коштів до го пояса і мотузка від пристосування фондів охорони праці. них і шкідливих виробничих факторів для опускання та піднімання інстру на працюючих виключити немає мож Зараз на більшості підприємств

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

господарських проблем накопичило ся і продовжує накопичуватися нас тільки багато, що заходи з охорони праці відходять на другий план самі собою. Утворюється так зване зам кнуте коло. Щоб забезпечити безпе ку працюючих, провести медогляди (число і ціна їх усе зростають), атеста цію і раціоналізацію робочих місць, придбати необхідні засоби захисту та прилади безпеки, виконати технічні заходи щодо безпеки, провести про філактичні випробування устаткуван ня, пристроїв, інструменту і засобів захисту із залученням спеціалізова них організацій (права підприємств у

рення на підприємствах страхового рахунку, на який автоматично через банки зараховувалися б кошти за встановленими процентними ставка ми від коштів, що надходять на розра хункові рахунки підприємств. Крім то го, до фінансування охорони праці необхідно більш широко залучати іс нуючий з 01.04.2001 р. Фонд соціаль ного страхування від нещасних ви падків на виробництві та професійних захворювань, одним з найголовніших завдань якого саме і є профілактика виробничого травматизму. С тво р ен н я Фонду, на жаль, Які б не застосовувалися жорсткі поки що не вип заходи до порушників законодавства, равдало споді без вирішення фінансових питань вань на істотне підвищення без істотних змін на краще в сфері пеки виробниц охорони праці не станеться. тва. Це ледве ви рішує тільки одне цьому все обмежуються) і, нарешті, завдання — відшкодування шкоди по придбати дуже дорогу нормативну лі терпілим. А для тих підприємств, на тературу, необхідно спочатку одер яких, на щастя, незначна кількість не жати від виробництва прибуток. Його щасних випадків і професійних захво ж дати може тільки нормально пра рювань (серед них і водопровідно-ка цююче виробництво, на що й необ налізаційні господарства), створення хідно в першу чергу спрямувати наяв Фонду і встановлення збільшених ні кошти. Звичайно, для покриття нес розмірів страхових тарифів призвело тачі коштів можна брати кредити. Але сьогодні до зниження можливостей кредити необхідно своєчасно повер фінансування охорони праці. На від тати, та ще й з чималими за сьогод шкодування шкоди потерпілим вико нішніми мірками процентними ставка ристовується незначна частина кош ми. Крім того, кредити можна одер тів, які перераховуються Фонду, а ін жати тільки під гарантовані доходи. А ші заходи з охорони праці не фінан якщо врахувати, що підприємства та суються або фінансуються в незнач організації водопровідно-каналіза них обсягах. Тому більша частина ційного господарства збиткові, бо та коштів, що перераховуються Фонду рифи на послуги, які надаються, ниж згаданими підприємствами, викорис чі від їх собівартості, а рівень оплати товується фактично на вирішення послуг недостатній, то шляхи кредиту проблем інших підприємств. Очевид вання ведуть у кращому випадку до но, було б справедливо за результа збільшення збитків та погіршення фі тами року підбивати підсумки вико нансового стану, а в гіршому — до ристання перерахованих Фонду кош банкрутства. Але ж цього допустити тів, і суму, яка залишилася після від не можна, тому що без нормально шкодування шкоди потерпілим і вит працюючих водопровідно-каналіза рат на утримання Фонду, по кожному ційних господарств жоден населений конкретному підприємству викорис пункт обійтися не може. товувати на фінансування заходів з Відома приказка «Без води — ні охорони праці цього підприємства туди і ні сюди» залишається актуаль або повернути, а на майбутній період ною. Переходити на водовозки якось зменшити розмір внесків. і не сучасно, хоча в деяких випадках Тепер у засобах масової інфор буває і таке. мації, особливо місцевих, обговорю З наведених аргументів виходить, ються й інші шляхи поліпшення фінан що вирішення фінансової проблеми в сового стану водопровідно-каналіза охороні праці потребує нестандарт ційних та інших житлово-комунальних ного, але адекватного до станови господарств за рахунок їх приватиза ща, яке складається, підходу. Таким ції та створення так званих кондоміні підходом могло б бути повернення до умів. Проте приватним і колективним вже перевірених практикою фондів з житлово-комунальним структурам для охорони праці підприємств або ство

з*

П РО Ш У СЛОВА оплати послуг водопровідно-каналі заційних господарств також потрібні будуть кошти. А де вони їх візьмуть? Звичайно, у тих-таки платників з об меженими можливостями. Тобто якщо з миру по нитці, то сорочка — тільки одному багатому, а інші так і зали шаться бідними. Зрозуміло, кошти ніз відки не візьмуться. Очевидно, що не обхідно вирішувати питання про нор мальну платоспроможність спожива чів послуг і в першу чергу — населен ня. А для цього населення повинно мати достатні доходи, які працюючі одержують через зарплату, а пенсіо нери — у вигляді пенсій. Виходячи з вищевикладеного, можна припустити, що для виведення охорони праці з кризового стану не обхідно: розробити і ввести в дію Поло ження про розробку інструкцій для робочих місць замість трьох видів ни ні діючих інструкцій, які забезпечують регламентовану поведінку працівни ків; в інструкціях для робочих місць пе редбачити окремий розділ «Засоби захисту і порядок їх використання»; відродити та забезпечити у повно му обсязі функціонування системи планово-запобіжних ремонтів засо бів виробництва; організувати розробку еф ек тивних індивідуальних засо бів з а хисту працівників і їх виробництво в Україні; створити на підприємствах стра хові фонди (рахунки) для фінансуван ня охорони праці; залучати Фонд соціального стра хування від нещасних випадків на ви робництві до фінансування заходів з охорони праці та розробити норма тивний акт про підбиття підсумків вит рат перерахованих Фонду коштів по кожному підприємству для повернен ня підприємству або доплати Фонду за кожний рік; до будівельних норм і правил включити вимоги стосовно розробки проектних рішень щодо захисних за собів працюючих, організації робо чих місць та визначення чисельності працівників з урахуванням вимог з охорони праці, а також розробки інст рукцій для робочих місць налагоджу вальними організаціями за участі експлуатаційного персоналу.

В. П АЛЬН А, начальник відділу охорони праці ОКП «Компанія «Луганськвода»

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЩ

ТРИБУНА ДЕРЖІНСПЕКТОРА_____________________________________________

ПОТРІБНЕ ОДНОЗНАЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Б А З О В И Х ТЕРМІНІВ

ермін «робота на висоті» В афоризмі Козьми Пруткова недостатніми умовами поняття «роботи на висоті». Згідно з широко використовується в ст верджуєт ься, що багато речей нам ГОСТ 12.4.059-89 «Огражде нормативних актах Держне зрозумілі не тому, що наші поняття ния предохранительные инвен наглядохоронпраці, М ін іс слабкі, але тому, що ці речі не входять у тарные. Общие технические ус терства охорони здоров'я та Держбуду. Але, як свідчить ана коло наших понять. Формування та ловия» огородженнями, що запо ліз, єдиного достовірного виз розвиток знань у будь-якій галузі ба- бігають падінню з висоти, є тіль начення цього терміну у норма зується на т ермінах (понят т ях), які ки захисні (страхувальні) огород ження, а сигнальні огородження, тивній літературі не існує. сприяю т ь достовірному розумінню що установлюються на відстані У наказі М О З СРСР від того чи іншого процесу. Терміни галу- не менше 2 м від межі перепаду 19.09.89 р. № 555, п. 11, додат зі формуються під впливом її специфі- по висоті, не виконують захисних ки 1, 2 «Про удосконалення ки, подальшого розвитку знань цієї і функцій. Крім того, згідно з системи медичних оглядів пра цівників і водіїв індивідуальних сум іж н их галузей. Різні тлумачення п. 15.2 СНиП 111-4-80* «Техника транспортних засобів» термін одного й того ж терміну зменшують безопасности в строительстве» (ДНАОП 0.07-1.01-80) та п. 2.2 «робота на висоті» визначений інформативність та збільшують ГОСТ 12.3.040-86 «Работы як робота, яку виконують на ви су б' єктивність знань. соті 1,5 м і більше від поверхні кровельные и гидроизоляцион Терміни у галузі охорони праці були ные. Требования безопасности» грунту, перекриття або робочо сформовані у XX ст. і в Україні закріп- незалежно від наявності огород го настилу, над яким виконують ження під час виконання робіт на ся роботи з монтажних присто лені ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. сувань або безпосередньо з Терміни та визначення. Основні по- висоті при куті нахилу поверхні елементів конструкцій, облад няття». Але частина базових т ермі- перекриття (покрівлі) понад 20° робітник повинен використову нання, машин і механізмів, під нів, які постійно використовуються в вати запобіжний пояс. Необхід час їх улаштування, експлуата нормативній літературі, залишилась но відмітити і невизначеність ве ції, монтажу і ремонту. однозначно не визначеною. Особливо личини кута нахилу, починаючи з У п. 1.2 «Правил безпечної чітко проявляються прот иріччя у якого поверхня вважається похи експлуатації електроустановок споживачів» (ДНАОП 0.00визначенні терміну «робота на висо- лою. Так, у нормативному акті 1.21-98) та розділі 3 «Правил ті», класифікації видів аварій, норм Держбуду ДБН В.2.2.-9-99 «Гро мадські будинки і споруди. О с безпечної роботи з інструмен ручного піднімання та перенесення новні положення» у п. 6.10 похи том та пристроями» (ДНАОП вантажів чоловіками, інш их термінів і лою поверхнею перекриття (на 1.1.10-1.04-01) визначено, що нормативів. приклад, покрівлі) вважається по це роботи, які виконуються на верхня з кутом нахилу понад 12°. висоті 1,3 м і більше від повер неогороджених перепадів по висоті Таким чином, ознаками п о н я т тя хні грунту, перекриттів або робочого понад 1,3 м. Згідно з ДНАОП 0.00«робота на висоті» є кон'юнктивне настилу (хоча у п. 5.2.2 «Правил без 5.28-03 основними засобами захисту поєднання ознак: виконання робіт на печної роботи з інструментом і при від падіння з висоти є запобіжні ого висоті 1,3 м і більше від поверхні грун стосуваннями» (НАОП 1.1.10-1.04-85) родження, запобіжний пояс та стра ту, перекриття або робочого настилу; вказано на іншу ознаку роботи на ви хувальний канат. виконання робіт на відстані менше соті — відстань менше ніж 2 м від ме Таким чином, є три основні ознаки ніж 2 м від межі перепаду по висоті; жі перепаду по висоті). В іншому нор поняття «робота на висоті»: 1) вико відсутність захисного (страхувально мативному акті Держнаглядохороннання роботи на висоті 1,3 м і більше го) огородження або наявність похи праці — «Інструкції з охорони праці від поверхні грунту, перекриття або лої поверхні грунту, перекриття або під час виконання робіт на висоті з ви робочого настилу; 2) виконання робіт робочого настилу. Кут нахилу, що користанням спеціальних страхуваль на відстані менше ніж 2 м від межі пе встановлює межу похилої поверхні, них засобів» (ДНАОП 0.00-5.28-03) репаду по висоті; 3) відсутність на міс повинен бути однозначно визначе (п. 1.3) «робота на висоті» — робота, ці виконання робіт огородження. ний у міжгалузевому нормативному під час виконання якої робітник пере Вказані ознаки є необхідними, але буває на відстані менше ніж 2 м від акті. Крім того, у пояснювальній час-

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

тині визначення поняття «робота на висоті» не повинно взагалі викорис товуватись слово «висота», оскільки виходить щось подібне визначенню «молоко — це молочний продукт». Слово «висота» у пояснювальній час тині визначення можна замінити, на приклад, синонімом — «відстань по вертикалі», а «перепад по висоті» — «перепад по вертикалі». Згідно з розділом З ДНАОП 1.1.10-1.04-01 тап. 1.3 ДНАОП 0.005.28-03 верхолазні роботи є одним з видів робіт на висоті і вважаються роботами, які виконуються безпосе редньо з елементів конструкцій та об ладнання (у тому числі пристроїв, ма шин і механізмів) на висоті 5 м і біль ше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу. Необхідно відмітити, що до Реєс тру ДНАОП внесено ОСТ 110.04-86 «Работьі на вьісоте. Требования безопасности» (НАОП 6.1.00-2.13-86). Хоча в ньому відсутнє визначення по няття «робота на висоті», але в пп.1.2, 5.2, 5.4 вказується на окремі ознаки: робота на висоті 1,3 м і біль ше; виконання робіт на відстані мен ше ніж 2 м від межі перепаду по висо ті; відсутність огородження. Цей нор мативний акт поширюється на будівельно-монтажні роботи і спеціальні види робіт, які виконуються на висоті в процесі монтажу збірних конструк цій великопанельних житлових будин ків, що споруджуються в районах Да лекого Сходу і Забайкалля. Згідно з п. 5.4 цього нормативного акта вима гається огородження робочих місць і проходів до них, розташованих на від стані понад 2 м від межі перепаду по висоті 1,3 м і більше тільки сигнальним огородженням по ГОСТ 23407—78. Цей нормативний акт з охорони пра ці доцільно вилучити з Реєстру або вважати таким, що втратив чинність, о скіл ьки він ф актично д ублю є Д Н А О П 0.07-1.01-80. Розглянемо чинну класифікацію аварій. Нормативний акт Держбуду ДБН В. 1.2-1-96 «Положення про роз слідування причин аварій (обрушень) будівель, споруд, їх частин та конст руктивних елементів» (п. 1.3) залеж но від тяжкості наслідків і масштабів поділяє аварії на І та II категорії. О з наками аварії І категорії є: загибель 5 чи більше осіб, загроза життю та здо ров'ю робітників підприємства (будів ництва), а також населення, що меш кає поблизу підприємства (будівниц

тва), загроза забруднення навколиш нього середовища навколо підпри ємства (будівництва), обрушення ос новних конструкцій об'єкта в цілому або значної його частини, зупинка роботи підприємства (будівництва) на 1 добу і більше. Ознаками аварії II категорії є: за гибель до 5 осіб, загроза життю та здоров'ю робітників цеху (виробничої дільниці), обрушення конструкції та час тини об'єкта, зупинка роботи цеху (виробничої дільниці) на 1 зміну і більше. Нормативний акт Держнаглядохоронпраці (ДНАОП 0.00-4.03-01) «По ложення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (п. 83) поділяє аварії також на дві категорії. Ознаками аварії І категорії є: загибель 5 (трав мування 10) і більше осіб, викид не безпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства, збіль шення концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природно му середовищі більш як у 10 разів, зруйнування будівель, споруд чи ос новних конструкцій об'єкта, що ство рило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підпри ємства чи населення. Ознаками ава рії II категорії є: загибель до 5 (трав мування від 4 до 10) осіб, зруйнуван ня будівель, споруд чи основних конст рукцій об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 осіб і більше. У той же час інший нормативний акт Держнаглядохоронпраці — ДНАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та лікві дації аварійних ситуацій і аварій» (п. 4.3) аварії поділяє на три рівні. Ава рія рівня «А» характеризується розвит ком аварії в межах одного виробниц тва (цеху, відділення, виробничої діль ниці), яке є структурним підрозділом підприємства. Аварія рівня «Б» харак теризується переходом за межі струк турного підрозділу і розвитком її в ме жах підприємства. Аварія рівня «В» характеризується розвитком і пере ходом за межі території підприємс тва, можливістю впливу уражальних факторів аварії на населення розта шованих поблизу населених районів та інші підприємства (об’єкти), а також на довкілля. Аналізуючи варіанти класифікації аварій, можна встановити диз'юнктив

но поєднані основні ознаки аварії І ка тегоріїзагибель 5 і більше осіб, зруй нування будівель, споруд та основних (несучих) елементів їх конструкцій, заг роза життю та здоров'ю людей у ме жах як території виробництва, так і навколишньої території, забруднення навколишнього природного середови ща. Основними ознаками аварії II ка тегорії є: загибель до 5 осіб, зруйну вання частини будівель, споруд, за гроза життю та здоров 'ю людей у ме жах структурного підрозділу вироб ництва (цеху, виробничоїдільниці). На мою думку, обмеження чисель ності працюючих (100 працюючих і більше) для визначення аварії II кате горії є недоцільним. Кількість осіб, які загинули або травмовані, не має нія кого відношення до виду аварії, а тіль ки до класифікації нещасного випад ку (груповий або негруповий випа док), визначення рівня комісії з розслі дування нещасного випадку. Крім то го, аварії бувають і без нещасних випадків. Межа, що визначає збіль шення концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природно му середовищі (у 10 разів), є умовною та потребує додаткової розробки ме тодики визначення концентрації заб руднюючих речовин, а також уточ нення їх видів. Розмежування катего рії аварії за терміном простою ви робництва (1 доба, 1 зміна) не дає од нозначної відповіді, до якої конкретної категорії належить аварія, наприклад, під час зупинки виробниц тва більше ніж на 1 добу. Доцільним є визначення розмежування категорії аварії: під час зупинки виробництва до 1 доби — аварія II категорії, понад 1 добу — аварія І категорії. Класифікація аварій на рівні «А», «Б», «В» ніяк не узгоджена з класифі кацією за категоріями, бо аварія рів ня «В» може бути тільки аварією І ка тегорії, оскільки обидві характеризу ються переходом чинників аварії за межі території виробництва, а аварії рівня «А», «Б» є частковими випадка ми аварії II категорії. Розглянемо чинні норми ручного піднімання та переміщення вантажів чоловіками. Якщо нормативним ак том Міністерства охорони здоров’я «Граничні норми піднімання і пере міщення важких речей жінками» (на каз М О З від 10.12.93 р. № 241) норми ручного піднімання та пере міщення вантажів жінками визначені однозначно, то єдині норми ручного

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

піднімання та перенесення вантажів чоловіками відсутні. Так, у норма тивному акті Держнаглядохоронпраці ДНАОП 0.00-1.28-97 «Прави ла охорони праці на автомобільно му транспорті» (п. 17.2.3) визначено норму ручного переміщення ванта жів чоловіками — ЗО кг, але на від стань по горизонталі не більше ніж 25 м; а пп. 17.1.12, 13.1.10 для водія та верстатника ця норма обмежена 20 кг. В іншому нормативному акті Держнаглядохоронпраці ДНАОП 1.1.10-1.04-01 (пп. 4.1.20, 5.1.15) вказано норми ручного переміщен ня вантажів верстатниками від 15 до 25 кг. У той же час «Правилами охо рони праці для об'єктів роздрібної торгівлі» (ДНАОП 7.1.00-1.01-96) (п. 12.1.8) норма ручного переміщення

вантажів обмежена 50 кг. У наказі Міністерства охорони здоров'я, п. 5 додатка 1 «Про удосконалення сис теми медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів» визначено норми ручного переміщення вантажів чоловіками (незалежно від професії) — ЗО кг, причому обмежено масу вантажу, який переміщується або піднімаєть ся чоловіками за зміну: піднімання з робочої поверхні — 12т, піднімання з підлоги або рівня значно нижче робочої поверхні — 5 т. У норматив ному акті Держбуду ДБН Г. 1-4-95 «Правила перевезення, складуван ня та зберігання матеріалів, виро бів, конструкцій і устаткування в бу дівництві» (п. 16.6) межа застосуван ня засобів механізації під час вико

нання вантажно-розвантажуваль них робіт становить 80 кг. Крім того, нормативною базою не визначені однозначно такі базові по няття, як «земляні роботи» та «підзем ні роботи». Для однозначного визначення цих та інших базових понять, які використо вуються в галузевих, відомчих норма тивних актах, необхідно розробити єдиний державний нормативний акт, наприклад, ДСТУ. Використання єди них базових понять дасть можливість підвищити достовірність та зменшити суб'єктивність інформації, у тому числі в обробці облікових, статистичних даних.

М. ФЕДОРЕНКО, головний дер жавний інспектор КиївськоїДІОП у будів ництві та соціально-культурній сфері

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА_______________________________________________________________________________________________________________________

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ IX АКСІОМА АРАЦЕІХОРвННОІ

П роблем а борот ьби з травматизмом на виробництві завж ди була важливою. Тому законодавчими актами з охорони праці визначено, що робот одавець зобов'язаний сист емат ично аналізувати пот очний та підсумковий стан виробничого травматизму і, як конкретно вказує ст. 13 Закону «Про охорону праці», забезпечуват и усунення причин, що призводять до нещ асних випадків, та здійснювати профілактичні заходи, визначені комісіями за підсум кам и розслідуванн я цих причин.

се це вірно, якби не одна обстави на: зазначена вище теза завжди орієнтує керівника стосовно питан ня запобігання виробничому травма тизму мислити і діяти за принципом — реагувати на подію (тобто нещасний випадок) і виправляти стан справ. Якщо вдуматися в суть цього принципу, то можна стверджувати, що зміст заходів для усунення джерел виробничих травм повинен, фактично, зводитися до з'ясу вання причин небажаних подій, що ста лися, та прийняття за цими причинами відповідних заходів для недопущення подібного надалі. І знову ж таки: за кон кретними пропозиціями комісії з розслі дування, при проведенні підсумкового,

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

ДІЯЛЬНОСТІ

скажімо, за півроку чи рік, аналізу травматизму практикується в основно му та ж ідея — спланувати і здійснити заходи для ліквідації причин нещасних випадків, що сталися. Тих самих випад ків, щодо яких уже вживалися заходи після їх розслідування. Вважаю, що не буде помилкою наз вати таку практику викорінювання травматизму на виробництві «биттям по хвостах», яка, якщо і має якесь відно шення до профілактики виробничого травматизму, то дуже віддалене. Нага даємо, що профілактикою чого-небудь вважають сукупність заходів для попе редження небажаних наслідків будьякої властивості. Це може означати, що причину небажаного явища, яке здатне за певних умов реалізуватися, варто встигнути з'ясувати і локалізувати ще до того, коли це явище завдасть шкоди. Що ж це за явище? Пояснимо сказане. Як відомо, основними, а тому і не від'ємними складовими будь-якого ви робничого процесу вважають (і це без заперечно) людину, машини, устатку вання, сировину, енергію, готовий про дукт. І часто забувають, що є ще одна складова процесу виробництва, мало помітна і часом невідчутна субстанція, —

небезпека чи ризик одержати шкоду. Небезпека — постійна, повсюдна, і за певних умов вона обов'язково реалізу ється в подію. Небезпека чи ризик у да ному випадку — це ймовірність настан ня події, а сама подія є небажана подія, як правило, із заподіянням шкоди, у то му числі й здоров'ю людини, якщо йдеться про виробництво. Інакше кажу чи, небезпека чи ризик — це невід'ємна властивість усіх процесів, пов'язаних із виробленням, збереженням, викорис танням речовин, енергії, інформації. Основна характеристика цієї власти вості — можливість, навіть перманентна готовність до реалізації в подію із запо діянням шкоди (збитку). Отже, якщо вчасно виявити ризик (небезпеку), вжи ти негайних заходів до його нейтраліза ції ще до того, як він реалізується для працівника в ушкодження здоров'я, то цими діями можна гарантовано відвер нути нещасний випадок. Тому не потребує будь-яких особли вих доказів розуміння того, що домінан тою системи охорони праці на будь-яко му підприємстві має бути запобігання не щасним випадкам та іншим ушкоджен ням здоров'я, що виникають внаслідок роботи, у ході неї або пов'язаних з нею,

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

зводячи до мінімуму, наскільки це обгрун товано і практично здійсненно, причини небезпек (ризиків нещасних випадків), властивих виробничому середовищу. Так формулює ідею профілактики виробни чого травматизму Конвенція 155 Міжна родної організації праці «Про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище». Оскільки вищезгаданий документ міжна родного рівня, він має служити орієнти ром для будь-якого національного зако-

на. Але для наших міркувань це не нас тільки важливо. Важливо те, що ідея, закладена в цій піраміді, дуже повчаль на, оскільки доводить необхідність, з ме тою реальної профілактики травматиз му, у першу чергу проведення роботи з виявлення та усунення ризиків нещасних випадків. І справді. Як бачимо, гіпотетич но з кожних 10 000—30 000 ризиків не щасних випадків, що мають місце на ви робництві, за певних умов частина з них нещасні випадки з летальними наслідками нещасні випадки з тяжкими наслідками нещасні випадки з легкими наслідками надання першої допомоги без втрати працездатності ідентифіковані ризики (небезпеки)

Мал. 1. Піраміда подій. нодавства про безпеку праці. Проте у Законі «Про охорону праці» ця ідея не визначена. Однак заперечувати її необ хідність буде, думаю, абсурдним, тому що ідея ця однозначно правильна. Отже, можна зробити висновок: проводити політику запобігання трав матизмові, розраховану тільки на те, щоб уживати заходів за нещасними ви падками, що уже сталися, буде дією яв но недостатньою. А тому дозволимо собі ще раз наголосити: профілактика травматизму має полягати у проведен ні системи заходів для виявлення не безпек або ризиків у процесі вироб ництва, їх оперативної оцінки і прий няття своєчасних превентивних заходів для запобігання реалізації небезпеки (ризику) у нещасний випадок. У контексті сказаного буде право мірним вважати кожну небезпеку, що таїть у собі можливість завдання шко ди здоров 'ю працівника у вигляді трав мування, ризиком нещасного випадку. Якщо вважати викладені вище мірку вання керівництвом до дії, то це буде означати не що інше, як практичний перехід від недосконалої концепціїреа гування на подію і виправлення стано вища до доцільної концепції — перед бачати ризики і попереджати їх реалі зацію. У порядку ілюстрації та підтверджен ня викладених думок розглянемо резуль тати досліджень у цьому напрямі, зобра жені у вигляді піраміди подій (мал. 1). Насамперед зазначимо, що дані ці хоча і дуже приблизні, проте вони заслу говують на увагу. Вкажемо відразу для ясності, що подібна градація травм за їх тяжкістю у нас, в Україні, не передбаче-

може реалізуватися в травми різного ступеня тяжкості, у т. ч. зі смертельними наслідками. Отже, щоб зняти травмонесучу верхівку піраміди подій чи хоча б частково зменшити її обсяг, необхідно «підірвати» чи зруйнувати основу або принаймні зменшити обсяг цієї основи. Інакше кажучи, щоб зменшити число не щасних випадків, варто зменшити або звести до мінімуму всю гамму небезпеч них виробничих факторів (ризиків не щасних випадків). Завдання це, у прин-

ніж згаданий вище. Потім, використову ючи кількісну оцінку ризиків експертним шляхом, а також з урахуванням наявних статистичних даних про травматизм, потрібно визначити пріоритетність ри зиків і виробити рекомендації (чи вимо ги) для керівництва щодо вживання опе ративних заходів. Для найбільш пріоритетних ризиків можна застосувати методи детальнішо го аналізу, як-то: аналіз «дерева від мов», аналіз «дерева подій», переві рочний лист тощо. Такою уявляється загальна схема управління ризиками нещасних випадків на виробництві. її мета — мінімізація травматизму за ра хунок зведення до мінімуму його жи вильних коренів (ризиків нещасних ви падків, що уособлюються небезпека ми виробництва). Щоб схема ця пра цювала і давала результати, вона по винна базуватися на чітко організованому контролі стану безпе ки праці. Це означає, що процес іден тифікації ризиків, їх оцінка та вжиття заходів щодо їх усунення має відбува тися безупинно, протягом усього року, від перевірки до перевірки. У порядку ілюстрації до викладеного розглянемо приклад із практики роботи служби охорони праці Дирекції з оброб ки та перевезення пошти (близько 1500 осіб працюючих) Українського держав ного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Піраміду подій за 1997 р. у цій Дирекції зображено на мал. 2.

Реалізовано ризиків нещасних випадків ■ з летальними наслідками з тяжкими наслідками з легкими наслідками пріоритетні ризики (найбільш травмонебезпечні) загальна кількість зафіксованих у приписах ризиків, які ідентифіковані спеціалістами служби охорони праці Дирекції «Укрпошта»

Мал. 2. Піраміда ризиків (1997 р.) ципі, здійсненне, якщо виконувати його .з розумом. А це може означати, що ро боту з ідентифікації ризиків найбільш розумно, а тому продуктивно, проводи ти під час планових і позапланових пе ревірок та контролю стану охорони праці на робочих місцях виробництва з фіксацією (записом) ризику (небезпеки) за кожною позицією. З метою ідентифікації потрібно ви користовувати можливості атестації ро бочих місць щодо їх травмонебезпечності. Але, справедливості заради, ска жемо, що цей спосіб менш ефективний,

У порядку пояснення до прикладу насамперед зазначимо, що наведені цифри за своїм співвідношенням при близно відповідають цифрам на мал.1, що певною мірою підтверджує прий нятність викладу для цього малюнку. .Можна навіть сказати — їх закономір ність, тим більше, що ця обставина приблизно підтверджується даними за 2001 р. (мал. 3). Крім того, цифри, наведені на мал. З, явно вказують на загальне зменшення кількості всіх ідентифікованих ризиків (у тому числі пріоритетних) у порівнянні

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

з цифрами 1997 р. Це є свідченням про дуктивності стилю роботи. А якщо це так, то порушувати питання про викорі-

Тому має сенс розглянути приклад з досвіду працеохоронної діяльності ви щезгаданої Дирекції.

Мал. 3. Піраміда ризиків (2001 р.). нювання травматизму взагалі або про його зниження як таке можна тільки в контексті чіткої роботи щодо виявлення й усунення, у межах можливого, явних і не зовсім явних небезпечних та шкідли вих для здоров'я людини небезпек або ризиків. Думати і робити інакше озна чає бути дилетантом у питаннях праце охоронної діяльності. Ще раз дозволи мо собі підкреслити, що якщо вдається зменшити основу піраміди ризиків (див. мал. 1, 2), яка містить у собі всю сукуп ність явних небезпек (ризиків), то відпо відно зменшаться верхні рівні піраміди, що уособлюють нещасні випадки. Повертаючись до досвіду роботи з безпеки праці в згаданій вище Дирек ції «Укрпошта», відзначимо, що у своє му прагненні знизити, мінімізувати травматизм керівництво цього вироб ничого підрозділу і його служба охоро ни праці націлені перш за все на вияв лення (ідентифікацію) причин, тобто ризиків, що породжують нещасні ви падки. Очевидно, що проблема зниження рівня травматизму тісно пов’язана з умінням ефективно застосовувати захо ди реагування на ідентифіковані ризики (небезпеки) з метою недопущення їх ре алізації безпосередньо в нещасні ви падки, тобто переходу з нижніх на кож ний з трьох верхніх рівнів піраміди ризи ків. Тому у цьому сенсі й загалом можуть бути використані прийоми у ієрархічній послідовності (за ступенем ефективнос ті), наведеній на мал. 4. Відомо, що процес управління ризи ками нещасних випадків являє собою систему послідовних процедур. Повто римося: це ідентифікація ризику (небез пеки), його оцінка, певні заходи для реа гування і, нарешті, здійснення моніто рингу та контролю. На перший погляд, процес виглядає досить складною су купністю дій. Однак це не зовсім так.

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

управління, ризик не вийшов за межі нижньої частини піраміди ризиків і не «вистрілив» нещасним випадком, тоб то не реалізувався. У наведеному прикладі йшлося про явний ризик. Однак у практиці працеохоронної роботи досить часто зустрічаються (мають місце) небезпе ки (ризики) неявного характеру. їх на віть більше, ніж перших. До них можна віднести: допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання з питань охорони праці, відсутність або нестача у робо чій зоні кольорів сигнальних і знаків безпеки, використання справних, але не випробуваних у визначений термін приставних драбин, стропів, канатів тощо. Порядок управління такого ро ду ризиками має бути за змістом ана логічним наведеному вище, але може бути тільки розтягнутим за часом усунення внаслідок різного ступеня пріоритетності. Що стосується проблеми очікувано го (прогнозованого) ризику нещасного випадку або його ймовірності, то виз начення цього кількісного параметра здійснюється через частоту реалізації ризику і може використовуватися для обгрунтованого порівняння безпеки праці різних професій і типів робіт, ар гументації соціальних переваг і пільг для певної категорії працівників. Але це те ма окремої розмови.

Інженер з охорони праці Дирекції (далі — інженер) при обході виробни чих приміщень виявив у майстерні з ре монту транспортних засобів (колісні трактори і електротягачі) оглядову яму, не закриту щитом. Начальник май стерні пояснив, що щит був, але роз валився, треба замовляти новий. Інже нер зафіксував наявність небезпеки і класифікував її як ризик нещасного ви падку — можливість падіння працівни ка в неогороджену оглядову яму і травмування з непередбаченими наслідками. У такий спосіб інженер ідентифікував ризик. Потім видав начальнику підрозділу припис на усунення порушення правил безпеки та Повне усунення ризику (небезпеки) встановив термін для його виконання(одна доба). Цією дією інже Заборона доступу до джерела ризику нер оцінив рівень пріо (небезпеки) ритетності ризику як високий. Як захід реа Перехід на метод роботи з меншим гування інженер за рівнем ризику пропонував до виго товлення нового щита Використання додаткових засобів у його присутності вста індивідуального захисту новити над ямою електротягач. Тобто інже нер визначив спосіб Мал. 4. Прийоми усунення ризиків. реагування — заборо нив (відгородив) доступ Як висновок, підкреслимо, що тіль у небезпечну зону, до джерела ризи ки за впровадження в практику пра ку. На мал. 4 це позиція 2. Через добу цеохоронної діяльності та розумного інженер перевірив виконання свого використання прийомів з управління припису. Виявилося, що щит не виго ризиками можна планомірними захо товлений з вини столярної майстерні. дами усувати небезпечні та шкідливі Саме так було проведено контроль. для здоров'я людини небезпеки, які є Розуміючи важливість усунення ризику, джерелами травматизму, створюючи інженер звернувся безпосередньо до тим самим передумови для послідов директора підприємства, після чого ного зниження кількості нещасних ви щит на ямі було негайно встановлено. падків. Так було виконано другу частину дій щодо реагування на ризик (позиція 1). Г. ВА РЕН Н Я , начальник служби охо Отже, завдяки виконанню певних дій з рони праці УДППЗ «Укрпошта»

О ©

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Д О С В ІД . А Н А Л ІЗ . П Р А К Т И К А т ш

Інспекторами СумськоїДІОП проведено цільові перевірки стану умов та охорони праці сторожів на агропромислових підприємствах області. Під час перевірки 83 підрозділів 36 агроформувань було встановлено, що не більш як 70% сторожів (переважно осіб пенсійного віку) пройшли медичний огляд. Багато об'єктів не обладнано охороннопожежною сигналізацією, первинними засобами пожежогасіння. Жодне з перевірених підприємств не мало планів ліквідації' небезпечних ситуацій, даних про відпрацювання дій сторожів у таких ситуаціях.

На Новокраматорському машинобудівному заводі створено унікальний вугільний комбайн УКН-400. Введення його в експлуатацію дасть змогу не тільки вдвічі підвищити обсяги видобування вугілля на тонких пластах (0,8— 1,3 м), що складають не менше 70% від усіх розроблюваних пластів, але й убезпечить працю гірників. На відміну від звичайних очисних комбайнів, в яких застосовуються тягові ланцюги, що часто рвуться і травмують шахтарів, новий комбайн обладнано електричною безланцюговою і найменш травмонебезпечною системою подачі.

Понад 800 тракторів запорізьких сільгосппідприємств експлуатуються без електростартерного запуску.

Завдяки добре функціонуючій С УО П , шахта « КрасноармійськаЗахідна» № 1 працює ритмічно, практично без аварій та тяжких нещасних випадків. А в результаті вже в березні 2004 р. провідне у вугільній галузі України підприємство зуміло видати на-гора 1 млн. т високоякісного коксівного вугілля, перевищивши свій торішній рекорд.

4. Зам. № 04-3423

На більш як 99 т ис. підприєм ст в агропромислового комплексу (сільськогосподарських, рибогосподарських, водогосподарських, лісогосподарських, харчової та переробної промисловості, споживчої кооперації, державного резерву та на підприємствах, які обслуговують вказані виробництва) зайнято 4,5 млн. працюючих. Реформування аграрного сектора економіки значною мірою вплинуло на ст руктуру та виробничі відносини, а також ускладнило роботу з охорони праці, особливо за т аких умов, коли власник (інвестор ) перебуває в одному регіоні, а саме виробництво — в іншому, збільшилась кількість підприєм ст в, де відсутні служби охорони праці, внаслідок чого систематична профілактична робота щодо створення безпечних умов праці не проводиться. Зросла також кількість керівників (власників) підприємств, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці. На підприєм ст вах використ овуєт ься в основному морально за старіла і зношена на 90% техніка, яка не відповідає вимогам безпеки, що створює загрозу травмування працівників. До того ж значна частина т ехніки, яку селяни отримали на майнові паї, не зареєстрована в інспекції Держ т ехнагляду, не проходить технічного обслуговування, нерідко використ овуєт ься несправною, що призводит ь до травмування людей. Проте протягом останніх років спостерігається стабільна т енденція до зменшення кількості нещ асних випадків, у тому числі зі смертельними наслідками. На це значною мірою вплинуло зменшення обсягів робіт на підприєм ст вах внаслідок приєднання земельних і майнових паїв до присадибних ділянок та зменшення кількості працюючих. Крім того, на зменшення травматизму впливає виконання робіт без оформлення трудових відносин з працівниками. У разі травмування т аких працівників нещасні випадки не беруться на облік, що викликає соціальне напруження та непоодинокі звернення громадян. Зниж ення кількості нещ асних випадків стало також наслідком здійснення профілактичних заходів посадовими особами підприємств, профспілками, галузевими управлінськими структурами, державними адміністраціями та органами нагляду за охороною праці. У 2003 р. тільки державними інспекторами з нагляду за охороною праці в АПК проведено обстеження понад 17 тис. підприємств, під час яких призупинялася робота більше ніж 46 тис. об’єктів, які ст ановили загрозу травмування. За допущені грубі порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці застосовано штрафні санкції до 489 підприємств, понад 8 тис. працівників притягнено до адміністративної відповідальності. Проведення разом з іншими органами нагляду цільових перевірок підприємств щодо готовності їх до напружених сезонних робіт (весняно-польових, збирання урожаю; підприємств з переробки та зберігання зерна — перед заготівлею зерна; цукрозаводів перед сезоном п ереробки цукрової сировини тощо), цільових перевірок стану безпеки під час виконання лісозаготівельних робіт, умов праці сторожів дало можливість максимально усунути виявлені недоліки і таким чином сприят и попередженню випадків травмування.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Тільки наполеглива робота щодо контролю належно го обладнання робочих місць сторожів (охоронників), пе ревірки додержання цими працівниками трудової дисцип ліни, обов'язкового застосування заходів впливу до по рушників безпеки навіть в умовах напруженого криміно генного становища дали можливість зменшити кількість не щасних випадків серед цих працівників з 47 у 2002 р. до 3 1 у 2003 р. Травми під час виконання охоронних робіт, як і в попередні роки, сталися, в основному, внаслідок термічних опіків, отруєння чадним газом та замахів зловмисників. При відносно незначних обсягах лісозаготівельних ро біт під час їх виконання загинуло 16 працівників, в основ ному внаслідок травмування деревом або його частинами під час спилювання. Порушення технології виконання лісо заготівельних робіт, без розроблення технологічних карт стали основними причинами цих нещасних випадків. Підвищення відповідальності осіб за опрацювання та дотримання безпечних технологій проведення лісозаготі вельних робіт, залучення до таких робіт підготовленого персоналу — основа запобігання таким випадкам. Незважаючи на роботу щодо поліпшення конструкції технічних засобів (у 2003 р. на виробництво поставлено ЗО машин і механізмів, у тому числі трактори «Дніпро» Ю МЗ 8085/8285, ХТЗ-180, ХТЗ-181, ХТЗ-183, ХТЗ-5020, ХТЗ-3510, які за показниками безпеки перевершують сво їх попередників), покращання організації використання ме ханізмів, поліпшення навчання механізаторських кадрів, стан з травмуванням механізаторів залишається тривож ним. Минулого року загинуло 59 осіб (2002 р. — 64) — в ос новному внаслідок наїздів (у т. ч. 5 — під час запуску двигу на з ввімкненою передачею трактора), перекидання техні ки, захоплення рухомими елементами, падіння (випадання) з механізмів.

повинні сприяти попередженню дорожньо-транспортних пригод. В основному внаслідок падіння, а також травмування гужовими повозками та тваринами минулого року загину ло 19 працівників тваринництва. Контроль за безпечним виконанням робіт, безпечним утриманням тварин та знан ня їх поведінки можуть запобігти подібним випадкам. Майже 80% нещасних випадків в АПК відбуваються в сільськогосподарському виробництві. Враховуючи обсяг робіт у сільському господарстві, виконаних в осінній пері од минулого року (майже 80% площ засіяно або зорано), а також природне бажання селянина поліпшити свій мате ріальний стан, можна прогнозувати, що цього року зрос те напруження під час виконання робіт, внаслідок чого зросте і ризик одержання травм. До такого становища по винні бути готові і керівники сільськогосподарських підпри ємств, і галузеві управлінські структури, і органи нагляду. З настанням весни активізуються роботи на сільсько господарських, лісогосподарських та водогосподарських підприємствах, особливо у сільському господарстві. У зв'яз ку з цим зростає вірогідність отримання травм. Лише про тягом березня—травня минулого року під час проведення весняно-польових робіт рівень травматизму зі смертельни ми наслідками збільшився на 14 випадків. Аналіз обста вин та причин таких травм вимагає від працівників агро промислового комплексу вжиття заходів щодо запобігання аваріям та нещасним випадкам, у першу чергу під час екс плуатації машин та механізмів. У сільськогосподарському виробництві використовуєть ся техніка, яка за своєю шириною перевищує трактор, то му існує небезпека травмування під час її маневрування. Сільськогосподарські працівники в напружені періоди робіт нерідко приступають до роботи стомленими внаслі док виконання робіт на присадибній ділянці і використовують будь-яку нагоду та місце для 500 7000 відпочинку, в тому числі не обладнане для цьо го. Керівники, відповідальні за організацію по льових робіт, перед їх виконанням зобов'язані -450 6000 позначити небезпечні місця (перепади грунту, о о виступи, каміння тощо), виділити поворотні смуги та визначити місця відпочинку. 400 5000 VX O Нерідко під час виконання робіт в охорон ь ній зоні ліній електропередачі частини меха 350 4000 нізмів наближаються до проводів, внаслідок чого відбувається електричне перекриття по вітряного зазору та ураження струмом праців -300 3000ників. Тому організатори робіт і механізатори повинні пам'ятати, що робота в охоронних зо нах ліній електропередачі небезпечна, і вико 2000 250 нанню такої роботи необхідно приділяти особ 1999 2000 2001 2002 2003 ливу увагу. Динаміка травматизму в агропромисловому комплексі. Крім викладеного, необхідно особливу ува гу приділити питанням: проходження посадо вими особами та працівниками, які виконують Тож і надалі повинна проводитися послідовна робота роботи підвищеної небезпеки, навчання та перевірки щодо більш жорсткого контролю за технічним станом мазнань з питань охорони праці, а також інструктування пра шинно-тракторного парку, підготовкою і перевіркою знань цівників; організації контролю технічного стану машин та механізаторів, проведенням передрейсових медичних ог механізмів; організації передрейсових медоглядів трактолядів. ристів-машиністів та водіїв; обладнання транспортних за Найбільш часто під час використання транспортних за собів пристроями для безпечного перевезення працівників; собів травмуються водії автомобілів (37 випадків), посадо забезпечення працівників засобами індивідуального за ві особи підприємств (37 випадків), а також працівники хар хисту та контролю за їх застосуванням; контролю посадо чової та переробної промисловості (29 випадків), яких бу вими особами підприємств за дотриманням працівниками трудової та виробничої дисципліни. ло травмовано в основному під час ДТП, падіння, вибухів, термічних опіків. У зв'язку з цим контроль технічного стану транспортних засобів та контроль за безпекою руху на В . П О Н О М А РЕН КО , начальник Управління організації лінії, організація передрейсових медоглядів водіїв, розгляд державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Держситуацій з порушенням водіями Правил дорожнього руху наглядохоронпраці України

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Щ О Я Д УМ А Ю П РО

... ені неодноразово доводилося зустрічатися з працівниками журналу «Охорона праці» — і керівництвом, і кореспондентами. Враження від цих зустрічей: в редакції журналу склався ко лектив журналістів — професіоналів своєї справи. Тож яку продукцію видає на-гора цей колектив? Зовнішній вигляд журналу: як веселка травне ва, милує око. Це зовсім не той часопис, що впер ше з'явився на світ Божий... Таке й серед людей іноді спостерігається: дивишся — бігає маленьке, незграбне дівчисько, але минає час, і виростає та ка красуня! Отак і з нашим журналом. Зміст. Великі статті і невеличкі замітки. Аналіз нинішньої ситуації в різних галузях. Бесіди з фахів цями і власні журналістські спостереження. Стан справу всіх регіонах нашої країни. Позитивне і не гативне в роботі. Багато пропозицій щодо поліп шення стану охорони праці. Відповіді на численні запитання. Порушення та шляхи вирішення великих і малих проблем. Все це можна знайти в журналі. Одне слово, і фахівець з охорони праці, і будь-який інший спеціаліст може знайти в журналі багато ці кавого для себе. Який матеріал найбільше сподобався мені за роки знайомства з журналом? Аналітична стаття головного редактора про стан травматизму в Ук раїні за 2000 р., в якій йшлося про веселе і сумне: веселе — новорічні свята, сумне — кількість травмо ваних та загиблих. Матеріал написано серйозно, професійно і, разом з тим, так по-людськи просто, що я просто мимоволі відчув у душі журналістську заздрість до автора. І з того часу, коли мені хтось іноді закидає, що не треба багато писати про трав матизм, особливо смертельний, на виробництві, що

це, мовляв, так «мрачно», то я завжди кажу: «Про це треба не просто писати, а кричати. І якомога голосніше. Щоб в усіх, причетних до цієї справи, коліна дрижали». Які матеріали найбільше подобаються мені останнім часом? Все, що подається під рубри кою «Школа інженера з охорони праці». Дуже потрібна рубрика. І не тільки інженеру з охоро ни праці, а будь-якому працівнику. Там такі життє ві ситуації, що матеріалом просто зачитуєшся. Дружні побажання. Збільшити кіль кість матеріалів з проблемних, навіть спірних питань, бо якщо вони існують, то треба, на мою думку, щоб вони вихлюпу вались на газетні, журнальні шпальти. Ска жімо, питання щодо технічних інспекцій пра ці у профспілках, яких зараз немає. Офіцій на думка — вони сьогодні непотрібні. Але ж серед фахівців є й інші думки. Чому б не озна йомити читачів з ними. Нехай висловляться чи «за», чи «проти». Тобто потрібна відверта, щи ра розмова, а не лише офіційна думка. Впевне ний, що так воно й буде задля користі загальної справи. Висновок: на сьогодні журнал «Охорона пра ці» — серйозне, високопрофесійне, яскра ве видання з питань охорони праці, яке постійно вдосконалюється. І це обнадіює. Тому я кожного місяця із зацікавленням че каю на черговий номер мого журналу.

Г. КОСТЕНКО, головний редактор газети «Безпекополіс», керівник прес-центру Сумського ЕТЦ

обота навчального закладу спонукає тримати питан ня профілактики травматизму на особливому контро лі. У Лубенському професійному ліцеї ці питання вклю чаються в програми на черговий навчальний рік. Як пра вило, на початку навчального року, в жовтні, проводиться тиждень охорони праці, а в квітні — місячник з техніки без пеки, де розглядаються спільні заходи з працівниками міського УВС, охорони здоров'я, інспекторами пожежної охорони. Проводяться також цільові тижні, інші заходи, спрямовані на профілактику травматизму в навчальних майстернях, на полігонах, спортивних майданчиках. Для нашої роботи важливе значення мають розділи журналу «Управління охороною праці» та «Офіційний роз діл», де систематично висвітлюються зміни в законодавстві України про охорону праці. В окремих номерах журналу я знахожу цікаві матеріа ли для використання в своїй роботі. Наприклад, у N ° 8 за 2003 р. у рубриці «Школа інженера з охорони праці» ціка во і, що дуже важливо,— максимально наближено до прог рами предмета «Охорона праці», що читається в ліцеї,

розказано про засоби захисту, які застосовуються для за побігання нещасним випадкам на виробництві. Щоб загострити увагу учнів, співробітників ліцею на важливості питань з охорони праці, я часто звертаюся до прикладів, які наведені в розділі «Безпека праці». Інші роз діли журналу також несуть корисну і дуже необхідну для нас інформацію від першої до останньої сторінки. На завершення хочу внести пропозицію. У системі про фесійної освіти України 950 навчальних закладів, які мають велику кількість різноманітного складного устаткування. До того ж робота з підростаючим поколінням потребує особливого підходу. Тому, на мій погляд, у журналі потріб но більше уваги приділяти питанням охорони праці у нав чальних закладах. Через те, що кожний з них має кабінет охорони праці, буле б доцільно ознайомити читачів з ро ботою цих кабінетів. Звичайно, мабуть, є й недоліки, про які варто (хоч і неприємно) говорити, аби не припуститись тих же помилок в інших закладах освіти.

В. ПЕРЕПЕЛЯК, старший майстер Лубенського профе сійного ліцею (Полтавська область)

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

П О ВІД О М Л ЯЮ ТЬ ВЛ А С КО РИ

У гр у д н і 2003 р. на ш ахт і імені Ф. Е. Дзержинського ДХК «Ровенькиантрацит» виникла велика пожежа в підземних виробках. Екстрені зусилля, яких докладали гірничорятувальні служби регіону, довгий час не давали пот рібних результатів. Ситуацію та, можливо, і шахту врятувало те, що в ДХК «Макгіввугілля» на той час уже була в наявності і проходила випробування перша як вітчизняна, так і в країнах СНД азотно-мембранна компресорна установка АМВП-15/ 0 7 СУ, призначена для гасіння великих пожеж у підземних виробках. Спроектували та виготовили установку сумські машинобудівники з ВАТ «НВАТ НДІкомпресормаш». Як показав подальший розвиток подій, виготовлена сумчанами установка за короткий відрізок часу успішно справилася з підземною стихією, що розбушувалася. Багатотисячний тру~ довии колектив ш ахт и знову спустився у вибої, щоб і далі видавати на-гора таке необхідне в зимовий період для економіки країни вугілля. Нещодавно наш власний кореспондент В. КОБЕЦЬ побував у п л т irn / im m rr . . . сумському ВАТ «НВАТ НДІкомпресормаш», де зустрівся і поговорив з розробниками цієї та іншої, не менш необхідної для народногосподарського комплексу країни, техніки.

творене 40 років тому підприємс тво нині є найбільшим у складі багатопрофільного концерну «Укрросметал». Завдяки збереженню свого наукового і технічного потенці алу підприємство продовжує утриму вати провідні позиції на ринку ком пресоробудування країн СНД. У сті нах цього науково-виробничого під приємства виховано більш як 50 док торів і кандидатів технічних наук. На уково-технічний рівень розробок під тверджено 660 авторськими свідоцт вами та патентами. Враховуючи велику потребу укра їнської промисловості в енергозбері гаючих і безпечних технологіях, впро довж кількох останніх років трудовий колектив «НДІкомпресормашу» роз робив і впровадив у серійне вироб ництво нове покоління устаткування — гвинтові компресорні установки з ви сокими показниками економічності та надійності (економія електроенергії від їх застосування наближається до 40%). Типорозмірний ряд гвинтових повітря них компресорних установок, що ви пускається, охоплює діапазон від 1,0 до 100 м3/хв за продуктивністю з тис ком нагнітання від 7 до 35 кгс/см2.

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

Підприємство також продовжує виробляти поршневі компресори спе ціального призначення, спеціальну арматуру для роботи в агресивних се редовищах, теплообмінну апаратуру та багато інших зразків продукції, яка широко застосовується у вугільній, гір ничорудній, нафтогазовій промисло вості, на залізничному транспорті, в електроенергетиці. Словом, скрізь, де необхідне застосування надійних та безпечних в експлуатації джерел стис неного повітря. Директор департаменту науки, техніки та аудиту концерну «Укрросметал» О. Лавренко розповів, що ке ровані ним конструкторські служби «НДІкомпресормашу» в процесі роз робки тих чи інших нових зразків ком пресорів завжди приділяли і приділя ють велику увагу питанням підвищення параметрів технічної безпеки. Дослід ні зразки продукції, яким належить працювати в шахтах, на залізнично му транспорті тощо, піддаються все бічній експертній оцінці, після чого проходять найжорсткіші випробуван ня на надійність та безпеку в експлуа тації в реальних умовах. Так, до речі, сталося і з єдиним по-

ки що в Україні азотно-мембранним компресором АМВП-15/07 СУ, експлуатаційні випробування якого довелося через стихію завершувати в критичних у^ овах рЄальної пожежі в реальній шахтній виробці. Цікава в зв'язку з цим передістоРія створенняцієї машини, яку коротKO РО ЗП О ВІВ О. Л а в р е Н К О . КІЛЬКО років т^ му на шахті іме^ 0 . ф. Засядька в результаті вибуху метану виникла велика підземна пожежа. Щоб її лікві дувати, тобто нейтралізувати процес горіння за допомогою інертного се редовища — азоту (іншого більш тра диційного способу просто вже не існу вало), керівникам цього найбільшого в Україні вуглевидобувного підприємст ва довелося в екстреному порядку (лі таком) перевезти в Донецьк надзви чайно дорогу австрійську азотну ус тановку продуктивністю 7 м3/хв. За морська чудо-техніка успішно впора лася тоді з пожежею. Саме після цього випадку тодішні керівники Мінпаливенерго задалися питанням: а чому це вітчизняні маши нобудівники не можуть створити на своїх виробничих потужностях щось подібне і навіть більш продуктивне? Адже знань і досвіду у тих самих сум ських компресоробудівників було ціл ком достатньо. Зрозуміло, виготовити самостій но всі комплектуючі жодне промис лове підприємство не в змозі. Але че рез те, що сумські компресоробудівники вже кілька років успішно працю вали в кооперації з провідними сві товими виробниками компресорної техніки (зокрема, з німецькою фір мою «С. H. H.—REND»), то й проблем із найскладнішим механізмом — азот но-мембранним вузлом — не виник-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ло. Перший вітчизняний азотний ком пресор за всіма основними технічни ми параметрами ні в чому не поступа ється своїм закордонним аналогам, але зате коштує набагато дешевше. У планах на найближче майбутнє — ви готовлення ще кількох азотно-мем бранних компресорних установок для потреб вуглевидобувної галузі Украї ни та країн СНД. Варто зазначити, що російські компресоробудівники про подібну техніку поки що і мріяти не можуть. Крім виробництва і встановлення компресорного устаткування, НВАТ «НДІкомпресормаш» виконує енергоаудит пневмосистем підприємств і ви дає рекомендації щодо їх модерніза ції, у тому числі і за типами компресо рів, продуктивністю, необхідністю ре гулювання, застосуванням додаткових пристроїв з очищення, осушування повітря, відповідно до вимог техноло гії та параметрів виробничого сере довища. Ще одним стратегічним напрямом у роботі ВАТ «НВАТ НДІкомпресор маш» є контроль за якістю продукції, що випускається. Зусилля його трудо вого колективу спрямовані на під тримку системи якості, що відповідає вимогам міжнародного стандарту 150-9001. Політика стосовно якості, яка проводиться на підприємстві, міс тить також: підвищення відповідальнос ті персоналу за якість продукції на всіх етапах виробництва, безупинне підви щення рівня знань і професійної квалі фікації співробітників, підвищення тех нічного рівня та культури виробництва, підвищення рівня зацікавленості пра цівників у кінцевому результаті. На підприємстві, де так багато при діляють уваги питанням підвищення експлуатаційних характеристик та безпеки техніки, що випускається, таку саму увагу приділяють і безпеці про цесів її виробництва. Службу охорони праці підприємства очолює О. Ждан. На території та у виробничих примі щеннях панують чистота і порядок. Начальник механоскладального цеху № 1 В. Кравченко підкреслив, що будь-яке виробниче завдання вирі шується в керованому ним підрозділі (як і в інших цехах) з урахуванням ви мог і положень розробленої і діючої на підприємстві трирівневої СУОП. Протягом останнього часу на підпри ємстві освоєно плазменне різання ме талу, завдяки чому набагато зросла точність обробки металу, різко знизи лася травмонебезпека і загазованість на робочих місцях газорізальників. За вершено установку нових листозги нальних машин для виготовлення кузо вів компресорів, що також дуже спри ятливо позначиться на характері й умо вах праці багатьох робітників.

У процесі здійснення триступін частого контролю за безпекою і умо вами праці керівники структурних під розділів підприємства постійно удос коналюють практичні підходи у вирі шенні питань охорони праці. Прово дяться конкретні заходи щодо поліпшення організації безпеки вико нання тих чи інших робіт на робочих місцях і дільницях. Щ об робітники могли безпечно виконувати роботи навіть на новому, менш травмонебезпечному устатку ванні, їх треба добре навчити, вва жає О. Ждан. І тому питанням нав чання на підприємстві надається пер шорядне значення. Усі робітники, які виконують роботи підвищеної небез пеки, проходять щорічну перевірку знань. їй передує відповідне навчан ня, що проводиться як на базі підпри ємства, так і в спеціалізованих нав чальних закладах Держнаглядохоронпраці та Міносвіти. Щорічно нав чанням охоплено близько 300 пра цівників підприємства, тобто майже половина всіх його співробітників. Значну увагу служба охорони праці приділяє робочим місцям з не сприятливими умовами праці та лю дям, які там працюють. Робітники (зварники, газорізальники, обрубни ки) проходять медичні огляди. Нещо давно під час проходження чергового медогляду виявлено 11 робітників ли варного цеху, у яких були протипока зання для подальшої роботи там. Усіх їх, згідно з наказом першого керівни ка підприємства, було переведено на такі дільниці й робочі місця, де рівень шуму і загазованості цілком відпові дав санітарним нормам. Слід зазна чити, що подібне адміністративне пе реведення на легку роботу майже не позначилося на заробітній платі цих людей.

Усі робітники, які виконують роботи підвищеної небезпеки, щорічно проходять навчання і перевірку знань. Усі працівники підприємства за лежно від професії повністю забезпе чені спецодягом, спецвзуттям, іншими 313. Практично всі харчуються у за водській їдальні, де за символічну пла ту люди можуть одержати в обідню пе рерву необхідний набір калорій та ві тамінів. Пільговикам видаються тало ни на молоко. У середньому ж на од ного працівника підприємства відповідно до положення розділу «Охорона праці» колективного дого вору виділяється близько 250 грн. Таке серйозне ставлення до пи тань охорони праці позначається ду же позитивно: неухильно знижується

рівень виробничого травматизму. Так, якщо в 2000 р. на підприємстві було 10 випадків травмування працівників на виробництві, то в 2001 р,— 6, 2002 р,— 3, 2003 р,— 2 випадки. Нині керівництво підприємства, як і керівництво всього концерну «Укрросметал», докладає додаткових зу силь для того, щоб досягнуті позитив ні результати в цій сфері стали необо ротними, а трудовий колектив був на дійно захищений соціально.

У період літньої відпустки практич но всі працівники підприємства мали змогу оздоровитися в севастополь ському санаторії «Южная бухта», а їх ні діти поправили своє здоров'я в дитя чих оздоровчих таборах. Відчуваючи за підприємством доору перспективу, у його ряди починає вливатися і мо лодь. Тільки в 2003 р. у його стіни прийшло працювати близько 100 мо лодих спеціалістів. Словом, флагман вітчизняного компресоробудування, що став нині своєрідною візитною карткою кон церну «Укрросметал», зберігає свої кращі традиції щодо постачання віт чизняним і закордонним споживачам надійного і високоефективного ком пресорного устаткування. Намагаю чись крокувати в ногу з часом, тут пос тійно працюють над підвищенням якості та безпеки продукції, турбують ся про культуру виробництва, високі показники безпеки та умов праці. На знімках: у механоскладальному цеху № І ВАТ «НВАТ НДІкомпресормаш»; зліва направо: державний інспектор охорони праці СумськоїДІОП А. Фірстенко, начальник служби охорони праці ВАТ «НВАТ НДІкомпресормаш» О. Ждан і начальник механоскладального цеху № 1 В. Кравченко. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

П О ВІД О М Л ЯЮ ТЬ ВЛ А С КО РИ

Нещасний випадок, про який піде мова, стався на виробничо-перевантажувальному комплексі № 3 Ізмаїльського морського торговельного порту, на якому експлуатуються 15 портальних кранів. Один з них моделі «Альбатрос» перемістили на спеціальний майданчик для ремонту кранів на причалі № 23 для капітального ремонту механізму пересування. Під час ремонту було помічено іржаві потьоки на стрілі у районі вузла «хобот-стріла». Припустили, що там утворилися тріщини. Після закінчення ремонту механізму пересування крана заступник начальника ППК-3 з механізації А. Зелінченко дав вказівку груповому механіку М. Краснобаєву продефектувати вузол і зачистити металоконструкції стріли в місцях передбачуваних тріщин.

цілях безпеки такі роботи в порту здійснюються згідно з Технологічною картою, розробленою і затвердже ною відповідно до вимог Правил безпеки в морських портах. Тому для проведення цих робіт був використаний автомобільний кран «Като» зі штатним гуськом-подовжувачем, який забезпечує піднімання колиски з людьми на потрібну висоту. Приблизно о 10 год 3 жовтня 2003 р. кран прибув на ремонтний майданчик. Виконавець робіт, груповий механік М. Краснобаев, який відповідав також і за безпечне прове дення робіт, провів з членами ремонтної бригади і кранів никами цільовий інструктаж за Інструкцією з охорони пра ці № 37 під час піднімання вантажопідйомним краном або автонавантажувачем людей у спеціальних колисках чи на площадках, повідомив робітникам порядок виконання ро біт згідно з Технологічною картою. Старшим у колисці було призначено слюсаря 6-го роз ряду С. Чебанова. Разом з ним працювали слюсар М. Ми хайлов і кранівник з 27-річним стажем (слюсар з ремонту кранів) М. Балан. М. Краснобаев, порадившись із заступником начальни ка ППК-3 А. Зелінченко, розпорядився підключити пере носний електроінструмент для зачищення дефектних місць на вузлі «хобот-стріла» через подовжувач від електрокола освітлення портального крана, що було грубим порушен ням вимог з охорони праці і унеможливило відключення портального крана від електроживлення. Під час відведення колиски з людьми від майданчика портального крана М. Краснобаев знеструмив кран, але потім, на порушення вимог Технологічної карти подав на пругу на портальний кран. Під керівництвом М. Краснобаєва колиску з С. Чебановим і М. Михайловим було підведено автокраном «Като» у

З О

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

важкодоступне місце на висоті 28 м між стрілою і хоботом портального крана «Альбатрос» і слюсарі, хоча кран і не був знеструмлений, розпочали роботу і через годину з не великим закінчили її. Настав момент відведення колиски від стріли порталь ного крана. Момент дуже важливий, який вимагає окрім досконалого, з ювелірною точністю, вміння не тільки керу вання краном, але й узгоджених дій кранівника і керівника робіт, які були в колисці. Але порушення тривали. С. Чебанов, старший в колисці, подав знак груповому механіку М. Краснобаєву на відведення колиски від стріли порталь ного крана. Цю команду М. Краснобаев переадресував кранівнику автокрана «К,ато» В. Михайлову, яку той і вико нав. Далі, як свідчить М. Балан, він одержав від С. Чебанова команду «стрілу на себе». Виконуючи цю команду, М. Ба лан одночасно з ввімкненням механізму вильоту стріли ввімкнув і поворот стріли праворуч... Стріла портального крана зіткнулася з гуськом-подовжувачем автокрана «Ка то», деформувала його та перекинула в зворотний від ви хідного положення бік, і колиска з людьми з висоти 28 м впала на залізобетонні плити причалу. Загинули люди. Якби М. Балан не повернув стрілу праворуч, то вона б не зіштовхнулася з гуськом-подовжувачем і трагедії не ста лося б. Зі слів М. Балана і В. Михайлова, механік М. Крас нобаев не давав М. Балану команду про поворот стріли праворуч і до того ж М. Балан стверджує, що механізм по вороту стріли не вмикав. Згідно з експертним висновком конструктивно механіз ми зміни вильоту стріли і повороту вмикаються одним ва желем командоконтролера, але під час виконання коман ди «стрілу на себе» мимовільне ввімкнення повороту не можливе. До того ж, під час огляду місця події було встанов лено, що командоконтролер, його привідний пристрій, ви конавчий механізм повороту стріли і його гальмовий пристрій були в технічно справному стані. Ком ісія, яка розслід увала цей груповий нещ ас ний випадок, встановила, що його причиною стало зневаж ливе ставлення посадових о сіб і виконавців робіт до вимог безпеки. Груповий механік М. Красноба ев, який відповідав за безпеку робіт, формально провів ці льовий інструктаж перед виконанням робіт підвищеної не безпеки, портальний кран на порушення вимог безпеки під час його ремонту не був знеструмлений, а М. Балан

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДІОП на морському транспорті А. Лапенко вважає, що в ввімкнув механізм повороту стріли, що заборонено інс підрозділах порту система управління охороною праці трукцією під час виконання таких операцій. функціонує формально. Не проводиться постійний кон На думку членів комісії, які розслідували цей нещасний троль за роботою структурних підрозділів і окремих поса випадок, подібна ситуація (недотримання правил охорони дових осіб підприємства, відповідальних за забезпечення праці, безвідповідальне ставлення до роботи) склалася в безпеки праці, за дотриманням працівниками технологіч даному підрозділі Ізмаїльського порту з багатьох причин. ної та виробничої дисципліни, правил безпечної експлуа Перш за все тому, що деякі керівники служб самоусунули тації машин, механізмів та інших засобів виробництва. До ся від виконання своїх посадових обов'язків щодо забезпе посадових інструкцій інженерно-технічних працівників, від чення безпеки робіт. Насамперед це стосується началь повідальних за експлуатацію та ремонт вантажопідйомної ника відділу механізації С. Гайдаржі, який неякісно розро техніки, не внесено вимоги Типової інструкції з безпечної бив проект проведення робіт з піднімання людей ванта експлуатації вантажопідіймальних кранів тощо. жопідйомними кранами в спеціальних колисках. Заступник начальника ППК-3 з механізації А. Зелінченко не проконтролював дотримання працюючими вимог К ом ісія, що р о зсл ід ува л а нещасний випадок, нормативної документації щодо забезпечення без вважає, що в Ізмаїльському порту система управлення пеки ремонтних робіт. Під час проведення перевірки ППК-3 порту вияв охо роною праці функціонує формально. лено ряд порушень вимог нормативних актів з охо рони праці. Зокрема: 40 такелажних скоб спрацьо вані понад норму; металоконструкції деяких грейферів ма Серед заходів, спрямованих на усунення порушень за ють тріщини та підвищене спрацювання щелеп; у механіз конодавства про охорону праці — позаплановий інструк му повороту портального крана № 70 гальмівні колодки таж з усіма робітниками порту, навчання та позапланова перевірка знань з питань охорони праці за участі пред спрацьовані понад допустиму норму; порушено зовніш ставника Держнаглядохоронпраці у машиністів вантажо ню ізоляцію живильного кабелю портального крана № 44, підйомних кранів і механізмів, а також всіх інженерно-тех експлуатацію якого було заборонено; живильну електронічних працівників порту, відповідальних за нагляд, справ колонку № 23 причалу № 23 не огороджено щитами від ний стан вантажопідйомних кранів та безпечне проведен засипання вантажем; на причалах № 18, 24,25, грейфер ня робіт з переміщення вантажів вантажопідйомними кра ній дільниці на залізобетонних плитах покриття багато ви нами. боїн, стирчать уламки арматури; на причалі № 25, де ста лася трагедія, відсутній знак «Небезпечна зона» (на інших Наказом начальника порту за нещасний випадок, який причалах подібні знаки не відповідають ГОСТу) тощо; ви стався, усунені від займаних посад начальник відділу меха нізації порту С. Гайдаржі, заступник начальника ППК-3 з лучено з експлуатації саморобні електродержаки зварю механізації А. Зелінченко, груповий механік ППК-3 вальних апаратів на дільниці ремонту грейферів; дві де М. Краснобаєв, головний механік РБУ порту М. Михайлов, рев'яні приставні драбини з тріщинами та іншими дефекта а від робіт з керування підйомно-транспортним устатку ми. Але одне з найгрубіших порушень законодавства про охорону праці, на думку членів ком ісії, це, як ванням усунуто слюсаря з ремонту кранів ППК-3 М. Балана. вже говорилося в м атер іал і,— неякісна р озр обка В акті спеціального розслідування зазначено, що подіб проекту проведення робіт з піднімання людей вантажо них випадків в Ізмаїльському порту раніше не було. Але підйомними кранами в спеціальних колисках. Началь на жаль, тут багато хто — і керівники, і самі робітники — ник порту В. Котельний наказом заборонив роботи з вико звикли вважати, що правила охорони праці існують не мовби самі по собі, а робота — сама по собі. Якщо так пі ристанням колисок для піднімання людей до розробки та затвердження нового якісного проекту проведення робіт з де і далі, то неповага до законодавства про охорону пра ці спричинить нові жертви. підніманням людей вантажопідйомними кранами в спеці альних колисках. К. ЦВІГУН, Голова комісії зі спеціального розслідування, заступ наш власкор ник начальника Чорноморсько-Азовської міжрегіональної ІН Ф О РМ А Ц ІЯ

_ На базі Іллічівського морського торговельного порту проводитиметься семінар керівників служб охорони праці підприємств морського і річкового транспорту України на тему «Досвід розробки, застосування та розвитку систем управління охороною праці на підприємствах морського і річкового транспорту». Уточнюємо деякі дані: 25 травня — день заїзду, 26—28 травня — заселення, 29 — день від'їзду. Для участі в семінарі необхідно заздалегідь надіслати на адресу служби охорони праці Іллічівського тор говельного порту заявку (форму наведено у журналі «Технополис» № 1 1 , 2003 р., с. 9), повідомити свою служ бову поштову адресу і номер телефону для можливого одержання додаткової інформації. Загальна вартість участі в семінарі, включаючи проживання на базі відпочинку, харчування, обслуговуван ня, становитиме приблизно 300 грн., у разі проживання в готелі — від 400 грн. О плата готівкою. Усі довідки можна отримати в оргкомітеті порту. Контактні телефони: (0482) 69-19-63 — Яковищенко Юрій Дмитрович, начальник відділу охорони праці; (0482)69-19-39 — Романчук Анатолій Олександрович, завідувач кабінету охорони праці. Поштова адреса: 68001, м. Іллічівськ Одеської обл., Площа праці, 6, відділ охорони праці. Електронна адреса відділу охорони праці ІМТП: oot@port.imtp.ilyichevsk.odessa.ua Проїзд з Одеси до Іллічівська (центр) — маршрутним таксі № 25 від залізничного вокзалу або автобусом № 70 з Колгоспного провулка. Далі — база відпочинку «Радужньїй». Оргкомітету

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004 3 1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

Двадцятиоднорічний електромонтер з експлуатації розподільних м ереж Олександрійської філії ВАТ «Кіровоградобленерго» О. Безпалий розпочав робочу зміну, перебуваючи у нетверезому стані. Але про це дізналися лише після його загибелі...

© І а ж ко повірити, що цього не помі| тили члени бригади, які вранці 23 ' липня 2 0 0 3 р. виконували технічне обслуговування відкритого р о зп о дільного устаткування (ВРУ) н а п р угою 35 кВ на д во трансф орм аторній підстанції «Іскра». П еребування м о лод ого і за віком, і за стаж ем (9 місяців роботи) ел ектром онтера у нетверезом у стані на р о б о чо м у місці тільки підкреслило безлад в о р га н іза ц ії виконання зм інн ого завдання груп о ю п р а ц ів н и ків, хоч у ВАТ « К ір о в о градобленерго» і вп ровадж ено н о р мативні докум енти, які передбачаю ть порядок виконання роб іт, контроль за станом о хо р о н и праці, зо кр е м а , обстеж ення філій і виробничих служб. І як тут не підкреслити, щ о точність ф ормулю вань інструкцій і полож ень не один раз перевірялася дійсністю. О с о б л и в о протягом 1995 —2001 рр., коли у Знам 'янській, Компаніївській, О л е кс а н д р ій с ь к ій , Д о л и н с ь кій та О нуф ріївській філіях то вариства сталися нещ асні випадки зі смертельними наслідками. Розслідування о б с -

тавин цих трагічних пригод виявило, що їх основними причинами стали: невиконання організаційних та технічних заходів, що гарантують безпеку працівників під час р о б о ти в електроустановках; незадовільна підготовка р о б о чого місця; незадовільний нагляд у пр о ц е сі виконання робіт; поруш ення вимог правил о хо рони прац і особам и, котрі видають наряди-допуски на безпечне виконання робіт в електроустановках;

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

невиконання посад овим и о с о бам и о б о в 'я з к ів згідно з посад ови ми інструкціями. Ніби п родовж ую чи на ве д е н у ни зку поруш ень, н е д о тр и м ували вим ог П р а вил б е з п е ч н о ї е кс плуатації електроустановок (Д Н А О П 1.1.10-1.01-97, розділ 6) керівники р о біт і електром онтери. Вони сам очи нно виконували інші р о б оти, р озш иря ли р о б о ч е місце і збільшували обсяги завд ання, п е р е д б а ч е н о го нарядом допуском . Звертає на себе увагу ще один м о мент: часто не виконували своїх посадових інструкцій майстри в и р о б н и чих дільниць, в даном у випадку — м айстер вир об ни чої дільниці з об слуговування р о зп о д іл ь н и х м ереж . Н а в іщ о інспектори теруправління Держнаглядохо р о н п р а ц і тоді, у процесі розслідування нещ асних випадків, звертали на ці поруш ення увагу? Та тому, аби посадові о со б и відкритого а кц іо н е рн о го то в а р и с тв а , сл уж б а о х о р о н и пр а ц і знали «найболючіші» місця організації в и р о б н и ч о го процесу. І провели не тим часову о п е р а ти вн у акц ію з р а п то вих п е р е вір о к у філіях, наради та «накачування» підлеглих, а щ об згадані висновки лягли в основу безперервної і системної р о б о ти на місцях. Але тільки-но зовні ситуація стабілізувалася, як проф ілактичні заходи втратили та ку важливу послідовність. І біда не з а барилася. Того липн евого р а н ку, прибувш и на м ісце, б р и га д а е л е ктр о м о н те р ів

під керівниц твом м а й стр а М . Івлєва м ала виконувати на підстанції планові роботи з технічного обслуговування роз'єднувачів н а п р у го ю 35 кВ, ф арбування м еталоконструкцій та розцвічування фаз. Це означало: не передбачалося, що бригада працю ватиме в екстрем ал ьних ум ова х, прийм атим е не сп о д ів а н і ріш ення. Як належ ить, майстер провів на місці цільовий інстр укта ж , п о ка зую чи частини о б л а д нання, щ о залишалися під напругою . На пояснення і підготовку р о б о ч о го місця (його огородж ення) пішло 10 хв. Д а л і н е о б х ід н о б у л о р о зп о д іл и ти обов'язки. Крім перерахованих роб іт, н е о б хідно було та к о ж викосити на те ри то рії підстанції траву. М а й сте р прийняв рішення: поставити на об слуговування роз'єднувачів О . Гавриленка (група IV з електробезпеки) та О . Безпалого (група II), а сам з водієм пішов ко сити траву. Бригада почала працю вати. В цей час м айстра викликав черговий диспетчер. П ункт 6.6.2 Правил безпечної е кс п л у а та ц ії е л е к т р о у с т а н о в о к п е редбачає в таких випадках виведення б р и га д и за м еж і р о зп о д іл ь н о ї у с т а новки а б о призначення з числа о п е рати вних п р а ц івн и ків о с о б и , яка на-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

глядатиме за виконанням робіт. М а й стер М . Івлєв начебто залишив за себе О . Гавриленка. Але ел е ктро м о нтер О . Гавриленко продовжував технічний огляд р о з 'є д н у в а ч ів , х о ч а в р а з і п о д іб н о ї в и р о б н и ч о ї н е о б х ід ності він повинен виконувати тільки о б о в'я зки наглядача. Т обто в ті хвилини діями членів бригади ніхто не ке рував. Е лектром онтер О . Безпалий не став допом агати О . Гавриленку, а підготувавш и ф арбу, по д р а б ин і піднявся до ізоляторів струм опровідних шин ВРУ на п р уго ю 10 кВ. Коли б р о б ітн и к був тв е р е зи й , то , м о ж л и во , звернув би увагу, що у цьому місці відсутній плакат «П рацю вати тут», б о лінія ця насправді залиш алася під н а п ругою ... П отім сталася трагедія. З трьох членів бригади ніхто та к не зіз н а в с я , де і з ким п о те р п іл и й О . Безпалий вживав спиртне. С ьогодні вже ніхто не засвідчить, в якому стані були і самі електром онтери, оскільки на експертизу їх не посилали. С ам м айстер був переконани й, щ о ініц іатива р озц в ічув а н н я н а п р а вл я ю чи х ізоляторів належала сам ом у поте рп ілому. Але важ ко повірити, щ о р о б ітник з невеликим вир о б н и чим д о св ідом стане виконувати роб оту, яку йому не доручали. М и маємо типовий приклад «о р га нізованого» нещ асного випадку, коли було п р о ігн о р о в а н о вимоги П равил безпечної експлуатації еле ктро уста новок, посадових інструкцій, інструкцій з охо р о ни праці. Таке можливо лише там, де відповідальна о с о б а не керує р о б о т о ю , де її пущ ено на сам оплив. І хоча електром онтери захищ али с в о го м а й с т р а (ін с тр у кт а ж п р о в ів , р о б о че місце вигородив, ф арбувати О . Безпалого не посилав), це не врятувало М . Івлєва від звільнення із за й м а н о ї посади. Як і гол овного інж енера О л ександ рійської філії ВАТ «Кіровоградобленерго» О . Крим ського. За незадовільну о р га н із а ц ію ко нтр о л ю за д о тр и м а н н я м п р а ц ю ю ч и м и п р а вил, п о с а д о в и х та в и р о б н и чи х ін с трукцій, а та ко ж інші недоліки у р о б о ті й о го т а к о ж звіл ьне но з посади. Ш ко д а ! Не тому, щ о згадані керівники втратили посади. А що подібні висновки в ко тр е з р о б л е н о з з а п із н е н ням!

_______________________

ГІРКА СТАТИСТИКА

З а оперативними д а н и ми, у б е р е зн і 2 0 0 4 р. в Укр а їн і на виробництві з а г и -

( Я

І Ї І І

н у л о 8 4 о с о б и — н а 18 м е н ш е , н іж з а такий с а мий період минулого ро ку; сталося 2 2 групові нещ асні випадки, під час яких т равмовано 6 8 о с іб , у тому числі 8 — з і с м е р тельними наслідками. Коротко про обставини деяких групових нещ асних випадків: шшяшшшшшшшшяшяяшвяашшшшяшшшяшшяшшшшшшшшяяшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшишшшшшшшшшшяшяшшшшшшшшш

03.03 на автодорозі в с. Перетякіно Полтавської області а в то м о і

біль, який належав Ф ізико-технічном у інституту низьких тем ператур Н АН У кр а їни (м. Харків), зіткнувся з іншим тр а н спо р тн и м за со б о м . У ДТП один працівник загинув, ще один одерж ав тяжкі травми.

04.03 на злітно-посадковій смузі аеропорту м. Баку (Азербайджан) під час зльоту зазнав а в а р ії літак ІЛ -76 а в іа ко м п а н ії «Азовавіа». З агинули троє членів екіпаж у, ще четверо одерж али травми.

11.03 в ЗАТ «Полонський фарфор» (Хмельницька область) під час приготування м аси на кульовому млині р о б ітн и к відкрив л ю к і присвітив з а пальничкою, щ об перевірити готовність суміші. Сталося загоряння газоповітряної суміші, внаслідок чого двоє о сіб одерж али опіки.

16.03 у м . Димитров Донецької області водій в ир о б ни чо го уп р а вл іння в о д о п р о в ід н о -ка н а л іза ц ій н о го го сп о д а р ства не впорався з керуванням , внаслідок чого автоб ус з'їхав у кювет. У результаті р ізко го гальмування п'ятеро о с іб одерж али травми р ізн о го ступеня тяжкості.

17.03 у м. Жовті Води Дніпропетровської області під час за в а н та ження т р а кт о р н о го причепа за д о п о м о го ю авто м о б іл ьн о го кр а н а виникла електрична дуга між проводом ЛЕП 6 кВ і стрілою кр а н а . Д воє р об ітників ПП «М акси м енко Ю . М.» загинули.

19.03 у повітроподавальному стволі шахти «Довжанська-Капітальна» ДП «Свердловантрацит» Луганської області під час спуску цебра на відмітку 1040 м стався напуск каната, внаслідок чого напр авляю чо ю р а м о ю ц ебра тр а в м о в а н о двох р об ітн иків Ш П У -6 ВАТ «Трест «Л уганськш ахтопроходка» ДХК «Луганськш ахтобуд». О д ин із потерпілих помер.

19.03 на території 9-го мікрорайону на Лозняках у м. Києві для визначення м ісцезнаходж ення ка на л іза ційн их колодязів, криш ки яких були з а сипані піском , р о б ітн и ки спустилися в один із колодязів. П ід час перебування у підземній споруді тро є робітників отруїлися шкідливими газам и і були відправлені до лікарні.

22.03 на автодорозі Сімферополь - Армянськ (АР Крим) а в то м о біль, який належ ав Т О В «Гвардійське» С ім ф еропольського р а й о н у, зіткнувся із

О. КОЗЛОВСЬКИЙ, начальник зустрічним тр ан спо р тни м за со б о м . В ДТП тр а в м о в а н о чотирьох працівників, Кіровоградської Д ІО П у промисловості та один із них помер. енергетиці

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ■■в.

С Л ІД А М И К О М П Л Е К С Н О Ї ПЕРЕВІРКИ

ЕФЕКТ СИСТЕМНОГО КОНТРОЛЮ 'о й , хто бував у цьому б л агод атно му краї, напевно захоплено милувався п риродою . Та р а зо м з тим саме вона створю є немало ускладнень для ком унікацій. С оло на волога, вітри, зсуви грунту, а ще до то го ж інтенсивний рух тр а н с п о р ту тощ о руйнують труб о п р о вод и , у том у числі й н а п о в н е н і п р и р о д н и м газом . Не втомлюється у «винаходах» і насе лення, нам агаю чись зі стандартної га зо в о ї плити сотворити то о п а л ю вальний пристрій, то сам отуж ки приладнати до неї куплений з рук балон зі зрідж еним газом... Тому в алуштинських газовиків вистачає клопотів, прим нож ених плинністю кадрів, котрих зваблю є курортн ий б ізнес, де м ало відповідальності і б а га то швидких зароб ітків. Відтак вистачає клопотів і теруправлінню Д ерж наглядохоронпраці по А втоном ній Республіці Крим і м. С е вастополю , котре не випускає з поля з о р у алуш тинських га з о в и ків , хоча там і спостерігається стабільне б л аго получчя з виробничим травм атизмом. В оно, це благополуччя, озн ачене не тільки відсутністю покалічених чи з а гиблих, а й цілим ком плексом заходів з о х о р о н и праці. Т ак, всі п р а ц ю ю ч і повністю заб езпечені за со б а м и індивідуального захисту. А це не мало і не б агато, а 131 особ а. П ровело підприємство й атестацію робочих місць за умовами праці. Більше того, керівництво управління в особ і Ю . А трощ енка зуміло налагодити постійний нагляд за ум овам и праці — цим займаю ться дві л а б о р а то р ії са ніта р н о-епідем іологічної станції та гол овного підприємства ВАТ «Кримгаз». Є в управлінні і служб а о х о р о н и праці. Щ о р іч н о п р о в о диться навчання р об ітників з о хоро ни праці. О д н а к ком плексна пер евірка , яку провели працівники провідних інспекцій те р у п р а в л ін н я Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і, п о каза л а всю ненадійність зо в н іш н ь о го б лаго получчя у ВАТ «Кримгаз». І м ова не про 14 приписів чи 13 посадових осіб, притягнених до а д м іністрати в ної відповідальності, а пр о те, що кож не виявлене п о р уш ення стосувалося життєво важливих ре чей. Який підрозділ не візьми. О с ь в и р о б н и ч о -те хн іч н и й відділ допускає виконання газонебезпечних р о б іт б е з н а р я д ів-д опусків . З й о го б л а го сл о в ін н я у дію чий га з о п р о в ід врізую ться нові га зо пр о во д и , щ о не пройшли приймання в установленому порядку. Тривожить те, щ о таке п о р у шення виявлено у б агатол ю дних з а к ладах та у с та н о в а х — каф е «Велі»

сТ

Насамперед, контролю за прийняттям власних рішень. Справа ця непроста, враховуючи кількість піднаглядових підприємств, що лежать на інспекторських плечах. Однак цілком можлива, якщо теруправління Держнаглядохоронпраці має чітку принципову позицію, особливо щодо потенційно небезпечних виробничих структур. Однією з т аких у Криму є ВАТ «Кримгаз», зокрема його Алуштинське управління експлуатації газового господарства, яке контролює газові мережі не лише Алушти, але й прилеглих до неї районів автономії.

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

М П П «Едельвейс», п а н с іо н а ті « М о ре»... Щ о стосується оста н н ьо го , то тут чи не найяскравіш е проявилося істинне ставлення газовиків до охорони п р а ц і. В они взялися б уд ува ти г а з о провід для пансіонату «М оре» без реє стр а ц ії о б 'є к т а в о р га н а х Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і. Будували аб ияк: якість зварних з'єднань не відповідає відповідним вимогам; сам газопровід протягли по проїжджій частині дороги; підземний його перехід не подумали захистити від електрохім ічної ко р о зії; стояк газо пр о в о д у вивели на п р о їж джу частину дороги... У служ бі підземних м е р е ж — ані газоа н а л іза то р ів, ані приладів для вим ір у за х и с н о го потенціалу. Бригади обхідників не уком пле ктован і. З р е ш то ю , яку л а н ку служ би не візьми — натрапляєш на недотримання но р м а тивних актів. Не випадково тут виявлено 10 суттєвих поруш ень. А ва р ій н о -д и сп е тче р сь ка служ ба, де тур б о та п р о б е зп е ку працю ю чих сповнена ф ормалізму, а відтак і самі п р а ц ю ю ч і ф орм ально ставляться до своїх о б о в 'я зків, н а р а ж а є на неб езпеку власне і чуже життя: прилади з несправним и димовими каналами не відключають, документів щ одо перевірки димо-витяжних каналів не контролю ю ть, м еш канців не інструктують, як б е зп е ч н о ко р и стува ти ся га зо м у п о б уті. Тут д о п ущ е н і п о р уш е н н я не аналізую ть, заявки а ва р ій н и х викликів предметно не вивчають, навчальн о -тр е н у в а л ьн і заняття проводять наш видкоруч, екстрем альні ситуації не п рогнозую ть... А п р о е ктн а група взагалі допустила виконання п р о е ктної докум ентації за недіючими но р м а тивними документами. Втім, нема потреби перевантаж увати читача далі переліком виявлених поруш ень, б о й та к нехтування вимог безпеки очевидні.

Тож за ко н о м ір н о ю була і р е акція к о м іс ії з ком плексної п е р е вір ки , о ч о л ю в а н о ї заступником начальника теруправління Д е р ж наглядохоронпраці по АР Крим і м. Севастополю Є. Корецьким : роботу начальника Алуштинського управління експлуатації газо вого господарства Ю. Атрощенка визнати незадовільною. Комісія за б о р о н и л а управлінню проектувати та будувати системи газопостачання. Крім того, ухвалила стягнути з підприємства штраф у р о зм ірі 1% м ісячного ф онду за р о б ітн о ї плати. За поданням ком ісії до дисциплінарної відповідальності було притягнено інших п р а цівників управління.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Та те р у п р а в л ін н я не о б м е ж и л о своє втручання лише цими заходами: рада теруправління проаналізувал а результати ко м п л е кс н о ї п е р е в ір ки , за пр о си вш и на своє засідання п е р ш о го за с т у п н и ка голови правління ВАТ «Кримгаз» А. М а н а с о в а , головного інж енера Алуш тинського у п р а в ління е кс п л у а та ц ії га з о в о го го с п о дарства ВАТ «Кримгаз» А. Павлю ченка. І цілком виправдано. Бо питання б е зпе чного ведення роб іт, стану о х о рони праці в Алуш тинському у п р а в лінні є відлунням недоліків у р о б о ті з о х о р о н и п р а ц і ке р івн и ц тва ВАТ «Кримгаз». Віддаючи останньом у н а лежне у розвитку енергетики півостро ва , у створенні робочих місць, р а -

да теруправління затвердила висновки ко м ісії і заж адала від керівників ВАТ «Кримгаз» о р г а н із а ц ії належ ного відом чого контролю за о х о р о н о ю прац і, пе р е в ір ки п р а ц ів н и ків служ б на знання і дотримання ними нормат ивних документів про о х о р о н у праці. Голову правління ВАТ «Кримгаз» В. Рогатина було пе р со на л ь но зо б о в 'я за н о розробити заходи і графік усунення виявлених п о р у шень. Ч ерез місяць після винесення т а кої постанови питання п р о стан о х о рони праці в Алуш тинському у п р а в лінні е кс п л у а та ц ії га з о в о го го с п о дарства знову було засл ухано на з а сіданні ради теруправління. Головний ін ж е н е р А л у ш ти н с ь ко го уп р а вл ін н я експлуатац ії га зо в о го госпо д ар ства А. П авлю ченко доповів: із 185 виявлених поруш ень 150 усунено у встановлені строки . Щ е 3 5 у р о б о ті. Д о осені будуть усунені й вони. Та не покладаю чись на обіцянку алуштинців, теруправління наприкінці 20 0 3 р. ще раз перевірило,_як ке рів ництво під приєм ства перейм ається питаннями о хо р о н и праці та працю є на перспективу. Як ка ж е начальник Д ІО П у газовом у господарстві й хімічній п р о м и с л о в о с ті А. К о зл о в , який контролює виконання рішень ради теруправління: «Алуштинці виконали всі намічені заходи з охо р о ни праці, р о зроблені на підставі приписів комісії з ком плексно ї перевірки. Залиш илось кілька, щ о потребую ть більш значних ка п іта л о вкл а д е н ь. А ле вони вже вклю чені до п р о гр а м и поліпш ення стану безпеки та умов праці на підприємстві й обумовлені у колдоговорі. П е р е д б а ч е н о т а к о ж їх ф ін а н с у в а н ня». Як дали зрозум іти в теруправлінні, у 20 0 4 р. стан охо р о н и праці алуш тинських газовиків займе окрем ий ряд о к порядку денного р о б оти провідних інспекцій. З а р а д и гідної мети^— зб ереж ення життя і зд оров'я людей.

Н. БЕЗУГЛА,

наш власкор

____________________________________________

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У березні 2004 р. органами Держнаглядохоронпраці за допущені порушення законодавчих та інш их нормативних актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 582 керівники підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ТИХОНЕНКО О. А. — головний лікар санаторію «Искра», м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим; ДІДЕНКО О. С. — директор ТОВ «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим; КОВАЛЬ Ю. М — директор ПСП «Дружба», Могилів-Подільський район Вінницької області; КОВАЛЬЧУК В. С. — директор Чернівецьких електричних мереж, смт Чернівці Вінницької області; МАЖИРОВСЬКИЙ В. П. — директор ТОВ «Торчинметал», смтТорчин Волинської області; ВАШКЕВИЧ М. Д. — директор міжгосподарського спеціалізованого лісогосподарського підприємства, м. Ківерці Волинської області; СЕРДЮК О. М. — начальник геологорозвідувальної експедиції, м. Павлоград Дніпропетровської області; БУРДІЄНКО Р. В. — начальник ШБУ ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ПЕРЕБИЙНІС О. П. — технічний директор ЗАТ «Ольвія», м. Орджонікідзе Дніпропетровської області; БОНДАРЕНКО В. М. — директор будівельної фірми «Донбаспромхіммонтаж», м. Слов'янськ Донецької області; КУЗЄВІЧ і. М. — директор ВО «Укртрансдон», м. Донецьк; БАЗИЛІВСЬКИЙ С. В. —директор СТОВ «Світанок», Бердичівський район Житомирської області; ДЗЮБАН Ю. В. — директор ТОВ «Баранівський молокозавод», м. Баранівка Житомирської області; САНІСЛО Й. £ — директор ТОВ «Агростар», Ужгородський район Закарпатської області; САЙКО Т. І. — голова правління ВАТ «Закарпатське будівельне управління», м. Мукачеве Закарпатської області; Ш И РЯЕВ C. A. — директор ТОВ «Солар», м. Мелітополь Запорізької області; КІНІН М. П. — директор ПП «Колос», м. Енергодар Запорізької області; ЬОДНАРУК В. Ю. —директор ТОВ «Західнафтогаз», смт Богородчани Івано-Франківської області; РИХЛЕВИЧ І. М. — начальник районних електричних мереж, м. Рогатин Івано-Франківської області; ЧОРНОГОРСЬКИЙ В. П. — директор ТОВ «Дженерал-Елойс», м. Київ; БАЄК П. О. — директор виробничого управління житлово-комунального господарства, м. М акарів Київської області; ПІСЕННИЙ Д. П. — начальник житлово-експлуатаційної контори № 5, м. Світловодськ Кіровоградської області; КОСТЕНКО C. М. — директор торговельнотехнічного центру «Омега», м. Первомайськ Луганської області; ДЕНІСОВ О. Є. — директор заводу фунгіцидів ЗАТ «Українсько промислова компанія «Добромиль», м. Новий Розділ Львівської області; КУНЙНЦЯ М. І. — начальник управління транспорту та дорожніх робіт тресту «Укрзахідвуглебуд», м. Червоноград Львівської області; СВИРИДОВ А. І. — голова правління ВАТ «Миколаївська облагропромтехніка», Миколаївський район Миколаївської області; МЕЛЕНЕВСЬКИЙ В. Г. — голова фермерського господарства «Лагуна», Кривоозерський район Миколаївської області; СОЛОМЯНИЙ А. П. — директор ПП «Прогрес», м. Одеса; Ш О Р С. Г. — директор ТОВ «Одесавтогаз», м. Одеса; ДУГІН А. В. — генеральний директор ЗАТ «Ритм», м. Полтава; КОВТУН C. М. — директор СТОВ «Обрій», Диканський район Полтавської області; КОЛЕСОВ П. Л. — директор ПСП «Діброва», Острозький район Рівненської області; МЕЛЬНИКП Н. — голова правління ВАТ «Сарненське АТП-15640», м. Сарни Рівненської області; М А Ц ІБО Р КО С. В. ■— директор ТОВ «Вікторія», Тернопільський район Тернопільської області; ЛУЖНИЙ П. В. — власник приватного підприємства «Кафе «Зустріч», м. Бережани Тернопільської області; ТРОЙНОВ М. В. — директор ТОВ «Завод «Ритм», м. Харків; ГО Р О Ш К О В. О. — директор ТОВ «Торговий дім «Промсталь», м. Харків; СТУДЕНИКІН А. Я. — голова правління ВАТ «АТП-16527», м. Херсон; СІНЦЕРОВА О. О. — директор ПП «Сінцерова», м. Херсон; ВАКАРУК В. В. — д иректо р ТОВ «Керамік», м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області; ФЕДОРУК Ф. В. — голова правління ЗАТ «Полонський фарфор», м. Полонне Хмельницької області; МАЛОВІК П. С. — директор районних електричних мереж, м. З венигородка Ч еркаської області; ЯХНО Т. і. — голова правління ВАТ «Уманська взуттєва фабрика», м. Умань Ч ер ка ської області; КІБІЧ І. С. — генеральний директор ПП «Колос», м. Чернівці; КАШТАЛЯН В. /VI. — директор а в то тр а н сп о р тн о го підприємства ТО В «Техно-плю.с», м. Чернівці; КОНДРАТСЬКИЙ О. М. — голова правління ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат», м. Ніжин Чернігівської області; ШОСТАКМ. О. — голова правління ВАТ «Банк «Демарк», м. Чернігів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

Й Щ ЇШ М ІМ д е К Ш И Ш Ш

ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБЛІКУ ШКІДЛИВИХ І НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ Для прикладу о п р а цю є м о П олож ення про С У О П для ум овного підприємства. Підприємство створене засновником , який безпосередньо керує підприємством, виконую чи ф ункції д иректора. Чисельність працю ю чих на підприємстві 2 5 0 осіб. П ідприємство ро зм іщ е н о у о кр е м ій д во п о ве р ховій будівлі і має такі виробничі дільниці: холодної о б р о ки металів (верстати — то ка р н і, ф резерні, стругальні, шліфувальні, заточні тощ о); холодної ш там повки (преси); терм ічної о б р о б ки (печі електричні, масляні ванни); зварю вальну (електро- та газозварю вання); агрегатно-складальну (ручний пневмо- і електроінструмент, вантаж опідйом ні механізми); слю сарну; гальванопокриття; ф арбувальну. Теплопостачання та постачання стисненого повітря — централізоване від сторон н іх постачальників. Хочу попередити, щ о запропонована методика оп-

рацювання Положення є одним із варіантів впровадження СУО П. Вона не протирічить чинному законодавству, але потребує погодження з органами Держнаглядохоронпраці стосовно термінів усунення відхилень від чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Н а п р и кл а д , р озроб ку СУОП р о зп о ч и н а є м о 0 1 .0 1 .2 0 0 4 р. С луж ба охо р о н и праці готує пр о е кт нака зу та ко го змісту:

Для о п р а ц ю в а н н я системи у п р а в л ін н я о х о р о н о ю п р а ц і(С У О П ) НАКАЗУЮ :

/. Створити комісію у складі: Головний інженер — голова комісії (вказуються прізвища та ініціали). Спеціаліст з охорони праці —заступник голови комісії. Головний технолог — член комісії. Головний механік — член комісії. Головний енергетик — член комісії. Начальник енерго-механічної служби — член комісії. Голова профкому (за погодженням) — член комісії. 2. Комісії д о 1 квітня 2004 р. опрацювати та затвердити у Держнаглядохоронпраці: перелік нормативно-правових актів з охорони праці, дія яких поширюється на підприємство; перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що діють на підприємстві, та з'ясувати можливість контролю діючих шкідливих виробничих факторів і необхідність залучення для цих цілей сторонніх організацій; карти визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів; види та р івні ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань; показники для оцінки ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань; систему контролю за станом умов та безпеки праці. Опрацьовані комісією карти обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів надати керівникам структурних підрозділів. 3. Керівникам структурних підрозділів до 1липня 2004 р. забезпечити складання карт для ідентифікації небезпеч-

36 ОХОРОНА ПРАЦІ

/2 0 0

них виробничих факторів та надати да ні службі охорони праці. 4. Службі охорони праці до 1 серпня 2004 р. визначити ступінь ризику у кожному структурному підрозділі та на підприємстві в цілому, найбільш небезпечні фактори, що впливають на ступінь ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, і надати пропозиції щодо формування політики підприємства з охор он и праці, ї ї цілей та завдань на поточний і наступні роки. 5. Плановику-економісту (головному бухгалтеру) до 1 липня 2004 р.: визначити витрати на забезпечення вимог з охорони праці, придбання засобів індивідуального захисту, спеціального харчування (молока, кисломолочних продуктів, соків тощо), мила та інших знешкоджуючих засобів, підсолен о ї газованоїводи; повідомити службі охорони праці суму коштів, що відповідає 0,5% від обсягу реалізованої продукції у минулому році. 6. Службі охорони праці разом зі службою праці та за робітної плати до 1 липня 2004 р. підготувати пропозиції щодо системи заохочення працюючих з питань охорони праці. 7. Голові комісії до 1 вересня 2004 р. подати на затвердження проект Положення про СУОП. В иконання н а ка з у служ ба о х о р о н и пра ці починає з о п р а ц ю в а н н я переліку норм а ти вн о -пр а во в и х актів з о х о рони пра ці, щ о регулю ю ть вимоги з б е зп е ч н о го ведення р о б іт, за б е зп е чує їх придбання та інф орм ує кер івників структурних підрозділів пр о їх наявність. У ж ур на л і « О х о р о н а праці» № 5 за 2 0 0 3 р. у статті «З чого почати» н а ведено о сновн ий перелік но р м а ти в н о -п р а в о в и х актів з а гального ха р а кте р у . В раховую чи галузеву спрям ованість підприєм ства, до цього п е р е л іку н е о б хід н о додати та кі акти: П равила будови і безпечної експлуатації вантаж опідіймальних кранів; П равила будови і б езпечної експлуатації посудин, що п рацю ю ть під тиском; П равила будови і безпечної експлуатації тр у б о п р о в о дів пари і гарячої води; П равил а з техніки безпеки і виро б ни чої са н іта р ії при нанесенні м еталопокриття; П равил а з техніки безпеки і виро б ни чої с а н іта р ії при холодній о б р о б ц і металів; П равила з техніки безпеки і вир об ни чої са н іта р ії при електрозварю вальних роб ота х; П равила з техніки безпеки і вироб ни чої с а н іта р ії при термічній о б р о б ц і металів; П равила з техніки безпеки і виро б ни чої с а н іта р ії при ф арбуванні виробів у м аш инобудуванні; П равила з техніки безпеки і вироб ни чої са н іта р ії у ко вальсько-пресовом у виробництві; Правила з охорони праці у зварювальному виробництві; ГОСТ 1 2 .2 .0 0 9 —80 ССБТ. «Станки м е тал л ообрабаты вающ ие. О б щ и е требования безопасности»; ГОСТ 12.2.003—91 ССБТ. «О борудование производственное. О б щ и е требования б езопасности»; ГОСТ 12.2 .0 1 0 —75 ССБТ. «М аш ины ручные пневматические. О б щ и е требования б езопасности»;

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

редовищ а і труд о в о го п роцесу, норми яких віднесені до III класу (графи 6, 7, 8). Під час п ід го то вки ка р т о б л іку неб е зп ечн их в и р о б н и чих ф а к т о р ів в и к о р и с т о в у є т ь с я Г О С Т 1 2 .0 .0 0 3 — 7 4 * ССБТ. « О п а с н ы е и вредны е п р о и зв о д стве н н ы е ф а кто ры. Классиф икация». З гід н о з Г О С Т о м до не б е зп е чн и х ф а кто р ів відносяться м а ш и н и та м е ха н ізм и , щ о р у х а ються, незахищ ені рухом і елем енти в и р о б н и ч о го о б л а д нан ня; в и р о б и , з а го т о в к и , м а те р іа л и , щ о п е р е сув а ю ть -

ГО С Т 1 2 .2 .1 1 7 —88 ССБТ. «П рессы гидравлические. Требования безопасности». Н аступний етап — опрацю вання ф орм ка р т об ліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих ф акторів

(карти складаються та зберігаються у структурному підрозділі або службі).

Для ідентиф ікації шкідливих вироб ничих ф акто рів та ф акторів труд ово го п роцесу пропонується в и кор и сто в увати Карту умов праці відповідно до М етодичних реком ен-

Таблиця 1

Карта умов праці Нормативне значення

III клас — небезпечні та шкідливі умови праці

Ф актор и виробничого середовища

Дата досліджень

1 клас небезпеки

Дата

0,1

0,3

2 клас небезпеки

Те саме

1,0

1,8

3 _ 4 класи небезпеки

44,0

2,2

А ерозолі (пил) переважно ф іброгенної дії

13,0

Вібрація (загальна і локальна)

—

Ш ум

Дата

№ з /п

гдк, ГДР

Ф актичне значення

1 ст.

2 ст.

3 ст.

Тривалість дії фактора протягом зміни, %

Примітки

Шкідливі хімічні речовини:

дацій щ одо проведення атестації р о б о чих місць за ум о в а ми праці, затверджених п о ста н о в о ю Головного д е р ж а в ного санітарного лікаря України від 1 вересня 1992 р. № 41. П рипустим о, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась у 2 0 0 0 р. і стан умов та безпеки праці на р о б о чи х місцях не змінився. У та ко м у разі використовуєм о дані табл. 1. Д о уваги беруться ті ф актори вироб ни чого се-

2,17 —

—

100

ся, н е б е зп е ч н и й р івень н а п р у ги в еле ктр ичн ій м е р е ж і, з а м и ка н н я я ко ї м о ж е статися че р е з тіло л ю д ини; підвищ ений рівень ста ти чн о ї електрики. їх о ц ін ка в и значається наявністю о го р о д ж у в а л ь н и х , з а п о б іж н и х п р и стр о їв , с и гн а л іза ц ії б е зп е ки , з а с о б ів за хи сту від дії е л е ктр и ч н о го струм у. Для їх о б л іку с кл а д а єм о відповідну ка р ту (табл. 2)

Таблиця 2

Карта обліку небезпечних виробничих факторів (назва, модель, інв. № обладнання) № з /п

Небезпечні фактори

Необхідні засоби захисту

Ф актичне забезпечення засобами захисту Так 4

Ні 5

1.1. О городжувальні пристрої 1

М аш ини та механізми, що рухаються

1.2. Сигналізація безпеки 1.3. Запобіжні та блокувальні пристрої 1.4. Система гальмування робочих органів 2.1. О городжувальні пристрої

Незахищені рухомі елементи виробничого обладнання

Вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються

Підвищена а б о понижена температура поверхонь обладнання, матеріалів

4.1. О городжувальні пристрої

Підвищений рівень статичної електрики

5.1 . Заземлення 6 . 1. Захисне заземлення

Небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини

2.2. Запобіжні та блокувальні пристрої 3.1. Сигналізація безпеки 3.2. О городжувальні пристрої

6.2. О городжувальні пристрої 6.3. Запобіжні та блокувальні пристрої

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Табл. 2 складається тільки на обладнання, щ о не за безпечено засоб а м и захисту. Якщо нормативними актами не передбачені перелічені у карті засоб и захисту, у графах 4, 5 ставиться «х». Для ідентифікації подій, що призвели до м ікротравм а б о могли призвести до нещ асного випадку чи аварії, за сто с о вуємо такі таблиці:

терпимий ризик — 5,001 • 1 0 5 — 5 • 1 0 4; неприпустимий ризик — > 5 ,0 0 1 • 10‘4. (Наведені види та розм іри ризиків визначені на підставі вивчення м іж н а р о д н о го досвіду). Щ омісяця та щ оквартально служба о хорони праці уза-

Таблиця З

Карта обліку мікротравм № з /п

О бставини

Причини

Вжиті заходи

Таблиця 4

Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів N9 з /п 1

Елемент, що вийшов з ладу

Інв. № 2

Небезпечні фактори, які з'явилися внаслідок виходу з ладу інструменту тощ о

Причина

Вартість заміни, грн. 6

Таблиця 5

Карта обліку виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском № з /п 1

Небезпечні фактори, що діють

Види робіт

Д ата видачі наряду-допуску

Небезпечні фактори, що виникли під час виконання робіт 5

Таблиця 6

Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки N9 з /п

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори

Прізвище, ініціали

Д ата проведення останньої перевірки знань 4

Таблиця 7

Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам N9 з /п 1

» Прізвище, ініціали

Професія

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори

Після погодження форм карт обліку комісією, їх слід надіслати кож ном у керівникові стр уктурного підрозділу для а п р о б а ц ії протягом о д н о го кварталу.

Примітки 5

гальнює дані табл. 1—7, а та ко ж вивчає дієвість існую чої системи: проектування р о б о чих місць, нестанд артно го об л ад -

Для оцінки на підприємстві рівня м ож ливого ризику виникнення нещ асних випадків зі смертельними наслідками і прийняття відповідних управлінських ріш ень визначаєм о б азові показники ризиків та погоджуємо їх на засіданні ко -

нання, пристроїв, технологічних процесів; м онтаж у, технічного обслуговування, рем онту об л ад нання; вхідного ко нтр ол ю продукції, щ о застосовується у технологічних процесах.

місії. П рийм аєм о такі види та розм іри ризиків:

Г. Л Е С Е Н КО , завідувач лабораторії Національного НДІ

незначний ризик — < 1 0 6; припустимий ризик — 1,001 • 10 6-

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2004

5 • 1 0 5;

охорони праці

МЕДИЦИНА ПРАЦІ _____________________________________________ ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА

р я д ко м Д у ш Ш а р к о і сауна, п і д в о д н и й м а с а ж і б асей н , а щ е кімната психологічного розвант аження, т ренажерний зал — це неповний п е р е л ік того, чим м о ж е похвалитися лікувальнопроф ілактичний центр к о н ц е р н у « К р ю к ів с ь ки й вагонзавод» (Полтавська область). Ц е й центр створено викл ю чно для працівників підприємства, а їх у ко н ц е р н і пон ад 7500. Н а його б а з і проводять м е д о гл я д и — д л я цього теж є всі н ео б хід н і спеціалісти. Л и ш е у 20 0 3 р . у центрі о зд о р о в л е н о понад 3 0 0 0 працівників. К р ім відвідувачів груп з д о р о в 'я , тут м о ж н а зустріти і працівників, я кі відновлюють с в о ї сили після хвороби. Д ля проведення фізіотерапевтичних п р о ц е д у р ф ункц іо нує 10 різноманітних апаратів. А щ е центр має « Р е л а к с » , п р и л ад — н езам ін н и й під час лікування та проф ілактики захворю вань хребта. Та гордість центру — фітозал. Збирати л іка р с ь к і трави для цілющ их напоїв працівники центру виїжджають у еко л о гічн о чисті куточки Полтавщини. У сього ж на потреби цього о а зи с у зд о р о в 'я площ ею м а й ж е 900 м 2 керівництво ко н ц е р н у витратило в 2 0 0 3 р . кр угл е н ь ку с у м у — м а й ж е 2 6 0 тис. грн. * * * У Д о н е ц ь ку відбул ося виїзне засідан ня постійно д ію ч о ї к о м іс ії з б е з п е к и п рац і М інп ал ив ен ерго за участі представників Д е р ж н а г л я д о х о р о н п р а ц і. О б г о в о р е н о питання, пов'язані з і станом п ро ф есій н о) захворюваності та за х о д и щ од о з н и ж е н н я п р и р о д н о ї смертності на виробництві. О д н а з головних п ричин цього лиха, на д у м к у учасників засід ан н я, низька якість п р о ф есій н ого д о б о р у та профілактичних м е д и ч н и х оглядів, незабезпеченіст ь працівників н ад ій ни м и за с о б а м и індивідуального захисту.

ЗА ВПРОВАДЖЕННЯМ МОВПХ ін ф о р м а ц ій н и х ТЕХНОЛОГІЙ Якщо хтось десь в Україні займ ається т еорет ичним моделюванням прообразу держсанеп ідсл у ж б и м а й бутнього, то радимо приїхат и на Д ніпропет ровщ ину. Тут теорія вже застосовується на практ иці. Розповідає завідувач відділу комп'ютерно-інформаційних т ехнологій і нових форм управління Дніпропетровської обласної санепідстанції М. СУХОМЛИН.

е буде перебільш енням п ід кр е с області володіє поки що єдиним у держс а н е п ід с л у ж б і У к р а їн и оф іц ій ним лити, щ о держ авна са н іта р н о -е п івеб-сайтом у всесвітній мережі Інтердем іо л о гічн а служ б а Д н іп р о п е т р о в с ь ко ї о б л а сті сьо год ні є п р о в ід -н е т ( h t t p : / / w w w . s e s o b i . d p . u a ). В е б -с а й т п о б у д о в а н о на відомій у ною в системі М іністе рства о хо р о н и ком п'ю терном у світі технології ам еризд оров'я У країни сто со в н о впровадканської ко р п о р а ц ії IBM — Lotus N o ження сучасних інф ормаційних техноte s /D o m in o . П р о е к т створення веб логій. П ідставою для т а ко го висновку сайту реалізований у співпраці з київє наявність у держ санепідслуж бі найською ф ірм ою «Віадук-Телеком», оф іб іл ьш о го в У к р а їн і ко м п 'ю т е р н о го ційним представником а м е р и кан сько ї п а р ку , який н а р а х о в у є п о н а д 5 0 0 ко р п о р а ц ії IBM в У країні. За о ц ін ко ю одиниць сучасної ком п 'ю те р н о ї та пеф ахівців, наш веб -сайт належить до р и ф ер ійної техніки, найбільш ої кількращ их сайтів гігієнічного проф ілю в кості підготовлених лікарів та середкра їн а х С Н Д . нього м едичного персоналу, високий рівень викори стання з а с о б ів о б ч и сл ю в а л ь н о ї Клю човий м ом ент підвищ ення техніки у практичній діяльефективності д ерж санепід н агл яд у — ності, наявність к о р п о р а впровадж ення нових інф орм аційних ти в н о ї те л е ко м у н іка ц ій ної системи «Електронна технологій. пошта», яка не має а н а логів у м ережі М іністе р ства охорони здоров'я. Д о неї приєднаВпровадження нових інф орм аційно всі 52 с а н е п ід уста н о в и о б л а сті, них технологій у практичну діяльність ряд відомчих м едсанчастин, У к р а їн держ санепідслуж ои — ключовий м о ський н а у ко в о -д о с л ід н и й інсти тут мент у підвищ енні продуктивності та пром ислової медицини, каф едри гігієе ф е ктив н о сті д е р ж са н е під н а гл я д у. Тільки йдучи цим шляхом, м ож на с к о нічн ого проф ілю Д н іп р о п е тр о в с ь ко ї ротити невиробничі витрати і з а о щ а д е р ж а в н о ї м едичної академ ії, кілька л ікув а л ь н о -п р о ф іл а кти чн и х у ста н о в дити бю дж етні кошти. У перш у чергу о б л а с н о го центру. С а н е п ід сл уж б а м ова йде про оперативність у роб о ті.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

М ЕДИЦИ НА ПРАЦІ

С ьо го д н і н а й від д а л е н іш а C EC у сільському р а й о н і по системі «Електр о н н а пош та» протягом кількох хвилин має можливість отрим ати о п е р а тивну інф орм ацію і м ож е у стислі те р міни вжити відповідних заход ів с т о совно санітар н о-е під е м іол о гічн о ї ситуації, щ о склалася. Д н іп р о п е тр о в с ь к а о б л а с н а СЕС вперш е у практиці держ санепідслуж би У кр аїни за п р о ва д и л а технологію проведення віртуальних ехо -ко н ф е ренцій у м ежах системи «Електронна пошта». Це о зн а ча є, щ о спеціалісти на гл я д о во го о р га н у о б го в о р ю ю т ь проблем и в спеціальному віртуальному пр о сто р і, не залиш аю чи р о б о ч о го місця. Економляться час і кош ти на відрядження. Погодьтеся, що останнє для бю дж етн ої о р га н із а ц ії особ ливо важливе (ел ектронні м а те р іа л и деяких віртуальних конф еренцій м ож на знайти на оф іційному веб-сайті держ са н е п ід сл уж б и Д н іп р о п е т р о в с ь к о ї області у розділі «Технології»), У п р о ц е с і впр о ва д ж е нн я нових ф орм уп р а вл інн я виріш ується ще один важливий а с п е кт — відкритість д е р ж с а н е п ід с л у ж б и перед гр о м а д ськістю. Це завдання та ко ж покладено на наш оф іційний веб-сайт. З його д о п о м о го ю ведеться відкритий діалог з населенням . Д ізн а ти ся п р о та ки й прямий «електронний діалог» м ож на у розділі веб-сайту «Конференції». Крім того, з м етою виконання р о зпорядження П резидента У країни щ одо підтримки розвитку м алого та середнього бізнесу на наш ом у веб-сайті було створ ен о спеціальний розділ «Підприємцю». Тут узагальнено н е о б хідну інф орм ацію , яка повинна д о п о магати підприємцеві в о р га н іза ц ії своєї діяльності відповідно до вимог д ію чого с а н іта р н о го за конодавства. Н ео б х ід н о п ід креслити, щ о з м ом енту активізації розділу «Підприємцю» ф ахівці д е рж сан е під сл уж би через вебсайт відповіли більше ніж на 100 з а питань зацікавлених осіб. П озитивні оцінки т а ко го «електронного діалогу» почали все частіш е з'являтися у р озд ілі веб-сайту «Гостьова книга». Н а с ту п н и м е та п о м р о зв и тку ін ф ор м ац ійн их техн о л о гій стала р о з р о б ка та впровадження спеціалізованих ком п 'ю тер н их пр о гр а м , які б а зу ються на швидкісних Інтернет-протоколах. Це д ал о м ож ливість, н а п р и клад, звести до м інім ум у те р м іни розгляду та видачі дозвільних д о ку ментів у відділі держ санепідекспертизи облсанепідстанції. Але те, щ о вдалося зроб ити п р о тягом о с та н н іх чо тирьо х р о к ів ,— це лиш е частина за д ум а н о го . Важливо на цьому шляху не зупинитися. Тому спільно з фахівцями фірми «Віадук-Тел е ком » п р о д о в ж у є м о р о б о т у щ одо

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

о р га н із а ц ії су ч а с н о ї к о р п о р а т и в н о ї інф орм аційної системи держ сан епід служби Д н іп р о п е тр о в сько ї області на б а зі технології IBM Lotus N o te s /D o m ino. Н а рівні о б л а сн о ї С ЕС уперш е в р а м ка х де рж сан епідсл уж би У кр а їни було введено в експлуатацію потуж ний ком п’ю тер-сервер, на б азі якого в 2 0 0 4 р. почнуться р о б о ти з переведення існ ую чо ї нині системи «Електр о н н а пош та» на сучасні Інтернеттехнології. П р а кти чно го досвіду в побудові таки х систем у д е р ж са н е п ід служ бі У кр а їн и поки щ о немає. Вже з а р а з р о з п о ч а т о р о б о ти з р о з г о р тання п е р ш о го п іл о тн о го Ін тернеткільця на р ів н і д е р ж с а н е п ід с л у ж б и м. Д н іп р о п е тр о в ська з паралельним підклю ченням інших санепідустанов, починаючи, звичайно ж, з великих міст. У поточном у році буде п р од о вж е но р о б о т у над п р о е кто м , щ о має стратегічно важливе значення для всієї держ санепідсл уж би У кр а їн и , який ум овно назвали «Р айонна СЕС м айбутнього». Цей проект почав р е а л ізо вуватися на рівні Л енінської р а й о н н о ї СЕС м. Д н іп р о п е тр о вська . Вперш е в іс т о р ії д е р ж с а н е п ід с л у ж б и У кр а їн и сам е на рівні її первинної ланки по чала впровадж уватись сучасна а в то м а ти зо в а н а інф о р м а ц ій н а систем а.

На нашу думку, саме в районних СЕС повинна відбутися технологічна революція, яка переведе державний санепіднагляд на якісно новий рівень. Ми переконані, що впровадження найсучасніших технологій саме у районній ланці може забезпечити ефективнудіяльність держсанепідслужби в майбутньому. Перші результати, отримані в ході реалізації цього проекту, переконують у таких висновках.

Д о речі, відзначу, щ о більшість делегацій держ санепідслуж б з інших о б ластей, які побували у нас у 2 0 0 3 р., найбільш е враж ав саме п роект, р е а л ізо в а н и й на рівні Л е н ін с ь ко ї р а й СЕС. С ьогодні ми надзвичайно близько підійш ли до т о го , щ об до п е р е л іку терм інів і понять, які використовую ться у п р актичній діяльності д е р ж с а н епідслуж би, ввести нові: « е л ектронний держсанепіднагляд», «електронна СЕС», «електронна держ санепідслужба» тощ о. У розвинених кр а їн а х вже давно звикли до таких термінів, як «електронний уряд», «електронна ко м ерція», «е л е ктр о н н и й б ізнес»... За ко ж ни м з цих терм інів стоять н а й суча сн іш і те хн о л о гії, які даю ть зм о гу зд ій сн ю в а ти діяльність на р івні, щ о відповідає вим огам сьогодніш нього й завтраш нього дня. Щ о ж п р и х о в а н о за поняттям « е л ектр онни й д е р ж санепіднагл яд »? На наш погляд, електронний держсан-

епіднагляд — це комплексна автома-

тизована система організаційно-методичних, кадрових і програмно-технічних заходів, що дає можливість 24 години на добу, 7 днів на тиждень і 365 днів на рік контролювати санітарно-епідеміологічне благополуччя на підконтрольній території. Як би ри зи ко в а н о не виглядала наш а сп р о б а зазирнути в майбутнє, тільки час п о ка ж е своєчасність і правильність та ких ф ормулювань... Разом з тим, реалізую чи такі м а сш табні проекти, ми наштовхнулися на п р о б л е м и , б е з виріш ення яких стає неможливим еф ективне впровадж ення сучасних технологій на всіх рівнях д е р ж са н е п ід сл уж б и У кр а їн и . Н а зв у лише одну з них. Це проблем а ф ормалізації усієї первинної об л іко вої д о кум ентації (бланків, ж урнал ів тощ о). С пр а ва в том у, щ о ко р п о р а ти вн і інф орм аційні системи базуються саме на даних, зо с е р е д ж е н и х у цій д о к у ментації. О с н о в н а частина цих інструкцій, положень розроблялася ще в 30-ті роки XX ст., том у усі вони ф акти чн о не п е р е д б а ч а ю ть п о д а л ьш ої ко м п 'ю те р н о ї о б р о б ки . С ьогодні ми вивели одну очевидну ф орм улу: будь-який технологічний

процес, що функціонує в санепідустанові, який базується на «паперовій технології», не може бути ефективним.

П очинаю чи з 2001 р., н а м а гаєм ося с а м о с тій н о підійти до виріш ення п р о б л е м и ф о р м а л іза ц ії п е р ви н н их даних. Але чим більше й глибше вивчаємо цю проблем у, тим кращ е р о зу міємо, що без тісно го співробітництва з М ін істе р ств о м о х о р о н и зд оров'я і профільними гігієнічними інститутами її не вирішити. М и запропонували Інституту гігієни і медичної екології імені О . М . М арзєєва А М Н У країни підключитися до вирішення проблеми. С п о діваємося, щ о з б о ку М О З та інституту ми знайдем о порозуміння. Тим більше, щ о, наскільки нам відомо, та ко ю р о б о то ю ніхто в кра їн а х С Н Д не за й мається. А без р о зр о б ки ф орм алізованих первинних докум ентів н е м о ж ливо р о зго р н у ти ж о д н о ї еф ективної інф орм аційної системи. Таким чином, м айбутнє де рж а вн ої с а н іт а р н о -е п ід е м іо л о гіч н о ї служ би, ефективність держсанепіднагляду в цілом у н е р о з р и в н о п ов 'я за н е з в п р о вадженням у практичну діяльність сучасних інф орм аційних технологій. Ці технології повинні впроваджуватись, у перш у чергу, на п е р ви н н о м у рівні д е р ж с а н е п ід с л у ж б и — у р а й о н н и х СЕС. С ам е на них сьогодні будується майбутнє де рж а вн ої санітарно-епідем іологічної служби України.

Фото Т. ЧЕШКА

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

___________________________________________________________ ДУМКА ВЧЕНИХ

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ВАЖКОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ Фізичні навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму, що обумовлюють підвищену важкість праці, є одними з найважливіших показників умов праці. Вплив їх на працюючих може призвести не тільки до стійкого зниження працездатності, але й підвищення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, розвитку професійних захворювань кістково-м'язової системи, а за певних умов може викликати раптове різке погіршення здоровЯі стати причиною травм.

вороб и кістково-м 'язової системи

стійко посідаю ть друге-третє м ісця в с тр у кту р і з а х в о р ю в а н о с т і п р а ц ю ю ч и х о сн о в н и х гал узей п р о м исловості, а в пром исл ово-р о звин утих кр а їн а х стаю ть «хворобам и с то ліття». З алеж но від х а р а кте р у ф ізичного навантаж ення (динамічне а б о статичне), й о го о с о б л и в о с те й і величини п р а ц ю ю ч і за з н а ю ть ф ізичних п е р е вантажень, внаслідок чого виникаю ть п е р е н а п р у ги тих чи інш их о р га н ів і систем , а т а к о ж р о зви ва ю ться р ізн і н о з о л о гіч н і ф о р м и п р о ф е с ій н и х за х в о р ю в а н ь , які вне се н і до П е р е л іку п р о ф е с ій н и х за х в о р ю в а н ь , з а т в е р д ж е н о го п о с т а н о в о ю К а б ін е ту М ін іс т р ів У к р а їн и від 08.1 1 .2 0 0 0 р. № 1662. В а р то т а к о ж в р а х о в у в а ти , що значні фізичні навантаження у поєднанні з таким и шкідливими в и р о б н и чими ф а кто р а м и , як віб р а ц ія , шум, нагрівал ьний м ікр о кл ім а т, сприяю ть взаємному посиленню їх несприятливого впливу на о р га н ізм , щ о п р и ско рю є р озви ток і збільшує частоту п р о ф есійних захворю вань. Так, результати досліджень л а б о р а то р ії ф ізіології праці У кр а їн сь ко го НДІ пром ислової медицини свідчать, щ о розвиток, н а приклад, радикулопатії у прохідників та бурильників за л ізо р уд ни х ш ахт в ум овах дії за га л ьн о го ф ізичного н а в а нтаж ення (з у ч а с тю м язів ниж ніх кінцівок і тулуба) обум овлений р о б о чою п о зо ю «стоячи» на 7,2% , локальн о ю вібрацією на 14,7% , п е р е п а д а ми тем ператури повітря на 7,4% , що

розцінюється за відомими критеріями відповідно як помірний (5—9%) і сильний (10— 14%) вплив. Тому показни ки важ кості труд ово го п р о ц е с у підлягають д осл ід ж енню під час проведення санітарно-гігієн ічного контро л ю умов і х а р а кте р у п р а ці, с а н іт а р н о -гігіє н іч н о ї е кс п е р ти зи ви р о б н и чи х о б 'є ктів і уста ткув а н н я , виявлення зв’язку стану здоров'я п р а ц ю ю чих з ум о ва м и п р а ц і, р о зс л ід у вання випадків п р о ф з а х в о р ю в а н ь , атестації р о б о чи х місць за ум овам и праці. П ід час а те с т а ц ії р о б о ч и х місць п о ка зн и ки ва ж ко сті тр у д о в о го п р о ц есу вивчаю ться та о ц ін ю ю ть ся на к о н к р е т н о м у е та п і згід н о з Г ігієнічн о ю класиф ікацією праці № 4 1 3 7 -8 6 в ід п о в ід н о д о М е т о д и ч н и х р е к о м е н д а ц ій для п ро ве д е н н я а те с т а ц ії р о б о ч и х м ісць за у м о в а м и п р а ц і, з а т в е р д ж е н и х М ін п р а ц і та М О З (п о с т а н о в а від 0 1 .0 9 .9 2 р. № 41); Інструкцією з заповнення Ка рти умов праці під час проведення атестації р о бочих місць від ЗО. 11.92 р. № 06-4148; Роз'ясненням и Д е р ж а в н о ї е кс п е р ти зи за ум овам и п раці від 2 2 .0 7 .9 3 р. № 0 6 -9 6 0 . Ці докум енти містять дуже к о р о т кий опис методичних прийомів визначення п о ка зн и ків в а ж ко сті, а т а к о ж окрем і неод нозначні тлумачення, що створю є труднощ і під час їх п рактичного застосування. У зв'язку з цим до л а б о р а то р ії фізіо л о гії п р а ц і У к р а їн с ь к о го н а у к о в о дослідного інституту пром ислової м едицини часто звертаються спеціаліс-

ти як промислових підприємств, та к і с а н іт а р н о -е п ід е м іо л о гіч н и х станцій за роз'ясненнями, а та ко ж з п р о п о з и ціями виконати дослідження з оцінки в а ж ко сті та н а п р у ж е н о с т і п р а ц і в о соб ливо складних випадках. В р а хо в ую чи зн а ч н і со ц іа л ьн і та е ко ном ічн і наслідки впливу підвищ ених ф ізичних н а в а н та ж е н ь на о р г а нізм працю ю чих, а та ко ж те, що різні види цих н а в а н таж ен ь викликаю ть в о р га н ізм і працю ю чих р озви ток різних ф орм проф есійних захво рю ван ь, нео б х ід н о під час п ров ед е нн я д о сл ід ж ень забезпечити об'єктивність підходів до виявлення всіх показни ків важ кості праці, а та ко ж застосування уніф ікованих методів їх вим ірю вання та о д н о зн а ч н и х о ц ін о к о д е р ж а н и х р е зультатів. Д у ж е в а ж л и в о в р а х о в у в а ти , щ о для отри м ання о б 'єктив н их даних н е о б х ід н о визначати всі ф а кто р и умов п р а ц і в т и п о в и х у м о в а х в и ко н а н н я тр у д о в о го п р о ц е су, у т. ч. п о ка зн и ки в а ж к о с т і, кол и п о к а з н и к щ іл ьн о сті в и ко р и ста н н я р о б о ч о го ч а с у в п р о д о в ж зм ін и , т о б т о в ід н о ш е н н я с у м а р н о г о ч а с у в и ко н а н н я т р у д о в и х о п е р а ц ій (за винятком с у м а р н о ї тр и валості всіх п е р е р в і пауз) до за га л ьн о ї тр и в а л о с ті р о б о ч о го ч а с у (зм іни), стан о вить не м енш як 80% , щ о о б гр у н т о в а н о численним и н а у ко в и ми дослідж енням и в галузі ф ізіо л о гії та о р га н із а ц ії п р а ці. П ри визначенні п о ка зн и ка потуж ності зо вніш ньої р о б о ти (Л/) з участю м'язів нижніх кінц івок і тулуба за відом о ю ф о р м ул о ю (1) н е о б х ід н о п р а -

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

прийнятому в діючих державних стандар та х принципу обм еж ення зусиль, які докладаються до О У , залежно від спосо бу їх переміщення і частоти ви(РН+ ^ + ~ ) 6 К користання (ГОСТ 2 1 7 5 2 —76 С Ч М . М = -------- --- Ч — 9--------- , (1) « М ахови ки управления и штурвалы. О б щ и е эргономические требования», де /V — потужність зовніш ньої роботи, ГО С Т 2 1 7 5 3 —76 С Ч М . «Рычаги упВт; Р — м аса вантаж у, кг; Н — висота равления. О б щ и е э р гон о м и ческие піднімання вантаж у, м; Н-\ — висота требования» и др.). П ід час визначення п а р а м е тр а оп уска н н я ва нта ж у, м; /. — відстань « д ріб ні с те р е о ти п н і рухи кистей та переміщ ення вантаж у по го р и зо н та пальців рук» необхідно враховувати лі, м; Т — час виконання д а н о ї р о б о сам е ці стереотипні рухи, які о б ум о вти, с; 6 — коеф іцієнт переведення ко люють локальне фізичне наван та ж енр и сн о ї механічної р о б оти у зовніш ню ня. Вони є характе рн им и для р о б іт з м еханічну р о б о ту; К — коеф іцієнт певи ко р и ста н н я м як О У кла віш н их і реведення одиниць вимірю вання п о кнопкових вимикачів та перем икачів, казн ика р о б о ти , рівний 10. тумблерів, важелів тощ о, які п о тр е б уПри цьому необхідно враховувати ють докладання зусиль натискання в тільки той час, впродовж якого виконао снов н ом у в м еж ах 0,1 —0,8 кгс (1,0— но цю р о б оту (трудову операцію ), а не 8 ,0 Н), як з а з н а ч е н о у відповідних час р о б о ч о го дня (зміни), що найчастіше використовують для зниження зн а с та н д а р та х (ГО С Т 2 2 6 1 4 —77 С Ч М . чення п о ка зн и ка потужності роботи. «Выключатели и переклю чатели клаО д ерж ане об'єктивне значення цього виш ные и кн о п очн ы е. О б щ и е э р го п о ка зн и ка буде, у ра зі потреб и, о б н о м и че с ки е тр е б о в а н и я » ; ГО С Т грунтуванням перш очергового прове2 2 6 1 5 —77 С Ч М . «Выключатели и педення заходів щ одо поліпшення умов реклю чатели типа «Тумблер». О б щ и е праці на конкретном у роб очом у місці. э ргоно м и ческие требования»; ГОСТ Д о р о б іт з п е р е в а ж н о ю уча стю 2 1 7 5 3 — 76 С Ч М . «Рычаги у п р а в л е м'язів плечового поясу слід відносити ния. О б щ и е эрго н о м и че ски е т р е б о не тільки р об оти з переміщ ення ванвания» та ін.). О скільки під час викотажу, але й роб оти, пов'язані з керунання таких р о б іт р озви ток проф захванням орган а м и управління (ОУ), які в о р ю в а н н я , як свідчать результати потребую ть докладання зусиль натиснаукових досліджень, залежить в о с кання в м ежах 1 кгс і більше (важелі новном у від кількості рухів (92%), то й управління, м аховики , ш турвали т о н о р м о ва н і значення цього п оказни ка що). Для р о б іт із застосуванням важестосуються саме цих видів робіт. Тому лів управління формула (1) під час вине допускається п р оводити о ц ін ку користання одного важеля має вигляд: важ кості р о б іт, які характеризую ться зн а ч н о ю кількістю стереотипних р о бочих рухів з переміщ ення О У з п е р е(Рі + Р ± )п 6 К важ ною участю м'язів рук і плечового (2) Ы= поясу, за критеріями, встановленими для р о б іт з участю м'язів кисті та пальде Р — величина зусилля, яке докл аців рук. О ц ін ку цих р о б іт необ хідно дається до важеля, кгс; І — відстань проводити, як за зн а че н о вище, за п а пе р е м іщ е ння важеля «від себ е», м; р а м е тр а м и п о ту ж н о с ті зо в н іш н ь о ї — відстань перем іщ ення важеля р о б о ти . П о р у ш е н н я цієї вим оги на практиці призводить до того, щ о п р а «на себе», м; п — число циклів («від сеця працю ю чих за такими професіями, бе» і «на себе») переміщ ення важеля; як, н а п р и кл а д , е к с к а в а т о р н и к и , які Т — час виконання цієї р о б о ти , с. виконую ть в м еж ах 15 00 0 управлінПри цьому за відстань перем іщ енських р о б о ч и х рухів за зм іну, м о ж е ня важеля береться відстань від верхбути віднесена згідно з критеріями панього кр а ю рукоятки у вихідному пор а м е тр а «дрібні сте р е о ти п н і рухи ложенні до кінцевого положення важекистей і пальців рук» до оптим ального ля. Під час використання кількох О У класу. Р азом з тим, виконання цих р о величина роботи, виконаної за участі біт відповідно до П ереліку проф есійк о ж н о го з них ((Р/. + Р £,/2)п6), підсуних захво р ю ва н ь м ож е призвести до м овується. Т а ки й підхід в ід п о в ід а є вильно враховувати одиниці вим ірю ваних парам етрів:

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

р о зв и тку проф есійних за хв о р ю в а н ь п ериф еричної н е р в о во ї та кістково м 'язової систем. Тому під час виріш ення питання про зв'язок захворю вання з ум о ва м и п р а ц і в та ки х випадках найчастіш е виникають протиріччя між станом здоров'я працівника і х а р а к теристикою умов його праці. С татичне навантаж ення, вим ірю ване в кгс • с, слід визначати не тільки під час р об іт, пов'язаних з у тр и м а н ням вантажу, але й утрим анням д о кл ад еного зусилля. Під час вивчення р о б о ч о ї пози слід враховувати, щ о зазначена в графах 4, 5 і 6 Гігієнічної класиф ікації праці № 4 1 3 7 -8 6 характеристика цього парам етра передбачає обмеження часу перебування людини не тільки в нахиленом у положенні, але й з п оворотом тулуба, голови до зазна че н о го критеріального значення. Це ж стосується і пар ам етра «нахили тулуба». Крім то го, важкість праці за парам етром «роб оча поза» мож е бути оцінена за класом і ступенем 3.1 а б о 3.2 не тільки за наявності об ох із зазначених хар а кте ристик, але навіть тільки однієї з них, то б то відповідно «шкідливі та небезпечні» 1 і 2 ступеня. В арто та ко ж враховувати, що під час виконання виробничих операцій, коли робоча поза не характеризується критеріями класів 3.1 і 3.2, то вона, як правило, оцінюється за класом 2, то б то «допустимим», тому що до 1 — «оптимального» класу може бути віднесена тільки вільна р о б о ч а поза, коли є можливість під час виконання трудових операцій довільно змінювати р о б о чу позу — «стоячи», «сидячи-стоячи», «сидячи» за бажанням працю ю чого. Таким чином, застосування науко-

во обгрунтованих методичних підходів та уніфікованих методів визначення показників важкості трудового процесу дасть змогу об'єктивно оцінити умови праці під час атестації робочих місць і забезпечити обгрунтоване право на пенсію за віком на пільгових умовах, надання інших пільг і компенсацій, першочергове проведення заходів щодо поліпшення умов праці та збереження здоров'я працюючих.

В. ШЕВЦОВА, докт. мед. наук, завідувачка лабораторії фізіології праці, Т. КУЛІКОВА, науковий співробітник лабораторії фізіології праці (Український НДІ промислової медицини)

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА _________________________________________________ ТУРБОТА

1 а

з а л у

в т Ш т іж м

п р а в л ін н я 24

л ю то г о

ПРО ЛЮДИНУ

Ф о н д у

відбул ося засідання

випадків на виробництві та п р о ф ес ій н и х захворю вань У к р а їн и , на я к о м у бул и заслухан і д о п о в ід і членів правління та працівників Р а х у н ко в о ї палати і Г е н е р а л ь н о ї прокурат ури за п ід с у м к а м и п е р е в ір ки діяльності Ф о н д у . Акцентувалася увага на численних п о р уш ен н ях у його роботі. Р об от у в и к о н а в ч о ї д и р е к ц ії визнано незадовіл ьною . Зат вердж ено бюджет Ф о н д у на І квартал 2 0 0 4 р .: за д о х о д а м и у с у м і 3 7 4 113,1 тис. гр н ., за видатками — 432 6 1 7 ,5 тис. гр н ., з дефіцитом видатків Ф о н д у у с у м і 5 8 5 0 4 ,4 тис. грн. у р о з р із і загального о б сягу коштів на за б е зп е ч е н н я виконання статутних напрям ів діяльності Ф о н д у та на організацію його роботи. Прийнято р іш е н н я провести з 1 б е р е з н я п ерер ахув анн я сум щ ом ісячних страхових виплат потерпілим на коефіцієнт зростання сер ед н ь о м іся ч н о і р е а л ь н о ї заробіт ної плати у галузях н аціональної е к о н о м ік и у 20 0 3 р . , я ки й , за д а н и м и Держкомст ат у, становить 1,152. Правління затвердило п е р ш и м заступником директ ора Ф о н д у Е. Теличка та заступником О . Пост оюка.

І Й

Н Г Р

правління Ф о н д у соціального страхування від нещ асних

Й О

З А Х И М

Т У

К Р

Ї Н

За даними Міжнародної організації праці, щороку в світі на виробництві стається близько 270 млн. нещасних випадків та виявляється 160 млн. професійних захворювань. У зв’язку з виробничою діяльністю помирає близько 2 млн. осіб. Згідно зі статистичними даними в Україні 2 ,7 млн. інвалідів. Із н их пот ерпілих від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань — майже 300 тис. Середній вік пот ерпілих — 28—40 років — найбільш продуктивний вік людини.

е р ж а в а в о с о б і Ф о н д у соціального страхування від нещ асних випадків на виробництві та проійних захворю вань У країни взяла на себе конкретні зоб ов'язання щодо м атеріального забезпечення інвалідів, створення необхідних правових, економ ічних, побутових та соціальнопсихологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, м атеріальном у забезпеченні, тр уд о вій та громадській діяльності. Головне завдання для працівників управління Ф онд у у Київській області — п рацю вати не тільки зара д и ф інансової д о п о м оги потерпілим від н е щ асних випадків та проф есійних за хв о р ю вань, а й сприяти с тв о р е н н ю та ки х умов праці на виробництві, які б відповідали норм ам б езпеки, а ті, хто все ж став інвалідом, відчули себе повноцінними гром адянам и суспільства. П рацівники р о б о чих о р га н ів Ф о н ду — досвідчені фахівці. Вони виріш ують нагал ьн і питання п о те р п іл и х, сприяю ть виготовленню протезів, о р топеди чного взуття. Все це потребує в и со ко го п р о ф е сіо н а л ізм у, усвід о м лення відповідальності перед людьми, вр е ш ті-р е ш т — д у ш е в н о ї щ е д ро сті. С е р е д спеціалістів Ф о н д у — е к о н о місти, л іка р і, ю ристи, соціальні п р а цівники. С ам е вони щодня виріш ують проблем и людей, яких спіткал о горе. Під о п іко ю працівників Ф о н д у на п о ч а то к 2 0 0 4 р. зн а ход ил о ся 3 3 5 8 потерпілих на виробництві, за 2 0 0 3 р. відш кодовано 12 157 5 2 2 грн. страхових виплат потерпілим та членам їхніх сімей, а та ко ж сплачено за 43 с а н а то р н о -ку р о р т н і путівки для м едичної реабілітації інвалідів на загальну суму понад 89 тис. грн., п р и д б а н о п р о те зно-ортопедичних виробів на суму п о над 42 тис. грн. (до М іж н а р о д н о го дня інвалідів пер ед а но потерпілим 6 інва лідних візків на суму 7 3 1 3 грн.). С та ном на 0 1 .0 1 .2 0 0 4 р. у п р а в л ін н я м Ф о н д у у Київській області за р е є с тр о вано 26 601 підприємство, установу

та о р га н із а ц ію усіх ф орм власності. О тж е, всі працю ю чі на цих підприємствах м аю ть реальну можливість о тр и мати відш кодування ш коди у разі нещ асних випадків та п р о ф з а х в о р ю вань на виробництві. За оперативними даними, у 2003 р. за р е є стр о в а н о 4 8 0 страхових випадків, у яких потерпіли 5 3 4 о с о б и , з них 44 — смертельно. Н а сільське го сп о дарство припадає 48% від загальної кількості потерпілих у Київській о б л а сті, з яких 72% — смертельно. У зв'язку з високим рівнем тра вм а ти зм у в а гр а р н о -п р о м и с л о в о м у ком п л ексі у п равління Ф о н д у у Київській області виділило понад 19 26 6 грн. на навчання спеціалістів з о х о р о н и праці підприємств сільського господарства. П о чи наю чи з жовтня 2 0 0 3 р., в р а й о н а х з високи м р івне м тр а в м а ти зм у на виобництві, а саме — у Ф астівськом у, иєво-С вятош инськом у, О б ухівсько му, Б ориспільськом у, Я готинськом у, Б р о в а р с ь ко м у та С кв и р с ь ко м у , за 4 0 -го д и н н о ю п р о гр а м о ю пройш л и навчання 140 осіб. Після атестації та о тр и м а н н я п освід чень вони м о ж уть кваліф іковано проводити р о б о ту щ одо за п о б іга н н я н е щ асни м випадкам і проф захворю ванням на вир об ни ц тві та підвищити ефективність перевір о к на підприємствах. А дже ця р о б о та вкрай необхідна, б о найвищ ою цінністю суспільства є зд о р о в 'я і життя людей. Це принц ипова позиція п р а цівників Ф о н д у , які спрям овую ть свої зусилля на дієву до по м о гу власникам щ одо створення на їхніх підприємствах дійсно безпечних і здорових умов п р а ц і, оскільки сам е це є важливим ч и н н и ко м п о д а л ь ш о го р о зв и тку вир о б н и ц тв а — о с н о в и е к о н о м іч н о го зростання України.

М. ПОСТОЛЮК, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Київській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Ю '

ір

їж

—

З А Х И ІІІА Й ! У наш час можна почути думку, що роль державних структ ур у захист і прав людини незначна і від них не завжди можна дочекатися реальної допомоги. Але якщо це й так, то хто шукав відповідь на запитання: «Чому?» Чи винні державні структури в тому, що ш лях до повернення справедливості доводиться прокладати через судові засідання? Зміни, що відбулися в нашому суспільстві, не обійшли й органи Держнаглядохоронпраці. Останнім часом теруправлінню Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області поряд з виконанням наглядових функцій часто доводиться виступати в суді як у ролі позивача, так і у ролі відповідача. Як це не дивно, але у ролі відповідача — частіше. Подібне раніше зустрічалося рідко. Зупинимося тільки на одному прикладі.

Ж овтоводськом у управлінні будівництва, на тери то р ії Б М У-2, у тра н сф о р м а то р н ій підстанції 25 лю того

що нещ асний випадок має бути визнаний пов'язаним з виробництвом. Разом з тим представник Ф о н д у соціального стр а хува н н я від н е щ асни х випадків на в и р о б н и ц тв і та 2003 р. було знайдено у непритом ном у стані елекпроф захворю вань м. Ж овті Води, представник р о б о то д а в тр о зв а р н и ка Г. Гусака, який наступного дня пом ер у спеця і, як не дивно, представник проф спілкової о р га н іза ц ії ціалізованій м е ди ко-санітарній частині № 9. У р о б о ті к о підприємства зайняли протилежну позицію . Вони вважали місії зі спеціального розслідування цього н е щ а сно го вивипадок не пов'язаним з виробництвом і, як то го вимагає падку б р а в участь і представник відділення виконавчої Положення, виклали свою окрем у думку у письмовій формі. дирекції Ф о н д у соц іа л ьно го страхування від нещ асних О скільки думки членів комісії розділилися, то відповідно випадків на виробництві та п ро ф е сійн и х за х в о р ю в а н ь до п. 42 П олож ення питання про те, чи пов'язаний цей нем. Ж овті Води. щ асний випадок з виробництвом, розглядалося за участі У ході розслідування нещ асного випадку ком ісією встазаступн ика начальника теруправління. За результатами н о в л е н о наступн е . Е л е ктр о зв а р н и к Г. Гусак 25 л ю то го розгляду було прийнято рішення п р о складання акта за 2 0 0 3 р. одерж ав усне завдання від керівництва п риб рати ф орм ою Н-1 і пр о недоцільність і безпідставність п р о ве виробниче приміщ ення м айстерень на те р и то р ії м еханодення нового розслідування за цим нещ асним випадком. м о н та ж н о ї дільниці, вивезти сміття та відходи металу. ЯкихЗдавалося б, на цьому м ож на поставити крапку. Та де небудь інших завдань на р о б о ту в тр а н сф о р м ато р н ій підтам! станції ні він, ні інші працівники підприємства не од ерж ува Відділення в и ко н а в ч о ї д и р е кц ії Ф о н д у с о ц іа л ь н о го ли. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, причистрахування від нещ асних випадків на виробництві та п р о ною смерті Г. Гусака стали: важ ка відкрита черепно-м озкофесійних захворю вань м. Ж овті Води звернулося до Госпова тр а в м а з б а га ть м а п е р е л о м а м и к іс то к склепіння і дарського суду Д н іп р о п е тр о в сько ї області з по зо вно ю з а основи черепа, м о зкового і лицьового кістяка з крововилиявою про визнання д ан о го випадку не пов'язаним з в и р о б вом під тверду і м 'яку м озко ву о б о л о н ку та великим р о з ництвом і скасування актів за ф орм ою Н -5 і Н -1 . дробленням м о зко в о ї речовини в скроневій і тім 'яно-потиС вої вимоги представник Ф о н д у аргум ентував тим, що личній частках гол овно го м о зку в поєднанні з за кр и то ю Г. Гусак гр уб о поруш ив трудову і виробничу дисципліну, тр авм о ю грудної клітки, переломами р е б ер , з п ош кодж енщ о й стало причиною нещ а сного випадку. П роте з г і д н о з ням пристінкової та легеневої плеври й тканини легень, ко д і ю ч и м законодавством поруш ення потерпілим трулапсом правої легені та крововиливом у грудну порожнину. д о в о ї та ви р о б н и ч о ї дисципліни не є підставою для Н а місце н е щ а с н о го випадку виїждж ав п редставник визнання нещасного випадку не пов'язаним з в и р о б п р о куратур и. Під час розслідування н е щ а сно го випадку ництвом і відмови с ім 'ї у виплаті сум відш кодування ком ісією була отри м ана п останова слідчого п р окур атур и шкоди. Згідно зі ст. 34 З а ко н у «П р о загал ьн о о б о в 'я зко в е пр о відмову в поруш енні кримінальної справи через відсутдерж авне соціальне страхування від нещ асного випадку ність о зн а к насильницької смерті. Також у постанові за з н а на виробництві та проф есійного захворю вання, які спричичено, щ о в діях п отерпілого ф орм ально вбачаються о з н а нили втрату працездатності», у випадку встановлення коміки крадіж ки, але достатніх підстав для поруш ення крим ісією факту порушення потерпілим нормативних актів з о хо нальної справи немає. Тим більше, щ о лю дина загинула. рони праці, р о зм ір о д н о р а зо в о ї допом оги мож е бути тільГолова і заступник голови ком ісії, а та ко ж представник ки зниж ено, але не більш як на 50% . виконавчого о р га н у місцевого самоврядування, керуючись П редставник Ф о н д у та ко ж посилався на те, щ о в діях п. 6 Положення про порядок розслідування та ведення о б потерпілого ф ормально вбачався склад кримінально к а р а ліку нещ асних випадків, проф есійних захворю вань і аварій ного вчинку — крадіж ки, а отж е, нещ асний випадок не м о на виробництві (нещ асний випадок з Г. Гусаком стався на ж е бути визнаний пов'язаним з виробництвом . Т реба відте р и то р ії підприємства в роб очий час), дійшли висновку,

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

значити, щ о в ході розслідування ком ісією ува ж н о розглядалося питання й про кр ад іж ку потерпілим металу з о с е р дя розуком плектованого трансф орм атора. Комісія керувалася п.12 в ищ езазначеного П олож ення, на підставі якого нещ асний випадок не вважається пов'язаним з вироб ниц твом, якщ о він стався під час скоєння потерпілим злочину а б о інш ого правопоруш ення, і якщ о ці дії підтверджені р ішенням суду. О скільки в постанові про відмову в п о р уш енні крим інальної справи за ф актом смерті Г. Гусака з а з н а чено, щ о в діях потерпілого вбачаються о зн а ки крадіж ки, але ф ормально, то достатніх підстав для поруш ення крим інальної справи за о зн акам и злочинів, передбачених статтями 185 (крадіжка), 188 (крадіж ка д ем онтаж ом та іншим сп о со б о м електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та ін-

Ніхто не може бути визнаний винним у скоєнні злочину, а також піддаватися покаранню не інакш е, як за вироком суду. ш ого устаткування) КК У країни — немає. І, як вже було зга д а н о ,— у поруш енні крим інальної справи відмовлено. На дум ку ком ісії, дане рішення прийнято правильно, том у що воно ум отивовано слідчим ст. 6 п. 2 і п. 8 К П К України. А це означає, що в діях потерпілого відсутній склад злочину, тим більше, щ о підозрю ваний пом ер. К о м іс ії з і спеціально-

го розслідування нещасного випадку не надано п р а ва звинувачувати працівника в здійсненні кримінально караного вчинку. Згідно зі ст. 15 К П К У країни п р а в о суддя з кримінальних справ здійснюється тільки судом, і ніхто не м ож е бути визнаний винним у скоєнні злочину, а та ко ж підданий ка рном у п о ка р а н н ю інакш е, як за вир око м суду. А відповідно до ст. 32 4 К П К У країни суд, виносячи виро к, виріш ує питання про те, чи м ало місце діяння, у скоєнні я ко го звинувачується підсудний, та чи м ало це діяння склад злочину? Але найголовніше, суд виріш ує — чи

винен підсудний у скоєнні злочину? О скільки кримінальну справу було за кр и то і не передано до суду, комісія не вбачила за ко н ни х підстав вважати потерпілого винним і застосовувати вимоги п.12 П ол о ж ення в частині визнання випадку не пов'язаним з вир о б н и ц твом. З цього ж приводу представник Ф о н д у в своїх з а п е р е ченнях посилався н а с т. 14 З а ко н у «П ро зага л ьн о о б о в 'я зкове д ерж авне соціальне страхування від н е щ асно го випадку на виробництві та проф есійного захво р ю ван ня, які спричинили втрату працездатності», відповідно до якої нещ асний випадок —«...обмежена в часі подія а б о раптовий вплив на працівника неб езпечного в ироб ни чого ф актора чи середовищ а, щ о сталися у процесі виконання ним тр удових обов'язків, внаслідок яких заподіяно ш коду зд о р о в 'ю а б о настала смерть». У даном у випадку, на дум ку представника Ф о нд у, Г. Гусак не виконував трудових обов'язків. П роте відповідно до ст. 171 Кодексу законів про працю У країни, ст. 22 З а ко н у «П ро о х о р о н у праці» розслідування та облік нещ асних випадків на виробництві проводиться відповідно до положення, затвердж еного Кабінетом М ін іс трів У країни. У даном у випадку йдеться про П олож ення про порядок розслідування та ведення обліку нещ асних випадків, проф есійних захворю вань і аварій на виробництві. П унктом 6 цього докум ента п ередб ачено, щ о за вис-

С Л О В О Ю РИСТУ н о в ка м и р о б о ти ко м іс ії з розсл ід ува н н я визнаються пов'язаним и з виробництвом нещ асні випадки «...що сталися з працівникам и під час виконання трудових (посадових) о б о в'я зків, у том у числі у відрядженнях, а т а к о ж ті,

що сталися під час перебування на р о б о ч о м у місці, на території підприємства а б о в інш ому місці р о б о ти протягом ро б о чо го часу, починаю чи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно д о правил внутріш нього трудового розпорядку...» Із змісту пункту випливає, щ о працівник, перебуваю чи на тер и то р ії підприємства впродовж р о б о ч о го часу і од е р жавш и травму, для визнання її п о в'я за н о ю з виробництвом

не о б ов'язково повинен виконувати трудові о б о в 'я зки за безпосереднім завданням керівника. Тобто важ ливим є сам ф акт перебування його на те р и то р ії підприємства в р о б очий час. І ще пр о один «доказ» відділення Ф о н д у хотілося б с к а зати. У позовній заяві Ф о н д у за зн а че н о , щ о виплати сім 'ї п отерпілого сум як відшкодування шкоди можуть вваж атися нецільовими витратам и кош тів відділенням виконавчої дирекції Ф о н д у , чим порушується один з основних принципів страхування від н е щ асно го випадку. Т ут д о р е ч н о н а г а д а т и , щ о З а к о н « П р о з а г а л ь н о об ов'язкове державне соціальне страхування від нещ асного випадку на виробництві та проф есійного захворю вання, які спричинили втрату працездатності» приймався з метою на д ерж авном у рівні вирішити такі завдання страхування від нещ асних випадків: проведення проф ілактичних заходів, спрям ованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих ф акторів, за п об ігання нещ асним випадкам на виробництві, проф есійним захво р ю ва н ня м та інш им випадкам за гр о зи зд о р о в 'ю застра хова них, викликаних ум овам и праці; відновлення зд о р о в 'я і працездатності потерпілих на виробництві від нещ асних випадків а б о професійних захво рю вань; відш код ування м а те р іа л ь н о ї та м о р а л ь н о ї ш коди з а страхованим і членам їхніх сімей. Більше то го , З а ко н о м визначені принципи та ко го с тр а хування, які передбачаю ть, крім цільового використання кош тів страхування від н е щ а с н о го випадку, своєчасне і повне відшкодування шкоди, надання держ авних гарантій реалізац ії застрахованим и гром адянам и своїх прав.

Минув рік, а сім'я робітника, який загинув на виробництві, так і не одержала належні їй виплати. Н а превеликий жаль, представник відділення Ф о н д у та інші члени ком ісії, які підтримали його, не дочекалися р ішення Госпо д а р сько го суду по суті спору, б о Господарським судом провадж ення у справі припинено через підвідомчість д а н о го с п о р у судам зага л ьн ої ю рисдикції в п о рядку, п е р е д б а че н о м у Цивільним процесуальним ко д е ксом У країни. Н евідом о, чи буде виконавча дирекція Ф о н д у соціального страхування від нещ асних випадків на виробництві

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

та проф есійних за хво рю ван ь м. Ж овті Води звертатися до суду загальної ю рисдикції для визнання випадку як та ко го , щ о не пов'язаний з виробництвом. Але сім'я потерпілого ще й досі не одерж ал а належні їй виплати, і невідомо, чи одержить їх взагалі.

Н а жаль, д а н и й ви п а д о к звернення відділень Ф о н д у д о судових органів для виріш ення питання про визнання недійсними акта спеціального р о з с л ідування нещ асного випадку й акта про нещ асний випадок на виробництві — не єдиний. Щ о лежить в о с нові таких звернень до судів,— недовіра до комісії, р о з біж ності в норм ативно-правови х актах, щ о не дають зм о ги дійти єдиної думки членам комісій з розслідування нещ асних випадків, чи щось інше? О д н е лише м ож на стверджувати з упевненістю — страж даю ть травм ован і на вир о б н и ц тв і та їхні с ім 'ї, не с п р о м о ж н і р е а л ізув а ти своє п р а во на своєчасне і повне відшкодування шкоди. Через

величезну к і л ь к і с т ь справ, які розглядаються у судах, п р о цес затягується. А скільки часу і у суддів, і у сторін процесу витрачається на підготовку позовних заяв, зб ирання д о ка зів, підготовку заперечень і доводів, та й самі судові за с ідання! Залишається тільки побаж ати більш чіткої та злагодж е н о ї ро б о ти всім о р га н а м нагляду, влади і сам оврядування, підприємствам, відділенням Ф о н д у задля досягнення однієї, головної, мети — зб ереж ення життя, зд оров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності. А якщ о ж все таки нещ асний випадок стався,— забезпечити реалізацію застрахованим громадянам і членам їхніх сімей прав, у том у числі й права на своєчасне і повне відш кодування шкоди.

Ю . Б Е В К ІН А , начальник відділу з юридичних, кадрових питань і режиму теруправління Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

(« А Р Х И С Т Р А Т И Г М И Х А ЇЛ » — НА СМІТНИКУ, А «В Е С Е Л И Й МОНАХ»» — ПІД ЛАВКОЮ

аме та ку картину часто д о в о -

ду до Ц еркви і пош ирити її на п р о д ук-

о р ган ізац ій» від 21 березня 2 0 0 2 р.

диться

с п о с те р іга ти

цію власного виробництва та отри м а-

за № 2 7 9 /2 0 0 2 .

ц ентрі

Києва

стол ичном у

ти за р а хун о к підвищення попиту д о -

Д о б р і нам іри діяльності ініціатив-

Х рещ атику після м асових народних

даткові прибутки від зростання обсягів

ної групи віруючих благословив П ред-

гулянь з н а год и ч е р го в о го святку-

реалізації.

стоятель У к р а їн с ь ко ї П р а в о с л а в н о ї

на

прям о

Ці дії о с о б л и в о згу б н о впливають

Ц еркви Блаженніший М и трополит Ки-

У заголовку вжито лапки не випад-

на п ід р о с та ю ч е п о ко л ін н я . У д а н о -

ївської і всієї У кр а їн и Володимир. У

ково. А дж е під словами «А рхистратиг

му в и п а д ку п о р уш ую ть ся п р а в а ві-

структурі С инодальної богословської

М ихаїл» та «Веселий монах» мається

р ую чи х та п р а в а р е л ігійн их гр о м а д

ком ісії, яку очолю є архієпископ Львів-

на увазі не їхнє конкретне значення, а

на в и ко р и ста н н я вл а сн о ї сим во л іки ,

ський і Галицький Августин, ф ормуєть-

лише етикетки на пляшках горілки та

завд ається м а те р іа л ь н а ш ко д а ви-

ся Експертна рада з питань дотрим ан-

пива. Не залишається вітчизняна п р о -

р о б н и к у та здійсню ється м о р а л ь н а

ня канонічних правил, християнських

м исловість о с то р о н ь п о тр е б людей,

н а р у га над християнським суспільст-

норм і етики у використанні ц е р ко в-

байдужих до алкоголю . С прагу м ож на

вом. Ц им руйную ться о с н о в и вихо-

н о ї сим воліки. С а м е цей о р га н має

задовольнити водою «Софія Київська»

вання п ід р о с та ю ч о го п о коління в ду-

працю вати над розв'язанням по руш е-

а б о «В олодим ир Великий», п о л а с у -

сі ш а н о б л и в о го ставлення до т р а д и -

ної проблеми.

вавш и при цьому печивом «Святий

ц ій н о ї м о р а л і, а т а к о ж до релігійних

М и ко л а й » . Коли хтось в ва ж а є себ е

символів.

вання.

Тож п р о си м о всіх небайдуж их до долі п равославної символіки звер та -

н е д о с то й н и м святинь, то м о ж е п р и -

Н а ста в час дати п р а в о в у о ц ін ку

тись на адресу «П равославної газети»:

дбати та з'їсти «М арусю », знову-таки

п о д іб н о м у явищ у, п о си л а ю ч и сь на

0 1 0 1 5 , К иїв-15, вул. С ічневого постан-

у вигляді печива.

У каз П резидента У країни «П ро невід-

ня, 25, корп. 39. Тел./ф акс 254-48-63.

П о д іб н а п р а кти ка стала з в о р о т -

кладні заходи щ одо оста то чно го п о -

Врешті в правовій держ аві не м о -

ним б о ко м суспільства суцільного сп о -

долання негативних наслідків тоталі-

ж е лиш атись п о за п р а в о в и м полем

живання у відповідь на процеси духов-

т а р н о ї політики ко л и ш н ь о го С о ю зу

проблем и Ц еркви та її вірних.

ного відродження на ш о го життя і має

PCP с то с о в н о релігії та відновлення

єдину мету: використати довіру н а р о -

п о р уш ен и х п р а в церков і релігійних

«Християнська Селянська Спілка» ______________________________ У

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

0 Н УЗ КА РК АО ЇН И

•Проохорону праці»

У КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ *л о ж т с ш о

ш ш »

2 6 — 2 9 квітня Н аціональний к о м п л е к с «Експоцентр У к р а їн и » в ж е вчетверте проводить м іж н а р о д н у спеціалізовану

НАЦІОНАЛЬНОЇ РАДИ

виставку « П о ж е к с п о — 2 0 0 4 » . Організат ори «П о ж е кс п о — 2004» — Міністерство У кр аїн и з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту н аселен ня від наслідків Ч о р н о б и л ь сь ко ї катастрофи, Національний к о м п л е к с « Експоцентр У к р а їн и » , У кр аїн сь ки й н а у ко в о -д о с л ід н и й інститут п о ж е ж н о ї б е з п е к и М Н С за сприяння А соц іац ії прот ипож еж ного захисту. Н а цьогорічній виставці предст авлені п о ж е ж н а техніка, з а с о б и п о ж е ж о га с ін н я та вогнезахисту, автоматичні системи п о ж е ж о г а с ін н я , сигналізації'та оповіщ ення, за б е зп е ч е н н я робіт у надзвичайних ситуаціях, індивідуальні та колективні з а с о б и рятування л ю д е й на п о ж е ж а х , с п о р я д ж е н н я п о ж е ж н и к ів , спеціалізований транспорт, науково-т ехнічні р о з р о б к и , д о с л ід ж е н н я п о ж е ж , інвестиційні проекти, страхування тощо. П ід час роботи виставки — науково-практ ичні зах о д и , п о к а зо в і виступи п о ж е ж н и к ів , демонст рація н о в о ї п о ж е ж н о ) та рятувальноїтехніки. З о кр ем а, в рам ках « П о ж е кс п о — 2004» пройдуть с е м ін а р и : «Концепція п рот ипож еж ного захисту висотних житлових і гр о м ад сь ки х б уд и н ків », « Р еалізація д е р ж а в н о ї політики у с ф е р і боротьби із заб р уд н ен н ям водних об'єктів», кр у гл і столи: « Чорнобильська катастрофа я к об'єкт уваги З М І» , «Роль З М І в п о п е р е д ж е н н і надзвичайних ситуацій» та ін.

ЗОберезня 2004 р. під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Д. Табачника відбулося засідання Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, на якому були розглянуті питання про стан безпеки праці, професійної захворюваності, безпеки дорожнього руху в Україні, організації та проведення навчання з питань безпечної життєдіяльності населення і заходи щодо його поліпшення. З доповідями виступили Голова Держнаглядохоронпраці С. Сторчак, директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України В. Крот, заступник Головного державного санітарного лікаря України М. Ситенко, начальник відділу експертизи умов праці Мінпраці С. Рябоконь, начальник Департаменту Державтоінспекцїі МВС Г. Георгієнко, виконуючий обов’язки начальника Департаменту безпеки на транспорті Міністерства транспорту В. Пужалов та заступник голови корпорації «Укравтодор» М. Березовський. Національна рада зазначила, що реалізація завдань у сфері охорони праці та промислової безпеки дала змогу значно стабілізувати стан безпеки праці на виробництві та певною мірою сприяла зниженню у минулому році рівня виробничого травматизму зі смертельними наслідками на 4,5% на фоні зростання обсягів виробництва в галузях економіки країни. У 2003 р. в Україні на виробництві загинуло 1230, а травмовано 24 848 працівників, що відповідно на 55 і на 1320 осіб менше, ніж у 2002 р. Інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві стало 9805 працівників. Кількість загиблих у вугільній галузі зменшилася на 50 осіб, в агропромисловому комплексі — на 37, у машинобудуванні — на 21, житлово-комунальному та побутовому господарстві — на 20. У той же час збільшення кількості загиблих на виробництві працівників допущено на транспорті — на ЗО, у будівництві — на 20, в енергетиці — на 9. Зростання рівня травматизму зі смертельними наслідками допущено в Дніпропетровській (136 проти 109), Житомирській (27 проти 23), Львівській (42 проти 31), Тернопільській (27 проти 18), Черкаській (21 проти 12) і Чернігівській (ЗО проти 21) областях та в Києві (118 проти 79). За 2 місяці 2004 р. в Україні на виробництві загинув 161 працівник проти 168 за аналогічний період 2003 р. Незважаючи на позитивні зрушення в роботі з охорони праці, залишається невирішеним ряд завдань, передбачених Програмою підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, зокрема щодо реалізації комплексної програми дегазації вугільних пластів та впровадження ефективної системи запобігання вибухам метану на шахтах. Центральними і місцевими органами виконавчої влади незадовільно проводиться робота щодо організації обстеження, визначення технічного стану і паспортизації виробничих об’єктів, будівель і споруд, а також щодо поступового виведення з експлуатації або ремонту виробничих будівель, споруд, інженерних мереж, машин, механізмів технічного устаткування, транспортних засобів, які не відповідають вимогам безпеки праці або є аварійними.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

О р га н а м и Д е р ж н а гл я д о хо р о н пра ц і у 200 3 році п р о ведено більш як 2 4 0 ,5 тис. оперативних обстеж ень, призупинено м айж е 2 4 2 ,6 тис. роб іт, об'єктів. Тільки за 2 місяці 2004 р. проведено м айж е 34 тис. обстежень, призупинено понад 36 тис. об 'єктів та роб іт, притягнено до адм іністративної відповідальності понад 10,6 тис. працівників, у т о му числі 1,9 тис. керівників підприємств. Повільно вирішуються завдання, передбачені розділом 5.3 « О х о р о н а праці та пром ислова б езпека» П рограм и діяльності К а б ін е ту М ін іс тр ів , зо кр е м а щ одо за п р о в а д ження диф еренційованих страхових тариф ів на загальнооб о в 'я зко ве держ авне соціальне страхування від нещ асного випадку на виробництві та проф есійного за х в о р ю вання зал е ж но від ступеня ризику виникнення нещ асних випадків, проф есійних захворю вань, стану о хо р о н и п р а ці, а т а к о ж створення системи післядипломної освіти та підвищення кваліф ікації з питань охо р о н и праці. Д о цього часу не вико н а но вимоги ст. 34 З а ко н у «П ро о х о р о н у праці» щ одо створення у складі Ради міністрів А вто н о м н о ї Республіки Крим, місцевих держ авних адм іністрацій структурних підрозділів з охо р о н и праці та за тв ер дження ти пового положення про їхні завдання і функції. Д о проблем них питань слід віднести і незадовільне фінансування Ф о н д о м соціального страхування від нещ асних випадків, а та ко ж о рган ам и виконавчої влади заходів Н аціональної, галузевих та регіональних п р о гр а м поліпшення стану безпеки, гігієни праці та вироб ни чого середовища на 2 0 0 1 —200 5 рр. та П рограм и розвитку виробництва за соб ів індивідуального захисту працівників на 2001 — 20 0 4 рр. П очинаю чи з 2 0 0 0 р. спостерігається збільшення кількості п отерпілих внасл ід ок проф есійних за х в о р ю в а н ь з 25 8 3 до 4 0 4 3 осіб у 2001 р. та до 7 1 5 3 о сіб у 2 0 0 2 р. У 2 0 0 3 р. проф захворю вання виявлено більше ніж у 7 тис. осіб. За останні два роки інвалідність внаслідок проф есійних захворю вань зросла вдвічі і на сьогодні становить 53% від загальної кількості осіб, які м аю ть проф есійні за х в о р ю вання. Тільки у 2 0 0 3 р. інвалідами внаслідок п роф есійного захворю вання стало 7 3 2 6 осіб. Н айнебезпечніш им и залиш аю ться умови праці у вугільній, м еталургійній, м аш инобудівній, наф товидобувній, хімічній та наф тохім ічній галузях, сільськом у го с п о дарстві. Істотно збільш илось хімічне навантаження на о р ганізм п рацівника, важкість і напруж еність праці. У той же час атестація р о б о чи х місць за умовами праці суб'єктам и господарю вання проводиться незадовільно і у більшості випадків спрям ована на підтвердження пільг і ком пенсацій за р о б о ту в шкідливих умовах, а технічні і о р ган ізаційні з а ходи щ одо поліпш ення умов праці та оздоровлення п р а цюючих за її результатами, як правило, не розробляються та не реалізуються. За даними М інп р ац і, на оплату пільг і ком пенсацій п р а цівникам за р о б о ту в шкідливих ум овах щ о р о ку суб 'є кта ми господарю вання витрачається понад 90 0 млн. грн., що суттєво позначається на соб іва р то сті та ко н ку р е н то с п р о м ож ності то в а р н о ї продукції, призводить до зб итковості підприємств. Залиш ається складним стан с п р а в із заб езпеченням б е зп е ки д о р о ж н ь о го руху. У 2 0 0 3 р. сталося 4 2 ,4 тис. ДТП , щ о на 23% більше, ніж у 2 0 0 2 р., в яких загинуло 7 1 4 9 о с іб (+ 1 9 ,5 % ), т р а в м о в а н о м а й ж е 4 7 ,5 тис. о с іб

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

(+25,2% ). Збитки держави від цих подій щ о р о ку перевищ ують 14 млрд. грн. Зростання кількості ДТП відмічається в багатьох р е гіо нах У кр а їн и , з о к р е м а в АР К ри м (+ 38,6 % ), Д о н е ц ь кій (+35,5% ), Ів а н о -Ф р а н ків с ь кій (+41,2% ), К ір о в о гр а д сь кій (+74,6% ), Львівській (+40%), М иколаївській (+37,5% ), Тернопільській (+34,4% ) областях та С евастополі (+47,4%). За 2 місяці 200 4 р. за р е є с тр о в а н о 5 2 2 4 ДТП, у яких загинуло 7 2 6 і тр а в м ов ан о 6 0 9 3 о соб и. П орівняно з а н а ло гіч ни м п е р іо д о м м и н ул о го р о к у кількість д о р о ж н ь о тра н спо р тни х пригод збільш илась на 52,8% , число за ги б лих зр осл о на 18,2% , а травм ованих — на 67,4% . З начний негативний гром адський р е зо н а н с викликають ДТП, в яких гине З і більше осіб а б о отримую ть тр а в ми 5 і більше осіб. Всього у 2 0 0 3 р. сталося 255 а втом о більних а ва р ій з особ ливо тяжкими наслідками, в яких з а гинуло 54 8 і отрим ало травм и 1133 о со б и , щ о на 73,5% більше, ніж у 2 0 0 2 р. Викликає занепокоєння стан автомобільних доріг. П р о веденими Д ер ж автоін спекц ією перевіркам и встановлено, щ о утримання 72,4 тис. км автомобільних д о р іг (43%) не відповідає діючим норм ативам , що негативно впливає на б езпеку д о р о ж н ьо го руху. О сн овни м и причинами ускладнення стану справ щодо забезпечення безпеки д о р о ж н ьо го руху є невиконання у повном у обсязі центральними та місцевими о р ган ам и вико н а вч о ї влади вимог З а ко н у « П ро д о р о ж н ій рух», зволікання з виконанням П р о гр а м и створення системи інф орм а ц ій н о го заб езп ече н ня на автом об іл ьн их д о р о га х з а гального користування на 2 0 0 2 —2 0 1 0 рр., затвердж еної постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2002 р. № 586, та Д е р ж а в н о ї програм и забезпечення безпеки руху на а в томобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і зал ізничних пе реїзд а х на 2 0 0 3 —2 0 0 7 р р ., за т в е р д ж е н о ї розпорядж енн ям К а б ін е ту М ін істр ів від 29 січня 20 0 3 р. № 56 -р , а та к о ж недостатнє ф інансування за хо дів щ одо забезпечення безпеки д о р о ж н ьо го руху. О ста н н ім часом в У країні р ізко загострил ась і викликає серйозну стурбованість проблем а безпеки життєдіяльності людей. Різні отруєння, д о р о ж н ьо -тр а н сп о р тн і п р и го ди, випадкові та навмисні пош кодж ення, пож еж і, нещ асні випадки на воді, а в а р ії і травм ування на виробництві та в побуті у 2 0 0 2 р. за б р а л и життя у понад 7 6,5 тис. людей, а травмували, у том у числі з інвалідним наслідком, у 20 р а зів більше, що м айж е удвічі перевищ ує зазна чен і п о ка зн и ки 1986 р. У таких ум овах проблем а проведення навчання з питань б е зп е чн о ї життєдіяльності населення є п р о б л ем о ю особ ливо ї д е р ж а в н о ї і суспільної значим ості, а її виріш ення — одним із пріоритетних завдань соціальної політики. Р азом з тим системний підхід до о р га н іза ц ії навчання і з а безпечення н а с кр ізн о ї освіти з напрям у «Безпека життя і діяльності людини» відсутній. З б о ку М О Н , інших центральних і місцевих о р га н ів виконавчої влади, які маю ть у підпорядкуванні заклади освіти, послаблено контроль за впровадженням Концепції освіти з напрям у «Безпека життя і діяльності людини». За результатами о б говор е н н я зазначених питань Н а ціональна рада прийняла необхідні рішення. Н а за сід а н ні та к о ж було ухвалено план р о б о ти Н аціональної ради на 2 0 0 4 р.

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

___________________________________________ СЛІДАМИ НАШ ИХ ПУБЛІКАЦІЙ

І Ю

У журналі № 7 за 2003 р. у статті В. Кобця «Напівзаходами проблему не вирішити» йшлося про незадовільне виконання заходів щодо покращання умов праці та зниження професійної захворюваності у ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання імені Фрунзе». Перший за ступ н и к голови правління ВАТ Є. Роговий повідомив редакцію, щ о проблем а, п о р у ш ена а вто р о м статті, дійсно має м ісце на підприємстві. Відповідно до чинн о го з а к о н о д а в с тв а п р о о х о р о н у праці у ВАТ щ о р о ку розробляю ться і здійсню ю ться заходи, спрям овані на поліпш ення ум ов пр аці пр а ц ю ю ч и х, щ о включаються до колективного д о го в о р у підприєм ства. В ідповідно до ст. 19 З а ко н у «П ро о х о р о н у праці» і п о ста н о в и К а б ін е ту М ін іс т р ів від 2 7 .0 6 .2 0 0 3 р. № 99 4 « П р о за т в е р дження переліку заходів та засоб ів з охо р о н и праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються до валових витрат» у 2 0 0 3 р. витрати на о х о р о н у праці по наш ом у підприємству становили 18 млн. грн. У ВАТ приділяється серйозна у в а га р е ко н стр укц ії та п е реоснащ е нню в и р о б н и ц т в а . Т ак, у м инулом у р о ц і було зб уд о в а н о і зд ано в експлуатацію новий ко ва л ь сько -п р е со ви й цех за га л ь н о ю площ ею 11,7 тис. м 2 на 165 працю ю чих. П о на д 10% м еталоо б р о б н о го у ста ткува н н я п р о й ш л о повну м одер н ізацію а б о зам іну новими більш п р о гр е си вн и м и моделями, які випускаються Рязанським верстатобудівним заводом . За р а х у н о к виконан ня заходів ко л е кти вн о го д о го в о р у п о л іп ш е н о ум ови пр а ц і п онад

2 ,5 ти с. п р а ц ю ю ч и х (з них б л и з ь ко 1 тис. — жінки). Для реалізац ії заходів, спрям ованих на з а п о б іга н н я та зниж ення п р о ф з а х в о р ю в а н о с т і, у п о то ч н о м у році укладено д овгостроковий д о го вір з Х арківським науково-дослідним інститутом гігієни праці та проф захворювань. У 2 0 0 3 р. з м е то ю підвищ ення якості р о б о т и щ од о впо ряд кування відносин між підприємством і працівником з питань умов праці у ВАТ створ е н о б ю р о атестації р о б о чи х місць, до складу якого вклю чено групу спеціа л істів -ф ізіо л о гів для виріш ення питань сто со в н о важ кості та н а п р у ж е ності праці. С таном на 0 1 .0 1 .2 0 0 4 р. у ВАТ п р оведено атестацію 88 6 р о б о чи х м ісць, на яких за й н я то З обЗ п рацю ю чих (з них за С пи ском № 1 — 51 2 осіб , за С пи ском № 2 — 3141). З м етою п роф есійного д о б о р у , а та ко ж й ранньої діагностики проф есійних за хв о р ю в а н ь у минулому році у ВАТ з 20 683 працю ю чих пройшли періодичний медичний огляд понад 11 тис. (99,8% від пер е д б а че н о ї кількості). Для за п о б іга н н я п р оф есійним з а хворю ванням на підприємстві щ о року виготовляється більш е 100 одиниць віб р о б е зп е ч н о го пневм атичного інстр ум ен ту зв о р о т н о -п о с ту п а л ь н о ї дії (рубильні молотки та пневм отрам бів-

У журналі № 11 за 2003 р. було надруковано статтю В. Сопільняка «Пора б у ж е і про персональну відповідальність нагадати», в якій йшлося про незадовільне виконання рішень Кабінету Міністрів щодо забезпечення надійної та безпечної експлуатації будівель, споруд та інж енерних м ер еж на підприємствах Вінницької області. Заступник голови Вінницької облдержадміністрації В. Гаврилюк повідомив редакцію, що питання, п о руш ені в статті, дійсно актуальні і м а ють виняткове значення для за б е зп е чення о хо р о н и праці та безпеки ж иттєдіяльності населення. Н а виконання постанови К а б ін е ту М іністрів від 0 5 .0 5 .9 7 р. № 40 9 в області було прийнято розп о р я д ж е ння голови о б л а с н о ї д е р ж а в н о ї адм і-

ністрації № 164 від 12.05.99 р., яке в цілом у в и ко н а н о . П р о в е д е н о п о п е реднє обстеження об 'єктів будівель і споруд, стан яких внаслідок тривалої експлуатації технічно незадовільний; складено єдиний реєстр ава р ій ни х та не придатних до норм ал ьної р о б о ти об 'єктів, яких в області нараховується м айж е 1,5 тис. О со б л и ве з а н е п о к о єння викликає стан об 'єктів у б ю дж етній сфері, зо кр е м а в системі освіти, де

ки). В результаті цього вдалося р ізко знизити рівень віб р о за хв о р ю в а н о сті серед робітників ливарних професій — о б рубн иків, ф ормувальників ручного формування. За останні три роки введено в експлуатацію і реконструйова но понад 120 вентиляційних систем. Н е зв а ж а ю ч и на щ о р іч н у п р о ф ілактичну р о б о ту , яка проводиться, і ро б о ту з технічного переобладнання ви р о б н и ц тва , рівень п р о ф з а х в о р ю ваності на підприємстві залишається досить високим . Ц е п о в 'я за н о з б а гатьма ф акторам и, зо кр е м а і такими, які не були поруш ені в статті. Так, на сьо год ні не м аю ть те х н іч н о го в и р іш ення, н а п р и кл а д , п р о б л е м и о з д о ровлення повітряного середовищ а на нестаціонарних ро б о чи х місцях зв а р ників і досягнення гр а н и чн о допустимих рівнів шуму на р о б о чих місцях у ливарном у, котельно-зварю вальном у та ряді інших виробництв. С е р е д п р о б л е м , п о в 'я за н и х з п р о ф за хво р ю ва н істю , тр е б а відзначити і низький рівень ранн ьої д іа гн о с тики, і відставання н о р м а т и в н о -п р а во в о ї б а зи у р е гу л ю в а н н і труд о ви х відносин з о со б а м и , які пр ацю ю ть у ш кідливих у м о в а х п р а ц і і п р о ф е сії яких вклю чено до С писків № 1 і № 2, та існую чу, на жаль, тенденцію зв'язку загальних захво р ю ван ь з в и р о б н и чими умовами. Том у правління в ід кр и то го а к ц іо н е р н о г о т о в а р и с т в а с п о д ів а є ть с я на р о зум ін н я п р о б л е м , які скл а л и ся, а вжиті на п ід пр и єм стві захо д и щ о д о ц ьо го п итан ня дадуть у н е д а л е ко м у м а й б у тн ь о м у п о зи ти в н і р е зультати. є 30 таких об'єктів. Для оцінки технічного стану, виведення з експлуатації чи ка п іта л ь н о го р е м о н т у будівель і споруд цієї сфери потріб ні кош ти, т о му паспортизація їх проводиться ще повільно. З огляду на це та з м е то ю підвищення еф ективності ро б о ти щ одо з а б е зп е че н н я н а д ій н о ї та б е зп е ч н о ї експлуатації будівель, споруд та інж ене р н и х м е р е ж го л о в а м р а й о н н и х держ авних адм іністрацій, міським головам міст о б л а с н о го значення дані доручення, якими зо б о в 'я з а н о п о силити о р га н із а ц ій н у діяльність та з а безпечити виконання зга д а н о ї п о ста нови в повном у обсязі. Р еком ендован о п е р е д б а чи ти виділення ко ш тів з

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

м ісцевих б ю д ж етів для проведення паспор тизац ії (в перш у чергу об'єктів освіти, культури, о хорони здоров'я) та розглянути виконання цієї постанови в р е гіо н а х на засіданнях ко о р д и н а ційних рад з питань б езпечної життєдіяльності населення. Питання експлуатац ії потенційно небезпечних будівель, споруд, які перебуваю ть у власності промислових, сіл ьсь ко го сп о д а р ськи х та інш их вироб ничих підприємств, о б го в о р ю в а лося на спільній нараді теруправління

Держ наглядохоронпраці, головних уп равлінь з надзвичайних ситуацій, п р а ці та со ц іал ьного захисту населення о б л д е р ж а д м ін істр а ц ії 1 4 .0 7 .2 0 0 3 р. Виходячи з концепції Д е р ж а вн о ї п р о грами забезпечення технологічної безпеки в основних галузях економ іки, вироб лено ряд заходів, які найближчим часом (після затвердження Д ер ж а вн о ї програми) будуть впроваджені в п р а ктику роботи. О дним із пунктів передб а ч е н о унем ож ливлення ф ункц іон ування потенційно небезпечних о б 'є к -

У /О Чи н а л еж и т ь до валови х вит рат б е з кош т овний відпуск т оварів благодійном у фонду? Під час передачі то варів неприбутковим о р га н іза ц і-

тів, споруд, інженерних м ереж без узгодження подовження терміну і умов їх експлуатації. З м етою виконання вищ езгаданої постанови Кабінету М іністрів у поточному році основн у увагу буде приділено р о б о ті з галузевими управліннями щ одо проведення п а с п о р т и за ц ії об 'єктів, а та к о ж викон анню заходів, пов'язаних з нею. У планах діяльності служб о хо р о н и праці всіх р айон ів ці питання будуть на о со б л и в о м у к о н тролі.

А^/

Управління культ ури держ адм ініст рації звільнено від орендної плати за використ ання н еж и т л о в и х прим іщ ень, за винят ком площ, що здаються в суборенду. Просимо дати р о з ’яснення, хт о повинен сплачуват и податок на землю за суборендарів.

ям відповідно до п. 5.2 .2 З а к о н у « П р о о по д а ткуван н я п р и б у тку підприєм ств» від 2 2 .0 5 .9 7 р. № 2 8 3 /9 7 -В Р

С правляння плати за зем лю відповідно до З а к о н у

(далі — Закон) підприємство має п р а во включити у вало-

« П ро плату за землю» від 0 3 .0 7 .9 2 р. № 2535-Х ІІ, із змі-

ві витрати вартість безплатно переданих това рів непри-

нами і доповненнями (далі — Закон) здійснюється у ви-

бутковим організаціям , визначеним у п. 7.11 ст. 7 цього

гляді зем ельного податку а б о о р енд ної плати.

З а ко н у , у р о зм ір і, щ о становить не м енш е двох та не

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв)

більше п'яти відсотків о п о д а тко в а н о го п р и б утку п о пе -

та зе м л е ко р и стув а ч і, кр ім о р е н д а р ів та ін ве сто р ів —

реднього звітного року, за винятком відрахувань, визна-

учасників угоди про розподіл продукції, сплачую ть зе -

чених п. 5.8 цієї статті, та внесків, передбачених підпунк-

мельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду,

том 5.2 .1 7 цього пункту. О д н о ч а с н о п. 50 ст. 80 З а ко н у

справляється оренд на плата (ст. 2 Закону).

« П р о Д е р ж а в н и й б ю д ж е т У кр а їн и на 2 0 0 4 рік» від

О р е н д о в а н а земельна ділянка а б о її частина м ож е

2 7 .1 1 .2 0 0 3 р. № 134 4-ІУ пр и зуп и н е н о на 2 0 0 4 р. дію

за згодою орендодавця передаватись о р е н д а р е м у во-

п. 5.2.2 З а ко н у (крім підприємств, щ о уклали контракти

лодіння та користування іншій о со б і (суборенда) згідно зі

до моменту наб рання чинності цим За ко но м , якщ о пере-

ст. 93 п. 4 Земельного кодексу У кр аїни від 25.10.2001 р.

р а хо в а н а сума авансови х платежів перевищ ує 20 від-

№ 2768-111. Вимоги до д о го в о р у суб оренди п рактично

сотків вартості контракту).

ідентичні тим, що стосуються договорів оренди.

О тж е , якщ о ваше підприємство безо п л атн о п ереда-

П ри здачі в оренду приміщ ень власниками землі а б о

ло благодійном у фонду то вари до 200 4 р., то вартість

зем лекористувачам и є, як правило, орендодавці прим і-

таких товар ів м ож на включити до складу валових витрат

щень. Вони і є платниками земельного податку. О р е н д а -

у сумі не менш е двох і не більш п'яти відсотків о п о д а тко -

рі приміщ ень у цьому випадку не є платниками земельно-

вуваного прибутку за 2 0 0 2 р.

го податку, оскільки земельна ділянка їм не виділялася і о б 'є кт оподаткування відсутній (ст. 12 Закону).

М. БАРБАЛАТ,

го л о в н и й

державний податковий

інспектор відділу громадських зв'язків та масово-роз'ясню-

Н.

КИРПА, начальник відділу громадських зв'язків та

вальної роботи державної податкової інспекції у Дніпров-

масово-роз'яснювальної роботи державної податкової інспек-

ському районі м. Києва

ції у Дніпровському районі м. Києва

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

____________________________________________________ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

Наша організація більше десяти років виконує роботи підвищеної небезпеки. У з в ’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів постанови від 15 жовт ня 2003 р. ГІв 1631 «Про зат вердж ення Порядку видачі дозволів Д ерж авним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» прошу р о з’яснити, на який термін повинен видаватися новий дозвіл на виконання тих ж е робіт (3 чи 5 років), яка повинна бути термінологія в додатку до дозволу і чи можуть бути в цьому додатку які-небудь обмеження, якщо вони не вказані в експертному висновку ЕТЦ? (С. Чотирбак, інженер, Львів) В ищ е зга д а но ю п о с та н о в о ю с к а с о в а н о дію поста но в и К а б ін е ту М іністрів від 6 жовтня 1993 р. № 831 «П ро затвердж ення П олож ення про видачу Д е р ж а вним ком ітетом по н а гляду за о х о р о н о ю праці власникові під приєм ства, у с та н о в и , о р га н із а ц ії а б о у п о в н о в а ж е н о м у ним о р га н у д о зво л у на п о ч а то к р о б о ти п ід пр и ємства, установи, о рган іза ції», якою п е р е д б а ч а л о с ь видавати дозвіл на

п о ч а то к р о б іт у робочих реж им ах на необм еж ений термін. П олож енням про поряд ок видачі д о зв о л ів К о м іте то м по нагляду за о х о р о н о ю праці У країни , затвердж е ним на ка зо м Д е р ж н а гл я д о хо р о н пр а ці від 0 4 .0 6 .9 9 р. № 103, з а р е є с тр о ваним М ін істе р ство м ю стиції 8 ж о втня 19 9 9 р., в и з н а ч е н о о кр е м і види діяльності та р об іт, у том у числі підвищ еної н е б е зп е ки , на які п о тр іб н о

Згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (ДНАОН 0.00-1.03 — 02) піднімання та переміщення вантажів автомобільними кранами повинні виконуватися відповідно до типових технологічних карт безпечного виконання робіт автомобільними кранами. Чи мож на керуватися «Каталогом типових технологічних карт безпечного ведення робіт автомобільними кранами», затвердженим ще заступником Міністра будівництва підприємств важ кої індустрії УРСР, узгодженим начальником відділу котлонагляду та підйомних споруд Комітету Держгіртехнагляду УРСР, або ж якимось іншим діючим нормативним документом? (В. Бондарець, перший заступник Голови правління — головний інженер ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК», Дніпропетровська область) В и ко н а н н я р о б іт із з а с т о с у в а н ням стрілових сам охідних кр а н ів згід-

но з п. 1 0.5.27ш чинних П равил будови і б е зп е чн о ї е ксп л уа тац ії ванта-

1. Яким Переліком робіт підвищеної небезпеки користуватися під час навчання та атестації працівників, якщо діють два: зат верджений постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, другий — наказом Держкоміт ету з охорони праці від 30.11.93 р. На 123? 2. Н а к а з о м Держнаглядохоронпраці від 16.01.2003 р. № 4 затверджено календарний план розробки та перегляду нормативноправових актів з охорони праці, у тому числі: Положення з управління охороною праці на виробництві, Положення про навчання, Типового положення про службу охорони праці. Коли вийдуть зазначені документи? (А. Кобець, інженер з охорони праці, Харків) 1. П ід час проведення навчання затвердж еним н а ка зо м Держ наглядо х о р о н п р а ц і У кр а їни від 3 0 .1 1 .9 3 р. та атестації працівників з питань о х о № 123, за р е є стр о ва н и м у М ін іс те р с р о н и пр а ц і слід керуватись П е р е л ітві ю стиції 2 3 .1 2 .9 3 р. за N9 195. ком р о б іт з підвищ еною не б е зп е ко ю ,

о тр и м у в а ти о к р е м і д о зв о л и Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і на відповідний терм ін. З в в е д е н н я м в д ію н о в о г о П о ря д ку вид ачі д о з в о л ів , з а т в е р д ж е н о го п о с т а н о в о ю К а б ін е т у М ін іс тр ів від 15 ж о втн я 2 0 0 3 р. № 1 6 3 1 , д о з в іл на п р а в о п о ч а т к у ведення р о б іт п ід в и щ е н о ї н е б е з п е к и а б о е кс п л у а та ц ії о б 'є к т а п ід в и щ е н о ї н е б е зп е ки видається на 3 (три) р о ки , а на п р о д о в ж е н н я т а к и х р о б іт а б о е к с п л у а т а ц ії — на 5 (п'ять) р о к ів , від п о в ід н о до пунктів 4 та 11 цього П о р я д ку. Якщо терм ін дії р а н іш е виданого дозволу відповідно до н а ка зу Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і від 0 4 .0 6 .9 9 р. № 103 закінчився, то п о тр іб н о о тр и мати новий дозвіл на 5 років відповідно до вимог нового П орядку та чинного законодавства. ж о п ід ій м а л ь н и х к р а н ів , з а т в е р д ж е них н а к а з о м М ін іс те р с тв а п р а ц і та с о ц іа л ь н о ї п о л іти ки У к р а їн и від 2 0 .0 8 .2 0 0 2 р. № 4 0 9 , п овинно в и ко нуватись відповідно до типових технол огічних ка р т, р о зр о б л е н и х спе ціалізованим и о р ган іза ц ія м и . З а сто су вання р о зр о б л е н и х р а н іш е типових техн ологічн их ка р т м ож ливе за у м о ви приведення їх у відпо відн ість до вим ог чинних П равил.

Л. ДЕРНОВИЙ, начальник управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держнаглядохоронпраці України 2. З азначені в запитанні 2 н о р м а ти в н о -п р а в о в і акти з о х о р о н и праці перебуваю ть на погодж енні із за інте ресованим и центральними о р ган ам и в и к о н а в ч о ї влади та Ф е д е р а ц іє ю п роф спілок У кра їни , Ф е д е р а ц іє ю р о ботодавців У країни , Ф о н д о м соціальн о го стр а хува н н я від н е щ а сн и х випадків на виробництві та проф есійних захво р ю ва н ь У країни. Відомості про їх за тве р д ж е н н я та видання будуть о п у б л іко в а н і в ж у р н а л і « О х о р о н а праці».

В. МОСТОВИЙ, заступник Голови Держнаглядохоронпраці України

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

Відповідно до ст. 21 Закону «Про охорону праці» технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, хімічні речовини, їх сполуки та інша небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, чинних на території України. Хто повинен отримувати експертний висновок на відповідність нормативним актам з питань охорони праці імпортного обладнання: продавець, який реалізує його на території України, чи покупець, який його придбав, і чи зобов’язаний продавець надати покупцеві відповідні дозволи на використання придбаного ним обладнання імпортного виробництва (мова йде про придбання та застосування на території України зернової сушарки SBC 14 LE фірми LAW (Франція) з газовим пальником ITF667 через фірму-реалізатор ПМС Індустрі по СНД)? (М. Тимофєєв, керівник служби охорони праці СТОВ «Насіннєва компанія «МАЇС», Черкаси) П р а в о в і та о р га н із а ц ій н і засад и підтвердження відповідності продукції регулюються З а ко н о м «П ро підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 р. №2406-111. Згідно зі ст. 13 цього З а ко н у , вир о б н и к зо б о в 'я з а н и й сприяти прове-

д є н н ю всіх п р оцед ур підтвердження відповідності, встановлених для к о н кр е тн о го виду п родукц ії; постачал ьни к з о б о в 'я з а н и й р е а л із о в у в а т и п р о д укц ію за наявності ко п ії се р ти ф іка та в ід п о в ід н о с ті т а / а б о к о п ії д е кл а р а ц ії п р о відповідність чи ко п ії

Відповідно до ДНАОП 0.05-3.05—81 «Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям, зайнятим на будівельно-монтажних і ремонтно-будівельних роботах» для таких професій, як муляр, маляр (будівельний), столяр (будівельний) на зовнішніх роботах взимку додатково передбачена видача: куртки бавовняної з утеплювальною прокладкою, штанів бавовняних з утеплювальною прокладкою, валянків — за поясами. Відповідно до Норм безплатної видачі робітникам і службовцям теплого спеціального одягу і спеціального взуття за кліматичними поясами, єдиними для всіх галузей народного господарства, зат вердж ених постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальним питанням і П резидії ВЦРПС від 0 8 .1 2 .1 9 8 2 р. № 293/П-19, Одеська область до кліматичних поясів не входить, хоча взимку температура повітря знижується до мінус 10— 15°С. Як вирішити питання видачі працівникам теплого спецодягу і спецвзуття? У разі видачі працівникам перелічених професій теплого спецодягу, чи буде він вважатися як спецодяг, виданий понад встановлені норми? (В. Кваша, начальник відділу охорони праці ВАТ «Гемопласт», Одеська область)

свідоцтва п р о визнання відповідності в п о р я д ку, в и з н а ч е н о м у з а к о н о давством. У ваш ом у випадку ф ірм а-реал ізато р П М С Індустрі по С Н Д викон ує функції постачальника. У зв'язку з цим під час п р о д а ж у з е р н о в о ї с у ш а р ки БВС 14 І_Е фірми ІА\ІУ (Ф ранція) з газовим пальником ІТР667 на те р и то рії У країни вона повинна надати п о купцеві необхідний пакет документів, у т о м у числі паспорт, інструкцію з експлуатації, ко п ію сертиф іката відповідності т а / а б о ко п ію д е кл а р а ц ії п р о відповідність чи ко п ію свідоцтва про визнання відповідності. У р а зі відсутності д о кум е н та про відповідність за м о в н и ко м е кс п е р ти зи на відповідність нор м а ти вн и м а к та м з о х о р о н и п р а ц і з г а д а н о ї с у ш а р ки м о ж е виступати ко н кр е т н и й сп о ж и ва ч, який її придб ав. У та ко м у в и п а д ку е к с п е р т н и й в и с н о в о к д ій сний лиш е для ко н к р е т н о ї с уш а р ки , яку буде е кс п л у а ту в а т и п ід пр и єм ств о -сп о ж и ва ч. постановам и цих о р га н ів від 10 чер вня 1986 р. № 2 3 1 /П -6 та від 9 б е резня 1987 р. № 1 4 7 /П -З ), ро б ітн и кам та служ б овц ям , яким Типовими галузевими норм ам и б е зп л а тн о ї видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засоб ів індивідуального за хи сту п е р е д б а ч е н а б е зп л а тн а видача теплого спецодягу зі строком носіння «по поясам» (куртка б авовняна з у те п л ю в а л ьн о ю п р о кл а д ко ю , ш тани б а в о в н я н і з уте п л ю ва л ьн о ю прокладкою ), у р айо н ах, не віднесених до кліматичних поясів, у наш ом у випадку Херсонській, М иколаївській і О д е с ькій об ла стях та АР Крим , з и м о ю видаються відповідно: куртка із л а вса н о -в іско зн о ї тканини з утеплю вальною прокладкою та штани із лавса но -в іс ко зн о ї тканини з утеплю вальною п р о к л а д к о ю зі с т р о к о м н о сін н я 3 6 місяців.

В ідповідно до п рим ітки 5 «Н о р м

сп о р та ; р а б о чи м и служ ащ им гр а ж -

бесплатной выдачи р а б очим и служ а-

дан ской авиации; р а б о чи м и служ а-

щим теплой специ альн ой одежды и

щим, осущ ествляющ им наблюдения и

У листі Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і України від 12.02.1997 р. № 01 -3-01/318

специальной обуви по климатическим

работы по ги д р о м е те о р о л о ги ч е с ко му реж им у о кр уж а ю щ е й среды; п о с-

твердження Н орм б езплатної видачі

нар о д но го хозяйства (кроме климатических р а й о н о в , пре д усм о тр е н ны х

то я н н о м у и п е р е м е н н о м у со с та в у

за с о б ів індивідуального захисту пе-

учебны х и спортивны х о р га н и за ц и й

о с о б о в Типовых отраслевых норм ах

ДОСААФ

С С С Р )», з а т в е р д ж е н и х

редб ачено, щ о на всій те р и то р ії У країни стр о к носіння теплого спецодя-

б е с п л а тн о й

п о с т а н о в о ю Д е р ж к о м іт е т у С РС Р п о п р а ц і та с о ц іа л ь н и х п и та н н я х і

гу та спецвзуття тр е б а вказувати не за поясами, а в календарних місяцях.

П р ези д ії В Ц Р П С від 8 грудня 1982 р. № 2 9 3 /П - 1 9 (д о по в н е ні та зм інен і

У розр об л е н их в У країні Н орм ах б е з-

поясам , единым для всех о тр а сл е й

выдачи

сп еци ал ьн ой

одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты: р а б о чим и служ ащ им м о р с к о го тр а н -

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

щ одо п о р я д ку о п р а ц ю в а н н я та з а -

платної видачі п р а ц ів н и ка м за с о б ів

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

ця вимога виконується — стр о к носін -

в ід уа л ь н о го за хи сту п р а ц ів н и ка м , зайнятим у будівельном у в и р о б н и ц -

ня те п л о го спецод ягу та спецвзуття

тві», в яких та ко ж передбачена вида-

індивід уального захисту пр ацівни ків

вказується в календарних місяцях.

ча працівникам теплого спецодягу зі

На даний час до Д ерж наглядохо-

стр о ко м носіння 36 календарних м і-

р о н п р а ц і надійшла для затвердження ос таточна редакція «Н орм б е зп л а т-

сяців на всій те р и то р ії України. Виданий п р а ц ів н и ка м теплий сп е-

ної видачі спеціального одягу, спеці-

ціальний одяг, як це й п е р е д б а че н о

ального взуття та інших засоб ів інди-

п р и м іт к о ю 5 в и щ е в ка за н и х Н о р м ,

Основний вид діяльності нашого підприємства — перевезення вантажів, середньоспискова чисельність працівників — 45 осіб. Державний інспектор з пож еж ного нагляду вимагає створення на підприємстві добровільної пож еж ної дружини. За якої кількості працівників повинна створюватися ДПД? (А. Лукашов, інженер з охорони праці ЗАТ «Автомир», Дніпропетровськ) Відповідно до п. 1.1 н а ка зу М Н С від 11.02.2 0 0 4 р. № 70 «П ро за тве р дження П олож ення про добровільні пож еж ні дружини (команди)», зареєс-

т р о в а н о го в М іністерстві юстиції У кр а їн и 1 9 .0 2 .2 0 0 4 р. № 2 2 1 /8 8 2 0 , добровільні пож еж ні дружини (ко м анди) створюються відповідно до З а ко н у

Відповідно до вимог пп. 2.1 та 3.2.2 Положення про медичний огляд працівників певних категорій роботодавець спільно з санітарно-епідеміологічним закладом та профкомом визначає контингент працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, на підставі чого, а також, використовуючи Перелік шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов’язкові медичні огляди працівників (Додатки 1, 2 наказу МОЗ СРСР від 29.09.89 р. № 555), санітарно-епідеміологічний заклад складає акт про визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам. Ціна послуги за визначення санітарно-епідеміологічним закладом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища для відбору контингенту, що підлягає обов’язковому медичному огляду, становить 408 грн. за одне дослідження. Прошу дати роз’яснення щодо порядку визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, а т акож щодо проведення при цьому досліджень, якщо такі передбачаються. (П. Новосад, заступник голови правління ВАТ «Волиньгаз» з питань охорони праці, Луцьк) М ета о б о в'язкови х медичних оглядів п р а ц ів н и ків — виявлення р а н н іх ф орм п р о ф е с ій н и х та п р о ф е с ій н о обум овлених захворю вань. П орядок о р га н іза ц ії та проведення о б о в 'я з к о в и х м едичних оглядів працівників, щ о виконую ть свою р о б о ту в ум овах контакту зі шкідливими та небезпечними ф акторам и в и р о б ничого середовищ а, визначається н а к а з о м М ін іс те р с тв а о х о р о н и зд о ров 'я У кр а їн и від 3 1 .0 3 .9 4 р. № 45 «П р о затвердження П олож ення про порядок проведення медичних оглядів р об ітників певних категорій».

Крім то го , доповнення та зміни до в ка за н о го поряд ку с то с о в н о п р о ф ілактичних н а р ко л о гіч н и х медоглядів реглам ентую ться п о с та н о в о ю К а б інету М іністрів від 0 6 .1 1 .9 7 р. № 1238 та н а к а з а м и М О З У к р а їн и від 2 8 .1 1 .9 7 р. № 3 39 та від 0 7 .0 6 .9 9 р. № 139 « П ро внесення змін та д о п о внень в П олож ення про порядок п р о ведення медичних оглядів р о б ітн и ків певних категорій». О б о в 'я з к о в і медичні огляди п р а цівників проводяться за р а хунок власн и ка п ід п р и є м с тв а (р о б о т о д а в ц я ) (ст. 17 З а ко н у « П ро о х о р о н у праці).

за тв е р д ж е н и х п о с та н о в о ю Д е р ж к о мітету СРСР по пра ці та соціальних п и т а н н я х і П р е з и д ії В Ц Р П С від 8 грудня 1 9 8 2 р. № 2 9 3 /П - 1 9 , не вважається виданим п онад п е р е д б а чені норм и.

В. ПЛЕТНЬОВ, заступник Голови Держнаглядохоронпраці України

« П р о п о ж е ж н у б е зп е ку» на п ід п р и ємствах, в у стан о в а х та організаціях незалеж но від ф орм власності та н а явності під розділів д е р ж а в н о ї чи відом чої п о ж е ж но ї о хо р о н и з кількістю п рацю ю чих від 25 осіб і більше, а на о б 'є кта х підвищ еної небезпеки — незал еж но від кількості працю ю чих.

І. КРІСА, перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки М НС України Т ариф и (п р е й с к у р а н т и ) на п р о ведення р о б іт та послуг, щ о в и ко н у ються і надаю ться за плату у с т а н о вами та за кл а д а м и Д е р ж а в н о ї с а н епідслужби, затвердж ені п остановою К а б ін е ту М ін іс тр ів від 2 7 .0 8 .2 0 0 3 р. № 1351. В изначення ш кідливих та н е б е зпечних ф а кто р ів в и р о б н и ч о го с е р е д о в и щ а для в ід б о р у к о н т и н ге н т а о с іб , щ о підлягаю ть о б о в 'я з к о в о м у м ед огл я д у, м істить в с о б і н а с т у п н і е та п и : о зн а й о м л е н н я з т е х н о л о гіч ними п р о ц е са м и по всіх цехах і дільницях, вра хо в ую чи о зн а й о м л е н н я з т е х н о л о гіч н и м и к а р т а м и та р е гл а м ентам и; виявлення ш кідливих та неб е з п е ч н и х ф а к т о р ів в и р о б н и ч и х п р о ц е сів , в о кр е м и х випадках в и з н а чення кіл ькіс н о го п о к а з н и к а ф а кто р у (н а п р и к л а д ш ум у), б о від ц ьо го за л е ж и ть п е р іо д и ч н іс ть м едогляду; о зн а йо м л ен ня з результатам и л а б о р а то р н и х та інстр ум ен та л ь н и х д о с л ід ж е н ь ф а к т о р ів м и н ул и х р о к ів , склад ання а кта та п р и п и су а д м ін іс т р а ц ії п р о надання списків та п о го д ж ення їх. Відбір контингенту осіб , щ о підлягаю ть о б о в 'я з к о в о м у медогляду, не залежить від рівня ш кідливого та б е зп ечного ф актору, а враховує його н а явність.

І.

КОЗЛОВА, головний державний

санітарний лікар Києва

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

Чи обов’язково проводити страхування медичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) під нас виконання ними професійних обов’язків, якщо зараз діє Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з положеннями якого всі працюючі на умовах трудового договору в ж е застраховані (санітарно-епідеміологічна станція Приморського району наклала штраф за те, що таке страхування співробітників поліклініки не було проведено)? (А. Крупніков, спеціаліст з охорони праці міської поліклініки № б, Одеса) Всі п р а ц ів н и к и га л у зі о х о р о н и зд о р о в 'я , в том у числі м едичні п р а ц ів н и к и ,

п ід л я г а ю т ь

спричинили втрату п рацездатності». К р ім то го , є ч и н н о ю п о с та н о в а

на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності а б о смерті від за х в о р ю вань, зум овл ених р о зв и тко м В ІЛ-інфекції, і переліку ка тегорій медичних працівників та інших осіб , які підлягають о б о в 'я зк о в о м у с тр а хув а н н ю на випадок інф ікування вірусом ім унодефіциту людини під час виконання ними проф есійних о б о в 'я зків , а та ко ж на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності а б о смерті від за х в о р ю вань, зум овл ених р о зв и тко м В ІЛ -інфекції». Це є дод атковим страховим захистом медичних працівників. С тр а хо в і внески за цими видами

за га л ь н о -

К а б ін е т у М ін іс т р ів від 1 6 .1 0 .9 8 р.

о б о в 'я зк о в о м у д е р ж а в н о м у соц іал ь-

№ 1642 «П ро затвердження П оряд-

ном у с тр а х у в а н н ю відповідно до З а -

ку та умов о б о в 'я зко в о го страхуван-

кону

з а г а л ь н о о б о в 'я з к о в е

ня медичних працівників та інших осіб

В. ГРИГОРОВИЧ, заступник на-

де р ж а в н е соц іал ьне страхування від

на випадок інф ікування вірусом іму-

чальника Управління стратегічних ініціа-

н е щ а с н о го випадку на вироб ни цтві

нодефіциту людини під час виконання

тив та нових медичних технологій Мініс-

та п р о ф е с ій н о го за х в о р ю в а н н я , які

ними проф есійних о б о в'язків, а та ко ж

терства охорони здоров'я

«Про

Після 1 року та 3 місяців роботи на нашому підприємстві гальваніком працівнику було встановлено професійне захворювання. До цього він 25 років працював гальваніком на іншому підприємстві. Згідно з актом розслідування професійного захворювання, підписаного всіма членами комісії, у тому числі і представниками іншого підприємства, причиною визнано недосконгиіість технологічного процесу на обох підприємствах, але адміністрація підприємства попереднього місця роботи гальваніка протокол погодження ступеня вини у виникненні профзахворювання підписувати відмовилася. Хто і на підставі яких нормативних документів повинен встановлювати ступінь вини підприємств у виникненні професійного захворювання працівника, який змінив місце роботи, якщо умови для такого захворювання були на обох підприємствах? (В. Мануковський, головний інженер Вінницького заводу «Кристал»)

страхування сплачує роботодавець.

ням за ход ів щ од о усунення причин зд ійсню ю ть уста н о ви (заклади) д е р жавної

с а н іт а р н о -е п ід е м іо л о гіч н о ї

служ б и, Ф о н д со ц іа л ь н о го с тр а х у вання від нещ асних випадків, п роф спілки та уповноваж ені трудових к о лективів з питань о хо р о н и праці відповідно до їх компетенції. Т обто для з'ясування питання щ одо докум ентального оф ормлення визначення під приєм ства, з вини я ко го виникло проф есійне захворю вання у п рацівника, Вам необхідно звернутися до м ісцевої с а н ітар н о-е п ід е м іо л огічної служби (СЕС).

В ід повідно до п. 71 П о л о ж е н ня

вою Каб інету М іністрів від 21 серпня

п р о порядок розслідування та веден-

2001 р. № 1094, контроль за своє-

О. ПОСТОЮК, заступник началь-

ня обліку нещ асних випадків, проф е-

часністю і о б 'єктивн істю розслідуван-

ника управління загальнообов'язкового

сійни х за х в о р ю в а н ь і а в а р ій на ви-

ня проф есійних захворю вань, їх д о ку -

державного соціального страхування

р о б ни ц тв і, за тв е р д ж е н о го п о с т а н о -

ментальним оф ормленням, в и ко н а н -

Мінпраці та соціальної політики

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

ЕФЕКТИВНА СИСТЕМА ОЧИЩЕННЯТАПОДАЧІ ПОВІТРЯ У ЗОНУДИХАННЯРОБІТНИКА«ШМЕЛЬ-40 ФП» Пристрій «Ш м ель-40 Ф П» ефективно захищ ає від пилу, дим у, туману, зварю вального аерозолю , шліфувального пилу, а також від кислих газів (сірчистого ангідриду, оксидів азоту, хлористого та фтористого водню, хл ор у). ТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРИСТРОЮ Зручний в експлуатації (маса — 1,1 кг і невеликі розміри — 130x100x80 мм). Корпус пристрою із змінним фільтром знаходиться у м'якому кожусі, який розміщений на поясному паску і не обмежує свободу дій робітника. Стійка подача надлишкового тиску забезпечує постійний приплив очищеного повітря під гумову напівмаску, що не потребує її щільного прилягання до обличчя робітника. Місце кріплення випускних клапанів повітря, яке видихається, і штуцер підводу повітря до неї не перешкоджають використанню робітником зварювального щитка. Наявність вмонтованого у «Шмель-40 Ф П » зарядного пристрою спрощує підзарядку акумуляторної батареї після роботи вмиканням шнура зарядного пристрою в мережу 220 В. Електронний блок керування дає можливість плавно регулювати подачу повітря до напівмаски та підтримувати потрібний режим роботи акумуляторної батареї, захищаючи її від перезарядки та глибокої розрядки. ПРОДУКТИВНІСТЬ Впродовж 8 годин безперервної роботи забезпечується приплив повітря до напівмаски від 15 до 85 л/хв. Акумуляторна батарея з 12 нікельводневих елементів дає змогу працювати повний робочий день без її підзарядки. ЕФЕКТИВНІСТЬ ОЧИЩЕННЯ Для очищення повітря від пилу і зварювальних аерозолів використовується змінний фільтр з Ф П П 15— 1,5 або багатош арового фільтруючого м атеріалу з поліпропілену Н Ф П -5 0 —0 ,6А загальною площею поверхні 0,2 м‘ . Ступінь очищення повітря становить 99,9%. Для очищення повітря від то ксичних газів використовується гнучкий безкаркасний сотовий фільтр, у чарунки якого засипається активоване вугілля м арок В, КД.

НЕ дозволяється працювати в атмосфері, яка містить менше ніж 19,5% кисню, і в атмосфері, яка не відповідає вимогам п ож еж о - і вибухобезпеки. ВИРО БНИК ПП «НВФ «Джміль», О деса. Тел ./ф акс (0482) 3 7 -4 3 -4 6

Д О КО М П ЛЕКТУ ПРИСТРОЮ ВХОДИТЬ: корпус пристрою з електродвигуном і вентилятором; електронний блок керування із зарядним пристроєм; акумуляторна батарея з 12 нікель-водневих елементів; протипиловий фільтр; безкаркасний сотовий фільтр з активованим вугіллям; регулятор плавної подачі повітря до напівмаски; м'який кожух; плечовий та поясний паски з защіпками.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

^ — Ч ( / - )

Х А Р К ІВ С Ь К Е Д О С Л ІД Н О КО НСТРУКТО РСЬКЕ БЮ РО АВТО М АТИКИ

“Хімавтоматика”

лідер газоаналітичного приладобудування України С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И Т А Г А З О А Н А Л ІЗ А Т О Р И

ISO 9001-2001

І с е р т и ф ік а т І \ № U A 2 .0 0 6 .6 7 1 /

контролю довибухонебезпечних і гранично допустимих концентрацій горючих та токсичних газів, парів та іх сумішей у повітрі виробничих та побутових приміщень і зовнішніх установок.

ГАРАНТІЯ 2 РОКИ

С тац іо н ар н і Щ И Т - 2 , С Т Х - 1 8 , С П А - 1 , Г Т Х - 1 М П ер ено сні С Т Х - 1 7 , Ф О Н - 1 , З О Н Д И П обутові С Г Б -1 (С О 0 ,005%, СН4 20% н к г р ) Е л ектр о м агн ітн і кл ап ан и К З И - 1 ,ЕХ/СЗ (Н ім ечч и н а) С в ітл озв уков і табл о П рилади передачі си гн ал ів кл апана Б локи керування зо в н іш н ь о ю си гн ал ізац ією

• уніф ікований вихід 4 . . . 2 0 мА • циф рова індикація о б ’єм них часто або % НКГР • контроль понад 2 0 0 речовин \ • помірні ціни

Н О В И Н К А : Щ И Т - 3 - контроль концентрацій ,^ 0 2, С 0 2, СО, водню, сірководню, метану, пропану та ін. Висока якість та надійність приладів досягається багаторічним досвідом робіт у військово-промисловому комплексі СРСР, сучасним рівнем конструкторських розробок, унікальною науково-технічною базою № ••

••

В н е с е н і до Д е р ж а в н и х Р е є с т р і в У К Р А Ї Н И , Р О С И та Б І Л О Р У С І , м аю ть се рти ф ік ати та дозволи Д Е Р Ж Н А Г Л Я Д О Х О Р О Н П Р А Ц І У К Р А Ї Н И й Д Е Р Ж П Р Т Е Х Н АГ Л Я Д У Р О С І Ї О ф іц ій н и й

д и с т р и б ’ю то р

Т Д “ РО СО”

Х а р к ів : ( 0 5 7 2 ) 1 9 4 -7 1 1 , 1 9 4 - 7 1 2 , 1 9 4 - 7 1 3 К и їв : ( 0 4 4 ) 2 3 9 - 1 0 - 6 4 , 2 3 9 - 1 0 - 6 3 С ім ф е р о п о л ь : ( 0 6 5 2 ) 4 9 4 - 1 8 5 , 4 4 2 - 7 9 5 Д о н е ц ь к : (0 6 2 2 ) 9 7 6 - 6 6 3 , ( 0 6 2 ) 3 8 2 -9 1 -1 1 Л ь в ів : ( 0 3 2 2 ) 9 8 0 - 5 5 2 , 9 8 0 - 7 3 7 Д н іп р о п е т р о в с ь к : ( 0 5 6 2 ) 2 3 1 - 3 5 5 ,2 3 1 - 2 4 9 О д е с а : ( 0 4 8 ) 7 2 8 - 8 7 - 9 3 ,7 2 8 - 8 7 - 9 4 З а п о р іж ж я : ( 0 6 1 2 ) 6 7 4 - 2 1 1 , 2 8 9 - 2 7 - 8 7 М о с к в а : (0 9 5 ) 3 1 5 - 6 8 - 6 7 , 3 1 2 - 3 4 - 3 2 e /m a il: in f o @ r o s s .c o m .u a h ttp : //w w w .r o s s .c o m .u a /_ g a z .h t m

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

НАВЧАЛЬНО- КУРСОВИЙ К О М БІ ПРОВОДИТЬ

’

Навчання та атестацію посадових осіб і спеціалістів, а також слюсарів за спеціальностями:

'— Н ІД Т Т ГЧ

ЛВтоекзамвнашор навчить, ^ і перевірить знання, виставить * оцінку, підготує протоколи ‘ та зробить багато іншого. "О Х О Р О ^^ Держ наглядохоронпраці рекомендував наш Автоекзаменатор до використання на підприємствах, АРМ допомоЖе в органі заці ях і спеціалісту навчальних закладах.

♦ проектування, пусконалагодж ування, експлуатація, рем онт, будівництво систем и газопостачання та га зосп ож ивання із сталевими та поліет иленовими газо пр о в од ам и; ♦ експлуатація балонів, котлів, побутових газо вих п р и ладів, печей, А З С , АГЗС. Навчання з питань охорони праці, пожежно-технічного мінімуму.

Смт Буча, тел. (044-97) 2 5 -5 -6 3 Тел. моб. (8-0 50) 1 8 -19 -66 4 Ліцензія М іносвіти № 232648

с л у Ж б и

охорони праці краще організувати роботу з профілактики, обліку і аналізу т равма т и з му . Він подготуе звіти, швидко знайде потрібні документи, нагадає про ваЖливі дати і заходи.

Підприємст во пропонує на найкращ ихО м овах (за низьким и цінами при гнучкій сист емЩ іціжок)

СПЕЦОДЯГ І ВЗУТТЯ П р о т и г а з и , р е с п ір а т о р и ,

Рятувальні засоби

К о ж н о г о ч е т в е р г а - д е н ь в ід к р и т и х д ве р е й !

ТелУфакс: (044) 268-5711, 269-0346, 268-7700

Прилади радіаційного контролю

Н ВП "П ротек” : м. Київ, вул. П еченізька, 1-7. А дреса д л я листування: 04107, м. Київ, а /с 87. Т е л .:(044) 216-2797, 216-6998. Ф акс: (044) 2 46-9656 E-m ail: kok@ p ro te c.kiev.ua w w w .protec.kie v.ua

Тел./факс: (044) 268-9000

03680, МСП, Київ, вул. Горького, 152?

'jjn ii, іу д .0 .С те п о и ів н в ,2 ,Ш ./+0«: (0 3 2 2 )7МШ, 7ММ^

! З Оформлення кабінетів, виготовлення 1 стендів, кутків, планшетів з охорони пра ці, безпеки дорожньою руху, цивільної 1 оборони; виготовлення знаив безпеку праці; розробка та друк плакатів, набір інструкцій з охорони праці.

і e n u k г аяиді/—fe ta t'i иия м d ie m fj

• ,

(2 а)

•

» ,

— — -

Виконаним (теплії f шяглялі ш і і і м

Іо н и м г

ігіні ят і* »оріж нм го

Р Ч Ч JJI о ф о р м л ен н і г ген J i t

------------

' --------------------------

, «

ГЗІ

- л а м «^.ивсмМ

•

' '

ві

»«

, "

« "

" " • •

, "

' (

)

300 , !

h z- T ^ hw шпак амшшіі піці С Ч -iS

чтщі/чо*

жпо 5 листів (20 стендів)

Ш и р о ки йв и б ірте м а ти кис те н д ів ,в а р іа н тівв и ко н а н н я(б е зка р ка с н і; н ака р ка сі зп л а с ти ко в о юо ка н то в ко ю ; ув и гл я д і кн и ж ки зкр іп л е н н я мд осгіт а б он ап ід с та в ц і). е н н язс у ч а с н и хм а те р іа л ів-ко л ьо р о в іп л а с ти ки ,с а м о В и го то в л м ийні п л ів ки ,л а м ін о в а н еД О Т . В и ко н а н н яукр а їн сь ко юа б ор о сій сь ко юм о в а м и . івзм о м е н туо п л а ти .М о ж В и го то в л е н н яп р о тя го м<1-30д н л и в ете р м ін о в ев и ко н а н н яза м о в л е н ь . Д о с та в каб а га ж н и мв ід д іл е н н я мза л ізн и ц і (а б оп о ш то ю ). Ц ін и р то стід остати. п о д а нзв р а х у в а н н я мв а К о м п л е кта ц іясте н д ів .кн и ж о кзгід н ов и б р а н о « 'те м а ти ки .Р о зр о б л я см ос те н д из ате м а ти ко юза м о в н и ка .

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

РЕКЛАМ А

к о м п а н ія

“ ТО РНАДО ”

• ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ПОЯСИ, “КІГТ І” , ЛАЗИ . ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ Продукція сертифікована

СПЕЦОДЯГ

ф. РОБОЧЕ ВЗУТТЯ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

е н е р г е т и к и , !г ,і[ Ц № ц г е |^ к о м п л е к с у і ко н д а к д н и іі^ е р в ^ із а л і з н и ц ь , на всі к л а с и н а п В ЯТіЯэВ©іп р О в о д о м Ш і п р о з о р ій п о л ім ф о н іЩ о б о л о н ц і (д о 7 0 м м 2) т а б е з н е ї (д о 2<30 м м 2), з) р із н и м и т и п а м и л и ти х а л ю м ін іє в и х гє т .а л е в и х з а т и с к а ч ів ; с кл о п л а с р іїс о в і^ х д р а б ‘и & (З м + 2 м = 5 м ) ►д е р е в о о б р о б н и х м о д у л ь н и х н а с т іл ь н д о £ в е р д л и л ь н и х ) . ■, і ' в е р с т а т ів . '

. , . ,1, .1-2. .: (0 4 4 ) 4 6 8 -8 9 -7 2 , 4 6 8 -8 9 -7 3 ; _____________________________ (0 5 6 2 ) 3 5 -2 9 -5 9 _____________________________

Д П «Укрархбудінф орм» реал ізує НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДНАОП 0.00-5.28-03 «ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ВИСОТІ З ВИКОРИСТАННЯМ СПЕЦІАЛЬНИХ СТРАХУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ» Ціна 8,64 грн. з урахуванням ПДВ

Бульв. Лесі Українки, 2 6 , К и їв -1 33, а /с 8 5 , 0 1 1 3 3 , Україна Тел.: 2 9 6 -4 9 -5 5 , 2 2 6 -2 7 -8 6

А Л ггг

Т О В « Т Е К С Т И Л Ь Н І Т Е Х Н О Л О Г ІЇ» 0 Пром исловий дизайн с в іто в о го с т а н д а р т у Б] К о м е р ц ій н и й п р о е к т 0 Я к іс н е в и ко н ан н я Г а р а н т ія -

1 р ік .

Н аш у якість вибрали провідні ф ірм и У країни. 01133, Київ, вул. Щорса, 17, оф. 1. Тел.(факс) (044) 268-34-95, тел.: 451-75-23, 451-51-19

e-mail: mtk2003@ukr.net

‘

иО ВІ

40044,N.ДнЬромтрокн, іуд. Німини, 17,ти: (0662)36-24-67,96-24-68, тм./фвв (0662)39-67-96

Повний перелік на нашому сайті в ІМТЕЯШ

реалізує видання з охорони праці

http://www.fort.kharkiv.com

Перелік прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету України з нагляду за охороною праці .........................................................6,00грн. Электронный сборник должностных инструкций с учетом требований охраны труда. 100 инструкций на СО Інструкція з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів. ДНАОП 0 .0 0 -5 .2 8 -0 3 ................................................... 8,40грн. Правила будови і безпечної експлуатації підйомників. НПАОП 0 .0 0 -1 .3 6 -0 3 ................................................. 24,00 грн. Грузоподъемные краны. Приборы безопасности. В 2-х томах ........................................................... 480,00грн. Словарь терминов и определений по подъемным сооружениям ...............................................................80,00грн. Инструкция по технике безопасности при эксплуатации кислородных станций....................................................8,00 грн. Инструктивные материалы по технике безопасности при монтаже тепломеханического оборудования и трубопроводов ТЭС и АЭС. ................................12,00 грн. Посібник для працівників, які організовують або виконують роботи в електроустановках

Правила безопасности по химической защите зеленых насаждений от вредителей и болезней на предприятиях ................. 12,00 грн. жилищно-коммунального хозяйства Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій . 12.00грн. Методичні рекомендації по опрацюванню Положення про управління охороною праці на підприємстві ’.2 0 грн. Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами ........................................................................8,00 грн. Положення про безпечну та надійну експлуатацію .......15,00грн. виробничих будівель і споруд Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів. Перелік медичних психіатричних протипоказань................................... 15,00грн. Набор плакатов для оформления уголков, стендов и кабинетов по охране труда. ................. 33,60грн. (20 плакатов формата А4) Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та завантаженості трудового процесу.......................................................................... 18,00 грн.

Зам овлення на придбання л ітератури надсилати за адресою : 61023, Харків, а/с 10325. В идавництво “Ф о р т”. Тел./ф акс: (0572) 14-09-08, 14-20-57

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н А

Засо би індивідуального захисту С пецод яг та взуття М етал о п р о кат

ГР УП А

Ф ір іл у « fio n o i^ n o і-.

”

|>оіі.і

ЗМ офіційний дистриб'ютор АКЦІЯ

Т іл ь к и з 1 5 б е р е з н я по 15 травня 2 0 0 4 р. 6000

Призначені для перевірки наявності або відсутності напруги в електроустановках (РП, ПЛ) змінного струму промислової частоти \ номінальною напругою від 6 до 220 кВ включно. Покажчики мають комбіновану індикацію на основі ультраяскравих світлодіодів та п'єзовипромінювача. Д о комплекту поставки може додаватись * пристрій перевірки працездатності покажчика \ типу У П У та чохол.

Покажчики напруги “Еківольта”: контактного типу забезпечую ть світлозвукову індикацію не потребують зазем лення робочої частини мають вмонтованого дж ерела електроживлення

з а ц ін о ю

4 9 50

гр н .

♦

* при купівлі 3-х комплектів фільтрів серії 6000 або о 20 2000 Продукцію сертифіковано в Україні

04073, . -73, . , , 405. ./ : (044) 2 30 -8 7 -0 7 (6 ), . . 233 . , .: (048) 7 7 7 -7 7 -1 6 , 7 7 7 -0 4 -7 7 , .: (0572) 2 3-4 7 -6 9 , 2 8 -8 9 -5 4 , (0572) 2 8 -8 8 -8 4

- Х а р к ів , а у л . Є н а к іїв с ь к а , 4 Т е л ./ф а к с : ( 0 5 7 ) 7 7 8 - 0 1 - 6 1 , ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 , (0 5 7 2 ) 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 -3 1 -2 2

e-mail: ekipage@kharkov.com www. eklpage. com

[з а х и с т

ін д и в ід у а л ь н о с т і]

ПП “ ЧИСТЯКОВА’ ,м.Львів, ■ул.О.Коииця, 9 /3 5 т/ф(0322)299-25-56

В и го то в л я єм о , р о з р о б л я є м о , р е а л із у є м о стен д и , план ш ети, п л а к а те з о х о р о н и п р а ц і, б е з п е к и д о р о ж н ь о го р у х у , н ад зви чай н и х си ту а ц ій для о ф о р м л ен н я к а б ін е тів , з н а к и б е з п е к и п р а ц і. С тенди ,

w w w .p r o m s iz .c o m .u a

(

)+ ,

та +

+ +

’

. ,

+ -

^ Т Т З Д Х ЇЇ?

(й ш щ щ р а

Ш а щ с й з д а Е й

Ш ю к й га ш ь

[М щ т ш г а ж Е й А

В ззеті

Київ Харків Донецьк Дніпропетровськ

, +

+ Г

, +

e-mail: avcentr@i.kiev.ua, http://www.avcentr.com.ua____

(044) 456-20-26 (багатоканальний) т./ф.: (0572) 54-56-31, 54-56-32 т./ф.: (062) 345-62-11, 345-71-06 т./ф.: (0562) 96-40-44, 96-05-40

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

Иаводасюингай ®@шш>

Понад 10 років на ринку електрозахисних засобів та електроізоляційних матеріалів!

МПП «БУОКВАЛІФКАОРП»

Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держнаглядохоронпраці

Приватне науково-виробниче комерційне підприємство «Проксіма» розробляє і серійно виготовляє ел ектр о захи сн і засоби з використанням с у часн и х електроізоляцій ни х м атеріалів власного виробництва з вітчи зняної сировини у том у числі. Основна ном енклатура продукції, що ви п ускається, відповідає вимогам дію чої норм ати вно-технічної докум ентації.

+ 3 питань охорони праці 4 Правил будови і безпечної експлуатації (вантажопідйомних кранів, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) + Правил безпеки систем газопостачання України 4 Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки)

Постійно пропонуємо: ^ штанги ізолю ю чі оп ерати вн і, оперативні у н ів ер са л ь н і д л я в с іх к л а сів напруг; драбини скл оп л асти кові одноколійні, складені, складені, які трансформуються у самоопорні, у т. ч. виконанн я «Е-електр оізоляц ій ні», L (довж и н а) - від 1,0 м; *^і> помости скл оп л асти кові складані з поручнем , ви сота опорної площ адки від 1,5 м, ш ирина у транспор тном у полож енні - 0,3 м. Г р адац ія за довж и ною - за техви м огам и зам овн и ка у т. ч. стрем’янки ск л оп л асти к ові різної конф ігурац ії - ви сота опорної площ адки від 0,6 м; ^ приступки скл оп л асти кові д іелектр и ч ні - висота опорної площ адки в ід 0,2 м; підставки ізолю ю чі для всіх класів напруг (за м іст ь ки лим ків д іе л е к три чни х); ^ комплекти склопластикових ізолю ючих елем ентів для виш ок знім них ізолю ю чи х на стан дар тн ій базі (для рем онту т а е к сп л у а та ц ії конт а к т н о ї мереж і ел е к тр и ф ік о ва н и х зал ізн и ц ь); ^ вставки ізолю ю чі д л я к о н та к тн о ї м ереж і зал ізн и ц ь різного п ер ер ізу та довж ини; ^ електроізоляційні матеріали: стрижні ск л оп л асти к ові д л я полім ерни х ізоля тор ів, кор дів д л я прокладан ня каб ел ів з в 'я з к у тощ о; трубки скл оп л асти кові д л я ш тан г ви м ір ю вал ьни х, оп ер ативн и х, за зе м л ен ь п овітр яни х ліній, розп одільни х п ри строїв до 220 к В і вищ е та інші матеріали.

Навчальний центр проводить також перепідготовку робітників з професій: стропальник, водій акумуляторного навантажувача, оператор ПЦ-84, АЗС та інші.

Виконуїмороботиі мнлричиа ІаїлЬ І ммірЬ опоруЬомцІ мнпрооблцнмні мнпромфсж ииктропшЬкио мборіториюм ншругу до 1000В. 03056,

»,

, 13 (вхід з

. : 2 4 1 -7 7 -6 0 , 5 7 8 -2 8 -4 2 ./ 2 4 1 -7 7 -5 9 З П О Ж Е Ж Н О Ї БЕЗПЕКИ - 1 . 0 2 грн З ОХО РО НИ ПРАЦІ - 1 . 0 2 гр Р Н И КА - 2 . 1 0 грн. З КО ТЛО Н А ГЛ Я Д У - 1 . 5 0 грн.

Готові розробити та виготовити д л я В а ш и х потреб вироби, матеріали, комплектуючі, які в ід р ізн я ю ться від пропонованих за ф ункціональни м и або іншими ознакам и на аналогічній основі (скл оп л асти к проф ільний) з високими показникам и м ехан іч н ої, корозійної та ел ектро ізол яц ій н ої ст ій кості (п азові клини, рейки д л я тр ансф ор м ато р ів, ш вел ери , к ути ки , т р у б ки опорні, прохідні ізолятори та інші ел ектр о ізол ю ю чі м атеріали , у тому числі на давал ьн и ц ькій сировині).

З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ - 1 . 0 2 грн.

ПНВП "Допомога". E-mail:

У країна, 61171, м. Х ар ків, С ал тівське шосе, 2 5 0 ,1 -й під., к. 24. Конт. т е л./ф а кс: + 3 8 (0 5 7 ) 7 1 1 -0 3 -9 8 . Моб.: + 3 8 0 5 0 -3 0 0 5 7 0 7 . E -m a il: p roksim a@ kharkov.com

dopomoga@svitonline.com

м. Вінниця (0 4 3 2 ) 32-40 61, ф. 3 8 -4 7 9 5 , вул. Козицького, 21/1

ЗАВОД " Д О Н П Л А С Т " ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ

З МАК

Україна, 83004, м. Донецьк, вул. Економічна, 1 і./факс: (0622) 57-41-23; 57-42-81 (062)381-90-49:381-90-51 e-mail: direct@dia.donetsk.ua e-mail: donplast@dn.farlep.net http://www.donplast.com.ua http://donplast.dn.farlep.net

рік заснування 1998 / ^ J

ТОВАРНИЙ

Лауреат Всеукраїнського конкурсу якості продукції "100 кращ их товарів України" П Р О Д У К Ц ІЮ

С Е Р Т И Ф ІК О В А Н О І

ШИРОКІЙ СПЕКТР ЗНАКІВ, ТАБЛИЧОК ТА Н А К А ТІВ З ОХОРОН ПРАЦ ! В и готовл я ю ться на п л а с тм а с о в и х п л а с ти н а х зв и ч а й н и м и та с вітл о в ід б и ва ю чи м и ф а р б а м и д л я тр а ф а р е тн о го друку.

Таблички: назви вулиць, номери будинків, квартир, кабінетів, дорожні знаки, бирки гардеробні, цінники, у тому числі за ескізами замовників.

[ 7 с т іи 1

/ НАПРУГА!

І Дне вилазьі і

УБ'СІ І

ІД

С т ій к і д о з о в н іш н іх п р и р о д н и х ч и н н и ків . В ід п о в ід а ю т ь ви м о га м ) н о р м а ти в н и х до кум е н тів . П осл уги та м по д р у ку (н а н е с е н н я зо б р а ж е н н я , л оготип ів на р ел ь єф н і та інш і повер хні: ручки, за п а л ь н и ч ки , зн ач ки то щ о).

АСОРТИМЕНТ ПРОДУКЦІЇ З ПЛАСТМАС: ^ т р у б и п о л іе т и л е н о в і д іа м е т р о м в ід 2 до 1 1 0 мм (м о ж л и в е з а д у в а н н я в с е р ед и н у т р у б ш н у р а д л я з а т я г у в а н н я к а б е л ю т а в и го т о в л е н н я т р у б і:і \ п о з д о в ж н ь о - реб р и с к >ю в н у т р іш н ь о ю п о в е р х н е ю ); ^ ви р об и д л я л ін ій н о -к а б е л ь н и х сп о р у д з в 'я з к у : м у ф ти , .заглуш ки , г іл ь зи тощ о; ^ ви р о б и т а м а т е р іа л и д л я ге р м е т и з а ц ії: с т р іч к и в а р и л ь н а , с е в іл е н о в а , д в о ш а р о в а т и п у " Р а д л е н ” то щ о ; ^ ви р об и е л е к т р о т е х н іч н о г о п р и зн а ч е н н я : к о ж у х и з а х и с н і на в и с о к о в о л ь т н і м у ф ти , к о р о б к и у с т а н о в ч і т а р о зп о д іл ьн і, д ю б е л і-в т у л к и , бирки м а р к у в а л ь н і, х о м у т и то щ о ; ^ а в т о з а п ч а с т и н и : в к л а д к и к у л ь о в и х опор, н а к о н е ч н и к ів к е р м о в и х т я г тощ о ; м а т ер іа л и п р о м и сл о во го п р и зн а ч е н н я : с т р іч к и га л ь м ів н а , к іп ер н а . с к л о ст р іп к а , ск л о т е к с т о л іт , о р гс к л о б л о к о в е , е б о н іт тощ о .

Як завжди - безплатне доставляння продукції і Ш а н о в н і д о б р о д ії)

Колектив заводу “ДОНПЛАСТ" як вітчизняний товаровиробник зробить усе для того, щоб кожне Ваше замовлення було виконано в повному обсязі, з найвищою якістю та в найстисліші строки. Потрібні відходи пластмас: поліетилену, поліпропілену, полістиролу, поліамиду та Ін. (плівки, мішки, брухт різних виробів, злюки, ливники тощо)

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

QOQQOQG ІЗ ІШ

^555555!?*

м іп іш ч н й

ГТ )

РИТТІ!

Київське виробниче підприємство «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує

ОРІОН

♦ Тренажери надання перш ої медичної допомоги (реанімаційні). ♦ Стенди та плакати з охорони праці, екології, пож еж ної безпеки, правил дорожнього руху.

ПОНАД 10 РОКІВ НА РИНКУ ГАЗОАНАЛІТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

Д О З О Р

Горючих газів:

ВЗУТТЯ, ! (0 4 4 ) 2 3 9 -2 0 -0 5 (0 5 7 2 ) 2 В -2 6 -1 Э

Природного газу Зріджених вуглеводневих газів Спиртів Парів нафтопродуктів Ефірів та ін.

313 • • •

«Укркомункваліфкадри»

Ш Типові навчальні плани та програми для професійно-технічного навчання Ш Нормативно-технічну літературу, класифікатор професій, плакати, ілюстровані альбоми Ш Журнали обліку з охорони праці та навчання, свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій, посвідчення

: «Котельное оборудование»; «Лифты», «Безопасность работе автоподъемниками», «Сосуды под давлением. Ресиверы», «Газовые баллоны», «ТБ грузоподъемных работ», «Электробезопасность до 1000 В», «Безопасность труда при деревообработке», «Безопасность труда с эл. пог рузчиками», «Безопасность работ на высоте», «Безопасность на автозаправочных станциях». : «Кровельные работы. Настольная книга кровельщика», «Устройство и обслуживание тракторов. Настольная книга тракториста-машиниста», «Общестроительные отделочные работы. Настоль ная книга строителя».

Тел./факс (044) 294-97-70

.ШШШ.

КОНТРО ЛЬ:

Тел. (044) 258-97-31

гдк шкідливих речовин: Аміаку Діоксиду азоту Діоксиду вуглецю Кисню Оксиду вуглецю Сірководню Хлору Хлориду водню Оксиду сірки

ппп

мікропроцесорна обробка сигналів; 1,2,4,6,8 каналів у єдиному блоці; цифровий відпіковий пристрій; ■/ вмонтована світлова та звукова сигналізація; ■/ наявність уніфікованого струмового виходу; У керування зовнішніми виконавчими пристроями; У низькі масо-габаритні показники.

Сигналізатори сертифіковані в Україні та Росії Підприємство-виготівник: НПП "О РІОН",Україна,61024,м. Харків,вул. Труфанова, 14, тел.: (0572) 19 -40-53,19-40-55,тел./ф акс: (057) 715-71-78. E-mail: npporion@ kharkov.ukrtel.net; http://w w w .orion.com .ua

СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО

З О БЛА Д Н А Н Н Я КАБІН ЕТІВ ТА КУТО ЧКІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ патент України № 1209 А 47Є 1/00 від 15. 04. 2002р

“Е КО Н О М ” ..................... 150 “ ПРО Ф ІЛЬ - P iket” ............... 450 “ Е КС КЛЮ ЗИ В ”...................... 650 Розмір стендів 1400x900мм

вул.Горького, 5, Горлівка, Україна, 84601

— *

— 8 Р 7 Є П Є Я О іїІ

КИЇВЕНЕРГО

тел. (06242) 4-45-50, 4-69-61, e-m ail: picket@ ukr.net, piket@ ghost.dn.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

С ПЕЦОДЯГ СПЕЦВЗУТТЯ ФІРМОВИЙ СПЕЦОДЯГ v Я к іс т ь v

v Д о с т а в ка

І І р о д > к х д ія с е р т и ф і к о п п im

Вироблено в Україні

T O B

/іа о їи

« В ІК О М »

Тел: / 0 4 4 / 249-69-09 / 0 4 4 / 2 7 5 -8 3 -6 6 Ф акс:/ 0 4 4 / 4 94 -2 8 -7 2 V ic o m @ c n r r ie r . k ie v . u a

ЗА Т «ТЕ М і О» ■Пропонує пром ислові та побут ові си гн а л іза т о р и п а л и в н и х і т оксичних г а з ів . ■ Е лект ром агніт ні в ід с іч н і клапани. ■ П р о ект ув ан н я , м онт аж , с е р в іс н е о б с л у г о в у в а н н я . ■ Гарант ія д в а р о к и . ■ С е р т и ф іко в ан і Д е р ж с т а н д а р т о м У к р а їн и . ■ Є в р о п е й с ь к а якість, н и з ь к і ц ін и . СИСТЕМ А З Н И Ж О К ! 03148,Україна,м. Київ,вул. Корольова.96. Тел.: (044) 477-69-94,478-03-36 факс (044) 477-94-09 www. temio. kiev. ua temio@kievweb. com. ua

ГАЗОСИГНАЛІЗА ТОРИ «ВАРТА»

^ф и металеві для спецодягу, кежні щити, корпуси аптечок, ящики ключів та інші вироби з пластику і талу Стенди для оформлення кабінетів з орони праці, пожежної безпеки, югії, цивільної оборони (об’ємні, ;і, турнікети) /і дорожні, знаки безпеки, 1ИЧКИ

іаншети на робочих місцях, іормативну літературу, журнали, знки, посвідчення, інструкції, зкати, засоби індивідуального

УНВЦ Л П У Д А Г М ЧІУІТАЧІЙІ Д и УОМІ VІ “ г І І М і І О .

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

Адреса: 61 Телефон: (0572)437143 (буде змінений на 7061609) Факс: (0572)430149, 434171 (будуть змінені на 7061605, 7061608) Домашня сторінка: http://www.ot.rail.kharkov.com Ел. пошта: ot@rail.kharkov.com ^ рекламі фірми «Електрозахист» (№ 3, 2004 р., с. 61) помилково надруковано останній рядок-ад р еса у м . Дніпропетровську, яку просимо вважати недійсною.

НВФ

«л.т.в.»

ЕКІПАЖ ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА

Охорона праці пожежних ,

Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). Протипожежні покриття, фарби, обмазки. Двері протипожежні, протиударні та броньовані.

В И ГО ТО В Л Я Є М О ТА РЕАЛІЗУЄ М О : ; ; .

Л іц е н з ія Д Ц П Б М В С У к р а їн и № 4 8 3 4 3 5

.: (044) 295-52-16,

464-22-07,295-53-27.

ТОВ « І Н Т Е П Р О Ф »

0IUIL VUU

гл П Р О П О Н УЄ ___, М Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального , и ш г . захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) Програмне забезпечення для формування припису інспекторами Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду, службами охорони праці зліку з будівництва _ Журнали облік

ЯКІСТЬ ВИЗНАНА ПРОФЕСІОНАЛАМИ...

П роведення п р и й м а л ь н о -з д а в а л ь н и х та е к с п л у а т а ц ій н и х випробувань елект розахисних з а с о б ів І прист осувань у а к р е д и т о в а н ій л а б о р а т о р ії з н а д а н н я м п р о т о ко л у в и п р о б у в а н ь . N1 1 0 0 -0 9 0 5 /2 0 0 2 11 .0 7 .2 0 0 2 .

м . Х а р к ів , в ул . Є н а к іїв с ь к а , 4 . Т е л ./ф а к с : ( 0 5 7 ) 7 7 8 - 0 1 - 6 1 , ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 , (0 5 7 2 ) 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 -3 1 -2 2 e -m a il: e k ip a g e @ k h a rk o v .c o m w w w .e k ip a g e .c o m

і«

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 290-74-20, 254-34-55. Тел. моб. 8-039-459-90-55

З а п р о ш у є п ід п р и є м с т в а , у с т а н о в и і о р г а н із а ц ії д о с п ів р о - Ж б іт н и ц т в а з п и т а н ь п ід г о т о в к и , п е р е п ід г о т о в к и т а п ід в и щ е н н я р: к в а л іф ік а ц ії р о б іт н и ків і с п е ц іа л іс т ів з т а к и х п р о ф е с ій : §>

асф альтобетонних; е л е ктр о га зо зв а р н и к; е л е ктр о зв а р н и к; га з о зварник; газорізальник; оператор котельні; маляр; столяр; м онтаж ник санітарно-технічних систем і устаткування; м аш иніст автовиш ки та авт о гід р о п ід ій м а ч а ; м а ш и н іст навантаж увальної м аш и н и; м а ш и н іс т б ульдозера; м аш иніст скрепера; м аш иніст автогрейдера; м аш иніст автогудронатора; м аш иніст котка сам охід ного з рівним и вальцями; м аш иніст крана автомобільного; м аш иніст екскаватора; стропальник; тракторист; електром онтер з рем онту та обслуговування ел ектроустаткування; ш ляховий ро бітни к; с л ю сар з ре м о нту д о р о ж н ь о -б у д івельних м аш ин і тракторів; слю сар з ремонту автомобілів; м аш иніст ком пр есор ни х установок; маш иніст ком пр есор а пересувного з двигуном в н утр іш н ьо го зго р я н н я ; м а ш и н іст к о м п р е с о р а п е р е сув н о го з електродвигуном ; слю сар з експлуатації та рем онту газового устаткування, оператор ком п'ю те р н о го набору, секретар керівника орга нізації, установи.

2 ^ і § § | | & ? §

я ^ *

У К К п р о в о д и т ь н а в ч а н н я і п е р е в ір к у з н а н ь р о б іт н и к ів , с п е ц іа л іс тів т а ІТ П з п и та н ь о х о р о н и п р а ц і т а П р а в и л б у д о в и і б е з п е ч н о ї е к с п л у а т а ц ії в а н т а ж о п ід ій м а л ь н и х к р а н ів , к о т л ів , п о с у д и н , щ о п р а ц ю ю т ь п ід т и с к о м , т р у б о п р о в о д ів .

. 2 9 4 -9 7 -7 0 , 2 9 4 -6 5 -8 4 , 294-65-91

8 і | §

ПРОФЕСІЙНІ ГАЗОАНАЛІЗАТОРИ

• • •

; ;

• •

ш ш О ї ш *ІГ® |рвяШ )і}Т іГ» ВИГОТОВЛЯЄ ТА РЕАЛІЗУЄ ♦ Ізолюючі дихальні апарати стисненого повітря для захисту органів дихання рятівників МНС: ♦ ♦ ♦ ♦

(під MPC РФ ). Гірничорятувальники: -10, Саморятувальники LUCM-30, (під MPC РФ). -11. Інтерферометр Індикатор -2 для перевірки

9 1 0 0 5 , м . Л уган сь к, вул. Ф р у н зе , 1 1 9 .

Тел. (0642) 34-50-42, 49-27-97, факс (0642) 49-18-68.

E-mail: gorizont-sb@ dsib.net

;

-2,

-11 , -11 . LUCM-50, і

;

DMT Поставка, гарантія та сервіс всієї продукції “Drager Safety AG« (Німеччина) Київ

Компанія «Сатурн® Дейта Інтернешнл», тел.; (044) 457-55-55, 241-85-29; факс: 241 Донецьк ТОВ "Технологія для життя", тел./факс: (062) 381-80-74; (0622) 55-73-47 Одеса тел./факс: (0482) 64-69-88

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

" .

0Q >

'«

<2 1^J

(QJ p g K £ $ a >

: Г.В. Нікулін,| Л.Г. Горяна. Основи безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник для учнів 10-го класу загальноосвітніх навчальних закладів Матеріали посібника спрямовані на ф ормування в учнівської молоді розуміння важливості навичок безпечної поведінки в природі, суспільстві. Від уміння аналізувати життєві ситуації залежатиме стан здоров'я, збереження життя.

Закон України «Про охорону праці» (із змінами і доповненнями на 01.01.04) Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдинии порядок організації охорони праці в Україні.

Г.А. Саранча, Г.К. Якимчук. Метрологія, стандартизація та управління якістю У підручнику розглянуто взаєм озв'язок метрології та стандартизації в процесі підвищення рівня якості продукції, висвітлено більшість видів м етрологічної діяльності. Особливу увагу шриділено питанням вибору і перевірки засобів вимірювання та м етрологічної експертизи.

Правила будови і безпечної експлуатації підйомників: НПАОП 0.00-1.36-03 Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, установлення, налагодження, ремонту, реконструкції та експлуатації підйомників, призначених для переміщ ення працівників з інструментами та матеріалами на робоче місце і проведення там робіт з робочої платформи.

Ціна 6 грн.

ЩЦМлопя. Ю £ гю

Ціна 5 грн.

У ІШ

БЕЗПЕЧНО!

Ціна 18 грн.

основи ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ціна 20 грн.

К.Н. Ткачук та інші. Основи охорони праці Викладені правові, нормативно-технічні та організаційні основи охорони граці, виробничої санітарії, безпеки виробництва, пож е ж н о ї безпеки. Підручник відповідає програмі курсу «Основи охорони праці» для студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей.

Безпека об'єктів будівництва У книзі наведено основні положення законодавчих актів і нормативних докум ентів Д е р ж ко м б у д у , Д е р ж п о ж б е зп е ки , Д е р ж наглядохоронпраці з техногенної безпеки. Дано нові державні норми України з питань пож еж ної безпеки об'єктів будівництва, пакет нормативних та розпорядчих докум ентів з питань обстеження та паспортизації будівель і споруд з метою забезпечення їх надійної експлуатації.

Ціна 18 грн.

Ц іна 24 грн.

Мельник Л. Психологія в управлінні Розкрито сутність і зміст основних категорій психологічної науки, що використовуються в управлінні, розглянуто психологічні характеристики особистості сучасного м енеджера та їх вплив на ефективність управлінської діяльності. Проаналізовані проблеми динаміки виробничого колективу та критерії його стабільності.

П О Ж ЕЖ Н А БЕЗП ЕК А

З А П И ТА Н Н Я ЗАВДАННЯ

Ціна 24 грн.

Зеркалов Д.В. та ін. Довідник залізничника. У восьми книгах. Книга перша: Перевезення вантажів. Наведено узагальнені матеріали основних законодавчих актів та інших документів, які відображаю ть сучасний стан нормативноправового забезпечення перевезенняя вантажів залізничним транспортом України. Призначена для працівників галузі, а тако ж підприємств, організацій, установ, експедиторів та громадян.

Ціна 38 грн.

Жидецький В. Ц. Основи охорони праці (Розділ 4. П ож еж на безпека): запитання, завдання, тести та відповіді Навчальний посібник містить 150 запитань і 60 завдань з відповідями та необхідними поясненнями, а також 150 тестів з розділу «Пожежна безпека» нормативної дисципліни «Основи охорони праці».

Ціна 15 грн.

Зеркалов Д.В. та ін. Довідник залізничника. У восьми книгах. Книга друга: Перевезення пасажирів. Систематизовано й узагальнено матеріаш* ли основних законодавчих актів, нормативТГ"** но-правових та інших документів, які відображають сучасний стан нормативно-правового забезпечення перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України у внутрішньодерЩ І * жавному і міжнародному сполученнях.

‘

Ціна 38 грн.

Прайс-лист видавництва «Основа» дивитись у додатку до журналу «Охорона праці» № 3,2004 р.

Повний перелік видань та продукціїТО В «Основа» запитуйте у видавництві. Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська, 87/30. Тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київській філії АКБ «Новий», МФО 322670 або р/р 260031082 в 4 КФ АППБ «Аваль», МФО 322971. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua e-page: http://www.i.kiev.ua/~osnova

Для одержання видань потрібно виписати рахунок-фактуру, перерахувати гроші на розрахунковий рахунок і надіслати до видавництва лист-

заявку. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавництві за довіреністю. Книги можна придбати на місці за готівку. Згідно зі ст. 5(п. 1, 2) закону про ПДВ книги вітчизняного виробництва реалізуються без ПДВ. Посвідчення, журнали, плакати, методичні посібники, прилади, вогнегасники, стенди, знаки, щити, інструмент, 313 - з ПДВ

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2 0 0 4

ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ТРИ В А Є П ЕРЕД П Л А ТА НА 2 0 0 4 р. Передплатити журнал можна з будь-якого місяця поточного року у відділенні з в ’язку

Відмінний захист українському виробнику

С Е Р Т И Ф ІК О В А Н О

____ .

: «Охорона праці» - 74377 «Охрана труда» - 74378 : на один місяць - 11 грн. 31 коп.; на квартал - 33 грн. 93 коп.; на півріччя - 67 грн. 86 коп.; на рік - 135 грн. 72 коп. : 02100, К иїв-100, вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». E-mail: mail@ohoronapraci.kiev. ua ./ ; (044) 559-19-51, 558-74-11

ХЦІЮ

P O r iA і 11

РО БОЧИЙ ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ЗАСОБИ ІН Д И В ІД УА Л Ь Н О ГО ЗА ХИ С ТУ

ВИРОБНИЦТВО ТА ПРОДАЖ

ЗАВЖ ДИ В НАЯВНОСТІ

П О Н А Д ЮОО НАЙМ ЕНУВАНЬ (044) 451-8800 (б агатоканальний) 5 5 3 -2 8 -2 1 , 5 5 9 -7 9 -6 3 , 5 5 8 -1 8 -7 5

www.tkodyag.com.иа

M S A AUER ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ДЛЯ ПРОФЕСІОНАЛІВ і www.ozon.com.ua

« Київ (044) 494-49-60, Харків (057) 757-18-71, Дніпропетровськ (0562) 35-07-15, Львів (0322) 39-30-58,

» 494-35-40...43 757-18-72 35-71-09 39-30-83

иіїв (044) 494-49-60, 494-35-40...43 їарків (057) 757-18-7/, 757-18-72 Дніпропетровськ (0562) 35-07-15, 35-71-09 Іьвів (0322)39-30-58,39-30-83

Представництво (м. Київ)

Тел./факс: (044)411-37-56 Тел. моб. (067)501-27-72 аналог КР, МБС: важке механічне навантаження (прокол, поріз, стирання), маслобензостіикість, не ковзає, не промокає

Офіційні дистриб'ютори: ТОВ «Укртекстиль»

Тел./факс: (044) 496-08-98

середнє механічне навантаження, маслобензостійкість, чутливість

ТОВ ТД «Восток-Сервіс»

Тел./факс: (044) 494-00-35

КЛС, важке механічне навантаження і 100% кислоти, луги, захист від смертельної небезпеки

ЗАТ з іноземними інвестиціями «ДНЕПР-ВОСТОК-СЕРВІС» (м. Дніпропетровськ)

Тел./факс: (056) 726-40-95 Тел. (056) 726-40-96

морозостійкість (-30 , -40°С), маслобензостійкість і важке механічне навантаження

КЛС, тип 2, 30-40% , загальнотехнічні

КЛС, тип 1, 50-70% кислоти, луги, спирти, розчинники

КЛС, МБС, тип 1, 50-70% , особлива стійкість до харчових жирів

КЛС, до 80% кислоти, МБС, висока механічна міцність, загальнотехнічні

КЛС, 100% кислоти, луги, органічні розчинники

лабораторні, особлива стійкість до механічних та хімічних навантажень (органічні розчинники)

Продукцію сертифіковано в Україні