ohorona-pratsi-04-05 by Охрана труда

2004

ОХОРОНА ПРАЦІ

ІІр ч охоїш и у іі|>а»і .

журналу

КОЛЕКТИВУ І ЧИТАЧАМ Ж УРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» Щ иро вітаю читачів і редакційний колектив з десятиріччям журналу. Своїм розумом, працею і талантом ви створили чудовий сучасний журнал. Ваше видання, сповідуючи принципи правдивого журналістського слова, об'єктивної авторської думки та ясної редакційної позиції, впевнено ствердилось серед національних засобів масової інформації, користується авторитетом у країні. Дивлячись з надією у майбутнє, кожному з нас слід постійно пам'ятати, що людина не є слугою економіки, тому професійна безпека і гігієна — вирішальні засоби поліпшення життєвих стандартів — повинні бути найвищим пріоритетом нашої діяльності. Саме це і стверджуєте ви у своїх зважених, компетентних, широкого громадського інтересу публікаі ціях, допомагаючи людям вирішувати непрості виробничі ситуації, якими наповнене життя кожного тру_ дового колективу. Відстоюючи суспільно значущі людські цінності — право на життя, на здоров'я, на гідні умови праці,журнал не відвертається від нинішніх негараздів і проблем, підтримує добрі ініціативи, поширює позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід профілактики нещасних випадків і професійних захворювань. ІЩ Ж урнал вигідно вирізняється різноманітністю жанрів, що завжди імпонує читачам і свідчить про виА * с о к и й професіоналізм: інтерв'ю, круглі столи, репортажі перемежовуються фотонарисами, аналітичнии і ми статтями, інформацією коротким рядком. Переконаний, що своїми публікаціями ви і надалі сприятимете вирішенню гострої проблеми охорони життя та здоров'я людей на виробництві. Перше десятиріччя — вік підлітковий. Зростайте, мужнійте, робіть добру справу! Здоров'я вам, успіхів і довголіття!

В. ХАРА,

Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики і праці

»!

Від імені Ф едерації профспілок України, всіх її членських організацій щиро вітаю вас із знаменною датою — десятиріччям журналу! За ці роки журнал зміцнів, збільшив свої тиражі, став популярним і корисним, з притаманним тільки йому творчим обличчям. Сьогодні він згуртував навколо себе широке коло кваліфікованих авторів і читачів, насамперед спеціалістів з охорони праці, осіб, відповідальних за безпеку та умови праці, за організацію управління її охороною на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях. Ж урнал знайшов вдячного читача і серед представників профспілок, інших організацій, уповноважених на здійснення громадського контролю за додержанням законодавства у цій важливій сфері соціально-трудових відносин. Абсолютна більшість публікацій видання відзначається активною життєвою позицією, принциповою оцінкою наявних недоліків, небайдужим ставленням до людської біди. < Заслуговує на всіляку підтримку і схвалення активне обговорення на сторінках журналу найбільш злободенних проблем охорони праці, започаткування в ньому спеціальних рубрик, проведення круглих столів тощо. р Особливо цінуємо налаштованість редакційного колективу на постійні контакти і конструктивну співпрацю з профспілками. Щастя вам, міцного здоров'я, творчої наснаги, нових здобутків у справі служіння народові України та створення на кожному підприємстві, у кожній установі та в організації умов праці, гідних людини!

О. стоян,

Голова Федерації профспілок України, народний депутат України

Шановні друзі! Щ иросердно вітаю читачів, колектив редакції та численних авторів з 10-ю річницею журналу. За ці роки часопис став надійним супутником усіх, хто опікується проблемами охорони праці та / \ промислової безпеки. Набув досвіду колектив редакції, змістовними та фаховими стали його публікації. / Проблеми охорони праці, соціального захисту населення мають сьогодні першочергове державне * , . значення. Саме тому Президент України 1 8 вересня 2 0 0 2 р. підписав У каз «Про створення Державного комітету з нагляду за охороною праці». Новий статус ми розглядаємо як підвищену відповідальність перед суспільством, перед кожним громадянином нашої держави за реалізацію його конституційного права — безпечних умов праці на кожному робочому місці. Ці умови ще не відповідають вимогам сьогодення. Чимало проблем лише декларовано, а безпека ведення робіт не стала першочерговою потребою суспільства. . Тому завдяки журналу « О хо р о на праці» Комітет отримав змогу вести конструктивний діалог з усіма громадянами країни, орієнтувати іхню свідомість на дотримання безпечних умов праці на виробництві■ га Ц м За ці роки журнал довів, що основні передумови зростання популярності видання, розширення читацької ауд ито р ії — це об'єктивність інф орм ації, глибина а н а л ізу , конструктивність та відповідальність позиції, постійна увага до проблем людини, пов'язаних з її виробничою д і я л ь н і с т ю . Критичні зауваж ен н я, аналітичні м атеріали фахівців р е д а кц ії та авторів ж ур н ал у впливають н о формування громадської думки, допомагають роботі на місцях. П ер еко нан ий , що кр ащ і традиції та напрацю вання будуть розвиватися, а кількість шанувальників видання і н адаЛІ примножуватися. Нових вам творчих здобутків, гострого пера, неупередженості та толерантності у висвітленні подій життя нашої держави.

с . с т о р ч а К,

Голова Державного комітету України з нагляду за охороною

Науково-виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Держнаглядохоронпраці України; редакція журналу «О хорона праці»

Головний редактор

М Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця___________________________________

Ыя 5 ( 1 1 9 ) / 2 Ш

МИКОЛА ЯКОВЕНКО

Є пер ш е десятиріччя!

М. САВАРИН В. КОБЕЦЬ В. МАЦІЯКО А. КОЖУШКО

У к р а їн а відзначила День о х о р о н и праці С тратегія о х о р о н и праці на вир об ниц тві в ум овах ринкових відносин Н а с вітаю ть П р о щ о ми писали в п е р ш о м у ном ері Щ о я д ум аю п р о свій ж урнал Результати досягаю ться наполегливістю З ако н н ео б хід н о виконувати П р а ц ю ю ть , бл укаю чи потемки П ро б л е м и аудиту о х о р о н и праці

Г. ЩУРОВ Л. БЕЗУГЛИЙ

с. попович І. БУЛГАКОВ К. ЦВІГУН С. СТОРЧАК, М. КРІВЦОВ, В. ПОПЛАВСЬКИЙ

Хто з р о б и в с и р о т о ю Катю Ш пил еву? П о той бік ночі, а б о Н евигаданий сц ен ар ій с у ч а с н о го сільського «кіно» з кількох частин на Д н іп р о п е тр о вщ и н і З ако н ом ір ність, щ о вкотре підтвердж ена життям Хто зупинить конвеєр смерті? С праведливість перем огла П р о б л е м и безпеки при поводж енні з вибуховим и речовинам и м ісц евого приготування

8 10 12

13 14 16 19

26 28 ЗО 35

О Ш кош і П ідготовка докум ентів для оцінки ступеня п р о ф е с ій н о го ризику вир об ниц тва

Н. БЕЗУГЛА В. ЗАХАРОВ

Ж ін о ч е обличчя у к р а їн с ь к о го капіталу Н а зволікання вже нем ає часу

41 43

В. ФІЛОНЕНКО В. СОПІЛЬНЯК

Інвалідність — не п е р еш ко д а для п о в н о ц ін н о го життя С ол о д ка к а то р га , а б о Звідки береться байдуж ість до лю дей?

45 46

С лідам и наш их публікацій Генеральну уго ду підписано За листам и читачів

49 50 51

Г. ЛЕСЕНКО

■ П. ШВЕЦЬ ©

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп'ютерний набір - 1. Пилипенко. Комп'ютерна верстка - 0. Батура, Є. Яковенко. Коректори - Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 11.05.2004. Формат 60x84/8. Папір - крейдований. Друк - офсетний. Ум. друк. арк. - 7,44. Обл.-вид. арк. - 9,61. Тираж 11 343 прим. Зам. № 04-3551. Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська, 1.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж - 22 088 прим. Редакція журналу «Охорона праці» - колективний член Європейської асоціації безпеки життя

Редакційна колегія

—

Яковенко Микола Григорович -

558-74-11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Бережний Микола Семенович начальник Головного управління державної інспекції з ядерної і радіаційної

559-53-44

безпеки Державного комітету ядерного регулювання України

Гаврилюк Лариса Андріївна -

ВЕТЕРАНИ

558-36-03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович начальник управління безпеки на транспорті Міністерства транспорту України

461 -65-58

Горецький Володимир Іванович 228-02-51

керівник управління апарату ФПУ з питань охорони праці та здоров’я

Єршов Сергій Олександрович -

В ж е дев’ят ий десяток років свого ж ит т я розміняв Георгій Гогіпрофесор каташвілі федри охорони праці Національного університету <<Львівська політ ехніка». Серед н их були й роки жорстокої та кровопролит ної В еликої Віт чизняної війни, активним учасником якої йому довелося бути. —

заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи журналу «Охорона праці»

558-74-18

Заболотній Анатолій Григорович начальник теруправління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області

Кириленко Віктор Михайлович -

(0322)97-16-73 539-09-63

начальник відділу охорони праці ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»

Кріса Іван Якимович перший заступник начальника

220-12-46

Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

Лесенко Георгій Георгійович завідувач лабораторії проблем страхування об’єктів підвищеної небезпеки та соціального страхування від нещасних випадків

440-61-01

Національного науково-дослідного інституту охорони праці

Мостовий Володимир Миколайович заступник Голови Державного комітету України

220-04-95

з нагляду за охороною праці

Осіянов Анатолій Якович завідувач відділу науково-технічного

559-60-63

редагування та зв’язку з громадськістю

Семко Олександр Платонович -

оєнні дороги для Георгія Григоровича почалися у 1942 р., коли закінчив А стр а х а н сь ке військове авіатехн ічн е училищ е. Як ко м а н д и р відділення п ро ти та н к о в и х руш ниць, в ч о р а ш н ій ку р с а н т о д р а з у ж п отр а п и в у пекло С тал ін гра д ської битви. У складі 3 -го Гвардійського С та л ін гр а д сь ко го м е х а н із о в а н о го ко р п усу б р а в участь у боях на Курській дузі, при ф о р с у в а н н і Д н іп р а і взятті п л ац д ар м у під Києвом, ви зв ол е нн і У к р а їн и , Б іл о р у с і, к р а їн П р и б а л ти к и . Г. Гогіташ вілі довелося п об а ч и ти стр а ш н і руй нува нн я, бути свідком за гибе л і б о й о в и х п о б р а ти м ів , м и р н о го цивільного н а селення. П о в о є н н е життя Г. Гогіташ віл і п о ч а л о с я з н авч а нн я у Л ьвівськом у п ол ітехнічном у інституті. З ним і пов'язав св о ю подальш у долю . Б рав участь у с т в о р е н н і каф едри о х о р о ни п ра ц і, захистив кандидатську д и се р та ц ію . У 70-ті роки р о з р о б и в ком плексну систем у управління о х о р о н о ю п р а ці, з а п о р у к о ю дієвості якої стала систем а ста н д а р тів б е з пеки п р а ц і підприєм ства. Т ео ре ти чні о б гр ун тув а н н я еф ективності С У О П лягли в о с н о в у д о к т о р с ь к о ї д и с е р та ц ії, яку він захистив у 1 9 8 8 р. У 1994 р. Г. Гогіташ вілі о б ир ається дійсним членом М іж н а р о д н о ї а ка д е м ії н аук е к о л о гії та безпеки життєдіяльності (С а нкт-П ете рб ург). А у 2 0 0 3 р. з нагоди 80-річчя визн а н о го вченого, п р о ф е с о р а каф едри о х о р о н и пра ці Н а ц іо н а л ь н о го у н ів е р с и т е т у «Л ьвівська п ол ітехн іка» А кадем ія н а го р о д ж у є Г. Г о гіта ш в іл і м е д а л л ю ім е ні М . В. Л о м о н о сова. С пл ивл о м а йж е шість десятиріч відтоді, як про грим іли салю ти д о в го о ч ік у в а н о ї П ер е м о ги , а переж ите не полиш ає п ам 'ять... С ь о го д н і в е т е р а н війни і п р а ц і, як з а в ж д и , в с т р о ю , щ е д р о ділиться своїм и знанням и та досвід ом з м о лоддю.

С. ПОПОВИЧ,

наш власкор

заступник Голови Державного комітету України

220-72-94

з нагляду за охороною праці

Теличко Костянтин Едуардович 551-95-69 441-97-52

заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Ткачук Костянтин Нифонтович,

докт. техн. наук

Редакція журналу Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558-74-11

Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558-74-18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

551-95-69

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558-36-03

Завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559-60-63

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Косяк Галина Григорівна

558-36-03

Покуса Ольга Карпівна Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович

(062) 304-34-53

по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55-83-33

по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(0482) 22-92-41

по Харківській, Полтавській та Сумській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(0572) 99-50-77

по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.

Попович Степан Степанович

(0322) 74-38-13

по Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056)729-33-02

по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим

Вітаємо нашого активного автора Г. Гогіташвілі, всіх ветеранів війни з Днем Перемоги. Бажаємо м іцного здоров'я, щастя, миру, добробутута довголіття.

.,г , г и

„ .

. 4

, .

Безугла Надія Іванівна

(056) 729-33-02

по м. Києву, Київській, Житомирській та Чернігівській обл.

Захаров Володимир Анатолійович

551-95-67

Фотокореспондент

Овчарук Валерій Володимирович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

551-95-67 559-48-31,558-74-27 551-95-65,558-92-56 559-19-51 559-62-79,551-95-68

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. Е-таіІ: mail@ohoronapraci.kiev.ua

_________________________________________________Д О Н А Ш И Х ЧИТАЧІВ

Е ПЕРШЕ ДЕСЯТИРІЧЧЯ! М икола Я К О В Е Н К О , г о л о в н и й редактор журналу «Охорона праці»

Редакція журналу ж иве насиченим ж ит т ям. Щомісяця в номер готуємо по 50 і більше різних матеріалів. Це чимало, якщо врахувати, що кожний з них несе в собі факт, інформацію, коментар або аналіз. Матеріали конкретні та повчальні. В них є і досвід, і критика, і занепокоєність. Читай, вивчай, роби висновки. Позитивне застосовуй на практиці, негативне не допускай у себе на виробництві. Звичайно, на всі випадки ж ит т я мудрістю не аналізуй, запасешся, але ось тобі негатив, ось тобі позитив думай, дій! —

—

арешті й ми дочекалися свята на нашій вулиці — відзначаємо перше десятиріччя редакції журналу «Охорона праці». Тоді, у травні 1994 року, створюючи журнал, ми ще не знали: яким він буде сьогодні, як сприймуть його читачі, якими будуть редакційний колектив і авторський актив? Чи зуміємо витримати конкуренцію в інформаційному середовищі України? Чи зможемо бути корисними та цікавими для нашого читача? Ми росли, вчилися, у тому числі й на власних помилках, разом з авторським активом опановували всі тонкощі проблем, пов'язаних з охороною праці на виробництві. Наш редакційний колектив, власні кореспонденти в регіонах України налагоджували контакти зі спеціалістами служб охорони праці, які діяли на підприємствах, з науковими установами та громадськими організаціями, органами центральної та місцевої виконавчої влади. Все було непросто: Закон «Про охорону праці» втілювався в життя з потугами і повільно, багато керівників виробництв просто не хотіли розуміти й приймати його. В країні тоді руйнувалася економіка, зростала інфляція, падав рівень життя — яка там охорона праці! — Вижити б. Та все ж... З номера в номер ми накопичували досвід, знання, ставали більш рішучими, наполегливими, робили журнал наступальним, діловитим, гласним: зміст статей став більш гострим, критичнішим, конкретним, повчальним і корисним. Так визначилася наша позиція — не бути байдужими, коли справа стосується людини, її здоров'я, безпечних умов праці на виробництві. Настав момент, коли до редакції почали писати листи читачі, на наші критичні статті керівники різних інстанцій стали

давати відповіді про вжиті заходи, дієвість наших публікацій зросла. Підвищився й авторитет журналу: з ним почали рахуватися, до його думок прислуховуватися, використовувати у практичній роботі зі створення здорових і безпечних умов праці на виробництві. Так було, так є, на тому й стоїмо! Шлях становлення і для редакції був нелегким — журнал специфічний, потрібні були професійні кадри, які знали б не тільки проблеми охорони праці, але й журналістику, вміли б зробити не тільки аналіз ситуацій, але й доступно, грамотно викласти його в матеріалі. Щ об знайти таких людей, навчити їх нашій роботі, потрібні були роки. Це те, що, як говорять, залишається за кадром. Адже читач не знає нашої творчої «кухні». Він отримує вже готовий журнал: структурно збитий, тематично підібраний, відредагований — читай! Читай та думай. Тобі розказано, підказано, не будь байдужим до безпеки людей — думай і роби! Наш читач (а це в основному керівники різних рівнів, спеціалісти служб охорони праці) дуже вимогливий. Йому, вибачте, «лапшу на уши не повесишь». Йому в кожному номері «родзинку» дай, таку тему чи такий матеріал, від якого була б користь і для розуму і для діла. Так у нас народжувалися рубрики «Що коїмо!», «Зверніть увагу», «Актуальна тема», «Трибуна інспектора», «Перевірка показала», «Наглядова практика», «Школа інженера з охорони праці», «Запитували? Відповідаємо!» та ін. Звичайно, не все відразу з'явилося в журналі — та на те вони і 10 років... Особливо хочеться сказати про авторський актив. Він у нас вже чималий і дуже професійний. Згадайте завідувача кабінету охорони праці Іллічівського мор-

ського порту А. Романчука — він перший почав публікувати у нас серії статей щодо створення СУОП на підприємстві. Добротні статті з викладом та практичними заходами щодо її впровадження. За цією ж проблематикою зараз працює з нами В. Пальна — начальник відділу охорони праці ОКП «Компанія «Луганськвода». Активно співробітничають з нами спеціалісти служб охорони праці Л. Шутко, Г. Варення, А. Волков, начальники управлінь, працівники теруправлінь Держнаглядохоронпраці. Про проблеми медицини праці та профзахворювань нам пишуть лікар Горлівської СЕС І. Грипась, страховий експерт Луганської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань А. Половнєв. Приєдналися до висвітлення регіональних проблем охорони праці на сторінках нашого журналу і керівники недавно створених при теруправліннях пресцентрів Н. Андрусечко, О. Шестак, Н. Савельева, І. Юхно та ін. Дуже активно і охоче дають роз'яснення на запитання читачів Головний державний експерт з умов праці С. Рябоконь, перший заступник начальника Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України, член редколегії журналу І. Кріса, головні державні інспектори Держнаглядохоронпраці Л. Борецька, П. Журибіда та ін. На сторінках журналу постійно публікуються члени редколегії Г. Лесенко, В. Мостовий, В. Горецький. Багато у нас постійних авторів, більше ніж 100 осіб — всіх просто не перерахувати. І всім їм велике спасибі від наших читачів. Сьогодні колектив редакції журналу на творчому злеті. У наших планах багато цікавих тематичних задумок, нових рубрик, нових матеріалів. Закінчиться наш перший ювілей, почнеться друге десятиріччя, і знову вийде черговий номер журналу. І знову з номера в номер ми будемо писати про безпечні умови праці, засмучуватися, де їх немає, радіти за тих, де є. Критикувати байдужих до людей, хвалити турботливих. Розповідати про передовий досвід в охороні праці — нехай про нього дізнаються ті, у кого його немає. Тематика наших матеріалів не погіршиться, тому що з року в рік і наш редакційний, і авторський колективи стають більш досвідченими, наполегливими і професійними. Ми будемо разом з вами, дорогі читачі, рухатися вперед і вдосконалювати наш журнал. Нам не можна інакше. Бо поки ми живемо і працюємо, не можемо, не маємо права залишатися байдужими до людини, до її долі, щастя та болю.

Від усієї душі поздоровляю з 10-річним ювілеєм редакції журналу, вас, дорогі читачі, весь редакційний та авторський колектив, членів нашої ре дакційної колегії. Нехай наснага осяює ваші творчі задуми і робота приносить вам задоволенняі

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4 З

НАС ВІТАЮТЬ

Щ и р о вітаю редакційну колегію, журналістів, авторів, колектив науково-виробничого журналу «О хорона праці» з нагоди десятої річниці виходу в світ першого номера! За цей час обсяг журналу збільшився вдвічі, значно поліпшилось його художньо-поліграфічне оформлення, сформовано чітку тематичну спрямованість публікацій. За 10 років існування журналу було надруковано понад 2,5 млн. примірників. Журнал став корисним порадником і посібником для спеціалістів і читачів з широкого кола питань охорони праці та безпечної життєдіяльності населення. Особливий інтерес журнал викликає у керівників підприємств, працівників служб охорони праці, наукових працівників, студентів, спеціалістів держадміністрацій, профспілок, наглядових органів, які займаються питаннями безпеки праці, соціального захисту людей і безпеки життєдіяльності населення. У журналі працює кваліфікований творчий колектив, який уболіває за вирішення різноманітних проблем охорони життя людини на виробництві та в невиробничій сфері. На сторінках журналу виступають міністри та академіки, спеціалісти органів державної виконавчої влади, Держнаглядохоронпраці, працівники профспілок, санітарно-епідеміологічного, пожежного, атомного нагляду, науковці та численний загін спеціалістів з охорони праці, спеціалістів підприємств і організацій. Роль журналу в комплексному висвітленні реалізації державної політики щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, широкої пропаганди досвіду використання економічних методів управління, завдань професійної підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань охорони праці є винятково важливою. Бажаю колективу журналу «О хорона праці» міцного здоров'я, щастя, невпинного пошуку і творчих успіхів.

С. К У Н ІЦ И Н , Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим

. . Прем'єр-міністр України В. Янукович, будучи головою Донецької облдержадміністрації, висловив на сторінках вашого друкованого органу (N 2 5, 2002 р.) таку думку: «Вчені багато століть сперечаються, хто створив людину,— Бог чи П раця. Але одне можна сказати твердо: вижила людина тільки тому, що зуміла зробити свою працю безпечною. І коли люди гинуть у виробничих «битвах» на хлібних ланах, у цехах чи у вугільних вибоях, це протиприродно...» Ніхто не знає краще, ніж жителі Донбасу, ціни людських втрат у мирний час. Найбільш промисловий регіон України, на жаль, ще й досі залишається і найбільш травмонебезпечним. Донецька облдержадміністрація разом з теруправлінням Держнаглядохоронпраці робить все, щоб убезпечити роботу гірників і металургів, хіміків і машинобудівників, аграріїв і будівельників — трудівників усіх галузей економіки. Сьогодні у нас вже є перші позитивні зрушення. І ось уже десять років нашим надійним соратником у вирішенні найскладніших питань безпеки на виробництві є журнал «Охорона праці». Високий професіоналізм, поінформованість і компетентність його співробітників, творчі контакти з органами влади, виробничниками та вченими зробили ваші публікації актуальними та глибокими. Ви стали активними провідниками гуманної політики держави, спрямованої на захист прав наших співвітчизників на безпечну працю, здорові умови на кожному робочому місці, справедливе вирішення соціальних питань. Висловлюючи впевненість у нашому подальшому плодотворному співробітництві, сподіваємося, що з урахуванням економічного потенціалу Донбасу, переплетіння тут багатьох проблем, пов'язаних з охороною праці, а також враховуючи кількість передплатників і читачів у регіоні, редакція знайде можливість збільшити відповідно і кількість публікацій, присвячених питанням безпеки, які вирішуються тут і які ще стоять перед нами. Редколегії, редакції, всьому творчому авторському і читацькому активу журналу «О хорона праці» бажаємо невичерпного натхнення та енергії в пропаганді безпечної і здорової праці. М іцного здоров'я всім вам, благополуччя вашим близьким, миру та достатку у ваших оселях.

А. Б Л И З Н Ю К , голова Донецької обласної державної адміністрації;

М . М АЛ Є Є В, начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

"Л'орош кцм } )Я<І КО. \ І Голова Ф ед ерац ії роботодавців України А. Кінах та виконавчий д иректор М О П Г. Хултін на нещодавній зустрічі у штабквартирі М О П (Ж енева) обговорили участь України в реалізації П рограм и глобальної зайнятості. П рограм а реалізується на тристоронній основі урядами, проф спілками та роботодавцями і успіш но впроваджується у багатьох країнах — членах М О П . Насамперед вона орієнтована на покращання умов праці, підвищення рівня кваліфікації, удосконалення системи п р о ф есійн ої підготовки і перепідготовки кадрів. Наприкінці квітня у Києві в Українськом у д о м і відбувся семінар на тему «Видача дозволів: м іж народна практика та шляхи реф ормування в Україні». Фахівці Кабінету М іністрів, Міністерства економ іки та з питань європейської інтеграції', М О З , М НС, Д ерж наглядохоронпраці, інших проф ільних Комітетів, що відповідають за видачу дозволів, обговорили клю чові проблем и та шляхи реф ормування системи видачі дозволів у сф ері господ арської діяльності країни. На сем інарі зазначалося, щ о система видачі дозволів Д ерж наглядохоронпраці є найбільш наближеною до директив Європейського С ою зу порівняно з іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють дозвільну діяльність. Вона досконала та прозора. Разом з тим було відзначено, що з урахуванням ситуації в Україні європейську законодавчу базу не можна сліпо переносити на наші економ ічні відносини, наше законодавство необхідно наближати д о європейських вим ог лише поступово.

УКРАЇНА ВІДЗНАЧИЛА Всесвітній день охорони праці, проголошений Міжнародною організацією праці (МОП), щороку відзначається 28 квітня. Основною темою Всесвітнього дня цього року стало формування і розвиток культури охорони праці. У рамках запропонованої тематики було обрано т ри головні аспекти охорони питання, пов'язані з небезпечними та шкідливими праці. Це хімічними речовинами і матеріалами, насильством на роботі та захворюваннями органів дихання внаслідок професійної діяльності, а також ті заходи, я к и х вж иває МОП для ст им улювання впровадження культури охорони праці за цими напрямами. Усі т ри вищезгадані проблеми є бар'єром на ш ляху забезпечення гідних умов праці. Всесвітній день охорони праці покликаний висвітити існуючі в цій галузі невирішені питання, підвищити рівень їх усвідомлення в суспільстві, а також ст имулювати наступні дії, спрямовані на усунення, скорочення та попередження причин смертності й травматизму в зв'язку з трудовою діяльністю, забезпечивши таким чином подальший рух на шляху реалізації концепції гідної та безпечної праці. В Україні Всесвітній день охорони праці відзначається вже вдруге. Організаційним комітетом на чолі з Головою Держнаглядохоронпраці С. Сторчаком було схвалено Робочий план щодо підготовки та проведення в Україні в 2004 р. заходів з нагоди Всесвітнього дня охорони праці. Відповідно до намічених заходів у рамках оголошеного з 19 по 26 квітня Тиж ня профілактики та культури охорони праці були проведені слухання в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політ ики та праці на тему «Ст рат егія охорони праці на виробництві в умовах ринкових відносин». В Експоцентрі України відбулася «Виставка-презентація закладів техногенної безпеки та екології», пройшли цикли тематичних телепередач з актуальних проблем охорони праці та промислової безпеки. На підприємствах проведено комплексні обстеження та цільові перевірки стану охорони праці, вжито відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень. Попередні підсумки проведення Всесвітнього дня охорони праці висвітлювалися по телебаченню, радіо і в друкованих засобах масової інформації. —

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4 5

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА - В НАЦІОНАЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ «ЕКСПОЦЕНТР УКРАЇНИ» З 26 по 29 квітня 2004 р. в Н аціональном у комплексі «Експоцентр України» відбулася виставка-презентація закладів техногенної безпеки та екології, яка проводилася за особистим дорученням П рем 'єр-м іністра України В. Януковича. Організатори виставки — Держнаглядохоронпраці, М Н С України та Державний комітет ядерного регулювання. Як зазначив Голова Держнаглядохоронпраці С. Сторчак, проведення такої спеціалізованої виставки-презентації стало надзвичайно актуальним заходом, особливо в період Тижня профілактики та культури охорони праці, який проходив у країні з 19 по 28 квітня з нагоди Всесвітнього дня охорони праці і мав за мету привернути особливу увагу до питань культури охорони праці та соціального діалогу. В рамках заходу перед учасниками відкрився широкий спектр можливостей для демонстрації своїх досягнень, виставка надала поштовх для подальших розробок та удосконалення технічного забезпечення державного нагляду. В ході роботи виставкового форуму Голова Держнаглядохоронпраці відповів на численні запитання журналістів та відвідувачів.

ІСТІ З РЕГІО Дніпропетровська область

На Дніпропетровщині в рамках всеукраїнської акції з 19 квітня стартував Тиждень профілактики і культури о хорони праці. В ході заходів, намічених облдержадміністрацією спільно з обласним теруправлінням Д ержнаглядохоронпраці, в інспекціях було проведено День відкритих дверей. Відбулася інф ормаційно-рекламна акція виробників 313, також діяла рекламна виставка під час круглого столу, проведеного у прямому ефірі обласною телерадіокомпанією. Під час оглядів-конкурсів стану промислової безпеки відбулося нагородження кращих працівників. Керівники підприємств відвідали сім 'ї загиблих на виробництві та інвалідів трудового каліцтва з наданням м атеріальної допомоги. У рамках Тижня в усіх галузях області проведено семінари-наради. Зокрема, у ВАТ «Д ніпропетровський м еталургійний завод імені Комінтерну», ДХК «Павлоградвугілля», ВАТ «Новомосковський трубний завод», КП «Південукрекологія», ДП «Придніпровська залізниця» та ін. Активізував свою наглядову діяльність інспекторський склад теруправління: внаслідок проведеної роботи усунено сотні порушень нормативно-правових актів з о хо рони праці. Донецька область У Д онбасі проведення Тижня профілактики та культури охорони праці в цьому році благословила Українська П равославна Церква. (ї звернення додержувати Христові настанови і зробити все для благополуччя на р о б о чих місцях було вивішено на найвидніших місцях поруч із зверненням О ргком ітету з проведення акції. Облдержадміністрація, теруправління Держнаглядохоронпраці разом з обласною радою профспілок, управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зробили все, щоб відповідні структури виконавчої влади на місцях, роботодавці та керівники підприємств розглянули в трудових колективах, на засіданнях колегій, а також на семінарах актуальні питання охорони праці, намітили та виконали заходи, які сприяють підвищенню культури промислової безпеки.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

П роведено комплексні та цільові перевірки ряду підприємств, надано допом огу підприємствам з високим рівнем травматизму і профзахворювань, вирішувалися питання забезпечення працюючих 313. Не забули загиблих на виробництві. На їхні могили покладено квіти, рідних потерпілих та інвалідів підтримано матеріально. П роведені огляди-конкурси серед підприємств показали велику активність та р о зуміння роботодавцями, самими працю ю чими важливості роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці. Запорізька область Вже вдруге в області проводяться заходи, присвячені Всесвітньому дню охор он и праці, до участі в яких приєднується все більша кількість підприємств. Цього року на багатьох із них з цієї нагоди були проведені збори. Теруправління Д ержнаглядохоронпраці підготувало і пош ирило бюлетень, провело прес-конф еренцію для представників засобів м асової інформації, організувало телепередачу «Жити та працювати безпечно». На засіданні обл асної ради з питань безпечної життєдіяльності населення розглянуто важливі питання про стан ліфтового господарства та стан безпеки під час використання газу в побуті. Активну участь у заходах Тижня профілактики і культури охорони праці взяли колективи ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», ВАТ «Запоріжгаз», «Запоріжкокс», «Укрграфіт», «Запоріжсталь», «Запоріжвогнетрив», «Запорізький алю мінієвий комбінат» і казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та Д ніпровської ГЕС. П роведені заходи сприяли ство ре нн ю безпечних умов праці, запобіганню виробничого травматизму. Кіровоградська область П ро мету та строки проведення Тижня профілактики і культури охорони праці обласні і районні засоби м асової інф ормації повідомили громадськість заздалегідь. У ці дні інспекції теруправління спільно зі спеціалістами управлінь сільського господарства та продовольства

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ О Х О Р О Н И ПРАЦІ райдержадміністрацій, працівниками пожежного нагляЗа участі інспекторів теруправління пройшли збори ду та санепідстанцій провели комплексні та цільові пеу ТОВ «Укргоссистем», ЗАТ «Синтез-Ойл», ДП «Іллічівревірки на ряді підприємств. «Будівельний патруль» у ський судноремонтний завод». складі спеціалістів Д ІО П у промисловості та енергетиП ідготовлено до видання ж урнал «И нф орм ационці перевірив стан охорони праці в будівельних о р га н іный вестник Одесщины по охране труда». Розроблено заціях, що будують кіровоградський відрізок автобану та розповсю джено на підприємствах області пам'ятки з питань: «О хор он а праці під час виконання польових Київ — О деса. сільськогосподарських робіт», «Електробезпека», «БезВ Олександрійському районі відбувся огляд-конкурс підприємств АПК. Протягом Тижня в обласному та р а пека праці під час проведення охоронних (сторожових) йонних центрах відбулися семінари, виставки-продажі робіт». 313, дні відкритих дверей з питань охорони праці на підСумська область приємствах і в організаціях. Серед численних заходів, присвячених Всесвітньому В обласній федерації профспілок за участі обл асної спілки роботодавців, обласного відділення національдню охорони праці, ш ироку зацікавленість виробничниної служби посередництва та примирення, теруправлінків, громадськості та ЗМІ Сумщини викликав обласний ня Д ержнаглядохоронпраці по Кіровоградській о б л а ссем інар-нарада на тему «Профілактика і культура охоті, облдерж адм іністрації та Ф онду соціального страхурони праці», проведений на базі Конотопського філіалу вання від нещасних випадків відбувся круглий стіл на теЗАТ « М отордеталь-П равекс». У його р о б о ті взяли участь керівники місцевих органів виконавчої влади та му «Шляхи попередження конфліктних ситуацій з питань теруправління Д ержнагохорони праці». Державний Комітет України лядохоронпраці по Сумз нагляду за охороною праці Львівська область ській області, представники Ф онду соціального Відповідно до плану страхування від нещ асзаходів з проведення них випадків і п ро ф спіТижня проф ілактики і Л ш ч 28 квітня 2004 року лок, заступники директокультури охорони праці Всесвітній день охорони праці рів і працівники служб у Львівській області тер3.метою приверненим уваги суспільства, органів виконавчої влади, роботодавців та громадських охорони праці понад 50 управління розповсю ди- організацій до проблем запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним м аш инобудівних та м ело звернення оргкомітезахворюванням. Міжнародний бюро праці проголошено 28 квітня Всесвітній днем охорони праці Пріоритетні принципи життя і здоров 'я людей по відношенню ()о результатів виробничої т а л о о б р о б н и х про м исту до роботодавців, про- діяльності закладені в Конституції України та Законі України „Про охорону праці" лових підприємств. мисловців та підприємців На виконання доручення Кабінету Міністрів України і 19 по 28 квітня 2004 року на всіх області, проведено ком- підприємствах, в установах і організаціях незалежно від фори вчасності проводиться тижневик Під час п л е н а р н о ї „Сприяннякультурі промислової безпеки". плексні перевірки 10 підчастини за ход у його учасники о б го в о р и л и приємств і установ, комОргкомітет з підготовки та проведення тижневика в Тернопільській області звертається до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю проблеми охор он и п ра плексні перевірки підта всіх працюючих, взяти активну участь в проведенні тижневика та “Єдиного дня охорони праці “ приємств і о рга ніза ц ій ці, які є в галузі, вир об и 21 квітня 2004року. ли ряд конкретних п р о Ж овківського та М и к о лаївського районів. Проведено наради з працівниками позицій, спрямованих на вирішення пріоритетних за вдань і дотримання вимог д е р ж а в н о ї політики з цього служб охорони праці органів виконавчої влади і підприпитання. ємств міст Трускавця, С ам бора та Перемишлянського, Жидачівського, Золочівського і С амбірського районів, а також галузеві наради працівників служб охорони праТернопільська область ці підприємств м аш инобудування, а в то тр а н сп о р ту і На Тернопільщині ще 22 березня цього року облдержзв'язку. адм іністрацією було затвердж ено план заходів щодо На всіх ш ахтах ДП «Львіввугілля», підприємствах здійснення конкретних дій, спрямованих на покращання Львівської залізниці, ВАТ «Бориславнафтогаз», ВАТ «Живиробничого середовища, створення здорових і безпечдачівський ц елю лозно-паперовий ком бінат», Д р о го них умов праці. З цією метою І 9— 28 квітня проведено бицькому н аф то пе ре ро б н ом у заводі, в організаціях Тиждень профілактики і культури охорони праці. В ході реалізації заходів на підприємствах відбувся Єдиний день облавтодору проведено збори трудових колективів. охорони праці, у проведенні якого, крім державних інсДо роз'ясню вальної роботи стосовно мети про ве дення Тижня профілактики і культури охорони праці шипекторів, взяли участь спеціалісти служб охорони праці роко залучалися засоби м асової інформації. обласної та районних держадміністрацій, працівники управління виконавчої дирекції Ф онду соціального страхування від нещасних випадків, обласної ради профспілок. Одеська область В області 19— 28 квітня пройшли заходи, присвячені В обласному та районних центрах проведено круглі столи, на яких розглянуто питання про стан культури проВсесвітньому дню охорони праці. З інф ормацією про мислової безпеки. Організація роботодавців та обласна стан травматизму і про цілі проведення Тижня профілактики та культури охорони праці в газеті «Одесские израда профспілок наприкінці квітня узагальнили досвід вестия» і на обласному радіо виступив начальниктерупроботи з охорони праці на СП «Ватра-Ш редер». У ці дні активізувалася роб ота державних інспекторавління Д ержнаглядохоронпраці по Одеській області М. Логвинов. На Одеському припортовому заводі, у ЗАТ рів, працівників інших органів держ авного нагляду за «С интез-О йл» та на інших підприємствах проведено додержанням на виробництві вимог законодавства про охорону праці. конкурси з охорони праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

СТРАТЕГІЯ ОХОРОНИ ПРАНІ НА ВИРОБНИЦТВІ

Під такою назвою 21 квітня 2004 р. пройшли слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. У слуханнях взяли участь народні депутати України, працівники Секретаріату Кабінету Міністрів України, Держнаглядохоронпраці, міністерств і відомств, місцевих органів виконавчої влади, керівники та спеціалісти підприємств, установ та організацій різних форм власності, вчені та творчі працівники наукових і проект них організацій, навчальних закладів, представники професійних спілок і об’єднань роботодавців.

вступному слові Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, народний депутат України В. ХАРА зазначив, що Загальна Декларація Прав Людини, прийнята Генеральною Асамблеєю О рганізації О б'єднаних Націй у 1948 р., визнає право людини на сприятливі умови праці. На жаль, сотні мільйонів людей у світі працюють в умовах, які принижують їхню людську гідність. Щ орічно 250 млн. робітників потерпають від нещасних випадків, з них 330 тис. гине, 160 млн. одержують професійні захворю вання. Економічні ж втрати еквівалентні 4% загального світового національного продукту. Тільки за останні 10 років в Україні на виробництві травмовано майже 500 тис. працівників, з яких понад 15 тис.— смертельно, близько 100 тис. стали інвалідам и праці. Якщо у 2 0 0 0 р. було зареєстровано 2600 випадків професійних захворювань, то у минулому — 7300, або майже втроє більше. За існуючих темпів зростання професійної патології та інвалідизації працездатного населення через 7— 10 років може статися скорочення трудових ресурсів України на 3 5 — 40% (з урахуванням процесів старіння населення, зростання смертності та зниження народжуваності). Від вирішення проблем щодо створення здорових і безпечних умов

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

праці, забезпечення протиаварійної стійкості народного господарства залежить подальше піднесення економіки. На слуханнях з доповіддю виступив Голова Держнаглядохоронпраці України С. СТОРЧАК, який зазначив, що державна політика в галузі промислової безпеки та охорони праці грунтується на принципах пріоритету життя людини щодо результатів виробничої діяльності, а стан промислової безпеки є тим індикатором, який поряд з технічним станом підприємства показує ставлення держави до збереження трудового потенціалу. Доповідач розповів про досягнення і втрати на історичному шляху Держнаглядохоронпраці від дня створення до сьогодення, про те, що зараз впроваджено систему орга ніза ції державного нагляду, яка базується на принципах промислової безпеки. Голова Д ержнаглядохоронпраці зупинився на заходах, які дали змогу вплинути на рівень травматизму у вугільній галузі та привернув увагу слухачів до досвіду «особливого режиму нагляду», коли наглядові служби Комітету певною м ірою брали на себе функції відомчого контролю. Як наслідок — на шахтах за минулий рік скоротився рівень травматизму і не було ж одної резо на нсн ої аварії. О днак, незважаючи на певну стабілізацію, цей процес у галузі поки що не набув незворотного характеру.

Особливістю сьогодення є те, що на більшості підприємств нові власники вміло розпоряджаються фінансами, але не завжди з належною увагою ставляться до проблем, пов'язаних з промисловою безпекою. Власність — це не тільки багатство, але й велика відповідальність за безпеку людей. Внаслідок активної співпраці з власниками підприємств зростаю ть обсяги фінансування на їх технічне переоснащення. Одним із пріоритетних напрямів наш ої діяльності, зазначив С. Сторчак, є поліпшення стану безпеки на об'єктах з високим ступенем ризику виникнення аварій. Держнаглядохоронпраці опрацьовано порядок визначення потенційно небезпечних об'єктів, що підлягають ідентифікації, створено Реєстр об'єктів підвищеної небезпеки. В цьому році запроваджується новий економічний механізм щодо перенесення навантаження з державного бюджету за можливі наслідки аварій на солідаризовані кошти самих власників шляхом обов'язкового страхування небезпечних об'єктів. В агропром исловом у комплексі зайнято чверть працюючих в країні, де основними причинами нещасних випадків залишаються порушення вироб ничої дисципліни. Кожен третій потерпілий у галузі перебував у стані алкогольного сп'яніння, а серед механізаторів — кожний другий. Та все ж за п'ять років рівень травматизму знизився майже вдвічі. У землі з'являється справжній господар, який дбає не лише про прибутки, а й опікується питаннями охорони праці — відповідним навчанням працівників та оновленням машинно-тракторного парку. С. Сторчак привернув увагу присутніх до проф ілактичної роботи Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, підкресливши, що економічна зацікавленість підприємств щодо зниження проф есійного ризику може бути забезпечена лише за обгрунтованої диференціації страхових внесків. Н априкінці доповідач торкнувся питань культури безпеки праці: «Змінивши ставлення людини до особистої безпеки, піднявши культуру вироб-

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ництва, включивши ці питання до виховного процесу, це, вреш ті-решт, буде вигідно й економічно. Тому вже

другий р ік поспіль комітет ініціює проведення Тижня профілактики і культури охорони праці в рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці. Промислова безпека та охорона праці — це складний, багатогранний процес. Чим ширше коло його учасників, тим дієвішими мають бути його результати. Сьогодні у нас є достатньо повноважень і важелів, щоб система державного нагляду працювала на повну силу. Тож належний рівень промислової безпеки на підприємствах України буде забезпечено». В. ХАРА у виступі розглянув стан охорони праці на малих підприємствах, де рівень виробничого травм атизму-значно вищий, ніж на підприємствах інших секторів економіки. Здоров'я та безпека людини праці не можуть лишатися о собистою сп р а вою роботодавця, залежати лише від його свідомості чи широти душі. Дотепер актуальне створення Всеукраїнської асоц іац ії фахівців з охорони праці, котра надавала б малим підприємствам, що не мають власної служби, послуги спеціалістів з охорони праці. Було б доцільним розробити та реалізувати спеціальну програму «Проблеми охорони праці на малих підприємствах та шляхи їх вирішення». Розглядаючи питання нормативного забезпечення системи управління охороною праці, В. Хара наголосив, що багато нормативів не переглядались ще з часів Радянського С оюзу. Нові правила повинні розроблятися за участі психологів і ці правила повинні будуватися не за галузевим принципом, а за видами робіт. До того ж в країні не існує Концепції удосконалення законодавства про охорону праці. Ефективна система управління охороною праці із залученням до її функціонування широкого кола працівників необхідна і на самих підприємствах. Стану пожежної безпеки на підприємствах України присвятив свій виступ перший заступник М іністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Ч орноб ильської катастроф и П. БО РИ СО В. Він визначив, що сьогодні в сфері уваги міністерства знаходиться близько 9 тис. потенційно небезпечних об'єк-

2. Зам. № 04-3551

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ тів. О собливе занепокоєння М Н С викликають промислові об'єкти Мінпромполітики, електростанції, навчальні заклади Міносвіти. Порівняно з 2002 р. загальна кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру зменшилась на 10%. Більшість витрат припадає на надзвичайні ситуації природного характеру. Спостереження за станом навколишнього природного середовищ а свідчать, що в районах з високою концентрацією промисловості існує високий рівень хімічного забруднення. Великою проблемою залишається забезпечення належних умов зберігання та утилізації відходів. П ро те, що умови праці на більшості підприємств не відповідають вимогам не тільки Закону «Про охорону праці», а й санітарного законодавства, зазначив заступник Головного держ авного санітарного лікаря М іністерства охорони здоров'я України М. СИТЕНКО. Лише на 22,5% підприємств умови праці відповідають санітарним нормам законодавства. Він навів сумну статистику щодо професійних захворювань серед працю ю чих, розглянув причини, які перешкоджають виявляти профзахворювання на ранніх стадіях розвитку, та шляхи поліпшення медичного нагляду на підприємствах. У той же час стан промислової безпеки в Україні залишається незадовільним. П ро роботу Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розповів В. КРОТ, директор виконавчої дирекції. Доповідач запропонував розробити окреме положення про розслідування профзахворювань на виробництві, а також повідомив, що готується закон про страхові тарифи. Зазначив, що запроваджується прозора система фінансування програм з охорони праці. На закінчення він висловив занепокоєння фінансовою ситуацією в Фонді. О рієнтовно дефіцит бюджету Фонду на цей рік складає 463 млн. грн. В ухвалених рекомендаціях слухань відзначено, що, незважаючи на окремі позитивні зрушення, кардинальних змін в організації охорони праці в галузях економіки не відбулося. Багато недоліків у профілактиці нещасних випадків і професійних захворювань на підприємствах малого та середнього бізнесу, що мають

свою специфіку виробництва, для яких до цього часу не розроблено систему управління охороною праці. До роб оти щодо створення нешкідливих і безпечних умов виробництва недостатньо залучаються трудящі підприємств. У країні використовується майже 2000, тобто 90% нормативних актів з охорони праці колишнього Радянського Союзу, які застаріли і які необхідно допрацювати на новій методологічній основі, але й такими правилами безпеки більше, ніж половина підприємств і організацій не забезпечена. До цього часу не виконуються вимоги Закону «Про о хо р о н у праці» щодо: забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; проведення психофізіологічної експертизи працівників, які допускаються до виконання робіт підвищеної небезпеки та потребують професійного добору; визначення порядку і проведення атестації робочих місць на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; створення у складі Ради М іністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій структурних підрозділів з охорони праці та затвердження типового положення про їх завдання і функції. Відсутність економічної заінтересованості суб'єктів господарювання щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, а також існуючий у роб оті Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань пріоритет відшкодування шкоди, заподіяної зд о р о в'ю працівників, над проведенням профілактичних заходів уповільнюють реалізацію необхідних заходів щодо запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям на виробництві. Учасники комітетських слухань рекомендують Кабінету М іністрів підготувати Національну доповідь про стан охорони праці в Україні та розробити Концепцію удосконалення законодавства про о хо р о н у праці, яка б передбачала уніфікацію н ор мативних актів з урахуванням вимог М іж на р о д н о ї орга ніза ції праці, Європейського С ою зу у цій сфері та довгострокову П рограм у нормативно-правового забезпечення охорони праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4 9

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Н А С ВІТАЮТЬ

Шановний Миколо Григоровичу! Щ и р о вітаємо весь колектив видання з першим десятирічним ювілеєм. За час свого існування шановане нами видання пройшло шлях становлення, визначилося у напрямах висвітлення наявних проблем щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці працюючих. Тож провідне місце в журналі займають теми стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у різних галузях, у тому числі й на транспорті.

Ж урнал висвітлює проблемні питання, друкує гострокритичні матеріали, в яких викриваються недоліки в охороні та медицині праці, досвід роботи органів управління та державного нагляду, служб охорони праці підприємств, установ та організацій. Нехай ваша щоденна праця стане міцним фундаментом нових звершень та високого професіоналізму!

Хочу висловити колективу редакції глибоку вдячність за важливу роботу з висвітлення державної політики щодо створення на підприємствах і в організаціях усіх форм власності безпечних і здорових умов праці, постійне і всебічне обговорення на сторінках журналу проблем безпечної життєдіяльності людей, за високопрофесійні коментарі до державних нормативних актів з питань охорони праці. Ваше видання стало необхідним і доступним для широкого кола спеціалістів — від рядових робітників до керівни-

ків підприємств, організацій та установ усіх форм власності та підпорядкування. Бажаю успіхів у формуванні активної соціальної позиції громадян України у цій сфері, підвищення дієвості ваших публікацій, здоров'я, благополуччя вашим сім'ям, а також збільшення тиражу та розширення кола читачів журналу! З повагою заступник Міністра оборони України

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи сердечно вітає редакцію державного науково-виробничого журналу «О хорона праці» з 10-річчям від дня заснування. На сторінках журналу регулярно друкуються матеріали, в яких правдиво висвітлюються питання пожежної безпеки, подолання наслідків природних і техногенних катастроф, безпеки життєдіяльності, розповідається про нелегкі будні рятувальних служб, чорнобильські та інші проблеми, що належать до сфери впливу М Н С України. Статті носять

аналітичний і критичний характер та мають загальнодержавне значення. Впевнені, що наша спільна співпраця буде й надалі поглиблюватися, міцнітиме творча дружба і взаєморозуміння. Бажаємо працівникам редакції здоров'я, подальших творчих успіхів, професійного натхнення у нелегкій, але такій потрібній людям справі.

Журнал «О хорона праці» не тільки підтримує державну політику в галузі охорони праці, але й наполегливо та послідовно сприяє її втіленню. Він став надійним помічником і порадником, надаючи методичну допомогу керівникам і спеціалістам підприємств лісового господарства щодо забезпечення належного рівня промислової безпеки, вирішення нагальних питань профілактики виробничого травматизму.

Лісівники України бажаю ть працівникам журналу «О хорона праці» міцного здоров'я, особистого щастя, виваженої та принципової позиції при висвітленні проблем створення працю ючим безпечних та нешкідливих умов праці.

У наш бурхливий час існування серйозного журналу протягом року, і особливо науково-виробничого,— вже досягнення, тим більше, коли йдеться про вдумливу, принципову позицію з багатьох гострих питань охорони праці. За 10 років ваш журнал став відомим і популярним серед спеціалістів, які займаються питаннями охорони праці та соціального захисту працюючих. Різноманітність проблем, які розглядаються на сторінках вашого журналу, свідчать про професіоналізм співробітників, їхнє вміння донести до читача інформацію, яка дає змогу забезпечити захист людини праці, навколишнього середовища, суспільства. Своїми публікаціями журнал довів, що є не стороннім спостерігачем, а активним прихиль-

ником конструктивного вирішення всіх проблем, що виникають, діяльним учасником і пропагандистом позитивних зрушень, які відбуваються на промислових підприємствах і в організаціях України. Бажаємо колективу редакції журналу «О хорона праці» подальших творчих успіхів, здоров'я та благополуччя, щоб ваша праця була оцінена по достоїнству.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

Перший заступник Міністра транспорту України

В. К О Р Н ІЄ Н К О

М. М А Л Ю ТА

З повагою Міністр МНС

Г. РЕВА

Голова Державного комітету лісового господарства України

М. К О Л ІС Н И Ч Е Н К О

Директор ФГУП «НТЦ «Промышленная безопасность»

В. СИДОРОВ Головний редактор журналу «Безопасность труда в промышленности» (Російська Федерація)

С. Б У Й Н О В С Ь К И Й

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Раді поздоровити своїх колег — колектив редакції журналу «О хорона праці» з 10-річчям. За цей час видання зарекомендувало себе ефективним робочим інструментом для спеціалістів, зайнятих благородною справою — створенням гідних умов праці, запобіганням аваріям і травматизму на виробництві. Журнал знають і цінують у Білорусі. Кожен його номер пізнавальний і різноманітний, порушує найактуальніші проблеми охорони праці та соціального захисту потерпілих

на виробництві. Редакція постійно поліпшує якість публікацій, підвищує їх ефективність, удосконалює дизайн журналу. Бажаємо виданню довголіття, а працівникам пера — нових творчих перемог!

Ш ановний М иколо Григоровичу! М іж народна академія безпеки життєдіяльності щиро поздоровляє Вас і колектив журналу «О хорона праці» з 10-ю річницею заснування та успішної діяльності флагмана засобів масової інформації України з питань охорони праці та промислової безпеки. Зичимо Вам подальших творчих успіхів у висвітленні на шпальтах журналу нагальних проблем охорони праці, передового досвіду у створенні безпечних і здорових умов праці на виробництві, реалізації державної політики у сфе-

рі охорони праці та промислової безпеки, втілення сміливих ідей та проектів! Нехай Ваша натхненна, творча праця сприяє безпеці людей на виробництві та в побуті! Бажаємо миру, злагоди, добра та щастя Вам і всім співробітникам журналу!

Висловлюємо колективу редакції щиру подяку за те, що на сторінках журналу висвітлюється робота профспілок стосовно захисту прав трудящих на безпечну працю, а у кожній публікації проявляється турбота про людей, чиїми руками створюються матеріальні блага наш ої держави.

Миру, добробуту, успіхів у роботі, міцного здоров'я та оптимізму, щастя на многії літа! З повагою голова ЦК профспілки металургів і гірників України

Зі сторінок журналу, з першого номера і по сьогоднішній день, не сходить занепокоєння про долю людей. Велике значення має журнал і для пропаганди створення сприятливих умов праці, поширення передового досвіду та використання нормативних актів з охорони праці. На подяку заслуговує якісна і своєчасна публікація нормативних і законодавчих матеріалів та практичних коментарів до них.

Бажаю міцного здоров'я, щастя, подальшого творчого натхнення, успіхів у вашій нелегкій та необхідній людям праці.

Від імені колективу редакції журналу «Охорона праці та соціальний захист» (Республіка Білорусь) головний редактор

Є. К Р И Л О В А

З повагою Президент Міжнародної академії безпеки життєдіяльності

С. Т К А Ч У К

В. К А З А Ч Е Н К О

Голова правління ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», народний депутат України

В. Б О Й К О

: Міністерство праці та соціальної політики, Закарпатська облдержадміністрація, територіальні управління Держнаглядохоронпраці по Закарпатській, Одеській, Херсонській, Чернігівській областях, Інститут медицини праці А М Н України (м. Київ), Таврійська державна агротехнічна академія (м. Мелітополь Запорізької області), Товариство рятування на водах України, ВАТ «Укртелеком», УМГ «Київтрансгаз», ДК «Укргазвидобування», Донецька обласна санепідстанція, ВАТ «ПЕМ— Енерговугілля» (м. Донецьк), Джанкойська міськрада і Бахчисарайська райдержадміністрація АР Крим, Д ніпровська райдерж адм іністрація Києва, колективи ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод», ВАТ «Кременчуцький колісний завод», Ізмаїльського м орського торговельного порту, ВАТ «Пивзавод «Рогань» (м. Харків), працівники приватного інженерно-юридичного центру «Захист» (м. Луцьк), редакції журналу «Безпека життєдіяльності» та інші. Ш а но вн і друзі! М и не маємо можливості опублікувати тексти всіх вітань, які надійшли на нашу адресу. Дякуємо всім за визнання н а ш о ї скром ної праці, побажання нових успіхів, за теплі слова, висловлені у зв'язку з 10-річчям наш ого видання. Колектив редакції журналу «Охорона праці»

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦ!

ПРОЩ ОМИПИСАЛИв отому НОМЕРІ ОХОРОНА І І ■ ■

зас н о вн ик

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ПО НАГЛЯДУ ЗА о х о р о н о ю п р а ц і

зако н с твердж у

*:'

І І ■ ■ ■ ■

" " 1^

І І ■

нститут проблем лиття (зараз Фізикотехнологічний інститут металів та сплавів) НАН України поряд з вирішенням фундаментальних наукових проблем, розробкою нових технологій і матеріалів лиття виконує роботи, пов'язані з покращанням умов праці в ливарному виробництві, захистом та охороною навколишнього середовища. Були проведені дослідження щодо заміни силіконебезпечних матеріалів для теплоізоляційних плит та вкладишів аморфними природними матеріалами (трепелом, діатомітом) з високими теплоізоляційними властивостями, практично не шкідливими для здоров'я працівників.

■

Т 94 і

ерйозні м«до/ши на миробмичому обЧдмамні ЗАПИТУЙТЕ в ід п о в ід а є м о

Коисул^тус Д е р* >и«а наї лядояоронпраиі. Нормаїиига ло»ум« бесіди ] ім».і|м‘м її р щ и с»еі«ал№га та багато імшоїо ви

«Наука — людині»

В. Г А В Р И Л Ю К , заступник дирек-

тора інституту проблем лиття НАН України, докт. техн. наук

же зараз перед кожним керівником підприємства або організації, незалежно від форм власності, повинні ставитися жорсткі, безкомпромісні вимоги щодо розробки та впровадження ефективної системи управління охороною праці; посадових інструкцій із зазначенням обов'язків, прав та відповідальності посадових осіб та спеціалістів за вирішення конкретних питань охорони праці; комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, узгоджених з місцевими органами Держнаглядохоронпраці; створення і функціонування служби охорони праці згідно з Законом «Про охорону праці» та Типовим положенням про цю службу.

дним з недоліків нинішнього стану профілактики травматизму в сільському господарстві є незадовільна робота інспекцій на місцях. У ряді областей за кожним інспектором закріплено кілька районів (від 2 до 6) з кількістю підприємств понад 200. Це не дає можливості інспектору відвідати кожне господарство впродовж року, а лише один раз на п'ятирічку. «Про стан охорони праці в АП К України» В. Л ЕВЧЕН КО , начальник управління з нагляду в АПК, лісовій, легкій, текстильній та переробній промисловості Держнаглядохоронпраці

«Закон стверджує» Т К А Ч У К , перший заступник Голови Держнаглядохоронпраці

С.

наліз результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці показує, що на промислових підприємствах спостерігається зростання кількості працюючих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, технологічне обладнання зношується і своєчасно не замінюється на більш сучасне, фінансові витрати для здійснення заходів з охорони праці на одного працюючого на багатьох підприємствах набагато нижчі, ніж виплати за шкідливі умови праці. «Пільги працівникам» Ю . З У Б Е Н К О , Головний державний експерт умов праці України

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

Донецькій області порівняно з іншими областями України кількість людей, пов'язаних з роб о то ю у шкідливих умовах, максимальна — понад 20%. Рівень професійної захворюваності працюючих за останні п'ять років зріс у 5 разів і традиційно залишається найвищим в Україні. За максимальним показником випадків виробничого травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, Донецька область також виділяється серед інших регіонів. «Використати всі можливості»

Ю . С М И Р Н О В , голова Донецької

обласної держадміністрації

евідповідність можливостей підприємств, організацій та держави в цілому вимогам Закону «Про

охорону праці» призвела до того, що входження його в життя відбувається вкрай повільно. І незважаючи на те, що вперше в країні створено державні органи управління та нагляду за охороною праці як у центрі, так і на місцях, захищеність п ра цю ю чої людини не поліпшилась. Зараз, думаючи про те, як вижити, мало хто посправжньому турбується про о хорону праці. «Все добре, але нема погодженості» Ю . ДОРОФ ЄЄВ, начальник відділу охорони праці Придніпровського теруправління Держнаглядохоронпраці, В. Л И С Е Н К О , провідний державний інспектор відділу охорони праці * * *

ісля перевірки виконання вимог Закону «Про о хорону праці» на підприємствах і в о рга ніза ц іях «Укрзалізниці» колегія Держкомітету У країни з нагляду за о х о р о н о ю праці зробила висновок: у цій галузі склалася загрозл ива ситуація з забезпеченням безпеки руху п оїздів. Виявлені значні недоліки в о р га нізації правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, со ц іальн о -екон ом ічн их і лікувальнопрофілактичних заходів, спрямованих на за п о б іга н н я нещ асним випадкам, проф есійним з а х в о р ю ванням, браку в роботі та аваріям у процесі праці. «Куди ведеш, дорого люба?» (за матеріалами колегії Держнаглядохоронпраці) * * *

ині виконується постанова К абінету Міністрів України від 1992 р. «П ро о р га н із а ц ію проведення се ртиф ікац ії продукції». Кінцевою м етою п останови є створення до 1994 р. Д ерж авної системи сертиф ікації п ро д укц ії (УкрС ЕП РО ). На жаль, будучи чимось новим для України, створення системи УкрСЕПРО не набрало ще необхідного темпу. «Від сертиф ікаційних в и п р о б у вань — до безпеки праці» Г. М О К Р О У С О В , начальник управління з нагляду в енергетиці, будівництвіпід час експлуатації підйомних споруд і котлонагляду Держнаглядохоронпраці

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Щ О Я Д У М А Ю П Р О СВІЙ

КОЖНА ПУБЛІКАЦІЯ ЦІКАВА Й АКТУАЛЬНА Значним надбанням ж урналу вважаємо о р га н із а цію, проведення і видання підсумкового документа круглого столу щодо норм ативно-правового забезпечення охорони праці — вкрай актуальний і необхідний захід! Саме в такому ініціативному амплуа роб ота редакції журналу стає живою, а сам журнал набуває статусу захисника ідеї охорони праці працюючих не на словах, а на ділі. Хочемо висловити побажання редакції журналу більше подавати публікацій, націлених на висвітлення проблемних питань охорони праці малого (середнього) підпри-

ємництва — як нинішнього, так і майбутнього б азового чинника розвитку економіки держави, та на шляхи їх вирішення. Членам редакційної колегії і працівникам редакції бажаємо міцного здоров'я на здобуття творчих наснаг, досягнення успіхів і перемог.

Л. К У З Н Є Ц О В А , директор приватного інженерно-юридичного центру «Захист» (м. Луцьк)

ОПОРА І ПОМІЧНИК У РОБОТІ Мені в основному подобаються всі матеріали, які публікуються в журналі. Коли уважно прочитаєш і проаналізуєш їх, обов'язково знайдеш недоліки в своїй роботі, а це дає можливість вчасно їх ліквідувати. Треба зазначити і те, що журнал легко читається, зрозумілий.для читачів різних соціальних груп і дає змогу підвищувати рівень знань з питань охорони праці. Мені подобаються і критичні публікації у журналі, а це ще раз привертає увагу читачів до того, що під час виконання будь-яких робіт, навіть найбезпечніших, треба дотримувати вимог з охорони праці.

Хотілося б, щоб у журналі висвітлювались проблемні питання з охорони праці усіх галузей виробництва, друкувалися матеріали про передовий досвід під новими рубриками: «Ваша думка», «Консультативний діалог», які б давали змогу проводити заочне навчання працівників з охорони праці та застосовувати все позитивне у повсякденній роботі.

В. В О Й Т Е Н К О , заступник голови

правління 15307»

ВАТ «Кременчуцьке

АТП-

СТАТТЯ - НЕ «СТІНА ПЛАЧУ» Відкриваючи черговий номер журналу, особисто я ставлю собі за мету: отримати з публікацій те, що допомогло б у практичній роботі. Тому дуже скептично ставлюся до хвалебних розповідей про керівників. Погодьтеся — поганих на високі посади не ставлять. Якщо в статті порушується проблема, то публікація не повинна перетворюватися на «Стіну плачу», тобто розмова на цьому закінчуватися не може. Якщо проблему порушено, потрібно вказати шляхи її вирішення. І завдання журналу — не обмежуватися тільки постановкою проблеми, а повертатися до надрукованого, частіше використовувати коментарі посадових осіб.

Публікації журналу повинні допомагати у вирішенні складних питань забезпечення оезпеки, наприклад, під час транспортування та застосування хлору, аміаку, вибухонебезпечних речовин. Я, читач, повинен мати чітке уявлення, як діяти, що робити в тій чи іншій ситуації. Тому чекаю від журналу саме таких публікацій.

М . Ф ЕД ІЙ , начальник Дніпропетровської державної інспекції з нагляду в хімічній промисловості

ОРІЄНТИР БЕЗПЕКИ В МОРІ ДРУКОВАНИХ ВИДАНЬ За десять років існування журнал «Охорона праці» став тим своєрідним інструментом, в якому як у дзеркалі відбивається стан охорони праці в країні та регіонах. У кожному номері звучать тривога з приводу наявних недоліків у сфері охорони праці, стурбованість конкретними долями людей. Хочеться відзначити твердість і гостроту позиції власних кореспондентів видання. У своїх критичних публікаціях вони намагаються і закликають не бути байдужими до наявних проявів безвідповідального ставлення до питань охорони праці, до формалізму, бездушності та недбальства

керівників підприємств. Дуже плідним є і той напрям у публікаціях журналу, де висвітлюється передовий досвід. Оскільки для кожного працівника служби охорони праці журнал є своїм виданням, хотілося б більше бачити на його сторінках публікацій про колег, про проблеми, з якими вони щодня стикаються і які вирішують.

І. С М И РН О В, заступник начальника відділу охорони праці головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної держадміністрації

ТАК ТРИМАТИ! Якби в нашій країні публікувався рейтинг корпоративної преси, то журнал «О хорона праці», без сумніву, посів би у ньому одне з перших місць. Причому практично за всіма параметрами. Серед основних — його затребуваністьта висока оцінка читачами. Всі з нетерпінням чекають черговий номер, а потім ще довго, аж до виходу наступного номера журналу, Триває обговорення його змісту. Це говорить про правильну концепцію видання, тобто тематику та спосіб її подання. У журналі варто ввести розділ, в якому спеціалісти да-

вали б оцінку (з точки зору охорони праці) новому обладнанню і технологіям — як вітчизняним, так і імпортним. У наших умовах це було б реальною підтримкою вітчизняного виробника, яка б сприяла поліпшенню умов праці на підприємствах України. Хочеться побажати журналу «О хорона праці» подальших успіхів. Так тримати!

Н. С АВЕЛ ЬЄ ВА , прес-секретар теруправління Держнаглядохоронпраці по Чернігівській області та Чернігівського ЕТЦ

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

1 3

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Показники діяльності т еруправління Держнаглядохоронпраці по Закарпатській області в 2003 р. порівняно з попереднім роком значно поліпшилися. І пояснюється це насамперед зміною керівництва, яка сталася у 2002 р., коли начальником теруправління був призначений М. Саварин, який т ривалий час очолював ДП «Закарпат ський експертно-технічний центр». Свою ерудицію та активність у вирішенні проблем безпеки, запобігання виробничому т равм ат изм у, професійним захворюванням на підприємст вах області він без зволікань почав застосовувати на новому місці роботи. І результати не забарилися. Про це свідчить виступ Михайла Васильовича на засіданні колегії обласної держадміністрації 20 січня 2004 р.

инулого року в області відбувся суттєвий приріст обсягів промислового виробництва. О собливо баж аною для краю тенденцією зростання могли похвалитися лісозаготівельна (на 40%), хімічна (35%), харчова (26%), деревообробна (25%) та машинобудівна (15%) галузі. У той же час виробничий травматизм порівняно з 2002 р. по напрямах нагляду залишився на тому ж рівні або й знизився. Таким є результат виконання Указу П резидента України «Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворю ванням» від 13.07.2001 р. № 5 1 5 /2 0 0 1 , відповідних наказів Голови Держнаглядохоронпраці та голови облдержадміністрації. Працівниками трьох державних інспекцій проведено 3417 оперативних перевірок, що більше порівняно з 2002 р. на 34,6%, призупинялася робота 4079 об'єктів (на 29% більше), на 1054 порушників вимог безпеки накладено адміністративні стягнення (на 120% більше), у тому числі на 288 перших керівників. У своїй наглядовій діяльності теруправління співпрацює з місцевими держадміністраціями, іншими органами державного нагляду перш за все шляхом проведення комплексних перевірок стану умов і охорони праці. Такі перевірки були проведені на підприємствах Ужгорода, в Рахівському, М іжгірському та Іршавському районах, під час яких виявлено грубі порушення законодавства про охорону праці, особливо на промислових підприємствах. Під час комплексної перевірки Рахівського району в ході обстеження 60 підприємств було видано 63 приписи, виявлено 745 порушень, за бо р о н е н о експлуатацію 39 об'єктів, оштрафовано 27 відповідальних осіб. Під особливою увагою перебувають об'єкти, на яких проводяться вибухові та гірничі роботи. Протягом минулого року на них було здійснено 11 комплексних, 111 цільових та 572 оперативні перевірки. Довелося призупиняти роботу 65 одиниць технологічного обладнання, на винуватців було накладено 33 адміністративні стягнення. Розглянуто та погоджено 64 плани розвитку гірничих робіт на підприємствах з розробки родовищ корисних копалин. У

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

2003 р. видано 258 дозволів на початок роботи — значно більше, ніж у попередні роки. Під особливим контролем теруправління перебували питання про організацію роботи державних інспекцій, призначення на відповідальні ділянки роботи досвідчених і технічно грамотних працівників. З цією метою 15 осіб протягом року пройшли навчання та атестацію в Головному навчально-методичному центрі Д ержнаглядохоронпраці. Особливо це стосувалося створеної в липні 2003 р. нової інспекції державного нагляду в нафтогазовому і хімічному комплексах та з охорони надр. Теруправління нарешті одержало власну матеріальну базу. Ухвалою сесії обласної ради приміщення, які ми понад 10 років орендували, передано нам на баланс. Є можливість поліпшити умови праці працівників. Сьогодні забезпечуємо інспекторів комп'ютерами, іншою оргтехнікою. Погасили заборгованість за комунальні послуги тощо. На першому плані у роботі теруправління — наглядова діяльність, спрямована на запобігання виробничому травматизму. Травматизм зі смертельними наслідками у минулому році був зареєстрований у лісозаготівельній (З нещасні випадки), деревообробній (2), машинобудівній, освітній галузях (по 1), в енергетиці, на автотранспорті, в гірничорудній та нерудній промисловості (по 2), в АПК (1). О сновними причинами виробничого травматизму є насамперед недостатній контроль з боку керівників, інших посадових осіб за дотриманням робітниками технологічних процесів, порушення правил експлуатації машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, відсутність навченого обслуговуючого персоналу. Так, держлісгоспи не мають єдиного зразка карти технологічного процесу розробки лісосік. Лісозаготівельні бригади комплектуються вальниками лісу без спеціальної підготовки. Під час трелювання деревини використовуються трактори, які не пройшли реєстрації та технічного огляду. Не проводяться передрейсові та післярейсові медогляди трактористів, не визначені місця зберігання транспорту в позаробочий час, не видаються дорожні листи, відсутні засоби індивідуального захисту працюючих.

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Грубі порушення вимог безпеки праці виявлені під час експлуатації технологічного устаткування на підприємствах деревообробки. Так, у ТОВ «Фактор-Імпекс» (смт Чинадієве), «Бруно ЛТД» (смт Великий Бичків), TOB «ЕНОмеблі» (м. Мукачеве) на багатьох верстатах відсутнє або ж недосконале огородження рухомих частин, в неналежному стані електрообладнання, відсутні аспіраційні установки. Через велику плинність кадрів, особливо на підприємстві «ЕНО-меблі», вкрай низький кваліфікаційний рівень верстатників. Непокоїть стан охорони праці і в підрозділах ВАТ «АК «Закарпаттяобленерго». Тут до обслуговування та ремонту електроустановок допускаються працівники без відповідної кваліфікації. Не проводиться повторне заземлення нульових проводів на стовпах у населених пунктах, оперативно-виїзні бригади не забезпечені індивідуальними та колективними засобами захисту. Більшість сільськогосподарських підприємств, особливо фермерських господарств, управліннями АПК райдержадміністрацій залишена напризволяще. Якщо в питаннях ведення господарств їм ще надається певна допомога, то в питаннях охорони праці кожний керівник, власник господарства діє на власний розсуд. У жодному з районних управлінь АПК у штатному розписі спеціаліст з охорони праці не передбачений, у кращому випадку цю функцію виконують за сумісництвом. І намагання теруправління виправити дану ситуацію поки що безрезультатні. Ось чому на

підприємствах А П К грубо порушуються правила безпеки: посадові особи і спеціалісти не проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці, на засоби індивідуального захисту працюючих кошти не виділяються, техніка експлуатується без проходження техогляду, про медичні огляди механізаторів вже ніхто й не згадує, грубо порушуються вимоги безпеки під час роботи з хімічними засобами захисту рослин. Значно погіршилися стан безпеки та умови праці в усіх без винятку автогосподарствах області. Не випадково у 2003 р. на цих підприємствах травмовано 4 працівників. Потребують уваги питання, пов'язані із введенням в експлуатацію нових будівель та реконструйованих об'єктів виробничого і соціально-культурного призначення. Упродовж 2002 р. райдерж адм іністрації та міськвиконкоми цю роботу здійснювали недобросовісно. Траплялися випадки введення об'єктів в експлуатацію без участі в роб о ті державних приймальних комісій інспекторів Держнаглядохоронпраці, що призвело до значних відхилень від проектної документації. Невпинно зростає кількість нещасних випадків, подекуди навіть зі смертельними наслідками, під час здійснення охорони об'єктів. У 2003 р. загинули сторожі на СП «Мукачівський завод торгового обладнання», ВАТ «Загатянський хімзавод», у виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства Ужгорода, Хустського ЛВУМГ «Прикарпаттрансгаз», і вже у 2004 р. — на Мужіївському золоторуднику. До таких трагедій призводять порушення режиму праці та відпочинку, відсутність безпечних умов праці для виконання покладених обов'язків. На запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням спрямовані регіональна та галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001— 2005 рр. Заходи розроблено, а їх виконання — нікудишнє. Знову ж таки внаслідок відсутності коштів. Із запланованих регіональною програмою

НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА на 2001— 2002 рр. 2,263 млн. грн. фактично виділено лише 114,3 тис. грн., що становить лише 5% від потреби. Це означає, що на охорону праці одного працюючого витрачається в середньому аж 20 грн.! Тому вважаю, що обласне управління виконавчої дирекції Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань спільно із галузевими управліннями, райдержадміністраціями, теруправлінням Держнаглядохоронпраці та іншими органами державного нагляду роботу щодо профілактики нещасних випадків повинно здійснювати безпосередньо на підприємствах. Підтримка діяльності служб охорони праці місцевих держадміністрацій та міськвиконкомів, що діють на підставі законів «Про охорону праці» та «Про місцеві органи самоврядування», дала б можливість суттєво поліпшити р о боту щодо профілактики виробничого травматизму і травматизму невиробничого характеру на місцях. На завершення учасникам засідання колегії облдержадміністрації були запропоновані на розгляд і затвердження заходи, виконання яких дасть змогу поліпшити ситуацію. Передбачено найближчим часом провести навчання і перевірку знань з питань охорони праці заступників голів райдержадміністрацій, міськвиконкомів, на яких покладені обов'язки опікуватися питаннями охорони праці. При розробці щорічних планів соціально-економічного розвитку регіону передбачено фінансування заходів з охорони праці. Спільно з Фондом соціального страхування від нещасних випадків, об'єднанням промисловців та профспілками треба переглянути галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого травматизму на 2004— 2005 рр. Вкрай важливо, щоб інвестиційні угоди та договори містили обов'язкову вимогу щодо виконання законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. Ці та ряд інших заходів будуть результативними за умови, якщо на всіх рівнях влади, на підприємствах різних форм власності буде виявлена справжня турбота про лю дину. Роботодавці повинні зрозуміти вреш ті-реш т, що проблеми безпеки на виробництві не є другорядними. За ними — здоров'я і безпека працюючих. М . С А В А Р И Н , начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Закарпатській області Від редакції У травні М. Саварину виповнилося 50 років. Свою трудову діяльність він розпочав робітником одного з виробничих комбінатів Ужгорода. Служив на флоті, працював начальником пожежної частини. З 1975 р. пов'язав своє життя з охороною праці. На шляху до посади начальника теруправління працював у службі охорони праці обласного управління побутового обслуговування населення, технічним інспектором праці ЦК галузевої профспілки Закарпатської області, начальником Закарпатського ЕТЦ. Високі професійні та людські якості ювіляра здобули йому високий авторитет та повагу. Щ и р о вітаємо Михайла Васильовича з ювілеєм, баж аємо йому подальших успіхів у справі охорони життя і здоров'я людей праці, щастя, миру, добробуту йому та його родині.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ВАДИМ КОБЕЦЬ, власкор по Харківській, Полтавській та Сумській областях. Закінчив Харківський державний університет. Працював оглядачем газети «Слобода», кореспондентом газет «Вечерний Харьков», «Солидарность» та «Слобідський край», власним кореспондентом «Товариства «Діло» ЛТД (Львів). У журналі «Охорона праці» з січня 2000 р. Захоплюється фотосправою, літературознавством, досліджує історію рідного краю, цікавиться технічною літературою.

Прийнятий 9 липня 2003 р. Закон «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлює, що виконавчі органи сільських, селищ них і міських рад повинні здійснювати «контроль за охороною праці, забезпеченням соціального за хист у працівників п ідп р и ємств, установ, організацій усіх форм власності, у тому числі й зайнят их на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочи х місць, за наданням пра цівникам відповідно до законодавства пільг і компенсацій за роботу в ш кідливих умовах». Цим же Законом передбачено, що органи місцевого самоврядування «здійснюють відповідно до законодавства контроль за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствамиЖКГ, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, т ранспорт у і зв’язку, за технічним станом, використанням та ут р и манням інш их об’єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприєм ст вах та об’єктах. Приймають рішення про скасування даних ними дозволів на експлуат ацію об’єктів у випадку порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних та інш их вимог законодавства».

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

рамках своєї компетенції місцеві органи влади повинні забезпечувати виконання законів для реалізації д ерж авної політики в сфері охорони праці, цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходів щодо охорони праці у складі загальнодержавних програм соціально-економ ічного розвитку регіонів. Законодавство передбачає, що для виконання цих функцій місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевого самоврядування повинні створювати у своєму складі відповідні структурні підрозділи, які забезпечуватимуть на місцевому рівні координацію діяльності усіх органів державної влади, установ і організацій, об'єднань громадян, які вирішують проблеми безпеки та гігієни праці. Тобто вітчизняне законодавство, і в цьому йому треба віддати належне, не тільки визначило стратегію подальшого розвитку найважливіших аспектів державної політики, пов'язаних з охороною праці, але й дало місцевим органам влади величезне поле діяльності для докладання зусиль щодо втілення в життя цих напрямів. Цілком слушно у зв'язку з цим було б очікувати, що діяльність місцевих органів влади істотно активізується на іншому, більш високому якісному рівні. Проте позитивних прикладів комплексного підходу до вирішення питань охорони праці на місцевому рівні автор цієї публікації локи що не знайшов. У Харківській, Сумській та Полтавській обл- і райдержадміністраціях спеціалісти, які займаються питаннями охорони праці (які працювали до 2000 р. у складі самостійних структурних підрозділів і були підпорядковані першим заступникам голів

адміністрацій), перебувають до цього часу в штаті управлінь праці та соціального захисту населення. Начальник відділу з питань о хорони праці головного управління з праці та соціальних питань Харківської облдерж адм іністрації В. Капустін, беззмінний керівник відділу, що пройшов усі, починаючи з 1994 р., стадії реформування відділу, зазначає, що подібне рішення ніколи авторитету охороні праці не додавало. По-перше, пояснив він, питання охорони праці в управліннях праці та соціального захисту немовби розчиняються серед інших, звичайно, не менш важливих, питань соціального захисту. По-друге, діюче дотепер Типове положення про головне управління праці та соціального захисту населення, затверджене постановою Кабінету Міністрів від 29.09.2000 р. № 1498, істотно обмежило не тільки статус, але й повноваження спеціалістів з пи-

тань охорони праці місцевих органів влади, оскільки позбавило їх права видавати приписи керівникам підприємств. Певна річ, подібні обставини навряд чи можуть позитивно впливати і на кадровий склад служб охорони праці місцевих органів влади. Багато досвідчених спеціалістів, зіткнувшись з фактичним зниженням свого службового становищ а, «урізуванням» повноважень, пішли з держ авної служби в інші структури, де їхній досвід і знання виявилися більш оплачуваними. Наприклад, у Полтавській області за кілька останніх років обов'язки начальника відділу охорони праці при головному управлінні праці та соціального захисту виконує вже третій за рахунком працівник. На жаль, о с о бисто з начальником цього відділу Ю. Ігнатенком поговорити не довелося, але чимало корисних спостережень і висновків вдалося зробити після бесіди зі спеціалістами відділу Н. Агєєвою і Л. Нафіковою.

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Взагсілі-то обидві жінки звикли сумлінно виконувати свої обов'язки. А полягають вони перш за все у збиранні всіляких статистичних даних, що стосуються виробничого травматизму і травматизму невиробничого характеру в районах області, навчання з питань охорони праці, атестації р об о чих місць, виведення працівників із шкідливих і важких умов праці тощо. Залучаються працівники служби охорони праці Полтавської облдержадміністрації і до виконання не властивих службі функцій. Як з'ясувалося, саме відділ охорони праці займався на Полтавщині р оботою з особами призовного віку щодо альтернативної служби. За словами головного спеціаліста відділу Н. Агєєвої, це досить клопітке заняття. Щ ор ічн о до відділу з цього приводу звертаються близько 60 громадян. І на кожного ю нака, який бажає проходити альтернативну службу, треба оформити безліч доку-

ментів. Достеменно з'ясувати, у якій нетрадиційній релігійній общ ині він перебуває і чи дійсно канони вірування цієї общини не дозволяють молодій людині брати в руки зброю... Виконанню безпосередніх службових обов'язків працівникам відділу заваж ає постійна відсутність телефонного зв'язку з районами області, з тамтешніми спеціалістами з охорони праці та колегами по управлінню — державними експертами умов праці. Щ о стосується авторитету обласної та районних служб охорони праці, то він, на думку моїх співрозмовниць, трохи страждає від того, що служба перебуває у віданні управлінь праці та соціального захисту населення. Приходить, наприклад, з перевіркою спеціаліст з охорони праці райдержа д м ін іс т р а ц ії на п ід п р иєм ство , пред'являє службове посвідчення, а в ньому і на службовому бланку значаться реквізити «райсобесу» (нині — Пенсійного фонду). О собливого трепету ця структура у нинішніх власників підприємств не викликає...

3. З а м . № 0 4 -3 5 5 1

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА МІСЦЕВА ВЛАДА Невтішне враження склалося у мене від почутого. Прокоментувати ситуацію і відповісти на запитання, чому в області не створено самостійну структуру, яка займається вирішенням питань охор они праці, попросив начальника головного управління з праці та соціальних питань П олтавської облде рж адм іністра ції В. Ткаленка. На думку Володимира О лександровича, останнім часом в управлінні, яким він керує, намітилася тенденція до чіткого розподілу обов'язків між відділами, і спеціалістів з охорони праці облдержадміністрації більше не будуть залучати до виконання не властивих їм функцій. Те саме, завірив він, відбувається і на районному рівні, де посади спеціалістів з охорони праці укомплектовано практично повністю. Щ о стосується виведення відділів охорони праці з підпорядкування управлінь праці та соціального захисту населення, то це, на думку В. Ткаленка, небезпечний крок у невідомість. С творивши непідзвітну головному управлінню праці та соціального захисту структуру, і в області, і в районах керівництво може зіткнутися з великим головним болем. Через плутанину, що виникла, і через складну потрійну вертикаль підпорядкованості цієї структури. Характерно, що в тій самій Полтаві є й інші, на мій погляд, кращі варіанти вирішення питання про статус служби охорони праці. Відділ охорони праці Полтавського міськвиконкому ніколи не входив і не входить до складу названого управління. Так уже склалося, розповіла мені його беззмінний керівник Т. Кривобок, що цей відділ завжди входив до складу головного управління економ ічного розвитку міськвиконкому. Полтавський міський голова колись давно вирішив, що саме така підпорядкованість відділу є найбільш доцільною. Адже саме до головного управління економічного розвитку приходять керівники новостворених підприємств, фірм, інших структур, тож нехай відділ охорони праці і займається

з ними безпосередньо питаннями навчання, контролює питання одержання дозволу на початок роботи в о рга на х Д ержнаглядохоронпраці. Для тих підприємців, хто має неясне уявлення про охорону праці, спеціалісти відділу проводять безплатні консультації. Наприклад, у 2003 р. спеціалістами відділу було надано близько 230 подібних консультацій, в органи Держнаглядохоронпраці за одержанням дозволу на п очаток р о б іт н а правлено 141 керівника підприємств і комерційних структур. Кожного місяця спеціалісти відділу охорони праці головного управління економічного розвитку Полтавського міськвиконкому готують матеріали на засідання міської комісії з питань безпечної життєдіяльності населення, за підсумками яких, наприклад, у 2003 р. було прийнято 19 рішень міського голови. Всі вони так чи інакше стосувалися питань виробничого і невиробничого, насамперед, дорожньо-транспортного травматизму. Займається відділ охорони праці Полтавського міськвиконкому й а на лізом травматизму, щотижня складає відповідні зведення та графіки для заступника мера, начальника головного управління економ ічного розвитку, реєструє колективні договори підприємств. Словом, спеціалісти цього відділу виконують, як мені здалося, великий обсяг дуже корисної роботи, що, на жаль, ускладнюється поки що такими прозаїчними обставинами, як відсутність якої б то не було оргтехніки. Як бачимо, відділ займається не тільки збиранням статистичних даних, а деякою мірою впливає на стан охорони праці в регіоні. І не тільки завдяки добору кадрів, а насамперед тому, що відділ входить до складу структури, яка займається головними питаннями, перебуває на вістрі їх вирішення і підпорядковується першому заступнику виконавчого органу влади. Але більше нікого, схоже, не хвилює дійсний стан справ. І чи не є пропозиції з місць стосовно редакції П оложення про служби охорони праці місцевих органів влади (а вони мало чим відрізняються від того, що я почув від В. Ткаленка), які направляються нині на адресу Кабінету М іністрів, звичайним окозамилюванням, за до-

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

І у складі Харківського міськвиконкому також тривалий час немає окремої структури, яка б займалася вирішенням проблем охорони праці. Та що там окрема структура, не було до останнього часу навіть спеціалістів! І це незважаючи на те, що за підсумками 2003 р. тільки на підприємствах машинобудування обласного центру допущено зростання загального виробничого травматизму зі 160 до 210 нещасних випадків. Який ще потрібен привід для занепокоєння? П равда, наприкінці 2003 р. у штаті відділу з питань праці управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому з'явився спеціаліст з охорони праці. Коли автор цих рядків зайшов у відділ для того, щоб познайомиСлужба охорони праці Полтавської тися з цим працівником, то довго нічого не виходило. А. Голота ніяк не облдержадміністрації не має навіть міг відірватися від розмови зі стапостійного телефонного зв'язку рим та хворим, але дуже наполегз районними службами. ливим відвідувачем, який прийшов Дивує, якщо не сказати обурю є, у відділ добиватися від держави своїх позиція окремих керівників. Заступзаконних прав як жертва сталінських ник С ум ського м іс ь к о го гол ови репресій. Виявилося, що А. Голота заз питань діяльності виконавчих лучався до виконання не властивих структур Н. М оскаленко на моє за його посаді функцій, і тривало це майпитання, чому в складі міськвикон- же півроку. Потім начебто його від кому немає служби охорони праці, них увільнили, з'явилася, за його слозаявила, що не бачить у цьому н івами, можливість «струсити чад і теякої необхідності. Колись, пояснила кучку повсякденної соціальної напрувона, цей відділ у виконкомі вже був, женості» і перейти тільки на охорону але нічим позитивним себе його спепраці. ціалісти не проявили. Тому відділ і лікП равда, ознайомитися з резульвідували, а о х о р о н о ю праці в місті татами його роботи я знову довго не займаються спеціалісти двох міських мав можливості. Перш ніж надати мерайонів. Головне, на думку Н. М оскані якусь інформацію, мій співрозмовленко, не структура, а те, хто і як буник повинен одержати на це дозвіл у де виконувати покладені на неї свого безпосереднього керівника — обов'язки. Законом «Про місцеве саначальника відділу з питань праці, а моврядування» передбачено, що о р той, у свою чергу,— від начальника гани місцевого самоврядування моуправління праці та соціального зажуть самостійно формувати свої хисту н асе л ен ня м іс ь кви ко н ко м у штатні розписи. Тому Н. М оскаленко С. Горбунової-Рубан. навіть здивувалася, чому це раптом В результаті довелося довго чекапредставник засобів масової інфорти в приймальні тепер уже цього чимації ставить подібні запитання. новника, щоб звернутися із запитанШ кода, звичайно, але я так і не ням безпосередньо до неї. Після кільзміг ознайомитися з реальними досягкох безуспішних відвідувань прийненнями сумської міської влади у ромальні пощастило поговорити зі Світботі з охорони праці. На момент моланою Олександрівною в коридорі, го приїзду в місті повним ходом йшов яким вона прямувала на чергову, дупроцес ліквідації Ковпаківського і Заже важливу нараду. Ніякої розмови річного районів, і працю ючим там взагалі-то не вийшло, а от на записпеціалістам з охорони праці було не тання, аналогічне тому, яке я постадо журналістів, бо вони самі не відавив у Сумах, почув приблизно ту саму ли, в якому штаті значаться і чи знавідповідь. На думку С. Горбунової-Ручаться взагалі. бан, сьогодні недоцільно щось змінюпомогою якого навряд чи вдасться вирішити в регіонах вже назрілі й ті, що назрівають, проблеми охорони праці? Але ж цих проблем у регіонах і, в першу чергу, в обласних центрах дійсно вистачає, і якщо служби охорони праці органів місцевого самоврядування і надалі залишатимуться у ролі безпомічних статистів, то становище тільки погіршиться. Наприклад, у таких великих промислових центрах, як Харків і Суми, у складі виконавчих комітетів міських рад не те що нікому було займатися, як того й вимагає Закон, проблемами умов і безпеки праці, там цими питаннями довгий час не займалися взагалі, оскільки нема відповідних відділів.

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

вати в існуючій практиці вирішення проблем охорони праці в місті. Діяльністю своїх підлеглих з цього приводу вона цілком задоволена і щось перебудовувати в їхній роботі, як мені здалося, не має наміру. Трохи дивною видається така позиція, якщо врахувати, що керівництву міськвиконкому відомі пропозиції завідувача сектора охорони праці та інженерного забезпечення головного управління з гуманітарних і соціальних питань Харківського міськвиконкому В. Короєва. Після внесення змін до Закону «Про місцеве самоврядування», які стосуються питань охорони праці, цей державний службовець за власною ініціативою зайнявся розробкою пропозицій щодо реорганізації існуючих структур управління охороною праці в Харкові. На його думку, було б доцільним об'єднати роз'єднані сили спеціалістів, які займаються питаннями охорони праці, в єдину самостійну структуру, яка б підпорядковувалася безпосередньо першому заступнику міського голови. В. Короєв підготував і відповідні о б грунтування, що направлені міському керівництву. Але, схоже, всім цим розумним і необхідним пропозиціям ще довго доведеться пилитися під сукном на столах у високого начальства. На жаль, ментальність багатьох посадових осіб місцевих органів влади у питаннях вирішення нагальних проблем охорони праці залишається тією самою, яка прийшла з минулого тисячоліття, що просто-напросто дає можливість не помічати існування цих проблем, всілякими способами відмахуватися від них. Мабуть, такої ментальності, таких підходів до вирішення питань забезпечення безпечних і здорових умов праці необхідно якнайшвидше позбуватися. Вимоги законів у правовій державі, а ми постійно заявляємо, що хочемо жити в такій, повинні неухильно виконуватися на всіх рівнях. Хочеться, щоб ця публікація змусила замислитися посадових осіб, від яких залежить прийняття рішень, спрямованих на виправлення ситуації. Ігнорувати вимоги Закону нікому не дозволено.

В. КО БЕЦ Ь, наш власкор

У П Р А В Л ІН Н Я О Х О Р О Н О Ю П РА

кщо з цього приводу у когось виникають сумніви, р о з в ія ти їх з о в с ім н е складно. У 2003 р. у господарствах АПК області різних форм власності загинуло 19 осіб. Статистика не на користь обласних звітів: у попередньому році сільгоспвиробництво забрало життя 15 селян. Величезна «тріщина» у роботі з охорони праці в АПК утворилася, як дехто вважає, не в липні— листопаді 2003 р., коли нещасні випадки зі смертельними наслідками довелося фіксувати 16 разів! Вона просто набула загрозливого характеру внаслідок хронічно поверхового ставлення до вирішення проблем охорони праці на різних рівнях: обласному, районному та внутрішньогосподарському. Передусім треба підкреслити, що майже півтисячі великих і малих підприємств, які утворилися на Д ніпропетровщині в процесі реформування колективних господарств, фактично залишилися без керівництва з боку обласного центру в питаннях організації охорони праці через постійні кадрові маневри. Зміна спеціалістів з охорони праці відбувалася занадто часто — 3 особи за 5 останніх років! П ро яку системність і послідовність роботи може йти мова, коли спеціалісти залишали посаду, ледь встигнувши «увійти в неї». Відсутність належного настрою на серйозну організацію охорони праці на місцях, належного контролю за діями підлеглих з боку керівників і власників господарств просто не могла не вилитися в трагічні пригоди. Скажімо, у ТОВ «Агрофірма «Орільська» Н овомосковського р а йону під час технічного обслуговування обладнання був смертельно травмований електрострумом 28-річний робітник з вирощування грибів В. Артеменко. Коли почали з'ясовувати причину нещастя, то виявилось, що завідувач комплексу В. Купріянов погодився, щоб для поливу використовували саморобне устаткування, яке не відповідало вимогам безпеки. Десятки, а може й сотні разів бував тут старший енергетик О . Смолов. Як фахівець, він не міг не звернути увагу, що установка для поливу не була прийнята в експлуатацію відповідною комісією, не мала паспорта, технічної

БЛУКАЮ ЧИ ПОТЕМКИ Саме так, на думку начальника Дніпропетровської ДЮП в агропромисловому комплексі В. МАЦІЯКИ, намагаються вирішувати проблеми охорони праці в господарствах агропромислового комплексу Дніпропет ровщ ини. Про це він розповів нашому власному кореспондентові Л. БЕЗУГЛОМУ. документації. Таким чином, самі керівники створили передумови для порушення п. 3.4.2 Правил охорони праці в сільськогосподарському виробництві. Але в ТОВ «Агрофірма «О рільська» є посада головного інженера, яку обіймає О . Сумченко. І коли б у сільгосппідприємстві діяла система управління охороною праці, Олег Станіславович, навіть перевіряючи стан справ на рівні третього ступеня адміністративно-громадського контролю, обов'язково виявив би порушення і призупинив роботу устаткування. А коли б з цим не погодилися керівники товариства з обм еж еною відповідальністю (мовляв, головне — кінцевий результат), то тоді б, напевне, міг спрацювати останній аргумент: яких моральних наслідків і матеріальних збитків зазнає підприємство після нещасного випадку з тяжкими наслідками? На жаль, керівники ТОВ «Агрофірма «Орільська» погано займалися роботою з організації охорони праці на виробничих дільницях. Той же по-

терпілий В. Артеменко не проходив інструктажу на робо чо м у місці. А коли б його свого часу ще й ознайомили з вимогами Закону «Про охор о н у праці», то, можливо, і відмовився б від виконання доручення адміністрації працювати біля небезпечного устаткування. І таким чином уникнув би смертельної травми.

Тільки відсутністю контролю з боку керівників ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Агро» Ю р 'ївського району за дотриманням робітниками вимог безпеки праці можна пояснити і причину загибелі механізатора В. Савчука. 29 серпня 2003 р. 35-річний хлібороб востаннє виїхав за ворота тракторної бригади на Т-150К. Не хотілося б

вживати некоректних виразів, але трактор згаданої марки на Д ніпропетровщині давно назвали «Смерть України». При цьому, звичайно, треба враховувати такі моменти. П ер ший: під великими колесами машини гинуть механізатори, бо всупереч заборонам державних наглядових о р ганів роботодавці експлуатують трактори без електростартерного запуску двигуна. Другий: Т-150К має погану «звичку» вириватися на узбіччя дороги а б о й прямо до кювету з рук нетверезого тракториста. Але директор TÖB «АФ «Прогрес-Агро» Є. Бистрик та головний механік О. Бойко не зуміли до того серпневого дня переконати в цьому В. Савчука. Оскільки в агрофірмі і гадки не мали вести журнал реєстрації часу виїзду на роботу та прибуття техніки в кінці робочої зміни, для механізатора п. 2.9 Правил дорожнього руху все одно що не існував. У стані алкогольного сп'яніння він виїхав за межі подвір'я тракторної бригади, де важка машина перекинулася, смертельно травмувавши працівника. Минуло півтора місяця. І такий же Т-150К забирає ще одне життя. Цього разу вже у СТОВ «Українка» Криничанського району. Там 22-річний механізатор М . С азонов під час оранки випав з кабіни... під плуг. На перший погляд, молодий працівник порушив заводську інструкцію з експлуатації тра ктор а Т-150К. Але ж хтось готував механізатора перед виїздом у поле. Виявилося, що головний інженер (він же й бригадир тракторної бригади) товариства Є. Сеніщ не розробив інструкцію з охорони праці для орачів, а про те, як поводити себе в процесі виконання технологічних операцій, розповідав механізаторам суто умовно. На ці речі мусила звер-

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦ!

нути увагу керівник товариства з о б меженою відповідальністю Г. Сауленко. Є. Сеніща було зобов'язано підготувати і розмножити інструкцію з охорони праці для тих, хто залучений до оранки, та видати підлеглим документ на руки. Як бачимо, цього не сталося. Для людини, котра загинула, вже не має ніякого значення — свідомо чи несвідомо складалися обставини, що призвели до нещасного випадку. Але залишилися страждання рідних загиблого, непередбачені матеріальні втрати господарства — те, чому можна було запобігти. Саме про такі речі навесні 2003 р. говорили заступник начальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області А. Кожушко та заступник начальника Дніпропетровської ДІОП в АПК П. Довганенко з керівниками Ю р'ївського району. Сюди, здолавши 100-кіломет-

линівському районах передплатили лише по 3— 4 примірники журналу. Виходить, що важлива державна справа не турбує ні власників, ні керівників сільгосппідприємств, а гр о фірм, товариств. Не дивно, що на багатьох підприємствах, у товариствах, агрофірмах і господарствах не створені служби охорони праці або не призначено відповідальну особу. Не здійснюється контроль за технічним станом тракторів та інших сільгоспмашин, не розробляються нормативні документи. Не скрізь проводяться інструктажі з питань охорони праці. Але було б дивно, якби це сталося, адже навчання та перевірку знань з питань охорони праці проходять далеко не всі керівники та головні спеціалісти підприємств і господарств АПК. Наміри ж окремих керівних працівників районВідповідно до ст. 13 Закону ної ланки управління систематизува«Про охорону праці» робототи цю роботу не знаходять надавець зобов’язаний ст ворилежної підтримки і розвитку. У ти на робочому місці в кожно2003 р. у Павлоградському Із 109 господарств Павлоградського районі, де в структурах управму структурному підрозділі району на нараду з питань охорони безпечні умови праці, які випраці прибули лише чотири керівники. ління є спеціалісти з охорони праці, спробували провести магає законодавство. З цією нараду за участю керівників метою він забезпечує функціор о в у відстань, двічі приїж дж али 109 фермерських господарств. І що нування сист еми управління згадані представники держ авного ж? З усіх запрош ених о сіб до р а й наглядового органу, і все з однією мед е р ж а д м ін іс т р а ц ії прибули лише охороною праці, складовою тою : аби підкреслити катастроф іччетверо. У розумінні тих, хто не причастиною якої є організація ність ситуації з охороною праці. На їхав, охорона праці — невчасне запроведення аудиту охорони жаль, ця тривога так і не передалася няття на фоні загибелі посівів і чиспраці. На підприєм ст вах не належним чином ні посадовим о со ленних проблем, які переживали госпоспішають виконувати вибам райдержадміністрації та районподарства. моги Закону. На наш погляд, ної ради, ні керівникам сільгосппідЦе, безперечно, примітивно поприємств та господарств. верховий підхід до розуміння і усвіце відбувається з двох причин. Невтішна ситуація з о х ор он ою домлення проблем, котрі з'явилися Перша — роботодавець не праці у Софіївському, П'ятихатськовнаслідок реорганізації та розпаду знає, з чого почати. Друга — му, Ш ироківському, Солонянському великих сільгосппідприємств і формувін чекає, що хт ось прийде районах. І тут спеціалісти з охорони вання нового керівного складу та збоку і все зробить. праці райсільгоспуправлінь нерідко власників. Однак було б великою поне мають не те що автотранспорту — милкою керівників державних адмітелефонного зв'язку. Проблемою є ністрацій та органів представницької ля керівників ЗАТ з іноземними інпридбання необхідних нормативних влади не звертати увагу на цей провестиціями «Дніпропетровський документів — Закону «Про охорону цес. Мовляв, зміниться економічна сиолієекстракційний завод» термін праці» та Положення про порядок «аудит» сповнився конкретним змістом туація — все стане на свої місця. Сьоще в 1997 р. (за 5 років до введення розслідування та ведення обліку негодні ми платимо неймовірно дорого норми про проведення аудиту охорони щасних випадків, професійних захвоза економію на навчанні людей, запраці в новій редакції Закону «Про рювань і аварій на виробництві. Спесобах індивідуального захисту — охорону праці»). Тоді закінчилася реціалісти у своїй більшості позбавлені втратою життя працівників або їхнім конструкція підприємства, і воно стало можливості слідкувати за реалізацією каліцтвом. Хоч досвід таких підприємств, складовою частиною великої західнодержавної політики у сфері охорони як ТОВ «Агрофірма «Олімпекс-Агро» європейської компанії, яка працює за праці з журналу « О хор она праці». (керівник С. Сек), ВАТ «Агросоюз» європейськими стандартами. Два з них — Керівники району його просто вик(керівник В. Хорішко), П АФ «Славупро страхування роботодавцем власреслюють зі списку передплатної літич» (керівник М. Письменний) поканості та відповідальність за шкоду, яка тератури, пояснюючи свої дії відсутзує інше: в агропромисловому комможе бути заподіяна всілякими аваріяністю бюджетних коштів. Але інтерес плексі Д ніпропетровщ ини справу ми, без наявності яких його власник не до видання відсутній і у керівників госохорони праці можна підняти до вимає права випускати продукцію. Тому подарств та підприємств. У 2003 р. у сокого рівня протягом окресленого перед укладанням договору страхуванСофіївському, Широківському, Томаня в обов'язковому порядку проводинайближчою перспективою часу. лася незалежна перевірка стану устатківському, Васильківському та МагдаТреба тільки почати. На всіх рівнях!

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ТРИБУНА ДЕРЖІНСПЕКТОРА

АУД ИТУ ОХОРОНИ П Р А ІІІ та положень з питань охорони праці, посадових інструкцій організаторів і спеціалістів виробництва та інші матеріали, які надаються спеціалістам аудиту. (Всі документи готуються англійською мовою). На олієекстракційному заводі аудит за найсучаснішою методикою і сучасними приладами проводять спеціалісти спеціалізованої компанії «Глобал Ризик Консалтанс» спільно зі спеціалістами її підрядних організацій. Зазначимо, що проведення цих робіт не призводить до нервового виснаження керівних працівників підприємства. Бо ніхто не очікує на організаційні та інші висновки. Йде немовби підказка збоку, де і що відбувається не так. Коли починається перевірка, звертається увага на два моменти. Перший — фізичний захист підприємства (технічна оснащеність підприємства, спрямована на запобігання та ліквідацію аварій, пожеж). І другий — людський фактор. При цьому, як говорять спеціалісти заводу, кожне підприємство їхньої компанії зацікавлене у максимальному страховому покритті. Але тут також існують свої правила. Скажімо, нас привчили до страхування за балансовою вартістю: чим більше зношення, тим менша страхова сума. Аудит за західними правилами визначає ступінь ризику експлуатації засобів виробництва таким чином, щоб у випадку аварії під_______ приємство могло одержати в рахунок відшкодуванЗвіт про результати аудиту — головний ня шкоди не 100 грн. (задокумент, який доє підставу для виділення лишкова вартість верстакоштів з метою усунення небезпечних та), а придбати на страхові гроші найсучаснішу і шкідливих факторів виробництва. техніку. В цілому ж якщо Отже, яким шляхом і звідки прихопідприємство відповідає всім технічним дить аудит на підприємство? На Дніпровимогам, то навіть у цьому випадку петровському олієекстракційному завострахові компанії визначають йому ді його організовує служба охорони страхове покриття не більш як 50%. Все інше належить до людського фактора, праці інвестора двічі на рік. Приблизно тобто можливості виникнення аварії, за два місяці до початку аудиту про пожеж, нещасних випадків тощо з вини майбутню перевірку повідомляють техперсоналу підприємства. Скажімо, нічного директора підприємства. В цей знайшли недопалок у неналежному місперіод перед керівниками структурних ці — серйозне порушення, хтось не заспідрозділів підприємства ставиться завтосував «беруші» або не одягнув спедання: самостійно виявити та усунути цодяг — порушення. Звертається увага якомога більше порушень і недоліків в на ступінь професійної підготовки та ріохороні праці. вень освіти персоналу. До речі, на оліПаралельно з цією роботою в обов'язковому порядку готується пакет єекстракційному заводі з 516 працівників 362 мають вищу освіту. А в цеху фадіючих на заводі документів, інструкцій

кування, будівель та споруд, організації роботи з охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки. Це були перші кроки аудиту, проведеного на заводі. Надалі підприємство двічі на рік стали відвідувати закордонні спеціалісти. Чому «звідти» — зупинимося трохи пізніше. Щ о таке аудит охорони праці в розумінні технічного директора ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олієекстракційний завод» М. Мельника? Аудит — це перевірка технічного стану всього устаткування, будівель, споруд, комунікацій тощо; оцінка організаційного і технічного рівня виробництва з точки зору безпеки; розрахунки рівня ризиків і розмірів страхового покриття. Але, мабуть, найголовніший результат аудиту — це наближення виробництва до європейських стандартів безпеки, як того вимагає Указ Президента «Про затвердження Стратегії інтеграції України в Європейський Союз» від 11.06.98 р. № 6 1 5 /9 8 . Практичні висновки, зроблені за результатами аудиту, змушують вивчати і впроваджувати нове, безпечне устаткування, яке пропонується на ринках Європи та світу; системи менеджменту безпеки; досвід ліквідації аварій на аналогічних підприємствах Європи та коректуючі заходи. Проведення заходів, розроблених за підсумками аудиту, дає змогу зробити виробництво безпечним і збільшити суму страхового покриття.

сування готової продукції з 66 осіб — 60 закінчили вузи. Звіт про результати аудиту — головний документ, який дає підставу для виділення коштів з метою усунення небезпечних і шкідливих факторів виробництва. Якщо гроші виділено, виконавча дирекція заводу зобов'язана їх використати за цільовим призначенням до копійчини. Адже в кінцевому підсумку вся ця робота фокусується на можливості максимального страхового покриття на випадок непередбаченого розвитку ситуації. Але організація, яка проводить аудит,— не орган Держнаглядохоронпраці з його правами. Після завершення

аудиту ніхто, як уже говорилося, не притягає до відповідальності керівників, спеціалістів, робітників, а експлуатація технологічних ліній та устаткування, на якому виявлені порушення, не призупиняється. Якщо ж якесь пору-

шення чи зауваження в процесі або після аудиту не було усунено і тут сталися аварія або нещасний випадок, тоді не позаздриш нікому. — Років зо два тому,— розповідає голова правління, генеральний директор ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олієекстракційний завод» О. Журід,— за підсумками аудиту охорони праці ми одержали близько 40 аркушів звіту з фотокоментарями та рекомендаціями. Скажу відверто — до цього у нас ніхто не ставився упереджено до кинутого недопалка на території підприємства, відкритого електросилового щита або відсутності пломб, де вони повинні бути. Аудитори ж все це скрупульозно фіксують, а потім як документи подають фотографії з місцями порушень, обведеними червоними кружками. Поки йде перевірка, на підприємстві, як правило, усувається 30— 40% зауважень. Решта записується і після завершення аудиту вручається керівнико-

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦ!

Але справа в тому, як ми їх дотримуємо, виконуємо, контролюємо... Аналізуючи приписи державних інспекторів, які здійснюють нагляд за безпечним веденням робіт на цьому заводі, переконуюся в правдивості сказаного. Безпека підприємства безпосередньо пов'язана з вирішенням завдань екологічного характеру. За кордоном — це одне з головних питань. І там для підприємства найсерйозніше покарання — потрапити до чорного списку з екології. Коли кілька років тому навколо території олієекстракційного заводу розносилися «запахи» і справа дійшла до рішення санепідслужби «перекрити виробництву кисень», своє слово сказав аудит. Було виділено кошти, знайдено просте й оригінальне вирішення проблеми. «Запахи» зникли. У читача, мабуть, уже виникло цілком закономірне запитання: «А які ж турботи після проведення аудиту залишаються нам — органам Держнаглядохоронпраці?» В основному — здійснювати оперативну перевірку виконання намічених за результатами аудиту заходів з обов'язковим відвідуванАудит охорони праці себе виправдовує, ням цехів та дільниць і, не затримуючись, перейти на інше, менш хоча гроші на його проведення в кінцевому благополучне з питань охорони підсумку надходять з підприємства. праці підприємство. Це значить, що держінспектор зможе більше викроїти часу для перевірки інших У ЗАТ не приховують, що такі систематичні перевірки дуже «підтягнули» рооб'єктів підвищеної небезпеки, для роботу з охорони праці. Взяти хоча б пеботи з відвідувачами, підготовки докуревірку всіх електромереж на придатментації, ділового листування, технічної самоосвіти тощо. ність і можливість їх подальшої експлуатації. Аудитори зазначили, що на одній Ну, а якщо все ж інспектор Держз перевірених дільниць, де проводились наглядохоронпраці виявляє на підпридослідження за допомогою приладу з ємстві серйозні порушення (адже устатінфрачервоним випромінюванням, закування та машини не вічні, а люди фіксовано перегріви струмовідних чассхильні до забування або ігнорування вимог інструкцій)? Тоді дирекція, одертин, і запропонували, щоб решту подібних дільниць перевірили самі спеціалісжавши припис, негайно перекладає його англійською мовою і надсилає керівти заводу, що й було зроблено. Виявиництву компанії. Інвестор беззаперечлося, що мережі дійсно потребували но виконує вимогу закону тієї країни, в реконструкції. Раніше на стан ізоляції і якій розташоване підприємство. Припис тривалість її експлуатації не звертали інспектора проходить під грифом негайуваги. Щ о б довести ці мережі до нормального стану, необхідно вкласти чиного виконання вимог Держнаглядохоронпраці, навіть якщо в ньому зазначемалі гроші. Аудит підказав, що тут нено терміни з «запасом». безпечно і що треба невідкладно вживати заходів. Роботу було виконано. Якщо сьогодні запитати у керівників Ви запитаєте: «А що, аварійність ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпроелектромереж змогли встановити тільпетровський олієекстракційний завод», ки представники спеціалізованої оргаяк вони ставляться до аудиту, у відпонізації?» Так. Зазвичай, обстеження відь можна почути тільки одне: «Дуже електромереж проводиться після їх позитивної» Аудит охорони праці себе знеструмлення, тобто перегріви в меревиправдовує, хоча гроші на його проведення в кінцевому підсумку надходять жах виявити неможливо. Справа в тому, з підприємства. Але в яку суму могли б що вимоги наших нормативних докуобійтися аварії, нещасні випадки, яким ментів з безпечної експлуатації електромереж і електроустаткування й ті, запобігли в процесі усунення технічних якими керуються на підприємствах євнедоліків та удосконалення системи упропейських країн, різняться. равління охороною праці! На підприТехнічний персонал, який добре ємстві сьогодні немає необхідності тризнає ситуацію на закордонних підпримати велику кількість штатних працівниємствах, стверджує: у нас вимоги за баків служби охорони праці. Скажімо, в гатьма позиціями набагато жорсткіші. підпорядкуванні у начальника відділу ві підприємства у вигляді звіту з рекомендаціями, які надалі є настільною книгою для технічних служб заводу. Найнеприємніше, коли під час аудиту на стіл керівника потрапляє аркуш із червоною смугою: зауваження необхідно усунути терміново, позачергово. За результатами аудиту незалежних спеціалістів стоїть дуже напружена і копітка робота, адже виробничі потужності підприємства розташовані на території 6 га. Усього в цехах щодоби виробляють і розливають у пляшки 400 т високоякісної соняшникової олії «Олейна». Цікавий і той факт, що інформація про результати аудиту є суворо конфіденційною. З нею ознайомлюють тільки керівників заводу, службу охорони праці компанії та страхову компанію. Такими є умови договору аудиту. Надалі результати перевірки узагальнюються. Вони стануть предметом обговорення на найближчій нараді компанії з охорони праці. Після цього підприємству буде виділено кошти на усунення порушень і недоліків. Цей порядок інвестор ще жодного разу не порушив.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

охорони праці Г. Приходько лише одна людина. Робочий час вони головним чином використовують на проведення вступних інструктажів і навчання персоналу, вдосконалення нормативної бази з охорони праці підприємства тощо.

Головний же підсумок аудиту — відсутність на підприємстві випадків смертельного травматизму, а три нещасні випадки, які сталися за останні чотири роки, пов'язані з організаційними причинами.

На фоні вищевикладеного цілком логічно запитати: «Чи може провести аудит підприємство, яке не має іноземного інвестора? Хто у нас візьметься за таку роботу?» Так, сьогодні у нас недостатньо методичних матеріалів з проведення як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. На жаль, подібної методики ще не мають і ЕТЦ. Але в нашій країні багато вузів і науково-дослідних інститутів. Там працюють досвідчені спеціалісти, яких можна успішно залучати на договірній основі до проведення аудиту охорони праці. Щ об зробити такий крок, багатьом керівникам підприємств і центральних керівних органів влади необхідно перебороти стереотипи мислення. Процес цей, судячи з досвіду дніпропетровців, не такий уже й болючий... Зате спрямований у завтра!

А .К О Ж У Ш К О , заступник начальника теруправління Держнаглядохаронпраці по Дніпропетровській області Від редакції Недавно голові правління, генеральному директору ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олієекстракційний завод» Олександру Олеговичу Журіду виповнилося 60 років. Указом Президента України Л. Кучми за особистий внесок у розвиток харчової та переробної промисловості, випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції та модернізацію устаткування О. Журід нагороджений орденом Князя Ярослава М удрого V ступеня.

Щ и р о вітаємоІ

На знімку: питання охорони праці 8 ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олієекстракційний завод» вирішуються послідовно і швидко. Голова правління, генеральний директор ЗАТ О. Журід (правору начальник відділу охорони праці Г. Приходько (ліворуч) і заступник технічного директора М. Мельник. Фото Т. МОРДИК

У ДЕРЖИ А ГЛЯДОХОРОНПРА ЦІ

ЗАСІДАННЯ КОЛЕГІЇ

ря дк ом У м іськом у комунальному під при єм стві « Кам'янець Подільськтеплокомуненерго» впровадж ено розроблений начальником Хм ельницькоїД ІО П у виробництвах підвищ еної небезпеки П. Храпаком Технічний регламент з безпечного виконання р о б іт у колодязях, камерах, колекторах, інш их підземних спорудах та замкнутих просторах. Це зроблено для того, аби максимально убезпечити р о б о ту працівників під час рем онту і обслуговування об'єктів д аного підприємства, на балансі якого перебуває понад 5600 каналізаційних, 600 водопровідних колодязів, майже 1000 теплових камер. Найближчим часом цей регламент буде впроваджено й на інш их підприємствах водоканалізаційного господарства Хмельниччини. ¥ ¥ ¥

Вже р ік надає послуги з технічної діагностики ліфтів Криворізький експертно-технічний центр. З цією м етою підготовлено й атестовано в Д ерж наглядохоронпраці двох фахівців ЕТЦ. За 2003 р . та минулий період 2004 р . ними обстеж ено близько 100 ліфтів, я к і належать ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», КДГМК «Криворіжсталь», підприємствам м. Ж овті Води, комунальним господарствам м іст Д ніпропетровщ ини. При цьому 5 разів призупинялася експлуатація обладнання. ¥¥* Близько 3 тис. поруш ень вим ог нормативних актів з обліку, зберігання та транспортування вибухових матеріалів виявлено м инулого р о к у на підприємствах К риворізького гірничого о кр угу. У 570 випадках призупинялися роботи. Вилучено 17 дозволів на право застосування вибухових матеріалів та ведення вибухових робіт.

У засіданні колегії Державного комітету України з нагляду за охороною праці, яке відбулося 22 квітня під головуванням Голови Комітету С. Сторчака, взяли участ ь радник Прем єр-м ініст ра У країни С. Українець, головний експерт відділу Адміністрації Президента України А. Захожай, начальник відділу Генпрокуратури України С. Домбровський, начальники управлінь і відділів центрального апарату, теруправлінь, експ ер т н о -т ехн ічн и х цент рів, керівники прес-служ б Держнаглядохоронпраці. Розглянувши питання про стан промислової безпеки, охорони праці, охорони надр та виробничого травматизму на підприємствах відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» НАК «Нафтогаз України», колегія визнала роботу правління ВАТ «Укрнафта» з цих п и тань незадовільною. Результати комплексних обстежень, проведених у березні поточного року органами Держнаглядохоронпраці, пожнагляду та санепіднагляду, свідчать, що служба охорони праці ВАТ «Укрнафта» незадовільно виконує свої функції. У всіх нафтогазовидобувних управліннях роботи з геологічного вивчення, експлуатаційного буріння, видобування нафти, газу та конденсату, підготовки нафти і газу, переробки газу здійснюються з порушенням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, раціонального використання і охорони надр. Зокрема, не опрацьована система управління охороною праці, відсутні дозволи на експлуатацію в Україні нафтогазопромислового устаткування іноземного виробництва. Графіки діагностування та капітального ремонту нафтогазопродуктопроводів не виконуються. На деякі нафтові родовища навіть не оформлені гірничі відводи. Усього під час комплексного обстеження було виявлено понад 1500 порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. У зв'язку з незадовільним станом об'єктів і порушеннями правил безпеки було застосовано 789 зупинок об'єктів і робіт, до адміністративної відповідальності притягнено 99 посадових осіб. Правлінню ВАТ «Укрнафта» запропоновано забезпечити виконання вимог чинного законодавства щодо створення безпечних умов праці, охорони і раціонального використання надр. Матеріали про незадовільний стан охорони праці та охорони надр у ВАТ «Укрнафта» вирішено передати до прокуратури. На цьому ж засіданні колеги було розглянуто питання «Про результати перевірки Держнаглядохоронпраці України Генеральною прокуратурою України та заходи щодо усунення виявлених недоліків». У доповіді першого заступника Голови Держнаглядохоронпраці У країни В. Радченка та у виступі начальника відділу Генпрокуратури України С. Домбровського були детально проаналізовані недоліки у наглядовій діяльності органів Держнаглядохоронпраці. У довідці Генпрокуратури відмічено, що Державним комітетом належним чином не контролюється здійснення теруправліннями та інспекціями в повному обсязі своїх повноважень. Не завжди, коли є підстави, зупиняються роботи і об'єкти, а особи, які винні у порушенні правил охорони праці, притягаються до відповідальності. Кожне дев'яте з виявлених порушень не усувається в зазначений термін, кожний шостий правопорушник ухиляєт ься від сплати штрафу. Органами нагляду послаблений вплив на керівників підприємств, які не вживають заходів щодо створення безпечних умов праці на виробництві. Держнаглядохоронпраці послаблено контроль за виконанням міністерствами та відомствами функцій державного управління охороною праці. З метою усунення виявлених перевіркою недоліків в організації та здійсненні державного нагляду Комітетом розроблено дієвий план заходів, який надіслано до всіх регіональних органів для неухильного й термінового виконання. Усього на колегії було розглянуто 8 питань, з я к и х прийнят о відповідні рішення.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ГЕННАДІЙ Щ УРОВ, власкор по Донецькій та Луганській областях. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького в Москві. Працював у газеті «Железнодорожник Донбасса», на телебаченні в м. Магадані, редактором, старшим редактором, завідувачем редакції видавництва «Донбас», відповідальним секретарем Донецької обласної організації Спілки письменників України. У журналі з вересня 1994 р. Часто буває на підприємствах безпосередньо на місці трагічних подій, вільно спілкується з людьми, має не тільки великі літературні навички, але й добре знає стан справ з безпекою праці на виробництві, особливо у вугільній промисловості. Написав багато статей про важку, небезпечну працю шахтарів, їхні здобутки та соціальний захист. Автор книг. Член Спілки письменників.

У ли п н і ниніш нього року Д. Шпилевому виповнилося б 20 років. Але він був смертельно травмований останнього жовтневого дня 2003 р., так і не дізнавшись, що став батьком. Дзвінок з пологового будинку на роботу з проханням привітати молодого татуся,

відомого ш ахтарського поета М. Анциферова є вірш про те, як його намагалися розіграти «старики», коли він вперше спустився в земні надра. Існує, на жаль, така традиція, що не робить їм честі (правда, дехто переконаний, що в ній криється великий виховний момент)... Словом, сунули новоспеченому шахтному слюсарю «з-під мастила відро» і послали... за струмом.

шахт у каналізаційні колодязі, погреби жителів гірняцьких містечок і, зрозуміло, підвали багатоповерхівок так само, як і в шахтні виробки, просочується метан. Іноді дуже інтенсивно. Того й гляди прийде лихо. Останнім часом цей процес особливо активізувався в Горлівці. А в Єнакієвому відомі місця, де хлопчаки та бомжі, зробивши прутом в землі отвір, підносять до нього запалений сірник і гріються, а то й шашлики смажать. Романтика, та й тільки, якби вона не мала фатальних наслідків. Але це тема окрем ої розмови... У свій останній «вибій», розташ ований під 60-квартирною п'ятиповерхівкою по вулиці Нагірній, 17 у м. Селидовому Донецької області, Д. Шпилевий спустився разом з майстром В. Бабушкіною. Справа втому, що його напарник з'явився на роботу із запізненням і не зовсім тверезим. Майстер виявила принциповість і щоб уникнути біди, відсторонила його від роботи, чим, оцінюючи події, які сталися потім, фактично врятувала йому життя. О с -

в якого народилася донька, запізнився на півгодини... Аналогічне лихо сталося в сусідньому шахтарському місті на рік раніше, але воно нічому нікого не навчило. Тоді загинуло двоє робітників. Проте в Селидовому начебто не чули про цю трагедію. Незадовго до нещасного випадку колишній Ж ЕК , де Денис був слюсарем-сантехніком, наслідуючи сучасні віяння, було перетворено в комунальне підприєм ст во «Виробничий цент р обслуговування ж и т лового фонду» ДП (дочірнєпідприєм ст во) «Ж илищ ник-1» Селидівської міської ради. Проте ставлення до охорони праці т ут , судячи з усього, практично не змінилося. Хто ж осиротив Катю в день її появи на світ і зробив її 18-річну маму вдовою?

«Салажонок» не розгубився і грубувато поставив насмішників на місце, дохідливо пояснивши їм, що струм — не вода, і по трубах не тече. Ми ж усі ще в школі вчили: «струм біжить по проводах...». Але так було колись. Сьогодні не до поезії і тим більше не до жартів — все прозаїчніше і страшніше. «Народні умільці», які одержимі невичерпним творчим пошуком і яких підганяють злидні, часто-густо ухитряються пускати струм саме по трубах — в обхід проводів і, головне, електричних лічильників. Ж ертвою таких раціоналізаторів і став Денис. Хто може порівняти, знає, що підвальні лабіринти, де в темряві нерідко доводиться пересуватися і напівзігнувшись, і навпочіпки, а то й повзком, дуже схожі на шахтні виробки. Тут майже таке саме переплетіння всіляких труб, кабелів та інших комунікацій, які забезпечують нормальну життєдіяльність б а гатоповерхового будинку. І небезпека часто чатує на жеківських слюсарів, особливо в Донбасі, така сама, як і в шахах на їхніх колег. О с таннім часом у зв'язку із поспішним і безграмотним закриттям багатьох

кільки замінити захмілілого спеціаліста було ніким, замість нього на ліквідацію аварійного прориву води майстер пішла із слюсарем сама. Пробравшись по слизькій, затопленій у багатьох місцях земляній підлозі до потрібного місця і оцінивши обстановку, прийняли рішення: для усунення течі не обійтись без обрізання труб зворотного і подавального стояків центрального опалення. М айстер освітлювала місце роботи, а Денис орудував ножівкою, стоячи на прокладених внизу трубах. Якби був поруч напарник, пиляли б по черзі, справа просувалася б швидше, і хто знає, кому б випав фатальний жереб, яким у цьому випадку була ножівка... Як тільки слюсар впорався із другою трубою , його у цю ж мить уразило струмом. Майстер намагалася надати потерпілому першу допомогу. Стала кричати, кликати когось. Її почули, і один з мешканців будинку викликав «швидку допомогу», а медики, які не зуміли пробратися до місця нещастя,— пожежних. І хоча вони прибули без зволікань і невдовзі винесли Дениса на поверхню, він вже не виявляв ознак життя.

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4 і

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Головна причина нещ асного випадку — електрична напруга на трубах центрального опалення у підвалі, де провадився ремонт. Систему мешканці будинку використали як нульовий провідник для розкрадання електроенергії. Під час наступної перевірки було встановлено, що фазування приладів обліку було поруш ено в 24 квартирах із 60! Але навіть у цьому випадку загибелі молодого і ще недосвідченого працівника (Д. Шпилевий пропрацю вав усього 14 днів і не пройшов необхідного навчання) можна було б уникнути. У першу чергу просто не допускати його до роботи, поки він повністю не буде навчений їй і правил безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Проте поглянути на те, що сталося, необхідно глибше. За рік до селидівської трагедії груповий нещасний випадок, у результаті якого через ураження електричним струмом загинуло 2 слюсарі-сантехніки, стався в іншому гірницькому місті — на комунальному підприємстві з експлуатації житлового фонду «Жилищник № 3» Димитрівського міськвиконкому. Але, як бачимо, в Селидовому чужий урок не пішов на користь. Хоча результати спеціального розслідування, яке викрило грубі порушення норм безпеки під час проведення робіт у підвалі підтопленого водою будинку № 39 в мікрорайоні «Західний», було розіслано у всі міста і райони області. Комісія при цьому звертала увагу на несанкціоновану зміну фазування електричних проводів, через що водопровідні та каналізаційні труби виявилися під струмом. За здешевлену мешканцями таким чином електроенергію для власного споживання заплатили життям два їхні земляки. 1 серпня 2002 р. слюсарі С. Пасевін і Р. Гільмутдінов одержали наряд на прочистку та ремонт каналізаційної мережі. Враховуючи, що роботи повинні були виконуватися в залитому водою підвалі, майстер О . Селейко оформила наряд-допуск на проведення робіт підвищеної небезпеки. П роте, по суті, це був непотрібний папірець, виписаний для годиться, бо ніякі заходи, які б забезпечували безпеку працівників, нарядом-допуском не передбачалися. М ало того, що каналізаційні трубопроводи були діряві і підвал підтопило, він ще не був освітлений... Згадали про слю сарів тільки на другий день вранці. Віддаючи нові наряди, майстер не побачила С. Пасевіна та Р. Гільмутдінова на роботі і дала доручення піти до них та з'ясувати причину їхньої відсутності. Виявилося, що ніхто з «прогульників» вдома не

4. Зам. № 04-3551

Щ О К О ЇМ О ! ночував. Тільки після цього пішли до місця, де вони вчора працювали. Слюсарів знайшли у підвалі мертвими, в калюжі фекальної води. Р. Гільмутдінов стискав у руках трос, кінець якого був у каналізаційній трубі. За кілька метрів від нього лежав С. Пасевін. Судово-медичні експерти встановили, що причина смерті обох — ур а ження електричним струмом. Слідів алкоголю в організмі потерпілих не виявили. Зрозуміло, дізнавшись про те, що сталося, мешканці відразу ж зняли заземлення. Нікого захопити на гарячому не вдалося. Проте в 15 квартирах було виявлено перефазування електропроводки. Грунтуючись на висновках спеціалістів-енергетиків, комісія, яка проводила спеціальне розслідування цього групового нещасного випадку, дала однозначний висновок, що поява електричного потенціалу на каналізаційному трубопроводі в підвалі, де працювали потерпілі, зумовлена розкраданням електроенергії мешканцями будинку з використанням систем водопостачання та каналізації як нульового провідника. Трагедію зумовив низький рівень організації робіт підвищеної небезпеки. Раніше вже говорилося про формальну видачу наряду-допуску. За цим пішли слідом такі самі грубі порушення: не було контролю за виконанням робіт; потерпілі не були забезпечені засобам и індивідуального захисту; електроенергію, яку подавали в будинок, не відключали... Здавалося б, усі комунальники області повинні були зробити висновки з цієї аварії, про причини якої усі нібито були широко поінформовані. Проте в Селидовому цим, як бачимо, знехтували. У Торезі — теж. Хоча знали вже і про нещастя, яке сталося у селидівських колег. 1 грудня 2003 р. на житлово-експлуатаційному підприємстві № 2 Комунального ремонтно-житлового підприємства Тореза стався груповий нещасний випадок з монтажниками з рем онту сантехобладнання І. Бертенєвим (летальний наслідок) і В. Пермяковим (ураження електричним струмом). О писувати детально обставини цього нещасного випадку немає потреби — вони такі самі, як у Селидовому. Такий самий сирий підвал. Та ж сама злощасна ножівка, якою довелося випилювати вентиль, що не тримав воду. З тією різницею, що наостанок, не допилявши відрізок труби, працівники для прискорення справи вирішили його обламати, і навалилися вдвох. О б ох їх і було уражено струмом...

Як з'ясувалося пізніше, наряд-допуск на їхню роботу не оформлявся. Заходи безпеки під час її виконання не визначалися. І так було не тільки в цьому випадку. Профілактична р об о та щодо запобігання виробничому травматизму відповідно до вимог системи управління охороною праці на підприємстві взагалі не провадилася. Відповідальні за неї спеціалісти продемонстрували під час перевірки слабкі знання норм безпеки. Н едопустимо низькою виявилася трудова і виробнича дисципліна. І хоча про мертвих не говорять погано, але щоб навчити живих, які щодня йдуть на роб оту, не приховаємо, що б р и га дир монтажників сантехобладнання І. Бертенєв, який мав 46-річний стаж роботи, закінчив свій земний шлях, перебуваючи у нетверезому стані. Спустившись у підвал, він не усвідомлював своїх дій, не передбачив необхідних заходів безпеки... О знайом ивш ись з грунтовним і конкретним актом сп ец іал ьного розслідування цієї трагедії, я знову побачив пункт про необхідність «Довести до відома усіх...» обставини і причини гр упо вого нещ а сн ого випадку. Все правильно. Але чому все-

таки, незважаючи на обов'язкове розсилання документів усім передбаченим адресатам, як свідчать факти, життєво важливі відомості насправді не доводяться до тих, хто повинен на них вчитися? Чи не од-

ного стилю формалізм виявляється під час складання пустопорожнього, не забезпеченого реальними заходами безпеки наряду-допуску до р о біт на місці м а й б утн ьо ї а в а р ії та розсилання заради звіту (для підшивки або поховання в архіві), кричущого документа, який повинен був би застерегти від нового лиха? Чому він, складений авторитетними спеціалістам и, виявляється приреченим мовчки померти в паперовому завалі, не ставши надбанням б е зп осе редніх працівників, які знову і знову п о вто рю ю ть смертельні помилки своїх потерпілих колег? Хто, коли, яким чином повинен і зможе розірвати це пагубне замкнуте коло м овчазної безвідповідальності, яку прикр ива є казенна п а п е р о творчість? Чи за це, врешті-решт, держава платить гроші тим, кому вона довірила о хо р о н у праці, якщо вже у день народження діти втрачають батьків, як це трапилося з Катею Ш пиленою?

Г. Щ У Р О В , наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

: більшість членів комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, внаслідок якого вночі 20 жовт ня 2003 р. загинув тракторист ВАТ «Чумаки» Дніпропетровського району В. Міштель. : відділення виконавчої дирекції Фонду соціального ст р а ху вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Дніпропетровську. : т еруправління Держнаглядохоронпраці по Дніпропет ровській області. : керівники першого відділка і т ракторної бригади № 1 ВАТ «Чумаки», свідки, інспекція Держ т ехнагляду району та відділення ДАІ Дніпропетровського РВ УМВС в області, обласне бюро судово-медичної експерт изи. . Відразу зазначимо: у нашій розповіді не заплановано місця для жарт ів та «приколів». І матеріали спеціального розслідування цієї т рагічної, але, даруйт е, банальної для сільської місцевості пригоди давно могли знайти свої полиці в різних установах, коли б не несподіване ін т ерпретування кількома членами комісгі підзаконних актів з охорони праці. Зокрема, Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, проф есійних захворювань і аварій на виробництві. А т акож трактування з чисто особистих позицій самої ситуації.

5/2004

ЛЕОНІД БЕЗУГЛИИ, власкор по Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській областях. Закінчив Дніпропетровський державний університет ім. Б. Хмельницького та Вищу партійну школу при ЦК Компартії України (відділення журналістики). Працював у Дніпропетровську кореспондентом-організатором районного радіомовлення, редактором районних газет, заступником редактора обласної газети «Прапор юності», вісника «Дніпро», в інших виданнях. У журналі «Охорона праці» з січня 1998 р. Автор багатьох проблемних статей про тваринний світ Дніпропетровщини, захоплюється краєзнавством, досліджує історію оборони Дніпропетровська, бере участь у пошуковій роботі на місцях боїв. Член Спілки журналістів.

, НЕВИГАДАНИЙ СЦЕНАРІЙ СУЧАСНОГО СІЛЬСЬКОГО «КІНО» З КІЛЬКОХ ЧАСТИН НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ

ереповідати те, що сталося 20 жовтня минулого року поблизу с. Чумаки,— недовго і нескладно. Напередодні увечері механізатори В. Міштель та С. Гайдар заступили у другу зміну орати поле. Пересіли на трактори на території бригади. За її межі дві машини вийшли одночасно. А на поле прибув лише С. Гайдар. Згодом з'явився і Т-150К В. Міштеля. Орали удвох. Після опівночі В. Міштель зупинив у загінці трактор і вирішив «подрімати» у кабіні. Через півгодини С. Гайдар попросив напарника переїхати в інше місце, аби не заважав працювати. В. Міштель рушив трактором у бік дороги, поряд з якою проліг широкий і глибокий канал Фрунзенської зрошувальної мережі. Тут, орієнтуючись на світло фар, С. Гайдар невдовзі і знайшов важку машину напарника: Т-150К лежав догори колесами на самому дні бетонованої водної магістралі. В. Міштель на оклик не обізвався...

Наступного дня почалося розслідування нещасного випадку. З'ясувалося, що ще 25 березня 2003 р. працівники ДАІ за грубе порушення Правил дорожнього руху вилучили у В. Міштеля посвідчення на право керування трактором. За таких обставин

бригадир тракторної бригади N 0 1 В. Каптелий мусив би виконати п. 7.4.1 Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві (ДНАОП 2.0.00-1.01-00.), тобто зняти з тран-

ни і надати йому іншу роботу. Але натомість В. Міштель продовжував напівлегально працювати на тракторі. Дорожній лист йому не видавали — він отримував усні розпорядження. У визначені законодавством терміни розслідування цього нещасного випадку не закінчилося. Не останню роль тут, очевидно, відіграли висновки судовомедичної експертизи. Було засвідчено, що в крові загиблого виявлено етиловий алкоголь у концентрації 3 ,2 % о . Ця інформація ніби стерла особисту відповідальність членів комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку перед Законом. Повторно зібрати комісію, не без допомоги перших керівників теруправління Держнаглядохоронпраці, вдалося лише 1 грудня. Але акт за формою Н-1 підписали тільки двоє: голова комісії — представник державного наглядового органу В. Фіонов та голова Дніпропетровської районної профспілки працівників АПК Л. Черненко. Решта членів комісії відстоювала думку, що пов'язувати нещасний випадок з виробництвом підстав немає. Адже В. Міштель був у стані сильного сп'яніння, алкогольної інтоксикації. Більше того, з'явилася інформація, що потерпілий викрав трактор і самочинно поїхав на поле... Щ о правда, цю «версію» швидко спростував представник теруправління Держнаглядохоронпраці: якщо так, то чому не були замкнені дверцята кабіни, де був сторож і чи зверталися з цього приводу до прокуратури? Позицію інших членів комісії — заступника голови Дніпропетровської райдержадміністрації С. Овзенка, голови правління ВАТ «Чума‘Ніколаєва та голови профкому

ЙМНМЙ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

цього господарства В. Шляхтіної — підтримав начальник відділу профілактики нещасних випадків і профзахворювань на виробництві відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Дніпропетровську Ю. Андріанов. Він посилався на п. 12 Положення про порядок розслідування нещасних випадків (отруєння алкоголем), а також на ту обставину, що тракторист загинув на дні каналу — території, яка не належить ВАТ «Чумаки». Голова комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку В. Фіонов змушений був письмово звернутися до обласного бюро судмедекспертизи з проханням про видачу повторного висновку про причину смерті тракториста. Відповідь не забарилася. Заступник начальника бюро С. Савченко вже 5 грудня повідомив: «Смерть настала від здавлення грудей та черева, яке призвело до механічної асфіксії, а не від отруєння алкоголем». Цей документ став підставою для представника виконавчої дирекції Фонду Ю. Андріанова відкликати свою окрему думку, яку він у письмовій формі виклав 3 грудня. Але інші члени

комісії не стали заглиблюватися у зміст висновку бюро судово-медичної експертизи. Як і перейматися особистою відповідальністю за якнайшвидше всебічне, глибоке розслідування обставин і причин трагедії.

Хто кому винен? Так минуло ще майже 3 місяці. Кілька разів вимушено продовжувалися терміни розслідування. Увесь цей час сім'я 26-річного В. Міштеля — дружина (прибиральниця) та два сини-школярі — жила сподіванням на матеріальне відшкодування внаслідок загибелі чоловіка і батька. Я добре розумію керівників району і господарства. Позбавивши себе життя, завдавши матеріальних збитків акціонерному товариству майже на 6 тис. грн. (без витрат на поховання), В. Міштель своїм останнім вчинком, виявляється, заслуговує ще й на немалу (за сільськими вимірами) грошову виплату. Яким же чином тоді працювати у колективі, що сказати з цього приводу чесним і сумлінним працівникам? Але і керівники району (і не лише Дніпропетровського), і ВАТ «Чумаки», і неназваних господарств, і відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування мусять нарешті збагнути, що не можна змішувати поняття трудової дисципліни, дисципліни технологічної і вимог законодавства про охорону праці. Як у Чумаках розуміли відпові-

дальність перед ст. 13 Закону «Про охорону праці» (обов'язки роботодавця)? М'яко кажучи — недостатньо. Інакше ніколи б не допустилі

ВІДВЕРТО П Р О ВІДОМ Е боти людину, котра не мала документів на управління трактором, не пройшла медичного огляду, навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Не випустили б за подвір'я бригади технічну одиницю, що не пройшла перевірку в інспекції Держтехнагляду. Коли б у виробничих підрозділах відкритого акціонерного товариства здійснювався належний контроль за станом трудової дисципліни. Серед трьох сосен заблукав і представник відділення Фонду соціального страхування. Будемо відвертими: ВАТ «Чумаки» виконує свої зобов'язання перед Фондом соціального страхування. На фоні загальної суми відрахувань до нього виплати сім'ї за нещасний випадок з механізатором — дріб'язкові. Ні, я не закликаю працівників відділення Фонду закривати очі на принципові речі. Але боротися за кожну копійку треба не тоді, коли сталася біда, а набагато раніше. І коли б Ю. Андріанов силами свого відділу з профілактики нещасних випадків і профзахворювань раніше перевірив, як у господарстві виконуються комплексні заходи з охорони праці, рівень професійної підготовки персоналу, стан виробничої дисципліни (фактично — виконання вимог Закону «Про охорону праці»), ситуація однозначно була б іншою. Але навіть після нещасного випадку представник Фонду не став вникати у суть справ з охороною праці у цьому господарстві. Саме в такому руслі вів уже наприкінці лютого 2004 р. бесіду з членами комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку з В. Міштелем заступник начальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області А. Кожушко. І зумів-таки переконати решту членів комісії, що єдиним орієнтиром під час розслідування нещасного випадку може бути лише Закон, кропіткий аналіз об'єктивних факторів і недовіра до особистих емоцій. Треба сказати, що першим із присутніх того дня акт за формою Н-1 погодився підписати голова правління ВАТ «Чумаки» О. Ніколаєв. Цей крок аж ніяк не принизив його ні як людину, ні як керівника, ділові якості якого добре знають і цінують на Дніпропетровщині.

Вік живи — вік учись ВАТ «Чумаки», у п'яти відділках якого працюють 884 особи,— господарство, що належить до кращих в Україні. Але й у визнаних лідерів є проблеми. Передусім кадрові. М ова йде не лише про тракториста, якого ніким замінити. Тут посаду керівника служби охорони праці обіймала далека від розуміння завдань охоронялраці людина. Усього два

тва державною інспекцією з нагляду за охороною праці в АПК. І протягом цього часу у виробничих підрозділах охорона праці продовжувала перетворюватися на руїну. Троє оштрафованих посадових осіб, припис з 20 пунктів — легкий погляд державного інспектора на стан справ. І цей нещасний випадок, що забрав життя молодої людини, став наслідком спрощеного розуміння завдань охорони праці керівниками відділень і бригад. Чому? Та тому, що їхня робота завжди оцінювалася у першу чергу кількістю надоєного молока, виробленого м'яса, вирощеного хліба.

Згадаймо заголовки на сторінках засобів масової інформації: «Битва за хлібі», «Битва за урожай!», «Стрімка течія молочної річки!» і т. п. Якщо в господарстві є види на врожай, завжди підкреслять:«Агроном добре навчив механізаторів сіяти!» А чи належним чином готують їх з питань охорони праці перед виходом у поле? У ВАТ «Чумаки», його виробничих підрозділах не виявилося навіть найпростішого переліку літератури з охорони праці, аби керівники відділень і бригад (не кажучи про служби) могли орієнтуватися: а що ж вимагати від підлеглих? Відрізуючи від буханця апетитну скибку, навряд чи хто замислюється про те, що на Хлібі — сумна печать життя багатьох людей. У 2003 р. у сільгоспгосподарствах і на сільгосппідприємствах України загинуло 59 механізаторів. Більшість з них — з причин так званого організаційного характеру. З 9,4% у 2002 р. до 13,8% у 2003 р. зріс рівень смертельного травматизму в АПК через недоліки у навчанні. І ці невтішні статистичні дані вказують шлях, який об'єднаними зусиллями зобов'язані долати і керівники господарств, і посадові особи виконавчих органів влади, і працівники відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. І, на наш погляд, у цій роботі го-

ловна увага повинна зосереджуватися не стільки на технічному боці, як на пропаганді охорони праці, вивченні положень законодавчих актів про охорону праці і нормативних документів, прав працівників і їхньої відповідальності перед Законом. Випадок у ВАТ «Чумаки» яскраво засвідчив, що більшість членів комісії зі спеціального розслідування виявилася просто не готовою до цієї роботи через брак знань. Досить згадати запитання одного з них, поставлене під час роботи комісії: «Які наслідки для мене може мати поставлений в акті підпис?» Вчитися ж ніколи не пізно. Особливо тоді, коли твої знання визначають долю Людини!

Л. БЕЗУГЛИЙ, наш власкор

5/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СТЕПАН ПОПОВИЧ, власкор по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка. Тривалий час працював редактором, старшим редактором обласного радіо, був начальником пожежно-технічного центру Управління пожежної охорони Львівської області. У журналі з червня 1997р. Крім журналістики, займається краєзнавством. Є автором і співавтором 4-х монографій про історію пожежної охорони у Львівській області. Завершує написання ще двох книг на аналогічну тематику, якими увінчаються дослідження історії пожежної справи на західноукраїнських землях. Член Спілки журналістів.

Вранці, 24 лютого, по місту Калушу поповзли чутки, одна від іншої страшніша. А породжували їх розповіді працівників ЗАТ «Лукор». І справді, вночі під час виконання завдання на робочих м ісцях от руїлися т оксичним и парами т роє працівників — майстер зміни Б. Варварук, апаратник електролізу Б. Нечай та слюсар-ремонтник А. Тягур. Резонансу випадку додавала ще й та обставина, що з 1973 р., коли почалася експлуатація цеху, подібних випадків не траплялося. А тут раптом одночасно загинуло аж т роє осіб!

ЩО ПОТРЕ ПІДТОЕРДЖЕОО ЖОПОМ

о нещасних випадків, які раніше розподілювачів розсолів освітлювача від шламів, він дав розпорядження засталися на підприємстві, призволити у внутрішні трубопроводи сирого дили здебільшого порушення експлуатаційних режимів викорис-і зворотнього розсолів розчин соляної кислоти. І це при тому, що згідно з тання хлору — найбільш небезпечнотехнологічною картою така промивго компонента хімічних виробництв. ка повинна здійснюватися тільки воТут же лихо прийшло звідтіля, звідки й дою. Така операція промивки є довоне чекали. Режим обслуговування ослі-таки марудною справою, але безвітлювачів — великооб'ємних металепечною. вих конусоподібних резервуварів,— В кінці р об оч ого дня 23 лютого не відображався ні в технологічному 2004 р. (варто звернути увагу на цю регламенті, ні в інструкції з виконання дату, що стала отим спусковим крючцього виду робіт. Однак високий кваком зарядж еної рушниці) старший ліфікаційний рівень обслуговуючого м айстер відділення гідролізу цеху персоналу, їхній багаторічний досвід В. Стефанів, знаючи, чим заповнені не викликали в адміністрації підпривнутрішні трубопроводи, без оформємства навіть припущення, чим це молення наряду-допуску на проведення же обернутися. Відсутність належної газонебезпечних робіт у журналі уваги до виконання робіт, пов'яза«Завдання змінному персоналу» для них з підвищеною небезпекою для заступаючої о 19 год ЗО хв на роботу персоналу, р а н о чи пізно таки зміни «Г» вносить лаконічний запис: обернулася великим нещастям. Ця «211 резервний має бути готовий до закономірність, яку життя вже не роботи». раз підтверджувало, сповна п р о Виконувати вказівку старш ого явилася цього разу і в ЗАТ «Лукор» майстра було доручено саме членам у Калуші, що на Івано-Франківщині. бригади зміни, керівник якої раніше Свого роду заряджанням рушнипорушив технологічний процес заповці, котра у певний час може вистренення трубопроводів розчином солялити, стало порушення технологічного ної кислоти, тож начебто заздалегідь процесу, допущ ене ще 20 лю того готувався до виконання таких робіт. 2004 р. майстром зміни «Г» Б. ВарваОднак про таке самоуправство майруком. Аби полегшити промивку труб

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

стер Б. Варварук безпосередніх виконавців робіт не повідомив. О то ж на передзмінній п'ятихвилинці, не маючи знову ж таки нарядудопуску на проведення газонебезпечних робіт, майстер доручив підготувати освітлювач до роботи старшому апаратнику Б. Нечаю, слю сарю-ремонтнику А. Тягуру та черговому слюсарю В. Тимчишину. Для цього вони спустилися металевими східцями на дно ємкості освітлювача на глибину до 6 м. В. Тимчишин впорався із завданням близько 22 год. Інші робітники продовжували працювати. Покинувши металеву ємкість, В. Тимчишин доповів про ситуацію Б. Варваруку. Через деякий час майстер піднявся на майданчик обслуговування освітлювача й заглянув у його середину. Побачивши нерухомі тіла членів бригади, знову ж таки порушуючи правила безпеки, спустився всередину металевої ємкості допомогти потерпілим. Та його також спіткало аналогічне нещастя... Всі наступні дії колег з надання першої допомоги були безуспішними. Випари соляної кислоти (хлористий водень) стали причиною гострого отруєння і смерті трьох працюючих. Внаслідок ігнорування власною без-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

пекою загинули досвідчені працівники, осиротіли їхні сім'ї. У ході розслідування групового нещасного випадку було виявлено ланцюг взаємопов'язаних між собою грубих, елементарних порушень, які допустили посадові особи і спеціалісти цеху. Адже газонебезпечні роботи виконувалися в нічний час, що було заборо нено, їм не передувала розробка заходів, які б забезпечили безпеку працюючих, без оформлення наряду-допуску. Крім того, виконавці робіт проігнорували застосування індивідуальних засобів захисту. Слід додати й те, що за результатами судово-токсикологічного дослідження у крові двох потерпілих, у т. ч. майстра, був виявлений... етиловий спирт у кількості, що відповідала середньому і легкому ступеню алкогольного сп'яніння (все-таки 23 лю того — День захисника Вітчизни!) Перелічені першопричини нещасного випадку стали своєрідним доповненням до відсутності детального опису порядку чищення і промивання освітлю' вача розсолів, порушенням технологічного процесу, коли замість води був застосований розчин соляної кислоти, врешті, відсутності контролю з боку керівників виробництва за виконанням вкрай небезпечних робіт. Виникає в такому разі закономірне запитання: для чого і для кого розроблені і затверджені генеральним директором ЗАТ «Лукор» інструкції з охорони праці, спрямовані на створення на підприємстві безпечних умов праці? Невже тільки для опублікування у добротно виданому у 2003 р. «Збірнику загальних інструкцій з охорони праці»? П ро яку дієвість системи управління о хо р о н о ю праці у ЗАТ «Лукор» можна вести мову, якщо ЇЇ виконавці, принаймні на рівні керівників змін і відділень, діють, як їм заманеться. А коли трапляється лихо, тоді розводять руками, мовляв, «збіг обставин». Вже не один рік службу, а тепер управління з питань охорони праці та екологічної безпеки у ЗАТ «Лукор» очолює Р. Венгльовський. Завдяки його наполегливості в даний час для працівників служби охорони праці створені чудові умови. Кабінети та навчальний клас оснащені всім необхідним для навчання і пропаганди з питань охорони праці. Доволі великий актовий зал забезпечений аудіо- та телевізійною технікою. Справжнісінь-

ЯК ЦЕ БУЛО кий штаб з організації та проведення заходів з охорони праці! Це також відзначили члени комісії з російського співзасновника «Лукору» ЗАТ «ЛукойлНафтохім», котра на початку лютого цього року перевіряла стан промислової безпеки у товаристві. Зараз роботодавець приділяє увагу здебільшого приведенню до належного стану виробничих споруд, котрі в процесі багаторічної експлуатації вже стали аварійними. Таким, приміром, як цех з виробництва каустичної соди. О сь чому лише в минулому році на облаштування покрівлі корпусу та на інші значні за обсягом роботи витрачено близько 3 млн. грн. Але ж не годиться за цими набутками приховувати певну зневагу до стану роботи з охорони праці, до питань, пов'язаних із побутом та виробничою санітарією безпосередньо в цехах. Наприклад, вкрай гнітюче враження справляє приміщення для сушіння одягу та взуття. Невідомо, коли будуть приведені до належного санітар но го стану чоловічий гардероб, душова, туалети. Лише байдужістю адм іністрації можна пояснити те, що у коридорах адміністративного корпусу ліноліумне покриття підлоги майже знищене, що також становить небезпеку для працюючих. Складається враження, що такий стан на підприємстві уже став звичним як для керівників цеху, так і робітників. П ро це красном овно свідчать і порожні графи дошки показників з питань охорони праці у 2004 р. До того ж заступник начальника цеху з виробництва хлору і каустику І. Підсадюк взагалі вважає її зовсім непотрібною. Висловлена в категоричній формі така позиція одного з керівників цеху стосується, вочевидь, й питань безпеки, ставлення до побутових і санітарних умов працюючих. Тому досить сумнівно, що трагічний випадок — чиста випадковість, хоча так вважає Р. Венгльовський. У то-

му, що сталася трагедія, яка спіткала колектив та сім 'ї потерпілих, винна також і очолювана ним служба. Бо хто, як не працівники служби, по винні контролювати неухильне виконання вимог інструкцій з охорони праці. П ро який порядок можна го ворити, якщо роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватися без оформлення наряду-допускуІ Важко зрозуміти і те, чому до переліку р о б іт підвищеної небезпеки не внесені ті, що виконуються у закритих ємкостях, не розроблено детальну технологію їх безпечного виконання. А чи не входить перевірка вико-

нання таких робіт в обов'язки служби охорони праці під час регулярних обстежень виробництва з видачею приписів? Ці та ряд інших запитань можна було б віднести до риторичних. Але нехтування вимог безпеки праці надто дорого обходиться, щоб на нього не реагувати! А хіба зневага до потреб працюючих, що проявляється здебільшого на нижчих щаблях адміністративної ієрархії, не є передумовою безпринципного ставлення до порушень виробничої та трудової дисципліни? С аме з таких ось начебто дріб'язкових упущень, за які винуватці не несуть покарання (хіба що після смертельних випадків, що трапилися, як це було і в даній ситуації), й формується безвідповідальне ставлення до охорони праці. Нерідко вона ще й досі розглядається як така, що тільки заважає фінансовому благополуччю підприємств, є перешкодою під час виконання виробничих завдань. Та усвідомити таку позицію не бажають згорьовані рідні потерпілих... Звичайно, комісія з'ясувала, хто винен у скоєнні трагедії, запропонувала адміністрації ЗАТ «Лукор» притягнути їх до відповідальності. Адже не забезпечив безпечне виконання підготовчих і самих газонебезпечних робіт покійний майстер зміни Б. Варварук. С тарш ий майстер відділення електролізу В. Стефанів не організував і не проконтролював виконання роботи підвищеної небезпеки, що повинна здійснюватися за нарядом-допуском. За допущені порушення були суворо покарані також начальник цеху з виробництва соди діафрагмовим методом І. Василик, заступник начальника цього цеху з технології Я. Смоляк, заступник начальника цеху з виробництва А. Дарійчук, заступник начальника цеху з виробництва хлору і каустику з технічних питань І. Підсадюк, головний технолог виробництва цього ж цеху Б. Крикливий та начальник цеху Є. Мазур. Життя дало хімікам Калуша ще один урок. Та чи зробили з нього належні висновки наділені повноваженнями особи, щоб у майбутньому аналогічне не повторилося? Бо дотеперішні прогалини обернулися трагедією, наслідки якої вбивчі.

с. ПО ПО ВИЧ,

наш власкор

На знімку:

у цій ємкості знайшли свою смерть майстер і два робітники. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЧИ БУДЕ Ц Ь О М У КРАЙ?

ХТО ЗУПИНИТЬ ? Про нещасний випадок зі смертельним наслідком, який стався в січні 2004 р. зі сторожем ВАТ «Миколаївське АТП-15138», що в Одеській області, теруправлінню Держнаглядохоронпраці по Одеській області стало відомо лише через два тижні.

ими на півдні холодні. Тріскучі морози тут велика рідкість, проте не рідкість холодні морські вітри, які пронизують до кісток. У таку погоду на роботі краще за все сидіти в теплому приміщенні. Сторожі ВАТ «Миколаївське АТП15138» про опалення свого приміщення звикли дбати самі. В сторожці є піч, проте у холодну пору року вона зазвичай не працює: нічим топити. Голова правління ВАТ В. Ясинський перед настанням холодів не потурбувався про те, щоб людям доставили вугілля чи дрова для опалення приміщення. Тому для підтримання в приміщенні хоча б якоїсь плюсової температури працівники використовували електричний прилад з відкритим нагрівальним елементом потужністю 1 кВт, який приніс один із сторожів — В. Кондратьєв. П ро те, що це небезпечно, ніхто й не думав. Для сторожів не було організовано навчання та перевірку знань з питань охорони праці, їх не ознайомили з Інструкцією з охорони праці для сторожа. Керівник підприємства сам не виконував і не вимагав від підлеглих виконання правил безпеки. Усе це і багато інших порушень законодавства про о хорону праці і призвели до трагедії. 9 січня 2004 р. сторож В. Кондратьев вийшов на зміну вранці. Чергувати йому треба було цілу добу. Вдень, перебуваючи у сторожці, читав, іноді підігріваючи себе спиртним, а близько 16 год увімкнув у мережу вже згаданий електронагрівальний прилад. У приміщенні сторож був один, тому можна тільки припустити, що досхочу випивши спиртного, він впав на електронагрівальний прилад і отримав

З О

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

тяжкі опіки тіла. Прилад він вимкнув сам, але рухатися вже не міг і лежав на місці події до ранку наступного дня, поки його не знайшов водій автобуса, який зайшов у приміщення за дорожнім листом. «Швидка допомога» доставила потерпілого до Миколаївської центральної районної лікарні, а після надання першої медичної допомоги — до Одеської міської клінічної лікарні. Опіки були тяжкими, лікування результатів не дало, і 29 січня В. Кондратьєв помер.

Увесь т о й час, п о к и потерпілий перебував у лікарні, голова правління ВАТ «М иколаївське АТП15138» В. Ясинський його с ім 'ї н ічим не допомагав. Теруправлінню Держнаглядохоронпраці по Одеській обл асті він повідомив про смерть В. Кондратьєва тільки через два тижні. З'ясувалося, що розслідування нещ асного випадку на виробництві в установленому порядку не проводилося, його не було взято на облік. У наявності — приховування нещ асного випадку. Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, провівши оперативну перевірку стану охорони праці в акціонерном у товаристві, виявила ряд грубих порушень Закону «Про охорону праці». Керівник підприємства прийняв сторожа на роботу і допустив до охорони об'єкта без проведення навчання, перевірки знань з питань охорони праці. Але про яке навчання може йти мова, якщо на цьому підприємстві не розроблено інструкцію з охорони праці для сторожів, не провадяться первинний і повторний інструктажі, не заведено журнал прий-

мання та здачі змін на об'єкті сторожової охорони. Відсутній затверджений графік чергуваннь працівників сторож ової охорони, немає марш рутів обходів території, яка охороняється, і документів на ввезення і вивезення матеріальних цінностей з території підприємства. Сторожів не забезпечено спецодягом, електричними ліхтарями, засобами сигналізації та медичною аптечкою, немає засобів пожежогасіння. Схоже, люди залишені виживати як на безлюдному острові. Характерно, що на цьому підприємстві і до працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою, ставляться так само. У ВАТ «Миколаївське А Т П -15138» не функціонує система управління охор он ою праці, немає системного підходу до вирішення проблем безпеки. Самі керівники, та й усі посадові особи, не пройшли у встановленому порядку навчання та перевірку знань з питань охорони праці. На підприємстві не розроблені положення про навчання з питань охорони праці, план-графік проведення навчання та перевірки знань, не видано наказ про створення постійно діючої комісії з перевірки знань працівників з питань охорони праці, не складено переліку посадових осіб, які зобов'язані проходити перевірку знань з охорони праці. Не визначено переліку професій працюючих з числа неелектротехнічного персоналу, які повинні мати групу І з електробезпеки. Нікого не хвилює, що людина на робочому місці вживає алкогольні напої. У потерпілого в крові було виявлено 2,39%о етилового спирту, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння. І людина в такому стані охороняла підприємство, а її роботу ніхто з представників адміністрації підприємства не контролював!

Як працює у ВАТ служба о хоро ни праці? Та ніяк. Н а підприємстві не р о зроб л ен о положення про службу охорони праці, взагалі немає спеціаліста з охорони праці. Зрозуміло тепер, чому на підприємстві не проводяться перевірки підрозділів і не видаються приписи, не розробляються перспективні та поточні плани заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці, а також інструкції з охорони праці для всіх видів р о б іт і

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

професій, немає куточка з охорони праці. Хто ж буде займатися цими питаннями? Як іронічно-сумно висловився один з членів комісії, це підприємство можна демонструвати як зразок... порушень вимог законодавства про охорону праці. Комісія зі спецрозслідування зробила висновок, що голова правління ВАТ «Миколаївське А Т П -15138» В. Ясинський не займався і не займається забезпеченням здорових і безпечних умов праці працюючих. Перевіривши знання інструкцій та інших нормативних актів з охорони праці у кількох працівників підприємства, члени комісії визнали їх незадовільними. Тому було вирішено провести навчання і позапланову перевірку знань з питань охорони праці відповідальних працівників підприємства, і в першу чергу — голови правління ВАТ у Держнаглядохоронпраці. Керівництву підприємства запропоновано організувати і провести стажування, інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці всіх сторожів підприємства. Тобто все відповідає народній мудрості: поки грім не вдарить... До адміністративної відповідальності притягнено голову правління ВАТ « М и к о л а їв с ь к е А Т П -1 5 1 3 8 » В. Ясинського. М атеріали спецрозслідування направлено до прокуратури Миколаївського району, а також до М иколаївської райдержадміністрації Одеської області. Нещасний випадок, у результаті якого загинув сторож В. Кондратьєв, визнаний пов'язаним з виробництвом, він підлягає обліку у ВАТ «Миколаївське АТП -15138» із складанням акта за формою Н -1. Підприємство зазнає великих збитків. А чи не дешевше було б власникові підприємства налагодити функціонування системи управління охороною праці, тим самим убезпечивши себе від непередбачуваних подій і пов'язаних з ними матеріальних втрат? Тоді б не довелося сплачувати штрафи, та й приховувати нещасний випадок не було б потреби: його просто не було б.

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ!

У квітні 2004 р. органами Держнаглядохоронпраці за допущені порушення законодавчих та інш их нормативних актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 542 керівники підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: СУПРУН В. Я. — директор Керчинської філії АП «Кримтеплокомуненерго», м. Керч, Автономна Республіка Крим; ГЛОБЕНКО В. К. — директор підприємства «Крим— Марина— Сервіс», м. Севастополь; НЕГОДА В. П. — директор виробничокомерційної фірми «Київська Русь», м. Вінниця; ОНУР КАЙГУСУЗ — директор спільного українсько-турецького підприємства «Торговий дім «Ел-тур», м. Вінниця; СОЛОЩЕНКО А. М. — виконавчий директор ВАТ «Донецький хліоокомбінат», м. Донецьк; КАЛІБЕРДА О. В. — головний лікар міської лікарні № 3, м. Краматорськ Донецької області; ПРИХОДЬКО М. Г. — голова правління ВАТ «Стема», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ХАЛЯВКА В. І. — начальник локомотивного депо, м. П'ятихатки Дніпропетровської області; БОНКОВСЬКИЙ В. Л. — директор СТОВ «Україна», Бердичівський район Житомирської області; КОНОЧУк А. А. — директор ПП «Оранта», Новоград-Волинський район Житомирської області; КОССЕЙ М. Д. — голова правління ВАТ «Закарпатавтотранс», м. Ужгород; ПАНЧЄВ І. С. — директор ТОВ «Будівельник», Акимівський район Запорізької області; ЄРЬОМЕНКО М. П. — генеральний директор ВАТ «Запоріжбуддеталь», м. Запоріжжя; ЛУТЧИН Я. В. — директор КП «Водгосп», смт Рожнятів Івано-Франківської області; ШАРАН І. П. — голова правління ВАТ «Прикарпатмолоко», м. Івано-Франківськ; ШПІГЕЛЬ Г. Д. — генеральний директор ЗАТ «Фірма «Фундамент», м. Київ; КАРАЄВ Ю. Р. — голова правління ТОВ «Княжа Авіла», Броварський район Київської області; БУЗИКА Л. В. — директор аварійно-диспетчерської служби^АДС-080, м. Кіровоград; ДАНИЛської іректор. ___ ___ гілля», . . . . іуту1 _ ВО «Східдонбасгеологія», м. Луганськ; ГУЛЬКОМ. С. — голова правління ВАТ ІАТ «Зо «Золо__ області; ЮіИМУХІ. В. — голова правчівський м'ясокомбінат», м. Золочів Львівської гс ління ВАТ «Меблевий комбінат «Стрий», м. Стрий Львівської області; ЗАЙКО М. В. — директор СТОВ «Косточевське», БаШтанський район Миколаївської області; КАРИТЯНЖ. А. — директор ТОВ «Зоряне», м. Миколаїв; БУДИГАЙ П. М. — голова ПСП «Колос», Котовський район Одеської області; ПОЛЯКОВ А. А. — директор ТОВ «Будцеталь», м. Одеса; СВІСТЙЛЬНИКГ. Г. — директор ВАТ «Легмаш», м. Полтава; ДІДЕНКОА. А. — директор комунального підприємства «Житловий Фонд», смт Решетилівка Полтавської області; КРАСЮК В. Ф. — директор ПСП «Колос», Млинівський район Рівненської області; ПОЛЮХОВИЧ М. І. — начальник ЖКП «Паркове», м. Рівне; ОЛІФІРЕНКО І. П. — голова правління ВАТ «ПМК-34», м. Суми; КРИВОЗУБ І. В. — директор ТОВ «ІВК-агропродукт», м. Суми; ОЛІЙНИК Я. Л. — голова ФГ «Нагір'я», Зборівський район Тернопільської області; ЦІХП. С. — директор ТОВ «Інтер», Збаразький район Тернопільської області; ДОВЖЕНКО C. Ö. — директор ЗАТ «Орельський елеватор», Лозівський район Харківської області; ТАМАРЯН М. Г. — голова правління ВАТ «Агроліга», Дворічанський район Харківської області; АНТОНЕНКО М. І. — директор ТОВ «Лан», Зачепилівський район Харківської області; БОНДАР М. П. — директор міських електричних мереж, м. Херсон; БУРЛАЧЕНК0 В. В. — директор ПП «Херсонцемент», м. Херсон; ГУМЕННИЙ В. В. — голова правління ВАТ «Сатанівський консервний завод», смт Сатанів Хмельницької області; АТАМАНСЬКИЙ В. Л. — директор філії ТОВ «Штенське-Індастріз», м. Хмельницький; КОЖИН О. В. — директор нафтобази, Катеринопільський район Черкаської області; НЕДАШКІВСЬКИЙ Ю. В. — голова правління ВАТ «Моноліт», м. Звенигородка Черкаської області; ГЕЙНІШ C. І. — директор об'єднання громадського харчування Глибоцького ССТ Чернівецької області; СЕРДЮКА. М. — генеральний директор ТОВ «Слабинське», Чернігівський район Чернігівської області; СЕНЬКО М. С. — директор ТОВ «Поллі— Льон», смт Семенівка Чернігівської області.

ДО ВІДОМА ЧИТАЧІВ! У статті «Край останньої межі» ( № 3, 2004 р., с. 32) в інформації про нещасний випадок на шахті імені 50 років СРСР ДХК «Краснодонвугілля» допущено помилку. Слід чиІ. Б У Л Г А К О В , заступник началь- тати: «26.02 на шахті імені 50 років СРСР ДХК «Краснодонвугілля» (Луганська область) ника Одеської міжгалузевої державної працівниками ДВГРС було знайдено тіла трьох робітників шахти, які самовільно проникли в ізольовану гірничу виробку і загинули». інспекції з охорони праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4 3 1

■

Редакції ж урналу «о х о р о н а

п р а ц і

я А

Ш я

Ш Ш ^Ш

,| |

ділу, літератур ні р е д а кт о р и Н. Д а н іл я к , О. Покуса, Г. Ко сяк, літредакт о р -п е р е кл а дач Н. Йсожикова, коректори Г. Коровніченко і Т. Герасименко — п р о фесіонали з ве ликим стажем роботи. Разом із завідувачкою відділу Л. ГавКомп'ю терна дільниця. Зліва направо: у першому ряду — І. Пилипенко, Л. Совочка; рилюк, яка прой у другому ряду — Г. Борецька, Є. Яковенко, О. Батура. шла редакційну школу у видав ництві «Українська Енциклопедія», вони добиваються пот рібного літературно-художнього звучання, редакційно-тех Вони роблять ж у р н а л нічної підготовки матеріалів, які готуються до друку. Оператори комп'ютерного набору Л. Савочка та І. Пи сі творчі працівники журналу (керівники відділів, ко липенко входять до складу комп'ютерної дільниці, але пра респонденти, редактори, коректори) з вищою осві цюють у тісному контакті з редакторами та коректорами. тою. Це — інженери, які мають досвід роботи з охоро ни праці, а також журналісти та філологи з досвідом роЧіткість набору та професійне оформлення гранок, вне сення у тексти різних правок, вільне володіння українською боти у видавництвах і редакціях. та російською мовами дає їм можливість оперативно і гра Власні кореспонденти представлені на сторінках цього мотно готувати до верстки потрібні матеріали. журналу. За 5— 10 років роботи вони стали чудово орієн Завершальну роботу з під туватися в проблемах безпеки готовки ж урнал у до друку — праці. А інженер В. Сопільняк, верстку текстової частини ви який працю вав спеціалістом з коную ть о п е р а т о р и к о м п 'ю охорони праці, практично опану терної верстки Г. Борецька та вав журналістську професію. О. Батура, які Відділ науково-технічного ре віту і д о с ко н а л о освоїли дагування та зв'язку з громад ком п'ю терну техніку. Вільне во ськістю, яким керує А. Осіянов, лодіння комп'ю тером, художній котрий очолював відділ охорони смак дають їм можливість п р о праці в Мінліспромі УРСР, вміло фесійно розміщувати матеріал, оцінює тематичну придатність, знаходити варіанти оформлен технічну і практичну цінність нау ня статей, заголовків залежно кових, виробничих, авторських від їх змісту, добирати і о б р о б статей та інформацій. Досвідчені ляти десятки ілюстрацій. Н ай спеціалісти з питань охорони відповідальніш і роб оти з ху Редакційний відділ (зліва направо): Н. Иожикова, Г. Косяк, праці Ю . Пихтін та І. Зеленський Н. Даніляк, О. Покуса, Г. Коровніченко, Т. Герасименко. дожнього оформлення ж урн а за погодженням з авторами «від У центрі завідувачка відділу Л. Гаврилюк. лу (перш ої та другої стор ін ок сіюють» зайві подробиці, знахо обкладинки, рекламних інф ор дять потрібні формулювання в те матичних текстах, розшифровують хитромудрі абревіам ацій відповідно до вимог зам овн и ка тощ о) вміло, зі смаком виконує чудовий спеціаліст з комп'ю терів Є. Якорури. Взагалі, надають авторському матеріалу вигляду, венко. Працюю чи інженером-електроніком, він підтри який є зручним для розуміння нашими читачами, спеціаліс мує в робочом у стані численну ком п'ю терну та р озм но тами підприємств та установ. Ю . Зубенко проф есійно жувальну техніку редакції, піклується про її сучасне п р о справляється з купою листів читачів, організовуючи в ж ур грамне забезпечення. налі відповіді спеціалістів міністерств і відомств з питань охорони праці. Будь-яка публі кація в журналі по винна бути зруч ною для сприйнят тя, стилістично вит рим аною , бездо ганною з точки зору літературно го викладу, гр а мотності, з ураху ванням особли востей української та російської мов. С п ів р о б іт н и ц і редакційного відЖурнал «Охорона праці» — ви дання специфічне, бо пропонує увазі читачів всі напрями діяльності в сфері безпеки та умов праці в усіх галузях економіки. Це управління охороною праці, навчання, проб леми організації та роботи служб охорони праці на підприємствах, профілактика виробничого трав матизму, питання медицини праці, захисту соціальних прав працівни ків, потерпілих на виробництві. Тому працівники редакції по С. ЄРШОВ, винні розбиратися в питаннях охо заступник головного рони праці, володіти спеціальною і редактора журналу «О хорона праці» технічною термінологією, і звичайно ж, українською та російською мовами, мати досвід редакцій ної та видавничої роботи. Колектив редакції журналу має такі професійні якості.

Відділ науково-технічного редагування та зв'язку з громадськістю (зліва направо): І. Зеленський, Ю. Пихтін, Ю. Зубенко, А. Осіянов (завідувач відділу).

Виробничо-поліграфічна дільниця. Зліва направо: у першому ряду — І. Бурдейна, О. Луцька, В. Капашова, Г. Гуменюк, А. Турчанова; у другому ряду — В. Пастухов, В. Білько, С. Кошик, Ю. Харченко (начальник дільниці), Д. Савицький, Є. Проценко.

вана на задоволення інтересів під приємств, які бажають придбати но ві технології, устаткування, прила ди, засоби індивідуального захисту, літературу, знаки безпеки, пов'яза ні з охороною праці, пожежною та промисловою безпекою.

В ласкори за вж д и на посту

Ф ін а н с о в о -г о с п о д а р с ь к а діяльність у н а д ій н и х р у к а х

Н;

аявність у ДП «Редакція журна ; лу «О хорона праці», крім ре Працівники бухгалтерії. Зліва направо: дакції, поліграфічного вироб у першому ряду — головний бухгалтер ництва, відділу, який реалізує дру А. Матушинська, Є. Яценко, заступник головного бухгалтера О. Яковенко; у другому ряду — ковану продукцію та організовує Н. Безкоровайна, І. Кузнецов, Д. Бойко, О. Шута. рекламну інформацію, а також гос подарського відділу, потребує особ К о ж н о м у підприємству — ливо уважного та чіткого ведення п о сіб н и ки з о х о р о н и п р аці бухгалтерського обліку і фінансовобанківських операцій. Із цим склад иробничо-поліграфічну дільницю ним завданням успішно справляється очолює Ю. Харченко. Злагодже досвідчений колектив бухгалтерії. Гоний колектив дос відчених спеціалістів нараховує 14 осіб, що дає змогу працювати на друкарських маши нах у дві зміни. Д рукар ня виконує складні за мовлення, виготовляю чи офсетним способом б а га то ко л ірн і книги, брош ури, плакати, буклети тощо. О снов ну увагу приділяють ви данням з охорони пра ці, які користуються по пулярністю на підпри ємствах України. Відділ маркетингу і І осподарський відділ. Зліва направо: у першому ряду — В. Бакуменко, С. Турчанова, Н. Гришко, В. Шутий; реклами (завідувачка у другому ряду — М . Битко, О. Попко, Д. Бойко, Ж. Тановицька) реалі С. Дурнєв (начальник відділу), М . Шутий, Ю . Кошуба. зує наші журнали пе редплатним агентствам та кур'єрсь ловний бухгалтер А. Матушинська та ким службам, книж кову продукцію, її заступник О . Яковенко впевнено і плакати з охорони праці та пожежної проф есійно ведуть бухгалтерський безпеки, які випускає редакція. облік і фінансово-економічне плану Рекламна інформація, яку розмі вання відповідно до чинного законо давства. щують у журналі, тематично спрямоУ господарському від ділі (начальник С. Дурнєв) працю ю ть спеціалісти і працівники всіх необхід них професій. Завдяки їх нім щоденним зусиллям підтримується в робочому стані електропостачання, опалення, забезпечується своєчасний ремонт служ бових та виробничих при міщень, автотранспорту, створюються комф ортні умови на робочих місцях співробітників редакції.

Відділ маркетингу і реклами. Зліва направо: у першому ряду — Т. Ашуркова, Ж. Тановицька (завідувачка відділу); у другому ряду — М . Матвіюк, Т. Карсим, Л. Дейнеко.

Власкор С. Попович (третій ліворуч) у складі делегації працівників Держнаглядохоронпраці в О круж ній інспекції праці (м. Жешув, Польща).

Власкор В. Сопільняк (у центрі) у ВАТ «Агро-Рось» на Тернопільщині. Ліворуч — генеральний директор І. Танчишен, праворуч — начальник теруправління Держнаглядохоронпраці М . Лаба.

Власкор В. Захаров бере інтерв'ю у Голови Ф едерації профспілок транспортників України В. Ткачова.

Власкор Л. Безуглий бере участь в обговоренні результатів комплексної перевірки у заступника начальника теруправління Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області А. Кожуш ка.

редакції журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ»

і ш

ї ї

Засідання редакційної ради (справа

Ж урнал н а го р о д ж е н о У к р а їн с ь к о ю П равославною Ц ерквою орденом П р е п о д о б н о го Н естора Л іт о п и с ц я

наліво): М. Яковенко, С. Єршов, Л. Гаврилюк, А. Осіянов, К. Теличко, Ю. Харченко.

і і

- 5

А. Осіянов і Ю. ГІихтін (ліворуч) обговорюють чергову статтю.

Є. Яковенко працює над оформленням журналу.

Начальник виробничо-поліграфічної дільниці Ю. Харченко перевіряс роботу учнів профтехучилища С. Кош ика (ліворуч) і В. Пастухова.

очєена

і. \/п Л г т/1л Аи: т т а Робітниці палітурного цеху А. Турчанова (ліворуч) і Н. Гуменюк.

ФІ.иі’ЛНІЯ ІП*<Кі>| ( ІІІНИХ ( ІІІ.ІОК

«жар.

опе

100

иіТ-

Ф отокореспондент редакції В. Овчарук. М айстри на всі р уки — слюсар-сантехнік Ю. Кошуба (ліворуч) і слюсар-електрик О. Попко.

. .

—

« !

> (

> Ю. Кузуб, оператор комп'ютерної верстки, за роботою.

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

Старший інспектор з кадрів Є. Баглаева (ліворуч) і секретар-діловод В. Конотовська.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ Минуло більше двох років з того часу, як стався нещасний випадок. І тільки зараз нарешті поставлено всі крапки над «і».

КАТЕРИНА ЦВІГУН, власкор по Одеській, Херсон ській та Миколаївській областях. Закінчила Одеський державний університет ім. і. і. Мечнікова. Працювала в Одесі кореспондентом газет «Комсомольська іскра», «Черноморский маяк», редактором газети «Одеський взуттьовик», інспектором відділу охорони праці Чорно морського теруправління Держнаглядохоронпраці. У журналі з вересня 1995 р. Оперативна в роботі, тісно співпрацює з теруправліннями і прес-службами Держ наглядохоронпраці в південних областях, досконало знає проблеми охорони праці на підприємствах, особ ливо в морських портах. Любить грати на акордеоні, співати, вишивати та в'язати. Член Спілки журналістів.

орський торговельний порт Ю жний, що неподалік від О де си, спеціалізується на пере робці навалювальних і наливних ван тажів, металу, вугілля тощо. У складі порту — два вантажних р айони, портовий флот, автобаза, ремонт но-м еханічні та плавм айстерні, служба капітана порту, яка здійснює державний нагляд за безпекою м о реплавства на підходах до порту Ю жний і в межах його акваторії. В її підпорядкуванні — лоцманська служба, яка надає лоцманські послу ги щодо проведення суден по підхід ному каналу, акваторії порту, пос тановки суден до причалу та виве дення їх з порту. Лоцманські катери «Морський-2» та «Нептун» доставля ють лоцманів в усі точки внутрішньо го і зовніш нього рейду.

ську рубку. Привітавшись з капітаном, він зробив кілька кроків і раптом упав поруч з пультом керування судном. Капітан по радіозв'язку повідомив про те, що сталося, на берег і заж а дав термінову медичну допомогу. Тим часом члени екіпажу надавали потер пілому першу допомогу, навіть незва жаючи на те, що перестав відчуватися пульс. Лікарі, піднявшись на борт суд на, констатували смерть В. Гоменюка. На підставі висновку Комінтернів ського відділення Одеського обласно го б ю р о судмедекспертизи, смерть

ріодичного медогляду. Капітан порту Г. Кокш аров не забезпечив проход ження лоцманами медогляду, чим по рушив уже згаданий наказ начальни ка порту, а також Правила визначен ня придатності за станом здоров'я осіб для роботи на суднах, затвер джені н аказо м М О З У країни від 19.11.96 р. № 347. М. Словеснова і Г. Кокш арова було зап ро пон о ван о притягнути до адміністративної відпо відальності. На підставі п. 10 Положення про порядок розслідування та ведення об-

Газовоз «Henning Maersk» прибув у порт під навантаження аміаком. С а ме на цьому судні і сталася трагедія. Згідно з графіком, затвердженим на чальником лоцманської служби порту Ю жний М. Словесновим, старший лоцман В. Гоменюк разом з лоцманом В. Кандибою 21.12.2001 р. заступили на чергування о 8 год ранку. У цей день В. Гоменюк забезпечив лоцман ське проведення, швартування та відшвартування чотирьох суден. О 2 год ночі, уже 22 грудня, В. Гоменю к та В. Кандиба одержали команду від стар шого диспетчера порту В. Цюрупи на надання лоцманських послуг ще двом суднам. Лоцманський катер «М орський-2», доставивши В. Кандибу на судно «Hai Gas», вирушив на зовніш ній рейд до судна «Henning Maersk» з лоцманом В. Гоменюком на борту. Після відшвартування катера лоцман по комбінованому т р е ш піднявся на палубу судна і прсйИїбв у штурман-

В. Гоменюка настала внаслідок гост рої серцево-судинної недостатності і перебувала в прямому причинному зв'язку із захворюванням коронарним атеросклерозом. Члени комісії із спеціального роз слідування нещ асного випадку зі смертельним наслідком, головою якої був головний державний інспектор Ч о рном орсько-А зовської м іж ре гіо нальної держ авної інспекції о х о р о ни праці на морському- тр^ п с п р ш і П. Кривда, виявили в порту Южний ряд* порушень законодавства про охоро ну праці і назвали конкретних вину ватців цих порушень, які сприяли не щасному випадку. Начальник лоцман ської служби М. Словеснов порушив вимоги посадової інструкції, введеної в дію розпорядженням начальника порту від 09.0 4.^)0 1 р. № 57, і наказ начальника порту від 1 ^ .0 ^ Ю # 1 р. № 4 6 3 ,^ п у с т ^ ш и до виконання ро-. біт_оєіб, які не пройшли_аюр|цнего пе-

ліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві нещасний випадок підлягає обліку у морському торговельному порту Ю ж ний із складанням акта за формою Н -1. О днак думки членів комісії розій шлися. За складання акта був тільки голова комісії П. Кривда. Інші члени комісії — головний спеціаліст район ного відділення Ф о н д у соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Ю жному В. Козичев, заступник начальника з охорони пра ці порту Ю жний В. Болдирєв, началь ник відділу охорони праці та пожежної безпеки Укрморрічфлоту В. Орєхов, голова профкому порту Ю . Липський, головний технічний інспектор праці Центральної ради профспілки праців ників морського транспорту України В. Гоков — висловили окрему думку. Усі вони стверджували, що цей не щасний випадок не пов'язаний з ви робництвом і його можна розглядати

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

як випадок природної смерті. Сам по терпілий В. Гоменюк, на їхню думку, порушив вимоги Правил визначення придатності за станом здоров'я осіб для роботи на суднах: не проходив у встановленому порядку і в установле ні терміни медичного огляду, прихову вав відомості про стан свого здоров'я. Тим більше, що в даному випадку не було зафіксовано впливу на потерпі лого небезпечних і шкідливих вироб ничих факторів під час роботи, внаслі док яких стан здоров'я лоцмана погір шився. У листі-відповіді Українського науково-дослідного інституту м о р ської медицини, підписаному директо ром Інституту академіком А М Н А. Лобенком, зазначалося, що за такого захворювання серця, яке було у В. Го м еню ка, смертельний наслідок міг статися у будь-який час і у будь-якому місці і швидше за все без певного зв'язку з впливом факторів зовнішньо го середовища. Про це ж повідомили і з бю ро судово-медичної експертизи. В. Гоменюк працював лоцманом у порту Южний понад 6 років. Своєчас но проходив навчання і перевірку знань, інструктажі з охорони праці. У 1999 р. навчався на курсах перепідго товки за програмою державного мор ського лоцмана при Інституті післядипломної освіти працівників морського транспорту і одержав відповідний сертифікат; був атестований комісією при капітані порту Ю жний і підтвер див відповідність займаній посаді. Все складалося начебто непогано, але здоров'я підводило. У 1984 р. він пе реніс інфаркт, у результаті чого дово дилося неодноразово лікуватися. О с танній раз — у листопаді 2001 р. в Інституті кардіології імені академіка М. Стражеска. Діагноз «коронарний атеросклероз», як стверджує голов ний лікар медико-санітарної частини порту Южний В. Єрін, може встанов люватися попередньо під час медич ного огляду і в умовах поліклініки. Але, ’ як виявила комісія, щорічні медогляди лоцманів у порту не проводяться на порушення вищеназвайих Правил і наказу начальника порту від 19.11.96 р. № 463. Здавалося б, на цьому справі й за вершитися: померла людина природ ною смертю — з кожним може стати ся. Але боліла душа у вдови загибло го Галини Іванівни. В листі до началь- ■} ника теруправління Держнаглядохо-

ронпраці по Одеській області вона звернула увагу на те, що її чоловік по мер на двадцятій годині чергування, майже без перерви обслуговуючи уже п'яте судно. Він зазнавав фізичних та емоційних перевантажень, підніма ючись на борт суден по штормтрапу в неспокійному морі за швидкості вітру до 11 м /с, як було зазначено у зве денні погоди по порту. Крім того, якщо комісією не було зафіксовано впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів під час роботи, що вплива ють на здоров'я людини, яка до того ж перенесла інфаркт, це зовсім не озна чає, що їх не було. Г. Гоменюк писала, що члени комі сії з розслідування зустрілися з нею лише через три тижні після нещасного випадку, тим самим порушивши п. 46 Положення, що зобов'язує їх давати роз'яснення членам сім'ї потерпілого стосовно їхніх прав. А всі надані зрештою матеріали стосувалися ли ше обставин загибелі її чоловіка, і не було жодного документа, який би по яснював посадові порушення осіб, що несуть відповідальність за його р об о ту понад встановлену тривалість ро бочого часу, відсутність щорічних ме дичних оглядів і допуск хворої людини до роботи з підвищеною небезпекою: підніманням на висоту, роб отою в штормовому морі і на газовозі тощо. Відсутні також результати розсліду вання можливості контакту потерпіло го з парами аміаку, а це мало бути розслідувано в першу чергу, адже лю дина померла раптово на іноземному судні, «де перебувала сама серед осіб, можливо, зацікавлених у прихо ванні чи викривленні дійсності»,— як писала в скарзі вдова лоцмана. М атеріали розслідування нещас ного випадку і скарга вдови В. Гоме нюка були розглянуті на засіданні ра ди теруправління Держнаглядохоронїькій області. Для вста"новлёння справжніх причин нещасно го випадку були проведені повторне вивчення та перевірка матеріалів про цю подію. У результаті встановлено, що ряд фактів порушень законодаєс=тва підтвердився. Зокрема, представ ники комісії із спеціального розсліду вання, одержавши відповідь директо ра Н Д Ы ор сько ! мє|ріцини,„не акцемн а с д а -ю м у ^ п , н > .

зуло с ка з а н о у ^/ звЧІІку з. У Г: не буц.мор

лекого плавання, він мав можливість проходити щоденний медичний кон троль стану здоров'я у підрозділі медико -сан ітар но ї частини порту. За захворюванням, встановленим у НДІ кардіології у листопаді 2001 р., він міг бути допущений до роботи лоцманом у порту Южний». А насправді? Як бу ло сказано вище, тих, хто порушив ви моги законодавства, було притягнено до адміністративної відповідальності.

Н а порушення наказу М О З N 0 347 у порту Ю жний навіть передбачені законодавством щ орічні медичні огляди лоцманів проводились нере гулярно. А якби людина вчасно пройшла медогляд, її стан здоров 'я визначили б відразу і не допустили до роботи, то, можливо, вона зали шилася б живою.

К е р ів н и ц т в о м Ч о р н о м о р с ь к о А зовської М Д ІО П на морському тр а н с п о р ті начальнику порту Ю ж ний В. Іванову видано припис від 25.01.2002 р., у якому запропонова но скласти акт за формою Н-1. Г. При суха, який на той час був начальником інспекції, зробив висновок, що вихо дячи з наявності поруш ень з а к о н о давства про охорону праці, цей не щасний випадок треба вважати пов'язаним з виконанням трудових (посадових) обов'язків. На підставі ст. 45 З акону «Про охорону праці» випадок за п р о п о н о ва н о вважати пов'язаним з виробництвом, а керів ництво порту Ю жний зоб ов 'я за но скласти акт за формою Н-1 і взяти не щасний випадок на облік. Начальник порту В. Іванов поряд зі своїм підписом написав: «Категорично не згодні з висновками припису та акта розслідування». Тому вдові довелося ді яти відповідно до чинного законодавс тва про розгляд трудових спорів. О станню крапку в цій історн-чврез два з половиною роки митарств по- , ставив суд, який зобов'язав керівниц тво морського торговельного порту . Юж'ний~скласти акт за формою Н-1 і взяти нещасний випадок з лоцманомВ. Гоменюком на облік. Ащ е.суд амніс рішення споатнт^-вй»^5 0 " грн. зо. нанесення їй морально? шкоди. Добрий урок о трим али^, хтозаймався .тяганиною.1 ремогяО;

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НАУКА - ВИРО БНИЦТВУ

З переходом до ринкових відн о си н в Україні зростає споживання гір н и ч и м и підприємствами вибухових речовин (ВР) місцевого приготування зам іст ь заводських. Ця т енденція є, б езсу м н івн о , прогресивною. Вона загалом п о вт о р ю є досвід використ ання п р о м и с л о в и х ВР провідних країн світу, хоча і з за п ізн ен ням. В останні роки на відкрит их г і р ничих роботах України о б ся ги с п о ж и вання ВР місцевого приготування с т а новили майже 60% від загального обсягу їх виробництва. Отже, вони ст аю т ь домінуючим видом п р о м и с л о в и х В Р на кар’єрах.

С. СТОРЧАК, академік АГН України, проф., докт. техн. наук, Голо ва Держнаглядохоронпраці України, М. КРІВЦОВ, докт. техн. наук, проф., В. ПОПЛАВСЪКИЙ, канд. техн. наук (Національний науководослідний інститут охорони праці)

По-друге, розширення обсягів застосування ВР місцевого приготування різко скоротило обсяги пе ревезень заводських ВР від заводів-виготівників на склади гірничодобувних підприємств, внаслідок чо го зменшилася потенційна загроза аварійних вибухів на залізничних і автом о ьогодні в Україні постійно вико більних шляхах, що сприяє підвищен ню техногенної безпеки в цілому на ристовується більше десяти най території України. менувань ВР місцевого приготу По-третє, ВР місцевого приготу вання, які відрізняються за фізичним вання дешевші від заводських внаслі станом, компонентним і рецептурним док порівняно низької вартості та дос складом, технологією виготовлення тупності компонентів, які, як правило та вибуховими характеристиками. Це (за винятком тротиловмісних ВР), не гранульований двокомпонентний ігналежать до вибухових, а тому не пот даніт, багатокомпонентні грануліти, ребують спеціальних заходів безпеки тротиловмісні холодного змішування при поводженні з ними, зокрема під грамоніти, а також водовмісні загу час транспортування, зберігання та щені гаряченаливні акватоли. Роз переробки. Навколо пунктів зберіган роблено вітчизняну емульсійну вибу ня і підготовки таких компонентів не хову речовину (ЕВР) україніт-П П -1, потрібно створювати зовнішніх без яка пройшла приймальні промислові печних зон. випробування на кар'єрах Кривбасу і Поряд з цим тенденція зростання допущена до постійного використан обсягів виробництва ВР біля місць їх ня. Намічається виробництво інших застосування створює ряд проблем, ЕВР за більш прогресивною техноло різнопланових за характером, зокрегією і на сучасному устаткуваннні. ______ ма технічних, економічних, правових та психологічних. З розширенням обсягів застосування Вони зумовлені перенесен ВР місцевого приготування надзвичайно ням виготовлення ВР як спе загострилася проблема контролю цифічної хімічної сировини із спеціалізованих заводів на, як за їх обігом, обліком і використанням правило, самі гірничодобувні за призначенням. _______ підприємства. Таким чином і вся специфіка цього вироб ництва переноситься на місце спожи Фахівці гірничих підприємств відмі вання ВР. На відміну від заводів-виго чають, що ВР місцевого приготування тівників ВР з їх технічною, науковомають ряд незаперечних переваг пе лабораторною базами та кваліфіко ред заводськими з точки зору безпеч в а н им п е р с о н а л о м , п р а к т и ч н о ності та економічності. безлюдними автоматизованими тех По-перше, ці ВР порівняно низьконологіями, і врешті-решт, багаторіч чутливі до зовнішніх впливів, що дає ними традиціями виготовлення ВР на змогу повністю механізувати техноло гірничодобувних підприємствах є для гічний процес їх приготування і заряд них, як правило, переважно новим ви жання у свердловини.

дом виробничої діяльності, часто да лекої від основних гірничих техноло гічних процесів як за їх фізико-хімічною суттю, так і рівнем небезпеки, яка їх супроводжує. Це означає, що вся система виготовлення ВР біля місць їх застосування повинна бути аналогіч ною заводській виробничій ін ф р а структурі незалежно від її відомчої під порядкованості та форми власності. Перш за все це стосується нових для України, прогресивніших за свої ми функціональними можливостями, але складних за компонентним і ре цептурним складом і технологією ви готовлення ВР місцевого приготуван ня порівняно з традиційними найпрос тішими їх видами. Так, на відміну від ігданіту, технологія виготовлення якого, крім дозування, складається по суті з однієї операції — механічного холод ного змішування двох компонентів, приготування емульсійної ВР або її ос новного пром іж ного продукту — емульсійної матриці — відзначається незрівнянно високою складністю у зв'язку з багатокомпонентністю скла ду, високою точністю рецептури та необхідністю суворого дотримання високотемпературного технологічно го регламенту. Для цього необхідні су часне виробниче устаткування та кон трольно-вимірювальна апаратура, а також спеціально навчений персонал. Стаціонарні пункти виготовлення емульсійної матриці чи ЕВР повинні бути високоавтоматизованими, з ви соким рівнем контролю за парамет рами технологічних процесів та їх без печністю, специфічними вимогами до виробничих процесів, приміщень, о б ладнання, їх розміщення, а також до обслуговуючого персоналу та умов його праці тощо.

Сучасний стан поводження з ВР місцевого приготування у гірничо рудній промисловості України х а рактеризується відсутністю належ ного вхідного контролю за якістю компонентів ВР, порушенням рег-

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ламенту технологічного процесу під час їх підготовки та виготовлен ня і недостатнім рівнем професій н о ї підготовки осіб, які залучають ся до ведення вибухових робіт.

тиме потенційна загроза аварійного вибуху техногенному і природному оточенню як за рахунок постійної, так і короткочасної складової цієї загрози. Зменшити загрозу аварійного ви О бслуговування устаткування для буху об'єктів з ВР можна, принаймні, двома способами. Перший з них по здійснення цих процесів проводиться на недостатньо високому технологіч лягає у тому, щоб стаціонарні пункти ному, а іноді й на примітивному рівні. розміщувалися у межах зовнішніх не З розширенням обсягів застосу безпечних зон уже діючих підприємств вання ВР місцевого приготування над підвищеної небезпеки, зокрема, скла дів вибухових матеріалів і кар'єрів. У звичайно загострилася проблема цьому разі загроза аварійних вибухів контролю за їх обігом, обліком і вико ристанням за призначенням. зростає, але площа стаціонарної зо ни практично не змінюється. У разі Для наведення порядку у сфері по розміщення пунктів виготовлення ВР водження з ВР промислового призна чення Держнаглядохоронпраці Украї на території складів вибухових матері ни ініціював і розробив проект Закону алів існує також короткочасна загро «Про поводження з вибуховими мате за, зумовлена перевезенням ВР на ріалами», з прийняттям якого стане кар'єр. можливим без значних економічних Під час використання другого спо витрат покращ ити стан справ у цій собу підготовку невибухових компо сфері шляхом проведення необхідних нентів і проміжних продуктів ВР про організаційних та адміністративних водять на стаціонарних пунктах, роз заходів. міщених поза кар'єром, а заключна стадія виготовлення ВР, у результаті якої Виготовлення ВР, особливо багатокомпонентних суміш стає вибухоне і зі складним технологічним регламентом, безпечною, здійсню на стаціонарних пунктах дає змогу забезпечувати ється на спеціальній площадці в ка р 'є р і найбільш високий рівень технологічної безпеки а бо безпосередньо виробництва та якості продукції. у процесі заряджан ня свердловин під час використання змішувально-заряд Стосовно зниження контролю за обігом і обліком ВР слід зазначити, них машин (ЗЗМ). У цьому випадку що, крім певної невпорядкованості, іс транспортування ВР за межі кар'єра нують і об'єктивні чинники, пов'язані з виключається. Очевидно, що остан механізацією робіт з ВР. Це причини, ній спосіб є найдосконалішим щодо як правило, технічного характеру, во мінімізації зовнішньої загрози аварій ни зумовлені точністю дозування маси ного вибуху. У кар'єрі така загроза є невід'ємною складовою вибухової під компонентів і готових ВР, їх втратами під час виготовлення, зберігання і за готовки скельних гірських порід. Ця ряджання свердловин. технологія найчастіше реалізується у практиці виробництва ВР місцевого Перенесення виробництва п р о мислових ВР із заводів до місць їх зас п р и го ту в а н н я . П р о те во н а не ви ключає і «стаціонарної» технології тосування зумовлює збільшення кіль кості пунктів з їх виготовлення побли приготування ВР. Справа в тому, що зу гірничодобувних підприємств. Тому кожній з них властиві свої переваги та недоліки. виникає проблема раціонального Виготовлення ВР, особливо бага розміщення цих пунктів. Головним критерієм обгрунтування їх місцезна токомпонентних і зі складним техно ходження, крім економічних показни логічним регламентом, на стаціонар них пунктах дає змогу забезпечувати ків, повинен бути мінімальний рівень найбільш високий рівень технологіч потенційної загрози аварійного вибу ної безпеки виробництва та якості ху на них об'єктам «турботи» навко продукції. Цього досягають шляхом ді лишнього середовища. М асш таб цієї євого контролю за всіма параметра загрози для стаціонарних об'єктів з ВР ми технологічного процесу, викорис визначається величиною радіуса не товуючи стаціонарну лабораторію , і безпечної зони, що існує навколо та за постійної присутності кваліфікова кого об'єкта. Аналогічна, але корот них фахівців. С таціонарні пункти ви кочасна загроза існує навколо тран готовлення ВР необхідно розміщувати спортних засобів з ВР. з урахуванням зовніш ніх безпечних Проведений аналіз свідчить про відстаней, часто на значних віддален таку закономірність: чим більше ВР нях від сф ормованої виробничої ін місцевого приготування застосовува ф раструктури й інженерних мереж, тиметься на кар'єрах, тим більшу кіль що зумовлює збільшення капітальних кість пунктів з їх виготовлення необ витрат на будівництво. У цьому полягає хідно створювати. При цьому зроста

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

основний недолік «стаціонарної» тех нології. Зазначений недолік відсутній у мо більній технології, за якою компоненти готуються на стаціонарних вибухобезпечних пунктах поза кар'єром, а їх сен сибілізація здійснюється у ЗЗМ на кар'єрі. А тому її реалізація порівняно дешева. Основний недолік цієї техноло гії — обов'язковість забезпечення склад ної системи технологічного контролю за виготовленням ВР безпосередньо на місці ведення вибухових робіт. Необхідно наголосити, що раціо нальне розміщення пунктів виготов лення ВР, вибір їх технологій і м а р шрутів перевезення має загальнодер жавне значення, адже все це визна чає рівень техногенної загрози на ве ликих територіях, як пов'язаних, так і не пов'язаних безпосередньо з гірни чим виробництвом. Потенційна загроза аварійних ви бухів на стаціонарних і рухомих об'єк тах з ВР може реалізуватися внаслі док дії внутрішніх і зовнішніх чинників. Виникнення перших зумовлено пору шеннями у технологічному процесі підготовки і виготовлення ВР. Вони значною м ірою є специфічними для кожної ВР, а тому тут не розглядають ся. До зовнішніх чинників слід віднести удар блискавки, падіння метеорита, ураження кулею чи ракетою, дорож ньо-транспортні пригоди. Деякі з них здаються доволі екзотичними та ма лоймовірними, наприклад, падіння метеорита, хоча випадки ураження людей і тварин були. Більш ймовірни ми є рукотворні зовнішні чинники ура ження об'єктів з ВР. У сучасних умовах цьому сприяють активізація злочинної та терористичної діяльності, недобро совісна конкуренція. Але зупинимося на аспектах без пеки при поводженні з компонентами ВР місцевого приготування, які у зви чайних умовах не належать до вибу хових. Це завжди підкреслюють ентузі асти застосування цих ВР, коли йдеть ся про їхні переваги у порівнянні з за водськими. Загалом це дійсно так. Проте деякі з цих компонентів є не тільки горючими і пожежонебезпечними, але й вибухонебезпечними. Це стосується дизельного пального, дрібнодисперсних порош ків алюмі нію, заліза, кремнію тощо. При суво

р ом у підході до питань вибухобезпеки взагалі доцільно виходити з того, що всі горю чі компоненти за певних умов можуть проявляти ви бухові властивості, а тому при п о водженні з ними слід дотримуватися відповідних застереж них заходів. С аме такий підхід застосовується у розвинених зарубіжних країнах.

Продовження див. у наступному номері

___________

__________

Д ля м о ж л и в о с т і о ц ін к и та регулювання ступеня ризику виникнення смертельних нещасних випадків опрацьовуємо нормативи

та норми оцінки ступеня проф есійного ризику і зводимо дані у таблицю.

Норми оцінки ступеня професійного ризику виробництва Нормативна оцінка

№

з/п

Нормативи, що підтверджують дію СУОП

Посадові інструкції керівників та спеціа 1 лістів

Розрахунок сумарного нормативного бала

Сумарний Ваговий Норма Кількість нормати Фактич Оціноч норматив вів, передбачених коефіці тивний не забез ний бал ний бал єнт бал нормативно-прапечення (гр7/гр6) (грЗ х гр4) вовими актами (В) (Б) 5

Сумарний фактичний бал (гр8 х гр5) (Нгр) 9

0,75

1,5

(мта>Г

Інструкції з охорони праці

Інструкції з безпечної експлуатації устат кування

0,5

Посвідчення про перевірку знань з пи тань охорони праці

1,5

0,8

2,4

Журнали реєстрації інструктажів з пи тань охорони праці

0,73

8,7

Програми навчання з питань охорони праці

Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці

Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу

Періодичні медичні огляди протягом тру дової діяльності

0,66

2,6

Щорічні медичні огляди для осіб віком до 21 року

Особисті картки обліку спецодягу, спецвзуття та інших 313

219

181

0,83

3,3

12 Забезпеченість 313

219

150

0,69

10,4

Накази на виконання приписів органів 13 державного нагляду за охороною праці

0,7

Щорічні плани поліпшення стану умов та 14 безпеки праці або підтримки існуючого рівня стану охорони праці

0,83

Проведення планово-попереджувальних ремонтів

0,55

5,5

16 Проведення випробувань

0,8

19,2

17 Проведення технічних оглядів

0,5

10,5

Відповідність обладнання вимогам НАОП

0,42

16,8

19 Безпека об'єктів підвищеної небезпеки

Відображення вимог безпеки у маршрут них картах, картках типового (групового) технологічного процесу, операційних 20 картках, картках типової (групової) опе рації, відомості операції, карті ескізів, технологічних інструкціях, відомості осна щення, комплектувальній картці

412

220

0,53

10,6

105

0,6

ЗО

Наявність технологічної документації на робочих місцях

5/2004

Ш КОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Продовження таблиці

Наявність технічних паспортів на будівлі 22 та споруди

Проведення технічних оглядів будівель та 23 споруд

24 Проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель та споруд

0,67

21,4

Наявність передбачених нормативно25 правовими актами систем припливно-витяжної та місцевої вентиляції

ЗО

0,71

24,8

Наявність протоколів санітарно-гігієніч них досліджень виробничого середовища: 26 рівнів шуму, вібрації, освітлення, запиле ності, температури, вологості, неіонізуючого випромінювання тощо

0,75

27 Плани евакуацій

28 Первинні засоби пожежогасіння

ЗО

24,9

20 -

0,83

29 Автоматичні установки пожежогасіння

24 -

ЗО Системи пожежної сигналізації

Відповідність обладнання та приміщень 31 класу пожежонебезпечної зони згідно 3 Правилами улаштування електроустановок

Дотримання норм розривів та габарит них розмірів, що забезпечують безпеку

Протоколи перевірки ізоляції електроме реж

Протоколи вимірювання опору розтікан 34 ня струму на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування

Протоколи перевірки повного опору петлі «фаза—нуль»

Акт опосвідчення стану безпеки електро установок споживачів

ЗО

8 -

6 -

0,55

26,4

780

37 Наявність електрозахисних засобів Усього

Розглядаємо нормативи та норми їх оцінки (графи 2—5) на ко місії і після їх схвалення приступаємо до розробки методики оцін ки ступеня професійного ризику виробництва.

Розрахунок ступеня професійного ризику виробництва

На підставі отриманої з виробничих структурних підрозділів інформації про діючі небезпеки та проведеної безпосередньо перевірки структурного підрозділу розраховуємо сумарний фак тичний бал та ступінь професійного ризику в цілому по підприєм ству та по кожному структурному підрозділу окремо. Після заповнення за всіма пунктами граф 6—9 таблиці підра ховуємо сумарний фактичний бал (Нір). При цьому необхідно вра ховувати такі застереження: 1) за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 1 до 5 днів встановлюється штрафний бал у розмірі 4; 2) за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 6 до ЗО днів та профзахворю вання встановлюється штрафний бал у розмірі 6; 3) за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму більше ніж ЗО днів встановлюєть ся штрафний бал у розмірі 10; 4) за наявності смертельного нещасного випадку встановлю ється штрафний бал у розмірі 100; 5) у разі перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) та гранично допустимих рівнів (ГДР) небезпечних або шкід ливих виробничих факторів за кожне перевищення встановлюєть ся штрафний бал у розмірі 5; 6) у разі якщо за умовами виробництва на підприємстві відсут ні ті чи інші технологічні процеси, у зв'язку з чим немає необхіднос ті у впровадженні того чи іншого нормативу, або відсутні нещас ні випадки чи профзахворювання, не було приписів органів дер жавного нагляду за охороною праці, розрахунок сумарного нор мативного бала за цим параметром не здійснюється і цей норма тив вилучається з оцінки дії СУОП;

5/2004

377

7) у разі порушення строку проведення інструктажів, перевір ки знань з питань охорони праці встановлюється штрафний бал за кожну особу 2; 8) у разі виявлення порушень працюючими інструкції з охоро ни праці встановлюється штрафний бал за кожного порушника 4. Розглянемо це на прикладі даних, що занесені до таблиці (графи 6—9). У зв'язку з тим, що об'єктів підвищеної небезпеки на підпри ємстві немає, нормативний бал пункту 19 вилучаємо, і сумарний нормативний бал дорівнюватиме 780 — 50 = 730. Сумарний фактичний бал (Н,р) становить 377. Розраховуємо штрафні бали. На підприємстві було зареєстровано 2 нещасні випадки з тим часовою втратою працездатності 6 та 10 діб. Штрафний бал — 12. Перевищення ГДК та ГДР зафіксовано за 5 факторами (див. табл. 1 в журналі № 4, 2004 р., с. 37). Штрафний бал — 25. Під час перевірки виявлено, що порушено строки проведен ня інструктажів з питань охорони праці для ЗО осіб; порушено ви моги інструкцій з охорони праці 40 працюючими. Штрафні бали відповідно становлять 60 та 160. Всього штрафних балів встановлено: 12 + 25 + 6 0+ 160 = 257. Таким чином, сумарний фактичний бал дорівнює 377 - 257 =■120. Розрахунок ступеня професійного ризику здійснюємо за фор мулою: Р = (Мто,- М ,р+ 0 ,1 )9 - 1 0 7,

де Мір— визначений у ході оцінки сумарний нормативний бал. Ступінь професійного ризику підприємства становить: Р = (730 - 120+0,1)9-10 7=5,5 ■ 104. Порівнюючи із прийнятими рівнями ризиків (журнал «Охоро на праці» № 4, 2004 р., с. 38) бачимо, що підприємство працює в межах неприпустимого ризику.

Г. ЛЕСЕНКО, завідувач лабораторії Національного НДІ охорони праці

У 2003 р. у Харківській області

зареєстровано 171 випадок професійних захворювань. Найбільша кількість потерпілих — у обласному центрі (149 випадків). По галузях промисловості найбільша кількість захворювань зареєстрована в машинобудуванні— 148(86,5%). Формування професійної патології в області зумовлено майже 140 професійними шкідливими факторами. Це різноманітні види виробничого пилу та хімічних речовин, виробничий шум, локальна і загальна вібрація, несприятливий мікроклімат, електромагнітні та іонізуючі випромінювання тощо.

Одеський морський торговельний порт уклав договір з компанією «ІНТО-САНА» на медичне обслуговування портовиків. 8 тис. працюючих мають можливість отримувати кваліфіковану медичну допомогу. Цей захід було передбачено колдоговором на 2003 р.

Дослідження, проведені спеціалістами ЗАТ « Трускавецькурорт» у Балтському районі Одеської області, показали наявність великих запасів цілющої мінеральної води. Вже надійшла пропозиція про відкриття тут філіалу одного з санаторіїв Трускавця.

НАДІЯ БЕЗУГЛА, власкор по Запорізькій області та Автономній Республіці Крим. Закінчила Харківський державний університет та Вищу партійну школу при ЦК Компартії України (відділення журналістики). Працюва ла в Харкові літпрацівником, диктором, редактором ві домчого радіомовлення, кореспондентом газети «Ра дянська Житомирщина», власкором, оглядачем газети «Днепровская правда», оглядачем журналу «Технополіс». У журналі «Охорона праці» з травня 2003 р. Тема тична спрямованість публікацій останніх семи років — безпека, медицина праці, соціальна політика. Схильна до написання аналітичних, критичних публікацій. За ха рактером — «з характером», що не заважає мати ши роке коло друзів. Член Спілки журналістів.

’Ш

і'Ч

Ч '

. ..Восени 1943 р. моя тітка Галя отримала «похоронку». За ніч викричала тугу і розпач. А вранці взяла документи, скибку мащеного олією хліба, замкнула у хат і двох маленьких донечок і подалася за 5 км до найближчого заводу (пізніше це — Дніпропетровський завод гірничо-шахтного устаткування). У т іт ки не було ні життєвого, ні професійного вибору. Тож пішла туди, куди набирали — формувальницею у ливарний цех. Невеличка, худенька, вона звікувала свою вдовину долю, як сама казала, у пеклі. Не так та спека, як пилюга, сморід і тяжка, наче саме ж ит т я, земля. Хто тоді вимірював вагу форм? Обсяги перенесеного за зміну грунту? Відбирав проби повітря? Чи видавав респіратор? Правда, наділяли формувальниць рукавицями. Та маленька суха тітчина рука тонула в них. Тому брала з дому саморобні. А ще кашляла, хворіла «по-жіночому» і час від часу хапалася за серце. Однак не ремствувала. А дже її доля перегукувалася з долею мільйонів українських жінок, котрі м усили не тільки витягувати країну, зокрема її промислові регіони, з економічної безодні, а й накопичувати повоєнний радянський капітал. ...Припадає вже пилом пам'ять і про саму війну, і про покійну тітку Га лю, а українське жіноцтво як стояло, так і стоїть біля формування вітчизня ного внутрішнього валового продукту (ВВП). Варто зазначити: 56% саме жі нок зайняті у сфері матеріального ви робництва. Причому складного, не рідко шкідливого для здоров'я, а то і для життя. Зокрема, на металургійних, хімічних, верстатобудівних підприємс твах. Навіть у шахтах, де більш при родно бачити тільки чоловіків. Крім того, утворилося широке коло вироб ництв, де жінки працю ю ть і вдень і вночі на роботах зі шкідливими умо вами праці, що впливає на стан їх нього здоров'я. Скажімо, на Харківщині в умовах,

які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюють 90 тис. осіб, з них третина — жінки. На Сумщині цей показник становить: 13 тис. — у про мисловості, 5 тис. — у сільському гос подарстві, 0,7 тис. — на транспорті, 0,2 тис. — на будівництві, а 26 сумчанок рвуть жили там, куди їм зако н о давство взагалі забороняє ступати ногою. Тривожна ситуація й на Д н іп р о петровщ ині, зокрем а у самому о б ласному центрі. Тут практично кожна п'ята з 80 тис. жінок, зайнятих у ви робництві, трудиться в неналежних умовах, виходить у нічні зміни. Та, зреш тою , який промисловий регіон не візьми — картина одна і та сама. Щ о з того має людина і держава?

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

Н О ТА ТКИ Ж УРНАЛІСТА Так, у Дніпропетровську із загаль ної кількості профзахворювань приб лизно 20% виявляють у жінок. О с о б ливо швидко втрачають здоров'я ті, чия праця пов'язана з обслуговуван ням підйомних механізмів, штампу вального, електрозварювального о б ладнання у ливарному, меблевому та інших виробництвах, на будівництві. Це машиністки кранів, електрозвар ниці, маляри. Зростає кількість проф захворю вань на Луганщині. Якщо у 2001 р. їх налічувалося 556, то тільки за перше півріччя 2003 р. — вже 707.

з лиця землі у цілому краї ту, де жінки тягають шпали і сидять на нарадах». Сьогодні укр аїнкам випадає ос таннє. І збереження, охор он а діто родної функції жінки-працівниці на часі відповідає власне філософії люд ського буття. Та між теорією і практи кою — низка нерадісних фактів. Вчи таймося! Патології вагітності і пологів діагностуються практично у кож ної другої і кожної п'ятої жінки, зайнятої відповідно у хімічному та металургій ному виробництвах. ...Аналітики не проти зайвий раз підкреслити жіночу ініціативу у виборі власного місця ро Безробіття спонукає жінок братися за боти, а відтак і її умов. М ов ляв, слабка стать морально будь-яку, навіть небезпечну, роботу. готова до перевантажень, а то й втрати здоров'я, вип Киньмо оком і на Захід України. Як равданих заради роботи ближче до свідчать результати періодичних мед житла, дитячих ясел, школи, заради оглядів, тільки за останні п'ять років у перспективи пільгової пенсії, підвище Львівській області виявлено понад ної тарифікації нічних змін, додатко 4 тис. працівників з підозрою на вої відпустки... профзахворювання, зокрема, майже Щ о заперечити? Скажімо, на Лу у 2 30 ж ін о к. К р ім то го , більш як у ганщині, де традиційним був попит на 5 тис. представниць прекрасної статі чоловічу робочу силу, кількість безро вперше встановлені й загальні захво бітних жінок коливається у межах 70— рювання. І це не все — близько 1000 80% від загального числа останніх. жінок потребують переведення на ін Тож загнана у глухий кут справжня шу роботу. Берегиня сім'ї хапатиметься за будьНа Вінниччині протягом останніх який шанс працевлаштування. Сама 10 років зареєстровано 297 проф була свідком, як одна з них просила захворювань, з них 112 — у жінок. дозволу керівника шахти спуститися у А чим обертається змінна робота вибій. А коли той категорично сказав для кожного працюючого, у тому чис «ні», у благальному пориві стала на лі для жінки? Як стверджують медики, коліна... старіння серцево-судинної системи Та якими б не були емоційно важ прискорюється на 4— 12 років, бо без кими такі й подібні факти, ми всі доб особливої шкоди для здоров'я до ніч ре розуміємо — ско р о нам їх не по них змін може адаптуватися не біль збутися. Адже перспективи ефектив ше ніж 15% працюючих. ності виробництва, а відтак примно О тож мусимо визнати: українській ження ВВП ще довго залежатимуть не жінці-працівниці аж надто непере тільки від технічної бази, але й про ливки на виробництві. дуктивності робочої сили. А значить, і Разом з тим у традиційній гонитві надалі на шкідливих, важких, небез за тоннами вугілля, металу, збіжжя, печних і ризикових р об отах будуть молока, кілометрами прокладених зайняті жінки, яких, згадаймо, з усіх доріг, витканого полотна тощо ми працюючих — більше половини. Тому часто-густо не хочемо враховува захист їхнього здоров'я, життя і сьо ти, що жінка — це не тільки робоча годні, і завтра — на часі. Причому цей сила, а перш за все — мати. Й ус захист вимагає не примноження піш на реалізація саме м атерин «охів», «ахів» чи дрібної патетики, а ського призначення слабкої статі, цілком прагматичного підходу. Н а можливо, має більше стратегічне самперед, з боку тих, чий добробут значення для країни, ніж зайнятість безпосередньо тримається на ж іно ж інки у виробництві. Як влучно з а чих мозолях,— роботодавців. Суть же значив свого часу відомий росіянин, їх переваж ної більшості вже давно президент М іжнародної академії дос визначена постулатом класика марксизму-ленінізму: нема того злочину, ліджень майбутнього І. Бестужев-Лада: «Учора на Балканах не просто зіт на який би не пішов капіталіст заради кнулися албанці з сербами, а одна надприбутку. З окрем а, проти лю д ського життя і здоров'я. цивілізація витіснила іншу. О б р а зн о кажучи, та, де жінки колишуть дітей і О сь що каже санітарний лікар стережуть домашнє вогнище, стерла Вінницької області В. Зайцева:

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

«...протягом останніх років зростає питома вага підприємств зі значним ризиком формування у працівників профпатології». В унісон їй слова лі каря Дніпропетровського обласного центру медико-соціальної експертизи С. Потапова: «Ми, лікарі, не бачимо зацікавленості у поліпшенні ситуації на робочих місцях з боку самих під приємств, шахт, гірничо-збагачуваль них комбінатів». Хто ж і як може і мусить закликати і примусити роботодавців поліпшити умови праці? Питання начебто рито ричне, бо традиційно у ролі «погони чів» виступають лікарі. Та не будемо знову «за рибу і гроші...» Як зізн а ються самі лікарі: ані їхніми порада ми, рекомендаціями, приписами, ані штрафуванням чи спроб ою наляка ти пр окуратурою роботодавців по кращити ситуацію практично немож ливо. М ісцева влада також суттєвого впливу на роботодавців не має, не зважаючи на всі її перспективні плани, програми, заходи тощо. І з профспі лок, враховуючи їх нинішню запопад ливу політику щодо власників, також багато не візьмеш. Тому заклики до «об'єднання зусиль» даних структур в ім'я жіноцтва — не більше, ніж хитання повітря. Який висновок? А бо «система витискування поту» з М арусь та Галь набиратиме обер тів, спрямовуючи націю і державу в прокрустове ложе балканських про роцтв, або... Щ о? Не в компетенції журналіста пере бирати на себе рішення глобальних проблем. У країні для цього досить компетентних спеціалістів. О днак як члену суспільства, як жінці-працівниці вбачається таке. Д ерж ава в особі своїх чиновних мужів не обмежиться березневим сю сю канням з у кр а їн ським жіноцтвом, а нарешті розів'є, уточнить свою жіночозахисну політи ку, довкола якої закрутяться держав ні, громадські, політичні структури, з одного боку, б'ючи по руках і гаман цю нахабного роботодавця, а з іншо го — підтримуючи спеціальними від знаками і пільговим оподаткуванням сумлінного. Законодавча база для цього є. Скажімо, Закони «Про охо р о н у праці» і «П ро заб езпечення санітарного та епідемічного благопо луччя населення», куди вже давно просяться окрем і статті, а то й цілі розділи про реальну охорону праці жінок. Які були, є і будуть, доки є небе са, не тільки творцями матеріального і людського капіталу, а й цивілізації загалом.

Я. БЕЗУГЛА,

наш власкор

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

П О ВІД О М Л Я Ю ТЬ В Л А С КО РИ

Різке погірш ення загального стану здоров'я населення України залишається однією з найболю чі ших проблем наш ого суспільства. Згідно з даними Ц ентру медичної статистики захворюваність гром а дян працездатного віку за 5 остан ніх років зросла на 16%. На думку українських медиків, у структурі загальної захворю ваності за окремими класами хвороб перше місце посідають хвороби системи кровообігу (20,2%), друге — органів дихання (19,8%), третє — органів травлення (10,4%). Серед показників смертності лідирують травми та отру єння, потім йдуть хвороби системи кровообігу, далі — пухлини. На них припадає до 70% від загальної кіль кості летальних наслідків.

Д и н ам іка виявлення проф есій них захворювань також стабільно висока, що свідчить про відсутність зрушень у створенні сприятливих умов п раці для працю ю чого к о н тингенту.

За даними лабораторії епідеміо логічних досліджень Інституту медици ни праці А М Н У країни, яку очолює д о ктор медичних наук А. Н аго рна , кількість вперше зареєстрованих ви падків проф захворю вань у 2002 р. зросла порівняно з 2001 р. з 4043 до 7153, тобто в 1,75 разу. У 2003 р. та кі хвороби виявлені вже у 7232 пра цівників, умови праці яких не відпові дали гігієнічним вимогам. Звертає на себе увагу факт щорічного приросту таких випадків на 100 і більше відсот ків. До того ж близько 15% хворих ма ють по 2 і більше профзахворювань. Зростання рівня профзахворюваності спостерігається майже в усіх ключових галузях народного госпо дарства. Відсутність позитивних змін в орга нізації умов праці на підприємствах вугільної промисловості призводить до того, що вона утримує сумнівну першість серед інших галузей за кіль кістю виявлених хворих на професійні хвороби. У 2001 р. тут виявлено 2857 випадків, становило 70,8% від за гальної кількості, у 2002 р. - 5887 (82,3%), у 2003 р. - 6050 (83,6%). У вугільних районах (Волинська, Д ніп ропетровська, Донецька, Луганська та Львівська області) загальна кіль

ВОЛОДИМИР ЗАХАРОВ, власкор по м. Києву, Київській, Житомирській та Чернігівській областях. За кінчив Київський технікум засобів зв'язку, Київський дер жавний університет ім. Т. Г. Шевченка та аспірантуру при Інституті історії НАН України. Працював на підпри ємствах Києва техніком-технологом, старшим техніком, старшим майстром, начальником відділу, учителем істо р ії в середній школі. У журналі «Охорона праці» з лис топада 2002 р. Любить класичну музику, театр, актив ний відпочинок на природі, цікавиться стародавньою та сучасною історією Києва й України.

кість вперше виявлених хворих також збільшилась (у 2002 р. — 6334, у 2003 р. — 6576). О крем о по областях динаміка виявлення проф захворю вань виглядає таким чином: Волин ська — 71 випадок у 2003 р. проти 138 у 2002 р., Дніпропетровська — 1140 і 616, Донецька — 3038 і 3485, Луганська — 1799 і 1259, Львівська — 528 і 836 відповідно. Н аступне місце за підсумками 2003 р. займає металургійна промис ловість — 442 випадки проти 378 у 2002 р., далі йде машинобудування — 319 і відповідно 311. Значне падіння профзахворюваності зареєстровано в сільському господарстві — 34 ви падки проти 124 у 2002 р. Але, на думку авторитетних фахівців, таку по зитивну статистику можна пояснити лише подальшим занепадом медич ного та профпатологічного обслуго вування сільського населення. О посередкованим підтверджен ням цього можуть служити дані про виявлені у 2003 р. проф захворюван ня у Кіровоградській (81 випадок) і Черкаській (27) областях, подібних за структурою промисловості і кількістю населення. С еред інших областей незначне зростання спостерігається у С ум ській (162 випадки пр оти 141 у 2002 р.), М иколаївській (16 і 7) та Херсонській (27 і 26). У структурі професійних захворю вань традиційно перше місце посіда ють хвороби органів дихання, спричи

нені шкідливим впливом пилу. Впро довж 2003 р. виявлено 2391 випадок пневм оконіозу (2002 р. — 2385), спостерігається відчутне зростання кількості захворювань на хронічний пиловий бронхіт — 2 15 2 випадки (2002 р. — 1738), опорно-рухового апарату (1474 і 1322). Зменшилась кількість захворю вань хімічного по ходження (98), на вібраційну хворобу (619), на нейросенсорну приглухува тість (244). Вчені з ІМП А М Н України конста тують, що останніми роками офіційна статистика майже не реєструє пр о фесійні захворювання шкіри (за наяв ності в загальній статистиці тисяч ви падків контактних дерматитів та ек зем), хронічні інтоксикації, бурсити у шахтарів та інші. Дуже рідко діагностуються випад ки гострих проф захворю вань, гост рих проф есійних отруєнь. Хронічні профзахворювання на пневмоконіоз, вібраційно-шумову патологію, як пра вило, реєструються на пізніх стадіях їх розвитку, що істотно зменшує шанси хворих на повноцінну реабілітацію здоров'я. Продовжують дивувати офіційні цифри кількості виявлених у 2003 р. профзахворювань у Закарпатській (2), Чернігівській (2), Чернівецькій (3), Рів ненській (5) та Київській (8) областях. У столиці України, промислові потуж ності якої дають змогу припустити існу вання чималої кількості виробництв з

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

небезпечними умовами праці, виявле но лише 12 випадків (у 2002 р. — 27).

На негативну динаміку профзахворюваності в першу чергу вплива ють низький рівень гігієнічної безпе ки виробництва майже в усіх галу зях народного господарства та вкрай несприятливі умови праці.

Адже, за даними Держкомстату У кра їни, кожен четвертий із зайнятих на виробництві (24,7%) працю є в ум о вах, що не відповідають санітарно-гі гієнічним нормативам за багатьма параметрами. Найнебезпечніші умо ви праці притаманні для вугільної про мисловості (74,1% працівників зайня то на роботах з несприятливими умо вами), металургії (59,6%), газової (55,6%), нафтовидобувної (50,6%), хі мічної та нафтохімічної промисловос ті (43,2%). За даними Центру санепідслужби М О З України, лише близько 18% під приємств країни не допускають сер йозних порушень санітарних норм та виникнення профзахворювань у своїх працівників. На половині підприємств п е ріо дично реєструвалися підвищені пара метри профшкідпивостей, а на 30% — постійно. Така тривож на картина змушує наших медиків скептично ставитись до даних офіційної статистики про рі вень проф захворюваності працю ю чого населення. Для порівняння із сві товим досвідом виявлення пр оф за хворю вань можна навести приклад Канади, де щорічно реєструється від 77 до 112 тис. випадків профзахво рювань, або С Ш А — від 125 до 250 тис. випадків. Причини низького виявлення та реєстрації професійної патології в Ук раїні залежать також і від багатьох економічних чинників: зміни структури виробництва, роздроблення великих державних підприємств, створення малих підприємств, які не мають дос татніх потужностей для забезпечення сприятливих умов праці. Загальнові домою є і незацікавленість р о б о то давців у виявленні виробничо зумов лених і професійних захворювань на ранніх стадіях їх розвитку через необ хідність додаткових витрат. О плачую чи медичні огляди працюючих, вони нерідко чинять тиск на членів медкомі сій з метою отримання вигідного для себе результату. Працівники також не завжди зацікавлені у виявленні

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

профзахворювань через побою ван ня втратити роботу. О днією з най важливіших причин можна також на звати послаблення санітарно-гігієніч ного контролю на підприємствах.

Отже, недостатні повнота облі ку і контролю за наявною профе сійною патологією, диспропорція у кількості виявлених та зареєстро ваних профзахворювань по р е гіо нах країни, недосконалість д ина мічного спостереження за перебі гом захворювання, на думку фахів ців ІМП, свідчить про обмеженість обсягів медоглядів та низьку якість діагностики, б р а к кадрів, низьку кваліфікацію спеціалістів-проф патологів та недосконалу діагностич ну базу.

Н акопиченню таких негативних тенденцій сприяє також фактичний розвал системи медико-санітарного обслуговування працюю чих. За 1991 —2003 рр. кількість медико-санітарних частин скоротилася з 236 до 71, заводських поліклінік — з 68 до 16, цехових лікарів — з 3398 до ЗО 1. В Україні працює лише 201 профпатолог (0,05 на 100 тис. дорослого насе лення) і додатково пройшли підготов ку з профпатології 750 лікарів різного профілю. Стримати розвиток цих тенденцій і змінити ситуацію із профзахворюваністю в Україні на краще можна лише за допом огою впровадження нових інформаційних технологій в охорону здоров'я і проф патологічну службу. Такий підхід до вирішення цієї пробле ми продемонстрували науковці ІМП, створивши концепцію Д ерж авного реєстру професійних захворю вань, який дасть змогу здійснювати повний облік і контроль за наявною профзахворю ваністю , а також динамічне спостереження, аналіз причиннонаслідкових зв'язків та формування груп ризику у виявленні патології. Але на дієву підтримку держави та Фонду соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та про фесійних захворювань вчені чекають вже більше року. Варто зазначити, що в березні ц. р. керівники Ф онду надіслали до інституту листа, в якому висловили згоду обговорити питання про створення Реєстру на спільному засіданні. Чи зрушиться ця справа з місця — покаже час. Не один рік науковці інституту очі кують на затвердження М О З України

розробленого ними пакету докумен тів, до якого ввійшли: «Положення про профпатологічну службу У краї ни», «Положення про обов'язкові ме дичні огляди працівників певних кате горій», «Положення про медико-санітарну допом огу працюючим», «Інс трукції по упорядкуванню санітарногігієнічних умов праці» та ін. Йдуть роки, змінюються міністри охорони здоров'я, та одне залиш а ється незмінним — важливі документи припадають пилом десь у кабінетах ш анованого міністерства. Напевне, їх там «ретельно аналізують і вивча ють». Тим часом, на думку медиків, без негайного затвердження цього паке ту документів позитивні зрушення у вирішенні проблеми професійної па тології в Україні сьогодні неможливі. Зволікання з вирішенням цих нагаль них питань лише прискорить інвалідизацію наш ого суспільства. Адже за період з 1992 по 2003 роки процеси інвалідизації працюючих зросли в о к ремих галузях народного господарс тва на 234—316%. Кількість хронічних захворювань, які накопичилися у кож ного працівника, підвищилася на 280—355% , триває зростання рівня захворюваності з тимчасовою втра тою працездатності. Тільки за останні 7 років кількість інвалідів зросла з 2 до 2,6 млн., що становить більше, ніж 5% від загальної чисельності насе лення України. Професійна захворю ваність по окремих галузях народно го господарства за той самий період збільшилась майже у 2—3 рази. Все це безпосередньо впливає на кількіс ний і якісний склад трудових ресурсів країни, що за збереження існуючої динаміки за деякими прогнозами мо же найближ чим десятиріччям п р и звести до критичного дефіциту кадрів у ключових галузях промисловості. Вчені-медики, які доклали так б а гато зусиль для наукових досліджень і розробки конче необхідних для збе реження й примноження трудового потенціалу країни документів, і далі сподіваються на державну мудрість нашої влади. Як кажуть, надія вмирає останньою, але поки живе ілюзорна надія, хворіють і помирають реальні люди.

В. ЗАХАРОВ,

наш власкор

У березні 2004 р. відбулася

зустріч делегації' Союзу шахтарів-інвалідів України з директором виконавчої дирекції Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України В. Кротом. На зустрічі було зазначено, що на 2004 р. прогнозується дефіцит бюджету Фонду приблизно 500 млн. грн. (200 млн. грн. — борги перед шахтарями і 300 млн. грн. — перед Пенсійним фондом). Одним з найважливіших завдань є повернення боргів Пенсійному фонду, але ні в якому разі не за рахунок тих виплат, які мають отримувати шахтарі. Було також акцентовано увагу на тому, що у майбутньому Фонду доцільно було б мати власні лікувальні заклади, а тому виконавча дирекція Фонду докладе усіх зусиль для вирішення цього питання. В. Крот повідомив шахтарів, що виконавчою дирекцією Фонду вже прийнято рішення щодо перерахунку потерпілим з 1 березня сум щомісячних страхових виплат на коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати у галузях національної економіки у 2003 р ., який, за даними Держкомстату, становить 1,152. Регресні виплати з 1 березня збільшились на 15,2%.

Наприкінці минулого року Черкаське обласне у пр а влін н я в и конавчої дирекції Фонду соціального ст р а ху ва н н я від н ещ а сн и х випадків на виробництві т а п р о ф есій н и х захворю вань від значило переможців конкурсу серед інвалідів. Не п о за зд р и ш лю-\ дям , які через отримані на виробництві т р а вм и чи п р о ф есій ні захворювання стали інвалідами. Серед них зн а й д ет ь ся чи м а ло т аких, хто впродовж багатьох років б езу сп іш н о д о б и в а ва справедливого відшкодування ш к о ди за своє вт р а чен е здор о в’я.

онд не залишився байдужим до тих, хто подолав депресію та безнадію й попри все веде ак тивний спосіб життя, вирощуючи своїх присадибних ділянках фрукти й овочі чи відгодовуючи домашніх тва рин. Щ о р о ку Ф онд проводить кон курси на найкращ ого городника, са дівника і тваринника. Приємно були вражені черкащани — інваліди виробництва, коли в Міжнародний день інвалідів управлін ня Ф онду в Черкаській області запро сило їх до свого офісу на церемонію відзначення переможців. У конкурсі взяли участь понад ЗО інвалідів. У ра хувавши їхні досягнення у веденні до машнього сільського господарства, організаційний комітет визначив най кращих. У номінації «Найкращий го родник» перемогла жителька с. Геронимівка Черкаського району М. Косецька, яка на своїй присадибній ді лянці виростила небувалого розміру столові буряки та гарбузи. Друге міс це посів В. Варяниця з с. Попудня М онастирищенського району, в якого на городі виросли гарбузи масою понад 60 кг ко ж е н . Т ретє м ісц е п о с іл а Н. Черниш, зібравши з сорока соток городу 4 т кукурудзи. У номінації «Найкращий садівник» переможцем визнано Н. Овчаренко — жительку с. С агунівка Черкаського району. На своїй присадибній ділянці вона вирощує аж 32 сорти винограду. М аса однієї грони винограду сорту «Деметра» досягла 3 кгі Друге місце посів В. Ковальчук із смт Чорнобай. З кожного зі своїх 26 вуликів він за се зон зібрав по 22,5 кг меду. У номінації «Найкращий тварин ник» переможцем визнано С. Новіт ню — жительку с. Охматів Ж аш ків ського району, яка має в господарстві корову, козу, трьох поросят та понад 'чдва десятки гусей і качок. Друге місце

присудж ено и односельчанинові М. Пригоді, який у домашньому гос подарстві вирощує гусей, курей, інди ків, а також утримує корову та кролів. на Третє м ісце п о сів О . Т е р е щ у к із с. Греблі Христинівського району, у якого понад півсотні кролів, причому маса тушки кроля сягає 5,5 кг. Переможців конкурсу було наго родж ено Почесними грамотами та грошовими преміями. Грамотами та цінними подарунками було відзначе но й інших учасників конкурсу — черкащан, які не потрапили в число при зерів, але надіслали матеріали про свої улюблені заняття. З апрош ені для нагородження в офіс Черкаського обласного управ ління виконавчої дирекції Ф онду були зворушені теплим щирим прийомом і не приховували сліз. «Найкращий го родник» М отрона Андріївна Косецька висловила слова подяки від імені усіх присутніх: «Спасибі вам, люди, що ви не втратили доброти та чуйності й на дали можливість нам, потерпілим, поспілкуватися. Спасибі велике й за щомісячні страхові виплати. Без них нам було б дуже сутужно». Активну участь в о р га н іза ц ії та проведенні конкурсу серед інвалідів взяли заступник начальника управління Т. О нопрієнко, начальник організаційно-кадрового відділу А. Усольцева, начальники Черкаського, Христинів ського відділень виконавчої дирекції Фонду С. Решетілова, Є. Кіт, керівник Жашківського філіалу Т. Бурлуцька, ін ші працівники управління та районних відділень і філіалів.

В. ФІЛОНЕНКО, заступник н а чальника управління виконавчої дирекції Ф онду соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та про фесійних захворювань у Черкаській області__________________________________ у

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК, власкор по Вінницькій, Тер

нопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій об ластях. Закінчив Кам'янець-Подільський сільськогоспо дарський інститут. Розпочав свій трудовий шлях інжене ром з техніки безпеки на одному з підприємств Хмель ницького. У 1984— 1994 рр. працював помічником голо ви облвиконкому, інструктором оргвідділу апарату, начальником відділу охорони праці та зайнятості насе лення облдержадміністрації. У журналі «Охорона праці» з травня 1995 р. Автор багатьох проблемних та критич них публікацій. Послідовно відстоює право громадян на безпечну працю, соціальний захист, за що має шану від людей. Нагороджений відзнакою Держнаглядохоронпраці «За доблесну службу». Член Спілки журналістів.

У матеріалах «Схаменіться, панове!» та «Коли верх беруть амбіції», опублікованих у журналі «Охорона праці» (№1 та № 4, 2002 р.), йшлося про численні порушення нормат ивно-правових актів з охорони праці та бюрократичну тяганину під час розслідування нещасного випадку на виробництві, які допускало керівництво ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика (ХКФ) «Кондфііл» в особі його президента, депутата обласної ради, члена постійної комісії з питань законності, гілена виконкому міської ради В. Любовецького. Оскільки більшість акціонерів і без т ого мала багато прет ензій до свого лідера, то згадані публікації тільки підлили масла у вогонь і цим самим прискорили кульмінацію. Невдовзі після виходу другої статті Василю Станіславовичу довелось розпрощ ат ися з керівним к ріслом (був достроково звільнений з посади зборами акціонерів). Але й після цього бюрок р а т и ч н а т я га н и н а у т о варист ві не п р и п и н и л а ся : дається взнаки безвідповідальне ставлення до створення здорових і безпечних умов праці, проведення атестації робочих місць за умовами праці, яке допускалось за часів президент ст ва В. Любовецького. Лист , який надійшов нещодавно до редакції журналу від колишнього машиніста паку вально-фасу вальних маш ин ЗА Т «ХКФ «К ондф іл» В. Євтушенко,— яскраве тому підтвердження.

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

«Звернутись до друкованого орга ну мене змусили такі о б с т а в и н и пи ше Валентина Петрівна.— 26 років я відпрацювала на підприємстві, на од ному і тому ж робочому місці. До ви конання своїх обов'язків ставилась так, як від мене вимагали. У 1999 р. ліка рі виявили у мене серйозне за хворювання хребта. Лікувалась за власний рахунок, оскільки підприємс тво не поспішало забезпечувати мене путівкою у санаторій. Глухим до моєї заяви щодо виділення такої путівки був і профком, хоча я все трудове жит тя справно платила внески і навіть бу ла профспілковим активістом. Коли перебувала на лікуванні у Старобільській водолікарні, що на Луганщині, один із лікарів, обстеживши мене та розпитавши про характер роботи, сказав, що з такими захворюваннями до них, як правило, приїздять шахтаріпрохідники, і що в мене ушкодження здоров 'я пов 'язане з виконанням тру дових обов'язків. Я тоді не надала ска заному великого значення, а тому, по вернувшись додому, продовжувала працювати на своєму робочому місці, періодично лікуючись амбулаторно та стаціонарно... Через рік, а точніше 20.06.2000 р., травматологічна МСЕК визнала мене інвалідом III групи за гального захворювання і рекоменду вала адміністрації товариства пере вести на легкі роботи. Незважаючи на те, що висновок М СЕК у таких ви падках є обов'язковим для робото давця, мене на легшу роботу не пе ревели. Щоправда, начальник відділу кадрів запропонувала мені посаду вахтера на санпосту, але, оскільки там постійні протяги, я змушена була відмовитись від цієї пропозиції. Відтак продовжувала працювати на старому робочому місці. Незважаючи на періо дичне лікування, стан здоров'я погір шувався, і, як результат, 23.05.2001 р. травматологічна МСЕК визнала мене

інвалідом II групи. Оскільки працюва ти машиністом пакувально-фасуваль ної машини я вже не могла, то у 50 років опинилась на вулиці без гроша в кишені. Всі заощадження пішли на лікування та придбання путівок. Прав да, отримую 156 грн. пенсії, але її не вистачає навіть на харчування. А ме ні ж потрібно серйозно лікуватись, сплачувати за комунальні послуги та ін. Оговтавшись від такого удару долі, я вирішила добитись справедливості, оскільки впевнена, що свою хворобу отримала на виробництві і маю право на відповідний соціальний захист. То му звернулася до обласного профпа^, толога Л. Смірнової, якійоозповіла про свою хворобуш лш ф те, в яких умовах працювала?Людмила Іванівну мене уважно вислухала із р о б й Ш ^ а -' пит у міську санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС), щоб та склала саніп но-гігієнічну характеристику моїх умов праці у ЗАТ«ХКФ «Кондфіл».

ІССШ

Проте ос кільки товарне -і^'тво дало СЕС ін формацію* про об-, сяг та характер ви конуваної боти лише вочин 1998 р., і та^неповР даному документі нб відображ ені всі ті наваї, таження, яким я піддавалась упродовж своєї роботи у това ристві. Саме через цю обставину Інститут медицини праці Академії ме дичних наук України, куди мене було направлено для обстеження, не виз нав мою хворобу пов 'язаною з умо вами праці. «Вашого керівника під приємства потрібно нагородити ме даллю за ті умови праці, в яких Ви пра цювали»,— сказав мені один із там тешніх лікарів,— «Нагород колишній президент ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» має вже багато, але всі вони зароблені мозолями таких простих робітниць, як я»,— мовила я у відповідь.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Зараз у мене на руках є копії трьох санітарно-гігієнічних характеристик. Хоча всі вони різні, але жодна не від повідає дійсному стану речей, і все че рез те, що у товаристві не збереглися відповідні документи, які б могли під твердити ту роботу, яку я виконувала до / 998 р. (у всякому випадку, так стверджує його керівництво). Куди я тільки не зверталась: до головного державного санітарного лікаря об ласті, Міністерства охорони здоров'я, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, але це нічого не дало, оскільки все впиралося в дані, які адміністрація товарис тву? ЗА Т «ХКФ «Кондфіл»

? лець об палець не вдарило, аби допомогти СЕС з'ясувати дійсні умо ви, в яких я працювала три валий час. Ірикро до сліз^адже, виходить, це з ка мені дяка товариства, яке встиг' ло стати для мене другою домівкою, за те, що я годинами працювала зіг нувшись, як кажуть, у три погибелі, но сила важкі ящики з продукцією, під час «авралів» завжди виходила на роботу у вихідні дні, заради перевиконання виробничих завдань скорочувала свою обідню перерву до 15 хв, брала активну участь у громадському житті колективу, регулярно сплачувала профспілкові внески... » Читаючи рядки цього сповненого розпачу листа хворої, скривдженої до лею жінки, подумав: скільки ще в нашій країні є людей, яким у пошуках спра ведливого вирішення свого питання

роками доводиться оббивати пороги чиновницьких кабінетів, вести листу вання з державними установами, на родними депутатами тощо? Мабуть, дуже багато. І що найбільш прикро, скарги, з якими звертаються у високі інстанції наші співвітчизники, часто по роджуються не об'єктивними обстави нами, а недбалістю і черствістю о к ремих керівників підприємств, установ та організацій. Навчившись у наших окремих політиків пишномовству та заграючи з масами, багато з них здо були собі депутатські мандати і тран сформувались у таких собі магнатиків, які ладні заради додаткових прибутків та власного іміджу витиснути зі своїх підлеглих останні соки. Коли ж сіромах наздоганяють хвороби від непосиль ної праці, то роблять все, аби позбути ся їх, не подбавши ні про оздоровлен ня, ні про реалізацію прав на належ ний соціальний захист у зв'язку з уш кодженням здоров'я. Щ ось подіб не сталось і з колишньою робітницею ЗАТ «ХКФ «Конд’ w ‘ Філ>> В- Євтушенко. Понад чверть віку _• вона відпрацювала ^ на цьому підприємстві. Наскільки добросовісно Ва лентина Петрівна ставилась до ви конання трудових обов'язків, гово рять ті нагороди, які вона отримала в колективі: премії, почесні грамоти, подяки, почесний знак «Победитель социалистического соревнования». Її фото було на дошці пошани, їй при своєно звання «Ударник коммунистического труда», «Кращий машиніст» тощо. Проте як тільки жінка захворі ла, адміністрація почала поступово відмежовуватись від неї: не перевела В. Євтушенко на легшу роботу, коли в цьому виникла гостра необхідність, а коли та стала інвалідом II групи, з а пропонувала написати заяву про звільнення. Оскільки ніхто потім у това ристві не захотів як слід дослідити тру дову діяльність жінки, СЕС не зуміла скласти санітарно-гігієнічну характе ристику її робочого місця ні за першим разом, ні за другим, ні за третім. У своєму листі від 30.11.2001 р. № 1262/14 віце-президент ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» А. Любовецький (син пре зидента В. Любовецького) повідомив СЕС, що в товаристві у наявності є ли ше документи трирічної давності. Крім того, віце-президент сповістив, що

згідно із заключними актами медичних оглядів працівників упродовж остан ніх років ска рг на стан здоров'я від В. Євтушенко не зафіксовано (?!) Цим самим він поспішив запевнити СЕС, що хвороба жінки є для адміністрації повною несподіванкою. Не знаю, як хто, а я особисто розцінюю цей факт як спробу показати непричетність ке рівництва товариства до того, що жін ка стала інвалідом. Щ о стосується заключних актів ме дичних оглядів, то, по-перше, в них не відображаються скарги на стан здо ров'я, по-друге, В. Євтушенко прохо дила медогляди як декретований кон тингент, а тому в складі комісії навіть не було спеціалістів, яким вона могла б поскаржитись на біль у хребті. А ось у відомчому медпункті дані про хворо бу В. Євтушенко були. Більше того, лі кар цього лікувально-профілактичного закладу навіть видавав хворій жінці листок непрацездатності. У зв'язку із своїм захворюванням В. Євтушенко кілька разів лікувалася стаціонарно, про що не могли не знати представни ки адміністрації, якій потім для оплати подавався листок непрацездатності. Але повернемось до змісту сані тарно-гігієнічної характеристики. «З

наведених у ній даних адміністрацією ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» випливає, — по

яснила при зустрічі з кореспондентом В. Євтушенко,— що мені доводилось

піднімати і переміщувати вантаж, вага якого не перевищувала гранично до пустимих норм. Але насправді це не так. Упродовж 1975— 1985 pp. я підні мала і переміщувала ящики з продук цією, брутто яких становило 19,6— 22,2 кг (упродовж години — 20—23 ящики), тоді як разова гранична нор ма піднімання та переміщення ванта жів жінками на той час становила 15 кг. Після 1993 р. з робочої поверхні, тобто зі стола до транспортера, який знаходився за 1,5 м, я переносила ящики, брутто яких становило 16 кг. Оскільки протягом години я розфасо вувала 25 коробів, то сумарна вага переміщеного мною вантажу за цей час становила 400 кг. Тоді як разова гранично допустима вага вантажу, що піднімався та переносився, для жінок становила 10 кг, а сумарна за годину (з робочої поверхні) — 350 кг. Я вже не кажу,— продовжувала далі Валентина Петрівна,— що відпо відно до Гоаничних норм підіймання і

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

переміщення важких речей жінками, затверджених наказом М іністерства охорони здоров'я від 10.12.93р. № 241, вантаж вагою 10 кг жінками дозволя ється піднімати і переміщувати не біль ше двох разів на годину. Я ж після то го, як даний нормативний акт набрав чинності, переносила ящики вагою 16 кг 25 разів протягом години. Особливо багато доводилось но сити вантажів упродовж 1995—2000рр. (пік вироб ничої діяльності товарис тва), причому не тільки м ені одній. Ко ж на ж інка, яка працю вала у ва фельному цеху, протягом години підні мала і переміщ увала ЗО ко ро б ів з продукцією, кожен з яких важив 8 кг. Таким чином, сумарна вага переміще ного вантажу (з підлоги) однією ж ін кою, в тому числі мною, становила 2 40 кг, тоді як сум арна гранично допусти ма — 175 кг. У складеній на підставі даних ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» санітарно-гігієнічній характеристиці сказано,— зазначила В. Євтушенко,— що під час пакування фасованих вафель у короби моя поза була вільною з переміщенням та періо дичними нахилами тулуба вправо. Насправді при виконанні цієї роботи у мене і у моєї напарниці поза була ви мушеною... Адміністрація товариства чомусь не надала СЕС відомості про нарізан ня і пакування цукерок та вафель, що час від часу доводилось виконувати мені разом з іншими жінками. Робили ми це вручну, стоячи біля стільців, на яких знаходились пластмасові лотки або короби. Операція виконувалась стоячи, у зігнутому положенні понад ЗО градусів. Після цього лотки та ко роби, брутто яких становило 11,5— 13,5 кг, переміщ ували на ваги, які були за 10 м на підлозі. Потім ящики носили на т р а н с п о р іе р , а ко р о б и складали під стінкою (один на одного) на висоту до 2 м. У характеристиці нічого не сказа но про те, що я час від часу залуча лась до роботи у підготовчому відді ленні вафельного цеху. Траплялось це здебільшого тоді, коли одна із р об іт ниць (їх там працює двоє) хворіла або була у відпустці. Робота полягала у тому, щ об піднімати з підлоги мішки з цукровою пудрою, вага яких стано вить 5 0 кг, на висоту 70—80 см і виси пати їх вміст у темпер, тобто машину, яка виробляє начинку. Щ о б прихова ти виконання цих робіт, коли на фаб рику приходили працівники СЕС чи ін

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

ші перевіряючі, двері підготовчого від ділення замикалися на замок. Крім того, начальство про всяк випадок по пе реджало нас, що якщо хтось із переві ряючих колись запитає, як ми подаємо пудру у темпер, то потрібно сказати, що ми це робимо за допомогою сов ків. Але совками пудру в необхідній кількості у цьому випадку подати не можливо... Всього упродовж зміни нам доводилось піднімати з підлоги 26—28 мішків...» Знайомлячись із письмовими свід ченнями колишніх і теперішніх праців ників ЗАТ «ХКФ «Кондфіл», які підтвер дили правдивість слів В. Євтушенко, почав подумки обурюватися. Як так могло трапитись, що у товаристві, де прибутки текли рікою, були такі важкі умови праці? Чому свого часу тут не провели автоматизації таких трудо містких процесів, як переміщення ван тажів? У чиїх кишенях осідали зар об лені непосильною ж іночою працею гроші, за рахунок яких мали бути про ведені оновлення та модернізація ви робництва? Як так могло статися, що на підприємстві упродовж десятка ро ків керівництво не тільки не подбало про створення здорових і безпечних умов праці, а навіть про проведення атестації робочих місць за умовами праці? Адже якби питанням охорони праці тут приділялась належна увага, то В. Євтушенко, швидше за все, і досі б працю вала на своєму робочом у місці, а не микалася по лікарнях, шу каючи порятунку, не писала б скарг, не шукала б свідків своєї важкої праці. Кілька років тому в одній з публіка цій, присвяченій 70-річчю підприємс тва, вміщеній в обласній газеті «Хмельниччина», розповідалось про трудові здобутки ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» і, зокрема, про те, що на проведення заходів з охорони праці, створення сприятливих умов тут у 1996 р. адмініс трацією було виділено 118 300 грн., у 1997 р. - 123 700 грн., у 1998 р. 166 800 грн. У це важко повірити, бо як вже повідомлялося у статті «Коли верх беруть амбіції», у 1999 р. під час перевірки стану охорони праці на під приємстві було виявлено 149 пору шень норм ативно-правових актів з охорони праці, за що на нього Хмель ницькою Д ІО П в АПК накладено адмі ністративне стягнення. А під час пере вірки, здійсненої у 2002 р., кількість виявлених порушень становила вже 196, тобто на 50 більше. О то ж , на що, питається, насправді пішли кошти,

які щорічно виділялися на поліпшення умов і безпеки праці? Чи, бува, не на придбання помпезних іноземних авто («Міцубісі» і «Мерседес»), якими р оз'їж дж ало свого часу вельмиша новне керівництво? Пригадую, яким бурхливим було святкування 70-річчя підприємства. Всі місцеві засоби м асової інф ормації наввипередки повідомляли, якими на городами увінчане підприємство і особисто його керівник В. Любовецький: про присвоєння йому звання «Заслуженого працівника промисло вості України», про нагороди за муд рість та гнучкість політики управління тощо. На честь свята навіть була випу щена книжка «Творці солодкого ди ва», в якій Василь Станіславович по рівнювався з лоцманом, який веде «корабель, уміло обминаючи видимі скелі та невидимі рифи, і при цьому яс но бачить горизонт, перспективу, ме ту...» Прочитавши тоді ці рядки, запи тав себе: а куди цей славетний лоц ман міг завести старе, о бш арпане судно, адже рухалось воно лише зав дяки веслярам, які вже почали втра чати сили? Хіба що на цвинтар... Гадаю, якби у надісланому до Адміністрації Президента представ ленні було зазначено, в яких умовах доводиться працювати «творцям со лодкого дива», навряд чи В. Л ю б овецький став би заслуженим. Навряд чи Василь Станіславович був би виз наний чотири роки підряд Людиною року в області, а підприємство посіло призове місце в обласному конкурсі (у рамках Всеукраїнського) на звання «Кращий роботодавець року», якби в облдерж адм іністрації не дивились крізь пальці на поруш ення З акону «Про охорону праці», які допускалися у товаристві, якби при підбитті підсум ків владне «журі» керувалось інтере сами та благополуччям людей праці, в тому числі тієї жінки, яка вже три роки поспіль добивається правди про свої умови праці... Як стверджують старожили, до вій ни через нестерпні умови праці у цу керні (таку назву колись носило ЗАТ «ХКФ «Кондфіл». — Прим, автора ) люди, які там працювали, прозвали це підприємства солодкою каторгою. Дуже влучна назва. Оскільки робота тут і досі залишається важкою, то вона цілком підходить і сьогодні.

В. СОПІЛЬНЯК,

наш власкор

С Л ІД А М И Н А Ш И Х П У Б Л ІК А Ц ІЙ

ВИТАЄМ О ш

ш §

У журналі № 11 за 2003 р. у статті В. Сопільняка «Пора б у ж е і про персональну відповідальність нагадати» йшлося про незадовільне виконання рішень Кабінету Міністрів України щодо забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних м ереж на підприємствах Хмельницької області. Заступник начальника Головно го управління праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації О. Іванов по відомив редакцію, що факти, викла

— — 2004 .

Електроакустик і метролог за фахом, Вячеслав Борисович з лютого 1974 р . працював керівником підрозділу боротьби з шумом і вібрацією, керівником наукового відділу, лабораторії з охорони праці галузевих інститутів міністерств місцевої промисловості і житловокомунального господарства. Майже 10 років очолював позаштатну технічну інспекцію праці Українського республіканського комітету профспілки робітників місцевої промисловості та комунальнопобутових підприємств. У 1993— 1999 р р. працював провідним, головним інспектором центрального апарату Держнаглядохоронпраці, в 1999—2000 р р. — начальником відділу Д ержавної експертизи умов праці Мінпраці. З 2001 р. працює старшим науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту охорони праці. У 1980 р. за р о зр о б ку комплексу шумопоглинальних пристроїв В. Каньшина нагороджено дипломом І ступеня і Золотою медаллю ВДНГУРСР. Винахідник СРСР, автор 4 винаходів і 70 публікацій з питань охорони праці, частину з яких надруковано в журналі «Охорона праці». Понад 25 років викладає курс я Охорона праці» в навчальних закладах різного рівня, є академіком М іжнародної академії безпеки життєдіяльності. Вітаємо ювіляра з визначною подією в його житті, бажаємо здоров'я, щастя та творчих успіхів у подальшій діяльності.

Райдержадміністраціями та викон комами міських рад вже проводиться робота щодо складання реєстрів бу дівель, споруд та інженерних мереж, які за своїм технічним станом не від дені у названій статті, дійсно мали міс повідають нормам, а також визнача ються джерела фінансування робіт це на згаданих підприємствах області. 4 вересня 2003 р. відбулось розна цих об'єктах. Н а в и кон ан н я р іш ення о б л а с ширене селекторне засідання ко о р н о ї к о о р д и н а ц ій н о ї ради ВАТ динаційної ради з питань безпечної « Е н е р го п о с та ч а л ь н а ко м п а н ія життєдіяльності населення при обл держадміністрації, на якому розгляда «Хмельницькобленерго» своїм н а лось питання «Про організацію роб о казом від 18 листопада 2003 р. № 611 ти щодо виявлення та обліку будівель, вивела з експлуатації авар ійно не безпечні будівлі майстерні Ярмолиспоруд і інженерних мереж, які пере бувають у незадовільному стані, про нецьких РЕМ та навчального класу Чорноострівської дільниці Хмельниць ведення паспортизації об'єктів відпо відно до вимог постанови Кабінету ких РЕМ. Також виконано ремонт да Міністрів України від 5 травня 1997 р. хів закритих трансф орматорних під станцій у Хмельницьких, Летичівських № 409 «Про забезпечення надійнос ті і безпечної експлуатації будівель, та Полонських РЕМ. споруд та інженерних мереж». На одном у з чергових засідань Згідно з рішенням координаційної координаційної ради з питань без печної життєдіяльності населення ради голови координаційних рад з питань безпечної життєдіяльності на при облдерж адм іністрації в поточ селення при райдержадміністраціях ному році планується заслухати го лів координаційних рад при райдерж та виконкомах міських рад надали уп равлінню містобудування і архітекту а д м ін іс т р а ц ія х та м іс ь к в и к о н к о ри облдерж адміністрації та терупмах, де виявлено суттєві недоліки равлінню Держнаглядохоронпраці по щодо виконання постанови К а б ін е ту М ін іс тр ів У кр а їн и від 5 травня Хмельницькій області перелік буді вель, споруд, мереж, що перебува 1997 р. № 409 «Про забезпечення ють в аварійному та технічно незадо надійності і безпечної експлуатації вільному стані, чисельність яких ста будівель, споруд та інженерних ме новить 461 об'єкт. реж».

У журналі № 2 за 2004 р. у статті В. Сопільняка «Трагедія в Бичківцях. Де наступна?» йшлося про грубі порушення вимог нормативних актів з охорони праці, які призводять до загибелі людей. Зокрема, йшлося про трагедію, яка розігргиіася в кінці літа 2003 р. в одній із садиб с. Бичківці Чортківського району Тернопільської області. Заступник Генерального проку рора України О. Колінько повідо мила редакцію, що згадана публі кація надіслана п р о ку р о р у Т ер но пільської області Ю . Голубу для пе-

ревірки та вжиття, за наявності під став, заходів реагування і повідом лення реда кц ії про результати пе р е вір ки у передбачений з а к о н о м термін.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

У журналі № 11 за 2003 р. у статті Н. Безуглої «Чого не вистачає посадовим особам Мелітопольського «Автокольорлиту»?» йшлося про невиконання вимог Закону «Про охорону праці» на цьому та інших, створених на його базі, підприємствах. Голова правління ВАТ «Меліто польський завод «Автокольорлит» В. Єременко повідомив редакцію,

що керівництво заводу «Автокольор лит» не залишило без уваги як вище названу статтю, так і результати ком плексної перевірки, проведеної орга нами Держнаглядохоронпраці. На розширеній нараді з керівни ками структурних підрозділів підпри ємства спільно з профспілковим комі тетом були ретельно проаналізовані порушення, виявлені в результаті ком плексної перевірки, а також резуль тати розслідування нещасного випад ку із смертельними наслідками з воді єм П. Волковим. На нараді керівники підрозділів визнали той факт, що проблеми охо рони праці на підприємстві та в струк турних підрозділах вимагають вжиття термінових заходів у плані підготовки, перепідготовки та добору кадрів усіх рівнів, д о ко р ін но ї зміни ставлення працівників підприємства до своїх по-

садових і функціональних обов'язків. На підприємстві вже зроблено певні кроки: відділ охорони праці очолив спеціаліст, який має достатній (18 ро ків) досвід роботи. Транспортну діль ницю виведено із складу відділу мате ріально-технічного постачання і виді лено як самостійну структурну одини цю, посадові особи забезпечені Правилами охорони праці на авто мобільному транспорті, ознайомлені з посадовими інструкціями, призначе но нового керівника транспортного цеху, якому надано відповідні права та обов'язки в рамках посадової інс трукції та інших нормативних доку ментів. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на усунення порушень, виявлених під час комплексної пере вірки комісією теруправління Д ерж наглядохоронпраці, які на сьогодні виконані у повному обсязі. Підготовлено необхідні документи щодо ВАТ «Кольцо», ТОВ «ТНП», ТОВ

«Литво» і направлено до Мелітополь ського філіалу Запорізького ЕТЦ для отримання дозволу від органів Держ наглядохоронпраці на початок діяль ності. З машиністами електромостових і козлових кранів проведено заняття про порядок спускання з кабіни кр а на у випадку вимушеної зупинки. Активізувала свою роботу комісія з культури виробництва, яка щотижня звітує про проведену роботу на роз ширеній нараді керівників підрозділів, яку проводить голова правління, з розглядом виявлених поруш ень та шляхів їх усунення. Висловлено впевненість, що да ний негативний факт не буде мати місця в подальшій виробничій діяль ності підприємства, керівництво якого буде неухильно прагнути до додер жання вимог З акону «Про охорону праці», Правил охорони праці на ав томобільному транспорті, норм, інс трукцій, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності членів трудового колективу. Керівний актив заводу готовий до діалогу щодо наяв них проблем і співпраці з кореспон дентами журналу «О хорона праці».

ІНФОРМАЦІЯ

Г Е Н Е Р А Л Ь Н У

У Г О Д У

Кабінеті М іністрів України 19 квітня відбулося підпи сання Генеральної угоди на 2004—2005 рр. У ньому взяли участь представники власників та профспілок. Угоду підписали Прем'єр-міністр України В. Янукович і Голова Ф е д ер ац ії проф спілок України, співголова від профспілок з ведення переговорів і підготовки проекту, народний депутат О . Стоян, керівники профспілкових об'єднань і профспілок. Відкриваючи церемонію підписання Угоди, Прем'єр-мі ністр В. Янукович зазначив, що відстоювання позицій по винно базуватися на економічних можливостях. Під час підготовки проекту поставало багато спірних питань, але досягався консенсус і рішення знаходились. Зараз завдан ня — рухатись далі (це й стосовно підвищення зарплати та міжтарифного співвідношення ставок заробітних плат). Торкнувшись питання про пенсійну реформу, В. Януко вич сказав, що ставлення до неї в суспільстві складне, але ті 8,5 млн. пенсіонерів, які отримали підвищення пенсій на рівні 12%, потребують найбільшої уваги в найближчому майбутньому і над цим треба працювати разом. Він також зазначив, що Уряд прагне до об'єднання зусиль і пошуку такої моделі, яка б стимулювала отримання спільних ре зультатів. М іністр праці і соціальної політики М. Папієв зупинив ся на процесі підготовки Генеральної угоди до підписання, змісті Генеральної угоди і зазначив, що робота була нап руженою, не все вдалося узгодити, але стосовно поліп шення соціального захисту громадян вона продовжувати меться.

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

П ІД П И С А Н О

Голова Федерації профспілок О . Стоян відзначив, що переговори, які тривали чотири місяці, були непростими, але власники були налаштовані на порозуміння з проф спілками. Він також зупинився на питаннях, за якими за лишились розбіжності і які баж ано було б переглянути за раз на стадії підписання Угоди. Зокрема, визначити кон кретну дату введення тарифної сітки щодо заробітної пла ти для працівників бюджетної сфери, початку відрахуван ня власниками первинним профспілковим організаціям 0,3% фонду оплати праці на проведення культурно-масової роботи та оздоровлення трудящих. У підписаній Генеральній угоді на 2004—2005 рр. май же 160 пунктів. Це, зокрема, сприяння розвитку вітчизня ного виробництва, забезпечення продуктивної зайнятос ті, оплата праці, умови праці та відпочинку, соціальний захист та задоволення духовних потреб тощо. Невід'ємними складовими Угоди є додатки, в яких пере лічуються суб'єкти сторін Угоди, наводяться перелік видів та мінімальні розміри доплат і надбавок до тарифних ста вок і посадових окладів працівників об'єднань, підпри ємств, організацій, спільних для всіх галузей господарства з метою подальшого використання в галузевих, регіональ них угодах та колективних договорах, порядок ведення сторонами Угоди соціального діалогу, Протокол розбіж ностей щодо окремих пунктів і протокольні домовленості, досягнуті під час підписання.

Я. ШВЕЦЬ, прес-секретар Голови Федерації профспілок

України

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

_____________________________________________ ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

На об’єктах нашого заводу інспектори Державного пож еж ного нагляду проводять планові пожежно-технічні обстеження. В своїх приписах стосовно діючих об’єктів перевіряючі нерідко посилаються на державні будівельні норми України (ДБН В. 1.-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.2.5-13-98 «Пож еж н а автоматика будинків і споруд» та ін.), у яких вказано, що вони поширюються на проектування та монтаж; на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт, хоча ні реконструкції, ні капітального ремонту на цих об’єктах не заплановано. Чи правомірні вимоги перевіряючих в частині приведення об’єктів у відповідність до вимог ДБН ще до проведення на них реконструкції чи капітального ремонту? (О. Науменко, заступник директора з охорони праці Гнідинцівського газопереробного заводу, Чернігівська область) Відповідно до положень розділу І

№ 2 9 7 /6 5 8 5 , під час забезпечення

Правил пожежної безпеки в Україні,

пожежної безпеки необхідно керува

які з а р е є с т р о в а н і в М ін іс т е р с т в і

тися також будівельними нормами,

ю стиц ії У кр а їн и 2 6 .0 3 .2 0 0 2 р. за

«Правилами устройства электроуста-

Чи на всі раптові погіршення стану здоров'я працівника під час виконання трудових обов’язків складається акт за формою Н-5 і чи складається такий акт, якщо за висновком медичного закладу причиною раптового погіршення стану здоров’я є загальне захворювання (гіпертонічний криз, ниркова коліка, радикуліт тощо)? (І. Підгорний, начальник відділу охорони праці Сніжнянського машинобудівного заводу, Донецька область) Згідно з п. 5 Положення про поря док розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних за хворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету

М іністрів від 21.08.2001 р. № 1094, розслідуванню підлягають раптові по гіршення стану здоров'я, що призве ли до втрати працівником працездат ності на один робочий день чи більше

Складовою частиною колективного договору є комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці. Чи потрібно комплексні заходи підприємства, крім як у орган а х Держнаглядохоронпраці, погоджувати ще й з органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань? (Г. Горда, заступник начальника управління праці та соціального захисту населення, м. Старокостянтинів, Хмельницька область) Згідно зі ст. 23 З акону «Про за гальнообов'язкове державне соці-, альне страхування від нещасного ви падку на виробництві та професійно го захворю вання, які спричинили втрату працездатності» виконання статутних функцій та обов'язків Ф о н ду соціального страхування від не-

щасних випадків на виробництві що до запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці. Відповідно до Положення про службу страхових експертів з о х о рони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професій-

новок» (ПУЗ), нормами технологічно го проектування та іншими норматив ними актами. При цьому терміни ви конання заходів з посиланням на бу дівельні норми повинні визначатися з урахуванням проведення нового бу дівництва, реконструкції, технічного переоснащ ення, розш ирення, рес таврації та ремонту об'єктів. Враховуючи викладене, посилан ня на державні будівельні норми дер жавними інспекторами з пожежного нагляду при підготовці приписів та ін ших документів є правомірними.

І.

КРІСА, перший заступник началь

ника Державного департаменту пожеж ної безпеки М Н С України

або до необхідності переведення по терпілого на іншу (легшу) роботу тер міном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на під приємстві. За результатами розслідування складаються акти за формою Н-5, а згідно з висновком комісії — відповід но акт за формою Н-1 або за фор мою НТ.

О. СЕМКО, заступник Голови Держ наглядохоронпраці України них захворю вань, затвердженого постановою правління Ф о н д у від 15.08.2001 р. № 24, служба страхо вих експертів з охорони праці, профі лактики нещасних випадків на вироб ництві та професійних захворювань бере участь у розробленні профілак тичних заходів, у том у числі й ком плексних заходів підприємств, для до сягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, механізмів їх реалізації та здій снює контроль за їх впровадженням на відповідних підприємствах.

В. КРОТ, директор виконавчої ди рекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 04

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

На нашому кар ’єрі в 2004 р. відбудеться чергова атестація робочих місць зі шкідливими та небезпечними умовами праці. У Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чомусь не згадуються професії помічника машиніста екскаватора і помічника машиніста бурової установки, тоді як професії машиніста екскаватора і бурової установки у Списку № 2 є. Відповідно до § 4 2 і § 20 Довідника кваліфікаційних характеристик (випуск № 5 — «Горнодобывающая промышленность») помічники машиніста екскаватора і бурової установки, відповідно, можуть виконувати весь комплекс робіт, передбачений для машиністів. Чи мають помічник машиніста екскаватора і помічник бурової установки право на пільгову пенсію? (В. П о л я т и к і, інж енер з охорони праці Глухівського ка р 'єру к в а р ц и т ів , Сумська о б л а сть) Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, зі шкідливими і

важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, профе сій, посад і показників, затверджени ми постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 р. № 36, і за результа тами атестації робочих місць. Відповідно до підрозділу 1 «Від-

криті гірничі роботи та роботи на по верхні» розділу І «Гірничі роботи» ви щ езазначеного Списку № 2 право на відповідну пенсію мають машиніс ти бурових установок, машиністи екс каваторів. Оскільки професійні назви «поміч ник машиніста бурової установки» та «помічник маш иніста екскаватора» утворені за допом огою похідного слова «помічник», при цьому зберіга ється галузева та функціональна на лежність, кваліфікаційні вимоги та код новоутвореної професії, тому право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають також і помічники машиніс та бур о вої установки та помічники маш иніста е кска вато ра , за умови зайнятості на зазначених роботах повний робочий день та підтверджен ня відповідного права за результата ми атестації їхніх робочих місць за умовами праці.

Я працюю повний робочий день на ком п’ютері оператором комп ’ютерного набору. Щорічно підприємство, яке виконує капітальні ремонти свердловин, надає мені відпустку загальною тривалістю 31 календарний день, у тому числі за ненормований робочий день. Чи маю я право на додаткові 4 календарні дні відпустки за роботу на комп’ютері?

річну основну відпустку за однією під ставою, обраною працівником (час тина перша ст. 10 зі змінами, внесе ними згідно із Законом від 02.11.2000 р. № 2073-111 (2073-14). Оскільки Вам надається щорічна (77. Суховій, м. Д олина, Івано-Ф ранківська о б л а сть) відпустка тривалістю 31 календарний день (24 календарні дні основної Відповідно до ст. 4 З акону «Про плюс 7 календарних днів додаткової ків, робота яких пов'язана з підвище ним нервово-емоційним та інтелекту відпустки» щорічна відпустка склада відпустки за ненормований робочий альним навантаженням або викону ється з: основної відпустки (ст. 6 З ако день, передбаченої п. 2 ст. 8), тому ється в особливих природних геогра ну); додаткової відпустки за роботу зі щорічна додаткова відпустка за ро фічних і геологічних умовах та умовах шкідливими та важкими умовами пра боту на комп'ютері тривалістю до 4 ці (ст. 7 Закону); додаткової відпустки підвищеного ризику для здоров'я; календарних днів, що передбачена 2) працівникам з ненормованим п. 1 цієї статті, тобто за другою під за особливий характер праці (ст. 8 Закону); інших додаткових відпусток, робочим днем. ставою, не надається. передбачених законодавством. Згідно зі ст. 10 Закону щорічна до О. Ч Е Р Н Е Т Е Н К О , заступник ГоловЩ орічна додаткова відпустка за даткова відпустка, передбачена ст. 7 ного державного експерта з умов праці Укра особливий характер праці надається: та пунктами 1 і 2 частини першої ст. 8 їни Міністерства праці та соціальної політики 1) окремим категоріям працівницього Закону, надається понад що-

Якими нормативними документами необхідно керуватися під час забезпечення працівників (у тому числі інженерно-технічних працівників і службовців) підприємств хлібопекарської промисловості безплатним спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту? (70. Топський, інж енер з охорони праці ЗА Т «А ртем івський х л іб о ко м б ін а т» , Донецька о б л асть) При вирішенні питання забезпе чення працівників засобами індивіду ального захисту необхідно керува тись Положенням про порядок забез печення працівників спеціальним одя гом, спеціальним взуттям та іншими засобам и індивідуального захисту (далі — Положення), яке затвердив Держнаглядохоронпраці своїм нака зом від 29 жовтня 1996 р. № 170 (за

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

реєстровано в М іністерстві юстиції У кр а їн и 18 листопада 1996 р. за № 6 6 7 /1 6 9 2 ). Положення передбачає видачу 313 працівникам тих професій і посад, що передбачені у відповідних вироб ництвах, цехах, дільницях та видах робітТиповими нормами безплатної ви дачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших 313 або

відповідними галузевими нормами, що введені на підставі типових. Спеці альний одяг, спеціальне взуття та інші 313 видаються працівникам згідно з установленими нормами та строками носіння незалежно від форм власнос ті та галузі виробництва, до якої нале жать ці виробництва, цехи, дільниці та види робіт. Відповідно до п. 1.5 Положення працівникам, професії та посади яких передбачені в Типових нормах без платної видачі 313, робітникам і служ бовцям наскрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв засоби індиві дуального захисту видаються неза лежно від того, на яких виробництвах, цехах і дільницях вони працюють, за

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

винятком випадків, коли ці професії та посади спеціально передбачені у від повідних Типових галузевих нормах. У зв'язку з тим, що Типові галузеві норми безплатної видачі спеціально го одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту пра цівникам, у тому числі інженерно-тех нічним працівникам підприємств, які виробляють хліб, хлібобулочні та ма ка ро нні вироби, як у колишньому СРСР, так і в У країні не розробл я лись, ці підприємства для забезпечен ня своїх працівників засобами індиві дуального захисту мають користува тися розділами 5 та 8 Типових галузе вих норм безплатної видачі працівни кам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуально го захисту в харчовій промисловості (олійно-жирове, спиртове, лікеро-горілчане, пиво-безалкогольне, конди терське, тютюнове та тютюново-фер ментаційне, парфумерно-косметичне та ефіроолійне виробництво), які зат верджені наказом Держнаглядохо ронпраці від 10.06.98 р. № 115 та за реєстровані в Міністерстві юстиції Ук раїни 14 липня 1998 р. за № 446/2886.

Для інших працівників необхідно ко ристуватися Типовими нормами без платної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій та посад усіх галузей народного госпо дарства і окремих виробництв, зат вердженими постановою Д ерж авно го комітету СРСР по праці та соці альних питаннях і Президії ВЦРПС від 12 л ю то го 1981 р. № 4 7 /П - 2 (доповнені та змінені п о станов ам и цих о р га н ів від 21 серпня 1985 р. N9 2 89 /П -8 та від 6 листопада 1986 р. № 4 7 6 /П -1 2). Якщо і вказаними нормами не пе редбачено видачу працівникам ком бінату засобів індивідуального захис ту, то згідно з Положенням можна застосувати інші норми видачі 313, наприклад: для працівників автотранспортно го підрозділу — Типові норми б е з платної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затвер джені н аказо м Держ наглядохорон-

Згідно з п. 2 Положення про видачу Державним комітетом з нагляду за охороною праці власникові підприємства дозволу на початок роботи підприємства, зат вердженого постановою Кабінету Міністрів від 6 жовт ня 1993 р. № 831, у випадку, коли власник створив нове підприємство, він повинен одержати від органів Держнаглядохоронпраці дозвіл на початок роботи підприємства. Оскільки наш завод на дату виходу вказаної постанови вж е існував, необхідності одержувати дозвіл на початок роботи не було. Постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів від 6 жовтня 1993 р. № 831 і затверджено Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, яким передбачено, що суб’єкт господарської діяльності, який має намір розпочати (продовжити) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (все це має місце на нашому заводі), повинен одержати відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці або його територіального органу. Які дозволи необхідно одержати підприємству: на початок чи продовження робіт підвищеної небезпеки та експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки і чи потрібно буде отримувати дозвіл на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки від облдержадміністрацій? (О. Каша, головний інженер Качанівського газопереробного заводу, Сумська область) Порядок видачі дозволів Держав ним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними орга нами, затверджений постановою Ка бінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1631 (далі — Порядок), ви дачу дозволів на початок виконання робіт у робочих режимах не перед бачає. Дозволи видаються тільки на по чаток виконання робіт підвищеної не безпеки або експлуатацію об'єктів,

машин, механізмів, устаткування під вищеної небезпеки за переліками згідно з додатками 1 та 2 згаданого Порядку. Для надання вичерпної відповіді на Ваші запитання необхідно визна читись, чи отримував Качанівський газопереробний завод до і після вве дення в дію Положення про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України, затвер дж еного н аказо м Держнаглядохо-

праці від 20.10.98 р. № 207 та заре єстровані в Міністерстві юстиції У кра їни 04.01.99 р. за № 1/3 2 9 4 ; для працівників ремонтно-будівельного підрозділу — Типові галузеві норми безплатної видачі спеціально го одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту р о бітникам та службовцям, зайнятим на будівельно-монтажних та ремонтнобудівельних роб отах, затверджені постановою Д е рж ав но го комітету СРСР по праці та соціальних питан нях і Президії ВЦРПС від 9 червня 1981 р. № 166/П -5 (доповнені та зміне ні постановами цих органів від 25 квіт ня 1984 р. № 120/П -6, від 21 серпня 1985 р. № 2 8 9 /П -8 та від 20 червня 1986 р. № 230/П -6). Крім того, згідно зі ст. 7 З акону «Про охорону праці» (в редакції від 21 листопада 2002 р.) роботодавець (власник) може за свої кошти додат ково встановлювати пільги і компен сації, не передбачені законо давст вом, у тому числі і видачу засобів ін дивідуального захисту інженерно-тех нічним та іншим працівникам понад встановлені норми. ронпраці 04.06.99 р. № 103 та заре єстрованого в М ін 'ю сті 8 жовтня 1999 р. за № 6 9 0 /3 9 8 3 , якісь дозво ли на початок виконання робіт або експлуатацію машин, механізмів, ус таткування, до яких могли увійти р о боти і об'єкти підвищеної небезпеки. Якщо такі дозволи не отримува лись, то необхідно оформляти у відпо відності зі згаданим Порядком дозво ли на початок виконання робіт підви щ еної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки термі ном на 3 роки. Для цього до Держ на глядохоронпраці України подати від повідну заяву та Експертний висновок щодо спроможності заводу забезпе чити додержання вимог законів та ін ших норм ативно-правових актів з охорони праці та промислової безпе ки під час проведення робіт та екс плуатації об'єктів підвищеної небез пеки. Щ одо потреби отримання дозво лу на експлуатацію об'єктів підвище ної небезпеки від обласних держав них адміністрацій на виконання ст. 13 Закону «Про об'єкти підвищеної не безпеки», то його необхідно отрима ти, оскільки він стосується діяльності всього підприємства, а не окремих ви дів роб іт та експлуатації окремих об'єктів підвищеної небезпеки.

В. ПЛЕТНЬОВ, заступник Голови Держнаглядохоронпраці України

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

Наше підприємство в ж е понад ЗО років надає послуги населенню, для чого орендує приміщення. Для одержання дозволу на розміщення ательє прокату держадміністрації районів міста щорічно вимагають отримувати дозволи від органів пож еж ної інспекції та санепідслужби. Пожежна інспекція за окрему (і не малу) плату проводить експертизу протипожежного стану приміщень, яких у нас близько 20, і потім видає дозвіл на початок роботи. Чи вірно це? (І. Остапенко, інженер з охорони праці ВАТ «Фірма «Прокат», Київ) Видача дозволів здійснюється о р ганами держ авного пожеж ного на гляду відповідно до вимог ст. 10 З ако ну «Про пожежну безпеку» та Поряд ку видачі органами державного по жежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду примі щень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14 лютого 2001 р. № 150, згідно з якими дозволи вида ються на початок роботи новостворених підприємств, введення в експлу атацію нових і реконструйованих ви робничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових технологій, пе редачу у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механіз мів, устаткування та продукції, орен ду будь-яких приміщень. Для одержання дозволу необхідно подати заяву відповідного зр а зка , висновок експертизи протипожежно го стану об'єкта, а для орендованих приміщень — також копію договору

оренди, в якому окремим пунктом обов'язково вказується відповідаль ність за дотримання вимог пожежної безпеки. За відсутності фактів порушення протипожежних вимог дозвіл видаєть ся без обмеження терміну його дії. За наявності окремих фактів порушення правил пожежної безпеки (крім тих, що можуть призвести до виникнення пожежі, переш коджаю ть її гасінню або евакуації людей під час пожежі) у дозволі зазначаються термін та умо ви його дії. Після своєчасного вико нання цих умов термін дії дозволу продовжується на підставі заяви влас ника (орендаря). Разом з тим нагадуємо, що відпо відно до ст. 10 Закону «Про пожежну безпеку» та п. 2.8 Правил пожежної безпеки в Україні початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових, реконструйо ваних виробничих, житлових та інших

Положеннями п. 1.3 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць від 01.09.92 р. передбачено, що для виробництв, робіт, професій та посад, для яких Списками № 1 і № 2 передбачені показники умов праці, атестація проводиться тільки за цими показниками. Як ж е бути з додатком № 4, який за Списком № 2 вимагає наявності: 1 фактора 3 ступеня відхилення від норм або 3 факторів — 1 ,2 ступеня, або 4 факторів — 1 ступеня? Наприклад, відповідно до Списку № 2 однією з умов надання пільгової пенсії є наявність ш кідливих речовин не н и ж ч е н іж З класу небезпеки. Така речовина в повітрі робочої зони є, перевищує ГДК і належить до 1 ступеня відхилення від норм. Але згідно з додатком № 4 таких показників треба а ж 4. Чим керуватись при проведенні атестації робочих місць у даному випадку? (Н. Клімова, інженер з охорони праці ВАТ Закарпатський завод «Електроавтоматика») У випадках, коли Списками N° 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, по сад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачені не тільки найме нування професій, посад, але й по казники факторів виробничого сере довища і трудового процесу, право

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

працівників на пенсію за віком на пільгових умовах, зайнятих на відпо відних роботах, визначається саме за цими показникам и у разі підтвер дження результатами атестації р об о чих місць перевищення гігієнічних нор мативів (ГДК) відповідних факторів. Так, у наведеному у Вашому листі

об'єктів, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного по жежного нагляду забороняється. Згідно з Переліком платних послуг, що можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони М ініс терства України з питань надзвичай них ситуацій та у справах захисту на селення від наслідків Чорнобильської катастроф и (МИС), затвердженого п о становою Кабінету М іністрів від 15 травня 2000 р. № 798, органами державного пожежного нагляду здій снюються платні послуги з проведення експертизи стану пожежної безпеки об'єктів, будівель, споруд, приладів, обладнання та продукції. Зазначені у Переліку платні послуги можуть нада ватися тільки за письмовим звернен ням суб'єктів господарювання, а їх вартість обчислюється відповідно до встановлених тарифів щодо виконан ня платних послуг, узгоджених з М ініс терством фінансів України та М ініс терством економіки України. Виходячи з вищевикладеного, дії посадових осіб органів державного пожежного нагляду щодо вимог отри мання Вами дозволу на оренду примі щень відповідають вимогам зако н о давства.

М. ПИЛИПЕНКО, заступник на чальника Державного департаменту по жежної безпеки М Н С України прикладі працівники, зайняті на відпо відних роботах, можуть мати право на пенсію за віком на пільгових умо вах, якщо за результатами атестації встановлено відхилення (перевищен ня) гігієнічних нормативів відповідного фактора. При цьому слід зазначити, що атестація відповідних робочих місць за умовами праці має бути проведе на у повному обсязі, тобто з ураху ванням впливу на працівників усіх факторів виробничого середовища, оскільки за результатами зазначеної атестації крім права на пенсію за ві ком на пільгових умовах встановлю ються інші пільги та компенсації, а са ме — право на щ орічну додаткову відпустку та її тривалість, право на скорочену тривалість робочого тиж ня тощо. С. РЯБОКОНЬ, Головний держав ний експерт з умов праці України Мініс терства праці та соціальної політики

РЕКЛАМ А

НАВЧАЛЬНО-КУРСОВИЙ КОМБІНАТ ш

E 'W & f f / r & m

•ул.0.Стелаиііни,2 тел./факс: (0322) 72-18*82, ! Оформлення кабінетів, виготовлення стендів, кутків, планшетів з охорони пра ці, безпеки дорожнього руху, цивільної оборони; виготовлення знаків безпеки праці; розробка та друк плакатів, набір інструкцій з охорони праці.

■І

СТЕНДИЗОХОРОНИПРАЩ:

Навчання та атестацію посадових осіб і спеціалістів, а також слюсарів за спеціальностями: ♦ проектування, пусконалагод ж ування, експлуатація, рем онт, б удівництво си сте м и газопостачання та га зосп ож и вання із с т а л е в и м и та п о л іе т и л е н о в и м и га зо п р о в о д а м и ; ♦ експлуатація балонів, котлів, побутових газови х п р и ладів, печей, А З С , А ГЗ С .

-Закон України «Про охорону праці» (1 або 2 стенди); -Кодекс законів про працю України; -Пожежна безпека; •Електробезпека; -Перша долікарська допомога; •Навантажувально-розвантажувальні роботи; -Засоби індивідуального захисту; -Електрогазозварювальмі роботи; •Експлуатація посудин, що працюють під тиском; •Перелік робіт з підвищеною небезпекою; ■Санітарів та гігієно на виробництві; -Кольори сигнальні та розпізнавальне пофарбування; •Знаки безпеки праці; -Класифікаців та знаки небезпеки вантажів; •Безпека робіт в газовому господарстві; -Безпека при роботі з деревообробним обладнанням; Стенди (1400x900мм)* іід 258 гри. •Схема управління охороною праці; •безпека при роботі з інструментами та пристроями, /^ / ’. ' S j -Робота з вїдеодисплейними терміналами; -Роботи з копіювально-розмножувальною апаратурою; -Технічне обслуговування та ремонт автомобілі«; -Автотранспортне підприємство; ■Безпека металообробних робіт; -Травмонебезпечні ситуації на залізничному транспорті; -Травмонебезпечні ситуації на автотранспорті; •Безпека робіт в зв'зку (стенди N>1-4)

Навчання з питань охорони праці, пожежно-технічного мінімуму. С м т Буча, те л . (0 4 4 -9 7 ) 2 5 -5 -6 3 Тел. м о б . (8 -0 5 0 ) 1 8 -1 9 -6 4 4 Ліцензія Міносвіти № 232648

імформаці* і

N»6 2002 .

Дозвіл Держнаглядохоронпраці N9 608.03.32.05.

( ■аталоги-праиси

Загалом понад 300 найменувань стендів, кутків, планшетів для різних підприємств та галузей!

-1.02

—1.02

-2.10

-1.50

-1.0 2

' '. E-m ail: dopom oga@ svKonline.com

и. Вінниця (0432) 32-4061, ф. 38-4795, вул. Козицького, 21/1

МІЖНАРОДНИЙ

ПРОМИСЛОВИЙ

ФОРУМ

П А

ВИРОБНИЦТВО І ЗАХИСТ 2004

ЗО ’

М ІЖ Н А Р О Д Н І С П Е Ц ІА Л ІЗ О В А Н І В И С Т А В К И Т А К О НФЕ РЕ НЦ І Ї

sfe

мнАпооігоьмі гынолош. пюмиспо* технології, ОБЛАДНАННЯ ОБЛАДНАННЯ

ЗРАЗКИ. СТАНДАРТИ. ЕТАЛОНИ. ПРИЛАДИ

БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА

МІЖНАРОДНИЙ ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР

CVbKOHTPSKIH

КОМТГОЛБИОЯИМІИОЬАЛ»*ПРИЛАДИ ЗАСОБИЗАХИСТУ.ШПІКА Л АЛ Ю М О *# А ПЛ ГО О БЯ У.ІА ЛТ ЬИ «вкКАї.іЯ Р ОБОЧОЇЭОНИ ОБ АД НЛ АН Н Я.Т М ІТЩ ГО П аР

К и їв , Б р о в а р с ь к и й п р., 15 ст. м. “Л ів о б е р е ж н а " : • Міністерство промислової політики України • Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики • Державний комітет України з нагляду за охороною праці • ЗАТ "Міжнародний виставковий центр" • Українська Національна Компанія "Укреерсгатоінструмент"

тел./факс: (044) 201-11-65, 201-11-56, 201-11-58 e-mail: Hlia@iec-expo.com.ua www.tech-expo.com.ua,www.iec-expo.com.ua Інформаційна підтримка:

.... .

; Н Л ІД П

BW S f t

Й ®ЕЗ= #

ф ш ш ш

< 2 2 2 * FS І Я

сяог,аомнк‘ ... •}>'»■■■■■ ф - -

Т - С Т .Д ф

-JU

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

Х А Р К ІВ С Ь К Е Д О С Л ІД Н О КО Н С ТР УКТО Р С Ь КЕ БЮ РО А В Т О М А Т И КИ

“ л ід е р

”

г а з о а н а л іт и ч н о г о

п р и л а д о б у д у в а н н я

С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И ТА ГА ЗО А Н А Л ІЗА ТО РИ

У к р а їн и

IS O 9001-2001 \ №

ко н тр о л ю д о в и б у х о н е б е зп е ч н и х і гр а н и ч н о д о п у с т и м и х

U A 2 .0 0 6 .6 7 1 /

к о н ц е н т р а ц ій г о р ю ч и х та т о к с и ч н и х га з ів , п а р ів т а іх с у м іш е й у п о в іт р і в и р о б н и ч и х т а п о б у т о в и х п р и м іщ е н ь і

ГАРАНТІЯ 2 РОКИ

з о в н іш н іх у с т а н о в о к .

-2 , -1 8 , -1 , -1 -1 7 , -1 , -1 -1 ( 0,005%, 4 20 % ) -1, \/ (

)

^ 4...20 ’ % 200

~ ""^ 3 ^ \ \ \

5 ^"^

НОВИНКА: Щ И Т - 3 - контроль концентрацій ()2, СО,, СО, водню, сірководню, метану, пропану та ін. Висока якість та надійність приладів досягається багаторічним досвідом робіт у військово-промисловому комплексі СРСР, сучасним рівнем конструкторських розробок, унікальною науково-технічною базою В н е с е н і до Д е р ж а вн и х Р еєстр ів У К Р А ЇН И , Р О С И та Б ІЛ О Р У С І, мають сертиф ікати та дозволи Д ЕРЖ Н А І Л ЯД О Х О Р О Н П Р А Ц І УКРАЇНИ й Д Е Р Ж Г ІР Т Е Х Н А Г Л Я Д У РО С ІЇ ’

Х а р к ів : (0 5 7 2 ) 1 9 4 -7 1 1 , 1 9 4 -7 1 2 , 1 9 4 -7 1 3 К и їв : (0 4 4 ) 2 3 9 -1 0 -6 4 , 2 3 9 -1 0 -6 3 С ім ф е р о п о л ь : (0 6 5 2 ) 4 9 4 -1 8 5 , 4 4 2 -7 9 5 Д о н е ц ь к : (0 6 2 2 ) 9 7 6 -6 6 3 , (0 6 2 ) 3 8 2 -9 1 -11 Л ь в ів : (0 3 2 2 ) 9 8 0 -5 5 2 , 9 8 0 -7 3 7 Д н іп р о п е т р о в с ь к : (0 5 6 2 ) 231 -3 5 5 ,2 3 1 -2 4 9 О д е с а : (0 4 8 ) 7 2 8 -8 7 -9 3 ,7 2 8 -8 7 -9 4 З а п о р іж ж я : (0 6 1 2 ) 6 7 4 -2 1 1 , 2 8 9 -2 7 -8 7 М о с к в а : (0 9 5 ) 3 1 5 -6 8 -6 7 , 3 1 2 -3 4 -3 2 e /m a il: in f o @ r o s s . c o m . u a h tt p : // w w w . r o s s .c o m . u a / g a z .h tm

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

РЕКЛАМ А

ПП“ЧИСТЯКОВА”,м. Львів, вул.О.Кошиця, 9/35, т/*(0322)299-25-56 Виготовляємо, розробляємо, реалізуємо стенди, планшети, плакати з охорони праці, безпеки дорожнього руху, налзвичайних ситуацій а л я оформлення кабінетів, знаки безпеки праці.

ТематикгГстендіВ:

Стенди загальні (для різних галузей)+ Електробезпека, Енергетика Закони, положення, інструктажі з охорони праці + Позкезкна Посудини, що працюють під тиском + Газове господарство, трубопроводи + Роботи на висоті та верхолазні роботи + Зв’язок+А вт отранспорт + Залізниця + Авіація+ Будівництво. Житлово-комунальне господарство + Лісове господарство, деревообробка і-Підіймання та. переміщення вант аЛІв + Електрогазозварювальні роботи

, (0 4 4 )

( О

)

2 3 Э -2 0 -0 5 2

313

! ПОШРІЦЖУВАІМІІ ІНАКИ

1 1>

асортим ент •зам овлення •

У Ч Б О В О -К У Р С О В И И К О М Б ІН А Т | «К П « К И І В Ж И Т Л О С П Е Ц Е К С П Я У А Т А Ц І Я » І . Запрошує підприємства, установи та організації до співпраці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робітників з професій: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ' , , . Проводимо навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, електробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та,реконструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводимо навчання працівників зі складання кошторисів за програмою АВК-3, а також управителів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК.

а |

| £ « я £ я я. § а ї ї § | ^

Т е л .: ( 0 4 4 ) 4 4 2 - 0 2 - 4 6 , 4 4 2 - 1 0 - 6 5 , 4 4 2 - 0 0 - 5 5 1

ЗАРЕЄСТРО ВАНИЙ

ТО ВАРНИЙ

ЗН АК

, 83004, , . , 1 ./ : (0622) 57-41-23; 57-42-81 (062) 381-90-49: 381-90-51 dir ------e-mail:: direct@ dia.donetsk.ua .

e-mail: donplast@ dn.farlep.net http://w w w .donplastcom .ua http://donplast.dn.farlep.net Л а ур е а т В с е у к р а їн с ь ко го к о н к у р с у я к о с т і п р о д у к ц ії "1 0 0 кр а щ и х т о в а р ів У кр а їн и ” П Р О Д У К Ц ІЮ

С Е Р Т И Ф ІК О В А Н О І

ШИРОКИЙ СПЕКТР ЗНАКІВ, ТАБПИЧПК ТА ПІАКАТІО З ОХОРОН ПРАЦІ ! Виготовляються на пластмасових пластинах звичайними та світловідби-; ваючими фарбами для трафаретного друку. Т аб ли чки: назви в улиц ь, ном ери б у д и н ків , кв а р ти р, ка б ін е тів, д о р о ж н і знаки, б и р ки га рд еробні, ц ін н и ки , у то м у ч и сл і за ескіза м и за м о в н и ків . Стійкі до зовніш ніх природних чинників. Відповідаю ть вимогам нормативних документів. Послуги тамподруку (нанесення зображення, логотипів на рельєфні та інші поверхні: ручки, запальнички, значки тощо).

гК ІШ УШП

ШИРОКИЙ АСОРТИМЕНТ ОРОДУІЦІІ з ПЛАСТМАС: / труби п оліетиленові діаметром в ід 2 до 110 мм (м о ж ли ве задування в середину труб ш нура для затягування кабелю та виготовлення труб із по зд овж н ьо - ребристою в н у тр іш н ьо ю поверхнею); / вироби для л ін ій н о -ка б е л ь н и х споруд зв я зку : муф ти, за гл уш ки , гіл ь зи тощо; * вироби та м атеріали для герм етизації: с т р іч к и варильна, севіленова. двошарова т и п у "Радлеп" тощо; / вироби електр о те хнічн ого призначення: к о ж у х и захисні на в исо ко в ол ь тні муф ти, ко р о б ки установчі та розподільні, дю б е л і-в тул ки , б ир ки м аркувальні, хо м ути тощо; / автозапчастини: в кл а д ки кул ь о в и х опор, н а ко н е ч н и ків ке рм ових тяг тощо; / матеріали промислового призначення: с т р іч к и гальмівна, кіперна, с кл о стрічка , скл о тексто літ, о ргскло блокове, ебоніт тощо.

Я к завжди - безплатна доставка продукції І Колектив заводу "Д О Н П Л А С Т як вітчизняний товаровиробник зробить усе д ля того, щоб кожне Ваше зам овлення було виконано в повному обсязі, з найвищою якістю та в найстисліш і строки. Потрібні відходи пластмас: поліетилену, поліпропілену, полістиролу, поліамиду та Ін. (плівки, м і ш к и , брухт різних виробів, з л ж к и , ливники тощ о)

0 #

0 і

1 и

ІЕ К О Н Р М ІЧ Н ж Т )

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

Видавництво"ФОРТ" http://www.fort.kharkiv.com прав посадових осіб (державних інспекторів) системи Державного комітету України з нагляду за охороною праці ...8,00грн. должностных инструкций с учетом требований охраны труда. 100 инструкций на СО ......................... 270,00грн. з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів. ДНАОП 0 .0 0-5.28-03................................ 8,40 грн. будови і безпечної експлуатації підйомників. НПАОП 0.00-1.36—03 ......24,00грн. . Приборы безопасности. В 2-х то м а х.................. 480,00 грн. терминов и определений по подъемным сооружениям .....................80,00грн. по технике безопасности при эксплуатации кислородных станций......8,00 грн. по технике безопасности при монтаже тепломеханического оборудования и трубопроводов ТЭС и АЭС ................. 12,00 грн. безопасности по химической защите зеленых насаждений от вредителей и болезней на предприятиях жилищно-коммунального хозяйства.................................................. 12,00 грн. надзвичайних ситуацій........................... 12,00 грн. по опрацюванню Положення про управління охороною праці на підприємстві................................ 7,20грн. видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами ................... 8,00 грн. для працівників, які організовують або виконують роботи в електроустановках .............................18,00 грн. про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і сп о р уд ..................................... 15,00 грн. проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів. Перелік медичних психіатричних протипоказань.......................................... 15,00 грн. для оформления уголков, стендов и кабинетов по охране труда. (20 плакатов формата А 4 )..................... 33,60 грн. праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та завантаженості трудового процесу .... 18,00грн.

П олож ення про медико-соціальну експертизу ................................................. 9,60 грн. С пи ски виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1 і № 2 ).................................. 18,00 грн. Закон України “ Про охорону праці”2003 р..6,00грн. З а ко н УкраТни "Про пенсійне забезпечення".......................................... 12,00 грн. З а ко н УкраТни "Про основи соціальної захищеності інвалідів в У кр аїні"..............9,00 грн. Правила безопасности при производстве и потреблении продуктов разделения воздуха ..................................................... 19,20 грн. Правила безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС)......................................................16,80 грн. П рактичний ком ентар до нової редакції Закону України “ Про охорону праці” .. 14,40 грн. Д ер ж авни й реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону п р ац і.. 18,00 грн. Н ормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. Порядок ідентифікації та обліку підвищеної небезпеки. Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки..............14,40 грн. Система управлін ня охороною праці. Проведення внутрішнього аудиту .........7,20грн. Правила безопасности при транспортировании радиоактивных веществ......................... 19,20 грн. Единые правила безопасности при взрывных работах .....................................................19,20 грн. Т е хни ка безопасности в строительстве. СНиП 111-4—80* .......................................14,40грн. Правила з охорони праці для навчальних закладів, у яких проводяться профільне навчання і професійна підготовка учнів з автосправи ................................................. 9,60 грн. Правила безпеки під час проведення занять з допризовної підготовки в загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах і вищих навчальних закладах І і II рівнів акредитації.................................................. 7,20 грн. Єдина держ авна система показників обліку умов і безпеки праці......................7,20 грн. С пи ски виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці таза особливий характер праці. СО-диск .... 16,00грн.

Замовлення на придбання літератури надсилати за адресою: 61023, Харків, а/с 10325. Видавництво “ Форт". Тел./факс: (0572) 14-09-08,14-20-57

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

РЕКЛАМ А

Т ЕХН О Л О ГІЧ Н А ГРУПА

ДРАБИ НИ СКЛО ПЛАСТИКО ВІ “

4 Т р ен а ж е ри надання п е р ш о ї м е д и ч н о ї д о п о м о ги (р е а н ім а ц ій н і). ♦ С тенди та п л а ка ти з о хо р о н и п р а ц і, е ко л о гії, п о ж е ж н о ї б е зп е ки , пр авил д о р о ж н ь о го руху.

. (0 4 4 ) 2 5 8 -9 7 -3 1 :

(

, ),

-9

250 330 );

2 )

Д П «У крархбудінф орм » р е а л ізує

5 ,

НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДНАОП 0.00-5.28-03 «ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА ВИСОТІ З ВИКОРИСТАННЯМ СПЕЦІАЛЬНИХ СТРАХУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ» та інші нормативні документи.

, 3 ,4

12,

(

5 ;

-7,5,

-2 -7.

Бульв. Л е с і У кр а їн ки , 2 6 , К и їв -13 3, а /с 8 5 , 0 1 1 3 3 , Україна Т е л .: 2 9 6 -4 9 -5 5 , 2 2 6 -2 7 -8 6

Підприємство пропонує на найкращих умовах (за низькими цінами при гнучкій систем і знижок)

СПЕЦОДЯГ І ВЗУТТЯ Протигази, респіратори Захисні щитки, окуляри, діелектричні засоби

-7 ,5

Р я тув а л ь н і засоби

Тел./факс: (044) 268-5711, 269-0346, 268-7700 ЛКС-

. , . , 4 .: (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -2 2 , (0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 -6 1 : (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 , 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 -3 1 -2 2 e -m a il: e k lp e ge @ k h a rk o v.c o m w w w .e k lp a g e .co m

-2

-7

Дозиметри, радіометри професійн’іУтаїпобутові Тел./факс: (044) 268-9000 -----

03680, МСП, Київ, вул. Горького, 152

З О БЛ А ДН АН Н Я КАБІНЕТІВ ТА КУТО ЧКІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

патент України № 1209 АЛ7С 1/00 від 15. 04. 2002р

“ЕКОНОМ.” ............................. 150 “ПРОФІЛЬ - РіКеГ............... 450 “Е КС КЛ Ю ЗИ В”...................... 650 Розмір стендів 1400x900мм

вул.Горького,5, Горлівка, Україна, 84601 ^ м у « « » '- - - » - " " тел. (06242) 4-45-50, 4-69-61, e-mail: picket@ukr.net, piket@ghost.dn.ua

КИЇВЕНЕРГ0

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

РЕКЛАМ А

СП МЕТРА УКРАЇНА м. Житомир

, , : асф а льто оетон н ик; е л е ктр о га зо зв а р н и к; е л е ктр о зв а р н и к; га з о зварник; газорізальник; оператор котельні; маляр; столяр; м онтаж ник санітарно-технічних систем і устаткування; м аш иніст автовиш ки та автогід р о п ід ій м а ча ; м аш и н іст навантаж увальної м аш и н и; м а ш и н іст бульдозера; м аш иніст скрепера; м аш иніст автогрейдера; м аш иніст автогудронатора; м аш иніст котка сам охід ного з рівним и вальцями; м аш иніст крана автомобільного; м аш иніст екскаватора; стропальник; тракторист; електром онтер з рем онту та обслуговування електроус таткування; ш ляховий р о бітни к; сл ю сар з ре м о нту д о р о ж н ь о -б у д івельних маш ин і тракторів; слю сар з ремонту автомобілів; м аш иніст ком пресорних установок; м аш иніст ком пресора пересувного з д вигуном вн утр іш нь о го зго р я н н я ; м а ш и н іст ко м п р е с о р а п е р е с у в н о го з електродвигуном ; слю сар з експлуатації та рем онту газового устаткування, оператор к о м п ’ю терного набору, секретар керівника ор ганізації, установи. ,

1 1 : ; : ;

, ,

. 2 9 4 -9 7 -7 0 , 2 9 4 -6 5 -8 4 , 294-65-91

Щ САНІТАРНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

•

СТРУМОВИМІРЮВАЛЬНІ КЛІЩІ

•

ПРИЛАДИ л л я ВИМІРЮВАННЯ ОПОРУ ПЕТЛІ ФАЗА-НУЛЬ І ОПОРУ ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ

• МЕГАОММЕТРИ •

ТЕСТЕРИ (МУЛЬТИМЕТРИ) КАБЕЛЬНІ МОСТИ І ПРИЛАДИ КОНТРОЛЮ АБОНЕНТСЬКОЇ ЛІНИ

в л а сн о го ви р о б н и ц тва: К у л ь о в и й терм ом етр Т е н з о р -4 1 (в и зн а ч н и к ін д ек су т еп л о во го н а ва н т а ж е н н я с е р е д о в и щ а ); Р а д іо м е т р У Ф -о п р о м ін ю в а н н я У Ф Р - 2 1 ; > Р а д іо м е т р ІЧ -о п р о м ін ю ван н я Р А Т -2 П ; > Л ю к с м е т р -я с к р а в о м ір Т Е С 0 6 9 3 ,

ВКАЗІВНИКИ НАПРУГИ І ПОСЛІДОВНОСТІ ФАЗ СИГНАЛІЗАТОРИ ПРИХОВАНОЇ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ

а також прилади закордонного виробництва для вимірювання: > ш у м у т а в іб р а ц ії; ел ек т р о м агн ітн о го ви п р о м ін ю ван н я ( Е М В ), у т. ч. р адіочастотн ого д іап азо н у ; > м ік р о к л ім а т у ви р о б н и ч и х п р и м іщ ен ь; > іо н ізу ю ч о го ви п р ом ін ю ван н я . Н А У К О В О -В И Р О Б Н И Ч А Ф ІР М А "Т ЕН ЗО Р". У К Р А Ї Н А , 5 8 0 1 3 , м. Ч Е Р Н ІВ Ц І, в у л . Ч е р в о н о а р м ій с ь к а , 226. Тел./факс: (0372) 57-50-52; 7-56-96, тел. (03722) 7-28-62. E-mail: chtenz@chv.ukrpack.net

« *►

Прилади відповідають вітчизняним міжнародним до Державного

10003, м. Житомир, Е-таіІ: metra@metra.zt.ua вул. Домбровського, 38 ННр://уу\лм.те1га^.иа

.: (0 4 1 2 ) 4 1 8 -3 8 1 ; 4 1 8 -3 8 2

[захист індивідуальності]

Низьковольтні від 24 до 1000 В

www рітпзІГсопПіа]

Новинка!

Розпочато виробництво покажчиків, які дають можливість виконувати фазування:

«Поиск Ф» від 90 до 500 В

УВН «Поиск-ЮФ» від 6 до 10 кВ Покажчики напруги гарантують: - безпеку праці персоналу; - високу надійність та економічність в експлуатації; -звукову та світлову сигналізацію рівня напруги.

АТЗТ «Інститут автоматизованих систем» 61046, м. Харків, вул. Багратіона, 6. Тел./факс: (0572) 94-17-51, 94-16-62, 93-70-78 E-mail: aoztias@vlink.kharkov.ua

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

, .

Високовольтні від 6 до 35 кВ

)»>

шш

ШТАНГИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ СТРУМУ НА ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЯХ e j tt

{ 4 // ^ -

Спецодяг Спецвзуття 313 органів дихання 313 рук, голови, очей, обличчя • Електромонтажні вироби # Діелектричні вироби Висотно-монтажне обладнання Протипожежне обладнання * інструмент, зварювальне обладнання

Київ Харків Донецьк Дніпропетровськ

(044) 456-20-26 (багатоканальний) т./ф.: (0572) 54-56-31, 54-56-32 т./ф.: (062) 345-62-11,345-71-06 т./ф.: (0562) 96-40-44,96-05-40

РЕКЛАМ А

УНВЦ“Охорона праці”

ПОНАД 10 РОКІВ НА РИНКУ ГАЗОАНАЛІТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

П р о п о н у є м о ко м п л е к т и п л а ка т ів : 1. Первичн. средства пожаротушения - к-т из 3 л. (форм. А2) 2. Пожежна безпека - к-т з 20 арк. (форм. А2) 3. Умей действовать при пожаре - к-т из 10 л. (форм. А2) 4. Пожеж, безпека на АЗС - к-т з 4 арк. (форм. А2) 5. Пож. безпека підприємств торгівлі та харчування - к-т з 4 арк. (форм. А2) 6. Пож. безпека шкіл, закладів - 1 арк. (форм. А2) 7. Пож. безопасность - к-т из 2 л. (форм. А2) 8. Перевозка опасных грузов а/тр. - к-т из 5 л. (форм. А2) 9. Ав/тр підприємство - к-т з 20 арк. (форм. А2) 10. Ав/тр (ТО і ПР) - к-т з 15 арк. (форм. А2) 11. Правила дор. движ. - к-т из 29 л. (форм. А1) 12. Техн. без-ти при ремонте авто-лей - к-т из 5 л. (форм. А2) 13. Инстру-ный контроль груз, авто - к-т из 5 л. (форм. А2) 14. Проверка тех. состояния а/тр средств - к-т из 5 л. (форм. А2) 15. Перевозка крупногабарит. и тяжеловесных грузов а/тр - к-т из 4 л. (форм. А2) 16. Вождение авто-ля в сложных условиях - к-т из 5 л. (форм. А2) 17. Электробезопасность до 10ОО В - к-т из 4 л. (форм. А2) 18. Електробезпека - к-т з 20 арк. (форм. А2) 19. Электробезопасность (электроинструмент) - к-т из 2 л. (форм. А2) 20. Заземл. и защ. меры электробез. - к-т из 4 л. (форм. А2) 21. Без-ть работ в газ. хоз-ве - к-т из 5 л. (форм. А2) 22. Газов, баллоны - к-т из 3 л. (форм. А2) 23. Вантаж. - розвант-ні роботи на а/тр - к-т з 20 арк. (форм. А2) 24. Вантожопідіймальні машини та механ. на буд-ві - к-т з 21 арк. (форм. А2) 25. Без-ть работ с электропогрузчиком - к-т из 2 л. (форм. А2) 26. Техника без-ти грузоподъемных работ - к-т из 4 л. (форм. А2) 27. Без-ть работ с автоподъемником - к-т из 3 л. (форм. А2) 28. Без-ть работ на высоте - к-т из 4 л. (форм. А2) 29. Без-ть на объектах водоснабж. и канализац. - к-т из 4 л. (форм. А2) 30. Правила установки автокранов - к-т из 2 л. (форм. А2) 31. Прибор ОНК-140 на автокранах - к-т из 3 л. (форм. А2) 32. Сосуды раб-щие под давлением. Ресиверы - к-т из 3 л. (форм. А2) 33. Котельное оборудование (учебный) - к-т из 23 л. (форм. А2) 34. Безопасная экспл. пар. котлов - к-т из 5 л. (форм. А2) 35. Зварюв. роботи - к-т з 5 арк. (форм. А2) 36. Дугов. сварка покрыт, электродами - к-т из 3 л. (форм. А2) 37. Строение и параметры сварочной дуги - к-т из 2 л. (форм. А2) 38. Техн. без-ти при свароч. работах - к-т из 4 л. (форм. А2) 39. Перша допомога потерпілим - к-т з 20 арк. (форм. А2) 40. Перша допомога при ДТП - к-т з 9 арк. (форм. А2) 41. Первая реанимац. и первая мед. помощь - к-т из 6 л. (форм. А2) 42. Деревообробка - к-т з 20 арк. (форм. А2) 43. Без-ть труда при деревообраб. - к-т из 5 л. (форм. А2) 44. Металообробка - к-т з 20 арк. (форм. А2) 45. Без-ть работ на металлообраб. станках - к-т из 5 л. (форм. А2) 46. Відеодіспл. термінали - к-т з 20 арк. (форм. А2) 47. Робота з інструм. та пристроями - к-т з 20 арк. (форм. А2) 48. Оборудование лифтов (учебный) - к-т из 20 л. (форм. А1) 49. Ручн. слесарн. инструмент - к-т из 3 л. (форм. А2) 50. Компьютер и безопасность - к-т из 2 л. (форм. А2) 51. Сигналы светофоров - к-т из 2 л. (форм. А2) 52. Движение по ж/д переездам - к-т из 2 л. (форм. А2) 53. Безопасн. труда в растениеводстве - к-т из 5 л. (форм. А2) 54. Знаки безопасности - к-т из 4 л. (форм. А2) 55. Аккумуляторные помещения - к-т из 3 л. (форм. А2) 56. Безопасн. работ на АЗС - к-т из 3 л. (форм. А2) 57. Альбом "Детям о Правилах Дорожного Движения" - 10 л. (форм. АЗ) 58. Альбом "Детям о Правилах Пожарной Безопасности" - 1 0 л. (форм. АЗ) 59. Альбом "Иллюстрир. пособие сварщика"(форм. А4) 60. Альбом "Схемы строповки" - к-т из 10 л. (форм. А4) 61. Порядок розслідув. нещасн. випадку - к-т з 5 арк. (форм. АЗ) 62. Тести "Перевір себе" - к-т з 7 арк. (форм. А4) 63. Куточок ЦО -к-т з 10 самокл. арк. (форм. АЗ) 64. Уголок ГО - к-т из 10 л. (форм. АЗ) 65. Куточок ЦО - к-т з 10 арк. (форм. АЗ) 66. Куточок з питань ЦО, захисту населення і територій від НС - к-т з 48 самокл. арк. (форм. АЗ) 67. Первая помощь в ЧС - к-т из 10 л. (форм. АЗ) 68. Первая мед. помощь в ЧС - к-т из 12 л. (форм. А1) 69. Терроризм - угроза обществу - к-т из 10 л. (форм. АЗ) 70. Осторожно! Терроризм! - к-т из 3 л. (форм. А2) 71. Действия населения при авариях и катастрофах - к-т из 10 л. (форм. АЗ) 72. Действия населения при стихийных бедствиях - к-т из 10 л. (форм. АЗ) 73. Новейшие средства защиты органов дыхания - к-т из 10 л. (форм. АЗ) 74. Правила поведения при вынужд. автономном существовании в природной среде - к-т из 12 л. (форм. А1) 75. Правила поведения в аварийных ситуациях на транспорте - к-т из 8 л. (форм. А1) 76. Основы ГО и защиты от ЧС - к-т из 10 л. (форм. АЗ) 77. Сигнали ЦО - к-т з 4 самокл. арк. (форм. АЗ) 78. Класифікація НС - к-т з 4 самокл. арк. (форм. АЗ) 79. Д ії органів управління і сил ЦО та населення у НС - к-т з 24 самокл. арк. (форм. АЗ) 80. Запобігти, врятувати, допомогти - к-т з 9 самокл. арк. (форм. АЗ) 81. Знати, уміти, допомогти - к-т з 9 самокл. арк. (форм. АЗ) 82. День ЦО в школі - к-т з 9 самокл. арк. (форм. АЗ) 83. Система предупреждений и ликвидаций Ч С -к -т из Ю л . (форм. А1)

Адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 Телефон: (057)7061608, 7061609 Факс: (057) 7061605 Домашня сторінка: http://www.ot.rail.kharkov.com Еп. пош та: ot@jail.kharkov.com

КО Н ТРО ЛЬ:

гдк

Горючих газів:

шкідливих речовин

Природного газу Зріджених вуглеводневих газів Спиртів Парів нафтопродуктів Ефірів та ін.

Аміаку Діоксиду азоту Діоксиду вуглецю Кисню Оксиду вуглецю Сірководню Хлору Хлориду водню Оксиду сірки

✓ мікропроцесорна обробка сигналів; ■/ 1,2,4,6,8 каналів у єдиному блоці; ✓ цифровий відліковий пристрій; ✓ вмонтована світлова та звукова сигналізація; ✓ наявність уніфікованого струмового виходу; ■/ керування зовнішніми виконавчими пристроями; 'ґ низькі масо-габарити і показники.

Сигналізатори сертиф іковані в Україні та Росії Підприємство-виготівник: НПП "ОРІОН",Україна,61024.М. Харків,вул. Труфанова,14, тел.: (0572) 19-40-53,19-40-55,тел./факс: (057) 715-71-78. E-mail: npporion@kharkov.ukrtel.net; http://www.orion.com.ua

ТАЛАН !

• Відмінна якість •Сучасний дизайн •Ш и р о ки й асортимент для всіх професій

ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ»

Щ яйхщ , Ш Щ , да, [Щ з

ЁЙЖЕЩЗ

ЙМЩШЭйОШЖС ЙЙШЩЕ Д ід а

(гйзэа

Рййсш 'ШешЛшь

(0 1 4 3 2 ) ■й@5Ь8(і( 0 5 6 2 )

'ООШоЙ (]( 0 . 6 2 2 )

‘uQQIjS(і ___ ■aaa.s

ЭЭяЯгНЗИ

< тш т

ш ш ш

чкіш ( р щ ■дам SM1&S8 ш ЦШЩ)ЗїїчЗМ® waa=8ІЩ Щ SMXIMlfl

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

компанія

“

”

Ф- СПЕЦОДЯГ ф. РОБОЧЕ ВЗУТТЯ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Д У іо о м

Ф ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ФПОЯСИ, “ КІГТІ” , ЛАЗИ ^ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ ПродукціясертиФікована

м. Київ, вул.Сокальська,1, к.1-2. Тел.: (044) 468-89-72, 468-89-73; (0562) 35-29-59

ТО В « В ІК О М »

СПЕЦВЗУТТЯ

Тел: /044/ 249-69-09 /044/ 275-83-66 Факс: /044/ 494-28-72

v Я к іс т ь v Д оставка v Доступні ціни

V ic o m @ c a rrie r.k ie v.u a

П р о л у к ц ія с е р т и ф ік о в а н а

■П ропонує пром и слові т а п о б у т о в і с и г н а л із а т о р и п а л и в н и х і т о к с и ч н и х г а з ів . • Е л е к т р о м а г н іт н і в ід с іч н і клапани. • П р о е ктува н ня, м он та ж , с е р в іс н е о б с л у г о в у в а н н я . ■ Г а р а н т ія д в а р о к и . ■ С е р т и ф ік о в а н і Д е р ж с т а н д а р т о м У к р а їн и . ■ Є в р о п е й с ь к а я к іс т ь , н и з ь к і ц ін и . СИСТЕМ А ЗН И Ж О К! 03148, , . . . .: (044) 477-69-94,478-03-36 (044) 477-94-09 іvww. temio. kiev. ua temio@kievweb. com. ua

Г А

A M

З О

I' > 1

' i

Фірму №сі:ог.яио и 1994 |>on.i 3 M офіційний дистриб'ю тор

Г Н

ІЗ А

Засо би ін д ивід уа л ьн о го за хи сту С пецодяг та взуття М е та л о про ка т

6000

Т О

Р И

« В А Р Т А »

«Укркомункваліфкадри»

Плакати: «Котельное оборудование»; «Лифты», «Безопасность работ с автоподъемниками», «Сосуды под давлением. Ресиверы», «Газовые баллоны», «ТБ грузоподъемных работ», «Электробезопасность до 1000 В», «Безопасность труда при деревообработке», «Безопасность труда с эл. пог рузчиками», «Безопасность работ на высоте», «Безопасность на автозаправочных станциях». Книги: «Кровельные работы. Настольная книга кровельщика», «Устройство и обслуживание тракторов. Настольная книга тракториста-машиниста», «Общестроительные отделочные работы. Настоль ная книга строителя».

(044) 294-97-70

н ш л я к у н а ч і

04073, м. Київ-73, пр. Московський, 6, офіс 405. Тел./факс: (044) 230-87-07 (6 ліній), вн. тел. 233 м. Одеса, тел.: (048) 777-77-16, 777-04-77 м. Харків, тел.: (0572) 23-47-69, 28-89-54, (0572) 28-88-84 моб.

e-mail: avcentr@i.kiev.ua, http://w w w .avcentr.com .ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

Ш Типові навчальні плани та програми для професійно-технічного навчання Ы Нормативно-технічну літературу, класифікатор професій, плакати, ілюстровані альбоми Ш Журнали обліку з охорони праці та навчання, свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій, посвідчення

Продукцію сертифіковано в Україні

, 9°.

« _

Ї Л . 'Т *

Ж ш W

___

“

■м

БелтоН і

> яій

/ьV ’ L

________ % ( 0 6 2 ) 3 3 4 -3 3 -4 8 ,

’v7

3 3 4 -3 9 -3 3 ' 2 0 2 -2 6 -5 4 ( 0 3 8 2 ) 7 2 -0 8 -5 4 (0 4 3 2 ) 4 6 -4 3 -3 3

ґ( 0ПЛ 7, 4 /1 4 )\ 27CO_7f 5 8 - 3 1 -.0 87

w w w . b e lt o n . c o m . u a

РЕКЛАМ А

.»її Т D u « w liliD t”

ЕК ІП А Ж

Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н А

ГРУПА

Охорона праці пожежних добров і добровольців, забезпечення п о ж еж н о ї б езп ек и

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані.

В И Г О Т О В Л Я Є М О Т А Р Е А Л ІЗ У Є М О : ЕЛЕКТРО ЗАХИС НІ ЗАС О БИ ТА ПРИСТО СУВАННЯ; К О Н С ТР У КЦ ІЙ Н І С КЛ О П Л А С ТИ КО В І ПРОФІЛІ; КЛИНИ ПА ЗО ВІ ДЛЯ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ.

Л іцен зія Д Д ПБ М В С У країни № 4 8 3435

Тм.: (044) 295-52-16, тел./факс 464-22-07,295-53-27. Е-таіІ: hv@Lkiev.ua

ТО В « ІН Т Е П Р О Ф » ПРОПОНУЄ Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) Програмне забезпечення для формування припису інспекторами Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду, службами охорони праці Журнали облік зліку з будівництва /

ЯКІСТЬ ВИЗНАНА ПРОФЕСІОНАЛАМИ...

> 1 0 0 -0 9 0 5 /2 0 0 2

1.07.2002

к(■BED

. , . , 4. ./ : ( 0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 -6 1 , (0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 , (0 5 7 2 ) 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 - 3 1 - 2 2 e -m a il: e k ip a g e @ k h a r k o v .c o m w w w .e k ip a g e .c o m

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 290-74-20, 254-34-55. Тел. м об. 8-039-459-90-55

Drägersafety Д р е ге р С ейф ті

МАКСИМАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ♦ ВИСОКИЙ КОМФОРТ3 МІНІМАЛЬНИМИ ВИТРАТАМИ!

! • газоаналізатори поаітря на робочих місцях; • цифрові прилади алкогольного контролю; • газоаналізатори контролю процесів горіння; • прилади для експрес-аналізу забруднення грунту та води; • прилади для пошуку витоку газів.

ТОВ "Технологія для ж и ття" м. Д о н е ц ь к w w w .tfl.c o m .u a Т ел ./ф акс: (06 2) 3 8 1 -8 0 -7 4 3 4 5 -7 5 -7 0 Ком панія "С атурн Д ейта Інте р н е ш н л ", м. Київ www, s a tu rn -d a ta . com Т ел ./ф акс: (04 4) 4 5 7 -5 5 -5 5 2 4 1 -8 5 -2 9 О деська філія ТОВ "Технологія для ж и ття ” м. О деса Т ел ./ф акс: (0 4 82 ) 6 4 -6 9 -8 8

Переваги н ап івм а со к Р іссо 20

Поставка, гарантія та сервіс всієї продукції «Drager Safety AG» (Німеччина) « ® », .: (044) 457-55-55, 241-85-29; : 241 " ", ./ : (062) 381-80-74; (0622) 55-73-47 ./ : (0482) 64-69-88

- Час захисної дії в 15 разів більший ніж у „пелюстки"; - Площа фільтра приблизно 1 м2; - Витрати під час експлуатації не вищі ніж у „пелюстки"; - Затримують більше 95% дрібнодисперсного пилу та аерозолю; - Маска виготовлена з силікону; - Клапан видиху забезпечує викид вологи; - Маска має низький опір диханню; - Вага напівмаски менша 100 г.; - Термін використання 8 років.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

Cgi

= (j4j i/j

- cj « ( > ® >j

Реалізує нові видання: В.В. Сафонов та інші. Охорона праці при ви готовленні і монтажі будівель та споруд з ме талевих конструкцій У книзі розглянуто загальні та спеціальні пи тання виробничої санітарії, техніки безпеки, протипожежної техніки для підприємств, що виготовляють металеві конструкції, і для буді вельних майданчиків, на яких здійснюється монтаж. Систематизовано інженерні рішення та планування заходів щодо охорони праці.

А.П. Рожков. Відповідальному за пожежну безпеку (документи для практичної роботи) У посібнику висвітлюються вимоги законо давства України, нормативних документів що до організації забезпечення пожежної безпе ки. Даються рекомендації, зразки документа ції, яка мас служити прикладом оформлення та ведення документації, передбаченої чинни ми нормативно-правовими актами для підпри ємств, установ та організацій. Ціна 27 грн. Цивільний захист. Пожежна і техногенна безпека. Нормативно-правові акти. Випуск 1. Відповідальному за пожежну безпеку Добірка вміщує нові нормативно-правові ак ти з питань пожежної безпеки. Призначено для керівників, відповідальних за пожежну безпеку, працівників пожежної охо рони, служб пожежної безпеки та інших фахів ців, які працюють у сфері забезпечення по жежної безпеки.

Ціна 10 грн.

Правила пожежної безпеки для державних архівів України Призначено для працівників державних ар хівних установ, архівних підрозділів державних наукових установ, музеїв та бібліотек, органів державної влади та місцевого самоврядуван ня, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, що здійснюють зберігання документів Націо нального архівного фонду України, а також для працівників пожежної охорони.

Ціна 24 грн.

Технологія деревинних

II.Illг

І '

ь.

Бехта П.А. Технологія деревинних плит і пластиків Наведено відомості про деревинні плити і пластики. Для кожного з матеріалів розгляну ті загальні наукові положення їх створення і технологічні процеси виготовлення. Розгляну то також властивості та галузі застосування, обладнання, сировина і клейові матеріали для їх виготовлення.

Ціна 24 грн.

Ю.И. Гудков, М.П. Сытник. Автомобиль ные подъемники и вышки Описані призначення, будова автомобільних підйомників, шарнірно-телескопічних вишок, їх складальних одиниць, електрообладнання, гідроприводу. Розглядаються питання організа ції робіт, експлуатації, технічного обслугову вання і ремонту.

Ціна ЗО грн.

Ціна 10 грн.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для виконання яких потрібне спеціальне нав СНиП 111-4-80*. Строительные нормы и пра чання і щорічна перевірка знань працівників з , ПРАВИПЯПЙОИЗВОДСТВА вила. Часть III. Правила производства и прием ИПРИЁМКИРАБОТ ки работ. Глава 4. Техника безопасности в питань охорони праці, складений відповідно до 1ПІДВИЩ ІИОЮНІБОПІКОЮ Закону України «Про охорону праці», має чин строительстве. ність на всіх підприємствах, в установах і орга Ціна 12 грн. ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОСТИ нізаціях незалежно від форм власності та видів ' в СТРОИТЕЛЬСТВЕ їх діяльності.

Ціна З грн.

Правила и нормы техники безопасности, по

*//'■ жарной безопасности и производственной са *

нитарии для окрасочных цехов У Правилах і нормах викладені вимоги безпе ки до будівель і санітарно-технічних пристроїв, матеріалів, що застосовуються в процесі вироб ництва, до організації виробничого процесу. Правила і норми призначені для адміністративно-технічного персоналу, технологів, кон структорів, інженерів з техніки безпеки маши нобудівних підприємств, технічних інспекторів.

Ціна 12 грн.

Положення про безпечну та надійну експуатацію виробничих будівель і споруд Положення передбачає правила експлуата ції і ремонту виробничих будівель разом з ін женерними комунікаціями, санітарно-технічними пристроями, включаючи вводи водопро воду і каналізаційні випуски, електричне освіт лення, планування прилеглої безпосередньо до будівлі території і брукування навколо буді вель і споруд.

Ціна 12,5 грн.

P.S. Ціни на книги вказані б ез ПДВ.

П овний п е р е л ік вид ань та п р о д у кц іїТ О В «Основа» д и в іть ся у д о д а тку д о ж ур н а л у «Охорона праці» N2 3 або за п и ту й те у в и д а вн и ц тв і.

Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська, 87/30. Тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київській філії АКБ «Новий», МФО 322670 або р/р 260031082 в 4 КФ АППБ «Аваль», МФО 322971. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua e-page: h ttp ://w w w .i.kiev.ua/~osnova

Для одержання видань потрібно виписати рахунок-фактуру, перерахувати гроші на розрахунковий рахунок і надіслати до видавництва листзаявку. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавництві за довіреністю. Книги можна придбати на місці за готівку.

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2 0 0 4

П А О ТСК

Пропонуємо засоби індивідуального захисту власного виробництва

, . >

Шолом гнскоструминника

Маска зварника з АСФ «Хамелеон», блоком фільтрації' та подачі повітря

Маска зварника

{

«Хамелеон»

с л у Ж б и

, . , , Маски, щитки зварника, щитки захисні НБТ, НСП, блоки фільтрації та подачі повітря «Спрут».

Вся п р о д у к ц ія сер

5иїв, вул. М. Раскової, 11, оф. 412. Щ: 516-64-96; 516-98-41; 517-36-45 Е -та іІ: griko@ nbi.com .ua Web: http://grik.com .ua

К о ж н о г о ч е т в е р г а -д е н ь відкри тих дверей!

НВП “Протек”: м. Київ, вул. Печенізька, 1-7. Адреса для листування: 04107, м. Київ, а/с 87. Тел.:(044) 216-2797, 216-6998. Факс: (044) 246-9656 E-mail: kok@protec.kiev.ua www.protec.kiev.ua

ТОВ «Стамар — Крокус» офіційний дистриб'ютор НВФ «GÄZEX», Е кскл ю зивни й

СТАМАР

яка є однією з визнаних Європейських лідерів у галузі розробки і виробництва приладів сигналізації загазо ваності, про що свідчить міжнародний сертифікат TÜV CERT EN ISO 9001, нагороди престижних виставок, о б ’єми виробництва, географія продаж і схвальні відгуки замовників. Прилади «GAZEX» сертифіковані зїні та внесені в Держреєстр під № У 1274-07" мають необхідні дозволи на застосування Держнаглядохоронпраці України.

ТОВ иСтамар-Крокус» нагороджено призом «ЄвррпеиміеііЩі» за Якість InterrtoforuaLAren of Europe (fur ~ одний призі якйій визнфє високу ЯКІСТЬ діяльності п ід п р и єм ства, лідерстЕ о і прагнення

до ІИередошіиівхнологій і інновацИГщо служите прикладом для інших п ід п р и єм ств у відповідній *— галузі.

• поставку • проектування • монтаж • пусконалагоджування • технічне обслуговування

систем сигналізації загазованості для широкого спектра природних і штучних газів та інженерних мереж промислових і цивільних споруд. Україна, 01014, м . Київ, вул. Струтинського, 6, оф . 704 Тел./факс: 254-37-69, 295-14-48 e-mail: krokus@kiev.relc.com http//: www. s-krokus.com .ua

Г А З О С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И

«G AZEX» — Є В Р О П Е Й С Ь КА

Я К ІС Т Ь

vXOPOHA ^

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2 0 0 4 р. П е р ед пл ати ти ж ур н ал м ож на з б у д ь -я ко го м ісяц я п о то ч н о го р о ку у в ід д іл е н н і з в ’ я зку

Відмінний захист українському виробнику

: «Охорона праці» - 74377 «Охрана труда» - 74378

: на один місяць - 11 грн. 31 коп.;

на квартал - 33 грн. 93 коп.; на півріччя - 67 грн. 86 коп.; на рік - 135 грн. 72 коп. : 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua ./ : (044) 5 5 9 -1 9 -5 1 , 5 5 8 -7 4 - 1 1

___________

ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ

ПП ТК-СПЕЦОДЯГ -

РОБО ЧИМ ОДЯГ, ВЗУТТЯ, З А С О БИ ІН Д И В ІД У А Л Ь Н О Г О З А Х И С Т У

КО М Ф О Р Т ТА БЕЗПЕКА

ВИРОБНИЦТВО ТА ПРОДАЖ

ЗАВЖ ДИ В НАЯВНОСТІ

І О О О

НАЙМЕНУВАНЬ (044) 451-8800 (

)

553-28-21, 559-79-63, 558-18-75 www.tkodyag .com.ua

« 1. 2. 3. 4.

» Ціна з ПДВ, грн. 16,80 16,80 16,80

' ( )

16,80 4,80 9,60 9,60

5. 6. 7.

8. Охорона праці. Запитання та відповіді 1. Робота з інструментами та пристроями 2. Металообробка 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство 5. Автотранспорт (ТО і ПР) 6. Електробезпека 7. Пожежна безпека

26,40

8. Перша допомога потерпілим 9. Вантажно-розвантажувальні роботи 10. Відеодисплейні термінали (ВДТ) Кожна серія складається з 20 плакатів (комплект) формату А2 (42 *60). Ціна одного комплекту —ЗО грн.

01 [знак] знак, 115 см2 (знак, 265 см2] (знак) (знак)

1. 2. 3. 4.

5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.

І® ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

пожежі

ДЗВ0НИ

(знак) (знак)

(плакат українською мовою) (плакат)

13. 14.

: 380 ; 220 ; 64 ; 60 ; 42

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ П е р е д п л а ч у й т е

ін д екси : 01237 -

( випуск 2 )

Адреса редакції журналу «Охорона праці»:

Тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-11

., 01893 -

• п р о б л е м и викл ад а ння к у р с у «БЖД» • лю д ина і побутове се ре д ови щ е • лю дина і природне серед овищ е

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1.

р ік

: на І міс. - 5 грн. 92 коп., на 6 міс. - 35 грн. 52 коп., на 12 міс. - 71 грн. 04 коп.

українською та російською мовами.

Ціна 26,40 грн.

2 0 0 4

н а

38 ’

» ♦

Ціна з ПДВ, грн

(знак) (табличка) наліво; направо (табличка) наліво; направо

СПЕЦІАЛІСТАМ

)

(табличка) (знак, 115 см2) (знак, 230 см2)

Плакати реалізуються без ПДВ. П РО П О Н УЄ М О КЕРІВНИКАМ З БІР Н И К

(

• лю дина ' виробниче серед овищ е »лю дина у н а д зви ч а й н и х си туа ц ія х « д о кум е н ти

02100, Київ-100, вул. П о п у д р е н к а , 10/1 тел. 5 5 1 -9 5 -6 9 , 5 5 1 -9 5 -7 2

e - m a i l : o s n o v a @ ip t e le c o m . n e t . u a