ohorona-pratsi-04-06 by Охрана труда

74377

2004 Підбито підсумки Тижня профілактики та культури охорони праці Інтерв'ю з Донецька: як реформувати управління охороною праці на регіональному рівні Проблеми розслідування дорожньотранспортних пригод на Хмельниччині Досвід роботи з охорони праці на підприємствах малого бізнесу у Волинській області Школа інженера з охорони праці Роль страхових експертів з охорони праці у профілактиці нещасних випадків і профзахворювань на виробництві

10 П рем 'єр-міністр України В. Янукович, Комітет Верховної Ради У країни з питань соціальної політики та пра ці, Національна спілка журналістів У країни, Департамент державної інспекції праці Міністерства праці і со ціального захисту Республіки Білорусь, М іністерство палива та енергетики України, виконавча дирекція Ф о н ду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та проф есійних захворю вань України, Д о нецька обласна рада профспілок, редакції газет: «Соціальна політика», «Праця і зарплата», «Народна а р мія», «П ожежна безпека», Іллічівський морський торговельний порт, ВАТ «Турбоатом» (Харків) та інші. Поздоровлення до редакції продовжують надходити.

* «те»

■

* V и ** **

Голова Д ерж нагл ядохорон праці С. Сторчак вручає головному редактору журналу М. Яковенку вітальний адрес Прем'єр-міністра України В. Януковича.

Колектив редакції вітає В. Хара, голо ва Комітету Верховної Ради України з пи тань соціальної політики та праці.

Вітають представники Республіки Біло русь - Л. Гракович, начальник Департа менту державної інспекції праці та О. Крилова, головний редактор журналу «Охрана труда и социальная защита».

Колектив редакції журналу «Охорона праці» : Дипломом Європейської асоціації з безпеки; Почесною грамотою Міністерства України з питань над звичайних ситуацій. : Голова Федерації профспілок України О. Стоян; Управління культури Київської обласної держадміністрації.

Даніляк Н. Я., літературний редактор; Савочка Л. В., оператор комп'ютерного набору; Харченко Ю. М., начальник виробничо-поліграфічної дільниці.

Головного редактора журналу «Охорона праці» . : Грамотою та Почесною відзнакою Верховної Ради України; орденом Преподобного Нестора Літописця II ступеня; Почесною відзнакою Міністерства України з питань над звичайних ситуацій.

Почесною грамотою та Почесною відзнакою Мінпраці Ук раїни: Кобець В. В., власний кореспондент; Сопільняк В. І., власний кореспондент.

відомчими нагородами: Відзнакою Держнаглядохоронпраці: Безуглий Л. М.( власний кореспондент; Гаврилюк Л. А., завідувачка відділу; Зубенко Ю. С., науковий редактор; Щуров Г. Л., власний кореспондент.

Почесною грамотою Федерації профспілок України: Єршов С. О., заступник головного редактора; Зеленський І. І., науковий редактор; Осіянов А. Я., завідувач відділу; Цвігун К. М., власний кореспондент.

Почесною відзнакою Міністерства України з питань над звичайних ситуацій: Єршов С. О., заступник головного редактора. Почесною грамотою Міністерства України з питань над звичайних ситуацій: Осіянов А. Я., завідувач відділу; Попович С. С., власний кореспондент.

Почесною грамотою Держнаглядохоронпраці: Баглаєва Є. Ю., старший інспектор з кадрів; Бурдейна І. І., бригадир палітурного цеху;

Почесним знаком Мінпаливенерго України «Шахтарська слава» III ступеня: Пихтін Ю. Є., науковий редактор; Щуров Г. Л., власний кореспондент. :

директор департаменту охорони пра ці і навколишнього середовища М інпа ливенерго України І. Ященко (праворуч) вручає знак «Шахтарська слава» III сту пеня власному кореспонденту Г. Щурову; завідувач відділу А. Осіянов (ліворуч) приймає Почесну грамоту МНС України від першого заступника начальника Дер жавного департаменту пожежної безпеки І. Кріси.

Науково-виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво К В № 1496 Засновники: Держнаглядохоронпраці України; редакція журналу «Охорона праці»

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

№ 6 1120) / 2 0 0 4

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця__________________________________

Зміст В. Є В Т У Ш Е Н К О B. КО Б Е Ц Ь C. П О ПО ВИЧ Г. Щ У Р О В П. Х Р У Щ В. З А Х А Р О В В. С О П ІЛ Ь Н Я К

В. Ю З В И Ш Е Н , В. С О П ІЛ Ь Н Я К

Підбито підсумки Не бути байдужим до чужої біди Щ о я думаю про свій журнал Це потрібно живим Модернізуються технології — поліпшуються умови праці Як працювати? Немає навіть телеф онного зв'язку! О х о р о н а плюс експертиза умов праці! Співпраця дає позитивні результати Залізничникам — надійні соціальні гарантії Д ороги стали не тільки безпечнішими, а й комфортнішими

З 5 5 6 6 9 10 12 13 14

Приречений на а в арію , а б о На чиїй совісті загибель та каліцтво пасажирів Видавництву «О снова» — 10 років Біда сама не приходить О рієнтир — безпечна праця О х о р о н а праці в малому бізнесі та малий бізнес в о хо р о н і праці Ш ахтарські берегині П равове невігластво Ніж для експерта На свій страх і ризик Смерть за кордоном Користь від реклами таки є!

23 25 28 ЗО 32 34 35

Проблеми безпеки при поводженні з вибуховими речовинами місцевого приготування (початок див. у № 5)

Г. Л Е С Е Н КО

Визначення політики, цілей та завдань з охорони праці підприємства

Є. НІКО ЛЕНКО , Н. ПРИЛИПСЬКА Л. Б Е З У Г Л И Й

П рогра м а збереження здоров'я У пош уках «синього птаха»

41 43

B. КО Б Е Ц Ь C. П О Л Я Н С Ь К И Й

Разом і потерпілих оздоровлю вати легше І соціальний захист, і проф ілактична роб о та

45 47

Слідами наших публікацій За листами читачів

49 51

В. Л. В. С.

З А ХА Р О В БЕЗУГЛИЙ КО Б Е Ц Ь П О ПО ВИЧ

Г. Щ У Р О В в . С О П ІЛ Ь Н Я К Н. Б Е З У ГЛ А І. О Л Е Й Н И Ч У К , К . Ц В ІГ У Н Н. Б Е З У ГЛ А Ю . В О Л ЬВАЧ С. С Т О Р Ч А К, М. К Р ІВ Ц О В , В. П О П Л А В С Ь К И Й

16 18 19 21

Н а перш ій сторінці обкладинки провідний держ авний інспектор Д ІО П теруправління Д ерж нагл яд охоронпраці по Чернігівській обл асті С. Д о р о ш е н ко (праворуч) та начальник відділу охорони п раці ЗАТ«Чернігівський пивком бінат «Десна» О. Ж игалко обговорю ю ть підсумки обстеження стану пром ислової безпеки під час проведення Тижня проф ілактики та культури о хорон и п раці ©

Ф о т о В. О ВЧАРУКА

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп’ютерний набір - І. Пилипенко. Комп'ютерна верстка - 0 . Батура, і. Влас, Є. Яковенко. Коректори - Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 09.06.2004. Формат 60x84/8. Папір - крейдований. Друк - офсетний. Ум. друк. арк. - 7,44. Обл.-вид. арк. - 9,61. Тираж 11 371 прим. Зам. N 2 0 4 -3 6 9 2 , Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,!.

Журнал видається українською іа російською мовами. Загальний тираж - 22 041 прим.

Редакція журналу «Охорона праці» - колективний член Європейської асоціації з безпеки

0 >

Яковенко Микола Григорович -

558-74-11

головний редактор журналу «Охорона праці»

Бережний Микола Семенович -

начальник Головного управління державної інспекції з ядерної і радіаційної

559-53-44

безпеки Державного комітету ядерного регулювання України

Гаврилюк Лариса Андріївна -

558-36-03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Гержод Юрій Володимирович начальник управління безпеки на транспорті Міністерства транспорту України

Горецький Володимир Іванович -

461-65-58 228-02-51

керівник управління апарату ФПУ з питань охорони праці та здоров'я

Єршов Сергій Олександрович заступник головного редактора з редакційно-видавничої

558-74-18

роботи журналу «Охорона праці»

Заболотній Анатолій Григорович начальник теруправління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області

(0322)97-16-73

Кириленко Віктор Михайлович -

539-09-63

начальник відділу охорони праці ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»

Кріса Іван Якимович перший заступник начальника

220-12-46

Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

Лесенко Георгій Георгійович -

449-70-69

консультант з питань охорони праці та здоров’я проекту Тасів

Мостовий Володимир Миколайович заступник Голови Державного комітету України

220-04-95

з нагляду за охороною праці

Осіянов Анатолій Якович завідувач відділу науково-технічного

559-60-63

редагування та зв’язку з громадськістю

Семко Олександр Платонович -

заступник Голови Державного комітету України

220-72-94

з нагляду за охороною праці

Теличко Костянтин Едуардович 551-95-69 441-97-52

заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Ткачук Костянтин Нифонтович,

Ш ановні друзі! Щ и р о с е р д н о вітаю Вас з 10-ю річницею заснування д е р ж а в н о го н а у ко в о -в и р о б н и ч о го ж ур н а л у « О х о р о н а праці» — перш ого спеціалізованого д рукованого засобу м асової інф ормації України, який висвітлює хід реалізації держ авної політики у сфері охорони праці. За роки своєї роботи колектив редакції зробив вагомий внесок у підвищення рівня інф ормованості населення Ук раїни про кращ ий досвід роботи у сфері охорони праці та пром ислової безпеки, за побігання нещ асним випадкам, проф есійним за хво р ю в а н н ям , а в а ріям на виробництві, соціального захисту потерпілих, що значною м ірою спри яло стабілізації стану безпеки праці. П рацівникам редакції завжди були притаманні висока компетентність, творчий підхід до справи, принципова по зиція, уважне ставлення до людей. Ж урнал справедливо вважається настільною кн и го ю спеціалістів з о х о р о н и праці та працівників підприємств. Впевнений, що колектив редакції і далі докладатиме зу силь для досягнення нових успіхів у роботі щодо ф ормуван ня громадської свідомості та активної позиції читачів з пи тань безпеки праці, основна мета якої полягає у зб е р е ж енні зд о р о в'я і життя лю дини — найвищ их цінностей суспільства. Прийміть щирі побаж ання усім Вам міцного здоров'я, щастя, доброб уту і нових творчих досягнень у Вашій р о боті на благо народу України.

докт. техн. наук

Головний редактор

Яковенко Микола Григорович

558-74-11

Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи

Єршов Сергій Олександрович

558-74-18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

551-95-69

Завідувачка редакційного відділу

Гаврилюк Лариса Андріївна

558-36-03

Завідувач відділу науково-технічного редагування та зв'язку з громадськістю

Осіянов Анатолій Якович

559-60-63

Редактори:

Даніляк Наталія Яківна Косяк Галина Григорівна

558-36-03

Покуса Ольга Карпівна Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл.

Щуров Геннадій Леонідович

(062)304-34-53

по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

(0382) 55-83-33

по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл.

Цвігун Катерина Михайлівна

(0482) 22-92-41

по Харківській, Полтавській та Сумській обл.

Кобець Вадим Володимирович

(0572) 99-50-77

по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.

Попович Степан Степанович

(0322)74-38-13

по Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській обл.

Безуглий Леонід Микитович

(056) 729-33-02

по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим

Безугла Надія Іванівна

(056) 729-33-02

по м. Києву, Київській, Житомирській та Чернігівській обл.

Захаров Володимир Анатолійович

З повагою Прем'єр-міністр України Віктор ЯНУКОВИЧ

Овчарук Валерій Володимирович Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу

28 травня 2004 р. м. Київ

551-95-67

Фотокореспондент

Поліграфічні послуги

551-95-67 559-48-31,558-74-27 551-95-65, 558-92-56 559-19-51 559-62-79, 551-95-68

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. Е-таіІ: rnail@ohoronapraci.kiev.ua

ш ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

,' . . () '( Голова Л уганської облд ерж ад м іністрації О. Єфремов вручив за мужність та відвагу нагороди та цінні подарунки вісьмом гірничорятувальникам, я кі звільнили двох мешканців селища Л енінське з-п ід завалу на шахті «гХ арківська» д ерж авного підприємства *Свердловантрацит». П отерпілі вісім д іб перебували на глибині 23 м. Під час цільових п еревір ок маш инобудівних підприємств Харкова інспекторам и Х а р ківсь ко ї Д ІО П у маш инобудуванні було виявлено, що на Д П в Завод ім . Малишева», Д П « Ф Е Д », у ВАТ « Серп і м олот», ВАТ «Світло шахтаря», ВАТ яХарП», ВАТ «ХЗТО» і ря д і інш их д о вантажнорозвантажувальних р о б іт залучається ненавчений персонал і той, що не пройш ов п е р е вір ку знань з питань охорони праці. П еред вантажнорозвантажувальними роботам и з небезпечними та великогабаритними вантажами зі стропальниками та вантажниками не проводяться позачергові інструктаж і. К р ім того, для виконання цих трудом істких та небезпечних операцій не розробляю ться технологічні карти та проекти виробництва робіт. У Головному навчальному центрі ВАТ я У кр тел еком » впроваджено систему дистанційного навчання з питань охорони праці та п о ж е ж н о ї б езпеки співробітників компанії. Навчальний матеріал базується на вітчизняних законодавчих та нормативних актах і реком ендаціях М О П. О бсяг і зм іст програм и на дистанційних курсах формується з урахуванням посади (проф есії’) слухача. Основна увага під час навчання надається набуттю стійких знань та відпрацюванню практичних навичок. Тільки в м инулом у р о ц і було навчено м айж е 300 співробітників.

М іж народна організац ія п рац і проголосила 28 квіт н я В сесвіт нім днем охорони праці. Ця іиі О .Л . 1 акція проводит ься з мет ою привернення уваги І суспільст ва, органів держ авної влади, робот ог -о давців т а гром адських організацій до проблем 5 28Т04Т2004 6 зап обіган н я нещ асним випадкам на ви роб ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ н и ц т ві т а п роф захворю ван ь. К р ім т ого, з ін іц іат и ви М іж народної кон ф едерац ії п роф спілок цього ж дня відзначаєт ься День пам ’я т і загиблих на виробницт ві. А

■ І І1 І § І &

Україні заходи з нагоди Все світнього дня охорони праці про ведено вдруге. Центральна тема цього дня в 2004 р. — профілактика і культура охорони праці. У березні цього року Держнаглядохоронпраці звернувся до цент ральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій з пропозицією спільно з об'єднання ми роботодавців і професійних спілок розробити План заходів що до проведення цієї акції з 19 по 28 квітня 2004 р. у регіонах та в галу зях економіки. У переважній більшості областей і галузей відповідні заходи проведе но на належному організаційному рівні. Державні адміністрації спільно з теруправліннями Держнаглядохоронпраці, роботодавцями, проф спілками та територіальними від діленнями Фонду соціального стра хування від нещасних випадків на виробництві зосередили увагу на найбільш актуальних завданнях, які потрібно вирішити у своїх регіонах. Під час підготовки і проведення цієї акції в центральних та місцевих органах виконавчої влади було ство рено організаційні комітети, затвер джено та реалізовано комплекс за ходів, спрямованих на підвищення промислової безпеки та культури ви робництва, запобігання нещасним випадкам на виробництві та про фесійним захворюванням.

Держнаглядохоронпраці прове дено відповідну роботу щодо ство рення організаційного комітету на державному рівні, затверджено Ро бочий план з підготовки та прове дення в Україні в 2004 р. заходів з нагоди Всесвітнього дня охорони праці на тему «Профілактика і куль тура охорони праці». Підготовлено та розміщено у ме режі Інтернет і розіслано по елект ронній пошті до теруправлінь Держ наглядохоронпраці звернення о р ганізаційного комітету з нагоди Всесвітнього дня охорони праці до роботодавців, промисловців та підприємців України з пропозицією взяти активну участь у проведенні заходів з нагоди Всесвітнього дня охорони праці та провести на кож ному підприємстві відповідні заходи, спрямовані на профілактику нещас них випадків та професійних захво рювань, підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки, за участі соціальних партнерів, засобів масової інформації. У період проведення цієї акції 21 квітня у Комітеті Верховної Ради Ук раїни з питань соціальної політики та праці відбулися слухання на тему: «Стратегія охорони праці на вироб ництві в умовах ринкових відносин». Прийнято рекомендації, якими пе редбачено реалізувати комплекс за ходів щодо підвищення ефективності діяльності всіх гілок влади, соціаль-

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4 З

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

них партнерів, органів державного нагляду та управління охороною праці у сфері охорони праці. Комітет взяв участь у виставціпрезентації закладів техногенної безпеки та екології, на якій були представлені науково-технічні роз робки експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці. Здійснено цільові перевірки стану охорони праці підвідомчих під приємств Мінкультури, Держкомзв'язку, Міністерства охорони навко лишнього природного середовища. О рганами державного нагляду за охороною праці М іноборони проведено 62 оперативні перевірки військових частин, установ, о р ганізацій та підприємств Збройних Сил України. Міноборони проведе но день інформування за темою «Збереження життя і здоров'я війсь ковослужбовців та працівників Збройних Сил України — одне з ос новних завдань держави». У рамках запланованих заходів: Міністерством транспорту про ведено на різних рівнях 139 семінарів з охорони праці, 40 се лекторних нарад, 466 контрольних перевірок стану охорони праці, здійснено 247 демонстрацій відеофільмів, що стосуються питань охо рони праці, видано 350 пам'яток з охорони праці; проведено огляди-конкурси на кращу організацію охорони праці на підприємствах усіх форм власності (м. Київ, Тернопільська, Херсонська, Черкаська, Запорізька, Сумська об ласті); круглий стіл на тему: «Про культуру промислової безпеки» (м. Київ, Тернопільська, Черкаська, Чернігівська області); у закладах освіти проведено уро ки, присвячені культурі і профілактиці охорони праці (м. Київ, Херсонська, Чернігівська, Полтавська, М ико лаївська області); на Чернігівщині в школі № 14 проведено вікторину у вигляді брейн-рингу, добре знайомого нам за телевізійними програмами. Таку форму пропагандистської роботи вирішено запровадити і в інших шко лах регіону; у Хмельницькій, Житомирській, Донецькій, Миколаївській, Вінницькій, Сумській, Одеській, Чернігівській, За порізькій, Черкаській, Кірово

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

градській областях проведено семінари-наради з питань охорони праці. О рганізовано 133 зустрічі з сім'ями загиблих працівників та по терпілих на виробництві. З метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, роботодавців та громадсь ких організацій до проблем за побігання нещасним випадкам на виробництві та проф захворюван ням через засоби масової інфор мації населення інформувалося про мету та завдання акції з наго ди Всесвітнього дня охорони праці та висвітлювався хід реалізації за ходів з охорони праці та промис лової безпеки (інформаційні радіоі телепередачі, прямий ефір, інтерв'ю керівників служб охорони праці, публікації в обласних та районних газетах). Відбулися 23 тематичні телепере дачі та 17 радіопередач, присвяче них висвітленню питань безпеки праці і проведення Тижня профілак тики та культури охорони праці, у друкованих виданнях опубліковано понад 60 статей. На Вінницькому обласному теле баченні демонструвався телевізійний фільм «Безпека виробництва під контролем». Підготовлено інформаційні листи, бюлетені, листівки (Держкомзв'язку, Національне космічне агентство Ук раїни, Міністерство охорони навко лишнього природного середовища, Львівська облдержадміністрація). У Міністерстві охорони навко лишнього природного середовища впродовж Тижня працювала «гаряча лінія», у Міноборони 23.04.2004 р. — з 10 до 13 год. Держтелерадіомовленням Ук раїни за участі відповідальних працівників теруправлінь Держнагляд охоронпраці в інформаційних прог рамах подавались сюжети на тему промислової безпеки, профілактики травматизму і культури охорони праці. За результатами проведених за ходів заохочено і нагороджено кра щих працівників на підприємствах Мінпромполітики, Національного космічного агентства України, Держжитлокомунгоспу, Держводгоспу, МВС, Мінтрансу, Мінагрополітики, Укравтодору, МОЗ.

У рамках проведення Тижня профілактики та культури охорони праці на Волині активізувалася ро бота з потерпілими на в ироб ництві. У восьми відділеннях Ф о н ду соціального страхування від не щасних випадків відбулися зустрічі з потерпілими з метою задоволен ня потреб у зв'язку з каліцтвом чи смертю членів їхніх сімей на ви робництві. Вшановано пам'ять загиблих на виробництві та проведено зустрічі з сім'ями загиблих працівників та по терпілих (у Донецькій області — у містах Шахтарськ, Єнакієве, Горлівка, Селідовета інших, у Луганській області — Луганське енергетичне об'єднання, ДП «Первомайськвугілля», ДП «Лисичанськвугілля», Рубіжанський завод «Зоря»). Підприємствами Полтавської, Хмельницької, Миколаївської облас тей надано грошову та матеріальну допомогу сім'ям загиблих. Державними інспекціями охорони праці спільно зі спеціалістами з охо рони праці місцевих органів виконав чої влади та профспілками проведе но показові обстеження та цільові перевірки стану охорони праці травмонебезпечних виробництв. З метою попередження нещасних випадків на виробництві, підвищення рівня промислової безпеки органами Держнаглядохоронпраці за тиждень (21—28 квітня) 2004 р. проведено 4,4 тис. обстежень на підприємствах. Інспекторами Комітету призупи нено понад 5 тис. об'єктів та робіт. На підприємствах проводились дні охорони праці, семінари-наради за участі представників обласних та районних держадміністрацій. На засіданні організаційного комітету з підготовки та проведен ня заходів з нагоди Всесвітнього дня охорони праці, яке вів Голова Держнаглядохоронпраці С. Сторчак, підбито підсумки, рекомендо вано центральним органам вико навчої влади, обласним держ адміністраціям спільно з о р га н і заціями роботодавців та громадсь кими об'єднаннями, Ф ондом соціального страхування від не щасних випадків продовжити робо ту щодо реалізації заходів з нагоди Всесвітнього дня охорони праці впродовж року.

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

П О ДЯ КА Ж УРНАЛУ

У червні українські журналісти відзначають своє про фесійне свято. У зв'язку з цим хочу від усієї душі поздоро вити колектив редакції з цим святом, побажати всім міцно го здоров'я, нових творчих злетів. Тримайте й надалі в полі зору проблеми людей праці, які примножують багатство нашої країни, допомагайте вирішувати проблеми охоро ни праці: їх, виявляється, дуже багато. Про це мені стало відомо після того, як почала читати ваш журнал у читаль ному залі обласної бібліотеки. Коли б я це робила раніше, то, мабуть, фінал мого трудового життя був би іншим. Ду же рада, що в останньому номері журналу у статті «Со лодка каторга» були описані всі мої митарства, яких я заз наю кілька останніх років. Напередодні журналістського свята хочу висловити слова вдячності за те, що журнал підтримав мене у важкі хвилини життя. До цього куди я тільки не зверталась і в

Хмельницькому, і в Києві, але скрізь наштовхувалася на стіну байдужості. Ніхто з державних службовців не хотів відірватись від стільця, приїхати і розібратися як слід у моєму питанні. Єдиний, хто це зробив,— журнал «Охоро на праці»! Шановні журналісти! Ви повернули мені віру у справед ливість, у те, що можна добитись правди, в те, що ще не всі в Україні стали черствими й байдужими до чужої біди. Спасибі всім, хто опікується такими нещасними, як я. Хочу сподіватися, що пройде небагато часу, і правда, якої я добиваюсь, візьме верх, а ті, хто її приховував, отрима ють по заслузі. Щастя вам! Щ е раз вітаю зі святом! В. Є В Т У Ш Е Н К О , м. Хмельницький

, Журнал «Охорона праці» має широку ауди торію серед керівників, спеціалістів і працівників служб охорони праці. З часу створення у ЗАТ «Бершадський пивокомбінат» служби охорони праці журнал передплачується щорічно, адже він є надійним помічником у роботі. Журнал для нас — основне джерело інфор мації, починаючи від Указів Президента, Д ер жавного комітету України з нагляду за охороною праці до юридичних консультацій та реклами. Ду же допомагають під час проведення роз'ясню вальної роботи з працівниками підприємства публікації рубрик: «Як це було», «Був такий випа док». Бажано, щоб таких статей було більше. Та-

кож хочеться відзначити публікації «Запитує' Відповідаємо!», в яких спеціалісти вичер відповідають на злободенні запитання. Хочеться, щоб на сторінках журна' спеціалісти з охорони праці зі значним стажем р боти більше ділились досвідом, щоб більше друк валось знімків нещасних випадків. Доцільно було б ввести в журнал рубрики «Увага — досвід», «Цього могло б не бути». Хочу побажати колективу редакції журналу «Охорона праці» нових творчих успіхів. П. С У Д А Ч О К , заступник директора з охорони праці ЗАТ «Бершадський пивокомбінат» (Вінницька обл.)

... З нетерпінням чекаю виходу чергового номера журналу. Це — джерело необхідної інформації з охорони праці для широкого кола читачів, а для мене, без перебільшення, друг і перший помічник у нелегкій роботі. Проте вважаю недоліком те, що в ньому прак тично не висвітлюється робота таких специфічних підприємств, як наше, де працює 61% інвалідів по слуху. Звичайно, таких підприємств дуже мало, але журнал, обминаючи цю тему стороною, на мій пог ляд, від цього тільки програє. Важко, коли травму одержує здоровий працівник підприємства, але вдвічі важче, коли травму одержує інвалід. Я майже 10 років працюю інженером з охоро ни праці такого підприємства і повинен сказати, що специфіка роботи з інвалідом по слуху відрізняєть-

ся від роботи з працівником, який чує. Словникої запас більшості випускників шкіл для дітей, які по' но чують, надзвичайно малий, багато понять з ж галузі охорони праці вище їхнього розуміння, мій погляд, держава не приділяє достатньої увап школам для таких дітей. Адже багато чого, якщо н все, залежить від школи, від того, якими прийдуть до' нас їхні випускники. А предмет «Охорона праці» повинен вивчатися з першого класу. Побажання журналу — хоча б інколи друкува ти матеріали, що стосуються трудової діяльності інвалідів, організації роботи охорони їхньої праці. Адже мета у нас одна — зробити працю всіх пра цюючих, у тому числі й інвалідів, безпечною. Е. Ю С УБ О В , інженер з охорони праці нав но-виробничого підприємства УТОГ

! Ти висвітлюєш найцікавіші і найболючіші життєво важливі питання безпеки праці, проводиш навчання зі спеціалістами, знайомиш з людьми, які заслуговують на повагу, Гз тими, кого заносять на дошку непошани, рекламуєш все необхідне для за хисту працюючих, надаєш відповіді на запитання. За всієї зайнятості керівника нашого автопідприємства він тебе читає від першої до ос танньої сторінки. А це вже багато чого варте!

То ж, любий мій друже, вітаю тебе з 10-річчя, бажаю твоїм співробітникам~міцного здоров'я. Вдячна тобі за допомогу, яку ти нам так про фесійно надаєш. Щасти тобі! Л. Б УЯ Н Е В И Ч , начальник служби охорони праці ВАТ «Первомайськавтотранс», голова правління асоціації спеціалістів з охорони праці Первомайська Миколаївської обл.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4 5

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

З кожним роком з ’являєт ься все більше пам ’ят ників на узб іч ч я х доріг. Пам’ят ни ки або прост о вінки на ст овпах т а деревах — це остання данина загиблим у дорожньо-транспорт них аваріях (язик не п оверт аєт ься назват и т рагедії пригодами). Це розплат а людст ва за прогрес, ш видкіст ь, а част іш е — за необачніст ь і зух ва л іст ь. П оруч з т аки м и м ісцям и водії м им оволі збавляю т ь ш видкіст ь, зосередж ую т ься, кон ц ен т рую т ь увагу. На м ісц я х вели ки х ви робн и чи х аварій з ін іц іа т и ви підприєм ст в, органів державного сам оврядування спорудж ую т ься п ам ’ят н и ки , відк р и ва ю т ься дош ки п ам ’я т і, алеї пам ’я т і, будую т ься церкви. Робіт ники, йдучи на робот у, згадую т ь т и х, хт о ще вчора працював поруч...

итанню вшанування пам'яті загиблих на виробництві було присвячене засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, що відбулося 12 травня 2004 р. У засіданні взяли участь представ ники Міністерства праці та соціальної політики, Державного комітету України з нагляду за охороною праці, Української Православної Церкви, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, всеукраїнських об'єднань профспілок та роботодавців. Голова Комітету Верховної Ради України В. Хара зазначив, що зараз у світі більше ніж у 100 країнах щорічно 28 квітня відзначається Міжнародний день пам'яті працівників, які загинули або померли внаслідок професійного захворю вання. Історично ця дата пов'язана з рішенням Канадського конгресу про фесійних спілок, який у 1986 р. запропонував відзначати цей день. Роком пізніше цю ініціативу підтримало Головне управління професійних спілок США. 28 квітня 1996 р. члени комісії з питань стабільного розвитку О О Н провели при засвічених свічках спеціальну церемонію поминання жертв смертельних ви падків і професійних захворювань, викликаних незадовільними умовами праці на виробництві. А у 1997 р. робоча група з питань безпеки та гігієни праці Міжна родної конфедерації вільних профспілок рекомендувала всім державам відзна чати цю дату як День пам'яті жертв нещасних випадків на робочих місцях. В Європі у цей день керівники держав, церков і відповідних громадських ор ганізацій у меморіальних храмах моляться за упокій усіх загиблих, проводять з цієї нагоди засідання, науково-практичні семінари, збори, під час яких обговорюють питання поліпшення стану безпеки і гігієни праці, попередження виробничого травматизму та профзахворюваності, захисту прав працюючих. Переможцям регіональних оглядів, спеціалістам охорони праці підприємств та громадських організацій вручають нагороди і цінні подарунки, а переможці загальнодержав ного огляду отримують найвищі відзнаки від керівників держави і Церкви. Наслідуючи світові та європейські традиції, а також враховуючи стан вироб ничого травматизму в Україні, Комітет з питань соціальної політики та праці за пропонував: встановити в Україні День пам'яті загиблих на виробництві, який відзначатимуть щорічно 28 квітня; спорудити в Києві за рахунок добровільних внесків підприємств, установ, організацій та фізичних осіб методом народного будівництва, як зводилися раніше всі церкви, меморіальний храм у пам'ять загиб лих на виробництві і реалізувати досвід багатьох країн світу в проведенні Дня пам'яті. Подібні меморіальні храми на честь міліціонерів, які загинули під час ви конання службових обов'язків, та громадян, які загинули внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи, збудовані у Києві. Проект рішення Комітету було обговорено і підтримано присутніми.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

учасні підприємства машино- і приладобудування не можуть обійтися без продукції під приємства. Вона забезпечує надійне надходження електричних сигналів до механізмів. Але мало хто знає, яким способом забезпечується електро провідність з'єднань у рознімах елект ричних кіл техніки спеціального при значення, зокрема, космічних апа ратів. Досягти бажаного рівня елект ропровідності можна лише за допо могою нанесення на контакти рознімів з'єднувачів покриття з доро гоцінних металів, що здійснюється гальванічним способом. Деякі з таких деталей мікроскопічні, а інші бувають досить-таки великих розмірів. До того ж усі вони повинні бути корозієстійки ми, для чого необхідне застосування електрохімічних способів нанесення гальванопокриття. Гальванічне виробництво завжди вирізнялось негативним впливом на здоров'я працюючих. Але в харківсь кому ВАТ «Коннектор» подбали про те, щ об на шкідливому елект рохімічному виробництві ризик одер жання профзахворювання було зве дено до мінімуму. — Власне, по-іншому сьогодні бути не може,— говорить начальник служ би охорони праці ВАТ «Коннектор» Л. Нежурин,— адже таким є веління часу. До того ж переважна більшість пра цюючих у наших гальванічних цехах — жінки-матері, працю і здоров'я яких треба оберігати в першу чергу. Звичайно, в колишньому СРСР, згадує Леонід Нилович, також багато чого робилося для того, щоб праця робітниць-гальваників, у ті часи недос татньо механізована й одноманітна, була більш безпечною. Але недоско налість застосовуваних технологій бу ла в наявності. І тому тим, хто працю вав з електролітами, у тому числі жінкам, задля безпеки доводилося на дягати протигази та респіратори, не зручні захисні костюми, захисні окуля ри та рукавиці. Причому ці заходи не вирішували проблему повністю. Тільки на двох дільницях цеху галь ванопокриття у кожній з трьох змін працювало по 230—250 осіб. Усі во ни зазнавали дії кислот, лугів, інших шкідливих рідин, які безперервно ви паровувалися з гальванічних ванн. Таке становище, зрозуміло, не мог ло задовольнити органи державного санепіднагляду, розповідає лікар з гігієни праці Червонозаводської район ної СЕС Харкова Л. Золотухіна, яка ку рирує підприємство, і вони вимагали від тодішньої адміністрації підприємства вжиття ефективних заходів, спрямова них на кардинальне поліпшення умов праці в гальванічних цехах.

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Минуло багато років, і спільні зу силля наглядових структур і спе ціалістів підприємства почали втілю У кінцевому підсумку спеціалістам ватися у життя. Особливо це стало підприємства вдалося успішно завер помітно останніми роками — колись шити задумане, і на початку 90-х закрите підприємство, яке працюва років минулого століття почала пра ло виключно для потреб військовоцювати унікальна машина И5М1 — промислового комплексу, завдяки гальванічна лінія локального покриття продуманій політиці нинішнього ке контактів на несучій основі. Всі ру рівництва зуміло не тільки зберегти тинні операції з нанесення галь досягнуті в попередні роки позиції, ванічного покриття стали виконувати але й успішно освоїти нові види про ся в автоматичному режимі. дукції, завоювати нові ринки збуту. Це дало змогу вирішити цілий комп Щ о ж сприяло цьому? лекс завдань. Істотно зменшився вміст — Щ е 10—12 років тому всі ми шкідливих хімічних сполук у повітрі ро усвідомлювали,— говорить інженербочої зони на робочих місцях галь технолог гальванічного цеху Г. Зозу ванічного цеху, із шкідливих умов праці ля,— що без серйозного технічного пе вивільнено понад 600 робітниць. На реозброєння основного виробництва лежним чином вдалося підвищити й

УМОВИ ПРАЦІ відними вентиляційними системами. Тобто — з повітропроводами, виго товленими з нержавіючого, стійкого до впливів шкідливих речовин ма теріалу. Наявні гальванічні ванни об ладнали бортовими відсмоктувачами (усього понад 300 одиниць). Кожну ванну оснастили захисними кожухами з прозорого оргскла. Концентрацію шкідливих речовин у робочій зоні гальванічних цехів щодня стала конт ролювати заводська лабораторія. Причому здійснюється це під нагля дом інженера служби вентиляції Т. Фоменко. І ці нововведення дали позитивні результати. Завдяки налагодженню

П и т ан н я п оліп ш ен н я ум ов п рац і т а виробничого середовищ а в харківськом у ВАТ «К оннект ор» завж ди б ул и і зал и ш аю т ься в ц ен т р і уваги керівн и ц т ва. С п ецифіка виробничої діяльност і цього н айбільш ого в У к р а їн і п р о мислового п ідп ри єм ст ва, яке ви п у с к а є ш и р о к и й асорт и м ен т ел ек т р о т е х н іч н о ї к о н т а к т н о провідникової п р о д ук ц ії, в т ом у, що т у т багат о н есп р и я т л и ви х ви р о б н и ч и х ф а к т о р ів. І якщ о своєчасно не вж ити належ них за х о д ів для їх у с у н е н н я , це н ега т ивно позначит ься на ст ані здо ров'я працю ю чих. трудовий колектив підприємства пра цювати успішно не зможе. Звичайно, труднощів на цьому шляху було чима ло. Пам'ятається, під час переходу на локальні процеси покриття контактів з'єднувальних виробів мало не всьому складу інженерно-технічних пра цівників основних виробничих дільниць довелося буквально на цілі тижні забу ти, що таке нормальний сон. Довело ся попрацювати і представникам заводу-виготівника нового обладнання. Адже виготовлення нових автоматич них ліній гальванопокриття було для всіх справою незвичною, нікому досі не відомою. Тим більше водночас па ралельно вирішувалося і питання заміни дуже отруйних і небезпечних ціанистих електролітів на роданисті.

безперебійної роботи витяжних вен ефективність виробництва, бо витрати дорогоцінних металів на одиницю ви тиляційних систем значення ГДК у повітрі не перевищують допустимих. робу зменшилися в 6—7 разів. — Проте проблеми з повітрям ро Втім, особливо тішитися з цього бочої зони залишилися,— говорить приводу працівники лабораторії не начальник санітарно-промислової ла збираються. Справа в тому, що вимо бораторії та екологічних досліджень ги ГОСТів щодо вмісту шкідливих ре підприємства С. Хорошилова,— Біля човин у повітрі робочої зони в нашій гальванічних ванн в окремі періоди країні, як і в усьому світі, постійно по могли накопичуватися концентрації силюються. Тому стає усе важче доби сильнодіючих отруйних речовин 1-го і ватися необхідних результатів. Адже 2-го класу (пари сірчаної, азотної та для проведення точних замірів і соляної кислот, їдкого натру, кальци досліджень проб повітря необхідно нованої та каустичної соди тощо), які нове, більш досконале і дороге устат значно перевищують ГДК. кування. Однак впродовж останніх Для того, щоб поставити ефектив двох років у лабораторії змогли поно ний заслін проникненню шкідливих вити половину устаткування, потрібно речовин у повітря, технологічні лінії також придбати прилади, яких бракує, необхідно було обладнати відпов першу чергу — газоаналізатори.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Не менш пильну увагу приділяють і питанням додержання працюючими вимог інструкцій з охорони праці та правил поводження зі шкідливими ре човинами. І це цілком зрозуміло. Кис лоти і луги, їх отруйні випари — спра ва серйозна. Про це працівники, за словами Л. Нежурина, добре знають і пам'ятають. Щодня він і працівники очолюва ної ним служби перед початком ро бочої зміни контролюють найбільш потенційно небезпечні об'єкти і ро бочі місця. Переконуються у наяв ності у працівників 313 і справності засобів колективного захисту. При чому треба мати на увазі, що це в умовах даного підприємства дуже копітке заняття. Адже всі рукавички, гумові чоботи повинні бути кисло тостійкими. З особливою відповідальністю тут ставляться до інструктування ро бітників. Начальник цеху гальванічного покриття В. Алхазишвілі пояснив, що незнання і, як наслідок, невиконання робітниками вимог інструкцій з охоро ни праці та пожежної безпеки розціню ються адміністрацією підприємства як грубе порушення трудової дисципліни, а тому винні посадові особи несуть за це особисту відповідальність. Такі суворі підходи до цього питан ня, вважає начальник цеху, цілком ви правдані. Адже будь-яке з порушень вимог безпеки під час виконання робіт

8 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

загрожує найтяжчими на зуміння, що такі вкладення в ім'я здо слідками. Наприклад, заба ров'я людей цілком виправдовують се рився робітник, недодивився, бе. Тому і не скупляться. Тільки на ви різко опустив деталі в галь конання заходів розділу «Охорона ванічну ванну — і вмить бриз праці» колективного договору щоро ки електроліту можуть не тіль ку виділяється близько 850 тис. грн. ки нанести травму працівни Щ е майже 2 млн. грн. було витрачено кові, а й спричинити коротке на поліпшення санітарно-гігієнічних замикання електричного стру умов праці працівників підприємства. му на ванні. А це вже може На належному рівні функціонує призвести до утворення хма соціально-культурна сфера. Смачні ри гримучого газу і його вибу гарячі обіди в заводській їдальні ху. З неминучими опіками і от відпускаються за суто символічну пла руєнням робітників у резуль ту. Співробітники підприємства, які таті ось такої помилки. потребують лікування, в період літніх відпусток одержують у профкомі Вкрай важливо для пер соналу цеху контролювати путівки до спеціалізованих санаторіїв. показники вольтметрів на А бажаючі просто оздоровитися або працюючих ваннах. Кожен відпочити можуть це зробити на за працівник цеху, який першим водській базі відпочинку «Соснова помітив перевищення напру гірка», розташованій на мальовничо ги (до 12 В), повинен негайно му березі Сіверського Дінця. Майже припинити роботу і заявити 1000 діток заводчан кожного літа на про неполадки майстру або бираються сил у заводському оздо ровчому комплексі «Гвоздика». черговому електрику. Кате горично забороняється дода Не забувають на підприємстві і вання будь-яких хімікатів у про своїх ветеранів. Вони, як і пра працюючі ванни без дозволу цюючі співробітники, можуть корис майстра. На всі ці питання туватися послугами заводського здоровпункту. На свята для них готують звертається увага під час проведення інструктажів. ся великі концертні програми в за У ВАТ «Коннектор» добре водському БК. Адміністрація та профком підприємства передбачили налагоджено процес навчання та пе для заслужених людей і різні види ма ревірки знань працівників з питань теріальної допомоги. охорони праці, а також ефективний Хочеться вірити, що добрі ініціати контроль за додержанням робітника ми інструкцій з охорони праці. Інакше ви та починання керівників і на такому виробництві, пояснили акціонерів підприємства множити муться й надалі. А трудовий колектив, мені, і бути не може. відчуваючи всебічну увагу до своїх Такий підхід до профілактики не щасних випадків і професійних зах повсякденних потреб та здоров'я, ворювань, а втім, і загальної захво докладе максимум старання та зу силь для вирішення як першочергових рюваності (минулого року заводсь виробничих завдань, так і перспеккий здоровпункт капітально відре монтували, а нинішньої зими на проведення протигрипозної вакци нації працюючих адміні страція виділила близь 600 . ко 20 тис. грн.), без умовно, не може не да ти позитивних результатів. О стан тивних планів розвитку рідного підприємства. німи роками на підприємстві практично не фіксувалися випадки виробничо го травматизму, не було жодного ви В. КО Б Е Ц Ь , падку професійного захворювання. наш власкор Це досить непоганий показник для На знімках: трудового колективу, де працює по начальник цеху гальванопокриття над 1200 осіб. ВАТ «Коннектор» В. Алхазишвілі та галь Але життя йде далі. Нині на ваник О. Гамзина уточнюють технічні па підприємстві завершується монтаж і раметри лінії анодування «Прогресс-1»; випробування нової лінії анодування начальник служби охорони праці корпусів з'єднувачів. На її придбання підприємства Л. Нежурин проводить витрачено понад 300 тис. грн. бесіду з робітниками — Керівництво, і що дуже важливо, цеху гальванопокриття; власники підприємства,— говорить го у цеху гальванопокриття. лова профспілкового комітету ВАТ «Коннектор» В. Єрьомін,— дійшли роФото автора

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ

М іст о Д р о го б и ч м ає зн а ч н и й ек о н о м іч н и й п о т ен ц іа л . Та з р я д у п р и ч и н д е я к і в ел и к і п р о м и с л о в і п ід п р и є м с т в а не п р а ц ю ю т ь. Але це не озн ачає, що в м іст і не іс н у є проблем и в и робничого т р а в м а т и зм у . Про діяльніст ь, спрям ован у на його зап обіган н я, дізнаєм ося під час розмови з н ачальни ком в ід д іл у з п и т ань п рац і т а охорони праці у п р а в л ін н я п р а ц і і со ц іа л ьн о го з а х и с т у н а с е л е н н я м іськ ви к о н к о м у П. Д О Б Р О М ИЛЬСЬКИ М .

Ш ИСЙАШ Ш ВД» шм тт штате зшт

ідділ був створений 2 липня 2002 р. Йому відведено роль реалізації повноважень органу місцевого самоврядування в галузі охорони праці. Крім того, доводиться розгля дати питання праці, контролювати питання щодо заборгованості робо тодавців з виплати заробітної плати. Тому, буваючи на підприємствах, пе ревіряючи стан заборгованості, вод ночас працівники відділу відстежують, скільки саме коштів виділяється на придбання засобів індивідуального захисту працюючих, атестацію робо чих місць за умовами праці, прове дення медоглядів тощо. Увага до атестації робочих місць не випадкова. Доводиться стикатися з незнанням роботодавцем організації її проведення. А працівники у свою чергу не знають своїх прав, пільг сто совно строків виходу на пільгову пенсію, з чого можна судити про ставлення у цих трудових колективах до охорони праці. Адже усіма ор ганізаційними заходами та роз'ясню вальною роботою на підприємстві зобов'язана займатися відповідна служба, якщо, звичайно, вона ство рена, працівники навчені і виконують свої обов'язки. Слід зазначити, що вчасно і на на лежному рівні проводиться атестація робочих місць на нафтопереробному комплексі «Галичина», у вагонному депо, на автокрановому заводі,

2. Зам. №04-3692

місцевій дільниці магістрального наф топроводу «Дружба» та на ряді інших діючих підприємств. Логіка зрозуміла: підприємство працює, отже, є кошти не тільки на виплату зарплати, а й на створення безпечних умов для працівників. На жаль, цим не можуть похвалитися підприємства житловокомунального господарства, бюд жетні установи міста. У Дрогобичі та Стебнику, що адміністративно йому підпорядкова ний, діють в основному нафтохімічні та машинобудівні підприємства, на яких є виробництва з підвищеним ри зиком для працюючих. Тому дово диться приділяти серйозну увагу об лаштуванню робочих місць. Дійсний стан безпеки праці, упу щення в проведенні заходів з охорони праці з'ясовуються під час комплек сних перевірок. За результатами їх проведення, крім припису, що вру чається керівникові перевіреного об'єкта, після встановленого терміну представники адміністрації звітують про усунення виявлених порушень на засіданні ради з питань безпечної життєдіяльності населення, що діє при міськвиконкомі. Взагалі, фінансування охорони праці підприємствами тепер здій снюється за залишковим принципом. З роботодавців суворо питають про своєчасну виплату заробітної плати, і це правильно — безперечно, людям

потрібно за щось жити. Але ж вони повинні бути певним чином захищені від небезпечних та шкідливих для їхнього здоров'я виробничих фак торів. Бо як не буде здоров'я, то й гроші не завжди допоможуть. Тому служба охорони праці міськвиконко му ставить до роботодавців вимоги про придбання і видачу згідно з нор мами засобів індивідуального захис ту, про підтримання технологічного обладнання у безпечному стані, за побігання надмірній загазованості в цехах та ін. Як колишній керівник виробницт ва із 27-річним стажем, Петро Мико лайович розуміє проблеми керівників підприємств, які внаслідок браку коштів неспроможні сповна викону вати вимоги законодавства про охо рону праці. І все ж він вважає, не мо же бути виправданою зневага до здоров'я працівника, можливо, єди ного годувальника у сім'ї. А ще тоді, коли безпека досягається не завдяки коштам, а належною організацією виробничого процесу. Турбота про людину повертається сторицею, у т о му числі й для того, хто її забезпечив. І це вимагає чіткого виконання за ходів з охорони праці. Такі ж вимоги ставляться і до слу хачів курсів з охорони праці, прове денням яких опікується відділ. З ураху ванням створення численних малих приватних підприємств, залучення їх

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4 9

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

керівників до навчання є дуже важли вим. Досвід свідчить, що на ті 40 пи тань, які охоплюють основні аспекти впровадження і дотримання вимог охорони праці на таких підприємствах, переважна більшість роботодавців не можуть дати задовільних відповідей. Тому їм навчання вкрай потрібне. Тих, хто не бажає освоювати науку безпеки праці, запрошують на засідання ради з питань безпечної життєдіяльності населення. А на злісних порушників нормативних актів, зокре ма, Закону «Про охорону праці», готу ються матеріали для подання до ор ганів прокуратури. Такі права відділу надано ст. 35 Закону «Про місцеве са моврядування». При цьому значну до помогу надають державні інспектори теруправління Держнаглядохоронпраці, спеціалісти санепідслужби, по жежно-рятувальної служби. На запитання стосовно задово лення суто господарських потреб

працівників його відділу як структур ного підрозділу управління праці та соціального захисту населення з бо ку міськвиконкому П. Добромильський відповів із деякою заминкою. Хо ча не можна було приховати оче видне: вкрай убого мебльоване приміщення кабінету, ж одної оди ниці оргтехніки, відсутній навіть те лефонний апарат. Доводиться лише дивуватися, як колектив із трьох осіб справляється вчасно з підготовкою щомісячних звітів про виплату за р плати, стан виробничого і невироб ничого травматизму, відправляє їх у різні інстанції, організовує навчан ня, врешті, підтримує зв'язок із нав колишнім світом. Адже тільки під приємств різних форм власності у Д рогобичі та Стебнику на р а хо вується близько 600. Звичайно, мрією працівників відділу є осна щення служби комп'ю терною та множильною технікою, модемним

зв'язком. Правда, обіцянок виріши ти ці проблеми є достатньо, конк ретних дій немає. І все ж показники роботи цього відділу протягом 2003 р. перекону ють, що Дрогобицький міськвиконком має дуже важливу структуру, котра спромоглася зайняти належну нішу у структурі муніципального управління. З нею рахуються, що свідчить про на бутий працівниками авторитет. Хотілося б лише побажати, щоб їхні наміри виконувати свої обов'язки не затьмарювалися нерозумінням з боку тих, від кого це залежить.

с. ПОПОВИЧ,

наш власкор

На знімку: П. Добромильський перевіряє резуль тати чергової поїздки головного спеціаліста з охорони праці М.Кліщ на підприємства міста. Фото автора

Н АШ І ІНТЕРВ'Ю

ОХОРОНА ПЛЮС ЕКСПЕРТИЗА УМОВ ПРАЦ

Б ільш я к р ік т о м у Д ерж наглядохоронп рац і виведено із ск ла д у М ін прац і. Те, що породж ений свого часу їх сим біоз не виправдав себе, сьогодні — загальн овизн ани й ф акт . Увагу до п и т ан ь охорон и п р а ц і було послаблено. З р о ст а н н я аварій н ост і, т р а вм а т и зм у т а п роф есій ни х захворю ван ь спон укало Главу держ ави зуп и н и т и реф орм ат орів за р а ди реф орм , що п р о во ди ли ся на ш коду держ авним ін т ересам , здо р о в’ю і ж ит т ю лю дей. І вже п ерш ий р ік робот и відт вореного відповідно до У к а зу П рези дент а Держ авного к о м іт ет у У к р а їн и з н агл я ду за охороною п рац і п ідт верди в п р а ви л ьн іст ь т акого ріш ен н я. П рот е на м ісц я х р ео р га н іза ц ія, що н ам ічалася одночасно з цим, загальм увалася. В ідділи охорон и т а ек сп ер т и зи ум ов п рац і, я к і б п рацю вали я к сам ост ій н і п ідр о зділ и в складі облдерж адм ін іст рац ій , м іськ и х і р а й о н н и х органів м ісц евої влади, все ще не ст ворено. Я к це п означаєт ься на ст ані охорони праці? Можливо, на регіональном у рівн і н ія к і зм іни взагалі й не пот рібні? В ідповіді на ці зап и т анн я наш власний кореспондент Г. Щ УРОВ сп р о бував от ри м ат и у начальника відділу охорони п рац і т ер уп р а вл ін н я Д ерж наглядохоронпраці по Д онецькій област і В. ГОНЧАРОВА.

було надано час, щ об прийняти необхідні нормативні озмова з ним почалася з того, що нинішню ситуацію документи, зробити відповідні структурні перетворення. І можна було передбачити. Місцеві структури Міністер все ж одна з основних статей Закону, яка визначає повно ства праці та соціальної політики, які взяли кілька років важення місцевих держадміністрацій та органів місцевого тому під своє крило існуючі в складі облдержадміністрацій самоврядування, й досі не працює, а отже, і Закон «Про самостійні відділи охорони праці, «освоїли» додаткові охорону праці» у повному обсязі не виконується. штатні одиниці. Переорієнтували частину їх «на більш важ — Таке становище дуже непокоїть і теруправління Держ ливі», як вони це розуміли, завдання. І тому будуть усіляко наглядохоронпраці, і, як нам відомо, керівництво області. Не опиратися відновленню незалежних від них відділів, які б випадково саме про взаємодію теруправління з місцевими займалися тільки виконанням Закону «Про охорону праці». органами виконавчої влади та органами місцевого само Адже така вже традиційна «філософія» тих, хто всупереч врядування говорив на засіданні обласної ради з питань державним інтересам піклується в першу чергу про власний амбіційний статус і, в кінцевому підсумку, про особисту ви ' безпечної життєдіяльності населення, яке відбулося у вересні 2003 р., начальник теруправління М. Малєєв. Тільки за на году. Але це, так би мовити, загальні журналістські мірку шої тісної взаємодії можлива ефективна реалізація держав вання, а яким є стан справ насправді? — Володимире Павловичу, Закон *Про охорону праці» ної політики в сфері охорони праці на регіональному рівні. в новій редакції був підписаний Президентом України В області розроблена і успішно реалізується комплекс 21 листопада2002р. До набрання ним чинності з січня2003р. на Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни

10 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

праці та виробничого середовища на період до 2005 року, затверджена сесією обласної ради 3 вересня 2002 р. У регіональних навчальних центрах Держнаглядохоронпраці за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань пройшли навчання та перевірку знань з питань охоро ни праці багато керівників і спеціалістів міських рад і райадміністрацій. На базі Центру ділового співробітництва у Маріуполі проведено обласний семінар-нараду за участі керівників і спеціалістів управлінь облдержадміністрації, облтеруправління Держнаглядохоронпраці та інших органів держав ного нагляду, управління виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних випадків на виробництві, об ласної ради профспілок. Було розглянуто питання взаємодії в реалізації державної політики у сфері охорони праці. Оскільки Законом «Про охорону праці» (ст. 33) на орга ни Держнаглядохоронпраці покладено контроль за вико нанням функцій державного управління охороною праці місцевими держадміністраціями та органами місцевого са моврядування, влітку минулого року теруправління провело вибіркові перевірки на регіональному рівні — у Донецьку, Макіївці та Горлівці. Виявилося, що кількість спеціалістів з охорони праці в управліннях праці та соціального захисту виконавчих органів міськрад і районних у містах адміністрацій не забезпечує виконання функцій, покладених на них ст. 35 Закону «Про охорону праці». У багатьох управліннях взагалі не призначено спеціалістів з охорони праці, виконання їхніх обов'язків покладено на спеціалістів, керівників відділів, підвідділів праці, у зв'язку з чим вони систематично зайняті виконан ням робіт, безпосередньо не пов'язаних з охороною праці. Про це, до речі, вони самі говорили на семінарі-нараді з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності населен ня, який відбувся у лютому нинішнього року в Донецьку. Як наслідок, відсутній належний контроль за додержанням за конодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці на об'єктах комунальної власності та суб'єктами підприємницької діяльності. — Хотілося б дізнатися більш детально про цю пе ревірку, добре було б, якщо у Вас вони є, назвати конк ретні факти та цифри. — Аналіз роботи управлінь праці та соціального захисту населення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування області свідчить про те, що стан охорони праці ними було перевірено у першому півріччі менш як на двох відсотках підконтрольних об'єктів комуналь ної власності та суб'єктів підприємницької діяльності. Так, по Донецькій міськраді спеціалістами управлінь праці та соціального захисту перевірено 98 з 14,8 тис. підприємств, що входять до сфери діяльності органів регіонального уп равління охороною праці, або менше ніж 1%. Таке саме ста новище і в Макіївці, де спеціалістами управлінь праці міськ ради і 5 райадміністрацій перевірено лише 76 з 1236 підконтрольних підприємств. — Якщо таке невтішне становище склалося в найбільш економічно процвітаючих містах, що ж тоді го ворити про інші регіони області? Згідно з вашими, скаже мо так, <гвибірковими опитуваннями», за найоптимістичнішими оцінками виходить, що в полі зору нинішніх служб, відповідальних за стан охорони праці в регіонах, перебувають лише кілька відсотків діючих на підконтрольних територіях підприємств? — Неважко тому уявити, які наслідки здатне спричинити зволікання з виконанням вимоги законодавства про охоро ну праці в тій його частині, що безпосередньо стосується створення та організації ефективної роботи підрозділів охо рони праці на регіональному рівні.

Необхідно також підкреслити, що сьо годні практично відсутні наступність і взаємодія між підрозділами міськ рад, які здійснюють, наприклад, реєстрацію суб'єктів підприємниць кої діяльності та конт роль за додержанням ними вимог законодав ства про охорону праці. У зв'язку з цим значна частина підприємств ма лого і середнього бізне су не одержує вчасно дозволу органів Держ наглядохоронпраці на початок робіт підвище ної небезпеки та експлу атацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Для комплексного вирішення питань охорони праці на регіональному рівні найбільш доцільним було б об'єдна ти діяльність відділу охорони праці з питаннями експерти зи умов праці облдержадміністрацій. Це дасть можливість найбільш раціонально і оперативно вирішувати не тільки питання охорони праці, але й питання експертизи умов праці, соціального захисту найманих працівників, у пер шу чергу — зайнятих на роботах зі шкідливими та небез печними умовами. Для Донецької області, де діють понад 5 тис. підприємств зі шкідливими та небезпечними умовами праці, в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нор мам, зайнятий майже кожен другий працюючий, таке рішення було б актуальним. Питома вага працівників, які перебувають під впливом шкідливих виробничих факторів, не зменшується, а навпаки, збільшується. За останні п'ять років цей показник збільшився з ЗО до 42%. Чисельність працівників, які користуються пільгами та компенсаціями за роботу в несприятливих умовах праці, в цілому по області становить близько 52% від загальної чи сельності зайнятих. Саме цим пояснюється високий рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності в Донецькій області. На неї припадає більше третини всіх травмованих і четверта частина загиблих в Україні, кожен другий профхворий і одержувач регресу. У результаті реформування структури управління охоро ною праці на регіональному рівні відділи (спеціалісти) охоро ни праці повинні бути безпосередньо підпорядковані об ласній або районній держадміністрації як її структурні підрозділи. І отже, затверджувати більшість планів і заходів у цьому напрямі будуть голови обласної чи районної держав ної адміністрації та їхні заступники, що, безперечно, підви щить рівень відповідальності за їх підготовку і виконання. Таким чином вдасться забезпечити дійову координацію роботи місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. На знімку: начальник відділу охорони праці теруправління Держнагляд охоронпраці по Донецькій області В. Гончаров. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

О Х О Р О Н А ПРАЦ І ТА М ІСЦЕВА ВЛАДА

СПІВПРАЦЯ Д А Є ПОЗИТИВНІ /

РЕЗУЛЬТАТИ \

Р івен ь п р о ф іл а к т и ч н о ї р о б о т и щ одо п о п ередж ення ви робн и чого т р а в м а т и зм у на п ід п р и єм с т в а х , в у с т а н о в а х і о р га н іза ц ія х п евної т е р и т о р іа л ь н о ї оди н и ц і, я к відом о, зн а ч • ною м ір о ю зал еж и т ь від т о го , н а с к іл ь к и еф ект и вн и м и в ц ьо м у н а п р я м і б у д у т ь д ії о р ган ів м ісц ево ї влади, я к і в ум о в а х п е р е х о д у до р и н к о во ї ек о н о м ік и , с т в о р е н н я ч и с л е н н и х п ід п р и є м с т в н ед ер ж а вн о ї ф орм и вл асн ост і п ови н н і в зя т и на себе о р га н іза ц ію б езп еч н и х і н еш к ід л и ви х ум ов п р а ц і.

ю прописну істину давно усвідо райдержадміністрацією розпоряд мила переважна більшість райження. За результатами обстеження держадміністрацій Тернопіль провели спільне засідання ради тер щини. Вже традиційним стало проуправління та районної ради з пи ведення комплексних перевірок тань безпечної життєдіяльності насе підприємств, у яких беруть участь не лення, на якому дали принципову тільки державні інспектори, а й оцінку окремим керівникам, які само спеціалісти служб охорони праці усунулись від вирішення нагальних управлінь праці та соціального за проблем охорони праці. Така хисту населення, сільського госпо взаємодія дала п о з и т и в н і результа дарства і продовольства, проф ти: вже два роки поспіль у Шумськоспілкові активісти. Результати таких му районі не зареєстровано жодно перевірок розглядаються, як прави го нещасного випадку зі смертель ло, на спільних нарадах за участі ними наслідками. Завдяки об'єднаним зусиллям керівників підприємств, установ і вдалось добитись змін на краще у організацій, на виїзних засіданнях Теребовлянському районі, де свого ради теруправління, колегій місце часу на спільному засіданні ради вих держадміністрацій, районних теруправління та районної ради з рад з питань безпечної життєдіяль ності населення. питань безпечної життєдіяльності населення було розглянуто питан Позаминулого року колегія ня «Про стан профілактики вироб Ш ум ської райдерж адм іністрації розглянула на своєму засіданні пи ничого травматизму». Якщо поза минулого року на підприємствах аг тання «Про забезпечення виконання ропром ислового комплексу було підприємствами агропромислового комплексу вимог Закону «Про охо зареєстровано 8 нещасних ви рону праці» (після чого її головою бу падків, у тому числі 2 — зі смертель ними наслідками, то в минулому — ло підписане відповідне розпоряд лише 4 (з тимчасовою втратою ження). Це було пов'язано з тим, що працездатності). Звичайно, цьому в ряді господарств району виявлено передувала певна організаційна грубі порушення нормативно-праворобота щодо виконання прийнятої вих актів з охорони праці, які могли на спільному засіданні постанови, призвести до травмування хлібо яку провели відповідні служби робів. Розгляд даного питання в та району, керівники галузевої проф кому ракурсі спонукав роботодавців спілки. Великий вкладу профілакти більше уваги приділяти питанням ку виробничого травматизму внес створення нешкідливих і безпечних ли державний інспектор Б. Коваль умов праці. Аби керівники госпо чук та головний спеціаліст з охоро дарств та посадові особи не розхо ни праці управління праці та лоджувались і не почували себе без соціального захисту населення контрольними, а надалі продовжува райдержадміністрації М. Рептак, ли тримати в полі зору питання охо які, працюючи пліч-о-пліч, доклали рони праці, ми вирішили спільно з багато зусиль для того, щоб побо відповідними службами району пе роти недбальство та безладдя, з ревірити хід виконання прийнятого

12 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

якими іноді доводиться стикатися на підприємствах району. Відбулися зміни на кращ е і в Зборівському районі. Тісна співпра ця д ерж авної інспекції охорони праці, яку очолює М. Решетняк, та керівництва райдержадміністрації дала можливість підвищити відпо відальність роботодавців за ство рення нешкідливих і безпечних умов праці. Як результат цієї роботи — зниження виробничого травматиз му на 50%. Є підстави очікувати зниження кількості нещасних випадків на ви робництві у Підволочиському р а йоні. Наприкінці минулого року пи тання про стан охорони праці бу ло розглянуто на сесії рай онн ої ради. Сам факт обговорення депу татами проблем створення не шкідливих і безпечних умов праці на своєму форумі свідчить про небайдужість народних обранців до того, в яких умовах працюють їхні виборці. Відрадно, що на сесії, крім доповідачів та депутатів, мав можливість виступити і автор цих рядків. У прийнятому народними обранцями ріш енні передбачено комплекс заходів, спрямованих на проф ілактику виробничого тр а в матизму, поліпшення умов і безпе ки праці. Питання дотримання чинного за конодавства про охорону праці на своєму спільному засіданні розгляну ли колегія Чортківської райдерж адміністрації та президія Чортківсь кої районної ради. Цей факт свідчить про те, що питаннями збереження життя і здоров'я людей на вироб ництві на Чортківщині віднині перей мається не тільки державна виконав ча влада, а й представницька. Хочеться сподіватись, що най ближчим часом обличчям до охорони праці повернуться інші районні ра ди, а також виконавчі органи сільсь ких, селищних та міських рад, адже нині діючий Закон «Про місцеве са моврядування в Україні» делегував їм повноваження щодо здійснення контролю зо стоном охорони проці. (Щ о стосується теруправління, то воно готове у будь-який час надати відповідну практичну допомогу у підготовці даного питання на засідання виконкомів). Поглиблення співпраці з місцевими органами влади, без сумніву, сприятиме вирішенню проблем збереження життя і здоров'я наших земляків у процесі їхньої трудової діяльності.

П• ХРУЩ, начальник теруправ ління Держнаглядохоронпраці по Терно пільській області

УПРАВЛІННЯ О ХОРОНОЮ ПРАЦІ

У К иєві 14—15 квіт ня поточного року відб улося XXVI засідання Ради М іж народної Конфедерації профспілок залізничників і т ран сп орт них будівельників (М КПЗ), ст вореної в 1992 р. і я к а в ід с т о ю є ін т е р е с и б л и зьк о 3,2 м лн. п редст авн и ків т ак ої н еобхідн ої для с у спільст ва проф есії. У засіданні взяли участ ь керівники галузевих проф спілок Азербайдж ан у, В ір м ен ії, Б іл о р усі, Г р у зії, К а за х с т а н у , К и рги зії, Л ат вїі, Молдови, Росії, Тадж икистану, У країни т а Естонії.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОФСПІЛКИ

НАДІЙНІ СОШАП

творення міжнародної профспілкової організації до помогло зберегти традиційну взаємодію та со лідарність у роботі галузевих профспілок, забезпе чити скоординованість соціальної політики на залізницях СНД і Балтії, зберегти спільні технологічні та організаційні принципи, що існували до розпаду Радянського Союзу. У галузевому комітеті Міжнародної організації праці (МОП) Конфедерація має статус спостерігача. Вона ініціювала ряд міждержавних галузевих угод з соціально го захисту залізничників, брала участь у створенні норма тивних документів. Незважаючи на труднощі перехідного періоду на залізницях країн СНД і Балтії збережено системність ро боти з охорони праці. На поліпшення виробничих умов, охорони праці та здоров'я залізничників згідно з галузе вою угодою та колективним договором виділяються ве ликі кошти. Спільним для всіх залізниць на пострадянському прос торі є збереження служб охорони праці на всіх рівнях уп равління. Така політика призвела за останні 6 років до знижен ня рівня виробничого травматизму (в розрахунку на 1 тис. працюючих) на 37%. У 2003 р. кількість нещасних ви падків порівняно з 1999 р. зменшилася на 9,6%. На залізницях Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану та Узбекистану знижено рівень травматизму зі смертельни ми наслідками. На жаль, в Україні, Росії і в цілому по СНД цей показник збільшився. Це спонукало МКПЗ присвяти ти обговоренню питань охорони праці одну з останніх спільних нарад представників профспілок і адміністрацій залізниць, на якій росіяни запропонували підписати про токол про взаємодію між службами охорони праці залізниць колишніх республік СРСР. Основну увагу на XXVI засіданні Ради М КП З було приділено аналізу діяльності профспілок щодо форму вання механізмів соціального захисту працівників в умовах реформування залізничного транспорту, п роб лемам і перспективам розвитку пенсійного забезпечен ня залізничників у країнах СНД і Балтії. З інформацією про досвід українських залізничників виступив голова Федерації транспортників України, го лова Ради профспілок залізничників і транспортних будівельників України В. Ткачов. Сьогодні в лавах профспілки налічується близько 750 тис. працівників га лузі, і вона є другою за чисельністю профспілковою ор

ганізацією на залізничних магістралях країн, що входять до МКПЗ. В. Ткачов зазначив, що за рівнем середньо місячної заробітної плати (яка в грудні 2003 р. станови ла 909,5 грн.) залізничники входять до першої п'ятірки серед працівників усіх галузей економіки України. А всього 5 років тому вони були лише в третьому десятку. Цей і ряд інших факторів свідчать про позитивні резуль тати соціального діалогу м іж профспілками та адміністраціями залізниць. Чималі кошти виділяються і на заходи з охорони праці, на які в 2003 р. було витрачено 107,2 млн. грн. Проте 173 випадки виробничого травматизму за 2003 р. (зі смертельними наслідками — 19) свідчать, що профспілкам слід використовувати всі свої можливості як громадської організації, щоб змінити негативні тен денції в охороні праці. Крім того, учасники зустрічі обговорили проект Міждержавної галузевої угоди з соціальних стандартів для працівників галузі, внесли пропозиції до підсумково го документу II науково-практичної конференції адміністрацій залізниць і профспілок з питань реформу вання залізничного транспорту, яка невдовзі відбудеть ся в Ташкенті. Велику увагу було приділено організації умов праці, виробничого побуту працівників поїзних бригад, які забезпечують міждержавні перевезення.

Незважаючи на труднощі перехідного періоду на залізницях СН Д і Балтії збережено системність роботи з охорони праці. Одним з головних організаційних питань цього засідання стали вибори нового голови МКПЗ. Ним став голова профспілки залізничників і транспортних будівель ників Росії М. Нікіфоров. Залишається додати, що важка, відповідальна і не безпечна праця залізничника гідна відповідної оцінки, соціальної підтримки та захисту. Питання та рівень піднятих проблем, які з цією метою розглядалися на засіданні, свідчать про те, що МКПЗ сьогодні докладає великих зусиль для “розвитку плідної взаємодії в роботі галузевих профспілок країн-учасниць. В. З А Х АР О В, наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

1 3

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ВІСТІ З М ІС Ц Ь Я к в ід о м о , ч и м а л о д о р о ж н ь о - т р а н с п о р т н и х п р и г о д с к о ю є т ь с я ч е р е з н е з а д о в іл ь н е у т р и м а н н я д о р іг . П р о т е , щ о р о б и т ь с я в о д н о м у з п о д іл ь с ь к и х р е г іо н ів д л я п о л і п ш е н н я ї х с т а н у , а з в ід с и й п ід в и щ е н н я р ів н я б е з п е к и р у х у , н а ш о м у в л а с н о м у к о р е с п о н д е н т о в і В . С О П І Л Ь Н Я К У р о з п о в ів з а с т у п н и к н а ч а л ь н и к а С л у ж б и а в т о м о б і л ь н и х д о т ? , и Х м е л ь н и ц ь к ій о б л а с т і М . Л Я Г Г' " ГТТТ

- о гонГ— к

2001—2002 рр. на магістральних дорогах з великою інтенсивністю руху проведено реконструкцію ок ремих ділянок і, зокрема, км 262 + 264 на дорозі Е-50, М-12 Львів — Кірово град — Знам'янка, що дало змогу пере вести згадану ділянку з другої категорії в першу, з шириною земляного полот на 27,5 м, проїжджої частини з ас фальтобетонним покриттям 4 х 3,75 м, узбіччя — 2 х 3,75 м. Для запобігання зіткнень із зу стрічним транспортом на розділювальній смузі встановлено бар'єрну ого рожу з металевої профільної стрічки, на якій змонтовано металеві катафоти з світловідбиваючою плівкою, а також зроблено горизонтальну та вертикаль ну розмітки. Такі ж роботи ведуться й на інших ділянках дороги. Збільшення потоку транзитного транспорту через райцентр Ярмолинці, забруднення навколишнього середовища вихлопними газами та значний ріст аварійності змусили по будувати об'їзну дорогу навколо цьо го населеного пункту, що не тільки зменшило кількість дорожньо-транс портних пригод у райцентрі, викидів відпрацьованих газів, рівень шуму, а й поліпшило транспортно-експлуатаційні показники.

Аналогічну окружну дорогу довжи ною 7,5 км планується побудувати нав коло райцентру Дунаївці. Не залишаються поза увагою автодороги місцевого значення і, зокре ма, ті їх ділянки, де найчастіше стаються дорожньо-транспортні пригоди. Завдяки спорудженню насипу на ділянці дороги Т-23-15 Гусятин — Ярмолинці, яка є небезпечною через малі радіуси поворотів, вдалося збільшити горизонтальну криву, а також зменши ти поздовжній ухил. Це не тільки підви щило рівень безпеки руху, а й його комфортність, забезпечило розрахун кову швидкість транспортних засобів для даної категорії дороги. Аналогічні роботи проведено на найважливіших дорогах місцевого (те риторіального) значення. Минулого року на автодорогах державного та місцевого значення встановлено 1310 напрямних стовп чиків зі світловідбиваючими елемента ми, а також 3375 дорожніх знаків. Ви конано значний обсяг робіт щодо встановлення огороджень бар'єрного типу, нанесення горизонтальної розмітки, осьової та крайових ліній. На дорогах державного значення М-12, М-20, М-21, Р-24 та деяких шляхах місцевого значення розмітка викона

Ю ВІЛЕЇ

ершому зас ту п н и ку начальника Д е р ж а в н о го департаменту пожежної без пеки Міністер ства України з питань надзви чайних ситуа цій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катаст рофи І. Крісі 19 червня виповнилося 50 років. Уся трудова діяльність Івана Якимовича пов'язана з мужньою про

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

фесією вогнеборця, з попереджен ням одного з найстрашніших лих на землі — пожеж, які завдають великих матеріальних втрат і значних людсь ких жертв. Закінчивши Вищу інженерну пожежно-технічну школу МВС СРСР і здобувши спеціальність інженера протипожежної техніки та безпеки, він працював в Управлінні пожежної охорони МВС УРСР інженером, старшим інженером, заступником начальника відділу держпожнагляду. З 1992 по 2003 р. — заступник на чальника управління пожежної профілактики — начальник відділу

на зносостійкою фарбою із застосу ванням як наповнювача фарфорово го кришива та світловідбиваючих кульок. Здійснено ряд інших заходів з убез печення руху транспортних засобів, зокрема, зроблено поверхневу об робку 260 км дорожнього полотна, укріплено 12,5 км узбіччя, з яких 7,4 км — на дорогах державного значення, відремонтовано 10,8 км тротуарів. З метою дотримання ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди», а отже, підвищен ня рівня безпеки руху проведено ви рубку дерев та чагарників на узбіччях та укосах доріг. Це дало можливість розкрити трикутники видимості на пе рехрестях доріг та поліпшити бокову видимість кривих на малих радіусах. Проведені роботи щодо поліпшен ня рівня безпеки та комфортності руху призвели до зменшення на третину кількості дорожньо-транспортних при год, пов'язаних з експлуатаційним ут риманням вказаних ділянок доріг. Служба автомобільних доріг у Хмель ницькій області й надалі докладатиме усіх зусиль для поліпшення дорожніх умов, ліквідації місць концентрації до рожньо-транспортних пригод. Ф о т о автора

держпожнагляду ГУДПО, а згодом Держпожбезпеки МВС України У 003 о. полковник внутрішньої служ би І. Кріса призначений першим зас тупником начальника Державного департаменту пожежної безпеки М НС України. За відмінну, довгострокову служ бу І. Крісу нагороджено медалями «За військову службу Україні», «За відвагу на пожежі» та 8 ювілейними та відомчими медалями. 10-й рік І. Кріса є членом ре дакційної колегії журналу «Охорона праці», активно співпрацює з ре дакцією, часто публікується на сто рінках журналу. Нагороджений По чесною відзнакою редакції журналу. Колектив редакції щиро поздо ровляє Івана Якимовича з ювілеєм і бажає йому міцного здоров'я, щас тя, нових творчих успіхів в удоско наленні пожежної безпеки в країні.

У ДЕРЖИ А ГЛЯДО ХО РО НПРАЦІ К щ

т п т ім

З А С І Д А Н Н Я КОЛЕГІЇ

р л Ь п о м Теру правлінням Д ерж н агляд охоронпраці по Х арківській області із залученням експертів спеціалізованої будівельної організації'було обстеж ено 20 виробничих будівель та споруд Д П «Харківський рем онтно-м еханічний завод» ( в / ч А 1569). За результатами обстеження експлуатацію 5 аварійних виробничих корпусів, я кі становлять за гр о зу для життя та зд о р о в 'я працю ю чих, було заборонено. ¥ ¥ ¥

У Лисичанську відкрилася газова автозаправка «Альтернатива». Щ од об и тут м ож уть заправлятися 75 автомобілів. Видобувати та використовувати метан з вугільних родовищ лисичанці почали ще у 2002 р ., коли було введено в експлуатацію перш у свердловину Томаш івського родовищ а. За р ік на завод «П ролетар» для технічних цілей поставлено понад 6 млн. м 3метану. З араз газ, який раніш е ускладнював роб о ту гірни кам і становив за гр озу своїми раптовими викидами та вибухами, використовується автом обілістами. ¥ ¥

О дним із небезпечних об'єктів є єдина в Україні Бориславська озокеритова шахта, що на Львівщині. Зараз вона належить київськом у ТОВ «Центр-Надра». Проте дане товариство не виділяє кош тів на утримання шахти в безпечном у стані. В иробки не провітрю ю ться, внаслідок чого там накопичується вибухонебезпечний газ. ¥ ¥ ¥

Не сповна виріш уються питання забезпеченості спецодягом, спецвзуттям та інш ими 313 працівників агроф ормувань В олинської області. За даними обласної санепідслуж би, найгір ший стан справ у Лю беш івському, Старовижівському та Турійському районах. Д ещ о кращ і справи в Р ож ищ енськом у, Ковельському й Ківерцівськом у районах. А забезпеченість цими засобами працівників сільгосппідприємств Х а р ківсь ко ї області складає лише 55— 60% від норми.

28 т равня 2004 р. відбулося засідання колеги Держ наглядохоронпраці України. Під час обговорення ст ану охорони прац і т а пром ислової безпеки у ВАТ «К ри м ен ерго» було оголошено р е зул ьт ат и комплексної перевірки підприєм ст ва, я к і свідчат ь про недост ат ню робот у керівницт ва (генеральний ди рект ор Г. Груба) щодо ст ворення безпечних умов п рац і і покращ ання ст а н у пром ислової безпеки; визначено відп овідн і за х о ди т а т ерм іни їх виконання. Р озгля н ут о також п и т ан ня про нещ асний випадок, який ст ався 06.04.2004 р. з т ракт ори ст ом -м аш и ніст ом сільськогосподарського виробничого кооп ерат и ву «А гроф ірм а «Мир» Красногвардійського району Авт оном ної Республіки К ри м під час за п у с к у дви гуна т р а к т о р а . Т р а к т о р , що пройш ов т е х нічний огляд у 2003 р. і визнаний справним, не був обладнаний елект рост арт ерним запуском двигуна, мав також несправну сист ем у блокування за п уск у двигуна при ввімкненій передачі. К ом ісія із спеціального розслідування нещасного випадку своїм приписом заборонила експлуат ацію 48 т ракт орів із 70, я к і не обладнані елект рост арт ерним запуском. Робот у голови п равління СВК «Агрофірма «Мир» А. Л обунського щодо ст ворення безпечних умов праці на п ідп ри єм ст ві визнано незадовільною. Також незадовільною визнана робот а інспекції Держ т ехнагляду (В. Гордієнко) в част ині виконання вимог п. 3.2.9 «Правил охорони п р а ц і у сільськогосподарськом у ви робницт ві» (ДНАОП 2.0.00-1.01-00), який передбачає зап уск двигуна з кабіни т р а к т ора, т а п. 3.2 н а ка зу Д ерж наглядохорон п рац і У к р а їн и від 04.12.2000 р. № 7 2 щодо заборони робот и т ракт орів з невідновленим елект рост арт ерним запуском двигуна. Учасники засідання обговорили ст ан виконання вугільним и п ідп р и єм ст ва м и вимог н а к а зу М інпаливенерго У к р а їн и від 18.04.2003 р. № 197 «Про заходи щодо доп уску т а безпечної експлуат ац ії конвеєрних ст річок». Колегія відзначила, що для всіх вугільни х підприєм ст в характ ерн им и є відст упи від погоджених граф іків, зокрема: заміни конвеєрних ст річок на негорю чі і важкогорючі; уком плект ування конвеєрів роликами, що м аю т ь відп овідн и й сер т и ф ік а т безпеки; забезп ечен ня н еобхідною кількіст ю засобів автоматичного т а ручного пожежогасіння; заміни протипожежного т рубопроводу у виробках, обладнаних ст річковим и конвеєрами, діам ет ром не менш е ніж 150 мм. Обговорювались також пит ання про ст ан виконання заходів щодо забезпечення гідроекологічного за х и ст у т ер и т о р ій Д онецького т а Львівсько-Волинського вугільних басейнів у зв’я зк у із закри т т ям вуглевидобувних підприєм ст в; про ст ан реалізац ії вимог З акон у «Про об’єкт и підвищ еної небезпеки» т а пост анови К абінет у М ініст рів від 11.07.2002 р. № 956 «Про ідент иф ікацію т а декларування безпеки об’єкт ів підвищ еної небезпеки». На засіданні колегії затвердж ено план робот и К ом іт ет у на II півріччя 2004 р. і розглян ут о робот у над проект ом М ет оди чних реком ендацій щодо здійснення органам и Д ерж наглядохоронпраці державного нагляду у сф ері загальнообов’язкового державного соціального ст рахуван н я від нещасного випадку на виробницт ві т а проф есійного захворю вання, я к і спричинили вт р а т у працездат ност і.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

У м и н у л о м у р о ц і п ід ч а с в и к о н а н н я т р у д о в и х обов’я з к ів з а г и н у л о 37 х м е л ь н и ч а н , 18 з н и х — п ід ч а с д о р о ж н ь о т р а н с п о р т н и х п р и г о д (Д Т П ). П р о о д н у з т а к и х а в а р ій , я к а п р и г о л о м ш и л а н а ш и х с п ів в іт ч и з н и к ів к і л ь к і с т ю л ю д с ь к и х ж е р т в , і п ід е ц я невесела р о зп о в ід ь .

ту фатальну п'ятницю водій авто буса ПАЗ-672М В. Гуцал викону вав рейс за маршрутом Волочиськ — Завалійки — Волочиськ. На під'їзді до райцентру, на слизькій ділянці дороги (була ожеледиця), авто бус розвернуло більше ніж на 180° і знесло з проїжджої частини на узбіччя, де він перевернувся. Вна слідок ДТП водій та 58 (із 64) паса жирів отримали травми, 9 з них заги нули, у т. ч. 6 — від механічної асфіксії, яка наступила у зв'язку із стисненням грудної клітки. Двоє пасажирів, один з яких помер на місці катастрофи, от римали травми під час виконання тру дових обов'язків. Інформуючи по телебаченню на селення про аварію, один із керівників Державтоінспекції (ДАІ) УМВС Ук раїни Хмельницької області та дирек тор державного підприємства «Хмель ницьке обласне автотранспортне уп равління» поквапилися повідомити, що причиною нещастя стали погодні умови. Але чи лише в погоді справа? Ознайомившись з обставинами трагедії, автори публікації дійшли вис новку, що біда сталася, головним чи ном, через безладдя, яке процвітало в організації перевезення пасажирів, технічному утриманні призначеного для цього транспортного засобу, безпринципності тих, хто мав би по класти край цьому безладдю. Щ об не бути голослівним, перейдемо до конк ретних фактів. Почнемо з ВАТ «Волочиське АТП16837», якому належав автобус, що зазнав аварії. Незважаючи на те, що на балансі товариства знаходилося 43 транспортних засоби, профілак тична робота щодо запобігання ава

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

рійності на дорогах тут була вкрай за не пройшов відповідного навчання, недбана. Всупереч вимогам Закону навіть не усвідомлював своєї відпо «Про дорожній рух» та інших норма відальності за долю пасажирів, яким тивно-правових актів не були створені надавав транспортні послуги. Все це повноцінна служба з безпеки дорож було саме тими вирішальними чин нього руху та комісія з безпеки дорож никами, які не могли гарантувати безпеку як пасажирів, так і водія. До нього руху. Порушення водіями під приємства Правил дорожнього руху того ж, за висновками Подільського ЕТЦ, транспортний засіб мав значні (ПДР), що були зафіксовані працівни ками Державтоінспекції, у трудовому технічні неполадки. Зокрема, всі чо тири задні колеса були різні за ти колективі не розглядалися. Із 22 наявних у товаристві автопом, розмірами (шириною і діамет бусів 16 було передано в оренду ром), мали різний малюнок протек торів і, взагалі, шини не були призна фізичним особам: двом працівникам чені для даної моделі. Тобто були та сину директора — голови правлін різними за всіма параметрами. Крім ня товариства В. Тихолаза, до того того, візуальний огляд транспортно ж без перереєстрації автобусів у го засобу показав, що використання Державтоінспекції. Крім того, всупе шин більших за розмір тих, що пе реч вимогам ст. 47 ч. 5 Закону «Про автомобільний транспорт», ст. 14 редбачалися підприємством-виробЗакону «Про ліцензування певних ником, під час перевантаження ав тобуса призводило до тертя по видів господарської діяльності» това верхні однієї з них об арку кузова (з риство під час укладання договорів правого боку), бо підарочний передало суб'єктам підприємницької простір у цьому місці обмежений діяльності свої ліцензійні права на конструкцією східців задніх дверей. пасажирські перевезення та відпо відні документи: паспорти маршрутів Але оскільки підприємець мало ро зумівся на цьому, автобус продовжу руху, дозволи на перевезення паса вав експлуатуватися. жирів, ліцензійні картки, технічні та Немає ніякого сумніву, що всі ці лони та паспорти на транспортні за неполадки негативно позначилися соби. (Враховуючи, що підприємці сплачують фіксований податок, не на керованості транспортним засо бом на слизькій ділянці дороги. Це важко здогадатися, для чого була тим більш прикро, бо Державний затіяна ця маніпуляція з орендою). Така гра із законом «у піжмурки» науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, не могла не позначитися на став який упродовж кількох місяців про ленні новоявлених підприємців, у то му числі економіста В. Смутніцького, водив автотехнічну експертизу да який орендував фатальний автобус, ного автобуса, дійшов висновку, що до дотримання нормативно-право невідповідностей вимогам ПДР, які вих актів з безпеки руху, забезпечен могли б призвести до втрати керо ня безаварійної роботи транспорт ваності автобуса під час його руху них засобів на лінії тощо. До того ж, до моменту ДТП, не було. Але ж якщо врахувати, що автобусний відповідно до даного нормативномаршрут Волочиськ — Завалійки — правового окто експлуатація тронеВолочиськ був переданий для обслу портних засобів забороняється, як говування фізичній особі без прове що шини за своїм розм іром не дення конкурсу перевізників, то нав відповідають моделі, якщо на пе ряд чи можна з упевненістю сказа редню вісь встановлено радіальні ти, що передача в оренду автобуса шини, а на іншу — діагональні, якщо В. Смутніцькому була одним із кра на одну вісь встановлено д іаго щих варіантів. Можливо, під час про нальні шини з радіальними, а також ведення такого конкурсу знайшлася шини, що мають різний малюнок б більш тямуща та відповідальна протектора. особа, яка б не допустила трагедії. Такі вимоги ПДР далеко не ви Щ о стосується Валерія Йосиповича, падкові, адже навіть непрофесіочато він не є фахівцем-автомобілістом, лу відомо, що в такому випадку ши-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ни мають різне зчеплення з поверх нею дороги, тож втрата керованості транспортного засобу на слизькій ділянці дороги була просто немину чою. Якщо ж взяти до уваги, що ав тобус був у 1,5 разу перевантаже ний, а одна з правих задніх шин постійно терлася об арку кузова, «з'їдаючи» при цьому край протек тора, то такий транспортний засіб був приречений на аварію, оскільки праві колеса задньої осі на слизькій

ділянці дороги починали заклинюва тися. Щ одо ожеледиці, то вона, за даними Українського гідрометцент ру, виникла незадовго до аварії на переохолодженому покритті дороги внаслідок короткочасних опадів і носила локальний характер. Але ко ли автобус прямував до с. Завалійки, ожеледиці на дорозі ще не було. Років 10—12 тому, коли безпеці руху приділялася надзвичайно вели ка увага (у штаті автопідприємств навіть була введена посада заступ ника директора з безпеки руху, яко му підпорядковувалася відповідна служба з кількох інженерів-автомобілістів та водія-наставника), пе ред негодою кожен водій попереджувався про можливу ожеледицю на дорогах. У шляхових листах робило ся відповідне застереження. Це зо бов'язувало водіїв бути максималь но уважними на лінії. Та оскільки свого часу ці служби були без підставно скорочені (в тому числі у ВАТ «Волочиське А ТП -16837»), то профілактична робота була кинута напризволяще. Не обходила проб лема безпеки руху й підприємців, у тому числі В. Смутніцького, у підпо рядкуванні якого знаходився водій В. Гуцал. Та навіть якби Віталій Олек сандрович був максимально уваж ним, то в даній ситуації за наявних технічних неполадок уникнути аварії було практично неможливо, бо водії не мали навичок керування переван таженим автобусом під час ожеле

3. Зам. №04-3692

Щ О КО ЇМ О ! диці, та ще й коли заклинюють коле Проте, навіть незважаючи на всі са з однієї із сторін. ті порушення нормативно-правових Але повернімося до висновків актів, які допускалися перевізником міліцейських експертів. З них випливає, під час експлуатації автобуса, не що гальмівна система обстежуваного щастя можна було б відвернути, як автобуса знаходилася у справному би під час державного технічного стані. У той же час з усього видно, що огляду начальник відділення ДАІ Вослідчий експеримент з визначення лочиського райвідділу внутрішніх гальмівного шляху не проводився, а справ Я. Костюк не дав «добро» на колеса транспортного засобу для експлуатацію транспортного засо обстеження гальмівних бу, що мав неполадки в ходовій колодок ніхто не знімав частині, вже давно відпрацював (на правому передньо свій ресурс і мав нульову залишко му колесі були відкру ву балансову вартість. Якщо такий чені лише дві гайки йо формалізм дозволяє собі керівник го кріплення). А якщо наглядового державного органу, то так, то як можна було що тоді можна говорити про його точно встановити тех підлеглих? нічний стан гальмівної На закінчення цієї сумної р о з системи? Складається повіді про трагічну подію, що враження, що експерти розігралася на околиці райцентру, виявили недбалість, висловлюємо сподівання, що проку або ж намагалися ко ратура, яка з приводу цього пору гось вигородити, даючи шила кримінальну справу, доведе її позитивний висновок до логічного завершення. Від щодо технічної справ повідних організаційних висновків ності автобуса... слід очікувати і від М іністерства На нашу думку, докори сумління транспорту, яке не забезпечило з приводу цієї трагедії повинні му чіткого дотримання закону держав чити не лише водія, який сів за кер ним підприємством «Хмельницьке об мо транспортного засобу, що мав ласне автотранспортне управління» технічні неполадки, а потім не впо та контроль за виконанням ВАТ «Во рався з його керуванням, а й тих, лочиське АТП-16837» ліцензійних хто дав йому таке завдання, а та умов з пасажирських перевезень. кож керівництво держ авного під Сподіваємося також , що належну приємства «Хмельницьке обласне оцінку діям начальника відділення автотранспортне управління», яке ДАІ, який дозволив експлуатацію не здійснювало належного контро технічно несправного автобуса (чим лю за виконанням товариством прирік разом з роботодавцем тран умов ліцензії з пасажирських пере спортний засіб на аварію), дасть везень, крізь пальці дивилося на до М іністерство внутрішніх справ та пуск до роботи підприємця-дилетанз'ясує, чому експерти його відомства та, який використав документи, ви не змогли зробити правильний вис дані товариством, що, зрештою, й новок про технічний стан автобуса, призвело до порушення одного з а отже, допомогти встановити істи основних принципів державної по ну, зробивши свій внесок у за по літики у сфері ліцензування, а саме, бігання аналогічним аваріям у май захисту прав, життя і здоров'я гро бутньому. мадян. Тепер щодо ролі в цій справі місцевої влади. Якби Волочиською В. Ю З В И Ш Е Н , начальник тери райдержадміністрацією був вста торіального управління Держнаглядохоновлений порядок визначення пере ронпраці України по Хмельницькій об візників на тому чи іншому маршру- і ласті, В. С О П ІЛ Ь Н Я К , наш власкор ті, то, найімовірніше, ставлення до безпеки перевезень пасажирів тут На знімку: було б набагато кращим. Державна В. Юзвишен показує слідчому установа байдуже ставилася і до са Волочиського райвідділу моправства автотранспортників, які внутрішніх справ В. Пальченку всупереч чинному законодавству технічні неполадки транспортного здійснювали перевезення паса засобу, не виявлені експертами жирів, що мають право на пільговий Державного науково-дослідного проїзд, лише один день на тиждень. експертно-криміналістичного Це, в свою чергу, призводило до центру МВС України. періодичних перевантажень авто бусів. Так було і того трагічного дня. Фото В. С О П ІЛ Ь Н Я К А

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Ю ВІЛЕЇ

умлінність у роботі невеликого, друж ного колективу відчувається у відпові дальності за виконання замовлень, налагодженості робочого ритму, проду маному плануванні та ретельному мар кетингу сучасних ринкових тенденцій. Враховуючи те значне місце, яке посідає видавництво «Основа» на ринку нормативно-технічної та соціальної літе ратури України, його директор В. РУДИК разом з добре підібраною командою сумлінно роблять свою справу. Ми попро сили Володимира Івановича дати невели ке інтерв'ю нашому журналу. — З якими результатами прийшло видавництво до цієї ювілейної події? — Останніми роками видавництву вда лося добитися значного прогресу у своєму розвитку. Якщо в квітні 2000 р. загальний тираж виданих нами книг становив близько мільйона примірників, то зараз їх кількість збільшилася вже на 700 тис. Сьогодні ми реалізуємо майже 300 найменувань спеці альної та нормативно-технічної літератури, з них 216 найменувань, виданих безпосе редньо «Основою». Крім того, ми пропо нуємо споживачу близько 600 видів засобів індивідуального захисту, 12 експлуатаційних комплектів вибухобезпечного слюсарно го інструменту. Великим попитом користу ються плакати, щити, стенди, таблички, зна ки безпеки з охорони праці та протипожеж ної тематики. Нещодавно у нас був ор ганізований і активно працює центр замов лень з виготовлення цієї продукції. Видання нормативно-технічної літера тури з питань охорони праці та пожежної безпеки залишається основним напрямом діяльності виробництва. Але спеціалістів, які звертаються до нас, цікавить комплекс на комплектація підприємств з необхідної тематики. Тому впровадження такої фор ми роботи було спрямовано на створення максимальних зручностей для наших за мовників, які можуть тепер придбати в од ному місці все необхідне для створення безпечних умов праці.

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

Незважаючи на основну спеціалі зацію, активно розвиваємо й інші напрями видавничої діяльності. У наших прайсах, які цього року почали випускати в жур нальному варіанті, ви знайдете найрізно манітнішу літературу: від юридичної до ме дичної. Велика кількість довідкової літерату ри, навчальні посібники, книги з економіки, історії, безпеки життєдіяльності тощо. — Володимире Івановичу, торкнемо ся трохи історії видавництва «Основа». — На початку 90-х на ринку норма тивно-технічної літератури України утво рився значний дефіцит. Після здобуття не залежності та розвитку в нашій державі нової законодавчої бази ця література, що базується на радянському законо давстві, перестала задовольняти попит вітчизняного споживача. З прийняттям нової редакції Закону «Про охорону праці» і виникла гостра по треба у виданні більшої кількості норма тивних актів. Тому надійшла пропозиція з боку створеного на той час журналу «Охорона праці» та Держнаглядохоронпраці організувати видавництво для видан ня нормативно-технічної літератури, яка стосується, в першу чергу, питань охорони праці та пожежної безпеки. Не приховаю, ми ризикували, але проте, правильно оцінивши тенденції розвитку книжкового ринку, влучили в точку. Попервах працювали втрьох, а тепер у нашому колективі вже 33 особи. Про всіх можу сказати тільки добрі слова. Але особливо хотілося б відзначити своїх вірних соратників і помічників — хазяйку нашої фінансової кухні Т. Романишину, бухгалтера Н. Рибак, яка працює у видав ництві з моменту його заснування, а та кож М. Романишина — людину, на яку я можу покластися в будь-яких питаннях ви давничої діяльності. Одним з найбільш значущих наших до сягнень вважаю вихід п'ятитомного «Зако нодавства України про охорону праці» з коментарями до нього. Сьогодні це видан

ня стало настільною книгою для всіх спеціалістів з охорони праці в Україні. Розширюючи рамки своєї діяльності, «Основа» в 2002 р. разом з Міжнарод ною академією безпеки життєдіяльності, очолюваною С. Ткачуком, заснувала на уково-популярний щомісячний журнал «Безпека життєдіяльності». — Багато ваших колег вважають діяль ність жОснови» своєрідним барометром на ринку нормативно-технічної літерату ри України. Які складові цієїдіяльності до помогли досягти такого авторитету у ви давничому та споживчому середовищі? — В основі нашої роботи, безумовно, такі випробувані методи, як реклама, зв'язок з міністерствами, відомствами, службами облдержадміністрацій, участь в ярмарках, виставках, конференціях. Велику інформаційну підтримку надає нам наш постійний і надійний партнер — журнал «Охорона праці», журнали «По жежна безпека», «Будівництво України», «Технополіс» і «Безпека життєдіяльності». Беремо участь не тільки в спеціалізо ваних виставках, але й у галузевих, що до помагає налагоджувати широкі зв'язки і знаходити нові ринки збуту. Щомісяця наш рекламний відділ бере участь в 4—5 різних виставках. За ці роки навколо «Основи» утворив ся постійний авторський колектив, який та кож надає велику допомогу в нашій роботі. Триває робота над розширенням ди лерської мережі, яка охоплює сьогодні по над 100 дилерів в усіх регіонах України. Співробітничаємо в сфері реалізації з ба гатьма видавництвами України та Росії. Се ред найбільш значних наших партнерів — УНВЦ «Охорона праці», видавництво «Форт» з Харкова, київські видавництва «Довіра», «Інюре», «Аттіка», дніпропет ровське «Деміта». Серед російських — ви давничий дім «Академия» з Москви, видав ництва Міністерства шляхів сполучення Росії, НЦ «Энас», «Феникс» з Ростова-наДону. Нещодавно ми почали розвивати свою базу оперативної поліграфії і тепер маємо змогу друкувати малі тиражі деяких видань своїми силами. Виходить дешевше і надійніше. У недалекому майбутньому плануємо реалізацію серйозного проекту щодо створення відеофільмів з питань охорони праці та з протипожежної тематики. Хоче мо випустити бібліотечку інженера з охо рони праці, що базується на репринтних виданнях, які можуть на даний момент по повнити дефіцит нормативно-технічної літератури за певними напрямами. Роботи багато, а планів ще більше. Адже забезпеченість літературою з пи тань охорони праці, за деякими оцінками, становить 40%. У нашого видавництва сьо годні є достатньо сил і можливостей, щоб значною мірою заповнити цю нішу. В. ЗАХАРОВ, наш власкор

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРО БЛЕМ И ТА М ІРКУВАННЯ

С к і а ь к и безглуздих смертей п ор одж ує безвідповідальність! М инулого року десят ь зах ід н о д о н б а ськ и х ш ахт ви добули понад 10 лиш. т вугіл ля. Це ст абільний і дуже вагомий виробничий показник у загальном у ви добут к у в у гіл ля по У к р а їн і. На ц ьом у фоні не зниж уєт ься й «плата» за піднят е на поверхню паливо. З а ост ан н і десят ь років вона практично є незмінною і в сер едн ьо м у ст а н о вит ь 1,2 лю дського ж ит т я за 1 млн. т «чорного золота».

наявності жахлива закономір ність. Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками що року трохи коливається в той чи ін ший бік. Але в середньому, якщо ви ходити з підсумків роботи за 5, 10 ро ків, випливає число 12. У штаті Пав лоградської державної гірничотехніч ної інспекції з нагляду у вугільній про мисловості працюють спеціалісти, які добре знають свою справу. І їхня роль далеко не остання в тому, що загальний травматизм на шахтах цього регіону із 1770 випадків у 1995 р. знизився за наступні вісім років до 827. При цьому нарощуються темпи проходки. В 2003 р. пройдено 100 км гірничих виробок, що становить 101,3% до плану. Це 20% від викона ного за рік обсягу проходження в ці лому по галузі. Оскільки пласт, який розробляють у Західному Донбасі,— завтовшки менше метра, то інтенси фікації виробничого процесу (виперед женню темпів проходки над видо бутком) тут приділяється особлива увага. На фоні непоганих показників павлоградців по галузі могли б перевести подих і інспектори Держнаглядохо-

з*

ронпраці. Тим більше, що за колиш ньої кількості обстежень — 2140 — вдалося зменшити кількість порушень у сфері охорони праці та призупинень робіт. «Але ті щорічні 12 людських життів,— говорить начальник Павло градської державної гірничотехнічної інспекції з нагляду у вугільній проми словості Ю. Сидоренко,— не дають підстав для заспокоєння. Для Західно го Донбасу цей рівень смертельного травматизму вважаємо високим». Дійсно, керівництво холдингової компанії «Павлоградвугілля» останні ми роками приділяє більше уваги об'єктивним факторам: вирішенню питань модернізації та оновлення устаткування. Скажімо, за два остан ніх роки вирішені серйозні завдання щодо забезпечення шахти «Степова» повітрям (обладнано підйомом і здано в експлуатацію на блоці № 2 цього підприємства новий повітроподавальний комплекс). Усунено проблему, яка в прямому розумінні слова не да вала дихати вуглевидобувникам впро довж майже 20 років. На цій же шахті замінено копер скіпового ствола. За останні роки на підприємствах ДХК «Павлоградвугілля» оновлено три під йомні машини, замінено або капіталь но відремонтовано 8 вентиляторів, майже 400 високовольтних чарунок, десятки кілометрів конвеєрної стріч ки. Саме завдяки такому підходу, а та кож посиленню державного нагляду за умовами праці та якістю виконува них робіт вдалося знизити рівень за гального травматизму на шахтах «Степова», «Дніпровська», імені Сташкова. Спеціалісти служб охоро ни праці не могли не звернути уваги, що люди менше стали потрапляти під обвалення, акуратніше поводитися з машинами і механізмами, бути уваж ними під час роботи конвеєрного транспорту. Проте від тих 12 смер тельних випадків по холдинговій ком

панії відійти ніяк не вдається. У чому ж все-таки причина трагедій? На засіданні холдингової компа нії, де підбивалися підсумки роботи за 2003 р., з вуст одного з доповіда чів довелося почути таку фразу: «80% усіх нещасних випадків сталося з вини потерпілих...» Чи так це на справді? Виходить, що на виробни чих дільницях люди залишені наприз воляще? Самі собі визначають змін не завдання, порядок виконання ро біт, вибирають устаткування та ін струмент? Звичайно ж, це не так. На кожному підприємстві існує керівна вертикаль — служби, які забезпечу ють виробничий процес і контролю ють умови та порядок ведення р о біт. Проте обстановка під землею і на поверхні дає змогу окремим осо бам робити те, що заманеться. Пе реконливий тому приклад — групо вий нещасний випадок, що стався на шахті «Тернівська» 17 березня 2003 р. Відправляючи на впорядкування підвіски кабелів електрослю сарів В. Ковтуненка та О. Янченка, началь ник дільниці підземного електропо стачання, автоматизації та зв'язку В. Обод провів інструктаж на тему, що не відповідала характеру майбут ньої роботи. Людей не попередили, що в зазначеній виробці проводиться відкочування вантажів. Хоча роботи виконувалися на іншій дільниці, про це начальник зміни не повідомив ке рівника тієї дільниці, не довів до відо ма гірничого диспетчера. Так виник небезпечний виробничий фактор су то з організаційних причин. У цю ж зміну гірничий майстер В. Дерев'янкін (хоча і мав диплом маши ніста електровоза і досвід роботи) без наряду та відповідних узгоджень вирі шив доставити 9 завантажених поро дою вагонів (за розрахункової норми 6 на виробку) до ствола. Незважаючи на прямолінійність виробки і невисоку швидкість руху, В. Дерев'янкін не по бачив на рейковому шляху людей. Під час наїзду О. Янченко загинув, а В. Ковтуненко був тяжко травмований. В іншому випадку, що стався на шахті «Благодатна» 3 липня 2003 р., постраждав гірник С. Стручков. За ступивши в третю зміну і напившись на робочому місці, п'яний заснув. Йо го намагалися розбудити, але не змо гли. На жаль, ті, які працювали з ним поруч, не повідомивши про це інже нерно-технічних працівників, залиши

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

но-курсовому комбінаті. Справа і не в ли С. Стручкова в шахті. Прокинув дуже складних гірничо-геологічних шись, гірник вирішив чомусь піднятися умовах, дефіциті матеріалів та ступені на поверхню не в кліті, а сходовим від зношеності устаткування. А в тому ж діленням по головному стволу. При організаційному моменті. На вироб працюючих тут скіпах він піднявся з ничих дільницях люди, власне кажучи, відмітки 140 м і вийшов на нульову від виявилися залишеними наодинці самі мітку. Вже на поверхні робітник втра з собою. У такому випадку виникає тив рівновагу і впав у цей же ствол. 21 листопада 2003 р. на шахті цілком резонне запитання: якщо на роботі напивається до нестями моло «Дніпровська» на горизонті 175 м за дик, якщо від М. Лаврута, який потра гинув підземний гірник М. Лаврут. Він пив на конвеєрну стрічку, напередодне скористався спеціальним перехід-

ним містком, а вирішив перейти через стрічку працюючого конвеєра. Оче видно оступившись, М. Лаврут упав на стрічку, що рухалася, і був смер тельно травмований. Зі слів свідків, гірник теж був напідпитку. Жоден із згаданих нещасних ви падків ніколи б не стався, якби на на лежному рівні перебували виробнича і технологічна дисципліна, здійснював ся постійний та жорсткий контроль за ЇЇ станом. Адже з приводу того, що сталося, не можна не розвести рука ми. Загиблий О. Янченко, 19-річний хлопець, шахтарем пробув лише 10 місяців. С. Стручков (21 рік від роду) — 120 днів. На цьому список молодих людей, які загинули в 2003 р. на ви робничих дільницях підприємств ДХК «Павлоградвугілля», не закінчується. І справа тут не тільки в тому, як довго і наскільки якісно їх готували у навчаль

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

ні тхнуло перегаром, куди ж дивляться гірничі майстри, бригадири, началь ники змін? Утім, і ті, хто працює поруч. Хто повинен зупинити цей страшний процес? Інспектор Держнаглядохоронпраці? Але він один на всю шахту. Спускаючись під землю 13—15 разів на місяць в одну з чотирьох змін, він не зможе перевірити всі робочі місця і за 2—3 місяці. (Для довідки: довжина під земних гірничих виробок однієї шахти в середньому становить 80—100 км). Проте торік Павлоградською держав ною гірничотехнічною інспекцією з на гляду у вугільній промисловості було притягнено до адміністративної відпо відальності (оштрафовано) 750 поса дових осіб (у 2002 р.— 474). Якщо в середньому по Держнаглядохоронпраці на 5 призупинень робіт припа дає один штраф, то по Павлоградсь кій ДГГІ на кожні 2—3 обстеження —

два призупинення і один штраф. Але якщо за цією цифрою криються взагалі-то відомі причини — відступи від проекту провадження робіт, пору шення правил експлуатації устатку вання, то за багатьма випадками за гибелі людей — винятково людський фактор. Цього року перед керівництвом ДХК «Павлоградвугілля» стоїть зав дання розробки програми заходів щодо докорінного переозброєння під земного транспорту і підвищення йо го безпеки. Це буде ще один крок до технічного вдосконалення. Повинні значно поліпшитися умови праці, під вищитися безпека підземних робіт. Але ніяке інженерне рішення не змо же замінити присутність людського «я». І якщо на шахті, як підкреслив на одному з розширених засідань постій но діючої комісії з охорони праці за ступник генерального директора ДХК «Павлоградвугілля» В. Смагін, на охо рону праці будуть «хворіти» тільки дві людини — держінспектор і заступник директора з охорони праці — марни ми будуть прагнення змінити ситуацію «згори». Було б навіть смішно спробу вати групі керівників підприємства взя ти під особистий контроль усі робочі місця. Але є гірничі майстри, началь ники дільниць та їхні заступники. Тому повинна по-справжньому запрацюва ти середня ланка керівників. Причому немає ніякої необхідності ламати го лову над пошуком чогось нового. Ко жен крок уже давно прописаний по ложеннями Системи управління охо роною праці у вугільній промислово сті України. У це не треба вкладати кошти. Залишається найменше: кож ному на робочом у місці бути чес ним перед своїми обов'язками. Л. Б Е З У ГЛ И Й , наш власкор На знімку: цим людям у буквальному розумінні слова визначено долею спільно вирішувати завдання охорони праці (зліва направо): заступник директора шахти імені Героїв Космосу з охорони праці Ю. Томак, головний інженер цього ж підприємства М. Пундик, технічний директор холдингової компанії В. Чемакін, начальник Павлоградської державної гірничотехнічної інспекції з нагляду у вугільній промисловості Ю. Сидоренко, заступник командира загону ВГРС з оперативної роботи О. Бунтовський. Фото автора

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Л Ю Д И Н А ТА її СПРАВА

П олт авське ВАТ «Тепловозорем онт ний завод» — одне з н а й ст а р іш и х пром ислови х підприєм ст в як у своїй галузі, т ак і в цілом у в країні. Ще в далекому 1871 р. на т ер и т о р ії ст анції Полтава Харківсько-М иколаївської залізниці почало працю ват и акціонерне т оварист во «Головні паровозні м айст ерні». З того часу, аж до 1963 р., ум ілим и рукам и полтавчан було відрем онт овано близько 17 тис. паровозів. У т ом у ж 1963 р. заводські спеціаліст и випуст или з рем онт у п ерш ий віт чизняний тепловоз.

ривалий час Полтавський ордена Трудового Червоно Під час бесіди з досвідченим виробничником з'ясували ся і окремі моменти у проведенні роботи з охорони праці го Прапора тепловозоремонтний завод був єдиним у на цьому підприємстві. За словами Миколи Васильовича, колишньому СРСР підприємством, яке проводило нинішнє керівництво має намір зробити завод під капітальний ремонт пасажирських тепловозів ТЗП-60, а приємством з високим рівнем культури та безпеки вироб також випускало до них запасні частини. Згодом пол ництва. Але оскільки привести всю документацію і рівень тавські тепловозоремонтники освоїли капітальний ре безпеки праці до бажаних одразу в усіх структурних монт усіх тепловозів провідних серій, що експлуатувалися підрозділах (їх на заводі 15) неможливо, то й було обрано на магістралях країни. Усього за 40 років тут було відре такий шлях. монтовано понад 34 тис. цих потужних і таких необхідних На підприємстві створили своєрідну зразково-пока для забезпечення залізничних перевезень машин. зо ву дільницю в одному із структурних підрозділів Останнім часом трудовий колектив тепловозоремонт(екіпажному цеху). У подальшому цю дільницю, де всі ного заводу, де працює понад 2,1 тис. осіб, переживає важ виробничі процеси приведені в сувору відповідність до ливий етап у своїй історії. І пов'язано це насамперед із вимог діючих нормативів з охорони праці, повинна ста значним збільшенням обсягів виробництва. Так, якщо в ти прикладом для всіх інших структурних підрозділів у 2002 р. на заводі було капітально відремонтовано 91 теп р о б о ті з охорони праці. ловоз, то в 2003 р,— уже 151. Щ е більше треба буде відре Дуже характерною є й та обставина, що такий, мабуть, монтувати в нинішньому, 2004 р. Адже обсяги залізничних найоптимальніший спосіб вирішення завдання запропо перевезень в Україні безперервно збільшуються. нував старший майстер дільниці з ремонту і монтажу бук Все це вимагало від керівництва підприємства посилен ня уваги до питань умов та безпеки праці. І це цілком зро сового вузла колісних пар В. Ступар. З ним я і продовжив бесіду. зуміло, бо виконання складного комплексу ремонтновідбудовних і складальних робіт на тепловозах (у процесі — З тепловозоремонтним заводом,— говорить Василь Іванович,— пов'язана більша частина моєї трудової біо капітального ремонту на них буквально до гвинтика розби графії. Працював і першим керівником на інших під рається близько ЗО тис. найменувань спрацьованих вузлів приємствах. Півтора року тому, повернувшись на теплово та механізмів, у тому числі і таких великогабаритних, як ди зель-генератори потужністю до 4 тис. к. с., монтуються за зоремонтний, вирішив здійснити свою давню мрію: взяти ново десятки кілометрів проводів електроустаткування) якусь виробничу дільницю, де накопичилося чимало непостійно пов'язано з чималим ризиком для працюючих. То вирішених проблем, і навести на ній ідеальний, якщо так можна висловитися, порядок. му з метою підвищення ефективності роботи з охорони Як тільки Василя Івановича призначили майстром діль праці головний інженер підприємства В. Попко в липні ниці з ремонту і монтажу буксового вузла колісних пар, 2003 р. видав спеціальне розпорядження «Про підвищен він одразу ж звернувся з ініціативою до керівництва ня ефективності проведення осіннього огляду виробництва підприємства. Воно виділило необхідні фінансові кошти для з питань охорони праці, пожежної безпеки та промислової облаштування цієї дільниці відповідно до вимог відомчої санітарії». — У ході виконання цього періодичного заходу,— розінструкції з ремонту колісних пар. Розташовану посередині екіпажного цеху дільницю об повідає начальник служби охорони праці ВАТ «Теплово несли стіною, ідеально вирівняли внутрішню підлогу, зоремонтний завод» М. Гречановський,— в усіх виробни повісили достатню кількість освітлювальних приладів. Потім чих підрозділах і на дільницях було ретельно перевірено пофарбували трубопроводи, устаткування, пристрої та наявність і ведення технічної документації, інструкцій та механізми у відповідні кольори, як того вимагають ГОСТи. журналів з охорони праці, стан будівель та споруд, справність устаткування, інструменту, засобів ме Трохи пізніше для зручності ро^ боти обладнали спеціальні ханізації та автоматизації, наявність куточків охорони праці, укомплектованість робітників спецодягом, монтажні столи, замі спецвзуттям та іншими 313. За результатами ог нили весь ручний і пневмолядів було складено ЗО актів, до яких занесено близько 500 зауважень.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

на інструмент, утримувати деталі, які обробляються, віль ною рукою або ногами. Під час проведення планових і по запланових інструктажів з охорони праці звертає увагу на правила безпеки під час роботи з електроінструментом. Незважаючи на високий рівень кваліфікації більшості робітників, у разі поломки електро- або пневмоінструмента ніхто з них не береться самостійно усувати несправність. На дільниці є прямий телефонний зв'язок з електро- і пневмомайстернями. Після завершення інструктажу майстер оглядає робо чий одяг своїх підопічних, оцінює підготовку їхніх робочих місць до зміни. Чимало часу та уваги майстра витрачаєть ся на перевірку наявності та стану робочого інструменту, захисних засобів і пристосувань. Здавалася б, зовсім не хитра справа — молоток. Але ж і на це знаряддя праці тре ба, вважає В. Ступар, щодня звертати належну увагу. За багато років виробничої діяльності Василь Іванович не інструмент. Не забув наполегливий майстер потурбувати один раз бачив наслідки травм, які виникали через, здава ся про належні санітарно-побутові умови праці своїх лося б, дрібниці: погане насаджування молотків і кувалд на підлеглих (на його дільниці працюють 15 осіб). Усіх було дерев'яні держаки. Нікому не хотілося возитися з клинами забезпечено спецодягом, спецвзуттям, захисними окуляра до них. Така ж, до речі, дуже поширена ситуація виникла ми, навушниками та касками. В приміщенні підтримується свого часу і на дільниці В. Ступаря. Василь Іванович на за ідеальна чистота і порядок. Ніде нічого зайвого, не поба гальнозаводському дні охорони праці поставив це питан чиш недбало покладених інструментів, заготовок деталей. ня дуже принципово. Перший керівник підприємства у — Тільки за наявності сприятливих та безпечних умов формі наказу зобов'язав начальника інструментального праці робітників,— вважає В. Ступар,— я як майстер можу цеху зібрати заявки та забезпечити виробничі підрозділи стовідсотково гарантувати відсутність браку в їхній роботі, справними молотками і кувалдами з надійними кріплення бути впевненим, що ніхто з них не одержить виробничої ми держаків клинами. травми. Не міг не поклопотатися В. Ступар і про те, щоб робітники дільниці працювали з якісними комплектами гай кових ключів. Добре відомо, чим загрожує використання Кожна планерка, яка проводиться щодня, ключів із спрацьованими зівами. Хтось з робітників нама починається з інструктажу з питань охорони праці. гається підкладати всілякі підкладки або навіть викрутки, що потрапляють під руку. Але ж і це вимушене «раціо налізаторство» нерідко призводить до травм на вироб І це не перебільшення, якщо врахувати, що монтаж ництві. букс колісної пари тепловоза здійснюється за допомогою Але крім забезпечення дільниці новими комплектами мікрометрів та інших спеціальних вимірювальних інстру гайкових ключів, потрібно ще стежити за тим, щоб у ментів підвищеної точності. Тільки мікронні допуски в мон робітників не виникало бажання нарощувати ці ключі інши тованих поверхнях можуть забезпечувати надійну безпеч ми ключами, трубами та іншими сторонніми предметами, ну роботу ходових частин тепловозів. щоб вони застосовували тільки спеціальні пристосування Робочий день майстра починається з проведення пер для нарощування ключа, не закручували і не відкручували шого ступеня адміністративно-громадського контролю на гайки за допомогою зубил і молотків. Адже вся ця са робочих місцях. Він приходить хвилин за ЗО до початку модіяльність ні до чого хорошого призвести не може, а зміни, обходить дільницю, перевіряє стан устаткування, стає причиною травмування людей. З цими явищами знімних вантажозахоплювальних пристроїв електротельВ. Ступар завжди вів і має намір вести надалі непримирен ферів і виробничої тари. Часто до цих перевірок залучає ну боротьбу. Тільки безпечна з усякого погляду праця, на бригадира О. Осташова. його думку, може бути єдиним і надійним орієнтиром для Кожна планерка, яка проводиться щодня, починається тих керівників і виконавців, хто не на словах, а на ділі з інструктажу з питань охорони праці. Майстер аналізує виступає за підвищення рівня культури виробництва. роботу за минулу добу, роблячи зауваження з приводу Не можна не погодитися з таким підходом до виконан різних помічених недоліків. Під час проведення інструкта ня своїх посадових обов'язків майстра дільниці великого жу звертає увагу слюсарів з ремонту рухомого складу на промислового підприємства. Проте зупинятися на досягне необхідність користування захисними окулярами під час ному Василю Івановичу рано. Адже в нинішньому році пе обробки та збирання вузлів колісних пар. Нагадує про по редбачена капітальна реконструкція розташованого в тенційну небезпеку під час виконання робіт за допомогою іншому кінці екіпажного цеху роликового відділення його вантажопідйомних механізмів (тельферів), керованих з дільниці з ремонту і монтажу буксового вузла колісних пар. підлоги. Саме там ремонтують підшипники. А тому для робітників, Складування дрібних деталей і заготовок проводиться які виконують цю складну і відповідальну роботу, необхідно тільки у спеціальну тару, на спеціально обладнаних стела створити максимально сприятливі та безпечні умови праці. жах. Усе це забезпечує безпечне транспортування і зруч Можна не сумніватися, що поставлене завдання буде не стропування деталей під час піднімання тельфером. виконано, а дільниця, де працюють люди, якими керує Завдяки наполегливості майстра на дільниці вдалося В. Ступар, і надалі залишатиметься зразковою і виконува добитися того, що використані обтиральні матеріали тиме свою роботу без виробничих травм. робітники не кидають під ноги, а складають у спеціальні ме талеві ящики з кришками. Тепер ніхто з робітників не нара В. КО Б Е Ц Ь , жається на небезпеку посковзнутися або одержати трав наш власкор му, підвищився рівень протипожежного захисту виробничої дільниці. На знімку: Особливу увагу під час інструктажів Василь Іванович бригада з ремонту і монтажу буксового вузла колісних пар (у центрі — старший майстер дільниці В. Ступар). приділяє правилам безпеки під час роботи з пневматичним інструментом — гайковертами. Не забуває зайвий раз на гадати, що не можна використовувати масу тіла для тиску Фото автора

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Розвит ок малого п ідп ри єм ницт ва вваж ається одним із клю чових ф акт орів здійснення економічних реформ. Вагома част ка виробницт ва п р и падає саме на цей сект ор економіки. Тож якщ о залиш ит и поза увагою п роблем у о р га н іза ц ії робот и з охорон и праці у м алому бізнесі, то неп оп равн і сусп іл ь н і вт р а т и м ож ут ь ся гн ут и к а т а ст роф ічн и х розм ірів. Водночас м алий бізнес у ви ріш ен ні проблем охорони праці за ф орм ам и т а обсягам и не можна назвати ініціат ивним, окрім , мож ливо, т акого, що за й м аєт ься виготовленням спецодя гу і д ея к и х ін ш и х засобів т а ат ри бут ів охорони праці. Певна ін іц іат и ва у в и р ішенні цих проблем належить Волинській област і , де обласною п рограм ою поліпш ення ст ан у безпеки, гігієн и праці та навколишнього середовища на 2001—2005 роки передбачено ст вори т и м ереж у інжен ер н о -ю р и д и ч н и х п ун к т ів з питань охорони праці для підприєм ст в ма^юго і середнього бізнесу. Про це та інше у м а т еріа л і наш ого власного кореспондент а С. ПОПОВИЧА.

наліз причин виробничого трав матизму на вказаних підприєм ствах свідчить, що 80% його зу мовлює незадовільна організація роботи з охорони праці, що у свою чергу можна пояснити відсутністю на більшості підприємств служб охоро ни праці або ж їх низьким про фесійним рівнем. Відсутність служби охорони праці на типовому малому чи середньому підприємстві моти вується фінансовою неспро можністю її утримання або ж (що є більш правдоподібним) неро зумінням роботодавцем не обхідності її функціонування. Сто совно низького кваліфікаційного рівня — відсутністю таких кадрів, оскільки у навчальних закладах не виправдано мало готують спеціаліс-

Д О С В ІД : ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

тів з охорони праці, на неналежному Неабияке значення має висока рівні ведеться їхня перепідготовка. кваліфікація виконавця робіт. Спеціа Тому вирішувати вказані пробле лізація, зосередження уваги тільки на ми на Волині намагаються шляхом охороні праці, добір і постійне підви щення кваліфікації працівників Цент створення мережі інженерно-юридичних центрів з питань охорони праці ру, можливість централізованого уп для підприємств малого та середнього равління і використання інформації, бізнесу. Наявність такої мережі дасть оргтехніки, комп'ютерних технологій можливість надавати послуги малим дасть змогу суттєво підвищувати якість та підприємствам щодо виконання ефективність роботи з охорони праці. П рацівники Ц ентру при вико функцій служб охорони праці на до говірній основі; допомагати існуючим нанні функцій служби охорони праці не залежні від свавілля р о б о службам охорони праці у виконанні їх тодавця того підприємства, котре обов'язків; розробляти на замовлен ня пакети нормативних документів, обслуговують. А це зумовлює їхню принциповість під час виконання що діють у межах підприємства, на ос нові чинного законодавства; надава своїх функцій і застосування нада них законом прав. ти допомогу потерпілим на вироб ництві у відстоюванні їхніх законних Діяльність Центру передбачає за прав. лучення більш активних форм пропа ганди охорони праці. Постійна не У 2000 р. у Луцьку (обласний центр Волинської області) колишнім обхідність пошуку замовників вимагає головним державним інспектором тервід Центру проведення рекламних акцій, наріжним каменем яких є про управління Держнаглядохоронпраці по Волинській області В. Кузнєцовим, паганда охорони праці, спрямована на зміну психології роботодавців і са котрий тепер перебуває на пенсії, мих працівників стосовно оцінки її засновано і зареєстровано як мале значущості. підприємство приватний інженерноюридичний центр «Захист» (далі — Центр). По суті, У Луцьку створено інженерно-юридичний створено альтернативну Ц ентр «Захист» для обслуговування систему служби охорони праці малого підприємницт з питань о х о р о н и праці підприємств ва. Така форма роботи є м ал о го та сере д н ьо го б ізнесу. новою в області і, можли во, їй немає аналогів у дер жаві. Три роки діяльності Центру дають підстави для підбиття підсумків щодо У порівнянні з існуючою системою переваги альтернативної полягають, ефективності його роботи. За цей насамперед, у привабливій вартості період було надано допомогу з пи наданих послуг та виконання замов тань охорони праці 37 суб'єктам них робіт. Адже один належно підго підприємницької діяльності. Розробле но понад 800 нормативних актів, що товлений спеціаліст з охорони праці у діють на малих підприємствах. Центр змозі обслуговувати кілька малих підприємств, а диференційований відстояв права та інтереси 7 осіб, які потерпіли від нещасних випадків на поділ між ними ціни обслуговування (утримання спеціаліста) робить її дос виробництві. Він також організував розслідування 14 нещасних випадків тупною для найменшого підпри виробничого і невиробничого харакємства.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

теру. Підготовлено і видано збірник нормативних документів з охорони праці для Волинського обласного нав чального центру підготовки, пе репідготовки та підвищення квалі фікації кадрів для АПК, котрий ви дається кожному слухачеві під час навчання як методичний посібник. Крім того, Центром розроблена і впроваджується система оцінки рівнів ризику виробничого травматизму та професійних захворювань на спільно му українсько-польському підприєм стві «Модерн Експо». З метою підготовки кваліфікованих кадрів Центр розробив програму кур су підвищення кваліфікації спеціалістів для роботи на посадах працівників служб охорони праці підприємств. Навчальний план розрахований на 442 год. Навчання проводиться у формі лекцій, семінарських і практич них занять та ділових ігор зі стажуван ням безпосередньо на малих під приємствах. Значна увага приділяєть ся набуттю навичок ведення ділових розмов та переговорів, вмінню пере конувати і виступати перед публікою, роботі з комп'ютером. На курс підвищення кваліфікації набираються кадри з вищою тех нічною освітою серед тимчасово не працюючих зі всіх районів області, оп лату за навчання яких здійснює облас ний центр зайнятості населення, а працевлаштування — Центр. У великих містах та райцентрах області вищеназваною програмою передбачається створити т. зв. інженерно-юридичні пункти, завдання яких аналогічні завданням Центру. їх ме режа буде відповідати адміністратив но-територіальному поділу області з центром у Луцьку і матиме три рівні. Створення мережі відбуватиметься у три етапи шляхом поширення діяль ності Центру з обласного центру на промислові міста, а відтак — на всі адміністративні райони області. Пер ший етап передбачає оснащення Центру в Луцьку оргтехнікою та засо бами зв'язку, підготовку кадрів для ло кальних осередків у Луцьку, Ковелі і Нововолинську, проведення реклам ної кампанії у цих містах. На другому етапі оргтехнікою та засобами зв'язку планується оснасти ти осередок у Ковелі, здійснювати меться підготовка для нього кадрів, проводитиметься рекламна кампанія у районах, які він буде обслуговувати. Надалі аналогічну роботу буде про ведено у м. Нововолинську і в район

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

них центрах. Одночасно проходити ме договірна кампанія і робота щодо виконання поставлених завдань з ос новної виробничої діяльності. Таким чином до роботи з питань охорони праці в області буде залуче но три територіальні осередки, ана логічні за своїм призначенням Цент ру, 14 пунктів охорони праці, котрі обслуговуватимуть підприємства у районах. Інвестуватиметься проект з трьох джерел. Придбання обладнання візь ме на себе обласне управління вико навчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань, підготовку кадрів і дотацію на їхню зарплату оплачуватиме облас ний центр зайнятості, організацією ви конання завдань, рекламно-до говірною кампанією і поточними вит ратами на утримання мережі займа тиметься Центр «Захист». Завершити вищевказані роботи намічалося у 2003 р. Проте з певних причин Фонд соціального страхуван ня не профінансував витрати Центру впродовж 2001—2003 рр., що сягали 40 тис. грн. Тому завершення ство рення мережі Центру відстрочено на невизначений термін. Та, незважаючи на ці прикрі обс тавини, Центр за власні кошти та кошти обласного центру зайнятості, котрий вже сплатив за навчання 24 спеціалістів, все ж організував тери торіальні осередки у Ковелі та Нововолинську — приватні підприємства «Захист-К» і «Захист-Н». Щоправда, їх робота ускладнюється відсутністю оргтехніки. Центр є колективним членом Асоціації спеціалістів охорони праці Волині та Інституту Європейської інтеграції і бере активну участь в усіх їх заходах. Він також є одним з іні ціаторів та учасником налагодження міжнародних контактів з питань охо рони праці в системі прикордонного об'єднання «Єврорегіон Буг», до яко го входять Волинська область (Ук раїна), Брестська область (Білорусь) та Люблінське воєводство (Польща). На мій погляд, який розділяє також начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Волинській області К. Іванов, досвід роботи приватного інженерно-юридичного Центру «За хист» заслуговує наслідування. Проте, як і в кожній новій справі, на її шляху стоїть чимало перешкод. Найбільш важкою для подолання є не

досконалість законодавчої бази. Так, всупереч юридичному постулатові «дозволено все, що не заборонено», твердженням ст. 14 і 27 Закону «Про підприємництво» (де вказується, що підприємство вправі самостійно виз начати структуру управління, встанов лювати штати, а втручання в госпо дарську та іншу діяльність під приємства з боку державних органів не допускається), а також ст. 15 Зако ну «Про охорону праці», яка встанов лює, що на підприємстві з кількістю працюючих менше ніж 20 осіб функції служби охорони праці може викону вати сторонній спеціаліст на до говірних засадах, місцеві чиновники, озброївшись постулатом <гза б о р о нено все, що не дозволено», своїми приписами керівникам підприємств практично забороняють користува тися кваліф ікованими послугами спеціалізованого підприємства з охорони праці. Не беручи при цьо му до уваги те, що робота з охоро ни праці на таких підприємствах пе ребуває на неналежному рівні. А якої думки про діяльність «Захис ту» користувачі його послуг, інші зацікавлені особи? М. Цюх, голова Волинської асоці ації підприємств у галузі медицини та фармації, член правління Асоціації орендарів та роботодавців України, головний лікар приватного підпри ємства «Діагностичний центр»: — Ми користуємося послугами Центру «Захист» з початку його засну вання. За послуги сплачуємо 70 грн. щомісячно. За таку плату знайти спеціаліста за сумісництвом чи за уго дою неможливо. А обсяг робіт, який виконують працівники «Захисту», їх якість повністю відповідають вимогам державних нормативних актів. Вва жаю, що кожен повинен як слід вико нувати свою роботу: лікар — лікувати, будівельник — будувати, швачка — шити. Не може будь-який інший спеціаліст, окрім спеціаліста з охоро ни праці, кваліфіковано організовува ти і вести роботу з охорони праці. З такими структурами, як «Захист», пра ця робітників малих підприємств буде безпечною. В. Павшук, директор-розпорядник спільного українсько-польського під приємства «Модерн Експо»: — На нашому підприємстві пра цює понад 300 осіб. Минулого року уклали договір на інженерно-юридич не обслуговування з охорони праці з Центром «Захист». І відразу відчули

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

системний та діловий підхід до вирішення конкретних питань: на підприємстві почала діяти чітка, зрозу міла всім — від керівника до робітни ка — система управління охороною праці. За гроші, які платили одному інженеру (не вельми кваліфікованому і не дуже беручкому до виконання своїх обов'язків) ми одержали ніби цілу службу з трьох спеціалістів. Тому сподіваємося до кінця поточного року стати передовим підприємством об ласті з питань охорони праці серед колективів підприємств нашого рівня. Г. Малишкін, страховий експерт з охорони праці виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Луцьку: — К еРІвникам підприємств, які обслуговує Центр «Захист» і роботу з охорони праці яких я перевіряв, вида вати приписи не було потреби — ор ганізація роботи, якість документації з питань охорони праці там на належ ному рівні. Подані ними матеріали розслідування нещасних випадків можна вважати взірцевими. З такою службою працювати мені, як експер ту, приємно. М. Міскж, інвалід праці: — Завдяки «Захисту» я одержав нарешті належні мені грошові відшко дування за травму, що отримав під час дорожньо-транспортної пригоди. Працівники «Захисту» зуміли довести моєму роботодавцеві, що нещасний випадок зі мною мав виробничий ха рактер. Належно було оформлено всі необхідні документи і передано до Фонду. Користуючись нагодою, вис ловлюю подяку працівникам Центру та виконавчої дирекції Фонду у містах Луцьку та Володимирі-Волинському, котрі чуйно поставилися до мене, і я вчасно отримую належне. Тож оцінку дають споживачі. Жод ної — негативної. Тому варто все ж звернути увагу на деяку невідповід ність законодавства реаліям життя з тим, аби внести такі дуже потрібні сьо годні корективи задля покращання стану охорони праці на підприємст вах малого і середнього бізнесу. А Центр «Захист» завжди готовий поді литися своїм досвідом роботи з усіма тими, хто не байдужий до вирішення питань безпеки на виробництві.

Н О ТАТКИ ЖУРНАЛІСТА

Про т е, чим за гр о ж ую т ь пожежі, пов’я за н і з кон веєрн и м т ранспорт ом , мож на суд и т и з т р а гед ій на ш а х т а х У кр а їн и в м и н ул о м у д еся т и р іч ч і. Д есят к и лю дей за ги н ул и на ш ахт ах «Південнодонбаська № 1», « С у х о д іл ь с ь к а - С х ід н а » , ім ені Г. Дим ит рова. А гор ін н я конвеєрної ст річки виробництва ЗА Т «К урськгум о т ех н ік а » на ш а х т і «У країна» при звело до ще більш т рагічн и х наслідків — відразу загинуло 35 осіб. Величезними є м ат еріальні збит ки. Убезпечит и працю гірників можна лише орган ізувавш и сувори й кон т роль за доп уском у ш а х т и кон веєрн и х ст річок т а ін ш и х виробів і мат еріалів. Вони повинні обов’язково відп овідат и вимогам н о р м а т и вн и х до к ум ен т ів, гірничот ехнічним і т ехнологічним мож ливостям ук р а їн ськ и х ш ахт . Ці завдання і ви ріш ую т ь ст ворені кілька років т ом у на базі Н ауково-дослідн ого ін с т и т у т у гір н и ч о р я т ув а л ьн о ї справи (НДІГС) НВО «Р есп ірат ор» зареєст ровані т а акредит овані в сист емі УкрСЕПРО Орган з серт иф ікації «Вуглеш ахт оСЕРТ» і держ авний випробувальний цент р «Ш ахт на пожежобезпека».

відділі фізико-хімічних досліджень та випробувань на пожежонебезпеку НДІГС, який очолює кан дидат хімічних наук Л. Бєляєва, пра цюють справжні шахтарські бере гині. їх вісім із 13 співробітників. При цьому справа не тільки у кількісній пе ревазі — на «слабку» стать припадає й основна «тяглова» наукова сила. Проте і чоловіків у відділі цінують високо — за ділові та людські якості. Крім Л. Бєляєвої, ще двоє спів робітників — кандидати хімічних наук. Необхідно підкреслити, що всі вони мають наукове звання старшого нау кового співробітника саме за спеці альністю «охорона праці». Завдяки органічному поєднанню досвіду спеціалістів в галузі полімерних і ком позиційних матеріалів з досвідом ро боти у вугільній галузі, невеликий ко лектив успішно вирішує дуже важливі завдання, пов'язані з безпекою у

вугільній промисловості та виробни чою екологією. Директор Науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи та пожежної безпеки (таку він тепер має назву) О. Чумак розповідає, що до того, як на чолі відділу поставили Л. Бєляєву, там постійно виникали конфлікти та чвари — через розподіл робіт, грошей... Взаємини між спів робітниками наукових установ взагалі бувають складними. Але молода, енергійна жінка на той час вже про явила себе і як науковий співробітник, і як завідувачка лабораторії. І вибір виявився правильним. Тепер у відділі фізико-хімічних досліджень і випробу вань на пожежонебезпеку вже три роки як забули про сварки. Лариса Степанівна якось відразу порозу мілася з усіма/налаштувала на твор чу роботу. Свого часу на шахтах сталося ба

4. Зам. №04-3692

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

гато аварій, пов'язаних з конвеєрни ми стрічками. їх потік ринув до України з-за кордону вже в перші роки неза лежності. Так вийшло, що саме тоді було втрачено контроль за тим, яким чином ці стрічки надходять на шахти, звідки і якими каналами, а головне, якої вони якості. За ініціативи НДІГС і за підтримки Держнаглядохоронпраці було прий нято рішення про обов'язковий конт роль, перевірку всіх виробів і ма теріалів, що використовуються в шах тах. У першу чергу — на пожежну без

пеку. «Виконувати ці функції,— про довжив О. Чумак,— було доручено двом інститутам: нашому і МакНДІ. Вони були першопрохідниками. За раз до контролю підключилися й інші, іноді навіть звинувачуючи нас у моно полізмі. Та чи правомірною є така думка, коли йдеться про безпеку! Так, дивись, хтось може заговорити і про створення альтернативи самому Держнаглядохоронпраці! Мовляв, геть його монополізм, теж хочемо здійснювати нагляд... Не можна д о водити боротьбу з монополізмом до абсурду. Коли поставлено на кін життя людей, їхнє здоров'я, повин на проводитися єдина політика — тільки державна, а не відомча або приватнопідприємницька. Адже охорона праці — одне з основних питань соціального захисту наших громадян...» Повертаючись до роботи відділу, О. Чумак говорить, що саме там відповідно до діючих нормативних актів «тендітні жінки» розробили уз годжену з Держнаглядохоронпраці методику проведення аналізу та конт ролю. І за весь час перевірок з жод ною стрічкою, що пройшла тут сер тифікацію, у гірників ніколи не було проблем. Заступник директора інституту П. Пашковський, який до цього не

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

брав участі в розмові, додає, що у «Гірничорятувальна справа», на 2003 р. в Україні пожеж на кон сторінках періодичної преси — в га веєрному транспорті взагалі не зетах «Донбасс» і «Урядовий кур'єр» зафіксовано. та інших). Проводиться роз'яснюваль У цьому, безумовно, заслуга і та на робота про можливу небезпеку, лановитих, працьовитих жінок, справж пов'язану з експлуатацією конвеєрних ніх шахтарських берегинь. Адже рані стрічок, які не відповідають вимогам ше збитки від пожеж на стрічкових пожежної безпеки. Зокрема, в жур конвеєрах досягали 40 млн. грн. на налі «Уголь Украиньї» № 1 і № 9 за 2001 р., незадовго до аварії на шахті рік. Зараз — нуль! І це воістину крас на, радісна цифра. «Україна» ВО «Селидіввугілля», про Тривогу, за словами керівників лунало аргументоване попереджен інституту, у них викликає те, що ня про потенційну небезпеку виділен емульсії, кабельна продукція та інші ня шкідливих речовин під час горіння і матеріали, що спускаються термодеструкції конвеєрних стрічок, в шахти, всупереч правилам про необхідність і можливі способи найчастіше чомусь не серзапобігання важким наслідкам впливу тифікуються. Очевидно тому, на працюючих токсичних речовин під що найбільші аварії були час пожежі. На жаль, ці застереження пов'язані саме із стрічками. Та не були помічені і не взяті до уваги. не сталося б так, що стрічки Загрожує небезпечними наслідка «витягли», а інші матеріали за ми також те, що й досі часто ігнору лишилися уразливими. ються вимоги галузевого стандарту О. Бондаренко — (ГСТУ провід 12.11.402-97), згідно з яким всі ний науковий співробітник матеріали, що використовуються у інституту, кандидат хімічних вугільних шахтах (оболонки кабелів, наук, один з небагатьох чо вентиляційні труби, гумотросові зрівноважувальні канати тощо), по ловіків відділу, який очолює Л. Бєляєва, розповідає про його винні проходити випробування в справи. Тільки впродовж кількох ос НДІГС за показниками пожежонебез танніх років тут пройшли сертифі пеки. Усі зазначені матеріали станов каційні випробування 66 зразків кон лять в аварійних умовах серйозну не веєрних стрічок різних типів вітчизня безпеку внаслідок виділення великої них і закордонних фірм-виробників. кількості токсичних продуктів горіння — Витримали вимогливий іспит і одержа адже люди гинуть під час пожеж го ли сертифікати відповідності 53 зраз ловним чином у результаті отруєння ки, 13 стрічок випробувань не витри ними. мали, незважаючи на наявність сер Лариса Степанівна і її колеги пе тифіката якості країни-виробника. реконані, що для прогнозування не безпечного для здоров'я та життя лю НДІГС є розробником основної нормативної документації (ГСТУ дей токсичного впливу продуктів го 12.11.402-97 «Речовини, матеріали і ріння на організм людини в аварійних вироби для вугільних шахт. Методи ситуаціях необхідним є встановлення концентрацій шкідливих речовин у визначення по ж е ж н о ї безпеки», повітрі в перерахунку для умов гірни КД 12.11.401 -2003 «Вхідний контроль горючості конвеєрних стрічок для чої виробки. І такі дані про концент вугільних шахт. Інструкція»), яка регла рацію шкідливих речовин у газо ментує допуск речовин, матеріалів і подібних продуктах термодеструкції виробів у гірничі виробки за показни конвеєрної стрічки вже отримані не ками пожежонебезпеки. тільки на лабораторній установці, але Під час повного циклу сер й перераховані з використанням ре тифікаційних випробувань конвеєрних зультатів щодо горіння тієї самої стрічок на пожежонебезпечність у стрічки під час полігонних випробу НДІГС постійно проводиться науковий вань. У продуктах термодеструкції прак та статистичний аналіз отриманих да тично всіх зразків стрічок, крім оксидів них для обгрунтування розробки но вих і перегляду діючих стандартів та вуглецю і хлору, виявлено діоксид вуг іншої наукової документації з питань лецю, діоксид сірки, сірководень, пенпожежонебезпеки. Деякі висновки за таоксид фосфору, ціанід водню, фор мальдегід, фенол, фосген. результатами проведених досліджень вже узагальнені в ряді публікацій (жур Причому термодеструкція і го нали «Уголь Украиньї», «Хімічна про ріння навіть невеликої ділянки ко н мисловість», збірники праць НДІГС веєрної стрічки може створювати в

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

п о в ітр і гір н и ч о ї в ироб ки к о н ц е н трації шкідливих речовин, що пере вищують максимально допустимі в аварійних умовах. Останніми роками в роботі відділу з'явилися такі нові напрями, як: розробка індикаторних трубок для експрес-аналізу в рудниковому повіт рі органічних речовин і комплектів індикаторних трубок для одночасно го визначення до 5 речовин; створення вогнестійких компо зицій, що спучуються; розробка полі мерних композицій із сорбувальними властивостями для збирання шкідли вих речовин на твердій та рідкій по верхні; розробка полімерних композицій з екрануючим ефектом для зниження шкідливої дії іонізуючих випромінювань; дослідження параметрів пожежонебезпеки шахтних матеріалів; розробка хімічних засобів знижен ня шкідливого впливу на стан екології в районі породних відвалів — знижен ня рознесення пилу, закріплення і ре культивація грунту, підготовка до садіння рослин. Не випадково саме на базі відділу створений і працює державний вип робувальний центр «Шахтна пожежобезпека». А останнім часом разом з колега ми з відділу аварійних вентиляційних режимів та удосконалення технології ліквідації аварій розроблено галузе вий стандарт «Зони загазування гірничих виробок вугільних шахт про дуктами термодеструкції від підземних пожеж. Методика розрахунку», який набере чинності з 1 липня 2004 р. Проведені відділом дослідження да ють змогу прогнозувати токсичну не безпеку в аварійних умовах. Так, об робка даних з термодеструкції важкогорючої гумотканинної стрічки (за вит рати повітря у гірничій виробці 12 м3/с) показала, що максимально допусти ма концентрація (МДК) шкідливої ре човини буде перевищена за оксидом вуглецю під час згоряння вже 2,3 м конвеєрної стрічки, за хлоридом вод ню — 0,38 м, за ціанідом водню — 140 м, за формальдегідом — 9 м, за фосге ном — 44 м. Особливо небезпечним у цьому плані є хлорид водню. У той же час при створенні важкогорючих кон веєрних стрічок, як правило, застосо вуються галогеновмісні каучуки та ан типірени, полівінілхлорид. Хоча під час пожеж концентрація хлориду водню може перевищувати значення МДК у десятки разів.

Н О ТА ТКИ ЖУРНАЛІСТА Крім того, необхідно підкреслити, ГДК. Необхідно орієнтуватися на що значна кількість високопродуктив більш високі значення концентрацій, них вугільних шахт України працює на за яких зберігається здатність людини виконувати свою функціональну діяль великих глибинах (до 1400 м), і у разі виникнення пожежі технічно складно, ність або просто без захисного респі а іноді практично неможливо одно ратора залишати район аварії впро часно вивести весь підземний персо довж невеликого проміжку часу без істотної загрози для здоров'я та життя. нал на поверхню. Отже, під час про гнозування зон загазування треба Саме співробітникам відділу, яким ке визначити дільниці, до яких малоймо рує Л. Бєляєва, належить концепція вірним є потрапляння шкідливих речо введення в практику аналізу газового вин, що утворилися під час пожежі, в стану у вугільній промисловості Ук небезпечних для здоров'я та життя раїни поняття МДК. Використання концентраціях. концентраційних границь, обмежених Впровадження галу зевого стандарту дасть Проведені відділом НДІГС дослідження зм о гу зменш ити кіль дають змогу прогнозувати токсичну кість випадків отруєння небезпеку в аварійних умовах. шкідливими продуктами термодеструкції та під значеннями ГДК і МДК, дало змогу вищити безпеку р о б іт у вугільних шахтах. вперше запропонувати класифікацію зон загазування шахтних виробок Нагадаємо, що ГДК — це гранич шкідливими речовинами. но допустима концентрація (мг/м3) шкідливої речовини в повітрі робочої М аючи у своєму розпорядженні зони — концентрація, яка під час що інформацію про потенційну токсич денної (крім вихідних) роботи впро ну небезпеку конвеєрних стрічок, довж усього робочого стажу, не може споживач може вибрати стрічки, які викликати захворювань або відхи в аварійній ситуації завдадуть най лень у стані здоров'я нинішнього і м енш ої шкоди зд о р о в'ю п р а ц ю майбутніх поколінь. МДК — макси ючих. мально допустима концентрація Виконані відділом дослідження ви (мг/м3) — концентрація, за якої користовуються під час добору за кількість шкідливих речовин в одиниці собів індивідуального захисту гірників об'єму повітря в аварійних умовах і гірничорятувальників та вибору ме гірничої виробки під час короткочас тодів і засобів ліквідації аварій, пов'язаних з горінням конвеєрних ного впливу на організм гарантує збе реження життя, здоров'я і здатності стрічок. Хочемо побажати шахтарським людини здійснювати заходи щодо ліквідації аварії (ГСТУ 12.11.402-97). берегиням усілякого благополуччя та успіхів і на подвижницькій роботі в Саме з ініціативи спеціалістів відділу, яким керує Л. Бєляєва, ос інституті, і біля домашнього вогнища. таннім часом значно розширено спи сок шкідливих р е ч о в і, концентрації Г. Щ У Р О В , яких необхідно контролювати в руд наш власкор никовому повітрі під час аварійних си На знімках: туацій. У цьому списку, крім газів, які шахтарські берегині (у першому ряду, зазвичай визначалися під час пожеж, зліва направо): Л. Бєляєва, подано й ряд інших речовин, які впли керівник відділу фізико-хімічних вають на організм людини ще більш досліджень та випробувань згубно. Знання цих шкідливих речо на пожежонебезпеку НДІГС, вин, їх концентраційних границь дасть Н. Бойко, заступник керівника; можливість ефективно планувати так (у другому ряду, зліва направо): тику лікувальних дій та реабілітаційних О. Жадан, процедур для потерпілого під час В. Орликова, Г. Колчина, підземних аварій. В. Лебедєва, Н. Лазникова; Використання та застосування по випробування стрічки проводять няття ГДК відомо давно. Але воно сто науковий секретар В. Орликова сується умов звичайного трудового та провідний інженер І. Непочатих. процесу. Під час пожежі, мабуть, складно говорити про контроль за Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПО ВІДО М Л ЯЮ ТЬ ВЛ АС КО РИ

Я к показу є практ ика, велика кількіст ь р ізн и х непорозумінь, п л ут ан и н и , суп еречок, б ю р о к р а т и ч н о ї т я ган и н и в наш ом у ж ит т і виникає через необізнаніст ь із законами, що регулю ю т ь права громадян, відсут н іст ь відповідного досвіду у т их, від кого залеж ить ви ріш ен ня т ого чи інш ого пит ання. Це повною м ірою ст о суєт ь ся охорон и п рац і. Н еком п ет ен т н іст ь, н езнання роботодавцем норм ат ивно-правових акт ів часто п р и зводит ь до соціальних конфлікт ів з найманими працівниками, зм уш у є людей у пош уках справедливості оббивати пороги державних уст анов т а адвокат ських конт ор. П рикро, що з т аки ми ф акт ами доводиться зуст річат ися не т ільки у м ат еріальному виробництві, а й у невиробничій сфері і, зокрема, як не дивно, в навчальних закладах, де пит анням збереж ення ж иття і здоров’я людей, вивченню їх прав, у т ом у числі на безпечну п р а цю, закріплених у К онст ит уції т а інш их законах, п ри діляєт ься особлива увага. І все через т е, що окрем і керівники ш кіл, уч и т елі погано обізнані з нормат ивно-правовим и акт ам и про охорон у праці, хоча мали б знат и їх , як каж ут ь, на зубок, оскільки у своїй робот і їм н еобхідно пост ійно ним и к ер ува т и ся . А відповідні підрозділи освіт и м ісцевих органів влади м и рят ься з т аким ст аном справ, часто допускаю т ь їх до робот и без попереднього навчання т а перевірки знань з пит ань охорони праці. До чого це призводит ь, м и маємо зм огу дізнат ися, ознайомивш ись з п одіям и , я к і упродовж к іл ь к о х м іся ц ів відбували ся у Хм ельницькому навчально-виховному об’єднанні — НВО (т аку назву зараз носит ь колиш ня середня ш кола) № 28.

жовтні минулого року тут під час роботи на деревообробному верстаті отримав травму (трав матичний відрив на рівні фаланг пальців лівої кисті) молодий столяр, який був прийнятий на роботу чотири місяці тому, одразу ж після закінчення професійного училища. Не будучи достатньо обізнаними з нормативноправовими актами про охорону праці і, зокрема, з Положенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, про фесійних захворювань і аварій на ви робництві, комісія у складі голови — заступника директора В. Блажевич, членів — учителів Н. Аксьонової та А. Туш склали акт про нещасний ви падок невиробничого характеру (за формою НТ), зазначивши при цьому, що причиною нещасного випадку стала самовільна робота потерпіло го на деревообробному верстаті (?!) Оскільки неборака був не згодний з формою складеного акта та виснов

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

ком комісії, то звернувся до начальни ка інспекції державного нагляду за охороною праці П. Матущака. 20 ли стопада у НВО для перевірки фактів, викладених у скарзі потерпілого, при був начальник відділу ДЮ П А. Вознюк і заступник начальника відділу експер тизи умов праці та охорони праці уп равління праці та соціального захисту населення виконкому Хмельницької міської ради А. Здоренко. З'ясувавши обставини, за яких отримав травму столяр, А. Вознюк та А. Здоренко прийшли до висновку, що розсліду вання нещасного випадку проведено з порушеннями вимог нормативноправових актів про охорону праці. Зокрема, до складу комісії не був включений представник робочого ор гану* виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещас них випадків та профзахворювань. Відтак перевіряючі зажадали провес ти повторне розслідування, після за кінчення якого представити в місцевий

орган державного нагляду за охоро ною праці акт про нещасний випадок. Крім того, начальник відділу ДЮ П і заступник начальника відділу екс пертизи умов праці та соціального за хисту населення міськвиконкому про вели обстеження стану охорони праці у НВО. В ході перевірки було виявле но, що директор, учителі фізики, хімії, виробничого навчання, фізкультури до початку виконання своїх обов'язків не пройшли відповідного навчання та перевірку знань з питань охорони праці, на окремих посадових осіб не були розроблені посадові інструкції з викладенням конкретних обов'язків, прав та відповідальності у питаннях безпеки життєдіяльності. На момент обстеження тут не були розроблені положення: про службу охорони праці, про організацію робіт з охоро ни праці учасників навчально-вихов ного процесу, як це передбачено на казом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001 р. № 563, про навчання з питань охорони праці, а також пра вила внутрішнього трудового розпо рядку, програма для проведення вступного інструктажу, комплексні заходи щодо досягнення встановле них нормативів з охорони праці. Не були створені служба охорони праці, постійно діюча комісія з перевірки знань з питань охорони праці. Не всі інструкції з охорони праці, що діяли, були викладені з урахуванням умов, у яких виконується той чи інший вид робіт. Беручи до уваги всі ці та інші організаційні недоліки, виявлені в ході перевірки, не варто дивуватися тому, що частина основних фондів НВО не відповідала вимогам н о р мативно-правових актів про охоро ну праці і цим самим у процесі експлуатації створювала небезпеку життю і здоров'ю людей. Скажімо, універсальний верстат для поздовж нього розпилювання деревини не мав розклинювального ножа, перед пил кою не було встановлено завіси з рух ливих запобіжних упорів тощо. З огляду на виявлені порушення A. Вознюк притягнув до адміністратив ної відповідальності директора НВО Г. Мельник та заступника директора B. Блажевич, заборонив роботу трьох

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

верстатів та експлуатацію електроус тановок. Допущення порушень зако нодавства з боку керівництва і, зок рема, директора Г. Мельник є дуже прикрим фактом, адже Галина Леонтіївна є депутатом міської ради, а тому мала б бути взірцем у дотриманні нормативно-правових актів про охо рону праці, повсякчас дбати про ство рення здорових та безпечних умов праці для своїх виборців. Бо що ж то за народний обранець, який кон фліктує із законом, наражає підлеглих на небезпеку? Але повернемось до розповіді про розслідування нещасного випадку із столяром. Через 14 днів після того, як представники наглядового та контро люючого органів визнали, що складе ний акт за формою НТ не відповідає вимогам нормативно-правових актів про охорону праці, комісія, тепер уже під головуванням заступника директо ра Н. Космач, склала акт про нещас ний випадок за формою Н-1. Оскіль ки і голова, й члени комісії на той час не спромоглися як слід ознайомитись з Положенням про порядок розсліду вання та ведення обліку нещасних ви падків, професійних захворювань і аварій на виробництві, то правильно зробити це так і не змогли. Щ оправ да, крок на шляху до істини комісії всетаки вдалось зробити. Цього разу се ред причин нещасного випадку зна чилась відсутність на деревообробно му верстаті захисних огороджень ро бочих органів, до осіб, які допустили порушення законодавства, були віднесені потерпілий, заступник ди ректора В. Блажевич, директор Г. Мель ник. Однак те, що було написано далі, то воно, як кажуть, ні в тин ні в ворота. На думку членів комісії, вка зані особи порушили ст. 39 Закону «Про охорону праці». Але ж у даній статті Закону і близько про це не го вориться (там мова йде про право і Ф О ТО ЗВИНУВАЧЕНН Я

відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з нагляду за охоро ною праці). Виходить, що ні голова, ні члени комісії, ні директор, яка завіри ла своїм підписом і печаткою акт за формою Н-1, навіть не тримали в ру ках Закону «Про охорону праці», не кажучи вже про його детальне вивчен ня. Під час проведення розслідування нещасного випадку, який мав усі оз наки трудового каліцтва, до складу комісії так і не був включений пред ставник відповідного робочого орга ну виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних ви падків та профзахворювань, хоча у своєму приписі А. Вознюк пропонував це зробити. Оскільки значна частина вимог на чальника відділу ДІОП залишилась не виконаною, у справу втрутився на чальник ДІОП П. Матущак. 1 грудня 2003 р. він видав припис на усунення порушень нормативно-правових актів про охорону праці начальнику уп равління освіти міськвиконкому В. Козубняку. При цьому Петро Степано вич зауважив, що повторне розсліду вання нещасного випадку із столяром проведено з порушенням вимог По ложення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. 4 грудня 2003 р. дирек тор НВО № 28 Г. Мельник призначи ла ще одне розслідування (вже третє). Продовжувалося воно трохи більше місяця (?!) Нарешті 9 січня поточного року комісія склала, а керівник за твердила акт за формою Н -1. Але й цього разу даний документ не відобразив усіх обставин та при чин виробничої травми. В акті за фор мою Н-1, зокрема, не було зазначе но, що потерпілий виконував роботу не за спеціальністю, оскільки здобута у професійному училищі професія

столяра, за словами його директора П. Тихонюка, не передбачає само стійної роботи на деревообробних верстатах. Крім того, молодий столяр не пройшов у НВО відповідного нав чання та перевірку знань з питань охорони праці, стажування, а прове дений з ним інструктаж на робочому місці не стосувався того виду робіт, які йому доводилось виконувати. З усього видно, що якщо такими темпами та знанням справи прово дитимуться і наступні розслідування нещ асного випадку (а цього не уникнути, бо, як бачимо, поки що вони робились неякісно), то п о терпілому ще довго доведеться о б бивати пороги р ізних кабінетів, перш ніж йому видадуть одноразо ву д опом огу, оплатять л и сто к н е працездатності, компенсують в ар тість лікування, направлять на М СЕК для встановлення інвалідності та відсотка втрати працездатності. І все це через правове невігластво, яке демонструють ті, хто мав би ще у жовтні минулого р о ку в усьому як слід розібратись, скласти відпо відний акт і цим самим поставити крапку у справі. *** Поки матеріал готувався до друку, стало відомо, що управління освіти Хмельницького міськвиконкому ор ганізувало та провело на базі облас ного інституту післядипломної освіти навчання та перевірку знань з питань охорони праці директорів навчальновиховних об'єднань та їхніх заступ ників. Хочеться сподіватися, що після цьо го у НВО № 28 буде нарешті грамот но складено акт про нещасний випа док, який стався у жовтні минулого ро ку з молодим столяром. В. С О П ІЛ Ь Н Я К , наш власкор

________

ВАТ «Волочиське А Т П -1 6 8 3 7 »

хмм

Про усунення порушень прозвітували державному інспектору, але згодом він та автор цих знімків ось що побачили...

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЧИ БУДЕ Ц Ь О М У КРАЙ?

...Експерт запорізького приват ного підприєм ст ва «Сатела» Н. Ніколаєвська о 9 год ранку ст ала за прилавок м агазину сот ових телефонів, а близько 18 год цього ж дня її знайш ли мерт вою на робочому місці. М агазин було пограбовано. Тіло 37-річної жінки зловмисники сплю ндрували м ножинними колотими і різаними ранами. Залиш илися круглим и сирот ами син і донька потерпілої. Ще ш колярі. ...Ст орож -двірник З а п орізької загальноосвіт ньої ш коли № 81 М. Новосьолов о 18 год ЗО хв заст упив на чергування. А на почат ку сьомої ран ку наст упного дня прибиральниця знайш ла його з проломленим черепом без ознак ж иття. Забризкані кров’ю коридор, вестибюль, двері свідчили про м ученицьку см ерт ь М. Новосьолова від р ук т их, хт о намагався пограбуват и ком п’ю т ерний клас. М ат еріальні цінност і врят ували залізні двері. Л ю дину не врят увало ніщо. А ні вчасно проведені інст рукт аж і з пит ань охорони праці, про що є поміт ка у відповідному ж урналі, ані своєчасний медогляд, ані замок на дверях... На жаль, це не поодинокі випадки. Починаючи з 1996 р. насильницькою см ерт ю на робочому м ісці загинули 33 жителі Запоріжж я. Лиш е т орік т аки х нещ асних випадків ст алося т ри. Тобт о ст ільки, скільки є в енергет иці, кот лонагляді т а на підйом них сп орудах, і більш е, ніж у хім ічном у, наф т охім ічном у виробницт ві чи п ри промисловому використ анні газу в області.

одібна картина і в інших регіонах країни. Так, минулого року у Дніпропетровській області вбито на роботі 7 осіб, на Харківщині — 3. Щ е один харків'янин загинув уже в першому кварталі поточного року. Впродовж 2000—2003 рр. в Одесь кій області трапилося 13 випадків на сильницької смерті на виробництві. Як кажуть у теруправліннях Держнаглядохоронпраці, насильницька смерть на робочому місці поступово переростає з прикрого приватного нещастя у соціальний знак питання. Його можна обійти: мовляв, що вдієш проти бандитів? Тим більше, що вони — не «парафія» Держнаглядохоронпраці. Тож нехай тим знаком пи тання переймаються власники ризи кованих підприємств, їхні працівники, а також міліція, прокуратура... Та є таке поняття, як «честь фаб ричної марки». Зокрема, і серед працівників наглядових структур за охороною праці, котрі при всіх апе люваннях до органів правопорядку все ж займаються розслідуванням вказаних нещасних випадків. Інша річ, яка від того віддача. Бо крім складан ня акта за формою Н-1, що гарантує с ім 'ї потерпіл ого соціальний з а хист, спецрозслідування передбачає обов'язкове розроблення заходів, спрямованих на запобігання подібним нещасним випадкам. Саме профілак

З О

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

маємо як «не свої». Бо виробничий тична сутність цих заходів і становить травматизм традиційно пов'язуємо з головну цінність для суспільства й дер жави. Щ о ж виходить на практиці? промисловістю, великими підприємст вами, складним небезпечним облад ...Візьмемо приклад ПП «Сатела». нанням тощо. Сьогодні є сила-силенЕксперта зловмисники буквально на різноманітних невеликих підприєм пошматували на робочому місці, а ств з великими матеріальними ціннос натомість керівників підприємства зо тями, де робота персоналу часто бов'язано... провести позаплановий інструктаж з питань охорони праці. публічна, індивідуальна, не обмежена режимом. Чи готові ми до якісного Який сенс? Адже потерпіла мала нагляду за збереженням життя і здо відповідну підготовку, пройшла і ров'я працівників таких підприємств? вступний, і первинний, і повторний інструктажі, та вони не врятували їй Наприклад, бармена, продавця-експерта, покоївки готелю, домашньої життя. Такий же розклад і стосовно робітниці тощо. школи № 81. Проінструктованого — А мусимо бути готові? сторожа забито насмерть на робочо — А чому ні? Скажімо, торік тільки му місці. А як засіб запобігання у соціально-культурній сфері сталося подібному випадку — повторний мед 14 нещасних випадків (3 — зі смер огляд технічного персоналу, пере тельними наслідками) внаслідок вбив вірка знань з питань охорони праці ства чи травми, заподіяної іншою осо посадових осіб. Щ о ж, подібні заходи не за ва бою. Тому якою б не була екзотичною дять. Та очевидно, що запобігти чи прозаїчною робота працівника, він аналогічним випадкам вони не м о мусить живим і здоровим повертатися жуть. А відтак не можуть задоволь додому. Цього, зрештою, вимагають няти суспільний і державний інтерес Конституція і Закон «Про охорону щодо захисту життя і здоров'я п р а праці» нашої держави. цю ю чого громадянина. Як бути? — Разом з тим ми розуміємо, що Ш укаємо відповідь разом із заступ сукупність згаданих заходів не га ником начальника теруправління рантує безпеки працюючих. Д ержнаглядохоронпраці по З а п о — Так. Ми добре знаємо, чого ви різькій області В. Р О М А Н Ю КО М . магати від керівника підприємства, — Випадки насильницької смерті щоб безпечно функціонували підйом на робочому місці ми, працівники ор ні споруди, газові балони, електроус ганів з охорони праці, й досі сприй тановки, різноманітні верстати, бо

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

маємо чітку нормативну базу. А ось чого вимагати, скажімо, від власника ПП «Сатела» чи директора школи № 81, аби їхні працівники не гинули на робочому місці від рук сторонніх осіб, не знаємо. І ніхто нам не дасть сьогодні достеменної відповіді. Оскільки немає відповідної норматив ної бази. Тому ми можемо лише по радити керівникові, аби він подбав про екстрений виклик охорони чи міліції, миттєве блокування вхідних дверей, про відповідну фізичну та пси хологічну підготовку персоналу, його екіпіровку тощо. Але ж порада — не норма. Тож практично ні до чого власника не зобов'язує. — Але чи можна, як казав Козь ма Прутков, осягнути неосяжне? Адже скільки підприємств — стільки і їх особливостей... — Даруйте, але це «страусова» політика. Свого часу ми не сприйняли всерйоз загибель сторожів, а ось те пер це обернулося втратою десятків людських життів. Сьогодні ми маємо нову проблему — зростання кількості насильницьких смертей на робочому місці, яка не вивчається, не до сліджується, а отже, і не вирішується. Хоча де-не-де справа зрушила з міс ця. Я маю на увазі банки, інкасатор ські бригади, органи правопорядку, де захист життя і здоров'я працівників вивчається, тут підготовлені відповідні посадові інструкції, розроблено за ходи, є засоби індивідуального захис ту тощо. — Як би Ви радили підступити до цієї проблеми? — Не знаю, чи вправі давати ре комендації, та, як на мене, то Держнаглядохоронпраці, Національний НДІ охорони праці мусили б акуму лювати відомості про такі нещасні ви падки, проаналізувати їх причини, обставини, згрупувати за галузями, видами, характером з тим, аби відслідкувати їх типовість, а відтак — спробувати розробити певну норма тивну базу. Певен — вона на часі. Як на часі вивчення не тільки тра диційних, але й нових ризиків на ро бочих місцях, зокрема насилля чи мо рального знущання, які спричиняють травмування або загибель людей і про які вже давно говорить світова спільнота, у тому числі О О Н та Між народна організація праці. Я. БЕЗУГЛ А , наш власкор

___________________________________________________ ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙІ

У т равні 2004 р. органами Держ наглядохоронпраці за допущ ені поруш ення законодавчих т а інш их норм ат ивних акт ів з охорони п рац і прит ягнено до адм ініст рат ивної відповідальност і (ош т раф овано) 517 керівників підприєм ст в, уст анов т а організацій. Серед ош т рафованих: ХАУРМАДШІ А У. — начальник ПМК-80, смт Совєтський, Автономна Рес публіка Крим; ГАЙФУДІНОВ В. Г. — приватний підприємець, с. Совєтське, Автономна Республіка Крим; ОСТАПЕНКО О. В. — директор ТОВ «Європа», м. Вінниця; ПРИСЯЖ НЮ К І. М. — директор СТОВ «Золотий колос», Томашпільський район Вінницької області; М О С КАЛ Ю К В. П. — директор СП «Сатурн», м. Луцьк; ГОРДІЮ КП. В. — директор ПП «Люкс», Горохівський район Волинської області; ДУБОДЄЛОВ В. Ю. — директор ТОВ «Україна», Криворізький район Дніпропетровської області; ГОРШКОВ Ю. Ф. — голова правя(ння ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», м. Дніпропетровськ; КАННА В. Г. — директор СТОВ «Каракумський», Старобешівський район Донецької облает; ІВАЩ ЕНКО В. С. — директор шахти ім. К. Маркса ДП «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве Донецької області; ГРУШОВИЙ С. А. ^ начальник АГЗС, смт Попільня Житомирської області; ПЕРЕРВА В. І. — директор^ТОВ «ЙовоферЖмосинтез», м. Новоград-Волинський Ж итомирськоіоблд№ |І8 ^ 7 1 Ш у У 1 д Е —на чальник виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Хуст Закарпатської області; КАСЯН В. В. — голова правління ВАТ «Мукачівсь кий верстатозавод», смт Кольчино Закарпатської області; СЄДІК П. П. — ди ректор ВАТ «Мелітопольський елеватор», м. Мелітополь Запорізької області; Ш ВАЦЬКИЙ В. В. — голова правління ЗАТ «Запорізький котельно-монтажний завод», м. Запоріжжя; ГАЩ УК В. В. — директор ТОВ «Газобетон», смт Бурштин Івано-Франківської області; КОЧЕРГА В. М. — галова правління ВАТ «Київпідзембудшлях № 2», м. Київ; МАЗУР С. /. — директор ТОВ «Дартехсервіс», м. Київ; СІРЕНКО Ю. В. — директор Новгородківського кар'єру ЗАТ «Кіровоградграніт», Кіровоградська область; ПРОЦЕНКО П. О. — голова правління СВК «Колос», Петрівський район Кіровоградські' обпаст\]Н ІКІФ О РО В О. В. — ди ректор шахти «Партизанська» ДП «Антрацит», м. Антрацит Луганської області; ГАПОНОВ В. А. — виконавчий директор ЗАТ «Луганські акумулятори», м. Лу ганськ; ЛАГУШ В. В. — директор TÖB «Пивоварні «Кубок», смт Розділ Львівсь кої області; М АС Ю К Б. І. — голова правління ВАТ «Яворівський завод залізобетонних конструкційним. Новояворівськ Львівської області; КОЛЕСНИК І. В. — директор КП «Критий ринок», м. Очаків Миколаївської області; ДЮ Ж ЕНКО В. І. — голова правління ВАТ «Братський сирзавод», смт Братське М ико лаївської обпасті^щИКОЯН С. А. — директор ТОВ «Альбатрос», м. Одеса; КОТОВСЬКИЙ В. С. - начальник Котовської дистанції колії служби колії Одеської залізниці; Ф ЕЩ УК М. Т. — голова правління ВАТ «Рівнекомунпостач», м. Рівне; ЛІТВЯНОВ М. О. — голова правління ВАТ «Дубротекс», м. Дубровиця Рівненської області; ТРОЩІЙ Є. О. — директор ТОВ «Імпакт», м. Суми; ЛІС О ВС ЬКИ И В. ^ Г ^ м .д Ц й ь н и к БМУ «Промбуд-2», м. Суми; ЗУБРИЦЬКИЙ M .L — начальник газокомпресорної станції «Гусятин», Тернопільська область; ШЛІХТА І. Г. директор агрофірми «Зоря», Шумський район Тернопільської області; КАЛМИКОВ В. А. — директор ПП «Будцентр», Куп'янський район Харківськії обласр; ВАЩ ЕНКО К. Д. — виконавчий директор ПСП «Минківське», Банківський район Харківської області; ГЛАДИІІІЕВ Ю. В. — на чальник райсількомунгоспу, м. Скадовськ Херсонської області; ГАВРИЛОВ В. A .— директор ПП «Барвінок», м. Цюрупинськ Херсонської області; П ІДЛІСНЙЙ П. П. — диреі^ор ТОВ «Вишнівчик», Чемеровецький район Хмельницької області; КУЧЕРНЮК П. О. — директор-СТОВ «Поліське», Білогірський район Хмельницької обгіастї^ЗДОЙМ А В. П. — директор ТОВ «Міккорн», м. Черкаси; ЧУЄНКО Ю. К. —директор ПП «Райагробуд», м. Звенигородка Черкаської об ласті; РУДНИКД. А. — директор СТОВ «Росія», Городнянський район Чернігів ської області; ФЕДОРУЩ ЕНКО А. В. — директор ЗАТ «Сівер», м. Мена Черні гівської області.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4 3 1

■; :

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НА СВІЙ СТРАХ І РИЗИК Н априкінці 2003 р. до т вруправління Держнаглядохоронпраці по Одеській області надійшов лист. С. Язєва з м. Ст ебника Львівської област і, чоловік якої, С. Язєв, загинув у 2002 р. на будівництві будинку в Одесі, просила роз’яснит и подробиці розслідування нещасного випадку і пояснити, чому її сім’ю позбавлено права на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника. Розповімо все по порядку, оскільки те, що сталося,— типовий випадок. Дуже часто люди, влаштовуючись на роботу, зовсім не знають законодавства і не укладають трудовий договір із власником підприємства, абсолютно не підозрюючи про можливі наслідки. менту і технологічного оснащення. Ро бітники користувалися не прийнятими до експлуатації у встановленому по к правило, під час улаштування рядку розподільними пристроями, на роботу з працівником уклада електричними щитами. Електричні ме ється трудовий договір, але не режі також не було прийнято до екс завжди у письмовій формі. Хоча факплуатації. Тимчасову зовнішню елек тичний допуск до роботи і можна вва тропроводку було розміщено на ви жати договором. Пленум Верховного соті нижчій за допустиму, а електро Суду України постановою «Про кабелі прокладені по землі і не захи практику розгляду судами трудових щено від механічних ушкоджень. спорів» роз'яснив, що ф актичний Через відсутність розподільного допуск до роботи може бути при щита до ввідного пристрою баштово рівняним до укладання трудового го крана було приєднано зварюваль договору тільки в тому випадку, як ний трансформатор і розчиномішал що працівника допущ ено до р о б о ку. Ввімкнення та вимкнення устатку ти з відома власника чи уповнова вання провадилося ненавченими ро ж е н о ї ним особи. бітниками без застосування засобів Але бувають випадки, коли праців індивідуального захисту, бо на буді ник стає до роботи без відома власни вельному майданчику не було спеці ка (роботодавця), коли його запрошу ально навченого та допущеного до ють попрацювати родичі, знайомі. роботи з таким устаткуванням персо Повідомляти про нового працівника налу. часом не поспішають: мовляв, ще Словом, суцільний ланцюжок гру встигнемо. Але можна і не встигнути. бих порушень вимог нормативних ак Бувають випадки, коли людина, став тів з охорони праці. Керівництво ДП ши до роботи й не оформившись, гине «Зефір», в особі директора В. Мов перші ж дні. Саме так і сталося в гильникова, не утруднювало себе ви Одесі. рішенням питань охорони праці: під У листопаді 2002 р. робітники до приємство не мало дозволу органів чірнього підприємства «Зефір» пра державного нагляду за охороною цювали на будівництві 10-поверховопраці на початок роботи, не було від го цегляного будинку. Генеральним повідних положень, інструкцій та ін підрядником було ВАТ «Домобудівний ших нормативних актів з охорони комбінат». праці, робітники не були забезпечені Керівництво ДП «Зефір» не стало засобами індивідуального захисту, на утруднювати себе приведенням буді будівельному майданчику були відсут вельного майданчика у відповідність ні інженерно-технічні працівники. На до Проекту провадження робіт. Прос віть інженера з охорони праці на під то почали будувати, не думаючи про приємстві не було. Трудову та вироб можливі наслідки. Між цими підпри ничу дисципліну порушували як керів ємствами не було письмової домовле ництво, так і виконавці робіт. ності про розмежування відповідаль Бригада будівельників прибула з ності за додержання вимог безпеки м. Стебника Львівської області. Під під час експлуатації машин, інстру керівництвом бригадира Р. Ядикеви-

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

ча робітники виконували цегляну кладку стін будинку. Але для зварю вальних робіт потрібен був електро зварник, і Р. Ядикевич викликав із Стебника свого знайомого С. Язєва. Директор підприємства В. Могильников на той час був у відрядженні, і бригадир, не будучи особою, уповно важеною керівництвом, діяв за своєю ініціативою. Зрозуміло, що у зв'язку з відсутністю власника трудовий дого вір з робітником письмово укладений не був. Через два дні після приїзду С. Язєва роботи на будівельному май данчику йшли як і треба. Будівельники зводили стіни першо го поверху будинку, електрозварник С. Язєв виконував електрозварюваль ні роботи, виконроб ВАТ «Домобудів ний комбінат» С. Бурмус забезпечу вав об'єкт будівельними матеріалами. Йдучи на обідню перерву, С. Бур мус вимкнув рубильник ввідного прист рою баштового крана, до якого, як уже зазначалося, крім баштового крана було підключено зварювальний трансформатор і розчиномішалку. Будівельники обідали в їдальні на те риторії будмайданчика. Після обіду С. Язєв, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вирішив підключити до мережі електрообігрі вач, який був у кімнаті, де жили члени бригади. Від ввідного пристрою баш тового крана до зварювального транс форматора, який знаходився на пер шому поверсі споруджуваного будин ку, було прокладено кабель. С. Язєв від'єднав його від зварювального трансформатора і почав приєднувати до верхніх клем ящика-рубильника, який повинен був правити комутацій ним апаратом електрообігрівача. У цей час на територію будмай данчика в'їхали два автомобілі-пане-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

левози, навантажені плитами пере криття. Для їх вивантаження потрібен був баштовий кран. Хтось з робітни ків ввімкнув рубильник ввідного прис трою баштового крана, до якого, крім крана був приєднаний кабель, який у цей час приєднував С. Язєв до ящика-рубильника. В результаті С. Язєв був уражений електричним струмом. Комісія зі спеціального розсліду вання нещасного випадку зі смер тельним наслідком технічних причин трагедії не встановила. Усі до одної причини були організаційними. По терпілий не вважався працівником ДП «Зефір», через те що не уклав трудовий договір і був допущений до роботи без відома власника, і сам по рушив вимоги безпеки, перебуваючи на будмайданчику в стані алкоголь ного сп'яніння. Адміністрація ж по рушила ст. 141 КЗпП і п. 1.16 СНиП 111-4-80 ч. III, гл. 4 «Техника безопас ности в строительстве». На підставі п. 12 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професій них захворювань і аварій на вироб ництві, затвердженого постановою Ка бінету Міністрів від 21 серпня 2001 р. № 1094, цей випадок не був пов'яза ний з виробництвом і не був узятий на облік. А це означає, що сім'я загибло го, втративши годувальника, не змо же одержати ніякої матеріальної ком пенсації. Саме таку відповідь дав на чальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Одеській області М. Логвинов удові потерпілого С. Язєвій, у якої залишилося двоє дітей-школярів. Люди прагнуть підробити з давніхдавен, і ніхто не зможе цьому переш кодити. До того ж у більшості випад ків це звичайно не афішується. Але одна справа скопати город, побілити комусь стіни, а зовсім інша — «халту рити» на об'єктах підвищеної небез пеки, не уклавши трудовий договір. Власнику підприємства вигідно брати на р о б о ту людей, не укла даю чи з ними трудового договору. Адже у таком у випадку він не несе н ія ко ї відповідальності за нещ асні випадки, економ ить на ум овах праці, не сплачує податків. П раців никам, які не уклали трудовий д о говір, треба знати, що у р а з і одер ж ання травм и а б о за ги б е л і їхн і с ім 'ї опиняться у вкрай скрутном у становищ і. Можливо, тоді, погоджу ючись на роботу на свій страх і ри зик, вони замисляться...

За оперативним и даним и, у травні 2 0 0 4 р. в У кр а їн і на вироб ницт ві з а ги н у л о 8 3 о с о б и — на 2 3 м енш е, н іж за та ки й самий період м и нул ого р о ку ; сталося 16 гр уп о в и х нещ асних випад ків, під час я ки х тр а вм о ва но 4 3 осо б и , у то м у числі 8 — з і см ертельним и наслідкам и. К о р о тко про обставини деяких нещ асних випадків:

у Сєвєродонецькому СУ № 12 КП «Промхіммонтаж» (Луганська область) під час виконання робіт у цеху № 2 каталітичного крекінгу ВАТ «Линос» пролилася суміш бензино вих і дизельних фракцій. Сталося загоряння парів нафтопродуктів, у результаті чого одер жали опіки четверо робітників СУ № 12 і один робітник ВАТ «Линос». Незалежна експер тиза встановила чотири можливі причини загоряння, але до остаточного висновку не дійшла. в АТЗТ «Ремфлот» ДП «Антарктика» (Іллічівськ Одеської області) під час фарбу вання внутрішнього відсіка землечерпалки, яка належала ВАТ «Чорномортехфлот», отруїли ся парами фарби троє малярів, двоє з них померли. у ВАТ «Будівельно-монтажний трест № 17» (Дніпропетровськ) під час монтажу баштового крана КБ-403 на будівельному об’єкті «Житловий комплекс» слюсар-монтажник зірвався зі стріли, упав з висоти 43 м і загинув. Причиною нещасного випадку стало незастосування засобів індивідуального захисту під час роботи на висоті.

на шахті «Давидовка-Західна» № 4 (Донецьк) під час відкочування вагонів з по

родою сталося відключення електроенергії. У результаті різкого гальмування останній вагон відірвався, розвернувся і смертельно травмував прохідника. Ц

У Полтаві на перехресті вулиць працівники контактної мережі тролейбусного уп

равління знімали плакати з тросових поперечних розтяжок тролейбусних ліній. Під час ру ху автомобіля огородження монтажної площадки зачепилося за трос без плаката, який не помітили. Двоє електромонтерів упали на проїжджу частину дороги і одержали травми різного ступеня тяжкості, один з них помер. 1

У ДКПЖКГ Деснянського району Чернігова під час переливання розігрітого біту

му в іншу ємкість поблизу відкритого вогню спалахнули продукти випаровування бітуму. Двоє робітників ЖРЕД № 7 одержали опіки. у Кіровських електричних мережах ВАТ «Донецькобленерго» (Донецьк) під час підготовки робочого місця до високовольтних випробувань кабельної лінії РП № 6 - РП № 11

І. О Л Е Й Н И Ч У К , головний дер електромонтер наблизився на недопустиму відстань до невідключеного масляного вимика жавний інспектор Одеської Д ІО П у гірни чій промисловості, будівництві та енерге ча комірки № 1 і був уражений електричним струмом. тиці, К . Ц В ІГ У Н , наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Д О Р О Ж Н Ь О -ТР А Н С П О Р ТН И Й ТРАВМАТИЗМ

С М ЕРТЬ Якщ о у 2003 р. загалом на т ранспорт і України (крім залізничного) сталося 110 нещ асних випадків зі смерт ельними наслідками, то 62 з н и х допуст или суб’єкт и підприємницької діяльності, що займаються вантажопасажирськими перевезеннями. Підкреслимо: позаторік цей показник становив 26. Серед загиблих у 2003 р. — і водій «Крим автоГАЗ».

ема особливої потреби роз праці,— сам потерпілий А. М а рушко, який не вимкнув запалю повідати про згадане підприємст вання й не відключив «масу». во. Ще недавно йому пророкува ли світле майбутнє як українськомуПринаймні, так записано у вис новках комісії. виробнику популярних у країнах Зазначимо, що акт розсліду СНД автомобілів. Та не так сталося, вання нещасного випадку скла як гадалося. Тож «КримавтоГАЗ», дено комісією зі спецрозслідуякому останнім часом «не везе» з об вання без виїзду на місце події на сягами робіт, уклав договір з ТОВ основі матеріалів розслідування «Кременчук-Авто» щодо транспорт пожежі на автомобілі та вис ного обслуговування останнього, новків про тяжкість травми. Акт аби дати заробити своїм водіям. про технічний стан автомобіля ...Один з них — А. Марушко — бере КамАЗ-5320 після нещасного ви дорожній лист, посвідчення про від падку не складався. рядження, гроші на дорогу та 10 лис Щодо посадових осіб, так чи інак топада 2003 р. їде поїздом до Кре ше причетних до нещастя, комісія ли менчука. Наступного дня, 11 листопа ше загострила увагу на притягненні їх да 2003 р., сідає на КамАЗ-5320 і пря до адміністративної відповідальності, мує у Нижній Новгород (Російська не вказуючи жодного прізвища. Аргу Федерація), де базується головне під мент? Прямої вини нема. Якщо ж приємство — виробник автомобілів якась і є, то лише опосередкована. ГАЗ — ВАТ «Горьковський автомобіль Не журналістська справа — по ний завод». Прибуває до міста 15 лис вчати досвідчених працівників дер топада. А в ніч на 16 листопада кабіна КамАЗ-5320 спалахує, мов жавної наглядової структури з охоро смолоскип. Разом з нею горить і А. М а ни праці, обмежених у своїх діях фор рушко. З неймовірними зусиллями малістикою юридичних вимог, недос водії автомобілів, що були поряд на коналістю законодавства. Але де «зась» припущенням посадової осо стоянці, витягують потерпілого з кабі би, там є простір для журналістського ни і передають лікарям. 23 листопада пера. Тим більше, що є привід поста він помирає у лікарні. Які ж причини нещастя? Комісія зі вити кілька запитань. Бо чим глибше аналізуєш трагедію, що сталася, тим спеціального розслідування, очолю частіше згадується стара українська вана головним державним інспекто приповідка: «З'їв вовк козу. Хто ви ром Кримської ДІОП у промисловості нен? Коза, що до лісу пішла». Н. Валєєвою, звела їх, по-перше, до ...Безперечно, не скинути з терезів загоряння електропроводки КамАЗу, вину А. Марушка, який ліг спати у не спричиненого тепловою дією внаслі добру годину, не вимкнувши запалю док використання аварійного режиму вання двигуна та ще й випивши чарку. роботи електрообладнання авто Та оглянімося на витоки такої поведінки. мобіля (увімкнене запалювання), поНе з власної волі їде кримчанин до друге — до дії небезпечного і шкідли Кременчука, де до нього, по суті, ніко вого фактору внаслідок загоряння. му нема діла. Не те що переночувати, Серед організаційних причин назва а й перепочити з дороги ніде. Це вже но порушення безпеки під час експлу після нещастя, кажуть, тамтешні авто атації транспортних засобів — п. 12.14 мобілісти встановили побутовий ва Правил охорони праці на автомобіль гончик, а до цього... Отож, не відпо ному транспорті (ДНАОП 0.00-1.28-97). чивши як слід перед далекою доро Головна ж і єдина особа, яка пору гою, А. Марушко сідає за кермо. Хто шила законодавчі акти з охорони

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

сьогодні скаже, чи були готові авто мобіль і людина до тривалих наванта жень? Ніхто. Передрейсовий огляд і ремонт автомобіля КамАЗ-5320 про ведено у Сімферополі аж за місяць до поїздки в Росію, потім його відігнали у Кременчук. Яким був реальний технічний стан автомобіля на день від'їзду до Нижнього Новгорода — нікого не турбувало. Як і сам водій, зокрема, питання щодо його передрейсового медогляду. А проте новго родські лікарі, крім силу-силенну опіків потерпілого, на перше місце се ред причин його смерті поставили «двусторонню ю крупноочаговую бронхопневмонию ». Згадали і про виразку шлунку та дванадцятипалої кишки, що ускладнило одужання. Тоб то, був би здоровішим А. Марушко, можливо, і вискочив би з біди. Та чи міг він за такої організації праці якщо не набратися здоров'я, то хоча б збе регти його? Керівники як ЗАТ«Крим автоГАЗ», та к і ТОВ «Крем енчукАвто» не передбачили спільним д о говором а н і медогляду водіїв, а н і гідного людини виробничого побу ту, а н і проф ілактичного обслугову вання автомобілів. Отож, відмотавши один за кермом сотні і сотні кілометрів упродовж май же п'яти діб, А. Марушко прибув до Нижнього Новгорода, без сумніву, втомлений і, цілком вірогідно, вже хво-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

рий. На вулиці — глибока осінь. Хо лодна і дощова. За дві години — північ. Де дітися? Податися у готель? Де його шукати у занімілому нічному місті? Та й чи були для готелю гроші? Були кош ти, виділені рідним підприємством на відрядження, але за п'ять днів дороги А. Марушко міг зіткнутися і з ремон том автомобіля, і з хабарництвом яко гось «стражу порядку», і з потребою самолікування... А попереду — нелег ка дорога у зворотньому напрямку, сповнена тих самих проблем. Не вкладешся у «бюджет» — доплачува тимеш зі своєї кишені. А в ній — не гус то. На руках — дружина, двоє малих дітей і батько-пенсіонер. Тож водій, можливо, тремтів над кожною копійчи ною. На жаль, ніхто не тремтів над ним. Кримські і кременчуцькі керівники, зрештою, могли домовитися з потуж ним і нечужим ВАТ «ГАЗ» (власне, куди і відряДили А. Марушка) про якісь по бутові й технічні послуги для приїжд жих водіїв. Була б на те добра воля, якої... не було. Тож А. Марушко, як й інші водії, ставить машину на стоянку, що за 37 м від стін нижньоновгородського підприємства, і влаштовується як може. Випиває чарку і лягає спати у машині, де є спальне місце, а отже, є і право користування ним згідно з п. 6.7 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів. Крім того, ставить взуття на решітку газової горілки плити для сушіння. Саме від нього йшов їдкий дим, коли потерпілого витягали з кабіни. Тому маємо те, що маємо. Сьо годні з А. Марушком, а завтра? Інспектори теруправління Держнаглядохоронпраці по АР Крим кажуть, що подібних трагедій не уникнути, якщо керівники ігноруватимуть Закон «Про охорону праці», Правила охорони

праці на автомобільному транспорті, де у п. 16.3.3 чітко вказано: «Перед направленням на роботу необхідно з'ясувати на місці майбутнього розта шування умови та особливості робо ти, організацію житла та побуту скла ду групи, зберігання та профілактич ного обслуговування транспортних засобів, медичного огляду водіїв». Слушна вимога міститься й у п. 16.3.4 цього ж нормативного акта: «Спільно з власником організації, у розпоряд ження якої направляється автотранс порт, уточнити необхідне матеріаль не та технічне забезпечення, що по винно бути здійснене як безпосе редньо на підприємстві, так і на місці відрядження». Н а мом ент см ерті А. М аруш ка вже очевидно: ті, хто хоч і несвідо мо, але все ж підштовхнули його у небуття, не керувалися а н і норм а тивами, а н і власною совістю. І по яснення цьому також є: як м'яко зазна чила комісія, «не всі посадові особи пройшли навчання й перевірку знань з охорони праці», «не завжди прово дяться передрейсові медогляди», «не з усіх видів робіт розроблені інструкції з охорони праці», «до робіт підвищеної небезпеки допускаються працівники, які не пройшли навчання з питань охо рони праці...» За кожним «причеса ним» рядком — потенційне каліцтво чи смерть робочої людини. З кого ж пи тати? Та й кому питати? З шести членів комісії зі спецрозслідування троє — представники автомобіле будівників. В. Польський — виконав чий директор Сімферопольського філіалу ТОВ «УкравтоГАЗ», А. Шевцов — генеральний директор ЗАТ «КримавтоГАЗ» і В. Юрченко — голо ва профкому цього ж підприємства. Ті, кому б у першу чергу згадати про за

конодавство про охорону праці й Бо же законодавство про найвищу цінність людського життя. Але... Про участь у роботі комісії та відповідальність організаторів вироб ничого процесу ТОВ «Кременчук-Авто» взагалі не йдеться жодним словом. Воно і зрозуміло: Кременчук — чужа парафія для кримських наглядових структур. Та люди гинуть свої — крим чани. Тож не гріх підключити полтавсь ких колег. Нехай би пересіяли через законодавче сито кременчуцькі працеохоронні порядки. Адже сьогодні, як інформував генеральний директор ЗАТ «КримавтоГАЗ» А. Шевцов, співробітництво з кременчуцькими ко легами триває. Щ о ж стосується вис новків комісії зі спецрозслідування, заходів щодо усунення причин нещас ного випадку, то, як запевняє той са мий А. Шевцов, вже передбачено ор ганізацію житла і побуту водіїв, які пе ребувають поза основною базою, зберігання й профілактичного обслу говування транспорту, передрейсових медоглядів водіїв, видано наказ про призначення старшого групи, відповідального за охорону праці у разі відрядження двох і більше авто мобілів. Доопрацьовано інструкцію з охорони праці для водіїв. Передбаче но повне профілактичне обслуговуван ня транспортних засобів, що мусять працювати поза основною базою... Тобто виконати саме те, про що мусив би знати кожен досвідчений керівник. На жаль, запізнілі спроби випра вити становище не повернуть до жит тя молодого, сповненого сил чо ловіка, який сповна заплатив не тільки за свою, але і чужу недбалість. Н. Б Е З У ГЛ А ,

наш власкор

_____________________ ІН Ф О Р М А Ц ІЯ Проїжджаючи однією із вулиць Полтави, державний інспектор теруп равління Держнаглядохоронпраці по Полтавській області Б. Стешенко по бачив нехитру вивіску. На ній було на писано, що саме тут можна замовити будь-які вироби з металу — грати, двері тощо. Інспектор вирішив пе ревірити, хто «задовольняє будь-які смаки» без дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Зайшов ши за вказаною адресою, ще з поро га побачив цілу низку порушень. У звичайнісінькому гаражі, з'єднаному із залишками старої теплиці (така-от майстерня), над металом чаклували шестеро працівників. Поцікавившись, на яких умовах вони тут працюють, чи є трудові угоди, у відповідь почув щось нерозбірливе. Зрозуміло — бояться сказати правду, щоб роботу не втра

! тити. В наявності не було документів на заземлення зварювальних апа ратів, металообробних верстатів, не знайшов роботодавець (хоча шукав) і протоколів про виміри опору ізоляції та ще багато чого. Підприємець Олег К. зареєстрова ний як фізична особа. Не секрет, що для того, щоб зареєструватися, не потрібно вказувати вид своєї діяль ності, а отже, доводиться вишукувати ось таких ділків, які кують прибутки на здоров'ї, а інколи і житті найманих працівників. Зрозуміло, що перевірка закінчилася приписом, забороною на виконання робіт і штрафом за такі «організаційні здібності».

Скільки нараховується таких робо тодавців, можна лише уявити. А вияви ти їх і перевірити допоможе зви чайнісінька реклама. Розгорніть будьяку газету, що рясніє оголошеннями,— і путівник для виявлення потенційних порушників перед вами. Тож звер таємось до фізичних осіб: вичікувати, що вас не помітять і не перевірять, не варто. Звертайтеся в органи Держ«аглядохоронпраці, тут вас прокон сультують і допоможуть уникнути не приємностей. Ю . В О Л Ь В А Ч (прес-служба Держ наглядохоронпраці по Полтавській о б ласті)

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ТУІЙННЯ

МИВ И М Ш

С . С Т О Р Ч А К , академік АГН України, проф., докт. техн. наук, Голова Держнаглядохоронпраці України, М . К Р І В Ц О В , докт. техн. наук, проф., В . П О П Л А В канд. техн. наук (Національний науково-дослідний інститут охорони праці)

ський,

ід час місцевого приготування ВР, Враховуючи всі ці чинники, м ож на зробити висновок, що і в Україні до складу яких як компоненти настала необхідність віднести до входять заводські вибухові речо вини, правила безпеки при поводвибухових речовин аміачну селітру, яка входить до складу ВР місцевого женні з ними повинні бути аналогічні приготування, та відобразити цей заводським. У першу чергу це стосу факт у чинній нормативно-технічній ється виготовлення грамоніту 79/21, д окум ента ц ії з питань вибухової дуже поширеного на кар'єрах. На справи. Можливо, є сенс, залежно від технологію місцевого приготування призначення, виробляти окремі різно цього грамоніту повинні поширюва види АС — як компонент для вибухо тися нормативні правила безпеки, які вих речовин і як добриво для сільсько стосуються ВР з тротилом. го господарства. Бажано, щоб до У зазначеному аспекті на особли складу такого добрива було введено ву увагу заслуговує аміачна селітра флегматизатор, який пригнічував би (АС) як основний за масовим вмістом вибухові властивості А С Розгляд, об окислювальний компонент ВР місце говорення і прийняття рішень щодо вого приготування, що входить до їх цієї проблеми потрібно здійснювати складу у вигляді гранул, дрібного по на державному рівні. рошку або концентрованого водного Окремо слід зупинитися на загаль розчину. Завжди слід пам'ятати про них питаннях безпеки при поводженні те, що АС є не тільки сильним окислю з емульсійними ВР, які поширюються в вачем, але й слабкою вибуховою ре країні. На початковому етапі розвитчовиною. ______ ку ЕВР у світі існувало тверде переконання, що їх виробни Проблеми безпечного поводження цтво і застосування мають ду з ВР місцевого приготування неможливо же високий рівень безпеки якісно вирішити без належного супроводу внаслідок відсутності у їх складі вибухонебезпечних їх науковими розробками прикладного компонентів, а також наяв та фундаментального характеру. ності значної кількості води та текучої консистенції. Основ ними компонентами ЕВР є емульсійна Зауважимо, що російські Єдині матриця і сенсибілізатор, введення правила безпеки при вибухових ро якого у матрицю надає їй вибухових ботах так класифікують аміачну властивостей. Отже, вважається, що селітру: «Находящуюся на складах емульсійна матриця не має вибухових взрывчатых материалов селитру во властивостей. Навіть за класифі всех случаях следует рассматривать кацією О О Н вона не віднесена до ви как взрывчатое вещество группы О» бухових речовин. Проте, як відомо, (розділ I, п. 6). До цієї групи віднесені вона складається з мікрокрапель «вторичные детонирующие взрывча окислювача (одинарні чи бінарні ви тые вещества: дымный порох; изделия, сокотемпературні концентровані содержащие детонирующие взрывча водні розчини селітр), покритих над тые вещества без средств иницииро тонкими плівками рідкого палива вания и метательных зарядов (детони (нафтопродукту), тобто є типовою рующего шнура)». ‘ Продовження. Початок див. у Ые 5, 2004 р.

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

т пп

структурою сумішевої ВР, причому з дуже розвиненою реакційною повер хнею, значно більшою, ніжу будь-яких сипучих сумішевих промислових ВР. Про вибуховість несенсибілізованої емульсійної матриці свідчать аварійні вибухи, що траплялися під час її виготовлення. Найбільший з них стався у 1990 р. у м. Азбесті (Свердловська обл.) на дослідній установці з виробництва емульсійної матриці пер шої у колишньому СРСР емульсійної ВР — пореміту. Під час вибуху було травмовано 84 особи, 15 з них — смертельно, а таякож спричинено ве ликі руйнування на території заводу. Найбільш ймовірною причиною вва жають сенсибілізацію емульсії шляхом її природної аерації повітрям при змішуванні бінарного розчину окис лювача з емульгатором, розчиненим у паливі, чи газом, який виділився з па лива в умовах високотемпературно го емульгування. Існує також думка, що передумовою цієї трагедії був пси хологічний фактор (ігнорування по тенційної можливості вибуху матриці). У ті часи керівництво заводу було пе реконане в абсолютній безпечності використовуваної технології виготов лення емульсійної матриці пореміту і переконувало в цьому персонал дослідної установки. Ця трагедія зат римала впровадження пореміту у промислове виробництво і загостри ла увагу його розробників на безпеці виготовлення емульсії. Це саме той досвід, хоча й негативний, на якому потрібно вчитися. Наявні експериментальні дані, зо крема Росії та США, також підтверд жують вибухові властивості емуль сійних матриць (пореміту, сибіриту). Випробування емульсійної матриці україніту (емулькому) показали, що її та кож слід вважати слабкою вибуховою речовиною, малочутливою до вибухо вого імпульсу проміжного детонато ра: у зарядах масою 200 кг, розміще них у шурфах діаметром 600 мм у ма сиві гранітного відсіву, вибух відбу

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

вався тільки за наявності бойовика з трьох шашок Т-400. До речі, в цих же умовах і такий же результат досягнуто у зарядах чистої гранульованої АС і закристалізованого емулькому. У свердловинах і шурфах меншого діаметра за меншої кількості шашок жодна з цих речовин не проявила ви бухових властивостей. Зважаючи на наявність вибухових властивостей у емульсійної матриці, світова практика проектування таких виробництв рекомендує вибирати ділянки під них з урахуванням зов нішніх безпечних відстаней як для ви бухонебезпечних об'єктів. Між іншим, всі комплекси з виробництва емуль сійних матриць сибіритів побудовані з додержанням цих рекомендацій. Та кий підхід слід запровадити і в Україні, що в умовах розвиненої техногенної сфери дасть змогу знизити тяжкість наслідків аварій на пунктах виготов лення емульсійної матриці. Зараз такі пункти розміщені без урахування світового досвіду з цього питання. Визначення ймовірності реалізації загрози аварійного вибуху на пунктах виготовлення ВР місцевого приготу вання в наших умовах може бути до сить суб'єктивним, а інколи навіть і безвідповідальним. Відносно невисокі величини ймовірності вибуху здатні створювати хибне психологічне уяв лення про те, що аварія станеться у далекому майбутньому. До чого приз водить така психологія, досить згада ти трагедію Чорнобиля. Парадокс по лягає у тому, що навіть за точно виз наченої ймовірності аварії достемен но невідомо, коли вона станеться. А тому до неї потрібно бути готовим завжди, реалізуючи цю готовність у конкретних заходах щодо її поперед ження. Проблеми безпечного поводжен ня з ВР місцевого приготування не можливо якісно вирішити без належ ного супроводу їх науковими розроб ками прикладного та фундаменталь ного характеру. Перш за все йдеться про чутливість ВР як характеристики відносної легкості збудження в ній ви бухового перетворення під дією зовнішніх чинників, різних за своєю фізичною природою. Чутливість є ди лемою для розробників і технологів ВР: за високих її значень досить легко здійснити запланований вибух заряду з високими експлуатаційними пара метрами, але при цьому потрібно дот римуватися жорстких правил безпеки при поводженні з нею. І навпаки. Тому необхідно шукати ту «золоту середи

НАУКА - ВИРОБНИЦТВУ ну» між чутливістю і безпечністю ВР, яка б задовольняла як її експлуа таційні властивості, так і достатній рівень безпеки під час її виготовлення та використання за призначенням. Основними показниками чутли вості ВР є, як відомо, критичний діаметр заряду, мінімальний заряд (маса) ініціатора вибуху, чутливість до удару, тертя, теплового імпульсу, прострілювання кулею тощо. Чинні в Україні стандартні методики випробу вання ВР створені кілька десятиріч то му, ще в колишньому СРСР, для тодішніх порівняно високобризантних промислових ВР, механізм хімічного перетворення і вибухові властивості яких відмінні від таких же характерис тик ВР місцевого приготування. Тому, як показує аналіз, деякі з цих методик, зокрема методики визначення чутли вості до удару, повноти детонації, критичного діаметра і бризантності, не повною мірою можуть бути придат ними для ВР місцевого приготування. Наприклад, згідно з технічними умо вами практично всі ВР місцевого при готування мають однакові показники чутливості до удару: нижня межа чут ливості — понад 500 мм, частість ви бухів — менше ніж 15%. Наведені цифри свідчать не тільки про низьку чутливість ВР до удару, але й про те, що ця методика та її апаратурне за безпечення не відповідають власти востям цих ВР перш за все за масш табним фактором (маса проб ВР, ма са вантажу, максимальна висота ски дання вантажу). Існують зауваження і до інших чинних стандартних методик випробування ВР. Тому їх потрібно адаптувати до властивостей ВР місце вого приготування і унормувати в ус тановленому порядку. Оскільки виготовлення і застосу вання ВР м ісцевого приготування передбачає повну м еханізацію тех нологічних процесів їх підготовки, виготовлення і зарядж ання, не обхідно створити науково обгрун товані методики л а б о р а то р н о го моделювання найбільш небезпеч них з них з метою визначення умов їх безпечного здійснення. Наскільки відомо, цими питаннями в Україні ніхто серйозно не займається. Тільки Держнаглядохоронпраці ще в 1992 р. ініціював створення Міжвідомчої ра ди з вибухової справи,до складу якої ввійшли провідні вчені і фахівці, а та кож представники зацікавлених міністерств, відомств та підприємств.

Система науково-технічного роз роблення та допуску до промислових випробувань і постійного застосуван ня нових ВР місцевого приготування, яка реально діє в Україні (вона, між іншим, не завжди співпадає з відпо відною чинною нормативною базою), потребує удосконалення відповідно до сучасних вимог і методичних підходів з цього питання, які існують у зарубіжних країнах з високим рівнем розвитку вибухової справи. Перш за все слід розробити пе релік необхідних показників і залеж ностей, які характеризують вибухові властивості та безпечність розроблю ваних ВР, і стандартні методики їх виз начення. Такий підхід дасть можливість виключити відомчий і корпоративний диктат та суб'єктивізм в оцінці якості ВР, її безпечності. Особливу увагу при вивченні властивостей нових ВР не обхідно зосередити на лабораторнополігонних дослідженнях, у ході яких можливе коригування компонентного і рецептурного складу ВР. Важливо, щоб діапазон умов проведення цих досліджень був якомога ширший. Так роблять іноземні фірми при розробці нових ВР і устаткування для їх виготовлення і використання. Все бічні лабораторно-полігонні дослід ження надають впевненості їм у якості своєї продукції під час її застосування в різних кліматичних і гірничо-геологічних умовах. Якнайширше визна чення можливостей нових ВР не обхідне, в першу чергу, їх розробни кам, а вже потім — споживачам. Та ким чином діють і російські розробни ки ВР. Так, дослідження властивостей поремітів (залежності швидкості дето нації від густини ВР, її складу і діамет ра заряду, критичної густини $ід діаметра заряду тощо) проведено в інтервалі температур від —ЗО до +80 °С, а також після 30-добового вит римування зарядів у воді під тиском 0,2 МПа. Аналогічні дослідження ви конані і для сибіритів. Крім цього, для них проведено комплекс випробувань на їхню чутливість і безпечність техно логічних процесів під час виготовлення. Наскільки відомо, при розробці україніту-ПП-1 обсяги лабораторнополігонних випробувань були обме женими, тому характеристики і мож ливості цієї ВР не можна вважати дос конально вивченими. Ця обставина, між іншим, є однією з причин такої тривалої і багатостраждальної історії створення україніту.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Лабораторно-полігонні дослід ження є першим (і основним) етапом вивчення властивостей нових ВР. Дру гий, скорочений етап досліджень, не обхідно проводити в промислових умовах. При цьому слід обов'язково реєструвати швидкість детонації вздовж свердловинного заряду, що дасть можливість об'єктивно оцінити дію засобів ініціювання, повноту, ре жим і енергетику детонаційного про цесу. Такі дослідження визначать фак тичні якості та можливості випробува ної ВР у натурних умовах і їх від повідність результатам лабораторнополігонних робіт. Тільки за наявності зазначеного циклу досліджень з отри маними позитивними результатами і висновками незалежних експертів нові ВР можна допускати до широких промислових випробувань. П рогрес у розвитку нових без печних технологій вибухових р о б іт неможливий без фундаментальних і прикладних досліджень з фізики ви буху і безпечності ВР. Зараз в Ук раїні такі дослідження майже не про водяться. Це зумовлено тим, що порівняно з Росією в Україні відсутні потужні науково-дослідні організації такого профілю, а наявні.фахові інсти тути мають здебільшого прикладну спеціалізацію і в умовах нинішнього зубожіння не спроможні проводити дослідження на сучасному рівні. Повною мірою зазначене стосується і не численних груп фахівців з вибухової справи при кафедрах університетів. Створені ж фірми насамперед опіку ються отриманням швидкого власного економічного зиску, а не ефек тивністю і безпечністю розроблюва них ВР і технологіями їх виготовлення. У науковому плані вирішення проблем безпеки при поводженні з ВР зводиться до встановлення зако номірностей примусового виникнен ня і розвитку осередків нагрівання («гарячих» точок) у масі ВР, умов їх за горяння, переходу горіння у вибух і де тонацію. На ці питання звертали ува гу патріархи фізики вибуху — К. Андреєв, Ю. Харитон, А. Бєляєв, Ф. Боуден, А. Іоффе та інші ще в роботах ЗО—60-х років минулого століття. Передвибуховим явищам як деталям ме ханізму самопідтримуваної реакції розкладання ВР в останні роки приділяється велика увага. Завдяки можливостям сучасної апаратури вдається реєструвати у реальному масштабі часу (мікро- і наночасові

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

діапазони) процеси, що відбуваються у твердій ВР, на початковій стадії роз витку вибуху, до істотної зміни її стану (до механічного руйнування ЇЇ крис талів) і суттєвого енерговиділення. Для первинних ВР — азидів металів — одержано перші обнадійливі резуль тати з передвибухових явищ при ла зерному ініціюванні. Проведення подібних досліджень на вторинних ВР дасть, можливо, змогу визначити умо ви, які гарантують попередження ви буху, що сприятиме успішному вирішенню питань безпечного повод ження з ними. Проведений далеко не повний, аналіз свідчить про наявність в Ук р а їн і багатьох проблем загальної безпеки під час виготовлення і за с тосування ВР місцевого приготуван ня. Більшість з них мають загально державний характер. Організаціям і персоналу, які здій снюють роботи з ВР, у тому числі і місцевого приготування, нагадаємо такі прописні, банальні та тривіальні, на перший погляд, сентенції. Основним принципом у повод женні з ВР є обережність у всьому. Ця істина перевірена і підтверджена впродовж століть. Необхідно пам'ята ти, що не існує абсолютно безпечних ВР, і будь-яка, без винятків, суміш окислювача і палива (а саме до таких сумішей належать усі ВР місцевого приготування) є потенційно вибухоне безпечною. Ступінь реальної загрози вибуху такої суміші залежить як від її фізико-хімічних властивостей, так і від інтенсивності зовнішніх регламенто ваних і випадкових впливів на неї (ме ханічних, електричних, теплових то що), а також умов, в яких вона пере буває, — маса ВР, жорсткість і за критість упаковки тощо. Щ о б попередити трагічні помил ки у поводженні з ВР місцевого при готування, баж ано вивчати як пози тивний, так і негативний досвід. І ніколи не забувати нар одну м уд рість про те, що * незаряджена руш ниця р а з у р ік сама стріляє». Ви бухівка вимагає ш анобливого став лення до себе, з нею потрібно п о водитися «на Ви». Рівень безпеки робіт з ВР в Україні не може бути надмірним, бо він у нас занадто недостатній. Необхідно по стійно і наполегливо працювати над підвищенням безпечності під час будьяких операцій з ВР місцевого приготу вання.

Політика підприємст ва в галузі охорони праці повинна спрямовуватися на послідовне зниження рівня шкідливих та небезпечних виробничих факторів з урахуванням м асштабу ризиків виникнення нещ асних випадків і професійн и х захворювань. Це може бути досягнено поступовим підвищенням рівня безпеки виробництва.

сновним завданням впроваджен ня СУОП є проведення коригую чих заходів для зменшення рівня професійного ризику на виробницт ві. Не витрачаючи коштів, ми може мо підвищити рівень безпеки за ра хунок виконання організаційних за ходів та підвищення виконавчої дис ципліни. На прикладі умовного підприємства (див. журнали № 4 та № 5, 2004 р.), користуючись нормами оцінки ступе ня професійного ризику виробництва (журнал № 5, с. 39) визначимо сумар ні фактичні бали, які отримуємо після виконання таких заходів: 1. Доопрацювання посадових ін струкцій для керівників та спеціалістів усіх рівнів. Відповідно до Довідника кваліфі каційних характеристик професій працівників вони повинні містити пов ний перелік завдань та обов'язків, повноважень, відповідальності, втому числі з охорони праці та безпечного ведення робіт і складатись з розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов'язки», «Права», «Відповідаль ність», «Повинен знати», «Кваліфіка ційні вимоги» та «Взаємовідносини (зв'язки) за посадою». Для нашого прикладу опрацьову ємо примірну посадову інструкцію для головного інженера, обов'язки з охо рони праці бригадира та робітників (додатки 1 та 2) та отримуємо 0,5 бала. 2. Опрацювання необхідних ін струкцій з безпечного обслуговуван ня обладнання підвищеної небезпеки (отримуємо 4 бали). 3. Забезпечення отримання поса довими особами та спеціалістами посвідчень про перевірку знань з охо рони праці (отримуємо 0,6 бала). 4. Проведення інструктажів з охо рони праці (отримуємо 3,3 бала). 5. Забезпечення проведення ме дичних оглядів (отримуємо 1,4 бала). 6. Заповнення карток форми МБ-6 (отримуємо 0,7 бала).

іщ ш ш й

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА 7. Забезпечення працівників 313 (отримуємо 4,6 бала). 8. Забезпечення робочих місць технологічною докумен тацією (отримуємо 20 балів). 9. Забезпечення структурних підрозділів засобами по жежогасіння, де їх немає (отримуємо 5,1 бала). 10. Забезпечення структурних підрозділів електрозахисними засобами, де їх немає (отримуємо 21,6 бала). 11. Встановлення контролю за проведенням інструк тажів з охорони праці та дотриманням працюючими ви мог безпеки. За рахунок вжиття цих заходів можна зняти 220 штраф них балів та додатково набрати ще 61,8 бала. У цьому разі початковий ступінь професійного ризику виробництва за впровадження СУОП буде: Р = [730 - (377 - 37 + 61,8) + 0,1] ■9 10-7= 2,95 • 10 '4, тобто в межах припустимого ризику, значення якого ми прийняли в межах 5,001 • 10 5_ 5 ■10 4(див. журнал № 4, с. 38). Виходячи з цього, політику підприємства щ одо охо рони праці можна визначити як: забезпечення здорових та безпечних умов праці; зниження ступеня ризиків виникнення нещасних випад ків на виробництві та профзахворювань з урахуванням со ціальної відповідальності, економічної доцільності та тех нічних можливостей; установлення персональної відповідальності кожного працівника за порушення покладених на нього обов'язків з охорони праці. Для реалізації цієї політики, цілі в галузі охорони п р а ц і можна визначити як досягнення рівня припустимого ри зику виникнення нещасних випадків на виробництві та про фесійних захворювань у 2007 р. за рахунок: забезпечення моніторингу впливу шкідливих і небез печних виробничих факторів на працюючих та усунення, у першу чергу, найбільш небезпечних з них; залучення працівників до активної участі в управлінні охороною праці; постійного розгляду керівником підприємства та керів никами структурних підрозділів стану умов та безпеки пра ці разом із вирішенням виробничих питань; підведення підсумків виконання планів з охорони праці за участі керівника підприємства. У такому разі завдання в галузі охорони праці будуть наступними: доведення рівня обладнання машин, механізмів, устат кування інженерно-технічними засобами: у 2005 р. — до 70%; у 2006 р. — до 100%; приведення у 2005—2006 рр. пожежонебезпечних діль ниць відповідно до вимог нормативно-правових актів; повне забезпечення працюючих засобами індивідуаль ного захисту; приведення технологічної документації відповідно до вимог стандарту ГОСТ 3.1120—83 «Единая система техно-

логической документации. Общие правила отражения и оформлення требований безопасности труда в технологической документации»: у 2005 р. — до 70%; у 2006 р. — до 100%; постійне утримання будівель та споруд у справному стані; забезпечення достатнього рівня знань працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці та ро зуміння ними небезпечності шкідливих та небезпечних ви робничих факторів для їхнього життя та здоров'я, а також для життя і здоров'я людей, що їх оточують; облаштування та забезпечення функціонування кімнат психологічного розвантаження, оздоровчих кімнат, про цедурних тощо. Додаток 1 П осадова інструкція головного інж енера м аш ино будівного підприємства 1. Загальні положення 1.1. Головний інженер є першим заступником директо ра підприємства з виробничої діяльності і забезпечує вико нання статутних завдань з цих питань. 1.2. Призначається на посаду та звільняється з посади наказом директора. 1.3. Визначає науково-технічну політику підприємства, забезпечує належний технічний рівень виробництва, висо ку якість продукції, що випускається, та удосконалення сис теми підготовки і підвищення кваліфікації персоналу. 1.4. Головний інженер підпорядковується безпосеред ньо директору. 1.5. У своїй діяльності керується законами та іншими нормативно-правовими актами, наказами та розпоряд женнями директора. 2. Завдання та обов'язки Головний інженер: 2.1. Здійснює керівництво діяльністю технічних служб підприємства, контролює результати їх роботи. 2.2. Забезпечує постійне підвищення ефективності ви робництва, скорочення матеріальних, фінансових і трудо вих витрат на виробництво продукції, робіт, високу їх якість. 2.3. Організовує розробку і виконання планів розвитку підприємства, його реконструкції та модернізації, планів впровадження нової техніки і технологій, планово-попереджувальних ремонтів обладнання, будівель і споруд. 2.4. Контролює додержання проектної, конструктор ської і технологічної дисципліни. 2.5. Забезпечує: контроль відповідності стандартам, технічним умовам та нормативним актам з охорони праці устаткування, пристроїв та технологічних процесів, що розробляються на підприємстві;

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

Ш КОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

впровадження на підприємстві стандартів безпеки праці; систематичний аналіз повітряного середовища, кон троль рівня шкідливих виробничих факторів — шуму, вібра ції, електричних і магнітних полів; додержання вимог безпеки праці в технічній документа ції, що розробляється на підприємстві або сторонніми ор ганізаціями на замовлення підприємства; своєчасне і якісне навчання працівників безпечного ве дення робіт; своєчасне виконання перспективних та річних планів заходів з охорони праці; безпечну експлуатацію будівель і споруд. 3. Права Головний інженер має право: 3.1. Представляти підприємство у всіх виконавчих орга нах влади та під час взаємовідносин з іншими підприємст вами. 3.2. Укладати договори з іншими підприємствами у ме жах покладених на нього завдань та обов'язків. 3.3. Видавати розпорядження по підприємству. 3.4. Надавати директору пропозиції щодо поліпшення ефективності роботи підприємства. 4. Відповідальність Головний інженер несе відповідальність за: 4.1. Впровадження нової техніки, технологій, яка не від повідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. 4.2. Непроведення планово-попереджувальних ремон тів технологічного обладнання, будівель і споруд. 4.3. Відсутність вимог безпеки праці в технічній доку ментації, що розробляється на,підприємстві. 4.4. Невиконання заходів з охорони праці, визначених колективним договором. 4.5. Незабезпечення моніторингу дії шкідливих та не безпечних виробничих факторів. 5. Повинен знати 5.1. Чинне законодавство, яке регулює господарську діяльність та господарські відносини. 5.2. Основні положення охорони праці та вимоги без пеки під час експлуатації технологічного обладнання та об'єктів підвищеної небезпеки. 5.3. Діловий етикет та етику професійних відносин. 5.4. Вітчизняний та світовий досвід, проблем ати ку машинобудування та досвід аналогічних підпри ємств. 5.5. Технологію виробництва продукції, методи госпо дарювання і управління підприємством. 5.6. Порядок укладання і виконання господарських до говорів. 6. Кваліфікаційні вимоги Повна вища технічна освіта, післядипломна освіта в га лузі управління виробництвом. Стаж роботи за професією керівника аналогічного рівня — не менше 1 року та нижчо го рівня — не менше 5 років. 7. Взаємовідносини за посадою 7.1. Заміщує директора в разі його відсутності, якщо це обумовлено в конкретній посадовій інструкції. 7.2. Одержує необхідну інформацію від директора. 7.3. Доповідає директору про результати своєї діяль ності. 7.4. Координує діяльність підпорядкованих служб.

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

Додаток 2 О бов'язки з охорони праці бригадира та робітників Обов'язки бригадира 1. Перед початком та протягом зміни перевіряє стан умов та безпеки праці, повідомляє про виявлені порушен ня своєму безпосередньому керівникові. 2. Під час небезпечних ситуацій, що загрожують життю або здоров'ю працівників, призупиняє роботу і вживає за ходів щодо забезпечення безпеки працівників, повідомляє про це майстрові (начальникові дільниці, зміни). 3. Організовує практичний показ членам бригади без печних методів та прийомів роботи, обмін досвідом та про паганду охорони праці в бригаді. 4. Під час виконання робіт дотримується вимог безпеки, а роботи з підвищеною небезпекою виконує відповідно до на ряду-допуску. 5. Не допускає виконання членами бригади робіт, не передбачених змінним завданням, за винятком робіт, пов'язаних з рятуванням людей, ліквідацією аварійних си туацій тощо. Відстороняє від роботи осіб, що перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. 6. Вносить пропозиції до плану робіт з охорони праці. 7. Вимагає від майстра (начальника дільниці, зміни) ви конання у встановлені терміни заходів, передбачених на казами і планами, а також виконання вимог безпеки, яким мусить відповідати виробниче обладнання, робочий інс трумент, робочі місця і приміщення, забезпечення праців ників засобами індивідуального захисту, справності засо бів колективного захисту. 8. Якщо стався нещасний випадок, терміново організо вує надання першої долікарської допомоги потерпілому, повідомляє про це майстра (начальника дільниці, зміни). Несе відповідальність за порушення вимог охорони праці у межах його функціональних обов'язків. Обов'язки робітників Робітник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебуван ня на території підприємства, для чого: перед початком роботи перевіряє справність засобів індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інс трументу, наявність засобів колективного захисту (огород жень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт; не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не від повідають вимогам інструкції з охорони праці; виконує тільки ту роботу, яку йому доручено; проходить у визначені строки обов'язкові медичні огляди; повідомляє керівникові робіт про нещасні випадки, що сталися з ним або колегами по роботі, надає першу допо могу під час нещасних випадків; вносить пропозиції до щорічної угоди (колективного до говору) з охорони праці; несе відповідальність за порушення інструкції з охо рони праці, за невиконання своїх обов'язків з охорони праці. Г. Л Е С Е Н К О , завідувач л а б о р а то р ії Н аціонального

НДІ охорони праці

______________ МЕДИЦИНА ПРАЦІ П Р О Ф ІЛ А КТ И КА П РО Ф ЗАХВО РЮ ВАН Ь

К т т т ш р ш

т м

Н ині на вуглевидобувних підприєм ствах Д о н е ц ько ї області на заборонених для представ ниць п р е кр а сн о ї половини лю дства підзем них роботах п р о довж ую ть працю вати 214 ж ін о к. Найбільша кількість ж ін о к зайня та на цих роботах на підприєм ствах, підконтрольних Ш ахтарській ДГТІ — 74, Т орезькій ДГТІ — 49, Ж овтневій ДГТІ — 47. *** К ом плексне проф ілактичне о з доровлення трудівників ВАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Цент ральний ГЗ К », ВАТ «Північний ГЗК» з виявленими початковим и ознакам и проф захворю вань дає п ом ітні результати. За даними У кр а їнсько го Н Д І пром исл ової м едицини (м . Кривий Р іг), на цих підприєм ствах значно зм енш и лась кількість виявлених випадків проф захворю вань.

У 2003 р . на Волині було за реєстровано 132 випадки п р о ф есійних захворю вань, що дещ о більш е, н іж у попередньом у р о ц і. За кіл ь кістю таких хворих перш ість утрим ує ш ахтарський Н ововолинськ, а та ко ж м іста К о вель і Л уцьк. В углевидобуток найчастіш е призводить д о пато л о гії органів дихання, слуху та проф есійного рад икул іту.

У Д онец ькій області в 2003 р . кількість викидів ш кідливих р е ч о вин досягла 59,6 т /к м 2, що м ай ж е у дев'ять разів більш е, н іж у середньом у по кра їні. На жаль, пом ітних позитивних зруш ень в озд о ровл енні пром ислово) е ко л о гії р е гіо н у п о ки не спос терігається. О собливо го стр о ю є ситуація в М аріуп ол і, Д онецьку, Д ебальцевом у, М акіївці, Є накієвом у, Х арцизьку, С таробеш евом у і С лов'янську.

ПРОГРАМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я На виконання Указу Президента від 08.08.2000 р. № 963 «Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України» спеціалісти Харківського НДІ гігієни праці та професійних захворювань розробили Програму профілактики проф есійних захворювань та виробничого травматизму по Харківській області на 2001—2005 рр.

основу Програми покладено ський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» — 21 випадок, «Електропринципи державної політики у важмаш» — 11 випадків, «Турбосфері охорони здоров'я, а також принципи Всесвітньої організації атом» — 10 випадків, «Лозовський ко вальсько-механічний завод» — 9 ви охорони здоров'я. Виконання захо падків. Найбільша питома вага в дів, намічених у вищезгаданих доку структурі професійної захворюва ментах, спрямовано на розв'язання ності належить пиловим захворюван основних проблем забезпечення ням легенів, зокрема це хронічні професійної безпеки, на задоволен бронхіти (36,8%) і пневмоконіози ня потреб населення у питаннях охо рони здоров'я, забезпечення прав (23,1 %), а також вібраційно-шумовим громадян на якісну і доступну медипатологіям (33,7%). Непокоїть зрос ко-санітарну допомогу, створення тання кількості хворих на туберкульоз умов для формування здорового легенів серед медичних працівників — способу життя. 7 випадків на рік. Сфера виробничої діяльності лю Потрібно зазначити, що профе дини є складовою довкілля і значною сійні захворювання найчастіше діаг мірою впливає на формування стану ностуються у осіб, які довгий час пра здоров'я працюючих. За даними Держцюють на роботах зі шкідливими умо комстату, на початок 1998 р. 18% вами праці. від загальної кількості працюючих Умови праці значною м ірою зу працювали в умовах, що не відпові мовлюють і рівень загальної захво дали санітарно-гігієнічним нормам, у рюваності населення. Серед праців тому числі: в чорній металургії — ників металургійної, машинобудівної, 40,0%, машинобудуванні — 19,7%, будівельної промисловості, промис будівництві — 13,7%, промисловості ловості будівельних матеріалів рівень будівельних матеріалів — 25,9%. захворюваності з тимчасовою втра Є підстави вважати, що на поча тою працездатності значно переви ток 2004 р. ці дані не змінилися. щує середні показники в цілому по Ук Формування професійної патоло раїні. У цих галузях найчастіше реєс гії в Харківській області зумовлене труються захворювання, пов'язані з майже 140 професійними шкідливими порушеннями системи кровообігу, факторами, що впливають на тих пра нервової системи та органів чуття, цюючих, які підлягали періодичному органів травлення тощо. медичному огляду в 2003 р. (82 201 Наведені дані свідчать про необ особа). Це різноманітні види вироб хідність здійснення комплексу захо ничого пилу і хімічні речовини, вироб дів щодо технологічного переоблад ничий шум, локальна і загальна віб нання промисловості, вдосконален рація, несприятливий мікроклімат, ня організації медичної допомоги електромагнітні іонізуючі та неіонізупрацюючим і системи пропаганди ючі випромінювання та ін. У 2003 р. в знань щодо профілактики та збере Харківській області зареєстровано ження здоров'я самими працюючи 171 випадок професійних захворю ми на робочих місцях (здоровий спо вань, а найбільша кількість потерпі сіб життя). лих— у Харкові (149 випадків). По га Безпосереднім внеском фахівцівлузях промисловості найбільша кіль профпатологів та гігієністів Х арків кість професійних захворювань була ського НДІ гігієни праці та профзах в машинобудуванні — 148 (86,5%). ворювань у зниження рівня професій Серед них — на ДП «Завод імені В. О. н о ї захворю ваності, виробничого Малишева» — 85 випадків, у відкри травматизму та поліпшення стану тих акціонерних товариствах «Харків здоров'я працюючих є розробка та

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

впровадження у практику науково обгрунтованих заходів, спрямованих на зниження існуючих негативних по казників. Така робота проводиться в області на госпрозрахункових заса дах на окремих підприємствах, зокре ма на Плитковому заводі, заводах * Світло шахтаря», «Хімреактиви», завдяки чому проф есійні захворю вання на цих підприємствах реєстру ються рідко. Згідно з Програмою профілактики професійних захворювань та вироб ничого травматизму планується про водити роботу за кількома етапами. 1. За результатами періодичних медичних оглядів працюючих в дослід жуваній галузі або на окремому під приємстві фахівцями інституту будуть виявлені групи ризику щодо виник нення професійних захворювань та виробничого травматизму. 2. Буде проведено поглиблене вивчення стану здоров'я працівників, віднесених до групи ризику, щодо розвитку профзахворювань та ви робничого травматизму із застосу ванням сучасних методів діагностики. 3. Призначення лікування особам групи ризику в амбулаторних або стаціонарних умовах клініки інституту. 4. Оцінка ефективності лікування в динаміці. 5. Реабілітація осіб групи ризику та хворих на загальні хвороби на ба зі санаторію «Роща» з контролем її ефективності фахівцями інституту. 6. Розробка індивідуальних лікувально-профілактичних заходів сто совно осіб груп ризику і хворих на за гальні хвороби. 7. Довгостроковий диспансерний нагляд за особами групи ризику і хво рих на загальні хвороби в профпатологічному диспансері інституту. Значна увага буде приділятися особам з початковими ознаками професійних захворювань, зокрема хворих на хронічний пиловий брон хіт першої стадії, тим, у кого виявлені початкові стадії вібраційної хвороби та нейросенсорної приглухуватості. Застосування ефективних реабіліта ційних заходів до хворих на такі хво роби дасть можливість повністю пе ревести вищевказаних осіб до кате горії практично здорових і таким чи ном знизити рівень зафіксованих ра ніше професійних захворювань. Крім того, враховуючи значне по ширення серед осіб працездатного віку таких хвороб, як артеріальна гі пертензія, хвороб органів травлення, будуть розроблені індивідуальні ліку вально-профілактичні заходи для цієї категорії працюючих, що, безпереч но, дасть змогу поліпшити стан їхньо

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

го здоров'я, якість життя, знизити по казники захворюваності з тимчасо вою втратою працездатності та ви робничого травматизму. Робота гігієністів передбачає роз робку заходів з оздоровлення вироб ничого та навколишнього середови ща різних виробництв, що також дасть змогу знизити рівень професій ної захворюваності робітників та ви робничого травматизму. Наукова робота, що передбачає втілення в життя Програми профі лактики професійних захворювань та виробничого травматизму по Харківській області, є логічним про довженням наукових досліджень, ви конаних науковцями інституту в по передні роки. Гігієністи та профпатологи встановили основні ф актори виробничого середовища та трудо вого процесу, що несприятливо впливають на стан здоров'я осіб, які працюють у різних галузях промис ловості (пил, локальна та загальна вібрація, виробничий шум, елек тричні та м агнітні поля, статична електрика, напруження зо рового аналізатора, монотонність та вели ка напруженість праці тощо). Ф ахів цями, зокрема, встановлено терміни зайнятості на роботах з і шкідливими умовами праці, що призводять до розвитку того чи інш ого проф есій ного захворювання. На нинішньому рівні технологій, зокрема у машинобудуванні, на працівників постійно впливає низка шкідливих виробничих факторів — шум, вібрація, підвищена температу ра повітря, пил, інфрачервоне та електромагнітне випромінювання, хі мічні речовини. Праця за багатьма професіями є причиною розвитку професійних та професійно зумов лених захворювань, високого рівня тимчасової втрати працездатності, значного поширення серед робітни ків захворювань органів дихання, серцево-судинної системи, кістковом'язової системи, онкологічних та алергічних захворювань. Вивчення залежності строків роз витку цих патологій в умовах сучас ного виробництва від рівня основних несприятливих професійних факто рів та терміну їх дії дасть можливість обгрунтувати закономірності щодо причинно-наслідкового зв'язку між такими показниками і розробити ефективні заходи, які будуть спрямо вані на поліпшення показників здо ров'я працюючих. Як відомо, Закони, чинні на сьо годні в нашій країні, не дають змоги впроваджувати так звану контрак тну систему праці. Зважаючи на це,

робітник, який набув значних нави чок у своїй професії, через 7— 10 років праці, до того ж маючи пільго вий стаж, необхідний для виходу на пенсію за Списками № 1 або № 2, продовжує працювати в шкідливих умовах праці, нерідко за наявності медичних протипоказань. Комісії з працевлаштування, що працюють на підприємствах, дуже рідко знахо дять таким робітникам відповідне робоче місце, яке влаштовувало б їх з матеріальної точки зору та відпові дало стану здоров'я згідно з виснов ками лікарів. За П рограмою профілактики професійних захворювань та вироб ничого травматизму по Харківській області можна створити систему пе реатестації, перенавчання та пере кваліфікації робітників, які працю ють у шкідливих умовах праці, з на буттям нової професії. При цьому буде враховуватися рівень заробіт ної плати робітника на попередній роботі та відсутність на новому ро бочому місці тих виробничих факто рів, які при контакті з ними протягом 10—15 років призведуть або до ви никнення професійних хвороб, або до несприятливого перебігу загаль них захворювань. Дуже перспективною може бути р озробка системи профорієнтації молоді при набутті робітничої про фесії. Відомо, що тепер наявний де фіцит молодих робітників різнома нітних професій. Але промисловість у країні, і зокрема, в нашому регіо ні, де досить розвинуте машинобу дування, починає нарощувати оберти. Молоді робітники в основ ному приходять на виробництво після навчання в системі ПТУ. З на шого досвіду відомо, що «молодий» не означає «здоровий», і тільки дос відчений фахівець-профпатолог ра зом з гігієністом праці на етапі нав чання ще в підлітковому віці може виявити тих, хто може або не може надалі працювати за тією чи іншою професією. Це стосується не тільки робіт у важких або шкідливих умо вах праці, а навіть робіт на верста тах, за відеодисплейними терміна лами тощо. Проведення такої ро боти, безсумнівно, буде сприяти профілактиці професійних захво рювань та виробничого травматиз му, збереж енню загального здо ров'я населення. Є. Н І К О Л Е Н К О , докт. мед. наук, директор, Н . П Р И Л И П С Ь К А , канд. мед. наук, старший науковий співробітник (Харківський НДІ гігієни праці та професій них захворювань)

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

ЗА Л И С Т А М И ЧИТАЧІВ

У П О Ш У К А Х « С И Н Ь О Г О ПТАХА» Випадок неординарний і вражаючий: перебуваючи на порозі оголошення ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод» банкрутом, посадові особи підприємства навідріз відмовилися визнати професійне захворювання колишнього слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики, а також скласти акт за формою П-4. Хоч, як відомо, акціонерне товариство не несе стосовно «учорашніх» працівників ніяких матеріальних зобов’язань і легко могло «перевести стрілки» у бік відділення Фонду соціального страхування від нещ асних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд соціального страхування). о ж дало підставу роботодавцю далі продовжував виконувати виробвідверто проігнорувати п. 65 ничі обов'язки. І під час одного з ос Положення про порядок розслі танніх щорічних періодичних медогля дів слюсар поставив несподіване і дування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і непросте запитання профпатологу аварій на виробництві? Щ об отрима медико-санітарної частини підпри ти вичерпну відповідь на це запитан ємства А. Лесніченку: «Як могло тра ня, необхідно звернутися до подій по питися, що я прийшов на завод здо ровим, а залишаю його хворою лю над двадцятирічної давності. У 1980 р. майстер з експлуатації контрольнодиною?» І попросив підготувати сані вимірювальних приладів та авто тарно-гігієнічну характеристику свого матики (КВП та автоматики) дільниці робочого місця. Це означало, що № 6 цеху контрольно-вимірювальних Г. Тищенко мав намір пов'язати втрату приладів (КВП) Г. Тищенко звернувся слуху з впливом виробничих факто до заводської медико-санітарної час рів. Раніше слюсар на стан здоров'я тини з проханням направити його на не скаржився. Під час медичних огля консультацію до Київського НДІ ото дів у висновках оториноларинголога звучав уже відомий діагноз захворю ларингології імені професора О. Коломійченка, оскільки протягом остан вання. А як остаточний висновок лі ніх років мав відчутне погіршення слу карі писали: «Практично здоровий»! ху. Столичні науковці оглянули пацієн Тобто це означало, що Г. Тищенку не та і зробили висновок про захворю протипоказана робота у шкідливих та небезпечних умовах, у тому числі й вання (цитуємо дослівно): «Неврит сл. з високими рівнями шуму. нервів. Сухий перфоративний отит Вперше застереження медиків праворуч. З лівого боку — рубцевий отит...» Фахівцям цей діагноз вказував щодо продовження трудової діяль ності у таких умовах з'явилося лише на те, що у людини сталося комбіно у 1997 р., фактично незадовго до ване враження слуху. Причини? їх звільнення слюсаря з підприємства. могло бути багато, починаючи із за Власне, з цього моменту навколо родку життя і до звичайнісінького про Г. Тищенка і почав зав'язуватися вели тягу на роботі чи вдома. Про якесь чезний і тугий клубок з численних ефективне лікування вже не йшлося: звернень, скарг, обгрунтувань, ви запізної Відвідувачу прописали профі мог. До їх розгляду протягом наступ лактичні уколи та рекомендували пі них років будуть причетні десятки дібрати слуховий апарат. представників найрізноманітніших Після цього Г. Тищенко пропрацю органів, установ і організацій: від вав на підприємстві ще 19 років, з них прокуратури, обласного управління майже 12 останніх — слюсарем з охорони здоров я до міжнародних КВП та автоматики. На цій посаді ро об'єднань із захисту прав людини. бітник досяг пенсійного віку, але й на-

Наприкінці 2003 р., здавалося б, справа дійшла до логічного завер шення: Український НДІ промисло вої медицини визнав захворювання Г. Тищенка професійним. Але як тіль ки про це з Кривого Рогу надійшло повідомлення до Нікополя, у керів ників ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод» та міського відділен ня Фонду соціального страхування виникли запитання відносно підстав для такого висновку. Невдовзі вда лося з'ясувати, що у пакеті необхід них документів, поданих до НДІ, ви ділялася санітарно-гігієнічна харак теристика робочого місця слюсаря з КВП та автоматики, яку міська СЕС склала 16 травня 2003 р. Це було несподіванкою. Оскільки на підприємстві добре знали, що за по данням профпатолога (на той час заводської МСЧ) санітарно-гігієніч на характеристика згаданого робо чого місця складалася ще в 1998 р. Однак з нею родина Г. Тищенка не погодилася, вважаючи дані необ'єк тивними. Навесні 2001 р. Нікополь ська міська СЕС складає нову сані тарно-гігієнічну характеристику ро бочого місця слюсаря. Обласний профпатолог приймає рішення про направлення Г. Тищенка до Україн ського НДІ промислової медицини. Проте, схоже, колишнього слюсаря вже не цікавлять ні новий документ, ні повторні висновки лікарів НДІ. Протягом двох наступних років Г. Ти щенко не відгукується на два пись мові (поштові) і одне телефонне по відомлення прибути до профпатоло га МСЧ підприємства. Лише навесні 2003 р. його дружина забирає сані тарно-гігієнічну характеристику. Але у подружжя виникає недовіра і до цього документа: тут вказано не всі робочі місця, де доводилося працю вати Г. Тищенку. 16 травня 2003 р. Нікопольська міська санепідслужба -складає третю санітарно-гігієнічну характеристику робочого місця слюсаря з КВП та автоматики. Її зміст, а саме — результати замірів рівнів шумів, баланс використання робочого часу, графік використан

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ

ня робочого часу дають підстави лі карям зробити висновок про про фесійне захворювання колишнього слюсаря з контрольно-вимірюваль них приладів та автоматики. Проте радіти з перемоги родина Тищенків почала передчасно. Адмі ністрація відкритого акціонерного товариства зацікавилася, хто і яким чином ініціював складання остан ньої санітарно-гігієнічної характе ристики. В. о. державного санітар ного лікаря Нікополя Н. Школьна відповіла коротко: «Були скарги і заява Г. Тищенка». В такому випад ку навіщо Кабінет Міністрів поста новою від 21 серпня 2001 р. № 1094 затвердив Положення про по рядок розслідування та ведення об ліку нещасних випадків, професій них захворювань і аварій на вироб ництві, визначивши у п. 59: «Сані тарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника ліку вально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідувача відділення профпатології міської (обласної) лі карні». При цьому підкресливши: складається документ за участю спеціалістів (представників) підпри ємства, профспілок та робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Зрозумі ло, що закладено такий державний порядок для того, аби уникнути зловживань і необ'єктивності в про цесі встановлення у працівників професійного захворювання. В. о. головного санітарного лі каря Нікополя Н. Ш кольна, ніби виправдовуючись, додає до сказа ного: «Ми просто доповнили сані тарно-гігієнічну характеристику ро бочого місця Г. Тищенка від 17 квіт ня 2001 року...» А що, хіба подібні моменти пе редбачені нормативними актами? Чому ж у такому разі документ, за тверджений Н. Школьною, має од нозначну назву: «Санітарно-гігієніч на характеристика...»? На наш погляд, в. о. головного санітарного лікаря Нікополя просто погано знає вимоги нормативних документів. Звідси — і помилка у прийнятті рішення. Бо отримавши заяву від Г. Тищенка чи вислухавши телефонні «поради» працівників об ласних установ, мала б делікатно

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

переадресувати їх до міського профпатолога А. Лесниченка. А да лі — то вже його дії. Давайте уявимо, що участь в складанні згаданої санітарно-гігіє нічної характеристики взяли спеціа лісти підприємства. Тоді до графіка щоденного використання робочого часу цього документа ніколи б не потрапив перелік виконання Г. Ти щенком таких завдань, як відклю чення та заміна проводів на про шивному стані (проводиться 1 раз на 4—5 років), виконання плановозапобіжного ремонту радіаційного пірометра на підігрівальній печі кон тролю температури у печі (здійсню ється 1 раз на півріччя), регулюван ня дроселів, тяг та режимів газу і по вітря на 4-й зоні кільцевої печі (про водиться 1 раз на рік). Підписуючи 14 листопада 2003 р. повідомлення про професійне зах ворювання, головний лікар клініки Українського НДІ промислової ме дицини М. Шилохвост надто довір ливо поставилася до висновків сво їх колег і не стала перевіряти, на яких роботах, у яких умовах і протя гом якого часу працював Г. Тищен ко. Вчасне уточнення, можливо, вплинуло б і на висновок фахівців закладу. Оскільки стаж роботи Г. Ти щенка у шкідливих умовах — не 25 років і 9 місяців, як визначено у пові домленні, а значно менший — 1 1 років і 6 місяців він пропрацював майстром з експлуатації КВП та ав томатики цеху КВП. Як відомо, цю посаду не внесено у додаток 1 до Положення про медичний огляд працівників певних категорій (тих професій, які працюють під впливом шкідливих речовин і несприятливих виробничих факторів), яке затвер джене наказом Міністерства охоро ни здоров'я України від 31 березня 1994 р. № 45. Погане знання вимог норматив них документів та елементарна ви робнича недбалість посадових осіб медико-санітарних закладів призве ли до небажаної напруженості у від носинах м іж адміністрацією підпри ємства, керівниками відділення ви конавчої дирекції Ф онду соціально го страхування і громадянами, кот рих ніхто не позбавляв за конного права захищ ати власну думку і власну позицію. До розв'язання кон фліктної ситуації, ознайомлення з

якою забирає не лише дорогоцін ний робочий час, а й кошти, вияви лися залученими десятки людей. Дізнавшись про рішення Україн ського НДІ промислової медицини й маючи примірник санітарно-гігіє нічної характеристики, складеної без урахування вимог чинних нор мативних документів, р об о тод а вець в особі керівників ВАТ «Ніко польський південно-трубний завод» отримав усі підстави для звернення з позовом до суду про скасування діагнозу криворізьких медиків. Та на підприємстві пішли іншим шля хом. На засіданні комісії з розслі дування випадку профзахворюван ня технічний директор відкритого акціонерного товариства В. Янченко запропонував переглянути сані тарно-гігієнічну характеристику ро бочого місця Г. Тищенка і направи ти колишнього слюсаря до Інститу ту медицини праці Академії медич них наук України (м. Київ) для встановлення діагнозу і зв'язку зах ворювання із впливом шкідливих виробничих факторів. Саме так дія ти у спірних випадках вимагає п. 63 Положення про порядок розсліду вання та ведення обліку нещасних випадків, професійних за хворю вань і аварій на виробництві. Всі представлені на засіданні сторони підтримали цю пропозицію. Загальновідомо, що з початком дії Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц тві та професійних захворювань до його виконавчих органів звернулися тисячі громадян, які вже після виходу на пенсію відчули погіршення стану здоров'я і вбачають у цьому вплив умов праці. Заяви продовжують над ходити. Звичайно, ніякі гроші не зможуть відновити втрачену фізичну силу людини. Але матеріальне від шкодування (кінцева мета намагань) стає подібним до казкового синього птаха, упіймавши якого, можна спо діватися на вирішення хоча б деяких з існуючих проблем. На цьому фоні працівники державних закладів не можуть дозволити собі покладатися на інтуїцію, особисте сприйняття то го чи іншого моменту. Над усім сто їть Закон. Його треба добре знати і старанно виконувати! Л. БЕЗУГЛ И Й ,

наш власкор

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА р л а к о м Розпочалася реалізація чергового проекту Тасії «Сприяння розвитку системи страхування від нещасних випадків на виробництві в Україні». На презентації'цього проекту, яка відбулася 22 квітня, директор виконавчої дирекції' Ф о н д у соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України В. Крот розповів, що нині на обліку перебувають 309 тис. потерпілих, з них 86 тис. — інваліди. З акумульованих активів Ф о н д у у 2003 р . на відшкодування ш коди потерпілим на виробництві виділено понад 1 м лрд. грн.; на медичну, соціальну та професійну реабілітацію — майже 34 млн. грн.; на профілактику нещасних випадків — понад 15 млн. грн. Було зазначено, що одним з найважливіших компонентів діяльності проекту, поряд з посиленням профілактичних заходів, стане сприяння вдосконаленню законотворчоі та нормативно-правової бази з урахуванням кращого світового досвіду. П ередбачено створити єдину базу даних про стан, умови та безпеку праці на промислових і сільськогосподарських підприємствах, а також опрацювати модульні навчальні програми підготовки персоналу відділень Ф о нд у. На реалізацію проекту Європейська комісія з програми Тасі* виділила 1,6 млн. євро. Для управління проектом створюється організаційний комітет, який очолить керівництво Ф о нд у. Керівником цього проекту затверджено провідного фахівця з питань навчання технічних інспекторів А ка д е м ії охорони праці Німеччини доктора Ф олькера Дідьє.

Реабілітація працівників, пот ерпілих на виробництві, є одним з важливих напрямів соціальної політики держави, пріорит ет ним завданням Фонду соціального страхування від нещ асних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд). За т ри роки, що пройшли з початку діяльності Фонду, в регіонах накопичено певний досвід у вирішенні цього питання. Про те, як йдуть справи у Сумській області, наш власний кореспондент В. КОБЕЦЬ довідався, побувавши в управлінні виконавчої дирекції Фонду в Сумській області. — Станом на 01.03.2004 р.,— говоласть), «Шахтар» і «Слов'янськ» (До рить начальник відділу відшкодування нецька область), «Євпаторія» (АР Крим) шкоди потерпілим обласного управлін та ін. Проте дефіцит фінансових коштів, ня виконавчої дирекції Фонду Н. Негреза словами Ніни Іванівни, серйозно об ба на обліку в міських і районних межує можливості управління Фонду з відділеннях перебувало 4156 потерпі надання санаторно-курортних путівок лих. Майже третина з них — інваліди І, II, III групи. усім тим, хто їх потребує. Звичайно, лю ди завжди бувають вдячні і нам, і меди Згідно з прийнятим 27.03.2003 р. кам за надані послуги в перелічених правлінням Фонду Положенням про за безпечення потерпілих внаслідок не центрах, де рівень медичних послуг профхворим дійсно дуже високий. Слід щасного випадку на виробництві чи професійного захворювання путівками мати на увазі, що вартість путівок у такі популярні санаторії також є високою. для санаторно-курортного лікування інваліди внаслідок трудового каліцтва На 1500—2500 грн., що виділяються І групи мають право на щорічне одер Фондом для придбання однієї такої жання санаторно-курортних путівок, путівки, а також за вартість проїзду до інваліди II і III групи — не рідше одного цих центрів можна організувати цілком разу на три роки. Виходячи з цих норм, ефективний курс реабілітаційного ліку у 2004 р. за рахунок коштів обласного вання більшої кількості інвалідів управління виконавчої дирекції Фонду внаслідок трудового каліцтва, які цього планується оздоровити понад 250 інва потребують. У тому, що це твердження справед лідів у лікувально-профілактичних уста новах Сумської області та за її межа ливе, я переконався, побувавши в сами. У результаті проведених тендерів з наторії-профілакторії «Олдиш» ВАТ ними укладено відповідні договори на «Сумихімпром», що розташований на обслуговування. мальовничій окраїні обласного центру. Нині потерпілі на підприємствах Чисте повітря соснового бору, красиві Сумської області мають можливість ландшафти вже багато років радують поправити своє здоров'я в таких відо його відвідувачів. мих у країні лікувально-профілактичних — Особливо змінився наш «Ол центрах, як «Хмільник» (Вінницька об диш»,— розповідає головний лікар са

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

наторію-профілакторію Л. Валькова,— ник — ВАТ «Сумихімпром». Тим самим останніми роками. Завдяки розпочатій воно вносить свою лепту в благородну у 1999 р. реконструкції спочатку спаль справу медичної реабілітації потерпілих них корпусів та їдальні, а потім і адміні на виробництві, і за це йому шана й хва стративно-лікувальних корпусів, благо ла. По-друге, близькість санаторію-проустрою території він помітно покращав філакторію до обласного центру, де постійно проживає більшість інвалідів, ззовні. А з оснащенням на початку ми нулого року фізіотерапевтичного відді які потребують лікування і стоять на лення сучасним обладнанням в оздообліку в області, позитивно позначаєть ровниці з успіхом проводяться профі ся під час проходження курсу лікування. лактика і лікування захворювань орга Людям не треба пристосовуватися до нів дихання, опорно-рухового апарату, іншого клімату. шлунково-кишкового тракту, серцевоБлизькість розташування є вигідною судинної системи. й щодо контролю за ходом лікування з Слова величезної вдячності у зв'язку боку медиків та інших співробітників з цим Л. Валькова висловила керівни Фонду, які періодично чи в разі не кам ВАТ «Сумихімпром», а також на обхідності відвідують санаторій-профіродному депутату України Є. Лапіну, які лакторій, цікавляться ходом лікування приділяють належну увагу питанням потерпілих, узгоджують перелік ліку профілактики професійних захворю вальних процедур на початку заїзду і вань серед працюючих на підприємстві вносять до нього ті чи інші корективи в (за останні 5 років у ВАТ «Сумихім процесі лікування. пром» не зареєстровано жодного ви Такий підхід виправдовує себе з усіх падку профзахворювань), щоденним боків. Інваліди внаслідок трудового ка потребам трудового колективу і відпо ліцтва перед черговим опосвідченням у чиваючих санаторію-профілакторію. МСЕК не оббивають пороги державних — Спостерігаючи такі позитивні на-лікувальних закладів з метою поперед працювання з профілактики профза ньої госпіталізації, яка належить їм у цьо хворювань,— пояснює головний спеціа му випадку. Останнім часом після про ліст відділення відшкодування шкоди ходження курсу медичної реабілітації Сумського міського відділення Фонду в «Олдиші» намітилася тенденція: М. Пасько,— у себе, як кажуть, під бо МСЕК знімає у деяких потерпілих на ком, а також враховуючи авторитет ме виробництві як групу інвалідності, так дичного персоналу санаторію-профіі відсотки втрати працездатності. Те лакторію «Олдиш», наші співробітники, пер люди можуть знову працювати і зрозуміло, не могли не звернути уваги самостійно забезпечувати себе засо на нього. Вже оздоровлення першої бами до існування. Адже в «Олдиші» є партії потерпілих в «Олдиші» показало, практично все необхідне для того, щоб що наші спільні зусилля дають позитив надати дієву допомогу профхворим, які ний результат. мають захворювання легенів (силікози, пилові бронхіти, пневмоконіози), опор Неабияке значення у виборі довго строкового партнера в питаннях оздо но-рухової системи, а також особам, які ровлення потерпілих на виробництві, на внаслідок виробничих травм одержали думку Миколи Миколайовича, відіграла серйозні фізичні каліцтва. До їхніх пос і така обставина. По-перше, вартість луг комплекс автоматизованого ліку повноцінної 18-денної санаторно-курорт вального обладнання чеської фірми ної путівки в «Олдиші» помітно нижча, «ВТІ», за допомогою якого провадиться ніж в аналогічних за рівнем оснащення лікування ультразвуковою терапією, оздоровницях,— 790 грн. Пояснюється магнітотерапією, імпульсними струма це насамперед тим, що значну частину ми, поляризованим світлом, вакуумний витрат (плата за теплозабезпечення, масаж тканин. водокористування, автотранспорт За словами 56-річного інваліда II гру пи А. Горунова, який після 26 років робо тощо) на утримання санаторію профілакторію бере на себе його влас ти обрубувачем на заводі імені Фрунзе

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

втратив 70% працездатності (пиловий бронхіт, віброхвороба і приглухува тість), йому дуже добре допомагають відвідування спелеокамери, інгаляції, лікувальні ванни (хвойні, озонові, з мор ською сіллю), грязьові та парафінові аплікації, гідромасажні процедури. А от у випадку з 54-річним інвалідом II групи, колишнім заточувальником інструментального цеху того самого під приємства В. Сотником, про перспекти ви поліпшення здоров'я чомусь не йшло ся. Не стара ще людина внаслідок тяж кої форми професійного захворювання практично не може ходити. Великої віри у всемогутність медицини в його згасло му погляді явно не було. Медперсонал санаторію-профілакторію намагається чим тільки можна (у тому числі й чуйним ставленням) допомогти інвалідові. Про те і лікарі, і представники Фонду ро зуміють, що в даному випадку без серйозного лікування В. Сотнику нав ряд чи допоможеш. Однак надія, як ка жуть, вмирає останньою, і людям завж ди треба сподіватися на краще. А в ідеалі, відзначали всі мої співроз мовники, для держави, для всього суспільства набагато вигідніше і гу манніше не допускати випадків про фесійних захворювань. їх профілактика, а також запобігання випадкам травму вання людей на виробництві повинні бу ти турботою не тільки Фонду, а спра вою загальною, всенародною. На знімках: обговорення питань медичної реабілітації профхворих (зліва направо): головний лікар санаторію-профілакторію «Олдиш» Л. Валькова, начальник відділу відшкодування шкоди потерпілим управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Сумській області Н. Негреба, начальник Сумського міського відділення виконавчої дирекції Фонду Д. Захарченко і головний спеціаліст цієї установи М. Пасько; у спелеокамері санаторію-профілакторію. Фото автора і з рекламних матеріалів санаторію-профілакторію«Олдиш».

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

___________________ ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, І ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА

У вересневому номері журналу «Охорона праці» за 2003 р. опубліковано інтерв’ю з головою Комітету Верховної Ради У країни з пит ань соціальної політики та праці В. Хара щодо роботи Фонду соціального страхування від нещ асних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Про проблеми, поруш ені у згаданій ст ат т і, розповідає начальник у п равління організації профілактики нещ асних випадків та професійних захворювань виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещ асних ви падків на виробництві та професійних захворювань України С. ПОЛЯНСЬКИЙ.

акон «Про загальнообов'язкове та виплат, які здійснюються Фондом. збірника міжнародних правових доку Закон про соціальне страхування від ментів, законодавчі та нормативні ак державне соціальне страхування ти України, розпорядчі документи та нещасного випадку на виробництві та від нещасного випадку на вироб методичні посібники. Крім того, ництві та професійного захворюванПоложення про службу страхових експертів з охорони праці передба постійно готуються та надсилаються ня, які спричинили втрату працездат на місця інформаційні листки з окре чають, що у разі якщо застрахований ності» першочерговим завданням мих питань застосування норматив або члени його сім'ї за станом здо страхування від нещасного випадку ров'я чи з інших причин не спроможні них актів. визначає проведення профілактич самі одержати необхідні документи, Становлення служби страхових них заходів, спрямованих на усунен одним із основних завдань страхових експертів триває. Можна сказати, що ня шкідливих і небезпечних виробни експертів є одержання та подання на сьогодні в країні вже створена і діє чих факторів, запобігання нещасним відповідних документів, що підтверд загальнодержавна система профілак випадкам на виробництві, про жують права потерпілого або членів тики нещасних випадків на вироб фесійним захворюванням та іншим його сім'ї на страхові виплати. ництві. Звичайно, вона перебуває випадкам загрози здоров'ю застра Страхові експерти проходять на тільки на початку свого становлення, хованих, викликаним умовами праці. вчання та підвищують кваліфікацію але певні суттєві досягнення вже Відповідно до ст. 23 Закону вико відчутні. Затверджені Національна, відповідно до Положення про навчан нання статутних функцій та обов'язків галузеві та регіональні програми ня страхових (головних страхових) екс Фонду соціального страхування від пертів з охорони праці, нещасних випадків щодо запобігання схваленого на засіданні нещасним випадкам покладається на У середньому на одного страхового постійної комісії з питань страхових експертів з охорони праці. експерта припадає 1312 зареєстрованих програм робіт Фонду, Страхові експерти, виходячи із покла підприємств, установ, організацій. профілактики нещасних ви дених на них обов'язків, виступають падків на виробництві та як консультанти, радники, помічники професійних захворювань України поліпшення стану безпеки, гігієни страхувальника з питань охорони від 13.04.2001 р. У 2001 р. навчання праці та виробничого середовища, праці, соціального страхування від не пройшли 254, у 2002 р. — 277 страхових щасних випадків та професійних за Програма розвитку виробництва за експертів з охорони праці. У 2003 р. собів індивідуального захисту пра хворювань. 110 страхових експертів підвищили На сьогодні у Фонді працює 521 цівників. На основі цих програм що кваліфікацію. У середньому по Україні річно формується та затверджується страховий експерт з охорони праці. на одного страхового експерта при правлінням Фонду програма робіт Вони будують свою роботу згідно з падає 1312 зареєстрованих підпри Фонду. Через об'єктивні та суб'єк Положенням про службу страхових ємств, установ, організацій незалеж тивні причини, на жаль, ще не всі за експертів з охорони праці, профілак но від форм власності та господарю ходи виконуються вчасно і в повному тики нещасних випадків на вироб вання. обсязі, не всі виконавці робіт вчасно ництві та професійних захворювань, З метою забезпечення працівників т а якісно виконують договірні зо затвердженим постановою правління робочих органів виконавчої дирекції бов'язання. Фонду від 15.08.2001 р. № 24. Крім Фонду, в тому числі страхових екс У 2002—2003 рр. профінансоватого, страховий експерт з охорони пертів з охорони праці, нормативноно заходів на суму 23 702,9 тис. грн., праці співпрацює з потерпілим, почи правовими актами виконавчою ди утому числі передбачених Національ наючи з розслідування нещасного ви рекцією Фонду розіслано третій том ною програмою — на 4109,0 тис. грн., падку до надання соціальних послуг

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

ботодавцями, роз'яснення їм поло жень законодавчих та нормативних актів, вирішення конкретних питань, що виникають у процесі виробництва. За три роки існування Фонду стра хові експерти брали участь у навчанні та підвищенні рівня знань 29 885 спеціалістів, які вирішують питання охорони праці на виробництві. У 2002 р. Фондом профінансовано навчання відповідних спеціалістів з питань охо рони праці на суму майже 1,6 млн. грн. У поточному році Фонд профінансував на ці цілі понад 1,36 млн. грн. При цьому страхові експерти з охорони праці постійно брали участь у засі даннях комісій з перевірки знань з пи тань охорони праці (у 2003 р. прове дено 1936 таких засідань), засіданнях комісій з приймання закінчених робіт з охорони праці, що фінансуються Фондом. За час існування Ф онду страхові експерти сприяли створенню та р е ал ізації еф ективної системи управ ління охороною п р а ц і майже на 1200 підприємствах. У Харківській області систему управління охороною праці створено на 897 підприємствах, в Херсонській — на 175. У Запорізькій області комплексна система управ ління охороною праці ВАТ «Укрграфіт» одержала міжнародний сер тифікат якості. Вивчення та впровадження пози тивного досвіду є одним із важ За три роки існування Ф онду страхові експерти брали участь у навчанні та підвищенні рівня знань ливих напрямів профілактичної 29 885 спеціалістів, які вирішують питання роботи. Робо охорони праці на виробництві. чими органами Фонду вивчено З цією ж метою робочими органаі розповсюджено досвід більш як 100 підприємств. Службою страхових екс ми виконавчої дирекції Фонду було пертів відділення виконавчої дирекції організовано або їхні представники Фонду в Луганську вивчено позитив брали участь у роботі більш як 2 тис. семінарів, нарад, круглих столів, які ний досвід профілактичної роботи в ЗАТ «Луганський трубний завод», який стосувалися питань безпеки праці. У Кіровоградській області було прове поширено на підприємствах АТЗТ дено 355 таких заходів, Дніпропет «Сантехдеталь», ЗАТ «Сплав—10» та ровській — 256, Чернігівській — 227.3 ЗАТ «Донець-CTO». У Донецькій об ласті вивчено та розповсюджено по ініціативи управління у Севастополі у зитивний досвід профілактичної робо 2001—2003 рр. проходили міжна родні науково-технічні конференції на ти 11 підприємств. тему «Проблеми охорони праці та Пропаганда безпечних та нешкід техногенно-екологічної безпеки» з ливих умов праці займає не останнє місце в практиці профілактичної ро участю представників Російської Ф е боти виконавчої дирекції Фонду. За дерації, Молдови, Білорусі та Казах час роботи Фонду його співробітники стану. У Дніпропетровській області відділення виконавчої дирекції Фонду понад 1000 разів виступали на радіо та телебаченні, опублікували майже в Новомосковську підготувало та про 1700 статей у спеціальних та масових вело показовий семінар з питань ви вчення та поширення позитивного періодичних виданнях. Організуються спеціальні виставки, конкурси тощо. досвіду з охорони праці на базі аг рофірми «Рассвет». Ці заходи є одним У той же час з метою контролю за ефективністю профілактики нещасних із дієвих механізмів спілкування з ро Програмою розвитку виробництва засобів індивідуального захисту пра цівників — на 3686,5 тис. грн. У 2003 р. згідно з Національною програмою ви конавцям перераховано передопла тою 2292,7 тис. грн., Програмою роз витку засобів індивідуального захисту працівників — 2458,3 тис. грн. При цьо му за Національною програмою ук ладено 53 угоди та прийнято 79 ета пів робіт, за Програмою розвитку за собів індивідуального захисту праців ників відповідно 43 угоди і 86 етапів робіт. Значна профілактична робота проводиться страховими експертами з охорони праці та іншими співро бітниками робочих органів виконав чої дирекції Фонду. З метою надання роботодавцям постійної допомоги у виріш енні питань збереження здо ров'я та забезпечення безпеки лю дини п р а ц і за період існування інституту страхових експертів екс перти надали страхувальникам майже 2 7 тис. консультацій з питань охорони праці, у тому числі тим, де відсутня служба охорони праці, та особам, які використовують найма ну працю. Так, управлінням виконав чої дирекції Фонду у Києві надано 6278 консультацій, управліннями у Донецькій області — 5614, Одеській — 3885, Луганській — 2415, Черкась к і й - 1609.

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

випадків та профзахворювань стра ховими експертами здійснено 12 787 перевірок стану профілактичної ро боти на підприємствах щодо створен ня здорових та безпечних умов праці, у тому числі 5542 цільові і 7245 опе ративних. Найбільше таких перевірок проведено у Луганській області — 2184, Донецькій — 1088, Полтавській — 1110, Черкаській — 860, Тернопіль ській — 850. При цьому виявлено понад 123,7 тис. порушень законо давства про охорону праці, внесено 12 774 подання власникам підпри ємств, заборонено подальшу експлу атацію 4600 робочих місць, дільниць та цехів, складено 504 протоколи про адміністративні правопорушення. Та кож розглянуто 8280 скарг та заяв застрахованих осіб. На жаль, ще значна кількість не щасних випадків на виробництві розслідується з порушенням встанов лених термінів, що є грубим порушен ням прав потерпілих, внаслідок чого Фонд позбавляється можливості вчас но здійснювати передбачені законо давством виплати застрахованим. У зв'язку з цим виконавча дирекція Ф он ду неодноразово інформувала Держнаглядохоронпраці з цього питання. Листом від 20.06.2003 р. № 02-345 вона довела до відома Держнаглядохоронпраці про 1718 таких випадків, що сталися в 2002—2003 рр., з ме тою безумовного додержання тер мінів розслідування, встановлених По ложенням про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постано вою Кабінету Міністрів від 21.08.2001 р. № 1094. Працівники робочих органів ви конавчої д и рекц ії Ф онду тісно співпрацюють з іншими органами та службами, які здійснюють нагляд та контроль за охороною праці, із служ бами охорони праці центральних, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій. Заходи, що проводяться, сприяють зниженню рівня виробничого травма тизму та професійної захворюва ності, зменшенню витрат на соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом у разі настання страхового випадку, а це дає можливість направ ляти більше коштів на профілактичні заходи. Цим далеко не вичерпується діяль ність виконавчої дирекції Фонду з профілактики виробничого травма тизму, професійних захворювань та створення безпечних умов праці.

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

В І Т А Є М О Н '

СЛІДАМИ НАШИХ ПУБЛІКАЦІЙ ш

а ч

ш ®

У ж урналі № 9 за 2 0 0 3 р. у статті О. Самодая «Для них закон не писаний» йш лося про грубі поруш ення Закону «Про охорону праці» на пунктах приймання металобрухту в Сумській області. Заступник прокурора Сумської області старший радник юстиції М. Курило повідомив редакцію, що

іііь

1-І' і РУДИКУ

В олодим иру Івановичу 4 червня 2004 р . виповнилося 50 р о ків В. Рудик за спеціальністю ін ж е нер-технолог. Десять років працював в Українськом у Н Д І м 'я с ноїта м о ло чн о ї промисловості, д е пройшов шлях від інженера д о керівника відділу науковотехнічної інформації'. Три р оки обіймав посаду заступника начальника управління у Д ер ж а г р о п ро м і, кілька років займався видавничою діяльністю у к о мерційних структурах. Останні десять років В. Рудик — д и р е ктор видавництва «Основа». Завдяки його здібностям досвідченого керівника, таланту справжнього підприємця, видавництво «О снова», яке скром но заявило про себе у 1994 р ., перетворилося на одне з потужних і популярних видавничих підприємств в Україні. Воно поставляє на р и но к країни тисячі нормативно-правових, технічних, наукових й навчальних видань з охорони праці, п о ж е ж н о ї безпеки та безпеки життєдіяльності. Нещодавно редакція журналу «О хорона праці» за активне співробітництво нагородила В. Рудика почесною відзнакою . Щ и р о поздоровляємо Володимира Івановича з ювілеєм, бажаєм о міцного зд о р о в'я, щастя, нових творчих успіхів у видавничій діяльності.

прокуратурою області згадана публікація розглянута і встановле но: протягом минулого року тери торіальним управлінням Держнаглядохоронпраці України спільно з представниками вибухотехнічного відділу УМВС України Сумської об ласті, санітарно-епідеміологічної служби проведено ряд перевірок пунктів приймання металобрухту підприємств, які здійснюють опе рації з брухтом чорних та кольоро вих металів. Перевіряючі державних контро люючих органів видали керівникам пунктів, де були виявлені порушен ня, відповідні приписи щодо усунен ня цих порушень, призупиняли ро боту 10 одиниць устаткування і двох дільниць з приймання металобрухту.

У зв'язку з простроченістю свідоцтв на право виконання робіт з підви щеною небезпекою відсторонено від роботи 12 працівників, а двох керівників пунктів приймання мета лобрухту притягнено до адміністра тивної відповідальності. У ході контрольних перевірок встановлено, що вказаними су б'єктами господарювання порушен ня законодавства про охорону праці повністю усунені, а тому тери торіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Сумській області надано дозвіл на роботу 10 одиниць устаткування і двох дільниць з прий мання металобрухту та допущено до роботи 12 працівників, які отри мали свідоцтва на право виконання робіт з підвищеною небезпекою. За таких обставин підстав для за ходів прокурорського реагування не вбачається.

У ж урналі № 2 за 2 0 0 4 р. у ст ат т і В. Кобця «Охорона праці у напівпідвалі» йшлося про грубі поруш ення вимог нормат ивних акт ів з охорони праці в С ум ськом у ВАТ «Науково-дослідний і проект но-конст рукт орський інст ит ут ат омного та ен ер гет ичного насособудування» (ВНДІАЕН). Голова правління — директор ВАТ «ВНДІАЕН» І. Твердохліб по відомив редакцію, що статтю було

обговорено на засіданні правління ВАТ «ВНДІАЕН», на якому було виз нано, що всі перелічені у статті не доліки мали місце. Порушення, які були зазначені у приписі від 03.10.2003 р. № 1 1 державного інспектора Сумської Д ІО П А. Лагутіна, усунено в терміни згідно із затвердженими 13.10.2003 р. Захо дами за результатами цільової пе ревірки... Так, відповідно до вимог Типово го положення про навчання з охоро ни праці: розроблено і затверджено Поло ження про навчання з питань охоро ни праці працівників ВАТ «ВНДІАЕН»;

впродовж жовтня (2003 р.) — бе резня (2004 р.) проведено перевірку знань з питань охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою (80 осіб); введено обов'язкове стажування для осіб, яких приймають на роботу з підвищеною небезпекою. Виконано й інші заходи, у тому числі: розроблено й затверджено графік щомісячного проведення у 2004 р., починаючи з березня місяця, контро лю третього ступеня з охорони праці; виділено кошти на придбання в 2004 р. необхідної кількості 313 та нововиданих нормативних доку ментів з охорони праці (в 2003 р. бу ло придбано 19 нових правил і по ложень з охорони праці).

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

Н ам ічено та ко ж укласти д о говір з Сумською міською санепідстанцією на проведення лабораторно-інструм ентальних зам ірів парам етрів повітряного середовища та шкідливих вироб ничих факторів на робочих місцях,

які у подальшому будуть викорис тані під час атестації робочих місць. З метою підвищення ефектив ності функціонування системи уп равління охороною праці, підви щення рівня культури та безпеки ви

У ж у р н а л і № 2 за 2 0 0 4 р. у ст а т т і Н. Б езу гл о ї «Ж ит т я л ю д и н и в р о зр а ху н о к н е входило» йш ло ся про грубі п о р у ш ен ня в и м о г ч и н н о го за к о н о д а в ст в а про о хо р о н у п р а ц і у З А Т «А гроф ірм а «П рогрес» Д ж а н к о й с ь к о г о р а й о н у А в т о н о м н о ї Р есп у блік и Крим. Голова Джанкойської районної державної адміністрації О. Сидо ренко повідомив редакцію, що по

рушені в статті питання були розгля нуті відповідними службами та уп равлінням сільського господарства і продовольства, намічено заходи щодо поліпшення умов праці та за побігання нещасним випадкам. Після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку відбулася спільна нарада уп равління сільського господарства і продовольства, дирекції, проф спілкового комітету, головних спеціалістів і керівників структурних підрозділів ЗАТ «Агрофірма «Про грес», на якій було намічено заходи щодо усунення порушень. До осіб, винних у порушенні нормативних вимог з охорони

праці, вжито заходів адміністратив ного впливу, порушено кримінальну справу. Проведено засідання районної ради з питань безпечної життєдіяль ності населення, на якому заслуха но інформацію директора ЗАТ «Аг рофірма «Прогрес» про усунення порушень чинного законодавства про охорону праці. Керівництво агрофірми забезпечило виконання всіх зауважень, зазначених в ма теріалах комісії спеціального розслідування нещасного випадку, і доручень ради з безпеки життєдіяль ності населення районної держав ної адміністрації. Посилено контроль за своєчас ним проведенням навчання та інструктажів, проведено позаплано вий інструктаж і позачергову пе

У ж урналі № 2 за 2 0 0 4 р. у ст ат т і В. Сопільняка «Трагедія в Бичківцях. Д е наст упна?» йш лося про грубі поруш ення вимог н орм ат ивних акт ів з охорони праці, зок рем а при сумісному підвішенні проводів ліній елект ропередачі і проводів проводового м овлення, що призводит ь до загибелі людей. Перший заступник голови прав ління ВАТ «Укртелеком» А. Русінський повідомив редакцію, що в день тра гедії комісія за участю представників прокуратури Чортківського району, районних електромереж та центру електрозв'язку № 7 встановила, що стороння напруга змінного струму величиною 215 В на проводах або нентської лінії радіофікації була навіть при знеструмленому та відключеному обладнанні радіовуз ла, тобто не була напругою звукової частоти, яка передається з радіотран сляційного вузла.

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

З метою недопущення нещасних випадків та подібних трагедій, яка сталася з жителями с. Бичківці Чо ртківського району І. Королем та його донькою, центром елект розв'язку № 7 Тернопільської ди рекції ВАТ «Укртелеком» проведено позапланове обстеження абонент ських ліній на їх відповідність Прави лам технічної експлуатації. Крім то го, у цьому селі переобладнали всі абонентські вводи, замінивши неізольовані проводи на ізольовані. У Тернопільській дирекції р о з роблено та надіслано до експлуа

робництва, зниження рівня травма тизму правління ВАТ «ВНДІАЕН» вирішило ввести з квітня місяця 2004 р. посаду заступника директо ра з охорони праці та виділити до даткові приміщення для служби охо рони праці.

ревірку знань керівників структурних підрозділів і головних спеціалістів. У 2004 р. 14 керівників і 16 го ловних спеціалістів з охорони праці агроформувань району пройшли навчання в Кримському аграрному університеті, а 27 головних спе ціалістів, 105 спеціалістів, 75 р о бітників пройшли навчання із зако нодавчих актів у Кримському аграр ному навчально-консультаційному центрі Міністерства агропромисло вого комплексу Автономної Рес публіки Крим. Управлінням сільського господа рства і продовольства проведено перевірки правильності експлуа тації ацетиленових генераторів у агроформуваннях району. Резуль тати перевірок розглянуто на роз ширеній нараді керівників, голов них інженерів і головних спе ціалістів з охорони праці. Стан охо рони праці на підприємствах ви світлюється в програмах місцевого радіомовлення та в районній газеті «Заря Присивашья».

таційних підрозділів центрів елект розв'язку План організаційнотехнічних заходів щодо повного обстеження та приведення до норм ліній проводового мовлення на опо рах ЛЕП-0,4 кВ і встановлено конт роль за його виконанням. У березні поточного року стаття та даний випадок розглядалися на селекторній нараді директорів, а 06.04.2004 р. — на нараді керівників служб охорони праці філій. Звернено увагу керівників філій та їх структурних підрозділів на безумовне виконання робіт з рекон струкції ліній радіофікації при сумісному підвішенні проводів на опорах ЛЕП-0,4 кВ відповідно до ви мог п. 2.4.57 ПУЕ, замінивши неізольовані проводи на ізольовані.

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

В им огам и якого П о ло ж енн я про порядок р о зсл ід у в а н н я .., за т вер д ж ен о го пост ановами Кабінету Міністрів від 2 2 б ер езня 2 0 0 1 р. 14е 2 7 0 чи від 21 серпн я 2 0 0 1 р. № 1 0 9 4 , необхідно керуват ися під час розслідування н ещ асно го випадку (в т. ч. і зі с м е р т е л ь н и м н а слід к о м ), я к и й ст ався з п р а ц ів н и к о м під час ви ко на н ня ним робіт на п ідп р иєм ст ві (ю ридична особа) за договором підряду?

(Ю. Андріанов, Д ніпропет ровськ) Згідно з Положенням про порядок розслідування та ведення обліку не-

щасних випадків, професійних захво рювань і аварій на виробництві, за-

П о ст ан овою К абінет у М ініст рів від 15 ж о в т н я 2 0 0 3 р. № 1 631 з а т в е р д ж е н о П орядок ви да чі д о зво лів Д е р ж а в н и м к о м іт ет о м з н а гл я д у за о хор о н о ю п р а ц і та його т е р и т о р іа льн и м и органам и, в додат ку 1 до якого 8 8 видів робіт від н есено до робіт п ідвищ ен ої н еб езп ек и , а н аказом Д е р ж н а глядо хо р о н п р а ц і від ЗО лист опада 1 9 9 3 р. № 1 2 3 з а т в е р д ж е но П ерелік робіт з підвищ еною н еб езп ек о ю , в яком у н а р а хо вуєт ься 151 найм енування т а к и х робіт . В раховую чи, щ о н а ка з № 1 2 3 пост ановою Кабінет у М іністрів № 1631 н е в ід м ін ено, я к и м П ереліком робіт п ід в и щ ен о ї н еб езп е к и к о р и ст у в а т ися в практ ичн ій робот і?

(М. Найманов, заст упник директ ора Керченського суднорем онт ного заводу, АР Крим) Постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі доз волів Державним комітетом з нагля ду за охороною праці та його тери-

торіальними органами» затвердже но Перелік робіт підвищеної небез пеки (додаток 1), на початок вико нання яких необхідно одержати дозвіл Держнаглядохоронпраці Ук-

Працівник авт озаправної ст анції (АЗС), яка знаходит ься за м еж а м и підприємст ва, під час виконання служ бових обов’язків на своєму робочому місці от римав т ілесні уш к о д ж ен ня (т равму) від ст оронньої особи (клієнт а). Оскільки випадок ст ався на роботі, була ст ворена комісія з розслідування. П ід п р и єм ст в о оф іційн о з в е р н у л о с ь у м іс ц е в и й орга н в н у т р іш н іх сп р а в за н а д а н н я м в ід п о в ід н и х м а т ер іа л ів та висновків. Пройшло два місяці, а комісія не м о ж е закінчит и розслідування, бо правоохоронні органи не надали висновків щодо даного випадку, посилаю чись на незаверш ен іст ь досудового слідства. Як бути в даному випадку?

(М. Болоховецький, заст упник технічного директ ора з охорони праці ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина», Львівська област ь) Згідно з п. 9 Положення про по рядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, про фесійних захворювань і аварій на

виробництві, затвердженого поста новою Кабінету М іністрів від 21.08.2001 р. № 1094, нещасний ви падок, що стався з працівником

твердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. за № 1094, розслідуються нещасні ви падки, що сталися з робітниками, які працюють на умовах трудового дого вору (контракту). Роботи, які викону ються за договором підряду, регулю ються ст. 837 Цивільного Кодексу Ук раїни. На них дія вищезазначеної постанови не поширюється. раїни або відповідного територіаль ного управління. Наказом Державного комітету Ук раїни по нагляду за охороною праці від ЗО листопада 1993 р. № 123 за тверджено Перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібні попереднє спеціальне нав чання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці. Згадані два документи не супе речать один одному, і у кожному конкретному випадку слід керува тись відповідним документом.

В. ПЛЕТНЬОВ, заступник Голови Держнаглядохоронпраці України

АЗС (тілесні ушкодження нанесено сторонньою особою ) буде визна ний пов'язаним з виробництвом у разі, якщо тілесні ушкодження були нанесені йому не під час з'ясування особистих стосунків. Стосовно цих дій, то висновок щодо них може зробити тільки компетентний орган. У разі, якщо правоохоронні орга ни затримують видачу висновку, термін розслідування випадку пови нен бути продовжений розпорядчим документом роботодавця до його от римання.

Н.

ЄМЕЛЬЯНОВА, начальник

відділу аналізу і обліку аварій, виробни чого травматизму та планування робіт Держнаглядохоронпраці України

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

2 2 січня 1980 р., працюючи у ливарному цеху на Б ердичівсь-

кому заводі «Прогрес», я от римала виробничу травму, про що був складений акт за формою Н-1. ЗО ж овт ня 1980 р. МСЕК вст ановила м ені 15% вт рат и професійної працездат ност і довічно. Ніякого відшкодування ш коди я н е одерж увала. У вересні 2 0 0 3 р. я вп ер ш е звер н у л а сь до Фонду соціального ст рахування від н ещ асни х випадків про виплат у м ен і одноразової допомоги, але м ені в цьом у відмовили, мот ивую чи тим, що одноразову допомогу м ені повинен виплат ит и завод. Хто повинен м ені виплат ит и одноразову допомогу: Фонд чи підприєм ст во?

(3. Гурбич, Бердичів, Ж итомирська област ь)

Згідно з Роз'ясненнями до окремих статей Закону «Про охорону праці» від 26 серпня 1993 р. № 05-25-11911, наданими Держнаглядохоронпраці, Мінпраці, Мінсоцзахисту, МОЗ, Ф он дом соціального страхування, Пенсійним фондом і Федерацією

профспілок України, особи, які отри мали каліцтво або інше ушкодження здоров'я до введення в дію Закону, мають право на одноразову допомо гу в тому разі, коли їм вперше після 24 листопада 1992 р. було видано за наслідками огляду на МСЕК висновок

3 1 9 7 7 р. і до ц ьо го часу п ра ц ю ю ху д о ж н и к о м -о ф о р м лю в а ч е м . З н а ю , щ о б л и з ь к а до м о є ї п р о ф есія «м аляр» є в С п и ск у № 2 в и р о б н и ц т в , р о б іт , п р о ф есій , п о са д і п о к а з н и к ів , за й н я т іс т ь в я к и х дає право на п ен сію за віком на п іл ь г о в и х у м о в а х . А чи м а ю т ь т а к е право п р а ц ів н и к и м о єї п р о ф есії? (77. Нечепуренко, художник-оформлювач, Д онецька област ь) Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають працівники, зайняті пов ний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими, а також зі шкідливими та важкими умовами праці, за Списка ми виробництв, робіт, професій, по сад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими

Кабінетом Міністрів, і за результа тами атестації робочих місць. Тобто підставою для призначен ня такої пенсії є, насамперед, на явність професії та виробництва в зазначених вище Списках та підтвер дження відповідних умов праці працівника результатами атестації робочих місць за умовами праці протягом повного робочого дня, встановленого для даного виробниц тва. Відсутність хоча б однієї з цих

Проф есія «т ерм іст » п ер ед б а ч ен а і С п иско м № 1, і С п и ском № 2 в и р о б н и ц т в , робіт , п роф есій, посад і п о к а зн и к ів , за й н я т іст ь в я к и х дає право на п ен сію за віком на п іл ьго в и х ум овах. За я к и м и п о к а зн и к а м и ф акт орів виробничого с е р е довищ а і працю ю чи на яком у у ст а т к у ва н н і т ерм іст м о ж е м а т и право на п ен сію за вік ом на п іл ь г о в и х у м о в а х відповідно до С писку № 2 ?

(А. Чередниченко, інж енер відділу охорони праці ВАТ «Дніпропетровський завод мет алоконст рукцій ім. І. В. Бабушкіна») Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають працівники, зайняті повний

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, зі шкідливими і важкими умовами праці, відповідно

про встановлення стійкої втрати пра цездатності у зв'язку з каліцтвом, що сталося до введення в дію Закону. Оскільки нещасний випадок з Ва ми стався у січні 1980 р. і в жовтні того ж року Вам вперше встановлено МСЕК 15% стійкої втрати працездат ності, тобто до набрання чинності Законом «Про охорону праці» (24.11.1992 р.), яким встановлено пра во на одноразову допомогу внаслідок нещасного випадку на виробництві, та враховуючи, що законодавчі норми не мають зворотної дії в часі, на Вас не поширюється право на отримання од норазової допомоги. О . С К Р И П Н И К , директор депар таменту політики державного соціально го страхування М іністерства праці та соціальної політики

умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Оскільки професія «художникоформлювач» не передбачена діючи ми на даний час Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердже ними постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 р. № 36, як не була передбачена вона і раніше діючими Списками, затвердженими постано вами Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. № 10 та Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173, тому Ви не маєте права на пенсію за віком на пільгових умовах. до Списків № І і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів від 16 січня 2003 р. № 36, і відповідно до результатів атестації робочих місць. Підрозділом 4 «Термічне оброб лення» розділу XIV «Оброблення ме талу» (позиція 14.4а) зазначеного ви ще Списку № 2 передбачені термісти і термісти на установках НВЧ. Отже, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають пра цівники зазначених професій, зай няті на роботах у відповідному ви-

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

робництві повний робочий день, як що це право підтверджено резуль татами атестації їх робочих місць за умовами праці. Право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підтверджується наявністю на робо

чому місці шкідливих виробничих факторів III класу умов і характеру праці, а саме: одного фактора 3 ступеня відхи лення від норм, або трьох факторів 1, 2 ступеня відхи лення від норм, або

П ост ановою К абінет у М ініст рів від 1 1 .0 4 .2 0 0 2 р. № 4 9 7 вст ановлено, що якіст ь проведення ат ест а ції робочих м ісць за ум овам и праці для п ід т в ер д ж ен н я (вст а н о в л ен н я ) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення повинна підт вердж у ва т и сь висновком Д ер ж а вн о ї ек сп ер т и зи умов праці. Б ез ц ього в и сн о в к у д о к у м ен т и на п ен сію за віком на п іл ь го в и х у м о в а х о рга н ам и П енсійного фонду н е п р и й м а ю т ься . А т е с т ація робочих м ісц ь у наш ому закладі проведена в 2 0 0 2 р. Які д о к у м ен т и н еобхідн о подат и в Д ер ж а в н у е к с п е р т и зу ум ов праці, щ об о т р и м ат и т а ки й висн овок для п р а ц ю ю ч и х з радіоакт ивним и речо вин а м и ?

(Т. Підгорна, спеціаліст з охорони праці спеціалізованої медикосаніт арної частини, м. Сміла Черкаської област і) Під час проведення оцінки умов праці на робочих місцях, де викорис товуються радіоактивні речовини та джерела іонізуючого випромінюван ня, з метою визначення права

працівника на пенсію за віком на пільгових умовах, необхідно у кожно му конкретному випадку детально вивчати технологічний процес та всі особливості умов праці.

З 1973 р. і до цього часу працюю акумулят орником. Починав я працюват и за цією професією в колиш ньом у радгоспі «Огородний» і, коли м ен е приймали на роботу, у відділі кадрів сказали, що я буду мат и право на пенсію у 5 5 років за умови, якщ о буду працю ват и за цією проф есією не м е н ш е 1 2 ,5 років. У б ер езн і 1 9 9 2 р. радгосп увійшов до складу ВАТ «М аріупольський м ет а лургійний комбінат імені Ілліча» і віднині це агроцех № 1 цього підприємст ва. В кінці 2 0 0 3 р. у відділі кадрів м ені сказали, що на пенсію акумулят орники йдуть на зага льн их підставах, тобто після досягнення 6 0 років. Чи вірно ц е?

(В. Фокін, акумулят орник агроцеху № 1 ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча») Відповідно до ст. 100 Закону «Про пенсійне забезпечення» осо бам, які працювали до введення в дію цього Закону (1 січня 1992 р.) повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством, і які мають на день його введення повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію за віком на пільго вих умовах, пенсії призначаються відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством. Розділом XXXII «Загальні п ро фесії» раніше діючого Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на пенсію

на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постано вою Ради М іністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173, були пе редбачені акумуляторники (зарядники) та акумуляторники-слюсарі, зай няті на зарядженні акумуляторів. Ця професія також була передбачена і Списком № 2, затвердженим поста новою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 р. № 10, який діяв до 11 березня 1994 р. Отже, період Вашої роботи акумуляторником до 1992 р. може бути зарахований як пільговий, якщо Ви були зайняті на роботах, передба чених цими Списками, і за умови на дання підприємством, де Ви працю-

чотирьох факторів відхилення від норм.

1 ступеня

О. ЧЕРНЕТЕНКО, заступник Го ловного держ авного експерта з умов праці України М іністерства п ра ці та соціальної політики

Остаточний висновок щодо підтвердження відповідного права на дається органами Держаної експерти зи умов праці на підставі техно логічного процесу, методик проведен ня робіт, штатних розписів, даних пас порта джерела випромінювання (ви дається виробником) та санітарного паспорта, журналу обліку індивідуаль ного дозиметричного контролю, про токолів санітарно-гігієнічних дослі джень з визначення активності радіо активних джерел або максимально еквівалентної дози іонізуючого вип ромінювання на робочому місці працівника, що виконуються санітар ною лабораторією, яка має право на проведення цих досліджень в установ леному порядку тощо. вали, уточнюючої довідки, в якій ма ють бути зазначені: період Вашої роботи, що зараховується до пільго вого стажу; професія або посада; характер виконуваних робіт; відо мості про зайнятість на даній роботі повний робочий день; розділ, підрозділ, пункт відповідного Спис ку, у якому зазначена професія або посада; первинні документи, на підставі яких видана зазначена довідка (за період роботи, що дає право на пільгову пенсію). Стосовно періоду Вашої подаль шої роботи повідомляємо, що відповідно до вимог ст. 13 зазначено го вище Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідли вими і особливо важкими умовами праці та зі шкідливими і важкими умо вами праці, згідно з Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановами Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 р. № 162 та від 16 січня 2003 р. N° 36, і за результа тами атестації робочих місць. Тобто на даний час підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є не тільки на-

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ

явність професії та виробництва в зазначених Списках, а і підтвер дження наявності шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атес тації робочих місць, проведення якої передбачено відповідним Поряд

ком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 1 серпня 1992 р. Ые 442, за умови зайнятості його на роботах, передбачених відповідним Списком, не менше 80% робочого часу, встановленого для даного ви робництва. Відсутність хоча б однієї

З персональним и к о м п ’ю т ерами в нашій організації працю ють бухгалтери, економіст та інж енери ел ек т р о зв’язку. Під час проведення ат ест а ції робочих м ісц ь у 2 0 0 3 р. ск л а дено сп о ст ер еж н і лист и індивідуальної ф от ографії робочого дня б у хга л т ер ів , ек о н о м іст а , ін ж е н е р ів е л е к т р о з в ’я зк у згід н о з я к и м и ці п р а ц ів н и к и п ра ц ю ю т ь з ПЕОМ від 10% до 30% робочого часу. Операторів к о м п ’ютерного набору, розробників програм, операторів елект ронно-обчислю вальних м аш ин у нас немає. Чи потрібно в даному випадку проводити вимірювання напруж еност і та щ ільност і потоку елект ромагніт ного поля (ЕМП) раз на рік під час організації нових робочих місць та під час введення в експлуатацію нових к о м п ’ю т ерів? (70. Карташов, інж енер з охорони праці Центру технічної

експлуат ації сільських з ’єднувальних ліній Волинської дирекції ВАТ «Укртелеком»)

Якщо персональні електроннообчислювальні машини (ПЕОМ) є необхідним елементом обладнання постійних робочих місць, проводити контроль напруженості та щільності

електромагнітного поля потрібно як під час організації нових робочих місць, так і періодично один раз на рік. Це пов'язано з тим, що навіть за відсутністі роботи на комп'ю тері

У п. 6 .1 .4 П равил п о ж е ж н о ї б езп е к и України вказано, що т е х н іч н е обслуговування та п ла н о в о -п о п ер ед ж у ва льн и й р е м он т уст а н овок п о ж е ж н о ї си гн а л іза ц ії та п о ж еж о га с ін н я п о ви н н і в и к о н у в а т и ся сп ец іа л ізо в а н о ю о р га н іза ц ією або сп ец іа л ь н о н а в ч ен и м и л ю д ьм и з чи сла п ер со н а л у п ід п р и єм ст ва (з урахуванням п. 2 .1 0 ц и х П равил). А п. 2 .1 0 в и зн а ч ено, щ о надання послуг і ви к о н а н н я робіт п р о т и п о ж еж н о го п р и зн а ч ен н я здій сн ю єт ься п ідприєм ст вам и, які о дер ж а ли на ц е сп ец іа льн и й дозвіл (ліцен зію ), щ о видаєт ься відповідно до П о ло ж енн я, за т в ер д ж ен о го пост ановою Кабінет у Міністрів від 1 7 .0 5 .9 4 р. № 3 1 6 . Чи повинно підприємст во, я к е м ає персонал, навчений на спеціальних курсах і має свідоцтво на право обслуговування установок пож еж н ої сигналізації, додатково отримати спеціальний дозвіл (ліцензію ), щ об допустити цей персонал для проведення робіт з т ехнічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів цих установок?

(В. Кузьменко, генеральний директ ор Д онецького обласного дочірнього підприємства Д А К «Хліб України»)

З виходом Закону «Про ліцензуприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) про вання певних видів господарської дукції, торгівлею, наданням послуг, діяльності» (1 червня 2000 р.) ліцензу виконанням робіт». Ст. З Закону та ванню підлягає господарська діяльність. Ст. 1 цього Закону визна кож визначено, що «ліцензія є єди ним документом дозвільного характе чено, що «господарська діяльність — це будь-яка діяльність, у тому числі ру, який дає право на заняття певним видом господарської діяльності, що підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб'єктів підвідповідно до законодавства підлягає

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

з цих умов не дає права працівни кові на пенсію за віком на пільгових умовах. С. Р Я Б О КО Н Ь , Головний держав ний експерт з умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

50% робочого часу, працівники не вимикають обладнання (бо це приз водить до швидкого його псування) і ЕМП впливає як на самого робітни ка, так і на сусідні робочі місця. Висновок Державної санітарноепідеміологічної експертизи є га рантією безпечності ПЕОМ на мо мент проведення експертизи. Тому через рік після введення в експлуа тацію нових комп'ютерів вони також підлягають дослідженню рівнів нап руженості ЕМП і статичного елек тричного поля. В. Ч Е Р Н Ю К , докт. мед. наук, зас тупник директора Інституту медицини праці А М Н України з питань науки, Л . ГВ О З Д Е Н КО , докт. мед. наук, зав. л а б о р а то р ії (Інститут медицини праці А М Н України)

ліцензуванню». Одним із видів госпо дарської діяльності, що згідно з Зако ном підлягає ліцензуванню, є проек тування, монтаж, технічне обслугову вання засобів протипожежного за хисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів. До даної діяльності належать усі пе релічені у Вашому листі роботи про типожежного призначення. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 14.11.2000р. N9 1698 р. «Про затвердження переліку органів ліцензуван ня» органом ліцензування з проекту вання, монтажу, технічного обслуго вування засобів протипожежного за хисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів є Державний департамент пожежної безпеки МИС України. Виходячи з вищевикладеного, Ва шому підприємству необхідно отри мати ліцензію на виконання робіт протипожежного призначення. О. Є В С Е Є Н КО , заступник н а чальника Державного департаменту по жежної безпеки М Н С України

X — N. [ К С - ]

“ Х ім а в т о м а т и к а ”

лідер газоаналітичного приладобудування України С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И Т А

Г А З О А Н А Л ІЗ А Т О Р И

/із г о0 0о1і) ISо Oз9о0о 0 1і--2 \і ссертифікат е р т и ф ік а т І U A 2 .0 0 6 .6 7 1 / і\ м1 и,А2.:0 .0! 6І ! і

контролю довибухонебезпечних і гранично допустимих концентрацій горючих та токсичних газів, парів та іх сумішей у повітрі виробничих та побутових приміщень і зовнішніх установок. -

Г АН НТ Т ІІЯ ГА АР РА Я 22 Р О К И РОКИ

С т а ц іо н а р н і Щ И Т -2 , С Т Х -1 8 , С П А -1 , Г Т Х -1 М П е р е н о с н і С Т Х -1 7 , Ф О Н -1 , З О Н Д -1 П о б у т о в і С Г Б -1 (с о 0,005%, СН420 % н к гр ) Е л е к т р о м а г н іт н і к л а п а н и КЭ И -1,Е \/С Э ( Н ім е ч ч и н а )

- С в іт л о з в у к о в і т а б л о

- П р и л а д и п е р е д а ч і с и г н а л ів к л а п а н а - Б л о к и к е р у в а н н я з о в н іш н ь о ю с и г н а л і з а ц і є ї о ^ ^ ^ ^ - Г ' - А " ' • у н іф ік о в а н и й в и х ід 4 ...2 0 м А • ц и ф р о в а ін д и к а ц ія о б ’ є м н и х ч а с т о к - " " ^ 3 ^ або % НКГР Г 0 *5 ^ • ко н т р о л ь п о н а д 200 р е ч о в и н \ • п о м ір н і ц ін и \

6>с

Д ^

Н О В И Н К А : Щ И Т - 3 - контроль концентрацій , 11 О,, С О :, С О, водню, сірководню, метану, пропану та ін. Висока якість та над ійність приладів досягається ба гаторічним д о с в ід о м р о б іт у в ій с ь к о в о - п р о м и с л о в о м у комплексі С Р С Р , сучасним рівнем к он стр укт ор ськ и х розр о б о к, у н і к а л ь н о ю н а у ко в о-т ех н іч н ою б а з о ю

В н е с е н і до Д е р ж а в н и х Р е є с т р ів У К Р А Ї Н И , Р О С ІЇ та Б ІЛ О Р У С І, м а ю т ь с е р т и ф ік а т и та д о зв о л и Д Е Р Ж Н А Г Л Я Д О Х О Р О Н П Р А Ц І У К Р А ЇН И й Д Е Р Ж Г ІР Т Е Х Н А Г Л Я Д У РОС О ф іц ій н и й

д и с тр и б ’ю тор

Т Д “ РСНИЇ”

: (0572) 194-711, 194-712, 194-713 : (0652) 494-185, 442-795 : (044) 239-10-64, 239-10-63 : (0322) 980-552, 980-737 : (0622) 976-663, (062) 382-91-11 : (0562) 231-355,231-249 : (048) 728-87-93,728-87-94 : (095) 315-68-67, 312-34-32 : (0612) 674-211, 289-27-87 http://www.ross.com.ua/ gaz.htm e/mail: info@ross.com.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

Иавооасйьмгай ®@жщ>

Запрош ує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Д ерж нагляд охоронпраці

4 3 питань охорони праці + Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підйомних кранів, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) 4 Правил безпеки систем газопостачання України Н Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки)

Навчальний центр проводить також перепідготовку робітників з професій: стропальник, водій акумуляторного навантажувача, оператор ПЦ-84, АЗС та інші.

Вжомусмо роботи з м«ктр*на ІамтЬІ нмірк опору ЬомцІіттрообмднма І ммпром«рм< «штромюёчиою мборітомю ні нмругу до 1000В. 03056, київ, провулок Ковальський, 13* (вхід з вул. Виборзької).

Т е л .: 2 4 1 - 7 7 - 6 0 , 5 7 8 - 2 8 - 4 2 т е л ./ф а к с 2 4 1 - 7 7 - 5 9

М П

T O B

« К Р А Ф Т »

Приймає замовлення на пошиття різних видів спецодягу

(робочого, медичного, євростандарту та ін.).

Можливе нанесення логотипу.

02092, Київ, вул. Довбуша, 18. Тел.: (044) 568-83-10,494-66-83

Київське виробниче підприємство «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує

♦ Тренаж ери надання п е р ш о ї м е д и чної д о п о м о г и (р е а н ім а ц ій н і). ♦ С те н д и та п л а к а т и з о х о р о н и п р а ц і, е к о л о г ії, п о ж е ж н о ї б е зп е ки , правил д о р о ж н ь о го руху.

. (044) 25 8 -9 7 -3 1 т а ш ік а а

< « [Г ® Е р т а ® д а >

ВИГОТОВЛЯЄ ТА РЕАЛІЗУЄ

Ш\(ВШЮВІАНО д о спеиифіки ■ ь _____________ виробництва) [розробка, лизайн, виготовлення) Г І

(пластикові, самоклеиніі, Г самосвітні) І

____________________

м . Горлівка, вул. П іонерська, 11 L Тел. (06242) 9-35-65, 9-43-03 ft e-m ail: bars@ gorlovka.net

♦ Ізолюючі дихальні апарати стисненого повітря для захисту органівдихання рятівників МНС: АСВ-2, АВИМ (під MPC РФ). ♦ Гірничорятувальники: ГС-10, ГС-11р, ГС-11с. ♦ Саморятувальники LUCM-30, ШСМ-50, ШСМ-ЗОБ (під MPC РФ). ♦ Інтерферометр ШИ-11. ♦ Індикатор ИР-2 для перевірки АСВ і АВИМ. 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 119. Тел. (0 64 2) 3 4 -5 0 -4 2 , 4 9 -2 7 -9 7 , ф акс (0 64 2) 4 9 -1 8 -6 8 . E-mail: gorizont-sb@ dsib.net

TOB «Стамар — Крокус» Е ксклю зивний о ф іц ій н и й д и с т р и б ’ ю то р НВФ «GÄZEX»,

СТАМ АР

КРО КУС

яка є о д н іє ю з в и з н а н и ^ Є в р о п е й с ь к и х лідерів у галузі р о з р о б к и і в и р о б н и ц тв а прил ад ів с и гн а л іза ц ії за га зо в а н о с т і, п р о щ о свідчить л ліж наро д н ий с е р т и ф ік а т TÜV CERT EN ISO 9001, н а го р о д и п р е с т и ж н и х виставок, о б 'є м и ви р о б ни ц тв а , ге о гр а ф ія п р о д а ж і схвальні відгуки за м овни ків. П р и л а д и «GAZEX» с е р т и ф ік о в а н і в У кр а їн і та в н е с е н і в Д е р ж р е є с т р під N° У 1274-07, м а ю ть н е о б хід ні д озволи н а за с то с у в а н н я Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і У кр а їн и .

Крокус»

призом

і» за Якість

іЕигрре

одний гриз, висшГяк^ть підприємства, і прагнення ,|й*ЛЄХНОЛрГІЙ що служить Інших підприємств у ВІДПОВІДНІЙ -•*— галузі.

ПРОПОНУЄ • поставку • проектування • монтаж пусконалагоджування технічне обслуговування

систем сигналізації загазованості для широкого спектра природних і штучних газів та інженерних м ереж промислових і цивільних споруд. У кр а їн а . 01014. м. Київ, вул. С т р у т и н с ь к о го , 6, о ф . 704 Т е л ./ф а к с : 254-37-69, 295-14-48 е - т а ІІ: kro ku s@ kie v.re lc.co m h ttp //: w w w . s -k ro k u s .c o m .u a

Sfiäas і

Г А З О С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И « G A Z E X » — Є В Р О П Е Й С Ь К А З н а м и ж и т и і п р а ц ю в а т и б е з п е ч н іш е !

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

л Я К ІС Т Ь

П Р А Ц І» ьн о го захи

П р о п о н у є м о за со б

О б л а д н у є к а б ін е т и о х о р о н и п р а ц і S i t t o m o 4 U . e e с т е н д и з о х о р о н и п р ац і, п о ж еж н о ї б е з п е к и , б е з п е к и д о р о ж н ь о г о руху т а інші □ 'Реалізує, п л а к а т и з о х о р о н и п р а ц і ( 4 0 н а й л іен у в а н ь) 01010, м. Київ-10, вул. А. Іванова. 10. тел./факс: (044) 280-27-36 □

Шолом Я

□

п іс к о с т р у м и н н і« « К ів е р »

»:

К о р о тко с тр о ко в е навчання та п е р е вір ка знань ке р ів н и ків і с п е ц іа л іс тів на д о п у с к до роботи з експлуатації об ’єктів підвищ еної небезпеки:

* газового господарства підприємств; * вантажопідйомних механізмів (кранів, ліфтів); * посудин, що працюють під тиском; * парових і водогрійних котлів; * трубопроводів пари та гарячої води; * аміачних холодильних установок; * електроустановок з присвоєнням групи допуску з електробезпеки.

Київ, вул. М. Раскової, 11, оф. 412.

Навчання з питань охорони праці, пожежно-технічного мінімуму. 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»). Тел.:451-00-47, 442-82-50.

Щ п .: 516-64-96; 516-98-41; 517-36-45 E -m a il: g rik o @ n b i.c o m .u a W eb: h ttp ://g rik .c o m .u a

ЗАРЕЄС ТРО ВАНИ Й

ТО ВАРНИЙ

Ліцензія М іносвіти України № 235419.

Д озвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00

ГА З

З М АК

Україна, 83004, м. Донецьк, вул. Економічна, 1 (0622) 57-41-23; 57-42-81 (062) 381-90-49; 381-90-51 e-mail: direct@dia.donetsk.ua e-mail: donplast@dn.farlep.net http://www.donplastcom.ua http://donplast.dn.farlep.net

рік заснування

Лауреат Всеукраїнського конкурсу якості продукції "100 кращих товарів України”

и>ЗДІІ

П Р О Д У К Ц ІЮ С Е Р Т И Ф ІК О В А Н О І

ш ирпии

с пг ктр

»ми, тмнчн і * інш ії з наган п ра ц і

ІАСТІЙІ Іі

Виготовляються на пластмасових пластинах звичайними та світловідбиваючими фарбами для трафаретного друку. Т а б лички: назви в ул и ц ь, ном ери б у д и н ків , ква р тир, ка б іне тів , д о р о ж н і зна ки , б и р ки га рд е р о бн і, ц ін н и ки , у т о м у чи сл і за ескіза м и з а м о в н и ків. Стійкі до зовніш ніх природних чинників. Відповідаю ть вимогам нормативних документів. Послуги тамподруку (нанесення зображення, логотипів на рельєфні та інші поверхні: ручки, запальнички, значки тощо).

НАПРУГА І

І!

ІД I І

П і

не ви лазь

УБ'ЄІ

І І

1С1ЫТАНК НАШ м и ш і

Д е ік з іі /

УІШ 1

АСІРТІМЕІТ ПРОДУКЦІЇ З ПЛАСТМАС: т р у б и п о л іе т и л е н о в і д іа м е т р о м в ід 2 д о 1 1 0 м м (м о ж л и в е з а д у в а н н я в с е р е д и н у т р у б ін н у р а д л я з а т я г у в а н н я к а б е л ю т а в и г о т о в л е н н я т р у б із II«>3Д О В Ж Н Ы »- р е б р и с т о ю в н у т р ІІІІІІІ.« »ю и« » в е р х н е ю ) : 'ґ в и р о б и д л я л і н і й н о - к а б е л ь н и х с п « > р у д з в ' я з к у : м у ф т и , з а г л у ш к и , г і л ь з и 'ґ

■ В KJI

т«>щ о; 'ґ в и р о б и т а м а т е р і а л и д л я г е р м е т и з а ц і ї : с т р і ч к и в а р и л ь н а , с е в і л е і ю в а , д во ш а р о ва ти н у "Р а д л е н " т о щ о ; 'ґ в и р о б и е л е к т р о т е х н і ч н « > г « » п р и з н а ч е н н я : к о ж у х и з а х и с н і н а в и с о к о в о л ь т н і м у ф т и . кор«>бки у ст а н « *в ч і т а р о з п о д іл ь н і, д ю б е л і-в т у л к и . б и р к и м а р к у в а л ь н і. х«>м ути т о щ о ; ^ а в т о з а п ч а с т и н и : в к л а д к и к у л ь о в и х о п о р , н а к о н е ч н и к ів к е р м о в и х т я г тощ о; ^ м а т е р іа л и

п р о м и сл о во го

п р и зн ач ен н я :

с т р іч к и

г а л ь м ів н а ,

к іп е р н а .

с к л « » с т р іч к а , с к л о т е к с т о л і т , о р г с к л о б л о к о в е , е б « *н іт т о щ о .

Увага!

Як завжди - безплатна д оставка продукції І Ш а н о в н і д о б р о д ії! Колектив заводу "Д О Н П Л А С Т як вітчизняний товаровиробник зробить усе для того, щ об кож не Ваш е зам овлення було виконано в повном у обсязі, з найвищ ою якістю та в найстисліш і строки. Потрібні відходи пластмас: поліетилену, поліпропілену, полістиролу, поліамиду та Ін. (плівки, мішки, брухт різних виробів, з л ж к и , ливники тощ о)

Щ 0 # @

® І Ш

m 0 І І0 11ш ін и о м н н к Т )

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

Повний перелік на нашому сайті в INTERNET

реал ізує видання з охорони п р а ц і

Пособие по охране труда для малых и средних предприятий, организаций и фирм ...24,00грн.

Т д ії ті т »r

’ ■ R' 1

З акон У кр а їн и "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" ................9,00грн. Правила взрывобезопасности при использовании мазута и природного газа в котельных установках ............... 14,40грн. Правила охорони електричних мереж 14,40грн. Положення про обов’язкове особисте страхуван ня від нещасних випадків на транспорті .. 7,20 грн. П орядок проведення експертного обстеження ліфтів. ДНАОП 0.00-8.16-98.................... 7,20 грн. М етодические указания по классификации производственных помещений энергопред приятий по допустимым уровням шума 9,60 грн. Правила технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж 16,80 грн. П олож ення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу .................... 7,20 грн. в навчальних закладах П олож ення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти . 7,20 грн. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки. Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підви щеної небезпеки. Порядок декларування безпе ки об'єктів підвищеної небезпеки......... 14,40грн. Ін с тр у кц ія з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту.......... 9,60грн. П олож ення про службу охорони праці у Збройних Силах України.......................... 7,20 грн. П орядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України ........................ 7,20 грн. Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві. ДНАОП 0.00-8.03-93 .... 6,00грн. Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці. ДНАОП 0.00-8.05-94................................. 7,20 грн. П ож арная безопасность. Том 9 .......... 48,00 грн. З акон У кр аи ны "О пожарной безопасности"............................................ 6,00 грн. Правила охорони праці підчас проведення робіт з видалення дерев і пеньків у населених пунктах України.......................................... 9,60 грн. Правила взрывопожаробезопасности мазутных ........ 9,60 грн. тепляков. НАОП 1.1.10-1.06-79

http://w w w .fort.kharkiv.com

Правила техники безопасности и производ ственной санитарии при уборке городских территорий. НАОП 9.0.00.1.03-78 ..... 19,20грн. Правила техники безопасности и производственной санитарии в кузнечно прессовом и листоштамповочном производстве. НАОП 1.4.40-1.02-90............................... 14,40 грн. Правила техники безопасности, пожарной безопасности и производственной санитарии для окрасочных цехов. НАОП 1.4.10-1.13-74............................... 14,40 грн. Правила техники безопасности и производ ственной санитарии в пищеконцентратной и овощесушильной промышленности. НАОП 1.8.10-1.17-72............................... 14,40 грн. Правила безопасности труда при пайке и ,.9,60грн. лужении. НАОП 1.4.72-1.31-89 Правила безопасности в трубном производстве. НАОП 1.2.10-1.06-87............................... 14,40 грн. Т Н працівникам залізничного транспорту .... 15,00 грн. України. НПАОП 5.1.11-3.01-04 Т Н працівникам дорожнього господарства. ДНАОП 0.00-3.07-01 ................................. 7,20грн. Правила техники безопасности при сооружении и эксплуатации радиопредприятий. НАОП 5.2.30-1.01-83............................... 18,00 грн. Правила техники безопасности при эксплуатации радиорелейных линий передачи. НАОП 5.2.30-1.02-87............................... 21,00грн. Правила безпеки у вугільних шахтах. ДНАОП 1.1.30-1.01-00............................ 24,00 грн. И нструкция по технике безопасности при эксплуатации кислородных станций. НАОП 1.1.10-5.22-91................................. 8,00 грн. П ерелік прав посадових осіб (державних інспекторів) системи державного комітету України з нагляду за охороною праці . 8,00 грн. Э лектронны й с б о р н и к должностных инструкций с учетом требований охраны труда. 100 инструкций на СО........................... 270,00 грн. Ін стр укц ія з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів. ДНАОП 0.00-5.28-03 ................................ 8,40грн. Правила будови і безпечної експлуатації ...24,00грн. підйомників. НПАОП 0.00-1.36-03 Грузоподъемные краны . Приборы безопасности. В 2-х томах....................480,00 грн. Словарь терминов и определений по подъемным сооружениям .................. 80,00 грн.

Замовлення на придбання літератури надсилати за адресою: 61023, Харків, а/с 10325. Видавництво “ Ф орт” . Тел./факс: (0572) 14-09-08, 14-20-57

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н А

ГРУ П А

Д Р А Б И Н К И Т А П ІД М О С Т К И Призначені для проведення робіт на підприємствах енергетики, метрополітену, телекомунікації та ін. Драбинки та підмостки виконані з профільного електроізоляційного склопластику за безметалевою технологією та відповідають усім вимогам діючої нормативної документації. Конструкцією передбачені: - пристосування, які не дозволяють тятивам довільно розсувати ся під час роботи; - робоча поверхня сходів має спеціальне покриття, яке запобігає підош ви в зу т т я з іс к о в зу в а н н ю працюючого. ТГ « Е К ІП А Ж » р о зр о б и ть та виготовить необхідні Вам електрозахисні засоби та пристосування на основі і електроізоляційного склопластику. 5^

м. Харків, вул. Є накіївська, 4 Т тл .: (0 6 7 2 ) 9 3 -3 1 -2 2 , (057) 7 78 -01 -61 Т о л ./ф а кс : (0 6 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 , 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 -3 1 -2 2 о - т а ІІ: а к Ір а д а ^ к Ь а гк о у .с о т окірадв. с о т

ВЗУТТЯ, 313

. ( 0 4 4 ) 2 3 9 - 2 0 - 0 5 ( 0 5 7 2 ) 2 » - 2 6 - - |Э

п а и в ш и і с>

______

У Ч Б О В О -К У Р С О В И Й К О М Б ІН А Т § «К П «КИ ІВ Ж И Т Л О С П Е Ц Е К С П Л У А Т А Ц ІЯ » І Запрошує підприємства, установи та організації до співпраці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робітників з професій електрогазозварник, оператор котельні, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, апаратник хімводоочищення, ел ектромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно-технічних систем та устаткування, оператор пульта керування устаткуванням житлових та громадських будівель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, покрівельник зі сталевих покрівель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, м аш и ніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та т о пок, робітник зеленого будівництва, перукар, оператор ком п'ю терного набору, машиніст холодильних установок, секретар керівника. Проводимо навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, електробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та реконструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводимо навчання працівників зі складання кошторисів за програмою АВК-3, а також управителів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК.

% §

у а § | & ^ з § $ я га. З з £

| |

Тел.: (044) 442-02-46,442-10-65,442-00-55 {

ЗАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ СПЕЦПІДПРИЄМСТВО

«ПОЖТЕХНІКА»

п р о п о н у є п р о д у к ц ію та п осл уги підпри єм ства м , ко л е кт и в н и м та індивідуальним господ арствам , суд нам р іч к о в о г о та м о р с ь к о г о ф л о ту за д о с ту п н и м и цінам и (грн.) 1. Вогнегасники (євростандарт): 99,00 - ОУ-2 110,00 -О У -3 148,00 - ОУ-5 213,00 - ОУ-7 48,00 - ОП-2 (з )-П 62,00 - ОП-2 (з) 93,00 - ОП-6 (з) 112,00 - ОП-9 (з) 701,00 - ОП-50 (з) 72,00 - ОП-5 (з )-Б 104,00 - ОП-9 (з )-Б 160,00 -О С П -1 360,00 - «Буран» 2. Інструмент пожежний: 16,00 - відро пож еж не 25,00 —лом пожежний 22,00 - багор пожежний 350,00 —стенд пожежний —стенд пожежний 480,00 у комплекті 300,00 — ящик для піску 0,42 м 3

- сокира пож ежна - динамометр (0 -5 0 0 кг) 3. Заряд до вогнегасника

50,00 250,00 ч

овп-ю 6,48 4. Піноутворювач «Бар'єр» 22,00 5. Ком плектую чі до вогнегасників: - головка гвинта до О У -3 ,5 38,00 - раструб до О У-3,5 7,80 —поворотний пристрій О У-3,5 6,00 - кронштейни КРОУ-2,3,5 6,60 - кронштейн КРОП-2 7,80 - кронштейн КРО П-6А,9А 8,30 і . Балони високого тиску: - БВД-80 з повітрям 7,20 - БВД-80 з вуглекислотою 7,60 - БВД-200 з повітрям 12,86 14,59 - БВД-200 з вуглекислотою 7. Рукав пож еж ний латексний 05 1 185,00

8. Рукав пож еж ний складений 051 9. Ствол пож еж ний 051 10. Ствол пож еж ний з розпиленням 11. З ам ок гаражний 12. Знаки, таблички. покаж чики 13. Гідрант 14. Стіл обслуговування вогнегасників

210,00 28,00 25,00 18,00 3 -5 догов. догов.

. . Вогнегасники сертифіковані в системі УКРСЕПРО і мають сертифікати про типове схвалення Російського Морського Регістру Судноплавства.

Наш р / р 26008100203001 у Д О Ф ОКБ Укрсоцбанку м. Дніпропетровська, М ФО 305017, код ЗКПО 03954616.

Тел.: (0562) 2 3 -1 5 -8 0 , 2 3 -1 5 -2 1 , 2 3 -2 4 -1 4 . Ф акс (0562) 2 3 -1 4 -4 0

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

К П « У ч б о в о - к у р с о в и й к о м б ін а т »

З а п р о ш у є п ід п р и є м с тв а , установ и і о р га н із а ц ії д о сп ів р о бітн и цтв а з питань п ід го то в ки , п ер е п ід го то в ки та п ідвищ ення кваліф ікації робітників і спеціалістів з таких проф есій: асф а льто оетонник; е л е ктр о га зо зв а р н и к; е л е ктр о зв а р н и к; га з о зварник; газорізальник; оператор котельні; маляр; столяр; м онтаж ник санітарно-технічних систем і устаткування; м аш иніст автовиш ки та авт о гід р о п ід ій м а ч а ; м а ш и н іст навантаж увальної м аш и н и; м аш и н іст бульдозера; м аш иніст скрепера; м аш иніст автогрейдера; м аш иніст автогудронатора; м аш иніст котка сам охід ного з рівним и вальцями; м аш иніст крана автом обільного; м аш иніст екскаватора; стропальник; тракторист; ел ектром онтер з ремонту та обслуговування електроус таткування; ш ляховий ро бітни к; с л ю сар з рем о нту д о р о ж н ь о -б у д івельних маш ин і тракторів; слю сар з ремонту автомобілів; м аш иніст ком пр есор ни х установок; м аш иніст ком пр есор а пересувного з д вигуном в н у тр іш н ь о го зго р я н н я ; м а ш и н іст ко м п р е с о р а п е р е сув н о го з електродвигуном ; слю сар з експлуатації та ремонту газового устаткування, оператор к о м п ’ю терного набору, секретар керівника ор ганізації, установи. У К К проводить навчання і перевірку знань робітників, с п ец іалістів та ІТП з питань охорони праці та Правил будови і б е зп еч н о ї е кс п л у а та ц ії в антаж оп ідійм ал ьн и х кранів, котлів, посуди н, щ о працю ю ть під тиском , трубопроводів.

ТАЛАН

і ,

МИ ЗРОБИМО ВАШУ ПРАЦЮ БЕЗПЕЧНОЮ!

т а М Л М & Ш /У

л р кш ш р •В ід м ін н а я кіс т ь •С у ч а с н и й д и з а й н •Ш и р о к и й а с о р т и м е н т д л я в с іх п р о ф е сій

1 '

« : ;

Т е л . 2 9 4 -9 7 -7 0 , 2 9 4 -6 5 -8 4 , 2 9 4 -6 5 -9 1 З П О Ж Е Ж Н О Ї БЕЗПЕКИ - 1 . 0 2 грн. О ХО Р

РАЦ І —1 .0 2 грн. З В А Р Н И К А - 2 . 1 0 грн.

ТОВ «ТАЛАНЛЕГПРОМ »

З КО ТЛ О Н А ГЛ Я Д У - 1 . 5 0 грн.

Ф іл ії та п р е д с т а в н и ц т в а в У к р а їн і Вінниця Дніпропетровськ Донецьк Кривий Ріг Луцьк

З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ - 1 . 0 2 грн.

П Н ВП "Д о п о м о га ".

E -m ail: dopom oga@ svitonline.com

тел.: (0432)32-40-61 тел.: (0562) 31-34-50 тел.: (0622) 66-04-83 тел.: (0564) 53-73-19 тел.: (0332) 71-95-85

Миколаїв Одеса Ромни Тернопіль Харків

тел.: (0512) 23-62-22 тел.: (048) 728-73-1ф| тел.: (05448) 3-15-32 тел.: (0352) 27-46-98 тел.: (0572) 23-90-11

80 років на службі безпеки праці

м. В ін н и ц я ( 0 4 3 2 ) 3 2 -4 0 6 1 , ф. 3 8 -4 7 9 5 , вул. К о зи ц ь ко го , 21/1

[

] www.premslz.com.ua

Ш ЗЩ Б

/ /

(йш щ здаза Ш

Ш Ю ГО Ш ЗЦ р

іш

Київ Харків Донецьк Дніпропетровськ

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

(044) 456-20-26 (багатоканальний) т./ф.: (0572) 54-56-31, 54-56-32 т./ф.: (062) 345-62-11, 345-71-06 т./ф.: (0562) 96-40-44,96-05-40

“

Пропонусмо комплекти плакатів:

1. Первичн. средства пожаротушения - к-т из 3 п. (форм. А2) 2. Пожежна безпека - к-т з 20 арк. (форм А2) 3. Умей действовать при пожаре - к-т из 10 л.(форм.А2) 4. Пожеж, безпека н а А Х - к-т з 4 арк. (форм.А2) 5. Пож. безпека підприємств торгівлі та харчування-к-т з 4 арк.(форм.А2) 6. Пож. безпека шкіл, з а к л а д ів -1 арк.(форм.А2) 7. Пож. безопасность-к-т из 2 л.(форм.А2) 8. Перевозка опасных грузов а/гр - к-т из 5 п. (форм.А2) Ав/тр підприємство- к - т з 20 арк. (форм. А2) Ав/тр (ТО і ПР) - к-т з 15 арк.(форм.А2) Правила дор. д в и ж ,- к-т из 29 п. (форм. А1) Техн. без-ти при ремонте авто-лей- к-т из 5 л.(форм.А2) Инстру-ный контроль груз, авто - к - т из 5 л. (форм. А2) Проверка тех. состояния а/тр ср е д ств-к-т из 5 л.(форм.А2) Перевозка крупногабарит. и тяжеловесных грузов а/гр - к-т из 4 л .(форм. А2) Вождение авто-ля в сложных условиях - к-т из 5л.(форм.А2) Электробезопасность до 1000 В - к - т из 4 л.(форм.А2) Електробезпека - к - т з 20 арк.(форм.А2) Электробезопасность (эпекгроинструмент) - к-т из 2 л (форм. А2) Заземл. и защ. меры элекгробез. - к-т из 4 л.(форм.А2) Без-ть работ в газ. х о з-в е - к-т из 5 л.(форм.А2) Газов, бал л он ы - к-т из 3 л.(форм.А2) Вантаж. - розвант-ні роботи на а /т р - к-т з 20 арк.(форм.А2) Вантажопідіймальні машини та механ. на б уд -в і-к-т з 21 арк.(форм.А2) Без-ть работ с электропогрузчиком- к-т из 2 л.(форм.А2) Техника без-ти грузоподъемных работ- к-т из 4 л (форм. А2) Без-ть работ с автоподъемником - к-т и з З л.(форм.А2) Без-ть работ на вы со те -к-т из 4 л.(форм.А2) Без-ть на объектах водоснабж. и канализац. - к-т из 4 л.(форм.А2) Правила установки автокранов - к-т из 2 л (форм,А2) Прибор ОНК-140 на автокранах - к-т изЗл.(ф орм.А2) Сосуды раб-щие под давлением.Ресиверы. - к-т из 3 л.(*орм .А2) Котельное оборудование (учебный) - к-т из 23 л. (форм.А2) Безопаснаяэкспл. пар. ко т л о в -к-т из 5л.(форм.А2) Зва рюв. роботи - к-т з 5 арк. (форм. А2) Дугов. сварка покрыт, электродами - к-т из 3 л.(форм.А2) Строение и параметры сварочной д у ги -к -т из 2 л.(форм.А2) Техн. без-ти при свароч. работах - к-т из 4 л.(форм.А2) Перша допомога потерпілим - к-т з 20 арк, (форм. А2) Перша допомога при Д Т П -к -т з 9 арк.(форм.А2) Перваяреанимац. и п ерва ям ед .пом ощ ь-к-ти з6л .(ф орм .А 2) Деревообробка- к-т з 20 арк.(форм А2) Без-ть труда при деревообраб,- к-т из 5 л .(форм. А2) Металообробка- к - т з 20 арк. (форм. А2) Без-ть работ на металлообраб.станках-к-т из 5л.(форм.А2) Відеодіспл. термінали - к-т з 20 арк.(форм. А2) Робота з інструм та пристроями - к -т з 20 арк.(форм.А2) Оборудование лифтов (учебный) - к-т из 20 л,(форм.А1) Ручн, слесар. инструмент- к-т из 3 л.(форм.А2) Компьютер и безопасность-к-т из 2л.(форм.А2) Сигналы светоф оров-к-т из 2л.(форм.А2) Движение пож/д п ереездам -к-тиз2л.(ф о рм .А 2) Безопасн труда в растениеводстве-к-т из 5 л.(форм.А2) Знаки безопасности-к-т из 4 л.(форм.А2) Аккумуляторные п ом ещ ения-к-т из 3 л.(форм.А2) Безопасн. работ на А З С -к -т из 3 л.(форм.А2) Альбом "Детям о Правилах Д о р о ж н о г о Движ ения"-10л.(ф орм.АЗ) Альбом "Детям о Правилах Пожарной Безопасности“ - 10 л.(форм.АЗ) Альбом "Иллюстрир пособие сварщика"(форм.А4) Альбом “Схемы с тр о п о в ки "-к-ти з Ю л.(ф орм А4) Порядок розслідув. нещасн. випадку- к - т з 5 арк. (форм. АЗ) Тести “ Перевір с е б е "-к-т з 7 арк.(форм. А4) Куточок Ц О -к-т з 10 самокл.арк.(форм.АЗ) Уголок Г О -к-ти зЮ л .(ф о р м .А З ) Куточок Ц О -к -т з Ю арк.(форм.АЗ) Куточок з питань ІДО, захисту населення і територій від НС - к-т з 48 самокл. арк. (форм АЗ) 67 Первая помощь в ЧС - к -т из 10 л.(форм АЗ) Первая мед. помощь в Ч С -к -т из 12 л.(ф орм.АІ) Терроризм - угроза общ еству-к-т из 1 0 л.(форм.АЗ) Осторожно! ТерроризмІ - к-т из 3 л.(форм.А2) Действия населения при авариях и катастрофах - к-т из 10 л.(форм.АЗ) Действия населения при стихийных бедствиях - к-т из 10 л (форм АЗ) Новейшие средства защиты органов ды хания- к-т из 10 л.(форм.АЗ) Правила поведения при вынужд. автономном существовании в природной с р е д е -к-т из 12л.(форм.А1) Правила поведения в аварийных ситуациях на транспорте - к-т из 8л.(форм.А1) Основы ГО и защиты от Ч С -к -т из 1 0 л.(форм,АЗ) Сигнали Ц О -к -т з 4 самокл арк (форм АЗ) Класифікація НС - к - т з 4 самокл. арк.(форм.АЗ) Дії органів управління і сил ЦО та населення у Н С -к -т з 24 самокл. арк (форм.АЗ) Запобігти, врятувати, допомогти - к-т з 9 самокл.арк.(*орм.АЗ) Знати, уміти, допомогти - к-т з 9 самокл. арк (форм АЗ) День ЦО в ш к о л і-к -т з 9 самокл. арк (форм.АЗ) Система предупреждений и ликвидаций Ч С -к -т из Ю л . (форм А1)

”

ОРІОН

ПОНАД 10 РОКІВ НА РИНКУ ГАЗОАНАЛІТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

Д О З О Р КО НТРО ЛЬ: со

<£ <С -ех го I— о си

ю го а; зк л5 го m s 3 а> со .о

со

CD Э 1C го «=;

Горючих газів:

ГДК шкідливих речовин:

Природного газу Зріджених вуглеводневих газів Спиртів Парів нафтопродуктів Ефірів та ін.

Аміаку Діоксиду азоту Діоксиду вуглецю Кисню Оксиду вуглецю Сірководню Хлору Хлориду водню Оксиду сірки

со

<=[ zu а>

г аоо

✓ мікропроцесорна обробка сигналів; ✓ 1,2,4,6,8 каналів у єдиному блоці; ✓ цифровий відліковий пристрій; ✓ вмонтована світлова та звукова сигналізація; ■/ наявність уніфікованого струмового виходу; •/ керування зовнішніми виконавчими пристроями; 'ґ низькі масо-габаритні показники. С и гн а л іза то р и се р ти ф іко в а н і в У кр а їн і та Р о сії Підприємство-виготівник: НПП "ОРІОН",Україна,61024,м. Харків,вул. Труфанова,14, тел.: (0572) 19-40-53,19-40-55,тел./факс: (057) 715-71-78. E-mail: npporion@kharkov.ukrtel.net; http://www.orion.com.ua

ДО ЗОР

T O B « Т Е К С Т И Л Ь Н І Т Е Х Н О Л О Г ІЇ» ВИРОБНИК ДЖИНСОВОГО ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ 0 П ром исловий дизайн с в іт о в о г о с т а н д а р т у 0 К о м е р ц ій н и й п р о е к т Ш Я к іс н е в и к о н а н н я

Г арантія - 1 рік.

со

Нашу якість вибрали провідні фірми України. 04073, Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А. Тел.(факс) (044) 430-06-98, тел.: 451-75-23,430-25-41,430-31-25.

з: си

e-mail: mtk2003@ukr.net

си § -

а:

с; d

аз

CD I— О

о;

аз

=п

аз

Адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 Телефон: (057)7061608, 7061609 Факс: (057) 7061605 Домашня сторінка: http://www.ot.rail.kharkov.com Ел. пошта: ot@rail.kharkov.com __________________________ _

ІО М П к ) -----------------

У с т а н о в ка А1” 1 приготуван ня: і в и д а ч і г а з о в а н о ї в о д и Н -50П

Призначена для відпускання охолодженої газованої води без сиропу в стакани та інші ємкості. Може бути укомплектована додатковими пристроями: баком-акумулятором для регіонів з нестабільним подаванням водо провідної води; для видачі охолодженої негазованої води; для видачі підсоленої води; касетою на 200 одноразових стаканів. Н-50П оснащена фільтрами для очищення водопровідної во ди, яка підводиться. її функціональні вузли виконано з нержаві ючої сталі. Існує гн у ч к а система з н и ж о к . : www.tomak.com .ua Н аш і 04080, . , . . а, 15/15. Тел. (044) 4 J7-53-49, (044) 477-00-01 Е-таІІ: sblt@tomak.com.ua sapognlkov@tomak. com. иа

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

к ом п ан ія

“ ТОРНАДО” ви р м ш т т м т т

♦ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ♦ПОЯСИ, “ КІГТІ” , ЛАЗИ ф-ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ продукція сеотифікована м. Київ, вул. СокальськаД к.1-2. Тел.: (044) 468-89-72, 468-89-73;

► СПЕЦОДЯГ + РОБОЧЕ ВЗУТТЯ ► ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

СПЕЦВЗУТТЯ v Я кість

V Доставка

v Доступні ціни

І І р о д у к ід ія с е р т и ф ік о в а н а

V ic o m @ c a rrie r.k ie v .u a

З А Т « Т Е М ІО » ■ П ропонує пром ислові та побут ові си гн а л іза т о р и п а л и в н и х і т оксичних г а з ів . ■ Е лект ром агніт ні в ід с іч н і клапани. • П р о е кт у в а н н я , м онт аж , с е р в іс н е о б с л у г о в у в а н н я . ■ Гарант ія д в а р о к и . ■ С ер т и ф іко в ан і Д е р ж с т а н д а р т о м У к р а їн и . ■ Є в р о п е й с ь к а якість, н и з ь к і ц ін и . СИСТЕМ А ЗН И Ж О К! 03148, Україна, м. Киі'в, вул. Корольова,9°. Тел.: (044) 477-69-94,478-03-36 факс (044) 477-94-09 www. temio. kiev. ua temio@kievweb. com. ua

«ВАРТА»

ГАЗО sues Науково-технічний центр “ЕЛТЕС” ^ Спільне підприємство МЕТРА УКРАЇНА ПОРТАТИВНИЙ ЦИФРОВИЙ ВО Л ЬТО М М ЕТР ЕР200

Вироблено

:/0 4 4 / 249-69-09 /0 4 4 / 275-83-66 :/0 4 4 /4 9 4 -2 8 -7 2

ФІРМОВИЙСПЕЦОДЯГ

ВиробленовУкраїні

(0562) 35-29-59

_пропонує

альні посібники і п р о гр а м и для п ід го т о в ки ків за с ко р о ч е н и м и т е р м ін а м и навчання, ропоновані матеріали можуть бути використані під час навчання робітників на виробництві, через служби зайнятості, у професійних навчальних закладах. І^ниги: «Устройство и обслуживание тракторов. Настольная книга

тракториста-машиниста», «Общестроительные отделочные работы. Настольная книга строителя». П л а кати: «Лифты», «Сосуды под давлением. Ресиверы», «Газовые баллоны», «ТБ грузоподъемных работ», «Электробезопасность до 1000 В», «Безопасность труда при деревообработке», «Безопасность труда с эл. погрузчиками», «Безопасность работ на высоте», «Безопасность на автозаправочных станциях».

В У к р а їн і'

М е то д и чн і п о с іб н и ки З питань придбання звертатися за телефоном 265-74-81. м. Київ, П р о с п е кт Голосіївськии, 8, кім н. 1 E -m ail: k a d ri@ vo lia ca b le .co m

ВИМІРЮВАННЯ ОПОРУ ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА МІЖ ЗАЗЕМЛЕНИМ ОБЛАДНАННЯМ І КОНТУРОМ ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ ІЗ ГРАДАЦІЄЮ 0,01 ОМ. ДІАПАЗОН ВИМІРЮВАНЬ ОПОРУ ПОСТІЙНОМУ СТРУМУ ВІД 0,01 ДО 20 ОМ. ДІАПАЗОН ВИМІРЮВАНЬ НАПРУГИ ЗМІННОГО СТРУМУ ВІД 1 ДО 600 в. ОСОБЛИВОСТІ: -КАЛІБРУВАННЯ НЕ ПОТРІБНЕ -РЕЗУЛЬТАТ ВИМІРЮВАННЯ ОПОРУ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДОВЖИНИ З'ЄДНУВАЛЬНИХ ПРОВІДНИКІВ -ЗАХИСТ ВІД ПОМИЛКОВОГО ПІДКЛЮЧЕННЯ 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 38 Тел./факс (0412) 41-83-81,41-83-82

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

e-mail: metra@metra.zt.ua, eltes@metra.zt.ua http://www.metra.zt.ua

У л ь тр азв уко в і п а ц ю к ів , м иш ей, кр о т ів , собак

(Ь ІР М д ^ г вг я

Б ел то Н

„П р и ліа д

для зн а хо д ж е н н я прихованої елект ропроводки

Д о н е ц ь к (0 6 2 ) 3 3 4 -3 3 -4 8 , 3 3 4 -3 9 -3 3 К и їв ( 0 4 4 ) 2 5 8 - 3 1 - 8 7 , 2 0 2 - 2 6 - 5 4 ' Х м ел ь н и ц ь ки й (0 3 8 2 ) 7 2 -0 8 -5 4 В ін н и ц я ( 0 4 3 2 ) 4 6 - 4 3 - 3 3

w w w .b e lto n .c o m .u a

« . . .»

ЕКІПАЖ

ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА

В И Г О Т О В Л Я Є М О ТА Р Е А Л ІЗ У Є М О : ЕЛЕКТРОЗАХИСНІ ЗАСОБИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ; К О Н С Т Р У К Ц ІЙ Н І С К Л О П Л А С Т И К О В І П Р О Ф ІЛ І; КЛИНИ ПАЗОВІ ДЛЯ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ.

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Л іцензія Д Ц ПБ М В С У країни № 4 8 3435

Твл.: 044 295-И-16, тел./факс464-22-07,295-53-27. E-malliltvll.klev.ua ' до йдиплом дДшаші. ц _

ТОВ « І Н Т Е П Р О Ф

ЯКІСТЬ ВИЗНАНА ПРОФЕСІОНАЛАМИ... П р о в ед енн я пр и й м ал ь н о -зд ав ал ь н и х та експлуат аційних випробувань елект розахисних засоб ів І пристосувань у акредитованій лабораторії з наданням протоколу випробувань.

Атвстшт акредитування М> 100-0905/2002 я!д 11.07.2002л м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 . Т е л ./ф а к с : (0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 -6 1 , (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 , (0 5 7 2 ) 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 -3 1 -2 2 e-m ail: ekipage@ kharkov.com w w w .ekipage.com

П Р О П О Н У Є Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) 0 Програмне забезпечення для юрмування припису інспекторами ,ержнаглядохоронпраці, пожежного нагляду, службами охорони праці Журнали обліку з будівництва

01011, Київ, Печерський узвіз, 19 Тел.: (044) 290-74-20, 254-34-55 Тел. моб. 8-039-459-90-55

Drägersafety Дрегер Сейфті

МАКСИМАЛЬНИЙ ЗАХИСТ +ВИСОКИЙ КОМФОРТ3 МІНІМАЛЬНИМИ ВИТРАТАМИ! ТОВ "Технологія для життя” м. Донецьк

www.jfL.gom U0

""fatorІА

Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", м. Київ

• • • •

Тел./факс: (06 2) 3 8 1 -8 0 -7 4 3 4 5 -7 5 -7 0

Тел./ф акс: (0 4 4 * 4 5 т'-5 5 -5 5 2 4 1 -8 5 -2 9

(

300

Одеська філія ТОВ "Технологія для життя" м. Одеса Тел./факс: (0 4 82 ) 6 4 -6 9 -8 8

)

•

Переваги напівм асок Ріссо 20

Поставка, гарантія та сервіс в сієї продукції «Drager Safety AG» (Німеччина) Київ

Ком панія «Сатурн® Дейта Інтернешенл» тел.: (044) 457-55-55, 241-85-29; ф акс: Д о не цьк ТОВ «Технологія для життя», тел./ф акс: (062) 381-80-74; (0622) Одеса тел./ф акс: (0482) 64-69-88

Час захисної дії в 15 разів більший ніж у „пелюстки”; Площа фільтра приблизно 1 мг; Витрати під час експлуатації не вищі ніж у „пелюстки”; Затримують більше 95% дрібнодисперсного пилу та аерозолю; Маска виготовлена з силікону; Клапан видиху забезпечує викид вологи; Маска має низький опір диханню; Вага напівмаски менша 100 г.; Термін використання 8 років.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

: . ,

Описані основні завдання з охорони праці, планування роботи з охорони праці, номен клатура справ інженера з охорони праці, управління охороною праці. Наведено пере лік документації з охорони праці, організа ційні накази.

Ця книга є навчальним посібником для вив чення нормативного документа Міністерства палива та енергетики України «Технічна е к сплуатація електричних станцій і мереж. Пра вила» (ГКД 34.20.507-2003).

Ціна 100 грн.

Ціна 48 грн.

« ( .

1. Ремонт автомобилей. Практический курс, ціна з ПДВ 21 грн. 2. Ремонт автомобилей. Теоретический курс, ціна з ПДВ 15 грн. 3. Устройство автоматических коробок передач и трансмиссий, ціна з ПДВ 24 грн. 4. Устройство и техническое обслуживание автомобилей катего рии В и С, ціна з ПДВ 15 грн. 5. Устройство тормозных систем иномарок и отечественных авто мобилей, ціна з ПДВ 24 грн. 6. Безопасное управление автомобилем, ціна з ПДВ 15 грн. 7. Евроремонт своими руками, ціна з ПДВ 18 грн. 8. Плетение стильных вещей, ціна з ПДВ 18 грн. 9. Безопасность жизнедеятельности м /ф , ціна з ПДВ 15 грн. 10. Конструирование оборудования интерьера (гриф), ціна з ПДВ 15 грн. 11. Полы и напольные покрытия, ціна з ПДВ 5,40 грн. 12. Советы индивидуальному застройщику, ціна з ПДВ 12 грн. 13. Уход за домом и квартирой от А до Я, ціна з ПДВ 6 грн. 14. Изготовление мебели, ціна з ПДВ 12 грн. 15. Косметический ремонт: быстро, качественно, недорого, ціна з ПДВ 18 грн. 16. Печи и камины, ціна з ПДВ 15 грн. 17. Ремонт и реконструкция дома и квартиры, ціна з ПДВ 12 грн. 18. Справочник индивидуального застройщика, ціна з ПДВ 15 грн. 19. Справочник обувщика, ціна з ПДВ 12 грн. 20. Автомобильный практикум. Уч. пос. к выполн. лаб-практ., ціна з ПДВ 24 грн. 21. Автомобильный электрик (нач. проф. обр.), ціна з ПДВ 18 грн. 22. Автослесарь (нач. проф. образ.), ціна з ПДВ 24 грн. 23. Каменщик (учеб. пособие), ціна з ПДВ 18 грн. 24. Кондитер (учебное пособие), ціна з ПДВ 21 грн. 25. Маляр. Технология и организация работ. Уч. пос., ціна з ПДВ 18 грн. 26. Материаловедение для автомехаников, ціна з ПДВ 21 грн. 27. Облицовщик. Мастер отделочных строительных работ, ціна з ПДВ 15 грн. 28. Повар. Учеб. пос. для уч. проф. тех. училищ, ціна з ПДВ 15 грн. 29. Продавец (гриф), ціна з ПДВ 18 грн. 30. Слесарь-сантехник, ціна з ПДВ 18 грн. 31. Столяр-плотник. Уч. пособие, ціна з ПДВ 18 грн. 32. Штукатур (уч. пособие), ціна з ПДВ 18 грн.

» ):

33. Электрогазосварщик. Уч. пособие, ціна з ПДВ 18 грн. 34. Электротехника с основами электроники (гриф), ціна з ПДВ 21 грн. 35. Самоучитель по вождению автомобиля, ціна з ПДВ 15 грн. 36. Столярные и плотничные работы, ціна з ПДВ 15 грн. 37. Справочник инженера-строителя, ціна з ПДВ 24 грн. 38. Справочник по деревообработке, ціна з ПДВ 12 грн. 39. Справочник штукатура, ціна з ПДВ 15 грн. 40. Автомеханик (ср. проф. образ), ціна з ПДВ 15 грн. 41. Интерьер и оборудование квартиры, ціна з ПДВ 24 грн. 42. Конструкция малоэтажных зданий, ціна з ПДВ 15 грн. 43. Современные отделочные и облицов. материалы, ціна з ПДВ 30 грн. 44. Справочник строителя, ціна з ПДВ 27 грн. 45. Строительная экология. Учеб. пособие, ціна з ПДВ 24 грн. 46. Строительные материалы. Учеб. справочное пособие, ціна з ПДВ 33 грн. 47. Ванная комната и сантехника в вашем доме, ціна з ПДВ 18 грн. 48. Гипсокартон. Отделка квартиры, коттеджа, ціна з ПДВ 18 грн. 49. Кухни, ванные, кладовые. Ремонт, отделка, дизайн, ціна з ПДВ 21 грн. 50. Напольные покрытия и лестницы, ціна з ПДВ 21 грн. 51. Современные кухни-гостинные. Ремонт, отделка, дизайн, ціна з ПДВ 18 грн. 52. Стены и перегородки. Отделка, дизайн, ціна з ПДВ 21 грн. 53. Гаражи, мастерские, подвалы, ціна з ПДВ 9 грн. 54. Графический дизайн, ціна з ПДВ 15 грн. 55. Изготовление окон и дверей, ціна з ПДВ 12 грн. 56. Обработка дерева, ціна з ПДВ 18 грн. 57. Паркетные работы, ціна з ПДВ 15 грн. 58. Плетеная мебель, ціна з ПДВ 6 грн. 59. Резьба, мозаика, гравирование, ціна з ПДВ 12 грн. 60. Реконструкция вашего дома, ціна з ПДВ 9 грн. 61. Материаловедение швейного производства, ціна з ПДВ 12 грн. 62. Менеджмент строительства, ціна з ПДВ 18 грн. 63. Сварочное производство, ціна з ПДВ 18 грн. 64. Технологии производства мебели, ціна з ПДВ 24 грн. 65. Материаловедение для штукатуров, облицовщиков, ціна з ПДВ 12 грн. 66. Современный интерьер. Практич.советы, ціна з ПДВ 18 грн. Всього найменувань - 84.

П о в н и й п е р е л ік в и д а н ь та п р о д у к ц іїТ О В «О снова» д и в іт ь с я у д о д а т к у д о ж у р н а л у «О хо р о н а п р а ц і» № 3 а б о з а п и т у й т е у в и д а в н и ц т в і.

Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська, 87/30. Тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київській філії АКБ «Новий», МФО 322670 або р/р 260031082 в 4 КФ АППБ «Аваль», МФО 322971. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua e-page: http://www.і.kiev.ua/~osnova

Для одержання видань потрібно виписати рахунок-фактуру, перерахувати гроші на розрахунковий рахунок і надіслати до видавництва листзаявку. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавництві за довіреністю. Книги можна придбати на місці за готівку.

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 6 /2 0 0 4

в, іул.0.Степанівни,2, тел./факс: (0322) 72-18-82,72-11

® Оформлення кабінетів, виготовлення стендів, кутків, планшетів з охорони праці безпеки дорожнього руху, цивільної оборони; виготовлення знаків безпеки праці; розробка та друк плакатів, набір інструкцій з охорони праці. <>

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

О Х О Р О Н А ІІР А Н І

Ддг—* ЙВВЕм

тнш л ЗОХОРОНИПРАНІ: • » • • • . • • • • • • « •

• Деревообробка

Й Г .Т -

• Робота з персональними комп'ютерами • Копіювально-розмножувальна апаратура »Перелік робіт з підвищеною небезпекою »Знаки безпеки праці ►Повітряні лінії електропередачі Безпека робіт у зв’язку Підіймання та переміщення вантажів Безпека фарбувальних робіт і * Елекірогазозварювальні роботи ' »Навчання з питань охорони праці і Класифікація та знаки небезпеки вантажів • Система управління охороною праці « Безпека при роботі з інструментами та

sr-

• • • •

—

Закон України "Про охорону праці" Кодекс законів про працю України Електробезпека Пожежна безпека Навантажувально-розвантажувальні роботи Перша долікарська допомога потерпілим Санітарія та гігісна на виробництві Засоби індивідуального захисту ТО та ремонт автомобілів Газобалонні автомобілі Автотранспортне підприємство Посудини, що працюють під тиском Безпека в газовому господарстві Водопровідно-каналізаційні мережі Кольори сигнальні та розпізнавальне пофарбування Металообробка

Схеми стропування, сигналізації Стенд "Охорона праці"(загальні питання) Безпека робіт на залізниці Травмонебезпечні ситуації

• • • • • • • • • • • • • • • • • • •

—

Ц —

І и м и н trm h г т и л і т ж п м аШ Квиимг m e ih лврвкяип руху л и оформш т ( т л іі

ДОРОЖНЬОГО РУХУ

^ 500 S

>1000 5

(20

)

о Широкий вибір тематики стендів, варіантів виконання (безкаркасні; на каркасі з пластиковою окантовкою; у вигляді книжки з кріпленням до стіни або на підставці), о Виготовлення з сучасних матеріали-кольорові пластики, само клейні плівки, ламіноване ДВП. О Виконання українською або російською мовами. О Виготовлення протягом 10-30 днів з моменту оплати. Мож ливе термінове виконання замовлень. О Доставка багажним відділенням залізниці (або поштою). Ціни подані з врахуванням вартості достаїки. О Комплектація стендів-книжок згідно вибраної’ тематики. Роз робляємо стенди за тематикою замовника.

їш ш м

(

Загалом понад 300 найменувань стендів, кутків, планшетів для різних підприємств та галузей!

’’ и сш ш бііі ч іц і Щ иту C4NS

"Закон України про дорожній рух" Попереджувальні знаки Заборонні знаки Знаки пріоритету, знаки сервісу Інформаційно-вказівні знаки (2 ст) Таблички до дорожніх знаків Технічний стан і обладнання транспортних засобів Перша долікарська допомога потерпілим при ДТП "Закон України про транспорт" Адміністративна відповідальність за порушення ПДР Світлофори та опізнавальні знаки Дорожна розмітка Швидкість руху і дистанція Регулювання дорожнього руху, сигнали регулювальника Проїзд перехресть Рух через залізничні переїзди Обгін Перевезення небезпечних вантажів, знаки небезпеки "Закон України про перевезення небезпечних вантажів" "Положення про службу безпеки дорожнього руху"

І ЦІ

Ф ір м у » ш і о г ш ш в t 9 9 4 р о ц і

зм о ф іц ій н и й д и с т р и б ’ ю т о р

Засоби індивідуального захисту Спецодяг та взуття М еталопрокат

Ц г «ФОРПОСТ-1» переможець конкурсу «Кращий винахід-2001» у номінації «Охорона навколишнього середовища», лауреат виставки «Екологія-2002».

« Ф о рпост- 1» забезпечує

медико-біологічний захист людини;

запобігає негативному впливові

6000

торсіонних полів на імунну, ^ ~ = н |!|р = ендокринну і репродуктивну системи, іщ ш т ь генетичний апарат, розлад нервової і серцево-судинної систем, порушення діяльності головного мозку; попереджує виникнення патології зорового аналізатора, захворювання верхніх дихальних шляхів, утому й напруженість користувачів ПК під час роботи. Пристрій «Форпост-1» має компактну форму діаметром 5 см, зручний в експлуатації і не вимагає джерел живлення, розташовується перед монітором ПК, телевізором та ін. Г(ірантійний термін експлуатації — 5 років. Пристрій сертифіковано.

Продукцію сертифіковано в Україні 04073, м. Київ-73, пр. М осковський, б, офіс 405. Тел./ф акс: (044) 2 3 0 -8 7 -0 7 (6 ліній), вн. тел. 233 м. Одеса, тел.: (048) 7 7 7 -7 7 -1 6 , 7 7 7 -0 4 -7 7 М. Харків, тел.: (0572) 2 3-4 7-6 9 , 2 8 -8 9 -5 4 , (0572) 2 8 -8 8 -8 4 моб. e -m a il: a vc e n tr@ i.k ie v .u a , h ttp ://w w w .a v c e n tr.c o m .u a

Захисні властивості «Форпост-Ь можна перевірити на стенді фірми «Спінор Интернешнл», розташованому на постійно діючій виставці інноваційних технологій за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 180, 1 поверх ( а . м. Либідська), тел. (044) 261-09-90.

Читайте матеріал у № 2, 2003 р., с. 30-31

Тел./факс: (044) 538-08-58,452-88-66. Тел.: 261-09-90,204-64-20 моб. тел. 8 067 959-53-70 £: E-mail: forpost1@mail.ru www.spinor.kiev.ua

^^HflPOTIHCbOH

А Т Р И В А Є П Е Р Е Д П Л А Т А НА 2 0 0 4 р.

Відмінний захист українському виробнику

П е р е д п л а т и т и ж у р н а л м о ж н а з б у д ь -я к о г о м іс я ц я п о т о ч н о го р о к у у в ід д іл е н н і з в ’ я з к у

С Е Р ТИ Ф ІКО В А Н О

Індексижурналів: «Охорона праці» - 74377 «Охрана труда» - 74378

м. Київ Таммол (044) 455-9288 м. Луцьк Волиньспецторг(0332) 77-0800 м. Вінниця Допомога (№ 82) 38-4795 \ ,м . Дніпропетровськ apиc (056) 771-9426 .Запоріжжя Лаг/йа-гООг (061) 224-511 ^ м. Одеса Центр Безпечної праці (048

ТК-СПЕЦОДЯГ КО М Ф О РТ ТА Б Е ЗП Е КА

Найбільші предд%вники в регіонах:

РО БО ЧИЙ ОДЯГ, ВЗУТТЯ, З А С О Б И ІН Д И В ІД У А Л Ь Н О Г О З А Х И С Т У

f t

В И РО Б Н И Ц ТВ О ТА П РО Д А Ж

ЗАВЖ ДИ В НАЯВНОСТІ

П О Н А Д ІООО НАЙМ ЕНУВАНЬ

тел./факс (044) 455-9787 www.bel-protection.com

(044) 451-8800 (багатоканальний)

ФОРМУЄМО ДИЛЕРСЬКУ МЕРЕЖУ

5 5 3 -2 8 -2 1 , 5 5 9 -7 9 -6 3 , 5 5 8 -1 8 -7 5 w w w .tk o d y a g .c o m .u a

у р н а л

«ОХОРОНА ПРАЦІ»

Н а в ч а л ь н і п о с іб н и к и та п р а в и л а б е з п е к и

Ціна з ПДВ, ГР” -

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 2. Електробезпека на виробництві 3. Охорона праці користувачів комп'ютерних відеодисплейних терміналів 4. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищих закладів освіти] 5. Правила безпеки у феросплавному виробництві 6. Правила безпеки у вогнетривкому виробництві 7. Вступний інструктаж з охорони праці 8. О хорона праці. Запитання та відповіді

16,80 16,80 16,80

16,80 4,80 9,60 9,60 26,40

П л акати з о х о р о н и пр а ц і 1. Робота з інструментами та пристроями 2. Металообробка 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство 5. Автотранспорт (ТО і ПР) 6. Електробезпека 7. Пожежна безпека

ВСЮ

на квартал - 33 грн. 93 коп.; на півріччя - 67 грн. 86 коп.; на рік - 135 грн. 72 коп. Адресаредакціїжурналу: 02100, К иїв-100, вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». Е-таіІ: mail@ohoronapraci.kiev.ua ,(0 4 4 ) 559 - 19- 51 , 558 - 74-11_____________

ПРОДУКЦІЮ

Передплатаціна: на один місяць - 11 грн. 31 коп.;

8. Перша допомога потерпілим 9. Вантажно-розвантажувальні роботи 10. Відеодисплейні термінали

(ВДТ)

Кожна серія складається з 20 плакатів (комплект) формату А2 (42 *60). Ціна одного комплекту - ЗО грн.

«Охорона праці. Запитання та відповіді» ( випуск 2 )

українською та російською мовами.

Ціна 26,40 грн. Адреса редакції журналу «Охорона праці»:

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1.

Тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-11

З н а к и б е з п е к и (н а с а м о к л е й н ій о сн о в і)

При 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2. Курити заборонено (знак, 115смг) пожежі (знак, 265 2) дзвони 3. Місце для куріння (знак) 4. Пожежний кран (знак) 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) (знак, 230 2) 7. Стій! Напруга (знак) 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 9. Вогнегасник (знак) 10. Вихід (табличка) наліво; направо 11. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 12. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат українською мовою) 13. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 14. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В

П л а ка ти р е а л ізую ться без ПДВ.

П РО П О Н УЄ М О КЕРІВНИКАМ І СПЕЦІАЛІСТАМ ЗБІР Н И К

р е а л із у є __

Ціна з ПДВ, грн ( в В В а В В ) 1,80

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

П е р е д п л а ч у й т е н а 2 0 0 4 р ік у будь-якому відділенні зв ’язку та в редакції всеукраїнський щомісячний науково-популярнии журнал для навчального закладу, родини та підприємства ін д е к с и : 0 1 2 3 7 - укр., 0 1 8 9 3 - рос. ціна: на 1 міс. - 5 гри. 92 коп., на 6 міс. - 35 грн. 52 коп., на 12 міс. - 71 грн. 04 коп.

• пр о б л е м и викл ад ання к у р с у «БЖ Д» • л ю д и н а і п о б у то в е с е р е д о в и щ е • лю дина і природне середовищ е

Sg І

• лю дина і виробниче середовищ е « л ю д и н а у н а д з в и ч а й н и х с и т у а ц ія х • д окум енти

0 2 1 0 0 , К и ї в - 1 0 0 , в у л . П о п у д р е н к а , 1 0 /1 т е л . 5 5 9 -3 6 -4 4 , 5 5 1 -9 5 -7 2 e - m a il: o s n o v a @ ip te le c o m .n e t.u a