ohorona-pratsi-04-12 by Охрана труда

2004 У цьому номері СУОП невід ємна складова управління виробництвом Досвід роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності населення Дніпровської райдержадміністрації (Київ) Методологія проведення експертизи з питань охорони праці Самопрофілактика небезпечних ситуацій Школа інженера з охорони праці Хто відповідає за проведення медичних оглядів робітниківпідрядників?

V -Я З ;

(•

%и

^ * 4

7 І \

Головна ялинка України на М айдані Н езалеж ності у Києві запрош ує киян і гостей столиці на Н оворічні та Різд вян і свята.

2004 рік залишається у пам'яті спогадами про досягнуті здобутки, впевненістю у тому, що кожен із нас — особистість, яка здатна впливати на дійсність і своє майбуття. Наші серця налаштовані творити добро, наповнені турботою про об'єднання нації, забезпечення щасливого життя наших дітей та онуків. Щиро вітаємо всіх з Новим 2005 роком і Різдвом Христовим! Нехай Господь благословить цей рік як рік миру, злагоди і добробуту в державі та в кожній родині. Щасливих вам Новорічних та Різдвяних свят!

М атеріал підготовлено за сприяння керівництва ВАТ «Універмаг «Дитячий світ» Фото В. о в ч а ру к а

НА П

№ 12(126)/2004

Науково-виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Держнаглядохоронпраці України; редакція журналу «Охорона праці»

Головний редактор Я К О В Е Н К О М . Г.

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця__________________________________

Зміст

М И КО ЛА Я К О В ЕН К О

Наша громадянська позиція

У п ра в л інн я о х о р о н о ю праці Виробництво та захист—2004 Управління охороною праці — невід'ємна складова управління виробництвом Трагедія сталася. Хто і коли за неї відповість? В. С О П ІЛ Ь Н Я К М. Ч Е Р Н О В Реалізувати покладені повноваження Інспектор — звання високе В. К О Б Е Ц Ь В. Д А ВИ Д ЕН К О , М. С Т Е Ф А Н К О В Про Тиждень профілактики та культури охорони праці Навчаються спеціалісти з охорони праці К . Ц В ІГ У Н В. С О П ІЛ Ь Н Я К Без показухи і взаємних нарікань

Л. М Е Л Ь Н И Ч У К

О. Н Е Г Р Е Б Е Ц Ь К А Г. К О С Т ЕН К О Н. Б Е З У Г Л А М. ГРО М О В

Проведено спільну нараду О. Труфанов: «Безпека, як мета, виправдовує будь-які засоби» На цегельних заводах Сумщини «Ощасливили»... смертю Методологія проведення експертизи з питань охорони праці та опрацювання висновків за ЇЇ результатами Самопрофілактика небезпечних ситуацій

В. Ш К Р И Г У Н А . П А Ш К О В , В. П О П Л А В С ЬК И Й , A. Є С И П ЕН К О Відмови зарядів — джерело травматизму О. М Н У Х ІН , Є. А Н Н ЕН К О В , B. К О Ч Е Р Г А Вибухи водневмісних сумішей на промислових А. Т О РО В ЕЦ Ь , В. СО ЛД АТО В

5 5 9 10 12 14 15 16

17 18 20 22 24 27 ЗО

підприємствах та їх попередження Удосконалені засоби індивідуального захисту органів дихання

32 34

о х о р о н и праці І. О Т ВА ГА

Профілактичне лікування — важлива ланка в системі профілактики профзахворювань

М е д и ц и н а прац і В. К О Б Е Ц Ь Л. Б Е З У Г Л И Й В. В И Щ И П А Н

Хто винен і що робити?.. 37 Допомагає «лікарняна каса» 39 Щ е раз про санітарно-гігієнічну характеристику умов праці 40

П. М А Т У Щ А К , П. ІВ А Щ Е Н К О П. М И Н ТА

Фонд створили, а тяганина продовжується «Візьму твій біль на себе» “

НамынШШамЦиУЦи 41 44

Офіцій ний розділ Слідами наших публікацій За листами читачів

45 47

За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець, Комп'ютерний набір - 1. Пилипенко. Комп'ютерна верстка - 1. Влас, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори — Т. Герасименко, Г, Коровніченко. Підписано до друку 09.12.2004. Формат 60x84/8. Папір - крейдований. Друк - офсетний. Ум. друк. арк. - 7,44. Обл.-вид. арк. - 9,61. Тираж 10 807 прим. Зам. №04-4632. Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська,!.

Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж - 20 860 прим.

Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

Дорогі друзі!

Від імені колегії Міністерства палива та енергетики

Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович —

начальник Головного управління державної інспекції з ядерної і радіаційної

безпеки Державного комітету ядерного регулювання України

Горецький Володимир Іванович -

начальник управління безпеки на транспорті Міністерства транспорту України керівник управління апарату ФПУ з питань охорони праці та здоров’я

Єршов Сергій Олександрович заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи журналу «Охорона праці» начальник теруправління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області

Кириленко Віктор Михайлович -

повною віддачею усіх сил та вміння, проявляючи високу

Кріса Іван Якимович -

539- 09-63

перший заступник начальника

лення до справи. Завдяки самовідданій праці енергети

Мостовий Володимир Миколайович -

ки, які є лідерами в енергетичній галузі України, відтепер

220 - 12-46

консультант з питань охорони праці та здоров’я проекту Тасів

449- 70-69

заступник Голови Державного комітету України

220-04-95

з нагляду за охороною праці

Осіянов Анатолій Якович -

відповідальний секретар, завідувач відділу науково-технічного

559-60-63

редагування та зв'язку з громадськістю

Семко Олександр Платонович заступник Голови Державного комітету України

220-72-94

з нагляду за охороною праці

вироблятимуть більш як половину всієї електроенергії

Теличко Костянтин Едуардович -

країни, що має стратегічно важливе значення для націо

Ткачук Костянтин Нифонтович,

заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

551 95-69 441 97-52

докт. техн. наук

Редакція журналу

нальної економіки. З'явилася можливість її експорту. Наша держава увійшла до трійки європейських країн з

Головний редактор

розвиненою ядерною енергетикою.

Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи

Великим досягненням енергетиків є введення в експлуа

(0322) 97-16-73

Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

Лесенко Георгій Георгійович -

їх будівництво велося за власні кошти. Українські атомни

Яковенко Микола Григорович

558-74-11

Єршов Сергій Олександрович

558-74-18

Заступник головного редактора

Теличко Костянтин Едуардович

тацію підстанції 500 кВ «Новодонбаська» з повітряними

Завідувачка редакційного відділу

лініями 500 і 220 кВ, що вирішило проблему надійного

Відповідальний секретар,

551-95-69

Гаврилюк Лариса Андріївна

558-36-03

електропостачання населення та споживачів Східного

завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю

Донбасу. У промислову експлуатацію переведено повіт

Редактори:

ряну лінію 750 кВ Рівненська АЕС — Західноукраїнська. Тривають роботи з будівництва Дністровської та Таш-

Осіянов Анатолій Якович

559-60-63

Даніляк Наталія Яківна Косяк Галина Григорівна

558-36-03

Покуса Ольга Карпівна Власні кореспонденти:

лицької ГАЕС, реконструкції енергоблоків Старобешів-

по Донецькій та Луганській обл.

ської, Зміївської та інших ТЕС, каскаду дніпровських ГЕС.

по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій,

Все це яскраво засвідчує, що Україна накопичує енер

Щуров Геннадій Леонідович

(062) 304-34-53

Рівненській та Чернівецькій обл.

Сопільняк Василь Іванович

гію, щоб самотужки, за рахунок власного потенціалу

по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл.

вирішувати проблеми, які раніше здавалися нездійснен

по Харківській, Полтавській та Сумській обл.

(0382) 55-83-33

Цвігун Катерина Михайлівна

(0482) 22-92-41

Кобець Вадим Володимирович

(0572) 99-50-77

ними. Серед них — і прийняття урядової програми освіт

по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.

лення населених пунктів України. Велике вам спасибі,

по Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській обл.

шановні енергетики, за мужність, витривалість та відда ність обраній професії! Зичу всім вам та вашим сім'ям міцного здоров'я, р о динного щастя, добробуту, професійного зростання.

Попович Степан Степанович

Безуглий Леонід Микитович

(0322) 74-38-13 (056) 729-33-02

по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим

Безугла Надія Іванівна

(056) 729-33-02

по м. Києву, Київській, Житомирській та Чернігівській обл.

Захаров Володимир Анатолійович

551-95-67

Фотокореспондент

Овчарук Валерій Володимирович

Нехай ваша звитяжна праця приносить не лише тепло і

Бухгалтерія

світло, а й мир та злагоду в кожну родинуї

Відділ реалізації та маркетингу

С. ТУЛУБ, Міністр палива та енергетики України

228і 02-51 558-74-18

начальник відділу охорони праці ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»

професійну майстерність, старанність, відповідальне став

блоки-мільйонники на Хмельницькій та Рівненській АЕС.

461 -65-58

Заболотній Анатолій Григорович -

щодня і щогодини виконують свою професійну справу з

ків у нинішньому році стали до ладу два нових енерго-

558і 36-03

завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

професійним святом — Днем енергетика.

жаючи на складність поточного моменту, енергетики

559 -53-44

Гаврилюк Лариса Андріївна -

щиро вітаю працівників енергетичної галузі України з

транспорт і зв'язок, є світло і тепло у домівках. Незва

558-74-11 558-

головний редактор журналу «Охорона праці»

Бережний Микола Семенович -

Гержод Юрій Володимирович -

Завдяки вам працює промисловість, функціонують

Реклама Поліграфічні послуги

551-95-67 559-48-31, 558-74-27 551-95-65, 558-92-56 559-19-51 559-62-79, 551-95-68

02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. Е-таіІ: mail@ohoronapraci.kiev.ua

Д О Н А Ш И Х ЧИ ТАЧІВ

НАША ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ Цей номер журналу ми готували до друку саме в т і дні, коли політ ичні події одна за другою потрясали країну. До них не можна ставитися байдуже, на них не можна не зважат и, тому що кожний з нас тією чи іншою мірою має свою громадянську позицію. Позицію або яскраво вираж ену, або невизначену, або вичікувальну. Але так чи інакше «помаранчева революція» пройшла не тільки майданами нашої країни, але й через свідомість кожного з нас.

МИКОЛА ЯКОВЕНКО, го л о в н и й

редактор журналу «Охорона праці»

юди вимагають свобод, висловлюють своє ставлення

А вони, як відомо, сьогодні на багатьох підприємствах не

до влади, відстоюють право на повагу до себе. Це

відповідають законним вимогам. Ми говоримо про це вже

волевиявлення притаманне будь-якій людині, суспіль

10 років, від виходу першого номера нашого видання. За

ству, нації, і в цьому немає нічого поганого. Листопадово-

цей період в Україні на виробництві травмовано май

грудневі події розрізали нарив соціальної несправедли вості, в якій є межі між крайньою бідністю та багатством, між вимогою та виконанням, правом та безправ'ям, зако ном та беззаконням.

Аспекти цих проблем різною мірою відображаються і

же 500 тис. працівників, з яких понад 15 тис.— смер тельно, близько 100 тис. стали інвалідами праці. Уяв ляєте? А профзахворювання? Якщо в 2000 р. їх було за реєстровано 2600, то минулого року — 7300. Зростання майже втричі! Куди ж ми рухаємося? І що це за розвиток

в статтях нашого журналу. Особливо коли йдеться про

економіки, якщо в країні тільки 22,5% підприємств мають

взаємини керівника та колективу, хазяїна-роботодавця і

умови праці, що відповідають сучасним нормам! Щороку

найманого працівника, виконання законів, пов'язаних з

в результаті нещасних випадків на виробництві економіка

охороною праці, промисловою безпекою. Цей соціаль

України зазнає збитків у розмірі 4 млрд. грн. Одна трав

ний спектр, реалізовуючись у процесі трудової діяльності

ма коштує державі в середньому 2 тис. грн., а травма зі

людей, позначається на їхньому рівні життя, здоров'ї,

смертельним наслідком — близько ЗО тис. грн. 30% пра

заможності.

цездатного населення працює в небезпечних і шкідливих

Особливістю сьогоднішнього дня є і те, що на багатьох

умовах. До 10 тис. осіб на рік одержують профзахворю

підприємствах нові власники більше думають про вироб

вання і в кінцевому підсумку стають інвалідами. Чи завжди

ництво продукції та послуг, ніж про самого працівника. Прибуток, прибуток і ще раз прибуток — ось головне зав

ми замислюємося над тим, що відбувається? І як на все це треба реагувати?

дання! Усе інше немов малозначуще. Ось і працюють люди

Спеціалісти давно підрахували, що вкладати кошти в

на застарілому устаткуванні, за застарілими технологіями

створення нешкідливих та безпечних умов праці в бага

без ентузіазму і завзяття, без хорошої «спецівки», без за

то разів вигідніше, ніж розраховуватися потім за наслід

собів захисту, в умовах, далеких від нормальних. Подітися

ки нещасних випадків і професійних захворювань. Але

їм нікуди, бо, врешті-решт, вони і цьому раді: є робота —

якби цього хотіли всі, і якби так сталося, то не довелося

є зарплата, проживемо як-небудь. Звикли, змирилися.

б нам говорити про ті нещастя на виробництві, що зав

На сторінках журналу ми прагнемо захистити консти

дають біди тисячам людських життів. Це наша спільна бі

туційне право людини на безпечні та здорові умови праці.

да, вдвічі трагічніша, тому що по-снайперськи вибиває, як

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004 З

правило, чоловіків і жінок на зльоті їхніх фізичних і твор чих сил. Біда до ідіотизму безглузда, оскільки найчастіше

рони праці на виробництві, часто захищають їхні права

від сваволі роботодавців (особливо в комерційних струк

люди гинуть і зазнають каліцтва через власну або чиюсь

турах), усуненню правового нігілізму в питаннях додер

безтолковість та розхлябаність, елементарну недбалість

жання законодавства про охорону праці.

та непростиму недосвідченість. Біда € абсурдною, тому

Журнал веде велике листування з читачами, спеціалі

що людина — ця «вершина творіння» — стає заручником

стами на місцях, від яких залежить робота з охорони праці.

безвідповідальності, вседозволеності та некомпетентності.

Ми консультуємо, роз'яснюємо, надаємо правову, інфор

Судіть самі. У конверторному цеху ВАТ «Маріупольський комбінат

маційну допомогу. Тільки цього року ми організували від

«Азовсталь» під час взяття проби стався викид продуктів

ну з яких було опубліковано в журналі. Наші статті нада

плавки з горловини конвертора № 1, внаслідок чого гроє

повіді спеціалістів більше ніж на 600 листів читачів, трети

сталеварів одержали термічні опіки. Двоє з них померли.

ють реальну допомогу в роботі на місцях широкому колу спеціалістів.

В Іллічівському морському торговельному порту в трю

Велику увагу приділяємо питанням реагування держав

мі теплохода під час перевантаження розвалився штабель металевих труб і придавив одного з докерів, внаслідок чо го він помер.

У ковальсько-пресовому цеху ТОВ «Білоцерківагро-

маш» під час налагодження пневматичного молота заги нув штампувальник. На будівництві котеджів по просп. Героїв Сталінграда в Києві під час бетонування монолітної плити перекриття другого поверху сталося руйнування опалубки. Загинуло двоє робітників. У прокатному цеху В А Т «Макіївський металургійний за вод» загинуло двоє робітників під час перевірки водяних затворів перекидних пристроїв. Н а шахті «Краснолиманська» внаслідок вибуху метану і пожежі, що виникла, загинуло 37 гірників. Трьом з них ледь виповнилося 20 років. Стали сиротами 37 дітей. Це не просто факти. Це біль і горе людське, це розпач

і досада за ту безвідповідальність, що калічить і губить лю дей. Це гіркий докір тим, хто на своєму виробництві не мо же уберегти людину від нещастя. Перечитуючи статті, опуб

них та інших органів управління на порушення законодав ства про працю, про охорону праці, про які повідомляєть

ся в наших критичних публікаціях. Копії таких статей над силаємо до міністерств, комітетів, прокуратури, обласних і районних держадміністрацій, добиваємося вжиття захо дів щодо усунення порушень, доводимо до відома читачів інформацію. Така форма роботи дає можливість вирішу вати багато питань щодо поліпшення стану охорони пра ці на окремих підприємствах, добиватися покращання управління охороною праці на регіональному рівні, а в ці лому — здійснення державної політики в галузі охорони праці, визначеної Законом. Ми зайняли таку принципову позицію, коли жодна критична публікація не залишається поза увагою. Тому в переважній більшості випадків по рушники усувають допущені ними недоліки, викладені в статтях, інформують про це журнал. А ми інформуємо вас, наших читачів. Нам усім надано право невідкладно і непримиренно боротися за безпечне і здорове майбутнє наших людей. Боротися, а не складати «Плани заходів щодо бороть

ліковані в нашому журналі, особливо в розділах «Безпека

би...», формувати ідеологію пріоритетів людського життя,

праці», «Медицина праці», часом диву даєшся і жахаєшся —

повернутися обличчям до цієї проблеми. Починати треба

що коїмо! Економічна незалежність роботодавців породила по

з себе, зі свого колективу. Зробити це нелегко. Але якщо

чуття вседозволеності, зневажливе ставлення до охорони праці та безпеки життя людей. В працівникові перестали бачити людину, використовують його як «тяглову силу», яка повинна справно давати хазяїну прибуток. Іноді ство рюється враження, що реформи в нашій країні проводять ся не в ім'я людини, а за рахунок людини. Ми дуже часто зустрічаємося з людьми (у тому числі і посадовими особами) якоїсь нової, неповноцінної популяції — з людьми, що не вміють слухати, не квапляться вирішувати і не хочуть ні за що відповідати! Особливо хочу відзначити, що наші публікації сприя ють підвищенню авторитету і посиленню ролі служб охо

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

нічого не робити, то нічого й не буде! Треба навчитися по важати себе. Себе та інших. Треба навчитися слухати і чу

ти, дивитися і бачити, вирішувати і виконувати.

Кращі роки життя ми віддаємо виробництву, створенню матеріальних благ для країни, суспільства, для себе. Ми хо чемо жити добре і гідно, але при цьому залишатися здоро вими людьми. В цьому наша громадянська позиція. В цьо му позиція журналу — відстоювати конституційне право працюючої людини. На тому стоїмо і стояти будемо!

У новому році бажаю нашим читачам здоров'я і удач, безпечних умов праці та активноїжиттєвої позиції. Пишіть нам, телефонуйте, приходьте. Вудьте здорові та щасливії З Новим роком!

З М ІЖ Н А Р О Д Н О Ї ВИ С ТА ВКИ

На шахті« Трудівська» Д П « Донецьквугілля» 17 листопада 2004 р. було введено в експлуатацію експериментальну уніфіковану телекомунікаційну систему диспетчерського контролю та автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами. Вона створена вченими М акНДІ у співдружності з колективом Петровського заводу вугільного машинобудування. На презентації' були присутні представники Мінпаливенерго, теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області, галузевих інститутів, керівники промислових підприємств. Перш а така презентація відбулася 5 жовтня на шахті « Щегловська-Гпибока»

Д П яМакіїввугілля». На українсько-австрійському підприємстві — ТОВ « Ф іш ерМукачеве», що є одним з найбільших у світі виробників лижної продукції, значна увага приділяється охороні праці. Згідно з колективним договором на поліпшення умов та безпеки праці, забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту на підприємстві, де працюють понад 1,5 тис. осіб, щ ороку виділяється понад 1 млн. грн. Усі працюючі, незалежно від умов праці, безплатно отримують молоко. Президія Закарпатської обласної ради профспілок схвалила та рекомендувала поширювати ией передовий досвід роботи.

З ЗО листопада по 2 грудня 2004 р. у Києві відбувся 3-й Міжнародний про мисловий форум «Виробництво і захист—2004», організований Мінпромполітики України, Держспоживстандартом України, Держнаглядохоронпраці Ук раїни, УНК «Укрверстатоінструмент» та ЗАТ «Міжнародний виставковий центр». Цей захід об'єднав шість спеціалізованих виставок: «Металообробка», «УкрІнтерТех», «УкрВторТех», «Субконтракти», «Зразки, стандарти, еталони, при лади» та «Безпека виробництва», на яких демонстрували свою продукцію май же 300 підприємств із 21 країни світу. Підприємці та відвідувачі виставки брали участь у роботі різноманітних се мінарів, конференцій, презентацій, технічних нарад. Силами Держнаглядохоронпраці було проведено два семінари: «Завдан ня щодо вдосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпе чення охорони праці і промислової безпеки» та «Технічна підтримка держав ного нагляду за промисловою безпекою». З доповідями виступили А. Кононенко — завідувач лабораторії Національного НДІ охорони праці, О. Сабибін — начальник відділу Київського ЕТЦ, Л. Мельничук — заступник директора ДП «Головний навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці України», І. Перевозник — заступник начальника управління науково-технічного забезпечення державного нагляду Держнаглядохоронпраці, В. Вакарь — заступник начальника Запорізького ЕТЦ. Пропонуємо до уваги читачів доповідь про правові та техніко-економічні аспекти організації охорони праці на підприємствах.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НЕВІД'ЄМНА СКЛАДОВА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

Л . МЕЛЬНИЧУК, заступник директора Д П «Головний навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці України»

итання про юридично грамотне та організа ційно коректне створення системи управління охороною праці (СУОП) в умовах (нової для нас) господарської незалежності окремого суб'єк та права, на жаль, далеко не таке просте, як це часто здається деяким керівникам, які не бачать за СУОП нічого, крім (на їхню думку) словесної екві лібристики, якою вони змушені займатися не по суті питання, а тільки внаслідок «тиску» органів державного нагляду. Існування сучасного суспільства неможливе без поділу праці, який давно вже призвів до появи найманої праці, тобто такої, що провадиться людиною (фізичною особою, яка виступає як об'єкт права), який називається працівником, в інтересах

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004 5

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

іншого об'єкта права (людини або підприємства), який називається роботодавцем. Крім небезпек, властивих простому процесу праці, най мана праця як соціальне явище пов'язана з такою небезпе кою, як втрата працездатності (здатності продавати свою працю на ринку праці), і отже, втрата джерел існування. Захистом працівників від небезпек найманої праці зай мається спеціальна галузь людської діяльності — охорона праці. Поняття «безпека праці» набагато ширше від поняття «охорона праці», оскільки поняття «праця» як доцільна ус відомлена діяльність людини щодо перетворення навко лишньої дійсності для своєї мети набагато ширше від по няття «наймана праця». У рамках підприємства, де практично вся праця є най маною, охорона праці містить у собі забезпечення безпе ки процесу праці. Тому забезпечення вимог «охорони пра ці» нерозривно пов'язано із забезпеченням безпеки пра ці та виробництва. Охорона праці життєво необхідна і працівникові, і роботодавцеві, і суспільству в цілому, але кожний з них бачить в охороні праці своє. Для працівника охорона праці — єдиний спосіб збе регти найголовніше його багатство — життя, здоров'я, працездатність — повинна бути невід'ємною, обов'язко во наявною і суворо виконуваною частиною його трудо вих обов'язків. Для роботодавця охорона праці — найважливіший спосіб запобігання корпоративним збиткам і організа ції продуктивної та якісної праці — повинна бути обов'яз ковим елементом управління виробництвом. Для суспільства охорона праці — єдиний і невідворот ний спосіб запобігання збиткам. З цих і тільки з цих позицій може бути побудована реаль на ефективна робота з організації управління охороною праці на рівні підприємства. При цьому чітко видно, що внас лідок варіативності небезпек, безперервної можливості їх прояву результативна діяльність щодо захисту від них можли ва тільки на принципах сталості, тобто систематичності. Згідно з чинним законодавством обов'язки та відпові дальність перед суспільством і працівниками за організа цію охорони праці несе роботодавець. Це пов'язано з тим, що за трудовим договором саме він є власником «ро бочої сили». Тому доречно згадати і святий закон власно сті: хто володіє, той і відповідає. Не увільнений від відповідальності і працівник у части ні виконання вимог безпеки під час виконання роботи. Са

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

ме тому не менш важливим аспектом СУОП є один з основних принципів будь-якої роботи: згода (заснована на переговорах, консульта ціях і компромісах) представників усіх сторін со ціально-трудових відносин. Винятковий варіант у даному випадку — трипартизм. Але вся справа в тому, що реально вся діяль ність підприємця спрямована на одержання прибутку. Якщо для цього йому необхідно ве сти виробничу діяльність безпечно, він це ро бить. Особливо якщо заходи безпеки підвищу ють у цілому ефективність виробництва та одержання прибутків. Тому безпека робочої сили — працівників— хвилює роботодавця тільки з позиції ефектив ності виробництва, а обов'язки виконання заходів з охорони праці, покладені на ньо го законом, сприймаються як «насильно нав'язані» під загрозою тих або інших санкцій. З цієї точки зору роботодавець неминуче прагне мінімізу вати свою діяльність з охорони праці, і в першу чергу — ви трати. Разом з тим закономірності реалізації небезпек утво рюють так звану «піраміду наслідків», коли несприятливі події, ранжовані за тяжкістю: смерть, інвалідність, тяжка виробнича травма, легка виробнича травма,травма, не кваліфікована як «нещасний випадок на виробництві», наростають за кількістю. Тому боротьба за забезпечення безпеки праці та збереження здоров'я, запобігання будь-яким несприят ливим наслідкам, які прямо чи непрямо пов'язані з робо тою, є найважливішим елементом забезпечення охорони праці у «вузькому розумінні». Практичним інструментом досягнення сформульо ваної вище мети може і повинна стати саме СУОП на під приємстві, яка в свою чергу призначена: стати складовою частиною загальної політики та управ лінських заходів; спонукати всіх суб'єктів виробництва до використання належних принципів і методів управління охороною праці.

Основи управління охороною праці Конституційні норми конкретизуються у законодав чих та інших нормативно-правових актах з охорони праці. Основну роль у правовому забезпеченні управління охороною праці на корпоративному рівні відіграють За кони України «Про охорону праці», «Про об'єкти підвище ної небезпеки», «Про загальнообов'язкове державне со ціальне страхування від нещасного випадку на виробниц тві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та ін. Перелік видів нормативно-правових актів, які містять державні нормативні вимоги охорони праці, включений до Державного реєстру нормативно-правових актів з охоро ни праці. Локальні нормативні акти роботодавця, тобто ті, що діють у рамках підприємства, не повинні суперечити зако нам та іншим нормативно-правовим актам. Хочу підкреслити, що локальні нормативні акти робо тодавця у сфері охорони праці є безпосередньою право вою базою управління охороною праці на корпоратив ному рівні і тим самим — СУОП. Усі вищеперелічені документи є нормативною (право

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

вою та технічною) базою для розробки безпосередньо діючих корпоративних документів: наказів, положень, ін струкцій тощо.

Економічні основи управління охороною праці Твердження, що в ринковій економіці пріоритет в управ лінні повинен бути наданий економічним методам, вигля дає тривіальним. Але багато років існування в нашій кра їні адміністративно-командної системи управління охоро ною праці, а також планової економіки та централізова ного виділення коштів на охорону праці породили у дея ких управлінців старої школи стійку ілюзію про позаекономічний характер заходів з охорони праці. Крім того, ринкові відносини, що торкнулися багатьох сторін життя, тільки-но стали проникати в управління охороною праці, а тому удавана «позаекономічність» начебто «нав'язуваної» державою охорони праці ще більше закрі пилася у свідомості величезної кількості керівників і спеціа лістів, не кажучи про власників. Разом з тим без економічних методів управління в ре альних ринкових умовах ніякого серйозного управління охороною праці бути не може, а тому економічні методи управління охороною праці ще тільки мають зайняти своє гідне місце. Згідно із законодавством фінансування заходів щодо поліпшення умов та охорони праці здійснюється виключно роботодавцем, а працівник не несе таких витрат. Заува жимо, що включення вищезазначених витрат до собівар тості продукції фактично означає оплату цих витрат спо живачем продукції, а не роботодавцем. Тому «стони» ро ботодавця з приводу непосильного тягаря витрат на охо рону праці — не більше, ніж ілюзія. Насправді витрати на охорону праці несе суспільство. Розглядаючи економічну ефективність будь-яких управ лінських рішень у сфері охорони праці, ми повинні пам'ятати, що витрати (затрати) на охорону праці в прин ципі не можуть безпосередньо давати дохід (прибуток), ос кільки є допоміжними в процесі виробництва і не пов'яза ні безпосередньо з виробництвом та реалізацією якого завгодно товару. На практиці будь-який підприємець може бачити кон кретні витрати на охорону праці, але не бачить (а за такої постановки і не може бачити) «доходів» від охорони праці. Проте заходи з охорони праці не є суто витратни ми. Справа в тому, що якщо при виробництві товару (послуг) йдеться про збільшення (максимізацію) дохо дів, то при здійсненні заходів з охорони праці або без пеки виробництва йдеться про зниження (мінімізацію) збитків (втрат). Варто звернути увагу на те, що шкода, якій не за побігли, незалежно від того, розрахована вона чи ні, зафіксована чи ні, її явно можна побачити «неозброє ним оком» або вона прихована від очей керівника, становитиме фактичні втрати (збитки) підприємства. Ось чому, не навчившись визначати можливу шко ду, ми ніколи не зможемо їй запобігти. Якщо керівник має намір контролювати виробниц тво на рівні кращих зразків світової практики, щоб зробити його максимально ефективним, то одержан ня інформації про можливу шкоду стає дуже важли вим. Реальна практика свідчить, що прямі втрати під рахувати нескладно, непрямі — складніше, а шкоду, якій запобігли,— ще складніше. Якщо прямі втрати під рахує бухгалтерія, то шкоду можна тільки оцінити.

А оцінки завжди є приблизними. Але найчастіше саме во ни дають орієнтири для прийняття правильних рішень. Практика свідчить, що оцінка шкоди завжди повинна враховувати наслідки потенційної аварії чи групового не щасного випадку. Знаючи про ймовірність події та вартість втрат, можна визначити нову величину (множення), яка часто називаєть ся ризиком, іноді її називають прийнятним ризиком. Треба думати, що всі розуміють однозначно: ефектив не управління охороною праці можливе тільки на основі концепції прийнятного ризику.

Інженерно-технічні основи управління охороною праці Загальні принципи технічного забезпечення безпеки засновані на тому безперечному факті, що незважаючи на величезну кількість небезпек, їх можна передбачити та запобігти їм. Впродовж століть безпека людини на рівні організму забезпечувалася інстинктом самозбереження. Проте для сучасного виробництва та сучасного життя одного ін стинкту самозбереження явно недостатньо. Необхідно за хищатися від небезпек технічних плодів людського розуму всією силою цього самого розуму. Забезпечення безпеки людини в процесі праці — складне інженерне завдання, що безперечно залежить від конкретних обставин і умов того чи іншого виробництва. Разом з тим технічні основи управління охороною праці досить типові і полягають в ідентифікації (розпізнаванні) небезпек, аналізі ризиків, запобіганні «контакту» праців ника з небезпеками. Несприятливими подіями технічних пристроїв є відмови, поломки, позаштатні ситуації, аварії. Закон «Про об'єкти підвищеної небезпеки» пов'язує небезпеку виробничого об'єкта з наявністю речовин, здатних вибухати, загорятися, бути отрутами для людини та навколишнього середовища. З позиції охорони праці небезпеки кваліфікуються як небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Зауважимо, що один і той самий реальний небезпеч ний та шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати водночас до різних типів. Основним і найбільш загальним принципом технічного забезпечення безпеки праці є приведення характеру

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004 7

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

діяльності у відповідність до природи людини та її природ ного середовища проживання. Реалізація цього принципу полягає або у створенні нових безпечних та безвідходних технологій, або (для принципово незмінних чи незмінюва них технологій) — у виведенні людини з процесу виробниц тва (повна автоматизація).

Організаційні основи управління охороною праці Сучасне виробництво характеризується все більш зростаючим масштабом зосередження енергії, токсичних, вибухонебезпечних, горючих та інших небезпечних для життя та діяльності людини речовин і процесів. Усе це по требує зростаючих зусиль щодо підтримання стану захи щеності життєво важливих, у тому числі корпоративних, ін тересів особистості та суспільства від аварій та нещасних випадків на виробництві (промислова безпека). Оскільки небезпечні явища мають деяку (з практичної точки зору) постійну (відмінну від нуля) ймовірність виник нення, то ефективність забезпечення безпеки вироб ництва потребує й адекватної системи управління в рамках корпоративного управ ління виробничою діяльністю в цілому. Під час реалізації такого управління треба враховувати, що наявні виробничі технології, техніку і технологічну культу ру виробництва «до повнити» безпекою та охороною праці працівників практич но неможливо. А то му управління безпе кою та охороною праці повинно стати невід'ємною складо вою загального управ ління виробництвом: технологіями, персоналом, якістю продукції, фінансо вими потоками тощо. Зауважу, що це справедливо як для масштабного ви робництва, так і для відносно невеликих за чисельністю персоналу підприємств. Розглядаючи управління безпекою виробництва та охо роною праці як елемент загального управління, підкреслю, що загальновизнаною метою виробничої діяльності в умо вах ринкової економіки є максимальна економічна ефек тивність, забезпечення якої мовою понять «небезпечно» — «безпечно» починає звучати як забезпечення економічної безпеки виробничої діяльності. Таким чином, технічне та організаційне забезпечення безпеки виробництва та охорони праці повинно бути еле ментом забезпечення економічної безпеки. З усіх можливих аспектів забезпечення економічної безпеки виділимо кілька основних, найближчих до проце су виробництва. По-перше, це забезпечення безаварійності техноло гічного процесу, надійне функціонування техніки, облад нання, будівель та споруд, без яких виробничий процес неможливий.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Значну частину цих проблем, з позиції виконання плану виробництва, у тому числі номенклатуру виробів, традиційно відслідковували технологи, проектувальни ки, експлуатаційники. Сьогодні про ці самі проблеми все частіше говорять з позиції якості вироблюваної продукції. Ряд цих проблем, безпосередньо пов'язаних із запобі ганням аваріям та нещасним випадкам, належить до «про мислової безпеки небезпечних виробничих об'єктів». Реально всі ці проблеми переплетені так тісно, що з упевненістю сказати, які належать до безпечної техноло гії, а які — до якості продукції (що реалізується тільки за постійного додержання суворої та сталої технології), практично неможливо. По-друге, це забезпечення умов і охорони праці пра цівників (ергономічної безпеки персоналу), без яких не реалізується жодна діяльність, і від кваліфікації та відпові дальності яких істотно залежать і ефективність, і безпека виробництва. По-третє, це забезпечення екологічної безпеки вироб ництва. Таке за безпечення по требує в ідеалі так званих «еко логічно чистих технологій». Звичайно, економічна без пека підприєм ства істотно за лежить і від цілої низки зовнішніх умов: від стану ринку продукції, від тарифів моно полістів на енер гію, транспорт, зв'язок, від ви мог законодав ства (наприклад, тарифів на со ціальне страху вання). Але в одних і тих самих зовнішніх умовах можна працювати з різною ефективністю. Всі вищеперелічені аспекти забез печення безпеки можна вирішити тільки у рамках загаль ного управління виробництвом. Іншими словами, це повинна бути єдина скоординова на суперсистема управління, яка узгоджено об'єднує спе ціалізовані системи — систему управління якістю, систему управління охороною навколишнього середовища, систе му управління промисловою безпекою та охороною праці. При цьому остаточне реальне «інтегрування» всіх цих си стем відбувається під керівництвом однієї і тієї самої особи, яка називається роботодавцем. Н а знімках: з доповіддю виступає А. Кононенко— завідувач лабораторії Національного НДІ охорони праці; начальник випробувальної лабораторії Сумського ЕТЦ І. Козиренко демонструє відеоендоскоп начальнику Київського ЕТЦ В. Прохорову; експозиція Держнаглядохоронпраці України.

Фото В. ОВЧАРУКА

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

П О В ЕРТ А Ю Ч И С Ь Д О Н А Д РУ КО ВА Н О ГО

. ! У п у б л ік а ц ії « Трагед ія в Би чкгвц ях . Де н а с т у п н а ? » ( «Охорона п р ац і», № 2, 2004 р .) й ш ло с я про о б ста в и н и загибелі Б и чківсько го сільського голови І. К о р о л я т а його н е п о вн о л ітн ьо ї доньки Зо р ян и , а т а к о ж про м и т а р с т в а бід олаш ної вдови, на у т р и м а н н і я к о ї залиш илось т р о є д іт е й , двоє п р и с т а р іл и х б а т ь к ів т а бабуся. 23 сер пня п о то чн о го року виповнився р ік від дня їх н ь о ї загибелі. Чи в ста н о вл е н і, н а р е ш т і, п р и чи н и п о т р а п л я н н я см е р то н о сн о ї н а п р уги (215 В ) на провід р а д іо л ін ії т а в и н у в а т ц і т р а г е д ії, адж е, я к зазн ачал о ся у згаданому м а т е р іа л і, н і п р о к у р а т у р і району, н і к о м іс ії, я к і розслідували груповий нещ асний випадок, не вдалося т о д і це в с т а н о в и т и ?

евдовзі після виходу публікації за ступник прокурора Тернопільсь кої області М. Яценко повідомив редакцію, що хід досудового розслі дування перебуває на контролі і що за кримінальною справою, яку було порушено за фактом нещасного ви падку, проводиться судово-технічна експертиза. Про перебіг розсліду вання відомо і вдові. З одного боку, це обнадіює нещасну жінку, яка зби рається звернутись до суду про від шкодування їй моральної шкоди за втрату рідних їй людей, а з другого — насторожує. Надто ж затягнулося проведення експертизи: чи то, думаєгадає Олександра Богданівна, екс перти попались якісь нетямущі (адже пройшов цілий рік з дня трагедії, а ре зультатів експертизи немає), чи то якісь інші причини стримують встано влення істини, вкрай їй потрібної, щоб звернутись до органів правосуд дя для захисту своїх прав. Власники ж мереж, біля однієї з під вісок якої сталося нещастя, як кажуть, у своєму репертуарі: обоє заперечу ють свою причетність до того, що ста лося. Щоправда, не в кожного це пе реконливо виходить. Перший заступник голови прав ління ВАТ «Укртелеком» А. Русінський стоїть на тому, що «напруга змінного струму у 215 В була на проводах абонентськоїлініїрадіофікації, навіть коли було знеструмлено та відключе но обладнання радіовузла, тобто не являла собою напруги звукової часто ти, яка передається з радіотрансляцій ного вузла». Цим самим він делікатно натякає на попадання смертоносної напруги на дроти проводового мов лення з електромережі. Щодо Мінпаливенерго, то його керівництво після публікації не стало

2. Зам. № 04-4632

глибоко вникати в суть справи, дотримуючись при цьому точки зору ВАТ «Енергокомпанія «Тернопільобленерго», хоча, якщо розібратись, вона аж ніяк не відповідає логіці. Так, у сьомому абзаці надісланої до ре дакції відписки головний інженер товариства С. Бартків стверджує, що •при вимкненні устаткування радіо трансляційного вузла в с. Бичківці сто роння напруга на абонентській лінії проводового мовлення величиною 215 В не зникала» (цитата з листа. — Прим, автора), а в п. 4 цього листа йдеться про те, що €...провід радіолі нії... під час обриву замкнув коло радіозв'язку (автор мав, мабуть, на увазі абонентську лінію проводового мовлення. — Прим, автора), внаслідок чого був пошкоджений понижуючий трансформатор радіомережі240/18В, звідки і з'явилась напруга 215 В на радіопроводі, що, ймовірно, і стало причиною нещасного випадку зі смер тельним наслідком». Як мовиться: на городі бузина, а в Києві дядько. Якщо під час вимкнення обладнання радіотрансляційного вуз ла стороння напруга (215 В) на або нентській лінії проводового мовлення не зникала, то це свідчить про пере микання фазного проводу електроме режі з дротами радіолінії, а не про йо го відсутність. А якщо так, то до чого тут знижувальний трансформатор? До того ж, його пошкодження, за логі кою, мало би статись за день до тра гедії, адже саме тоді провід був обір ваний транспортним засобом, що проїжджав вулицею. Оскільки напере додні хтось із батьків І. Короля через кілька годин після обриву дроту, голи ми руками змотав його і поклав на подвір'ї під парканом і при цьому не був уражений струмом, то це свідчить,

знову-таки, про те, що версія з транс форматором — повний абсурд. Не потрібно бути великим фахівцем, щоб зрозуміти, що доводи С. Бартківа є не тільки не переконливими, а навіть суперечливими (і при уважному роз гляді зводяться нінащо, нівелюються). А це не робить честі автору відписки, який, прагнучи довести журналу непри четність ВАТ до трагедії, не може при цьому знайти вмотивованих аргументів. Натомість же намагається, як кажуть у народі, забити баки працівникам редакції. Прикро, що все це робиться за потурання керівництва Мінпалив енерго — органу центральної вико навчої влади, який мав би демонстру вати у таких випадках державницький підхід, а не крізь пальці дивитися, як одне з підприємств енергетичної галузі ладне поставити все з ніг на голову, аби довести свою непричетність до людської трагедії. Про байдужість Мінпаливенерго до питань щодо збереження життя і здоров'я людей красномовно свід чить і той факт, що воно досі не запро вадило в енергокомпаніях розробле ний за ініціативи та за участі начальни ка Хмельницької ДІОП на виробницт вах підвищеної небезпеки П. Храпака Технічний регламент підприємства з безпечного виконання робіт щодо усунення дефектів на роз'єднувачах у розподільних мережах, хоча ще у квітні 2003р. це йому рекомендував зробити Держнаглядохоронпраці. Не прагнуло взяти на озброєння новацію і ВАТ «ЕК «Тернопільобленерго». І це дуже прикро, бо, якби це було зро блено, то електромонтер Кремен чуцького району електричних мереж С. Тивонюк не загинув би влітку цього року на підстанції під час усунення пошкоджень на роз'єднувачі. До речі, у

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ВАТ «ЕК «Хмельницькобленерго», де керівництво, не чекаючи додаткових вказівок зверху, запровадило Техніч ний регламент, у минулому році не зареєстровано жодного нещасного випадку під час виконання даного ви ду робіт, хоча на Хмельччині розпо дільних мереж на третину більше, ніж на Тернопільщині. Не дуже переймається пробле мами профілактики електротравматизму серед населення і ВАТ «Укртелеком». Якби це було не так, то або нентські лінії проводового мовлення досі були б виконані ізольованими проводами, принаймні, там, де про водилась їх реконструкція. У своєму листі до журналу перший заступник голови правління А. Русинський, зо крема, повідомив, що на одній із се лекторних нарад звернено увагу керівників філій (цитую) «на безумов не виконання робіт з реконструк ції ліній радіоф ікації при сумісній підвісці на опорах Н ЕП (ліній елек тричних передач. — Прим, авто ра) — 0,4 кВ ізольованим проводом згідно з П УЭ (Правилами устрой ства электроустановок. — Прим, ав тора) п. 2.4.57». А де ж ви, панове начальники з ВАТ «Укртелеком», були раніше, адже людям доводиться платити своїм життям через недот римання регіональними зв'язківцями цієї вимоги. Отже, як бачимо, незважаючи на всю очевидність того, що трагедія в Бичківцях сталась, до речі, через по рушення вимог нормативно-право вих актів не тільки власниками спіль ної підвіски (більш докладно про це йдеться в статті «Трагедія в Бичківцях. Де наступна?»), ніхто з причетних до цього посадовців не хоче зробити мужній крок і визнати вину свого ві домства. Виходить, як у тому при слів'ї: «І Килина не винна, і Гнат не винуват». Воно й зрозуміло — нікому не хочеться нести відповідальність за за гибель людей. Але комусь же всетаки доведеться, не буде ж проведен ня судово-технічної експертизи три вати вічно (а саме за її результатами, як випливає з листа заступника прокурора Тернопільської області М. Яценка, затримка). В . С О П ІЛ Ь Н Я К , наш власкор

1 0

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

РЕАЛІЗУВАТИ ПОКЛАДЕНІ ПОВНОВАЖЕННЯ К ер ую чи сь У казом П р ези д ен та У кр а їн и від 13.07.2001 р. № 515/2001 «Про невідклад н і заходи щодо запобігання виробничом у т р а в м а т и з м у т а професійним захворю ван н ям », відділ з п и т а н ь охорони праці т а без п ечної ж и т т є д ія л ь н о с т і населення Д н і провської районної в м. К и єв і державної ад м ін іс т р а ц ії проводить планову р о б о ту щ о до ство р ен н я безпечних і неш кідливих умов праці на п ід п р и єм ствах , в організац іях т а у с т а н о в а х району. Ро зпоряд ж енням голови райдержадмініс т р а ц ії О. Ш евчука від 19.04.2002 р. № 356 затверд ж ено р а йонну програму поліпш ення с т а н у безпеки, гігієни праці т а виробничого середовища на 2001—2005 рр. Програму доведено до відома всіх п ід п р и єм ств району. Вона с т а л а основою вико нання запланованих п р о ф іл а кти чн и х заходів з охорони праці на п ід п р и єм ствах .

а 9 місяців цього року відділом проведено понад 80 перевірок підприємств, організацій та уста нов району, здійснено 8 спеціальних розслідувань нещасних випадків як виробничого, так і невиробничого характеру. Прийти, перевірити та ви дати припис про виявлені недоліки — то лише початок. Надалі ставиться обов'язкова вимога, щоб намічене довести до логічного завершення, ліквідувати причини, що викликають ті чи інші порушення законодавчих ак тів з охорони праці. Відділом розроблено Заходи що до профілактики та поліпшення стану охорони праці для суб'єктів малого підприємництва на 2002—2005 роки, які затверджені керівництвом адміні страції. З цим та іншими документами суб'єкти підприємницької діяльності ознайомлюються у відділі на етапі розробки колективних договорів та угод, отримуючи при цьому консуль тативну та медичну допомогу для по дальшої роботи з охорони праці. 72 підприємства та організації ра йону, які знаходяться в нашому підпо рядкуванні, є основними як за кількі стю працюючих, так і за обсягом продукції, що випускається. На них працює близько 29 тис. осіб, у то му числі майже 16 тис. жінок, що становить 55% від загальної кількості працюючих. Щорічно близько 12 тис. праців

ників підлягають медичним оглядам. Минулого року його пройшли 97% від названої кількості. Незадовільно організовано проведення медогля дів у ЗАТ «Київбуделектротранс» і АТП-13071. Із загальної кількості робочих міс ць, що підлягають атестації за умова ми праці (понад 3500), у 2003 р. було атестовано 3447 (98%). Ця робота в районі здійснюється задовільно, хоча на таких підприємствах, як ВАТ «Ютем-Транссервіс», «Київінвестбудіндустрія-5», ВАТ «Спецтехніка» та на деяких інших проведення її постій но затягується і здійснюється із запіз ненням. Разом з тим хочеться назвати підприємства, на яких робота з охо рони праці на хорошому рівні. Це ВАТ «Укрпластик» (голова правління О. Галка), ДП «Дарницький вагоно ремонтний завод» (директор С. Хар ченко), ЗАТ «Укр-Кан-Пауер» (голова правління Ю. Коляда), Дарницьке трамвайне депо (директор Г. Богославець) та ін., де ця робота прово диться із запізненням. У 2003 р. практично всі 1274 по садові особи, які повинні проходити навчання й перевірку знань з питань охорони праці, пройшли його у нав чальних центрах Держнаглядохоронпраці Києва. Але незадовільно орга нізовано навчання з питань охорони праці посадових осіб у ВАТ «Спецтех-

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

________________ Є Т А К И Й Д О С В І Д

ніка», робітників — у ВАТ «Київський завод «Агромаш». Відділом охорони праці райдержадміністрації проводиться перевірка якості розроблення колективних до говорів і угод підприємств району. У 2004 р. перевірено 287 колдоговорів, 20% з яких було повернено на доопра цювання (зокрема і в зв'язку із зауважен нями щодо розділу «Охорони праці»). Переважну більшість нещасних випадків, що сталися на виробництві, допущено з причин, усунення яких не потребують фінансових витрат, а ли ше підвищення рівня організації без печного ведення робіт та контролю з боку майстрів, начальників цехів, служб охорони праці та керівників підприємств. У 2003 р. в районі на ви робництві було допущено 4 неща сних випадки зі смертельними наслід ками, за 10 місяців 2004 р. — 3. Охорона праці — це та галузь, на якій економити аж ніяк не можна. Ви трати на охорону праці в цілому по району постійно збільшуються. У 2003 р. вони досягли майже 4,5 млн. грн. На 2004 р. заплановано витратити знач но більше. Але це не означає, що на всіх підприємствах потрібні кошти ви діляються своєчасно та використову ються за призначенням. Доводиться нерідко нагадувати, рекомендувати, вимагати та підказувати. У районі на сьогодняшній день за реєстровано близько 10 тис. підпри ємств малого та середнього бізнесу. Розвиток малого підприємництва є одним із ключових важелів здійснення економічних реформ. Більша частина виробництва припадає саме на цей сектор економіки. Тож якщо залиши

ти поза увагою проблему органі зації роботи з охорони праці у малому бізнесі, непоправні сус пільні втрати можуть сягнути вели ких розмірів. Водночас підприєм ства малого бізнесу у вирішенні проблем охорони праці не мож на назвати ініціативними, окрім, можливо, тих, які займаються ви готовленням спецодягу та деяких інших засобів охорони праці. Аналіз причин виробничого трав матизму на таких підприємствах свідчить, що 80% його зумовлює незадовільна організація роботи з охорони праці, що у свою чер гу можна пояснити відсутністю на більшості підприємств служб охо рони праці або ж їх низьким профе сійним рівнем. Відсутність таких служб на типовому малому під приємстві мотивується неспро можністю їх утримання або (що є більш правдоподібним) нерозу мінням роботодавцем необхідно сті їх функціонування. Ми вжи ваємо заходів щодо створення цих служб, надаємо всіляку допо могу таким підприємствам у нала годженні їх роботи. У районі були вже такі випад ки, коли на малому підприємстві стався нещасний випадок зі смертельним наслідком, а воно не було зареєстроване у Фонді соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та професійних захворювань. І тоді починаються виявлення і спроби зареєструватись. Адже не кожне мале підприємство спроможне розрахуватись із сім'єю потерпілого. Наші зусилля спрямовані на забезпе чення додержання законодавства та соціального захисту потерпілих на ви робництві. Ми працюємо безпосередньо з ке рівниками підприємств, але основні зусилля спрямовуємо на активізацію роботи служб охорони праці. Вони є нашими постійними представниками на виробництві. Тому питання щодо навчання з питань охорони праці пра цівників служб, підвищення їхньої ква ліфікації, інформування та консульту вання перебуває в центрі нашої уваги. Відділ є самостійним структурним підрозділом райдержадміністрації і безпосередньо підпорядкований за-

ступнику голови по промисловості О. Симонову. У нас не буває ніяких непорозумінь з керівництвом адміні страції, ніхто не сковує ініціативу в ро боті, наші пропозиції стосовно тих чи інших питань з охорони праці завжди знаходять підтримку. Велику допомо гу нам надає відділ з питань охорони праці Київської міської державної ад міністрації, його начальник В. Журавський. Звичайно, в нашій роботі існує ще багато труднощів, але досвід роботи перших років дає упевненість в тому, що всі вони будуть переборені, і відділ з питань охорони праці та безпечної життєдіяльності населення Дніпров ської у м. Києві райдержадміністрації забезпечить виконання покладених

на нього обов'язків, повноважень у галузі охорони праці, передбачених Законом «Про охорону праці».

М. ЧЕРНОВ, начальник відділу з питань охорони праці та безпечної життє діяльності населення Дніпровської район ної в м. Києві державної адміністрації Н а знімках: у дизайн-студії ВАТ «Укрпластик»; на дільниці з виготовлення валів глибокого друку; у цеху ходових частин Д П «Дарницький вагоноремонтний завод»; обслуговування установки для наплавлення підп'ятника надресорної балки візка вантажного вагона. Фото В. ОВЧАРУКА та з рекламних матеріалів ВАТ «Укрпластик»

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004 1 1

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

Я к давно заведено у Х а р ківській Д Ю П у м аш и н о буд уван н і, робочий т и ж д е н ь ї ї ін сп е кто р сько го складу з а к ін ч у є т ь с я складанням з в іт ів про виконану р о б о ту. ІН С П Е К Т О Р Відповідально т а зі знанням справи с т а в и т ь с я до цього провідний державний ін с п е к то р Г. Левченко, яки й ось у ж е понад д е с я т ь років виконує наглядові ф у н кц ії на під п р и єм ствах м аш инобудування т а кого великого промислового регіону, я к ■ Харківщ ина. &М Г. Левченко, я к секр етар ради державної інспекції, на п ід ста ві з в іт ів аналізує си ту а ц ію з без пекою т а умовами праці, я к а ск л а д а ється на п ід п р и єм ствах . Досвідчений працівник, він допо м агає своїм колегам у п ід го то вц і п о то ч н и х т а п ер сп екти вн и х планів р о б о ти , прагне запропо н у в а т и ш л ях и виріш ення т и х або ін ш и х проблемних п и т а н ь .

ЗВАННЯ ВИСОКЕ

еликий досвід практичної роботи, вивірені дії і, що немаловажно, лояльність у стосунках з колегами Георгія Михайловича, за словами начальника інспекції В. Райко, сприят ливо впливають на загальний наст рій у роботі колективу, є своєрід ною підтримкою для працівниківпочатківців державного нагляду за охороною праці. Недавно, наприклад, згідно з місяч ним графіком співробітниками інспек ції проводилася перевірка підпри ємств на предмет додержання пра вил охорони праці під час обробки металу на шліфувальних і заточу вальних верстатах. Звичайно, можна було б обмежитися в цьому випадку і одним виявленням несправного устаткування (відсутність на верстатах захисних екранів). Проте Г. Левченко пішов далі. Він зажадав від посадо вих осіб підприємства надання даних про проведення періодичних переві рок випробувальних стендів, на яких повинні випробовуватися на міцність абразивні круги, що використову ються на шліфувальних верстатах. Виявилося, що на багатьох підприєм ствах, у тому числі і на таких великих, як ДП «Завод імені В. О. Малишева», ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», стенди для випробувань абразивного інстру менту давно або ж зовсім ніколи не перевірялися. А це, на думку Георгія Михайловича, хоча й непряма, але досить велика загроза для безпеки персоналу, який обслуговує металообробні верстати. Адже видав майстер робітнику нібито випробуваний на міцність абразив ний круг... А хто знає, з якою часто

12 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

тою обертання його випробовували, і чи не розлетиться він на частини при обертах, потрібних за техноло гією обробки деталей, травмуючи лю дей, які перебувають неподалік?.. Такі випадки не рідкість на промислових підприємствах, мабуть, не тільки у Харківському регіоні. Пройти повз подібні порушення інспектор не міг, а тому опломбував випробувальні стенди разом з іншим несправним шліфувальним та заточу вальним устаткуванням. Аналогічним чином робили і колеги Георгія Михай ловича по інспекції. Багаторічний досвід роботи інспек тора в органах Держнаглядохоронпраці підказав йому, що під час прове дення перевірок на підприємствах потрібно якомога більше уваги приді ляти таким, на перший погляд, не значним питанням. Сьогодні перед багатьма промис ловими підприємствами регіону, які поступово починають нарощувати обсяги виробництва, гостро постає питання проведення обстеження та паспор тизації виробничих будівель і споруд. На жаль, багато власників не поспішають прово дити технічне опосвідчення та експертизу ви робничих фондів. Ця обставина не дає про відному державному ін спектору Г. Левченку при воду для розслаблення. Кому як не Йому, вважає він,— посадовій особі, на яку держава поклала наглядові функ

ції, слід з усією суворістю питати з власників за наявність недоліків, на полегливо і згідно з наданими повно важеннями вимагати їх ліквідації. Ке руючись цим переконанням та усвідом ленням своєї правоти, Георгій Михай лович і добивається певних результа тів. Зараз на жодному з більш як 40 машинобудівних підприємств і орга нізацій, закріплених за ним, люди не працюють у виробничих будівлях і спорудах, де їхньому життю і здо ров'ю загрожує небезпека. Не менш важливий за значущістю напрям наглядової діяльності Г. Лев ченка та його колег — контроль ефек тивності системи управління охоро ною праці на підприємстві, роботи служб охорони праці, спрямованої на запобігання аваріям та виробничому травматизму. Власне, це і є повсяк денна робота державних інспекторів, яку вони повинні виконувати під час проведення перевірок підприємств і організацій. Г. Левченко вже багато років є жи-

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

вим прикладом того, з якою інтенсив ністю потрібно відвідувати закріплені за інспектором підприємства, в яких обсягах виявляти порушення вимог законодавства про охорону праці, які заходи впливу застосовувати до порушників. Так, за 11 місяців 2004 р. ним проведено понад 140 перевірок, під час яких було виявлено 1528 пору шень правил охорони праці. Робо та 339 одиниць обладнання, машин та механізмів призупинялась до усу нення виявлених недоліків. За нена лежне виконання покладених обов'язків до адміністративної відповідальності притягнено 42 посадові особи, у то му числі 8 перших керівників підпри ємств. Деякі з них за результатами пе ревірок звітували на засіданнях ради інспекції та теруправління Держнаглядохоронпраці по Харківській області, на засіданнях районних комісій з питань безпечної життєдіяльності населення. Одним із підприємств, де стан охо рони праці характеризувався дуже незадовільно, було ТОВ «Модуль». На цьому невеликому машинобудів ному підприємстві нагляд за безпеч ною експлуатацією обладнання прак тично не здійснювався. Була відсутня документація на вантажопідйомні ме ханізми, електроустаткування. На ба гатьох робочих місцях не було ін струкцій з охорони праці, посадові особи не пройшли перевірку знань з питань охорони праці. Ці та інші, не менш грубі порушення, виявлені під час перевірки підприємства, стали причиною вжиття суворих захо дів. Обладнання, що становило за грозу життю та здоров'ю людей, було опломбовано, на директора підпри ємства С. Азиз'яна накладено штраф. Багато порушень нормативноправових актів з охорони праці було виявлено під час цільової перевірки АТЗТ «Проммонтажелектроніка». На цьому підприємстві, поділеному на окремі самостійні господарські структури, був відсутній контроль за безпечною експлуатацією вантажо підіймальних кранів. На об'єктах з підвищеною небезпекою працювали ненавчені та непроінструктовані люди, деякі робочі місця не були обладнані відсмоктуючою вентиляцією, робітни кам, зайнятим на роботах із свин цем, не були створені нормальні умови праці.

____________ Л Ю Д И Н А ТА П С П Р А В А

Двох директорів філіалів цього підприємство (В. Вовка та С. Вовка) Г. Левченко оштрафував. А з гене ральним директором підприємства В. Диканем відбулася серйозна роз мова. Г. Левченко попередив його, що якщо виявлені на підприємстві не доліки не будуть усунені в установле ний строк, то його також буде притяг нено до адміністративної відпові дальності, а матеріали про порушення будуть направлені до прокуратури. Заслуговує на увагу й те, як інспек тор контролює виконання приписів. Адже часто-густо буває, що посадові особи, намагаючись видати бажане за дійсне, поспіхом направляють на адресу інспекції інфор мацію про усунення по рушень і недоліків. Зви чайно, переконатися в достовірності інформа ції у повному обсязі практично неможливо. Що ж робити? У Г. Левченка свій спосіб ефективної бо ротьби з окозамилю ванням. Уважно аналі зуючи подану інформа цію про виконання при писів, він бере на замітку ті пункти порушень та недоліків, якісне усу нення яких, на його погляд, є сумнів ним. І як тільки з'являється можливість відвідати таке підприємство з поза черговою перевіркою, він обов'язко во зайде до цеху або на дільницю, помічені у блокноті, щоб особисто переконатися, чи все там так добре, як написано на папері. У разі вияв лення обману вживаються суворі за ходи впливу. Ніяких дрібниць і недоробок у справі охорони праці бути не повин но, вважає Георгій Михайлович. Тому й прагне бути принциповим. Характерним у роботі держінспектора є і той факт, що під час відвідан ня підприємств він ніколи не залишає без уваги структурно-господарські зміни на їх територіях. Захід цей необхідний, оскільки на виробничих площах багатьох підприємств — чи то в окремому цеху, чи то десь «збоку» немов гриби після дощу з'являються усілякі фірми й дочірні підприємства.

їх керівники, як правило, не поспіша ють одержати дозвіл на початок ро боти в органах Держнаглядохоронпраці, не цікавляться вимогами зако нодавства про охорону праці. Так сталося у ВАТ «Куп'янський ливар ний завод», де в одному з цехів роз горнуло бурхливу діяльність дочір нє підприємство — Інженерний центр технології лиття. Ніяких документів, які б дозволяли провадити роботи підви щеної небезпеки, як і всіх інших доку ментів, необхідних для діяльності, у керівників новоствореного підприєм ства не було. Звичайно, що діяльність цього підприємства Г. Левченком була призупинена. У чомусь, безумовно,

постраждали й невинні люди — робіт ники. Але ж працівникам Держнаглядохоронпраці доводиться зупиняти ро боту підприємств саме для того, щоб люди, які працюють на ньому, дійсно одержали гарантоване законом пра во не безпечні та нешкідливі умови праці. — Наглядові повноваження дер жавним інспекторам,— стверджує Г Левченко,— потрібно здійснювати таким чином, щоб було видно реальну користь для людей праці, щоб обері галися їхнє життя та здоров'я від різ них небезпек, пов'язаних з порушен нями правил експлуатації обладнання з боку безвідповідальних, черствих до потреб людей керівників, які не бажа ють нічого чути про охорону праці. На думку Г. Левченка, є тут одна тонка особливість, яку завжди треба мати на увазі. Всім добре відомо, що один примус, як такий, у будь-якій справі малоефективний. Тим більше

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004 1 3

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

він малоефективний у сфері охорони праці. Тому-то, відвідуючи кабінети перших керівників та посадових осіб підприємств, Г. Левченко ставить пе ред собою найголовнішу і найважли вішу, як він вважає, мету: знайти такі підходи в роботі з цими людьми, які допоможуть зробити їх однодумцями у справі забезпечення безпечних, нешкідливих умов праці. Тут, як мовиться, без творчої жил ки, не обійтися. І вона, судячи з від гуків керівників та посадових осіб підприємств, у Георгія Михайловича, безсумнівно, є. У розмові із заступ ником директора з реконструкції, капітального будівництва та охоро ни праці ДП «Завод імені Шевченка» В. Пільгуєм довелося почути таку ха рактеристику: «Всі ми знаємо Георгія Михайловича як досвідченого, відда ного справі спеціаліста, діяльність якого допомагає нам, виробнични кам, досягати необхідного рівня без пеки праці. Маючи за своєю спиною своєрідний меч, він нікого безпід ставно не карає штрафами, а нама гається добиватися того, щоб вимо ги охорони праці виконувалися людьми свідомо. За це трудовий ко лектив нашого підприємства йому дуже вдячний». Що ж, не часто доводиться чути на адресу державного інспектора охорони праці подібні висловлюван ня. Професіоналізм та відповідальне ставлення до роботи у поєднанні з умінням працювати з людьми знахо дять у них відгук, допомагають вирі шувати найскладніші завдання, ви правдовувати високе звання держав ного інспектора охорони праці. В. К О Б Е Ц Ь , наш власкор Н а знімках: Г. Левченко (праворуч) перевіряє знання з питань охорони праці у налагоджувальника верстатів механоскладального цеху № 50 Д П «Завод імені Шевченка» В. Ванюшенка. У центрі — начальник цеху К. Єрмоленко; на цьому ж підприємстві Г. Левченко (в центрі) вилучає посвідчення у водія електрокара М. Ревенка з причини прострочення дати перевірки знань з питань охорони праці. Ліворуч — інженер служби охорони праці заводу В. Фоміних. Фото автора

14 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Д У М К А С П Е Ц ІА Л ІС Т ІВ

ПРО ТИЖДЕНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КУЛЬТУРИ ОХОРОНИ ПРАЦІ Ініційований Д ерж авним к о м іт е т о м У кр аїн и з нагляду за охороною праці і п ід тр и м а н и й К а б ін е т о м М ін іс т р ів захід з нагоди Всесвітн ьо го дня охорони праці — Тиждень проф ілак т и к и т а к у л ь т у р и охорони пр ац і —надзвичайно важ ливий ел е м е н т у с и с т е м і д ія л ь н о с т і сл уж б охорони праці р ізн и х р івн ів щодо п р о ф іл а к т и к и виробничого т р а в м а т и з м у т а професійних захворювань.

блдержадміністрація, теруправі правилах поведінки в суспільстві, на виробництві; ління Держнаглядохоронпраці культура взаємовідносин робото по Вінницькій області спільно з давців, працівників, інших соціальних управлінням виконавчої дирекції партнерів щодо задоволення індиві Фонду соціального страхування від дуальних та корпоративних інтересів нещасних випадків на виробництві та у виробничій діяльності. профзахворювань та Федерацією Визначивши європейський шлях профспілок області провели у рамках розвитку, задекларувавши вступ до Тижня ряд заходів, зокрема, зустрічі в Європейського Союзу, наша країна трудових колективах, семінари-нау своїй зовнішній і внутрішній політи вчання з роботодавцями і керівниками ці має перейти на європейські стан служб охорони праці, було висвітле дарти, що, безумовно, стосується і но проблемні питання та передовий сфери виробничих відносин, у т. ч. досвід через засоби масової інфор охорони праці. мації тощо. Безперечно, це сприяти ме покращанню безпеки та умов праці, активізації діяльно Проведення заходів щодо сті служб охорони праці, поши профілактики і культури охорони праці ренню проблематики охорони праці серед працюючого насе сприяє формуванню у суспільстві лення, проте хочемо приверну атмосфери високої культури ти увагу до суті самого заходу. виробництва, а у свідомості людей — За певних умов такий захід стійкої моделі високоефективних та може започаткувати процес пе безпечних способів реоснащення робочих місць, виробничої діяльності. впровадження нових технологій, перехід до високопродуктивних конкурентоспроможних вироб Отже, проведення заходів щодо ництв. профілактики і культури охорони пра Поняття «культура промислової ці надзвичайно тісно пов'язано з фор безпеки» надзвичайно містке і бага муванням у суспільстві атмосфери ви тогранне, і саме суть цього поняття сокої культури виробництва, а у свідо має стати предметом розгляду і лягти мості людей — стійкої моделі (етало в основу вищеозначених заходів. ну) високоефективних та безпечних Розкриємо три, на нашу думку, ос способів виробничої діяльності. новні його складові: Аналізуючи результати проведе організація промислового і сільсь ного у Вінницькій області Тижня та йо когосподарського виробництва, тех го окремі заходи, співставляючи зроб нологічних процесів на високому нау лене з суттю і значущістю питання, ково-технічному рівні, впровадження можна дійти деяких висновків. нових прогресивних і безпечних тех Висновок 1. Ніщо нас не вчить нологічних процесів на робочих міс краще, ніж приклади. У своїй діяльно цях, які забезпечать конкурентоспро сті обласні та районні (міські) служби можність продукції, рентабельність, охорони праці мають бути орієнтова безпеку та гігієну праці; ні на вивчення, пропаганду та впро рівень загальної та виробничої вадження (поширення) досвіду з охо культури і дисципліни робітників, інжерони праці та культури промислової нерно-технічних працівників, який ба безпеки у своєму регіоні, відштовхую зується на загальноприйнятих нормах чись від якого, потрібно перейти від

УП РА ВЛ ІН Н Я О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

варто проводити перевірки та семі безпеки у своєму регіоні, відштовхую нари, збори в трудових колективах чись від якого, потрібно перейти від щодо роз'яснення нормативно-пралокальних об'єктів з високими стан вових актів, а треба організувати під дартами охорони праці та промисло биття підсумків діяльності служб охо вої безпеки до тотального впрова рони праці всіх рівнів, виявлення кра дження таких стандартів у регіонах. З цією метою у кожному районі щих серед галузевих, районних, обласних служб. З цією метою доціль треба спланувати протягом року вив но було б розробити критерії оцінки чення і узагальнення кращого досвіду діяльності служб, положення про роботи одного з підприємств з охоро ни праці. На базі цього підприємства огляд-конкурс з урахуванням діяльно сті щодо покращання культури про (організації) створити центр з поши рення досвіду в регіоні. На жаль, в мислової безпеки. І провести ці захо ди на рівні району, області в урочи області ми не маємо можливості візу ально ознайомитись із європейськими стій обстановці та з широким висвіт та світовими стандартами. Було б ці ленням у засобах масової інформації. каво і корисно організувати висвітлен Організатором такого огляду-конкурсу може стати координаційна ня на телебаченні методів, засобів і технологій сільськогосподарського ви рада з питань безпечної життєдіяль ності населення. робництва різної направленості, пе реробної промисловості (наприклад, Роботу з підготовки Тижня профі цукрової), і в зв'язку з цим було б не лактики і культури охорони праці вар оціненним виробництво таких відеомато спланувати і розпочати вже зараз. теріалів під патронатом ДержнаглядВисновок 3. Переглянути програ охоронпраці. Позитивний досвід має ми і плани. Оскільки головною метою стати головним інструментом впрова діяльності обласних і районних (місь ких) служб охорони праці вважаємо дження культури охорони праці. Висновок 2. Безумовно, заходи профілактику виробничого та неви щодо відзначення Всесвітнього дня робничого травматизму, що відоб охорони праці мають стати традицій ражено в програмах поліпшення ста ними. Причому останній тиждень, ну безпеки, гігієни праці та виробни який припадає на насичений святами чого середовища, в комплексних за і весняними турботами період, має ходах щодо профілактики травма стати ніби завершенням річного цик тизму невиробничого характеру, лу діяльності з формування культури варто переглянути ці програми в кон промислової безпеки. В цей період не тексті дієвості заходів щодо підви

щення рівня культури промислової безпеки та гігієни праці. У перспек тивних планах роботи відобразити цю діяльність як основну, важливо та кож здійснити коригування навчаль них програм з охорони праці. Висновок 4. Проте будь-які най кращі заходи можна звести нанівець, якщо не будуть продумані і чітко ви значені джерела їх фінансування. От же, при перспективному плануванні діяльності важливим фактором кон структивізму, прогнозованості р е зультатів є відображення обсягу та джерел фінансування. Зрозуміло, що це питання стоїть надзвичайно гостро в умовах дефіциту бюджетних коштів, однак без його поступового, наполег ливого вирішення марно сподіватись на високу ефективність і результатив ність самих заходів. Не претендуючи на абсолютну іс тину в підході до вищезазначеної проблеми, пропонуємо нашим коле гам з інших регіонів висловити свої міркування з цього приводу. В. Д А В И Д Е Н К О , начальник голов ного управління праці та соціального захисту населення, М . С Т Е Ф А Н К О В , начальник відділу держ авної експертизи умов праці та з питань охорони праці головного управління праці та соціального захисту населення (Вінницька облдержад міністрація)

Н АВЧАЮ ТЬСЯ СПЕЦІАЛІСТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

а базі Одеського спеціалізова ного науково-дослідного і проектно-конструкторського інститу ту Мінпромполітики і виконавча ди рекція Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на вироб ництві та професійних захворювань України провели семінар-нараду із спеціалістами служб охорони праці підприємств оборонної промислово сті, машинобудівного комплексу, суд нобудування, легкої, текстильної і деревообробної галузей промис ловості. Було зазначено, що рівень ви робничого травматизму в галузях, що входять до сфери управління Мін промполітики, залишається високим. Переважна більшість нещасних ви падків сталася через порушення за конодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. Через недо

статнє фінансування галузевої програми не виконуються намі чені в ній важливі заходи. У пер шу чергу це стосується розроб ки нормативної бази з охорони праці. Особливу увагу було приді лено питанням взаємодії Мін промполітики та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Учасники семінарунаради прийняли рішення просити виконавчу дирекцію Фонду за погод женням з Держнаглядохоронпраці та зацікавленими міністерствами роз робити і затвердити у новій редакції Положення про порядок фінансуван ня робіт, передбачених Національ ною, галузевими і регіональними програмами поліпшення стану без пеки, гігієни праці та виробничого се редовища.

На семінарі-нараді було органі зовано виставку 313, представлених вітчизняними і закордонними вироб никами.

К. ЦВІГУН, наш власкор Н а знімку: учасники семінару-наради біля стенду з 313,представленими асоціацією «Схід-Сервіс». Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА М ІСЦЕВА ВЛАДА

Без показухи і взаємних нарікань У м а т е р іа л і н а ч а л ь н и к а т е р у п р а в л ін н я Д ерж нагляд охоронпрац і по Т ер н о п іл ьській о б л а с т і П. Х р ущ а «С півпраця дає п о зи ти в н і р е з у л ь т а т и » , о публіковано м у в ж у р н а л і «Охорона праці» ( № 6 , 2004 р.), йш лося про ч іт к у взаємодію д ер ж авн и х інспекц ій охоро ни пр ац і з районним и д ерж авним и а д м ін і с т р а ц ія м и деяких районів Тернопільщ ини у п и т а н н я х проведення п р о ф іл а к ти ч н о ї робо т и щодо попередження виробничого т р а в м а т и з м у . Відрадно, щ о т а к а співпраця м ає не епізодичний х а р а к те р , а є п о стій н о ю і здійс н ю є т ь с я без показухи і взаєм них н ар ікан ь, я к це іноді т р а п л я є т ь с я в деяких регіонах

У кр аїн и .

червні поточного року об'єктом посиленої уваги з бо ку названих державних органів стало дотримання ви мог Закону «Про охорону праці» на підприємствах, в установах і організаціях Козівського району цієї області. І це цілком зрозуміло, бо, як показали результати комплекс ної перевірки, проведеної державною галузевою інспек цією охорони праці разом з представниками пожежного та санітарного нагляду, незважаючи на відсутність упро довж першого півріччя виробничого травматизму, тут да леко не все було зроблено для того, аби його викорінити взагалі. Так, в агроформуваннях «Нива», «Надія», «Зоря», «За мир», «Конюхівське», «Колос», «Олесино», філії «Козівський райавтодор», відділах освіти та культури райдержадміністрації, Козівській селищній раді та на деяких ін ших підприємствах і в установах нерегулярно проводились навчання та інструктажі з питань охорони праці. У ТОВ «Козовацукор», «Доли», «Злагода», ВАТ «Агрохімкомплекс» наявне технологічне обладнання, верстати, машини і механізми експлуатувалися з грубими порушен нями вимог безпеки (без захисних огороджень ремінних, ланцюгових, карданних передач, блокувальних пристроїв, систем сигналізації). У ВАТ «Козівське АТП-16146», «Козівський райагробуд», ТОВ «Козоварембуд», «Козовацукор» і практично в усіх агроформуваннях та сільських радах не проводила ся належна робота щодо безпечного утримання, збері гання й експлуатації будівель, споруд та інженерних ме реж. У районі близько 30% тракторів не були обладнані електростартерним запуском двигунів. Допускалися пору шення вимог безпеки в газовому господарстві. І це в той час, коли ВАТ «Козовагаз» вважалося одним із кращих під приємств у питаннях дотримання нормативно-правових актів з охорони праці. Тут залишалися незавершеними ро

16 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

боти зі встановлення електроізолюючих фланцевих з'єд нань на газових вводах, що є однією з причин зменшення терміну експлуатації газопроводів, оскільки в таких випад ках знижується ефективність катодного захисту. На деяких підприємствах не відповідав вимогам елек тробезпеки стан електроустановок, обслуговуючий пер сонал не був забезпечений відповідними захисними засо бами. Ці та інші порушення були виявлені у ТОВ «Коро пець», «Козівський завод «Темп», «Козова-Ватра», «Козів ський райагропостач» та в половині агроформувань. У районі склався загрозливий стан з організацією по жежогасіння. В першу чергу це стосується сільської місце вості, де з 12 наявних пожежних автомобілів лише 4 були технічно справні. Аналогічна ситуація із забезпеченням протипожежного водопостачання. Вкрай занедбаним виявився стан виробничої санітарії та гігієни, зокрема в агроформуваннях, де упродовж останніх років виробничі й допоміжні приміщення не обі грівалися, не функціонували душові та умивальники. На багатьох підприємствах не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони праці системи вентиляції та аспірації, не вживалися заходи щодо усунення в робочих зонах працюючих шкідливих виробничих факторів. В окре мих господарствах нерегулярно проводились медичні огляди, не видавалися мийні засоби тощо. Усього в ході перевірки працівниками наглядових орга нів було виявлено 900 порушень норм і правил, за що до адміністративної відповідальності притягнуто 41 посадову особу, в тому числі 14 перших керівників. Ознайомившись із результатами комплексної перевір ки, начальник теруправління П. Хрущ та голова Козівської райдержадміністрації Я. Тринька вирішили провести спіль не розширене засідання колегії теруправління та райдерж адміністрації, на якому розглянути питання щодо дотри мання законодавства про охорону праці на підприємст вах, в установах, організаціях району. Розглянувши та об говоривши доповідну записку начальника галузевої дер жавної інспекції М. Решетняка, колегіальні органи державних установ визнали роботу 12 роботодавців не достатньою. Характерно, що серед порушників значилась і Козівська селищна рада, яка відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» сама мала б доклада ти максимум зусиль щодо створення здорових і безпечних умов праці на підвідомчій території. Було намічено також ряд конкретних заходів, спрямованих на усунення пору шень нормативно-правових актів з охорони праці, які мо жуть призвести до нещасних випадків і професійних захво рювань. Хочеться сподіватися, що комплексна перевірка та прийнята колегіальними органами постанова сприятимуть підвищенню відповідальності роботодавців за створення ними здорових і безпечних умов праці.

в. сопільняк,

наш власкор

У Д ЕРЖ НА ГЛ Я Д О Х О Р О Н П Р А Ц І

Держнаглядохоронпраці наказом від 14.10.2004 р. № 22 6 затвердив Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті. Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції та набирає чинності з 1 січня 2005 р. Правила включено д о Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розміщено на веб-сторінці Держнаглядохоронпраці. З набранням чинності цих Правил вважаються такими, що не застосовуються на території України, Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при експлуатації'водопровідноканалізаційних споруд на залізничному транспорті та в транспортному будівництві № Ц С В-17 1, затверджені Міністерством шляхів сполучення С Р С Р 24.08.70 р. ¥ ¥ ¥

У господарствах агропромислового комплексу Полтавської області понад 30% тракторів експлуатуються без електростартерного запуску двигунів. Забезпеченість працюючих агропромислового комплексу спецодягом, спецвзуттям та іншими 313 не перевищує 60%. ¥ ¥ ¥

За даними Державного департаменту морського та річкового транспорту, на підприємствах «гУкрморрічфлоту» за 9 місяців 2004 р. сталося 85 нещасних випадків на виробництві, що на 3 випадки менше, ніж за аналогічний період 2003 р. Допущено З нещасних випадки зі смертельними наслідками (2003 р. — 8). Зниження рівня виробничого травматизму досягнуто в Одеському, Іллічівському, Миколаївському, М арі упольському, Керченському морських торговельних портах, а також на Керченському СРЗ, у ВАТ «гУкраїнське Дунайське пароплавство», Д П « Укрводшлях».

3. Зам.№04-4632

ПРОВЕДЕМО СПІЛЬНУ НАРАДУ п А

•^ • я ? *

“V

На нараді, я к у проводив Голова Державного к о м іт е т у У кр аїн и з нагляду за охороною праці С. С т о р ч а к 12 ж о в т н я 2004 р., було

т а Н Д ІБП Г. Було зазначено, що у розвинених кр аїн ах с т р а х у в а н н я ста л о одним з н ай еф екти вн іш и х ел ем ен тів уп р авлін н я промисловою безпекою. Держава бере на себе ф ункц ії законодавчого і нормативного регулю вання, виконує р е єстр ац ію об’є к т ів підвищ еної небезпеки, здійснює кон тр о ль і нагляд за їх експлуатац ією . У 2001 р. в У к р а їн і введено у дію Закон «Про об’є к т и підвищеної небезпеки», відповідно до якого підприємство, де у виробничому циклі ви к о р и сто вую ться небезпечні речовини, зобов’язано за с т р а х у в а т и свою відповідальність за можливі зб и тки , заподіяні аварією т р е т ім особам. (Т р е т ім и особами в в а ж а ю тьс я всі ф ізи чн і особи, ж и т е л і регіону, здоров’я і майно яких може п о стр аж д ати в р е з у л ь т а т і аварії). Аналіз свід чи ть, що Закон максимально адаптований до т а к и х міжнародних документів, я к Конвенція М О П «Про запобігання великим промисловим аваріям» (1993 р.), Конвенція ООН «Про транскордонний вплив промислових аварій» (1992 р.) і Д ирективи Ради ЄС «Про з м іс т великих аварій, пов’язаних з небезпечними речовинами». Однак ці міжнародні конвенції і Д ирективи м а ю ть специфічну спрям ованість. Вони реглам ентую ть коло п и тан ь, пов’язаних із промисловою безпекою виробництв, де за сто со вую ться небезпечні речовини. Такий вузькоспрямований підхід н еп р и й нятн и й для наш ої країни. Українське законодавство в основному відображає специфіку виробництв хімічного і нафтогазового комплексів. Поза сферою дїі залиш ається цілий ряд не менш небезпечних виробництв і об’є к т ів , наслідки аварій на яки х ви х о д ять за м еж і промислових площадок і м о ж у т ь завд ати шкоди т р е т ім особам. До них н а л е ж а ть вуглевидобувний комплекс, гідротехнічні споруди, деяке вантажопідйомне у с та тк у в а н н я (баш тові крани, к а н а т н і дороги), об’є к т и електроенергетики (гідроспоруди, теп лоелектр останц ії, електропостачання категорійних споживачів), теплоенергетики т а ін. У ході обговорення учасники висловили пропозицію про створення Кодексу законів про об’є к т и підвищеної небезпеки, базою якого м ає б у т и чинне законодавство. У Кодекс, на д ум ку ф ахівців, доцільно в к л ю ч и т и ряд законів, що р е г л а м е н т у ю ть промислову безпеку об’є к т ів підвищеної небезпеки різних галузей промисловості. Щ о ж с т о с у є т ь с я чинного законод авства про об’є к т и підвищ еної небезпеки, т о було запропоновано перейменувати Закон «Про об’є к т и підвищеної небезпеки» на Закон «Про об’є к т и підвищеної небезпеки хімічного комплексу». Було п р и й н ято ріш ення с т в о р и т и м іж від ом чу робочу групу під керівництвом Національного Н Д І охорони праці, що опрацьовуватиме концепцію зм ін до чинного законодавства. Ф от о

В. ЗАХАРОВА

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

а гл я д о в а

п ра к т и к а

: «БЕЗ ЄБУД

О лександр П е тр о ви ч к а тего р и чн и й і готовий а р гу свою д у м к у . м ен тувати К о м п р о м іси ? Я кщ о на к а р ту п о ставлен е лю д ське ж и т т я , т о про я к і п о с т у п к и м ож е й т и мова? З одного бо ку, ж о р с т к а позиція, про д и к то в а н а займ аною поса дою ,— за с т у п н и к н а ча л ьн и к а т е р у п р а в л ін н я Д е р ж н а глядохоронпраці по Л у га н сь к ій о б л а сті. Під наглядом — с о т н і промислових об’є к т ів підвищ еної небезпеки всього регіону. М е та л ур гій н и х , х і м іч н и х , енергетичних, газо вих. З інш о го...

18 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

е сталося понад ЗО років тому — да, зі стриманим оптимізмом. Як, на Ваш погляд, вписується в це поняття 1 січня 1974 р. Для практиканта ме сучасний нагляд за безпекою та охо талургійного технікуму біографія роною праці? писалася з чистого листа. Він з горді — Так само, як і завжди. Це — стю переступив поріг розливного про складова частина державної політи льоту мартенівського цеху, де «свіжо ки. Навіть у період економічного спа зварена» сталь розливалася в гігант ду контроль за виконанням законо ські ковші та виливниці. Потужно, кра давчих актів з охорони праці діяв. Інша сиво. Іскристий метал заворожував. справа, що промисловість було уверг Напутні слова про романтику трудо нуто в економічну кризу, і підприєм вих буднів ставали реальністю. Хіба ства знижували рівень фінансування міг хтось передбачити тоді, що пода програм з охорони праці. З'явився де ний під розливання состав виявиться фіцит спецодягу, спецхарчування, «сирим» і станеться викид металу (ті, спецвзуття. Не оновлювалася техно хто готували состав у передноворічлогія, спрацьовувалося устаткування. ну ніч, нехтуючи технологією, дуже по Кількість нещасних випадків збільшу спішали додому, щоб встигнути до валась. Коли економіка країни стала святкового столу). Сифонну лійку, як одужувати, багато підприємств за тра пробку з пляшки, вирвало тиском, дицією продовжували економити на який утворився. Спину, руки та шию безпеці праці. А деякі новостворені, обдало нестерпним жаром. Встигнув особливо приватні, і зараз ігнорують тільки обличчя закрити долонями. Піз або формально ставляться до цієї про ніше, побачивши уцілілого практикан блеми. Ризикують. Дуже ризикують. та, обермайстер тихо скаже: «В со Гостро відчувається дефіцит спеціалі рочці ти народився, хлопче». стів з охорони праці на підприємствах. Від романтики трудових буднів за Теруправління змушене посилювати лишилися обгорілі клапті нової роби вимоги і контроль, вводити особливий та опіки. А ще — безцінний досвід само режим нагляду, реформувати свою збереження та розуміння того, що на структуру, коригувати ідеологію. виробництві техніка безпеки — кате Покращення якості життя може ще горія командна. Один за всіх і всі за більше активізувати роботу наглядо одного. Про це він пам'ятав завжди. І вих органів, щоб безпеку праці на коли став керувати цехом підготовки близити до євростандарту. Як право составів (іронія долі!) сталеплавильно мірно говорить Голова Державного го виробництва, і коли був призначе комітету України з нагляду за охоро ний головним інженером великого ме ною праці С. Сторчак: «Сучасні еко талургійного комбінату, і коли очолив номічні стосунки, розвиток нових Луганську інспекцію державного на форм власності, інтенсивність наро гляду в металургії, і коли... Досі кожен щування обсягів виробництва — усе нещасний випадок, який розслідуєть ся, заступник начальника теруправ це потребує нового підходу до дер жавного нагляду. В 2003 р. без рево ління Держнаглядохоронпраці по Лу ганській області 0 . Труфанов відчуває люційних перетворень наша політика була зорієнтована на спеціалізовані «шкірою», і, спираючись уже на осо види нагляду. Створено гірничі та ме бистий досвід, доводить, що, як пра талургійні округи, міжрегіональні ін вило, причини загибелі людей пере спекції в нафтогазовидобуванні...» бувають у прямій залежності від ко Тобто ніякого застою в наших рядах лективної відповідальності. — Україні все частішенемає і бути не може. — Наскільки мені відомо, Ви також говорять про нову якість життя. Прав

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

виступаєте з ініціативою створення на базі Луганського регіону хімічного округу. — Я — за створення мобільного гнучкого підрозділу, укомплектовано го грамотними спеціалістами, який має широкі зв'язки з науковими уста новами. Ніде в Україні немає такої концентрації підприємств хімічної промисловості, як на Луганщині. 48 великих промислових об'єктів! Чого варте лише Сєвєродонецьке дер жавне промислове підприємство (СДПП) «Об'єднання «Азот», обсяг випуску продукції якого за 9 місяців поточного року перевищив 800 млн. грн. Це в 1,5 разу більше, ніж у TÖB «Черкаський азот» і в 2 рази, ніж у ВАТ «Дніпродзержинський азот». Крім того, на території області розта шоване провідне в країні підприєм ство з переробки нафти ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез». Тут щороку переробляється понад 6 млн. т сирої нафти, або 40% усієї нафти, що пере робляється в Україні. Також розташо^ вані ВАТ «Краситель», Рубіжанський хімічний казенний завод «Зоря», ВАТ «Об'єднання «Склопластик», ВАТ «Лисичанська сода», ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю», хі мічне об'єднання «Завод імені Г. І. Петровського», ряд малих підприємств, що випускають хімічну продукцію... У нас в області є провідні наукові установи — ДержНДІ «Хімтехнологія», Державний інститут техніки 6e3j пеки хімічних виробництв, Науковий центр вивчення ризиків «Ризикон», НДІхіммаш, Сєвєродонецький інсти тут підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів хімічних галузей промис ловості України, де проходять пере підготовку держінспектори, які здій снюють нагляд у хімічній промислово сті. Створення Луганського хімічного округу дало б змогу ефективно коор динувати наглядову діяльність в галузі, вирішувати проблему надання мето дичної допомоги в організації роботи з охорони праці на об'єктах підвище ної небезпеки. —Де Ви порушували це питання? — На галузевому семінарі. І, як ме ні здалося, до пропозиції було виявле но інтерес. Офіційного листа, до якого додано проект положення про Лу ганський хімічний округ, направлено до Держнаглядохоронпраці України. — Якими силами інспекторського складу здійснюється нагляд у хімічному та нафтопереробному комплексах області? — У штаті Луганської інспекції дер жавного нагляду в хімічній промисло вості 20 осіб. їй піднаглядні 305 під приємств, що випускають хімічну про дукцію та аміачно-холодильні установ ки, целюлозно-паперовий та лако фарбовий комплекси, нафтопереробна та олійно-жирова промисловість, виробництво вибухових речовин, нафтобази та автозаправні станції, понад 500 км магістральних нафто проводів. Причому не можу не сказа

ти про високу якість здійснюваного нагляду на таких небезпечних об'єк тах. Якщо в 2000—2002 рр. на під приємствах щороку ставалося не мен ше п'яти нещасних випадків зі смер тельними наслідками, то в 2003 р.— два, а за 10 місяців поточного року — один. І все-таки нас дуже хвилює пробле ма морального та фізичного старіння основних фондів. Зношеність стано вить до 80%. Але при цьому великі під приємства з виробництва мінеральних добрив, оцтової кислоти, метанолу працюють вище від своїх проектних потужностей. Крім того, найбільш не безпечними залишаються: ізотермічне зберігання аміаку та нафтопродуктів, резервуарні парки нафтопродуктів, склади рідкого хлору, багатотонні ви робництва хімічних речовин тощо. То му необхідний дуже високий рівень на гляду. Переконаний, що безпека, як мета, виправдовує будь-які засоби. За нами йде покоління, яке не вибачить можливої техногенної чи екологічної катастрофи, і вже сьогодні громадсь кість ставить запитання про те, коли ж розпочнеться глобальне технічне пе реоснащення небезпечних вироб ництв. — Щ о конкретно в цій ситуаціїмо жуть запропонувати інспектори? — Можна перелічити ряд важли вих технічних заходів, ініційованих або виконаних за участі інспекції. На СДПП «Об'єднання «Азот» впрова джено й освоєно установку утилізації газоподібного аргону, схему очищен ня скидного газу стадії синтезу в цеху вінілацетату, спосіб зниження концент рації аміаку в збірнику сокового кон денсату. На Рубіжанському хімічному казенному заводі «Зоря» реконстру йовано установку одержання пентаеритриту і динітротолуолу, виконано нову схему відвантаження тротилу. У ВАТ «Лисичанськнафтооргсинтез» змонтовано нову установку з одер жання бітуму, замінено насоси з саль никовими ущільнювачами на насоси з торцевими ущільнювачами, у хіміч ному об'єднанні «Завод імені Г. І. Петровського» удосконалено утилізацію боєприпасів за конверсійною програ мою. Хоча технологія утилізації зали шає бажати кращого. — Немає коштів? — На жаль. Але, як не парадок сально, вони завжди знаходяться на ліквідацію наслідків аварії. Ще недав но суспільство пережило шок від ви бухів Новобогданівських та Артемівських арсеналів. Поки грім не грим нув... І потім, безгрошів'я — не єдина причина. Ворог безпеки — звичайне нехлюйство та формалізм щодо ви конання норм охорони праці. Адже в безпеку не грають. А створювати її видимість — собі дорожче виходить. Тим більше, якщо ми — цивілізована нація. — У металургійному комплексі Луганщини ситуація більш позитивна. Технічне переоснащення йде повним

ходом. Ш ирокомасш табна рекон струкція, яку проводять у ВАТ«Алчевський металургійний комбінат» і ВАТ «Алчевськии коксохімічний завод», Вас, як колишнього металурга, не мо же не радувати. — і як спеціаліста з питань охоро ни праці також. Але минуле міцно три має нас. Алчевському металургійному комбінату віддано кращі продуктивні роки. У найбільш депресивний для під приємства час я був одним з його ке рівників. Безумовно, в душі прокида ється інженер і, не приховую, профе сійна заздрість. Особливо радію за відновлення сталеплавильного ком плексу, де зводиться відділення безпе рервного лиття сталевої заготовки. Плановане річне виробництво — 5 млн. т металу! В 1996 р. про таку перспек тиву можна було тільки мріяти. У груд ні на базі комбінату намічається все український семінар з питань охорони праці в промисловості і, думаю, мої колеги багато чого запозичать для се бе на цьому підприємстві. Воно є од ним з кращих щодо організації без печних умов праці, а новий комплекс новозбудованих промислових бу дівель, споруд, прокладених комуніка цій відповідає найвищим технічним стандартам безпеки. Луганська інспекція державного нагляду в металургії тримає руку на пульсі підприємства. Посилено на гляд за виконанням робіт підвищеної небезпеки працівниками сторонніх (іногородніх) організацій, зайнятих на будівельних об'єктах та об'єктах, які реконструюються. У практику ро боти інспекції введено порядок обов'язкової реєстрації договорів під рядників з метою перевірки дії до звільної системи. У ВАТ «Алчевський коксохімічний завод» на вимогу ін спекції проведено заміну сховища сірчаної кислоти в цеху сіркоочистки, відремонтовано вугільну башту в другому коксовому цеху... На цих під приємствах показово організовано роботу служб охорони праці. Є справжні професіонали, такі, як за ступник генерального директора з питань охорони праці ВАТ «Алчев ський металургійний комбінат» М. Антонов і його команда. — Олександре Петровичу, повер немося до питання ідеології безпеки праці. Ви якось сказали, що потрібна інвентаризація думок та ідей. Щ о Ви мали на увазі? — Насамперед — удосконалення пропаганди питань безпеки праці. Необхідно широко використовувати дучасні інформаційні технології, в то му числі електронні, пресу, відходити від примітивних плакатів та закликів, заявляти про себе соціальною рекла мою. Тобто ефективніше впливати на свідомість кожної людини, відводити від неї біду. О. Н Е Г Р Е Б Е Ц Ь К А (прес-служба теруправління Держнаглядохоронпраці по Луганській області)

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

W vn '

Н а С у м щ и н і здавна існ увал о ш ир о ко р о з в и н у т е цегельне ви р о б н и ц тво, бо без цегли у б уд івел ьн и х сп р авах , я к - т о к а ж у т ь , н і т у д и н і сю ди. Іс н у є це в и р о б н и ц тв о й сьогодні у ви гл яд і ц іл о ї н и зк и ц егельних заводів. Т о ж я к т а м сп р ави з охороною п р а ц і? І об відповісти на це запитання, [посадові особи теруправління Держнаглядохоронпраці по Сумській області наприкінці першо го півріччя цього року провели ці льові перевірки стану безпеки і умов праці та охорони надр на Тростянецькому, Білчанському, Вільшанському, Миропільському, Дубов'язівському, Буринському це гельних заводах, а також у ТОВ «ПДБ-ГАЗ», ТОВ «Агрофірма «Вікто рія» та ін. У процесі перевірок вияв лено ряд грубих порушень вимог за конодавства про охорону праці на виробництві. Зокрема, жодне з вищеназваних підприємств не мало дозволу на по чаток робіт від органів Держнаглядохоронпраці. На всіх цегельних заво дах не впроваджено систему упра вління охороною праці, відповідно до ст. 15 Закону «Про охорону праці» не створено службу охорони праці, по садовими особами, які, до речі, у ряді випадків не знають своїх посадових обов'язків з питань охорони праці і не проходили навчання та перевірку знань з цих питань, не проводиться оперативний контроль за станом охо рони праці. На жодному з цегельних заводів не розроблено положення про навчання з питань охорони праці, не проводиться навчання та пере вірка знань працівників, які викону ють роботи з підвищеною небезпе кою, немає наказів про створення постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці; не має переліку робіт з підвищеною небезпекою; не розроблено ін струкції з охорони праці для всіх ви дів робіт та професій, які є на під приємстві. Працівники, крім рука виць, не забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими 313. Не проведено й паспортизацію виробничих будівель, споруд та інже нерних мереж. На підприємствах не створено служби нагляду за технічним станом будівель та споруд, тому й не проводиться їх огляд, хоча на деяких

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

заводах вони знаходяться у незадо вільному стані. Під час перевірок було виявлено чимало суттєвих порушень правил екс плуатації виробничого обладнання. Ось деякі з них. Буринський цегельний завод: не проведено технічне опосвідчення коз лового крана, нормативний термін екс плуатації якого закінчився; в органах Держнаглядохоронпраці не зареєст ровано екскаватор ЕМ-201, що ек сплуатується у кар'єрі з видобутку си ровини, а керувати ним допущено особу, яка не має посвідчення на пра во керування. ТОВ «Агрофірма «Вікторія», ТОВ «ПДБ-ГАЗ», ТОВ «Тростянецька це гла»: огородження змішувача СМ-449 не обладнане блокувальним пристроєм, що унеможливлювало би пуск двигуна при знятому огородженні; кришки ру хомої частини різального напівавто мата СМК-163А не обладнано зам ками; на стрічкових конвеєрах част ково відсутнє огородження, а існуюче не відповідає вимогам безпеки; ого родження привідних та натяжних ба рабанів не зблоковано з приводом конвеєра. Тростянецький цегельний завод: пасову передачу вальців грубого по молу сировини не огороджено,на за хисному огородженні вальців немає блокування; механічну дільницю — за харащено. Виявлено значні порушення пра вил безпеки під час експлуатації елект рообладнання. Так, на Дубов'язівському та Вільшанському заводах не призначено осіб, відповідальних за електрогосподарство, мало електро технічних працівників, та й ті не забез печені перевіреними засобами захи сту. Виявлено випадки експлуатації електроустановок з порушенням ПУЕ, ПТЕ, ПБЕЕС. Підприємства, що перевіряли, са мостійно ведуть розробку родовищ сировини. Тож було виявлено ряд по рушень законодавчих та нормативноправових актів з надрокористування. Так, ТОВ «Буринський цегельний за-

вод», ТОВ «ПДБ-ГАЗ», ТОВ «Тростя нецька цегла», ТОВ «Агрофірма «Вік торія» розробляють відповідно Червонослобідське, Жовтневе, Півненківське та Жовтневе-ІІ родовища сиро вини, не маючи спеціального дозволу на користування надрами. Проект на розробку родовища має тільки ТОВ «Тростянецька цегла». Немає й дер жавних актів (земельних та гірничих відводів), що посвідчували б право на земельні ділянки для видобування си ровини. Облік та списання запасів ко рисних копалин ведеться з порушен ням встановленого порядку і не відпо відає вимогам нормативних докумен тів. Підприємствами не опрацьовують ся і не погоджуються в органах Держнаглядохоронпраці плани ро звитку гірничих робіт на поточний рік. На підприємствах, крім ТОВ «ПДБГАЗ», не призначено осіб, відпові дальних за ведення гірничих робіт, з числа тих, які мають відповідну освіту чи права відповідального за ведення таких робіт. Під час обстеження цегельних за водів було виявлено 238 порушень нормативних актів з охорони праці та охорони надр, видано 17 приписів, заборонено експлуатацію 28 об'єк тів, машин та механізмів, що не відпо відали вимогам законодавчих та нор мативних актів з охорони праці, при тягнуто до адміністративної відпові дальності 9 посадових осіб, з них 4 — перші керівники. Керівникам підпри ємств запропоновано усунути виявле ні порушення, вжити заходів щодо по ліпшення роботи з охорони праці та охорони надр та розробити план за ходів щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці, які потребу ють значних капіталовкладень. Отже, хоча в 2003—2004 рр. на цегельних заводах Сумщини випадків смертельного травматизму не зафік совано, але стан справ на цих підпри ємствах щодо охорони праці дещо насторожує.

Г. КОСТЕНКО, керівник прес-центру Сумського ЕТЦ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВИ Н ЕН? ВІДПОВІДАЙ!

ІН Ф О Р М А Ц ІЯ

дночасно із збільшенням в Укра їні обсягів будівельних робіт зростає кількість нещасних ви падків, у тому числі зі смертельними наслідками. Це насамперед спосте рігається у Запорізькій, Київській областях та м. Києві, АР Крим, За карпатській, Сумській, Черкаській і Полтавській областях. Тільки впро довж ЇО місяців 2004 р. у будівельній галузі сталося 109 нещасних випад ків зі смертельними наслідками (про ти 99 за відповідний період минулого року). Причини нещасних випадків — не доліки в організації виконання буді вельних робіт і утриманні обладнан ня, допущені роботодавцями. До ви конання робіт залучаються робітники низької кваліфікації, використовуєть ся фізично та морально зношене обладнання. Позитивним зрушенням в органі зації роботи з охорони праці в галузі стала активізація наглядової діяльно сті державних інспекцій за останній рік. Після перевірки стану охорони праці на будівельних майданчиках ін спекторами було заборонено екс плуатацію 340 об'єктів, дільниць і робочих місць, оштрафовано 280 по садових осіб. Але однієї цієї роботи недостатньо, бо на підприємствах бу дівельного комплексу відсутній необхідний відомчий контроль. Зважаючи на незадовільний стан охорони праці в будівництві, Держбуд і Держнаглядохоронпраці на спільному засіданні колегій затверди ли низку заходів, спрямованих на по кращання промислової безпеки. Прийнято рішення щодо призупинен ня робіт на будівельних об'єктах, де допущено нещасні випадки зі смер тельними наслідками, а поновлення робіт здійснювати з дозволу органів держнагляду з охорони праці. Також прийнято рішення про розробку Правил охорони праці в будівництві.

У л и сто п а д і 2004 р. органами Д ержнаглядохоронпраці за допущ ені поруш ення законодавчих т а ін ш и х н о р м а ти вн и х а к т ів з охорони праці п р и тягн е н о до а д м ін іс т р а т и в н о ї від повід альності (о ш траф овано ) 507 керівників п ід п р и єм ств, у с т а н о в т а організацій. Серед о ш траф ованих : ік морського торговельного порту, м. ЄвпатоЧІПІЗУБОВ П. М. — начальник мо і В. М. — приватний п і, підприємець. рія. Автономна Республіка Крим,; ТОРГАШИН публіка Крим; м. Сімферополь, Автономна Республіка Кр , РЙНДЮК В. Р. — дир директор ТОВ «Агрофірма «Вікторія», Літинський район Вінницької області; ЦИМБАЛ 'І. А. приватний підприємець, м. Бершадь Вінницької області; МОТЙНЕЦЬ О. Н. — ге неральний директор «Дніпрогідробуду», м. Дніпропетровськ; ДЁРБАС В. Г. — начальник збагачувальної фабрики ВАТ «Центральний ҐЗК», м*Кривий Ріг Дніп ропетровської області; КіСТРІН С. Г. — начальник шахти «Експлуатаційна» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», м. Дніпрорудне Дніпропетровськ^ області; ТІЩ ЕНКО В. І. — директор ТОВ «Ремонтно-монтажниккомбінат», м. До нецьк; ҐУСЄВ Є. О. — директор ВП «Шахта «Ольховатська» ДІІУФрджонікідзевугілля», м. Єнакієве Донецької області; БІЛОЦЬКА Г. В. -г голова С П «Зор'ях Малинський район Житомирської області; БУРАВЛЬОВ В. Ф. — начальник КП ЖРЕП № 5. м. Житомир; СОЙМА 1.1. — директор Мокрянсйкого держлісгоспу. іон Закарпатської області; Ф А ВО РО Роберто — директор ТОВ зегівськии район Закарпатської області ГЕРАСИМЕНКО О. В. — директор 106 «Коліренергочормет», м. Запоріжжя; Ш ЕЛУДЬКО В. В. — голо ва правління ВАТ «Запорізький завод великопанельного домобудування», м. Запоріжжя; КАЛіМАН С. А. — голова ФГ «ТаІрія-Скіф», Михайлівський ра йон Запорізької області; БОДНАР І. М. — голова правління ВАТ «Р'огатинпісок», м. Рогатин Івано-Франківської області; А Л ЕКС ЄЄН КО О. В. — директор КП «Авторемгаз», м. Івано-Франківськ; БУТКЕВИЧ О. І. — голова правління ЗАТ «Ковчег і К°», м. Київ; РОДІЧЕВ Є. Ю. — директор ТОВ «Нафтозбут», Київська область; ЯНО ВСЬКЙЙМ. М. — директор ТОВ «Каштан», Пвтрівський район Кі ровоградської області; САВЕНКО А. М. — голова правління СВК «Іскра», Маловисківський район Кіровоградської області; БЄЛЯЄВ В. В. — директор ДВАТ ■<Шахта «Міусинська», м. Красний Луч Луганської області; БО ЯРСЬКИЙ В. А. — директор шахти «Привільнянська», м. Привілля Луганської області; ЛИТВИН М. Со з-Еко», м. Трускавець Львівської області; ЯСТРЕМСЬдиректор ТОВ «Аква-Еко», Л КИЙ О. І. — директор ТОВ «Галицький легіон», ім.Львів; ПИСАНЧИН Б. И. — диГЕРАСКІНА С .І.- ) ' Львівської^ ' області; ректоріДП «Керамік», м.Дрогобі^ . тор СТОВ «Україна», смт Братське Миколаївської області; САМОЙЛЕНКО директор ТО «Інтер-Тре'йд компаніям. Миколаїв; ЄҐІАЗАРЯН Б. С. — директоріМПГТ« іьт», Комінтернівський район Одеської обпосг\-ДМИТРИШИНА. Я. — директор ЗАТ Гастроном «Центральний»^ Орвса,ДУНСЬКИЙ В. У. — директор АТЗТ «і «Пів, оксервіс», м. Одеса; НІКОЛЬСЬКИИ Б. І. — генеральний іівден директор МПП «' а «ТЯнар», м. Миргород Полтавської області; ПУСТОВАРОВ Г. О. - директор комЬікормового заводу, м. Кобеляки кюое їг».заводу, Полтавської обла- ] сті; РУДИК О. В. — директор СПП «Зірка», Острозький район Рівненської області; ТРЕ ьний директор ТОВ «Конотопський завод «Буддетал ГОЛУБА. дир А. В. — директор заводу авгаль», м. Конотоп Сумської (юластк/ОУ7Уо зпів,м. Глухії Сумської області; ВАСЬКОВСЬКИЙ М. М. — директор ПП топричепів, «Люкс»,, м7 м. Тернопіль; ПОЛІЩ УК Б. Г. — голова правління ВАТ __ «Підволочиськ' НА5 , газ», ^ ^ Іщ : Терноиї^ьської області; МАКУТЕНКО О. Б. ______ голова правління " ма «Світанок-92», м. Харків; МЙХАЛЬЧУК С. Г. — директор ТОВ «.. ків; МОРОСОВСЬКИИ В. М. — директор ТОВ «Меркуріи»у Ізюмськиі ХарнАвської області; ХАРТУКОВ М. М. — голова сільської ради смт Архангельске, Високопільський район Херсонської області; МЕСЕВР В. Л. — директоріТОВ «Норма-Трейд», м. Херсон; КОВАЛЬ В. Н. — даректо Ш Ю В «Модуль-авто», м. Херсон; ГЕТЬМАН І. В. — директор ЗАТ «Ера», м. /<мельницьк|йЗгаЯб; 0. — голова правління ВАТ «Віньковецький райагробуд», Хмельницька область; ШАЛАЙ В. Г. — начальник Теофіпольських РЕМ Хмель ницької^області; РЕШЕТНЯК С. А. — голова правління ВАТ «Корсунь-Шевченківський маслосирзавод», м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області; ПЕТЬКОА. М. — голова правління ВАТ«Проммонтаж», м. Черкаси; УРОЖОКЛ. В. — директор ДП «Вотутіновуглереструктуризація», м. Ватутіне Черкаської області; ДОНДИК М. П. — голова правління ВАТ «Райагрохім», м. Корюківка Чернігівської області; ГАЛАТ М. М. — голова правліуня ВАТ «Бахмачпостачальник», м. Бахмач Чернігівської області; ГОЛОВАТИЙ А. В. —■голова гси правління ВАТ «Бахмачгазбуд», м. Бахмач Чернігівської області.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЧИ БУД Е Ц ЬО М У К РА Й ?____________________________________________________________________________________________________________

Ц я біда т р а п и л а с я ще взим ку. Т о ж про неї м о ж на було і не згад увати , якб и не г н іт ю ч а б а н а л ьн ість подальш их подій, я к і в р а ж а ю т ь від вер ти м цинізм ом з боку роботодавця. У даному

випадку — С. Гр и н я, керівника ТО В «Будполім ерсервіс», що у Берд янську Зап о р ізько ї о б л а сті. Саме т у т загинув на вироб н и ц т в і П. Гром ак, м ул яр з 24-річним с т а ж е м .

краз почалися водохресні моро зи — пора, коли, як кажуть, і ци ган собаку з дому не вижене. Однак мулярів «Будполімерсервісу» відправили працювати. Добиратися до робочого місця П. Громак і його товариші мусили спочатку через по криття трансформаторної підстанції по приставній драбині висотою 4,3 м. Причому по нестандартній: тятиви до низу не розходились, пристроїв, які б запобігали їх зсуву чи падінню, не бу ло, не пройшла вона і випробування навантаженням. Все це суперечило вимогам Правил безпечної роботи з інструментом і пристроями. Далі робітникам випадало підніма тися на триярусний поміст, скріплений дротом. Також нестандартний і не ви пробуваний, не зареєстрований, без перильного огородження і бортового елемента. Дарма, що цього вимагають відповідні державні стандарти. Необе режний рух — донизу можуть впасти не тільки цегла, розчин, інструмент, а й людина. Діставшись на другий ярус цього горе-помосту, муляри мусили знову підніматися вгору по такій самій нестандартній драбині. І це не все. Бо власне робочі місця були розташовані на третьому ярусі помосту — ще на ви соті 1,2 м — вже на самій конструкції помосту, що являла собою щось на зразок хиткої драбинки, «зліпленої» з трьох прутів арматурної сталі товщи ною 16 мм. Якраз на одному з таких металевих «шнурків» і ковзнула нога П. Громака, після чого він упав донизу. Чи не найбільші претензії у комісії зі спецрозслідування цього нещасного

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

»...

думка роботодавця і щодо повторно го медогляду потерпілого, і щодо його стажування. Наслідуючи роботодавця, на свій розсуд розпорядився життям і здо ров'ям робітників і головний інженер товариства І. Макаров: нема проекту виконання робіт — то й не треба; зго ріла (в буквальному розумінні) про грама вступного інструктажу — так то му і бути... Отож, який рівень управління охо роною праці у ТОВ «Будполімерсер віс» не візьми, а підхід однаковий: ро бота — все, безпека — ніщо. Підтвер дження цього висновку — 60 пунктів припису, виданого головою комісії — головним держінспектором теруправління Держнаглядохоронпраці по За порізькій області В. Легостаєвим. І річ не в тому, що часто-густо кожен рядок починається з частки «не»: «...не роз роблені заходи з безпеки праці», «не забезпечено законодавчою і норма тивною літературою», «не створена комісія». Вражає гнітюча типовість картини, що проглядається за інспек торськими приписами: роботодавець «ощасливив» людину робочим місцем, повністю проігнорувавши Закон «Про охорону праці», а також відповідаль ність перед ним. Дивіться, як відреагував на виснов ки комісії зі спецрозслідування робо тодавець, злегка покараний штрафом приблизно у 100 грн. 6 лютого комісія підбила підсумки роботи, довівши до відома С. Гриня свої вимоги. І тільки

випадку до виконроба М. Тубальцева. Він — безпосередній керівник робіт з підвищеною небезпекою. Тож поси лаючи підлеглих по нестандартних при строях не на горище дядькової хати, а на висоту майже триповерхового бу динку, мусив би передбачити небез печну ситуацію, а відтак—запобігти їй. Бо реальна охорона праці, крім дотри мання сухого рядка нормативного ак та, потребує ще й досвіду, творчості і просто здорового глузду. Чому ж їх, як завжди, не вистачило керівникові ро біт? Було ніколи! Бо ТОВ «Будполімер сервіс» взялося терміново на території ТОВ «Почерк» звести допоміжний кор пус. Близький і жаданий прибуток так зводив з розуму, що складні обставини не було взято до уваги. Звичайно, не одним виконробом. Він — лише «гвинтик» у за На запитання, чому потерпілого думі роботодавця. Адже хо ча комісія зі спецрозсліду допущено до виконання робіт з вання і порушила питання підвищеною небезпекою без навчання і про відповідність М. Тубаль перевірки знань з питань охорони праці, цева займаній посаді, все ж роботодавець відповів: «Я вважав, що в доцільніше було б говорити цьому немає потреби». про відповідність саме С. Гриня статусу підприємця і роботодавця. Однак чинне законо через два місяці, 8 квітня, той надіслав повідомлення В. Легостаєву про вжиті давство не визнає легітимності таких заходи, які ми наводимо: видано на висновків. А жаль! Бо саме С. Гринь каз «Про усунення порушень з охо порушив Закон «Про охорону праці». рони праці», а також заборону про На запитання, чому П. Громака було допущено до виконання робіт з підви використання нестандартних драбин, ведення робіт без проектів та техно щеною небезпекою без попередньо го навчання і перевірки знань з питань логічних карт, допуск до роботи пра охорони праці, роботодавець відвер цівників без стажування й навчання з то відповів: «Я вважав, що в цьому не питань охорони праці тощо. І ні слова має потреби». Напевне, така сама про те, якими ж драбинами користу-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ватися, про розробку проекту вико нання робіт, технологічних карт. На 60 пунктів припису за 60 днів — 6 заходів. Не густої Проте хто може гарантувати достовірність і цих скром них «жестів» у бік охорони праці? А двом інспекторам з нагляду за охоро ною праці в будівництві надто не ви стачає часу на перевірку повідомлен ня, бо їм потрібно встигнути по всій області. Тож, як не поверни, весь ре альний контроль за безпечним веден ням робіт у ТОВ «Будполімерсервіс» лежить знову ж таки на совісті самого роботодавця. Однак, як свідчить практика, з мо ральними засадами у переважної більшості власників чималі складно щі. С. Гринь явно не виняток. Емоціями ситуацію не виправиш, і немає сумні ву у тому, що повинна спрацювати річ, у котру по вуха залюблений влас ник і заради якої ставить на кін людсь ке життя,— гроші. Не 102 грн., до яких сьогодні зведений реальний мате ріальний вплив інспектора на власни ка чи посадову особу, яка винна у за гибелі людини. Можливо, з часом це буде значний розмір штрафу за не щасний випадок, про що так багато розмов. Та «поки сонце зійде»... Втім, ситуація не безнадійна. Є ва желі, котрі й сьогодні змушують робо тодавця вкладати шалені гроші не тіль ки в офісний антураж, престижний ав томобіль чи кругосвітній круїз, а й в ау дит охорони праці, в якісне навчання, в засоби індивідуального захисту, тобто в профілактику травматизму та проф захворювань. Це — закриття підпри ємства, опломбування небезпечних об'єктів, устаткування, вилучення до зволу на початок робіт тощо. На жаль, такі радикальні засоби впливу на влас ника ще не знайшли належного місця в інспекторській практиці. І заважає цьо му низка причин: від різного роду тиску на інспектора та невеликого держав ного утримання (про що, як про непри стойні хвороби, уникають говорити на місцях) аж до прогалин у чинному зако нодавстві. Але це тема окремого жур налістського дослідження. Розповідь про події у «Будполімерсервісі» — тіль ки пролог до нього. Я . БЕЗУГЛА, наш власкор

оперативними даними, у листопаді 2 0 0 4 р. в Україні на

За

виробництві загинуло 100 осіб — на 21 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 32 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 83 особи, у тому числі 2 4 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: ■■■■ л І Я Ш Ш М Н Н М М Н М И Н В Н Н В Н Н Я Н Н Я М Я Ш Ш Н П М Н Н Н Н М М Я Я М І

Ш Л И

на 326 км автодороги Київ — Одеса службовий автомобіль, який належав

Любашівській райдержадміністрації Одеської області, скоїв наїзд на металеве огоро дження, що розділяло транспортні потоки. У ДТП загинув один працівник, ще один отри мав численні травми. (D $ a U 11 У Чернігові під час прокладання каналізаційних труб у траншеї глибиною близько 2 м сталося обвалення грунту, внаслідок чого було травмовано двох робітників ДСБП «Спецбуд» ЗАТ «Чернігівоблбуд». Один з них помер.

. п

на компресорній станції ТОВ «Рослава» АТП-11422 Петровського району До

нецька під час наповнення балона стисненим газом у системі компресорної установки ви бухнув проміжний балон. Машиніст, який обслуговував установку, отримав черепно-мозкову травму потиличної частини голови і згодом помер у лікарні. 1 Ш ., \| ] у ТОВ «АФ імені Петровського» (с. Зоряне Межівського району Дніпропет ровської області) тракторист, який працював на комбайні ДОН-1500Б на кукурудзяному полі, отримав смертельну травму внаслідок затягнення його одягу валом приводу працю ючого механізму. © D a J "] на складі ВАТ «Південний ГЗК» (Кривий Ріг Дніпропетровської області) під час виконання навантажувальних робіт за допомогою козлового крана вантажем, що зірвав ся, було смертельно травмовано робітника, який був у кузові вантажного автомобіля. И (§а 1] 1] у фільтрувальному відділенні фільтрувального цеху СТОВ «Агроцукор» Бобровицького району Чернігівської області під час знімання кришки фільтра бурякового соку стався викид гарячої маси, внаслідок чого дві робітниці отримали опіки.

і/

J II

у ЗАТ «Донецьксталь» (Донецьк) під час підготовки доменної печі до ремонту

за допомогою крана піднімали металеві листи. Через неякісно виконане стропування ван тажу один з листів упав з висоти 28 м, внаслідок чого було важко травмовано працівника підприємства, який проходив мимо. Від отриманих травм він помер у лікарні. Ü

] J у Донецьку сталося зіткнення автомобіля станції швидкої допомоги з

трамваєм. У ДТП троє працівників отримали закриті черепно-мозкові травми се редньої тяжкості.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ОПРАЦЮВАННЯ ВИСНОВКІВ ЗА її РЕЗУЛЬТАТАМИ М . Г Р О М О В , канд. техн. наук, старший інспектор управління науково-технічного забезпечення державного нагляду, вчений секретар Науково-технічної ради Держнаглядохоронпраці

Е к с п е р т н о - т е х н іч н і ц е н тр и Держнаглядохоронпраці (Е Т Ц ) вже м айж е 10 років п р а ц ю ю ть на ринку послуг і р о б іт щодо проведення експ ер ти зи з п и т а н ь охорони праці. Н а сьогодні н а л іч у є т ь ся 28 ЕТ Ц , і д еякі з них м а ю т ь свої ф іл ії т а дочірні п ід п р и єм ства. О с т а н н ім и роками на цьому р инку з’явилися ін ш і організації — суб’є к т и господарської д ія л ьн о сті, я к і м а ю т ь дозвіл Д ерж н а глядохоронпраці на проведення оцінки від повід ності об’є к т а е ксп е р ти зи вимогам законів, ін ш и х норм ативно-правових а к т ів з охорони праці т а промислової безпеки.

а результатами експертизи опра цьовуються висновки, що повинні відповідати основним завданням експертизи, якою передбачено вико нувати: оцінку достатності та якості прий нятих проектних рішень щодо забезпе чення безпечних і нешкідливих умов праці, у т. ч. засобів колективного та індивідуального захисту працюючих від несприятливих і шкідливих виробничих умов праці, захисних засобів щодо за побігання нещасним випадкам та ава ріям; оцінку, за потреби, відповідності проектних рішень з питань охорони праці сучасному технічному рівню, а також досягненням вітчизняної та за рубіжної науки і практики; оцінку відповідності технічного ста ну будівель (споруд), засобів вироб ництва, механізмів, машин, техноло гій вимогам нормативно-правових ак тів з охорони праці; оцінку відповідності технічного ста ну машин, механізмів, обладнання, які є в експлуатації, вимогам норматив но-правових актів з охорони праці і промислової безпеки, встановлення можливості, доцільності умов і терміну подальшої експлуатації з урахуван ням фактичного режиму роботи, а та кож установлення необхідності про ведення ремонту, модернізації, ре конструкції або заміни (технічне діаг ностування та контроль технічного стану). Експертно-технічні центри Держ наглядохоронпраці виконують екс пертизу і опрацьовують висновки з пи тань охорони праці стосовно: проектної документації на будів ництво (реконструкцію, технічне пе реоснащення виробничих об'єктів та інженерних інфраструктур об'єктів со ціально-культурного призначення; технічної документації на виготов лення та впровадження нових для да ного підприємства технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту; проектів заходів щодо охорони будівель та споруд від шкідливого впливу гірничих робіт; проектів гірничих відводів, планів розвитку гірничих робіт і проектів роз робки родовищ твердих, рідинних та

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

газоподібних копалин, матеріалів на списання запасів корисних копалин; проектів на ліквідацію гірничодо бувних підприємств, нафтових та га зових свердловин; проектів виконання вибухових робіт; проектів будівництва та експлуа тації комплексів виготовлення вибухо вих речовин; видів робіт підприємств, діяльність яких пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, меха нізмів, устаткування підвищеної не безпеки перед одержанням дозволу органів Держнаглядохоронпраці; будівель, споруд, машин, облад нання, транспортних засобів (вклю чаючи їх складові частини і матеріали); устаткування, що відпрацювало нормативний термін служби, а також відновлене після аварії, ремонту, ре конструкції щодо його придатності до подальшого використання; технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспорт них засобів, хімічних речовин і їх спо лук та іншу небезпечну продукцію, придбану за кордоном; проведення навчання посадових осіб та працівників з питань охорони праці, а також професійної підготов ки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які залуча ються до виконання робіт підвищеної небезпеки; декларацій безпеки об'єктів підви щеної небезпеки та ін. Крім цих робіт, експертно-технічні центри також опрацьовують вис новки експертизи, на підставі яких ор гани Держнаглядохоронпраці Украї ни видають дозволи згідно з постано вою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. N 2 І 631, а саме: висновок експертизи щодо спро можності суб'єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законів та інших нормативноправових актів з охорони праці та промислової безпеки під час заявле ної роботи — для оформлення дозво лу на початок (продовження) виконан ня роботи підвищеної небезпеки; висновок експертизи щодо відпо відності об'єкта вимогам нормативноправових актів з охорони праці та

промислової безпеки (з урахуванням результатів сертифікації в системі УкрСЕПРО у разі її проведення) і спро можності суб'єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законодавства під час його ек сплуатації — для оформлення дозволу на експлуатацію об'єкта; висновок експертизи щодо спро можності суб'єкта господарської діяльності проводити навчання з пи тань охорони праці — для оформлен ня дозволу на проведення навчання з питань охорони праці (проведення навчання посадових осіб та праців ників, а також професійної підготов ки, перепідготовки та підвищення ква ліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної не безпеки). Висновки експертизи з питань охо рони праці є науково-технічною про дукцією експертної організації, влас ність на яку належить замовникові, як що інше не передбачено договором між замовником і виконавцем експер тизи. Якщо висновок є «вихідним» про дуктом діяльності експертної органі зації, то на порядок денний виносить ся питання про якість висновків екс пертизи, і тому якість висновків з пи тань охорони праці повинна стати одним з основних показників роботи експертної організації, у тому числі й експертно-технічних центрів Держна глядохоронпраці. зазначити, що чинне законо давство України недостатньо повно і комплексно охоплює проблему організаційно-методичного забезпечення проведення експертизи з питань охо рони праці (на відповідність норматив ним актам з охорони праці). На сьо годні із вищезазначених видів експер тиз тільки деякі забезпечені норматив ними документами, в яких наведено вимоги щодо складання і оформлення висновків експертизи, але ці докумен ти вже не відповідають чинному зако нодавству. Наприклад, необхідно вне сти зміни до Положення про порядок проведення державної експертизи (пе ревірки) проектної документації на бу дівництво та реконструкцію виробни чих об'єктів і виготовлення засобів ви робництва на відповідність їх норма-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

тивним актам з охорони праці, затвер дженого постановою Кабінету Міні стрів від 23.06.94 р. № 431 з метою зняття протиріччя між пунктом 4 поста нови («експертизу проектної докумен тації з питань охорони праці прово дять експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці») і формою екс пертного висновку, під яким ставиться підпис керівника органу Держнаглядохоронпраці. Крім того, висновок структурно не охоплює комплекс пи тань, пов'язаних з проведенням екс пертизи проектної документації на замовлення «Укрінвестекспертизи». В іншому документі — Методиці проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам з охорони праці, яка затверджена на казом Держнаглядохоронпраці від 30.09.94 р. № 95, також наведено зразок оформлення експертного вис новку, але й ця форма експертного висновку не відповідає вимогам чин ного законодавства. У деяких нормативно-правових актах наводяться форми висновків експертизи, але вони розроблені тільки для конкретного типу облад нання. Так, за результатами обсте ження ліфтів, що експлуатуються у житлових будинках, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності та видів діяльно сті, висновки експертизи оформ ляються за формою, наведеною у ДНАОП 0.00-8.16-98 «Порядок прове дення експертного обстеження ліф тів». А форма висновків експертизи за результатами проведення експер тизи електроустановок споживачів наведена у ДНАОП 0.00-8.20-99 «Порядок проведення експертизи електроустановок споживачів». Таким чином, на сьогодніі не роз роблений і не впроваджений у прак тику роботи експертних організацій єдиний методичнии підхід до опрацю вання та затвердження висновків екс пертизи, у зв'язку з чим якість виснов ків ще на недостатньому рівні. Вибір кові та комплексні перевірки фінансо во-господарської діяльності експерт но-технічних центрів Держнагляд охоронпраці, які проводились у 2001—2003 рр., свідчать, що в екс пертно-технічних центрах мають місце серйозні недоліки в частині опрацю вання експертних висновків. Так, у деяких експертно-технічних центрах висновки експертизи зводяться до простого переліку поданих замовни ком документів на експертизу; в екс пертних висновках не наводиться за гальна характеристика об'єкта, немає посилань на конкретні нормативні до кументи з охорони праці. Іноді до оцінки проектних рішень з питань охо рони праці включаються вимоги що до обсягу конструкторської докумен тації, а не щодо питань з охорони

4. Зам. № 04-4632

В ЕКС П ЕРТН О -ТЕХН ІЧН И Х Ц ЕНТРАХ праці. У деяких випадках затверджен ня висновків здійснюється не началь ником центру і не його заступником (у/ разі відсутності начальника), а іншою3 особою. Є випадки, коли експертний4 висновок складається з однієї сторінки4 і не має ознак проведеної експертизи. В експертних висновках не наводятьсяи відомості про спеціалізацію технічно го експерта або номер його посвід чення. В заключній частині експертних< висновків, які опрацьовуються як під става для видачі дозволів, висновки4 експертизи часом не співпадають із3 заявленими видами. Були виявлені та кож інші недоліки в опрацюванні вис новків. На сьогодні на ринку послуг і робітг щодо проведення експертизи з питаньь охорони праці мають місце випадки,, коли організація, яка має дозвіл Держ наглядохоронпраці на проведення4 експертних робіт щодо визначенняя організаційної та технічної готовності1 підприємств до проведення вимірю вань, випробувань, обстежень у сфе рах державного нагляду за охороною3 праці, виконує суто посередницькіі функції між замовником експертизи і експертно-технічним центром, який4 проводить експертизу і опрацьовуєЕ документ «Звіт про проведення ате стації випробувальної лабораторії у/ стаціонарних умовах комісією експертно-технічного центру». Викори стовуючи ці матеріали, організаціяя складає «свій» експертний висновок< про можливість видачі дозволу Держ наглядохоронпраці на виконання ви щезазначених робіт, але така проце дура та опрацювання висновків є по рушенням законодавчих та інших нор мативно-правових актів щодо прове дення експертизи. З огляду на викладене та з метоюз підвищення якості вихідного докумен та експертної організації — висновку/ експертизи з питань охорони праці,і пропонується методологія опрацю вання висновків, яка встановлює ви моги та єдиний порядок щодо розроб лення, побудови, викладу, оформ лення і затвердження висновків за3 результатами експертизи з питаньй охорони праці проектної та технічноїї документації, обладнання, устатку вання, машин і механізмів, технологій,, об'єктів, навчальних закладів тощо. Уі методиці наведено структуру виснов ків експертизи з питань охорони пра ці, а також вимоги до обліку, зберіган ня і кодування висновків. Методику розроблено з урахуван ням положень раніше прийнятих до кументів стосовно проведення екс пертизи та вимог законів України4 «Про охорону праці» (№ 229-ІУ,, 21.11.2002 р.), «Про наукову і науко во-технічну експертизу» і Положенняя про Державний комітет України з на гляду за охороною праці, затвердже ного Указом Президента України від1 16.01.2003 р. №29/2003 р

Опрацювання висновків експерти зи з питань охорони праці

Як зазначено вище, експертнотехнічні центри виконують експертизу і опрацьовують висновки за різними напрямами своєї діяльності. Тому за пропонована методика має «рамковий» (узагальнюючий) характер і може застосовуватися під час підготовки висновків за результатами виконання різних видів експертиз. Зазначена вище направленість висновків експертизи зводиться до п'яти основних типів, а саме: І — висновок державної експер тизи з питань охорони праці щодо проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів та інженерних інфраструктур об'єк тів соціально-культурного призначення; II — висновок державної експертизи з питань охорони праці щодо тех нічної документації на виготовлення та впровадження нових для даного підприємства технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту; III — висновок експертизи з питань охорони праці для видачі дозволу Держнаглядохоронпраці України; IV — висновок експертизи з питань охорони праці за результатами об стеження підприємства (навчального закладу) щодо можливості проведення навчання з питань охорони праці; V — висновок експертизи з питань охорони праці за результатами тех нічного діагностування. Висновки експертизи з питань охо рони праці І—III типів структурно ма ють складатися з п'яти основних розді лів: загальні положення; підстави для проведення експертизи; загальна характеристика та при значення об'єкта експертизи; аналіз заходів щодо охорони пра ці та промислової безпеки; висновок за результатами експертизи. До розділу «Загальні положення» включаються такі основні відомості: назва (предмет), мета експертизи; наявність документів на право проведення експертизи та експертну організацію; реквізити ліцензій чи дозволу, як що їх наявність передбачена чинним законодавством; відомості про суб'єкт господарю вання, для якого проводиться експер тиза, його адреса; відомості щодо поданих на експертизу документів (проектних, кон структорських, експлуатаційних, ремонтних, декларації безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки], устаткування тощо з наведенням обсягу поданих матеріалів, які мають шифр, номер, марку або іншу індика-

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

цію, необхідну для ідентифікації (за лежно від об'єкта експертизи). У розділі «Підстави проведення експертизи» зазначаються підстави проведення експертної оцінки об'єкта експертизи з питань охорони праці (нормативно-правові документи), а також дається перелік документів або зразків нового обладнання, машин, механізмів тощо, наданих заявником на розгляд. Документи у переліку по винні мати повні вихідні дані (номер, дату). У розділі «Загальна характеристи ка та призначення об'єкта експерти зи» наводяться назва об'єкта експер тизи, його коротка характеристика і призначення. Необхідно обов'язково вказувати особливості об'єкта в ча стині небезпечних і шкідливих факто рів, які повинні бути враховані при ви борі рішень щодо охорони праці та безпеки виробництва, та в частині раціонального використання сирови ни і запобігання аварійним ситуаціям (підтоплення територій, загазовано сті місцевості тощо), які треба врахо вувати при виборі рішень щодо охо рони надр. У розділі «Аналіз заходів щодо охорони праці та промислової безпе ки» дається детальний аналіз органі заційних заходів щодо охорони праці і технічних рішень у сфері промисло вої безпеки, спрямованих на запобі гання шкідливим і небезпечним фак торам, що характерні для даного об'єкта. В цьому розділі обов'язково наводяться назви нормативно-право вих актів із зазначенням розділів, пунктів або параграфів, яким не від повідають організаційні заходи і прий няті рішення щодо охорони праці та промислової безпеки. У розділі «Висновок за результа тами експертизи» з урахуванням по переднього аналізу прийнятих рішень дається остаточна оцінка відповідно сті (невідповідності) об'єкта експерти зи нормативно-правовим актам з охорони праці. Також у цьому розділі можуть бути наведені пропозиції що до термінів усунення виявлених пору шень нормативно-правових актів з охорони праці. Висновок експертизи з питань охо рони праці IV типу структурно має складатися з таких розділів: загальні положення; підстави проведення експертизи; загальна характеристика підпри ємства або навчального закладу; оцінка стану організації проведен ня навчання; висновок за результатами експер тизи. До розділу «Загальні положення» включаються такі основні відомості: назва (предмет), мета експертизи; наявність документів на право проведення експертизи та на екс пертну організацію; реквізити ліцензій чи дозволу, як що їх наявність передбачена чинним законодавством;

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

відомості про суб'єкт господарю вання, для якого проводиться експер тиза, його адреса; відомості щодо поданих на екс пертизу документів. У розділі «Підстави проведення експертизи» зазначаються підстави проведення обстеження підприєм ства або навчального закладу на мо жливість проведення навчання з пи тань охорони праці (нормативноправові та інші документи), а також дано перелік документів, поданих за явником на розгляд. Документи у пе реліку повинні мати повні вихідні да ні (номер, дату). У розділі «Загальна характеристи ка та призначення об'єкта експерти зи» наводиться назва об'єкта експер тизи, його коротка характеристика і призначення. Необхідно обов'язково вказувати особливості підприємства або навчального закладу щодо умов проведення навчання, укомплектова ність літературою з охорони праці (кількість примірників нормативноправових актів, навчальних посібни ків, методичок тощо), плакатами, стендами, вітражами; давати оцінку стану навчально-технічної бази (кіль кість технічних засобів навчання, комп'ютерів, відеотехніки; кількість на очного устаткування, технічних маке тів, моделей, зразків засобів колек тивного та індивідуального захисту). У розділі «Оцінка стану організа ції проведення навчання» дано ана ліз навчального процесу з питань охорони праці: стан організації про ведення навчання, програмно-мето дичного забезпечення навчання, укомплектованості викладачами (кількість штатних та залучених, їхня кваліфікація, галузь, наявність у ви кладачів, які викладають курс з охо рони праці, посвідчення про перевір ку знань з питань охорони праці, на явність вченого звання або ступеня), наявність узгоджених програм і навчально-тематичних планів, організа ції процесу перевірки знань слухачів після завершення курсу навчання; наявність постійно діючої комісії (по сада, прізвище) з перевірки знань з питань охорони праці відповідно до наказу органу виконавчої влади (мі ністерства, комітету, обласної дер жадміністрації — для навчальних за кладів, які здійснюють навчання по садових осіб і працівників з питань охорони праці). У цьому розділі наво дяться назви нормативно-правових актів із зазначенням розділів і пунк тів, яким не відповідають організацій ні заходи щодо проведення навчання з питань охорони праці. У розділі мо же бути наведена оцінка відповідно сті навчального процесу з питань охорони праці сучасному рівню або досягненням закордонної практики навчання. У розділі «Висновок за результа тами експертизи» з урахуванням по переднього аналізу навчального процесу з питань охорони праці,

стану організації проведення нав чання робиться остаточний висно вок щодо можливості навчального закладу (підприємства) проводити навчання посадових осіб та праців ників з питань охорони праці, а та кож професійну підготовку, перепід готовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до ви конання робіт підвищеної небезпе ки; відповідності (невідповідності) навчального закладу (підприємства) вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. У цьому розділі мо жуть бути наведені пропозиції щодо термінів усунення виявлених пору шень нормативно-правових актів з охорони праці. Висновок експертизи з питань охорони праці V типу структурно має включати такі основні відомості: про мету проведення технічного діагностування; загальні відомості про устаткування; відомості про експерта, наявність документів на право проведення екс пертизи та експертну організацію; відомості про спеціалістів, фахів ців з неруйнівного контролю (НІ<), які проводили вимірювання, контроль стану обладнання, розрахунки, інші діагностичні роботи; нормативні документи щодо про ведення технічного діагностування; паспортні дані устаткування; опис програми робіт щодо техніч ного діагностування; відповідність фактичних умов ек сплуатації устаткування паспортним даним; результати технічного діагносту вання, оцінка технічного стану устат кування на момент діагностування; рекомендації щодо експлуатації устаткування; висновки із зазначенням залишко вого ресурсу або продовженого тер міну безпечної експлуатації устатку вання. За результатами робіт з технічно го діагностування об єкта експертизи у висновку експертизи зазначається одне з рішень: продовження експлуатації відпо відно до встановлених параметрів; продовження експлуатації з обме женням параметрів; необхідність проведення ремонт них робіт; необхідність модернізації або ре конструкції; можливість використання для ін шого призначення; необхідність виведення об'єкта експертизи з експлуатації. До висновку експертизи за резуль татами технічного діагностування до даються акти випробувань, розрахун ки, протоколи контролю, звіти, карти огляду тощо, які оформлюються і збе рігаються у порядку, встановленому організаційно-методичними докумен тами. Продовження див. у наступному номері

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

утність являє собою сукуп ність усіх необхідних сторін і зв'язків явища (у т. ч. і явища травмування), узятих у їх при родній взаємозалежності. Явище— це зовнішня форма виявлення сутності речі живим спогляданням. Пізнання сутності можливе тільки через пізнання явища. Розуміння — одна з найва жливіших сторін людської діяль ності, що характеризує її якість, тобто здатність безпечно труди тися. Адже не секрет, що багато працівників і колективи прац юють без травм і аварій протя гом багатьох років. Розпізнавання явища і його сутно сті виступає як вихідний пункт, керівна ідея для розуміння сутності нещасного випадку і його профілактики. Слово ситуація має широке за стосування в усіх галузях знань і сфе рах життя (політична, економічна, аварійна, небезпечна, травмонебезпечна та безліч інших видів) і у повсяк денній свідомості його розуміють як збіг обставин. У словнику ситуація визначається як поєднання умов та обставин, що створюють певну об становку, становище. З цього визна чення випливає, що повсякденна сві домість людини включає до складу (структури) ситуації обстановку та об ставини. Аналіз виробничого травматизму, поданий у дослідженнях на цю тему, не дає чіткості й однозначності у розу мінні обстановки та обставин неща сних випадків, а також небезпеки і не безпечної ситуації. Так, під обстанов кою нещасного випадку одні розумі

ють збереження об'єктів робочого місця у такому стані, як це було на мо мент нещасного випадку, інші ототож нюють аварійну обстановку з небез печною ситуацією. Часто ототожню ють обставини нещасного випадку з його причинами, а в актах за формою Н-1 вказуються тільки обставини, в яких, власне кажучи, описується, як це було. Стосовно поняття ситуація анало гічна картина: ситуація — небезпека, чи ситуація — система зовнішніх ре чей, небезпечна ситуація — перебу вання людини в зоні небезпеки. Тому в подальшому викладі ми будемо ви ходити з положень матеріалістичної діалектики, які так трактують ці поло ження. 1. Ситуація — сукупність об'єктив них перемін (змін) у різного роду про цесах. 2. Процес — сукупність послідов ної зміни ситуацій у розвитку систем. 3. Система — сукупний зв'язок

процесів, елементів, взаємодія яких породжує новий інтеграль ний результат, що не досягаєть ся окремими її складовими. Та ким є підприємство, взаємодія процесів якого породжує його кінцеву продукцію (результат). Для з'ясування поняття ситуа ція розглянемо простий і наоч ний приклад: систему руху на ре гульованому світлофором пере ході, що складається з двох про цесів — пішохідного руху і руху транспортних засобів. У випадку безперервного транспортного потоку (ситуація явної, зрозумілої небезпеки травмування) усі пішоходи пе реходять дорогу за дозвільним зеленим світлом світлофора. За від сутності транспортних засобів (си туація явної безпеки) пішоходи пере ходять дорогу, не звертаючи уваги навіть на заборонний червоний сиг нал світлофора. За руху транспорт них засобів з інтервалом у часі і про сторі (ситуація неявної небезпеки) пі шоходи поводяться по-різному відпо відно до своїх особистісних якостей. Відчайдушні перебігають дорогу за червоного світла у безпосередній близькості від транспортних засобів, тобто вони ризикують (один з тих, що перебігали, спіткнувся об каналіза ційний люк і впав). Прагматики пере ходять дорогу на червоне світло на явно безпечній відстані від транс портного засобу. Обережні чекають дозвільного (зеленого) сигналу світ лофора. З цього прикладу можна зробити такі висновки. Люди сприймають не тільки ма-

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

теріальні утворення дійсності (світ лофор, транспортний засіб), але й ситуації. Вони наділені ситуаційним мисленням, яке відображає ситуа цію як об'єктивну реальність, пов'язану зі змінами в обстановці та обставинах доцільної діяльності (перехід дороги). Обстановка — це матеріальні об'єкти, що мають пряме відношення до того, що відбувається, і зв'язок з ним (доцільної діяльності, травмуван ня, події і т. п.). У цьому прикладі до обстановки нещасного випадку нале жать: світлофор, пішоходи, транс портні засоби, каналізаційний люк, а дерева, будинки та ін. не мають нія кого відношення до травмування. Будь-який елемент обстановки має свої якісні характеристики, вико нує певну функцію, без урахування яких неможливо мати повне уявлення про нього. Тому обставини нещасно го випадку — це мірило, місце і час іс тотних властивостей, станів і відно шень елементів обстановки неща сного випадку, що проявляються у даній ситуації. Так, потерпілий — еле мент обстановки, а його якісна ха рактеристика (відчайдух) — обстави ни. Транспортний потік — обстанов ка, а його інтенсивність, переривча стість — обставини. Обстановка й обставини співвід носяться як базис і надбудова. Кон кретні елементи обстановки є носія ми обставин. Будучи частиною цілого (ситуації), обставини мають відносну самостійність у своєму розвитку і про яві в конкретній ситуації. Після того, як вони породжені однією обстановкою, обставини (відчайдушність, прагма тизм, обережність) можуть переходити в іншу обстановку (на переході доро ги). Обставини можуть не тільки від ставати чи випереджати обстановку (запізнілі та поспішні дії відповідно), але і не відповідати їй (перебігання до роги перед транспортом, що близько рухається). Отже, обставини, виникнувши раз, мають свою відносну самостій ність і свою логіку розвитку. Тут можна говорити про відповідність обстанов ки і обставин: змінюючи обстановку, вводячи профілактичні заходи, новий інструмент та інші заходи на робочих місцях, необхідно враховувати логіку зміни обставин і навпаки. Так, за змі ни організації, наприклад, руху транс порту, спочатку необхідно встановити дорожні знаки (обстановка). Врахування діалектики обстанов ки та обставин необхідне у повсякден ній діяльності керівників і виконавців робіт. Ситуації виникають і мають місце у системах і їх частинах (процесах,

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

операціях і прийомах робіт). Відпо відно і ситуації поділяються на си стемні, процесні, елементарні, а та кож відрізняються за масштабами часу (тривалі, миттєві) і простору (гло бальні, місцеві). Ситуація відображає поточний стан системи або її частин у даному конкретному просторі — часі. Ситуація — вузол, у якому об'єдну ються, взаємодіють об'єкт (потерпілий) і суб'єкт (транспортний засіб). Об'єкт — усе те, на що спрямовано нашу увагу або дію. Суб'єкт — усе те (або хто), що впливає на об'єкт. Поєднуючи у собі одиничне (окре мі пішоходи, транспортні засоби) і за гальне (рух пішоходів і транспортних засобів), ситуація є окремим (єдність одиничного і загального) матеріаль ним утворенням, через яке існує, функціонує і розвивається система або її частини у конкретному просто рі — часі. У функціональному відно шенні ситуація являє собою механізм взаємодії (впливу) суб'єкта на об'єкт. Тобто ситуація — це атрибут (не від'ємна властивість) руху матерії, во на однаково властива і загальна для усіх форм її руху, у тому числі соціаль ної. Образно кажучи, ситуація — це своєрідна цеглинка, з якої складається будь-який рух. У центральній нервовій системі людини зберігається величезний за пас своєрідних матриць життєвих си туацій і відповідний запас «фонових корекційних комплексів», у результаті взаємодії яких виникає однозначність сприйняття ситуації. Причому цей про цес протікає тим ефективніше, чим звичнішою, буденнішою є ситуація. Безпека як істотність сприйманого визначається тільки з урахуванням умов конкретної ситуації, у координа ції з усім попереднім досвідом сприй маючого. Очевидно, наш відчайдух у мину лому вже не раз перебігав дорогу пе ред транспортним засобом, що близько рухався. Відчайдушність, прагматизм в охороні праці, тобто по рушення правил безпеки в інтересах доцільності, є дуже поширеним непра вильним трудовим вчинком працюю чих, що досить часто сприяє травму ванню. В основі прагматизму і відчай душності лежить життєвий досвід без творчого його застосування у кон кретній ситуації, яка не завжди може бути точно такою, як минула ситуація. Відмітною рисою сприйняття ситуації є те, що вона визначається життєвим ставленням людей до відображувано го ними. Дійсно, з поведінки пішоходів на переході дороги бачимо, що розу міння небезпеки походить із ставлення людей до чого-небудь (наприклад,

знаків, сигналів світлофора) з позицій інстинкту самозбереження, заподіян ня їм найменшої шкоди (зла). Причому це ставлення у різних людей різне. Цей же приклад досвіду пішоходів пе реконує нас, що небезпека існує зав жди у вигляді можливості, але реально настає тільки тоді, коли люди вступа ють у протиріччя з природними чи со ціальними законами, що діють у кон кретній ситуації (перехід на заборон ний сигнал світлофора, порушення правил безпеки тощо). Отже, небез печна ситуація — це специфічна супе речливість у відносинах людини чи у мотивації її поводження з певними об'єктами навколишнього середови ща у даному конкретному просторі і часі. А її сутність полягає у взаємодії протилежностей (потік пішоходів і транспортний потік) у даному просто рі — часі. Будучи протиріччям, травмонебезпека виникає не відразу, як ми звикли думати. Вона проходить певні стадії розвитку, початковою із яких є виникнення небезпечної ситуації (пе рехід дороги пішоходами на забо ронний (червоний) сигнал світлофо ра), що потім переростає у травма тичну ситуацію (падіння пішохода). У небезпечній ситуації вже є всі необхідні умови для реалізації травмонебезпеки. Достатніми ж умова ми для реалізації небезпеки є вини кнення процесу перетворення, пере дачі енергії від її джерела до травмо ваного. Так, від джерела енергії, руху (сам пішохід) під час зіткнення його з кришкою люка, коли пішохід спіткнув ся (перетворювач руху), відбулося пе ретворення енергії пішого пересу вання в енергію його падіння, тобто травмування. На цій стадії протилежності (не безпека і безпека) переходять одна в одну (міняються місцями) і відбувається розв'язання протиріччя шляхом пере ходу (перевороту) потенційної небез пеки в інший якісний стан, тобто в травматичну ситуацію. Розв'язання протиріччя характеризує останній сту пінь розвитку потенційної небезпеки (відкритого конфлікту, зіткнення про тилежностей), тобто травмування ді єю спричинювача травми (усе те чи об що заподіяно травму) на організм або психіку людини. Існує кілька ознак травмонебезпечної ситуації. Головні з них такі. 1. Характерною ознакою, за якою легко визначити небезпечну ситуацію в системі або її частинах, є наявність у них кризисного стану. Дійсно, пере хід, переворот протилежності «плюс» (безпека, зелене світло світлофора) на протилежність «мінус» (небезпека, червоне світло) не може відбутися

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

інакше, як за допомогою переходу че рез деяку нульову точку, лінію, стано вище (жовте світло), стан, а взагалі — криза. Криза — стан неможливості по дальшого продовження, існування чого-небудь. Так, не можна йти на жов те світло. Характерними ознаками травма тичної ситуації є: Загострення протиріч у конкретній виробничій ситуації (перебігання до роги перед транспортними засобами, що близько рухаються). У функціо нальному відношенні загострення протиріч виступає в ролі пускача, що запускає в роботу процес (механізм) передачі, перетворення енергії від її джерела до травмованого. Наявність перетворювача енергії (каналізаційного люка). Якби його не було на шляху відчайдуха, він устиг би перебігти дорогу, і тоді не було б не щасного випадку. Важливою характерною ознакою травматичної ситуації є неправильна, що не відповідає конкретним умовам ситуації, трудова діяльність працюю чих. Остання — це результат непов ного розуміння сутності небезпечної ситуації і явища травмування. Без цих чи хоча б однієї з об'єк тивних ознак неможливе виникнення нещасного випадку. Вміння працюю чих своєчасно виділяти ознаки травмонебезпечних ситуацій сприяє ви робленню у них звички до оцінюван ня виробничих ситуацій щодо небез пеки на робочих місцях і своєчасного відбивання небезпеки (чекання доз вільного сигналу світлофора чи пе рехід дороги на червоне світло на яв но безпечній відстані від транспорт ного засобу). Вироблення звички у працюючих перед початком будь-якоїроботи вия вляти наявні протиріччя — перша необхідна умова своєчасного розпіз навання і попередження небезпечних ситуацій. Немає потреби доводити, що профілактика нещасного випадку, аварійності та інших негативних по бічних явищ виробництва більш ефективна і доцільна на рівні локалі зації (обмеження дії) кризових небез печних ситуацій, ніж на рівні локалі зації перетворювача або спричинювача травми. Розв'язання виробни чих криз може бути здійснене як шля хом подальшого цілеспрямованого удосконалення порядків (перехід до роги на явно безпечній відстані) і ви робничих режимів, так і їх руйнуван ня (не переходити дорогу за черво ного світла), перебудови. Тому постає потреба у класифіка ції криз і кризових явищ за різними оз наками.

Д УМ КА В Ч ЕН О ГО 1. Сфера виникнення: Виявлення кризових станів повин а) системні (кризові явища: відсут но проводитися на всіх стадіях ви ність чого-небудь необхідного для ви робництва (проектування, будівницт во та експлуатація), а також на всіх конання роботи; зміна умов функціо нування системи тощо); рівнях управління (у тому числі самим б) процесні (відсутність сировини, собою), що створює реальну можли матеріалів тощо); вість своєчасного та ефективного прогнозування і профілактики не в) виробничі операції (неполадки, безпечних ситуацій, а значить, зни перешкоди, недоліки тощо); г) прийоми виконання робіт (нез ження рівня аварійності та травма ручності, невміння, перешкоди, відсут тизму. Ознаки небезпечних ситуацій ність інструменту, обладнання тощо). визначають і напрями діяльності що 2. Умови можливості нормального до збирання та обробки конкретної (безпечного) виконання робіт: а) особистісні (кризові явища: стом робочої інформації для працюючих: обстеження робочих місць; опиту лення, хвороба, незнання, невміння), вання працюючих про наявні недолі негативні якості особистості (легко ки, перешкоди в роботі, кризові яви важність, рвацтво, недисциплінова ща тощо; розслідування аварій, по ність, необережність, дефекти органів рушень правил безпеки і нещасних почуттів тощо); випадків. б) зовнішні (зміна кліматичних, тех Робоча інформація накопичується, нічних, технологічних та інших умов групується та аналізується працівни виконання робіт); ками структурних підрозділів підпри в) внутрішньооб'єктні, що відоб ємства і служб охорони праці. В ре ражають особливості їх будови, зультаті опрацьовується система за функціонування, виконання (транс гальних і окремих правил світоглядних портування негабаритних ванта і організаційних принципів, програм, жів, використання предметів, інстру заходів і діяльності щодо профілакти ментів, машин не за призначенням ки типових небезпечних ситуацій і не тощо). 3. Основні, головні та допоміжні правильної трудової діяльності сто совно кожного робочого місця, про функції об'єктів, що відображають від цесу та професії. ношення реалізації потенційних не На основі зібраної робочої інфор безпек: сполучні, ізолюючі, фіксуючі, мації складаються переліки небезпеч направляючі та інші функції; відно них ситуацій по робочих місцях і видах шення між протилежностями (ввімкнеробіт, програми роз'яснювальної ро но-вимкнено, вперед-назад тощо). боти щодо розкриття широкому колу 4. Соціальні ознаки (відсутність фа працюючих сутності небезпеки, умов і хівців, плинність кадрів, психологічний причин виникнення конкретних небез клімат у трудовому колективі тощо). печних ситуацій з метою виховання у 5. Постачання (відсутність матеріа лів, чогось необхідного для нормаль них стереотипу поводження. Склада ються також пам'ятки за професіями, ного виконання робіт). у яких даються корисні поради про 6. Організаційні ознаки (нечіткий елементарні та ефективні заходи за розподіл обов'язків і відповідальності, стереження, обережності, самопровиконання роботи некомпетентними філактики нещасного випадку. особами тощо). 7. Економічні ознаки: Розробляються програми з нав а) планування небезпечного сумі чання працюючих, проведення ін щення робіт, підвищених нормативів структажів, а також плани проведення тощо); ділових ігор щодо розбору аварій, не б) нормування робіт без урахуван щасних випадків за участі травмова ня часу на забезпечення безпеки пра них і осіб, причетних до нещасного ви падку. ці; в) незацікавленість у досягненні Робоча інформація сприятиме пе планових показників, гуманному ста реростанню чисто адміністративної вленні одних осіб до безпеки праці ін (по суті формальної) роботи щодо ших осіб тощо. - створення безпечних умов праці на Таку класифікацію можна розши колективну, а отже, підвищуватиме не рити і конкретизувати щодо кожного тільки соціальну, але й економічну робочого місця. Виявлення кризових ефективність усієї роботи з охорони станів на конкретних робочих місцях праці. доступне кожному працівникові. А це В. Ш КРИ ГУН , канд. екон. наук означає, що можна зробити перший (Інститут економіки промисловості Н А Н крок для своєчасного розпізнавання і України, Донецьк) профілактики небезпечних ситуацій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВІДМОВИ ЗАРЯДІВ ДЖЕРЕЛО ТРАВМАТИЗМУ З ар яд и вибухових речовин (В Р ), що відмовили і про н а я в н іс т ь я к и х у вибої гірники не з н а ю т ь , с т а н о в л я т ь п ід вищ ену небезпеку. В о н и є причиною непередбачуваних ви б ух ів. Л ік в ід а ц ія відмов свердловинних і ш п ур о ви х зар яд ів — операція особливої скл а д н о сті т а небезпеки, я к а п о т р е б у є д о д а тк о ви х ви т р а т часу т а засобів.

ричини відмов дуже різноманіт ні, іноді навіть специфічні для окремих підприємств. Найбільш

розповсюдженими серед них є: недо ліки в проектуванні підривних робіт; порушення технології приготування і використання ВР; застосування не якісних засобів ініціювання (ЗІ); недо ліки в організації підривних робіт; по рушення умов, терміну зберігання і застосування вибухових матеріалів (ВМ); заряджання ВР у непідготовлені свердловини; відсутність належно го контролю за застосуванням ВМ тощо. Основні помилки при проектуван ні підривних робіт — неправильний ви бір типу ВР, засобів і способів ініцію вання, неправильний розрахунок па раметрів свердловинних зарядів. Відмова зарядів ВР через причини організаційного характеру найчасті ше відбувається внаслідок неякісного виконання зарядів ВР і монтажу вибу хової мережі, недотримання технічних умов і регламенту приготування ВР, а

також через недостатню кваліфікацію підривників та інші порушення. Неякісне заряджання найчастіше призводить до пошкодження оболон ки детонуючого шнура (ДШ), пору шення гідроізоляції шашок проміжних детонаторів, у результаті чого дето нація не передається. Виникненню від

30 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

мов сприяє застосування на окремих обводнених ділянках гірського маси ву неводостійких ВР і ЗІ. Тому для по передження відмов ВР при складанні

проектів буропідривних робіт необхід но враховувати і контролювати обводненість порід, а також аналізувати

і виявляти причини відмов для розроб ки заходів щодо їх попередження. Застосування неякісних ВР чи за ряджання ВР у непідготовлені сверд ловини, тобто не очищені від бурово го шламу і води, призводить до зага сання детонації в заряді, вигоряння чи переущільнення ВР. Причиною пере ущільнення ВР може бути: для одинич ного заряду — ударна хвиля, яка по ширюється по зазору між ВР і стінкою свердловини (шпура) (при заряджанні в рукави, діаметр яких менший діамет ра свердловини) і випереджає фронт детонаційної хвилі (канальний ефект); для серії зарядів, які підриваються з уповільненням,— пружний і пружнопластичний зсув стінок свердловин чи

підвищений тиск продуктів вибуху в свердловині внаслідок проривів газів

по тріщинах із сусідньої свердловини. У зв'язку з цим доцільно уникати зазо рів у свердловинах, застосовуючи су цільну колонку зарядів.

Найбільшу небезпеку у разі відмов становлять засоби ініціювання ВР — детонатори і детонуючий шнур. З а стосування неякісних електродетонаторів (ЕД) і піротехнічних сповільнюва чів з великим проміжком часу спрацьо вування призводить до накладання моментів спрацьовування сусідніх се рій. Відомі випадки вигоряння ВР у ра зі використання бойовиків малої ма си. На практиці встановлено, що для забезпечення стійкої детонації сверд ловинного заряду з гранульованих ВР місцевого приготування маса бойови ка повинна бути досить великою.

Серед відомих застосовуються чо тири системи ініціювання зарядів ВР: вогнева, детонуючим шнуром, елект

рична і за допомогою трубки-хвилеводу. Згідно з чинним переліком до за стосування в Україні допущено 25 найменувань засобів ініціювання, од нак широко використовуються лише окремі з них.

Обсяги застосування підприєм ствами України різних типів електродетонаторів під час проведення під ривних робіт у 1999—2002 рр. свід чать про незначне зростання (8,7%) споживання цих ЗІ. Причому загаль ний обсяг ЕД миттєвої дії, які викори

стовують на відкритих гірничих робо тах для збудження детонації, у 2002 р. становив 90%. Застосування ЕД короткоуповільненої та уповільненої дії за цей період зменшилось відповідно на 55 та 38% за рахунок того, що чи сте електричне ініціювання застосо вується в основному на підземних ро ботах (наприклад, у вугільних шахтах), де обсяги видобутку корисних копа лин знижувались. Цьому також сприя ли відсутність з'єднувальних пристро їв, низька, як наслідок, продуктивність праці і складний монтаж електровибухових мереж, можливість передчас них вибухів через появу в мережі сто

ронніх електричних потенціалів. Саме тому спостерігається тенден ція зростання обсягів застосування безпечніших ЗІ за допомогою ДШ, ви трати яких за останні чотири роки зросли на 15% і становлять понад 5 млн. м на рік. У виробничій практиці використовують ДШ з різною ліній ною масою ВР — від 6 до 12 г/м. Най більш розповсюджені шнури типу ДШЕ-12, що пояснюється їх підвище ною водостійкістю. Однак досвід по казує, що обрізані кінці такого шнура добре всмоктують вологу через капі

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ляри на довжину 20—30 см від зрізу, тому для забезпечення надійного ініці ювання поверхневої мережі ДШ вар то виконувати всі з'єднання і розта шовувати детонатори на відстані не менше ніж ЗО см від вільного кінця шнура, особливо в період дощу, а для обводнених свердловин обрізані кінці

необхідно герметизувати. Недоліками ініціювання зарядів ВР із застосуванням ДШ є те, що під час передачі ініціюючого імпульсу від по верхневого детонатора до бойовика, розміщеного, як правило, в нижній ча стині свердловини, малочутливі гра нульовані ВР детонують від ДШ із значними втратами енергії вибуху. Так, у разі дублювання мереж з ДШЕ-12 для свердловин діаметром 250 мм втрачається до 14% енергії, а з ДШЕ-9 — до 12%. Тому зростання обсягів за стосування ДШЕ-9 є позитивною тен денцією. Випробування ДШ на водостій кість слід проводити в умовах його ви користання відповідно до вимог нор

мативного документа КНД-50-009-93. Якщо ДШ використовують в обводне них свердловинах з витримкою 72— 96 год на глибині до 18 м (як це має місце в умовах кар'єрів Кривбасу), то й умови випробування його повинні

бути такими ж. Надійність ініціювання зарядів

значною мірою залежить від власти востей проміжних детонаторів. Най

поширенішими в Україні є тротилові шашки. Використання їх за останні роки знизилося і у 2002 р. становило 235 т. У великому обсязі застосову ються тротилові шашки Т-400Г. Проте в обводненій свердловині вони наби рають воду і флегматизуються, внаслі док чого через 5 діб імовірність відмов досягає 40—50%. Більшу ініціюючу здатність і водо стійкість мають нові проміжні універ сальні детонатори ДПУ-830Т із стій ким складом і жорсткою конструкці єю, обсяг застосування яких досягає 88 т. Вони призначені для ініціювання малочутливих ВР у свердловинах

НАУКА будь-якої обводненості і проточності. Недоліками контролю цих детонато рів є те, що повноту детонації визна чають після витримки їх протягом 6 діб у воді в автоклаві, в той час як за ви

ВИ РО БН И Ц Т ВУ

хових роботах (ДНАОП 0.00-1.17-92) вимагають від підприємств, що здій снюють такі роботи, мати затвердже

ні за погодженням з органами Держнаглядохоронпраці заходи, спрямова ні на удосконалення вибухової спра ви. Пропонується також вести облік відмов у журналі реєстрації відмов під час проведення підривних робіт. Про те ця форма журналу настільки спро щена, що не дає змоги зробити об'єк тивний аналіз і на його підставі розро бити заходи щодо запобігання можли вим відмовам зарядів. У журналі реє страції не фіксуються шкідливий вплив обводненості й проточності свердло вин, порушення умов і терміну знахо дження ВР у свердловинах, умови їх підривання тощо.

могами Директиви Ради ЄЕС 93/15 від 5 квітня 1993 р. і КНД-50-009-93 випробування повинно проводитися в реальних умовах їх використання. В останнє десятиріччя в світі усе більшого поширення набувають нові види неелектричних систем ініціюван ня свердловинних зарядів, які безпеч ніші і простіші в поводженні, практич но усувають відмови свердловинних зарядів. Найбільшу популярність має система «Нонель». В її основі лежить порожниста трубка-хвилевід, вну трішня поверхня якої покрита тонким шаром вибухової реагую Від правильної організації і технології чої суміші, яка при ініцію проведення підривних робіт залежать їх ванні створює і підтримує ударну хвилю постійної надійність та безпека виконавців. швидкості і достатню енер гію для ініціювання спеціального капНа замовлення Держнаглядохоронпраці Національний науково-доссуля-детонатора без первинної ВР. З використанням системи «Нонель» ВР лідний інститут охорони праці запро понував нову форму журналу реє можна ефективно і надійно ініціюва ти з донної частини свердловини, у страції відмов під час проведення під той час як ДШ при нижньому ініцію ривних робіт, яка відповідає перера хованим вище вимогам, а також ванні викликає вигоряння і втрати енергії свердловинного заряду. На Директиві Ради ЄЕС 93/15 від 5 квітня кар'єрах України система «Нонель» 1993 р. допущена до застосування лише на Запропоновані перелічені заходи окремих підприємствах, хоча показує щодо усунення найбільш розповсю високу надійність і безпеку. Українсь джених причин відмов вибуху сверд кий аналог системи «Нонель» пере ловинних і шпурових зарядів ВР дають буває на стадії заводських дослі змогу повною мірою підвищити надій джень. ність і безпечність проведення підрив Названі причини відмов вибуху за них робіт, попередити відмови вибу рядів на практиці можуть мати місце хів зарядів ВР і виключити необхідність як кожна окремо, так і декілька відра виконання небезпечних робіт з їх лік зу. Тому від організації підривних ро відації. біт і технології їх проведення значною А. ПАШКОВ, конд. техн. наук, ст. мірою залежать надійність і безпека робіт, охорона праці людей, які ці ро наук, співробітник, В. ПОПЛАВСЬКИЙ, боти виконують. канд. техн. наук, ст. наук, співробітник, А. ЄСИПЕНКО, наук, співробітник З метою вдосконалення організа (Національний науково-дослідний інститу ції, технології і безпеки підривних ро ту охорони праці) біт Єдині правила безпеки при вибу

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004 3 1

НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ Ряд аварій з т я ж к и м и наслідкам и, викликаних вибухам и водневм існих сум іш ей, що с т а л и с я о ста н н ім и роками на різних промисло вих п ід п р и єм ствах я к У кр аїн и , т а к й ін ш и х кр а їн СНД, х а р а к т е р и з у є т ь с я т и м , що виробничі процеси на аварійних об’є к т а х не були пов’яза н і з одержанням, в и ко р и ста н н ям або переробкою водню. В и робнича і техн о логічн а дисципліна на т а к и х п ід п р и єм ствах проду м ана і ж о р с т к а . Вид ілення ж водневмісних сум іш ей у цих випадках від б увається, я к правило, зненацька, м ає одном ом ентны й х а р а к те р , що не дає м о ж л и в о сті в ж и т и своєчасних заходів.

Оцінимо можливість виник нення вибухового явища під час викиду розплавленого алюмінію у воду. О б'єм водо емульсійної суміші, яка містить ся в кесоні, становив 2,60 м3 (2600 кг). М аса алюмінію за попередніми оцінками — 200 кг. Відомо, що алюміній розчи няється в лузі з утворенням вод ню та алюмінату: 2АІ + 2 М а0Н + 6Н 20 = = 2ІЧа[АІ(ОН)4] + ЗН 2. За наявності луг/ в кількості 76,65 мг/л (підтверджено аналізом) може утво ритися всього 167 л водню, якщо взя ти, що луг повністю вступить у реак цію. Вільний об'єм кесона, який був закритий кришкою, становив 6,9 м3. У цьому випадку без урахування втрат концентрація водню могла досягти 2,9%. Оскільки вибухонебезпечна концентрація водню становить 4,1 — 74%, а за потужного вибуху повинна бути близько 28%, то утворення вод ню тільки за рахунок реакції розчи нення алюмінію явно недостатнє. Ціл ком імовірно, більша кількість водню утворюється за рахунок взаємодії розжареного алюмінію з водяною па рою, яка утворилася при стиканні во ди з розжареним алюмінієм: 2АІ + ЗН 20 = А і 20 3+ ЗН,. Для одержання 1596 л водню, за якого концентрація в кесоні станови тиме 28%, потрібно всього 1,3 кг алю мінію. При температурі самозапалю вання водню, яка дорівнює 510 °С, джерелом займання став розплавле-

центраци та джерело займання газо априкінці січня 1992 р. у цеху повітряної суміші. кольорового литва Конотопсько У процесі попереднього аналізу го електромеханічного заводу в кесоні (між плавильною піччю та стінрозглядалися два можливі джерела га зовиділення. Перше — виділення ме кою кесона) стався вибух газопові тану з шару торфу завтовшки 10— 15 м, тряної суміші. І хоча наслідки вибуху який залягає під фундаментом цеху. були значними (вибиті шибки площею Друге — утворення будь-яких вибухо близько 70 м2 аварійного цеху і май вих сумішей у результаті хімічних реак же 40 м2 розташованого поруч), пер цій, що відбуваються безпосередньо сонал заводу не постраждав, оскіль перед аварією або під час неї. ки аварія сталася в обідню перерву. Експериментальна перевірка при У результаті обстеження місця пущення про проникнення газу в будів аварії встановлено сліди термічної та лю цеху з грунту полягала в дослі динамічної дії. Слідами термічної дії є: дженні складу грунтового повітря на обгоріла фарба на зовнішній поверх глибині 1,0 м відповідно до вимог ні печі шахтної СШ О-10/10; сліди кіп п. 2.5 Інструкції із захисту будівель від тяви на стелі та стіні цеху; на боковій проникнення метану в районі місця металевій поверхні печі на відстані вибуху і поблизу будівлі цеху. Дослі 180 мм від її днища (паралельно йому) дження показали, що метан у грунті є складка розміром 100 х 60 мм і дов був відсутній, а вміст вуглекислого га жиною 1600 мм з чотирма отворами зу не перевищував фонових значень. розміром 200 х 80,300 х 1ЗО, 120 х 100 Це вказувало на відсутність міграції і 140x50 мм, утвореними розплавом метану з торфу до земної поверхні. металу, що витікає з печі; шматки об Отже, метан не є компонентом вибу горілої бавовняної тканини. При цьо хової газоповітряної суміші, і шар му складка й отвори утворилися до торфу під фундаментом будівлі не був вибуху газоповітряної суміші і, отже, джерелом газовиділення. не є його наслідком, інші ж сліди тер мічної дії були результатом цього ви буху. Динамічна дія цілком обумовлена ударною хвилею, яка супроводжува ла вибух газоповітряної суміші. Сліда ми цієї дії є: вм'ятини на боковій по верхні печі; вибиті шибки в цеху; отвір, пробитий осколками кришки кесона у повітроводі системи витяжної венти ляції цеху; деформована несуча бал ка підкранової колії шириною 240 мм, сліди ударів осколків на стіні цеху; де формовані стінка кесона та водопро відна труба. На підставі вищесказа ного можна зробити висновок про те, що в просторі між стінкою і кришкою кесона та піччю стався вибух газопо вітряної суміші. У ході проведення розслідування визначали джерело га Мал. 1. Деформовані вибухом піч і шафа системи контролю, зовиділення, причини накопичення га керування та автоматизації. зу до його вибухонебезпечної кон-

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ний (температура плавлення 659 °С) алюміній. Підтвердженням цьому є на явність, судячи зі свідчень очевидців, запаху аміаку в зоні аварії, адже саме аміак є одним з продуктів реакції вод ню та азоту. Передумовою аварії були такі по дії. Спочатку піч СШО-10/10 працю вала в автоматичному режимі, керу вання здійснювалося від шафи, де розміщувалася система контролю, керування та автоматизації (мал. 1, на задньому плані), яка забезпечува ла безпечне протікання технологічно го процесу без прогоряння печі. Після того, як цю систему було зруйновано,

АКТУА Л ЬН О Приблизно через півроку анало гічний вибух стався в кабельному ка налі механічного цеху № 2 Новогорлівського машинобудівного заводу. Механічний цех отримує живлення від системи зовнішнього електропоста чання через підстанції 9 «ДЭ» і 8а «ДЭ». Причому остання з'єднана із споживачем через трансформатор ТМ 5600 6/12 кВ, на відхідному алю мінієвому кабелі якого і виникло ко ротке замикання. У кабельному каналі цеху шири ною 0,65 м і глибиною 0,9 м, закрито

Мал. 2. Схема розташування кабельного каналу в механічному цеху № 2.

керування процесом здійснювалося вручну, причому, як показало розслі дування, особа, яка вела процес, за лишала цех на невизначений час. Та кий рівень виробничої дисципліни і призвів до неконтрольованого розі гріву печі, що й стало безпосе редньою причиною аварії. Таким чином, результати розсліду вання цієї аварії показали: аварія сталася в результаті вибуху воднево-повітряної суміші; водень утворився внаслідок реак ції взаємодії алюмінію з парами води та розчинення його в лузі; вибухонебезпечна концентрація воднево-повітряної суміші стала ре зультатом накопичення водню в непровітрюваному кесоні, закритому кришкою; джерелом займання воднево-по вітряної суміші був розплавлений алюміній, який витік з печі в кесон че рез прогорілі отвори; прогоряння печі стало наслідком виведення з ладу автоматики печі та низької виробничої дисципліни на під приємстві.

му бетонними стяжками, через 14— 19 м є люки для доступу в канал (мал. 2). У результаті виробничої діяльності (злив охолоджувальної емульсії з ме талообробних верстатів) і дренажу з грунту в період дощів у каналі накопи чується вода з вмістом лугу. При ко роткому замиканні у воронці кабелю ААШ В 3x185 довжиною 2400 м внас лідок відмови вимикача або непра вильного встановлення його струмового захисту (остаточно не встано влено) у кабельному каналі виникла сильна пожежа — вигоріли практично всі високовольтні кабелі 6 кВ з одно часним розплавленням кабельних жил довжиною в кілька десятків мет рів. Горіння супроводжувалося реак ціями алюмінію з виділенням водню, наведеними раніше. Не виключений також електроліз води за наявності електричної напруги на жилах кабе лю. Водень, який виділився при цьому, поширився великим тунелем, об'єм якого близько 38 м3. Загальний об'єм розплавленого алюмінію при цьому становив не більше 233,1 дм3, або близько 0,02 м3. З а такого малого

співвідношення об'ємів розплавлено го алюмінію і відповідної воднево-повітряної суміші слід очікувати зниження або пом'якшення дії вибухової хвилі, що й сталося в реальних умовах. Тут було зрушено або скинуто люки ка бельного каналу (0,9 х 0,55 м) і зруй новано в кінці перпендикулярного коридора стінку із склоблоків площею близько 5 м2.

З аналізу обставин, які розгляда ються, випливає, що спільним для них є наявність у місці аваріїрозплавлено го алюмінію, лугу та води. Отже, мож на зробити однозначний висновок, що внаслідок реакції алюмінію з лу гом і водою утворився водень, який потім був підпалений розплавленим алюмінієм.

Таким чином, якщо під час обсте ження місця аварії виявлено розплав лений алюміній у лужній воді, то в пер шу чергу необхідно розглянути вер сію про те, що причиною аварії став вибух воднево-повітряної суміші. Далі на основі аналізу всіх матері алів, одержаних у ході розслідування, встановлюються джерела газовиді лення, причини утворення вибухоне безпечного середовища і джерела його загоряння. Джерелами газовиді лення можуть бути гази, які проника ють у будівлі та споруди з грунту під їх фундаментами, витікання з розташо ваних поруч газопроводів, хімічні ре акції, які мали місце безпосередньо перед аварією чи під час неї. Причи ною утворення вибухонебезпечного середовища може бути накопичення газу в непровітрюваних об'ємах буді вель, споруд, устаткування тощо. Джерелами займання вибухонебез печного середовища можуть бути від критий вогонь, електростатичне або відкрите іскріння, електрична дуга, на грівання поверхні електроустаткуван ня, розплавлений метал, який утво рився перед аварією чи під час неї.

Наявність у виробничих примі щеннях алюмінію в певній кількості, що застосовується у виробничому процесі, у сукупності з лугом стано вить потенційну небезпеку. Ситуація на таких підприємствах повинна бути під постійним контролем як на стадії проектування, так і впродовж усього періоду експлуатації цих підприємств у частині недопущення несанкціоно ваної наявності лужних вод, які мо жуть вступити в реакцію з розплав леним алюмінієм під час аварійних ситуацій. О. МНУХІН, докт. техн. наук, Є . АННЕНКОВ, канд. техн. наук, В. КОЧЕРГА, інженер (Макіївський НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості)

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Н А У КА - В И Р О Б Н И Ц Т В У

У попередньому ном ері ж у р н а л у «О хорона п р ац і» м и говорили про необхід н іс т ь

під вищ ення я к о с т і

попередніх медичних оглядів осіб, я к і в л а ш т о в у ю т ь с я на

ля підвищення ефективності засо регулюючі клапани встановлені у шах матному порядку з лівої і з правої сто бів індивідуального захисту в особ рони шолома двома паралельними ря ливо складних умовах виробнидами, а головки 21 зазначених гвинтів з середовища на кафедрі при кладної екології та охорони праці облицьовані пружноеластичним еле ментом 22. Він може забезпечити про Севастопольського національного тиударний захист шолома від дефор технічного університету розроблено муючих зовнішніх впливів. на рівні ноу-хау одну з модифікацій індивідуального засобу захисту. Під час виконання рятувальних ро біт у стиснених умовах конструкція шо Ударостійкий вентильований шо лома дає змогу зберегти його цілісність лом має жорсткий корпус у вигляді за рахунок підвищеної ударостійкості оболонки, сформованої з набору го тороподібних балонів, а відсутність поризонтально розташованих торопо-

р о б о т у на пром ислові т а сільського сп о д ар ські

п ід

п р и є м с т в а з і ш кід ли ви м и ум овам и праці, ш ляхо м ви ко р и стан н я м е т о д ів

д о д атко ви х

д ослід ж ення, що

від п о від аю ть х а р а к те р н и м особливо стям н е с п р и я т л и вих ф а к т о р ів виробничого середовища. К р ім то го , під креслю валася н е о б х ід н ість проведення

пр ац ю ю чи м

п о чатко ви м и проявами про ф есій н и х захворю вань п о в т о р н и х (к о ж н і 6 м іс я ц ів ) к у р сів відновлювального л і к у в а н н я , сп р ям о ван и х

на

збереження їх н ьо ї професій ної п р а ц е зд а тн о сті. Не м ож на пасивно ч е к а т и р о зв и тк у п о ча тко во ї форми проф есійної п а т о л о г ії, щоб Ударостійкий вентильований шолом.

дібних балонів 3 різного діаметра, по слідовно з'єднаних герметично один з одним і заповнених пружним рідким середовищем 2 у вигляді стисненого повітря. Нижній балон За закріплений на плечоопорному порожнистому еле менті 4 з пелериною 5. Балон заповне но поглиначем 6 шкідливих домішок повітря і оснащено спереду джерелом примусової циркуляції у вигляді криль чатки 7 з ручним або батарейним при водом 8. Верхній балон Зо має закріп лену в отворі тора та облицьовану кругом пружноеластичним шаром У порожнисту заглушку 10 з активова ним вугіллям 71. Регулюючі клапани 12 подачі стисненого повітря в зону ди хання виконані у вигляді гвинта 13з мож ливістю його переміщення вручну в ци ліндричному елементі 14 з централь ним ненаскрізним нарізним каналом 75 і боковим отвором 16. Циліндрич ний елемент герметично вставлений врівень із стінками балона З і оснаще ний на виході у внутрішню порожнину шолома соплом 7/із штуцерним нако нечником 18. Кожен балон розділений на дві герметичні порожнини 7У, 20, їх

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

вітряних балонів на спині людини за безпечує свободу маневру і виключає «момент перекидання», що виникає за наявності важких балонів. Постійний підпір всередині шолома забезпечу ється регулюючими клапанами, які від кривають доступ стисненого повітря в шолом з тієї чи іншої порожнини. За відсутності регулюючих клапанів і з'єд нання балонів між собою підпір всере дині шолома забезпечується автома тично за допомогою зворотного гол частого клапана, встановленого у ниж ньому балоні. Як матеріал для балонів використовується акрилове скло. Шолом забезпечує надійний за хист органів дихання від впливу ток сичних речовин, має підвищену уда ростійкість, а застосування світлопрозорих матеріалів робить зручною ек сплуатацію шолома при доброму кру говому огляді.

А. ТОРОВЕЦЬ, канд. техн. наук, проф есор, В. СОЛДАТОВ, науковий співробітник кафедри прикладної екології та охорони праці (Севастопольський н а ціональний технічний університет)

п о т ім

« в в ім к н у т и

м еха

нізм » відновлювального л ік у вання. Необхідно за й м а т и с я п р о ф іл а к т и ч н и м

л ік у в а н

ням , яке поперед ить або за гальм ує появу перш их ознак професійного захворювання.

гірничорудній та вуглевидо

бувній промисловості, машино

будуванні, сільськогосподар

ському виробництві, промисловості

будівельних матеріалів несприятли вими факторами виробничого се редовища є підвищене запилення

та понижена температура повітря робочої зони, підвищені рівні шуму і вібрації, фізичні та статико-динамічні перевантаження. Ці фактори

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

шшшштшш

ВАЖЛИВА ЛАНКА В СИСТЕМІ ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ призводять до розвитку патології ди

рук з регульованою температурою

денного повітряного сухого обігріву,

Оптимальним варіантом є поєд

необхідно проводити двотижневий

хального апарату (пневмоконіози,

води.

ної хвороби, професійної приглуху

нання теплих ванночок з наступним

хронічний пиловий бронхіт), вібрацій ватості, захворювань периферично

повітряним обігрівом рук (особливо в

додатково через кожні 6 місяців курс прийому спазмолітичних медич них препаратів (ксантинола нікотината, спазмолітина, но-шпи тощо) та ві-

го відділу нервової системи (перифе ричний ангіодистонічний синдром,

холодний період року).

ропатія), опорно-рухового апарату

струйованих у дослідно-конструктор-

роз ліктьового, колінного суглобів,

ці АМ Н України установок «Ромаш

міозит, міофасцит) і змішаних форм

ка». Одна така установка розрахова

патології (вегетоміозит, нейроміозит,

на

нейроміофасцит).

передбачає одночасний обігрів рук і ніг.

масажиста (масажний стіл тощо).

На Львівському заводі художнього

цедур, тривалість однієї процедури —

сенсорна, вегето-сенсорна полінев(периартроз плечового суглоба, арт-

Поліпшити умови та знизити відсо

ток ручної праці на цих виробництвах

Повітряний обігрів краще прово дити за допомогою спеціально скон

рисний прийом вітамінів групи В). Хо

ському бюро Інституту медицини пра

масажу м'язів комірцевої зони, про

на

посадочних

місць

важко, тому професійна захворюва

скла застосовується інша установка.

ність залишається порівняно високою.

Подача теплого повітря (температу

З огляду на цю обставину необхідно

таміно-профілактику (особливо ко роший ефект дають додаткові курси

ведені масажистом. Для цього доціль но в кімнаті профілактики профзахво рювань обладнати місце для роботи

Курс масажу становить 10— 15 про 10-15хв.

Для працівників «пилових» профе

рою 32—35 °С) здійснюється центра

сій у кімнаті профілактики профзахво рювань необхідно організувати інга

ваних місцях після попереднього очи

ляторій. Інгаляція — метод введення в

звернути серйозну увагу на організа

лізовано з розподілом його по фіксо

ємств кімнат профілактики профза

щення. При цьому важливо передба

філактичного лікування. Досвід організації, облаштування

тря в межах 1—2 м/сек. Кисті та

методів лікування — ще Гіппократ ре рюється під час спалювання арома

цію безпосередньо в цехах підпри

організм лікарських речовин шляхом

чити регулювання швидкості руху пові

їх вдихання. Це один з найстаріших

комендував вдихання диму, що утво

кімнат профілактики профзахворю

передпліччя опиняються в потоці теп

лого повітря. Разом з цим необхідно

вань можна запозичити, наприклад, у

проводити самомасаж рук, починаю

тичних рослин (кропу, часнику, кмину).

хворювань із проведенням у них про

медико-санітарній частині Київського державного

авіаційного

чи з погладжування пальців, потім ки

Розрізняють інгаляції природні та штучні. Прикладом природної інгаля

заводу

сті (долонної та тильної поверхні) та

«АВІАНТ», на Львівському заводі ху

передпліччя. Після погладжування ре

дожнього скла. Для працівників тих професій, в

комендуються розтирання і розми

нання м'язів долонь, передпліч, а та

золів приморських, гірських і лісових курортів.

яких згідно з технологічним процесом

кож (активним і пасивним рухами) між-

Штучні інгаляції здійснюються шля

здійснюється мокре шліфування, полі рування,

заточування

матеріалів,

необхідно обладнати повітряний обі грів рук. Під час сухої обробки мета лу, граніту, дерева, що проводиться

фалангових та інших суглобів кисті.

Тривалість процедури — 15—20 хв один раз на зміну. Самомасаж рук бажано проводити або під контролем масажиста, або спеціально підготов

за допомогою рубального молотка,

леної медсестри здоровпункту підпри

ристанням різного типу клепальних

тичного лікування складається началь

виконання клепальних робіт із вико

молотків, заточування металу, граніту за допомогою переносних шліфуваль

них інструментів тощо перевагу пот

рібно віддавати теплим ванночкам для

ємства. Графік одержання профілак ником цеху, дільниці, зміни.

Щоденне проведення профілак тичного лікування сприяє нормалізації

кровообігу в руках і ногах. Крім що

ції (аерозольтерапії) є вдихання аеро

хом вдихання повітря, насиченого кис нем і лікарськими речовинами.

Широко використовуються в інга

ляційній терапії тепловологі інгаляції.

Бажано застосовувати їх у лікуваль них і профілактичних цілях на тих ви

робництвах, де на працюючих впли вають пил, хімічні речовини, що мають подразнюючу дію на слизову дихаль

них шляхів. Для тепловологих інгаля

цій використовують мінеральні води різних джерел України.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Тепловологі інгаляції проводяться

спрямованих на забезпечення не

при температурі 38—40 °С впродовж

шкідливих умов праці, зниження рівня

здоров'я, до того ж нерідко недостат

фічних та атрофічних процесах у сли

роль відіграють засоби індивідуально

ших несприятливих факторів виробни

го захисту (313) працюючих на вироб

чого процесу на їхній організм!

5— 10 хв. Вони показані при субатрозовій дихальних шляхів.

При масляній інгаляції олія, вкри ваючи слизову оболонку, захищає її від шкідливого механічного та хімічно го впливу пилу, що проникає в дихаль

ні шляхи, утруднює всмоктування пилу

з поверхні слизової оболонки. Засто

професійних захворювань, важливу

ництві. При повсякденних роботах 313

слуху полягає в перекритті основного каналу проникнення звуку в організм —

дів. Застосування 313 під час аварій

зовнішнього вуха людини. З а кон

них, ремонтних та інших робіт, які про водяться епізодично, є одним з основ

під час профілактики професійної па

не та нешкідливе їх виконання.

спеціальному приміщенні — інгалято

рії, де підтримується постійна темпе ратура повітря — 18—20 °С. Проце

дури проводять через 1— 1,5 год після приймання їжі. Пацієнт, сидячи на

стільці біля приладу (інгалятора), вди

хає через патрубок аерозоль впро довж 10—15 хв. Процедури проводять щодня або через день; курс лікуван ня — 10—20 процедур. Після інгаляції

потрібно 15—20 хв відпочити, крім то го, впродовж 1—2 год не слід голосно розмовляти.

Існують різні типи інгаляторів.

«АИ-1» — аерозольний інгалятор,

який використовують для утворення високодисперсних аерозолів

Застосовуються 313 з метою зни

ження або повного запобігання мож

використовувати для лікування одно часно двох хворих.

вкладиші, які перекривають зовніш ній слуховий прохід; шоломи, що за кривають частину голови та вушну

повинні під час роботи використову

начення 313 поділяються на класи: ізолюючі костюми;

спеціальний одяг; спеціальне взуття; засоби захисту органів дихання;

засоби захисту рук;

засоби захисту голови;

Працівники «шумових» професій

вати вкладиші або навушники. У про тилежному випадку поступово розви вається професійна приглухуватість.

Крім погіршення слуху, виробничий шум сприяє розвитку захворювань нервової та серцево-судинної систем. Тільки систематичне застосування

засоби захисту обличчя;

вкладишів, навушників, а нерідко і їх

засоби захисту органів слуху;

впливу інтенсивного виробничого шу

засоби захисту органів зору;

поєднання під час роботи в умовах

захисні дерматологічні засоби.

му, що перевищує ГДР, дасть можли

респіратор полегшений протиаеро-

Необхідно привчати їх до використан

До 313 органів дихання належить

використовується для захисту від кіль

рошкоподібних речовин. Його можна

що закривають вушну раковину;

ничого середовища. Залежно від приз

зольний типу ШБ-1 «Лепесток», який

«УИ-2» — універсальний інгалятор

розділяються на 3 типи: навушники,

раковину.

ючого несприятливих факторів вироб

олій

для інгаляцій аерозолями рідких і по

структивним виконанням вони під

ливому впливу на організм працю

(камфорної, персикової, анісової,

мигдальної, соняшникової та ін.), лу гів, антибіотиків.

Головне призначення 313 органів

ного комплексу профілактичних захо

них заходів, що забезпечують безпеч

Інгаляції повинні проводитися в

ньо інформовані про вплив тих чи ін

найчастіше є однією з ланок загаль

сування масляної інгаляції ефективне тології дихального апарату.

Люди часом такі байдужі до свого

кох аерозолів газів і парів, вміст яких у повітрі не перевищує 10 значень ГДК. Проте неодноразово доводилося спостерігати, як під час роботи в умо вах впливу пилу респіратор лежить в кишені у працівника або висить на грудях замість того, щоб бути викори

вість

працюючим

зберегти

слух.

ня 313.

Адміністрації підприємств не по

винні заощаджувати ні на засобах ін

дивідуального захисту, ні на організа ції кімнат профілактики профзахворю вань, ні на відродженні медико-санітарних частин, заводських санаторіївпрофілакторіїв із сучасними методами діагностики захворювань, у тому числі

й професійних, та оптимальним набо

Стаціонарна інгаляторна установ

станим за призначенням. Часто пра

ка «Аэрозоль К-1» розрахована на 6

цівники на запитання, чому вони

дити всі види інгаляцій.

дають: «Нам не видають їх», «Рідко за

дичний постулат, можна сказати:

Періодичне проведення курсів ін

мінюють», «А що це таке?» тощо. На

«Професійному захворюванню де

галяцій працівникам «пилових» про

заводі з виробництва азбоцементних

процедурних місць і дає змогу прово

фесій значною мірою сприяє уповіль

ненню розвитку професійної патоло

працюють без респіратора, відпові

виробів у працівника, який працює в

Перефразовуючи стародавній ме

шевше запобігти, ніж усе життя за нього платити».

умовах впливу пилу азбесту, респіра

гії дихального апарату. Тому, вийшов

тор «Лепесток» теліпався на спині, а в

ши з вибою,

роті була запалена сигарета. Це при

працівник повинен

ром методів їх лікування.

І.

О Т В А Г А , головний спеціаліст з пи-

тань профпатології управління виконавчої

обов'язково відвідати не тільки душо

тому, що вдихання пилу азбесту і вод

д ир екц ії Ф о нд у соціального страхування

ву кімнату, але й інгаляторій.

ночас з цим куріння може викликати

від нещасних випадків на виробництві та

У системі профілактичних заходів,

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

розвиток невиліковної хвороби.

професійних захворю вань України

П РО БЛ ЕМ И ТА М ІРКУ ВА Н Н Я іж

т м

?,.

Вчен і Н Д І медико-екологічних проблем Д онбасу та вугільної пром исловості провели

д ослідж ення впливу екстремальних ум ов праці на

психоф ізичний стан гірників, як і

працюю ть на пластах, що

зазнаю ть раптових викидів

вугілля, породи та газу. Н езадовільну адаптацію до цих

ум ов відм ічено у 15% працюю чих на пологих пластах і у 20 % —

на крутих. Ці дані вж е використано під час підготовки нормативних

д окум ентів, що реглам ентую ть ум ови праці шахтарів.

В осінньо-зимовий період у цехах

холод ноїта га р ячо ї обробки

металів провідних підприємств маш инобудування Х а р к івсько ї області (В А Т « Х Т З »,

« Турбоатом », «Л озовський

ковальсько-механічний завод »,

Д П « Завод ім ені М алиш ева», « Х Е М З », « П ротон» та вЕл ектр о важ м аш ») температурний р еж и м не

відповідає вимогам нормативних д окум ентів. На всіх перелічених вищ е підприємствах, крім ВАТ «Л озовський ковальсько-

механічний завод », працівників ковальських цехів не

забезп ечен о підсоленою газованою водою . Акредитаційна ко м ісія, до я к о ї ввійш ли провідні спеціалістимедики О д е сько ї області,

перевірила рівень проф есій ної підготовки м едиків м . Ізм аїла,

а тако ж д одерж ання п медичних установах санітарного

законодавства в галузі гігієни праці. К о м ісія відзначила

належний проф есійний рівень підготовки м едиків Ізм аїла в

питаннях профпатологГЇ.

Н ео б х ід н ість проведення медичних оглядів працівників, зай н я т и х на важ ки х р о б о тах , р о б о тах зі ш кід ливим и т а небез печним и ум овам и праці, здавалося б, н і в кого сьогодні не м ож е ви кл и ка ти будь-яких сумнівів. Адже мова йде про найдорожче — ж и т т я і здоров’я т и х громадян кр аїн и , я к і у п о т і чола с т в о р ю ю т ь реальні м а т е р іа л ьн і блага і п р и н о с я ть своєю, н а й ч а с т і ш е важ ко ю працею , велику к о р и с т ь к р а їн і, всьом у н аш о м у су с п іл ьс т в у . П р о те на фоні економічного зр о ста н н я, що ст а л о н а м іч а т и ся, на ж ал ь, чимало н егати вн и х ф а к т ів і явищ , я к і с в ід ч а т ь про явн і прогалини в законод австві про працю, покликаного всіляко за х и щ а т и здоров’я т а ж и т т я всіх працю ю чих.

небезпечні захворювання, схоже, не і для кого не секрет, що значні об так просто. Підтвердженням є два сяги робіт у багатьох галузях віт чизняної економіки (у будівництві, характерних нещасних випадки, що сільському господарстві тощо) виконусталися на будівельних об'єктах Хар ються особами, які працюють за тим кова, і журналістське розслідування часовими трудовими контрактами і цього питання, що потребує, як уяв договорами. Часто-густо, вступаючи у ляється, невідкладного вирішення. такі цивільно-правові відносини, у го На початку липня 2004 р. під час ремонту читального залу найбільшо нитві за миттєвою економічною виго го в країні книгосховища бібліотеки дою, як роботодавці, так і самі підряд ім. В. Короленка стався груповий не ники — приватні особи крізь пальці щасний випадок. Ледь піднявшись бу дивляться на вимоги діючого законо дівельними риштованнями до насти давства про охорону праці і, зокрема, лу, що був споруджений для ремонту про організацію медичних оглядів осіб, ліпнини стелі, 48-річна маляр-штукаяких наймають на роботу. тур Марія Фень раптово знепритом Елементарний здоровий глузд під ніла і стала падати, частково зруйну казує, перш ніж допустити людину до вавши при цьому настил і риштован будь-якої потенційно небезпечної ро ня. Падаючи, жінка зачепила напар боти (на висоті, з вибухонебезпечними ницю, яка піднімалася до настилу, матеріалами тощо) роботодавець по 19-річну Г. Щедріну, і обидві вони винен переконатися, що люди, які бу дуть її виконувати, фізично здорові. опинилися на бетонній підлозі... Дій шли до пам'яті тільки в лікарні — з тяжки Саме тому ст. 17 Закону «Про охоро ну праці» передбачено обов'язкові та ми струсами мозку, забиттями та ра нами на тілі. періодичні медичні огляди, проведення Комісія, яка проводила розсліду яких роботодавець повинен забезпе чувати за свій кошт. Органи ж охоро вання цього групового нещасного ви ни здоров'я, які проводять обстеження падку, встановила, що працівники працівників, несуть відповідальність, підприємства П Ф «Агробудіндустрія», згідно із законодавством, за якість ме з директором якого А. Ткаченком по дичних обстежень і достовірність ме терпілі за три дні до нещасного ви дичних висновків, які видаються. падку уклали трудовий договір, не мали ніякого уявлення про охорону праці. Але це стосується лише штатних працівників підприємств і організацій. Його керівники не пройшли н ав А як бути з іншими? Тому відповісти чання і перевірки знань з питань охо на запитання, хто несе відповідаль рони праці. Не мало підприємство і ність за допуск до потенційно небез дозволу органів Держнаглядохоронпечних робіт людей, які страждають праці на початок проведення робіт. на явні чи приховані, а тому ще більш Та й як воно могло мати той дозвіл,

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

якщо ніхто з персоналу не знав про існування інструктажів з охорони праці, не кажучи вже про їх призна чення, переліку робіт з підвищеною небезпекою, для виконання яких необхідний медичний висновок, про службу охорони праці взагалі. Чи варто дивуватися, що під час виконання робіт на висоті ніхто з ке рівників середньої ланки підприєм ства, і зокрема виконроб С. Пуковський, не стежив за наявністю у робіт ників та використанням ними індивіду альних засобів захисту, страхуваль них пристроїв тощо. Звичайно, запаморочення у не молодої робітниці, до того ж на висо ті трьох з половиною метрів, могло статися і зовсім випадково. Хто тепер може встановити дійсну причину за паморочення і непритомності, не маючи медичного висновку про до пуск до виконання робіт на висоті та ще й в атмосфері, що містить аеро золь фарби, будівельний пил? Мабуть, не станься груповий нещасний випадок на об'єкті цієї приват ної будівельної фірми, керівники й усі її працівники і надалі б залиша лись у невіданні про необхідність прове дення медоглядів, додержання правил безпеки. Зрозуміло, представники орга нів Держнаглядохоронпраці після вияв лення такого кричущого неподобства не тільки оштрафовували горе-керівників, але й доклали максимум зусиль, щоб виявлені недоліки були в запро поновані терміни усунені. Проте одного вони домогтися все ж не зможуть. А саме — проведення медичних оглядів осіб, з якими підпри ємство укладає трудові договори, бо згідно з п. 1 ст. 837 Цивільного кодек су України робітники-підрядники, які укладають договори з роботодавця ми в приватному порядку, не тільки на свій ризик виконують обумовлену ро боту, але й самі відповідають за мож ливі сумні наслідки на роботі, пов'язані з незадовільним станом їх нього здоров'я. Саме ця обставина є абсолютно антигуманною, що не має права на існування в законодавстві цивілізова ного суспільства третього тисячоліття. До такого висновку автор дійшов, оз найомившись з обставинами та причи нами нещасного випадку зі смертель ним наслідком, що стався з 51 -річним зварником М. Хливняком, який уклав довгостроковий трудовий контракт з

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

керівництвом АТЗТ «Курязький домо го випадку на будівельному об'єкті він будівний комбінат». не був, а за період з лютого (часу при йому на роботу) по червень 2004 р. Рано-вранці у вихідний день 12 червня за розпорядженням началь М. Хливняк неодноразово був відсут ній на роботі, пояснюючи це пробле ника дільниці В. Мезіна на будівниц тві житлового будинку по вул. Перм мами зі здоров'ям. Оскільки трудова ській, 6 у Харкові бригада робітників угода є різновидом договору-підряду, то від працівника, який не значиться в у складі бригадира О. Мартишка, зварників М. Джавадяна і М. Хливняштаті підприємства, ніхто не вимагав ка почала монтаж перекриття цо листків непрацездатності та довідок кольного поверху десятиповерхового медичного опосвідчення. Ось таке не будинку. хитре та маловтішне «умивання рук». Через пару годин зварювальні Виправдовувався і начальник бу дівельної дільниці В. Мезін, коли ко роботи було завершено, і зварники М. Джавадян і М. Хливняк почали до респондент особисто розмовляв з ним. Хто ж посилав би хвору людину помагати бригадиру О . Мартишку розкладати цементний розчин на сті на монтаж висотного будинку, немов нові панелі цоколя під монтаж другої посипаючи голову попелом, говорив плити перекриття. Виконуючи цю неск Валерій Андрійович, якби знали, що ладну, але фізично важку роботу, він страждає на епілепсію? М. Хливняк раптово відчув себе зле. Але ж усім було відомо, що із здо А ще через секунду-другу його сильно ров'ям у загиблого зварника давно затрусило, внаслідок чого він втратив було негаразд, про що, до речі, ска зано у пояснювальній записці голов рівновагу, випустив лопату з роз чином з рук і почав падати з висоти ного інженера. Чому ж ніхто не з'ясу панелі в отвір. Побачивши це, коле вав, що саме за негаразд був н а ги, які були поруч, намагалися втри справді? Відповісти на це запитання мати товариша, та, на жаль, у них ні ніхто з керівництва АТЗТ «Курязький чого не вийшло. М. Хливняк упав з ви ДБК» не зміг. А поцікався хоча б соти 2,5 м на монолітну залізобетон хтось, що ж саме було причиною час тої відсутності на роботі М. Хливняка, ну плиту, вдарившись головою. Н а чальник будівельної дільниці В. Мезін можливо, сьогодні він був би живий. викликав швидку медичну допомогу, яка доставила Назріла необхідність законодавчо потерпілого до міської лі карні швидкої допомоги. закріпити обов'язковість проведення Усі зусилля лікарів вряту медичних оглядів робітників-підрядників, які вати людину виявилися виконують важкі та небезпечні роботи за марними. На другий день М. Хливняк помер. цивільно-правовими договорами. Згідно з висновком Харківського бюро судо во-медичної експертизи, причиною Інженер з роботи з персоналом смерті стали: «Набряк-дислокація го підприємства В. Недогонова була впевнена, що приватних осіб, з якими ловного мозку, внутрішньочерепний підприємство укладає трудові догово крововилив. Перелом кісток черепа. ри, зовсім необов'язково направляти Удар головного мозку. Тяжка череп на попередні медичні огляди, бо но-мозкова травма. Стан після епі працюють вони, пояснювала вона, лептичного нападу. Алкоголь у крові згідно з положеннями договору, на не виявлено». свій страх і ризик. Щ о стосується за Комісія, яка проводила спецрозгиблого, то йому, як дуже сумлінному слідування цього нещасного випадку, та непитущому працівникові, неодно встановила, що причиною його були разово пропонували оформитися порушення вимог законодавства про охорону праці. Зокрема, начальник на постійну роботу. Але він цього не будівельної дільниці В. Мезін не конт хотів, бо працювати за договором ролював застосування робітниками економічно вигідніше. До чого призвела така економіч засобів індивідуального захисту. До того ж, як видно з пояснювальної за на вигода, ми вже знаємо. Добре, що домобудівний комбінат відраховував писки головного інженера підприєм ства А. Алексаняна, у день нещасно кошти до Фонду соціального страху

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

вання від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань з урахуванням і робітників-підрядників. Завдяки цьому родина потерпілого одержала належні їй виплати у зв'яз ку з втратою годувальника. Звичайно, у тому що сталося, є певна частка вини і самого потерпі лого. Адже він знав справжній стан сво го здоров'я. Як знали про це і члени його сім'ї. Зрозуміти логіку цих людей нескладно. Змінювати добре опано вану будівельну спеціальність, якій віддано понад 25 років трудового життя і завдяки якій забезпечувався

непоганий матеріальний статок усієї сім'ї, навряд чи комусь у немолодому віці вже захочеться. Врешті-решт, за таке нехтування власним здоров'ям М. Хливняк поплатився своїм життям. Але всім нам та роботодавцям важливо з цієї трагедії зробити відпо відні висновки. І чим скоріше, тим кра ще. Адже роботодавець, який не має

відомостей про справжній стан здо ров'я осіб, яких наймає на роботу за трудовими угодами, не тільки неви правдано підвищує рівень професій ного ризику свого виробництва. Таке незнання може обернутися як заги

беллю людей, так і техногенними ава ріями та екологічними катастрофами. Тому дуже важливо врегулювати правові аспекти цього наболілого питання, законодавчо закріпити обов'язковість проведення медичних оглядів для усіх без винятку громадян, зайнятих виконанням важких, шкідли вих та небезпечних робіт. Закривати

очі й далі на існування цієї проблеми ні держава, ні суспільство не мають морального права.

В. КОБЕЦЬ, наш власкор

____________________________________________________________________________________________________________________________________

ІН Ф О РМ А Ц ІЯ

А у жовтні—листопаді 2003 р. силами і коштом «Лікарняної каси» здійснено імунізацію проти грипу знач но більшої кількості людей. Зокрема, у ВАТ «Марганець кий ГЗК» — 5000, у ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК» — 621, а у ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» — 4500 осіб. Надаючи медичну допомогу працівникам підпри ємств, «Лікарняна каса» і Фонд здійснюють жорсткий контроль за її якістю. Лікар-експерт та довірений лікар регіонального структурного підрозділу Фонду регуляр но дають експертну оцінку історій хвороби (відповідно табільне щомісячне надходження коштів від вироб першого та другого рівнів), вимог-рецептів щодо відпо ничників дало змогу швидко розгорнути роботу відності надання медичних послуг згідно з діагнозом зах щодо надання хворим і тим, з ким трапився неща ворювання. сний випадок, невідкладної допомоги, амбулаторного Протягом короткого ще часу існування «Лікарняної лікування, а також лікування в умовах денного та ціло каси» у лікарнях Марганця відремонтовано 19 палат, у добового стаціонару. Тільки за 15 місяців роботи «Лікар Орджонікідзе — 23, а також хірургічне відділення. Деякі няна каса» надала допомогу 3509 хворим. При цьому у медичні заклади отримали нову апаратуру для обстежен базових медичних закладах Марганця, Орджонікідзе, ня серця, виконання рентгенівських знімків, а також для Дніпродзержинська та Дніпропетровська, обласній лі покращання лікування у фізіотерапевтичних кабінетах, карні імені І. І. Мечникова, клініці сімейної медицини в створення особливих умов для малят у пологових будин багатьох випадках на лікування однієї людини витрача ках, профілактори Євмінова . лося понад 1,5 тис. грн. Кільком хворим зроблено опе У 2004 р. програма «Лікарняна каса» розширилася: рацію щодо заміни клапана на серці. Протягом 2002— тепер обслуговують дітей із малозабезпечених сімей 2003 рр. під час лікування учасників програми в умовах працівників ВАТ «Марганецький ГЗК», а також багатодіт денного та добового стаціонарів на одного хворого ви них сімей та сімей, де дітей виховують матері- та батькипадало в середньому 13,5 дня перебування в стінах одинаки. медичного закладу, що не перевищує середньообласДіяльність «Лікарняної каси» сприяє зниженню рівня ний показник. соціального напруження в колективах підприємств — уча У плані профілактики захворювань на грип восени сників програми, підвищенню престижу підприємств, а го 2002 р. за сприяння Фонду зроблено щеплення 2500 ловне — підтримує здоров'я людей, що позитивно позна працівникам ВАТ «Марганецький ГЗК». Цей захід випра чається на виробничих показниках. вдав себе, оскільки серед невакцинованих працівників комбінату показник захворюваності сягав 14%, тоді як Л. БЕЗУГЛИЙ,

На Д ніпропетровщ ині з вересня 2002 р. в ме ж а х д ія л ьн о сті обласного благодійного Фонду сп р и ян н я р о зв и т к у охорони здоров’я реалі з у є т ь с я програма «Л ікар н ян а каса». П ер ш и м и у ча сн и к а м и програм и с т а л и В А Т «М ар ганецький Г З К » , «О рдж онікідзевський Г З К » , «Д н іп р о п етр о вськи й м е т а л у р г ій н и й завод ім ен і П етровського» т а «Д н іп р о азо т».

серед щеплених — 6,2%.

наш власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Д УМ КА В Ч ЕН О ГО

ЩЕ РАЗ ПРО САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ УМОВ ПРАЦІ Відповідно до Закон у «Про загальнообов’язкове державне со ціальне с т р а х у в а н н я від нещасного випадку на ви р о бн и ц тві т а професійного захворю вання, я к і спричинили в т р а т у працез д а т н о с т і» створено Фонд соціального с т р а х у в а н н я від нещ а сних випадків на вир о бн и ц тві т а проф есійних захворювань У к раїни. Фонд повинен провод ити перевірку с т а н у п р о ф іл а к ти ч ної р о б о ти т а охорони праці на п ід п р и єм ствах , б р а т и у ч а с т ь у розслідуванні групових нещ асних випадків, нещ асних випадків зі см ер тельним и наслідками т а з можливою ін валід н істю , а т а к о ж проф есійних захворювань ( с т . 22). Одним з основних д о кум е н тів, що дає п ід ста ви для виріш ен н я п и т а н н я про зв’язо к захворю вання з ум овам и праці, є санітар н о - гігієн ічн а х а р а к т е р и с т и к а умов праці.

орядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профе сійних захворювань і аварій на виобництві, затвердженим постановою абінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (п. 70), передбачено, що в складанні санітарно-гігієнічної харак теристики умов праці бере участь представник робочого органу вико навчої дирекції Фонду. Свою участь у складанні такої характеристики пред ставники Фонду розуміють як право ставити свій підпис на цьому документі. Така практика має місце, наприклад, у Запорізькій області. У випадках, ко ли підпису представника Фонду не має, вони вимагають від установ, що мають право на встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, не приймати документи хворого для роз гляду. Ці вимоги безпідставні, оскільки згідно з п. З додатка 13 до вищезгада ної постанови санітарно-гігієнічна ха рактеристика умов праці складається фахівцями санепідстанції. Мають місце випадки, коли пред ставники Фонду повністю перебира ють на себе функції санепідслужби. Так, у Луганській області створено постійно діючі комісії для обстеження умов праці та підготовки матеріалів до складання санітарно-гігієнічної ха рактеристики умов праці, про що йшлося у статті А. Половнєва «Шляхи зниження рівня профзахворюваності» («Охорона праці», № 10, 2003 р.). О чолю є цю комісію представник виконавчої дирекції Фонду (І!!), а представнику санепідслужби відве дено тільки роль члена комісії. Вихо

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

дячи з вищенаведеного, вважаємо, що робочі органи виконавчої дирек

ції Фонду перевищують свої повнова ження, викладені в Законі «Про за

гальнообов'язкове державне со ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій ного захворювання, які спричинили втрату працездатності». На нашу думку, участь робочих органів виконавчої дирекції Фонду в складанні санітарно-гігієнічної харак теристики умов праці повинна бути в: узгодженні (письмовому) матеріа лів про умови праці, які готує власник на запит санепідслужби; обстеженні умов праці, яке прово дить санепідслужба, та складанні від повідного акта. Така участь представників робо чого органу виконавчої дирекції Ф о н ду достатня для підготовки об'єктив ної санітарно-гігієнічної характери стики умов праці. У своїх публікаціях («Охорона праці», № 10, 2003 р., № 1, 2004 р.) представники Фонду дають деякі пропозиції щодо покращання скла дання санітарно-гігієнічних характе ристик умов праці. Так, вони вважа ють, що характеризувати стан пові

тря робочої зони лише зазначенням запиленості без урахування захисних властивостей індивідуальних засобів захисту є грубою помилкою, оскільки

це суперечить існуючій методиці ви значення пилових навантажень на працівника. Вважаємо, що це твер дження дуже помилкове. По-перше, оцінка запиленості повітря робочої

зони відповідно до п. 4.11 Гігієнічної кла сифікації праці, затвердженої М О З України від 27.12.2001 р. № 528, проводиться за показниками переви щення ГДК, а не за пиловим наван таженням. По-друге, розрахунок пи лового навантаження може бути реа лізованим тільки у разі впровадження системи індивідуального його обліку. Для цього повинні використовувати ся індивідуальні пиломіри. «В нашій державі на даному етапі розвитку вимірювальної техніки контролю ае розолю, оснащеності нею проми слових підприємств подібна система не може бути реалізована» (Бизнес, экология, здоровье. Материалы меж дународной научно-практической конференции / В. В. Мухин, В. В. Суха нов, Г. С. Передерий, Э. Э. Латышев. — Донецк, 30.11.2001 г.). По-третє, методика визначення пилового навантаження, на яку поси лаються автори, не узгоджена з М О З України і тому не може бути ви користана для складання санітарногігієнічної характеристики умов праці. Тож зрозуміло, чому санепідслужба, незважаючи на численні пропозиції представників Фонду з цього питання, їх не сприймає. Згідно з п. 2.7 діючої Інструкції зі складання санітарно-гігієнічних ха рактеристик умов праці працюючого за підозри у нього професійного за хворювання в санітарно-гігієнічній ха рактеристиці перераховуються засо би індивідуального захисту та пору шення під час їх використання (невід повідність фактору, порушення у ви користанні). Ефективність засобів індивідуального захисту при оцінці умов праці в санітарно-гігієнічній ха рактеристиці не враховується, бо від повідно до п. 4.12.5 Гігієнічної класи фікації праці «застосування засобів індивідуального захисту зменшує рі вень професійного ризику, але не змі нює клас умов праці робітника», на підставі якого вирішується наявність або відсутність зв'язку захворювання з умовами праці.

, , . В . В И Щ И П А Н , докт. мед. наук (Український науково-дослідний інститут пром ислової медицини, Кривий Ріг)

що коїмоІ

У виконавчій дирекції Ф о н д у

соціального страхування від нещ асних випадків на виробництві та професійних захворю вань України від булася нарада з начальниками управлінь А втоном н ої Респ убліки Кр им , областей, м іст Києва та С евастополя, на якій підбито попередні підсум ки роботи управлінь за три квартали 2004 р ., а також розглянуто питання про проекти бю д ж ету Ф о н д у та страхових тариф ів на 2005 р. У ході обговорення досягнуто дом овленість про необхідність створення сп ільної р о б о ч о ї групи з вивчення стану справ та р о зр о б ки пропозицій для ініціювання зм ін і доповнень до законів та підзаконних актів для р о згляд у у профільних комітетах Верх овн ої Ради України. Кращ им працівникам Ф о н д у було вручено почесні грамоти, грамоти, пам 'ятн і знаки та оголош ено подяку. ¥¥* У Горлівці Д онец ької області відкрито будинок-інтернат для літніх лю дей та інвалідів. Перш ий пусковий бло к розраховано на 145 місць, у кімнатах — у с і зручності. На утримання о д н ієї особи витрачатим еться щ омісяця приблизно 600 грн. Важ ливо й те, що тут працевлаш товано понад 80 о сіб з числа тих, хто втратив р о б о ту після закриття шахт. ¥ ¥¥ У Кіровоград ській області прож иваю ть понад 50 тис. інвалідів, значна частина яких отримали травми на виробництві. У рам ках Н аціональної програми п р о ф есій ної реабілітац ії та зайнятості о сіб з обм еж еним и ф ізичними м ож ливостям и за сприяння обласного відділення Ф о н д у соціального захисту інвалідів за останні три роки додатково працевлаш товано 138 гром адян ц ієї категорії.

Н а с т о р ін к а х ж у р н а л у «Охорона прац і» у ж е не раз п о р у ш ува л и ся проблеми соціального з а х и с т у п о т е р п іл и х на ви р о б н и ц тві т а їх н іх сім ей, зокрем а, зд ійснення передбачених законом відш код увань у зв’я з к у з уш ко д ж е н н ям здоров’я чи загибеллю прац івника. В опублікованих з цього приводу м а т е р іалах йш лося здебільшого про б ю р о к р а ти ч н у т я г а н и н у з бо к у роботодавців, я к і свого часу не ств о р и л и здорових і безпеч них умов прац і, а коли т р а п л я л а с я т р а г е д ія , кидали н ап р и зволящ е знедолених, п ід р и ваю чи цим сам и м у людей в ір у у сп р авед л и вість і т о р ж е с т в о закону в н а ш ій держ аві. Д ум ало ся, Ш/ 0 п ісл я введення в дію З а к о н у «Про загальнообов’язкове державне соціальне с т р а х у в а н н я від нещасного випадку на ви р о б н и ц т в і т а проф есійного зах во р ю ван н я, я к і сп р и чи н и ли в т р а т у п р а ц е зд а т н о с т і» проблему в и п л а т відш кодувань б у де з н я т о . П р о т е , я к не прикро, цього не с т а л о с я . П. МАТУЩАК, начальник Хмельницької д е р ж а в н о ї інспекції охорони праці

П. ІВАЩЕНКО, завідувач відділу п р а в о во ї допомоги Ф е д ера ц ії профспілок Хмельницької області

кщо раніше нещасні випадки, що чих органів виконавчої дирекції Ф о н ду спрямовували на здійснення про сталися під час виконання трудо філактики виробничого травматизму: вих обов'язків, визнавати пов'я заним виробництвом часто не хотівопрацювання системи управління охороною праці на підприємствах, лише роботодавець, безпідставно пропаганду безпечних і нешкідливих звинувачуючи потерпілих, як кажуть, умов праці, поширення передового у всіх гріхах, то зараз напарником досвіду у сфері охорони праці, що є йому у цій далеко не благородній мі їхнім першочерговим завданням, — то сії стали (хто б ви думали?) робочі ор кількість страхових виплат була б гани виконавчої дирекції створеного значно меншою, ніж є сьогодні. А це, відповідно до вищезгаданого Закону в свою чергу, дало б змогу направити Фонду соціального страхування від їх на вирішення нагальних проблем нещасних випадків на виробництві та збереження життя і здоров'я людей у професійних захворювань України (далі — Фонд). процесі їхньої трудової діяльності. Для того, щоб добитися зменшен Звичайно, профілактика — спра ва копітка і марудна, до того ж дає ня страхових виплат, представники свої плоди не одразу. Куди простіше робочих органів виконавчої дирекції кинути тінь на того, хто вже не може Фонду нерідко вдаються до перекру себе захистити, тобто на потерпілого, чення фактів, залякують роботодавців вдатися до замовчування окремих кримінальною відповідальністю у разі фактів і цим самим добитися переква затвердження ними акта за формою ліфікації нещасного випадку, а відтак — Н-1 тощо. Якби всю енергію, яка при уникнути страхових виплат. цьому витрачається, працівники робо

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Щ ось подібне сталося і в СТОВ «Злагода» Летичівського району, що на Хмельниччині. 15 січня 2004 р. тут при спробі перевірити наявність на пруги на трансформаторній підстан ції, від якої здійснювалося живлення деревообробного устаткування, заги нув пиляр В. Ткачук. Керівник госпо дарства М. Швець спочатку стверджу вав, що потерпілий того дня до робо ти не залучався. З наданих ним доку ментів випливало, що з 20 грудня ми нулого по 20 січня поточного року всім працівникам товариства, крім сторо жів, було представлено вихідні дні. М. Швець та ще троє членів комісії: стра ховий експерт відділення управління виконавчої дирекції Фонду В. Луцишин, головний інженер районного управлін ня сільського господарства та продо вольства В. Бобрецький, уповноваже на найманими працівниками СТО В «Злагода» Л. Андрушко, враховуючи надану керівником агроформування інформацію, підписали акт спеціаль ного розслідування, виклавши при цьому (у письмовій формі) свої окремі думки, які зводилися до того, що нещас ний випадок, який стався з пилярем, не пов'язаний з виробництвом. Після цього Хмельницька Д ІО П звернулася до територіальної дер жавної інспекції праці у Хмельницькій області з проханням з'ясувати легітимність виданого директором СТОВ «Злагода» вищезгаданого наказу. Оскільки у відповіді, яка надійшла за підписом виконуючої обов'язки на чальника інспекції Н. Домбровської, було сказано, що наказ керівника був виданий з порушеннями трудового за конодавства (тобто не мав юридичної сили. — Прим, авторів), більшість чле нів комісії, в тому числі директор, від мовилися від своїх окремих думок. Приблизно через місяць, 19 бе резня, у справу втрутилася обласна прокуратура. Приводом для цього стало звернення управління виконав чої дирекції Фонду, в якому воно по скаржилося вищому наглядовому ор гану на те, що комісія із спеціального розслідування не розібралася як слід в обставинах трагедії. Зазначивши, що в матеріалах не доведено факт за лучення пиляра до виконання трудо вих обов'язків, прокуратура зажада ла призначити нове розслідування. Однак подальше з'ясування всіх обставин та причин трагедії лише під твердило, що члени комісії правильно кваліфікували нещасний випадок, який стався з В. Ткачуком. Щ об у цьо му переконатися, варто ознайомити ся із поясненням, яке 25 березня 2004 р. дав прокурору області директор

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

СТОВ «Злагода» М. Швець: «Повідом ляю Вас, що страховий експерт Лети чівського відділення управління вико навчої дирекції Фонду В. Луцишин 27 січня сказав, що якщо я підпишу акт за формою Н-1, то мені загрожує від 5 до 7 років тюрми, при цьому пока зав відповідну виписку з Кримінально го кодексу. Тому я боявся підписувати матеріали... Акт я затвердив лише пі сля того, як слідчий прокуратури (ра йонної.— Прим, авторів) виніс поста нову про відмову у порушенні кримі нальної справи стосовно мене. В день нещасного випадку, 15 січня, потерпі лий виконував свою роботу з обслуго вування пилорами для її передачі, тобто був на робочому місці...» А ось яке пояснення дав того ж дня керівник товариства начальнику тери торіального управління: «Щодо не щасного випадку, який стався з пиля рем В. Ткачуком, повідомляю, що він 15.01.2004 р. вийшов на роботу для підготовки пилорами, щоб провести наступного дня її передачу іншій осо бі. Цього дня він провів обслуговуван ня пилорами і став прибирати тирсо ві відходи, аби звільнити від них яму. До підстанції пиляр пішов, щоб з'ясу вати, чи є там напруга... В бухгалтерії йому нараховано зарплату за дві го дини роботи». Здавалось би, після таких зізнань роботодавця запитання, був чи не був на роботі того фатального дня потер пілий, відпаде. Але цього не сталося. Виходило, що робочий орган Фонду краще за директора знав, кому які на ряди той давав і які роботи проводи лися у товаристві 15 січня. Упродовж кількох місяців після то го, як спеціальне розслідування було завершене, вдова загиблого Людми ла Степанівна оббивала пороги відді лення управління виконавчої дирекції Фонду, перш ніж 9 червня 2004 р. йо го начальник О. Скульський прийняв постанову про призначення страхо вих виплат сім'ї потерпілого. Але не довго довелося радіти бідолашній жін ці, що в неї нарешті з'явиться можли вість вирішити свої фінансові пробле ми і вона зможе купити якусь одежину своїм малолітнім донькам, розрахува тися з боргами, які виникли у зв'язку з похоронами чоловіка. Справа в тому, що через 20 днів Олександр Іванович підписав постанову про припинення страхової виплати та соціальних ви плат, які сам і призначив. Щ о стало причиною зміни його рішення? Як по яснив Олександр Іванович, перед прийняттям постанови про призна чення страхової виплати він як слід не вивчив матеріалу, а коли це потім зро

бив, то зрозумів, що для здійснення виплат немає підстав. Щ е через місяць, 19 липня, О. Скуль ський звернувся до суду з позовною за явою до СТОВ «Злагода» про скасу вання акта за формою Н-1. При цьому він, зокрема, зазначив, що «спеціаль ним розслідуванням встановлено, що В. Ткачук до роботи (15 січня 2004 р. — Прим, авторів) не залучався», порем ствував, що «директор підписав і за твердив печаткою акт за формою Н-1, тоді як у поясненні прокуратурі від 20 січня стверджував, що ніякого на ряду (ні усного, ні письмового) на вико нання пилярем роботи в інтересах під приємства на 15 січня не давав...» Для більшої переконливості своєї правоти О. Скульський зауважив, що на письмову заяву дружини потерпі лого директор 28 квітня 2004 р. від повів те ж саме, і додав, що підстав для нарахування йому заробітної плати за той день немає. «Таким чи ном,— йдеться далі в позовній заяві,— вищевикладене свідчить, що відпові дач подав робочому органу управ ління виконавчої дирекції Фонду не правдиві відомості, а тому акт за формою Н-1 є необгрунтованим і має бути скасований». Зверніть увагу, як майстерно в цьому документі перевернуто все з ніг на голову. Так, дійсно, спочатку М. Швець у своїх поясненнях комісії і районній прокуратурі писав, що він нія кого наряду потерпілому на той день не давав. Але під час зініційованого обласною прокуратурою дорозсліду вання він пояснив, чому так зробив (був заляканий страховим експертом). Тепер щодо відповіді, яку буцімто дав вдові 28 квітня 2004 р. директор СТОВ «Злагода» М. Швець. Коли б начальник відділення управління вико навчої дирекції Фонду другого разу уважніше вивчив справу, то він, як лю дина високоосвічена і ерудована, не одмінно помітив би, що підписав її не Михайло Швець, а Ольга Швець, йо го дружина, яка працювала на мо мент трагедії головним бухгалтером, а нині ще й виконує обов'язки директо ра. Щ о стосується Михайла Кіндра товича, то він з 1 березня 2004 р. працює в Летичівській районній дер жавній лікарні ветеринарної медици ни. Навряд чи зміст написаного ко лишнім директором пояснення може бути спростований головним бухгал тером, навіть якщо головний бухгал тер — його дружина і зараз виконує обов'язки директора. А взагалі цілком зрозуміло, чому Ольга Анатоліївна давала неправдиву інформацію вдові, стверджуючи, що

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

потерпілий до роботи не залучався і що зарплата йому за той день не на раховувалася. Як бухгалтер вона ро зуміла, що, маючи на обліку нещасний випадок зі смертельним наслідком, то вариство, яким вона зараз керує, в майбутньому змушене буде сплачува ти підвищений розмір страхового вне ску до Фонду. О. Швець також розумі ла, що відмова у порушені криміналь ної справи за фактом нещасного ви падку може бути за певних обставин відмінена, а це значить, не виключена можливість, що маховик може покру титися у зворотній бік. Мало що... Адже за висновками комісії із спе ціального розслідування, М. Швець є відповідальним за трагедію, оскільки, перебуваючи на посаді директора, допустив істотні порушення вимог нормативно-правових актів з охоро ни праці, зокрема, не забезпечив функціонування СУОП, що, зрештою, призвело до загибелі працівника. (До речі, у товаристві СУО П і досі не діє, хоча там побував страховий експерт, який відповідно до покладених на ньо го обов'язків мав би допомогти агроформуванню опрацювати її). Так що в даному випадку цілком зрозуміло, якими мотивами керувала ся О. Швець, коли на біле говорила чорне. Вона хотіла зробити як краще для свого чоловіка і для товариства, співзасновниками якого вони є, за бувши при цьому про вдову, дітей, пристарілих батьків загиблого, про загальнолюдські цінності. У народі ка жуть, що серце жінки завжди тепле. Мабуть, це не стосується Ольги Ана толіївни. До того ж, заперечуючи свід чення свого чоловіка, вона не враху вала тієї обставини, що кого-кого, а прокурора області обманювати Ми хайло Кіндратович не посмів би. Він знав, чим це могло б обернутися для нього. У всякому випадку в державній установі він би сьогодні не працював. А що ж суд, він же мав би розста вити все на свої місця,— скажете ви. Як не дивно, але цей орган у даному випадку повністю поклався на доводи позивача, а відтак задовольнив позов. Крім того, приймаючи справу до роз гляду, суд не врахував того, що в по зовній заяві відповідачем було визна чено СТОВ «Злагода», нове керівниц тво якого зацікавлене в тому, щоб не щасний випадок був визнаний як не виробничий. Характерна деталь: у матеріалах суду зазначено, що до по зовної заяви додаються копії двох ма теріалів (йдеться про матеріали, які бу ли надіслані до відділення з окремою думкою чотирьох членів комісії, тобто перші, і матеріали з окремою думкою

що коїмОІ одного члена комісії — страхового експерта, тобто другі). Але до справи були підшиті лише перші матеріали, других, в яких мали бути копії пояснень прокурору області та начальнику те риторіального управління, в яких ди ректор СТО В «Злагода» М. Швець зізнався, що він давав на початку спе ціального розслідування неправдиві свідчення, не виявилося. Виходить, або позивач не дав їх з самого початку, а суддя, вона ж виконуюча обов'язки го лови районного суду, С. Курнос не по мітила цього. Або ж матеріали дороз слідування зникли у суді, а це вже, як кажуть, пахне криміналом. Незважаючи на те, що на суді ви рішувалося питання, яке безпосе редньо стосувалося сім'ї потерпіло го, оскільки зачіпає ЇЇ інтереси, нікого з рідних потерпілого не було повідом лено про його засідання. Ніхто не повідомив сім'ю і про прийняте рі шення: ні одразу після його прийнят тя, ні другого, ні третього, ні десятого дня. Вдова дізналася про нього вже після того, як минув термін оскаржен ня і воно набрало чинності. Надій шло це невтішне повідомлення (йдеться про надіслану постанову на чальника відділення управління вико навчої дирекції Фонду про відмову в страхових виплатах, де сказано, що її прийнято на підставі рішення суду від 6 серпня 2004 р.) їй у середині ве ресня. «Це було як сніг на голову,— пригадує Людмила Степанівна,— Мені ж після завершення спеціаль ного розслідування члени комісії роз'яснили, що моя сім'я має право на виплату одноразової допомоги та інші відшкодування. А тут — поста нова про відмову... Виходить, мене обвели кругом пальця. Образливо і незрозуміло, адже комісія врештірешт усе з'ясувала... Невже суду бу ло нецікаво заслухати на своєму за сіданні свідчення керівника госпо дарства, зрештою, вислухати мене, адже я краще за суддю знаю, чому мій чоловік того дня пішов на роботу. Нічого не розумію... Я працюю в школі вчителькою. Крім української мови, яку я викладаю, навчаю дітей людяності, доброті, чесності, прищеп люю повагу до закону, а тут дорослі дяді і тьоті таке коять!.. Як далі жити — не знаю, адже на моєму утриманні залишилося двоє малолітніх дітей, яких я повинна виростити і вивести в люди. Троє пристарілих батьків теж потребують моєї допомоги (матір чо ловіка після смерті сина розбив па раліч). Крім того, в моїй родині цього

року, крім чоловіка, пішло з життя ще двоє родичів, які б могли мені чимось допомогти...» Важко і болісно було слухати до ведену до відчаю жінку. Втративши дорогу їй людину, вона зіткнулася з черствістю і байдужістю тих посадов ців, які в першу чергу мали б проявити по відношенню до неї увагу і співчуття. І що найбільш прикро, окремі з них виступають від імені держави, є про відниками її політики. Якщо робочий орган виконавчої дирекції Фонду звернувся до суду з позовною заявою про скасування ак та за формою Н-1, то чому про це не було попереджено вдову потерпіло го, адже відповідно до ст. 107 Цивіль ного процесуального кодексу вона мала б бути залучена до процесу як третя особа? Чому про засідання су ду не було повідомлено місцевому ор гану з нагляду за охороною праці, представник якого очолював комісію з розслідування нещасного випадку з В. Ткачуком? Чи не тому, щоб вдова та голова комісії, бува, на суді не зіп сували добре відрежисований сце нарій, не дали свідчень та не предста вили доказів того, що потерпілий того дня виконував роботу в інтересах під приємства, причому з відома чи навіть за дорученням його директора. Нам можуть заперечити. Мовляв, у тому, що вдова та голова комісії із спеціального розслідування не були повідомлені про засідання, не є пору шенням правових норм. Якщо навіть так, то чому про скасування акта за формою Н-1 не було зразу ж повідом лено бідолашну жінку, щоб вона мала можливість упродовж місяця оскаржи ти його в апеляційному суді? Скасу вання в судах актів за формою Н-1 в такий спосіб з подачі робочих органів управління виконавчої дирекції Ф о н ду були й раніше. І це дуже тривож ний факт, адже внаслідок цього сім'ї потерпілих втрачають право на пе редбачений Законом соціальний за хист. А це підриває авторитет держа ви в очах наших співвітчизників. * * * Коли автори закінчували підготов ку цього матеріалу, стало відомо про смерть матері загиблого. Не змогла сердешна пережити втрату сина. Цьо го року в родині Ткачуків це вже четвер тий покійник. Якщо у когось із читачів виникне бажання чимось допомогти вдові, на плечі якої звалилося стільки горя, вони можуть зробити це за адре сою: с. Грушківці, Летичівський район, Хмельницька область, індекс: 31500.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

С О Ц ІА Л ЬН И Й ЗАХИ С Т

Бід а чуж о ю не буває — це т і слова, с у т ь я к и х пр ох о д и ть че рез серця працівників уп р авл ін н я виконавчої дирекції Ф онду соціального с т р а х у в а н н я від нещ асних випадків на виробниц т в і т а проф есійних захворювань у м. К и єві. Адж е їм кожного дня доводиться с п іл к у в а ти с я з людьми, я к і зазнали фізичного і психологічного болю. Том у одним із головних завдань, я к і по кл а д а ю ться на працівників Фонду, є моральна т а психологіч на р е а б іл іт а ц ія п о тер п іл и х . У вірменів є дуж е влучне висловлювання, з м іс т якого означає «візьм у т в ій біль на себе». Н аш и м працівникам кож ен день т у ч а с т и н у болю, відчаю, а деколи і несправедливості до п о т е р п і лих на ви р о бн и ц тві доводиться б р а т и на свої плечі.

онад 5 тис. потерпілих, справи

на нашу пропозицію щодо участі в

яких передані підприємствами

ярмарку.

міста до виконавчих органів

Фонду, це відчули у тому ставленні

та тих справах, які роблять для них його фахівці. І, можливо, тому посту

Працівники міського центру зай нятості не залишилися байдужими до наших підопічних, і після урочис

співпраця з Київським міським цен тром зайнятості. Так, вже вкотре бу ло спільно проведено загальномісь кий «Ярмарок вакансій». Зазначу,

що цьому заходові

передувала

роз'яснювальна робота з потерпі лими на виробництві, з яких більше ніж два десятки людей відгукнулися

пілих. Хоча завдання це не з легких,

та

адже цій категорії людей потрібні

управління.

бо у них втрата працездатності

для нас, і для наших підопічних видав

зважаючи на це, вони мають право

влаштувань за один день ми не очіку

особливі, іноді специфічні умови,

становить від 20 до 90%. Але не самореалізовуватися у праці, адже саме так людина відчуває свою ко рисність для суспільства, і, врешті,

набуває впевненості у своєму май бутньому. «Не можу словами виразити свої почуття від того, що

нарешті я можу працю вати,— сказав інва лід І групи з втратою працездатності 90% Є. Фокін,— Я переміг

свій біль і примусив себе стати на ноги, хоча мені пророчили

бути прикутим до ліж ка. Зараз, можна ска зати, нова перемога — я буду працювати, а

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

піде працювати, і показав щойно

отримали О . Швець, М. Чаїнов,

участь у працевлаштуванні потер

потерпілих на виробництві,— це

Інвалід III групи П. Шевченко та кож задоволений тим, що нарешті

чої дирекції Фонду взяли активну

міння того, що їм тут нададуть по Одна з ініціатив, яку реалізову ють фахівці Фонду для реабілітації

ний бюджет».

отримане направлення на роботу.

працівниками управління виконав

сильну допомогу.

отже, додавати свій внесок у сімей

того відкриття ярмарку разом з

пово відтаюють серця потерпілих і в

них з'являються довіра, надія і розу

СЕБЕ»

Цього дня направлення на роботу

К. Берегун, Р. Данилова, Г. Сердюк інші, якими опікується

наше

Безумовно, «Ярмарок вакансій» і

ся вдалим. На таку кількість працевали. Це обнадійливі результати. А

подальша активізація роботи в цьому напрямі можлива за умови залучення

до неї наших активістів — інвалідів праці. П. М И Н ТА , начальник Солом'янського відділення Фонду соціального страху вання від нещасних випадків на вироб ництві та професійних захворювань у м. Києві На знімках: на «Ярмарку вакансій»; інспектор Київського міського цент ру зайнятості О. Бобрик (ліворуч) уваж но вислуховує кожного інваліда, який хо че отримати роботу. Фото В. К О Л У Ш К ІН А

шшшштмж я§шшшт

____________________________________________________________________________________________

СЛІДАМ И НАШ ИХ П УБЛІКАЦ ІЙ

У ж ур н а л і № 8 за 2004 р. у с т а т т і Т. Гребеневої «Щ о по казала перевірка» йш лося про недоліки в ство р е н н і безпечних умов праці для прац івників В А Т «П івн ічн и й гірничо-збагачу вальний к о м б ін а т » , я к і було виявлено під час ком плексної пе ревірки.

К У ЗЬМ ЕН КУ Борису О лександровичу — головном у

держ авном у інспектору з охорони праці За п о р ізько ї Д ІО П у маш инобудуванні, транспорті та з в 'я з к у теруправління Д ерж наглядохоронпраці по Зап о р ізькій області в грудні 2004 р . виповню ється 60 років. П ісля закінчення Запо р ізького маш инобудівного інституту Б. К узьм ен ко працював на інженерних посадах на виробництві, 12 років — технічним інспектором праці гал узево ї проф спілки, останні 11 років — у Зап о р ізькій Д ІО П . Д елікатність, ком унікабельність і висока відповідальність дали зм о гу Бор и су О лександ ровичу з честю виконувати с в о ї о б о в'язки . Б аж аєм о ю віляр у плідної діяльності й на заслуженому^ відпочинку, міцного зд о р о в'я, щ астя та д обробуту. ¥ ¥ ¥ Національний Н Д І охорони праці (Н Н Д ІО П ) підготував до д р уку черговий щ оквартальний ном ер Інф ормаційного бю летеня з охорони праці, 10-й ном ер Вісника Н Н Д ІО П та збірник наукових праць «П роблем и охорони праці в Україні» (вип. 9). В Інф орм аційному бю летені висвітлю ю ться науковопрактична діяльність інституту, закордонний досвід організаційної роботи з охорони праці, нові р о зр о бки індивідуальних засобів захисту тощ о. Руб р и ка «Вибухова справа. Оф іційні докум енти. П овідом лення» містить актуальні статті про розш ирення бази нормативно-правового регулю вання з питань вибухової справи та про антитерористичну захищ еність вибухових речовин місцевого приготування, дано стислий огляд виставок, конф еренцій, сем інарів за IV квартал 2004 р. за участі спеціалістів Д ерж наглядохоронпраці та Н Н Д ІО П .

Генеральний директор ВАТ «Пів нічний гірничо-збагачувальний комбі нат» С. Глазунов повідомив редакцію,

що за результатами комплексної пе ревірки стану охорони праці у ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ВАТ «Північний ГЗК»), про веденої інспекторським складом Кри ворізького гірничого округу в лютому 2004 р., на комбінаті ретельно про аналізовано виявлені порушення, роз роблено заходи щодо їх усунення. Сьогодні більшість з них усунено. Впродовж останніх трьох років ВАТ «Північний ГЗК» виконує затвер джені та узгоджені з Державним комі тетом по нагляду за охороною праці програми розвитку гірничих робіт як з видобутку руди, так і з ведення роз кривних робіт. Тепер гірничі роботи дійсно ве дуться відповідно до застарілого про екту, оскільки питання фінансування проекту «Розвиток сировинної бази комбінату на період до 2015 року» тривалий час не вирішувалося. Станом на 20.01.2004 р. на під ставі договору № 4 7 7 4 /2 0 3 9 ,з а твердженого 09.12.2002 р., генераль ний проектувальник «Укрдіпроруда» виконав роботи з розробки нового проекту суворо у відповідності до Ка лендарного плану в обсязі 70%. Усі роботи за проектом комбінатом оплачено. В повному обсязі проект буде закінчено, як і планувалося, в грудні 2004 р. Мають місце і випадки невідповід ності берм безпеки вимогам проекту і Єдиних правил безпеки головним чи ном на ділянках кар'єрів, де гірничі роботи сьогодні не ведуться. В міру посування межі гірничих робіт берми безпеки приводяться у відповідність до проектних параметрів і вимог Єди них правил безпеки, на підставі Гра фіка робіт щодо приведення берм

безпеки у відповідність до проектних параметрів і вимог Єдиних правил безпеки, розробленого і затвердже ного на комбінаті у липні 2003 р. На кар'єрах комбінату експлуату ється 96 перемикальних пунктів (ПП), 42 комплексні трансформаторні під станції (КТП). Усі ПП і КТП, які тривалий час ек сплуатуються в кар'єрах, у червні 2004 р. пройшли експертну перевір ку з видачею рекомендацій щодо їх подальшої експлуатації. Необхідно замінити 62 ПП і 11 КТП. Складено графіки з виконання цієї роботи до 2007 р. Станом на 01.09.2004 р. ви конано заміну 13 ПП, до кінця року планується замінити ще 8. Проведе но капітальний ремонт силових транс форматорів для КТП у кількості 14 одиниць. Разом з цим персонал енергетич них служб кар'єрів систематично проводить комплекс робіт з технічно го обслуговування і ремонту ПП і КТП для підтримання їх у робочому стані. В результаті цього простої гірничого устаткування з причини відмов ПП і КТП зведено до мінімуму і вони ста новлять 3—5 % від загальної кількості причин простою. На комбінаті парк гірничих і транспортних машин дійсно потре бує оновлення і капітальних ремонтів. Цього не було вчасно зроблено че рез відсутність фінансування в 1994— 2000 рр. Зараз на комбінаті розроблена і діє програма модернізації та заміни гірничотранспортного устаткування на період до 2010 р. У липні 2004 р. закінчено капітальний ремонт одно го екскаватора 9КГ-8И, з вересня розпочато ремонти ще двох екскава торів. Виконано середні ремонти чо тирьох екскаваторів ЗКГ-8И із замі ною ходових візків, рейок, роликових

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

кругів, робочого устаткування. Прид бано новий буровий верстат СБШ250МН. Крім того, до кінця року пла нується придбати ще один буровий верстат. З метою підвищення рівня безпеки під час експлуатації транспортних за собів у березні—серпні 2004 р. на комбінаті виконано комплекс заходів, у тому числі введено в експлуатацію новий кар'єрний великовантажний самоскид БелАЗ-75145, виконано відновлювальний ремонт трьох са москидів із заміною двигунів; капі тально відремонтовано один тепло воз, 81 вагон-самоскид 2ВС-105 і 3,68 км залізничної колії. На виконання Розпорядження Ка бінету Міністрів від 1 березня 2004 р. № 100-р «Про заходи щодо посилен ня контролю за проектуванням, но вим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом і експлуата цією будівель та споруд» розроблено «Заходи щодо забезпечення безпеки персоналу, який виконує роботи в бу-

дівлях та спорудах ВАТ «Північний ГЗК», де є пошкоджені будівельні кон струкції». Розроблено графік заміни та ре монту пошкоджених конструкцій 3—4 категорії технічного стану на 2004 р. Вже виконано ремонт 672 конструк цій при плані 611. Складено перспективний план паспортизації основних виробничих будівель та споруд, що передбачає паспортизацію будівель та споруд ос новного виробництва до 2009 р. При РБУ створено й акредитова но будівельну лабораторію, яка зай мається питаннями технічного обсте ження будівель та споруд. Переглянуто у бік збільшення гра фік технічного обстеження виробни чих будівель та споруд на 2004 р.: за мість запланованих на початку року 5 буде обстежено 17 будівель та С П О РУДЗ початку року паспортизовано 10 і обстежено 12 будівель та споруд. На ці цілі витрачено 461 тис. грн.

На комбінаті значно активізовано профілактичну роботу, спрямовану на зменшення порушень правил без пеки та рівня травматизму на вироб ництві. На більш якісний рівень піднесе но питання навчання працюючих безпечним прийомам праці, прове дення інструктажів, що досягнено пе редусім за рахунок більш відпові дального підходу до цієї роботи пра цівників служби охорони праці, а та кож виділення дирекцією додаткових коштів на ремонти та технічне пе реоснащення кабінетів і класів з охорони праці. Практично в усіх це хах цю роботу завершено. Придба но нові сучасні інформаційні посіб ники з охорони праці, у десяти цехах проводиться відеопоказ тематичних фільмів. Вжиті заходи дали змогу знизити рівень загального травматизму в ці лому на комбінаті: з початку року він становить 13 нещасних випадків, що на 3 випадки менше, ніж у 2003 р.

К О М ЕН Т А Р

00 УВАГИ ЧИТАЧІВ!

статті «Протиріччя в законодавчій базі» («Охорона

ки» кваліфікаційної характеристики інженера з охорони

праці» № 10, 2004 р.) автор, заступник генераль

праці внесені такі зміни:

ного директора з охорони праці Наукового цент

ру радіаційної медицини АМ Н України Л. Чайка, по рушила питання стосовно розбіжностей у визначенні обов'язків фахівців з питань охорони праці, що наведе ні у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій

1. У першому реченні вилучено слова «протипожеж ного захисту і охорони навколишнього середовища, за наданням працівникам встановлених пільг і компенсацій за умови праці». 2. У сьомому реченні слово «розробляє» замінено

працівників, затвердженому наказом Мінпраці від

словом «погоджує», а слова «протипожежного захисту і

16.02.98 р. № 24, та в чинному Положенні про розроб

охорони навколишнього середовища» вилучені.

ку інструкцій з охорони праці. Йдеться, зокрема, про те, що згідно із Довідником розробка інструкцій з охорони праці входить до обов'язків інженера з охорони праці, а Положення про

3. У восьмому реченні після слова «проводить» дода но слово «вступний». 4. У дев'ятому реченні після слова «здійснює» вилуче но слово «постійний».

розробку інструкцій з охорони праці покладає розроб

5. В одинадцятому реченні слова «бере участь у роз

ку інструкцій на безпосередніх керівників робіт (началь

слідуванні випадків» замінено словами «розслідує ви

ника виробництва, цеху, відділу тощо).

падки».

Інформуємо читачів про те, що автор не взяла до уваги зміни до кваліфікаційної характеристики професії

У розділі «Повинен знати» вилучені слова «протипо жежного захисту і охорони навколишнього середови

«інженер з охорони праці», внесені до Довідника нака

ща», «і протипожежного захисту», «техніки безпеки», «та

зом Мінпраці від 26.02.99 р. № 19, якими було знято

протипожежного захисту».

протиріччя між вимогами чинних документів. Згідно з цим наказом у розділ «Завдання та обов'яз

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Редакція журналу

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ШШШШШ

__________________________________________________ ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

У 1995 р. ділянку буроп ідри вн и х р обіт передано з підпорядкування Д П

«В и б у х п р о м » у

п ідп ор я дк ува н н я Д П

«К ара н ськи й

к а р ’єри (т іє ї ж сам ої корпорації «У к рбудм а т ер іа ли»), Чи повинні в ц ьом у випадку проходит и ст аж ування підривники, якщ о м ісце р обот и та ум ови праці не змінилися?

(А. Чучко, за сту п н и к директора з охорони праці ф ілії «Каранський к а р ’єр» ТОВ «Соціальне відродження Донбасу», Донецька о б л асть) Згідно з розділом 2 Єдиних правил безпеки при вибухових роботах (§ 31—37) вибухові роботи повинні виконуватися підривниками (майстрами-підривниками), які мають «Єдину книжку підривника (майстра-підривника)». У разі переведення підривни ка на новий вид вибухових робіт (ви ди вибухових робіт наведено у додат-

ку 6 до вказаних Правил) вони повин ні пройти перепідготовку за відповід ною програмою, затвердженою ке рівником підприємства та узгодже ною з органом Держнаглядохорон праці, і скласти іспити кваліфікаційній комісії. Крім того, підривники після пе рерви в роботі за своєю кваліфіка цією більше одного року можуть до

Робіт ни ц я на ш ого підприєм ст ва працю вала у цеху з ви р об -

пускатися до самостійного виконання вибухових робіт тільки після складан ня іспитів кваліфікаційній комісії та де сятиденного стажування. Для конкретного випадку стажу вання підривників діючими норматив ними актами з вибухової справи не передбачено, якщо у підривників не було перерви у роботі за фахом. Одночасно нагадуємо, що підрив ники один раз на два роки повинні проходити підготовку за програмою, затвердженою керівником підприєм ства, та перевірку знань кваліфікацій ними комісіями. В.

Р А Д Ч Е Н К О , перший заступник

Голови Держ наглядохоронпраці України

працювали до введення в дію цього

ницт ва ел ек т р он н ої т ехніки оп ер а т ором диф узійних процесів

Закону (1 січня 1992 р.) на роботах із

з 19.02.83 р. по 12.05.85 р. і т ра ви льн иц ею п рец и зій н ого т ра в-

шкідливими і важкими умовами праці,

лення з 12.05.85 р. по 05.03.90 р. Д ля оф орм лення п іл ьго в о ї п ен -

передбачених раніше діючим законо

сії п ідп р и єм ст в о п ови н н о н адат и д овідк у про т е, на якій п ід-

давством, пенсії в розмірах згідно з

ст а ві п ід т в е р д ж у є т ь ся її право на п іл ь го в е п ен сій н е за б езп е-

чинним нині Законом призначаються

чення, т о б т о вказат и ном ер р озділу Списку № 1 чи № 2, в я к о-

відповідно до вимог за віком і стажем,

м у вказані виробни ц т ва і професії, зай н ят іст ь в яких дає право

встановлених раніше діючим законо давством.

на п іл ьгову пенсію за віком. Як им и нор м ат и вн и м и д ок ум ент а м и вказані проф есії ви р о б ницт ва ел ек т р он н ої т ехніки вп ерш е були введен і в Списки ви р о б н и ц т в , р обіт , проф есій, посад і показників, за й н я т іст ь в яких дає право на пенсію за віком на п іл ьгови х ум ова х?

(С. А н то н ьєв, головний інженер В А Т «Меридіан» імені С. П. Корольова, К и їв)

Списками виробництв, цехів, про фесій і посад, робота в яких дає пра во на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвер дженими постановою Ради Міністрів С РС Р від 22.08.56 р. № 1173, профе сії «оператор дифузійних процесів» і

Згідно з вимогами ст. 13 Закону

Тобто підставою для призначення

«травильник прецизійного травлення»

«Про пенсійне забезпечення» право

такої пенсії є наявність професії та ви

не передбачені. Ці професії були вве

на пенсії за віком на пільгових умовах

робництва у відповідному Списку та підтвердження шкідливих умов праці ре

дені уперше до Списків виробництв,

мають працівники, зайняті повний ро бочий день на підземних роботах, на

зультатами атестації робочих місць за

роботах з особливо шкідливими і

умовами праці протягом повного робо

особливо важкими, із шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, профе сій, посад і показників, затверджени ми Кабінетом Міністрів, і за результа тами атестації робочих місць.

чого дня, встановленого для даного ви робництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 100 Закону «Про пенсійне забезпечення» особам, які

робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджених поста новою Кабінету Міністрів С Р С Р від 26.01.91 р. № 10. Оскільки робітниця працювала за вказаними професіями до 05.03.90 р., права на пенсію за віком на піль гових умовах вона не має.

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Згідно з пост ановою Кабінет у Мініст рів від 01.08.92 р. № 442 «П ро порядок п роведенн я а т ест а ц ії р о б о ч и х м ісц ь за ум ова м и праці» на робочих місцях, де є несприятливі і шкідливі виробничі фактори, проводит ься атестація робочих місць за умовами праці. За наявності цих факт орів і їх дії на працівника прот ягом не менш як 80% р обоч ого часу підт вердж уєт ься право на пенсію за віком на пільгових ум овах за Списком № 2. Чи необхідно проводити ат естацію р обоч ого місця, якщ о працівник працює в шкідливих ум овах прот ягом незначної кількості (5 — 10% ) р обоч ого часу (наприклад, за сумісницт вом зварником р уч н ого зварю вання)?

(А. Журавель, за ступ н и к начальника служби охорони праці В А Т «ЕК «Хмельницькобленерго») Відповідно до вимог п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого по становою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, зазначена ате стація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де тех нологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих

і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбут ньому. За результатами зазначеної ате стації робочих місць за умовами пра ці, крім права на пенсію за віком на пільгових умовах, щорічну додаткову відпустку та її тривалість, скорочену тривалість робочого тижня, встано

П ункт ом 11.1.4.4 Правил т ехн іч н ого ут рим ання уст ановок п о ж е ж н о ї авт омат ики (Н А П Б Б .0 1.004-2000) передбачено, щ о обслуговую чий персонал повинен один раз на три місяці перевіряти якість піноутворювача. Згідн о з Н А П Б Б.05.002-98 перевірку якості піноут ворювача м о ж е проводит и за спеціальною м ет одикою організація, яка має на це дозвіл-ліцензію. У паспортах заводів-вигот івників вказано строк перевірки якост і розчину піноут ворю вача — один раз на два роки. Якими нормат ивними документ ами слід керуватися ст осовно способів перевірки якост і піноут ворю вачів і періодичност і цих перевірок?

(Н. Макух, інженер з охорони праці Гнідинцівського газопереробного заводу, Чернігівська о бл асть) Вимоги стосовно способів пере вірки якості піноутворювачів, їх періо дичності викладені в ДСТУ 3789-98 «Піноутворювачі загального призна чення для гасіння пожеж», ДСТУ 4041—2001 «Піноутворювачі спе-

ціального призначення, що викорис товуються для гасіння пожеж водонерозчинних і водорозчинних горючих рідин», інструкції «Про порядок засто сування і випробування піноутворю вачів для пожежогасіння», затвердже-

Під час проведення п о ж е ж н о -т е х н іч н о го обст еж ен н я о б ’єкт ів наш ого заводу інспекторами Д ер ж а вн ого п о ж е ж н о го нагляду запропоновано обладнати сист емою авт ом ат ичн ого п о ж е ж о га сіння резервуарний парк для зберігання зрідж ен и х газів, у складі я к о го 10 го р и зо н т а л ьн и х ст а леви х єм к ост ей о б 'є м о м 2000 м 3 кож на, загальною площ ею 350 м2 і висот ою від поверхні обвалування до площадки обслуговування 10 м. Як т ехнічно це м ож н а зробит и?

(О. Науменко, за ступ н и к директора з охорони праці Гнідинцівського газопереробного заводу, Чернігівська о бл асть) Згідно з п. 1.4 додатка 18 ППБО1 16-85*** «Правил пожарной без-

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

опасности в нефтяной промышлен ности» резервуарні парки для збе

влюються й інші пільги та компенсації (право працівників на безкоштовне отримання молока, доплати за умови праці тощо), а також розробляються заходи щодо поліпшення умов праці і оздоровлення працівників. Перелік робочих місць, що підля гають атестації, складається постійно діючою атестаційною комісією, склад якої затверджується наказом по під приємству (організації). Отже, рішен ня щодо проведення атестації робо чого місця електрозварника ручного зварювання, про якого йдеться у ли сті, має прийматися саме атестацій ною комісією вашого підприємства. Відповідальність за своєчасне та якіс не проведення атестації покладається на керівника підприємства, організа ції (п. 4 зазначеного вище Порядку). О. Ч Е Р Н Е Т Е Н К О , заступник Головного д е р ж а в но го експерта з умов п рац і України Міністерства праці та с о ціальної політики

ної наказом М В С України від 03.08.99 р. № 608, та в паспортах заводів-виготівників, поширюються тільки на ті, що зберігаються в за водській упаковці. Періодичність перевірки якості пі ноутворювачів, що зберігаються без посередньо в установках пожежога сіння, визначено вимогами п. 11.1.4.4 НАПБ Б.01.004-2000 «Правила тех нічного утримання установок пожеж ної автоматики». Одночасно інформуємо, що НАП Б Б.05.002-98 «Інструкція про умови і правила провадження підпри ємницької діяльності (ліцензійні умови) з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення та кон троль за їх дотриманням» втратила чинність з 23.01.2001 р. рігання зріджених газів підлягають обладнанню автоматичними уста новками пожежогасіння. Для вибору системи автоматичного пожежогасіння резервуарного парку для зберігання зріджених газів вам необхідно звернутись до спеціалізо ваної проектної організації з техніч ним замовленням на проектування. О. Є В С Е Є Н К О , заступник начальника Д ерж авного департаменту пож еж н о ї безпеки МНС України

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 06.10.93 р. № 831 п ід п р и є м с т в а м , які у т в о р и л и с я п ісля ц іє ї д а т и , ви д а в а в с я дозвіл на початок робот и, т ермін дії дозволу не вказувався. П ост ановою Кабінет у Мініст рів від 15.10.2003 р. № 1631 дію вищ евказаної пост анови було скасовано. Згідн о з пост ановою № 1631 дозвіл на почат ок виконання р обіт підви щ ен ої небезпеки видаєт ься т ерм іном на 3 роки. Чи пот рібно нам от рим уват и дозвіл на виконання робіт підвищ ен ої небезпеки, якщ о ми м аєм о дозвіл на почат ок р обот и від 22.12.2000 р., а т а к ож якщ о підприємст во було ст ворено щ е до 06.10.93 р.?

(М. Ш о стак, начальник відділу охорони праці А Т "Проектно-будівельне об’єднання «Львівміськбуд»)

Постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631 затвердже но Порядок видачі дозволів Держав ним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними орга нами (далі — Порядок). Згаданою по становою було скасовано дію поста нови Кабінету Міністрів від 06.10.93 р. № 831 «Про затвердження Поло ження про видачу Державним коміте

том по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємства, установи, організації», якою передбачалось видавати дозвіл на початок робіт у робочих режимах. Порядок передбачає, що дозвіл на право розпочати виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуата

У розділі 8 Правил будови і безпечної експлуатації вант аж опідійм альних кранів (Д Н А О П 0 .00-1.03-02) вказано, щ о до кранівштабелеукладальників м ост ових застосовую т ься вимоги, викладені в розділах 10— 13 цих Правил. Х т о м о ж е керувати краномш т абелеукладальником м ост овим вант аж опідіймальніст ю 1 т, керованим з кабіни?

(В. Марченко, інженер з технічного нагляду В А Т «Коростенський завод хімічного машинобудування», Ж и том и р ська о бл асть)

Відповідно до вимог п. 112 Пере ліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнагляд охоронпраці від 30.11.93 р. № 123 та зареєстрованого в Мінюсті 23.12.93 р. за № 196, роботи з тех

нічного обслуговування та експлуата ції вантажопідіймальних машин і ме ханізмів (у тому числі і кранів-штабелеукладальників мостових) належать до робіт підвищеної небезпеки. До виконання вказаних робіт мо

Яка категорія працівників, що обслуговують газове устаткування підприєм ст в чорної мет алургії, н а леж ит ь до п ост ійного об с л у го в у ю ч ого персоналу і як р озум іт и ви м оги п. 15.12.5 Правил безпеки у газовом у господарст ві підприємст в чорної м ет алургії відносно п. 15.12.3 цих Правил щ одо виконання робіт у газонебезпечних місцях?

(С. Симоник, за сту п н и к начальника теплосилового цеху з охорони праці В А Т «Південний гірничо-збагачувальний ко м б ін ат », Кривий Ріг)

Усе газове устаткування виробни чих цехів підприємств чорної металур гії повинно бути розподілене по діль ницях і закріплене за певними особа ми експлуатаційного, ремонтного і чергового персоналу, який несе відпо відальність за його технічний стан і

справність відповідно до посадових ін струкцій. Ці відповідальні особи нале жать до постійного обслуговуючо го персоналу, який відповідно до п. 15.12.3 Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної мета лургії виконує роботи у газонебезпеч-

цію об'єктів підвищеної небезпеки ви дається на 3 роки, а на їх продовжен ня — на 5 років (пп. 4 та 11 Порядку). Якщо ваше підприємство з 2000 р. має дозвіл на початок робіт, виданий відповідно до постанови Кабінету Мі ністрів від 06.10.93 р. № 831 із зазна ченням у ньому видів робіт, що увій шли до складу додатка 1 до Порядку, без установлення терміну його дії, то отримувати новий дозвіл на їх прове дення не потрібно. Але якщо на під приємстві виконуються ще й інші види робіт підвищеної небезпеки або ек сплуатуються об'єкти, машини, меха нізми, устаткування підвищеної не безпеки, зазначені в додатках 1 і 2 до Порядку, на це потрібно одержати відповідні дозволи, незалежно від то го, що підприємство було створене до 06.10.93 р. В. П Л Е Т Н Ь О В , заступник Голови Держ наглядохоронпраці України

жуть допускатися працівники, які пройшли навчання у відповідних за кладах освіти і яким присвоєно квалі фікацію в порядку, встановленому Положенням про порядок кваліфіка ційної атестації та присвоєння квалі фікації особам, які здобувають про фесійно-технічну освіту, затвердже ним наказом Мінпраці та Міносвіти України від 31.12.98 р. № 201/469. Я . П О Ш К У Р Л А Т , начальник відділу нагляду в будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду Держнаглядохо ро нпра ці України

них місцях III групи на закріпленому за ним устаткуванні без наряду-допуску. Виконання одноразових робіт у цих місцях персоналом інших цехів цього ж підприємства або працівниками сто ронніх організацій можливе лише після оформлення наряду-допуску. Пунктом 15.12.5 визначено форму наряду-до пуску на виконання газонебезпечних робіт, зазначених у п. 15.12.3. В.

Р О К И Т Ь К О , старший дер ж ав-

ний інспектор управління організації д е р жавного нагляду у металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держнаглядохо ро нп ра ці України

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У к от ел ьн і н а ш ого підприєм ст ва з водогр ій н и м и кот лам и (т ем перат ура нагріву води до 115 °С, система т еплопостачання закрит а) для док от лової обробки води заст осовую т ь цинковий комплексон О Э Д Ф заміст ь т радиційного натрій-катіонування. Є ви сн овок Д е р ж а в н о ї са н іт а р н о -еп ід ем іол огічн ої експерт изи, яка дає дозвіл на застосування в т еплоенергет иці як антинакипн о їт а прот икорозійної добавки цинковий комплексон. Під час перевірки кот ельні органами Д ерж н агля дохорон праці заборонено її експлуатацію через відсут ніст ь докот лової обробки води. Чи правильно це?

(В. Ванін, директор ТОВ «Запорізька міська енергетична компанія») Згідно з вимогами чинних Правил будови та безпечної експлуатації па рових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа, водогрійних котлів і водопі дігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 °С (ДНАОП 0.00-1.26-96)

експлуатацію котлів без докотлової обробки води заборонено. Вибір за собів обробки здійснює спеціалізова на (проектна, налагоджувальна) орга нізація за умови, що водний режим по винен забезпечувати роботу котлів

О ст аннім часом масово впровадж ую т ься в експлуатацію м о нітори на рідкокрист алічних індикаторах (РК І), в яких для от римання зображ ення не використ овуєт ься висока напруга, т обт о ум ови експлуат ації відрізняю т ься від П Е О М із заст осуванням елек т ронно-пром еневих т рубок. Якими нормат ивними документ ами необхідно керуватися при організації робочих місць корист увачів П Е О М на РКІ?

(Р. Якубовський, перший за ступ н и к голови правління ВА Т «Укрхімпроект», Суми) Візуальні дисплеї (ВД) П ЕО М з рід кокристалічними індикаторами (РКІ) ма ють ряд переваг над ВД П ЕО М з елек тронно-променевою трубкою (ЕПТ), то му що чинники, які вони генерують (ЕМП у діапазоні 5 Гц — 2 кГц за елек тричною та магнітною складовими, а також ЕМП у діапазоні 2 кГц — 400 кГц, електростатичні поля, УФ-А, УФ-В), значно нижчі, ніж нормовані рівні, які

встановлені згідно з діючими санітарни ми нормами, а в ряді випадків — нижчі ніж фонові рівні. Спеціального докумен та для санітарно-гігієнічної оцінки ВД на РКІ не існує, тому можна застосувати ді ючі санітарні нормативи на кожний з вищеперерахованих чинників. Однак не треба забувати, що ві зуальні дисплеї з будь-якими характе ристиками є самосвітними об'єктами,

Чи м о ж е знаходит ись копіювальна маш ина « Сапоп-ІЧР-1550», 1993 р. випуску, в приміщ енні площ ею 24 м 2, і які шкідливі виробничі фактори м о ж у т ь виникати під час її експлуатації? Крім неї, в п ри м іщ ен ні є щ е т ри р о б о ч и х місця: ін ж енер а -п р огр а м іст а , який працює на к о м п ’ютері, операт ора к о м п ’ю т ер н ого набору (працю є на к ом п ’ю т ері з лазерним п ри н т ером ) і операт ора Е О М .

(Г. Гриш енчук, начальник відділу охорони праці В А Т «Чортківський цукровий завод», Тернопільська о б л асть) Згідно з вимогами ДСН 3.3.207-98 площа на одне робоче місце, яке обладнане комп'ютером, має станови ти не менше ніж 6 м2 з додержанням усіх вимог відносно умов мікроклімату

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

у виробничому приміщенні, парамет рів освітленості, шуму, електромагніт них полів, іонного складу повітря тощо. Розміщення в одному приміщенні по ряд з комп'ютерною технікою копію

без ушкодження елементів внаслідок відкладання накипу і шламу або внас лідок корозії металу. Якість води нор мується показниками, наведеними в п. 13.5 Правил. Результати аналізів води, періодичність яких визначається на під ставі інструкції заводу-виготівника і ре зультатів теплохімічних випробувань, заносяться в журнал (відомість). При кожній зупинці котла для чищення до журналу з водопідготовки, а також до ремонтного журналу записуються вид і товщина накипу і шламу. С.

БАБЕНКО,

го л о в н и й

державний

інспектор управління організації держ авного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держнаглядохоро нп р а ц і України

тому зоровий аналізатор треба захи щати від надмірної яскравості, яка може викликати порушення в світло чутливому апараті ока (сітківці), особ ливо в її центральній ділянці. Тому працюючих необхідно забезпечувати захисними світлофільтрами, спек тральні характеристики яких розро блені Інститутом медицини праці АМ Н України. Крім того, під час роботи з ВД на РКІ необхідно фіксувати погляд на центрі екрана, тому що в крайніх по ложеннях з'являються викривлення зображення, що може призводити до помилок. В.

Ч Е РН Ю К , док. мед. наук, з а -

ступник директ ора Інституту медицини праці АМН України з питань науки

вальної машини недоцільне. Це робоче місце потребує обладнання припливновитяжною вентиляцією для зменшення концентрації озону в повітрі, захисту від ультрафіолетового випромінювання, яке генерується при порушенні правил без пеки під час експлуатації копіювальної машини. Його необхідно відокремити. Л. ГВОЗДЕНКО, докт. мед. наук, керівник лаборат орії з вивчення та н о р мування фізичних факторів виробничого середовищ а Інституту м едицини п р а ц і

АМН України

СТО РІН КА ВІДПОЧИНКУ

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ?

онаидіть на цьому малюнку порушень правил безпеки. Відповіді надсилайте до редакції за адресою: 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1.

ЧАЙНВОРД

А *

1. Деталь для соединения листов металла. 2. Одна из характеристик волнового движения. 3. Материал для стро4 ительства дорог. 4. Инструмент плотника. 5. Документ ^ на получение материалов на складе. 6. Величина * * А предмета. 7. Список. 8. Часть города. 9. Давление. 10. Стальная балка. 11. Деревянный дом. 12. Профессия строителя. 13. Вход в здание. 14. Слой ра створа на дне. 15. Спортивная площадка. 16. Ды моход. 17. Жидкость, применяемая для защиты деревянных конструкций. 18. Грузозахватный ор ган крана. 19. Элемент конструкции дороги. » 20. Холодное оружие. 21. Тип хозяйства на селе. I 22. Человек, получивший разрешение на строи тельство жилья. 23. Размещение. 24. Прилипа- 1 ние. 25. Центр, основа чего-либо. 26. Вид термо обработки металла. 27.Устройство для сортиров ки щебня. 28. Диэлектрик. 29. Место свалки поро ды на поверхности шахты. 30. Старт. 31. Часть пути. 32. Инструмент кузнеца. 33. Нормативный акт. 34. Та ра для песка. 35. Лекало. 36. Квалификация рабочего. а ч 37. Огнеупорный материал. 38. Продукт перегонки древесины. 39. Запас. 40. Монтажник. 41. Пробка. 42. Огне стойкий минерал.

■ ■ Ф ^ 150

25* ^

26 А

Ж.

I . З Е Л Е Н С Ь К И Й , науі овий редактор ж урналу «О хо рон а праці»

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» у 2004 р. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ №1

За круглим столом редакції Л. Геращенко Якими бути правилам безпеки? Т. Мордик З метою об'єднання зусиль Г. Щуров Турбота про здоров’я людей та збереження хліба С. Попович Яке навчання - таке й майбуття В. Кобець Важко у навчанні безпечно в роботі М. Миленький Про проблеми фінансування заходів з охорони праці

№2

З 12 13 14 16 18 20

Підвищити ефективність державного нагляду З Рекомендації учасників засідання круглого столу на тему: «Нормативно-правове забезпечення охорони праці: тягар минулого і проблеми сьогодення» 6 Л. Шутко Незамінний помічник у роботі 7 В. Бородін Стан нормативно-правового забезпечення охорони праці в Україні 8 Г. Щуров Зона підвищеної небезпеки 10 B. Кобець Колектив завжди відповість взаємністю 12 К. Цвігун Не все так погано в нашому домі 14 Н. Безугла Проблеми кримської «глибинки» 16 C. Попович Чого навчимо зараз, те й матимемо в майбутньому 18 М. Халімовський Навчання з питань охорони праці: актуальність, орієнтація, проблеми 19 B. Сердюк, А. Коваль, М. Олійник Про впровадження системи менеджменту професійної безпеки і здоров'я 20 №3 C. Сторчак Безпека праці пріоритет державної політики З B. Маціяко 6 Надійний помічник у роботі Ю. Маринчук Бути пропагандистом нових ідей 6 C. Попович Господиня газу Волинського краю 7 К. Цвігун Гіркий урок не пройшов марно 10

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Н. Безугла Сила і безсилля виконавчої влади Л. Безуглий За дверима «хлібної республіки» Ю. Герасименко Про роботу державного нагляду в нафтогазовому та хімічному комплексах Т. Віденєєва Така «проста» робота служіння Закону B. Сопільняк Порушення стають нормою життя? №4 Л. Безуглий Угода відкриває перспективи C. Кравченко Чи довго триватиме невизначеність? B. Сопільняк Колізії, яким немає кінця О. Волинець Як викорінити правовий нігілізм C. Попович Коли результати приносять задоволення Г. Щуров Профспілки - школа безпеки В. Піддубний Кожному району кабінет охорони праці В. Пальна Проблеми та рішення М. Федоренко Потрібне однозначне визначення базових термінів Г. Варення Управління ризиками нещасних випадків як аксіома працеохоронної діяльності №5 Микола Яковенко Є перше десятиріччя! Україна відзначила День охорони праці Стратегія охорони праці на виробництві в умовах ринкових відносин Нас вітають Про що ми писали в першому номері Що я думаю про свій журнал М. Саварин Результати досягаються наполегливістю В. Кобець Закон необхідно виконувати В. Маціяко Працюють, блукаючи потемки A. Кожушко Проблеми аудиту охорони праці

12 14

16 18 20 З 5 7 9 11 13 15 17 20

22 З 5 8 10 12 13

№6

Підбито підсумки B. Євтушенко Не бути байдужим до чужої біди Що я думаю про свій журнал Це потрібно живим В. Кобець Модернізуються технології поліпшуються умови праці

З 5 5 6 6

С. Попович Як працювати? Немає навіть телефонного зв’язку! Г. Щуров Охорона плюс експертиза умов праці! П. Хрущ Співпраця дає позитивні результати В. Захаров Залізничникам надійні соціальні гарантії B. Сопільняк Дороги стали не тільки безпечнішими, а й комфортнішими №7 Л. Безуглий Тут б'ється серце Прометея C. Попович Так працювати не можна! В. Кобець Запорука успіху турбота про людей Ю. Царик При бажанні успіхи не забаряться Г. Щуров Держінспектор Всепрощаючий? Л. Шутко Мій третій наставник В. Захаров Подолати кризовий період Є. Желібо, А. Чмир Витрати на охорону праці в податковому обліку K. Теличко Запитання є - де відповідь? І. Сова Наші завдання і мета єдині!

9 10 12 13

14 З 5 6 9 11 12 14 16 18 20

№8

Рекомендації комітетських слухань на тему: «Про стан промислової безпекита охорони праці в Україні в світлі виконання вимог Закону України «Про охорону праці» В. Кобець Рівняння на Європу М. Романько Сила життєвих істин О. Куліш Хто ж вирішить проблему? Н. Савельева Відповідати вимогам часу А. Гудсков Соціологічні дослідження свідчать... Е. Іовенко Формування СУОП у сучасних умовах М. Макаренко, Б. Кіняк Дистанційне навчання в «Укртелекомі» Є. Желібо, А. Чмир Витрати на охорону праці в податковому обліку №9 В. Захаров До вирішення проблем нерудної промисловості професійний підхід

З 5 7 9 10 12 14 16 17

В. Кобець Оперативний контроль за охороною праці М. Плішка Колективний договір як фактор активного впливу на рівень виробничої безпеки Н. Безугла Стратегія є. А де тактика? Г. Щуров З усього видно необхідних заходів ужито В. Юзвишен, В. Сопільняк Честь мундира дорожча за істину? В. Присвєтлий Другий раз у «перший клас»

№10

7 9 11 13 14

Промислова безпека проблема міжнародна З В. Захаров Освіта дорослих на користь суспільству 4 Д. Зеркалов Будні Головного навчального центру 5 В. Кобець Угоду підписано.., але порядку поки що немає 6 В. Сопільняк Чи варто недооцінювати роль робочих органів Фонду? 9 B. Левченко Ось така вона, правда життя! 10 М.Головенко Стан охорони праці в навчальних закладах Харківщини потребує поліпшення 12 Л. Безуглий Прокуратура перевіряє і пропонує 13 C. Попович Чому ігноруються профспілки? 16 Л. Чайка Протиріччя в законодавчій базі 17 В. Жидецький Розроблення термінології з охорони праці питання актуальне 19 Л. Безуглий Імена на мармурі 20 №11 Н. Безугла Промислова безпека проблема міжнародна З Л. Безуглий Дві гілки влади 6 В. Захаров Стрімкий локомотив вітчизняної економіки 8 О. Пайдасі Зміни, що викликані вимогами часу 10 В. Сопільняк Якщо не визначено міру відповідальності 12 Проблеми повинні вирішуватися завчасно 13 Г. Щуров Що показав вибух на шахті «Краснолиманська» 15 В. Кобець Прокурорський нагляд у дії 17

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

№12 Микола Яковенко Наша громадянська позиція Виробництво та захист-2004 Л. Мельничук Управління охороною праці невід’ємна складова управління виробництвом В. Сопільняк Трагедія сталася. Хто і коли за неї відповість? М. Чернов Реалізувати покладені повноваження В.Кобець Інспектор - звання високе В. Давиденко, М. Стефанков Про Тиждень профілактики та культури охорони праці К. Цвігун Навчаються спеціалісти з охорони праці В. Сопільняк Без показухи і взаємних нарікань

3 5

5 9 10 12 14 15 16

БЕЗПЕКА ПРАЦІ № 1 Г. Костенко 23 «...Щоб ви розправили крила» В. Пальна 24 Джерело знань та досвіду А. Скрипник 25 Пріоритетні напрями нагляду 26 Через чужу недбалість Н. Андрусечко 26 Коні не винні 1. Булгаков, К. Цвігун 28 Інструктаж... «для галочки»? В. Сопільняк Неуважність прокурора ЗО чи щось інше? Д. Танський 31 У лісництвах Кіровоградщини М. Черняк 34 На допомогу працівникам БТІ Г. Щуров 35 Естафета охорони праці Л. Безуглий 35 Сказали... та не про все №2 B. Радченко Багатство на вітер - зле природі! 23

C. Попович Через безкарність 26 браконьєрства єгер беззахисний В. Сопільняк Трагедія в Бичківцях. Де наступна? 28 В. Кобець Охорона праці у напівпідвалі Н. Безугла Життя людини в розрахунок не входило В. Сопільняк А чи всіх винних покарано?

№3 Невиробничому травматизму надійний заслін В. Захаров «Будівельний патруль» нова форма нагляду за охороною праці В. Кобець Недоліків багато, а справ мало Г. Щуров Сталь загартовується... з ризиком для працівників Л. Безуглий Проти сили інерції

32 35 36 21

23 26 28 ЗО

В. Глущенко Хто шукає, той - знаходить 33 Г. Костенко 36 Занедбане господарство №4 В. Пономаренко Про стан охорони праці на підприємствах 25 агропромислового комплексу Г. Костенко 27 Чекаю на черговий номер... В. Перепеляк Більше уваги підготовці 27 трудових резервів В. Кобець Крокуючи в ногу з часом 28 К. Цвігун Трагедія в «небезпечній зоні» ЗО 0. Козловський Коли роботу пущено 32 на самоплив Н. Безугла 34 Ефект системного контролю №5 Г. Щуров Хто зробив сиротою 24 Катю Шпилеву? Л. Безуглий По той бік ночі, або Невигаданий сценарій сучасного сільського «кіно» з кількох частин 26 на Дніпропетровщині С. Попович Закономірність, що вкотре 28 підтверджена життям 1. Булгаков ЗО Хто зупинить конвеєр смерті? К. Цвігун 35 Справедливість перемогла С. Сторчак, М. Крівцов, В. Поплавський Проблеми безпеки при поводженні з вибуховими речовинами місцевого приготування 37 №6 В. Юзвишен, В. Сопільняк Приречений на аварію, або На чиїй совісті загибель та каліцтво пасажирів 16 В. Захаров Видавництву «Основа» -10 років 18 Л. Безуглий Біда сама не приходить 19 B. Кобець Орієнтир - безпечна праця 21 C. Попович Охорона праці в малому бізнесі малий wбпнрг UIÜ I1 VVI та 1(Д IVICLMvIrl lO n C u в охороні праці 23 Г. Щуров Шахтарські берегині 25 В VСопіпкнак Я#а v lll/ ID n illV Правове невігластво 28 H. Безугла Ніж для експерта ЗО I. Олейничук, К. Цвігун На свій страх і ризик 32 Н. Безугла Смерть за кордоном 34 Ю. Вольвач Користь від реклами таки є! 35 С. Сторчак, М. Крівцов, В. Поплавський Проблеми безпеки при поводженні 3 вибуховими речовинами місцевого приготування (початок див. у № 5) 36

№7 В. Сопільняк Цільові перевірки не панацея, але... Л. Безуглий Один пишемо, два на замітку К. Цвігун Штормове попередження Н. Безугла Не та висота В. Красінський Електрифікованим залізницям - сучасні електрозахисні засоби С. Іхно, В. Плетньов Аналіз вимог безпеки до конвеєрних стрічок №8 С. Крутенко Стан охорони праці на вугільних шахтах В. Захаров Житомирська гра у «газову рулетку» С. Попович Негаразди на селі: як їх подолати Г. Щуров «Ефект доміно» в енергопостачанні шахти В. Козловець Виробничі об’єкти мають бути безпечними В. Остап’юк Діти гинуть від ураження електричним струмом Ю. Миронюк, К. Цвігун «Обхідні шляхи» призводять до трагедії 0. Шестак Куди зникла колишня велич? Н. Андрусечко Що загрожує вашому життю П. Костін, В. Сопільняк Чи варто покладатися на досвід підрядника? Ю. Вольвач Порушення дисципліни стають звичкою Т. Гребенева Що показала перевірка №9 1. Зеленський У Шевченковім краї 0. Негребецька Засідання ради теруправління Ю. Вольвач «Смертельні» макарони Н. Савельева Театр починається з... припису 0. Чередниченко Пошук - супутник успіху В. Куликівський, 0. Мірошниченко Дотримання правил безпеки праці в пожежній охороні Ю. Вольвач Якісний спецодяг став міфом? К. Цвігун Гіркий досвід пішов на користь М. Гайтукієва Магнітна буря ні при чому К. Мороз Мартиролог падіння П. Кривда, К. Цвігун «Незначне» порушення?

22 24 26 28

ЗО 32

19 22 24 26 27 29 ЗО 32 32 34 34 36

15 16 17 18 20

22 23 24 26 28 29

С. Сторчак, М. Крівцов, В. Поплавський Зовнішня суспільна небезпека при поводженні з промисловими вибуховими речовинами А. Романчук Оцінка стану охорони праці №10 0. Пайдасі Заяву про наміри підписано В. Сопільняк Сам себе реабілітував В. Захаров Позитивні зрушення в навчанні молодого покоління 1. Зеленський Нещасні випадки приховувати не можна! Д. Танський Незатишно на виробництві новачку А. Лапенко, К. Цвігун Невипадкова трагедія Н. Безугла Чи чумак розуму набирається, коли віз ламається? №11 С. Попович Дисципліну кріплять знання Ю. Вольвач Береженого Бог береже Г. Щуров, М. Нікітіна «Люди гинуть за метал...» Ю. Вольвач Злочинна недбалість К. Цвігун «Будівельний патруль» на варті життя І. Єфімова Контролер професія небезпечна В. Кобець Роботу пущено на самоплив В. Кротов Безпека починається з розробки технологічної документації П. Храпак Технічний регламент підприємства з безпечного виконання робіт у колодязях, камерах, колекторах, інших підземних спорудах та замкнутих просторах №12

31 34 21 23 24 26 28 ЗО 32 19 20 21 22 23 25 25 28

ЗО

Проведено спільну нараду 17 0. Негребецька 0. Труфанов: «Безпека, як мета, виправдовує будь-які засоби» 18 Г. Костенко На цегельних заводах Сумщини 20 Н. Безугла «Ощасливили»... смертю 22 М. Громов Методологія проведення експертизи з питань охорони праці та опрацювання висновків 24 за її результатами В. Шкригун Самопрофілактика небезпечних 27 ситуацій А. Пашков, В. Поплавський, А. Єсипенко Відмови зарядів ЗО джерело травматизму 0. Мнухін, Є. Анненков, В. Кочерга Вибухи водневмісних сумішей на промислових підприємствах та їх попередження 32

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

А. Торовець, В. Солдатов Удосконалені засоби індивідуального захисту органів дихання

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

№1

Г. Лесенко Визначення причин нещасного випадку П. Довганенко За досвідом до Дніпродзержинська

№2

Г. Лесенко Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік №3 Г. Лесенко Опрацьовуємо систему управління охороною праці №4 Г. Лесенко Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів №5 Г. Лесенко Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва

№6

Г. Лесенко Визначення політики, цілей та завдань з охорони праці підприємства №7 Г. Лесенко Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці

№8

Г. Лесенко Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці №9 Г. Лесенко Порядок заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці

№10

Ю. Кузнєцов Про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій

№11

Л. Гайдук, і. Отвага Професійні хвороби та шляхи їх профілактики

№12

І. Отвага Профілактичне лікування важлива ланка в системі профілактики профзахворювань

36 38

№6

№1

№2

Л. Безуглий Важка перлина козацького степу

Є. Ніколенко, Н. Прилипська Програма збереження здоров'я Л. Безуглий У пошуках «синього птаха» №7 I. Грипась Умови праці у виробництві свинцевих акумуляторів Г. Щуров «Упав, серце більше не билось...»

№8

МЕДИЦИНА ПРАЦІ В. Захаров 75 років на варті здоров’я В. Краснопер, О. Новіков Ще раз про профзахворювання

В. Чернюк, В. Ластовченко, В. Захаров Фактор, що погіршує умови праці №3 В. Сопільняк Корінь зла - в хибному підході В. Захаров Державному реєстру «зелене світло» №4 М. Сухомлин Майбутнє - за впровадженням нових інформаційних технологій В. Шевцова, Т. Кулікова Методичні підходи до визначення показників важкості трудового процесу №5 H. Безугла Жіноче обличчя українського капіталу В. Захаров На зволікання вже немає часу

Л. Безуглий З ’їзд гігієністів України B. Гринчук «Повторний розгляд скарги вважаю недоцільним» №9 Л. Безуглий Здоров’я людей - це теж прибуток C. Попович Турбота, яка окупиться сторицею А. Крєпкіх Атестація робочих місць якою вона є

№10

A. Половнев, О. Присич Потрібні спільні зусилля B. Самойлович Найважливіше завдання виробити потребу бути здоровим №11 Я. Стець, В. Кравчук, C. Попович Чи належна турбота про гірників у ДП «Львіввугілля»? В. Сопільняк Поки не вдарив грім №12 В. Кобець Хто винен і що робити?.. Л. Безуглий Допомагає «лікарняна каса» В. Вищипан Ще раз про санітарно-гігієнічну характеристику умов праці

43 39 40

41 43 41 43

37 38 39 40 39 41 42 37 40

39 41

37 39 40

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА 39 41 41

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

№1

О. Сітало Потрібне правове врегулювання В. Романюк, Л. Порубенський Завдання - одне, інтереси - різні?

В. Сопільняк Посилити персональну відповідальність за результати роботи

№2

О. Биков Головний принцип у роботі з потерпілими О. Биков Відпочинок для душі О. Дердін Про відшкодування моральної шкоди №3 H. Безугла Експерту належне місце Г. Щуров Підтримка та милосердя №4 М. Постолюк Соціальне страхування надійний захист громадян України Ю. Бевкіна Якщо треба захищати захищай! №5 В. Філоненко Інвалідність не перешкода для повноцінного життя В. Сопільняк Солодка каторга, або Звідки береться байдужість до людей?

№6

B. Кобець Разом і потерпілих оздоровлювати легше C. Полянський І соціальний захист, і профілактична робота №7 О. Биков Підтримати, щоб людина повірила в майбутнє М. Гедзь Доцільність встановлення пільгових страхових тарифів на соціальне страхування I. Зарева Про що свідчать страхові виплати?

№8

С. Музикант Не допустити фінансової кризи Фонду A. Половнев Інформація для роздумів №9 Г. Щуров «Обіпріться на наші серця» М. Жалоба Нормативні акти необхідно удосконалювати

№10

Г. Щуров Важлива державна справа Т. Шеметова Свято мужності відбулося!

№11

О. Биков І профілактика, і надійний соціальний захист B. Драченко Щоб страхування стало справді загальнообов'язковим

№12

45 46 47

43 45

43 44

45 47

42 44

43 45

П. Матущак, П. Іващенко Фонд створили, а тяганина продовжується П. Минта «Візьму твій біль на себе»

45 41 43

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

№1

У Держнаглядохоронпраці Слідами наших публікацій За листами читачів

49 50 51

Слідами наших публікацій Т. Мордик 40 років сумлінної праці За листами читачів №3

№2

50 51

Держнаглядохоронпраці повідомляє Слідами наших публікацій За листами читачів Коментують податківці Нормативні документи В. Сапожников Якщо ставитися з належною відповідальністю О. Новик «Пожекспо-2004» №4

47 48 49 53 54

У Кабінеті Міністрів України Слідами наших публікацій Коментують податківці За листами читачів №5 Слідами наших публікацій П. Швець Генеральну угоду підписано За листами читачів

47 49 50 51

№6

54 55

49 50 51

Слідами наших публікацій За листами читачів №7

49 51

Слідами наших публікацій Нормативні документи За листами читачів

45 47 51

Слідами наших публікацій Нормативні документи За листами читачів №9

47 49 51

У Держнаглядохоронпраці Слідами наших публікацій Нормативні документи Коментують податківці За листами читачів

47 48 49 50 51

Слідами наших публікацій На прохання читачів Коментують податківці Держнаглядохоронпраці повідомляє Нормативні документи За листами читачів

45 46 46

№8

№10

№11

46 47 51

Слідами наших публікацій 47 Офіційно 49 Держнаглядохоронпраці повідомляє 50 За листами читачів 51

Слідами наших публікацій За листами читачів

№12

45 47

Ланцюги вантажопідйомні від 1,1т до 8,0 т; Гаки вантажопідйомні від 1,1 т до 12,5 т; Такелажні точки підйому: зварні, болтові (рим-болти)

Виробник: фірма «RUD», Німеччина Київ-057, вул. Ж елябова, 8/4, тел./факс: (044) 241-75-54; 241-91-54. E-mail: office@sintek.com.ua

Київ-057, вул. Желябова, 8/4, тел./факс:(044) 241-75-54; 241-91-54. E-mail: office@ sintek.com.ua Стропи синтетичні вантажопідйомністю від 1,0 т до 100 т:

- двопетельні; - кільцеві.

Стяжні ремні (з тріскачкою) для кріплення великогабаритних вантажів. Виробник: фірма «ЗрапБеЬ), Німеччина

Е К ІП А Ж

ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА

www.ekipage.com

Д Р А Б И Н К И ТА П ІД М О С Т К И Призначені для проведення робіт на підприємствах енергетики, метрополітену, телекомунікації та ін. Драбинки та підмостки ви го то вляю ться з профільного електроізоляційного склопластику за безметалевою технологією. Конструкцією передбачено: - пристосування, які не дозволяють тятивам довільно розсовуватися під час роботи; - робоча поверхня сходів має спеціальне покриття, яке запобігає з іс к о в з у в а н н ю підош ви взуття працюючого. Т Г “ Е К ІП А Ж ” розробляє та виготовляє електрозахисні засоби та при стосування на основі електроізоляційного склопластику за технічними умовами замовника.

ііПП іІНИСТЯКОВА"д.Аьвів, вуа .О.Кошиця , 9/35,т/ф: (0389) 299.-25.-56, Виготовляємо,розробляємо, реалізуємо стенди, планшет, плакат з охорони праці, безпеки дорожнього руху, надзвичайних ситуацій для оформлення кабінетів, знаки безпеки праці. г-і тт

-------------------------—-------------- шЗЕШІЇШвч Стенди загальні (для різних галузей), електробезпека, енергетика, закони, положен ня, інструктажі з охорони праці,пожежна безпека,посудини,щр працю ють під тиском, газове господарство, трубопроводи, роботи на в и с о т н а верхолазні робота, зв'язок, автотранспорт, залізниця, авіація, будівництво, житлово-комунальне господарство, лісове господарство, деревообробка, підіймання та переміщення вантажів, електрогазозварювальні роботи, санітарія та гігієна т а ін. (Праиси надсилаємо безкоштовно)

м . Харків, вул. Єнакіївська, 4 Тел.: (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -2 2 , (0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 -6 1 Т ел ./ф а кс: (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 , 9 3 -1 0 -0 3 , 9 3 - 3 1 -2 2 e -m ail: eklpage@ kharkov.com

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

У*— \

ХАРКІВСЬКЕ ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АВТОМАТИКИ

(Кк* ) “

”

С И ГН А Л ІЗА Т О Р И ТА ГА ЗО А Н А Л ІЗА Т О РИ

IS O 9001-2001

і с е р т и ф ік а т І \ № U A 2 .0 0 6 .6 7 1 /

контролю довибухонебезпечних і гранично допустимих концентрацій горючих та токсичних газів, парів та їх сумішей у повітрі виробничих та побутових приміщень і зовнішніх установок.

Г А Р А Н Т ІЯ

2 Р О К И

С т а ц іо н а р н і Щ И Т -2 , С Т Х -1 8 , С П А -1 , Г Т Х -1 М П е р е н о с н і С Т Х -1 7, Ф О Н И , З О Н Д -1 П о б у то в і С ГБ -1 ( с о 0 ,0 0 5 % , С Н 4 2 0 % н к г р ) Е л е к т р о м а гн іт н і к л а п а н и К З И -1 ,Е \Л З (Н ім е ч ч и н а ) С в іт л о з в у к о в і т а б л о П р и л а д и п е р е д а ч і с и гн а л ів кл а п а н а Б л о ки ке р у в а н н я з о в н іш н ь о ю с и гн а л із а ц іє ю

/і

у н іф іко в а н и й в и хід 4 ...2 0 м А ц и ф р о в а ін д и ка ц ія о б ’є м н и х ч а с то к а б о % Н К ГР Г ко н тр о л ь п о н а д 200 р еч о в и н п о м ір н і ціни

^ ~ 3 ^ 0 у0

Н О ВИ Н КА : ЩИТ-3 - контроль концентрацій О,, СО,, СО, водню, сірководню, метану, пропану га ін. Висока якість та надійність приладів досягається багатолітнім досвідом робіт у військово-промисловому комплексі СРСР, сучасним рівнем конструкторських розробок, унікальною науково-технічною базою В н е с е н і до Д е р ж а в н и х Б І Л О Р У С І ,

У К Р А Ї Н И ,

Р О С ІЇ та

м а ю т ь се р ти ф ік а ти та д озволи

Д Е Р Ж Н А Г Л Я Д О Х О Р О Н П Р А Ц І

О ф іц ій н и й

Р е єстр ів

У К Р А Ї Н И

й Д Е Р Ж И Р Т Е Х Н А Г Л Я Д У

д и с т р и б ’ю то р

Р О С І

Т Д “ Р О О < І”

: (057) 7 1 9 -4 7 -1 1 , 7 1 9 -4 7 -1 2 , 7 1 9 -4 7 -1 3 : (044) 239-10-64, 239-10-63 : (0652) 494-185, 442-795 : (0622) 976-663, (062) 382-91-11 : (0322) 980-552, 980-737 : (0562) 231-355,(056) 790-18-37 : (048) 728-87-93,728-87-94 : (061) 289-70-37, 289-27-87 : (095) 315-68-67, 312-34-32 e/mail: in fo @ ro ss.c o m .u a http://www.ross.com .ua/gaz.htm

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Е К ІП А Ж

ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА

www.ekipage.com

ЗАЗЕМЛЕННЯ ПЕРЕНОСНІ ДЛЯ ПЛ ТА РП НА УСІ КЛАСИ НАПРУГИ Заземлення складаються із;

.• затискачів, які з а б е зп е ч у ю ть м о ж ли вість встановлення заземлення на провід перерізом від 6 д о4 00 м м 2; ^ > >.

УЧБОВИЙ КОМБІНАТ я М М р т ІІН І» К о р о т к о с т р о к о в е н а в ч а н н я та п е р е в ір к а зн а н ь к е р ів н и к ів і с п е ц іа л іс т ів на д о п у с к д о р о б о ти з е к с п л у а т а ц ії о б ’ єктів п ід в и щ е н о ї н е б е з п е ки :

* газового господарства підприємств; * вантажопідйомних механізмів (кранів, ліфтів); * посудин, що працюють підтиском; * парових і водогрійних котлів; * трубопроводів пари та гарячої води; * аміачних холодильних установок; * електроустановок з присвоєнням групи допуску з електробезпеки.

Навчання з питань охорони праці, пожежно-технічного мінімуму. 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»).

Тел.: 451-00-47, 442-82-50.

Ліцензія Міносвіти України N8 626740.

мідних провідників, укритих спеці альною прозорою полімерною оболонкою,яка забезпечує тривалий термін експлуатації, кінці провідників запресовані у спеціальні кабельні наконечники; склопластикових штанг з високими діелектричними та механічними властивостями. м . Х ар ків , вул. Є н акіїв сь ка , 4 Т е л .: ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 2 2 , (0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 - 6 1 Т е л ./ф а к с : ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 , 9 3 - 1 0 - 0 3 , 9 3 - 3 1 - 2 2 e -m a il: ekip a g e@ kh a rk o v .c o m

говариство [зр б меженою ^ І І І т"відповідальністю п п г ів ІІП Я П к и ІО Т и п !

СіТ'ЕНДГЇІ'ЛАСТіі

Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00

* Монтаж і технічне обслуговування систем охоронно-пожежної сигналізації. * Вогнезахисна обробка будівельних дерев'яних і металевих конструкцій, різних горючих матеріалів. * Очищення вентиляційних та газових каналів. * Обмурування, футерування та ремонт кладки витяжки та печей. * Постачання пожежної техніки нового покоління, обладнання та інветарю, спорядження та засобів індивідуального захисту. * Зарядка, ремонт і обслуговування вогнегасників. * Замір опору ізоляції електропроводів та кабелів. * Знаки безпеки з охорони праці.

Тел./факс: (044) 239-24-01, 239-24-10, рігапЮ4@і.com.ua

Найкращі вітчизняні покажчики напруги сери «Поиск»__^ Низьковольтні від 24 до 1000 В >►

Високовольтні від 6 до 35 кВ

//t

Розпочато виробництво покажчиків, які дають можливість виконувати фазування: іння; >

«Поиск Ф» від 90 до 500 В

УВН «Поиск-ЮФ»від 6 до 10 кВ

Покажчики напруги гарантую ть:

- безпеку праці персоналу; - високу надійність та економічність в експлуатації; - звукову та світлову сигналізацію рівня напруги. Продукція внесена до Регістру кращих товарів України Також пропонуємо

Штанги ізолюючі, оперативні, оперативні універсальні для всіх класів напруги. Переносні заземлення лінійні та підстанційні. АТЗТ «Інститут автоматизованих систем))

“Ш

м. Харків, вул. Багратіона, 6. Тел./факс: (0572) 94-17-51, 94-16-62, 93-70-78 Е-таіІ: ias@bars.net.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Повний перелік на нашому сайті в INTERNET

г ...... -

оеалізує видання з охорони праці

Правильне вживання слів (в охороні праці та в суміжних сферах). Довідник Типові галузеві норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших 313 для сквозных профессий всех отраслей працівникам автомобільного транспорту харчової промисловості сільського та водного господарства м’ясної та молочної промисловості елеваторної, борошномельнокруп’яної і комбікормової промисловості ’0 работникам госучреждений, вузов, предприятий . культуры ................................................ 7,20 на строительно-монтажных и ремонтностроительных работах учреждений здравоохранения нефтяной и газовой промышленности промышленности строительных материалов предприятий стекольной и фарфоро-фаянсовой промышленности ж /д транспорта предприятий речного транспорта морского транспорта . гражданской авиации .............................. 8,40 гидрометеорологического наблюдения производств медикаментов, медицинских и биологических препаратов и материалов микробиологической промышленности полиграфического производства и книжной торговли ................................................. 7,20 грн. предприятий и организаций материальнотехнического снабжения деревообрабатывающего производства лесозаготовительных, лесосплавных, лесоперевалочных, лесохозяйственных предприятий и химлесхозов торфозаготовительных и торфоперераба тывающих предприятий целлюлозно-бумажного, гидролизного и лесохимического производств працівників целюлозно-паперової промисловості зв'язку залізничного транспорту України дорожнього господарства нафтової і газової, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості Основи законодавства України про охорону здоров'я ....................................14,40 грн. Перелік прав посадових осіб (державних інспекторів) системи державного комітету України з нагляду за охороною праці ............................................. 8,00 грн. Порядок організації державного нагляду за охоро ною праці в системі Держнаглядохоронпраці Методика застосування законодавства про адміні стративні правопорушення в системі Держнаглядохо ронпраці України Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міністерства оборони України

http://www.fort.kharkiv.com

Методичні рекомендації по опрацюванню Положення про управління охороною праці на підприємстві Положення про організацію роботи з охорони праці на підприємствах і в організаціях Міністерства зв'язку України............................................................ 9,00 грн. Положення про порядок розслідування і обліку транс портних подій на внутрішніх водних шляхах Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів ........................................................ 7,20 грн. Інструкція щодо застосування Порядку видачі дозво лів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його териториальними органами Электронный сборник должностных инструкций с учетом требований охраны труда. 100 инструкций на С О ............................................................270,00 грн. Правила взрывобезопасности при использовании мазу та и природного газа в котельных установках Правила технічної експлуатації систем водопостачан ня та каналізації населених пунктів України Методичні вказівки по організації та здійсненню дер жавного нагляду за підприємствами, які експлуатують об’єкти котлонагляду і підйомні споруди Сборник методических указаний по оценке техничес кого состояния грузоподъемных кранов Правила обов’язкової сертифікації підіймальних споруд. Правила обов’язкової сертифікації кранової продукції ..................................................... 18,00 грн. Посібник для працівників, які організовують або виконують роботи в електроустановках Правила безпеки у вугільних шахтах. ДНАОП 1.1.30-1.01-00 24,00 . Правила безпеки при роботах на телефонних і теле графних станціях. ДНАОП 5.2.30-1.08-96 Правила техники безопасности при сооружении и эксплуатации радиопредприятий. НАОП 5.2.30-1.01-83..................................... 18,00грн. Правила техники безопасности при эксплуатации радиорелейных линий передачи. НАОП 5.2.30-1.02-87 .................................. 21,00грн. Правила приймання стічних вод підприємств у кому нальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України .....................................................12,00 грн. Інструкція з обслуговування аварійно-рятувальними службами масових вибухів на вугледобувних і гірничорудних підприємствах Пособие "Требования охраны труда для газосвар щика" (вопросы и ответы) Пособие "Требования охраны труда для электро сварщика" (вопросы и ответы) Пособие "Требования охраны труда для токаря" (вопросы и ответы) .................................... 15,00грн. Пособие "Требования охраны труда для электромон тера (вопросы и ответы)" Пособие "Требования безопасности к выполнению работ с использованием инструмента на высоте (вопросы и ответы)" .................. 15,00 грн. Пособие "Требования безопасности с применением металлообрабатывающего оборудования и приспособлений (вопросы и ответы)"

Замовлення на придбання літератури надсилати на адресу: 61023, Харків, а/с 10325. Видавництво “ Форт” . Тел./факс: (057) 714-09-08, 714-20-57, 715-63-65

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

НВП «Електроавтом атика» Розробляє, В И Г О Т О В Л Я Є , реалізує обмежувачі напруги холостого ходу ОНТ-1 для зварювальних трансформаторів. Адреса: 02099, К и їв -99, а /с 54. Тел. ( 044) 567- 70- 45. Ф акс (044) 567- 86- 94. E -m a i l : v la d d o r @ i.k ie v .u a

Ультразвукові R i в ід л я к у в а н і ,

ст Ь ІР М■ ма г

БелтоН

УЧБОВО-КУРСОВИИ КОМБІНАТ «КП «КИІВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ»

Запрошує підприємства, установи та організації до співпраці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робітників з професій: електрога зозварник, оператор котельні, електромонтер з ремонту та обслуго вування електроустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно-технічних систем та устаткування, оператор пульта керування устаткуванням житлових та громадських будівель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, покрівельник зі стале------- --- ------------- ------- ------------------- машита то___ _________ ___________ _____ ____ _ __ ___ ,____,.......... 'ютерного набору, машиніст холодильних установок, секретар керівника. Проводимо навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Правил будови і безпечної експлуатації^антажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, електробезпеки, Правил утримання, експлуатації* ремонту та реконструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводимо навчання працівників зі складання кошторисів за програ мою АВК-3, а також управителів об'єднань співвласників багатоквартир них будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК.

Тел.: (044) 442-02-46, 442-10-65, 442-00-55 «

ВИРОБНИК ДЖИНСОВОГО ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ОДЯГУ

ШВ

0 Євроспецодяг зі складу 0 С пецо д яг на зам овлення 0 Комерційний проект 0 Промисловий дизайн

прихованої електропроводки

Вся продукція сертифікована Н а ш у якість в и б р а л и п р о в ід н і ф ір м и У к р а їн и .

Донецьк (062) 334-33-48, 334-39-33 Київ (044) 258-31-87, 202-26-54 ' Хмельницький (0382) 72-08-54 Вінниця (0432) 46-43-33

04073, Київ, вуя. Марка Вовчка, 18-А. Тел.(факс) (044) 268-34-95, тел.: 451-75-23, 451-51-19. e-mail: mtk2003@ukr.net

w w w .b e lto n .c o m .u a СТЕНЛ-КНИЖ КА

Б ільш е н ч ь 2 0 0 в а р іа н т ів с т е н д ів

М ож лива розро бка с т е н д ів т а к у т о ч к ів за ін ф о р м а ц іє ю з а м о в н и к а

Кабінет з СУОП

Закон УНраїни «Про охорону праці» Аер/Кавне управління ОП Організація ОП Розслідування нещасних випадків Гігієна праці та виробнича санітарія С хем а оперативного Контролю Навчання з питань ОП Види Інст рукт ажів Закон України <*Про соціальне ст рахування » Праця ЖІноК Психологія безпеки

Кабінет з ОП

Електробезпека По/Не/Кна безпека Перша допомога Робота з Інструментом Зварювальні роботи Засоби Індивідуального захисту Вимоги безпеки під час роботи в Колодязях Робота з Кабелями зв'язку Компресори Вимоги безпеКи під час роботи в Котельні Види робіт з підвищеною небезпекою Залізнична тематика Охорона праці на автотранспорті

СТЕНА- КАСЕТА

M o tke м іс т и т и п о т р іб н у Вам к іл ь к іс т ь п л а н ш е т ів

ОЗАКО НУКРАЇНИП РОО ХО РО НУПРАЦ І

Стенди на Інші теми

Охорона праці в будівницт ві Охорона праці в сільсКому господарстві Охорона праці при робот і з технічними засобами Харчова промисловість Ш вейні роботи Робота з хім ічними речовинами

Кабінет з цивільного захисти Кцточки з ОП

Різноманітні знаки з ОП

Нормативно-технічна література. /кцрнали з ОП. ІнстрцкцГі 313. спецодяг (вироби сертифіковані) Оформлення кабінетів з ОП. безпеки рцхц, по/ке/кної безпеки: навчальних класів Зовнішня реклама

Посвідчення

Кат алоги н а д с и л а є м о б е з к о ш т о в н о В ч а сн іст ь в и И о н а н н я т а я к іс т ь г а р а н т уєм о .

А о с т ц п н І ц ін и . Г н ц ч к а си ст е м а з н и /hoh. ЗАПРОШУЄМО ЛО СПІВПРАЦІІ

т /ф

(0 5 6 2 ) 3 2 - 1 9 - 5 1 . 3 2 - 3 8 - 0 9 3 6 -5 0 -9 9 . 3 6 -0 2 -7 9 E -m a il: dem ita@ em ail.dp.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

ЗА ВО Д

" Д О Н П Л А С Т “"

ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ ТОВАРНИЙ З МАК

Л а у р еа т В сеук р аїн ськ ого конкурсу якості п род укц ії “ 100 кращих т о в а р ів України” Україна, 83004, м. Д он ец ьк , в у л . Економічна, 1. Тел./факс: (0622) 57-41-23, 57-42-81; (062) 381-90-49, 381-90-51. E-mail: d irect@ d ia .d on etsk .u a e-m ail: d on p last@ d n .farlep .n et http://www.donplast.com .ua http://donplast.dn.farlep.net ■■

Тільки у виробника - щщмигіииі висока якістьі П Р О Д У К Ц ІЮ Ш И РО КИ Й

V TF I |І|ДІІ

: ааээсяяшяъ д М Ш а ж

■» >■■■ «

Ц ЯТІ І*

/ \

! ffiDDEJ ИЕкЩЩЯФ&тйЗ

С Е Р Т И Ф ІК О В А Н О !

С П Е К Т Р

П Л А К А Т ІВ ,

З Н А К ІВ ,

Т А Б Л И Ч О К

Т А

к о м п л е к с у і к о н іг а ш н ш ю ^ р е ж и з а л із н и ц ь , на всі к л а с и н а п р у г ,“з 'п р о в о д о м у п р о з о р ій п о л ім е р н ій о б о л о н ц і (д о 7 0 м м г) та б е з н е ї (д о 2-30 м м ?), я р із н и м и т и п а м и л и ти х а л ю м ін іє в и х і с т а л е в и х з а т и с к а ч ів ; с к л о п л а с ^ и ^ о в ^ х д р а б й у ^ (3 м + 2 м = 5 м ); ►д е р е в о о б р о б н и х м одульних н а с т іл ь н (^ ? в е р д л и л ь н и х ) , в е р с т а т ів . і 'і

С Т Е Н Д ІВ !

П л а к а т и , сте н д и з о х ор о н и п р а ц і, д о р о ж н і зн а к и , з н а к и о х о р о н н о ї іо н и кабелю , ц ін н и к и , зн а ч ки . Т а б л и ч к и : н а зва в у л и ц ь , н о м е ри б у д н и ків, к в а р т и р , к аб ін е тів , д л я га рд е р обів т а Ін. В и г о т о в л я ю т ь с я з в и к о р и с т а н н я м с т р у м и н н о г о і в и р із у в а л ь н о г о п л о те р ів, а т а к о ж методом тр а ф а р е тн о го д р у к у (ш о в к о г р а ф ія ) на о с о б л н в о м іц н и х т а д о в го в іч н и х п л а с т и н а х з а в т о в ш к и 2 м м т а біл ьш е , в и го то в л е н и х з у д а р о с тій к о го п о л іс ти р о л у з с в іт л о с т а б іл із у ю ч и м и д о б а в к а м и м етодом л и т т я під в и с о к и м т и с к о м на те р м о н л а с тав т о м а г а х з в и к о р и с т а н н я м з в и ч а й н и х і с в іт л о в ід б и в а ю ч и х ф арб, а т а к о ж н а сам ок л е й н и х з в и ч а й н и х і с в іт л о в ід б и в а ю ч и х п л ів к а х , р ізн и х л и с т о в и х п л а с т и к а х т а ін. С т і й к і д о зо в н іш н іх п р и р о д н и х ч и н н и к ів і м е х а н іч н и х в п л и в ів . Н а н е с е н н я м етодом т а м п о д р у к у зображ ень, л о г о т и п ів на з в и ч а й н і т а р ел ьгф н і п ов е р х н і: р у ч к и , з а п а л ь н и ч к и , з н а ч к и та ін.

ін

• < & ® < § & к Ш 0 0 0 б Ю 0 ® 0 [Ш ]@ в ш [з д а Ш И РО КИ Й

^ ^ ^

А С О РТ И М ЕН Т

П Р О Д У К Ц ІЇ

П Л А С Т М А С :

тр у б и п о л іе ти л е н о в і е л е к т р о із о л я ц ій н і, в о д о н а п ір н і т а к а н а л із а ц ій н і д іа м е т р о м від 2 до 125 м м (м о ж л и ве за д у в а н н я в серед ину т р у б ш н у р а д л я з а г н и в а н н я к а б е л ю га в и го то в л е н н я гр уб з п оз д о в ж н ь о -р е б р и с то ю в н у г р іш н ь о ю п ов е рх н е ю ); в и р о б и д л я л ін ій н о -к а б е л ь н и х спо р уд з в 'я з к у : м у ф ти з'є д н у в а н н я га р о з га л у ж е н н я (н а д в а і т р и н а п р я м к и ) кабелів, м у ф ти д л я з'є д н у в а н н я а з б е с то ц е м е н тн и х груб, за гл у ш к и , е л е к т р о із о л ю ю ч і гіл ь з и та ін.; в и р о б и т а м а те р іа л и д л я ге р м е ти зац ії: с т р іч к а в а р и л ь н а , севіл ен ова, д в о ш а р о в а п о л іе т и л е н о в о -с е в іл е н о в а т и п у "Р а д . іє н " т а ін.; в и р о б и е л е к т р о те х н іч н о го п р и з н а ч е н н я : к о ж у х з а х и с н и й на в и с о к о в о л ь т н і м уф ти, к о р о б к и у с т а н о в ч і т а р озп о д іл ь н і, б и р к и м а р к у в а л ь н і, д ю б е л і-в гу л к и , х о м у ти м о н т а ж н і ( г н у ч к а ф ік с у ю ч а за т я ж к а ) т а ін.; а в т о з а п ч а с т и н и : в к л а д к и к у л ь о в и х опор, н а к о н е ч н и к ів к е р м о в и х т я г т а ін.; ін ф о р м а ц ій н о -в к а з ів н і засоби безпеки: с т р іч к а с и гн а л ь н а , к о н у с с и г н а л ь н и й д о р о ж н ій ; м а те р іа л и п р о м и с л о в о го п р и з н а ч е н н я : с т р іч к а га л ь м ів н а , к іп е р н а , с к л о с ір іч к а , с к л о т е к с то л іт , о р г с к л о блокове, е б он іт т а ін.

Ш Ю ЕЗ Ш 3 2

ЕЙЗ -!■-тг- - УвагаІ

Ц Ц Ц [^ 1 І Ш

Ш а н о в н і д о б р о д ії!

прм укцгоЕаш аї^]!^ Ш

г а

ї ^

К о л е кти в за в о д у "Д О Н П Л А С Т " як в ітч и зн я н и й т о в а р о в и р о б н и к з р о б и т ь усе д л я того, щ о б кож н е В а ш е за м о в л е н н я б у л о в и к о н а н о в п о в н о м у обсязі, з н а й в и щ о ю якістю та в н ай с ти сл іш і строки.

♦ Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні). 4 Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.

Тел. (044) 258-97-31

оріон

49044, м.Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17,тел.: (0562) 36-24-57,36-24-58,тел./факс: (0562) 39-87-96

(Ш

)

ВЗУТТЯ, 3/3

Дешевше не продають! Зателефонуйте та переконайтеся Продукція сертифікована

н а а г іи іг т ^ п а л о п і^ •а с о р т и м е н т •з а м о в л е н н я

Г А З О С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И

Д О ЗО Р

сертиф іковані в Україні, Росії та Білорусі

- до 8 каналів у єдиному блоці; - цифровий відліковий пристрій; - вмонтована світлова та звукова сигналізація; - перешкодостійка лінія зв'язку; - вибухозахищене виконання;

•можливість одночасного контролю довибухонебезпечних концентрацій горючих газів і парів та ГДК шкідливих газів; ■керування зовнішніми виконавчими пристроями;

СТАЦІОНАРНІ

Контроль ГОРЮЧИХ

газів і парів: - природного газу - зрідженого вугле водневого газу - парів спиртів - парів нафто продуктів - ефірів та ін. (150 компонентів)

Вимірювання ГДК шкідливих речовин: -аміаку - діоксиду вуглецю - кисню - оксиду вуглецю -сірководню - хлору -діоксиду азоту - оксиду сірки

- наявність уніфікованих струмових і цифрових (Р5232, Р3485) виходів; - різні корпуси із ступенем захисту ІР40 чи ІР65; - настінне або щитове виконання.

ПЕРЕНОСНІ .

..... ~1......... . V Н Я І * ~ !' -” -;Ц ■•■•----■=

•

5J |

Призначені для проведення періодичного контролю наявності шкідливих речовин і довибухонебезпечних концентрацій горючих газів і парів у повітрі

НПП «ОРІОН». Україна. 61024, м. Харків, вул. Труфанова, 14, тел.: (+ 38 057) 719-40-53, 719-40-55, тел./факс: (+ 38 057) 715-71-78, e-mail: npporion@kharkov.ukrtel.net. http://www.orion.com.ua

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

Нам t5 років!

□ Виготовляє стенди і охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху тощо □ Обладнує кабінети охорони праці та з безпеки дорожнього руху

Київ Тел.: (044) 230-87-07; 464-52-62 Запоріжжя. Тел.: (061) 289-73-44 Харків. Тел.: (057) 771-65-45

□ За сценарієм підприємств проводить відеозйомку та виготовляє відеосрільми □ Реалізує плакатуї з охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху (70 найменувань, у т.ч. 23 — російською мовою) Н а прохан н я к л і є н т надсилаєм о п о ш т о ю прайс-лист 0 1 0 1 0 , м . К и їв , в у л . А .Ів а н о в а ,

10, т е л ./ ф а к с

(0 4 4 ) 2 8 0 - 2 7 - 3 6

Типові навчальні плани та програми для професійнотехнічного навчання робітників та програми КЦП Нормативно-технічну літературу, класифікатор професій, плакати, ілюстровані альбоми Ж урнали обліку з охорони праці та навчання, свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій, посвідчення : «Котельное оборудование», «Лифты», «Безопасность на автозапра вочных станциях», «Безопасность работ с автоподъемниками», «Сосуды под давлением. Ресиверы», «Газовые баллоны», «ТБ грузоподъемных работ», «Безопасность труда с эл. погрузчиками», «Безопасность работ на высоте», «Безпечна експлуатація вантажопідіймальних машин на будівництві». : «Кровельные работы», «Устройство и обслуживание тракторов», «Устрой ство и монтаж санитарно-технических систем здания», «Рагрузочно-погрузочные работы», «Сварочные работы», «Устройство, монтаж и ремонт электрообо рудования», «Слесарное дело в вопросах и ответах», «Справочник машинистов строительных подъемников», «Устройство газобалонного оборудования».

Разом до безпечної праці

Тел./факс (044) 294-97-70, тел. 294-65-84

Учбовий наукововиробничий UGHTD центр

0 О

X0 P0 HR _ _

* "

, «

« Ч J-1 л

» . л

ВИГОТОВЛЯЄМО Г 11 V I W W

, ,

• Стенди для оформлення к а б ін е т ів з о х о р о н и

прац. пожежно| безпекИі

е к о л о г ії, ц и в іл ь н о ї оборони (об’ємні, плоскі, турнікети)

понад 2 5 0 видів • Плакати понад 5 0 0 видів • Н ормативна л ітер атура, журнали, б л а н ки , п о с в ід ч е н н я , ін с т р у к ц ії

понад 5 0 0 0 видів • Ш аф и м е та л е в і д л я с п е ц о д я гу , пожежні щити та інші вироби з пластику і металу • З н а ки д о р о ж н і, з н а к и б е з п е к и , таблички

• Планшети на робочі місця понад 2 0 0 видів • З асо б и ін д и в ід у а л ь н о го зах и сту , прилади, інструменти

ння

Адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 Телефон: (057) 706-16-09, 706-16-08 Факс (057)706-16-05 E-mail: ot@rail.kharkov.com

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

компанія

■

“ ТОРНАДО”

♦ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ►ПОЯСИ, “ КІГТІ” , ЛАЗИ ►ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ Поодушія сеотибікована

► СПЕЦОДЯГ

►РОБОЧЕВЗУТТЯ

► ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

м. Київ, вул.СокальськаД к.1-2. Тел.: (044) 468-89-72, 468-89-73; (0562) 35-29-59

СПЕЦОДЯГ ФІРНОВИЙ СПЕЦОДЯГ v

V v І Ір о д у к ц ія с е р т и ф ік о в а н а

Вироблено в Україні

ТЕН О

am ,

'W iu u n a

Тел:/044/249-69-09 /044/ 275-83-66 Факс:/044/494-28-72 V ic o m @ c a r r ie r .k ie v .u a

З A T «ТЕМі О» ■ П р о п о н ує п р о м и с л о в і

та побутові сигналізат ори п ал и в н и х і токсичних газів. • Електромагнітні в ід с ічн і кл а п а н и . • Проект ування, монтаж, с е р в іс н е обслуговування. ■ Гарантія д в а р о ки . ■ Серт иф іковані Держст андарт ом У кр а їн и . ■ Є в р о п е й сь ка якість, н и зь кі ц іни. С И С ТЕМ А З Н И Ж О К ! 03148, Україна, м. Київ, вул. Корольова, 9Е. Тел.: (044) 407-69-94, 403-03-36,407-92-09 факс (044) 407-94-09 www.temio.kiev.ua e-mail: office@temio.kiev.ua

«ВАРТА»

[захист індивідуальності] В И Г О Т О В Л Я Є Т А Р Е А Л ІЗ У Є

♦ Ізолюючі дихальні апарати стисненого повітря для захисту органів дихання рятівників МНС: АСВ-2, АВИМ (під MPC РФ). ♦ Гірничорятувальники: ГС-10, ГС-11р, ГС-11с. ♦ Саморятувальники ШСМ-30, ІІІСМ-50, ШСМ-ЗОБ (під MPC РФ). ♦ Інтерферометр ШИ-11 . ♦ Індикатор ИР-2 для перевірки АСВ і АВИМ.

91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 119.

Тел. (0642) 34-50-42,49-27-97, факс (0642) 49-18-68. E-mail: gorizont-sb@dsib.net З П О Ж Е Ж Н О Ї Б Е З П Е К И - 1 . 1 2 грн.

■ і

уп 1

З ОХОРОНИ П Р А Ц І- 1 . 1 2 грн.

,м ч

З В А Р Н И КА - 2 . 3 4 грн. З К О Т Л О Н А Г Л Я Д У - 1 . 5 6 грн. З ЕЛ Е КТР О Б Е ЗП Е КИ - 1 . 1 2 грн. Ціни враховують доставку поштою ПНВП «Допомога». E-mail: dopomoga@svitonline.com.ua м. Вінниця (0432) 32-4061, ф. 38-4795, вул. Козицького, 21/1 _______________ www.dopomoga.com.ua _______________

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

**V l!

Г«-

Спецодяг

V Спецвзуття ^

^ ^ ^

4^** *

ЗІЗ органів дихання ЗІЗ рук, голови, очей, обличчя^ Електромонтажні вироби Діелектричні вироби Висотно-монтажне обладнання Інструмент, зварювальне обладнання ГО Я®

Київ Одеса Харків Донецьк Дніпропетровськ

т./ф. т./ф. т./ф. т./ф. т./ф.

(044) 456-20-26 (багатоканальний) (048) 735-99-56; (0482) 32-93-46 (0572) 54-56-31 ; 54-56-32 (062) 345-62-11; 345-71-06 (0562) 96-40-44; 96-05-40

НВФ „ П

Л Т в

ТИ З ТБ

4rv“ii

•з охорони праці • з пож еж ної безпеки •з цивільної оборони • з безпеки д о р о ж нього руху

kb stu d io @ u a . fm т ел./факс (0 4 4 ) 4 6 7 -5 1 -2 4 м о б .р о б . (0 3 9 ) 4 5 9 - 9 7 - 0 3

У к р а їн а , 0 4 0 7 0 , м. Київ, вул. Іллін ська, 12, оф. 2 5

); -

-21; -2 ;

о.

0693, ;

(

;

> >

п о ж е ж н о ї безпеки

* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Л іц е н зія Д Д ПБ М В С У кр а їн и № 4 8 3 4 3 5

Тел.: (044) 295-52-16, тел./факс 464-22-07,295-53-27. Е-таіІ: ltv@Lkiev.ua

захисту

а також прилади закордонного виробництва для вимірювання:

> >

П Л іііВ і//

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення

-41

(

|> >• >

ТОВ « ІН Т Е П Р О Ф »

Т О

. .

Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) Журнали обліку з будівництва

; .

Н А У К О В О -В И Р О Б Н И Ч А Ф ІР М А " Т Е Н З О Р " . У К Р А ЇН А , 58013, м. Ч Е Р Н ІВ Ц І, вул. Червоноармійська, 226. Тел./факс: (0372) 57-50-52; 7-56-96, тел. (03722) 7-28-62. Е-тай: сМет@с^.икграск.

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 290-74-20, 254-34-55. Тел. моб. 8-039-459-90-55

Dräger safety Дрегер Сейфті МАКСИМАЛЬНИЙ ЗАХИСТ +ВИСОКИЙ КОМФОРТ3 МІНІМАЛЬНИМИ ВИТРАТАМИ! ТОВ "Технологія для ж иття" м . Д о н ец ь к Т е л ./ф а к с : (0 6 2 ) 3 8 1 - 8 0 - 7 4 3 4 5 -7 5 -7 0 Ко м пан ія "С атурн Д е й та ін те р н е ш ен л ", м . Київ w w w .s a tu rn -d a ta .c o m Т е л ./ф а к с : (0 4 4 ) 4 5 7 - 5 5 - 5 5 2 4 1 -8 5 -2 9

• фільтруючі расліратори • дихальні апарати иа стиснайому повітрі • повітряні компресори ((до а ® 300 бар) и хімічного захисту • костюми

О д есь ка філія ТОВ "Технологія для ж иття" м . О д еса Т е л ./ф а к с : (0 4 8 2 ) 6 4 - 6 9 - 8 8

Переваги напівмасок Ріссо 20 - Час захисної дії в 15 разів більший ніж у „пелюстки”; - Площа фільтра приблизно 1 м2; - Витрати під час експлуатації не вищі ніж у „пелюстки”; - Затримують більше 95% дрібнодисперсного пилу та аерозолю; - Маска виготовлена з силікону; - Клапан видиху забезпечує викид вологи; - Маска має низький опір диханню; - Вага напівмаски менша 100 г; - Термін використання 8 років.

Поставка, гарантія та сервіс всієї продукції «Drager Safety AG» (Німеччина) КиТв

Компанія «Сатурн® Дейта Інтернвшенл», тел.: (044) 457-55-55, 241-85-29; факс: Донецьк ТОВ «Технологія для життя», тел./факс: (062) 381-80-74; (0622) Одеса тел./факс: (0482) 64-69-88 \

(g j

ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

В И Д А

В М 1/1 Ц Т

В О І « О О Н

Правила техники безопасности и производственной санитарии в деревообрабатывающей промышленности

Правила поширюються на всі види виробни чої діяльності організацій, підприємств та установ, на яких виготовляють асфальтобе тон для дорожніх та ізоляційних робіт. Нормативний акт встановлює правила охо рони праці під час будівництва, ремонту та тримання автомобільних доріг.

“на 6 грн.

Ціна 18 грн.

Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'сктах дорожнього господарства

Правила техники безопасности в библиотеках

Правил варто дотримуватись під час інструк тування і навчання техніці безпеки, а також виробничої санітарії робітників, службовців, інженерно-технічного персоналу бібліотек. Викладені основні вимоги до розміщення будівель і приміщень, санітарно-технічного і електричного обладнання бібліотек; описані вимоги до улаштування, розміщення і утри мання обладнання, а також робочих місць. Правила техніки безпеки є обов'язковими для всіх бібліотек.

Правила є нормативним документом і поши рюються на всі види виробничої діяльності організацій і підприємств, цехів і дільниць, які ведуть роботи з проектування, будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування тощо.

Ціна 24 грн.

Ціна 20 грн.

Наведено норми штучного освітлення, яких необхідно дотримуватись, розробляючи проекти на нове будівництво, реконструкцію або технічне переоснащення об'єктів заліз ничного транспорту і під час експлуатації. Норми не поширюються на об'єкти метро політенів.

Ціна 12 грн.

Инструкция по заземлению устройств электроснабжения на электрифицированных железных дорогах

Інструкція містить загальні вимоги до виконан ня заземлень на електрифікованих залізницях і конкретні технічні рішення щодо заземлення пристроїв тягового електропостачання і пов'я заних з ними споруд і конструкцій.

В А >

Правила охорони праці для працівників асфальтобетонних заводів

Ці правила поширюються на всі підпри ємства, організації та установи: працівників лісової, паперової і деревообробної промис ловості; працівників торгівлі; працівників будівництва і промисловості будівельних ма теріалів; працівників морського і річного флоту тощо.

Нормы искусственного освещения объектов железнодорожного транспорта

Правила охорони праці під час експлуатації водопровідноканалізаційних споруд на залізничном у транспорті

Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті Правила визначають вимоги охорони праці під час утримання та експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті.

Ціна 20 грн.

Зеркалов Д .В., Доманський В.А. Транспортне страхування: Довідник У книзі узагальнено матеріали законодавчих актів та інших документів щодо страхування і відповідальності на транспорті, які відобра жають сучасний стан нормативно-правового забезпечення перевезення вантажів усіма видами транспорту на міжнародному і вну трішньому сполученнях.

Ціна 36 грн.

Ціна 12 грн.

по r a m ОКРАСКЕ

Рекомендации по предупреждающей окраске сооружений и устройств, расположенных в зоне железнодорожных путей

У рекомендаціях зазначено, які споруди і пристрої повинні підлягати попереджуваль ному фарбуванню, викладено порядок виз начення переліку цих споруд, описано ха рактер попереджувального фарбування і його взаємозв'язок з сигнальними пристро ями, покажчиками і знаками.

Ціна 6 грн.

Костенко Е.М . Бар и дело. Настольная книга

бармена

Вміщує матеріал щодо організації та розвит ку барної справи. Розглядається класифікація барів, їх призна чення і роль в сучасному житті. Велика увага приділяється особливостям роботи барме на, приведено вимоги до оснащення його робочого місця устаткуванням, інструмен тами, інвентарем, посудом, оформлення.

Ціна 6 грн.

Реалізуємо книги інших видавництв: 1. Технічні регламенти. Збірник НПА. Випуск 1, ціна 24 грн. 2. Залізничний транспорт в Україні. Нормативна база, ціна 24 грн. 3. Форнальчик Є .Ю . [та ін.] Технічна експлуатація та надійність автомобілів. Навчальний посібник, ціна 25 грн.

4. Голов С .Ф ., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звіт ність за міжнародними стандартами. Практичний посібник, ціна 75 грн. 5. Дмитрів В.Т., Шиманський В.М. Електроніка і мікросхемотехніка. Навчальний посібник, ціна 18 грн.

Перелік видань та продукції ТОВ «Основа» дивіться у додатку до журналу «Охорона праці» № 10, повні прайс-листи запитуйте у видавництві. Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська, 87/30. Тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київській філії АКБ «Новий», МФО 322670 або р/р 260031082 в 4 КФ АППБ «Аваль», МФО 322971. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua e-page: http://www.osnova-ua.com

Для одержання видань потрібно виписатирахунок-фактуРУ, перерахувати гроші на розрахунковий рахунок і надіслатидо видавництва листзаявку. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавництві за довіреністю. Книги можна придбати на місці за готівку.

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 12/2004

500

-------- *

Оформлення кабінетів охорони праці, безпеки руху, цивільної оборони

Тематика:

1. Перша допомога потерпілим при НС. 1 Виготовлення стендів, кутків, планшетів 2. Пожежна безпека. (стаціонарні, пересувні,у вигляді книжок) 3. Електробезпека (загальні питання). 4. Безпека на ПЛелектро пере давання. я 5. Безпека в кабельних мережах. Виготовлення знаків безпеки праці, 6. Закон України “Про охорону праці”. плакатів електробезпеки,табличок 7. Основні закони та завдання ОП. 8. Навчання та інструктажі з ОП. ’' , ^ 9. Система управління ОП. Плакати на самокпейних плівках фор- 10. Пере лік робіт з підвищ, небезпекою. 11.Безпека при роботі на висоті. мату в'щ А5 до А1. Великий вибір. 12.Експлуатація посудин під тиском. 13.Безпека в газовому господарстві. Стенди та плакати на Ьанерніи тка- 14.Безпечна експл. трубопроводів. нині (вініл) - зручно та довговічно! 15.ТО та ремонт автомобілів. 16.Автотранспортне підприємство. ^ ..■ --17.Підіймання та переміщення вантажів. 18.Вантажно-розвантажувальні роботи. 19.Вантажопідіймальні крани. 20.Стропування вантажів та сигналізац. Використання сучасних матеріалів: 21.Електрогазозварювальні роботи. пластики,профілі,хромовані труби, 22.Деревообробні роботи. 23. Металообробка. самокл.ллівкидвп - ламіноване 24.Безпека робіт з інстр.та пристроями. „ , , 25.Безпека при роботі на ПК. Комп ютерне макетування ескізіві о а Санітаоія та гігієна кабінетів, виїзд спеціалістів | г^Водопрові^ні мережі.

у р н а л

«О Х О Р О Н А ПРАЦІ»

Ціна, грн. 17.00 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 17.00 2. Електробезпека на виробництві 3. Охорона праці користувачів комп * ютерних відеодисплейних терміналів 17.00 4. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей 17.00 вищих закладів освіти) 4,80 5. Правила безпеки у феросплавному виробництві 20.00 6. Правила безпеки у вогнетривкому виробництві 10,00 7. Вступний інструктаж з охорони праці

8. Охорона праці. Запитання та відповіді 1. Робота з інструментами та пристроями 2. М еталообробка

3. Д еревообробка

4. Автотранспортне підприємство 5. Автотранспорт (ТО і ПР)

6. Електробезпека 7. П о ж е ж н а безпека

2 5,00

8. П ерш а допомога потерпілим 9. Вантажно-розвантажувальні роботи 10. Відеодисплейні термінали (ВДТ)

Кожна серія складається з 20 плакатів (комплект) формату А2 (42 *60). Ціна одного комплекту - 40 грн.

Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

Нормативно-правовий акт з охорони праці

пхадіипіїї ішнінмі IMtlCllMl І МІМІ 1«

« П о р я д о к розсл ід ув ан н я та в ед ен ня о б л ік у н е щ а с н и х в и п а д ків , проф есійних захворю вань і а в а р ій н а в и робни цтв і»

українською та російською м овам и

Ціна 1 0 ,0 0 грн. А дреса редакції ж урналу «Охорона праці»:

02100, Київ-100, вуя. Попудренка, 10/1. Тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-11

р е а

л із у є

Знаки безпеки (на самоклейній основі) 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2. Курити заборонено (знак, ! 15 см2)

при

____

Ціна з ПДВ, грн

щ^тттшт

Ь80

(знак, 265 см2) 3. Місце для куріння (знак) 4. Пожежний кран (знак) 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) (знак, 230 см2) 7. Стій! Напруга (знак) 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 9. Вогнегасник (знак) 10. Вихід (табличка) наліво; направо 11. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 12. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат українською мовою) 13. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 14. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В

Передплачуйте на 2005 рік

у будь-яком у відділенні зв 'я зк у та в ред акц ії всеукр аїн ські щ ом ісячні ж урнали для навчального заклад у, родини та підприємства

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

’

Ін д е кси та ціна: • 01237 - «Безпека життєдіяльності» та «Основи здоров'я і фізична культура», ціна 9 грн. 5 і коп. • 9155 — «Основи здоров'я і фізична культура», ціна 5 грн. 36 кс • • • • • • •

проблеми викладання курсу «БЖД» дитина і оточуючий світ людина і побутове середовище людина і природне середовище людина у надзвичайних ситуаціях документи а також: наука, методика, профілактичні заходи, поради лікаря, фізичні вправи, способи надання першої допомоги

02100,

- 100, . , 10/1 . 559-36-44, 5 51-95-72 e-mail: osnova@iptelecom.net.ua

Щ ОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

РОНА ПРАЦІ

□

Т Р И В А Є П Е Р Е Д П Л А Т А НА 2 0 0 5 р. Передплатити журнал можна з будь-якого місяця поточного року у відділенні зв ’язку

ЙРШЖЕЬОК

Відмінний захист українському виробникові

: «Охорона праці» - 74377 «Охрана труда» - 74378

: на один місяць - 11 грн. 22 коп.;

на квартал - 33 грн. 66 коп.; на півріччя - 67 грн. 32 коп.; на рік - 134 грн. 64 коп. : 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». E-m ail: m ail@ ohoronapraci.kiev.ua ./ : (044) 559-19-51, 558-74-11

Р О Б О Ч ИИ ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ЗАСОБИ ІН Д И В ІД УА Л Ь Н О ГО ЗА ХИ С ТУ

ВИРОБНИЦТВО ТА ПРОДАЖ

(0 4 4 ) 455-9^88

(0 3 3 2 ) 77-0800 . (0 4 3 2 ) 38-4795 . (0 5 6 ) 771-9426

П О Н А Д 1ООО

' 2002 (0 6 1 ) 2 24-51T 7^ jP ^

. (0 4 8 ) 718^0022

Продукція сертифікована

./ 0 44 ) 4 5 5 -9 7 8 7 w w w .bel-protection.com

(044) 451-8800 (багатоканальний) 5 5 3 -2 8 -2 1 , 5 5 9 -7 9 -6 3 , 5 5 8 -1 8 -7 5

www.tkodyag.com.ua

НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО П І ) ! АРМ - незамінний помічник служби охорони праці. Навчить, допоможе, проконтролює, підкаже. З січня розповсюджується нова версія.

СПЕЦОДЯГ ТА ЗАСОБИ ЗАХИСТУ

fcv«'»

Т^*"У крітекстил ь"

041(17. Київ, а/с 87.

Тел.: (044) 216-2797. 216-6998. Факс: (044) 246-9656

К-піаіІ: kok » protcc.kiev.ua

http://www.protec.kiev.ua

м. м. м. м. м. м. м.

Продукція сертиф ікована Київ ( 0 4 4 ) 4 9 4 - 3 5 - 4 0 /4 1 /4 2 Львів (0 3 2 2 ) 3 9 -3 0 -5 8 , 3 9 -3 0 -8 3 Харків (0 5 7 ) 7 5 7 - 1 8 - 7 1 ,7 5 7 - 1 8 - 7 2 Дніпропетровськ вськ ( 0 5 6 2 ) 3 5 - 0 7 - 1 5 ,3 5 - 7 1 - 0 9 Одеса (0 4 8 2 ) 3 2 - 8 0 - 4 6 /4 7 /4 8 Крем енчук ( 0 5 3 6 ) 7 9 - 1 1 - 5 7 ,7 9 - 1 1 - 6 6 Рівне (0 3 6 5 3 ) 5 -3 9 -3 8 www.ozon.com .ua