індекс 74377
\
,
-£
&
>
-1 <
>.&^ ^
№7 2005 Т
:
” !
ж
Проблеми захисту прав працівників на безпеку праці Стан провітрювання і пилогазового режиму на шахтах України Аналіз причин вибухів кисневих балонів Школа інженера з охорони праці Нарада ВООЗ з розробки стратегії забезпечення безпечних умов праці та збереження здоров'я працюючих в Україні Про страхові тарифи на соціальне страхування від нещасних випадків
"
•
”
•
«і
"
.
і7 л
,
-
_
-•
-
На українському ринку реалізацією засобів індивідуального захисту займа ються чимало різноманітних підпри ємств. Більшість з них орієнтована на оптового покупця. Але за останні роки в Україні помітно зросла кількість малих підприємств, для яких роздрібна фор ма реалізації цих товарів є більш при йнятною. На жаль, вітчизняна мережа торгівлі таким видом продукції не може похвалитися своїми масштабами. Тому відкриття навесні цього року в нашій столиці магазину спецодягу компанії «Восток-Сервіс Україна» пев ного мірою стало подією. Її особли вість полягала в тому, що виникла не просто торговельна точка, яка пропо нує свою продукцію, а в першу чергу постійно діючий консультаційно-вис тавковий центр, де зацікавлений по купець може подивитися, приміряти, випробувати весь асортимент продук ції, одержати від продавців кваліфіко вану консультацію про її якості та тех нічні характеристики. Широта асорти менту дає змогу задовольнити попит у 313 будь-яку галузь економіки. Крім відповідності сертифікованому рівню захисних якостей, продукції компанії властива підвищена комфортність та висока естетика дизайну. В магазині можна здійснити покупку як у роздріб, так і замовити оптову пар тію товару, а також укласти договір на довгострокове обслуговування підпри ємства із дисконтними знижками та га рантією якості продукції, 15% якої ви робляється в нашій країні. Такий підхід до задоволення потреб споживача не випадковий — він вислов
лює філософію фірмового стилю Асоці ації підприємств текстильної та легкої промисловості «Восток-Сервіс», яка за 13 років роботи стала лідером російсь кого ринку в цій галузі. Сьогодні асортимент засобів захисту працюючих, пропонований Асоціацією, містить понад 2000 найменувань. Буду чи партнером світових лідерів з вироб ництва ЗІЗ, вона випускає продукцію на рівні світових стандартів, додержую чись при цьому політики помірних цін. Про авторитет цієї корпорації свід чать і солідні партнерські зв’язки: з 200
найбільших російських компаній 186 є її постійними клієнтами, серед яких ВАТ «Газпром», РАТ «ЄЕС Росії», ЮКОС, МШС та ін. ЗАТ «Восток-Сервіс Україна», будучи офіційним представником компанії «Восток-Сервіс» в Україні, за два роки роботи на українському ринку налаго дило міцні ділові контакти із ЗАТ «ЗАЗ», ВАТ «ЛИНОС», AT «Укрнафта», ЗАТ «Ні копольська трубна компанія», ТОВ «Ми колаївський глиноземний завод», ВАТ «Маріупольський металургійний комбі нат імені Ілліча». Гармонійно поєдную чи переваги серійного виробництва з індивідуальним підходом до вимог за мовника, компанія успішно освоїла розробку корпоративного спецодягу з
фірмовою символікою та дизайном, що стала однією з найбільш популярних її послуг. На сайті компанії є електронний ка талог, з якого покупець може довіда тись про асортимент ЗІЗ та ознайоми тися з їх характеристиками, щоб потім свідомо зробити свій вибір. Попит на ЗІЗ дає підстави думати, що в недалекому майбутньому зусиллями компанії український ринок все активні ше^ наповнюватиметься товаром євро пейської якості. До її найближчих пла нів входить розширення мережі торго вельних закладів в столиці та в інших регіонах України. Роль ЗІЗ у створенні безпечних умов праці незаперечна, і дуже важливо те, що їх виробники все активніше ідуть назустріч споживачам, а сполучна ланка —■ торгівля — поліпшує якість сервісу. Вітаємо всіх працівників торгівлі з професійним святом, бажаємо великих успіхів у роботі на благо споживачів, міцного здоров’я, щастя та удачі в усіх починаннях. В. ЗАХАРОВ, наш власкор На знімках:
директор департаменту збуту компанії О. Сахно і директор відділу маркетингу та реклами О. Васюта біля стенду з новими зразками ЗІЗ; продавець-консультанті. Кривоус(ліворУч) демонструє нові моделі спецодягу; члени бригади рятувальників управління надзвичайних ситуацій КДМА розглядають пропоноване спецвзуття. Фото авторе
К Д л I Л
Шк I I I
II V S k
Н ауково-виробни чи й щ ом ісячн ий ж урн ал
Ёк
Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 p. Свідоцтво KB № 1496 Засн овн и ки : Держнатлядохоронпраці України; редакція журналу «Охорона праці»
І
Головний р едактор ЯКОВЕНКО М. Г.
Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця
7 (133 /2005
Зміст У пр а в л і н н я о х о р о н о ю праці Засідання колегії Актуальні проблеми захисту гарантій прав працівників на безпеку праці Великому кораблю — велике плавання Сучасні аспекти охорони праці на підприємствах АП К Під контролем депутатського корпусу «Пам'ятай, господарю, що й сам будеш підсудним...» Євростандарт безпеки О рганізатор чи статист? Свято охорони праці Індульгенції не буде!
В о л о д и м и р МОСТОВИЙ К. ЦВІГУН О. ВОЙНАЛОВИЧ, В. СКАФА С. ПОПОВИЧ В. СОПІЛЬНЯК, В. Ю ЗВИШ ЕН О. НЕГРЕБЕЦЬКА І. ЗЕЛЕНСЬКИЙ П. СТЕПАНКО М. РЕШ ЕТНЯК
Ш
кШ
3 4 6 8 10 12 14 16 19 20 А М Ш
Про стан провітрювання і пилогазового режиму на шахтах України Коли відсутні системність і контроль Якість відмінна. А умови праці? «Халтура» — загроза здоров'ю та життю працюючих Коли перевірка стає стимулом до безпеки виробництва Сьогодні так. А завтра як? Як з гуся вода... Чому вибухають балони з киснем?
О. РУМЕЖАК В. КОБЕЦЬ В. ТУРЯНИЦЯ К. ЦВІГУН Т. ГРЕБЕНЄВА Н. БЕЗУГЛА В. СОПІЛЬНЯК І. ГУМЕНШАЙМЕР, М. БОБУХ
ВШ к® Ш 8кж@Н©[°ХШ ®
Ш
М
21 24 26 28
ЗО 31 32 33
іШ Р
Розроблення та впровадження інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві (початок див. у № 6, 2005 р.) 35
Є. МАХНО
М ед ици на праці С. РИЖЕНКО, О. ІВАНЧЕНКО,
В. ЧЕРНЕЦОВ В. ЗАХАРОВ Г. ЩУРОВ
Щ о гальмує профілактику Стратегія майбутнього Ім'я епідемії — виробнича екологія
37 39 41
Н. БЕЗУГЛА Г. ГАЙШЕНЕЦЬ, О. НОВІКОВ
Не плутати профілактику з профанацією Про страхові тарифи Вісті з М Н С
43 45 48
'Ш И Н
Офі ці йним розді л Слідами наших публікацій Офіційно За листами читачів
49 50 51
© ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за д остовірність ф актів, цитат, власних імен, географ ічних назв та інших відом остей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензую ться. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Комп'ю терний набір — І. Пилипенко. Ком п’ютерна верстка — І. Влас, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори - Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано д о друку 08.07.2005. Ф ормат 60x84/8. Папір -
крейдований. Д рук - офсетний. Ум. друк, а р к . - 7,44, Обл.-вид. арк. -
Зам. № 05-4150. Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. М агнітогорська, 1.
Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж - 20104 прим.
Редакція журналу «Охорона праці» —колективний член Європейської асоціації з безпеки
9,61. Тираж 10 11 7 прим.
17 ЛИПНЯ - ДЕНЬ МЕТАЛУРГА
Редакційна колегія
(3)
Яковенко Микола Григорович -
558-74-11
головний редактор журналу «Охорона праці»
Биков Олег Іванович —
255-22-49
головний консультант апарату Верховної Ради України
Гаврилюк Лариса Андріївна —
558-36-03
завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»
Гержод Юрій Володимирович —
Українська мета лургія сьогодні — лідер вітчизняного промислового виробництва. Але щоб трим атися на хвилі сталевого бу му, металургійним потужностям держави потрібне сер йозне технічне переозброєння. Колектив учених Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України, створеного у 1958 р. (до 1996 р. — Інститут проблем лиття), своїми науковими розробками активно сприяє модернізації різних галузей нашої промис ловості, особливо металургії. В основі наукової діяльності колективу — дослідження гідродинамічних, тепломасообмінних і кристалізаційних процесів під час приготування, обробки та затверднення сплавів з використанням фізичних і хімічних впливів, ство рення технологічних основ одержання нових матеріалів і виготовлення високоякісної металопродукції в металургії та заготівельному процесі. Невід’ємними компонентами розробок інституту є захо ди щодо зниження рівня їх техногенного впливу на навко лишнє середовище, забезпечення безпечних умов праці. Серед цікавих технічних рішень — застосування методів впливу, що дають зм огу автоматизувати цілий ряд опера цій металургійного циклу з використанням новітніх д ося гнень у галузі контрольно-вимірювальної техніки, які не мають аналогів у світовій практиці. Впровадження цього проекту дає можливість не тільки звільнити робітників від тяжкої ручної праці, але й значно поліпшити її умови. Щ е одним унікальним досягненням наукового колекти ву стало створення методу безперервного вимірювання тем ператури рідких розплавів завдяки постійном у ко н тролю за зм іною температури середовища, який базуєть ся на світловодній технології. Крім того, інсти тут займає передо ві позиції у створен ні магнітодинамічних установок для плавлення, оброб ки, міксерування та дозованого роз ливання чорних і кольорових сплавів. Актуальність роз робок інституту під тверджується що річним одержанням 30—40 патентів на винаходи. За останні 15 років їх було відзначено Державними преміями в галузі науки і техніки та преміями НАН України. Роз ширюються і міжнародні зв’язки інституту — серед споживачів його наукової продукції — підприємства СНД, В’єтнаму, Німеч чини, Єгипту, Ірану, Китаю, СІ1ІА, Польщі та Південної Кореї. Інститут видає три науково-технічних журнали, завдяки зусиллям його колективу проводяться щорічні м іжнарод ні спеціалізовані виставки «Лиття» і супутні їм науковотехнічні конференції. В іта єм о працівників м етал ургійної галузі, а також учених, дослідж ення яких служ ать ї ї розвитку, з п р о ф е сій н и м св я то м , б а ж а є м о м іц н о го з д о р о в ’я, п о д ал ьш их економ ічних і наукових успіхів. На знімках:
директор інституту, академік НАН України В. Найдек; на установці для вимірювання міжфазної взаємодії працюють наукові співробітники інституту А. Верховлюк (ліворуч) та А. Беспалий. Фото В. ЗАХАРОВА
461-65-58
начальник управління безпеки у галузі Мінтрансзв'язку України
Єршов Сергій Олександрович заступник головного редактора з редакційно-видавничої
558-74-18
роботи журналу «Охорона праці»
Кріса Іван Якимович — перший заступник начальника
289-12-46
Державного департаменту пожежної безпеки МНС України
Лесенко Георгій Георгійович —
449-70-69
консультант з питань охорони праці та здоров’я проекту Тасе
Лисюк Микола Олександрович директор Національного науково-дослідного інституту
440-30-80
охорони праці, канд. техн. наук
Мостовий Володимир Миколайович Осіянов Анатолій Якович відповідальний секретар, завідувач відділу науково-технічного
559-60-63
редагування та зв’язку з громадськістю
Теличко Костянтин Едуардович заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук
Чернюк Володимир Іванович -
551-95-69
заступник директора з наукової роботи Інституту медицини
289-43-05
праці АМН України, докт. мед. наук
Якібчук Василь Васильович керівник управління охорони праці та здоров’я головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України
278-02-51
Редакція журналу Головний редактор
Яковенко Микола Григорович
558-74-11
Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи
Єршов Сергій Олександрович
558-74-18
Заступник головного редактора
Теличко Костянтин Едуардович
551-95-69
Завідувачка редакційного відділу
Гаврилюк Лариса Андріївна
558-36-03
Відповідальний секретар, завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю
Осіянов Анатолій Якович
559-60-63
Редактори:
Даніляк Наталія Яківна Косяк Галина Григорівна
558-36-03
Покуса Ольга Карпівна Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл
Щуров Геннадій Леонідович
(062) 304-34-53
по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій обл.
Сопільняк Василь Іванович
(0382) 55-83-33
по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл.
Цвігун Катерина Михайлівна
(048) 724-22-13
по Харківській, Полтавській та Сумській обл.
Кобець Вадим Володимирович
(0572) 99-50-77
по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.
Попович Степан Степанович
по Дніпропетровській Кіровоградській та Черкаській обл.
Безуглий Леонід Микитович
(0322) 74-38-13 (056) 729-33-02
по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим
Безугла Надія Іванівна
(056) 729-33-02
по м. Києву, Київській, Житомирській та Чернігівській обл.
Захаров Володимир Анатолійович
551-95-67
Фотокореспондент
Овчарук Валерій Володимирович
Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги
551-95-67 559-48-31, 558-74-27 551-95-65, 558-92-56 559-19-51 559-62-79, 551-95-68
02100, Киів-100, вул. Попудрено, 10/1. Е-таіІ: mail@ohoronapraci.kiev.ua
У ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ
т т ш т ом П ер ем о ж цем кон кур су « Кращ ий роботодавець 20 0 4 р о к у» сер ед підприємств Луганщини названо Сєвєродонецьке держ авне виробниче підприємство «О б'єд нан ня «Азот». У числі дев'яти перемож ців у номінації «Кращий роботодавець р о к у з організації безпечного проведення робіт» — ТОВ «Сєвєродонецька фірма «М еблі», Краснодонський м узей «М о л о д а гвардія», Краснодонське м іжрайонне управління з експлуатації' газового господарства та Держ авний науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія» ( С єв е р о Донецьк). О бласнии конкурс на звання «Кращ ий роботодавець року» проводиться в області з 2000>Рf. і є регіональним етапом у проведенні всеукраїнського кон кур су середробот одавців, заснованого Кабінетом Міністрів України. Ц К проф спілки металургів і гірників України спільно з Українським держ авним Н Д І безпеки пращ і екології в гірничорудній і металургійній промисловості на підставі аналізу виробничого травматизму на підприємствах галузі мають намір видавати інформаційні бюлетені. Згідно з галузевою програм ою покращ ання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовищ а на 2002— 2005 pp. Міністерства пром исловоі політики вже створено інформаційноаналітичний центр з охорони праці в гірничо-металургійному ком плексі України. Комплексна перевірка ТОВ з іноземними інвестиціями «Проктр енд Гембл М еню ф екчурінг Україна» (Дніпропетровська область), д е у виробництві м ию чих засобів зайнято понад 1000 осіб, виявила суттєві поруш ення організації охорони праці. Представники Держ наглядохоронпраці пояснюють це тим, що служ ба охорони праці товариства складається лише з однієї людини. Недостатньо кваліфіковано р о зр о б л ен о посадові інструкції, не організовано проведення атестації р обочих місць за умовами праці. А найголовніше — не здійснюється систематичний контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводж ення з машинами, механізмами й устаткуванням.
Н
ЗА СІД А Н Н Я КОЛЕГИ
а червневому засіданні колегії Держнаглядохоронпраці було обгово рено два питання про дотримання вимог законодавства про безпеку праці та охорону надр на піднаглядних підприємствах. Розглянувши стан виконання законодавства про надра та нормативноправових актів щодо геолого-маркшейдерського забезпечення гірничих ро біт під час розробки родовищ кам'яного вугілля окремими структурними під розділами НАК «Вугілля України», колегія відзначила, що на переважній більшості шахт питання охорони надр та ведення геолого-маркшейдерських робіт вирішуються із значними порушеннями вимог чинних нормативно-пра вових актів. Практично на всіх шахтах відсутні технічні рішення щодо доробки балан сових запасів на ізольованих ділянках. Не оновлюються плани земної по верхні після будівництва поверхневих об'єктів на гірничих відводах шахт, до пускається самовільна забудова площ гірничих відводів. Проекти опорних маркшейдерських мереж у виробках не відповідають фактичному стану гір ничих робіт, не проводиться їх коригування та реконструкція. Подекуди не виконуються у встановлені терміни профільні зйомки провідників у стволах та перевірки стану профілю рейкових колій у гірничих виробках. Допуска ються порушення щодо несвоєчасного або неналежного виконання геоло гічних робіт. Залишається складним питання про укомплектування геологомаркшейдерських служб кваліфікованими фахівцями. Колегія визнала недостатньою діяльність ВП «Макіїввугілля», ВП «Дзержинськвугілля», ВП «Орджонікідзевугілля», ДП «Свердловантрацит» та ДП «Донбасантрацит» з питань організації геолого-маркшейдерського забез печення виробничої діяльності вугільних гірничодобувних підприємств. НАК «Вугілля України» запропоновано вжити заходів для усунення вияв лених під час перевірок порушень нормативних документів, підвищити ефективність відомчого геолого-маркшейдерського контролю на шахтах. Заслухавши інформацію начальника управління організації державного нагляду в нафтогазовому і хімічному комплексах Держнаглядохоронпраці Ю. Герасименка про дотримання вимог промислової безпеки під час експлу атації магістральних газопроводів УМГ «Черкаситрансгаз», колегія відміти ла, що ряд дільниць магістральних газопроводів та технологічне обладнан ня деяких компресорних і газорозподільчих станцій експлуатуються з груби ми порушеннями вимог правил безпеки, що може призвести до виникнення аварійних ситуацій та зриву експортних поставок газу. Відзначивши незадовільний стан промислової безпеки технологічних об'єктів магістральних газопроводів Золотоніського, Кременчуцького, Гайсинського та Барського лінійно-виробничих управлінь УМГ «Черкаситранс газ», колегія зажадала від генерального директора управління А. Мандри до 20.07.2005 р. розробити комплекс заходів для забезпечення нормативного рівня безпеки газотранспортної системи, та виконати ряд невідкладних ор ганізаційних і технічних заходів для надійної роботи магістральних газопро водів. Колегія також розглянула виконання програми розвитку та вдосконален ня діяльності експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці, а також роботу металургійного нагляду теруправління по Донецькій області та ро боту теруправління по Львівській області щодо здійснення ними наглядової діяльності. З розглянутих питань прийнято відповідні рішення.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5 З
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
Володимир
МОСТОВИЙ
Для України п и т а н н я створ ен н я безпечних і нешкідливих умов п р аці, запобігання авар іям , виробничому т р а в м а т и з м у т а професійним захворю ванням м а ю т ь особливе значення. Від їх вирішення значною м ірою за л е ж и т ь не т іл ь к и успіш на р о б о т а кожного п ід п ри єм ства чи галузі, але й т а к необхідне сьогодні прискорення подальшого р о зв и тк у економіки в цілому. А це можливо лише за умови забезпечення одного з головних принципів державної п о л іти к и в галузі охорони праці — пріор и т е т у ж и т т я і здоров’я працівників.
І
хворювань щороку гине майже 2 тис. а жаль, це ще не стало обов'яз осіб. ком для багатьох роботодавців. За рахунок внесків роботодавців І хоча в Україні впродовж остан лише у минулому році на відшкоду ніх 10 років спостерігається тенден вання шкоди, медичну, професійну ція щорічного зниження рівня за та соціальну реабілітацію потерпі гального (з 80 450 нещасних випад лих на виробництві витрачено май ків у 1995 р. до 22 691 у 2004 р., же 1,3 млрд. грн. тобто у 3,5 разу) та смертельного (з Бюджетом Фонду соціального 2195 до 1164 — у 1,9 разу) травма страхування від нещасних випадків тизму, у порівнянні з розвиненими на виробництві та професійних за країнами світу він залишається ще хворювань України на 2005 р. на ці одним із найвищих. Зокрема, ризик цілі передбачено майже 1,9 млрд. загибелі працівників на виробництві грн., а прогнозовані витрати на на у Великобританії у 8,5 разу нижчий, у Японії — у 3 рази, у Німеччині — ступний рік — понад 2 млрд. грн. А ще ж потрібно додати сотні мільйонів більше ніж у 2 рази. Серед країн ко гривень, що витрачаються на ліквіда лишнього соціалістичного табору цію наслідків аварій. рівень травматизму зі смертельними Як це не прикро, але після ство наслідками в Україні дещо нижчий, рення Фонду соціального страх ніж у Росії, але вищий, ніж в інших ування від нещасних випадків на ви країнах. І за це доводиться розплачуватисьробництві чимало роботодавців пе рестали вбачати економічну доціль дорогою ціною. ність у створенні безпечних і нешкід Міркуйте самі: останніми роками ливих умов праці. Адже практично на виробництві щороку в середньому всі витрати, пов'язані з виплатами травмуються понад 20 тис. працівни потерпілим та їх реабілітацією, а це ків, з них близько 70% стають інвалі становить майже 90% від більше ніж дами внаслідок трудового каліцтва. 2 млрд. грн. надходжень,— за раху Щорічно на виробництві смертельно нок Фонду. травмуються понад 1200 працівників, Відомо, що умовляннями, закли понад 7 тис. працівників отримують ками і навіть наочними прикладами професійні захворювання, втрати ро психологію людини не змінити, бо чу бочого часу у зв'язку з тимчасовою жий досвід часто-густо береться ли втратою працездатності, пов'язаною ше до відома, а не сприймається як з виробничим травматизмом, досяга ють мільйонів людино-днів. керівництво до дії. Тому важливим завданням є створення таких еконо Нині в Україні зареєстровано по над 300 тис. потерпілих на виробниц мічних важелів, які б день удень нага тві зі стійкою втратою працездатно дували роботодавцю про те, яким ва сті, з них понад 80 тис. інвалідів, кіль жливим і дорогим для його власного кість яких щороку збільшується в се добробуту є здоров'я найманого редньому на 10—15 тис. осіб. Від працівника. У зв'язку з цим надзви наслідків травм та професійних за чайно актуальним є вироблення і
4
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
впровадження економічного механіз му особистої зацікавленості робото давців у створенні здорових і безпеч них умов праці. Практика застосування Закону «Про охорону праці» свідчить про те, що значна частина його положень випереджає свій час. Насамперед ідеться про економічні важелі впливу як основоположний елемент системи управління. Частина цих важелів орі єнтована на застосування в державі з ринковою економікою, де вже сфор мована структура роботодавців, які спроможні обирати єдино правиль ний шлях — вкладання коштів у профі лактику виробничого травматизму та запобігання виробничо зумовленим захворюванням, а не збитковий шлях пільг, компенсацій та відшкодування шкоди. На жаль, ринкові перетворення, пов язані з процесами роздержав лення та приватизації, відбуваються в Україні дуже повільно. Економічні санкції опосередковуються і «розчи няються» у трудовому колективі, пе реносяться на собівартість продукції (раніше це мало місце у разі виплат відчутних сум одноразової допомоги та відшкодування шкоди, а тепер — відрахувань страхових внесків до Фонду), тобто на суспільство в ціло му, а тому не діють. Персональна матеріальна відпо відальність посадових осіб і працівни ків за шкоду, заподіяну підприємству, достатньою мірою регламентована трудовим законодавством лише для випадків розкрадання, умисного псу вання, недостачі або втрати майна та цінностей. В інших ситуаціях, зокрема у разі заподіяння шкоди через пору-
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
шення вимог охорони праці, допу щення випадків травматизму або ін шого ушкодження здоров'я працівни ка на виробництві, чіткого механізму хоча б часткової компенсації цієї шко ди за рахунок винних осіб не впрова джено. Варто зауважити, що до цього ча су не створено механізму застосу вання штрафних санкцій до юридич них та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують най ману працю, що передбачено ст. 43 Закону «Про охорону праці». Через деструктивну позицію Федерації ро ботодавців України, на думку якої від повідальність за порушення законо давства про охорону праці повинен нести роботодавець, а не підприєм ство, поки що залишається неузгодженим законопроект про внесення змін до цієї статті щодо встановлення порядку її застосування. Протягом тривалого часу зали шались неефективними заходи адмі ністративного впливу на посадових осіб і працівників, які порушують чинне законодавство про охорону праці (ст. 39, 40 Закону). Головною проблемою, що обумовлювала цю ситуацію, була неузгодженість розмі рів штрафів (від десяти неоподатко ваних мінімумів доходів громадян), передбачених стосовно посадових осіб ст. 47, 57, 58, 94, 1884 Кодексу України про адміністративні право порушення, з розмірами штрафів, передбаченими ст. 231 (від одного до восьми неоподатковуваних міні мумів). Це позбавляло можливості застосування відповідного права державними інспекторами, головни ми державними інспекторами, на чальниками інспекцій, начальниками управлінь і відділів Держнаглядохо ронпраці. На практиці це призвело, напри клад, до того, що притягнути посадо ву особу до адміністративної відпові дальності за невиконання законних вимог органів Держнаглядохорон праці могли лише Голова Комітету та його заступники, причому з виїздом на місце скоєння цього правопору шення. За пропозицією Комітету заз начена неузгодженість усунена шля хом внесення відповідних змін до ст. 1884 та 231 Кодексу (Закон України від 18.11.2004 р. № 2197—IV). Найбільш негативні наслідки має неузгодженість з вимогами Закону «Про охорону праці» положень та норм інших законодавчих актів, що готуються різними структурами дер жавного управління з будь-яких пи
ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ ни людей, служби охорони праці тань соціально-економічного та полі практично відсутні, а умови й стан тичного життя держави і затверджу безпеки праці постійно погіршуються. ються Верховною Радою, Кабінетом Наявність на підприємствах різних Міністрів України. форм власності значної кількості ви Потребує суттєвого поліпшення робництв з високоінтенсивною та робота органів державного упра важкою працею, шкідливими умова вління охороною праці на всіх рів ми праці, несприятливими технологіч нях. Ряд міністерств та відомств не реалізують повною мірою повнова ними режимами та наднормовими роботами, збільшення кількості регіо жень, наданих їм ст. 33 Закону, поси лаючись на втрату важелів впливу на нів, де населення проживає в екстре підвідомчі підприємства за нових мальних екологічних умовах, що поєд умов господарювання. Але при цьо нуються з низьким рівнем соціальному забувається той факт, що доціль побутового та медичного обслугову вання, викликає перенапруження тру ність їх збереження як структур дер жавного управління визначається дового потенціалу країни, а в саме їх спроможністю надавати багатьох випадках і скорочення його суб'єктам господарювання необхід відтворення. Збільшилася кількість ну допомогу і впливати на стан захворювань, з'явилися нові хвороби, справ на місцях. Підсумовуючи виСеред найголовніших причин щевикладене, можна незадовільного стану умов і безпеки зробити висновок, що незадовільний стан праці є численні порушення чинного умов і безпеки праці, законодавства про охорону праці та високий рівень вироб наявність ряду недоліків ничого травматизму і професійних захворю у цьому законодавстві. вань обумовлюються сьогодні комплексом зросла смертність, скоротилася се об'єктивних і суб'єктивних причин. редня тривалість життя. Серед найголовніших з них є числен Протягом останніх років постійно ні порушення чинного законодав зростають ризики виникнення техно ства про охорону праці — з одного генних аварій і катастроф, загибелі боку та наявність ряду суттєвих недо або травмування чи заподіяння шко ліків у цьому законодавстві — з іншо ди здоров'ю громадян внаслідок не го. Зрозуміло, що досягти істотного досконалості техніки й технологій, поліпшення ситуації з охороною зношеності машин, механізмів, праці можна лише за умови, якщо одночасно із заходами щодо забез устаткування та інших технічних засо печення поступового зростання еко бів праці, яка в ряді галузей економі номіки держави буде вжито ефектив ки досягла 80%, масових порушень них заходів щодо усунення зазначе правил експлуатації цих засобів, не них недоліків. доліків у нормативно-технічній доку Необхідно зазначити, що дина ментації, в організації контролю за виконанням вимог безпеки на всіх міка зниження рівня аварійності та виробничого травматизму, що спо стадіях виробництва промислової стерігається в Україні, не повною продукції, у проведенні її перевірки, мірою відбиває фактичний стан випробувань, експертизи, сертифіка промислової безпеки. Наявність в ції тощо. Україні тільки на цей час внесених Щорічно на підприємствах відбудо Державного реєстру близько вдються тисячі відмов чи ушкоджень 5 тис. об'єктів підвищеної небезпеки, технічних пристроїв на небезпечних що їх експлуатують більше ніж 2 тис. виробничих об'єктах і відхилень від підприємств, зумовлює велику віро режимів технологічних процесів, що гідність виникнення техногенних ведуть до простоїв виробництва та аварій, які несуть загрозу для люди втрат продукції і є, по суті, провісни ками можливих аварій. ни, економіки та навколишнього се редовища. Стан справ у галузі забезпечення Серйозну тривогу викликає стан промислової безпеки та гарантій прав працівників на безпеку праці охорони праці у сфері малого бізне продовжує залишатись складним. су: на приватних, орендних, малих підприємствах, у кооперативах та Продовження див. у наступному номері фірмах, де в цілому працюють мільйо ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5 5
я ж ш ж
ПЛАВАННЯ
Іллічівський м орський торговельн и й п о р т зай м ає ключове положення на с т и к у головних т р а н с п о р т н и х коридорів м іж Європою т а А зією , Північчю т а Півднем, Ц ентральною т а С хідною Європою, промислово розвиненими районами України, Росії, К а за х с т а н у т а м орських комунікацій, що в е д у ть через Середземне море в А т л а н т и к у т а Індійський океан. Усі між народн і т р а н с п о р т н і коридори України, які м а ю т ь вихід до Чорного м оря, п ро ход я т ь через Іллічівський п о р т . Нині п о р т здійснює торговельні т а т р а н с п о р т н і зв'язки майж е зі 100 країнам и с в іт у , р озташ ован и м и на всіх м а т е р и к а х .
В
иробничі потужності, високий професіоналізм порто виків і розвинена інфраструктура дають змогу надава ти портові послуги на найсучаснішому рівні. Сьогодні немає таких операцій, які б не були освоєні в Іллічівському порту. Тут здійснюються перевалка, зберігання та під готовка різних видів вантажів, транспортно-експедитор ські, навігаційні, буксирувальні роботи, перевезення кон тейнерів великовантажними автомобілями, обслуговуван ня та ремонт суден тощо. Для перевантаження різних видів вантажів порт поділе но на 6 вантажно-розвантажувальних терміналів, що ма ють крім універсальних причалів спеціалізовані комплекси з перевалки контейнерів, зерна, рослинних масел, руди та інших навалочних вантажів, у т. ч. хімічної групи, зріджено го газу, мультимодальний комплекс для перевалки ванта жів у залізничних вагонах і великовантажних автомобілях, що перевозяться поромами та суднами РО-РО. Спеціаліс тами порту розроблено унікальні технології з переванта ження великовагових і великогабаритних вантажів масою 300 т і більше з використанням плавучих кранів «Богатир» і «Ганц». Порт обладнано найрізноманітнішою технікою, при значеною для перевантаження будь-яких видів вантажів. Це портальні, стрілові, гусеничні, плавучі крани вантажо підйомністю від 5 до 300 т, мостові перевантажувачі ван тажопідйомністю 10—20 т, плавзерноперевантажувач продуктивністю 400 т/год, суднонавантажувальні зернові машини продуктивністю 700 т/год, автонавантажувачі, портові тягачі, трактори тощо. Загальновідомо, що економічний стан та благополуч чя будь-якого підприємства, у т. ч. стан безпеки праці, ціл ком залежить від першого керівника. А враховуючи, що
6
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
порт — підприємство підвищеної небезпеки, безпеці, гігіє ні праці працюючих і стану виробничого середовища тут приділяється велика увага. На явочних і селекторних на радах у начальника порту В. Бикова, на нарадах у вироб ничих підрозділах питання безпеки праці розглядаються в першу чергу, а вже керівники підрозділів забезпечують безумовне виконання наказів і розпоряджень, спрямова них на підвищення рівня безпеки праці. Велику роботу проводить і служба охорони праці, яку очолює заступник начальника порту з охорони праці та екології Ю. Яковищенко, в складі якої — спеціалісти висо кої кваліфікації: начальник відділу охорони праці О. Іванов, провідний інженер Б. Якаба, завідувач кабінету охорони праці А. Романчук та ін. У порту чітко функціонує система управління охороною праці, в її рамках розроблено і вве дено в дію нові стандарти підприємства, переглянуто близько 800 інструкцій з охорони праці для портовиків.
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
На поліпшення умов праці в 2005 р. витрачено 5 млн. грн. Одним із важливих напрямів профілактики травматиз му — навчання та перевірка знань з охорони праці пор товиків. Тільки в 2004 р. на базі УКК порту навчено понад 1000 посадових осіб, а в Одеському обласному інститу ті післядипломної освіти — понад ЗО керівників підрозді лів, інших інженерно-технічних працівників. Іллічівський морський торговельний порт працює ціло річно, тому забезпеченню працюючих 313 приділяється першорядна увага. Для цього на підприємстві працює власний побуткомбінат, що виготовляє бавовняні костю ми, костюми з вовняною підкладкою, що пристібається, спеціальні костюми для зварників, сигнальні жилети, пла щі, халати, рукавиці. Дуже гарні жіночі костюми та комбі незони, в яких представниці прекрасної статі не втрача ють своєї привабливості. Спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індиві дуального захисту, спецхарчуванням забезпечено всіх працюючих, які мають на це право. Служба охорони праці порту підтримує хороші стосун ки з посадовими особами, безпосередніми керівниками робіт. На думку Ю. Яковищенка, дуже важливо вміти спів робітничати з бригадирами, стивідорами та начальника ми складів, які в основному безпосередньо забезпечують безпеку праці на робочих місцях. Наприклад, на контейнерному терміналі завжди можна покласти ся на Л. Пікуля, бригадира бригади № 212, однієї з найкращих з обробки контейнерів. Під його керів ництвом бригада працює без метушні, чітко додер жує вимог охорони праці. Досвідчені робітники зав жди готові допомогти портовикам-початківцям. Щодня перед початком зміни бригадири, ланкові, стивідори беруть участь у перевірці справності ван тажопідйомних механізмів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, навантажувачів та інших за собів механізації. Останнім часом служба охорони праці активі зувала роботу, збільшивши кількість перевірок. Так, у 2003 р. їх було 626, у 2004 р. — уже 1061; пору шень нормативно-правових актів з охорони праці в 2003 р. виявлено 3084, у 2004 р. — 3898. Завдя ки заходам, що вживаються, у порту намітилася позитивна тенденція до зниження травматизму. Якщо в 2003 р. сталося 34 нещасних випадки, то у 2004 р. — 24. Порт має добре розвинену соціальну сферу. Є поліклініка з мережею медпунктів, оснащених сучас ним обладнанням, база відпочинку «Райдужний», санаторій-профілакторій «Чайка», дитячий оздо ровчий комплекс «Альбатрос». Оздоровчі центри розташовані біля моря, до послуг відпочиваючих затишні кімнати з усіма вигодами, їдальні, кінозали, дискотеки. Красиві зелені алеї, альтанки, доглянуті пляжі — все сприяє повноцінному відпочинку. Тільки в 2004 р. у цих закладах оздоровлено понад 6 тис. портовиків і членів їхніх сімей, у тому числі близько 3 тис. дітей. У іллічівських портовиків великі плани на майбутнє. Планується розширення зерноперевантажувального ком плексу, реконструкція другої черги комплексу переванта ження рослинних масел, будівництво маслоекстракційного заводу і масложирового комбінату, заводу глибокої пе реробки сільськогосподарської продукції, глибоководно го пірса для приймання та обробки суден дедвейтом до 100 тис. т тощо. Планується реконструювати 2240 м при чального фронту і збудувати 2325 м нових причалів.
ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА Велика увага приділяється розвитку контейнерного терміналу, одного з найважливіших підрозділів порту, по тужності якого дають змогу перевантажувати 250 тис. кон тейнерів на рік. На складських площах може зберігатися одночасно до 9700 контейнерів. Спільно з фірмою «Маегек» розроблено і впроваджено технологію зберігання вантажів у рефрижераторних контейнерах. На базі локальної комп'ютерної мережі управління контейнерним терміналом впроваджується принципово нова система, інтегрована в загальну систему обміну ін формацією між учасниками транспортного процесу, що дає змогу управляти контейнерним терміналом у режимі реального часу, значно збільшити швидкість обробки су ден, залізничних вагонів і магістральних автомобілів, по ліпшити взаємодію з митницею та іншими державними ор ганами, які здійснюють пропуск суден через кордон. В Іллічівському морському торговельному порту є все для того, щоб стати сучасним підприємством високої куль тури виробництва, знизити рівень виробничого травма тизму до мінімуму, забезпечити працюючим здорові та безпечні умови праці. Великому кораблю — велике плавання.
Вітаємо працівників морського та річкового флоту з професійним святом, бажаємо доброго здоров'я, успіхів у праці, вдачі та сім футів під кілем.
К. ЦВІГУН,
наш власкор
На знімках:
до місця вивантаження чергового судна для перевірки готовності бригад для виконання вантажно-розвантажувальних робіт прямують (зліва направо) старший стивідор Т. Горбачов, заступник начальника порту з охорони праці та екології Ю. Яковищенко та старший диспетчер С. Сойтан; йде обробка вантажів, що прибули. Фото І. ЦАЛКО
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
7
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
СУЧАСНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АПК Сільськогосподарське виробництво завж ди посідало особливе місце серед інш их галузей економіки країни щодо умов т а безпеки праці. С езо н н ість т а польовий х а р а к т е р р о б іт у рослинництві, безп ерервн ість циклу р о б іт у тв ар и н н и ц т в і , ек с п л у атац ія н е д о с т а т н ь о навченими працівниками засобів м ехан ізац ії, я к і є о б 'є к т а м и підвищеної небезпеки, до т о г о ж ч а с т о за в ід с у т н о с т і на них т е х н іч н и х п ри с т р о їв безпеки — це далеко не повний перелік об стави н , що ви о к р ел и ю ю ть сільське госп о д арство я к галузь, де умови праці п о т р е б у ю т ь грун товн ого поліпшення.
Н
а жаль, останнім часом ще по вільно відбуваються зміни стосов но забезпечення безаварійності робіт у сільському господарстві. Пе рехід сільгоспвиробництва на нові форми господарювання однозначно призвів до зниження ефективності ро боти з охорони праці на селі. Рефор мування аграрного сектора економі ки не лише суттєво вплинуло на структуру та виробничі відносини, а й ускладнило роботу з охорони праці, особливо за умов, коли роботода вець перебуває в одному регіоні, а саме виробництво — в іншому. Ці чинники не могли не вплинути на стан виробничого травматизму. Статистичні дані свідчать, що за кіль кістю нещасних випадків у 2004 р. га лузь посіла друге місце після вугільної галузі, а за кількістю нещасних випад ків зі смертельними наслідками — перше. У порівнянні з 2003 р. найбільше зріс рівень смертельного травматиз му з причин порушення технологічно го процесу (з 0,8% до 3,8%), пору шення вимог безпеки під час експлу атації устаткування, машин, механіз мів (з 2,1% до 4,9%). На етапах формування і налаго дження роботи новостворені сіль госппідприємства різних форм влас ності відвели охороні праці останні позиції, практично припинивши нею
8 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
займатися. У переважній більшості таких господарств не запроваджено посаду спеціаліста з охорони праці, відсутній належний контроль за ста ном охорони праці з боку райдержадміністрацій. Фактично фермерсь кі господарства та такі, що не вико ристовують найману працю, виведе но за межі функціонального управ ління районних управлінь сільського господарства і продовольства. Журнал «Охорона праці» не одноразово зазначав, що селяни за лишилися з проблемами охорони праці наодинці. Розроблену понад 5 років тому систему управління охоро ною праці у сільськогосподарському виробництві, яка мала б залучити до вирішення працеохоронних завдань усіх посадових осіб та спеціалістів, так і не впроваджено в переважній кількості господарств. А за цей час змінилися форми управління сільсько господарською галуззю, посадові обов'язки з охорони праці окремих керівників, інтенсивність залучення засобів механізації при виконанні певних видів сільгоспробіт та ін. Серед професій сільгоспвироб ництва найнебезпечнішою, як і рані ше, є професія механізатора (тракториста-машиніста), адже ресурс наяв ного в Україні машинно-тракторного парку, здебільшого сформованого ще за часів колгоспів та радгоспів, за
багатьма оцінками, близький до ви черпання. Це стосується не стільки великих сільськогосподарських під приємств, що все ж таки інколи мають можливість залучати нову, напри клад придбану на умовах лізингу, за рубіжну техніку, а передусім — біль шості орендних чи фермерських гос подарств, де продовжують експлуа тувати сільгоспмашини, виготовлені 15—20 років тому. Наявний парк сіль госптехніки України є фізично і мо рально застарілим, ступінь зношено сті машин і механізмів, що зумовлено їх роботою за високих рівнів пере вантаження протягом тривалого пе ріоду, досягає 90—95%. Техніку, як правило, у спеціалізованих майстер нях не ремонтують, а тому під час ре монту не відновлюють ті елементи, що визначають безпеку агрегату. Зо крема, середній період експлуатації тракторів вже перевищив 10 років (згідно з технічними умовами ресурс тракторів не повинен перевищувати 8—10 років), що становить реальну загрозу травмування механізаторів. І якщо в цілому несправність мобільних сільгоспмашин не є причиною нещас них випадків з тяжкими наслідками, то необхідність виконання ремонтних робіт у польових умовах часто при зводить до травмувань, адже ремонт техніки в полі у стислі терміни ненавченими працівниками, як правило, відбувається з порушенням норм без пеки праці. До того ж польові механізовані виробничі процеси із застосуванням сільськогосподарської техніки потріб но розглядати як роботи з підвище ною небезпекою, адже часто механі затор залишається один на один з аг регатом, який може у будь-який мо мент потребувати ремонту. А це, у свою чергу, може спровокувати пра цівника до виконання дій, що не від-
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
повідають вимогам безпеки. Крім то го, механізатору доводиться працю вати протягом 9 і більше годин на добу, у темний час доби, на віддале них полях, схилах, за несприятливих погодних умов, постійно зазнаючи негативного впливу високих рівнів ві брації, шуму та інших чинників, що призводить до стомлення. Буває, що навіть робота на сучас них вітчизняних чи закордонних сіль госпмашинах може призвести до ава рійних ситуацій або травмування працівників через конструктивні (що до безпеки та надійності) їх недоліки, внаслідок організаційних прорахунків керівників господарств при організа ції технологічних процесів, низького професійного рівня та недостатнього засвоєння працівниками безпечних методів роботи. Проте причинами незадовільного стану охорони праці на більшості сільгосппідприємств є не лише їх по гана технічна оснащеність, але й низький рівень загальної культури ви робництва; що виявляється, зокрема, у ставленні працівників та робото давців до питань охорони праці, до збереження свого здоров'я та здо ров'я оточуючих людей. Практика свідчить, що досить не безпечною є також професія сторо жа. Щороку майже 40 сторожів ги нуть під час виконання своїх службо вих обов'язків. Причини таких неща сних випадків різноманітні — останні ми роками сторожі гинули внаслідок розбійницьких нападів, пожеж у при міщеннях для відпочинку, безпосе редньо під час обходів, потрапляючи у незакриті ями чи інші виробничі «пастки». Але насправді ці причини значно глибші і є наслідком вкрай не задовільної організації роботи сторо жової служби керівниками госпо дарств. Відсутність телефонного зв'язку та елементарного контролю з боку посадових осіб щодо вживання охоронцями алкогольних напоїв, не забезпечення в холодний період року обігріву приміщень, де перебувають сторожі, що спонукає їх до встанов лення саморобних нагрівальних пристроїв, ненавченість працівників — все це призводить до великих мате ріальних збитків, втрати, здоров'я, а інколи — до людських жертв. Чекати у найближчі роки позитив них змін не доводиться — фінансуван ня профілактичних заходів на селі здійснюється за залишковим принци
2. Зам. №05-4150
ДУМКА СПЕЦІАЛІСТІВ пом, часто керівники господарств біт осіб, яким це заборонено згідно з ставляться до охорони праці як до чо медичними висновками. гось непотрібного, сподіваючись, що Поза межами втілення задекларо нещастя їх обмине. Не покращилося ваних принципів державної політики в фінансування заходів з охорони пра галузі охорони праці залишаються на ці в АПК і після 2001 р., коли почав селі підлітки; жінки та інваліди. Низь працювати Фонд соціального страху кий рівень заробітної плати батьків вання від нещасних випадків на ви змушує підлітків шукати роботу деін робництві та професійних захворю де, а керівники сільських господарств вань України. Багато в чому це не переймаються забезпеченням напов'язано з тим, що у затверджених регіо Перехід сільгоспвиробництва на нові нальних програмах по форми господарювання однозначно ліпшення безпеки, гігіє призвів до зниження ефективності роботи ни праці та виробничо го середовища, які фі з охорони праці на селі. нансуються Фондом, практично відсутні профілактичні за лежних умов їхньої праці хоча б у ходи щодо запобігання травматизму рамках чинного законодавства. Тру дову діяльність дітей часто належним та покращання умов праці у сільчином не оформляють, а отже, вони госпвиробництві, тобто знову спрацьовує залишковий принцип. фактично є соціально незахищеними. Знову ж таки, не дотримується періо Адже сільгосппідприємства здійсню ють страхові виплати у Фонд за піль дичність медичних оглядів, відсутній говими тарифами, а зекономлену різ професійний добір та контроль за ницю керівники господарств спрямо тривалістю робочого дня цих катего рій працівників. вують не на потреби охорони праці. Тобто солідарна система соціального Потрібно зауважити, що за статис тичними методами аналізу виробни страхування не стимулює виконання профілактичних заходів. Можливим чого травматизму серед причин смер виходом із цього замкненого кола мо тей в аграрному секторі економіки ви же бути часткове наповнення фондів на тільки самих потерпілих визнається охорони праці сільгосппідприємств за лише у 10% смертельних нещасних рахунок вказаної різниці у виплатах випадків. Головними причинами виз до Фонду та контролю за цільовим наються дії (чи, навпаки, бездіяльність) використанням цих коштів господар інших осіб та спільна вина загиблого з ствами. Але це питання законодавчо іншими особами. Аналіз показав, що не врегульоване. співвідношення ступеня вини учасни Украй незадовільний рівень ме ків нещасних випадків, що сталися на дичного обслуговування на селі, що підприємствах АПК, мало залежить від не дає змоги вчасно на дати необхідну допомо На етапах формування та налагодження гу потерпілим, забезпе чити належний санітар роботи новостворені сільгосппідприємства но-гігієнічний контроль різних форм власності відвели охороні за виконанням робіт та праці останні позиції, практично організувати проведен припинивши нею займатися. ня лікувально-профілактичних заходів. Ро боти із застосуванням отрутохіміка форми власності підприємства та віку тів, внесення мінеральних добрив, потерпілого, що вказує на загальні знезараження забрудненої техніки та недоліки в організації охорони праці засобів індивідуального захисту мо на підприємствах сільгоспвиробницжуть спричинити потрапляння в орга т-еа. Зокрема, для нещасних випадків, нізм людини шкідливих речовин, а от внаслідок яких загинули електрозвар же, повинні проводитися за ретельно ники, підсобні робітники та слюсарі, у го контролю із відстеженням змін здо 70 і більше відсотків випадків причина ров'я залучених працівників (прове ми визнавалися дії інших осіб. дення медичних оглядів) та Тому на підставі вищенаведеного недопущення до виконання таких ро аналізу стану охорони праці можна
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5 9
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
визначити такі нагальні напрями працеохоронної роботи у сільгоспвиробництві. 1. Удосконалення методичних ос нов системи управління охороною праці з урахуванням сучасних реалій на селі та змін, що сталися в резуль таті реформування сільськогосподар ської економіки. Розробка функціо нальних засад впровадження галузе вої СУОП на всіх підприємствах аг рарної галузі із залученням усіх ланок державного управління. 2. Розробка і впровадження си стеми самоконтролю безпеки праці для фермерів і одноосібних підприєм ців, які не використовують найману працю. 3. Забезпечення створення та функціонування служб охорони праці на всіх без винятку сільгосппідприєм
ствах згідно з чинним законодав ством про охорону праці. Прирівнення, як це передбачено Законом «Про охорону праці», спеціалістів з охоро ни праці сільгосппідприємства за по садою і заробітною платою до спе ціалістів основних виробничо-техніч них служб. 4. Створення районних консуль таційних пунктів з питань охорони праці для інформаційної підтримки працеохоронних запитів і потреб працівників сільськогосподарських та інших підприємств, задіявши з цією метою страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на вироб ництві. 5. Проведення на базі навчальнометодичних центрів навчання з пи тань охорони праці спеціалістів та ке
рівників сільських господарств, забез печення контролю за обов'язковістю такого навчання з боку районних та обласних управлінь сільського госпо дарства і продовольства. 6. З метою профілактики вироб ничого травматизму інспекторам Держтехнагляду Міністерства аграр ної політики України посилити опера тивний контроль за технічним станом тракторів та інших самохідних сільсь когосподарських машин як об'єктів пі двищеної небезпеки із залученням су часних засобів діагностування.
О. ВОЙНАЛОВИЧ, канд. техн наук, доцент Національного аграрного університету, В. СКАФА, начальник відділу охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Мінагрополітики України ОХОРОНА ПРАЩ ТА МІСЦЕВА ВЛАДА
Перший к в а р т а л 2005 р. у д іял ьн о сті те р у п р а в ління Держнаглядохоронпраці по Волинській област і заверш и вся значущ ою подією — за ін іц іа т и в и д е п у т а т ів обласної ради на черговій сесії було з а слухан о п и т а н н я «П ро с т а н д о т р и м а н н я вимог безпеки, охорони праці т а п ро ти п ож еж н ої безпеки на п ід п р и є м с т в а х } в у с т а н о в а х т а ор ган ізац ія х о б л а сті». Чим було зумовлено т а к у увагу народних обранців до цього соціального п и т а н н я , наш власний кор еспондент С. ПОПОВИЧ попросив р озп овісти начальника теру п равл ін н я К. ІВАНОВА. — На сьогодні стан безпеки праріїв оцінки роботи інспекторського складу теруправління, упродовж ці в області не можна вважати склад останніх років перебуває практично ним або загрозливим,— з такого твердження почав розмову Кузьма на одному рівні, з невеликим зро Никифорович.— Однак те, що це пи станням кількості випадків травму вання на робочих місцях в окремі ро тання було винесено на розгляд се ки. У 2004 р. в області травмовано сії, свідчить про небайдужість депу татів до умов праці на діючих підпри 524 особи проти 499 у 2003 р.; 21 ємствах, до того, як вирішуються пи особу травмовано смертельно, тоді тання запобігання виробничому як у 2003 р. загинуло 20 осіб. При травматизму та професійним захво кро й те, що протягом минулого року рюванням, чи відповідає вимогам ча трапилося 8 групових нещасних ви су рівень заходів, вжитих для попере падків. Аналіз причин останніх дово дження пожеж або техногенних ка дить, що 11 осіб самі накликали не щастя, бо перебували на робочих тастроф. Показник виробничого травма місцях у нетверезому стані. тизму, що є одним із основних крите Вже традиційно для нашої облас
10 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
ті найбільш травмонебезпечним є агропромисловий комплекс. Зазна чу — не вугільна галузь, а сільськогос подарська. Саме в господарствах ці єї галузі протягом 2004 р., як і в попе редньому, трапилося 10 смертельних випадків. Така стабільність показни ка аж ніяк не радує, навпаки,— ви кликає занепокоєння. Не оминув смертельний травма тизм і автотранспортні підприємст ва — З нещасних випадки. Втрачено людські життя на підприємствах енер гетики, будівництва (по 2 випадки), по одному фатальному випадку трапи лося на підприємствах вуглевидобут ку, зв'язку, машинобудування, в уста
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
новах соціально-культурної сфери. Стосовно географії нещасних випад ків зі смертельними наслідками, то сталися вони в Іваничівському, Ко вельському, Ківерцівському районах та у м. Нововолинську. Кілька слів про рівень травматиз му у вугільній галузі області, котру репрезентують дві шахти холдингової компанії «Волиньвугілля», що у м. Но воволинську. Протягом останніх трьох років тут сталося по одному смертельному випадку, і всі — на шахті № 5. А щодо загального трав матизму, то в 2004 р. кількість травм тут зменшилася на 15 випадків (257 випадків проти 272 у 2003 р.). Хо четься сподіватися, що новий керів ник холдингової компанії І. Костик триматиме ситуацію під належним контролем. — Кузьмо Никифоровичу, хто са ме ініціював слухання питання на се с ії і чи виникали у депутатів запитан ня до Вас після доповіді? — Слухання ініціювали депутати. А щодо запитань до мене, то їх не бу ло, адже відповіді на них вони отри мали ще під час засідань трьох пос тійних депутатських комісій: з питань паливно-енергетичного комплексу, промисловості, транспорту та зв'яз ку; з питань здоров'я людини, охоро ни материнства та дитинства; з пи тань депутатської діяльності, захисту прав людини, законності та бороть би зі злочинністю. Завдяки цьому рі шення сесії з обговорюваного питан ня було виваженим і конкретним. — Рішення складається із 7 розді лів. Чи сприятиме воно поліпшенню стану безпеки праці в області, про що повинні передусім дбати самі р о ботодавці, і наскільки реальні щодо виконання окремі його положення? — Прийняте рішення стосується багатьох аспектів діяльності, спрямо ваної на створення безпечних умов праці та життєдіяльності населення взагалі. Ми пропонуємо відповідним навчальним закладам покращити правове виховання та навчання на селення основних питань безпеки життєдіяльності, зокрема, грамотно діяти в разі виникнення надзвичайних ситуацій, травмування на виробниц твах та з питань охорони праці. До цієї важливої справи, крім фахівців теруправління Держнаглядохоронпраці та управління Міністерства Ук раїни з питань надзвичайних ситуа цій та у справах захисту населення
2*
від наслідків Чорнобильської ката строфи в області, залучаються Центр перепідготовки та підвищення квалі фікації працівників органів держав ної влади, місцевого самоврядуван ня та керівники підприємств різних форм власності, установ і організа цій. Крім того, було звернуто увагу органів місцевого самоврядування області на виконання вимог ст. ЗО Закону «Про місцеве самоврядуван ня в Україні» та ст. 35 Закону «Про охорону праці», в яких йдеться про здійснення контролю за належними безпечними і здоровими умовами праці у межах їх компетенції та по силення відповідальності за розроб ку і виконання регіональних про грам поліпшення стану безпеки, гігіє ни праці та виробничого середови ща, а також виконання заходів з охорони праці програми соціальноекономічного і культурного розвитку регіону. У пункті 4 рішення дано рекомен дацію Луцькій міській раді щодо пе редбачення у міському бюджеті на 2005 р. виділення коштів на ремонт інженерного обладнання систем протипожежного захисту будинків під вищеної поверховості в обласному центрі, а також створення спеціалі зованої дільниці з їх ремонту та тех нічного обслуговування. Це питання порушується не вперше, та з різних причин до цих пір не вирішувалося. Під час засідань у депутатських комісіях неодноразово порушувала ся проблема безпечної експлуатації будівель та споруд. Адже чимало з них, особливо ті, які не мають госпо дарів, перебувають у загрозливому стані. Особливо це стосується об'єк тів АПК — ферм, складів для збері гання гербіцидів, обладнання з пер винної переробки рослинної та тва ринницької продукції. Відомі непо одинокі випадки травмувань, навіть зі смертельними наслідками, що відбу ваються при спробах сторонніх осіб демонтувати обладнання чи заволо діти будівельними матеріалами. Ро ботодавці — колишні і теперішні — цими питаннями не переймаються, ліквідувати такі споруди не поспіша ють. Наприклад, у 2004 р. виведено з експлуатації лише 15 будівель со ціально-культурного призначення, що дуже мало у порівнянні з наявни ми в сільській місцевості. Депутатів також цікавили питання
безпечної експлуатації об'єктів підви щеної небезпеки. В області зареєст ровано 1113 котлів, 1390 вантажо підіймальних кранів (з них ЗО — баш тових), 1232 ліфти (з яких 155 від працювали понад 25 років), 953 по судини, що працюють під тиском. В області траплялися випадки падіння кранів, що спричинювало смертель ні травми. Тому всі ці об'єкти потре бують нагляду, діагностування, про ведення технічної експертизи. — Оскільки Волинська область є аграрною , то питання організації польових робіт завжди перебувають під особливим контролем депутатів. Стояли ці питання і на сесії. Щ о най більше непокоїть депутатів? — Порушувалося питання безпеч ної експлуатації машинно-трактор ного парку. Наслідком недостатньої профілактичної роботи в АПК є те, що з наявних 4396 тракторів стартерним запуском не оснащені 1170. Не всі працівники АПК забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, не кажучи вже про відсутність сані тарно-побутових приміщень, норма тивних документів для повсякденної роботи тощо. Цікавилися депутати, як забезпе чується пожежна безпека на підпри ємствах області, яких заходів вжи вається щодо покращання її ефектив ності. Прикро, що роботодавці, особ ливо ті, які не мають практичного досвіду діяльності, свої перші кроки у самостійному господарюванні роз починають зі зневаги до законодав ства про охорону праці. Перекона ність багатьох з них у тому, що лихо обійде їх стороною, межує із злочи ном. А коли до питань запобігання нещасним випадкам на виробниц твах, професійним захворюванням буде привернено увагу народних об ранців усіх рівнів, тоді з порушеннями законодавства про охорону праці, пожежної безпеки не буде миритися все суспільство. Адже надто прикри ми бувають наслідки зневажання правил безпеки — як власної, так і колективної.
На знімку:
начальник теруправління Держнаглядохоронпраці по Волинській області К. Іванов. Фото Н. КОЛБАСЮК
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
1
1
Щ ороку в У к раїн і під час виконання т р у д о в и х обов’я зк ів г и н у т ь с о т н і т а о т р и м у ю т ь уш кодж ен ня здоров’я т и сячі працівників. Н аш власний кореспонд е н т В. СОП ІЛ ЬН ЯК і начальник т е р уп равлін н я Д ерж н агляд охорон п рац і по Хмельницькій о б л а с т і В. Ю ЗВИ Ш ЕН зу с т р іл и с я з керую чим Хмельницькою єп архією , А рхієпископом Хмельницьким і Ш еп ет ів сь к и м А н т о н іє м , який за к ін чив Воронезький інженерно-будівельний і н с т и т у т і в м иру тр и в ал и й час працю вав на буд овах К и єва, к е рую чи великими колект и в а м и людей, т а попросили від п о вісти на к іл ь к а з а п и т а н ь , щ о с т о с у ю т ь с я впливу духовного ф а к т о р а на дотри м ан н я лю диною вимог безпеки у процесі т р у д о в о ї д ія л ь н о сті.
«ПАМ’ЯТАЙ, ГОСПОДАРЮ, ЩО Й САМ БУДЕШ ПІДСУДНИМ...» В. ЮЗВИШЕН: Ваше Високопреосвященство, на Ва В. СОПІЛЬНЯК: Чи можна стверджувати, що піддаю шу думку, чому, незважаючи на відсутність у нашій краї чи небезпеці працівника, його роботодавець, керівник ні братовбивчих воєн, гинуть і калічаться її громадяни? чи напарник, який не подбав про безпечне виконання Адже трудові обов'язки, які наші співвітчизники викону робіт, порушує заповідь Господню «Не убий»? ють,— наймирніші: своєю працею вони створюють мате — Звісно, що так. У чині сповіді Православна Церква ріальні блага, необхідні для подальшого розвитку сус прямо ставить запитання: «Чи не сприяв прискоренню пільства. В чому тут, як кажуть, корінь зла? чиєїсь смерті, ставлячи людину у небезпечні ситуації, — Причина усіх цих та інших бід полягає у втраті басприяючи хворобам важкими умовами праці або знеси гатьма нашими співвітчизниками віри в Бога. Справжній люючи людину працею чи побоями?» християнин ніколи не буде нехтувати безпекою, ставля — У недбалому ставленні до безпеки своїх підлеглих чи під загрозу своє життя та життя ближнього. Упродовж чи колег по роботі проглядається порушення головної більше ніж семидесяти років потужна атеїстична пропа заповіді, в якій йдеться про любов до Бога та до ближньо ганда робила свою чорну справу, намагаючись знищи го. Щоправда, заповідь Господня — не наказ, не приму ти у людині все святе. Це, зрештою, призвело до духов шення, а просто порада. Господь говорить нам: ось це ного занепаду нашого суспільства, стало причиною не для Мене є дорогим, а ось це Мені ненависне; ось зара достатньої самоорганізованості людини у процесі її жит ди цього Я прийшов на землю, а ось це Мене призвело тєдіяльності, в тому числі низької культури виробництва. до жорстокої смерті на хресті... Таким чином, кожному А де низька культура виробництва, там годі говорити про роботодавцю і, в першу чергу, тому, який сповідає пра дотримання норм і правил безпеки. Це я знаю із власно вославну віру, потрібно замислитись над тим, наскільки го досвіду. Неухильне дотримання інструкцій з охорони він гідний звання християнина. Правда Христова проста: праці можливе лише за умови духовного сприйняття пра якщо комусь не цінна заповідь Господня, то, виходить, що цівниками Закону Божого. Одними штрафами, які дово й він Сам йому не цінний, а тому і не потрібно запевня лі часто накладають на порушників правил безпеки, тут ти, що він любить Бога і що він — християнин... не обійтися. Як архіпастир вважаю, що багатьом людям повинно
1 2
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
НАШ І ІНТЕРВ'Ю бути соромно за те, що вони не гідно відповідають на любов Божу. За це вони змушені будуть відповісти у призначений час... При цьому слід пам'ятати: чим ширше дальності перед Всевишнім для керівників-бюрократів, коло діяльності людини, тим більше у неї відповідально які допускають такі факти, адже, кажуть, що всяка влада сті, і про що не запитають на Страшному суді одного, за від Бога? те буде суворо покарано іншого. Той, хто допускає гріх, — Господь все бачить і все знає, від нього нічого при створюючи своєю бездіяльністю передумови для каліц ховати неможливо. Настане час, і Він кожного спитає, чому той кривдив ближнього... Це повинні завжди тва чи загибелі людини, дотримуючись Святого Письма, повинен пам'ятати, що за гріхи батьків страждають діти: пам'ятати ті, хто поставлений керувати людьми, — мож «Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покуту новладці. Церква Христова закликає всіх начальників поза беззаконня їхнє», — говориться у книзі «Плач Єремії». батьківськи ставитись до своїх підлеглих та їхніх сімей, В першу чергу це повинні усвідомити ті начальники, від особливо у скрутну годину. яких залежить благополуччя їхніх підлеглих. Тут не зайвим, мабуть, буде нагадати слова з Апока На закінчення відповіді на поставлене запитання хо ліпсису святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, чу навести слова святителя Григорія Богослова, який ска котрий говорить про глас Божий, який віщав з Неба: «Від зав: «Пам'ятай, господарю, що й сам будеш підсудним, і платіть тому (начальнику) так, як він вам платив,— удвічі менше згрішиш!» відплатіть за вчинки! Чашею, якою він зачерпнув,— за В. ЮЗВИІ1ІЕН: Як Ви розцінюєте той факт; що іноді, черпніть йому подвійно!» Ось Божий суд, за яким кожен виконуючи роботу, той чи інший працівник внаслідок не з нас отримає по заслузі. Нехай ті, кого стосується це щ асного випадку отримує серйозні ушкодження здо звинувачення, пам'ятають про це! ров'я, а очевидці, колеги по роботі натомість кидають по Подібні слова говорить і святий апостол Павло, зга терпілого напризволяще, хоч усіх їх вчать, як надавати дуючи пророка Давида: «І Давид каже: Хай буде їхня по першу допомогу, наказують (під час проведення інструк жива сильцем, пасткою і спокусою — на відплату їм...» Але тажів з охорони праці) викликати при отриманні травми водночас хочу застерегти і потерпілих, знову ж таки поси лаючись на слова апостола Павла: «Ніколи не платіть лікарів тощо? — Поставлене запитання, на мій погляд, дуже актузлом за зло, дбайте про добро перед усіма людьми», а та альне. На жаль, дійсно буває так, що колеги по роботі кож апостола Петра: «...не платіть злом за зло або лай залишають працівника без належної допомоги, коли той кою за лайку, а навпаки — благословляйте (знаючи), що ви були покликані на те, щоб успадкувати благословення». потрапляє в біду, часто навіть не усвідомлюючи, до чого це може призвести. З приводу такої ганебної поведінки В. СОПІЛЬНЯК: А чи є шанси врятувати свою душу я хотів би загострити увагу на двох аспектах. тим, хто допустив той чи інший гріх, але глибоко кається По-перше: хочу нагадати про існування Духовного з цього приводу? Закону, відповідно до якого людина має допомагати ін — Шанси такі завжди є. Але людина повинна покаятись шій, коли та потрапляє у скрутну ситуацію, надто коли ця не тільки на словах, а й на ділі. Тобто, якщо начальник ситуація може обернутися великою бідою. Якщо праців упродовж тривалого часу не дбав про створення належних ник не дотримується його, він ризикує завтра потрапити умов праці, то, коли серця торкнеться справжнє каяття, він сам у подібну ситуацію. Не припускаючи насилля над має все зробити для того, щоб ці умови поліпшити. Якщо з свободою волевиявлення, Святе Письмо говорить: «Лю його вини підприємство заборгувало скаліченому праців дино, ось тобі добро і зло — обери добро!». Православ'я никові чи сім'ї загиблого, він має негайно розрахуватись з пропонує виконувати правила цього Закону не з імпера ними і попросити вибачення у тих, перед ким завинив. І так тивної позиції авторитету, але з позиції істини, доводячи, у кожному конкретному випадку. Лише у такий спосіб мож що чим більше людина приносить у світ добра, тим біль на розраховувати на прощення гріхів і спасіння. В. ЮЗВИШЕН: Ваше Високопреосвященство, ми дуже ше добра їй повертається, тим щасливішою вона стає. І вдячні Вам за змістовне інтерв'ю. Гадаємо, що Ваші святі навпаки... слова дійдуть до сердець читачів журналу, в тому числі і По-друге: гріх буває не лише активним, тобто зумов тих, від кого залежить безпека праці на виробництві. леним певними негативними діями, але й пасивним — це — Я теж дуже задоволений нашою розмовою, дякую бездіяльність. І за ті, й за інші гріхи кара від Господа бу Вам! Бажаю усім, від кого це залежить, дбати про людей, де однаковою. У той же час немає нічого величнішого, за словами Святого Письма, «... коли людина покладе жит мати у своїй душі любов до ближнього, і Господь відпла тить сторицею — Ваша справа процвітатиме. Всещедрий тя своє за ближніх своїх». Усім ці біблійні істини слід доб ре пам'ятати, а надто тим, хто волею долі може опини Господь за Своєю любов'ю до роду людського посилає Духа Святого на увесь світ, світ немічний і грішний, даю тися поряд з потерпілим... чи людині змогу оживотворити душу, відкрити її для лю В. СОПІЛЬНЯК: На Хмельниччині мають місце випад бові й радості та дієво змінити життя згідно з Божими за ки, коли багато років тому на підприємствах через чуже конами — законами правди, милосердя й любові до недбальство загинули працівники, проте роботодавці ближнього. досі не виплатили передбачених законом відшкодувань Тож нехай кожне віруюче серце сприйме Духа Свято сім'ям потерпілих, хоча там залишались маленькі діти, го і частіше возноситься благочестивою думкою і молит яких потрібно було ростити... Є випадки зволікання з вою до Бога, який дарував нам усе необхідне для життя і такими виплатами з боку інституцій, які покликані дбати спасіння! про соціальний захист потерпілих та членів їхніх сімей. Незважаючи на відповідну з цього приводу критику жур На знімку: налу <гОхорона праці», деякі місцеві органи влади стоять Архієпископ Хмельницький і Шепетівський Антоній. осторонь таких проблем, хоча мали б втрутитись у спра ву, аби захистити інтереси знедолених. Фото з архіву Хмельницької єпархії Чи існує, Ваше Високопреосвященство, міра відпові-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
1 3
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
єт т т БЕЗПЕКИ Відомо, щ о в У країні автоперевезення п осід аю ть провідне місце серед усіх ін ш и х видів перевезень. Щ о на ринку автоп осл уг з'явилося кілька д е с я т к ів т и с я ч (!) перевізників, я к і не м а ю т ь д о с т а т н ь о ї кваліфікації. Щ о у більш ос т і підприємців немає власної т е х н іч ної бази, а їхн і підлеглі не п р о х о д я т ь ін с т р у к т а ж ів т а с т а ж у в а н н я . Щ о м ало х т о з роботодавців д о д ер ж у єть ся існуючих норм праці т а відпочинку водіїв. Що на лінію нерідко ви п у ск аю ться т р а н с п о р т н і засоби в т е х н іч н о незадовільному с т а н і. Згідно з даними Державного к о м і т е т у України з нагляду за охороною праці, до 80% маш ин, м еханізм ів т а технологічного у с т а т к у в а н н я вичерпали ресурс ек сп л у атац ії і не відповідаю ть вимогам безпеки, високим є рівень см ертельного т р а в м а ти зм у . С тан о ви щ е , яке склалося, змусило Д ерж наглядохоронпраці зв е р н у ти с я до М ін іс т е р с т в а т р а н с п о р т у т а зв'язк у з пропозицією п оси л и ти відомчий к о н т р о л ь за с т а н о м безпеки на т р а н с п о р т і. П р о те біл ь ш ість ор ган ізатор ів автоперевезень продовж ую ть н е х т у в а т и встан овлені правила. С пец іалісти нагляду, посилаючись на м а т е р іа л и перевірок, с т в е р д ж у ю т ь , що причини порушень т р е б а ш у к а т и не с т іл ь к и в низьких економічних м ож л и востях, скільки в низькому рівні виробничої т а тр у д о в о ї дисципліни, особи стої к у л ь ту р и ор ган ізатор ів і виконавців р о б іт . Реком ендується т а к о ж ви вч ати досвід авто п ід п р и є м с тв, де п р іо р и т е т и віддано п и т а н ням безпеки праці. Про одне з т а к и х п ід п ри єм ств ми й розповімо ч и т а ч а м нашого ж урналу. Народжена еволюцією уганськ ніколи не був тихим пат ріархальним «пішохідним» міс том. А з часом і зовсім еволюціював у великий промисловий форпост на сході України, оперезаний мере жею стратегічних транспортних кори дорів. Мільйони тонн вантажів і бага тотисячні пасажиропотоки щодня ру хаються автомагістралями Луганщини. Сьогодні в місті та області налічу ється близько 600 приватних автоперевізників і понад 100 авто транспортних підприємств. Найпоміт ніші, які мають міжнародний статус і міцні вітчизняні корені,— «Транспеле», «Транс Кінг», «ЛАА Транс». Вони дав но входять до сфери управління шано ваного в регіоні автопатріарха Аркадія Олексійовича Лесничевського. У лютому 2005 р. підприємство «Транс Кінг», безпосереднім керівником яко го є А. Лесничевський, відзначило своє 20-річчя. За ці роки воно заявило про себе як про надійного партнера і ба гаторічного лідера на європейському ринку міжнародних перевезень ванта жів. А ще як про підприємство, де все — від організації виробництва до вико навської дисципліни — підпорядкова но додержанню вимог безпеки праці та дорожнього руху.
Л
14 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
Не даремно кажуть, що краще один раз побачити... І назавжди поз бутися стереотипу. Оскільки, потра пивши на територію підприємства, переконуєшся, що Європа — не за горами. Вона ось тут, на величезному стерильно чистому плацу, по якому весь час шурхотять «вольво» і «мерседеси». Дивлячись на їх потужні яскра ві торси, так і хочеться сказати: «Вихо дять на арену тягачі». У кожному 440 «конячок», які можуть взяти на борт до 22 т вантажу. При цьому — ані шуму (рівні шуму не перевищують 80 дБА), ані загазованості (це кращі в світі мо делі, які відповідають екологічному євростандарту). Таких авто на підпри ємстві близько п'ятисот. У гаражах ремонтної бази, навіть якщо дуже захотіти, не знайдеш плям мазуту, там немає традиційного запаху сумі ші солярки та вихлопних газів. Адмінбудівля — це сучасний офіс. А те, що прийнято називати робочою їдаль нею, насправді — єврокласика, за образом і подобою кафе швидкого харчування. Поряд центр здоров'я з плавальним басейном, тренажерним залом та лікарськими кабінетами. Є
ще один майданчик. На ньому прово дяться змагання водіїв і розташовані виробничі будівлі. В одній — уком плектована «як лялечка» мийка, в ін шій — промислова лінія з нарощуван ня шин італійської фірми «Марангоні», у третій — величезний термінал для складування вантажів, у четвертій — канадська установка з переробки ви користаних масел, у п'ятій — пекарня на 4000 буханок хліба на добу, у шо стій... Неважко уявити реакцію спеціаліс тів рядового автопромислу: «Нам так
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
не жити!» А ніхто й не агітує клонувати економічну модель А. Лесничевського. Якщо пам'ятаєте, ми вирі шили говорити про безпеку руху та охорону праці. Як відомо, важливо ставитися до них з повагою. Тим біль ше, що фінансове благополуччя під приємство набуло не відразу. Все по чиналося 20 років тому на голому міс ці, але з величезним бажанням здій снити мрію про потужне сучасне автопідприємство із захищеною від фінансових катаклізмів економікою і системою відносин, що грунтуються на найсуворішій виконавській дисцип ліні, як того вимагає безпека на транспорті. Дивлячись з вікна свого кабінету, Аркадій Олексійович згадує, що навесні 1985 р. он там, за дахом рембази, були похилена сторожка, кучу гури сміття та зруйновані стіни сви нарника колишнього тресту їдалень. На території хазяйнували пацюки (А. Лесничевський зізнався, що над усе на світі боїться пацюків). «Ти з глузду з'їхав»,— говорили йому найближчі друзі, називаючи задуманий проект авантюрою чистої води і не вірячи, що на пустирі може бути колись збу довано виробничий комплекс. Першу цеглину заклали 15 квітня 1985 р. А вже восени, до Дня автомобіліста, ке рівник вітав працівників із святом у новій будівлі головного офісу. Говорять, А. Лесничевський має особливу інтуїцію. Два десятиріччя то му, в країні з економною економікою та залізною завісою, він зміг зазирну ти за горизонт і розгледіти правиль ний маршрут, якому за минулі роки жодного разу не зрадив. Які б круті повороти не зустрічалися на його шляху. «Не повірите, за весь перший рік будівництва у мене був тільки один вихідний. А за останні 19 років я жод ного разу не був у відпустці. Просто мрію відпочити в санаторії за путів кою... І як мене витримують стільки років підлеглі?» — з посмішкою зітхає Аркадій Олексійович. І дійсно, як? Наприклад, з головним інженером В. Вільховченком працює 34 роки, із заступником з питань охорони праці та безпеки руху В. Калінським — 35 років. Стале горіння Харизматична особистість А. Лесничевського потребує окремої розповіді. Щ об зрозуміти, чому на підприємстві так серйозно ставлять
З ПОВАГОЮ ПРО ДИРЕКТОРА ся до порядку і дисципліни, треба знати, в якому горнилі кувався ха рактер генерального директора. Іс торія повчальна, і для багатьох ви дасться несподіваною. Наприклад, стверджуючи, що автомобіль — все його життя, Аркадій Олексійович вперше сів за кермо в армії. Перше авто — «ГАЗ ММ» з дерев'яним да хом і без скла. В 1953 р., після звіль нення у запас, капітан Лесничев ський сів за парту Дніпропетров ського автодорожнього технікуму. «Мене зарахували відразу на третій курс, оскільки за плечима була війсь кова освіта. Без іспитів. Спочатку бу ло дуже погано, потім — погано, піз ніше — краще. А диплом одержав уже з відзнакою. Як відмінник мав право вибирати місце призначення. Повернувся в рідний Луганськ на чальником експлуатації одного з ав тотранспортних підприємств. З того дня минуло майже піввіку!» У квітні 1959 р. його призначили директором Ворошиловградської ав тобази Раднаргоспу. У 1963 р. Арка дій Олексійович був обраний депута том місцевої ради. З того часу не за лишає поста міського парламентаря. І, як раніше, «рулює», обожнюючи те пер вже добру автотехніку. Ствер джує, що сучасні магістральні тягачі відрізняються від попередників 20-річної давнини, як надзвуковий винищу вач від диліжансу. На початку 1990-х, завойовуючи європейський простір, він «пересів» з МАЗів на «вольво», а потім на «мерседеси». Одержав не один європейський грант як кращий міжнародний автоперевізник ванта жів. Зробив підприємство одним із найвідоміших в Україні і шанованих на Заході. Між іншим, дата професійного свята — Дня автомобіліста майже співпадає з датою народження А. Лесничевського. У жовтні 2004 р. Автомобіліст з великої літери відзна чив своє 77-річчя. Правила гри Безпека праці, однаковою мірою як і безпека руху,— «Отче наш» для працівників підприємства. З цього по чинається і цим закінчується трудовий день. Як правило, з цього ж стартує знайомство з підприємством при пра цевлаштуванні. За баранку нікого не
посадять (навіть якщо ти водій зі ста жем), поки не «обкатають» на рембазі та в класі технавчання. Відповідаль ний за підбір і підготовку кадрів воді їв В. Калинський тримає персонал «у чорному тілі». Той, хто не погоджуєть ся з суворістю вимог, у колективі не приживається. Тут ходить байка, яку розповідають місцеві жартівники, стверджуючи, що це справжнісінька бувальщина. Нібито колись на тери торії підприємства А. Лесничевському на очі потрапив працівник із сигаре тою в зубах. Побачивши керівника,
хлопець... проковтнув недопалок. В. Калинський посміхається і підтвер джує: «Ми нікому не потураємо, ос кільки головна неприємність не тільки на території підприємства, але й на дорогах — неохайний, безвідпові дальний, схильний до вживання алко голю водій. Навіть якщо він перебу ває за кермом найкращої техніки в світі. І потім, наші спеціалісти їздять в основному європейськими дорогами, а там вимоги до професіоналізму во діїв, безпеки руху, до екологічних і технічних характеристик автомобілів непорівнянно вищі від вітчизняних. Транспортний контроль не церемо ниться з порушниками і не визнає ні яких аргументів на виправдання. Су перечки з охоронцем порядку можуть тільки збільшити суму штрафу». Ось так. Дальнобійники без ВТК у рейс не вийдуть. До технічного стану автома-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
15
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
шини ставляться як до підготовки у по літ авіалайнера — сюрпризи в доро зі не потрібні... «А запалену сигарету хлопець не проковтнув, а сховав у ку лак. Руку, звичайно, обпік»,— зробив байку бувальщиною В. Калинський. Автопідприємство, яке прагне вес ти розумну фінансову політику, ніко ли не стане економити на безпеці і розраховувати на російське «авось». Це не вигідно. Вигідно, наприклад, мати власну промислову лінію з на рощування шин, яку придбано у пе ревіреного виробника. Відомо, що на передню вісь тягачів з метою безпеки ставлять тільки нові шини, а на задню — не обов'язково. Нова коштує 2,5 тис. грн., нарощена — 650 грн. Нова забезпе чує пробіг 100 тис. км на рік, відно влена — до 200 тис. км (І) Тут купують шини французької фірми «Мішілен», оскільки їх протектори можна наро щувати тричі. А відновлюють їх на іта лійському устаткуванні фірми «Марангоні». Остання контролює і па тронує підприємство з питань додер жання технології, експлуатації, безпе ки умов праці (згідно з європейськими нормами). Тому тягачі А. Лесничевського, крім іншого, завжди добре і безпечно «взуті». Недавно на автовиставці в Пари жі голова компанії «Мерседес-Бенц» пан Мюллер, подякувавши лугансь ким колегам за плідне співробітниц тво, висловився приблизно так про професійну майстерність луганчан: «Водії фірми «Транспеле» на дві голо ви вищі від європейських». Почути по
16 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
дібне з вуст автомагната із світовим ім'ям дорогого варте. У Луганську па ризький реверанс дальнобійники об говорили і взяли до відома. Пожарту вали: «їхнім би водіям та нашими до рогами! Бажано — сільськими. Навчи лись би...» У регіональному турі Всеукраїнсь кого конкурсу профмайстерності во дії «Транс Кінг» і «Транспеле» посіли перше і друге місця. А на змаганнях, які в 2004 р. вперше за роки неза лежності України були організовані в Києві Асоціацією міжнародних пере візників і Міністерством внутрішніх справ, луганчани показали другий результат. Було нагороджено дипло мом і заступника генерального ди ректора з питань охорони праці та безпеки руху В. Калинського. Таким врожайним видався для підприємства 2004 р., оголошений роком безпеки на дорогах. Епілог Очевидно, що у вік автомобілізації однією з умов безпеки праці на транс порті є вміння керувати. Компетентно, враховуючи всі фактори, що вплива ють на підсумкові показники. Керівник підприємства, про якого йшлося ви ще,— А. Лесничевський,— відповідаю чи на запитання про формулу успіху, сказав просто: «Існують сотні великих фірм і дрібних фірмочок, які прийшли в автомобільний бізнес для того, щоб набити тугіше гаманець. Так, мета будь-якого бізнесу — заробити. Але я прибічник цивілізованих відносин: ко ли доставка вантажів будується на фундаменті якісного виконання робо ти, особистій порядності та сумлінно сті. А головне — на турботі про лю дей, які заробляють матеріальні бла га для підприємства. На турботі про їхні здоров'я і безпеку».
Аналіз свід чи ть: значна к іл ь к іс ть групових нещ асних випадків і нещ асни х випадків зі см ертельни м и наслідкам и в ід б у в а є ть с я під час ведення р о б іт з підвищеною небезпекою , на виконання яки х необхідно ви д авати наряд-допуск. О бстави ни т а причини т а к и х нещ асних випадків через засоби м асової ін ф орм ації доводяться до відома гр о м а д сь к о с ті. Про них п о с т ій н о ін ф ор м ує своїх ч и т а ч ів ж у рн ал «Охорона прац і». На ж аль, ін ф орм ован ість посадових осіб і с п е ц іа л іс т ів не дає очікуваного р е з у л ь т а т у , порушення правил безпеки т а нещ асні випадки повт о р ю ю т ь с я , і цьому процесу немає краю.
о робіт з підвищеною небезпе кою, на виконання яких необхід но видавати наряд-допуск, нале жать роботи в охоронних зонах пов ряних ліній електропередачі з вико ристанням будівельної техніки, на складах легкозаймистих рідин і горю чих рідин, у колодязях, шурфах, інших закритих просторах, на висоті, а та кож у приміщеннях, де може виникну ти небезпека, що є наслідком діяль ності виробництва, та інші. На таких роботах існує велика О. НЕГРЕБЕЦЬКА, керівник ймовірність впливу на їх виконавців прес-служби теруправління Держнагляднебезпечних та шкідливих виробни охоронпраці по Луганській області чих факторів. Вони, як правило, вико нуються групою працюючих, і для ба На знімках: гатьох з них робоче місце є незвич керівник підприємства «Транс Кінг» А. Лесничевський; ним. Тому організація виконання та водій В. Когут у кабіні ких робіт потребує здійснення особ вантажного «мерседеса»; ливих заходів, які забезпечують заступник генерального директора безпеку персоналу. Це стосується з питань охорони праці та безпеки руху оформлення документації, підготов В. Калинський поряд з тягачем ки до виконання, допуску персоналу, нового покоління. виконання та закінчення, а також на гляду за виконанням робіт. Фото автора Особливо часто нещасні випад
Д
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
ки відбуваються під час виконання ро біт у закритих спорудах, тобто там, де можливе утворення та накопичен ня шкідливих газів. Як це було Нагадаємо коротко про обстави ни деяких нещасних випадків, що ста лися у закритих просторах, уже відо мі читачам журналу. 17.07.2001 р. під час виконання робіт у закритій споруді в КП «Червоноградводоканал» (Львівська область) отруївся шкідливими га зами робітник. Під час ¿¡/Щ спроби його врятува- шЖ ти загинуло ще троє працівників. 23.02.2004 р. під час виконання робіт у закритій споруді в ЗАТ «Лукор» (Калуш Івано-Франківської області) отруїлося та Ц загинуло двоє робітників. Майстер, який спустився до них, також отруївся і загинув. Причиною нещасних випадків ста ла незадовільна організація виконан ня газонебезпечних робіт. Комісії, які розслідували нещасні випадки, вста новили коло осіб, винних у допуще них порушеннях. Найбільш винних — безпосередніх керівників робіт — ка рати не довелося: вони покарали се бе самі, оскільки загинули під час спроби врятувати своїх підлеглих. Ін ших посадових осіб, у т. ч. заступни ків начальників і начальників підроз ділів, начальників відділів та служб, притягнено до суворої відповідально сті. Керівники підприємств вжили пев них заходів для усунення причин не щасних випадків, і виробництва про довжують працювати далі. Минає час, і ми знову одержуємо інформацію про аналогічну трагедію — вже на іншому підприємстві. При чин незадовільної роботи з профілак тики травматизму багато. На одній з них, вважаю, одній із найголовніших, я і хочу зупинитися. Становище вимагає Давайте знову звернемося до ма теріалів спеціальних розслідувань не щасних випадків, що сталися в Червонограді та Калуші. Встановлюючи винних, комісії, на мій погляд, не звер нули уваги ще на одну категорію пра цівників, які також мають відношення до організації виконання робіт з під вищеною небезпекою на підприєм ствах.
3. Зам. №05-4150
ПРО НАБОЛІЛЕ Ведення таких робіт регламенту ється Типовим положенням про поря док виконання робіт з підвищеною небезпекою, яке розроблене у кож ній галузі й діє ще з 70-х років минуло го століття. Згадане положення вима гає від кожного підприємства розро бити свій нормативний акт з включен ням переліку робіт з підвищеною не безпекою, властивих цьому виробництву. Обов'язки щодо роз-
? робки цього документа, ознайомлен ня з ним посадових осіб та організа ції впровадження покладаються на службу охорони праці (далі — інжене ра з охорони праці). На нього ж, згі дно з чинним Типовим положенням про службу охорони праці, покладе но обов'язки з контролю за додер жанням вимог положення.
переліку робіт, що потребують вида чі наряду-допуску. Тут було поруше но технологічний процес: для очищен ня трубопроводів замість води засто совувався розчин кислоти. І майже кожне з порушень відіграло фатальну роль у загибелі працюючих. Сукупність перерахованих пору шень однозначно свідчить про без діяльність адміністрації (читайте — ін женера з охорони праці) підприємств під час організації виконання ¡ВЙЬ-. газонебезпечних робіт, тобто про недодержання вимог Положення про порядок ви конання робіт підвищеної небезпеки підприємства. Адже йдеться не про прості об'єкти. У першому випад ку — це міські очисні споруди, у другому — хімічне вироб ів ництво. ■7 Служби охорони праці Л Р ' на обох підприємствах були. Точніше, значилися, бо допу щені порушення, що стали причина ми загибелі такої кількості людей, не дозволяють вжити слово «працюва ли». Мені заперечать, що інженерові з охорони праці не завжди повідомля ють про проведення конкретних ро біт, тому він не міг вжити особисто за ходів безпеки. Цей аргумент несер йозний, оскільки подібні роботи вико нувалися і раніше, і також з порушен нями. У коморі дільниці не було не те що протигаза і пояса, а навіть прос тої вірьовки, тому робітники, рятую чи потерпілих, використали куски ка белю та сальникової набивки. Вико нанням робіт керував ненавчений робітник, який не знав небезпек ви робництва, сам порушував правила безпеки.
Хто винен? З обставин нещасних випадків, що сталися в КП «Червоноградводоканал» і ЗАТ «Лукор» (журнал «Охо рона праці» № 12, 2001 р. і № 5, 2004 р.) випливає, що роботи з підви щеною небезпекою на цих підприєм ствах виконувалися без наряду-допус ку, робітники не пройшли інструкта жу, не було розроблено заходів, що забезпечують безпеку персоналу, не було Грубі порушення під час організації проведено аналіз повіт виконання робіт підвищеної небезпеки, що ряного середовища та допускаються на підприємстві,— наслідок провітрювання закри тих споруд. Було пору бездіяльності служби охорони праці. шено також порядок виконання робіт, оскільки не було Зусиллями інженера з охорони призначено спостерігачів і страху праці на підприємстві з небезпечним вачів, у робітників були відсутні за виробництвом уже давно мав би бути побіжні пояси та страхувальні вірьов встановлений порядок (якщо хочете — ки, не було шлангових протигазів. режим), за якого керівник підрозділу Крім того, у КП «Червоноградвоне міг би і кроку зробити без того, доканал» вентиляція та освітлення в щоб про це не знала адміністрація. А споруді виявилися несправними, на керівник посилає підлеглих і сам спус підприємстві не було газоаналізато кається в пекло на вірну смерть, на ра. У ЗАТ «Лукор» роботи в закритих віть не здогадуючись про це. Харак спорудах навіть не були внесені до терно, що все відбувається за наяв-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
17
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
ності на підприємстві служби охоро ни праці і є наслідком бездіяльності цієї служби. Він міг би і мусив Постійно перебуваючи на підпри ємстві, інженер з охорони праці має можливість (і зобов'язаний) контролю вати в першу чергу роботи з підвище ною небезпекою, а вони для вказаних підприємств є характерними. Методи найрізноманітніші: ранкові обходи, разові перевірки перед початком ви конання робіт, цільові перевірки окре мих об'єктів, щомісячні планові пере вірки підрозділів. Він присутній на пла нерках і нарадах, у нього під рукою плани заходів. Він зобов'язаний зна ти, де і коли будуть розбирати аварій ну споруду, демонтувати обладнання, врешті-решт,— виконувати роботи у закритих спорудах. Організація навчання з питань охорони праці керівників виробниц тва також покликана сприяти належ ній організації виконання робіт. Зви чайно, якщо навчання проведено якісно. Але на вказаних підприєм ствах було явно навпаки. Інженер з охорони праці може так побудувати систему взаємовід носин з керівниками підрозділів, що вони самі будуть йти до нього оформ ляти дозвіл на виконання робіт, на віть якщо це і не передбачається нормативними актами, забезпечить їх бланками, для контролю заведе журнал реєстрації нарядів-допусків. Він міг би перевіряти не лише наяв ність наряду-допуску, але й якість та повноту передбачених заходів, наяв ність і застосування 313, бути при сутнім при допуску до виконання ро біт. А в деяких випадках не була б зайвою і його присутність під час ви конання робіт. Хіба сталися б траге дії, про які йшлося, зроби інженер з охорони праці хоча б половину з пе реліченого! На жаль, він не є організатором роботи з охорони праці. В кращому разі — статист, який мало впливає на ситуацію. Щ о робити? Треба було б, і давно, комісіям під час розслідування нещасних випадків та інспекторам під час перевірки під приємств робити аналіз, давати оцін ку діяльності інженерів з охорони праці. Ця оцінка повинна містити ві домості про те, яких заходів вживають вони, щоб не допустити порушень, уникнути трагедій; скільки приписів, проектів наказів сотворили, скільки
18 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
повною мірою забезпечити виконан робіт та обладнання призупинили; ня Закону «Про охорону праці», ба що зробили для забезпечення підроз гато що залежить від інспекцій Держділів необхідними засобами захисту; наглядохоронпраці. їм необхідно бу наскільки якісно організовують на вчання з питань охорони праці. Мож ти організуючими та об'єднуючими початківцями всієї роботи з охорони ливо, постановка питання таким чи праці, а один із напрямів підвищення ном допоможе покращити станови її ефективності — активізація діяльно ще. сті служб охорони праці підприємств. Роботу служб охорони праці Довго ще нам доведеться чекати необхідно активізувати. Інженери з заміни основних фондів, впроваджен охорони праці — велика сила. Треба примусити їх виявляти порушення са ня нових технологій. А 80% нещасних випадків, які стаються через організа мим, а не працювати за них інспекто ційні причини, допускаються сьогодні, рам. і це саме ті причини, в результаті яких Візьмемо, наприклад, звіт про сталися трагедії в Червонограді та стан промислової безпеки в Україні Калуші. Не допускати їх — завдання і та підсумки роботи органів Держнаінженера з охорони праці. Тож да глядохоронпраці за 2003 р. Вия вайте примусимо його виконувати вляється, що того року держінспектообов'язки в галузі охорони праці, пе ри охорони праці країни виявили на редбачені Типовим положенням. виробництві більш як 2,56 млн. пору шень, призупинили понад 240 тис. ро У вигляді заключного слова біт та об'єктів, у 2004 р. — понад 250 тис. Для мене охорона праці — понят робіт та об'єктів. Добре попрацю тя не абстрактне. їй я віддав 25 років вали інспектори, і показники їхньої свого життя. І тому не можу залишати роботи з року в рік покращуються. А ся байдужим, слухаючи чергові зве віз, як мовиться, і досі там. Я порушую питання не про ефек дення про загибель працюючих на виробництві, вдвічі — коли це відбу тивність роботи інспекторів у принци вається з причини бездіяльності моїх пі, хоча було б логічно припустити, колишніх колег по роботі. До підго що в результаті їхньої активної діяль ності стан охорони праці на підпри товки цієї статті мене спонукала дум ка начальника управління з питань ємствах має покращуватися, а кіль охорони праці та екологічної безпеки кість виявлених порушень, звичайно ЗАТ «Лукор» Р. Венгльовського, вислов ж, зменшуватися. Запитання таке: «А лена з приводу причин нещасного ви чи потрібно силкуватися за «того падку, що стався 23.02.2004 р., і який хлопця» і чи не час вже примусити було піддано аналізу. На його думку, працювати багатотисячну армію ін женерів з охорони праці?» Державним інспекторам під час Інспектор має мо перевірки підприємств необхідно робити жливість бувати на аналіз та оцінку роботи підприємстві не біль служби охорони праці. ше ніж 1—2 рази на рік. При цьому він цей нещасний випадок — чиста ви встигає виявити сотні порушень, вида падковість. Ось така зручна позиція. ти десятки приписів. А інженер з Щ о тут ще скажеш? І хіба я не правий охорони праці перебуває на вироб у своїх поглядах на роботу таких пра ництві постійно. Це він повинен роби цівників? ти перевірки. Підтвердженням його Відтоді, як сталися згадані нещасні роботи, крім покращання умов праці випадки, минуло доволі часу. Напев та зниження рівня виробничого трав но, працівники служб охорони праці матизму, повинні бути приписи, вида підприємств усвідомили свої недо ні керівникам підрозділів. Приписи, які робки, внесли корективи в роботу, і містять перелік сотень порушень і подібних порушень уже не допустять. вручаються кожному начальнику впродовж року. За цими ознаками і А інші? Тим з них, хто припускається по необхідно оцінювати діяльність інже дібного на своїх підприємствах, нера з охорони праці. Звичайно, ро необхідно переосмислити своє став бити це слід до настання трагічної лення до охорони праці та стати до розв'язки, не під час розслідування роботи. нещасного випадку, а раніше — під час планової перевірки підприємства. І. ЗЕ Л Е Н С Ь К И Й , науковий ре Сьогодні, коли органи управління дактор журналу «Охорона праці» та контролю на місцях ще не в змозі
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
___________________________________________________ ВІСТІ З МІСЦЬ
СВЯТО ОХОРОНИ ПРАЦІ День охорони праці у ВАТ «М иколаївський ц ем ен тн и й завод», щ о на Л ьвівщ ині, с т а в п а м 'я тн о ю подією не лише для працю ю чих на цьому п ід п р и є м ств і, а й, без перебільш ення, для населення м і с т а і н а в іт ь району. Нині увага до цього п ід п р и єм ства особлива, оскільки воно є єдиним великим поповнювачем б ю д ж е ту району. А щодо цього заходу, ініційованого з а ступ н и к о м генерального д и р е к то р а з охорони прац і І. Ковальським, т о с т а в він свого роду сп р о стув ан н я м пророкувань сумної перспект и в и , яка, мовляв, оч ік увати м е колек ти в внаслідок продажу акцій всесвітньо відомому ф ран цузькому концерну з ви робни цтва ц ем ен тн ої продукції «L afarg e». Ще п ам ’я т н і м іт и н ги незадоволених, ревні заклики не д о п у с т и т и цього. З т и х пір минулого всього ч о т и р и роки...
Заслуговувало на увагу й те, що заходи, конкурс та вис тупи місцевих аматорів сцени були пронизані турботою про умови праці людей, рекомендаціями, як слід поводи тися в загрозливих для життя і здоров'я ситуаціях. Це, зви чайно, було доволі повчальним і викликало підвищену за цікавленість у присутніх в залі. Було чого повчитися, перейняти досвід з популяризації основ безпеки праці на підприємстві. Врешті, знання про запобігання нещасним випадкам тоді становлять цінність, коли стають надбанням якомога ширших кіл працюючих. Тож аби зорієнтувати читачів журналу на суть ідеоло гії адміністрації підприємства, пропоную ознайомитися із зверненням генерального директора акціонерного това риства Єжи Сабали до працівників підприємства стосов но охорони праці та трудової дисципліни.
Шановні колегиі Аналіз нещасних випадків за 20 попередніх років на нашому підприємстві дає мені право звернутися до вас, оскільки кожен з вас є учасником щоденного трудового процесу. Одні з вас видають завдання на виконання тих чи ень охорони праці став справжнім святом для всіх йо інших робіт, а інші їх виконують. Я в першу чергу звертаюся до безпосередніх керів го учасників та гостей. Адже причетні до його підго ників — майстрів, начальників змін, дільниць, до тих, товки та проведення не тільки робітники та інженернотехнічний персонал, а й члени їхніх сімей. Таким чином вохто протягом усієї зміни контактує з підлеглими робіт никами. ни прагнули виявити своє задоволення і підтримку політи На вас покладаю ки, активно впроваджуваної новими господарями заводу. Його проведення стало логічним підтвердженням позиції я велику надію і спо діваюся на підтрим керівництва підприємства у питаннях охорони праці. Про ку, бо перебуваєте це відверто говорили ті, хто безпосередньо причетний до разом із виконавця нововведень, керівники підрядних організацій, а також, що особливо відрадно, представники наглядових інституцій — ми безпосередньо в робочому середови теруправління Держнаглядохоронпраці по Львівській ооласті, санепідслужби, пожежної охорони, обласної щі. Тож не проходьте профспілкової організації працівників будівництва та буд мимо і не закривай матеріалів. Ось чому рада теруправління прийняла рішен те очі на порушення ня нагородити генерального директора заводу Єжи Сабавимог безпеки. ли грамотою, що й було зроблено в урочистій обстанов Я чекаю від вас активних дій, реаль ці. Виступаючі відмічали не лише досягнуті разючі успіхи трудового колективу внаслідок кардинальної зміни спосоних, а не на папері. оів господарювання, а й вказували на те, що потребує но Роботу з охоро ни праці можна при вовведень, над чим доведеться попрацювати, аби мало крашати на папері, продуктивна і небезпечна для здоров'я виробнича обста та найголовнішим новка не стримувала темпів виробництва цементу. було, є і буде управ А генеральний директор і не заперечував, що є ще чи ління виробницт мало недоліків у виробництві, трудовій дисципліні, забез вом на рівні безпо печенні сировиною та у відвантаженні готової продукції. середніх керівників Інженери заводу і працюють над тим, аби їх усувати. Бо від робіт, де створю цього залежатимуть прибутки підприємства, рівень заро ються належні умо бітної плати працюючих, а також інвестування коштів у со ви праці на робочих ціально-рекреаційні програми. місцях. Якщо воно надійне — надійно захищені люди, Надовго запам'ятається незвичний за сценарієм та ма хистке і непевне — нічого не варта вся робота з охоро совістю день охорони праці його учасникам та ініціато ни праці. рам, гостям і представникам органів місцевої влади. І не Мене хвилює ваша байдужість і закривання очей на та тільки тим, що ніхто не залишився без сувеніра чи пода кі речі, як вживання та розповсюдження працівниками ал рунка (а пологове відділення районної лікарні отримало когольних напоїв. Це несумісно з виконанням робіт на ви стаціонарний монітор для діагностики вагітних жінок, вар робництві. Ви берете гріх на душу, коли намагаєтесь не тістю 34,9 тис. грн. Чек на 20 тис. грн. для придбання бачити цього і тим самим стаєте співучасниками майбут обладнання для обігріву плавального басейну одержала ніх нещасних випадків. Таких керівників ми будемо суворо одна з міських шкіл райцентру), а передусім щирістю та карати. повагою до дітей та дорослих, ветеранів праці та членів сі Моє слово також до вас, начальники цехів, головні спе мей цементників, що панували в залі, де відбувалися ос ціалісти, котрим підпорядковані безпосередні виконавці. новні дійства.
Д
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
19
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
Одним із найважливіших принципів охорони праці є те, що всім травмам можна запобігти. Статистика нещас них випадків у компанії «Lafarge» підтверджує це. «Lafar ge» має заводи з кількістю працівників понад 2000 осіб, які пропрацювали без травм на виробництві по 10 і біль ше років. Усі об'єкти, що можуть спричинити травми або професійні захворювання, повинні бути під контролем. Не має значення, яким є об'єкт. А якщо неможливо пов ністю ліквідувати джерело небезпеки, керівники вироб ництва повинні чітко визначити та здійснювати такі захо ди, як спеціальне навчання, впровадження захисних при строїв та устаткування тощо. Я звертаюся також до вас, шановні робітники — без посередні виконавці. Кожен з вас повинен усвідомити свою особисту відпо відальність за додержання вимог безпеки з першого дня на робочому місці. Кожен робітник повинен бути переко наним у тому, що він (вона) несе особисту відповідальність за безпеку праці. Тому перш ніж щось робити, слід поду мати: чи не порушуєте вимоги нормативних актів з безпе
ки праці? Чи все зроблено для безпечного виконання ро біт? Люди — це найбільше багатство кожної компанії, тож давайте подбаємо разом про їхню безпеку. Ви сприяєте загальному успіхові та економічному зрос танню компанії, держави. Прошу усіх залучитись особисто і залучити ваших під леглих і колег до проблем охорони праці, створення без печних і здорових умов праці. Я хотів би, щоб з цього моменту ми почали активний діалог з усіх проблем, що стосуються безпеки об'єктів, умов праці людей тощо. Тому чекаю від вас в усній чи письмовій формі інфор мацію про несправності устаткування, різних пристроїв, недосконале оснащення, інші порушення, що можуть призвести до нещасних випадків, а також пропозиції про те, як змінити стазлення до безпеки праці як до чогось, що не є важливим. Ми започаткуємо систему нагород для економічного стимулювання людей, які виявили найбільшу кількість про блем у межах цеху чи заводу, подали ідеї чи вказали шля хи вирішення тієї чи іншої проблеми. Вважаю, що це було справжнє свято тих, хто дбає і за безпечує належні умови і безпеку праці на Миколаївсько му цементному заводі, а також тих, хто розділяє турботу всього трудового колективу, який уже став прихильником європейських стандартів турботи про людей праці.
П. СТЕПАНКО На знімках: років 15 тому краєвид Миколаївського цементного заводу на Львівщині був іншим: все навколо було вкрите товстим шаром сірого пилу; конкурсне змагання команд почалося. Фото автора __________ ТРИБУНА ДЕРЖІНСПЕКТОРА
Т
ого дня державний інспектор Тернопільської ДЮ П В. Гуменний з метою здійснення планової перевірки прибув у бар «ОТТО», що у Монастириському районі. Од нак господар цього торговельного закладу — приватний підприємець І. Михайлюк навідріз відмовився впу стити представника органу держав ного нагляду за охороною праці в бар для проведення обстеження. Оскільки цим він перешкоджав ви конувати обов'язки державному ін спекторові, у прокуратуру району було направлено подання про по рушення вимог Закону «Про охоро ну праці». Невдовзі прокурор райо ну виніс постанову щодо прова дження у справі про адміністратив не правопорушення стосовно влас ника бару.
20 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
! Коли В. Гуменний повторно при був на об'єкт, щоб здійснити плано ву перевірку, його власник проти цього вже не заперечував. Оскільки обстеження виявило ряд грубих по рушень нормативно-правових актів з охорони праці, державний інспек тор прийняв рішення щодо притяг нення І. Михайлюка до адміністра тивної відповідальності. Та де там! Підприємець у присутності очевид ців — страхового експерта з охоро ни праці робочого органу Фонду соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань, голов ного спеціаліста з охорони праці Монастириської райдержадміністрації — категорично відмовився підписати відповідні документи. Звичайно, рано чи пізно сплати
ти штраф недбайливому власникові бару все ж доведеться, бо на те є державна інституція в особі вико навчої служби районного відділу юстиції, яка має право на його при мусове стягнення за порушення за кону. Не перестає дивувати зухвала поведінка господаря пивниці. Він, мабуть, забув, що ми живемо в зов сім іншій країні, де Закон — понад усе. І якщо ще кілька місяців тому він міг розраховувати на свій «дах», то тепер такого «захисту» у нього вже немає. Він канув у Лету, як і старі порядки. Отож, індульгенції не бу де,— тому платіть штраф, пане доб родію, і усувайте порушення, поки не пізно.
М. РЕШЕТНЯК, начальник Тер
нопільської ДІОП
К'Ортпшиш
_____________________________________________________АКТУАЛЬНА ТЕМА
рЩ Щ м
У перш ом у півріччі 2005 р. на шахтах вуглевидобувної промисловості країни сталося три аварії з груповими нещасними випадками. 16 квітня внаслідок обвалення порід покрівлі на шахті «Росія» Д П <гСелидівву гілля» Донецької області загинуло троє гірників. 19 червня внаслідок раптового викиду вугілля та газу в лаві шахти «Гпибока» ДВАТ «Шахтоуправління «Д о н б а с» загинуло двоє гірників. 25 червня внаслідок спалаху метану у шахті «Л ісова» Д П «Львіввугілля» загинуло 5 гірників. У сього з початку р о к у на шахтах України загинуло 76 гірників. Зваж аю чи на погіршення ситуації з пром исловою безпекою , М інпаливенерго та Держ наглядохоронпраці з о б о в'язали керівників вугільних підприємств і начальників теруправлінь у найкоротші терміни провести із залученням Д В Г Р С цільові перевірки стану провітрювання та дотримання пилогазового р е ж и м у шахт, посилити контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативноправових актів з охорони праці.
Незваж аю чи на стабілізацію ситуації з виробничим травматизмом, у Дніпропетровській області в 2004 р. рівень смертельного травматизму в окрем их галузях промисловості залишається високим. З а 5 місяців цього р о к у в гірничорудній та нерудній промисловості сталося 15 нещасних випадків (за такий самий період м инулого р о к у — 11), металургійній — відповідно 6 і 7, вугільній — 5 ІЗ , будівництві — 4 і 5. Органи держ нагляду посилюють нагляд у галузях підвищеного ризику. З а 5 місяців проведено м айж е 7 тис. перевірок, призупинено роботу більш як 9 тис. одиниць обладнання та об'єктів, накладено понад 3 тис. штрафів, у т. ч. на 329 перш их керівників підприємств.
НА ШАХТАХ УКРАЇНИ Відповідно до плану р о б о т и Держнаглядохоронпраці на І півріччя 2005 р. у к в іт н і- т р а в н і на вугільних ш а х т а х працівникам и К о м іт е т у проведено цільову перевірку с т а н у провітрю вання і пилогазового реж иму, виконання заходів щодо попередження вибухів м е т а н у і вугільного пилу.
У
ході перевірки особлива увага
приділялась питанням забезпе ченості шахт розрахунковою кількістю повітря, відповідності роз рахункових даних вимогам норма тивних документів, виконання у пов ному обсязі заходів щодо поперед ження вибухів метану і вугільного пилу, а також заходів, запропонова них комісіями зі спеціального розслі дування аварій, пов'язаних з вибухами і спалахами метану у 1999—2004 рр. Було проведено понад 4,4 тис. об стежень на всіх діючих шахтах України. Виявлено понад 50,2 тис. порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, у тому числі 4,3 тис. — з питань провітрювання і дотримання пилогазового режиму. Перевірено 1723 діючі виймальні дільниці і 2063 підготовчі вибої. Через виявлені порушення призупинялося ведення гірничих робіт у понад 1000 ви падків. Кожен випадок грубого пору шення провітрювання і дотримання пилогазового режиму розглядався на рівні керівників державних гірничотех нічних інспекцій у вугільній промисло вості, гірничих округів, а в окремих ви падках — у Комітеті. Результати цільо вої перевірки показали, що стан без пеки у питаннях провітрювання і до тримання пилогазового режиму на шахтах залишається складним. Особ ливо це стосується шахт з високою газовістю і виробничою потужністю у Донецькій і Луганській областях.
Не всі шахти мають резерв повітря для перспективного розвитку гірничих робіт. У Донецькій області таких шахт 10. Це «Холодна Балка», «Бутівська», «Ясинівська-Глибока», «КалиновськаСхідна» (ДП «Макіїввугілля»), «Добропільська», «Білозерська», «Піонер» (ДП «Добропіллявугілля), «Курахівська», «Росія» (ДП «Селидіввугілля»), ДП «ВК «Краснолиманська». У Лу ганській області — 8 шахт: імені XIX з'їзду КПРС, «Вергелівська» (ДП «Луганськвугілля»), імені Д. Ф. Мельнико ва, «Привольнянська» (ВП «Лисичанськвугілля»), імені М. П. Барокова, «Суходольська-Східна» (ВАТ «Краснодонвугілля»), «Крепінська» (ДП «Антра цит»), ВАТ «Шахта «Білоріченська». На шахтах «Романівська» (ДП «Луганськвуглебудреструктуризація»), «Привольнянська» (ВП «Лисичанськвугілля»), «Крепінська» (ДП «Антра цит»), «Холодна Балка» (ДП «Макіїв вугілля»), «Добропільська» (ДП «Доб ропіллявугілля») не ведеться рекон струкція вентиляційних систем. У той же час не задіяні за постійними схема ми провітрювання 22 раніше пройде ні стволи чи свердловини. Через незадовільний стан гірничих виробок і, як наслідок, погіршення вентиляційної мережі на шахтах венти лятори головного провітрювання (ВГП) працюють з високими депресіями, що спричинює перевищення нормативних витоків повітря, винос метану в діючі виробки, перевитрату електроенергії.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
21
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Як і раніше, не вводяться в експлу атацію нові головні вентиляційні установки, не здійснюється заміна морально застарілих і фізично зно шених ВГП. У ДП «Луганськвугілля» понад 80% головних вентиляційних установок експлуатуються більш як 15 років, не здійснюється їх заміна на нові, а у шахтоуправлінні «Луганське» не ведеться заміна реверсивних і атмос ферних ляд ВГП. На шахті «Привольнянська» (ВП «Лисичанськвугілля») уже 3 роки не вводиться в експлуа тацію допоміжна вентиляційна уста новка на скіповому стволі для провіт рювання приствольного двору і складу вибухових матеріалів гори зонту 146 м. Не пройшли у зазначені терміни ревізію та налагодження 20 вентиля ційних установок на шахтах Лугансь кої і Донецької областей, зокрема ДП «Луганськвуглебудреструктуризація» — 4 вентиляційні установки, ДП «Антрацит» — З, ВП «Лисичанськ вугілля», ДП «Донбасачтрацит» — по 4 установки та всі вентиляційні уста новки на шахтах ДП «Добропіллявугілля». На шахті «Перевальська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація» від сутній резервний вентиляторний аг регат, не у робочому стані прилади контролю подачі і депресії ВГП. На шахті «Голубовська» працює венти ляційний агрегат № 1 ВЦД-35,5 на ВГП, який спеціалізованою організа цією визнаний непридатним до ек сплуатації. На шахтах не у повному обсязі виконуються заходи щодо поліпшення провітрювання, розроблені за резуль татами депресійних зйомок. Так, із за пропонованих 3068 пунктів не вико нано 567 (18,5%). Протягом останніх років зберігається тенденція невико нання заходів у ДП «Луганськвугілля», в якому із 120 пунктів рекомендацій щодо покращання провітрювання не виконано 56 (46%). Із ЗО пунктів реко мендацій ДП «Орджонікідзевугілля» не виконано 19 (63%).
22 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
Не впроваджуються автоматичні шлюзові пристрої для запобігання закорочування вентиляційного струменя, вентиляційні споруди виконуються з відступами від нормативів, не мають блокувань від одночасного відкриван ня вентиляційних дверей у шлюзах. Так, у Донецькій області з 54 необхід них автоматичних шлюзових пристро їв є всього 35 комплектів, що стано вить 64%, причому на шахтах області 4 лави працюють за однолінійною схемою провітрювання, тобто свіжий і вихідний струмені повітря подаються і виводяться по одній виробці. Нині на шахтах України працюють 73 поверхневі дегазаційні установки і 12 підземних, оснащених в основному насосами типу ВНС-50, що при вели кій довжині гірничих виробок і знач них глибинах розробок є недостат ньо. 10 дегазаційних установок потре бують заміни внаслідок морального і фізичного зносу. Довжина дегазацій них трубопроводів становить 348,4 км, з них 23,2 км потребують заміни. Під час цільової перевірки виявлено 111 випадків незабезпеченості розра хунковою кількістю повітря вибоїв, з яких 17 — в очисних і 94 — у підготов чих вибоях. Основними причинами та ких порушень є закорочування венти ляційного струменя через несправність вентиляційних споруд, незадовільний стан гірничих виробок, а також неза довільний стан вентиляційних трубо проводів у тупикових виробках. Най
виявлені місцеві скупчення метану кон центрацією до 2,2%. Також на цій шах ті виявлено незабезпечення повітрям вибою конвеєрного похилу пласта і\ та виявлено місцеві скупчення метану 2—3,5%, причому апаратура автома тичного контролю повітря, що посту пає в тупикові виробки, була несправ ною. Такий випадок був зафіксований на цій же шахті у 23 східному конвеєр
більша кількість випадків незабезпече ності повітрям тупикових вибоїв у До нецькій області припадає на шахти ДП «Артемвугілля», де виявлено 32 з 36 випадків незабезпеченості необхід ною витратою повітря. У Луганській області такі випадки виявлено у ДП «Луганськвугілля» (6 з 15, і всі 6 випадків припадають на підготовчі вибої). На шахті «Суходольська-Східна» (ВАТ «Краснодонвугілля») не був забезпечений повітрям очисний вибій 12 східної роз вантажувальної лави пласта і\, при цьому у вентиляційному штреці були
призводить до невідокремленого про вітрювання виробок. Так, у Донецькій області вихідний струмінь повітря над ходить у інші вибої у 55 випадках, у Лу ганській — у 33, Дніпропетровській — 44, Львівській — 3, Волинській — у 5. Незадовільно вирішується на шах тах питання резервування вентилято рів місцевого провітрювання з неза лежним електроживленням, а також устаткуванням апаратурою ТУ-ТС «Вітер», контролю повітря в тупикових виробках, метан-реле контролю для вибійних машин.
ному штреці пласта і\. Випадки не справності цієї апаратури, відсутність телеінформації від датчиків автоматич ного контролю метану були виявлені на шахтах «Первомайська», «Молодогвардійська», імені С. М. Кірова. Інспекторським складом держав них інспекцій з початку поточного ро ку виявлено 360 випадків перевищен ня норм вмісту метану в тупиках внас лідок незабезпеченості розрахунко вою кількістю повітря підготовчих ви боїв і незадовільного стану засобів контролю провітрювання. Незадовільний стан виробок за поперечним перерізом, що примика ють до очисних вибоїв, призводить до збільшення в них швидкості повітря, депресії і, як наслідок, до загазувань вентиляційних штреків на сполученнях з лавами та у тупикових частинах по гашення. Це також унеможливлює ізольований відвід метану по жорстко му трубопроводу великого діаметра на шахтах з високою газовістю і ви робничою потужністю. Невиконання проектних рішень
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Понад 15 років на шахтах Лу ганської області не будуються спору ди для очищення шахтної води, внаслі док чого для пилоподавлення засто совується шахтна неочищена вода. На більшості шахт не визначено і не погоджено з МакНДІ технічно досяжний рівень залишкової запиленості повітря. Не у повному обсязі застосовують ся змочувачі вугільного пилу і дозатори до них, що призводить до утворення високих концентрацій пилу на робо чих місцях. Незадовільно проводиться попереднє зволоження вугілля у масиві. Так, на шахтах Луганської і Донецької областей попереднє зволоження вугіл ля застосовується тільки у 46 з 191 (24%) діючих очисних вибоїв. Незважаючи на покращання за безпеченості інертним пилом для про ведення заходів щодо попередження і локалізації вибухів вугільного пилу по рівняно з минулим роком багато шахт не закуповують його у повному обсязі. Так, шахта «Добропільська» за 4 міся ці поточного року недоотримала 17 т інертного пилу та 1,2 т змочувача, ДП «Селидіввугілля» при плані 163,5 т придбало 1ЗО т, що становить 79% від необхідної кількості, забезпеченість інертним пилом шахти 13-біс ДП «Макіїввугілля» становить лише 45%, шах ти «Холодна Балка» — 54%. Шахта імені Карла Маркса не закуповувала інертного пилу у І півріччі поточного року, шахта «Голубовська» ДП «Луганськвуглебудреструктуризація» з початку року не закупила жодної тон ни інертного пилу за необхідної кіль кості 6 т. Шахти не придбали приладів для оперативного вимірювання запиле ності повітря на робочих місцях, внаслідок чого облік пилових наван тажень на організм працюючих ве деться формально чи взагалі не ве деться. Практично не вирішується питан ня поліпшення температурних умов праці в галузі. Так, з 29 шахт, де
_______________ АКТУАЛЬНА ТЕМА необхідне штучне охолодження повіт ря, воно здійснюється тільки на 4, і це при тому, що понад 12 тис. шахтарів працюють в умовах підвищеної тем ператури. На багатьох шахтах своєчасно не проводиться державна перевірка при ладів аерогазового контролю. На шах тах Луганської області за необхідної кількості 6380 переносних автоматич них приладів контролю метану «Сигнал-2» фактично є 3145. Такий стан справ на ВП «Лисичанськвугілля» (необхідно 220, фактично є 85), ДП «Первомайськвугілля» (відповідно 314 і 184), ДП «Луганськвугілля» (598 і 533), ДП «Донбасантрацит» (174 і 140). Інди відуальних сигналізаторів метану, сумі щених з головними світильниками, необхідно 3725, є 3151. Найбільш скрутне становище із забезпеченням шахт такими сигналізаторами склалося на шахтах ДП «Донбасантрацит», де за потреби 393 фактично є 144 (36%), ДП «Луганськвугілля»: за потреби 560 є 314 (56%), «Краснодонвугілля»: потріб но 2231, фактично є 2146 (96%). Аналогічна ситуація і на шахтах Донецької області. Всього шахтам потрібно 23 975 індивідуальних сиг налізаторів метану, суміщених з го ловними світильниками, у наявності є 22 398. Найбільше таких сигналізаторів бракує на шахтах ДП«Артемвугілля»: із 1685 є лише 855 (50%), ДП «Макіїввугілля»: за потреби 3711 фактично є 2969 (80%), імені Гайового: за потре би 800 фактично є 280 (35%). Також бракує метан-реле ТМРК для виїмкових комбайнів. Ними не за безпечені шахти ДП «Добропіллявугілля» (за потреби 39 фактично є 33), ДП «Шахтарськантрацит» (відповід но 9 і 7) та ін. Проведена цільова перевірка по казала незадовільний стан функціо нування системи управління охоро ною праці у вугільній промисловості України, нарядної системи та знижен ня ролі дільниць вентиляції і техніки
безпеки (ВТБ) шахт як провідної служ би відомчого контролю за провітрю ванням і технікою безпеки. їх планова чисельність знижується. Дільниці ВТБ не укомплектовані відповідними фа хівцями. Недоукомплектування штат ного розпису цих дільниць на час пе ревірки становило 777 працівників, з них гірничих майстрів аерогазового контролю — 215. Практично на усіх шахтах не уком плектовані служби аерогазового кон тролю. Дефіцит працівників цих служб — 155 осіб. Особливо це стосується електрослюсарів. За потреби 1438 осіб на шахтах фактично працює 1320 (91%). Відсутність профілактики, непро ведения систематичних ревізій та оглядів — одна з причин незадовіль ної експлуатації апаратури газового контролю. Знижується рівень професійної під готовки керівників дільниць ВТБ на шахтах. Як показали опитування та перевірка, фахівці багатьох дільниць незадовільно знають свої обов'язки, визначені Положенням про дільниці ВТБ та СУОП. Внаслідок цього ви явлено багато порушень ведення тех нічної документації. На шахтах До нецької області виявлено 20 випадків порушень виконання розрахунків провітрювання вибоїв та дільниць, Луганської — 26, Волинської — 2 та ких випадки. За результатами цільової перевір ки керівникам ДП, ВП, ДХК, самостій них шахт видано узагальнені приписи, про виконання яких вони повинні пові домити начальників державних ГТІ та керівників гірничих округів. За допущені порушення до адміні стративної відповідальності притягне но 486 осіб, яких оштрафовано на за гальну суму 34 768 грн.
О. РУМЕ1ЖАК, начальник управ ління організації державного нагляду у вугільній промисловості Держнагляд охоронпраці
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
23
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Неблагополучним виявився п о ч а то к 2005 р. для комунального п ід п ри єм ства «Х арківські теп л о ві м ереж і», чисельність працюючих на якому — майже 6 ти с . осіб. Впродовж лю того-березня т у т стал ося підряд кілька нещ асних випадків, у т о м у числі два — зі смертельними наслідками.
ну лінію газопроводу), що призвело до подачі газу в топку котла через за пальники, які не були перекриті. По тім Г. Жутовська встановила переми кач виду робіт у положення для розпа лювання запальника ручним спосо бом, нахилилася над запальним при строєм і запалила сірника... Це було останньою дією операто ра, яка не дотримала послідовності дій під час зупинки та запуску в робо ту котла, провадячи всі роботи без за стосування приладів автоматики без пеки АГК-2У, чим грубо порушила ін струкцію з охорони праці для опера
ЖОЛШ Ш Щ Ш Ш
У
лютому під час проведення ре монтних робіт на теплорозподільній станції Дзержинської філії комунального підприємства у напов нений гарячим теплоносієм колодязь упав 53-річний слюсар з ремонту устаткування теплових мереж Г. Коровченко. Одержані в результаті безладних дій членів ремонтної бри гади, відсутності контролю за вико нанням робіт з боку посадових осіб, за застосуванням працюючими засо бів захисту опіки виявилися несуміс ними з життям. Через кілька днів по терпілий помер у лікарні, залишивши сиротами трьох дітей. Минуло трохи більше місяця, і 16 бе резня в котельні Червонозаводської філії КП «Харківські теплові мережі» по вул. Квіткінській, 25 стався вибух котла, внаслідок чого загинула 54-річна оператор котельні Г. Жутовська. Комісія, яка проводила спецрозслідування нещасного випадку, вста новила, що у нічний час оператор Г. Жутовська включила в роботу котел № 4 і зупинила котел № 2, забувши при цьому перекрити подачу газу на його запальники. Вранці для віднов лення робочого режиму котельні вона почала розпалювати котел № 2. Оператор відкрила кран подачі газу в обхід автоматики АГК-2У (через обвід
24 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
торів парових і водогрійних котлів, що працюють на газоподібному паливі. Комісія зі спецрозслідування нещас ного випадку на чолі з начальником Харківської інспекції державного на гляду в газовій та хімічній промислово сті О. Байцуром вказала не тільки на порушення з боку самої потерпілої, але й на інші причини, що призвели до трагедії. Перш за все — на відсут ність контролю за правильною ек сплуатацією устаткування з боку май стра дільниці О. Осиченка, який і раніше неодноразово порушував посадову інструкцію, бо саме до його обов'язків входить «контроль за справним станом і правильною експлуатацією устатку вання, захисних пристроїв, огоро джень, а також засобів сигналізації та автоматики». Самоусунувся від контролю за правильною експлуатацією устатку вання і начальник Червоноградської районної філії КП «Харківські теплові мережі» С. Момот, якого, як і О. Оси ченка, комісія запропонувала притяг ти до дисциплінарної відповідальності. Керівництво підприємства погодилося з цією пропозицією, невдовзі С. Момота та О. Осиченка було звільнено із займаних посад. Вжитих заходів виявилося недо статньо, щоб надзвичайні події на під
приємстві припинилися. Рівно через десять днів знову прогримів вибух. Тепер уже в одній з найбільших у місті котелень, яка обслуговує Салтівський житловий масив Харкова. Добре, що нікого з обслуговуючого персоналу поблизу місця аварії не було, а збитки обмежилися виходом з ладу котла і розбитими шибками приміщення ко тельні. Розвиток подій за таким сценарієм, зрозуміло, викликав велику занепоко єність контролюючих органів, які вирі шили провести на КП «Харківські теп лові мережі» комплексну перевірку стану охорони праці. Результатом дво тижневої роботи комі сії на чолі з головним державним інспектором теруправління Держна гл яд о хо р о нпр ац і по Харківській обла сті став чималий акт. Підсумковий же висновок ком ісії та кий: на підприємстві відсутні систем ність у роботі з охорони праці з боку керівництва та відповідальних посадо вих осіб, а також ефективний контроль за станом безпеки праці в структур них підрозділах. Наведемо лише деякі витяги з цьо го акта. «На підприємстві не організовано проведення ідентифікації об'єктів під вищеної небезпеки, не розроблено планів локалізації та ліквідації аварій них ситуацій та аварій в обсязі вимог Положення про розробку планів ло калізації та ліквідації аварійних ситуа цій і аварій, затвердженого нака зом Держнаглядохоронпраці від 17.06.99 р. № 112. Допускається експлуатація газифі кованих котелень, вбудованих у жит лові будинки, без постійного спосте реження з боку експлуатаційного пер соналу. Тільки в Октябрській філії та ких котелень 44. Не проводиться перевірка газоне проникності приміщень вбудованих котелень перед початком опалюваль ного сезону, немає методики прове дення подібних перевірок. Системи безпеки, встановлені у котлах, морально та фізично застарі ли і спрацьовують, як правило, не за
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
всіма передбаченими параметрами, що призводить до аварійних ситуацій. У більшості вбудованих котелень до пускаються випадки експлуатації кот лів з несправною автоматикою без пеки горіння газу. Електропроводка освітлення вбу дованих котелень у процесі експлуа тації багаторазово реконструювала ся і виконана з відступами від існуючих проектів у звичайному (невибухозахищеному) виконанні. В окремих котельнях немає уста новок хімічної підготовки живильної води. 50 газифікованих котелень КП «Хар ківські теплові мережі» експлуатують ся без приладів постійного контролю повітря на загазованість у котельних залах. Оператори котелень не забез печені переносними газоаналізато рами, внаслідок чого не проводяться перевірки закінчення вентилювання топок і газоходів котлів перед їх роз палюванням. ЗО котелень, які передано на обслу говування КП «Харківські теплові ме режі» різними відомствами, не мають проектної, виконавчо-технічної доку ментації систем газопостачання. На підприємстві не організовано контроль за справним станом і без печною експлуатацією вантажопід йомних механізмів, не проведено тех нічне опосвідчення підйомників, їх не зареєстровано в органах Держнагляд охоронпраці. Допускається експлуатація трубо проводів пари та гарячої води 4 кате горії, які не пройшли технічне опосвід чення, не призначено осіб, відповідаль них за безпечну експлуатацію трубо проводів пари та гарячої води в Червонозаводській філії підприємства». Перевіряючими встановлено та кож, що у КП «Харківські теплові ме режі» перевірка знань працівників, які обслуговують електрогосподарство, проводиться з порушеннями правил. Електроустановки не забезпечено необхідною кількістю випробуваних засобів захисту, в приміщеннях, де розміщені електроустановки, зберіга ються сторонні предмети. Укомплектованість персоналу спец одягом та іншими 313 не перевищує 75%. Засоби індивідуального захисту
4. Зам. № 05-4150
ПОВІДОМ ЛЯЮ ТЬ ВЛАСКОРИ працівників, які виконують роботи під вищеної небезпеки (рятувальні пояси, рятувальні вірьовки), не піддаються пе ріодичним випробуванням. Не ведуться формуляри зварників, які виконують зварювання відпові дальних конструкцій. Встановлено факти допуску до роботи осіб, які не пройшли у встановленому порядку навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Перелік виявлених недоліків такий великий, що, навіть не продовжуючи його, ясно: справи з охороною праці на цьому життєво важливому для півторамільйонного міста підприємстві йдуть не кращим чином. У ході пере вірки інспекторами Держнаглядохо ронпраці було заборонено експлуа тацію 43 одиниць устаткування, що створювало загрозу для життя та здо ров'я людей. За грубі порушення нор мативно-правових актів з охорони працідо адміністративної відповідаль ності притягнено 12 посадових осіб підприємства. Марними були мої спроби погово рити про причини таких численних порушень з головним інженером КП «Харківські теплові мережі» О. Колбасою. Чи то дійсно часу не було у цього керівника для спілкування з представником ЗМІ, чи то бажання. Не почув я відповіді на це запитання і під час бесіди із заступником дирек тора підприємства з охорони праці П. Сутулінським. За словами П. Сутулінського, під приємство експлуатує 261 котельню, з яких 134 є вбудованими. Ще близько 150 котелень прийнято останніми ро ками у міську власність від різних ві домств і підприємств. Зрозуміло, все це господарство, і в першу чергу — передані «Харківським тепловим ме режам» котельні, вбудовані в житлові будинки, потребують підвищеної ува ги з боку працівників очолюваної ним служби. Проте досягти ефективного контролю з боку відповідальних осіб за станом безпеки праці на цих об'єк тах відразу неможливо. Складний ха рактер роботи (постійно виникаючі пориви теплових мереж, розкиданість на величезній території більшості
об'єктів: теплових пунктів, насосних станцій, електровузлів тощо) не дає змоги ні начальникам районних філій, ні іншим посадовим особам з числа інженерно-технічних працівників при діляти достатню увагу питанням охо рони праці. Фізично не в змозі відвіду вати так часто, як того хотілося б, за кріплені за ними об'єкти і інженери з охорони праці районних філій. На од ного інженера припадає по 50 і біль ше таких об'єктів, і добре, якщо він хо ча б один раз на два-три місяці буває на кожному з них. Ось такий виходить контроль. «Не можемо ж ми запустити котел,— уточнив Павло Миколайович,— а потім сидіти і дивитися, як він працює». В опа лювальний сезон, пояснював він мені, як явно нетямущій у цих питаннях лю дині, для тепловиків завжди більш гост рими були і є інші питання. Стався десь, наприклад, порив теплотраси. І починається епопея організаційної тяганини. Треба провести всілякі узгод ження з іншими службами та відом ствами: де можна розкопати тран шею, як швидше викликати машину для відкачування води, відключити електроенергію, доповісти у диспет черську, і знову все повторити у зво ротному порядку... Ось і виходить, що полишені самі на себе змінні оператори по кілька діб не бачать ні начальників котелень, ні інших інженерно-технічних працівників, які по стійно зайняті повсякденною і, треба віддати належне, складною, поточною роботою. Про яку СУОП, про який триступінчастий метод контролю можна говорити, якщо ніхто насправді не контролює стан безпеки праці! Перевірка, проведена контро люючими органами, самі нещасні ви падки, про які говорилося в цій статті, наочно свідчать про значні недоліки в роботі щодо забезпечення безпечних умов праці на об'єктах теплопоста чання. Зауважимо, на об'єктах підви-щеної небезпеки, де потрібно, як-то кажуть, в чотири ока дивитися. І чого, судячи з усього, на цих об'єктах ще немає.
В. КОБЕЦЬ,
нош власкор
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
25
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ПРЕС-СЛУЖБА ПО ВІДО М ЛЯЄ
— Все почалося з випадкової зу Рукавички з а в т о г р а ф о м стрічі в потягу,— розповідає Тиберій в о р о т а р я мю нхенської «Б аваІванович Томпа, директор СП.— І ста р ії» т а збірн ої Німеччини з лася вона майже 10 років тому: «Хохф у т б о л у , кращ ого голкіпера Чемпіонату св іт у 2002 р. О. К аберег» Лтд як суб'єкт підприємниць на на спільному україн ськокої діяльності зареєстровано у серпні німецькому підприємстві «Хох1994 р. Розпочинали справу 20 осіб, берег» Л т д зб ер ігаю ть як найсьогодні колектив налічує 446 праців дорожчу реліквію. І навряд чи ників, серед яких — 333 жінки, 34 осо вам спаде на думку, що зроблені би віком до 21 року, 18 інвалідів. Се вони на ви робн и ц тві, с т р у к редньомісячний заробіток — 481 грн. т у р н і підрозділи якого р о з т а ...Для тих, хто проживає у глибинці, шовані в мальовничому угорсьде внаслідок недосконалих підходів до комовному м і с т і Берегові т а приватизації перестав існувати колнавколиш ніх селах — Великі госп-мільйонер і де виникло безробіт Береги, Мала т а Велика Бийтя, спільне українсько-німецьке під гань. П родукція СП його з а приємство стало тією рятівною соло сновником — німецькою ф ір минкою, яка допомагає втриматися на мою «Адідас» відп р авляється плаву. Заробіток майже до 500 грн. до 170 країн с в іт у , а ви гото вта натуральне господарство рятують л я є т ь с я вона саме т у т — у за від життя на межі жебрацтва не одну к а р п а т с ь к ій глибинці. сотню сільських родин. Показником позитиву, за словами директора, є хо приємстві? Цим питанням у першу ча б те, що сьогодні 32 працівниці під чергу опікується теруправління Держприємства перебувають у оплачува наглядохоронпраці по Закарпатській них відпустках по догляду за дітьми. області. Саме воно й виступило іні Коли ж починали роботу, таку розкіш ціатором комплексної перевірки до не могли собі дозволити. держання вимог Закону «Про охоро Спільне підприємство, структур ну праці» та інших нормативно-пра ними підрозділами якого є розкрійні, вових актів з охорони праці на згада швейні та трафаретні цехи, в тому чис ному підприємстві. Якщо умовами лі з небезпечними та шкідливими праці у структурному підрозділі СП умовами праці, займається, як уже «Хох-берег» Лтд в с. Великі Береги зазначалося, виробництвом спор члени комісії (крім інспектора Закар тивних рукавиць для воротарів-футпатської ДЮ П, до неї входили пред болістів. Всесвітньо відома фірма ставники Берегівської райСЕС, «Адідас» прийшла в Україну після то СДПЧ-12 та відділення виконавчої го, як робочі руки в країнах Східної дирекції Фонду соціального страху Європи подорожчали. Спеціальні вання від нещасних випадків на ви матеріали на підприємстві отримують робництві та профзахворювань у Бе з Італії, Гонконгу. Головне — якісно регівському районі) були приємно виготовити долоню рукавиці. Цю де вражені, то відвідини трафаретного таль тестують в «Адідасі» найприскіпцеху та компресорної, розташова ливіше. них у самому Берегові по вул. Ф аб Робота, звичайно, не з легких. А як ричній, 49, подіяли на них, наче хо справи з умовами праці на цьому підлодний душ.
26 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
...Чорнява дівчина років двадцяти відпрацьованими до автоматизму руха ми закладало під прес гумові заготов ки. Вони (щастя, що не руки дівчини: відсутні ж бо елементарні огороджен ня!) — прикрашались рельєфом з чис ленними фігурними прорізами та оз добами. Далі шлях майбутніх воротарських рукавичок лежав до верстата-каруселі, що надійшов з-за кордо ну як іноземна інвестиція. Високий молодик, мов вправний фокусник, розфарбовував дванадцять заготовок-долонь чорною та червоною фарбами. Від краси того, що було ре зультатом його зусиль, аж дух пере хоплювало! Хоча, як не сумно визна вати, при більш детальному ознайом ленні з виробництвом захоплення переросло у відчай. Важко було повірити, що чудо-рукавиці всесвітньо відомого «Адідасу» виготовляються на виробництві, яке, за переконанням членів комісії, мало чим відрізняється від підпільного. Тра фаретний цех — пристосоване примі щення колишнього млина із сяк-так змайстрованими вікнами, затягнутими, мабуть, задля утеплення, поліетилено вою плівкою, не обладнане системою припливно-витяжної вентиляції та по жежною сигналізацією. Придбане за кордоном устаткування підвищеної небезпеки (на підприємстві це 270 одиниць) допущено до експлуатації без проведення експертизи на відпо відність нормативно-правовим актам з охорони праці. До того ж робото давець використовує його без отри мання відповідного дозволу. Уході перевірки було виявлено 6 ви дів робіт з підвищеною небезпекою, що виконувались робітниками, котрі не пройшли спеціального навчання та перевірки знань з питань охорони праці. А ще, за результатами проведе них інструментальних досліджень фак торів виробничого середовища, вста новлено перевищення рівнів шуму на деяких робочих місцях, а вміст парів фенолу та формальдегіду в повітрі ро бочої зони на ряді робочих місць пере вищує ГДК відповідно у 7 та 3 рази. Впливу шкідливих виробничих фак торів на працюючих ніхто, ясна річ, не вивчав, періодичних медичних оглядів
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
тут не проводять, виправдовуючись відсутністю коштів. Тож чи варто за таких обставин дивуватися нещасним випадкам?! З 2000 р. на СП «Хохберег» Лтд зареєстровано тільки два нещасних випадки, проте насторожує той факт, що матеріали розслідуван ня останнього не подано у Закарпат ську ДІОП, чим порушено вимоги чин ного Порядку розслідування та ве дення обліку нещасних випадків, про фесійних захворювань і аварій на ви робництві. Тому вердикт членів комісії був од ностайним: за порушення ст. 15 Зако ну «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населен ня» та на підставі ст. 42 вищезазначе ного Закону роботу цеху трафарет ного друку тимчасово зупинити до усунення виявлених недоліків. Уході комплексноїперевірки в СП «Хох-берег» Лтд було виявлено 164 порушення нормативних та законо давчих актів, керівнику підприємства видано 12 приписів, призупинено ро боту 9 одиниць технологічного облад нання та виконання р о б іт із засто сування електроінструменту. За ре зультатами перевірки накладено штра фи на директора підприємства Т. Томпу та його заступника Ш. Сабова. — Звичайно, мусимо зробити все, що в наших силах, аби навести у гос подарстві лад,— сказав на прощання керівник підприємства.— Йдеться ж бо про наших людей. Здебільшого моло дих, яким ще не один десяток років жи ти і працювати. На їхньому боці закон і право на належні умови праці. Штрафні санкції та приписи — не самоціль і для теруправління Держнаглядохоронпраці. Головне, підкрес лює його начальник М. Саварин, до вести розпочату справу до логічного завершення, у визначені строки лікві дувати виявлені порушення, тримати стан охорони праці на підприємстві під контролем. Саме це є запорукою збереження здоров'я і життя співвіт чизників — найціннішого багатства суспільства.
Б. Т УР Я Н И Ц Я , керівник пресслужби теруправління Держнаглядохоронпраці по Закарпатській області
4*
_______ ВИНЕН? ВІДПО ВІДАЙ!
У черені 2005 р. органами Держнаглядохоронпраці за допущені порушення законодавчих і н орм ативно-правови х а к т ів з охорони праці при тягнено до а д м ін іс т р а т и в н о ї відповідальності (о ш тр а ф о ва н о ) 600 керівників п ід п ри єм ств, у ста н о в т а організацій. Серед ош тр аф о ван и х : ТЕРЛЕЦЬКИЙ О. О. — директор Західно-Кримського елеватора, м. Євпато рія, Автономна Республіка Крим; ЕРМАКОВ Ю. О. — директор ТОВ «Факт-Т», м. Сімферополь; ПОХОЛЮК В. П. — директор ДП «Монтажник», смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області; КОРНІЙЧУК В. І. — директор ТОВ «Будматеріали», м. Бершадь Вінницької області; НАДЗОРОВ В. М. — голова правління ВАТ «Марганецький ГЗК», м. Марганець Дніпропетровської області; ОСМОЛОВСЬКИЙ Р. М. — директор ТОВ «Промтехніка», м. Кривий Ріг Дні пропетровської області; ЯЦЕНКО О. Ю. — генеральний директор ТОВ «Гражданстрой», м. Донецьк; КУЗНЕЦОВ І. Л. — директор спеціалізованого БМУ № 4, м. Маріуполь Донецької області; ЗБОРОВСЬКИЙ О. М. — директор ДП «Лісгосп АПК», м. Малин Житомирської області; МАРКІТАН В. І. —директор під приємства «Райагрошляхбуд», м. Ружин Житомирської області; МІЦОНМ. М. — директор ТОВ «Едельвейс», м. Ужгород, Закарпатська область; БАРАБАНІ О. С. — директор ТОВ «Квадротек», м. Свалява Закарпатської області; ГУБЕРНСЬКЙЙ Є. О. — директор ВАТ «Кільце», м. Мелітополь Запорізької області; ЗА ХАРЧЕНКО А. М. — директор ТОВ «Автопостач», м. Запоріжжя; ГЕДЗЬ О. П. — начальник АТЗТ «Мостобуд», м. Івано-Франківськ; КУРПІЛЬ Б. С. — головний інженер ЗАТ «Магній», м. Калуш Івано-Франківської області; МОТОРНА Г. Ф. — директор ТОВ «Транс-Ойл», м. Боярка Київської області; ЧЕСНОВСЬКИЙ В. І. — ге неральний директор ВАТ «Міськбуд», м. Біла Церква Київської області; АЛЕКСЄЄВ І. М. — директор КП «ГЕО ІД», м. Знам'янка Кіровоградської області; МАКАРИНСЬКИЙА. Й. — голова правління СФГ «Єдність», Голованівський район Кіровоградської області; ЗАБОЛОТНИЙ Ю. Б. — директор ТОВ «Рудінвест», м. Свердловськ Луганської області; РАФАЛЬСЬКИЙ Ю. П. — директор ТОВ «Компанія «Парсек», м. Луганськ; КОЛОДІЙ Р. Є. — директор ДП «Львівміськбудіндустрія», м. Львів; АНТОНОВ В. С. — директор ВАТ «Самбірбуд», м. Самбір Львівської області; ЖЕЛТУХІН В. П. — головний лікар Арбузинської ЦРЛ, смт Арбузинка Миколаївської області; КАРПЕНКО Г. С. —директор бази відпочин ку «Сонячна», м. Миколаїв; KAUJAMAH І. Ю. — голова правління ЗАТ «Бородинський», Тарутинський район Одеської області; БАРАНКЕВИЧ С. Я. — голо ва правління СВК «Інкубаторна станція», м. Балта Одеської області; ЖЕНЖЕРЯД. Ф. — голова правління ВАТ «Агропостач», м. Кобеляки Полтавської обла сті; ДУГІНА. В. - і генеральний директор ЗАТ «Ритм», м. Полтава; КУХАРЧУК О. Т. — директор ПСП «Злагода», Рівненський район Рівненської області; МАСЛІЙО. П. — директор ТОВ «Фортуна MX», м. Рівне; БАБЕНКО І. К. — голова правлін ня СЗАТ «Вільшанська», м. Суми; ІГНАТЕНКО В. Г. — директор ТОВ «Буринський цегельний завод», м. Буринь Сумської області; ПРОЦЕНКО Я. О. — дирек тор ТОВ «Надія-2», м. Бережани Тернопільської області; ГЕДА В. М. — дирек тор ТОВ «Агропромтехніка», м. Монастириська Тернопільської області; КАБАННІКА. І. — директор ПГТ «Платан», м. Харків; ТОРОПЕНКО О. І. — дирек тор ТОВ «Богодухівський нафтопереробний завод», Богодухівський район Харківської області; ПУТІЛОВ C. І. — директор ТОВ «Ефект», м. Херсон; LUTAXНОВСЬКИЙ А. О. — директор ветеринарної лабораторії, м. Скадовськ Херсонської області; САМЧУК С. В. — директор СТОВ «Білецьке», Полонський район Хмельницької області; ВОЛЧЕНЮК П. Я. — директор ВКП «Гарант-К», м. Хмельницький; РОССОЛ В. І. — голова правління ЗАТ «Комунальник», м. Тальне Черкаської області; СОБОЛЬ І. В. — директор магазину «Лісовий», м. Чер каси; НАГИРНЯКІ. В. — голова правління ВАТ «ЧСМНУ», м. Чернівці; МАКОВЕЦЬКИЙ О. В. — начальник філії ТОВ «Металургія», м. Новоселиця Чернівець кої області; СЛОНИЦЬКИЙ В. С. — директор ТОВ «Відродження», м. Ніжин Чернігівської області; ПАВЛЮК О. П. — директор ТОВ «Радикал-Імпекс», м. Чернігів.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
27
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ПОВЕРТАЮЧИСЬ Д О ТЕМИ
На жаль, є чимало роботодавців, для яки х вигідно не н е сти ніякої відповідальності за людей, їх н є ж и т т я т а здоров’я, нещ асні випадки, якщ о т а к і с т а ю т ь с я . Тому приймання людей на р о боту без укладання трудового договору для них — знахідка. Не т р е б а сп л ач у вати п о д атк и , в и т р а ч а т и с я на створ ен н я безпечних умов праці. Словом, скрізь суцільна вигода. А якщ о людина р а п т о м о т р и м а є т я ж к е к а л іц т во чи загине, їх н я сов іс т ь за л и ш а є ть с я ч и стою : сам знав, на щ о йшов, працюючи на свій с т р а х і ризик.
«АААЇУ.
-
ЗАГРОЗА ЗДОРОВ'Ю ТА ЖИТТЮ ПРАЦЮЮЧИХ
У
2004 р. до терупровління Держнаглядохоронпраці по Микола ївській області надійшов лист. О. Невечеря з м. Вознесенська прохала роз'яснити, чому її батькові, якому внаслідок тяжкої травми було ампу товано обидві руки, відмовлено у складанні акта за формою Н-1 і від шкодуванні шкоди у зв'язку з втра тою працездатності. Її батько, пен сіонер В. Тарасенко, працював на підприємстві за усною домовленістю. Подібний випадок — типовий. Біль шість людей, влаштовуючись на ро боту, не цікавляться законодавством і не уявляють, у що може вилитися для них та їхніх сімей подібний усний договір. Начальник Миколаївської ДІОП Г. Жуков, який займався розслідуван ням скарги, розповів, що В. Тарасен ко давно був знайомий з інженеромбудівельником ТОВ «Зовнішньоеко номічна фірма «ВІКОН» Є. Кравцовим. Підтримували стосунки і після ви ходу на пенсію: іноді Є. Кравцов пропонував В. Тарасенку роботу, бу дівельну «халтуру». Ось і в квітні 2004 р. він запропонував своєму приятелю від ремонтувати покрівлю автогаража ТОВ «ЗЕФ «ВІКОН». Одночасно були запрошені ще двоє робітників. «Мене ніхто не інструктував, ні в яких журналах я не розписувався. До говір у письмовій формі не оформлю
28 ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
вався»,— буде потім записано в про токолі опитування потерпілого В. Тарасенка. Питання охорони праці з ад міністрацією підприємства не обумов лювалися, ніхто не попередив робіт ників, що поруч з покрівлею прохо дить лінія електропередачі. Звичайно ж, ніхто не поклопотався і про те, щоб на час ремонту покрівлі знеструмити цю лінію. Пройшов же ремонт на про тилежному боці даху без відключення електроенергії, і все було гаразд. Ду мали, що обійдеться і на цей раз. Але не обійшлося... На даху В.Тарасенко кріпив де рев'яні бруски цвяхами з накрученим на них дротом. Під час забивання чер гового цвяха дріт «вистрілив» і заче пився за провід лінії електропередачі, яка була на відстані менше ніж 1 м від стіни будівлі, де працювали люди. Робітник отримав сильний електрич ний удар... Генеральний директор фірми В. Возіян на запит дочки потерпілого зі знанням справи відповів, що вищезаз начена усна домовленість за змістом і характером є договором підряду від повідно до ст. 837 Цивільного кодексу України. Договір підряду... регулюєть ся нормами цивільного права. Відпо відно до Положення про порядок роз слідування та ведення обліку нещас них випадків, професійних захворю вань і аварій на виробництві цей не
щасний випадок не може бути пов'язаним з виробництвом, а тому сім'я, годувальник якої отримав сер йозне каліцтво, не одержить ніякої ма теріальної компенсації. До того ж керівник підприємства свідомо замовчує про те, що роботи на висоті поблизу ліній електропере дачі були небезпечними для працю ючих. Під час оперативної перевірки стану охорони праці на цьому підпри ємстві комісія виявила низку грубих по рушень вимог безпеки. Зокрема, ек сплуатувались невипробувані елек трообладнання, апарати та елек троустановки споживачів, а також за соби захисту, що не пройшли експлуатаційні випробування, та ін. Було також встановлено, що відпові дальний за електрогосподарство не пройшов чергову перевірку знань з електробезпеки. Нікого не тривожи ли найгрубіші порушення Правил без печної експлуатації електроустано вок, коли відстань по горизонталі від ПЛ 10 кВ до найближчих виступаючих частин будівлі була меншою ніж 1 м замість належних 2 м. Майже впритул до високовольтної лінії працювали люди. Але для цього підприємства це — закономірність, ос кільки воно не мало необхідної кіль кості спеціально підготовлених і приз начених наказом робітників для об слуговування електроустановок. Приписом представника теруправління Держнаглядохоронпраці по Миколаївській області, що складався з 21 пункту, керівникові ТОВ «ЗЕФ «ВІКОН» було запропоновано усу нути порушення вимог охорони праці, які в будь-який момент могли призвес ти до трагедії, що закономірно і тра пилося. Шкода, що людина, яка отри мала тяжку травму, мала з підприєм ством неналежно оформлені трудові відносини. Комісія зробила висновок, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, а отже, не підлягає обліку. Саме таку відповідь було дано дочці потерпілого. Залучення робітників до виконання робіт підвищеної небезпеки за догово ром підряду давно стало проблемою, вирішення якої найближчим часом не передбачається. Люди прагнуть заро бити, не афішуючи при цьомуджерела свого прибутку. Якщо поталанило і лю-
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
дина не одержала ніякої травми, зали шаються задоволеними всі: і робітник, який заробив гроші, і власник, який не відповідає, по суті, ні за що. А якщо не поталанило? Саме це й трапилося з В. Фесенком, який влітку 2004 р. працю вав на ремонті будівлі музичної школи в с. Калинівка Жовтневого району Ми колаївської області. Приватне вироб ниче підприємство «Атра» для прове дення ремонтних робіт найняло брига ду і також без укладання трудового договору. Людина загинула, а сім'я її не одержала відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника. Зовсім недавно, у лютому вже цьо го року загинув охоронник І. Романовський, який працював за догово ром підряду на промисловій базі СП «Ростверк» у Іллічівську Одеської області. Як і належить, було розроб лено заходи щодо усунення пору шень вимог безпеки; підприємство взяло на себе всі витрати, пов'язані з похоронами. Але сім'я ще зовсім мо лодої людини залишилася без засо бів до існування. Ми неодноразово вже писали про цю проблему, про соціальну незахи щеність потерпілих і членів їхніх сімей. Якщо потерпілий працював за дого вором підряду, то мимоволі виникає запитання: а чи варто вже вкотре го ворити про це? Варто. Адже, за даними Держнаглядохоронпраці, за останнє десятиріччя в Україні на виробництві одержали травми близько 500 тис. працівників, з них понад 15 тис. — смертельно. Крім того, чимала части на потерпілих — працівники, які не уклали з власником підприємства пов ноцінні договори. Наймання людей на роботу за договором підряду дає можливість власникам не опікуватися їхньою безпекою, апелюючи у р азі загибелі або каліцтва цих працівників до норм Цивільного кодексу України. Чи не настав час переглянути зако нодавство стосовно цих проблем? А людям, які влаштовуються на робо ту без трудового договору, поки суд та діло, незайвим буде знати, що у разі їхнього травмування чи загибелі— «халтура» не гарантує відшкодуван ня шкоди.
К. ЦВІГУН,
наш власкор
За оперативними даними, у червні 2 0 0 5 р. в Україні на виробництві за ги н ул о 8 7 о с іб — на 12 м енш е, ніж за та ки й самий п еріод минулого р о ку ; сталося 15 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 3 5 осіб, у тому числі 9 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: © и а®@ у підсобному приміщенні складу паливно-мастильних матеріалів СТОВ «Лан» (с. Новочервоне Троїцького району Луганської області) стався ви бух пароповітряної суміші, внаслідок чого завідувач складу отримав опіки, від яких помер. У ВАТ «Холодокомбінат» (Сімферополь, АР Крим) у холодильній ка мері отруїлися аміаком і відправлені до лікарні два працівники фірми «Агат». У Запорізькому авіаційно-технічному клубі товариства сприяння обороні України під час виконання фігур вищого пілотажу пілот не впорався з керуванням, внаслідок чого літак упав на землю. Загинули пілот і пасажир, який перебував у кабіні літака Як-52.
У Маріупольському ТТУ (Донецька область) під час розчеплення ва гонів трамвая другий вагон, не закріплений гальмовими башмаками, зрушив з місця і придавив водія трамвая до тягового вагона. Від одержаних травм водій через два дні померла у лікарні. в урочищі «Бочкор» (с. Мужієво Берегівського району Закарпатсь кої області) тракторист СП «Котнар» (м. Берегове) працював на тракторі Т-150К з причепом, у якого були несправні гальма. Під час руху з гори тракто рист скерував трактор убік, але внаслідок інерції причепа транспортний засіб перекинувся і смертельно травмував тракториста. У ЦЄХУ холодного прокату ВАТ «Маріупольський металургійний ком бінат імені Ілліча» (Донецька область) під час роботи мостового крана обірва лася гакова підвіска допоміжного підйому. Підвіскою, що впала, смертельно травмовано травильника цеху.
на поверхневій компресорній станції шахти ПП «Торвугілля» (Торез Донецької області) під час чищення відбійного молотка за допомогою легкозай мистої рідини сталося її загоряння. Дві особи одержали опіки. !Ц(?)а(0@ в Ялті під час огляду автобуса, встановленого на домкрат, було смертельно травмовано водія ТОВ «Крим-Альфа-Транс» (Сімферополь).
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
29
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ВІСТІ З МІСЦЬ
шш iiwumІд о т ешулвм С тво р ен н я безпечних умов прац і на ви р о б н и ц твах усіх форм вл асн ості було і за л и ш а є ть с я однією із п р іо р и т е т н и х вимог, я к і висуває до власників Закон «П ро охорону п р а ц і». У період п р и ва ти за ц ії п ід п ри єм ств до управління виробницт в о м почали п р и х о д и т и люди, я к і проф есійно о ц ін ю ю т ь си ту ац ію з п и т а н ь промислової безпеки. Адже саме на робот о д а в ц я відповідно до Закону покладено відповідальність за належ ні і безпечні умови прац і. Він повинен р о з у м іт и , що п и т а н н я безпеки п рац і — не другорядні, щ о п ід ви щ у ва т и к у л ьтур у і безпеку виробництва не лише необхідно, але й вигідно економічно. Н аслідком комплексної перевірки ТОВ «Т рансм а ш », щ о у Кривому Розі Д ніпропетровської о б л а сті, с т а л и зм ін а психології і с т ав л е н н я нового власника до проблем, пов’язан и х з безпекою праці, поява у нього розуміння то г о , що вл асн ість — це перш за все відповідальність.
fl:І
краз у період проведення пере вірки відбулася зміна власності п підприємства. Новий власник розпочав діяльність по-новому. Він підійшов до неї як справжній господар, з визначенням загальної картини справ, основних завдань та пріоритетності їх вирішен ня з метою створення для працюючих безпечних умов праці. Тому й сприй няв перевіряючих не як представників караючого органу, а навпаки — як своїх однодумців, союзників, помічни ків, бо так і повинно бути. Щ об запо бігти порушенням нормативних актів з охорони праці, новий власник підпри ємства не лише підтримав добрі намі ри учасників перевірки у виявленні недоліків, але й попросив виявити їх якомога більше, оскільки зацікавле ний у впровадженні нових безпечних технологій, навчанні та підвищенні кваліфікації працівників. До складу комісії увійшли державні інспектори, представники прокурату ри, сане підстанції Жовтневого району Кривого Рогу, спеціалісти відділу праці та соціального захисту населення райдержадміністрації. У присутності пред ставників апарату управління та цехів підприємства комісія на чолі з началь ником Дніпропетровської державної гірничотехнічної інспекції з нагляду в гірничорудній та нерудній промисло вості А. Чуніховським перевіряла вико нання вимог законів та нормативноправових актів з охорони праці. Перевіркою було встановлено, що керівництво підприємства, служба охо
Л
З О
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5
рони праці проводять певну роботу, спрямовану на виконання вимог Зако ну «Про охорону праці», зниження рів ня виробничого травматизму та профзахворюваності в умовах технічного переоснащення, збільшення обсягів та інтенсивності виробництва. Служба охорони праці виконує свої функції за довільно, що позитивно позначилося на показниках виробничого травма тизму — у 2004 р. випадків травмуван ня не було, професійних захворювань працівників не зареєстровано. Разом з тим нарощування підпри ємством обсягів виробництва, поряд з позитивним впливом на економічні та господарські показники, незадовіль но вплинуло на умови безпеки праці під час виконання ремонтних робіт, виготовлення продукції. Завод проектувався за часів Ра дянського Союзу, і ніхто не розрахову вав на зменшення обсягів виробниц тва у 90-х роках минулого століття та зростання виробничих потужностей у третьому тисячолітті. Проектні рішення розійшлися з фактичними даними. Створення ТОВ «Трансмаш» і, як наслідок,— зміна системи управління підприємством, службових взаємовід носин зумовлюють необхідність пере гляду діючих на заводі нормативних актів з охорони праці. Не забезпечує безпечного виконання робіт і техно логічна документація, що використо вується на заводі. На ці важливі мо менти також вказали члени комісії. Учасники перевірки звернули ува гу власника підприємства на взаємо-
дію з підрядними організаціями, які ви конують роботи на території заводу. Запропонували, згідно із законодав ством, регламентувати взаємовідно сини з ними, передбачивши1 укладання ук. договорів на виконання рооїт ібіт і заходи щодо організації безпечного їх вико нання (оформлення актів-допусків, нарядів-допусків, розробка проектів ор ганізації робіт тощо), забезпечити пе ревірку службою охорони праці наяв ності дозволів на виконання робіт під вищеної небезпеки. Потребують невідкладного вирі шення питання щодо навчання та атес тації кадрів. Не всі посадові особи пройшли періодичне та попереднє навчання і перевірку знань з питань охорони праці у навчальному закладі, а також стосовно проведення робіт підвищеної небезпеки. Незадовільним було визнано рі вень безпеки під час експлуатації електроустановок та механічного обладнання. Поза сферою уваги го ловного механіка заводу і відповідаль них осіб у цехах опинилися вантажо підйомні механізми, які керуються з підлоги. Порушуються правила безпеки під час експлуатації посудин, що працюють під тиском. Внаслідок перевірки виявлено 102 порушення, заборонено та обмеже но експлуатацію ЗО об'єктів, до адмі ністративної відповідальності притяг нено 14 посадових осіб. Значна части на виявлених порушень і недоліків не потребує додаткових матеріальних витрат для їх усунення, оскільки має організаційний характер і зумовлена лише несумлінним виконанням окре мими керівниками і спеціалістами сво їх посадових обов'язків. Для усунення виявлених пору шень в а кті комплексної перевірки було запропоновано виконати 28 заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Члени ко м ісії зустріли у ТОВ €Трансмаш» р о зуміння з боку власника, бажання зробити реальні кроки до подальшої співпраці. А ще — почули слова вдяч ності за проведення комплексної пе ревірки і надання необхідної допо моги.
Т. ГРЕБЕНЄВА, начальник пресцентру Криворізького ЕТЦ і Криворізького гірничого округу
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Чим цікава надзвичайна подія, щ о тр а п и л а с я у ТОВ «Керченський стрілочн и й завод»? Своєю парадоксальністю . Адже попри солідну підготовку техн іч н ого персоналу, як професійну, т а к і з охорони праці, п ід п ри єм ство «нажило» груповий нещасний випадок. На щ а с т я , без смертельного наслідку. Однак двоє прац івників о тр и м ал и т я ж к і опіки. Особливо с т ал е в ар О. Гончаров, у к о тр о го до всього щ е й перелом стегн ової к іс т к и . Я к могло т а к е с т а т и с я ?
У
ніч на 3 серпня 2004 р. до об слуговування дугової сталепла вильної печі ДСП-3 приступила бригада у складі зміни, якою керував О. Кириченко. Вона повинна була провести дві плавки чавуну й одну — сталі. З чавуном упоралися без проб лем. Щодо сталі, то лабораторія піс ля першого ж експрес-аналізу вказала на підвищений вміст вуглецю. Сталевар О. Гончаров дав команду підручному додати залізної руди. Після цього піч нахилилась у бік заванта жувального вікна, і шлак самопливом потік у шлаківню. Остання була вже на третину заповнена. Далі — суцільний збіг обставин. Аби збільшити текучість шлаку, О. Гончаров вдруге зачерпнув лопатою шамотного бою і підійшов до пічного завантажу вального вікна. Саме в цей момент біля печі зупинився начальник зміни О. Ки риченко. О. Гончаров у цей час закинув лопатою у згадуване вікно шамотний бій, І через мить зі шлаківні — наче ядерний вибух — викид рідкого шлаку. Його сила була такою потужною, що розвернуло на 180° І відкинуло на пів тора метра убік півторатонну плиту шлакового приямка, зірвало стокілограмове перекриття кабельних каналів. Та найприкріше було те, що пекельною гарячою сумішшю плюснуло в облич чя, на шию, груди О. Гончарова. Крім того, він дістав перелом стегнової кіст ки. Одержав опіки і О. Кириченко.
.
ЯК ЦЕ БУЛО
СЬОГОДНІ ТАК
А ЗАВТРА ЯК?
Нещасний випадок був ретельно проаналізований як комісією з і спец розслідування, та кі науковцями Націо нальної металургійної академії Украї ни; які провели спеціальну експертизу. Забігаючи наперед, скажемо, що р із нобічне дослідження керченської при годи увінчалося таким висновком: ви кид шлаку спровокований наявністю вологи у шлаківні. Щ о ж могло сприя ти її появі? Обидві сторони геть відкинули тех нічні причини, бо піч ДСП-3 у хоро шому стані. Її технічні параметри повністю відповідають проектній до кументації. Технологічна інструкція «Виплавка вуглецевих сталей у ДСП» сповна відображає послідовність і суть технологічних операцій. Отож, справа не в техніці, а у поводженні з нею. Щодо останнього тезису, то тут починаються розбіжності. Комісія зі спецрозслідування вказала на пору шення технологічного процесу як на причину викиду шлаку. Науковці ж твердять: порушення технології ви плавки сталі не було. Майстри й тех нологи цеху контролюють її дотри мання. У кожного своя правда і щодо ква ліфікації кадрів. Комісія зі спецрозслі дування схильна до того, що біду значною мірою спровокувало неви конання посадових, технологічних ін струкцій та інструкції з охорони праці членами зміни. А науковці стоять на тому, що інженерно-технічний персо нал цеху і працівники, котрі обслуго
вують піч, достатньо кваліфіковані. Зокрема, той же сталевар О. Гонча ров перед початком роботи прокон тролював стан основного і допоміж ного устаткування. Причому дуже грамотно. Це підтвердила й науковотехнічна експертиза. Крім того, як з'ясували експерти Національної ме талургійної академії, всі сипкі матері али перед завантаженням у піч про жарюються. Ані вода, ані мастило ні де не просочуються. Води у шлаково му приямку немає. Сам шлак, який був залишений у шлаківні попередньою зміною, не міг бути причиною вибуху. Разом з тим досвідчені сталевари, технологи допускають виникнення непередбачуваних хімічних реакцій під час змішування сипких матеріалів чи старого й свіжого шлаку, а також утворення вибухонебезпечних газо вих сумішей. Втім, версій до акта спец розслідування не підшиєш. Отож, як що експерти твердять, що вся причи на найімовірніше у волозі, то так тому і бути. Та все ж таки, де вона взялася? Якщо матеріали розслідування не щасного випадку не дають точної від повіді на це запитання, то чи можна визначити авторів трагедії? Як не па радоксально, але, виявляється, мож на. Так, комісія зі спецрозслідування вважає: у скоєнні даного нещасного випадку винні самі потерпілі. Стале вару О. Гончарову інкриміновано по рушення п. 3.15 Інструкції з охорони праці для сталевара (підручного ста левара) і п. 13.3 технологічної інструк ції «Виплавка вуглецевих сталей у
ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2 0 0 5 3 1
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ДСП», внаслідок чого він буцімто до пустив появу у шлаківні вологи. Пере пало й О. Кириченку, який не прокон тролював і не забезпечив безпечне ведення технологічного процесу, чим порушив посадову інструкцію. Не бу демо з'ясовувати, як узгоджуються з дослідженнями вчених дані висновки. І не будемо оскаржувати останні. Краще пошукаймо кінці цього кер ченського парадоксу поза офіційни ми паперами, аби все ж таки проясни ти: що треба чи не слід робити під час обслуговування ДСП-3, аби шлаківня знову не перетворилася на Везувій. Отож, журналістська дорога при вела до доцента Національної мета лургійної академії України, кандида та технічних наук І. Семенова, який, власне, і провів незалежну експерти зу аварії, що стала причиною цього групового нещасного випадку. Ось що він каже: — Найвірогідніша причина викиду шлаку — наявність у шлаківні вологи. Яким же чином вона там з'явилася, однозначної відповіді немає, хоча є різні версії. Однак я не хочу на них посилатися, бо експертиза потре бує чіткої, конкретної і мотивованої відповіді. — Які запобіжні заходи Ви пропо нуєте? — Звільняти шлаківню не рідше як один раз за зміну. — Чи це гарантує стовідсоткове неповторення подібної біди? — Скажемо так: даний захід вели чезною мірою запобігатиме їй. ...Що ж, науковці приїхали та й по їхали. А заводським технічним служ бам, адміністрації підприємства, на віть не знаючи достеменної причини появи вологи у шлаківні, треба гаран тувати безпечне ведення робіт. Яким чином? Розмовляємо з начальником служби охорони праці С. Неплюєвим. Його думка така: — Оскільки витоки цієї злощасної вологи точно не відомі, ми вирішили не обмежуватися регулярним очи щенням шлаківні, а й поглибили при ямок під шпаківнею, аби подовжити струмінь витікаючого шлаку. Це по тенційно зменшить силу вибуху і масу викинутого шлаку. Крім того, щоб з вікна печі під час завантаження всі ляких домішок менше валувало диму, який погіршує видимість та допікає
32 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
сталевару і його підручному, над вік ном встановлено спеціальну метале ву «парасольку». Багато уваги приділяємо організа ційній роботіособливо у цехах. Так, обов'язково один раз у місяць-півтора генеральний директор Г. Бурцев з ке рівними працівниками підприємства, спеціалістами технічних служб і служ би охорони праці перевіряють всі цехи та підрозділи щодо безпечного веден ня робіт. Тут же наша служба складає відповідні акти. Ефект досягається значний. Організовано нічне чергування керівників. їх зобов'язано письмово звітувати перед генеральним дирек тором як про зберігання матеріаль них цінностей, так і про стан охорони праці та пожежної безпеки. Щ о стосується безпосередньо на шої служби, то щодня більшу частину робочого часу проводимо безпосе редньо у цехах, наглядаємо за устат куванням, технологічними процесами, станом робочих місць, за організа цією обідньої перерви... Словом, ве демо посильну чорнову роботу. Бо наше підприємство нашпиговане устаткуванням, і більшість робіт — це роботи підвищеної небезпеки. Роби мо все для того, щоб запобігти трав муванню працівників. Торік було до пущено 8 нещасних випадків. Хоч і без смертельних наслідків, та однак тривожно. — А як почуваються сьогодні по терпілі у груповому нещасному ви падку? — О. Кириченко після лікування повернувся на своє робоче місце. О. Гончаров втратив 25% працездат ності і нині на легкій роботі. Дається взнаки тяжка травма ноги. Взагалі-то обох врятувало від смертельних опі ків те, що були у хорошому спецодязі й користувалися іншими засобами ін дивідуального захисту. Користуючись нагодою, хочу подя кувати журналу «Охорона праці» за хороші статті. Багато з них ми розмно жуємо і вивішуємо у цехах. Останнім часом ваш часопис став цікавішим за тематикою, публікується більше мате ріалів, які спонукають до роздумів і які написані живою, зрозумілою мовою.
Я. Б ЕЗУ ГЛ А ,
наш власкор
П Р О Д О В Ж У Є М О ТЕМ У_________
я к
з
гу с я
ІЇОАк..
У перш ом у номері ж ур н а л у «Охорона прац і» за цей р ік б у ла опублікована с т а т т я «П о ло ж ен ня про С У О П є, а діла не м а є» у в я к ій на к о н к р е тн и х п р и клад ах показано, до я к и х плачевн и х н аслід ків призво д и т ь в ід с у т н іс т ь д ієвої си с т е м и уп р а вл ін н я охороною п р ац і (С У О П ) в ен е р ге ти чн ій галузіу зокрем а на т е р и т о р ії П од ілля т а Буко ви н и . Зд ава лось би, п ісл я цього керівники ен ер го п о стачальн и х п ід п р и є м с т в , при найм н і у цих регіо н ах , п о в е р н у ть с я , н а р е ш т і, обличчям до поруш еної пробле м и і все зр о б л я ть для виправ лення стан о ви щ а , але т а к , на превеликий ж а л ь, не с та л о с я . П ро це с в ід ч а т ь р е з у л ь т а т и ком плексної перевірки, прове деної у В А Т «Е К «Чернівціобленерго» групою посадових осіб Д ерж наглядохоронпраці, очо лю ваної за сту п н и к о м його Го лови В . П летн ьо ви м .
С
кажу наперед, що в ході цього обстеження було виявлено 117 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, заборонено експлуатацію 26 одиниць устатку вання та виконання окремих видів робіт. Порушення, що допускалися упродовж 2002—2004 рр. та п'яти мі сяців 2005 р., стали причиною 5 нещас них випадків, у тому числі 3 — зі смер тельними наслідками. Незважаючи на це, роботодавець навіть не спро мігся подбати про створення повно цінної служби охорони праці та вико нати припис державного інспектора, виданого ще 08.07.2004 р. Схоже на те, що такий стан речей тут вважа ється нормою, адже в статуті ВАТ «ЕК «Чернівціобленерго» не відображе но пріоритетність життя і здоров'я акціонерів стосовно результатів ви робничої діяльності.
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Керівництво ВАТ «ЕК «ЧернівціД УМ КА С П ЕЦ ІА Л ІС Т ІВ обленерго» самоусунулось від органі У с т а т т і С. Ром ановського і К . Ц вігун «Ц ін а б а й д у ж о с т і т а зації належного навчання працівни ків, що є одним з основних завдань б е з т у р б о т н о с т і» (№ 1, 2005 р .) зроблено ан аліз при чи н вибуху СУОП. У першу чергу це стосується кисневого балона у В А Т «Завод « К р и с т а л » (М и ко л аїв). Пропо навчання посадових осіб та інших н уєм о у ва зі ч и т а ч ів д ум ку с п е ц іа л іс тів з цього приводу — ін ж е працівників, що зайняті на роботах під нерів заводу автогенного у с т а т к у в а н н я «Д он м ет» (К р а м а то р сь к вищеної небезпеки, персоналу, який виконує роботи в електроустановках Д онецької о б л а с т і) І. Г У М Е Н Ш А Й М Е Р А т а М . Б О Б У Х А . Завод, споживачів, осіб, котрі виконують ро як о м у в ж о в т н і цього року ви п о вн ю ється 15 років, сп ец іалізу боти, обумовлені Правилами захисту є т ь с я на розробці і ви р о б н и ц тві газополуменевого у с т а т к у в а н від статичної електрики. У структур н я і є єдиним в У к р а їн і п ід п р и єм ство м , щ о ви п ускає всю номен них підрозділах товариства посадов ці, в обов'язки яких входить організа к л а т у р у та к о го у с т а т к у в а н н я . ція безпечного виконання робіт у дію чих електроустановках, проведення навчання та інструктажу, не забезпе чені в необхідній кількості введеними з 2000 р. нормативно-правовими акта ми з охорони праці. Істотні недоліки допускаються у забезпеченні працівників засобами ормулювання висновку про За несправного редуктора (коли не індивідуального захисту, що є теж од ним з основних завдань СУОП. закривається редукуючий клапан) мак причини вибуху кисневого ба Характерно, що в ході обстеження симальний робочий тиск на виході ре лона у ВАТ «Завод «Кристал» товариства були виявлені не тільки дуктора може досягти значення, яке звучало так: «Найбільш імовірними порушення існуючих правил експлуа дорівнює тиску на вході в редуктор, причинами вибуху кисневого балона тації електромереж та електрооблад тобто тиску безпосередньо в балоні. могли стати неконтрольована витра нання, але й інших наявних об'єктів під Тиск у кисневому балоні нижчий, та кисню в процесі експлуатації бало вищеної небезпеки, зокрема під йомних споруд. Тут використовува ніж нормативний. Причиною може бу на, а також регулювання полум'я фа лись вантажопідйомні машини, які від ти несправність манометрів, що не кела з появою ознак його загасання працювали встановлений термін дає змоги контролювати залишковий за рахунок збільшення подачі горю експлуатації і не пройшли технічного тиск кисню в балоні. За неможливості чого газу (або під час розпалювання діагностування щодо визначення за контролю може виникнути ситуація, різака) в умовах, коли до різака лишкового ресурсу подальшої ек коли не можна встановити й контро шлангом приєднаний пропан-бутаносплуатації, не здійснювався відомчий нагляд за технічним станом кран-балювати навіть мінімальний робочий вий балон, тиск в якому вищий, ніж у лок, допускались порушення правил тиск, необхідний для різання металу приєднаному шлангом до різака кис пожежної безпеки приміщень тощо. завтовшки 3—8 мм. Згідно з ГОСТ невому балоні. При цьому за рахунок З огляду на високий рівень вироб 5191—79 цей тиск повинен бути не різниці тиску горючий газ може пере ничого травматизму та значну кіль нижчий 0,25 МПа. За відсутності до тікати в кисневий балон з утворенням кість виявлених порушень норматив статнього робочого тиску процес рі усередині останнього вибухонебез но-правових актів з охорони праці пе ревіряючі дійшли висновку, що робо зання металу стає малоефективним. печної суміші, полум'я поширюється та адміністрації ВАТ «ЕК «ЧернівціТому залишковий тиск кисню в балоні, кисневим шлангом, в результаті чого і обленерго» щодо створення безпечних за якого зазвичай припиняється відбір відбувається вибух». Такий висновок, умов праці є незадовільною. кисню навіть у процесі різання тонко на наш погляд, не зовсім правильний, Як бачимо, після опублікування в го металу,— не менший 0,3 М Па (для оскільки відображувана в ньому кар журналі «Охорона праці» вищезаз довідки: за ГОСТ 13861 мінімальний тина процесу перетікання газу, яке наченої статті у товаристві ніхто палець об палець не вдарив, аби налагодити тиск на вході в кисневий редуктор передувало вибухові, малоймовірна. функціонування С УО П . Виходить, БКО-50 становить 2,6 МПа). Дійсно, для того, щоб таке перетікан даремно автор публікації намагався Заїдання, перекіс редукуючого ня було можливим, необхідний одно привернути увагу посадовців товари клапана або можливість повного часний збіг цілої низки факторів. ства до існуючої проблеми, без вирі стиснення задавальної пружини кис Вихід з ладу пропанового редукто шення якої неможливо покласти край невого редуктора. Заїдання та пере ра (немає реакції на зміни величини людським трагедіям на виробництві. У зв'язку з цим хотілось би знати, а кіс забезпечують можливість переті робочого тиску). Під час роботи справ що думають з даного приводу у Міні кання горючого газу в кисневий ба ного редуктора максимально можли стерстві палива та енергетики? лон, оскільки в цьому випадку редук вий робочий тиск, який можна одержа
ЧОМУ
БАЛОНИ З КИСНЕМ?
Ф
В . С О П ІЛ Ь Н Я К ,
наш власкор
ти за умов повністю стисненої задавальної пружини, становить 0,3 МПа.
тор не виконує функції зворотного клапана. За умови несправності ма
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
33
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
нометрів і неможливості ефективно виконувати різання газорізальник мо же повністю вкрутити гвинт задавальної пружини редуктора, тобто повні стю стиснути пружину до стикання її витків один з одним, також виключаю чи можливість редукуючому клапану закриватися і виконувати функції зво
ротного клапана. В обох варіантах створюється ситуація, коли редукую-
чий клапан постійно перебуває в по ложенні «відчинено». Наконечник різака несправний і горюча суміш не має змоги витікати в атмосферу. Проте в матеріалах роз слідування вказано, що регулювання полум'я проводи лося, отже, навіть за наявності міні мального тиску кисню і макси мального тиску газу можна ски нути надлишок
тиску в атмосферу. Крім того, завжди є можливість ке рувати величи ною тиску в нако нечнику за допо могою вентилів
різака. Ім о в ір н іс т ь одночасної по яви всіх переліче них несправностей дуже низька. Крім того, навіть коли б дійсно мав місце одночасний вплив усіх цих факторів, то для утворення горючої суміші в р е зультаті перетікання газу потрібен де
який час. Це пов'язано з тим, що запа литися здатна тільки така горюча су міш, в якій концентрація горючого га
зу не нижча від нижньої концентрацій ної межі займання (для пропан-бутану в кисні — 2,0%). Ці міркування ста влять під сумнів можливість вибуху кис невого балона внаслідок перетікання в нього горючого газу. Отже, найвірогіднішою є друга причина вибуху кисневого балона. Проаналізуємо два схожих випад ки, які сталися в одній і тій самій брига ді протягом двох днів.
34 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
4 жовтня 2004 р. в Олександрівціу другому випадку та сама. Розгляне Донецької області під час виконання мо детальніше, що ж сталося безпо газокисневого різання стався зворот середньо перед вибухом. ний удар полум'я по кисневій лінії. По Як уже було сказано, у другому ви лум'я поширювалося з великою швид падку на вході в різак (на обох його кістю до кисневого редуктора, руй штуцерах) було встановлено вогнепе нуючи на своєму шляху кисневий гурешкоджаючі клапани (див. малюнок). мотканинний рукав. Далі редуктора Після розпалювання різака через кілька секунд після відкриття вентиля полум'я не пішло, але процес дого ряння всередині редуктора призвів до на різаку почала «пузиритися» етикет миттєвого розплавлення алюмінієвої ка на вогнеперешкоджаючому клапа ні. Це свідчить про те, що полум'я прос кришки задавальної пружини. кочило в різак по кисневому каналу, Наступного дня, 5 жовтня, в цій са мій бригаді після вжиття всіх застереж і горіння відбувалося всередині вогнених заходів (встановлено новий редук перешкоджаючого клапана. Після пе рекриття вентилів на різаку різальник тор, нові рукави, новий, попередньо
Від балона
не встиг перекрити вентиль на балоні з га зом, і стався вибух. Той факт, що в другому ви падку полум'я після проникнення в кисне
вий канал якийсь час було всередині вогне-
п е р еш к о д ж а ю чо го клапана, не перемі щаючись далі, свід чить про те, що він не Вогнеперешкоджаючий клапан: давав можливості по 1 — корпус; ширюватися полум'ю 4 До різака 2 — полум'ягасний елемент; аж до досягнення йо 3 — запірний золотник; го холодної поверхні ■ — напрям переміщення кисню; (з боку підведення газу) ► — напрям переміщення фронту полум'я під час зворотного удару. температури запалю вання горючої суміші. Таке горіння всередині вогнеперешперевірений різак, додатково встано коджаючого клапана можливе лише влено вогнеперешкоджаючі клапани за умови безперервної подачі в нього на вході в різак, інший, повністю за не чистого кисню з балона, а горючої правлений кисневий балон, проведе суміші. но грунтовний інструктаж з охорони
праці з робітниками) на момент від кривання вентиля на різаку знову стався зворотний удар. На цей раз полум'я проскочило в кисневий б а лон, стався вибух, в результаті чого одна людина загинула, ще одна одер жала тяжку травму. Щ о стало причиною вибуху? З'ясу валося, що в обох випадках викорис товувалися кисневі балони, заправ ляння яких газом проводилося однією партією. Тому цілком логічно припус тити, що причина зворотного удару в першому випадку і вибуху балона —
Виходячи з вищесказаного, можна
зробити припущення, що в балоні міг бути не чистий кисень, а горюча су міш, причому відсотковий вміст горю чого газу в якій не нижчий від нижньої концентраційної межі запалювання. Аналогічний висновок напрошу ється і у випадку вибуху кисневого ба лона у ВАТ «Завод «Кристал». Тому питання про те, яким чином у кисневий балон може потрапляти горючий газ (не обов'язково пропан-бутан) ще до початку відбирання кисню, заслуговує особливої уваги.
г е т е ш і ш з л я ' о з л д л і й -і ш аистпр^їщойї ш © ш р ш ш д а щ , ЩО ДІЮТЬ ПА ПІДПРИЄМСТВІ* Є. М А Х Н О , науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту охорони праці Виклад тексту інструкції При викладі тексту інструкції слід керуватись такими правилами: текст інструкції повинен бути стис лим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень; інструкція не повинна містити по силань на нормативно-правові акти, вимогя яких враховуються при її роз робленні. За необхідності ці вимоги відтворюються дослівно; слід вживати терміни і визначен ня, прийняті в Законі «Про охорону праці» і ДСТУ 2293-93 С СБП «Охо рона праці. Терміни та визначення», ДК 003-95 «Державний класифіка тор України. Класифікатор профе сій» та в інших нормативно-правових актах; у тексті інструкції не допускається застосування невластивих для норма тивно-правових актів зворотів роз мовної мови, довільних сполучень, скорочення слів, використання для од ного поняття різних термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів, власти вих українській мові; допускається за стосування лише загальноприйнятих скорочень і абревіатур, а також замі на застосованих у даній інструкції словосполучень скороченням або аб ревіатурою за умови повного відтво рення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із зазна ченням у дужках відповідного скоро чення чи абревіатури; у тексті інструкції слід уникати ви кладу вимог у формі заборони, а за потреби слід давати пояснення, чим викликана заборона; не повинні за стосовуватися слова «категорично», «особливо», «обов'язково», «суворо» та ін., оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов'язковими; для наочності окремі вимоги ін струкції можуть бути ілюстровані ма люнками, схемами, кресленням тощо; *
Закінчення.Початокдив.у№6,2005р.
якщо безпека праці обумовлена певними нормами (величини відста ней, напруги тощо), то вони повинні бути наведені в інструкції. Титульний аркуш, перша та остан ня сторінки інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві (додатки 1,2,3), оформляються згідно з Положенням. Затвердження та введення в дію ін струкцій з охорони праці здійснюється наказом роботодавця. Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затверджен ня, якщо інше не передбачено нака зом роботодавця. Вона повинна бу ти введена в дію до впровадження нового технологічного процесу (по чатку виконання робіт), устаткування чи до початку роботи нового вироб ництва після відповідного навчання працівників. Для нових виробництв, що вводять ся в дію вперше, допускається роз робка тимчасових інструкцій, що ді ють на підприємстві. Вони запровад жуються на термін до прийняття за значених виробництв в експлуатацію державною комісією. Інструкції, які вводяться в дію на даному підприємстві, реєструються службою охорони праці в Журналі реєстрації (додаток 4) в порядку, вста новленому роботодавцем. Видача інструкцій керівникам структурних підрозділів (служб) під приємства проводиться службою охорони праці з реєстрацією в Ж ур налі обліку видачі інструкцій (дода ток 5). Інструкції видаються працівникам безпосередніми керівниками робіт під розписку в Журналі реєстрації ін структажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструк тажу або вивішуються на їхніх робо чих місцях. Роботодавець безкоштовно за безпечує інструкціями працівників під розділів.
Перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, проводиться в терміни, передбачені державними норматив но-правовими актами з охорони пра ці, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з під вищеною небезпекою — не рідше одного разу на 3 роки. Інструкції переглядаються до закін чення зазначеного терміну у випадку: зміни законодавства України про працю та охорону праці; набрання чинності новими або пе реглянутими державними нормативно-правовими актами з охорони праці; за вказівкою директивних органів, вищестоящих організацій, органів державного управління і нагляду за охороною праці; аварійної ситуації або нещасного випадку, що спричинили необхідність перегляду (зміни) інструкції; у разі впровадження нових техно логій, зміни технологічного процесу або умов праці, а також якщо впровад жено нові види устаткування, машин, механізмів, матеріалів, апаратури, пристроїв та інструментів, види енер гії тощо; перегляд інструкції прово диться до зазначених впроваджень чи змін. Положенням про розробку ін струкцій з охорони праці передбаче на видача інструкції працівникам на руки або вивішування її на робочих місцях працівників. Практика свідчить, що видавати інструкції на руки доціль но у випадках, коли робітник постійно працює на одному й тому самому міс ці, у нього є умови для зберігання до кументів. Тобто це може стосувати ся машиніста мостового, козлового крана, машиніста (оператора) котла, водія автомобіля, машиніста електро поїзда тощо.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
35
ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ
У більшості випадків доцільніше комплект інструкцій зброшурувати і вивішувати на видному, доступному місці на дільниці. Найкраще це роби ти у місці, де керівники робіт прово дять планерки, або там, де обладнано куточок охорони праці. Інструкція з охорони праці — основ ний документ, що використовується під час інструктажів на робочому місці. У разі настання нещасного ви падку це —найважливіший юридичний документ, який використовується для визначення міри відповідальності всіх задіяних у трудовому процесі сторін: потерпілого, безпосереднього керів ника робіт, керівника структурного підрозділу тощо. Тож до розробки інструкцій потрібно ставитися відпові
дально. Якість цього документа зале жить від повноти і правильності вне сення до нього вимог чинних законо давчих і нормативно-правових актів з охорони праці, технічної документа ції тощо. Всі ці питання і покликаний вирішувати інженер з охорони праці підприємства під час організації роз роблення, а особливо — під час узгод ження проектів інструкцій. Інженеру з охорони праці потріб но постійно працювати над удоскона ленням цих важливих документів, три мати на контролі зміни, що вносяться до технологічних процесів, норматив но-правових актів з охорони праці, в тому числі за результатами розсліду вання нещасних випадків, які сталися на підприємстві.
На практиці ситуація з інструк ціями з охорони праці така, що го ловні зусилля спрямовуються якраз не на розроблення нових, а на пе регляд діючих нормативних актів. О рганізовувати перегляд інструк цій, їх затвердження наказами ро ботодавця слід поетапно. Як прави ло, для перегляду інструкцій буває достатньо поміняти деякі прізвища та підготувати проект нового нака зу. Цю роботу слід виконувати своє часно. Якщо термін перегляду інструкції прострочено, за певних обставин це може автоматично означати, що до кумент втратив чинність. Інженеру з охорони праці необхідно про це пам'ятати.
Ф о р м а останньої сторінки інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві
Ф о р м а титульного аркуша інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві (повне найменування підприємство із зазначенням підпорядкування)
ІНСТРУКЦІЯ З О Х О Р О Н И ПРАЦІ № _
(Текст інструкції) Іпосада керівника підрозділу (організаціі-розробника)
Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства
(назва)
Юрисконсульт Головний технолог *
(місце видачі)
(прізвище, ініціали)
(особистий підпис)
УЗГО Д Ж ЕН О :
(особистий підпис)
(прізвище, ініціали)
(особистий підпис)
(прізвище, ініціали)
(особистий підпис)
(прізвище, ініціали)
* У разі потреби проект інструкції узгоджується з іншими зацікавленими службами, підрозділами і посадовими особами підприємства, перелік яких визначає службо охорони праці.
Ф о р м а першої сторінки інструкції з охорони праці, що діє на підприємстві
Журнал реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкуванні
ЗА ТВЕРД Ж ЕН О Наказ
________ ________
N0 з /п
Дата реєстрації
Назва інструкції
Дата затвердження інструкції і введення її вдію
Код або номер інструкції
Плановий термін перегляду інструкції
Посада, прізвище, ініціали особи, яка проводило реєстрацію
Підпис особи, яка проводило реєстрацію
1
2
3
4
5
6
7
8
(посада роботодавця і найменування підприємства)
__________ N0________
(число, місяць, рік)
ІНСТРУКЦІЯ З О Х О Р О Н И ПРАЦІ № _
(Текст інструкції)
36 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві
N0 з/п
Дата видачі
Код або номер інструкції
Назва інструкції
Підрозділ (служба), якому видано інструкцію
Кількість виданих примірників
Посада, прізвище, ініціали одержувача інструкції
Підпис одержувача інструкції
1
2
3
4
5
6
7
8
МЕДИЦИНА ПРАЦІ ГА РА Н ТУВА ТИ З Д О Р О В 'Я
'
ЩО ГАЛЬМУЄ
р м ё т м У Д ніпропетровську атестовано 14 поліклінік на право проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із ш кідливими чи небезпечним и ум овам и праці або таких, де с потреба у проф есійном у д оборі. Наявна кількість медичних закладів практично забезпечує проведення медичних оглядів усього контингенту вказаних категорій працівників обласного центру. Згідно з планом заходів щодо покращ ання санепідситуацґїу Дніпропетровську у 2002— 2005 р р . ряд лікувальнопрофілактичних закладів поповнився новою апаратурою . Зо кр ем Ю .З , 5, 6, е а, для лікарень № 7, ЮІ тта < територіального медичного об єднання у С ам арськом у районі придбано циф рові ф лю орограф и. Тх активно використовую ть під час періодичних медичних оглядів працівників промислових підприємств. * ¥* За даними Д ерж ком стату, 11 тис. промислових підприємств України щ ороку викидають в атм осф еру близько 4,1 млн. т шкідливих речовин. Серед найбільш забруднених м іст, де випадає понад 100 тис. т р укотвор ної отрути,— А лчевськ і Луганськ. У Н Д І травм атології та ортопедії Донецького державного медичного університету відбувся сем інар на тем у *Телемедицина: досвід і перспективи*. В його р оботі взяли участь учені з Києва, Рівного, С ім ф ерополя, а також з Р о с ії і М олдови. Використовую чи ком п 'ю тер ні та телекомунікаційні технології для надання всіх видів м едичної допомоги, медикам вдалося провести дистанційні консультації' 300 пацієнтам із залученням спеціалістів з 33 країн світу, у том у числі працівникам, які одерж али травми на виробництві і як і проходять реабілітацію . О перативна та високоякісна діагностика сприяє вибору правильних методів лікування, ш видш ому одужанню хворих.
Д н іп р о п е тр о вська о б л а с т ь разом з Д онецькою , Л уган сько ю і Львівською продовж ує за й м а т и одне з провідних м ісц ь в У к р а ї н і за к іл ь к іс т ю випадків проф есійних захворю вань, я к і ви явл я ю т ь с я щ орічно. У 2002 р. п и т о м а вага захворю вань ста н о ви л а 8,6% від у с іх випадків, зар еєстр о ван и х в У к р а їн і. В о с та н н і роки в о б л а с ті н а м іти л а с я тен д ен ц ія до збільш ення к іл ь к о с т і вперше виявлених випадків проф есійних захворю вань. П ро причини цього яви щ а р о зп о від аю ть головний держ авний са н іт а р н и й л ік а р Д н іп р о п етр о всько ї о б л а с т і С. Р И Ж Е Н К О , за ві дувач відділення гігієн и п р ац і Д н іп р о п етр о всько ї обласної С ЕС О. ІВ А Н Ч Е Н К О т а л ік а р відділення гігієн и п р ац і ц іє і у с т а н о в и В. Ч ЕРН ЕЦ О В.
І
рофесійна захворюваність завдає державі значних економічних збит ків. Протягом останніх трьох років на перебування хворих у клініках спе ціалізованих науково-дослідних інсти тутів для обстеження і діагностики, а також на виплату одноразової ком пенсації за встановленим фактом професійного захворювання на Дніп ропетровщині було витрачено понад 15 млн. грн. Це без урахування втрат продукції, яку могли виробити робітни ки, коли б залишалися здоровими. Професійну захворюваність в обла сті визначають промислові підприєм ства Кривбасу і Західного Донбасу (див. таблицю).
Негативний вплив чинників ви робничого середовища і трудово го процесу, що викликають стійкі незворотні зміни в стані здоров'я працюючих (професійну патологію), обумовлюють багаторазові переви щення встановлених гігієнічних нор мативів. Так, запиленість повітря на робочих місцях гірників основних професій досягає 20-кратного пере вищення гранично допустимих кон центрацій. Практично всі робочі місця харак теризуються підвищеним шумовим навантаженням. Еквівалентний рівень шуму на робочих місцях бурильників, прохідників, машиністів бурових уста-
Динаміка професійної захворюваності працівників Дніпропетровської області та на гірничорудних підприємствах Кривбасу
Роки
Кількість випадків профзахворювань усього
ут. ч. на гірничорудних усього підприємствах
Показник на 10 тис. працюючих
ут. ч. на гірничорудних підприємствах
2000
433
186
6,6
54,7
2001
494
221
618 2003 1142
7,7
65,3
290
11,9 19,6
88,5
22,1
117,3
2002
2004 1271
224
384
За результатами лабораторних досліджень, проведених державною санітарно-епідеміологічною службою Кривого Рогу, перевищення гранично допустимих рівнів забруднюючих речо вин відзначається в 13—21% досліджу ваних проб, шуму — 24—31, вібрації — у 12—19% проведених вимірів.
68,7
новок, машиністів навантажувальних машин перевищує допустимий до 32—37 дБА, люкових, вибуховиків, дробильників підземних, гірників очис них вибоїв — від 9 до 25 дБА. На інших робочих місцях еквівалентний рівень шуму досягає перевищення гігієнічних нормативів до 15 дБА.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
37
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
у профілактиці професійної захво рюваності. Це повинно стати прі оритетним завданням керівників усіх рангів. Практичне вирішення його полягає у комплексному плану ванні заходів на основі глибокого аналізу причин профзахворювань, що спрямовані на профілактику ви никнення професійної патології. Участь галузевих інститутів і науководослідних закладів санітарно-гігіє нічного профілю у цій роботі є обов'язковою. Другою важливою ланкою в про філактиці професійних захворювань є медичне обслуговування робітників з динамічним спостереженням за ста ном їхнього здоров'я, а також ком плексне профілактичне оздоровлен ня осіб з виявленими початковими оз наками профзахворювань. Ефектив ність цієї роботи прослідковується на прикладі таких підприємств, як ВАТ «Інгулецький ГЗК», «Центральний ГЗК», Північний ГЗК». За даними Українського НДІ промисло Своєчасна модернізація і заміна техніки, вої медицини, впровадження прогресивних технічних рішень тут значно змен є найефективнішим заходом шилась кіль у профілактиці профзахворюваності. кість виявле них випадків хворюваності, з впевненістю можна профзахворювань. Це тому, що адмі стверджувати, що на робочих місцях ністрація виділяє цілеспрямовано продовжують бути присутніми чинни кошти на своєчасне оздоровлення працюючих. ки, що негативно впливають на стан здоров'я й умови праці, а заходи, що Водночас недостатнє фінансуван впроваджуються, не дають можливо ня оздоровчих заходів з боку ВАТ сті досягти радикального оздоров «Криворізький залізорудний комбі лення працюючих і поліпшення ви нат» і ВАТ «Суха Балка» призвело до збільшення за останні 3 роки кіль робничого середовища і трудового процесу. кості профзахворювань відповідно Щ о ж формує на підприємствах на 15,1 ¡25,9%. галузі незадовільні умови праці, які Медичне обслуговування працю обумовлюють прямий вплив на стан ючих гірників потребує вдоскона здоров'я працюючих? У першу чергу, лення. Якщо повнота охоплення ме дичними оглядами робітників асоціа несприятливі умови праці визначає ції «Укррудпром» стабільно висока і специфіка технологічного процесу досягає майже 99%, то якість самих підземного, а також відкритого спо медоглядів бажає бути кращою. Лік собів видобутку залізної руди. В умо вах шахт інтенсивність виникнення відовано цеховий принцип медоб слуговування на залізорудних шах шкідливих чинників залежить від тех тах. Через це робітники після прохо нічного рівня і стану техніки і тех дження обов'язкових медичних огля нологій, що застосовуються. За да ними Криворізького міськкому проф дів залишаються поза полем зору медиків. Лікувально-профілактичні спілки трудящих металургійної і гір ничорудної промисловості, на під установи, на базі яких організовано медичні огляди гірників, не уком приємствах асоціації «Укррудпром» плектовані необхідною діагностич понад 1,6 тис. одиниць устаткуван ною апаратурою: відсутні пневмоня, що використовується, не відпові тахометри, крісла Барані, спіроме дає чинним нормам. Тому своєчасна три, динамометри, вібротестери. модернізація і заміна техніки, впро вадження прогресивних технічних Деякою мірою це також стосується і рішень є найефективнішим заходом гірничозбагачувальних комбінатів Згідно з санітарно-гігієнічною класи фікацією праця більшості робітників основних професій підземних діль ниць шахт характеризується як шкід лива і небезпечна за важкістю і на пруженістю. В умовах, що не відпові дають санітарно-гігієнічним нормам, продовжують трудитися більше ніж 60% гірників Кривбасу, у тому числі: в умовах впливу підвищенихрівнів пилу— 4 4 ,4 - 5 9 ,1 % , ш уму - 18,7-50,5, вібрації — 9,9—26,6%. Важкі роботи становлять 36,5—42,5%. Негативні чинники виробничого середовища і трудового процесу виз начають не тільки показники. Вони ж сформували і професійну патологію області за нозологією. Так, у 2004 р. понад 40,8% хворих на професійні захворювання були представлені хронічною патологією органів дихання, 26,2 — опорно-рухового апарату, 3,7 — органів слуху, в 12,9% — вібра ційна хвороба. Аналізуючи кількісні та якісні показники професійної за
38 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
Кривбасу, де є свої медико-санітарні частини. Через це не проводиться необхідний комплекс досліджень з урахуванням впливу шкідливих чин ників (специфічних для гірничорудних підприємств Кривбасу: підвищена запиленість, шум, вібрація, важка фізична праця). У регіоні практично відсутні про фесійний психофізіологічний добір робітників під час прийому на роботу на те чи інше підприємство і моніто ринг стану адаптації в процесі робо ти в шкідливих умовах. Впровадження цієї системи (за даними математично го аналізу) дасть змогу забезпечити зниження професійних захворювань на 45—58%, що підтверджує високу соціальну й економічну ефективність профдобору. Безумовно, питання профілактики профзахворюваності на підприєм ствах Кривбасу набуло соціального статусу і потребує комплексного під ходу до його вирішення. У першу чер гу відповідальність (згідно з Законом «Про охорону праці») покладається на власника. Не менш відповідальна роль у плануванні ефективних заходів з профілактики профзахворюваності і профспілок. Робота органів держав ного нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці, держсанепідслужби та ін.), органів місцевого самоврядування, профспілок повин на сприяти цілеспрямованому вирі шенню поставленого завдання, по кращанню якості та ефективності контролю. Не повинно залишатися осторонь й управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Дніпропетров ській області. Саме на це орієнтують ст. 22, 25 Закону «Про загально обов'язкове державне соціальне стра хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво рювання, які спричинили втрату пра цездатності». Було б, наприклад, до цільним задіяти кошти Фонду на ство рення на базі Українського НДІ про мислової медицини центру професій ного психофізіологічного добору працюючих. Враховуючи стабільно високі по казники професійної захворювано сті, незадовільні умови праці, що склалися на залізорудних підприєм ствах Кривбасу, кроки виконавчої влади та інших зацікавлених сторін у напрямі розв'язання проблеми мусять бути твердими і прискореними.
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
П О В ІД О М Л Я Ю Т Ь В Л А С К О Р И
ШІШЯМЙИШШ
Н е в т іш н а с т а т и с т и к а с в ід ч и т ь , що сьогодні в У к р а їн і понад
ч в е р т ь п р а ц ів н и ків п ром ислових п ід п р и є м с т в п р а ц ю ю т ь у ш кід ли ви х і небезпечних ум овах прац і. Щ о року зб іл ь ш у ю т ь с я
т е м п и з р о с т а н н я проф есій ної т а загальн о ї за х в о р ю ва н о с ті працю ю чих. З а тве р д ж е н н ям учен их , ко ж н и й з них м ає від 2 до 8 х р о н ічн и х захворю вань, ко ж н о м у т р е т ь о м у п о тр іб н е оздоров
лен н я у са н а то р н о - к у р о р тн и х і л ік у вальн о -п р о ф ілакти чн и х
закладах. С т р ім к о з б іл ь ш у є т ь с я к іл ь к іс т ь п о те р п іл и х на ви р о б н и ц тві з і с т ій к о ю в т р а т о ю п р а ц е зд а т н о с ті, в деяких галу зя х п р о м и с л о в о сті за о с т а н н є д е с я т и р іч ч я я — у 2—3 рази. К іл ь к іс т ь зар еєстр о ван и х з первинною ін в а л ід н іс тю в 2003 р. ста н о ви л а близько 82 т и с . осіб. Подальш е зр о с т а н н я цих болю чи х процесів м ож е п о х о вати буд ь-які н ад ії на прогресивний роз в и т о к укр аїнського с у с п іл ь с т в а .
Л
лє ефективний захист і збере ження здоров'я працюючих, роз виток трудового потенціалу мож ливі лише за умов узгоджених дій і повного взаєморозуміння всіх гілок державної влади та суспільних інсти тутів, спільного пошуку рішень на шляху виходу з тупика, що утворився. У цій ситуації помітною подією стала робоча нарада В О О З з роз робки Стратегії забезпечення без печних умов праці та збереження
здоров'я працюючих в Україні на 2006—2010 рр., яка відбулася на почат ку червня в Києві за ініціативи В О О З і Міністерства охорони здоров'я Украї ни. Представник Європейського регіо нального бюро В О О З доктор І. Іва нов назвав процес з розробки і впро
вадження цієї Стратегії унікальною політичною можливістю України і пе редумовою для розвитку майбутньої системи, структури, підходів для поліп шення професійного здоров'я, гігієни та безпеки праці. У нараді взяли участь представники М О З, НАН України, Держнаглядохоронпраці, Мінпраці, Фонду соціаль ного страхування від нещасних ви падків на виробництві та професійних захворюваннях України, Федерації профспілок України, а також співробітники Інституту ме дицини праці АМ Н України, в стінах якого було розробле но Стратегію. Віце-президент АМ Н Ук раїни, академік НАН і АМН Ю. Кундієв у своїй доповіді зазначив, що в останньому десятиріччі в нашій країні сформовано досить солідну правову базу щодо запобі гання розвитку профзахво рювань, зниження факторів ризику їх розвитку. А ле не зважаю чи на таку базу, позитивних змін у цьому напрямі поки що не до сягнуто, оскільки питання забезпе чення здорових і безпечних умов праці все ще не стали найважливі шим пріоритетом для загальнодер жавно/політики. Крім того, не до кінця
розроблено механізми з впровад ження зазначених законів у повсяк денну практику. За роки незалежності систему медико-санітарного обслуговування працюючих було практично зруйно вано. У цей період кількість медикосанітарних частин на підприємствах скоротилася втричі, заводських полік лінік — у 4 рази. У Канаді, напри клад, 10% місць у лікарнях використо вується для лікування хворих на про фесійні захворювання, у нас же цей показник зараз становить менше 0,3% від загального ліжкового фонду. В Україні в 1996—2002 рр. на 100 тис. працюючих припадало 13,3±4,9 осіб, які одержали профза хворювання. У країнах Є С цей показ ник становить близько 43±0,9. Але така різниця у цифрах лише свідчить про недостатнє виявлення профза хворювань у нашого населення у зв'язку з недосконалою системою ре єстрації та діагностики профпатологій. І тому сьогодні статистичні дані про динаміку профзахворюваності не можуть бути критерієм оцінки впливу умов праці на працюючих у нашій країні. Взяти хоча б ситуацію в сільсь кому господарстві, де рівень смер тельного травматизму змагається з аналогічними показниками у най більш травмонебезпечній вугільній га лузі. А за кількістю випадків виявлених профзахворювань АПК посідає одне з останніх місць, що не може не ви кликати недовіру вчених. Певну надію на поліпшення стану безпеки праці викликають хіба що дані, наведені у виступі директора Національного науково-дослідного інституту охорони праці Держнаглядохоронпраці М. Лисюка, який за з начив, що порівняно з 2003 р. рівень загального травматизму вдалося зни зити на 10%, смертельного — на 5%. Сьогодні стан виробничого травма тизму в нашій країні за міжнародни ми оцінками визнається задовільним. Але за морального і фізичного зно шення основних фондів (у деяких га лузях до 70—80%), що супроводжу ється зростанням темпів виробниц тва, стан промислової безпеки та охорони праці залишається напру женим. Наприклад, у гірничовидо-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
39
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
бувній промисловості країн Є С показ ник смертельного травматизму в 2003 р. становив 12 нещасних ви падків на 100 тис. працюючих, у С Ш А — 27, а в Україні — 44. В умо вах недопустимого ризику все ще працює більшість підприємств вугіль ної галузі, транспорту, будівництва та енергетики України. Не менш тривожні ноти щодо про блеми створення безпечних і здоро вих умов праці пролунали в доповіді заступника Голови Держнаглядохоронпраці В. Мостового, який звернув увагу на те, що їх вирішення все ще не стало усвідомленою необхідністю для більшості роботодавців. У резуль таті робітникам доводиться розплачу ватися за це дорогою ціною. Остан нім часом щороку на виробництві травмуються більше ніж 20 тис. пра цівників, з них понад 70% стають інва лідами, смертельні травми одержу ють більш як 1200 осіб. Втрати робо чого часу через виробничий трав матизм становлять мільйони люди но-днів. На думку В. Мостового, створення Стратегії є важливим і своєчасним заходом, враховуючи, що цього року закінчується реаліза ція Національної програми поліпшен ня стану безпеки, гігієни праці та ви робничого середовища на 2001— 2005 рр. Робочою групою Комітету вже розроблено проект нової Кон цепції загальнодержавної програми на 2006—2011 рр., яка зараз пере буває у процесі обговорення та узгод ження з усіма заінтересованими ор ганами виконавчої влади. Тому, мож ливо, обговорю вану на нараді Стратегію доцільно розглядати як складову Концепції загальнодержав ної програми. Головним же, за словами доктора І. Іванова, для всіх учасників, залуче них до створення та подальшого просу вання Стратегії, є розробка прий нятних для всіх сторін основних прин ципів діяльності, уніфікованих понять, термінології та вироблення спільного погляду на те, яким чином вона керу ватиме реструктуризацією майбут ньої політики в державі в галузі охо рони праці та реформуванням у цій галузі. Він підкреслив, що за визна ченням М О П і В О О З діяльність у га лузі гігієни та охорони праці, оцінка професійних ризиків, умов праці,
40 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
профзахворюваності охоплюється по няттям «професійне здоров'я». Крім того, присутні були проін формовані, що на конференції міні стрів охорони здоров'я країн ЄС, яка відбулася цього року в Будапешті, було прийнято план, в якому особли ве місце займали питання, що стосу валися загроз здоров'ю працюючих дітей і підлітків, включаючи безпеку їх ніх робочих місць. План став полі тичним зобов'язанням цих країн пе ред країнами СНД і Східної Європи в наданні допомоги стосовно викорі нювання небезпечних форм дитячої праці. Українське законодавство не враховує інтересів дітей у процесі за твердження гігієнічних норм і стандар тів їхньої праці, критерії яких повинні бути більш жорсткими, ніж прийняті для дорослих працівників. Тому було б доцільно у Стратегії, яка пропонуєть ся, звернути особливу увагу на удос коналення механізму цього процесу з метою ліквідації обмеження прав ді тей. Під час доопрацювання цього до кумента необхідно також враховува ти серйозну проблему професійних ризиків для здоров'я майбутніх мате рів, які працюють на виробництвах зі шкідливими умовами праці. Щ о ж до самої Стратегії, то перед умовами до її створення були значні
У цих умовах одним з найважливі ших завдань Стратегії є привернення уваги і залучення до процесу поліп шення безпеки праці та збереження здоров'я працюючих структур зако нодавчої і виконавчої влади на всіх рівнях управління, представників біз несу, неурядових організацій, робо тодавців і самих працівників, а також добитися найбільш повної інтеграції перерахованих вище структур. Наступним моментом є своєчасна оцінка професійних ризиків, розроб ка механізмів щодо їх управління з метою подальшого зниження. Розділ про обов'язки роботодав ців у галузі соціальної політики під приємства та охорони здоров'я ро бітників необхідно передбачити чи то в новій Концепції про охорону праці, чи в Національній програмі. Підкрес люється важливість стратегічного партнерства, яке дає змогу підвищити роль служби медицини праці у забез печенні зростання продуктивності праці за рахунок збереження здо ров'я та високої працездатності тру дящих, у підвищенні рівня освіченості роботодавців і працівників у питаннях безпеки на виробництві, ефективно сті управління ризиком здоров'я, у за безпеченні реалізації рівного прин ципу збереження здоров'я, лікування та реабілітації всіх працюючих.
Реалізація основних положень Стратегії дасть змогу скоротити кількість нещасних випадків на виробництві на 10%, днів непрацездатності — на 20%, привести 80—85 % робочих місць у відповідність з санітарно-гігієнічними нормами і вимогами. зміни в суспільно-політичному та еко номічному житті України. До 2004 р. кількість малих підприємств у нашій країні збільшилася у 6 разів. Збіль шилося і число працюючих з частко вою зайнятістю. У зв'язку з цим погір шився контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог на робо чих місцях. Ускладнилися механізми взаємин між роботодавцями, держструктурами та працівниками сто совно оцінки професійного ризику, встановлення пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, від шкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я.
Для дрібних підприємств необхід ною є розробка Стратегії для органі зації служб медицини праці шля хом формування центрів (виходячи з сумарної чисельності працюючих 1,5—2 тис. осіб), які створюються ро ботодавцями за повної чи часткової їх участі у фінансуванні із залученням різних фондів і організацій. Важливим розділом Стратегії є поло ження про структурну перебудову систе ми охорони здоров'я працюючих з фор муванням більш ефективних моделей, без яких неможлива її реалізація в ціло му. Намічено також напрями діяльності стосовно галузей промисловості, що
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
характеризуються найбільшим рівнем професійних ризиків. Автори цього до кумента припускають, що реалізація його основних положень дасть змогу скоротити кількість нещасних випад ків на виробництві на 10%, днів непра цездатності — на 20%, підвищити якість виявлення профзахворювань, а також, створивши Національний реєстр проф захворювань, побудувати сучасну модель медико-соціального забезпе чення працюючих, систему моніторин гу умов праці, привести 80—85% ро бочих місць у відповідність з санітар но-гігієнічними нормами і вимогами.
Н естерпний, довготривалий головний біль, с л а б к іс т ь , нудо т а ... Це лиш е д еякі з н ай більш пош ирених ознак хвороби. Але ви сн аж ені стр а ж д а н н ям и лю ди не п о сп іш а ю ть до медиків. Б а г а т о х т о зм и рився, вваж а ю т ь , що сп о д іва ти ся нема на щ о: т р е б а до к ін ц я т р и м а т и ся, п о т р іб н о , н е зва ж аю чи н і на щ о, п р ац ю вати . Т а й л ік а р і у б іл ь ш о с т і т а к и х ви п ад ків безсилі допом огти. А д ж е т а к і си м п то м и у ж и т е л ів Д онбасу з у с т р іч а ю т ь с я д о с и т ь ч а с т о . А при чи на їх — не у грипі або ін ш ій н а п а с т і. Ім 'я епіде м ії — уби вча виробнича еколо гія. І т р и в а є о т р у є н н я людей не один р ік... У т а к ій с и т у а ц ії см іш н о говорити про експ ер ти зу робо чи х м ісц ь, засоби ін д ивід уаль ного з а х и с т у то щ о . Без них, зр о зум іл о , не о б ій т и с я . А ле вони з д а т н і з а х и с т и т и лиш е невелику ч а с т и н у населення. Д ля то го , аби ч и т а ч і зрозуміли м ій відчай, наведу н а й св іж іш і д ан і про с т а н спр ав, я к и й скл ався у Д онец ькій о б л а с т і, їх оприлюднило обласне с т а т и с т и ч н е управління. С и т у а ц ія , на ж ал ь, з ко ж н и м роком погірш у є т ь с я .
Першим кроком на шляху здій снення цих високих цілей стало рішен ня наради про створення міжвідомчої робочої групи з доопрацювання Стратегії та її гармонізації з Концепці єю загальнодержавної програми по ліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006—2011 рр., розробленої у Держнаглядохоронпраці. Було запланова но проведення економічного аналізу розробки Положення про службу професійного здоров'я, вказано на доцільність зміцнення служби дер жавної експертизи умов праці. Вирі
шено також звернутися до Кабінету Міністрів України для затвердження Стратегії як державної програми. В. ЗА Х А РО В,
наш власкор
На знімку:
представник Європейського бюро В О О З І. Іванов, директор ІМ П АМ Н України Ю. Кундієв і заступник Голови Держнаглядохоронпраці В. Мостовий беруть участь в обговоренні Стратегії. Фото автора
З Б Л О К Н О Т А Ж У РН А Л ІС Т А
Д
байдужі до здоров'я своїх працівни онецька область, за оцінками ків, їхніх сімей, врешті-решт — свого спеціалістів, найбільш забрудне власного. на промисловими викидами тери торія не тільки в Україні, але й в усій Чим же ми дихаємо? Близько 30% викидів припадає на оксид вуглецю та Європі. Якщо взяти кількість небезпеч метан, 21 % — на діоксид та сірко них виробничих відходів, що потрап вмісні речовини. Понад 13% станов ляють в атмосферу в таких індустрі лять суспензовані тверді частинки, ально розвинених областях, як Запо близько 2 % — частинки металів. різька, Дніпропетровська, Луганська Основні забруднювачі повітря та Харківська, то вони навіть разом всім відомі — це підприємства гірниузяті не перекривають Донецьку! Тут на шкоду здоров'ю людини в 2004 р. човидобувної, металургійної, хімічної діяло понад 1500 підприємств, що промисловості, а також енергетика. отруювали атмосферу. Вони «викину І там, де вони сконцентровані най ли» 1,6 млн. т шкідливих відходів — на більш щільно, ситуація стає загрозли 1,3% більше, ніж у 2003 р. вою. Так, за критичного стану з вики На деяких підприємствах це зрос дами в Донецькій області в цілому тання пов'язане зі збільшенням об більш ніж четверта їх частини припадає сягів виробництва, що не поєднується на Маріуполь. У розрахунку на 1 км2 з поліпшенням умов праці, підвищен території тут випадає 1717 т шкідли ням виробничої безпеки та усунен вих викидів! Це у 28 разів перевищує ням шкідливих виробничих факторів. середній показник по області (60 т на На інших і зростання виробництва 1 км2). А в Ждановці середньообласнемає, тільки небо коптять, бо зно ний показник за шкідливими викидами шено обладнання, бо роботодавці перевищено більше ніж у 150 разів,
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
41
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
лигін, А. Морозов, Г. Кулагіна) дослі дили вплив шкідливих викидів в атмос феру на захворюваність внутрішніх органів. їхні висновки також невтішні. Амбулаторні та клінічні перевірки 480 робітників і службовців одного з промислових підприємств «дали змогу виявити великий континент хворих з патологією органів дихання, серцевосудинної системи та шлунково-киш кового тракту на різних стадіях її роз витку...» Працівники медичних вищих нав чальних закладів Донецька і Дніпро петровська спільно з Донецькою обласною санепідстанцією провели гігієнічну оцінку факторів ризику мно жинного карієсу «у працюючої попу ляції Донбасу». Вони встановили, що на карієс зубів тут страждають понад 95%, а множинний карієс зареєстро вано у 53—56% обстежених. При цьо му «найбільший вплив на процес пе реходу карієсу в більш серйозну ста дію хвороби справляють (у спадному порядку) екологія, гігієна зубів, вік, властивості та склад їжі, спадковість, режим харчування, менший — шкідливі звички, фізична актив У деяких містах Донецької області ність». Екологія, як бачимо, посі кількість шкідливих викидів дає перше місце. промислових підприємств «Рак легенів та екологічна обстановка районів м. Донець з розрахунку на 1 км2 ка» — така тема дослідження, у 40 разів перевищує середній проведеного медиками обла показник по Україні. сного центру. При цьому зазна чено, що «захворюваність на лідки такого впливу на здоров'я про рак легенів у Донецькій області, у являються не розрізнено, а комплекс самому Донецьку щороку має тен денцію до швидкого зростання. А но. Уражаються як окремі органи, так такі компоненти пилу, як сажа, оксиди з часом і весь організм. Група вчених Донецького держав азоту, фенол, сірководень, аміак та ного медичного університету (М. Бухаінші «становлять загрозу... виникнення захворюваності на рак легенів». рович, В. Романенко, І. Тахташов) На жаль, від виробничих викидів в дослідила вплив забруднення повітря атмосферу страждають не тільки пра викидами в атмосферу на захворю цівники, але й їхні сім'ї. Навіть немов ваність робітників металургійних і лята. Вченими встановлено знижен коксохімічних заводів на хронічні дер матози. Звичайно ж, промисловий ня імунобіологічних якостей молока у пил, який містить фенол, солі важких матерів-годувальниць, які мешкають металів (свинцю, нікелю і кадмію) у поблизу екологічно неблагополучних регіонів. У цілому ж отруєння навко концентраціях, що значно перевищу лишнього середовища призводить до ють гранично допустимі, не міг не по погіршення здоров'я населення, зни діяти. Було встановлено, що у робіт ження рівня народжуваності, підви ників цих заводів «перебіг хронічних щення смертності у ранньому віці, дерматозів важчий і проявляються во зниження тривалості життя. ни більш вираженим свербежем, мокЯ би покривив душею, якби ска нуттям, інфільтрацією в осередках, процес має більш поширений харак зав, що в області нічого не робиться тер, частіше рецидивує, важче підда для поліпшення такого становища. ється лікуванню загальноприйнятими Так, на сесії обласної ради народних депутатів затверджено програму ви методами, ніж у мешканців екологіч користання відходів виробництва в но чистого району» Донецькій області на період до А спеціалісти з Луганського дер жавного медичного університету (С. Ше2005 р. Санепідслужба рішуче за у Вугледарі — в 115 разів, у Дебальцевому та Кіровському відповідно — у 43 і 35 разів. При цьому в містах і районах, те риторія яких займає лише п'яту части ну території області, але де мешка ють дві третини її населення, шкідливі викиди в розрахунку на 1 км2станов лять понад 286 т. Це у 4,7 разу вище, ніж у середньому по області, і майже в 40 разів вище, ніж у середньому по Україні. ...За роки роботи в журналі «Охо рона праці» в моїх блокнотах накопи чилося багато фактичного матеріалу про шкідливий, а часом і смертельний вплив діяльності промислових підпри ємств на людину праці — як на терито рії цих підприємств, так і за їх прохід ною. Та чомусь вимоги охорони праці поширюються тільки на територію під приємства. І фактично працівник ви являється беззахисним, вийшовши за її межі, хоча його практично з такою ж інтенсивністю продовжують «дістава ти» ті ж таки негативні фактори, які бу ли на робочому місці. При цьому нас-
42 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
стосовує законодавчі важелі впливу до порушників законодавства про охорону навколишнього середови ща: штрафує їх і навіть передає мате ріали до прокуратури, виносить пос танови про призупинення та заборо ну експлуатації небезпечних об'єктів. Та все ж, все ж... Обнародувані обласним статуправлінням результати свідчать про те, що всі ми, разом узяті, не зуміли досягти позитивних зрушень. Ситуація стає критичною. І час визнати, що без застосування на наших підприєм ствах передових, екологічно чистих технологій неможливо добитися ра дикальних змін. Н е можу не погодитися з думкою санітарного лікаря О. Климакова з Донецька, який ще кілька років тому констатував, що «витратна, екологічно недосконала промисло вість Донбасу значною мірою зумов лю є захворюваність трудящих і жи телів регіону... Нині не розроблено діє вого механізму контролю за ліквіда цією шкідливих виробництв, а без нього спеціалісти органів державного нагляду, які відповідають за екологіч ну безпеку населення, змушені звер тати увагу на традиційні заходи (мон таж і очищення вентиляційних систем і очисних споруд, контроль за викорис танням засобів індивідуального з а хисту), реалізація яких потребує чима лих коштів за малої віддачі». Він багато в чому правий. Але хоч би якими консервативними були ни нішні методи нагляду (їх можна і вар то критикувати), проте без них поки що не обійтися. І залишається, на жаль, тільки мріяти разом з О. Климаковим про той час, коли органи держнагляду стануть «зв'язуючою ланкою між наукою і практикою» і будуть у змозі спрямовувати свої зусилля на оздоровлення екології Донбасу шля хом використання досконалих техно логій. Досить сказати, що тільки одне чудодійне застосування плазмотрону «дасть змогу одержувати прямим спо собом чавун і сталь з руди, ліквідував ши шкідливі доменні та коксохімічні виробництва...» Та перервемо райдужні мрії і зга даємо, що втручання людини в при роду тільки останнім часом вже при звело до багатьох катаклізмів у різних регіонах планети. Чи в змозі ми сьогодні запобігти екологічній катастрофі у Донбасі?
Г. Щ У РО В,
наш власкор
Фото автора
СОЦІАЛЬНИМ ЗАХИСТ ________________________________ П Р О Б Л Е М И ТА М ІР К У В А Н Н Я К О 'р О 'Г П Ш Ш р я д к о м Відділеннями виконавчої дирекції Ф о н д у соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань у Херсонській області налагоджено ділові взаємовідносини з м айж е 21 тис. страхувальників, серед яких понад 14 тне. підприємств, установ та організацій ( юридичних о сіб ), 6 тис. громадян, як і використовую ть найману працю (ф ізичних о сіб ). Д ля надання потерпілим медикосоціальних послуг управлінням виконавчої дирекц ії Ф о нд у укладено договори з аптеками, обласними, міськими, центральними районними лікарням и, Харківським державним дослідним протезноортопедичним підприємством, Сім ф еропольським казенним експериментальним протезноортопедичним підприємством, Л ьвівським казенним підприємством засобів пересування і протезування, санаторіям и *Гопри», «С кад овськ» та іншими лікувально-проф ілактичними закладами. М іністр праці та соціальної політики В. Кириленко зустрівся з представниками Всеукр аїн сько ї гр о м ад сько ї організації *С пілка шахтарів-інвалідів України*. У ході зустр ічі б уло обговорено проблем и соціального захисту шахтарів-інвалідів, зокрем а питання диференціації’пенсій, санаторно-курортного лікування, забезпечення інвалідів транспортом. З а пропозицією м іністра, для виріш ення проблем , що обговорю валися, створено р о б о чу групу, до я к о ї ввійшли представники М інпраці, виконавчої д ирекц ії'Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань України та Спілки шахтарів-інвалідів України.
НЕ ПЛУТАТИ ПРОФІЛАКТИКУ З ПРОФАНАЦІЄЮ М и н уло р ічн и й з в іт про п р о ф іл а к т и к у виробничого т р а в м а т и з м у у п р а вл ін н я ви кон авчої д и рекц ії Ф о н д у соціально го с т р а х у в а н н я від нещ асних випадків на в и р о б н и ц тв і т а п р о ф есій ни х захворю вань У к р а їн и в А Р К р и м зай н яв 13 с т о р і нок уб о р и сто го ко м п ’ю тер н о го т е к с т у . В р а ж а є ! К о л и ж п о чи н а єш в н и к а т и у к о н к р е т и к у заходів, зн ак о кли ку м и м о волі п е р е т в о р ю є т ь с я на зн ак п и т а н н я : чи т а це п р о ф іл а к ти к а , на я к у о ч ік у є ви р о б н и ц тво ? Н априклад : «проведено розслідувань групових не щ асн их випадків — 21; з і см е р те л ьн и м и н аслід кам и — 49; ви п ад ків с м е р т і на п ід п р и є м с т в і — 48», «виявлено поруш ен ь за конодавчих і н о р м ати вн о -п р аво ви х а к т ів з охорони п р ац і — 2279» то щ о . Водночас я далека від т о г о , щ об п ід о зр ю в а т и н ача л ьн и ка назван о ї с т р у к т у р и Ю . П р о н ін а у с х и л ь н о с т і до ф о рм алізм у. Д освідчений, я к т е п е р к а ж у т ь , м енедж ер с тр а х о в о ї с и с те м и , він з року в р ік забезп ечує с то в ід с о тк о в е ви кон ан н я завдань із зб и р ан н я с тр а х о в и х внесків, від ш код уванн я ш коди з а с т р а х о ваним і членам їх н іх сім ей, організовує р о б о ту з п р о ф іл а к т и ки виробничого т р а в м а т и з м у . Т а відомо, щ о н а в іт ь за найспр авн іш ою цифрою к р и є т ь с я не одна проблема. Я к а ? З ’ясо вує з Ю . П Р О Н ІН И М н аш власний кор есп о нд ен т Н . Б Е З У Г Л А . — Хто реально тягне лямку профі лактичної роботи? Страхові експерти з охорони праці! Вони ж будують свою роботу, твердо спираючись на Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілак тики нещасних випадків на виробниц тві та професійних захворювань і Ме тодичні рекомендації з планування, обліку та контролю роботи страхових експертів з охорони праці. Тому на згаданих 13 сторінках звіту — ніяких власних вигадок. Люди виконують те, що їм належить,— говорить Юрій Ми колайович. — Тоді доречно запитати: чи вда лося завдяки названим внутрішньофондовим циркулярам створити в А Р Крим профілактичну систему, яку, власне, і передбачає Закон *Про з а гальнообов'язкове державне соціаль-
не страхування від нещасного випад ку на виробництві...»? — Про повноцінну систему поки що говорити зарано. Але початок їй покладено, і багато в чому — завдяки співпраці Фонду з теруправлінням Держнаглядохоронпраці по АР Крим і м. Севастополю та Федерацією не залежних профспілок Криму. Віддача така: рівень виробничого травматиз му за страховими випадками минуло го року порівняно з 2003 р. знизився на 3%, у тому числі зі смертельними наслідками — на 19%. Тут відіграли свою роль 22 семінари з керівниками підприємств, спеціалістами з охорони праці підприємств і держадміністра цій, у яких ми брали участь. Крім того, наші спеціалісти брали участь у засі даннях міськрад з питань виробничо го травматизму, зокрема, у Джанкої,
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
43
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Євпаторії, Красноперекопську. Піш ла на користь справі співпраця з ра дами з питань безпечної життєдіяль ності населення, наприклад, Кер ченського, Ялтинського міськвиконко мів. Разом з колегами з наглядових органів провели 9 круглих столів з охорони праці. Готували публікації для газет, виступали по радіо, на телеба ченні. — Щ о ж, пропаганда безпеки пра ці — справа свята. Та чи не топче Фонд ту саму стежку, що й Держнаглядохоронпраці, санітарно-епідеміо логічна служба? Адже варто тільки за глянути у звіти цих структур, та так і зачепишся за знайому інформацію про розслідування нещасних випад ків, про атестацію робочих місць то що. Звичайно, такий збіг можна на звати і співпрацею, якби не докори на адресу співробітників Фонду з приво ду їхньої некомпетентності, присвоєн ня ними невластивих функцій, що не припиняються. Ось нещодавно у N 0 3 журналу <гОхорона праці» за поточ ний рік лікар з гігієни праці Горлівської міської С ЕС І. Грипась розповіла про 15-місячну судову тяганину з вини страхового експерта, який непрофе сійно поставився до розслідування причин профзахворювання на заводі кБуддеталь». Звичайно, Крим дале ченько від Донеччини, алей до ваших спеціалістів є претензії. Щ о створює таку ситуацію? — Я не буду скаржитися на трудно щі становлення Кримського управлін ня виконавчої дирекції Фонду, його районних і міських відділень, тому що подібні пояснення мало кого задо вольнять. Адже кожний страхувальник і колектив, який стоїть за ним, мірку ють так: ми внесок внесли — забез печте віддачу. І це нормальна позиція для ринкових відносин. Але наскільки Фонд готовий ефективно працювати у них? Візьмемо нашу структуру. Ми об слуговуємо понад 35 тис. зареєстро ваних підприємств, а страхових екс пертів з охорони праці — всього 15 осіб. Кожен з них курирує по 2—3 ра йони, де сотні й сотні страхувальни ків. Яку предметну роботу з профілак тики виробничого травматизму він може проводити? Риторичне запитан ня. Тому співпраця з наглядовими ор ганами залишається активною фор мою роботи і зі страхувальниками, і з потерпілими, і з трудовими колекти вами. Якщо, скажімо, у 2003 р. експерти
44 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
сприяння Фонду. Сьогодні страху практично не працювали в заводсь ких комісіях з розслідування нещасних вальник фактично фінансує винахідни ків, а завтра буде змушений платити випадків, то в 2004 р. ввійшли до скла за результати досліджень. Де його ін ду 182 комісій. Звичайно, ця цифра терес? Законне право власності на невелика порівняно з кількістю підпри частину створеного продукту? Як, між ємств і загальною кількістю виробни іншим, і Фонду, який, як лихвар, пози чих травм, але вище за себе не стриб чає гроші тій чи іншій організації? неш. І справа не тільки у скромному Адже йдеться про оборот досить штаті експертів з охорони праці, але й значних сум. у матеріальних ресурсах. З іншого боку, чи готові працівни Адже незважаючи на щорічне пе ки Фонду грамотно працювати з ревиконання завдань зі збору страхо одержувачами коштів? Я маю на ува вих внесків, нам тільки у 2003 р. виділи зі складання договорів, облік фактич ли небагато грошей на фінансування заходів регіональної програми поліп них витрат, якісну перевірку докумен шення стану безпеки, гігієни праці та тації тощо. Адже не секрет, що в управліннях виконавчих дирекцій, а виробничого середовища, які вкладе но у створення лабораторії з атестації тим більше на периферії, не так вже й багато спеціально підготовлених для робочих місць за умовами праці при цього кадрів. Отже, треба залучати ЕТЦ. Минулого року на профілактичні спеціалістів зі сторони і платити їм заходи нам грошей не виділяли, у по або створювати додаткові відділи, точному — також поки що ні. Тому ви групи... Знову ж таки, потрібні гроші. конуємо посильну профілактичну ро Те саме стосується і якості профілак боту: проводимо консультації (в 2004 р. — 1700) зі страхувальниками та громадя тичних заходів, які пропонуються екс нами, беремо участь у розслідуванні пертами з охорони праці роботодав нещасних випадків, оформленні відпо цеві. Адже їх складанню повинен пе відних документів, проводимо обсте редувати поглиблений аудит з охоро ни праці. Хто у Фонді може його га ження підприємств (у 2004 р. — 540). Узагальнили досвід роботи з профі рантувати? Одне слово — ланцюгова реакція. Чи потрібна вона? лактики виробничого травматизму у ТОВ «Індустрія» Білогірського району, — Ці проблеми існують. І вони ма Бахчисарайському держлісгоспі та ють концептуальний характер. Чи мо же Кримське або інше регіональне ВАТ «Альмінський ЗБМ». Вивчили дос управління виконавчої дирекції Фонду від Керченського морського торго їх вирішити? Безумовно, ні. Але висло вельного порту, Керченського морсь кого рибного порту і ва гонного депо, брали Співпраця з наглядовими органами участь у розробці та впровадженні СУОП на залишається активною формою роботи і зі ряді підприємств Сімфе страхувальниками, і з потерпілими, ропольського району, і з трудовими колективами. м. Джанкоя... — Але поглянемо на вити свою думку можу. Перша і най це з позиції страхувальника. Навряд головніша умова успішної роботи, чи його задовольнить перелік цих за ходів. Він очікує на профілактику не спрямованої на профілактику вироб ничого травматизму,— грамотна, сис взагалі, а конкретно на своєму під приємстві. І не на таку, за яку треба темна робота безпосередньо зі двічі платити. Як, наприклад, у випад страхувальником. Адже саме у нього є ку із згаданою лабораторією при і кадри, і гроші для профілактики. А чого немає? Економічного інтересу, ЕТЦ. Створена, по суті, на гроші видимої, реальної вигоди. Якщо ми по страхувальника, вона надає платні кладемо її в основу державної профі послуги тому самому страхувальнику. лактичної системи, то віддача не за Ні, це не докір кримчанам. Це кон бариться. Тому що політика підштов статація фактів, які мотивують байду хування власника тільки шляхом стра же ставлення власника до профілак хових внесків і штрафів є безперспек тичних заходів, і яких вистачає у кож ному регіоні. тивною. Взяти, наприклад, розробку хар Щ об щось узяти, спочатку треба ківського винахідника — безвібраційпокласти. Скажімо, повернути части ний відбійний молоток, виконану за ну страхових внесків тим підприєм-
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ствам, де суттєво знижений чи взага лі низький рівень виробничого трав матизму, профзахворюваності, про водиться високоякісний аудит з охо рони праці. Таким чином сам робо тодавець візьме на себе левову част ку витрат і турбот, вкладе гроші в охорону праці з найбільшою відда чею. За такої постановки питання Фонду не потрібно буде плодити но ві структури, щоб осягнути неосяж не, а страхові експерти займалися б консультативно-пропагандистською роботою серед роботодавців, тру дових колективів, особливо на рівні бригад, дільниць, змін, а також окре мих виконавців, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки. Саме на здій снення цих функцій експертами з охорони праці орієнтує керівників Фонду європейська комісія, яка до помагає Україні у створенні нової системи страхування від нещасних випадків на виробництві за програ мою То с іб. — М и вже згадували про регіо нальну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища як важливу складову державної системи профілактики. Не тільки в Криму, але й в інших регіонах вона анемічна, погано виконується, фінансується, зокрема, і Фондом... — Фонд — не чарівний солдатсь кий кисет: опустив руку і дістав золо тий. До речі, нагадаю, що цього золотого ледь вистачає на виплати ком пенсацій потерпілим на виробництві, а вже на регіональні програми і тим паче. Та, власне, з якої речі Фонд зо бов'язаний одноосібно покривати ви трати на профілактику травматизму та профзахворювань? Регіональна програма — солідарний продукт. Проте питання фінансування програ ми — не перше на порядку денному. Бо немає ясності з самими програми. Я б спочатку повернувся до порядку їх формування та здійснення, уточнив би джерела фінансування. Крім того, треба законодавчо закріпити право власності щодо результатів, одержа них у ході виконання цих програм. Хай це буде відбійний молоток чи плід ін телектуальної праці. Є сенс винести ці та інші «програмні» питання на об говорення. Тільки відверта розмова допоможе нам відокремити дійсну профілактику травматизму від її про фанації. Фото М . М И Ш У Т К ІН А
_________________________ Р О Б О Ч Е М ІС Ц Е ТА З Д О Р О В 'Я П РА Ц Ю Ю Ч И Х
ПРО СТРАХОВІ ТАРИФИ 1 с іч н я 2005 р. за кін чи вся м о р а то р ій на дію п. 2 другої ч а с т и ни с т . 2 З а к о н у «П ро вн есен ня зм ін до З а к о н у «П ро с т р а х о ві т а р и ф и на загальнообов’язкове державне соціальне с т р а х у ван ня від нещасного випадку на ви р о б н и ц тві т а професійного захворю вання, я к і спр ичинили в т р а т у п р а ц е зд а т н о с ті» , п ід писаного П рези д ен то м У к р а їн и З к в іт н я 2003 р. № 660-IV, щодо при зуп и н енн я зн и ж ен н я або підвищ ення стр ах о во го т а р и ф у , передбаченого с т . 47 Зако н у «П ро загальнообов’язкове державне соціальне с т р а х у в а н н я від нещ асного випадку на ви р о б н и ц тві т а професійного захворю вання, я к і спр ичинили в т р а т у п р а ц е зд а т н о с т і» . Т аки м чином , зм ін а величини с тр а х о в и х внесків п ід п р и єм ств зд ій с н ю в а т и м е т ь с я відповідно до п. 20 П о р яд ку ви зн ачен ня стр а х о в и х т а р и ф ів для п ід п р и єм ств, у с т а н о в і ор ган ізац ій на загальнообов’язкове державне соціальне с т р а х у в а н н я від нещасного випадку на ви р о б н и ц тві т а професійного за хворю вання, затвер д ж ен ого п о стан о во ю К а б ін е т у М ін іс т р ів від 13 вересня 2000 р. № 1423. У цьом у зв’я з к у х о т іл о с я б п о д іл и ти с я своїм и м ір куван н ям и , враховую чи досвід більш н іж тр и р ічн о го тісн о го с п івр о б іт н и ц т в а с п е ц іа л іс тів В А Т «В угіл ьн а ко м п ан ія « Ш а х т а Красноарм ій ська-Зах ід н а № 1» т а відділення виконавчої д и рекц ії Ф онд у соціального с т р а х у в а н н я від нещ асних випадків на виробниц т в і т а проф есійних захворю вань у м . К р асн о ар м ій ську.
З
гідно зі ст. 47 Закону «Про за гальнообов'язкове державне со ціальне страхування від нещас
ного випадку на виробництві та професійного
захворювання,
які
спричинили втрату працездатності»,
травматизму, професійної захворю ваності та неналежний стан охорони
праці). Механізм розрахунку регулю вання страхових тарифів враховує результати роботи підприємства за
календарний рік і базується на ви
розмір страхового тарифу підприєм
значенні питомої ваги витрат Фонду
класу професійного ризику вироб
них випадків на виробництві та про
ства встановлюється залежно від
соціального страхування від нещас
ництва, до якого віднесено підприєм
фесійних захворювань України щодо
травматизму, професійної захворю ваності та належний стан охорони
підприємстві за цей період та питомої ваги витрат Фонду потерпілим на ви
ство, знижки до нього (за низькі рівні
праці) чи надбавки (за високі рівні
відшкодування шкоди потерпілим на
робництві за минулий рік на підпри-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
45
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ємствах галузі з наступним порівнян
Так, починаючи з 1991 р. по 2003 р.
ням цих величин. У разі якщо перший
при збільшенні чисельності працю
ство має шанси на зменшення стра
вугілля більше ніж у 6 разів загаль
показник буде менший, то підприєм
хових тарифів і навпаки.
Чи достатньо тільки цього крите рію, щоб приймати рішення про змі ну величини страхових тарифів? На наш погляд, механізм розра
хунку знижки та надбавки страхових тарифів необхідно удосконалити.
Перш за все, вважаємо, що перед тим, як приймати рішення про зміни
ючих у 2,5 разу і зростанні видобутку ний виробничий травматизм знизив
ся із 128 випадків до 13, а смертель
ний — з 4 випадків до 1. Кількість ви
своєчасно закупити та застосувати
засоби колективного та індивідуаль ного захисту.
Забезпечення засобами індивіду
ального захисту працівників підпри
ємств — обов'язок власника, причому 313 в обов'язковому порядку повинні
падків професійних захворювань, по
відповідати сучасним міжнародним
чинаючи з 1998 р., знизилася з 24 до
стандартам. Сума відрахувань на
4 у 2003 р.
На нашу думку, під час аналізу
травматизму необхідно враховувати
придбання засобів індивідуального та
колективного захисту за п'ятирічний
період по підприємству становила
результат не тільки за минулий ка
56 млн. 213 тис. грн.
ший бік по конкретному підприєм
ший ніж п'ять років, щоб простежу
філактичних медичних оглядів — пер
глибокий аналіз стану охорони пра
сті нещасних випадків і професійних
періодичних, основною метою яких є
страхових тарифів у більший чи мен ству, необхідно провести всебічний
лендарний рік, а й за період не мен
Обов'язковим є і проведення про
валася тенденція до зниження кілько
винних (при влаштуванні на роботу) і
ці на цьому підприємстві, який вклю
захворювань на підприємстві, а та
здійснення постійного контролю за
рони праці, передбачених діючими
ня показників травма тизму зі смертельними
чав би повний спектр питань з охо законодавчими та нормативно-пра вовими актами.
кож провести порівнян
наслідками на 1 млн. т
В першу чергу варто звернути
вугілля по підприємству
увагу на функціонування системи
і галузі в цілому. Головне завдання,
Позитивній динаміці зниження рівня травматизму та професійної захворюваності значною мірою сприяє своєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
управління охороною праці на під приємстві та проведення профілак
яке зар аз вирішується
тичних заходів щодо запобігання ви
керівництвом наш ої вугільної компа
ним захворюванням, оскільки ці пи
чає в себе забезпечення організації
робничому травматизму і професій
тання є фундаментом, на якому базу
ється складний механізм взаємодії
нії,— це нарядна система, яка вклю безпечної та продуктивної праці з
станом здоров'я працюючого та
своєчасним виявленням патологій на ранній стадії захворювання.
Кваліфікований медичний персо
постійним і чітким додержанням за
нал Красноармійської центральної районної лікарні щороку проводить
структурних підрозділів, інженерно-
ходів безпеки на робочому місці та
обов'язковий медичний огляд праців
вих осіб підприємства. Від того, на скільки грамотно з інженерно-техніч
контролем за проведенням робіт. Це підвищує відповідальність кожного робітника, гірничого майстра, керів
но до графіка, затвердженого керів
ної точки зору розроблено та впро ваджено на підприємстві С УО П , на
зації праці дає позитивний результат
технічних служб та відділів, посадо
стільки й буде ефективним результат
ника дільниці. Така система органі
щодо
запобігання
виробничому
наглядової роботи. Питанням збереження здоров'я,
травматизму.
професійного навчання, запобігання
ня травматизму і професійної захво
та «Красноармійська-Західна № 1»
своєчасне проведення атестації ро
фесійна, продуктивна праця кожного інженера та робітника в поєднанні з ви
бочих місцях, за результатами якої
сокою майстерністю забезпечує спри
шення умов праці, а також медичної
аваріям і травматизму у ВАТ «ВК «Шах приділяють особливу увагу. Високопро-
Позитивній динаміці зниження рів
ників нашого підприємства відповід ництвом правління вугільної компанії. Під час профогляду проводиться по глиблене медичне обстеження кож ного працівника. Це змінило став
лення працівника до свого здоров'я.
Крім того, працюючі мають можли
рюваності значною мірою сприяє і
вість оздоровитися в пансіонатах, на
бочих місць за умовами праці на ро
сприяє значному зменшенню днів не
розробляються заходи щодо поліп
також, за великим рахунком, і зни
курортах,
базах
відпочинку,
що
працездатності по підприємству, а
женню рівня виробничого травма
ятливий розвиток творчого мікрокліма ту в трудових колективах вугільної ком
реабілітації працюючих. Атестація
тизму, оскільки імовірність травму
панії, і як результат цієї діяльності — стій
вість оцінити ступінь впливу шкідли
менша.
ка динаміка зниження рівня травматиз му і професійної захворюваності.
рів на робочому місці на працівника,
вугільна компанія профінансувала на
46 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
робочих місць дає реальну можли
вих і небезпечних виробничих факто
вання повноцінно здорової людини Тільки за період з 1999 р. по 2003 р.
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
проведення медико-оздоровчих за
ходів 1 млн. 493 тис. грн.
Далеко не повний перелік пору
шених вище питань, безумовно, по требує значних матеріальних витрат.
Для шахти «Красноармійська-Захід-
на № 1» загальна сума відрахувань на охорону праці за п'ятирічний пе ріод становила 107 млн. 859 тис. грн. Крім оцінки стану охорони праці,
необхідно розглянути це підприєм ство і з точки зору потенційно дов
гострокового страхувальника з по
Р О Б О Ч Е М ІС Ц Е ТА З Д О Р О В 'Я П РА Ц Ю Ю Ч И Х застосовуються нові прохідницькі комбайни типу П І 10-01, КСП-32, КСП-42, виймання вугілля в лавах
здійснюється вугільними комбайнами
охорону праці», забезпеченні без
транспортування вантажів прова стрічковими
конвеєрами
2Л-100, 2Л-120, 2ЛТ-100.
Все це дало змогу значною мірою
поліпшити умови праці шахтарів,
знизити фізичне навантаження
і
зменшення випадків профзахворю вань.
забезпечити додаткові відрахування
Найвищий страховий тариф вста
тві, тим самим компенсуючи недо одержані суми в результаті зниження тарифу в цей період.
Неможливо дати оцінку стану
нізм працюючого, що призвело до
печних та здорових умов праці для
кожного шахтаря, тим самим вия вляючи реальну турботу про найго
ловніше — життя та здоров'я робочої людини. Для цього треба розробити
сувору диференційовану шкалу по казників страхового тарифу, складе ну з урахуванням вищенаведених
критеріїв. Необхідно один раз на рік
за участі представників Фонду, СЕС,
ковий коефіцієнт страхового тарифу
профспілки, Держнаглядохоронпраці та підприємства проводити обсте
лузі — 13,8. Але реальний розрахун
по галузі набагато вищий і коливаєть
ся в межах від 25 до ЗО — як резуль тат високої питомої ваги травматизму у вугільній галузі до загальної кілько
аналізу виконання комплексних за ходів з питань охорони праці, прий
82%), тобто галузь дотується за раху
сті травмованих по України (від 68 до
нятих колективним договором, укла
нок більш «благополучних» щодо травматизму галузей.
страцією підприємства, а також ре
Тому, безумовно, роз
зультатів проведених комплексних перевірок з питань охорони праці за
кавлений у виконанні Закону «Про
новлено для підприємств вугільної га
охорони праці на підприємстві без
деним між працівниками та адміні
Необхідно створити такі умови,
диться
створення додаткової кількості робо
до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробниц
рахування у спільний котел — Фонд?
щоб керівник підприємства був заці
вплив шкідливих факторів на орга
чих місць, що в майбутньому могло б
них захворювань, чи збільшувати від
РКУ-13, А1 К100-УД, МВ-11 (Чехія),
зитивною економікою, що розви вається, з урахуванням перспективи
зниження травматизму та професій
раховувати на значне
зниження страхового
ження шахти за спеціально розро
бленою методикою, включаючи пи тання з охорони праці, висвітлені в цій статті. На підставі акта обстежен
ня виносити рекомендації місцевому відділенню Фонду про збільшення чи
зменшення страхового тарифу по ву-
Тільки маючи позитивну динаміку поліпшення стану охорони праці, підприємство може розраховувати на зменшення страхового тарифу або принаймні на застосування в наступному календарному році базисного тарифу.
участі представників Держнаглядохо-
тарифу нереально, але і від принципу «зрівня
вання від нещасних випадків на ви робництві, СЕС, Держпожнагляду.
лівки» необхідно відхо дити.
поліпшення стану охорони праці, під
виплати потерпілим і особам, які м а
гільних підприємствах. Встановлений
ємство, на якому травмувався чи
страховий тариф повинен діяти впро довж року.
ронпраці, Фонду соціального страху
Тільки маючи позитивну динаміку
Оскільки страхові
приємство може розраховувати на
ють на це право, здійснює не підпри
принаймні на застосування в наступ
одержав професійне захворювання
зменшення страхового тарифу або
ному календарному році базисного
тарифу — 13,8.
Однією з найважливіших складо
вих, які визначають безпеку праці на підприємстві, є технічна модернізація
виробництва, характеристика облад нання, яка, в першу чергу, повинна
відповідати існуючим нормам безпе ки та санітарно-гігієнічним вимогам. Так, для забезпечення фронту очис ної лінії вибоїв та розвитку шахти
працівник, а Фонд соціального страху
вання від нещасних випадків на ви робництві, то роботодавець, за вели
Такий підхід до охорони праці бу де потужним стимулом організації безпечної, нешкідливої праці.
ким рахунком, не зацікавлений у на
Г. Г А Й Ш Е Н Е Ц Ь , заступник дирек
своєму підприємстві. У разі збільшен
нія «Шахта Красноармійська-Західна № 1»,
лежному стані охорони праці на ня страхового тарифу на цьому під
тора з охорони праці ВАТ «Вугільна компа
О. Н О В ІК О В , завідувач сектора стра
приємстві виникає дилема — вкладати
хових експертів відділення Фонду со
ночасно удосконалювати технологію та культуру виробництва, прагнути до
м. Красноармійську
гроші в охорону праці і тим самим од
ціального страхування від нещасних ви падків та професійних захворювань у
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
47
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
В ІС Т І
АТРАКЦІОНИ БУДУТЬ БЕЗПЕЧНИМИ
нання яких відповідно вже застаріло. Зважаючи на вищевикладене, Міністр Д. Жванія підписав наказ, в яко му зобов'язав Державний комітет України з нагляду за
У зв'язку з недавніми трагічними подіями на атрак
охороною праці організувати спільні з місцевими дер
ціонах Тернополя та м. Бєляївки Одеської області, де в
жавними адміністраціями перевірки всіх атракціонів та
результаті несправності обладнання та руйнування
звернути особливу увагу на їх технічний стан. До
конструкцій сталося травмування та загибель людей,
10 червня поточного року ввести особливий режим нагля
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
ду за безпечною експлуатацією механізованих атрак
та у справах захисту населення від наслідків Чорно
ціонів. Головний навчально-методичний центр Держ-
бильської катастрофи виступило ініціатором проведен
наглядохоронпраці України, Кримський та Кірово
ня тотальної перевірки всіх діючих атракціонів на тери
градський експертно-технічні центри повинні у тримі
торії країни, зокрема, пересувних і водних. Основну
сячний термін розробити відповідні Правила будови та
увагу М И С привернули чеські луна-парки, які сьогодні
безпечної експлуатації атракціонної техніки і Методич
активно переміщуються територією країни, та атрак
ні вказівки з експертного обстеження атракціонної тех
ціони в міських парках, час вводу яких в експлуатацію
ніки. Таким чином, усю відповідальність за безпеку ат
починає відлік з 60-х років минулого століття, і облад-
ракціонів М Н С України бере на себе.
АВАРІЮ ЛІКВІДОВАНО ОПЕРАТИВНО
стеми охолодження розгерметизувався зварний шов, що й призвело до витоку близько 300 л аміаку в холодильній камері № 2. Менш ніж за дві години бійці М Н С та праців
У ВАТ «Холод» м. Хмельницького 8 червня 2005 р.
ники ремонтної бригади, завдяки правильній організації
стався витік аміаку. Це тривожне повідомлення і про те,
проведення аварійних робіт, оперативності та професі
що в повітрі відчувається їдкий запах хімікату на телефон
оналізму відкачали аміак з системи охолодження, осади
служби порятунку «01» надійшло від мешканців вул. Тупі-
ли пари всередині камери, зібрали рідину в ємкості та лік
кової. Рятувальники, які першими прибули за викликом,
відували причини витоку аміаку. Під час надзвичайної
з'ясували, що внаслідок тривалої експлуатації труби си-
події ніхто не постраждав.
НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ 15
не можуть пригадати подібної ситуації. Бувало, що на будівництвах залишались аварійні крани і їх доводилося
червня на новобудові 9-поверхового житловогодемонтувати. Така ж надзвичайна ситуація в обласному
будинку в Івано-Франківську по вул. С. Бандери, 10-6
центрі виникла вперше. Аби запобігти падінню крана,
8-тонний кран відхилився від робочої осі. Кранівник, нех
його зафіксували за допомогою іншого. Але для оста
туючи правилами експлуатації крана, допустив його пе
точної ліквідації надзвичайної ситуації необхідна була
ревантаження, зсунув тупики, що призвело до з'їзду кра
більш потужна техніка. Лише за допомогою крана
на з рейок та нахилу його на 40° у бік житлових будин
«FAUN» та ще двох кранів марок КШТ і КТА аварійний
ків і трансформаторної підстанції, внаслідок чого вини
кран було піднято. По встановлених додаткових рейках
кла загроза падіння крана на три 5-поверхові житлові будинки по вул. Сахарова. Щ об цього уникнути, мінімі
його транспортували на свої направляючі рейки, а тупи ки закріпили. Після завершення аварійно-відновлюваль-
зувати матеріальні збитки та запобігти людським жерт
них робіт близько 22 години мешканці повернулися до
вам, із житлових будинків було евакуйовано понад 180
своїх осель, а житлові будинки підключили до мереж жит
осіб, а територію площею 10 000 м2 огороджено. Для
тєзабезпечення.
розслідування аварії створено спеціальну комісію, а для ліквідації надзвичайної ситуації — штаб. Рятувальники
48 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
. А Л Е К С А Н Д Р О В (прес-служба М НС)
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ С ЛІД АМ И Н А Ш И Х П УБЛ ІКА Ц ІЙ К о р о т к и м
■ р я Ь 'К О М М . САВАРИНА — начальника теруправління Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і по Закарпатській о б ласті за вагомий осо б и сти й вн есок у реалізацію д е р ж а в н о ї політики в с ф е р і ох о р о н и праці та п р о м и с л о в о ї безпеки, багаторічну сумлінну працю і високий п р о ф есіо н а л ізм н а го р о д ж е н о П о ч е с н о ю г р а м о то ю В е р х о в н о ї Рад и України.
**¥ У зв'язк у з введенням у д ію П о р я д к у проведення огляду, випробування та ек сп ер тн о го о б стеж ен н я (технічного діагностування) маш ин, механізм ів, устаткування під ви щ ен ої небезпеки, затвер д ж е н о го п остановою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687, втратили чинність Д Н А О П 0.00-8.16-98 «П о р я д о к проведення ек сп ер тн о го об стеж ен н я ліфтів*, затвердж ени й наказом Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і від 10.11.98 р . № 215, та Д Н А О П 0.00-8.20-99 *П о р я д о к проведення експертизи ел ектр оустановок спож ивачів», затвердж ени й наказом Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і від
ЗО. 12.99р. № 257.
Набули чинності Правила безп еки у вугільних шахтах (нова редакція), затвер д ж е н і наказом
У ж у р н а л і № 1 за 2005 р. у с т а т т і В . Захарова « У п о ш у ка х виходу з т у п и к а » йш лося про н е узго д ж е н ість вимог окре м и х законодавчих а к т ів , внаслідок чого в и н и к а ю ть проблеми при розслід уванні нещ асних випадків, пов’язан и х з виробниц т в о м , що с т а л и с я під час Д ТП . слідство у справі провадить старший Заступник начальника Д епарта менту державної автомобільної ін слідчий слідчого відділу Оболонсько спекції М В С України О. Калинський го райуправління капітан міліції Б. Пуповідомив редакцію, що дорожньостовий, який з метою повного та все бічного дослідження обставин приго транспорта пригода, яка трапилася ди 09.08.2004 р. призначив прове 10.07.2003 р. на перехресті вулиць Полупанова та Вишгородської в Киє дення комплексної судової автотехві, де водій ВАТ «Київспецтранс», ке нічної та трасологічної експертизи. руючи автобусом ПАЗ, допустив зіт Виконання її доручено Київському науково-дослідному інституту судових кнення з автомобілем ГАЗ-32213 «Га зель». Внаслідок цієї автопригоди бу експертиз Міністерства юстиції Укра ли травмовані 6 пасажирів автобуса їни. До цього часу її не завершено. та водій «Газелі». Крім того, по справі проведені всі судово-медичні експертизи щодо поМатеріали за фактом автоприго ди були складені працівниками слідстраждалих під час ДТП. Попереднє рішення за матеріала чо-оперативної групи чергової части ни при УДАІ ГУ М ВС України в м. Ки ми даної кримінальної справи буде прийнято слідчим після завершення єві і для подальшої перевірки та прий комплексної експертизи. Остаточне няття процесуального рішення наді рішення за згаданою кримінальною слані до Оболонського РУ ГУ М ВС України в м. Києві. справою буде прийнято лише після 20.07.2003 р. старший інспектор розгляду її в суді (відповідно до вимог з дізнання відділу ДАІ Оболонського ст. 426 Кримінально-процесуального райуправління капітан міліції І. Булкін, кодексу України). Згідно зі ст. 50 КПК вивчивши матеріали цієї автопригоди, України потерпіла особа має право заявляти цивільний позов у процесі порушив кримінальну справу за оз наками злочину, яку для провадження розслідування кримінальної справи. Порушень вимог чинного законо досудового слідства передав до слід давства з боку працівників міліції не чого відділу Оболонського РУ ГУ М В С України в м. Києві. Досудове встановлено.
Д е р ж н а гл я д о х о р о н п р а ц і від 16.11.2004 р . № 2 5 7 та зар еєстр о ван і М ін 'ю с т о м Ук р аїн и 23.03.2005 р . за № 327/10607. Правила вклю чені д о
У ж у р н а л і № 3 за 2005 р. у с т а т т і І. Гр и п ась «Судовий процес, якого не повинно б у т и » йш лося про проблеми, щ о м а ли м ісце під час розслід ування п ри чи н професійного захворю ван ня у м . Гор лівц і Д онецької о б л а с ті. В. о. начальника управління вико
на виробництві та професійних з а
нормативних актів з о хо ро н и
навчої дирекції Фонду соціального
хворювань у Донецькій області П. Ре-
праці
страхування від нещасних випадків
шевський повідомив редакцію, що
Д е р ж а в н о го р е є с тр у —
Н П А О П 10.0-1.01-05.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
49
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
обласним управлінням Фонду було
ни праці С. Котов), Микитівського ра
В. Курганського, мали бути розглянуті і
ініційовано проведення робочої на
йонного у м. Горлівці відділення Ф о н
вирішені на засіданнях комісії відпо
ради спільно з представниками заці
ду (начальник відділення Г. Гайдар,
відно до Порядку розслідування та
кавленої сторони (Горлівської міськ-
страховий експерт з охорони праці
ведення обліку нещасних випадків,
СЕС) з метою розгляду фактів, зазна
0 . Білоус), Горлівської міськСЕС (в. о.
професійних захворювань і аварій на
чених у статті, обговорення ситуації,
головного лікаря В. Ляпін, начальник
виробництві.
що виникла, і знаходження шляхів до
відділу В. Овчаров, санітарний лікар
Головою комісії була І. Грипась —
взаємопорозуміння в подальшій ро
1. Грипась). У ході наради було вста
санітарний лікар Горлівської СЕС,
боті.
новлено, що всі непорозуміння, які
яка в межах своїх повноважень могла
відбулась
виникли між головою та членами ко
б уникнути цієї ситуації.
11.05.2005 р. У ній взяли участь пред
місії під час розслідування професій
На нараді були обговорені питан
ставники облуправління Фонду (на
ного захворювання у столяра дере
ня щодо спільної роботи, узгодження
чальник відділу страхових експертів
вообробного цеху заводу «Будде-
дій і недопущення виникнення кон
К. Ушаков, страховий експерт з охоро-
таль» ВАТ «Трест «Артемшахтобуд»
фліктних ситуацій у подальшому.
Робоча
нарада
О Ф ІЦ ІЙ Н О
____________________
® И ( В [ р ( 2 ш я [ В [ їо З
про стан виробничого травм атизм у зі смертельними наслідками за перш е півріччя 2005 р. порівняно з перш им півріччям 2004 р. По регіонах
По напрямах нагляду
6 міс. 2005
6 міс. 2004
+/-
460
520
-60
11
22
-11
6
11
-5
Волинська обл.
11
11
0
Адміністративні одиниці Україна Автономна Республіка Крим Вінницька обл. Дніпропетровська обл.
53
52
+1
Донецька обл.
87
96
-9
Житомирська обл.
10
11
-1
Закарпатська обл. Запорізька обл. Івано-Франківська обл.
7
7
0
22
28
-6
8
14
-6
Київська обл.
16
32
-16
Кіровоградська обл.
12
7
+5
Луганська обл.
41
39
+2
Львівська обл.
25
11
+ 14
7
8
-1
14
24
-10
Полтавська обл.
8
17
-9
Рівненська обл.
6
7
-1
13
14
-1
Миколаївська обл. Одеська обл.
Сумська обл. Тернопільська обл.
6 міс. 2005
6 міс. 2004
+/-
Вугільна промисловість
77
77
0
Гірничорудна та нерудна промисловість
21
18
+3
8
0
+8
Енергетика
12
23
-11
Будівництво
46
66
-20
Котлонагляд, підйомні споруди
18
24
-6
Машинобудування
26
18
+8
Металургійна промисловість
24
31
-7
Хімічна промисловість
10
21
-11
Транспорт
46
51
-5
Зв'язок
11
4
+7
3
4
-1
Напрям нагляду
Нафтогазовидобуток і геологорозвідка
Використання газу для промислових потреб
8
9
-1
Житлокомунгосп та побутове
19
-1
обслуговування
17
15
+2
Агропромисловий комплекс
88
108
-20
4
6
-2
49
54
-5
520
-6 0
Харківська обл.
18
Херсонська обл.
4
6
-2
Хмельницька обл.
9
16
-7
10
7
+3
Деревообробна, легка,
Чернівецька обл.
0
6
-6
текстильна промисловість
Чернігівська обл.
9
5
+4
38
38
0
7
3
+4
Черкаська обл.
м. Київ м. Севастополь
ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ!
Соціально-культурна сфера та торгівля
Усього
460
У журналі Ns 6, 2005 р. на с. 12 замість Н П А О П 0.00-4.36-05 та Н П А О П 0.00-8.24-05 слід читати: НПАО П 0.00-4.12-05 та НПАО П 0.00-2.24-05.
50 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
____________________________________________________ ЗА ЛИ СТАМ И ЧИТАЧІВ
м
ю
ш
ш
ш
ш
П рацівники нашого п ід п р и єм ств а з а й м а ю т ь с я виробленням і т р а н с п о р т у в а н н я м т е п л а т а га р ячо ї води населенню м іс т а . Про т е на п ід п р и єм ств і є виробничі дільниці, я к і в и к о н у ю т ь будівель ні, р е м о н т н і, н а л аго д ж ува л ьн і, м о н т а ж н і, е л е к т р о м о н т а ж н і, с а н т е х н іч н і, т о к а р н і, с т о л я р н і т а ін ш і р о б о ти . Я к и м и норм а т и в н и м и д о к у м е н т а м и необхідно к е р у в а т и с я для б езп л а тн о го
забезпечення спецодягом, с п е ц в з у т т я м т а ін ш и м и 313 працівни к ів наш ого п ід п р и єм ств а (до 2005 р. м и к о р и с ту в а л и с я Типовими нормами б е зп л а тн о ї видачі спецодягу, с п е ц в з у т т я т а інш их засо бів індивідуального з а х и с т у пр ац івн и кам і с л у ж б о в ц я м н а ск р із
них професій і посад усіх галузей народного господ ар ства т а окре м и х в и р о б н и ц тв, за тв е р д ж е н и м и п о ста н о во ю Д е р ж а вн о го к о м і т е т у С Р С Р по праці т а соціальних п и т а н н я х і Президії В Ц Р П С від 12.02.81 р. № 47/П-2)? Чи дійсні вони сьогодні і чи м о ж е м о м и ни м и к о р и с т у в а т и с я над алі?
(Л. Просіна, директор з охорони праці ЗАТ«Горлівськтепломережа*, Донецька область)
При вирішенні питання забезпе чення засобами індивідуального за хисту працівників підприємства необхідно керуватись Положенням про порядок забезпечення працівни ків спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивіду ального захисту, затвердженим нака зом Держнаглядохоронпраці України
від 29.10.96 р. № 170 (зареєстрова но у Міністерстві юстиції 18.11.96 р. за №667/1692]. Так, працівникам, які виконують будівельні, монтажні, ремонтно-бу дівельні, електромонтажні, сантех нічні і налагоджувальні роботи, необхідно видавати засоби індивіду ального захисту згідно з Нормами
На н аш о м у п ід п р и єм ств і е к с п л у а т у є т ь с я аміачно-холодильна у с т а н о в к а х о л о д о п р о д у к ти в н істю 7370 Мкал/год, я к а працює в одному те х н о ло гічн о м у ланцю гу в и р о б н и ц тв органічного с и н т е зу. Цю у с т а н о в к у приведено у від п овід н ість з вимогами Загальн их правил вибухобезпеки для ви б ух о п о ж еж о н е б е зп ечн и х хім ічних, н а ф т о х ім іч н и х і н аф топ ер ер обних в и р о б н и ц тв , з а т в е р д ж е н и х Д е р ж гір те х н а гл яд о м С Р С Р 06.09.88 р. і узго д ж ен их з М іннаф то хім промом СРСР. З а підсум кам и ком п лексної перевірки відділення аміачно-холо дильної у с т а н о в к и т е р у п р а в л ін н я м Д ерж наглядохоронпр ац і по Л уга н ській о б л а с т і було видано припис з посиланням на П равила будови т а безпечної е к с п л у а т а ц ії ам іачн и х холодильних у с т а н о вок, з а т в е р д ж е н і 27.09.90 р. перш им з а с т у п н и к о м голови Д е р ж а в н о ї к о м ісії Ради М ін іс т р ів С Р С Р з продовольства і закупівлі, у з го д ж ен і з с е к р е та р е м Ц К профспілки прац івни ків агропромисло вого ком п лексу, що п о ш и р ю ю т ь с я на с т а ц іо н а р н і т а пересувні холодильні у с т а н о в к и п ід п р и єм ств агропромислового комплексу. Чи правом ірні вимоги інспекц ії Держ наглядохоронпрац і?
(І. Волохов, за ст. голови правління, технічний директор З А Т «Сєвєродонецьке об’єднання »А з о т », Луганська область)
Держнаглядохоронпраці України розглянув питання щодо обгрунтова-
ності застосування теруправлінням
Держнаглядохоронпраці по Лугансь-
ш
ш
ш
ш
безплатної видачі спеціального одя гу, спеціального взуття та інших за собів індивідуального захисту пра цівникам, зайнятим у будівельному виробництві, які затверджені нака зом Держнаглядохоронпраці Украї ни від 17.05.2004 р. N ° 126 та заре єстровані у Міністерстві юстиції 07.06.2004 р. за N0 699/9298, якщо інше не передбачено відповідними галузевими нормами. Для працівників наскрізних профе сій в Україні діють Типові норми без платної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям наскрізних професій та посад усіх галузей народного госпо дарства і окремих виробництв, які за тверджені постановою Державного комітету С РС Р по праці та соціальних питаннях і Президії ВЦ РП С від 12.02.81 р. № 47/П-2, доповнені та змінені постановами цих органів від 21.08.85 р. N ° 289/П-8 та від 06.11.86 р. N ° 476/П-12, і ними пот рібно користуватися. кій області під час комплексного об стеження вашого підприємства Пра вил будови і безпечної експлуатації
аміачних холодильних установок (да лі — Правила), затверджених Мініс терством з продовольства і закупівлі С РС Р у 1990 р. Ці Правила внесені
до Переліку основних нормативних документів з безпеки хімічних, нафтохі мічних та нафтопереробних вироб ництв, узгодженого з Міністерством
промисловості України у 1992 р., який є чинним до цього часу.
Питання безпеки і охорони праці
в конкретних технологічних вироб ництвах і процесах, які пов'язані з ви користанням холоду, регулюються сукупністю
нормативно-правових
актів залежно від специфіки вироб ництв. Якщо аміачно-холодильна установка є технологічним блоком
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
51
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
технологічної системи виробництва
холоду та його використання. У випадках,
нею загальними технологічними по
коли аміачно-холодильна установка є відокремленим підрозділом вироб
моги Загальних правил вибухобез-
регламент та самостійне обслугову
органічного синтезу і пов'язана з
токами, то на неї поширюються ви пеки для вибухопожежонебезпеч-
них хімічних, нафтохімічних і нафто переробних
виробництв
(Н А О П
1.3.00-1.01 -88) з урахуванням вимог
правил і норм з питань вироблення
ництва, має окремий технологічний вання, застосовуються спеціальні
правила та норми, якими є зазначе ні Правила.
На жаль, у Вашому листі відсутні
дані про конкретні технологічні схеми
У я к и й т е р м ін Ф о нд соціального с т р а х у в а н н я від нещ асних ви пад ків на в и р о б н и ц тв і т а професійних зах во р ю вань повинен
н а п р а в и т и свого п р е д ста вн и к а для у ч а с т і в р о б о т і к о м ісії з роз слідування нещасного випадку на п ід п р и є м с тв і?
(В. Каховський, інженер з охорони праці ТОВ СП «/бая», Дніпропетровськ)
Пунктами 11, 13, 42 і 45 Порядку розслідування та ведення обліку не щасних випадків, професійних захво рювань і аварій на виробництві, за твердженого постановою Кабінету
Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі — Порядок), визначено склад комісій з розслідування нещасних ви падків та встановлено терміни прове дення таких розслідувань.
Я к щ о п р о во д и ться розслідування нещасного випадку згідно з П орядком розслідування т а ведення о бл іку нещ асних випадків, професійних захворю вань і аварій на ви ро б н и ц тві, з а т в е р д ж е н и м п о ста н о во ю К а б ін е т у М ін іс т р ів від 25.08.2004 р. № 1112, і ком ісія на в и р о б н и ц т в і ви зн ає його не п о в ’я з а н и м з в и р о б н и ц т в о м із складанням а к т а за ф ормою НПВ, т о х т о у л и с т к у не п р а ц езд а т н о с т і і я к и м чи н о м р о б и т ь п о з н а ч к у про т е , щ о випадок не по в’язаний з ви р о б н и ц тво м (о скільки в л и с т к у н е п р а ц е зд а тн о с ті є т іл ь к и запис «по дорозі на р о б о т у (з р о б о ти ) — 5 і в п о б у т і — 6»), і я к щ о в л и с т к у н е п р а ц е з д а тн о с ті зі слів потерпілого лікарем ро б и т ь с я позначка «нещ асний випадок на ви р о б н и ц тв і — 4» ?
(С. Стинга, інженер з охорони праці Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів)
Комісія підприємства, яка відповід но до Порядку розслідування та ве дення обліку нещасних випадків, про фесійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого поста-
Кабінету Міністрів від новою 25.08.2004 р. № 1112, провела роз слідування нещасного випадку, не має права на підставі висновку про складання акта за формами Н-1 чи
З яко го ча су в ід р а х о в у є т ь с я п о ч а т о к т е р м ін у е к с п л у а т а ц ії л іф т ів — з м о м е н т у введення їх в е к с п л у а т а ц ію чи з д а т и виго т о в л е н н я (на сьогодні п ід п р и єм ство з р е м о н т у і обслуговування л іф т ів т а інспекція Держнаглядохоронпраці однозначно ви зн ачи т и с ь у ц ьом у п и т а н н і не м о ж у т ь ) ?
(Л. Ремига, головний лікар лікарні мені А. і О. Тропіних, Херсон)
Термін експлуатації ліфтів встанов лений міждержавним стандартом
52 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
ГОСТ 22011—95 «Лифты пассажир ские и грузовые». При цьому за поча-
виробництв, не наведено типи аміач
но-холодильних установок, не нада
но копії припису про виявлені інспек тором порушення норм охорони пра ці та промислової безпеки, що не дає
змоги для надання більш повної відпо віді. В.
П Л Е Т Н Ь О В , заступник Голови
Держнаглядохоронпраці України
Постанова Кабінету Міністрів від 24.08.2004 р. № 1112, якою затвер джено Порядок,— документ прямої дії, і є обов'язковим для виконання Ф о н дом і його робочими органами. Фонд повинен бути зацікавлений у своєчас ності проведення розслідування, тоб то давати згоду на участь у роботі ко місії з розслідування нещасного ви падку у визначені Порядком терміни. О .С Е М К О , заступник Голови Держ наглядохоронпраці України
НПВ вносити виправлення в листок непрацездатності щодо місця, де по терпілим було отримано травму. Складений за формами Н-1 чи НПВ акт додається до листка непра цездатності і є його невід'ємною ча стиною, що підтверджує наявність або відсутність зв'язку нещасного ви падку з виробництвом. Для оплати зазначений листок непрацездатності подається в бухгалтерію підприємства разом з актом розслідування нещас ного випадку. Я. Є М Е Л Ь Я Н О В А , заступник на чальника управління організації держав ного нагляду та обліку травматизму Держнаглядохоронпраці України
ток терміну експлуатації вважається дата підписання акта приймання ліфта після монтажу на місці експлуа тації. Я. П О Ш К У Р Л А Т , начальник відділу нагляду в будівництві; за підйомними спорудами та котлонагляду Держнагляд охоронпраці України
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
Згідно з п. 6.7.75 Правил безпечної е к с п л у а т а ц ії е л е к т р о у с т а новок с п о ж и ва ч ів в и м ір ю в а т и опір ізоляції о б м о т о к звар ю вал ь них т р а н с ф о р м а т о р ів і п е р е тв о р ю ва чів с т р у м у в и м а г а є т ь с я не рідше одного р азу на 12 м ісяц ів, а п. 8.1.3.14 Правил п о ж е ж н о ї без пеки в У кр аїн і — не рідше одного р азу на 3 місяці. Н аш е п ід п р и єм ство к е р у є т ь с я вимогами Правил безпечної е к с п л у а т а ц ії е л е к т р о у с т а н о в о к сп о ж и вачів, т о б т о організовує ви м ір ю ва н н я один р аз на 12 м ісяц ів, але під час перевірки д е р ж а в ний ін с п е к т о р п о ж е ж н о г о нагляд у ви м агає, щ о б ви м ір ю в а н н я проводили не рідше одного р а зу на 3 м ісяці. Я к и м и ж П равилами необхідно к е р у в а т и с я під час ви м ір ю ван ня опору ізоляції о б м о т о к зварю вальних т р а н с ф о р м а т о р ів і пере т в о р ю в а ч ів с т р у м у ?
(Н. Фуголь, за ст. директора з охорони праці малого приватного підприємства «Селінко», Київ)
Дійсно, у п. 6.7.75 Правил безпеч ної експлуатації електроустановок спо живачів (ДНАОП 0.00-1.21-98) зазна чено,’ що опір ізоляції обмоток зварю вальних трансформаторів і перетворю-
вачів струму слід вимірювати після всіх видів ремонту, але не рідше одного ра зу на 12 місяців, тобто ця вимога перед бачає, що кількість проведених протя гом року перевірок не регламентується.
В о д ії а в т о м о б іл ів дочірнього п ід п р и єм ств а « М істо і т в а р и н и » з а й н я т і збиранням і перевезенням т р у п ів т в а р и н (р о б л я т ь о б’Ьд м і с т а і п ід б и р а ю ть загиблих т в а р и н згідно з м а р ш р у т о м т а ви в о з я т ь їх на у т и л із а ц ію в худобомогильник, що зн а х о д и ть с я за 10 к м від м іс т а ). З а й н я т і с т ь цією р о б о то ю с т а н о в и т ь 90 % від т р и в а л о с т і робочого дня. У К л а с и ф ік а т о р і професій ДК003-95 ця професія в ід с у т н я . На н аш з а п и т у П о л т а в с ь к у д е р ж а вн у експер т и з у ум о в праці, чи м а ю т ь ці водії п ід с та в и для призначення піль гової пенсії за віком , м и о тр и м а л и н е г а т и в н у відповідь. Просимо р о з ’я с н и т и , чи м а ю т ь все- таки вони право на пільгову пенсію за в ік о м ?
(М. Байло, провідний інженер з охорони праці Кременчуцького комунального автотрансп ортн ого підприємства 1628)
Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають працівники, зайняті пов ний робочий день на підземних ро ботах, на роботах з особливо шкід ливими і особливо важкими, із шкід ливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць. Слід зазначити, що визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах здійснюється у строгій відпо відності зі Списками. Тобто підставою для призначення такої пенсії є, на самперед, наявність професії та ви робництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами
атестації робочих місць за умовами праці протягом повного робочого дня, встановленого для даного ви робництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умо вах. Розділом XXX «Агрохімічне обслу говування сільського господарства. Збирання, перероблення та утиліза ція трупів тварин» Списку № 2 вироб ництв, робіт, професій, посад і показ ників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 13.12.2004 р. № 1644) передбачені професії водіїв ав томобілів, зайнятих збиранням і пере робленням трупів тварин тільки на спеціалізованих ветеринарно-сані
Пунктом 8.1.3.14 Правил пожежної безпеки в Україні (Н А П Б А .0 1.001 -2004) дійсно вимагається перевіряти опір ізоляції струмопровідних частин зварю вального кола не рідше одного разу на 3 мі сяці, а у разі автоматичного зв а рювання під флюсом — один раз на місяць, що не суперечить п. 6.7.75 Д Н А О П 0,00-1.21-98, а встановлює більш жорсткі вимоги щодо проведення перевірок опору ізоляції зварю вального устатку вання. І.
)
К Р ІС А , перший заступник началь
ника Державного департаменту пожеж ної безпеки Міністерства України з пи тань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорно бильської катастрофи
тарних утилізаційних заводах (у це хах). Отже, працівники, про яких йдеть ся у Вашому листі, права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 не мають. Водночас повідомляємо, що працівникам інших виробництв, професій та посад (не передбаче них Списками) дострокові пенсії залежно від умов праці можуть встановлюватися, але не раніше ніж після досягнення 55 років чоло віками і 50 років жінками, за резуль татами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та ор ганізацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пен сійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону (частина третя ст. 13 Закону «Про пенсійне забез печення»). Пропозиції щодо внесення про фесій або посад до Списків відпо відно до вимог наказу Мінпраці Ук раїни від 19.08.94 р. № 48 «Про організацію розгляду клопотань під приємств і організацій щодо вне сення змін і доповнень до Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, про фесій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» готуються за інтересованими міністерствами, ін шими центральними органами ви конавчої влади на підставі матеріа-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
53
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
лів атестації робочих місць за умо вами праці відповідних працівників, висновків місцевих органів Держав ної експертизи умов праці, узагаль нених даних по галузі щодо профе сійної захворюваності та тимчасо вої непрацездатності цієї категорії працівників, їх кількості та розра-
хунку додаткових витрат, обгрунту вання галузевого науково-дослід ного інституту щодо неможливості усунення шкідливих виробничих факторів на робочих місцях зазна чених працівників організаційнотехнічними заходами тощо. Отже, у разі надходження перелі
У п. 100 П орядку розслідування т а ведення обліку нещасних ви падків, професійних захворю вань і аварій на ви ро б н и ц тві, з а т в е р дж еного по стан о во ю К а б ін е т у М ін іс т р ів від 25.08.2004 р. № 1112, визначено, що р о бо то д авец ь згідно з вимогами за к о н о д а в с тв а з п и т а н ь з а х и с т у населення і т е р и т о р ій від надзвичайних с и т у а цій т а охорони праці з а т в е р д ж у є план запобігання надзвичайним с и т у а ц ія м . Я к и м и н о р м а т и в н и м и д о к у м е н та м и необхідно к е р у в а т и с я при розробці плану запобігання над звичайним с и т у а ц ія м і чи є прин ципова в ід м ін н іс т ь м і ж цими планами т а Д екларацією безпеки, що р о зр о б л яєть с я відповідно до З а к о н у «Про о б’є к т и підвищеної небезпекив ? Чи необхідно в планах запобігання п о в т о р ю в а т и по л о ж е н н я пп. 4.8, 4.11, 5.2, 5.5, 6.2 т а ін. П ол о ж ен н я щодо розроб ки, ло калізац ії т а л іквід ац ії аварійних с и т у а ц ій і аварій (П Л А С )?
(Т. Ляиленко, А. О стровська, Л. Айдарова — працівники служб охорони праці С П «Техноскрап*, ПП *Донпром», Донецький держав ний ін с т и т у т кольорових м еталів, Донецьк)
Наказом МНС України від 02.04.2004 р. № 155 затверджені М е тодичні рекомендації щодо організації роботи головних управлінь (управлінь) М Н С України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Сева стополі із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на об'єктах і те риторіях з ризиком їх виникнення. Ци ми Методичними рекомендаціями виз начено структуру і зміст Плану першо чергових (невідкладних) запобіжних за ходів та робіт на об'єктах і територіях з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій (далі — План запобігання). План запобігання для територій з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій затверджується комісіями з питань техногенно-екологічної безпе ки та надзвичайних ситуацій місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, для під приємств, установ і організацій з ри зиком виникнення надзвичайних си туацій — керівниками цих підпри ємств, установ і організацій. Структуру Планів запобігання для територій та об'єктів з ризиком виник нення надзвичайних ситуацій можна отримати в головних управліннях М Н С України в регіонах. План запобігання складається з З розділів:
54 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
I. Об'єкти і території щодо негай ного проведення невідкладних запо біжних робіт (заходів). II. Об'єкти і території щодо негай ного проведення першочергових за побіжних робіт (заходів). III. Роботи (заходи), які передбаче ні державними і регіональними про грамами. Плани запобігання для територій з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій опрацьовуються головними управліннями (управліннями) М Н С Ук раїни в регіонах і підписуються їхніми керівниками з внесенням відповідних пропозицій місцевим органам вико навчої влади та органам місцевого самоврядування для включення фі нансування передбачених Планами запобіжних робіт (заходів) до бюд жетних витрат під час розробки та розгляду бюджету адміністративнотериторіальної одиниці на наступний рік. Плани запобігання на підприєм ствах, в установах і організаціях з ри зиком виникнення надзвичайних си туацій розробляються на них самих і затверджуються їхніми керівниками з внесенням відповідних змін і доповнень при формуванні кошторису витрат на наступний фінансовий рік. Запобіжні роботи (заходи), які передбачаються
чених матеріалів від Міністерства транспорту та зв'язку України Мін праці розгляне їх в установленому порядку. С. Р Я Б О К О Н Ь , Головний держав ний експерт з умов праці М іністерства праці та соціальної політики до виконання цим Планом запобігання за рахунок державного бюджету, по даються до відповідних територіальних органів системи М Н С України для включення цих заходів до Плану запо бігання відповідної території. Щорічно керівники місцевих орга нів виконавчої влади і органів місце вого самоврядування видають відпо відні розпорядження на організацію і виконання планування заходів з пи тань цивільного захисту, цивільної оборони, техногенної безпеки, ава рійно-рятувальної справи. Крім вищезазначених Методичних рекомендацій, при розробці Плану запобігання необхідно користуватися такими документами: постановою Кабінету Міністрів від 4 лютого 1999 р. № 140 «Про поря док фінансування робіт із запобіган ня і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків»; Положенням про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затвердже ним постановою Кабінету Міністрів від 8 серпня 1998 р. № 1198; положеннями про функціональні підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзви чайні ситуації техногенного та при родного характеру, затвердженими на відповідних територіях місцевими органами виконавчої влади та орга нами місцевого самоврядування. Враховуючи вищезазначене, План запобігання за своєю суттю та структурою принципово відрізняється від Декларації безпеки та Плану лікві дації і локалізації аварійних ситуацій і жодним чином не повторює їх за змістом. . Б Е Н Ю М О В , заступник началь
ника Інспекції техногенної безпеки Дер жавної інспекції цивільного захисту та тех ногенної безпеки М Н С України
РЕКЛАМА
Ланцюги вантажопідйомні
чНГ
від 1,1т до 8,0 т;
Гаки вантажопідйомні
від 1,1 т до 12,5 т;
Такелажні точки підйому: зварні, болтові (рим-болти)
Виробник: фірма «RUD», Німеччина
Київ-057, вул. Желябова, 8/4, тел./факс: (044) 241-75-54; 241-91-54. E-mail: office@sintek.com.ua
Київ-057, вул. Желябова, 8/4, тел./факс:(044) 241-75-54; 241-91-54. E-mail: office@ sintek.com.ua Стропи синтетичні
вантажопідйомністю від 1,0 т до 100 т: - двопетельні; - кільцеві. Стяжні ремні
(з тріскачкою) для кріплення великогабаритних вантажів. Виробник: фірма «Браг^еї»,
Німеччина
TOB “Ампер-Композит”
А
Виробництво діелектричного склопластику та ізолювальних електрозахисних засобів
Е К ІП А Ж
www.ekipage.com г 9
П о к а ж ч и к и
н а п р у г и
ТЕХН О ЛО ГІЧН А ГРУПА
>драбини приставні, підвісні, для колодязів та такі, що складаються (трансформуються в стрем'янки довжиною до 7 м); ^стрем'янки, що складаються, з верхньою площадкою та поручнями; ^пересувні (на коліщатах) підмості з однією та двома сходами (драбинами і поручнями); ^підставки розкладні для обслуговуваня релейних шаф; ^штанги оперативні; ^заземлення переносні лінійні та для підстанцій; ^скпопрутки, трубки, стержні, пазові клини, швелери.
в ід 6 д о 2
Продукція сертифікована, конкурентоспроможна
39605, м. Кременчук, вул. Красіна, 6 Тел./факс: (05236) 2-08-27, 2-67-38, (053б) 79-16-76 e-mail: konox@vicard.net
В К
« О Х О Р О Н А
П Р А Ц І»
□ Виготовляє стенди З охорони праці, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху ТОІЦО □ Обладнує кабінети охорони праці та з безпеки дорожнього руху □ 5а сценарієм підприємств проводить відеозйомку та виготовляє відеофільми
морського рибного порту □ Реалізує плакати з охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху (70 найменувань, в т.ч 23 - російською мовою) Н« прохання клк нтЬ мадсмпвсмо по ш тою праис-лмст
01010, м. Київ, вул. А.Іванова. 10, твп./ ф акс: (044) 2 8 0 - 2 7 - 3 6 + 3 8 0 - 5 0 - 9 7 4 - 4 9 - 4 7 Імоб.)
-
Покажчики напруги “ Еківольта" контактного типу; забезпечують світлозвукову індикацію; не потребують заземлення робочої частини; не мають вмонтованого джерела електроживлення
до 1000 В «Е К ІТ Е С Т »
щ упи-псдовжувачі для р о б о ти н а ПЛ
«ЕКІВО/1ЬТА-0,4КШ »
індикація ф ази
- контактного типу - заб е зп е чу ю ть с вітл о зв ук о ву Інди кацію не м а ю т ь вм он тован о го дж ерела алектр
м. Харків, вул. Є н акіївська, 4 Т е л ./ф а к с : (057) 77 8-01-61, (0572) 93 -31-47, е - т а И : Gkipage@ kharkov.com ___________J
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
55
РЕКЛАМА
/*— ч М гт \
ХАРКІВСЬКЕ ДОСЛІДНОКОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АВТОМАТИКИ
ч З “ Х ім а в т о м а т и к а ” лідер газоаналітичного приладобудування України [ І ІБО 9001-2001 |
\ \
контролю довибухонебезпечних І гранично допустимих концентрацій горючих та токсичних газів, парів та їх сумішей у повітрі виробничих та побутових приміщень і зовнішніх установок. -
U A 2 .0 0 6 .6 7 1
ГА РА Н ТІЯ РОКИ
2
С таціон арн і Щ И Т-3, Щ И Т-2, С Т Х -1 8 , С П А -1, ГТХ-1 П ереносні С Т Х -1 7, ЗОНД-1 П обутові С ГБ -І(с0 0,005%,сн420%нкгр), Ел ек тр ом агн ітн і клапани К З И - 1 , EVG (Німеччина) С вітлозвукові та б л о / с 1* Прилади передачі сигналів клапана о ‘ -' Блоки керування зовніш ньою си гн а ліза ц ією -¿»С / ^Л/
• уніфікований вихід 4 ...2 0 мА • цифрова індикація о б ’ємних часток або % НКГР • контроль понад 200 речовин • помірні ціни
О
,.,
vKD
vl
у '
^
< ; ^
Н О В И Н К А : к л а п а н и т а ф іл ь т р и в и р о б н и ц т в а M A D A S , Б Е Ь Т А (Іт а л ія ) Висока якість та надійність приладів досягається багатолітнім досвідом робіт у військово-промисловому комплексі СРСР, сучасним рівнем конструкторських розробок, унікальною науково-технічною базою В н е с е н і д о Д е р ж а в н и х Р е є с т р ів У К Р А ЇН И , Р О С ІЇ та Б ІЛ О Р У С І, м а ю т ь с е р т и ф ік а т и та д о з в о л и Д Е Р Ж Н А Г Л Я Д О Х О Р О Н П Р А Ц І У К Р А ЇН И й Д Е Р Ж Г І Р Т Е Х Н А Г Л Я Д У Р О С ІЇ Офіційний дистриб’ютор - компанія “РООО” Харків: (057) 719-47-11, 719-47-12, 719-47-13 Київ: (044) 239-10-64, 239-10-63 Сімферополь: (0652) 494-185, 442-795 Донецьк: (062) 382-91 -11, (0622) 976-663 Львів: (0322) 980-552, 980-737 Дніпропетровськ: (056) 790-18-37, (0562) 231-355 0деса:(048) 728-87-93, 728-87-94 Запоріжжя: (061) 289-70-37, 289-27-87 e/mail: info@ross.com.ua
56 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
РЕКЛАМА
МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ БІОЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЙ
ТОВ "С П ІН О Р ІНТЕРНЕШНЛ' SP IN O R IN TERNATIO NAL, LTt
М П П « Б У а К В А Л ІФ К А П Р П »
Ф О Р П О С ТИ Пристрій призначений для захисту організму людини від ібіолатогенного впливу торсіонної компоненти електромагнітного
І/
І випромінювання електронної офісної' та побутової техніки. і4 І Забезпечує медико-біологічний захист людини і запобігає: Ш - втомі, напруженості користувача ПК під час роботи;
А
Д
- порушенням діяльності головного мозку зниженню
№
концентрації уваги; патології зорового аналізатора: - розлад нервової і серцево-судинної систем
Н
і
1
- негативному впливу торсіонних (інформаційних) полів на імунну, ендокринну, репродуктивну системи, генетичений
+ 3 питань охорони праці + Правил будови і безпечної експлуатації (вантажопідйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) + Правил безпеки систем газопостачання України + Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) + Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ-84, АЗС, пожежно-технічного мінімуму та інші.
(Вігагіггсь швцэдвд №
вишшінювання
Безпечний та ефективний засіб профілактики професійних захворювань користувачів комп ютерної
п а ц ю к ів , м иш ей, к р о т ів , собак
і офісної електронної техніки.
"Охорона навколишнього середовища" Лауреат виставок "Екологія 2002-2005".
ЯЬїФФШ ШШЕІЗЯш
/
Б е л т о Н Прилад для знаходж ення
E-mail: forpost1@mail.ru w w w .spinor.kiev.ua
w w w .b e lt o n .c o m .u a
Висновок головного С ЕУ МОЗ України № 05.03.02-04/30129 від 08.08.2003 р.
Е К ІП А Ж TEVL_l/r~\ni~\riUI_IA т и п і
Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н А ГР У П А
Пропонуємо
Шолом
Ф І Р М а
Д о н е ц ь к (0 6 2 ) 3 3 4 -3 3 -4 8 , 3 3 4 - 3 9 - 3 3 ' К и їв ( 0 4 4 ) 2 5 8 - 3 1 - 8 7 , 2 0 2 - 2 6 - 5 4 Х м е л ь н и ц ь к и й (0 3 8 2 ) 7 2 -0 8 -5 4 В ін н и ц я ( 0 4 3 2 ) 4 6 - 4 3 - 3 3
ТОВ "СПІНОР ІНТЕРНЕШНЛ"
Тел /факс: 1044) 538-08-58,452-88-66, м об.тел.: 8067 365-73-35
||
прихованої е л ек тр о пр о в о д ки
ШШтштшЛ
ІІС ш м Ж Переможець національного конкурсу ІМ ЙЙШ іН ^ ' І "КРАЩИМ ВИНАХІД - 2001'' в Украйні в номінації Д р Д Д Д Д ^ Н І В К
/
У льтразвукові
в ід л я к у в а ч і
taten* № 6,548.752, P f patent № 60'249,156 1-20589555 001-2003
І§ У 5|
і
ї е л ’: 2 4 1 -7 7 -6 6, 5 7 8 -2 8 -4 2 тел./ф акс 2 4 1 -7 7 -5 9
Прилад встановлюється особисто користувачем між собою
П'
отри»
д| =| 21
03056, Київ.провулок Ковальський, 13а [вхід з вул. Виборзької). §
та електронною техніцдд. Площа, що захищається від Гараніїгш!? тертЦ^е»Ліуатації-7 років Ваіа 40 гр
і
Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держнаглядохоронпраці І я
www.ekipage.com г
Ш ТАНГА ДЛЯ РО ЗР Я Д У КОНДЕН САТО РНИХ БАТАРЕЙ
ШТАНГИ ОПЕРАТИВНІ І ОПЕРАТИВНІ УНІВЕРСАЛЬНІ
Ш ОУ
-легкі і м і ц н і ; - зручні і б езп ечн і у р о бо ті; - м аю ть а тм о сф ер о стій ке покриття м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 Тел./факс: (057) 778-01-61 (0572) 93-31-47 e-mail: ekipage@kharkov.com
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
57
РЕКЛАМА
Ц Ц
...
А
Видавництво"ФОРІ"
Технічні регламенти. Збірник нормативно-правових актів. Випуск 1 Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки машин і механізмів Технічний регламент з енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення Порядок побудови, викладу та оформлення нормативноправових актів з охорони праці. НПАОП 0.00-6.01-04 Посібник з вивчення Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж. Охорона праці Правила охорони праці для працівників асфальтобетонних заводів Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об'єктах дорожнього господарства Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України Правила безопасности при заготовке и переработке лома и отходов черных металлов Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ працівникам деревообробної промисловості Зведений перелік міждержавних і державних (національних) нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів, що діють на території України. Станом на 01.01.2005 р. Збірник повних текстів змін до ДБН, ДСТУ, ГОСТ, СНІП, що були введені в дію у 2004 р. Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів Збірник директивних документів з питань викладення нормативних дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці", "Охорона праці в галузі", "Цивільна оборона" у вищому навчальному закладі Положення про навчання та перевірку знань посадових осіб, які здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті інструкція про порядок здійснення контролю за виконанням судноплавними компаніями України нормативних актів з питань безпеки судноплавства Правила державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. НПАОП 1.11-1.09-04 Правила державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільскогосподарської техніки, інших механізмів Порядок проведення атестації виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів суб'єктів господарювання "Д БН В.2.5-20-2001. Газопостачання" у запитаннях та відповідях (Загальний курс). 4.2. Будівництво. Експлуатація Закон України "Про екологічну мережу України" Порядок проведення ремонту та утримання об'єктів міського благоустрою Карманный справочник слесаря-монтажника Методика обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів
58 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
Повний перелік на нашому сайті в INTERNET
f
http://www.fort.kharkiv.com
Інструкція про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров. ДНАОП 0.03-3.18-88 О сновные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений. ДНАОП 0.03-1.72-87 Санитарные правила для предприятий ликеро-водочной промышленности Санитарные правила для предприятий спиртовой промышленности Санитарные правила устройства, оборудования и содержания общежитий для рабочих, студентов, учащихся средних специальных учебных заведений и ПТУ Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое Санитарные правила для предприятий продовольственной торговли Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров Санитарные правила по сборке, хранению, транспорти ровке и первичной обработке первичного сырья Санитарные правила устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту Санитарные правила и нормы охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах пользования населения Примерная технологическая инструкция по проведению технического освидетельствования подъемников, находящихся в эксплуатации Примерная инструкция для работников, ответственных за содержание подъемников (вышек) в исправном состоянии Инструкция для работников,ответственных за безопасное производство работ подъемниками (вышками) Инструкция по безопасному ведению работ для машинистов подъемников (вышек) Инструкция по безопасному ведению работ для рабочих люльки, находящихся на подъемнике (вышке) Инструкция для ремонтного персонала подъемников (слесарей, электромонтеров) Митний контроль на транспорті Международные перевозки. Терминология Норми витрат паливно-мастильних матеріалів на роботу дорожньо-будівельних та спеціальних машин Типовая инструкция по безопасному ведению работ при содержании централизованных стрелочных переводов. ДНАОП 5.1.11-5.01-96 Рекомендации по предупреждающей окраске сооружений и устройств, расположенных в зоне железнодорожных путей Інструкція електромеханіку пасажирського поїзда Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів Иллюстрированное пособие сварщика Иллюстрированное пособие стропальщика Ручная дуговая сварка неплавящимся электродом в защитных газах. Пособие
Замовлення на придбання літератури надсилати на адресу: 61023, Харків, а/с 10325. Видавництво “Ф орт”. Тел./факс: (057) 714-09-08, 714-20-57, 715-63-65
РЕКЛАМА
УЧБОВИЙ КОМБІНАТ «Ч
К о р о тк о стр о ко в е н а вча н н я та п е р ев ір ка зн ан ь кер івн и ків і сп ец іа л іст ів на д о п уск д о р оботи з е к с п л у а т а ц ії о б ’є к тів п ід ви щ е н о ї н е б езп е к и :
* газового господарства підприємств; * вантажопідйомних механізмів (кранів, ліфтів); * посудин, що працюють підтиском; * парових і водогрійних котлів; * трубопроводів пари та гарячої води; * аміачних холодильних установок; * електроустановок з присвоєнням групи допуску з електробезпеки.
Навчання з питань охорони праці, пожежно-технічного мінімуму. 03062, м. Київ, лр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»). Тел.: 451-00-47, 442-82-50. Ліцензія Міносвіти України № 626740 від 05.11.2003 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.
Газоаналізатори портативні та стаціонарні, одноканальні та багатоканальні П овітря роб. зони:
c h
Відхідні гази: * o 2,c o ,c o 2.n o , n o *
H C N ,H C I,PH 3,H2? 0 , i í. ¡II. NOx,S02,H»C>,H2S,H 2,N H,
%
К о н т р о л ь т в ер е зо с ті: П р и л а д и ви м ір ю в а н н я : портативні електронні температури, тиску, прилади контролю швидкості, вологості, тверезості робітників ш видкості обертів Т е р м о за х и ст : Обладнання для пожежтермозахисний одяг; ників та газорятівників: бойовий одяг пожежника; повітряні апарати(300атм.); захисні щитки Visor; компресори (300 атм.); захисні каски пожежні лаф етні стволи
Т О В “А Р Д Е Н ” 83096, м . Д о н е ц ь к в у л . Б а к и н сь к и х К ом ісар ів , 17а, оф. 49
Т е л . (062)3395449 Тел./ф акс (0622)534553 E -m a il: inl'ofa arden s.h iz О ф іц ій н и й сай т: w w w .a rd en s.b iz
МИ ЗРОБИМО ВАШУ ПРАЦЮ БЕЗПЕЧНОЮ!
•Відмінна якість •Сучасний дизайн •Широкий асортимент для всіх професій
В с я продукція се р ти ф іко ван а
V i
TO B «
»
е н е р ге ти ки , гірничо^металургіиного ко м п л е кс у і ко нтактно ї*м ер еж і зал ізн и ц ь, на всі кл аси напруг,' з п р ово д ом у прозорій п о лім ер ній оболонц і (до 70 м м 2) та б е з н еї (до 230 м м 2), Г р із н и м и ти п ам и литих а л ю м ін ієви х і ст а л е в и х з а т и с к а ч ів ; ск л о п л ас ти ко в и х д раб и н (3 м + 2 м = 5 м ); д ер е во о б р о б н и х м одульних настільн^-'бвердлильниз? ) ве р с та т ів . 1
У І 1ґ
\
У
4ь ^
Україна, 01033, м. Київ вул. Саксаганського, 77 те л .: (044) 289-52-44, 289-43-38 e-mail: talantorg@kv.ukrtel.net www.talan.in.ua Ф іл ії т а п р е д с т а в н и ц т в а в Україні
Дніпропетровськ Донецьк Луцьк Миколаїв Ромни Тернопіль Харків
тел.: (0562) 31-34-50 тел.: (0622) 66-04-83 тел.: (0332) 78-64-55 тел.: (0512) 23-62-22 тел.: (05448) 3-15-32 тел.: (0352) 27-46-98 тел.: (0572) 23-90-11
80 років на службі безпеки праці /
'
49044, м.Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17,тел.: (0562)36-24-57,36-24-58,тел./факс:(0562)39-87-96 і
ЗАВО Д
«ЭЛЕКТРО П РИ БО Р»
виробляє
-
©
---------------
ELPRIB
П редставни цтво в Україні ТОВ «Ексім-Прилад»
03127, м. Київ пр-т. 40-річчя Ж о втн я, 100/2 тел.: +38 044 233-25-38 тел./факс: +38 044 244-74-91 e-mail: eximpribor@ukr.net www.elprib.ru
\ _______________________________
і
р е а л ізу є
• Покажчики напруги • Індикатори напруги • Штанги о п е ративні , р я т у в а л ь н і , універсальні • Заземлення переносні для ПЛ та РП і Цифрові та аналогові мультиметри та електровимірювальні кліщі
Дозволи Комітету Держнаглядохоронпраці
№ 1933.03.30-31.62.4; № 1934 03 30-31.62.4; N11681 03.30-31.20.1; N81671.03.30-31 20.1
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
59
РЕКЛАМА
С
П
Е Ц
О
Д
Тренажер “Фантом-П"
Я Г
для відпрацювання навиків реанімації людини (штучне дихання, непрямий масаж серця);
ВЗУТТЯ, 313 Дешевше не продають! Зателефонуйте Та Переконайтеся Продукція сертифікована (0 4 4 ) 2 3 9 -2 0 -0 5 (0 5 7 2 ) 2 8 -2 6 -1 9
форіон ---------
довідники з надання перш ої долікарської медичної допомоги;
н яяян /гть о , а сор т им ен т . оЯЛ/,ля/7 РН Н Я
комп'ютерні програми "Адміністратор курсів", "Екзам енат оркурсів" (5 режими роботи).
Тол.: (032) 222-51-85, факс: (0322) 70-31-77 e-mail: quantor_newline@west.lviv.ua .
ЗаМОВЛЄННЯ
ГА З О С И ГН А Л ІЗ А ТО Р И
-----------------
с е р т и ф і к о в а н і в У к р а їн і, Р о с і ї т а
-до 8 каналів у єдиному блоці; - цифровий відліковий пристрій; - вмонтована світлова та звукова сигналізація; - перешкодостійка лінія зв'язку; - вибухозахищене виконання;
і
Б іл о р у с і
■можливість одночасного контролю довибухонебезпечних концентрацій горючих газів і парів та ГДК шкідливих газів; ■керування зовнішніми виконавчими пристроями;
. наявність уніфікованих струмових j цифрових (RS232, RS485) виходів; . pj3Hj корпуси із ступенем захисту ІР40 чи ІР65; . настінне або щитове виконання.
-------------------- СТАЦІОНАРНІ----------------------------ПЕРЕН О С Н І-------.......... ........
!
:::::
•I
¡ m n ,?.PKWm газів і парів.
-природного газу '
• • •
------------------------
•
™
пап іи гп м п тів
Вимірювання ГДК ц к.дііу.в,-х речовин
-аміаку ' Л'оксиду вутецю -КИСНЮ
' Ї Ї Г Г -п а р ів нафто-
-оксиду вуглецю -сірководню
-е ф ір ів т а ІН.
' ХП0РУ - дюксиду азоту -оксиду сірки
(150 компонентів)
. ...... —
....... І
І
призначені ™ поовелення
геріодичЗ » Я Ш ■ контролю наявності : § ШКІДЛИВИХ реЧОВИН
!і Н І Н І •
•
З І
........... .
I -F
У
в
й
і довибухонебезпечних концентрацій
горючих газів
і гарів v повітоі
••
НПП «ОРІОН». Україна. 61024, м. Харків, вул. Труфанова, 14, тел.: (+ 38 057) 719-40-53, 719-40-55, тел./факс: (+ 38 057) 715-71-78, e-mail: npporion@kharkov.ukrtel.net. http:/ / www.orion.com.ua
Е К ІП А Ж
ТЕХ Н О Л О ГІЧ Н А ГРУПА
www.ekipage.com
ДРАБИНИ СКЛОПЛАСТИКОВІ ДЛЯ ПІДЙОМУ НА ОПОРИ Л Е П - для всіх типів опор; - швидка підготовка до роботи (5-7 хвилин для 2-х працюючих); - надійна система страховки від падіння з висоти, яка встановлюється разом з драбиною; - можливість працювати на ненадійних опорах завдяки їх розкріпленню при встановленнідрабини; -зручні і безпечні умови праці.
¡НЕПТіУН
Ц ЕТУГІ ЛПНС-2К-7
ЛПВСТ-7,5
Л П ТС -7Р
ЛКС-12
м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 Тел./факс: (057) 778-01-61 (0572) 93-31-47 e-mail: ekipage@kharkov.com
у
60 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
w w w ’avcenU.'com.ua
С П Е Ц П Р О П О З И Ц І Я О П Т О В И К А М ...
І
РЕКЛАМА
У Ч Б О В О - К У Р С О В И И К О М Б ІН А Т « К П « К И ІВ Ж И Т Л О С П Е Ц Е К С П Л У А Т А Ц ІЯ »
Запрошу? підприємства, установи та організації до співпраці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робітників з професій: е лектрогазозварник, о ператор котельні, електро м рн тер з р е м о н ту та обслуговування електроустаткування, апаратник хім во д оо чи щ е ння , е лектромехан ік з ліфтів, пічник, м он таж н и к санітарно-техн ічни х систем та устаткування, ператор пульта керування устаткуванням ж итлових т ? гром адських удівель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із ш тучних матеріалів, покрівельник зі ст^ілеви^ покрівель, тесляр, столяр, стропальник, ш тукатур, маляр, м аш ин іст зм іш увача пересувного, чистильник д и м о хо д ів , л еж аків та топок, ро бітн ик зеленого б у д ів ництва, перукар, оператор к о м п ютерного набору, м аш ин іст холод и льни х установок, секретар керівника. Проводимо навчання І перебірку знань .з.¡питань охорони праці, Правил будови і оезпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, електробезпеки, Правил утримання, експлуатації. емонту тэ реконструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної ксплуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. . . . Проводимо навчання працівників зі складэння кошторисів за програмою АВК-3, а також управителів об еднань співвласників багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК.
АС О Ц ІАЦ ІЯ П І Д П Р И Є М С Т В Т Е К С Т И Л Ь Н О Ї Т А Л Е ГК О Ї П Р О М И С Л О В О С Т І
О
ав ц м г
Ё
Тел.: (044) 442-02-46, 442-10-65, 442-00-55 Ліцензії Микити №902454 від 20.012004 р„ 903297від28.05.2004 р.. ДозвілДержнаглядохоронпраці № 16.0430-80.42.0 вид. 30.04.2004р.
ЦЛЯ САНІТАРНОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГОКОНТРОЛЮ
власного виробництва: |> К ульов и й термометр Тензор-41 (визначник індексу теп лового навантаження середовищ а); Р адіом етр У Ф -оп р ом ін ю ван н я У Ф Р -2 1 ; > Радіом етр ІЧ-опром іню вання Р А Т -2 П ; ¡> Лю ксм етр-яскравомір ТЕС0693,
а також прилади закордонного виробництва для вимірювання:
;> ш ум у та вібрації; > електром агнітного випромінювання (Е М В ), у т. ч. радіочастотного діапазону; > м ікр оклім ату виробничих приміщень; > іон ізую чого випромінювання.
Н А У К О В О - В И Р О Б Н И Ч А Ф І Р М А "Т Е Н З О Р " . У К Р А Ї Н А . 58013, м . Ч Е Р Н І В Ц І , в ул. Ч е р в о н о а р м ій сь к а , 226. Тел./факс: (0372) 57-50-52; 7-56-96, тел. (03722) 7-28-62. Е-тай: chtenz@chv.ukrpack.net
04112, Київ, вул. Оранжерейна, З тел.: + (380 44) 494-0035 (39), 4-909-909 www. vostok. ru of1ice@ukrvostok. com. ua
ОХОРОНА ПРАЦІ, ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА, ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА, О Х О М ПРАЦІ ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ, ЕКОЛОГІЯ, БУДІВНИЦТВО Учбовий наукововиробничий центр
ПРОПОНУЄМО: • С тен ди ,
п л акати
оф ормлення охорони
для
к а б ін е т ів
праці, пожежної
безпеки, цивільної
екології, оборони
(об’єм ні, плоскі, турнікети)
•Ш а ф и
м е т а л е в і
для
с п е ц о д я г у , п о ж е ж н і щ и ти
•Знаки дорожні, знаки безпеки, таблички • Планшети на робочі місця • Нормативну літератур у , Д С Т У , Г О С Т и , журнали, посвідчення, бланки
ІНДИВІДУАЛЬНІ
ЗАМ ОВЛЕНН
Адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 Телефон: (057) 706-16-09, 706-16-08 Факс: (057) 706-16-05
E-mail: ohranatruda@inbox.ru
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
61
РЕКЛАМА
«
»
+ Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні). + Стенди та плакати з охорони праці, екологи, пожежної безпеки, правил дорожнього руху.
Тел. (044) 258-97-31
a m .Т Ь И І< П
СПЕЦОДЯГ СПЕЦВЗУТТЯ ФІРМОВИЙСПЕЦОДЯГ v Якість
v Доставка
v Д о с т у п н і ц ін и
в
У к р а їн і
Тел:/044/249-69-09 /044/275-83-66 Факс:/044/494-28-72 V ic o m @ c a rrie r.k ie v .u a
П р о д у к ц ія с е р т и ф ік о в а н а
В и р о б л е н о
Т О В « В ІК О М »
З А Т
« Т Е М іО »
■П р о п о н у є п р о м и с л о в і та п о б у т о в і с и г н а л із а т о р и п а л и в н и х і т о к с и ч н и х г а з ів . ■Е л е к т р о м а г н іт н і в ід с іч н і кла пан и. • П р о е к ту в а н н я , м о н та ж , с е р в іс н е о б с л у го в у в а н н я . ■Г а р а н т ія д в а р о ки . ■С е р т и ф ік о в а н і Д е р ж с т а н д а р т о м У к р а їн и . ■Є в р о п е й с ь к а якість, н и з ь к і ціни. СИСТЕМ А ЗНИЖ ОК! 03148, Україна, м. Київ, вул. Корольова, 9е. Тел.: (044) 407-69-94, 403-03-36,407-92-09 факс (044) 407-94-09 www.temio.kiev.ua e-mail: office@temio.kiev.ua
«ВАРТА»
ГАЗО
Увага!!!
Аизайнерська розробив т а оформлення кабіне тів ОП. безпеки рухи. notketkHoT безпеки, навчальних класів. Н о р м а т и в н о - т е х н іч н а л іт е р а т у р а . Ж урнали з ОП. І н с тр у к ц ії,
посвідчення
пр 300 К а б ін е т СУОП К у т о ч к и ОП С т е н д и на бидь-яЫ т е м и
313. спецодяг (вироби с е р т и ф ік о в а н і)
т і в подарунок. Різноманітні знаки з ОП
К а б ін е т ОП к а е і н е т цивільного з а х и с т и СТІЙ
А
ЗАЗЕМЛЕНО
К а т а л о г и надсилаємо б езкош товно. В ч а с н іс т ь виконання т а я к іс т ь г а р а н т у є м о ! АоступнІ ціни. Гнучка си стем а зни/кок.
ЗАПРОШУЄМО АО СПІВПРАЦІ! 49009. м. ЛнтропетровсьН, пр. Калініна, 42
62 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
МЦМШ
СТЕНА-КНИЖКА
теє ДвШТД
т / ф , (0562) 32-19-51. 32-38-09. 36-50-99. 36 -02 -79 Е -таіІ: demita@lnbox.ru
РЕКЛАМА
Е К ІП А Ж
ТЕХН О ЛО ГІЧН А ГРУПА
www.ekipage.com
ДРАБИНКИ ТА ПІДМОСТКИ Драбинки та підмостки виконані цілком з профільного електроізоляційного склопластику за безметалевою технологією та мають такі властивості: -високу механічну міцність (витримують до 1т на сходинку); - стійкі до д ії агресивних середовищ; -не створюють іскру, незаймисті; . - мають пристосування, які не дозволяють ' тятивам довільно розсуватися під час роботи; - стійке абразивне покриття сходинок запобігає зісковзуванню підошви взуття працюючого; - підмостки для підприємств з в ’язку мають робочі поверхні з вологостійкої фанери, вкритої шаром лаку, стійкого до зносу.
м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 Тел./факс: (0572) 93-31-47, (057) 778-01-61 e-mail: ekipage@kharkov.com
А «Л.Т.В.» НВФ
Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення пожежної безпеки
Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДЦ ПБ МВС України № 483435 від 06.06.2003 р.
Тел.: (044)285-52-16, тел./факс 464-22-07,285-53-27. E-mail: ltv;Q .kiev.ua
ЗАВОД "Д О Н П Л А С Т " В Знаки, таблички, плакати, стенди з охорони праці та ін. В Таблички і стовпчики охоронної зони кабелю Е Таблички: назви вулиць, кабінетів, номери будинків, квартир та ін. 0 Дорожні знаки, стовпчики, конуси Ш Бирки гардеробні Е Повнокольоровий друк Е Шовкографія та тамподрук В Плотерне нарізання плівок ■Е Вироби з пластмас
s r r d Ь « і .і» _ Je i *
ТРИ РОКИ Б ЕЗ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ЗАТРАТ!
• фільтруючі респіратори • дихальні апарати на стисненому повітрі • повітряні компресори (до 300 бар) • костюми хімічного захисту
• газоаналізатори повітря на робочих місцях; • цифрові прилади алкогольного контролю; е газоаналізатори контролю процесів горіння; е прилади для експрес-аналізу забруднення грунту та води; • прилади для пошуку витоку газів.
DMT Поставка, гарантія та сервіс всієї продукції «Drager Safety AG» (Німеччина) Київ
Компанія «Сатурн® Дейта Інтернешенл», тел.: (044) 457-55-55, 241-85-29; факс: 241Л$-28 Донецьк ТОВ «Технологія для життя», \ тел./факс: (062) 381-80-74; (0622) 55-73-47 ,, Одеса тел./факс: (0482) 64-69-88 V
Поставка, гарантія та сервіс всієї продукції »Drager Safety AG» (Німеччина) Київ
Компанія «Сатурн® Дейта Інтернешенл», тел.: (044) 457-55-55, 241-85-29; факс: 241-І Донецьк ТОВ "Технологія для життя", тел./факс: (062) 381-80-74; (0622) 55-73-47 Одеса тел./факс: (0482) 64-69-88
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
63
РЕКЛАМА
ж
jy j
ОСНОВА
m ir m
c
j
«
r j
c ;j- j
Реалізує: Вогнегасники
Порошкові: ВП-2, ціна з ПДВ 66,00 грн. ВП-6, ціна з ПДВ 120,00 грн. ВП-9, ціна з ПДВ 144,00 грн. Вуглекислотні: ВВ-2, ціна з ПДВ 96,00 грн. ВВ-3, ціна з ПДВ 120,00 грн. ВВ-5, ціна з ПДВ 165,00 грн. ВВ-7, ціна з ПДВ 252,00 грн. Самоспрацьовуючі: ОСП-1, ОСП-2, ціна з ПДВ 198,00 грн. Модуль порошкового пожежогасіння «Буран», ціна з ПДВ 360,00 грн. Допінг-2 (автомобільний), ціна з ПДВ 258,00 грн.
Пожежний інвентар
Багор пожежний, ціна з ПДВ 30,00 грн. Відро пожежне, ціна з ПДВ 24,00 грн. Знак «Пожежний гідрант», на металі, ціна з ПДВ 24.00 грн. Знак «Пожежний проїзд», на металі, ціна з ПДВ 24.00 грн. Захисний екран, ціна з ПДВ 168,00 грн.
Лом пожежний, ціна з ПДВ 30,00 грн. Лопата, ціна з ПДВ 28,80 грн. Підлогова попільниця, ціна з ПДВ 66,00 грн. Рукав всмоктуючий (4 м) нав'язаний з головками: діаметр 75 мм, ціна з ПДВ 444,00 грн. діаметр 125 мм, ціна з ПДВ 642,00 грн. Рукав латексний нав'язаний (20 м): діаметр 51 мм, ціна з ПДВ 252,00 грн. діаметр 66 мм, ціна з ПДВ 312,00 грн. Щит пожежний без обладнання, ціна з ПДВ 66.00 грн. Ящик пожежний (великий), ціна з ПДВ 72,00 грн. Ящик пожежнии (маленький), ціна з ПДВ 60.00 грн.
Інструкції'з пожежної безпеки
Дії персоналу під час виникнення пожежі, ціна з ПДВ 6,00 грн. Інструкція для осіб, які відповідають за пожежну безпеку приміщень перед їх закриттям, ціна з ПДВ 6,00 грн. Пожежна безпека ремонтних майстерень і гаражів, ціна з ПДВ 12,00 грн.
Реалізує нові видання: 1. Зміни та доповнення № 6 до Класифікатора професій ДК 003-95, ціна 20 грн. 2. Правила для ринків (збірник), ціна 10 грн. 3. Правила пожежної безпеки в лісах України, ціна 10 грн. 4. Флегматизування горючих газових середовищ, ціна 21 грн. 5. Санітарні норми та правила в Україні (2-е видання), ціна 28 грн. 6. Довідник водія (добірка законодавчих актів для власників транспортних засобів), ціна 24 грн. 7. Інформаційні технології (нормативна база), ціна 24 грн. 8. Оцінка майна та майнових прав (нормативна база), ціна 22 грн. 9. Господарський процес (практичний посібник), ціна 18 грн. 10. Служба в органах місцевого самоврядування (науковопрактичний коментар до закону України), ціна 42 грн. 11. Державна служба в Україні (навчальний посібник), ціна 28 грн. 12. Поліграфія та видавнича справа (російсько-український тлумачний словник), ціна 68 грн. 13. Зведений перелік міждержавних і державних (націо нальних) нормативних документів у галузі будівництва і про мисловості будівельних матеріалів, що діють на території Ук раїни. Станом на 01.01.2005 р., ціна 95 грн. 14. Порядок побудови, викладу та оформлення норматив но-правових актів з охорони праці. НПАОП 0.00-6.01-04, ціна 12 грн. 15. Технічні регламенти. Збірник нормативно-правових ак тів. Випуск 1, ціна 33 грн. 16. Технічний регламент з підтвердження відповідності без пеки машин і механізмів, ціна 24 грн.
17. Технічний регламент з енергетичного маркування елек трообладнання побутового призначення, ціна 9 грн. 18. Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительних центров. ДНАОП 0.03-3.18-88, ціна 15 грн. 19. Основные санитарные правила работы с радиоактивны ми веществами и другими источниками ионизирующих излу чений. ДНАОП 0.03-1.72-87, ціна 24 грн. 20. Санитарные правила для предприятий ликеро-водочной промышленности, ціна 12 грн. 21. Санитарные правила для предприятий спиртовой промы шленности, ціна 12 грн. 22. Санитарные правила устройства, оборудования и со держания общежитий для рабочих, студентов, учащихся средних специальных учебных заведений и ПТУ, ціна 12 грн. 23. Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, выраба тывающие мягкое мороженое, ціна 12 грн. 24. Санитарные правила для предприятий продовольствен ной торговли, ціна 15 грн. 25. Санитарные правила устройства, оборудования и эк сплуатации больниц, родильных домов и других лечебных ста ционаров, ціна 12 грн. 26. Санитарные правила по сборке, хранению, транспорти ровке и первичной обработке первичного сырья, ціна 9 грн. 27. Санитарные правила устройства и содержания мест за нятий по физической культуре и спорту, ціна 12 грн. 28. Карманный справочник слесаря-монтажника, ціна 15 грн. 29. Справочная книга автора, ціна 54 грн. 30. К вам пришли с проверкой (советы, рекомендации, пред остережения адвоката), ціна 6 грн.
Повні прайс-листи запитуйте у видавництві.
Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська, 87/30. Тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київській філії АКБ «Новий», МФО 322670 або р/р 26002401028159 у Київській регіональній дирекції(ф) АППБ «Аваль», МФО 322904. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua e-page: http://www.osnova-ua.com Для одержання видань потрібно виписати рахунок-фактуру, перерахувати гроші на розрахунковий рахунок і надіслати до видавництва лист-заявку. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавництвіза довіреністю. Книги можна придбати на місці за готівку.
64 ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2005
і
KM НВП"ЕКОТРАНС"
79016, м. Львів, вул. О.Степанівни, 2, а/с 5646 О
т/ф: (0322) 72-19-42,72-18-82,94-98-42 Е-маІ: Ekotrans@LITech.lviv.ua -
Оформлення кабінетів охорони п безпеки руху, цивільної оборони
500
Тематика: C fi
Укрінтек
Охороняємо працю ■оберігаємо людей
ТОВ „Укрінтек” виробляє та реалізує: • покажчики та індикатори напруги • покажчики струму • електровимірювальні прилади
(
електрозахисні засоби та пристрої • електромонтажні вироби • електромонтажний та вибухонебезпечний інструмент Ш
Новинка!
«
-
, «
• плакати, знаки з охорони праці • ліхтарі, акумулятори • ультразвукові відлякувачі
мату від А5 д о А І. Великий вибір. Н овинкаГ^ вв
• секундоміри засоби індивідуального захисту спецодяг та робоче взуття ,
fH M p N lf lp r
• протипожежне обладнання
Завжди в наявності понад ж
*
700 найменувань
*
Si і
доставка в межах України безкоштовна 2900В, м.Хмельницький, вул.Купріна, 48 тел,/факс:<0382) 72-07-14, 72-08-54, 72-05-04, 72-64-64 http://www.uknntek.com e-mail: ¡nfo@akrintek.com
Ж У Р Н А Л
«
ОХОРОНА ПРАЦІ
Навчальні посібники та правила безпеки Ціна, грн. 1. Гігієна праці та виробнича санітарія 17,00 2. Електробезпека на виробництві ^ 17,00 3. Охорона праці користувачів ком п'ю терних відеодисплейних терміналів 17,00 4. О х о р о н а праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищ их закладів освіти) 17,00 5. Правила безпеки у ф еросплавному виробництві 4,80 6. Правила безпеки у вогнетривкому виробництві 20,00 7. Вступний інструктаж з охор он и праці 10,00 25 ,00 8. О х о р о н а праці. З а п и тан н я та від по від і
Плакати з охорони праці
8. Перша допомога потерпілим 1. Робота з інструментами 9. Вантажно-розвантажувальні та пристроями роботи 2. Металообробка 10. Відеодисплейні термінали 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство О Т ) Кож на серія складається з 20 плакатів 5. Автотранспорт (ТО і ПР) (комплект) ф ормату А 2 (42 х60). 6. Електробезпека Ціна одного ком плекту - 40 грн. 7. Пожежна безпека Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.
Вийшов з друку Нормативно-правовий акт з охорони праці
«Порядок розслідування та ведення об л ік у нещ асних випадків, професійних захворю вань і аварій на виробництві»
українською та російською мовами
»
Р Е А Л ІЗ У Є :
Знаки безпеки (на самоклейній основі) 1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) при 2. Курити заборонено (знак. 115 см!) л° * в ш см2)1 язвт (знак, 265 3. Місце для куріння (знаіс| 4. Пожежний кран /знак) 5. Відповідальний за протипожежний стан [табличка] 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см!) (знак, 230 см! ) 7. Стій! Напруга (знак) 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 9. Вогнегасник (знак) 10. Вихід (табличка) наліво; направо 11. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 12. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат українською мовою) 13. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 14. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В
,
ПРОПОНУЄМО КЕРІВНИКАМ І СПЕЦІАЛІСТАМ ЗБІРНИК
« О х о р о н а праці. З ап и тан н я та відповіді» ( випуск 2 )
українською та російською мовами
Ціна 10,00 грн.
Ціна 25,00 грн.
021 ОО, КиіВ-100, В уЛ . ГІОПудрбНКЗ, 10/1 Тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-11
А д р е с а редакції журналу «Охорона праці»:
П О Л ІГ Р А Ф ІЧ Н І П О С Л У Г И Б У Д Ь - Я К О Ї С К Л А Д Н О С Т І (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)
Тел.: (044) 551-95-68, 559-62-79
.
Щ О М ІС Я Ч Н И М Н А У К О В О - В И Р О Б Н И Ч И М Ж У Р Н А Л
ОХОРОНА ПРАЦІ к
"
Відмінний захист українському виробнику
Т Р И В А Є П Е Р Е Д П Л А ТА НА 2005 р.
Передплатити журнал можна з будь-якого м ісяця поточного року у відділенні з в ’язку Ін де кси ж ур н а л ів : «Охорона праці» - 74377 «Охрана труда» - 74378 Передплатна ціна:
на один місяць -11 грн. 22 коп.; на квартал - 33 грн. 66 коп.; на півріччя - 67 грн. 32 коп.; на рік -134 грн. 64 коп.
Адреса редакції журналу:
:-^р Захист очей та обличчя Захист органів дихання Захист рук для загальних робіт Захист рук для спеціальних робіт Спецвзуття європейської ЯКОСТІ Ю і Гігієна праці ШШЯ Корпоративний одяг
02100, Київ-100, вул. Попудрєнка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». таіКФоІюгопаргасі, кіеу. иа
E-mail: Тел./факс: Реквізити:
(044)559-19-51,558-74-11 р/р 26009001579001 у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.
тел./факс С044} 455-9787 www.bel-protection.com
ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ
®
ПП ТК-СПЕЦОДЯГ Т К -С П Е Ц О Д Я Г
КОМФОРТ ТА БЕЗПЕКА
Р О Б О Ч И Й ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ЗА С О Б И ІН Д И В ІД У А Л Ь Н О ГО З А Х И С ТУ
С П ЕЦ О Д ЯГ ТА ЗАСО БИ ЗАХИСТУ
ВИРОБНИЦТВО ТА ПРОДАЖ
ЗАВЖ ДИ В НАЯВНО СТІ
П О Н А Д
1ООО
т ...
НАЙМ ЕНУВАНЬ
Продукція сертифікована (044) 451-8800 (багатоканальний)
553-28-21, 559-79-63, 558-18-75 www.tkodyag.com.ua
ТОВ "Укртекстиль" м. Київ (044) 494-35-40/41/42
* '
— т
м. Львів (0322) 94-94-50, 94-94-51
— і
Комплексний підбір та поставка»
^ а ^ о б ів ін д и від уальн о го ^ зах и ст^ І
м. Харків (0 5 7) 757-18-71, 757-18-72
' І , І Ь І і
Іі
’ ' і к 1 І І
м. Дніпропетровськ (0562) 35-07-15, 35-71-09
Суміш латексу з неопреном забезпечує надійний захист І від кислот, лугів, спиртів, неорганічних розчинників та І харчових жирів. Є аналогом кислотозахисних рукавичок І російського виробництва тип 1 (до 80% розчину кислот, І д о 50% розчину лугів) і рукавичок з дисперсії б ути л каучуку. Бавовняне напилення запобігає подразненню. ^ Рифлена поверхня забезпечує надійне захоплення, Ароматизовані ваніліном. Маслобензостійкі. Рекомендуються для роботи в гальванічних цехах та акумуляторників. ГОСТ 20010-93, ГОСТ 12.4.183-91.
м. Кременчук (0536) 79-11-57, 79-11-66
1
м. Одеса (0482) 32-80-46/47/48 м. Рівне (03653) 5-39-38
^ Ж а к с : (0 ^ 4 )т50*1^1 3 ; 27. ( 28?29)1 і
* *| e "f fia il:la n c o n @ u l< r.n e t l
Продукція сертифікована
w w w .o zo n .c o m .u a