74377
р
НАи & О.3,0.- «.А г і**£
інїій і, уЦ у ^ л _/-і
.
О У .О Р О ' г Ц - \
№ 11
2005
цьому номері:
П
| 20
Р
А
Ц
І
—
Міністр України з питань надзвичайних ситуацій В. Балога провів нараду з працівниками Держгірпромнагляду Фермерське господарство «Омеляненко» шляхи розвитку Деякі правові аспекти охорони праці Нові форми управління охороною праці Стан охорони праці в навчальних закладах Хустського району Закарпаття
•
-
Школа інженера з охорони праці Критерії небезпеки виробничих процесів
Матеріал читайте на с. 4
З нагоди професійного свята по всій краї ні пройшли урочисті заходи на честь тих, хто дбає про підвищення рівня соціального захис ту населення. У Києві в Українському домі від булися урочисті збори та святковий концерт. Міністр праці та соціальної політики І. Сахань провів брифінг з представниками засобів ма сової інформації. До столиці прибули представники праців ників соціальної сфери усієї країни. Відкри ваючи збори, Міністр праці та соціальної по літики І. Сахань привітав присутніх у залі з їх нім професійним святом. Були оголошені при вітання Президента України В. Ю щенка, Голови Верховної Ради В. Литвина та П р ем 'єр-м іністра України Ю. Єханурова. З вітаннями до учасників зібран ня звернулися та кож Віце-прем'єрміністр В. Кириленко, Міністр у справах сім'ї, мо лоді та спорту Ю. Павленко, го лова Комітету Вер ховної Ради Украї ни у справах пен сіонерів, ветеранів та інвалідів П. Цибенко та інші. Напередодні під час спілкування з журна лістами І. Сахань зазначив, що підсумки ро боти Мінпраці за січень—вересень 2005 р. да ють підстави вважати, що є позитивні зрушен ня на всіх напрямах його діяльності. Зокрема, за вісім місяців 2005 р. у порів нянні з минулим роком номінальні доходи на селення зросли на 44,2% , а реальні — на 24,4% . Середньомісячна зарплата становила 751,74 грн., що майже на 66%більше від про житкового мінімуму для працездатної особи (453 грн.). Мінімальна зарплата на сьогодні становить 73,3% прожиткового мінімуму, який до того ж у 2005 р. підвищено на 17,1 %. Крім того, збільшився середній розмір пен
сій, який нині становить 375 грн. Мінімальний розмір пенсії зрівнявся з прожитковим мініму мом для непрацездатних осіб (332 грн.). Від новлено диференціацію розмірів пенсій шля хом доплати за кожен рік понаднормованого стажу. Підвищено розмір одноразової допомоги при народженні дитини до 8,5 тис. грн. та роз мір допомоги по догляду за дитиною до досяг нення нею трирічного віку до 107 грн. Збіль шено виплати безробітним та військовослуж бовцям, майже на 24% підвищено щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві. Зросли й розміри щомісячної допомоги на ді тей, також підвищено розмір державної со ціальної допомоги ін валідам з дитинства та дітям-інвалідам. Потрібно зазна чити, сказав І. Са хань, що за три квар тали 2005 р. створе но 833 тис. робочих місць. Активними за ходами сприяння зай нятості населення охоплено 1355,4 тис. осіб, з них 834,1 тис. було працевлаштова но, що на 6,9% біль ше, ніж минулого ро ку. Важливо утримати темпи підвищення соціальної захищеності гро мадян, що спостерігалися у 2005 р., і зберег ти їх у наступному році. Для цього є всі перед умови. І. Сахань висловив також сподівання, що соціальні проблеми належним чином висвітлю ватимуться у засобах масової інформації. За сумлінну та самовіддану працю, зраз кове виконання службових обов'язків, ваго мий особистий внесок у вирішення питань со ціального захисту та з нагоди професійного свята працівникам соціальної сфери були вру чені нагороди, Почесні грамоти та Подяки Ка бінету Міністрів України, Міністерства праці та соціальної політики.
—
Редакція щиро вітає з професійним святом усіх, хто своєю працею сприяв соціальній захищеності кожного громо' дянина нашої країни. К. ТЕЛИЧКА
заступник головного редактор. журналу «Охорона праИ1’’
.
....
НазнімкО*■.
під час брифінгу: Міністр праці та соціаль*?.1 політики України І. Сахань (у центру перший заступник Міністра В. Тьоткін /ліворУ1' та керівник прес-служби Н. Гончар/к: вручення почесних нагор°*‘ Фото В. ЗАХАРОВ*
ОХОРОНА ПРАЦІ №11 (137)/2005
Науково-виробничий щомісячний журнал
Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду М Н С України; редакція журналу «Охорона праці»
Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.
Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця
Управління о хо р о н о ю праці Шляхи удосконалення держ авного нагляду Земля віддячує за працю невтомних рук Як зробити керівника підприємства своїм сою зником У прагненні приносити користь Відділити кукіль від пшениці П р о деякі правові аспекти проблем охорони праці в У країні А втомобілебудівна гордість Волині І кранівники... «засипалися» Ж итомирському експертно-технічному центру — 10 років Нові форми управління о хо р о н о ю праці
В. ЗАХАРОВ М. БАРСУКОВ В. ПРАЙЗНЕР Н. БЕЗУГЛА
м.-нос
с. попович Л. БЕЗУГЛИЙ Н. КУРКЧ1 А. РОМАНЧУК
З 4 6 7 9 10 13 15 16 17
Б е з п е к а праці Ефективність нагляду та безпека виробництва Тривожний сигнал ірі Уб ерегтися від пожеж в осінньо-зимовии період Навчальний рік — без травматизму Небезпечний «Орфей» Чи безпечним є цукроваріння на Вінниччині? Рішення уряду повинні виконуватись Травматизму раз і назавжди — ні!
Н. САВЕЛЬЄВА В. КОБЕЦЬ В. ТУ РЯ НИ ЦЯ К. МОРОЗ В. СОПІЛЬНЯК В. КОЗЛОВЕЦЬ П. ХРАПАК
О рганізація виконання р о б іт підвищеної небезпеки, на які необхідно видавати наряди-допуски
І. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
19
22 23 24 26 28 29 31
34
М ед и ц и н а праці Л. ГВОЗДЕНКО, 0 . АРТАМОНОВА, 1. ЧЕРЕДНИЧЕНКО, О. БЄСЄДА 3. ЛЕНСЬКИЙ
Критерії небезпеки виробничих процесів Реабілітація потерпілих на виробництві
37 40
В. СОПІЛЬНЯК Д. ТАНСЬКИЙ Н. ГЕТМАНОВА, К. ЦВІГУН
На високому проф есійному рівні П отрібна держ авна підтримка Щ астя — це коли тебе розуміють
41 43 45
О ф іц ій н и й ро зд іл Слідами наших публікацій Нормативні документи Вісті з М Н С За листами читачів
47 48 49 50
Н а перш ій сто р ін ц і обкладинки: ке рівн ик ф ерм ерського господ арства «О меляненко» Б. О м еляненко Ф о то В. ЗАХАРО ВА © ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповіда. ьність рекламодавець. Комп’ютерний набір - 1. Пилипенко. Комп’ютерна верстка - Ю. Кузуб, А. Турчанова, Є. Яковенко. Коректори - Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.11.2005. Формат 60x84/8. П а п ір-крей д ован и й. Д р у к-о ф с е т н и й . Ум.друк. арк. — 7,44. Обл.-вид. арк. — 9,61. Тираж 10 280 прим. Зам. № 05-5050. Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул, Магнітогорська, 1.
Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж - 20 506 прим.
Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки
ШАНОВНІ ШАНІІ Багато хто з вас після одержання десятого но
Редакційна колегія Яковенко Микола Григорович — головний редактор журналу «Охорона праці»
558- 74-11
головний консультант апарату Верховної Ради України
255 - 22-49
Биков Олег Іванович -
мера журналу зателефонував до редакції з прохан
Гаврилюк Лариса Андріївна -
ням пояснити, чому з 2006 р. збільшилася вартість
Гержод Юрій Володимирович —
■журналу. Причини дуже прості. З січня 2006 р. обсяг журналу збільшується на 25%. Матеріал друкуватиметься на 80 сторінках за
директор департаменту безпеки та протидії терористичним актам
заступник головного редактора з редакційно-видавничої
558- 74-18
роботи журналу «Охорона праці»
Кріса Іван Якимович перший заступник начальника
журналу (збільшаться витрати паперу, зросте вар
Лисюк Микола Олександрович -
платникам). На прохання читацького активу вводиться дода ток до журналу у вигляді нового самостійного роз ділу «Бібліотека спеціаліста з охорони праці», в якому публікуватимуться законодавчі та нормативні акти з охорони праці, коментарі до них, загальнодержавні
ті та органів державного нагляду в сфері виробни чої безпеки та охорони праці. П риблизний перелік матеріалів, намічених до публікації у перших номерах журналу «О хорона праці» в 2006 р., ви можете знайти у журналі № 10 за 2005 р. У першому номері 2006 р. «Бібліотеки спеціалі ста з охорони праці» планується опублікувати такі матеріали: Типове положення про службу охорони праці; Загальна документація, що регулює організацій ні функції з охорони праці при створенні підприєм ства та в процесі його діяльності; Типове положення про порядок проведення н а вчання і перевірки знань з питань охорони праці; П ерелік р о б іт з підвищеною небезпекою. Редакція журналу просить читачів подавати свої пропозиції щодо тематики публікацій, що вміщува тимуться у розділі «Бібліотека спеціаліста з о хо ро ни праці».
449- 70-69
консультант з питань охорони праці та здоров’я проекту ТасіБ
директор Національного науково-дослідного інституту
440 - 99-55
охорони праці, канд. техн. наук
Мостовий Володимир Миколайович начальник Управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра та взаємодії зі ЗМІ і громадкістю
226 - 21-97
Міністерства праці та соціальної політики України
Осіянов Анатолій Якович відповідальний секретар, завідувач відділу науково-технічного редагування та зв'язку з громадськістю журналу «Охорона праці»
559- 60-63
Теличко Костянтин Едуардович заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук
Чернюк Володимир Іванович -
551 - 95-69
заступник директора з наукової роботи Інституту медицини
289 - 43-05
праці АМН України, докт. мед. наук
Якібчук Василь Васильович керівник управління охорони праці та здоров’я головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України
278 - 02-51
Редакція журналу
та галузеві документи, що регламентують технічні умови та взаємини суб'єктів господарської діяльнос
289- 12-46
Державного департаменту пожежної безпеки МНС України
Лесенко Георгій Георгійович —
редплата та поштові витрати на доставку перед
461 - 65-58
Мінтрансзв'язку України
Єршов Сергій Олександрович —
мість 64. Зростуть витрати редакції на виробництво
тість друку) і витрати на його розповсюдження (пе
558- 36-03
завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»
Головний редактор
Яковенко Микола Григорович
558 - 74-11
Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи
Єршов Сергій Олександрович
558 - 74-18
Заступник головного редактора
Теличко Костянтин Едуардович
551 - 95-69
Завідувачка редакційного відділу
Гаврилюк Лариса Андріївна
558 - 36-03
Відповідальний секретар, завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю
Осіянов Анатолій Якович
559 - 60-63
Редактори:
Даніляк Наталія Яківна Косяк Галина Григорівна
558 - 36-03
Покуса Ольга Карпівна Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл.
Щуров Геннадій Леонідович
( 062 ) 304 - 34-53
по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій обл.
Сопільняк Василь Іванович
( 0382 ) 55 - 83-33
по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл.
Цвігун Катерина Михайлівна
( 048 ) 724 - 22-13
по Харківській, Полтавській та Сумській обл.
Кобець Вадим Володимирович
( 0572 ) 99 - 50-77
по Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.
Попович Степан Степанович
( 0322 ) 74 - 38-13
по Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській обл.
Безуглий Леонід Микитович
( 056 ) 729 33-02
по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим
Безугла Надія Іванівна
( 056 ) 729 - 33-02
Фотокореспондент
Захаров Володимир Анатолійович Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги
02100,
-100,
.
551 - 95-67 559 - 48 - 3 1 , 558 - 74-27 551 - 95 - 65 , 558 - 92-56 559 - 19-51 559 - 62 - 79 , 551 - 95-68
Бухгалтерія
, 10/1. -
: mail@ohoronapraci.kiev.ua
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖ ГІРПРОМНАГЛЯДІ М Н С
За повідомленням Інформаційного центру Держгірпромнагляду М Н С України, 8 листопада в Державному департаменті промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду М Н С України відбулася зустріч Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В. Ьалоги з керівним складом департаменту. Міністр представив колективу нового керівника Держгірпромнагляду М. Саварина. У своєму виступі Міністр зупинився на питаннях розбудови системи державного нагляду, окреслив нові напрями роботи на перспективу. Основним пріоритетним напрямом має стати запобігання нещасним випадкам і аваріям на виробництві. Більше уваги необхідно приділяти роз' яснювальній роботі щодо дотримання кожним працівником вимог безпеки, залучати представників бізнесу до діалогу з владою та спільно знаходити шляхи вирішення проблем промислової безпеки та охорони праці. **¥
Черговий семінар з питань поліпшення стану охорони праці та пожежної безпеки в електропостачальних компаніях енергетичної галузі У країни відбувся в Чернігові 17— 21 жовтня на базі ВАТ *ЕК жЧернігівобленерго». Семінар проводив заступник директора Департаменту електроенергетики О. Євменєв. Начальник теруправління Держгірпромнагляду М Н С України по Чернігівській області М. Штанько розповів присутнім про перетворення в системі державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці і відповів на численні запитання. Про новітні світові досягнення в розробці безпечного та зручного спецодягу, а також 313 для енергетиків повідомили представники Асоціаші •Восток-сервіс» і ЗАТ «Текстайм», які організували на семінарі пересувну виставку кращих зразків сучасної продукції’.
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ 1
/О
№ н
У жовтні 2005 р. під головуванням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської ката строфи В. Балоги відбулася нарада керівних працівників системи Держнаглядохоронпраці. На нараді були присутні начальники управлінь та самостійних відділів цен трального апарату, начальники територіальних управлінь та експертно-тех нічних центрів, директор Національного науково-дослідного інституту охорони праці, директор Головного навчально-методичного центру, представники засо бів масової інформації. Із вступним словом виступив Міністр В. Балога. Він нагадав, що функції дер жавного нагляду в сфері охорони праці покладені на МНС України, а в системі міністерства цими питаннями займатиметься Державний департамент промис лової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Відмітивши позитивні ре зультати діяльності наглядових органів, Міністр наголосив, що кількість нещас них випадків і аварій на виробництві, особливо у вугільній промисловості, агро промисловому комплексі та в інших галузях, ще дуже велика. Тому основним напрямом удосконалення державного нагляду повинна бути профілактична робота щодо запобігання травматизму і надзвичайним ситуаціям. Треба удос коналити систему управління охороною праці, повніше використовувати надані наглядовим органам права, поліпшити роботу експертно-технічних центрів з урахуванням потреб МНС України. В. Балога відповів на численні запитання учасників наради. Він підкреслив, що існуюча структура органів державного нагляду за охороною праці цілком задовільна, їхня діяльність не заполітизована, що дає можливість виконувати наглядові функції на всіх рівнях, і тому існуюча система не потребує будь-яких суттєвих змін. Наприкінці виступу В. Балога зажадав від усіх керівних працівників посилення ефективності державного нагляду і обіцяв всіляку підтримку з боку міністерства їхнім діям, спрямованим на безперечне виконання законодавства про охорону праці. На нараді було обговорено підсумки роботи органів Держнаглядохоронпраці за 9 місяців 2005 р. Доповідав з цього питання начальник управління орга нізації державного нагляду в АПК, машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку В. Маціяшко. У виступах учасники наради аналізували проведену у 2005 р. роботу і ви словлювали конкретні пропозиції щодо поліпшення організації наглядової діяльності, удосконалення взаємовідносин з іншими наглядовими органами. У рішенні учасників наради відмічено позитивні зрушення в реалізації дер жавної політики в галузі охорони праці та зниження рівня виробничого трав матизму. За 9 місяців 2005 р. рівень загального травматизму порівняно з анало гічним періодом минулого року знизився на 10,6% смертельного — на 11,2%. Відмічається також зниження травматизму у вугільній галузі, однак він залиша ється ще надто високим — загинуло 118 осіб. У той же час збільшилась кількість випадків смертельного травматизму на підприємствах нафтогазовидобувної та гірничорудної промисловості (відповід но на 13 та 5 випадків), машинобудуванні (на 12) і у зв'язку (на 9). Виникає необхідність принципово нового підходу до питань промислової безпеки та охорони праці. Потребують особливої уваги удосконалення доз вільної системи та системи експертно-технічної підтримки державного нагляду, перегляд нормативно-правових актів з охорони праці. Актуальним залишається питання підготовки інспекторського складу. Керівникам структурних підрозділів департаменту, начальникам теруправлінь запропоновано здійснити ряд конкретних заходів з метою забезпечення безумовного виконання забдань, покладених на МНС, підвищення ефективності державного нагляду в сфері промислової безпеки та охорони праці.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005 З
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЩ
ЗА ПРАЦЮ НЕВТОМНИХ РУК Обробити такі лани можна тільки за умови підвищення рівня механізації праці. — Ризикували, та все ж придбали у кредит американського комбайна «Джон Дір», якого пригнали у село прямо зі столичної сільськогосподар ської виставки. Розраховувалися ці лих шість років. Але жодного разу не пошкодували,— наголошує Борис Це зараз Б. Омеляненко, незмін Савович,— настільки це надійна і ко ний керівник господарства, може з рисна техніка, яка збирає зернові гордістю продемонструвати досить майже без втрат, та й псується знач потужний парк сучасної сільськогос но рідше, ніж вітчизняна. Два роки то подарської техніки, збудований у ми му купили ще одного «американця» нулому році елеватор, чимале стадо нового покоління. З усієї області тоді великої рогатої худоби і ще б а га з їжджалися спеціалісти ознайомити то чого іншого. А в 1992 р. ко ся з цією машиною, бо такого суча лишній директор Іванівської сного комбайна на той час ще тут не середньої школи, створюючи бачили. зі своєю сім'єю фермерськеЄ в господарстві й недавно прид господарство і взявши після баний «Дон-1500». Та з ним, за сло розформування колгоспу 50 га вами голови, набагато більше моро землі, був змушений продати ки. Крім комбайнів, у технічному пар «Москвич», аби придбати такий ку господарства німецький трактор необхідний трактор МТЗ-80. «Кейс», 15 тракторів вітчизняного ви Чи вдасться вистояти — було робництва, близько 20 вантажних ав невідомо. Не вистачало техні томобілів та ще багато чого потріб ки, приходилось наймати, не ного доброму хазяїну. вистачало й робочих рук. Та Однією з головних складових ус величезний життєвий досвід, пішного господарювання звичайно ж помножений на глибинну селянську є використання високоврожайних мудрість і розумний ризик, дали свої сортів сільськогосподарських культур. результати. Господарство почало під Співпраця з канадською компанією німатися, до нього разом зі своїми па «Монсанто», яка надає на взаємо ями потягнулися односельці — і сьо вигідній основі елітне насіння соняш годні тут обробляється вже 4000 га ника, черкаською фірмою «Маїс» — землі. До речі, на цьому добрячому виробником насіння кращих сортів шматочку (40% від загальної площі кукурудзи, дає відповідні результати. земель, що раніше належали місце Наприклад, пшениці у цьому році вому колгоспу) зараз зайнято лише зібрано в середньому по 52 цент 140 працівників. нери з гектара (по області — 29,4),
Майже кожного з нас, незалежно від професії та місця проживання, т ривож ит ь сит уація у сільському господарстві. З чим будемо зимувати, як цьогорічні результати селянської праці позначаться на нашому найближчому майбутньому? Та попри всі погодні та соціально-економічні негаразди, сьогоднішній «український коровай» не розчаровує: зібрано добрий врожай ранніх зернових, непогані показники і по іншим, сільськогосподарським культурам.
У
першу п'ятірку по збиранню зер нових увійшли хлібороби Кіровоградщини. Завдяки напруженій пра ці та сприятливим погодним умовам, із загальної посівної площі 682 тис. га вони зібрали понад 2 млн. т ранніх зернових.
На ЇЇ щедрих землях сьогодні працює немало сільськогосподар ських підприємств, які в нових і не зав жди сприятливих економічних умо вах таки знаходять шляхи для свого розвитку. Одним з таких успішних колекти вів можна назвати фермерське гос подарство «Омеляненко», яке знахо диться у мальовничій Іванівці Новоукраїнського району.
4
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
соняшнику — відповідно 21 (13,7), ку курудзи — 60 (40—41), цукрового бу ряку 240—250 центнерів з гектара. Урожай пшениці склав 2,5 тис. т, що на 800 т більше, ніж минулого року.
І не випадково цього літа на базі гос подарства був проведений міжрегіо нальний семінар, на який за досвідом з'їхалося понад 150 спеціалістів та науковців з усіх куточків України. Та все ж, за словами Б. Омеляненка, вирощувати пшеницю в нинішніх умовах, на жаль, невигідно. Адже, ви ходячи з кон'юнктури ринку, за тонну паливно-мастильних матеріалів тре ба віддати декілька тонн пшениці. М о жливі ризики доводиться перекривати культивуванням інших культур. Біль ший прибуток, зокрема, можна отри мати від вирощування коріандру, яко го в цьому році в господарстві зібра ли близько 130 т. А щоб зменшити втрати від парадоксів на зерновому ринку, більшу частину пшениці пере робляють на готову продукцію, роз виваючи власне переробне вироб ництво. На підприємстві працює млин, макаронний цех, хлібопекарня. Цех з виробництва печива щодоби випу скає до 1,5 т смачної продукції. Най ближчими роками планується будів ництво цеху з виробництва м'ясних продуктів, збільшення потужності еле ватора. І відчувається, що це не про сті слова, а реальна програма дій. Подальший розвиток власних пе реробних цехів не тільки збільшить прибутки, а й допоможе в розв'язан ні проблеми міжсезонного безробіт тя, яка завжди є актуальною для жите лів сільської місцевості. «І як же Вам це вдається, Ви ж за фахом історик?» — питаю у Бориса Савовича. «Історія — вчитель життя,— лукаво посміхається керівник, — нав чишся мудро жити, будеш і добре гос подарювати. А селянське коріння моє з діда-прадіда. Предки хазяйнували на цій землі ще з часів заснування се ла, а це — аж кінець XVIII ст. Та й сім'я добряче допомагає, особливо син, який теж, до речі, випускник істфаку Одеського університету. На початку 90-х він очолив фермерську спілку ра
З П О ВАГО Ю ПРО Л Ю Д И Н У йону, побував на стажуванні у фер мерському господарстві в CUJA, на був потрібного досвіду, без якого, на певне, важко було б досягти таких результатів». Сьогодні Сергію Борисовичу стало важ че допомагати батькові — навесні цього року його приз начили головою Новоукраїнської райдержадміністрації, а там клопотів вистачає. Розвивається в господар стві і тваринництво. Зараз у ньому налічується 250 голів ве ликої рогатої худоби, 700 сви ней, причому ставка робиться на вирощування племінних тварин: корів сементальської м'ясомолочної породи, яких закупили для розведення у цьому році. Поросята, завезені з дослідної кіровоградської станції через фірму «Племсервіс», за 7—8 місяців дають приріст живої ваги 170—180 кг, у той час як свині звичай ної породи за 1,5 року «прироста ють» лише на 100 кг. Враховуючи, що Б. Омеляненко тримає курс на ство рення племінного господарства, ви года тут подвійна. Вже зараз до ньо го за поросятами приїздять селяни не тільки зі свого, а й з навколишніх ра йонів. «Почали розводити навіть страу сів»,— ділиться керівник. І хоча Бори су Савовичу вже за сімдесят, горять ентузіазмом його очі, наче в юнака. Як тут не згадати слова Г. Сковороди: «Лавр і взимку зеленіє». Заробляючи собі, дай заробити й людям. Так можна окреслити фінан сове кредо господарів підприємства. Зарплата механізаторів залежно від сезону складає від 700 до 1200 грн., тваринників — 450—500 грн., у той час як по області сільські працівни ки в середньому отримують 354 грн. До того ж тваринникам наприкінці року виплачується забута вже в наш час 13-та зарплата. Крім того, після закінчення сезону працівники одер жують по 2 т пшениці та 100 кг цукру за пай, який використовується в гос подарстві. Тож і не випадково, що на робо ту просяться люди з навколишніх сіл. Середній вік працюючих у господар стві — близько 40 років. Та й молодь сюди лише прибуває. Варто сказати, що зовсім недавно 4 молодим сім'ям за рахунок наданого довгостроко вого безвідсоткового кредиту було придбано будинки. Кадровий дефі цит завжди був проблемою для села. Тому і зараз для хороших спеціалі стів двері господарства завжди від чинені.
Не забувають тут і про охорону праці. В цьому році на ці потреби бу ло використано 14 тис. грн., до кінця року ця сума ще має значно збільши тись. Практично всі працівники забез печені необхідним спецодягом. Кож ного року перед початком сезонних робіт фахівцями районної поліклініки проводиться профілактичний мед огляд. Такі турботи не марні. За слова ми заступника начальника теруправління Держгірпромнагляду МНС Украї ни В. Заніздри, за весь час існування господарства виробничих нещасних випадків не було. Допомагає господарство і місце вій школі, підтримує сільський Будинок культури, в якому працюють гуртки дитячої художньої самодіяльності, ви шивки, проводить репетиції само діяльний духовий оркестр.
«Допомагаючи людям, допомага єш собі»,— якось сказав один філо соф. Дай, Боже, сили і надалі так му дро хазяйнувати і Вам, Борисе Саво вичу, і всім працівникам господар ства. Редакція вітає всіх працівників сільського господарства України з професійним святом, бажає міцного здоров'я, довголіття, щастя та сприят ливих погодних умов для ваш ої важ ко ї та почесної праці. В. ЗАХАРОВ,
наш фотокореспондент
На знімках:
навантаження цукрового буряку на автомобіль; збирання кукурудзи (на робочому містку «Джон Діра» комбайнер М. Дорошенко); керівник господарства Б. Омеляненко (праворуч) та головний інженер В. Кухарець оглядають сходи озимини.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005 5
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ
ЯК ЗРОБИТИ
КЕРІВНИКА ПІДПРИЄМСТВА СВОЇМ СОЮЗНИКОМ Думка про те, що безпека праці на виробництві величезною мірою залежить від розуміння питань охорони праці безпосереднім керівником підприємства, установи, організації, добре відома ще з часів соціалістичної системи господарювання. Враховуючи свій досвід роботи у технічній інспекції праці профспілок, в органах Держнаглядохоронпраці, а нині — в органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Фонд), вважаю цю думку основою всіх розробок, що стосуються підвищення безпеки праці на виробництві, зниження рівня травматизму та професійної захворюваності. —
Щ
Ні для кого не секрет, що багато о ж потрібно зробити для того, щоб роботодавець почав ефек з них можуть і не відвідуючи заняття тивно управляти охороною пра одержати залік з поміткою «знає» і відповідні дозвільні документи. Нав ці на ввіреному йому виробництві ряд чи в цьому питанні після стількох або в установі? В першу чергу, треба років «ховання голови в пісок» і від вирішити два завдання: перше — вертого окозамилювання щось може навчити, як це потрібно робити в суттєво змінитися. Адже гроші за нав сучасних умовах; друге — зацікавити чання сплачує сам керівник, дрібний його. власник — взагалі зі своєї власної ки Націлити керівника на вирішення шені. Тому він, а не ті, хто його нав питань охорони праці допоможе якіс чають, відчуває себе за таких обста на теоретична та практична підготов вин «на коні». ка. Причому програма підготовки ке А ось коли на навчання такого ке рівників підприємства повинна бути рівника — прогульника лекцій викори розрахована на місяць, а то й більше стовуватимуться гроші Фонду (най і з відривом від виробництва. більш зацікавленої у відсутності ви Таке навчання, на мій погляд, по робничих травм і профзахворювань винно: формально передувати при сторони структури), тоді його пред значенню на посаду або реєстрації ставники зможуть вимагати свого — власника підприємства, підприємця, високого рівня знань з питань охоро який збирається користуватися пра ни праці та профілактики виробничо вом найму робочої сили в органах го травматизму. державної виконавчої влади або ор Вважаю, що навчатися майбутні ганах місцевого самоврядування, ор та діючі керівники мають за розшире ганізовуватись під контролем місце ною програмою. І складати після нав вих органів влади із залученням чання не залік, як зараз, а екзамени, Держгірпромнагляду та управлінь з обов'язковим тестуванням питань Фонду на місцях, а його оплата — технічної дисципліни, питань медици здійснюватися як за рахунок тих, ни праці, не кажучи про перевірку хто навчається, так і за рахунок кош знань з питань законодавства про тів Фонду. працю, охорону праці та соціальне Правда, навіть колеги мені можуть страхування. заперечити: Типовим положенням Контроль за відвідуванням занять і про порядок проведення навчання та якість знань повинні здійснювати не перевірки знань з питань охорони тільки представники Держгірпром праці вже передбачено процедуру нагляду, але й штатні співробітники навчання керівників та інших посадо Фонду. Адже кому-кому, а Фонду ви вих осіб підприємства. Дозволю собі кидати гроші на вітер вдвічі невигідно. висловити деякі нарікання з приводу Вважаю, що нове положення про таку нинішньої якості навчання перших ке підготовку керівників з питань охорони рівників підприємств. Особливо це праці має стати пріоритетним завдан актуально для численних керівників ням відповідних державних органів. дрібних та приватних підприємств.
6
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
Разом з тим вважаю, що законо давцеві все-таки потрібно внести необхідні зміни до Закону «Про за гальнообов'язкове державне страху вання від нещасного випадку на ви робництві та професійного захво рювання, які спричинили втрату працездатності» з тим, аби напов нити його логікою та конкретним змістом. Суспільству давно час ви робити такі механізми законодав чого впливу, які б реально та відчут но стимулювали власників і керівни ків підприємств займатися створен ням безпечних, нешкідливих умов праці. Найбільш дієвою формою в цьо му відношенні є впровадження про цедури аудиту з питань охорони праці підприємств і організацій. Ф і нансування цих заходів можна пе редбачити за рахунок тих коштів, які підприємства відраховують на фінан сування питань охорони праці, а та кож обов'язкових відрахувань до бюд жету Фонду. Якщо після аудиту власник почи нає виконувати рекомендовані захо ди, і при цьому досягається позитив ний результат, то Фонд, на відміну від вимог ст. 47 Закону «Про загально обов'язкове державне соціальне стра хування...», зменшення страхового тарифу зможе здійснювати не за під сумками роботи підприємства впро довж року, а за підсумками виконан ня заходів, запропонованих аудитом. Якщо ж власник (керівник) ухиляється від проведення аудиту, не виконує запропонованих заходів у прийняті ним же терміни, то він особисто притягається представником Фонду до адміністративної відповідальності
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
у вигляді штрафу, сума якого не по винна перевищувати 10% вартості аудиту. Крім т о го р о б о чі органи вико навчої дирекції Ф онду на місцях по винні отримати реальну можливість переглядати страхові тарифи в б ік збільшення тим підприємствам, де є підвищений ризик одержати трудове каліцтво або професійне захворю вання. Такий порядок притягнення до відповідальності за неналежні умови праці вбачається вкрай необхідним з огляду на те, що сьо годні власники та керівники підпри ємств не несуть практично ніякої від повідальності навіть за загибель по терпілих на виробництві, десятки і більше випадків профзахворювань впродовж року. Порядок збільшення або змен шення страхових тарифів повинен здійснюватися на підставі спеціаль ного положення, яке має бути затвер джене правлінням Фонду після узгод жень з міністерствами юстиції, еконо міки та фінансів. З метою виконання роботодав цем вимог ст. 23 Закону «Про охоро ну праці» про інформування працю ючих і представників Фонду про стан охорони праці на підприємстві, про впровадження профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним ви падкам на виробництві та професій ним захворюванням, викликаних умо вами праці, відповідним міністер ствам і відомствам потрібно всерйоз замислитися з приводу того, що на лежить зробити в першу чергу, аби ці вимоги Закону неухильно виконува лися. Адже сьогодні багато вимог Закону «Про охорону праці» на біль шості вітчизняних підприємств не ви конуються або виконуються в недос татньому обсязі. Всі ці пропозиції, як мені уявля ється, вписуються в головні напрями вдосконалення системи загально обов'язкового соціального страху вання в країні, передбаченої Роз порядженням Президента України В. Ю щенка від 11 липня 2005 р. № 1114/2005 РП.
,
М. БАРСУКО В, головний страхо вий експерт з охорони праці — начальник відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та про фесійних захворювань України в Харків ській області
Є ТАКИЙ Д О С В ІД
у т т т т т ПРИНОСИТИ КОРИСТЬ w
к
-
ЧУМАК_
шя
. !
І» ПІ № НІ Пі
*‘"*
'm III III П І
В Україні не знайти людини, яка б не знала про закрите акціонерне товариство «Чумак». Продукція, що виробляється на цьому підприємстві, стала улюбленою і для багатьох мешканців інш их держав близького і далекого зарубіж ж я. Серед них США, Ізраїль, Німеччина, Польща, Корея та ін., адже компанія експортує свою продукцію у 14 країн світу.
З
акрите акціонерне товариство «Чумак» було засноване як спіль не українсько-шведське підприєм ство у 1996 р. на півдні України, в Ка ховці. За роки свого існування пере творилося на компанію, що об'єднує підприємства з виготовлення кетчупів, майонезів, соусів, томатної пасти, натурального томатного соку, соняш никової олії, консервованих овочів та фруктів і реалізує свою продукцію під торговими марками «Чумак» та «Дарина». Асортимент налічує більш як 200 видів. Крім того, компанія ви робляє продукцію для мережі гро мадського харчування та здійснює постачання в усі ресторани швидко го харчування McDonald's в Україні. Річний обсяг продажу продукції у 2004 р. становив 60 млн. доларів. «Чумак» створив не тільки власну виробничу базу, але й став піонером культури вирощування овочів в Украї ні. Сьогодні досвід компанії дає змогу використовувати нову схему роботи з фермерами. З компанією «Чумак» співпрацюють аграрні фірми з вели чезним досвідом роботи, такі, якУніфермаг, Асоціація фермерів, SwedeAgri, IFC, NunhemsTa інші, котрі консульту ють фермерів щодо фінансово-кре дитних питань, сучасних технологій ви рощування, допомагають підібрати краще насіння з урахуванням специфі ки грунту — одним словом, формують
фермерську культуру. Від цього вигра ють усі — фермер отримує впевненість і знання, виробник таким чином забез печує себе якісною сировиною за оп тимальною ціною. Близькість виробни чих площ з полями забезпечує безпе рервне постачання сировини і є неоці ненною перевагою над конкурентами. Скорочуючи процес доставки овочів та фруктів на заводи, «Чумак» гаран тує високу якість виробленого ним продукту. Вся сировина проходить ре тельну систему санітарного контролю і контролю якості. «Чумак» — лідер у галузі перероб ки овочів в Україні. Компанія орієнто вана на партнерство та інтегрований бізнес. Серед партнерів — норвезькі, англійські, голландські та шведські компанії. Але важливішим за ці здобутки для адміністрації компанії є збереження життя і здоров'я працівників, адже на сьогодні в ЗАТ «Чумак» працює близь ко 1000 співробітників, а під час се зонного збирання врожаю ця кіль кість досягає 1500 осіб. Саме тому особливу увагу на підприємстві приді ляють належному функціонуванню системи управління охороною праці (СУОП). Її впровадження почалося ще у 2001 р. Керівництво поставило ся до питання дуже серйозно, та й са ме введення СУОП почалося з визна чення обов'язків адміністрації.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /200 5 7
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
Для ефективності функціонування системи було розроблено положення про преміювання за роботу без трав матизму і порушень. Все це відобра зилося на рівні травматизму: якщо до введення СУОП, скажімо, у 1999 р. на підприємстві було зареєстровано 6 нещасних випадків загального трав-
матизму, то у 2003 р.— 2. Але і цих двох нещасних випадків забагато, ко ли йдеться про здоров'я людини. Тому робота стосовно вдосконалення си стеми продовжується. Вагому роль у цьому відіграє співпраця з державни ми інспекторами з нагляду за охоро ною праці. Нас не лякають перевірки, адже чим більше інспектор виявить не доліків, тим легше працювати. Тобто якщо служба охорони праці щось не врахувала у своїй роботі, то на це обов'язково вкажуть і допоможуть ви правити. Часто самі звертаємося до інспекцій за роз'ясненнями, консуль таціями, особливо якщо вони стосу ються нових технологій. У 2003 р. на ЗАТ «Чумак» почало ся проектування, а у 2004 р. — будів ництво цеху екстракції соняшникового насіння. З самого початку проектуван ня і будівництва підприємство тісно спілкувалося з Херсонською держав ною інспекцією охорони праці у про мисловості та енергетиці, зокрема з головним державним інспектором С. Вершиніним. Він проводив поперед ній нагляд за дотриманням вимог про ектної документації, положень Закону «Про охорону праці». Сергій Юрійо вич вніс ряд пропозицій та зауважень, які були згодом внесені у проектну до кументацію. Крім того, він здійснював нагляд за якістю та повнотою виконан ня будівельно-монтажних і налагоджу вальних робіт. Особливо це стосува лося систем блокувань і протиаварійного захисту під час технологіч ного процесу, вентиляційних систем.
8 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
Проектна документація пройшла ре тельний аналіз у Херсонському ЕТЦ на її відповідність вимогам законодавства України про охорону праці. Щ е один крок щодо вдосконален ня СУОП було зроблено на початку нинішнього року. Тоді розпочалося впровадження на підприємстві япон ської системи ТРМ. Ця система передба чає командні зусилля всіх працівників ком панії, спрямовані на забезпечення безпе ребійної і якісної ро боти устаткування, по кращання загальної ефективності і забезпе чення повної безпеки роботи. ТРМ охоплює кілька програм, кожна з яких спрямована на оптимізацію і покра щ ання п е в н о ї сф е ри діяльності компанії. Програма системи ТРМ, яка відпові дає за безпеку виробництва, має наз ву N ear miss (дослівний переклад — «поряд з небезпекою» або «біля небезпеки»). Тобто програм а пе редбачає виявлення всіх небезпечних фак торів на виробництві, що можуть призвести до нещасних випадків, їх опис і шляхи ліквіда ції. Одночасно вона є підсистемою СУОП. Помітивши порушен ня, працівник фіксує їх на спеціально облад наній дошці. Насампе ред описує недолік, по тім вказує, де його ви явлено і до чого це може призвести. Після цього пропонує заходи, яких, на його думку, необхідно вжити для лікві дації порушення. Як бачимо, працівник не тільки виявляє порушення, а й, ана лізуючи його, приходить до певного висновку. Заповнені бланки розгляда ються двічі на тиждень під час нарад за участю адміністрації підприємства. Якщо фактор дійсно є небезпечним, приймається рішення щодо його усу нення. Якщо, на думку керівництва, по рушення не є небезпечним, то праців никові пояснюють, чому саме. Програма Near miss є ефектив ною і необхідною для такого підпри ємства, як «Чумак», оскільки тут зосе реджено багато об'єктів підвищеної небезпеки, постійно впроваджуються
нові технології і проводиться модер нізація старого обладнання. Особли ва увага приділяється його безпечній експлуатації, котру керівництво вба чає перш за все у якісному проведен ні експертиз обладнання. Такі роботи на підприємстві виконують досвідчені фахівці Херсонського ЕТЦ. Деякі працювали технічними інспекторами ще при обласній раді профспілок, на приклад М. Ушаков. Слід відзначити і роботу заступника начальника ЕТЦ С. Єременка, спеціалістів В. Ніколаєва та О. Лебедевського. За період спів праці з Херсонським ЕТЦ не сталося жодної аварії чи збою в роботі ма шин, механізмів, обладнання, обсте жених спеціалістами організації. За таких умов можна з впевнені стю сказати, що працівники товари ства забезпечені належними умова ми праці. Завдяки ретельному кон тролю з боку адміністрації за безпеч ним веденням робіт, експлуатацією машин, механізмів, обладнання під вищеної небезпеки ЗАТ «Чумак» є безпечним і для розташованих по близу населених пунктів.
Підприємство зробить усе можливе, щоб і надалі тільки радувати госпо динь своєю смачною і корисною про дукцією. В. П Р А Й ЗН Е Р , заступник гене рального директора з охорони праці ЗАТ «Чумак» На знімках:
технологічна лінія з виготовлення консервованої продукції; екзаменаційна комісія у складі (зліва направо) заступника начальника Херсонського ЕТЦ С. Єременка, спеціаліста М. Ушакова, начальника навчально-консультацій ного центру ЕТЦ Т. Ткачової приймає екзамен з охорони праці. Фото автора
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
Н А Ш І ІНТЕРВ'Ю
Перегорнула підш ивку рідного журналу: практ ично не чут и голосу роботодавця. Хіба що кот рийсь відзвітує до червоної календарної дати. І то переваж но про обсяги виробленої продукції; про охорону ж праці мимохідь. А от щоб вийти на люди з аналізом вітчизняної працеохоронної практ ики, вст упит и у полеміку з органами н агляду... Випадковість? «Ні!» — каж е президент Запорізького обласного союзу промисловців і підприєм ців (роботодавців) «Потенціал» П. Ванат. Позиція не тільки цікава, а й знакова. А дж е дана ст рукт ура в Україні надзвичайно впливова, а сам співрозмовник свого часу пройшов важливі сходинки службового пост упу: від рядового робітника на «Запоріжсталі» до перш ого секрет аря Запорізького міськкому партії. Згодом очолював головне управління економіки, був заст упником голови облдержадміністрації. Останнім часом координує зусилля роботодавців. Його думкою цікавляться київські колеги. Активно співпрацю є «Потенціал» з органами влади, нагляду та профспілками Запоріж ж я, зокрема, у царині охорони праці. Я кі ж надбання та втрати? На ці та інші запитання П. ВАНАТ відповів нашому власному кореспондентові Н. БЕЗУГЛІЙ. —
2. Зам. № 05-5050
— Почну з того, що найбільше бо лить,— каже П. Ванат,— з негативно го ставлення до роботодавця у нашо му суспільстві. Хоч ми вже обома нога ми стоїмо на новій ідеологічно-еконо мічній платформі, та все ж ще дивимо ся на світ крізь застарілу призму. Тож у нас і виходить: що не робото давець, то — визискувач, гнобитель. Прикро, що ця думка панує не лише серед багатьох пересічних громадян, а й серед деяких представників дер жавних, зокрема, наглядових структур. Я уважно переглядаю програмні ви ступи їх керівників, і практично у кож ному — вимога посилити тиск на ро ботодавця, тоді як про заохочення йдеться вряди-годи. А тим часом у ци вілізованому світі зовсім інше став лення до тих, хто вміє заробити на себе і дати заробити іншим. їх шанують, бережуть як національне багатство. — Ви вимагаєте за це працеохоронної індульгенції для підприємців ? Так вона є: це закони «Про охорону праці» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещ асного випадку на виробниц тві...» Але якщо перший хоч якось ля кає роботодавця відповідальністю пе ред законом, то другий дозволяє йо му фактично скинути з пліч працеохор о н ні турботи: зробив внесок у Фонд, і нехай собі йде як йде. Мало допомагають й інспекторські приписи та притягнення до адміністративної відповідальності, про що відверто го ворять самі керівники наглядових структур. Якщо на великих підприєм ствах, де є служби охорони праці, традиції, досвід, ще можна регулюва ти працеохоронні процеси, то на м а лих — просто біда. Чи береться «По тенціал» впливати на цю ситуацію? — Зрозуміло, що так. Але для дієво го впливу потрібні й дієві важелі. Один з них — законодавчі ініціативи. Так, спираючись на досвід Європи, до якої так наполегливо крокуємо, ми пропо нуємо посилити статті Закону «Про охорону праці», де йдеться про відпові дальність виконавця. До цього спону кає саме життя. Пам'ятаю, як свого ча су на великі підприємства направляли з технікумів на стажування молодь. Якось і мені, тоді зварнику, дали без вусого помічника. Як годиться, провів бесіду, показав хлопцю лом і попере
див: у гарячому цеху ніколи нічого не треба брати голими руками. Лом же слід ставити завжди робочою части ною до низу. Приступив помічник до роботи, а через дві хвилини — несамо витий крик: ухопив таки без рукавиць нагрітий інструмент. «Мені тоді винес ли догану, зняли премію, «пропісочили» на зборах. Питаю: «У чому ж моя вина?» Кажуть: «Не навчив підлеглого». Минуло багато часу, а філософія нагляду та сама: виконавець відкинув убік за сіб індивідуального захисту, порушив технологічний процес чи хильнув десь крадькома оковитої, од нак винний керівник. Ну, покарали останнього, а яка віддача? Самі ка жете: накладання штрафів малоефек тивне. Суворіше карати роботодавця та членів його команди? Щ о ж, якщо заслужено, то я також «за». Але якщо кардинально не змінимо ставлення самого працівника до охорони праці, ми ніколи не піднімемо її на належну висоту. Варто поговорити з керівни ками відповідних служб великих під приємств, таких, як, скажімо, відкриті акціонерні товариства «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Мотор Січ» тощо, і вам неодмінно скажуть, що нехтування виконавцем своїм і чужим здоров'ям, життям — сьогодні справжня проблема. У цьому ряду — і відсутність чіткої узгодженості між законодавчими та нормативно-правовими актами з охо рони праці, яке обертається шарпан ням роботодавця наглядовим органом з приводу і без нього. Я маю на увазі, скажімо, закони «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру». Є тривожні моменти в роботі під приємців у зв'язку з виходом постанови Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687 «Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». Роботодавці мають обгрунтовані під стави вважати, що вищезазначена постанова та нормативні акти, роз роблені Держнаглядохоронпраці піс■ля її прийняття, фактично спрямова ні на узаконення монополії держав них експертно-технічних центрів, створених Держнаглядохоронпраці (тепер — Держгірпромнагляд) і підпо рядкованих йому, та на обмеження прав підприємств недержавних форм власності щодо їх діяльності на ринку послуг промислової безпеки.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005 9
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
Загалом «Потенціал» пропонує ініціювати питання щодо розробки проекту Кодексу законів про промис лову безпеку в Україні та внесення його на розгляд Верховної Ради. Своя позиція склалася у нас і після ознайомлення з результатами ауди ту держ авної контрольно-ревізій ної служби щодо ефективності вико ристання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво рювань. Так, ми пропонуємо з метою забезпечення збільшення бюджету Фонду: законодавчо визначити, що кош ти, сплачувані страхувальниками у ви гляді штрафів за результатами переві рок Держгірпромнагляду, зарахову ються до бюджету Фонду і спрямову ються ним тільки на запобігання не щасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; передбачити у Законі «Про Дер жавний бюджет України на 2006 рік» повернення Фонду коштів, які пере раховані ним у 2003—2005 рр. на погашення заборгованості шахта рям з регресних позовів (станом на 01.04.2001 р.); внести відповідні зміни до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професій ного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з тим, щоб відшкодування моральної шкоди по терпілому (за наявності факту запо діяння цієї шкоди) безпосередньо здій снювало підприємство, на якому став ся нещасний випадок або встановле но профзахворювання. Крім того, аби не допустити неці льового використання коштів Фонду, доручити безпосередньо керівництву Фонду визначати (за погодженням з відповідними органами влади) заходи національних, галузевих та регіональ них програм поліпшення стану безпе ки, гігієни праці та виробничого сере довища, спрямованих виключно на усунення шкідливих і небезпечних ви робничих факторів, запобігання не щасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, які фі нансуватимуться за рахунок коштів Фонду. І ще одне: з метою економії і більш ефективного використання коштів Фонду законодавчо змінити умови відшкодування шкоди потерпілим, які вже досягли пенсійного віку і не працю ють на умовах трудового договору, а також затвердити порядок фінансу вання витрат на додаткове харчуван ня та вартісну межу раціону. Щ о ж стосується посилення економ ічної зацікавленості суб'єктів страхування
10 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
у поліпшенні умов і безпеки праці — пропонуємо розробити механізм за провадження знижок та надбавок до страхових внесків підприємств-страхувальників залежно від ступеня ризику виникнення нещасних випадків, про фесійних захворювань, стану охоро ни праці. Тоді роботодавці будуть за цікавлені вкладати кошти у створення (удосконалення) системи управління охороною праці, у впровадження між народних стандартів управління про фесійною безпекою і здоров'ям, охо роною довкілля. — Як кажуть, поки сонце зійде... Тож що можна зробити самотужки, аби ро ботодавець і працівник дивилися на охорону праці крізь одну призму? — Торік наш союз запропонував теруправлінню Держнаглядохоронпраці по Запорізькій області укласти угоду про співпрацю, що, зрештою, і зробили. її мета — своєчасне інфор мування підприємців про вихід у світ нових нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, спільна розробка пільг для добросо вісних підприємців тощо. У вигляді пілотного проекту я підписав у Києві угоду про співробітництво у цій пло щині з дирекцією Фонду. Робота ціка ва і корисна. Якщо доведемо її до кін ця, запрацюють економічні важелі, які покладуть початок новій філософії на гляду за охороною праці на підприєм стві та в державі. Є ще один важливий момент, який ми намагаємося узгодити з регіональ ними теруправліннями: коректність перевіряючих і їхня відповідальність за прийняття рішень. Склалося так, що сьогодні мало хто з підприємців ризи кує шукати захисту від свавілля дер жавного інспектора. Бо в останнього завжди є можливість приструнити «ро зумника» зайвою перевіркою, подан ням матеріалів у прокуратуру, призу пинити виробництво. Та чи повинна доля колективу, зрештою, економіка регіону, держави залежати від інспек торських амбіцій чи компетентності? Ясна річ, ні. Однак Закон «Про охо рону праці» не передбачає відпо відальності інспектора за безпід ставне рішення щодо призупинки ро боти цеху чи окремого устаткування. Не передбачена Законом і компенса ція збитків, завданих роботодавцеві внаслідок помилкових рішень переві ряючого. Втім, я б не хотів, аби сто сунки між органами нагляду й підпри ємцями розвивалися за сценарієм «холодної війни». Ліпше, якщо інспек тор приходитиме на підприємство як порадник, помічник, а не як каратель. Та, повторю, для цього час відділити кукіль від пшениці, змінивши саму фі лософію нагляду.
В
се це відбувається на фоні зро стання темпів виробництва, що саме по собі дуже позитивно і що можна тільки вітати, якби не той факт, що це зростання відбувається на гранично зношених виробничих потужностях, що в свою чергу значно збільшує ймовірність виробничих не щасних випадків та аварій. Така ситуація вимагає невідклад ного коригування дій усіх державних та громадських інституцій, що опіку ються проблемами охорони праці та промислової безпеки, діяльність яких неістотно змінилася з часів команд но-адміністративної системи. Адже ці дії часто є недостатніми, односторон німи, а тому неефективними при за безпеченні безпеки працюючих. Розглянемо цю проблему з право вої точки зору. Поділ системи права на галузі (в т. ч. у галузі охорони праці) грунту ється на певних критеріях. Такими кри теріями є предмет і метод правового регулювання, які визначаються істо ричним поділом права на дві категорії: приватне і публічне. Приватне право регулює майнові та деякі інші взаємо відносини громадян та юридичних осіб. До нього належать норми цивіль ного, сімейного, торгового права та ін. Публічне право (конституційне, адміні стративне) регулює діяльність держав них органів, взаємовідносини між гро мадянами та органами держави. Поділ права на приватне та публічне запо зичене з Римського права. При цьому норми, які регулюють відносини орга нів влади, компетентних осіб, не мо жуть бути змінені угодами вищезазна чених осіб. Необхідно відрізняти правові від носини у галузі охорони праці в пуб лічному і приватному праві. Для охорони праці і виробничої без пеки в публічному праві є типовим, що дотримання вже існуючих положень в інтересах суспільства гарантується національними органами влади. Дер жава здійснює владні повноваження по відношенню до громадян, і порушен ня положень про охорону праці ка рається притягненням до кримінальної або адміністративної відповідальності.
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
____________________________________________________ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ
ПРО ДЕЯКІ ПРАВОВІ АСПЕКТИ
т т я т
т т ш ят т щ и
Новітня іст орія України характ еризуєт ься незворотними структурними змінами в економіці країни. Перехід міністерств і відомств від адмініст рат ивних методів управління до функціонального управління призводить до ліквідації т аких інститутів, як відомчий нагляд, галузеве нормативне забезпечення, система підвищення кваліфікації фахівців, роль яких надзвичайно важлива для забезпечення безпеки виробництв. Практично припинене бюджетне фінансування науково-дослідних робіт, що в свою чергу ст римує розробку нових нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Останніми роками посилилися тенденції до скорочення, а то і повної ліквідації на виробництвах спеціалізованих служб з безпеки виробництва та охорони праці. Якщо уважно розглянути норматив но-правові акти України у сфері охоро ни праці, зокрема чинний Закон «Про охорону праці», то можна виділити та ких учасників правовідносин: з одного боку, органи влади всіх рівнів разом з органами державного нагляду і Ф он дом соціального страхування від не щасних випадків на виробництві та про фесійних захворювань (далі — Фонд), який на відміну від аналогічних страхо вих органів країн Євросоюзу наділений широкими адміністративними повнова женнями, а з іншого — фізичні та юри дичні особи, які використовують найма ну працю. Між вказаними сторонами не може бути рівності, оскільки їх взає мини базуються на імперативному ме тоді правового регулювання, побудо ваному на засадах підпорядкування, — суворої субординації, для якого харак терні заборони, обов'язки, покарання. Тобто за суб'єктами публічного права у сфері охорони праці Україна майже не відрізняється від економічно розви нених країн.
2*
Інша картина спостерігається, як що поглянути на суб'єкти приватного права у сфері охорони праці. Для цих суб'єктів характерний диспозитивний метод правового регулювання, тобто побудований на засадах автономії, юридичної рівності суб'єктів, угодах між сторонами, їхній непідлеглості один одному (метод «горизонталі»). Даний метод базується на дозволянні тих чи інших дій і притаманний цивіль ному праву, трудовому праву, госпо дарському (підприємницькому) праву. Законодавство з охорони праці передбачає, крім роботодавців, інші суб'єкти, а саме: громадські організації (в т. ч. проф спілки); об'єднання підприємств; науково-технічні та експертні ор ганізації. Проаналізуємо ефективність діяль ності даних суб'єктів щодо запобіган ня виробничому травматизму та під вищення рівня охорони праці та без пеки виробництва.
Насамперед ця діяльність мала б бути спрямована на максимальне охоплення профспілковим рухом най маних працівників. На превеликий жаль, профспілкові організації сьо годні існують лише на традиційних під приємствах, заснованих у радянський період. Щ о ж стосується новостворених підприємств, то частка підпри ємств з профспілковими організація ми досить незначна. Іншим напрямом діяльності проф спілок мала б бути просвітницькороз'яснювальна робота: роз'яснення найманим працівникам їхніх прав і обов'язків як по відношенню до робото давців, так і по відношенню до засобів виробництва та один до одного, а також захист найманих працівників від сва вілля роботодавців. Не так давно в засобах масової інформації прозвучало, що на будів ництві одного з об'єктів олімпійського селища в Афінах робітники припини ли роботу до усунення небезпечних умов праці. На жаль, на теренах
ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /200 5
]
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
України про такі випадки невідомо. Хоча саме профспілки мали б бути тут ініціаторами. Натомість профспілки все частіше виступають як опоненти органів державного нагляду. Велику роль у підвищенні рівня без пеки виробництва могли б відіграти об'єд нання підприємств, насамперед за галу зевим принципом. Свого часу такі об'єд нання проводили велику профілактичну роботу. Так, наприклад, у дореволюцій ній Росії питаннями безпечної експлуа тації об'єктів котлонагляду опікувались як фабрично-заводські інспекції, так і товариство котловласників. У наш час в Німеччині разом з на глядовими інспекторатами профілакти кою травматизму займаються профе сійні товариства, створені за галузевим принципом, які займаються страхуван ням від нещасних випадків, нормотворчою діяльністю, беруть участь у програ мах з профілактики виробничого трав матизму. Ефективності такої роботи сприяє те, що відповідно до федераль ного законодавства всі роботодавці мають бути членами професійних това риств. Слід зазначити, що Німецький Цивільний Кодекс зобов'язує робото давця надавати і утримувати приміщен ня, обладнання і механізми, необхідні для виконання роботи, яка виконується відповідно до його вказівок і під його контролем, щоб працівники були мак симально захищені від небезпеки для їх нього життя і здоров'я відповідно до ха рактеру роботи. Якщо роботодавець не дотримується даного положення, працівник може відмовитись виконува ти роботу, вимагати проведення запо біжних заходів, а у певних випадках на віть вимагати відшкодування шкоди. Враховуючи, що сьогодні міністер ства фактично позбавлені адміністра тивного впливу і перейшли до функціо нальних методів управління, вони мо гли б виступити ініціатором створення таких галузевих об'єднань, які на пари тетних засадах надавали б консультативно-дорадчі, навчально-освпні та ауди торські послуги підприємствам галузі. З іншого боку, органи державної вла ди могли б стимулювати цей процес шляхом посилення адміністративного впливу на роботодавців-порушників
12 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
та на підприємства з високим рівнем травматизму. Сьогодні ж говорити про такі об'єднання — суб'єкти приватного права у галузі охорони праці не дово диться. Несформованість вищезазна чених двох груп суб'єктів приватного права очевидно і є причиною значної кількості травм і аварій з організацій них причин і недостатньої кваліфікації персоналу. При цьому роботодавці (власники підприємств) не несуть ніякої економічної відповідальності за трав мування працівників, а обов'язкові штрафи на підприємства за нещасні випадки скасовані з початком діяльно сті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Адміністративні штрафи, що накладаються на посадо вих осіб та працівників за порушення вимог охорони праці, вже давно не є стимулом для роботодавця (власника) через їх незначний розмір. Щодо діяльності Фонду, яка регла ментується Законом про страхуван ня від нещасного випадку та главою 67 Цивільного кодексу України (згідно з якою Закон мав би бути приведений відповідно до п. З Прикінцевих та пе рехідних положень Цивільного кодек су України), то вона мала б здійсню ватись за дворівневою диференційо ваною системою страхових тарифів залежно від галузі (перший рівень), а також стану охорони праці, показ ників виробничого травматизму і проф захворювань на підприємстві (другий рівень). Такий підхід був би конструк тивним і дієвим економічним механіз мом управління безпекою праці на підприємстві, який стимулював би ро ботодавця (власника) до створення безпечних умов праці. Отже, свою діяльність Фонд має проводити здебільшого як суб'єкт при ватного права, зосередившись на еко номічному стимулюванні (гнучка та рифна політика) та практичній реаліза ції заходів, передбачених ст. 22 Зако ну про страхування від нещасного ви падку. Сьогодні ж ми бачимо в діяльності Фонду в основному лише «відносноімперативний» метод регулювання, що знижує ефективність його діяльності та призводить до розбалансованості
відносин між суб'єктами приватного і публічного права. Відносність полягає в тому, що ті адміністративні санкції, які сьогодні застосовуються Фондом до роботодавців, мало впливають на стан безпеки виробництва. Якщо аналізувати діяльність нау ково-технічних та експертних органі зацій, що діють в галузі охорони пра ці, то ця ніша є найбільш заповненою. Саме тому, мабуть, частка аварій та нещасних випадків з технічних причин в Україні є відносно невеликою. Най більш активними суб'єктами цієї групи є експертно-технічні центри Держгірпромнагляду. До недоліків діяльності цих центрів слід віднести недостатню нормотворчу діяльність. Проведений аналіз показує, що суб'єкти публічного права в галузі охорони праці досить чітко структуровані і потребують лише деяких мето дологічних змін у своїй діяльності. В той же час суб'єкти приватного права на сьогодні не визначились, їх об'єд нання перебувають на початковій стадії формування. Разом з тим саме взаємодія і збалансованість двох ка тегорій права (приватного і публічно го) дає баланс приватних і державних інтересів. Коли одна з категорій пере важає, настає або анархія робото давців, або диктатура органів влади. Наприкінці хотілося б звернути увагу на ще один момент. Відповідно до законодавства України, держава не несе відповідальності за результати діяльності суб'єктів господарювання, за винятком випадків, передбачених законодавством. З цієї точки зору ви робничий травматизм є результатом нікчемності такої діяльності зазначе них суб'єктів. В той же час в Україні від повідальність за травматизм зміщена з роботодавця на спеціально уповно важений орган влади — Держгірпромнагляд. Складається патова ситуація, коли зміщення акцентів призводить до правового нігілізму роботодавців, а силами одного відомства кардинально змінити ситуацію неможливо.
м. нос, начальник теруправління Держгірпромнагляду М НС України по Рівненській області
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
У вересні 2005 р. Луцький автомобільний завод відзначив своє 50-річчя. На відміну від багатьох промислових підприємств Волині справи на підприємстві вселяють оптимізм щодо благополучного завершення трудовим колективом ювілейного року. До того ж ВАТ «Луцький автомобільний завод» («ЛуАЗ») прагне досягти рівня європейських підприємств. Розширена інвестиційна програма виробництва вантажних та легкових автомобілів, автотранспорту для міських та міжміських перевезень, що затверджена урядом, стосується безпосередньо і ЛуАЗу. Зокрема, намічається з 2008 р. розпочати великовузлове складання моделей легкових автомобілів марки ВАЗ, довести потужності підприємства до щорічного випуску 6 тис. автобусів. Ведеться також підготовка виробничих площ до складання легкових автомобілів КІА. Всього ж намічено випускати до 50 тис. легкових, 7 тис. вантажних автомобілів, 4 тис. автобусів.
К
рім уже існуючих технологічних ліній, освоюються нові потуж ності зварювального комплексу, фарбувального цеху, складального конвеєра, що, по суті, дасть можли вість до 2008 р. ввести в дію новий завод. Одним з перших етапів розши рення виробництва ЛуАЗу став за пуск другого складального конвеєра. Одночасно ведеться технічне переос нащення інших дільниць, що свід чить про віру трудового колективу підприємства у благополучне май буття.
Додаткові виробничі обсяги робіт, у свою чергу, додали клопотів службі безпеки життєдіяльності. Щ ороку під час підбиття підсумків діяльності трудо вого колективу у відповідному наказі адміністрація обов'язково відзначає ефективність роботи цієї служби. «Мо жу запевнити, що до поточних питань охорони праці ця служба ставиться сумлінно», — засвідчив генеральний ди ректор ВАТ «ЛуАЗ» І. Грицанчук. Та не зважаючи на це, говорити про відсут ність проблем з питань охорони праці на підприємстві не можна. Врешті, якби їх не було, то не був би таким числен ним склад цієї служби. Є про блеми, які безпосередньо впливають на безпеку працю ючих, а є й дотичні до пи тань безпеки. Деякі стосу ються культури виробниц тва. Регулярно проводяться рейди по цехах, відбувають ся засідання постійно діючої комісії, виявляються недолі ки та упущення, після чого розробляються заходи. Та ким є один з аспектів діяль ності служби безпеки життє діяльності.
З питань, яким на автозаводі при діляють особливу увагу, слід виділити забезпечення робітників спецодягом. Питання забезпечення працівників спецодягом та спецвзуттям регулюють ся щорічними колективними договора ми. Якщо є побажання, то до догово ру вносяться відповідні доповнення. Так, колдоговір на 2005 р. доповнено побажанням газозварників забезпе чувати їх спецвзуттям для захисту ніг від попадання крапель розплавлено го металу. їхні побажання були задовільнені, і тепер робітники отримують відповідне спецвзуття в обов'язково му порядку. Значна увага звертається на умо ви праці людей, бо ж від цього зале жить не лише продуктивність праці, а й її безпека. Взірцем реального вті лення програми може служити нова конвеєрна лінія із збирання легкових автомобілів. Її потужність дає змогу протягом місяця комплектувати близь ко трьох тисяч транспортних засобів. Світле і просторе приміщення цеху, оснащення італійського виробниц тва, вдале дизайнерське вирішення інтер'єру, максимально можлива на такому виробництві чистота — всі ці чинники сприяють високопродуктив ній праці. В належному порядку утримуються і побутові приміщення. Підприємство, крім затишної їдальні, пишається також і медпунктом, де на данням медичної допомоги і п р о філактичною роботою займається штат медперсоналу з чотирьох пра цівників. Нині завод орієнтується на вітчиз няних суміжників. 1300 працюючих на ЛуАЗі забезпечують роботою у п'ять разів більше працівників суміжних ви робництв. У складальному цеху обладнано куток безпеки праці. Наявність його
ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /200 5 1 3
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
у цеху на видному, добре освітлено му місці благотворно впливає на тру дову та виробничу дисципліну, що не без задоволення відзначив началь ник зміни, працівник із 35-річним стажем А. Меденський. Звертає на себе увагу хороше освітлення у цеху, що стало можливим завдяки застосуванню установки «Геліос». Водночас тепло від потужних ламп рефлекторами спрямовується на ро бочі місця, де працюють люди. Ство рення комфортних умов праці є вкрай важливим у періоди похоло дань, дає змогу обігрівати лише ро бочі зони, чим досягається економія енергоресурсів. Нововведенням у складальному цеху є газовивідна си стема, що дає змогу без загрози за газування виробничих приміщень ви пробовувати двигуни автомобілів, що сходять з конвеєра.
Якщо уважно проаналізувати іс нуючі та запроваджувані останнім часом на ЛуАЗі порядки, то стає оче видним, що їх гуманна орієнтація тісно пов'язана з вирішенням виробничих завдань. Взяти для прикладу органі зацію руху технологічного транспор ту по міжцехових територіях. Регулю ється він за допомогою розподільних смуг за п'ятьма схемами, залежно від призначення та виду транспорту — готових автомобілів, автовозів, тран зитного спецтранспорту тощо. Від повідальність за додержання П ра вил дорожнього руху на території під приємства покладена на інженера з безпеки руху бюро охорони праці М. Супросюка. Йому допомагає чер говий диспетчер. Для налагодження найбільш опти мального та безпечного руху техно логічного транспорту по території підприємства для водіїв запроваджені
14 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
відповідні вкладиші, які видаються на місяць і не обов'язково лише штатним водіям. Це можуть бути слюсарі меха носкладальних робіт на конвеєрі, ма лярі чи слюсарі з ремонту автомобі лів, яким наказом директора надано дозвіл переганяти автомобілі з одно го цеху до іншого. Всі вони мають від повідні посвідчення. Звичайно, доволі непростою справою є пристосування виробни чих цехів, побудованих близько п'яти десятків років тому, до високотехнологічних виробництв. Та все ж трудо вий колектив своєю наполегливістю доводить, що з таким завданням він спроможний впоратися. На ЛуАЗі вже близько 20 років діє санітарна лабораторія, котрій відве дена важлива роль у роботі щодо створення здорових і безпечних умов праці. Згідно з наданою ліцензією її працівники проводять атес тацію робочих місць за умовами праці і займають ся обстеженням стану нав колишнього середовища. Ці види робіт проводяться не лише для потреб заво ду, а й інших споріднених підприємств, що входять до складу концерну «Богдан», а також на замовлення підприємств області. У шта ті лабораторії 7 фахівців — інженери-хіміки та інженери-фізики. Як розповіла начальник цього структур ного підрозділу підприємства Т. Вязло, на озброєнні лабораторії прила ди, похвалитися якими може далеко не кожна спеціалізована лаборато рія області. Але ще необхідно при дбати портативний хроматограф для відбору проб безпосередньо на ро бочих місцях, що дасть можливість оперативно отримувати дані і об'єк тивно встановлювати наявність та рі вень концентрації шкідливих речовин. У цехах головного виробництва атестацію робочих місць передбача ється завершити у наступному році. Найбільш токсичними і шкідливими для здоров'я виробничників є хімічні компоненти, що входять до складу розчинників і фарб. Крім того, чимало працюючих потерпають від вібрації, надмірної напруженості під час вико нання операцій на конвеєрі. Тому ро боти лаборантам вистачатиме і в майбутньому.
Всі питання, що стосуються без пеки життєдіяльності, відстежує по мічник генерального директора ВАТ «ЛуАЗ» В. Варавін. Він добре знає виробничі процеси, їх потенціаль ну небезпеку. Як говорить Віктор Митрофанович, пріоритетом у діяль ності адміністрації заводу є запобі гання нещасним випадкам на вироб ництві та впровадження заходів що до недопущення професійних за хворювань. Одним із важелів дося гнення цих завдань він вважає діяльність заводської служби безпе ки життєдіяльності, аналогію якій за своєю структурою важко відшукати в країні. Д о неї входять бю ро охоро ни праці, бю ро охорони навколиш нього середовища, ш таб цивільної оборони, пожежна частина з бойо вим розрахунком , санітарна лабо раторія, медпункт. Таким чином, під постійною увагою адміністрації пе ребувають усі чинники виробничої безпеки та навколишнього середо вища. Цьому також сприяє система управління охороною праці на під приємстві, нове положення про яку передбачається запровадити вже найближчим часом. Наше завдання полягає в тому, стверджує В. Варавін, щоб із збіль шенням чисельності працюючих (у май бутньому на підприємстві працюва тиме 4 тис. працівників) не допускати появи робочих місць, які можуть ста новити загрозу здоров'ю працюючих. Як цього досягти, вже маємо певний досвід. Про ефективність роботи можна судити по низьких показниках виробничого травматизму протягом останніх п'яти років, відсутності ви падків професійних захворювань та аварій техногенного походження за цей період. Це також поповнило до сягнення, з якими трудовий колектив ВАТ «Луцький автомобільний завод» у вересні 2005 р. зустрічав свої перші 50 років.
с. ПОПОВИЧ,
наш власкор
На знімках:
у складальному цеху ВАТ «ЛуАЗ»; начальник санітарної лабораторії заводу Т. Вязло перевіряє дані замірів повітря на робочих місцях на складальному конвеєрі. Фото автора
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА
Керівництво теруправління Держгірп ни по Дніпропетровській області вирішила гову перевірку знань з питань охорони праці eux кранів. Застосування такого заходу сп що виникла на будівельних майданчиках
Д
осить проїхати центральною час тиною Дніпропетровська, аби переконатися, що місто перетво рилося на будівельний майданчик. Останнім часом, крім поодиноких споруд, одночасно зводяться цілі ком плекси. — Практика, яка склалася у будів ництві,— підкреслює перший заступ ник начальника теруправління Держгірпромнагляду МНС України по Дніпропетровській області В. О городник,— дає підстави для сумних роздумів. Судіть самі. Для споруджен ня об'єктів вартістю десятки мільйонів гривень замовники залучають неве ликі підрядні організації, де чисель ність працюючих усього 5—10 осіб. Останні не особливо переймаються питаннями охорони праці. А більше — найоптимальнішим для них режимом будівництва. З найменшими, зрозуміло, затратами...
На кожному з таких майданчиків задіяно один, а то й кілька баштових кранів. І виявляється, що однією з го ловних осіб, які визначають темп будів ництва, залишається машиніст башто вого крана. Він подає будівельні мате ріали, допомагає перемістити пере сувну опалубку, виконує безліч інших завдань. При цьому дуже часто пору-
іду МНС Украізести позачертістів баштоіила ситуація, юго центру.
шуючи інструкцію з безпечної експлуа тації баштового крана. У державних інспекторів охорони праці стверджу вати саме так є всі підстави. Скажімо, під час спорудження житлового будин ку НВО «Созидатель» металеві кутни ки упали на голови людям, які були внизу. Подібний випадок стався і на об'єкті «Багатофункціональний розва жальний комплекс «Вавілон». Але чому порушуються вимоги Ти пової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів? Адже всі кранівни ки один раз на рік проходять навчан ня та перевірку знань з питань охо рони праці. Проаналізувавши приго ди, які мали місце на будівельних майданчиках Дніпропетровщ ини у 2005 р., інспектори Держгірпромнагляду виявили таку особливість: бе тонний розчин підвозять люди однієї організації, мулярі належать до ін шої, а баш товий кран є власністю третьої. Нова форма здійснення нагляду за охороною праці «Буді вельний патруль», яку тер управління запровадило у другому півріччі 2004 р. і яка однозначно дала пози тивний результат, зосере джувала увагу на застосу ванні робітниками індиві дуальних засобів захисту, дотриманні проекту вико нання робіт тощо. Але до машиністів баштових кра нів руки, як кажуть, просто не доходили. На будмайданчиках лю ди працюють у досить складних умо вах: поблизу — інші споруди, комуні каційні мережі, будівельна техніка. Тут мало сказати про чітке і незапе речне виконання вимог нормативних документів самим машиністом баш тового крана. З ним щоденно пови нен працювати керівник будівельних робіт. На жаль, цього немає.
— Ми не ставили за мету «заси пати» когось з тих, кому випало від повідати на наші запитання,— гово рить начальник Дніпропетровської державної інспекції з нагляду за охо роною праці в енергетиці, на об'єк тах котлонагляду та підйомних спо рудах В. Розін.— Запланували про вести перевірку знань машиністів баштових кранів у межах вимог Ти пової інструкції з безпечного веден ня робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів та інструкцій з мон тажу та експлуатації кранів, розроб лених заводами-виготівниками. Кра нівник зобов'язаний знати вимоги цих нормативних актів, облаштуван ня крана, повинен володіти знан нями, необхідними для управління механізмами, знати фактори, що впливають на стійкість крана, та ба гато іншого. Про перевірку керівникам буді вельних організацій повідомили за вчасно. Тим часом державні інспекто ри підготували контрольні білети. Перша група робітників для пере вірки знань прибула в кінці серпня з ДП «Контакт» управління житлобудмеханізації ЗАТ_«Трест «Реконструк ція і розвиток». Його крани стоять на будівельному майданчику практично поряд з кабінетами теруправління. На запитання, чи потрібна позачерго ва перевірка, машиніст крана Є. Матвєєва, за плечима якої 35-річний досвід роботи, відповіла: «В межах щоден них обов'язків знаємо все. Але якщо так треба...» Проте майже відразу з'ясувалася обставина, через яку робітниця ближ че познайомилася не лише з пред ставниками Держгірпромнагляду, а й прокуратури. 17 липня 2005 р. під час робочої зміни їй необхідно було перемістити^ зварювальний транс форматор. Його закріпили за колі щата, очевидно, так, як це робили кожного разу. На висоті 8 м апарат обірвався і впав на водія автоміксера, який вивантажував бетон. Люди на загинула... Отже, перші запитання по білету. Здавалось би, робітниця з таким дос відом роботи мусить знати матеріал, як свої п'ять пальців. Але її відповіді виявилися неповними. Не було чітко сті та послідовності в описанні небез печної зони баштового крана, дій ма шиніста у випадку вимкнення елек троенергії. Це ж стосувалося і ма шиністів крана І. Владімирової та О. Шаїнського. Виконроб ДП «Кон такт» В. Логвин, який входить до скла ду комісії з перевірки знань, нама гається виправдатися: «Часу на під готовку було мало...» Хоча справа,
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
15
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
Ю ВІЛЕЙ безперечно, в іншому: кранівники ду же рідко беруть до рук інструкції заводів-виготівників баштових кранів та Типові інструкції з безпечного ве дення робіт для кранівників (машиніс тів) баштових кранів. А їх треба зна ти «назубок». Знати не щось надзви чайне, а те, що необхідно робити та чого дотримуватися кожного дня. Не У вересні 2005 р. випадково В. Огородник порадив Ж ит ом ирськом у присутнім машиністам баштових експертно-технічкранів уважно прочитати інструктив ний матеріал і підготуватися краще ному центру виповдо перевірки знань іншого разу. нилося 10 років. Свою — Головне,— підсумував перший діяльність він роздень роботи комісії В. Огородник,— почав з обласної лане забюрократизувати справу. Ми бораторії охорони вже знаємо, як діяти далі. Бачимо праці, що входила до необхідність об'єднання зусиль двох складу Центральінспекцій — Дніпропетровської дер жавної інспекції з нагляду за охоро ного теруправління ною праці в енергетиці, на об'єктах Д е р ж н а гл я д о х о котлонагляду та підйомних спорудах, ронпраці України. Основним видом діяльності центру була екса також Дніпропетровської держав перт иза проектної документації на відповідність її норманої інспекції з нагляду у промислово тивно-правовим актам з охорони праці. У період становлення сті та будівництві: плануємо перевіря експертизу, як правило, виконували за трудовими угодами дерти знання машиністів баштових кра нів безпосередньо на будовах. Це жавні інспектори. Із передачею цієі функції ЕТЦ інспектори зовиправдано. Бо машиністів кранів середили свою увагу на наглядовій роботі, а центр ефективніше лише у Дніпропетровську налічується та якісніш е почав вирішувати проблеми технічної безпеки близько 200 осіб. Зібрати навіть час об’єктів. тину з них у теруправлінні у робо чий день практично неможливо. Тому добувних підприємств також узгоджу ьогодні Житомирський ЕТЦ — це комісія з перевірки знань машиністів ються з експертами ЕТЦ. баштових кранів буде працювати на підприємство, загартоване досві Діяльність колективу ЕТЦ не об місцях. Там все видніше. І запитання дом, воно діє за новітніми сучас межується суто професійними рам можна конкретизувати залежно від ними технологіями, обладнане сучас ками. Вже кілька років тут надають певних умов виробництва та марки ною апаратурою. Якісне виконання благодійну допомогу Житомирсько крана, перевірити правильність дій робіт забезпечують електротехнічна му обласному фонду соціального робітників у тій чи іншій ситуації не на та вимірювальна лабораторії діагнос захисту інвалідів, обласній організа словах, а на практиці. тики з найсучаснішим оснащенням. ції товариства Червоного Хреста, Не виключено, що до складу комі Підприємство, на якому працює 35 психдиспансеру, Центру творчості сії в недалекій перспективі можуть осіб, складається з чотирьох відділів: дітей та молоді, управлінню освіти. увійти також працівники міського від навчально-методичного, електротех Колектив допомагає і громадянам, ділення виконавчої дирекції Фонду нічного, відділу технічної діагностики і які, потрапивши у складну життєву соціального страхування від нещас опосвідчень та відділу експертизи, які ситуацію, звертаються сюди за до них випадків на виробництві та про виконують 32 види різних робіт та екс помогою. фесійних захворювань і Придніпров пертиз. Центр є членом Асоціації не Керівництво Житомирського ЕТЦ ського ЕТЦ. Нам вже сьогодні бачить залежних експертів України «Укрекспостійно працює над покращанням ся необхідність опрацювання пам'ят перт» та колективним членом науковоумов праці для працюючих та ство ки для машиністів баштового крана, технічної асоціації «Підйомні споруди». ренням нових робочих місць. Тому не проведення семінарів за їхньою учас Ефективність праці на підприєм випадково, що у 2004 р. підприєм тю та участю керівників будівельних стві підвищується з кожним роком. ство вже втретє отримало перемогу у організацій і будівельних робіт. Мате Так, за 2004 р. здійснено 1,7 тис. міському конкурсі на звання «Кращий ріалів для проведення таких заходів експертиз проектної документації, роботодавець року». достатньо. що значно більше, ніж у 2003 р. У вересні 10-річчя діяльності Встановлено, що майже 75% нада Л . БЕЗУ ГЛ И Й , відзначали Київський, Чернігівський, них проектів не відповідають вимо наш власкор Кіровоградський та Черкаський екс гам нормативно-правових актів з пертно-технічні центри. Колектив охорони праці. Проведено технічне На знімку: Ж итомирського ЕТЦ вітає своїх ко діагностування понад 300 одиниць позачергова перевірка знань лег і зичить усім м іцного здоров'я, обладнання. з питань охорони праці щастя, незгасної енергії, добробуту Житомирщина багата на різнома машиністів баштових кранів. та подальших успіхів у роботі задля нітні корисні копалини. Тому одним з Праворуч — перший заступник безпеки і охорони здоров'я людей пріоритетних видів робіт є послуги для начальника теруправління Держгірпраці. гірничих підприємств. Фахівці з цих пи промнагляду МНС України тань виконують експертизу проектів по Дніпропетровській області Н. К У Р К Ч І (прес-служба тер гірничих відводів, проектів розробки В. Огородник. управління Держгірпромнагляду М НС родовищ каміння, глини, будівельного Фото автора України по Житомирській області) піску. Проекти на ліквідацію гірничо
ЖИТОМИРСЬКОМУ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНОМУ
ЦЕНТРУ - 1 0 РОКІВ
С
16 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
ШШ ФОРМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
___________________________________________________ ДУМ КА СПЕЦІАЛІСТА
А . Р О М А Н Ч У К , завідувач кабінету охорони праці Іллічівського морського торговельного порту
Стан охорони праці на підприємствах значною мірою визначається ефективністю функціонування СУОП. Проте багато систем, що діють сьогодні, вже застаріли і потребують переробки, а там, де їх немає, вони мають бути розроблені. На жаль, офіційні рекомендації або типові моделі, які б визначали основні вимоги, структуру побудови, уніфіковані підходи, інші питання, виходячи із сучасних вимог, поки що відсутні. Матеріали, опубліковані в журналі «Охорона праці» у № 3—9, 2004 р. (автор Г. Лесенко), № 12, 2004 р. (автор Л. Мельничук), певною мірою заповнюють цю прогалину. Пропонована вашій увазі стаття продовжує і розвиває цю тему. Передумови впровадження нових форм управління Існуючі нині традиційні методи управління охороною праці багато в чому вичерпали себе і не дають ба жаного результату. Про це свідчить рівень виробничого травматизму на підприємствах України, який хоча і поступово зменшується, але досить високий. Крім того, вони у багатьох випадках не враховують вимоги міжнародних стандартів управління, сучасні тенденції та практику управ ління. Тому зміни, що вже відбулися і відбуватимуться надалі в охороні праці, потребують удосконалення системи управління і всіх складових, пов'язаних із забезпеченням про фесійної безпеки людини на всіх ета пах виробничих, трудових процесів і рівнях управління. Завдання полягає в тому, щоб ви вести систему управління охороною праці на рівень сучасних методів на основі принципово нових концепту альних підходів, напрацьованого дос віду вітчизняних підприємств, міжна родної практики, насамперед, на найважливішому — виробничому рів ні, тобто там, де формуються умови для безпечного провадження робіт, де стаються нещасні випадки, профе сійні захворювання та аварії. Особливість сучасного підходу до вирішення проблем професійної без пеки полягає в тому, що він не тільки охоплює всі складові процесу управ ління, але й, здавалося б, найрізно манітніші категорії — такі, наприклад, як якість, культура, дисципліна праці, екологічна та промислова безпека, весь спектр форм і методів активного впливу, що протидіють антропоген
3. Зам. № 05-5050
ним (пов'язаним з діяльністю людини) і техногенним (пов'язаним з експлуа тацією систем і об'єктів підвищеної небезпеки) факторам ризику. Йдеться про те, що с ь о г о д н і вже не можна об межуватися розглядом проф есійної безпеки у відриві від інших категорій і складових виробничої діяльності, що визначають значною мірою загальну і ситуаційну безпеку. З цих причин на деяких підпри ємствах уже створюються інтегрова ні системи менеджменту, орієнтовані на усі види безпеки. Почала розвива тися тенденція інтегрування в загаль ну систему менеджменту елементів Загального управління якістю (Total Quality Management — TQM), моде лей досконалості. Ось чому сьогодні так важливо фахівцям служб охорони праці, керів никам І організаторам виробництв опанувати сучасні методи управління (менеджменту) професійною (охоро на праці), промисловою та екологіч ною безпекою І враховувати це під час розробки (переробки) СУОП. Крім відомих традиційних функцій і завдань управління (планування, організація, контроль, аналіз та оцінка), до основних особливостей і складових, що визначають принци пово новий, ефективніший підхід до СУОП на сучасному етапі, який від повідає міжнародній практиці, нале жать такі: наявність працеохоронної полі тики, орієнтованої на кінцевий ре зультат (зниження рівня виробничого травматизму та професійних захво рювань), яка визначає завдання та ос новні напрями діяльності підприємства в галузі охорони праці на найближчу і більш віддалену перспективу;
наявність функції управління пер соналом як ключової складової, яка визначає роль соціуму у вирішенні проблем охорони праці; регламентація процедур забезпечен ня безпеки трудових процесів і експлуа тації об'єктів підвищеної небезпеки на основі аналізу та управління ризиками; застосування міжнародних стан дартів під час розробки систем управ ління професійною, промисловою та екологічною безпекою; аудит — як функція, що забезпечує контроль за функціонуванням системи управління в цілому; постійний розвиток (удосконален ня) системи управління з метою при ведення її до стану, адекватного су часним вимогам. До переліку складових, що утво рюють цілісну систему управління, можуть входити порядок управління документами, впровадження елемен тів культури праці та ін. Політика підприємства в галузі охорони праці Необхідною умовою будь-якої системи управління є наявність і реа лізація певної політики. В охороні праці — це працеохоронна політика, спрямована на вирішення конкретних цільових завдань (ЦЗ). Політика в охороні праці до дея кої міри поняття нове. З'явилося воно з введенням міжнародних стандартів управління, в першу чергу — стандартів на менеджмент якості (серія ІБО 9000). У чому її основні особливості? Політика повинна: відповідати необхідним чи бажа ним цілям підприємства, тобто мати цілеорієнтований (цільовий) характер;
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
17
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
розроблятися в кожній із сфер діяльності на основі єдиного процесорієнтованого підходу в рамках інте грованої системи безпеки; відповідати вимогам національних норм і стандартів управління, прийня тих у міжнародній практиці, з ураху ванням специфічних регіональних, галузевих і виробничих умов; бути документованою, впровад женою і підтримуватися в робочому стані; бути зрозумілою для всіх, доступ ною для зацікавлених сторін (управ лінський персонал, інженерний кор пус, виконавці), доведеною до відо ма всіх працівників (актуалізованою) для того, щоб кожний працівник на всіх рівнях знав про свої обов'язки; піддаватися аналізу з точки зору придатності до виконання цільових завдань і на основі одержаних ре зультатів п о с тій н о у д о с к о н а л ю ватися для підвищення результатив ності функціонування системи в ці лому. Цільова спрямованість побудови системи управління є одним із ключо вих концептуальних принципів сучас ного менеджменту. Для охорони праці (системи безпеки) загальне ці льове завдання полягає в тому, щ об досягти надійного і стійкого функціо нування системи, тим самим забезпе чити мінімально можливі рівні вироб ничого травматизму та професійних захворювань. На вирішення цільових завдань має бути спрямований увесь спектр форм, методів і засобів актив ного впливу, орієнтації колективів та залучення ресурсів. Реалізовуватися концептуальні положення політики можуть через Цільову програму (ЦП) поліпшення умов праці, підвищення безпеки ви робничих процесів, зниження рівня травматизму та професійних захво рювань. Способів працювати з людьми стільки ж, скільки людей.
Ірена Дзедзіц
Управління персоналом (менеджмент персоналу) Можливість забезпечення стало го стану охорони праці на підприєм стві вирішальною мірою визначаєть ся тим, наскільки повно в системі
внутрішньофірмового менеджменту вирішені питання, пов'язані з управ лінням персоналом. Це зумовлено тим, що сучасні вимоги до працівни ків усіх рівнів потребують істотних змін щодо принципів і методів управ ління людськими ресурсами. Реалі зувати політику та цілі охорони пра ці як в управлінні, так й у виконанні може тільки професійно підготовле ний персонал. Сьогодні в науці про управління сформувався самостій ний напрям — менеджмент персона лу, при цьому визначальним усього процесу управління є розуміння того, що людина в системі безпеки праці являє собою найбільш чисельну, най більш цінну багатоф ункціональну ланку, невідновний і незамінний інте лектуальний і фізичний ресурс, який необхідно інвестувати і розвивати. Це також суб'єкт управління та об'єкт «турботи», це об'єкт і водно час фактор ризику (соціальна скла дова), це найслабкіша і найменш надійна, непередбачувана за свої ми діями, а отже, найнебезпечніша ланка. Ось чому до переліку основних у СУОП належить функція управління персоналом. Тому, будуючи політи
ку і визначаючи тактику своїх дій, насамперед варто виходити з тези, що головною ланкою в охороні пра ці є людина, через яку і заради якої відбувається працеохоронна діяль ність. Функція управління персоналом покликана об'єднувати, координу вати, взаємопов'язувати та інтегрува ти всі інші функції в єдине ціле. У ціло му до неї входить повний спектр захо дів, до яких (стосовно охорони праці) належать: залучення і рольова участь пер соналу у вирішенні цільових завдань і проблем безпеки (розподіл повно важень, обов'язків, відповідальності); формування ідеології та підви щення професійної компетентності (менеджмент — це професійне управ ління професійним персоналом); мотиваційне регулювання (ство рення умов для прояву особистісного потенціалу і зацікавленості працівни ків у позитивних результатах діяльно сті підприємства, до якого вони нале жать); управління організаційним роз витком і організаційними змінами, формування корпоративної культури тощо.
АДМІНІСТРАТИВНІ: організаційно-розпорядчі дисциплінарні С О Ц ІАЛЬНО-ПСИХО ЛО ГІЧНІ МОТИВАЦІЙНІ: економічні матеріальні моральні КОМ БІН О ВАН І
N
%
ПЕРСОНАЛ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ВИРОБНИЧОТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
•у ,
А
Організація та координація роботи Планування та прогнозування Управління персоналом: професійна підготовка та профдобір психологічне забезпечення мотиваційне регулювання пропаганда О блік, аналіз, оцінка стану охорони праці та функціонування С УОП Контроль Проектно-конструкторське забезпечення Технологічна підготовка виробництва Забезпечення безпечної експлуатації транспортно-технологічних систем Забезпечення безпечної експлуатації гідротехнічних та інженерних споруд Матеріально-технічне забезпечення Метрологічне забезпечення Нормалізація (оптимізація) санітарно-гігієнічних умов Нормативно-правове, методичне, інформаційне, довідкове забезпечення Забезпечення безпеки в умовах НС
УМ О ВИ ПРАЦІ
СТАДИ УПРАВЛІННЯ
ЗАСО БИ ПРАЦІ ПРЕДМЕТИ ПРАЦІ
РІВЕНЬ УПРАВЛІННЯ
^
Розробка проектно-конструкторської та технологічної документації Перед початком роботи / У процесі роботи Після закінчення роботи
РІВЕНЬ ІНЖЕНЕРНОГО ТА О РГАНІЗАЦ ІЙНО ГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКРЕТНІ ВИКОНАВЦІ (РОБОЧІ МІСЦЯ)
ч
Змістовна модель системи управління охороною праці. Продовження див. у наступному номері
18 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
БЕЗПЕКА ПРАЦІ ____________________________________________________АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю
Як свідчать результати перевірки стану охорони праці, проведені інспекторами Держгірпромнагляду М Н С України по Дніпропетровській області, машинобудівна галузь області залишається одним з численних осередків ризику в промислово перевантаженому регіоні. За 9 місяців цього року на підприємствах машинобуду вання під час виконання виробни чих обов'язків отримали травми 82 робітники, троє з яких від отриманих травм померли. Загалом на перевірених підпри ємствах виявлено 87 порушень вимог нормативноправових актів з охорони праці, призупинялись експлуатація 32 одиниць обладнання і виконання робіт. Близько 20 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності. Недоліки було виявлено в ході планових обстежень на Д П «80 •Південний машино будівний завод імені Макарова», ЗАТ лВеста-Дніпро», ВАТ вДніпроважмаш», жДніпроважпапірмаш» імені Аргема, «Павлоградхіммаш», «Дніпропрес» та * Дніпровагонмаш». Протягом листопада комплексно перевірятиметься організація безпечних умов праці на ВАТ «Криворізький завод гірничого машинобудування». ¥
¥
¥
Під час перевірок підприємств співробітниками Держгірпромнагляду М Н С України по Харківській області спільно з прац/вниками Міністерства будівництва, архітектури та житлово-кому нального господарства виявлено і внесено до Реєстру аварійно небезпечних об'єктів 250 будівель та споруд промислового призначення, що продовжують експлуатуватися чи перебувають у занедбаному стані. Усього в області близько сотні з них впродовж останніх двох років виведено з аварійного стану чи ліквідовано. ¥ ¥ ¥
На Хмельниччині завершено виведення котелень з підвальних приміщень закладів освіти, культури, охорони здоров'я та житлових будинків.
з*
ЕФЕКТИВНІСТЬ НАГЛЯДУ ТА ВЕЗПЕКА ВИРОВНИЦТВА ...... ................._____
Незважаю чи на загальну тенденцію до зниження кількості негцасншс випадків на виробництві, існує нерівномірність розподілу рівня травматизму за часом. Це стосується кожного регіону країни. У Чернігівській області за 9 місяців 2005 р. на виробництві загинуло 18 осіб (у 2004 р. — 15). Про причини травматизму та проблем.и його профілакт ики начальник теруправління Д ерж гірпром нагляду МНС України по Чернігівській області М. ШТАНЬКО розповів Н. САВЕЛЬЄВІЙ, спеціалістові по зв’язках з громадськістю цього теруправління.
У
нас, як і в інших областях країни, рік на рік не випадає. Якщо зоб разити це графічно, то вийде лі нія, яка, як синусоїда, має свої мініму ми та максимуми, що припадають на різні роки. Чому процес відбувається саме таким чином, відповісти одно значно неможливо, оскільки на ре зультат впливає одночасно безліч різних факторів. Можливо, дослідни ки зуміють дати цьому явищу науко во обгрунтоване пояснення. О т і зараз ми перебуваємо в та кому становищі. Причому порівняно з попереднім піком травматизму, що мав місце в 2003 р., абсолютна вели чина нинішнього набагато менша. Тоді на підприємствах області загину ло ЗО працівників. Торік — 20. А мак симум 1999 р. становив 41 нещасний випадок. Мовою фізики це явище на зивається «загасаючі коливання». П роте ми за цифрами завжди бачимо людину. І намагаємося розіб ратися, чому, незважаючи на всі наші зусилля, втрачаємо людські життя. Ми безперервно вдоскона
люємо роботу, намагаємося знайти найбільш ефективні форми. Ні ми нулого року, ні нинішнього теруправління не знижувало інтенсивності наглядової діяльності, досягнутої на кінець 2003 р. На основних напря мах нагляду працює стільки ж інс пекторів, скільки й раніше. — А наскільки рівень виробничо го травматизму залежить в і д еконо мічного ф актора? — Стан безпеки виробництва в будь-якій галузі економіки об'єктив но відображає ситуацію в цілому. І якщо сьогодні сільське господар ство переживає важкий період, то й показники травматизму там досить високі. В агропромисловому секто рі області на 1 жовтня сталося 9 не щасних випадків зі смертельними наслідками. їх причина до образли вого типова — нехтування питання ми безпеки з боку всіх виконавців робіт. Під час розслідування, як правило, виявляється відсутність на підприємстві реально діючої СУОП. Служба охорони праці працює не-
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
19
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ефективно — якщо вона взагалі є. Як наслідок — не одержано дозво ли на виконання робіт підвищеної небезпеки, не додержується техно логічна дисципліна, не розробля ються технологічні карти, не пере глядаються інструкції з охорони праці, не проводиться належним чи ном навчання з питань охорони праці. Не дивно, що на таких під приємствах обладнання, машини і механізми також експлуатуються з численними порушеннями. Безладдя в організації та вико нанні польових робіт уже цього року спричинило загибель 3 осіб. Причо му люди загинули за подібних об ставин — під час відпочинку, в без посередній близькості від місця про вадження робіт. І, що особливо пригнічує, цих трагедій легко можна було уникнути, якби адміністрація сільгосппідприємств доклала хоча б трохи зусиль. Досить було мати еле ментарні знання, а головне, праг нення організувати роботи відпо відно до вимог безпеки, наприклад, вибрати певне місце для відпочинку працівників і позначити його хоча б жердиною! — Відомо, щ о однією з основних причин високого травм атизм у є людський фактор. А щ о ще впливає на стан безпеки виробництва? — Одна з найсерйозніших проб лем, з якою зіткнулася Україна,— це старіння основних фондів виробниц тва. Фахівці не перший рік попере джають про небезпеку, яку містять у собі старі будівлі, споруди, облад нання, машини, механізми, що від служили свій термін. За деякими відо мостями, їх у нас в країні не менше ніж 80% з усіх, що експлуатуються. Про те, що необхідно вживати термі нових заходів, ми постійно попере джаємо власників. Проте, як мовить ся, доки грім не вдарить... І він вдарив! 6 серпня на буровій установці Н іжинської наф тогазовидобувної експедиції глибокого буріння заги нув бурильник, який у складі брига ди виконував роботу з установки змішувачів б урового розчину на площадки. Внаслідок раптового па діння площадки зі встановленим на ній змішувачем бурильник одержав смертельну травму. Як з'ясувалося під час розсліду вання, аварія сталася з обладнан
20 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
ням, розрахунковий термін експлуа тації якого закінчився 7 років тому. При цьому підприємство не прове ло технічної діагностики для з'ясу вання можливості подальшого за стосування амбара бурового роз чину, площадок і змішувачів. Поки що це перший такий випа док у Чернігівській області. Але не виключено, що він став так званим «першим дзвінком», за яким цілком можуть бути інші. Адже сьогодні іс нує безліч малих і зовсім крихітних підприємств, які навіть і не думають про обстеження та діагностику ос новних фондів, оскільки у них своя політика — видавити з них усе, до останньої краплі, для одержання максимального прибутку. Життя і здоров'я людини при цьому в роз рахунок не беруться. У той же час в області є й інші об'єкти і механізми, що перебува ють у державній та комунальній власності і також потребують тер мінової заміни чи реконструкції. На жаль, у їх власників часом не виста чає коштів навіть на проведення технічної діагностики. Зрозуміло, що силами тільки теруправлінь та експертно-технічних центрів цю проблему вирішити не вдасться. — Кількість підприємств малого та середнього бізнесу в наш ій кр а їн і неухильно зростає. Перевірити кож не з них неможливо. Проте необхід но знаходити способи для того, щ об тримати ситуацію під контролем, максимально охоплю ю чи д ерж ав ним наглядом усі галузі. Як теруправління вирішує цю проблему? — Є така форма роботи, що ві дома не один рік, але особливо ефективна вона саме тепер. Це — комплексні перевірки цілих районів міста та області. Враховуючи особливу склад ність ситуації в агропромисловому секторі, наприкінці серпня теруправління організувало комплексну пе ревірку управління сільського гос подарства і продовольства Менського району, а також підвідомчих йому підприємств. Комісію очолили В. Маціяшко — начальник управлін ня організації державного нагляду в АПК, машинобудуванні, на транс порті та зв'язку, а також В. Ткачов — його заступник. Від теруправління в цьому масш табному заході були
зайняті інспектори різних видів на гляду. Участь у роботі комісії брали представники обласної та район ної адміністрацій, органів пожежно го та санітарного нагляду. їхня спільна робота дала чітку картину стану охорони праці в ра йоні. Але щоб зробити правильні висновки з матеріалів перевірки, необхідно зазначити: сьогодні на се лі переважає приватна форма влас ності. У Менському районі з 52 гос подарств 25 — колективні, 27 — фермерські. Усього в них працюють 2650 осіб. І знаєте, що впадає в око в пер шу чергу? На промисловому під приємстві з та кою чисельністю працюючих обов'язково функціону вала б служба охорони праці, практично — цілий відділ з кількох спеціалістів. А ось в управлінні сільського господарства та продо вольства Менської райдержадміністрації така служба існує, як зараз кажуть, сугубо віртуально, тобто насправді її немає — штатну оди ницю інженера з охорони праці бу ло тут ліквідовано ще в 2004 р. Ви конання функцій спеціаліста цього профілю здійснює головний спеціа ліст з механізації сільського госпо дарства на доповнення до своїх ос новних обов'язків. Усе це є грубим порушенням чинного закон одав ства про охорону праці. О крем і господарства пішли по стопах свого «рідного» управління і також ліквідували відповідні служби, передавши виконання їх функцій ін шим спеціалістам. А у тих часто-густо навіть вищої освіти немає, і дос від роботи — менше року! Саме звідси тягнеться довгий ланцюг порушень та упущень. Н а приклад, усі господарства району виконують якісь роботи підвищеної небезпеки, але жодне з них не одер жало дозволу Держгірпромнагляду. Виявлено дуже багато недоліків у навчанні з охорони праці керівників та спеціалістів і робітників підпри ємств. Як наслідок, на всіх рівнях управління вказано на нехтування питаннями безпеки виробництва. Загальна проблема старіння ос новних фондів на селі відчувається особливо гостро. В акті комплекс ної перевірки зазначено: «Стан тех нічних засобів сільськогосподарсь
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
кого виробництва наблизився до критичного». Ось конкретні цифри: із 472 тракторів, що експлуатують ся у господарствах Менського ра йону, 410 відпрацювали свій амор тизаційний термін. За весь минулий рік і 7 місяців нинішнього район придбав 19 нових тракторів. При цьому виведено з експлуатації 91. Нестача коштів, помножена на нестачу кваліфікованих кадрів, при зводить до жахливих результатів — нещасний випадок у ВАТ «Березнянський» став тому підтверджен ням. Стіна старої будівлі, що пере бувала в стадії демонтажу, обвали лася під час сильної грози 20 травня 2005 р. Під руїнами колишньої фер ми виявилася похованою жінка — охоронець цього господарства. Ха рактеристика об'єкта і перелік вияв лених під час перевірки порушень займають дві сторінки акта спецрозслідування. А в основі всього цього лежить невміле, некомпетентне ке рування, безпорадність адміністра ції перед об'єктивними труднощами. Багато з цих порушень є типовими для інших господарств району. Звичайно, наша комісія не може знайти фінансових коштів для під тримки підприємств. Але приписи, видані інспекторами, стануть керів ництвом до дії для деяких керівників і спеціалістів господарств. Інших змусять замислитися вжиті заходи адміністративного стягнення. Сама ж комплексна перевірка Менського району — захід неординарний, від бувається таке нечасто, і вона, без сумнівно, матиме суспільний резо нанс у масштабах області.
— Існує думка, що на великих підприємствах умови праці більш сприятливі й вимог безпеки праці додержують суворіше. Чи так це насправді? — 21 липня поточного року теруправління брало участь у міжві домчій нараді при першому заступ нику прокурора Чернігівської обла сті Є. Ходико. Згідно з постановою наради теруправління провело комплексні перевірки кількох під приємств, стан охорони праці на яких викликав особливу тривогу. Серед них — Чернігівські міські електричні мережі, що є підрозді лом ВАТ «ЕК «Чернігівобленерго». Незважаючи на традиційно високу
культуру виробництва, навесні тут стався нещасний випадок з елек тромонтером. Комплексна перевір ка електричних мереж виявила ряд організаційних прорахунків керів ництва, що стали причиною пору шень, зазначених у 10 приписах на ших інспекторів, до адміністратив ної відповідальності притягнено 8 посадових осіб підприємства. Такі жорсткі заходи мають змусити адмі ністрацію замислитися — чи все йде так, як повинно бути? Людям треба зрозуміти, що не можна самозаспокоюватися, коли йдеться про охорону праці. Адже неусунення порушень створює об становку, за якої дуже висока ймо вірність виробничого травматизму. На великому діючому підприємстві зміни відбуваються безперервно, особливо в енергетичній галузі, і як що на них не реагувати вчасно, си туація вийде з-під контролю. Щ о ми часом і спостерігаємо там, де ще вчора був повний порядок. Комплексними перевірками бу ло також охоплено ряд підприємств житлово-комунального господар ства. П оказовим є становище у ТОВ «Ніжинтепломережа». На цьо му підприємстві, де є велика кількість машин і механізмів і виконують б а гато робіт підвищеної небезпеки, виявлено 157 порушень. Очолюють список порушення, що свідчать про серйозні організаційні прорахунки. Наприклад, не додержується необ хідна періодичність медичних огля дів персоналу, є проблема із забез печенням дільниць виробництва ви конавчою технічною документацією, з розробкою інструкцій з охорони праці для робітників. На жаль, тут також проглядається загальна тенденція — значна частина обладнання, що експлуатується, ви черпала нормативний термін служби: водогрійні котли, засоби автоматиза ції котельних установок і багато чого іншого. Викликає подив, що підприєм ство, яке надає населенню послуги на мільйони гривень, не знаходить кош тів для проведення технічного огляду і діагностичних обстежень котлів. Сподіваємося, що зупинка кіль кох десятків одиниць обладнання і штрафи, накладені на 8 посадових осіб підприємства, допоможуть ад міністрації ТОВ «Ніжинтепломере-
жа» визначитися з пріоритетами в діяльності.
— Ефективність таких заходів, як комплексна перевірка, доведена самим життям. А наскільки вдається витримувати заданий високий рі вень нагляду кожному інспектору зокрема? Наскільки впевнено почу вається він на підприємстві сьогодні, у період реформ? — Кожний інспектор, як держслужбовець, є повноважним пред ставником держави. Часом від того, наскільки правильним буде прийняте ним рішення, залежить благополуччя цілого сільського району, а буває — доля тільки однієї сім'ї працівника, який потерпів на виробництві. Істи на полягає в тому, що ще не кожний інспектор відчуває міру і масштаб ність своєї відповідальності. Ми на магаємося прищепити це почуття кожному з них, і особливо — нашим молодим кадрам. На їхню долю ви пало починати службу в період ста новлення демократії в Україні. А це нелегко, оскільки відбуваються без перервні зміни у законодавчій і нор мативній базі охорони праці та про мислової безпеки. Переглядаються концепції, застарівають підходи і на віть традиції. Зрозуміло, це не полег шує наше завдання. Мабуть, не да ремно у давньому Китаї побутувала лайка: «Щ об ти жив у часи переміні» Проте авторитет державного нагля ду, зароблений за багато років на пруженої праці, допомагає нам і сьогодні. У роботодавця вже скла лося розуміння того, що нагляд за безпекою виробництва існуватиме завжди, якої б організаційної форми він не набував. Тому контроль з боку теруправління сприймається у пере важній більшості випадків як не від'ємна частина нормальної вироб ничої діяльності. Тож працюємо у звичному режимі, намагаємось забезпечити найбільшу ефективність. Сподіваємось, що і на далі, за будь-яких реформ, буде збе режено суть державного нагляду і все те найкраще, що було напрацьовано системою в попередній період. На знімку:
начальник теруправління Держгірпромнагляду М НС України по Чернігівській області М. Штанько. Фото автора
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
21
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався 4 серпня 2005 р. з керівником групи архітектурно-будівельного відділу ЗАТ «ХарківпромбудНДІпроект» О. Грязєвим, комусь може здатися таким, що не заслуговує на обговорення на сторінках друкованого видання. Проте далеко не кожного дня на виробництві гине інженер-фахівець під час обстеження технічного стану виробничої будівлі з метою визначення можливостей її подальшої експлуатації. Випадки травмування та загибелі людей внаслідок падіння з висоти давно є «ахілесовою п'ятою» не тільки будівельної галузі. Скільки разів уж е про це писалося на сторінках журналу «Охорона праці». Але нічого не змінюється.
Т
рагедія сталася з одним із кращих профільних фахівців галузі, вете раном виробництва, який про працював у стінах рідного інституту 44 роки. Хто ж міг передбачити, що людина з таким величезним виробни чим досвідом виявить подібну необе режність і зробить крок у зяючу прір ву неогородженого технологічного прорізу виробничого приміщення, яке обстежувалося? Технічні причини та організаційні недоліки в роботі адміністрації інсти туту щодо створення безпечних умов праці для своїх співробітників, виявле ні у ході спеціального розслідування цього нещасного випадку, дають ва гомі підстави для того, щоб детальні ше зупинитися на цих причинах і дати об'єктивну відповідь на запитання, що виникають у зв'язку з цим нещасним
22 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
з першої осі по 46-у, після чого пе рейшли до крайнього прольоту. випадком. У тому числі й про ступінь Близько 11.00 вони зайшли до примі вини конкретних посадових осіб. щення, яке знаходиться по осям 25— Отже, все по порядку. В процесі 37 на висоті 8,4 м. Не знайшовши на розслідування нещасного випадку жодній з несучих колон маркування, встановлено, що роботи з обстежен О. Грязєв попросив колегу сходити в ня приміщення № 540 ДП «Завод іме сусіднє приміщення і знайти темпера ні В. О. Малишева» було розпочато турний шов на колоні по осі, коорди співробітниками ЗАТ «Харківпромнати якої були відомі. будНДІлроект» ще у травні цього ро Д. Шибильов зайшов за перего ку до підписання офіційного договору родку, знайшов потрібну колону і з ТОВ «Тамира», яке планувало пе голосом сповістив про це О. Грязєва. реобладнати будівлю колишнього за Повертаючись назад, він почув глу водського цеху під складське примі хий звук від падіння чогось важкого. щення. Підприємство мало надлишок Вбігши у приміщення і не побачивши виробничих потужностей, і саме в цей напарника, заглянув у відкритий тех час проводився демонтаж встановле нологічний проріз. Внизу на нульо ного в цехах устаткування. вій позначці побачив свого старшо Для обстеження цього приміщен го колегу, який лежав у неприродній ня та винесення експертно-технічного позі. Заводські медики, які прибули висновку щодо можливості його пе на місце події, а потім і лікарі швид реобладнання, виконання відповід кої допомоги констатували смерть них проектних робіт в інституті було О. Грязєва. Одержані в результаті створено групу у складі інженерів: падіння травми виявилися несуміс Д. Шибильова, М. Стеценка, Г. Тягуними з життям. щева, В. Онищенка. Керівником груЧлени комісії, які проводили спе ціальне розслідування, дійшли вис новку, що у процесі візуального об стеження плит перекриття і несучих колон О. Грязєв задивився вгору, на магаючись усе детально оглянути, і випадково впав в один з неогороджених технологічних прорізів у пере критті поверху. Комісія встановила, що незважаю пи призначили О. Грязєва. У червнічи на те, що різні роботи, у т. ч. і з оцін липні роботи з обстеження досить ве ки технічного стану на обстежуваному ликої (270 м довжиною і близько 60 м об'єкті, проводилися вже три місяці, шириною) будівлі цеху через фінан технологічні прорізи у міжповерхових сові проблеми було тимчасово при перекриттях, до яких був доступ лю зупинено. Нарешті, наприкінці липня дей (зони постійно діючих небезпеч замовником ТОВ «Тамира» і вико них виробничих факторів), не були навцем було підписано всі необхідні огороджені чи закриті суцільним на папери, і експертні роботи у будівлі стилом згідно з п. 2.27 СНиП 111-4-80* цеху, що переобладнувалася під ч. III гл. 4. склад, відновилися. О. Грязєв, керів Було також встановлено, що однією ник першого етапу обстеження (тер з причин таких порушень у ЗАТ «Хармін виконання 15.08.2005 р.) вирі ківпромбудНДІпроект» стала відсут шив, а може й був змушений, в інте ність заходів щодо забезпечення без ресах справи пожертвувати кількома пеки робіт під час проведення обсте днями своєї відпустки, яка почалася у ження та обміру будівель і, зокрема, нього з 1 серпня. у проекті проведення робіт (ППР) у О 9 год 4 серпня 2005 р. О. Грязєв зонах постійно діючих небезпечних і Д. Шибильов почали обстеження виробничих факторів. З'ясувалося та об'єкта з другого поверху виробничого кож, що до виконання таких робіт до корпусу із середнього прольоту цеху пускалися співробітники інституту, які
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
не пройшли попереднє навчання та перевірку знань з охорони праці. З усього цього випливає маловтіш ний висновок: безпеку праці як загиб лому О. Грязєву, так й іншим його колегам на жодному з етапів вико нання виробничих завдань не було забезпечено. Винним у грубих порушеннях СНиП 111-4-80* «Техника безопасно сти в строительстве», у результаті яких стався нещасний випадок, комі сія визнала начальника архітектурнобудівельного відділу ЗАТ «ХарківпромбудНДІпроект» Ю. Радька, який не забезпечив належного контролю за безпечним виконанням робіт. До адміністративної відповідаль ності,комісія притягла й головного інженера проекту Ю. Ісаєнко, яка під час складання календарного плану проведення робіт не передбачила додаткові роботи щодо забезпечен ня безпеки праці, а також не розро била заходи щодо забезпечення безпеки під час обстеження будівлі. Винним також визнано й директора ЗАТ «ХарківпромбудНДІпроект» Л. Ту ринського, який не забезпечив прове
дення попереднього навчання та пе ревірки знань з охорони праці пра цівників, не організував, як робото давець, належного контролю за вико нанням робіт. Повертаючись до розмови з ке рівниками інституту, який має такі багатті традиції промислового бу дівництва (за проектами «ХарківпромбудИДІпроекту» збудовано «Криворіжсталь», інші гіганти вітчиз няної промисловості, багато вели ких промислових об'єктів за кордо ном), я так і не зміг зрозуміти, чому у такої поважної організації вирішення питань охорони праці було відсуне но на останній план? І якщо подібне відбувається у таких організаціях (ЗАТ «ХарківпромбудНДІпроект» — базове підприємство Харківської області з обстеження та паспорти зації промислових будівель і спо руд), то, що ж тоді говорити про дрібніші проектно-конструкторські організації, про умови праці спеціа лістів, які виконують подібні роботи. Адже тільки у Харківському регіоні налічується близько ЗО проектноконструкторських організацій, що
мають ліцензії на право видачі екс пертних висновків. Вважаю, що будь-який інженерпроектувальник також добре знає, що ще на стадії проектування будів ництва промислової будівлі чи спо руди для майбутніх його працівників повинні передбачатися такі умови праці, які б повністю відповідали нормативно-правовим актам з охо рони праці. Заради справедливості, варто за значити, що хоча б у цьому питанні автор статті знайшов належне розу міння в особі керівників ЗАТ «Харків промбудНДІпроект». Хотілося б, щоб таке розуміння було у них і під час ви рішення тих, не менш важливих пи тань, які напряму стосуються безпеки їхніх власних працівників. І нехай нещасний випадок з О. Грязєвим стане наукою для інших робо тодавців: безпечні умови праці не обхідно забезпечувати і робітнику, і інженеру. В. КО БЕЦЬ, наш власкор
ВІСТІ з мне
УБЕРЕГЛИСЯ ВІД ПОЖЕЖ В ОСІННЬО-ЗИМОВИЙ ПЕРІОД
З
першими похолоданням та замо розками уночі різко зростає ві рогідність виникнення пожеж, а рятувальники все частіше змушені виїжджати на приборкання вогняної стихії. Підтвердження цьому — стати стичні дані: щороку в холодну пору ви никає понад 60% від загальної річної кількості пожеж, де гине понад 70% краян від загальної кількості жертв во гню. Заступник начальника Управлін ня М НС України в Закарпатській області В. Бодак розповідає, що най частіше до подібного фіналу призво дить нехтування правилами пожежної безпеки. Приміром, у холодну пору стрім ко збільшується кількість випадків травмування людей на пожежах че рез необережне поводження з газо вими приладами, а у сільській місце вості переважна більшість пожеж в осінньо-зимовий період стається че рез несправне пічне опалення. Але
все ж серед причин виникнення по жеж у цей період переважає несп равність електромережі. Аналітики Управління М Н С Ук раїни в Закарпатській області стверджують, що частота виникнен ня пожеж від несправних електроме реж перебуває у прямій залежності від зниження температури. Особли во страждають мешканці багатопо верхівок, до певної міри це стосуєть ся і приватних господарств. Така взаємозалежність пов'язана з ха рактерним збільшенням кількості ко ристувачів електроенергією пізньої осені та взимку хоча б тому, що сут тєво зменшується тривалість світло вого дня. Разом з тим частина по меш кань через різні обставини погано опалюється. Природне б а жання людей підвищити температу ру у власній оселі призводить до ви користання побутових електрообі грівальних приладів, які інколи є по
тужними струмоприймачами. Як на слідок, електромережа, особливо в оселях старої забудови, просто не витримує навантаження, що при зводить до коротких замикань, які зазвичай закінчуються у кращому випадку згорілим майном, а у гіршо му — травмуванням чи навіть заги беллю людей. Обігрівачі та розпалені печі не суть у собі не лише вогняну загрозу. Нерідко вони стають причиною тяж ких термічних опіків, причому через недбалість дорослих часто-густо страждають діти, яких батьки залиша ють без догляду. О сінньо-зим овий пож еж онебезпечний період лише почався, а в добових зведеннях уже дом іну ють причини виникнення пожеж, що характерні для холодної пори року. Самі ж рятувальники вважа ють, що найкращим способом уник нути пожежі є суворе дотримання правил пожежної безпеки, бо ж во гонь нищить все, забирає людські життя. Центр пропаганди УМНС України в Закарпатській області
ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /200 5
23
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА
Розмова про стан охорони праці в навчальних закладах району на нараді, проведеній відділом освіти Хуст ської райдерж адм ініст рації наприкінці вересня, вийшла гострою й цікавою. Державні інспект ори Закарпат ської державної інспекції охорони праці М. Повх та С. Ромац ознайомили п р и сут н іх з результ атами комплексної перевірки, що тривала у семи навчально-виховних закладах району 5—16 вересня. За її підсум кам и прискіпливої уваги з боку предст авників працеохоронного відомства та керівницт ва освіт ніх закладів потребують т ри аспект и навчально-виховного процесу, які прот ягом навчального року м ож ут ь ст ат и дж ерелом т равм онебезпечних сит уацій як для 1538 працівників, так і для 14 336 вихованців шкіл району. Й дет ься про належну організацію в новому навчальному році роботи предм ет них кабінет ів, ш кільн и х ст орож ів та про безпеку елек т р о устат кування.
Ш ЬШШШЙш
-
БЕЗ ТРАВМАТИЗМУ Чи безпечний кабінет?
Ш
стю, можливість трагічних історій на зразок тієї, що трапилася нещодавно з учнями однієї зі шкіл на Івано-Франківщині, була б зведена до нуля. Те, що в районі є викладачі, на яких можна рівнятися, тішить. Переві ряючі порадили запозичити досвід і, незважаючи на проблеми з коштами, забезпечити шкільні кабінети хімії, фі зики та біології елементарними засо бами захисту: гумовими рукавицями і фартухами, шлангами для промиван ня очей, окулярами, інструкціями з на дання першої медичної допомоги... Вчителям же — обов'язково пройти навчання на курсах безпеки життє діяльності.
кола і нещасний випадок. Навіть на папері — рятуй Боже в ре альності! — ці два поняття поряд «звучать» дисонансом: травмування й дорослої людини пережити непросто, у школі ж більшість — діти. Допустити загрозу їхньому життю та здоров'ю означає, як мінімум, замордувати се бе докорами сумління, як максимум — перекреслити свій авторитет професіо нала в очах колег і громади. За словами державного інспекто ра Закарпатської ДІОП С. Ромац, це добре розуміють у Нижньобистрівській ЗОНІ 1—3 ступенів, де директо ром М.Голуб. Сторож — — Утримання предметних кабіне професія ризикована тів у цьому далеко не сучасному на вчальному закладі глибинки,— ділиться ...Листопад минулого року за враженнями Світлана Анатоліївна,— пам'ятався резонансним нещасним гідний приклад для наслідування. Всі випадком, що стався у Хустській ЗОШ реактиви, серед яких є отруйні та ви 1—3 ступенів. 44-річний сторож Ю. Липбухонебезпечні речовини, зберіга чей, заступивши на чергування, нав ються відповідно до встановлених ви ряд чи міг уявити собі, що чекає його ці мог. З огляду на труднощі з фінансу єї ночі. Коли побачив на подвір'ї на ванням та забезпеченням вразило те, вчального закладу чоловічу й жіночу що хімікати містяться в належній тарі постаті, це його не стривожило: ма з відповідними написами назв і особ буть, закохана парочка заблукала... ливостей використання. Не змогла Тож, виконуючи свої професійні втриматись, аби не похвалити компе обов'язки, вирішив зробити зауважен тентного, обізнаного, сумлінного ви ня — територія, мовляв, під охороною, кладача. Коли б усі ставилися до сво і стороннім тут робити нічого. Наштовх їх обов'язків з такою відповідальні
24 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
нувся ж на... збройний опір з нане сенням численних тілесних ушкоджень. Намагаючись повідомити про напад, спробував дістатися до найближчого телефону. Проте не зміг. Вранці закри вавлене тіло з множинними ножовими пораненнями, в результаті яких і на стала смерть, знайшли на вулиці, біля гаражів... З огляду на жорстокість цьо го випадку, здавалося, важко знайти йому аналог. Та вже цьогоріч, напри кінці лютого, така ж доля спіткала сто рожа Іршавського центру позашкіль ної освіти П. Штефаня. На щастя, він залишився живим. Взагалі ж протягом минулого року в різних галузях еконо міки краю постраждали десять пред ставників професії, яку саме життя сьогодні відносить до категорії ризи кованих. А з початку поточного їх за реєстровано вже п'ять. Сумна тенденція, зрозуміло, при вернула до проблем організації ро боти шкільних сторожів увагу керів ництва навчально-виховних закладів Хустського району. Видані в ході ком плексної перевірки державними інс пекторами з охорони праці приписи вимагають взяти під особливий конт роль організацію роботи шкільних сторожів. Це означає: впорядкувати режим робочого часу (в більшості за кладів сторожі перепрацьовують), за твердити й відпрацювати маршрути руху по території та обладнати її ос вітлювальними приладами, забезпе чити сторожів телефонним зв'язком та спецодягом, провести необхідні ін структажі та вивісити інструкції на ро бочих місцях. Головне ж — представ никам адміністрації періодично кон тролювати охоронців під час вико нання ними службових обов'язків. Максимум уваги — електробезпеці — Щ е одна травмонебезпечна ді лянка, якій мусить приділити увагу кожна школа району,— надійна ро бота електроустаткування,— наголо сив, виступаючи на нараді, держав ний інспектор Закарпатської ДІО П М. Повх,— Це і своєчасно проведене його опосвідчення та перевірка стану заземлення/занулення. Щитова по винна бути обов'язково замкнена на замок, а на дверях вивішено відпо відні знаки безпеки. О крема розмова про непрацю юче, застаріле обладнання, яке не ви користовується. В ході комплексної перевірки було вказано на необхід ність його відключення від комуніка-
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙ! ційних приладів та від щита. Та з огля ду на те, що незабаром зима, особ ливої уваги потребують шкільні ко У жовтні 2005 р. органами тельні. Обладнання повинно бути Держгірпромнагляду МНС України обов'язково заземлене. Там, де три за допущені порушення ває заміна кабелів, проводів, про законодавчих і кладка їх повинна здійснюватись в нормативно-правових актів металеві труби або має бути схована з охорони праці притягнено в стінах, і ні в якому разі — по землі. до адміністративної Обертові частини циркулюючих на відповідальності сосів мають бути захищені, згідно з (оштрафовано) паспортом — вивішені схеми трубо 458 керівників підприємств, проводів. Манометри обов'язково мають пройти повірку, треба мати й установ та організацій. необхідну кількість вогнегасників, ін Серед оштрафованих: струкції з охорони праці, проводити КУНЦОВ В. Ю. — голова правління ВАТ «Сімферопольське АТП-14329», навчання та медогляд персоналу. м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим; КАШ И Н Г. І. — директор Ял У ході перевірки зверталась увага тинської філії АП «Кримтеплокомуненерго», Автономна Республіка Крим; УЛІЧ В. М. — на обладнання класів інформатики. виконавчий директор СТОВ «Ворошилівка», Тиврівський район Вінницької У Новоселищанській та Липецькопообласті; БАЛАБАНОВ О. О. — голова правління ЗАТ «Глуховецький каоліновий лянській ЗОНІ 1—3 ступенів ком завод», Козятинський район Вінницької області; ЧЕЛЯДІН О. В. — генеральний п'ютерна техніка підключена до зви директор ТОВ з іноземними інвестиціями «Рокада», м. Дніпропетровськ; КО З чайної двопровідної мережі, поруше ЛОВ О. П. — директор ТОВ «Промсталь», м. Новомосковськ Дніпропетров ської області; СЕРЕДИН І. О. — начальник шахти № 2 ВАТ «Марганецький но також обов'язкову вимогу щодо ГЗК», м. Марганець Дніпропетровської області; КО ЗЛ О ДО Й Ю. В. — дирек встановлення одного комп'ютера на тор ЦЗФ «Пролетарська», м. Донецьк; КОВАЛЬ М. П. — директор ТОВ «Донплощі не менш ніж 6 м2. басдомреммонтаж», м. Макіївка Донецької області; РІДЧЕНКО І. М. — дирек На територіях багатьох шкіл ра тор шахти «Южная» ВП «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ Донецької області; йону є трансформатори. Як показала КРАСУЦЬКИЙ A4. В. — голова правління СВК «Дружба», Володарськоперевірка, не всюди вони огородже Волинський район Житомирської області; ЖОЛУДЬ А. С. — голова правління ні згідно з вимогами парканом зав «Ігнатпільський кар'єр», Овруцький район Житомирської області; ПОПОВИЧ Ю. Ю. — вишки 1 м 80 см. Знайшли перевіряю голова правління ВАТ «Тара», м. Хуст Закарпатської області; МАЗУР В. В. — директор МПП «Андезит», Свалявський район Закарпатської області; ТРИчі на пришкільних територіях і відкри Щ УКМ . І. — директор ТОВ «Куйбишевський гранітний кар'єр», Куйбишевський ті люки, обірвані проводи заземлення район Запорізької області; СТЕПАНЕЦЬ О В. — директор ПП «Едем», м. За блискавкозахисту, необрізані сухі гіл поріжжя; ТУРКО О. В. — голова правління ЗАТ «Стара аптека», м. Запоріжжя; ки дерев. Кожна з цих, на перший по СКРИПНИК В. П. — голова правління ЗАТ «Київський склотарний завод», гляд, дрібних хиб за несприятливих м. Ки\всВИСКІРКА А. М. — директор TOB «АМВ Котлосервіс», м. Київ; ВИГОВобставин може становити небезпеку СЬКИЙ І. В. — директор ТОВ «Фірма «Євротранс», м. Ічиїв; ЧЕРНИШ А. С — для життя і здоров'я школяра. директор КП «Єлизавета», м. Кіровоград; Ш АРОВ В. М. — директор ПСП «ЙоПідсумовуючи результати пере сипівське», Петрівський район Кіровоградської області; МАРТИНЧУК О. В. — директор шахти «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», м. Золоте Луганської вірки, начальник відділу освіти Хустсьобласті; ПРОХОРЕНКО М. О. — директор шахти «Новодружеська» ВАТ «Ликої райдержадміністрації П. Русин сичанськвугілля», м. Новодружеськ Луганської області; ОПРЧАК Є. Є — директор зауважив: — Крім висловленої перевіряю ПП «Цегельник», Жовківський район Львівської області; ЯКУБОВСЬКИЙ П. П. — голова правління ВАТ «Прибужжя», м. Червоноград Львівської області; ІВАчим вдячності за виявлені «вузькі» міс НЕЛ С. О. — директор ПГГ«Факторія-Юг», м. Миколаїв; ДАВИДЕНКО С. О. — ця, освітяни району визначили для се голова правління ВАТ «Арбузинська родючість», смт Арбузинка Миколаївської бе подальші точки докладання зусиль області; ЧУБАР М. В. — голова правління СВК «Юлія», Татарбунарський ра у галузі охорони праці. У першу чер йон Одеської області; ЧУПРИНА М. П. — начальник Південних РЕМ ВАТ «Одесаобленерго», м. Одеса; Ш АМ А Ю. В. — приватний підприємець, м. Дуброгу домагатимемось введення до виця Рівненської області; МАРИСКЕВИЧ Ю. Д. — директор СГПП «Здобуток», штатного розпису відділу посад інже Острозький район Рівненської області, МІРОШНИЧЕНК.О М. В. — директор нерів з охорони праці, які відповіда ТОВ ВТФ «Тростянецька цегла», м. Тростянець Сумської області; ПО РО КІН Е. Є. — тимуть за роботу, для початку — у З— голова правління ВАТ «Великописарівське АТП-15947», смт Велика Писарів4 навчальних закладах. Подбаємо й ка Сумської області; ТИМ ОШ В. І. — голова правління ВАТ «Тернопільнафтопро залучення на умовах договору продукт», м. Тернопіль»; МАЛАНЧУК Б. М. — начальник СПМК-1, м. Ланівці спеціалістів з обслуговування газових Тернопільської області; ГУРІН С. Г. — голова правління АТЗТ «ХПФЗ «Черво ний хімік», м. Харків; ПАНАРІН І. І. — головний лікар центральної районної котлів та енергетиків. Адже зрозуміли лікарні, Первомайський район Харківської області; БАСУНЬКО П. М. — ди головне: чим пильніше контролюва ректор ТОВ «Аргона», м. Херсон; ЄВШИН О. А. — директор агрофірми «Ве тимемо безпеку життєдіяльності в летенське», Білозерський район Херсонської області; РО М АН Ю КМ . А. — ди школі, тим надійніше будемо захище ректор. ТОВ «Укрліспром», м. Шепетівка Хмельницької області; СТРУСОВні від випадків дитячого травматизму. СЬКИЙ О. П. — директор КП «Цивільжитлобуд», м. Хмельницький; ВЕЛЙЧКО О. Г. — В. Т У Р Я Н И Ц Я , керівник прес-
служби теруправління Держгірпромнагляду М НС України по Закарпатській області
4. Зам. № 05-5050
начальник управління сільського господарства та продовольства Золотонісь кої райдержадміністрації Черкаської обпаст'чІЩ УКО. К. — директор КП «Черкасиелектротранс», м. Черкаси; РУБАШНИЙ Б. В. — директор МПП «Бургаз», м. Чернівці; ХАРЧУКО. Р. — голова правління ЗАТ «ШБУ-14», м. Чернігів; КАЙД А Ш О. В. — голова правління ВАТ «Чернігівський завод «Металіст», м. Чернігів.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
25
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Жодне підприємство не може працювати, не виконуючи ремонтів устаткування. В окремих випадках обходяться власними силами. В інш их виникає необхідність запрошуват и спеціалізовані підприємства. Але і в тому, і в іншому випадку початок ремонт них робіт на підприємст ві зумовлює додаткову загрозу виникнення т равм ат изму як для р емонтного персоналу, так і для працівників підприємства. Ще гірш е, якщо ремонт устаткування підвищеної небезпеки відбувається без його повної зупин ки, коли ш ляхи р е монтників і виробничників перетинаються. Така ситуація вимагає від керівників обох стопін відповідального ставлен-
Д
оказом сказаного вище може слугувати нещасний випадок у ВАТ «Запоріжкокс». Там за уго дою між акціонерним товариством і ТОВ «Мактраст» ремонтні роботи виконував субпідрядник — приватне підприємство «Орфей». Під час гаря чого ремонту простінків камер ста лася непередбачувана подія. Близь ко 19 год майстер покинув об'єкт, ос кільки відпрацював 12 год. А 20 хв потому одразу троє вогнезахисників пішли у кімнату відпочинку під ву гільною баштою. На місці роботи за лишились не закриті металевими лис тами люки на камерах коксування. Не було на місці ні сигнальника, ні огорожі, що передбачалося нарядом-допуском. У цей час на коксовій батареї з'явилися двоє працівників «Запоріжкоксу». Вони, а це газівник коксових печей С. Собін і кабінник-кантівник А. Макарчук, виконували заміри тем ператури вертикалей: співробітниця відкривала кришки оглядових люків, а газівник робив заміри і диктував їй показники. Близько 19 год ЗО хв, коли С. Собін робив заміри за допомогою пірометра, раптом почув крик співро бітниці і, повернувшись у той бік, по бачив, як вона провалюється через
26 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
базальтовий лист у люк завантажу вання камери коксування. Розмір сторони квадратного отвору — 550 мм, якраз достатній, щоб людина провалилась у нього. Базальтовий лист є захистом від висо кої температури, але міцність його — на рівні пінопласту. У камері коксу вання на тіло робітниці одразу подія ла температура у 800 °С. Загинути, проте, можна було і від падіння з ви соти 8 м. Врешті, коли ремонтники розібрали перегородку камери кок сування, на місці падіння 37-річної жінки, матері двох дітей, була лише невелика купка попелу. Про рівень організації робіт на підприємстві свідчать пояснення пра цівників. Майстер і бригадир ремонт ників переконують, що виставляли сигнальника і нічим його більше не за вантажували. А сигнальник І. Шерекін каже, що виконував кладку на верху печі. Коли майстер ремонтників покинув місце робіт, у зв'язку із закін ченням ним роботи, одразу І. Шерекіну стало зле через надмірну загазо ваність і високу температуру. Двоє колег повели його до кімнати відпо чинку, де сигнальник пробув близько 10 хв. Це він пам'ятає добре, але не може згадати, коли повернулись на
робоче місце його напарники. Брига дир, який виконував обов'язки майст ра, на той час перебував на іншій дільниці, де також велися роботи. Тому нічого не знав про відсутність праців ників на верху печі. Старший майстер цеху В. Остапух був у зоні виконання ремонтних робіт близько 16 год, ба чив не закриті металевими листами люки, але ніяких вказівок з цього при воду не давав. Заступник начальника коксового цеху Ю. Клюка, який мав організувати безпечне ведення робіт, також був тут близько 17 год. Але у поясненні переконує, що сигнальник перебував на місці, а люки були за криті металевими листами. І. Шерекін пояснює відсутність металевого листа ремонтними роботами на зловісному люкові, а відсутність огорожі — по стійною присутністю у зоні ремонту завантажувального вагона. С. Собіна, якого старший майстер В. Дашко послав разом із загиблою перевіряти температуру, ніхто не інструктував і не попереджав про відсутність мета левих листів на люках і зняття огоро жі. Ось такий сумбур. Комісія з розслідування нещас ного випадку визнала винними у за гибелі А. М акарчук безпосередніх керівників обох сторін, які мали від повідати за ремонт. До дисциплінар ної відповідальності притягнено майстра ПП «Орфей» С. Волошина, бригадира А. Коновалова, старшо го майстра коксового цеху В. Остапуха та заступника начальника цеху Ю. Клюку. Останнього звільнили із займаної посади. Сьогодні ми поступово приходимо до усвідомлення того, що кожен кан дидат на робоче місце, особливо як що робота пов'язана з підвищеною небезпекою, має бути наділений необхідними якостями. Для цього кан дидати на посаду проходять тестуван ня, а працівники підтверджують свій професійний рівень за допомогою періодичних повторних перевірок. Видається логічним, що й окремі під приємства, які виконують роботи та кого характеру, повинні відповідати певним вимогам. А визначення під рядником підприємства-виконавця
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
має відбуватися на підставі конкурсу, де не останнє місце повинно приділя тися забезпеченню безпеки вироб ництва. Та, як пояснив у телефонній розмові заступник генерального ди ректора ВАТ «Запоріжкокс» В. Омельницький, про такий стан речей вони можуть тільки мріяти. Лише у Донецькій області є підприємства, які спеціалізу ються на ремонтах коксових вироб ництв. У Запоріжжі таких підприємств немає. Тому і йдуть наші коксохіміки «на поклін» до спеціалістів із сусідньої області. Проте навряд чи такий мо нополізм сприяє поліпшенню дисцип ліни та якості робіт. Після нещасного випадку, який збігся із закінченням ремонту, донеч чани відбули додому. Та невдовзі «Запоріжкокс» вимушений був про сити керівництво ПП «Орфей» про довжити ремонтні роботи на інших печах. Планова комплексна перевірка виявила наявність проблем у питан нях охорони праці на «Запоріжкоксі». Так, не було отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небез пеки та експлуатацію машин і устат кування підвищеної небезпеки, від повідальні за стан будівель і споруд не пройшли навчання, не проведено атестацію робочих місць інвалідів (чим грішать сьогодні багато великих підприємств), без проведення екс пертизи продовжується експлуатація електроустаткування з вичерпаним ресурсом. Це лише частина виявле них порушень, але цього досить, щоб зробити висновок — на підпри ємстві не зроблено всього необхід ного для безпечного ведення робіт. Про що і йдеться у рішенні ради теруправління. Додатковим приводом до напи сання цієї статті стало ще й «розслі дування» згаданого випадку одним місцевим телеканалом, після якого більшість глядачів були переконані, що винною у трагедії зроблять за гиблу. К . М ОРОЗ, керівник прес-центру теруправління Держгірпромнагляду МНС України по Запорізькій області
4"
З а оперативними даними, у жовтні 2 0 0 5 р. на виробництві за гинуло 103 особи — на 10 більше, ніж за такий самий період ми нулого року; сталося 24 групові нещасні випадки, під час яких трав мовано 72 особи, у тому числі 15 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:
на будівельному майданчику у мікрорайоні 6 Миколаєва під час укладання каналізаційної труби у траншеї глибиною 4 м сталося обвалення грунту. Загинув робітник ПП «Стег».
HILH®
на збагачувальній фабриці ВАТ «Південний ГЗК» (Кривий Ріг Дніп ропетровської області) бригада бетонників ТОВ «Проммонтажбуд» за допо могою відбійного молотка демонтувала залізобетонне перекриття секцій 9 і 10 корпусу збагачення на висоті 3 м. Під час обвалення частини перекриття смертельно травмовано робітника, який був унизу.
HSJ®
на полі поблизу с. Володимирівка Знам'янського району Кірово градської області від удару блискавки загинула робітниця СФГ «Соснівське», яка під час невеликого дощу чистила цукрові буряки.
1]3a U® у гаражі Українського медико-соціального центру ветеранів війни (с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області) під час виконан ня паяльних робіт на бензобаці автомобіля стався вибух. Слюсар з ремонту автомобілів отримав травми, не сумісні з життям. на шахті імені Свердлова ДП «Свердловантрацит» (Луганська область) при спробі перейти через нижню гілку стрічкового конвеєра у невстановленому місці під конструкцію перекриття конвеєра потрапив робітник, внаслідок чого загинув. l& U a И ® ус. Виводово Токмацького району Запорізької області під час де монтажу будівлі тваринницької ферми за допомогою стрілового крана ста лося обвалення елемента конструкції, на якому перебував на той час робіт ник ФГ «Агро-Троя». Потерпілий отримав травми, від яких помер. на шахті «Бутівська» ДП «Макіїввугілля» (Донецька область) під час виконання ремонтних робіт на навантажувальному бункері № 4 поверхнево го технологічного комплексу обірвалося кріплення обмежувального пристрою підйому жолоба, через що з бункера висипалося вугілля. Масою вугілля, що обвалилася, було смертельно травмовано робітника. у ливарному цеху № 1 ВАТ «Сумське машинобудівне НВО іме ні Фрунзе» (Сумська область) під час ремонтних робіт на стрічковому конвеє рі рука слюсаря потрапила між стрічкою і валиком. Потерпілий помер у лікар ні від втрати крові.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
27
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ВІСТІ З МІСЦЬ
ЧИ БЕЗПЕЧНИМ Є У кінці травня та на початку вересня поточного року Вінницькою ДІОП в АПК було проведено обстеження стану охорони праці на підприєм ст вах з переробки цукрової сировини. Про його результ ат и нашому власному кореспондент ові В. СОПІЛЬНЯКУ розповів її начальник О. ВОЛИНЕЦЬ.
П
еревірка 20 цукрових заводів по казала, що в цілому на підприєм ствах з переробки цукрової сиро вини поряд з вирішенням суто еконо мічних проблем успішно вирішуються і питання охорони праці. Після проведе них у травні обстежень на вимогу дер жавних інспекторів чотири цукровар ні до початку сезону отримали дозволи на проведення робіт підвищеної не безпеки. 10 підприємств звернулися до Вінницького експертно-технічного центру щодо проведення обстеження та отримання відповідного висновку на проведення таких робіт. На всіх підприємствах цукрової га лузі створено служби охорони праці, укомплектовані спеціалістами, які ма ють певний досвід роботи у цій сфері. На більшості цукроварень обладнано кабінети охорони праці. Підприєм ства придбали нормативно-правові акти з охорони праці. Працівники за безпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального за-
хисту. До початку сезону цукроварін ня проведено періодичні медичні огляди, навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів, а також працівників, зайнятих на роботах підвищеної не безпеки. — Ви розповіли про виконання суто організаційних заходів з охорони праці, а що зроблено роботодавцями для запобігання нещасним випадкам на виробництві? Адже не секрет, що багато цукроварень працюють по кілька десятків сезонів. Внаслідок три валої експлуатації основні фонди під приємств, і в першу чергу окремі бу дівлі та споруди, стали непридатними, а подекуди аварійними... — У цьому плані зроблено теж ба гато. Інакше і бути не могло, адже за результатами перевірок державними інспекторами, з огляду на виявлені по рушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, утримання в незадовільному стані основних фон
дів, призупинялась експлуатація 150 ви робничих об'єктів та одиниць облад нання. Наприклад, заборонялась експ луатація сушильних та мийних відді лень, тракторів, які не були переведені на електростартерний запуск двигунів з кабіни. У ТОВ «Кристал», ВАТ «Крижопільський цукровий завод», ЗАТ «Томашпільцукор» не були проведені за міри опору заземлюючих пристроїв. На багатьох цукроварнях не прове дено технічне опосвідчення електро установок тощо. Проте до початку сезону цукрова ріння всі ці порушення було усунено, як того вимагали державні інспектори. Немало зроблено для убезпечення подальшої експлуатації будівель та споруд. Разом з тим однозначно стверд жувати, що на цукроварнях Вінниччи ни вирішено буквально всі проблеми, пов'язані зі створенням здорових і безпечних умов праці, не доводиться. Обстеження підприємств перед по чатком сезону цукроваріння показали, що ще не на всіх підприємствах галу зі територія, будівлі та споруди, устат кування, транспортні засоби було приведено у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці. За ці порушення 8 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності. Хочеться сподіватись, що принци повість державних інспекторів, з од ного боку, та добра воля роботодав ців — з іншого, врешті-решт, дадуть позитивні результати у вирішенні проб лем безпеки праці у цукровій галузі.
М О В О Ю ПЛАКАТА
! Знайдіть у хімічній лабораторії 15 або більше порушень правил безпеки. Відповіді надсилайте до редакції за адресою: 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1.
28 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ДУМ КА СПЕЦІАЛІСТА
РІШЕННЯ УРЯДУ Інспекторський склад територіальних управлінь Держгірпромнагляду згідно з постановою Кабінету Міністрів від 5 травня 1997 р. № 409 «Про забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» здійснює перевірки стану роботи з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель, споруд та інженерних мереж суб’єктів підприємництва. Теруправління щоквартально інформують Науково-дослідний інст ит ут будівельного виробництва (НДІБВ) Держбуду України про проведену роботу щодо виявлення аварійно небезпечних об’єктів, а також про зміни в їх стані припиненні або обмеженні експлуатації, виведенні з аварійно небезпечного стану, ліквідації, реконструкції тощо. НДІБВ веде Реєстр аварійно небезпечних об’єктів (РАНО). Станом на 01.07.2005 р. у РАНО зареєстровано 2557 об’єктів, у тому числі непридат них до нормальної експлуатації — 1795, аварійних — 762. Після вжит т я на місцях заходів щодо аварійно небезпечних об’єктів за час ведення РАНО з нього ви827, ліквідовано 373. лучено 1200 об’єктів, з я к и х відремонтовано —
—
В
ідповідно до Нормативних доку ментів з питань обстежень, пас портизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і спо руд, затверджених та введених у дію спільними наказами Держбуду України і Держнаглядохоронпраці від 27 лис топада 1997 р. за № 32/288 та від ЗО березня 1998 р. за № 62/48, ро боти з обстеження та паспортизації будівель і споруд повинні виконувати спеціалізовані організації, що мають відповідне право на обстеження і пас портизацію існуючих будівель, споруд та інженерних мереж і ліцензію Держ буду України або його територіальних органів, зокрема на обстеження і оці нювання технічного стану будівельних конструкцій. У складі спеціалізованої організації для виконання робіт, перед бачених ліцензією, має бути акредито вана лабораторія для визначення параметрів, потрібних характеристик матеріалів і конструкцій як у межах лабораторії, так і на об'єктах. Спеціа лізована організація у разі потреби до виконання окремих видів робіт може залучати акредитовані лабора торії інших організацій. Для безпосе реднього виконання робіт з обстежен ня і паспортизації будівель і споруд повинні залучатися висококваліфіко вані дипломовані спеціалісти з цих питань. Територіальні управління забез печують контроль за технічним ста
ном будівель і споруд, віднесених до третьої категорії (непридатні до по дальшої експлуатації) та четвертої ка тегорії (аварійні) технічного стану, шляхом щоквартального одержання інформації про зміни в їх технічному стані від райдержадміністрацій та міс цевих органів виконавчої влади, її аналізу та вжиття відповідних нагля дових заходів. Територіальні управління за по треби надсилають попередження ке рівникам підприємств і організацій щодо необхідності прискорення робіт з обстеження та паспортизації буді вель, споруд та інженерних мереж, а також своєчасного підсилення і віднов лення конструкцій будівель та споруд, які перебувають в аварійному стані, з попередженням про припинення ек сплуатації цих об'єктів у разі ухилен ня власника від усунення дефектів та пошкоджень у встановлені терміни. На виконання доручення Прем'єрміністра України від 28 серпня 2002 р. № 9 3 5 6 /2 к за дорученням Прези дента України від 21 серпня 2002 р. № 1-1/1088 створено регіональні та галузеві програми модернізації (лікві дації) аварійно небезпечних будівель і споруд. У 2004 р. в областях за про позицією територіальних управлінь відбулися засідання рад з питань без печної життєдіяльності населення. На них було відзначено, що розроблені програми виконуються не в повному
—
обсязі внаслідок недостатнього фі нансування. Особливе занепокоєння викликає питання обстеження і пас портизації будівель та споруд аграр ного сектора, соціально-культурної сфери, житлово-комунального госпо дарства. Значна кількість промисло вих підприємств працюють не на повну потужність, що призводить до прогре суючого зношення конструкцій буді вель та споруд. Показники фізичного зношення основних фондів у металур гійній, машинобудівній, хімічній та гір ничорудній промисловості перевищу ють в 1,6 разу середні показники по Україні, що може бути причиною ава рій або руйнувань будівельних кон струкцій об'єктів різного призначення. Враховуючи важливість здійснен ня комплексу заходів з реалізації дер жавної політики щодо забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних ме реж, розпорядженнями голів облас них державних адміністрацій при райдержадміністраціях, виконкомах міських рад було створено координа ційні комісії для проведення обстежень технічного стану житла та споруд гро мадського призначення, насамперед об'єктів з масовим перебуванням лю дей. Було відзначено, що з місцевих бюджетів на капітальний ремонт жит ла комунальної власності виділяються кошти, хоча і не в повному обсязі. Значну увагу приділено житловому
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
29
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
фонду, який віднесено до категорії ветхого житла. За результатами ро боти комісій проведено капітальні та поточні ремонти частини житлових будинків, об'єктів охорони здоров'я, закладів культури, навчально-вихов них закладів, торгівлі, транспорту (від ремонтовано покрівлі, внутрішньомайданчикові системи водопостачання, укріплено несучі конструкції зовніш ніх стін, укріплено та відремонтовано балкони тощо). Ряд таких споруд че рез незадовільний технічний стан ви ведено з експлуатації. На засіданнях рад також було за пропоновано: продовжити роботу обласних та районних координаційних комісій з питань проведення обстежень техніч ного стану житлових будинків і об'єк тів громадського призначення, перед бачити у місцевих бюджетах кошти на фінансування заходів щодо реаліза ції цих програм; переглянути прийняті рішення що до дозволів на перепланування квар тир і будинків та переведення їх з жит лових приміщень у нежитлові; заборонити надавати дозвіл на одночасне проектування та початок нового будівництва, реконструкцію, капітальний ремонт, що суперечить ст. 29 Закону «Про планування і за будову територій»; продовжити інвентаризацію, обсте ження та приведення до належного стану об'єктів, де можливе масове пе ребування людей (спортивні комплек си, вокзали, культурно-розважальні за клади, ринки, культові споруди тощо). Відповідно до плану роботи Держнаглядохоронпраці України у першо му півріччі 2005 р. перевірено понад 3400 підприємств, будівель та об'єктів. На більшості перевірених підприємств проводиться певна робота щодо вико нання вимог вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів від 5 травня 1997 р. № 409, зокрема: створено служби спостереження за безпечною експлуа тацією будівель та споруд, складено графіки проведення обстежень і пас портизації будівель та споруд, у першу чергу тих, які перебувають у незадо вільному технічному стані, розробле но комплексні заходи, спрямовані на підтримання та відновлення їх початко вих експлуатаційних якостей. Разом з тим під час проведення перевірок вияв лено понад 12 тис. порушень нормативно-правових актів з охорони праці.
З О
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
Не виконуються також вимоги поста нови Кабінету Міністрів від 5 травня 1997 р. № 409, зокрема: ще не на всіх підприємствах створе ні служби спостереження за безпечною та надійною експлуатацією будівель і споруд, відсутнє затверджене Поло ження про службу спостереження; працівники служби спостережен ня не пройшли навчання та перевірку знань з питань спостереження за без печною та надійною експлуатацією будівель і споруд, а чисельний склад служби спостереження не відповідає рекомендованому; не проводяться періодичні огляди будівель і споруд, відсутні річні плани планово-попереджувальних ремон тів та технічні паспорти будівель і споруд; не проведено із залученням спе ціалізованих організацій обстеження будівель і споруд та їх паспортизація; не розроблено заходи для забез печення надійної експлуатації буді вель та споруд, не виконуються реко мендації спеціалізованих організацій. Всього під час перевірок виявлено понад 270 аварійних будівель і спо руд, у зв'язку із загрозою життю і здо ров'ю працюючих призупинено екс плуатацію 234 приміщень та інших об'єктів, що мають ознаки аварійності. На трьох керівників підприємств направлені матеріали до органів прокуратури для вжиття заходів, сімох керівників усунено від роботи. До ад міністративної відповідальності при тягнено 340 посадових осіб, у тому числі 112 перших керівників підпри ємств. Кожному власникові переві рених підприємств видано приписи щодо усунення виявлених порушень та вказано на їхню персональну від повідальність за безпечну експлуа тацію об'єктів. Виконання приписів щодо усунен ня виявлених порушень нормативних актів з охорони праці перебуває на постійному контролі територіальних управлінь. Досвід роботи з пакетом норма тивних документів з питань обсте жень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд не тільки підтвердив їхню придатність, але й виявив потре бу в їх подальшій розробці. Для поліпшення стану роботи з ви щезазначених питань вважаємо за необхідне:
Держбуду України розробити та впровадити єдину методику інфор маційно-аналітичного забезпечення ведення Реєстру паспортів технічно го стану виробничих об'єктів та Ре єстру аварійно небезпечних об'єктів виробничої і невиробничої сфери. Забезпечити методикою органи центральної виконавчої влади та ін ші заінтересовані міністерства і ві домства; Науково-дослідному інституту бу дівельного виробництва Держбуду України переглянути пакет норматив них документів з питань обстежень, паспортизації та безпечної експлуа тації будівель і споруд, розробити і затвердити в установленому порядку ряд положень щодо: обстежень технічного стану, пас портизації, безпечної та надійної екс плуатації житлових будинків, будівель і споруд адміністративного, соціаль но-культурного призначення та інже нерних мереж; навчання та перевірки знань осіб з питань спостереження за безпеч ною та надійною експлуатацією буді вель і споруд; Міністерству освіти і науки, Міні стерству охорони здоров'я, Міністер ству праці та соціальної політики за безпечити проведення обстежень технічного стану і паспортизацію будівель, споруд та інженерних ме реж закладів освіти, охорони здо ров'я і соціальної сфери; керівникам райдержадміністрацій та місцевих органів виконавчої влади зобов'язати власників створити (від новити) в складі підприємств служби , спостереження за безпечною і надій ною експлуатацією будівель, споруд та інженерних мереж, провести відпо відне навчання працівників цих служб. Розробити графіки обстеження і пас портизації будівель, споруд та інже нерних мереж і виведення аварійно небезпечних об'єктів з експлуатації, призначити відповідальних осіб за ви конання цих заходів. Щоквартально на засіданнях місцевих органів вико навчої влади з питань безпечної жит тєдіяльності населення розглядати хід виконання регіональних програм мо дернізації (ліквідації) аварійно небез печних об'єктів. В. К О З Л О В Е Ц Ь , головний дер жавний інспектор Держгірпромнагпяду МИС України
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
РОЗРОБКИ ВТІЛЮЮТЬСЯ УЖИТТЯ
Опублікування в журналі «Охорона праці» (№ 11,2004 р.) розробленого начальником Хмельницької інспекції державного нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки П. Храпаком Технічного регламенту підприємства з безпечного виконання робіт у колодязях, камерах, колект орах, інш их підзем них спорудах та замкнут их просторах (далі Технічний регламент) викликало у наших читачів неоднозначну реакцію. Переважна більшість, в основному спеціалісти з охорони праці підприємств, сприйняла новацію як програму до дій, інша менш оптимістично, мовляв, справа ця надто копітка, до того ж впровадити в ж ит т я цей документ у повному обсязі важко через небажання керівників усіх ланок брати на себе додаткові обов’язки щодо забезпечення безпеки праці своїх підлеглих. Аби розвіяти сумніви щодо впровадження Технічного регламенту, пропонуємо читачам ознайомитися з думками П. ХРАПАКА з цього приводу. —
—
u .. !
И
очну з того, що ця розробка вже успішно впроваджена на місько му комунальному підприємстві «Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго», у ТОВ «Будтелеком» (Хмель ницький), Старокостянтинівському підприємстві «Водоканал», Волочиському міському підприємстві «Тепло вик», у Білогірській філії ВАТ «Хмельницькгаз» та на інших підприємствах Хмельниччини, що дало змогу значно підвищити рівень безпеки праці, вико нувати вказані роботи без ризику для здоров'я працівників. Слід зауважити, що розробка Технічного регламенту — це пошук можливостей зниження рівня травма тизму в умовах нарощування обсягів виробництва. Під час розробки і особ ливо впровадження Технічного рег ламенту невід'ємною частиною захо дів є зустрічі з персоналом бригад/ дільниць, обстеження підприємств, проведення досліджень, обговорення окремих питань щодо вимог Технічного регламенту, технологічної карти, ав торського супроводу під час їх впро вадження. Для запобігання нещас ним випадкам у Технічному регламенті враховано можливі шляхи проникнен ня (утворення) газу в колодязях та ін ших замкнутих просторах. Застере ження щодо можливого надходження небезпечного газу з інших місць по ка налах інженерних мереж, вільного перетікання газу з інших колодязів ме режі, виділення газу, в тому числі мит
тєвого, з каналізаційної речовини, з речовин, що зберігаються в замкнуто му просторі та застосовуються під час виконання робіт, використовуються при визначенні технічних заходів без пеки, видачі наряду-допуску, підготов ці робочого місця та інструктуванні персоналу. Такий підхід сприяє попе редженню помилок та проявів без печності. Під час розробки Технічного рег ламенту використано результати по глибленого аналізу обставин та дос лідження як основних, так і супутніх причин смертельних, групових нещас них випадків, що сталися на підприєм ствах різних галузей під час виконан ня робіт у колодязях, інших замкнутих просторах. Вони свідчать, що такі трагедії стаються переважно: при намаганні працівників вико нати роботу з найменшими фізични ми затратами, зекономити матеріа ли. Згідно з актами спецрозслідувань нещасних випадків найчастіше такі намагання проявляються під час від сутності відповідального керівника робіт; на дільницях та в бригадах, де іс нує пряме підпорядкування згори до низу (керівник виробничого підрозді лу — майстер — керівник робіт — бригадир — члени бригади) близьких родичів, членів сімей. У таких випад ках проявляється безпідставна сліпа віра кровно близькій людині, взаємна безпечність та поблажливість. Ці взає
мини підсилюються відсутністю на ро бочому місці керівника робіт; при намаганні надати потерпілому допомогу і витягти його із загазованого колодязя (ємкості) без застосування технічних засобів захисту, що призво дить до групових нещасних випадків з 2—4 потерпілими. При цьому рішення приймалися працівниками в екстре мальних умовах, без жодних гарантій на успіх, зі сподіваннями лише на уда чу. В таких випадках підсвідоме відчуття вини, обов'язку, а в присутності близь ких родичів — підвищений психологіч ний тиск підсилюють уявне бачення безпечності дій; у літній період (у спекотні дні) у зв'язку з активізацією газовиділення із стічних вод, речовин, що зберігаються чи використовуються, та підвищенням ймовірності накопичення небезпеч них газів у колодязях, інших замкнутих просторах. Висновки цих досліджень та їх об грунтування з точки зору психології безпеки праці покладені в основу розділу «Організація безпечних умов виконання робіт». Додатком до Технічного регла менту є технологічна карта на вико нання конкретних видів робіт, розроб лена з урахуванням результатів про ведених досліджень та на основі принципу оптимізації вимог безпеки. У ній описання технологічного процесу доповнюється заходами з безпеки, конкретизовано (з урахуванням наяв ності на підприємстві) засоби захисту, обов'язки відповідальних осіб, які в процесі впровадження Технічного рег ламенту узгоджуються з посадовими інструкціями. Відверто скажу тим роботодав цям, які й сьогодні мало що роблять для створення безпечних умов праці,
ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /200 5 3 1
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
дають обіцянки і тут же знаходять «ви правдання», як правило, економічно го характеру, щоб їх не виконувати: змініть своє ставлення до цих питань.
Можливість безпечного виконання р о біт завжди є, і для її реалізації потрібні не лише кошти, я б сказав, не стільки кошти, скільки звичайна людська солі дарність... О тж е, надзвичайних вимушених заходів не варто чекати. П отрібне розуміння проблеми та активність, у першу чергу керівників підприємств, адже від них залежить «бути чи не бу ти», на них надіються в колективах. О публікувавш и Технічний регла мент, журнал мимоволі став організа тором, своєрідним центром вирішен ня проблемних питань. В інспекцію надійшло чимало листів з пропозиція ми щодо удосконалення захисних за собів, зокрема шлангових протигазів ПШ-1 та П Ш -2. Узагальнені пропози ції ми направили виробникові цих за собів захисту — ЗАТ «Сорбент-Центр Внедрение» (м. Перм, Росія) і отрима
ли запевнення, що удосконалення протигазу буде виконано вже най ближчим часом. Впроваджуючи Тех нічний регламент, начальник Красил івсько го підприєм ства теплових мереж А. Литвинович особисто звер нувся до д и р е кто р а НПП « О ріо н» (м. Львів) з проханням виготовити ком бінований переносний газосиг налізатор з автоном ною системою живлення для виявлення небезпеч них для людини концентрацій газів різних груп (метан, пропан, сірково день та ін.), які можуть з'являтися у замкнутих просторах. Приємно зазначитити, що впровад ження Технічного регламенту дає по зитивний результат, і вже в цьому році Держгірпромнагляд вперше не над силав у регіони своє рішення щодо оголошення надзвичайного режиму державного нагляду на об'єктах во допровід но-каналізаційного госпо дарства, як це мало місце в попередні роки після гучних групових нещасних випадків у замкнутих просторах.
* * * 27.09.2005 р. відбулося розшире не засідання координаційної ради з питань безпечної життєдіяльності на селення при Хмельницькій облдерж адміністрації під головуванням пер шого заступника голови А. Нестерука. На ньому заслухано інформацію начальника управління містобудуван ня, архітектури та ж итлово-ком унального господарства облдержад м ін істр ац ії В. Великого «Про стан охорони праці на підприємствах жит лово-ком унального господарства області під час виконання робіт у ко лодязях, колекторах, котлованах, ін ших підземних спорудах та замкнутих просторах». Координаційна рада схвалила розроблений Технічний регламент з безпечного виконання робіт у коло дязях, камерах, колекторах, інших під земних спорудах та замкнутих прос тор ах і запропонувала впровадити його на всіх підприємствах області, де виконуються такі роботи.
ІНФОРМАЦІЯ ____________________________________________
«БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА - 2 0 0 5 »
С
«Антал» (Київ), «Теміо» (Київ), «Укрьогодні у багатьох галузях еконо фільтрсервіс» (Горлівка), «Ізотоп» (Київ). міки м ож на спостерігати пози Ц ікавою обіцяє бути експозиція під тивні зміни у ставленні до проб приємства «Талан», яке представить лем охорони праці та безпеки пра нові моделі сучасного спецвзуття литцівників, зайнятих у несприятливих тєвого методу кріплення. умовах виробництва. О днак вироб Особливо заслуговує на увагу про ниче травмування та проф захворю дукція фірм, які застосовують комплекс вання залишаються однією з найак ний підхід до забезпечення 313 — туальніших соціально-економ ічних «Бел-Протексьон», «Укртекстиль», проблем. IV спеціалізована виставка «Без«Восток-Сервіс Україна». Цього року значно розширено екс пека виробництва — 2005», яка від позицію спеціальних тканин. Ф ірм и будеться з 29 листопада по 2 грудня у «Текстайм Україна» (Київ), «Торговий рамках М іжнародного промислового Дім Текстиль» (Москва) представлять форуму в Києві (Міжнародний виставко проф есійні тканини для спецодягу вий центр, Броварський проспект, 15, найбільших світових виробників з пов станція метро «Лівобережна»), про ним комплексом захисних властиво демонструє досягнення вітчизняних та стей: вогнезахисні, для нафтогазового зарубіжних компаній у сфері безпеки комплексу, для металургів, зварників, та охорони праці. мембранні, плівкові тощо. Традиційно у виставці візьмуть Свою продукцію , зокрем а ун і участь вітчизняні виробники спецвзуткальні щитки для захисту зварників з тя, спецодягу та інших засобів захис фільтрами автоматичного затемнен ту: «Валтекс» (Біла Церква), «КВТВП ня, засоби захисту органів дихання «Київ», «Вишнівська взуттєва фабри представить фірма ЗМ — визнаний ка», «Укрспецодяг» (Донецьк), Артесвітовий лідер у виробництві 313. З а мівська взуттєва ф абрика «Світоч»,
32 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
соби захисту рук представлятиме фір ма «Anseil», а фірма «Анкон трейд» вперше презентує засоби захисту очей UVEX. Приємно, що постійними учасни ками виставки стали ЗАТ «Совплим» (Санкт-Петербург) — виробник сис тем витяжної вентиляції, ТОВ «Сінтек» — представник німецьких фірм з виробництва вантажопідйомних ме ханізмів, компанія «ВААК-Україна», яка пропонує захисне взуття євро пейського виробництва. З кожним роком зростає кількість експозицій зарубіжних учасників. З а соби захисту обличчя представить польська фірма «Jedrzej Sniadecki». Вперше в У країні продемонструє своє спецвзуття німецька фірма «НЕКHandelsvertretung». Під час виставки відбудеться кон ференція «Промислова безпека», на якій обговорюватимуться проблеми, досягнення та перспективи у заб ез печенні підприємств якісними засоба ми індивідуального та колективного захисту.
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ
M SA: ВАШ А БЕЗПЕКА — щшш ® ш ш ш т т M SA — найбільша і найстаріша у світі компанія-виробник засобів охорони праці та індивідуального захисту. Вже понад 100 років вона піклується про здоров'я людей та охорону навколишнього середови ща в усьому світі. M SA має виробництва в ЗО країнах та представниц тва у 78 країнах світу. Продукція компанії відповідає європейським, американським та українським стандартам якості. компанії: Основні напрями захист органів дихання; захист голови, органів слуху, зору; захист шкірного покриву; газовимірювальне та спеціальне устаткування.
С
поживачами продукції MSA в Ук раїні є: підприємства хімічної про мисловості, нафтопереробні, гірничовидобувні, металургійні та маши нобудівні підприємства, а еропорти та морські порти, атомні електро станції, аварійно-рятувальні загони в багатьох регіонах країни. Продукція M SA пройш ла випробування і п р а цює як у звичайних побутових ум о вах, так і в екстремальних умовах сучасних високотехнологічних підпри ємств. Для захисту органів дихання MSA випускає дуже широкий спектр захис них засобів — від простих р еспір а торів до ізолюючих протигазів. Легкі, зручні респіратори се р ії Аффініті призначені для одноразового вико ристання. Проте випробування, про ведені в Україні, показали, що в ж о р стких умовах довкілля робітники ко ристуються цими респіраторами кіль ка змін підряд без відчуття диском форту. Для тих, кому потрібен надійніший захист, MS А пропонує напівмаски Едвантедж 200. Ця силі конова напівмаска І і ««даїї ! не має рівних за Нд _ ) ' ' ' показником «ціна— якість». Відмітні її особливості — мала м аса, низький опір диханню, просте надівання. На півмаска Едвантедж 200 комплекту ється фільтрами серій Едвантедж,
Табтек і Флексі для захисту від різних газів, пилу та аерозолів, які повністю вирішать проблеми захисту органів дихання на будь-якому виробництві. Якщо крім захисту органів дихання одночасно потрібен за^ хист органів зору, то
т напівмаску Едван тедж 200 можна викорис товувати разом із захисними окуля рами серії Перспекта. Такі окуляри чудово захищають від ультрафіолето вого випроміню вання, мають спе ціальне покриття проти запітніння та стійкі до механічних пошкоджень. Під час роботи у середовищах з високими концентраціями токсичних речовин замість напівмаски доцільно застосовувати маску Едвантедж 3000. Ця суперлегка маска з силікону випу скається у двох виконаннях — як з одним, так і з двома байонетними фільтрами. Таким чином можуть за стосовуватися класичні фільтри з на різкою або фільтри серії Едвантедж, Табтек і Флексі. Для захисту органів слуху MSA пропонує беруш і о д н о р азового чи багаторазового використання, а та кож навушники з дуже широким вибо ром моделей — від простих моделей з високим ступенем захисту до моделей із вмонтованими FM-тюнерами, пере говорними пристроями, раціями, по глиначами шумів різних частот і мік рофонів.
M S A
AUER
Ком панія пр опо н ує та ко ж великий вибір засобів захисту голови: каски для будівельни ків і металургів, ш ахтарів, проф есійних рятувальників та п о жежних. Ш ироким попитом користуються у вітчизняних підприємств газоаналіза тори та костюми хімзахисту вир об ництва MS А. Газоаналізатори MSA відрізняються високою витри валістю, точністю вимірів, простотою в користуванні, а ш ирокий спектр різновидів газо а на л ізато рів і датчиків дасть змогу підібрати опти мальний варіант контролю умов р о боти практично для будь-якого під приємства, галузі. ^ Дуже добре зарекоменду• ^ вали себе комбінезони хім.kt - і захисту MSA — витривалі, з W * ( найвищ им ступенем захисту. В п о є д н а н н і з б а л о н н и м и системами вони працюють у виключно важких ■ І умовах —під час очищення • ємкостей від токсичних хімі катів, в аварійних ситуаціях, під час пожеж та розливання небезпечних речовин.
І
Надійні, безвідмовні, прості в об слуговуванні та використанні споряд ження та обладнання виробництва MSA довели своє лідерство у сфері захисту людини як в усьому світі, так і в Україні.
Представництво MSA в Україні, тел.: 8 (044) 5 2 8 -1 4 -1 4 , 5 2 8 -9 2 -0 8 ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /200 5
33
д а г ш ш р іш ш ш ш т ш й щ ш щ іш і' ш ім іо д , н а ш й іш щ ш © в д а в ш а І. З Е Л Е Н С Ь К И Й , науковий редактор журналу «Охорона праці»
У переліку робіт, підвищеної небезпеки, що виконуються на будь-якому підприємстві, особливе місце займають роботи, на які необхідно видавати наряди-допуски. Порушення в організації виконання цих робіт нерідко стають причинами нещ асних випадків, більшість з яких має т яж кі наслідки. Якіст ь організації виконання робіт підвищеної небезпеки, а от же, й р івень виробничого травмат изму, багато в чому залежать від якості розробки, впровадження, а також контролю за додержанням вимог відповідного нормативного документа. СНиП 111-4-80* «Техника безопасности в строительстве» встановлює орієнтовний перелік таких робіт, зо бов'язує роботодавця скласти свій пе релік з урахуванням умов конкретного виробництва, визначити порядок вида чі нарядів-допусків і провадження робіт. Сьогодні в кожній галузі діє Типове положення про порядок виконання робіт підвищеної небезпеки, на під ставі якого підприємства та організа ції зобов'язані розробити і за узгод женням із профспілковим комітетом затвердити положення, стандарт під приємства, інструкцію (далі — Поло ження) про порядок виконання робіт із включенням до цього нормативного акта переліку конкретних робіт на да ному підприємстві. Положення розробляється відповід но до Порядку розробки та затверджен ня власником нормативних актів з охо рони праці, які діють на підприємствах, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 р. № 132. Роз робка Положення входить до обов'яз ків інженера з охорони праці. Починати треба з пошуку галузе вого Типового положення та Переліку робіт підвищеної небезпеки. На жаль, через відомчу роз'єднаність галузеви ми Типовими положеннями нерідко встановлюється свій, дещо відмінний один від одного, порядок організації виконання робіт і оформлення доку ментів, передбачаються свої форми наряду-допуску.
34 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
Таким чином, сьогодні на практиці застосовуються кілька форм (не мен ше ніж 9) наряду-допуску, з яких біль ша частина підлягає використанню на кожному підприємстві. Наприклад, для виконання роб іт в електроустанов ках, на посудинах, що працюють під тиском, газонебезпечних, тимчасових вогневих робіт тощо (докладніше чи тайте в журналі «Охорона праці», № 4, 2005 р „ с. 29). Перелік робіт підвищеної небезпеки Спочатку інженеру з охорони пра ці слід визначитися з Переліком робіт підвищеної небезпеки. За основу можна взяти орієнтовний Перелік ро біт підвищеної небезпеки в ремонтнобудівельних о р га н іза ц ія х житловокомунального господарства, на вико нання яких необхідно видавати наряддопуск (додаток 1). На думку знаючих фахівців, цей документ включає най більш повний перелік робіт, що зустрі чаються, і може бути використаний більшістю підприємств інших галузей. Він розроблений відповідно до СНиП 111-4-80*. П ерелік р об іт оформляється до датком до Положення і складається таким чином, щоб однакові для всіх під розділів роботи, які виконуються цент ралізовано допоміжними службами або спеціалізованими організаціями, були виділені окремо. Наприклад, зем
ляні, верхолазні, тимчасові вогневі ро боти, роботи, що виконуються в елек троустановках, на дахах будівель, у закритих спорудах та ін. Роботи з чищення, ремонту техно логічного та іншого обладнання, що виконуються у межах цеху і його тери торії, у т. ч. виконувані власними сила ми, варто виділяти окремо для кож но го підрозділу. При цьому вид роботи вказується не взагалі, а по кож ному об'єкту, устаткуванню окремо. Наприклад, не «капітальний ремонт устаткування», а «капітальний ремонт потокової лінії № __ », «роботи в підземному бункері № __ ». О бов'язково вказуються поса да, прізвище та ініціали особи (осіб), яка видає(ють) наряд-допуск. Під час складання Переліку необхідно консультуватися з фахівця ми (керівниками) технічних служб, а ще краще — виконувати цю роботу за їхньої безпосередньої участі. Практика свідчить, що на багатьох підприємствах до Переліку не вно сяться ремонт та інші види робіт, що виконуються у цехах в умовах діючого виробництва. Але ж саме роботи в цих умовах є потенційно травмонебезпечними. Цю обставину необхідно врахувати під чає складання Перелі ку. Діяти потрібно за принципом «кра ще більше...» Необхідно також врахо вувати реальний рівень травматизму в тому чи іншому цеху, під час вико нання тих чи інших робіт.
Ш КОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Н аряд-допуск — це письмове розпорядження, що визначає зміст, час, місце та умови виконання робо ти, необхідні заходи безпеки, склад
Перелік робіт підвищеної небезпе ки, на виконання яких необхідно вида вати наряди-допуски, зводиться у таб лицю, форма якої може бути такою:
№ з /п
Найменування робіт
М ісце виконання
Посада, прізвище та ініціали особи, яка видає наряд-допуск
Примітка
3
4
5
2
1
ня із зацікавленими особами та о рга нізаціями робіт поблизу діючих ЛЕП, викопію вання з виконавчого плану схованих інженерних комунікацій, уз годження намічених р о б іт із пред ставниками служб, що мають на да ній дільниці підземні ком унікац ії (зв'язок, електрокабелі, газопроводи, каналізацію тощо), а також заходів безпеки під час провадження робіт на цих дільницях.
Відповідальний Положення про порядок виконання робіт Положення про порядок виконан ня робіт підвищеної небезпеки, на які необхідно видавати наряди-допуски, повинне передбачати цілі та галузь за стосування цього документа, коло осіб, відповідальних за безпечне провад ження робіт із зазначенням їхніх обов'язків та відповідальності на всіх етапах організації та виконання робіт. Визначати порядок оформлення наряду-допуску, допуску бригади до роб о ти, провадження та закінчення робіт, взаємодії з підрядними організаціями. У положенні має бути зазначено, що в аварійній обстановці, якщо мо
же виникнути загроза безпеці людей чи тривалого простою основного ви робництва, допускається виконання робіт підвищеної небезпеки (запобі гання аварії, ліквідація її наслідків) без наряду-допуску за умови, що керува ти ними буде начальник (заступник на чальника) цеху, дільниці чи вищестоя ща посадова особа, а за її відсутно сті — начальник (майстер) зміни. О соби, відповідальні за безпеку робіт Відповідальними за безпеку вико нуваних за на рядом-допуском робіт є: особа, яка видає наряд-допуск, відпо відальний керівник робіт, виконавець робіт, допускач до роботи, спостері гач і члени бригади.
Особою, яка видає наряд-допуск,
може бути начальник, заступник на чальника структурного підрозділу, де буде виконуватися робота. Право ви дачі наряду-допуску мають також го ловні механік, енергетик і технолог підприємства.
бригади та осіб, відповідальних за безпеку робіт. Ф о р м а наряду-допуску в системі ремонтно-будівельних організацій житлокомунгоспу прийнята такою , якою її встановив СНиП 111-4-80* (дода ток 2). Зразок наряду-допуску має бу ти складовою частиною Положення. О с о б а , яка видає наряд-допуск (замовник), визначає зміст р об іт та умови їх безпечного виконання, при значає відповідального керівника ро біт, виконавця робіт, допускача, а за необхідності — спостерігача; запов нює першу частину наряду-допуску в двох примірниках, підписує їх і вручає допускачу. Забороняється заповню вати на ряд-допуск олівцем, а також вносити до нього виправлення і робити підчи щення. О с о б а , яка видає наряд-допуск, відповідає за правильність і пов ноту заходів безпеки, зазначених у цьому документі, достатню кваліфіка цію призначених відповідальних осіб і членів бригади.
Під час провадження ро б іт неве ликого обсягу, в одну зміну, особа, яка видає наряд-допуск, може одно часно виконувати обов'язки допус кача до роботи, а відповідальний керівник р о б іт — обов'язки виконав ця робіт. Суміщення в одній о со б і допускача та виконавця роб іт не до пускається. Наряд-допуск видається на одне місце (об'єкт) провадження роб іт на весь термін виконання зав дання. До наряду-допуску в разі потреби додаються схеми відключення облад нання від діючих агрегатів із за зн а ченням місць роз'ємів, встановлення заглушок тощ о, схеми будови тимча сової вентиляції, освітлення, інші до кументи, що підтверджують узгоджен
керівник
робіт
призначається з числа інженерно-технічних працівників (ІТП) цеху, дільниці (начальник зміни, старший майстер, майстер, старший механік, механік, електромеханік). Відповідає за п р а вильність підготовки робочих місць (об'єкта) і достатність вжитих заходів безпеки, а також за повноту інструк тажу виконавця робіт. Виконавець роб іт призначається з числа ІТП цеху (наприклад, механік). Ним може бути призначено б р и га дира. Відповідає за повноту цільового інструктажу з о хорони праці членів бригади і правильність оформлення його в наряді-допуску, забезпечення працю ю чих 313, іншими захисними засобам и, правильність їх викорис тання, збереження та використання 'застосовуваних засобів колективно го захисту, тимчасових огороджень, запірних пристроїв, знаків безпеки тощо. Він також відповідає за роботу членів бригади та додержання ними заходів безпеки. Допускач до роботи (посадова осо ба з числа ІТП експлуатаційного персо налу цеху, наприклад, майстер) відпові дає за правильність підготовки об'єкта до провадження робіт, правильність і повноту вжитих заходів безпеки під час підготовки до їх проведення. Спостерігач призначається у ви падках, коли роботи ведуться в безпо середній близькості від дію чого обладнання, в закритих ємкостях, що становлять небезпеку для працюючих, тощ о. Він спостерігає за р об отою бригади, станом робочих місць, устат кування з тим, щоб члени бригади чи об'єкт не зазнавали впливу зовнішніх факторів виробництва, зобов'язаний вчасно реагувати на виникнення ава рійної ситуації.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
35
Ш КОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Члени бригади. Ними можуть бути особи, які пройшли спеціальне нав чання та перевірку знань з питань охорони праці, не мають медичних протипоказань до виконання цієї ро боти, досягли встановленого законо давством віку. У складі бригади має бу ти не менше двох осіб. Члени брига ди відповідають за додержання ними вимог безпеки, правильне викори стання 313 та запобіжних пристроїв. Порядок допуску членів бригади до роботи Допускач разом з відповідальним керівником і виконавцем робіт пере віряє виконання зазначених у нарядідопуску підготовчих робіт, інформує членів бригади про те, яке устатку вання та комунікації на місці прова дження робіт і на сусідніх дільницях залишається під тиском, напругою , високої температури, заповнено хі мічними рідинами, є вибухопожежонебезпечним тощо. Підготовчі роботи мають бути ви конані персоналом цеху, дільниці, до якої належить об'єкт робіт, із залу ченням, у разі потреби, працівників інших підрозділів. Забороняється залучати до підго- • товчих робіт персонал підрядних о р ганізацій. Приймання робочих місць (об'єк та) від допускача та допуск членів бригади до роботи оформляються підписами допускача, відповідально го керівника та виконавця робіт у наряді-допуску. За відсутності підписів будь-кого із зазначених осіб наряддопуск вважається недійсним. Допускач реєструє наряд-допуск у спеціальному журналі (додаток 3), передає один примірник наряду-до пуску виконавцеві робіт, другий зали шає у себе. Відповідальний керівник робіт ін структує виконавця робіт про заходи безпеки під час виконання робіт від повідно до наряду-допуску. Виконавець р об іт проводить ці льовий інструктаж з кожним членом бригади безпосередньо на робочо му місці та оформляє інструктаж за писами в наряді-допуску під розпи ску, після чого допускає бригаду до роботи.
36 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
Д одаток 1
Орієнтовний перелік робіт підвищеної небезпеки в ремонтно-будівельних організаціях, на виконання яких необхідно видавати наряд-допуск 1. Будівельно-монтажні роботи: роботи із застосуванням будівель
5. Роботи усіх видів з вибухонебез печними матеріалами та газами.
них механізмів в охоронних зонах ПЛ електропередачі, роботи, що викону ються в колодязях, шурфах, закритих
6. Електроустановки, електроме режі, лінії електропередачі:
ємкостях і спорудах, земляні роботи
роботи, пов'язані з повним знят
на дільницях з патогенним зараж ен
тям напруги в електроустановках на
ням грунту, роботи, що виконуються
пругою понад 1000 В, технічне обслу
на території діючого підприємства, де
говування силових трансформаторів,
є чи може виникнути виробнича не
монтажні та ремонтні роботи на ка
безпека, що походить від діючого під
бельних лініях, роботи в електроуста
приємства, чи роботи, виконувані на
новках напругою до 1000 В, ремонт
дільницях, де є чи може виникнути ви
ні роботи в силових розподільних ша
робнича небезпека, що походить від
фах, м онтажні роботи на кранових
інших видів робіт, виконуваних на су
тролеях, обслуговування світильників
міжних дільницях, верхолазні роботи.
загального призначення з кранів і ви ще ніж 5 м, роботи з частковим знят
2. Кранове господарство:
тям напруги в електроустановках на
робота кранів, підйомників та екска
пругою до 1000 В, монтажні роботи
ваторів поблизу ПЛ електропередачі,
на магістральних, кабельних лініях і в
монтаж, демонтаж і ремонт кранів і під
силових розподільних шафах.
кранових колій, фарбування кранів, ро боти з підвісних і підйомних колисок і
7. Інші роботи:
риштовань на висоті понад 5 м, скління
роботи в колодязях, тунелях, теп
та миття скла ліхтарів та вікон з кранів.
лових камерах, колекторах, посуди нах, транш еях, димоходах, га зо хо
3. Посудини та трубопроводи, що працюють під тиском:
дах; роб оти з очищення і ремонту вентсистем виробничих дільниць з
проведення гідравлічних і пневма
токсичними виділеннями, земляні р о
тичних випробувань посудин, що пра
боти в зоні розташування підземних
цюють під тиском понад 0,7 • 105Н /м 2,
інженерних мереж і комунікацій, р о
виконання газозварювальних і газорі
боти на дахах будівель, скління та
зальних робіт у приміщеннях кисневих
обмивання вікон на другому поверсі
станцій, чищення ацетиленових гене
та вище, розбирання будівель і спо
раторів, налагодження та випробу
руд, зміцнення та відновлення а ва
вання систем технологічного устатку
рійних частин і елементів будівель та
вання, агрегатів та апаратів, що пра
споруд, ремонт бочкотари з-під кис
цюють під тиском.
лот, П М М , зливання агресивних рі дин з цистерн, монтаж устаткування
4 . Теплове господарство:
на висоті 1,3 м і вище, риття вручну
чищення та ремонт котлів, топок,
транш ей глибиною понад 2 м а б о
паронагрівачів, економайзерів і бой
робота в них під час риття екскава
лерів, випробування теплової мережі,
тором , виконання тимчасових вогне
теплоізоляційні роботи на діючих теп
вих робіт у цехах і на території під
лопроводах та устаткуванні.
приємства тощо. Продовження див. у наступному номері
МЕДИЦИНА ПРАЦІ Д УМ КА ВЧЕНИХ
За даними обласної санепідстанцїї, у Донецькій області в першому півріччі 2005 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року на 19,2% зменшилась кількість зареєстрованих професійних захворювань. За цей же час на 20% збільшилась кількість застосованих штрафних санкцій і на 21% — винесених постанов про призупинення експлуатації' об'єктів, що не відповідають санітарним нормам. Більше ніж удвічі збільшилась кількість переданих до органів прокуратури матеріалів. * ¥¥ За результатами перевірок, здійснених відділами експертизи умов праці та охорони праці управління праці та соціального захисту населення Хмельницького міськвиконкому, впродовж 9 місяців поточного року видано 92 висновки проведених експертиз, 126 приписів щодо усунення виявлених порушень, скасовано 4 необгрунтованих накази керівників «гПро затвердження результатів атестацГЇробочих місць за умовами праці». ¥¥¥ Медичні працівники Великоберезнянського району Закарпатської області отримали пересувний лабораторно-діагностичний комплекс вартістю 890 тис. грн., придбаний за кошти Міністерства охорони здоров я. Це вже другий такий комплекс (перший обслуговує жителів Тячівського району), що надійшов на Закарпаття. Наявність УЗД-апарата, кардіографа, іншого устаткування діагностичного призначення та для лабораторних досліджень, а також автономне електроживлення, замкнутий цикл водопостачання дає змогу працювати у віддалених населених пунктах краю. За день лікарі цієї*поліклініки на колесах» можуть обстежити та проконсультувати 20— ЗО пацієнтів. Упродовж найближчого року планується охопити обстеженнями всі села району.
ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ У зв’язку з введенням у нашій країні сист ем и соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності чи загибель застрахованих, визначення критеріїв небезпеки виробничих процесів має важливе значення. Проблемою для Фонду соціального страхування від нещасних випадків стали розрахунок розмірів страхових тарифів, віднесення т их чи інш их виробництв, галузей виробництва до визначених класів професійного ризику.
Д
іючий Закон «Про страхові тари фи на загальнообов'язкове дер жавне соціальне страхування від нещ асного випадку на виробництві та проф есійного захворю вання, які спричинили втрату працездатності» визначив 20 класів професійного ри зику виробництва. Розміри страхових тарифів повинні щорічно перегляда тися виходячи зі співвідношення усе редненого інтегрального показника проф есійного ризику і сум, що від раховуються у Ф о н д залеж но від фонду оплати праці підприємств. Го ловна мета цих розрахунків — визна чення розміру внеску страхувальника у Ф онд соціального страхування для формування бюджету Фонду. Ця си стема розрахунків потребує удоско налення, особливо під час оф орм лення страхових полісів для окремих підприємців і підприємств страхови ком (Фондом) та іншими страховими компаніями.
О д н и м із напрямів удосконалення системи страхування, на наш погляд, є використання критеріїв класифікації виробництв за рівнем небезпеки для здоров'я працюючих. З цим поняттям
тісно пов'язане визначення терміну «ризик промислового підприємства» — ймовірність реалізації потенційної не безпеки стосовно здоров'я працю ючих. Здоров'я працюючого — не тіль ки біологічна, але й соціальна катего рія, і формується під впливом цілого комплексу соціальних, гігієнічних, біо логічних факторів, серед яких умови праці та спосіб життя — провідні, що визначають рівень здоров'я популяції.
Тому показники здоров'я повинні бу ти основними критеріями під час оцін ки виробничих об'єктів за ступенем їх небезпеки.
Існуючі статистичні методи оцінки стану здоров'я працюючих базуються на абсолютних і відносних даних про захворюваність з тимчасовою втра тою працездатності згідно зі статзвітністю підприємств за формою 23-тн, що надсилається у М О З і М інстат. Дані обліку нещасних випадків і про фесійних захворювань також надси лаються у статуправління М О З У кра їни, у Держгірпромнагляд, Ф о нд со ціального страхування, в органи державної статистики. У зв'язку з від сутністю до цього часу Єдиного Реєст ру професійних захворювань, реєст руються тільки випадки, що вперше були виявлені протягом року, хоча ін формацію про хворих на професійні захворювання на підприємстві можна одержати на підставі аналізу захворю ваності груп хворих, які перебувають на диспансерному обліку в медсанчастині підприємства чи в здоровпункті. Враховуючи, що в сучасних умовах диспансеризація хворих проводиться погано, одержання інформації про кількість професійних захворювань на підприємстві є проблематичним. Велике значення для визначення ступеня небезпеки виробництв мають матеріали епідеміологічних дослі джень стану здоров'я працю ю чих з урахуванням комплексу діючих фак торів виробничого середовищ а, на підставі яких можна розрахувати а б солютний і відносний ризик виникнен ня тих чи інших захворювань.
Важливими документами під час оцінки потенційного ризику впливу умов праці на стан здоров'я працю ю чих є матеріали атестації робочих місць, санітарно-гігієнічні характери стики умов праці. Вони дають змогу визначити клас небезпеки вироб-
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
37
М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ
бою основні фінансові витрати на оплату лікарняних листків, оскільки кожний робочий день має свою вар тість. Загальна кількість днів втрати працездатності — найбільш інформа тивний показник, що залежить і від кількості випадків, і від ступеня їх важ кості, і тим самим визначає обсяг фі нансових втрат. На підставі цих даних можна роз раховувати загальний усереднений інтегральний показник професійного ризику (К\ як відношення кількості днів непрацездатності (Л/н) згідно з гр. 14 або 15 до загальної кількості робочих днів у році, якби всі працівники (Л/пр) працю вали протягом року — 270 днів, тобто
ництв відповідно до критеріїв Гігієнічної класифікації умов праці (ГИ 3.3.5-3.8; 6.6.1 -083-2001), що враховують можливі зміни в організм і працюю чих і формування проф есійної патології залежно від ступеня перевищення ГДР факторів виробничого середови ща, встановлених санітарним за ко нодавством. Перелічені документи, що характе ризують умови праці та стан здоров'я працюючих протягом чотирьох років (1996, 1999, 2002, 2003 рр.), були проаналізовані нами для підприємств металургійної, вугільної, машинобудів ної, легкої промисловості, а також сільського господарства (табл. 1).
по легкій промисловості та сільсько му господарству, які недоцільно від носити до одного класу.
П оказник проф есійної захворю ваності на підприємствах (частота) також м оже характеризувати сту пінь небезпеки виробництва, проте існую чі д а н і не відображаю ть р е альну кількість проф есійних захво рю вань на вітчизняних підприєм ствах, оскільки диспансеризація хво рих проводиться неякісно. Для виз начення цього показника можна ви користовувати такий підхід: якщо на підприємстві реєструю ться проф е сійні захворю вання, то воно нале жить до по гранично небезпечного
Таблиця 1
Захворюваність працюючих у провідних галузях промисловості і сільському господарстві в 1996—2003 рр. (середні дані) Захворювання з тимчасовою втратою працездатності Галузь промисловості
Кількість працю ючих у 1996— 2003 рр.
Кількість підприємств
Металургія
468 730
Вугільна промисловість
88
499 557
Машинобудування
522 780
Легка промисловість
163 407
266
Сільське господарство 1 957 623
7696
Кількість випадків на 1000 прац.
Травми та отруєння (гр. 15)
Кількість днів Кількість непрацездатності випадків на 1000 прац. на 1000 прац.
Кількість днів непрацез датності на 1000 прац.
10 697,64
239
884,1
1 2 7 1 1 ,5
42,7
1338,15
336
607,6
7954,5
3,5
134,3
564,2
7112,7
0,98
42,6
0,17
243,99
3738,1
2,99
94,2
0,07
270 • N,пр
100%.
Розрахунки показують, що показ ники різних галузей промисловості іс тотно відрізняються. Найвищі показ ники ризику за загальною захворю ваністю (гр. 14 за формою 23-тн) ре єструються у вугільній (5,0) і металур гійній галузі (4,0), у машинобудуванні (3,0), сільському господарстві (2,0). Для легкої промисловості цей показ ник усього 0,3. Під час аналізу про фесійного ризику залежно від нещас них випадків, пов'язаних з виробниц твом, сільське господарство перемі щується на третє місце, машинобуду вання — на четверте, що певною мірою відображає реальну ситуацію з травматизмом у цих галузях промис ловості. Зіставлення отриманих показників з класами проф есійного ризику і страховими тариф ами відповідно до З акону «Про страхові тарифи...» свідчить про їх більшу об'єктивність. О собливо це стосується показників
4,03
192,7
Кількість професійних захворювань на 1000 прац.
876,96
Як видно з даних табл. 1, найви щий рівень захворю ваності за гру пою загальних захворю вань (гр. 14 статистичного звіту за формою 23-тн) і за кількістю отруєнь і нещасних ви падків, пов'язаних з виробництвом (гр. 15 цієї самої форми), реєструєть ся у вугільній промисловості, потім у металургії, машинобудуванні, легкій промисловості та сільському госпо дарстві. Ці показники тісно пов'язані з умовами праці в даній галузі. Але мають значення і демографічні показ ники (чисельність працюючих, співвід ношення статей, народжуваність, смертність, середня тривалість життя, міграція), фізичний розвиток населення. Пош иреність окремих захв ор ю вань, особливо професійних, дуже тісно пов'язана з умовами праці та дає найоперативніш у інф ормацію про небезпечний вплив умов праці на стан здоров'я працюючих. Цей по казник і найбільш чітко відображає усі зміни, що відбуваються на вироб ництві. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності тягне за со-
38 ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /2 0 0 5
Загальні захворювання (гр. 14)
1,00 11,7 0,69
для здоров'я, якщо проф захворюваність реєструється на рівні 20% від зага льн ої кількості за хв ор ю ва н ь і вище — такі умови праці належать до небезпечних. Показниками шкідливості, небез пеки виробництв, технологічних про цесів можуть бути показники віднос ного (Ші) і абсолю тного (А І ризику виникнення захворювань з урахуван ням етіологічної фракції професійно го впливу (ЕР). Розроблені критерії ступеня етіо логічної обумовленості величини ІЇІ? і ЕР наступні: 1<Я£<1,4 і £/<33% — незначний ступінь етіологічної обумовленості; 1,5<ЯЯ<2 і ЕР= 3 3 - 5 5 % - серед ній ступінь; 2</?/?<3,2 і ЕР = 6 7 - 8 0 % - дуже високий ступінь; #£>5 і Е £= 81 — 100% — практич но повний ступінь етіологічної обумов леності. Дослідження впливу несприятли вих умов праці (мікроклімату, підви щених рівнів електром агнітних ви-
М Е Д И Ц И Н А ПРАЦІ
пром іню вань оптичного д іап азо ну тощ о) на стан зд о р о в 'я ш вачок у л егкій п р о м и с л о в о сті дали зм огу виявити високий ступінь ризику ви никнення захворю вань о рганів ди хання (£/? = 5,3), органів зо р у ( ^ = 2,94), середній ступінь залеж ності жіночих захворю вань і мимовільних викиднів (/?£“ 0 ,7 4 —2,73) від п а р а метрів електром агнітних полів п р о мислової частоти, що реєструються на р об оч и х місцях. П р о те р о з р а хунки р и зи ку впливу ко м пл е ксу ф акторів, ха ра ктер н их для в и р о б ництв, потребую ть ш ироких епіде міологічних досліджень з паралель н ою о ц ін ко ю всього ко м пл е ксу ф акторів, які діють на працю ю чих, що потребує певних витрат і залу чення фахівців.
ДУМ КА ВЧЕНИХ Відповідно до цих о цінок можна розрахувати показник професійного ризику (К) таким чином: ¡і п,
Ьп 7 +
+
-
+ і„п „
П\ + п7+ ■■■ + Пп '
де п — кількість робочих місць, що від повідають тій чи інший категорії оці нок умов праці в балах (*, — /7). Н априклад, у пош ивному цеху швейної фабрики зареєстровано та кі умови праці: на робочих місцях ш вачок — кл. 3.1 (/3— 1,2) — 20 робочих місць; на робочих місцях різальників — кл. 3.2 (<4— 1 ,4) — 5 робочих місць; на робочих місцях контролерів — кл. 2 (/2— 1 ,0) — 3 робочих місця; на робочих місцях тер м о об ро б-
за показниками нещасних випад ків — 0,05—0,7 (>0,05); за наявності робочих місць класу 3.3—3.4; при бальній оцінці 1,9—2,0. Виробництва, що знаходяться у пограничній зоні небезпеки, мають на ступні інтегральні показники ризику: за загальною захворюваністю — 2 ,0 -3 ,0 ; за нещасними випадками — 0,03—0,05; за наявністю робочих місць класу — 3.2—3.3; за бальною оцінкою — 1,4— 1,8. Таким чином, як критерії небезпе ки виробничих об'єктів можуть бути використані дані про захворюваність
Таблиця 2
Співвідношення критеріїв небезпеки умов праці Інтегральний показник стосовно втрати працездатності
Галузь промисловості
за загальною захворюваністю
за нещасними випадками та отруєннями
частоти професійних захворю вань
отруєнь, нещасних випадків
Клас умов праці відповідно до Гігієнічної класифікації
Бальна оцінка умов праці
Страховий тариф, установлении Законом
13,8
Вугільна промисловість
5,0
0,5
1,17
4,3
3,4
2,0
Металургія
4,0
0,7
0,1
0,4
3 ,3 -3 ,4
1,9
3,82
Машинобудування
3,0
0,05
0,06
0,35
3,3
1,8
2,55
Сільське господарство
2,0
0,035
0,007
0,3
3,2
1,4
1,26
Легка промисловість
0,3
0,0016
0,017
0,098
3,1
1,2
1,26
^,.5-0,99
/?и -0 ,9 7
£і,7=0,78
Коефіцієнт кореляції показників
£ і 2= 0,874
/?, .з“ 0,70
Я,,„“ 0,704
Критерій значущості г > 0 ,8 2 .
П ро потенційний ризик, пов'яза ний безпосередньо з умовами праці, можна судити за матеріалами гігієніч ної атестації робочих місць, картами умов праці. У роботі В. Субботіна та В. Ткачова даються бальні оцінки кла сів умов праці, що враховують ризик для здоров'я залежно від класу умов праці: оптимальні умови праці — кл. 1 — бал 0,8 (/,); допустимі умови праці — кл. 2 — бал 1 ,0 (/2); шкідливі умови праці — кл. 3.1. — бал 1,2 ((3); кл. 3.2 — бал 1,4 (/„); кл. 3.3 — бал 1,8 (*5); кл. 3.4 — бал 2,0 (<6); шкідливі та небезпечні умови пра ці — кл. 4 — бал 3,0 (<?)•
лювачів — кл. 3.2 (#4— 1,4) — чих місць. О тже, коефіцієнт
6 р об о
к = 1 ,2 -2 0 + 1 ,4 -5 + 1 ,0 3 + 1 ,4 -6 _ ] 2 34
і відповідає класу 3.1 класифікації. Зіставлення пропо н ова н их кр и т е р іїв н е б е зп е ки підприєм ств і с тр а хо в и х тариф ів, визначених З а ко н о м за галузями виробництва, свідчить п р о в и со ку ко ре л яц ійн у залежність між отриманими п о ка з никами (табл. 2 ). Небезпечними виробництвами, галузями промисловості є такі, де ін тегральний показник ризику має зна чення: за показниками загальної захво рюваності — 3,0—5,0 (> 3,0);
працюючих з втратою працездатно сті (гр. 14 і 15 звіту за формою 23-тн), про наявність проф захворю вань, а також дані про оцінку умов праці від повідно до Гігієнічної класифікації. Ці показники дають змогу о б'єктивно оцінити ступінь небезпеки виробниц тва залежно від умов праці та стану здоров'я працюючих, а також сприя тимуть визначенню страхових тари фів під час введення в Україні системи страхової медицини. Л . Г В О З Д Е Н К О , керівник лабора торії, докт. мед. наук; О . А Р Т А М О Н О В А , науковий співробітник, канд. мед. наук; І . Ч Е Р Е Д Н И Ч Е Н К О , молодший на уковий співробітник; О . Б Є С Є Д А , про відний інженер (Інститут медицини праці України)
ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /200 5
39
М ЕДИЦ И НА ПРАЦІ
ДО СВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА
1 Р Е А Е Ш Т А Щ Ш У Києві 19—20 жовтня відбулася науково-практична конференція на тему «Медична, професійна та соціальна реабілітація пот ерпілих на виробництві — ш ляхи удосконалення». Її організували та провели Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі — Фонд) та його партнер — проект Європейського Союзу за програмою Тасіз «Підтримка розвитку системи страхування від нещасних випадків в Україні».
У
часники конф еренції ознайом и лися з досвідом реабілітаційної роботи в Німеччині, розглянули принципи медичної реабілітації по терпілих за сприяння Ф онду та п р о блеми норм ативно-правового регу лювання з цих питань. В У країні щ ор о ку на виробниц тві отримую ть травми та проф есій ні захворювання понад ЗО тис. осіб. З них понад 17 тис. — зі стійкою втратою певного відсотка професій ної працездатності, майже 3,5 тис. осіб стають інвалідами внаслідок трудового каліцтва.
Відповідно до Закону «Про зага льнообов'язкове державне соціальне страхування від нещ асного випадку на виробництві та проф есійного за хворю вання, які спричинили втрату працездатності» Ф онд надає потер пілим медичну допомогу, забезпечує
40 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
лікуванням, необхідними лікарськими засобам и, протезами тощо. Ф о н д провадить щомісячні виплати протя гом строку, визначеного програмою р еа б іл ітац ії потерпілих, у необхід них випадках намагається організува ти проф есійне навчання а б о пере кваліф ікацію потерпілих. На р еа бі літацію потерпілих у 2004 р. Ф о н д витратив майже 46 млн. грн., у т о му числі на медичну реабілітацію — 26,8 млн., на соціальну — 18,9 мпн. і на п р о ф е с ій н у р е а б іл іт а ц ію — 0,1 млн. грн. На жаль, з об'єктивних причин Ф онду не вдається повною мірою за безпечити виконання встановлених законодавством норм. Н едоскона лість чинних норм ативно-правових актів з питань медичної, професійної реабілітації та працевлаштування ін валідів внаслідок трудового каліцтва, обмеженість коштів Ф онду не дають змоги забезпечити професійну реабі літацію: за рік її проходять не більше ніж 3% інвалідів. Необхідність поліпшення ситуації сприяла активності учасників конфе ренції в обговоренні питань, що роз глядалися. Змістовними були виступи директора виконавчої дирекції Ф о н ду Л. Новіцького, керівника проекту д-ра Ф . Дідьє, директора Українсько го НДІ медичної реабілітації та курор тології К. Бабова, начальника управ ління медико-соціальних послуг Фонду Л. Гайдука, начальника відділу медикосоціальних послуг Донецького управ ління виконавчої дирекції Фонду Л. Ко сенко та інших.
Велику зацікавленість викликали ви ступи експертів проекту Європейського Союзу професора, д-ра Х.-М. Шияна, д-ра В. Ріке, Р. Ренсінгоффа та Г. Лесенка. Учасники конференції були одно стайні в тому, що для безумовного ви конання законодавства про соціаль не страхування від нещасних випад ків необхідно приблизити нормативно-правові акти, що діють в Україні,
до відповідних актів країн Є вропей ського С ою зу, зокрем а Німеччини. П отрібно дати більшу самостійність Ф о н д у в питаннях проведення екс пертизи, наділити повноваженнями самостійно організовувати процес реабілітації, керувати цим процесом, основну увагу приділяти медичній ре абілітації, що є основою професійної та соціальної реабілітації потерпілих. Учасники конференції поділилися досвідом роботи з реабілітації потер пілих, накопиченим у регіонах, одер жали від експертів проекту змістовні відповіді на численні питання.
3. ЛЕНСЬКИЙ
На знімках:
.
( .
) .
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРО Ф СПІЛКИ ТА ОХОРОНА ПРАЦІ
на На підприємствах і в організаціях Харківської області, як і раніше, виявляються факти несвоєчасного інформування робочих органів Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань про травмування працівників. Так, за 8 місяців поточного року співробітники Ф онду склали понад 50 протоколів за випадками несвоєчасних повідомлень та приховувань нещасних випадків на виробництві. Сума накладених адміністративних стягнень на винних у цьому посадових осіб становила 5814 грн. 9«* Тільки за чотири останніх роки на соціальні потреби працівників ВАТ «Лукор» (Калуш, Івано-Франківська область), що є одним з провідних виробників нафтохімічної продукції' в країні, витрачено понад 12 млн. грн. 9#* За 9 місяців нинішнього року у Сєвєродонецьку на Луганщині працевлаштовано понад 2800 осіб, що на 6% більше, ніж за такий самий час у 2004 р. При цьому в міському центрі зайнятості на обліку перебуває понад 7 тис. осіб, що на 2,5% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Оскільки в місті збільшився обсяг виконуваних робіт, Центр зайнятості має змогу запропонувати міським жителям понад 650 вакансій.
Кілька років тому автор цих рядків критикував Федерацію профспілок Хмельницької області за формальний підхід до розгляду справ потерпілих на виробництві за те, що вони, на його думку, самоусунулися від виконання однієї зі своїх основних функцій — захист у інтересів працівників (членів профспілок), які під час виконання трудових обов’язків одержали уш кодження здоров’я. Відрадно, що останнім часом профспілкові лідери стали більш уважно ставитись до людей праці і зараз докладають немало зусиль для вирішення порушених у зверненнях громадян питань, зокрема, соціального захист у інвалідів трудового каліцтва.
Б
лизько сорока років тому одна з робітниць колишнього будівель ного управління «Промжитлобуд» К. отримала травму на вироб ництві, внаслідок чого втратила пра цездатність і була визнана інвалідом І групи. Завдяки проведеному лікуван ню працездатність вдалося частково відновити. У всякому разі, упродовж останніх 29 років потерпіла за відпо відним висновком до МСЕК не звер талася. Проте з часом колишня трав ма знову почала даватися взнаки. У жовтні 2003 р. цій робітниці бу ло встановлено 50% втрати праце здатності, причому довічно. Відтак во на звернулася до роб очого органу Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань України (далі — Фонд) за призначенням відпо відних виплат. Але там їй відмовили, мотивуючи тим, що у відділенні управ ління виконавчої дирекції Ф онду не було відомостей про наявність чи від сутність правонаступника підприєм ства, на якому отримала травму по терпіла, та про розмір її заробітної плати (довідка Хмельницького місько го відділення статистики про середню зар об ітну плату в будівництві при цьому не була взята до уваги). Перебуваючи в розпачі, жінка звер нулася до голови Федерації профспі лок області Г. Харьковського. Розгляну ти звернення потерпілої було доруче но завідувачу відділу правової допо моги П. Іващенку. Він з'ясував, що під
приємство, на якому отримала трав му потерпіла, тобто Хмельницьке бу дівельно-монтажне управління «Промжитлобуд», у 1969 р. було реформо ване в будівельне управління «Опорядбуд», яке в свою чергу через 10 років реформувалося в госпрозрахункову дільницю м алої м еханізації «Хмельницькжитлобуд», яка згодом була лік відована без правонаступника. Всі ці історичні дослідження тривали не один місяць. Коли ситуація, врешті-решт, прояснилася, за ініціативою П. Іващенка потерпіла звернулася до суду, де він виступив її представником. Д о слідивши матеріали справи, суд дій шов висновку, що позов, з яким звер талася жінка, підлягає задоволенню. Відтак, розтлумачивши відповідачу п. 14 ст. 34 Закону «Про загально обов'язкове державне соціальне стра хування від нещасного випадку на ви робництві та професійного захворю вання, які спричинили втрату праце здатності», в якій йдеться про визначен ня сум страхових виплат, якщо дані про заробіток потерпілого не зберег лися, зобов'язав робочий орган Ф о н ду взяти до розгляду та вирішити пи тання щодо призначення відшкоду вання на підставі наданих нею доку ментів, у тому числі Хмельницького міського відділення статистики про се редню заробітну плату в будівництві, яку не брало до уваги відділення управ ління виконавчої дирекції Фонду. Але й після цього судова тяганина не закінчилася, оскільки робочий ор-
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
41
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ган Ф онду звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду області. Не заперечуючи проти висновків суду щодо ліквідації Хмельницького буді вельно-монтажного управління «Промжитлобуд» без правонаступництва, відповідач зіслався на те, що суд пер шої інстанції недостатньо обгрунтував і відобразив у своєму рішенні ці обста вини. І це в той час, коли суд по два ра зи з'ясовував це питання у податківців, міському відділі статистики, державно му архіві області, чотири рази — у спо ріднених підприємствах, які могли мати якесь відношення до вищезгаданого підприємства! Щ е раз розтлумачивши вимоги п. 14 ст. 34, а також п. З абз. З розділу XII Прикінцевих положень вищезазна ченого Закону, де йдеться про здійс нення виплати заборгованості потер пілим на виробництві та членам їхніх сі мей, Апеляційний суд ухвалив рішення відхилити апеляційну скаргу відповідача, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відрадно, що доводи пред
терства праці та соціальної політики, але територіальній Державній інспек ції праці у Хмельницькій області, якій було доручено розглянути лист, не вдалося відшукати документи, які б свідчили про перебування потерпілої у трудових відносинах з комбінатом, де вона отримала травму, бо він був ліквідований без правонаступника та передачі відповідних матеріалів до міського архіву. (Диву даєшся, як сво го часу деякі роботодавці при поту ранні органів місцевої влади вміли за мітати сліди своєї діяльності). Тож, роз'яснивши потерпілій її права, міс цевий наглядовий орган порадив за явниці звернутися до суду. Оскільки матеріальні статки не доз воляли жінці найняти адвоката, вона звернулася по правову допомогу до Ф е дер ац ії проф спілок області. Не гаючи часу, П. Іващенко, якому було доручено відстояти інтереси потерпі лої, взявся за вивчення справи. Пере конавшись у справедливості ЇЇ вимог, він допоміг написати позовну заяву до суду і виступив на його засіданні представником позивачки.
ставника позивача, завідувача відділу правової допомоги профспілки обла сті та роз'яснення Апеля ційного суду, врешті-решт, Федерація профспілок досягли успіху і відділення Хмельницької області послідовно управління виконавчої ди рекції Ф онду взялося за відстоює права громадян виконання рішення суду. на їхній соціальний захист
Не була залишена без у разі ушкодження здоров'я. правової допомоги і одна ШШШШЯШШЯШШШШШШШШШШШШШШШЯШЯШШШШШі,з колишніх працівниць Заслухавши сторони та дослідив Хмельницького міського ком бінату напівф абрикатів. П рацю ю чи у свій ши матеріали справи, суд не знайшов час на лінії з виготовлення пряників, доказів ліквідації Хмельницького місь кого комбінату напівфабрикатів з правона травмувала руку. У квітні 1987 р. їй було встановлено III групу інвалід вонаступництвом. Відтак, роз'яснивши ності, визначено 40% втрати профе робочому органу все ті ж вимоги п. 14 сійної працездатності. Після цього ст. 34 Закону «Про загальнообов'яз потерпіла припинила трудові відноси кове державне соціальне страхування ни з комбінатом і переїхала на пос від нещасного випадку на виробництві тійне місце проживання з обласного та проф есійного захворювання, які центру в м.Теофіполь (один з райцент спричинили втрату працездатності» та рів Хмельниччини). М инулого року п. З абз. З розділу XII Прикінцевих по вона звернулася до робочого органу ложень цього Закону, він зобов'язав Ф о н д у для отр им а нн я стра хових робочий орган Фонду взяти до розгля виплат. Але там їй відмовили, о с кі ду від потерпілої матеріали особової льки, мовляв, в неї не було довідки справи та вирішити питання про при значення їй відшкодування на підставі про зарплату (подана потерпілою наданих документів та довідки відділу довідка про середню зарплату пра цівників ха рчової промисловості в статистики про середню заробітну м. Хмельницькому, при цьому до ува плату в галузі «харчова промисло ги не бралася). вість» за відповідний період. Обливаючись слізьми, потерпіла Як і слід було очікувати, робочий звернулася по д опом огу до М ін ісорган Фонду не погодився з таким рі-
42
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
шенням і звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду. Відділен ня виконавчої дирекції Фонду в м. Хмель ницькому,— говориться в даному доку менті,— не погоджується з рішенням су ду, оскільки під час ухвалення рішення судом не взято до уваги, що потерпіла проживає у м. Теофіполі і що підприєм ство, на якому працювала позивачка, не зареєстровано у відділенні. Розглянувши у відкритому судово му засіданні справу, колегія судців су дової палати цього разу вже не стала роз'яснювати робочому органу Ф о н ду вимоги Закону (чи то їй вже набрид ло це робити, чи то була переконана, що відповідач достеменно знає ці ви моги, але з якихось причин вперто продовжує стояти на своєму, сказати важко). Відтак відхилила апеляційну скаргу і залишила рішення суду пер шої інстанції без змін.
Завдяки Ф едерації проф спілок області і, зокрема, завідувачеві від ділку правової допомоги П. Іващенку вдалося відстояти право на страхові виплати і колишньому водієві О. Хмель ницького будівельного управління «Спецбудмеханізація» (нині колек тивне підприємство «Спецбудмехані зація»).
Під час перебування у відрядженні на одному з підприємств у Монгольсь кій Народній Республіці (МНР) він от римав виробничу травму, про що 11.09.82 р. було складено акт за фор мою Н-1, який був засвідчений ко н сульством СРСР у м. Дархані. У зв'яз ку з погіршенням стану здоров'я він 02.02.2005 р. звернувся до МСЕК, де йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності. Під час звернення до робочого органу Фонду потерпілий отримав відповідь про те, що його заява щодо страхових виплат буде розглянута «за умови надання довідки про розмір середньомісячної заробітної плати за останні шість ка лендарних місяців (з 1-го до 1-го чи сла), що передували місяцю, в якому стався страховий випадок, а б о про розмір середньої заробітної плати за шість місяців на дату надання доку ментів у МСЕК для встановлення сту пеня втрати професійної працездат ності за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), де він працював до моменту ушкодження здоров'я». Оскільки при цьому довід-
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ка про середню зарплату потерпілого за шість місяців до подання ним доку ментів на МСЕКне було взято до ува ги, представник Федерації профспілки областідопоміг йому написати позовну заяву до суду. Невдовзі суд задоволь нив позов і зобов'язав робочий орган Фонду вирішити питання про призна чення О. відшкодувань на підставі по даних ним документів. Але робочий
орган Ф онду звернувся з апеляцій ною скаргою до Апеляційного суду, посилаючись на те, що судом нібито дано неправильну оцінку фактичним обставинам і що позивач має право на страхові виплати... з Російської Федерації, оскільки, мовляв, підпри ємство, на якому під час відрядження у М НР працю вав потерпілий, було підпорядковане Головзарубіжпромбуду Міністерства промислового бу дівництва СРСР. (Як кажуть, не києм, то палицею). О дна к завдяки обгрунтованим доводам, які було викладено позива чем у оскарженні апеляційної скарги, підготовленої за безпосередньої до помоги завідувача відділу правової допомоги П. Іващенка, Апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу і зали шив у силі рішення суду перш ої ін станції. Приймаючи дану ухвалу, Апе ляційний суд виходив з того, що на підприємствах Росії потерпілий не працю вав і що правонаступником колишнього СРСР є не тільки Російсь ка Федерація, а й Україна. Як бачимо, на Хмельниччині є гро мадська організація, яка послідовно відстоює права громадян на їх со ціальний захист у разі ушкодження здоров'я. І це дуже важливо, бо деякі з них, втративши своє здоров'я в про цесі трудової діяльності, не мають сил та й відповідного досвіду, щоб б о р о тися з б ю рократією , жертвами якої іноді стають. Через відсутність статку окремі потерпілі не тільки не мають змоги аби найняти адвоката, але й от римати належну консультацію з того чи іншого питання у юриста. Дуже приємно, що нині ці функції на високому професійному рівні вико нує Ф едерація профспілок області, тобто та громадська установа, якій Закон надав великі права у сфері охо рони праці.
В. С О ІІІЛ Ь Н Я К , наш власкор
ВІСТІ З МІСЦЬ
ПОТРІБНА (т о т
її р
(юм їх а
Кіровоградське учбово-виробниче підприєм ст во (УВП) УТОГ у цьому році відзначило 70-річчя свого заснування. Нині це єдине підприємство на Кіровоградщині, де здійснюється серйозний комплекс заходів з трудової, соціальної, культурної та медичної реабілітації інвалідів і де працюють 123 робітники і службовці, більшість із яких — глухі. Тричі колектив підприємст ва здобував перемогу у традиційному конкурсі «Кращий роботодавець року» серед споріднених підприємств Українського товариства глухих. ле якими ж крутими і звивистими стежка ми йшло УВП УТОГ до свого кращ ого часу. Виробництво було шкід ливим як для самих ви робничників, так і для навколишнього середо вища, адже робітники виконували травлення металевих деталей та виробів у кислотних і лужних ваннах, вико ристовували цинк, сви нець, хромовий ангід рид, а стічні води стіка ли через каналізаційну систему у річ ку Інгул. До того ж в атмосферу міста щ орічно викидалося близько 60 т шкідливих речовин. У 1996 р. УВП опинилося на межі банкрутства. Д о велося згорнути всі програми реабілі тації, а жалюгідні зароблені кошти та дотації УТОГ витрачати на власне ви живання. Н овий д и р е кто р підприєм ства Ф . Ф омін та головний інженер Г. Колодько знайшли вихід із скрутного становища. Вони запропонували пе рейти на сучасну технологію о б р о б ки металів — полімерно-порош кове напилення, для чого з величезними зу силлями придбали спеціальну лінію. Це дало змогу за шість років не лише наростити випуск ко н кур е н то спр о можної продукції (близько 400 найме
нувань різного торговельного облад нання для України та країн СНД), а й практично налагодити екологічно чис те виробництво. Ось уже чотири р о ки, як в УВП діє автономна газова ко тельня, що цілком забезпечує вироб ництво теплом і гарячою водою. За останні п'ять років на підприєм стві відремонтовано всі виробничі та адміністративні приміщення, р еко н струйовано деревообробну дільницю та дільницю вакуумного формування, завершується ремонт побутових кім нат. Для відвідувачів-замовників діє виставковий зал та магазин готової продукції. На підприємстві майже пов ністю замінено автомобільний парк. Повне взаєморозуміння склалося у керівництва з трудовим колективом стосовно вирішення питань охорони
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
43
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
праці і культури виробництва. І дуже важливо, що тут ніколи не запізнюєть ся зі своїми пропозиціями та о пера тивністю щодо їх вирішення інженер з охорони праці В. Заплатніков. На су часній нормативно-правовій базі ним розробл ено положення про систему управління охорони праці, власними руками оформ лено куточок з техніки безпе ки, ініційовано переведення ко тельні на газове паливо. Свій робочий день В. Заплатніков починає з обстеження цехів і дільниць, цікавлячись освітлен ням та температурою в примі щеннях, р об отою вентиляцій них систем, наявністю засобів індивідуального захисту ви робничників, з'ясовуючи о кре мі деталі з цих питань у керів ників робіт, інформуючи про все це на виробничих нарадах у ди ректора і головного інженера підпри ємства. П ро ставлення до охорони праці керівництва красномовно свід чать такі цифри.
М оже, декого це й здивує, але силами На виконання захо підприємства вирішуються і житлові дів, спрямованих на проблеми інвалідів: деяким з них по створення здорових і ліпшили або надали нове житло. безпечних умов праці, Та не все так блискуче, як кажуть, захист навколишнього під ясним місяцем. Ось уже 20 років середовища, витрача інваліди чекають на завершення бу ються значні кошти. дівництва нових корпусів свого ви Так, у 2001 р. на вико робництва, яке на 60% вже зведено нання цих заходів було на західній околиці міста і без необхід заплановано майже них фінансових надходжень почало 29 тис. грн., а витраче занепадати та руйнуватися. Якщо на но — 33,8 тис. грн. У його завершення в 2003 р. потрібно 2002 р. заплановано було 1,8 млн. грн., то в минулому році 44,6 тис. грн., витраче ця сума складала вже 7 млн. грн. У но — понад 60 тис. грн., зв'язку з частими змінами керівників у 2003 р. — 169,7 та 185,3 тис. грн. місцевих о р га н ів влади, які не пе відповідно. Не менші суми освоєні в реймалися вирішенням проблем інва 2004 р. і заплановані на 2005 р. лідів, на це будівництво не було виді Працівники підприємства повніс лено ж одної держ авної копійки. А тю забезпечені засобами індивідуа шкода. Адже на працевлаштування льного захисту. Щ орічно проводиться чекають ще 300 інвалідів по слуху, звільнених колись праців ників держпідприємств і установ області. Та й державна казна, беручи до уваги сумлінне став лення інвалідів до праці, лише виграла б. Як зазначає дирек тор УВП Ф . Ф ом ін, інвесторів, яких можна було б зацікавити новим виробництвом, у принци пі, знайти можна, але у тому ви падку, якщо державне підпри ємство стане суб'єктом приват ної власності. Тож вирішувати
медичний огляд робітників, чия робота пов'язана зі шкідливими умовами праці. З настанням літа профспілковий комі тет організовує на пільгових умовах сі мейний відпочинок на Чорному морі.
В останні роки на підприємстві немає ви падків травмування ви робничників, різко змен шився рівень захворю ваності як професійної, так і з тимчасовою втра тою працездатності, і, зокрема, через простуд ні захворювання. Д б а
ють тут і про літній відпо чинок дітей працюючих, для чого виділяють кош ти на путівки в оздоров чі установи області та оздоровниці України.
44 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
проблеми інвалідів — людей з особливими потребами потріб но й на державному рівні. Цих кроків чекають від влади і в Кіровограді.
Д . Т А Н С Ь К И Й , керівник пресслужби теруправління Держгірпромнагляду М Н С України по Кіровоградській області та Кіровоградського ЕТЦ На знімках: директор Кіровоградського УВП УТОГ Ф. Фомін; інженер з охорони праці В. Заплатніков (праворуч) проводить бесіду з верстатниками деревообробної дільниці; покриття металовиробів методом напилення; точкове електрозварювання металовиробів. Фото автора
с о ц іа л ь н и й з а х и с т
ТУРБОТА ПР
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України фінансує витрати на всі види реабілітації, а саме: протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо. Але є ще один вид допомоги, якої так потребують люди, що потрапили в біду,— людяне ставлення до себе. Саме так ставляться до інвалідів трудового каліцтва в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Миколаївській області. «Начальнику виконавчої дирекції Фонду в Миколаївській області М. Серьогіну. Від свого імені та від імені своєї сім 'ї висловлюю велику подяку колективові відділення Фонду за їхню увагу до нас, розуміння наших недуг, оперативність у вирішенні наших проб лем... Нас тут зустрічають теплою пос мішкою, уважно вислуховують, дають потрібну пораду. За мінімум часу одержуємо направлення на лікуван ня. За таких обставин навіть забу ваєш про свою недугу... Інвалід II гру пи О. Крамаренко». «Я — інвалід І групи. Прикута до ліжка, можу рухатись тільки на колясці. Для мене мають велике значення ува га й розуміння стану мого здоров 'я. Хочу подякувати працівникам відділен ня Фонду в Заводському районі М и колаєва О. Бачтовому, Г. Сеньчевій за уважне та чуйне ставлення до мене, хворої людини. М. Беляева».
Подібних листів в управлінні вико навчої дирекції Ф о н д у в М икол аїв ській області багато. І це тому, що тут працюють люди, не байдужі до чужо го болю. Вони прийшли сюди за по кликанням й намагаються зробити все можливе, щоб повернути людей, які потрапили в біду, до нормального, активного життя. На обліку у відділеннях обласного Ф онду станом на середину вересня 2005 р. — 4235 потерпілих, з них інва лідів трудового каліцтва — 1572 особи.
Фонд збільшує розміри соціальних ви плат та виплат на медико-соціальну ре абілітацію потерпілих: з 2001 р. загаль на сума виплат становить 29,6 млн. грн. У 2004 р. розміри таких виплат порів няно з 2001 р. зросли у 4 рази. Одна з важливих складових діяль ності Фонду — участь у роботі МСЕК. Медогляд потерпілих на виробництві проводиться лише за направленням відділень Фонду, група інвалідності та всі медико-соціальні виплати встанов люються лише в присутності представ ника Фонду — лікаря. Завдяки зусил лям працівників відділень Ф онду 209 потерпілих внаслідок нещасних випад ків на виробництві, біда з якими стала ся до 01.04.2001 р., були направлені на М СЕК для визначення відсотків втрати працездатності. Зараз ці люди отримують щомісячні виплати та додаткові виплати на соціальномедичну реабілітацію. У відділенні виконав чої дирекції Фонду Цен трального району М и колаєва перебуває на обліку інвалід II групи Л. Бондаренко, яка отри мала травму на вироб ництві у 1958 р. Втрата працездатності у неї становить 70%. У зв'яз ку з тим, що в 1996 р. підприємство було виз
нано банкрутом, вона не отримувала виплати, які їй були призначені. Жінка змушена була звернутись до суду. Від булось кілька судових засідань, але з причини відсутності коштів на підпри ємстві заборгованість тільки зростала. Початок діяльності Фонду став для неї справжнім порятунком. Працівники Фонду знають, що за безпечення потерпілих протезними засобами — справа делікатна, тому намагаються знаходити індивідуальне рішення в кожному окремому випад ку. Управління за час свого існування (станом на 01.07.2005 р.) використало 3990 тис. грн. для забезпечення по терпілих, а їх в області 300 осіб, про тезними виробами. І кожен, хто звер тається із заявою до відділень Фонду, забезпечується таким видом реабілі-
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
45
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
тацГІ. У перш ом у півріччі 2005 р. 65 осіб отримали необхідні їм протези. Відділення Фонду в Снігурівському районі опікується справою М. Бобро ва, який працював трактористом, у 2003 р. отримав травму, внаслідок чого втратив праву верхню кінцівку (травматична ампутація). З огляду на те, що чоловікові всього 32 роки, МСЕК було рекомендовано складне протезування — виготовлення проте зу з ліктьовим вузлом. У Миколаєві та кі протези не виготовляють, тому було укладено угоду з Українським науководослідним інститутом протезування та відновлення працездатності в Хар кові. М. Бобров отримав дуже доро гий багатоф ункціональний протез і зможе працювати та впевнено почу ватися у суспільстві. У відділенні Новоодеського райо ну на обліку стоїть В. Євграфов, інва лід III групи. Йому було необхідне протезування лівого стегна. У ТОВ «Ортотех-Сервіс Гмбх» потерпілому виготовлено протез вартістю понад 10 тис. грн. Одним із видів реабілітації є меди каментозне лікування. За час існуван ня Ф онду нами було витрачено по над 112 тис. грн. на виплати за меди каменти та вироби медичного при значення. Із 487 осіб, яким призначе но такі виплати, їх вже отримали 294. На обліку є потерпілі, життя яких без ліків неможливе. Так, інваліду І групи з 1998 р. А. Барташуку, який отримав травму на виробництві у 1979 p., до створення Ф онду допомога надава лась господарством. Зараз він стоїть на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду Вознесенського району. Йому двічі на тиждень роблять гемодіаліз — очищення крові від шлаків за допомо гою апарату «штучна нирка», а Фонд забезпечує оплату на придбання необхідних ліків. Значно зростають виплати на са наторно-курортне лікування. Санато
46 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
рій-проф ілакторій «Ін гул» пройшов акредита цію та одержав вищу ка тегорію реабілітаційно го центру санаторно-ку рортного типу, він вхо дить у десятку кращ их оздоровниць України. Після проходження курсу реабілітації у цьо му санаторії МСЕК зні мала деяким потерпілим на виробництві не лише відсотки втрати праце здатності, а й групу інва лідності. Загалом завдя ки роботі з реабілітації потерпілих у 65 осіб було знято групу інвалідності, майже 300 — знижено відсоток втра ти працездатності. З початку 2005 р. за договором з лікарнею швидкої медичної допомоги проводиться оплата лікування всіх по терпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві, які отримали екстре ну медичну допомогу в цій лікарні. Страхові експерти з охорони праці управління та відділень вико навчої дирекції Ф онду контролюють проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих ф акторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворю ванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, спричине них умовами праці. Ф онд виділяє все більше коштів на поліпшення санітарно-побутових умов та умов праці працюючих на підприєм ствах, на навчання фахівців з питань охорони праці підприємств області. Завдяки реалізації заходів регіо нальної програми поліпшення стану
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища вдалося довести умови праці до вимог законодавчих і нормативно-правових актів: у 2002 р. — на 125 підприємствах області, де працюють 7218 осіб; у 2003 р. — на 147 підприємствах області (8724 працюючих). Разом з працівниками Спілки інва лідів співробітники відділень Ф онду проводять зустрічі, під час яких потер пілі вирішують свої проблеми. П рово дяться різноманітні огляди-конкурси, виставки робіт інвалідів з декоратив ного мистецтва. З особливою повагою та захоп ленням у Ф о н д і розпо від аю ть про О . Васютинського, який працював інж енером -конструктором на підпри ємстві «Украгроінжпроект». Внаслідок нещ асного випадку на виробництві він став інвалідом І групи зі стовідсот ковою втратою працездатності. Але О лександр продовжує жити повно цінним життям. Він майстер спорту міжнародного класу з лижних перего нів та біаотлону, призер Кубка з лиж них перегонів 1998 р., учасник параолімпійських ігор 1998 р. в Японії та 2002 р. в СШ А. Потерпілі під час зустрічей з пра цівниками Ф онду, у своїх листах ви словлюють їм щиру подяку, наголо шують на тому, що зі створенням цієї соціальної установи їхнє життя напов нилося змістом. Інваліди з тяжкими формами захворю вань перестали відчувати себе зайвими у житті, знай шли друзів та однодумців. Вони поновому відчули життя, згадали, що та ке щастя. Пам'ятаєте, як було сказа но в одному фільмі: «Щастя — це ко ли тебе розуміють». А це прекрасно.
Н. ГЕТМАНОВА, заступник дирек тора управління виконавчої дирекції Ф он ду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Миколаївській області, К. ЦВІГУН, наш власкор На знімках:
заступник директора управління виконавчої дирекції Фонду в Миколаївській області Н. Гетманова у залі, де експонуються роботи інвалідів трудового каліцтва; у кімнаті психологічного розванта ження санаторію-профілакторію «Інгул»; завдяки протезу руки М. Бобров відновив працездатність. Фото К. ЦВІГУН та з архіву упра вління виконавчої дирекції Фонду в Миколаївській області
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ С ЛІДАМ И Н АШ И Х ПУБЛІКАЦІЙ
Вийшов з друку третій номер Інформаційного бюлетеня з охорони праці, який видає Національний науководослідний інститут охорони праці (ННДІОП). Бюлетень знайомить читачів з переліком прийнятих нових національних стандартів та стандартів організацій України, а також запроваджених міждержавних стандартів у першому півріччі 2005 p ., науково-практи чною діяльністю ННДІОП, офіційними документами з вибухової справи, закордонним досвідом організації' робіт з охорони праці та соціального захисту. В розділі •Спецтематика» для керівників малих і середніх підприємств подано інформацію стосовно загальної докум ентації', що регулює організаційні функції з охорони праці при створенні підприємства та в процесі його діяльності. Підбито підсумки роботи виставок, конференцій, семінарів та нарад з питань охорони праці, пожежної, техногенної безпеки та соціального захисту, проведених у 2005 р. * Ф¥ Одеська державна інспекція охорони праці у гірничій промисловості, будівництві та енергетиці теруправління Держгірпромнагляду М НС України по Одеській області за результатами комплексних перевірок заохочує окремих керівників підприємств, які дбають про створення здорових та безпечних умов праці для своїх працівників. У першому півріччі 2005 р . Почесною грамотою теруправління нагороджено керівників ТОВ • Південна електротехнічна компанія», приватного виробничого будівельно-монтажного підприємства «Північний берег», генерального директора ТОВ шЧорноморенергоспецмонтаж» та інших.
У журналі № 7 за 2005 р. у статті власного кореспондента В. Кобця «Коли відсутні системність і контроль» йшлося про незадовільний стан т ехнічної безпеки та охорони праці на підприємст вах комунального господарства «Харківські теплові мережі». Заступник Харківського міського голови — начальник Головного управ ління енергетики та інженерного за безпечення міста Г. Хотіна повідомила редакцію, що з метою подальшого приведення існуючого котельно-меха нічного обладнання підприємства у відповідність з вимогами нормативних актів з охорони праці розро бл ен о програму терміном на 6 років з лікві дації 134 вбудованих котелень з під ключенням споживачів до системи централізованого теплопостачання. У 2004 р. було ліквідовано 11 коте лень, у 2005 р. заплановано ліквіду вати 9. Замінюється морально та фі зично застаріла газова автоматика безпеки котлів АГК-2У на електронну АГКМ-ОЗЕ, встановлюються прилади постійного контролю повітря на зага зованість у котельних залах та клапанів-відсікачів газу. Так, у 2004 р. було змінено 75 комплектів автоматики, встановлено 50 газосигналізаторів Щ И Т -2-15, 89 клапанів на загальну суму 384 тис. грн. У 2005 р. запла новано встановити 95 комплектів автоматики, 76 газосигналізаторів, 86 клапанів на суму 485 тис. грн. Демонтуються байпасні лінії газо проводів на газових пристроях у ко тельнях, які були збудовані раніше і здійснювали подачу газу на пальники в обхід автоматики розпалювання та безпеки; доопрацьовуються схеми захисту котлів, які передбачають до даткові заходи безпеки. Звичайна е л е ктр о п р о во д ка о с вітлення вбудованих котелень п о
сл ідовно зам іню ється на е л е кт р о п р ово д ку у вибухозахищ еном у ви конанні. У котельнях, які були спроектовані та збудовані без обладнання уста новками хімічної підготовки води, застосовуються комплексони. Трубо проводи пари та гарячої води IV кате горії, які є в котельні Червонозаводської філії, але не експлуатуються через відсутність потреби в парі у заводуспоживача, будуть д е м он то ван і. Н а к а з о м п р и з н а ч е н о відповідальну особу за безпечну експлуатацію тру бопроводів пари та гарячої води. О ктя б р сько ю філією підприєм ства експлуатується 92 котельні. У зв'язку з об'єктивними обставина ми 40 вбудованих котелень експлуа туються без по стійн о ї присутності персоналу, але газовикористовувані установки і допом іж не обладнання розм іщ ені у відокремлених пр им і щеннях, які замикаються. Установки оснащ ені автоматикою захисту, від ключення подачі газу на установку у р азі за га зо в а н о сті приміщ ення, пожежі і вимикання електроенергії, виведення сигналів про загазованість і спрацювання захистів на 11 диспет черських пунктів, де є черговий пер сонал. Персонал має можливість ре гулярно виконувати обходи котелень та оперативно реагувати на а варій ні ситуації, що виникають, з метою зупинки обладнання. Керівництво під розділів здійсню є систем атичні пе ревірки робочих місць оперативного персоналу у нічний час.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
47
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ
Газовою службою підприємства розроблено план локалізації та лікві дації аварій на об'єктах підприємства та методику перевірки газонепроник ності приміщень вбудованих котелень. Виробнича служба підприємства провела ідентифікацію об'єктів підви щ еної небезпеки згідно з вимогами постанови Кабінету М іністрів від 11.07.2002 р. № 956. Котельні, які ек сплуатує підприємство, не підлягають декларуванню як об'єкти підвищеної небезпеки. На підприємстві здійснюється кон троль за станом і безпечною експлу атацією вантажопідйомних механіз мів, проведено технічне опосвідчен-
ня автомобільних підйомників, їх за реєстровано в органах Держгірпромнагляду і отримано дозвіл на експлуа тацію. Електроустановки підприємства забезпечені необхідною кількістю ви пробуваних засобів захисту, в примі щеннях, де розміщ ені електроуста новки, прибрано сторонні предмети, здійснюється перевірка знань праців ників, які обслуговують електрогоспо дарство. На підприємстві розроблена та іс нує система управління охороно ю праці, але зневажливе ставлення де яких керівників підрозділів до питань охорони праці сприяло поруш енню
трудової та виробничої дисципліни робітниками в цих підрозділах. У квіт ні, травні та червні на підприємстві проведено позачергову перевірку знань нормативних актів з охорони праці у керівного складу підрозділів та атестацію на відповідність займа ній посаді. За результатами цих захо дів ряд керівників та фахівців було звільнено або переведено на іншу роботу. Запровадж ено щомісячний День о хорони праці, що сприятиме нав чанню і контролю з питань охорони праці і підвищить рівень відповідаль ності кож ного працівника підприєм ства.
НО РМ А ТИВНІ ДО КУМ ЕНТИ
ПРПМІРИІ ІНСТРУКЦІЇ В ОХОРОНИ ПРАІІІ, н л у к о в о - а о с л іа н п м Примірні інструкції з охорони праці, затверджені М іні стерством освіти і науки України Примірна інструкція з охорони праці під час виробни чого навчання за професією «електрогазозварник» для учнів професійно-технічних навчальних закладів Примірна інструкція з охорони праці під час виробни чого навчання за професією «тракторист-машиніст сільсь когосподарського виробництва» для учнів професійнотехнічних навчальних закладів
Примірні інструкції з охорони праці, затверджені М інпромполітики України Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на круглопиляльних верстатах поздовжнього роз кроювання пиломатеріалів Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт на круглопиляльних верстатах для поперечного розкрою вання пиломатеріалів та обрізування деталей за розмірами Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на столярних стрічкопиляльних верстатах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на круглопиляльних верстатах та лініях для роз кроювання листових і плиткових матеріалів Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на фугувальних деревообробних верстатах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на деревообробних верстатах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на фрезерувальних та фрезерувально-карусельних деревообробних верстатах
48
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
П рим ірна інструкція з охорони праці під час вико нання робіт на свердлильних деревообробних верста тах П рим ірна інструкція з о хорони праці під час вико нання р об іт на ш ипорізних д е р е во о б р о б н и х верста тах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на циліндрових і широкострічкових шліфувальних деревообробних верстатах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на дискових і барабанних шліфувальних дерево обробних верстатах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на лініях калібрування і шліфування деревних плиткових матеріалів Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на лініях облицювання поверхонь щитів Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на лініях облицювання кромок щитів Примірна інструкція з охорони праці під час нанесен ня лакофарбових матеріалів у камерах для пневматично го розпилювання Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на лаконаливних машинах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на лініях опорядження Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на барабанних полірувальних верстатах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на кромкополірувальних верстатах Примірна інструкція з охорони праці під час виконан ня робіт на лініях шліфування і полірування
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ
В ІС ТІЗМ Н С ській області, група опер ативн о го р еагу вання, а та ко ж а в а рійні бригади «Укрза лізниці». Рятувальники провели заходи з осадМ ІЖ Н А Р О П Н І Н А В Ч А Н Н Я ж ення у м о в н о ї х м а ри хлору та дегазації У жовтні в Яворівському районі Львівської ураж еної території, а області відбулися багатонаціональні антитетакож займалися по рористичні навчання «Joint assistance— 2005», ш уком людей, які по у яких взяли участь аварійно-рятувальні під- трапили в зону хіміч ного зараж ення а б о травмувались. Потерпілих евакую розділи МНС України. Представник штабвали в бе зпе чн у зо н у для надання п е р ш о ї м едичної кварт ири НАТО, один з організаторів цього допомоги. заходу Еверет Сомер відзначив високопрофеВодночас за планом проведення навчань пасажирсь сійний рівень їх проведення. кий поїзд, що рухався назустріч, вимушений був зробити аварійну зупинку в зоні ураження хлором. — Ці навчання є важливими не тільки для України, а й О со б о вий склад аварійно-рятувальних підрозділів провів евакуацію пасажирів, у першу чергу — за допомо для інших країн-партнерів, адже проблема тероризму на гою носилок та драбин-палок тих потерпілих, які, за леген разі стоїть дуже гостро,— прокоментував суть навчання дою, не могли пересуватись самостійно. та м іж народного партнерства заступник начальника Після українських рятувальників на навчальному май Головного управління М Н С України у Львівській області В. Глобенко.— Ми багато чого навчилися, готуючись до данчику з'явилися шведські спеціалісти. Вони відпрацьову вали методи надання допомоги людям, які потерпіли внас цього заходу, і розраховуємо набути ще більшого досвіду лідок дії хімічних речовин. Корисним моментом для україн під час самих навчань. ських рятувальників на даному етапі стало відпрацюван Перш е завдання, ня взаємоінф ормування та управління міжнародними що постало перед пред ставниками М НС Украї рятувальними силами. ни,— ліквідація наслід П рактичні дії рятувальних служб М Н С отримали ків а ва р ії з викидом схвальні відгуки міжнародних спостерігачів, зокрема, сто хлорину та іприту, спри совно виваженості дій та кваліфікованого підходу. чиненої умовним теро У рам ках пр ове ристичним актом на дення навчань «Joint території Яворівського assistance—2005» від державного гірничо-хібулась міжнародна за мічного підприємства крита спеціалізована «Сірка». виставка «Антитерор За легендою, внаслідок вибуху в приміщеннях хімком і безпека». У ній взя ли участь б а га то під бінату спалахнула пожежа. Пожежно-рятувальні підрозділи приємств, що з а б е з на шляху поширення отруйної хмари встановили водяну печують повноцінність завісу та ліквідували загоряння. дій представників си Спеціалісти служб М Н С відповідно до погодних умов, лових відомств як У к напрямку вітру та кількості хлорину, що використовується раїни, та к і кр аїн-па ртн ер ів. А поф іозо м е кспозиції на комбінаті, визначили можливу зону хімічного зараження М Н С стало розмаїття екіпірування сучасних рятуваль і провели завчасну евакуацію людей і худоби з населених ників. пунктів, що потрапили до означеної зони. — Загалом показові виступи представників рятуваль Другого дня за сценарієм на залізничній станції Ш кпо ної професії пройшли на найвищому рівні,— заявив на зу під час руху вантажного поїзда, до складу якого входили стрічі з журналістами начальник Головного управління цистерни з небезпечними хімічними речовинами, стався М Н С України у Львівській області С. Дмитровський,— З а вибух. Внаслідок вибуху значну частину колії було пошкод значу, що у відпрацюванні цього завдання був присутній жено, тому кілька вагонів вантажного поїзда зійшли з колії елемент несподіванки. Спостерігачі оголосили додаткові і перекинулись. О дна цистерна з хлором дістала пробої умови: на станції нібито було виявлено речовини невідо ну. Розгерметизація призвела до надзвичайної ситуації з мого походження. Тож рятувальникам довелося провести викидом хлору в повітря. ще одну хімічну розвідку та вжити заходів щодо нейтралі Після проведення хімічної розвідки та визначення кор зації виявленої речовини. Навчання «Joint assistance» для донів небезпечних зон (цю роботу здійснювали фахівці ба України — це не тільки демонстрація того, що ми знаємо тальйону радіаційного, хімічного та бактеріологічного за та вміємо, а й набуття нового досвіду міжнародного рівня. хисту М іноборони) до роботи приступили професіонали Ми достойно презентували рятувальний потенціал нашої МНС. країни, адже наші рятувальники — бійці за безпеку не за Першими до місця події прибули аварійно-рятувальні професією, а, як кажуть, від Бога. підрозділи Головного управління М Н С України у Львів
к р а їн и
г
■■
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
49
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ
ЗА ЛИСТАМ И ЧИТАЧІВ_____________________________________________________
ш ш ш вш ш ш
ш
Працівник нашого підприємства помер від гострої серцево-судинної недостатності, перебуваючи у відрядженні в іншому місті. Смерть настала через 2 години після закінчення роботи, на шляху прямування до місця проживання. Для пересування він користувався громадським транспортом. Трудових обов’язків у цей час не виконував. Чи підлягає цей випадок розслідуванню відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві? (Є. Зарецький, начальник відділу охорони праці ЗАТ «Сєвєродонецький Оргхім», Л уганська о б л а сть)
Н ещ асний випадок з пр а ц івн и ком вашого підприємства, який був у відрядженні, необхідно розслідува ти згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворю вань і аварій
на виробництві (далі — Порядок), затвердженим постановою Ка бін е ту М іністрів від 25 серпня 2004 р. №1112 Під час розслідування необхід но враховувати, що згідно з п. 14
Протягом 11 років (1977—1988 рр.) я працював лінійним механіком будівельно-монтажного потягу 14а 634 Одеської залізниці. На той час моя робота була пов’язана з новим будівництвом, з постійними виїздами на лінію, де я займався організацією профілактичного ремонту та відновленням будівельної техніки. З 1988 р. і дотепер я працюю механіком на будівельному потязі. Будівельні майстри, мої однолітки, сьогодні готуються чи вж е перебувають на пенсії на пільгових умовах згідно зі Списком № 2. Чи маю я право на достроковий вихід на пенсію як лінійний механік, що працював на новому будівництві? (Г. Романов, м. Г ш ворон, Кіровоградська о б л а сть)
Відповідно до п. 2 Прикінцевих полож ень З а ко н у «П ро за га л ь н о обов'язкове державне пенсійне стра хування» пенсійне забезпечення за страхованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роб отах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвер джених Кабінетом Міністрів, та за ре зультатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на при значення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодав ства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійсню ватиметься згідно з окремим закон о давчим актом через професійні та корпоративні фонди. Д о зап ро вад ження пенсійного забезпечення че рез професійні та корпоративні фон
50 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
ди зазначеним особам пенсії призна чатимуться за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передба ченого З аконом «Про пенсійне з а безпечення». Згідно з положеннями ст. 13 цього Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важ кими умовами праці за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результата ми атестації робочих місць. Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливи ми і важкими умовами праці, перед бачених законодавством , що діяло раніше, визначається ст. 100 даного Закону.
т ш
т т
П орядку визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час ви конання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися на шляху прямування до/чи з місця відрядження згідно з установле ним завданням. Комісія з розслідування встанов лює час настання смерті та обстави ни, за яких вона настала, і приймає рішення, пов'язати чи не пов'язати нещасний випадок з виробництвом.
Н. ЄМЕЛЬЯНОВА, заступник на чальника управління організації держав ного нагляду та обліку травматизму Держгірпромнагляду М Н С України
Відповідно до п. 20 Порядку під твердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних запи сів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 р. № 637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визнача ють право на пенсії на пільгових умо вах, для підтвердження спеціального трудового стажу надаються уточню ючі довідки підприємств або організацій. У довідці мають бути вказані: періоди роботи, що зараховуються до спе ціального стажу; професія або поса да; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаєть ся цей період роботи; первинні доку менти за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довід ку. Уточнююча довідка видається під приємством, організацією або їх право наступником. Механіки (лінійні механіки) будівель но-монтажних потягів Списками № 1 і № 2 , затвердженими постановами Ради М іністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10, Кабінету Міністрів України від 11.03.94 р. № 162 та від 16.01.2003 р. № 36, не передбачені.
Н. ШАМБІР, начальник управління пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ
До редакції журналу «Охорона праці» продовжують надходити письмові запити і телефонні звернення читачів стосовно механізму зменшення розміру одноразової допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві у разі порушення ними нормативних актів з охорони праці. Відповідно до частини другої ст. 34 З акону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещ асного випадку на виробництві та проф есійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо комісією з розслідування нещас ного випадку встановлено, що ушкод ження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок по рушення потерпілим нормативних ак тів з охорони праці, розмір одноразо вої допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше ніж на 50 відсотків. У п. 8 Типового положення про ко місію з питань охорони праці підпри ємства, затвердженого наказом Д ер жавного комітету України по нагляду за о хо р о н о ю праці від ЗО серпня 1993 р. № 72, визначено, що комісії з питань охорони праці підприємства надано право встановлювати ступінь вини потерпілого в порядку, що виз начається трудовим колективом за поданням власника та профспілково го комітету, при вирішенні питання про розміри одноразової допомоги, коли нещасний випадок стався внас лідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів з охорони праці і факт наявності його вини встановле
но комісією з розслідування нещ ас них випадків. Таким чином, зазначена комісія, встановлюючи ступінь вини потерпі лого при ушкодженні його здоров'я внаслідок порушення ним норматив них актів з охорони праці, у своєму висновку повинна визначати розмір зменшення одноразової допомоги. Пленум Верховного суду України у п. 21.1 постанови від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначив таке: «У тих випадках, коли комісією з розслідування нещ асного випадку встановлено, що ушкодження здо ров'я мало місце не лише з вини ро ботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги як страхової виплати за рі шенням цієї комісії зменшується, але не більше ніж на 50 відсотків. В інших випадках одноразову допомогу може бути зменшено в цих же межах у по рядку, визначеному трудовим колек тивом. Залежно від встановлених об ставин розмір одноразової допомоги може бути зменш ено із зазначених підстав судом. У разі виникнення спору суд вирішує це питання з урахуванням
Чи має сьогодні на підприємствах проводитися виробнича гімнастика і на підставі якого законодавчого акта? (Працівники служби охорони праці військової частини 49385, Севастополь) Працездатність людини впродовж робочого дня не є величиною постій ною. На початку робочого дня спо стерігається знижений рівень праце здатності, зумовлений низькою актив ністю психофізіологічних функцій піс ля нічного сну. Потім працездатність поступово, протягом приблизно однієї години, підвищується і досягає опти мального рівня. Цей період підви щення працездатності отримав наз ву періоду впрацювання. Оптималь на працездатність зберігається впро
довж кількох годин і знижується перед обідньою перервою. Після обіду і від починку працездатність відновлюєть ся майже до оптимального рівня, а потім знову знижується наприкінці роботи під впливом втоми. Виробнича гімнастика проводить ся з метою підтримання високого рів ня працездатності впродовж усього робочого дня. У період впрацювання вона сприяє підвищенню активності професійно важливих функцій — таких, як увага, пам'ять, швидкість реакції,
встановлених обставин, але при змен шенні з цих підстав розміру однора зової допомоги не може вийти за за значені межі». Ф онд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, на який відповідно до ст. 21 Закону покладено обов'язок щодо своєчас ного та в повному обсязі відшкоду вання шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або його смерті, здійснює виплату од нор азо во ї допомоги з урахуванням розміру її зменшення на підставі вис новку комісії з питань охорони праці підприємства, оскільки сьогодні інше не передбачено законодавством. Якщо у висновку цієї комісії розм ір змен шення одноразової допомоги не ви значено, залежно від встановлених обставин розмір одноразової допо моги може бути зменшено із зазначе них підстав судом. Тобто сьогодні Ф онд та його р о бочі органи не наділені правом змен шувати розмір одноразової допомо ги у разі ушкодження здоров'я потер пілого, що настало не з вини роб ото давця, а внаслідок порушення потер пілим нормативних актів з охорони праці. Таким правом наділена комісія з питань охорони праці підприємства, а також суд.
О. СКРИПНИК, директор депар таменту політики державного соціального страхування Міністерства праці та соціаль ної політики
розумова діяльність та ін., що визна чають розум о ву та фізичну п р а ц е здатність. Наприкінці робочого дня ви робнича гімнастика, діючи як актив ний відпочинок, сповільнює розвиток стомлення. Отже, виробнича гімнастика, без умовно, позитивно позначається на працездатності, і тому її доцільно впроваджувати на підприємстві. Законодавчого акта стосовно ви робничої гімнастики не існує. Зазви чай її вводять наказом адміністрації підприємства.
В. ЛАСТОВЧЕНКО, конд. мед. наук, старший науковий співробітник Інституту медицини праці А М Н України
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
51
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ
Чи буде порушенням вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, якщо у наказі по заводу при призначенні працівників, відповідальних за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв тощо одночасно буде вказано, що на період відпустки, хвороби та в інших випадках за відсутності цих працівників виконання їхніх обов’язків покладається на інших працівників (наприклад, у цеху № 1 — на майстра з ремонту кранів, у цеху № 2 — на бригадира слюсарів з ремонту кранів)? (70. Александров, інж енер з нагляду за в а н та ж о п ід й о м н и м и
м аш инам и ВА Т «С тахановський вагонобудівний завод», Л уга нська о б л а сть)
На експериментальній дільниці інституту експлуатуються вантажопідіймальні електрокрани мостового типу. Після введення в експлуатацію крани не реконструювались, не демонтувались з наступним монтажем, а рейкова колія при улаштуванні відповідала вимогам діючої нормативної документації. З якою періодичністю повинно проводитись нівелювання рейкової колії? (О. Алексєєв, інж енер з охорони пр аці Д П «Державний п р о е к т н о -к о н с т р у к т о р с ь к и й ін с т и т у т збагачувального у с т а т к у в а н н я «Діпромаш вуглезбагачення», Л уга н ськ)
Згідно з вимогами п. 10.3.9е чин них Правил будови і безпечної ек сплуатації вантажопідіймальних кра
І
нів під час проведення технічного огляду, який проводиться не рідше, ніж один раз на 12 місяців, переві
У додатку 1 до Методичних рекомендацій з проведення атестації робочих місць за умовами праці, зат вердж ених постановою Міністерства праці України від 01.09.92 р. № 41 і головним санітарним лікарем України, наведено визначення робочого місця: «місце постійного чи тимчасового перебування працівника у процесі трудової діяльності», а в ГОСТ 12.1.005—88 це визначання сформульовано так: «місце постійного чи тимчасового перебування працюючих у процесі трудової діяльності». При визначенні переліку робочих місць, які підлягають атестації, санітарні лабораторії, посилаючись на перше визначення, пропонують вважати найменування робочих місць за найменуванням професій працівників і їх кількість за числом професій, а підприємство, посилаючись на друге визначення ,— найменування робочих місць за призначенням технологічних дільниць, а їх кількість — за кількістю цих дільниць. А як правильно? (В. Пальна, начальник відділу охорони пр а ц і обласного ко м у нального п ід п р и є м ств а «Компанія «Луганськвода», Л уга н ськ) Відповідно до п. 4 Порядку прове дення атестації робочих місць за умо вами праці, затвердженого постано вою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повнова ження якої визначаються наказом по підприємству, організації чи установі. Відповідальність за своєчасне та якіс не проведення атестації покладаєть
52 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
ся на керівника підприємства, органі зації. Саме зазначена комісія, на під ставі планів розташування обладнан ня в кожному підрозділі з урахуван ням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон), присвоює їм індивідуальний ном ер, складає перелік робочих місць, що підлягають атестації. При цьому слід керуватися
Відповідно до вимог п. 1.8 Типо вої інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справном у стані (Д Н А О П 0.00-5.070-94) на час відпустки, від рядження, хво р о б и та в інших ви падках відсутності о соб и, відпові дальної за утримання вантажопідій мальних кранів у справном у стані, виконання її обов'язків покладається наказом на працівника, який зам і щує її за посадою.
ряється стан кранової колії та відпо відність її вимогам Правил з прове денням вимірювання відхилень її еле ментів від проектного положення в плані та по висоті відповідно до до датку 2 цих Правил.
П. ПОШКУРЛАТ,
в. о. заступника
начальника відділу організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівниц тві та котлонагляду Держгірпромнагляду М Н С України
визначеннями «робоче місце» та «робоча зона», що надані у С анітар них нормах мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверд жених постановою Головного держав ного санітарного лікаря України від 01.01.99 р. № 42, а саме: робоча зона — простір, у якому розміщ ено робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) пере бування працівників; робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працю ючого в процесі трудової діяльності. Слід зазначити, що Карта умов праці складається на кожне врахо ване р об оч е місце. Допускається складання однієї Карти на групу а на логічних робочих місць, якщо умови і характер праці на цих робочих міс цях аналогічні за всіма п о ка зн и ка ми умов праці, на яких уже проведе ні саніта рн о-гігієн ічні дослідження. У разі якщо на одному і тому самому місці або в одній і тій самій зоні вико нуються роботи працівниками різних професій, Карта умов праці запов нюється о кр е м о на кож не робоче місце.
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й РОЗДІЛ
Підприємство працює впродовж року менше ніж 50% річного робочого часу, вплив шкідливих факторів за цей період на працюючих перевищує ГДК і ГДР. Як враховувати час роботи в цих умовах для виходу на пенсію на пільгових умовах працівникам, зайнятим на роботах, передбачених Списками № 1 і № 2, чи надавати їм додаткові дні до відпустки, доплати за шкідливість, чи видавати спецхарчування і чи потрібно взагалі проводити атестацію робочих місць за умовами праці цих працівників? (В. Мервінський, заступник директора з охорони праці ВАТ «Одеська теплоелектроцентраль», Одеса) Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими та зі шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабіне ту М іністрів, і за результатами атес тації робочих місць. У разі неритмічної роботи підпри ємства підрахунок пільгового стажу здійснюється в таком у порядку: з а гальна кількість днів, впродовж яких працівник повний робочий день (не менше ніж 80%) був зайнятий на ро ботах із шкідливими і важкими умова ми праці, ділиться на 25,4 — при шести денному робочому тижні і на 21,2 — при п'ятиденному робочому тижні. Конкретна тривалість щ орічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється колективним чи тру довим договором залежно від резуль татів атестації робочих місць за умо вами праці та часу зайнятості праців ника в цих умовах (ст. 7 Закону «Про відпустки»). У розрахунок часу, що дає право працівнику на та ку відпустку, з а раховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливи ми і важкими умовами праці не мен ше половини тривалості р о б о ч о го дня, встановленого для працівників
відповідних виробництв, проф есій, посад. Доплати за умови праці робітни кам відповідно до чинної в Україні по станови Держкомпраці СРСР і Секре таріату ВЦРПС від 3 жовтня 1986 р. № 3 8 7 /2 2 -7 8 «Об утверждении Ти пового положения об оценке условий труда на рабочих местах и порядке применения отраслевых перечней работ, на которых могут устанавли ваться доплаты рабочим за условия труда» провадяться на робочих міс цях, на яких виконуються роботи, пе редбачені галузевими переліками ро біт з важкими та шкідливими (особли во важкими та особливо шкідливими) умовами праці у відсотках до тариф ної ставки (окладу) лише за неможли вості усунення шкідливих виробничих факторів організаційними або інже нерно-технічними заходами. Конкретні розміри доплат за ро боту із шкідливими і важкими умовами праці визначаються на підставі ре зультатів атестації робочих місць за шкалою, передбаченою зазначеним вище Типовим положенням про оцін ку умов праці на робочих місцях і по рядком застосування галузевих пе реліків, затверджених постановою Держ компраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС. Фактичний стан умов праці на робо чому місці за факторами з урахуванням Гігієнічної класифікації праці і часу ро боти в таких умовах протягом р об о чої зміни визначається за формулою:
Відповідно до п. 5.1.12 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів кож ен виготовлений вантажопідіймальний кран або машина мають бути укомплектовані паспортом. У додатках 5—8 цих Правил наведені форми, за якими складаються паспорти на самохідні стрілові крани, баштові крани, крани мостового типу, на талі електричні. А яка форма паспорта повинна бути на лебідку? (А. Кобець, Харківська область) У тих випадках, коли норм атив праці ф орма п а спо р та на за со б и но-право вим и актам и з о хор они виробництва не встановлена, під
''ф а ктич.
''с т .
І /
де: Хст — ступінь шкідливості факто ра чи важкості робіт, встановлений за показниками Гігієнічної класифіка ції праці (додаток 2 до зазначеного Типового положення); Т — відношення часу дії даного фактора до тривало сті робочої зміни, при цьому мінімаль на тривалість дії шкідливого фактора не визначається. Умови праці під час визначення конкретних розмірів доплат о ц ін ю ються за сумою значень Хф 'а<1„ . Доплати встановлю ються щодо конкретних робочих місць і нарахову ються робітникам тільки за час фак тичної зайнятості на цих місцях. Рішення щодо безплатної видачі молока або інших рівноцінних ха р чових продуктів працівникам прий мається згідно з Порядком безплат ної видачі молока а б о інших рівно цінних харчових продуктів роб ітн и кам і службовцям, зайнятим на р о б о тах із шкідливими умовам и праці, затве р д ж е н и м п о ста н о в о ю Д е р ж комітету СРСР по праці та соціаль них питаннях і П резидії ВЦРПС від 16 грудня 1987 р. № 7 3 1 /П -1 3 , ли ше на підставі Переліку хімічних ре човин, під час роботи з якими в про ф ілактичних цілях рекомендується вживання м олока а б о інших р івно цінних харчових продуктів (затверд жений н а ка зо м М О З СРСР від 04.11.81 р. № 4430-87), у разі пере вищення гранично допустимих рівнів а б о ко нцентрацій цих речовин на робочом у місці. М олоко видається у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов'язаних з виробництвом а б о за стосуванням хімічних речовин, перед бачених зазначеним вище П ерелі ком, по 0,5 л за зміну незалежно від її тривалості, а також часу роботи з ци ми речовинами. С. РЯБОКОНЬ, Го л о в н и й держав ний експерт з умов праці Міністерства праці та соціальної політики
час складання паспорта необхідно керуватися вимогами м іж держ авно го стандарту ГОСТ 2 .60 1 —95 «Еди ная система конструкторской доку ментации. Эксплуатационные доку менты».
Н. САВЕНКОВА, старший дер жавний інспектор відділу організації дер жавного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду М Н С України
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
53
РЕКЛАМА
Фірма з проектування, виготовлення та монтажу пожежної сигналізації запрошує до співпраці зацікавлених людей для впровадження на ринок даних послуг. ТОВ «ТД Пожіновація». Тел.: (044) 451-86-56; 531-14-73 Олена Геннадіївна, Георгій Олександрович
ЕГГта
ПП « Е л іт а - С т и л ь »
Продукція с«ртифіко»ана
ДЛЯ ВСІХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ Тел./ф акс (044) 546-66-7 4, тел. моб. 8 (050) 4 4 3 -7 5 -1 7 w w w .elita-style.kiev.ua
•> С анд ал і ❖ Туф лі « Ч е р е в и ки ♦ Ч оботи
ВАНТАЖОПІДЙОМНІ A lip МЕХАНІЗМИ ТАЛІ КРАН-БАЛКИ / - 0,125-12,5
(
/ - 0,5-12,5
•
)
Е К І П А Ж
ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА
www.ekipage.com
ІЗОЛЮЮЧІ СКЛОПЛАСТИКОВІ Драбинки та підмостки виконані цілком з профільного електроізоляційного склопластику за безметалевою технологією та мають такі властивості: -високу механічну міцність (витримуютьдо 1 т *. > на сходинку); - стійкі до дії агресивних середовищ; - не створюють Іскру, незаймисті: - мають пристосування, які не дозволяють І.. ' тятивам довільно розсуватися під час роботи; - стійке абразивне покриття сходинок запобігає зісковзуванню підошви взуття працюючого; - підмостки для підприємств зв'язку мають робочі поверхні з вологостійкої фанери, вкритої шаром лаку, стійкого до зносу. Варіант виготовлення
0,4 0,2 м
•
Ліцензія Двржбуду N* 772471 іид. 15.07.2004 р. Доліл Двржмаглядохоромпраці N* 314.05.32-29.22.1 іид. 07.04.2005 р.
ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ГАЛ» Київ, тел. (044) 247-98-38, тел./ф акс (044) 537-04-76 e-m ail: gal@nbi.com.ua; сайт: www.gal202.com.ua
м . Харків, вул. Єнакіївська, 4 Т е л ./ф а к с: (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 , (05 7 ) 7 7 8 -0 1 -6 1 e-m ail: ekipage@ kharkov.com
Завод «ЭЛЕКТРОПРИБОР» виробляє і реалізує ELPRIB • • • • •
маскипанорамні •дляфільтруючихпротигазів •дляізолюючихапаратів апаратинастисненомуповітрі серн«Омега» ш лангові апарати саморятувальники мобільні повітропостачальні станції балонисталеві, композитні від1до9л компресориповітряні 330/225 бар комплексдлявипробуваннябалонів
%
• • • • •
ДИХАЛЬНІ
54 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
кліщі електровим ірю вальні цифрові та аналогові; м ультим етри цифрові та аналогові; м ілівольтм етри; тер м о р егул я то р и ; с и с те м и вимірю вання тем п е р атур и . Продукція сертифікоеана
«
-
»
03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовт ня, 100/2 .: +38 044 233-25-38. ./ : +38 044 484-04-91, 501-25-70
«Дихальні системи» Україна, 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 25-А тел./факс; (044) 230-92-42 e-mail: dsistem@>voliacable.com • http://www.kampo.ru С Е Р Т И Ш ІК О В А Н А
Контрольно-вим ірю вальні прилади (внесені д о Д е р ж р е єстр у України):
-
СИСТЕМ И
В С Я П Р О Д У К Ц ІЯ
З а с о б и е л е к тр о за х и сту :
індикатори та покажчики напруги д о 1000 В; покажчики в и со ко ї напруги; покажчики напруги світлозвукові; покажчики напруги для ф азу в ан н я ; ш тан ги ізолюючі о п ер а ти вн і, ун іверсальн і, рятувальні, дл я накладання за зе м л е н ь (Ш О , Ш ОУ, Ш О С , Ш ЗП ); • за зем л е н н я п ер ен о сн і для повітряних ліній (ЗП Л - на всі кл аси напруги аж до 2 2 0 кВ); • зазе м л е н н я п ер ен о сн і для розподільних пристроїв (ЗПП - на всі кл аси напруги аж д о 2 2 0 кВ); • зазе м л е н н я ш тангові (П З 1 1 0 - 2 2 0 , П З 3 3 0 - 5 0 0 , П З —7 5 0 ); • зазе м л е н н я сп ец іал ьн і (м аш инні, дл я ко нтактної мереж і зал ізн и ц і, накид для е к стр е н о го відклю чення).
e-mail: eximpribor@ ukr. net
ДозволиКомітетуДержнатядохоронпраці В У К Р А ЇН І
www. elprib. ru
№ 1933.03.30-31 62 4; Nb 1934.03.30-31 62.4; N» 1681.03.30-31.20.1; № 1671.03.30-31.20 1
РЕКЛАМ А
Н А ВЧ А Л ЬН И Й Ц Е Н Т Р Т О В « Д О Б Р О Т В ІР » Проводить підготовку РОБІТНИКІВ за проф есіями:
♦ зварник поліетиленових газопроводів; ♦ оператор котельної;
♦ стропальник; ♦ водій навантажувача; ♦ водій автомобіля з ГБУ.
А також навчання та перевірку знань КЕРІВНИКІВ та СПЕЦІАЛІСТІВ на знання НПАОП:
♦ законодавства з охорони праці; ♦ Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари; 4- Правил безпеки систем газопостачання України (в тому числі керівників монтажних робіт з поліетиленовими газопроводами); ♦ Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві; ♦ Правил ТЕ і ПТБ електроустановок споживачів.
Смт Буча, тел. (044-97) 25-5-63 Тел./факс: (044-97) 29-6-36, тел. моб.: (8-067) 5038140
Ліцензія Міносвіти України № 175297, вид. 18.07.2005 р. Дозвіл теруправління Держнаглядохоронпраці вид. 08.08.2005 р.__________________
ДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД «Д О Н П Л А СТ» з ареє с т ро ван и й то варн и й з н ак
Л ауреат В се укр а їн сь ко го ко н ку р с у я ко сті п р о д у кц ії “ 100
"
] Знаки, таблички, плакати, стенди з охорони праці та ін. і Таблички і стов п ч и ки охо р о нн о ї зони кабелю Таблички: назви вулиць, кабінетів, номери б уди н ків, квартир та ін. Д орож ні знаки, стовпчи ки , конуси і Б ирки гардеробні і П о вно ко льор овий д р ук Ш овкограф ія та там под рук Плотерне нарізання п л ів о к ] Вироби з пластмас У країн а, 83004, м. Д о н е ц ь к , в у л . Е к о н о м іч н а , 1 те л ./ф а кс : (0622) 57-41-23, 57-42-81; (062) 381-90-49, 381-90 Мір:ІІ(іог\р\аьі.сІпАаг\ер .п е і е - т а і і: d o n p la s t@ d n .fa rle p .n e t
Київ-057, вул. Ж елябова, 8/4, тел./ф акс:(044) 241-75-54; 241-91-54. Е -т а іІ: о№се@ sin te k.co m .u a Стропи синтетичні вантажопідйомністю від 1,0 т до 100 т: - двопетельні; - кільцеві. Стяжні ремні (з тріскачкою) для кріплення великогабаритних вантажів.
Виробник: фірма « Б р а г^ » ,
Німеччина ІіуП -Л Л . /
^-1 М А . К Р » О К
м.Рівне, вул.Млинівська, 13. тел/факс (03622)5-11-26 е -т а іі: elza@ukrwest.net
Р
О
П
О
Н
У
Є
У л ь тр а зв у ко в і в и м ір ю в а ч і в ід с т а н і д о п р о в о д ів Д А Л Ь та Д А Л Ь -2
ПОСІБНИК
ф 61002, м, Харків а /с 8802 ТО В "Б Е З П Е К А "
Тел: (0572) 58-25-12 763-03-73 Факс: (0572) 58-77-85 Е-таіІ: bezpeka@online.kharkiv.com Пїїр//\ллллллЬе2река.kharkiv.com
Прилади “Даль” та “Даль-2” - дають змогу без наближення до струмоведучих частин та без зняття напруги з повітряної лінії електропередачі визначати відстань від поверхні землі до проводу (можливо почергово вимірювати відстань до двох або трьох проводів, що знаходяться один над другим). За результатами вимірювань можна перевірити допустимі відстані від поверхні землі до проводів повітряної лінії, розрахувати відстань між проводами, провести порівняння результатів вимірювань з даними стріли провисання по монтажних кривих або таблицях. Діапазон вимірювань ("Даль’’), м ......................... від 3,5 до 15(23*) за окремим замовленням. Діапазон вимірювань (“Даль-2”), м ...............................від 3,5 до 12 Похибка вимірювань, не більше, % .................................................. 1 Габаритні розміри корпусу, м м ......................................... 200x90x70 Маса приладу, не більше, к г ............................................................0,4 Ж ивлення автономне від 4-х елементів А316, В ........................... 6 Кількість вимірювань, не м е н ш е ..............................................10000 Температурний діапазон, С ° ........................................ від-10до +40 Передбачено запам'ятовування результатів вимірювань. При за сто сув а н н і на за л ізн и ц і пр ила д “Д а л ь -2 ” , крім вимірювання висоти проводів, дає можливість визначати бокове зміщення контактного проводу.
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
55
РЕКЛАМ А
ХАРКІВСЬКЕ ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО АВТОМАТИКИ
І
ISO 9001-2001
“ Х ім а в т о м а т и к а ”
т і д е р га з о а н а л іт и ч н о го п р и л а д о б у д у в а н н я У к р аїн и
\\
\\ No U A 2 .0 0 e .e 7 i ;
система якості
ГАРАНТІЯ 2 РОКИ
СИГНАЛІЗАТОРИ ТА ГАЗОАНАЛІЗАТОРИ:: виявлення небезпеки від токсичних газів та парів; вибухонебезпечних газів та парів; нестачі (надлишку) кисню; затоплення приміщень водою.
ПРОМИСЛОВІ СТАЦІОНАРНІ - ЩИТ-3 (прилад нового покоління) - ЩИТ-2, СОС-1 - СТХ-7М, ГТХ-1М ПРОМИСЛОВІ ПЕРЕНОСНІ - СТХ-17, ЗОНД-1 ПОБУТОВІ - СГБ-1 (СО 0,005-0,01%, СН40,1-1%, пропан 0,46%) Світлозвукові табло УС-1, блоки керування зовнішньою сигналізацією БУВС, пристрої передачі сигналів клапана УПСК
'^■«ПАЗОВАТАРМ АТУРА вітчизняна та імпортна КЛАПАНИ ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ 0,5-6 бар; ОМ15-ОЫ200 для газу, нафти, олії, води ФІЛЬТРИ ГАЗОВІ ОШ5-ОМ200 ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ, газові коректори РЕГУЛЯТОРИ ТИСКУ ГАЗУ 7-3500 куб.м/год СТАБІЛІЗАТОРИ ТИСКУ ГАЗУ КУЛЬОВІ КРАНИ для газу, води, промислові, ОМ10-РІЧ400 ГАЗОВІ ШАФОВІ: побутові, комунальні, промислові, вузли обліку витрат газу Внесені до Державних Реєстрів УКРАЇНИ, РОСІЇ, мають сертифікати та дозволи ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ УКРАЇНИ й ДЕРЖНАГЛЯДУ РОСІЇ О ф іц ій н и й д и с т р и б ’ ю т о р — к о м п а н ія “ Р О О О Х а р к ів : (0 5 7 ) 7 1 9 -4 7 -1 1 , 7 1 9 -4 7 -1 2 , 7 1 9 -4 7 -1 3 К и їв : ( 0 4 4 ) 2 3 9 - 1 0 - 6 4 , 2 3 9 - 1 0 - 6 3 Д о н е ц ь к : (0 6 2 ) 3 8 2 -9 1 -1 1 , (0 6 2 2 ) 9 7 6 -6 6 3 С ім ф е р о п о л ь : (0 6 5 2 ) 4 9 4 -1 8 5 , 4 4 2 -7 9 5 Д н іп р о п е т р о в с ь к :( 0 5 6 ) 7 9 0 -1 8 -3 7 , (0 5 6 2 ) 2 3 1 -3 5 5 А ь в ів : ( 0 3 2 2 ) 9 8 0 - 5 5 2 , 9 8 0 - 7 3 7 З а п о р іж ж я :(0 6 1 ) 2 8 9 -7 0 -3 7 , 2 8 9 -2 7 -8 7 0 д е с а : ( 0 4 8 ) 7 2 8 -8 7 -9 3 , 7 2 8 -8 7 -9 4 Б є л г о р о д :(0 7 2 2 ) 5 6 9 -1 0 9 М о с к в а :(0 9 5 ) 3 1 2 -3 4 -3 2 , 3 1 5 -6 8 -6 7
■ ■ ■ ■ і
НИВ
56 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
е/mail: gaz@ross.com.ua
РЕКЛ АМ А
T O B
“А м п е р -К о м п о з и т ”
Виробництво діелектричного склопластику та ізолювальних електрозахисних засобів »•драбини приставні, підвісні, для колодязів та такі, що складаються (трансформуються в стрем'янки довжиною до 7 м); >стрем'янки, що складаються, з верхньою площадкою та поручнями; ^ пересувні (на коліщатах) підмості з однією та двома сходами (драбинами і поручнями); »-підставки розкладні для обслуговуваня релейних шаф; >-штанги оперативні; »-заземлення переносні лінійні та для підстанцій; >склопрутки, трубки, стержні, пазові клини, швелери.
Продукція сертифікована, конкурентоспроможна
39605, м. Кременчук, вул. Красіна, 6 Тел./факс: (05236) 2-08-27, 2-67-38, (0536) 79-16-76 e-mail: konox@ vicard.net
К абінет охорони праці ф і л і ї “Ж итомирська Д Б Д ” ДП “Ж итом ироблавтодор” _|
З ПОЖ ЕЖ НОЇ БЕЗПЕКИ - 1 . 1 2 гри.
,
,
Л _]
З ОХОРОНИ ПРАЦІ -
1 .1 2 грн.
J
“ ”
nHBn“W 0M ПНВП Ip 0rwn w m 0vriua -
ЗВАР Н И КА -
2 .3 4 грн.
З КОТЛОНАГЛЯДУ -
1 .5 6 грн.
З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ -
1 .1 2 грн.
- 38.47.д5 ’ фокс: - 1'52.07.43> 52-07-50 ,37, тел
w w w .d o p o m o g a .c o m .u a
e-mail: dopomoga@8vitonline.com
“
-
”
Н а п р о х а н н я к л іє н т ів н а д с и л а є м о п о ш т о ю п р а й с л и с т
01010, м. Київ. вул. А.Іванова. 10, тал./факс: (044) 280-27-36, ______ +380-50-974-49-47 (моб.І___ ________
ТАЛАН '.Вся продукція сертифікована
- Відмінна якість - Сучасний дизайн • Ш ирокий асортимент для всіх професій TOB «ТАЛАНЛЕГПРОМ» У к р а їн а , 01033, м. Київ вул. С а к с а г а н с ь к о г о , 7 7 тел.: (044)289-52-44, 289-43-38 е - т а іі : t a l a n t o r g @ k v . u k r t e l . n e t w w w .t a la n .ln .u a Ф іл ії та пр ед ста вни цтва в Україні Дніпропетровськ Донецьк Луцьк Луганськ Миколаїв Ромни Тернопіль Харків
тел. (0562) 31-34-50 тел. (0622) 66-04-83 тел. (0332) 78-64-55 тел. (0642) 58-81-64 тел. (0512) 23-62-22 тел. (05448) 3-15-32 тел. (0352) 27-46-98 тел. (057) 733-31-95
' J
Консультації щодо використання про дукції компанії «ТАЛАН» будемо раді надати на фірмовому стенді міжнарод ної спеціалізованої виставки: «Безпека виробництва», яка буде проходити з 29.11 по 02.12 2005 р. у Міжнародному виставкомоу центрі (м. Київ).
!
80
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
57
РЕКЛАМА
"
" np¿
Правила охорони праці в архівних установах Правила охорони праці в деревообробній промисловості Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба Правила охорони праці у тваринництві. Свинарство Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ працівникам деревообробної промисловості Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам лісового господарства НПАОП 02.0-3.03-05 Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, обуви и других СИЗ рабочим и служащим электротехнического производства. ДНАОП 0.05-3.20-80 Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, обуви и других СИЗ рабочим и служащим жилищно-коммунального хозяйства Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, обуви и других СИЗ рабочим и служащим, занятым на работах с радиоактивными веществами Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, обуви и других СИЗ рабочим и служащим паросилового и энергетического хозяйств (кроме производства электроэнергии) П орядок бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда Загальнодержавна програма поводження з токсичними відходами Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки машин і механізмів Правила розслідування надзвичайних подій та пошкоджень цивільних повітряних суден на землі в Україні З акон У країни "Про екологічний аудит" Водопостачання, водовідведення та якість води Правила устройства электроустановок (ПУЭ). Российское издание Загальне положення та основні положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві П орядок розроблення і галузеві технологічні нормативи використання питної води на підприємствах водопровідноканалізаційного господарства Правила державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів Правила надання послуг міським електричним транспортом Положення про порядок рохлідування та обліку порушень в роботі атомних електричних станцій Захист від пожежі. Матеріали будівельні. Метод випробувань на поширення по вертикальних поверхнях у горизонтальному напрямку. ДСТУ Б В. 1.1-10-2004 Зміни до нормативних документів, що діють у галузі будівництва, у зв’язку з введенням в дію ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об’єктів будівництва". Введені в дію з01.04.2005 р. Пож ежна безпека. Том 11
Повний перелік на нашому сайті в INTERNET
http://www.fort.kharkiv.com
Правила пожежної безпеки 8 лісах України Інструкція про погодження з органами пожнагляду проектів стандартів, норм, правил, технічних умов, інших нормативних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки Положення про порядок погодження з органами пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обгрунтованих відхилень від обов’язкових вимог нормативних документів П орядок проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Порядок здійснення контролю за дотриманням зобов’язань при будівництві об’єктів. Положення про порядок приватизації незавершеного будівництва Зведений перелік міждержавних і державних (національних нормативних документів) у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів, що діють на території України. Станом на 01.01.2005 р. З б ір н и к повних текстів змін до ДБН, ДСТУ, ГОСТ, СНІП, що були введені в дію в 2004 р. Технічні регламенти. Збірник нормативно-правових актів. Випуск 1 Технічний регламент з енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення П орядок побудови, викладу та оформлення нормативноправових актів з охорони праці. НПАОП 0.00-6.01-04 П о сіб н ик з вивчення Правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж. Охорона праці Правила охорони праці для працівників асфальто бетонних заводів Правила охорони праці при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг і на інших об’єктах дорожнього господарства Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України Правила безопасности при заготовке и переработке лома и отходов черных металлов Положення щодо аварійних заходів при перевезенні радіоактивних матеріалів З б ір н и к директивних документів з питань викладення нормативних дисциплін "Безпека життєдіяльності", "Основи охорони праці", "Охорона праці в галузі", "Цивільна оборона" у вищому навчальному закладі П оложення про навчання та перевірку знань посадових осіб, які здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті Інструкція про порядок здійснення контролю за виконанням судноплавними компаніями України нормативних актів з питань безпеки судноплавства Правила державної реєстрації та обліку великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування. НПАОП 1.11-1.09-04 Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, обуви и других СИЗ рабочим и служащим машиностроительных и металлообраба тывающих производств Порядок проведення ремонту та утримання об’єктів міського благоустрою
Замовлення на придбання літератури надсилати на адресу: 61023 Харків, а/с 10325. Видавництво “Форт”. Тел./факс: (057) 71449-08, 714-20-57, 715-63-65
58 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
РЕКЛАМ А
(Мавшая
М ПП «БУДІ
іФ к д а р п »
Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держнагпядохоронпраці
+ 3 питань охорони праці + Правил будови і безпечної експлуатації (вантажо підйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) + Правил безпеки систем газопостачання України + Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (2—5 група з електробезпеки) Ч Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ-84, АЗС, пожежно-технічного мінімуму та інші. Э а р й гга ь
їїш з ч ш й ш
е ш
www.ekipage.com
Е К І П А Ж
ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА
ЗАЗЕМЛЕННЯ ПЕРЕНОСНІ ДЛЯ ПЛ ТА РП НА УСІ КЛАСИ НАПРУГИ Заземлення складаються із: •за ти с ка ч ів , які за безпечую ть м ож ливість встановлення заземлення на провід перерізом від 6 до 400 мм2;
У О гр а *
03056, Київ, провулок Ковальський, ІЗ* [вхід з вул. виборзько/?.
Т е л .: 2 4 1 - 7 7 - 6 6 , 5 7 0 - 2 8 - 4 2 т е л ./ф а к с 2 4 1 - 7 7 - 5 9
Газоаналізатори портативні та стаціонарні, одноканальні та багатоканальні Повітря роб. зони:
Відхідні гази:
СН402,C0,C02,H2S,CI¡ c h 4,o 2.c o .c o -,,n o , n o ,. N0.S0¡,.N02,Nft„Cl02, 2 HCNJHCl,PHj,H2,Oj і т. ін. №í,SU2>HrCy,H2S,H2vNH3 Контроль тверезості: Прилади вимірю вання портативні електронні температури, тиску, прилади контролю швидкості, вологості, тверезості робітників швидкості обертів Термозахист: Обладнання для пожсжтермозахисний одяг; ників та газорятівників: бойовий одяг пожежника; повітряні апарати(300атм.); захисні щитки Visor; компресори (300 атм.); захисні каски пожежні лафетні стволи Т О В "А Р Д Е Н ” 83096, м. Д онецьк вул. Б акинських Комісарів, 17а. оф. 49
iT.II і V:
Тел. (062)3395449 Тел./факс (0622)534553 E-m ail: info@ ardens.biz О ф іційний сайт: w w w.ardens.bi/
•мідних провідників, укритих спеці альною п розоро ю п олім ер ною оболонкою, яка забезпечує тривалий термін експлуатації, кінці провідників запресовані у спеціальні кабельні наконечники; •склопластикових штанг з високими діелектрич ними та механічними властивостями. м . Харків, вул. Єнакіївська, 4 Т е л ./ ф а к с : (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 , (05 7 ) 7 7 8 -0 1-6 1 e-m ail: ekipage@ kharkov.com
TOB « І оф іційний дистриб’ютор — НВФ «GAZEX»,» Ексклюзивний яка є однією з визнаних Європейських лідерів у галузі розробки і виробництва приладів сигналізації загазо ваності, про щ о свідчить міжнародний сертиф ікат TUV CERT EN ISO 9001, нагороди престижних виставок, о б ’єлли виробництва, географія продажу і схвальні відгуки замовників, я Прилади «GAZEX» сертиф іковані в Україні та внесені в Д е рж реєстр під № У 1274-07, мають необхідні дозволи на застосування Держнаглядохоронпраці України.
ПРОПОНУЄ • п о с та в ку • проектування • м о н та ж • пусконалагодж ування • технічне обслуговування
систем сигналізації загазованості для широкого спектра природних і штучних газів та інженерних мереж промислових і цивільних споруд. Україна, 04071, м. Київ, вул. Лук'янівська, ¿3 Тел. (044) 492-33-70, Тел./факс: 492-33-73 e-mail: stamar@s-krokus.com.ua http//: www.s-krokus.com.ua
-
_
V :'
амар- Крокус» ТОВ наг< «Євррпекдої з» за Якість intelftoíioaai Krcti of Europe згсі їуШц /одний приз, який Ьизнфє високу ЯКІСТЬ діяВ>иості1підприеллства, лідерство і прагнення до Рередоаш«шхноло гі й і іА с н ш ” що служить прикладом'ДХЯ інших підприємств у відповідній 1— тшузі.
—г
ІІІІІІІІІІ
ПІНИШ
І *
Г А З О С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И « G A Z E X » - Є В Р О П Е Й С Ь К А З налли жити і п р ац ю в ати безпечніш е!
Я К ІС Т Ь .
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
59
РЕКЛАМ А
компанія “ ТО Р Н А Д О ” ►ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ►ПОЯСИ, “ КІГТІ” , ЛАЗИ ►ПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ пооміїіясеотиФікована
* СПЕЦОДЯГ ► РОБОЧЕ ВЗУТТЯ ► ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
(Щ) СП ЕЦ О Д ЯГ , Дешевше не продають! Зателефонуйте та переконайтеся Продукція сертифікована ( 0 4 4 ) 2 3 9 - 2 0 - 0 5 ( 0 5 7 2 ) 2 8 - 2 6 - 1 О
м. Київ, вул. Сока льська,1, к.1-2. Тел.: (044) 468-89-72, 468-89-73; (0562) 35-29-59
3 1 3 •
папат ь / о а со р т и м ен т
^ ампипРННЯ ЗаМ О ВЛЄННЯ
,
можливість одночасного контролю довибухонебезпечних концентрацій горючих газів і парів та ГДК шкідливих газів; керування зовнішніми виконавчими пристроями;
- до 8 каналів у єдиному блоці; - цифровий відліковий пристрій; - вмонтована світлова та звукова сигналізація; - перешкодостійка лінія зв'язку; - вибухозахищене виконання;
• наявність уніф ікованих струмових і цифрових ((33232, Я 3485) виходів; • різні корпуси із ступенем захисту ІР40 чи ІР65; • настінне або щитове виконання.
ПЕРЕНОСНІ
СТАЦІОНАРНІ
К9НТР9ЛЬ ГРРК>ЧИХ газів і парів: - природного газу - зрідженого вугле водневого газу - парів спиртів - парів нафто продуктів - ефірів та ін. (150 компонентів)
І * дозор.с
—•
Вимірювання ГДК шкідливих речовин: - аміаку - діоксиду вуглецю - кисню - оксиду вуглецю - сірководню - хлору -діоксиду азоту - оксиду сірки
• *-• « | і)
::: і
•
|
Призначені для проведення періодичного контролю наявності шкідливих речовин і довибухонебезпечних концентрацій горючих газів і парів у повітрі
НПП «ОРІОН». Україна. 61024, м. Харків, вул. Труфанова, 14, те л (+ 38 057) 719-40-53, 719-40-55, т е л ./ф а к с : (+ 38 057) 715-71-78, е - т а іі: npporion@kharkov.ukrtel.net. http://www.orion.com.ua
ЗЗАРіСВЛШ ГЕХЫЖПЬ
W W W .P R O M S IZ .C O M .U A
Пропонуємо засоби індивіду
Спецодяг
в л а с н о го виробництЕ
Спецвзуття 313 органів дихання 313 рук 313 очей, обличчя 313 голови Шолом піскоструминн «Ківер»
Електромонтажні вироби Діелектричні вироби Висотно-монтажне
обладнання
¡а г ї
Маска зварника з АСФ «Хамелеон», блоком фільтрації та подачі повітря «Спрут»
і зварника і АСФ «Хамелеон
-і і
Протипожежне обладнання “ Інструмент
ЦІНИ ВИРОБНИКА
Зварювальне обладнання
ПО ВСІЙ УКРАЇНІ
Продукція сертифікована К и їв Х а р к ів О деса Донецьк Д н іп р о п е т р о в с ь к
В ся
те л Д ф а кс : ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 2 6 (багатоканальний) т е л Д ф а кс : ( 0 5 7 2 ) т е л /ф а к с : ( 0 4 8 )
5 4 -5 6 -3 1 , 717-45-43,
5 4 -5 6 -3 2 717-45-44
те л Д ф а кс : ( 0 6 2 ) 3 4 5 - 6 2 - 1 1 , 3 4 5 - 7 1 - 0 6 т е л Д ф а кс :
60 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
Маски, щитки
(0562)
9 6 -0 0 -5 3 ,
9 6 -0 5 -4 0
та прод у
НБТ, неп, блоки фільтрації «Спрут».
РЕКЛ АМ А
«
«
»
Запрошуй підприємства, установи та організації до співпраці з питань під готовки та підвищення кваліфікації робітників з професій: електрогазозвар ник, оператор котельні, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, апаратник хімводоочищення, електромеханік з ліфтів, пічник, м онтажник санітарно-технічних систем та устаткування, ператор пульта керування устаткуванням житлових т? громадських удівель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрі вель із штучних матеріалів, покрівельник зі сталевих покрівель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, машиніст змішувача пересувно го, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будів ництва, перукар, оператор комп'ютерного набору, машиніст холо дильних установок, секретар керівника. Проводимо навчання і перевірку знань.з.питань охорони праці, Правил будови іІЗезпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, електробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та реконструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. . . . Проводимо навчання працівників зі складання кошторисів за програмою АВК-3, а також управителів обеднань співвласників багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК.
ВИРОБНИЦТВО
п е р е н о сн и х з а з е м л е н в д іїніиних і та п ід стан ц ій н и х дл я п ід п р и єм ств е н е р ге т и к и , гірнич’о -м е та л у р гій н о го ко м п л е ксу і к о н та ктн о ї м ереж і за л ізн и ц ь , на всі к л а си н ап р уг, з п ровод ом у п ро зо рій полім ерн ій оболонці (до 7 0 м м : ) та б е з н е ї (до 2 3 0 м м 2), з різним и ти п ам и л и ти х а л ю м ін ієв и х і с т а л е в и х з а ти с к а ч ів ; ►с к л о п л а сти к о в и х д р а б и н (3 м + 2 м = 5 м ); ►д е р ев о о б р о б н и х м одульни х н астіл ь н о /св е р д л и л ь н и х > } ^ в е р с т а т ів '
§
Тел.: (044) 442-02-46, 442-10-65,442-00-55
Ліцензії Міносвіти№902454від20.02.2004р., 803297ад28.05.2004р.. ДозашДержнагоадоноронпраці №16.0430-80.42,0 вид. 30.04.2004р.
Ультразвукові
в ід л я к у в а н і
їх г
к р о т ів , СО баК т
у.
■
/
/
ф ір м а
^
ящм
і П рилад для зн ахо д ж ен н я прихованої електропроводки
Л№Ш ,
БелтоН
Донецьк (062) 334-33-48, 334-39-33^% k Київ (044) 258-31-87, 202-26-54 Хмельницький (0382) 72-08-54 Вінниця (0432) 46-43-33 w w w . b e ito n . c o m .ua
49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36-24-57,36-24-58, тел./факс: (0562) 39-87-96
ОЖШ ПРАЦІ,ПОЖІА З З Щ і! Df, АОМ А, КОЛОШ, УДІВг. зо ОХОРОНАПРАЦІ rlFQj'jlVKJJKJBA СА Учбовий наукововиробничий центр
>
JJ J J JJ J J_jJJ j J V
5
, ,
, '
, , ПЛОСКІ, )
Нормативна література, ДСТУ, ГОСТи, бланки, посвідчення, журнали з охорони І праці, Д~~д1іі пожежної безпеки, І будівництва, І транспорту
З н а к и д о р о ж н і, з н а к и б о э п о к н , т а б л и ч к и
Засоби індивідуального захисту
Адреса: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 Телефон: (057) 706-16-05, 706-16-08 м и П РА Ц Ю ЄМ О п о в с ій Ук р а їн і
Факс. (057) 706-16-09 E-mail: ohranatruda@inbox.ru
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
61
РЕКЛАМА
'W iu u m
«
» (
« » : /044/ 249-69-09 /044/ 275-83-66 :/044/494-28-72
). , ,
Тел. (044) 258-97-31 am
, .
v Якість
v Доставка
v Досі у пні ціпи
І І р о д у к и і я с е р т п ф ік о в а н л
V ic o m @ c a r r i e r .k ie v .u a
A T «
»
■ П ропонує пром ислові та побутові сигналізатори паливних і токсичних газів. • Електромагнітні відсічні клапани. • Проектування, монтаж, се р в існ е обслуговування. • Гарантія д в а роки. ■ Сертифіковані Держстандартом України. ■ Євр оп ейська якість, низькі ціни. СИ СТЕМ А ЗН ИЖ ОК!
ГАЗО
03148, Україна, м. Київ, вул. Корольова, 96. Тел.: (044)407-69-94,403-03-36,407-92-09 факс (044) 407-94-09 www.temio.kiev.ua e-mail: office@temio.kiev.ua
«ВАРТА»
УВАГА!!! БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЛАТИ стенди з охорони праці, пожежної безпеки та цивільного захисту. Розраховуватись впродовж 12 місяців
ЧИЦІЛЬНИМ ілкнгг -ZXT
П0*С*НЛ
49009, м Дніпропетровськ, пр Калініна, 42 т/ф (0562)32-19-51,32-38-09. 36-02-79,36-50-99 E-mail demita@inbox.nj
62 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
РЕКЛАМ А
Е К ІП А Ж
www.ekipage.com
ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА
6
НВФ
Охорона праці пожежних .. П Т D . . і добровольців, забезпечення \\ І • І • D • // п о ж е ж н о ї б е зп е к и
* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані.
221
Ліцензія Д Д ПБ МВС України № 483435 від 02.06.2003 р.
-
Покажчики напруги “ Еківольта1 контактного типу; забезпечують світлозвукову індикацію; не потребують заземлення робочої частини; не мають вмонтованого джерела електроживлення
щупи-подовжувачі для роботу» на ПЛ
«
»
ПРОПОНУЄ
1000 « Е К ІТ Е С Т »
Ten.: (044) 285-52-16, ./ 464-22-07,285-53-27. : ltvii.kiev.ua
« Е К ІВ О Л Ь Т А - 0 , 4KLLI»
Нормативну літературу, журнали обліку ‘ з охорони праці, засоби індивідуального Ш K D захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір)
індикація ви д у с ту у м у
- контактного типу забезпечують світлозвукову Індикацію _ „ е мають вмонтованого джерела електроживлення
Журнали обліку з будівництва
01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280-74-20, 254-34-55. Тел. моб. 8-039-459-90-55
м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 Т ел./ф акс: (057) 778-01-61, (0572) 93-31-47, e-mail: ekipage@kharkov.com
Це більш, ніж новий Алкотест 6510!
Дрегер Сейфті
^
Г
ТРИ РОКИ БЕЗ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ЗАТРАТ!
ПРОФЕСІЙНІ ГАЗОАНАЛІЗАТОРИ
• • •
;
; ;
•
;
• .
Переваги професійного приладу Алкотест 6510: • відсутня реакція на різні гази, крім алкоголю; • висока точність вимірювання (відносна похибка <1,7%); • висока швидкість роботи (6 с між вимірюваннями); • пам’ять на 10 вимірювань; ■живлення (2 батареї типу АА, 1500 тестів); • вага приладу 195 г.
Поставка, гарантія та сервіс всієї продукції фірми «Drager Safety AG» (Німеччина) Поставка, гарантія та сервіс всієї продукції «Drager Safety AG» (Німеччина) К и її
Компанія «Сатурн® Дейта Інтернешенл», тел.: (044) 457-55-55, 241-85-29; факс: 241 Донецьк ТОВ "Технологія для життя", тел./факс: (062) 381-80-74; (0622) 55-73-47 Одеса тел./факс: (0482) 64-69-88
ТОВ «Технологія дл я життя» ( Д онецьк) Тел. (062) 381-80-74; 345-75-70; 311-73-47; 311-74-38 Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» (Київ) Тел.: (044)457-55-55; 241-85-29; 241-85-28 Ф іл ія ТОВ «Технологія для життя» (Одеса) Теп. (0482) 64-69-88
ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
63
РЕКЛАМА
«
ОСНОВА
П р и м ір н а І н с т р у к ц ія з охорони праці для слю саря з рем онту р у х о м о го скл а д у , я к и й з а й н я т и й на де повськом у і п о точном у а ід ч іп л ю а а л ь н о м у рем онті вантаж них в а г о н ів
Р е а л із у єм о нові видання: Примірна інструкція з охорони праці для слю саря з ремонту ру хомого складу, який зайнятий на деповськом у і поточному відчіплювальному ремонті вантажних вагонів
Перелік однотипних за п р и зн а ченням о б’єктів , які підлягаю ть обладнанню автоматичними у с тановками пожежогасіння та по жежної си гн ал ізац ії
Перелік установлює види об'єктів, які підля гають обов'язковому обладнанню АУПГ та АУПС під час їх будівництва, розширення, ре конструкції, технічного переоснащення, капі тального ремонту, зміни функціонального призначення та категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
П р и м ірн а ін с т р у кц ія в изнача є о б о в ’ язки та м іс ти ть в и м о ги б е зп е ки для сл ю са р ів з р е м о н ту р ух о м о го складу, які зайняті на д е по всь ко м у і п о то чн о м у від чіпл ю в ал ьн о м у р е монті вантажних вагонів. Ціна 4 грн.
Ціна 1 0 ,8 0 грн .
Кліменко В. 3., Бєлов І. Д. Випробу вання та обстеження будівельних конструкцій і споруд
Пасічник В. І. Управління економі
П асічн ик В. І. У п р а в л ін н я е к о н о м ік о ю е к с п л у а т а ц ій н о ї р о б о т и з а л із н и ц ь У к р а їн и
»
кою експлуатаційної роботи заліз ниць України
Наведено економіко-організаційні аспекти уп равління експлуатаційною роботою залізниць, аналіз і оцінка показників вітчизняних і зару біжних залізниць, методи розрахунку собівар тості різних видів перевезень, система авто матизованих розрахунків економічних показ ників та оцінка різних видів транспортних по слуг.
ВИШИВШІ и іьсккш
іудіміиіі юмсірукцім іспорук
Викладено питання те о р ії і практики планування, ор га ніза ції та провед ен ня статичних випробувань б удіве ль них кон стр укц ій І споруд. Ціна 4 0 грн.
Ціна 2 4 грн.
Кирилю к Ю. Е., Якимчук Г. К. Д опус
ки и посадки. Довідник
Наведено таблиці допусків, граничних та ос новних відхилень ЄСДП для з'єднання гла деньких поверхонь, таблиці рекомендованих, переважних і додаткових полів допусків і посадок.
! ДОПУСК* І ПОСАДОК ТА й ІАСТОСУІАмМ • МАШИИМУДУ«АММ
f a
t
Ціна 2 4 грн.
Якимчук Г. К. та інші. Альбом «Єдина си сте м а допусків і посадок та ї ї застосування в машинобудуванні
В альбом і висвітл ен о о сн о вн і п о л о ження ЄСДП для з'є д н а н н я гладень ких поверхонь, дано приклади т и п о вих посад ок з ’єднань. Ціна 3 6 грн.
Р е а л із у є м о книги інш их видавництв: 1. ДБН В .2 .2 -1 5 -2 0 0 5 . Б уд и нки і с п о р у д и . Ж итлові б у динки. Основні положення, ціна 98 грн. 2. Н авчальний к о м п л е кт пл акатів «Перша д о п о м о га потерпілим » (ф орм ат А -2, 20 плакатів, папір кр е й д о в а ний, лам іновані), ціна 120 грн. 3. П оложення про атестацію зва рю ва льн ого об л а д н а н ня, яке в икористовується при зварю вальних роботах на буд ів н и ц тв і та ре м о н ті га з о п р о в о д ів з по л іети л е но ви х труб. Ціна з ПДВ - 5,4 грн. 4. Положення про атестацію зварників пластмас на право виконання зварювальних робіт при будівництві та ремонті газопроводів з поліетиленових труб, ціна з ПДВ - 5,4 грн. 5. Інструкція зі складання планів ліквідації аварій, ціна з ПДВ - 5,4 грн. 6. Правила и б езо пасн ость д о р о ж н о го движ ения. Э кза м е н а ц и о нн ы е билеты (о ф и ц и а л ьн о е и зд а н и е , 10-е, расш иренное), ціна 28 грн. _
7. Верхола А. Н. Інженерна граф іка: креслення, ко м п ’ю терна граф іка, ціна 33 грн. 8. Ванін В. Д. та інші. К о м п ’ю терна інженерна граф іка в серед овищ і АіДоСАО, ціна 32 грн. 9. Плиса В. Д. Страхування, ціна 33 грн. 10. З о р я н а М ац ю к, Ніна С танкевич. У кра їн ська мова пр оф есійного спілкування, ціна 32 грн. 11. Волошина В. В. та інші. Загальна психологія. П ракти кум, ціна 28 грн. 12. Р еклам на д ія л ь н іс ть в У кра їні. Н о рм ати вна база, ціна 12 грн. 13. А д вокатська діяльність в Україні. Н орм ативна база, ціна 12 грн. 14. К о д е кс а д м ін іс тр а т и в н о го суд о ч и н ств а У країни, ціна 8 грн.
До уваги п ер ед п л атн и ків!
П р о д о в ж ується п е р е д п л а та п е р іо д и ч н и х вид ань на 2 0 0 6 рік:
Бюлетень Національної служби посередництва і примирення
Ін д е кс - 23 8 7 7 П е р е д п л а тн а цін а: на оди н м іся ц ь - 5 грн. 22 ко п ., на квартал - 15 гр н . 66 ко п ., на півріччя - 31 гр н . 32 ко п ., на р ік - 62 грн. 64 ко п.
Ж урнал «Безпека ж и ттєд іял ь ності» з додатком «Основи зд о ров’я і фізична культура» Індекс - 01237 П е р е д п л а тн а цін а: на о д и н м іс я ц ь - 9 гр н . 84 ко п ., на ква ртал - 29 гр н . 52 ко п ., на півріччя - 59 гр н . 04 ко п ., на р і к - 118 гр н . 08 коп.
Ж урнал «Життя проти СНІДу» Ін д е кс - 918 5 8 П е р е д п л а тн а ц ін а : на од и н м іс я ц ь - 5 гр н . 36 ко п ., на ква рта л - 16 гр н . 08 ко п ., на півріччя - 32 грн. 16 ко п ., на р ік - 64 гр н . 32 ко п .
Повні прайс-лист и запитуйте у видавництві.
Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська 87/30. Тел.:(044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київській ф ілії АКБ «Новий», МФО 322670 або р/р 2 6 0 0 2 401028159 в Київській регіональній дирекції (Ф) АППБ «Аваль», МФО 322904. Код видавництва 21616225. E-m ail: osnova@ i.kiev.ua E-p ag e: http://w w w .osnova-ua.com
Для одержання видань погрібно виписати рахунок-фактуру, перерахувати гроші на розрахунковий рахунок і надіслати до видавництва лист-заявку. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавництві за довіреністю. Книги можна придбати на місці за готівку.
64 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2005
-
І___ >
-2
Більш н і ж 1100 найменувань:
(з зв гам застосовуються в тих випадках, коли необхідно забезпечити повну безпеку робітника, що працює в електроустановці. Високі параметри по безпеці визначаються п орогом спрацювання покажчика від рівня 368, а не 0,251іном, як це м ає м ісце в традиційних контактних покажчиках.
• СПЕЦОДЯГ • УТЕПЛЕНИЙ ОДЯГ
-2
• РОБОЧЕ ВЗУТТЯ • ЗАСОБИ ЗА Х И С ТУ
випускається на будь-яку
напругу або діапазон напруг 6 ■ 220(330)кВ. Має чутливий режим 0,22 кВ, що вводиться окремою кнопкою.
Д,, напруг:
чутливого режиму
6кВ-
60і20;
35кВ- 150±50; 110кВ- 550x100;
Ю кВ-
,(
80±30;
):
220кВ - 700±150.
-2 :
569-1355 (044)569-1357 пр. П аладіна, 1 8 /3 0 оф іс 13А
НАШІ ПРЕДСТАВНИЦТВА:
• Перевіряти справність покажчика на струмоведучих частинах, що знаходяться напругою,- це робиться автоматично в момент введення в роботу. • Возити за собою додатковий пристрій для перевірки справності покажчика. • Прислуховуватись та приглядуватись до сигналів, які видає покажчик у випадку присутності напруги. • Використовувати додаткові електрозахисні засоби для перевірки присутності (відсутності) напруг нижчих 0,25ином. • Підніматись на опору ПЛ ЮкВ для визначення присутності напруги, присутність напруги визначається з землі. • Оголяти від ізоляції провід (кабель) для визначення чи знаходиться він під напругою.
До переваг безконтактного покажчика ПНБУ-2 відноситься також їх безпечне застосування в відкритих електроустановках в умовах непогоди.
О д е с а , Х а р к ів , Д о н е ц ь к , З а п о р іж ж я , Д н іп р о п етр о в сь к
В О С Т О К ^ СЕРВИС w
/ » . \/ v o s t o k . r u
\
w w
КОМП'ЮТЕР СЛУЖИТЬ БЕЗПЕЦІ ПООТСК
ГЗ
■ П Р О Т ІК
АВтоекзаменатор наВчить і перевірить знання з питань охорони праці, технічної експлуатації, поЖеЖної безпеки та ін. Віз ь м
и
"
"
J 79016, . , . . , 2, / 5646 т/ф :(0322)72-19-42, 72-18-82, 94-98-42 Е-м аіІ:Ekotrans@ LITech.lviv.ua. Оформлення кабінетів охорони праці, безпеки руху, цивільної оборони
1 примітка
-
500
. в.
1 ематика:
Виготовлення стендів, кутків, (стоц'юнорні, пересувні,у вигляді книжок)
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
!
Спробуй! Переконайся!
АРМ—незамінний помічник слуЖби охорони праці.
29008, м.Хмельницький, вул.Купріна, 48 Тел./факс:(0382) 72-07-14. 72-08-54, 72-05-04, 72-64-64 http://www.ukrintek.coni e-mail: inlo@ukrintek.com
Виготовлення знаків безпеки праці, плакатів електробезпеки,табличок
А_ Г Ц
тпв
Новинка!
Плакати на самоклейних плівках фор мату від А5 до А І. Великий вибір.
к ж к М КЖ Я ■
’ Новинка!
Н а в ч и т ь , допомоЖе, проконтролює, підкаЖе.
Стенди та плакати на банерній тка нині (вініл) - зручно та довговічно!
З липня розповсюджується НОВА ВЕРСІЯ
Розробка стендів та плакатів за індивідуалщіЧіематикою
З а м о в л я й т е о н о в л е н н я д о п о п е р е д н іх в е р с ій . Б Е Ї К О Ш Т О В Н О ! Пробна версія Автоекзаменатора видас ться після 1-денного навчання роботи і нею. Кожного четверга - день відкритих дверей!
НВП “Протек”, м. Київ, вул. Печенізька, 1-7. Т е л .:(0 4 4 )4 8 6 -2 7 9 7 , 4 8 6 -6 9 9 8 .
Е -таіІ: kok@protec.kiev.ua
Факс: (0 4 4 )4 8 2 -3 6 5 6
www.protec.kiev.ua
(рссоранв
Щ О М ІС Я Ч Н И Й Н А У К О В О -В И Р О Б Н И Ч И Й Ж УРН А Л
П ЕР ЕД П Л А Т А НА 2 0 0 6 р.
2006 .
20
<<
», ,
,
,
.
Передплатити журнал можна з будь-якого місяця поточного року у відділенні з в ’язку Індекси журналів: «Охорона праці» - 74377 «Охрана труда» - 74378
Передплатна ціна: на один місяць - 1 4 грн. 49 коп.; на квартал - 43 грн. 4 7 коп.; на півріччя - 86 грн. 94 коп.; на рік - 1 7 3 грн. 88 коп.
Адреса редакції 02100, Київ-100, журналу: вул. Попудренка, 10/1.
Редакція журналу «Охорона праці».
E-mail: mail@ohoronapraci. kiev. ua Тел./ф акс: (044) 559-19-51, 558-74-11
ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ
ТК-СПЕЦОДЯГ КОМФОРТ ТА БЕЗПЕКА
ПП "ТК-СПЕЦОДЯГ Р О БО Ч И И ОДЯГ, ВЗУТТЯ, З А С О БИ ІН Д И В ІД У А Л Ь Н О Г О ЗАХИ С ТУ
ВИРОБНИЦТВО ТА ПРОДАЖ
f
ЗАВЖ ДИ В НАЯВНО СТІ
/WSA AUER № 1 у світі!
[ваша безпека наша основна мета]
П О Н А Д Ю ОО НАЙМ ЕНУВАНЬ
П родукція сертиф ікован а
(044) 451-8800 (багатоканальний) 5 5 3 -2 8 -2 1 , 5 5 9 -7 9 -6 3 , 55 8 -1 8 -7 5
www.tkodyag.com .ua
'а ” # і1і| і ЦВШнкШ<|Тірш Я
Комплексний підбір та п о ста в ка ! бів'індйвідуальноготзахисту|
ТЙВШ ІМ
Ш Продукцію серіифікованол У кр а іш
д е ль 52 6 4 7 і [(з безп ечн о ю ] ШЙ м а н ж е то ю );
Міцні комбіновані рукавички (махрова тканина/нітрил) для роботи з і промасленими поверхнями. Підвищена механічна стійкість (зношування, 1 розрив, поріз): нітриловий шар захищає від порізів і стирання значно 1 краще, ніж бавовна або шкіра. Маслобензостійкі. Мають термічний захист І під час несподіваного контакту при температурі до *350’ С. І З апШ гаР /А сМ гевіЛ Містять фунгіцидні та бактеріостатичні агенти, що 1 запобігають подразненню шкіри ■ Міцніші і довговічніші за рукавички із шкіри у декілька разів. Рекомендуються для застосування в автомобільній, авіаційній, нафтовій галузях промисловості; у машинобудуванні; при роботі з промасленими металевими виробами, гарячим і листовим металом та заготовками. Відповідають ЕМ 420, ЕН 388. ЕМ 407, ГОСТ 12.4.010-75, ГОСТ 12.4.183-91 і
й Я В 5 а к с -~ ((Д 5 )'5 0 1 * 1 3-27.(28729)1
Ь І И '**■I ■..¿fin ;> а п£ е тш й & 1
напівмаски повнолицьові маски фільтри газоаналізатори повітроводи балонні системи комбінезони хімзахисту компресори
Сертифіковані техобслуговування та ремонт ТОВ "Укртекстиль" Тел.: (044) 242-37-18
Мережа філіалів по Україні www.ozon.com.ua
Професійна консультація Поставка обладнання