ін д екс 7 4 3 7 7
2006
: /
.
/
2006 .
, .
,
.5
У
святкові дні тріпоче розмаїттям прапорів серце Західного Донба су — Павлоград. 12 млн. т енерге тичного вугілля — щорічний внесок шахтарів Дніпропетровщини в загаль ні потреби держави. Ю. Сидоренко, заступник генераль ного директора з охорони праці ВАТ «Павлоградвугілля» підкреслює: «У то варистві найпріоритетнішими в робо ті є питання охорони праці». З прихо дом власника — Донецької паливноенергетичної компанії — для цього у 2005 р. було виділено 37,8 млн. грн., що вдвічі більше, ніж у 2002—2003 рр. Шахта імені Героїв Космосу ВАТ «Павлоградвугілля» експлуатується з 1979 р. Протягом 2005 р. видобуто 1,2 млн. т вугілля. І хай «чорне золото» підняте не з «космічних» глибин, а з го ризонтів 350,370 та 470 м, така обста вина не применшує шахтарську муж ність. У колективі, що налічує 2980 пра цівників, панує нормальний трудовий дух. Сьогодні середня зарплата по підприєм ству становить 1500—1700 грн., але лю ди оптимістично дивляться у майбутнє. «Найближчими роками,— говорить в. о. директора шахти С. Мкртчян,— планує мо вийти на 2 млн. т видобутку, а до 2015 р. — на 3 млн. т вугілля». Орієнтир зроблено на інженерні рі шення. Але понад усе — це турбота про людину. Усі залучені до підземних
робіт забезпечені протирадикулітними поясами, вирішено питання захи сту органів дихання, шахта повністю укомплектована саморятувальниками, придбано світильники нового кла су з іскрозахистом, у 2006 р. на шахті встановлено систему очищення води «Факел». На цьому фоні не можна не сказати про зниження рівня загального трав матизму, загальної захворюваності та кількості професійних захворю вань. Минулого року і дотепер у про цесі виробництва не втрачено жодної людини.
Кожен працівник шахти не бачить своєї праці та й життя без соціальних гарантій. А вони — у додаткових від пустках за результатами медичних оглядів, доброму відпочинку на березі Азовського моря та на базі «Джере ло» в Орлівщанському лісі. Як тут не сказати, що і спортсмени шахти імені Героїв Космосу — найкращі серед вуглевидобувників Західного Донбасу. Заступник директора шахти з охо рони праці Ю. Томак переконаний, що у позитивних процесах є й поміт на частка роботи служби охорони праці, яка хоча й складається з 8 осіб, але останнім часом активізувала свої позиції. Сюди прийшли молоді
спеціалісти, яких підготовлено на кафедрі охорони праці ДніпропетроВ' ського національного гірничого уні" верситету. Зазнала змін і сама форма навчання шахтарів. Напередодні зміни в на рядній, крім обов'язкового інструкта жу, вони переглядають тематичні відеокліпи. Зокрема, про надання пер шої медичної допомоги, уміння корис туватися 313, вогнегасником, засо бами малої механізації та ін Шахта імені Героїв Космосу вихо дить на нові виробничі горизонтиХочеться побажати, щоб були вони досяжними і виправдали всі споді вання! Редакція журналу «Охорона праці» щиро вітає мужніх людей — шахтарів України з професійним святом. Щ астя вам і нових трудових звершеньІ На знімках: в. о. директора шахти п а т *Єп Р °'в Космосу ВА І «Павлоградвугілля» С. Мкртчян; заступник директора шахти з питань охорони праці Ю ТомОї інструктує членів комісії ВАТ «Павло градвугілля» перед спуском у виробкиі параметри якості питної води перевір»? сатУРаторник Л. КаракоІЇ перед спуском у шахтУФото Л. БЕЗУГЛОГО
-
Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 : Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду М НС України; редакція журналу «Охорона праці»
>АІ
ЯКОВЕНКО М. Г.
Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця
№ 8 (14 6 ) / 2 0 0 6
ч У.
Г. ЩУРОВ
с. п о п о в и ч в. КОВАЛЕВСЬКИЙ В. КОБЕЦЬ Т. ГЕРАСИМОВА Н. САВЕЛЬЄВА В. МИТРОФАНОВ М. ФЕДОРЕНКО
К. ТЕЛИЧКО Н.БЕЗУГЛА Г. ЩУРОВ Т. ГРЕБЕНЄВА Ю. ГЕРАСИМЕНКО В. КОБЕЦЬ В. СОПІЛЬНЯК О. ВУСТЯН
С. ПОТАПОВА Л. СМІРНОВА
В. ВАЙНЕР
3. БОНЧКОВСЬКИЙ Б. МЕЛЬНИЧУК 3. ЛЕНСЬКИЙ
Досягнення є, але заспокоюватись рано Бог береже — береженого Порядок визначає безпеку За рахунок внутрішніх резервів Обличчям до людей, до їхньої безпеки Плацдарм для технологічного прориву Довіра та вимогливість — ключ до успіху Удосконалюємо організацію навчання Скільки ще консьєржу бути поза законом?
3 5 8 10 12 14 16 19 20
Щ об праця приносила радість Працеохоронні здобутки і втрати АПК З тривогою про майбутню зиму Аварійне оповіщення має бути надійним Гонять брак під землю Вплив зовнішніх чинників на стан аварійності газотранспортної системи Морок неуцтва Навчали б їх, як треба... Комплексне вирішення проблем
23 25 28 ЗО ЗО
Рекордсмени первинної інвалідності Вчасне та якісне лікування — запорука успіху медичної реабілітації Є програма — є послідовність
37
32 33 35 36
39 40
Щ о охороняємо — здоров'я чи гроші? Вектори різні, результат один — охорона праці, безпека громадян Дати шанс для нормального життя
41 43 44
Ювілеї Держпромгірнагляд повідомляє Офіційно За листами читачів
45 46 47 49
^’
На першій сторінці обкладинки: Герой України М. Гриньов зі своїми послідовниками Д. Черемисіним (ліворуч) та О. Ьогайчуком напередодні їхніх рекордних вахт Фото Г. Щ УРОВА ©ОХОРОНА ПРАЦІ Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець.
Комп’ютерний набір — І. Пилипенко. Комп'ютерна верстка — Ю, Кузуб, А. Турчанова, Є. Яковенко, Коректори — Т. Герасименко, Г. Коровніченко. Підписано до друку 10.08.2006. Формат 60x84/8. Папір - крейдований. Друк - офсетний. Ум. друк. арк. — 7,44. Обл.-вид. арк. — 9,61. Тираж 10 530 прим.
Зам, №06-4814. Надруковано в друкарні «Новий друк». 02094, Київ, вул. Магнітогорська, 1.
Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж - 20 966 прим. Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки
TJ
Яковенко Микола Григорович -
..і//
Биков Олег Іванович —
ВПЕВНЕНІ КРОКИ^ «АЕРОБУДУ»
І Г
І
Ф
'J f f ' гі и ,1 11) г> г І II
головний редактор журналу «Охорона праці»
558-74-11
головний консультант апарату Верховної Ради України
255-22-49
Гаврилюк Лариса Андріївна -
558-36-03
завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»
Гержод Юрій Володимирович директор Департаменту безпеки в галузі Мінтрансу України
461-65-58
Єршов Сергій Олександрович -
заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи журналу «Охорона праці»
558-74-18
начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого-маркшеидерськими роботами і переробкою корисних копалин Держпромгірнагляду
289-70-09
Капланець Микола Едуардович —
Серед великого розмаїття буді вельних підприємств України гідне міс це посідає акціонерне товариство «Аеробуд» — одна з найпотужніших та найавторитетніших генпідрядних будівельних компаній України. Про здобутки товариства розповідає його генеральний директор Б. ПЕТРЕНКО.
Підприємство здійснює свою діяльність у двох напрямах. Пер ший — будівництво, ремонт і реконструкція об'єктів житлового, ци вільного та промислового призначення з поставкою, монтажем, налагодженням і пуском технологічного обладнання. Другий, що становить понад 40% загального обсягу робіт,— будівництво і ре конструкція аеродромних покриттів, злітно-посадкових смуг, доріг та автомагістралей з асфальтовим і бетонним покриттям, а також спорудження стадіонів, кортів, велотреків тощо. Високий професіоналізм та якість робіт, які виконує АТ «Аеробуд», відзначені Почесною грамотою Кабінету Міні стрів України «За високі трудові показники». Нещодавно ком панія отримала Міжнародний сертифікат системи менедж менту якості стандарту ІБО 9001:2000. Гордість АТ «Аеробуд» — це працівники, яким належить про відна роль у формуванні високого рівня підприємства. Керівництво фірми приділяє велику увагу соціальному захис ту працюючих, у тому числі з питань безпеки праці. Щороку ли ше на спецодяг витрачається майже 300 тис. грн. і приблизно 100 тис. грн. — на інші заходи з охорони праці. Люди працюють на якісному обладнанні від провідних світових виробників, що також знижує ризик травмування під час виробничого процесу. Згідно з договором з обласною лікарнею працівники регуляр но проходять профогляд і за потреби — відповідне лікування, знову ж таки, за рахунок компанії. Колектив товариства — це більш як 2 тис. професіо налів будівельної справи, які володіють необхідними знаннями, досвідом і профе сійними навичками. Добір і розстановка кадрів на об'єктах здійснюється таким чином, щоб досвідчені вико навці робіт, з більшим ста жем роботи і практикою, могли передавати свою майстерність молодим робітникам-початківцям. Про високу майстер ність фахівців свідчать по над 100 чудових об'єктів промислового та цивільно го призначення, збудова них та реконструйованих нашими будівельниками за роки існування компанії, кращі серед яких — це Дер жавний міжнародний аеро порт Бориспіль (комплекс об'єктів злітно-посадкової смуги № 1, перони, термі нали та інженерні споруди), перший в Україні п'ятизірковий го тель «Прем'єр-Палац» у Києві та готель «Ореанда» у Ялті. Вітаючи з Днем будівельника колектив «Аеробуду», а також своїх колег з усієї галузі, Б. Петренко побажав їм великих замов лень, чесних замовників і стабільності в усьому.
Кріса Іван Якимович -
перший заступник начальника Державного департаменту пожежної безпеки МНС України
289-12-46
Лисюк Микола Олександрович -
директор Національного науково-дослідного інституту охорони праці, канд. техн. наук
440-99-55
Мостовий Володимир Миколайович
начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра праці та соціальної політики України
Осіянов Анатолій Якович —
відповідальний секретар, завідувач відділу науково-технічного редагування та зв'язку з громадськістю журналу «Охорона праці»
226-21-97 559-60-63
Семко Олександр Платонович -
заступник голови Держпромгірнагляду МНС України
289-72-94
заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд техн наук
296-05-69
Теличко Костянтин Едуардович —
Цибульник Олексій Владиленович -
головний спеціаліст Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідальний секретар Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення
Чернюк Володимир Іванович —
заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук
Якібчук Василь Васильович —
керівник управління охорони праці та здоров'я головний технічний інспектор праці Федерації профспілок України
256-72-20 501-33-51 278-02-51
Головний редактор
Яковенко Микола Григорович
558-74-11
Заступник головного редактора з редакційно-видавничої роботи
Єршов Сергій Олександрович
558-74-18
Заступник головного редактора
Теличко Костянтин Едуардович
296-05-69
Відповідальний секретар, завідувач відділу науково-технічного редагування та зв’язку з громадськістю
Осіянов Анатолій Якович
559-60-63
Завідувачка редакційного відділу
Гаврилюк Лариса Андріївна
558-36-03
Редактори:
Даніляк Наталія Яківна Косяк Галина Григорівна
558-36-03
Покуса Ольга Карпівна Власні кореспонденти: по Донецькій та Луганській обл.
Щуров Геннадій Леонідович
(062) 304-34-53
по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській та Чернівецькій обл.
Сопільняк Василь Іванович
(0382) 55-83-33
по Одеській, Херсонській та Миколаївській обл.
Цвігун Катерина Михайлівна
(048) 724-22-13
по Харківській, Полтавській та Сумській обл.
Кобець Вадим Володимирович
(0572) 99-50-77
ло Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Закарпатській обл.
Попович Степан Степанович
(0322)74-38-13
по Дніпропетровській, Кіровоградській та Черкаській обл.
Безуглий Леонід Микитович
(056) 729-33-02
по Запорізькій обл. та Автономній Республіці Крим
Безугла Надія Іванівна
Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги
(056) 729-33-02 559-48-31,558-74-27 296-05-65, 296-82-56 559-19-51 559-62-79,296-05-68
02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1. E-mail: mail@ohoronapraci .kiev.ua
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У ДЕРЖПРОМ ГІРНАГЛЯДІ
У липні Донецька
облдержадміністрація та теруправління Д ержпромгірнагляду провели науково-практичну конференцію , присвячену безпечном у проведенню польових робіт. Одна з проблем — експлуатація тракторів, не обладнаних електростартерним запуском двигуна з кабіни. Таких в області близько чверті. Використання їх на жнивах заборонено. 75 керівників різного рангу ВАТ •Запорізький виробничий алю мінієвий ком бінат» сіли за парти, щ об оволодіти основами управління промисловою безпекою , які їм викладають представники ам ериканської ком панії « Д ю пон». Провідна тема навчання — врахування керівником лю дського ф актора, його особистий вплив на психологію виконавця. У Харкові відбувся семінар-нарада власників атракціонів з обговоренням вимог щодо експлуатації' атракціонної техніки. Було запропоновано провести атестацію посадових о сіб, відповідальних за утримання в справному стані і безпечну експлуатацію атракціонів підвищ еної небезпеки. У Луганській області М акНД І було презентовано електронний реєстратор Э РУ - 1 для автоматичного контролю вм істу метану в шахтній атм осф ері. Й ом у не потрібні папір та чорнило, він енергетично самостійний, м ає пам 'ять. Реальний термін служ би — 10 років. ЭРУ-1 замінить наявні нині паперові самописці.
АЛЕ ЗАСПОКОЮВАТИСЬ РАНО
У
серпні відбулося засідання коле гії Держпромгірнагляду, на якому було розглянуто підсумки роботи за перше півріччя 2006 р. та завдан ня щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промис лової безпеки. З доповіддю з цього питання виступив голова Держпром гірнагляду М. Саварин. Він підкрес лив, що наглядова система у цьому періоді працювала стабільно, відбу валося подальше зниження рівня травматизму та аварійності на ви робництвах України. Про це свідчить те, що за зростання економічної ак тивності впродовж першого півріччя рівень загального травматизму в краї ні знижено на 7,5%. Травм зазнало 9050 осіб. Це на 732 особи менше, ніж минулого року. Під час виконання трудових обов'язків загинуло 437 осіб, що на 8,2% менше, ніж у першому пів річчі 2005 р. Зниження смертельного травма тизму відбулося на підприємствах ма шинобудування, у гірничорудній та нерудній промисловості, металургії, котлонагляді, АПК, зв'язку та інших сферах економічної діяльності. Разом з тим збільшився смертель ний травматизм у вугільній промисло вості (загинуло 78 осіб проти 75), в енергетиці (19 проти 13), на підприєм ствах легкої промисловості (6 проти 1) та в установах і організаціях соціаль но-культурної сфери (63 проти 50), у газовій промисловості (8 проти 5), житлово-комунальному господарстві (18 проти 16). Збільшилась кількість загиблих на підприємствах Вінницької (начальник теруправління — А. Коваль), Черні вецької (І. Іванович), Тернопільської (П. Хрущ), Харківської (В. Сільвестров), Херсонської (Є. Омельченко), Чернігівської (М. Штанько) областей. Більшість випадків загального травматизму (53,8%) припадає на найбільш індустріально розвинені ре
гіони — Донецьку, Луганську та Дні пропетровську області. У липні цього року, за попередні ми даними, на виробництві загинуло 87 осіб проти 108 за аналогічний пе ріод минулого року. Як і за півріччя, сумними лідерами з травматизму залишаються соціально-культурна сфера, легка промисло вість, енергетика, газова та вугільна промисловість. З метою підвищення рівня промис лової безпеки органами Держпром гірнагляду у першому півріччі цього року проведено майже 100 тис. опе ративних обстежень підприємств. Через загрозу життю працівників інспекторами призупинено понад 121 тис. об'єктів та робіт. До адміні стративної відповідальності притягне но понад 45 тис. працівників, з них — понад 9 тис. керівників підприємств. Сума штрафів, накладених на працівників за порушення вимог за конодавства про охорону праці, охо рону надр та інших нормативних ак тів, становить понад 3,5 млн. грн. Це на 10% більше, ніж у першому пів річчі 2005 р. Щодо показників наглядової діяльності, зазначив М. Саварин, то у цілому нагляд ще не повною мірою використовує надані йому повнова ження. У першу чергу це стосується Вінницької, Донецької та Луганської областей. У цих регіонах інспектор на одну перевірку робить менше призупинок, ніж у середньому по Держ промгірнагляду. Департамент вкрай стурбований станом промислової безпеки у вугіль ній галузі країни. За 6 місяців 2006 р. травмовано 3383 шахтаря, з них смертельно — 78, що на 3 особи більше, ніж минулого року. Зростання рівня смертельного травматизму допущено на підприєм ствах, підконтрольних 10 гірничотех нічним інспекціям. Погляньмо на ро-
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006 З
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ боту Шахтарської та Торезької ін спекцій у вугільній промисловості, на підконтрольних шахтах яких смер тельний травматизм зріс у 4 рази. Ра зом з тим Шахтарська інспекція допус тила найбільше по Донецькому гір ничому округу зниження основних показників наглядової діяльності. Різ ко погіршила діяльність і Торезька ін спекція. Зокрема, зменшила кількість перевірок, повідомлень про віднов лення зупинених робіт, перевірок конвеєрних ліній, паспортів кріплен ня. Не контролювалось ними і вико нання програми розвитку гірничих робіт на шахтах. Більш ефективною має бути наглядова діяльність і в Лу ганській та Дніпропетровській облас тях. Особливо непокоїть стан справ на підприємствах, підконтрольних Павлоградській гірничотехнічній ін спекції. На відміну від вугільної галузі, у ці лому наглядова робота задовільно була поставлена у гірничорудній, не рудній промисловості та під час ве дення вибухових робіт. Порівняно з першим півріччям минулого року по казники наглядової діяльності зросли на 5,7%. У першому півріччі відбулося зро стання травматизму в енергетиці. На підприємствах Мінпаливенерго та на підприємствах енергетичного профі лю, а також в електроустановках спо живачів напругою понад 1000 В ста лося 19 нещасних випадків зі смер тельними наслідками, що на 6 більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зростання рівня смертельного травматизму відбулося на підприєм ствах Донецької, Херсонської та Ми колаївської областей. На об'єктах будівельної галузі впродовж першого півріччя 2006 р. сталося 48 нещасних випадків зі смертельними наслідками проти 49 за перше півріччя 2005 р. Проте потрібно вказати на високий рівень травмування внаслідок падіння працю ючих з висоти — 19 випадків, що ста новить майже 40%, та збільшення майже вдвічі кількості смертельних ви падків унаслідок ДТП. Понад 110 будівельних підпри ємств працювали, не маючи дозволу Держпромгірнагляду на початок ви
4
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
конання робіт підвищеної небезпеки. Майже 40 організацій діяли без про екту виконання робіт, значну частину будівельних майданчиків прийнято під забудову без складання акта закін чення підготовчих робіт і готовності об'єкта до початку будівництва, деякі керівники не мають відповідної про фесійної підготовки, частина праців ників робочих професій не пройшла навчання та перевірку знань з питань охорони праці, відповідних інструкта жів з охорони праці, стажування на робочих місцях та попереднього мед огляду. На окрему увагу заслуговує стан ліфтового господарства в країні. Останні аварії у різних містах Укра їни, пов'язані з експлуатацією паса жирських підйомників, свідчать про те, що він погіршився. Регіональні програми заміни, модернізації та ремонту ліфтів місцевою владою не виконуються. У цій ситуації терито ріальні управління, на жаль, не б'ють на сполох. Ми ж, маючи пра во державного нагляду за безпеч ним станом об'єктів, не повинні лояльно ставитися до обставин, що склалися. На жаль, залишається незадовіль ним стан безпеки праці в АПК та соціально-культурній сфері. Хоча зара ди об'єктивності варто зазначити, що в АПК зменшилась кількість нещасних випадків, у тому числі — зі смертель ними наслідками. Але ж травмовано 1081 працівника, загинула 71 особа. Це майже стільки, скільки на шахтах. Понад 60 осіб загинуло в органі заціях, установах і закладах соціаль но-культурної сфери, де немає потен ційної загрози життю людей. Тут най більш травмонебезпечними профе сіями залишаються водій, сторож та керівник. Розгляд причин травматизму по галузях промисловості дає загальну для всіх картину. Це — порушення працівниками трудової та технологіч ної дисципліни, невиконання ними ж вимог нормативно-правових актів з охорони праці, незадовільна органі зація робіт, порушення безпеки під час експлуатації транспортних засо бів, безвідповідальне ставлення ке рівників до створення безпечних та
нешкідливих умов праці на виробни чих дільницях підприємства. Отже, в системі державного на гляду за безпечним веденням робіт є певний вакуум, який ми поки що не в змозі заповнити, навіть незважаючи на те, що законодавство України про охорону праці містить близько двох тисяч державних, міжгалузевих пра вил, положень, інструкцій, переліків, стандартів та санітарних норм. М. Саварин підкреслив, що у зв язку з реорганізацією системи у Департаменті не могли приймати на роботу спеціалістів. Тому кількість ва кансій інспекторів досягла 12%. Най більше бракувало інспекторів у на гляді за вугільною промисловістю та підйомними спорудами, у котлонагля ді. Це, безумовно, позначилося на щільності та якості нагляду, кількості обстежень піднаглядових підприємств та організацій. На жаль, фахівців з нагляду не готує жоден вищий нав чальний заклад. Та це, мабуть, й не можливо, враховуючи невелику чи сельність нашого органу в структурі влади.
Після завершення реформування системи Держнаглядохоронпраці до Держпромгірнагляду було прийнято на роботу 106 державних інспекто рів, які пройшли стажування, і сьогод ні виконують роботу самостійно. Але залишилось ще мойже 100 воконсій державних інспекторів, які необхідно заповнити. Це питання потрібно вирі шити впродовж III кварталу 2006 р. Потрібно не просто заповнити ва кансії, а укомплектувати їх кваліфіко ваними спеціалістами. Тому голова Департаменту звер нувся до начальників теруправлінь з проханням взяти під особистий конт роль підготовку та навчання новач ків. Особливу увагу, сказав М. Са варин, потрібно приділити удоско наленню знань технологій, машин та устаткування на підконтрольних підприємствах, знанню нормативних актів. На засіданні колегії прийнято рі шення про посилення державного на гляду, вжиття дієвих заходів щодо зни ження рівня травматизму, підвищення вимогливості та принциповості у на гляді за станом промислової безпеки.
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ЛЮ ДИНА ТА ВИРОБНИЦТВО
У цій народній мудрост і, на думку Героя України, заслуженого ш ахт аря України, вибійника ш ахт и «Північна» ДП «Дзержинськвугілля» М. Гриньова,— головна сутність усіх проблем безпеки на виробництві. На охорону праці м ож на дивит ися по-різному. Але в перш у чергу — це ставлення самого працівника до збереження свого здоров’я та ж и т тя. Тут — начало начал. А вже до цього додаються навчання професії та безпечній праці, створення належних умов праці роботодавцем, державний нагляд за охороною праці, контроль проф спілки... Але всі зусилля яких завгодно органів і спеціалістів не дадуть результату, якщо сам працівник бездумно ризикуватиме собою, користуватиметься несправною технікою, нехтуватиме засоби індивідуального захист у, проникатиме необачно в заборонені зони...
З
вичайно, всього передбачити в шахті неможливо вже хоча б то му, що, незважаючи на значні до сягнення гірничої науки, яка багато знає сьогодні про вдачу підземних пластів, непізнаного в їх поведінці за лишається чимало. Але йдеться не про ті надзвичайні ситуації, коли лю дина безсила щось зробити. Адже в більшості випадків аварії стаються внаслідок порушень норм безпеки — з вини роботодавців і працівників. Говорять ще, що безпекою найчас тіше нехтують у гонитві за великим видобутком палива та добрим заро бітком. Це абсурд. Успішно працюва ти можна, якщо зробити все, щоб со
бі не нашкодити і не покалічити інших. Треба бути налаштованим на без печну роботу від першої хвилини до останньої — і сто разів обережним. Кожен рух, кожен крок, якщо вони, здається, навіть доведені до автома тизму, мають бути виваженими. Саме така концентрація уваги й давала змогу М. Гриньову не раз установлювати рекорди вуглевидо бутку. Хоча, на жаль, травм уникнути не вдалося і йому... Перша позначка — слід на обличчі від удару стояком. Микола Герасимо вич тоді працював лісогоном. «Зараз би ухилився,— говорить він,— а тоді як заворожений був: бачу — летить на ме-
не глиба породи, а я начебто в заціпе нінні...» Напевно, не стільки спритності не вистачало, скільки психологічної під готовки. їй потрібно приділяти особли ву увагу. Небезпеку треба вміти відчу вати і реагувати на її прояви миттєво. А потім у різні ситуації йому дово дилося потрапляти... У подробиці шахтар не вдається. Все-таки вдалося дізнатися, що у нього був роздробле ний диск хребта, пробитий наскрізь зубком працюючого відбійного мо лотка великий палець на нозі, на дру гій його взагалі відітнуло площадкою кліті. Багато разів «штопали», як гово рить мій співрозмовник, зрощували вени, «підправляли фігуру» — і знову в бій. Пальці на руках практично усі мі чені, а кістки мізинців надколоті.... І в завалі довелось побувати. І га зом був отруєний — хлопці ледь відхо дили. На додачу — пил у легенях, не уберігся і від нього. І тому вважає, що не може він бути прикладом людини, яка зуміла зберегти себе в шахті здо ровою і неушкодженою. Хіба що дос від, набутий такою ціною, слугувати ме іншим, «необстріляним». Мій співрозмовник з гордістю зга дує про батька — Герасима Федосійовича, відомого машиніста врубмаши ни, який працював у Горлівці та дружив з Микитою Ізотовим. На зльоті стахановців той обійняв батька і сказав: «Твій рекорд, Герасиме, ще ніхто поки що не побив» (батько «зняв» у вибої 72 смуги вугілля за місяць...) Потім була війна, поранення, полон. Тяжка хворо ба... Пішов одного разу батько на змі ну та й упав у шахті. Сорок днів потім пролежав паралізований. Ледве під нявся на ноги. Настав час оформляти ся на групу. А хто прогодує трьох ді тей? І шахтарі вирішили: «Виходь на зміну. Підтримаємо». Словом, давали роботу легшу, допомогли зміцніти, від новити сили і навички... Кожен відри вав копійку від себе... «Сьогодні,— говорить М. Гриньов,— вчать, що кожен повинен жити для се бе... У шахтарів так не можна». Для Миколи Герасимовича родин на честь, робітниче звання і достоїн ство — не просто слова. Він з тих несучасних людей, які шанують ці якості понад усе, цінують майстерність, про фесіоналізм інших і самі намагаються досягти успіхів в оволодінні ними та досконалості.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006 5
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Підсумок його життя на сьогодні — рубав. Усі відповідають. І я чую, що мерзнеш до кінця зміни на свіжому 55 700 т нарубаного на крутих плас ніхто цього разу не зрубав стільки, струмені. Вентиляційний протяг про тах вугілля. Це цифра, яку Микола скільки я. Підходить брат до мене: «Ну низує наскрізь. А це — гарантія засту Герасимович назвав у Донецьку під а ти, молодий-зелений, чим пораду ди та хвороби. За що ж шахтарям та єш?» І я так собі недбало відповідаю: час недавньої телепередачі, відпові кі катування замість бажаної роботи! даючи на запитання ведучої. Але не «Та-а, дві смуги зняв...» — Звідки одержали світильники? — У відповідь одержав смачно, по- запитую,— ми бракоробів-виготівнизабаром земляк М. Гриньова, гірни чий інженер, який сам пропрацював шахтарськи, мовляв, не заливай... ків у журналі назвемо. Я в центрі уваги. В усіх на чорних 10 років вибійником, почувши цю циф — Та я не знаю... Надходить спе обличчях — посмішки. Всі чекають від цівка. Розмір начебто мій, а штани на ру, вказав на помилки в розрахунках і опублікував у місцевій газеті статтю, ЗО сантиметрів по землі волочаться... в якій визначив іншу цифру: 89 тис. т. Яка ж може бути успішна та безпечна Це з урахуванням підривання бічних робота в такому спецодязі!.. порід, зольності та інших технологіч — А саморятувальниками усі за них обставин. безпечені? «Вважається,— говорить М. Гри— Саморятувальники є. Але вони ньов,— нормальним, якщо в се як рушниця, яка раз в житті і незарядредньому вибійник на рік видає на-гожена стріляє. Буває, допомагають, ра 1 тис. т...» звичайно. Але, пам'ятаю, мене при Наскільки ж сам він ущільнив час, валило вугіллячком, притиснуло до працюючи інтенсивніше за інших! По стояка, я не можу поворухнутися — рахувати це нескладно, маючи наве який тут саморятувальник! Поруч дені вище цифри. Щоб видобути отвір — з пласта струменем дме в стільки вугілля, треба було провести у обличчя газ. А я тільки очима вільно вибої з вибійним молотком у руках 55 повертаю, не можу вберегтися від (чи навіть 89!) років. струменя... Що може рятувальник у У мене перед очима листок із запи мене нового жарту. І тут я «вибу такій ситуації! сами підсумків роботи М. Гриньова по хаю»: «Та що ж це коїться! Я з Дзер Гірничотехнічна інспекція суво місяцях, роках, десятиріччях. Не буду їх жинска в Горлівку їжджу вас оброб ро контролює стан охорони праці? тут наводити. Скажу лише, що його ляти, і ще повинен непристойності Якщо є господар на шахті та вислуховувати...» особистий рекорд — 1767% плану. на дільниці, то не потрібна ніяка ін спекція... Зависла тиша. А в очах у брата Його було встановлено під час змаган іскорки виблискують, радіє, що я зміг. ня вибійників на честь 100-річчя шахти А яка профілактична робота Таких днів було потім у житті чима «Північна». Сталося це в 2001 р., між ведеться серед вибійників? іншим, 31 серпня, день у день в річницю ло. Але тоді я вперше відчув, що став І знову Микола Герасимович від одним з них...» Стахановського рекорду. повідає не прямо, даючи зрозуміти, А незабаром брат, який, за сло А на 3893% Микола Герасимович що подібні запитання мені краще ста вами Миколи Герасимовича, був виконав норму, коли пізніше працю вити в службі охорони праці. більш гідний звання Героя, ніж він, за вав разом з двома кріпильниками... — Ведеться... Один наш колега гинув у шахті... Але гірником став і одержав травму. У ринкових умовах Мені здається, він пам'ятає кожен другий брат Миколи, у шахті працю свій робочий день. Розповідає про зайнявся бізнесом: надає похоронні ють двоє його синів. А на спомин про кожну зміну докладно, у деталях, не послуги. От він іноді навідується в на старшого брата і про батька М. Гри- рядну тягне з хлопцями поспілкува мов малює обстановку, людей. А ньов встановлювсів свої рекорди. А свою першу трудову перемогу пере тися, і ми всі тут Відразу розпропаго ще — до дня народження мами. живає так, начебто тільки що піднявся вані, одержали профілактичну наста «Оце я й кажу,— слідуючи якійсь на-гора. «І хто знає, можливо, голов нову кращим чином: треба берегти себе... внутрішній думці, робить висновок ний рекорд був досягнутий саме то М. Гриньов,— ніяка техніка безпеки са ді»,— говорить Микола Герасимович. Скільки Ви років у шахті про Було це на шахті імені М. О. Ізото- ма по собі не замінить особистого працювали? — запитую. досвіду чи людину, яка може стати при ва в Горлівці. Після армії М. Гриньова Три десятки набереться... Тепер кладом, навчить молодого шахтаря». запросив у свою бригаду старший ось регрес намагаюся одержати. На Запитую про стан охорони праці брат Віктор. Під його керівництвом — ївся за цей час пилу... Чув, начебто, за на шахті. підземні аси, і Микола хоче не підве кордоном встановлено чіткий зв'язок — Коштів не вистачає... Світильниміж тривалістю роботи гірників і умо сти його, намагається бути на нього ки одержали останнього разу дуже схожим. «Мені неповних 25 років. Я вами рудникової атмосфери. Там ні погані. Ми ж — відрядники, від нашої ще недосвідчений, беру пласт «у бито без будь-яких проблем визнача лоб», за рахунок сили,— згадує він.— роботи залежать й інші, але ми через ється ступінь втрати здоров'я. Адже Але мені хотілося бути таким, як усі в годину-другу вже сліпі, світла немає. І медикам добре відомо, скільки пилу бригаді, і я із шкіри ліз... Вони — май доводиться виїжджати на поверхню, людина наковтала за 10, 20 чи, нічого не зробивши. Та добре, якщо стри. Але це був не їхній день. Брига врешті-решт, за тридцять років Це не зможеш виїхати, а то кілька годин тільки спрощує весь процес призна дир запитує в кожного, хто скільки на
6
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ чення регресу, але, головне, позбав ляє від бюрократії, хабарництва і приниження чесних працівників. Ніде правди діти, одні купують лікарняні, набирають собі величезну кількість днів непрацездатності начебто з профзахворювання, а інші не курили, не пили, на лікарняний не йшли, а думали тільки про роботу. Є такі «за циклені» на ній... Ми підіймаємося сходами, і я помі чаю, що Микола Герасимович почи нає часто дихати. Але це видно мені, а я не профпатолог... Справа в тому, що М. Гриньов опинився в безглуздій ситуації: рекор ди встановив і пилу в легенях повно — ледве крок прискорить, і починає по вітря хапати, як риба зябрами... Про те кількості лікарняних, потрібної для призначення регресу, не набрав. Виявляється, існує такий показник під чстс визначення ступеня втрати працездатності з причини профза хворювання. Поїхав він до спеціалістів у Київ після трьох десятиліть ударної праці на крутих пластах — безпро світне становище... Не вірять, що ніколи йому було хворіти. Так вийшло, що в 2003 р. він уже погодився, було, поправити в ста ціонарі своє здоров'я, легені почисти ти. Одержав направлення, а тут з шахти гонець. Треба, мовляв, форму не в лікарні відновлювати, а у вибої — настав час починати навантажувати ся, попереду відповідальні справи, надія — на твій досвід та вміння. І знову закрутився, навантажився під зав'язку... І в результаті замість оз доровлення і лікарняного одержав грамоту Президента про присвоєння звання Героя України. Але, на жаль,
ЛЮ ДИНА ТА ВИРОБНИЦТВО здоров'я-то більше не стало, а грамо ту до лікарняних не додаси. ...У міському відділенні Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профза хворювань долі шахтарів, за словами знаменитого вибійника, вирішує ко лишній лікар-педіатр. «Нічого погано го про неї не скажу,— говорить Ми кола Герасимович,— більше того, за нинішнього стану справ у медицині, з розумінням ставлюсь до того, що їй повезло добре влаштуватися на ро боту... А профпатолог у нас — недав ній дільничний терапевт... Звичайно, і шахтарям доводиться освоювати су міжні професії, когось підміняти. Але в нас усе-таки —техніка, вугілля, а тут— долі людей. Чому ж нас так зневаж ливо віддали під нагляд не професій ним профпатологам, а сумісникам, суміжникам, медична підготовка яких зовсім не відповідає необхідному профілю?» Я слухаю М. Гоиньова і згадую не давню зустріч з головним спеціаліс том з профпатології М О З України, доктором медичних наук В. Валуциною. Вона з болем говорила про те, що «у Донецькій області, де профе сійні хворі становлять майже 50% від їх загальної кількості в Україні, на штатних посадах працюють всього З професійних лікарі-профпатологи. Медичнудопомогу працівникам, зай нятим у шкідливих і небезпечних умо вах праці, тепер надають дільничні лі карі, і планується, що в найближчому майбутньому ці обов'язки візьмуть на себе сімейні лікарі. Але вони не ма ють достатнього досвіду і знань з гігі-
єни праці та професійної патології...» Такою є ситуація, заручником якої став Микола Герасимович. Якщо вже він, Герой України, обраний ниніш нього року депутатом обласної ради, не може впродовж тривалого часу добитися справедливості, то про що можуть мріяти багато його менш відо мих колег! Я пропоную М. Гриньову розпові сти про свої поневіряння в нашому журналі, бо порушена тема є дуже актуальною, а сам він, до того ж,— людина, яка пише, друкує в газетах нариси та оповідання. «А я вже почав вести «Щоденник регресника»,— відповідає Микола Ге расимович,— у ньому і проблеми, і конкретні «захисники» потерпілих на виробництві від нещасних випадків і профзахворювань описуються як є... Поки ж, розумію, не виправдав споді вань редакції. Не зразково-показова я людина в плані охорони праці — ви бійник...» Але, здається, саме тому і цікава розповідь М. Гриньова — нічим не прикрашена, без настанов і повчань, без перерахування, які пункти яких законодавчих норм, що регламенту ють безпеку шахтарської праці, пору шуються, а які ні. І не можна не пого дитися з Миколою Герасимовичем щодо головного: охорона праці має починатися з навчання людини берег ти під час роботи саму себе. Добре було б, аби нас навчали і того, як за хищати свої соціальні інтереси. Адже, як показує досвід самого М. Гриньо ва, і тут нерідко доводиться сподівати ся тільки на Бога, який один і береже ного збереже від травм і хвороб, і то го, хто вміє відстоювати свої права, винагородить по справедливості за втрачене здоров'я.
Г. ЩУРОВ, наш власкор На знімках:
М. Гриньов після зміни; земляки в День шахтаря вітають Героя України М. Гриньова; М. Гоиньов і начальник відділу праці та заробітної плати І. Дольська вітають вибійника В. Мілюшенкова, який напередодні Дня шахтаря виконав змінну норму на 1042%. Фото автора та з особистого архіву М. Гриньова
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
^
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ РО БО ЧЕ М ІСЦЕ ТА ЗД О РО В'Я ПРАЦЮ Ю ЧИХ
ПОРЯДОК ВИЗНАЧАЄ
Дрогобицький завод автомобільних кранів знаний як один із лідерів машинобудування у західному регіоні України. У листопаді 2005 р. його трудовий колектив відзначив 40-річчя виробничої діяльності. Відносне благополуччя радянської епохи звели нанівець жорстка прагматична ринкова економіка, а також скрута, викликана розривом інт еграційних відносин м іж підприємствами-суміжниками країн СНД. І треба віддати належне мужності працівників заводу, які зуміли перет ерпіт и занепад виробництва, домоглися успіху (сподіваємося, стабільного) у пошуках партнера-інвестора. Уже впродовж трьох років підприємство стало поволі, та все ж впевнено відроджуват ися, про що можна судит и не лиш е із збільшення випуску основної продукції, а й стабілізації збуту автокранів та зацікавлення ними закордонних споживачів, чому також допомагала колишня репутація підприємства.
Н
а зборах акціонерів, що відбули ся 7 квітня 2006 р., як найбільш втішний факт відмічалося, що вперше з часу акціонування підпри ємства виробництво стало прибутко вим. А значить, підвищився рівень за робітної плати працюючих, суттєво збільшилися витрати з прибутків на соціально-побутові потреби. Це —
8
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
результат зацікавлення власників у від родженні єдиного в Україні такого ро ду підприємства. Лише у 2005 р. ними інвестовано у покращання виробни чого середовища 1,2 млн. грн., з чого можна судити про їхню далекоглядність і повну довіру трудовому колективу, який нараховує зараз майже 1,5 тис. осіб. Для підприємств західноукра їнського регіону така кількість працю ючих є доволі солідною. Про це не без задоволення роз повідав заступник генерального ди ректора з питань охорони праці та соціальних питань В. Найда. Впевне но відповідати за стан справ на заво ді йому дають змогу не тільки надані широкі повноваження, а й неабияка зацікавленість станом справ на ви робництві та в побутовому секторі. Варто віддати належне генеральному директору підприємства — голові на глядової ради В. Левицькому, завдя ки якому на підприємство пішли інвес тиції.
Своєрідним контролером безпеч ності умов праці, наявності на вироб ництві загрози професійних захворю вань та їм запобігання є санітарноекологічна лабораторія. Її начальник Л. Толубаєва виявилася цікавим спів розмовником, із своєю позицією і ба ченням шляхів поліпшення стану справ на підприємстві. В лабораторії, що має статус акредитованої устано ви, значну увагу приділяють атестації робочих місць за умовами праці. Це зумовлено передусім наявністю най більшої серед підприємств Дрогоби ча зварювальної дільниці із значною кількістю зварювальних постів. Рані ше умови праці на цій дільниці були несприятливі, що призводило до профзахворювань зварників. Нині жодне підприємство міста не може похвалитися таким потужним осна щенням системами вентиляції, як на автокрановому. Та незважаючи на це, атестація робочих місць, яка регу лює відносини між роботодавцем і трудовим колективом у реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, наданні пільг і компенсацій, продовжує перебувати під пильною увагою працівників лабораторії. При міром, у минулому році атестовано 200 робочих місць. Та ускладнює встановлення пільг... турбота про здоров я тих, хто наражається тради ційно на негативні фактори. Із запро вадженням вентиляційних та очисних систем суттєво зменшилися вміст шкідливих компонентів марганцю, озону, чадного газу, заліза, хрому, ні келю на робочих місцях і викиди їх у навколишнє природне середовище. На підставі лабораторних показників наявний рівень шкідливих для здо ров'я працюючих інгредієнтів вже не дає підстави включати їх до Списків №1 і №2, що гарантують пільги і ком пенсації. Але ж психологічно люди не хочуть з цим миритися. Дехто, певно, нудьгуючи за старими пільгами, вима гає: давай те, що належало раніше. Навіть якщо на це немає законних підстав. Та рубати з плеча є реаль ною загрозою втратити кваліфікова ні кадри. Тому й доводиться працівни кам лабораторії вести роз'яснюваль ну роботу з незадоволеними. В ре зультаті їх стає все менше і менше. Врешті, стверджувала Любов Ан дріївна, якщо людина застосовує за соби особистого захисту, тобто ло кальну і загальну системи вентилю вання, дотримується технологічних
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ними окулярами, не відволікатись на посторонні справи. Адже фрезерні та токарні роботи потребують особли вої зосередженості. Тому практично порушень виробничої і трудової дис ципліни немає. Кожний намагається виконати свою роботу вчасно і якіс но. Адже від цього залежить заробі ток. Гонитва за кількістю — це вчо рашній день. Відповідно до поставле ного завдання чітко розподіляється метал, регулюються витрати електро енергії, мастильних матеріалів. Що ж до прибирання металевої стружки, то цим займаються прибиральниці. Такі витрати не є зайвими. Адже чистота не лише стимулює до високопродук тивної праці, а й піднімає настрій, підбадьорує людей. І як тут було не погодитися із М. Дроздом, що «спокій майстрові забезпечує колектив і навпаки». Пе регламентів, то проблем із негатив реконання майстра розділяє фрезе ним впливом виробничого середови рувальниця М. Галічинська, праців ща не виникає. Прикладом цього мо ниця з 20-річним виробничим стажем. жуть бути ті ж зварники, які працюють Заготівельна і пресова дільниця на підприємстві 25 і більше років і не цеху № 2 доволі гамірна, з чим пого скаржаться на здоров'я. Власне, у джується її начальник І. Кахнич. Він за цьому і полягає людський фактор. Не певнив, що невдовзі і цьому дадуть організованість, недбальство у став раду. З цією вкрай обтяжливою для ленні до обов'язків, врешті, небажан працюючих проблемою адміністрація ня виконувати те, що вимагається на обов'язково впорається, як це було і робочому місці, зумовлюють причини з проблемою обігріву робочих зон. професійних недуг. За допомогою системи інфрачерво Вже давно відійшла у минуле про ного випромінювання нагрівається блема із забезпеченням працюючих спецодягом. Цього потребує специфі металевий лист, від чого стає тепло і комфортно людям. А що таке вирі ка виробництва, і тут без змінного шення дуже вдале, підтвердила мину комплекту не обійтися. На дільниці автоматів механо ла зима, коли термометр показував 25° морозу. І важливим є те, що тем складального цеху приємне враження пературний режим піддається регу справило спілкування з майстром М. Дроздом. Це один із ветеранів під люванню, залежно від пори року. У цьому ж цеху подивував і сані приємства, який працює на ньому з тарний блок. Стверджую, що не в 1966 р. Зараз у його підпорядкуванні кожному адміністративному примі 19 осіб, котрі виготовляють та оброб ляють близько 200 комплектуючих і щенні можуть похвалитися подібним. Сантехніка, облицю деталей. Під час розмови з Михайлом вальна плитка, пода Михайловичем мою увагу приверну ча теплої і холодної ла незвична як для такого виробниц води справляють вра тва чистота навколо верстатів. Це бу ло властиве, як виявилося, й іншим ження. Як і бажання, щоб повсюди так дільницям та цехам заводу. Що, зро дбали про людей. Бо зуміло, викликає захоплення. — Такий порядок уже став для насй цим досягається по звичним,— розповідав співбесідник. — вага і довір'я, пра гнення працювати ви Бо з цього починається культура ви сокоякісно. робництва. Про її дотримання нага Начальник блоку дую перед початком кожної зміни під час п'ятихвилинки, що проходить о 8-й виробництва гідроци ліндрів та інструмен годині. Даючи завдання на робочий тів Я. Дитко гордиться, день, не забуваю також нагадувати як істинний патріот, про важливість користування захис
2. Зам. №06-4814
своїм виробничим підрозділом. Бо, як стверджує, інструментальний — своє рідне серце заводу. Тут працюють спеціалісти найвищої кваліфікації, які виготовляють чи не всю оснастку для механічного, пресового підрозділів, а значить, щоденно втілюють задуми конструкторів і побажання замовни ків. І все ж Ярослав Васильович не обійшов проблему поповнення ви робництва кваліфікованими кадрами, актуальність якої буде щораз гострі шою з перспективою нарощування виробництва. Вищим кваліфікаційним «пілота жем» вважається і складання та ви пробування довгих стандартних гід роциліндрів з ходом штока 7000 мм. Це вкрай прецизійна технологічна операція, здійснюється вона на ви пробувальному стенді під тиском 250 атм. Відповідальність виконавців цих технологічних операцій полягає ще і в тому, що вони ніби дають га рантію безпеки устаткуванню, що працює під високим тиском. Одним із таких умільців — токарем-розточувальником П. Дацівим ми зустрілися на робочому місці. Та йо му було не до розмов. Процес розто чування гільз довжиною 6500 мм і ді аметром 100 мм потребує неослаб ної уваги. Брак тут недопустимий. Виробництво автомобільних кра нів тісно пов'язане з іншими дільни цями, які забезпечують функціонуван ня основної структурної ланки. Серед них спід відмітити колектив ремонтнобудівельного підрозділу. Зважаючи на обсяги виконуваних робіт, їх різно вид, його структуру можна вважати як виробництво у виробництві. У столяр ному цеху, наприклад, встановлено різноманітне деревообробне устат кування: розпилювальний, фрезеру вальний, токарний, шліфувальний та
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006 9
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ інші верстати. їх робота супроводжу ється надмірним шумом, значною за пиленістю, врешті, підвищеною не безпекою. Тому, наслідуючи інші це хи, тут також прагнуть локалізувати негативні фактори за допомогою ци клонів, витяжних камер. Про спецодяг та засоби індивідуального захисту го ворити годі: вони є повсякденним ат рибутом кожного працюючого. З урахуванням розмаїття видів робіт, чимало яких пов'язані з підвищеним ризиком та шкідливими для здоров'я матеріалами (ремонт покрівель кор пусів, внутрішньозаводських шляхів, виготовлення бетону і розчину, ма лярні і мулярні роботи, до того ж не рідко на висоті, тощо), необхідно при діляти увагу профілактичним заходам. Крім того, робітники проходять нав чання й атестацію з питань охорони праці. Ігнорування вимог безпеки тя гне за собою видачу порушникові та лона попередження. Заступник на чальника дільниці вважає, що краще передбачити і відвернути небезпеку, ніж розплачуватися за її наслідки. Власниками Дрогобицького автокранового заводу є інвестори з Дніп ропетровська. З нововведень, що запроваджуються на підприємстві про тягом кількох останніх років, можна су дити, що прийшли справжні господарі і надовго. Активно ведуться роботи із сертифікації продукції з метою на дання їй міжнародного сертифікату 150 9001 —2000. Дивіденди від вкладе них у розвиток виробництва коштів спрямовуються на розширення обсягів виробництва та створення належних умов праці для трудового колективу. Адміністрація підприємства зосе редила свою діяльність на тому, щоб зробити автомобільні крани конку рентоспроможними на вітчизняному і закордонному ринках збуту. Здій сненню цієї мети сприяє соціальноекономічна політика, в якій турботі про належні умови працюючих відве дено першорядну роль.
С. ПОПОВИЧ, наш власкор На знімках:
генеральний директор заводу В. Левицький; витяжна локальна вентиляція, якою оснащені робочі місця зварювальноїдільниці; токар-розточувальник П. Даців. Фото автора
2006
ЗА РАХУН О К В Н У Т Р ІШ Н ІХ Р Е З Е Р В ІВ
Я
Заступник генерального директора ВАТ «Дніпроспецсталь» — помітна фігура в царині охорони праці Запоріжчини. За його участі здійснюється значна кількість комплексн их перевірок, спецрозслідувань нещ асних випадків на м ет алургійних підприємст вах області. Багаторічний досвід В. КОВАЛЕВСЬКОГО становить певну суспільну цінність. Отож, йому і слово.
кщо виходити зі статистики, котру на перший план. Однак ситуацію ускладнюють дві речі. Перша полягає найперше беруть до уваги орга ни нагляду за охороною праці, то утому, що професійна підготовка но з 2003 р. ВАТ «Дніпроспецсталь» вачків з технікумівської чи інститутсь працює (постукаю по дереву) без не кої лави далека не тільки від доскона щасних випадків зі смертельними нас лості, а часом і від елементарних ви лідками. Знизився рівень загального мог. Друга зумовлена унікальністю травматизму: 2004 р. — 29, 2005 р. — підприємства, якому нема аналогів у 21 нещасний випадок. Те саме стосу межах України, внаслідок чого кожен ється і коефіцієнтів тяжкості та часто новачок будь-якої провідної професії ти виробничого травматизму. Скажі незалежно від освіти чи стажу роботи мо, позаторік ці показники становили на іншому металургійному підприєм відповідно 50,1 і 3,59, а торік — 45,6 стві потребує додаткової спеціальної і 2,5. Не буду довго розповідати, підготовки, в тому числі — з охорони скільки сил та коштів стоїть за означе праці. Адже ВАТ «Дніпроспецсталь» ними тенденціями. Скажу лише таке: вирізняється з-поміж споріднених під всього на охорону праці у 2005 р. ми приємств не тільки своєю унікальні витратили понад 11,6 млн. грн. — стю, а й «нашпигованістю» об'єктами значно більше, ніж 0,5% від суми реа і роботами підвищеної небезпеки. лізованої продукції. Оскільки утримувати своє проф Разом з тим і особисто мені, і очо техучилище на 8 тис. працюючих еко люваній мною службі охорони праці номічно невигідно, то наше підприєм спокій, як кажуть, тільки сниться. Бо та ство частину кадрів основних робіт ж таки статистика свідчить не тільки ничих професій навчає в училищі ВАТ про приємні, але й тривожні тенден «Запоріжсталь», інших набирає з чис ції. Серед них чи не найголовніша — ла випускників технікумів і вищих нав збільшення кількості травмованих чальних закладів. Як правило, 99% працівників, чий стаж роботи на під останніх починають свій трудовий приємстві не перевищує 1—3 років. І шлях на «Дніпроспецсталі» підручни це, як правило, молодь. Так, якщо у ми сталевара, і лише деякі з них стають 2003 р. покалічився один молодий ро помічниками майстрів, а точніше — їх бітник, то у 2005 р. — аж 14, або 67% німи учнями. від усіх травмованих за цей період. А Аби успішніше адаптувати новач тим часом керівництво ВАТ «Дніпро ків до вимог виробництва, особливо — спецсталь» тримає чіткий курс на до вимог безпеки, на заводі створено укомплектування трудового колекти відділ професійної підготовки та пере ву якраз молоддю, причому високо підготовки персоналу, де навчання освіченою, бо саме вона за своїми ведуть досвідчені спеціалісти, в т. ч. природно-соціальними якостями здат виробничники. Програма профпідгона освоїти комп'ютерну техніку, нові товки включає 30-годинний курс лек технологічні процеси, устаткування цій з охорони праці, які читають пра тощо. Отож робота з нею виходить цівники теруправління Держпромгір-
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
нагляду МНС України по Запорізькій області. Групи формуємо по 20—25 осіб, навчання проводяться з відри вом від виробництва, щоб можна бу ло, як кажуть, дійти до кожного. Під сумки підбиває атестаційна комісія. Щоб бути конкретнішим, наведу приклад організації перепідготовки робітників за професією «стропаль ник» з правом управління вантажопі діймальним краном з підлоги. Навчаль на програма розрахована на 53 год навчання, з яких 19 год відведено на охорону праці. Цей курс включає вив чення правових та організаційних за сад охорони праці як загалом у ВАТ «Дніпроспецсталь», так і конкретно у сталеплавильному, переробному та допоміжному виробництвах, де тради ційно травмується найбільше людей внаслідок насичення цих виробництв устаткуванням і роботами підвищеної небезпеки. Крім того, робітники за своюють основи електробезпеки, оволодівають прийомами першої до помоги потерпілим, отримують пев ний обсяг знань з гігієни праці та промсанітарії. Підкреслю, що за водські спеціалісти з охорони праці завжди поруч зі слухачами та викла дачами під час практичних занять в цеху, на дільниці, де на конкретних ро бочих місцях відбувається засвоєння вимог безпеки праці: подача знакової сигналізації для машиністів крана, прийоми безпечного переміщення вантажів, їх стропування, розстропування... Кожен слухач протягом п'яти днів практичного навчання самостій но працює стропальником. Та завод має потребу не тільки у ря дових робітниках, а й у сучасних керів никах. Що стосується останніх, то си туація така. З одного боку, сьогодні практично жоден профільний вищий навчальний заклад не готує цілеспря мовано керівника як такого. З іншо го,— випускники вищих навчальних за кладів, які вже пройшли успішну «об катку» на робочих місцях, у більшості випадків не бажають змінювати місце роботи з огляду на велику відповідаль ність керівників за стан справ на ви робництві, зокрема, і за його безпеку. До речі, нині на робочих місцях на під приємстві працює майже 150 осіб з ви
2*
ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА щою освітою. Щодо відповідальності посадових осіб цехів перед Законом «Про охорону праці», то ситуація така. Скажімо, торік за ініціативи працівни ків відділу охорони праці головою прав ління було підписано 25 наказів, його заступниками — 181 розпорядження, за якими притягнено до відповідально сті 357 працівників, у т. ч. 259 — інже нерно-технічних працівників, котрих депремійовано на 94 тис. грн. Разом з тим є чимало по-доброму амбітної, талановитої молоді, готової брати на себе обов'язки і відповідаль ність. Для неї при управлінні трудових ресурсів підприємства відкрито бізнес-школу. Тут навчаються інженер но-технічні працівники служб і відділів, начальники цехів, майстри, їхні поміч ники, які вже працюють і становлять резерв тих чи інших керівних кадрів. Крім того, у цій школі вони можуть пе рекваліфікуватися, наприклад, з поса ди інженера на посаду економіста, менеджера, контролера певного про філю. Цікаво, що разом з ними навча ються і перспективні студенти стаціо нарних відділень технічних вищих нав чальних закладів регіону, яких ВАТ «Дніпроспецсталь» направило на навчання, а також кращі робітники. Таким чином ми адаптуємо наявні та потенційні керівні кадри як до особли востей виробництва, так і до його перспективного технічного переосна щення, структуризації тощо. Ось маленький приклад з життя нашої служби. Два роки тому на посаду інженера з охорони праці ми взяли студента п'ятого курсу. Сьогод ні це свідомий своєї відповідальності, кваліфікований працівник. Загалом же у відділі — три спеціалісти віком до ЗО років. Я на цьому свідомо наголо шую. Бо саме завдяки енергійності, сміливості, здоровому кар'єризмові молоді, яку розуміє і підтримує керів ництво підприємства, заводська служ ба охорони праці все активніше зай має належну їй нішу. Візьмемо ту ж таки бізнес-школу. Значна частина її навчальних про грам для більшості професій — це 40годинний «Загальний курс охорони
праці», який передбачає вивчення СУОП, основ організації роботи з охорони праці у відділі, цеху чи на дільниці, порядку розслідування ава рій і нещасних випадків. Крім того, оз найомлюємо слухачів із Законами «Про охорону праці», «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випад ку...», даємо необхідний обсяг знань про державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці, про гігієну праці, медогляди, профі лактику профзахворювань, атестацію робочих місць за умовами праці. Чи таємо лекції з психології безпеки пра ці. Значне місце у курсі відвели ви вченню специфічних небезпек вироб ничих процесів, зокрема, вибухоне безпечних виробництв, вибухозахи сту, ідентифікації й декларування об'єктів підвищеної небезпеки. Окре мим рядком — роботи підвищеної не безпеки, яких на підприємстві налічу ється понад 45 видів. Підкреслю, що кожна тема курсу обов'язково, як сонячний промінь, від бивається у нормативній базі з охоро ни праці підприємства. Адже торік са ме порушення інструкцій з охорони праці зумовили 38% травмувань від загальної кількості нещасних випадків. Курс навчання вінчає перевірка знань з питань охорони праці слуха чів. Якщо хтось отримує «незадовіль но», то через місяць знову тримає звіт перед комісією. Якщо й повторно та кий самий результат, то дирекція під приємства відповідно до чинного за конодавства усуває такого працівни ка з посади. Втім, щоб спонукати мо лодь до самовдосконалення, дирекція підприємства у колективному догово рі закріпила ряд пільг і видів соціаль ної допомоги активним працівникам віком до 35 років, кількість яких стано вить 40% від загальної кількості працю ючих. Отож той, хто працює над со бою, опікується своєю долею, соціаль ним статусом, який невіддільний від ус пішної діяльності підприємства, чиєю візитною карткою нині є і безпека ви робництва, може розраховувати на блискучі перспективи.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006 1
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ЛЮДИНА ТА II СПРАВА
> М м ь ш
Близько 20 років працю є на Харківському ВАТ «Автрамат» В. Івануха. Почавши з т окаря, Володимир Федорович пройш ов усі щаблі проф есійної к а р ’єр и , і вж е т р и роки очолює найбільший підрозділ підприєм ст ва — м еханічний цех М-2. Керуючи достатньо великим т рудовим колект ивом (понад 280 працівників), В. Івануха зумів забезпечит и належну безпеку праці. І це у той час, коли ц ех, як і все підприєм ст во, практ ично весь час працю є у т ри зм іни, пост ійно підвищ у є проду кт ивн іст ь праці та збільш ує обсяги виробницт ва. Про т е, як до сягаю т ься т акі р е зульт ат и, В. Івануха розповідає нашому власному кореспондент ові В. КОБЦЮ.
В
реймаючи на себе свого часу керівицтво цехом, дуже хвилювався, дже від роботи цеху залежить багато чого, бо саме він випускає більшу частину номенклатури виро бів підприємства, зокрема поршні для автомобільних двигунів сімейства ВАЗ. Високу якість нашої продукції підтверджено міжнародним сертифі катом якості 150-9001. Зараз у цеху експлуатується 228 оди ниць обладнання, у тому числі 31 вер стат з ЧПУ, 7 автоматичних ліній чор нової обробки пальцьового отвору та свердління, десятки підйомних ме ханізмів і пристроїв. Експлуатація будь-якого технологічного обладнан ня пов'язана з ризиком травмування.
12 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
Тому головним пріоритетом у своїй роботі та у роботі моєї команди вва жаю безпеку праці. Кожен токар, ко жен фрезерувальник і контролер ВТК має бути впевненим, що на його робочому місці все обладнання, яке експлуатується, справне і надійне і не небезпечне для його здоров'я та життя. Виробниче приміщення цеху (три поверхова будівля з основними та до поміжними виробничими площами під одним дахом), в якому позмінно працю ють сотні людей — великий складний живий організм. Щоб створити в ньо му безпечні та нешкідливі умови пра ці, звичайно, потрібно чимало часу і терпіння. Адже велика кількість
обладнання в цеху зумовлює і велику кількість технічних проблем. За таких умов його керівник має постійно пам'ятати про додержання працюю чими всіх вимог безпеки. Якими б відлагодженими не були технологічні процеси в цеху, якими б надійними та старанними не здавалися помічники, керівники нижчоїланки — змінні май стри, головний тягар відповідальності за все, що відбувається і може відбу тися в цеху, несе на своїх плечах він — начальник цеху. У будь-якому структурному підроз ділі неможливо переоцінити роль ор ганізаційних питань щодо забезпе чення безпеки на робочих місцях. Але особливо великого значення вони на бувають на цеховому рівні. Контроль за додержанням правил безпеки тут має бути організований так, щоб і начальник цеху, і підпоряд ковані йому майстри, не чекаючи приписів служби охорони праці під приємства, державних органів нагля ду за охороною праці, вживали необхідних організаційно-технічних заходів для оперативного запобіган ня небезпечним ситуаціям. Що для цього треба? Робочий день завжди починаю з перегляду журналу пере вірки стану охорони праці 2 ступеня, зведень попередніх змін: про події, що сталися і поломки обладнання. Кожної п'ятниці у цеху проводить ся день охорони праці, на якому за участі спеціалістів служби охорони праці підприємства розглядаються пи тання охорони праці, що потребують першочергового вирішення чи допо моги головних спеціалістів, адміні страції підприємства. Змінні майстри (усього їх у цеху 7), робітники-верстатники добре зна ють, що будь-яка неполадка облад нання потенційне джерело небез пеки. Тому, якщо виникла несправ ність в обладнанні, його експлуатація припиняється, а усунення несправності ні за яких умов не відкладається у довгий ящик. Додержання вимог охо рони праці справа свята. Працівни ки цеху знають, що вони завжди можуть розраховувати на моє розу міння та підтримку. Краще зайвий раз перестрахуватися, ніж невиправ дано ризикувати — стало справжнім правилом у нашому цеху. Але з іншого боку, немає ніяких потурань порушникам вимог безпеки. Якось токар 2 розряду нашого цеху М. Хлєбников намагався зняти захис-
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ний щиток, щоб мати ліпший доступ до шпинделя токарного напівавтома та, бо, на його думку, щиток заважав працювати. Після попередження май стра, а потім і мого робітник пообі цяв, що більше не порушуватиме вимог інструкції з охорони праці. Проте да ного слова він не дотримав, і незаба ром його знову застали за зняттям щитка (за відкручуванням болтів кріп лення щитка) на токарному напівав томаті. Стало зрозумілим, що одними умовляннями не обійтися і робітнику було оголошено догану по заводу та позбавлено місячної премії й три надцятої зарплати. Цей випадок та кож було розглянуто на загальноза водському дні охорони праці в усіх структурних підрозділах підприєм ства. Через деякий час М. Хлєбников звільнився з підприємства за власним бажанням. Подібні випадки напевне бувають на багатьох вітчизняних підприємствах. Тому ду же важливо створити у трудовому колективі не терпиме ставлення до порушників вимог охорони праці заради найдо рожчого, що є у людини — здоров'я та життя. Але, щоб вимагати від працівника неухильного додержання вимог правил безпеки, його спочатку треба добре навчити. Незважаючи на те, що трудо вий колектив нашого цеху в основному складається з досвідчених спеціалістів, кожного дня перед початком роботи з усіма робітниками проводиться ін структаж. Усякий формалізм і паперотворчість тут виключаються, бо багато з намічених до виконання завдань по требують детального опрацювання. До того ж токарі нашого цеху, як пра вило, можуть виконувати будь-яку з 10 передбачених технологічним проце сом операцій. Усього ж у цеху оброб ляється 19 моделей поршнів і 55 видів їх модифікацій. З усіма працівниками цеху, зайня тими на роботах (у т. ч. сумісних) з під вищеною небезпекою, проводиться щоквартальний інструктаж з охорони праці з обов'язковою реєстрацією в журналі інструктажів. Велику увагу намагаюся надавати підвищенню кваліфікації, професійній підготовці керівників середньої ланки, змінних майстрів цеху, практичному навчан ню високопродуктивним і безпечним методам і прийомам праці робітників.
Окремо хочеться сказати про но вачків. Як і належить, після первинно го інструктажу з охорони праці мо лодому робітникові обов'язково призначають досвідченого настав ника. Разом з ним новачок набуває не тільки виробничих навичок, але й, у першу чергу, вчиться додержувати вимоги безпеки праці. Кожен робітник нашого цеху во лодіє суміжною професією. Наприк лад, багато наладчиків обладнання мають посвідчення токарів, фрезеру вальників і стропальників. Це дає мож ливість забезпечувати стабільність і безпеку виконання робіт. Грамотний, висококваліфікований робітник, який володіє суміжними професіями, знає інструкції та правила виконання кіль кох видів робіт, завжди додержується вимог безпеки на робочому місці. Володіння суміжними професіями
,
,
зменшує і плинність кадрів (вона у нашому цеху мінімальна). Вимогливість до підлеглих, зрозумі ло, має грамотно поєднуватися з турбо тою про них. Наприклад, багато токар них верстатів і токарних напівавтоматів мали низку технічних і конструкторських недоробок, що негативно позначалося на безпеці праці. Зокрема, на верстатах з ЧПУ 16 АЗО ФЗ, що випускає москов ський завод «Красный пролетарий», суттєвого перероблення (під наші особ ливі технологічні потреби) потребува ла електронна їх частина, тому що за безпечення максимального рівня захис ту працюючих — завжди було для мене головним. Сьогодні в цеху майже всі то карні та фрезерувальні верстати і напів автомати мають електронні блокування приводів та захисних пристроїв оберто вихчастин. На верстатах, на яких фрезе рують масляні кармани у пальцьовому отворі поршнів, встановлено додаткові щитки, що перешкоджають потраплян ню рук фрезерувальника у.зону різання. Звичайно, усі ці щитки та додаткові бло кування — це десятки й сотні додатко вих креслень і схем, багато, часом дуже гострих, розмов з тими чи іншими спе ціалістами. Але саме за цими та іншими копіткими зусиллями той рівень безпе ки, до якого необхідно і треба прагнути, реальна, а не на словах і на папері, турбота про працюючих.
За моїм завданням служба меха ніка цеху минулого року спроектува ла, виготовила, випробувала і здала в експлуатацію високоманевровий вантажопідйомний пристрій, здатний легко переміщуватися цехом до того чи іншого важкодоступного облад нання, що ремонтується. Одним з найважливіших і найвід повідальніших завдань для керівника виробничого підрозділу вважаю за безпечення працюючих належними санітарно-побутовими умовами. Ра ніше працівники нашого цеху ходили обідати у їдальню через вулицю. На чебто і недалеко, а взимку не дуже вже й зручно. Тому вирішили облад нати закритий перехід з виробничих приміщень у побутові. Як результат, кількість застудних захворювань пра цівників в осінньо-зимовий період зменшилася майже вдвічі. Є така приказка: «Один — у полі не во їн». Без сумніву, в ній є велика доля істини, . яку дуже легко про ілюструвати на при кладі нашого цеху. Навряд чи мені вдалося б домогтися хоча б половини з досягнутого без надійного помічни ка та друга, з яким, колись, майже 20 років тому, прийшли працювати прос тими токарями, зараз свого заступ ника з виробництва Ю. Кпименка. Керівництво та служба охорони праці нашого підприємства стежать за своєчасним проведенням періодичних медичних оглядів працівників. Я, як і вся моя команда, завжди в курсі цієї пробле ми. Що стосується взаємодії з працівни ками служби охорони праці, то вважаю, що на нашому підприємстві вдалося до сягти досить високого рівня взаєморозу міння між службою та всіма структурни ми підрозділами. Усі приписи та вказівки працівників служби охорони праці під приємства в цеху виконуються, як, втім, і скрізь на підприємстві, чітко й у зазначе ні строки. Аналізуючи взаємини посадо вих осіб цеху і працівників служби охо рони праці, бачу, що вони поступово більш відповідально починають ставити ся до питань охорони праці. Усі разом ми намагаємося бути якомога ближче до людей, до їх безпеки.
На знімку:
В. Івануха і старший майстер цеху N0 2 Р. Івашина. Фото автора
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006 1 3
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Міжнародна конференція з проблем виробництва та безпечної експлуатації кранів, ліфтів, ескалаторів та іншої п ід й о м н о - т р а н с п о р т н о ї т ехніки, яка пройшла в Одесі, об’єднала провідних спеціалістів галузі з України, Росії, Білорусі, Молдови, Польщі та Німеччини. Тема конференції — «Перспект иви ринку підйом них споруд у контексті інт еграц ійних процесів ЄЕП, СОТ і ЄС ». Конференція пройшла за участ і предст авників Мінпром політ ики, Держ пром гірнагляду, М інбудархіт ектури і житлово-комунального господарства, Інст ит ут у проблем ринку й економікоекологічних досліджень НАН України, Одеського м іськвиконкому, науково-т ехнічної асоціації (НТА) «Підйомні споруди», журналу «Подъемные сооружения. Специальная техника».
ПЛАЦДАРМ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОРИВУ
Я
к зазначив у своїй доповіді голова оргкомітету з підготовки та прове дення конференції, член виконкому Одеської міської ради, голова правлін ня НТА «Підйомні споруди» професор М. Андрієнко, одне з головних завдань одеського форуму — створити плац дарм для прориву до нових технологій у сфері вантажопідйомного устатку вання. Втім, для деяких українських під приємств такий прорив — це вже не просто гасло, а мета, до якої вони ру хаються важким шляхом. Продукцію ВАТ «Азовмаш», Новокраматорського машинобудівного заводу, ЗАТ «Запоріжкран», Харківського заводу підйом но-транспортного устаткування, що створюють унікальне устаткування для металургії, енергетики, залізничного транспорту і морських портів, добре знають не тільки в Україні, Росії, Казах стані, але й в інших країнах. До кранів і ліфтів, як до об'єктів під вищеної небезпеки, з боку органів дер жавного нагляду особлива увага. І все одно аварії на цих об'єктах, на жаль, не рідкість. Як поліпшити якість на гляду? Міркуваннями про це з учасни-
14 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
ками конференції поділився голова Держпромгірнагляду М. Саварин. Зо крема, багато уваги керівник наглядо вого відомства приділив стратегії роз витку експертно-технічних центрів, що, на його думку, повинні стати оплотом науково-технічного прогресу, де пану вали б високоточний вимір, інформа ційні та експертні системи, засновані на принципах «штучного інтелекту», здатні не тільки констатувати, але й прогнозу вати, зокрема, залишковий ресурс. Великою тривогою за долю укра їнського кранобудування була пронизана доповідь виконавчого директора господарської асоціації «Автокрани України» А. Гонтаренка. За час існування асоціації, яка була створе на в 2005 р., вдалося до могтися чималих зрушень у роботі підприємств, що входять до її складу. В пер шу чергу це стосується Дрогобицького заводу ав томобільних кранів, чиї ав токрани марки «Силач»
можна побачити на багатьох будмайданчиках України. Ще чотири роки тому в Дрогобичі виробляли 40—50 кранів на рік. Сьогодні ж 450 машин за водчанам уже здаються скромним досягненням, а до 2010 р. планується випускати 800 «Силачів». Але, на жаль, загальна ситуація в галузі на краще змінюється повільно. Від імені асоціації А. Гонтаренко з трибуни конференції звернувся до урядових структур з про позицією спільно розробити і реалізо вувати державну програму кранобуду-
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
вання, відновити роботу державного ін ституту кранобудування. Свого часу та кий інститут— ГСКТБ (головне спеціальне конструкторсько-технологічне бюро) «Укрінкран», очолюваний професором М. Андрієнком, успішно працював в Одесі і був відомий висо ким рівнем проектно-тех нологічних розробок. За два дні інтенсивної роботи учасники конфе ренції обговорили дуже широке коло питань і тем, зокрема, проблеми діагностики, експертизи, подовження терміну без печної експлуатації підйомних споруд.
Це особливо важливо в сучасних еко номічних умовах України та інших пост радянських держав, де нормативний термін експлуатації 80—90% баш тових, самохідних стрілових та пор тальних кранів закінчився. Це від чувають у своїй роботі будівельники та портовики, змушені користуватися фізично і морально застарілою, а найчастіше і просто небезпечною технікою. Зокрема, велику тривогу ви кликає стан підйомної та навантажу вальної техніки в українських портах. У доповіді директора експертнотехнічного центру з портальних кра нів України фірми «Діалаб» В. Пустового пролунали такі цифри: в країні за останні два роки в 2,3 разу погір шився технічний стан кранів, у Бер дянському морському торговельному порту — взагалі в 5 разів. Завдяки впровадженню інформаційно-аналі тичних систем є можливість постійно відслідковувати стан підйомної та на вантажувальної техніки в усіх річко вих і морських портах країни. Зокре ма, постійна робота з відновлення кранового парку, високий рівень тех нологічної дисципліни призвели до позитивних зрушень в Одеському і Південному морських торговельних портах.
У ході конференції не раз виника ла одеська тема. І не випадково, адже Одеса, її виробничі можливості та ви гідне географічне положення приваб люють бізнесменів з усього світу. Зокре ма, уже втретє бере участь у роботі
-
одеських конференцій керуючий ди ректор італійської фірми «БІСОІ?», що виробляє лебідки, Альберто Молінарі. Якщо раніше він тільки придив лявся до українського ринку та його учасників, то тепер провів ряд переговорів про конкретне співробітництво з представника ми білоруських, молдавських, ук раїнських ліфтових компаній, се ред яких є й одеські. Можливо, уже найближчим часом кращі італійські лебідки будуть підніма ти кабіни одеських ліфтів. Є та кож ідея щодо створення спільно го підприємства в нашому місті.
З деяких питань Одеса взагалі може подати приклад іншим україн ським містам. Наприклад, щодо вирі шення горезвісної ліфтової проблеми. В Одесі, на щастя, муніципальна вла да стала надавати поліпшенню ро боти вертикального транспорту таку ж пильну увагу, як, скажімо, ремонту доріг. Щодня в управлінні житловокомунального господарства Одесь кого міськвиконкому проходять наради, на яких підбиваються підсумки робо ти з кожного «проблемного» ліфта. І за рік, що минув з часу такої ж кон ференції, вдалося скоротити число ліфтів, що простоюють, з 350 до 77. Ці цифри пролунали в доповіді на чальника Одеського управління жит лово-комунального господарства М. Рублі.
Іншого аспекту, що стосується ліф тів, торкнулася завідувачка відділу у справах інвалідів виконкому Одеської міськради Р. Ніколаєва. Згідно зі статис тикою, 10% населення, або більш як 500 млн. осіб на земній кулі стражда ють на ті або інші фізичні або сенсорні відхилення. В Україні сьогодні нарахо вується більш як 2,6 млн. інвалідів, і ця цифра про . довжує зростати. 1 червня 2005 р. Президент В. Ющенко видав Указ «Про першо чергові заходи для створення сприятли вихумов життєдіяльності осіб з обмеже ними фізичними можливостями», що визначає заходи для усунення дискри мінації щодо інвалідів, усунення архітек турних, транспортних і комунікаційних бар'єрів. Але поки для вирішення цієї проблеми робиться дуже мало. За традицією, у ході конференції пройшли презентації продукції вітчиз няних і закордонних фірм. Конференції, присвячені проблемам підйомно-транспортної техніки, прохо дять в Одесі 3—4 рази на рік. У вересні відбудеться обговорення проблем баш тового кранобудувания та іншої будівельної техніки, що пов'язано як з безпечною експлуатацією ста ріючого парку, так і з переходом на нові технології та підвищену по верховість, недостатню для старих кранів. У грудні відбудеться конфе ренція на тему про ліфти, на якій спеціалісти зможуть обговорити найбільш актуальні проблеми ви робництва та безпечної експлуа тації ліфтів, ескалаторів і канатних доріг в Україні. 0ш Т. ГЕРАСИМОВА, головний редактор журналу «Подъемные сооруже ния. Специальная техника» На знімках: зустріч голови Держпромгірнагляду з керівниками теруправління Держпромгірнагляду по Одеській області. Зліва направо: начальник ОдеськоїДЮП на морському транспорті І. Васильєв, начальник теруправління М. Логвинов, голова Держпромгірнагляду М. Саварин і заступник начальника теруправління В. Васильєв; зразки диспетчерських систем, представ лені директором київської виробничоконструкторської фірми «Промінь» К. Рословим (ліворуч) і його заступником А. Писаренком, зацікавили учасників конференції; керуючий директор італійської фірми «ЬІСОІЇ» Альберто Молінарі демонструє продукцію своєї фірми. Фото К. ЦВІГУН
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
15
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
ОСОБИСТА ДУМКА
К Л Ю Ч Д О У С П ІХ У
Д
ивно, але факт: концепція безпе ки виробництва, розроблена ще в Радянському Союзі, була прийнята незалежною українською державою як основа для подальшого розвитку працеохоронної системи. Причому ситуація не змінилася навіть з ухваленням Закону «Про охорону праці». Як наслідок, всі нововведен ня, всі зміни та доповнення, яких за знавала система, торкалися тільки окремих деталей. Практично всі останні роки відбувалося вдоскона лення того, що було побудовано ро ків так з п'ятдесят тому. Погано це чи добре? Добре, що хоч це робиться, що зміст нормативних актів починає відповідати досягненням технічного прогресу. Проте ще залишаються старі підходи, виходячи з яких без пека виробництва не нових підпри ємствах повинна забезпечуватися старими методами. Фахівці у сфері охо рони праці вже бага то про це писали, але хотілося б звер нути увагу ось на такий момент. Як би ми не посилювали контроль і нагляд, а нещасні випадки на вироб ництві, на жаль, трапляються. Якщо класифікувати їх не тільки за причина ми, але й за обставинами, то (на при кладі Чернігівської області) ми поба чимо, що найчастіше нещастя стається або на якомусь малому підприємстві, або на віддаленій дільниці крупної фірми, або в нетиповій для даного ви робництва ситуації. Словом, там, де люди перебувають під мінімальним контролем, де вони повинні самостій но приймати вірне рішення, де від них вимагається дисципліна та ініціатива
16 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
Необхідність оновлення законодавчої і нормативної бази з охорони праці, здавалося б, ні в кого сумнівів не викликає. Вже введено в дію багато нових законодавчих і нормативних документів, а планується — ще більше. Проте практика свідчить про т е, що в н и х мало враховані політ ичні та економічні зміни, що відбулися в країні. одночасно. А низький рівень органі зації праці, застарілі технології й зно шене устаткування є підгрунтям, жи вильним середовищем, в якому живе і розвивається мікроб виробничого травматизму. Коріння всього цього поза сумні вом — у нашому, ще незжитому, ми нулому. Не тільки на заводах Форда, але й у соціалістичному виробництві ро боча людина була перетворена на пристрій, що сам рухається, для вико нання окремих виробничих операцій. Але у нас це відбулося не внаслідок економічної вигоди або технологічної
, , доцільності, а просто тому, що дер жава контролювала кожен крок сво їх підданих, роблячи це за допомогою чисельної армії адміністраторів і кон тролерів. Та й хіба могло бути інакше в умовах командної планової систе ми? Робітник перебував у становищі розбещеної єдиної дитини в сім'ї, яка складається з багатьох дорослих. На виробництві про нього піклувалися майстер, начальник цеху, і далі — по наростаючій. Про моральне обличчя дбав парторг, про побут — профорг. Про умови праці — інженер з техніки безпеки, інспектори профспілок і Держгіртехнагляду, санітарний лікар
і пожежник. Працівнику залишалося одне: сумлінно виконувати те, за що зарплату платять. Але ж і тоді примуд рялися порушувати! Сьогодні інспектуючих органів менше не стало, але додалися проб леми з втіленням у життя традиційної системи управління охороною праці (СУОП). Адже, у зв'язку з реформа ми, в країні з'явилася різноманітність не тільки форм власності, але й видів господарської діяльності підприємств, а також організаційної структури. До чого це призводить? Якщо на підпри ємстві в штаті нараховується хоча б сотня працівників, тоді доцільно і справжню службу охо рони праці організува , ти. А якщо у власника на виробництві зайнято . лише двадцять осіб і з них тільки 5 — у штаті, а інші — на під ряді?
Звичайно, завжди можна знайти людину, яка (за відповідну винагоро ду) наведе порядок у документах (а їх — ох, як немало!) Але чи захистять папе ри робітника на будівництві? Чи пере твориться сторінка з інструкцією з охорони праці на каску на голові ро бітника, на правильне кріплення траншеї або новий верстат? І чи ви стачить інспекторів для перевірки десятків тисяч дрібних виробничих підприємств, що утворилися в країні за останні роки? Питання, можна сказати, риторичне.
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Проте є ще одна сторона питання. У країні діє безліч спільних українсь ко-зарубіжних підприємств, структура управління яких створена за західним зразком. З охороною праці у них пе реважно такий порядок, який у нас ще тільки в планах. Але є проблема — неможливість організувати на підпри ємстві українську СУОП, дотримуючи її форми. Деякі керівники в цьому випадку заводять на підприємстві всі доку менти, які вимагає вітчизняне зако нодавство (накази, інструкції з охо рони праці, плани, програми нав чання тощо), щоб пред'явити їх на першу ж вимогу інспектора. Але управляти продовжують по-європейськи, оскільки інакше їм довело ся б перебудовувати всю систему управління виробництвом. І тут будь-якій неупередженій лю дині стає ясно, що прийшов час шу кати нові шляхи і мето ди впливу на ситуацію, інакше розрив між ба жаним і наявним буде все більшати. Щоб — його ліквідувати, пот рібно не просто перекладати укра їнською мовою старі законодавчі та нормативні документи, а ввести но вий принцип державного управління охороною праці, коли все тримаєть ся не на багатоступінчастому загаль ному контролі усіх за всіма, а на пов ній відповідальності кожного за дору чену справу — від генерального ди ректора до прибиральниці. Саме цей принцип найбільше відповідатиме реаліям вільного суспільства і ринко
вої економіки. Тоді в нових документах не буде місця формулюванням типу: «...забез печує контроль за виконанням пра цівниками вимог безпеки під час про ведення робіт». Тому що працівники — люди дорослі й дієздатні, і якщо їх прийняли на роботу, навчили, дали в руки інструмент і поставили на робо че місце — отже, їм довіряють. Дійсно,
3. Зам. №06-4814
чому роботодавець, який виконав усі вимоги законодавчих і нормативних документів, повинен стежити за пове дінкою підлеглих так, начебто вони — на прогулянці в тюремному дворі? Колись давно на бавовняних плантаціях півдня США існувала по сада наглядача. Від нього не вимага ли бути фахівцем сільського госпо дарства. Він тільки повинен був сте жити за тим, щоб негри працювали старанно і не дозволяли собі нічого забороненого. Інакше порушник не гайно діставав показове фізичне по карання у вигляді удару хлистом. Коли капіталізм, що почав розвива тися, ліквідував рабство, зникла і по треба в наглядачах. Нам же сьогодні, щоб виконати букву Закону, просто необхідно ввес ти в штат кожного підприємства таку архаїчну службову одиницю — інак ше не справимося.
,
Дійсно, чи можливо, щоб, напри клад, майстер на будівництві перебу вав одночасно в кількох місцях, де працюють його підлеглі, і уважно сте жив: а чи не порушують вони чого? Чи не надумали покурити там, де це заборонено? Чи не зняв хто каску? А може, бригадир забув після обіду на діти запобіжний монтажний пояс? А чи не передумав стажер носити униз деталі? І чи не став він кидати їх на землю з 4-го поверху, для спрощення завдання (і прямо на голови товари шів по праці!)? Ці питання — не жарт. Вони взяті з актів спецрозслідувань, де фігурують як частина обставин, що призвели до нещасних випадків зі смертельними наслідками, а також, у дещо пере фразованому вигляді,— у тих же ак тах, але вже у розділі 6 «Висновки ко місії».
Але, якщо розібратися, всі ці по рушення допускаються через відсут ність у працівників звички якісно виконувати доручену справу, а у ро ботодавців — невикоренимого праг нення примусити всіх робити все. Іншими словами, повна організацій на плутанина. Ось чому деякі фахівці пропону ють передбачити в правилах та ін струкціях з охорони праці якомога більше нештатних ситуацій, вклю чаючи і можливість неадекватної поведінки працівників. Мабуть, тому в Правилах безпеки для виробниц тва хліба, хлібобулочних і мака ронних виробів з'явилися такі ряд ки: «Драбини приставні, драбинки, пересувні майданчики, помости повинні мати інвентарні номери і зберігатися в певних місцях, бути закріпленими замком на стіні або колоні. Ключі від замка мають бути у виконавця робіт і керівника цеху (діль ниці)». , Не інакше, щоб . уникнути того, що пе карі самовільно захо чуть зробити в цеху ремонт або трубу водопровідну пофарбувати! І, знову ж таки, був і такий випадок. 13 січня 2006 р. у ВАТ «Ніжинський хліб» загинув слюсар служби голов ного механіка. Він провалився крізь покриття козирка над входом у будів лю за спроби пофарбувати ділянку трубопроводу природного газу. А забрався працівник на стару кон струкцію за допомогою приставної драбини, яку взяв у кабінеті свого безпосереднього начальника. Ми так і не дізнаємося, що спонукало слюсаря на такий відчайдушний вчинок. Не виключено, що якби зло щасна драбина зберігалася під замком, прикована ланцюгами до стіни,— і людина залишилася б жи вою, і козирок не обвалився б. Але чи означає це, що тепер на всіх подібних підприємствах країни всі
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
17
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
приміщення, в яких зберігаються дра бини, треба закривати на ключ? І чо му тільки в цій галузі? Хіба працівники роздрібної торгівлі, освіти або будів ництва менш схильні до прояву трудо вої ініціативи? У автора є неспростовні докази того, що навіть досвідчена людина може дозволити собі нешанобливе поводження з інвентарем, як це ста лося в одній бригаді малярів. Робітни ці замість того, щоб акуратно пере нести козли на нове місце роботи, ка тали на них одна одну, пересуваючи дерев'яну конструкцію по нерівній підлозі цеху. Для найважчої з жінок це закінчилося трагічно, і вона довго лі кувала складний перелом ноги. Май стра, у свою чергу, звинуватили в ...несправності козлів та у відсутності контролю за підлеглими. То що, тепер вноситимемо зміни в СНиП 111-4-80* «Техніка без пеки у будів ництві»? Вклю чимо до нього пункт, що за . бороняє вико ристання підмостей як каталки? Безперечно, в світі пишеться безліч інструкцій, зміст яких викликає подив. Але, як з'ясовується, це стосується, перш за все, товарів широкого вжит ку, призначених для використання у побуті. І хто знає, скільки дитячих жит тів врятував безглуздий напис «На го лову не надягати», яку західні вироб ники наносили на поліетиленові паке ти, коли вони тільки з'явилися в ужиткуі Проте працюючі на виробницт ві — не малолітні діти. Як правило, багато хто з них проходить мед огляд, а останнім часом — навіть психофізіологічну експертизу, яка визначає їхню здатність до вико нання робіт підвищеної небезпеки. Отже, буде цілком природно пита ти з них як з дорослих людей, які працюють у ринкових умовах і в де мократичній країні.
18 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
До речі, у тих же США, де так люблять робити всілякі застережли ві написи, вся нормативна літерату ра гранично конкретна і лаконічна. У ній ви ніколи не знайдете аб страктних міркувань типу «За спец одягом, спецвзуттям і засобами ін дивідуального захисту необхідно здійснювати належний догляд». А саме це написано в Правилах охо рони праці для перукарень, виданих у Києві в 1999 р. На жаль, там не да но роз'яснень, як розуміти слово «належний». Залишається сподіва тися, що роботодавець купує спец одяг та інші 313 не для того, щоб вони валялися брудні у підсобці! І взагалі, чи є у нас право диктува ти власнику, як йому краще організу вати виробничий процес, яких фахів ців найняти і яку зарплату їм платити? Адже все це — його приватна справа,
'
,
—
питання його розуміння бізнесу. Са ме він обирає технологію, розставляє людей, збуває продукцію, але ж він і зазнає збитків у разі ухвалення невір них рішень, і врешті-решт — бере на себе відповідальність за все, що від бувається у нього на підприємстві. Нав'язуючи йому стандартні способи управління охороною пра ці, ми мимоволі втручаємося в си стему управління підприємством і навіть — у технологію виробниц тва. Проте фахівцями давно дове дено: значно більше користі дав би справжній аудит, за якого за ре зультатами перевірки роботодавцю надається вичерпна інформація про стан охорони праці на підприємстві плюс рекомендації фахівців. І тоді роботодавець сам міг би обирати методики, які найбільше підходять для його бізнесу.
Такий спосіб вирішення пробле ми має і деяку моральну перевагу. Дійсно, працюючи по-старому, інс пектор іноді ставить перед робото давцем нездійсненні завдання. І в такому випадку керівник підприєм ства або лукавить, рапортуючи про виконання вимог розпорядження, або починає вести з посадовцем переговори. За кордоном така проблема вирі шується досить просто. Якщо є оче видний розрив між досягненнями нау ки і техніки і вимогами законодавства з безпеки виробництва, то робото давець має право звернутися в цен тральний офіс охорони праці для одержання спеціального дозволу на тимчасове відхилення від державних стандартів.
У цілому ж практика свідчить: необхідно постійно коригувати зако нодавчі та нормативні акти з охо . рони праці з огляду на , бурхливий . розвиток суспільства і технологій. Це забезпе чує безпеку працівників і гарантує на дійність та передбачуваність бізнесу. При цьому, зрозуміло, вимоги законів людських не повинні суперечити зако нам природи, знання яких допомагає людині створювати нову техніку і тех нології. А такі ситуації тепер трапля ються досить часто. На мою думку, час і нам зробити кроки назустріч інтересам вітчизня ного виробника, але не шляхом зни ження вимогливості, а шляхом зміни концепції управління безпекою виробництва, приведення її у відпо відність до реалій реформованої економіки.
Н.
САВЕЛЬЄВА, керівник прес-
служби теруправління Держпромгірнагляду по Чернігівській області та Черні гівського ЕТЦ
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Покращанню якост і навчання з питань охорони праці необхідно приділят и постійну увагу, оскільки вдосконалюються виробничі процеси, впровадж уєт ься нова т ехніка, періодично зміню єт ься керівний склад у ст р у кт ур н и х підрозділах підприємств тощо. Одним із шляхів профілакт ики виробничого т равм атизму на Одеській залізниці є вдосконалення організації навчання з пит ань охорони праці керівного складу, сп еціалістів дирекцій залізн ичн и х перевезень, служ б і ст р у кт ур н и х підрозділів з використанням вагона охорони праці.
В
агон введено в експлуатацію у 1982 р. Керує роботою вагона начальник Е. Баранов, допомагає в роботі старший електромеханік І. Пшеченко. З 2002 по 2005 р. двічі мінявся інтер'єр його класу-салону, оновлювалися стенди, наочні посіб ники, плакати. Вагон має у достатній кількості нормативних актів, літерату ри, інструкцій з охорони праці. Для ефективності самопідготовки і пере вірки знань у працівників дороги за розробленою програмою навчання є телевізор, два відеомагнітофони, відеокамера, два комп'ютери. У класісалоні одночасно можна розмістити до 25 осіб для навчання і перегляду відеофільмів з охорони праці. Вагон обладнаний системою кондиціонування класу-салону на літній період. Створено фільмотеку більше ніж з 40 відеофільмів з охорони праці, з тема тики навчання розроблено конспекти лекцій, складено перелік питань і бі лети для перевірки знань у слухачів. Начальником залізниці видано на каз про організацію занять і прове дення перевірки знань з питань охо рони праці у керівного складу та спе ціалістів служб, дирекцій і структурних підрозділів. Розроблено і затвердже но Тематичний план і програму на вчання з питань охорони праці трива лістю 46 год, підготовлено і затверд жено список лекторського складу з числа спеціалістів служби охорони праці, юридичної, медичної, служб за лізниці, Дорпрофсожу, фахівців по жежного нагляду і представників Держпромгірнагляду. Робота вагона починається з того, що перед виїздом до пункту призна-
чення за планом роботи наперед за 5—6 діб складається і направляється телеграма в ті структурні підрозділи і служби, працівники яких зобов'язані прибути на навчання з питань охоро ни праці. Як правило, телеграми під писують головний інженер або один із заступників начальника залізниці. За раніше поданими списками-заявками відслужб і дирекцій служба охоро ни праці формує групи з числа керів ного складу і спеціалістів структурних підрозділів для навчання і перевірки знань. На період навчання складаєть ся розклад занять, наперед попере джають лекторський склад про май бутній виїзд у призначений пункт, оформлюються документи на проїзд, робиться заявка в пасажирську служ бу та у дирекцію залізнич них перевезень про причеплення вагона на про ходження до пункту при значення. Впродовж тижня лек торський склад читає лек ції з демонстрацією ві деофільмів з охорони праці. Це дає змогу зоро во засвоїти запропоно ваний лектором матері ал, візуально побачити порушення правил з охо рони праці працівника ми, а також продемон
струвати правильні та безпечні при йоми праці. Будь-який із слухачів має доступ до комп'ютерів. У години самопідготов ки їм надається можливість попрацю вати за програмою у режимі самопід готовки, і будь-хто з них самостійно через комп'ютер може оцінити свої знання з тих нормативних актів з охо рони праці, з яких його екзаменува тиме комісія з перевірки знань. Для того, щоб слухачі краще сприймали лекції, періодично, крім встановлених перерв, лектори протя гом 10—15 хв практикують проведен ня міні-вікторин на кращого знавця з охорони праці. Слухачі отримують малюнки-шаржі із зображенням ава рійних ситуацій або порушень, знахо-
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
19
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
ш
,
Я
дять на них порушення. При цьому практично всі присутні беруть участь в обговоренні. Як заохочення лектор клопоче перед комісією з перевірки знань врахувати активність слухача у вікторині під час здачі іспиту. У ході лекції з теми «Об'єкти підви щеної небезпеки» лектор протягом кількох хвилин практикує демонстрацію окремих відеороликів, знятих раніше на об'єктах, де проводилися роботи з порушенням вимог правил охорони праці. Інші лектори наводять приклади цікавих або курйозних випадків, які ста лися на залізниці і завдяки щасливому випадку не призвели до тяжких наслід ків. Після лекцій проводяться консуль тації за темами, прочитаними лектора ми, і з питань, що хвилюють слухачів. Навчання завершується перевір кою знань у керівників і спеціалістів служб та структурних підрозділів за розробленим переліком питань і скла деними екзаменаційними білетами.
ШШШ Оформляються протоколи, видаються посвідчення. Протягом 2005 р. у ва гоні охорони праці з виїз дом на місце пройшли нав чання і перевірку знань з питань охорони праці 645 спеціалістів і керівників структурних підрозділів (21 група). При цьому витрати на одного слухача склали близько 98 грн. На 2006 р. заплановано навчання 360 осіб (12 груп). Для читання лекцій і демонстрації відеофільмів вагон охорони праці впро довж 2005 р. здійснив виїзди на 29 станцій, лекції прослухали 2290 осіб. За п'ять місяців 2006 р. вагон виїж джав на 17 станцій Одеської залізни ці, на лекціях побували понад 2 тис. працівників структурних підрозділів. Крім навчання з питань охорони праці, вагон виїжджав на великі вуз лові станції Одеської залізниці для проведення семінарів-нарад з питань розробки нормативно-правових ак тів, що регламентують експлуатацію електроустановок споживачів. Таких семінарів-нарад тільки минулого ро ку було проведено 8. У них взяли участь 284 особи з 99 структурних під розділів залізниці. За підсумками проведених семіна рів провідним інженером з енергонагляду служби охорони праці дороги В. Дринкіним були підготовлені методичні рекомендації щодо розробки 18 ос новних нормативних документів, які ре
гламентують безпечне ведення робіт в електроустановках. Розроблено та роздано слухачам зразки проектів на казів про призначення відповідальних осіб за електрогосподарство, про ство рення постійно діючої комісії з перевір ки знань щодо присвоєння II—V кваліфі каційних груп з електробезпеки. Наве дено приклади правильного оформлен ня наряду-допуску, журналу протоколів перевірки знань та інших документів, що стосуються питань електробезпеки. У другому півріччі аналогічні семінари-наради планується провести з питань організації роботи на об'єк тах котлонагляду. Результати роботи вагона охоро ни праці високо оцінені генеральним директором «Укрзалізниці» В. Гладких. За результатами огляду-конкурсу на кращу організацію навчання з питань охорони праці серед структурних під розділів усіх залізниць України вагон охорони праці Одеської залізниці зай няв друге місце, за що наказом «Укр залізниці» від 03.05.2006 р. № 164-Ц нагороджений почесним дипломом другого ступеня.
В. МИТРОФАНОВ, начальник служби охорони праці Одеської залізниці На знімках:
група працівників залізничного транспорту станції Білгород-Дністровський у вагоні охорони праці слухає лекцію; робоче місце лектора. Фото Е. БАРАНОВА
ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ
СКІЛЬКИ ЩЕ КОНСЬЄРЖУ БУТИ ПОЗА ЗАКОНОМ ?
На п ід п р и єм ст в а х з у т рим ання ж ит лового го сп о дарства з метою збереження майна ж ит лового господарства та безпеки мешканців було створено службу чергови х -к о н сь єр ж ів (далі — к о н сь єр ж і). Д уж е ш видко служба консьєржа стала візитною карткою багатоповер х о ви х будинків, зайняла свою нішу у справі збереження майна ж ит лового господарства та ст ворення робочих місць, як правило, для людей похило го віку чи інвалідів. Ініціатива була підт римана місцевими органами влади.
20 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
З
метою забезпечення належного технічного і санітарного стану під'їздів та сходових кліток житло вих будинків, збереження інженерно го обладнання розпорядженням Київ ської міської держадміністрації від 21.05.99 р. № 761 «Про організацію служби консьєржів у житлових будин ках» було передбачено: розробку проектно-кошторисної документації типових проектів приміщень для роз міщення служб консьєржів з прив'яз кою до житлових будинків існуючого житлового фонду; визначення замов ників прибудов, джерел фінансування та графіків виконання будівельномонтажних робіт для консьєржів в іс
нуючому житловому фонді; проведення організаційної ро боти та зборів меш канців житлових бу динків щодо визначення їх згоди на запровадження служби консьєржів та їх утримання. Цим же розпоряджен ням встановлено, що в будинках, бу дівництво і реконструкція яких станом на 01.05.99 р. не завершені, замов ники забезпечують розробку проект но-кошторисної документації та бу дівництво приміщень для консьєржів за власний рахунок. Подальшими розпорядженнями Київської міськдержадміністрації (від 20.07.2000 р. № 1230, від 31.01.2002 р. № 144 та іншими) передбачалась розробка міської адресної програми облашту вання приміщень для консьєржів, про ведення експертизи проектно-кошто-
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
рисної документації та виділення кош тів на ці роботи. Крім того, п. 5 розпо рядження Київської міськдержадміністрації від 20.07.2000 р. № 1230 пла нувалась розробка і затвердження Тимчасового положення про органі зацію роботи консьєржів, а розпоряд женням від 15.07.2002 р. № 1293 поняття «консьєрж» було замінено на «черговий». Згідно з розробленою проектною документацією у примі щенні консьєржа забезпечуються санітарно-побутові умови: опалення, освітлення, туалет, вода, засоби зв'язку. Після будівництва приміщен ня для консьєржів мають передава тись на баланс утримувача будинку. Згідно з Класифікатором профе сій України ДК 003-95 (із змінами і до повненнями— ДК 003:2005) код про фесії консьєржа — 9141. Основні права, обов'язки та кваліфікаційні ви моги до чергових ви значені в Довіднику кваліфікаційних харак теристик професій працівників, а в Збір нику інструкцій з охо рони праці (Бібліотеч ка працівника житлово-комунального господарства. Кн. 1,— К: Основа, 2006 р.) наведено інструкцію з охоро ни праці чергового-консьєржа. Його основною функцією є цілодобовий контроль за проходом громадян у під'їзд підконтрольного будинку, за побігання крадіжкам, пожежам, іншому пошкодженню будинкового майна. Крім того, консьєрж повинен допома гати громадянам у пошуку потрібних номерів квартир, будинків, установ і закладів, розміщених неподалік; сприяти виконанню службових обов'язків посадовим особам, які пред'явили службове посвідчення встановленого зразка; утримувати в належному санітарному стані примі щення для консьєржа та інші побуто ві приміщення. Основними небезпечними та шкід ливими виробничими факторами, що впливають на консьєржа, є протиправ ні дії сторонніх осіб; падіння предметів з висоти під час перебування на прибудинковій території; укуси тварин, комах. У разі виявлення порушення громадсь кого порядку мешканцями будинку та інших протиправних дій стосовно меш канців будинку консьєрж повинен ін формувати про це правоохоронний орган або оператора диспетчерської служби організації, яка експлуатує бу
дівлю. Консьєрж забезпечується клю чами від підконтрольного під'їзду, при міщення для консьєржа та побутового приміщення; оперативними журнала ми; інформацією про належність бу динку, мешканців підконтрольного під'їзду, контактними телефонами міс цевих експлуатаційних аварійно-рятувальних служб, найближчих опорних пунктів правоохоронних органів, санепідстанції, пожежної частини тощо. В елітних будинках консьєрж може за безпечуватись засобом телевізійного спостереження. Чинними державними норматив но-правовими актами не визначені вимоги щодо організації служби консьєржів, а лише констатується факт їх наявності. Так, п. 31 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типовим дого
-
вором про надання послуг з утриман ня будинків і споруд та прибудинкових територій (постанова Кабінету Міні стрів від 12.07.2005 р. № 560) перед бачено, що утримання служб консьєржів здійснюється понад роз мір плати за утримання будинків і спо руд та прибудинкових територій на підставі укладених договорів з меш канцями будинку, а л. 3.2.5 Правил утримання житлових будинків і прибу динкових територій (наказ Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 р. № 76) передбачено, що у консьєржа (двір ника) повинен зберігатись один комп лект ключів від вхідних дверей горищ них приміщень або інших приміщень для виходу на дах. Відсутні також будь-які нормативні вимоги щодо ор ганізації праці консьєржа, приміщен ня, медогляду, умов видачі йому спец одягу, спецвзуття тощо. Оскільки роз робка місцевими органами влади документів, які регламентують роботу служби консьєржів, можлива лише за умови наявності відповідних держав них нормативно-правових актів, ця робота на місцях загальмована. У зв'язку із надходженням скарг щодо умов праці консьєржів та випадків травматизму з консьєржами Держнаглядохоронпраці на адресу Держжитлокомунгоспу було направлено лист
від 12.03.2004 р № 06-6а/1415 щодо необхідності розробки норма тивно-правового документа, який встановлює порядок організації, функціонування та умов праці консьєржа. Але на сьогодні такого документа не існує. Необхідно зазначити, що введен ня консьєржів у штат підприємств з утримання житлового господарства (ЖЕКів) створить багато проблем, оскільки в цьому випадку на них буде поширюватися дія Закону «Про охо рону праці», а враховуючи специфі ку контингенту осіб, які залучаються до виконання обов'язків консьєржа (вони, як правило, особи похилого ві ку, інваліди), то це призведе до неба жаних наслідків (наприклад, у части ні розслідування нещасних випадків, що стались внаслідок погіршення стану здоров'я). Необхідна допомо га (в частині організації та підтримки служб консьєржів) повинна в першу чергу надава , тись місцевими органа . ми влади, оскільки саме вони в більшості випадків є балансоутримувачами житлових будинків і визначають (у перспективі — на тендерних умовах) організації, які утримують житлове господарство на правах оператив ного управління. Компромісним рі шенням може бути залучення до ро боти консьєржів за умовами трудо вої угоди. Кожного року реєструються ви падки пожеж у приміщеннях для консьєржів, їх травмувань, але ос кільки вони виконують свої функціо нальні обов'язки на громадських за садах і за приміщення для консьєр жа відповідальність фактично несе організація, яка експлуатує житло вий будинок, тому розгляд правових та соціальних питань (не тільки орга нами Держпромгірнагляду) консьєр жів проблематичний. Таким чином, можна констатувати той факт, що консьєрж, необхідність якого у спра ві збереження житлового фонду є незаперечною, не має жодних юри дичних прав, його статус у правово му полі взагалі не визначений, і тому сьогодні він не має соціального за хисту.
М. ФЕДОРЕНКО, головний дер жавний інспектор Київської ДІОП у будів ництві
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
21
УПРАВЛІННЯ О Х О Р О Н О Ю ПРАЦІ
ПРИВІТАННЯ
ЯКОВЕНКУ МИКОЛІ ГРИГОРОВИЧУ, ГОЛОВНОМУ РЕДАКТОРУ ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» 9 СЕРПН Я 2 0 0 6 р . ВИПОВНИЛОСЯ 6 0 РОКІВ Шановний Миколо Григоровичу!
Прийміть щиросердні вітання та найкращі побажання з нагоди Вашого дня народження! За Вашими плечима роки наполегливої праці, пере оцінки цінностей, глибоких роздумів і повчальних висновків, які сьогодні дають Вам можливість здійснювати ефективну діяльність у інформаційному просторі нашої Держави. Щиро бажаю Вам здоров'я, щастя, добробуту в ро дині, невичерпної енергії, здійснення планів і мрій та
Шановний Миколо Григоровичу!
Щиро вітаю з нагоди Вашого ювілею! У це радісне для Вас, Ваших рідних, друзів та близьких свято зичу міцного здоров'я, мудрості і добра. Нехай благодатне тепло любові, родинного щастя зав жди зігріває Ваші душу і серце, надихає на високі помисли
Шановний Миколо Григоровичу!
Центральний комітет профспілки трудящих металургій ної і гірничодобувної промисловості України щиро вітає Вас з шістдесятиріччям! Металурги і гірники України знають Вас як керівника творчого колективу, висококваліфікованого і талановито го журналіста. Нам добре відомі Ваші професійна май стерність, принциповість, відчуття актуальності, гостроти та масштабності проблем. Науково-виробничий журнал «Охорона праці» під Ва шим керівництвом, за Вашої безпосередньої участі та зав дяки сумлінній праці його співробітників, діловій, творчій
Шановний Миколо Григоровичу!
Прийміть щирі поздоровлення з нагоди Вашого 60-річчя! Як досвідчений і безстрашний мореплавець, що впев нено веде корабель бурхливими водами океану, так і Ви вже 12 років успішно спрямовуєте вірним курсом органі зоване Вами таке незамінне спеціалізоване видання України — журнал «Охорона праці». Дякуємо Вам за багаторічну плідну співпрацю, за під тримку щодо регулярного висвітлення подій, які відбува ються в Чернігівській області, за розуміння завдань та труднощів, що виникають під час здійснення теруправліннями державного нагляду. Адміністрація та співробітники Інституту медицини пра ці АМН України поздоровляють з ювілеєм головного ре дактора журналу «Охорона праці» Яковенка
Миколу Григоровича.
Журнал допомагає лікарям і науковцям одержувати ві домості про актуальні питання гігієни та охорони праці, профілактики травматизму та професійних захворювань.
примноження успіхів у Вашій нелегкій, але такій ваго мій діяльності на благо нашої Держави та українсько го народуі Нехай збуваються усі приємні і щирі Вам побажання. Хай колоситься Ваша житейська нива стиглим урожаєм, а в душі завжди буде тепло, сонячно і затишно! Міністр України
В. БАЛОГА
і добрі справи, додає Вам життєдайної енергії та наснаги на успішне їх втілення. Хай шириться коло Ваших друзів і однодумців, зростають Ваш досвід і авторитет, а успіхи сповнюють Вас гордістю і відчуттям повноти життя. Голова Держпромгірнагляду
М. САВАРИН
атмосфері у колективі став провідним за своєю темати кою. Ваш журнал визнано на світовому рівні, і це яскраво свідчить про його велику суспільну необхідність та відповід ність вимогам сьогодення. У цей знаменний для Вас день зичимо Вам щастя, здо ров'я, благополуччя, добробуту, енергії та творчої насна ги, успіхів у Вашій діяльності, здійснення планів та задумів! Голова Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України
В. КАЗАЧЕНКО
Бажаємо Вам подальших успіхів та досягнень, нових ідей та творчих обріїв на шляху благородної справи фор мування нового мислення суспільства, а також у Вашій діяльності письменника, тонкого лірика, чутливого до таєм ниць життя людської душі. Міцного здоров я Вам і Вашим близьким, добробуту та благополуччя Вашій родині! Хай завжди будуть з Вами добрий гумор, натхнення та підтримка друзів! Начальник теруправління Держпромгірнагляду по Чернігівській області
М. ШТАНЬКО Інститут медицини праці завжди тісно співпрацює з журналом «Охорона праці». Бажаємо Миколі Григоровичу міцного здоров'я, твор чої наснаги, благополуччя, постійного інтересу до життя. Директор, академік НАН та АМН України
Ю. КУНДІЄВ
Шановні друзі! Ми не маємо можливості опублікувати тексти всіх вітань, які надійшли на адресу ювіляра Дякуємо за щирі привітання і побажання нових творчих успіхів головному редактору журналу М. Г. Яковенку
22
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
БЕЗПЕКА ПРАЦІ АКТУАЛЬНА ТЕМА /і о р о п і Kll.lt р . ' К І К П . І/ Профілактична перевірка, проведена на території курортного регіону Д онецької області (С лов'янськ,С вятогорськ, М иколаївка та Слов'янський район), показала, що четверта частина використовуваного тут автотранспорту перебуває в аварійно небезпечном у стані. Д ля уникнення трагедій експлуатацію 117 з 452 автобусів заборонено.
За наслідками спільних перевірок стану охорони праці на підприємствах Буковини, що були проведені цього р о ку державними інспекціями та органами прокуратури, поруш ено чотири кримінальні справи за недотримання вимог законодавства про охорону праці.
Нещодавно Луганською м іською радою разом з теруправлінням Держпромгірнагляду проведено семінар-нараду, присвячений питанням охорони праці, з власниками 64 структур, що займаю ться встановленням рекламно-інформаційних споруд (щ итів, розтяж ок тощ о), яких у м істі понад 1,5 тис. Справа в тому, що спорудження і заміна рекламних плакатів на висоті належать до робіт підвищ еної небезпеки. Ці роботи створю ю ть аварійні ситуації* на автомагістралях, реклам ні конструкції' нерідко встановлю ю ться в місцях прокладання підземних міських комунікацій.
ЩОБ ПРАЦЯ ПРИНОСИЛА РАДІСТЬ ■*. *
Напередодні професійного свята — Дня ш ахт аря своїми думками про проблеми промислової безпеки та охорони праці із заступником головного редактора журналу <<Охорона праці» К. ТЕЛИЧКОМ поділився заступник Міністра вугільної промисловості А. САБИНІН.
Ш
ахтарська праця — колективна праця. Вона як ніяка інша згур товує людей, пробуджує у них прагнення до перемоги. До перемоги над небезпекою, невлаштованістю, дискомфортом. До перемоги, яка ви ражається у видобутих тоннах вугілля, пройдених метрах нових виробок. Відчуття радості трудової перемоги можна порівняти з перемогою коман ди ціною спільних зусиль, взаємови ручки. Особливо важливо, коли ці зу силля належним чином оцінені. Тоді людина відчуває повне задоволення від власної праці. Наше ж завдання — знизити ава рійність, травматизм шляхом пра вильної організації робіт. Не хочеться бути забобонним, оскільки рік ще не завершений, але порівняно з пер шим півріччям минулого року на дер жавних підприємствах на 300 випад ків зменшився загальний травматизм і на 8 випадків — смертельний. Я вва жаю, що підбиття таких підсумків не зовсім правильне. Цифри не повинні заспокоювати. Оскільки життя йде і підкидає нові ситуації, в яких травму
ються і гинуть люди. Деякі ситуації взагалі не піддаються ніякій логіці. Наприклад, недавній випадок на шахті «Комуніст» ДП «Шахтарськантрацит», коли кріпильник, який взагалі не мав права сідати на електровоз, керував ним, перебуваючи за межа ми кабіни, і сам себе задавив. Ска жіть, хіба це не нонсенс у людському житті та поведінці людини, яка свідо мо порушила всі правила безпеки? Що спонукає людину в такі моменти, важко пояснити. Особливо часто подібні порушен ня зустрічаються на підприємствах приватної форми власності. Тут спра ви гірші. Порівняно з першим пів річчям минулого року, коли загинуло 16 осіб, у 2006 р. загинуло вже 28. Нас це непокоїть, і ми робимо все від нас залежне, щоб ці підприємства брали участь в усіх заходах, нарадах, які проводяться нами. Але законодав ча база недосконала, і вплив міні стерства на підприємства приватної форми власності обмежений. Люди мають знати про це, коли оцінюється робота міністерства та робота влас
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
23
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ників з питань охорони праці. Зви чайно, ми не стоїмо осторонь і кон тролюємо кожну приватну шахту, питаємо з керівників за кожний не щасний випадок. Але не всі нас чують. Взаєморозуміння існує з керів ництвом ВП «Шахта імені О. Ф. Засядька». Дуже конструктивну, позитив ну позицію займає й керівництво ВАТ «Павлоградвугілля». Керівники всіх рівнів цього підприємства правильно сприймали нас як до приватизації, так і зараз. Це позитивний приклад, який треба брати на озброєння ін шим власникам. Вивчаючи досвід у вугільній промис ловості передових країн, проводячи пошук аналогій у поведінці людей, ми звернули увагу на велику роль на вчання людини у формуванні її став лення і до процесу праці, і до себе. Щоденний вплив на свідомість у тех нікумі, інституті, у навчальному центрі — скрізь, на всіх етапах, передбачених існуючою системою навчання, пови нен стати основним механізмом зни ження рівня травматизму. Саме ви конавська дисципліна — головне джерело безпеки. Коли про безпеку говорять постійно і системно, тоді й досягається результат. Ще одним механізмом зниження рівня травматизму є організація робіт на виробництві. У професійному пла ні працівник має бути націлений тіль ки на ту роботу, яку йому належить виконувати, яку він виконує щодня, яка доведена до автоматизму. У цьо му випадку людина просто позбавле на можливості роздумувати над тим, де і як їй самовиразитися і тим самим наражати на небезпеку себе й ото чуючих. Самовираження під землею бути не повинно, тут мають бути жор сткі правила поведінки. Наступне питання — це питання про якість навчання. Для його вирі шення залучаються всі галузеві інсти тути, кожний з яких займатиметься навчанням у певному напрямі. Ве деться робота над удосконаленням програми навчання і самого навчаль ного процесу. У ході навчання перед бачаються відвідування передових підприємств. Сьогодні на шахтах мож на зустріти прийоми праці кам'яного віку і технології XXI віку. Поруч сусі дять лопата і сучасні механізми, апа ратура контролю. Основна ж части на травм стається під час роботи з примітивними знаряддями праці, під час використання примітивних техно
24 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
логій. А молодь сьогодні цікавлять не тільки питання заробітної платні, але й питання безпеки. Звідси виникає і нестача на підприємствах грамотних, кваліфікованих кадрів. Так що вирі шуючи проблеми безпеки, ми вирі шуємо й питання кадрового забезпе чення шахт. Одним із сучасних засобів конт ролю за безпекою може стати мо дульно-адаптивна прогностична си стема управління вугільною шахтою, роботу над створенням якої розпочато цього року. Це найдосконаліша сис тема, яка візьме під контроль абсо лютно всі процеси виробництва, всі механізми і кожну людини окремо, яка бере участь у цьому виробництві. У створенні цієї системи задіяно 20 ін ститутів. Система виключає людський фактор — головний фактор аварійно сті. Кожна людина відслідковувати меться по маршруту свого пересу вання і виконання функціональних обов'язків. Апаратура системи здій снюватиме не тільки контроль, але й прогнозування розвитку виробничого процесу. Це дасть змогу попереджа ти виникнення аварійних ситуацій. До системи ввійдуть усі існуючі на сьогод ні засоби автоматичного контролю. Міністерство надає серйозним науковим розробкам величезного значення, оскільки сьогодні тільки наука може сказати своє вагоме слово у вирішенні проблем охорони праці. Адже з цими проблемами пов'язані сотні мільйонів гривень збитків у нашій економіці. Тому ті фі нансові витрати, які необхідні для фі нансування науки, охорони праці, мізерні порівняно з тими втратами, яких зазнає країна в результаті ава рій і травм шахтарів. Щоб навести лад у питаннях охоро ни праці, галузь потребує 175 млн. грн. у рік. Це дуже маленька цифра в за гальному обсязі виробництва. Цьо го року із бюджетних коштів виділено всього 65 млн. грн. Та невже життя трудівників, збереження підприємств не варте цих грошей? Йдеться саме про бюджетні гроші, тому що життя показує, що у свідомості керівника підприємства податки, витрати на під тримку виробництва відсовують на задній план питання охорони праці. Керівники забувають, що вони зо бов'язані забезпечити безпеку робіт никові, а потім усе інше. Ми ж на засіданнях постійно діючої комісії з безпеки праці, на семінарах, селек
торних нарадах буквально втолковуємо це керівникам. І якщо ми хочемо добитися якихось змін у ставленні до охорони праці у робітника, то в пер шу чергу такі зміни мають відбутися у свідомості перших керівників. Це пи тання філософського порядку, але са ме воно є вирішальним у визначенні місця охорони праці в організації ви робництва. Тому щоб виключити за лежність вирішення питань безпеки від свідомості того чи іншого керівни ка, ми ратуємо за те, щоб саме бюд жетними коштами закрити всі проб леми охорони праці та привести її у відповідність до вимог законодавства. З цією метою за участі спеціалістів мі ністерства, державних підприємств, галузевих і академічних науково-дос лідних інститутів розроблено Про граму підвищення безпеки праці на вуглевидобувних і шахтобудівних під приємствах. Вона затверджена Кабі нетом Міністрів і буде реалізована у 2006-2010 рр. У цьому плані хотілося б певного зближення з керівництвом Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій них захворювань. Адже йдеться якраз про вирішення питань профілактики травматизму. Тому нам би хотілося, щоб ті теми наукових розробок, які у нас є і недостатньо профінансовані через дефіцит наших ресурсів, при вернули їхню увагу. Все це окупиться сповна. Адже зниження рівня травма тизму призведе зрештою до змен шення виплат потерпілим. Хотілося б у наших взаєминах вийти на такий са мий рівень співробітництва, який склався з Держпромгірнаглядом. Це абсолютне взаєморозуміння. Пору шуються і вирішуються всі проблеми. Відносини наші прозорі й конструк тивні. Приклад цього — спільна нарада, на якій представниками від Департа менту були С. Кужель — перший за ступник голови і начальники підрозді лів, які займаються організацією дер жавного нагляду у вугільній промис ловості. Напередодніпрофесійного свята — Дня шахтаря хотілося б побажати ви рішення всіх завдань за напрямами, накресленими міністерством, як на рівні всієї галузі, так і на рівні кожно го окремо взятого колективу, щоб праця приносила радість і задоволен ня та звичайно була б безпечноюІ Здоров'я нашим трудівникам, благо получчя і на землі, і під землеюІ
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ПОВІДОМЛЯЮТЬ ВЛАСКОРИ
П
оштовхом для численних висту пів та полеміки стала преамбу ла до семінару, яку оголосив заступник голови Держпромгірна гляду О. Семко. Він відразу застеріг присутніх від самозвітів і закликав до конструктивного аналізу і пропози цій. І не безпідставно. Бо хоча рівень травматизму в АПК та СКС в країні за 2003—2005 рр. до деякої міри відповідає допустимим європейським нормам, все ж наших людей у даних сферах економіки травмується і гине у 2—3 рази більше, ніж у розвинених країнах Старого світу. Наша довідка: У 2004 р. на під приємствах АПК травмовано 2938 працівників, з них загинуло 265. Торік ці показники відповідно становили 2907 і 236. За рік частка травмова них у власне сільськогосподарському виробництві зменшилася з 80 до 60%, Як бути далі? Питання не рито ричне. Галузеві інспекції не в змозі тільки своїми силами радикально змі нити ситуацію навіть у разі тотальних комплексних і цільових перевірок ра йонів та підприємств. Отож потрібна підмога. Хто її надасть? Теж пробле ма. Бо не складається належне спів робітництво з профспілками та ре гіональними управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страху вання від нещасних випадків на ви робництві. Свідчення того — розбіж ності у підходах до визначення при чин і наслідків нещасних випадків та відповідальних сторін, роботи з про філактики травматизму, формування статистики тощо. Можливо, названі структури об'єднає ідея місцевих по годжувальних комісій, над якою нині працює робоча група, створена на підставі спільного наказу (див. журнал «Охорона праці», № 6 за 2006 р., с. 45). На часі — втілення в життя про грами про пріоритетний перегляд нормативно-правових актів з охоро ни праці, а також посилене інформа ційне забезпечення суспільства щодо реального стану державної працеохоронної політики. Доброю підмо гою для провідників працеохоронної політики мусять і повинні стати пора ди і пропозиції практиків, зокрема, залучених до семінару. Заклик О. Семка не канув у Лету. Першим відгукнувся начальник відді лу організації державного нагляду в АПК та СКС Держпромгірнагляду В. Ткачов. Немає потреби переказу вати цю доповідь. Бо чимало її поло
3. Зам.№ 06-4814
У чому вони полягаю т ь? І чим зум овлені? С к аж ім о, за останні півтора року. Це важливо знат и, аби вибрати е ф е к тивні форми нагляду за охороною праці. Бо п р ак т и к а с в ід чит ь, що з плином часу змінюються не т ільки види т р а в мувань, а й їх причин и та фактори впливу на них. С каж ім о, серед ост анніх все більше важит ь лю дський, психоф ізіологічний, попри таку реальність, як знош еніст ь об л а дн ан н я тощо. Відт ак ст ає дуж е актуальним пит ання щодо д о с т о вірност і аналізу ж и т т єв и х реалій і прогнозування п о т е н ційних негараздів на підприєм ст вах галузі. Власне, ця дум ка і стала ст риж н ем семінару-наради «Про підвищ ення е ф е к т ивност і державного нагляду за охороною праці в а г р о п р о мисловому ком плексі та соціально-культ урній с ф е р і» , щ о відбувся у Крим у. В ньому взяли участь заст упники н а ч а л ь ників т еруправлінь та начальники відповідних д ер ж ін сп ек цій Д ерж пром гірн агляду. жень вже викладено у його статті «Стан охорони праці на підприєм ствах АПК», опублікованій у журналі «Охорона праці» № 4 за 2006 рік. Наша довідка: на підприємствах АПК, яких у державі майже 100 тис., зайнято близько чверті усіх працю ючих. 30% становлять невеликі підпри ємства, а 600 тис. працівників, приєд навши земельний пай до підсобного господарства, утворили селянське або фермерське господарство. Ф і нансування на заходи з охорони пра
ці в середньому становлять 26 грн. на одного працюючого. Та є сенс звернути увагу на окре мі нюанси. Так, В. Ткачов наголосив на збільшенні кількості підприємств, чиї власники перебувають за межами району, області, а то й держави. Внаслідок чого до них важко достука тися, а відтак притягнути за невико нання ст. 13 Закону «Про охорону праці» до відповідальності. Технічний огляд сільгосптехніки не витримує жодної критики. Сільськими шляхами
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
25
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
курсують комбайни, трактори, авто мобілі, чий технічний стан — справж ня загроза для життя людей. Власники такої техніки не несуть відповідально сті. Місцева влада й досі стоїть осто ронь, вона не спромоглася створити у сільських районах консультативних пунктів, де б керівники підприємств, голови сільрад, уповноважені з пи тань охорони праці трудових колекти вів могли б пройти працеохоронний «лікнеп». Торік загинули 62 механіза тори, 24 водії автомобілів, 17 сторожів та охоронців, 11 керівників госпо дарств. Хоча відповідні інспекції не си діли склавши руки. Наша довідка: вже за 4 місяці по точного року інспектори регіональ них теруправлінь витратили на обсте ження підприємств АПК і розслідуван ня нещасних випадків у середньому 80% робочого часу. У Полтавській, Хмельницькій то Вінницькій областях цей показних ще вищий і відповідно становить 99, 95, 90%. В. Ткачов поставив вимогу більш послідовно і жорстко здійснювати контроль за: технічним станом ма шинно-тракторного парку; навчан ням і перевіркою знань механізаторів з питань охорони праці, станом ро бочих місць, проведенням передрейсових медоглядів працівників. Аби ус пішно справитися з завданнями, держінспектори мусять активно сприяти впровадженню на сільськогосподар ських підприємствах СУОП, звертати увагу на наявність кабінетів, стан на очної агітації з охорони праці. Голов ним інструментом ефективного нагляду залишаються комплексні та цільові перевірки. Крім того, зіграє свою по зитивну роль і спеціалізація за напря мами нагляду галузевих інспекцій, яка за словами В. Ткачова, очікується найближчим часом, та систематичне стажування заступників начальників інспекцій, держінспекторів, яке вклю чатиме не тільки теоретичну підготов ку, а й практичне закріплення знань на виробництві. І все ж, ще раз підкреслив допові дач, навіть за таких обставин інспек тору важко працювати одноосібно. Справи пішли б краще, якби надали реальну підтримку профспілки, коле ги з Мінагрополітики, Держтехнагляду. Що стосується перших, то їх пред ставники на семінар до Криму не прибули. У Мінагрополітики, де галу зевий нагляд за охороною праці практично зійшов нанівець, свої кло-
26 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
поти. Новоспечений керівник галузе вої служби охорони праці В. Гаврилюк подивувала присутніх новиною: наказом, підписаним Прем'єр-міністром України в останніх числах травня — «Про утворення генераль ної державної сільськогосподарської інспекції» як урядового наглядового органу. Вона вбере в себе різнома нітні відділи, зокрема, охорони праці. Як це нововведення дасть про себе знати в областях і районах, покаже час. Хоча є підстави вважати, що у сфері держнагляду йде пошук опти мальних варіантів. Не випадково О. Семко, комен туючи виступи і репліки учасників се мінару, підкреслив, що подальша доля Департаменту та його регіональних структур визначатиметься ефективні стю роботи інспекцій. Що може вті шити? Можливо, усвідомлення того, що у своїх перемінах ми не одні. При наймні гість з Москви — начальник відділу управління з нагляду за вибу хонебезпечними та хімічно небезпеч ними виробництвами та об'єктами Ростехнагляду А. Теплов розповів присутнім, що російський держнагляд також перебуває у стані перманент ної реформації. Головна її мета — ін теграція до європейських стандартів. З огляду на це росіяни прискорено надають своїм законам рекоменда ційного характеру і одночасно поси лено створюють галузеві технічні ре гламенти безпеки. Шлях до Європи нелегкий. Термі ни перегляду законодавчої бази не витримуються. Бере своє і менталітет, орієнтований на традиційне російсь ке «авось». Тому в сусідній державі представникам держнагляду надано широкі права щодо накладання штрафів, призупинок об'єктів тощо. Адже і там вистачає зношеного обладнання, застарілих технологій, особливо в сільгоспвиробництві. Од нак сама структура нагляду росіян відмінна від нашої. Бо там є служба держнагляду зо небезпечними об'єк тами будь-якої галузі, і є інспекція з нагляду за охороною праці на під приємствах. Як наголосив А. Теплов, ці структури у розвитку, їх функції часто дублюються. Як далі розвивати меться російський держнагляд, ко ментувати А. Теплов не взявся, а зупи нився на забезпеченні безпеки робіт хлібоприймальних, зернопереробних підприємств, зерносховищ тощо. І ви ділив нагальні проблеми, які нам теж
не чужі: невідворотній вплив людсько го фактора на стан безпеки об'єктів, відсутність засобів локалізації вибухів та легкоскидних конструкцій, низьку якість висновків експертиз, виданих незалежними експертними організа ціями, незадовільне навчання праців ників з питань охорони праці. Як і у нас, у сусідів чимало проб лем з нормативною базою. Аби по ліпшити ситуацію, не вистачає ані спеціалістів, ані грошей. Тож А. Теп лов висунув пропозицію: ввести у країнах СНД загальнонормативну базу, яка стосувалась би бодай вибу хонебезпечних об'єктів. Не розійшовся думкою з російсь ким представником його колега з Бі лорусі В. Грушевич — головний спе ціаліст Проматомногляду. Ця структу ра збереглася ще з радянських часів, тримаючи під своїм пильним оком різногалузеві небезпечні об'єкти в усіх шести областях країни. Власне ж ру тинний системний нагляд за станом охорони праці забезпечує Держінспекція з охорони праці, пожежної безпеки і безпеки транспорту, яка входить до складу Головного управ ління механізації і техпрогресу разом з Головною держінспекцією з нагляду за технічним станом машин і облад нання. У республіці створено систему навчання і підвищення кваліфікації ке рівників і спеціалістів підприємств, установ, організацій. При Міністер стві сільського господарства та про довольства працює комісія, яка пе ревіряє знання названої категорії працівників. У 2005 р. інспекцією з охорони праці та інспекторами Проматомнагляду видано 3,6 тис. приписів, виявлено 10 тис. порушень норма тивних актів з охорони праці, призу пинено роботу понад 9,3 тис. оди ниць машин і устаткування. Якщо ці цифри спроектувати на українські реалії, то стає очевидним, що сьо годні завантаженість українського держінспектора набагато вища, ніж його колег з сусідніх країн. Наша довідка: у 2004 р. держна гляд за охороною праці в АПК здій снювали 226 держінспекторів, які об стежили 22,6 тис. підприємств, призу пинили понад 49 тис. об'єктів. А вже торік цією роботою займалися 173 інспектори. Вони перевірили понад 19 тис. підприємств, призупинили по над 42 тис. об'єктів. Якщо у 2000 р. за одним інспектором було закріплено 366 підприємств, то у 2005 р. — 472.
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
усього 60 приписів. Але ж які то бу До речі, на це постійно вказували й представники регіональних тер- ли вагомі документи! Як вони приму шували виробничників ворушитися, управлінь, які разом з тим пропону серйозно займатися профілактикою вали шляхи подолання тієї ситуації, травматизму. що склалася. Сьогодні, по суті, держава пере О. Голубєв, начальник Одесько? брала на себе відповідальність за ви ДІОП в АПК і СКС: робничий травматизм і його економіч Як ми виходимо з цейтноту? За ні наслідки, роботодавець же відбу підтримки керівництва області зібра вається внеском у Фонд. За таких умов ли в навчальному центрі спеціалістів з охорони праці 26 райсільгоспуправ- ми і надалі будемо йому і нянькою, і аудитором, і місцевим нормотворлінь, райдержадміністрацій, страхо цем, і взагалі — крайніми. А людина вих експертів з охорони праці район праці залишатиметься заручником них відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від суб'єктивного ставлення хазяїна до охорони праці. нещасних випадків на виробництві і провели спільний семінар-нараду. Голови райдержадміністрацій допомогли налагодити їхнє системне навчання і співробітництво. Постій но надаємо периферій ним колегам методичну допомогу, ознайомлює мо їх з розгорнутим аналізом стану охорони праці на підприємствах. Віддача така: у 2000 р. ми мали у галузі 140 не щасних випадків загаль ного травматизму, з них 20 — зі смертельними наслідками, а торік ці показники становили відповідно 53 і 12. В. Маціяко, начальник Дніпропет О. Волинець, начальник Вінниць ровської ДІОП в АПК та СКС: кої ДІОП в АПК та СКС: Що сьогодні головне в органі В інспекції працює 11 осіб. Під їх нім наглядом 4700 підприємств. Куди зації ефективного державного на гляду за охороною праці, коли май прямуємо перш за все? На великі промислові об'єкти. Скажімо, в обла же відсутній галузевий контроль? Особисті стосунки начальника ін сті з 32 цукрозаводів 22 економічно активні. Плюс 63 зернопереробних спекції чи інспектора з керівницт вом району. Чи нормальна така підприємства. Крім того, маємо 1300 ситуація? Ні. Бо в основі співпраці фермерських господарств, де в кож повинен лежати закон. Який, хто ному зайнято від 10 до 50 осіб і куди скаже? Що стосується Закону ми, на жаль, навідуємося дуже рідко. «Про охорону праці», то він просто Про соціально-культурну сферу я вже потурає роботодавцю, попри наяв не говорю, хоча вона налічує 14 тис. ність у ньому ст. 13, зате повною підприємств. Потрапляємо туди, як мірою зобов'язує до відповідально правило, лише після серйозних НП. Причини зрозумілі. Насамперед, за сті державного інспектора. Чи може останній, з урахуванням щорічного вантаженість інспекторів. Скажімо, зростання навантаження, постійної за 4,5 місяця поточного року ми вже ротації кадрів, «вписатися» у вимо провели 19 спецрозслідувань. Бага ги чинного законодавства, рідного то часу забирає звітність. Нерідко Департаменту, прокуратури тощо? інспектор, аби не дістати наганяй Як не парадоксально, але так. За від керівництва, не стільки вникає у стан справ, скільки оформляє при умови, якщо інспектор активно працюватиме, як ми між собою ка писи і штрафи. Хоча пам'ятаю часи, жемо, «під пломбу». коли особисто я за рік видавав
4*
Але тут можуть бути непереливки. Бо, по-перше, сьогодні більш-менш солідний роботодавець, як тільки ін спектор ступає на поріг підприєм ства, відразу приставляє до нього підкованого з питань охорони праці юриста. По-друге, хоч як це неприєм но, але телефонне право й досі живе. По-третє, держава, вимагаючи від інспектора якісної роботи і прин ципової позиції, повинна гарантува ти захист його життя і здоров'я. Бо є факти, про які ми говоримо, на жаль, тільки між собою. Я маю на увазі по грози держінспектору з боку недоб росовісного роботодавця, слідкуван ня за ним і членами його сім'ї. Отож є про що говорити... В. Погорілий, з а ступник директора Ук раїнського НДІ ВТ: Ми займаємося екс пертизою нових моде лей сільгосптехніки пе ред тим, як вона піде у серійне виробництво. Що сказати? За 5 останніх років нема її суттєвого покращення з точки зору безпеки для людини. Чимало кон структивних і техноло гічних промахів. Крім то го, заводи-виготівники розробляють технічні умови у спрощеному вигляді, що від криває шлях до багатьох порушень, зокрема, і працеохоронних. Тут держнагляд мусить стояти на чатах. ♦* * ...Учасники семінару висунули ряд пропозицій, висловили надію, що 2006 р., оголошений владою Роком села, змінить ставлення до вирішення нагальних проблем охорони праці в аграрному секторі економіки України.
Я. БЕЗУГЛА,
наш власкор
На знімках:
заступник міністра аграрної політики АР Крим М. Полюшкін (стоїть) вітає присутніх з відкриттям семінару ум. Судак; представник Ростехнагляду А. Теплое вручає заступнику голови Держпромгірнагляду О. Семку пам'ятний сувенір. Фото О. ШЕСТАК
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
27
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
НАГЛЯДОВА ПРАКТИКА
Минула зима завдала всім чимало турбот. Через непідготовленість до неї багато підприєм ст в зазнало величезних збитків. У вуглевидобувній промисловості, де на ш ахт ах постійно обмерзали стволи, не раз утворювалися аварійні си туації. Рішенням органів Держпромгірнагляду вони надовго зупинялися. Пам’ятаючи сумний досвід, Донецька облдержадмініст рація спільно з М інвуглепромом, т еруправлінням Держпромгірнагляду по Донецькій області та іншими зацікавленими органами 12 травня провели у м. Добропілля нараду. Обговоривши підсумки роботи галузі за перші 4 місяці року, головну увагу присут ні приділили питанням підготовки до наступної зими. Гострим був виступ на нараді начальника теруправління М. МАЛЄЄВА.
З ТРИВОГОЮ ПРСІМАЙБУТНЮ ЗИМУ
О
птимістичним прологом до непри ємної розмови стало відвідання виконуючого на той час обов'яз ки голови облдержадміністрації С. Дергунова, заступника Міністра вугільної промисловості А. Сабиніна і начальника теруправління М. Мале ева шахти «Алмазна» ДП «Добропіллявугілля», де було здано в експлуа тацію нову лаву. Її потужність майже 2,5 м, довжина — 246 м, а запаси ву гілля становлять близько 1,5 млн. т. Сучасне обладнання придбано за рахунок держбюджету. Для підземної роботи тут створено належні умови. На жаль, подібні приклади у га лузі поодинокі. На більшості шахт гірники працюють на старій техніці, недостатньо забезпечені засобами індивідуального та колективного за хисту, високим є рівень виробничого травматизму. Так, за 4 місяці 2006 р. на вугільних підприємствах області смертельно травмовано 34 особи (за аналогічний період 2005 р. — 26 осіб). Серед загиблих і 6 осіб, що померли від серцево-судинних за хворювань у шахтах. Причиною такого становища є, з одного боку, зниження рівня техноло гічної та трудової дисципліни, грубі порушення техніки безпеки виконав цями робіт, а з іншого — гранична зношеність основних фондів, усклад нення гірничогеологічних та гірничо технічних умов розробки вугільних пластів, кризовий фінансовий стан підприємств галузі. Галузева система управління охо роною праці, за словами М. Малєє-
28 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
ва, функціонує незадовільно, не справ ляє ефективного впливу на створення безпечних умов під час ведення гір ничих робіт. У цій ситуації теруправ ління, Донецький гірничий округ вживають найжорсткіших заходів до порушників нормативних актів з охорони праці. На вугільних підприємствах До нецької області впродовж зазначено го часу за результатами обстежень 1340 разів заборонялася експлуата ція лав, 1892 рази — підготовчих виробок, 550 разів — експлуатація підйомних установок, 374 рази — стволів. За допущені порушення ви мог безпеки праці оштрафовано 3112 працівників шахт на загальну суму понад 240 тис. грн. Гірничотех нічні інспекції за встановленими фак тами серйозних порушень 24 матеріа ли передали до прокуратури. Говорячи про підготовку вугільних підприємств області до роботи в осін ньо-зимовий період 2006—2007 рр., начальник теруправління констату вав, що на багатьох державних під приємствах і самостійних шахтах їх керівники, які присутні на нараді, цю роботу поки що навіть не розпочина ли. А проте минулої зими, коли відміт ка на градуснику опустилася до —20 °С, більш як у 57 стволах шахт Донецької області температура повітря опуска лася нижче 2 'С, при цьому на шахтах Центрального району Донбасу — у 13 стволах! Експлуатація стволів з темпера турним режимом нижчим від встанов лених норм, наприклад, допускалася
на ДП «Артемвугілля» — шахти «Ком сомолець» (ствол «Марія»), імені Ю. О. Гагаріна (ствол № 3), імені М. І. Калініна (ствол № 1 — свердло вина), «Олександр-Захід» (клітьовий ствол № 2), ДП «Дзержинськвугілля» — шахта «Північна» (ствол № 2). М. Малєєв нагадав, що минулої зими постраждали саме ті підприєм ства, керівники яких виявили безтур ботність, сподіваючись, що тепло бу де цілий рік. Наприклад, у жовтні 2005 р. ДП «Орджонікідзевугілля» бу ло підготовлено до холодів тільки на 34%, ДП «Артемвугілля» — на 28%, ДП «Дзержинськвугілля» — на 38%. І не випадково шахти «Комсомолець», «Полтавська», «Булавинська», «Но ва», «Новодзержинська» цих вуглеви добувних підприємств працювали взимку в аварійному режимі. Однією з основних причин неви конання заходів з підготовки до робіт в осінньо-зимовий період у 2005 р. стало недостатнє фінансування ремонтних робіт, тому вугільні підпри ємства ДП «Донецьквугілля» були під готовлені до роботи в осінньо-зимовий період тільки на 60%, а також не було своєчасно розпочато роботи з ремонту котлів на шахтах «Куйбишевська», «Лідіївка», «Трудівська», імені Челюскінців. Вугільні підприємства ДП «Макіїввугілля» були підготовлені до зими на 46% (роботи з ремонту теплотрас виконано тільки на 44%). Із запланованих до ре монту 28 котлів відремонтовано лише 19. Менше ніж на 50% виконано роботи з ремонту калориферних установок —
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
з 36 тільки 16. Заміна калориферних секцій через їх відсутність не проводи лася на жодній шахті! Роботи з підготовки до зими та кож незадовільно велися на шахтах ДП «Шахтарськантрацит» (на період перевірки виконано лише 45% захо дів). На шахті «Шахтарська-Глибока» з 6 запланованих до ремонту котлів на момент перевірки було відремон товано тільки 2. Недостатньо уваги приділялося підготовці до роботи в осінньо-зимо вий період і на шахтах ДП «Добропіллявугілля». На шахті «Добропільська» на котлі № 4 не було замінено трубну систему, лише на 50% зроб лено заміну калориферних секцій на калориферних установках стволів № 2 і № 3. Не було виконано ремонт теплових мереж. За результатами перевірок керів никам ДП і самостійних шахт у 2005 р. було видано приписи для усунення виявлених порушень до початку опа лювального сезону, проте багато підприємств виявилися непідготовленими до роботи в зимовий період. На "нараді було проаналізовано причини порушень, допущених мину ло? зими, визначено заходи для їх усу нення. Учасники наради вказали також на низький рівень підготовки кадрів, зайнятих на експлуатації теп лового господарства шахт. Керівникам ДП і шахт належить розробити план заходів щодо підго товки до роботи в осінньо-зимовий період 2006—2007 рр. і вже сьогодні розпочати підготовку необхідних ма теріалів для своєчасного ремонту обладнання. Щодо теруправління, то відповід но до плану найближчим часом ін спекторський склад спеціалізованих і гірничотехнічних інспекцій проведе цільові перевірки готовності підпри ємств до роботи в осінньо-зимовий сезон 2006—2007рр. На завершення М. Малєєв підкрес лив, що і теруправління, і Донецький гірничий округ будуть і надалі вжива ти найжорсткіших заходів для підви щення рівня промислової безпеки та покращання охорони праці на вугіль них підприємствах області, а керівни ків ДП, шахт, їх служб і дільниць, які систематично порушують вимоги безпеки та нормативні акти з охоро ни праці, буде притягнено до суворої відповідальності.
Г. ЩУРОВ, наш власкор
З а оперативним и даним и, у липні 2006 р. в У кр а їн і на ви р о б
ництві загинуло 90 о сіб — на 18 менш е, ніж за такий сам ий період минулого року; сталося 33 групових нещ асних випадків, під час яких травм овано 80 осіб, у том у чи слі 15 — см ертельно. Коротко про обставини деяких нещ асних випадків:
]
Оэ ОУ
УTO B
«Еліпс» Ужгородського району Закарпатської області під час
виконання малярних робіт у складському приміщенні ТОВ «Комплекс» упав з риштування висотою 2,7 м і отримав смертельну травму маляр-штукатур. п
ж
на шахті «Ювілейна» ВАТ «Павлоградвугілля» двоє респіраторни-
ків 8-го ВГРЗ, виконуючи завдання, вочевидь, збилися з маршруту, зайшли в непровітрювану виробку і були знайдені без ознак життя. У
ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» у смолопере-
робному цеху двоє робітників ТОВ «Дніпроконструкція» виконували робо ти з ремонту покрівлі складу. Внаслідок розрушення старого шиферу робіт ники впали з висоти 15 м, при цьому один з них загинув, а другий отримав тяжкі ушкодження. під час ремонту каналізаційної системи у кафе «Сказка» (м. Сміла Черкаської області) двоє слюсарів-сантехніків КП «Гранд» у каналізаційному колодязі отруїлись каналізаційними газами.
mm
під час прийому їжі тракториста ТОВ «Агрофірма «Ульянівська»
(Олександрійський район Кіровоградської області) вжалила в передпліччя лі вої руки оса, внаслідок чого через 20 хв він помер від анафілактичного шоку. ^ (|)а!С)У у ЗАТ «Завод агротехнічних машин» (м. Запоріжжя) під час вико нання поточного ремонту токарного верстата електромонтер був уражений електрострумом. л
у СТОВ «Весна-21» (Сумська область) для ремонту жатки комбай
на її встановили на тимчасові, не пристосовані для цього підставки, з яких жат ка впала, при цьому смертельно травмувавши бригадира слюсарів. у ЗАТ «Промбудремонт» (м. Луганськ) під час кладки стіни 8-го по верху багатоповерхового будинку з висоти 25 м упав муляр і загинув.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
29
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
ВІСТІ З МІСЦЬ
МАЄ БУТИ
ОВІЩЕННЯ Ш
Ш
Ш
Ї
Видобування корисних копалин пов’язано з пот енційним и небезпеками виникнення аварій, про які люди, що п еребуваю т ь у гиахт ах, повинні бути негайно оповіщені. Згідно з дію чими Єдиними правилами безпеки під час розробки рудних, н ерудн и х та розсипн их родовищ підземним способом для оп овіщ ен н я шахтарів при виникненні аварії в ш ахт і потрібно м ат и, крім телефонного зв'язку, спеціальну аварійну сигналізацію.
Д
ослідженнями, проведеними го ловним галузевим інститутом з охорони праці ДП «НДІБПГ» встановлено, що при використанні телефонного зв'язку існує 30%-на ймовірність одержання сигналу зай нятості лінії. Тривалість телефонних викликів чи спроб викликів дуже вели ка. Час пошуку спеціалістів гірничого нагляду, які перебувають у шахті, об числюється десятками хвилин. У разі виникнення аварії така затримка мо же призвести до серйозних наслідків. Система шахтної світлової сигна лізації ненадійна. Багато виробок шахт через економію електроенергії не освітлюються. Тому здійснити світ лову сигналізацію, а значить, забезпе чити оповіщення гірників з її допомо гою вкрай проблематично. Спроби вирішити проблему аварійного опо віщення за допомогою стаціонарно го гучномовного зв'язку, дзвінками го лосного бою чи сиренами, а також ароматичними газами не увінчалися успіхом.
Обстановка потребує, щоб на шахтах були впроваджені принципо во нові, більш ефективні та надійні системи оповіщення. Гострота вирі шення цієї проблеми диктується також сучасними вимогами до організації керування самим підземним вироб ництвом та аварійно-рятувальними службами, що діють у підземних гір ничих виробках в екстремальних си туаціях. Досвід багатьох промислово роз винених країн показує, що найбільш перспективним видом аварійного оповіщення в шахтах є радіооповіщення. Саме цим шляхом і пішли на ші вчені. Обговоренню цієї проблеми було присвячено технічну нараду, прове дену керівництвом Криворізького гір ничого округу з метою ознайомлення спеціалістів шахт та гірничо-збагачу вальних комбінатів, підконтрольних округу, з особливостями конструкції та отриманими результатами випро бувань, а також прийняттям конкрет
ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА
ж аль, ця
З О
перевірками, а керівники дільниць ли ше по кілька разів на місяць бувають під землею.
ся 2,18 млн. т залізної руди, які х т і «Ж овтнева» ВАТ «Криворізьн ат »: т ут ст алося 33 нещ асні висм ерт ельно травмовано дві особи. За випадків ш ахт а є незаперечним лідев акціонерного товариства. На спост ерігаєт ься і ниніш нього року. Ли4 місяці на «Жовтневій» зареєстровано 8 нещас-
І вожаючи на високим рівень травI матизму на шахті було проведе' но комплексну перевірку стану
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
них рішень щодо впровадження си стеми «Весна-LUl». У вступному слові начальник гір ничого округу О. Чередниченко під креслив, що в галузі вже накопичено досить великий досвід. Торік на базі шахти імені Артема шахтоуправління ВАТ «Міттал Стіл—Кривий Ріг» прове дено випробування експерименталь ної системи радіотелефонного опові щення «Весна-Ш 1», розробленої ЗАТ «Весна-Комплект» за активної участі ДП «НДІБПГ». Вони дали позитивні результати, а саму систему поки ще не в повному обсязі, але вже впровад жено у виробництво. Завідувач лабо раторії безпеки при видобуванні руд та аварійно-рятувальних робіт цього інституту В. Рясной розповів про ос нащення шахт і підземних об'єктів ци клічно-потокової технології гірничозбагачувальних комбінатів сучасними системами оповіщення гірників про аварії та аварійні ситуації. А началь ник конструкторського відділу ЗАТ «Весна-Комплект» В. Бокуємський оз найомив зі структурними схемами шахтного оперативного радіозв'язку та аварійного оповіщення, проде монстрував дію приладів. їх робота викликала великий інтерес у присут ніх і чимало запитань. Спеціалістів, технічних керівників цікавило, на якій відстані спрацьовують прилади, яку кількість сигналів вони посилають, як усуваються несправності та багато чого іншого. Після активного обговорення та обміну думками, з урахуванням ви словлених пропозицій було прийнято рішення визнати систему радіотеле-
безпеки і виробничих умов. З'ясува лося, що в нічні зміни керівники під приємств найменше обтяжують себе
Саме звідси і беруть початок без відповідальність, байдужість, форма лізм у роботі керівників і виконавців. Не випадково за 4 місяці тут забраковано 208 погонних метрів гірничих ви робок. З них через невідповідність паспортам кріплення або вимогам проекту — 150. Маркшейдерська служба вносить відповідні записи до книги обліку забракованих робіт. Однак головний ін женер шахти В. Фюнг тільки у 80% приймає рішення щодо призупинення
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
фонного зв'язку «Весна-ШІ» працеспроможноюта ефективною і рекомен дувати її до впровадження за умови проведення повномасштабних дер жавних приймальних випробувань і одержання експертних висновків, а також дозволів органів Держпромгірнагляду на серійне виготовлення і за стосування цих систем. На нараді було також розглянуто питання забезпечення працівників гір ничорудних підприємств ефективними та надійними засобами індивідуально го захисту від впливу шкідливих та не безпечних виробничих факторів, які запропонувало ТОВ «Анкон Трейд». Основний напрям роботи компанії — раціональний та обгрунтований вибір необхідних засобів захисту, що не тільки підвищують рівень безпеки пра ці на виробництві, але й заощаджують матеріальні кошти. Його продукція сертифікована в Україні, відповідає вимогам Європейської директиви що до засобів персонального захисту та існуючим стандартам EN, успішно за стосовується у ВАТ «Інгулецький ГЗК», «Північний ГЗК», «Південний ГЗК», «Марганецький ГЗК», а також ВАТ «Міттал Стіл—Кривий Ріг». Представ ники компанії запропонували широ кий спектр першокласного взуття, за собів захисту голови, рук та органів слуху. їх можна було приміряти, одер жати потрібну інформацію. Є впевненість, що прийняті рішен ня технічної наради Криворізького гірничого округу сприятимуть істот ному підвищенню безпеки праці гір ників та ефективному розвитку ви робництва в цілому. подальшої проходки. Контроль за якістю і термінами усунення пору шень вимог правил безпеки під час проходки гірничих виробок незадо вільний, і саме тут слід шукати причи ни травмувань працівників шахти. Комплексна перевірка показала, що в охороні праці дрібниць не бу ває. Все починається з організації справи, з розуміння того, що безпе ка виробничого процесу — найго ловніше завдання.
Т. ГРЕБЕНЄВА, керівник пресслужби Криворізького ЕТЦ і Криворізько го гірничого округу
ВИ Н ЕН ? ВІДПО ВІДАЙІ |
липні 2006 р. органами Держпромгірнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 545 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: У
Г
ГРИЦЮК В. В. — голова правління ВАТ «Феодосійське АТП-14357», м. Фео досія, Автономна Республіка Крим; ДЯДЯ С. Ю. — директор ТОВ «Кримпаливенергосервіс», м. Омферополь, Автономна Республіка Крим; ЯРОШОВИЧ М. Й. — директорТОВ «Газовик», Тульчинський район Вінницької області; ГНАТЕНКО Т.В.— виконавчий директор СТОВ «Віта», Немирівський район Вінницької області; ЯКОВЛЄВ А. Є. — генеральний директор ВАТ «Рожищесільмаш», м. Рожище Волинської області; ШВЕЦЬ В. О. — директор ЗАТ «Меблі Вікторія», м. Луцьк; ПІСКУНОВА С. Ф. — начальник станції Севастополь-Товарний, м. Севасто поль; ШВЕЦЬ C. М. — директор ТОВ «Щитінвест», м. Дніпропетровськ; ЗАХАРИЧЕВ Д. В. — генеральний директор ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит», м. Овруч Житомирської області; ЗУБРІЙЧУК В. М. — директор СТОВ «Нове життя», Овруцький район Житомирської області; ПОЛОВКО В. В. — приватний підприємець, м. Тячів Закарпатської області; СЕЧЕВ E. Е — начальник Виноградівського РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», Закарпатська область; ШЛІЄНКО В. О. — голова правління ВАТ «Червоний фронт». Михайлівський район Запорізької області; КІСЕЛЬГО Ф О. Л. — генеральний директор ВАТ «Запоріжабразив», м. Запоріжжя; ТУРЧАК К. О. — директор ДП «Надвірнянський лісгосп», м. Надвірна Івано-Франківської області; ЧЕМЕРИНСЬКИЙ М. І. — директор КП «Галичводоканал», м. Галич Івано-Франківської області; КОЗУБЕНКО Ю. О. — генеральний директор АТ «Емко», м. Київ; МАКСИМЕНКО П. В. — директор ВАТ «Богуславський консервний завод», м. Богуслав Київської облас ті; ЯВОРСЬКИЙ В. А. — директор ПВСП «Проба-Ой», м. Кіровоград; АНДРЄЄВА Л. М. — головний лікар 1-ї міської лікарні, м. Кіровоград; ЖУКОВ В. Ф. — директор ТОВ «Експрес», м. Луганськ; РУДЕНКО О. Я. — директор ВП «Шах та «Княгинінська» ДП «Донбасантрацит», м. Красний Луч Луганської області; КАРПУК С. П. — директор ТОВ «Золочівагробуд», м. Золочів Львівської облас ті; КОВАЛЕЦЬ І. В. — директор міського комунального підприємства «Жидачівводоканал», м. Жидачів Львівської області; СОЛОМ КО А. В. — директор ТОВ «Віта-Сервіс», м. Миколаїв; ГОНЧАРОВ І. О — голова правління ВАТ «Мико лаївський», Жовтневий район Миколаївської області; МАЧИНСЬКИЙ С. Г. — голова правління ВАТ «Ізмаїлпродконтракт», м. Ізмаїл Одеської області; ВАВІ ЛО В Б. І. — генеральний директор автоценд>у «Роял Моторе», м. Одеса; КАСЬЯНОВ В. І. — приватний підприємець, м. Полтава; ФЕСЕН КО Т. Д. — ди ректор ринку «Аврора», м. Кременчук Полтавської області; КОНДРАТЮК М. І. — директор ПВП «Артсервіс», м. Острог Рівненської області; ГАРЯЧИЙ О. О — директор ПП «Веприк», Острозький район Рівненської області; ДУДКО Г.П .— директор ТОВ «Голд-Петроліум», м. Шостка Сумської області; ГУБАРВ. І. — ди ректор ТОВ «Орбіта», м. Суми; МАНДЗІЙЛ. М. — голова правління ВАТ «Тер нопільське РБУ-4», м. Тернопіль; СВИСТУН І. С. — директор ТОВ «Тернопільсь кий завод безалкогольних напоїв», м. Тернопіль; МОСЕНДЗ О. В — голова правління ВАТ «Автогаз», Дергачівський район Харківської області; ГРИЩ ЕН КО О. В. — генеральний директор ПСП «Добробут», Первомайський район Харківської області; БЛІЖЕНІКОВ О. М. — директор ПП «Хімтехнологія», м. Ка ховка Херсонської області; ЗАПОРОШ ЕВСЬКА О. П. — директор державно го цирку-шапіто «Вогні Києва», м. Херсон; ГРАНІЧ В. В. — голова правління ВАТ «Шепетівський хлібозавод», м. Шепетівка Хмельницької області; ГОРБАНЧУК О. В. — директор СТОВ «Козацька мрія», Летичівський район Хмельниць кої області; МИКОЛЕНКО В. О. — директор ТОВ «Темп-Маш», м. Черкаси; ЗГУРОВСЬКИЙ В. М. — директор CTÖB «Гречанівське», Драбівський район Черкаської області; ЧЕКУРЛІЙ О. С. — директор КП «Рембудмонтаж», м. Чер нівці; СЕРГІЄНКО С. Ф. — голова правління ЗАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», Чернігівська область; ПАЛАЩ ЕНКО О. М. — дирек тор ТОВ «Алегро-Прилуки», м. Прилуки Чернігівської області.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006 3 1
І
| * і | | І \ !
| ;
| !
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Згідно зі статистичними даними, 16% аварій на магістральн их газопроводах спричинені їх руйнуванням землерийною т ехнікою під час виконання земляних робіт у межах охоронних зон. Як правило, це роботи з прокладання кабелів зв’язку при перет ині кабелеукладальною технікою охоронних зон м агістральних газопроводів.
ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ НА СТАН А ВА РІЙ Н О СТІ
ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ
В
продовж останніх років організа ції, що виконують будівельномонтажні роботи щодо спору дження комунікацій зв'язку, допуска ють грубі порушення вимог безпеки під час виконання кабелеукладальних робіт в охоронних зонах магістраль них та розподільних газопроводів, що призводить до їх аварійних розривів, пожеж, загибелі та травмування без посередніх виконавців робіт, руйну вання кабелеукпадальної техніки, а також тривалого припинення газопо стачання регіонів та пов'язаних з цим значних матеріальних збитків. Так, 12 грудня 2002 р. працівники ВАТ «Свемон-Південь» виконували роботи з прокладання кабелю воло конно-оптичної лінії зв'язку в охорон ній зоні магістрального газопроводу до м. Очаків. Дозвіл на виконання ро біт в охоронній зоні газопроводу було отримано, проте представника газотранспортної організації, який мав би визначити трасу газопроводу, не запросили. Як наслідок, машиніст кабелеукладача відхилився від про ектної відмітки перетину з газопрово
32 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
дом і зруйнував його. На ліквідацію аварії та відновлення газопостачання знадобилося 16 год. 16 травня 2006 р. кабелеуклада чем ВАТ «Укртелеком» було пошкод жено газопровід середнього тиску Вишгородського управління газового господарства. Внаслідок вибуху газо повітряної суміші тяжко травмовано двох працівників, повністю згорів ка белеукладач, сталася аварійна зу пинка ГРС Блиставиця та понад добу не постачався газ до 10 населених пунктів. Роботи в охоронній зоні ви конувались без дозволу та без при сутності представників організації, що експлуатує газопровід. 18 червня 2006 р. бригадою ВАТ «Укртелеком» під час виконання ка белеукладальних робіт було зруйно вано міжселищний газопровід Ду-150 від ГРС Недригайлів (Сумська область), що призвело до аварійної зупинки ГРС та припинення газопо стачання чотирьох населених пунктів. Дозвіл від експлуатуючої організації на роботу в охоронній зоні газопро воду ВАТ «Укртелеком» не отримало.
Найбільш резонансною є аварія на магістральному газопроводі Боярка — Іванків, який було зруйновано кабелеукладачем 3 лютого 2005 р. під час спорудження бригадою ТОВ «СВ «Телеком» волоконно-оптичної лінії зв'язку за напрямком Київ — Жи томир — Рівне — Луцьк. Прохідний тиск у газопроводі на момент аварії становив 4,2 МПа. Внаслідок вибуху газоповітряної суміші було зруйнова но 10 м траси газопроводу, кабеле укладач перекинувся, крім того, було знищено 5 одиниць техніки, а 9 без посередніх виконавців робіт тяжко травмовано, у тому числі трьох — смертельно. Як наслідок, понад 2 до би залишались без газопостачання 189 населених пунктів Київської та Житомирської областей та 240 про мислових об'єктів, хоча були сильні морози. Аварію спричинили численні по рушення вимог безпеки виконавцями кабелеукладальних робіт. Зокрема, магістральний газопровід не було на несено на робочі креслення, якими керувалися безпосередні виконавці робіт. Проектно-кошторисна доку ментація не пройшла експертизу на відповідність нормативно-правовим актам з питань промислової безпеки. Зміну проектного рішення щодо про кладання кабелю в охоронній зоні не було погоджено з власником магі стрального газопроводу. TOB «СВ «Телеком» не отримало дозволу Держпромгірнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, а його працівники не пройшли навчання з питань охорони праці. Очевидно, що основними причи нами вищеназваних аварій є нехту вання виконавцями кабелеукладаль них робіт елементарних вимог безпе ки під час виконання земляних робіт в охоронних зонах магістральних газо проводів, що передбачено чинними Правилами безпечної експлуатації магістральних газопроводів, Прави лами технічної експлуатації магі стральних газопроводів, Правилами охорони магістральних трубопрово дів та Інструкцією щодо безпечного виконання робіт в охоронних зонах магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз». Це, зокрема: неузгодження проектних рішень з перетину траси магістральних газопроводів комуні каціями систем зв язку; у робочих кресленнях, що надаються безпосе реднім виконавцям кабелеукладаль них робіт, відсутня інформація про перетини траси з магістральними
з охорони праці
шшмшшшшяшшяяя шяяшши
..
№8 • 2006
РУБРИКИ ЗАКОНОДАВСТВО СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ МІЖНАРОДНІ, ДЕРЖАВНІ И ГАЛУЗЕВІ СТАНДАРТИ_________________________________ . НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ
ОСНОВА В И Д А В Н И Ц Т В О Адреса і телефони видавництва 01032, м. Київ-32, вул. Жилянська, 87/30 тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95. e-mail: osnova@i.kiev.ua Відповідальний за випуск Олександр Васильковський
ІНСТРУКЦІЇ ШКОЛА ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ . ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА АУДИТ КОМЕНТАРІ
З
М
Надруковані у випуску матеріа ли належать до інтелектуальної власності видавця, захищені міжнародним і українським за конодавством і не можуть бути використані без посилання
Засновник Т0В «Основа» Видавець Т0В «Основа» ®Т0В «Основа», 2006
С
Т
2 2
Рукописи не рецензуються і не повертаються Відповідальність за зміст реклам них матеріалів покладається на рекламодавців
І
(Продовження, початок див у № 6 -7 , 2006)
[ р @ К ( 5 ) 1 М 1 І И Й 1 А вд о И Затверджено Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 27.06.2006 № 398
НАКАЗ
ПРО ЗАТВЕРДЖ ЕННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПОБУДОВИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ Відповідно до Закону України «Про охорону праці» та з метою підвищення рівня охорони праці на виробництві шляхом побудови відповідної системи управління наказую:
3. Головному редактору журналу «Охорона праці» Яковенку М. Г. опублікувати цей наказ у черговому номері журналу. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М. В.
1. Затвердити Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві (далі - Рекомендації), що додаються.
Виконуючий обов'язки Міністра
2. Голові Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Саварину М. В. розмістити зазначені
В. М. Антонець
Рекомендації на сайті Департаменту.
ЗАТВЕРДЖ ЕН О Наказ М Н С України 27.06.2006 № 398
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОБУДОВИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ 1. Загальні положення
1.5.
1.1. Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві (далі - Рекомендації) визначають мінімальні ви моги до заходів суб'єкта господарювання щодо забезпечення безпеч них та здорових умов праці найманих працівників. Вимоги цих Реко
Підготовку управлінських рішень щодо функціонування СУОП
на виробництві забезпечує служба охорони праці або особа, що в по рядку сумісництва виконує функції служби охорони праці.
2. Терміни та визначення
мендацій поширюються на всіх суб'єктів господарювання, що викори
Система управління охороною праці (СУОП) - частина загальної
стовують найману працю, незалежно від форми власності та виду
системи управління виробництвом, яка сприяє запобіганню нещасним
діяльності.
випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також
1.2. Система управління охороною праці (далі - СУОП) створюєть
небезпеці для третіх осіб, що виникають у процесі виробничої діяль
ся суб'єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийнят
ності, і включає в себе комплекс взаємопов'язаних заходів на вико
тя та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних,
нання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з промисло
санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямо
вої безпеки та охорони праці.
ваних на збереження життя, здоров'я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності. 1.3. З урахуванням цих рекомендацій суб'єкт господарювання роз робляє і затверджує відповідне положення з урахуванням виду діяль ності та специфіки виробництва, що встановлює систему управління
Аудит охорони праці та промислової безпеки (далі - аудит) - це до кументально оформлене системне обстеження й аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям, вста новленим законодавчими та нормативно-правовими актами з охоро ни праці та промислової безпеки.
охороною праці, яка може бути складовою частиною загальної систе ми управління виробництвом. Вимоги Положення є обов'язковими
3. Порядок розробки і впровадження СУОП
для виконання всіма найманими працівниками.
3.1.
1.4. При створенні СУОП та впровадженні в її роботу необхідних ко ригувальних заходів потрібно керуватися законодавством України та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці. 2 •
8/2006
Для розробки і впровадження СУОП бажано створити коорди
наційну раду під керівництвом суб'єкта господарювання за участі представників служби охорони праці, профспілок або осіб, уповнова
жених трудовим колективом.
3.2. Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних під розділів з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх
праці. Така ж інформація у повному обсязі заноситься у посадові інструкції та інструкції з охорони праці.
перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також
4.2.2. Служба охорони праці
працівників
про СУОП
Суб'єкт господарювання повинен розробити Положення про служ
підприємства, затвердженому наказом підприємства, або в Наста
бу охорони праці, що має відповідати Типовому положенню про служ
нові з якості, якщо на підприємстві функціонує система якості.
бу охорони праці (НПАОП 0.00-4.35-04), затвердженому наказом
мають бути
викладені
в Положенні
3.3. Структура положення про СУОП визначається з урахуванням примірної та конкретних умов праці на підприємстві. 3.4. Впровадження СУОП здійснюється за наказом суб'єкта госпо дарювання. 3.5. Алгоритм запровадження СУОП наведено в додатку.
4.
Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстро ваному в Мін'юсті України 01.12.2004 за № 1526/10125. 4.2.3. Комісії та громадські органи Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці мають відповідати Типовому положенню про комісію з питань охоро ни праці підприємства (НПАОП 0.00-4.09-93), затвердженому нака
Примірна структура положення про СУОП та орієнтовний зом Держнаглядохоронпраці від 03.08.1993 № 72, зареєстрованому
зміст його розділів Положення про СУОП має містити наступні розділи та підрозділи.
в Мін'юсті України 30.09.1993 за № 141, а компетенція уповнова жених трудових колективів - Типовому положенню про роботу упов
4.1. Загальні положення
новажених трудових колективів з питань охорони праці (НПАОП 0.00-
4.1.1. Відповідальність вищого керівництва
4.11-93), затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України
Безпосередня відповідальність суб'єкта господарювання за охоро
від 28.12.1993 № 135, зареєстрованому в Мін'юсті України
ну життя і здоров'я працюючих на підприємстві визначена Законом України «Про охорону праці» та нормативно-правовими актами з охо рони праці. У розділі викладаються завдання, що стосуються основ них питань з охорони праці на підприємстві, відповідальність за вирішення яких покладається на керівництво.
31.01.1994 за № 18/227. 4.2.4. Використання законодавчих актів та нормативно-правових актів з охорони праці У розділі визначаються особи, відповідальні за вчасне отримання, облік, актуалізацію і поширення законодавчих та інших нормативно-
4.1.2. Основні принципи політики у сфері охорони праці
правових актів з охорони праці, їх використання у виробничій діяль
Суб'єкт господарювання визначає і документально оформлює політи
ності і впровадження у нормативно-правових актах підприємства.
ку керівництва у сфері охорони праці. Ця політика має бути органічно
4.2.5. Управління внутрішніми нормативно-правовими актами
поєднана з усіма елементами діяльності підприємства. Формування
Внутрішні нормативно-правові акти опрацьовуються на підпри
політики здійснюється на основі комплексної оцінки рівня небезпеки ви
ємстві, затверджуються його керівником і спрямовуються на побудо
робничих об'єктів підприємства, яка проводиться шляхом виявлення
ву чіткої системи управління охороною праці на підприємстві та ство
всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для
рення безпечних і нешкідливих умов праці, що регламентується По
кожного об'єкта, їх оцінки та аналізу можливих варіантів виникнення.
рядком опрацювання та затвердження власником нормативних актів
4.1.3. Функції системи управління охороною праці
про охорону праці, що чинні на підприємстві (НПАОП 0.00-6.03-93),
Основними функціями СУОП є облік, аналіз та оцінка умов праці;
затвердженим
наказом
Держнаглядохоронпраці
України
від
планування, організація, координація, контроль за виконанням та сти
21.12.1993 № 132, зареєстрованим у Мін'юсті України 07.02.1994
мулюванням заходів з охорони праці та промислової безпеки.
за № 20/229.
4.2. Структура і документація СУОП
СУОП організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне
На підприємстві має бути визначено компетенцію і порядок дій працівників щодо:
та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на
- розробки внутрішніх нормативно-правових актів;
охорону праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що уне
- поширення актів, збору та аналізу пропозицій і зауважень
можливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у
працівників стосовно ефективного їх впровадження:
випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та
- внесення змін, якщо це визнано доцільним.
усувати їх. У Положенні про СУОП (або у Настанові з якості), а також у поса
4.3. Завдання СУОП та їх вирішення
дових інструкціях та інструкціях з охорони праці визначаються за
Планування заходів передбачає визначення умов та безпеки праці
4.3.1. Планування та фінансування заходів з охорони праці
гальні й конкретні обов'язки кожного працівника, його повноваження
у зв'язку з інтенсифікацією виробництва та реалізацією основних на
у сфері охорони праці. В організаційних заходах, що забезпечують функціонування СУОП,
треби у новій техніці, інженерно-технічних засобах безпеки та
необхідно передбачити можливість впливу громадських об єднань
санітарно-побутовому обслуговуванні на підставі внутрішнього та
працівників підприємства (комісії з питань охорони праці, уповнова
зовнішнього аудиту охорони праці, аналізу причин нещасних випадків
жених трудових колективів, профспілок тощо).
прямків роботи з охорони праці на тривалий період; визначення по
та професійних захворювань.
СУОП має містити документально оформлену методику управління
Основні напрямки перспективного планування - складання ком
конфігурацією системи, яка описує порядок дій керівництва при ви
плексних планів попіпшення умов та безпеки праці і санітарно-оздо
никненні необхідності змін у структурі та взаємозв'язків між іі ланка ми. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.
ровчих заходів, які повинні бути складовою частиною економічного і соціального розвитку підприємства: - поточного (річного) плану заходів з охорони праці, що включа
Права, обов'язки і відповідальність керівників служб та підроз ються до колективного договору; - оперативних (квартального, місячного) планів по цехах та ділів, а також працівників дільницях (рішення, накази, заходи з розслідування нещасних ви У розділі документуються права, обов'язки і відповідальність 4.2.1.
керівників служб та підрозділів, а також працівників щодо охорони
падків, приписи органів державного нагляду за охороною праці тощо).
8 /2 0 0 6 •
РІКО О ІЯ ІІМ Й А Щ Т, о Д Суб'єкт господарювання забезпечує розробку, фінансування і ре алізацію заходів, спрямованих на доведення умов та безпеки праці до вимог, викладених у колективній угоді, але не нижчих за нормативні. У розділі наводиться комплексний план заходів з охорони праці.
Для документування огляду підприємства доцільно скласти плани огляду, порядок проведення огляду, а також відповідні протоколи. На підприємствах, щодо яких це регламентовано нормативно-пра
4.3.2. Професійний відбір
вовими актами з охорони праці, впроваджується 3-ступенева систе
Визначається коло працівників, що виконують важкі роботи, робо
ма контролю.
ти зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також такі, де є
4.3.5. Організація інформаційної роботи
потреба у професійному доборі. Працівники цих категорій повинні
Має бути визначено, яким чином інформація про заходи із безпеч
проходити попередній (перед укладанням трудового договору) та
ного виконання робіт досягне конкретного працівника і як буде ор
періодичні медичні огляди. Переліки вказаних професій наведено в
ганізовано ефективний зворотний зв'язок від працівників до
Положенні про медичний огляд працівників певних категорій (ДНАОП
керівництва для поліпшення охорони праці. Необхідно розробити про
0.03-4.02-94),
затвердженому
наказом
МОЗ
України
від
31.03.1994 № 45, зареєстрованому в Мін’юсті України 21.06.1994 за № 136/345, Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі (ДНАОП 0.03-8.06-94), затвердженому наказом МОЗ України, Держнаглядохоронпраці України від 23.09.1994 № 263/121, за
цедури роботи зі зверненнями працівників і повідомлення про резуль тати розгляду. 4.3.6. Засідання координаційної ради Документальне оформлення роботи координаційної ради має вра ховувати повноваження та спосіб дій кожного з її членів при:
реєстрованому у Мін'юсті України 28.07.1994 за № 176/385, Пе
- складанні і перевірці дотримання графіка засідань;
реліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами
- координації проведення засідань;
праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх
- визначенні тем засідань;
(ДНАОП 0.03-8.07-94), затвердженому наказом МОЗ України від
- складанні та розповсюдженні протоколів засідань;
31.03.1994 № 46, зареєстрованому у Мін'юсті України 28.07.1994 за № 176/385, Переліку важких робіт зі шкідливими і небезпечними
- впровадженні заходів за результатами засідання і після поширен ня інформації'.
умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок
4.3.7. Наради і збори
(ДНАОП 0.03-8.08-93), затвердженому наказом МОЗ України від
Наради і збори мають проводитись в усіх підрозділах підприємства.
29.12.1993
№
256,
зареєстрованому
у
Мін’юсті
України
Ініціатива проведення нарад належить керівництву підрозділів, а зборів - уповноваженим трудових колективів, профспілок. Облік і ко
30.03.1994 за № 51/260. 4.3.3. Навчання з питань охорони праці та система інструктажів
ригувальні заходи щодо нарад і зборів покладаються на службу охо
Обов'язкові вимоги до проведення навчання з питань охорони
рони праці.
праці, а також до спеціального професійного навчання викладено в статті 18 Закону України «Про охорону праці», а також у Типовому по
4.3.8. Безпечність виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів
ложенні про порядок проведення навчання з питань охорони праці
Порядок забезпечення безаварійної експлуатації будівель і споруд,
(НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженому наказом Держнаглядохорон
організації служби доглядача та системи планово-попереджувальних
праці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованому у Мін’юсті Ук
ремонтів викладено у нормативних документах з питань обстежень,
раїни 15.02.2005 за № 231/10511. Порядок проведення і види
паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель
інструктажів також викладено в зазначеному Типовому положенні.
і споруд згідно з вимогами Положення про безпечну та надійну ек
У Положенні про СУОП регламентується порядок дій, компетенція
сплуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним
відповідальних осіб при організації і проведенні навчання, своєчасна
наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від
актуалізація навчальних програм та інструкцій. Необхідно проаналізу
27.11.1997 за № 32/288, зареєстрованого у Мін'юсті України 6 лип
вати і задокументувати необхідність і порядок підвищення кваліфікації
ня 1998р. за № 424/2864.
працівників і керівництва, що не належать до обов'язкового.
Вимоги до обладнання та технологічних процесів встановлено у
4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємст
нормативно-правових документах, які регламентують безпечність ви
Система контролю залежно від обсягів виробництва та чисельності
умовах, технологічних регламентах тощо). Має бути задокументова
працюючих може передбачати адміністративно-громадський кон
но той порядок дій, організації праці, які найбільш оптимально забез
троль (внутрішній аудит), оперативний контроль керівників робіт та
печать виконання вказаних нормативів.
інших посадових осіб, контроль з боку служби охорони праці та комісії
4.3.9. Організація робочого місця
ва в цілому
робничого обладнання та його використання (стандартах, технічних
з охорони праці.
Ефективним заходом для правильної організації робочих місць є
При проведенні внутрішнього аудиту визначаються і задокументовуються повноваження та спосіб дій при вирішенні таких завдань:
атестація робочих місць за умовами праці, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, за
- визначення учасників груп, що проводять огляд підприємства;
твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня
- встановлення періодичності оглядів підприємства:
1992 р. № 442.
- визначення випадків, коли є потреба у позачерговому огляді підприємства; - встановлення основних моментів, яким потрібно приділяти особ
4.3.10. Організація робочого часу Для забезпечення охорони здоров’я і безпеки працюючих не обхідна відповідна організація режиму їх праці та відпочинку.
ливу увагу при проведенні огпяду, можливо, складання опитувально-
При цьому повинні враховуватися вимоги Кодексу законів про пра
го листа; - складання протоколів оглядів з визначенням термінів усунення
цю та інших нормативно-правових актів щодо робочого часу та відпо чинку, оплачуваних перерв для проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих процедур.
зауважень;
- заходи щодо усунення виявлених недоліків;
4 •
- організація співучасті працівників у роботі груп.
8/2006
Ці вимоги стосуються всіх працюючих.
РИ КО КЯІН Й І& Ш ІО Н Має бути регламентовано робочий час, час відпочинку, перерви, роботи у нічний час і позмінної роботи. 4.3.11. Заміна засобів виробництва
Необхідно визначити організаційні заходи для забезпечення безпе ки працівників підприємства, що не задіяні у роботах з виведення об'єктів з експлуатації.
При плануванні закупівлі обладнання, використання якого практич
Повинна бути врахована можливість роботи сторонніх фірм (напри
но не змінює технологічний процес, потрібно впевнитися, що це об
клад, монтажних або транспортних), що може становити небезпеку
ладнання є безпечним під час використання. У розділі викладаються
для працівників підприємства.
організаційні та технічні заходи щодо цього. 4.3.12. Заміна матеріалів, що застосовуються Змістом розділу є порядок визначення ступеня шкідливості нового
4.3.16. Засоби індивідуального захисту У розділі визначається перелік тих професій, працівники яких по винні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (далі -
матеріалу та шляхи її нейтралізації.
ЗІЗ), а також перелік необхідних ЗІЗ. Інструктаж працівників щодо ви
4.3.13. Зміни в організації праці
користання ЗІЗ повинен бути викладений в інструкціях з охорони
Викладаються всі аспекти необхідних заходів щодо безпечних і
праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці
нешкідливих умов праці на етапі проектування нового технологічного
(НПАОП 0.00-4.15-98), затвердженим наказом Держнаглядохорон
процесу або нових засобів виробництва, що суттєво впливають на ор
праці від 29.01.1998 № 9, зареєстрованим у Мін’юсті України
ганізацію праці.
7 квітня 1998 р. за № 226/2666.
4.3.14. Організація безпечного проведення робіт при залученні сторонніх суб’єктів господарювання При залученні сторонніх суб'єктів господарювання необхідно пе
Питання щодо забезпечення працівників ЗІЗ регламентується По ложенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одя гом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захи
редбачити заходи безпеки як для працівників замовника, так і для
сту (НПАОП 0.00-4.26-96), затвердженим наказом Держнаглядохо
працівників підрядника, а також відповідальності сторін за безпечне
ронпраці від 29.10.1996 № 170, зареєстрованим у Мін’юсті України
виконання робіт. Ці заходи мають бути відображені у договорі на ви
18 листопада 1996 р. за № 667/1692.
конання робіт. 4.3.15. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній ек сплуатації, виведенні з експлуатації виробничого обладнання При введенні в експлуатацію нового обладнання, інших засобів ви
Норми видачі ЗІЗ встановлено нормативно-правовими актами з охорони праці, затвердженими у встановленому порядку. 4.3.17. Аналіз і попередження можливих загроз життю і здоров'ю працюючих
робництва і матеріалів керівництвом підприємства враховуються всі
На підприємстві має бути визначено загрози для працюючих та
заходи з попередження нещасних випадків і зниження ризику для
проведено відповідні профілактичні заходи щодо їх запобігання, а та
здоров'я працюючих.
кож вибрано і обгрунтовано метод оцінки загроз. У цьому розділі не
Для виконання наведених завдань необхідно:
обхідно відобразити послідовність дій при аналізі можливих загроз, а
- перевірити, чи надав виготовлювач або постачальник усі не
саме:
обхідні документи, що стосуються безпечності обладнання; - перевірити, чи має організація, що проводитиме монтаж і на лагодження обладнання, відповідні дозволи і ліцензії; - визначити, яким чином у контракті з монтажною організацією вирішені питання охорони праці щодо працівників монтажної ор ганізації, а також працівників підприємств, на яких може виникнути небезпека під час проведення монтажних робіт; - якщо монтаж здійснюється власними силами, чи вжито всіх не обхідних заходів щодо безпечного виконання робіт; - одержати необхідні дозволи на введення об'єкта в експлуатацію; - врахувати заходи безпеки при введенні об'єкта в експлуатацію. Поточна експлуатація обладнання у встановленому режимі звичай но регламентована відповідними документами фірми-виготовлювача, а для деяких видів обладнання підвищеної небезпеки ще й відповідни
- врахування робочих місць і видів діяльності, які можуть станови ти потенційну небезпеку; - встановлення існуючих загроз, що діють на робочих місцях або ланках виробництва, та оцінка ефективності вже проведених захис них заходів; - розробка і впровадження подальших заходів щодо зменшення ризиків, якщо це потрібно; - залучення для вирішення цих питань необхідних фахівців, мож ливо, спеціалізованих організацій, що можуть надати необхідні кон сультації; - консультації з представниками громадських органів з охорони праці; - визначення шляхів повідомлення працівників про необхідні захо ди і їх можливої реакції на них.
ми нормативно-правовими актами. Тому процедури та інструкції, що
На підприємствах, на яких застосовуються небезпечні речовини,
стосуються поточної експлуатації, повинні відобразити зміст вказаних
необхідно провести ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки, а за
документів.
Будь-яке порушення встановленого технологічного процесу стано
необхідності подальше декларування їх безпеки. Порядок іден тифікації та декларування регламентується постановою Кабінету
вить підвищену небезпеку для працюючих, тобто нестандартну ситу
Міністрів України від 11 вересня 2002р. № 956 «Про ідентифікацію
ацію. Якщо такі порушення можуть призвести до небезпеки для вели
та декларування об'єктів підвищеної небезпеки» (НПАОП 0.00-6.21-02
кої кількості працівників або ланок підприємства, їх необхідно розгля
та НПАОП 0.00-6.22-02).
дати у Плані локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Якщо
4.3.18. Дії у випадку аварії
вони становлять небезпеку для окремих працівників, їх потрібно роз
Обов'язок суб'єкта господарювання попередити можливі аварійні
глядати з урахуванням послідовності дій, визначеній у пункті 4.3.18.
ситуації та вжити необхідних заходів для ліквідації наслідків аварій
Має бути передбачено, задокументовано і доведено до працівників
визначено у статті 13 Закону України «Про охорону праці». Цю вимо
організацію заходів з охорони праці під час виведення обладнання з
гу впроваджено Порядком розслідування та ведення обліку нещасних
експлуатації. Потрібно визначити конкретних виконавців робіт, іх ком петенцію, необхідні заходи безпеки, можливо, засоби індивідуально го та колективного захисту.
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверд женим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004р. № 1112 (НПАОП 0.00-5.02-04), згідно з яким суб'єкт господарю 8/20 06 • 5
вання зобов’язаний аналізувати причини аварій та розробляти захо
розділах, має бути проконтрольовано. Контроль здійснюється,
ди щодо запобігання їм, тобто на кожному підприємстві, аварія на
відповідно до пункту 4.3.4 цих Рекомендацій, шляхом проведення
якому може призвести до руйнування будинків, споруд, технологічно
внутрішнього аудиту (якщо не передбачено іншу систему контролю),
го устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля,
за результатами якого розробляються і впроваджуються коригувальні
потрібно розробити план попередження та ліквідації аварій.
заходи. План перевірок складається службою охорони праці.
Конкретні вимоги до змісту і порядку побудови розділу викладено
Змістом розділу є документи, що регламентують порядок прове
в Положенні щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних
дення контролю, які повинні чітко визначати періодичність контроль
ситуацій і аварій (НПАОП 0.00-4.33-99), затвердженому наказом
них заходів, їх внутрішній зміст та принципи здійснення відповідних
Держнаглядохоронпраці України від 17.06.1999 № 112, зареєстро
коригувальних дій.
ваним у Мін'юсті ЗО червня 1999 р. за № 424/3717.
Втілення коригувапьних заходів теж підлягає контролю, і ці дії не
4.3.19. Коригувальні заходи
обов'язково можуть збігатися з періодичним контролем заходів з
Будь-який із заходів з охорони праці, викладених у попередніх
охорони праці.
Додаток до пункту 3.5 Рекомендацій щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві
6 •
8/20 06
И
й\ из оя я
ЗАТВ ЕРДЖ ЕН О наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.08.2002 № 409
ПРАВИЛА
БУДОВИ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАНТАЖ ОПІДІЙМ АЛЬНИХ КРАНІВ (Продовження, початок у № 6-7, 200В).
Позначення
ГОСТ 27914-88 (ИСО 8087-85) ГОСТ 28296-89 ГОСТ 28408-89 ГОСТ 28434-90 ГОСТ 28448-90 ГОСТ 28609-90 ГОСТ 28648-90 ГОСТ 29266-91 (ИСО 9373-89) ГОСТ 29321-92 ГОСТ 30055-93 ГОСТ 30441-97 (ИСО 3076-84) ДСТУ 1.3-93
ДСІУ 2193-93 (Г0СТ16517-93) ДСТУ 2325-93 ДСТУ 2389-94 ДСТУ 2462-94 ДСТУ 2484-94 (ГОСТ 4121-96) ДСТУ 2491-94 ДСТУ 2564-94 (ГОСТ 18910-96) ДСТУ 2733-94 ДСТУ 2865-94 ДСТУ 2879-94 ДСТУ 2890-94 ДСТУ 2924-94 ДСТУ 2944-94 ДСТУ 2946-94 ДСТУ 2986-95
Назва
Краны самоходные. Размеры барабанов и блоков Краны мачтовые. Требования безопасности Тали ручные и кошки. Общие технические условия Краны-штабелеры мостовые. Общие техни ческие условия Краны консольные электрические перед вижные. Типы Краны грузоподъемные. Основные положе ния расчета Колеса крановые. Технические условия Краны грузоподъемные. Требования к точ ности измерений параметров при испытаниях Краны-штабелеры мостовые. Основы расчета Канаты из полимерных материалов и ком бинированные. Технические условия Цепи короткозвенные грузоподъемные не калиброванные класса прочности Т(8). Тех нические условия Державна система стандартизації України. Порядок розроблення, побудови, викладу, оформлення, узгодження, затвердження, позначення та реєстрації технічних умов Пдроприводи об'ємні. Гідроапарати. Загальні технічні вимоги. Шум. Терміни та визначення Технічне діагностування та контроль техніч ного стану. Терміни та визначення Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення Рейки кранові. Технічні умови Покриття металеві та неметалеві неорганічні. Терміни та визначення Прилади та обладнання гідравлічні. Загальні технічні умови. Корозія та тимчасовий протикорозійний за хист металевих виробів. Терміни та визна чення Контроль неруйнівний. Терміни та визначення Маніпулятори, автооператори, роботи про мислові та системи виробничі гнучкі. Терміни та визначення Тара і транспортування. Терміни та визначення Прокат чорних металів. Терміни та визначення Атестаційні випробування зварників. Зварю вання плавленням. Частина 1. Сталі Підіймальні пристрої. Крани самохідні. Тер міни та визначення Крани вантажопідіймальні. Частина 1. Тер міни та визначення основних понять
Ким, коли затверджено, реєстрація в Міністерстві юстиції України
Номер пункту Правил
4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1, 8.1 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 4.2.1, 5.1.1 4.1.1, 4.5.3, 5.1.1 4.1.1,5.1.1,5.16 4.1.1, 4.2.1, 5.1.1, 8.1 4.1.1,4.19.5, 5.1.1 4.1.1, 4.9.1, 4.9.2, 4.19.4. 5.1.1
4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 4.11.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 4.11.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1,4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1, 5.5.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 8/20 06 • 7
г а [?> й \ шз
&
Позначення
ДСТУ 3074-95 (ГОСТ 228-95) ДСТУ 3150-95 ДСТУ 3278-95 ДСТУ 3321-96 ДСТУ 3328-96 (ГОСТ 30430-96) ДСТУ 3455.1-96 ДСТУ 3455.2-96 ДСТУ 3455.3-96 ДСТУ 3455.4-96
ДСТУ 3491-96 (ГОСТ 30242-97) ДСТУ 3555-97 (ГОСТ 30188-97) ДСТУ 3761.2-98 ДСТУ 3761.3-98
ДСТУ 3925-99 ДСТУ ІБО 4310-94 ДСТУ ІБО 9926-1-94 ДСТУ Б В.2.8-10-98 ДСТУ 3-04-93-95
ДСТУ 3-04-94-95 СНиП-ІІ-7-81 СНиП ІІІ-4-80 СНиП 111-18-75 СНиП 2.01.01-82 СНиП 3.08.01-85 ДНАОП 0.00-1.16-96
ДНАОП 0.00-1.21-98
ДНАОП 0.00-1.27-97
8 •
Назва
Ким, коли затверджено, ресстрація в Міністерстві юстиції України
Ланцюги якірні суднові. Параметри та роз міри, технічні вимоги, маркування складаль них одиниць Крани вантажопідіймальні. Настанова з експлуатації крана. Частина 1. Загальні положення Система розроблення та поставлення про дукції на виробництво. Основні терміни та визначення Системи конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять Дугове зварювання конструкційних чавунів. Вимоги до технологічного процесу Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи. Частина 1. Загальні поняпя. Терміни та визначення Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи. Частина 2. Об'ємні гідромашини та пневмомашини. Терміни та визначення Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи. Частина 3. Гідроапарати та пневмоапарати. Терміни та визначення Гідроприводи об'ємні та пневмоприводи. Частина 4. Кондиціонери робочого середо вища, гідропосудини та пневмопосудини, гідропроводи та пневмопроводи. Терміни та визначення Дефекти з'єднань при зварюванні металів плавленням. Класифікація, позначення та визначення Ланцюги вантажопідіймальні калібровані високоміцні. Технічні умови Зварювання та споріднені процеси. Частина 2. Процеси зварювання та паяння. Терміни та визначення Зварювання та споріднені процеси. Частина 3. Зварювання металів: з'єднання та шви, тех нологія, матеріали та устаткування. Терміни та визначення Чавун з кулястим графітом для виливків. Марки Крани вантажопідіймальні. Правила і методи випробувань Крани вантажопідіймальні. Навчання кранів ників. Загальні положення Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Стропи вантажні. Класифікація, параметри та розміри, технічні вимоги. Муфты для несущих канатов, типы, конст рукции и размеры. Заливка несущих канатов в муфтах сплавом, анкеровка несущих ка натов в муфтах клиньями Подвесные канатные дороги и кабельные краны. Счаливание тяговых и подъемных канатов Строительство в сейсмических районах Техника безопасности в строительстве Металлические конструкции Строительные климатология и геофизика Механизация строительного производства. Рельсовые пути башенных кранов Затверджено наказом Держнагляд Правила атестації зварників охоронпраці від 19.04.96 р., № 61 Зареєстровано Мінюстом України 31.05.96 за № 262/1287 Правила безпечної експлуатації електро Затверджено наказом Держнагляд установок споживачів охоронпраці від 09.01.98 № 4 Зареєстровано Мінюстом України 10.02.98 за № 93/2533 Правила атестації фахівців з неруйнівного Затверджено наказом Держнагляд контролю охоронпраці від 06.05.97 № 118 Зареєстровано Мінюстом України 02.09.97 за № 374/2178 8/2006
Номер пункту Правил
4.1.1, 4.9.1, 4.9.2, 4.19.4, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1, 5.1.13 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1, 5.5.6 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1
3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 4.9.1, 4.9.2, 5.1.1 3.1, 4.1.1, 5.1.1
3.1, 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 4.5.3, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1, 5.1.6, 4.1.1, 5.1.1,10.4.1 4.1.1, 4.19.1, 5.1.1, 5.1.17
4.1.1,4.7.3, 5.1.1 4.1.1,5.1.1,7.27 4.1.1, 4.1.4, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1 4.1.1, 4.2.1, 5.1.1 4.1.1, 5.1.1 4.1.1,4.20.1,5.1.1 5.5.1
10.3.9,10.4.6,10.4.15,10.4.17 10.5.25 5.6.1
И
Позначення
ДНАОП 0.00-1.32-01 ДНАОП 0.00-4.03-01 ДНАОП 0.00-4.12-99
ДНАОП 0.00-4.15-98
ДНАОП 0.00-4.34-99
ДНАОП 0.00-5.01-92 ДНАОП 0.00-5.02-95
ДНАОП, 0.00-5.03-95
ДНАОП 0.00-5.04-95
ДНАОП 0.00-5.05-95
ДНАОП 0.00-5.06-94
ДНАОП 0.00-5.07-94
ДНАОП 0.00-5.10-96
ДНАОП 0.00-5.18-96
ДНАОП 0.00-5.19-96
ДНАОП 0.00-5.20-94
ДНАОП 0.03-1.15-75 ДНАОП 0.03-4.02-94
ДНАОП 1.1.10-1.01-97
Назва
Ким, коли затверджено, реєстрація в Міністерстві юстиції України
[?> &
[1 ИЯ ЛО
Номер пункту Правил
Правила будови електроустановок. Електро обладнання спеціальних установок
Затверджено наказом Міністерства 3.1,4.1.1,4.1.5. 5.1.1,4.10.1 праці та соціальної політики України від 21.06.01 № 272 Положення про порядок розслідування та ве Затверджено постановою Кабінету Мі 11.1 дення обліку нещасних випадків, професій ністрів України від 21.08.01 № 1094 них захворювань і аварій на виробництві Типове положення про навчання з питань Затверджено наказом Держнагляд 5.1.2,10.4.1,10.4.4 охорони праці охоронпраці від 17.02.99 № 27 Зареєстровано Мінюстом України 21.04.99 за № 248/3541 Положення про розробку інструкцій з охо Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 охоронпраці від 29.01.98 № 9 рони праці Зареєстровано Мінюстом України 07.04.98 за № 226/2666 Положення про порядок видачі дозволів Затверджено наказом Держнагляд 5.1.1,6.1,10.1.3 Комітетом з нагляду за охороною праці охоронпраці від 04.06.99 № 103 України Зареєстровано Мінюстом України 08.10.99 за № 690/3983 Інструкція про порядок видачі дозволу на Затверджено Держгіртехнаглядом 5.3.1 право монтажу або (і) налагодження об’єктів України від 14.01.92 котлонагляду та підіймальних споруд Інструкція про порядок видачі дозволів на Затверджено наказом Держнагляд 5.1.1 виготовлення, ремонт та реконструкцію охоронпраці від 12.12.95 № 189 підйомних споруд і здійснення нагляду за Зареєстровано Мінюстом України виконанням цих робіт 27.12.95 за № 482/1018 Типова інструкція з безпечного ведення ро Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 біт для кранівників (машиністів) стрілових охоронпраці від 25.09.95 № 135 самохідних (автомобільних, гусеничних, за Зареєстровано Мінюстом України лізничних, пневмоколісних) кранів 10.10.95 за № 371/907 Типова інструкція з безпечного ведення Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 робіт для стропальників (зачіплювачів), які охоронпраці від 25.09.95 № 135 обслуговують вантажопідіймальні крани Зареєстровано Мінюстом України 10.10.95 за № 372/908 Типова інструкція з безпечного ведення робіт Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 для кранівників (машиністів) баштових кранів охоронпраці від 14.11.95 № 175 Зареєстровано Мінюстом України 27.11.95 за № 425/961 Типова інструкція для осіб, відповідальних Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 за безпечне проведення робіт з переміщен охоронпраці від 20.10.94 № 107 ня вантажів кранами Зареєстровано Мінюстом України 13.03.95 за № 60/596 Типова інструкція для осіб, відповідальних Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 за утриманням вантажопідіймальних кранів охоронпраці від 20.10.94 № 107 Зареєстровано Мінюстом України у справному стані 13.03.95 за № 59/595 Типова інструкція для операторів (маши Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 ністів) парових і водогрійних котлів охоронпраці від 30.06.96 № 74 Зареєстровано Мінюстом України 05.06.96 за № 267/1292 10.4.1 Затверджено наказом Держнагляд Типова інструкція з безпечного ведення охоронпраці від 20.03.96 № 45 робіт для кранівників (машиністів) кранів Зареєстровано Мінюстом України мостового типу (мостових, козлових, на26.03.96 за № 143/1168 півкозлових) Типова інструкція з безпечного ведення робіт Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 для кранівників (машиністів) портальних охоронпраці від 29.01.96 № 13 Зареєстровано Мінюстом України кранів 12.02.96 за № 63/1088 Типова інструкція для інженерно-технічних Затверджено наказом Держнагляд 10.4.1 працівників, які здійснюють нагляд за утри охоронпраці від 20.10.94 № 107 Зареєстровано Мінюстом України манням та безпечною експлуатацією ван 13.03.95 за № 58/594 тажопідіймальних кранів Затверджено Мінохорони здоров’я Санітарні правила устрою та обладнання 4.1.1, 4.14.5, 4.14.12, 5.1.1 СРСР, 1974 кабін машиністів кранів № 1520-76 Положення про медичний огляд працівників Затверджено наказом Міністерства 10.4.13 охорони здоров'я України від 31.03.94 певних категорій № 45 Зареєстровано Мінюстом України 21.06.94 за № 136/345 Затверджено наказом Держнагляд 10.5.25 Правила безпечної експлуатації електро охоронпраці від 06.10.97 № 257 установок Зареєстровано Мінюстом України 13.01.98 за № 11/2451 8 /2 0 0 6 • 9
Позначення
ДСН 3.3.6.037-99 ДСН 3.3.6.039-99 ЦРБ 0004 ПУЕ
Назва
Ким, коли затверджено, ресстрація в Міністерстві юстиції України
Санітарні норми виробничого шуму, ультра Постановою Головного державного са звуку та інфразвуку нітарного лікаря України від 01.12.99 №37 Державні санітарні норми виробничої за Постановою Головного державного са гальної та локальної вібрації нітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 Затверджено наказом Міністерства Правила технічної експлуатації залізниць транспорту України від 16.01.95 № 27 в Україні Затверджені Міненерго СРСР 04.07.84 Правила устройства электроустановок (6-е издание, переработанное и дополнен ное. «Знергоатомиздат», 1987 г.)
Номер пункту Правил
4.1.1,4.14.12, 5.1.1 4.1.1, 4.14.12, 5.1.1 4.1.1, 4.4.13. 4.20.1. 5.1.1 4.1.1, 4.10.1, 5.1.1
3.1.9. кран маніпулятор - кран стрілового типу, що встановлений
3. 3.1. У даних Правилах використані терміни та визначення, наве дені в ГОСТ 154В7, ГОСТ 16504, ГОСТ 18322, ГОСТ 21014, ГОСТ 24258, ГОСТ 25866, ДСТУ 2325, ДСТУ 2389, ДСТУ 2462, ДСТУ
на автомобільному шасі та призначений для його завантаження-розвантаження; 3.1.10. кран-перевантажувач причальний - вантажопідіймальний
2491, ДСТУ 2733, ДСТУ 2865, ДСТУ 2879, ДСТУ 2890, ДСТУ
кран, що спирається на рейкову колію за допомогою порталу і має од
2924, ДСТУ 2946, ДСТУ 2986, ДСТУ 3150, ДСТУ 3278, ДСТУ
ну або дві консолі, при цьому одна з них розташована в зоні заванта-
3321, ДСТУ 3455.1, ДСТУ 3455.2, ДСТУ 3455.3, ДСТУ 3455.4,
ження-розеантаження суден;
ДСТУ 3491 (ГОСТ 30242), ДСТУ 3555 (ГОСТ 30188), ДСТУ 3761.2, ДСТУ 3761.3, ДНАОП 0.00-1.32-01 разом з наступними: 3.1.1. ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (ру бильник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подавання на пруги на вантажопідіймальний кран або машину від зовнішньої мережі; 3.1.2. візок однорейковий - електричний таль з причіпною кабіною керування, що пересуваються надземною рейковою колією; 3.1.3. галерея - довга і вузька споруда з переважно горизонталь ним настилом, призначена для забезпечення вільного проходу
3.1.11. машина вантажопідіймальна - підіймальний пристрій циклічної дії, призначений для переміщення в просторі вантажу (од норейкові візки, талі, кранові підйомники, лебідки); 3.1.12. механізм замикання грейфера - приводне обладнання для замикання (розмикання) грейфера; 3.1.13. мостки - засіб з переважно горизонтальним настилом, призначений для проходу працівників під час виконання ремонтних або монтажних робіт (наприклад, для проходу по стрілі); 3.1.14. обмежник вантажності (вантажного моменту) - обмеж ник, що автоматично вимикає привод механізму вантажопідіймаль
працівників; 3.1.4. захисна панель - електричний пристрій, призначений для максимально-струмового та нульового захисту електричних кіл ван
ного крана у разі перевищення вантажопідіймальності (вантажного моменту); 3.1.15. опора нехитна - опора кабельного крана, що не має мож
тажопідіймальних кранів і машин; 3.1.5. зв'язок кінематичний, що не розмикається, - механічний зв’язок між двигуном та барабаном, що створюється: - безпосереднім з'єднанням двигуна з редуктором і редуктора з
барабаном;
ливості змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у не сучих канатах; 3.1.16. опора хитна - опора кабельного крана, що має можливість змінювати кут нахилу до горизонталі в разі зміни зусиль у несучих ка
- за допомогою муфт, що не розмикаються;
натах;
- механізмом перемикання швидкостей (у випадку, коли довільне
3.1.17. перевантажувач мостовий - козловий кран, основною ха
вмикання або розчеплення механізму неможливо, або якщо при цьо
рактеристикою якого є вантажопідіймальність і продуктивність, а ван-
му автоматично не накладається гальмо нормально замкнутого типу);
тажозахоплювальним органом - грейфер;
3.1.6. керування з підлоги - керування вантажопідіймальним кра
3.1.18. підйомник крановий - транспортний засіб короткочасної
ном або машиною за допомогою підвішеного на них кнопкового апа
дії, призначений для підіймання машиніста в кабіні до місця керуван
рата чи з іншого пульта (стаціонарно закріпленого на ванта
ня вантажопідіймальним краном;
жопідіймальному крані чи по радіо), під час якого вантаж і (або) ван тажопідіймальний кран чи машина супроводжується машиністом; 3.1.7. керування зі стаціонарного пупьта - дистанційне керування вантажопідіймальним краном або машиною з пульта, встановленого поза ними стаціонарно, під час якого вантажопідіймапьний кран чи машина не супроводжується машиністом; 3.1.8. коефіцієнт запасу гальмування - відношення моменту, що створює гальмо, налагоджене відповідно до настанови з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини, до найбільшого моменту на гальмовому шківу від прикладених статичних навантажень: • найбільшого робочого вантажу (для механізму підіймання); • маси стріли, противаги, найбільшого робочого вантажу, вітру ро бочого стану (для механізму зміни вильоту); 10 •
8/20 06
3.1.19. площадка - горизонтальна поверхня, що призначена для розміщення працівників під час проведення ними технічного обслуго вування або ремонту вантажопідіймального крана чи машини, а та кож для відпочинку; 3.1.20. площадка посадочна - ппощадка, що призначена для вхо ду машиніста до кабіни керування або до її тамбура; 3.1.21. покажчик вантажного моменту - пристрій, що забезпечує візуальний контроль фактичного вантажного моменту; 3.1.22. попіспаст здвоєний - поліспаст, обидва кінці каната якого закріплені на одному або двох барабанах; 3.1.23. ревізійна швидкість - мала швидкість пересування вантаж ного візка крана кабепьного типу в устапеному режимі руху, яка слу жить для ревізії (огляду) несучих канатів та складових частин крана;
И 3.1.24. реконструкція - зміна паспортних характеристик (ванта жопідіймальності, режимів роботи, швидкості робочих механізмів,
4.1.6.
[?> Ä
@ ЕЯ Jnl Ä
Вантажопідіймальні крани повинні бути стійкими в робочому
та неробочому станах.
прогону, вильоту, діапазону підіймання, конструкції вантажозахоллю-
Розрахунок стійкості вантажопідіймальних кранів повинен проводи
вальних органів, подовження або укорочення стріли, башти, зміна
тися відповідно до НД за умови дії випробувального навантаження, дії
приводів та системи керування), а також інші зміни, що спричиняють
вантажу (вантажна стійкість), відсутності вантажу (власна стійкість),
підвищення, перерозподіл або зміну інтенсивності навантажень, а та
раптового знімання навантаження і дії монтажних (демонтажних) на
кож зменшення вантажної або власної стійкості;
вантажень.
3.1.25. реєстратор робочих параметрів - прилад, що реєструє, на копичує та зберігає інформацію; 3.1.26. робоча зона - простір, в якому здійснюється пересування вантажопідіймального крана чи машини та їх вантажозахоплюеального органа під час роботи; 3.1.27. спеціалізована організація - експертно-технічний центр
Вантажопідіймальні крани, під час експлуатації яких передбачене опускання ненавантаженої стріли в горизонтальне положення, повинні бути стійкими з таким положенням стріли.
4.2. Металоконструкції 4.2.1. Розрахунок несучих металоконструкцій і їх елементів здійснюється за НД.
Держнаглядохорнпраці або інше підприємство чи організація, які от
4.2.2. Висувні елементи металоконструкцій або елементи, що
римали в установленому порядку дозвіл Держнаглядохорнпраці на
складаються (стріла, башта, опори тощо), мають бути надійно зафік
певні види діяльності;
совані.
3.1.28. спеціалізований перевантажувальний комплекс - ванта
4.2.3. Металоконструкції та металеві деталі вантажопідіймальних
жопідіймальна машина з розвантажувально-навантажувальним та
кранів і машин повинні бути захищені від корозії відповідно до умов
транспортуючим обладнанням, з безперервним циклом роботи;
експлуатації.
3.1.29. сходи - пристрій для доступу працівників на вантажопідій мальний кран або машину та їх складові частини, галерею, ремонтну площадку тощо; 3.1.30. сходи вертикальні - сходи з кутом нахилу до горизонталі
У металоконструкціях, що працюють просто неба, повинні передба чатися заходи проти накопичування в них вологи.
4.3. Механізми
4.3.1. Механізми вантажопідіймальних кранів і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для
більше 75°; 3.1.31. сходи монтажні - сходи без огорожі для працівників, що допущені до роботи на висоті (верхолазів), або на випадок аварії; 3.1.32. сходи посадочні - сходи з кутом нахилу до горизонталі не
вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, повинні вико нуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз'єднання ме ханізму було неможливе. 4.3.2. У вантажних лебідок із двома приводами останні повинні
більше 60°; 3.1.33. сходи похилі - сходи з кутом нахилу до горизонталі не
мати між собою жорсткий кінематичний зв'язок, що виключає довільне спускання вантажу в разі виходу із ладу одного з приводів.
більше 75°; 3.1.34. тамбур - огороджена площадка перед входом до кабіни
4.3.3. Застосування фрикційних і кулачкових муфт вмикання в вантажопідіймальних кранах і машинах, призначених для підіймання
машиніста; 3.1.35. установлення - розташування вантажопідіймального крана чи машини відповідно до проекту.
людей, розплавленого металу або шлаку, отруйних і вибухових речо вин, а також у механізмах з електроприводом не дозволяється, крім механізмів;
4. ВИМОГИ ДО БУДОВИ 4.1. Загальні вимоги 4.1.1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини, прила ди та пристрої безпеки, вантажозахоплювапьні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія повинні відповідати вимогам цих Правил та чинних нормативних документів (далі - НД). 4.1.2. Групи класифікації (режиму роботи) вантажопідіймальних кранів і машин та їх механізмів визначаються відповідно до додатку 1 і зазначаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини. 4.1.3. Кліматичне виконання вантажопідіймальних кранів і машин повинно встановлюватися за ГОСТ 15150. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлуатації в районах з нижньою межею температури робочого стану нижче мінус 40°С, повинні бути розроб лені у виконанні ХЛ.
4.1.4. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для експлу
атації в сейсмічних районах (понад 6 балів), виготовляються у сейсмічному виконанні відповідно до СНіП-ІІ-7. 4.1.5. Вантажопідіймальні крани і машини, призначені для роботи у
а) пересування або повертання, що має декілька діапазонів швид костей для переключання з однієї швидкості на іншу; б) пересування гусеничних кранів із спільним приводом двох гусе ниць для роздільного керування ними. У випадках, зазначених у підпунктах а) і б) цього пункту, гальмо по винно мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з поворотною частиною крана, гусеницями або колесами. 4.3.4. Механізми підіймання вантажу та стріли повинні виконува тися так, щоб виключалась можливість вимикання приводу без на кладення гальма, а опускання вантажу або стріли здійснювалося тільки від працюючого двигуна. 4.3.5. У стрілових самохідних кранів зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин не повинно перевищувати 200 Н. При більшому зусиллі виносні опори повинні мати гідравлічний, механічний або інший привод. 4.3.6. Стрілові самохідні крани, що мають підресорену ходову час тину, повинні бути обладнані пристроями, що виключають дію пруж них підвісок і дозволяють передавати навантаження, сприймане кра
вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відпо
ном, безпосередньо на ходову частину або виносні опори. Ці крани
відати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустано
також обладнуються стабілізатором пружних підвісок, що дозволяє
вок. Електрообладнання спеціальних установок» та інших чинних НД.
рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі,
Клас вибухо- і пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухо
з тим щоб забезпечити їх рівномірне осідання. На автомобільних кра
небезпечної суміші зазначаються в паспорті вантажопідіймального
нах і кранах на спеціальному шасі ці пристрої на передніх осях можуть
крана чи машини, а також у настанові з експлуатації.
не встановлюватися. 8/20 06 • 11
4.3.7. Механізми підіймання кувальних кранів обладнуються при
мами, що діють незалежно одне від одного. Механізми підіймання
строями, що амортизують, для запобігання впливу на металоконст
спеціапьних металургійних кранів (колодязних, стриперних тощо),
рукції крана технологічних навантажень, які виникають під час куван
призначених для транспортування розжареного металу, також облад
ня заготовок.
нуються двома гальмами.
4.3.8. В з'єднаннях елементів вантажопідіймальних кранів і машин
4.4.8. У разі встановлення двох гальм повинна бути передбачена
(болтових, шпонкових, шліцьових тощо) повинно бути виключене
можливість легко зняти гальмівну дію одного з них з метою перевірки
довільне розгвинчування або роз'єднування.
надійності гальмування іншого.
4.3.9. Ухил колії вантажних візків у козлових і консольних кранів у найбільш несприятливому положенні візка з найбільшим робочим вантажем не повинен перевищувати 0,003. Зазначена норма ухилу не стосується кранів, у яких механізм пересування візка спорядже ний автоматичним гальмом нормально замкнутого типу або візок крана пересувається канатною тягою.
4.4. Гальма
4.4.9. Вимоги пунктів 4.4.1—4.4.8 поширюються на механізми підіймання башти та зміни довжини стріли. 4.4.10. У електричних талів як друге гальмо може бути викорис тано вантажоупорне гальмо. В цьому випадку коефіцієнт запасу гальмування електромагнітно го гальма повинен бути не менше 1,25. У механізмів підіймання з ручним приводом з групою класифікації
4.4.1. Механізми підіймання вантажу і зміни вильоту ванта жопідіймальних кранів і машин з машинним приводом обладнуються
М1 одне з гальм може бути замінено самогальмуючою передачею. 4.4.11. Гальма на механізмах пересування вантажопідіймальних
гальмами нормально замкнутого типу, що автоматично розмикають
кранів і машин та їх вантажних візків встановлюються, якщо ванта
ся під час вмикання приводу.
жопідіймальний кран або машина призначена для роботи:
Механізми підіймання або зміни випьоту з ручним приводом обладнуються вантажоулорним гальмом. 4.4.2. У грейферних двобарабанних лебідках із роздільним елект ричним приводом гальма встановлюються на кожному приводі.
а) просто неба; б) у приміщенні, де пересувається наземною рейковою колією; в) у приміщенні на надземній рейковій колії та пересувається зі швидкістю більшою 0,53 м/с.
На приводі підтримуючого барабана допускається встановлення
4.4.12. Гальма на механізмах повертання встановлюються на всіх
педалі (кнопки) для розгальмовування механізму без вмикання дви
вантажопідіймальних кранах, що працюють просто неба, а також на
гуна, в цьому випадку розгальмовування має здійснюватися тільки за
кранах, що працюють у приміщенні (група класифікації (режиму робо
умови безперервного натискання на педаль (кнопку).
ти) механізму М2 і більше згідно з додатком 1).
У разі спрацьовування епектричного захисту або вимикання стру
4.4.13. У механізмах пересування та повертання вантажопі
му в мережі гальмо має автоматично замикатися навіть у тому ви
діймальних кранів, за винятком механізмів пересування стрілових са
падку, коли педаль (кнопка) натиснута.
мохідних кранів (крім кранів на гусеничному ходу зі швидкістю пере
4.4.3. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту обладну
сування до 20 км/год) і залізничних, а також у механізмах повертан
ються гальмом, яке має кінематичний зв’язок, що не розмикається,
ня баштових і портальних кранів застосовуються гальма нормально
з барабаном.
замкнутого типу, що автоматично розмикаються під час включення
У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талів допускається встановлення муфт граничного моменту. 4.4.4. Гальмо механізму підіймання вантажу та зміни вильоту, за винятком випадків, зазначених у пунктах 4.4.5 і 4.4.6, повинно за безпечувати гапьмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше 1,5. Такий же запас гальмування застосо вується для двобарабанних механізмів з роздільним приводом, в то му числі для механізмів підіймання та замикання грейфера. 4.4.5. У разі наявності на приводі механізму підіймання вантажу та зміни випьоту двох і біпьше гальм коефіцієнт запасу гальмування кожного з них повинен бути не менше 1,25.
приводу. На стрілових самохідних кранах (крім кранів на гусеничному ходу), механізми пересування яких обладнані нормально розімкнутим керо ваним гальмом, встановлюється стоянкове гальмо. Допускається використання робочого гапьма як стоянкового за умови застосування роздіпьних приводів керування цим гальмом. Гальма на механізмі пересування залізничних кранів мають відповідати ЦРБ 0004 «Правила технічної експлуатації залізниць в Україні». На механізмах повертання баштових, стрілових самохідних кранів із баштовим стріловим обладнанням і портальних кранів допус
У механізмі підіймання з двома приводами, що вмикаються одно
кається установлення керованих гальм нормально розімкнутого типу.
часно і працюють на один барабан або на два барабани з кінематич
У цьому випадку гапьмо обладнується пристроєм для фіксації його в
ним зв'язком, що не розмикається, на кожному приводі встанов
замкнутому положенні. Такий пристрій може бути встановпений на
люється не менше одного гальма з тим же запасом гальмування. У
важелях або педалях керування гальмом.
разі застосування двох гальм на кожному приводі за наявності в ме
4.4.14. Якщо системою керування вантажопідіймального крана пе
ханізмі двох і більше приводів коефіцієнт запасу гальмування кожно
редбачено гальмування електродвигуном, автоматичне замикання
го гальма повинен бути не менше 1,1.
гальм механізмів пересування або повертання на нульовій позиції
4.4.6. Для зниження динамічних навантажень у механізмі зміни ви
контролера допускається виконувати із затримкою за часом не
льоту в разі встановлення двох гальм допускається приймати ко
більше 1 с після закінчення гальмування електродвигуном або
ефіцієнт запасу гальмування в одного з них не менше 1,1, у другого -
здійснювати електричне керування замиканням (розмиканням) галь
не менше 1,25. У цьому випадку накладання гальм має здійснюватися
ма на нульовій позиції контролера педаплю, кнопкою. 4.4.15. Гальма механізмів пересування і повертання ванта
поспідовно й автоматично. 4.4.7. Механізми підіймання вантажу та зміни вильоту ванта-
жопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, повинні
жопідіймапьних кранів і машин, що транспортують розплавлений ме
забезпечувати зупинку й утримування крана або машини та їх ван
тал і шлак, отруйні або вибухові речовини, обладнуються двома галь
тажного візка під дією вітру робочого стану, допустима швидкість
12 •
8/2006_______________________________
и ірзz&©ея якого зазначена в паспорті вантажопідіймального крана чи машини
обладнаних запобіжним замком, в інших вантажопідіймальних кранах
згідно з ГОСТ 1451 та з урахуванням допустимого ухилу.
допускається за умови використання канатних або ланцюгових ванта-
4.4.16. У механізмах вантажопідіймальних кранів і машин з ма шинним приводом черв'ячна передача не може бути заміною гальма.
жозахоплювальних пристроїв, що виключають можливість випадання 'їх із зіва гака.
4.4.17. Вантаж, що замикає гальмо, повинен бути укріплений на
4.6.5. Запобіжні замки для однорогих гаків, що застосовуються у
важелі так, щоб виключалася можливість його падіння або довільно
вантажопідіймальних кранах і машинах загального призначення,
го зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин
повинні відповідати вимогам ГОСТ 12840.
повинно здійснюватися зусиллям стиснутої пружини. 4.4.18. Гальма сухого тертя повинні бути захищені від прямого по трапляння вологи або мастила на гальмовий шків, диск.
4.6.6. Кріплення кованого та штампованого гака вантажопі діймальністю 5 т і більше, а також вилки пластинчастого гака в тра версі повинні виключати довільне відкручування гайки, для чого вона
4.5. Ходові колеса
закріплюється стопорною планкою. Стопоріння гайки за допомогою
4.5.1. Ходові колеса вантажопідіймальних кранів і машин та їх ван
шплінтів та стопорних болтів не дозволяється незалежно від ванта
тажних візків повинні бути дворебордними, а у випадках, передбаче
жопідіймальності. Інші способи стопоріння гайки кріплення гака допу
них пунктом 4.5.2, можуть застосовуватися колеса іншої конструкції.
скаються відповідно до НД.
4.5.2. Одноребордні ходові колеса можуть застосовуватися в таких випадках: а) якщо ширина наземної колії вантажопідіймальних кранів не пе ревищує 4 м і обидві нитки колії лежать на одному рівні;
4.6.7. На вантажних кованих і штампованих гаках повинні бути нане сені позначення відповідно до ГОСТ 2105, на пластинчастих гаках ГОСТ 6619. На вантажних гаках спеціального виконання позначення наносяться згідно з 'їх технічною документацією.
б) якщо наземні вантажопідіймальні крани пересуваються кожною
У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси
стороною двома рейками за умови, що розташування реборд коліс на
за допомогою вилки, вона повинна мати таке ж маркування, що і гак.
одній рейці протилежне розташуванню реборд на іншій рейці;
&
4.6.8. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються пас
в) в опорних і підвісних візках кранів мостового типу;
портом або іншим документом, що підтверджує'їх якість, із зазначен
г) у підвісних візках та талях, що пересуваються однорейковою колією;
ням виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року
д) у вантажних візках баштових кранів.
виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, з якого вони ви
Ходові колеса баштових кранів на рейковому ходу мають бути дво
готовлені.
ребордними незалежно від ширини колії. Застосування безребордних ходових коліс допускається за наяв ності пристроїв, що виключають сходження коліс із рейок.
4.6.9. Конструкція грейфера повинна виключати довільне розкрит тя, а конструкція канатного грейфера, крім того, - можливість вихо ду канатів із рівчаків блоків.
У одноребордних колесах опорних вантажопідіймальних кранів і
Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена роз
опорних вантажних візків ширина обода за вирахуванням реборди
рахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та макси
має перевищувати ширину головки рейки не менше ніж на ЗО мм.
мальної густини матеріалу, що перевантажується.
4.5.3. Ходові колеса механізмів пересування вантажопідіймальних кранів і машин та їх вантажних візків можуть виконуватися кованими, катаними, штампованими або литими.
Канатні грейфери для навалювальних вантажів повинні відповідати вимогам ГОСТ 24599. 4.6.10. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням наймену
Ходові колеса виготовляються із сталі. Допускається застосовувати
вання або товарного знака виробника, порядкового номера за систе
ходові колеса, виготовлені з надміцного чавуну з кулястим графітом.
мою нумерації виробника, власної маси грейфера, умовного позначен
Ковані, штамповані та катані колеса, а також геометричні розміри литих коліс повинні відповідати вимогам ГОСТ 28648.
4.G. Вантажозахоплювальні органи 4.6.1. Вантажні ковані й штамповані гаки повинні відповідати ви могам ГОСТ 2105. Розміри й основні параметри кованих і штампова них гаків приймаються в залежності від типу гака та приводу ванта жопідіймального крана чи машини за ГОСТ 6627, ГОСТ 6628.
ня грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних ван тажів повинна відповідати вимогам ГОСТ 24599. У разі пошкодження таблички виробника остання повинна бути відновлена роботодавцем. Грейфери, що виготовлені для самостійного постачання, споряд жаються, крім таблички, паспортом. 4.6.11. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвіше них безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального
Застосування гаків спеціального виконання та гаків, виготовлених
крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів
у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних
для металопрокату, колод, труб тощо), повинні бути викладені в
стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгоджен
технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини.
ня Держнаглядохоронпраці.
4.6.2. Пластинчасті вантажні гаки повинні відповідати вимогам
ГОСТ 6619.
4.7. Канати
4.7.1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи повинні бути споряджені документом
4.6.3. Гаки вантажопідіймальністю понад 3 т (за винятком гаків
виробника канатів про їх якість або документом спеціалізованої ор
кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опо
ганізації про їх випробування відповідно до ГОСТ 3241, ГОСТ 10505,
рах кочення з застосуванням упорних підшипників.
ГОСТ 16853, ГОСТ 18899.
4.6.4. Гаки вантажопідіймальних кранів та електричних талів об ладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне ви падання знімного вантажозахоплювального пристрою. Вантажні гаки портальних кранів, що працюють у портах, а також
Тип канатів повинен вибиратися відповідно до НД. Застосування канатів, виготовлених у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, до пускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.
кранів, що транспортують розплавлений метал або рідкий шлак, мо
4.7.2. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймально
жуть не обладнуватися запобіжними замками. Застосування гаків, не
му крані чи машині повинні виключати можливість спадання їх із ба 8/20 06 « 13
И І?) ІА © Ш М ^ рабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами кон
талоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно
струкцій або один з одним.
до НД).
4.7.3.
Петля на кінці каната для його закріплення на ванта
жопідіймальному крані чи машині повинна бути виконана: а) із застосуванням коуша з заплітанням вільного кінця каната або з встановленням затискачів;
Кінці канатів стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих чи сталевих втулках або заплітанням. 4.7.4. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні
б) із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із
мати маркування, що відповідає діаметру каната. 4.7.5. Кількість проколів каната кожною повною сталкою під час
закріпленням клином; в) шляхом заливання легкоплавким сплавом та іншим способом
заплітання має відповідати зазначеним у таблиці 2. Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дро
згідно з вимогами чинних НД. Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення не рухомого кінця каната із застосуванням втулки, привареної до ме
тинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната. Таблиця 2
Число проколів каната під час заплітання Діаметр сталевого каната, мм
Кількість проколів кожною повною сталкою, не менше
4 5 6
До 14 включ. Понад 14 до 27 включ. Понад 27 до 60 включ. Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10...ЗО
4.7.9.
Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні,
мм в обидва боки в залежності від діаметра каната повинні бути об
стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться у відповідності з вимо
мотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх
гами даних Правил і чинних НД.
розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні
Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою:
оболонки іншого виду. 4.7.6. Кількість затискачів визначається під час розроблення до кументації, але повинна бути не менше трьох. Крок розташування за тискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем повинна бути не менше шести діаметрів каната. Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната. Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не до пускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів повинно відповідати зазначеному в настанові з експлуатації. 4.7.7. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допус кає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок
^ 2р ■Б, де Р0 - розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за доку ментом виробника про якість каната або документом про його випробу вання, а під час розроблення - за даними стандарту; гр - мінімальний коефіцієнт використання каната [мінімальний ко ефіцієнт запасу міцності каната), визначений за таблицями З і 4; Б - найбільший розрахунковий натяг вітки каната (Н), зазначений в пас порті вантажопідіймального крана або машини. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або
кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.
документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля
повинна бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний
сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.
Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані
кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється. 4.7.8. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспорту ють розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу
дротів каната, величина Р0 може бути визначена шляхом множення У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавле ного металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації нижче М5. Під час розрахунку ка натів, призначених для підіймання людей, І р слід приймати як для групи класифікації М8.
встановленням відповідних огорож. Таблиця З
Мінімальні коефіціснти використання канатів гр Група класифікації механізму за ГОСТ 25835
за ІСО 4301/1
1М 1М 1М 2М ЗМ 4М 5М 6М 14 •
Рухомі канати
М1 М2 М3 М4 М5 М6 М7 М8 8/200
Нерухомі канати Ір
3,15 3,35 3,55 4,00 4,50 5,60 7,10 9,00
2,5 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 5,0
И
[?>
ИЗ СЯ Й 1 Й\
Таблиця 4
Мінімальні коефіціснти 1$ використання канатів для стрілових самохідних кранів Рухомі канати Група класифікації крана за ГОСТ 27553 (ІСО 301/2)«
Нерухомі канати
Підіймання, опускання стріли
Підіймання вантажу
Під час зміни довжини стріли
*Р
Група класифікації механізму
*Р
Група класифікації механізму
*Р
М3
3,55
М2
3,35
М1
3,15
М4
4,00
М3
3,55
М5
4,50
Група класифікації механізму
А1 АЗ А4
М3
3,55
М2
3,35
М1«
3,15
Під час монтажу
Під час експлуатації
Під час монтажу
IV
гр
*Р
3,05
3,0
2,73
* Для автомобільних кранів вантажопідіймальністю до 16 т включно приймається група класифікації АЗ. ** Без вантажу.
4.8. Барабани та блоки 4.8.1.
Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків,
що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами: 01 £ ^ •сі;
02 £ И2 •(1;
Допускається зміна коефіцієнта (і.,, але не більше, ніж на два кро ки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною ком пенсацією величиною Ер за таблицею 3 на те ж число кроків в мен
03 > (і3 ■сі,
ший або більший бік.
де (і - діаметр каната, мм;
4.8.2.
01а Р2, Э3 - діаметри відповідно барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм; Ьі, Іі2,
Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому
можливому положенні вантажозахоплювального органа на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витки каната або ланцю
- коефіцієнти вибору діаметрів відповідно барабана, блока і
га, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.
зрівняльного блока згідно з таблицею 5.
Таблиця 5
Коефіціснти вибору діаметрів барабана ІН^), блока (Ііг), зрівняльного блока (Ь3) Група класифікації механізму
Коефіціснти вибору діаметрів
за ГОСТ 25835
за ІСО 4301/1
"і
1М
М1
11,2
М2
12,5
12,5
11,2
14,0
12,5 12,5
1М 1М 2М ЗМ 4М 5М 6М
•>3
М3
14,0
М4
16,0
16,0
18,0
М5
18,0
М6
20,0
20,0
14,0
М7
22,4
22,4
16,0
М8
25,0
25,0
28,0
14,0
16,0 18,0
4.8.3. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарове
двох віток каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо вітки
навивання каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грей
навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на
ферних кранів з одношаровим навиванням каната на барабан і у спеціаль
барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися
них кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, ба
з боку кріплення каната на барабані. Барабани електричних талів,
рабани повинні мати канавку завглибшки не менше 0,5 діаметра каната
споряджені пристроєм (канатоукладачем та ін.), що виключає схід
або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната
каната з барабана, можуть виготовпятися без реборд.
на барабані чи контроль положення на барабані (канатоукпадачем). Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, ко ли з конструктивних причин необхідна багатошарове навивання кана та на барабан, а також у разі навивання на барабан ланцюга. 4.8.4. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для ба
Реборди барабана для каната повинні підійматися над верхнім ша ром навитого каната не менше ніж на два його діаметри, а для лан цюгів - не менше ніж на ширину ланки ланцюга. 4.8.5. У разі багатошарового навивкання каната на барабан повинно бути забезпечене проектне укладання кожного шару.
гатошарового навивання каната, оснащаються ребордами по обидва
4.8.6. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення
боки барабана. Барабани з канавками, призначені для одношарового навивання
зрівняльного блока або балансира є обов’язковим, якщо не передба чена інша система, що вирівнює зусилля в канатах. 8/20 06 • 15
4.8.7.
Блоки оснащаються пристроєм, що виключає вихід каната проведені спеціалізованою організацією випробування зразка ланцю
із рівчака блока. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою
га та перевірки відповідно до вимог НД. 4.9.3. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймаль
блока повинен бути не більше 2 0 % від діаметра каната.
4.9. Ланцюги
ному крані чи машині повинно виключати можливість їх спадання із
4.9.1. Вантажні пластинчасті ланцюги, застосовувані на ванта
зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) і елемента ми конструкції.
жопідіймальних кранах і машинах, повинні відповідати ГОСТ 191. Вантажопідіймальні зварні ланцюги повинні бути коротколанковими.
4.9.4. Коефіцієнт запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів у
Калібровані ланцюги, що працюють на зірочці, та некалібровані
відношенні до руйнівного навантаження приймається за таблицею 6.
ланцюги, призначені для роботи на гладкому барабані, а також для
4.9.5. Зрощування ланцюгів допускається виконувати зварюван ням або за допомогою спеціальних з'єднувальних ланок, рекомендо
виготовлення стропів, повинні відповідати чинним НД. Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.
ваних виробником ланцюга. Після зрощування ланцюг випробується
Застосування ланцюгів, виготовлених у відповідності з вимогами
навантаженням, що в 1,25 рази перевищує його розрахункове тяго
міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав,
ве зусилля, протягом 10 хвилин. Після випробування не повинно бу
допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.
ти залишкової деформації ланцюга.
4.9.2. Ланцюги повинні бути споряджені документом виробника про
4.9.6. Зварні калібровані та пластинчасті ланцюги під час роботи на зірочці повинні перебувати одночасно в повному зачепленні не
їх випробування відповідно до вимог НД, за яким вони виготовлені. У разі відсутності зазначеного документа виробника повинні бути
менше ніж із двома зубцями зірочки. Таблиця 6
Мінімальні коефіцієнти запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів
Група класифікації механізму за додатком 1 Тип ланцюга М І, М2
М З-М 8
Вантажний пластинчастий
3
5
Вантажний зварний, що працює на гладкому барабані
3
6
Вантажний зварний, що працює на зірочці (калібрований)
3
8
4.10. Електрообладнання
пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дис
4.10.1. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин,
танційним приводом.
його монтаж, струмопроводи, заземлення та інші захисні заходи без
4.10.5.
Увідний пристрій вантажопідіймального крана чи машини,
пеки повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила
розташований поза кабіною або у відкритій кабіні керування, повинен
будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних устано
замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчик «Вимкне
вок», «Правил улаштування електроустановок» (далі - ПУЕ) за сфе
но», «Увімкнено». З
рою їх дії, інших чинних НД, а також вимогам цих Правил. 4.10.2. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин
метою уникнення несанкціонованого керування вантажопідій
мальними кранами їх захисна панель повинна бути обладнана
повинно мати групу умов експлуатації МЗ і М4 у відповідності з ви
індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що
могами ГОСТ 17516.
унеможливлює подачу напруги на вантажопідіймальний кран. У ви
4.10.3. Розміщеному електроустаткуванню на вантажопідіймаль
падку встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може
ному крані чи машині слід забезпечити ступінь захисту не нижчий від
дублюватися на панелі керування в кабіні. У талів і вантажопідіймаль
наведеного в таблиці 7.
них кранів, керованих з підлоги, ключем-маркою обладнується апарат
4.10.4. Електропостачання вантажопідіймального крана чи маши ни від зовнішньої мережі повинно здійснюватися через ввідний
керування, а керованих зі стаціонарного пульта - дистанційний пульт (панель). Захисна панель повинна бути опломбована. Таблиця 7
Ступінь захисту і категорія розміщення електроустаткування Категорія розміщення вантажопідіймального крана чи машини за ГОСТ 15150 Місце установлення
ОМІ
УЗ пожежонебезпечна зона
У1
У2в
УЗ»®
ХЛ1
ХЛ2»
ТІ
Т2
У2 металургія
Кабіна керування
УЗ ІР31
УЗ ІР31
УЗ ІР31
хлз ІР31
УЗ ІР31
Т2.ТЗ ІР31
Т2, ТЗ ІР31
У2.УЗ ІР41
0М10М2 ІР44 ІР55
УЗ ІР31
Електроприміщення
УЗ ІРОО
УЗ ІРОО
УЗ ІРОО
хлз ІРОО
УЗ ІРОО
ТЗ ІРОО
ТЗ ІРОО
УЗ ІРОО
ОМЗ ІРОО
УЗ ІРОО
16 •
8 /2 0 0 6
15150
Місце установлення
У2 металургія
УЗ пожежонебезпечна зона
У1
У2°
УЗ«®
ХЛ1
КЛ2®
ТІ
Т2
Усередині шафи на відкритих частинах
УЗ ІРОО
УЗ ІРОО
ІРОО
ХЛЗ ІРОО
УЗ ІРОО
ІРОО
ІРОО
УЗ ІРОО
ІРОО
УЗ ІРОО
Під піддаш шям на від критих час тинах
У2 ІР44
-
-
У2 ІР31
-
Т2 ІР31
-
-
-
-
Двигуни, апарати на відкритих частинах
У1 ІР44
У2 ІР31
УЗ ІРОО
ХЛ1 ІР44
ХЛ2 ІР31
Т1 ІР44
Т2 ІР31
У1 ІР43
0М1 ІР56
УЗ ІР44
0М1
* Піддашшя, неопалювані склади. ** Виробничі приміщення, опалювані склади з температурою навколишнього середовища не нижче мінус 10°С. Примітка. У чисельнику зазначена категорія розміщення електрообладнання за ГОСТ 15150, у знаменнику - ступінь захисту за ГОСТ14254.
4.10.6. Портальні, козлові крани, а також перевантажувачі, елек тропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, об ладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування
4.10.12.
Використання металоконструкцій крана у якості струмо-
проводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.
4.11. Гідропривод
(змотування) кабелю. Дозволяється не обладнувати кабельним бара
4.11.1. Гідропривод вантажопідіймальних кранів і машин повинен
баном вантажопідіймальні крани, шлях пересування яких не переви
відповідати вимогам цих Правил і чинних НД та виключати мож
щує 50 м.
ливість:
ного крана чи машини повинна унеможливлювати:
тиску, розрив гідропроводу, порушення герметичності з'єднань, зу
4.10.7. Система керування електродвигунами вантажопідіймаль • самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачан
ня вантажопідіймального крана чи машини; • пуск електродвигунів не за заданою схемою прискорення; • пуск електродвигунів контактами пристроїв безпеки.
а) довільного опускання вантажу в аварійних ситуаціях (зниження пинка двигуна тощо). У цьому випадку механізми мають зупинятися за будь-якого можливого положення елементів керування; б) ушкодження елементів гідропроводу (труб, рукавів, їхніх з'єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.
4.10.8. Кабіна і електроприміщення повинні мати електричне
4.11.2. Гідропривод механізмів повинен забезпечувати пуск із
освітлення, а для вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють
вантажем на гаку з будь-якого положення й опускання вантажу з ус
просто неба, також опалення і, за потреби, кондиціонер. У разі вимк
таленою швидкістю. Припустиме значення осідання вантажу має бу
нення електроприводів механізмів вантажопідіймальних кранів і ма
ти вказане в технічних умовах.
шин освітлення та опалення не повинні залишатися підключеними. Живлення електричних кіл освітлення та сигнального пристрою має здійснюватися до ввідного пристрою і мати власні вимикачі. 4.10.9. Світильники (прожектори), встановлені на вантажопідій мальних кранах і машинах для освітлення робочої зони, повинні вми катися самостійними вимикачами, встановленими в кабіні і на порталі. 4.10.10. Вантажозахоплювальний орган та інші елементи ванта жопідіймальних кранів (наприклад, штирьового), що перебувають за
4.11.3. Конструкція гідроприводу повинна передбачати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання ро бочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак. 4.11.4. Конструкція гідроприводу повинна забезпечувати: а) заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з гідробака; б) безперервне фільтрування робочої рідини.
умовами технологічного процесу під напругою, не заземлюються. У
Ступінь фільтрації встановлюється з урахуванням вимог експлуа
цьому випадку вони повинні бути ізольовані від заземлених частин
таційних документів гідропристроїв. Фільтр, установлений на зливно
вантажопідіймального крана не менше ніж трьома ступенями ізоляції.
му гідропроводі, опоряджується переливним клапаном.
Опір кожного ступеня ізоляції повинен бути не меншим 10 МОм. Ізо
4.11.5. Кожний гідравлічний контур повинен бути захищений від
ляція електрообладнання й електропроводки повинна бути розрахо
перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим
вана на випадок прикладання до них напруги від вантажу у разі ушко
на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість
дження або перекриття ступенів захисної ізоляції. Перевірка величини опору ступенів ізоляції і перевірка ізоляції еле
налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищають ся від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний
ктрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення
запобіжний клапан.
повного технічного огляду. 4.10.11. Допускається не обладнувати ремонтним освітленням од-
робочої рідини. Застосування щупів не допускається. За наявності на
нобалкові крани.
4.11.6. Конструкція гідробака повинна передбачати контроль рівня крані декількох баків для рідини вони повинні мати різне маркування. 8 /2 0 0 6 • 17
й [?>
© оя ш &
4.12. Прилади і пристрої безпеки 4.12.1. Вантажопідіймальні крани і машини з машинним приводом повинні бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вими качами) для автоматичної зупинки:
Шлях гальмування механізму зазначається у паспорті ванта жопідіймального крана. 4.12.6. Крани стрілового типу, крім консольних, мають бути облад нані обмежником вантажності (вантажного моменту), який автоматич
а) механізму підіймання в крайніх верхньому і нижньому положен
но вимикає механізми підіймання вантажу та зміни вильоту у разі
нях вантажозахоплювального органа. Обмежник нижнього положен
підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність, за
ня вантажозахоплювального органа може не встановлюватися, якщо
значену в паспорті для даного вильоту, більше ніж на 15% для баш
за умовами експлуатації неможливе опускання вантажу нижче рівня,
тових кранів (з вантажним моментом до 20 тм включно) та порталь
який встановлений паспортом. Обмежник верхнього положення ван
них кранів і більше ніж на 10% - для інших кранів.
тажозахоплювального органа може не встановлюватися у електрич них талів, обладнаних муфтою граничного моменту; б) механізму зміни вильоту в крайніх робочих положеннях;
У вантажопідіймальних кранів, що мають дві або більше вантажні характеристики, обмежник вантажопідіймальності обладнується при строєм для перемикання його на обрану характеристику.
в) механізму пересування вантажопідіймальних кранів на рейково
4.12.7. Крани мостового типу обладнуються обмежниками ванта
му ходу (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також од
жності (для кожної вантажної лебідки), якщо можливе їхнє переван
норейкових візків, якщо швидкість вантажопідіймального крана
таження за технологією виробництва. До цих вантажопідіймальних
(візка) перед підходом до крайнього положення може перевищити
кранів (у тому числі з електричними талями) відносяться:
0,5 м/с. Механізми пересування баштового, козлового крана і мосто вого перевантажувача обладнуються обмежниками незалежно від
• магнітні - для перевантаження листового металу, прокату та інших монолітних вантажів; • грейферні - для перевантаження скрапу, шлаку металургійного
швидкості пересування; г) механізмів пересування мостових, козлових, портальних, кон сольних кранів, іх вантажних візків, а також однорейкових візків, які
виробництва, виконання підводних робіт, розбирання безпрокладкових штабелів круглого лісу; • для виймання бетонних виробів із форм;
працюють на одній колії. Зазначені пристрої встановлюються також для обмеження ходу
• контейнерні.
будь-якого іншого механізму, якщо в крайніх положеннях можливі
Обмежниками вантажності також обладнуються вантажопідіймаль
удар з появою навантажень, які перевищують розрахункові, або
ні крани із змінною вздовж моста вантажопідіймальністю, крани, ван
аварійні ситуації. До таких механізмів відносяться механізми повер
тажопідіймальність яких обмежена згідно з паспортом, а також кра
тання, висування телескопічних складових частин, механізми ванта
ни, які згідно з пунктом 4.12.28 цих Правил обладнуються реєстра
жозахоплювального органа, підіймання та повертання кабіни тощо.
торами робочих параметрів.
4.12.2. Після спрацьовування обмежника робочого руху повинна
4.12.8. Після спрацьовування обмежника вантажності повинно бу
забезпечуватися можливість руху механізму в зворотному напрямку.
ти можливим опускання вантажу або увімкнення інших механізмів
Подальший рух у тому ж напрямку допускається:
для зменшення вантажного моменту.
-для механізмів пересування мостових і консольних кранів, їх вантаж
4.12.9. Вантажопідіймальні крани, вантажопідіймальність яких змі
них візків, однорейкових візків, а також вантажних візків козлових кранів
нюється зі зміною вильоту, обладнуються покажчиком вантажопідій-
і перевантажувачів під час підходу до посадочної площадки або тупиково
мальності, що відповідає встановленому вильоту. Шкала (табло) по
го упору. Швидкість руху у цьому випадку повинна бути не біпьше поло
кажчика має бути чітко видною з робочого місця машиніста крана.
вини максимальної, а л абсолютне значення не більше 0,5 м/с; -
Під час градуювання покажчика вимірювання вильоту необхідно
для механізмів зміни вильоту під час опускання стріли са здійснювати на горизонтальному майданчику з вантажем на гаку, що
мохідного крана без вантажу в транспортне положення. 4.12.3. Обмежник висоти підіймання повинен забезпечувати після
відповідає даному вильоту, а позначки вильоту робити після зняття вантажу.
зупинки вантажозахоплювального органа, що підіймався без ванта
Установлення покажчика не вимагається, якщо вантажопідіймаль
жу, зазор між вантажозахоплювальним органом і упором у електрич
ний кран обладнаний обмежником вантажності з індикацією ванта
них талів не менше 50 мм, а у всіх інших механізмів підіймання - не
жопідіймальності для встановленого вильоту. 4.12.10. Стрілові самохідні крани повинні бути обладнані прист
менше 200 мм. Якщо швидкість підіймання більше 0,67 м/с, перед відключенням
роєм захисту від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу
обмежником двигуна повинен передбачатися попередній перехід на
повітряних ліній електропередачі. Як пристрій такого захисту, а також
знижену швидкість не більшу 0,34 м/с.
у разі роботи в обмеженому просторі, дозволяється застосовувати
4.12.4. У грейферних кранів з роздільним електричним приводом
обмежники робочих рухів і координатний захист.
механізмів підіймання і замикання грейфера обмежник (обмежники)
4.12.11. В кабіні стрілових самохідних кранів повинні бути вста
має (мають) вимикати одночасно двигуни обох механізмів у разі до
новлені покажчики кута нахилу крана (креноміри, сигналізатори). Як
сягнення грейфером крайнього верхнього положення. 4.12.5. Обмежник механізму пересування встановлюється таким чином, щоб накладення гальма відбувалося на відстані до упору, що
що керування виносними опорами крана здійснюється не з кабіни, на неповоротній рамі встановлюється додатковий покажчик кута нахилу крана.
дорівнює не менше половини шляху гальмування механізму, а у баш
4.12.12. Вантажопідіймальні крани, крім тих, що керуються з
тових, портальних і козлових кранів та мостових перевантажувачів -
підлоги, а також однорейкові візки повинні бути обладнані звуковим
не менше повного шляху гальмування.
сигнальним пристроєм, який виразно чутний у робочій зоні і за то
У разі встановлення взаємних обмежників ходу механізмів пересуван
нальністю відрізняється від автомобільного. У разі наявності
ня вантажопідіймальних кранів або кранових візків, що працюють на одній
декількох постів керування включення сигналу повинно бути можли
копії, повинно виключатися зіткнення вантажопідіймальних кранів (візків).
ве з будь-якого з них.
18 •
8 /2 0 0 6
@
4.12.13. Баштові крани з висотою до верху оголовка більше 15 м, козлові крани прогоном більше 16 м. портальні крани, мостові пере
/
4.12.23. Протиугінні пристрої з машинним приводом обладнують ся засобами для приведення їх у дію вручну.
вантажувачі, а також кабельні крани обладнуються анемометром
4.12.24. Вантажопідіймальні крани з машинним приводом, що пе
(або сигналізатором тиску вітру для кранів мостового типу), який ав
ресуваються рейковою колією, та їхні візки, а також талі і однорейкові
томатично вмикає звуковий сигнал у разі перевищення допустимої
візки для пом'якшення можливого удару в упори або одне об одне
швидкості вітру робочого стану, зазначеної в паспорті крана.
повинні бути обладнані пружними буферними пристроями.
4.12.14. Козлові крани та мостові перевантажувачі повинні бути роз
4.12.25. Опорні й підвісні крани та їхні візки, що пересуваються
раховані на максимально можливе зусилля перекосу, що виникає під
рейковою колією, а також талі обладнуються опорними деталями на
час пересування, або обладнані обмежником перекосу автоматичної дії.
випадок поломки коліс та осей ходових пристроїв.
4.12.15. У вантажопідіймальних кранів і машин з електроприво
Опорні деталі встановлюються також на ходових візках причіпних кабін.
дом (крім талів з додатковим вантажоупорним гальмом, а також ван
Опорні деталі повинні встановлюватися на відстані не більше 20 мм
тажопідіймальних кранів і однорейкових візків з такими талями) по
від рейок і бути розрахованими на найбільше можливе навантаження.
винен бути передбачений захист від падіння вантажу і стріли у разі обриву будь-якої із трьох фаз мережі живлення. У разі спрацьовування захисту електродвигуни механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту повинні вимикатися і накладатися гальма цих механізмів.
4.12.26. У стрілових кранів зі змінним вильотом із гнучким підві шуванням стріли повинні бути встановлені упори або інші пристрої, які запобігають закиданню стріли. У баштових кранів такі пристрої повинні встановлюватися, якщо на мінімальному вильоті кут між горизонталлю та стрілою перевищує 70°.
4.12.16. Крани мостового типу і пересувні консольні обладнують
4.12.27. На кінцях рейкової колії вантажопідіймального крана, йо
ся пристроєм для автоматичного зняття напруги з електродвигунів
го вантажного візка, таля та однорейкового візка для запобігання їх
механізмів і струмопроводів до них під час виходу на галерею крана
сходу повинні бути встановлені упори, розраховані на найбільше мож
або площадки з механізмами. У вантажопідіймальних кранів, що пра
ливе навантаження.
цюють у приміщенні, тролеї напругою не більше 42 В у такому випад ку можуть не вимикатися.
4.12.28. Крани мостового типу вантажопідіймальністю більше 10 т і групи класифікації (режиму роботи) А6 і вище відповідно до додат
У вантажопідіймальних кранів, вхід на які передбачений через гале
ка 1, а також крани стрілового типу (крім консольних) повинні бути об
рею мосту, таким блокуванням обладнуються двері входу на галерею.
ладнані реєстраторами робочих параметрів для реєстрації і зберігання
4.12.17. Двері для входу до кабіни керування з посадочної пло щадки повинні бути обладнані електричним блокуванням, що не доз воляє почати пересування, якщо двері відчинені. Якщо кабіна має тамбур, таким блокуванням споряджаються його двері. 4.12.18. У магнітних кранів електрична схема повинна бути вико
інформації про: а) напрацювання вантажопідіймального крана та кранових ме ханізмів протягом усього терміну служби крана; б) величину навантаження та інші робочі параметри вантажопі діймального крана та кранових механізмів протягом усього терміну служби крана;
нана так, щоб у разі зняття напруги з крана контактами приладів та
в) параметри вантажопідіймального крана у відповідності з НД на
пристроїв безпеки напруга з вантажного електромагніта не знімалася.
реєстратор для конкретного типу кранів за останні дві години роботи
4.12.19. У баштових кранів з неповоротною баштою, портальних
крана.
та інших кранів з кабіною керування на поворотній частині повинен
4.12.29. Блок настроювання обмежника вантажопідіймальності, а
передбачатися пристрій (пристрої!, що автоматично вимикає ме
також реєстратора робочих параметрів повинні бути опломбовані.
ханізм повертання у разі відчинення люка або дверей для безпечно
Місця опломбування приладів безпеки зазначаються в експлуа
го переходу працівників з неповоротної частини на поворотну і в зво
таційній документації.
ротному напрямку. У вантажопідіймальних кранів з частотою обер
4.13. Апарати керування
тання більше 0,5 об/хв люк або двері для переходу працівників з не
4.13.1. Апарати керування повинні бути виконані та встановлені
поворотної частини на поворотну повинні бути обладнані замком і
так, щоб керування було зручним і не заважало спостереженню за
кнопкою звукового сигнального пристрою.
вантажозахоплювальним органом і вантажем, а спрямування рухів
4.12.20. Контакти приладів і пристроїв безпеки (кінцевих вими
органів керування (рукояток, важелів, джойстиків, маховиків) повин
качів, аварійного вимикача, блокування люка, дверей кабіни тощо)
но, по змозі, відповідати напрямку рухів механізмів. Розташування і
повинні працювати на розрив електричного кола.
характеристики органів керування повинні відповідати вимогам НД.
4.12.21. Вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересу ваються рейковими коліями просто неба, обладнуються протиугінни ми пристроями з ручним або машинним приводом.
Умовне позначення напрямків рухів механізмів повинно зберігати ся протягом всього терміну експлуатації. 4.13.2. Окремі положення органів керування мають фіксуватися.
Мостові крани, що працюють просто неба, протиугінними пристро
Зусилля фіксації в нульовому положенні (або положенні «Вимкнено»)
ями можуть не обладнуватися, якщо під дією на кран вітру неробочо
повинно перевищувати зусилля в інших положеннях. У випадку без-
го стану, допустима швидкість якого зазначена в паспорті крана, за
ступеневого регулювання забезпечується фіксація тільки в нульово
пас гальмування механізмів пересування становить не менше 1,2.
му положенні.
Для вантажопідіймальних кранів, що працюють у портах, коли засто сування протиугінних рейкових захоплювачів неможливе через конст
4.13.3. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блокування, яке виключає одночасне увімкнення реверсивних кіл.
руктивні особливості кранової колії, роботодавцем повинні бути вжиті
4.13.4. Кнопки або рукоятки апаратів для керування з підлоги по
інші заходи з попередження угону вантажопідіймальних кранів вітром.
винні мати пристрій для самоповернення їх в нульове положення. Ро
4.12.22. Протиугінні пристрої повинні забезпечувати закріплення
бота механізмів має бути можлива тільки за безперервного натискан
вантажопідіймального крана на всьому шляху його пересування.
ня на кнопку або утримання рукоятки в робочому попоженні. 8 /2 0 0 6 • 1 9
й [?> & [§ ОЯ Ш1 /&
4.13.5. Підвішування апаратів для керування з підлоги здійсню ється на сталевому тросику такої довжини, яка дозволяла б працівни
Світлові отвори кабіни влаштовуються зі скла, що не б'ється (без осколкового).
ку, який керує краном або талем, знаходитися на безпечній відстані
У мостових двобалкових і пересувних консольних кранів та одно
від вантажу, що переміщується. Апарат розташовується на висоті від
рейкових візків, що встановлені у приміщенні, допускається облад
1 до 1,5 м від підлоги.
нання суцільної огорожі відкритої кабіни на висоту не менше 1 м від
Швидкість пересування кранів та талів, що керуються з підлоги, не повинна перевищувати 0,83 м/с, а вантажних візків - 0,53 м/с. 4.13.6. Увімкнення лінійного контактора повинно бути можливим тільки у випадку, коли всі контролери знаходяться в нульовому поло женні.
підлоги. У мостових однобалкових кранів огородження кабіни, призначеної для роботи сидячи, влаштовується на висоту 0,7 м. У разі огородження кабіни на висоту до 1 м склом, що не б’ється, необхідно додаткове огородження металевими гратами.
Контакти нульового блокування панелі керування механізму з індивідуальним нульовим захистом у коло контактора захисної панелі
У кабіни відкритого типу вантажопідіймальних кранів, що працюють всередині приміщення, верхнє перекриття може не влаштовуватися.
(ввідного пристрою) можуть не включатися. У цьому випадку в кабіні
4.14.7. Коли відстань між задньою стінкою кабіни та предметами,
керування встановлюється світлова індикація увімкнення і вимкнення
відносно яких вона переміщується, становить менше 400 мм,
цієї панелі керування.
відкриті кабіни мостових і пересувних консольних кранів повинні ма
4.13.7. За наявності декількох постів керування передбачається
ти суцільну огорожу із задньої та бічних сторін на висоту не менше
блокування, що унеможливлює одночасне керування з різних постів.
1800 мм. У цьому випадку огородження задньої сторони кабіни вла
4.13.8. Баштові крани для безпечного монтажу і (або) випробу
штовується на всю ширину, а бічних сторін - не менше ніж на
вань обладнуються виносним пультом керування.
4.14. Кабіни керування 4.14.1
400 мм з боків, що припягають до задньої стінки. 4.14.8. Засклення кабіни влаштовується так, щоб забезпечува
Кабіна керування (далі - кабіна) або пост керування мають лась можливість очищення скла як зсередини, так і ззовні, або пе
бути розташовані в такому місці, щоб машиніст міг спостерігати за зачіплюванням вантажу, а також за вантажозахоплювальним орга ном і вантажем протягом повного робочого циклу. Виняток може бути допущений для баштових, самохідних стріло вих із баштово-стріловим обладнанням, кабельних, спеціальних і пор тальних кранів.
редбачається пристрій для їх очищення. Нижнє скло, на яке може стати машиніст, захищається гратами, здатними витримати його масу. У кабінах вантажопідіймальних кранів, що працюють просто неба, слід встановлювати сонцезахисні щитки. 4.14.9. Двері для входу до кабіни виконуються розстібними або
4.14.2. Кабіна повинна бути розташована так, щоб виключалася
розсувними і обладнуються із внутрішньої сторони засувом. У ванта
можливість удару вантажу об кабіну. Розташовувати механізми кра
жопідіймальних кранів, що працюють поза приміщенням, двері по
на безпосередньо над кабіною не допускається.
винні крім того замикатися ззовні.
4.14.3. Кабіна двобалкового мостового крана і пересувного кон
Розстібні двері повинні відчинятися всередину кабіни. У стрілових
сольного повинна встановлюватися під балкою або галереєю моста
самохідних кранів, а також якщо перед входом до кабіни є тамбур або
(консолі) та сполучатися з ними сходами. У кранів мостового типу допускається підвішувати кабіну до рами вантажного візка і використовувати причіпні кабіни. У цьому випадку вихід з кабіни на галерею моста здійснюється через настил візка або
площадка з відповідним огородженням, двері кабіни можуть відчиня тися назовні. Обладнання входу до кабіни через люк в підлозі не дозволяється. 4.14.10. Підлога в кабіні вантажопідіймального крана з електрич ним приводом та однорейкового візка повинна мати настил з неме
зовнішніми огородженими сходами. 4.14.4. Кабіна кранів мостового типу підвішується з боку, проти лежного тому, на якому розташовані головні тролеї. Коли тролеї недоступні для випадкового дотику до них із кабіни, посадочної площадки або сходів, кабіна може бути розташована з бо ку тролеїв.
талевих матеріалів, що виключають ковзання, і бути покрита гумовим діелектричним килимком. Допускається гумові килимки розміром не менше 500x700 мм класти тільки в місцях обслуговування електро обладнання. 4.14.11. Кабіни обладнуються стаціонарним сидінням для ма
4.14.5. Внутрішні розміри кабіни повинні бути не менше: висота -
шиніста, влаштованим і розміщеним так, щоб забезпечувалась мож
2 м, ширина - 0,9 м, довжина - 1,3 м, а об’єм - не менше 3 м3.
ливість сидячи керувати вантажопідіймальним краном чи машиною і
У кабінах з невертикальною передньою частиною в перерізі, що про
вести спостереження за вантажем. Повинна бути передбачена мож
ходить через центр сидіння машиніста (визначальну точку крісла),
ливість регулювання положення сидіння по висоті та в горизонтальній
допускається зменшення висоти до 1,6 м. Розміри кабін стрілових
площині.
самохідних, баштових кранів і кранів для гарячих цехів приймаються у відповідності з вимогами чинних НД. У кабіні вантажопідіймального крана повинен бути забезпечений вільний доступ до розташованого в ній обладнання. Висота відкритої кабіни мостових однобалкових кранів, кранів стрілового типу, а також однорейкових візків, коли передбачена ро бота тільки сидячи, може бути зменшена до 1,5 м. 4.14.6. Кабіна вантажопідіймальних кранів, призначених для робо ти просто неба, обладнується суцільною огорожею з усіх боків і
Допускається сидіння машиніста з пультом керування або кабіну в цілому влаштовувати поворотними. 4.14.12. У кабіні повинні бути забезпечені належні температурний режим, повітрообмін, а також інші санітарні вимоги відповідно до чин них НД. Опалювальний прилад в кабіні встановлюється виробником ванта жопідіймального крана.
4.15. Противага та баласт 4.15.1.
Складові частини противаги і баласту повинні бути закріп
суцільним верхнім перекриттям, що захищають машиніста від впливу
лені або укладені в кожух для запобігання їх падінню та дпя виклю
несприятливих метеорологічних чинників.
чення можливості зміни встановленої маси. У разі застосування дпя
20 •
8 /2 0 0 6 __________________________________
?)
/
противаги або баласту дрібного штучного вантажу він вміщується в
На однобалкових мостових кранах вантажопідіймальністю до 10 т
металевий ящик, влаштований так, що виключається можливість по
включно, а також на двобалкових підвісних кранах влаштування гале
падання в нього атмосферних опадів і втрати вантажу. Застосовува
рей, площадок та сходів не обов'язкове, якщо в місцях їх установлення
ти для противаги або баласту пісок, гравій і щебінь не дозволяється.
передбачені ремонтні площадки або інші засоби для обслуговування.
На кранах стрілового типу як баласт і противага мають передбача
У разі відсутності площадок і сходів для обслуговування блоків і
тися інвентарні марковані вантажі, виготовлення й укладання яких
приладів безпеки на стрілі повинна бути передбачена можливість її
здійснюється за кресленнями розробника крана.
опускання.
4.15.2.
Пересувні противаги повинні переміщуватися автоматично
4.17.2. Будова і розташування галерей, площадок, проходів та
зі зміною вильоту або мати видимий машиністу покажчик положення
сходів на кранах і в місцях установлення кранів повинні виконуватися
противаги в залежності від вильоту.
за документацією на виготовлення й установлення крана з урахуван
4.16. Огорожі
ням вимог цих Правил.
4.16.1. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть
4.17.3. Для доступу на вантажопідіймальний кран із землі та в
бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими
кабіну передбачаються зручні входи. У кранів мостового типу і пере
металевими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і
сувних консольних також обладнуються безпечний вхід на опорний
змащення. Огородженню підлягають:
вантажний візок і безпечний доступ до підвісного вантажного візка.
а) зубчасті, ланцюгові та черв'ячні передачі; б) з ’єднувальні муфти з болтами та шпонками, що виступають, а також усі муфти, що розташовані в місцях проходу; в) барабани, розташовані поблизу робочого місця машиніста або в проходах (огорожа барабанів не повинна утрудняти спостереження за навиванням каната);
4.17.4. У кранів мостового типу та пересувних консольних за наяв ності галереї, що призначена для обслуговування електрообладнання та механізмів, ширина вільного проходу галереєю повинна бути: а) у кранів з трансмісійним приводом не менше 500 мм; б) у кранів з безтрансмісійним або ручним приводом не менше 400 мм.
г) вали механізму пересування кранів мостового типу з частотою
У тих же кранів на галереї, що призначена для розташування тро
обертання 0,83 об/с і більше (вали, що знаходяться в місці розташу-
леїв, ширина проходу між поруччям і пристроями, що підтримують
вання.люка для виходу на галерею, мають захищатися незалежно від
тролеї, а також струмознімачами має бути не менше 400 мм.
частоти обертання). Огородженню підлягають також усі вали, якщо вони розташовані в місцях, призначених для проходу обслуговуючого персоналу. 4.16.2. Ходові колеса опорних кранів, що пересуваються рейковою колією (за винятком залізничних), та їх опорних вантажних візків ма
4.17.5. У прогонах будівель, де встановлюються опорні мостові крани з групою класифікації (режиму роботи) А6 і вище згідно з до датком 1, а також для всіх вантажопідіймальних кранів на естакадах мають бути обладнані галереї для проходу вздовж кранових колій по обидва боки прогону.
ють бути споряджені щитками, що унеможливлюють потрапляння під
Галереї для проходу вздовж кранової копії споряджаються поруч
колеса сторонніх предметів. Зазор між щитком і рейкою не повинен
чям з боку прогону та з протилежного боку, якщо немає стіни. Гале
перевищувати 10 мм.
реї на відкритій естакаді можуть бути опоряджені поруччям тільки з
4.16.3. Неізольовані струмовідні частини електрообладнання (в тому числі вимикачів, що подають живлення на тролеї або кабель), розташовані в місцях, що не виключають можливість дотику до них, мають бути огороджені. Електрообладнання, встановлене в приміщеннях, що замикаються,
зовнішнього боку (протилежного прогону). Ширина проходу (в просвіті) галереєю повинна бути не менше 500 мм, а висота - не менше 1800 мм. У місцях розташування колон забезпечується прохід збоку або в тілі колони завширшки не менше 400 мм і заввишки не менше 1800
або в місцях, де у разі входу (або підходу) працівників автоматично
мм. Залишати біля колон неогороджену ділянку галереї не дозво
знімається напруга, може не огороджуватися.
ляється.
4.16.4. Головні тролеї та їх струмознімачі повинні бути недоступні
У разі обладнання проходу всередині колони за 1000 мм до підхо
для випадкового до них дотику з моста вантажопідіймального крана,
ду до неї ширина проходу вздовж галереї повинна бути поступово
сходів, посадочних та інших площадок, де можуть перебувати люди,
зменшена до ширини проходу в колоні.
що забезпечується відповідним їх розташуванням або огородженням. 4.16.5. Тролеї крана, що не вимикаються контактом блокування
Кожна галерея повинна мати виходи на сходи не рідше, ніж через 200 м.
люка (тролеї вантажного електромагніту, тролеї напругою більше 42
4.17.6. У випадку коли відстань від підлоги ремонтної площадки до
В у вантажопідіймального крана з пересувною кабіною), повинні бути
нижніх частин крана менше 1800 мм двері для входу на ремонтну
огороджені або розташовані між фермами (балками) моста (консолі)
площадку повинні бути обпаднані засувом і автоматичним електрич
крана на відстані, недоступній для обслуговуючого персоналу. Огоро
ним блокуванням, що знімає напругу з головних тролеїв ремонтної
дження тролеїв виконується по всій довжині та з торців.
ділянки.
4.16.6. У місцях можливого зіткнення вантажних канатів з голо вними тролеями чи тролеями крана, якому вони належать, або ван тажопідіймального крана, розташованого ярусом нижче, повинні бути встановлені відповідні захисні пристрої.
4.17. Галереї, площадки та скоди 4.17.1.
Допускається застосування як стаціонарних, так і пересувних ре монтних площадок. 4.17.7. Керовані з кабіни мостові крани (крім однобалкових з електроталями) обладнуються площадками для обслуговування голо вних тролеїв і струмоприймачів, коли вони розташовані нижче насти
На вантажопідіймальних кранах для безпечного доступу до лу галереї крана. Люк для входу з настилу моста на цю площадку
механізмів, електрообладнання, приладів і пристроїв безпеки та ме талоконструкцію що вимагають технічного обслуговування, мають бу ти передбачені галереї, площадки, сходи.
споряджається кришкою з замком. Площадка для обслуговування головних тролеїв повинна мати ви соту не менше 1800 мм, ширину не менше 600 мм, довжину не __________________________________
8 /2 0 0 6 • 21
менше 800 мм і бути огороджена поруччям. За необхідності ця пло щадка може виконуватися знімною або підйомною. 4.17.8. Розміри люка для виходу на галереї і площадки слід прий мати не менше 500x500 мм; люк обладнується кришкою, яка легко
На візку мостового або пересувного консольного крана, на кінцевій балці таких кранів висота поруччя може бути зменшена до 800 мм, якщо габарити будівлі не дозволяють встановити поруччя заввишки 1000 мм. Стояки посадкової площадки, до яких закріплюються поруччя, або
і зручно відчиняється. Кут між кришкою люка у відчиненому положенні та настилом
конструкції кріплення посадочної площадки, розташовані на висоті більше 1000 мм від її настилу, повинні бути віддалені від кабіни на
повинен бути не більше 75°. 4.17.9. Для входу до кабіни мостового, пересувного консольного
відстань не менше 400 мм.
крана, а також однорейкового візка влаштовується посадочна площад
4.17.14. На портальних кранах має бути влаштований безпечний
ка зі стаціонарними сходами. Відстань від підлоги посадочної площад
вхід зі сходів порталу на площадку, розташовану навколо оголовка
ки до нижніх частин перекриття або частин конструкцій, що виступа
порталу за будь-якого положення поворотної частини крана.
ють, має бути не менше 1800 мм. Підлога посадочної площадки роз
Висота від настилу цієї площадки до нижніх елементів поворотної
ташовується на одному рівні з підлогою кабіни або її тамбура. Відстань
частини, що виступають, повинна бути не менше 1800 мм. Вхід з
між посадочною площадкою і порогом дверей кабіни (тамбура) після
портапу на поворотну частину крана має бути можливим за будь-яко-
зупинки крана повинна бути не менше 60 мм і не більше 150 мм.
го положення поворотної частини.
Якщо неможливо витримати відстань по висоті (1800 мм), допус
4.17.15. Похилі сходи для доступу з підлоги на посадочні площад
кається влаштування посадочної площадки нижче рівня підлоги
ки і стаціонарні галереї, а також на площадки та галереї кранів мос
кабіни, але не більше ніж на 250 мм.
тового і кабельного типу, баштових і портальних повинні бути завшир
У разі розташування посадочної площадки в торці будівлі та немож
шки не менше 600 мм. Ширина інших сходів, розташованих на са
ливості додержання зазначених відстаней по висоті або між порогом
мому крані, за винятком сходів заввишки не більше 1500 мм,
і посадочною площадкою допускається наїзд кабіни на посадочну пло
повинна бути не менше 500 мм.
щадку, але не більше ніж на 400 мм за повністю стиснутих буферів.
Сходи заввишки менше 1500 мм, розташовані на крані, а також схо
У цьому випадку відстань між посадочною площадкою та нижньою ча
ди для входу з кабіни на галерею крана мостового типу або пересувно
стиною кабіни (по вертикалі) має бути в межах 100-150 мм, між
го консольного можуть виконуватися завширшки не менше 350 мм.
кабіною і огорожею посадочної площадки - не менше 400 мм, а з бо ку входу до кабіни - не менше 700 мм. 4.17.10. Вхід до кабіни мостового крана через міст допускається
4.17.16. Відстань між східцями має бути не більше: 300 мм - для вертикальних сходів, 250 мм - для похилих і посадочних сходів і 200 мм для похилих і посадкових сходів баштових кранів.
лише в тих випадках, коли безпосередня посадка до кабіни неможли
Крок східців повинен витримуватися по всій висоті сходів. Відстань від
ва з конструктивних або виробничих причин. У цьому випадку вхід на
східців вертикальних сходів до конструкцій має бути не менше 150 мм.
кран влаштовується в спеціально відведеному для цього місці через
4.17.17. Сходи для доступу з підлоги на посадкові, ремонтні пло
двері в поруччж моста, які обладнані електричним блокуванням
щадки та галереї для проходу вздовж кранових колій розташовуються
відповідно до пункту 4.12.17 та звуковою сигналізацією.
так, щоб виключалася можливість затискання людей, які на них знахо
У магнітних кранів вхід до кабіни через міст не допускається, крім випадків, коли тролеї, які живлять вантажний електромагніт, огород жені або розташовані в недоступному для дотику місці та не вимика ються електричним блокуванням дверей входу на кран.
дяться, вантажопідіймальним краном, що рухається, або його кабіною. Ці сходи виконуються як посадкові, а саме з кутом нахипу до гори зонту не більше 60°. 4.17.18. Похилі сходи споряджаються з двох боків поруччям зав
4.17.11. Настил галерей, площадок та проходів виконується з ме
вишки не менше 1000 мм відносно східців і повинні мати плоскі ме
талу або інших міцних матеріалів, що задовольняють протипожежним
талеві східці завширшки не менше 150 мм, які виключають мож
нормам. Настил влаштовується по всій довжині та ширині галереї або
ливість ковзання. 4.17.19 Вертикальні сходи обладнуються, починаючи з висоти
площадки. Металевий настил виконується так, щоб виключалася можливість
2,5 м від основи сходів, огорожею у вигляді дуг. Дуги розташовують
ковзання (сталеві просічно-витяжні, рифлені, перфоровані листи то
ся на відстані не більше 800 мм одна від одної і з'єднуються між со
що). У випадку застосування настилів з отворами один із розмірів от
бою не менше ніж трьома поздовжніми штабами. Відстань від сходів
вору не повинен перевищувати 20 мм.
до дуги має бути не менше 700 мм і не більше 800 мм, а радіус ду
4.17.12. Галереї, площадки, проходи та сходи, влаштовані в місцях
ги 350-400 мм.
розташування тролеїв або неізольованих проводів, які перебувають
Огорожа у вигляді дуг не потрібна, якщо сходи проходять всередині
під напругою, незалежно від наявності блокування входу огороджу
гратчастої колони перерізом не більше 900x900 мм або трубчастої
ються з метою виключення випадкового дотику до тролеїв або неізо
башти діаметром не більше 1000 мм.
льованих проводів.
Влаштування вертикальних сходів над люками не допускається.
4.17.13. Площадки та галереї, розташовані на кранах, кінцеві бал
Якщо висота сходів більше 10м повинні влаштовуватися площад
ки кранів, а також площадки та галереї, призначені для доступу на
ки через кожні 6-8 м. У разі розташування сходів усередині трубча
вантажопідіймальні крани, машини і кранові колії, повинні бути огоро
стої башти такі площадки можуть не влаштовуватися.
джені поруччям заввишки 1000 мм і проміжною пов'яззю на висоті 500 мм із суцільним зашиттям понизу на висоту 100 мм. Поруччя та суцільне зашиття понизу повинні бути також встанов
4.17.20.
Сходи для входу на площадки обслуговування стрілових
самохідних кранів мають бути стаціонарними, складеними (висувни ми) із висотою поруччя при вході на площадку не менше 150 мм.
лені з торцевих боків опорного візка кранів мостового типу або пере
Східці повинні бути завширшки не менше 320 мм із кроком від 250
сувних консольних, а за відсутності галереї уздовж моста (консолі)
до 400 мм. Висота до першого східця від поверхні підлоги або пло
крана - і з поздовжніх боків візка.
щадки повинна бути не більше 400 мм.
22 •
8 /2 0 0 6
4.17.21.
Монтажні та евакуаційні сходи вантажопідіймальних
кранів повинні виконуватися згідно з технічними умовами або доку ментом, що їх замінює (далі - технічні умови).
е) відстань від частин, що виступають, кабіни керування і площад ки для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин будівлі, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень
4.18. Установлення
та інших предметів, відносно яких кабіна переміщується, повинна бу
4.18.1. Установлення вантажопідіймальних кранів і машин в будівлях,
ти не менше 400 мм.
на естакадах, відкритих майданчиках, у портах та інших постійних місцях експлуатації має визначатися проектною документацією.
4.18.5. Відстань по горизонталі між частинами, що виступають, вантажопідіймального крана, який пересувається наземними рейко
4.18.2. Крани, талі та однорейкові візки установлюються таким чи
вими коліями, і будівлями, штабелями вантажів та іншими предмета
ном, щоб під час підіймання вантажу виключалася необхідність попе
ми, що розташовані на висоті до 2 м від рівня землі або робочих пло
реднього його підтягування за похилого положення вантажних канатів
щадок, повинна бути не менше 700 мм, а на висоті більше 2 м - не
і була б можливість переміщення вантажу, піднятого не менше ніж на
менше 400 мм.
500 мм вище обладнання, штабелів вантажів, бортів рухомого скла ду тощо, які зустрічаються на шляху переміщення. У разі керування краном або пересувним талем з підлоги повинен бути передбачений вільний прохід для працівника, який ним керує.
Відстань по вертикалі від консолі противаги або від противаги, що розташована під консоллю баштового крана, до площадок, на яких можуть перебувати люди, повинна бути не менше 2 м. 4.18.6. Установлення вантажопідіймальних кранів, однорейкових
Установлення вантажопідіймальних кранів і машин, у яких ванта-
візків і талів з автоматичним або напівавтоматичним керуванням, під
жозахоплювальним органом є вантажний електромагніт, над вироб
час якого еони не супроводжуються машиністом, має виключати
ничими або іншими приміщеннями не дозволяється.
можливість зачіпання вантажем елементів будівлі, обладнання, шта
4.18.3. Установлення кранів, однорейкових візків і пересувних
белів вантажів тощо. На шляху пересування такої машини повинно
талів над виробничими приміщеннями дпя підіймання й опускання
бути виключене перебування людей; над проїжджою частиною та над
вантажів через люк у перекритті допускається лише у разі розташу
проходами для людей повинні бути встановлені запобіжні перекриття
вання одного приміщення безпосередньо над іншим.
(сітки тощо), які здатні витримати вантаж, що падає.
Люк у перекритті споряджається постійною огорожею заввишки не менше 1000 мм із суцільним зашиттям внизу на висоту 100 мм з обов'язковою світловою сигналізацією (напис, що світиться), що по
4.18.7. Установлення вантажопідіймальних кранів для виконання
буДІВеЛЬНО-МОНТаЖНИХ рОбІТ ПОвИННО ПрОвОДИТИСЯ у СІДмийіДНОСТІ з проектом виконання робіт.
переджає як про знаходження вантажу над люком, так і про опускан
4.18.8. Установлення вантажопідіймальних кранів, що переміщу
ня вантажу, а також написами, які забороняють перебування людей
ються рейковими коліями в охоронній зоні повітряних ліній електро
під вантажем, що переміщується.
передачі, повинно бути узгоджене з власником лінії. Дозвіл на таке
Установлення над виробничими приміщеннями стаціонарних талів
установлення для виконання будівельно-монтажних робіт має
або лебідок для підіймання вантажів через люк у перекритті не доз
зберігатися разом із проектом виконання робіт, в інших випадках - у
воляється.
паспорті вантажопідіймального крана.
4.18.4. Дпя вантажопідіймальних кранів і машин, що пересувають
4.18.9. Установлення стрілових самохідних кранів повинно прова
ся надземними рейковими коліями, повинні дотримуватися такі умови:
дитися на спланованій і підготовленій площадці, ухил якої не переви
а) відстань від верхньої точки крана до стелі будівлі, нижнього по
щує зазначеного в їх паспорті. Установлювати крани на свіжонасипа-
ясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до
ному неущільненому грунті не дозволяється. У проекті виконання
нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом
робіт повинні бути враховані категорія і характер грунту площадки, а
вище, має бути не менше 100 мм;
для свіжонасипаного грунту зазначені ступінь і (або) технологія його
б) відстань від настилу площадок і галереї опорного крана, за ви
ущільнення.
нятком настилу кінцевих балок та вантажних візків, до суцільного пе
4.18.10. Біля краю укосу котловану або канави вантажопідіймальні
рекриття або підшивки покрівлі, до нижнього поясу кроквяних ферм і
крани встановлюються з дотриманням відстаней, зазначених у таб
прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки ванта
лиці 8. За неможливості дотримання цих відстаней або якщо глибина
жопідіймального крана, що працює ярусом вище, повинна бути не
котловану більше 5 м укіс має бути укріплений. Спосіб укріплення
менше 1800 мм;
укосу, а також умови установлення кранів на грунті, не зазначеному
в) відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що вис тупають, до колон і стін будівлі, поруччя прохідних галерей повинна бути не менше 60 мм. Ця відстань установлюється при симетрично му розташуванні коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;
в таблиці 8, повинні бути визначені в проектній документації.
4.19. Вантажозахоплювальні пристрої 4.19.1. Вантажозахоппювальні пристрої (стропи, захоплювачі, траверси тощо) повинні відповідати вимогам чинних НД.
г) відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана (не вра
4.19.2. Розрахунок стропів, виконаних із дозвопених для цих цілей
ховуючи вантажозахоплювального органа) до підлоги цеху або пло
матеріалів, проводиться з урахуванням кількості віток канатів і кута
щадок, на яких під час його роботи можуть перебувати пюди (за ви
нахилу їх до вертикалі.
нятком площадок, призначених дпя його ремонту), повинна бути не
Розрахункове навантаження окремої вітки багатовіткового стропа
менше 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорей
визначають за умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання
кового візка та підлогою цеху повинна бути не менше 2 м, а якщо цю
розрахункового кута між вітками, що дорівнює 90°.
відстань неможливо витримати - у межах від 500 до 1000 мм;
Для стропа із кількістю віток більше трьох, що сприймають розра
д) відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи ма
хункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох
шини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального ор
віток. Під час розрахунку стропів, призначених дпя транспортування
гана), до розташованого в зоні їх дії обладнання повинна бути не
заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між вітками
менше 400 мм;
стропів можуть бути прийняті фактичні кути. 8 /2 0 0 6 • 2 3
И [р> а © оя до а Таблиця 8
Найменша допустима відстань від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана Відстань від основи укосу до найближчої опори4 для ненасипного ґрунту, м (канави), м
піщаного і гравійного
супіщаного
суглинного
глинистого
лесового сухого
1
1.5
1,25
1,0
2
3,0
2,4
2,0
1,5
3
4,0
3,6
3,25
1,75
2,5
5,0
4,4
4,0
3,0
3,0
4
1,0 2,0
3,5 5,:: 4,75 .... 3,5 . . п а . .. 1,1 Під найближчою опорою розуміється край виносної опори самохідного стрілового крана або край основи укосу баластової призми вантажо 5
.
1,0
підіймального крана, що переміщується рейковими коліями.
4.19.3. Для канатних стропів із сталевих канатів мають викорис товуватися сталеві канати хрестової звивки згідно з ГОСТ 2688, ГОСТ 3071, ГОСТ 3079, ГОСТ 7668, ГОСТ 7669. Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната стосовно наванта ження окремої вітки стропа повинен бути не меншим 6. 4.19.4. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги згідно з ГОСТ 30441 (ІСО 3076) і чинних НД. Ко
г) зазор між рейками; д) гранично допустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок; е) конструкція тупикових упорів; є) улаштування заземлення рейкової колії. 4.20.3. У проекті наземної рейкової кранової копії додатково до за значеного в пункті 4.20.2 має вказуватися:
ефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга стосовно наванта
а) тип, переріз і довжина шпал;
ження окремої вітки стропа має бути не меншим 4.
б) відстань між шпалами;
4.19.5. Конопляні, бавовняні, сизалеві канати, застосовувані для виготовлення стропів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 30055. Застосування для виготовлення стропів канатів із синтетичних ма теріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих,
в) спосіб кріплення рейок до шпал; г) матеріал і розмір баластового шару; д) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії;
а також стрічок, допускається за технічною документацією, погодже
е) гранично допустимі величини пружного просідання під колесами.
ною в установленому порядку.
4.20.4. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних
Коефіцієнт запасу розривного зусилля по відношенню до наванта ження окремої вітки стропа має бути не меншим 8. 4.19.6. Заплетення петлі в конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинно мати не менше двох повних і двох половинних проби-
кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворот ними кругами, а також переходи, що спужать для пересування ван тажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, повинні відповідати таким вимогам: а) у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантаж
вок і має бути оклетньоване. 4.19.7. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв для кранів мостового типу, поворот яких у вер
ного візка з однієї колії на іншу повинно забезпечуватися їх плавне пересування;
тикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути
б) для запобігання розчеплення двох зімкнутих рейок кранової
забезпечена фіксація вантажозахоплювального пристрою відносно
колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного
корпусу гакової підвіски.
круга мають установпюватися замки, що надійно замикають зімкнуті
4.20. Кранова колія
рейки і мають електричне блокування, яке виключає пересування
4.20.1. Упаштування рейкової кранової колії, за винятком копій
вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкну
залізничних кранів, повинно здійснюватися за проектною докумен
тим замком; для механізмів з ручним приводом електричне блоку
тацією.
вання може бути замінене на механічне;
Будова рейкової колії будівельних баштових кранів має відповідати вимогам СНІП 3.08.01. Будова рейкової колії залізничного крана повинна відповідати ЦРБ 0004 «Правила технічної експлуатації залізниць в Україні». У разі встановлення вантажопідіймапьного крана на кранову колію, що експлуатується, остання повинна бути перевірена розрахунком на
що виключають схід вантажопідіймального крана або його вантажно го візка з рейкової колії; г) переведення стрілки або поворотного круга має провадитися за до помогою спеціального механізму, що керується з підлоги або з кабіни; д) напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок
допустимість такого навантаження. 4.20.2. У проекті надземної рейкової кранової колії повинні місти
і електричні апарати блокувальних пристроїв повинна подаватися за допомогою одного вимикача.
тися такі основні відомості:
4.20.5. Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися
а) тип рейок; б) спосіб кріплення рейок між собою;
так, щоб виключалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересу
в) наявність підкладок між рейками, конструкція підкладок і спосіб
вання та роботи крана. У випадку кріплення рейок за допомогою зва рювання повинна бути виключена можливість їх теплової деформації.
їх установлення; 24 •
в) ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і пово ротних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами,
8 /2 0 0 6 _________________________________
[Ш [?>& @ СЯ Й1 & 4.20.6. Переїзд автомашин і автонавантажувачів через колії коз
5.1.5. Для перевірки якості серійно виготовлених ванта
лових і баштових кранів допускається у виняткових випадках, коли
жопідіймальних кранів і машин, їх складових частин у відповідності з
об'їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються роботодав
вимогами ГОСТ 15.309 повинні проводитися приймально-здавальні,
цем з урахуванням інтенсивності роботи кранів і руху транспорту.
періодичні, типові випробування. Крім того, дпя сертифікації виготов
4.20.7. Пересічення колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також портального
лених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин про водяться в установленому порядку сертифікаційні випробування.
крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення за
5.1.6. Приймальні випробування дослідного зразка (головного
ходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів із рухомим
зразка) вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин,
складом, узгоджених роботодавцем з власником колії заводського
вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок прово
транспорту або залізничної колії.
дяться в установленому порядку.
4.20.8. Граничні величини відхилень кранової колії від проектного
Програма та методика приймальних випробувань дослідного зраз
положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймаль
ка (головного зразка) повинна бути складена з урахуванням вимог
ного крана, не повинні перевищувати величин, наведених у додатку 2.
НД і передбачати випробування на відповідність його паспортним да
Дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати кри
ним і включати: візуальний огляд, статичне та динамічне випробуван
терії бракування, що наведені в додатку 3.
ня, перевірку дії приладів та пристроїв безпеки, а також випробуван
4.20.9. У проекті рейкової колії має бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані.
ня кранів стрілового типу на стійкість. 5.1.7. Приймально-здавальні випробування проводяться виробни
4.20.10. За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше
ком за програмою і методикою випробувань, розробленою і затверд
без врахування наступного улаштування над ними рейкової колії, має
женою виробником. Результати випробувань повинні бути записані в
бути виконаний розрахунок на виключення можливості пошкодження
паспорті виробу.
цих комунікацій та при необхідності розроблений проект їх перекриття.
5.1.8. Періодичні випробування вантажопідіймальних кранів і ма
4.20.11. Готовність рейкової колії до експлуатації повинна бути
шин, їх складових частин проводяться виробником в установленому
підтверджена актом здачі-прийняття колії (додаток 4), до якого дода
порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією про
ються результати нівелювання профілів рейкової колії, а також пе
грамою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням
ревірки розмірів колії.
піддається один із серійно виготовлених виробів один раз на три ро
4.20.12. Перевірка технічного стану рейкової колії та вимірювання опо ру його заземлення повинні провадитися відповідно до вимог чинних НД.
5 ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, РЕМОНТУ, МОНТАЖУ 5.1. Виготовлення 5.1.1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини ма
ки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і більше провадяться не рідше одного разу на п'ять років. 5.1.9. Типові випробування проводить виробник в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією про грамою і методикою випробувань. 5.1
..10. Технічні умови на виготовлення вантажопідіймальних
кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоппювальних органів
ють виготовлятися у відповідності з вимогами цих Правил і чинних
і пристроїв, тари та колисок мають бути узгоджені з Держнаглядохо
НД на підприємствах, які отримали в установленому порядку дозвіл
ронпраці.
органів Держнаглядохоронпраці на їх виготовлення.
5.1.11. В технічних умовах або в документі, що їх замінює, повинні
Номер і дата дозволу на виготовлення, а також найменування ор
бути передбачені вимоги щодо контролю якості зварювання і браку
гану Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл, зазначаються в пас
вальні показники з урахуванням цих Правил та чинних НД, порядок
порті виробу.
приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про
5.1.2. Керівні працівники та спеціалісти, пов'язані з розробленням, виготовленням вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових ча стин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, а
застосовані дпя виготовлення матеріали. 5.1.12. Кожен виготовлений вантажопідіймальний кран або маши на мають бути укомплектовані:
також ’їх монтажем (демонтажем), ремонтом і реконструкцією, по
- паспортом;
винні пройти перевірку знань цих Правил відповідно до Положення
- настановою з експлуатації;
про навчання з питань охорони праці, яке затверджене наказом ро ботодавця і діє в межах підприємства. 5.1.3. У разі комплектування вантажопідіймальних кранів і машин зі складових частин, виготовлених іншими підприємствами, за якість
- інструкцією з монтажу, пуску, регулювання та обкатки (якщо бу де потрібен монтаж вантажопідіймального крана чи машини); - документацією відповідно до технічних умов на конкретний ван тажопідіймальний кран або машину.
виготовлення вантажопідіймапьного крана чи машини в ціпому, за
Допускається суміщення документів відповідно до ГОСТ 2.601-95.
відповідність їх чинним НД, а також за оформлення технічної доку
Паспорти на самохідний стріповий, баштовий крани, кран мостово
ментації несе відповідальність підприємство, що їх комплектує. Паспорт вантажопідіймального крана чи машини складається за
го типу і таль електричний складаються за формами, наведеними відповідно у додатках 5, 6, 7 і 8.
даними документів на окремі складові частини, що виготовлені інши
У разі виготовлення окремих, призначених для самостійного по
ми підприємствами. Документи цих підприємств зберігаються на
стачання, металоконструкцій, механізмів та приладів безпеки ванта
підприємстві, що комплектує вантажопідіймальний кран або машину.
жопідіймальних кранів або машин вони мають бути укомплектовані
5.1.4. Поставлення на виробництво вантажопідіймапьних кранів і
паспортами, які зберігаються разом з паспортом вантажопідіймаль
машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і прист роїв, тари та колисок здійснюється у відповідності з вимогами ГОСТ 15.001 і ГОСТ 15.005.
ного крана чи машини. 5.1.13. Відомості про виготовлені вантажопідіймальні крани або машини, окремі складові частини, призначені дпя самостійного по 8 /2 0 0 6 • 2 5
И [?>& И ОЯ № а стачання, виробник має занести до Книги обліку вантажопідіймаль них кранів і машин, що випускаються.
Виробник повинен вести облік рекламацій (претензій) та інших пові домлень про недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних
Вантажопідіймальні крани і машини, окремі складові частини, при
кранів і машин, що надійшли, із зазначенням їх пред'явника, заводсько
значені для самостійного постачання, повинні мати укріплену на вид
го номера вантажопідіймального крана чи машини, 'їх складових частин,
ному місці табличку з зазначенням найменування виробника або йо
приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та
го товарного знака, максимальної вантажопідіймальності (вантажно
колисок, короткого змісту рекламації (претензії) та вжитих заходів.
го моменту), дати випуску, порядкового номера та інших відомостей, що встановлені НД на конкретний виріб. Табличка повинна зберігати
5.1.18. Знімні вантажозахогшювальні пристрої і тара виготовля ються у відповідності з чинними НД і технологічними картами. У разі застосування зварювання в документації на виготовлення
ся протягом усього терміну служби виробу. У кранів із пересувним вантажним візком такі таблички закріплю
мають бути вимоги до його виконання та контролю якості.
ються на металоконструкції' і на візку, а в стрілових самохідних, баш
5.1.19. Знімні вантажозахогшювальні пристрої (стропи, ланцюги,
тових і портальних кранів, крім таблички, що закріплюється на вид
траверси, захоплювачі тощо) і колиски для підіймання людей після
ному місці, на кожній із секцій башт і стріл повинно бути нанесене
виготовлення підлягають приймально-здавальним випробуванням
клеймо виробника.
виробником, а після ремонту (крім стропів) - підприємством, на яко
5.1.14. Настанова з експлуатації вантажопідіймального крана чи
му вони ремонтувалися, за програмою і методикою випробувань,
машини повинна бути розроблена спеціалізованою організацією або
розробленою і затвердженою виробником або ремонтним підпри
виробником відповідно до вимог чинних НД і цих Правил.
ємством. Стропи ремонту не підлягають. Знімні вантажозахоплювальні пристрої оглядаються та випробу
У настанові повинні бути зазначені:
ються протягом 10 хвилин навантаженням, що на 2 5 % перевищує їх
- періодичність технічного обслуговування та ремонту; - можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення;
вантажопідіймальність, а колиски для підіймання людей - наванта
- періодичність та способи перевірки приладів безпеки;
женням, що на 100% перевищує їх вантажопідіймальність.
- способи регулювання гальм;
Тара для дрібноштучних, сипких та інших вантажів після виготов
- перелік деталей, що швидко спрацьовуються, і допуски на іх спрацювання;
лення оглядається. Випробування тари вантажем не є обов'язковим. 5.1.20. Відомості про виготовлені знімні вантажозахоплювальні при
- порядок проведення технічного огляду;
строї і тару повинні заноситися до Журналу обліку виготовлених вантажо
- умови застосування грейфера та магніту для грейферних і
захоплювальних пристроїв. У журналі зазначаються найменування при
магнітних кранів;
строю або тари, вантажопідіймальність, позначення НД, технологічної
- вимоги до будови та експлуатації рейкової кранової наземної (або надземної) колії;
карти, номери документів про якість матеріалів, що були застосовані під час виготовлення, результати контролю якості зварювання, результати
- вказівки щодо приведення вантажопідіймального крана чи маши ни в безпечне положення у неробочому стані;
випробувань вантажозахоплювальних пристроїв або огляду тари. 5.1.21. Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати клей
- вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;
мо або міцно прикріплену бирку із зазначенням номера, ванта
- критерії граничного стану вантажопідіймального крана чи маши
жопідіймальності та дати випробування. Знімні вантажозахоплю вальні пристрої, виготовлені для сторонніх організацій, крім клейма
ни для відправки її в капітальний ремонт;
(бирки), повинні бути укомплектовані паспортом.
- строк служби; - група класифікації (режиму роботи);
Форма паспорта стропа наведена у додатку 9.
- інші вимоги щодо обслуговування та експлуатації вантажопідій мального крана чи машини з урахуванням специфіки її конструкції. 5.1.15. Виробник має враховувати виявлені в процесі експлуатації недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплюваль-
5.1.22. На тарі повинні бути указані її призначення, номер, власна маса та вантажопідіймальність.
5.2. Реконструкція, ремонт 5.2.1. Цей підрозділ установлює вимоги до реконструкції і таких видів ремонту:
них органів і пристроїв, тари та колисок і вживати заходи щодо їх усу
а) ремонту несучих металоконструкцій із застосуванням зварюван
нення. В тих випадках, коли виявлені недоліки можуть вплинути на
ня, а також ремонту, пов'язаного з відновленням чи зміною конст
безпечність користування вантажопідіймальними кранами або маши
рукції стиків металоконструкцій;
нами, їх складовими частинами, приладами безпеки, вантажозахоп-
б) ремонту, викликаного наявністю пошкоджень будь-якого поход
лювальними органами і пристроями, тарою та колисками, виробник
ження, не передбачених настановою з експлуатації (транспортних,
має повідомити всі організації, що експлуатують їх, про необхідність
що виникли під час аварії тощо).
та методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну доку
Вимоги цього підрозділу не поширюються на ремонти, які передба
ментацію та необхідні матеріали, деталі і вузли, які підлягають заміні.
чені системою планово-попереджувальних ремонтів і відображені в
5.1.16. Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації ван тажопідіймального крана чи машини виявив недоліки в їх конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам цих Правил, над силає виробнику рекламацію (претензію), а її копію - органу Держнаглядохоронпраці,
що видав
дозвіл
на
виготовлення
ванта
жопідіймальних кранів або машин.
настанові з експлуатації. 5.2.2. Реконструкцію і ремонт кранів і їх складових частин можуть виконувати спеціалізовані організації або підприємства. 5.2.3. Реконструкція або ремонт виконуються за технічною доку ментацією, розробленою спеціалізованою організацією. До складу документації мають входити технічні умови.
5.1.17. Виробник, отримавши претензію, має усунути виявлені не
5.2.4. Технічні умови на реконструкцію і ремонт розроблюються у
доліки, а також допущені під час виготовлення відступи від цих Пра
відповідністю з вимогами ГОСТ 2.602 і узгоджуються з Держнагляд
вил, якщо на ці відступи відсутній дозвіл Держнаглядохоронпраці.
охоронпраці.
26 •
8 /2 0 0 6 __________________________________
И ß Й\ ИЗ
W Hü Ä
Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким
таженості елементів та агресивності навколишнього середовища.
мають відповідати складові частини та вантажопідіймапьний кран або
Дані про застосований матеріал і нижні граничні значення температу
машина в цілому піспя реконструкції чи ремонту, в тому числі вимо
ри для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи
ги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з ураху
машини зазначаються в їх паспорті.
ванням вимог цих Правил та чинних НД, вимоги безпеки, порядок
5.4.3. Матеріали, що не зазначені в чинних НД і не застосовува
приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про
лися раніше для виготовлення, реконструкції, ремонту і монтажу ван
застосовані для ремонту і виготовлення матеріали.
тажопідіймальних кранів і машин, можуть бути застосовані за умов
5.2.5. Підприємство, яке проводило ремонт або реконструкцію крана, відображає в його паспорті характер виконаних робіт, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані ма теріали із зазначенням номерів документів про їх якість. Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті крана, оформ
наявності узгодження Держнаглядохоронпраці. 5.4.4. Чавунне питво за якістю не нижче марки СЧ15 ГОСТ 1412-85 може застосовуватися для виготовлення: а) зубчастих, черв'ячних і ходових коліс вантажопідіймальних кранів і машин із ручним приводом:
люється новий паспорт, форма якого повинна відповідати вимогам
б) черв'ячних коліс вантажопідіймапьних кранів і машин із машин
цих Правил. У цьому випадку до нового паспорта додається, як до
ним приводом, призначених для групи класифікації механізмів не ви
даток, попередній паспорт.
ще М5 за колової швидкості колеса не більш 1,5 м/с;
Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а їх копії - в паспорті крана. 5.2.6. Після ремонту вантажопідіймальні крани і машини піддають ся повному технічному огляду з урахуванням вимог пунктів 10.3.4 і 10.3.6. 5.2.7. Після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини проводяться приймальні випробування в обсязі повного технічного ог ляду. Крім того, додатково повинні перевірятися складові частини вантажопідіймального крана чи машини, піддані реконструкції, а для кранів стрілового типу проводяться випробування на стійкість
в) черв'ячних коліс з ободом із бронзи, незалежно від типу приво ду і режиму роботи вантажопідіймального крана чи машини; г) барабанів, корпусів редукторів і блоків, за винятком блоків для кранів стрілового типу; д) коподок гальм, кронштейнів барабанів і корпусів підшипників. Для гальмівних шківів механізму пересування і повертання ванта жопідіймальних кранів допускається застосування литва з чавуну за якістю не нижче марки СЧ20 за ГОСТ 1412-85. Для виготовлення противаг і несилових деталей марки виливків не регламентуються.
5.5. Зварювання
За результатами випробувань складається акт, який затверд
5.5.1. До зварювання та прихоплювання несучих елементів мета
жується в порядку, встановленому технічними умовами на реконст
локонструкцій вантажопідіймальних кранів і машин, приварювання
рукцію. Результати випробувань відображаються в паспорті ванта
кабін, площадок, поручнів та сходів на вантажопідіймальному крані
жопідіймального крана чи машини, якщо був складений новий пас
допускаються зварники, атестовані відповідно до вимог ДНАОП 0.00-
порт. У випадку внесення змін до старого паспорта, до документації,
1.16-96 «Правила атестації зварників» і ДСТУ 2944.
зазначеної у пункті 10.1.6, додається акт приймання.
5.5.2. Зварювальні матеріали, застосовувані для зварювання, ма
5.2.8. Реконструкція машин спеціального призначення (екскава
ють забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного
торів, трубоукладачів тощо) з метою переведення їх у вантажопідій
з’єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, удар
мальні крани може провадитися за умов приведення цих машин у
на в’язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених власти
відповідність з вимогами цих Правил.
востей основного металу конструкції, встановленого для даної марки
5.3. Монтаж
сталі стандартами або технічними умовами.
5.3.1. Монтаж (демонтаж) і (або) напагодження вантажопідій
У разі застосування в одному з'єднанні сталей різних марок ме
мальних кранів і машин можуть виконувати спеціалізовані організації.
ханічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі
5.3.2. Монтаж (демонтаж) повинен виконуватися відповідно до
з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і
документації на встановпення та проекту виконання робіт на монтаж
захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, ре
(демонтаж), а також згідно з експлуатаційною документацією.
конструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.
5.3.3. Монтаж (демонтаж) серійних вантажопідіймальних кранів, у
5.5.3. Для виготовлення елементів металоконструкцій із труб, про
тому числі кранів, що самомонтуються, може виконуватися за типо
кату листового, сортового, фасонного тощо допускається застосуван
вими проектами виконання робіт.
ня всіх способів різання, які забезпечують якісне одержання форм і
5.4. Матеріали
розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання про
5.4.1. Матеріали для виготовлення, монтажу, реконструкції і ре
водиться за технологією, що виключає можливість утворення тріщин
монту вантажопідіймальних кранів і машин, металоконструкцій, їх
або погіршення якості металу на крайках, а також у зоні термічного
елементів мають відповідати чинним НД.
вппиву.
5.4.2. Якість матеріалу, застосовуваного під час виготовлення, ре
5.5.4. Під час складання конструкції під зварювання має забезпе
конструкції, ремонту, монтажу вантажопідіймальних кранів і машин,
чуватися точність з ’єднань у межах розмірів і допусків, установлених
має бути підтверджена документом виробника цих матеріалів про їх
робочими кресленнями і технологічними процесами.
якість і вхідним контропем. За відсутністю документа про якість матеріалу допускається його застосовувати після випробування відповідно до чинних НД. Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних зна чень температури навколишнього середовища для робочого та неро бочого стану вантажопідіймального крана чи машини, ступеня заван
5.5.5. Зварювання має проводитися в приміщеннях, які виключають вплив несприятливих атмосферних умов на якість зварних з’єднань. Зварювання просто неба допускається за спеціальною технологією за умови захисту місць зварювання від атмосферних опадів і вітру. 5.5.6. Зварювання виконується за технологічними документами, розробленими виробником або спеціалізованою організацією. 8 /2 0 0 6 • 2 7
5.5.7. Можливість та порядок зварювання при температурі повітря нижче 0°С встановлюються НД. 5.5.8. Допускається виготовлення зварних виробів із застосуван ням у тому самому зварному вузлі різних методів зварювання, про що повинно бути зроблено застереження в технічних умовах. 5.5.9. Прихоплювання, виконані під час складання металоконст
лон, стріл, ріжків; б) сумарна довжина з’єднання, що контролюється, на кожному стику розтягнутого пояса коробчастої або гратчастої металоконст рукції має бути не менша 50% довжини стику;
рукції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть
в) сумарна довжина контрольованого з'єднання на кожному стику
цілком переплавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищують
стиснутого пояса або стиснутих ділянок стінок має бути не менша
ся від шлаку.
2 5 % довжини стику або стиснутої ділянки стінки;
5.5.10. Зварні з'єднання повинні мати клеймо або інше умовне по
г) сумарна довжина контрольованого з'єднання на кожному стику
значення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав
конструкцій стріл, ріжків і рейкових коробок портальних кранів має
зварювання. Метод маркування, що застосовується для зварних
бути не менша 75% довжини стику;
з'єднань, не повинен погіршувати якості виробів, які маркуються. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його збере ження впродовж експлуатації вантажопідіймального крана чи маши ни. Метод і місце маркування зазначаються на робочих кресленнях. 5.5.11. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань
д) сумарна довжина контрольованого з'єднання у всіх інших випад ках стикових з'єднань має бути не менша 25% довжини стику. В інших зварних з'єднаннях сумарна довжина контрольованих уль тразвуковим методом ділянок має складати не менше 25% довжини шва.
несучих елементів металоконструкцій встановлюються технічними
Перед проведенням радіографічного контролю відповідні ділянки
умовами на виготовлення, реконструкцію, ремонт вантажопідіймаль
зварного з'єднання повинні бути промарковані так, щоб їх можна бу
них кранів і машин.
ло легко виявити на знімках.
5.6. Контроль якості зварних з’єднань
5.6.5. Оцінка якості зварних з’єднань за результатами неруйнівно
5.6.1. Контроль якості зварних з'єднань, що проводиться під час ви
го контролю здійснюється відповідно до вимог технічних умов на ви
готовлення, монтажу, реконструкції та ремонту, здійснюється метода
готовлення, реконструкцію або ремонт вантажопідіймальних кранів і
ми неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ульт
машин.
развуковим, радіографічним тощо) і механічними випробуваннями. Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до ДНАОП 0.00-1.27-97 «Правила атестації фахівців з неруйнівного контролю».
5.6.6. У зварних з’єднаннях не допускаються такі дефекти, браку вальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в НД: а) тріщини, розташовані в металі шва, на межі сплавлення, в зоні термічного впливу та в основному металі, в тому числі й мікротріщи-
5.6.2. Контроль якості зварних з'єднань здійснюється після прове
ни, що виявляються при мікродослідженні;
дення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварно
б) непровари та несплавлення;
го з'єднання.
в) пори, розташовані у вигляді суцільної сітки;
Результати контролю зварних з'єднань мають бути зафіксовані у відповідних документах (висновках, журналах, протоколах, картах тощо). 5.6.3. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні
г) підрізи, напливи та натікання; д) незаварені кратери; е) свищі;
з'єднання з метою виявлення в них таких можливих зовнішніх де
є) незаварені пропалювання;
фектів:
ж) пропалювання та підплавлення основного металу (під час сти
а) кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварюваних елементів:
кового контактного зварювання труб); з) зміщення крайок вище норм, передбачених кресленнями.
б) лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;
5.6.7. У разі виявлення під час неруйнівного контролю неприпусти
в) відступів розмірів і порушення форми швів від зазначених в НД
мих дефектів у зварних з ’єднаннях, контролю підлягає все з'єднання,
(за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості
яке контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються
тощо);
механічним способом і переварюються. 5.6.8. Механічні випробування провадяться з метою перевірки
г) тріщин; д) напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кра терів, непроварів, несплавлень, пористості тощо.
відповідності механічних властивостей зварного з'єднання на кон трольних зразках, зварених в умовах, що цілком відповідають умовам
Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до
виготовлення елементів металоконструкцій (ті ж основні і присадні
нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обид
матеріали, ті ж зварювальні режими, методи зварювання і те ж поло
ва боки шва має бути очищена від шлаку, бризок металу, натікання
ження шва).
та інших забруднень.
5.6.9. На спеціалізованих підприємствах з виготовлення, монтажу,
Огляд і вимірювання стикових з'єднань проводиться по обидва бо
реконструкції та ремонту вантажопідіймальних кранів і машин ме
ки на всій довжині з'єднання. У разі неможливості огляду внутрішньої
ханічні випробування мають проводитися періодично відповідно до
поверхні зварного з'єднання огляд і вимірювання здійснюється тільки
вимог технологічних документів. 5.6.10. Перевірка механічних властивостей зварного з'єднання на
із зовнішнього боку. 5.6.4. Контроль зварних з'єднань радіографічним і ультразвуковим методами проводиться відповідно до чинних НД. Контроль стикових з'єднань несучих елементів металоконструкцій проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом де фектів, зокрема: 2
а) обов'язковому контролю підлягають початок і закінчення стико вих з'єднань поясів і стінок коробчастих металоконструкцій балок, ко
•
контрольних зразках провадиться залежно від виду зварного з'єднан ня виробів шляхом випробування на розтягання та на вигин зразків, з'єднаних стиковим швом. Результати механічних випробувань вважаються задовільними, як що:
8 /2 0 0 6 __________________________________
И ^ а) тимчасовий опір не нижче нижньої границі тимчасового опору металу, зазначеного в НД для даної марки сталі;
@ ВО «И &
Ці покажчики повинні допускати можливість регулювання шкали для зняття похибок, що накопичуються.
б) кут вигину для вуглецевих сталей не менше 120°, для низько-
7.7. Механізм підіймання, а також механізми замикання грейфера
легованих за товщини зразка до 20 мм - не менше 80° і більше
грейферних кранів повинні оснащуватися пристроями (кінцевими ви
20 мм - не менше 60°.
микачами), що автоматично зупиняють їх:
5.6.11.
Якість зварних з'єднань вважається незадовільною, якщо
в них під час будь-якого контролю будуть виявлені дефекти, що вихо дять за межі норм, установлених цими Правилами та НД на виготов лення, монтаж, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і
а) під час підіймання, коли відстань між буферами вантажозахоплювального органа та вантажного візка досягає 1 м; б) під час опускання, коли на барабані залишаються навитими не менше трьох витків каната. 7.8. Механізм пересування вантажного візка повинен бути обладна
машин.
ний пристроєм (кінцевим вимикачем), що автоматично зупиняє його на
6. ВИМОГИ ДО ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ,
відстані не менше 5 м від площадки опори або поліспастового візка.
МАШИН І ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХ ЗА КОРДОНОМ
Допускається подальше пересування вантажного візка до площадок
6.1. Для застосування вантажопідіймальних кранів, машин або їх
опор або до поліспастового візка на ревізійній (зниженій) швидкості.
складових частин, придбаних за кордоном, необхідно одержати
7.9. Вантажний візок повинен бути побудований так, щоб виключа
дозвіл Держнаглядохоронпраці, який видається відповідно до вимог
лося його падіння у разі поломки або сходу ходових коліс із несучого
ДНАОП 0.00-4.34-99 «Положення про порядок видачі дозволів
каната (канатів).
Комітетом з нагляду за охороною праці України».
7.10. Вантажний візок знизу і вантажозахоплювальний орган (га-
6.2. Паспорти, настанови з експлуатації та інша експлуатаційна до
кова підвіска, грейфер) зверху повинні мати дерев'яні або інші пружні
кументація, яка поставляється з вантажопідіймальними кранами, ма
буфери, що не дозволяють вантажозахоплювальному органу уперти
шинами або з їх складовими частинами, повинні бути викладені ук
ся в обладнання візка.
раїнською або, як виняток, російською мовою і відповідати вимогам
7.11. Механізм пересування вантажного візка повинен забезпечу вати ревізійну (знижену) швидкість не більше 0,5 м/с для огляду та
цих Правил. 6.3. Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації виявив недоліки в конструкції чи виготовленні вантажопідіймального крана,
змащування канатів. 7.12. Гальмо механізму пересування вантажного візка повинно за
машини або їх складових частин, а також невідповідності вимогам
безпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу
цих Правил, направляє виробнику рекламацію (претензію), а її копії -
гальмування не менше 1,25.
в Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл на застосування, і в орган з сертифікації, який видав сертифікат відповідності.
7.13. Для вантажного візка з канатоведучим шківом механізму пе ресування діаметр шківа повинен бути не менше 60 діаметрів канатів. Коефіцієнт зчеплення каната з канатоведучим шківом під час розра
7. ВИМОГИ ДО КРАНІВ КАБЕЛЬНОГО ТИПУ 7.1. До кранів кабельного типу застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3-6 і 10-13 цих Правил, із змінами та доповненнями, передбаченими в цьому розділі. 7.2. Коефіцієнт стійкості пересувних нехитних опор кранів у будь-
хунку на статичне навантаження повинен бути не менше 1,5, а з ура хуванням динамічних навантажень - не менше 1,25. 7.14. Проїзд на вантажному візку крана дозволяється тільки ре монтному персоналу. Така робота повинна виконуватися за нарядомдопуском.
якому напрямку з урахуванням всіх основних і додаткових наванта
7.15. Машинне приміщення кранів повинно відповідати таким вимогам:
жень (сил інерції, вітрового навантаження, маси снігу, зусиль від
а) висота приміщення встановлюється з урахуванням розміщення
забігання однієї з опор) за найбільш несприятливої їх комбінації має
над основним обладнанням крана необхідних підіймальних засобів
бути не менше 1,3.
(кранів, талів);
Коефіцієнт стійкості хитних опор у площині, перпендикулярній не
б) відстань від стін приміщення до лебідок і між лебідками повинна
сучим канатам, повинен бути не менше 1,3, а в інших площинах - не
бути не меншою 800 мм; для мостових кабельних кранів допус
менше величин, встановлених у чинних НД.
кається зменшення відстані між стіною приміщення і лебідкою до 200
7.3. Кран повинен бути обладнаний пристроєм, що автоматично зупиняє механізми пересування опор у разі забігання однієї з них сто совно іншої на величину, більшу від визначеної проектом. 7.4. Кран повинен бути споряджений обмежником вантажності, що спрацьовує у разі перевищення паспортної вантажопідіймальності більше ніж на 15%. Після спрацьовування обмежника вантажності повинно бути можливим тільки опускання вантажу. 7.5. Пересувний кран під час роботи на одному місці більше однієї
мм за умови забезпечення безпечного підходу до частин лебідки, що потребують обслуговування; в) розміри дверей приміщення повинні дозволяти переміщення найбільш крупних нерознімних елементів обладнання; висота дверей має бути не менше 1800 мм. 7.16. Машинне приміщення, кабіна, головки башт крана повинні бути споряджені телефонним зв'язком, що дозволяє вести одночас ну розмову між усіма пунктами.
зміни повинен бути укріплений ручними захоплювачами або пристро
7.17. У машинному приміщенні крана, у кабіні і на опорах повинні
ями з машинним приводом. Крани, під час роботи яких потрібне їх ча
бути вивішені табпички із зазначенням вантажопідіймальності крана,
сте пересування, можуть під час роботи на захоплювачі не встанов
реєстраційного номера та дати наступного технічного огляду.
люватися, але вони повинні бути прикріплені захоплювачами у випад ку припинення роботи.
7.18. Для огляду несучих канатів і підтримок у прогоні крана ван тажні візки споряджаються площадками.
7.6. У кабіні повинні бути встановлені покажчики положення ванта-
Площадки мають бути завширшки не менше 750 мм з поруччям
жозахоплювального органа за висотою та вздовж прогону, а також
заввишки 1200 мм, двома проміжними поздовжніми зв’язками (пру
покажчик відкритого та закритого положення грейфера.
тами) та суцільним зашиттям внизу на висоту 100 мм. Місця входу 8 /2 0 0 6 • 2 9
и і? /а @ ш йі а на площадку повинні мати жорсткі огорожі з замком, що не допускає довільного його відмикання.
7.25. Несучий канат має кріпитися в муфті клинами або заливкою металевим сппавом.
7.19. На опорах крана повинна бути площадка для підтягування не
На кранах із змінним прогоном допускається кріплення несучого
сучих канатів, обслуговування обладнання та входу на вантажний
каната затискачами, у цьому випадку кріплення має бути розрахова
візок. Ширина площадок має бути не менше 1000 мм, а їх огорожа
не на зусилля, що дорівнює розривному зусиллю каната в цілому. 7.26. Діаметр барабанів і напрямних блоків для вантажних, тяго
відповідати вимогам цих Правил. 7.20. Крани з хитними опорами повинні обладнуватися спеціаль ними площадками та монтажними блоками для посадки противаги
вих і грейферних (підтримуючих і замикаючих) канатів визначається за формулою:
хитної башти. Площадки повинні бути розраховані на навантаження від маси опори у разі зняття несучих канатів. 7.21. Тип канатів кранів кабельного типу вибирається відповідно до НД. 7.22. Несучі канати мають застосовуватися закритої конструкції і бути виконані з одного куска. На кранах, призначених для монтажних робіт, у якості несучих ка натів допускається застосування канатів одинарної звивки (спіраль них) або канатів подвійної звивки з металевим осердям.
О > (і • сі, де: 0 - діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм; сі - діаметр каната, мм; И - коефіцієнт вибору діаметра барабана або блока. Мінімальні значення коефіцієнта використання каната І р і ко ефіцієнта вибору діаметра Ь приймаються за таблицею 9. 7.27. Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для
У випадку, коли вантажний візок рухається в обмеженій зоні про
підвішування електричних кабелів повинні бути цілими (без зрощува
гону, допускається поза зазначеною зоною зрощувати несучий канат
них ділянок). В окремих випадках за проектом і технологією, розроб
з'єднальною муфтою, але не більше, ніж в одному місці.
леними спеціалізованою організацією відповідно до НД, допускається
Для підвіски електрокабелів і зворотних віток робочих канатів мають застосовуватися канати з металевим осердям, переважно оцинковані. 7.23. Для підіймальних канатів і тягових канатів пересування візка і підтримок, канатів пересування опор повинні застосовуватися кана ти подвійної звивки з органічним осердям. Для підіймальних канатів і канатів пересування опор допускається застосування канатів із мета левим осердям.
зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має станови ти не менше 1000 діаметрів каната. 7.28. Норми бракування сталевих канатів повинні бути наведені в настанові з експлуатації крана. Несучі канати підлягають заміні, коли обірвані поруч два суміжні дроти зовнішнього шару. У разі припинення роботи крана з хитною опорою через спрацю
Для підіймапьних канатів слід застосовувати канати хрестової звивки. Допускається застосування канатів односторонньої звивки, якщо розкручування канатів або завивка віток попіспаста виключені. Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок і опор слід переважно застосовувати канати односторонньої звивки.
вання несучих канатів остання повинна бути встановлена на монтаж ний фундамент. 7.29. Статичне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 25% його паспортну вантажопідіймальність. Ван тажний візок установлюється посередині прогону, вантаж підіймається
7.24. Пристрій для кріплення несучого каната на опорах повинен бу
на висоту 100-200 мм і витримується в такому положенні протягом
ти шарнірним і дозволяти регулювання натягу каната. У разі застосуван
ЗО хвилин. Після цього проводиться перевірка стану анкерування не
ня кількох несучих канатів забезпечується рівномірний натяг канатів.
сучих канатів у муфтах і загального стану крана.
Таблиця 9
Мінімальні коефіцієнти И і 2р Призначення каната
Несучий
Підіймальний:
гаковий монтажний
_____________________________________ Н
*Р
-
3,0
ЗО 40
5,0 4,5 4,0 5,5 5,0
50 ЗО 40 50
гаковий перевантажувальний
грейферний перевантажувальний*
ЗО 40 50
Тяговий:
пересування вантажного візка, опори крана та підтримок
Для утримання крана (опори) від угону під дією вітру в неробочому стані
Для поліспастів заякорювання несучих канатів Для підвішування кулачкових підтримок, відтяжки щогл і опор, підвішування електричних кабелів Монтажний:
ручний привод
машинний привод ^Приймається, що маса грейфера з матеріалом рівномірно розподілена на всі канати. •
8 /2 0 0 6
ЗО
4,5
6,0
5,5 5,0 4,0
ЗО ЗО
2,5 6,0 .3,0
12 20
4,0
4,0
И ß Ä ® РЯ 5й Ä 7.30. Динамічне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 10% його паспортну вантажопідіймальність. Під час динамічного випробування крана 5-8 разів виконують: а) повторне підіймання і опускання вантажу із зупинками на різних висотах; б) повторне пересування вантажного візка з вантажем із зупинка ми у різних точках прогону; в) повторне пересування крана в різних напрямках на різну відстань (крім стаціонарних кранів); г) повторне підіймання або опускання вантажу з одночасним пере суванням вантажного візка.
ладнується обмежниками вантажності, слабини каната, а також дво ма обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно. 8.4. Кабіна повинна бути закритою й обладнаною розстібними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швид кості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що не допускає до зменшення його натягу. 8.5. Внутрішні розміри кабіни повинні бути не менше: висота 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні ма шиніста в кабіні не повинно бути піднімальних стекол і фрамуг. 8.6. Кабіна повинна переміщуватися вздовж спеціальних напрям них за допомогою підхвату на рухомій частині колони (ванта
7.31. Для реєстрації крана в органах Держнаглядохоронпраці до
жопідйомника) чи власного механізму підіймання. Посадка в кабіну і
його паспорта, крім документів, зазначених у пункті 10.1.3 цих Пра
вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьо
вил, додаються:
му випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги
а) акти приймання металоконструкцій (у виробника та на монтаж ному майданчику); б) акт випробування металоконструкцій, якщо таке випробування передбачене проектом; в) проект кранової колії; г) акт приймання фундаментів і кранових колій з інструментально перевіреними позначками та прив'язками; д) акт на анкерування канатів у муфтах (у разі кріплення канатів у муфтах); е) акт вимірювання провису несучих канатів; є) акт вимірювання натягу у відтяжках опор; ж) акт перевірки канатів за допомогою дефектоскопа; з) акт перевірки положення хитної опори. Провис несучого каната вимірюється від впливу вантажу, маса якого дорівнює паспортній вантажопідіймальності крана, та маси ван тажного візка у разі його розташування посередині прогону. Фактич на величина провису не повинна відрізнятися від проектної на вели
приміщення не повинна перевищувати 250 мм. 8.7. Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнен ня механізмів крана у випадку: - незамкнених зсередини дверей кабіни; - ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни; - спрацьовування будь-якого з двох обмежників верхнього поло ження захвата; - спрацьовування уловлювачів кабіни; - спрацьовування обмежника слабини вантажного каната; - спрацьовування обмежника вантажності; - відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої час тини колони, захвата чи вантажу на перешкоду. 8.8. Під час керування краном штабелеукладачем мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка. 8.9. Під час розроблення проектів установлення кранів штабеле укладачів мостових виконуються наступні умови:
чину, що перевищує встановлений допуск. Перевірка відповідності
а) відстань по вертикалі від підлоги чи від верху платформи транс
положення хитної опори проектному провадиться за умови розташу
портних засобів до нижньої точки невисувної частини колони повинна
вання порожнього візка біля нехитної опори.
бути не менше 100 мм;
Під час перевірки кранових колій вимірюють кут нахилу (для похи
б) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верху
лих рейкових кранових колій), горизонтальність і прямолінійність
стелажів, розташованих у зоні роботи крана, повинна бути не мен
колій, відстань між коліями однієї опори, відстань між коліями проти
ше 100 мм;
лежних опор (тільки дпя пересувних паралельних кранів). Перевірка стану рейкових кранових колій (тільки для пересувних кранів), анкерування канатів у муфтах і вимірювання натягу у відтяж
в) під час роботи кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають в проході (з вантажем на захваті), мають бути не менше:
ках опор, а також перевірка відповідності проекту положення хитної
-150 мм на кожен бік - у разі роботи з вантажами на стандарт
опори (тільки для кранів із хитною опорою) і провису несучих канатів
них піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів шта
впродовж експлуатації здійснюється під час кожного технічного огля
белеукладачів мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів шта
ду крана.
8. ВИМОГИ ДО КРАНІВ ШТАБЕЛЕУКЛАДАЧІВ МОСТОВИХ 8.1. До кранів штабелеукладачів мостових застосовуються вимо ги, викладені в розділах 1, 3-6 і 10-13 цих Правил, із змінами і до повненнями, передбаченими в цьому розділі, а також чинними НД.
белеукладачів мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з ван тажами на стандартних піддонах допускається 75 мм на кожен бік); - 200 мм на кожну сторону за довжини вантажу від 4 до 6 м; - 300 мм на кожну сторону за довжини вантажу більше 6 м. 8.10. У зоні роботи крана штабелеукладача мостового присутність людей не допускається (крім машиніста під час керування з підлоги).
8.2. Вантажні візки кранів штабелеукладачів мостових обладну
Транспортні засоби, що в'їжджають у зону роботи крана штабеле
ються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка
укладача мостового, повинні розташовуватися на спеціально позна
у випадку наїзду нижньої частини колони чи захватом на перешкоду.
ченій площадці.
Для кранів штабелеукладачів мостових вантажопідіймальністю
8.11. Крани штабелеукладачі мостові, призначені для роботи на
більше 2 т і кранів штабелеукладачів мостових, керованих з кабіни,
одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями,
підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наро
що унеможливлюють їх удари один об одний.
стання навантаження. 8.3. Механізм підіймання кранів штабелеукладачів мостових об
[Продовження див. у № 9, 2006)
8 /2 0 0 6 • 31
[1 К ДА /а КЯ
О С Н О ВА
ВИДАВНИЦТВО « ОСНОВА » Кацман М. Д., Кононов Г.Б., Діденко І. В., Огороднічук Н. В. Ліквідація пожеж на залізничному транспорті. Розглянуто пожежну небезпеку і типові ситуації на об’єктах та рухомому складі залізничного транспорту внаслідок аварії, надано методику розрахунку параметрів небезпечних факторів аварій, а також сил та засобів для гасіння пожеж.
Рятувальні роботи під час ліквідації надзвичайних ситуацій. У посібнику наведено поняття про надзвичайні ситуації та їх класифікація. Викладено основи професійної підготовки рятувальників, основні етапи та засоби механізації аварійно-рятувальних робіт. Ціна ЗО грн.
Ціна 24 грн.
Посадові інструкції для інженерно-технічних працівників підприємства з утримання житлового господарства. Книга 6. Збірник містить інструкції з охорони праці для професій та робіт житлово-комунального господарства.
Павленко Б. В., Ліпкан В. А., Тарасюк М. О. Керування транспортними засобами в екстремальних умовах Для курсантів вищих навчальних закладів МВС України, працівників практичних підрозділів ОВС, викладачів та інструкторів з практичного водіння автомобіля, широкого кола читачів.
Ціна 10 грн.
Ціна 14 грн.
Злобін Г. Г., Рикалюк Р. Є. Архітектура та апаратне забезпечення ПЕОМ. У навчальному посібнику викладені істо- І рія розвитку комп’ютерної техніки, осно- і АРХІТЕКТУРА ви алгебри логіки, головна елементна ба- 1 . за сучасних ПЕОМ. .
Ціна 32 грн.
Ульянич Н В. Моя современная пасека. В книзі розглянуті практичні щоденні роботи на пасіці, новинки техніки та технології бджільництва, що відповідають закордонному рівню. МОЯ
Ціна 50 грн.
СОВРЕМЕННАЯ
П А С Е К А
Ткачук. К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи охорони праці. Викладені правові, нормативно-технічні та організаційі основи охорони праці, виробничої санітарії, безпеки виробництва, протипожежної безпеки. Наведена інформація щодо оцінки рівня безпеки, ризиків та газонебезпечних робіт
Кравченко В. С. Водопостачання та каналізація У підручнику наведені системи та схеми водопостачання і каналізації міст, населених пунктів, житлових та промислових об’єктів. Розглянуті питання проектування, будівництва та експлуатації зовнішніх і внутрішніх мереж водопостачання та каналізації. Ціна 27 грн.
Ціна 26 грн.
Санитарные правила: —для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприяитя, вырабатывающие мягкое мороженое .................................................... 15 грн. —для предприятий продовольственной торговли ................................................................15 грн. —для предприятий ликеро-водочной промышленности...................................................... 12 грн. —для предприятий спиртовой промышленности ................................................................12 грн. — по сбору, хранению, транспортировке и первичной обработке вторичного сы рья......9 грн. —устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту ............... 12 грн. — устройства, оборудования и содержания общежитий для рабочих, студентов, учащихся средних специальных учебных заведений и професионально-технических училищ........................................................................... 12 грн. — устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров......................................................................................... 12 грн. Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Ж илянська 87/30. Тел.: (044) 239-38-97, тел./факс: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київському філіалі АКБ «Новий», М Ф О 322670. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua E-page: http://www.osnova-ua.com P.S. Повні прайс-листы запитувати у видавництві. -
, .
,
. .
32 •
8 /2 0 0 6
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
газопроводами; нема експертизи проектів на відповідність їх вимогам нормативних актів з промислової безпеки; будівельно-монтажні орга нізації не мають дозволів Держпромгірнагляду на право виконання робіт підвищеної небезпеки; до виконання робіт допускаються працівники, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці; вико нання робіт в охоронних зонах газо проводів проводиться без дозволу організації, що експлуатує магі стральний газопровід, та без її пред ставників. Крім того, реальну загрозу для безпечної експлуатації газотранс портної системи ДК «Укртрансгаз» створюють умисні пошкодження ліній ної частини магістральних газопрово дів та спроби несанкціонованого під ключення до них. Лише впродовж 2002—2005 рр. на магістральних га зопроводах виникло 67 аварійних си туацій внаслідок несанкціонованого втручання зловмисників у їх роботу. Так, на магістральному газопроводі
П
ерший у нинішньому році нещас ний випадок зі смертельним наслідком стався на заводі «Зір ка» вранці 13 березня. Тоді, під час спроби відкачати воду з кабельного каналу заводської котельні, був ура жений електричним струмом слюсар М. Кобизьський. Безпосередньою причиною загибелі робітника стало неправильне підключення електро двигуна пересувного водяного насо са до мережі. Начальник енергодільниці електроцеху підприємства В. Мойсеєнко, оглянувши місце події, встановив, що пересувну насосну установку не було заземлено, а фазні та нульові проводи його електродвигуна під час підключення до джерела жив лення були поміняні місцями: електро монтер О . Брязгуха через недба лість переплутав фази під час під ключення електродвигуна, забув його заземлити... Підсумки перевірки, проведеної органами Держпромгірнагляду після нещасного випадку, дають підстави стверджувати, що причини трагедії, яка сталася, набагато глибші. Не в одному, виявляється, нехлюєві-елек-
на Вуглегірську Д РЕС (Донецька область) протягом 2002—2005 рр. зафіксовано 7 спроб несанкціонова ного підключення. У 2003 р. було З спроби несанкціонованого підклю чення до газопроводу — його відгалу ження на м. Сніжне (Донецька область). До аварійних ситуацій на магі стральних газопроводах можуть призвести і відхилення від проектних рішень, пов'язані з несанкціонова ним зведенням в охоронних зонах будівель та споруд. Яскравим при кладом цього є аварія, що сталася 2 квітня 2003 р. на 3729 км магі стрального газопроводу «Уренгой — Помари — Ужгород» внаслідок не санкціонованого спорудження без посередньо над газопроводом штуч ної водойми шириною водяного дзеркала 180—200 м. Це спровоку вало активні корозійні процеси та наднормативний напружений стан газопроводу, призвело до потужного вибуху та руйнування понад 40 м лінійної частини газопроводу. На лік
відацію аварії та відновлення експлуа тації газопроводу було витрачено 15 діб та 1,5 млн. грн. Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що б е з печна експлуатація газотранспорт ної системи залежить не тільки від нормативного рівня її безпеки, що забезпечується газотранспортними підприємствами, а й від зовнішніх чинників, зокрем а від виконавців земляних робіт в охоронних зонах та землекористувачів. Адже за їх некомпетентність та безвідповідальність доводиться розплачуватися не тільки життям та здоров'ям безпосередніх виконав ців робіт в охоронних зонах, а й колосальними збитками, спричине ними припиненням газопостачання інфраструктури цілих регіонів внаслідок аварій на магістральних газопроводах. Ю . Г Е Р А С И М Е Н К О , заступник директора з питань виробництва Д К «Укр трансгаз»
ЧИ БУДЕ ЦЬОМУ КРАЙ?
.-мок^І№-’НИИМІОТМНШМИНЖШШММ|
МОРОК ІШЖШШ
Ш ост кінський казенний завод «Зір ка» — не зовсім звичайне підприєм ст во. Вже багат о десят и л іт ь у його цехах на замо влення військового відомст ва в и р о б л яю ть ся порох, ін ш і вибу хові речовини, сьогодні завод також з а й м а є т ь с я у т и л із а ц іє ю
боєприпасів. Вико н ан н я р о б іт на подібному виробниц тві, безумовно, ви магає від трудового к о л е к ти в у ( т у т п р а ц ю ю т ь м ай ж е 2,2 т и с . осіб) неухильного додержання правил охорони праці, підвище ної у в а ж н о с т і, відповідального виконання посадових обов’язків. П р о т е два т р а г іч н и х випадки, що с т а л и с я на заводі з ін т е р в а лом у п ів т о р а м ісяц я, і перевірки, проведені наглядовими орга нами, с в ід ч а т ь про зворотне. тромонтері справа... Зокрема, пе ревіряючими було встановлено, що головний енергетик підприємства (відповідальний за електрогоспо дарство) А. Томенко не забезпечив контроль за безпечною експлуата цією електроустановок. На підпри ємстві несвоєчасно проводяться планово-запобіжні ремонти та про філактичні випробування елек троустановок, а також навчання і перевірка знань електротехнічного
персоналу, не ведеться технічна до кументація, не розроблено інструк цій з охорони праці. У працівників наглядових органів, які проводили спецрозслідування і пе ревірку, чимало претензій було і до начальника електроцеху підприєм ства В. Соловйова, а також началь ника зміни котельної та турбінної дільниці В. Захарченка, зокрема, че рез те, що ті не проводили у встано вленому порядку та обсязі цільові
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
33
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
інструктажі з охорони праці з праців никами, задіяними на виконанні робіт з підключення кабелів до комутацій них апаратів. Серед переліку посадових осіб, дії або бездіяльність яких сприяли ви никненню нещасного випадку зі смертельним наслідком, знаходимо в акті спецрозслідування і прізвище го ловного інженера заводу І Гонча ренка. Цей керівник не зумів забез печити контроль за безпечною екс плуатацією виробничих об'єктів електрогосподарства, додержанням працюючими правил експлуатації та ремонту устаткування, безпечного виконання робіт підвищеної небез пеки, чим грубо порушив вимоги Га лузевої системи управління охоро ною праці на підприємствах Мінпромполітики. У приписі від 3 квітня 2006 р., складеному провідним державним інспектором С ум ської Д ІО П на виробництвах підвищеної небезпеки О. Єремою, є 32 пункти про виявлені грубі порушення в електрогосподар стві підприємства. Директор заводу «Зірка» І. Козлов зобов'язаний був у запропонований термін усунути всі порушення та недоліки, для чого було видано відповідний наказ. Серед ін ших у ньому були передбачені й захо ди щодо усунення причин нещасного випадку зі смертельним наслідком. Проте відзвітувати перед інспекцією про виконання припису адміністрація не встигла: 27 квітня на підприємстві знову стався нещасний випадок. Цьо го разу зі столяром ремонтного цеху № 13 В. Ярмаком. Того дня бригада, в якій працював В. Ярмак, ремонтувала покриття бу динку електропідстанції. Для підйому вантажів на дах (на висоту близько 5 м) робітниками використовувався саморобний ручний підйомник, так званий «блок-укосина». Доісторичне, проте досі ще широко застосовуване на наших будмайданчиках пристосу вання, виготовлене незрозуміло де, абияк і ким доведеться. З коліщатком нагорі та мотузкою, що обома кінця ми опущена до землі. На одному її кінці є гак, на який чіпляють вантаж. За другий кінець працівник чи праців ники, стоячи на землі, тягнуть вантаж
34 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
догори. Відомо: наша людина кмітли щорічної перевірки знань з питань ва і здатна на вигадку. Піднімаючи охорони праці. На підприємстві не вантаж на дах будинку, столяри В. Яр ведуться журнали реєстрації ін мак, Ю . Здоровець і жерстяник структажів з питань охорони праці, О. Жирний як противагу використо на будівельних майданчиках не вували шість зв'язаних докупи рулонів встановлені й не огороджуються не руберойду... безпечні зони, працюючі на висоті Близько 16 год роботи закінчили. не застосовую ть запобіжні пояси, посадові особи відділу капбудівництВиконроб М. Гараздий піднявся на дах, щоб особисто переконатися в ва, у тому числі спеціалісти служби охорони праці, не забезпечені нор цьому. Незабаром він спустився на мативно-правовими актами з охо землю будівельними риштованнями, рони праці. Робоче місце працівни а робітники, які були на даху, виріши ка служби охорони праці не облад ли спустити вниз порожній газовий нано оргтехнікою». балон. В. Ярмак почав прив'язувати Н а ж аль, мож на констатувати: мотузку до вентиля балона, а Ю. Здо ніякої реальної роботи щодо недопу ровець та О . Жирний спустилися щення нещасних випадків на вироб вниз, щоб прийняти вантаж. Як про ництві після загибелі робітника М. Котивагу цього разу було використано бизьського на Шосткінському казен один рулон руберойду. Прив'язавши ному заводі «Зірка» зроблено не було. мотузку за вентиль, В. Ярмак підійшов В наявності — байдуже ставлення ке до краю даху і почав спускати балон, рівництва підприємства до вирішення а Ю. Здоровець, який стояв внизу, питань охорони праці. Технологічний приймав вантаж. О. Жирний, який спостерігав за транспорт, допоміжне устаткування та пристосування являють собою, за цими діями, раптом побачив, що са словами працівників Держпромгірнаморобний підйомник нахилився і став гляду, які курирують підприємство, ду падати. Він крикнув про це Ю. Здоже жалюгідне видовище. І нещасний ровцю, і той відбіг убік. А столяр саморобний підйомник («блок-укосиВ. Ярмак разом з підйомником упав на»), якому ми в цій статті приділили на землю. Потерпілий 7 травня по стільки уваги,— не самий яскравий то мер у лікарні. му приклад. Комісія, яка проводила спеціаль Безумовно, у працівників нагля не розслідування, основну причину дових органів є певні повноваження нещасного випадку побачила су не для боротьби з подібними кричущими задовільному технічному стані за со явищами. З технічною безграмотні бів виробництва». Іншими словами, стю і відсталістю, із самодіяльністю у використанні бригадою ремонтни окремих працівників та безвідпові ків саморобного ручного підйомни дальністю деяких керівників, які на ка, до того ж ненадійно закріпле словах — за високу культуру вироб ного на даху. ництва, гідні та безпечні умови пра В акті розслідування знаходимо й ці, а на ділі іноді палець об палець не інші причини нещасного випадку. С е ред технічних — відсутність проектної... вдарили, аби щось змінити в нашій сумній дійсності. Проте життя пока документації на провадження робії зує, що цих повноважень недостат (ППР). Серед організаційних — недо ньо. Тому напрошується запитання: ліки у навчанні робітників безпечних коли ж інші органи, покликані здій методів праці. снювати нагляд за додержанням за Загалом перелік винних виявився конодавства про охорону праці, доволі великим, як і перелік допуще почнуть застосовувати санкції до них порушень. У приписі від 5 трав недбайливих та безвідповідальних ня 2006 р. за підписом провідного керівників, для яких питання охорони державного інспектора охорони праці, як і раніше, другорядні? праці Сумської Д ІО П на виробницт вах підвищеної небезпеки В. Лободюка є такий пункт: «Лінійні інженер но-технічні працівники не пройшли
В. КО БЕЦ Ь,
наш власкор
БЕЗПЕКА ПРАЦІ
Я К Ц Е БУЛ О
I X
,
Т Р Е Б А ... Про п р и чи н и н ещ асн и х випадків під час л ісо січн и х р о б іт на с т о р ін к а х ж у р н а л у «Охорона п р ац і» говорилось вж е не раз. Серед н и х т а к і , що пов’я з а н і з недолікам и н а в ч а н н я з охорони п р а ц і. О с к іл ь к и з а с т е р е ж е н н я у п у б л ік а ц ія х не с т а л и пр огр ам ою д ій для р о б о т о д а в ц ів т а і н с т и т у ц і й , я к і п о ви н н і п е р е й м а т и с я ц и м и п и т а н н я м и , д о в о д и т ь с я п о в е р т а т и с ь до ц іє ї т е м и знову і знову. П ід с т а в для зосе р ед ж е н н я уваги на н е н а в ч е н о с т і п о т е р п іл и х біл ьш е , н іж д остатньо. Скаж ім о, на В ін н и ччи н і у І п івр іччі поточного року під час лісосічних р о б іт через необізнаність з вимогами безпеки, до т о го ж самими елементарними, було травм овано 7 працівників, з них 3 — смертельно. Про о с т а н н і нещасні випадки і піде мова.
Б
ригадо найманих працівників приватного підприємця О. Ташка, який підрядився у Чечельницькому держлісгоспі виконати лісосічні робо ти, прорубувала лісосіку (проводила вибіркове санітарне вирубування лісу). Вальник звалював дерева та кряжував їх. Інші члени бригади, лісо руби, які працювали попарно в без печній зоні, складали дрова. Близько 16 год дерево, що звалював вальник, зависло на сусідньому. Щ о б ліквіду вати зависання, він вирішив зрізати і сусіднє. Але це не допомогло. Дерева не впали. Зрозумівши, що без засобів механізації тут не обійтись, вальник попередив членів бригади, щоб ніхто з них не заходив у зону можливого па діння завислих дерев, а сам попряму вав туди, де чувся гул машин. Не звернувши уваги на поперед ження вальника, через деякий час один із лісорубів без захисної каски на голові пішов у напрямку завислих дерев. Коли він опинився у небезпеч ній зоні, дерева раптом повалилися на лісоруба. Від отриманої черепномозкової травми потерпілий помер на місці події. Як з'ясувалося під час спеціального розслідування, наймані приватним підприємцем працівники були допущені до роботи без попе реднього навчання, не маючи спе ціального обладнання для зняття за
вислих дерев, організаційного та тех нологічного забезпечення робіт. Щ о до потерпілого, то він хоча і розписа вся в журналі реєстрації інструктажу, проте, як з усього видно, не засвоїв основних вимог безпеки. Така ж доля спіткала працівника фі лії Вінницького обласного комунально го спеціалізованого лісогосподарсько го підприємства «Могилів-Подільський «Райагроліс». Під час вирубування під ліску він був смертельно травмований гілкою, що відламалась від дерева, яке звалювалось. (За поясненнями очевид ців трагедії, потерпілий знаходився за чотири метри від нього). Як потім з'ясу валось, працівники, в тому числі потер пілий, були допущені до виконання лі сосічних робіт без необхідної фахової підготовки, без попереднього навчан ня і навіть без інструктажу. Крім того, під час обстеження місця нещасного випадку було виявлено, що на окре мих ділянках лісосіки не були встанов лені знаки безпеки та попереджуваль ні написи. Тож, як бачимо, для праців ників, які виконували лісосічні роботи, з огляду на ці та інші порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, в тому числі Типового положен ня про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, підлісок мимоволі став запад нею...
Людині треба вчитися так довго, як довго вона не знає чогось. Латинське пріслів'я шшшяяяшшшшшшшшяяяшшяшшшшяшшшяшшняшш
Прикро, але на Вінниччині про навчання з охорони праці виконавців лісосічних робіт не дбають навіть на підприємствах Державного комітету лісового господарства України, тобто в системі, де завжди розуміли всю його важливість та необхідність. Під час виконання лісосічних робіт у 17 кварталі 7 виділу Дохнянського лісництва Чечельницького держлісгоспу для усунення захара щеності один із робітників самовільно взяв бензопилу і заходився звалюва ти дерево (мовляв, не святі горшки ліп лять). Оскільки навичок у цій справі він не мав (не проходив ні відповід ного навчання, ні навіть вступного інструктажу), то сталося те, що мало статися. Після зрізування дерева ро бітник був смертельно травмований гілкою, що відламалася, і впала на нього з висоти 18 м. Хоча потерпілий був тимчасовим працівником, це не знімає відповідальності з лісничого, який допустив його до роботи за спеціальністю лісоруба без відпо відного навчання, інструктажу та стажування. Але від цього нікому не легше. Ні сім'ї загиблого, яка втра тила годувальника, ні державі, яка втратила громадянина. І все це лише через те, що хтось не спромігся на вчити його премудростям безпеки під час проведення лісосічних робіт, на цілити на суворе дотримання ним вимог правил безпеки, дбати про особисту безпеку. Скільки ж ще по винно загинути лісорубів перш ніж роботодавці нарешті усвідомлять, що без повноцінного навчання без печним прийомам праці не можна допускати своїх підлеглих до вико нання лісосічних робіт. Вони ж, ці роботи, дуже небезпечні. Трагедії, що сталися, яскраве тому підтверд ження.
В. С О П ІЛ Ь Н Я К , наш власкор
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
35
НАУКА - ВИ РО БН И Ц ТВУ
Сьогодні в різних вироб ництвах, на прик/іад, при об робці зварних іивів під час ви готовлення деталей і вузлів корпусів суден (суднобуду в ан н я т а с у д н о р е м о н т ), залізничних вагонів (вагоно будівні т а р ем о н тн і підпри є м с т в а ), під час виконання м о н т а ж н и х т а складсьгьних р о б іт (машинобудування т а будівельні об’є к т и ) застосо в у є т ь с я п н е вм ати чн и й ін с т р у м е н т , що м ає низький коеф іц ієн т корисної дії. Ця обставина, а т а к о ж іс т о т н і в т р а т и п о в іт р я у з'єднан нях п о вітр ян и х комунікацій т а необхід ність п о стій н о ї р оботи п о т у ж н и х компре сорних с т а н ц ій незалежно від к іл ьк о сті пневмоінструм е н т у , що ф а к т и ч н о вико р и с т о в у є т ь с я в р об оті, п р и звод ять до необгрунто вано високих і нераціональ них в и т р а т електр и чн о ї енергії. К р ім того, за с то с у вання п н евм о ін стр у м е н т у зумовлює високі рівні звуко вого т и с к у т а віорацїі на ро бочих місцях.
В
ирішення питань енергозбере ження та зниження рівнів шуму та
вібрації можливе, якщо замінити пневмоінструмент електроі нструмен-
томта іншими засобами малої механі зації з електроприводом на номінальну напругу 220 В. При цьому одночасно мають бути забезпечені необхідний
рівень електробезпеки під час експлуа тації такого електроінструменту, а та кож інші вимоги охорони праці. Підприємство УкрНДІМФЕЛЕКТРО, що є відокремленим структурним під розділом УкрНДІМФ, розробило та освоїло серійний випуск спеціального
пристрою електроживлення та захис ного відключення — «ЗЗО П-5» для забезпечення можливості широкого застосування електроінструменту, ін ших пересувних та переносних елек-
троприймачів (з подвійною ізоляцією на номінальну напругу 220 В) у вироб ничих приміщеннях машинобудівних і судноремонтних підприємств, у різних
приміщеннях будівель і споруд, які бу дуються та ремонтуються. До при
36 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
строю «ЭЗОП-5» можна підключати не більше 3-х переносних електроприймачів одночасно з сумарною споживаною потужністю до 5,5 кВт. Пристрій дає змогу виконувати робо ти з електроінструментом на відстані до ЗО м від місця підключення до жи вильної мережі. Пристрій «ЭЗОП-5» складається з двох частин: стаціонарної, яка кріпиться на вертикальній поверхні (наприклад, сті ні) і підключається до розподільного
щита живлення електричної мережі; переносної, яка може міститися на горизонтальній поверхні (з допус тимим відхиленням у будь-яку сторо ну до 15°) на відстані до ЗО м від ста ціонарної частини та підключається до неї за допомогою переносного кабелю із спеціальною штепсель ною вилкою у гнучкій армованій тру бі з полівінілхлоридного пластикату. Стаціонарна частина складається з настінної електрошафи, корпус якої зроблено з ударотривкої пластмаси. На лицьовій стороні корпусу електро шафи розташовані органи управлін ня та захисту (автоматичний вимикач, диференціальне реле); сигналізація (зелена та червона лампочки); дві ро зетки (одна — для підключення елек троінструменту, інша (знизу) — для підключення штепсельної вилки пере носної частини). Переносна частина — це електрошафа на чотирьох гумових ніжках
з ручкою для перенесення, корпус якої зроблено з ударотривкої пласт маси. На корпусі розташовані орга ни управління (кнопки «Пуск» і «Стоп») і сигналізація (червона лам
почка), а також дві розетки для під ключення електроінструменту.
Пристрій захисного відключен ня, завдяки своїй високій чутливості та швидкодії, автоматично відклю чає навантаження (електроінстру мент) у р азі виникнення струму витоку на землю (корпус), який пе ревищує задане значення (ЗО мА), виключаючи тим самим можливість ураження обслуговуючого персо налу. При цьому не має значення
шлях струму витоку (через тіло лю дини у разі прямого дотику до струмоведучих частин або через пошкод жену ізоляцію та корпус елек троустаткування).
Електрична схема пристрою «ЗЗО П-5» забезпечує захист від струмів короткого замикання, пере вантажень, струмів витоку на землю, а також нульове блокування. За допомогою кнопки «Контроль» («TEST») можливе здійснення опера тивної періодичної перевірки справ ності пристрою в умовах експлуатації (спосіб ручного контролю). Застосування пристроїв «ЗЗОП-5» в якості основного технічного засо бу захисту з електроінструментом з
подвійною ізоляцією на 220 В (або іншими переносними електроприймачами класу II) замість пневматич ного інструменту можна розглядати як комплексне вирішення завдань
щодо енергозбереження, електро безпеки та поліпшення санітарногігієнічних умов праці на робочих місцях.
О.
В У С Т Я Н , начальник Д П « Укр
Н Д ІМ Ф ЕЛ ЕК Т РО »
МЕДИЦИНА ПРАЦІ П РО Ф ІЛ А КТ И КА П Р О Ф ЗА Х В О Р Ю В А Н Ь
Дніпропетровські медики переконані, що назріла потреба створення центрів професійного психофізіологічного добору для тих, хто влаштовується на роботу. Таким чином можна досягти значного прогресу у профілактиці виробничого травматизму. Адже загальновідомо, що безпечно і якісно виконують будь-яку роботу люди, які мають навички швидкого аналізу та безпомилкової реакції' на зміну обставин і відповідні сигнали.
Під час комплексної перевірки стану охорони праці на ВП «Рівненська АЕС» представниками санепіднагляду виявлено, що роботи підвищеної небезпеки у шкідливих умовах праці виконують більш як 5,5 тис. працівників, з них майже тисяча жінок. З 6267 працюючих, які пройшли медогляд, 495 особам виконувана робота протипоказана. Винесено постанову щодо заборони робіт на устаткуванні, яке не обладнано місцевою витяжною вентиляцією.
За даними Одеської міської СЕС, у поточному році збільшено кількість обстежених оЄєктів. Разом з районними СЕС перевірено виконання санітарного законодавства на 10 підприємствах, у тому числі на АТ яСтальканат», ТОВ « Будматеріали», •Ремсервіс», АТ • Будінвест Турв, • Одеснафтопродукт» та ін. За виявлені порушення керівників притягнено до адміністративної відповідальності.
РЕКО РД СМ ЕН И
Минулого року в Д н іп р о п е т р о вській о б л а с т і вперш е за т р и в а л и й час зм е н ш и в ся р і вень первинної ін в а л ід н о сті че рез профзахворювання. К о еф і ц іє н т ч а с т о т и ( К ч) на 10 т и с . осіб дорослого населення склав 2,8 (у 2004 р. — 3,3), п р ац е зд а т н о г о населення — 3,5 (у 2004 р. — 4,2). Однак за рівнем первинної ін в а л ід н о с т і Д н і пропетровщ ина п р о д о вж ує твер д о п о с ід а т и 2 місце у дер ж а в і п іс л я Д о н еччи н и , випе ред ж аю чи Л ь в ів щ и н у , Кіровоградщ ину т а Л уга н щ и н у. Пер еваж н у ч а с т и н у випадків ін в а л ід н о с т і через проф захворю ванн я зар еєстр о ван о у прац івн иків вугільної п р о м и сл о во сті Західного Донбасу — 6,4%.
Н
ад причинами не треба л а м а ти голову. Недосконалість тех нологічних процесів, погана забезп ечен ість працівників з а с о бам и індивідуального захисту, вплив шкідливих факторів вироб ничого середовища та трудового процесу формують рівень і хар ак тер професійної захворю ваності шахтарів. Протягом багатьох ро ків найвищий рівень первинної ін валідності в області реєструється у містах П ер ш о тр авен ську , Тер нівці, Павлограді. За статистичними даним, най більша кількість інвалідів реєструєть ся у Павлоградському та Петропавлівському районах. У 2005 р. кількість профзахворю вань у структурі первинної інвалідно сті дорослого населення у Павлогра ді склала 24,2%, Першотравенську — 54,9%, Тернівці — 57,4 % , Петропавлівському районі — 26,8 %. Вивчаючи причини інвалідності, ми дійшли висновку, що рівень інва лідності знизився, на жаль, не через поліпшення умов праці, а певною мі рою завдяки підвищеній вимогливості
медиків на всіх етапах встановлення профзахворювання. Кількість зареєстрованих випадків первинної інвалідності через проф захворювання на 10 тис. дорослого населення, тобто Кч, найвищий у Першотравенську — 65,2, у Тернівці — 50.4, Павлограді — 17,0, Петропавлівському та Павлоградському райо нах 17,5 та 17,3 відповідно, а серед населення працездатного віку у Пер шотравенську — 81,7, Тернівці — 64.4, Павлограді —20,7, П авло градському районі — 26,9, Петропавлівському — 26,3. У структурі первинної інвалідності через профзахворювання на перший план останніми роками виходять за хворювання кістково-м'язової системи, і у 2005 р. вони складали 66,4% (497 випадків). Далі — захворювання орга нів дихання — 26% (163 випадки), ві браційна хвороба (58 випадків), хво роби нервової системи (20 випадків). Щодо розподілу інвалідності за групами, то тут нарешті спостеріга ється позитивний результат: первин но (важкі) І та II групи інвалідності практично не кваліфікуються. У 2005 р.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
37
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
в області зареєстровано всього 5 та карняні листки, наявність інвалідності результати експертизи, яку проводять ких випадків. та рік її встановлення, місце вибуття за амбулаторними картками, не мо же не викликати сумнівів. Найгірше те, що лікарі не можуть людини (якщо вибула) і з якої причини. впливати на головні причини профе Але шляхи вирішення цієї пробле Немає інформації і про кількість хво сійних захворювань: шкідливі умови ми є. По-перше, вже цього року по рих, які прибули з інших регіонів, за писів про померлих. трібно завести ксерокопії амбулатор праці, існуючу практику, коли праців ники працюють у шкідливих умовах по Хворий на професійне захворюван них карток тих, хто працює у важких ня може спостерігатися лікарями за міс та шкідливих умовах, та зберігати їх у 2—3 шкідливих стажі, тобто після от цем проживання, за місцем роботи та римання права на вихід на пенсію на фахівців чи у профпатолога. По-друпід час перебування у стаціонарному ге, повернути амбулаторні картки до пільгових умовах за шкідливість. Тіль відділенні Цент «янв ки після внесення відповідних ральної район Недосконалість технологічних процесів, погана змін у законо ної лікарні. З забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту, д а вств о може цим безладдям шкідливі фактори виробничого середовища формують змінитися і рі необхідно покін вень проф зачити раз і назаврівень і характер професійної захворюваності. к... жди. О сь чому ХВОрЮВанОСТІ. ■■ітятшт Але від ліка головному ря залежить якість попередніх і пе реєстратур п о л і к л і н і к , а хворим дати профпатологу області запропоновано ріодичних профілактичних медичних їх ксерокопії. По-третє, заводити нові завести на хворих на професійні захво оглядів. Під час оглядів на М С ЕК вияв амбулаторні картки тільки після скла рювання обмінні картки, в яких обов'яз дання етапних епікризів та копіюван ково фіксуватиметься взяття на облік у ляється, що на роботу часто прийма ють уже хворих людей,— з уроджени лікувально-профілактичному закладі та ня найважливіших документів. ми і набутими захворю зняття з обліку із зазначен ваннями хребта, суглобів, ням причини, взяття на облік бронхо-легеневої системи. в іншому закладі тощо. Ці Саме вони через 5—6 ро картки повинні вклеюватися в амбулаторні картки хво ків стають інвалідами. Велике значення для з а рих. Головне призначення побігання професійним такої картки — не втрачати з захворюванням має дис поля зору хворих і мати на пансеризація тих, хто ча лежний у цій справі облік. сто і довго хворів. Дис У соціальному плані для пансеризація і лікування таких хворих велике зна чення має своєчасне і ра цієї групи хворих навіть ціональне працевлашту більш ефективна і важли вання. На Дніпропетров віша, ніж спостереження щині існує крайність: осіб за тими, хто вже має про фесійне захворювання, і працездатного віку, які ма ють III групу інвалідності, фактично випадає з поля звільняють, не запропонувавши іншо зору лікарів. Надзвичайно важливо налагодити го місця роботи. А це — порушення То чи можуть лікарі ефективно диспансерний облік тих, хто має впливати на рівень профзахворюваправ людини, гарантованих Законом профзахворювання. Досі диспансер сПро соціальнузахищеність інвалідів». ності? Однозначно — так. Кожен фа ний облік, а, отже, обстеження і ліку Таким чином, лікарі, причетні до хівець (терапевт, невролог і т. д.) за вання цих хворих, проводилися, го долі інвалідів внаслідок профзахво вказівкою ЛКК повинен взяти на облік ловним чином, до встановлення групи тих, хто протягом року тричі хворів на рювання, можуть і зобов'язані зробити інвалідності. На цьому ведення амбу все, аби оточити їх належною увагою будь-яке захворювання, отримував латорних карток найчастіше припи та не залишати наодинці з проблема листки непрацездатності, і вчасно нялося. На Дніпропетровщині є під ми здоров'я. призначити їм якісне лікування. стави сподіватися, що справа зру шить з місця, адже в цьому зацікавлене Надзвичайно важливо повернути С. П О ТАП О ВА , головний лікар у поліклініки амбулаторні картки тих, Головне управління охорони здо Дніпропетровської обласної М С Е К № 2 хто працює у важких і шкідливих умо ров'я облдержадміністрації. Назріла необхідність обміну опе вах, бо експеримент із зберіганням На знімку: амбулаторних карток у пацієнтів за ративною інформацією між лікуваль лікарі М С Е К № 2 (зліва направо) — но-профілактичними закладами ре кінчився тим, що лікар, який спостері терапевт Н. Первих, гіону про рух хворих. Система моні гає хворого, та й лікувальний заклад невролог І. М ячина торингу, яка існує зараз (записи у загалом не можуть нести відповідаль та травматолог В. Овечкін журналах обліку профзахворювань ність за вірогідність цього документа. оглядають пацієнта. Ніхто не може гарантувати, що там (форма П-6), сумнівна, бо записи не не з'являться сторонні записи, будуть рідко зроблено неохайно, не запов Ф о т о Л . БЕЗУ ГЛ О ГО нюються всі графи, не фіксуються лі вилучені чи вклеєні інші сторінки. Тому
38 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
АКТУАЛЬНА ТЕМА
ВЧАСНЕ ТА ЯК ІС Н Е Л ІК У В А Н Н Я —
Р Е А Б І Л І Т А Ц І Ї Відповідно до вимог Зако н у «Про загальнообов’язкове держав не соціальне с т р а х у в а н н я від нещасного випадку на ви ро бн иц тві т а професійного захворювання, я к і спричинили в т р а т у праце з д а т н о с т і» працівникові, я к и й о т р и м а в виробничу т р а в м у , необхідно ко м п е н су в а ти в т р а ч е н е здоров’я. Лю дина в т а к о м у випадку повинна б у т и не т і л ь к и р еабіліто вана, а й п о ч у в а т и себе повноцінним членом су с п іл ьс тва , н а в іт ь якщ о вона зали ш и лась інвалідом чи м ає певну в т р а т у п р а ц езд а тн о сті.
Т
на договірних засадах проводиться лі ермін «реабілітація», як відомо, кування і медична реабілітація потер означає систему медичних, про пілих. Особлива увага з боку робочих фесійних, соціальних заходів, спря мованих на надання допомоги у відорганів Фонду Хмельниччини приді ляється контролю за дотриманням ме новленні порушених функцій організму, дичних технологій, діагностично-ліку компенсації обмежень життєдіяль вального процесу при певних травмах ності та підтриманні оптимального та професійних захворюваннях в умо фізичного, інтелектуального, психіч вах стаціонарної допомоги. ного, соціального рівнів, професійної Крім того, управлінням виконав адаптації в суспільстві. Основна увага чої дирекції Фонду в Хмельницькій має приділятись медичній реабілітації, області укладено договори з аптеч що є необхідною основою всіх інших ною мережею, що дає можливість видів реабілітації. У разі її успішного надавати медичну допомогу в повно проведення може відпасти необхід му обсязі з перших днів настання тим ність у професійній та соціальній ре часової непрацездатності, виділяти абілітації. Без медичної реабілітації кошти на придбання ліків, якими не можливості проведення професійної достатньо забезпечуються ЛПЗ. За або соціальної реабілітації обмежені. рахунок Фонду ЛП З забезпечуються Стан реабілітації потерпілих на ви лікарськими засобами та виробами робництві в нашій країні широко об медичного призначення під час про говорювався у жовтні 2005 р. на кон ведення амбулаторного лікування. ференції в Києві за участю виконавчої Близько 20 % усіх коштів, які щорічно дирекції Фонду соціального страху виплачуються Фондом на медико-совання від нещасних випадків на вироб ціальну, професійну реабілітацію, ви ництві та професійних захворювань Ук трачаються на медичну реабілітацію. раїни (далі — Фонд). Тема питання, що Така практика виправдовує себе, розглядалося на конференції,— «Ме адже чим раніше розпочато комп дична, професійна та соціальна реабі лексне лікування при травмі (особли літація потерпілих на виробництві — во тяжкій комбінованій) та забезпе шляхи удосконалення». чення необхідними лікарськими засо Питання медичної реабілітації є бами, виробами медичного призна актуальними в роботі Фонду, адже чення, тим більша можливість одержа для нього, як і для суспільства в цілому, ти очікуваний позитивний результат більш вигідним є вкладання коштів у при одужанні потерпілого, зниження відновлення працездатності потерпі первинного виходу на інвалідність. Ні лого, ніж відшкодування заподіяної для кого не є секретом, що сьогодні йому шкоди. Перед робочими орга державне фінансування ЛПЗ не є пов нами Фонду стоїть завдання щодо ноцінним, а тому не дає змоги почати проведення медичної реабілітації по необхідне лікування з першого дня по терпілих на виробництві як внаслідок ступлення потерпілого в стаціонар. виробничих травм, так і внаслідок Тому потерпілі часто через відсутність професійних захворювань. Тому ми ліків у ЛПЗ, через брак власних кош тримаємо тісний контакт з лікувальнотів на їх придбання не можуть отрима профілактичними закладами (ЛПЗ), де
ти належну медичну допомогу, що в свою чергу не дає шансів на отриман ня позитивного результату лікування. Упродовж 2003—2005 рр. у 50% потерпілих медико-соціальна екс пертна комісія (МСЕК) визначила ли ше відсотки втрати професійної пра цездатності без встановлення інвалід ності. Середня тривалість тимчасової непрацездатності у травмованих на виробництві становить від ЗО до 70 робочих днів. Ці показники свідчать про те, що в більшості випадків травма була не тяжкою. Аналіз ефективності проведених заходів з реабілітації упродовж останніх 3 років показав, що повна реабілітація була досягнута лише у 1,6% інвалідів (в основному за наслідками травм кінцівок — їх пе реломів). Отже, проблема реабілітації інва лідів з кожним роком залишається ак туальною, і разом з тим її вирішення залишається складним. Процес зни ження інвалідності повинен відбуватися шляхом проведення комплексу захо дів з профілактики виробничого трав матизму, професійних захворювань, якісного діагностично-лікувального процесу і виконання програми реабі літації інвалідів. Як свідчить медична практика, інвалідність внаслідок трав ми може бути об'єктивно виправдана тільки тяжкістю травми і незворотніс тю функціонально-анатомічних по рушень. В інших випадках її слід роз глядати як наслідок неправильного лікування, особливо на першому госпітальному етапі. Під час спостереження за лікуван ням та етапами подальшої реабіліта ції потерпілих на виробництві з гост рою комбінованою травмою або політравмою (до 25% від загальної чи
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
39
МЕДИЦИНА ПРАЦІ
сельності потерпілих) виявилось, що при професійно складеній програмі медичної та соціальної реабілітації у І1ПЗ можна добитися значних резуль татів у відновленні функціональних можливостей пошкоджених органів та систем. Особливо це прослідковується при комбінованих опікових, термічних або черепно-мозкових травмах. Правильно вибрана мето дика лікування таких потерпілих у спеціалізованому відділенні облас ного лікувально-профілактичного закладу дає досить великі гарантії у відновленні здоров'я. Щорічно в опіковому центрі Хмельницької обласної лікарні медич ну реабілітацію проходять 6—8 інва лідів з наслідками електроопіків. Ф онд своєчасно компенсує кошти лікувальному закладу. Тому тут у ліка рів обмежень у виборі методики ре абілітаційних заходів немає. Це сприятливо впливає на процес віднов лення здоров'я і сприяє зменшенню відсотка втрати працездатності, а значить і зменшення щомісячних ви плат з бюджету Фонду. Сьогодні залишається проблем ним питання щодо складання М С ЕК індивідуальної програми реабілітації (ІПР) при первинному та черговому
огляді потерпілого. Причинами цього є недоукомплектованість комісії лікарями-реабілітологами; відсутність ін формації з Л П З щодо пропозицій і плану подальшої медичної та соціаль ної реабілітації потерпілого тощо. У той же час ІПР передбачає виз начення заходів з реабілітації потер пілого, а тому є дуже важливим доку ментом. При черговому переогляді потерпілого М С ЕК повинна врахову вати виконання пропозиції як з боку ЛПЗ, так і робочих органів Фонду, які фінансують програму. В цьому так званому ланцюжку реабілітаційних заходів не повинно бути розривів, тобто лікування на етапі амбулатор ного повинно йти безпосередньо за стаціонарним лікуванням, а профе сійна реабілітація — відразу після медичної. Цей принцип не повинен порушуватися, тому що значна кіль кість потерпілих, як не парадоксально, не зацікавлена у своїй реабілітації (через острах зменшення виплат піс ля одужання) та своєму подальшому працевлаштуванні. Вони прагнуть от римання компенсації за втрачене здоров'я, а не його відновлення. Забезпечення потерпілих на ви робництві протезно-ортопедичними виробами, засобами пересування та
ІН Ф О РМ А Ц ІЯ
Є ПРОГРАМА Є ПОСЛІДОВНІСТЬ
Н
83% — становлять працівники мета а підприємствах Амур-Нижньодніпровського району Дніпропет лургійної промисловості, машинобу ровська в умовах підвищеного дівної та будівельної галузей. шуму, вібрації, запиленості, загазо Лікарі районної С ЕС систематич ваності повітря робочої зони, в умо но відслідковують ситуацію і ще в грудні вах важкої фізичної праці працює 2003 р. запропонували райвиконко більше ніж 3 тис. осіб. 12,7% робочих му провести нараду з керівниками місць не відповідають гігієнічним ви промислових підприємств. На ній могам щодо умов праці. Є й ще один було не лише обговорено проблемні момент. Це використання праці жінок питання, а й визначено заходи щодо на роботах, які їм заборонені, у ВАТ покращання умов праці та профілак «Дніпроважпапірмаш» імені Артема, тики професійних захворювань. ВАТ «Дніпропетровський завод про Враховуючи важливість цих пи катних валків». тань, рішенням міськвиконкому було Цілком зрозуміло, що на цьому затверджено міську Програму з по фоні не може не викликати тривоги кращання умов праці та запобігання динаміка розвитку професійної пато професійним захворюванням у логії, оскільки, починаючи з 2000 р., 2004—2006 рр. (далі — Програма). кількість випадків професійної захво У ВАТ «Дніпропетровський завод рюваності постійно зростає. У струк прокатних валків» та ВАТ «Дніпро турі професійних захворювань 73% важпапірмаш» імені Артема розроб займають ураження органів дихання лено графіки вивільнення 43 жінок внаслідок впливу пилу та аерозолей з важких та шкідливих умов праці. На металу, 18% — хвороби внаслідок сьогодні умови праці покращились впливу вібрації та шуму. Серед по у 25 жінок. терпілих найбільшу питому вагу —
засобами побутової реабілітації, са наторно-курортним лікуванням є од ним з етапів реабілітаційних заходів. На жаль, законодавчо не передбачено для особи, яка супроводжує інваліда І групи в санаторно-курортний з а клад, надання путівки на проживання та харчування в тому ж закладі, де лі кується інвалід. Це призводить до справедливих нарікань, написання різних заяв, скарг інвалідами, яким М С ЕК визначила санаторно-курорт не лікування з супроводом. Отже, хід реалізації основних зав дань усіх етапів реабілітації (віднов лення функціональних порушень, стабілізація або запобігання хроніч ному процесу і стійкій втраті праце здатності) великою мірою залежить від того, наскільки цілеспрямованими і злагодженими в цьому плані будуть дії робочих органів Фонду, Л П З та М СЕК, наскільки якісною буде норма тивно-правова база. Л . С М ІР Н О В А , головний спеціа ліст з медичного обслуговування управ ління виконавчої дирекції Фонду соціаль ного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю вань у Хмельницькій області
Затверджені Програмою заходи торкнулися підприємства «Алюмаш», заводу сантехвиробів, ВАТ «АТП 11205», де виробничі приміщення обладнали теплогенераторами та міні-котельнями. Однак чи не найго ловніше, чого вдалося досягти завдя ки Програмі,— придбано цифрові флюорографи для міських лікарень № 3 та № 9. Це дає змогу забезпе чити високий рівень діагностики під час проходження медичних оглядів. Програма дає чіткі орієнтири ро боти на 2006 р. Найближчим часом увага місцевої влади і санепідслужби буде спрямована на забезпечення у повному обсязі лабораторного кон тролю за умовами праці у ВАТ «Дні проважпапірмаш» імені Артема, ВАТ «Дніпропетровська паперова ф аб рика», ЗАТ «Дніпроспецекскавація», а також можливість атестації міської поліклініки № 1 та поліклініки міської лікарні № 9 на право проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Таке завдання цілком ре альне. У цьому маємо нагальну необхідність. В . В А Й Н Е Р , головний санітарний лікар Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровська ----------------------------------------- --
40 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
------------------------- /
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ П Р О Б Л Е М И ТА М ІРК У В А Н Н Я
Завдяки виконанню заходів з охорони праці колективного договору у ВАТ <гСумське НВО імені М . В. Ф рунзе» протягом 2005 р. були поліпшені умови праці 3062 працівникам, у тому числі 726 жінкам. **#
На базі молодіжного центру праці у Луцьку створюється центр працевлаштування молодих інвалідів. Про це повідомив керівник установи П. Лаврик під час презентації' програми вЗабезпечення права на працю молоді з функціональними обмеженнями у Волинській області». Програма передбачає надання послуг з профорієнтації' та працевлаштування, причому особлива увага буде приділятися інвалідам із сільської місцевості.
На Донецькому металургійному заводі напередодні професійного свята підбили підсумки трудового року. Понад 100 працівників за продуктивну та безаварійну працю одержали холодильники, мікрохвильові печі, телевізори та інші цінні подарунки. Шістьом з них вручено ключі від нових автомобілів.
її! у
®
-
З Д О Р О В 'Я ЧИ Г Р О Ш І?
К а ж у т ь , колись з у с т р іл и с я п р е д с та в н и к и суча сн о ї ц и в іл із а ц ії т а абори гени із за гу б л е н и х в о к е а н і о с т р о в ів . М о ва у н и х з а й ш л а про с п р а в е д л и в іс т ь у с т р о ю . П е р ш і розповіли про свою пр авову с и с т е м у , на що абори гени відр е а г у в а л и с у ц іл ь н о ю к р и т и к о ю . П р о себе ж р о з п о в іл и т а к е : « М и все в и р іш у є м о г у р т о м , к о ж е н м а є право ви сл о в и т и власну д у м к у , п о т і м у с і г о л о с у ю т ь — д м у т ь у з о л о т і т р у б и , а п е р е м ага є т о й , кого го ло сніш е п і д т р и м а ю т ь » . У н и х зд и вован о з а п и т а л и : « І щ о ж , т а к и у с і б е р у т ь у ч а с т ь у г о л о с у в а н н і?» Н а що абори гени гордо від п о віли : « Т а к , всі... у кого є з о л о т і т р у б и » .
О
писану вище ситуацію дуже нага
дує робота підрозділів управління виконавчої дирекції Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій них захворювань у Запорізькій області (далі — Фонд). Тільки труби їм замінює право одноосібно визначати суму компенсації потерпілим та їхнім рід ним. А при такому монополізмі завжди існуватиме спокуса зменшити витрати обласного управління Фонду на допо могу потерпілим. І зробити це легко, досить до числа винних у виникненні нещасного випадку включити потерпі лого. Такий простий хід одразу дає мож ливість вдвічі зменшити суму виплат у кожному випадку. І в це легко віриш, коли ознайомишся з документами розслідувань нещасних випадків. Візьмемо найпростіший вид травм, який не потребує від членів комісії з розслідування великого досвіду і про зорливості нишпорки. Мова піде про випадки падіння працівників під час пересування територією підприємств і організацій. Тут непросто знайти ви ну потерпілого. Але не для експертів обласного управління Фонду. Вони віднайшли безпрограшний, на їхню думку, варіант — потерпілий падає через необережність під час пересу вання і невиконання вимог інструкцій з охорони праці.
О сь Ви, шановний читачу, колись під час ходи стежили за собою ? А дарма! Може й ви, коли рухаєтесь, непомітно порушуєте якусь вимогу ін струкції? Будьте уважніші! Такі речі не пройдуть повз вимогливе око експер тів обласного управління Фонду Т. Кулач і В. Конькова. Тетяна Ю ріївна, дай їй Бог здо ров'я, за останній час викрила трьох порушників. У січні у міській клінічній лікарні працівник під час падіння не виконав вимог інструкції з охорони праці. На жаль, ми не бачили, як це робиться. Щ е одного порушника во на виявила в обласній станції перели вання крові: він ішов сходами і впав. Як виявила Т. Кулач, людину звалили, буквально скосили... неякісне прове дення інструктажу і недосконалість ін струкції з охорони праці. Хоча вину інженера з охорони праці обласне управління Фонду не визначило. Чого тільки не буває у нашому житті! В. Коньков має скромніші досяг нення, однак у лютому виявив-таки у обласній клінічній дитячій лікарні пра цівника, який упав необережно та ще й із порушенням вимог інструкції.
З усього видно, що не скоро ще ми навчимося падати з виконанням усіх вимог інструкцій! Але й це ще не все. Є у нас особлива категорія пра-
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
41
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
цівників, які полюбляють екстремаль ні розваги у робочий час. Одного та кого індивіда виявило невсипуще око Т. Кулач. Щ о за нудьга бути водієм «швидкої медичної допомоги», коли за вікном машини — справжнє бурх ливе життя! Мабуть так, за версією Т. Кулач, повинен був думати водій, якого побили невідомі особи під час обслуговування бригадою виклику. І хоча водій зазнав серйозних травм, йому загрожує інвалідність, потрібна
нання, механізмів підвищеної небез пеки експерти обласного управління Фонду у поданні ставлять перед ро ботодавцем вимогу про усунення виявлених порушень. Ніби все доб ре, але про ці ж порушення не пові домляється у теруправління Держпромгірнагляду, роботи і обладнан ня не зупиняються, а тому вони і на далі становлять загрозу життю і здо ров'ю працівників. Таким чином, профілактична робота експертів у термінова операція (і немалі гроші перевірених відділеннях у Василівдля неї), принципова Тетяна Юріївна і ському, Вільнянському, Веселівськообласне управління Фонду розціню му, Куйбишевському, Мелітопольсько ють побиття чоловіка... му і Токмацькому райо як з'ясування особистих нах має вигляд незавер Дирекція Фонду може легко зменшити витрати на шеної дії. До того ж лише стосунків. І на цій підста ві з чистим сумлінням від допомогу потерпілому, якщо включить його до числа частина експертів вказує у мовляються оформляти поданнях терміни усунен винних у виникненні нещасного випадку. необхідні документи, а ня порушень. Та й не на відтак — і виплачувати всі подання надходять по відомлення про усунення на підприєм ти від його підрозділів злагодженої компенсацію за лікування. Так би воно й продовжувалось, якби стурбо ствах виявлених недоліків, окремі пові централізованої роботи. Та трохи вана рідня потерпілого не надала від домлення відверто формальні. інакше виглядає ця робота з огляду повідну довідку з прокуратури, яка Частенько страхові експерти на результати цільової перевірки спростовує підозри Т. Кулач. обласного управління Фонду, а по управління виконавчої дирекції Ф о н В «арсеналі» експертів обласно декуди й працівники профспілок, ду у Запорізькій області. Аналіз го управління Фонду є ще затримки «свіжим оком» дивляться на випадки оформлених страховими експерта виплат. Серед іншого зареєстрова травмування і звинувачують у виник ми документів свідчить, що керівниц но випадки роздвоєння особистості ненні травм виключно безпосеред твом обласного управління до цього експертів, бо як інакше розцінити дії часу не розроблений єдиний підхід ніх виконавців — робітників. Такий В. Горобця? Саме цей експерт брав до проведення перевірок. Так, у З а стан справ змушує фахівців те участь у роботі комісії з перевірки порізькому відділенні Фонду резуль руправління Держпромгірнагляду знань з питань охорони праці у трак тати перевірок оформлюють у вигляді вдатися до щомісячних перевірок ториста, коли той влаштовувався на подань, а у Вільнянському відділен актів за формою Н-1, вживання за роботу в товариство «Універсал Інні — у формі актів. Немає у відділен ходів впливу до членів комісій за не вест». Та коли робітник загинув, пан дотримання вимог «Порядку розслі нях єдиного підходу і до переліку пи дування...» та низки інших заходів тань щодо профілактичної роботи. В Горобець від участі у роботі комісії з для покращення якості розслідувань. розслідування нещасного випадку одних подання нагадують приписи відмовився на підставі того, що ро служб охорони праці підприємств, де 3. Б О Н Ч К О ВС ЬК И Й питанням профілактики не надається бітник не є працівником «Універсал Інвест». Відмова від участі у роботі належної уваги. Інші ж більше приді Р. 5. Підприємства щороку відрахо комісії паралізує роботу інших п'яти ляють уваги наявності документації вують певну суму до обласного управ членів комісії і призводить до затримки щодо інструктажів, перевірки знань, ління Фонду, який частину грошей по переліку робіт. Не проводиться ана виплати компенсації рідним загибло вертає у вигляді страхових виплат. Так, ліз запланованих заходів з охорони го. Таким чином В. Горобець з відома свого керівника В. Сивухи усунувся ЗАТ «ЗАЗ» у 2005 р. перерахувало до праці колективних договорів на про Фонду 3,512 млн. грн., автомобілебу філактичну доцільність, не вивчаєть від виконання безпосередніх дівникам повернулось 4,61 % від згада ся повнота фінансування заходів, обов'язків. Адже відповідно до «По якість проведення медоглядів, відпо рядку розслідування...», затвердже ної суми. Трохи інші цифри у ВАТ «МК відність спецодягу та засобів захисту ного постановою Кабінету Міністрів «Запоріжсталь». Підприємство пере умовам праці. від 25.08.2004 р. № 1112, представ рахувало до Фонду 11,566 млн. грн., а повернулось — 5,885 млн. грн. Вини Щ одо профілактики травматиз ники Фонду повинні брати участь у кає запитання: чи не занадто великі му, то у разі виявлення порушень ве роботі комісій та підписувати акти, а внески? дення робіт або експлуатації облад у разі незгоди з висновком мають
42
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
право на висловлення окремої дум ки. Та відмова експерта від участі у роботі комісії дає змогу підрозділу Фонду затримувати виплату компен сації рідним загиблого робітника. Під час роботи в комісії ще один експерт, В. Штенгелов, підписував документи, а коли розслідування за кінчилось, почав вишукувати в них граматичні помилки, на підставі чого затримувалась виплата грошової компенсації. О бласн е управління Фонду працює вже не один рік. Тому, попри зауваження і критику, варто очікува
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
З часу ств о р е н н я та ко го і н с т и т у т у д ер ж авн о го, ч и т о п ак, к о л е к т и в н о г о о п ік у в а н н я долею п о т е р п іл и х на в и р о б н и ц т в і, я к Ф о н д со ц іальн о го с т р а х у в а н н я від н ещ асн и х ви п ад ків на вироб н и ц т в і т а п р о ф е сій н и х з а х во р ю в а н ь У к р а їн и (д а л і — Ф о н д ), с п е к т р поглядів, о ц і нок його ф у н к ц ій , прав, особливо в т і й ч а с т и н і н о р м а т и в них вимог, що с т о с у ю т ь с я с п л а т и відповідних внесків п ід п р и є м с т в а м и до Ф о н д у , р ізко зм ін и в ся .
ДОСВІД. АНАЛІЗ. ПРАКТИКА
ВЕКТОРИРІЗНІ,РЕЗУЛЬТАТОДИН,
і вимогами Фонду як контролюючого органу — з іншого. На станції створено нормативну базу з питань охорони праці, розроб одного боку, всім зрозуміло — зультатно. Однак... На наше підпри лено основні положення та інструк ємство завітали представники Коло справа вельми потрібна, держа ції для працівників усіх професій. По мийського відділення виконавчої ди ва в такій формі дбає про тих, хто чинаючи від начальника станції, ке рекції Фонду на чолі з керівником потребує допомоги,— потерпілих від рівників середньої ланки, спеціалістів М. Шевченко. Візит був несподіва трудового каліцтва чи професійного основних відділів, вони пройшли нав ний, а тому й сприймався адміністра захворювання, через погіршення ста чання з питань охорони праці на б а цією станції з осторогою. ну здоров'я. зі Навчально-методичного центру Підстав для хвилювання ніби й не З іншого боку, підприємство, уста охорони праці на Львівській залізниці було — на станції впродовж останніх нова, організація (незалежно від та атестовані в комісіях за участі років не допущено випадків виробни форм власності), які докладають пев представників органу державного на чого травматизму, відрахування стра них зусиль щодо дотримання вимог гляду за охороною праці. Щорічно хових внесків здійснюється в установ чинного законодавства про охорону проводяться курсове навчання та лені терміни та в повному обсязі. праці і не допускають виробничого атестація з питань охорони праці Тільки у 2005 р. на рахунок Фонду пе травматизму, разом з тим щорічно працівників станції, зайнятих на ро рераховано близько 26,8 тис. грн., а вносять певну суму в Фонд, і то не ма ботах з підвищеною небезпекою. всього з часу створення Фонду — лу, яка б могла бути вкладена в спра Впродовж року здійснюється поточне 108,7 тис. грн. ву покращання охорони праці на навчання щодо підвищення професій своєму підприємстві. Але ного рівня та з питань тятя вони водночас субсиду охорони праці всіх інших Позиція керівництва станції Коломия та представників працівників. ють ті підприємства, де дирекції Фонду співпадає — необхідно підвищити внаслідок недбайливого Належна робота про рівень профілактичних заходів щодо недопущення водиться щодо організа ставлення до норм без випадків виробничого травматизму. пеки праці, через суб'єк ції медичних оглядів тивні чи необ'єктивні працівників станції: по причини травмуються лю передніх при прийомі на Під час відвідин працівники Фонду ди, яких потім Фонд бере під свою роботу та періодичних медичних об опіку. здійснили своєрідний аудит стану охо стежень стану здоров'я, в тому числі рони праці на станції, було проведено Більше того, передбачена Ф о н і передзмінних. аналіз профілактичної роботи щодо дом перспектива зменшення про Було проведено відповідну профі запобігання виробничому травматиз центної ставки внесків у разі позитив лактичну роботу в школах міста та на му, перевірку виконання комплексних них результатів роботи підприємств, розташованих поблизу залізничного заходів щодо покращання стану умов галузей в сфері охорони праці так і вузла підприємствах щодо безпеки та безпеки праці, досягнення належ залишилася тільки мрією, як і обіцяна громадян на залізничних коліях, тобто ного рівня організації виробничого допомога таким підприємствам у ви в зоні підвищеної небезпеки. Виступи середовища у відповідності з чинни гляді певних матеріальних (чи хоча б спеціалістів станції в місцевих друко ми нормами законодавства про охо моральних) заохочень на витрати, ваних органах засобів масової ін рону праці. пов'язані з організацією охорони формації (районній, міській газетах), Зрештою після зустрічі між пред праці. оргзаходи в школах, оповіщення паса ставниками Ф онду та керівником Не секрет, що на такі настрої, жирів через гучномовець на заліз підприємства, начальником станції сподівання, а зрештою, і сумніви, ничних вокзалах станції Коломия та її П. Пантею зав'язалась ділова спів «хворіє» і наше підприємство — стан виробничих підрозділів — лінійних праця з приводу оцінки реальних зу ція Коломия Львівської державної за станцій Годи — Турка, Матіївці, Товсиль і позицій підприємства в роботі лізниці. До речі, ми неодноразово мачик про небезпеку перебування на щодо організації охорони праці з усіх звертались до місцевого робочого залізничних коліях, правила користу аспектів — з одного боку, та позицією органу Фонду, та, на жаль, безре вання залізничним транспортом, по
З
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
43
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
жежну безпеку 8 побуті тощо — все це доповнює спектр заходів стосовно збереження життя і здоров'я наших співвітчизників, а отже, працює на благо суспільства. Звичайно, не обійшлося без за уважень з боку представників Фонду. Зокрема, незважаючи на те, що пра цівники станції в основному забезпе чені спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту, бажано, щоб вони були якіснішими і своєчасно оновлювались, потрібно також урізноманітнити види наочної агітації з питань охорони праці. Тому треба належно оснастити служби охорони праці станції, зокрема кабі нет охорони праці, технічними засо
бами тестування, оргтехнікою, зреш тою, збільшити кошти на їх утриман ня, належно оформляти стенди, пла кати, попереджувальні панно в місцях несанкціонованих переходів через колії станції. Позиція керівництва станції та представників Фонду співпадає — необхідно підвищити рівень профі лактичних заходів щодо недопущення випадків виробничого тр авм ати з му, поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці, культуру виробництва, технологічну та трудову дисципліну, особливо з огляду на специфіку ви робництва — підвищені рівні небез пеки праці на залізничному транс порті.
Начальник станції П. Пантя висло вив прохання до Фонду — посприяти у наданні фінансової допомоги на безповоротній основі на придбання окремих одиниць оргтехніки, наочної агітації для оснащення кабінету охо рони праці та робочих місць. Адже охорона праці, створення безпечних умов праці для кожного працюючо го — вимога спільна, бо це записано в Зако ні «П ро охорону праці», і взагалі — це справа державна. І ро бити її необхідно спільно, не киваючи один на одного.
Б. М ЕЛ Ь Н И Ч У К , інженер з охо рони праці станції Коломия Львівської державної залізниці
Ч У Ж О !Б ІД И Н Е Б У В А Є
из «Послуги протезно-ортопедичні. Класифікація і загальні вимоги». З 01.01.2006 р. на підприємствах вве дено в дію національний стандарт України, гармонізований з міжнарод ним ДСТУ ІЬО 10328:2004 «Протезу вання. Випробування конструкцій протезів нижніх кінцівок». Велику роль у цих процесах віді грає Український науково-дослідний інститут протезування, протезобуду вання та відновлення працездатності, який займається науковими розроб ками та впровадженням нових видів одо забезпечення населення коштів Фонду соціального захисту інпродукції, питаннями сертифікації протезно-ортопедичною провалідів у П О «Укрпротез» замінено продукції та акредитації підприємств дукцією наша країна займає 552 одиниці застарілого устаткувангалузі. одне з провідних місць серед країн ня на взуттєвих і протезно-ортопедич- За участі фахівців інституту роз колишнього СРСР. У 2005 р. медич роблено ряд заходів, що передбача ними відділами підприємств П О «Укрпро- ^ __________________ ___________ ють сертифікацію продукції підпри ємств, розроблення національних тез» було обслуговано понад 727 тис. стандартів якості, організацію робо осіб (у першому півріччі 2006 р. — ти лабораторій для проведення ви 295 тис. осіб). Державне замовлення пробувань за методиками міжнарод на виготовлення та постачання тех них стандартів. нічних засобів реабілітації у 2005 р. виконано на 100%. За словами генерального дирек Номенклатура засобів реабіліта тора П О «Укрпротез» В. Шевченка, керівництво об'єднання прагне орга ції (об'єднання випускає майже 1000 нізувати роботу галузі таким чином, найменувань виробів) постійно роз ширюється. Налагоджено випуск ко щоб кожна людина, яка переступила лясок з елек поріг протезно-ортопедичного під троприводом, приємства, мала можливість своєчас них дільницях підпри но та на належному рівні отримати р о зр о б л ен о ємств. активні коляс гарантовану їй державою допомогу і З метою поліпшен реальний шанс повернутися до нор ки для занять ня якості обслугову мального життя. спортом, тан вання осіб з фізичними цями та ін. вадами при наданні 3. Л ЕН С Ь К И Й Цьому сприяє протезно-ортопедич технічне пере На знімках: них послуг П О «Укр оснащення — генеральний директор протез» використовує у 2005 р. за ПО «Укрпротез» В. Шевченко; стандарт С О У 33. і рахунок влас спеціалісти виготовляють протези. 01387683-001:2005 них коштів та
У кр аїна м ає розгалужену м ереж у підпри є м с т в протезної галузі. Б іл ьш у ч а с т и н у про те зн о -о р то п ед и чн о ї прод укції в и г о то в л я ю т ь під приєм ства промислового об’єднання «У к р п р о т е з», яке п ід поряд ковується М ін іс т е р с т в у праці т а соціальної п о л іт и к и . До об’єднання в х о д я ть 16 державних і казенних ______________ під приєм ств, Український Н Д І п р о тезуван ня, п р отезо буд уван н я т а відновлення п р а ц е з д а т н о с т і, Д П « Ц е н т р с е р т и ф ік а ц ії т е х н іч н и х засобів р е а б іл іт а ц ії т а по слуг», т р и під приєм ства інш их форм власності.
Щ
44 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
ОФІЦІИНИИ РОЗДІЛ
с ж ,
Ж И Т Т Є В Е М О РЕ
Л
юди, як зорі: ближні й дальні, біль ші й менші, тьмяніші й яскраві ші...Та разом з тим неповторні й унікальні у своїй індивідуальності. Щ о робить їх такими? Ідеалісти без сумніву пов'язали б долю людини з датою і місцем її народ ження. Не забули б і про розташу вання небесних світил. Якщо виходити з цього, то до появи у сім'ї Яковенків немовляти саме 9 серпня 1946 року природні стихії були прихильні. Наша планета того дня тяжіла до сузір'я Ле ва, що обіцяло малюку владність, ли царство, амбітність. А перша серпне ва прохолода вже м'яко пестила маленьке серце передчуттям чогось світлого' і неминучого. Через багато років, досліджуючи людську душу у цікавій збірці повіс тей «Крутиться-вертиться», вже зрі лий громадянин, чоловік, журналіст і письменник Микола Яковенко напи ше: «Як жаль, що ми виростаємо, і пам'ять не залишає нам відчуття раннього дитинства, цьо го неповторного нашого початку, коли ще немає «вчо ра» і немає «завтра» — є тільки «сьогодні». Може, тому ми і виростаємо різними, що одні живуть у минулому, другі — у майбутньому, треті — у теперішньому? Може, тому лю ди часом і не можуть зрозуміти один одного? Несумісність часу, несумісність стосунків. Відмінність почуттів при по рухах душі...» Ця туга за світанком життя небезпідставна. Адже ран нє дитинство у його пам'яті практично не відклалося, як у багатьох повоєнних дітей, пригнічених роками розрухи, голоду, нестатків. Занадто рано прийшла дорослість, спо нукаючи підлітка зі скромного луганського містечка Зимогір'я вже з 17 років самотужки добувати хліб насущний. Спочатку — різноробочим будівельно-монтажного управ ління, а затим вантажником механічного заводу у Кокче таві. Терпла спина і тріщав хребет від тяжкої праці. Та не прогиналася під буденщину юна душа, натхненна земни ми і небесними світилами. За ними, кинувши все, і подав ся Микола вперше матросом Північного флоту, а потім першим помічником капітана у «Північрибхолодфлот». Флот став для нього не тільки школою життя, а й полігоном дослідження внутрішнього світу людини. Набутий матеріал, природно, вимагав виходу. Так з'явився потяг до звуку, влучного слова, барвистої фра зи, достовірності та фантазії, знаменуючи потужні твор чі витоки натхненної натури. Саме вони навернули Яковенка до журналістики, а тоді й до письменства. І саме людина, чий незбагненний і фантастичний внутрішній світ перевершує всю бачену Яковенком екзотику за морями-океанами, стала головним змістом його статей, нарисів, репортажів, хоч би де він працював: редакто ром місцевого радіомовлення, літпрацівником, відпові дальним секретарем чи заступником редактора більшої чи меншої газети.
■ • ; * І
і; й
г
а
Ц
К
(
Ю В ІЛ ЕЇ
Саме інтерес до людини, зокрема працюючої,— чи то рядовий виконавець, підприємець, вчений, службовець...— лежить в основі його роботи на посаді головного редактора жур налу «Охорона праці», яку Яковенко обійняв у березні 1994 року. Втім, що обійняв? Адже на той час фактично не було ані творчого колективу, ані жур налу, ані матеріальної бази. Зате пе ред молодою незалежною державою стояло завдання щодо втілення у життя загальнонаціональної працеохоронної політики, яка поставила б захист життя і здоров'я працюючої людини попереду економіки, бізнесу, соціальі них зрушень. «ДопомагайЬ — сказали Яковенку керівники Держнаглядохоронпраці. і він взявся за справу. Не вистачить І
ЮТИ ВСЮ м н о ж і м у ТО Д1_)( :■V ; /ічних,
то радісних колізій і гнЙ^лоьи. і яких виросли сьогоднішній III >'у*нии юш;ктив і один з кращих за змістом і оформ ленням на теренах СНД тематичний журнал, Який з інтере сом відкриває кожен з понад 20 тисяч передплатників. Бо кожна сторінка видання дихає реальним життям, де є місце ^досвіду кращих підприємств у царині охорони праці та промислової безпеки, і дослідженню різнобічних проблем, і профілактиці виробничого травматизму, і соціальному за хисту постраждалого на виробництві, і медицині праці...Та найголовніше надбання журналу — його чітка громадянсь ка позиція, яка визначає людину як головний духовний і ма теріальний капітал держави. Ми знаємо, що витоки такої позиції — у людяності та професіоналізмі нашого Головного. Це гартує нас, вгамо вує наші професійні амбіції, вчить бачити проблеми, пра вильно розставляти акценти та оцінювати реалії дійсності, змістовно та сміливо говорити про це на сторінках нашо го видання. Як наслідок — журнал нагороджено орденом Преподобного Нестора Літописця, Почесними грамота ми міністерств і відомств, Національної спілки журналістів України, Федерації профспілок України. Ми цінуємо професіоналізм Миколи Яковенка. Але спілкуючись з ним як зі своїм керівником, ми якось не за мислюємось про його заслуги. Бо за доброзичливим сло вом, усмішкою, доречним зауваженням, порадою, постій ною підтримкою ми бачимо у ньому насамперед помічни ка, соратника і щирого друга. Тому й говоримо сьогодні з відкритим серцем на вс Україну: «Многая Вам лєта, Миколо Григоровичу! далі крутиться-вертиться життя у нових прагненнях і : мах, наповнюється цікавим змістом, як і нівське яблуко міцним соком ранньої освШурехак вається задумане і не засмучують прожиті роки Пол ду ще багато справ. Ми були і залиш аємо^^Вам иН
ЧА ПРАЦІ 8/2006
45
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
Д ЕРЖ П РО М ГІРН АГЛ ЯД П О ВІД О М Л Я Є_____________________________________
Оперативні дані
про стан виробничого травматизму за І півріччя 2006 р. порівняно з І півріччям 2005 р. П о н а п р я м а х н агл я д у за І півріччя
П о р е гіо н а х з а І півріччя 2005
2006 Адміністративні одиниці Усього Україна Автономна Республіка Крим Вінницька обл. Волинська обл. Дніпропетровська обл. Донецька обл. Житомирська обл. Закарпатська обл. Запорізька обл. Івано-Франківська обл Київська обл. Кіровоградська обл. Луганська обл. Львівська обл. Миколаївська обл. Одеська обл. Полтавська обл. Рівненська обл. Сумська обл. Тернопільська обл. Харківська обл. Херсонська обл. Хмельницька обл. Черкаська обл. Чернівецько обл. Чернігівська обл. м. Київ м. Севастополь
Ут.ч. Ут.ч. Ут.ч. смер- Усього смер- Усього смертельних тельних тельних
9050
437
9782
476
-7 3 2
-3 9
228 212 235 813 2798 202 50 388 119 169 163 1257 244 118 129 169 132 252 78 321 112 160 94 51 161 358 37
18 14 14 49 86 8 7 17 7 21 4 41 13 6 8 6 7 8 10 23 6 7 10 3 11 ЗО 3
183 251 255 842 2913 191 52 436 113 190 186 1323 356 143 236 175 98 272 73 364 132 172 122 37 179 429 59
17 6 13 51 85 11 7 24 8 17 12 40 25 6 16 10 7 11 8 21 4 12 9 0 9 39 8
+45 -3 9 -2 0 -2 9 -1 1 5 + 11 -2 -4 8 +6 -2 1 -2 3 -6 6 -1 1 2 -2 5 -1 0 7 -6 +34 -2 0 +5 -4 3 -2 0 -1 2 -2 8 14 -1 8 -7 1 -2 2
+1 +8 +1 -2 +1 -3 0 -7 -1 +4 -8 +1 -1 2 0 -8 -4 0 -3 +2 +2 +2 -5 +1 +3 +2 -9 -5
2005
2006
+ /-
Кількість нещасних випадків
Напрям нагляду Усього Вугільна промисловість Гірничорудна та нерудна промисловість Нафтогазовидобуток і геологорозвідка Енергетика Будівництво Котлонагляд, підйомні споруди Машинобудування Металургійна промисловість Хімічна промисловість Транспорт Зв'язок Використання газу для промислових потреб Житлокомунгосп та побутове обслуговування Агропромисловий комплекс Деревообробна, легка,текстильна промисловість Соціальнокультурна сфера Усього
+ /-
Кількість нещасних випадків Ут.ч. Ут.ч. У т. ч. смер- Усього смер- Усього смертельних тельних тельних
3383
78
3820
75
-4 3 7
+3
266
11
262
22
+4
-1 1 '
27 172 533
1 19 48
ЗО 194 575
9 13 49
-3 -2 2 -4 2
-8 +6 -1
57 940
11 24
46 1065
19 31
+ 11 -1 2 5
-8 -7
527
18
485
23
+42
-5
186 369 90
9 45 5
194 446 87
12 45 11
-8 -7 7 +3
-3 0 -6
56
8
58
5
-2
+3
199
18
234
16
-3 5
+2
1081
71
1180
93
-9 9
-2 2
84
8
108
3
-2 4
+5
1080 9050
63 437
998 9782
50 476
+82 -7 3 2
+ 13 -3 9
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ, Щ О ЗАРЕЄСТРОВАНІ З ПОЧАТКУ 2006 р. 1. Правила безпеки праці під час експлуатації судно плавних гідротехнічних споруд (Н П АО П 0.00-1.03-06) Затверджено наказом М Н С України від 14.06.2006 р. № 363. Зареєстровано в Мін'юсті України за № 761/12635.
2. Правила безпеки праці на складах палива залізниць
(Н П АО П 60.1-1.04-06) Затверджено наказом М Н С України від 19.06.2006 р. № 377. Зареєстровано в Мін'юсті України 05.07.2006 р. за № 786/12660.
3. Вимоги до працівників, які здійснюють керівництво вибуховими роботами (Н П АО П 0.00-7.01-06) Затверджено наказом М Н С України від 15.05.2006 р. № 294.
46 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
Зареєстровано у Мін'юсті України 29.05.2006 р. за № 620/12494.
4. Порядок реалізації надлишку вибухових матеріалів промислового призначення або таких, потреба у викори станні яких відпала (Н П АО П 0.00-6.02-06)
Затверджено наказом М Н С України від 29.03.2006 р. № 179. Зареєстровано у Мін'юсті України 30.05.2006 р. за № 633/12507. 5. Порядок знищення вибухових матеріалів промисло вого призначення (Н П АО П 0.00-6.03-06) Затверджено наказом М Н С України від 06.07.2006 р. № 423. Зареєстровано в Мін'юсті України 14.07.2006 р. за № 827/12701.
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
О Ф ІЦ ІЙ Н О
ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН У СИСТЕМІ ДЕРЖП РОМГІРНАГЛЯДУ Затверджено наказом Держпромгірнагляду від 29.06.2006 р. № 107 1. Загальні положення
«Про заходи щодо забезпечення конституційних прав гро мадян на звернення», від 13 серпня 2002 р. № 700 «Про 1.1. Цей Порядок визначає основні вимоги до органі додаткові заходи щодо забезпечення реалізації грома зації та проведення особистого прийому громадян у дянами конституційного права на звернення» та від системі Держпромгірнагляду. 14 квітня 2004 р. № 434 «Про невідкладні заходи з удос 1.2. Особистий прийом громадян у системі Держпром коналення організації прийому громадян органами дер жавної влади, органами місцевого самоврядування та гірнагляду проводиться відповідно до статті 22 Закону України «Про звернення громадян» в установленому ним посадовими і службовими особами цих органів», іншими актами та цим Порядком. порядку. 1.3. Особистий прийом громадян проводиться у гро 2.2. Попередній запис на особистий прийом до голови мадській приймальні Держпромгірнагляду в установлені Держпромгірнагляду, його першого заступника та заступ графіком дні головою Держпромгірнагляду, першим за ників проводиться працівниками відділу кадрового забез печення, діловодства та спецроботи. ступником та заступниками голови Держпромгірнагляду. 1.4. Особистий прийом громадян начальниками управ З а дорученням керівництва Держпромгірнагляду до участі в записі громадян на особистий прийом до голови лінь та самостійних відділів Департаменту проводиться в Держпромгірнагляду, першого заступника та заступників їхніх службових кабінетах кожного робочого дня. голови Держпромгірнагляду можуть залучатися працівни 1.5. Прийом Героїв Радянського Союзу, Героїв Украї ки відповідних структурних підрозділів Департаменту. ни, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчиз Запис до начальників управлінь та самостійних відділів няної війни проводиться першочергово. Департаменту — відповідальними працівниками їхніх 1.6. Вхід громадян до громадської приймальні Депар управлінь. таменту забезпечується працівниками відділу кадрового забезпечення, діловодства та спецроботи за разовими 2.3. Особистий прийом громадян проводиться від іме ні Департаменту. перепустками, виданими бюро перепусток, та документа Прийом починається з пропозиції відвідувачу назвати ми, що посвідчують особу, в порядку пропуску та перебу прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, а також вання в адміністративному будинку. викласти суть питань, з якими він звертається; вивчаються 1.7. Інформація про порядок і графік особистого при документи та інші матеріали, що подаються громадянами йому громадян головою Держпромгірнагляду, першим заступником, заступниками голови Держпромгірнагляду, для обгрунтування своїх заяв (клопотань), скарг або про начальниками управлінь та самостійних відділів Департа позицій (зауважень). менту публікується у журналі «Охорона праці», розміщу Не допускається з'ясування відомостей про особу гро ється на веб-сайті Департаменту, а також у І та II прий мадянина, що не стосуються його звернення. мальних керівників Департаменту та в доступних для віль 2.4. У разі повторного звернення громадянина вивча ються архівні матеріали з порушеного питання, з'ясову ного огляду місцях. 1.8. Персональна відповідальність за організацію осо ються причини, що його викликали, надаються необхідні бистого прийому громадян у територіальних управліннях роз'яснення та можлива допомога. Держпромгірнагляду покладається на начальників відпо 2.5. Список громадян на особистий прийом до голови відних територіальних управлінь, які затверджують графіки Держпромгірнагляду, його першого заступника та заступ особистого прийому громадян, що розміщуються у регіо ників із зазначенням прізвища, імені, по батькові, змісту нальних та місцевих засобах масової інформації та в порушених питань і стану їх вирішення керівниками відпо доступному для вільного огляду місці в адміністративному відних структурних підрозділів Департаменту подається начальником відділу кадрового забезпечення, діловодства будинку управління. та спецроботи керівництву Департаменту до 18.00 дня, що передує дню прийому. 2. Організація особистого прийому громадян 2.6. Під час проведення особистого прийому громадян 2.1. Посадові особи Держпромгірнагляду, які провоможуть бути присутні їхні представники, повноваження яких оформлені у встановленому порядку, та особи, які пе дять особистий прийом громадян, у своїй діяльності керу ребувають у родинних відносинах з цими громадянами. ються Конституцією України, вимогами Законів України Присутність сторонніх осіб під час проведення особис «Про звернення громадян», «Про державну службу», Ука того прийому громадян не допускається. зів Президента України від 19 березня 1997 р. № 241
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
47
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
2.7. Особистий прийом іноземців та осіб без грома дянства здійснюється у загальному порядку, за потреби — за участі перекладача. 2.8. Посадові особи Держпромгірнагляду, начальники управлінь та самостійних відділів зобов'язані забезпечити особистий прийом усіх громадян у день їх звернення з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку Департаменту та визначеного графіком часу. Несвоєчас ний початок особистого прийому та припинення його ра ніше встановленого строку неприпустимі. 2.9. У разі коли розв'язання питання, з яким звернувся громадянин, не належить до компетенції Держпромгірна гляду, посадова особа пояснює громадянинові, до якого органу державної влади, підприємства, організації чи установи необхідно звернутися і за можливості сприяє цьому (надає адресу, номер телефону тощо). 2.10. У разі коли порушене питання громадянином ви рішити на особистому прийомі неможливо через склад ність і необхідність додаткового вивчення, громадянинові може бути запропоновано викласти його у формі письмо вої заяви. Подана громадянином на особистому прийомі пись мова заява розглядається у порядку, встановленому зако нодавством для письмових звернень. Про результати розгляду звернення громадянину на дається усна або письмова відповідь (за його бажанням) відповідними структурними підрозділами Департаменту. 2.11.3 урахуванням рішення, прийнятого під час особис того прийому, працівники відділу кадрового забезпечення, діловодства та спецроботи, відповідних структурних підрозділів Департаменту готують проекти доручень і за потреби подають їх на розгляд голові Держпромгірнагляду.
2.12. Повторний прийом громадян з питання, яке вже розглядалося фахівцями Департаменту, проводиться у разі, коли питання, порушене в попередньому обгрунтованому зверненні, не було вирішене по суті. У разі повторного звернення вивчаються та беруться до уваги архівні матеріали з порушеного питання, з'ясову ються причини, що його викликали, надаються необхідні роз'яснення та можлива допомога. 2.13. Звернення громадян на особистому прийомі ре єструються відповідно до Інструкції з діловодства за звер неннями громадян в органах державної влади і місцево го самоврядування, об'єднаннях громадян, в установах, організаціях незалежно від форм власності, у засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348. На кожно го громадянина заводиться картка обліку, де вказуються дані про громадянина, короткий зміст питань та повна ін формація посадової особи, що веде прийом, про резуль тати розгляду, яка засвідчує його особистим підписом та датою. Керівники Держпромгірнагляду та самостійних струк турних підрозділів ведуть Журнал обліку особистого при йому громадян відповідно до вищезазначеної Інструкції. 2.14. Відділ кадрового забезпечення, діловодства та спецроботи здійснює систематичний аналіз та узагаль нення звернень громадян на особистом у прийомі, щокварталу інформує про це керівництво Держпромгір нагляду, не рідше ніж один раз на рік — колегію Держ промгірнагляду. Начальник відділу кадрового забезпечення, А. Д ЄН ЬГІН діловодства та спецроботи
ГРАФІК ОСОБИСТОГО ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН КЕРІВНИЦТВОМ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ Затверджено наказом Держпромгірнагляду від 29.06.2006 р. № 107 Прізвище, ім'я, по батькові
Посада
Дні прийому громадян
Саварин Михайло Васильович
Голова Держпромгірнагляду
Понеділок з 14.00 до 18.00
Кужель Сергій Вікторович
Перший заступник голови Держпромгірнагляду
Середа з 14.00 до 18.00
Плетньов В'ячеслав Андрійович
Заступник голови Держпромгірнагляду
Вівторок з 15.00 до 18.00
Семко Олександр Платонович
Заступник голови Держпромгірнагляду
Четвер з 14.00 до 18.00
Начальники управлінь та самостійних відділів Держпромгірнагляду
Понеділок Вівторок Середа Четвер з 15.00 до 18.00 П'ятниця з 14.00 до 16.00
48 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
_______________________________________________________ЗА ЛИ С ТА М И ЧИТАЧІВ
І Д
»
Ш
Ш
Ш
Член н а ш о ї проф спілки, зал и вал ьн и к м е т а л у , о т р и м а в т р а в м у за т а к и х о б с т а в и н : від пр ац ю вавш и н іч н у зм ін у, за усн и м роз п о р яд ж ен н ям м а й с т р а зм ін и разом із всією бригадою зали ш и вся на в и р о б н и ц тв і для ви ко н а н н я р о б іт з прибирання і побілення ви д ілен о ї бригаді т е р и т о р ії. Під час «п е р е кур у» до нього під ійш ов пр ац івн ик їх н ьо ї бригади, з я к и м у зал и вал ьн и ка під ча с н іч н о ї з м і ни с т а в с я к о н ф л ік т з п и т а н н я неправильного розподілу к іл ь к о с т і в и л и т и х к о в ш ів м е т а л у . П р о д о вж ую ч и т е м у ви р обни чого к о н ф л ік т у , п р а ц івн и к уд ар и в з а л и в а л ь н и к а р ук о ю по голо ві, вн аслід ок чого о с т а н н ій о т р и м а в т р а в м у і 22 дні пер ебував на л і к у в а н н і у л іка р н і. П о те р п іл и й н ап и сав д ві п о ясн ю ва л ьн і зап и ски про о б с т а в и н и нещ асного ви пад ку, але к е р ів н и ц т в о п ід п р и єм ств а видало йом у а к т про нещ асн и й ви пад о к, не п о в ’я за н и й з ви р о б н и ц тв о м . Чи права а д м ін іс т р а ц ія п ід п р и є м с т в а ?
(А. Сітьков, голова профкому вільної профспілкової організації ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Иомсомольськ)
Відповідно до п. 16 Порядку роз слідування та ведення обліку нещас них випадків, професійних захворю вань і аварій на виробництві, затвер дженого постановою Кабінету Міні стрів від 25.08.2004 р. № 1112 (да лі — Порядок), нещасні випадки, пов'язані із завданням тілесних ушкод жень працівникові іншою особою під
час виконання чи у зв'язку з виконан ням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підпри ємства, розслідуються відповідно до цього Порядку. За результатами розслідування випадку травмування працівника ко місія з розслідування робить висновок щодо кваліфікації нещасного випадку.
У п. 13 К а р т и ум о в прац і (д о д а то к 2 до М е то д и чн и х р еко м ен дацій для проведення а т е с т а ц ії робочих м іс ц ь ) передбачено ф а к т о р «Робоча поза», я к и й згідно з ін с т р у к ц іє ю щодо зап о вн ен н я ц і є ї К а р т и о ц ін ю є т ь с я а н а л о гіч н о п. 12 « В а ж к іс т ь прац і», а л е в К а р т і у м о в прац і на робочо м у м ісц і (д о д а то к 1 до Типового поло ж е н н я про о ц ін ку ум о в прац і і з а с т о с у в а н н я гал узеви х п е р е л іків р о б іт , на я к и х м о ж у т ь в с т а н о в л ю в а т и с я д о п л а ти п р ац івн и кам за ум о ви п р ац і) ф а к т о р «Робоча поза» в ід с у т н ій , а є л и ш е ф а к т о р « В а ж к іс т ь праці». Чи м о ж н а при в с т а н о в л е н н і д о п л а т за ум о ви прац і р о згл я д а ти ф а к т о р «Робоча поза» я к один із п о к а зн и к ів , щ о в р а х о в у ю т ь с я при оц інц і ф а к т о р а « В а ж к іс т ь п р ац і»?
(М. Пономаренко, головний інженер ДП «Завод чистих металів» ВАТ «Чисті метали», м. Світловодськ, Кіровоградська область)
Під час проведення атестації ро бочих місць за умовами праці атестаційна комісія підприємства складає Карту умов праці відповідно до до датку 2 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, розроблених на виконання п. 4 постанови Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, і за тверджених 01.09.92 р. Міністром праці України (постанова № 41) та Головним державним санітарним лі карем України. У разі визначення права на пен сію за віком на пільгових умовах згід-
но з додатком 4 до Методичних реко мендацій фактори «важкість праці» і «робоча поза» враховуються як два окремих фактори. Відповідно до Гігієнічної класифі кації праці за показниками шкідли вості та небезпечності факторів ви робничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу фактор «важкість праці» включає в себе фактор «робоча поза». Отже, при встановленні доплат за роботу із шкідливими умовами праці відповідно до додатку 1 до Типового положення про оцінку умов праці на
З
ЇЇШ
Ш
Слід зазначити, що згідно з п. 37 По рядку громадський контроль за своєчас ністю і об'єктивністю розслідування не щасних випадків здійснюють профспілки через свої виборні органи і представни ків, які мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця про ведення повторного (додаткового) роз слідування нещасного випадку, затвер дження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного ви падку пов'язаним з виробництвом і скла дання акта форми Н-1, якщо ними вияв лено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охо рони праці, тому радимо скористатися цим правом, якщо представник проф спілкового органу впевнений, що для цього достатньо доказів (показання свід ків щодо причин конфлікту тощо). Н.
Є М Е Л Ь Я Н О В А , заступник на
чальника управління організації держав ного нагляду та обліку травматизму Держпромгірнагляду
робочих місцях і Порядку застосуван ня галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати ро бітникам за умови праці, затвердже ного постановою Держкомпраці С Р С Р і Секретаріату В Ц РП С від 03.10.86 р. № 387/22-78, фактор «робоча поза» слід враховувати при оцінці фактора «важкість праці». Аналогічно розраховується і кон кретна тривалість щорічної додатко вої відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, яка встанов люється колективним договором залежно від результатів атестації ро бочих місць за умовами праці і базу ється на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками та кри теріями, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я Ук раїни і Міністерства праці та со ціальної політики України від 31.12.97 р. № 383/55 «Про затвер дження показників та критеріїв умов праці, за якими надаватимуться що річні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів» та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.01.98 р. за № 50/2490.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
49
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
П у н к т о м 2.14 Ін с т р у к ц ії про порядок ведення труд ови х кни ж о к , з а т в е р д ж е н о ї н аказом М ін іс т е р с т в а праці, М ін іс т е р с т в о м ю с т и ц ії т а М ін іс т е р с т в о м соціального за х и с т у населен ня від 29.07.93 р. № 58, передбачено запис у труд ови х к н и ж к а х працівникам , я к і м а ю т ь право на пенсію за віко м на пільгових умовах, на п ід с т а в і наказу, виданого за р е з у л ь т а т а м и а т е с т а ц ії робочих м ісць. Прошу н ад ати приклад оформлення та к о го запису. (О. Ф ілонова, головний е к с п е р т з ум ов праці Управління праці т а соціального з а х и с т у населення Ю ж н о укр а їн сько ї м ісько ї ради, М и ко лаївська о б л а с т ь )
Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових кни жок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (із змінами), як що працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відпові дати найменуванню Списків вироб ництв, робіт, професій, посад і показ-
ників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Спис ках, обов'язково повинні бути під тверджені у Карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атес тації і можуть записуватись у дужках. Приклсщ. Розділом XXXIII «Загаль ні професії (у всіх галузях господар ства)» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкід ливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий
Чи м ає право на пенсію за віком на пільгових ум овах за ш кідли ві умови праці медична сестр а поліклініки, я к а працює в туберкульозно-пульмонологічному к а б ін е т і? П и т а н н я ви кл и кан е т и м , що у С писку № 2, за тв е р д ж е н о м у п о стан о во ю К а б ін е т у М ін іс т р ів від 16.01.2003 р., т а к о ї профе с ії (медична с е с т р а туберкульозно-пульм онологічного каб ін е т у ) нем ає, а є професія — медична с е с т р а туб ер кул ьо зн о го к а б ін е т у . (О. Геращ енко, інж енер з охорони праці г о с п іта л ю С Б України, м. К и їв )
Визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах здійсню ється у строгій відповідності зі Спис ками № 1 і № 2 виробництв, робіт, проф есій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пен сію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету
Міністрів від 16.01.2003 р. № 36. Розділом XIX Списку № 1 та роз ділом XXIV Списку № 2 передбаче ні як категорії медичних працівни ків, так і види закладів, відділень, кабінетів охорони здоров'я, праців ники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення.
Чи д о зво л яється лікарю виїзної бригади *ш вид кої допомоги», інвалід у II групи (загальн е захвор ю ван н я), пенсіонеру за віко м п р ац ю вати у нічний ча с? Я кщ о д о зво ляється, т о я к і д о кум ен ти для цього п о т р іб н і?
(В. Б у р т и к , головний л ікар Тисменицької м ісько ї лікарні, Івано-Ф ранківська о б л а с т ь )
Відповідно до ст. 12 Закону «Про охорону праці» і частини другої ст. 55 Кодексу законів про працю робота інвалідів у нічний час допускається ли-
50 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
ше за їхньої згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. Статтею 172 КЗпП також перед бачено, що залучення інвалідів до над-
день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого по становою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36 (із змінами), пе редбачені «маляри, зайняті на робо тах із застосуванням шкідливих речо вин не нижче 3 класу небезпеки». Отже, атестація робочого місця маляра, зайнятого на цих роботах, проводиться у повному обсязі, але підтвердження права на пільгову пен сію визначається тільки за показни ком, передбаченим Списком, за умо ви перевищення ГДК і ГДР (у даному випадку перевищення ГДК шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпе ки). Цей показник обов'язково відо бражається у Карті умов праці. У трудовій книжці у графі «З» після назви професії «маляр» у дужках мо же бути записано: «(робота із застосу ванням шкідливих речовин не нижче З класу небезпеки)», а у графі «4» — номер і дата наказу по підприємству за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Згідно з розділом XXIV «Охорона здоров'я та соціальна допомога» Спи ску № 2 право на пенсію за віком на пільгових умовах мають молодші ме дичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, молодші спеціалісти з медичною осві тою, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекцій них закладах, відділеннях, кабінетах. Отже, медична сестра туберкульозно-пульмонологічного кабінету права на пенсію за віком на пільгових умовах не має.
О.
ЧЕРНЕТЕНКО,
головний
спеціаліст Д е р ж авн о ї експертизи умов праці М ін істер ства праці та соціальної політики
урочних робіт та робіт у нічний час без їхньої згоди не допускається. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створю вати для них умови праці з урахуван ням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додат кових заходів щодо безпеки праці, що відповідають специфічним особ ливостям цієї категорії працівників.
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
У з в ’я з к у з виробничою н ео б х ід н істю на н аш о м у під приєм
с т в і п л а н у ю т ь з м ін и т и р е ж и м р о б о т и х ім л а б о р а т о р ії: пе
рехід з 8-годинного на 12-годинний гр а ф ік р о б о ти . Чи д о п у с к а є т ь с я р о б о т а л а б о р а н т а у х ім л а б о р а т о р ії по одній лю дині в зм ін у при 12-годинному гр а ф іку р о б о ти , в т . ч.
у н іч н і зм ін и і я к и м н о р м а ти в н и м д о ку м е н то м слід к е р у в а т и ся у р а зі дозволу або заборони т а к о ї р о б о т и ?
(В. Радько, заст упник головного інженера з охорони праці — начальник служби охорони праці ЗАТ «Луганський трубний завод», м. Луганськ) Відповідно до ст. 50 Кодексу за конів про працю (КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівни ків не може перевищувати 40 год на тиждень. Згідно з частиною першою ст. 52 КЗпП при п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами вну трішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затвер джує власник чи уповноважений ним орган за погодженням з вибор ним органом первинної профспіл кової організації (профспілковим працівником) підприємства, устано ви, організації з додержанням уста новленої тривалості робочого тиж ня (ст. 50 і 51). Разом з тим, на запит Мінпраці Інститут медицини праці у своєму ли сті від 27.05.2003 р. за № 11/392 зазначає, що «графіки з 12-годинни-
ми змінами можуть бути привабли вими як для працюючих, так і для ро ботодавців з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між зміна ми в порівнянні, наприклад, з 8-годинними графіками. Однак встанов лення 12-годинного робочого дня працівникам не рекомендується, ос кільки така тривалість роботи при зводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидко го розвитку втоми. Тому більша три валість зміни може мати негативні наслідки для працездатності та ста ну здоров'я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли гра фік передбачає роботу як в денних, так і в нічних змінах. Слід зазначити, що впровадження 12-годинного гра фіка на виробництві потребує ви вчення умов та характеру праці, до слідження змінної динаміки праце
В аварійно-диспетчерській службі, яка обслуговує вн утр іш н і ін женерні м ереж і ж и тл о ви х будинків, працю ю ть 10 водіїв, і всі вони за рахунок служби в березні 2006 р. пройшли медогляд (у т . ч. лікарями психдиспансеру т а наркодиспансеру) з видачею довідок на 3 роки. Чи повинні вони в цьому ж році проходити ще один медогляд згідно з полож енням про медичний огляд п р ац івн и ків? Чому для Д А ! д о с т а т н ь о медогляду 1 раз на 3 роки, а «Положення...» вим а гає щ орічного? (В. ИІаркий, головний інженер аварійно-диспетчерської служби П олтавського житлово-комунального господарства) Відповідно до п. 2.6 наказу Міні стерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ Ук раїни від 05.06.2000 р. № 124/345 «Про затвердження Положення про
медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» термін дії медичної довідки щодо придатно
сті до керування транспортним засо бом становить 3 роки, але може бути обмежений у разі виявлення медич них протипоказань згідно з Перелі ком та у разі закінчення терміну дії поданого громадянином сертифіката про проходження обов'язкового про філактично-наркологічного огляду.
здатності та послідовного наукового обгрунтування графіка». Враховуючи зазначене та вихо дячи з фізіологічних можливостей людини, потреби її організму у відпо чинку, Мінпраці не підтримує пропо зиції щодо застосування тривалих змін роботи, у т. ч. і роботи протягом 12 год поспіль. Крім того, згідно з п. 4 Методич них рекомендацій щодо засто су вання підсумованого обліку робо чого часу, затверджених наказом М іністерства праці та соціальної політики від 19.04.2006 р. № 138, встановлювати подовжену три ва лість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами пра ці не рекомендується. При складанні змінних графіків роботи та визначенні тривалості р о б о ч о ї зміни роботод авец ь та виборний орган первинної проф спілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома пра цівника може становити загрозу життю та здоров'ю як самого пра цівника, так і його оточення (п. 5 Рекомендацій).
Г. М А К С И М ЕН К О , начальник від ділу умов та режимів праці М іністерства праці та соціальної політики
Відповідно до положень наказу М О З України від 31.03.94 р. № 45 «Про затвердження Положення про порядок проведення медичних огля дів працівників певних категорій» та наказу М О З С Р С Р від 29.09.89 р. № 555 «Про удосконалення систе ми медичних оглядів працюючих та водіїв індивідуальних транспортних засобів», з урахуванням того, що водії автотранспорту працюють з тетраетилсвинцем, вони підлягають періодичному медичному огляду один раз на рік. В . Л И С А К , начальник управління охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
51
О Ф ІЦ ІЙ Н И Й Р О З Д ІЛ
Я ки м н о р м а ти вн и м д о кум ен то м необхідно к е р у в а т и с я під час п р и й н я т т я в е к сп л уа та ц ію о б ’є к т ів виробничого призна чення, я к і к о м іс ії при цьом у повинні с т в о р ю в а т и с я і в я к о м у складі (п и т а н н я виникло у з в ’я зк у з т и м , що в р е з у л ь т а т і ре с т р у к т у р и з а ц ії п ід п р и єм ства з ’яви лась п о тр еба у перебазуван ні обладнання ливарного цеху на виробничі площі, де цей цех був р а н іш е )? Необхідні для цього буд івельно -м он таж н і р о б о ти були виконані залученим и сто р о н н ім и організаціям и згідно з уклад е ним договором.
(А. Кобець, ветеран праці, спеціаліст з питань охорони праці, м. Харків)
Нормативно-правовий акт, яким необхідно керуватися під час прий няття в експлуатацію закінчених бу дівництвом об'єктів,— це Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі — Поря док), затверджений постановою Ка бінету Міністрів від 22.09.2004 р. № 1243 (Н П АО П 45.2-2.01-04). Цим документом керуються приймальні комісії, визначаючи готовність до ек сплуатації об'єктів після закінчення нового будівництва, реконструкції,
реставрації, капітального ремонту будівель і споруд. Об'єкти виробничого призначен ня з кількістю робочих місць понад 50 або вартістю понад 5 млн. грн. до пред'явлення їх державним прий мальним комісіям попередньо прий маються робочими комісіями (п. З Порядку). До складу робочої комісії вклю чаються представники генпідрядника, субпідрядників, генпроектувальника, експлуатаційної організації, інспекції
С т а т т е ю 38 Гірничого Зако н у України передбачено, що керів ник гірничого п ід п р и єм ства зо бо в’язаний за б езп ечи ти проход ж е н н я прац івникам и попереднього медичного огляду з м е т о ю встан овлен н я ф ізичної т а психофізіологічної п р и д а тн о с ті до ви конання даної роботи, а в с т . 5 Зако н у «Про охорону праці» визна чено, що до виконання р о б іт підвищ еної небезпеки і т и х , що по т р е б у ю т ь професійного добору, д о п ускаю ться особи за наявно с т і висновку психофізіологічної експертизи. М іж ко м б ін ато м і М арганецькою м іськлікарнею укладено дого вір, відповідно до якого особи, я к і ви к о н у ю ть роботи, перелічені в Переліку р о б іт , де є потр еба в професійному доборі (н аказ М О З України від 23.09.94 р. № 263/121) в порядку, передбаченому по стан о вам и К а б ін е т у М ін істр ів № 1238 від 06.11.97 р. і № 1465 від 27.09.2000 р., проход ять наркологічний і психіатричний огляди, про що їм ви д аю ться відповідні с е р ти ф ік а ти . Чи є с е р т и ф ік а т психіатричного о б стеж е н н я, який ви д а ється п си х іа тр о м м іськл іка р н і, закон н им д о кум ен то м , а д е к в а тн и м ви сн овку психоф ізіологічної експ ер ти зи і т а к и м , що засвід чує психофізіологічну п р и д а т н іс т ь працівника до виконання р о б іт за даною професією ?
(В. Качко, заступник голови правління з охорони праці ВАТ «Марганецький ГЗК», Дніпропетровська область)
Зараз працівники, які виконують роботи підвищеної небезпеки, мо жуть бути допущені до роботи тільки після професійного добору. Останній включає добір за медичними показни ками і психофізіологічний добір. Це положення передбачає оцінку стану здоров'я працівника лікарями-спеціалістами, у т. ч. й лікарем-психіатром, що забезп ечує допуск до роботи фізично і психічно здорових осіб. Психофізіологічний добір, будучи час тиною професійного добору, спрямо ваний на визначення психофізіологіч-
52 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
ного статусу працівника, що дає змо гу прогнозувати успішність і надій ність його професійної діяльності. Відомо, що кожна професія пред'являє до психофізіологічних функцій працівника певні вимоги. Чим більше індивідуальні якості людини відповідають вимогам професії, тим більшою мірою забезпечуватиметься її ефективність і надійність. Люди дуже відрізняються за свої ми індивідуальними якостями — таки ми, як пам'ять, увага, швидкість сенсомоторної реакції, стійкість до стресу,
Д ерж архбудконтролю , органів Держсанепідемнагляду, Держпожнагляду, Держпромгірнагляду та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об'єкта. Згідно з п. 12 Порядку до скла ду державної приймальної комісії включаються представники органу виконавчої влади чи органу місце вого самоврядування, що утворив комісію, виконавчого комітету міс цевої ради, на території якої роз та ш о ва н о закінчений будівницт вом об'єкт, замовника, генпідряд ника, генпроектувальника, е к с плуатаційної організації, інспекції Д ер ж архбуд контролю , органів Держсанепідемнагляду, Держпожнагляду, органів Д ержпромгірна гляду. В . К О З Л О В Е Ц Ь , г о л о в н и й д ер жавний інспектор Держпромгірнагляду
перешкодостійкість тощо. Ці індивіду альні характеристики є вродженими і мало змінюються впродовж життя лю дини. Процедура психофізіологічного добору складається з двох етапів. До першого входить складання професіографічної характеристики для кон кретної діяльності та опрацювання критеріїв добору. До другого — дослід ження індивідуальних психофізіоло гічних функцій працівника з викорис танням адекватних методів, а потім — визначення за допомогою критеріїв добору його придатності (непридат ності) до даної професії. Особливо жорсткі вимоги пред'являються до працівника, який виконує роботу під вищеної небезпеки. Психофізіологічний добір можуть проводити спеціалісти-психофізіологи кабінетів, лабораторій та центрів, атестованих на проведення профе сійного психофізіологічного добору. Таким чином, сертифікат психіатрич ного обстеження, який видається пси хіатром міськлікарні, є важливим документом про стан психічного здо ров'я працівника, проте він не може замінити висновок психофізіологічної експертизи про придатність працівни ка до тієї або іншої професії. В . Л А С Т О В Ч Е Н К О , канд. мед.
наук, старш ий науковий співробітник Інституту медицини праці А М Н України
РЕКЛАМА
КМ НВП "ЕКОТРАНС" J
79016, .
,
. .
, 2,
КОМП’ЮТЕР СЛУЖИТЬ БЕЗПЕЦІ ІІА О Т С К
/ 5646 J
8
т/ф: (0322) 72-19-42,72-18-82,94-98-42 Е-маІ: Ekotrcns@LITech.lviv.ua
, , . ! -
/
! !
. Замовляйте оновлення до попередніх версій, додаткові послуги^ та демонстраційну версію.
Електронна бібліотека
документів з охорони праці
для кожного робочого місця замовляйте в липні. Перші 100 комплектів з суттєвою знижкою.
ІІр о о н у ворсім» Ли і о с к ііім сни і ори м о ж н і ї н і рим и 1>ії. { К О Ш Т О В Н О к о ж н о го 2-го і 4 -го ч с г іїс р г а її а о д н о д ен н о м у с е м ін а р і н
і іі
Н ВП "Протек": м. Київ, вул. Печенізька, 1-7. Тел.:(044)486-2797, 486-6998. Факс: (044)482-3656 E-mail: kok@protec.kiev.ua www.protec.kiev.ua
Ж УРНАЛ
«О ХО РО НА
Навчальні посібники та правила безпеки
Ціна, грн.
1. Гігієна праці та іиробнмча санітарі* 17,00 2. Охорона праці користувачів комп'ютерних відеодисллейних терміналів 17,00 3. Охорона праці (підручник для студенті« гірничих спеціальностей 17.00 вищих закладі! освіти) 10.00 4. Вступний інструктаж і охорони праці 25.00 5. Охорона праці. Запитання та яідлояіді 10.00 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних яипадкія
Плакати з охорони праці 1. Робота і інструментами та пристроями 2. Металообробка 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство 5. Автотранспорт (ТО і ПР) 6. Електробезпека 7. Пожежна безпека
8. Перша допомога потерпілим 9. Вантажно-розвантажувальні роботи 10. Відеодисплейні термінали
(ВДТ)
Кожна серія складається з 20 плакатів (комплект) формату А2 (42 х60). Ціна одного комплекту - 40 грн.
Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» — 125,40 грн. Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.
П Р А Ц І»
Під час пожежі дзвонити 01 (знак) ПРИ Палити заборонено (знак, 115 см2) ПОЖЕЖІ ДЗВОНИТІ (знак, 265 см2) Місце для куріння (знак) Пожежний кран (знак) Відповідальний за протипожежний стан (табличка) Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2) (знак, 230 см2) 7. Стій! Напруга (знак) 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 10. .Вогнегасник П . . . (знак) . Вихід (табличка) наліво; направо 12, Запасний вихід (табличка) наліво; направо 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат українською мовою) 14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб'с 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В
Альбом наочного посібника Перша допомога потерпілим формату АЗ
Альбом наочного посібника з Електробезпеки формату АЗ
Ц іна 3 0 ,0 0 грн.
Ц ін а 3 0 ,0 0 грн.
(42x30)
Р Е А Л ІЗ У Є :
Знаки безпеки (на самоклейній основі) Ціїіна з ПДВ, грн. 1,80
ЗБІРНИК «О хо р о н а п р аці. Запитання та відповіді» ( випуск 2 )
українською та російською мовами
(42x30)
Ц ін а 2 5 ,0 0 грн.
Адреса редакції журналу «Охорона праці»: 0 2 1 0 0 , К и і В - 1 0 0 , B y / І. П О П у Д р Є Н К З , 1 0 / 1 .
Т е л ./ ф а к с : (0 4 4 ) 5 5 9 - 1 9 - 5 1 , 5 5 8 - 7 4 - 1 1
П О Л ІГ Р А Ф ІЧ Н І П О С Л У Г И Б У Д Ь - Я К О Ї С К Л А Д Н О С Т І (книги, брошури, плакати, буклети, календарі тощо)
Т ел.: (0 4 4 ) 2 9 6 -0 5 -6 8 , 5 5 9 -6 2 -7 9
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
53
РЕКЛАМА
Покаж чик напруги ПНБУ-2 (з сам оконтролем ) Покажчик ПНБУ-2 випускається на будь-яку напругу або діапазон напруг, що входять до інтервалу А-220(330)кВ; мас чутливий режим, в якому він спрацьовує з 36В При застосуванні покажчика ПНБУ-2
Ніім немас по і пеон:
1. Перевіряти справність покажчика на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою,це робиться автоматично в момент введення в дію. 2. Возити за собою додатковий пристрій для перевірки справності покажчика 3. Використовувати додаткові електозахисні засоби для перевірки наявності (відсутності) напруг, нижчих 0,25ииом. 4. Оголяти від ізоляції провід (кабель) для визначення, чи знаходиться він під напругою.
- Отримання ліцензій, дозволів на проведення
різних видів робіт (оформлення документації та юридичний супровід). - Надання інших видів юридичних послуг для підприємств і приватних осіб.
Юридична фірма
ЛЕКСФОР ,^ і а р і о —
Пошиття євроспецодягу та спецвзуття, виготовлення логотипів, погонів, вишивки, шевронів 03113, м. Київ, вул. Дружківська, 12 Тел.: (044) 442-03-96,453-32-23, тел./факс 443-47-20, моб. (067) 440-80-98
—
СП ЕЦ О Д ЯГ
Н А В Ч А Л Ь Н И Й Ц Е Н Т Р Т О В « Д О Б Р О Т В ІР »
Проводить підготовку РОБІТНИКІВ за професіями:
♦ зварник пластмас (зварник ♦ стропальник; поліетиленових газопроводів); ♦ водій навантажувача; ♦ оператор котельні; ♦ водій автомобіля з ГБУ.
А також навчання та пес гзнань КЕРІВНИКІВ та СПЕЦІАЛІСТИ на знання НПАОП:
♦ законодавства з охорони праці; ♦ Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, котлів, посудин, що працюють підтиском, трубопроводів пари; ♦ Правил безпеки систем газопостачання України (в тому числі керівників монтажних робіт з поліетиленовими газопроводами); ♦ Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві; Правил ТЕ і ПТБ електроустановок споживачів. 08292, Київська обл., смт Буча, вул. Чкалова, 21 "E-mail: — Яо1— --- 1-----dobrotvir@irperi.klev.ua 26-3-08, 29-6-36 050 966-00-94 8 067 503-81-40 імоб.) І-94 (моб.)
Л іц е н з ія М ІН О СВІТИ У І Дозволи теруправлінняДержнаглядохоронпрації
e-mail: grandtex@ ukr.net
робоче взуття, зіз логотипи, прапори вивіски, таблички
тел.: (032) 240-30-60 тел./факс: (0322) 62-64-75
А д р е с а в и р о б н и к а : м . Р І в н е , в у л . М л и н ів с ь к а .1 3 т е л /ф а к с ( 0 3 6 2 2 ) 5 - 1 1 - 2 6 ф ір м а " Е л е к т р о з а х и с т "
ІЛІП! ^ГРАНДТІКС»
вул л. С С аа кк с с аа гг ав нн сс ььккоо гг оо ..ІО Ю б а б ., о ф . 1 2 м . К и їв , У к р а їн а , 0 1 0 3 2 т е л 2 3 9 -9 8 - 9 8 . ф а к с 2 3 9 - 2 8 - 9 4 е - т а ї ї in f o @ le x f o r .c o m Ь«р :/Л л/у\лл/. l e x f o r . c o m
. 'О Ж - Ш ^ и щ . 08.06.2005р.
16.01.2004р.
V М ІЖ НАРО ДНИЙ ВИСТАВКОВИЙ ФОРУМ
ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ -
ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ. ЗАСОБИ З
2
0
0
1 1 - 1 4 ЖОВТНЯ 2006 р.
6
ІВАННЯ
М ІЖ Н А РО Д Н И Й В ИС ТА В КО В ИЙ Ц ЕН ТР Україна, Київ, Броварський пр-т, 15 © "Лівобережна" ОРГАНІЗАТОРИ: М ініст ерст во України з пит ань надзвичайних сит уацій та у справах захист у населення в ід н аслідків Ч о рн обил ьської кат аст роф и Український сою з виробників п рот и по ж еж но ї п р о д у кц ії та послуг ЗАТ "М іж народний вист авковий цент р"
ЗАТ "Міжнародний виставковий центр" Україна, 02690, Київ, Броварський пр-т, 15 Я (044) 201-11-64, 201-11-63 e-mail: protech@lec-expo.com.ue www.lech-expo.com.ua *Г">°6ИЗНЗД
м Щ О АвПТ
/ * FI0HIV1STI
Лм
54 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
іи ій
ШИКІЇЕ v
~ L C O IR A R T І »И J ilt
Ь.!У)К.
і іі :
=
шшптптп АКІШМ
. ГмгХКрі >*рчи»-
ПЄ.ССІЬ—-ША
jjk
» Я Р
ft
іяія
РЕКЛАМА
Ланцюги вантажопідйомні від 1,1т до 8,0 т; ■ Гаки вантажопідйомні від 1,1 т до 12,5 т; Такелажні точки підйому: зварні, болтові (рим-болти) В и р о б н и к : ф ір м а « R U D » , Н ім е ч ч и н а Київ-057, вул. Желябова, 8/4, тел./факс: (044) 241-75-54; 241-91-54. E-mail: office@sintek.com.ua
ТЕПЛО-, ГІДРО-, ЗВУКОІЗОЛЯЦІЯ М еТО Д О М НАПИЛЕННЯ ТВЕРДОГО ПОЛІУРЕТАНУ НА БУДЬ-ЯКІ ТИ П И ПОВЕРХОНЬ: ЦЕГЛУ, РУБЕРОЙД, БЕТОН р
Лщмпія0*Р*АулуIMTW1 вид 150' 0« ДомійДврамвспвдоіоромпріи1••»4.0512Л »в»а ОТМ05
і?
ГОВ " ІЗОПЕН“ тел./факс: + 3 8 (0 4 4 ) 538-03-98,97 м. Київ, вул. Раєвського, 4-е e-m ail: izopen@ irr.kiev.ua
Е К ІП А Ж
У кр ін т ек
ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА
ДРАБИНКИ ТА ПІДМ ОСТКИ
А к у м у л я т о р н і В и б у х о б е з п е ч н і В о д о з а х и щ
е н і
А к с е с у а р и
І
ї-
Л
f
t
2 9 0 0 8 , м . Х м ел ь н и ц ь ки й , вул. К у п р ін а , 4 8 , ТО В “У к р ін т е к ” т е л ./ф а кс : + 3 8 0 3 8 2 7 2 -0 5 - 0 4 , 7 2 -0 7 - 1 4 , 7 2 -0 8 - 5 4 , 7 2 -6 4 -6 4
ww w . u k r i n t e k . c o m i n f o @ u k r i n t e k . c o m
www.ekipage.com
ІЗО ЛЮ Ю ЧІ СКЛОПЛАСТИКОВІ Драбинки та підмостки виконані цілком з профільного електроізоляційного склопластику за безметалевою технологією та мають такі властивості: - високу механічну міцність (витримують до 1 т на сходинку); - стійкі до дії агресивних середовищ: - не створюють іскру, незаймисті; 4 ...$ м - мають пристосування, які не дозволяють тятивам довільно розсовуватися під час роботи; - стійке абразивне покриття сходинок запобігає зісковзуванню підошви взуття працюючого; - підмостки для підприємств зв'язку мають робочі поверхні з вологостійкої фанери, вкритої шаром лаку, стійкого до зносу. 1,5..и варіант виготовлення
O ^ .- .O J} м 0 ,2 м
м . Х а р ків , аул . Є н а кіїв с ь ка , 4 Т е л ./ф а к с : ( 0 5 7 ) 7 7 8 - 0 1 - 6 1 ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 е -т а ІІ: a k lp a g e @ u k rp o s t.u a
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
55
РЕКЛАМА
ХАРКІВ С Ь КЕ Д О С Л ІД Н О -К О Н С Т Р У К Т О Р С Ь К Е БЮ РО А ВТОМ АТИКИ система якості ОСТ І
С И ГН А Л ІЗ А Т О Р И І ГА ЗО А Н А Л ІЗА ТО Р И виявлення небезпеки ,, Ц ,§§!/'': від токсичних газів та парів; вибухонебезпечних газів та парів; нестачі (надлишку) кисжб; затоплення приміщень водою.
ПРОМИСЛОВІ СТАЦІОНАРНІ -
^ Ц |]
ЩИТ-3 (прилад нового покоління) ІІІИТ-2. ЩИТ-2, СОС-1 „| СТХ-7М, ГТХ-1М і
^ .
''
,< £ 4 І
ПРОМИСЛОВІ ПЕРЕНОСНІ
^
- СТХ-17, ЗОНД-1
^ ^
| ;•V іД Е [п о б у т о в і Іі- СГБ-1 (СО 0,005-0,р1% , С Н 4 0,1-1 % пропан 0,46% )
ІВ £
9
НІ -І’
І
і■ ■ .■ш.Уд
^Світлозвукові табло УС-1, блоки керування зовнішньою сигналізацією БУВС, пристрої передані сигналів клапана УПСКг
; ііИ Я Р І
Мі -
ІГ Ш
Ш
0 ,5 -6 бар; йІЧ 15-014200 0 і4 1 5 - 0 м 2 0 0
мембранні та ультразвукові 7-3500 куб.м/год для газу, води, промислові, РІЧ 15-014400 : побутові, комунальні, промислові, вузли обліку витрат газу Внесені до Державних Реєстрів УКРАЇНИ, РОСІЇ, мають сертифікати та дозволи ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ УКРАЇНИ й ДЕРЖГІРТЕХНАГЛЯДУ РОСІЇ ’
-‘
"
Х а р к ів : (057)719-47-11. 719-47-12. 719-47-13 Київ: (0 4 4 ) 239-10-64. 501-11-39 Д о н е ц ь к : (0 6 2 ) 382-91-11. (0 6 2 2 ) 976-663 С ім ф е р о п о л ь : (0 6 5 2 ) 494-185, 442-795 Д н іп р о п е т р о в с ь к :(0 5 6 ) 790-18-37, (0 5 6 2 ) 231-355 А ьв ів:(0 3 2 2 ) 980-552, 980-737 З а п о р іж ж я :(0 6 1 ) 289-70-37, 289-27-87 0 д е с а : ( 0 4 8 ) 728-87-93, 728-87-94 Хм ельницький:(0382) 670-712 Л у ц ь к :(0 3 3 2 ) 784-587 Б є л г о р о д :(0 7 2 2 ) 569-109
56 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
РЕКЛАМА
Е К ІП А Ж
ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА
www.ekipage.com
З А З Е М Л Е Н Н Я П Е Р Е Н О С Н І Д Л Я ПЛ ТА НА УС І К Л А С И Н А П РУ ГИ
РП
ЧИ ЗРОБИМО ВАШУ ПРАЦЮ БЕЗПЕЧНОЮ!
За зем л ен н я виготовляю ться за специфікаціями замовника (у відповідності до діючих стандартів).
■М ММ
Зазем лення складаються з: • з а т и с к а ч ів ; які - з а б е з п е ч у ю т ь м о ж л и в іс т ь встановлення заземлення на провід перерізом від 6 до 400 мм2;
^
• В ід м ін н а я к іс т ь •С учасний д и зай н •Ш ирокий асо р ти м ен т д л я в с іх п р о ф е с ій
' *Я
•мідних провідників, укритих спеці а л ь н о ю п р о з о р о ю п о л ім е р н о ю оболонкою, яка забезпечує тривалий термін експлуатації, кінці провідників запресовані у спеціальні кабельні наконечники. •склопластикових штанг з високими діелектрич ними та механічними властивостями. ^
-------
м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 Тел./ф акс: (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 , (0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 -6 1 e-m ail: aklpaga@ ukrpost.ua
ВК «ОХОРОНА ПРАІ
Ф і л і ї та п р е д с т а в н и ц т в а в У кр а їн і Дніпропетровськ До нец ьк Л уганськ М иколаїв
тел. тел. тел. тел.
(0 5 6 2 )3 1 -3 4 -5 0 (0 6 2 2 )6 6 -0 4 -8 3 (0 6 4 2 )5 8 -8 1 -6 4 (0 5 1 2 )2 3 -6 2 -2 2
Нова Коховка Ромни Тернопіль Х арків
ґ я
її
З а п р о ш у є м о всіх б а ж а ю ч и х д о в з а є м н о го с п ів р о б іт н и ц т в а
H« прохай**« клмит м яим м м о поштою прямі пист 01010. м. Київ. >ул. а .ім н о р і . 10. т*л./фямс: (044) 280-27-34, ____________________________ +380-50-974-49-47 Імоб.І_________________
(05536) 3-7 2 -5 6 (0 5448 )3-21-61 (0352) 27-46-98 (0 5 7 )7 3 3 -3 1 -9 5
f 1*1
^^Антистатичне взуття
В и го т о в л я є с т е н д и з о х о р о н и п р а ц і, п о ж е ж н о ї б е з п е к и , б е з п е к и д о р о ж н ь о го р у ху т о щ о О б л а д н у є к а б ін е т и о х о р о н и п р а ц і т а з б е з п е к и д о р о ж н ь о го р уху З а с ц е н а р іє м п ід п р и є м с т в п р о в о д и ть в ід е о з й о м к у та в и го т о в л я є в ід ео ф іл ь м и Р е а л із у є нові п л а к а т и з о х о р о н и п р а ц і “ Д о р о ж н ь о б у д ів е л ь н і р о б о т и ” — д р у г а ч е р га т а “С к л а д а ч п о їз д ів ”
тел. тел. тел. тел,
Понад 8 0 років на служ бі б езп еки праці
4
К а б ін е т о х о р о н и п р ац і Д П « Го р о д н я н сь к е л іс о в е го с п о д а р с тв о »
Матеріал читайте у № 1, с. 37
Україна, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77 тел.: (044) 289-40-05, 289-43-38 www.talan.ln.ua e-mail: info@talan.in.ua
К 0
Антивібраційне взуття
www.elita-style.kiev.ua
ПП «Еліта-Стиль»
ВЗУТТЯ
Д Л Я В С ІХ ГА Л У ЗЕ Й
Продукція сертифікована
П Р О М И С Л О В О С Т І !!!
тел./факс: (044) 546-66-74, 8 (050) 443-75-17
Утеплене взуття: ♦ Ш тучне хутро ♦ Натуральне хутро ♦ Thinsulate®
”
... ДО ЧОБІТ ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
57
РЕКЛАМА
Drägersafety
Drägersafety
Дрегер Сейфті
Дрегер Сейфті
новий ■■w Гб5 1 0 дешевшигй 1 ,3 3 * Й^Д^тест 7 4 1 0 PlusCom- —
Переваги газосигналізаторів «Drager X-am 2000»
- Функція пам'яті максимальних значень; -Функція «чорного ящика», вбудована пам’ять на 1000 годин; -Допускається робота у шахті, клас захисту IP 67; - Класифікація вибухозахисту Р В 1B Иа, або 1Ех d іа НС ТЗ...Т4; - Повністю гумований ударостійкий корпус; - Контроль від 1 до 4 газів: Ех (горючі гази); Ог; CO; H2S; -Тривоги: вібраційна, звукова (90 дБ) й світлова (180°); -Дисплей з підсвічуванням і одночасною індикацією 4 газів; - Нові сенсори Dr3ger XXS зі швидкою реакцією (6-8 с); -Температура застосування: від -20 до +50°С; - Вага: 220 г, розміри: 47x129x31 мм.
Переваги професійного приладу Алкотест 6510 •відсутня реакція на інші гази, крім алкоголю; ■висока точність вимірювання (відносна похибка <1,7%); ■висока швидкість роботи (6 с між вимірюваннями); •пам'ять на 10 вимірювань; •живлення (2 батареї типу АА, 1500 тестів); •вага приладу 195 г.
Поставка, гарантія та сер віс в с іє ї продукції фірми «Drager Safety A G » (Н ім еччина)
Поставка, гарантія та сер віс в с іє ї продукції фірми «Dr3ger Safety A G » (Нім еччина)
TOB «Технологія для життя» ( Донецьк). Теп. (062) 345-75-70; 311-73-47 Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» (Київ).Тел.: (044) 457-55-55; 241-85-29 Філія ТОВ «Технологія для життя» (Одеса). Тел. (0482) 64-69-88
TOB «Технологія для життя» ( Донецьк) Тел. (062) 345-75-70; 311-73-47 Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» (Київ) Тел.: (044) 457-55-55; 241-85-29 Філія ТОВ «Технологія для життя» (Одеса) Тел. (0482) 64-69-88
Дихальні маски
І
І
-
В и з н а н и й е т а л о н з а х и с т у та к о м ф о р т у !
Протипилові н апівм аски унікальний захист від бактерій та дрібнодисперсного пилу Х-рІоге 1000
Х-рІоге 2000
Багат оразові напівм аски Х-РІоге 2000 (Ріссо 20)
■Мінімум витрат за високих концентрацій пилу та аерозолів; •Тривалий термін експлуатації.
О дноразові респірат ори Х-РІоге 1000
■Економне вирішення за високих концентрацій пилу та аерозолів.
Захисні маски з одним фільтром найекономніший
варіант
Х-рІоге 4000
Х-рІоге 6000
Д р егер С е й ф т і
Захисні маски з двома фільтрами зменшене навантаження на шию та чудова оглядовість Х-рІоге 3000
Х-рІоге 5000
Газозахисні напівм аски Х-РІогв 3000/4000 ■Економне вирішення, коли не потрібно захищати очі; Ідеальна сумісність з окулярами; ■Х-подібна ремінна система - гарантія рівномірного прилягання маски; ■Наголов'я «РІехіРИ» не травмує волосся.
Газозахисні пов но л и ц ь о в і м аски Х-РІоге 5000/6000 •Універсальний розмір - «З розміри в одній масці!»; ■Три лінії обтюрації - надійна герметичність прилягання маски; •Переговорний пристрій для передавання мови.
З а т ел еф о н уй т е т а п е р е ко н а й т е с я : ТА КИ Х Ц ІН щ е не було! Н аш і р еквізит и:
58 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
ТОВ «Технологія для життя» ( Д онецьк) Тел. (062) 345-75-70: 311-73-47 Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» (Київ). Тел.: (044)457-55-55; 241-85-29 Філія ТОВ «Технологія для життя» (Одеса). Тел. (0482) 64-69-88
РЕКЛАМА
У Ч Б О В И Й К О М Б ІН А Т Ф Ж Ж у Ш Ъ *
Короткострокове навчання та перевірка знань керівників і спеціалістів на допуск до роботи з експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки:
* газового господарства підприємств; * вантажопідйомних механізмів (кранів, ліфтів); * посудин, що працюють під тиском; * парових і водогрійних котлів; * трубопроводів пари та гарячої води; * аміачних холодильних установок; * електроустановок з присвоєнням групи допуску з електробезпеки.
Навчання з питань охорони праці, пожежно-технічного мінімуму. 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»). Тел.: 451-00-47, 442-82-50. Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р. Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.
У л ьтр азвуко ві
в ід л я к у в а н і
п а ц ю к ів , м иш ей, к р о т ів , собак
П рилад для зн а хо д ж ен н я прихованої елект ропроводки
С V .
Д о н е ц ь к (0 6 2 ) 3 3 4 -3 3 -4 8 , 3 3 39 9 -- 3 33 3 ^ 34 4 -- 3 К и їв ( 0 4 4 ) 2 5 8 - 3 1 - 8 7 , 2 0 2 - 2 6 - 5 4 Х м е л ь н и ц ь к и й (0 3 8 2 ) 7 2 -0 8 -5 4 В ін н и ц я ( 0 4 3 2 ) 4 6 - 4 3 - 3 3
,
w w w .b e lto n .c o m .u a Р із н о м а н іт н і знаки Стенди, .з О П кут очки з О П
49064, м .Д нІпр о п е т р овсь к, вул. Пет ровського, 1-А СТЕНЛ-КНИЖКА ОБ
Д О С Т У П Н І Ц ІН И Г Н У Ч К А С ИС ТЕМ А З Н И Ж О К
З А П Р О Ш У Є М О Д О С П ІВ П Р А Ц І! В ч а с н іс т ь в и к о н а н н я т а я к іс т ь ГА РА Н ТУЄМ О ! К а т а л о г и н а д си л а єм о БЕЗКО Ш ТО ВН О
Н о р м а т и в н о - т е х н іч н а л іт е р а т у р а , ж у р н а л и з О П , ін с т р у к ц ії
313, (
СТЕНЛКАСЕТА
)
Стенди на б у д ь -я к і т еми Посвідчення
£
/(
т /ф _ (0 56г) 3 2 -1 9 -5 1 . зг-зв-оя. 3 6 -5 0 -9 9 , 3 6 -0 2 -7 9 Е -т аЧ ііетіса ® ІпЬохіи
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
59
РЕКЛАМА
TOB “
-
”
Ы Виробництво діелектричного склопластику ^ ^ ' та ізолювальних електрозахисних засобів Удрабини приставні, підвісні, для колодязів та такі, що складаються (трансформуються в стрем'янки довжиною до 7 м); >стрем'янки, що складаються, з верхньою площадкою та поручнями; -•пересувні (на коліщатах) підмості з однією та двома сходами (драбинами і поручнями); >-підставки розкладні для обслуговуваня релейних шаф; Vштанги оперативні; Vзаземлення переносні лінійні та для підстанцій; юклопрутки, трубки, стержні, пазові клини, швелери.
o m s iz .c o m . u a
Спецодяг З ІЗ органів дихання З ІЗ рук 313 очей, обличчя З ІЗ голови Електромонтажні вироби
39605, м. Кременчук, вул. Красіна, 6 Тел./факс: (05236) 2-08-27, 2-67-38, (0536) 79-16-76 e-mail: konox@vicard.net
Діелектричні вироби Висотно-монтажне обладнання
З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ - 1,44 грн.
Протипожежне обладнання
З ОХОРОНИ ПРАЦІ - 1,44 грн.
Інструмент
ЗВАРНИКА - 3,54грн.
ЦІНИ ВИРОБНИКА
Зварю вальне обладнання
З КОТЛОНАГЛЯДУ - 2,88 грн.
ПО ВСІЙ УКРАЇНІ
П |)І І д у К Ц 1 Ч ( 1 ‘ І ) І II ф І К П І’, , І Н ,1
З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ - 1,44 грн. пнвп'ҐИ>ОПОМОГа~ м - Вінни«я’ 3УЛ- 1' го Травня,37, теп. (0432) 38-47-95, факс: (0432) 52-07-43,52-07-50
w w w .d o p o m o g a .c o m .u a
.p r
Спецвзуття
Продукція сертифікована, конкурентоспроможна
Чг
w w w
е-т а іі: dopom oga@ 8vitonline.com І
Київ Харків Одеса Донецьк Дніпропетровськ
тел. факс:
( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 2 6 (багатоканальний)
тел. факс:
(0572)
тел. факс:
(048)
тел./ф акс:
( 0 6 2 ) 3 4 5 - 6 2 - 1 1, 3 4 5 - 7 1 - 0 6
т е л /ф а кс :
(0562)
1А Л ІЗАТО РИ -АН АЛІЗАТО РИ Т А Ц Ю Н /і
Д О З О Р -С (ІР 40)
Д О З О Р -С (ІР бб)
-до 8 каналів в одному блоці; -цифровий відліковий пристрій; -вбудована світлова та звукова сигналізація; -перешкодостійка лінія зв'язку; -вибухозахищене виконання; -можливість одночасного контролю довибухонебезлечних концентрацій горючих газів і парів та ГДК шкідливих газів; -керування зовнішніми виконавчими пристроями; -наявність уніфікованих струмових і цифрових (138232, Рв485) виходів; -різноманітні корпуси зі ступенем захисту ІР40 або ІР65; -настінне або щитове виконання.
96-00-53,
96-05-40
"ДОЗОР-С'
Можливості:
ІН Д И В ІД У А Л Ь Н І ДОЗОР-С-П
-цифрова індикація концентрації контролюючого газу; -вмонтований або виносний датчик; -вмонтована система самодіагностики; -антистатичний чохол; -вибухозахищене виконання ІЕхіЬсІІІВТ4; -світлова та звукова сигналізація; -наявність зарядного пристрою; -вмонтований мікронасос.
М одиф ікації:
ДОЗОР-С-М-1 ДОЗОР-С-М-2 ДОЗОР-С-М-З ДОЗОР-С-М-4 ДОЗОР-С-М-5
БА ГА ТО КО М ПО Н ЕН ТН І ДОЗОР-С-М
на один газ на два гази на три гази на чотири гази на п'ять газів
Ви м ірю вання ГДК ш кідливих речовин:
Контроль горючих газів і парів: ■п р и р о д н и й г а з ; ■з р ід ж е н і в у г л е в о д н е в і г а з и ; ' п а р и с п и р т ів , н а ф т о п р о д у к т ів ; ■е ф і р и т о щ о ( 1 5 0 к о м п о н е н т ів ).
54-56-32
ПЕРЕНОСНІ
Можливості:
V«
54-56-31,
723-58-10, 778-67-37
-
а м іа к 0 —1 2 0 а б о 0 - 1 5 0 0 м г/м 3; д іо к с и д в у г л е ц ю 0 - 2 % об ; к и с е н ь 0 - 3 0 а б о 0 - 9 0 % об ; о к с и д в у г л е ц ю 0 - 1 2 0 м г/м 3;
• -
с ір к о в о д е н ь 0 - 5 0 м г/м 3; х л о р 0 - 5 а б о 0 - 2 0 м г /м 3 ; д іо к с и д а з о т у 0 —1 5 м г/м 3; о к с и д с ір к и 0 - 2 5 0 0 м г/м 3.
Н В П "О р іо н ".У кр а їн а , 6 1 0 2 4 ,м . Х а р ків , вул. Т р у ф а н о в а ,1 4 , т е л .:(0 5 7 ) 7 1 9 -4 0 -5 3 , 7 1 9 -4 0 -5 5 , т е л ./ф а к с (0 5 7 ) 7 1 5 -7 1 -7 8 ,e -m a il: n p p o rio n @ k h a rk o v .u k rte l.n e t h ttp ://w w w .o rio n .c o m .u a
60 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
РЕКЛАМА
Газоаналізатори портативні та стаціонарні одноканальні та багатоканальні Повітря роб. зони:
( I I , 0 „ C 0 , C 0 1, H 1S,C1,
C H „ 0 „ C 0 , C 0 „ N О , N O ,,
N 0 ,S 0 „ N 0 „ N H j,C 1 0 „
N O x , S O „ H x C y , H ! S , H !, N H ,
H C N , H C 1 , P H „ H !, O j
і ін
Е К ІП А Ж
Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н А
Відхідні гази: .
К о ш роль тверезості:
w w w .e k ip a g e .c o m
ШТАНГА ДЛЯ РОЗРЯДУ КОНДЕНСАТОРНИХ БАТАРЕЙ
М р и .і'.і ііі н и м ір ю н л н н н :
портативні електронні прилади контролю тверезості робітників
температури. тиску, швидкості вологості, швидкості обертів
'Гермозахист:
О б л а д н а н и й ,у ш п о ж е ж H iiid H т а г а » о р и г у в и . і ь н и к і в :
термозахисний одяг: бойовий одяг пожежника; захисні щитки Visor; захисні каски
ГРУПА
ШТАНГИ ОПЕРАТИВНІ І ОПЕРАТИВНІ УНІВЕРСАЛЬНІ
повітряні апарати (300 атм.); компресори (300 атм.); пожежні лафетні стволи
Ш ОУ
-л егкі і міцні; - зручні і безпечні у роботі; - мають атмосферостійке покриття. ТОВ “АРДЕН” 83096, м. Донецьк, вул. Бакинських Комісарів, 17а, оф. 49
Тел. (062)3395449 Тел./факс (0622)534553 E-mail: infotg’ardens.biz Офіційний сайт: www.ardens.biz
м . Х а р ків , вул. Є н а кіїв с ь ка , 4 Т е л ./ф а к с : ( 0 5 7 ) 7 7 8 - 0 1 - 6 1 ( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 e -m a il: e k lp a g e @ u k rp o s t.u a
ОХОРОНА ПРАЦІ, ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА, ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА, ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ, Ї/МОШ, БУДІВНИЦТВО Стенди
для оформлення кабінетів охорони праці, кноі безпеки, екології, цивільної оборе пожежі (об’ємні, плоскі, турнікети)
—■20*--' U ■a**'-'
&
Стрічки сигнальні, огороджунальні, бар’єрні, з написами, чохли для ііхи, конуси дорожні
Шнури, карабіни, пояси та інше аварійно-рятувальне обладнання
**
Ш аф и м еталеві для сп е ц о д ягу , п о ж е ж н і щ ити
ІНДИВІДУАЛЬНІ
ЗАМОВЛЕННЯ
А д р е с а : 6 1 0 0 2 , м . Х а р к ів , в у л . М а р ш а л а Б а ж а и о в а , 2 1 / 2 3 Т е л е ф о н : (0 5 7 ) 7 0 6 -1 6 -0 5 , 7 0 6 -1 6 -0 8 Ф ак с: (0 5 7 ) 7 0 6 -1 6 -0 9 h t t p : / / t r a d e u a . b o o m .r u e - m a i l : o h r a n a t r u c l a @ i n b o x .r u
ПЛАКАТИ з охорони праці, пожежної та електрі^реки, іщ л ьн р і оборон ' рони та інші (шльше найменувань) Макети обладнання, споруд, конструкцій, приміщень (будь-якого розміру)
Прилади контрольно-вимірювальні, газосигналізатори, інструменти та інше ЛІТЕРАТУРА: нормативна, ДСТУ, ГОСТи, бланки, посвідчення, інструкції ЖУРНАЛИ з охорони праці, пожежної безпеки, будівництва, транспорту ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ очей, голови, д іе л е кт р и ч н і, спецвзуття, спецодяг та інше МАНЕКЕНИ-ТРЕНАЖЕРИ для серцеволегеневої реанімації, для медичних маніпуляцій (діти, дорослі); моделі тулуба людини; скелети та тощо
МИ ПРАЦЮ ЄМО ПО ВСІЙ УКРАЇНІ
---- ОХОРОНАПРАЦІ ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
61
РЕКЛАМА
Київське виробниче підприємство «ДЕЯ МАРКЕТ» пропонує ♦ Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні). ♦ Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху. Т е л . (0 4 4 ) 2 5 8 -9 7 -3 1
компанія
‘ТОРНАДО*
♦ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ Ф-ПОЯСИ, “КІГТІ”, ЛАЗИ фПРОТИПОЖЕЖНЕ ОБЛАДНАННЯ Продукціясертифікована
»СПЕЦОДЯГ *• РОБОЧЕ ВЗУТТЯ »ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
04074, м. Київ, вул, Сокальська,1 оф. 1. тел.: (044) 451-89-32,468-89-72. Дніпропетровськ, тел.: (056) 790-18-15,790-18-16. Донецьк, тел.: (062) 386-80-44, 386-81-32.
Т о р г о в и й Д ІМ “Т е м іо ” П р о п о н ує п р о м и сл о ві, п о б у то в і си гн а л іза то р и та т е ч о ш у к а ч і " В А Р Т А " . Е л е к т р о м а г н іт н і в ід с іч н і к л а п а н и , ф іл ь т р и , л і ч и л ь н и к и газу. М о н т а ж , се р вісн е о б с л у г о в у в а н н я . Є в р о п е й с ь к а я к іс т ь , н и з ь к і ц ін и .
ВиробленовУкраїні
0 3 1 4 8 , У к р а їн а , м .К и їв , в у л . К о р о л ь о в а , 9 6 . Т ел : (0 4 4 ) 4 0 3 -0 3 -3 6 , 4 0 7 -6 9 -9 4 Ф ак с (0 4 4 ) 4 0 7 -9 4 -0 9 w w w . tern і о -to rg. /t# ev . иа
Е-таіІ: torg@temio.kiev.ua________________________
УНІКАЛЬНИЙ АСОРТИМ ЕНТ КОМ ПРЕСОРІВ ВИСОКОГО ТИСКУ BAUER, Poseidon, Coltri-Sub| - робочий тиск: 330/225 бар; - продуктивність: від 100 до 600 л/хв; - гнучка комплектація; - привід: електричний, бензиновий, дизель; - завжди в наявності повний асортимент витратних матеріалів: фільтруючі системи, оливи, комплекти для проведення ТО. Консультації спеціалістів Д у ж е
р о з у м н і іл ь н і
В
9
ц і н и !
с и с те м и "
*ул. Пушкінська, 25-А, оф. 5, м. Київ, 01004, тел./факс: 230-92-42, dsistem@voliaCable.com,lwww.kampo.ru Офіційний представник _____
ВСЯ
В а и е г - р И И И Р к о т р г е Б З о г е п С є бгп ЬН
П Р О Д У К Ц ІЯ
62 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
С Е Р Т И Ф ІК О В А Н А
В
У К Р А ЇН І
в
Україні
РЕКЛАМА
Е К І П А Ж www.ekipage.com ТЕХНОЛОГІЧНА ГРУПА НАКОНЕЧНИКИ ДІЕЛЕКТРИЧНІ «НД-1000» для захисту від ’єднаних проводів при виконанні робіт в електричних пристроях д о 1000 В не вимикаючи напруги. Виготовлені з еластичного, м еханічно міцного, атмосферостійкого матеріалу. Усі наконечники пройшли приймальні випробування напругою 2,5 кВ протягом 1хвилини. Набори комплектуються за узгодженням із замовником.
Ні В Ф //П
Т К
Охорона праці пожежних \ \ і добровольців, забезпечення
І • І • В • // пожежної безпеки
* Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. * Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. * Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. * Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). * Протипожежні покриття, фарби, обмазки. * Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ж з ія Д Ц П Б М ВС України № 041 5 8 5 від 1 3 .0 7 .2 0 0 6 р.
,.: (044) 285-52-16, ./ 464-22-07,285-53-27. E-mail: ltv@i.kiev.uo
ІЗ О Л Ю Ю Ч І
О сн ов н і р о з м ір и н а ко н е ч н и ків :
Тип 00 01 02 03 04
d 3,0 4,0 5,0 7,0 9,0
D 12,0 13,0 12,0 16,0 18,0
Тел./факс:
(0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 6 1 ; 7 5 2 -0 1 5 8 ; 7 5 2 -0 1 5 9 (0 5 7 2 ) 9 3 -3 1 -4 7 ; 9 3 -1 0 -0 3 e-m ail: eklpage@ ukrpost.ua
УЧ Б О В О -КУР С О В И И К О М Б ІН А Т «К П «КИ ЇВ Ж И ТЛО С П Е Ц ЕКС П ЛУА ТА Ц ІЯ » Запрошує підприємства, установи та організації до спів
праці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робіт ників з професій: електрогазозварник, оператор котель
ні, електромонтер з ремонту та обслуговування елек троустаткування, апаратник хімводоочищення, елек тромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно-технічних систем та устаткування, оператор пульта керу вання устаткуванням житлових та громадських буді вель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, покрівельник зі ста левих покрівель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, машиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будів ництва, перукар, оператор комп'ютерного набору, ма шиніст холодильних установок, секретар керівника. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони
праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій мальних кранів, посудин, що працюють під тиском, елек тробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та ре конструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання працівників зі складання кошторисів за програмою АВК-3, а також управителів об'єднань спів власників багатоквартирних будинків, голів будинкових ко мітетів та голів ЖБК.
Учбово-курсовий комбінат проводить також навчання водіїв автотранспортних засобів категорії «В», слюсарів-електриків з обслуговування та ремонту ескалаторів, чергових біля ескалатора.
Тел.: (044) 442-02-46,442-10-65, 442-00-55, 442-13-80
С К Л О Ш ЇА С Т И В Ш Ш різноманітні ДРАБИНИ пересувні ВИШКИ оперативні ШТАНГИ ТРУБКИ, СТЕРЖНІ //7АУЄ/Г/7
та інше
Україна, 61171, м. Харків, Салтівське шосе, 250, к. 24. Тел./факс (057) 711 -03-98. Моб. 8 050 3 0 0 -57-0 7. Е-таіІ: proksima@kharkov.com
ТОВ « І Н Т Е П Р О Ф » П РО П О Н УЄ
Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби ін індивідуального захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) Журнали обліку з будівництва
ПРО ВО ДИ ТЬ
Навчання з питань охорони праці посадових осіб
Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 66.05.30—80.42.0 вид. 03.11.2005 р.
01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280-74-20, 254-34-55, 592-27-67.
П Л А К А ТИ , СТЕНД И , ТАБЛИ ЧКИ ЗН АКИ З О ХО РО Н И П РА Ц І ТА Д О Р О Ж Н І НАЙ М ЕНУВАННЯ ТА НОМЕРИ К А Б ІН ЕТІВ
*
НОМЕРИ К В А РТИ Р ТА Б УД И Н К ІВ НАЗВИ ВУЛ И Ц Ь СТОВПЧИКИ О Х О РО Н Н И Х ЗОН К А Б ЕЛ Ю , ГА ЗО - ТА Н А Ф Т О П Р О В О Д У , РІЗН И Х КО М УН ІКА Ц ІЙ КО НУСИ СИГНАЛЬНІ ТА ЗН АКИ П А Р К У В А Л Ь Н І БИ РКИ ГА Р Д ЕР О Б Н І, ЦІННИКИ ТАМ П О ДРУК ТА Ш О В К О ГР А Ф ІЯ
Ш ВШ +М
ПО ВН О КО ЛЬО РО ВИ О Д РУК П О Р ІЗКА П Л ІВО К
!*• Т * аГ
Ліцензії Міносвіти № 902454 вид. 20.02.2004 р., 903297 вид. 28.05.2004 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держмаглядохоронпраці М? 16 04.30-80.42.0 вид 30.04 2004 р.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
63
РЕКЛАМА
TOB «Учбово-методичний центр «Новатор» організовує навчання в м. Києві та інших регіонах України Ліцензія Міністерства освіти і науки України № 048423 від 05.05.2006 Ліцензія Міністерства освіти і науки України № 048769 від 06.07.2006 Дозвіл Державного комітету України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці України) № 40.05.30-80.42.0 від 05.05.2005 Дозвіл Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромгірнагпяд) № 231.06.32-80.22.0 від 15.03.2006 Дозвіл Державного комітету України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці України) № 2 від 01.02.2006 Дозвіл Державного комітету України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці України) № 431.05.32-80.42 0 від 06 05.2005
Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» Учбово-методичний центр «Новатор» проводить: 1. Навчання з питань пожежної безпеки керівників, головних інженерів, заступників керівників, начальників структурних підрозділів, осіб, відповідальних за протипожежний стан на об’єктах, спеціалістів, службовців, членів добровільних пожежних дружин, пожежно-технічних комісій. 2. Спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) робітників підприємств, установ, організацій. 3. Навчання на спеціальних курсах фахівців, зайнятих на роботах протипожежного призначення (спільно з Львівським інститутом пожежної безпеки МИС України) Згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону праці» Учбово-методичний центр «Новатор» проводить: 1. Навчання посадових осіб, фахівців та спеціалістів з питань охорони праці. 2. Навчання посадових осіб, фахівців та спеціалістів за: • Правилами безпеки систем газопостачання України; • Правилами будови і безпечної експлуатації: вантажопідіймальних кранів, ліфтів, котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води; • Правилами ТЕ і ПБЕ тепловикористовуючих установок і теплових мереж; • Правилами ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів (II—V група з електробезпеки); • Правилами ТБ у будівництві; • Правилами ОП на автомобільному транспорті; • Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями; • Правилами охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості; • Правилами визначення вартості будівництва. 3. Навчання: • з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів (висотно-верхолазні роботи); • з безпечної експлуатації та ремонту вибухозахищеного електрообладнання спільно з Державним випробувальним сертифікаційним центром вибухозахищенного та рудникового електрообладнання (м. Донецьк). ТОВ «УМЦ «Новатор» здійснює послуги з підготовки необхідної документації для одержання: • дозволів Держпромгірнагляду на роботи підвищеної небезпеки; • будівельних ліцензій; ____________ «дозволів та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій. Поштова адреса Електронна пошта, e-mail: Телефон Директор УМЦ Заступник директора
03148 , Україна, м. Київ, вул. Строкача, 1, офіс 19 Novator_n@ukr.net тел./ф, 407-10-17, 407-11-09 Овсянников Федір Олександрович, тел 466-93-68, 332-53-03 Лях Олена Миколаївна, тел .466-91-62, 332-53-03, e-mail: Elena_Lyah@ukr.net
Учбово-методичний центр «Новатор» проводить: професійно-технічне навчання за спеціальностями:
газозварник газорізальник монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій
• стропальник • машиніст крана (кранівник) • електрозварник ручного зварювання
атестацію зварників на допуск до виконання робіт з: ручного дугового зварювання покритими електродами газового зварювання Поштова адреса Завідувач лабораторії зварювання
01013, Україна, м. Київ, вул Деревообробна, 5. Тел /факс: 8 (044) 545-70-31 Васильєв Микола Петрович, моб. 8 (096) 350-56-68 Т О В «УМ Ц «Н оватор» надає
послуги електротехнічної лабораторії (ЕТЛ) з електричних випробувань і вимірювань опору ізоляції електрообладнання та електромереж на напругу до 1000 В.
З а б а ж а н н я м з а м о в н и к а У ч б о в о -м е т о д и ч н и й ц е н т р «Н о в а т о р » п р о в о д и т ь н а в ч а н н я б е з в ід р и в у в ід в и р о б н и ц т в а з в и їз д о м в и к л а д а ч ів в у с т а н о в и т а н а п ід п р и є м с т в а
64 ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2006
■
и
Понад 2000 найменувань:
Плакати, знаки з техніки безпеки та охорони праці
• СПЕЦОДЯГУ • РОБОЧОГО ВЗУТТЯ • ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
»І
(0 4 4 )5 6 9 - 1 3 5 5
І ї
569-1357
03142, Київ пр. Палладіна, 18/30 офіс 13А Н А Ш І П РЕД С Т А ВН И Ц ТВА :
Одеса, Х а р ків, Д о н е ц ьк, З а п о р іж ж я , Дніпропетровськ, * Л уга н с ьк
В О С Т О К ^ СЕРВИС Я
ПРОДУКЦІЯ СЕРТИФІКОВАНА
WW W . V O ST O K . R U
Матеріал читайте у № 12, 2005 p., с. 29, № 5, 2006 p., с. 53
з м
• лам інат • сам оклейка • пластик
--------------------------
щ
и
(П ч в г іг ; а
плакати зОП 630х900(А1), 430х630(А2)
29008, м. Хмельницький, вул. Купріна, 48, ТОВ “Укрінтек” тел./факс: +38 0382 72-05-04, 72-07-14, 72-08-54, 72-64-64
ww w . u k r i n t e k . c o m i n f o @ u k r i n t e k . c o m
ОТРИМУЙТЕ К
®
Б ІЛ Ь Ш Е
---------------------------
Виїзд спеціалістів ЗМ на підприємство,
Щ к І 'І
▼
Підбір та випробування зразків продукції, безпосередньо на виробництві'А / Г і Ш і
/ ▼
Проведення навчальних семінарів w ^ та інструктажів з використання продукції ЗМ і
Протиаерозольні респіратори • напів- та повні маски зі змінними фільтрами • захисні окуляри • протишумові навушники •одно- та багаторазові протишумові вставки • каски у комбінації з навушниками та захисними щитками •силові респіратори та системи примусової подачі повітря • щитки зварника з фільтрами автоматичного затемнення
. ЗМ Україна Київ, вул. Спаська ЗОА, оф. 7-ЗБ, тел: (044) 492 86 74, 490 57 77 e-mail: siz.ua@mmm.com, WEB: http://www.3m.com/ua/siz
Щ О М ІС Я Ч Н И Й Н А У К О В О -В И Р О Б Н И Ч И Й Ж У Р Н А Л
\ » І Т р ИЙ@& П Е Р Е Д П Л А Т А НА 2 0 0 6 р.
Передплатити журнал можна з будь-якого МІСЯЦЯ ПОТОЧНОГО року у відділенні з в ’язку
У 2006 р. журнал виходить з вкладкою на 32 сторінки «Бібліотека спеціаліста з охорони праці» Індекси журналів:____________________
І «Охорона праці» - 74377 і «Охрана труда» - 74378 Передплатна ціна:_______________ на один місяць -1 4 грн. 49 коп.; . на квартал - 43 грн. 47 коп.; на півріччя - 86 грн. 94 коп.; на рік -1 7 3 грн. 88 коп. Адреса редакції 02100, Київ-100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці». E-m ail: mail@ohoronapraci.kiev. ua Т ел ./ф а кс: Р е к в ізи ти :
(044) 559-19-51, 558-74-11
Ігел./ф акс (0 4 4 ) 4 5 5 -9 7 8 7 www.bel-protection.com
р/р 26009001579001 : у ВАТ КБ "Надра» КРУ.
Представники в регіонах: Лонеиьк, ПП «Бєлтех Трейлінг» Харків, ТО В «Харків 313 Постач»
МФО 320564, ЗКПО 21601181.
8 (0 6 2 ) 335-3391 8 (0 5 7 ) 719-0670
ТЕКСТИЛЬ-КОНТАКТ
ПП "ТК-СПЕЦОДЯГ
II
КОМФОРТ ТА БЕЗПЕКА
РОБОЧИИ ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
С П ЕЦ О Д Я Г ТА ЗА С О БИ
ЗА Х И С Т У
ВИРОБНИЦТВО ТА ПРОДАЖ
ЗАВЖ ДИ В НАЯВНОСТІ
П О Н А Д Ю ОО НАЙМ ЕНУВАНЬ Продукція сертифікована (044) 451-8800 (багатоканальний)
553-28-21, 559-79-63, 558-18-75
ТОВ "Укртекстиль"
\лллм.Ікос1уад .com .ua
ANGON
Т О В «Анкон Трейд», E -m a il
К о м п л е к с н и й п ід б ір т а п о с т а в к а з а с о б ів ін д и в ід у а л ь н о г о захисту
У
т е л ./ ф а к с ( 0 4 4 ) 5 0 1 - 1 3 - 2 7 (2 8 , 2 9 )
in fo @ a n c o n c o m u a
w w w .a n c o n .c o m .u a
Ф іл іа л и : м. Д н іп р о п е т р о в с ь к : (0 5 6 2 ) 3 4 4 -5 6 5 , 4 2 2 -3 3 3 К р и в и й Р іг : 8 0 6 7 5 0 8 1 7 0 3 М а р іу п о л ь : 8 0 6 7 5 0 3 3 3 5 3 О д е с а : В К Ф « К о м п л е к т » (0 4 8 2 ) 3 4 5 3 4 5
Продукція сертифікована
м. Київ: (044)242-37-18 м. Березне: (03653)53-938 м. Дніпропетровськ: (056)788-61-30 м. Донецьк: (0622)51-42-01 м. Кременчук: (0536)79-11-57, 79-11-66 м. Львів: (0322)94-94-50,94-94-51 м. Миколаїв: (0512)45-20-61 м. Одеса: (0482) 32-80-46/47/48 м. Сімферополь: (0652)44-16-17 м. Харків: (057) 757-18-71,757-18-72 w w w .o z o n .c o m .u a