ohorona-pratsi-07-11 by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ

74377

ЖУРНАЛ

@ 1 ОХОРОНА ш © П Р А и Л У цьому номері: II

« . . »

, « « «

1» .

д іл я є т ь с я м а й ж е 5 0 0 т и с. грн. Ну, а підтримувати зд о ро в'я р е монтників д опом агаю ть лікарі з а водської поліклініки, яка сертифіко ван а й уко м п л екто ван а сп ец іа лістами високого ф аху, оздоровчі б а зи на Дніпрі та на А з о в ськ о м у морі. Трудову сл аву ВАТ «Д ніпропет ро вськи й т е п л о в о зо р е м о н тн и й за в о д » творять добрі сп рави л ю дей. Перші серед них — почесні з а лізничники М . Бєлоцький, В. Львов, П. Вольнянський, Л. Ходіна. З д о б рих сп р ав р о зп о чи н ається і м а й бутнє, в яке впевнено дивиться ко лектив!

В ітає м о п р а ц ів н и к ів з а л із н и ч н о го т р а н с п о р т у к р а їн и з Д н е м з а л із н и ч н и к а , б а ж а є м о м іц н о го зд о р о в 'я , щ астя у ж и т ті, д о ста тку, стабільних п о к а з н и ків у в и роб н и чій діяльності. ,

Кри вбасу, Керчі, Л ьвова, Полтави, о б л и з у за л ізн и чн о го в о к з а л у Харкова, Києва, а також фірми і під м. Д н іпропетровська р о зт а ш у приєм ства Росії, К а з а х с т а н у та валося високотехнологічне під приємство, яке сп ец іалізується наМолдови. У Дніпропетровську капі тально ремонтуються тепловози се ремонті сучасних тепловозів,— ВАТ рій Ч М З - З , ТЗМ -2, 2 Т 31 0 усіх ін «Д ніпропетровський теп л о во зо р е дексів — приблизно 15— 20 оди монтний заво д ». Воно входить до ниць щомісяця. скл ад у д е р ж а в н о ї холд ингової В 1 1 структурних підрозділах з а ком панії «У к р за л із р е м м а ш » М ін і воду зайнято 1900 працівників. стерства транспорту та з в 'я з к у У к П е р е б у в а ю ч и на тер иторії під раїни. приєм ства, не помічаєш, що тут діють потужний ливарний та ен ер госиловий цехи, ремонтнобуд івед ьна діль ниця. Йдеш с е ред ялин, беріз, акацій ніби місь ким парком. Л и ше цього року для озелен ен н я дирекція закуп и ла понад 2 0 0 0 Історія підприємства р о зп о чал а кущ ів троянд. А в багатьо х цехах ся у 1 884 р. із заснування Головних облаш товані міні-оранжереї. О х о майстерень Катер ин ославської з а рона здоров'я заводчан, створення лізниці. Сперш у тут ремонтувалися безпечних умов праці на їхніх ро бочих місцях — одне з найголовні паровози і вагони, а з 1965 р.— ли ших завд ань адміністрації. Ниніш ше тепловози. нього ро ку р е ф о р м о ва н о сл у ж б у Головні партнери товариства — охорони праці, яка з бю ро перетво локомотивні служ би залізниць У к рена на відділ. У його складі — троє раїни, промислові підприємства інженерів. О блад нано сучасний кабінет охо рони праці, де є відеоап а р атур а з комплек том навчальн и х ф іль мів, циф рова ф о то ап а р а ту р а . К о м п 'ю терні програми дають можливість проводити якісне навчання й пе ревірку знань з питань охорони праці слю са рів з ремонту рухом о го складу, інших робіт ників основних проф е сій підприємства. З а річно го о б ся гу товарної п р о д ук ц ії 60 млн. грн. щ орічно на о х о р о н у праці ви-

: «

. (

« »

, «

. . -

М. Г Д/|

; ! ; ;

Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники! Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; редакція журналу «О хорона праці»

Головний редактор ЯКОВЕНКО М. Г.

№ 11 (161 2007

Журнал нагороджено Українською Православною Церквою орденом Преподобного Нестора Літописця

? Упр авління о х о р о н о ю праці Пряма телефонна лінія Ялтинська конференція Шлях до безпеки — навчання і духовність Через граніти — до знань Коли власне реноме ставиться вище службового обов'язку Залишилось тільки усвідомити Резерви удосконалення

К. МОРОЗ ГЕННАДІЙ ЩУРОВ ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК СЕРГІЙ КОЛЕСНИК НАДІЯ БЕЗУГЛА

3 4 6

8 9 13 15

Безпека праці

■ ‘'Ш И Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Засідання колегії Трагедія, що вразила країну Головний критерій — якість В Одеському дельфінарії Таке у порту сталося вперше А крапки над «і» так і не розставлено! Крани: безпека там, де порядок Де панує безвідповідальність Управління безпекою праці в гірничій промисловості (закінчення, початок див. у № 9, 10, 2007 р.’

ЛЕОНІД БЕЗУГЛИЙ К. ТЕЛИЧКО В. БОЙКО, КАТЕРИНА ЦВІГУН К. МОРОЗ ВАСИЛЬ СОПІЛЬНЯК В. БОНДАРЄВ ВАДИМ КОБЕЦЬ О. БРЮХАНОВ, А. МНУХІН

17 18

21 24 24 26 27 29

)х ор он и п Небезпечна зона, пов'язана з виконанням робіт на висоті

М.ФЕДОРЕНКО

и ц ійн а п р а ц і Ю. КУНДІЄВ, А. НАГОРИА, В. ЧЕРНЯК ЛЮДМИЛА ДЯЧКОВА

ШШШЕ

Професійне здоров'я в Україні Не потрібен нам берег турецький... Для лікування не повинно бути перешкод

37 40 41

Соц іал ьн ий захи ст Тут допомагають повертатися до повноцінного життя Виправдовуючи своє призначення

КАТЕРИНА ЦВІГУН ВАДИМ КОБЕЦЬ

43 45

Офіційни й розділ Міжнародні контакти За листами читачів

47 48

Бібліотека спеціаліста з о х о р о н и праці Н а першій сторінці обкладинки: почесний президент; голова наглядової ради ВА Т «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» Герой України Л. Байсаров © , ’

— . 09.11.2007.

0 7 -6 1 9 8 .

’ 60x84/8. «

. — . — ». 02094,

, . . ,

, . -

. . , 1.

— . .

, .

. — 7,40754.

- 21 227

Редакція журналу «Охорона праці» — колективний член Європейської асоціації з безпеки

. — 9,61.

. . 10 634

т о в д т д ж

іш

і —

ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ ■

зв'язку з трагедією у Дніпропетровську, внаслідок якої

461-65-58

’

загинуло 23 особи, з метою підвищення рівня безпе

ки газопостачання Кабінетом Міністрів України прийнято ,

558-74-18

—

289-70-09

з яким Держгірпромнагляд уповноважений проводити в

установленому порядку технічне розслідування обставин

289-12-46

і причин виникнення аварій, пов'язаних з використанням

газу у побуті.

збільшення чисельності працівників Комітету та врегулю

440-99-55

—

Згідно з розпорядженням передбачається також вання питання підвищення заробітної плати державних

558-36-03

від вибуху газоповітряної суміші в житловому будинку

розпорядження № 871 -р від 15 жовтня 2007 р., згідно

558-74-11

289-43-21

’

559-60-63

інспекторів. У зв'язку з прийняттям цього розпорядження Держгір-

289-86-74

промнагляду разом з Мінфіном, Мінекономіки, Мінпалив-

»,

296-05-69

енерго, МНС, Мін'юстом доручено підготувати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів.

256-72-20

—

Крім того, розпорядженням № 870-р від 15 жовтня

501-33-51

—

2007 р. Держгірпромнагляду, Мінпаливенерго, Мінфіну і

’ —

278-02-51

НАК «Нафтогаз України» доручено в місячний строк за участі Генеральної прокуратури України провести пере вірку виконання підприємствами з газопостачання вимог

558-74-11

актів законодавства щодо безпечних режимів постачання

558-74-18

та додержання техніки безпеки під час забезпечення спо

296-05-69

живачів природним газом. Згідно з наказом Держгірпромнагляду цільові перевір

, -

’

559-60-63

ки підприємств газової галузі України розпочато 13 жовт

558-36-03

ня. Станом на 1 листопада перевірено 503 підприємства, :

6317 об'єктів, виявлено 11 004 порушення, заборонено

558-36-03 558-36-03

експлуатацію 671 об'єкта, накладено 789 штрафів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

(056) 729-33-02

Н. Карпачова 18 жовтня направила подання Прем'єр-мі

ністру України з проханням посилити державний контроль

(056) 729-33-02

за станом безпеки на всіх об'єктах, підприємствах і в орга

(057) 397-16-77

нізаціях, незалежно від форм власності, «зміцнивши статус

(05163) 9-23-29

і повноваження у цій важливій справі Державного коміте

, .

ту України з промислової безпеки, охорони праці та гірни чого нагляду».

(0382) 55-83-33

(048) 724-22-13

У документі, підготовленому за результатами моніто

(062) 304-34-53 559-48-31, 558-74-27 296-05-65, 296-82-56 559-19-51 559-62-79, 296-05-68

рингу заходів щодо врятування людей та подолання на слідків аварії в Дніпропетровську, зокрема, наголошується на необхідності запобігання подібним трагедіям і порушен ням прав людини на безпеку, здоров'я і життя.

02100,

-100,

, 10/1. -

: mail@ohoronapraci.kiev.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

За поданням служби охорони праці ВАТ « Термопластавтомат* , що у м. Хмельницькому, за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, несвоєчасне виконання приписів зменшено розміри премій та персональних надбавок помічнику голови правління, заступнику начальника цеху з виробництва, головному механіку, трьом директорам філій, начальнику механічного цеху та інженеру-механіку служби головного механіка. Д о деяких з них цей захід застосовано не вперше.

**0 Державна санепідслужба України видала Ясинуватському машинобудівному заводу Знак санітарного та епідемічного благополуччя. Прохідницькі комбайни, які тутвипускаються, відзначаються високою продуктивністю та надійністю у роботі, не менше значення має рівень безпеки праці працюючих на них людей. На підприємстві висока культура виробництва, налагоджено медобслуговування працівників у лікувально-діагностичному центрі, вони своєчасно забезпечуються засобами захисту. І як результат — на підприємстві вже понад п'ять років немає випадків профзахворювань.

ІЕ ІЕ ІІН Ш > 111! З м ет ою ін ф ор м у ван н я гр о м ад сь к ост і з пит ань п ром и слової безп ек и , о х о р о ни п р а ц і т а г ір н и ч о го н а гл я д у в У к р а їн і 16 ж овт н я відбу л ася ч ер го ва прям а т елеф он н а л ін ія К абін ет у М ініст рів У к раїн и . На зап и т ан н я гром адян від п овід ав Голова Д ер ж гір п р о м н агл я д у С. С т орчак . П еред зах одом від б у вся бр и ф ін г з предст авн и кам и засоб ів м асової ін ф орм ації.

аме цей день в Україні Указом Президента було оголошено днем трауру в зв'язку з трагедією, що сталася внаслідок вибуху газу в жит ловому будинку Дніпропетровська, який призвів до численних людських жертв. Тому на початку спілкування з журналістами Голова Держгірпром нагляду висловив глибоке співчуття сім'ям загиблих і всім потерпілим у страшній трагедії. Під час брифінгу та у перервах між дзвінками із запитаннями грома дян на пряму телефонну лінію Кабіне ту Міністрів С. Сторчак неодноразо во повертався до теми, яка сьогодні турбує всю країну,— підвищення рів ня безпеки газопостачання. Розпорядженням Уряду Комітет уповноважений проводити в установ леному порядку технічне розсліду вання обставин та причин виникнен ня аварій, пов'язаних з використан ням газу у побуті. Таке рішення Кабі нету Міністрів продиктоване перш за все турботою про підвищення ефек тивності державного нагляду на під приємствах, що забезпечують спожи вачів природним газом, запобігання аваріям та нещасним випадкам при використанні газу населенням. «Ми беремо на себе питання су то технічного розслідування — тобто визначення достовірних технічних причин аварій, нещасних випадків і вжиття заходів щодо їх запобігання. Адже до недавнього часу державних інспекторів навіть не допускали туди, де траплялися нещасні випадки, пов'язані з використанням газу у по буті»,— прокоментував Голова Держгірпромнагляду рішення Уряду. Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків неви робничого характеру, затвердже ним постановою Кабінету Міністрів

від 22 березня 2001 р. № 270, Ко мітет не здійснював розслідування аварій, пов'язаних з використанням газу у побуті. Для реалізації цього рішення, на думку Голови Держгірпромнагляду, необхідно ще багато зробити. Перш за все, потрібна додаткова чисель ність інспекторського складу, оскільки на сьогодні в Комітеті немає необхід ної кількості таких спеціалістів. І вирі шувати питання побутового травма тизму за рахунок виробничого ми не можемо, наголосив С. Сторчак. Взагалі ситуація у сфері постачан ня побутового газу викликає занепо коєння. Впродовж 2006 р. під час ви користання газу у побуті потерпіло 90 осіб, з них 54 — смертельно. За 6 місяців 2007 р. сталося 35 нещас них випадків, потерпіло 87 осіб, з них 25 — смертельно. Кабінет Міністрів також доручив Держгірпромнагляду разом з Мінпаливенерго, МНС і НАК «Нафтогаз Ук раїни» провести у місячний термін за участю Генеральної прокуратури ре тельну перевірку підприємств з газо постачання. Теруправлінням доруче но провести цільові перевірки спеціа лізованих підприємств газового госпо дарства щодо режимів газопостачання та організації технічного обслугову вання ГРП. Майже 80% спеціалізованих під приємств, що здійснюють газопоста чання в Україні, перебувають у при ватній власності. Проте власність — це не стільки багатство, скільки відпо відальність, покладена на робото давця законом, нагадав Голова Держ гірпромнагляду. Зараз наша мета — щоб кожен власник подумав, перш ніж узяти на себе таку відповідаль ність, і насамперед відповідальність за людські життя.

11 / 2 0 0 7

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

онференція була цікава дальність, вважає він, мало Що сп ри я є пост упу в галузі пром ислової унікальним зібранням віт ефективна через невеликі суми безпеки т а щ о його гальмує? В ідп овіді на ці чизняних та закордонних штрафів. Штрафні ж санкції т а інш і зап ит ан н я було дано у ви ст у п ах фахівців: у ній взяли участь до підприємств не застосову т а ін т ерв'ю у часн и к ів II М іж н ар одн ої понад 350 осіб. Це представ ються через відсутність відпо н ау к ово-т ех н іч н ої к он ф ерен ц ії «П ром исники центрального апарату, відного механізму. А чи вигід л ова безпека т а ох ор он а праці. Проблеми. теруправлінь та експертних но роботодавцю займатись П ерсп ек т и ви », щ о відбул ася 9—12 ж овт н я центрів Держгірпромнагляду профілактикою нещасних ви у Я лт і (АР Крим). України з усіх регіонів, їхні падків? Наявна в державі си колеги з Білорусі, Казахстану, стема страхування від нещас алізацією функцій державного управ Молдови, Польщі, Росії та Румунії, них випадків діє як безстрокова ін фахівці МНС, Міністерства охоро ління охороною праці та координацію дульгенція, відсутність відповідально роботи центральних і місцевих органів сті роботодавця та неможливість ни здоров'я, Федерації профспілок, застосування санкцій виключають пря Фонду соціального страхування від виконавчої влади в цьому напрямі здійснює Держгірпромнагляд». мі, зменшують непрямі матеріальні нещасних випадків на виробництві та У вищому законодавчому органі втрати підприємств за наявності ви профзахворювань України і керівни закони формуються під пильним оком робничого травматизму. Відсутність ки багатьох великих підприємств. методики визначення непрямих втрат Відкрив конференцію Голова Держ депутатів-промисловців. За даними експертів Фонду, озвученими на кон- позбавляє можливості визначати їх гірпромнагляду України С. Сторчак. обсяг й не стимулює наших У вступному слові він у кіль роботодавців. кох фразах окреслив ос Можна відстежити три новні завдання Комітету. покоління економічного Це передусім питання про стимулювання. В Англії по мислової безпеки, тобто над два століття тому за стан захищеності інтересів снована, мабуть, перша людей та майна від нега подібна система — плата тивного впливу наслідків за ризик. Вона передбача промислових аварій. Ос ла доплати працівникам за новна ж функція — запобі підвищений ризик травму гання аваріям та виробни вання та ймовірність проф чому травматизму. Особ захворювання. Тут наявні ливої ваги набуває управ два позитивні фактори: влас ління охороною праці. ник мав стимул до зменшен Із доповіддю про проб ня витрат на оплату праці леми та перспективи роз через покращання умов витку системи управління праці, а робітники отриму охороною праці в Україні ференції першим заступником дирек вали вищу платню, доки існував підви виступив В. Прохоров, начальник тора виконавчої дирекції Л. Новіцьщений ризик. Але доплата, зазвичай, управління нормативно-правового ким, більшість роботодавців не заці не компенсує той ризик, якого зазна забезпечення Держгірпромнагляду. кавлена у впровадженні нових без ють працівники. Він, зокрема, сказав: «Управління печних технологій та фінансуванні Стимулювання другого покоління охороною праці включає в себе роз заходів на створення здорових і пов'язане зі створенням обов'язкових робку і реалізацію профілактичних безпечних умов праці. Потрібен сти державних програм страхування. Тут заходів щодо запобігання виробни мул? На цей випадок є ст. 43 Закону існує два основних напрями. Один чому травматизму, стимулювання ро «Про охорону праці», якою передба ботодавця за покращання умов і без стимулює працівників до роботи без чено відповідальність за порушення пеки праці, вдосконалення норма травм, а другий — роботодавців за законодавства про охорону праці. тивно-правової бази, створення ефек допомогою зменшення або збільшен Але стаття вже кілька років не працює тивної системи навчання і підвищення ня страхових внесків з метою усунен через відсутність важелів її застосу кваліфікації посадових осіб і робітни ня професійних ризиків. Обидві си вання. ків з питань охорони праці. стеми активно обговорюються, дослід Йшлося на конференції і про сти На галузевому рівні загальну науження вказують на їх низьку ефектив мулювання роботодавця за створення ково-технічну політику здійснюють міні ність або її відсутність. на виробництві безпечних і здорових стерства та інші центральні органи ви Економічне стимулювання третьо конавчої влади, на регіональному — умов праці. Тему дослідив начальник го покоління класифікується як інте теруправління по Рівненській обла державні адміністрації та органи місце гроване стимулювання системи захи вого самоврядування. Контроль за ре- сті М. Нос. Адміністративна відпові сту. Останнім часом у промислово

1 1 /2 0 0 7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ розвинених країнах проведено вели ку кількість реформ. Незважаючи на відмінності, вони спрямовані на сти рання кордонів між стимулюванням та безпосереднім захистом праців ників. Одне із самих останніх ново введень (водночас і одне з найдавні ших) — податок на травми. Цей пода ток економісти розглядають як пря мий інструмент ефективного стиму лювання, оскільки система штрафів не повинна відповідати жорстким рамкам системи страхування. Роботодавцям є з кого брати приклад Як же переконати роботодавців у економічній доцільності витрат на потреби промислової безпеки та охорони праці? Позитивним прикла дом. Адже є власники, які бачать прямий зв'язок між безпечними і не шкідливими умовами праці та прибут ковістю виробництва. Під твердженням того слугу вав виступ Р. Рахманкулова, директора з охорони праці, екології та якості ТОВ «Миколаївський гли ноземний завод». Зазна чимо, що власник у това риства закордонний. На вирішення питань промис лової безпеки та охоро ни праці минулорічний ко лективний договір перед бачав понад 4 млн. грн., у поточному році сума зросла майже вдвічі. На території заводу працює велика кількість підрядних підприємств, та їх діяльність не випадає з поля зору служби охо рони праці підприємства. А у нас ще є потужні підприємства, на яких трав матизм на задовільному рівні, однак підрядні та субпідрядні організації ма ють щорічні втрати. Для робітників створені достойні умови праці, але й від них вимагають неухильного додержання вимог про мислової безпеки та охорони праці, діє система відривних талонів. Інфор мація про виникнення нештатних си туацій одразу доводиться до всіх під приємств компанії. Весь комплекс за ходів дає результат — на підприєм стві протягом минулого року не було жодної травми. Вже зараз за досві дом роботи служби охорони праці їдуть сюди з інших областей.

А як бути малим підприємствам, де нерентабельно утримувати власну службу охорони праці? Відповідь на це запитання дала Т. Кулакова зі Слов'ян ська, яка розповіла про роботу місце вого інформаційно-консультаційного центру «Охорона праці». Сьогодні центр обслуговує 90 підприємств міста. Якось один «цивілізований» під приємець із Запоріжжя намагався пе реконати співрозмовників, що для працівників головне — зарплатня, то му він й економить на умовах праці. Але Міжнародна організація праці авторитетно заявляє, що достойною може вважатися та робота, яка не ли ше добре оплачується, а й не стано вить загрози для працівників. Біль шість нещасних випадків виникає не через необережність на роботі, а че рез недосконалість системи контро

лю, відповідальність за яку лежить на роботодавцях. Від Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на вироб ництві очікують розгортання ефек тивної роботи з питань профілактики травматизму та профзахворювань. Про можливість виникнення пробле ми щодо цього повідомив на конфе ренції представник установи. З ураху ванням щорічних перерахунків сума страхових виплат зростає за рік на чверть. Зростають і розміри страхо вих виплат на лікування, медичну та професійну реабілітацію. Такий стан справ уже в найближчі роки може призвести до дефіциту коштів на вип лати, а тоді виникне потреба збільши ти розміри внесків. Застарілі норми законодавства про охорону праці

фактично дозволяють роботодавцю організовувати виробництва із пере вищенням гранично допустимих кон центрацій та норм шкідливих і небез печних виробничих факторів. Що не сприяє зменшенню рівня професійної захворюваності. Тому поліпшення умов праці на підприємстві виходить на передній план. Співробітництво міжнародне, вигода обопільна Кожен із членів делегацій намагав ся отримати якомога більше інформа ції про діяльність, структуру та зако нодавчу базу своїх колег з інших дер жав — учасниць конференції. Устано ви Румунії та Польщі, держав, які не щодавно стали членами об'єднаної Європи, тепер перебувають на етапі реформування. Про це допо віли керівники делегацій. Уча сники конференції ознайо мились також із діяльністю у сфері промислової безпеки в Росії, Білорусі, інших країнах. Після чого було зроблено вис новок про те, що лише дер жавний нагляд може з міні мальними втратами для під приємств усіх форм власності гарантувати промислову без пеку та збереження здоров'я працівників і населення. Безперечно, від проведен ня подібних заходів виграє сторона-організатор, оскільки ба гато її працівників отримують можливість безпосередньо поспілку ватись із закордонними колегами та вітчизняними фахівцями, опрацювати подальшу стратегію дій щодо покра щання стану промислової безпеки та створення безпечних і здорових умов праці на кожному робочому місці.

К. МОРОЗ, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області : у представників засобів масової інформації завжди є багато запитань до Голови Комітету С. Сторчака; під час перерви спілкуються начальники теруправлінь і представники підприємств. Фото автора

! 1 /2 0 0 7 5

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

ШЛЯХ ДО БЕЗПЕКИ -

ндвчдння і духовність Ми вж е повідом ляли, щ о в нин іш н ьом у р оц і вп ер ш е в М іж народном у ак адем ічн ому рей т и н гу п оп уля рн ост і т а я к о с т і « З ол о т а Ф о р т у н а» відзн ачен о к ращ і п ід п ри єм ст ва У к раїн и , які з а б е з п е ч и л и в и с о к и й р ів е н ь п ром и слової безпеки т а о х о рони п р а ц і. О дночасно п ер еможцем рейт ин гу за особи ст и й в н ес о к у п ід в и щ е н н я р івн я п р ом и сл ової безп ек и н азван о п очесн ого п р ези д ен т а , го л о в у н а г л я д о в о ї р а ди ВАТ «В угільн а ком панія «Ш ахт а «К расноарм ійськаЗ ахідн а № 1» Г ероя У к раїн и Л . БАЙСАРОВА.

ід безпосереднім керівництвом Л. Байсарова і за його участі на шахті реалізовано Комплексну програму поліпшення охорони праці (щорічні витрати на неї перевищують ЗО млн. грн.), розроблена і поетапно виконується програма соціального розвитку шахтарського колективу й міста Красноармійська. Можна наве сти чимало вражаючих цифр і прикла дів. Але сьогодні хочеться докладніше зупинитися на роботі, зверненій до внутрішнього світу людей, так звано го людського фактора. Відомий вислів про дорогу, що ве де до храму, яка направляє до нього людські стопи, а головне — їхні серця. Символічно, що на шахті вхід в наряд ну влаштовано так, що ніхто не минає Свято-Покрово-Микільський храм. Вестибюль у них — спільний. І підняв шись на-гора після зміни, кожний зно ву пройде через нього. Долучаючись таким чином хоча б на мить до вічно го, неможливо не відійти від буденної суєти, миттєвих турбот і не зосереди тися на головному, у тому числі й на турботі про власну й колективну без пеку. Адже в шахті, за словами Л. Бай сарова, як на підводному човні: будьяка недбалість чи помилка однієї лю дини може коштувати життя багатьох.

1 1 /2 0 0 7

В інтерв'ю нашому журналу Бла женнійший Володимир, Митрополит Київський і всієї України сказав, що «...будь-яке порушення правил безпе ки на виробництві — це великий гріх, а тим більше якщо через це порушен ня життя іншої людини ставиться під загрозу. Навіть якщо виробниче по рушення скоєно через неуважність трудівника, воно є гріхом, бо людина, яка виконує справу, що потребує особ ливої уваги, без такої уваги дуже грі шить. І тут якраз людині допомагає віра в Бога, яка не тільки змінює в ній ставлення до праці. Вона ніколи не починає її без належного приготуван ня і внутрішнього настрою, бо вірую ча людина ставиться зовсім по-іншо му до життя свого і оточуючих її лю дей. Це — священне ставлення як до найбільшого дару Божого, яким вона має дорожити і всіляко берегти». Домогтися саме такого ставлення працівників до своєї справи і власної безпеки прагнуть на цій шахті. Адже, як вважає Леонід Володимирович, найуразливіша ланка у всьому склад ному й різноманітному ланцюгу, що називається системою безпеки,— лю дина. Й тому-то, купуючи найновіше устаткування, засоби захисту, вдос коналюючи умови праці на робочих

місцях, вирішуючи соціально-побутові питання колективу, він у центрі уваги тримає саме її. Піклується не тільки про матеріальне, але й внутрішнє, душевне і духовне благополуччя. Про професійну підготовку та навчання питань промислової безпеки. На жаль, нинішнім рівнем квалі фікації фахівців, які прибувають на шахту, він найчастіше незадоволений. Тому керівництво шахти не шко дує коштів на навчання кращих своїх працівників у технікумах і ВНЗ не тільки Донецької області, але й Дніпропет ровська і Києва. Юнакам, які відслу жили в армії і побажали прийти на шахту, надається можливість пройти навчання в шахтному навчальному пункті й у навчально-курсовому ком бінаті м. Димитрова. Що ж до самого Л. Байсарова, уродженця шахтарської Горлівки, то за плечима у нього не тільки Дніпро петровський гірничий інститут, де він одержав диплом про вищу освіту за фахом «Технологія і комплексна меха нізація підземної розробки корисних копалин», але й Донецький держав ний університет, де освоїв знання за фахом «Фінанси і кредит». А крім то го, він пройшов усі сходинки гірничої виробничої ієрархії — від гірничого

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

майстра, помічника начальника і на чальника дільниці до заступника ди ректора з виробництва шахти і, на решті, першого керівника «Красноармійської-Західної № 1». Коли галузь, як і всю економіку країни, захльостували розруха і запу стіння, він, не буде перебільшенням сказати, піднімав її, виявляючи неаби який талант організатора. У багатьох у душах оселилися панічна невпевне ність і розгубленість. А «Красноармійська-Західна» мужніла на очах, об ростала сталевими мускулами найсу часнішої техніки. За роки керівництва Л. Байсарова колективу підприємства вдалося майже вдвічі збільшити видо буток вугілля. За остан ні 16 років із шахтних надр піднято близько 60 млн. т вугілля. ...Разом з головним інженером шахти Є. Халимендиковим і заступ ником начальника теруправління Держгірпромнагляду по Доне цькій області В. Коро лем ми так само, як і всі працівники шахти, по чали своє перебування на ній з відвідання хра му. Поставили свічки біля ікон з ликами святих. І потім уже відправилися знайомитися з шахтою, із закупленою напередодні новою технікою. Зокрема, оглянули щойно доставлений з Великої Британії ком байн «JOY», який керується дистан ційно, повністю автоматизований і забезпечує високу продуктивність та безпеку. За участі МакНДІ та Донецького теруправління на шахті розроблено Положення про єдину систему управ ління охороною праці, що визначає реалізацію на всіх рівнях — від дирек тора до робітника — завдань щодо виконання технічних, технологічних, організаційних, соціально-економіч них заходів. Кінцева їх мета — забез печення безпечних і здорових умов праці. Щороку розробляється Комп лексний план заходів щодо поліп шення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, на основі якого кожна дільниця щокварталу складає свої заходи. Стан охорони праці на дільницях оцінюється поде кадно і помісячно. Щочетверга у всіх змінах проводяться збори, де аналі зується стан охорони праці, обнаро

« дується інформація про аварії та не щасні випадки на підприємствах галу зі. У перший і третій четвер місяця на засіданнях комісії з охорони праці розглядаються питання повсякденно го життя колективу і стратегії забезпе чення безпечних умов праці. Особлива турбота — газова без пека. Не вдаючись у технічні подро биці, скажемо, що забезпеченість шахти повітрям становить 108,4% (на провітрювання гірничих виробок надходить 590 м3/с повітря). Виїмкові дільниці шахти забезпечені розра

хунковою кількістю повітря на 109%, відокремлені вибої підготовчих виро бок — на 121,6%. Немаловажна деталь: одним із розробників прийнятого Верховною Радою Закону «Про газ (метан) ву гільних родовищ» був Л. Байсаров. Народний депутат 5-го скликан ня, Леонід Володимирович відзначив у 2007 р. своє 60-річчя в розквіті сил і сповнений сміливих планів. На під приємстві досягнуто найвищої в галу зі продуктивності праці. Зрозуміло, і заробітки у шахтарів — відповідні їхній віддачі. А попереду нові обрії й плани. Ось кажуть: «Красноармійська-Західна № 1». Чому? Вона ж у місті од на! Виявляється, планувалося збуду вати однойменні шахти № 2 і № 3. Зараз же на місці, де мала бути шах та «Красноармійська-Західна № 2», будується повітроподавальний ствол № 2 «Красноармійської-Західної № 1». Він дасть змогу запаси пали ва, що є тут (а це 25 млн. т) видобу вати, не зводячи нове підприємство, зі значно меншими капітальними ви тратами.

При цьому Програмою капіталь ного будівництва на період 2004— 2010 рр. на шахті передбачаються вкладення в обсязі більш як 1млрд. грн. Планується розпочати зведення збага чувальної фабрики, об'єктів соціаль но-культурного призначення. В їх чис лі — реконструкція гімназії в мікрора йоні «Лазурний», загальноосвітніх шкіл № 2 і № 9, будівництво фізкуль турно-оздоровчого комплексу та ста діону, універсального торгового цен тру, індивідуальних газових котелень для об'єктів соціальної сфери... І хоча в природі, як мовиться, одна ластівка погоду не робить, у вуглеви добувній галузі саме завдяки Л. Байсарову перша «вугільна ластівка» зробила погоду: вона стала зразком й у вуглевидобуванні, й в організації системи промислової безпеки. О с кільки головним життєвим принципом усієї його діяльності є турбота не тіль ки про продуктивну, а в першу чергу — про безпечну працю шахтарів. Л. Байсаров — академік Академії економічних наук України. Міжнарод на кадрова академія нагородила йо го Золотою медаллю «За ефективне управління», а Міжнародна академія екологічної безпеки обрала його почесним академіком... «У світі,— говорить Леонід Володи мирович,— багато коштовних і безцін них речей. Але найважливішою з них завжди буде залишатися людське жит тя. Його не можна купити ні за які гро ші. І для всіх повинно стати очевидним, якої шкоди завдає нехтування охоро ною праці. Необхідно, нарешті, кож ному зрозуміти, як дорого обходяться недбалість, безтурботність та безвід повідальність людей. А отже, дорога до вугілля повинна бути безпечною». Саме тому вона і пролягає через храм.

Г ен н а дій ЩУРОВ,

наш власкор

(зліва направо): інженер шахти Є. Халимендиков, заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області В. Король і начальник дільниці ремонту гідравлічного устаткування С. Розум знайомляться з комбайном О У», який щойно прибув на шахту. Фото автора

1 1 /2 0 0 7 7

УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ

(ЩЕСРЕЗ ГСРАНОТГСТ Я

кщо називати речі своїми імена ми, то саме останньому напря му керівник нового управління О. Крючков віддає пріоритет. Ще у бе резні 2007 р. він підписав наказ про на вчання головних інженерів і спеціалістів з охорони праці підпорядкованих під приємств. З різних причин його довелося перенести. Однак це дало змогу грун товніше підготуватися, об равши базовим Крюківське кар'єроуправління, розта шоване у Кременчуці Пол тавської області. На момент проведен ня триденного семінару у першій половині жовтня по управлінню промисло вих підприємств було кіль ка проолем, які потребу вали невідкладного вирі шення. Серед них: форми і методи навчання персоналу з питань охорони праці; вивчення нових нор мативно-правових документів; стан здоров я працівників, умови їхньої’ праці та якість медичних оглядів; взає мовідносини з відділеннями Фонду соціального страхування від нещас них випадків на виробництві та проф захворювань Ук раїни і робота з ? кадрами. У Крюківському кар'єроуправлінні ці завдання вирішуються на достатньо висо кому рівні. Під креслимо — зав дяки їх розумін ню з боку дирек тора підприємст ва А. Ромашка. Тут щороку на виконання заходів з охорони праці витрачається 170 тис. грн., або 0,6% від обсягу реалізованої продукції. Закуплено спецодяг. Пе ревірка знань з питань охорони пра ці здійснюється за допомогою ком п'ютера. Підприємство має сучасну фото- та відеотехніку, і навіть ство рено фільм «Вступний інструктаж з охорони праці». Цілком закономірно, що у Крюківському кар'єроуправлінні останні три роки не калічаться

1 1 /2 0 0 7

люди, не виявлено і випадків проф захворювань. Звичайно, озеленення вздовж під'їзду з боку міста, квіти — це, власне, естетичний бік, візитна картка підприємства. Хоча пил на ви робництві ним не приборкаєш. Але є надійний засіб, крім респіраторів,

уберегти людину від професійного захворювання — вчасно пройти якіс ний медичний огляд. А. Ромашко на початку вересня особисто відпра вив на медогляд майже 250 осіб. У трьох працівників — начальника гір ничого відділу, токаря і прибиральни ці — виявили відхилення від норм. Тож завдяки таким діям захворю вання не пере йшлиухронічну форму. Нещасних випадків, які б

забрали жи ття людей на виробницт ві, тут не бу ло. Але це мало місце в структурних підрозділах залізниці. Начальник від ділу головного управління охорони праці «Укрзалізниці» П. Цисарь свій виступ на семінарі побудував з ураху ванням максимальної участі та ак-

На п оч ат к у ц ього рок у в складі Д ер ж авн ої адм ін іст р ац ії залізн и чн ого т р ан сп ор т у Ук раїн и («Ук рзалізниця») у т во р и л о ся н ове п ідп ри єм ст во. Його назву н ай част іш е даю т ь скорочено: ДП «УПП УЗ». В оф іційних м ат еріалах це звучит ь т ак: д ер ж авн е п ідп ри єм ст во «Управління пром ислових п ід п ри єм ст в д е р ж а в н о ї а д м ін іс т р а ц ії зал ізн и ч н о го т р а н с п орт у Ук раїни». В л асн е, м ова не й де п р о щ ось аб сол ю т н о н о в е , т е, щ о виникло з н уля. 25 п ідп ри єм ст в — за во д и з а л із о б е т о н н и х в и р о б ів , ш п а л оп росочувальн і заводи т а к ар'єроуправлін н я — і р ан іш е входи ли до ск ладу « У к р зал ізниці», але мали м ісцеве п ідп ор я д к у ва н н я . У т в о р е н н я н о вої ст рук т ури д а є зм огу п ід н я т и на я к існ о н ови й рівен ь орган ізац ій н у робот у з к ад р ами, щ од о п л ан у ван н я в и р о б н и ц т ва, м о д ер н іза ц ії о б л а д нання, ох орон и праці. тивності слухачів. Як бути, скажімо, у випадку, коли електрик локомотивно го депо, вкручуючи лампочку на опо рі, був уражений електрострумом і загинув, упавши на землю? Звичайно, треба складати акт за формою Н-1! Це — так. А ось у медичному виснов ку підстави для цього немає: природ на смерть! І черговий привід для з'ясу вання стосунків з керівництвом відді лення виконавчої дирекції Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профза хворювань. Хоча начальник відділу ор ганізації профілактики нещасних ви падків на виробниц тві Кременчуцького відділення Фонду О. Матвієнко пере конана, що пробле ми з цього приводу, як правило,виника ють тоді, коли інформація про нещас тя на виробництві надходить із запіз ненням. Служби охоро ни праці кар'єроуправлінь повинні дбати про умови праці працівників, захищати їхні со ціальні інтереси — ці тези проходили червоною ниткою через усі виступи у пленарній частині.

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

На ДП «УПП УЗ» понад 4 тис. чле нів профспілки. І голова об'єднаної профспілкової організації М. Титов переконаний, що атестоване робоче місце — це ще не вінець ділу стосовно безпеки праці людини. Результати ме дичних оглядів підказують напрям по дальших дій. Так ось, хворобам краще запобігати або боротися з ними на ранніх стадіях. У цьому плані адміністрація й профспілкова ор ганізація управління підприємств вирішили піти шляхом оздоров лення цілих родин, скажімо, у са наторії «Славутич». Є путівки для оздоровлення матері і дитини. Бо хіба виграє підприємство, коли робітниця через хворобу дитини перебуватиме на лікарняному? Начальник відділу охорони пра ці ДП «УПП УЗ» С. Капленко за пропонувала одягти працівників усіх підприємств у зручний, прак тичний і однотипний спецодяг з відповідними логотипами. Сьогодні ця робота вже завершується. Теоретичну частину семінару, в якому брали участь завідувач кафед ри екології Кременчуцького держав ного політехнічного університету, професор В. Шмандій, доцент кафед ри соціально-політичних наук цього ж

Н езваж аю чи па т е, щ о н ещ асн ий ви п адок , п ро який п іде м о ва , с т а в с я щ е в 2006 р., й о го р еа л ь н і о б ст а ви н и т а причини не від об р а ж ен і в о ф іц ій н и х д о к у м е н т а х і д о с і , х о ч а на м ісці п о д ії н ео д н о р а зово п обувал и п осадовц і о р г а нів держ авного управління, п р ок у р а т у р и , від д іл ен н я Ф он ду со ц іал ь н ого ст р а х у ва н н я від н ещ асн и х ви п адк ів на в и р о б н и ц т ві т а п р о ф е с ій н и х з а х ворю ван ь (дал і — Ф онд). І все задл я т о го , щ об у к огось, бува, не зак р ал ась п ід о зр а , щ о н и ж ч е з г а д а н а т р а г е д і я я к и м сь чином м ож е бут и п ов'язан а з ви р об н и ц т вом . Ця о б с т а в и на ст ал а п ри чи н ою к он ф лік т у м іж близьким и роди чам и заги б л ого — з одн ого боку, р а й он н ою д ер ж а в н о ю а д м ін іст р ац ією , місцевим орган ом з н агля ду за ох орон ою п рац і т а п р о к у р а т у р о ю — з ін ш ого , який т р и ва є близько 15 м іся ц ів. А т е п е р п р о все це д е т альніш е.

2. Зам. № 07-6198

вузу Н. Мащенко, інші науковці, доповнили виїзди на Кременчуцьке кар'єроуправління «Кварц», у ЗАТ «Гра ніти України», на Редутське кар'єро управління. За словами головного ін женера Державного підприємства управління промислових підприємств «Укрзалізниці» В. Луценка, керівниц

Новомосковського шпалопросочу вального заводу, що на Дніпропет ровщині, В. Нікітін, відразу ж збира ються впроваджувати у себе побаче не. Це теж рух уперед. До мети, яку вже чітко визначено!

Л ео н ід БЕЗУГЛИЙ,

наш власкор

тво управління взяло чіткий курс на оновлення технічного парку усіх під приємств, обладнання виробництв су часними системами контролю не ли ше за станом виробничого проце су, а й щодо забруднення повітря робочої зони. Ну, а представники з місць, скажімо, головний інженер

учасники семінару (зліва направо): головний інженер Д П «УПП УЗ» В. Луценко> начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Кременчуці О. Матвієнко, директор Крюківського кар'єроуправління А. Ромашко, голова об'єднаної профспілкової організації М. Титов і технічний інспектор праці ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України Г. Сергієнко; на підприємстві «Кварц»; у цеху з виготовлення виробів з граніту та мармуру ЗА Т «Гоаніти України». Фото автора

СТАВИТЬСЯ ВІЩЕ СЛУЖБОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ М. був знаною та шанованою лю диною не тільки в селі, а й у районі. І не тільки тому, що добре знав і ро бив свою справу, а й тому, що був щирою людиною, яка в будь-який час була готова виконати свій професій ний обов'язок як ветеринарний лікар. З огляду на ці якості його й було об рано заступником голови виконко му сільської ради, хоч заробітної пла ти він за цю посаду не отримував. Як приватний підприємець і як депу тат він немало робив для соціальноекономічного розвитку села. Особ ливо багато зусиль та енергії док ладав для того, щоб забезпечити нормальну роботу дитячого садка: допомагав у заготівлі продуктів, про веденні благоустрою його території

тощо. Словом, був свого роду його неофіційним шефом. Трагедія, яка забрала його життя, сталася 31 липня 2006 р. Того фа тального дня за ініціативою сільсько го голови та завідувачки місцевого дитячого садка проводилось облаш тування колодязя, який був свого часу споруджений для забезпечення во дою дитячого дошкільного закладу та фельдшерсько- акушерського пункту. До виконання цієї роботи, крім трьох працівників акушерського пункту, бу ли залучені заступник голови викон кому сільської ради — приватний ве теринарний лікар М. та житель села Г. (дружини обох працювали в дитя чому садку). Як пояснив потім сільсь кий голова, щоб приготувати бетон,

1 1 /2 0 0 7 9

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

необхідний для того, щоб зробити вимощення біля колодязя, використову вали бетономішалку, яка належала сім'ї завідувачки дитячого садка. Пе ред початком роботи її встановили безпосередньо на місці, яке потріб но було бетонувати. Після запуску бетономішалки Г. повідомив, що на корпус пробиває струм. «Я тоді підій шов до заземлення, яке було забите в землю,— пояснив сільський голо ва,— і забив його штир глибше соки рою. Бетономішалка почала працю вати, і струм на корпусі не відчувався... Коли вибирали бетон і мішалка поча ла перевертатись, М., стримуючи її, ступив лівою ногою в бетон, і в цей час його вдарило струмом. Після то го, як ми знеструмили бетономішал ку, фельдшер почав рятувати потер пілого, але нічим допомогти йому вже не зміг...» Здавалось би, після того, як вна слідок грубих порушень вимог нормативно-правових актів з охорони пра ці, які чітко проглядаються з обставин нещасного випадку, загинула люди на, прокуратура району порушить кримінальну справу і передасть ма теріали до суду. Однак правоохорон ний орган в особі старшого помічни ка прокурора району 13 серпня 2006 р. виніс постанову про відмову в її порушенні. Оскільки при цьому правоохоронець не вказав, які і ким конкретно були допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, хто керував будівель ними роботами, кому належала нес правна бетономішалка, хто допустив її до експлуатації на об'єкті та інше, то неважко здогадатись, кому так м'яко стелив старший помічник про курора району, виносячи вищезгада ну постанову. З огляду на те, що трагедія стала ся з особою, яка фактично була допу щена до роботи в інтересах сільської ради (криниця є об'єктом комунальної власності цієї установи), з відома сільського голови, який до того ж ке рував роботами, то відповідно до п. 2 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професій них захворювань і аварій на вироб

1 1 /2 0 0 7

ництві (далі — Порядок) територіаль не управління повинно було б призна чити спеціальне розслідування. За йо го результатами мали б бути скла дені акти спеціального розслідування за формою Н-5 та Н-1, якщо цей не щасний випадок було б визнано та ким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НПВ, якщо — ні. Крім того, мали б бути намічені захо ди щодо усунення причин виникнення нещасного випадку. Проте нічого цього не було зроблено ні в десяти денний термін, який зазвичай відво диться в таких випадках, ні через мі сяць, ні через рік, хоча вдова загибло го зверталась з цього приводу до міс цевого органу з нагляду за охороною праці, і не тільки туди (не було навіть складено акта за формою НТ). Для розгляду її скарги, направле ної до теруправління, у листопаді ми нулого року на місце трагедії виїха ло три посадовці: державний інспек тор з нагляду за охороною праці, го ловний спеціаліст з питань охорони праці управління праці та соціально го захисту та провідний спеціаліст з питань охорони праці управління аг ропромислового розвитку районної держадміністрації. Не знайшовши підстав для задоволення письмового звернення вдови, перевіряючі скла ли тоді про це акт довільної форми. Через три тижні після цього з місце вого органу з нагляду за охороною праці вбитій горем жінці надійшов лист такого змісту: «...Ваша скарга за фактом смерті чоловіка (так ніби йдеться не про загибель внаслідок нещасного випадку, а про природ, )... розгля ню смерть. — нута. Встановлено, що 31 липня 2006 р. за ініціативи голови сільської ради та завідувачки дитячого садка було організовано облаштування колодязя біля дитячого садка силами жителів села... М. — приватний ветлікар з групою односельчан надали грошову бла годійну допомогу та взяли участь в облаштуванні криниці дитячого садка. Під час надання благодійної допомо ги М. був уражений електричним стру мом, від чого помер на місці події.

Трудового договору з сільською радою та адміністрацією дитячого садка працівники, які надавали бла годійну допомогу, не уклали ні в усній, ні в письмовій формі... У зв'язку з цим дія Порядку на потерпілого не поши рюється, відповідно до п. 2 вказаного нормативно-правового акта даний нещасний випадок розслідуванню не підлягає...» Поки розгублена такою катего ричною відповіддю вдова розмірко вувала, що їй робити далі, за справу взялася мати загиблого. Вона зверну лась до головного спеціаліста з охо рони праці управління праці та со ціального захисту населення район ної держадміністрації з проханням розслідувати нещасний випадок, вна слідок якого загинув її син. Однак той відповів, що установа, в якій він пра цює, не наділена такими повноважен нями, і що їй необхідно з цим питан ням звернутись до територіально го управління Держгірпромнагляду. Оскільки туди безуспішно вже звер талась її невістка, то сердешна вирі шила написати листа прокурору ра йону, сподіваючись при цьому, що він розбереться у її питанні і посприяє у проведенні розслідування нещасного випадку, як це передбачено відповід ними нормативно-правовими актами. Було б смішно, якби не було так сумно, бо керівник правоохоронної установи не знайшовся зробити нічо го кращого, аніж у відповідь на заяву матері загиблого надіслати постано ву про відмову в порушенні кримі нальної справи, яку виніс його стар ший помічник. Цим він дав зрозуміти, що прокуратура свою місію викона ла, а все інше її не стосується. Тоді мати та вдова загиблого вирі шили йти іншим шляхом. Вони зверну лися зі скаргою до районного суду. У своєму зверненні вони попросили скасувати винесену старшим поміч ником прокурора постанову та на правити матеріали для додаткової пе ревірки. Бідолашні наївно сподіва лись, що після цього прокуратура вже не відкрутиться і змушена буде про вести кваліфіковане розслідування нещасного випадку та скласти від

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

повідний акт. Проте як тільки про скаргу стало відомо прокурору, він зразу ж скасував постанову свого підлеглого, мотивуючи свої дії тим, що вона була винесена передча сно та поспішно, без виконання дій, передбачених Кримінально-проце суальним кодексом України. Таке рап тове прозріння керівника правоохо ронного органу є дуже дивним, якщо взяти до уваги, що ще незадовго до цього він вважав рішення свого стар шого помічника цілком умотивованим і законним, надсилаючи його матері загиблого. Забігаючи наперед, зазначу, що, незважаючи на всю очевидність допу щених порушень вимог нормативноправових актів з охорони праці, що мают> прямий зв'язок з настанням не щасного випадку, прокуратура так і не пред'явила звинувачення особі, яка їх допустила, хоча після старшого помічника цією справою займався за ступник прокурора. 10 вересня 2007 р. керівник правоохоронного органу в черговий раз скасував постанову про відмову в порушенні криміналь ної справи, тепер уже винесену йо го заступником, і вирішив передати справу слідчим райвідділу міліції для організації додаткової перевірки при чин ураження електричним струмом потерпілого. Виходить, що його підле глим не вистачило року, щоб з'ясува ти це. Гадаю, що передача справи до міліції — це один із маневрів, спря мованих на затягування вирішення питання. Зневірившись у тому, що в районі та в області вдасться добитись скла дення акта про нещасний випадок, вдова у травні поточного року звер нулась за допомогою до редакції жур налу «Охорона праці». Вона поскар жилась на бездіяльність державних установ, на те, що вони упродовж тривалого часу не спромоглися роз слідувати нещасний випадок, напра вити на технічну експертизу бетоно мішалка та ін. Після того, як скаргу було надіслано на реагування до те риторіального управління Держгірпромнагляду, на адресу авторки ли ста надійшов лист з місцевого органу

з нагляду за охороною праці, який за змістом був аналогічний відписці, що надсилалася вдові у листопаді мину лого року. Теруправління продовжу вало стверджувати, що трагедія, про яку йдеться, сталася під час надан ня потерпілим благодійної допомоги, а тому не підпадає під дію Порядку. Із змісту обох листів випливало, що потерпілий загинув не під час вико нання робіт на об'єкті сільської ради, а під час передачі коштів дитячому садку, ненароком торкнувшись при цьому бетономішалки. Але ж це — нісенітниця. До речі, коли автор пу блікації звернув увагу посадовців теруправління на всі ці недоречності, на зміну їм прийшли інші, але про це мова піде трохи нижче... Будучи незгодною з позицією міс цевого органу з нагляду за охоро ною праці, вдова загиблого через мі сяць написала повторного листа до редакції журналу «Охорона праці». «У травні цього року,— йдеться в письмовому зверненні,— я зверта лась з проханням допомогти мені до битись проведення розслідування обставин загибелі мого чоловіка та складення відповідного акта про не щасний випадок. Незважаючи на те, що мій лист був надісланий на реагу вання в теруправління... там ніхто як слід наведені мною факти не пере вірив... У своїх листах начальник тер управління, відмовляючись провести розслідування нещасного випадку, посилається на те, що ні з сільською радою, ні з адміністрацією дитячого садка мій чоловік і ті особи, що з ним працювали, трудовий договір на облаштування криниці не укладали. Проте відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України це в да ному випадку не є обов'язковою умо вою, бо трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи роз порядження не були видані, але пра цівника фактично було допущено до роботи. Крім того, Пленум Верховно го Суду України в своїй постанові «Про практику розгляду судами інди відуальних трудових спорів» роз'яс нив, що фактичний допуск до роботи може бути прирівняним до укладення

трудового договору тільки в тому ви падку, якщо працівника допущено до роботи з відома власника або упов новаженого ним органу. В зв'язку з тим, що бетонування, у проведенні якого брав участь мій чоловік, прово дилось не тільки з відома сільського голови та завідувачки дитячого садка, а з їх ініціативи та під їхнім керівниц твом, то які тут можуть бути ще питан ня?.. Прошу, шановна редакціє, на друкувати мої листи та відповіді на них, які надійшли мені з територіаль ного управління, на сторінках журна лу. Нехай вся Україна знає, як у цій установі розглядаються мої листи...» Зважаючи на серйозний зміст повторного листа, керівництво тер управління нарешті погодилось ство рити комісію з розслідування неща сного випадку за умови, якщо це йо му доручить зробити прокуратура району, інакше, мовляв, це буде про тизаконно. Оцінивши ситуацію, що почала загострюватись у зв'язку із повторною скаргою та приїздом у район працівника редакції журналу «Охорона праці», прокурор підписав відповідного листа до територіально го управління, написаного під диктов ку одного з посадовців місцевого ор гану з нагляду за охороною праці. (Це було зроблено в присутності ав тора публікації в кабінеті керівника правоохоронного органу). Нарешті 12 липня 2007 р. наказом № 34-р таку комісію було створено. До неї увійшли начальник відділу організації державного нагляду, обліку травма тизму та юридичного забезпечення теруправління, керівник відділення Фонду, головний експерт з умов пра ці управління праці та соціального за хисту населення, радник голови райдержадміністрації з юридичних пи тань, державний інспектор з нагляду за охороною праці. Як не парадок сально, до складу комісії було також введено сільського голову, під керів ництвом якого проводились будівель ні роботи і який відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» несе відповідальність за стан охорони пра ці на робочому місці, на якому заги нув потерпілий.

1 1 /2 0 0 7

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

Незважаючи на те, що до складу комісії увійшли імениті посадовці, вона не розставила всіх крапок над «і». Складений нею акт розслідуван ня нещасного випадку за формою, схожою на форму Н-5, за своєю які стю на юридичний документ явно не дотягує. І не тільки тому, що ніким не затверджений. У розділі «Відомості про потерпілого» не зазначено стаж роботи потерпілого, проходження ін структажу, навчання, медичного огля ду. У розділі «Характеристика об'єк та, дільниці та місця, де стався неща сний випадок» немає даних про відпо відність об'єкта, устаткування вимо гам нормативно-правових актів з охорони праці, опису організації ро боти з охорони праці у сільській раді та її недоліків. У розділі «Обставини, за яких стався нещасний випадок» ко місія не вказала, що до роботи, крім М. та Г., були залучені ще три праців ники фельдшерсько-акушерського пункту, тобто підлеглі сільського голо ви. З інформації, що міститься у цьому розділі, незрозуміло, де і коли була виготовлена бетономішалка, яким електродвигуном була укомплектова на: однофазним чи трифазним, чи визначалась її відповідність вимогам нормативно-правових актів з охоро ни праці, хто під'єднав до електроме режі смертоносну установку, чи мала особа, яка це робила, відповідну гру пу з електробезпеки тощо. Намагаючись зайвий раз підкре слити, що потерпілий загинув унаслі док нещасного випадку невиробничо го характеру, члени комісії у своїх висновках зазначили, що допускаючи експлуатацію технічно несправної бетономішалки, сільський голова по рушив вимоги Правил користування електричною енергією для населення. Але ж бетономішалка експлуатува лася роботодавцем на одному з об'єк тів сільської ради, а не в побуті при ватною особою. Звичайно, якби теруправління з самого початку поступи ло так, як того вимагає Закон, а не морочило голову вдові та матері заги блого, то членам комісії не довелося б, як кажуть, тулити горбатого до пло та, як це було в даному випадку.

1 1 /2 0 0 7

Відповідно до Порядку за резуль татами проведеного розслідування мали б бути складені акт за формою Н-1 або НПВ. Проте всупереч цьому члени комісії, посилаючись на підпункт З п. З Порядку розслідування та облі ку нещасних випадків невиробничого характеру (далі — Порядок-2), конста тували, що на даний нещасний випа док необхідно скласти акт за формою НТ (що 9 вересня 2007 р. і було зро блено комісією, очолюваною одним із заступників голови райдержадміністрації). Для того, щоб читачі зрозумі ли, наскільки вмотивованим був цей висновок комісії, процитую норму пра вового акта, на яку вона посилалась: «...Розслідуванню згідно з цим Поряд ком (йдеться про Порядок-2) підля гають нещасні випадки, що сталися під час виконання громадських обо в'язків (рятування людей, захист влас ності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків)». Оскільки насправді тут йдеться не про громадські, а про громадянські обов'язки (в нормативно-правовий акт вкралася прикра помилка), то, за логі кою членів комісії, виходить, що потер пілий загинув, виконуючи свій грома дянський обов'язок, але це є повним абсурдом, бо виконання будівельних робіт на об'єкті сільської ради не було його громадянським обов'язком... Автор розуміє, що посадовцям, котрі увійшли до комісії, хотілося б, щоб на підконтрольних їм підприєм ствах, в установах та організаціях ре єструвалося якомога менше трагедій, адже від цього залежить їхнє реноме як перевіряючих. Але чи варто зара ди меркантильних інтересів йти напе рекір власній совісті, здоровому глуз ду та вдаватись до крутійства? До ре чі, саме через ці маніпуляції комісія не намітила вичерпних заходів щодо за побігання нещасним випадкам, у то му числі в інших сільських радах, адже для цього потрібно було називати ре чі своїми іменами, тобто в акті розслі дування вказати реальні обставини трагедії, а такої команди з теруправління не було. Два роки тому в одній з публікацій мені доводилось критикувати район-

ну держадміністрацію за те, що вона не здійснювала належного контролю за своєчасністю проведення навчан ня з роботодавцями, за додержанням ними вимог нормативно-правових ак тів з охорони праці. Якби тоді з крити ки були зроблені правильні висновки та вжито відповідних заходів, то тра гедії могло не бути, бо, отримавши під час навчання правил електробезпеки відповідні знання, сільський голова навряд чи допустив би до експлуа тації несправну електроустановку. Принаймні він би знав, що коли струм пробиває на корпус, то це свідчить про її несправність, тому заборонив би експлуатацію бетономішалки, замість того, щоб стукати сокирою по штирю її заземлення. Пройдуть роки. Ставши дорос лим, син загиблого Володя, якому в по точному році виповниться 6 років, обов'язково з'ясує не тільки як загинув його батько, а й хто покривав винуват ців, хто рятував їх від кримінальної від повідальності, хто з мами та бабусі тяг нув жили, змушував їх у пошуках спра ведливості звертатись до редакції жур налу. А якщо так, то як все це потім ві діб'ється на його характері, світогляді, чи не стане черствою його душа, чи унаслідує він батьківську доброту, чи любитиме свій край, чи дбатиме про загальні інтереси? Ці запитання дале ко не риторичні, бо від того, яким ви росте Володя та його ровесники, за лежатиме майбутнє нашої держави. У своїй публікації автор умисно не вказав назви села, району та області, де сталася трагедія, не назвав прізвищ потерпілого, причетних до нещасного випадку посадовців — представників ра йонної держадміністрації, працівників прокуратури, керівника місцевого ор гану з нагляду за охороною праці та членів комісії, які проводили розслідуван ня. Цим самим він дав можливість дер жавним мужам уникнути людського осу ду та зберегти своє обличчя. Хочеться сподіватись, що вони правильно сприй муть критику і виконають свій службо вий обов'язок, як того вимагає Закон.

В асиль СОПІЛЬНИК

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

П исат и п ро обласний цент р М иколаївщ ини і н ічого не сказа-_ т и п р о к ор аб л еб у д у ва н н я — зн а ч и т ь о б р а зи т и сот н і т и сяч л ю дей , які п р ож и ваю т ь у м іст і к орабелів. С ьогодні т у т б у д у єт ься 90% суден в У к раїн і. Ч от ири судн обу дівн и х за в о д и , за р а хунок прибут ку яких свого часу були п обу дован і д о р о ги , т р ам вай н о-т р ол ей б у сн і к ол ії, палаци к ул ьт у р и , ж и т л о т а б а гат о ін ш и х об'єкт ів соц іальн ої с ф е р и , були і зали ш аю т ься гор діст ю м и к олаївц ів, де в кож ній сім'ї є бли зьк і, р оди чі або зн ай ом і, х т о п рац ю вав або п рац ю є в га л у зі судн обудуван н я.

уднобудівний завод «Дамен Шіпярдс Океан» є одним з найбіль ших підприємств суднобудівної галузі в Україні. Вдале розташування верфі з відкритим виходом до Чорно го моря, професійний колектив пра цівників — фахівців суднобудування — все це дало змогу товариству бути одним з провідних підприємств галузі. За 55 років існування підпри ємства тут побудовано кілька со тень різних суден загальною водо тоннажністю приблизно 4 млн. т. У процесі розвитку завод накопи чив значний досвід виробництва. Несамохідні баржі, морські ряту вальні буксири, лісовози, сухогрузи, науково-дослідні судна, морсь кі буксири, супертраулери, балкери, комбіфрейтери, рибообробні бази і величезні нафторудовози — типи суден, побудованих на верфі. Це свідчить про універсальність заводу, який, на думку вітчизняних і зарубіжних фахівців, може виго товляти будь-яку суднобудівну про дукцію з якістю, що відповідає міжна родним стандартам. Тут працює близько 3 тис. осіб та майже 1 тис. осіб — працівників під рядних організацій. Якщо раніше весь комплекс робіт з будівництва ко раблів виконувався заводом, то сьо годні нове керівництво товариства надає перевагу виконанню окремих видів робіт (електромонтажні, сантех нічні, малярні роботи, монтаж техно

логічного обладнання та ін.) підряд ним організаціям, які спеціалізуються саме на цих видах робіт, мають відпо відний досвід, підготовлені кадри і га рантують якість виконання. Президент компанії Т. Левинсен очолює комісію з охорони праці під приємства. Безпосередній контроль

за вирішенням питань охорони праці здійснює директор з персоналу та ад міністрування А. Педерсон. Йому під порядкований менеджер з охорони праці, здоров'я та екології К. Гурін, якому в свою чергу підпорядковується відділ охорони праці у складі 9 осіб. Відділ очолює П. Бабич. До складу відділу входять 3 інспектори з охоро ни праці і 2 інспектори з нагляду за експлуатацією обладнання. В кабіне тах, де розміщена служба охорони

праці, класі для проведення навчання та інструктажів зроблено капітальний ремонт, встановлено меблі, комп'ю тери, їх забезпечено необхідною нор мативною документацією. Завод що року передплачує не менше 20 жур налів «Охорона праці», які читають президент компанії, всі директори, спеціалісти технічних служб і служби охорони праці. Решта заводчан мо жуть почитати журнал у бібліотеці за воду. Поки що, як запевняє К. Гурін, компанія «Акер Ярдз» прибуток, отри маний від продажу суден, і власні кош ти вкладає у реконструкцію заводу і заміну обладнання, в т. ч. і на вико нання заходів з охорони праці. Після проведення в 2006 р. теруправлінням Держгірпромнагляду по Миколаїв ській області комплексної перевір ки було враховано всі зауваження і недоліки. У колективному догово рі, укладеному на 2007—2009 рр., передбачено виконання робіт і відповідні кошти на покращання умов праці. А це немалі суми — в 2007 р. заплановано здійснити реконструкцію дахів виробничих корпусів на суму 5 млн. євро, заку пити засоби індивідуального захи сту на суму 2 млн. грн., завершити ремонт побутових приміщень, здій снити інші заходи. На виробництві започаткова но проведення щомісячних інструк тажів на робочому місці. Кожно го першого робочого дня місяця до початку роботи майстри прово дять інструктажі зі своїми робітника ми. За цим слідкують служба охорони праці, начальники цехів, профспілко ва організація. Кожному працівнику після проведення вступного інструк тажу видається пам'ятка «Це повинен знати кожен», в якій подано інформа цію про особисту безпеку, 313, нав чання, заходи безпеки під час вико нання усіх видів небезпечних робіт (на заводі їх 90%) та багато іншої

1 1 /2 0 0 7

1 3

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

корисної інформації. Інспектори від ділу охорони праці щомісяця вида ють близько ЗО приписів про усу нення порушень законодавства про охорону праці. По всій території за воду і практично на кожному робочо му місці встановлено знаки безпеки. Дирекція компанії забезпечує засто сування на будівництві суден найсу часніших вітчизняних і зарубіжних тех нологій і використання відповідного обладнання. Це блоково-інтеграль ний метод під час виготовлення кор пусів суден, що дає змогу на 2—3 місяці скоротити період будівництва, застосування ескізного способу в процесі виготовлення трубопроводів, що також скорочує терміни будівни цтва. Застосування сучасних високо якісних зварювальних порошкових і традиційних матеріалів дає змогу за безпечити надійність зварювання металевих конструкцій. На заводі застосовується найсучасніший і безпечний метод вирізання лис тових деталей корпусів суден портальними машинами плазмо вого різання. За допомогою цих машин можна виконувати різання під водою. Така технологія різан ня забезпечує мінімальні дефор мації, що дає змогу вирізати дета лі малих розмірів і обробляти лис ти розміром 3,2 х 16м товщиною до 140 мм. Під час різання зов сім не виділяється дим, у цеху аб солютно чисте повітря. Унікальні багатовалкові вальці, які гнуть ци ліндричні, конічні і гофровані по верхні із зусиллям 5 тис. т, є далеко не на кожному суднобудівному заводі Європи. Підприємство експлуатує майже 200 одиниць вантажопідіймальних кранів вантажопідйомністю до 320 т, багатоповерхові риштовання і біль ше ніж 500 ручних різаків та багато іншого. На «Дамен Шіпярдс Океан», як і на всіх заводах компанії, не існує фі нансових проблем щодо 100%-ного забезпечення працюючих усім необ хідним для безпечного ведення робіт. Але якщо глянути на діаграму, що відображає стан травматизму на ви робництві, то, на жаль, його рівень залишається досить високим, хоча і має тенденцію до зниження. У 2005 р. тут було зареєстровано 29 нещасних випадків, у 2006 р. — 17, за 8 місяців 2007 р. — 9. Такої кількості травмо

1 1 /2 0 0 7

ваних на європейських заводах не має. Здавалося б, технології однакові, а травмуються люди у нас чомусь час тіше. Коли проаналізували характер травм, то виявилося, що 90% з них — це травми очей. І знаки безпеки ви сять скрізь, й інструктажі, і наказ про обов'язкове застосування 313 є, але чомусь заважають нашим робітникам захисні окуляри під час роботи, а гол ландцям або данцям — ні. Можливо, голови наших робітників мають іншу форму? І це стосується не тільки оку лярів, а й навушників, рукавиць, захис них касок. Електроінструменти на заводі — виробництва найвідоміших європей ських фірм, але і тут часто наші ро бітники їх «удосконалюють»: то від кручують ручки, то знімають захи сні кожухи, а як наслідок — травма.

Як бачимо, головна причина травма тизму на заводі — наш український менталітет. Саме найважче — вихо вати і навчити наших людей поведінці у небезпечних умовах праці. Сьогод ні спеціалісти приходять на підприєм ство в основному після закінчення Миколаївського національного уні верситету кораблебудування. До них компанія ставить дуже високі вимо ги — вільне володіння іноземною мовою, досконале знання комп'юте ра та інші, але ж і заробітна плата ви плачується гідна. Що ж стосується ро бітничих професій, то це питання на багато складніше. Якщо раніше в Ми колаєві було близько 10 профтех училищ, в яких готували робітників суднобудівних професій, то сьогодні функціонує лише одне. Тому й прихо диться удосконалювати знання та дос від на заводі, іноді й на своїх помил

ках, а це, звичайно, одне із джерел нещасних випадків. Адміністрація заводу вишукує та впроваджує передовий досвід у галу зі охорони праці інших суднобудівних заводів. На прохідній заводу встанов лено величезний стенд, на якому щодня вміщується інформація про кількість днів без нещасних випадків, кількість нещасних випадків у минуло му і поточному роках. На ньому є також звернення: «ТАТУ, БУДЬ ОБЕ РЕЖНИМ! Я ЧЕКАЮ ТЕБЕ ДОМА ЗДОРОВИМ». На «Дамен Шіпярдс Океан» від сутня система заохочень, у тому числі за додержання вимог з охорони пра ці. Власники підприємства вважають, що із спеціалістом або робітником укладається контракт, згідно з яким виплачується встановлена заробітна плата і все. Якщо ти не виконуєш умови договору, то контракт роз ривається. Такий принцип існує на всіх заводах компанії. У Норвегії, наприклад, існує система штрафів, які накладаються на працівників за порушення правил охорони пра ці. В Україні скласти протокол про порушення і накласти штраф має право тільки державний ін спектор, але 35 грн. штрафу при місячній заробітній платі більше ніж 3 тис. грн. по кишені б'ють не суттєво. У своєму зверненні до робітни ків, підрядників та гостей заводу Т. Левинсен сказав: «На заводі ми прагнемо вжити всіх можливих за ходів для недопущення нещасних ви падків. Однак кожен зобов'язаний підтримувати ці умови, щоб запобігти нещасному випадку. Тому ми чека ємо, що ви проявите свідомість у за безпеченні власної безпеки і безпеки інших людей». Отже, нам залишається лише усві домити, тобто зрозуміти, що будувати кораблі, як і виконувати іншу роботу, будь-якою ціною нікому не потрібно, праця потрібна тільки безпечна.

С ер гій КОЛЕСНИК, нош власкор

: обладнання для гнуття деталей корпусів суден; машино для вирізання листів металу під водою. Фото о второ

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

У своєм у п р а гн ен н і до євр оп ей сь к и х с т а н д а р т ів у га л у з і безп ек и п р а ц і Д е р ж г ір п р о м н а г л я д н а з а с і д а н н ях ост ан н іх колегій вк от ре закликав д ер ж ін сп ек т ор а п ер ен ест и с в о є р о б о ч е м ісц е безп осередн ь о на ви робн и ц т во т а ж ор ст к іш е ст ави т и ся до дот ри м ан н я робот одавц ем і п ід п орядк ован ою йому служ бою ох орон и п рац і чи н н ого зак он од авст ва п ро ох ор он у п рац і. Як з а в ш е , руш ій н ою силою п ри цьому були і зали ш аю т ь ся га л у зеві ін спек ц ії регіон альн и х т ер у п р а влінь Д ер ж гір п р о м н агл я ду . Я ка їх реакція? Щ о дум аю т ь і п роп он ую т ь п ровідн ик и п р ац еох орон н ого п рогресу ? У п ош ук ах від п овід і н аш власн ий к оресп он ден т Н адія БЕЗУГЛ А зап р оси л а до розм ови начальника З ап орізьк ої д ер ж а вн о ї ін спекц ії п ром и сл ової безпеки т а ох орон и п рац і в м аш и н обудуван н і уна будівн и ц т ві т а в ен ер гет и ц і В. Л іт у са, начальника З ап орізьк ої д е р ж а в н ої інспекції п ром и слової безпеки т а ох орон и п рац і в м ет ал у р гії т а к от лон агл яді В. С лю саря, а т ак ож заст уп н и к а н ачальн ик а т ер у п р авл ін н я , н ачальн ика від діл у о р га н іза ц ії д ер ж а вн о го н агляду т а уп равлін н я ох орон ою п рац і В. К у чер а. . . — Нема ніяких підставрібно розібратися з реальним наван сумніватися у доцільності поставле таженням на кожну конкретну інспек них Комітетом завдань. Та чим більше цію та узгодити його з наявністю кад рів і штатним розписом. Це дасть я працюю у системі держнагляду, тим частіше доводиться виконувати не можливість установити справжні ви властиві функції. Бо якщо не так вже й трати робочого часу на виконання давно головним завданням інспекції тієї чи іншої роботи. Відштовхуючись був державний нагляд за додержан від цього, слід розробити новий зра зок звітності, де фіксувався б увесь ням законодавчих актів з охорони обсяг роботи тієї чи іншої інспекції та праці на піднаглядових об'єктах, то сьогодні розглядаємо скарги, нещасні кожного інспектора, було зазначено випадки як зі смертельними, так і з її специфіку. тяжкими наслідками. Все частіше бе Зрозуміло, такий підхід вимагає ремо участь у перевірках підприємств гнучкої структури й самої інспекції, і разом з працівниками прокуратури, теруправління загалом, що дасть що виникають, як правило, зненаць змогу швидко адаптуватися до різних ка і тривають невизначений час. Крім ситуацій. Це начебто тактика військо того, ці структури охоче надсилають вих: нове завдання — нове перегру пування сил. нам листи з вимогою перевірити те чи інше підприємство. Просить допомоги Другий варіант — це створення в і місцева влада, якій також не випа теруправлінні окремої структури, яка дає відмовляти. Я вже не кажу про та буде швидко реагувати на позаплано ві заходи, доручення, нестандартні си кі заходи, як засідання ради інспекції чи теруправління, підбиття підсум туації тощо. Адже ми підійшли до такої межі навантаження й відповідальності, ків комплексних перевірок безпосе коли чи не від кожного державного ін редньо на виробництві. Та ще участь спектора вимагається універсальна у підготовці й проведенні різноманіт профпідготовка, що передбачає обіз них заходів з охорони праці чи безпе наність з психології, судочинства, знан ки життєдіяльності у масштабах міста ня різноманітних законодавчих актів чи області... Дійшло до того, що нині тощо. Наші держінспектори беруть щотижня звітуємо про підготовку під участь у складних спецрозслідуванприємств до зими. Проте ніхто не зні нях, що потребують тривалих поїздок, має з інспекції відповідальності за ос у судових засіданнях, у розгляді судо новну роботу та виконання доведе вих позовів, співпрацюють з різними них показників. Виникає цілком слуш структурами, несуть правову відпові не запитання: а що ж робити далі, дальність за призупинення роботи ви якщо ми справді прагнемо високо робничих об'єктів... якісного нагляду? Зрозуміло, що через велику кіль На мій погляд, є два варіанти рі кість поточних справ далеко не кож шення. Так, якщо і надалі діапазон ін ний інспектор має можливість серйоз спекторських турбот залишатиметься но оволодіти, так би мовити, суміжни таким же широким, перш за все пот

ми спеціальностями. Часу на само освіту обмаль, власне — його взагалі немає. Отож, звідси й запропоновані мною ідеї. Для перевірки їх доцільно сті пропоную започаткувати пілотний проект чи то нової звітності, чи то но вої структури теруправління. . . — А зараз логічно пе рекинути місточок до служб охорони праці. Цілком слушно мовиться про підвищення якості їх роботи. Та при цьому велика частка відповідальності покладається саме на держінспекто ра. Адже тепер відповідно до нових вимог ми повинні у кожному приписі оцінювати ефективність системи уп равління охороною праці, яка знач ною мірою залежить від заводсь ких служб охорони праці, та у разі необхідності вживати адекватних заходів. Що ж, особисто я не проти запро вадження такої практики. Як кажуть, не питання написати розгорнуту ха рактеристику на згадану службу. Що ж стосується заходів, то тут Закон «Про охорону праці» практично нічо го конкретного нам не радить. Тому самодіяльності допускати не треба. А ось вийти з пропозицією до керів ника підприємства чи з поданням до прокуратури можемо. Але тут маємо бути поміркованими, щоб не перегну ти палицю. Питання в іншому: чи дасть «пресування» служб охорони праці очікувану віддачу? Скажімо, у мене на нього однозначна відпо відь — ні! Тому що якраз принципові, грамотні заводські спеціалісти з охо рони праці поки що для великої маси роботодавців є справжнім гальмом на шляху до... прибутків.

1 1 /2 0 0 7

УПРАВЛІННЯ О Х О РО Н О Ю ПРАЦІ

Адже наполегливий і відповідаль ний керівник служби охорони праці своїми приписами, призупинками об ладнання, доповідними тощо дратує всю управлінську вертикаль. Саме то му останнім часом усе чіткіше відстежується тенденція до скорочення служб охорони праці. Причому у власника щодо цього свої мотиви: то йому пот рібно підняти зарплату людям (зрозу міло, за рахунок скорочення служби охорони праці), то на підприємстві загалом йде скорочення працюючих (і така служба — не виняток)... Тобто ні про що інше, крім чистої вигоди, багато власників нічого не хоче ні знати, ні чути. Особливо це стосуєть ся середніх і малих підприємств. Під час прийняття на роботу за трудови ми угодами, як правило, ні слова про охорону праці чи про забезпечення працівника 313, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах праці. Колдоговори чи угоди з питань охорони праці не укладаються. Пра цівники абсолютно не захищені за конодавчо. Хазяїн відверто купує не тільки робочі руки, а й здоров'я та життя працівника, наймит же безза стережно продає їх. До чого я веду? Та до того, що сьогодні якість служб охорони праці, внутрішньозаводського контролю за дотриманням нормативних актів з охорони праці прямо залежить від по зиції власника підприємства, його особистого ставлення до питань охо рони праці та промислової безпеки. Якщо роботодавець щодня ставить ці питання на порядок денний, то й усі управлінці копіюють його поведінку. Зрозуміло, що за таких умов служба охорони праці має більше важелів впливу, авторитету та ентузіазму. То му перш за все мусимо підвищити від повідальність роботодавця. Попри хороший Закон «Про охо рону праці», сьогодні жодного робо тодавця — порушника законодавства про охорону праці — практично не притягнено до кримінальної відпові дальності. Малоефективне й адміні стративне покарання, бо ті мізерні суми штрафів, які ми вправі наклада ти на посадових осіб, швидше тішать їх, а не навертають до системної працеохоронної роботи. Не випадково у ході періодичних комплексних переві рок одного і того самого підприєм ства ми щоразу знаходимо якщо не ті

1 1 /2 0 0 7

самі порушення, то ідентичні. Прак дав кілька і своїх. Вважаю за потріб тично не мобілізує роботодавця й на не зробити наголос на публічності явна система тарифів на соціальне нашої роботи. Тому я за активнішу страхування від нещасного випадку участь у заходах місцевих органів на виробництві: зробив належні внес влади, наглядових структур, проф ки, а далі — роби як знаєш. спілок, у галузевих нарадах, семіна Хоча я переконаний: перш, ніж від рах тощо. Ми мусимо наполегливіше людини вимагати,— навчи її. Тому з заявляти про існування державної роботодавцем треба працювати, ра працеохоронної політики. Адже оче дити, застерігати. Крім того, його слід видне поліпшення безпеки праці на спонукати до системної професійної підприємствах різних форм власно підготовки працівників підприємства. сті, активніший захист прав потерпі Адже аналіз нещасних випадків свід лих на виробництві певною мірою чить, що суттєвою їх причиною є не зумовлені тим, що органи Держгірдостатнє знання виконавцями техно промнагляду на місцях зуміли при логічного процесу, прийомів безпеч вернути увагу громадськості до без ного ведення робіт, формальна пере пеки праці та життєдіяльності люди вірка знань з питань охорони праці. ни загалом. Треба порушувати питання про По-друге, пропоную знову поста якість навчання з охорони праці у вити у центр уваги інспектора. Він — навчальних закладах системи Мін фігура ключова. Треба уточнити його освіти, на спеціальних курсах галузе функції, звільнити від зайвих наванта вих міністерств тощо. Адже сьогодні жень. Тоді у нього буде можливість як молоді спеціалісти, які приходять на що й не перенести своє робоче місце підприємство зі студентської лави, на піднаглядове підприємство, як того внаслідок слабкої профпідготовки не прагне Комітет, то значно частіше бу спроможні очолити виробничі дільни вати на виробництві. Адже не секрет, ці. Загалом вважаю, що у процес нав що сьогодні у зв'язку зі стрімким роз чання з охорони праці мусили б ак витком малого і середнього бізнесу тивніше втручатися органи місцевої лише третина підприємств потрап влади, які реєструють підприємства ляє у поле зону держінспектора, та й на своїй території і сповна можуть то один раз на 3—5 років. Про існу відслідковувати стан безпеки на них, вання інших ми дізнаємося, як прави а відтак організовувати відповідне ло, після нещасного випадку там з навчання. тяжким чи смертельним наслідком. . . — Дозволю собі підкре З огляду на нинішні навантаження слити, що мої співрозмовники — най- на держінспектора він фактично не кваліфікованіші спеціалісти нашого має часу, аби вчасно та якісно пере теруправління. А очолювані ними ін вірити виконання виданого ним при спекції — найкращі практично за всі пису, тим більше, коли мова йде про ма показниками. Тож їхнє слово вар підприємства, розташовані за межа те уваги. Однак, як кажуть, один (і два) — ми обласного центру. Відсутній служ у полі не воїн. Тому керівництво тер бовий транспорт, щоб оперативно управління намагається укомплекту об'їхати піднаглядові об'єкти. До речі, вати всі інспекції гідними кадрами. нерідко інспектору в райцентрі немає Так, тільки за поточний рік до нас де й переночувати, бо там давно вже прийшло 10 нових держінспекторів. перестали функціонувати готелі. А як Це люди середнього віку, які мають що і є приватні, то вартість проживан великий досвід роботи у тій чи іншій ня в них просто захмарна. Але ж са галузі. У нас всього двоє працівників у ме інспектор був і є головним реаліранзі інспектора (всі інші — державні затором комітетських планів! Бо ті ма інспектори) і ще чотири вакансії. Зро лопотужні структури з охорони праці, зуміло, що з таким особовим складом що існують при обл- та райдержадміу принципі можна діяти і ситуативно, і ністраціях, управліннях праці, сільгосппланово. Однак це не знімає з поряд управліннях, на жаль, серйозно не ку денного проблему удосконалення займаються безпекою праці. Тому нагляду за охороною праці і проми плани Держгірпромнагляду щодо удо словою безпекою. сконалення структури теруправлінь, До пропозицій щодо її вирішення, перегляду їх штатних розписів, фінан висловлених моїми колегами, я б до сування дуже актуальні.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

З початку поточного року в провідних галузях економіки Закарпаття — лісозаготівлі та лісопереробці — зареєстровано 25 випадків травматизму, пов'язаного з виробництвом. Цей показник, як і кількість випадків зі смертельними наслідками (2), досягли рівня виробничого травматизму в галузі у 2006 . ¥ ¥ ¥

У м . Торе зі Донецької області завершився третій етап змагань з тактичної підготовки серед підрозділів гірничорятувальної служби. Професійні навички, уміння, реакцію на нестандартні ситуації' показували бійці та командири Донецької області та ЛьвівськоВолинського басейну. Попереду — фінал, у якому виступлять торезці, які стали першими, й срібні призери — гірничорятувальники з м. Димитрова. Завдяки посиленню профілактичної роботи упродовж 9 місяців поточного року на Вінниччині під час виконання трудових обов'язків отримали травми 186 працівників, у тому числі 18 — смертельні. Кількість днів втрати працездатності за цей час зменшилась на 1700. містах та в обласному центрі Запорізької області налічується 1589 ліфтів, що експлуатуються понад 25— 35 років. Щ ороку чисельність їх поповнюється на 100 одиниць. Щ об виправити ситуацію, на ремонт та заміну спрацьованого обладнання передбачено виділити 4 млн. грн. з міського та 6 млн. грн. з державного бюджету.

3. 3 а м № 07-6198

сновним питанням, що розглядалося на засіданні колегії Держгірпромнагляду, яка відбулася наприкінці жовтня, був стан промислової безпеки в Ук раїні за 9 місяців 2007 р. При зростанні обсягів промислового виробництва на 7,3% рівень загаль ного травматизму за 9 місяців знизився на 7% порівняно з аналогічним періо дом минулого року (12 823 особи проти 13 796). Рівень травматизму зі смертельними наслідками на підприємствах України зріс на 0,1% (759 проти 758). Кількість групових нещасних випадків збільши лася на 11,4 % (254 проти 228). Аналіз матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків свідчить, що майже 70,4% нещасних випадків зі смертельними наслідками сталося з організаційних причин, з технічних — 20,1%, з психофізіологічних — 9,5%. У зазначеному періоді збільшилась кількість загиблих на підприємствах Київської області та міст Києва, Кривого Рогу, Полтавської, Донецької, Рівненсь кої, Закарпатської, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївсь кої, Кіровоградської областей. Роботу територіальних управлінь у цих областях за 9 місяців 2007 р. рішенням колегії визнано недостатньою. Збільшилась кількість загиблих на виробництві у металургійній (42 проти ЗО), гірничорудній промисловості (ЗО проти 20), будівництві (106 проти 96), на під приємствах транспорту (73 проти 68), у житлово-комунальному господарстві (27 проти 25), хімічній (16 проти 14), деревообробній промисловості (12 проти 10). Так, на підприємствах будівельної галузі основними травмуючими факторами залишаються: падіння працюючих з висоти — 46 випадків, дія рухомих частин і механізмів — 11, обвалення грунту — 5. Основними чинниками травматизму у будівництві є масове залучення некваліфікованих працівників. Трудові відносини значної частини їх оформлені з порушенням чинного законодавства, а в окремих випадках зовсім не оформ лені. Часто будівельно-монтажні роботи ведуться без затвердженої в установ леному порядку проектно-технологічної документації, зокрема без проекту виконання робіт та дозволу Держгірпромнагляду. Враховуючи те, що частина питань, які негативно впливають на стан про мислової безпеки, виходить за межі повноважень Комітету, та з метою більш жорсткого впливу на суб'єктів будівельної діяльності Держгірпромнагляд опрацював і надіслав до Кабінету Міністрів свої пропозиції щодо створення на базі інспекторського складу територіальних управлінь міжвідомчих мобіль них груп з перевірки додержання вимог нормативно-правових актів з промис лової безпеки на будівельних майданчиках та виробничих об'єктах. Передба чено залучити до цієї роботи працівників місцевих органів прокуратури, облас них управлінь МНС України, управлінь архітектури та містобудування обл держадміністрацій, Держархбудінспекції Мінрегіонбуду України, працівників головних управлінь праці та соціального захисту населення Мінпраці. Також передбачається здійснити мобільними групами перевірки з питань, що стосують ся стану промислової безпеки та охорони праці на всіх будівельних об'єктах та в організаціях. Разом з тим на засіданні відзначалось, що реалізація завдань у сфері про мислової безпеки та охорони праці забезпечила стабілізацію стану промис лової безпеки та зменшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками у вугільній промисловості, енергетиці, машинобудуванні, газовій промисловості, агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері. З метою підвищення рівня промислової безпеки органи Держгірпромнагля ду за три квартали провели понад 157 тис. оперативних перевірок, призупи нено експлуатацію та виконання робіт на більш як 194 тис. об'єктів, за пору шення вимог нормативних і законодавчих актів з охорони праці та охорони надр до адміністративної відповідальності притягнено понад 77 тис. працівни ків, у тому числі 18 тис. керівників підприємств, установ, організацій. Загальна сума штрафів склала понад 6,3 млн. грн. Колегією прийнято рішення щодо подальшого вдосконалення державного нагляду за створенням та додержанням безпечних і нешкідливих умов праці, комплексного управління промисловою безпекою і охороною праці та усу нення наявних недоліків.

1 1 /2 0 0 7

яка йшла через третій під'їзд, і почав заповнювати простір. Потім пролу нав вибух. У рятуванні людей та ліквідації нас лідків аварії взяли участь підрозділи МНС, гірничорятувальні служби Мінвуглепрому, працівники комунальних служб міста та області, правоохорон них органів та ін. Всього до проведен ня пошуково-рятувальних робіт було залучено понад 300 осіб і більш як 60 одиниць спеціальної техніки. І хоча того трагічного 13 жовтня стався вибух побутового газу, вже че рез 20 хв сюди, до зруйнованого бу динку, прибув начальник обласного теруправління Держгірпромнагляду А. Кожушко. Звідси про трагедію він поінформував Голову Комітету 13 жовтня о 10 год 48 хвдо Головного управління МНС у ДніпроС. Сторчака, який, виходячи з масшта пет ровській області надійшло повідомлення про вибух побубів біди, доручив, не чекаючи офіційних т ового га зу у десят иповерховом у ж ит ловом у будинку по розпоряджень, залучити до встанов вул . М андриківській , 127 у Дніпропет ровську. лення причин виходу з-під контролю Один з під'їздів у чот ирипід’їздному будинку склався майже газового потоку експертів та держав повністю , м айж е повністю зруйновано сусідній , частково — них інспекторів. два інш і. Вибуховою хвилею пош коджено ще десят ок сусідніх Наступного дня С. Сторчак прибув на місце трагедії разом з Прем'єрбудинків. Зруйновано 96 кварт ир, без даху над головою залиш иміністром В. Януковичем. лося 160 родин. Але найжахливіш ий наслідок вибуху — загинуло Ще через два дні до Дніпропет 23 особи . ровська приїхав президент В. Ющен лися вниз, відкриваючи при цьому вік ко, який не лише побував на місці тра ешканці будинку розповідали, на сходинкових площадок, стукаючи гедії, зустрівся з потерпілими, але й що запах газу відчули ще вночі. у двері і закликаючи сусідів тікати з порушив питання про персональну Неодноразово телефонували відповідальність керівників до аварійної служби «04». Але телефон постійно був Відповідно до плану роботи теруправління Держ підприємств газопостачан зайнятий. Зрештою, про гірпромнагляду по Дніпропетровській області остання ня за стан справ на підпо небезпеку все ж повідоми комплексна перевірка стану безпеки та умов праці у рядкованих об'єктах. Обстеження технічного ли. І приблизно за дві годи ВАТ «Дніпрогаз» була проведена у липні 2006 р. До стану обладнання ГРП ни до вибуху біля одного з трьох газорозподільних складу товариства входять 41 виробничо-експлуата провели експерти Центру пунктів (ГРП), які обслуго ційна служба, автотранспортний цех і 42 структурних сертифікації та контролю вують кільцевий газопро підрозділи. Кількість працюючих на підприємстві ста якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу від середнього тиску (до новить 2112 осіб. На обслуговуванні перебувають: газопроводи та Держгірпромнагляду. На З кг/см2) зупинився легковий автомобіль. Вийшли двоє газопроводи-вводи довжиною 6428 км, ГРП і ШРП підставі висновків експер чоловіків у чорних шкірян (4345 шт.), споруди на газопроводах (газові колодязі) — тів ухвалено рішення про ках. Переповідають, що це 2079 одиниць, понад 434 тис. газових плит, понад демонтаж обладнання та були перші особи керівниц 106 тис проточних водонагрівачів, 124 тис. опалю проведення технічних ви тва ВАТ «Дніпрогаз». Вони вальних газових приладів і печей, 1326 засобів захи пробувань працездатності приладів. просто не знали, які венти сту газопроводів від корозії тощо. 16 жовтня три групи фа лі треба перекрити. А тим У ході проведеної перевірки було виявлено 167 по хівців Держгірпромнагляду часом тиск у мережі низь кого тиску значно переви рушень і недоліків, заборонялась експлуатація 43 оди з Дніпропетровська, До щував нормативний. Крани ниць обладнання, 28 працівників притягнено до адмі нецька, Запоріжжя та Кри побутових газових приладів ністративної відповідальності. За результатами пере вого Рогу перевірили 38 не витримували. При спробі вірки голову правління ВАТ «Дніпрогаз» О. Чернікова об'єктів системи газопос запалити пальники їх верх було зобов'язано усунути виявлені порушення, вказа тачання правобережних ню частину зривало потуж ні в акті комплексно? перевірки та приписах державних районів Дніпропетровська. За результатами перевірок ним струменем газу. інспекторів. За трагічним збігом об З початку 2007 р. державними інспекторами на виявлено 84 порушення ви ставин 13 жовтня припало виробничих об'єктах ВАТ «Дніпрогаз» проведено мог безпеки, серед яких на суботу, тому більшість 10 оперативних перевірок. Виявлено 78 порушень. найбільш поширені (майже мешканців будинку № 127 на 60% об'єктів): були вдома. їх занепокоєн витоки газу в колодязях квартир. У цей час, очевидно, газ ня загострилося, коли несподівано із запірною арматурою, в ГРП та ін знайшов найслабше місце в системі, почувся страшний свист. Люди кину шому обладнанні;

1 1 /2 0 0 7

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

відсутні контрольно-вимірювальні прилади, передбачені проектами, а ті, що використовуються,— з простро ченим терміном перевірки;

якою технічне розслідування обста вин і причин аварій, пов'язаних з ви-

чого нагляду. Зокрема, буде закріп лено юридичну норму, за якою на

Комітет покладатиметься технічне несвоєчасно та не в повному об користанням газу у побуті, буде про розслідування обставин і причин ви сязі проводяться технічні обстеження водити Держгірпромнагляд. Крім то та обслуговування газорозподільно никнення аварій, пов'язаних з вико го, для з'ясування причин і обставин го обладнання і запобіжних клапанів ристанням газу у побуті. Рішення, таких нещасних випадків залучатищо прийматимуться Держгірперсоналом підприємства; газонебезпечні роботи промнаглядом за результа Державний нагляд на підприємствах газового тами розслідувань, будуть проводяться за відсутності за собів індивідуального захисту; господарства Дніпропетровської області здій обов'язковими до виконання. зменшено кількість членів снюють 4 інспектори Дніпропетровської держав Після того, як Держгір обслуговуючих бригад, пра ної інспекції промислової безпеки та охорони промнагляд знову отримав цівники не пройшли відповід праці в хімічній, газовій промисловості та житло повноваження щодо контро ного навчання з виконання га во-комунальному господарстві. Вони контролю лю за станом газових мереж, ють додержання вимог законодавства про без технічного розслідування об зонебезпечних робіт. Для ліквідації виявлених ін печне виконання робіт на 2544 підприємствах, ставин та причин аварій, спекторами передаварійних що використовують природний газ у технологіч пов'язаних з використанням ситуацій було викликано ава ному процесі (26,5 тис. одиниць промислового газу в побуті, сподіваємося, рійні служби Дніпрогазу. обладнання). Загальна кількість працівників на що така трагедія була остан Причину аварії на сьогод підконтрольних підприємствах становить понад ньою! ні названо остаточно: ава 52 тис. осіб. Зокрема, на балансі цих підприємств Дніпропетровці у жалобі рійний стан газового облад перебувають: схиляють голови... Вони вдячні нання та подача газу підви героїчним рятувальникам з газові мережі — 27 015 км; щеного тиску в розподільну ДП «Мобільно-рятувальний газифіковані котельні — 1030; мережу. При цьому не спрацю центр МНС України» (Київ, ГРП та ШРП - 4230; вала заслінка між мережа керівник С. Лавриненко), Го газорозбірні пости — 1096; ми середнього та низького ловного управління МНС у пре промислові газовикористовуючі агрегати — Дніпропетровській області тиску. Отже, газ пішов у по (керівник В. Бутківський), Хар бутову мережу під тиском, 6993; газові мережі із вичерпаним амортизаційним кова, Донецька, Запоріжжя, який у кілька разів перевищу вав норму. До розслідування терміном експлуатації — 211 км.. які прибули зі спеціальною причин трагедії залучені спів Крім того, в житлових будинках і на комуналь- технікою і пошуковими соба робітники правоохоронних но-побутових об'єктах встановлено 1,105 млн. ками, усім, хто не залишився органів. газових приладів, обслуговування яких здійсню байдужим до цієї великої біди. Держгірпромнагляд підго ється спеціалізованими підприємствами газопо Л ео н ід БЕЗУГЛИЙ, тував проект постанови Кабі стачання. наш власкор нету Міністрів України, згідно з яким передбачається вне : сення змін до нормативно-правових муться експертно-технічні центри, Президент України В. Ющенко забезпечують науково-технічну під актів, що регулюють порядок розслі но місці аварії доє вказівки щодо тримку державного нагляду у сфері дування та обліку нещасних випадків ліквідації наслідків аварії промислової безпеки та охорони невиробничого характеру. Зокрема, та надання допомоги сім'ям потерпілих; Порядок розслідування та ведення праці. на місці трагедії працюють рятувальники. Зазнає змін і Положення про Дер обліку нещасних випадків, професій жавний комітет України з промисло них захворювань і аварій на вироб Фото А. ЗДОРА та автора вої безпеки, охорони праці та гірниництві буде доповнено нормою, за 1 1 /2 0 0 7

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Н априкінці вер есн я в К и єві '~' / — ~ [~ '~' Д ер ж гір п р ом н агл я д п ровів наI i j І І f J k [—-І 1/1 | / | 1^ К І / l г К L/1 ____ раду за у ч а ст і п редст авн и к ів * N - / J « N - ^ i J l I r I r І- I N I N I L I IK I п ідп ри єм ст в, я к і здій сн ю ю т ь ек сп ерт н і робот и в сф ер і п р о м и сл ової безп ек и т а о х о р о н и п р ац і. На н а р а д у бул и з а п р о ш ен і п редст авн и к и ек сп ерт н и х ор ган ізац ій р ізн и х ф орм власн ост і з у сієї У к раїн и . В ідб у л ася від вер т а розм ова п р о т е, яким повинно бут и ст авлен н я д о п р оведен н я ек сп ерт и зи т а її як ост і, об говор ю вал и ся ш ля х и сп івр обіт н и ц т ва на ринку ек сп ерт н и х робіт .

Я К ІС Т Ь

«Проведення якісної експертизи визначає подальшу працездатність обладнання, здатність підприємства забезпечувати безпечні умови пра ці своїм працівникам, на висновки експертизи спирається державний інспектор під час прийняття рішення у своїй повсякденній роботі. Тобто ваші підприємства виконують дуже важливу й відповідальну роботу — здійснюють технічну підтримку дер жавного нагляду в галузі промисло вої безпеки та охорони праці»,-—ска зав, звертаючись до експертів, пер ший заступник Голови Держгірпромнагляду Г. Суслов. Присутнім була доведена позиція Держгірпромнагляду — абсолютно однакове ставлен- ^ ня як до експертно-технічних ¥ ; центрів (ЕТЦ), що перебувають 14 * J в управлінні Комітету, так і до І ¡Ц' незалежних експертних органі- І ' і А за цій. Головний критерій став- ІлШР лення — якість експертних робіт. Держгірпромнагляд гото- Н Б вий плідно співробітничати з усіма, хто дійсно зацікавлений у ство ренні безпечних умов праці на підпри ємствах, хто відповідально ставиться до своєї професійної діяльності, а не налаштований лише на «швидкі гроші» за будь-яку ціну. Г. Суслов зазначив, що останнім часом почастішали випадки безвід повідального, а іноді й злочинного ставлення до виконання експертизи деякими організаціями. Йдеться, зо крема, про проведення експертного обстеження обладнання без прове дення самого обстеження, надання у висновках експертизи недостовірної інформації, безпідставне прийняття позитивного висновку. Не допустити на ринок експертних послуг фірмачів, які компрометують ім'я експерт ної організації,— спільна мета і дер жави, і підприємця. Сьогодні Держгір промнагляд працює над посиленням відповідальності експертних органі зацій і, зокрема, самого експерта за несумлінну експертизу. Комітет, ви

1 1 /2 0 0 7

давши відповідні дозволи, висловив свою довіру й розраховує на чесну і кваліфіковану роботу. Начальник відділу координації та контролю діяльності експертних орга нізацій І. Перевозник розповіла про стан справ у нормативному забезпе ченні проведення експертизи. Зокре ма, вона зазначила: «Наша мета — створити таку нормативну базу, щоб усі експертні організації могли працю вати за єдиними правилами в рівних умовах, із забезпеченням якості екс пертних послуг».

У виступах представників органі зацій порушувалися проблеми, з яки ми їм доводиться стикатися в ході екс пертної діяльності, висловлювалося бачення шляхів удосконалювання проведення експертизи, взаємодії з Комітетом і ЕТЦ. Загальні проблеми, що, напевно, передавали сподівання більшості представників експертних організацій недержавних форм власності, по рушив у своєму виступі генеральний директор СП «ТЮ Ф Норд-Діекс» В. Гудошник. Він зазначив, що необ хідність подібної зустрічі назріла ще років п'ять тому, і висловив подяку ке рівництву Держгірпромнагляду за її організацію. В. Гудошник висловився за єдиний підхід з боку Комітету до експертів ЕТЦ і приватних організа цій, починаючи від форми посвідчень, які видає Головний навчально-мето дичний центр Держгірпромнагляду, і закінчуючи єдиними жорсткими вимо гами до роботи експертів.

Також була висловлена стурбова ність станом законодавчих питань ліцензування й аудиту. Що стосується цінової політики на ринку експертних послуг, то вона ста білізується тоді, коли залишаться тіль ки компетентні експертні організації на цьому ринку, підкреслив виступаю чий, відзначивши при цьому аосурдність ситуації, коли в Кривому Розі ді агностика крана коштує 800 грн.: «Такого в принципі бути не може. Чо му? Тому що якщо працювати згідно з методикою обстеження цього ван тажопідйомного механізму, то на ро боту повинно піти мінімум три дні з урахуванням обстеження металоконструкцій, міцнісних розрахунків, скла дання відомості дефектів, експертизи електроустаткування... А за 800 грн. можна зробити тільки техогляд легко вого автомобіля. При цьому експерти беруть на себе відповідальність за продовження ресурсу роботи облад нання на 3 чи 5 років, залежно від його стану». На думку В. Гудошника, необхід но, щоб додержувалися вимоги до експертних організацій: «Сьогодні за реєстровано більш як 800 організа цій, при цьому на ринку реально працюють лише 50—70, і перевірити їх раз на рік якоюсь створеною екс пертною радою чи радою директорів експертних організацій не так вже й важко. Якщо організація відповідає необхідним вимогам, нехай працює, а якщо ні, то необхідно просто вилу чати дозвіл. Тоді на ринку експертних послуг буде порядок». Г. Суслов оцінив висловлені висту паючими конструктивні пропозиції як програму дій і заявив про готовність Комітету підтримувати і координува ти ініціативи експертних організацій, спрямовані на підвищення рівня про мислової безпеки. К Т Е Л И Ч К О , заступник редактора журналу «Охорона праці» Фото автора

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Х т о з н ас не л ю би т ь а т ракц іон и? К р а с а , л е гк іс т ь , від ч у т т я польот у... У цій з а х оп л ю ю чій к р у го в е р т і п р а г н ут ь взя т и участ ь не т ільки д іт и , ал е й д о р о с л і. Л лє, на ж ал ь, ат р ак ц іон и — це не т ільки к расиво. Н едодер ж ан ня вимог безпеки на ат р ак ц іон ах м ож е об ерн ут и ся т р а ге дією . А т р ак ц іон и б у ваю т ь р ізн і. В и ст у п д р ес и р о в а н и х д ел ь ф ін ів — т еж ат р ак ц іон , на якому п ри сут н і сот н і гл я дачів. 1 д од ер ж а н н я вим ог б е з пеки т у т ук рай н еобхідн е. Ця розповідь — про Одеський міський дел ьф ін ар ій «Немо». — Шановні глядачі! Під час вистуУстаткування тут належить до катего рії підвищеної небезпеки. Басейн дов пу просимо усіх залишатися на своїх жиною 28 м і завширшки 15 м, глиби місцях. До огородження басейну не ною 5,5 м. За допомогою чотирьох підходити! Дельфінам нічого не кида насосів потужністю 100 м 3/ г о д в ба ти! Охорона працює по всьому пери сейні 3—4 рази на день повністю за метру басейну. З такого оголошення за звичай розпочинається про грама в дельфінарії, в якому в ролі артистів виступають дельфіни та морські котики. Глядачів, що розмістилися в амфітеатрі навколо басейну, у такий спосіб попереджають про додержання правил без пеки. Порушень звичайно не буває. Усіх захоплює яскра вий, воістину феєричний ви ступ слухняних морських тва рин. Одеському міському дель фінарію «Немо» лише три ро ки, але він користується во істину величезною популярні стю не тільки серед одеситів, мінюють воду. Є ліфт, електро- і газо але й серед гостей міста. Бути в Оде сі й не побувати в дельфінарії? Тільки ве господарство. Вся робота цього устаткування так чи інакше пов'язана за останній рік глядачами атракціонів з водою, тому тут знають, що наймен стало майже 300 тис. осіб, з яких без платно можуть подивитися виставу ді ше недодержання елементарних ви мог безпеки поставить під загрозу ти з дитячих будинків, шкіл-інтернатів, здоров'я і життя не тільки співробітни дитячих санаторіїв тощо. С. Келюшка — директора тутків розважального центру, але й гля дачів. Тому можна не сумніватися, що жартома називають капітаном дель додержання вимог безпеки в розва фінарію. Закінчивши Одеську дер жальній установі має бути не менш жавну морську академію, він міг би важливим, ніж на промисловому під стати капітаном далекого плавання, приємстві. але обрав інший вид занять. Був од Перевірки, проведені теруправним з ініціаторів будівництва дельфі лінням Держгірпромнагляду по Оде нарію сім років тому. ській області, свідчать, що в дель Колектив дельфінарію невеликий: 11 осіб, в основному молодіжний. Усі фінарії відповідно до колективного договору реалізуються комплексні захоплені своєю роботою, люблять її.

заходи щодо досягнення встанов лених нормативів безпеки та пі двищення рівня охорони праці. Обов'язки інженера з охорони пра ці виконує директор ТОВ «Нерум» А. Журавльов. До складу товариства входять дельфінарій, океанарій, Центр дельфінотерапії, що будується. У дельфінарії розроблено посадові інструк ції та інструкції з охорони пра ці. Посадові особи пройшли відповідне навчання з охоро ни праці в Консультаційнонавчальному центрі охорони праці, перевірку знань — у теруправлінні Держгірпромнагляду по Одеській області. Пра цівник, відповідальний за електрогосподарство, має групу IV з електробезпеки. Працівники, пов'язані з обслу говуванням посудин, що пра цюють під тиском, пройшли спеціальне навчання і щорічну перевірку знань. За графіком із залу ченням фахівців електротехнічної ла бораторії проводяться виміри опору контурів заземлення та ізоляції елек троустановок. Усе це робити необхідно, бо три насоси, а також фільтри для очищен ня води працюють цілодобово: адже в басейні живуть дельфіни, за якими потрібний старанний догляд. У штат дельфінарію введено посаду праців ника, який стежить за якістю води: ро бить хімічний аналіз, відслідковує умо ви утримання дельфінів у штучному середовищі. М. Гнуру, який обіймає цю посаду, називають тут «водяним». Прибережна вода не відповідає необхідним параметрам, тому воду

1 1 /2 0 0 7

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

беруть на відстані не ближче як 100 м від берега. Все устаткування регулярно про ходить випробування на Одеському судноремонтному заводі. Ліфт випро бовується одеською філією ЗАТ «Отіс» під контролем державного ін спектора державної інспекції про мислової безпеки й охорони праці у виробництвах підвищеної небезпеки В. Голяка. Велику увагу керівництво дельфі нарію приділяє поліпшенню санітар но-побутових умов співробітників. Є кімнати відпочинку, душові приміщен ня, кафе, всі вони оснащені необхід ними приладами та пристроями. Тре нери працюють з дельфінами в гідро костюмах, водолази для проведення робіт під водою забезпечені відповід ним устаткуванням. Не менше уваги приділяється в цьому розважальному закладі здоров'ю його працівників. Адже якщо, наприклад, у тренера щось не ладиться, у нього поганий на стрій або він погано себе почуває, це відразу ж передається його підопіч ним — дельфінам і морським котикам. Вони відчувають це гостріше, ніж лю ди: починають хвилюватися, і тоді вся

1 1 /2 0 0 7

зіолог, займається медичним забез печенням водолазних спусків та безпекою водолазів. Працювала медсестрою на рятувальній станції комплексу у Л аст, де дельфінарій. Якось її попросили по годувати морських котиків. їй сподо балося, поступово до годування приєдналися ігри, стала розучувати елементи дресирування. Навчатися цьому було ніде, тому придбала лі тературу, касети про морських ко тиків, їхні звички. Взаємна прихиль ність зростала, і незабаром в Оле ни вже був свій номер, з яким вона поїхала на гастролі в Одесу. А там у дельфінарії побачила дельфіна Машу. Захотілося попрацювати з твариною. Знову придбала книги, касети... Зараз Олена виступає з чотирма дельфінами: плаває з ними, вони ка тають її на спинах. Легко ставши на ніс одному з них, вона робить коло пошани по басейну. — Але якісь заходи безпеки існу ють у роботі з дельфінами? — запи туємо в Олени. — Дельфіни на людей не напада ють,— говорить вона.— Але щоб працювати з ними злагоджено, по трібно чітко відпрацювати коорди націю рухів. Наприклад, коли дель фін має підняти мене вгору з води і перенести на підмостки сцени, я по винна знаходитися у певній точці, яку ми з ним уже «відпрацювали». Тоді я приземлюся точно в потрібне місце, а не полечу, наприклад, на Де навчають професії тренера? балкон. Дельфіни дуже сильні, і з ни ми потрібно розраховувати кожен — Тренера з роботи з морськими рух. тваринами? — уточнює тренер мор Злагоджено працює з дельфінами ських тварин О. Комогорова.— На помічник тренера Б. Долгій. Інструк скільки я знаю, у нас — ніде. Тварин тор Н. Доренко дресирує морських просто треба любити, цікавитися ни котиків. Наталя за фахом ветеринар ми, відчувати їх — і поступово прийде ний лікар, так що добре знає звички взаєморозуміння. цих тварин і заходи безпеки під час Олена за фахом лікар-спецфіроботи з ними.

робота з ними може зійти нанівець. Тому в колективі дельфі нарію існує прави ло: працівники по винні бути здорові. За станом їхнього здоров'я ведеться постійний контроль. Щорічно проводять ся медичні огляди в санепідстанції При морського району Одеси. Потрібно окре мо сказати про таке важливе питання, як турбота про безпе ку мешканців басей ну — дельфінів. Тут живуть чотири до рослих дельфіни й одне маля, яке на родилося нещодавно. Одеському дельфінарію їх передали севасто польські колеги, які, знайшовши дель фінів хворими, викинутими на берег, вилікували їх, виходили. Дельфіни дру жать з людьми, ставляться до них до вірливо. Власкор журналу сама була свідком, як співробітники лікували за слаблого дельфіна, і він приймав їхню допомогу зовсім спокійно. У дельфінарії піклуються про те, щоб мешканці басейну не мерзли взимку. Для цього у великому залі звели навіс, усередину якого на гнітається тепле повітря. В резуль таті дельфіни не страждають від холоду.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

«Сподіваюся на Бога і на вас...»

Співробітники дельфінарію одер жують оагато вдячних листів. «Мені 65 років. Виховую 5-річну онучку, у якої діагноз ДЦП. Завдяки своєчасному лікуванню вона вже хо дить. Дуже допомагає дельфінотерапія. Хочу встигнути поставити її на но ги. Сподіваюся на Бога і на вас...» «Разом з цим листом я передаю вам щасливі посмішки наших дітей. Щаслива, що є люди, яким не бай дужа доля дітей, обділених приро дою...» Листів багато — від пацієнтів Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє», міського добровільного товариства «Союз-Чорнобиль», бла годійного Фонду «Світлий дім», спе ціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 34, дитячого спеціалізованого,клінічного санаторію «Хаджибей» та інших, пацієнти яких хоча б раз побували на яскравій та барви стій виставі, побачили фігури «вищо го пілотажу» у виконанні дельфінів та витончені танці морських котиків. Ко лектив дельфінарію робить потрібну й корисну справу, допомагаючи хво рим дітям зробити життя світлішим. Директор дельфінарію С. Келюшок розповідає, що у дельфінарію попереду велике майбутнє. Поруч будується Центр дельфінотерапії, введення в експлуатацію якого плану ється в 2009 р. У цьому Центрі лікува тимуть дітей, хворих на ДЦП і аутизм. Для цього там будуть влаштовані спе ціалізовані басейни, де дітлахи за до помогою тренерів зможуть плавати з дельфінами. Але це все в майбутньому. А сьо годні — повсякденна, складна робота, постійний обов'язок забезпечити не тільки розвагу для глядачів, але й їхню безпеку. Колектив дельфінарію це вміє.

В. БОЙКО , головний д е р ж а в ний інспектор держ авної інспекції п ром и с л о в о ї безпеки та о х о р о н и п р а ц і на м о р сько м у транспорті і з в 'я зк у , К ат ерин а ЦВІГУН, наш власкор :

директор Одеського міського дельфінарію «Немо» С. Келюшок (ліворуч) і головний державний інспектор державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті і зв 'язку В. Бойко; тренер О. Комогорово дякує своєму вихованцю після вистави; помічник тренера Б. Долгій під час вистави; тренер Н. Доренко зі своїми «гартистами» — морськими котиками. Фото

К. ЦВІГУН

У ж овт н і 2007 р. орган ам и Д ер ж гір п р о м н агл я ду за доп ущ ен і п оруш ен н я зак он одавчи х і н ор м ат и вн о-п р авови х ак т ів з ох орон и п рац і п ри т ягн ен о до адм ін іст рат и вн ої відп овідаль н ост і (о ш т р а ф о ва н о ) п он ад 680 керівників п ідп р и єм ст в, уст ан ов т а орган ізац ій . С еред ош т р аф ован и х : . — голова правління ВАТ «Феодосійське АТП-14357»,

м. Феодосія, Автономна Республіка Крим;

. — директор

ТОВ «Майстер-Люкс-С», м. Саки, Автономна Республіка Крим;

. — директор ПП «Інтер-Текст», смт Чернівці Вінницької області; . — директор ФГ «Надбання», Локачинський район

Волинської області;

. — директор ТОВ «Павлоградський

меблевий комбінат», Дніпропетровська область;

. . — начальник

автоколони ВАТ «Арселор Міттал», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області;

. — директор магазину «Гермес», м. Слов'янськ Донецької

. . — директор шахти «Полтавська», м. Єнакієве Донецької

області; області;

. — директор ТОВ «Путиловецьке», Лугинський район

Житомирської області; ПРІЦ А. М. — директор КП «Рахівводоканал», Закарпатська область;

. С — директор ТОВ «Паркування»,

м. Запоріжжя;

. — директор ТОВ «Семенівське», Пологівський

район Запорізької області;

. . — голова правління ВАТ «Яготинське

АТП-13251», Київська область;

Медіа», м. Луганськ;

. . — директор ТОВ «Карпат-Еко», м. Борислав

Львівської області,

м. Миколаїв;

. .

. — голова правління ЗАТ «Кіфадо», . . — директор ДП «Темп», м. Борислав

м. Кіровськ Луганської області; Львівської області;

. — директор ТОВ «Вест-

. — директор КП «Миколаївторгресурс»,

. — директор ТОВ «ДБК «Сервіс», м. Миколаїв;

. — директор ПП «Монтажник-88», м. Одеса;

. . — директор ТОВ «Укрскло», м. Одеса;

. . — директор . .—

ТОВ «Захід-метал», Сарненський район Рівненської області; директор ТОВ «Квант», м. Суми;

. . — директор ТОВ «Нова Стар»,

м. Теребовля Тернопільської області;

. . — директор проф-

ліцею, Чугуївський район Харківської області;

ФГ «Зоря», Зачепилівський район Харківської області; директор ТОВ «Модуль-авто», м. Херсон;

. — голова .

. —

. — директор ТОВ

«Пашуки-Агро», Славутський район Хмельницької області;

. .—

директор ТОВ «Бондарський будинок», м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області; області; нівецької області;

. — голова ФГ «Базис», Уманський район Черкаської С. . — начальник Сокирянського УГГ, м. Сокиряни Чер

. — директор ПП «Приватгаз», м. Чернівці.

1 1 /2 0 0 7

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

,Є

% \

С п о а т у

С Т А Л О с ІГ В П ЕР Ш Е .и к Л

ічк овий п ор т » с т а л о с я н ещ а с т я . П р оведен е п ід головуван н ям д ер ж а вн о го ін сп ек т ор а Д е р ж гір п р ом н агля ду р озсл ід у ван н я вст а н о ви л о , щ о до т р а ге д ії п р и звів сум н озвісн ий лю дський ф а к т о р : н едоск он аліст ь р о з р о б л е них ф ах івц ям и п ор т у т ех н о л о гій , н езад овіл ь н а ви р обн и ча т а т р у д о ва дисц и плін а. Г* - 7 :_ жт ого липневого дня ДП «Запорізь кий річковий порт» працювало у звичайному режимі, хіба що спека була надзвичайною. Частина докерів-механізаторів бригади зранку ви конувала завдання з вивантаження металопрокату на склад одного з причалів. Ближче до полудня наді йшло ще одне завдання, для виконан ня якого довелось завантажувати під дони у піввагон. Один із докерів за вантажив перший піддон у дальню від кранівника частину піввагона, відче пив строп і спрямував кранівника за

наступним вантажем. Для цього кра ну треба було розвернутись на 180°. Коли кран повернувся з новим піддо ном, кранівник вирівняв вантаж над піввагоном, дав звуковий сигнал і, не дочекавшись команди стропальника, якого не було видно, почав опускати вантаж. При цьому піддон кілька разів ударився об стінки піввагона. А стро пальник так ніде і не з'явився. Опуще ний вантаж залишався на натягнутих стропах. Зі складу підійшов інший стропальник, відгукнувшись на сиг нал кранівника, піднявся відчепити

строп і побачив притиснутого піддо ном до піввагона товариша. Він дав команду підняти вантаж і покликав членів бригади. Одразу викликали «швидку», а за 15 хв лікар констату вав смерть потерпілого. Кранівник В. Бірін під час опиту вання інспектором пояснював свою «самодіяльність» тим, що стропальни ки завжди під час завантаження вихо дили із піввагонів. Те, що стропальник не відгукнувся на сигнал і стук піддо на об стінки, кранівник сприйняв як його відсутність. А укладку вантажів він робив, опираючись лише на влас ний досвід, оскільки ні усний інструк таж змінного помічника начальника району, ні технологічна карта не пе редбачали порядку завантаження піддонів. Комісія зі спеціального розсліду вання цього нещасного випадку з'ясу вала таке. Головний технолог підпри ємства В. Бондар під час розробки технологічної карти не передбачив вимог щодо недопущення працівників у піввагони під час вантажних робіт. Інженер-технолог М. Калінін не про вів аналіз існуючих технологічних карт з метою застосування навісних майданчиків для безпечного та зруч ного доступу і виходу стропальників із піввагонів. За допущення порушень вимог нормативних актів з охорони праці, які призвели до нещасного ви падку, притягнено до адміністратив ної відповідальності ще й змінного по-

А крапки НАД Н ерідко до н ещ асн их ви п ад ків п р и зв о д я т ь н е р о зс у д л и в і д іі учасн иків т р у д ового п р оц ес у , зок р ем а, т и х , х т о к ер у є т им и чи інш им и р обот ам и . Так б у л о і на п ід п р и єм ст ві « Т р а м ва й н о -т р о л ей б у сн е уп равлін н я», щ о у Вінниці. ригада робітників під керівниц твом начальника дільниці О. Зварича отримала завдання вивезти на смітник міста демонтовані шпали трамвайної лінії, що лежали поряд з кінцевою зупинкою внутрішньоміського залізничного транспорту. Звелів ши поставити виділений для цієї мети трактор з причтом вздовж кривої дільниці колії, керівник робіт вирішив простежити, чи не перешкоджатиме

1 1 /2 0 0 7

«І» ТАК І НЕ РОЗСТАВЛЕНО! він руху трамваїв. Після того, як по кривій дільниці вільно проїхали два вагони типу КТ-4СУ, О. Зварич дав вказівку про навантаження шпал на причіп. Як тільки робітники приступи ли до роботи, на кривій дільниці з'явився маршрутний трамвай Т-4СУ. Оскільки у транспортного засобу та кого типу винос задньої частини дещо більший, ніж у трамвая типу КТ-4СУ, то він під час руху зіткнувся з причіпом, що перебував під завантажен ням. Внаслідок аварії один із робітни ків, який був на причіпі, впав додолу, отримавши при цьому тяжкі тілесні ушкодження. Як бачимо, першопричиною не щасного випадку є звичайна необач ність керівника робіт. Хоча, якщо ро зібратись, то це дуже м'яко сказано, бо хіба може розважлива людина, не

будучи впевненою, що відстань між причіпом і колією є безпечною, експе риментальним шляхом з'ясовувати, зачепить один транспортний засіб ін ший чи ні? Хіба не логічним було б за міряти відстань між причіпом і колією і таким чином з'ясувати, чи є вона до статньою? Трагедія висвітлила також недо лугість дій тракториста та водія трамвая. Якби вони були здатні усві домлювати, що коять, то хіба допус тили б зіткнення? Що стосується останнього, то він, під'їжджаючи до місця проведення навантажувальних робіт, мав би зупинитись і впевни тись, чи є на шляху (чи поблизу) пред мети, які можуть перешкодити руху трамвая, а тоді вже продовжувати рух. До речі, цього вимагає від нього інструкція.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

мічника начальника району М. Кара ваева, заступника начальника пер шого вантажного району з експлуа тації С. Агафонова, начальника пер шого вантажного району А. Лука шевича. Накладено штраф і на кранівника. Його рекомендовано відсторонити від роботи на кранах до проходження навчання та позапла нової перевірки знань. Потрапив до числа порушників і сам загиблий, який на порушення ви мог відповідної інструкції перебував під вантажем, а ще у його крові було виявлено алкоголь у кількості 2,3%о. У матеріалах розслідування за значено, що подібних нещасних ви падків за час роботи порту не було. Адміністрація ДП «Запорізький річко вий порт» мала всі можливості не до пустити цієї трагедії. На жаль, вона свого часу не вжила необхідних захо дів. Потрібно було провести аналіз технологічних процесів переванта ження тарних вантажів, забезпечити коригування технологічних карт, роз робку документації та виготовлення навісних майданчиків для безпечного виконання робіт. А ще навести поря док з трудовою дисципліною в колек тивах докерів.

К. МОРОЗ,

керівник прес-служби Держгірпромнагляду по Запорізькій області Фото автора

Незважаючи на всі ці перипетії, в актах розслідування нещасного ви падку за формою Н-5 та Н-1 серед осіб, дії яких призвели до трагедії, не має прізвищ тракториста та водія. Виходить, створена на підприємстві комісія, яка розслідувала трагедію, вважає, що вони не причетні до неї? Якщо так, то чи можна вважати, що тут розставлені всі крапки над «і»? Поки матеріал готувався до друку стало відомо, що за фактом нещас ного випадку прокуратура Вінниці порушила кримінальну справу. Хо четься сподіватись, що теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області допоможе правоохоронцям викрити допущені під час розсліду вання нещасного випадку недоліки та притягнути винних до відповідаль ності.

В асиль СОПІЛЬНИК

4. Зам. № 07-6198

З а операт ивними даним и, у жовтні 2 0 0 7 р. в У країн і на в и р о б ництві загинуло 104 особи — на 8 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 2 8 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 7 0 осіб, у тому числі 14 — смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

у ремонтній майстерні на території проммайданчика шахти «Новодонецька» (Донецька область) під час виконання несанкціонованих зварю вальних робіт на діжці для ЛЗР стався вибух. Робітниця ТОВ «Спецвуглебуд» в результаті удару об металоконструкцію одержала смертельну травму. у мікрорайоні «Поділля» м. Вінниці під час виконання робіт на зов нішній стіні житлового будинку муляр ТОВ «БМУ-3» не втримався на плиті пе рекриття і впав з дев'ятого поверху. Від отриманих травм помер на місці події. H U a t l ® на проммайданчику ВП «Шахта № 81 «Київська» (Луганська область) під час демонтажу вантажопідіймального крана МКГ-25 монтажника було смертельно травмовано стрілою, яку той знімав.

1] 1] (?) у Томашпільському агролісомисливському господарстві (Вінницька область) працівники за допомогою трактора встановлювали опору повітряної лінії передачі для влаштування освітлення. Під час опускання в яму опора впа ла на одного з них, внаслідок чого потерпілий загинув. у ВАТ «Березівський елеватор» (Одеська область) робітниця, яка перебувала на даху вагона із зерном, впала всередину і загинула внаслідок асфіксії. у Шепетівському РЕМ (Хмельницька область) під час оперативних перемикань керівник робіт помилково дав вказівку встановити підйомник під незнеструмленою повітряною лінією передачі напругою 10 кВ. Піднявшись у люльці до струмоведучих частин ПЛ, він був смертельно уражений електрич ним струмом. на території шпиталю для учасників ВВВ у м. Кіровограді під час за міни каналізаційного колектора через відсутність кріплення відкосів траншеї стався зсув грунту. Робітника обласного КВП «Дніпро-Кіровоград» було заси пано масою грунту, внаслідок чого він загинув.

. на будівельному майданчику по вул. Краківській (м. Київ) під час виконання робіт на 16 поверсі будинку робітник упав донизу і помер на місці події. Причина смерті — незастосування запобіжного пояса.

1 1 /2 0 0 7

БЕЗПЕКА ПРАЦІ s<a

КРАНИ: БЕЗПЕШАМ, ДЕІВРЯДО «Д айт е м ені т очк у оп ори , і я п е р е верн у світ », — говори в А рхім ед. О ст аннім часом у за со б а х м асової ін ф орм ац ії м ож на п р очи т ат и реклам ні огол ош ен ня м айж е т ак ого зм іст у: «заван т аж и мо будь-як і ван т аж і...», «піднімемо все, щ о н ео б х ід н о , на бу д ь -я к у ви сот у ...» , «надаю т ься послуги авт ок ран а...» т а ін. Це д об р е, коли не існ у є проблем и в и р іш и т и як есь ви т їби иче п и т ан н я із з а ст осуван н ям ванЯт ж опідйом ного м ех анізм у. Але н ерідк о все це зак ін чуєт ься т р агедією .

ерівництвоТОВ «Електрім-2000», що в м. Миколаєві, 27 березня

2007 р. зателефонувало за мером, надрукованим у газеті «По звони», і домовилося з приватним під приємцем С. Сумаком про виконання краном робіт з розвантаження мета лу та розбирання естакади. Як і було домовлено, в зазначений час прибув автокран КС 55713-1 під керуванням С. Сумака. Автокран не був зареєст рований в органах Держгірпромнагляду, С. Сумак востаннє проходив перевірку знань як кранівник ще в 1997 р. Напарник, з яким приїхав під приємець, взагалі не проходив будьякого навчання. Для виконання робіт було виділе но двох робітників ТОВ «Електрім2000». Для того, щоб зняти залізобе тонну плиту з естакади, необхідно бу ло її застропити та зрізати кріплення від стіни та опор. Побачивши небез печність такого процесу, кранівник та його напарник відмовились виконува ти цю роботу. Тоді директор з капі тального будівництва ТОВ «Електрім2000», який керував роботою, дору чив підсобному робітникові товари ства В. Чаплигіну демонтувати плиту. Після того, як В. Чаплигін зрізав ар матуру кріплення на колоні, звільне на плита у зв'язку з неправильним стропуванням почала зміщуватись вниз і падати, при цьому зачепила і звалила драбину, на якій стояв В. Ча плигін. При падінні потерпілий отри мав перелом правої ключиці, тяжкі травми основи черепа, від яких через кілька днів помер у лікарні. За результатами розслідування

1 1 /2 0 0 7

нещасного випадку було встановле но, що причинами його стали недос коналість технологічного процесу, йо ного невідповідність вимогам безпеки; залучення до роботи працівника не за спеціальністю; порушення вимог безпеки під час експлуатації крана. У поточному році цей нещасний випадок зі смертельним наслідком не перший у Миколаївській області під час роботи із застосуванням ванта жопідіймального крана. На жаль, вантажопідйомна техніка дуже заста ріла і через значну вартість практич но не поновлюється. З 2455 кранів, зареєстрованих в органах державно го нагляду, 1897 (або 77%) відпрацю вали нормативний термін експлуа тації, а 32 наявних баштових та 140 портальних кранів повністю вичерпа ли свій нормативний ресурс. Зазви чай після проведення необхідної екс пертизи робота кранів подовжується ще на 1—2 роки, але при цьому їхню експлуатацію необхідно строго конт ролювати. За 6 місяців 2007 р. інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області провели 199 перевірок стану використання ванта жопідйомних механізмів. У результаті було виявлено 838 порушень правил безпечної експлуатації машин і меха нізмів, призупинено роботу 385 кра нів, на відповідальних за утримання та безпечну експлуатацію кранів на кладено 108 штрафів. Якщо крани перебувають на ба лансі спеціалізованого підприємства або будівельної чи монтажної органі зації, то тут в основному виконують

усі вимоги нормативних Значно більшу тривогу утримання та експлуатаи гіе^ебувают^ власнос ' фр>арймаютьЧГя підпр: діяльністю без сїворені| осоои>' і.н ^ и користо з? працю. Згідно з існуючи ством, обов'язкйчюацівн^ снюють нагляд за утриманням таф печною експлуатацією кранів, може виконувати ця & , агГе эа умови проходження )0 нав»юн|ня^тр леревірки знань правил беЗгіе*^ Всі ван тажопідіймальні крани обов'язково підлягають технічному .опосвідченню: частковому — не рідше одного разу на рік і повному — не рідиіе одного разу на три роки. Але як здійснюрати належний контроль за такими крана ми, в яких немає постійного місця збе рігання, які вільно переміщуються по території області та за и мерами? Як правило, при випадковому виявленні інспектором Держгірпромнагляду ек сплуатації такого крана з'ясовується, що відсутні необхідні журнатій, не розробляються способи безпечного стропування вантажів, не складають ся, у разі необхідності, технологічні карти, проекти ведення ремонтно-бу дівельних робіт, допускається багато інших порушень нормативних доку ментів. Ми категорично налаштовані на те, щоб в інспекціях реєструвалися лише крани, які взяті на баланс спе ціалізованими підприємствами. Тільки там, де є працівники, які відповідають за роботу небезпечних механізмів, де перевіряється кожен виїзд крана на роботу, можна навести необхідний порядок. Останнім часом теруправління Держгірпромнагляду по Миколаїв ській області домовилось з Державтоінспекцією про реєстрацію авто кранів лише після проходження кра нівниками необхідного навчання та перевірки знань з питань охорони праці. Але і цього ще недостатньо. Необхідно, щоб під час кожного про ходження техогляду вантажопідій мального крана в ДАІ обов'язково вимагали документи, що підтверджу ють проведення повного та частково го технічного опосвідчення. Начальник теруправління М. Єропунов доручив нашій інспекції ство-

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

рити робочу групу і провести рейдперевірку об'єктів Миколаєва, де за стосовуються вантажопідіймальні крани. Перший об'єкт, який відвіда ла група,— будівництво дев'ятипо верхового житлового будинку по проспекту Героїв Сталінграда, 3. Замовником будівництва є ЗАТ СФ «Житлобудніка» (директор С. Наза ренко). Всі крани на об'єкті (два баш тових та два автомобільних) нале жать ВАТ «Миколаївбудмеханізація» (директор П. Васильєв). Це найпо важніша в Миколаєві організація, яка спеціалізується на наданні в оренду вантажопідйомної, землерийної та іншої техніки. Під час перебування на об'єкті робоча група спостеріга ла за процесом введення в експлуа тацію баштового крана. Воно здійс нювалося на підставі рішення дер жавної інспекції, прийнятого після повнота технічного опосвідчення баштового крана та висновку екс пертного обстеження. Після прове дення необхідних випробувань ін спектор зробив відповідний запис у паспорті крана. Після цього група побувала на будівництві мікрорайо ну «Сонячний», замовником якого є ТОВ «НовобудМиколаїв», де викори стовувалися баштовий та автомо більний крани, власниками яких є та кож ВАТ «Миколаївбудмеханізація» та ТОВ «Автопромсервіс» (директор Є. Волошин). Під час перевірки пору шень правил не виявлено. У ВАТ «Миколаївський завод залі зобетонних виробів» (голова пра вління В. Кисличенко) всі вантажопі діймальні крани, електрообладнан ня, огорожі, площадки та сходи, вантажозахоплювальні пристрої, підкра нові колії та інше обладнання були в ідеальному стані. Працівники, робо та яких пов'язана з кранами, забез печені засобами індивідуального за хисту. Всі інструкції розроблені, є необхідні журнали. Отже, можна сказати, що резуль тати проведеного рейду-перевірки підтвердили нашу позицію: на підпри ємствах, де на належному рівні функ ціонує СУОП, додержують вимог Правил будови і безпечної експлуа тації вантажопідіймальних кранів. І, звичайно, там відсутні нещасні ви падки, подібні до того, який стався в ТОВ «Електрім-2000».

В. БОНДАРЄВ, начальник Д ІО П в металургіїмашинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду теруправління Держгірпромнагляду по Миколаїв ській області

з ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕ ПАНУЄ

В осен и 2006 р. у Б уриньськом у РЕМ ВАТ «С уліиобленерго» ст а л а ся біда. Під час викон ан н я р об іт у ком плект ній т р а н сф ор м ат ор н ій п ід ст ан ц ії (КТП ) заги н у в елек т ром он т ер. К о м ісія , щ о п р овод и л а сп ец іальн е р озсл ід у ван н я цього н ещ асн ого ви п а дк у , ви зн ач и л а п ри чи н и т р а ге д ії, щ о ст ал ася . Вони в и я ви ли ся ан ал огіч н і т и м , як і п р и звел и до см ер т ел ьн ого у р а ж е н ня елек т ричн им ст рум ом п р ац івн и к ів п ідп р и єм ст ва у п о п ер едн і роки.

днією з причин загибелі електро монтера М. Чередника стало те, що головний інженер Буриньського РЕМ В. Артеменко не забезпе чив належної організації робіт на об'єкті. Зокрема, перед виконанням робіт в КТП не було проведено попе реднє обстеження технічного стану ремонтованих електричних мереж. Порушили Правила технічної ек сплуатації електричних станцій та ме реж і безпосередні виконавці робіт — потерпілий М. Чередник і водій-електромонтер О. Стеценко. Отримавши по рації від чергового диспетчера РЕМ завдання, вони не переконалися у відсутності напруги на роз'єднува чах і струмопровідних частинах під станції, не було також встановлено переносне заземлення, не застосо вувалися електрозахисні засоби. Піднявшись сходами, М. Чередник відключив привід КТП і не перевірив ши відключення ножів роз'єднувача, відкрив високовольтний відсік, доторк нувся правою рукою до верхньої губки кріплення запобіжника і був смертельно уражений електростру мом, оскільки на губку запобіжника продовжувала надходити напруга че рез невідключену фазу роз'єднувача. Слід зазначити, що потерпілий да леко не новачок у своїй справі, він пропрацював за даною спеціальні стю 34 роки, мав групу IV з електро безпеки. Вважаю за потрібне навести при клади, що характеризують стан охо рони праці в структурних підрозділах ВАТ «Сумиобленерго». Так, відразу ж після загибелі М. Чередника голов

ним державним інспектором Сумсь кої ДІОП на виробництвах підвище ної небезпеки А. Гончаровим була проведена цільова перевірка стану охорони праці на енергооб'єктах Буриньського РЕМ. У складеному ним приписі містилося 25 виявлених пору шень. Зокрема, жодна з 7 перевіре них КТП не відповідала вимогам нор мативно-правових актів. Майже на всіх КТП, у високовольтних щитах 10 кВ були відсутні заводські запобіжники, замість яких були встановлені некалібровані плавкі вставки — так звані жучки. На всіх щитах були відсутні за пірні пристрої, а іноді й самі стулки дверей. Фарбування металевих конструк цій КТП, читаємо у приписі, не прова диться, через що вони покрилися ір жею. Підступи до багатьох КТП заро сли деревами. У Буриньському РЕМ відсутні відомості щодо захисту КТП від перенапружень. Майже на всіх КТП розбиті вентильні розрядники. У другому кварталі 2007 р. теруправління Держгірпромнагляду по Сумській області провело комплекс ну перевірку стану безпеки та умов праці у ВАТ «Сумиобленерго». Її ре зультати невтішні. На більшості РЕМ є порушення, аналогічні виявленим А. Гончаровим під час цільової перевірки Буриньського РЕМ. Підходи до КТП заросли деревами, руйнуються фундаменти підстанцій. Відсутні знаки безпеки, необхідні написи і запірні пристрої дверей, у відсіках встановлені нестан дартні запобіжники. В окремих під станціях не закриті кабельні канали, є

1 1 /2 0 0 7

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

затікання води, самовільно змінені електричні схеми, відсутні вентильні розрядники. На ВЛ-0,4 кВ обірвані елементи повторного заземлення ну льового проводу, самі ж проводи з'єднані за допомогою скрутнів. Під час електрозварювання застосову ються саморобні електродотримачі. Не дотримуються охоронні зони, по шкоджені опори ПЛ. Верхом безвід повідального ставлення керівників до забезпечення безпечної експлуатації ВЛ-0,4 кВ можна вважати широке за стосування цегли для натягування проводів, щоб уникнути короткого замикання.

обсязі розрахунків з ними, з енергоринком країни... Звичайно, продовжив С. Босенко, комплексна перевірка послужила певним стимулом для вжиття рішучих заходів, спрямованих на виправлення ситуації, посилення роботи з охорони праці в структурних підрозділах ВАТ. За підсумками перевірки було видано наказ. У ньому вказано на необхід ність безумовного виконання заходів щодо усунення порушень, виявлених у ході перевірки. На 25% було зменше но премію за квітень 2007 р. началь никам Путивльського, Лебединського, Роменського, Шосткинського, Кро-

ШШШШЯЯШШШЯШШШШШШШШШШШЯШШШШШШШШШШЯШШШИЯШНШЯШШШЬ*''

Комплексною перевіркою у ВАТ «Сумиобленерго» виявлено понад 350 порушень законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, призупинено роботу 40 одиниць устаткування, машин і механізмів. левецького, Конотопського, КрасноОсь далеко не повний перелік по пільського, Білопільського, Охтирськорушень, виявлених у підрозділах ВАТ го, Недригайлівського РЕМ. «Сумиобленерго». Всього комплекс Далі С. Босенко поскаржився, що ною перевіркою тут виявлено понад КТП у сільській глибинці — це справ 350 порушень законодавчих і норма жня біда. Щорічно обленерго купує й тивно-правових актів з охорони пра встановлює на них кілька тисяч зам ці, видано 43 приписи щодо їх усунен ків. Проте через місяць-другий вони ня. Призупинено роботу 40 одиниць зникають. Це питання, як і питання устаткування, машин і механізмів, по про вирубку дерев, неодноразово дальша експлуатація яких становила порушувалося керівництвом ВАТ на загрозу для життя і здоров'я працю самих різних рівнях. Пропонувалося ючих, а також сторонніх осіб. До адмі сільським радам взяти на себе відпо ністративної відповідальності притяг відальність за стан енергооб'єктів на нено 25 посадових осіб підприєм їх території. ства. Так, це було б бажано. Але ж сіль «Як тут дожили до життя такого? — ради не можуть нести відповідаль запитав автор статті, детально оз ність за те, що в трансформаторних найомившись з актом комплексної підстанціях, розташованих на їх тери перевірки, у начальника служби охо торії, часто-густо встановлені некаліброни праці і пожежної безпеки ВАТ ровані запобіжники-«жучки» тощо! «Сумиобленерго» С. Босенка.— Як На що співрозмовник висловив ставиться перший керівник підприєм припущення, що встановлюють «жуч ства Г. Зайков до того, що відбуваєть ки» у КТП, накидають цеглу на дроти ся в електрогосподарстві на території (щоб вони не «коротили»), різні «на області?» — Голова правління ВАТ Г. Зайков, родні умільці» з числа місцевого насе лення: адже нікому без світла сидіти за великим рахунком,— дещо збенте не хочеться. Тому, мовляв, і не заявля жив мене своєю відповіддю співроз ють, не чекають селяни виїзду на по мовник,— далекий від усієї цієї буден шкодження ремонтної бригади РЕМ, ності. У нього на першому місці — ін а самі усувають неполадки. ші, більш важливі питання, що стосу До речі, протягом останніх трьох ються безперебійної подачі енергії років через негоду та обриви прово споживачам, своєчасних і в повному

11 /2 0 0 7

дів, подальший несанкціонований до ступ місцевих жителів до електрощитових на Сумщині загинуло 8 осіб. ...Що стосується каліброваних за побіжників, які відсутні в КТП у сільсь ких районах, змін в електричних схе мах, то це явище, вважає С. Босенко, характерне не тільки для ВАТ «Суми обленерго». По всій країні в сільській місцевості відбувається подібне. Та й як добитися того, щоб у всіх КТП були встановлені всі три калібровані запо біжники, якщо кожен з них коштує 240 грн. і кожен може перегоріти че рез коливання напруги в мережах за якихось 2—3 години?! Але ж Правила існують не для то го, зауважую я, щоб їх порушувати, а служба охорони праці підприємства якраз для того і створена, щоб кон тролювати додержання правил без пеки, не допускати їх порушень. Все це, безумовно, так, погоджу ється С. Босенко. Але спробуйте на практиці реалізувати все викладене у правилах та інструкціях! Щонеділі в очолюваній ним службі на контролі понад 3000 різних питань. Хіба за всім простежиш? Тільки й встигай да вати письмові відповіді різним нагля довим органам. Адже крім працівни ків Держгірпромнагляду на об'єктах обленерго нагляд здійснюють співро бітники інспекції з експлуатації Мін енерго, Держенергонагляду, інших чи сленних контролюючих організацій... Що можна додати до всього вищевикладеного? Слів немає. Проб лем і складнощів, поза сумнівом, у кожній галузі вистачає. У тому числі й тих, що стосуються охорони праці на об'єктах енергетики. С. Босенко, як представник керів ництва ВАТ «Сумиобленерго», розпи сався у неспроможності адміністрації, її нездатності навести порядок у влас ному господарстві. А що ж далі? Люди-то гинуть. Труднощі, неважливо — об'єктивного чи суб'єктивного ха рактеру, необхідно долати, а проб леми — вирішувати. Проте вони не вирішуються там, де відсутня відпові дальність керівників за життя і здо ров'я ввірених їм людей.

В адим КОБЕЦЬ, наш власкор

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Російській Федерації з 3,9 млн. страхувальників від не щасних випадків на виробництві та професійних захво рювань правом на знижки до страхових тарифів скорис талися лише 954 страхувальники (0,02%). Надбавки було встановлено 5655 страхувальникам (0,14%). У грошовому вираженні це становить 518,9 млн. руб. і 269,0 млн. руб. відповідно. Правом використати 20% від розміру внесків на запобіжні заходи скористалися у 2006 р. більш як 14 тис. стахувальників на суму понад 2,8 млрд. руб., що становить 7,8% від запланованої суми внесків у бюджет Фонду. *** Міністр охорони здоров'я та соціального розвитку РФ М. Зурабов у Держдумі повідомив, що в Росії реалізову ватиметься національна програма, пов'язана з обстежен ням працівників, зайнятих на особливо шкідливих і небез печних виробництвах. У 2006 р. було обстежено близько 2 млн. прсіцівників.

***

На одного державного інспектора праці в Росії в се редньому припадає 2,6 тис. піднаглядових підприємств і організацій. Він має право оштрафувати роботодавця,

призупинити діяльність підприємства, де виявлено грубі по рушення охорони праці, тільки через суд. А технічний ін спектор праці територіальної профспілки має право при зупинити роботу підприємства до усунення виявлених по рушень, небезпечних для життя та здоров'я працюючих, безпосередньо після їх виявлення. ♦* *

Спеціалісти Федерації незалежних профспілок Росії розробили Методичні рекомендації з організації спосте режень за станом умов праці на робочих місцях уповно важеними (довіреними) особами з охорони праці проф спілки. Об'єктами спостереження є виробничий процес, безпека праці під час роботи з машинним обладнанням, порядок і чистота на робочому місці, фактори виробничо го середовища, проходи і проїзди, можливість для вряту вання та надання першої допомоги потерпілим. Карта спостережень заповнюється з урахуванням критеріїв оцін ки факторів безпеки. ***

У Польщі оцінка професійного ризику на робочих міс цях включена до обов'язків роботодавця та закріплена в Трудовому кодексі й у постанові Міністерства праці та со ціальної політики про загальні положення у сфері охорони здоров'я та безпеки на роботі від 1997 р.

_______________________________________________________

УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПРАЦІ

В ГІРНИЧІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ О. БРЮХАНОВ,

конд. техн. наук, директор, А. МНУХІН, докт. техн. наук, заступник директора (Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості)

численних закордонних (в основному американсь

ких) дослідницьких центрах вирішено завдання й знайдено сучасні наукові рішення та додаткові про цедури, пов'язані з поняттям охорони людини в сфері її перебування і соціальної діяльності. Підвищилася усвідомленість необхідності поєднання наукових знань і набут тя професійного досвіду з проблем безпеки під час підго товки інженерів у вищих навчальних закладах. Нарешті відповідальні особи зрозуміли, що від поваги й турботи, якими оточена людина, залежатиме майбутнє нашої ци вілізації. Так, завдяки плідній науково-дослідній роботі з Федеральною Академією гірничої справи Департаменту охорони праці й здоров'я на шахтах США було реалізо вано програму «Перевірка якості управління безпекою праці в гірничій промисловості відповідно до стандарту РІЕІ?-МЕРІТ». Програма була впроваджена впродовж двох років на 42 вугільних шахтах, у її реалізації брали участь у цілому 10 тис. гірників. Метою програми була

розробка й впровадження на польських шахтах нової си стеми управління безпекою, заснованої на американсь ких рішеннях. Міжнародна організація праці — міжнародна органі зація, яка з часу її заснування в 1919р. приділяє увагу охо роні праці. Максимально гідна робота має бути безпеч ною — такий головний лейтмотив постулату МОП «Гідна робота для всіх». Насправді перехід від юридичних законів до дійсності вимагає більше, ніж ратифікації конвенції МОП, а це зна чить, що застосування міжнародних стандартів на практи ці є головним завданням і необхідною умовою розвитку. МОП робить зусилля щодо інтеграції, що забезпечує більш тісне співробітництво на її міжнародних принципах і тим самим збільшує можливості для виконання вимог на ціональних стандартів з удосконалення охорони праці й техніки безпеки і в гірничій промисловості. Конвенції та рекомендації МОП висвітлюють деякі тен-

9, 10, 2007 . 1 1 /2 0 0 7

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

денції розвитку. Коли йдеться про правовий бік питання, то в таких випадках змінюється й підхід. Замість стандартів для окремих галузей з'являються стандарти узагальню ючого характеру, здійснюється перехід від уточнюючих су ворих приписів до більш гнучких принципів, що спирають ся на процеси. Галузь застосування принципів МОП, що стосуються охорони праці й техніки безпеки, значно роз ширилася, від уваги, що приділялася питанням безпеки в промисловості, було зроблено перехід до охорони пра ці на робочому місці. Тобто на перше місце вийшло зав дання пристосування робочого місця до людини, і, як нас лідок, від охорони праці було зроблено перехід до запо бігання й оцінки можливих факторів ризику. Рушійною силою під час розробки концепції, що стосу ється питань охорони праці й техніки безпеки, є прагнен ня дати додаткові рекомендації щодо запобігання нещас ним випадкам і профзахворюванням під час проведення робіт і за умови застосування засобів індивідуального за хисту. Остання Конвенція МОП основну увагу приділяє засобам профілактики. Якщо ризику неможливо уникну ти чи його виключити, то останнім засобом є відхід з міс ця аварії. Прийняті в 2002 р. Протокол з безпеки під час проведення робіт і Конвенція з охорони здоров'я за тема тикою збору інформації й повідомлення про нещасні ви падки та профзахворювання під час проведення робіт, а також Перелік профзахворювань підкреслюють необхід ність створення дуже достовірної та вичерпної статисти ки в цій галузі. Без статистики неможливо одержати до статній обсяг інформації, сформулювати пріоритети й розпочати якісь дії. Крім явного поліпшення ситуації зі здоров'ям людей, кожне значне зменшення імовірності виникнення та прояву профзахворювань набуває велико го значення в соціально-економічному плані. Тут першо рядне значення мають як моральні, так і економічні ас пекти. І, отже, постійно існує необхідність проведення за ходів у галузі охорони праці й техніки безпеки в міжна родному масштабі. Вивчивши досвід роботи в гірничій промисловості, спе ціалісти повинні дати відповідь на деякі запитання, якщо зміни в положенні з охорони праці залишаться незмінни ми. Що робити? Хто це повинен робити? Що зроблено вже десь в іншому місці? Які зміни в законодавстві були останніми? Яка роль законодавців, якщо в гірниче законо давство були внесені зміни? Як зміни впливають на обов'язки та відповідальність роботодавців і працюючих? На якому з факторів варто зосередити увагу в першу чер гу: на людському чи технічному? На профзахворюваннях і контролі? На оцінці факторів ризику? На діалозі з гро мадськістю? На навчанні? Як бути з невеликими шахтами? На ці ключові запитання необхідно одержати відповідь для удосконалення положень з охорони праці на най

1 1 /2 0 0 7

ближчі роки. Крім того, вони мають міжнародне значення для розробки національних стратегій. У гірничій промисловості проблема робочого часу по рушується постійно, причому якісно і кількісно. Неправиль ний розподіл змін еквівалентно робочому часу, понаднор мові години й недостатнє навчання професії збільшують ступінь ризику, призводять до швидкої стомлюваності й до людських помилок. Одночасно це призводить до суттєвих економічних і соціальних втрат, зокрема, до зниження продуктивності праці, збільшення кількості випадків трав матизму й зростання профзахворюваності, неявки на ро боту, звільнень, компенсаційних виплат. З іншого боку, з'являються значні фінансові, соціальні й виробничі виго ди, що є наслідком вдалих розробок і правильно прийня тих рішень про робочий час. Спостерігається тенденція пристосування до ситуації шляхом збільшення кількості шахт із 12-годинною робочою зміною. Дуже невідклад ною є розробка стратегії оцінки потенційної небезпеки й ризику. Розвиток культури безпеки є частиною поведінкового підходу до підвищення рівня охорони праці. Для цього пот рібні правильне розуміння поставлених завдань і правиль не управління, а здоров я і безпека повинні бути галузе вим завданням управління. На підприємстві повинні раху ватися з фактом, що підвищення рівня безпеки — процес довгостроковий і потребує постійної роботи в цьому на прямі. Оскільки від поводження людини залежить безпека, а також застосування стандартів, то необхідно спрямувати зусилля на розуміння важливості оцінки ризику, управлін ня ризиками і на контроль за додержанням вимог безпе ки. Головна мета при цьому — підвищення рівня безпеки й охорони здоров я. Проблема полягає в тому, як впровади ти систему управління ризиками на підприємствах і в ціло му по галузі, щоб це зрозуміли всі й оцінили як вигоди.

Побудова сучасної та перспективної у частині її по дальшої реалізації в наступні роки і навіть десятиліття си стеми безпеки і гігієни праці в гірничій промисловості Ук раїни можлива лише на основі використання методології «оцінки ризиків». Для розробки відповідної інформаційної та нормативної документації ряд провідних спеціалістів з безпеки дослідницьких, проектно-конструкторських і на вчальних інститутів повинні ознайомитися, а ще краще пройти хоча б коротке стажування у відповідних навчаль них і наукових центрах за кордоном. При створенні власної системи безпеки для України, щоб зробити її цікавою для закордонних спеціалістів, необхідна розробка інших аспектів її реалізації, напри клад, з позиції «теорії катастроф» чи яких-небудь інших ефективних методів прикладної математики, таких, напри клад, як «множинна регресія» та ін. У даному випадку є під

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

стави вважати, що вітчизняна програма буде правильно сприйнята і затребувана за кордоном. Ідеологія безпеки й трудового комфорту має стати на довгі роки визначальною у промисловості нашої країни, в першу чергу — у гірничій промисловості. Для реалізації системи управління виробництвом, що створюється, причому на кількох рівнях, наприклад, безпо середньо на шахтах і в Мінвуглепромі, необхідне дуже по тужне комп'ютерне забезпечення й нові програмні роз робки, що забезпечують масове передавання поточної ін формації з блокуванням від можливих збоїв, наприклад, під час передавання її через супутникові канали зв'язку. Існуюча сьогодні нормативно-технічна база галузі має бути здебільшого перероблена з урахуванням законодав ства країни, що одночасно переробляється, і нових еконо мічних підходів, що включають у себе методи оцінки вар тості життя працівників галузі та систему аналізу ризиків роботи на конкретному виробництві. Усі перші керівники гірничих підприємств, а також самі підприємства повинні регулярно, наприклад, один раз на три роки, проходити сертифікацію в частині вивчення ме тодів зниження ризику роботи на конкретному підприєм стві та їх практичної реалізації. На підставі одержаних ре зультатів повинні встановлюватися пільги або навпаки — матеріальні стягнення як безпосередньо для працівників підприємства, так і самого підприємства в цілому. Реалізація даної програми щодо загальної безпеки в галузі можлива лише при централізованій підготовці у ву зах спеціалістів відповідного профілю і регулярній послі довній перепідготовці працівників галузі. Наукове управ ління цією програмою (назвемо її «Безпека вугільної про мисловості») найдоцільніше доручити МакНДІ, для чого в його складі має бути утворений науковий відділ з двоматрьома лабораторіями відповідної спрямованості. Усі технічні проблеми, пов'язані з доробкою, модерні зацією і створенням, у разі необхідності, нових зразків ви мірювальних приладів, узгоджувальних пристроїв, спеціалі зованих джерел живлення й іншого необхідного устатку вання має взяти на себе ВАТ «Автоматгірмаш» як головний технічний керівник програми. Додаткове устаткування, необхідне для практичної реалізації проблеми, повинні по ставити підприємства вугільного машинобудування галузі й інших спеціалізованих підприємств на конкурсній основі.

1. Мнухин А. Г. Оценка безопасности и работоспособ ности систем электроснабжения угольных шахт // Без опасность труда в промышленности.— 1987.— № 2.— С. 26-29. 2. Хенли Э. Д., Кумамото X. Надежность технических

___________________ _________________ систем и оценка риска.— М: Машиностроение, 1984.— 528 с. 3. Anatoly G. Mnykhin, Oleksander М. Bryukhanov. Op timization of coal mine parameters to provide safe opera tion. Komeko, 2003.— Technology at the service of environ ment. Volume II.— P. 91 —106. 4. Мнухин А. Г., Брюханов А. М., Вовченко A. P. Опти мизация обслуживания шахт, исходя из их аварийности // Науковий в!сник НГАУ — 2002.— № 1.— С. 83—86. 5. Курносов В. Г., Сененко В. В., Красик Я. Л. Безопас ность работы шахт в XXI веке — технические средства, контроль, прогноз и управление // Научные работы До нецкого национального технического университета, вып. 48 // Материалы международной конференции по управ лению «Автоматика—2002». 16—20 сентября 2002 г.— До нецк.— 2002. 6. Береговой Г. Т., Тищенко А. А., Шибанов Г. П ., Яро полов В. И. Безопасность космических полетов.— М.: Ма шиностроение.— 1977.— 264 с. 7. Ничипорук 3. Т. Управление безопасностью в гор ной промышленности в свете польского опыта // Конфе ренция ГИГ (Главный институт горного дела). «10 лет управ ления безопасностью и гигиеной труда в горной промыш ленности».— Устронь, 30—31 мая 2005 г. 8. Востросаблин А. Сколько стоит Ваша жизнь? // До машний адвокат.— 2003.— № 23. 9. Юрас Я., Краузе М. Оценка эффективности систем управления на повышение безопасности в горной про мышленности // Конференция ГИГ (Главный институт гор ного дела). «10 лет управления безопасностью и гигиеной труда в горной промышленности».— Устронь, 30—31 мая 2005 г. 10. Мигда Ян, Томанек Юзеф. Роль Высшего горного управления Польши в управлении безопасностью труда в горной промышленности.— Катовице, Высшее горное управление. 1 1. Распоряжение министра экономики от 28 июня 2002 г. по вопросу безопасности и гигиены труда, управ ления деятельностью предприятия и обеспечения специа листами противопожарной безопасности на горных пред приятиях, занимающихся подземными разработками. Сборник Nq 139. — С. 1169. 12. PN-N-18002. Системы управления безопасностью и гигиеной труда. Общие директивы по оценке профес сионального риска.— Январь. 2000 г. 13. Кшемень С. Интеграция науки и образования в области управления безопасностью и гигиеной труда // Конференция ГИГ (Главный институт горного дела) «10 лет управления безопасностью и гигиеной труда в горной промышленности».— Устронь, 30—31 мая 2005 г.

/2 0 0 7

... .

, , ,

2007.

, .

« » . , 30 , . 7- , 04070, , .: (044) 492 86 74,490 57 77 : (044) 490 57 75 www.3m.com/ua/siz

1 1 /2 0 0 7

з охорони праці

11 ( 23) • 2007

№

РУБРИКИ ЗАКОНОДАВСТВО « СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ о

_______________

ш гм ш ш т

" і

• ПРАВИЛА о а и

ОСНОВА ВИДАВНИЦТВО Адреса і телефони видавництва 01032, м. Київ-32, вул. Жилянська, 8 7 /3 0 тел. (044) 239-38-97, т/ф: 239-38-95. e-mail: osnova@i.kiev.ua

...

« ШКОЛА ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ . ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА АУДИТ РЕКОМЕНДАЦІЇ КОМЕНТАРІ

Відповідальний за випуск Дмитро Зеркалов Надруковані у випуску матеріали належать до інтелектуальної власності видавця, захищені міжнародним і українським законодавством і не можуть бути використані без посилання. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Відповідальність за зміст рекламних матеріалів покладається на рекламодавців. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації № 11377-250Р від 22.06.2006

Засновник Т0В «Основа»

®Т0В «Основа», 2007

. 18001 -

18002:2006 (

18002:2000,

)

9.1.50-1.13-59)

> (

, ) 85.11-1.13-59 (

> 25 >

Видавець Т0В «Основа»

::r x * / 7 ? r

М І Ж Н А Р О Д Н І .

Д Е Р Ж А В Н І

ГАЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ТА ГІГІЄНОЮ ПРАЦІ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВИКОНАННЯ ВИМОГ OHSAS 1 8 0 0 1

ДСТУ-П DHSAS 18002:2006 (OHSAS 1 8 0 0 2 :2 0 0 0 , ЮТ]

Цей стандарт є тотожним перекладом OHSAS 18002:2000 Occupational health and safety management systems - Guidelines for the imple mentation of OHSAS 18001 (Система управління безпекою та гігієною праці. Основні принципи виконання вимог ДСТУ OHSAS 18001) з по правкою OHSAS 18002:2000/Amendment 1:2002. У зв’язку з тим, що систему управління охороною праці в цьому стандарті побудовано на ідентифікації та оцінюванні ризику небезпек ви никнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а національну нормативно-правову базу ще не приведено у відповідність з європейськими стандартами та директивами, зазначений стандарт прийнято в Україні як національний пробний стандарт ДСТУ-П OHSAS 18002 для інформування та визначення можливості його наступного застосування та впровадження в умовах національного ринку та особливостей систем управління охороною праці на вітчизняних підприємствах як національного стандарту. Зауваження та пропозиції щодо можливості наступного застосування цього стандарту як національного в ринкових умовах України просимо надсилати до Інституту управління якістю Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандарти зації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») за адресою: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2 та тел./факс 423-85-75, 459-60-83. До стандарту внесено такі редакційні зміни: - вираз «специфікація OHSAS» замінено на «цей стандарт», а позначення «0H&S» - на БіГП (безпека та гігієна праці); - структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Терміни та визначення понять», «Бібліографічні дані» - оформлено відповідно до вимог державної системи стандартизації України. Національне пояснення в тексті документа виділено рам кою. Також треба відзначити, що згідно з оригіналом у тексті виділено рамкою вимоги OHSAS 18001 «Система управління безпекою та гігієною праці. Вимоги». До стандарту внесено поправку № 1, виділену в тексті подвійними рисками. У додатку НА наведено таблицю відповідності між OHSAS 18001, ISO 14001:2004 та ISO 9001:2000. Міжнародні стандарти OHSAS 18001:1999, ISO 19011:2002, ISO 9001:2000, ISO/IEC Guide 2:1996, на які є посилання, чинні в Україні як: ДСТУ OHSAS 18001: 2000 «Система управління безпекою та гігієною праці. Вимоги» (на розгляді); ДСТУ ISO 9001:2001 «Системи управління якістю. Вимоги»; ДСТУ ISO 19011:2003 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю та (чи) навколишнім середовищем» (ISO 19011:2002, ЮТ). Стандарт ISO 14001:1996 замінено на ISO 14001:2004, прийнятий як ДСТУ ISO 14001:2006 «Системи управління навколишнім середо вищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування»; ISO/IEC Guide 2:1996 прийнято в Україні як ДСТУ 1.1:2001 «Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять».

Копії нормативних документів, на які є посилання, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.

1. Цей стандарт для оцінювання систем управління безпекою і гігієною праці (далі —«система управління БіГП») забезпечує комплексний підхід до використання стандарту OHSAS 18001. Стандарт пояснює основні принципи OHSAS 18001 та описує мету, зусилля, процеси та результати щодо кожної вимоги OHSAS 18001. Даний стандарт - це підтримка для розуміння та впровадження OHSAS 18001. OHSAS 18002 не створює додаткових вимог, окрім визначених в OHSAS 18001, а також не означає додаткових вимог до впровадження OHSAS 18001. Цей стандарт більшою мірою розглядає питання безпеки та гігієни праці, ніж безпечність продуктів та послуг.

OHSAS 18001 1. Цей стандарт установлює вимоги до «Системи управління безпекою та гігієною праці» (далі - «Система управління БіГП», див. 3.11) для

надання організації можливості контролювати ризики з БіГП та покращити свою діяльність. Він не встановлює специфічних критеріїв ефектив ності БіГП та не висуває докладних вимог для розроблення системи управління.

2 •

111/2007

МІ Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н І

ГАЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

Вимоги цього стандарту може застосовувати будь-яка організація, яка намагається:

a) створити систему управління БіГП, щоб усунути чи знизити ризик для працівників за наймом та інших зацікавлених осіб, які можуть підпа

дати під ризики професійної безпеки, пов’язані з їхньою діяльністю; b)

впровадити, підтримувати в робочому стані та постійно вдосконалювати систему управління БіГП;

c) впевнитися в мірі її відповідності до встановленої політики БіГП; (і) продемонструвати таке співвідношення іншим;

е) здійснити сертифікацію/реєстрацію системи управління БіГП сторонньою організацією чи

О надати особисті визначення та декларацію відповідності цієї системи управління БіГП вимогам цього стандарту. Усі вимоги цього стандарту призначено для включення в будь-яку систему управління БіГП. Ступінь застосування буде залежати від таких чинників, як політика організації в галузі БіГП, її дій та ризиків.

Вимоги стандарту спрямовані більшою мірою на гігієну праці, ніж на безпечність продукції та послуг.

2. Публікації, які надають інформацію чи настанови, наведено в бібліографи. За інформацією бажано звертатися до останніх видань. Особли

ву увагу треба звернути на:

OHSAS 18001:1999. Occupational health and safety management systems - Specification;

BS 8800:1996. Guide to occupational health and safety management systems; ISO 19011:2002. Guidelines for quality and/or environmental management systems auditing. НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

OHSAS 18001:1999. Система управління безпекою та гігієною праці. Вимоги;

BS 6800:1996. Настанова для систем управління безпекою та гігієною праці; ISO 19011:2002. Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю та (чи) навколишнім середовищем* *

Стандарт ISO 19011:2002 прийнято в Україні як ДСТУ ISO 19011:2003 Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного

управління.

3. У стандарті використано такі терміни та визначення:

3.1.

(accident)

Випадок, який призводить до смерті, погіршення гігієни праці, травм та інших втрат.

3.2.

(audit) ,

’

3.3.

(

. 3.9).

(continual improvement)

Це процес удосконалювання системи управління БіГП, щоб досягти для ефективного поліпшення загальної професійної безпеки та гігієни праці.

3.4.

. Цей процес має відбуватися в усіх галузях одночасно.

(hazard)

Джерело або ситуація, яка потенційно може призвести до травм або погіршення стану гігієни праці людини, завдавати шкоди власності, по

шкоджувати навколишнє середовище робочого місця, чи комбінація цих факторів.

3.5.

(hazard identification)

Процес встановлювання існування

3.6.

(див. 3.4) та визначення її характеристик.

(incident)

Подія, в результаті якої може виникнути нещасний випадок або яка потенційно може призводити до нещасного випадку.

. Інцидент, в результаті якого не було погіршення стану гігієни праці людини, травм, ушкоджень або інших втрат, але який існував,

також належить до цього визначення. Термін «інцидент» включає поняття «майже».

3.7.

(interested parties)

Людина чи група людей, пов’язаних чи зацікавлених у впровадженні системи управління безпекою та гігієною праці в організації.

3.8.

(non-conformance)

Будь-яке відхилення від чинних стандартів, установлених порядків, процедур, інструкцій, робочих процесів системи управління тощо, що мог

ло б безпосередньо чи опосередковано призвести до травми чи хвороби, пошкодження власності, пргіршення середовища на робочому місці, комбінація всього цього.

3.9.

(objectives)

Мета, якої організація хоче досягнути за період застосовування системи управління БіГП.

3.10.

. Цілі треба визначати, де це можливо. , (occupational health and safety,

OH&S)

Умови та чинники, які впливають на самопочуття працівників, що працюють за наймом, тимчасових працівників, контрактників. відвідувачів та будь-яких людей, які перебувають на робочому місці. 111/2007 «

МІ ЖНАРОДНА ,

Д Е Р Ж А В Н І

3.11.

Г.АЛУЗЕВІ

СТАНДА РТИ

(OHSlSmanagement system)

Частина загальної системи управління, яка полегшує управління ризиками БіГП, що пов’язані з діяльністю організації. Вона включає ор ганізаційну структуру, планування, види діяльності, процедури, робочі процеси та ресурси для розвитку, втілення, досягнення, аналізу та

підтримання в робочому стані політики організації в галузі безпеки та гігієни праці.

3.12.

(organization)

Компанія, корпорація, фірма, підприємство, орган влади чи інша установа, їх підрозділи чи об’єднання з правами юридичної особи чи без них, громадські чи приватні, або з іншими формами власності, які виконують самостійні функції і мають адміністрацію.

. Для організацій, що включають кілька функційних підрозділів, окремий функційний підрозділ також можна визначити як ор

ганізацію.

3.13.

(performance)

Результати, які можна виміряти щодо системи управління БіГП, пов’язані з контролем ризиків для гігієни праці та безпеки, що проводить організація, які базуються на політиці БіГП та цілях.

. Проведення вимірювань включає вимірювання діяльності БіГП та її результатів.

3.14.

(risk)

Поєднання вірогідності та наслідку (наслідків) специфічної небезпечної події.

3.15.

(risk assessment)

Цілісний процес оцінювання ступеня ризику та вирішення питання можливості ризиків.

3.16.

(safety)

Звільнення від небажаних ризиків, завдання шкоди [ISO/IEC Настанова 2].

3.17.

(tolerable risk)

Ризик, зменшений до такого рівня, який організація може допустити, враховуючи її легальні обов’язки та власну політику в галузі безпеки та гігієни праці.

1. Деякі довідкові документи, включаючи BS 8800, використовують термін «оцінювання ризику», щоб охопити весь процес іден

тифікування ризику, визначення ризику та відбирання відповідних засобів зменшення ризику та управління ними. OHSAS18001 та OHSAS 18002

посилаються на індивідуальні елементи цього процесу окремо один від одного та використовують термін «оцінювання ризику» в разі посилання на

його другий рівень, а саме визначення ризику. 2. «Встановлення» передбачає рівень сталості, тому систему не можна вважати встановленою, доки всі її елементи не буде цілко вито впроваджено. «Матеріально-технічне забезпечення» передбачає, що якщо систему встановлено, то вона продовжує працювати. Це по требує активних зусиль з боку організації. Багато систем, які спочатку працювали добре, з часом втрачають ефективність через нестачу за

безпечення. Багато елементів OHSAS 18001 (такі як перевіркові та коригувальні дії, аналіз з боку керівництва) створено, щоб забезпечити

дієву підтримку системи.

4. 4.1. )

__________________________________________________________

OHSAS 18001

Організація повинна розробити та підтримувати в робочому стані систему управління безпекою та гігієною праці, вимоги до якої наведено в розділі 4.

Рис. 1.

4 •

11/2007

_______________ М І Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н І

Г АЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

Організація повинна встановити та підтримувати систему управління, яка відповідає всім вимогам ОНБАБ 18001. Це також має допомогти

організації відповідати наявним законодавчим або іншим вимогам БіГП.

Рівень детальності та складності системи управління БіГП, розмір документації та джерел, присвячених їй, залежать від розміру організації

та її роду діяльності.

Організація має право вибору меж впровадження ОНЭАЭ 18001, які можуть включати як всю організацію, так і окремі одиниці або види

діяльності організації.

Якщо систему управління БіГП впроваджено для окремої операційної одиниці або діяльності, принципи та процедури БіГП, розроблені інши

ми частинами організації, можуть також бути використані окремими операційними одиницями та видами діяльності, щоб допомогти їм відповідати вимогам ОНЗАЭ 18001.

Це може потребувати невеликої перевірки та доповнення принципів і процедур БіГП, щоб забезпечити їхню відповідність окремим опе

раційним одиницям та діяльності.

c) Усі вимоги, потрібні для впровадження, описано в ОНБАЗ 18001.

) Ефективно запроваджена система управління БіГП допомагає організації постійно досягати вдосконалення діяльності БіГП.

4.2.

Аналіз з боку керівництва

і Аудит

уц

■'— ■ ■ ■»

п . Політика

7 — Ж Ж

ш щ

Зворотнии зв язок після проведених заходів

Планування

. 2.

)

18001

В організації має існувати політика безпеки та гігієни праці, санкціонована вищим керівництвом організації, і чітко сформульовані загальні

цілі безпеки та гігієни праці, а також зобов’язання щодо поліпшення в галузі безпеки та гігієни праці. Політика має: a) відповідати характеру та масштабу ризиків в галузі безпеки та гігієни праці організації;

включати обов’язки щодо постійного вдосконалення;

c) включати обов’язки, які відповідають чинному законодавству, а також іншим вимогам, з якими організація погоджується; сі) бути задокументована, впроваджена;

е) бути доведена до відома всього персоналу, щоб кожний працівник знав про свої обов’язки в галузі безпеки та гігієни праці; Н бути доступною для зацікавлених сторін та д) періодично піддаватися аналізу, щоб залишатися придатною для організації.

) Політика БіГП визначає загальне спрямування та встановлює принципи дій для організації. Політика визначає цілі для різних рівнів відповідальності та діяльності БіГП, потрібні всій організації. Вона демонструє офіційне зобов’язання організації, а особливо вищого керівниц тва компанії, в сфері вмілого управління БіГП.

Задокументовану політику БіГП повинно створювати та затверджувати вище керівництво компанії. . Політика системи управління БіГП не може суперечити загальній бізнес-політиці організації та іншим принципам управління, на

приклад управлінню якістю або управлінню якістю навколишнього середовища. 3

111/2007 * 5

МІ ЖН АРОДНІ ,

Д Е Р Ж А В Н І

ГАЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

) Встановлюючи політику БіГП, керівництво повинно розглянути: - політику та цілі, які 6 відповідали діяльності організації в цілому; - небезпеки БіГП в межах організації; - правові та інші норми; - попереднє та поточне виконання системи управління БіГП організацією; - потреби інших зацікавлених сторін; - можливості та потрібність постійного покращання; - потрібні ресурси; - внески працівників; - внески виконавців та іншого зовнішнього персоналу.

</ Вище керівництво організації повинно розробити політику БіГП, яка брала б до уваги нижчезазначені пункти. Треба, щоб вище керівництво сприяло розповсюдженню політики БіГП в організації. Ефективно сформульована політика БіГП має: 1) відповідати характеру та розмірам ризиків, яким підлягає організація в сфері БіГП. Ідентифікація небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиками є основою успішної системи управління БіГП, і її потрібно відображати в політиці організації у сфері БіГП. Політика БіГП не може суперечити баченню організацією її майбутнього. Вона має бути реалістичною і не може перебільшувати сутності ризиків або зменшувати їх; 2) включати зобов’язання щодо постійного поліпшування. Сподівання громадськості збільшують тиск на організації, вимагаючи зменшення ризику захворювань, нещасних випадків та інцидентів на робочому місці. На додачу до правових обов’язків організація повинна бути націлена на покращання результатів БіГП та системи управління БіГП, а також враховувати зміни в бізнесі та нормативно-правові вимоги. Заплановане покращання діяльності буде звичайно виражено в цілях БіГП (див. 4.3.3) та організовано через програму управління БіГП (див. 4.3.4), хоча політика БіГП може включати широкі сфери для дій; 3) включати зобов’язання, принаймні відповідати чинному законодавству в галузі БіГП та іншим вимогам, з якими організація погоджується. Від організацій вимагають дотримання чинного законодавства в галузі БіГП та інших вимог БіГП. Політика БіГП передбачає, що організація повинна відкрито заявити про свій обов’язок дотримуватись такого законодавства або інших вимог.

. «Інші вимоги» можуть означати, наприклад, політику корпоративну або певного відділу, власні внутрішні стандарти або технічні умови організації чи правила робочої поведінки, з якими погоджується організація; 4) бути задокументована, впроваджена та підтримуватись у робочому стані. Планування та відповідна підготовка є ключем до успішного впровадження. Часто формулювання політики та цілей є нереалістичними, не маючи відповідних та достатніх ресурсів у наявності. Перед тим, як робити публічні заяви, організація повинна бути впевнена у достатності не обхідного фінансування, навичок та можливостей для реального досягнення всіх поставлених цілей БіГП у межах встановленої політики. Для того щоб політика БіГП була ефективною, її треба документувати та час від часу аналізувати на довготривалу придатність, а також, за потреби, доповнювати та змінювати; 5) бути доведеною до відома працівників, щоб усі вони усвідомлювали свою індивідуальну відповідальність перед БіГП. Залучення та зобов’язання працівників є особливо важливими для успішної дії БіГП. Працівники повинні знати про вплив управління БіГП на якість їхнього власного робочого оточення, а також їх треба заохочувати вносити пропозиції щодо управління БіГП. Працівники (всіх рівнів, включаючи рівень керівництва) навряд чи зможуть робити ефективні внески до управління БіГП, поки вони не зро зуміють свою власну відповідальність та не будуть компетентними у виконанні поставлених перед ними вимог. Це вимагає від організації чіткого пояснення працівникам політики та цілей БіГП, що дасть змогу останнім мати концепцію, згідно з якою вони зможуть порівнювати свою діяльність у сфері БіГП.

. Багато країн мають законодавство та правові норми в сфері БіГП, які потребують консультацій та участі працівників у системі уп равління БіГП; 6) бути доступною для зацікавлених сторін. Будь-яка особа або група осіб (як в організації, так і зовні), яких стосуються або на яких впливають обов’язки виконання БіГП, повинні бути особливо зацікавленими в затвердженні політики БіГП. Тому має існувати процес ознайомлювання з політикою БіГП. Процес має гарантувати, що зацікавлені сторони отримають документи політики БіГП на запит, але не обов'язково забезпечувати копіювання за власним бажанням. 7) періодичний аналіз для забезпечення її доцільності та відповідності потребам компанії. Зміни є неминучими, законодавство розвивається, сподівання громадськості зростають. Як наслідок, політика організації в сфері БіГП та система управління потребують регулярного аналізу, щоб забезпечити їхню постійну придатність та результативність. Внесені зміни потрібно розповсюджувати якнайшвидше.

) Доступна та зрозуміла політика БіГП, яка розповсюджується по всій організації. 6 •

111/2007_____________________ _______________________________________

М І Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н І

Г АЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

4.3.

Політика

Зворотний зв'язок після проведених заходів

Планування

і Впровадження та функціонування

. 3.

4.3.1. a)

0 5 5 18001

Організація повинна розробити та підтримувати в робочому стані процедури щодо визначення існуючих небезпек, оцінення ризиків та впро вадження потрібних заходів управління. Це мас охоплювати: - стандартні та специфічні види діяльності; - діяльність усього персоналу, який має доступ до робочого місця (включаючи субконтрактів та відвідувачів); -

Організація повинна забезпечувати можливість використання результатів проведеної оцінки та результатів заходів з управління ризиками в разі встановлення цілей у галузі безпеки та гігієни праці. Цю інформацію треба документувати та актуалізовувати. Методологія організації з визначення небезпеки та оцінювання ризику має: - бути визначена щодо сфери використання, характеру та вибору визначеного часу так, щоб профілактичним заходам було надано пріори тет над протидійними; - забезпечити класифікацію ризиків та ідентифікацію тих, які треба ліквідувати, чи керувати заходами, як визначено в 4.3.3 та 4.3.4; - відповідати операційному досвіду та можливостям використовуваних засобів контролю ризику; - забезпечувати вихідними даними для прийняття швидких рішень, визначення вимог, виявлення потреби у навчанні персоналу та/чи роз робці заходів оперативного контролю; - забезпечити моніторинг потрібних заходів щодо гарантії ефективності та своєчасного 'іх виконання. b)

Організація повинна повністю оцінити всі важливі небезпеки БіГП після ідентифікування, оцінювання та управління ризиком. . Деякі довідкові документи, включаючи ВБ 8800, використовують термін «оцінювання ризику», щоб охопити весь процес ідентифіку вання ризику, визначення ризику та відбір відповідних засобів зменшення ризику та управління ризиками. ОНБАЗ 18001 та ОНЗАБ 18002 поси лаються на індивідуальні елементи цього процесу окремо один від одного та використовують термін «оцінювання ризику» в разі посилання на йо го другий рівень, а саме визначення ризику. Процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком та їхні результати повинні стати основою для цілої системи БіГП. Важливо, щоб зв’язки між ідентифікацією небезпеки, оцінюванням ризику та управлінням ризиком чи іншими елементами системи уп равління БіГП було чітко та ясно встановлено. 4.3.1 в) та 4.3.1 д) давали настанови щодо зв’язків між вимогами ОНЗАБ 18001 та іншими вимогами ОНБАБ 18001. Метою цього стандарту є встановлення принципів, за допомогою яких організація зможе визначити, чи є ці процеси ідентифікування небез пеки, оцінювання ризику та управління ризиком придатними та відповідними. Стандарт не дає рекомендацій, яким чином цю діяльність треба проводити. . Для наступного керівництва щодо процесів ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиками див. ВБ 8800. Процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиками мають давати змогу організації визначати, оцінювати та уп равляти ризиками БіГП на постійній основі. У будь-якому разі увагу потрібно приділяти звичайним та непередбаченим процесам у межах організації, а також потенційним надзвичайним ситуаціям. _________________________________________________

111/2007 * 7

Процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиками повинні брати до уваги кошти та час для виконання цих трьох процесів та наявність достовірних даних. Інформація, яку було розроблено для нормативних та інших цілей, можна використовувати у цих трьох процесах. Організація також може брати до уваги рівень практичного контролю, який можна проводити щодо ризиків БіГП. Ор ганізація повинна визначити, в чому полягають для неї ризики БіГП; у цьому разі треба брати до уваги внески та результати, пов’язані з її по точною та відповідною минулою діяльністю, процесами, продуктами та/чи послугами. Організація, яка не має системи управління БіГП, може встановити її щодо ризиків БІГП за допомогою початкового аналізу, який допомо же встановити всі ризики БіГП, з якими стикається організація, що стане основою для встановлення системи управління БіГП. У межах початкового аналізу організація може побажати розглянути (але не обмежуючи себе лише цим) такі пункти: - законодавчі та нормативні вимоги; - визначення ризиків БіГП, з якими стикається організація; - вивчення всіх наявних методів, процесів та процедур управління БіГП; - оцінення зворотного зв’язку від вивчення попередніх інцидентів, нещасних випадків та надзвичайних ситуацій. Придатний підхід початкового аналізу може включати інформацію про результати перевірки, опитування, пряме інспектування та виміри, ре зультати попередніх аудитів системи управління або інші експертизи, залежно від характеру діяльності організації. Треба підкреслити, що початковий аналіз не придатний для імплементації структурного системного підходу пункту 4.3.1.

) - законодавчі та інші вимоги БіГП (див. 4.3.2); - політика БіГП (див. 4.2); - реєстрація інцидентів та нещасних випадків; - невідповідність (див. 4.5.2); - результати аудиту системи управління БіГП (див. 4.5.4); - передавання інформації від працівників та інших зацікавлених сторін (див. 4.4.3); - інформація від консультації з працівниками щодо БіГП, аналіз та покращання роботи на робочому місці (ця діяльність може бути за своєю суттю реагувальною або прогнозувальною); - інформація щодо оптимальних методів, типових небезпек, властивих організації, інциденти та нещасні випадки, які трапились у подібних організаціях; - інформація щодо можливостей, процесів та діяльності організації, включаючи; - деталі зміни методики контролювання; - схему(и); - блок-схему процесу; - опис небезпечних матеріалів (сировина, хімічні матеріали, відходи, продукти, заготовки); - токсикологію та інші дані БіГП; -дані моніторингу (див. 4.5.1); - дані про навколишнє середовище на робочому місці.

/) 1) Ідентифікація небезпеки, оцінення ризику та управління ризиком: і) загальне. Критерії для управління ризиком мають відображати принцип усунення небезпек, де це є реальним, наступним є зменшення рівня ризику (зменшенням вірогідності нещасного випадку або потенційної небезпеки ушкодження або шкоди) з упровадженням особистого захисного обладнання (030) як останнього засобу захисту. Процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком є ключови ми засобами в управлінні ризиками. Ідентифікація небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком значно відрізняються на різних підприємствах, починаючи від простих оцінювань до комплексних, кількісних аналізів із великою кількістю документації. До компетенції організації входить планування та впроваджен ня відповідних процесів ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управляння ризиком, які б відповідали їхнім потребам та ситуації на робочих місцях, а також не суперечили законодавчим вимогам БіГП.

Процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управляння ризиком треба проводити як прогнозувальні критерії, а не реагувальні, саме вони мають випереджати події, встановлюючи нові та перевірені види діяльності та методики. Будь-яке потрібне зменшення ри зику та визначені заходи контролю треба впроваджувати до моменту появи змін. Організація повинна зберігати документацію, дані та записи щодо ідентифікації небезпек та управління ризиками у відповідному стані щодо поточної діяльності, а також розширювати її, щоб охопити нові розробки та нові змінені види діяльності до того, як вони увійдуть у дію. Процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком не можна застосовувати не лише до «звичайних» операцій виробляння та процедур, але також до періодичних та випадкових дій/процедур, таких як прибирання на виробництві та матеріально-технічне

обслуговування, або під час запускання/закривання виробництва.

Наявні письмові процедури контролювання особливо небезпечного завдання не усувають потреби для організації продовжувати процеси

ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком щодо операції. 8 •

111/2007________________________________________

М І Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н І

Г А Л У З ЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

Організація повинна не тільки розглядати небезпеки та ризики, які виникли в ході діяльності її власного персоналу, але й ті, що походять від підрядників та відвідувачів, а також від використання продукції та послуг, які забезпечують інші; ii) процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком. Процеси ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком треба документувати там, де мають бути такі елементи: - ідентифікація небезпек; - оцінка ризиків з існуючими (або припустимими) заходами з контролю на місцях (беручи до уваги певні види небезпек, ймовірність не вдачі проведення заходів з контролю та потенційну небезпеку наслідків нещасного випадку або травми); - оцінка допустимості остаточного ризику; - визначення будь-яких потрібних заходів з управління ризиками; - оцінка, чи є заходи з контролю ризику достатніми для зменшення рівня ризику до допустимого. Додатково процеси мають включати визначення таких пунктів: - характер, вибір часу, сфера застосування та методологія для будь-якої форми ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та уп равління ризиком, які треба використовувати; - чинне законодавство в сфері БіГП та інші вимоги; - роль та повноваження персоналу, відповідального за виконання процесів; - вимоги щодо компетентності та потреби у навчанні (див. 4.4.2) для персоналу, який повинен здійснювати процеси (залежно від приро ди та типу процесів, які буде використано, може бути потрібно, щоб організація використовувала поради та послуги ззовні); - використання інформації від консультацій з працівниками зі сфери БіГП, аналіз та покращання діяльності (ці дії можуть бути як реагувальними, так і прогнозувальними за своєю суттю); - який рівень уваги треба приділяти ризику людської помилки в межах процесу, який вивчають; - види небезпек БіГП, представлені матеріалами, технікою та обладнанням, стан якого погіршується з часом, особливо ма теріали/техніка/обладнання, які зберігають на складах; iii) наступні дії: - наступне виконання процесів ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управляння ризиком: - мають бути чіткі факти, що будь-які коригувальні та запобіжні дії (див. 4.5.2) визначено як потрібні і їх контролюють для вчасного завер шення (це може потребувати наступного ідентифікування ризику та оцінювання контролю, щоб відобразити ймовірні зміни щодо заходів кон тролювання ризику та визначити переглянуті оцінки остаточних ризиків); - зворотній зв’язок щодо результатів та прогресу в завершенні коригувальних та запобіжних дій треба передбачати для управління, як вне сок для аналізу управління (див. 4.6) та встановлення переглянутих та нових цілей БіГП; - організація повинна бути в змозі визначити рівень компетентності персоналу, який виконує небезпечні завдання, які співпадають із ви значеними в процесі оцінювання ризику у встановленій формі потрібних контролів ризику; - за можливості треба використовувати зворотній зв’язок від наступного робочого досвіду, щоб внести зміни до процесів та даних, на яких вони базуються. 2) Аналіз ідентифікації контролю, оцінення ризику та управління ризиком (також див. 4.6) Процес ідентифікування ризику, оцінення ризику та управління ризиком потрібно проаналізувати у попередньо визначений час або період, як встановлено в документах політики БіГП, або в час, попередньо визначений управлінням. Цей період може залежати від - характеру небезпеки; - розміру ризику; - зміни у звичайній роботі; - зміни у вихідних матеріалах, сировині, хімічних матеріалах тощо. Аналіз також потрібен, якщо зміни в межах організації піддають сумніву правильність існуючих оцінювань. Такі зміни можуть включати: - розширення, зменшення, реорганізацію; - перепризначення відповідальностей; - зміни методів роботи та моделей поведінки.

) Такі елементи треба документально зафіксувати в процедурі(ах): - ідентифікація небезпек; - визначення ризиків, пов'язаних з ідентифікованими небезпеками; - встановлення рівня ризиків, які стосуються кожної небезпеки, та чи є вони допустимими; - опис та посилання на заходи моніторингу та контролю за ризиками (див. 4.4.6 та 4.5.1), особливо ризики, які є недопустимими; - де доцільно, цілі та дії БіГП, щоб зменшити визначені ризики (див. 4.3.3), та будь-які послідовні дії для прогресу показників моніторингу з їхнього зменшення; - визначення компетенції та навчальних вимог щодо впровадження заходів контролю (див. 4.4.2); - необхідні заходи контролю треба уточнювати як частину операційного контрольного елементу системи (4.4.6); 111/2007 * 9

М І Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н І

ГАЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

- записи, створені кожною згаданою вище процедурою.

. Деякі довідкові документи, включаючи BS 8800, використовують термін «оцінювання ризику», щоб охопити весь процес іден тифікування ризику, визначення ризику та відбір відповідних засобів зменшення ризику та контролю ризиків. OHSAS 18001 та OHSAS 18002

посилаються на індивідуальні елементи цього процесу окремо один від одного та використовують термін «оцінювання ризику» у разі посилан ня на його другий рівень, а саме визначення ризику.

4.3.2. a)

OHSAS 18001

Організація повинна встановити та підтримувати в робочому стані процедуру визначення та доступу до законодавчих чи інших застосова них до організації вимог у галузі безпеки та гігієни праці.

Організація повинна постійно актуалізовувати цю інформацію, доводити її (щодо юридичних чи інших вимог) до відома персоналу та зацікав

лених осіб. b)

Організація повинна знати та розуміти, як чинні правові та інші вимоги впливають на її діяльність, та надавати цю інформацію відповідному персоналу. Ця вимога 4.3.2 від OHSAS 18001 спрямована на сприяння знанню та розумінню правових обов’язків, але зобов’язує організацію склада ти бібліотеки з правовими та іншими нормами, якими б рідко користувались.

c) Типові внески включають: - деталі процесів виробляння в організації та обслуговуванні: - результати ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком (див. 4.3.1); - передовий досвід (наприклад, стандарти, настанови галузевих асоціацій); - правові вимоги/державне регулювання; - список інформаційних джерел;

- національні, іноземні, регіональні або міжнародні стандарти;

- вимоги зацікавлених сторін.

d) Треба визначити відповідне законодавство та інші вимоги. Організації повинні ретельно шукати найдоцільніші засоби оцінювання інформації, включаючи ЗМІ, які сприяють поінформованості (наприклад, паперові носії, CD, Інтернет). Організація також повинна оцінити, які потрібно

застосовувати вимоги та де їх застосовувати, а також, хто повинен отримати інформацію.

e) Типові результати включають такі пункти: - процедури для визначення та оцінки інформації; - визначення, які та де треба застосовувати вимоги (це може бути у формі реєстру(ів)); - вимоги (дійсний текст, підсумок або аналіз, де це доцільно), доступні у місцях, які визначає організація; - процедури для контролю за запровадженням видів управління, які стануть результатом нового законодавства у сфері БіГП.

4 J .3 . )

OHSAS 18001

Організація повинна встановити та підтримувати в робочому стані задокументовані цілі в галузі безпеки та гігієни праці для будь-якої функції та на кожному рівні в межах організації. Встановлюючи та переглядаючи свої цілі, організація повинна враховувати свої легальні та інші вимоги, небезпечність та промислові ризи ки, технічні можливості, фінансові, робочі процеси, обов язки в діловій сфері та думку зацікавлених осіб. Цілі мають відповідати вимогам політики в галузі промислової безпеки та гігієни праці, включаючи зобов'язання постійного поліпшення. b)

Треба встановлювати та вимірювати цілі БіГП, які зроблять можливим досягнення політики БіГП по всій організації.

c) Типові внески включають такі пункти: - політика та цілі, які відповідають діяльності організації в цілому; - політика БіГП має включати зобов'язання постійного поліпшення (див. 4.2); - правові та інші вимоги (див. 4.3.2); - технологічні варіанти;

- фінансові, експлуатаційні та бізнесові вимоги; - точка зору працівників та зацікавлених сторін (див. 4.4.3); - інформація від консультацій з працівниками в сфері БіГП, аналізування та покращування роботи на робочих місцях (ці види діяльності мо жуть бути реагувальними або прогнозувальними за своєю природою); - аналіз діяльності щодо раніше встановлених цілей БіГП; 10 »

111/2007

М І Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н 1 Й

Г А Л У ЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

- попередні записи невідповідностей БіГП, нещасні випадки, інциденти та пошкодження майна; - результати аналізу з боку керівництва (див. 4.6).

/ Використовуючи інформацію або дані «Типових внесків», описані вище, відповідні рівні управління мають визначати та встановлювати

пріоритетні цілі БіГП.

Під час встановлювання цілей БіГП особливу увагу треба приділяти інформації/або даним від тих цілей, які найвірогідніше підпадуть під вплив окремих цілей БіГП, оскільки це допоможе забезпечити їхню придатність та ширшу прийнятність. Також корисно розглядати інформацію та дані від джерел, які перебувають зовні, наприклад підрядники та інші зацікавлені сторони. Потрібно проводити регулярні зустрічі на різних рівнях управління, щоб встановити цілі БіГП (наприклад, щорічно).

Деяким організаціям треба буде задокументовувати процес встановлювання цілей БіГП.

Цілі БіГП потрібно розглядати як широке коло корпоративних питань БіГП, а також питання БіГП, що е специфічними для окремих функцій та рівнів у межах організації. Придатні показники треба визначати для кожної цілі БіГП. Ці показники мають уможливити контроль із запровадження цілей БіГП. Цілі БіГП мають бути прийнятними та здійсненними, організація повинна бути в змозі досягнути їх та проводити контроль за прогресом. Потрібно визначати, приймати та здійснювати шкалу часу, щоб реалізувати кожну мету БіГП. Цілі БіГП можна розбити на окремі завдання залежно від розміру організації, складності цілей БіГП та потрібної шкали часу. Тому треба

встановити чіткі зв’язки між різними рівнями завдань та цілей БіГП. Приклади типів БіГП включають:

- зменшення рівнів ризику;

- введення додаткових елементів до системи управління БіГП; - ужиті заходи для покращання існуючих елементів або узгодженість їхнього застосування; - усунення або зменшення частоти особливо небажаного нещасного випадку(ів). Цілі БіГП треба доводити до відома відповідного персоналу (наприклад, навчанням або груповими брифінг-сесіями, див. 4.4.2) та широко

застосовувати через програму(и) управління БіГП (див. 4.3.4).

) Типові результати включають зафіксовані в документах, виміряні цілі БіГП для кожної функції в організації.

42 )

( ) 18001

Організація повинна розробити та підтримувати в робочому стані програму(и) системи управління БіГП для досягнення встановлених ор

ганізацією цілей. Такі пункти потрібно документувати:

a) зазначені обставини та повноваження для досягнення цілей на кожному відповідному рівні організації; б) засоби та шкалу часу, мета якої полягає в тому, щоб бути досягненими.

Програма(и) управління БіГП потрібно регулярно аналізувати через запланований інтервал часу. Там, де треба, в програму(и) управління

в галузі професійної безпеки та гігієни праці потрібно вносити поправки, відповідно до змін у сферах діяльності організації, продукції, послугах

чи експлуатаційних умовах. b)

За допомогою програм управління БіГП організація повинна докладати зусиль, щоб досягнути поставленої перед нею політики та цілей БіГП. Це буде потребувати розробки стратегій та планів дій, які треба задокументувати та розповсюджувати. Прогрес, який виникає під час втілю вання цілей, треба контролювати, записувати та аналізувати; стратегії, плани потрібно оновлювати та доповнювати відповідно.

c) Типові внески включають такі пункти: -

політика та цілі БіГП; аналіз правових та інших вимог; результати ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком; деталі процесів виробляння в організації або реалізація обслуговування;

- інформація від консультацій з працівниками в сфері БіГП, аналіз та покращання роботи на робочих місцях (ці види діяльності можуть бу ти реагувьтіьними або прогнозувальними за своєю природою); - аналізи можливостей, доступних із нових або інших технологічних варіантів;

- постійне поліпшування діяльності; - наявність ресурсів, потрібних, щоб досягнути цілей БіГП, які поставила перед собою організація.

< Програма управління БіГП має визначити осіб, які б відповідали за виконання цілей БіГП (на кожному рівні). Вона також має визначити

різноманітні завдання, які треба втілити в життя, щоб досягнути кожної цілі БіГП. Програма має забезпечити розподіл обов’язків та відповідальності для кожного завдання та визначити строки виконання кожного завдан

ня, враховуючи загальний строк досягнення мети БіГП. Програма також має забезпечити розподіл відповідних ресурсів (наприклад, фінансові, людські, обладнання, логістика) для кожного завдання.

Програма також може бути пов’язана з навчальними програмами (див. 4.4.2). Навчальні програми можуть передбачати розподіл інфор

мації та скоординований контроль. 111/2007 «-11

М І Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н І

ГАЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И _______________

Якщо очікують значних змін та відхилень у робочій практиці, процесах, обладнанні або матеріалах, програма має провести нову іден

тифікацію небезпеки та оцінити ризик. Програма управління БіГП має передбачати консультацію з відповідним персоналом щодо очікува них змін.

) Типові результати включають визначену, задокументовану програму(и) управління БіГП.

4.4.

Планування

Аудит

Контроль та коригувальні дії

. 4.

4.4.7. )

0 //

18001

Ролі, обов’язки та повноваження персоналу, який керує, виконує та перевіряє різні види діяльності, що впливають на ризики в галузі уп

равління БіГП, пов’язані з діяльністю організації, обладнанням та робочими процесами, треба визначати, документувати та доводити до відо ма працівників, щоб сприяти управлінню в галузі безпеки та гігієни праці. Кінцеву відповідальність за безпеку та гігієну праці покладено на керівництво. Організація повинна визначити члена керівництва (наприклад,

у великій організації, правлінні, раді чи члена виконавчого комітету) з відповідальністю за забезпечення правильного впровадження системи управління безпеки та гігієни праці, а також для виконання вимог. Керівництво повинно забезпечувати ресурси, потрібні для впровадження, управління, вдосконалення та підтримки в робочому стані систе ми управління безпеки та гігієни праці. Під ресурсами мають на увазі людські, інтелектуальні, технологічні та фінансові ресурси. Щоб призначити представника вищого керівництва, треба визначити роль, обов’язки та повноваження для:

a) забезпечення розроблення та впровадження вимог до системи управління безпекою та гігієною праці та підтримання її в робочому стані

відповідно до вимог цього стандарту; b) забезпечення того, щоб доповіді про функціонування системи управління безпекою та гігієною праці надавали вищому керівництву для аналізу та були основою для подальшого вдосконалення системи. Усе це, разом з відповідальністю керівництва, має демонструвати дії щодо постійного покращування показників БіГП.

) Управління безпекою та гігієною праці буде ефективним за умови, якщо роль, відповідальність та повноваження буде визначено, задоку ментовано та доведено до відома відповідних осіб, а також, якщо будуть потрібні ресурси, щоб забезпечити виконання завдань БіГП.

,;) Типові внески включають такі пункти: - організаційна структура/блок-схема організації; - результати ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком; - цілі БіГП; - правові та інші вимоги; - робочі інструкції;

- списки кваліфікованого персоналу.

( 1) Огляд

Відповідальність та обов’язки треба визначати для всього персоналу, чия діяльність є частиною системи управління безпекою та гігієною

праці, а також потрібно чітко визначати відповідальність у сфері взаємодії між різними функціями та рівнями організації. 12 •

111/2007___________________________________________________

М І Ж Н А Р О Д Н І ,

Д Е Р Ж А В Н І

Г А Л У З ЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

Поміж іншим, такі визначення можна вимагати для: - вищого керівництва; - керівництва середньої ланки на всіх рівнях організації; - операторів процесів та основної робочої сили; - тих, хто пов’язаний з підрядниками в сфері БіГП; - тих, хто відповідає за навчання в сфері БіГП; - тих, хто відповідає за обладнання, яке є важливим для БіГП; - працівників, які працюють у сфері БіГП та інших спеціалістів у межах організації; - представників працівників у сфері БіГП на консультативних форумах. Однак організація повинна сприяти поширенню ідеї, що кожний працівник відповідає за БіГП на роботі, і це є відповідальністю не лише тих, на кому безпосередньо лежать обов’язки за систему управління безпекою та гігієною праці. 2) Визначення відповідальності вищого керівництва Вище керівництво повинно відповідати за визначання політики організації в сфері безпеки та гігієни праці та забезпечити запровадження системи управління БіГП. Виконуючи зобов’язання, вище керівництво повинно призначити спеціального представника з визначеними обов’яз ками та повноваженнями для впровадження системи управління БіГП (у великих та комплексних організаціях можна призначати кількох та ких представників). 3) Визначення відповідальності для уповноваженого в сфері управління БіГП Уповноважений у сфері управління БіГП повинен бути членом вищого керівництва. Призначену особу може підтримувати інший персонал, який делегував йому відповідальність за контроль над загальним функціюванням БіГП. Уповноважену особу треба постійно інформувати про стан роботи системи; вона повинна зберігати за собою право активного залучення до періодичних аналізів та встановлення цілей БіГП. Потрібно забезпечити, щоб будь-які інші обов’язки або функції, які має цей персонал, не суперечили їхньому виконанню обов'язків у сфері БіГП. 4) Визначення відповідальності для керівництва середньої ланки Відповідальність керівництва середньої ланки полягає в тому, щоб БіГП входила в межі їхньої сфери діяльності. Оскільки головні обов’язки в сфері БіГП покладено на лінійне керівництво, роль та відповідальність будь-якого іншого спеціаліста в цій сфері в межах організації треба чітко визначати, щоб уникнути неясності щодо їх обов’язків та повноважень. У разі виникнення конфлікту між вимогами системи безпеки і гігієни праці та виробничими розрахунками, розбіжності повинне вирішувати вище керівництво. 5) Документація обов’язків та відповідальностей Обов’язки та відповідальності щодо БіГП треба задокументувати в зручній для організації формі. Організація може обрати одну або кілька з нижчезазначених форм або вибрати альтернативний для неї варіант: - настанова щодо системи управління БіГП; - робочі процедури та опис робочого завдання; - робочі інструкції; - введення засобів навчання. Якщо організація обирає видання робочих інструкцій, які охоплюють інші аспекти обов’язків працівників, тоді обов’язки щодо БіГП потрібно вносити до цих робочих інструкцій. 6) Доведення до відома обов’язків та відповідальностей Відповідальності та обов'язки щодо БіГП треба ефективно доводити до відома всіх, кого це стосується, на всіх рівнях у межах організації. Це створить впевненість, що всі будуть розуміти сферу застосування та взаємозв’язки між різними функціями. 7) Ресурси Керівництво повинно забезпечити наявність потрібних ресурсів, щоб забезпечити безпеку робочого місця, включаючи обладнання, людські ресурси, експертизу та навчання. Ресурси відповідають вимогам, якщо вони спроможні провести програми та види діяльності щодо БіГП, включаючи вимірювання та моніто ринг.

Для організацій із встановленими системами управління БіГП відповідність ресурсів можна принаймні частково оцінювати, порівнюючи за

плановане досягнення цілей БіГП з дійсними результатами. 8) Зобов’язання керівництва Менеджери повинні забезпечити очевидну демонстрацію їхнього зобов’язання щодо БіГП. Засоби демонстрування можуть включати відвіду вання та інспектування об’єктів, участь у розслідуванні нещасних випадків, забезпечення ресурсів під час коригувальних дій, відвідування зборів з питань БіГП та надання інформативної підтримки.

) Типові результати включають: - визначення відповідальностей та обов’язків щодо БіГП для всього задіяного персоналу; -документування ролей, відповідальностей в керівництві, процедурах, навчальних блоках; - доведення ролей та відповідальностей до відома всіх працівників та інших відповідних сторін; - активна участь керівництва та підтримка БіГП на всіх рівнях. 111/2007 * 13

М І Ж Н А Р ОДНА,

ГАЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

4.4.2. a)

Д Е Р Ж А В Н І

5 18001 _______________________________________________________________________________________________

Персонал повинен бути компетентним для виконання завдань, які можуть впливати на БіГП на робочому місці. Компетентність треба ви значати на основі відповідної освіти, підготовки та/чи виробничого досвіду. Організація повинна розробити та підтримувати в робочому стані процедури, які забезпечують обізнаність працівників кожного відповідно го рівня та посади про: - важливість дотримування політики та процедур у сфері БіГП, а також вимог до системи управління БіГП; - наслідки їх трудової діяльності (дійсні та потенційні), безпеку та гігієну праці та переваги поліпшення роботи кожного працівника; -їх ролі та обов’язки в досягненні відповідності політики процедурам у сфері БіГП, а також вимоги до системи управління БіГП, включаю

чи аварійну готовність та відповідні дії (див. 4.4.7); - потенційні наслідки в разі відхилення від встановлених робочих процесів. Процедури навчання персоналу мають враховувати різні рівні: - відповідальність, здатність і обізнаність; - ризик. b)

Організація повинна мати ефективні процедури для забезпечення компетентності персоналу, який виконує свої визначені функції.

c) Типові внески включають такі пункти: - визначення обов'язків та відповідальності; - робочі інструкції (включаючи деталі небезпечних завдань, потрібні для виконання); - оцінка роботи працівників; - результати ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком; - процедури та правила безпеки; - політика та цілі БіГП; -програми БіГП;

) Такі елементи треба включати до процесу: - систематичне визначання обізнаності та компетентності в сфері БіГП, потрібне на кожному рівні, та функції в межах організації; - визначення та ліквідація будь-якої розбіжності між рівнем поточної обізнаності та компетентності кожної окремої особи в сфері БіГП та тим, який встановлює ця система; - проведення будь-якого навчання систематично та своєчасно; - індивідуальне оцінювання здібностей та знань для того, щоб з'ясувати, які знання отримали працівники; - підтримання в належному стані записів, що стосуються навчання та компетенції працівників. Програму обізнаності та навчання БіГП тре ба встановлювати та підтримувати в належному стані для розгляду таких аспектів: - розуміння розпоряджень організації щодо БіГП, встановлення ролей та відповідальності для працівників; - систематичні програми навчання для працівників та тих, кого переведено з однієї роботи на іншу всередині організації між підрозділами, об’єктами, робочими місцями та завданнями; - навчання в сфері безпеки та гігієни праці, ризиків, запобіжних заходів та процедур, це навчання потрібно проводйти до початку роботи; - навчання для ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком (див. 4.3.1г); - специфічне внутрішнє та зовнішнє навчання, потрібне для працівників у разі їх специфічних обов'язків та ролей в системі БіГП, включа ючи представників цієї системи; - навчання для всіх осіб, які управляють працівниками, підрядниками та іншими (наприклад, тимчасові робітники), для забезпечення ро зуміння всіма сторонами небезпеки та ризиків операцій, які вони виконують або за які вони відповідають, де б вони не трапились, для того, щоб мати потрібну компетенцію здійснювати діяльність безпечно та для впевненості, що процедури з безпеки робіт персонал виконує під їх контролем; - обов'язки та відповідальності (включаючи корпоративні та індивідуальні юридичні відповідальності) вищого керівництва щодо функцій си стеми управління БіГП, які управляють ризиками та мінімізують хвороби, шкоду та інші втрати організації; - навчання для підрядників, тимчасових робітників та відвідувачів відповідно до рівня ризику, якому вони підлягають. Ефективність навчання та підсумковий рівень компетенції треба оцінювати. Це може включати оцінку як частину навчальних тренувань та/чи відповідні перевірки об’єктів, щоб встановити, чи було досягнуто відповідного рівня компетенції або контроль впливу наданого навчання.

) Типові результати включають такі пункти: - вимоги компетентності для кожного працівника; - аналіз навчальних потреб; - навчальні програми/плани для кожного працівника; - межі навчальних курсів/продукції, доступні для використання в межах організації; - записи щодо навчання, записи оцінки ефективності навчання. 14 •

111/2007

М І Ж Н А Р О Д Н І , 4 .4 .3. a)

Д Е Р Ж А В Н І

ГАЛУЗЕВІ

С Т А Н Д А Р Т И

OHSAS 18001

Організація повинна мати процедури, які забезпечують доведення до відома персоналу інформації щодо безпеки та гігієни праці, а також процедури отримування інформації від персоналу та зацікавлених сторін.

Участь працівників та організацію консультацій треба задокументовувати та повідомляти про це зацікавленим службам. Працівники повинні бути:

- залучені до процесу розробляння та аналізування політики та процедур для управління ризиками; - проконсультовані, якщо відбуваються зміни, які впливають на безпечність робочого місця та гігієни праці; - обізнані з документацією безпечності та гігієни праці;

- проінформовані про те, хто є їх представником з питань БіГП та хто є спеціально призначеним представником вищого керівництва

(див. 4.4.1). b)

Організація повинна заохочувати використання системи БіГП та підтримку її політики та цілей з боку всіх сторін, які підпадають під її дію, консультаціями та обміном інформацією.

c) Типові внески включають такі пункти: - політика та цілі БіГП;

- відповідне ведення документації системи управління БіГП;

- процедури ідентифікування небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиком;

- визначення ролі та міри відповідальності БіГП;

- результати офіційних консультацій працівників з керівництвом щодо БіГП; - інформація від консультацій з працівниками щодо БіГП, аналіз та покращання умов на робочому місці (ці види діяльності можуть бути реагувальними або прогнозувальними за своєю природою); - деталі щодо навчальної програми.

d) Організація повинна задокументовувати та сприяти проведенню заходів, за допомогою яких вона могла б проводити консультації та обміню ватись потрібною інформацією з працівниками та іншими зацікавленими сторонами (наприклад, підрядники, відвідувачі). Це має включати заходи для залучення працівників до: - консультацій щодо розробки та аналізу політики, розробки та аналізу цілей БіГП, рішень щодо впровадження процесів та процедур для уп равління ризиками, включаючи ідентифікацію небезпеки та аналіз оцінювання ризику та управління ризиками, які є доцільними для їхньої діяльності; - консультації щодо змін, які впливають на БіГП робочого місця, такі як введення нового або зміненого обладнання, матеріалів, технологій, процесів, процедур або способів роботи.

Працівників треба ознайомлювати з питаннями БіГП, а також інформувати, хто є їхнім представником; працівники повинні знати представ

ника, спеціально призначеного керівництвом.

e) Типові результати включають: - консультації вищого керівництва та працівників за допомогою зборів рад у справах БіГП та інших подібних органів; - залучення працівників до ідентифікації небезпек, оцінювання ризиків та управління ризиками;

- ініціативи щодо консультацій із працівниками з питань БіГП, аналіз та покращання роботи на робочому місці та взаємодія з керівництвом щодо питань БіГП; - визначення ролі представника працівників з питань БіГП та механізми його співпраці з керівництвом, включаючи, наприклад, залучення

до розслідування інцидентів та нещасних випадків, інспектування об’єктів, пов'язаних з БіГП, тощо;

- інструктаж щодо БіГП для працівників та інших зацікавлених сторін, наприклад підрядників та відвідувачів; - дошки оголошень з інформацією про правила БіГП та інша потрібна інформація щодо БіГП;

- інформаційні бюлетені щодо БіГП; - програма-плакат щодо БіГП.

4.4.4. )

OHSAS 18001

Організація повинна розробити та підтримувати в робочому стані на паперовому чи магнітному носіях інформацію, яка:

a) описує основні елементи системи управління та їх взаємодію; б) забезпечує напрямок суміжної документації.

. Важливо, щоб цю документацію було зведено до мінімуму для ефективності та продуктивності. b)

Організація повинна розробити та підтримувати в належному стані документацію, щоб система управління БіГП була зрозумілою та легкою у користуванні.

________________________________________________________________________________________________

111/2007 * 15

М І Ж Н А Р ОДНІ,

ДЕРЖАВНІ

ГАЛУЗЕВА

СТАНДАРТИ

с) Типові внески Типові внески включають такі пункти: - організація розробляє деталі документації та інформативних систем, щоб підтримувати систему управління БіГП та її функції, а також ви конати вимоги ОНБАБ 18001; - відповідальність та обов’язки; - інформація щодо умов, у яких документацію та інформацію використовують, та обмеження, яке вона може накласти, на фізичну приро ду документації, або використання електронних чи інших носіїв.

її) Процес Перед тим як розробляти відповідну документацію, щоб підтримати процеси БіГП, організація повинна проаналізувати свою документацію та інформацію, необхідну для системи управління БіГП. Встановленої вимоги відповідності ОНБАБ 18001 для розробки документації за спеціальними формами не існує. Чинну документацію, та ку як довідники, процедури або робочі інструкції, немає потреби замінювати, якщо вони на належному рівні описують поточні умови. Якщо ор ганізація вже має встановлену, задокументовану систему управління БіГП, ця система може бути придатною та ефективною для розробки, наприклад оглядового документа, який би описував взаємозв’язок між наявними процедурами та вимогами ОНБАБ 18001. Треба звернути увагу на: - відповідальність та обов’язки користувачів, які використовують документацію та інформацію, оскільки це має призвести до оціню вання рівня безпеки та доступності, яку, можливо, треба встановити, особливо це стосується електронних носіїв та контролю за зміна ми (див. 4.4.5); - спосіб та середовище, у якому фізичну документацію буде використано, оскільки це може потребувати оцінювання формату, в якому її буде представлено. Подібну оцінку потрібно провести щодо електронного устатковання для інформаційних систем.

е) Типові результати Типові результати включають такі пункти: - оглядовий документ документації системи управління БіГП або довідник; - реєстр документів, основні списки або показники; - процедури; - робочі інструкції.

4.4.5. Управління документацією та даними а) Вимога ОНБАБ 18001 Організація повинна розробити та підтримувати в робочому стані процедури перевіряння всіх потрібних документів та даних, згідно з вимо гами цього стандарту, щоб: a) їх можна було знайти; b)

вони підлягали періодичному аналізу, за потреби - виправленням; їх відповідність підтверджувала уповноважена особа;

c) поточні версії відповідних документів та даних були доступні в усіх місцях, де виконують операції, які існують для ефективного функціону вання системи БіГП; сі) застарілі документи та дані швидко вилучали з усіх пунктів видань та використання для унеможливлення їх непередбаченого вико ристання; є) архівні документи та дані, залишені на зберігання для юридичних чи інформативних цілей, певним чином ідентифіковано. b)

Мета

Усю документацію та дані, які містять важливу інформацію для роботи системи управління у сфері БіГП та виконання функцій БіГП у межах організації, треба чітко визначати, вони підлягають управлінню.

c) Типові внески Типові внески включають такі пункти: - організація розробляє деталі документації та системи даних для підтримки системи управління в сфері БіГП та для виконання вимог ОНЗАБ 18001; - деталі щодо відповідальності та обов’язків,

й Процес Письмові процедури мають визначити управління для ідентифікації, схвалення, видання та заміну документації з питань БіГП, а також уп равління даними по БіГП (згідно з вимогами 4.4.5 від ОНЗАБ 18001). Ці процедури мають чітко визначити категорії документації та даних, до яких їх застосовано. За потреби доступ до документації та даних має бути вільним, а саме, за звичайних та незвичайних умов, включаючи аварійні випадки. На приклад, це передбачає належний стан документації щодо виробничого обладнання, форми для запису даних про небезпечні матеріали, про цедур та інструкцій, які мають бути доступними для спеціалістів у сфері процесів та для всіх тих, кому знадобляться ці документи у надзви чайній ситуації.

е) Типові результати Типові результати включають такі пункти: - процедура управління документацією, включаючи визначення відповідальності та обов’язків; 16 *

111/2007

М ІЖ НАР ОДНІ,

ДЕРЖАВНІ

ГАЛУЗЕВІ

СТАНДАРТИ

- реєстрація документації, основні списки та показники; - список підконтрольної документації та її розміщення; - архівні реєстрації (деякі з них, можливо, треба проводити відповідно до правових та інших норм).

4.4.5. Управління роботами а) Вимога OHSAS 18001 Організація повинна ідентифікувати операції та види діяльності, пов’язані з ідентифікуванням ризиків, де потрібно застосовувати конт рольні заходи. Організація повинна планувати ці види діяльності, включаючи підтримання в робочому стані, щоб їх проводили у встанов лених умовах: a) розробленням та підтриманням у робочому стані задокументованих процедур, які охоплюють ситуації, коли їх відсутність могла б при звести до відхилення від політики та цілей БіГП; Ы обговоренням процедур робочих критеріїв; c) розробленням та підтриманням у робочому стані процедур, які стосуються ідентифікованих ризиків щодо майна, обладнання, послуг, які закуповує та/чи використовує організація, доведення до відома постачальників та дистриб’юторів відповідних процедур та вимог; d) розробленням та підтриманням у робочому стані процедур для проектування робочого місця, технологічного процесу, пристроїв, ме ханізмів, робочих процесів та організації роботи, включаючи їх пристосування до людських можливостей, для того, щоб усунути чи скоротити ризики БіГП від їх джерела._______________________________________________________________________________________________________ b)

Meta

Організація повинна встановлювати та підтримувати заходи, щоб забезпечити ефективне застосування управління та контрзаходів, якщо від них вимагають управління операційними ризиками, втілення політики та цілей БіГП та підпорядкування законодавчим чи іншим вимогам.

сJ Типові внески Типові внески включають такі пункти: - політика та цілі БіГП; - результати ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиками; - визначені законодавчі та інші вимоги.

d) Процес Організація повинна встановити процедури, щоб управляти визначеними ризиками (включаючи ті, що можуть ввести підрядники або відвіду вачі), задокументовувати їх, якщо не вдасться це зробити, можливі інциденти, нещасні випадки або інші відхилення від політики та цілей БіГП. Для стабільності та результативності процедури управління ризиками мають підлягати регулярному аналізу, зміни, визначені як важливі, тре ба також запроваджувати. Потрібно звернути увагу на ситуації, коли ризики поширюються на приміщення замовника або зовнішньої сторони, чи сфери управління, на приклад, коли працівники з організації працюють на об’єкті замовника. За таких умов деколи треба консультуватись із зовнішньою стороною щодо БіГП. Деякі приклади сфер, в яких ризики типово виникають, та деякі приклади заходів управління щодо них наведено нижче: 1 ) Закупівля та трансфер товарів та послуг і використання зовнішніх ресурсів Це включає такі пункти: - схвалення для закупівлі або трансферу небезпечних хімічних речовин, матеріалів та речовин; - доступність документації для безпечного використання машинного устатковання, технічних засобів, матеріалів під час закуповування або за потреби отримати таку документацію; - оцінка та періодична переоцінка компетенції підрядників у сфері БіГП; - схвалення плану положень БіГП для нового устаткування або технічних засобів. 2) Небезпечні завдання Включають такі пункти: - ідентифікація небезпечних завдань; - попереднє визначення та схвалення методів роботи; - попередня кваліфікація персоналу для небезпечних завдань; - системи допуску до роботи та процедури, які контролюють вхід та вихід персоналу на небезпечні об’єкти роботи. 3) Небезпечні матеріали Включають такі пункти: - матеріально-виробничі резерви та розташування складів; - умови безпечного зберігання та контроль доступу; - умова та доступ до даних про безпечність матеріалу та іншої потрібної інформації. 4) Підтримка в належному стані безпеки підприємства та обладнання Включає: - забезпечення, управління та підтримку в належному стані устаткування та технічних засобів; - забезпечення, управління та підтримку в належному стані ЗПЗ (засобів персонального захисту); - ізоляцію та управління доступністю; 111/2007 * 17

МІЖНАРОДНІ,

ДЕРЖАВНІ

ГАЛУЗЕВІ

СТАНДАРТИ

- інспектування та перевірку технічних засобів, пов’язаних з БіГП, та високоінтегрованих систем, таких як: - системи захисту працівника; - фізичні та охоронні засоби захисту; - системи вимкнення; - технічні засоби виявляння та ліквідування пожежі; - використання технічних засобів (підйомні крани, вилковий навантажувач, вантажопідіймачі та інші підіймальні засоби); - радіологічні джерела та заходи безпеки; - необхідні контролюючі засоби; - місцеві системи вентиляцій; - медичне обладнання та забезпечення.

е) Типові результати Типові результати включають такі пункти: - процедури; - робочі інструкції.

4.4.7. Готовність до аварійних ситуацій та реагування на них a) Вимога 0Я5УІ5 18001 Організація повинна розробити та підтримувати в робочому стані плани та процедури для ідентифікування можливості та відповідної реакції на інциденти, нещасні випадки, аварійні ситуації, а також для запобігання та скорочення кількості можливих захворювань чи травм, які мо жуть бути з цим пов’язані. b)

Мета

Організація повинна оцінювати потенційний інцидент та потребу ліквідації надзвичайних ситуацій, планувати їх вирішення, розробляти про цедури та процеси їхнього подолання, перевіряти їхні заплановані реакції та шукати способи покращування ефективності їхніх реакцій.

c) Типові внески Типові внески включають такі пункти: - результати ідентифікації небезпеки, оцінювання ризику та управління ризиками; - наявність місцевої аварійної служби, деталей будь-якої ліквідації надзвичайної ситуації або заходи консультацій, які було узгоджено; - законодавчі та інші вимоги; - подібний досвід організацій з попередніх інцидентів, нещасних випадків та надзвичайних ситуацій (отримані уроки, передова практика); - аналіз надзвичайних ситуацій, практичні заняття та результати наступних дій.

(І) Процес Організація повинна розробляти протиаварійний план(и), визначати та забезпечувати відповідне аварійне обладнання та регулярно пе ревіряти можливості реагування за допомогою практичних занять. Практичні заняття треба спрямовувати на перевірку найважливіших частин протиаварійного плану(ів) та перевіряти компетентність проце су планування надзвичайної ситуації. Якщо теоретичні заняття можуть бути корисними під час планування, то практичні заняття мають прохо дити у найреалістичніших умовах для їхньої ефективності. Це може потребувати повномасштабного відтворення нещасних випадків. Результати надзвичайних ситуацій та практичних занять потрібно оцінити та зміни, які було встановлено через необхідність, запровадити у систему: 1) Протиаварійний план Протиаварійний план(и) має окреслювати заходи, яких треба вжити, коли виникають визначені аварійні ситуації, і має включати: - визначення потенційних нещасних випадків та надзвичайних ситуацій; - визначення особи, яка несе відповідальність під час аварійної ситуації; - деталі заходів, яких вживатиме персонал під час аварійної ситуації, включаючи заходи, яких повинен вживати зовнішній персонал, який перебуває на місці аварійної ситуації, а саме: підрядники, відвідувачі (від яких, можливо, вимагатимуть, наприклад, переміститись до спеціаль но визначених пунктів збору); - відповідальність, повноваження та обов’язки персоналу під час аварійної ситуації (наприклад, пожежні наглядачі, персонал швидкої допо моги, спеціалісти з ядерних витоків/розливу токсичних матеріалів тощо); - процедури евакуювання; - визначення та локалізація небезпечних матеріалів та необхідні дії в аварійній ситуації; - взаємодія з зовнішніми аварійними службами; - зв’язок з органом, передбаченим законодавством; - зв’язок із сусідами та населенням; - захист важливих записів та обладнання; - наявність потрібної інформації під час аварійної ситуації, наприклад схема планування заводу, дані про небезпечні матеріали, робочі інструкції та номери контактних Іелефонів. Треба чітко задокументувати залучення зовнішніх служб у планування дій та реагування у аварійній ситуації. Ці служби повинні знати про можливі умови їхнього залучення та отримати інформацію, яка б сприяла їхньому залученню до реагування;

18 •

111/2007

НО РМ А ТИВН О-ПР АВО ВІ

ДОКУМЕ НТИ

2) Аварійне обладнання Аварійне обладнання потрібно визначати, і воно має бути у належній кількості. Це треба контролювати у визначені інтервали часу, щоб пе ревірити їхню постійну експлуатаційну придатність. Приклади включають такі пункти: - системи сигналізації:

- аварійне освітлення та потужність: - засоби порятунку: - безпечні сховища; - основні ізолювальні клапани, вимикачі та рубильники; - обладнання пожежогасіння; - обладнання першої допомоги (включаючи аварійні душі, пункти для промивання очей тощо); - засоби зв'язку; 3) Практичне навчання Практичні заняття треба проводити відповідно до попередньо визначеного графіка. Потрібно заохочувати участь зовнішніх аварійних служб під час практичних занять, де це є корисним та придатним.

в) Типові результати Типові результати включають такі пункти: - задокументовані плани та процедури дій у аварійній ситуації; - список аварійного обладнання; - записи перевірок для аварійного обладнання; - наступні записи;

- практичні заняття;

- аналіз практичних занять; - рекомендовані дії, які виникають з аналізу; - прогрес щодо досягнень рекомендованих дій. (Продовження див. у № 12, 2007)

ПРАВИЛА

ПО У С Т Р О Й С Т В У И ЭКСП ЛУ А ТА Ц И И ИНФЕКЦИОННЫ Х У Ч РЕЖ Д ЕН И Й [И Н Ф ЕК Ц И О Н Н Ы Х О ТД ЕЛ Е Н И Й , ПАЛАТ) И ПО ОХРАНЕ Т Р У Д А П Е Р С О Н А Л А Э Т И Х У Ч Р Е Ж Д Е Н И Й НПАОП 8 Б Л 3 - 5 0 (НАОП Э .1 .5 0 - 1 .1 3 - 5 9 )

1-1

ников должны быть обнесены по всей границе оградой и кустарником,

I. 1. При обслуживании инфекционных больных и больных с подозрением на инфекционное заболевание в соответствующих учреж-

дениях здравоохранения персонал последних имеет постоянный и непосредственный контакт с больными, предметами ухода за ними,

их выделениями, занимаемыми ими помещениями, вещами и за-

и доступ на отгороженную территорию посторонним лицам должен быть запрещен. При въезде на территории должны быть установлены указа-

тели проезда к приемному отделению. У входа на указанную территорию должно быть организовано помещение - справочная для посетите-

лей и родственников с централизованным приемом передач для боль-

разными материалами, подвергаясь опасности заражения различ-

ных. Указанное помещение должно иметь туалет для посетителей,

ными путями - через пищу, воду, воздух, руки, наружные покровы

4. Часть территории учреждения, предназначенная для транспор-

тела, передачу через членистоногих и грызунов и т. д.

тировки инфекционных больных, заразных материалов (вещей, бе-

Опасность заражения может распространиться не только на обслу-

лья, постельных принадлежностей, посуды и т. д.), трупов инфекци-

живающий персонал, но и на членов семьи, лиц, проживающих с ни-

онных больных, должна иметь сплошное водонепроницаемое покры-

ми, и не только на территории учреждения, но и вне его территории,

тие с приспособлением для промывки водой (поливочные краны,

2. Настоящие правите имеют целью предотвратить опасность за-

шланги) и спуска сточных вод в канализацию.

ражения не только медицинского персонала, обслуживающего ин-

5. На территории инфекционной больницы не допускается размеще-

фекционных больных, но и членов их семьи и других лиц, общаю-

ние учреждений, не имеющих отношения к инфекционной больнице,

щихся с медицинским персоналом, и не допускать распространения инфекции как в учреждении, так и за его пределами.

Б. Территорию двора необходимо содержать в чистоте. Проезды и проходы должны быть свободными для движения, ровными, без вы боин и ям и достаточно освещенными в вечернее и ночное время. В летнее время проезды и проходы необходимо до уборки П0ЛИ-

II. (

)

Территория 3. Участок инфекционной больницы или корпусов для инфекционных

вать, в зимнее время очищать от снега, а в случае обледенения посыпать песком.

Территория должна быть оборудована металлическими урнами,

больных, входящих в состав больниц и клиник других профилей, а так-

контейнерами для сбора мусора, устанавливаемыми на бетониро-

же участок домов ребенка, яслей и санаториев для дизентерийных хро-

ванных площадках. 3

111/2007 * 19

Н О Р М АТ И В Н О - П Р А В О В І

ДОКУМЕНТИ

Крыши зданий в зимнее время нужно регулярно очищать от сне га, а лед (сосульки), образующийся на карнизах, сбивать.

13. Полы во всех помещениях должны быть покрыты линолеумом, а полы в санитарных узлах, пищевых блоках, буфетной, лаборатории, пре

7. Для уничтожение отбросов и мусора с территории больницы

параторской, моечной, камерном отделении, вспомогательных помеще

должны устраиваться мусоросжигательные печи вблизи котельной

ниях санитарного пропускника, морге должны быть устроены из водоне проницаемых материалов (плиток, цемента и др.), легко очищаемых и

с использованием труб последней.

выдерживающих частое мытье дезинфицирующими растворами.

Печь должна обеспечить:

Полы в мыльном отделении санитарного пропускника должны иметь

а) сжигание мусора;

б) кипячение остатков пищи от больных (обеззараженные остатки пищи могут быть использованы для кормления животных);

гидроизоляцию и быть покрыты метлахской плиткой с шероховатой по верхностью или сделаны из бетона, разделанного под згу плитку. Уклон

в) кремацию лабораторных животных.

пола должен иметь направление от середины (главного входа) к бокам;

Инфекционные учреждения (отделения) должны иметь специальный

он должен обеспечить беспрепятственный и быстрый сток воды.

транспорт и контейнеры для подвозки мусора и остатков пищи к печи. Обезвреживание отбросов может производиться также в биотер-

В полу вдоль стен должны быть сточные лотки (канавы), в конце лотков - сточные приямки, закрытые решетками. При разных уровнях пола в соседних помещениях и местах пере

мических камерах.

Сжигание отходов, мусора и другого заразного материала из ле

чебного инфекционного отделения, палат и лаборатории в топках котлов центрального отопления категорически запрещается. Вынос из инфекционных отделений и лабораторий необеззара-

женных отходов и мусора в общие дворовые мусоросборники кате горически запрещается.

хода должны быть устроены наклонные плоскости (пандусы) с углом наклона не более 30°.

14. В прачечных, санитарных пропускниках, а также в помещени

ях с каменными, бетонными плиточными полами постоянные рабо

чие места должны быть оборудованы настилами, решетками и т. п.

для предохранения ног от промокания и охлаждения.

15. Оконные рамы и двери должны быть с минимальным количе

Помещения 8. Здания и отдельные помещения, входы и выходы в отдельные здания и группы помещений (смотровые кабинеты, отделы камерной дезинфекции, санитарные пропускники и др.) должны быть располо

ством металлических деталей и иметь масляную окраску. Дверные приборы должны легко поддаваться очистке. 16. Все помещения, коридоры и лестничные клетки необходимо

жены и устроены с учетом строгого разобщения чистых производ

содержать в чистоте и порядке. Проходы складских помещений не

ственных процессов от процессов, связанных с приемом и содержа

должны загромождаться. Должны быть установлены определенные

нием инфекционных больных и инфицированными вещами и мате

сроки уборки и дезинфекции помещений отделения с учетом осо

риалами. При этом в планировке как отдельных зданий, так и всего участка необходимо добиваться наиболее коротких и прямых путей движения людей, вещей и транспорта. 9. Помещения должны быть сухими и иметь непосредственное ес тественное освещение. Отношение площади окон к площади пола должно быть 1:5-1:7.

бенностей производственных работ.

17. Подсобные помещения должны быть обеспечены для произ водственных целей и мытья рук подводкой горячей и холодной воды, для умывальников других помещений может быть подведена только холодная вода.

Больные в случае необходимости должны пользоваться индиви

10. Здания инфекционных больниц и инфекционных отделений общих и детских больниц, а также изоляторов должны быть обору дованы водопроводом, канализацией, центральным отоплением, го

дуальными плевательницами, которые следует ежедневно очищать и дезинфицировать.

Во всех палатах и подсобных помещениях должна быть посуда для

рячим водоснабжением и приточно-вытяжной вентиляцией с подо

питья, а в случае необходимости - баки для питьевой воды, закры

гревом приточного воздуха.

тые крышками. Рядом должен находиться настенный шкафчик для

Эти же устройства должны быть предусмотрены для боксов и по-

раздельного хранения чистой и использованной посуды; использо ванную посуду нужно регулярно обеззараживать.

лубоксов. Независимо от наличия механической вентиляции все помещения

должны быть оборудованы легко открывающимися фрамугами или форточками.

Вытяжные устройства в боксах, полубоксах, изоляторах для раз

личных инфекций и санитарных узлах должны быть обособлены от вытяжных устройств других помещений.

18. Инфекционные стационары должны иметь:

а) приемно-смотровые боксы (кабинеты) из расчета 5-10% от количества коек в стационаре площадью по 13-15 м2. Каждый смо тровой кабинет должен иметь изолированный наружный выход; б) санитарный пропускник для больных площадью 16-24 м2 (в зави симости от числа коек), состоящий из раздевальни, ванной и одевальни.

Все сточные воды от инфекционных отделений перед спуском их

В существующих больницах при отсутствии помещения для одевания

в общую канализационную сеть должны быть на территории больни

больных в ванной комнате должны быть кушетка для одевания больного;

цы (от каждого отделения отдельно) обеззаражены. При отсутстви1*: общегородской или поселковой канализации ин фекционные больницы должны иметь на своей территории местные канализационные устройства и очистные сооружения. 11. Стены и полы всех помещений должны быть непроницаемы для грызунов, гладкими, без щелей. Все углы и места сопряжения стен, пола, потолка в помещениях должны быть закругленными, без карнизов и других украшений. 12. Стены во всех помещениях должны быть покрыты масляной краской, а стены лабораторий, автоклавной, препараторской, моеч ной, вивария, камерного отдела и санитарных пропускников должны иметь панели, облицованные глазурованными плитками на высоту не менее 1,6 м. 20 •

в) изолированные отделения, состоящие из боксов, полубоксов и палат: - изолированная палата на одну койку со шлюзом или полубокс на одну койку с ванной площадью 12-14 м2; - бокс на 1 койку площадью 20-22 м2; - общие палаты площадью 7 м2 на одну койку. 19. В каждом отделении должен быть буфет с двумя отделения ми - грязным и чистым, обеспеченными машинами или раковинами для мытья посуды и столами и отдельно - раковинами для мытья рук с горячим и холодным водоснабжением. В стенке между грязным и чистым отделениями буфета должен быть установлен стерилизатор (бак) для кипячения посуды, имею щей две крышки - на чистом и грязном отделениях буфета.

111/2007

НО Р М А Т ИВ Н О- П Р АВОВІ 20. Во всех инфекционных отделениях, домах ребенка, яслях и санаториях для дизентерийных хроников должны выделяться поме щения (санитарные комнаты):

ДОКУМЕ НТИ

При помещении больного в бокс санитарная обработка его прово

дится непосредственно в боксе.

27. Выдача родственникам вещей, белья и пр. от поступающих

а) комната для временного хранения и дезинфекции грязного бе лья, оборудованная ларями с крышками, обитыми железом; б) комната для дезинфекции выделений, суден, мочеприемников

и горшков, а также для хранения уборочного инвентаря (полотеров,

щеток, ведер, совков, тряпок и др.). В исключительных случаях для хозяйственного инвентаря допускается использование шкафов. Комната для обеззараживания выделений и посуды для них долж

больных без обеззараживания строго запрещается. 28. В санитарном пропускнике должно быть обеспечено: соблю дение чистоты во всех его помещениях и проведение противоэпиде

мических мероприятий, изложенных в «Инструкции о режиме ин фекционных больниц и инфекционных отделений общих больниц»,

утвержденной противоэпидемическим управлением Министерства здравоохранения СССР от 23 апреля 1954 г.

на быть оборудована аппаратами, автоматически действующими, а

29. Медицинский персонал (сестра, санитарка) должен прово

при невозможности этого - эмалированными баками с крышками в

дить обработку больного и дезинфекцию санитарного пропускника и

выделений с соблюдением установленных для этого экспозиций.

новной халат) и головном уборе, которые после каждой обработки

количестве, обеспечивающем правильный сбор и обеззараживание

21. В инфекционных больницах и инфекционных отделениях, изо ляторах и других местах содержания инфекционных больных долж

его инвентаря в дополнительном халате (который надевается на ос больного и помещения нужно снимать. При входе и выходе обувь на до вытирать о коврик, смоченный дезинфицирующим раствором.

ны быть предусмотрены для персонала: а) отдельная гардеробная (типа санпропускника) из трех помеще

ний (комнат) - одно для хранения домашней одежды, другое - для

30. На основании результата осмотра больного к данных о перене

хранения спецодежды и третье - для душевой; помещения для лич

сенных им инфекционных заболеваниях и о контакте до поступления

ной одежды и спецодежды оборудуются шкафами;

в больницу врач направляет больного в соответствующее отделение.

б) уборные (отдельные от больных); уборные для персонала и

31. При наличии в инфекционной больнице (отделении) изолятора, со

больных должны иметь при входе шлюз, оснащенный умывальником

стоящего из индивидуальных боксов, полубоксов (шлюзованных палат),

ножной педальный спуск воды из водонаборного бачка в канализа

во, а также в случае неясного диагноза выдерживается в изоляторе.

с локтевым краном (смесителем) и электрополотенцем, а также цию; наружная дверь шлюза должна быть самозакрывающейся;

в) во всех кабинетах и в других помещениях, где персонал сопри

больной до получения результатов обследования на бациллоносительст В больнице, где нет самостоятельных изоляторов, больной при направлении непосредственно в соответствующее отделение изоли

касается с зараженными предметами и материалами, должны быть

руется в самом отделении, обязательно в небольших палатах или в

умывальники, мыло и щетка для мытья рук, а также полотенце и де

боксе (полубоксе) отделения.

зинфицирующие растворы для обеззараживания рук; г) специальное помещение для приема пищи персоналом (столо вая или буфет), где должна быть посуда, отдельная от больных, и

32. Больные в отделениях группируются таким образом, чтобы вновь поступившие больные не находились в одной палате с выздо равливающими.

умывальник для мытья рук персонала. Эта посуда должна обеззара живаться кипячением.

VI.

, ,

33. Мебель, полы, нижние части стен (панелей) и подоконники от

III. 22. Прием инфекционных больных в целях предупреждения внут рибольничных инфекций и опасности заражения персонала должен

делений (палат) необходимо мьггь, протирать влажно-механическим способом (горячая вода, зеленое мыло) не менее 2 раз в сутки.

быть индивидуальным и вестись в специально выделенных (изоли

Уборка должна проводиться замаркированным инвентарем (ведра,

рованных) и оборудованных смотровых кабинетах (боксах), на две

щетки, тряпки), который должен быть раздельным для уборных, палат,

рях у входа в которые должны быть соответствующие надписи. Од

ванной, буфетной, перевязочной, операционной и других помещений.

новременное ожидание приема двух больных и больше в одном ка

Маркированый уборочный инвентарь должен храниться в строго установ

бинете (боксе) запрещается.

ленном месте и использоваться исключительно по прямому назначению.

становки и ухода в нем необходимо немедленно подвергать тща

после каждого использования должны подвергаться обеззаражива

23. После каждого осмотра больного кабинет и все предметы об

тельной влажной дезинфекции.

34. Все предметы уборки (тряпки, мочалки, ерши, щетки и др.) нию (кипячением или дезинфицирующими растворами), для чего их

До окончания дезинфекции допуск в смотровой кабинет вновь прибывшего больного запрещается.

необходимо иметь в достаточном количестве. Мусор нужно соби рать в ведра (бачки) с крышками и по мере наполнения обязатель

24. Транспорт, доставивший инфекционного больного, носилки и

но сжигать или обеззараживать.

прочие использованные предметы после сдачи больного подверга

35. Предметы ухода и посуда закрепляются за больными на все

ются обеззараживанию непосредственно на территории больницы

время пребывания их в боксах и изоляторах. После перевода или

в специально отведенном месте.

25. При входе в смотровой кабинет должны быть халаты и голов ные уборы (колпак, косынка) для медицинского персонала и коврик,

смоченный дезинфицирующим раствором.

выписки больного палата (бокс) и весь инвентарь подвергаются тща

тельной дезинфекции.

36. Помещения (палаты, коридоры) должны проветриваться не

менее 3 раз в сутки.

37. Все предметы ухода после каждого использования должны

IV. 26. Из смотрового кабинета больной должен направляться в по мещение для санитарной обработки - санитарный пропускник (при приемном отделении или при отделении, куда направляется больной для стационарного лечения).

подвергаться дезинфекции. 38. Подкладные судна, горшки, мочеприемники после каждого упо требления и опорожнения должны подвергаться обеззараживанию. 39. Наконечники для клизм, термометры, шпатели должны под

вергаться обеззараживанию после каждого использования. Чистые

111/2007 * 21

Н ОРМАТ ИВНО -П РАВО ВI

ДОКУМЕНТИ

наконечники для клизм и термометры должны храниться в промежут ке между пользованием в сосудах с дезинфицирующими растворами.

53. Возвращение родственникам больных вещей и посуды разре шается только после обеззараживания.

40. Мензурки для лекарств и пипетки для пускания капель долж ны быть отдельными для каждого больного и после употребления ки

V III. 54. Перед выпиской выздоровевший обязательно должен принять

пятиться. 41. Обеззараживание посуды и других предметов больных, нахо дящихся в боксе, производится в этих же боксах. 42. Аптечная посуда не может быть отправлена из отделения в аптеку или использована для какой-либо цели без предварительно

ванну или душ.

55. Обеззараженные собственные носильные вещи выздоровев

шего доставляются в выписную комнату, где хранятся в индивиду альном мешке до одевания больного. 56. Выздоровевших детей после принятия ими ванны одевают и

го обеззараживания 43. Инфицированное белье следует отправлять в мешках, смо ченных дезинфицирующими растворами, в прачечную больницы, где дезинфекция белья производится бучением, или производить дезин

передают родителям или лицам, прибывшим за ними.

IX. -

фекцию белья в санитарной комнате отделения путем замачивания в баках с дезинфицирующими растворами. В коммунальные прачеч ные белье инфекционных больных направлять строго запрещается 44. Мягкий инвентарь, который нельзя стирать (одеяла, матрацы, подушки и другие вещи), после выписки каждого больного должен

дезинфицироваться в дезинфекционной камере. Транспорт, на кото

ром отправляется мягкий инвентарь в дезинфекционную камеру или белье в прачечную, по окончании работы должен обеззараживаться.

57. Персонал, обслуживающий инфекционных больных, обязан: а) приходя на работу, снимать личную одежду и обувь и надевать спецодежду и санодежду, спецобувь и предохранительные приспо собления, предусмотренные нормами; б) по окончании работы пройти обязательную обработку в сани тарном пропускнике (принять душ или ванну);

45. Столовая посуда, поступающая от больных, в «грязном» отде

в) вешать домашнюю одежду и спецодежду обязательно в разных

го столе, тщательно с помощью щетки очищается от остатков пищи

шкафах; г) периодически обеззараживать свои индивидуальные шкафы в

лении буфетной устанавливается на отдельно выделенном для это и спускается в бак для обеззараживания термическим или химиче ским путем, а затем моется на чистом отделении буфетной. Посуда с нарушением целости должна быть изъята из пользования.

Остатки пищи подлежат обязательному обеззараживанию путей кипячения.

46. Игрушки для детских отделений допускаются только новые и

легко моющиеся (резиновые или деревянные); никакие мягкие, ма терчатые игрушки к пользованию больными не допускаются. Игрушки не должны переходить от одного ребенка к другому без предварительного обеззараживания. Игрушки из инфекционных отделений родителям не возвращают ся, о чем последних надо предупредить заранее.

47. Предметы ухода за больными и инструментарий должны пе

редаваться по дежурству только в обеззараженном состоянии. 48 Материал для лабораторного исследования инфекционных боль ных (кровь, мазки из зева, слизистой глаз, мокрота, носоглоточные смывы, спинномозговая жидкость, дуоденальное содержимое, желчь,

моча, кал, чешуйки кожи, волосы и др.) должен собираться с помощью шприцев, игл, зондов, тампонов и др. в специальную стерильную, гшот: но закрывающуюся посуду (пробирки, колбы, бутылки, стаканы и т. д.) и доставляться в лабораторию в закрытых контейнерах. Вся использованная в лаборатории посуда должна собираться в спе циальные баки с крышками и обеззараживаться до ее очистки и мытья.

гардеробной;

д) во время ухода за больными следить за чистотой рук (ногти рук

должны быть коротко подстрижены) и спецодежды, после каждой мани пуляции с больными, соприкосновения с их выделениями или загряз ненным бельем и посудой, проведения дезинфекции, а также перед приемом пищи и по окончании работы обязательно мыть и дезинфици ровать руки; использованные щетки для мытья рук обеззараживать;

е) при наличии на руках порезов, ссадин и других кожных поврежде ний, а также при работе, связанной с возможностью загрязнения рук мокротой или другими выделениями больного (переноска плеватель ниц, суден и горшков с выделениями, приготовление смывов и мазков, разборка инфекционного белья и т. д.), обязательно надевать резино вые перчатки; после работы перчатки подлежат обеззараживанию; ж) при мойке посуды столовой, медицинской, аптечной, а также посуды из-под выделений надевать прорезиненный передник; з) при входе в палаты для больных капельными инфекциями, в

период неблагополучия по заболеваемости гриппом, а также при уборке постелей и разборке инфицированного белья обязательно на девать марлевые респираторы;

и) волосы полностью закрывать колпаком или косынкой, манже

ты рукавов халата завязывать;

к) ванщицы во время купания больных обязаны надевать прорези ненный передник и во время уборки ванной комнаты - галоши; л) о каждом подозрительном на инфекцию случае заболевания на

VII.

квартире в семье медицинского персонала, работающего в инфекци онной больнице, немедленно сообщать главному врачу, заведующе

49. Посещение больных родственниками, как правило, запрещается. 50. Вещи и предметы, необходимые для ухода за больными и до ставляемые из дому, подлежат обязательному предварительному

обеззараживанию персоналом больницы.

51. Допуск матерей для ухода за детьми, кроме детей грудного возраста, производится в каждом отдельном случае с разрешения только главного врача или заведующего отделением. 52. Мать, допущенная для ухода за ребенком, обязательно прохо дит санитарную обработку, обеспечивается постельными принад лежностями и больничной одеждой и обязана строго подчиняться правилам, установленным в больнице. 22 •

1 1

30 0 0

111/2007

му отделением или старшей сестре; м) подвергаться всем установленным для медицинского и обслу живающего персонала прививкам и исследованиям. 58. Медицинский персонал при входе в смотровой кабинет и сан пропускник должен обязательно надеть второй халат и переодеть го ловной убор. При выходе халат и головной убор нужно снять и сдать для обеззараживания; обувь же необходимо вытирать о коврик, смо ченный дезинфицирующим раствором. Примечание. При дифференцированном приеме инфекционных больных в профильных смотровых кабинетах смена халата после

каждого больного необязательна.

НО РМ АТ И ВНО- ПР АВО ВІ

ДОКУМЕНТИ

59. Медицинский персонал (врач, сестра, лаборант, санитарка),

цинских работников в области инфекционной патологии, от строгого

входя в бокс или изолятор (изолированную палату), должен наде

соблюдения установленного санитарно-гигиенического режима в ин

вать поверх обычного халата второй халат, колпак или косынку (при

фекционных отделениях и от четкого выполнения персоналом и

капельной инфекции и марлевый респиратор), находящиеся при

больными санитарно-гигиенических мероприятий, направленных на

изоляторе, вымыть руки и обработать их дезинфицирующим раство

предохранение персонала от заражения во время работы.

ром, вытереть обувь о коврик, смоченный этим раствором. Уходя из изолятора (бокса), персонал оставляет в изоляторе второй халат и головной убор, дезинфицирует руки, вытирает обувь о коврик, смо

ченный дезинфицирующим раствором, и переходит в следующий изолятор (бокс), проделывая то же самое. 60. При сопровождении больного, переводимого из одного отде

Учитывая указанное, главный врач (руководитель) учреждения и заведующий инфекционным отделением обязаны обеспечить. а) индивидуальный прием инфекционных больных в смотровых кабинетах; б) индивидуальную санитарную обработку больных и мероприятия по обеззараживанию их белья и одежды;

ления в другое, работник (санитарка, медсестра) должен поверх

в) тщательную влажную уборку и дезинфекцию смотровых каби

своего халата надеть второй халат, который после перевода больно

нетов, санитарных пропускников и предметов, с которыми больные

го нужно немедленно сдать в дезинфекцию.

соприкасались, прежде чем принимать следующего больного;

61. В общих больницах, имеющих палаты (а не отделения), для инфекционных больных, для обслуживания которых медицинский персонал специально не выделяется, последний обязан: а) сменять халаты и косынки при переходе от одной группы боль

г) строгое соблюдение персоналом мер личной гигиены, предуп реждающих от заражения; д) правильное распределение поступающих больных по специали зированным отделениям, боксам и изолированным палатам в зави

ных к другой;

симости от характера их заболевания;

капельно-воздушными инфекциями.

ческие, лабораторно-клинические и бактериологические методы ис

б) носить марлевые респираторы при входе в палаты с больными

е) быструю диагностику заболевания, используя для этого клини

в) соблюдать очередность в обслуживании инфекционных боль

следования, и немедленное сообщение в санитарно-эпидемиологи

ных: сначала больных трансмиссивными, потом кишечными и затем

ческую станцию или рай(гор)здравотдел о диагнозе болезни; точно

капельными инфекциями.

поставленный диагноз нацеливает весь медицинский персонал на

помещения дезинфекционной камеры или помещения, где они про

и мер личной гигиены во время обслуживания больного;

62. Дезинфекторы во время нахождения в загрузочной половине

изводят обеззараживание выделений и других предметов, должны надевать халат, косынку, прорезиненный передник, перчатки, респи

исполнение соответствующего санитарно-гигиенического режима ж) текущую дезинфекцию во все время пребывания больных в от

делении больницы;

раторы, очки и галоши. По окончании работы дезинфекторы должны

з) закрепление медицинских работников по специализированным

оставлять на грязной половине дезинфекционной камеры или поме

инфекционным отделениям или палатам, а также за приемным от

щения, где производилось обеззараживание, указанную спецодежду,

делением;

тщательно вымыть и продезинфицировать руки и принять душ, пос ле чего переходить в чистое отделение, где надевать другой халат. 63. Смена халатов, колпаков (косынок) должна производиться не реже 2 раз в неделю, костюмов (платьев) - 2 раза в месяц. При за грязнении мокротой или другими выделениями больных спецодеж да меняется немедленно.

64. Обслуживающему персоналу запрещается: а) садиться на кровать больных; б) появляться в отделении или на рабочем месте без спецодежды; в) выходить в спецодежде за пределы инфекционного отделения

или надевать верхнюю одежду на спецодежду, а также выносить спецодежду домой для любых целей;

г) появляться в столовой или буфете в спецодежде;

и) выдачу работникам санитарно-гигиенической одежды, спецо дежды, обуви и предохранительных приспособлений (согласно ут вержденным нормам), предохраняющих работников от заражения во время работы; к) обеспечить медицинскому персоналу условия работы, необхо димые для строгого соблюдения установленного санитарно-гигиени ческого режима и мер личной защиты, направленных на предупреж дение проникновения нового инфекционного заболевания в специа лизированные отделения и боксы, на предупреждение распростра нения инфекции за пределы больницы (предупреждение выноса ин фекции), на недопущение заражения медицинского персонала.

XI.

д) пользоваться уборной, предназначенной для больных, посудой и другими вещами, находящимися в пользовании больных; е) принимать пищу в палатах, коридорах и лабораториях; ж) употреблять пищевые продукты и пищевые остатки больных;

69. На работу в инфекционные учреждения и в инфекционные палаты или отделения других учреждений принимаются лица не моложе 18 лет. 70. Все принимаемые на работу должны обязательно подвергать

з) курить в палатах, коридорах и лабораториях;

ся медицинскому освидетельствованию, включающему бактериоло

65. Строго воспрещается переходить из одного отделения в дру

гические исследования на бациллоносительство дифтерийных мик

гое или входить в изолятор без особой на то надобности.

робов и микробов группы кишечных инфекций. Кроме того, у посту

66. Хозяйственный персонал (завхоз, слесарь, истопник, столяр

пающих должен собираться анамнез о перенесенных инфекционных

и др.), входя в отделение, должен надевать санитарный халат и, ухо

заболеваниях. Все полученные данные обследования должны зано

дя, оставлять его в отделении.

67. Для питьевой воды персонала должна быть отдельная от

больных посуда (графин и стаканы).

ситься в индивидуальную карточку, которая заводится на каждого работника и хранится в учреждении.

Больные открытой формой туберкулеза, венерическими и зараз ными заболеваниями кожи и слизистых на работу в инфекционные больницы и отделения не принимаются.

71. В дальнейшем все без исключения работники должны под 68. Действенная охрана труда работников инфекционных палат,

отделений и учреждений зависит от степени квалификации меди

вергаться периодическому медицинскому обследованию, в зависи мости от показаний, но не реже 2 раз в год.

111/2007 * 23

ІНСТРУКЦІЇ 72. При обнаружении у вновь поступающих на работу и работаю

ных больных общих и детских больниц, клиник медицинских педаго

щих носительства возбудителей дифтерии или инфекций кишечной

гических и научно-исследовательских институтов; на дома ребенка,

группы вопрос о допуске их к работе и необходимых мерах борьбы с носительством решается в соответствии с установленными правила ми по борьбе с носительством инфекций. 73. Для предупреждения заражений весь медицинский и обслу живающий персонал, принимаемый на работу, должен подвергаться предохранительным прививкам против ряда инфекций, установлен ным для всех граждан, а при наличии соответствующих эпидемиоло

ясли и санатории для детей дизентерийных хроников, а также на изоляторы для бациллоносителей и лиц, контактировавших с очага ми инфекции, на специализированные больницы для инфекционных больных (для больных трахомой, грибковыми заболеваниями и др.) и больных глистными инвазиями. 77. Настоящие правила вступают в действие с момента их опуб ликования.

гических показаний - предохранительным прививкам против особо

78. Ни одна инфекционная больница (отделение, палата для ин

опасных и других инфекций (оспа, холера, туляремия, грипп, сыпной

фекционных больных), дом ребенка, ясли и санатории для дизенте

тиф и др.).

рийных хроников, а также изоляторы для бациллоносителей не мо

74. Со всем вновь принимаемым на работу персоналом должен

гут организовываться и содержаться при несоответствии их с насто

проводиться подробный инструктаж по вопросам охраны труда и пра

ящими правилами.

мой работы, а с младшим медицинским персоналом должна прово

ятия, направленные на охрану труда персонала, работающего в ин

диться техучеба, обеспечивающая приобретение минимума специ

фекционных учреждениях (инфекционных отделениях, палатах), и не

вилам выполнения своих обязанностей в зависимости от выполняе

альных знаний работы в инфекционных палатах и отделениях. При инструктаже персоналу должны разъясняться специфические особенности работы в инфекционном отделении и учреждении, пра вила личной гигиены и санитарно-гигиенического режима, правила

79. Настоящие правила предусматривают специальные меропри

включают мероприятия по организации труда, обязательные для ра

ботников всех лечебно-профилактических учреждений (кабинетов).

Дополнительно следует руководствоваться действующими прави лами по этому вопросу.

внутреннего распорядка для персонала и больных, должны даваться

80. Проектирование и строительство инфекционных больниц, отде

подробные наставления о выполнении мероприятий по предупреж

лений и изоляторов для бациллоносителей и соприкасавшихся с оча

дению заражения и по соответствующему поведению персонала.

гами инфекции должны удовлетворять требованиям «Строительных

Допуск к работе без инструктажа запрещается.

75. В дальнейшем не реже одного раза в год должен проводить

ся повторный инструктаж по правилам личной санитарной профи

норм и правил», «Санитарных норм проектирования» (Н-101-54 изда

ния 1958 г.) и «Противопожарных норм строительного проектирова ния промышленных предприятий и населенных мест» (Н-102-54)

лактики и технике безопасности.

и другим действующим нормам по этому вопросу.

участка работы.

на руководителей учреждений, отделений и других участков работы.

Инструктаж проводится руководителем отделения кабинета или

81. Ответственность за выполнение настоящих правил возлагается 82. Контроль за выполнением настоящих правил возлагается на местные органы здравоохранения, органы Государственного сани

XII. 76. Действие настоящих правил распространяется на инфекцион ные больницы, инфекционные отделения и палаты для инфекцион

тарного надзора, местные профсоюзные организации и технических инструкторов Совета профессионального союза.

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З О Х О РО Н И ПРАЦІ Д Л Я К О М ІРН И К А

- переміщення матеріальних цінностей до місць зберігання вручну

Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для комірника. До складу робіт комірника входять і роботи з підвищеною небезпе кою відповідно до пп. 11, 33, 39 Переліку робіт з підвищеною небез пекою, затвердженого Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123. Усі роботи повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріаль ної, адміністративної та кримінальної відповідальності. 1.1. Комірник має постійне робоче місце. 1.2. Комірник повинен виконувати такі види робіт: -

або за допомогою штабелерів та інших механізмів; - керівництво роботою з завантаження, вивантаження вантажів та розміщення їх усередені складу; - виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифнокваліфікаційного довідника та розряду. 1.3. До виконання роботи за даним фахом допускаються особи, які: -досягли 18-річного віку; - пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністер ства охорони здоров’я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань; - пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому

прийом на склад, зважування, зберігання та видача зі складу числі під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, надання

різноманітних матеріальних цінностей: палива, сировини, напівфаб

першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила по

рикатів, готової продукції, деталей, інструментів, речей тощо;

ведінки в разі виникнення аварій.

24 •

111/2007

І НСТ РУКЦІЇ 1.4. Комірник зобов’язаний: - уміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони; - підвищена або знижена рухомість повітря; - недостатня освітленість робочої зони;

- повинен знати пожежну небезпеку газів, що зберігаються на складах, порядок евакуації балонів і правила гасіння горючих газів; -дотримуватися обов’язків щодо охорони праці, передбачених ко лективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього розпорядку підприємства, в тому числі: - своєчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися часу технологічної та обідньої перерв; - не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням; - не знаходитися на роботі у позаробочий час без відповідного до

- гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні пакувальної та ри, інструментів (порізи склом);

хімічних: - вплив на організм людини крізь органи дихання, шкірні покриви та слизові оболонки токсичних та подразливих речовин;

психофізіологічних: - фізичні перевантаження. 1.6.

На роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а

також роботах, пов’язаних із забрудненням, комірнику видається безкоштовно за установленими нормами спеціальний одяг та інші за

зволу і керівника. 1.5. Під час виконання певної роботи на комірника можливий вплив небезпечних та шкідливих виробничих чинників:

соби індивідуального захисту в складі: - халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;

фізичних:

- взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.137-84*;

- знижена температура повітря робочої зони;

- рукавички бавовняні ГОСТ ССБТ 12.4.010-75.

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З О Х О РО Н И ПРАЦІ Д Л Я Л А БО Р А Н Т А ХІМ ІЧН ОГО А Н А Л ІЗУ

1. Ця інструкція встановлює вимоги щодо охорони праці для лаборан та хімічного аналізу (далі - лаборант). Роботи, що проводяться лаборантом, належать до робіт з підвище

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки у разі виникнення аварій.

ною небезпекою відповідно до пп. 11, 33, 39, 118 Переліку робіт

1.4. Лаборант зобов’язаний:

з підвищеною небезпекою, затвердженого Держнаглядохоронпраці

- уміти користуватися засобами колективного та індивідуального

30.11.1993, №123. Усі роботи, що проводяться лаборантом, повинні виконуватись відповідно до цієї інструкції. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття № 49) особи, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріаль ної, адміністративної та кримінальної відповідальності. 1.1. Лаборант має постійне робоче місце. 1.2. Лаборант повинен виконувати такі види робіт: - проведення складних аналізів розчинів, реактивів, концентратів, готової продукції, допоміжних матеріалів, кислот, солей за установ леною методикою; - встановлення та перевірка складних титрів; - складання складних реактивів та перевірка їх придатності; - проведення в лабораторних умовах синтезу за заданою методикою; - проведення аналізу сумішей вибухонебезпечних органічних речовин;

захисту; - дотримуватися зобов’язань з охорони праці, передбачених ко лективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі: - своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися тех нологічної та обідньої перерв; - не виконувати роботи, непередбачені змінним завданням; - не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного до зволу та керівника. 1.5. У процесі роботи лаборанта можливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

фізичних: - рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготовок, ма теріалів, що пересуваються; - небезпечне значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

- оформлення та розрахунок результатів аналізу;

- підвищена загазованість та запиленість повітря робочої зони;

- збірка лабораторних установок за існуючими схемами;

- підвищена або знижена температура поверхні обладнання, ма

- проведення арбітражних аналізів простої та середньої складності; - виконання інших робіт відповідно до Єдиного тарифнокваліфікаційного довідника та розряду. 1.3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які: - досягли 18-ти років; - пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністер

теріалів; - підвищена або знижена температура повітря робочої зони; - підвищена або знижена рухомість повітря; - недостатня освітленість робочої зони; - гострі кромки, задирки, шорсткість на поверхні заготовок, інстру ментів та обладнання;

ства охорони здоров’я України від ЗО березня 1994 р. та не мають

хімічних:

медичних протипоказань;

- токсична і подразлива дія шкідливих речовин на організм людини; 111/2007 * 25

ІНСТРУКЦІЇ 3.4. При нагріванні рідини у пробірці необхідно спрямовувати її у

психофізіологічних: - нервово-психічні перевантаження (перенапруження аналізаторів,

бік від себе і осіб, які знаходяться поруч. 3.5. При збовтуванні розчину в колбах і пробірках закривати їх

монотонність праці). 1.6. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або які здійснюються у несприятливих температурних умовах, лаборанту видасться безкош

тільки пробками. 3.6. Не здійснювати відбір дрібних порцій речовин безпосередньо з великих бутелів, бочок.

товно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взут

3.7. Лаборант повинен:

тя та інші засоби індивідуального захисту в складі:

- не залишати запалені пальники та інші нагрівальні прилади без

- халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83; - ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.011-89; - взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.137-84*; - окуляри захисні ГОСТ ССБТ 12.4.013-85; - респіратор ШБ «Пелюстка» ГОСТ ССБТ 12.4.004-74; - рукавички гумові ГОСТ ССБТ 12.4.103-83; - фартух спеціальний ГОСТ ССБТ 12.4.029-76. За встановленими нормами також безкоштовно видається мило. 1.7. При проведенні робіт в умовах можливого впливу на людину агресивних хімічних речовин (наприклад, кислот, лугів та ін.) пови нен застосовуватись спецодяг, виготовлений з матеріалів, що забез печують захист від цих впливів. 1.8. При виконанні своїх обов’язків лаборант зобов’язаний дотри муватися вимог санітарних норм та особистої гігієни: - приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту; - прийняти й утримувати впродовж зміни робоче місце в чистоті й порядку; - зберігати і вживати їжу тільки у відведених місцях; - зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видають ся на підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою; - після роботи вимити забруднені частини тіла.

нагляду; - не зберігати будь-які речовини невідомого походження без напи су і етикеток; - зливати відпрацьовані ефір, бензол та інші горючі рідини, відхо ди кислот і лугів тільки в спеціальну тару. 3.8. Вимоги безпеки при роботі зі скляним посудом

3.8.1. При збиранні скляних приладів і з ’єднань окремих частин гумовими трубками необхідно захищати руки рушником.

3.8.2. При роботі зі склом необхідно стежити за відповідністю марки скла характеру роботи, що проводиться.

3.8.3. Лаборант не повинен застосовувати нетермостійкі склянки і колби при нагріванні в них хімічних речовин на відкритому вогню або безпосередньо на електроплитці, а також різко охолоджувати нагріті посудини, бо це може призвести до їх руйнування.

3.8.4. Скляний посуд не застосовується для роботи при підвище ному тиску.

3.8.5. Нагрівання рідин проводити у відкритих колбах або прила дах або в тих, що мають сполучення з атмосферою.

3.8.6. При перенесенні посудин з гарячою рідиною слід посудину брати рушником двома руками, однієї підтримуючи дно.

3.8.7. При закриванні тонкостінної посудини пробкою слід трима ти її за верхню частину горличка, руки при цьому повинні бути захи щені рушником. 3.9. Вимоги безпеки при роботі з ЛЗР і ГР

2. 2.1. Перед початком роботи лаборант зобов’язаний перевірити та одягти засоби індивідуального захисту. 2.2. Увімкнути систему припливно-витяжної вентиляції за 1015 хвилин до початку роботи. 2.3. На робочому місці лаборанта повинні бути тільки необхідні для виконання конкретної роботи реактиви, прилади й обладнання. 2.4. Лаборант перед роботою зобов’язаний перевірити справність приладів і обладнання, включити загальнообмінну припливно-витяж ну вентиляцію і, за необхідності, вентиляцію у витяжній шафі. 2.5. Перед проведенням робіт із застосуванням вакууму необхідно випробувати установку на герметичність. 2.6. При виявлених несправностях обладнання та засобів колек тивного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до робо ти до усунення виявлених несправностей.

3.9.1. Роботи з ЛЗР та ГР повинні виконуватись тільки у витяжній шафі, пристосованій для цієї роботи, у невеликих кількостях, при пра цюючій загальнообмінній вентиляції, вимкнутих електроприладах і га зових пальниках.

3.9.2. Нагрівання і розгонку невеликих кількостей горючих рідин виконувати тільки на водяній бані і закритих електроплитах.

3.9.3. ЛЗР і ГР переносити у щільно закритому посуді, розміще ному у спеціальному металевому ящику з ручками.

3.9.4. Зберігати ЛЗР і ГР слід у закритому товстостінному скляному посуді, поміщеному у металеві ящики з кришками, стінки і дно яких по винні бути викладені негорючим матеріалом. Загальний запас ЛЗР, що зберігаються одночасно, не повинен перевищувати добової потреби.

3.9.5. Розлиті ЛЗР необхідно засипати піском. Забруднений пісок необхідно збирати тільки дерев’яною лопатою або совком.

3.9.6. Нагрівання ЛЗР і ГР проводити тільки у кількості 0,2-0,5 л, при цьому необхідно під нагрівальний прилад ставити кювету.

3.9.7. Нагрівання ЛЗР можна виконувати тільки у приладах, що

3.1. Усі операції, пов’язані із застосуванням або можливим утво ренням і виділенням отруйних, їдких, вибухонебезпечних речовин або речовин, що мають запах, виконувати тільки у витяжній шафі при працюючій загальнообмінній вентиляції із застосуванням засобів

забезпечують повну конденсацію утвореної пари.

3.9.8. Посудини, в яких виконувались роботи з ЛЗР і ГР, після проведення роботи повинні негайно промиватись гарячою водою. 3.10. Вимоги безпеки при роботі з їдкими та отруйними речовинами

3.10.1. Луги, кислоти та інші їдкі й отруйні речовини необхідно на

індивідуального захисту. 3.2. Для нагрівання легкозаймистих (ЛЗР) та горючих рідин (ГР) не використовувати відкрите полум’я.

бирати у піпетку тільки за допомогою гумової груші, неприпустимо засмоктувати ідкі й отруйні рідини в піпетку ротом.

3.3. Змішування або розведення хімічних речовин, що супрово

3.10.2. Усі роботи з кислотами, лугами та іншими їдкими і отруй

джуються виділенням тепла, слід виконувати в термостійкому або

ними речовинами необхідно виконувати у гумових рукавичках і фар

порцеляновому посуді.

туху, захисних окулярах.

26 •

11/2007

І НСТРУКЦІЇ 3.10.3. Бутелі з кислотами слід утримувати в захисній металевій

ганчір’я і папір потрібно збирати у металеві ящики з щільно закрити

тарі, викладеній негорючим матеріалом, переносити і піднімати

ми кришками і виносити в кінці робочого дня у спеціально відведене

тільки вдвох.

місце за межі лабораторії.

3.10.4. Переливання кислот і лугів з бугелів у більш дрібну тару також необхідно виконувати вдвох за допомогою сифона і тільки під місцевою витяжною вентиляцією.

3.10.5. Для приготування розчинів кислот, їх необхідно наливати у воду тонкою цівкою при безперервному перемішуванні, а не навпаки.

3.20. Сушити спецодяг, хімічні реактиви та інші горючі матеріали треба тільки у спеціальному обладнанні. 3.21. Перевіряти наявність витоку газу необхідно тільки мильною емульсією. 3.22. Куріння дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.

3.10.6. Великі шматки їдкого лугу треба розколювати на дрібні

3.23. При виявленні під час роботи несправностей на робочому

шматочки у спеціально відведеному місці, заздалегідь накривши

місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити робо

шматки, що розбиваються, щільною тканиною (бельтингом) або па

ту, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника

пером.

робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

Рекомендується замість монолітних шматків лугу застосовувати лускоподібні. Розчиняти твердий луг слід шляхом повільного дода

3.24. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок

3.24.1. Про кожний нещасний випадок свідок,

працівник, який йо

вання його невеликими шматками до води при безперервному пе

го виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпо

ремішуванні. Шматочки лугу брати тільки щипцями.

середнього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до

3.11. Вимоги безпеки при роботі з вакуумними системами

3.11.1. Будь-які роботи з використанням вакууму слід проводити у захисних окулярах або масці.

надання необхідної допомоги.

3.24.2.

Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку

на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були

3.11.2. Уся вакуумна установка або окремі її частини, які являють

на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших

найбільшу небезпеку в разі вибуху (скляні ємкості великого об’єму),

працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити

повинні бути екрановані дротовою сіткою або органічним склом.

заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

3.11.3. У разі необхідності нагріву або сильного охолоджування ча стин установки слід спочатку створити необхідне розрядження і тільки після цього розпочати обережне нагрівання або охолоджування.

3.11.4. Забороняється обігрівати скляні деталі працюючої вакуум

4. 4.1. Вимкнути обладнання, газові пальники, електроприлади, за крити газ, воду, вимкнути електроенергію.

ної установки відкритим полум’ям, а також використовувати для їх

4.2. Усунути вогненебезпечні речовини у сховище.

охолоджування рідкий кисень, азот та інші низькотемпературні ріди

4.3. Прибрати робоче місце.

ни, тому що це призведе до їх руйнування.

4.5. Ключі здати в установлене місце.

3.11.5. Перегінна колба і приймальна посудина повинні бути тільки круглодонними. 3.12. Роботи у лабораторії повинні проводитись тільки на справно

4.6. У разі виявлення недоліків у роботі обладнання та засобах ко лективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

му електрообладнанні. При відкритті дефектів в ізоляції приводів, не справності рубильників, штепселів, розеток, вилок та іншої апарату ри слід негайно повідомити черговому електрику.

5. До аварійних ситуацій належать:

3.13. Треба використовувати тільки переносні лампи з напругою

- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та та

36 В у сухих приміщеннях і 12 В у приміщеннях з підвищеною небез

ри з викидом продукту, його пари та пилу у виробниче та зовнішнє

пекою ураження електрострумом.

середовище;

3.14. У випадках припинення подачі електроенергії всі електропри лади повинні бути знеструмлені.

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та ЗІЗ; - відключення електропостачання, яке живить засоби колективно

3.15. Вимоги безпеки під час роботи у витяжній шафі

го захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, елек

3.15.1. Перед початком роботи необхідно перевірити наявність тяги. 3.15.2. Зачинити всі відділення витяжної шафи створами, крім

трообладнання. 5.1. У разі розливу ЛЗР та ГР необхідно погасити газові пальники,

тієї, де буде вестись робота, опустити створу нижче рівня обличчя,

вимкнути електроживлення загальним рубильником, розлитий про

але не нижче 0,4 м.

дукт засипати піском, пісок зібрати і усунути у безпечне місце.

3.16. В аналітичній лабораторії загальний запас легкозаймистих рідин, що одночасно зберігаються, не повинен перевищувати добової потреби.

Спільне зберігання реактивів здійснювати тільки відповідно до пра

вил пожежної безпеки. 3.17. Усі роботи, пов’язані з можливістю виділення вибухопоже-

5.2. У разі займання ЛЗР та ГР необхідно: - негайно приступити до її гасіння, застосовуючи відповідні для да ного випадку засоби гасіння (пісок, порошкові та інші вогнегасники); - негайно вимкнути вентиляцію, пальники і нагрівальні прилади; - винести з приміщення посудини з вогненебезпечними речовинами. 5.3. При виникненні іскріння (спалахування) струмоведучих частин

жонебезпечних пари і газів, повинні проводитись у витяжних шафах

електрообладнання лаборант зобов’язаний його негайно знеструми-

і при працюючій припливно-витяжній вентиляції.

ти, повідомити про це електрику, завідуючому лабораторією.

3.18. В аналітичній лабораторії не допускається обробка підлог і столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками, для

5.4. У разі виникнення пожежі лаборант зобов’язаний: - припинити роботу;

цієї мети повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні ми

- знеструмити електрообладнання;

ючі засоби.

- закрити вентилі на лініях вакууму, газу, води;

3.19. Не допускається залишати на робочому місці промаслені

ганчір’я, папір, бо може відбутися їх самозаймання. Промаслене

- негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 01 у пожежну охорону; 111/2007 « 27

І НСТРУКЦІЇ - доповісти про те, що трапилось, завідуючому лабораторією або особі, яка його заміщує. 5.5.

ти штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо);

Порядок надання першої долікарської медичної допомоги у ви

падку травмування (отруєння)

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибут тя медичного працівника;

5.5.1. Лаборант повинен вжити заходів до надання необхідної до помоги потерпілому в разі нещасних випадків до прибуття лікаря. 5.5.2. Послідовність надання першої допомоги:

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, чи вжити за ходів для транспортування постраждалого у найближчу лікувальну установу.

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників,

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівни

які загрожують здоров’ю та життю постраждалого (звільнити від

ками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу

впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, пога

та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

сити одяг, що горить, тощо);

5.5.3.

Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при

- визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу

різноманітних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долікарсь

для життя постра ■малого та послідовність заходів щодо його вря

кої) медичної допомоги, що вивчається лаборантом під час проходження

тування:

первинного та наступних інструктажів з питань охорони праці.

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в по рядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провес

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів.

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ Д Л Я УКЛАДАЛЬНИКА-ПАКУВАЛЬНИКА ПРОДУКЦІЇ М ЕДИ ЧН О ГО П РИ ЗН А ЧЕН Н Я 1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для укладальникапакувальника продукції медичного призначення (далі - укладальник).

- технічні умови і вимоги до ін’єкційційних розчинів.

до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до пп. № 65, 118 Пе

- уміти користуватися засобами колективного та індивідуального

Роботи, які проводяться укладальником-пакувальником, належать

реліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Держнаглядохоронпраці 30.11.1993, № 123.

Усі роботи, що проводяться укладальником, повинні виконуватись

1.5. Укладальник зобов'язаний:

захисту; - дотримуватися зобов’язань з охорони праці, передбачених ко

лективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами

відповідно до цієї інструкції. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 49) осо

внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

би, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від

нологічної та обідньої перерв; - не виконувати роботи, не передбачені змінним завданням;

характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної і кримінальної відповідальності.

- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися тех

- не знаходитися на роботі у позаробочий час без відповідного до

1.1. Укладальник виконує роботи на постійному робочому місці. Ці

зволу і керівника.

1.2. Укладальник повинен виконувати такі види робіт:

них і шкідливих виробничих чинників:

роботи можуть виконуватись на різних видах обладнання. - завантаження ампул в бункери автоматів;

- спостереження і регулювання ходу технологічного процесу за до помогою контрольно-вимірювальних приладів і візуально; - самостійна наладка автоматів і окремих вузлів у процесі роботи; - ведення записів показників роботи у виробничому журналі; - виконання інших робіт згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним

довідником і розрядом.

1.6. У процесі роботи на укладальника можливий вплив небезпеч

фізичних: - підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини; - рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготовок, ма

теріалів, що пересуваються;

- гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні заготовок, ін струментів та обладнання;

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, які:

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- досягли 18-ти років;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністер

ства охорони здоров’я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищений рівень статичної електрики;

психофізіологічних:

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому числі під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, надання

першої допомоги потерлим від нещасних випадків, про правила по

ведінки в разі виникнення аварій. 1.4 Укладальник зобов’язаний знати: - будову фасувальних автоматів;

- правила наладки автоматів та їх окремих вузлів;

- технологічний процес фасування і правила його регулювання;

28 •

- прийоми роботи;

- правила роботи в стерильних умовах;

11/2007

- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці). 1.7. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваних в не сприятливих температурних умовах, укладальнику видаються безко

штовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту в складі: - халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83; - ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.011-89;

І НСТРУКЦІЇ 4.

-тапочки шкіряні ГОСТ ССБТ 12.4.137-84*;

- рукавички медичні ГОСТ ССБТ 12.4.103-83.

Після закінчення роботи укладальник зобов’язаний:

1.8.

4.2. Очистити обладнання і робоче місце від битого скла і вироб

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило.

Під час виконання своїх обов’язків укладальник зобов’язаний

дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки в засобах індивідуального захисту;

4.1. Вимкнути обладнання з електромережі.

ничих відходів за допомогою щіток, йоржів і пилососа.

- прийняти і утримувати впродовж зміни робоче місце в чистоті

4.3. Оборотну тару скласти в спеціально відведеному для цього місця.

- зберігати і вживати їжу тільки у відведених місцях;

акуратно складені з дотриманням серійності.

й порядку;

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

4.4. Неупаковані коробочки з лікарським препаратом повинні бути

4.5. У разі виявлення недоліків у роботі обладнання та засобах ко

лективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи

2. Перед початком роботи укладальник зобов’язаний:

іншу посадову особу.

2.1. Увімкнути системи припливно-витяжної вентиляції за 10-

15 хвилин до початку роботи.

2.2. Перевірити справність і комплектність засобів індивідуально го захисту і одягти їх.

2.3. Перевірити справність усього обладнання і приладів, а саме:

- справність захисних огороджень;

- наявність і справність заземлення;

- надійність приєднання машини до цехової магістралі стисненого повітря; - справність запірної арматури (кранів, вентилів);

- справність КВП (контрольно-вимірювальні прилади): застосову

вати тільки ті манометри, що мають пломбу або тавро і не простро чений термін перевірки; - наявність тяги в місцевій витяжній вентиляції (над машиною);

- відсутність сторонніх предметів у зоні роботи механізмів машини. 2.4. Увімкнути обладнання.

2.5. У разі виявлення несправностей обладнання та засобів колек

тивного захисту повідомити керівника робіт та не приступати до ро боти до усунення виявлених несправностей.

3. 3.1. Укладальник повинен здійснювати роботу тільки при працю

ючій загальній витяжній і припливній вентиляції в приміщенні і місце

вому відсмоктувані в обладнанні.

3.2. Укладальник повинен дотримуватися послідовності операцій

під час роботи на обладнанні відповідно до інструкцій з експлуатації використовуваного обладнання. Під час роботи укладальник зобов’язаний:

3.3. Не залишати без нагляду обладнання, що працює, не довіря ти спостереження за ним сторонній особі. 3.4. Дотримуватися чистоти і порядку на робочому місці. 3.5. Не захаращувати відділення оборотною тарою.

3.6. Не здійснювати ремонт, чистку і прибирання обладнання під час

його роботи (ці роботи виконувати тільки після вимкнення обладнання).

3.7. Дотримуватися параметрів технологічного процесу. 3.8. Дотримуватися обережності при роботі зі склом. 3.9. Куріння дозволяється тільки в спеціально відведених місцях. 3.10. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити робо

ту, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати.

3.11. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок

3.11.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який йо

5. До аварійних ситуацій належать: - розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання або тари з викидом продукту у виробниче та зовнішнє середовище;

- загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та ЗІЗ;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективно

го захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, елек

трообладнання.

5.1. У випадку виникнення іскріння (спалахування) струмопровід-

них частин обладнання:

- вимкнути пакувальне обладнання;

- закрити вентилі на лінії стисненого повітря; - вимкнути електроенергію, вентиляцію;

- негайно повідомити про те, що трапилось, керівника робіт або

іншу посадову особу;

- окриком сповістити працюючих про виникнення пожежі; - зачинити вікна і двері з суміжними приміщеннями; - розпочати ліквідацію пожежі наявними первинними засобами

пожежогасіння (вогнегасник, пісок). Загоряння електропроводки

і електрообладнання гасити тільки вуглекислотними вогнегасниками.

5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги в разі травмування (отруєння)

5.5.1. Укладальник повинен вжити заходів до надання необхідної

допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття лікаря. 5.5.2. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників,

які загрожують здоров’ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, пога сити одяг, що горить, тощо); - визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та послідовність заходів щодо його врятування; - виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в по

рядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провес ти штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов’язку тощо);

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибут

тя медичного працівника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, чи вжити за

ходів для транспортування постраждалого в найближчу медичну

установу.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівни

ками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу

го виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпо

та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

надання необхідної допомоги. 3.11.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку

му при різних ураженнях описані в інструкції з надання першої (долі

на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших

праці.

заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських засобів.

середнього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до

на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити

5.5.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждало карської) медичної допомоги, яка вивчається укладальником під час проходження первинного та наступних інструктажів з питань охорони

111/2007 « 29

ІНСТРУКЦІЇ

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З О Х О РО Н И ПРАЦІ Д Л Я Ц Е Н Т Р И Ф У Г У В А Л Ь Н И К А 1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для центрифугу-

вальника.

Усі роботи, що проводяться центрифугувальником, повинні викону

ватись відповідно до цієї інструкції.

Роботи, що проводяться центрифугувальником, належать до робіт з підвищеною небезпекою відповідно до пп. № 33, 65,118 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого Держнаглядохорон-

праці 30.11.1993, №123.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 49) осо

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищена або знижена температура поверхні обладнання і ма теріалів; - підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму на робочому місці; - недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена або знижена рухомість повітря;

хімічних:

би, які не виконують вимоги інструкції з охорони праці, залежно від

- токсична і дратуюча дія шкідливих речовин на організм людини;

адміністративної і кримінальної відповідальності.

- нервово-психічні перевантаження (монотонність праці).

характеру порушень притягуються до дисциплінарної, матеріальної,

1.1. Центрифугувальник виконує роботу на постійному робочому місці. 1.2. Центрифугувальник повинен виконувати такі види робіт:

- обслуговування фільтруючих або відстійних центрифуг різно

манітних систем;

- завантаження і розвантаження центрифуг;

- центрифугування і промивання відтиснутих осадів;

- очищення, промивання і заміна фільтруючих полотен, сіток;

- визначення по зовнішньому вигляду і за допомогою проб якісної характеристики пульп, осаду, що завантажуються, і фільтратів згідно з технічним умовам;

- користування пусковими, гальмовими і регулюючими приладами;

- виконання інших робіт згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним

довідником і розрядом.

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, які:

- досягли 18-ти років;

- пройшли медичний огляд відповідно до наказу № 45 Міністер

ства охорони здоров’я України від ЗО березня 1994 р. та не мають медичних протипоказань;

- пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, в тому

числі під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, надання

першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила по

психофізіологічних: 1.7. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а

також роботах, пов’язаних із забрудненням, або здійснюваних в не

сприятливих температурних умовах, центрифугувальнику видається безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціаль не взуття та інші засоби індивідуального захисту в складі: -халат бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.103-83;

- ковпак бавовняний ГОСТ ССБТ 12.4.011-89; - взуття шкіряне ГОСТ ССБТ 12.4.137-84;

- фартух спеціальний ГОСТ ССБТ 12.4.029-76; - рукавички гумові ГОСТ ССБТ 12.4.103-83; - окуляри захисні ГОСТ ССБТ 12.4.013-85;

- респіратор ШБ «Пелюстка» ГОСТ ССБТ 12.4.004-74.

За встановленими нормами також безкоштовно видається мило. 1.8. Під час виконання своїх обов’язків виробничий персонал зо

бов’язаний дотримуватися вимог санітарних норм і особистої гігієни:

- приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту; - прийняти і утримувати впродовж зміни робоче місце у чистоті й порядку; - зберігати і вживати їжу тільки у відведених місцях; - зберігати харчові продукти, в тому числі й молочні, що видаються на

підприємстві, в холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;

ведінки в разі виникнення аварій. 1.4. Центрифугувальник зобов’язаний знати:

- після роботи вимити забруднені частини тіла.

арматури і комунікацій на робочому місці;

2.1. Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту.

- будову центрифуг, механізмів, допоміжного обладнання, схеми - фізичні та хімічні властивості продуктів, що виділяються; -технологічний режим центрифугування. 1.5. Центрифугувальник зобов’язаний:

2. 2.2. Увімкнути припливно-витяжну вентиляцію за 15-20 хвилин

до початку роботи.

2.3. Перевірити стан центрифуги, мастило, надійність кріплення

- уміти користуватися засобами колективного та індивідуального

деталей, наявність огороджень на обертових частинах та іх кріплення.

- дотримуватися зобов’язань з охорони праці, передбачених ко

тичному станові технологічного процесу.

захисту;

лективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі:

- своєчасно розпочинати і закінчувати роботу, дотримуватися тех

нологічної та обідньої перерв;

- не виконувати роботи, не передбачені змінним завданням;

- не знаходитися на роботі у позаробочий час без відповідного до зволу і керівника.

1.6. У процесі роботи на центрифугувальника можливий вплив не

безпечних і шкідливих виробничих чинників:

фізичних: - підвищене значення напруги в електричному колі, замикання

якого може відбутися крізь тіло людини; *

- рухомі частини виробничого обладнання, виробів, заготовок, ма

теріалів, що пересуваються;

111/2007

2.4. Переконатися у відповідності запису в апаратному листі фак

2.5. Перевірити зовнішнім оглядом стан заземлення центрифуги. 2.6. Переконатися в справності місцевих відсмоктувачів у центрифузі. 2.7. Перед завантаженням центрифуги перевірити, чи немає в ба

рабані і на кожусі центрифуги сторонніх предметів.

2.8. Перед завантаженням центрифуги з нижнім вивантаженням

перевірити положення запірного конуса.

2.9. Закрити кришку кожуха центрифуги.

2.10. Перевірити справність блокування кришки центрифуги.

2.11. При виявлених несправностях обладнання та засобів колек

тивного захисту сповістити керівника робіт та не приступати до робо

ти до усунення виявлених несправностей.

І НСТРУКЦІЇ 4.

3. 3.1. Центрифугувальник повинен дотримуватися послідовності операцій під час роботи на обладнанні відповідно до інструкцій з ек сплуатації обладнання, що використовується. 3.2. Завантаження маточника і розчинника в центрифугу викону вати тільки закритим шляхом (живильними трубами). Перед зливом маточників перевірити, чи не засмітилася зливна труба. 3.3. Не допускати перевантаження барабанів центрифуги. 3.4. Стежити за справністю блокування кришки центрифуги. Пра

Після закінчення роботи центрифугувальник зобов’язаний: 4.1. Вимкнути обладнання.

4.2. Опорядити робоче місце. 4.3. Оформити апаратний лист і здати зміну наступному за графіком

центрифугувальнику.

4.4. У разі виявлення недоліків у роботі обладнання та засобах ко

лективного захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу.

цювати тільки при справному блокуванні. 3.5. Для запобігання стуканню барабана в центрифугах з верхнім вивантаженням завантажувати продукт необхідно рівним шаром, не допускається одностороннього перевантаження барабана. 3.6. Завантаження центрифуг з нижнім вивантаженням здійснюва ти при малих оборотах барабана. Для забезпечення рівномірного роз поділу продукту по барабану центрифугувальник зобов’язаний стежи ти, щоб маточник, що зливається, влучав на запірний конус барабана. 3.7. Увімкнення центрифуг здійснювати поступово, почергово включаючи кнопки пускачів «пуск», «стоп». 3.8. Для попередження накопичування зарядів статичної електри ки на плоских привідних ременях центрифуги з нижнім приводом і верхнім вивантаженням необхідно постійно змащувати їх електро провідною пастою. 3.9. При обслуговуванні центрифуги з ножовим з’ємом відстою регулювання висоти ножа здійснювати тільки на зупиненій, відклю ченій від електроенергії центрифузі. При виникненні сильної вібрації під час завантаження центрифуги слід увімкнути зріз відстою. 3.10. Слід безупинно спостерігати за роботою центрифуги. Якщо виникають будь-які несправності, незвичайний шум або стукіт, вимкнути центрифугу і негайно повідомити про це керівника робіт. 3.11. Гальмування центрифуги здійснювати плавно, в декілька прийомів 3.12. Для запобігання травмам розвантажувати центрифугу слід тільки після повної зупинки барабана. 3.13. Перед розвантаженням центрифуги з нижнім вивантажен ням слід дочекатися повної зупинки барабана, після цього необхідно підняти і закріпити на гак запірний конус. 3.14. Не допускати розливу маточника по приміщенню. 3.15. Центрифуга повинна мати справне заземлення, всі струмоведучі частини її не повинні мати пошкодження ізоляції. 3.16. У приміщенні, де стоїть центрифуга, проходи повинні бути вільними. 3.17. Куріння дозволяється тільки в спеціально відведених місцях. 3.18. При виявленні під час роботи несправностей на робочому місці, в обладнанні та засобах колективного захисту зупинити робо ту, вимкнути обладнання, прилади. Повідомити про це керівника робіт та без його вказівки роботу не відновлювати. 3.19. Порядок повідомлення адміністрації про нещасний випадок 3.19.1. Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який йо го виявив, або сам потерпілий повинні терміново повідомити безпо середнього керівника робіт чи іншу посадову особу і вжити заходів до надання необхідної допомоги. 3.19.2. Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася.

5. До аварійних ситуацій належать:

- розгерметизація технологічних трубопроводів, обладнання та та ри з викидом продукту, його пари та пилу у виробниче та зовнішнє середовище;

-загоряння технологічних трубопроводів, обладнання, продукту та

ЗІЗ;

- відключення електропостачання, яке живить засоби колективно

го захисту, обривання і коротке замикання електрокомунікацій, елек

трообладнання.

5.1. Порядок дій центрифугувальника в разі виникнення пожежі:

- вимкнути центрифугу;

- вимкнути електроенергію, вентиляцію;

- негайно повідомити про те, що трапилось, керівника робіт та

іншу посадову особу; - окриком сповістити працюючих про виникнення пожежі; - зачинити вікна і двері з суміжними приміщеннями;

- розпочати ліквідацію пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасник, вода, кошма, пісок). 5.2. Порядок надання першої долікарської медичної допомоги в разі травмування (отруєння)

5.2.1. Центрифугувальник повинен вжити заходів до надання не

обхідної допомоги потерпілому при нещасних випадках до прибуття

лікаря.

5.2.2. Послідовність надання першої допомоги:

- усунути вплив на організм шкідливих чинників, які загрожують

здоров’ю та життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить,

тощо);

- визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для

життя постраждалого і послідовність заходів щодо його врятування;

- виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого в по

рядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провес

- підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибут

тя медичного робітника;

- викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або вжити

заходів для транспортування постраждалого в найближчу медичну установу;

Допомога постраждалому, що надається не медичними працівни

ками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватися лише до прибуття лікаря. 5.2.3. Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждало

му в разі різноманітних уражень описані в інструкції з надання пер

шої (долікарської) медичної допомоги, що вивчається центрифугувальником під час проходження первинного та наступних інструкта

жів з питань охорони праці.

Інструкція опрацьована Державним науковим центром лікарських

засобів.

11/2007 • 31

Р Е К Л А М А

ВИДАВНИЦТВО

«ОСНОВА»

ВИДАВНИЦТВО Методичні посібники

Безпечна експлуатація вантажопідіймальних кранів (питання та відповіді) Безпечна експлуатація електроустановок споживачів (питання та відповіді) Безпечна експлуатація ліфтів (питання та відповіді) Безпечна експлуатація парових та водогрійних котлів (питання та відповіді) Безпечна експлуатація посудин, що працюють підтиском (питання та відповіді) Безпечна експлуатація систем газопостачання (питання та відповіді) Безпечна експлуатація трубопроводів пари та гарячої води (питання та відповіді) Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт Вимоги пожежної безпеки для автомобільного транспорту Вимоги безпеки до виконання робіт із застосуванням інструменту та на висоті Вимоги безпеки до виконання робіт із застосуванням металообробного обладнання та пристроїв Вимоги безпеки до виконання робіт на деревообробних верстатах Газопостачання у питаннях та відповідях (базовий курс) Газопостачання у питаннях і відповідях. Частина 1. Проектування Газопостачання у питаннях і відповідях. Частина 2. Будівництво. Експлуатація Законодавство України з охорони праці (питання та відповіді) Правила пожежної безпеки Правила охорони праці на автомобільному транспорт Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів Безпечна експлуатація підйомників Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж Правила технічної експлуатації та охорони праці на стаціонарних, контейнерних і пересувних автозаправних станціях Правила технічної експлуатації та охорони праці на стаціонарних автомобільних газозаправних станціях зріджених вуглеводних газів Правила безпечної експлуатації та обслуговування обладнання АГНКС Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях Посібник "Безпечна експлуатація електронно-обчислювальних машин" (питання та відповіді)

Посібник "Безпечне виконання робіт під час механічного та газового різання металів" (питання та відповіді) Посібник "Вимоги охорони праці для слюсаря механоскладальних робіт" (питання та відповіді) Посібник "Вимоги охорони праці для токаря" (питання та відповіді) Посібник "Електробезпека на виробництві" (питання та відповіді) Посібник "Законодавство про працю" (питання та відповіді) Посібник "Надання першої допомоги постраждалим від нещасних випадків" (питання та відповіді) Посібник "Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях" (питання та відповіді) Посібник "Правила безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій" (питання та відповіді) Посібник для навчання та перевірки знань з охорони праці для газозварника (питання та відповіді) Посібник для навчання та перевірки знань з охорони праці для електрозварника (питання та відповіді) Посібник для навчання та перевірки знань з охорони праці для машиніста компресорної установки АГНКС (питання та відповіді) Посібник для навчання та перевірки знань з охорони праці для наповнювача балонів на АГНКС (питання та відповіді) Посібник для навчання та перевірки знань з охорони праці для слюсаря з ремонту обладнання на АГНКС (питання та відповіді) Пособие по изучению Правил устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов (вопросы и ответы) Пособие по изучению правил устройства электроустановок Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. У питаннях та відповідях, частина 1 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. У питаннях та відповідях, частина 2 Правила охорони праці на автомобільному транспорті (питання та відповіді) Правила технической эксплуатации и охраны труда на стационарных контейнерных и передвижных автозаправочных станциях Проведение вводного инструктажа по охране труда работников предприятий

Ціна одного посібника 15 грн

Посібники для навчання та перевірки знань з охорони праці для робіт з підвищеною небезпекою

Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів (питання та відповіді) Виконання газонебезпечних робіт (питання та відповіді) Газополум'яні, наплавочні і паяльні роботи (питання та відповіді) Експлуатація вантажопідіймальних машин і механізмів (питання та відповіді) Електрозварювальні роботи (питання та відповіді) Обслуговування генераторних ацетиленових установок (питання та відповіді) Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей (питання та відповіді) Обслуговування парових і водогрійних котлів (питання та відповіді) Обслуговування посудин, що працюють під тиском (питання та відповіді) Обслуговування тепломеханічного устаткування (питання та відповіді)

Обслуговування трубопроводів гарячої води (питання та відповіді) Роботи в охоронних зонах ліній електропередач (питання та відповіді) Роботи з отруйними та шкідливими речовинами (питання та відповіді) Роботи з пожежонебезпечними та вибухонебезпечними речовинами (питання та відповіді) Роботи з радіоактивними речовинами (питання та відповіді) Роботи на висоті (питання та відповіді) Роботи на кабельних лініях (питання та відповіді) Роботи на повітряних лініях зв'язку, які перетинають лінії електропередач (питання та відповіді) Технічне обслуговування та експлуатація електроустановок (питання та відповіді)

Ціна одного посібника 12 грн

Технічні регламенти Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки машин і механізмів. Ціна 27,6 грн Технічний регламент з підтвердження відповідності засобів захисту. Ціна 13,80 грн

Технічний регламент з підтвердження відповідності лічильників гарячої і холодної води. Ціна 17,25 грн Технічний регламент з підтвердження відповідності низьконапружного обладнання. Ціна 6,90/грн Технічний регламент з підтвердження відповідності максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами. Ціна 10,35 грн

Технічний регламент з підтвердження відповідності безпеки простих посудин високого тиску. Ціна 17,25 грн

Технічний регламент з підтвердження відповідності пакування (пакувальних матеріалів) та відходів пакування. Ціна 13,80 грн Технічний регламент з підтвердження відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності. Ціна 13,80 грн Технічні регламенти. Збірник нормативно-правових актів. Випуск 1 Ціна 28,08 грн

Технічний регламент з енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення. Ціна 9,00 грн Технічні регламенти. Збірник нормативно-правових актів. Випуск 1 Ціна 24 грн

Адреса видавництва: 01032, Київ-32, вул. Жилянська, 8 7 /3 0 . Тел.: (044) 239-38-97, тел./факс: 239-38-95, 239-38-96. Реквізити: р/р № 26001310011801 у Київському філіалі АКБ «Новий», МФО 322670. Код видавництва 21616225. E-mail: osnova@i.kiev.ua, E-page: http://www.osnova-ua.com P.S. П овні прайе-лист и запит уват и у видавн ицт ві. Для одержання видань необхідно надіслати до видавництва бланк замовлення , виписати рахунок-фактуру та перерахувати гроші на розрахунковий рахунок. Оплачені видання надсилаються поштою або видаються у видавницт ві за довіреністю. Книги можна придбати на місці за готівку. 32 •

11 /2 007

НА ПРАВАХ РЕ К Л А М И

Нафтогазовий комплекс — це велика складна техноло гічна структура, що включає в себе безліч різних вироб ництв. Незважаючи на прогрес у використанні сучасного обладнання та новітніх технологій, робота на кожній з дільниць нафтогазового комплексу досі залишається однією з найважчих і небезпечних. Як забезпечити безпе ку персоналу в таких умовах? Яким чином одяг рятує життя людині в надзвичайній ситуації? Коли костюм може запобігти виникненню НП?

освід довголітнього продуктивного співробітництва ком панії ТЕКСТАЙМ з підприємствами нафтогазової галузі дасть змогу читачам визначитися з вибором безпечно го спецодягу для персоналу нафтогазового комплексу.

Нафтогазове виробництво: одяг для захисту від загальновиробничих забруднень.

Для, забезпечення співробітників сучасним високоякіс ним безпечним спецодягом для захисту від загальновиробничих забруднень рекомендується антистатична тканина АНТИСТАТ (Carrington) з обробкою М В О (постійний за хист від статичної електрики, підвищена міцність та зносо стійкість, комфорт бавовни, прання до 75 °С, великий вибір відтінків кольорів для розробки індивідуального корпора тивного стилю). Результати експлуатації костюмів на під приємствах нафтогазового комплексу: «Матеріали Antistat, що використовуютьсявідповідають вимогам , які висуваються до них: антистатичність, масловодовідштовхування та повітропроникність. Тканина костюма добре піддається механічному чищенню , після прання не дає усадки\, добре відпирається, колір тканини стійкий, костюм зберігає охайний зовнішній вигляд, фактів передчасного виходу костюма з ладу не відзначено (цілісність костюма не порушена)». Англійська тканина АНТИСТАТ (Carrington) затвердже на в стандартах провідних нафтових компаній світу.

Рішення для спеціального захисного одягу: костюм бурильника.

Для забезпечення безпеки персоналу костюм буриль ника повинен у першу чергу захистити фахівця від нафти і нафтопродуктів. Враховуючи пожежо- та вибухонебезпечність виробництва, неодмінними вимогами до спецодягу є вогнестійкість й антистатичність. Оптимальне рішення для спецодягу бурильника, що за довольняє усі _ вимоги,— костюм з 100%-ної бавовняної тканини ФЛЕЙМ СТАТ КОТТОН (Carrington), що має вогнезахисні властивості завдяки технології Proban®, анти статичні властивості та масловодовідштовхувальну обробку, а також посилений вогнестійкими накладками з високо міцної тканини САВУАР Ф Р Ц (Concordia) зі спеціалізованою PU-мембраною. Сьогодні тканини Ф Л Е Й М С ТА Т К О Т Т О Н і САВУАР ФРЦ затверджені в корпоративних стандартах компаній ТНК-ВР, «Роснефть», «Газпром», «Сибнефть» та ін.

Елеістро- та газозварювальні роботи: костюм зварника.

Для робітників, яким доводиться виконувати ручне дугове електро- та газове зварювання під час монтажу та демонтажу оурового і силового устаткування, а також під

час будівельно-монтажних робіт, у процесі ремонту наф топроводу, з урахуванням пожежо- і вибухонебезпечних умов нафтогазового виробництва були розроблені ко стюми зварників з вогнезахисної 100%-ної бавовняної тканини Ф Л ЕЙ М Ш И Л Д 400 (Carrington). Висновки після експлуатації костюмів: «Костюм забезпечує надійний за хист від впливу підвищених температур, має ефективний захист від іскор, бризок розплавленого металу й окалини (іскри і бризки металу скочуються з тканини костюма, не пропалюючи її); костюм зручний в експлуатації (набагато легший і комфортніший порівняно з костюмом брезентовим, що дає змогу експлуатувати його в стиснених умовах виробництва); відмічено хорош і експлутаційні властивості тканини — щільна , міцна , не мнеться, має гарну паропроникність. Тканина костюма до бр е піддається чищенню, після прання не дає усадки, до бр е відпирається від загальновиробничих забруднень , колір тканини стійкий». Запобіжні заходи від впливу електричного струму: ко стюм для захисту від електричної дуги. У нафтогазовому комплексі звичайні запобіжні захо ди, включаючи суху підлогу, попереджувальні написи «Ви сока напруга», охороняють працівника від ураження елек тричним струмом, але не врятують його у випадку виник нення електричної дуги. Температура газу в електричній дузі досягає 15 000—20 000 °С, що перевищує темпера туру поверхні Сонця. Захисний одяг повинен забезпечувати захист від теп лового потоку, що виходить від електричної дуги, не пови нен мати залишкового горіння та тління, бути стійким до розриву під час впливу електричної дуги. Використання одягу з тканин Ф Л Е Й М Ш И Л Д і Ф Л ЕЙ М С ТАТ КО Т Т О Н (Carrington) дає змогу забезпечити захист від впливу тепл о в о ї енергії; що виділяється електричною дугою. Теплове ослаблення становить не менш як 91%, у результаті чого забезпечується захист від перегрівання організму в підодяговому просторі. Високі захисні й експлуатаційні властивості тканин Ф Л Е Й М Ш И Л Д і Ф Л Е Й М С Т А Т К О Т Т О Н (Carrington) відповідають вимогам стандарту IEC 61482-1 і Р А О ЄEC Росії.

Нафтогазові підприємства були першими; хто в нашій країні почав застосовувати для захисту своїх працівників су часні матеріали провідних світових виробників, зокрема, З AT «ЛІНІК». Саме такий прогресивний підхід забезпечує нафтогазовим компаніям довіру представників світового оізнесу, дає змогу залучати інвестиції’ впроваджувати нові ре сурсозберігаючі технології, підвищувати конкурентоспро можність і зміцнювати свої позиції на міжнародних ринках.

Ірина ШИЛЯКІНА, «

Будемо раді зустрічі з нашими читачами на виставці «Безпека виробництва», що проводиться в рамках Промис лового форуму 27—30 листопада (Київ, МВЦ, Броварський просп., 15/ павільйон Nb 1, стенд Н-08).

ЯКІСТЬ СПЕЦОДЯГУ ВИЗНАЧАЄ ТКАНИНА! Україна, м. Київ

пр. Перемоги, 67, корп. АПК-3, оф. 414 Тел. (044) 200-16-44, (050) 330-94-90 iris@textime.ru

Виробники спецодягу:

ТЕКСТА Й М

ВАШ ЕКСПЕРТ З ТКАНИНИ

www.textime.ru

Восток-Сервіс 422-95-30 Інтертекстиль 492-00-10 ПромСИЗ 390-40-90 Таммол 455-92-88 Торнадо 451-89-32 Укртекстиль 242-37-18

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

шию ііл

иш вш

РОБІТ НА ВИСОТІ

Аналіз виробничого т р а в м а т и з м у , незалежно від сфери господарювання, свід чи ть про знач ну к іл ь к іс т ь нещасних випадків, пов'язаних із падінням, обваленням на працівників предм етів, м а те р іал ів то щ о . На голови працівників п ад аю ть будівельні м атер іал и , елем енти к о н с т р у к цій і технологічного обладнання. Основна причина подібних нещасних випадків пов'язана з пе ребуванням працівників у небезпечній зоні (наприклад, на т е р и т о р ії біля будівлі) т а незадо вільною організацією р о б іт на ви со ті. к свідчать результати перевірок, на більшості об'єк

опасности в строительстве (Н П АО П 45.2-7.02-80) межа

тів будівництва допускаються порушення норматив

небезпечної зони залежить від використовуваних засобів

них вимог щодо організації небезпечних зон та робо

виробництва. Наприклад, межа небезпечної зони біля

чих місць на висоті. Розглянемо основні нормативні вимо

робочих органів будівельних машин, що обертаються

ги щодо організації небезпечних зон на об'єктах будівниц

або рухаються, встановлюється на відстані 5 м, а згідно

тва, реконструкції та під час виконання інших видів робіт,

з п. 3.5.34 Правил охорони праці при ремонті та рекон

пов'язаних з виконанням робіт на висоті. Ці питання є сьо

струкції об'єктів житлово-комунального господарства

годні дуже актуальними, оскільки все більше поширюється

(НП АО П 45.2-1.02-90) — у місцях виконання робіт з ви

висотне будівництво в умовах щільної забудови.

користанням монтажно-поршневого інструменту небез

Згідно з ДСТУ 2293-99, небезпечна зона — це простір,

печна зона в місці пристрілювання встановлюється в ра

у якому можлива дія на працівника небезпечного і (або)

діусі 10 м від місця пристрілювання та 5 м в глибину від по

шкідливого виробничого чинника. Небезпечні зони,

верхні забивання.

пов'язані з виконанням будівельних робіт на висоті, мож на умовно розділити на:

Згідно з п. 1.10 ДБН А.3.1-5-95 «Організація будівель ного виробництва» під час будівництва на ділянках існую

зони з постійно діючими небезпечними чинниками (зо

чої міської забудови умови виконання робіт, у тому числі

ни поблизу неогороджених перепадів конструкцій або їх

виділення небезпечних зон, повинні бути погоджені в

ніх елементів по висоті 1,3 м і більше);

установленому порядку з відповідними органами держав

зони з потенційно діючими небезпечними чинниками,

ного нагляду, місцевими органами влади та експлуатацій

до яких належать ділянки території поблизу будівлі (спору

ними організаціями. Організація небезпечних зон та по

ди), що будується; поверхи (яруси) будівель і споруд в од

рядок виконання робіт у цих зонах визначається проект

ній захватці (вертикалі), над якими виконується монтаж (де

но-технологічною документацією (проектом виконання

монтаж) конструкцій або устаткування; зони переміщення

робіт або технологічною картою), прив'язаною до умов

машин, устаткування або їхніх частин і робочих органів;

виробництва.

місця, над якими здійснюється переміщення вантажів ван тажопідйомними механізмами.

Вимоги чинного законодавства щодо межі (параме трів) небезпечної зони, пов'язаної з виконанням робіт на

Зони з постійно діючими небезпечними чинниками для

висоті, наведено в табл. 1. Нормативні вимоги щодо межі

запобігання доступу сторонніх осіб повинні мати захисне

небезпечної зони під час знесення будівельних конструк

і страхувальне (запобіжне) огородження, а зони з потен

цій з використанням руйнівного органу (клину-молота, ку-

ційно діючими небезпечними чинниками — сигнальне ого

лі-молота) наведено в табл. 2.

родження. Огородження цих зон повинно відповідати ви

Межа небезпечної зони залежить від висоти вірогідно

могам ГОСТ 23407—78 (ГОСТ 12.4.059—89), позначатись

го падіння предмета чи засобів виробництва, що викори

знаками безпеки та попереджувальними написами, а в

стовуються, зокрема, від:

окремих випадках — виставлятись чергові. Небезпечні зони виникають під час виконання інших

висоти будівлі, споруди, конструкції, дерева тощо; висоти піднімання вантажопідйомним механізмом;

видів робіт, наприклад, знесенні будівельних конструкцій;

висоти місця виконуваних робіт;

видаленні (спилюванні) дерев; виконанні робіт з щогл

висоти та кута падіння руйнівного органу (під час зне

(веж). Крім того, згідно з п. 2.9 СНиП ІІІ-4-803 *1. Техника без-

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

сення будівельних конструкцій).

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Параметри нормативної межі небезпечної зони не є

будови та будівництва висотних будинків), то в таких ви

однозначними і залежать від видів виконуваних робіт. Н а

падках на вантажопідіймальних кранах встановлюють об

приклад, при висоті будівлі або місця виконання робіт по

межувачі повороту стріли, на робочих місцях, де викону

над 20 м (але не більше ніж ЗО м) мінімальна ширина не

ються роботи на висоті, застосовують інвентарні захисні

безпечної зони становить: у місцях, над якими переміщу

козирки. Якщо в небезпечну зону будівельного майданчи

ється вантаж вантажопідіймальним краном,— 7 м; біля бу

ка все ж таки потрапляє будівля, що експлуатується, або її

дівель (споруд), що будуються, — 5 м; біля будівель, що

частина, то згідно з п. 3.5.52 Н П А О П 45.2-1.02-90 вико

ремонтуються або реконструюються,— 6 м; у місцях ви

нання будівельно-монтажних робіт (без припинення ек

конання робіт з використанням будівельного підйомника

сплуатації будівлі) дозволяється тільки за умови дотриман

(з вантажною платформою) — 6 м; у місцях виконання

ня наступних умов:

робіт з розбирання, улаштування, ремонту, монтажу та

у проекті виконання робіт повинні бути розроблені

демонтажу будівельних конструкцій та іншого інженерно

способи стропування, схеми переміщення та способи

го обладнання — 8 м; у місцях виконання робіт з викори

монтажу будівельних конструкцій, що забезпечують без

станням вантажопідіймальних лебідок — 9 м; у місцях ви

печне виконання робіт;

конання фасадних робіт з використанням будівельних риштовань — 7 м і 2 м (див. пп. 7 і 8 табл. 1); у місцях вико нання робіт з видалення (спилювання) дерев частинами (в межах населених пунктів) — 15м (дивно, що згідно з П ра

вантажозахоплювальні пристрої повинні пройти до датковий огляд і випробування; захоплювальні петлі будівельних конструкцій повинні підлягати додатковому випробуванню на висмикування;

вилами охорони праці в зеленому господарстві (Н П АО П

будівельно-монтажні роботи повинні виконуватись

02.-1.07-00) межа небезпечної зони в межах населених

під наглядом інженерно-технічних працівників (виконро

пунктів не залежить від висоти дерева).

ба, майстра) за нарядом-допуском; мають бути зазн а

На думку автора, неоднозначність у визначенні межі не

чені умови безпечного виконання робіт працюючими із

безпечної зони під час виконання робіт з будівельних риш

визначенням небезпечних зон і необхідних заходів без

товань (7 чи 2 м) пов'язана з наявністю огородження, вико

пеки.

наного у вигляді захисної сітки по всій зовнішній площині бу

Якщо до будівлі, де виконуються будівельні роботи з ви

дівельних риштовань (за наявності такого огородження до

користанням вантажопідіймальних кранів, прилягає будів

цільно улаштувати ширину небезпечної зони 2 м).

ля однакової або вище поверховості, то згідно з п. 3.5.36

Необхідно відзначити, що чинні нормативні вимоги до

Н П А О П 45.2-1.02-90 небезпечна зона між цими будівля

межі небезпечної зони не враховують поширення нових

ми не улаштовується. Якщо будівля, де виконуються буді

технологій висотного будівництва, де використовується

вельні роботи, має нижчу поверховість, то повинна улаш

технологічна оснастка, елементи якої мають парусність

товуватись небезпечна зона, при цьому перепад висот

(наприклад, щити опалубки).

визначається від перерізу стіни будівлі, де виконуються бу

У небезпечних зонах заборонено улаштовувати по

дівельні роботи, а у разі змінної висоти стіни — від найви

стійні робочі місця працівників, які керують будівельним

щої її точки до середньої відмітки нахилу покрівлі приле

устаткуванням або їх обслуговують, санітарно-побуто

глої будівлі.

ві приміщення, проїзди для транспорту (крім спеціаль

Нормативні вимоги щодо організації небезпечних зон

них розвантажувальних площадок), пішохідні доріжки,

спрямовані на запобігання нещасним випадкам під час

зберігати пально-мастильні матеріали, газові балони

будівництва, реконструкції та інших робіт, пов'язаних з

тощо. Для проходу працівників через небезпечну зону

виконанням робіт на висоті. На думку автора, наявне

повинні улаштовуватись на всю її ширину проходи (га

різноманіття нормативних вимог щодо межі небезпечної

лереї), що захищені зверху суцільним захисним насти

зони в подальшому потребує уніфікації. Хоча людський

лом.

фактор має вплив на рівень виробничого травматизму (в

Необхідно звернути увагу на те, що згідно з п. 3.5.51

людській природі закладене бажання зайти туди, де

Н П А О П 45.2-1.02-90 межа небезпечної зони не повинна

заборонено), але можна констатувати той факт, що ві

виходити за межу будівельного майданчика на прилеглу

рогідність нещасних випадків найменша саме на тих

до нього вулицю або міжквартальну територію. Якщо те

об'єктах будівництва, де належним чином організовані

риторія об'єкта будівництва не дає можливості дотримува

небезпечні зони, безпечні проходи до робочих місць і на

тись нормативних вимог (наприклад, в умовах щільної за

самих місцях.

ОХОРОНА ПРАЦІ П /2 0 0 7

ШКОЛА ІНЖЕНЕРА З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Нормативні вимоги щодо межі небезпечної зони, пов'язаної з виконанням робіт на висоті Nq з/п

Характеристика або місце виконання робіт

Висота будівлі* (падіння предмета, місце виконання робіт), м

Межа (параметри) небезпечної зони (ширина, радіус), м

Нормативне посилання

Визначення небезпечної зони згідно з нормативним посиланням

До 10

0...4 (ши_рина)

20...70 70... 120

7...10 10...15 15...20 20...25 25...30 1,5...3,5 (ширина) 3.5...5 5...7 7...10 10...15

п. 3.5.31 НП АО П 45.2-1.02-90

Небезпечна зона — відстань від горизонтальної проекції траєкторії переміщення ВПМ максимальних габаритів вантажу у разі його падіння

п. 3.5.31 НП АО П 45.2-1.02-90

Небезпечна зона — відстань від зовнішнього периметру будівлі

п. 3.5.47 Н П АО П 45.2-1.02-90

Небезпечна зона — відстань по горизонталі від вірогідного місця падіння вантажу під час його переміщення ВПМ, причому відлік цієї відстані здійснюється від осі піднімання до центру ваги вантажу в місці вірогідного падіння Небезпечна зона — відстань від контуру горизонтальної проекції вантажної платформи будівельного підйомника

Переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами та механізмами (далі — ВПМ)

10...20

120...200

Біля будівель (споруд), що будуються

200...300 300...450 До 10

10... 20

20...70 70... 120

120...200

Біля будівель (споруд), що ремонтуються або реконструюються

15...20

200...300 300...450 До 6

20...25 З (ширина)

6...12 12...20

6 8

20...30 Понад ЗО 4

Використання будівельного підйомника (з вантажною платформою)

Використання вантажопідіймальних лебідок

Розбирання, улаштування, ремонт, монтаж і демонтаж будівельних конструкцій та іншого інженерного обладнання

Використання засобів підмощування (будівельних риштовань, помосту)

Фасадні роботи з будівельних риштовань** Експлуатація щогл (веж) радіорелейних ліній зв'язку

Видалення (спилювання) дерев частинами в межах населених пунктів

Звалювання дерев у лісовому господарстві ***

\ (ширіина)

До 6

6... 12 12...20

п. 3.5.31 Н П АО П 45.2-1.02-90

6 8

20...30 Понад ЗО До 6

5 (величина основи 6 трикутника)

6...12 12...20

Понад 20

До 6

5 (ширина)

20...30 Понад ЗО

8 10

6...12 12...20

(ширина) третина (1/3) від висоти засобу підмощування

третина (1/3)1від висоти щогли (вежі)

До 20 м

(радіус) 15 м (радіус) подвійна висота дерева

пп. 3.5.48, 6.1.4.55 Небезпечна зона виникає у вигляді НПАО П 45.2-1.02-90 рівнобедреного трикутника, основа якого розташ ована біля зовнішньої стіни, а вершина — на відстані 2 м від осі лебідки з протилежного від будівлі боку пп. 3.5.32, 3.5.46 Небезпечна зона — відстань від зовНПАО П 45.2-1.02-90 нішнього периметру будівлі

п. 7.2.27 Н П АО П 0.00-1.30-01 п. 3.5.49 Н П АО П 45.2-1.02-90 п. 15.3 НПАО П 45.21-1.14-77, затверджені Мінзв'язку C P Œ від 30.06.87 p.; п. 3.8 НП АО П 0.00-1.15-07 п. 4.14.60 НП АО П 45.2-1.02-90; п. 8.8 НПАО П 02.-1.07-00 п. 1.2 Н П АО П 02.1-1.04-05

Небезпечна зона — відстань вздовж засобів підмощування (будівельних риштовань, помосту)

Небезпечна зона — відстань від центру основи щогли (вежі)

Небезпечна зона — території, що створюються в місцях можливого самопадіння дерев і звалених ними при падінні інших, а також збитих при падінні цих дерев завислих на деревах верховіть та гілок, інших небезпечних предметів

* Висота будівлі визначається до верху карнизної частини зовнішніх стін будівлі. ** На думку автора, така зона доцільна за наявності огородження у вигляді захисної сітки по всій зовнішній площині будівельних риштовань. *** У місцях звалювання дерев (лісосіка): межа небезпечної зони встановлюється на відстані від неприземлених небезпечних дерев, що дорівнює їхній подвійній висоті, але не меншій ніж 50 м у стиглих та перестиглих деревостанах, 40 м — у середньовікових, ЗО м — у молодняках та на не вкритих лісом землях; на схилах крутістю понад 15е межа небезпечної зони поперек схилу та в бік його підніжжя встановлюється на 10 м далі. У місцях обрубування гілок (лісосіка): на рівнинній поверхні та схилах з кутом нахилу до 15° під час виконання робіт з хвойними і м'яколистяними деревами відстань між двома робітниками, які здійснюють обрубування гілок, становить 10 м, твердолистяними деревами — 15 м, а при виконанні робіт на схилах з кутом нахилу понад 15е — ЗО м (пп. 1.2; 15.2.8; 15.4.1; 15.4.3 Н П АО П 02.1 -1.04-05).

Нормативні вимоги щодо межі небезпечної зони під час знесення будівельних конструкцій Характеристика місця виконання робіт

У місцях знесення будівельних конструкцій з використанням руйнівного органу

М. ФЕДОРЕНКО ,

36 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

1500/3,3 2 500/3,5 3 5 0 0/4 ,0 4 00 0/4 ,5

Відстань розлітання шматків конструкцій, м, що руйнуються, при куті падіння руйнівного органу о 00

Відношення маси руйнівного органу, кг, до висоти падіння, м

75е

70е

65е

10 10 11 13

17 18 18 23

27 33 33 40

39 42 47 57

Нормативне посилання

п. 7.2.1.9 НП АО П 45.2-1.12-01

Н А УКОВІ Д О СЛІДЖ ЕННЯ

ПРОФЕСІЙНЕ ЗДОРОВ'Я О УКРАЇНІ Упродовж 9 місяців поточного року на Тернопільщині зареєстровано 16 випадків профзахворювань • у 6 разів менше, ніж за аналогічний період минулого р о ку . З метою усунення причин, що призводять до ушкодження здоров'я працюючих, за даний період облСЕС було винесено 190 постанов про тимчасове призупинення експлуатації' машин, механізмів, устаткування, що не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, накладено 623 штрафи на посадових осіб, які допустили порушення, відсторонено від роботи 1671 працівника, що не пройшов медичний огляд . 47 медичним працівникам Дніпропетровщини встановлено первинну інвалідність протягом січня— червня 2007 р . При цьому кожен третій страждає від новоутворень, ще чверть — від хвороб системи кровообігу . У кожного п'ятого зафіксовано ішемічну хворобу серця, а кожен сьомий постраждав від побутових травм та отруєнь. Виробничий травматизм (1 нещасний випадок) у цій статистиці — на останньому місці. Найбільше медиків хворіє у Дніпропетровську — 13 осіб, Кривому Розі — 9, Нікополі — 6. Найменше — у Новомосковському районі — 1 особа .

У цій с т а т т і проаналізовано с т а н здоров'я працюючого на селення України за показниками загальної і професійної захво рю ваності, т р а в м а т и з м у т а с м е р т н о с т і. Встановлено, що на фоні високих показників загальної захво р ю ван о сті т а с м е р т н о с т і (в т о м у числі внаслідок т р а в м у вань) показники професійної захворю ваності в У кр аїн і набага т о н и ж чі, н іж в країнах Європейського Союзу. О стан н є пов'яза но з н е д о ста тн ім виявленням випадків професійної захворюва н о с т і через руйнування си сте м и медичного обслуговування працюючого населення. О б го во р ю ється ідея н ео б х ід н о сті визнання державою, роботодавцями т а суспільством принципу п р іо р и т е т н о с т і надання медичної допомоги працюючим я к першооснови збереження трудового потенціалу України. доров'я працюючого населення в розвинених країнах світу остан нім часом стало однією з пріори тетних проблем, бо воно є найважли вішою складовою трудового потен ціалу, значною мірою визначає по дальший економічний та соціальний розвиток будь-якого суспільства. Нині ця проблема перебуває в центрі уваги Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОО З). На 49 се сії Всесвітньої асамблеї охорони здо ров'я схвалено Глобальну стратегію В О О З щодо забезпечення здоро вих і безпечних умов праці на кожно му робочому місці. У травні 2007 р.

лася величезна кількість малих під приємств з невеликою чисельністю працюючих. Ринкові відносини поро джують примітивний меркантилізм і соціальну короткозорість підприємців стосовно необхідності збереження здоров'я працівників. Надприбутки отримуються за рахунок нещадної експлуатації робочої сили, а на сі мейних підприємствах — також за ра хунок самоексплуатації. Проблеми професійного здоров'я в Україні значно ускладнюються тим, що вони нашаровуються на демогра фічну кризу, яка набула загрозливого характеру.

Повікова чисельність постійного населення України, млн. осіб Показники Загальна кількість населення: особи, молодші працездатного віку особи працездатного віку особи, старші працездатного віку

1991 г.

Таблиця 1

2006 г.

Абсолютні

51,68 11,78 28,81 11,09

100,0 22,8 55,7 21,5

46,74 7,4 28,22 11,12

100,0 15,8 60,4 23,8

прийнято Глобальний план дій що до охорони здоров'я працюючих на 2008—2017 рр. для створення від повідної директивної основи з метою впровадження її на національному рівні. І це не випадково. Професійне здо ров'я є одним з інформативних показ ників стану суспільного здоров'я, яке чутливо реагує не тільки на соціаль но-економічні зміни, якість життя, але й на умови праці. У країнах з перехідною економі кою, до яких належить і Україна, проб леми збереження здоров'я працю ючих набули особливої гостроти. З'яви-

Як бачимо з табл. 1, чисельність населення України останніми роками зменшилася на 4,94 млн. осіб (9,4%); у повіковій структурі населення збіль шилася частка осіб, старших праце здатного віку, і водночас зменшилася частка осіб, молодших працездатно го віку (на 7%). Останнє є прогнозною ознакою ще більшого скорочення трудового потенціалу країни най ближчими роками. Показники здоров'я працюючого населення формуються не лише під впливом умов праці, а й умов і спосо бу життя, за рахунок генетичних та екологічних факторів, доступності,

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

якості медичного обслуговування. Проте під час виконання будь-якої роботи витрачається фізична і психіч на енергія, котра повинна відновлю ватися під час відпочинку. Якщо цього не відбувається, то накопичується хронічна втома, знижується мотивація до праці, настає хронізація хвороб, поступова інвалідизація особи. Одним з основних показників здо ров'я населення є поширеність захво рювань (табл. 2). Наведені дані свід чать, що у 2006 р. в Україні на 18,8 млн. осіб зайнятого населення працездат ного віку було зареєстровано 40,0 млн. захворювань, або 1417,6 випадків на 1000 працюючих (у 1997 р. цей показ ник становив 1108). Отже, за ці роки загальна захво рюваність збільшилася на 21,8%. Таблиця 2 Поширеність захворювань за класами хвороб серед населення працездатного віку (2006 р.), млн. випадків Класи хвороб Органів кровообігу Органів дихання Органів травлення Кістково-м'язової системи та сполучної тканини Ендокринної системи цукровий діабет

Кількість 8,74

Таблиця З Рівень смертності у працездатному віці (2004—2005 рр.), на 100 тис. осіб

7,47 4,32

Причини

Чоловіки

Жінки

2,34

Нещасні випадки, травми

327,2

58,8

1,80 0,34

Хвороби системи кровообігу

275,9

65,0

Злоякісні новоутворення

114,6

66,0

Хвороби органів травлення

66,6

21,3

Хвороби органів дихання

48,9

8,6

1,54

Нервової системи Розлади психіки та поведінки Інфекційні та паразитарні хвороби туберкульоз

1,60 1,25 0,81

Інші Всього:

14,0 40,0

Складною проблемою в Україні є поширення хвороб за класом «Розла ди психіки та поведінки», які ще в 2005 р. становили майже 1,4 млн. випадків (близько 5 тис. на 100 тис. працюючо го населення), що майже удвічі біль ше, ніж у 2004 р. З них 633 тис. осіб становлять хворі на хронічний алко голізм та понад 700 тис. осіб — ті, які вживають психоактивні речовини. Ці люди працездатного віку значною мірою послаблюють трудовий потен ціал країни, бо практично не беруть участі у виробництві матеріальних благ, а навпаки, самі потребують уваги і матеріальних витрат з боку суспільства. Іще однією ознакою часу стало зростання рівня захворюваності на туберкульоз серед працездатного на селення України. Серед чоловіків — 150— 195 випадків на 100 тис. насе лення (порівняно з 118 випадками на 100 тис. для загальної кількості на селення України), а серед жінок — 45—73 випадки (порівняно з 39 випад

38 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

ками). Пік захворюваності серед чоло віків припадає на вік від 25 до 54 ро ків, серед жінок — від 20 до 34 років. Окрім показників захворювано сті, рівень і якість здоров'я працю ючих значною мірою знаходить відоб раження в медико-демографічних показниках населення працездат ного віку, серед яких найбільш точним є смертність населення. В Україні з 1990 р. вона мала тенденцію до по стійного зростання, особливо серед чоловіків. Демографи і соціологи на віть почали застосовувати новий тер мін «надсмертність чоловіків праце здатного віку». У структурі причин смертності традиційно переважають нещасні ви падки (травматизм), хвороби системи кровообігу та злоякісні новоутворен ня (табл. 3). Треба зазначити, що се ред названих причин принаймні най більш масова (травматизм) може бути керованою.

Нарешті, показники смертності суттєво різняться за місцем прожи вання населення (табл. 4). У селі во ни набагато вищі, що, зокрема, є ре зультатом руйнування сільської систе ми медико-профілактичної допомоги населенню. Таблиця 4 Смертність у працездатному віці серед міського і сільського населення (2005 р.), на 100 тис. осіб Причини

Міське населення

Сільське населення

Нещасні випадки, отруєння, травми Хвороби органів кровообігу Злоякісні новоутворення

162,6

228,6

189,3

215,9

89,4

101,8

Хвороби органів дихання

27,8

35,6

Самогубства

24,8

44,4

Отруєння алкоголем

23,9

37,7

Питання травматизму серед працюючих заслуговує на окрему увагу, бо за його показниками можна оціни ти загальний професійний ризик на

виробництві. Рівні травматизму в Ук раїні по роках представлено у вигля ді графіка (рис. 1). Згідно з наведеними даними, за останні 10 років в Україні спостері гається тенденція до зменшення рів ня виробничого травматизму, проте його показники залишаються ще ви сокими, особливо стосовно смертель ного травматизму, за якими Україна перевищує показники економічно розвинених країн світу (Велика Бри танія, Швеція, Японія, Німеччина) у 5— 10 разів. Порівняльний аналіз статистичних показників виробничого травматизму в Україні за 2006 р., запозичених з різних джерел, дає підстави говорити про суттєву розбіжність між дани ми Міністерства охорони здоров'я (46 459 випадків), Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці (22 631 випадок) та Фонду со ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзах ворювань України (ЗО 761 випадок). Цього парадоксу можна уникнути ли ше після створення Державного реєс тру потерпілих від травм (отруєнь) на виробництві та профзахворювань. На тлі демографічної кризи, висо кого рівня загальної захворюваності та виробничого травматизму фор мується професійна захворюваність працюючого населення України. її го ловною причиною є незадовільний стан умов праці. За статистичними даними, в Україні на 50% усіх діючих промислових об'єктів періодично, а на 30% — постійно реєструються під вищені параметри шкідливих вироб ничих факторів. Серед останніх май же 60% мають перевищення ГДР та ГДК від 10 до 100 разів. Особливістю динаміки показників професійної захворюваності в Украї ні за останні ЗО років є їх хвилеподіб ний характер. Зокрема, темп зро стання показника захворюваності пе ревищує темпи зростання абсолют ної кількості хворих. Це зумовлено тим, що абсолютна кількість хворих на виробництвах із шкідливими умо вами праці останнім часом зменши лась, а кількість хворих на професій ну патологію, навпаки, зросла. Зафік соване зростання рівня професійної захворюваності в 1993— 1995 рр. та у 2001—2004 рр. пов'язане з прий няттям законів «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове держав не соціальне страхування від не щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

чинили втрату працездатності», а та кож створенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво рювань України. Зазначеними нор мативними документами передбачені

НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ Домінуючими причинами форму вання несприятливих умов праці зали шаються недосконалість технологій, 6

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 Рис. 1. Коефіцієнти частоти загального та смертельного травматизму:

— К*

суттєві матеріальні компенсації за ушкодження здоров'я внаслідок не сприятливих умов праці за рахунок Фонду. Порівняння рівня професійної за хворюваності, виявленої в Україні, з відповідними даними по країнах Європи свідчить, що в Україні цей по казник значно нижчий (при тому, що умови праці у нас значно гірші, ніж у розвинених країнах Європи). Якщо в Швеції річна кількість випадків проф захворювань на 100 тис. працюючих становить 323,1, Ізраїлі — 194,8, Норвегії — 123, Іспанії — 42,6, Німеч чині — 37,3, Австрії — 27,4, Словач чині — 18,0, в середньому по країнах Європи — 30,1, то в Україні цей по казник дорівнює 13,3. Це парадоксальне явище можна пояснити різними чинниками, серед яких — ставлення до проблеми ви явлення професійних захворювань з боку держави, рівень фінансування охорони здоров'я та охорони праці, визначення пріоритетності медично го обслуговування та соціального захисту працюючого населення та, нарешті, різними підходами до ви значення критеріїв діагностики про фесійного захворювання. О тж е, в Україні офіційна статистика виявляє, так би мовити, лише вершину айс берга професійної захворюваності. Більша її частина свідомо чи несві домо не реєструється або прихо вується. Довготерміновими спостережен нями також підтверджено, що профе сійна патологія в Україні формується під впливом більш як 100 шкідливих виробничих факторів і діагностується у представників майже 200 професій.

несправність машин і механізмів, не використання засобів захисту, пору-

вань; захворювання опорно-рухового апарату (радикулопатії, остео хондрози, артрити, артрози, тендо вагініти тощо), вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість та захворювання, спричинені дією хіміч них речовин. Разом з тим, як свідчать дані офі ційної статистики, останнім часом майже не реєструються професійні захворювання шкіри, бурсити у пра цівників вугільних шахт, гострі отруєн ня пестицидами, електроофтальмія, перегрівання. На заваді своєчасного виявлення профзахворювань стоїть низька якість медоглядів, недостатня забезпеченість клініко-діагностичною базою, некваліфікованість лікарів з питань медицини праці та профзахво рювань (табл. 5).

Таблиця 5 Узагальнений перелік форм професійної патології в Україні (2000—2005 рр., %) Підстави для виникнення Форми патології

Пневмоконіоз Хронічний пиловий бронхіт Вібраційна хвороба Нейросенсорна приглухуватість Хвороби опорнорухового апарату Захворювання хімічного генезу Всього

Недосконалість технологій, машин та механізмів

Відсутність, несправність, неефективність сантехустановок

Відсутність, недосконалість, несправність, невикористання 313

Порушення правил охорони праці, режимів праці та відпочинку, недосконалість робочих місць

Інші

69,1

2,1

28,3

0,4

0,1

64,1

6,4

26,6

2,4

0,5

60,2

0,8

31,5

7,1

0,4

63,7

1,8

31,4

2,8

0,3

67,4

0,5

15,6

15,5

1,0

30,9

11,3

18,4

17,2

22,2

67,3

2,8

25,5

3,7

0,7

шення правил охорони праці, режи мів праці та відпочинку. Аналіз професійної захворювано сті за галузями промисловості пока зав зростання її рівнів у вугільній, ме талургійній, машинобудівній галузях, тоді як професійна захворюваність серед працівників сільського госпо дарства знизилася починаючи з 1991 р. більше ніж у 9 разів. Останніми роками все більше тур бує те, що збільшується рівень профе сійної захворюваності медичних пра цівників, зокрема хворих на туберку льоз, інфекційний гепатит. Найчастіше виявляються такі фор ми професійної патології: захворю вання пилової етіології (пневмоконіози, хронічні пилові бронхіти) — 60% від загальної кількості захворю-

Починаючи з 1991 р. кількість медико-санітарних частин, заводсь ких лікарень, поліклінік, лікарів-спеціалістів, цехових лікарів зменшилася у 3— 11 разів. На графіку (рис. 2) представлено динаміку розвитку ме режі здоровпунктів в Українській PCP (у складі СРСР) та в незалежній Україні. Сьогодні практикою виявлення і реєстрації профзахворювань не пе редбачено збір даних про накопиче ні випадки профзахворювань за по передні роки, загальна кількість таких хворих невідома. А це означає, що служба охорони здоров'я та інші служби не в змозі контролювати ре альну ситуацію у цій сфері. Отже, руйнування промислової медицини призвело до багатьох нега тивних наслідків. Один з них, певно,

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

5000 4500 4000 3500 £ 3000 '5 2500 -О 2000 1500 1000 500 0

1928

1936

1941

1995

2003

ровий, а не хворий робітник, прихо дить не відразу. Потрібен час, аби підприємці, а разом з ними і все сус пільство почали прагнути сталого майбутнього, а не задовольнялися б тимчасовою вигодою. Першим кроком у цьому напрямі могло б стати повернення держави і всіх членів суспільства до принципу пріоритетності медичного обслуго вування працюючого населення Ук раїни.

Ю.КУНДІЄВ,

Рис. 2. Мережа здоровпунктів на території України (1928—2003 рр.).

найвагоміший, полягає в тому, що професійні захворювання тепер вия вляють на пізніх стадіях, коли реабілі тація стає вже неможливою. Тим са

мим виробництво втрачає робітника, а суспільство отримує інваліда. Усвідомлення такої простої істини про те, що виробництву потрібен здо

, . ,

(

, .

А. НАГОРНА,

В. ЧЕРНЯК,

, .

, )

ВІСТІ З МІСЦЬ

...С тій ки й помірний режим сонячного випромінювання, х а рактерний для Приазов’я, пахощі тр ав, затін ен і парки, унікальні лікувальні грязі, підземні мінеральні води — це прекрасні умови для відновлення т а зміцнення здоров’я. Чому ми не сповна кори стуєм о ся ними? Щ о заважає зробити низку бердянських сана то р н е постій ним джерелом відновлення трудових ресурсів не т іл ь к и Запорізької області, але й України в цілому? Довкола цих т а інш их п и та н ь розмірковує головний лікар клінічного сан ато рію «Лазурний», заслужений лікар України Людмила Д Я Ч К О ВА .

. . .

Н аш а довідка: за останні три р о ки у «Лазурному» поправили своє здоров'я працівники, хворі на: пневм оконіоз — 665 осіб, хронічний б р о нхіт — 471, бронхіальну астму — 129, ті у кого виявлено здавлення нервових корінців, — 365 та остеохондроз — 2 35 осіб. Крім того, тутодержали д о помогу ще 3 0 0 о с іб з пневм оконіозами неуточненими та викликаними неорганічним пилом. ...У нас набираються здоров'я приїжджі не тільки з різних куточків України, а й з країн СНД, зокрема, з Росії, Білорусі, Казахстану. Адже свого часу санаторій «Лазурний» мав всесоюзне значення й утриму вався на кошти союзних республік. Сьогодні ми входимо до ЗАТ «Приазовкурорт» і власними силами будує мо свою долю. Головне — нам було і є що запропонувати пацієнтам, бо заклад має унікальні природні ліку вальні фактори, сучасну лікувальнодіагностичну базу, що дає змогу впроваджувати нові методи діагно стики і санаторно-курортного ліку вання.

40 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Якщо говорити детальніше, то тре ба почати з великих запасів лікуваль них грязей (пелоїдів), які, власне, і да ли життя оздоровницям Бердянська, зокрема «Лазурному». Перше і сер йозне дослідження грязей Бердянсь ких лиманів почалося ще у 1915 р., а сьогодні це один з головних ліку вальних факторів, який впливає на крово- і лімфообіг, дихання, обмін ре човин, імунітет, репаративні процеси, а також має знеболюючу, протиза пальну і розсмоктуючу дію. Грязетерапія існує в санаторії у вигляді апліка цій, гальваногрязей, грязерозчинних ванн та інфрапелотерапії. Останній метод — новий. Тонким шаром лікуваль ну грязь наносять на шкіру пацієнта, а потім піддають її тепловому опромі нюванню інфрачервоним світлом у спеціально облаштованій камері. На території оздоровниці є джере ло хлорідо-натрієвої йодобромної во ди для лікувальних ванн, різноманіт них душових, підводного витягування. Мінеральну воду використовуємо для дуоденальних промивань і зрошень, а також для промивання кишковика, мікрокпізм з відварами трав, інгаляцій.

З відкриттям лікувальних властиво стей місцевої мінеральної води «Бер дянська» (мінералізація 4—6 г/л) на території санаторію збудовано бю вет, який до послуг хворих на гіапоцидний гастрит, дискінезію жовчови відних шляхів, хронічний холецистит, панкреатит, коліт, цукровий діабет тощо. Хочу підкреслити, що крім при родних факторів, у нас для лікування широко використовуються психо-, ресрлексо-, спелео-, лазеротерапія та масаж. Клініко-діагностична л а б о раторія виконує різноманітні обсте ження. Харчування — дієтичне, за си стемою замовлень. Словом, тим, хто користується послугами нашого са наторію, не доводиться скаржитися на їх якість та ефективність. Не випад ково до нас приїздять не тільки сотні потерпілих на виробництві, а й пра цівники різних галузей, зокрема, ву глевидобувної, гірничої, хімічної, ме талургійної, а також студенти, пенсіо нери. Лікується дуже багато дітей. Як головного лікаря, мене це тішить. Та водночас є привід і для невдово лення. Бо «Лазурний», як й інші оздо-

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

ровниці ЗАТ «Приазовкурорт», мо жуть і повинні оздоровлювати значно більше людей. Однак тут є свої труд нощі. Вони зумовлені, насамперед, уповільненим розвитком санаторнокурортної системи, зокрема, висо коякісного сервісу, інфраструктури, розваг тощо. Адже платоспроможний пацієнт (або підприємство) має з чим порівнювати вітчизняні оздоровчі за клади і практично за одні й ті самі гро ші може отримати прекрасне обслу говування, скажімо, у Туреччині, Бол гарії, Прибалтиці... Лікувальний заклад має сьогодні тільки один спосіб поліпшити своє фінансове становище — підвищити вартість послуг. Але очевидно, що вирішення питання таким шляхом — це палиця з двома кінцями. Тому за лишається шукати партнерів. У ЗАТ «П риазовкурорт» готова вкласти понад 8 млн. грн. Федерація проф спілок України. Вже є інвестиційний план розвитку бердянських оздоровниць, розроблений за активної участі генерального директора то вариства — професора, доктора медичних наук В. П он ом арен ка. Якщо все складеться так, як очікуєть ся, то невдовзі матимемо свою бер дянську Анталію. Другий шлях прискореного роз витку санаторно-курортної справи — це забезпечення 10и-відсоткового наповнення оздоровниць протягом усього року. Бо не секрет, що бага

то які з них незалежно від місця роз ташування — у Криму, на Закарпат ті чи у П риазов'ї — працюють на повну силу лише певний сезон. С ка жімо, у нашій системі лише два санато рії — «Бердянськ» та «Великий Луг» — приймають пацієнтів впродовж усіх 12 місяців року. З нами тепер постій но співпрацює практично одне вели ке підприємство регіону — ВАТ «Запоріжсталь». Тому пропонуємо наші послуги іншим областям через робо чі органи Фонду соціального страху вання від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань Луганщини, Донеччини, Дніпропетров щини. Саме ці структури замовляють близько 40 % путівок. І тут багато ва жить успішна участь лікувального за кладу у тендерах. На жаль, сьогодні для нас вони сповнені каменями спо тикання. По-перше, участь у тенде рах виливається у добру копієчку: у разі програшу ці гроші не поверта ються. По-друге, необгрунтовано за вищено кількість дозвільних докумен тів. Крім того, не відпрацьована сама система торгів. Я маю на увазі, що організатори тендеру попередньо не вивчають якість і кількість лікувальних й побутових послуг того чи іншого са наторію, а відтак не співставляють їх з ціною путівки, гонячись за дешевиз ною. Хоча добре відомо, що з деше вої рибки погана юшка. А тим часом хвора людина шукає в оздоровниці насамперед якісне лікування. С ло

вом, «тендерні» шанси оздоровниць, акредитованих на вищу категорію, сьогодні дуже невеликі. Тому левова частка турбот щодо наповнення санаторію пацієнтами лежить, власне, на його адміністрації та відділі маркетингу. Сьогодні, крім високоякісного лікування, наш сана торій пропонує проживання в одноі двомісних добре облаштованих но мерах, триразове дієтичне харчуван ня за системою індивідуальних замов лень, лікувальні пляжі, тенісний корт, спортмайданчики, різноманітні екс курсії, дискотеку та ін. Не стоїть осторонь наших проб лем міська влада. Адже у системі ку рортного обслуговування зайнято багато бердянців. А ще «Лазурний» щороку поповнює міський бюджет в середньому на 1 млн. грн. Завдяки старанням міської влади природним територіям курорту «Бердянськ», до яких належить і наша оздоровниця, присвоєно статус державного зна чення, що гарантує надходження дер жавних та приватних інвестицій. Тому підстави для оптимізму є. І не тільки у нас, медпрацівників, а й у тисяч гро мадян, які зможуть за прийнятну ціну скористатися прекрасними лікуваль ними можливостями бердянських оз доровниць. Тож прийде час, і люди бу дуть їздити за здоров'ям до нас, а не до Туреччини.

Л . БЕЗУ ГЛ О ГО ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

яд захворювань, з якими пацієнти приїздять до санаторію, говорить заступник головного лікаря ку рорту «Немирів» М. Трутяк, спричине ні шкідливими умовами праці. Сьогод ні питаннями оздоровлення та реа білітації потерпілих на виробництві опікується і Фонд соціального страху вання від нещасних випадків на ви робництві та профзахворювань Ук раїни (далі — Фонд).

Бальнеологічний к у р о р т «Немирів», що на Львівщ ині, без пе ребільшення можна н азвати унікальним. Не т іл ь к и т о м у , що в цьому багатопроф ільном у загальн о тер ап евти чн о м у л ік у вальному закладі еф ективно п р о т и с т о я т ь захворю ванням серцево-судинної си стем и, опорно-рухового ап ар а ту , нервової си стем и т а ш кіри. Д о си ть р езул ьтати вн о т у т л ік у ю т ь nieляопікові с та н и , різні енцеф алопатії то щ о . Природа ніби са ма подбала про т и х , кому необхідне л ікуван н я захворювань техногенного походження, внаслідок виробничих тр а в м , проф захворювань. Та чи сповна ви ко р и сто вую ться цілющ і ф акто р и природної оздоровниці? На це за п и тан н я д а ю ть відповідь працівники к у р о р ту «Немирів». Спеціальне дослідження питання, які саме обласні управління Фонду і в якій кількості видають путівки до сана торію, не проводилось. Але пацієнтів з виробничими травмами та профе

сійними захворюваннями у санаторії є чимало. Зазвичай регіональні управ ління виконавчої дирекції Фонду на магаються забезпечувати потерпілих на виробництві путівками до тих сана-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

торно-курортних установ, що є на те риторії своїх областей. А тому із су сідніх областей, а особливо з цен тральних і східних, у нас людей мало. Хоча суттєво можуть поліпшити своє здоров'я завдяки немирівській міне ральній воді шахтарі, працівники хі мічних підприємств цих областей, се ред яких багато хто має захворюван ня шкіри, ті, які страждають від різно го роду алергенів. Оскільки курорт оточений лісами, де переважно ростуть сосни, повітря тут дуже чисте, насичене фітонцида ми. Дихаєш ним — немов отримуєш інгаляції. Сірководнева вода на курорті уні кальна за своїми оздоровчими влас тивостями, бо містить вільний сірко водень і гідросульфітні іони. За кількі стю сірководню вода буває різної концентрації: слабкої (10—50 мг/л), середньої (50— 100 мг/л), сильної (100—250 мг/л) і дуже сильної (понад 250 мг/л). Немирівська вода — силь ної концентрації (120— 180 мг/л сірко водню). Взагалі курорт за своїми влас тивостями подібний до відомої оздоровниці «Сочі-Мацеста» на Чорно морському узбережжі Кавказу. До то го ж курорт має ще й мінеральну воду «Анна» для внутрішнього споживання. Найчастіше отримують лікувальні путівки до «Немирова» працівники із шахт Червонограда, чому сприяє міс цеве відділення Фонду. Обласне управління виконавчої дирекції Фонду закуповує путівки за певними видами санаторно-курорт ного лікування відповідно до довідки лікувального закладу про необхідність такого лікування для потерпілого. У ній вказується діагноз захворювання або вид травми, професійне захворю вання, профіль рекомендованого са наторію, найбільш оптимальний се зон для оздоровлення. Інколи лікарі рекомендують оздоровниці на Крим ському узбережжі, санаторії Трускавця, Моршина, хоча їх оздоровчі фак тори не завжди є найбільш оптималь ними для певних захворювань. На курортах бальнеологічного профілю одночасно проводять меди каментозне лікування. Вартість путі вок до санаторіїв різна. Наприклад, у «Немирові» на ціну путівки впливає віддаленість його від баз постачання продуктів харчування, внаслідок чого доводиться утримувати власне під собне господарство.

42 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Та попри це бажаючі зміцнити се бе фізично, позбутися захворювань шкіри, опорно-рухового апарату, нев рологічних і кардіологічних хвороб, хвороб шлунково-кишкового тракту їдуть до курорту «Немирів», де ліку вальні фактори за своєю ефективні стю не мають аналогів в Україні. Міркуваннями про використання курорту «Немирів» для реабілітації потерпілих на виробництві поділився його головний лікар, заслужений лі кар України В. Комар. Останнім ча-

сом непокоїть система реалізації пу тівок за результатами тендерних аукціонів, з чим він категорично не погоджується. Загальна кількість тих, хто оздоровлюється на курорті, у по рівнянні з кількістю потерпілих на ви робництві доволі незначна. Таке враження, ніби немає потреби вико ристовувати для оздоровлення по терпілих унікальні властивості міне ральних вод. Чим можна пояснити таку ситуацію? Сьогодні розповсю дження путівок і їх оплата з боку від повідних Фондів залежать від ре зультатів тендерів. Чи не краще було б лікувальним установам укладати прямі договори з регіональними управліннями Фондів? Адже саме там можна відстежувати потребу в рекомендованих лікарями путівках до санаторно-курортних установ різного профілю і сприяти їх при дбанню потерпілими, котрі стоять на обліку у Фонді. Фонд повинен буду вати свою роботу на довірі. Адже ку рорти — це здоров'я людей, яке ре гламентувати тендерами неприпус тимо, переконаний головний лікар курорту. Перебуваючи на території «Неми рова», принагідно поцікавився ста ном охорони праці у цьому лікуваль ному закладі. Провідний інженер з охорони праці Н. Сегін, яка обіймає цю посаду 5 років, із задоволенням

зазначила, що тут давно вже не було нещасних випадків, пов'язаних з ви конанням службових обов'язків. Зав дяки щоденному контролю за дотри манням правил безпеки, особливо на робочих місцях, де є небезпечні фак тори (наприклад, харчоблок, фізіоте рапевтичні кабінети), нещасних ви падків вдається уникати. У цьому інже нерові з охорони праці допомагає старша медсестра М. Смороківська. Маючи великий досвід роботи, вона не допускає жодного недбальства в роботі персоналу оздоровниці. Щ о річно провадяться навчання та пере вірка знань працівників. Непокоїть Н. Сегін незадовільний технічний стан будівлі котельні та ко тельного обладнання, що забезпе чує курорт теплом і гарячою водою. Через це й умови праці операторів котлів (а ці обов'язки тут виконують жінки) бажають бути кращими. Та, на жаль, як завжди, не вистачає коштів, щоб належним чином упорядкувати цей об'єкт.

Персонал кожного року отримує халати, а окремі працівники — фар тухи, гумові рукавиці, чоботи. На за ходи з охорони праці у 2006 р. було виділено 13,5 тис. грн. Але Н. Сегін обов'язково хоче як слід обладнати кабінет охорони праці усіма необ хідними засобами навчання та на очної агітації. Звичайно, якщо адмі ністрація курорту підтримає цей з а дум, на що Наталя Михайлівна роз раховує.

Степан ПОПОВИЧ, На знімках: «

» ;

. .

Фото автора

% S* На Хмельниччині з 240 інвалідів внаслідок трудового каліцтва, які мають право на отримання автомобіля, 82 особи вже забезпечені ними. Решті 158 потерпілим транспортні засоби передбачається виділити упродовж наступних двох років .

¥* * 3 нагоди відзначення Міжнародного дня людей похилого віку в м. Первомайську Луганської області обстежено матеріально-побутові умови людей, які досягли 80-літнього віку, з метою надання їм необхідної допомоги. У навчальних закладах оведено уроки милосердя . f )едставники місцевих органів влади відвідали ветеранів праці, які перебувають у лікувальних закладах і будинках престарілих. У тих, кому більш як 95 років, побували вдома, вручили їм подарунки та продуктові набори. Пройшли вечори-зустрічі із земляками похилого віку, відбулися засідання круглих столів, присвячені їхнім проблемам, на яких оперативно вирішувалися питання підготовки до зими, забезпечення паливом та овочами.

Одеське Ш Е ІІІІЕ ЕШІЕРИЧЕНТА.ІЬНЕ, Л І/ Г П Л П ПРОТЕWO orroilf НІЧНЕ

‘UlXLlIUIi

іш п р ж ж і в о

r І UІІиЦП 1ІІППР

1 Н

к З .

ТУТ ДО П О М АГАЮ ТЬ

¥* * Управління виконавчої дирекції Ф онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дніпропетровській області виготовило і передало страхувальникам перші 2 тис. календарів на 2008 р. і 1 тис. плакатів з гаслом: « Якщо ти працюєш на умовах трудового договору, ти — під захистом Фонду!» Інтерес до такої друкованої продукції — підвищений. Тому до Нового року планується додатково випустити певну кількість календарів і плакатів.

ЧУЖОГОП О РЯН ЕБУВ

ь-

ПОВЕРШИСЯ ДО ПОВНОЦІННОГО ЖИТІЯ Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.

Одеське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (Одеське К ЕП О П ) уж е багато років здійснює важ ливу соціальну ф ункцію : забезпечує протезно-ортопедични ми виробами інвалідів. Розпочавши свою д іял ьн ість у 1944 р. з невеликих м айстерень з виготовлення ортопедичного в з у т т я й окремих видів протезних виробів, до п о ч а тк у X X I с т о л іт т я під п р иєм ство ста л о великою фірмою з розвиненою інф ра с т р у к т у р о ю . Щ ороку т у т ви го то вляю ть близько 900 найме нувань протезно-ортопедичної продукції. оляче дивитися на людей, не тіль ки літніх, але й молодих, які з різ них причин змушені користувати ся протезами. Та ще важче усвідом лювати, що нічим не можеш їм допо могти. На щастя, є люди, які можуть допомогти тим, хто позбавився опори в житті. І роблять це розумно й квалі фіковано. Одеське К ЕП О П — не тільки ви робниче підприємство, але й центр медичної реабілітації потерпілих, які одержали травму на виробництві, у побуті, та інвалідів з дитинства. Тут розробляють і втілюють у життя мето ди медичної та протезно-ортопедич ної реабілітації інвалідів, займаються пошуком нових форм відновлення здоров'я людини, яка стала інвалідом. На обліку підприємства перебу ває більш як 40 тисяч осіб, яким необ хідні протезно-ортопедичні вироби. Із загальної кількості потерпілих в області — 446 осіб, які одержали травму на виробництві. їхнє протезу вання і реабілітацію повністю опла чує управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Одеській обла сті, яким керує С. Музикант. Значна

кількість потерпілих на виробництві після створення Фонду отримала мож ливість пройти необхідний курс ліку вання в спеціалізованих медичних закладах. Якщо людина одержала травму під час виконання трудових обов'язків, їй видають направлення до лікувального закладу, з яким Фонд уклав договір. Про надходження потер пілого у приймальне відділення тієї чи іншої лікарні керівництво зобов'яза не повідомити у відповідний робочий орган Фонду. Пройшовши курс ліку вання, відповідно до висновку М С ЕК потерпілий одержує направлення від Фонду на виготовлення протезноортопедичного виробу. Між Одесь ким К ЕП О П , виробничим об'єднан ням «Укрпротез» і виконавчою дирек цією Фонду укладено відповідні до говори про спільну діяльність, тому ніяких непорозумінь щодо оплати й виготовлення протезно-ортопедич них виробів не виникає. Своїм головним завданням у від новленні здоров'я та працездатності пацієнтів колектив підприємства вва жає системний підхід до поліпшення •якості життя інвалідів. Розробляються нові технології протезування та спо соби реабілітації потерпілих. Колек-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

тив займається вивченням реальних шляхів зниження первинної та стійкої інвалідності при переломах і дефектах кісток. Фахівці підприємства освою ють нові способи пластики ампутацій них кукс нижніх кінцівок. Вироби, ви готовлені на підприємстві, відрізня ються високою якістю, оскільки вироб ляються на сучасному устаткуванні. Протезні виро би виконують ся з найбільш п р о г р е с и вних, сучасних м а т е р іа л ів , н ап івф аб р и катів вітчиз няних і закор донних вироб ників. Заходи що до реабіліта ції потерпілих, у тому числі й на виробництві, що їх проводять фахівці, дають гарні ре зультати, відновлюючи працездат ність та інтерес до життя у людей, які втратили їх внаслідок тяжкої травми. У Є. Анищенка була ампутована права гомілка в жовтні 2000 р. Енер гійному 48-літньому моряку було не просто змиритися з нещастям. На допомогу прийшли фахівці Фонду соціального страхування від нещас них випадків, які дали потерпілому направлення на Одеське К Е П О П , де для нього і був виготовлений про тез гомілки. Сьогодні інвалід ходить вільно, не користуючись навіть па лицею. Звичайно, втрата ноги чи руки — велика травма для людини. І дуже важ ливо вчасно їй допомогти: не тільки морально, але й навчити користува тися протезом. Саме для цього на під приємстві діє стаціонарне відділення первинного та складного протезу вання на 24 ліжко-місця. У цьому від діленні, яким керує В. Олійник, щоро ку обслуговуються більш як 300 па цієнтів. Вони проходять реабілітацію, навчаються ходити на протезах. Перебування людини в стаціонар ному відділенні, її реабілітація, лі кування, харчування, підбір і припа сування протезів, навчання ними ко ристуватися здійснюються для пацієн та безплатно. Сюди приїжджають лю ди з усієї України. Для систематизації їхнього обліку створено електронну базу даних. М'яке, ввічливе поводження з па цієнтами, уміння їх зрозуміти і допо могти — одна з головних відмітних оз нак роботи колективу підприємства.

44 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

У медичному відділі підприємства працюють приймальниці замовлень, які не відпустять людину, не погово ривши з нею. Досвідчені лікарі-ортопеди С. Дрозд, Ю. Коропатнюк, інженери-протезисти С. Постовар, Е. Паламарчук, А. Білозеров, Л. Харковенко і М. Трусов кожному пацієн ту приділяють максимум уваги. Значну кількість пацієнтів, які потре бують протезуван ня, обслуговують фахівці медикотехнічних бригад. Таких бригад чо тири, до кожної з них входять водій, лікар-ортопед і технік-протезист. Досвідчені лікарі відвідують пацієн тів похилого віку і нетранспортабельних хворих за міс цем проживання, у лікувальних з а кладах Одеси і Херсона, у районах цих областей. Крім того, бригади по стійно виїжджа ють у дитячі бу динки, інтерна ти, будинки ди тини і будинки людей похилого віку та надають людям необхід ну допомогу. На підприєм стві функціону ють протезний і взуттєвий цехи. У п р о те зн о м у цеху вироби виготовляють згідно із призначенням лікарів з використан ням як новітніх, так і традиційних тех нологій, перевірених часом. Протези застосовуються для імітації функцій верхніх і нижніх кінцівок на різних рів нях ампутації. Ортези (апарати, туто ри) призначені для відновлення втра чених функцій опорно-рухового апа рату. Бандажі й корсети використову ються при нестабільності м'язів спини, остеохондрозах, грижах хребта, ра дикулітах, сколіозах для фіксації та розвантаження хребта. За останні роки підприємство ос воїло виготовлення протезів з вико ристанням технології та напівфабри катів німецької фірми «ОТТО ВОСК», що дало змогу значно підвищити технічний рівень і споживчі власти вості виробів. Освоєно технології ла мінування та вакуумного формування для виготовлення прийомних гільз протезів.

Щ ороку протезно-ортопедичне підприємство виготовляє до 13 тис. пар ортопедичного взуття, 3,3 тис. протезно-ортопедичних виробів. Слід зазначити, що за індивідуальни ми замовленнями підприємство за безпечує протезно-ортопедичними виробами інвалідів усіх категорій і ді тей до 18 років безплатно. Взуття на протези нижніх кінцівок виготовляється з натуральної шкіри. Ортопедичне взуття для людей з па тологічними відхиленнями в стопі, го мілці чи стегні виготовляється з нату ральних матеріалів за індивідуальни ми замовленнями і призначенням лікаря. Роблять тут і ортопедичні ус тілки, інші вкладні пристосування для інвалідів, яким необхідно коригувати деформацію стопи, вирівнювати функ ціональну довжину кінцівок, забезпе чувати нормалізацію ходіння при пло скостопості тощо. На території підприємства працює ортопедичний магазин, у якому є ши рокий вибір протезно-ортопедичних виробів і засобів реабілітації вироб ництва Одесько го КЕПОП та ін ших спеціалізова них підприємств України. Тут мож на придбати кор сети, бандажі лі кувальні, устілки ортопедичні, ми лиці, палиці, інва лідні коляски, пристосування для догляду за хвори ми, наколінники й напульсники та ін. Не забули тут і про дітей. Для найменших є тягові пристосу вання, шини Віленського, штанці про філактичні тощо. Як бачимо, Одеське КЕП О П ціл ком виправдує своє призначення провідного гіротезно-реабілітаційного за кладу. Його двері відкриті для людей, які стали інвалідами, у тому числі для тих, хто втратив здоров'я на вироб ництві. Люди, які пройшли курс реабі літації в цьому закладі, стають на ноги (у повному розумінні цього слова) і по вертаються до повноцінного життя.

Кат ерина ЦВІГУН, На знімках:

; . . Фото автора

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Осінь — час збирати вро жай, прийнято підбивати й попередні підсумки року, що минає. У листопаді праців ники соціальної сфери від зн а чаю ть своє професійне свято , підбиваю ть підсум ки зробленого, г о т у ю т ь с я до проведення заходів, при свячених Міжнародному дню інвалідів, що відзначається на п о чатку грудня. Відповідально г о т у ю т ь ся до проведення заходів, присвячених цим важливим подіям, і в управлінні вико навчої дирекції Фонду со ціального стр а х ува н н я від нещ асних випадків на ви р о бн и ц тві т а профзахво рювань у Сум ській області. апередодні Дня працівника со ціальної сфери в обласному уп равлінні відбулася розширена нарада, участь у якій взяли начальни ки та страхові експерти з охорони праці міських і районних відділень, інші відповідальні працівники цієї структури. Виступаючи перед присутніми, начальник управління О. Бесага закликав до подальшої активіза ції діяльності всіх працівників під розділів управління та їх робочих органів. — Не можна бути байдужим до чужої біди! Ніякі виплати з від шкодування шкоди,— пояснює свою думку Олексій Васильович,— на віть надання легкових автомобі лів інвалідам, не замінять потер пілим елементарної поваги, ро зуміння та співчуття їхньому лиху з боку уповноважених державою со ціальних працівників, які повинні по стійно спілкуватися з ними, виявляти про них турботу. Працівники управління Фонду ви словили стурбованість з приводу три вожної динаміки показників вироб ничого травматизму та професійних захворювань у регіоні. Щ ороку в Сумській області внаслідок одер жаних травм на виробництві інваліда ми стають понад 60 осіб, за 9 місяців 2007 р. уже зареєстровано 83 випад ки професійних захворювань, що на

4ЛИСЮ ПАДА -Д ЕН Ь ПРАЦІВНИКА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

СВОЄ ПРИЗНАЧЕННЯ 12 випадків більше порівняно з ана логічним періодом минулого року. Якщо на початок роботи обласного управління в області нараховувалося 3014 потерпілих на виробництві, а також членів родин загиблих, що ма ють право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю їхніх годувальни

ків, то сьогодні у відділеннях Фонду — 5728 особистих справ потерпілих. З них 4469 осіб щомісяця одержують призначені страхові виплати. Таким чином, з квітня 2001 р. по жовтень 2007 р. потерпілим на ви робництві громадянам Сумщини бу ло виплачено більш як 104 млн. грн. З них тільки на відшкодування шко ди, заподіяної працівникові внаслі док ушкодження його здоров'я або в разі його смерті — 86,2 млн. грн. За 9 місяців 2007 р. за цією статтею ви трат було виплачено 18,6 млн. грн.

Станом на 1 жовтня 2007 р. на Сум щині у відділеннях Фонду перебуває на обліку 1980 інвалідів внаслідок трудового каліцтва. Звісно, сьогодні в питаннях соціа льного забезпечення потерпілих на виробництві не все робиться так, як того хотілося б. І все-таки багато ін валідів рік, що минає, запам'ятають особливо — адже саме цього року, вперше за останні півтора десятиліт тя, за рахунок коштів Фонду їм було виділено 47 автомобілів марки «Сла вута», вручення ключів до яких прохо дило в теплій атмосфері, за участі ке рівників місцевих органів виконавчої влади. Виявлення турботи про людей з обмеженими можливостями дало змогу більше ніж наполовину змен шити список черговиків, що мали пра во на їх одержання. Близько 45% ви ділених автомобілів було розподіле но серед інвалідів, які проживають у віддаленій сільській місцевості. Безумовно, навіть один цей факт говорить багато про що. Але цього мало, щоб потерпілі на виробництві громадяни могли бути впевненими, що вони не залишаться сам на сам зі своєю бідою. Тому, підкреслив О. Беса га, кожен співробітник повинен що дня підтверджувати своє високе приз начення — словом і ділом зміцнювати надію потерпілих працівників на від новлення здоров'я, на повернення до повноцінного життя.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Як і передбачено Законом «Про загальнообов'язкове державне со ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профза хворювань, які спричинили втрату пра цездатності», постійно надаються й інші види соціальної допомоги: забез печення інвалідними колясками, про тезно-ортопедичними виробами, слу ховими апаратами, постільною та на тільною білизною тощо. За 9 місяців поточного року обласне управління Фонду виділило 41 путівку для інвалі дів на санаторно-курортне оздоров лення. Усього ж для медичної, про фесійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві за цей час виділено понад 455 тис. грн. Говорячи про цей аспект робо ти, не можна не згадати й про певні складнощі, пов'язані з практикою проведення тендерів для закупів лі путівок. Не все тут, за словами начальника відділу відшкодуван ня шкоди потерпілим та медич ної реабілітації обласного управ ління Н. Негреби, продумано законодавчо. З одного боку, б а гато спеціалізованих санаторно-курортних закладів через складну і дорогу процедуру не подавали відповідних заявок на участь у тендерах. З іншого бо ку, централізований розподіл санаторно-курортних путівок че рез виконавчу дирекцію Фонду Украї ни не дає змоги в повному обсязі та, що не менш важливо, оперативно за довольняти потреби тих, хто потребує санаторно-курортного лікування. В результаті — немає можливості вча сно надавати законні соціальні по слуги багатьом тим, хто їх потребує. Було наведено конкретний при клад. Нещодавно з кранівницею ВАТ «Сумське машинобудівне Н В О імені Фрунзе» Н. Пасинок стався нещас ний випадок. Внаслідок викиду роз плавленого гару й пари у неї було об палено понад 50% шкіряного покри ву. Підприємство частково оплатило лікування потерпілої в лікарні швид кої допомоги. Проте їй було необхід не подальше лікування, причому не відкладно. Тільки завдяки особистій ініціативі керівництва обласного уп равління Фонду в максимально ко роткий термін було укладено однора зовий договір (ні про який тендер тут не могло бути й мови!) на придбання путівки в спеціалізований санаторій.

46 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Сьогодні потерпіла в супроводі ме дичного працівника Фонду проходить відповідний курс лікування. І такі ви падки непоодинокі. Тому, переконаний О. Бесага, іс нуючу сьогодні практику розподілу соціальних путівок, насамперед — ін валідам праці — варто удосконалити. І мова тут повинна йти не тільки про неординарні, екстрені випадки, коли саме життя потерпілого на виробництві ви сить, як кажуть, на волосинці, а про всіх громадян, що потерпіли під час вико нання трудових обов'язків. Які можуть бути торги й аукціони, коли необхідно діяти рішуче, добиватися ефективної, призначеної лікарями-фахівцями фор ми медичної реабілітації! Задля люди ни, яка сумлінно працювала, приносячи користь суспільству, і часто не зі своєї вини одержала травму, важке каліцтво.

Для підтримання постійного зв'язку з потерпілими в управлінні та у відді леннях Фонду щомісяця проводяться дні відкритих дверей, у багатьох відді леннях ініціюються зустрічі з потерпі лими та з членами їхніх родин, працю ють прямі телефонні лінії. У більшо сті відділень є спеціальні приміщення, де до послуг потерпілих — невеликі бібліотечки з посібниками щодо со ціального захисту й охорони праці. З точки зору автора цих рядків особливої уваги заслуговує практика проведення в регіоні різних заходів напередодні та безпосередньо в пер ший тиждень грудня, коли відзнача ється Міжнародний день інвалідів. Усі проведені заходи мають ще одну важ ливу мету: привернути уваги гро мадськості, керівників підприємств і комерційних структур регіону до по треб інвалідів, до питань профілакти ки виробничого травматизму. Для цього місцеві засоби масової інфор мації проводять різні тематичні пере дачі, засідання круглих столів.

Керівники обласного управління Фонду, відділень на місцях ось уже третій рік поспіль пропонують страху вальникам надавати реальну допо могу всім, хто її потребує, у першу чергу — інвалідам. Незмінно особлива увага під час проведення заходів, присвячених Між народному дню інвалідів, приділяється потерпілим, які позбавлені можливо сті пересуватися, не можуть самостій но добратися до місць проведення таких зустрічей. Тому представники Фонду і спонсорів відвідують їх удома. Посмішкою, добрим словом намага ються скрасити їхні будні, обов'язко во надають матеріальну допомогу, вручають продукти харчування. Сьогодні багато роботодавцівстрахувальників Сумщини відгукнули ся на цю ініціативу. Деякі виділяють великі фінансові кошти на благодійні цілі, закуповують для потерпілих на виробництві необхідні їм продукти харчування. Серед спонсорів особ ливо слід відзначити ТО В «КБ «Вла димирський», ВАТ «Сумський завод продтоварів», «Промспецмонтаж». Висловлюючи подяку та вдячність спонсорам, працівники Фонду спо діваю ться на подальше взаєм не співробітництво. Яке розпочавшись один раз, не може припинитися, ос кільки виміряється не тільки розміра ми наданої допомоги, а й тим щиро сердним теплом, що пробуджує у змучених серцях інвалідів віру в доб ро, впевненість у тому, що вони не залишаться наодинці зі своїми проб лемами.

Вадим К О Б Е Ц Ь , Н а знімках:

(

;

) , . Фото автора

МІЖНАРОДНІ КОНТАКТИ

У теруправлінні

Держгірпромнагляду по Донецькій області відбулася зустріч американської делегації та українських спеціалістів у рам ках програми « Шахтна безпека в Україні», яка фінансується Міністерством праці CLLÍA. З американської сторони у ній брали участь директор програми Д . Тріплет, співробітники гірничого факультету Університету штату Кентуккі. Технологія проведення робіт в американських шахтах значно відрізняється від нашої. Тому два найближчих дні американські спеціалісти спостерігатимуть за робочим процесом на шахті імені В. М . Бажанова. Після цього будуть розроблені рекомендації щодо зниження рівня виробничого травматизму. Паралельно на шахті *Південнодонбаська № 1» проводяться підготовчі роботи за проектом анкерування, який стартує наприкінці листопада. Продовжується буріння дегазаційних свердловин на шахті «Білозерська» Д П «Добропілляву гілля». Висловлюємо глибоке співчуття рідним та близьким з приводу смерті ^ ШДЕЙЄЄВОГ Тетяни Я Георгіївни — спеціаліста по зв'язках з громадськістю Д П € Західний експертнотехнічний центр» Держгірпромнагляду. Передчасно обірвалося життя щирої, порядної людини, талановитого спеціаліста. Працюючи на своїй посаді, Тетяна Георгіївна зарекомендувала себе як людина творча, відповідальна, професіонал своєї справи, її авторські публікації* у пресі вирізнялися влучністю, новизною підходу, тематичним розмаїттям. Світла пам'ять про Тетяну Георгіївну назавжди залишиться в серцях усіх, хто її знав і працював поруч з нею. Держгірпромнагляд України

У ж о в т н і відбувся в із и т української делегації на чолі з Голо вою Держгірпромнагляду С. С торчаком до Сполучених Ш т а т ів Америки для проведення переговорів щодо продовження двосто роннього співробітниц тва у рамках програми « Ш а х тн а безпека в Україні», що р еалізується з 2000 р. ід час візиту делегація відвідала два вугільних підприємства С Ш А у штаті Алабама, ознайомилась з провідними технологіями видобутку вугілля, си стемами безпеки, що впроваджуються для забезпечення безпечного ве дення робіт, системами збирання шахтного метану та дегазації. У Вашингтоні українська делегація провела ряд зустрічей з офіційними осо бами, зокрема з Р. Стакером — керівником державного гірничого агентства безпеки та здоров'я С Ш А та С. Марлером — представником Міністерства праці СШ А. Було обговорено стан та подальші перспективи реалізації про грами шахтної дегазації та зниження рівня виробничого травматизму у вугіль ній промисловості України. У Міністерстві праці С Ш А відбулася зустріч із заступником керівника Бюро міжнародних трудових відносин Сполучених Штатів Америки Ш. Понтічеллі. Під час зустрічі пані Понтічеллі високо оцінила результати спільних українсько-американських зусиль, що спрямовані на покращання рівня безпеки на українських вугільних шахтах. Вона відзначила, що всі попередні проекти в рамках програми підвищення безпеки праці на вугільних підприємствах України були успішними і мали практичне спрямування. У свою чергу Голова Держгірпромнагляду наголосив на тому, що поряд з основною метою програми між Україною та С Ш А з питань шахтної безпеки бу ло б доцільно розвивати новий напрям — навчання державних інспекторів, що безпосередньо здійснюють нагляд на вугільних шахтах, оскільки саме інспек тор є центральною фігурою системи державного нагляду. Саме від його про фесіоналізму, принциповості, наполегливості залежить стан промислової без пеки на підконтрольних виробництвах. Враховуючи викладене, Ш. Понтічеллі висловила готовність у рамках дію чої програми розглянути питання щодо надання додаткових коштів (у розмірі близько 1 млн. доларів СШ А) для реалізації проекту підготовки інспекторів. Сторони висловили упевненість, що реалізація програми в цьому напрямі сприятиме створенню більш безпечних умов праці українських шахтарів. Досягнуто домовленості про продовження реалізації проекту із дегазації вугільних пластів. Також було обговорено стан реалізації та фінансування проекту технічної допомоги із впровадження американської техніки і технології анкерного кріплення гірничих виробок шахт. Візит української делегації сприятиме впровадженню нових спільних проек тів, залученню міжнародної технічної допомоги та інвестиційних ресурсів, що дасть можливість поліпшити стан промислової безпеки у вугільній промисло вості, знизити рівень аварійності і виробничого травматизму.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ЗА ЛИСТАМИ ЧИТАЧІВ

Просимо д а ти роз'яснення на сто р ін ках ж урналу з приводу отрим ання дозволу на продовження виконання р о б іт підвищеної небезпеки — проведення технічних оглядів вантажопідіймальних кранів (машини будівельноїЗС — 350 кгу кран-балок — від 1 до 2 т , електроталей — 350—500 кгуукосин — 350 кг , керованих з підлоги), я к і рідко використовую ться в р оботі силами своїх працівників , що пройшли навчання в ЕТЦ Правил будови т а безпечної експлуатац ії вантажопідіймальних кранів. При укладанні договору з ЕТЦ на проведення обстеж ення нашого підприєм ства з приводу о тр и м ан н я дозволу на продовження проведення технічних оглядів вантаж опідійм альних кранів ЕТЦ вимагає м а т и свого експерта технічного. (П. Проценко, начальник служби охорони праці В А Т «Л т а в а », м. Полтава) Відповідно до п. 4 Порядку вида чі дозволів Державним комітетом за охороною праці та його територі альними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631, для одержан ня дозволу на початок (продовжен ня) виконання роботи підвищеної не безпеки суб'єкт господарської діяль ності або уповноважена ним особа подає (надсилає поштою) до Держ-

наглядохоронпраці або його терито ріального органу за місцем розта шування заяву за зразком згідно з додатком 3, до якої додається висно вок експертизи щодо спроможності суб'єкта господарської діяльності за безпечити додержання вимог зако нів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промисло вої безпеки під час виконання заяв леної роботи.

Якими нормативними документам и передбачена безплатна видача працівникам лікувально-профілактичного харчування і в яких випадках дозволяється виплачувати грошову компенсацію працівнику на придбання тако го харчування? (З телефонних запитів до редакції) У Кодексі законів про працю Ук раїни (ст. 166) записано, що на робо тах з особливо шкідливими умовами праці працюючим надається безплат но за встановленими нормами ліку вально-профілактичне харчування. Постановою Верховної Ради Ук раїни від 12.09.91 p. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на тери торії України окремих актів законо давства Союзу PCP» встановлено, що до прийняття відповідних актів за конодавства України на території Ук раїни застосовуються акти законо давства Союзу PCP з питань, не вре гульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України. Від повідно до цієї постанови на терито рії України питання видачі працівни кам лікувально-профілактичного хар чування регулюється трьома норма тивними актами, затвердженими по

48 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

становою Держкомпраці С Р С Р та П резидії В Ц Р П С від 07.01.77 р. № 4/П-1, а саме: 1. Перелік виробництв, професій та посад, зайнятість у яких дає право на безплатне одержання лікувальнопрофілактичного харчування у зв'яз ку з особливо шкідливими умовами праці. 2. Раціони лікувально-профілактичного харчування і норми безоплат ної видачі вітамінних препаратів. 3. Правила безплатної видачі ліку вально-профілактичного харчування. Згідно з цими Правилами лікуваль но-профілактичне харчування вида ється безплатно тільки тим робітни кам, інженерно-технічним працівни кам та службовцям, для яких видача цього харчування передбачена П е реліком виробництв, професій та по сад, робота в яких дає право на без платне одержання лікувально-профі

Згідно з вимогами Порядку прове дення огляду, випробування та екс пертного обстеження (технічного діаг ностування) машин, механізмів, устат кування підвищеної небезпеки, за твердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687, технічні огляди вантажопідіймальних кранів і машин, на які поширюються вимоги чинних Правил будови і без печної експлуатації вантажопідій мальних кранів, проводять фахівці спеціалізованої, експертної та упов новаженої організації, атестовані від повідно до Порядку атестації фахівців, які мають право проводити технічні огляди та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 20.12.2006 р. № 16. 77.

ПОШКУРЛАТ, ,

лактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці. Лікувально-профілактичне харчу вання видається у дні фактичного ви конання робіт у виробництвах, за професіями та на посадах, передба чених зазначеним Переліком, а та кож у дні хвороби з тимчасовою втра тою працездатності, якщо захворю вання за своїм характером є профе сійним і хворий не госпіталізований. Видавати лікувально-профілактич не харчування за минулий час та ком пенсацію за не одержане своєчасно лікувально-профілактичне харчуван ня Правилами не дозволяється. Відповідно до ст. 7 Закону «Про охорону праці» дозволяється випла чувати грошову компенсацію праців никові на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або інших рівноцінних харчових про дуктів лише у разі роз'їзного харак теру роботи на умовах, передбаче них колективним договором.

С. РЯБОКОНЬ,

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У журналі «Охорона праці» (№ 5— 7 за 2007р.) опубліковано «Об щие правила безопасности для предприятий и организаций м е та л лургической промышленности» т а «Положение о применении наря дов-допусков при производстве р абот повышенной опасности на предприятиях и в организациях М и н и сте р ства м еталлургии СССР». Чи дійсні ці норм ативні а к т и для організацій, що не нале ж а т ь до м еталургійної промисловості? (Н. Каракуц, інженер з охорони праці ТОВ «Металург Півдня», Миколаївська область) «Общие правила безопасности для предприятий и организаций ме таллургической промышленности»

(Н П АО П 27.0-1.01-87) та «Положе ние о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной

Експертно-технічний центр відмовив у проведенні експерти зи ПЛАС (плану локалізації т а ліквідації аварійних ситуацій і ава рій) газового господарства нашого підприємства, аргум ентую чи т и м , що в нас невелике газове господарство, від сутн і газові схови щ а, газонаповнювальні ста н ц ії і газонаповнювальні п ун кти . Чи потрібно розробляти ПЛАС на ко те л ьн і, що працю ю ть на природному газі, т а на газорегуляторні п ун кти (ГРП )? (Л. Казаков, заступник голови правління ВАТ «Чернігівське хімволокно», м. Чернігів) Відповідного підпункту 4.2 Поло ження щодо розробки планів лока лізації та ліквідації аварійних ситуа цій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 30.06.99 р. за № 424/3717 (далі — Положення), пе релік виробництв і окремих об'єктів, для яких розробляється ПЛАС, має визначатися і затверджуватися керів ником підприємства за узгодженням з територіальним управлінням Держгір-

промнагляду та територіальним орга ном МНС. Підпунктом 4.6 Положення перед бачено, що обов'язки щодо розроб ки і впровадження ПЛАС та відпові дальність за його якість покладаються на власника (керівника) підприємства (об'єкта), тому ніхто не може заборо нити керівництву підприємства розроб ляти ПЛАС. Крім того, підпунктами 3.9, 4.1.1, 4.2.2 і 4.2.12 Правил безпеки систем газопостачання в Україні, затвердже

Згідно з наказом Мінпраці т а М ОЗ України № 308/519 від 05.10.2005 р .«Про упорядкування оплати праці працівників закладів охорони здоров'я т а у с т а н о в соціального за х и сту населення» (Ті. 3.4.7 розділу 3) працівникгім (у т . ч. молодшим медичним сестрам), я к і використовую ть у роботі дезінфікуючі засоби, а т а к о ж праців никам, як і за й н яті прибиранням т у а л е т ів , встан о влю ється допла т а у розмірі 10% посадового окладу або тариф ної ставки . Чи необхідно для встановлення д оплат до посадового окладу працівників, зайнятих на вказаних роботах, попередньо провести а те ста ц ію їхніх робочих місць за умовами праці т а якими к р и те ріями керуватися для встановлення цих д оплат? (Л. Ж итенко, голова атестац ій н ої комісії, заступник головного лікаря з ЛТЕ ЦРЛ м. Сніжне, Донецька область) Відповідно до постанови Кабінету

окремих галузей бюджетної сфери»

Міністрів від 30.08.2002 р. № 1298

та відповідних галузевих наказів, за

нові Єдиної тарифної сітки розрядів і

нови, працівникам за використання в

«Про оплату праці працівників на ос коефіцієнтів з оплати праці працівни ків установ, закладів та організацій

тверджених на виконання цієї поста

опасности на предприятиях и в орга низациях Министерства металлургии СССР» (Н П АО П 27.0-4.02-90) є галу зевими нормативно-правовими акта ми з охорони праці, а тому їх дія не поширюється на підприємства, що не належать до металургійної промис ловості.

О. ІГНАТОВ, , ,

них наказом Державного комітету Ук раїни по нагляду за охороною праці від 01.10.97 р. № 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 15.05.98 р. за № 318/2758 (Н П АО П 0.00-1.20-98), на об'єкти систем газового господар ства, до яких віднесені ГРП і котельні, повинні розроблятися ПЛАС. Враховуючи вищенаведене, мініс терство вважає дії Експертно-техніч ного центру (відмова у проведенні екс пертизи аналітичної частини ПЛАС) неправомірними. Для остаточного вирішення зазна ченого питання підприємству необхід но звернутися до Головного управ ління М Н С у Чернігівській області.

В. РОМАНЧЕНКО ,

биранням туалетів, встановлюється доплата у розмірі 10% посадового (місячного) окладу.

О тже, у разі якщо робочою ін

струкцією молодшої медичної сестри закладу охорони здоров'я визначе но використання в роботі дезінфі куючих засобів, їй встановлюється

зазначена доплата без проведення атестації робочого місця за умовами праці.

А. ЛИТВИН, ,

роботі дезінфікуючих засобів, а та

кож тим працівникам, які зайняті при-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11 /2 0 0 7

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У ш т а т н о м у розписі організації є посада оператора комп'ю терного набору. Один ком п'ю тер с т о їт ь на робочому сто л і опера тора. Я працюю секретарем-друкаркою, але оскільки друкарську м а шинку давно замінили комп'ю тером, т о другий ком п'ю тер с т о їт ь на моєму робочому столі. І всю документацію , яку я веду, а са ме: вихідні д окум енти (л и сти ), списки, довідки, я друкую на ком п'ю тері. Під час щорічної відпустки оператора ком п'ю терно го набору я періодично працюю т о на одному, т о на другому ком п'ю тері, оскільки за наказом заміняю оператора під час його відпустки. Мені відомо, що працівникам, зай н яти м на р оботі з ЕОМ, нада ю ться додаткові відпустки тр и ва л істю 4 календарних дні, проте посадові особи нашої організації ухиляю ться від внесення доповнен ня про це до колективного договору. Прошу д ати роз'яснення з цьо го питання. (70. Погоріла, Ізюмський район, Харківська область) Працівники, які працюють на еле ктронно-обчислювальних та обчис лювальних машинах, до яких н а лежить і персональний комп'ютер, і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими актами законо давства, мають право на щорічну до даткову відпустку за особливий ха рактер праці тривалістю до 4-х ка лендарних днів згідно з підрозділом «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» (п. 58) Списку вироб ництв, робіт, професій і посад пра цівників, робота яких пов'язана з під вищеним нервово-емоційним та ін телектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підви щеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпуст ку за особливий характер праці,

затвердженого постановою Кабіне ту Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 16.12.2004 р. № 1674). Статтею 8 Закону «Про відпустки» передбачено, що конкретна трива лість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим догово ром залежно від часу зайнятості пра цівника в цих умовах. Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку за стосування зазначеного вище Спи ску, затвердженого наказом Мініс терства праці та соціальної політи ки від 30.01.98 р. № 16 та зареєс трованого Міністерством юстиції 30.01.98 р. за № 58/2498 (із зміна ми, затвердженими наказом Мінпра ці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєс трованими у Мін'юсті 18.06.2003 р.

Я працюю лікарем-психіатром у виправно-трудовій колонії. У 2006р. мені було надано від пустку тр и ва л істю 24 кгілендарних дні. Цього року відділ кадрів запланував від пустку т а к о ї самої т р и ва л о сті. Якими нормативно-правовими а к т а м и р егл а м е н тується тер м ін додаткової відпустки за особливий характер праці лікаряпсихіатра виправно-трудової колонії? (Ю. Загорулько, лікар-психіатр Брянської виправно-трудової колонії, Луганська область) Право працівників на щорічну до даткову відпустку за особливий ха рактер праці визначається відповідно до Списку виробництв, робіт, профе сій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервовоемоційним та інтелектуальним наван таженням або виконується в особли вих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здо ров'я, що дає право на щорічну до даткову відпустку за особливий ха рактер праці, затвердженого поста новою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції по станови КМУ від 13.05.2003 р. № 679 із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2004 р. №1674).

50 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Згідно з підрозділом «Приймальники-розподільники для неповнолітніх та виховально-трудові колонії» розді лу XVII «Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога» зазначеного вище Списку лікарі (у тому числі лікарі-психіатри) мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий ха рактер праці тривалістю до 7 кален дарних днів (поз. 107). Статтею 8 Закону «Про відпустки» передбачено, що конкретна трива лість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим догово ром залежно від часу зайнятості пра цівника в цих умовах. Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку за стосування зазначеного вище С г\и-

зо № 496/7817), додаткова відпуст

ка за особливий характер праці на дається пропорційно фактично від працьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на та ку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на робо тах з особливим характером праці не менше половини тривалості робо чого дня, встановленого для праців ників цих виробництв, цехів, профе сій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. Звертаємо увагу на те, що ст. 117 Конституції України визначено, що постанови і розпорядження Кабінету Міністрів є обов'язковими до вико нання. Отже, у разі якщо Ви зайняті ро ботою на персональному комп'ютері не менше половини тривалості робо чого дня, встановленого на підприєм стві для Вашої посади, пропорційно відпрацьованій кількості таких днів на рік Вам має бути надана щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, як це передбачено законодавством. Водночас зазн ачаєм о , що від повідно до статей 1 і 5 Закону «Про колективні договори і угоди» колек тивний договір, угода укладається на основі чинного законодавства. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чин ним законодавством становище пра цівників, є недійсними. ску, затвердженого наказом Міні стерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 та заре єстрованого Міністерством юстиції України 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.66.2003 р. № 150 і за р е є с тр о в а н и м и у М ін 'ю сті 18.06.2003 р. за № 496/7817), до даткова відпустка за особливий ха рактер праці надається пропорцій но фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, за раховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше полови ни тривалості робочого дня, встанов леного для працівників цих вироб ництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником аоо уповноваженим ним органом. О. Ч Е Р Н Е Т Е Н К О ,

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

У п. 6.4 М етодичних рекомендацій для проведення а т е с т а ц ії робочих місць за умовами праці сказано , що за оцінку умов праці ке рівників т а спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ни ми працівників, якщ о вони за й н я ті виконанням р о б іт в умовах , пе редбачених Списками /Vе 1 і № 2 для їхніх підлеглих протягом пов ного робочого дня. Якщ о керівники т а спеціалісти за й н я ті не пов ний робочий день, але більше 50% робочого часу за зм іну , т о як у та к о м у випадку встан о влю ю ться інш і компенсації т а пільги (до п л а ти , безплатна видача м олока)? Чи потрібно проводити а т е с та ц ію робочих місць керівників т а спеціалістів, якщ о проведено а те ста ц ію робочих місць їхніх підлеглих? Якщ о т а к , т о чи м ож на використовувати у цьому разі протоколи проведення санітарногігієнічних досліджень виробничого середовища для їхніх підлеглих? (С. Горинін, інженер з охорони праці філії «Лубенська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Полтавський облавтодор», Полтавська область) Атестація робочих місць за умова ми праці на підприємствах і в органі заціях проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. Відповідно до цієї постанови роз роблено Методичні рекомендації для проведення зазначеної атестації, за тверджені постановою Мінпраці від 01.09.92 р. № 41 та Головним дер жавним санітарним лікарем України, які визначають організацію роботи з проведення атестації. Дійсно, згідно з п. 6.4 цих М ето дичних рекомендацій за оцінку умов праці керівників та спеціалістів б е реться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах праці, передбачених Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пен сію за віком на пільгових умовах,

для їхніх підлеглих впродовж повного робочого дня. Повним робочим днем потрібно вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 8 0 % робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з вико нанням своїх трудових обов'язків. Треба зазначити, що цей пункт стосується керівників та спеціалістів, робочі місця яких відокремлені від ро бочої зони відповідного структурного підрозділу (цеху, дільниці), однак біль шу частину робочого часу вони пере бувають у зоні розташування робо чих місць підлеглих. У цьому випадку умови праці ке рівників та спеціалістів оцінюються з використанням результатів санітар но-гігієнічних досліджень шкідливих виробничих факторів, проведених на робочих місцях керованих ними ро

бітників, на підставі яких визначається тривалість дії шкідливих виробничих факторів протягом зміни або робо чого часу. При цьому обов'язково має бути заповнена Карта умов праці на під ставі протоколів зазначених вище досліджень, хронометражних спо стережень, інших технологічних, тех нічних та облікових документів під приємства. Тобто атестація робочих місць керівників та спеціалістів має прово дитись у повному обсязі. Згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умо вах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особли во шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами пра ці, за Списками № 1 і № 2 вироб ництв, робіт, професій, посад і показ ників, затверджуваними Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць. Працівникам, зайнятим на робо тах із шкідливими і важкими умовами праці більше 50% робочого часу, за результатами атестації можуть вста новлюватись інші пільги та компенса ції, а саме: щорічні додаткові відпуст ки, скорочена тривалість робочого тижня, безоплатне отримання моло ка, підвищена оплата праці тощо, які надаються в порядку, визначеному законодавством.

Т. Х О Р О М С Ь К А ,

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА ВИДАНЬ « П Р О Ф ІН Ф О Р М У » Ф П У Н А 2 0 0 8 р. Передплатні індекси та вартість видань на рік 22152 Газета «Профспілкові вісті» — 89,28 грн.

22909 «Бібліотечка голови профспілкового комітету» — 58,68 грн.

40430 Журнал «Профспілки України» — 87,24 грн.

Профспілкове життя, громадянське суспільство, юридичні консультації, культура, спорт, дозвілля

Нормативні документи, коментарі, практичні поради та рекомендації для профактиву

Теорія і практика профспілкового руху, аналітика соціально-економічної сфери, культурологія

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Уш

І» -

Д Л Я СЛУЖ БИ О Х О РО Н И П РА Ц І

її

Виготовляємо широкий асортимент продукції для оформлення кабінетів охорони праці, безпеки руху, цивільної оборони, класів технічного навчання тощо. Великий вибір стендів,планшетів, плакатів, кутків, пам'яток, знаків безпеки, табличок, інструкцій, літератури тощо.

А вто е кза м е н а то р Навчить і перевірить знання з питань ОП, ТЕ, ПБтаін.

ЗАМОВЛЯЙТЕ КАТАЛОГ ПРОДУКЦІЇ БЕЗКОШТОВНО!

зш і

Рекомендовано Держгірпромнаглядом

Б іб л іо т е к а І Наведе лад у документах, швидко знайде потрібну інформацію.

А Р М

зшшші гоні

Автоматизоване Робоче Місце “Охорона праці” - незамінний помічник у веденні справ - оновлена версія.

і^ 2 і -

II"

Підкаже, нагадає, допоможе

НВП “ПРОТЕК”

КМ НВП “ЕКОТРАНС” 79016, . / : (032) 94-98-42, (0322) 72-19-42,72-18-82, ж

, -

. . , 2, / 5646 : Ekotrans@svitonline.com

« О Х О Р О Н А

Адреса: м. Київ, вул. Печенізька, 1-7 Телефони: (044) 486-2797, 486-6998 kok@protec.kiev.ua; www.protec.kiev.ua

Навчальні посібники та правила безпеки

П Р А Ц І»

р е а л і з у є Знаки безпеки (на самоклейній основі)

Ціна з ПДВ, грн.

Ціна, грн.

1. Гігієна праці та виробнича санітарія 2. Охорона праці користувачів комп' ютерних відеодисплейних терміналів 3. Охорона праці (підручник для студентів гірничих спеціальностей вищих закладів освіти) 4. Вступний інструктаж з охорони праці 5. Охорона праці. Запитання та відповіді 6. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків

17,00 17,00

1. Під час пожежі дзвонити 01 (знак) 2. Палити заборонено (знак, 115 смг)

17.00

3. Місце для куріння (знак) 4. Пожежний кран (знак) 5. Відповідальний за протипожежний стан (табличка) 6. Обережно! Електронапруга (знак, 115 см2)

10.00

25,00 ТО,00

Плакати з охорони праці 1. Робота з інструментами та пристроями 2. Металообробка 3. Деревообробка 4. Автотранспортне підприємство 5. Автотранспорт (ТО і ПР) 6. Електробезпека 7. Пожежна безпека

8. Перша допомога потерпілим 9. Вантажно-розвантажувальні роботи 10. Відеодисплейні термінали (ВДТ) Кожна серія складається з 20 плакатів (комплект) формату А2 (42 *60). Ціна одного комплекту - 40 грн.

Ламіновані плакати «Перша допомога потерпілим» —80,00 гри. Навчальні посібники, плакати реалізуються без ПДВ.

(знак, 265 см2)

¡¡™ЕЖ| дзвонити м о т Д

(знак, 230 см2)

7. Стій! Напруга (знак) 8. Заборонено використання відкритого вогню (знак) 9. Заборонено використання електроприладів (знак) 10. Вогнегасник (знак) 11. Вихід (табличка) наліво; направо 12. Запасний вихід (табличка) наліво; направо 13. Інструкція відповідальному за пожежну безпеку приміщень (плакат) 14. Дії персоналу під час виникнення пожежі (плакат) 15. Не вмикати робота на мережі 16. Не влізати Вб'є 17. Таблички: 380 В; 220 В; 64 В; 60 В; 42 В

Охорона праці

‘ Охорона праці

££> О х о р о н а п р а ц і

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА Наочнпп посібник

РОБОТА ІНСТРУМЕНТІ

53 Альбоми наочних посібників формату АЗ (42x30). Ц ін а 3 0 ,0 0 гр н . Адреса редакції журналу «Охорона праці» : 0 2 1 0 0 ,

Київ-100, вул. Попудренка, 1 0 /1 . Т е л ./ф а к с : (0 4 4 ) 5 5 9 - 1 9 - 5 1 , 5 5 8 - 7 4 - 1 1

П О Л ІГ Р А Ф ІЧ Н І П О С Л У Г И Б У Д Ь - Я К О Ї С К Л А Д Н О С Т І ( к н и г и , б р о ш у р и , плакат и , буклет и, к а л е н д а р і тощо)

52 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Тел.: (044) 296-05-68, 559-62-79

1,80 1,80 2.40 2.40 2.40 3.00 1,80 2.40 2.40 2.40 1,80 2.40 3.00 3.00

Ваші руки зазнають багатьох ризиків. Ми розробляємо рукавички що захищають їх

Для захисту рук використовуйте рукавички «Мара» Хімічна промисловість

Обробна промисловість

У Франції, Мексиці, Бразилії, Малайзії Мара Professionnel виробляє свою продукцію, починаючи ще з 1948 року, а саме: рукавички усіх видів, оздоблювальні покриття та матеріали.

Довкілля

Запрошуємо Вас відвідати наш стенд на виставці «Безпека виробництва», яка буде проводитись з 27 по ЗО листопада 2007 року в «Міжнародному виставковому центрі» за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 15.

Автомобілебудування

Отримайте більш детальну інформацію на Інтернет-сайті: www.mapa-professionnel.com та www.avcentr.com.ua

Будівництво

Харчова промисловість

Прибирання

Рибальство

Ексклюзивний дистриб'ютор в Україні ТОВ фірма *АВ ЦЕНТР» Київ. теп. (044) 230-87-07 oftce@avcetilrcorn ua http wwwavcentr oom.ua Харків, тол. (057) 738-60-02 avcentr@online ua Запоріжжя, тел. (061) 289-73-44 avcentr@online.com.ua Львів, тол. (032) 227-62-32 avcentr@bigmir net Дніпропетровськ. теп (056) 372-29-79 aveentr dnepr@optima com.ua Донецьк, тел (062) 349-31-98 avcentrdoneck@mailти

М А Р А

PROFESSIONNEL

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Ізолюючі

С К Л О Ш М С Т И KOBO різноманітні ДРАБИНИ пересувні ВИШКИ оперативні ШТАНГИ ТРУБКИ, СТЕРЖНІ

та інше

Україна, 61171, м. Харків, Салтівське шосе, 250, к. 24. Тел./факс (057) 711 -03-98 Моб. 8 050 300-57-07. E-mail: proksima@kharkov.com

Г а з о а н а л із а т о р и п о р т а т и в н і т а с т а ц іо н а р н і, о д н о ка н а л ь н і та б а га то ка н а л ь н і

Повітря роб. юни:

Відхідні гази: C H - 0 - C 0 , C 0 2,N 0, N O , Н СIS.И ( І . РН ,.И /.О , і т* і її. N<>«.S02.H«Cy.HjS.H¡,NHj К'он і ро.іь тв ер езості: П р и л а д и в и м ір ю в а н н я :

портативні електронні прилади контролю тверезості робітників

температури, тиску, швидкості, вологості, швидкості обертів

Г ерм озахист:

Обладнання т-ія можеж-

тсрмозахисний одяг; бойовий одяг пожежника; захисні щитки Visor; захисні каски

iT .il

ників га і а іори і івникін: повітряні апарати(300атм.); компресори (300 атм.); пожежні лафетні стволи

Те л . (0 6 2 )3 3 9 5 4 4 9 TO B “АРДЕН” Т е л ./ф а кс (0 6 2 2 )5 3 4 5 5 3 8 30 9 6 , м . Д о н е ц ь к вул. Б а к и н с ь к и х E -m a il: і її foto a rrie n *.biz О ф іц ій н и й с а й г: w w w .a rd e n s .b iz К о м іс а р ів , 17а, оф. 49 Представництво: м. Київ 107, вул. Нагірна, 25-27, оф. 704 тел.: (044) 331-45-94, (050) 383-08-99, факс (044) 489-01-79 e-mail: oleg(o ardens.biz

і л л м і л л л ЛА AF

т е л .: /0 4 4 / 2 3 9 2 0 0 5 V*

ь.

____

___

Ім Я К и їв

ЕгелЧі0І4:4Í332I9/7J9Ó Ч У Ш

? 9 7 - 8 0

_ |т,елУ.ф:ак_сТ239-39?^7 •Ermbil:zeman'Q/7@.mail.ru

Д ніпропетровськ: / 0 5 6 / 3 7 4 3 7 6 9 Харків: / 0 5 7 / 7 0 3 2 6 19 М иколаїв: / 0 5 1 2 / 4 8 9 9 6 6 Д онецьк: / 0 6 2 / 3 4 3 5 7 7 4 Полтава: / 0 5 3 2 / 5 0 8 6 6 8 Л ь в ів :/ 0 3 2 / 2 4 5 10 2 0 tk 3 0 0 0 @tk3 0 0 0 .com w w w .tk 3 0 0 0 .com

o ®

<¡r

Продукція сер і ифікована

54 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Ланцюги вантажопідйомні від 1,1т до 8,0 т; Гаки вантажопідйомні від 1,1 т до 12,5 т; Такелажні точки підйому: зварні, болтові (рим-болти)

Виробник: фірма «RUD», Німеччина

Київ-057, вул. Желябова, 8/4, тел./факс: (044) 241-75-54; 241-91-54. E-mail: office@sintek.com.ua TOB «НВФ СОЮЗ-КАДУЦЕЙ» пропонує покажчики напруги серп «Лоцман» Лоцман-1 (без звукової сигналізації) 24, 220, 380 В -19,20 грн.* Лоцман-2 (має звукову сигналізацію) 24, 220, 380 В - 27,60 грн.* Лоцман-3 (має звукову сигналізацію) 70, 380, 1000 В -32,40 грн.* Покажчики напруги також забезпечують:

- виявлення фазного проводу; - виявлення полярності постійної напруги; - перевірку цілісності електричних кіл. Прилад сертифікований Тел.: 8(067) 762-66-64, 8(060) 303-00-22, 8(067) 673-88-69 Факс 8(067) 762-66-66 * Ціни дійсні до 31.12.2007 р.

J * і

«Українські Дистриб'юторам > Системи»

B m ta т ш

НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ТОВ «ДОБРОТВІР» Проводить підготовку РОБІТНИКІВ за професіями:

♦ зварник пластмас (зварник

поліетиленових газопроводів); ♦ оператор котельні;

♦ стропальник; ♦ водій навантажувача; ♦ водій автомобіля з ГБУ.

А також навчання та перевірку знань КЕРІВНИКІВ та СПЕЦІАЛІСТІВ на знання НПАОП:

♦ законодавства з охорони праці; ♦ Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, котлів, посудин, що працюють підтиском, трубопроводів пари; ♦ Правил безпеки систем газопостачання України (в тому числі керівників монтажних робіт з поліетиленовими газопроводами); ♦ Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві; ♦ Правил ТЕ і ПТБ електроустановок споживачів.

08292, Київська обл., м. Буча, вул. Чкалова, 21 -E-mail: dobrotvir@i ------ — Іф<епi.kiev. ua Тел. 223-80-53, тел./факсс 8 04 , 25-5-73 00-94 (моб.) 8 067 503-81 -4d (моб Ліцензія Міносвіти У країн___ __

Дозволи терупрввяння Держнагладохор<кіраі№ 7 79.0 5 .3 2 -8 0 .'

16.01.2001p

ЗРОБИМО ВАШУ ПРАЦЮ БЕЗПЕЧНОЮ!

•Відмінна якість •Сучасний дизайн •Ш ирокий асортимент для всіх професій

и зц Ш и и й т и е т !

«УДС» працює у сфері забезпечення працівників усіх галузей промисловості надійними та високоякісними засобами індивідуального захисту: • рукавички для усіх видів робіт; • 313 органів слуху, органів зору, дихання,захист голови; • одяг робочий (літній та зимовий) • одяг та 313 для працівників м’ясної та молочної галузі; • одяг робочий та 313 з натуральної шкіри; • взуття робоче та спеціальне; • 313 та спецодяг для працівників дорожніх робіт; • синтетичні сорбенти та багато іншого. T O B «Т А Л АН Л ЕГП РОМ>>

Україна, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77 тел.: (044) 289-40-05, 289-43-38 www.talan.in.ua e-mail: info@talan.in.ua

Ф і л і ї т а п р е д с т а в н и ц т в а в У к р а їн і

Україна, 03150, Київ, вул. А. Барбюса 40, оф. 20 Телефон: +380 44 490 54 10, тел/факс: +380 44 529 16 59 E-mail: uds-kiev@ukr.net

Дніпропетровськ Донецьк Луганськ Миколаїв

тел. тел. тел. тел.

(0562^31-34-50 (0622) 53-35-54 (0642)58-81-64 (0512)23-62-22

Нова Каховка Ромни Тернопіль Харків

тел. тел. тел. тел.

(05536) 2-02-87 (05448)3-21-61 (0352) 52-04-06 (057)733-31-95

Понад 8 0 років на службі безпеки праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

С О ,

, СІ,,

О ,,

NO,

fP O G G

Н .,

НС N ,

’

S і Н,^днии ISO 9001-2001

ВАТ “ P O G O ”

ГАРАНТІЯ 2 РОКИ

лідер газоаналітичного приладобудування України

В И РО Б Л Я Є газоаналітичне обладнання для усіх галузей промисловості, будівництва, житлово-комунального господарства

(ІШ ЇШ Г В Ш о їЖ ] о виявлення небезпеки

від токсичних газів та парів; вибухонебезпечних газів та парів; нестачі (надлишку) кисню; затоплення приміщень водою.

V _

ПРОМИСЛОВІ СТАЦІОНАРНІ - ЩИТ-3 (прилад нового покоління) -o f? - ЩИТ-2, СОС-1 - СТХ-7М, ГТХ-1М ПРОМИСЛОВІ ПЕРЕНОСНІ - СТХ-17, ЗОНД-1 ПОБУТОВІ ТА КОМУНАЛЬНІ - СГБ-1 (СО 0,005-0,01%, СН4 0,1-1%, пропан 0,46%) Світлозвукові табло УС-1, блоки керування зовнішньою сигналізацією БУВС, пристрої передачі сигналів клапана УПСК IX

ШАФОВІ ГАЗОРЕГУЛЯТОРНІ ПУНКТИ

побутові, комунальні, промислові, вузли обліку витрат газу Внесені до Державних Реєстрів УКРАЇНИ, РОСІЇ, мають сертифікати та дозволи ДЕРЖНАГЛЯДОХОРОНПРАЦІ УКРАЇНИ й ДЕРЖНАГЛЯДУ РОСІЇ С Т А В Л Я Є V широкому асортименті імпортну фірм MAD AS, FIO RENTINI, DELTA, WATTS, IVR, PREMAGAS, GNALI BOCIA, ГАЗДЕВАЙС, CALECALIP КЛАПАНИ ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ 0,5-6 бар; ОМ15-0!\І200 для газу, нафти, олії, води ФІЛЬТРИ ГАЗОВІ І ФІЛЬТРИ-РЕГУЛЯТОРИ О М 1 5 - 0 № 0 0 ЛІЧИЛЬНИКИ ГАЗУ газові коректори РЕГУЛЯТОРИ ТИСКУ ГАЗУ побутові, комунальні, промислові КУЛЬОВІ КРАНИ зу, води, промислові, DN10-DN400 Х а р к ів : ( 0 5 7 ) 7 1 9 - 4 7 - 1 2 , 7 5 1 - 9 3 - 9 1 К и їв : ( 0 4 4 ) 2 3 9 - 1 0 - 6 4 . 5 0 1 - 1 1 - 3 9 Д о н е ц ь к : (0 6 2 ) 3 8 2 -9 1 -1 1 , (0 6 2 2 ) 9 7 6 -6 6 3 С ім ф е р о п о л ь : ( 0 6 5 2 ) 4 9 4 - 1 8 5 , 4 4 2 - 7 9 5 Д н і п р о п е т р о в с ь к :( 0 5 6 ) 7 9 0 - 1 8 - 3 7 , ( 0 5 6 2 ) 2 3 1 - 3 5 5 Л ь в ів :( 0 3 2 2 ) 9 8 0 - 5 5 2 , 9 8 0 - 7 3 7 З а п о р іж ж я :(0 6 1 ) 2 8 9 -7 0 -3 7 , 2 8 9 -2 7 -8 7 0 д е с а : ( 0 4 8 ) 7 2 8 -8 7 -9 3 , 7 2 8 -8 7 -9 4 Х м е л ь н и ц ь к и й :( 0 3 8 2 ) 6 7 0 -7 1 2 Л у ц ь к :( 0 3 3 2 ) 7 8 4 -5 8 7 Б є л г о р о д :(0 7 2 2 ) 5 6 9 -1 0 9 h ttp : w w w .ro s s .c o m .u a e /m a il: g a z @ r o s s .c o m .u a

56 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

АХ Завод “Аонпласт” \

ЛРО< >$\

Свідоцтво на знак для товарів та послуг №17730 :

NbUA 1.029.0026495-00, NtUA 1.003.14999-01 N IU A 1.003.58463-03

“100 _____________J s b

“

”

’

ПРОФЕСІЙНІ ТЕХНО ЛО ГІЇ ДЛЯ ПІДНІМАННЯ ВАНТАЖІВ

* Ст енди, плакат и, знаки, т аблички з охорони п р ац і та ін. ♦>Знаки до рож ні та паркув альн і, конуси, ст овпчики і ст річки с и гн а л ь н і та ін. * Ст овпчики охоронних зон кабелю , газота наф т опроводів, р ізн и х ко м унікац ій Ь Н азви вулиць, ном ери будинків, кварт ир * Назви та ном ери каб ін ет ів, бирки гард еро б н і, цінники та ін. •>Повнокольоровий друк Ь Там подрук та ш овкограф ія * По р ізка плів ок

тел./факс: (0622) 57-41-23 (062) 381-90-49 JW Æ FÆ T

e-mail: zavod@donplast.com http://www.donplast.com

Г ІД Р А В Л ІЧ Н И Й

e i r - o

04071 м. Київ вул. Введенська, 29/58, оф. 93; т/ф. (044) 492-27-04; E-m ail: in fo@ po st-01.com .ua 84626 м . Горлівка. Донецької обл., вул. Герцена, 9; тел./факс (0624) 52-29-64, моб. (050) 410-94-01

ТА П Н Е В М А ТИ Ч Н И Й

А В А Р ІЙ Н О -Р Я Т У В А Л Ь Н И Х із *

* Ж

04080, м. Київ, вул. Ф рунзе, 69 тел ./ф акс: (044) 537-28-03, 501-28-44 w w w .p ro flin e .k ie v .u a ;¡nfo@ profline.kiev.ua

п о ж е ж н е о б л а д н а н н я та с п е ц т е х н ік а

ДЛЯ

83004, Україна, м.Донецьк, вул.Економічна, 1

г Ч* .0т

V f

АВАРІИНО-РЯТУВАЛЬНИИ ІНСТРУМЕНТ - Гідравлічні різаки розширювачі комбінований інструмент, силові циліндри дверні домкрати - Маслостанци з мото- пневмо- електроприводом маслонасоси з ручним та педапьним приводом • Гідравлічні шланги і котушки шлангів - Гідравлічні пневматичні і механічні страхувальні опори. - Пневматичні домкрати (підйомні подушки) вантажопідйомністю 1-68 т - Комппекти для ліквідації та герметизації витоків на трубопроводах, резервуарах тощо

www.post-01.com.ua

НІ

¿ L

Ів ж * ‘

ІН С Т Р У М Е Н Т Н О Іл М А Т Ш І В И Р О Б Н И Ч И Х •»

|Р- г ,

№

' І

Р О Б ІТ

> тм

г і

- J

ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ РОБІТ - Гідравл домкрати вантажопідйомністю від 5 до 500 т різноманітного призначення а також для затягування болтів для корабельних гвинтів (пдророз'сднувачі гідростягувачі тощо) • Стаціонарні та мобільні промислові різаки для робіт з утилізації - Гідравлічні клини для ливарних виробництв - Гідравлічні маслонасоси 720 1000. 2000 бар та гідравлічні шланги і аксесуари до них - Пневмо/юмкрати запірні кулі - Механічний інструмент

ічні

НЕННЯ СЕРВІСНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА НАВЧАННЯ

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Дихальні маски X - P lo r e

В и з н а н и й е т а л о н з а х и с т у та к о м ф о р т у !

Протипилові напівмаски -

унікальний захист від дрібно дисперсного пилу та бактерій.

Захисні маски з 1 фільтром найекономніший варіант.

Х-рІоге 2000

Х-рІоге 1000

Багаторазові напівмаски Х-РІоге 2000 (Ріссо 20) Мінімум витрат при ВИСОКИХ концентраціях пилу та аерозолів; Тривалий термін служби.

Одноразові респіратори Х-РІоге 1000 • Економне рішення при середніх концентраціях пилу та аерозолів.

З а т е л е ф о н у й т е т а

Х-рІоге 4000

Х-ріоге 6000

iM8Hsafety

Захисні маски з 2 фільтрами ■ зменшене навантаження на шию та чудова оглядовість.

Х-ріоге 3000

Х-рІоге 5000

Протигазові напівмаски Х-РІоге 3000/4000 ■Економне рішення, коли не потрібно захищати очі; Ідеальна сумісність з окулярами; • X-образна ремінна система - гарантія рівномірного прилягання маски; Наголовник «РІехіРІЬ) не травмує волосся;

Газозахисні маски Х-РІоге 5000/6000 ■Універсальний розмір - «З розміри в ОДНІЙ масці!»; • Три лінії обтюрації - надійна герметичність прилягання маски; ■Переговорний пристрій для передавання мови.

п е р е к о н а й т е с я , Т А К И Х Ц ІН щ е н е б у л о !

ТОВ «Технологія для життя» ( Донецьк) Тел. (062) 345-75-70; 311-73-47, www.tfl.com.ua Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» (Київ) Тел.: (044) 457-55-55, w w w .saturn-data.com Філія TOB «Технологія для життя» (Одеса) Тел. (0482) 34-78-93; (048) 762-74-75, www.tfl.com.ua

М :-

ОХОРОНА ПРАЩ

Учбово ИаукоаоВмробничий Центр

У к р ін т е к

Акумуляторні Вибухобезпечні Водозахищені Аксесуари

. ,

. .

, (

, ,

). -

(

, )

61002, м. Х а р к ів , вул, М а р ш а л а Б а ж а н о в а . 2 1 /2 3 Тел/оакс: (0 5 7 ) 7 0 6 -1 6 -0 5 , 7 0 6 -1 6 -0 8 , 7 0 6 -1 6 -0 9 h ttp :l/tra d e u a .b o o m .ru , e -m a il: o h ra n a tru d a @ in b o x .ru

58 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

РО Д Ж І

Україна, 29008, м. Хмельницький, вул. Купріна. 48, ТОВ "Укрінтек тел./ф акс: <38 0 3 8 2 7 2 -0 5 -0 4 . 7 2 -0 7 -1 4 , 7 2 -0 8 -5 4 7 2 -6 4 -6 4

h ttp ://w w w .u k r in te k .c o m

e -m a il: u k r in te k ^ m t .k m .u a

У л ьтр азвуко ві

в ід л я к у в а н і

п а ц ю к ів , м иш ей, к р о т ів , собак Ф

<■

ф ір м а

БелтоН п <

прихованої елект ропроводки

'С пецвзуття

313 органів дихання

313 рук

“ Спецодяг

Д о н е ц ь к (0 6 2 ) 3 3 4 -3 3 -4 8 , 3 3 4 -3 9 -3 3 К и їв ( 0 4 4 ) 2 0 2 - 2 6 - 5 4 , м о в 8 - 0 9 5 - 8 6 6 - 3 8 - 0 2 Х м ел ьн и ц ьки й (0 3 8 2 ) 7 2 -0 8 -5 4 Д н іп р о п е т р о в с ь к (0 5 6 ) 3 7 0 -0 0 -0 4 (0 5 )

313 очей, обличчя 313 голови

w w w .b e lto n .c o m .u a

^Електромонтажні вироби

З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ - 1 ,4 4 грн.

Діелектричні вироби Висотно-монтажне обладнання

З ОХОРОНИ ПРАЦІ - 1 ,4 4 грн. ЗВАРНИКА - 3 ,5 4 грн. З КОТЛОНАГЛЯДУ - 2 ,8 8 грн. З ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ - 1 ,4 4 грн.

Пнвп"/П)оПОМОГй" м- Він"иия, вул. 1-го Травня,37, v n v m v iu

тел (0432) 63-47-95,

www.dopomoga.com.ua

р г і^ іш р г ів

: (0432) 52-0743,52-07-50

e mail: dopomoga@svitonline.com

Київ, смт Коцюбинське тел./факс: Зварювальне обладнання Харків тел./факс: П ро д укція се р ти ф іковател./факс. на Одеса тел./факс: Донецьк тел./факс: Дніпропетровськ

ЄВРОКАБІНЕТИ

КОНСТРУКЦІЇ * ЗНАКИ

Інструмент

О ХОРО НИ ПРАЦІ W

________________________________________________________________________________

СТЕНДИ * ТУРНІКЕТИ

Протипожежне обладнання

БЕЗПЕКИ

‘

...

гіи^иИ

.л(0 ' °

^ aDe P

'— і

(044) 390-40-90 (багатоканальний) (0 5 7 2 )5 4 -5 6 -3 1 ,5 4 -5 6 -3 2 (048) 723-5 8 -1 0 ,7 7 8 -6 7 -3 7 (0 6 2 )3 4 5 -6 2 -1 1 ,3 4 5 -7 1 -0 6 (0 5 6 )7 6 3 -0 0 -5 3 ,7 6 3 -0 5 -4 0

[о?')***

,;о И ^

ПП "Пікет”, 84601, Україна, м. Горлівка, Донецька обл., вул. Горького, 5, тел.: 8 (06242) 4-69-61, 4-45-50 E-mail: piket@ukr.net http://piket-ua.narod.ru

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Е К ІП А Ж

ТЕХНОЛОГІЧНА

ГРУПА

<§•€

ЗАЗЕМЛЕННЯ ПЕРЕНОСНІ ДЛЯ ПЛ ТА НА УСІ КЛАСИ НАПРУГИ

РП

Зазем лення виготовляються за специф ікаціями замовника (у відповідності до діючих стандартів). Заземлення складаються з: • з а т и с к а ч ів , які з а б е з п е ч у ю т ь м о ж л и в іс ть встановлення заземлення на провід перерізом від 6 до 40 0 мм2;

• Правила устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов. НПАОП 0.00-1.01-07. Ціна - 30 грн., від 10 шт. - знижка • Правила охраны труда при выполнении работ на высоте. НПАОП 0.00-1.15-07. Ціна - 18 грн. • Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей. 2006 г. Ціна - 28 грн., від 10 шт. - знижка • Правила технической эксплуатации тепловых установок и сетей. 2007 г. Ціна - 30 грн., від 10 шт. - знижка

• мідних провідників, укритих спеці( ал ьною п р о з о р о ю п о л ім е р н о ю і оболонкою, яка забезпечує тривалий термін експлуатації, кінці провідників, запресовані у спеціальні кабельні наконечники; • склопластикових штанг з високими діелектричними та механічними властивостями.

• Правила користування тепловою енергією. 2007 р. Інші нормативні документи з обслуговування теплових та газових мереж СТЕНДИ, ПЛАКАТИ, НАОЧНІ ПОСІБНИКИ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ За повним прайс-листом звертатися за телефонами:

(057) 714-20-57, 714-09-08, 715-63-65 6 1 0 0 0 , м. Х а р к ів , в ул . Є н а к іїв с ь к а , 4 Т е л ./ф а к с : (0 5 7 ) 7 7 8 - 0 1 - 6 1 ,( 0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 - 4 7 e -m a il: ekip a g e@ u krp o st.u a ivivw. е кір а де. сот

Для листів: 61023 м. Харків, а/с 10325 Офіс: м. Харків, пров. Театральний, 11/13, к. 518 E-mail: fort@kharkiv.uKrtelecom.ua http: www.fort.kharkiv.com

« Навчання, в тому числі короткострокове, за модульною системою за темами: > законодавство з охорони праці; > експлуатація газового господарства промислових та соціально-побутових об'єктів, автогазозаправних компресорних станцій, а також АЗС; > експлуатація посудин, що працюють під тиском; > експлуатація парових, водогрійних котлів, тепловикористовуючих установок і теплових мереж; > експлуатація вантажопідіймальних кранів, підйомників та ліфтів; > експлуатація електроустановок споживачів (II—V група з електробезпеки). Навчання робітників безпечних методів виконання робіт з підвищеною небезпекою на вищеназваних об'єктах, а також для виконання робіт > на висоті, в колодязях та закритих просторах. Професійне навчання з присвоєння кваліфікації за професіями: > оператор АЗС, оператор ГРС, оператор котельні; слюсар КВПіА; > слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування; > слюсар з ремонту технологічних установок; машиніст технологічних компресорів; > машиніст компресорних установок; машиніст холодильних установок; > машиніст крана (кранівник); стропальник, водій навантажувача, ліфтер; > електрозварник (атестація дипломованих зварників); > електрогазозварник; газорізальник; наповнювач балонів.

У В А ГА ! До 25 грудня 2007 р. проводиться акція з безкоштовного навчання керівників і спеціалістів малих та приватних підприємств стосовно законодавства з охорони праці з видачею відповідних документів державного зразка.

03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, а/с 59 (ст. м. «Нивки»), Т е л .: 4 5 1 - 0 0 - 4 7 , 4 4 2 - 8 2 - 5 0

Ліцензія Міносвіти України № 298224 вид. 14.11.2005 р.

60 ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1/2007

Дозвіл Комітету Держнаглядохоронпраці № 285.03.32.00 вид. 25.03.2003 р.

0 і ш

а * « ! м

ш д аш ащ Ей *

ї ї а ¿ □

• СТЕНДИ (П Л А С К І, Н А М Е Т А Л Е В О М У К А Р К А С І, О Б 'Є М Н І), ПЛАКАТИ, ПЛАНШЕТИ ДЛЯ ВИВІШУВАННЯ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ, СТЕНДИ З РОЗСУВНИМИ МОДУЛЯМИ (Я К Ш А Ф И -К У П Е ).

переносних^зазем лень^лініиних та підстанціиних^для п ід п р и є м с тв е н е р ге т и к и , гір ни ч о^ м етал ур гіин о го ко м п л е кс у і ко н та ктн о ї м е р е ж і зал ізн и ц ь , на всі кл аси н а п р у г,' про в о д о м у п р о зор ій п о л ім ер ній оболонці (до 7 0 м м 2) та б е з н е ї (до 2 3 0 м м 2), з р ізни м и ти п ам и литих ал ю м інієвих і стал еви х за ти с кач ів ; скл о п л а сти ко в и х д р аб и н (3 м + 2 м = 5 м) д ер ев о о б р о б н и х м одульних настільно^свердлильних ) 7. в е р с т а т і. / >

• ЗНАКИ БЕЗПЕКИ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ, 3 БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ТАБЛИЧКИ. • КУТОЧКИ ПОКУПЦЯ Й СПОЖИВАЧА, КОРПУСИ АПТЕЧОК, ШУХЛЯДКИ ДЛЯ КЛЮЧІВ, БАР'ЄРИ, ПАРКУВАЛЬНІ ОГОРОДЖЕННЯ, ОГОРОДЖ УВАЛЬНІ СТРІЧКИ, ПОЖЕЖНЕ УСТАТКУВАННЯ, МАКЕТУВАННЯ, МЕТАЛЕВІ ШАФИ ДЛЯ СПЕЦОДЯГУ, ЛІХТАРІ, СВІТИЛЬНИКИ, ПРИЛАДИ, ІНСТРУМЕНТ, ВИБУХОПОЖЕЖОБЕЗПЕЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ, СПЕЦОДЯГ ІСПЕЦВЗУТТЯ. • ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ОФОРМЛЕННЯ КАБІНЕТІВ І НАВЧАЛЬНИХ КЛАСІВ НА БУДЬ-ЯКУ ТЕМУ, А ТАКОЖ 3 БУДІВНИЦТВА.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАМОВЛЕННЯ НА ВИКОНАННЯ НАОЧНОЇ АГІТАЦІЇ ЗГІДНО З БУДЬ-ЯКИМИ ПОБАЖАННЯМИ ЗАМОВНИКА

49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 17, тел.: (0562) 36-24-57,36-24-58, тел./факс: (0562) 39-87-96

^ О Р ІО Н

61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 Тел./факс: (057) 706-16-05, 706-16-08, 706-16-09 http://tradeua.boom.ru, e-mail: ohranatruda@inbox.ru

Г А З О С И Г Н А Л ІЗ А Т О Р И -А Н А Л ІЗ А Т О Р И

СТАЦІОНАРНІ

, *

Мож ливості: - до 8 каналів в одному блоці; - цифровий відліковий пристрій; - вбудована світлова та звукова сигналізація; - перешкодостійка лінія зв'язку; ■вибухозахищене виконання; - можливість одночасного контролю довибухонебезпечних концентрацій горючих газів і парів та ГДК шкідливих газів; - керування зовнішніми виконавчими пристроями; - наявність уніфікованих струмових і цифрових ^ 2 3 2 , РЭ485) виходів; - різноманітні корпуси зі ступенем захисту ІР40 або ІР65; - настінне або щитове виконання.

ДОЗОР-С(ІР65) Контроль горю чих газів і парів: - природний газ; - зріджені вуглеводні гази; - пари спиртів, нафтопродуктів; - ефіри тощо (150 компонентів).

"Д О З О Р -С

ПЕРЕНОСНІ

ІНДИВІДУАЛЬНІ ДОЗОР-С-П

Можливості: - цифрова індикація концентрації контролюючого газу; - вмонтований або виносний датчик; - вмонтована система самодіагностики; - антистатичний чохол; - вибухозахищене виконання ІЕхіЬсіІІВТ4; - світлова та звукова сигналізація; наявність зарядного пристрою; - вмонтований мікронасос.

БАГАТОКОМПОНЕНТНІ ДОЗОР-С-М

М одиф ікації: ДОЗОР-С-М-1 на один газ ДОЗОР-С-М-2 на два гази ДОЗОР-С-М-З на три гази ДОЗОР-С-М-4 на чотири гази ДОЗОР-С-М-5 на п'ять газів

Вим ірю вання ГДК ш кідливих речовин: - аміак 0-120 або 0-1500 мг/м3; - діоксид вуглецю 0-2 %об ; - кисень 0-30 або 0-90 %об ; - оксид вуглецю 0-120 мг/м3;

- сірководень 0-50 мг/м3; - хлор 0-5 або 0-20 мг/м3; - діоксид азоту 0-15 мг/м3; - оксид сірки 0-2500 мг/м3.

Н В П "О р іон ” Україна, 61024,м. Харків, вул- Т р у ф а н о в а , 14, те л .:(057) 719-40-53, 719-40-55, тел./ф акс (057) 715-71-78,e-mail: npporion@ kharkov.ukrtel.net http://www.orion.com.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

ВПП «ДЕЯ MAPKET» пропонує ♦ Тренажери надання першої медичної допомоги (реанімаційні). ♦ Стенди та плакати з охорони праці, екології, пожежної безпеки, правил дорожнього руху. 03142, м. Київ, пр. Палладіна, 44, оф. 324 Тел./ф акс (044) 424-21-9 4, моб.: 8 (050) 977-30-70, 8 (095) 4 5 7-88-1 2 E-mail: deya@ nbi.com .ua, www.deya.in.ua

Al ТОРНАДО fl * СПЕЦОДЯГ * РОБОЧЕ ВЗУТТЯ » ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

WW W .tOrnadO.biZ.ua

ВИРЛБ'ЛЯЄШШШВЛЯЄ:

♦ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ГОЛОВИ, ОБЛИЧЧЯ, ЗОРУ, СЛУХУ ФПОЯСИ, “КІГТІ”, ЛАЗИ ОБЛАДНАННЯ

Продукція сертифікована

04074, м. Київ, вул,Сокальська,1 оф. 1. тел.: (044)451-89-32,468-89-72. _ _ _ _ _ _ _ _ _ Донецьк, тел.: (062) 386-80-44,386-81-32._ _ _ _ _ _ _ _ _

“ Пропонує промислові, побутові сигналізатори та течошукачі "ВАРТА". Електромагнітні відсічні клапани, фільтри, лічильники газу. Монтаж, сервісне обслуговування. Європейська якість, низькі ціни.

Вироблено в Україні

03148, Україна, м.Київ, вул. Корольова, 96. Тел: (044) 403-03-36, 407-69-94 Факс (044) 407-94-09 w w w . te m io -to rg . Ac/'ev. ¿/а E-mail: torg@temio.kiev.ua ______ _

Надійне обладнання д л я користувачів, щ о цінують с в о є життя

Апарати на стисненому повітрі Панорамні маски Бойовий одяг та каски

Саморятівники Компресори

ТОВ «Дихальні системи» 01004, Київ, вул. Пушкінська, 25А, оф. 5 тел./факс: (044) 230-92-42 www.kampo.ru

62 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

dsistem@voliacablc. com

ТЕХНОЛОГІЧНА

ГРУПА

ІЗОЛЮ Ю ЧІ СКЛОПЛАСТИКОВІ

( );

1 ;

;

^ ►

^ ;

’

Н В Ф

www. екі page.com

Е К ІП А Ж

.. П

Т О . ,

Охорона праці пожежних і добровольців, забезпечення

пожежної безпеки

Вогнегасники усіх типів та видів, технічне обслуговування, перезарядка. Спеціальний одяг, обмундирування, взуття. Пожежне та спеціальне устаткування, інвентар. Пожежно-охоронна сигналізація, автоматичні системи пожежогасіння (проектування, монтаж, обслуговування). Протипожежні покриття, фарби, обмазки. Двері протипожежні, протиударні та броньовані. Ліцензія ДЦ ПБ МВС України № 041585 від 13.07.2006 р.

;

(044) 464-22-07, . 205-84-95. - : ltvffi.kiev.ua

ТОВ « І Н Т Е П Р О Ф »

варіант 1 ,5 виготовлення

П Р О П О Н УЄ Нормативну літературу, журнали обліку з охорони праці, засоби індивідуального захисту Знаки безпеки з охорони праці (великий вибір) Журнали обліку з будівництва ПРО ВО ДИ ТЬ Е Навчання з питань охорони праці посадових осіб

1BKD

і >А

0 , 4 . .. 0 ,2 м

м. Харків, вул. Єнакіївська, 4 Т ел./ф акс: (0 5 7 ) 7 7 8 -0 1 -6 1 (0 5 7 2 ) 9 3 - 3 1 -4 7 e-m ail: ekipage@ ukrpost.ua

г'

Г ї Ш Б . ! г% № Ш

Пропонуємо засоби індивідуального захисту власного виробництва

& Шолом піскоструминника «Ківер»

Маска зварника з АСФ «Хамелеон», блоком фільтрації та подачі повітря «Спрут»^Щ

Маска зварника з АСФ «Хамелеон»

Маски, щитки зварника, щитки захисні НБТ, НБТ 1-М щиток металурга, блоки фільтрації та подачі повітря «Спрут». Вся п р о д укц ія сертифікована.

вул. М. Раскової, 11, оф. 404. 16-64-96; 516-98-41; 517-36-45

Е -т а іІ: griko@ nbi.com .ua Web: http://grik.com .ua

Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 66.05.30—80.42.0 вид. 03.11.2005 р.

01011, Київ, Печерський узвіз, 19. Тел.: (044) 280-74-20, 254-34-55, 592-27-67. УЧ Б О В О -КУР С О В И И К О М Б ІН А Т «КП «КИ ІВ Ж И Т Л О С П Е Ц Е КС П Л УА ТА Ц ІЯ »

Запрошує підприємства, установи та організації до співпраці з питань підготовки та підвищення кваліфікації робітників з професій, електрогазозварник, оператор котельні, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, апаратник хімводоочищення, електромеханік з ліфтів, пічник, монтажник санітарно-технічних систем та устаткування, оператор пульта керування устаткуванням житлових та громадських будівель, ліфтер, муляр, покрівельник з рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, зі сталевих покрівель, тесляр, столяр, стропальник, штукатур, маляр, машиніст змішувача пересувного, чистильник димоходів, лежаків та топок, робітник зеленого будівництва, перукар, оператор комп'ютерного набору, машиніст холодильних установок, секретар керівника, бетоняр, машиніст компресорних установок. Проводить навчання і перевірку знань з питань охорони праці, Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, електробезпеки, Правил утримання, експлуатації, ремонту та реконструкції житлового фонду, Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, Правил безпечної експлуатації теплових установок та тепломереж. Проводить навчання управителів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, голів будинкових комітетів та голів ЖБК. Учбово-курсовий комбінат проводить також навчання водіїв автотранспортних засобів категорії «В», елюсарів-електриків з обслуговування та ремонту ескалаторів, чергових біля ескалатора, монтажників електричних підйомників (ліфтів).

Тел.: (044) 400-02-46, 400-10-65, 400-00-55, 400-13-80 Ліцензії

№ 122008 вид. 29.03.2005 р„ № 328841 вид. 17.07.2007 р. № 122095 вид. 13.04.2005 р., № 175588 вид. 07.09.2005 р. Дозвіл Держнаглядохоронпраці № 16.04.30-80.42.0 вид. 30.04.2004 р.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

Учбовий центр «Новатор» організовує навчання в м. Києві та інших регіонах України Л іцензія М іністер ства освіти і науки України N «048423 від 05.05.2006. Л іце нзія М іністер ства освіти і науки України N«048700 від 08.07.2008. Д о зв іл Д ер ж ав н о го К о м ітету України з н агля ду за охороною праці (Д ер ж нагл я д охоронпрац І У кр аїн и) N9 40.05.30*80 42 0 від 05.05.2005. Д о зв іл Д е р ж ав н о го д еп ар там ен ту пром ислов ої б езп еки, о хорони праці та гірн ичого н агля ду (Д ер ж пр о м гір н агл я д ) N6 2 3 1.08.32-80.2 2.0 від 15.03.2008. Д о зв іл Д ер ж ав н о го К омітету України з нагляду за охороною праці (Д ерж нагл я д охоронпрац І У кр аїн и) N«2 від 01.02.2008 Д о зв іл Д е р ж ав н о го Ко м ітету Укр аїн и з нагпя д у зя охороною праці (Д ерж нагл я д охоронпрац І У кр аїн и) № 4 31.05.32-80.4 2.0 від 08.05.2005 Д о зв іл Д е р ж ав н о го Д е п ар там ен ту п р о м исл о в о ї б езп еки, о хорони парці та гір н ичо го нагляду (Д ер ж п р о м гір н агл я д У кр аїн и) М* 38.06.30-80.42 .0 від 09.08.2008 Д о зв іл Д е р ж а в н о го Д еп ар там ен ту п р о м исл о в о ї б езп еки, охорони праці та гір н ичо го нагляду (Д ер ж п р о м гір н агл я д ) N0 891.08.32-80.2 2.0 від 17.08.2008

Н ав ч ан н я з п и та н ь п о ж е ж н о ї б е зп е ки керівників, головних інженерів, заступників керівників, начальників структурних підрозділів, осіб, відповідальних за протипожежний стан на об'єктах, спеціалістів, службовців, членів добровільних пожежних дружин, пожежно-технічних комісій. С п е ц іа л ь н е н а в ч а н н я (п о ж е ж н о -т е х н іч н и й м ін ім у м ) робітників підприємств, установ, організацій. Н ав ч ан н я на с п е ц іа л ь н и х ку р сах ф а х ів ц ів , з а й н я т и х на р о б о та х п р о т и п о ж е ж н о го п р и зн а ч е н н я (спільно зі Львівським інститутом пожежної безпеки М И С України). Н а в ч а н н я п о с а д о в и х о с іб , ф а х ів ц ів та с п е ц іа п іс т ів з п и та н ь о х о р о н и п р ац і. Н а в ч а н н я п о с а д о в и х о с іб , ф а х ів ц ів та с п е ц іа л іс т ів за: П р а в и л а м и безпеки систем га з о п о с та ч а н н я України; > П р а в и л а м и будови і безпечної експлуатації, вантажопідіймальних кр а н ів , п ід й о м н и к ів , л іф тів , ко тл ів , п о с у д и н , щ о п р а ц ю ю т ь п ід ти с ко м , т р у б о п р о в о д ів п ар и та га р я ч о ї води; П р а в и л а м и Т Е т е п л о в и к о р и с т о в у ю ч и х у с та н о в о к і м ер еж ; • П р а в и л а м и ТБ при е кс л у а т а ц ії т е п л о в и к о р и с т о в у ю ч и х у с та н о в о к і т е п л о в и х м ер еж ; П р а в и л а м и ТЕ і БЕ е л е к т р о у с т а н о в о к с п о ж и в а ч ів (ІІЛ / група з електробезпеки); П р а в и л а м и ТБ у б у д ів н и ц тв і; П р а в и л а м и О П на а в т о м о б іл ь н о м у тр а н с п о р ті; П р а в и л а м и безпечної роботи з ін с тр у м е н то м та п р и с т р о я м и ; П р а в и л а м и охорони праці для підприємств та організацій п о л ігр а ф іч н о ї п р о м и с л о в о с т і; П р а в и л а м и визначення в ар то сті б у д ів н и ц тв а ; П р а в и л а м и охорони праці п ід час в и ко н а н н я р о б іт на в и со ті; П р а в и л а м и устройства и безопасной эксплуатации э с ка л а т о р о в . Н авчання; за законодавчими і державними нормативними актами та галузевими інструкціями з технічної та безпечної експлуатації ко н с т р у кц ій б у д ів е л ь і с п о р уд ; г з охорони праці під час виконання робіт на висоті з використанням спеціальних страхувальних засобів (в и с о т н о -в е р х о л а з н і р о б о ти ); г з безпечної експлуатації та ремонту в и б у х о з а х и щ е н о го е л е к т р о о б л а д н а н н я (спільно з Д ержавним випробувальним сертиф ікаційним центром вибухозахищеного та рудникового електрообладнання (м. Донецьк). г з питань управління роботами з проф ілактики та ліквідації наслідків аварії. Центр «Новатор» надає консультативну допомогу з питань функціонування системи управління охороною праці, створення належних умов праці, розслідування нещ асних випадків на виробництві. Тр е н ін г: надання п е р ш о ї м е д и ч н о ї д о п о м о ги потерпілим у разі нещ асного випадку. г . га с ін н я осередку пожежі п е р в и н н и м и з а с о б а м и п о ж е ж о га с ін н я . Ц е н тр « Н о в а то р » н ад а є п о с л у ги з п ід го то в ки н е о б х ід н о ї д о к у м е н т а ц ії д л я о д е р ж а н н я : • д о з в о л ів Держгірпромнагляду на роботи підвищ еної небезпеки; • д о з в о л ів га с в ід о ц т в про атестацію вимірювальних е л е к т р о те х н іч н и х л а б о р а т о р ій . Ц е н тр « Н о в а то р » п р о в о д и т ь п р о ф е с ій н о -т е х н іч н е н а в ч а н н я за с п е ц іа л ь н о с т я м и : • газозварник • ст ро пал ьн ик • г а з о р із а л ь н и к • м а ш и н іс т к р а н а (к р а н ів н и к ) • е л е к т р о з в а р н и к р у ч н о г о зв а р ю в а н н я • м онт аж ник з м онт аж у ст алевих та з а л із о б е т о н н и х к о н с т р у к ц ій С п е ц іа п ь н е н а в ч а н н я з п и та н ь о х о р о н и п р а ц і за п р о ф е с ія м и : • м а ш и н іс т к о м п р е с о р н и х у с т а н о в о к • е л е к т р о м о н т е р о х о р о н н о -п о ж е ж н о ї с и г н а л із а ц ії • операт ор кот ельні • в е р х о л аз • в о д ій н а в а н т а ж у в а ч а П о ш тов а ад р е с а Е л е ктр о н н а п ош та, e-m ail С айт Телеф он Д и р екто р У Ц З аступни к д ир ектор а

• м а ш и н іс т п ід ій м а ч а щ о г л о в о г о , с т о я к о в о г о й ш ахт ового с л ю с а р з е к с п л у а т а ц ії т а р е м о н т у га зо в о г о уст ат кування о п е р а т о р з а п р а в н и х с т а н ц ій з а р я д н и к в о г н е г а с н и к ів

0 3 1 4 8 , У кр а їн а , м. Київ, вул. С тр о ка ч а , 1, оф іс 19

N o vator_n@ ukr.net ucnovator.kiev.u a те л ./ф . 4 0 7 -1 0 -1 7 , 4 0 7 -1 1 -0 9 , 4 0 7 -3 1 -1 6 , 5 9 2 -5 3 -0 1 О в с я н н и ко в Ф ед ір О л е кс ан д р о в и ч, тел . 4 6 6 -9 3 -6 8 , 3 3 2 -5 3 -0 3 Л я х О лена М икол аїв на, тел .4 6 6 -9 1 -6 2 , 3 3 2 -5 3 -0 3 , e-m ail: E len a Lyah @ u kr.n et

Ц е н тр « Н о в а то р » п р о в о д и т ь : А т е с т а ц ію з в а р н и ків на д о п у с к д о в и ко н а н н я р о б іт з: *** ручного дугового зварювання покритими електродами, <• газового зварювання. З п и т а н ь а т е с та ц ії з в а р н и ків з в е р та ти с ь : І Пош това ад реса І Завідувач лабораторії зварювання

0 1 0 1 3 , У країна, м. Київ, вул. Д еревообробна, 5; Телеф он/ф акс: 8 (0 4 4 ) 54 5-70-31 В а с и л ь є в М и ко л а П е тр о в и ч , моб. 8 (0 9 6 ) 3 5 0 -5 6 -6 8

Е л е ктр о т е х н іч н а л а б о р а т о р ія (Е Т Л ) ц е н тр у « Н о в а то р » н ад а є послуги з електричних випробувань і вимірювань опору ізоляції електрообладнання і електром ереж напругою до 1000 В. В м. Харкові працює філія Учбового центру за адресою: Гб1058, Україна, м Харків, вул Данилевського. 17, оф 4 тел : 8 (057) 7-142-182, 755-95-64 І Волкова М арина І г о р і в н а ______________________ ________________

Пош това ад реса

З а б а ж а н н я м з а м о в н и к а ц е н т р «Н о в а т о р » п р о в о д и т ь н а в ч а н н я без в ід р и в у в ід в и р о б н и ц т в а з в и їз д о м в и к л а д а ч ів в у с т а н о в и т а н а п ід п р и є м с т в а

64 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2007

ANG©N

Захист професіонала

Плакати з екологїі Економ ВОДУ

/ . -;

і ж І " і

ТОВ «Анкон Трейд», Тел./факс (044) 501-13-29 (28,27) E-mail: ¡nfo@ancon.com.ua www.ancon.com.ua Дніпропетровськ: (0562) 422-333 Кривий Ріг: (067) 508-17-03 Запоріжжя: (067) 323-98-82

Донецьк: (062) 349-42-23 Харків: (067) 503-33-53 Севастополь: (067) 323-96-37

ВОСТОК-СЕРВИС УКРАИНА ^ ЗАХИСТ НАЙМЕНУВАНЬ - СПЕЦОДЯГУ - СПЕЦВЗУТТЯ - ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗА

аа ЄВВОПЕИСБКИМИ[СТАНДАР.ТАМ И Продукція сертифікована Київ, бул. Вернадського, 36 (044) 422-95-30 (31,32,33) www.ukrvostok.com.ua Магазин-склад вУл. В. Окружна, 4 (044) 405-98-18

Стратегічні партнери:

ЭМ uvex

И(С«П

ІІсіїпа

AUER

S to k o

;. ^^»

Anseil

ЩОМІСЯЧНИМ НАУ КОВО-ВИРОБНИЧИИ ЖУРНАЛ

ПОЧАЛАСЯ П Е Р Е Д П Л А Т А НА 2 0 0 8 р.

Журнал збільшує загальний обсяг до 112 сторінок за рахунок додатків:

» -3 2 .,

» -1 6 .

Передплатити журнал можна на рік або з будь-якого місяця у відділенні зв'язку Ін д е к с и ж у р н а л ів :

«Охорона праці» — 74377 «Охрана труда» — 74378 П е р е д п л а т н а ц ін а :_____________________

на один місяць — 19 грн. 98 коп.; на квартал — 59 грн. 94 коп.; на півріччя — 119грн. 88 коп.; на рік — 239 грн. 76 коп.

Адреса редакції 02100, Київ-100, журналу: вул. Попудренка, 10/1. Редакція журналу «Охорона праці».

E-mail: таіІ@оііогопаргасі. кіеу. иа Тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-11

+38 044 592-7400

Реквізити: р/р 26009001579001

Дніпропетровськ 8 (056) 785 -94 04 Донецьк 8 (062) 304-4148 Олеса 8 (048) 798-1515, Харків 8 (057) 756-44 55

у ВАТ КБ «Надра» КРУ. МФО 320564, ЗКПО 21601181.

ш ш ш .Ь еІ.иа

ПП ТК СПЕЦОДЯГІ?

КО М Ф О Р Т ТА Б ЕЗП ЕКА

РОБОЧИЙ ОДЯГ, ВЗУТТЯ, ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

СПЕЦОДЯГ

ТА

ЗАСОБИ

ЗАХИСТУ

ВИ РО БНИ Ц ТВО ТА П Р О Д АЖ

ЗАВЖ ДИ В НАЯВНОСТІ

НАЙМ ЕНУВАНЬ Продукція сертифікована

(044) 451-8800 (багатоканальний) 553-28-21, 559-79-63, 558-18-75 w w w. tk o d y a g .c o m . ua

ТОВ "Укртекстиль"

Запрошує підприємства, установи і організації до співпраці з питань навчання і перевірки знань керівників, ІТП і спеціалістів на знання нормативних актів Держгірпромнагляду

+ 3 питань охорони праці

4 Правил будови і безпечної експлуатації (вантажопідйомних кранів, підйомників, котлів, ліфтів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів) 8S 4 Правил безпеки систем газопостачання України ї* 4 Правил ТЕ і ПБЕ електроустановок споживачів Ц (2— 5 група з електробезпеки)

Ч Правил пожежної безпеки Навчальний центр проводить також навчання робітників з професій: стропальник, водій навантажувача, ліфтер, оператор ПЦ-84, АЗС, пожежно-технічного мінімуму та інші,

кшзшш [зшш їря»

03056. Кнїв, провулок Ковальський, 13 (вхід з вул. Виборзької).

Тел.: 241-77-60, 578-28-42 тел./факс 241-77-59 _ _ _ _ _ _ _

І* Продукція сертифікована

м. Київ: (044)242-37-18 м. Березне: (03653) 53-938 м. Дніпропетровськ: (056)788-61-30 м. Донецьк: (062) 348-80-47, 349-31-66 м. Кременчук: (0536)79-11-57,79-11-66 м. Львів: (0322)94-94-50,94-94-51 м. Миколаїв: (0512)45-20-67, моб. (067) 766-23-80 м. Одеса: (0482) 32-80-46/47/48 м. Сімферополь: (0652)44-16-17 м. Харків: (057)757-18-71,757-18-72 www.ozon.com.ua