Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня
№ 7 (100)
грудень 2012 року
Вийшов друком 100 номер газети «Голос надії»
с.2
Призначення дати кінця світу с.8 Від серця до серця с. 7 Обряд омиття ніг
с.10
Річний план читання Біблії с.3
Дорогі брати та сестри в Господі! Вітаємо Вас з наступаючим Новим 2013 роком, який несе нам нові можливості, відкриває великі перспективи та виклики і наближає до приходу Христа. Хоча новий відлік часу, це лише подія, яка розмежовує прожите минуле і невідоме майбутнє, проте з впевненістю можна сказати, що наше майбутнє, як Церкви, так і кожного визначається досвідами нашого близького минулого. Як ми прощаємося з ним? Які почуття наповнюють нас при згадці про прожите? З сумом згадуємо про втрати і поразки, проте щиро вдячні Богу за здобуті перемоги, незабутні духовні досвіди, нових спасенних. Подібно до апостола Павла, оптимістично скажемо «тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я прагну до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі». В Західній конференції, по милості Божій, за 2012 р. до церкви приєдналося 194 охрещених, утворено дві нові громади. З особливою вдячністю Господу хочеться сказати про благословенні результати трьох літніх євангельських програм, а також успішно проведені молодіжні, дитячі, слідопитські та сімейні табори. Базою для поширення триангельської вістки стало медико-місіонерське служіння у санаторії «Барвінок», де було відкрито новий корпус, який запрацював на повну потужність. Можна продовжити перелік Божих благословень, проте ми сумуємо, що до цього часу народ Божий ще знаходиться на грішній землі, і славна перспектива Вічності для багатьох здається такою незбагненно далекою та віддаленою. Господь у Новому році дасть нам нові шанси, перед Церквою постануть нові виклики, тому сьогодні ми повинні повністю перепосвятити себе Господу, відмовитись від егоїстичного і споживацького способу життя. Наше побажання, щоб у Новому році всі ми об’єдналися в пильній молитві про злиття Святого Духа та спільній євангельській ініціативі «777». Давайте приймемо спільне рішення вважати день прожитим надаремно, якщо нікому не було засвідчено про Божу любов. Нехай Новий рік принесе для нас нові духовні перемоги, наповнить дарами Святого Духа та прискорить виконання славних подій, пов’язаних з приходом Христа. О.І.Антонюк В.А.Шевчук М.М.Михайловський президент ЗК секретар ЗК скарбник ЗК
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року
Побачив світ номер газети
100
Голос надії
На порозі Нового року вітаю вас, шановні читачі і творці газети «Голос Надії»!
З відстані простору, який нас тепер розділяє, а також і часу, що сплинув від того дня, коли мені прийшла думка про створення газети, можна сказати, що «Аж досі допоміг нам Господь!» Бо чимало більш потужних проектів, з кращою ідеєю, з більшим колективом працівників, з багатшим бюджетом не подолали такого шляху, як ви! Коли задум про створення газети став набувати реальності — на кожному кроці Господь виявляв чудеса Свого сприяння, чи то — Благословення! Найперше потрібно було створити макет газети. Маючи знайомства серед рівненських журналістів, звернувся до місцевого медіа-клубу про допомогу. Там з радістю відгукнулися і готові були зробити такий макет — всього за 400 доларів. Прийшлося подякувати — і йти шукати гроші або інші варіанти. Мій брат Володимир тоді служив у Луцьку, познайомив мене з Володимиром Гахом, а у нього був ще один знайомий, чи не Святослав на ім’я, боюся помилитися. Він мав свою поліграфічну фірму. На умовлену зустріч приїхав крутий хлопець на БМВ в ланцюгах, пальці в золоті і правильно поставлені... — Ну что тебе нужно? — Макет газети, - безнадійно мимрив я... — У тебя же нет денег, — наскрізь читав мене досвічений бізнесмен, — кого я заставлю бесплатно работать... Ну приедь завтра утром ко мне в офис. На восьму ранку я був знову в Луцьку, в потрібному офісі. Господар кабінету подає мені диск і говорить: — Здесь все что тебе нужно: макет, шрифти, заглавие, можешь работать дальше, будут вопросы — звони. — Скільки це коштує? — А сколько может стоить моя бессонная ночь? У тебя нет таких денег! Так діяв Господь! Коли потрібно було верстати зібрані для першого номера матеріали, знайшлися брати Фещуки — Гена і Олег, які дуже близько були знайомі з нашою церквою, і не шкодували часу і на саму верстку і на моє навчання. Наступне: газета не газета поки її не надрукувати. Про це не було особливих турбот — у нас лежало в рулоні майже півтонни паперу. Але як виявилося, на тому папері не трималася газетна фарба. Директор друкарні Василь Романович Ковтунович погодився обміняти наш папір на такий, що відповідав вимогам поліграфії. Трошки забагато деталей, але саме в деталях і криється реальне відчуття Божої співпраці у цій невеличкій справі. Так само було і з реєстрацією газети як офіційного друкованого органу Західної конференції. Цьому передували консультації з пасторами які на той
2
час очолювали цю ділянку служіння — Валентином Шевчуком, Юрієм Ватаманом, Мироном Вовком. Багато цінних порад і вагому підтримку створенню газети надавали пастори Микола Жукалюк і Богдан Качмар. Праця по організації газети мала значне сприяння і від Віталія Шевчука, який був на ту пору обласним пастором у Рівненській області. Ішли роки, приходили на служіння інші пастори, газета набувала власного обличчя, ставала відомою в громадах адвентистів, поширюючи відомості про життя і діяльність місцевої і всесвітньої церкви, публікуючи поряд з інформативними матеріалами проповіді, відповіді на питання, багато інших корисних публікацій. Автором дитячої сторінки в газеті довгий час була Галина Самійленко. Так склалося, що зі зміною місця проживання прийшлося мені залишити цю справу на інші, молодші і більш активні руки. Було тривожно і сумно. Але залишалася віра, що Той, Чиїм Ім’ям ми всі живемо і рухаємося і існуємо, Наш Господь, для слави Якого створена і живе ця газета, не залишить справу напризволяще. Так і є! Нехай же і надалі не бракує вам натхнення, завзяття, сміливості, ревності і наполегливості, Божого страху у дорученому вам труді. Будьте щирі перед Богом і людьми, для яких служите, любіть «не себе в мистецтві, а мистецтво в собі» — це не тільки про мистецтво!... Ще одне сказати маю. Бог великий тими хто віддано служать Йому — я щиро дякую Богові що в цій ділянці служіння Він давав неперевершену підтримку через вас, дорогі мої брати і сестри! Тому на рубежі зміни дат, на порозі Нового року і вітаючи вас з сотим числом газети «Голос Надії» бажаю вам бути непохитними в Господньому ділі успішними — це і до тих хто пише і до тих хто читає, знаючи, що праця ваша не марнотна перед Господом. (1Кор.15:58). Предо мною рубеж я стою на границе, Оглянулся назад на путь пройденный свой, На поступки свои, на знакомые лица, Что остались уже за заветной чертой. Дай мне жизни урок проходить не напрасно, Пользу, опыт извлечь из всех благ и скорбей. И доверчиво в Новом году безопасно За Тобою идти по дороге борей. Вспоминаю любовь я и милости Бога, Подкрепленье в пути и поддержку Его, Вспоминаю печаль, огорченье, тревогу, Вспоминаю я радость, и свет, и добро. Благодарность несу я за счастье и горе, За водительство, Бог мой, святое Твоё. Бури, вихри и шторм хорошо мне знакомы И знакомо луча золотого тепло.
Григорій Нестерук
Продовження на стор.4
1. Чис. 14, 15; Пс. 89 2. Чис. 16, 17 3. Чис. 18-20 4. Чис. 21, 22 5. Чис. 23-25 6. Чис. 26, 27 7. Чис. 28-30 8. Чис. 31, 32 9. Чис. 33, 34 10. Чис. 35, 36 11. Повт. 1, 2 12. Повт. 3, 4 13. Повт. 5-7 14. Повт. 8-10 15. Повт. 11-13 16. Повт. 14-16 17. Повт. 17-20 18. Повт. 21-23 19. Повт. 24-27 20. Повт. 28, 29 21. Повт. 30, 31 22. Повт. 32-34; Пс. 90 23. І.Нав.1-4 24. І.Нав. 5-8 25. І.Нав. 9-11 26. І.Нав. 12-15 27. І.Нав. 16-18 28. І.Нав. 19-21 29. І.Нав. 22-24 30. Суд. 1, 2 31. Суд. 3-5
Майже кожен з нас носить із собою мобільний телефон. Навіщо? Бо ми хочемо бути доступні для тих, хто до нас подзвонить, і самі хочемо мати доступ до них. Коли хтось тобі каже: «Приїдь до мене», а ти дороги не знаєш, то інколи той, хто запрошує, додає: «Візьми з собою телефон, і як будеш уже доїжджати — я підкажу, як їхати». Хіба в такій ситуації поставишся до цих слів легковажно і залишиш телефон удома? Або, скажімо, ми чекаємо на дуже важливу й термінову інформацію. Якщо справа стосується нашої сім’ї, здоров’я чи праці — хіба ми вимкнемо телефон? «Божим телефоном» є Святе Письмо. Через Біблію Бог
3
* Для Біблії пер. Івана Огієнка
Єронім
2. Вих. 10-12 3. Вих. 13-15 4. Вих. 16-18 5. Вих. 19-21 6. Вих. 22-24 7. Вих. 25-27 8. Вих. 28, 29 9. Вих. 30-32 10. Вих. 33-35 11. Вих. 36-38 12. Вих. 39, 40 13. Лев. 1-4 14. Лев. 5-7 15. Лев. 8-10 16. Лев. 11-13 17. Лев. 14, 15 18. Лев. 16-18 19. Лев. 19-21 20. Лев. 22, 23 21. Лев. 24, 25 22. Лев. 26, 27 23. Чис. 1, 2 24. Чис. 3, 4 25. Чис. 5, 6 26. Чис. 7 27. Чис. 8-10 28. Чис. 11-13
«Незнання Святого Письма є незнанням Христа».
1. Вих. 7-9
квітень 1. Суд. 6, 7 2. Суд. 8, 9 3. Суд. 10-12 4. Суд. 13-15 5. Суд. 16-18 6. Суд. 19-21 7. Рут 1-4 8. 1 Сам. 1-3 9. 1 Сам. 4-8 10. 1 Сам. 9-12 11. 1 Сам. 13, 14 12. 1 Сам. 15-17 13. 1 Сам. 18-20; Пс. 10, 58 14. 1 Сам. 21-24 15. Пс. 7, 26, 30, 33, 51 16. Пс. 55, 119, 139-141 17. 1 Сам. 25-27 18. Пс. 16, 34, 53, 62 19. 1 Сам. 28-31; Пс. 17 20. Пс.120,122-124,127-129 21. 2 Сам. 1-4 22. Пс. 6, 8, 9, 13, 15, 18, 20 23. 1 Хр. 1, 2 24. Пс. 42-44. 48, 83, 84, 86 25. 1 Хр. 3-5 26. Пс. 72, 76, 77 27. 1 Хр. 6 28. Пс. 80, 87, 91, 92 29. 1 Хр. 7-10 30. Пс. 101-103
Е. Уайт
1. Бут. 1-3* 2. Бут.4-7 3. Бут. 8-11 4. Йов 1-5 5. Йов 6-9 6. Йов 10-13 7. Йов 14-16 8. Йов 17-20 9. Йов 21-23 10. Йов 24-28 11. Йов 29-31 12. Йов 32-34 13. Йов 35-37 14. Йов 38, 39 15. Йов 40-42 16. Бут. 12-15 17. Бут. 16-18 18. Бут. 19-21 19. Бут. 22-24 20. Бут. 25-26 21. Бут. 27-29 22. Бут. 30, 31 23. Бут. 32-34 24. Бут. 35-37 25. Бут. 38-40 26. Бут. 41, 42 27. Бут. 43-45 28. Бут. 46, 47 29. Бут. 48-50 30. Вих. 1-3 31. Вих. 4-6
«Християнин, який не живиться Писанням, — не живе».
березень
1. 2 Сам. 5:1-10; 1 Хр. 11, 12 2. Пс. 132 3. Пс. 105, 106 4. 2Сам.5:11-25;6;1Хр.13-16 5. Пс. 1, 2, 14, 21-23, 46, 67 6. Пс. 88, 95, 99, 100, 104, 131 7. 2 Сам. 7; 1 Хр. 17 8. Пс. 24, 28, 32, 35, 38 9. 2 Сам. 8, 9; 1 Хр. 18 10. Пс. 49, 52, 59, 74 11. 2 Сам. 10; 1 Хр. 19; Пс. 19 12. Пс. 64-66, 68, 69 13. 2 Сам. 11, 12; 1 Хр. 20 14. Пс. 31, 50, 85, 121 15. 2 Сам. 13-15 16. Пс. 3, 4, 11, 12, 27, 54 17. 2 Сам. 16-18 18. Пс. 25, 39, 57, 60, 61, 63 19. 2 Сам. 19-21 20. Пс. 5, 37, 40, 41 21. 2 Сам. 22, 23; Пс. 56 22. Пс. 94, 96-98 23. 2Сам.24;1Хр.21,22;Пс.29 24. Пс. 107-109 25. 1 Хр. 23-25 26. Пс. 130, 137, 138, 142-144 27. 1 Хр. 26-29; Пс. 126 28. Пс. 110-117 29. 1 Цар. 1, 2; Пс. 36, 70, 93 30. Пс. 118:1-88 31. 1 Цар. 3, 4; 2 Хр. 1; Пс. 71
травень
«Я не наказую вам читати Біблію — я ніколи цього не зроблю. Я хочу, щоб ви читали Біблію з любові до неї, а не тому, що вас примушують, бо тоді це буде неприємним заняттям. Однак якщо ви будете нехтувати читанням Біблії, то втратите свою любов до неї. Хто читає Слово Боже, той більш всього любить його. Завдяки читанню і дослідженню біблійних послань ви побачите ланцюжок Істини, перед вами відкриються нові красоти в Слові Божому».
лютий
1. Пс. 118:89-176 2. П.Пісень 1-8 3. Прип. 1-3 4. Прип. 4-6 5. Прип. 7-9 6. Прип. 10-12 7. Прип. 13-15 8. Прип. 16-18 9. Прип. 19-21 10. Прип. 22-24 11. 1 Цар. 5, 6; 2 Хр. 2, 3 12. 1 Цар. 7; 2 Хр. 4 13. 1 Цар. 8; 2 Хр. 5 14. 2 Хр. 6, 7; Пс. 135 15. Пс. 133, 145-150 16. 1 Цар. 9; 2 Хр. 8 17. Прип. 25, 26 18. Прип. 27-29 19. Екл. 1-6 20. Екл. 7-12 21. 1 Цар. 10, 11; 2 Хр. 9 22. Прип. 30, 31 23. 1 Цар. 12-14 24. 2 Хр. 10-12 25. 1 Цар. 15:1-24; 2 Хр. 13-16 26. 1 Цар. 15:25-34; 16; 2 Хр. 17 27. 1 Цар. 17-19 28. 1 Цар. 20, 21 29. 1 Цар. 22; 2 Хр. 18 30. 2 Хр. 19-23
червень
Річний план читання БІБЛІЇ
січень
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року
липень
хоче передати нам важливі справи і покерувати нашим життям. А ми так рідко зазираємо до Біблії, так рідко носимо з собою цей «Божий телефон». Змінімо це! Бог до тебе дзвонить! ВІДПОВІСИ? У кожного в Біблії є більш улюблені місця, і менш улюблені. І коли ви читаєте з Біблії те, що вам подобається, дуже ймовірно, що до деяких книг або розділів ви взагалі не дійдете. Дуже ймовірно, що ви пропустите перерахування родоводів у перших 9 розділах першої книги Хронік, або опис жертвоприношень у книзі Левит. Читати ж за планом, не означає, що ви повині читати, тільки те, що на сьогодні, ви читаєте все, що ви хочете прочитати паралельно з планом читання. Запропонований нами план ви можете вирізати і вкласти в вашу Біблію для зручності. Підніміть слухавку і послухайте, що Бог хоче сказати вам в цьому році! Цей календар унікальний тим, що він побудований хронологічно. Тобто, не так як книги розташовані в Біблії, а так як відбувались події записані в них. Читаючи Біблію так, ви зможете побачити ті події, що описані на її сторінка в чіткій послідовності: що за чим відбувалось. Після історії Ноя ви прочитаєте історію Йова. Коли будете читати у 1 Царів про те як Соломон став царем — то перейдете до Приповісток і Еклезіаста, які він написав. Читаючи 2 Царів, під час якої Йона став пророком — ви перейдете до кинги Йони і прочитаєте її. Ви побачите, що Старий Завіт оживає, коли книги стають за вірним хронологічним порядком. Спробуйте, і будете приємно здивовані.
серпень
1. Єз. 18, 19 2. Єз. 20, 21 3. Єз. 22, 23 4. Єз. 24-27 5. Єз. 28-31 6. Єз. 32-34 7. Єз. 35-37 8. Єз. 38, 39 9. Єз. 40, 41 10. Єз. 42, 43 11. Єз. 44, 45 12. Єз. 46-48 13. Йоіль 1-3 14. Дан. 1-3 15. Дан. 4-6 16. Дан. 7-9 17. Дан. 10-12 18. Єзд. 1-3 19. Єзд. 4-6; Пс. 136 20. Ог. 1, 2 21. Зах. 1-7 22. Зах. 8-14 23. Естер 1-5 24. Естер 6-10 25. Єзд. 7-10 26. Неем. 1-5 27. Неем. 6, 7 28. Неем. 8-10 29. Неем. 11-13; Пс. 125 30. Мал. 1-4
вересень
1. Лк. 1; Ів. 1:1-14 2. Мт. 1; Лк. 2:1-38 3. Мт. 2; Лк. 2:39-52 4. Мт. 3; Мк. 1; Лк. 3 5. Мт. 4; Лк. 4, 5; Ів. 1:15-51 6. Ів. 2-4 7. Мк. 2 8. Ів. 5 9. Мт. 12: 1-21; Мк. 3; Лк. 6 10. Мт. 5-7 11. Мт. 8:1-13; Лк. 7 12. Мт. 11 13. Мт. 12:22-50; Лк. 11 14. Мт. 13; Лк. 8 15. Мт. 8:14-34; Мк. 4, 5 16. Мт. 9, 10 17. Мт. 14; Мк.6; Лк. 9:1-17 18. Ів. 6 19. Мт. 15; Мк. 7 20. Мт. 16; Мк. 8; Лк. 9:18-27 21. Мт. 17; Мк. 9; Лк. 9:28-62 22. Мт. 18 23. Ів. 7, 8 24. Ів. 9, 10:1-21 25. Лк. 10, 11; Ів. 10:22-42 26. Лк. 12, 13 27. Лк. 14, 15 28. Лк. 16, 17:1-10 29. Ів. 11 30. Лк. 17:1-11; 18:1-14 31. Мт. 19; Мк. 10
жовтень
1. Мт. 20, 21 2. Лк. 18:1-15; 19:1-48 3. Мк. 11; Ів. 12 4. Мт. 22; Мк. 12 5. Мт. 23; Лк. 20, 21 6. Мк. 13 7. Мт. 24 8. Мт. 25 9. Мт. 26; Мк. 14 10. Лк. 22; Ів. 13 11. Ів. 14-17 12. Мт. 27; Мк. 15 13. Лк. 23; Ів. 18, 19 14. Мт. 28; Мк. 16 15. Лк. 24; Ів. 20, 21 16. Дії 1-3 17. Дії 4-6 18. Дії 7, 8 19. Дії 9, 10 20. Дії 11, 12 21. Дії 13, 14 22. Як. 1-5 23. Дії 15, 16 24. Гал. 1-3 25. Гал. 4-6 26. Дії 17, 18:1-18 27.1 Сол. 1-5; 2 Сол. 1-3 28. Дії 18:19; 19:1-41 29. 1 Кор. 1-4 30. 1 Кор. 5-8
листопад
1. 1 Кор. 9-11 2. 1 Кор. 12-14 3. 1 Кор. 15, 16 4. 2 Кор. 1-4 5. 2 Кор. 5-9 6. 2 Кор. 10-13 7. Дії 20:1-3; Рим. 1-3 8. Рим. 4-7 9. Рим. 8-10 10. Рим. 11-13 11. Рим. 14-16 12. Дії 20:4-38; 21-23 13. Дії 24-26 14. Дії 27, 28 15. Кол. 1-4; Филим. 1 16. Єф. 1-6 17. Фил. 1-4 18. 1 Тим. 1-6 19.Тит. 1-3 20. 1 Петра 1-5 21. Єв. 1-6 22. Єв. 7-10 23. Єв. 11-13 24. 2 Тим. 1-4 25. 2 Петра 1-3; Юди 1 26. 1 Ів. 1-5 27. 2 Ів. 1; 3 Ів. 1 28. Об. 1-5 29. Об. 6-11 30. Об. 12-18 31. Об. 19-22
грудень
Руслан Бабій
1. Іс. 64-66 2. 2 Цар. 20, 21 3. 2 Хр. 32, 33 4. Наум. 1-3 5. 2 Цар. 22, 23; 2 Хр. 34, 35 6. Соф. 1-3 7. Єр. 1-3 8. Єр. 4-6 9. Єр. 7-9 10. Єр. 10-13 11. Єр. 14-17 12. Єр. 18-22 13. Єр. 23-25 14. Єр. 26-29 15. Єр. 30, 31 16. Єр. 32-34 17. Єр. 35-37 18. Єр. 38-40; Пс. 73, 78 19. 2 Цар. 24, 25; 2 Хр. 36 20. Ав. 1-3 21. Єр. 41-45 22. Єр. 46-48 23. Єр. 49, 50 24. Єр. 51, 52 25. Плач Єр. 1, 2, 3:1-36 26. Плач Єр. 3:37-66; 4, 5 27. Єз. 1-4 28. Єз. 5-8 29. Єз. 9-12 30. Єз. 13-15 31. Єз. 16, 17
4
Закінчення. Початок на стор.3
1. Авд. 1; Пс. 81, 82 2. 2 Цар. 1-4 3. 2 Цар. 5-8 4. 2 Цар. 9-11 5. 2 Цар. 12, 13; 2 Хр. 24 6. 2 Цар. 14; 2 Хр. 25 7. Йона 1-4 8. 2 Цар. 15; 2 Хр. 26 9. Іс. 1-4 10. Іс. 5-8 11. Ам. 1-5 12. Ам. 6-9 13. 2 Хр. 27; Іс. 9-12 14. Мих. 1-7 15. 2 Хр. 28; 2 Цар. 16, 17 16. Іс. 13-17 17. Іс. 18-22 18. Іс. 23-27 19. 2 Цар. 18:1-8; 2 Хр. 29-31; Пс. 47 20. Ос. 1-7 21. Ос. 8-14 22. Іс. 28-30 23. Іс. 31-34 24. Іс. 35, 36 25. Іс. 37-39; Пс. 75 26. Іс. 40-43 27. Іс. 44-48 28. 2Цар.18:9;19;Пс.45,79,134 29. Іс. 49-53 30. Іс. 54-58 31. Іс. 59-63
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року Західна конференція
ВІДБУЛАСЬ РІЧНА НАРАДА ЗАХІДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «Відродження та християнське життя» — під таким гаслом пройшла річна нарада Західної конференції Церкви АСД Українського Уніону 12, 13 грудня в м. Львові по вул. І. Багряного 38. На нараді були присутні більше 80 служителів і керівники відділів Західної Конференції, а також представники адміністрації УУК — президент Віктор Алєксєєнко, директор АДРА Україна та Радіо «Голос Надії» Анатолій Бегас, а також заступник президента по євангельському служінню в УУК Дмитро Зубков. Потому учасники наради перейшли до практичної частини. Керівник ЗК Олександр Антонюк проаналізував роботу церкви в 2012 році і представив плани діяльності Конференції на 2013 рік. Так, впродовж цього року було проведено всього 8 євангельських програм
замість запланованих 12, на яких було охрещено 92 осіб. В літній період було проведено дитячий та три молодіжних табори, на яких хрестилось в Закарпатті і на Волині по 10 осіб; табір слідопитів, два сімейних і табір для тих кому за тридцять. На Базі «Барвінок» завершили будівництво і реконструкцію житлового корпусу для персоналу, а також другого корпусу санаторію. Були посвячені молитовні будинки в м. Нововолинську і с. Скулині Волинської обл.. 7 квітня було завершене будівництво і урочисто відкрилось кафе «Блага Вістка» у м. Львові на Сихові. В школі «Живе Слово» що у Львові, в цьому році розпочали навчатись учні 4 класу, і на сьогодні тут навчається 40 дітей. Книгоноші працювали в різних місцевостях і по різних програмах – «Велоєвангелізм – 2012» в Рожищанському районі Волинської обл., і «Байдарки – 2012» по річці Случ в Березнівському районі Рівненської обл.. В продовж цього року ми тісно співпрацювали з сусідніми конференціями Румунії та Угорщини. Так в м. Берегові був проведений конгрес для угорців під назвою «Без кордонів». За статистикою в Західній Конференції на сьогоднішній день є 6693 члени Церкви. А протягом цього
НОВИНИ
року було охрещено 194 особи — звітував в. о. секретаря ЗК Валентин Шевчук. Дмитро Зубков представив учасникам річної наради місію Церкви, як центру впливу. Великий акцент ми повинні зробити на роботі з нашими дітьми і молоддю, зазначив він. Так кожен Дім Молитви повинен стати центром впливу. Кожен відділ громади активно працює для місії, використовуючи різноманітні методи для досягнення людей Євангельською вісткою, особливо молоді. В кожному Домі Молитви проводити Євангельські заходи: програми, урочисті служіння, курси з дослідження Біблії, тижні відродження, телефони молитовної підтримки і довіри, організовувати молодіжні клуби по інтересах, відкривати молодіжні євангельські кафе і т. д. Важливо зазначити, що групу молодих пасторів– початківців урочисто було прийнято на служіння в статусі «помічник пастора». А Микола Жукалюк звершив особливу молитву благословення. Також привітали Володимира Мелися і Валерія Левицького, які були рукопокладенні в сан проповідника напередодні річної наради в громадах, по місцю їхнього служіння. Комітет Західної Конференції провів позачергове засідання, де розглянули питання переобрання секретаря Конференції та керівника відділу ресурсів (Валентин Шевчук), керівників молодіжного (Віктор Власюк), дитячого (Світлана Савін) відділів. Олександр Антонюк підвів підсумки річної наради у Львові і закликав всіх нас — служителів, керівників відділів, членів громад об’єднатись в Возвеличенні Ісуса; об’єднатись в проповіді триангельської вістки; об’єднатись в відроджені і перетворенні завдяки Божій силі; об’єднатись в розповсюдженні книг «Велика боротьба»; об’єднатись в активному проголошені вістки про скорий Другий прихід Господа і нашого Спасителя, Ісуса Христа! Руслан Бабій
РУКОПОКЛАДЕННЯ ЗДІЙСНИЛИ У ГОРОХОВІ 15 грудня в Горохівській громаді Церкви адвентистів сьомого дня відбулася особлива урочиста подія — обряд рукопокладення Олександра Гладюка в сан пресвітера. Для здійсненя рукопокладення були запрошені обласний керівник Церкви АСД Мирон Вовк та районний пастор Василь Салівончик. Духовий оркестр виконав декілька музичних духовних гімнів. Сестри співали псалми, в яких закликали до перемін у житті і отриманні благословень від Бога. Зі словом настанови звернувся пастор Мирон Вовк, який пояснив, що значить бути пресвітером, представив обов’язки та відповідальність яка лежить на ньому. «Дуже важливо кожному із членів Церкви в цьому служінні бути підтримкою і опорою, а особливо, — наголосив Мирон В’ячеславович
5
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року
— велика відповідальність лежить на дружині». Тому коли Олександр був запрошений на сцену, разом з ним запросили вийти і його дружину Тамару. Їм задали декілька запитань. Після чого був звершений обряд рукопокладення і посвячення на пресвітерське служіння. Служителі звернулися зі словом привітання, побажали натхнення від Святого Духа і подарували духовну літературу, яка допоможе новому пресвітеру більш успішно звершувати служіння в громаді. Місцева громада також приєдналась до привітань: подарували квіти, висловили свої побажання, і виконали, як подарунок, пісню. Після загального співу, і слів благословення пастор громади м. Горохова Руслан Демчунь запросив всіх присутніх до обіднього столу. Руслан Демчунь
МІСІОНЕРСЬКИЙ КОНГРЕС ПРОЙШОВ У КОСТОПОЛІ 1 грудня 2012 року відбувся місіонерський конгрес «Відроджені для місії» у м. Костополі. Приїхали делегати з Рівного, Дубно, Млинова, Сарн, Кузнєцовська а також інших місць. Ранкове суботнє богослужіння розпочали співом псалму «Погляньте, як сьогодні радіють Небеса». З молитвою подяки звернувся до Господа служитель Церкви АСД з смт. Рокитно, Андрій Терещук. А з духовними настановами про важливість дослідження Святого Письма на уроках суботньої школи, а також про різні методи її проведення, пастор з Рівненської другої громади Леонід Кулініч. Кульмінаційною подією місіонерського конгресу було рукопокладення місцевого служителя Валерія Левицького в вищий сан проповідника. Усім закарбувались в серця слова, під час обряду рукопокладення, керівника Західної конференції Олександра Антонюка: «Бути слугою Євангелія, це чудовий дар Божої благодаті. ЇЇ ціль полягає в тому, щоб вістка Божа охопила цілий світ, і всі люди пізнали, що Господь любить їх». «Отож ідіть і навчіть всі народи!» - побажав він сім’ї Валерія і Неоніли Левицьких. Валентин Шевчук пригадав історію церкви, як Господь на протязі всього часу оберігав її і вів по тернистому шляху. «Історія великої боротьби ще не завершена, і ми як послідовники Христа, маємо нести вістку спасіння усім людям. Чудовою місіонерською книгою в 2012- 2013 роках є книга «Велика боротьба» і розповсюджувати її – справа кожного» - зазначив Валентин. По тому, в післяобідній час, всі сестри і брати, учасники місіонерського конгресу, «озброївшись» газетами «Вічний Скарб» та книгами «Велика боротьба» ви-
6
рушили в місто, щоб на практиці реалізувати те, про що говорили на ранковому служінні. А на вечірньому богослужінні звучало багато досвідів з кафедри. Зведений хор м. Рівного прославляв Господа духовними творами в продовж усіх служінь суботнього дня. Чудовий спів молоді, а також тріо Сергія і Дарини Шевчуків, і Світлани Скороход надали служінню ще більш урочистого і піднесеного настрою.
Ліля Кулініч
РУКОПОКЛАДЕННЯ У САН ПРОПОВІДНИКА ВІДБУЛОСЬ У КОВЕЛІ 8 грудня відбулося урочисте служіння рукопокладення служителя Володимира Мелися у вищий сан проповідника. Для проведення цього урочистого обряду рукопокладення, до Ковеля завітала адміністрація Західної Конференції. Урочисто співав хор, читали вірші, звучала духовна музика. На сцену був запрошений місцевий служитель Володимир Мелись із дружиною Людмилою. Із словом настанови звернувся керівник Церкви АСД в Західній Конференції Олександр Антонюк. Після проповіді наступили урочисті хвилини посвячення. На коліна перед Господом схилився Володимир а для обряду рукопокладення Олександр Антонюк запросив на сцену проповідників: Валентина Шевчука, Миколу Михайловського, Мирона Вовка і Леоніда Федорука. Після молитви проповідники привітали свого співпрацівника. З особливими словами привітання до сім’ї Мелись, звернулася керівник асоціації «Дружина Пастора» Тетяна Антонюк. Віктор Грабовий, пресвітер Ковельської громади №1 привітав Володимира і Людмилу від імені усіх сестер і братів цієї церкви.
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року Такий обряд проводився вперше в історії громади, донедавна його здійснювали тільки на річних нарадах, або з’їздах Конференції. Тепер за рішенням комітету Української Унійної Конференції від 2012 року, такі урочисті служіння будуть проводитись в місцевих громадах по місцю служіння служителів.
Руслан Бабій
номери. Люди слухали того вечора слова з Біблії. Коли ведучий — пастор Михайло Матвійчук читав Слово Боже люди завмирали, обличчя наповнювались добротою і світлом. Ініціатором проведення концерту була громада Церкви адвентистів сьомого дня м. Дубно, яка кожної середи відвідує будинок інвалідів з біблійними уроками.
НА ЗАКАРПАТТІ СЕРЦЯ МОЛОДІ БИЛИСЬ В «ЙОГО РИТМІ» 14-16 грудня у Центрі відпочинку та оздоровлення «Сонячні Карпати» на Закарпатті молодіжний уїк-енд зібрав біля 60 учасників. Усі присутні отримали чудову нагоду відновити своє духовне здоров’я, відпочити, поспілкуватися і отримати відповіді на гарячі запитання. Досвідчені адвентистські лідери, серед яких директор телеканалу «Надія» В’ячеслав Дем’ян, керівник Західної конференції Олександр Антонюк, пастор-євангеліст Іван Варцаба, викладач Українського адвентистського центру вищої освіти Сергій Матрунчик, та пастори Михайло Староста, Микола Демчина і Сергій Антонюк, молодіжні лідери Ангеліна Кормош та Діана Шаленик протягом насичених служінь та майстер-класів налаштовували серця присутніх на небесну хвилю, і надихали їх битися в ритмі Христа, «В Його ритмі». Як чудово, коли суботу можна не просто провести, а відсвяткувати цей день в особливій атмосфері в оточенні друзів і однодумців.
Не всі змогли прийти до актової зали. Працівники інтернату привезли деяких людей на інвалідних візках. Ми також мали змогу провідати важко хворих у їхніх кімнатах. У будинку інвалідів є все, що потрібно: смачна їжа, затишні кімнати, турботливий персонал. Але у кожної людини своя болюча історія. Переважно така: інфаркт, інсульт, параліч, безпомічність, самотність. А найбільше їм бракує спілкування і душевного тепла. Людмила Ганжелюк
ВИНОСНА БІБІЛОТЕКА ЗАПРАЦЮВАЛА У ЗОЛОЧЕВІ 3-4 рази на тиждень сім’я Олександра і Надії Слубко розповсюджують духовну літературу, газети, журнали та книги на центральній площі міста, через християнську виносну бібліотеку.
Молодіжна рада Закарпатської області висловлює особливу подяку злагодженій команді працівників центру «Сонячні Карпати» за неповторну атмосферу християнського закладу, справжній домашній затишок і вишукану вегетаріанську кухню.
Діана Шаленик
ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ ЙШЛИ У ДУБНО 9 грудня у Дубнівському Будинку інвалідів проводили програму під назвою «Від серця до серця». Концерт приурочений до міжнародного дня інвалідів (3 грудня) тривав майже півтори години. До уваги слухачів представили соло, квартети, інструментальні
Золочівська громада у травні цього року придбала палатку, і майже відразу розпочала перші кроки із розповсюдження літератури на центральній площі міста, попередньо отримавши дозвіл в міській раді м. Золочева. Кожен, хто купує книги - отримує у подарунок газети «Вічний скарб», «Світло твого життя», «Моя здорова сім’я», уроки «Нове життя», та книги «Людина та її світогляд» в трьох томах. Газети розходяться за 15-20 хвилин серед мешканців міста та сіл. Представник центральної міської бібліотеки попросила подарувати щось для них. Спеціально для цього був зібраний комплект який включав книги: «Історія викуплення», «Притчі Ісуса Христа», «Велика боротьба», «Дорога до Христа», три томи «Людина та її світогляд», та інші книги про сім’ю і здоров’я. Наступного дня такі ж комплекти придбали представники шкільної бібліотеки одного із сіл району. Тетяна Собко
7
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року Особлива
Призначення дати
ДУМКА
кінця світу
Хоча в Святому Письмі досить ясно говориться про непотрібні старання назначити дату приходу Христа — все ж таки люди стараються це робити. Історія свідчить про постійне бажання людей встановити дату приходу Христа, чи взагалі кінця світу. Це стосується віруючих будь-яких конфесій. І в кожній призначеній даті люди знаходили якесь підтвердження. А головне — це питання цікавить не тільки людей, що живуть в наш час, але і учнів Христа. Читайте Матв. 24:1-3. Знати дату приходу Христа хотіли його учні.
Навіщо дати Яка мета призначення дат? Що вона дає? Що позитивного і що негативного в цьому? Позитивне в тім, що призначення дати надихає людину. Простий приклад: ви чекаєте гостей в своєму домі, що для вас краще: знати час чи ні? Знання часу змушує більш ретельно підготуватись: прибрати, приготувати свіжу їжу і т.д. Іншими словами, свої дії ми плануємо згідно тої чи іншої дати. Але найбільша проблема є в тому, що замість того, щоб щоденно займатись своїми обов’язками, люди займаються різними здогадками. Тому в свій час, тим людям, які люблять назначати дати, Елен Уайт писала: «Вість третього ангела повинна бути проповідувана розсіяним дітям Божим. Вона не повинна залежати від дат, бо час приходу ніколи не буде основним питанням. Я бачила, що деякими оволоділо фальшиве пробудження, викликане проповідями про дати. Але вість третього ангела сильніша, ніж будь-які дати. Я бачила, що ця вість встоїть на власній основі і не має потреби ні в яких датах для її підсилення. Вона буде проповідувана з великою силою і звершить свою справу» (Ревью енд Геральд, 1851 р ).
8
Справа не у датах Люди мають сьогодні потребу, щоби прислухатись до цього наставлення. Ми часто забуваємо про силу триангельської вісті. Одна із головних потреб церкви — це оновлення проповіді цієї вістки. Не вартує чекати Божих благословень, до тих пір, поки ми правильно не розставимо пріоритети. Тому в молитві ми постійно повинні просити в Господа, щоб допоміг нам зосередитись на наших обов’язках на сьогоднішній день. Дивлячись на кінцевий результат ми можемо бачити, що кожне нове призначення запланованої дати ослаблює віру тих людей, які покладали на неї свою надію. Проте, тих хто виступає проти всяких дат часто звинувачують називаючи «злим рабом», який говорить в серці своєму: «не скоро прийде господар мій».
Час приходу та щоденні обов’язки
З цього моменту Ісус переходить від ознак Його приходу, до того, що він найбільше хотів сказати своїм учням, які прагнули скорого кінця. Починаючи з 43 вірша Ісус розповідає п’ять притч, які поступово ведуть до того, що учням необхідно було почути, замість того, що вони хотіли почути. Перша притча (в. 43-44) тільки дає зрозуміти, що вони повинні пильнувати, бо час приходу невідомий. Друга притча (в. 45-51) повідомляє, що в них є обов’язки під час пильнування, і що чекати прийдеться більше. Третя притча (Мат. 25:1-13) продовжує думку про довге очікування, але робить акцент на необхідності готуватись. Четверта притча (в. 14-30) вказує на те, як потрібно готуватись до цієї події. Вони повинні розвивати свої таланти і бути вірними в їх використанні. І заключна притча про вівці і Ісус і дати козли (в. 31-46) докладніше описує суть їх роботи під час очікування і Давайте проаналізуємо, яку пильнування. відповідь дав Христос на запитанІншими словами, Ісус направня учнів. Якщо бути на місці учнів, ляє роздуми учнів від питання про то можна сказати, що слова Христа час приходу на щоденні обов’язки. учнів розчарували. КонкретДжон Уеслі, один із реформаної відповіді на своє заторів, розумів цю основну питання вони не отридумку Ісуса. Коли його Ісус мали. Взяти хоча б запитували, що він буде список ознак про які робити сьогодні, якщо направляє говорив Христос: відінається, що Ісус роздуми учнів йни, землетруси, та прийде завтра, то відвід питання інше, а потім додає: повідав: «Теж саме, про час приходу «це ще не кінець, це що збирався робити». на щоденні тільки початок» (Мат. обов’язки 24:6-8). Вірний не даті, Крім того Ісус а обов’язку пов’язує події про зруйнування храму та свій другий прихід. Потім говорить, що крім Як нам бути вірними християнаБога ніхто не знає часу його при- ми? Багато наших сучасників хочуть ходу (в.36). А Свою відповідь закін- проводити час в емоційному піднечує словами: «Тож пильнуйте, бо сенні. Але Ісус направляє їх увагу на не знаєте котрого дня прийде Гос- те, що потрібно залишатись вірним подь ваш» (в. 42). Він якби говорить кожний день життя. учням: не турбуйтесь про час.
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року Зверніть увагу на останню притчу про овець та козлів. Хочу прочитати коментар на цю притчу з книги «Христос надія світу»: «Таку картину великого судного дня змалював Ісус на горі Оливній перед своїми учнями. Він показав, що рішення в той день прийматиметься на підставі лише одного критерію. Коли перед Спасителем зберуться народи, там будуть тільки два класи людей, їхня вічна доля залежатиме від того, що вони зробили або не захотіли зробити задля Нього для бідних і стражденних… Ті, кого Христос виправдає на суді, можливо мало були обізнані з богослов’ям, але дбали про Божі постанови. Під впливом Святого Духа вони ставали благословенням для ближніх. Навіть серед язичників є люди, яким властива душевна доброта. Ще перед тим, як до їхнього слуху дійшли слова життя, вони доброзичливо ставились до місіонерів, допомагали їм, часом навіть ціною власного життя. Деякі з язичників, не усвідомлюючи того, поклоняються Богові. Хоча до них ніколи не доходило Боже світло, вони не загинуть. Хоча ці люди не знають писаного Закону Божого, вони чули Його голос, який промовляв до них через природу, і чинили те, чого вимагає закон. Їхні вчинки свідчать, що Дух Святий торкнувся їхніх сердець, і вони будуть визнані дітьми Божими». Чи торкнувся Святий Дух мого серця? Які мої бажання, як адвентиста? Я в захоплені від останньої проповіді, яка переконує в близькому приході Христа, чи добре виконую свій обов’язок на кожний день під час очікування? Справжній християнин, з точки зору Христа, не той, хто тільки думає про близький прихід Христа, але той, хто живе життям Божої любові, надіючись, і чекаючи і пильнуючи до цього кращого дня. Сьогодні Господь бажає, щоб кожний з нас жив похристиянськи, і таким чином чекав майбутнього царства. Тому наша молитва — допоможи нам Господи добросовісно виконувати Твою волю, поки ми живемо на цій землі. Мирон Вовк
Жива
ВІРА
44,0 €
Досвіди літературних євангелістів Боже благословення «Я відвідав з літературним служінням у с. Тур, Ратнівського району. Першого дня книги продавались погано, але там я зустрів двох жінок: доньку і її матір, якій була потрібна допомога не духовна, а фізична. Жінка упала напередодні, в неї сильно боліла спина і їй було не до книг. Я подумки помолився. Потім запропонував подивитись її спину, якщо вона мені довіряє. Вона ніби чекала, що я це запропоную, і запросила зайти до хати. Я зробив їй масаж, потім запропонував зробити кілька рухів — біль зник. Жінка була здивована і хотіла мені віддячити, але я сказав, що дякувати треба Господу. Після того вона захотіла подивитись книги. Я майже завжди починаю з духовних книг. Вона подивилась «Велику боротьбу» і відклала в бік. Поросила показати книги на медичну тематику, і вибрала для себе дещо. Хотіла повернути «Велику боротьбу», але я розповів їй свій досвід читання цієї книги і вона її придбала. Наступні три дні ми продали багато духовних книг і на медичну тематику. А останнього дня я дізнався, що багато жителів села знали про масаж і допомогу тій жінці».
Дощ
«Наприкінці нашого служіння у Ратнівському районі, мені і Оксані випало відвідати с. Краска. Ми розділились: Оксана пішла з дому в дім, а я пішов в кінець села. Раптом почався сильний дощ. Я помітив клуб і вирішив сховатись під його дахом. Коли підійшов до нього, побачив, що він відчинений. Я зайшов у середину. Там сиділи три жінки і готували бюлетні для виборів. Привітавшись, я став показувати книги. Одна жінка взяла «Велику боротьбу», відкрила посередині і стала читати — якраз про суботу. Потім запитала чому субота, якщо всі святкують неділю? Я відкрив Біблію і показав їй, що це так тут записано. Вона здивувалась і попросила показати ще. Я відкрив Єз.20:12, Іс. 58:13-14, Євр. 4:9. Вона не переставала дивуватись. Тоді інша жінка сказала, що сьомий день — неділя. Я вирішив не сперечатись і просто відкрив Біблію, прочитав з усіх Євангелій. «Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб». Так написано у Матвія і Марка. А Лука пише: «День той був Приготування, і наставала субота. А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його. Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали» (Лук.23:55,56). «А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі» (Лук.24:1). Те саме у Івана. Так ми діналися який день перший, а який сьомий. Тоді виникло питання: хто і коли змінив, і чому? І я знову відкрив Біблію — Дан. 8:25, а решту можна прочитати у «Великій боротьбі». Вона купи книгу і запитала з ким можна буде зустрітитись коли прочитає? Я дав їй контакти церкви і телефон пастора. Я вийщов з клубу — дощ закінчився і я пішов далі. повертаючись помітив, що клуб зачинений. Ось для чого іноді потрібен сильний дощ». Федір Полегенько, м. Рожище
9
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року Так промовляє
БІБЛІЯ
Обряд Читаючи різні коментарі на цю подію в житті Христа і учнів, а також спілкуючись з багатьма християнами, часто можна почути думку, що сьогодні не потрібно дотримуватися цього обряду і часто приводяться різні заперечення. Одне з найбільш частих полягає в тому, що цей обряд потрібно розуміти не в буквальному, а в символічному сенсі: він має тільки духовне значення і тому здійснювати його непотрібно.
Не просто символ
омиття ніг
що цей обряд може перетворитися на порожню формальність. Так, дійсно таке може трапитися. Але таке може трапитися з будь-якою нашою дією. Ми можемо бути присутніми на богослужінні, а наші думки зайняті зовсім іншим. Ми можемо брати участь в молитві, а в той же час, думати про своє. Людина може приймати хрещення, але не переживати розкаяння. Ми можемо гарно посміхатися оточуючим нас людям, а в серці зберігати ненависть до них. Будь-яка дія, церковний обряд, який чинимо без віри, не щиро, може бути формальністю. Все залежить від самої людини. А нам людям не дано права судити. Ми не знаємо думок і внутрішніх спонукань людей, не знаємо, коли людина бере участь в обряді формально, а коли від чистого серця. Це можливо тільки Богу. А про нашу віру завжди будуть свідчити наші справи, які в свою чергу допомагають її зростанню. Апостол Яків у своєму посланні говорить про це: «Чи бачиш, що віра помогла його ділам і справами віра досягла досконалості» (Як. 2:22). Чи то служіння в церкві чи обряд, ми повинні це робити не тільки в силу наших обов’язків, але з любові до Бога і до людей, як це зробив і Сам Христос.
Так дійсно, він має велике духовне значення, про що і йтиметься нище. І кожен обряд, що чиниться в церкві, має своє духовне значення. Але свідченням нашої віри і нашого духовного стану є наші справи. Якщо ми вважаємо себе духовними і відродженими християнами, багато, з того, що ми робимо в нашому житті, буде свідчити про наш духовний стан. Наше відвідування богослужінь, постійне читання і вивчення Слова Божого, щоденна молитва, участь у служіннях, які відбуваються в церкві, відносини між людьми, гостинність і багато інших наших дій свідчать хто ми насправді. Також і ногоомиття свідчить про те, наскільки ми готові прислухатися до слів Христа. Читаючи 13 розділ Євангелія від Івана, важко Невідомий обряд? знайти навіть натяк, на те, що Христос мав на увазі тільки символічне значення. Слова, які ми читаємо в Деякі з християн виставляють цьому розділі: «повинні вмиваще один аргумент: якби цей ти», «щоб і ви те чинили», обряд був важливим для «блаженні ви, якщо таке послідовників Христа, Євангеліє чините», переконливо про нього б написавід Івана говорять про те, що ли також інші єванбуло написано цей обряд потрібно гелісти і апостоли хронологічно здійснювати. І слова у своїх посланнях, останнім, і вважають, Христа «Бо Я дав вам а не тільки Іван. що автор писав його, приклад», в першу Якщо дотримуващоб заповнити чергу говорять про тися такої логіки, прогалини трьох буквальне його вими стаємо на дуже євангелістів конання. Деякі кажуть, небезпечний шлях —
10
цензури Писань. Ми самі визначаємо, що важливо для нас, а що ні. Тоді можна піддавати сумніву багато, що написано в Євангелії від Івана. Ця Євангелія особлива, вона відрізняється від трьох інших: Матвія, Марка, Луки, які ще називають синоптичними Євангеліями. (Назва походить від грецького слова «синопсис» — огляд. Ці Євангелії за змістом, будовою і мови тісно пов’язані одна з одною). Хтось підрахував, що якщо все написане в Євангеліях прийняти за 100 відсотків, то в Євангелії від Івана повторюється тільки 8 відсотків з того, що написано в інших, а 92 відсотки записані в Євангелії від Івана унікальні. (Біблійний енциклопедичний словник, Ерік Нюстрем). Якщо слідувати цій логіці, тоді можна не приймати і багато іншого, що написано тільки в Євангелії від Івана. А це підриває довіру до всього, що написано в Святому Письмі. Євангеліє від Івана було написано хронологічно останнім з чотирьох, і вважають, що автор писав його, щоб заповнити прогалини трьох євангелістів. Якщо звернути увагу на деякі фрази, записані Іваном, то можна прийти до висновку, що він був знайомий з трьома синоптичними Євангеліями, і у своїй Євангелії передає здебільшого те, що відсутнє в трьох інших. І якщо Іван вважав за потрібне описати обряд обмивання ніг, і ще кілька разів звертає увагу на те, що за прикладом Христа обряд ногоомиття потрібно здійснювати, значить, це важливе повідомлення для послідовників Христа.
Пам’ятник Христового смирення Омовіння ніг нагадує нам про те, як Христос умалив Себе в Його втіленні і в повсякденному служінні іншим. Він перебував поруч з Отцем у небесній славі, «але Він ума-
Голос Надії №7 (100) грудень 2012 року лив Самого Себе, прийнявши образ юча благодать змивала з нас гріхи. раба, ставши подібним до людиЦей обряд нагадує нам про ни і подобою ставши, як люнеобхідність постійнодина» (Фил. 2:7). Син Бого очищення та про Обмивши жий проявив найбільше нашу повну залежноги учням, смирення! Його життя ність від жертви він показав, що було життям самовідХриста. Саме по даного служіння. Він собі омовіння готовий зробити прийшов не для того ніг не може вибудь-яке служіння «щоб Йому служили, далити гріх, але для людей, яким але щоб послужити» тільки нагадує би принизливим (Матв. 20:28). Обмивнам про велике воно не було ши ноги учням, він послужіння Господа казав, що готовий зробити для нас. Цей обряд будь-яке служіння для людопомагає звільнитидей, яким би принизливим воно ся людині від егоїзму, доне було. Цим вчинком Він зобразив помагає позбутися прагнення до Своє життя в повній смиренності само возвеличення і спонукає до для свідомості Своїх послідовників. смирення наших сердець І коли послідовники Христа дотримують цей обряд, в їх пам’яті знову Єдність в прощенні і знову згадуються Його уроки смиодин одному рення і служіння ближнім. Заснувавши це приготування до вечері як заповідь, Христос хотів ввести Дух прощення, що панує серед віруючих в стан лагідності і любо- учасників цього служіння, свідчить ві, що спонукало б їх на служіння про те, що очищення, символом іншим. Цей обряд спонукає тих, якого воно служить, дійсно торкахто роздумує над його значенням, ється сердець. Тільки прощаючи, ставитися до інших зі смиренням і ми можемо отримати прощення лагідністю. Участь у цьому служінні Боже. «Бо якщо ви будете прощати смиряє, і воно зовсім не принизли- людям гріхи їхні, то простить і вам ве. Хто б не вважав великою пере- Отець Небесний, а якщо не будевагою схилитися перед Христом і те прощати людям гріхи їхні, то й омити Його ноги? Але Ісус сказав: Отець ваш не простить вам гріхів «Так як ви зробили це одному з цих ваших» (Матв. 6:14-15). Ісус скабратів Моїх менших, то зробили зав: «І ви повинні обмивати ноги Мені» (Матв. 25:40). один одному» (Ів. 13:14). Ми повинні охоче омивати ноги іншому, щоб і наші ноги були обмиті. Таким Праобраз вищого чином, ми визнаємо свою потребу очищення в духовній допомозі. Після завершення цього обряду, коли ми приОмовіння ніг не просто очис- ймали в ньому участь, відчуваємо тило ноги учнів від пилу. Сенс його себе знов чистими і обмитими від був дуже глибокий: воно говорило гріхів. Наші брати, які також припро вище очищення — очищення ймали участь в обряді ногоомиття, серця. Той, хто постійно миється, готові пробачити нас. Так обряд дочистий. Але босі ноги, взуті в сан- помагає осягнути сенс братства та далі, порошаться, і їх слід обмивати істинного прощення. знову. Теж саме було і з духовним станом учнів. Під впливом споСпілкування з Христом кус в їх серцях з’являлися гордість, і з віруючими ревнощі, бажання бути першими. Учні не були готові до близького спілкування з Господом, щоб приКоли Петро не захотів, щоб Госйняти Новий Завіт, який Він збирав- подь омив йому ноги, Христос відся укласти з ними. Самовідданий повів: «Якщо не вмию тебе, не мавчинок Христа упокорив їх і зро- тимеш частки зо Мною» (Ів. 13:8). бив сприйнятливими до наступ- Цими словами Він дав зрозуміти, них повчань. Подібно учням, ми, що в іншому випадку щире спілприйнявши Христа, були очищені кування з Ним неможливо. Ті, хто Його кров’ю. Але в повсякденному бажає мати постійне спілкування з християнському житті ми часом за- Христом, будуть наслідувати признаємо поразки. Ми знову повинні клад Христа, будуть брати участь приходити до Христа, щоб очища- у цьому служінні. У той же вечір
Христос сказав: «Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного: Як Я вас полюбив, так і ви любіть один одного» (Ів. 13:34). Сенс ногоомиття ясний: «Любов’ю служіть один одному» (Гал. 5:13). Мати таку любов - означає поступити краще місце ближньому, «шануючи інших вище себе» (Фил. 263). Вона спонукає нас любити тих, хто не поділяє наших поглядів. Вона дозволяє нам звільнитися від почуття власної переваги. У всьому буде проявлятися любов до наших братів по вірі. Схиляючись перед ними під час ногоомиття, ми передбачаємо той час, коли будемо жити разом з ними у вічності. Всі, хто піде за прикладом Христа, беручи участь у цьому служінні, на особистому досвіді дізнаються, що означає любити так, як любив Христос.
Було би бажання... Сьогодні навіть ті, хто погоджуються з тим, що потрібно було б здійснювати цей обряд висувають ще один аргумент - немає можливості або місця для його здійснення. На це заперечення можна відповісти крилатим висловом: «Ті, хто не хочуть щось робити шукають причини. А ті, хто хочуть робити шукають можливості». Якщо буде у нас бажання здійснювати цей обряд, знайдемо всі можливості, щоб його зробити. Читаючи історію християнства, ми дізнаємося, що Тертуліан, християнський письменник другого століття писав про цей обряд у своїх творах. Августин згадував про цей обряд приблизно в 400 році н. е.. Пізніше в середні віки, обмивання ніг здійснювалося в альбігойців у Франції і вальденців в Італії. Під час реформації меноніти, гусити і деякі громади баптистів здійснювали цей обряд. Сьогодні глава католицької церкви папа римський в четвер, перед настанням страсної п’ятниці омиває ноги кардиналам. Деякі протестантські церкви здійснюють цей обряд і сьогодні під час служіння причастя. Ми маємо чітку вказівку Ісуса Христа, а всі його вказівки приносять благословення тим, хто їх виконує. Коли ми приймаємо участь в обряді обмивання ніг, ми тим самим підтверджуємо наше бажання беззаперечно слідувати за Христом. Мирон Вовк
11
“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри. Свідоцтва не містять в собі нового світла, але ставлять перед собою мету — нагадати, відновити у свідомості людей вже відкриті в Слові Божому істини... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт
Запитань до
200 Д
уха
70. Чи буде успіх в закінченні справи Божої? «У нас нема потреби сумніватися, нема потреби боятися, що робота не матиме успіху. Бог очолює роботу і Він приведе усе в повний порядок. Якщо виникне потреба в людях для керівництва Божою справою, — Господь потурбується про це і сповнить усяку потребу. Будемо вірити, що Бог благополучно приведе корабель зі Своїм народом у порт призначення» (Вибрані вісті, книга 2, с.390).
71. Як ми можемо знати, що кінець близько? «Коли протестантизм простягне руку через прірву, щоби подати її римській владі; коли римська влада простягне руку через прірву, щоби з’єднатися
АНОНСИ
подій на січень
12 січня Обласний молодіжний вечір, с. Ільниця о 16:30 (Реєстрація до 5 січня 0987801781 Ангеліна Кормош) 13 січня Дитяча вікторина по книзі Рут Волинської обл., м. Ковель-1 о 11:00 (реєстрація 0633255946 Світлана Савін) 12 січня Місіонерські конгреси: Ужгород–Перечин– Мукачево-1–Бобовище та Дрогобич–Борислав– Трускавець–Самбір–Стрий 19 січня Місіонерські конгреси: Ільниця–Довге–Іршава– Чорний Потік та Ківерці–Підгайці– Маневичі–Любешів–Луцьк-3
Пророцтва
зі спіритизмом, і коли під вливом цього трійного союзу наша країна відкине кожен принцип своєї конституції, — в обличчі протестантського і республіканського правління і прийме участь у розповсюджені папського заблудження та обману, — згідно цих ознак ми повинні знати, що наступає час для незвичайної роботи сатани і що кінець дуже близько» (Свідоцтва для Церкви, т.5 с.451).
72. Якими двома заблудженями сатана хоче обманути світ? «Двома великими заблудженнями — безсмертям душі і святістю недільного дня — сатана буде обманювати людей» (Велика боротьба, с. 588).
Шановні читачі
газети “Голос надії”
Наша мета не лише інформувати Вас про події в нашій конференції. але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може поставити запитаня які Вас турбують, та отримати вичерпну відповідь. Свої запитання надсилайте за адресою: babiy-rus@ukr.net
А ви знаєте, що... ... Джеймс Уайт народився 4 серпня 1821 року. Він був середнім в сім’ї із 9 дітей. Його предки прибули в Америку на кораблі «Мей Флауер». Джеймс закінчив свою освіту після 28 тижнів перебування у вищому навчальному закладі. Став вчителем у віці 21 року. З Елен Гармон одружився у 25. Він заснував видавничу справу і надрукував крім інших своїх праць чотири збірника церковних гімнів, використовуючи знайомі мелодії того часу. В 1840 роках під час Адвентистського пробудження, протягом однієї зими через служіння Джеймса Уайта було набуто для Христа більше 1000 осіб.
“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiiy-rus@ukr.net Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви. Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а тел. 237-12-13 Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників