голос надежды 101

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

№ 1 (101) січень 2013 року

БЛАГОВІСНИКИ У СТРИЮ С.3 ВІКТОРИНА У КОВЕЛІ С.3 ХТО ХОЧЕ — ТОЙ ЗНАХОДИТЬ

С.6

ЇФТАХ І ЙОГО ОБІТНИЦЯ С.10 РІЗДВО СЬОГОДНІ І 2000 РОКІВ ТОМУ С.8

ТЕЛЕКАНАЛ НАДІЯ РОЗПОЧИНАЄ МОВЛЕННЯ НА

КАЛЕНДАР ПОДІЙ І ДАТ НА 2013 РІК С.11 ПОЕЗІЯ

С.4

НОВОМУ

СУПУТНИКУ С.5

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року Західна конференція

100-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ВІДСВЯТКУВАЛИ У ІЛЬНИЦІ 17 листопада громада Адвентистів сьомого дня с. Ільниця, що на Закарпатті, вітала гостей з Євроазіатського дивізіону на святкуванні свого сторічного ювілею Понад сто запрошень було підготовано і надіслано гостям, а також пасторам-вихідцям з ільницької громади, які зараз звершують служіння в різних точках Українського Уніону Святкова програма розпочалася ще з п’ятниці, коли свої привітання передав керівник Західної конференції Олександр Антонюк. В суботу зранку урок Суботньої школи проводив ведучий програми «У пошуках істини» на телеканалі «Надія» ­— Роман Проданюк. Продовженням суботнього богослужіння стала проповідь президента ЄАД Біла Біаджі, який розповів про досвід слідування за Христом, пройдений його родиною, і закликав церкву зробити Христа центром свого життя. Президент УУК Віктор Алєксєєнко звернув увагу на те, що необхідно підтримувати баланс між традиціями та нововведеннями, особливо шануючи той шлях, яким пройшла Адвентистська церква до цього часу. Разом із ними громаду вітали колишній президент УУК Микола Жукалюк, пастор-ветеран і особливий друг громади Іван Бабич, скарбник ЗК Микола Михайловський, обласний пастор Василь Чопик, а також пастори-вихідці із ільницької громади Іван Хіминець та ветеран Адвентистського радіо Іван Черничко. Свої вітання висловили і гості з-за кордону: президент сусіднього Угорського Уніону Томаш Овчаі, євангелісти Модьор Ондраш з Угорщини та Тодор Бринзеник з Румунії, представник Чехії Василь Стойка. Історію ільницької громади, яка почалася із двох людей, а зараз налічує близько 300 членів, ретельно досліджував і описував пастор Іван Іванович Варцаба. Йому вдалося отримати унікальні архівні документи з Угорщини, зібрати багато історичних фото та опитати ветеранів церкви. Свою розповідь під час урочистого богослужіння він підкріпив яскравою презентацією, що наглядно показувала всі етапи розвитку адвентиз-

2

НОВИНИ

му не тільки в Ільниці, але й на Закарпатті. Адже ільницька церква стала материнською для громад Чорного Потоку, Іршави, Кобилецької Поляни, Сваляви, Бедевлі, Добрянського, Хуста, Мукачево, Ужгорода та Виноградова. Музичне оформлення служіння було не менш яскравим. На початку налаштуватися на духовні роздуми допоміг хоровий псалом «Вечный Бог». Хористи в урочистому вбранні особливо підкреслили неповторну суботню атмосферу. Пізніше лунали твори у виконанні чоловічого та молодіжного хорів, групи «Едем», дитячого оркестру, та солістів — Інеси Спасюк, Богдана Саповича та Асі Капітан. А коли на сцені з’явився дитячий хор у національному вбранні, весь зал мимоволі посміхнувся — так приємно, коли дітки своїми талантами славлять Христа. Навіть президент ЄАД після своєї проповіді закликав всіх діток на сцену, і помолився за них, як про майбутнє церкви. Найбільш поважними гостями відчували себе ветерани церкви. Вони сиділи на перших рядах, а в кінці служіння їх вшанували словами подяки, подарунками та квітами. До речі, подарунки у вигляді сувенірів та закладок із зображеннями трьох будинків молитви с. Ільниці отримали всі присутні, а всім рукопокладеним пасторам вручили особисті пам’ятні подарунки. На закінчення всі служителі урочисто благословили Божий народ і всі гості могли оцінити ільницьку гостинність під час обіду. На третій частині суботнього богослужіння особливе місце було відведено для привітання колишніх пасторів громади — Олександра Московчука, Романа Проданюка та Михайла Матвійчука, кожен з яких не просто пройшов із церквою певний історичний етап, але й залишив у ній частинку свого люблячого серця. На завершення вся церква об’єдналася у співі псалму «Церковь Божья, поднимайся», і хоча надворі вже сутеніло, ніхто не поспішав розходитися. Ільницька громада висловлює подяку всім тим, хто допомагав у проведенні ювілею, а також всім гостям, які розділили із ними радість цієї пам’ятної дати. Діана Шаленик

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року ПРО НАРОДЖЕННЯ ІСУСА ЗГАДАЛИ У РІВНОМУ Півторагодинний благодійний концерт відбувся в рівненському органному залі.

12 грудня 2012 року в органному залі міста Рівне відбувся концерт, присвячений спогадам про народження Ісуса Христа. Організатором заходу виступила Церква адвентистів сьомого дня міста Рівне, за сприяння обласного пастора Леоніда Кулініча. Допомогу в організації та проведенні концерту надали члени громад Дубно та Здолбунова. Півторагодинну програму концерту склали духовні гімни у виконанні зведеного хору міста Рівне, під керівництвом Дарини Шевчук та Віталія Скорохода, а також сольні номери, дитячий та молодіжний спів. Ведучі Валентина Кулініч та Артем Щербанюк розповідали присутнім про причини народження Ісуса Христа у світ та про його значення для людей сьогодні. Кожному, хто відвідав захід, вручили в якості подарунка газету «Вічний скарб» та книжку «Дорога до Христа». Організатори концерту ставили за мету привернути увагу жителів міста більше до Особи, ніж до Події: «Коли майже весь християнський світ святкує Різдво, чомусь Христос залишається десь на задньому плані, так би мовити «поза кадром». Саме цей час є хорошою нагодою розповісти людям істину про народження Ісуса Христа, щоб дійсно зосередити їх увагу на Тому, Хто прийшов у цей світ» — зазначили вони. Лілія Кулініч

У КОВЕЛІ ВІДБУЛАСЬ БІБЛІЙНА ВІКТОРИНА

декламували власні вірші, створювали неповторні сценічні образи. А ще наполегливі дослідники показали неабиякі знання Слова Божого, тому визначення переможця було нелегким завданням для жюрі. Цікавими дослідженнями по книзі Рут з учасниками вікторини ділилася керівник дитячого відділу За-

хідної конференції Світлана Савін. Вона звернула увагу на те, що діти щодня, подібно до Рут, стоять перед вибором: кому служити? І як приємно Небу, коли вони роблять правильний вибір. У приємному спілкуванні, дружній атмосфері непомітно спливав час. І ось на сцені в очікуванні результатів стоять капітани команд. Кожен з них отримав нагороду і почув приємні слова з вуст жюрі. Галина Литвин

«БЛАГОВІСНИКИ» ЗІБРАЛИСЬ У СТРИЮ 12 січня 2013 року в місті Стрий відбувся місіонерській конгрес під назвою «Відродження для місії», на який завітали делегати з Дрогобича, Самбора, Стебника, Трускавця та Борислава Свято Суботнього дня розпочалось з прославлення і подяки Господу. Місіонерськими досвідами поділилися представники усіх громад. Актуальна тема суботньої школи про творіння ще раз укріпила віру присутніх у всемогутню творчу силу Божого Слова. До учасників конгресу з семінарами і духовною настановою звернулись пастори громад — Геннадій Пристай, Юрій Матвійчук, Іван Андрейчін і представники

У неділю 13 січня в громаді №1 м. Ковеля діти з усієї Волині по особливому відзначили канікули, взявши участь у біблійній вікторині по книзі Рут На вікторину прибули команди-учасники «Колосочки» з Торчина і «Пілігрими» з Пожарок, а також з Іванич, Горохова, Каменя-Каширського, ВолодимираВолинського. Зустріч пройшла урочисто і змістовно. Слід відзначити, що приємно здивували усіх талановиті учасники. Вони грали на різноманітних музичних інструментах,

3

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року адміністрації ЗК — Валентин Шевчук і Микола Михайловський. У зверненнях до членів церкви наголошувалось про те, щоб кожна громада стала центром впливу для світу, стала світильником в темряві гріха. Для цього необхідне відродження сердець, посвячення на служіння та хрещення Святим Духом. Тільки завдяки Божій Силі і нашому бажанню ми зможемо донести Слово Боже в кожний дім, до кожної людини, до кожного серця, щоб знедолені знайшли своє спасіння. Перша частина конгресу закінчилась молитвою посвячення та місіонерським гімном «Доторкнись до серця». Підкріпившись фізично, з молитвою, присутні вийшли в місто, щоб звіщати вістку спасіння. Кожен мав маршрутну карту з позначкою вулиць та будинків, куди потрібно занести газети «Вічний скарб», книгу «Дорога до Христа» і місіонерську книгу 2013 року «Велика боротьба». Свято суботнього дня завершилося за горнятком чаю в невимушеній атмосфері, коли брати і сестри раділи та ділилися живими досвідами, які пережили цього дня з Господом. Людмила Пристай

ЛІТЕРАТУРНІ ЄВАНГЕЛІСТИ ВІДВІДАЛИ УЖГОРОД За доброю традицією 17 літературних євангелістів-студентів з м. Буча відвідали на зимових канікулах Ужгород З 23 грудня по 7 січня, хлопці та дівчата з різних регіонів нашої країни завітали в мальовничий куточок України — Закарпаття. Місто розташоване на границі з Словакією та Венгрією, і довгий час знаходилось під володінням як однієї так і другої країни, тому в ньому проживає багато нац. меншин. В перший же вечір члени другої ужгородської громади, які зібрались на молитовне служіння мали змогу

слухати досвіди і молитись про наступні виходи літературних євангелістів в місто. Найбільш радісними і дорогоцінними були досвіди про продаж книги «Велика Боротьба». Наприкінці канікул дехто із студентів вимушені були повернутись до Бучі, та 6 чоловік залишилось. До них приєдналось 17 осіб із місцевих громад і з піснею про народження Ісуса вийшли в місто. Люди були щиро зворушені чудовим співом, а особливо тим, що їм дарували книгу «Велика Боротьба» і календар, вони здивовано розпитували що це за церква. Того ж вечора студенти-місіонери залишили Ужгород. Але служіння яке вони розпочали не закінчилось бо, кажуть люди, як розпочнеш рік, так його і проведеш. В нашому місті рік розпочався з місіонерської роботи, так він і продовжується, тому в суботу 12 січня у Ужгород завітали нові гості: один із них служитель-місіонер в Африці. Розповідаючи свої досвіди про служіння брат Василь по новому «запалив серця» членів громади до місіонерської роботи, і коли він зробив заклик до перепосвячення — вся церква піднялась на сцену відаючи себе на служіння Богу. З початком нового тижня члени громади продовжили свою місіонерську роботу у лікарнях, дитячих будинках, інтернатах. А на 19 січня заплановано місіонерский вихід в місті Чоп. Галина Мелесь

Поезiя Отче! Схиляючись до Твоїх святих ніг, В покорі серця, в сильнім трепеті душею Прошу дозволь, бо сам цього не зміг, — Пройнятись, Боже, величчю Твоєю.

Царю небесний! Двері — Ти, і Ти — Життя, Яке подарував кожній земній людині, Взамін чекаючи лише людського каяття, Бо їм віддав Ти все — не зупинивсь на половині.

Дозволь, торкнутись образу Твого, Який для мене на сьогодні — найдорожчий, І запросити назавжди: «До серця мойого Вселися Сином й Духом, як в дім отчий».

Господь! Ти є — Дорога, Ти — Любов Криштально чиста і на Землі одна єдина, Ціна їй — на хресті пролита кров, Безцінна жертва Однородженого Сина.

В тобі, мій Батьку, бачу свій взірець За яким мрію до останку днів ходити. Ти – Хліб, Ти — Правда, любий мій Отець, Ти — Світло, що Його не можна погасити.

Владико! Ти — Воскресіння наших грішних тіл, Яке плекаємо в собі покірно, — твої діти. Дай сил, Ісусе, в вірі й справах добрих діл Твій Другий прихід радісно зустріти! Іван Громнюк, Львів-3

4

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року

ТЕМА

номера

1 березня 2013 року

Телеканал «Надія»

розпочинає цілодобове мовлення на

новому супутнику Змінюється час, обставини, з’являються нові технології спілкування та передачі інформації. Медіа проникає у наше життя, стаючи «четвертою владою» із великими можливостями впливу та формування думки суспільства. Серйозним викликом для Церкви є активне використання медіа-простору для проповіді Євангелія, тим більш враховуючи певний «голод» зі сторони чи то міського, чи то сільського населення за позитивним, морально чистим медіа-контентом.

Перші кроки У 2009 році в Києві відкривається перша студія телеканалу «Надiя», а в 2010–2011 рр. — студії в Миколаєві, Вінниці, Львові, Бучі. Паралельно були створені 5 регіональних представництв у Донецьку, Дніпропетровську, Черкасах, Нових Обіходах та Чернівцях. Мова йде поки лише про певні програми чи години. З вересня 2011 року розпочинається цілодобове мовлення телеканалу «Надiя» в мережі інтернет на сайті телеканалу www. hopechannel.info.

Зміцнення позицій 2012 рік став дійсно вирішальним у розвитку телеканалу «Надiя». Після довгої і напруженої праці, як відповідь на числені молитви, Національною радою з питань телебачення та радіомовлення була видана ліцензія на цілодобове супутникове мовлення. Це відкрило унікальні можливості для досягнення широкої глядацької аудиторії в Україні і далеко за її межами. Новий канал «Надiя» транслюватиметься через один з найбільш популярних супутників — Sirius. Для того, щоб телеканал зміг бути конкурентноздатним, щоб він був зрозумілим та цікавим для телеглядачів, — уся команда телека-

налу, а це і співпрацівники, і велика кількість волонтерів серед членів церкви, активно працює над виготовленням власної продукції та перекладом іноземної. Щоб дійсно відповідати потребам населення ведеться виробництво дитячих, молодіжних, медичних, пізнавальних, соціально-просвітницьких та духовних програм. На початок 2012 року телеканал виробляв близько 25 постійних програм, серед яких студійні та позастудійні проекти для аудиторії різних вікових груп. Протягом 2012 року розпочалось постійне виробництво більше 15 нових програм, які будуть транслюватись уже на новому супутниковому каналі.

Анонси телеканалу «В центре внимания» — програма про людей, які досягли успіху в житті й при цьому відкрито сповідують свою віру в Бога; «Дорогами християнства» — авторська програма про невідомі і частенько приховані факти історії християнства; «Сила Одного» — в цій програмі молоді люди свідчать про свої стосунки з Христом і пережиті досвіди; «На перекрестке времен» — знайомить глядачів з дивними місцями природи і пов’язаними з ними подіями історії; «ЧП+» — перша цільова програма для підлітків, яка допоможе знайти відповіді на важливі життєві питання; «Є проблема» — діалог з кращими фахівцями і експертами про проблеми сучасності через призму духовності; «Счастье вопреки всему» — нова програма з проповідником Віктором Алєксєєнко допоможе знайти дійсне щастя всупереч усім життєвим негодам і викликам; «7 Стульев» — сім точок зору на одне явище і одна відповідь; «Живой Бог» — надихаючі історії про те, як Господь був близький до людей в складних обставинах; «Мозаїка батьківства» — програма для батьків про

гармонійний розвиток і виховання дітей; «Помолитесь за меня» — в прямому ефірі двічі на тиждень глядачі зможуть подзвонити і висловити свої молитовні прохання; «Секреты семейного счастья» — разом з сімейними консультантами і психологами глядачі дізнаються про духовні принципи в родинних стосунках; «О вечном» — духовні істини через призму мистецтва і творчості; «Спасенные» — дивні історії про Боже провидіння в житті різних людей.

Великі переміни У березні 2013 року, а це уже через місяць, відбудеться знакова подія для кожного із нас, — відкриття супутникового телеканалу «Надiя», — цілодобової євангельської програми, яка, віримо, досягне домівок у найвіддаленіших куточках нашої країни і за її межами. Старт цілодобового супутникового мовлення на українській та російській мовах дасть також можливість трансляції через кабельні мережі, а це сотні тисяч додаткової глядацької аудиторії. Сьогодні ж кожен в межах своїх можливостей повинен популяризувати цей чудовий благословенний проект. Нехай цей місяць стане місяцем реклами телеканалу “Надія”, щоб потім уже телеканал став чудовою рекламою Божої Істини та підтримкою іміджу Церкви. Андрій Михайловський

Шукайте нас на: Супутнику Astra-4a (Sirius) Орбітальна позиція - 5° східної довготи Частота прийому - 12.284 М.Г.ц. Поляризація – вертикальна. Символьна швидкість - 27.500 Мбіт/с. Корекція помилок - FEC ¾. Стандарт кодування - MPEG 2. Модуляція - DVB S.

5

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року 44,0 €

Досвіди Спасаючи інших – спасаємо себе «Один раз в тиждень, в середу, ми йдемо в «бій»: ось уже два роки поспіль проводимо служіння у терапевтичному і в кардіологічному відділеннях районної лікарні м. Дубно. Група наша складається від трьох до десяти чоловік. На початку ми співаємо псалом, який спонукує бажаючих вийти зі своїх палат на коридор. Потім — проповідь 10­–15 хв. Теми використовуємо різні: про нашого люблячого Бога; який Він; що Він зробив для людини і як грішна людина має відповідати на Божу любов; про мир; про християнську сім’ю; про силу молитви; про прихід Христа і т.д. Після проповіді знову лунає пісня, вірш, а потім — знову Слово Боже, і закінчуємо служіння загальною молитвою за всіх присутніх і їх родини, за лікарів. Служіння триває одну годину в одному відділенні, а потім — в іншому. Люди кожного разу інші. Так хочеться багато сказати, бо можливо більше тих людей не побачиш. Це служіння зазвичай відбувається в дружній атмосфері. Ми ділимося своїми досвідами, часто наші

слухачі розказують свої. Сестри часто розповідають про своє навернення до Бога. Любити Бога — добре, але головніше — Він має стати Господарем нашого життя. Закон Божий, 10 заповідей — улюблена наша тема. Ми завжди ризикуємо почути критику, а інколи і справді її чуємо. Але нас надихає те, що ми щиро ділимося з людьми тим, що дає шанс змінити їхнє життя. Іноді плачемо разом з ними, іноді сміємось. А ще ми розповідаємо про досвіди зцілення Божого, як відповідь на наші молитви. За один день наші зустрічі відвідує приблизно 15 чоловік. За два роки нас почули десь півтори тисячі людей із сіл і міст. Ми віримо, що Господь благословляє такі служіння. Шановні сестри! Ідіть в лікарні, там люди налаштовані на слухання Слова Божого, сприймають вістку про план спасіння і щиро дякують за підтримку і надію на вічність. Такі служіння збудовують і нас, як християн. Спасаючи інших, ми спасаємо себе. Нехай добрий Господь допоможе нам в цьому».

Хто шукає — той знаходить

ку — все ж таки вижила. Здавалося, що Господь мав особливий план на моє майбутнє». Так і сталося. Зателефонувала найкраща подругап’ятидесятниця, яка разом із сім’єю виїхала в Сакраменто (США) і розповіла про те, що знайшла ту церкву, яку шукала, і змінила віру. Стала адвентисткою. Тоді Марія твердо вирішила розшукати і відвідати цю церкву. Дізнавшись адресу Кузнєцовської громади, жінка прийшла на богослужіння. «Моє вухо почуло мудрість, атмосфера нагадувала Божий храм. У мене з’явилося бажання залишитись тут назавжди», — згадує жінка.

10 листопада 2012 року у місті Луцьк Марія Василівна заключила заповіт з Богом, пообіцявши перед небом та землею бути вірною Йому у всі дні свого життя. «Я знаю у кого ввірувала. В Біблії чітко написано: «Якщо Ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте!» (Івана 14:15)», — говорить вона. «Зараз мені шістдесят. Тридцять років я була в п’ятидесятницькій церкві, прожила досить складне життя, але Бог постійно вів по житті. Я щохвилини відчувала Його святу присутність, наскільки Він близько ішов зі мною, тримаючи за руку. Відчувала благословення, якими благословляє Своїх дітей. Я з вдячністю приходжу до Нього за те, що Він привів мене в церкву останку. І впевнено можу сказати, що вірю в такого Бога, який може у моєму житті все, і для Нього немає нічого неможливого», – завершує Марія Василівна.

«Бог завжди проводить Свій народ через горнило випробувань. Він веде Своїх дітей невідомими їм дорогами, але Господь не забуває і не залишає тих, хто довіряє Йому. Марія Василівна Боришкевич народилася в селянській родині, де Боже Ім’я згадувалося лише на Різдво та Паску. Закінчивши медичний коледж, пішла працювати фельдшером в село Вірка Сарненського району. Проживала в одної старенької жінки, яка щиро любила Бога. Ця жінка була п’ятидесятницею. Завдяки її молитвам Марія Василівна і стала членом тієї церкви. Досліджуючи Біблію, вона помічала, що є багато розбіжностей між тим, що написано і що сповідувала церква. Хвилювання огортало її серце. Несподівано до сусідів приїхала донька з Тернополя, яка нещодавно стала адвентисткою. Саме тоді жінка вперше почула про таку церкву. Із великим захопленням дівчина розповідала, як дивним чином Господь кардинально поміняв її життя. Вона подарувала Марії Василівні книгу «Велика Боротьба» та уроки по вивченню Біблії. Розпочався новий період життя, — період духовних пошуків істинної церкви. І саме в той момент диявол почав діяти. «Я отримала тяжку черепно-мозкову травму, — розповідає Марія, — була прикута до ліжка і знаходилась на межі смерті, але свято вірила в те, що Бог врятує моє життя. Провівши в тяжкому стані півро-

6

Лідія Тимощук м.Дубно

Юлія Король

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року

нас СЛІДОПИТАМИ ЗИМА СЛІДОПИТАМ НЕ ПЕРЕПОНА З 6 по 8 січня слідопити Волині відвідали зимову табірну зміну канікулярної школи в смт. Шацьк. На три дні Шацький молитовний будинок став житлом для тридцяти одного слідопита. Організацію заходу взяли на себе керівник слідопитів у західній конференції Олександр Коберник, відповідальний за розвиток слідопитського служіння на території Волині Григорій Антонюк (в слідопитських колах «дядя Жора»), керівник дитячого відділу конференції Світлана Савін і інші.

звуть...

Ранком Шацьк прокинувся від веселої фізичної розминки дітей, яка пройшла прямо на подвір’ї церкви. Це, як добре свідчення того, що церква АСД турбується про своїх діток і приділяє їм багато уваги. Духовні роздуми проводив служитель Андрій Савін, а найбільше (напевно) молився служитель місцевої громади, переживаючи про ймовірні руйнування…, та все обійшлось ;-). Родзинкою дня була екскурсія в кінний клуб де слідопити прокаталися верхи на конях і поні. Ввечері мандрували темним лісом в пошуках секретних елементів великого пазла, а впродовж мандрів виявляли замасковані пастки і виборювали підказки про розміщення частинок пазлу перетягуючи канат.

Ще в Шацької громади стільки гостей не було. Зал трансформовувався на плац для шикування, їдальню, класи для спеціалізацій, спальню і кінозал. Де не глянь — всюди жовтіють слідопитські галстуки — чималий квітничок. Табір розпочався урочистим служінням, а далі настали цікаві слідопитські будні. Проводились спеціалізації з укладання наплічника, ремонту взуття, в’язання вузлів, рукоділля, приготування їжі на вогнищі і розпалювання вогнища в екстремально-мокрих умовах. Багатий досвід за такий короткий час. Вечір запам’ятався цікавим фільмом про виховання дітей і веселим розміщенням на сон прямо на підлозі в спальниках, адже слідопити саме так звикли проводити час на своїх зібраннях. Нічний ліс на березі Чорного озера світився десятками ліхтариків і бринів дитячим сміхом. Останній день табору відзначився екскурсією на пожежну станцію Шацька. Тут море цікавинок. Величні пожежні автомобілі, в які дозволили проникнути допитливим слідопитам; приміряли вогнетривкий костюм, шоломи, протигаз і навіть погуділи сиренами. Встигайте, приєднуйтесь, адже незабаром літній табір… Ото-то буде!.. пресвітер-слідопит Олександр Коропець

7

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року Особлива

Різдво сьогодні і

ДУМКА

2000 років тому

Дід Мороз, Снігуронька, ялинка, подарунки — усі ці атрибути були відомі нам, вихідцям з колишнього СРСР. Новорічні ранки і підготовка карнавальних костюмів досі є для багатьох наших співвітчизників теплими спогадами. Тридцять першого грудня багато хто збирався в крузі сім’ї або з друзями. Під звуки опівнічного бою курантів вітали один одного з Новим Роком, бажали щастя і успіхів.

Свята на новий лад У ці передсвяткові дні як ніколи відчувається контраст між тим, як наші співвітчизники відмічали Новий Рік і сучасною американською культурою по той бік океану. У Сполучених Штатах Америки, в передріздвяні вечори фасади будинків освітлюються яскравими вогнями, на парковках біля торговельних центрів немає вільних місць, в магазинах звучать традиційні різдвяні мелодії, спонукаючи відвідувачів робити більше і більше покупок. І усе це приурочено до двадцять п’ятого грудня, дня, який англійською називається Крістмас, що в перекладі означає «Меса Христова». Саме цього дня, згідно з вченням Католицької церкви, народився Ісус з Назарета. Проте, у своєму радіоінтерв’ю отець Майкл Грэм, ректор Єзуїтського католицького університету підкреслив, що дата народження Ісуса невідома і церква вибрала двадцять п’яте грудня на підставі дня сонцестояння, щоб підкреслити взаємозв’язок між Ісусом і Сонцем.

Магія Різдва...

навіть ісламських екстремістів. Жодна з релігій, окрім вакхабітского ісламу не може мати своєї присутності на території Сектора Газа. Проте, в 2008 році ХАМАСівці дозволили Санта Клаусу з Єрусалимської католицької місії привезти різдвяну ялинку у Газу і роздавати різдвяні подарунки мусульманським дітям.

... і новий символ християнства Якою символікою користувалися ранні християни? Упродовж історії християнство пройшло через процес змін, які також вплинули на його графічну символіку і образи, що асоціюються з ним. Найбільш ранній графічний символ юдео-християнської общини в Палестині, що виявляється археологами по усьому Ізраїлю представлений рибою, хвіст якої співпадає з основою менори. Грецьке слово «риба» — «іхтус» (ikhtus), означає равинський акронім Ісуса (Iisus Khristos Theos Uios Sotera) — «Ісус Месія Бог Син Порятунок», тоді як нижня частина світильника древнього Храму має схожість з корінням дерева, вказуючи на староєврейське походження біблійного християнства. У кінці II століття риба втратила прикладний сенс свого хвоста, що, на жаль, відобразило сумну тенденцію християнства, що втрачає свою біблійну основу. Хрест став найміцнішим і найвідомішим символом, пронесеним крізь Середньовіччя. На жаль, хрест асоціюється з численними неприємними подіями християнської історії, такими як хрестові походи XI–XII століть, насильницьке обернення юдеїв в Європі і винищування корінного населення Америки. Незважаючи на це хрест дійшов до наших днів і вінчає кожен шпиль майже у кожній церкві Америки. На жаль, в епоху загальної глобалізації і споживацтва, різдвяна ялинка перетворилася на символ Християнства, «день народження Ісуса» перетворився на комерційний символ синкретизму і невігластва.

Для багатьох американських діточок, що не знають історії християнської церкви, Різдво є святом чародійства і магії. Бажаючи отримати ту або іншу іграшку, діти пишуть листи Санта Клаусу, з вірою, що саме він залишить їм заповітний подарунок під ялиночкою. Навіть деякі єврейські батьки заохочують до цього Альтернативні своїх дітей, не підозрюючи, що прообраджерела інформації зом Діда Мороза є ніхто інший, як Микола Чудотворець, один з найбільш шанованих святих в Православній Звичайно, кожен читач Біблії знає, що На жаль, церкві. Сьогодні більшість вчених ні в одному Євангелії, що описує життя в епоху загальної істориків і богословів сходяться Ісуса, не знаходиться ніякої згадки про глобалізації і в тому, що Микола Чудотворець те, щоб Ісус святкував свій день нароспоживацтва, є вигаданим персонажем. На дження. Немає в книгах Нового Запоріздвяна ялинка цій підставі Католицька церква віту ніяких відомостей і про апостолів виключила його із списку своїх або учнів Ісуса, що відмічали день перетворилася святих. У Православ’ї ж Микола його народження. Перші згадки про на символ Угодник або Чудотворець є одсвяткування християнами дня БогоявХристиянства ним з шановних святих, ікони якоління в січні відносяться до кінця II стого широко поширені. ліття, тобто сто з гаком років після смерті Цікаво помітити, що своєю різдІсуса. Остаточно традиція святкування Різдвяною магією Дід Мороз зміг підкорити ва сформувалася при папі Юлії в IV столітті.

8

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року Проте, чи можливо, грунтуючись родитися Машиаху»? Батько Ірода Антипатр на яких-небудь непрямих фактах з прийняв Юдаїзм виключно з політичних Коли на Біблії встановити хоч би приблизну мотивів, а тому Ірод не мав ніякого бланебі зійшла зірка, дату народження Ісуса? Аггада, говоління від Всевишнього. У поважних жителі Єрусалиму і що міститься в древніх Мідрастарцях зі сходу, які запитують його про його околиць не могли шах, — виявляється може допонародження царя юдейського, Ірод не помітити явної могти в цьому. бачив шпигунів з Парфянського царсхожості з історією Слово «аггада» на івриті ства, давнього ворога Римської імперії. означає «оповідь». Проте, тут Юдея була прикордонною провінцією, народження Аврама, яку не йдеться про народні казки. і парфяни дуже часто завдавали Іродові щороку розповідали Аггада — це особливий жанр равійськового клопоту. А тому народженрабини в винського коментаря на Священне ня Машиаха бачилося Іродові змовою синагогах Писання, метою якого є заповнення іноземної розвідки, метою якої було підня«білих плям» в Біблійному оповіданні. ти юдеїв на повстання проти нього. Ось чому Наприклад, Тора не повідомляє нам його природним бажанням було якнайскоріше ніяких деталей про народження Аврама. Проте знищити немовля–Машиаха, щоб той не встиг згурот як аггада описує цю подію. тувати навколо себе націоналістично налаштованих «Коли батько наш Аврам був народжений, зійшла юдеїв. Як і Ірод, Німрод і його оточення, бажали позірка на сході і поглинула чотири зірки з чотирьох сто- збавитися від немовляти — Аврама, що нібито прагнув рін неба. І сказали мудреці Вавілонському цареві Нім- відібрати у них владу. роду: «В цю годину у Тераха народився син від якого піде народ, що наслідує цей світ і світ прийдешній. З І все-таки про дату твого дозволу, нехай дадуть Терахові повний будинок золота і срібла, на умові, що його новонароджений син буде убитий» A. Jellinek Das Bet ha – Midrash, 2:118Багато істориків і богословів сходяться на думці про 196. те, що Ісус ніяк не міг народитися в грудні. Описана в Використовуючи цю історію, равини намагаються Євангелії від Луки історія народження згадує пастухів, уявити події не описані в Буття 11:31 — абсолютно не- що знаходяться в полі. У грудні подібне неможливе чезрозуміло, чому раптом Терах бере свою сім’ю і поки- рез сильні зливи. Лука також говорить про те, що Ісус дає рідне місто — Ур Халдейський. народився у Вифлиємі, куди Йосип з Марією прийшли Багато християн знайдуть в цій аггаді багато мо- для перепису. Такий похід неможливо було зробити ментів, схожих з оповіданням про народження Ісуса, під час сільськогосподарських робіт, а завершувалися записаним в Евангелії від Матвія, 2 розділ. Читаючи цю вони після свята Суккот наприкінці вересня – початку Євангельську історію у відриві від її історичного кон- жовтня за сучасним календарем. Наступного дня після тексту і юдаїзму I століття, сучасний читач може поба- Суккота в синагогах святкується Симхат Тора (Радість чити в ній багато елементів, пов’язаних з чаклунством. Тори) початок нового циклу читання Тори. На відміну Зірка, волхви (саме так в російській синодальній Біблії від сьогоднішнього розподілу Біблії на розділи і вірші, переводиться грецьке слово «магої») — усе це звучить Тижневі розділи Тори набагато більші. Розділ Берешит, заворожуюче і нагадує казки Пушкіна. який вивчається в першу суботу після закінчення Суккота охоплює в сучасному змісті книгу Буття з 1:1 по 6:7. Досліджуваний в наступну суботу тижневий розОповідь і реальність діл Ноах закінчується на останньому вірші 11 розділу. Саме тут розповідається про те, як Терах з Аврамом і з Проте написання чарівної казки не було метою іншими членами сім’ї залишили Ур Халдейський. При авторів Євангелії. Коли на небі зійшла зірка і до Іро- коментуванні другого розділу Тори на другий тиждень да прийшли мудреці зі сходу (а Ур Халдейський дій- після Суккота розповідалася аггада про зірку, що сусно знаходиться на сході) і запитували про царя, що проводжувала народження Аврама і про Німрода, що народився, жителі Єрусалиму і його околиць не могли бажав убити прабатька Ізраїлю. не помітити явної схожості з історією народження АвОсь чому поява зірки що супроводжувала нарорама, яку щороку розповідали рабини в синагогах під дження Ісуса і прихід мудреців до Ірода швидше за все час вивчення 11 розділу Буття. Ось чому, Євангеліє від мали місце саме в той час, коли в усіх синагогах виМатвія говорить про те, що звістка про народження вчався тижневий розділ Ноах, тобто в другий тиждень Царя стривожила не лише царя Ірода, римського став- після закінчення Суккота. леника, дуже непопулярного серед євреїв, але і усіх На жаль день 25 грудня, як за григоріанським, так єрусалимлян. Едомлянин Ірод Великий турбувався і за юліанським календарем, став невід’ємною частилише про те, як зберегти свою хитку владу. Саме з цієї ною сучасної християнської культури. причини на протязі останніх дев’яти років він вкладав Багато християн, розуміючи що Ісус не народиввеличезні кошти в реконструкцію Храму, зробивши ся в цю дату, використовують цей день для того, щоб його одним з чудес світу. Проте і це не зробило Ірода, згадати про народження Месії. Хотілося б, побажати що заплямував свої руки в крові багатьох євреїв, по- усім християнам, що перечитують історію народженпулярним. А тому поява Юдейського царя не обіцяла ня Ісуса в ці дні, замислитися не про Різдвяну казку, йому нічого хорошого. укорінену з дитинства, а про істинний духовний сенс Не дивлячись на те, що Ірод не був євреєм, він до- Євангельського тексту, який неможливо правильно бре розумів значення почутого від Мудреців, що відві- зрозуміти без знання його історичного коріння. дали його. Знаючи, де дізнатись відповідь, він ставить Олександр Болотніков, доктор богослов’я правильне питання. «Зібравши усіх первосвящеників і директор Науково-дослідного центру «Шалом» книжників народних, запитував у них: де повинно на-

9

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року Так промовляє

БІБЛІЯ

Їфтах

і його

обітниця Їфтах — в Старому Завіті воєначальник і дев’ятий з суддів ізраїльських. Час його діяльності — X століття до н. е. Їфтах представлений як і Гедеон, тобто як «людина хоробра» (Суд. 11:1).

Сила віри Їфтаха...

за віру, віддавши Аммонітян в його руки (Суд. 11:32). Це дуже простий приклад сили віри Їфтаха; мало, що можна додати. Він просто читав, що Господь зробив; і таким чином чув, що Він сказав. Він вірив в те, що прочитав і почув, і цього вистачало, щоб забезпечити собі місце серед тих, хто отримав свідоцтво про важливість їх віри.

Він шанував Господа. У ранніх розмовах він кликав Господа свідчити, потім пішов і «промовляв усі ...і сила слова свої слова перед Господнім лицем у Міцпі» (Суд. 11:11). Його звернення до царя Амона Але у випадку Їфтаха, як в жод(Суд. 11:14-27) показує, що він знав ному іншому, ми почуваємо себе історію Свого народу, як сказано вимушеними старатися щосили, в «Книзі Закону». Він, мабуть, на- щоб захистити його від того, що ми вчався цьому, оскільки вважав істо- потім назвемо «несправедливим ричні події не лише фактами, але і судженням про людей». волею Господньою. «І обіцяв Їфтах обітницю ГоспоВін виконував усе, що було ска- деві й сказав: Якщо справді даси зано Господом. Саме Бог «дав Си- Ти Аммонових синів у мою руку, то хона та ввесь народ його в Ізраїле- станеться, виходячий, що вийде з ву руку» (Суд. 11:21). Саме Господь, дверей мого дому навпроти мене, Бог Ізраїля, вигнав Амореян перед коли я вертатимусь з миром від Своїми людьми (Суд. 11:23). Їфтах Аммонових синів, то буде він для і Ізраїль мали тепер те, що дав їм Господа, і я принесу його в цілопаГосподь (Суд. 11:24). І Господа, Суд- лення» (Суд.11:30,31). дю, покликали бути суддею між ІзЯк Мойсей, Їфтах «згрішив свораїлем і Аммонітянами (Суд. 11:27). їми вустами», але це не похитнуЇфтах почув слова Господа, ска- ло його віри в те, що він почув від зані у Священному Писанні, і пові- Бога; його клятва була зроблена рив їм. відповідно до його завзяття, а не Це приклад того, про що гово- знання. Він пожертвував би своєю рив апостол в Посланні до Євдочкою, проте маловірогідреїв 11. Він також знав існо, що Бог не засудив би торію, в яку вірив Їфтах, це хоч би єдиним слоі знав про силу віри, вом несхвалення. Він через яку Бог переЦе лише людська або приніс магає. Це дало Їфтаху інтерпретація, про би обіцяне в можливість набути яку погляди теожертву або, якщо свого місця у великій логів розходяться це було б неугодно, «хмарі свідків». у всі часи, і яка присвятив би Від імені Святого була зафіксована його Духа Їфтах розв’язав без точного аналізу Господеві війну з Аммонітянами, тексту. і Господь віддячив йому

10

Важливо пам’ятати, що древній єврейський коментатор Rabbi David Kimchi (1160-1232) переклав слова молитви (Суд. 11:31) інакше ніж інші перекладачі того часу, і він говорить нам, що його батько Rabbi Joseph Kimchi (помер в 1180) дотримувався такої ж точки зору. Вони обоє, батько і син, разом з Rabi Levi ben Gerson (народився в 1288), будучи одними з найбільш видатних єврейських граматистів і тлумачів, які повинні були розбиратися в усьому краще, ніж будь-який неєврейський тлумач, дали беззастережне «добро» на переклад слів присяги, яка відносилася не до одного об’єкту, а до її двох складових частин.

Труднощі перекладу... Згідно добре відомому правилу, сполучний суфікс (вау) часто використовується як розділовий сполучник, який має значення «або», «чи», — коли речення складається з двох частин. Можна навести наступні приклади: Вихід 21:15 «А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий». А також Вихід 21:17; Вихід 21:18; 1 Царів 18:27. Те саме стосується часток «ні» та «ані». Ось лише деякі приклади: Вихід 20:17; Числа 22:26; 2 Сам.

1:21. Тепер ми можемо прочитати і зрозуміти слова клятви Їфтаха, де приведені такі ж слова, або швидше стиль єврейського письма. «І обіцяв Їфтах обітницю Господеві й сказав: … виходячий, що вийде з дверей мого дому … то буде він для Господа, АБО (ЧИ) я принесу його в цілопалення (Суд.11:30,31). Тепер стає зрозумілим, що обітниця Їфтаха складається з двох вза-

‫ו‬

Голос Надії №1 (101) січень 2013 року ємовиключних частин. Він або приніс би обіцяне в жертву (згідно з книгою Левіт 27), або, якщо це було б неугодно, присвятив би його Господеві.

...і особливості культури «І обіцяв Їфтах обітницю Господеві», на що мав безперечне право. Така обітниця була виправдана Законом, який говорив, що повинно було бути здійснено в таких випадках; і навіть, коли обітниця шкодила людині (як, приміром, тут), ця людина могла бути викуплена, якщо так було бажано. Див. Левіт 27, вірші 1-27, де дається пояснення процедури викуплення людей, худоби і іншого. Зі Святого Письма знаємо, що Їфтах «учинив над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа» (Суд. 11:39). Яке це має відношення до пожертвування у будь-якому випадку? Це пов’язано із згаданою вище обітницею, з присвяченням її Господові. Це не має ніякого відношення до підношення людського життя, але до присвячення життя. Вона присвятила себе вічному дівоцтву. У будь-якому випадку було б протизаконним, і всупереч задуму Господньому, приносити Йому в жертву людину. Такі жертви були у той час властиві язичницьким країнам, але Ізраїль відрізнявся від них тією особливою рисою, що людські жертви були невідомі Ізраїлю. Ми можемо дізнатися із змісту Священного Писання що людські жертви викликали б обурення Бога; і неможливо уявити, що Бог прийняв би їх, або, що Їфтах запропонував би людську кров як жертву. Підтримувати цю думку — означає зводити наклеп на Господа і Їфтаха. Що ж стосується того що «рікрічно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році» (Суд. 11:40), то слово перекладене, як «плакати» більше не зустрічається в жодному місці Єврейської Біблії. Тому ми не можемо з впевненістю сказати який саме зміст вкладався в це слово в оригіналі. Тому друзі дочки Їфтаха ходили щороку скоріше не плакати про її смерть, а спілкуватись з нею. За матеріалами: biblepravda.com

Всесвітній календар особливих днів і подій на 2013 рік Січень

5 9-19 12 26

Лютий

День духовного посвячення 10 днів молитви Служіння здоров’я День релігійної свободи

2 Програма «Розкажи про це світу» 9-16 Тиждень християнської сім’ї і шлюбу 23 Література по місіонерській роботі, здоровому способу життя і стриманості

Березень

2 Жіночий день молитви 9 Адвентистське всесвітнє радіо 16-23 Тиждень молитви молоді 30 Християнська освіта

Квітень

6 6 13 20 27

Травень

День посту і молитви Свято духовного посвячення молоді День Адвентистської місії День літературного евангелізму День інформування про особливі потреби

4-25 Місяць боротьби з наркоманією 4 Програма «Розкажи про це світу»: Свідоцтво через інтернет 11 Програма «Розкажи про це світу»: Участь в соціальному служінні 25 Всесвітній день молитви про дітей з груп ризику

Червень

1 8 15 22

Вивчення Біблії: Суботня школа і заочні курси Жіноче служіння Програма «Розкажи про це світу» - «Благодаттю зміцнюючи»: Робота з новонаверненими і повернення колишніх членів Церкви День пастора

6 13 20 27

День посту і молитви День Адвентистської Місії Програма: «Розкажи про це світові»: Служіння через ЗМІ День дитячого служіння

3 10 17 24 31

Євангелізація по програмі Глобальної Місії Програма: «Розкажи про це світові»: Створення церков День профілактики насилля Освіта Євангельське служіння рядових членів церкви

1-7 7 14 21 28

Тиждень згуртованості сімей Свято духовного посвячення молоді День Адвентистської Місії День Слідопитів День відкритих дверей Суботньої школи

5 12 19 26

День посту і молитви День Адвентистської спадщини День Духа Пророцтва Субота Творіння

2-9

Молитовний тиждень

7 14

День управління ресурсами День служіння здоров’я

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад Грудень

11

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри. Свідоцтва не містять в собі нового світла, але ставлять перед собою мету — нагадати, відновити у свідомості людей вже відкриті в Слові Божому істини... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

Запитань до

200 Д

уха

73. Чи був сатана обмежений у своїх діях проти Христа? «Все це були справжні, а не фіктивні спокуси. «Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти» (Євр.2:18). Під час усіх подій у житті Христа були присутні ангели і стояли на сторожі, щоби сатана не перейшов межі своїх дій і не перевищив випробування понад силу людської природи Христа... Тут була межа. Сатана не міг піти далі». (Вибрані вісті, к.1, с.95).

74. В якому змісті Христос використав Свою божественну природу? «Спаситель світу зодягнув Свою божественну природу в людське єство, щоби

АНОНСИ

подій на лютий 02.02 Місіонерські конгреси: • Горохів–Печихвости–Привітне– Ст. Загорів–Локачі.

• Н-Розділ–Ходорів–Миколаїв– Львів-3.

09.02 Місіонерські конгреси: • Рівне–Корець–Острог– Здолбунів.

10:00 вул. Вінницька №61, Рівне-1.

• Нововолинськ–Жовтневе– Іваничі–Володимир Волинський– Мишів–Колона.

23.02 Місіонерські конгреси: • Сарни–Берестя–Рокитно– Кузнєцовськ–Тинне.

• Любомль–Шацьк–Ковель-1– Дроздні.

Пророцтва

зблизитись з людством; і для того, щоби звершити спасіння світу, виникла необхідність об’єднати разом божественну і людську природу» (Ознаки часу, 20 лютого 1890). «Він не використовував Своєї божественної сили, щоби полегшити Свій тягар чи Свою важку місію» (Поради батькам, вчителям, учням 276.277)

75. Чи потребував Ісус співчуття і підтримку? «Наш Спаситель цінував спокій домашнього вогнища і небайдужих слухачів. Він прагнув людської чуйності, ввічливості і любові» (Христос надія світу, с.524). «Наш Спаситель прагне визнання. Він шукає співчуття і любові тих, кого викупив Своєю кров’ю» (Христос надія світу,с.191)

Шановні читачі

газети “Голос надії”

Наша мета не лише інформувати Вас про події в нашій конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може поставити запитаня які Вас турбують, та отримати вичерпну відповідь. Свої запитання надсилайте за адресою: babiy-rus@ukr.net

А ви знаєте, що... ...Протягом останніх 15 років життя Елен Уайт завершила написання десяти головних книг, включаючи «Виховання», «Пророки і царі», «Служіння зцілення» і «Дії апостолів». «Пророки і царі» були опубліковані в 1916 році, через рік після її смерті. Її остання письмова праця — «Лист до друга» датована 14 червня 1914 року. Це був останній надрукований трактат. Згодом він був розміщений в останньому розділі книги «Свідоцтва для проповідників і євангельських працівників». Для щоденного сімейного чи особистого читання із її праць складено десять книг. Їхня ціль — спонукати до більшого посвячення на служіння Богу і ближнім.

“Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква

Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiiy-rus@ukr.net Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук. Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви. Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а тел. 237-12-13 Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників